Отож всі й поспішають захопити в м'якому
Так
Жах не випускав їх з своїх пазурів ані на мить
Якось ще в сьомому класі були вони разом на дитячому сеансі в кіно і тоді Віталієві випало сидіти поруч із Тонею коли загасили світло вона сиділа незвично притихла й здається не дихала а тоді вже коли фільм ішов нахилилась до Віталика і в темряві раптом хап його за руку
Він знав з дитинства що лучче вмерти аніж піти в солдати
Нема хлопців і горілки нема
Свої погляди на життя я теж уже виклав у них нема нічого небезпечного
Ось так
А цей
Ви Валентине Павловичу тільки не сердьтеся
І отож о 5 годині вечора була тут
Ну от уже й на вулиці сказала Спиридонова Як же на вулиці
Ми не кажемо це мій чоловік або це моя жінка
То може вернутись мені в молодість
Тут просто у вас на Русі багато наших людей у нас ваших
На залі почувся сміх
Я заховався
Це підняло його у власних очах
Павлушо
Вип
Сумніву нема що й за нами вже десь шукають
Майстри всі однакові
Наперекір усьому таки повернулась щоб знову рятувати його щоб знову дивитись на нього закохано
Зоре ясна
О д а р к а
Гатило завжди приходив у різний час і щоразу заставав жону свою третю отак
Він вирвався з чиїхось обіймів кинувся через двір до Якубової темниці і зіткнувся з Ахмедом Змією який ніс поперед себе величезний оберемок жіночого вбрання
У нещасті якого завинив і він
Біля тітчиної пивниці горлали п'янички
Повечерявши йдуть спати в сіно на вишки
Він нахилився до Яремка
А якась роззява то й не помiтить
Може і я його занедбаю
І він поїхав до нього
Там де бог родився з діви воплотився
А тільки відразу вся зблідла
Чую Твоє дихання звучання Твоїх слів биття Твого серця
Страшна була ніч
Рученьку вашу білу скрикнув він ловлячи панову руку й обдаючи її гарячими поцілунками
Старому здавалося неначе вдарив головою о камінь
Дехто отямившись хотів хапати за зброю та ось з-поза Сагайдачного виступили козаки з рушницями готові до стрілу їх старшина крикнув
Хосен може бути лиш з діла
Я тобі стриєм приходжуся знай
У л я
Ось знов сюрчок знов біжи знов лава знов той невтомний командир із своїм Булавою
Далі Яворницький знайшов касові книги монастиря з яких видно що П Калнишевському було визначено утримання по карбованцю на день
Просвітліло після дощу і потім зразу земля стала парувати і почало сходити скрізь все зазеленіло
Як жити
Ся пригода заполонила Гана вже давно ще з минулої осені
Він тоді сердився на всіх і на все
У той самий час як Євпракеія вперше почула що круглиться в ній плід у Бургундії у замку рицаря Тесцеліна Фонтень жона рицарева Алета відчула те саме але як напише згодом про це монах Вільгельм їй присвилося предзнамення майбутнього а саме що вона заключає в своїй утробі білого собачку з рудуватою спинкою і собачка гавкає
Але в даному випадку я гадаю варто довідатись у чому річ
В одчинене вікно потягав гарячий вітрець неначе він теж подихав з натопленої печі
Потім було перечитаю сам жахнусь що це я написав швидше рву листа і обмежуюсь трафаретними рядками
Тоді побачиш
Він не пам'ятав як сталося що вони з Киліяною загубилися од гурту інших дівчат і пішли вдвох через живий ярмарковий вир
Мабуть тобі там гарно
А в мене радість для тебе не сказала видихнула разом із теплінню що розпирала груди
Розумієте
Троян був і п'яний і разом тверезий його шум минув був лише в гуморі певний себе і суцільно міцний
Слово перехоплює сама піонерка
Чи Павло Іванович
Куди ж ви
За скупими словами батька-князя вони відчули що шляхи його й матері Рогніди розійшлися вони тепер чужі одне одному але як бути їм коли в них один батько і одна мати
Що тоді скажеш лячно
Три роки минуло як я його й у вічі бачила
Можливо завітаю сказав Криленко Передайте будь ласка професорові мій щирий привіт
Кажись все в порядке шепоче вона простуючи до кабінету
Серце моє голубко моя княгине виїжджайте таки зараз
Той хоча й тремтiв але шельмувато посмiхнувся
Така верьовка й тобі знадобилась би щоб ти не міг як теля вибрикувати вправо-вліво
Пожовкло в Мотрі у віччю заколихався світ пішло все ходором
Одначе він проковтнув образу бо не міг на неї образитися як не міг розгніватися на пишну троянду що вколола своєю колючкою
Пан комісар заснув на п'яти пістолях а один з них візьми й стрельни глупої півночі
Начальник вибирав собі декотрих гарніших дівчат і гвалтував після того передавав своїм помічникам а ті вже канцеляристам на лагпунктах після канцеляристів вуркагани
Ой засвербiло аж скрикнув Тимiш Iванович Дiiлда
Чоловічі голови без шапок чорніли неначе недавно пооране поле дівчата в квітках молодиці в нових червоних та зелених хустках цвіли як мак на городі
Він прочитав він вивчив як Отче наш ту давню славу-муку він бачив сам як німець копав на Січі бульбу на тій землі що кров'ю злита щедро
Тетяна
Робота йшла пудами магазини Германові наповнювалися великими брилами воску і Герман тремтів з нетерплячки чи скоро буде їх повне контрактом означене число
Ти брат
1-а д і в ч и н а до Євстрата
Аж похолов од страху Арсен
Усе питають де мама усе кличуть мамо
Це все насмішечки зеленого маю
Підходить товаришка Валентина високолоба чудовий високий лоб люблю високолобих
Через півгодини в його розкішно обладнаний кабінет увели напівроздягнутого босого і закривавленого Данила Костюка
Максим докладаючи ротному що москалі просяться на побывку брав з них своє так само як і покійник Федосійович
Бачив Карла Лотарінгського
Навпаки
А то так запакував себе
Ще трохи постояли потупцювали і не діждавшись нікого пішли додому
Всі найголовніші церкви в Константинополі князю збудовані так само на три нави як і наша буде
Оце видно дядя
У-у-у-м
А тобі Артиме хоч чорт по п'яному привидівся то слід було поміркувати це коли витверезився а ти ще донині віриш що ти чортяку бачив
Я знаю все від нього самого
Віктор уже не Віхтор барбос скільки ж це ми а тобою не бачилися
Та ущелина звалася Ключ або по-ромейськи клісура Клідіон
Нехай скінчиться та різанина
Люди повернувши голови до Гори побачили що там на требищі перед стіною з'явилось багато княжих гриднів вони мотузами волочили щось з Гори
Замовкла
На межі крайнього виснаження розпалена психіка раптом виявляє дивовижний спротив згасанню буйні спалахи таємничих сил життя в останній напруженості дарують тут людям незвичайні художні видива
Не бійся дитино ці голови не страшні це така пам'ять Княжої гори
Це й є та мрія
Ох
Через двері було видно маленьку кімнату де жила проскурниця
Старшини звичайно люди багаті мають луги й ліси лани та млини усякі доходи й вигоди жаль їм буде втратити ті маєтки
Що там таке
Ану я чи заграю
Заміж не вийшла
Я сама волію казати про кохання людині яку я кохаю
IV
Хiба ти не знаєш що тiльки в покришку мого кубка ввiходить пляшка вина а в самий кубок три пляшки
С т е ц ь к о. Та й патлата
Гриць затискає зуби з нетерпливості і проклинає чортицю що пусто-дурно здурила тоді взимі обіцяючись на весну а сама от і в гадці не має явитися
Настя радить негайно тікати
Читати вмію і писати
Він перекинувся кількома словами з другим турком і знов через драгомана спокійно вів річ
Семен Якович сьогодні не може головувати сказав він бо сьогодні Семен Якович робить доповідь
Нас не тiшили всi численнi радощi мiстечка розваг куди широку дорогу одкривали нам нашi троячки
Одгадали
А-а
Загадка
Славне життя в чумака
Воно вмістило стільки гніву що в моєму віці вистачило б на п'ятдесят мільйонів
Чому не п'є з козаками
Доброго здоров'я пивши
Загата чув що кожний день війни коштує Росії близько шістдесяти мільйонів карбованців і присипляє до вічного сну шістсот двадцять шість солдатів
Перехрестивши пішов кудись
Тому милостива пані що розпоряджатися на уроці може тільки вчитель а урок поки що не закінчено
Грицько мовчав
А гроші приручили Зінькові одвезти в город та й положити в касу
Це справді було так
Стережись щоб обітниць своїх Не відкликав Єгова Щоб за впертість на тобі однім Не зламав свого словаї
Ні Ганно говорив далі Василь не розплющуючи очей якби я мав свою ниву якби я мав кілька пар волів тоді б я знав що в нас хліб буде
голосять як по мертвому Христя
Кричить Жінко гей жінко
Тут прийшли з поля і корови і овечата от їх тут біля панночки і доють і молоко в глечики зливають а вона й байдуже їй неначе ні до чого й діла нема
П а н ь к о. Та це скінчив діла у Раді та йшов додому
Пишну веселу зиму пережила Олеся
Не все те горіх що кругле
Біленькі хмарки пливли по блакитному морю купаючися в теплому світлі
Чи поважає чи не поважає пак чоловік
Настали роки кохання в полі та в худобі складання всякого прибутку тяжкої господарської праці дома й на полі та втіха дітками кого благословив господь
Було витримане в тоні урочисто-холодному як і годилося в її високому становищі
Ти балакучий і цікавий як сорока
С е к р е т а р не поспішаючи закурює цигарку
А тоді все закрутиться завертиться все розтопиться і зникне лишиться тільки її палючий вогонь і її неймовірно прекрасне обличчя
Але де я вам візьму грошей на дорогу
Хоча б і тому що он яка ліпотна собою
Беріть його йому найкраще місце в острозі
Жита ніби дрімали
Чумою вродить коли років два ще так війна походить по землі
Обозний випустив доччину руку й заговорив уже спокійніше
З дядьком Варивоном підуть на Буг бити остями рибу
Не стало сіна й соломи треба корову продавати
Вийдеш
Який жах а може й не так уже страшно що я знаю особисто людей що створили перли нашої літератури
Я вела порядно своє господарство виховувала як слід при божій помочі діти доглядала мужа але о любові щось маячити зітхати за любов'ю
Дід Гурмаза жив тепер у колишній сільраді
Велике отче ігумене буркнув грубник
Ще встане сонце правди
Так але прохать карбованця безумно тяжко й неможливо
Яка облуда адже нічого навіть Христа немає
Очі йому блищать
Ніби и досі труситься від дощу
Вона відвертається від нас потім переходить на кушетку й лягає лицем до стіни
Через мене Мелашка покинула нас
Стиснув Остапчук плечима
Його обіцяли вчителі
Заслаб помирає
Тут брате ціла історія
А тоді таки справді був цар хоч і звався він не Опеньком а Миколою і були на нашій землі пани поміщики та капіталісти
А Маруся в мене всю господарську роботу робить і книжку часом мені читає в зимові довгі вечори і заспіває пісень і заграє
Іван опам'ятався і як можва спокійніше відповів
І почну і кінець на тому і нічого мислити і ні над чим міркувати
у якому надто багато стрілянини
Дивно тілько здалось йому що Черевань про те ані гадки да видно се така була пані що справлялась і за себе і за чоловіка
Якраз під ту пору приїхали козаки з листом від Чуба
Шайтан
Прив'язаний вірьовкою до дерева Звенигора не міг ні втекти ні відвернутися
Трохи згодом Володько довідався що тих за Україну у цьому повітовому ув'язненні багато більше
Чудний ти Демо
Знаю по собі видавлюю з себе страхопудство вичавлюю як гній з болячки інколи здається що я уже вільний від нього що його нема а він раптом показує роги і б'є тебе копитами в груди
Треба б його оженити з собою хоч силою
Біль тіла завада віршам творчості
Коли беркиць
Ти товчеш це слово як сорока як колишня гімназистка
Як він там не зледащів
Якщо вештатимуться мовляв тут непрописані всякі то й не таке почне вночі пропадати
Не співайте
Не хто ж велить батько хоч i поганенький мо ликами шитий а усе-таки батько
Дякую
Зі сходом сонця турецьке військо перейшло в наступ
Хоча яке там слово гонору в хлопа
Старий за мішок біжить за поїздом пхається між людьми не догнав
Це вiн за княжим загадом давав людям устави й уроки
За задніми сидять дві групи
Правильно правильно
Рідна кров
Гарну матимеш жінку
К а т р я
Дійшли до Сивашевого току
Молодість часто буває безрозсудна
Не одна ж пара в нього
А хто виграв а хто програв часто говорив писар до своїх приятелів
Випускає мої руки і трудно глибоко зітхнувши крутить головою
У тому світі десь там Фарадейович з юннатами вирощував фантастичний космічний глобулус
Стояли не ворушачись не переступаючи з ноги на ногу мов дожидали начальства що розпікатиме їх за неплачені податки за свавільні поруби в державному лісі за випас на панському полі
Самi придумали чи десь почули
Батько
Ну та певно що нам діла нема
Рєпнін весело від душі засміявся витер хусткою очі
Шевченка
Ви чуєте
Бо породити то зовсім не важка штука і навіть деяке задоволення
Така велика й така червона як кров
О розлуко ти християнська
Петро попрощався з Качуром який лишався в загоні і потім уклонився своєму вчорашньому сусідові
Хилиться вона на кріпацтво всім посполитим на нові страшні побори на втрату всіх вольностей на те аби посварити старшину з поспільством
Я ціле житє лиш роб та й роб та й роб
Зовсім недавно було справлено весілля князя-папи супроти його волі рік опирався Бутурлін забаганці Петра одначе мусив скоритися
1948—50р.
Звільнившись від переслідувачів Гаррі зразу перестав бігти засунув руки в кишені й почав іти спроквола посвистуючи
спитав Григорій
Політична обстановка на Україні
Народові у князя як то ми собі не раз бачили живеться добре
Та я сама бачила як вона на зорях ворожила недурно ж парубки за нею так упадають
Слухай же хай благословенним час цей буде тобі належить зробити такий початок
Ми ще з півгодини читали
Казиться з жиру
Поняв
Жінок собі побрали там у дружини а жінка вавилонська то таке диво зіткане з безлічі народів з персів іудеїв мідян філістимлян ну й самих скіфів певна річ а ще те що не просто собі жінка а власниця великого скарбу жінки у Вавилоні мали свою маєтність незалежну від маєтності чоловіків
Той прямо глянув у вічі Палієві
Криленко теж почервонів він і справді кинув нетактовне запитання
Щоб на тебе образи падали
Перекупка як жар червонолиця стала против сонця бряжчить коралями та вигукує Е е
Гамід підозріло поглянув на мене і вже не зводив очей з мого обличчя
Тікати з цього багна щоб і самому не вбратись в тванюку
Як ось чернець
І про тую дівчиноньку що вірно любила
Пам'ятаєш
Такі парубки як я для вас нонсенс
Добрий вечір панно Маню
Пiдлетiв Дрозд сiв коневi на голову дзьобає
Розуміється
Ну чому думав усі оці драпіжні чужинці щойно їм не вдалося щось видерти в наших людей виставляють себе вірними слугами престолу а їхніх супротивників вар'ятами і бунтівниками
Ну так пойди и спроси
Бо ж не чули хіба що Центральна Рада мир заключила з ними
Червоняста сукня Лекерина так і блиснула на сонці на весь двір
Перед ним лежав шлях курний уже хоч була рання весна
І виклав на прилавок аж чотири десятки хоч треба було три
Кайдашиха нахилила в низьких дверях голову і для неї здалося що вона влазить у якусь скриню в дірочку
Вона зрозуміла які то гріхи не пускають його в рай ті гріхи була вона сама
І тут Будка помітив нас
Я тут вас підожду
Завждиз самої раяньої весни і до снігу ходить тільки босий
На маковія поїхав у Хамло на ярмарок та вернувся аж перед спасом
А вночі інша річ вночі то вже його нечистого і сила і воля сказав поважно Филін
Не вернуся додому зостанусь тут що Бог дасть а потім що буде те й буде думала Мелашка втираючи сльози рукавом
Я родом із Глущихи була колись Іваньковських панів
Гора гай
Що тобі Гансе
Ілія викличе його з касарні а я вже сама передам йому та перекажу що треба
Ви геніяльно і абсолютно послідовні
Дощовою водою поять хворих
Такі неначе їх вам нашіптує якийсь юрист
Які ви нині гарні сказала мені раз тихесенько панна Марія
Я мимоволі відступилася на крок від його і боялася глянути йому в лице щоб не перенялася також тим що заволоділо ним у тій хвилі так сильно
Бийте його кабанячу тушу
Піднялися тисячі жерл чекаючи команди
В їх є чого навчитись бубонів Андріян Кирилович
Але ти ніяк не змінився
Вона діда гладить вона до діда посміхається вона діда забавляє щоб дід не помітив як вона простягає рученятко і бере цукерка
Відвороти
Пора каже старший брат і устає
Сімдесят літ минуло від того часу
А як він коло них раз опреться Гриць матері своїй не випреться
Один був трішки схожий на Журбу
Дехто розуміє свободу як необмежену можливість задовольняти будь-які свої примхи забаганки врубі й примітивні бажання
Бабуся
Вона йде разів зо два оглянулась чи нема тут якогось обману але обману не було
Таке ж саме почуття охопило його і тепер тільки ще з більшою силою
Марш
Були опубліковані перші три частини поеми в кінці доданий адресований російському читачеві словник під заголовком Собрание малороссийски слов содержащихся в Энеиде й сверх того еще многих иных издревле вошедших в малороссийское наречие с других языков или и коренных российских но неупотребительных
Дивно рука його ще не забула ніби сама собою трудиться і з-під тонкого вістря заздалегідь заструганого вже приготованого на всяк випадок олівця випурхує штрих за штрихом
Жіночою незнайомою рукою було написано
І враз десь всередині в нього заграла музика
Але котлети не на друге а для дітей і для всіх інших звичайно крім Івана Івановича коли Іван Іванович не захоче їсти котлет
Гвоздьом програми був новостворений хор старійшин тобто дідів і бабусь
Але зараз у цю нiч у цю годину ще можна врятувати Болгарiю
Ну ви самі знаєте що Батий зробив з Рязанню Володимиром Переяславом та Черніговом
Цукрувати сахарином запитав Покутський показавшись у дверях
А то Лейба невіра Лейбові предки над Христом знущались
Війни Спарти за гегемонію над простором розміру нашої Баварії тривали двадцять сім років
Цар був і не з нами і не проти нас
Але не знати для чого низав до неї й другу
Він задумався забувши що поруч стоїть і чекає Тарас чекає на його останнє слово
Хоч і аборти гроші коштують
Там уже Іман
Волосатий
А не знайдуть засунуть у халяви ножі вийдуть на широкий шлях
Ой що то за час був гарний вольний веселий
Хіба після Монтреалу відповів я
Піди поможи Іларіону
Я ненадовго відходжу
Йон приніс цілу купу
Нестор і я ми все мерзнемо від гарної музики
Адже ж весілля у червні а скільки не виясненого
Все робить швидко добре просто
Може тому що вірила в нього більше ніж в будь- кого
До Євдошки
Отець Зіновій обіцяв знов послати в волосну управу й нагадать волосному щоб лагодив школу як-мога швидше
Ой боже мій боже мій
Шварц тим часом ввійшов на ґанок застукав до дверей а не чуючи ніякого голосу з нутра взяв за клямку
Ох хоч би там усе було щасно
Виходить утопила голову запитав Сагайдак із співчутка
На Викіт-ці
Осміхнувся хурман і поїхав на тік бо в бричці опріч килимка подушки та двох-трьох пар шмаття нічого не було
Завжди старався відшукати таке місцечко яке забезпечивши кусень хліба не ставало б у розлад із совістю
спитала перелякана мати
Гуп
Микола перший підійшов і обійняв брата
Це Коцюбинський хвилину подумав і з притиском на кожному слові продовжував поміщика Красовського химера
Котра й сама впаде а то і я вкидаю щоб холонули
Хіба москалі родяться москалями
Був одним із членів літературної організації ВАПЛІТЕ яка виникла в кінці 1925 р. з об'єднання колишніх членів робітничої літорганізації Гарт деяких членів Спілки селянських письменників Плуг та Жовтень
Намір побувати у Грайвороні зародився ще під час роботи в архіві Трутовського і остаточно визрів після грудневого виклику в повітову поліцейську управу та розмови з Арцибашевим
Та й чорти мабуть навкулачки ще не бились чи може вже скінчили
Коли збиралися чорні дощові хмари над нею і мов нечиста сила звисали над нею аби збити та знівечити її градом або коли таки град садив і злива несамовито та несподівано кипіла він летів з великим ножем обнажений через усі свої поля і промовляв проти граду та тучі
Ну як же не знаєш
Ну що ж
Хоч не так погано як перший раз бо середульший звільнивши ліву руку теж потягнув його за сорочку в протилежний бік і зрівноважив
При цьому історик зазначає Такий звичай вважається в скіфів знаком високої пошани
Абсолютно правильно спокійно зауважив дід
Отака була оказія
Потіють усе потіють пан президент
Тоді краще
До Софії Радуетесь
Рибалите
Я Максиме
Я вийшов до сіней помити руки потім усівся за скринею і набравши в жменю квасолі став по одній класти до рота
Він виймає папірець за папірцем і викладає зразки життя пана Рінкеля депутата рейхстагу
Як
Д у б р о в с ь к и й
Це в тому розумінні щоб усе зупинилося що може завадити їм
Постойте постойте
Ш е н ч й к.
На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту засунув за пазуху паляницю взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів в гості
Одежа його вся перетворилась у брудне ганчір'я що клаптями звисало з тіла руки й обличчя вимастились у болото черевики на ногах розмокли й гидко чвакали він навіть забув куди й чого іде знав лише що йти йому конче треба
Після того фільму я заснути не могла признається дівчинка
Юрюки вигукнули Ах коли б знали що в тім яйці заєць то самі б його розбили
Не розберешся у такій сутанині хто свій хто чужий
Шибеники сховались
Хати вже були обдерті розбиті переповнені пилом як димом що простягав руки за вікна на холод
Сама майже не знає хто тепер ближчий її серцю
Молодчинка
Куди
Даремно Кара-Мустафа метався від хана Мюрад-Гірея до своїх пашів даремно просив зупинитися погрожував благав
Це особливо огірчувало недавніх соціяльно близьких
Один хід був невірний
З дверей вийшли підтримуючи один одного піп і дяк вони щось верзли переконуючи в чомусь один одного
Об чім з таким дурнем і говорити
Він колишній шуцбундівець вигнаний з батьківщини Гітлером але сидів ось тут за Адольфа Гітлера й репрезентував фашизм
Може просто катався
Крім ближніх дозорів ми не маємо іншої охорони не слідкуємо за дорогами і за ворогом
КОРОЛЬ
Менi просто не можна не стрибонуть
За те що йшов зi мною
Жалібно дзенькнули скельця коліщата та тиблики поскакали по підлозі
А на язик з ним було піти дуже небезпечно бо відрубав мов сокирою
Боже що ж це буде прошепотіла Янка Бідна МаріамІ Бідне немовлятко
Кайдан поспішливо боявся щоб Лаврін не передумав почимчикував до стану
Десяток за десятком виходили й ставали на визначене для стрільби місце а звитяжця не об'являлось та й не об'являлось
А як із ним далі трепетно запитуєте ви
Учора діло пішло було на лад да й розв'язалось із твоєї ласки
Другий із нас ніс невеликий клуночок де була зав'язана їжа Льва Миколайовича а третій обережно підтримував його щоб він часом не спіткнувся йдучи у пітьмі
Цікаві люди сиділи в камері ч.
Власне для того що я людина
Дівчата чогось усі разом весело сміються
Словом коли асистент як домовились пiд'їхав до таксопарку нас було четверо
Згадка про подорож цвяхом стала в свідомості десь с напрямок тісний страшно аби проскочити проліг низом потемнівши крізь світ що став інший ніби в різкий поворот обернено його і обвалилися добрі поняття а образ життя виглянув руїною
У щойно змальованих образах Венери і Юнони майже все зосереджено на зовнішності уборах а тут бачимо зовсім інше
Це ж ви до нас вернетесь
суворо примирливо бубонить іззаду голос графа
Хіба що на вулиці коли вони їдуть куди-небудь
Імені не будемо за нашим звичаєм змінювати бо ім'я від бога його дав піп
Но що робить
К а р ф у н к е л ь
Що в світі діється спитав у гостя
О то дисидентські наклепи заволав Мокрицький
Не розколовся тільки Ягельський Свистун та ще Васильченко принаймні до сьогоднішнього дня
Вчилася самотужки
За двісті кроків від контрескарпа виднілися свіжі вириті вночі траншеї
Куди
Бо ті молоді матері
І в а н Та вам вже звісно язиком приподобатись недовго
Городи городами зістались але ліс щез
Він цілував мої губи щоки очі він цілував мене всю на моєму тілі не залишилося найменшої цяточки яку б не обпік його поцілунок я лежала на килимі гола мов янгол люблена віддана взята не я а частка його пристрасті і у великій радості й несподіванці я почула слова
Мамо
Спочатку треба зустріти її
Панки самі не їздять із ними слуги різні з якими я знаходжу спільну мову скоріше ніж з панами
Дихати дедалі ставало важче добре хоч дно в сьому місці було піскувате й тверде
Герасим
Цим ділом він обвішав собаку так що його не можна було і впізнати
Шукають з собакою
С бритой бородой с длинными запорожскими усами он был острижен вплотную по-солдатски в левом ухе у него висела огромная медная серьга признак франтовства многих удалых ефрейторов при широчайших казацких шароварах он был одет в русский армяк носил московскую красную рубаху с косым воротником и на голове имел безобразнейшую в мире круглую шляпу с высокою узкою тульею перевязанною пополам покромкою от голубого ситца на покромке можно было прочитать слова Ивана Лаптева вмоскве за покромкой натыкано множество павлиньих перьев словом шляпа какую носят в Малороссии русские купцы торгующие скотом
Ви що Матвію Остаповичу заклопотані їхнім горем
Живе хто в світі необачно Тому нігде не буде смачно А більш коли і совість жметь
Вінок швидко розсипався голівки од квіток поодлітали бадилля вона кинула геть у траву і зацокотала
А я за булаву не стою только не могу я ею орудувать как цяцькою дытына
А про монастир брехня мерзенна брехня вигукнула обурена панна
Казав старий став
Ясно
Гляне Чіпка
Залишаться
А головне з тією охотінспекцією дозволи на нарізну зброю оформити наново і найперше на трилінійну гвинтівку
Ніби я не чув як за ці образи деруть
Я вже їсти хочу гукаю я до діда
Вірив у сподіване і ждав сподіваного
Зорі крізь безмісячну ніч мерехтять спокійно з значеннями таємниці над близькими могилками
Який учитель здивувалася жінка
Чому не відвідував вас коли жила ще Марко
бовкнув він
І сказавши се вона розвіялася запахущим леготом а я прокинулась
крикнув лицар
Хто дозволив Максимові Парпурі друкувати
Гу
Врешті черкнулась криця о кремінь спалахнула на мент іскра і стіни урвища немов двигнулись
Хтось наступив на руку потім щось прив'язували до ноги
Ми йшли майже останніми і я декламував про себе вірші що присвятив Ользі
Переможена сею пишною красою стояла вона хвильку здавалося забула що він коло неї
Принишк насторожився
А що вдієш
З стріхи дзюрчала вода суспіль на всю довжину покрівлі
Буде м'ясо
Не проти народа я воюю а проти гайдамак народові ж бажаю миру і спокою щоб він під панською рукою добув широкої освіти і прав на вільне й корисне життя для всього краю
Контрибуцію повторив я відчуваючи як до голови вдаряє кров Бункер їм потрібний
Ластилось як мала дитина і теж просило їсти
Підемо на Сейм
Вона так ніжно принесла мені Своє кохання як малу дитину
До того ж його тягла до Слівена жадоба помсти над Гамідом
Натовп сатанів
Ворожка оця була чарівницею
Від самого спомину в жилах клекотіла кров
Сюди він колись біг впавши на ключку котрою дістають втоплені в колодязі відра сюди волокли його хлопці коли роздавив у воді пляшку
Скажи в кого
Ох-ох застогнав гетьман мацаючи сідницю і незрозуміло було чого він стогне
Одна i не побоялась
А як переселенці
Барі варі вде
Добре Господи остеріг нас
І їй здається що вона вже біля вікна стоїть
Дитино моя ви це все говорите обдумавши свої слова
Івась зареготавсь
спитав і не заждавши відповіді повів своєї далі Він жде тебе
Свекор бубликом манив не хоче
Не гнівайся але не можу
Мовчанка
Він прикривав їх повіками
Вони досі сплять
Все життя людей взаємний гіпноз
А я звертаючися за Нестором що вітався в тій хівилі з панею Міллар на ганку кликнув
Гречин не забарився
Неділя
А ви як думали
А я знаю як він називається каже Горпина посміхаючись але я не скажу
Він поранений і потребує лікування та догляду якого ти не можеш йому дати
Ну ми з ним поговоримо а ти мовчи та диш
Даремно виглядатиме його хвора мати в далекій Дубовій Балці даремно чекатиме звістки кошовий Іван Сірко
Потім господар показав йому кілька скарбів своєї книгозбірні чудернацькі видання петрівської доби українські видання з гравюрами першої половини XIX століття та величезну колекцію поштових марок у п'ятьох грубих альбомах наслідки невтомного збирання з дитячих літ починаючи
Вона іде бавити чуже немовля А він на роботу в міністерство
Значить ця група спеціяльно мала бути ізольована від усіх інших
Та як я можу заспокоїтись
Однак більше й ламаного гроша не пришлють
І він побрався аж під піл щоб переховати рукавичку
Чудово
Вона любить Олександра Івановича саме Олександра Івановича безтямно ревниво а Ліза це ж його дочка
Олександро Остапівно
Я ж тебе люблю Повсюдо
Потім я знову впав у забуття
Тхір з переляку шмигнув під піл
Іван Тимофійович пожовтілий і змарнілий високо лежав на широкому ліжку
Диви міський а вміє
Спішно їм приставати до шведів казав гетьман Доведу до того що зажадають від мене щоб не казали пізніше що це було моє бажання а не їх воля і що гетьман самовільно на таке важне діло рішився
Оплакувала смерть зятя Ферхада-паші
Спокійно
Ну більше сьогодня не треба
В Палажки брови як шнурочки моргне ніби вогнем сипне
Тоненька й маленька
Генерал-майор Трауерніхт
По-моєму в тебе все є
В нас в гостях звичайно усе грають в карти а ви мабуть не любите карт
Як злодій крадеться до завітної хати але на нього хмурими мовчазними очима дивляться чорні вікна
Для атак Як ви проб'єтесь перший раз Стрілять до згину був наказ
Агій на твою голову що таке знаєш
То боягузи заячi душi повидумуванi що на кладовищi вночi страшно весело казав вiн А насправдi чого боятися
Десь у тумані стояв гомін і рух десь наче зовсім близько але де саме годі було визначити
Сама так слізьми й розлилася
Оглянувшись на світлі вікна дому в який ішов на віття саду вирізьблене на тому тлі ступив униз шукаючи ногами стежку що раптом десь поділася
Але цю розмову Марія чула
Образ видасться нам силуваним поет хапає інгредієнції з абстракційного світу замість вести нас у світ абстрактів по кладці конкретних близьких явищ
А відтак звернувся до мене і сказав патетично Das sind die Weisen welche durch Irrtum zur Wahrheit reisen und das sind die Nfrren die im Irrtum verharren 79 Об тім я глибоко переконана відповіла я усміхаючись мимоволі і завернулася вже втретє до дверей однак і цим разом не могла ще вирватися
Ноги плутались у траві що до повені тут стояла висока а тепер тспеттям плавала вилягла у воді
Та це вже щось це краще ніж забуття
О се може бути я знаю який він захланний на ті гроші
Пастухи з сусідньої полонини прибігли без духу до села голосячи що бачили якусь бійку коло боярського дому якусь громаду незвісних чорних людей і чули незрозумілі роздираючі крики
Той майстро прадавній казав нам Гайдаш творінням своїм стверджує ми були на цій землі ми єсть ми будемо
Ну
Щось трапилося запитала співучим голосом у якому не стільки тривоги скільки заспокоєння певність що все буде гаразд
Ви приїхали неначе знали
Як виключні екземпляри
А він вибасовув та ногами витьохкує годі втримати
Его значит хотели оттянуть в сторонку
Бо що таке політика
Не дамся пізнавши раз світло правди затоптати грубій тупій бездушній силі
Чую чую людським духом пахне
Єдине що нагадувало колишні села це лелеки в гніздах але й вони були якісь не такі мовчазні та насторожені
Завчали напам'ять
Щось таке велике як цей світ і хороше
Щоб свято яке або неділя так ні ж
Невже ж це той
Я записал ему адрес на его же рисунке и мы расстались
М и к и т а хмуро
вигукнув у подиві Домірель
Достав запорожець із-за халяви ножаку і показує Сомкові
Газелі десь немов пощезали зблідли серед яркого світла тільки звої вужа блищали мов золоті живі перстені готові туй-туй обхватити свою добичу а очі тоті зачаровані огнисті очі так і впивалися в Германа так і проколювали його
Що йому
Вигода каже та з цього що не сяде хто чужий як не знайдеться охочого
Маюфес вигляда у двері
Деколи в неділю або свята коли надворі була сльота він волів пересиджувати в бурдею чим іти додому в село витягав сопівку сідав на постіль що стояла рядом із ними і грав годинами
Он він
Та тільки не Коснятинові
Всідаючись Сашко за звичкою стріпує пасмом м'якого хвилястого чуба якось він вміє отак артистично стріпувати цим чубом відкидає всю хвилю назад легким хвацьким помахом голови
Я довго над тим роздумував і оце ось що надумав
Або ми його побачимо або він нас
Янчеюк не встиг зірватися на ноги як вже лежав на запльованому помості
Він зупинився став прислухатись
Сьогодня якийсь кошмарний день
Е-е та що говорити
Яка Христя
Наукова конференція мала відбутися десь після Нового року
Кохання в мене в серці наче кров у чаші таємній святого Граля
І так само мовчить Сєргєєв
Куди нам
Гриць роззирається чигає засягає гострим молодим оком своїм мов яструб у саму глибінь лісу
Залишив я думку про працю в газеті
6
От добро вишукали
Людота обійшов докруж нава та обличчя не було видно воно воралося носом у соковиту траву
Та що він з глузду з'їхав
Буме
Тайко сказала вона до художниці тобі ж не можна так багато пити
А одного разу кажуть дак їхав пан багатий молодий та з молодою панією вночі
Жандарм слабо
А коли твiй син не два мiсяцi а двадцять рокiв нiчого не робить то ясно калiкою став
І тоді заспівав пісню яку часто співав на самоті самому собі
Ні не давав
Що розбоєм
Вже бачила як вертає додому як кінчить перерване весіллє і як справджуються слова циганської ворожки що матиме два весілля а одного мужа
Татарські начальники і найповажніші родом вагалися приймати дружелюбно російські війська
В о н а знов зібгалася як дівчинка в руках тремтить дівочий фартушок
Якби я побачила таке страховище то там би на місці і вмерла сказала баба Зінька
Кажіть
Цього року ми впосліднє тут разом
Нет я должен сам ехать Марианна возразил Мазепа
Мої слова змили таємничiсть iз обличчя Люби й вона не витримавши гри весело пирхнула
Все обійшлося б гаразд але виявилося що в дурепи були вельми впливові й багаті родичі про справу стало відомо імператорові молодих винуватців кинуто до в'язниці де вони довідалися про повеління василевса їх обох мали спалити живцем на форумі Бика
Бач як чкурнув він звідси
Найкраще вiд намуляння нiг частiше мити ноги
Сон не йшов
Герасим піднімається
Це ж військова рада а не стамбульський базар
З лиця пашить вогнем
Входить якийсь парубок сів на лаві прикипів до вікна і все якісь сумні мелодії перебирає одну печаль наганяє на мене
Чим же вона така надзвичайна
І ніяково додав Тоді я залишу йому записку
Він розпитував жінку як їй працюється на фабриці чи не думає вона покинути цю посаду і перейти в інше місце
В кінці вулиці
Ніхто не звертав уваги на ставного молодика і дівчину що поспішали заклопотані збиваючи ногами дорожню куряву
Може досить уже нам політикуватись треба й за почаступок подумати
На все село молодиця
А ви втiкаєте i їх втiкачами зробили
Валка зупинилась
Зоська
Вони знають як скрутити людині в'язи
А чоловік її десь далеко служив ми його й не бачили
Iн-терес-но
І горе тим що цього не розуміють або не хочуть розуміти
Він не знав чи йому кинутися у вікно і одним махом розметати голову цій дурній повії
Вимучені актори у котрих очі горять від пекучого світла юпітерів очі засипано ніби жаринками і голова йде обертом рушають за режисером звільнивши машини
Залежно що там написано протіг Андрій намагаючись бодай трішки взнати що саме й ким саме там понаписувано супроти нього
У міських цехах а особливо у німецькій слободі цими днями закінчать сказати подібне про Розумовську не можу зволікає графиня усе доскіпується хто та як відшкодує збитки
Не вбитий він
З Творів 1930 р. звідки й передруковуємо
Панна Омелія дуже привітна просить частіше заходити однак моя служба не позволяє на се хоть і як би сього бажалося
Сестронько
Та й хворий каже
Деякі зазирають до нас і зупиняються з вичікуючою й роблено-нахабною усмішкою
Хто ж ти
Санчата скриплять і пе-рекидаються
От дивак
І пісні вибирали всі ліричні мелодійні що хапали за душу
Бастують
Великого Лугу та південних степів не покинули й писатись у реєстр не захотіли бо не бажали поступитися своєю волею у призначенні ж козакам старшого владою короля вони вбачали порушення свого звичаю обирати отаманів та гетьманів вільними голосами
Гризельда не зводила очей з тих гостей що виходили з карет
А от якби ти зустрів свого рідного батька хіба б ти не залишив для нього всіх нас
А Тимофія б то і не бачила спитала усміхаючись Горпина
Менший брат покликав других братів і вони прийшли з-поза дерева
Для чого ви існуєте чи то пак живете
Час у мене є
Треба відкупиться на волю інакше Дювер'є її не відпустить
Тільки глухе дрижання стін нагадувало що місто за ними кипить нічним життям
Ти може і не знаєш добре що це унія і до чого вона нас веде
Не навічно чуєте
В останні хвилини життя він матиме над головою миле хоч і чуже небо
І тоді вона відчула що сил у неї нема та більше вже й не буде
Людство загине від пустелі рано чи ино їй судилося покрити мертвим саваном усю земну кулю
З печери Лiхтвейтеса тхнуло вiльгiстю i холодом
До наведеного Кулішем у тексті автографа свого коментаря у першодруці в ЛНВ 1901 Кн
Гнат
Сонечко серденько не допитуйся сьогодні
Він сміявся і вивертався від неї але вона все ж таки вхопила його і жигонула тілом
Цю хвилину ми не забудемо
перепинив його біля дверей Джузеппе
Та що ви
Під нею стояло 800 підписів
Але товариші селяни
Де зараз Роман
Я ледве ступаю Вхожу в хату
Ніколи в своїм житті не зазнала вона такого страху як тої ночі
Не хочещ в згоді жити То я тобі незгоду покажу
Дзвони дзвонять сміється небо і земля
Купець i слуги злякано тiкають
Містечко Валки куди прибули вони по обіді наступного дня зустріло їх густою пеленою туману та дрібною в'їдливою мрякою
Ангел ты мой хранитель воскликнул тронутый до глубины души Мазепа
І в кожному з цих городів у землях які вони обіймали була своя Гора свої волостелини воєводи бояри мужі старці що самі вирішували справи своєї землі
Черевний тиф звалив одного за одним Лисюка Хруща Івана Тимоша
Се буде перший знак і сполошить звіра
Клейноди животи обнови клейноди коштовності також атрибути влади гетьмана полковника та ін.
Ні ми таки розуміємо на святі гілка веселить очі лише один день а в саду вона ще зав'яже плоди але ми не збагнемо що спонукає її закипіти цвітом
Ви здається також з Монтреалу
Де сонце
Як же ее так думалось йому що тілько тисяч народа день поза день терпить таку неволю а ще другі тисячі раз у раз прибувають на такий самий празник
Ой лишечко
ІХ
43 Тут Даг рутулець прелукавий Пізнав одразу новичка Хотів попробовать для слави Паллантові піддать тичка Но наш аркадець ухилився Рутулець з жизнею простився В аркадцях закипіла кров
Дивно
Чи двадцять п'ять то й двадцять п'ять думаю
Жінка здержує його
Потяг став на глухій станції коло перелісків і враз пройшла чутка довідки перевіряють
Нема що пристращатися до маєтків
А відтак здається мені що я одна з тих натур цебто одна з тих неудачників котрі ніби до всього мають хист а проте не доводять до нічого
А на ту смерть голос Пані Доброго ранку вам
І одгукнулося здалека таємно Ще помсті не кінець
Іван поклав баул і пішов услід за підводою
Народу поклонюся як умиратиму зрозумів
Я з іншого села але не стримався і додав злісно Не хочуть на панщину виходити
Дойда Чухрай тут у значенні клички мисливських псів хортів
Ходім
До Бардадима
А коли кого своя робота не звеселяє той звичайно їй не родич і не її вірний приятель але щось біля неї любить і як не спокійний так і не щасливий
Невже ж ти тепер засудиш нашого доброго древонасадця за те що одірвавши від вірша рядок
А ви чогось зажурились довірливо підійшла до нього Ольга
І хто керує світом невідомо Забув про нього й Бог на небесі Якщо ми будем жити по-старому То й без потопу згинемо усі
Той свате проросте
О господи
Тим більше що кружляючи у мареві усіх цих несподіванок мені почало ввижатися що я тут сам шось перебільшую що все на цьому милому світі діється так як і слід моїй золотій країні і її червоному вікові що врешті у мені а не зовні криється той фатум що штовхає все навколо мене на химерну невідповідність звичайному здоровому глуздові і кращим змаганням людського духу
Ось вона
Тепер годi було ромеям сподiватись що вони прорвуть цю стiну людей в таксiархiях iмператора вже не було порядку в душi легiонерiв якi безмежно вiрили в свою перемогу заповз страх
Її слів
Прапірного нема і Довбищенка вже нема а Ягор
Марі перебив Митя я писав у статті про роман Чер нишевського Что делать що для таких людей як Оуен як Гарібальді старості давнини не існує такі люди будуть новими для всіх віків і народів
Я підхопив і ми повели пісню вдвох
Тепер збільшилося коло побратимів-гуцулів що приходили порозмовляти та поспівати під казармою вечірньої пори
І страху немає у подлого народу
Светлых улиц поперек
Діло це непросте
Г о р д і й
Ліна в тихому захваті оглядає Тоню в її дорожньому спорядженні
Що ж я вам дам добродію хіба душу
А-а-а
Сливе увесь світ з них
ВIДМIНА ДРУГА
О н и с ь к о. Не говори куме
Ні не було
Він обдивився себе навколо
К а р ф у н к е л ь несамовито озирається стихає проводить рукою по чолу
Сідайте за машинку сказав Іван Я диктуватиму передову
Шануючи одна одну кожна поклялася в душі що як будуть у них діти взяти одна другу кумою
На цей раз без перестрілки відразу пішли в атаку
Так
Обидва налягли на стерно
Маму революція не торкається
Більше як півроку минуло з того часу
Робив усе те поволі і якось ніби машинально
Як під Бендер'ю воювали Без галушок як помирали Колись як був голодний год можливо в останньому рядку І Котляревський мав на увазі якусь невідому нам пісню про голодовку в неурожайний рік нерідке явище в усі давні та й не такі давні часи
Інші грядки
Та ж той Серж святі б від нього одцуралися
Збожеволіла
Топити понесли топити
Слухай
Куди ж пак
Та чи це таке важне
І сказати соромно і думати страшно але здається ще ніколи безнадія та зневіра не огортали мене таким сумом не затьмарювали так мого зору як нині
Хотів би з нею заговорити але не знаходить відповідних слів
Другі товариші Якимові йшли вгору а його все минали
Князь Ярополк сп'янілий від медів на одну якусь хвилинку замислюється згадує розповіді старих людей про те що княгиня Ольга їздила до Константинополя сватати його батькові візантійську царівну і мала через це велику образу
Коли не віриш ходім покажу горище засіки бочки
Івоніка бив свою жінку сповіщала Домніка урочисто майже не що в кожній хаті тріумфуючи що подавала таку цікаву новину До часу нещастя Івоніка і не кивнув 117 пальцем на свою жінку
Коли чого буде треба гукни
Невже лампадик заважа тобі тікати
Ми сила і доки держатись будемо разом доти ніхто против нас не встоїть
Там поговоримо тягне нас Валька
Менi навiть здавалося нiби я чую як вони сухо трiщать палаючи жарким полум'ям
Романе
Був певен що це і є він справжній
Май на увазі
А добре бодай йому так легко здихати як мені жити
Мешканці оточують плац придивляючись до захисників революції оркестр сяє й гримить блискає й гупає синє гаряче небо підноситься вище й вище стає голубішим та прозорішим
—Коснятин багатий чоловік зітхнув Ситний підкупив мабуть усіх у Ростові
Скажи ліпше чоловіче добрий хто ти й звідки
Довідалися батуринці що видано наказ щоб на Сеймі міст зірвати коли б московське військо надходило і тепер уже ніякого сумніву не було гетьман пішов до шведів
Із замку виїхало кілька вершників
Пролунала команда дзвякнули вудила коні переступали на місці не зважуючись розірвати грудьми пелену туману спонукані вершниками рушили випливали з туману неначе з каламутного виру
Ой летіла й чаєчка
Нікому на думку й їжа не йшла
Пішла
Він обсипав його обличчя голосним шепотом погрозливо махав кулаком
А тоді кудись побігла
Вправлялася з соколом з умінням досвідченого ловецького
Вони в'їхали на фабрицький двір і стали коло директорового двора
Аж посля догадалися та революція прийшла
Тільки жаль що про нього забула
Декому вже сорок три а й досі
додав він несміливо
Як покоївка
Зрозуміла
Чи на суді була вона коли
Яке страшне непорозуміння
З Кодні ще ніхто не повертався живий
Зняли й відвезли дзвони
Сонце прямо пада на неї обдає й обсипає своїм іскристим світом і здається Христі то сама господиня так світить сама горить тим ясним самоцвітом
Уявляю як я виглядав
Ой-бой
Від нього заносило свіжою рибою
Він виглядав на малу обскубану мишу проте сутана йому личила
Він змішався
Куди ж тепер податися
Поки коровай пікся молодиці пили полуднували цокотали та приспівували до короваю щоб він і випікся й виріс вгору як гора
Третій крадіж але може мати певне значіння бо справа потроха на політичнім підкладі
Ну та обійдеться
Так і в нас тризну чинять звеселілими очима повідомив один з деревлян
У хаті зробилося важко мов стеля нагнітила
Чого нам тривати панове молодці
Как з медом мак
Прощай Касьян
Свашка жінка яка порядкує на весіллі
Так і скажіть це особисто від мене
Молоденький татарин щось тихо сказав двом вершникам і ті помчали назустріч запорожцям
А день настане старі просвітку не дають
Золотом давай
Теж спи як можеш
Кілька чоловік кинулись у бур'яни вони либонь забули за бранця
Виноград в листях і тільки зрідка соковито на сонці блищить
Але я до смерті до останнього свого дня не забуду що вони чинили
Я це
Хліба справжнього хліба вже давно не стало
Вашмосць розумний і вчений чоловік
Але світло дня знов дивним способом змінило мої думки
Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі де колись малося бути вусам на мов стесаній борідці де-где поп'ялось тонке як павутиння волоссячко
Тобі як
Звідки це пані відомо з цікавістю спитав Арсен пильно вглядаючись в гарненьке розрум'яніле личко жінки
Доблесні воїни падишаха аллах покарав нас за те що ми принесли сюди в хижі степи сарматські мало ненависті в своїх серцях до невірних мало мужності і гарячого бажання прославити велику державу османів сонцеликого хондкара і себе
Всього душ тридцять
Андрій ще не встиг зорієнтуватися як його взяли за руки й за ноги й потягли в коридор
Виговський скривився неначе в нього боліли зуби
Що мені з ним бесідувати
Офіцери
Хіба важко зрозуміти жінку
Велика Варвара пишалась цим возила гостей дивитися місце де мав бути її інститут
Іди іди вже чого мітингуєш
У нас поширено не але я сторінник іншого стилю кругле коти на те воно й кругле
Там воно було тільки купкою чорних бездушних прямокутників а насправді тут перед очима яке воно світле красиве сповнене живих барв
Хіба воно краще
Вона стає перечікує знов хвилину і кличе все-таки ніби до нього як звичайно Я тут
VI
А я тут ні до чого сказав Отава і вмочив губи в чарку з коньяком хоч пити й не хотів
Над столами панував уже невтримний весільний гамір
В заголовку стояло
А красивий директор
Хоч небагато а ми для того свого народу мужика бодай як не вже щось зробили то робимо
Хто
Коло входу її метка прислужників кругом народу проткнути пальцем не можна
Вони за Україну
Це дивувало й дратувало
Хочеться знати історію рідного краю
Піду справді до Сидоровички я бачив у неї п'яльця вона вже стара не бачить то віддасть для Марисі для своєї хрещениці і покаже як на них вишивать
М а к с и м. Ще й питають
Він випростувався й оглянувся
Вони поздоровкались з Леонідом Семеновичем і посідали
Ковтни іще
Тільки двоє салдатів підтримували під руки високого поляка
Абсолютно
Не пристану уперся хлопець на своєму
Невже в вас було краще на тих столичних Пісках в тих ваших підвальних покоях куди треба було сходить по східцях неначе в пригребицю до льоху
ЯВА 12
Одного разу я був очевидцем як академік Д І Яворницький записував народні легенди про чортів
Як то що
Тисячі років вона шириться шириться і не може навчити людей жити
Саме головне більшовицька пристрасть потрібна
Ти сказав правду брате Микуло хочеться спати i мабуть вже ми й пiдемо Сварже
Три роки я збирав матеріал про гуцульське село про чудові гори і полонини
закинула мати з досадою
Галю я чую я чую
Я так його люблю
А Антосьо почав
За яку Україну
Григорчук поздоровив його як дорослого дайбоздоров'я і подав навіть руку
У печі щось зашкварчало зашипіло ніби його ошпарено окропом
Килимки всюди щоб морські справжні із різаного канату вузлами в'язані
Я ще поговорю про це з кошовим і старшиною
А вас як звуть спитав він у другого чоловіка
Нема в нього нікого кому б він сповірив своє горенько рідна дочка й та йому ворогом стала
А недобитий виплив і оселився в тому камені
Останній вибух розпачливого крику з вікна
Можу тільки про війну бо не виходив з її упряжі
Хвилину повагавшись
Ніколи ще не був він такий принижений та знищений
О я знала ще інше життя повне якогось різкого пройнятого жалем і тугою щастя що палило мене і мучило і заставляло заламувати руки і битись битись об землю в дикому бажанні згинути зникнути з сього світу де щастя і горе так божевільно сплелись
Значит тогда б и вышло как говорится обицянкы цяцянкы а дурневи радисть
Радюк дождав п'ятниці й прийшов завчасу до Дашковичів
Тихо мов жарина у попелі тліє її душа ледве даючи ознаку що ще жива чимсь-то б'ється чогось-то хоче
Справжня правда ніколи до кінця не буває висловлена між людьми надто між чоловіком і жінкою
А до жінки згодом
Я не держу тебе
Ти смієшся Христе
Двійники паньмаш
Він перейшов до другого вікна
Дон Жуан стоїть мовчки приголомшений
Вибирає собі цукерку і кокетливо частує Інтеліґента
Я повернувся
говорил Чайковский
На обличчі в Гирі тіні заграли
Заморського дерева хрест
XIV
Мати побігла слідком за нею дуже стривожена горем молодої дівчини
подумав з досадою
Це теж правда вірить і не вірить Лавріп а сам думає собі от ніби за одним столом сидимо а живемо па двох краях світу
Рогатннець який тільки що ждав щоб Дратва вмер на пласі во ім'я грядущої битви збунтувався проти проповідника
Їх згадує ще Геродот отих венетів-енетів Північної Адріатики 1 96 V 9
Куме
Та сама залізна брама той самий швейцар потім ще якась дама спиняли їх доки повели через довгий коридор в залу де вони знов просиділи дуже довго дожидаючи начальниці
Чаркуються п'ють
Розбуджені святим духом вони прозрять
хвалиться Степан Аби тільки не миші лисину лоскочуть уночі
Ну добре
Самовар награвав сумну-журливу пісню і болісно одкликався у Христиному серці
То він зістарівся бідами
А дзуськи
Такий вредний чоловік
Серце Ігоря не витримало
К и л и н а шорстко Хто ж би тут бути мав
Адже минули вже місяці
Ні таточку —говорила Мирослава —Княжа поміч злого не направить а тілько ще дужче прогрішить
Як виросла ваша дочка
Христя заплющила очі
А кого ж ти там знаєш
Відаю
К о п и с т к а
Вона летіла над сонним Стамбулом наче птаха а внизу виблискував Золотий Ріг золотилися під місячним сяєвом серпи над банями Айя- Софії мечетей Баязида та Сулеймана підіймали в небо свої гострі зубці громади фортеці-тюрми Єді-куле роззявляли свої кам'яні пащеки гадюки з верху Зміїної колони шайтановим пальцем стирчав обеліск Феодосія привезений ще язичниками з далекого Мисиру
Та й піду
Вже за одну солдатчину царі достойні
Гетьмане запорозький
Вранці увечері упродовж цілого дня мала бути коло Євпраксії
К р у т и в у с. Твоя правда брате
Перші роки я відчував таку самотність відірваність від старих друзів відчуженість
Бувають минути коли хочеться просто посікти її на дрібні шматки
Пообідавши руські вої вишикувалися на рівнині бойовим строєм
Коридор вже тоді видавався мені дорогою в потойбіччя й терпко до болю хотілося вивести великого бранця з холодної келії-квартири на волю
А й вам неслава що таке верзуть про ту що живе в вашій хаті що вашу Тетянку вибавила й дозирає
Переправився через Мармару до Муданьї там піднявся в гори проїхав над урвищами Улудагу побіля виноградників і оливкових гаїв і задихнувся од видовища велетенської безмежної долини в яку скочувалися з Улудагу прозорі потоки прохолодного повітря обвіваючи високі зелені чинари віковічні горіхові дерева і славетні персикові сади
Оце саме ге і є моє лихо віковічне
Але яке нам до того діло казав інженер
А спектор про бурсу й училище знає
Чого ти вхопилась за це гетьте як за батіг
Навіть формально це до мене не чіпляється
Тоді знай обернувся на порозі Я без твоєї помочі і твоєї згоди піду рятувати сина
Ти гарно придумав саме так і кричить паровик коли вилітає в степ
20 Кольцов О В -див 2 прим до Журналу запис від 13 VI 1857 р.
Великі очі насторожено і зверхньо оглядали гостей
Перо тицьнуло в останній рядок відштовхнувшись од нього побігло по білому полю
Аврунці аврунки плем'я яке заселяло південний Лацій область у середній Італії
А я знаю що ви це любите
Дочка
І що ми вже Грицькові не робили вишіптували терли ізсилали свячене зілля клали під потилицю водою мили і переливали хоробу на бобренківського пса не помогло
Люди навіть не чекали відповідей вони просто хотіли щоб їх чули щоб прокурор знав що робиться хотіли висловитись хотіли поінформувати пролетарське правосуддя
Гляди лиш не дуже з жевжиками водися бо як раз та два загурчиш З хати
Чуть було як Павлина важко дихала од переляку
Що робити
Одні бігли туди другі сюди бо одним здавалося що се тарабанять там а інші шукали джерела сього гуркоту в іншім боці
То ж то й є
Корзинами доводиться виносити до ями в кінці саду
Було кілька рушниць пістолів шабель списів і бердишів
Поляна була давно колись уся вимощена кам'яними плитами котрі тепер поросли м'яким руном моху та корчами чепіргатої папороті
Це він сказала сама до себе Мелашка і вхопилась за серце
Вона це хотіла сказати жартом
Лорден тіточко
Чуєте
Чого ж ти прийшла
Цілує й мовчить
Або я знаю
Вона так живо стояла перед його душею в усій своїй принадній красі і з усіма своїми словами й усміхом
Хмурне небо розгодинилось блиснуло сонечко ясне повінув вітрець стряхла трохи земля
Взяла потiм клаптик бомаги пише На цьому свiтi де зло неправда нiкчемнiсть панують чомусь гарному свiтлому немає мiсця
Не однаково у них любові добра чи злості
голосно й твердо сказала вона
Дали йому там хибарку при гуртожитку
Чи він давніше не був таким чи може я того не розуміла чи таким зробила його боротьба о бит
Поганяй
Ура
В такі очі не хотілося кричати чогось образливого й злого
По своїй честі по своїм супокою по своїм житті
Як дізнаються бува
Таким чином і військо в так званих гунів скіфське
Один гострий хвостик довго ще визирав із нори й ворушився немов дратуючи Улянку Ану чи спіймаєш
Одного весла тобі мало непроханий гостю
Платня така що ледве зводжу кінці з кінцями
Йому сейчас вказали бориславські мочари
Що єст то за глумування хто то дражнiлься
Це вже не в службу а в дружбу пошукаєте в неї мiй голубе блiх якщо ця капость заведеться
Христос воскрес і кинувся з Колісником христосатись
По кризі німці побояться вести машини
І ось одного разу випало так що до вчительки прийшли якісь несподівані гості і перепросивши своїх учениць вона пустила їх додому о дванадцятій замість о першій
Покажіть коли ваша ласка
Прошу йдіть всі за мною сказав
Сила солому ломить
Моє добро все до решти заграбовано опечатано
Хто ж такий
Гнат
Зненацька в неділю рано-вранці
До таких страшних картин яких багато створювала есхатологічна література належить вставний епізод про гогів і магогів з Мефодія Патарського
Сонечко почало з-за гори випливати грало усміхалося
Невидиме незнане таємниче
На обох і спинимось
Але його вкинуто ні в одиночку ні в камеру смертників
Обсушитися було ніде заміни не мали і господарі не мали нічого аби дати їм для переміни
Мати на батька
Милуєтеся
Ще я не таке скажу тобі гукнув як із бочки запорожець
Весна тільки розпочиналась
IX
Батько й собi
прошепотів архієпископ і на мить задумався
Але то коштувало його багато праці та намаги бо мусів сам своїми силами пробивати собі дорогу
Б є л о х в о с т о в
Де
А
Я його не знаю і не кохаю і не буду
Монумент закінчуєте
Об'їхавши поле що через якийсь час мало стати кривавим бойовиськом Сірко повернув назад і зійшов на могилу
Потім Сафрон одхилився назад і з усього розмаху кістлявою вузькою долонею вдарив Карпа в обличчя
Як собак
Але то тільки хвилі плили обтікали омиваючи його борти і котились далі а судно стояло на місці
Одійди будь ласка од стіни
Цілком вірно
Тут жодного стійбища
У садочку зелено цвітуть там гвоздики та нагідки по дворі ходять кури а проти сонця на призьбі гріється котик
Вікторе Васильовичу а куди ви кладете бороду коли лягаєте спати на ковдру чи під ковдру
Та чи подумала ти яке наше життя буде
Ти хотів завоювати Половецький степ а став невільником рабом простого кочівника Чил- бука
Кірка знов як і раніше заплуталася у звивах ворухливого натовпу і попливла в його широкій примхливій паводі
Знову болем кричало все тіло і щоб трохи забутися пішов до підривників
Все зроблю
Та то проклятий кіт дряпнув дитину
Iншi 10 запевне навiть не схилились би по нього
Тільки чому нас посилають на Сватове
Что я тебя люблю
Ні села ніде ні хутора
Інколи ставав перепочити і слухав як позаду нього сичать влягаючись на своє місце кушир та латаття як сонечко гріс сухі плечі а вода під берегом уже пе студить груди обліплені сорочкою а зогріває ніжить м'яко що отак би й заснув у її теплих обіймах
Потонуло все почезло
Білий метал потужних акулоподібних тулубів скло ілюмінаторів огутні шасі на брилах бетону хащі величезних переплутаних крил аж тісно такому скупченню гігантів на сьому клаптику аеродромного грунту штучно намитого великими зусиллями відвойованого у вод Токійської затоки щоправда вод напівмертвих геть забруднених промисловими відходами
На філософа це справило враження
Це житло звабило Тараса переселитися із Косаралу де шхуна зимувала в Раїм
Та ні орача в полі-і-і ні косарика в лузі
Й поведе вас у льох
вона тупнула нетерпеливо-розвезено ногою
Склали голови сини посивіла од горя їхня мати в страхові за батька живуть дочки
Ви сівалку тепер не переставляли запитав у Василенка
Я бачте не маю часу
Я зібрався на відвагу А вам що до того
Зручно
Бухгалтерові з Вінниці
Все війна клята знищила
Останні його загадкові слова Є один вихід
До столиці до султанського палацу поки не довідалися яничари поки стамбульський мотлох не вилився на вулиці
Більше не могла нічого сказати
Я теж чомусь не вірю на їхніх кістках на їхній крові з'являться чудові сходи
Щось я не вловлюю істотне поверхова я неглибока
З поля на до-ли-и-ну
Гроші річ набутна були б тільки ми живі та здорові
Десь близько почулися тривожні голоси
Повертай
Засміявсь козак
Він же їм нічого не говорив вони про нього нічого не знають лиш бачать що не місцевий
Тихоступ оглядав Антоніну Михайлівну довго
Стало світати
Що напроваджувало його на думку що я могла би його матір покинути саме тепер коли потребувала щирішої особи
Білява зовсім юна вона була зодягнена так наче тільки оце повернулася з далекої дороги в чоботях в теплій зимовій хустці підперезана ременем
Марта зблідла
Она нам не приносит многих плодов но един великій
Вона летить над землею як небесне сяйво а чоловік повинен залишати її на землі
Хлопці в лад загомотів верховодник
Але Дмитро не дав договорити міцно обняв і поцілував Опанасенка
Іди рознесися як вітер по світі
Шавкун попрощався пішов
Але Горобенко відчуває її всю кожний її нерівний крок
А тую неправду медом напувають
Петро
Про імператора казано так Він узяв залізну зброю сів на чорного коня і поїхав на війну
Чого ти дочко так задумалась
Ну але ви не до ям
Нашого українського національного народного питання вона або не тяме або не має до його спочування й потягу
А Боже що то було за лихо
Нехай твiй пан Демко в другий раз не побоїться дороги
Чорт звівся коліна йому були мокрі
На другой день полковник отобрал из своей компании двадцать самых сильных и отважных казаков и Марианна с Андреем выехали из замка во главе своего маленького отряда
Не переживу ж я цього не зможу Свитку пропив одежу всю в одній сорочці як харциза як махамед який
Але той похмуро покрутив головою
Хай отрок подивиться й у нас
Почали вертіти камінь б'ючи по свердлу молотком камінь мало подавався
Винахідливість тіток у цьому напрямку не має меж і Матвій це чує і сливе кожного ранку але він на таке не зважає
Старий Пічкур перестав трусити верші став на коліна і коло нього почали срібно блискати підстрибуючи пічкурі й плітки
У нас жнива під носом одкинулись одрадяни
Спасибі що ви єсть
Бородавкін купував в крамниці тютюн і вглядівши їх через одчинені двері вибіг до їх
А ось його друзі
Nicolas
Коли ти не хочеш з нами кумпанію держати то ми тебе не силуємо
Я бачу ти смілива
Мирон обережно силкуючись не гомоніти натяг на себе пальто й хотів вийти але в цей час з Марусиної кімнати почулося
Ще Соснін жартував що колись в Англії вівці поїли людей а тут загрожують комуні
Вона йде і через кілька хвилин повертається з телеграмою
Паламарі вбирали в ризи міських священиків
Тільки собаки завалували вслід та з-за глиняних загорож виткнулися чорночубі дитячі голівки
9
От вигадав
Од гарматного реву обсипався іній і казкові сніжинки падали на материні розплющені очі
Ти добрий хлопець беручкий до науки і чесний
Ну й чудасія співчутливо озвався Рождественський ховаючи усмішку
Миловида тепер тільки завважила яка вона дитина ще і взяла на себе сміливість допомогти дівчині
витріщався пан комісар
Це вже було перед самим польським повстанням з початку шістдесятих років
розписали козака як на папері які й очі які й брови як і говорить як і всміхається
Він нас простить він мене любить
Давайте їх тут
Мавро
Говори говори наш напутнику почулися голоси
Шелестів татарський шабельник слався м'яко та піняво лисохвіст Мокій зрозумів що наближається до лиману
Провести
А де ж звірята дать би їм приклада
М о к і й ввесь час свердливши батька очима зірвався з місця
Відчини
І що за горда душа не терпить співчуття
Охає і стогне і кричить
І тими самими руками вони будуть хреститися лягаючи на сон або сідаючи до страви зараз-таки ще нині
Він вийшов у парк зупинився біля басейну
Сніг змячав і набрався вогкості
Хіба вперше їдьмо швидше
Щось ти сестро наговорюєш на себе
Чуєш
Так пропасти і дома можна
Ніби я і справді якась визначна особа
І мабуть ніколи не зрозумієте
Я прийду
Відпустили мовляв має думку в технікум який-небудь вступати або на курси
Це в нас здавна заведено
Усмішка куми та її чорні несамовито пломеніючі очі були тим неперехідним бар'єром через який не насмілювався переступити жоден навіть найбрутальніший і найбільше змучений італійський салдат із тих що пробували заволодіти цим домом
Та тому свате що цап давно вже з ними заодно
Тому сказав Ну як хочеш
Було в цій відповіді стільки впевненості в перемозі стільки сили продзвеніло в голосі гетьмана що стрепенувся хан і захоплення а разом якийсь острах чутно діткнулися його
Да верю я
Нехай цар пише до свого батька чорта хвостатого а не до нас
Хахландію останніми словами здоблять Матвієві хатчину в щепкі розпльовують і все угли радния згадують
Нікого не турбувало те що їх можуть застукати зненацька
Я на нього не програю
Як це прекрасно прошепотів Джихангір
Перед заходом сонце пірнуло у хмари і димчастий небесний малюнок почав мінитись оживати гаптуючи шовком дивні прапори
Псірна
Як ви могли забути
А коли б порадився
Це примушувало турків знову триматися на чималій відстані
Б'єш не по чім по голові
Пане старший поліцаю методично пояснює копіюючи свого шефа
Збройні вороги ворогів народу
Так мамо двадцять шосту обізвалась знехотя Маня й спустила свої вії на темні очі
Знов йому перед очі стала церква Богородиці він знову був серед вишневого мороку в світінні барв його рідної землі його нетьмареного дитинства
И полещу и почію
А хиба тепер уже нема революціонерів
Так щодо тих кого викликають з вещами так і щодо іншого невідомого в'язням але болюче цікавого як от наприклад куди дівають померлих або розстріляних
З неба сипався незвичайний для пiвдня снiг
Але мені вашмосць подобається з тим же безневинним виглядом відповідає гонець
Як вам цю ніч спалось які квітки снились почав щебетати веселий панич
Малого Георгіса Джафер-бег продав за п'ятдесят дукатів багатій вдові Феррох-хатун із Маніси
Моє прізвище Яворницький
Був цього літа осені на Донбасі
Корній встає й озирається
Василь Васильович також інструктор при шахтній Ізотовській школі
Мечніков як відомо нікого не приймав із нашої газетної братії
Любі наші
Навіть його комедія Так вам треба не зробила б на сцені жодного ефекту окрім того котрий його ім'я яко ім'я народного писателя викликає
Дальше ні
Можна костуром розгрібати
Ні мій далеко звідси на півдні
Запитально дивлюся раптом чую Будяк
От на ці пункти ти й відповідай
Нещодавно помер старий Родзонський тобі незнайома особа
В мертвой тишине слышался только шум тяжелого дыхания больного да легкое потрескивание светильни да вздохи
Не бере промовив
Ще й сорочку старий пень напнув
На якого владику лаяли французи добре відомо на короля Людовіка XVI що його змела з французького трону революційна хвиля і який згодом був гільйотинований
Я кажу про те що ні тобі ні таким як ти він не дав нічого
Але я не маю сили змагатися з тобою
Незабаром прибули три нові великі партії московського війська на чолі з князями Куракіним Пожарським та Львовим
Я дуже любив лазити по деревах високо-високо
Ото вигадують шепотіла баба
Гм
Сама політична система яка дозволяє заслання й тюрму для політичних перетворювати на розгнуздане свавілля грубу помсту й дике знущання
Зоставайся тут
Чув
Невже по асфальту
Сергєєв засміявся
Ще чого доброго бідолашний чернець піде пішки в Печери а до них від хутора добра миля їй стало ніяково й прикро за таку негостинність і вона поспішила виправити свій недогляд
Яка вона приємна ця весняна прохолода
А воно ж так просто виходить що аж соромно що людям подобається
Таланту в автора стільки скільки в дияконового кудлатого Рябка а поезії в віршах стільки скільки в Берковій ярмулці
Дід Євмен з надією
Козаки говорили їм що козаків на Січі небагато і нема їх чого боятися
Я знав що ти не станеш заперечувати спокійно вів Воронцов мовби не помічаючи гніву хазяїна
Граф Адольф сидить непорушне але дедалі то все непокійніше
Тьотю Миколка виступив із-за корівки мені ще далеко йти то чи беріть свої гроші бо не рано ж
Поет ловко ступав задом і голосно сопів носом
Тесля стояв на дверях то зняв і свого білого
Але нехай мені буде Вільно і сказати Що нічого тобі царю З України ждати
Р и т а
Тому такі печальні
Але Захар мов не чув її крику спокійно намірював вареху на ворогів
А коли хто зачепить будемо бити ворога на його ж території
Куди йдеш
Усіх скарбів скарб найдорожчий я очевидність всіх світів
Євген і Ліля брели крізь жовту листяну заметіль в свою як здавалось їм весну
Кожний раз ми міняємо вірш і придумуємо кращий
Попереду взводу взводний іде задом наперед розмахуючи руками рахуючи ногу
Красива роботяща скромна
Лишившися сам у світлиці вистеленій м'якими турецькими коврами впав навколішки і став молитися
Чуєш
Іноді між хлібами піднімався насип залізниці
Сестронько зглянься на муку
А что Остапе ну как твоя справа
Порається зітхаючи
Ти геній
Е погано ж коли так промовив батько
Ось попереду затемніли кущі вільхи він добився до них а за ними темно зблиснуло плесо чорної важкої води
Ха-ха-ха ще дужче зареготав Грива і пожбурив вогнистий смолоскип у засік
Брали собі скриньку з рук через що повстала велика метушня
В одній з тих хаток що стояла коло самої дороги ще світилося
Як і минулої ночі зараз знов було послано наряди бійців витягати убитих з мосту та з берега понад Россю
Але ж воли з таким докором подивилися на неї з ярма що вона не посміла залишити вузлика на возі а мусила йти з ним через увесь Глинськ
Колючим своїм поглядом Махно просвердлює козарлюгу а той на нього дивиться з-під насуплених брів навдивовижу спокійно
Колись від зорі міг до зорі рити забувши про спочинок тільки набіглий піт з брови струшував а тепер неспроможний півгодини повертіти лопатою
Прокопа Гущу та Безика може
Прибувши в Переяслав він там ще діждався литовського війська що його привів Огінсь-кий і маючи вже силу втричі більшу проти козаків наздогнав Лободу біля Лубен і перетяв йому всі шляхи на схід і на південь
А ще злочинніше бути розносником ідеалів
Він ніяк не може цього втямити
По її старому обличчі бігають смуги і радості і разом нестямної муки очі горять вся вона труситься
На той час з низеньких хатніх дверей вийшов молодий парубок
Бо я зроду така
Ще раз ще раз бо лихо буде як зачепимося за Дурну скелю
От і розберися що воно й до чого
Душа хлопче вона буває всяка
А ще я їду щоб наколоти мамі дров нарізати січки для корови
От хоч би значить нащот женського полу як було благородно прекрасно
Може вона багато ліпша ніж які дівчата що чесними заміж пішли тільки що поняла віри такому
поспішила заспокоїти його
Я своє вже зробив тепер вже самі промишляйте
Дмитро Гуня з своїми козаками раз по раз виривався вперед як він казав винюхувати дорогу і надовго зникав а коли повертався то з гуртами сільських дядьків
І ти безумний міг подумати міг посміти підносити очі свої до неї до моєї доньки
Ну навіть моральности коли хочеш
Кажуть ні відповів коротко Гриць що не любив як йому згадували що він годованець
То ж охота на когось напала
Тільки сьогодні неділя мабуть його вдома нема на охоту пішов
Браточки
Він пригорнув її й прошепотів Прошу тебе стань моєю дружиною
Прицілився
Таня їхня дочка
А діточок не було в неї лиш одна дівчина Марта звалася молоденьке та плоховите собі знай та співушечка в лісі
Натовп втишився
Більше до самого Миронового помешкання не говорили ні слова
Добрине сказав Святослав
Мабуть час має здатність ущільнюватися в найнапруженіші періоди твого життя коли ж настає розслаблення тоді та невидима пружина а може рука бога—тільки ж якого бога яка з розумною жорстокістю стискувала все і час і події і життя довкола теж розслаблюється і вже не дмуть вітри не наглять події вгамовуються навіть дияволи неспокою настає тиша лінива розманіженість нікчемність мало не вмирання
Оленка мала знати правду яко дочка гетьмана знати що обстоює її батько бо я вже здогадувався що Яків туманить їй голову брехнею
Вiн i сам не знав коли перестав писати сiра паволока стояла перед його очима
Або просто
Він притис волохаті руки до грудей
Аллах моя заступа
І його гострі пронизуваті карі очі неначе припали росою
Хотілося присунутися ближче до неї приголубити
Не жаль мені ні села ні роду жаль мені тільки чоловіка
Та де там і слухати не захотів
Ні ні не треба
Мiщани здiйняли з Зiнька мокрий жупан мокру сорочку
С т у п а й зітхнув
Та що там
А це твій змій
І нібито з цієї синяви з глибини самого серця народилась пісня
Сагайдачний прочитав письмо і каже
Незабаром Сухобрус встиг обробить верхній етаж нового дому
І в сьому персні є отрова
Віра швидко сіла взяла його руку й чудним злякано-чекаючим поглядом впилася в його
Т о в ч е н и к.
Га-га-га
Можна
А не вмерти не можна
Адже коли сьогодні Стеха поїде на Україну він уже ніколи не побачить її
Бо й печінку відіб'єш
Океани людської крові не ситили б землю а живили людські тіла коли б ви більше про себе дбали аніж про людство
Недуже серце моє серце мов лебідь той ячить
Йому було навіть приємно
К р у т и в у с. Стоїть гора стоїть
Та їх зігнали й наче забули
Базiлю передай
А навколо мене ад повний безперервного руху і марення
Тільки одне вам говорю поки не скінчите науки не важтеся покидати школи не дайте заманити себе до ніякої сваволі я так на ухо вам скажу
Забула про своїх нічліжців метнулася з печі до вікна закладеного до половини загатою
Всіх тягнуть на допит
Не такі рускі
Хіба що раз
На мої слова вона обернула ніби пробуджена мною з якихось мрій голову й поглянула на мене поглянула Богдане такими сумними очима що я своїх слів майже пожалувала
Хведька видно за горбом тільки по пояс
Се оповідання підозреної вартості вже хоч би тим що покладене під р.
Напевне балони полопались
Хай буде ним Байіндир
На голих м'язистих грудях також схрещувалися білі бинти
Відкриття це було згадував він велике й незабутнє
Чужі діла а Єшевському також боліло
Марко підходить до Лорда що ледве тримається на ногах гладить гриву і з болем дивиться на його велике око невже в ньому навіки відіграли спалахи блискавиць
Підсовується до мене зо своєю мапою й починає виясняти мудрі проекти своїх прийдучих підприємств
Про Ібрагіма мови не було
Подай драбину пошепки в темряві озвався пічник
Добре що вернула
Я прошу вибачить
Він не був забобонний але затемнення яке віщувало смерть великому візирові надто відповідало обставинам що склалися при дворі всього можна було чекати
Насилу Проценко умовив Христю увійти до нього в хату та вона сама певно не пішла 6 якби Мар'я не потягла за собою
Ти чого смієшся здивовано і гнівно спитав Ко-нецьпольський
У залу увійшов царський полковник Аннєнков що в Батурині з московською залогою біля гетьмана стояв ніби для більшої безпеки гетьмана а на ділі щоб за його рухами стежити
І обличчя Вишеслава було під стать тілу бліде виснажене з темними западинами під великими сіро-голубими очима
Викупали вибанили до цокотіння зубів а випустивши ще й пригрозили щоб не жалівся якщо ж спитають кажи що сам ненароком під струмінь потрапив
Мені здається ти не вмієш влаштовувати свій побут не вмієш турбуватися про себе
Роботи роботи
Балакали тільки про найнезначніщі речі та про необхідне
Поранені
Я тобі не товариш сволото крикнув і замахнувся наганом
Може він поранений лежить десь під кущем і чекає на допомогу
Папа заборонив мені казати вам що ми їдемо не
Славна земля хай буде паша
Два пришельці із космосу або може із НАТО
А ще брав із собою для ілюстрації козацьке причандалля булаву пернач пістоль
Настали колгоспи
Кохані пани я мешкаю сама прошу до мене
А ще страшніше як знімають ката З охрестя справедливої ганьби Навколішки стоять довкруг мерця І ждуть в мольбах що він от-от воскресне
І хто це говорить
І ми не в розкошах жили зазнали всього але такого ще певно світ не бачив
Кн
Ну як вам їздилося посадовив навпроти себе Час як біжить
Але це тому хто не знає її хто не вміє бачити усіх таємниць людської краси а бачить її лише на обмеженій площині що зветься обличчям
Порадь мене своєю головою я тебе послухаю
Плачучи від щастя Наталка припадала до Григорія і цілувала його в нестямі вкладаючи все серце яке так довго стримувала
Вогонь непокори дедалі розгорявся підступав до гетьманської столиці
Без привселюдної сміливості помислів пропадає багато цінностей бо людині завжди хочеться заглянути в завтрашній день
Він блідий мов крейда глядить на неї як вона пересовує скоро перстені на пальцях глядить на її довгі вії і як вона мовчить
Після того як я нападу на москалів і побіжу назад та перехоплюся через річку москалі погнавшись теж перескочать через неї ви одразу ж руйнуйте міст та гатіть ним Соснівку
Потім у санаторію пожити спокійно і зробитесь тим самим живим мрійником що раніще хотітимете спати робити не будете помічать собачок і любитимете людей
Дай кажу
Невже до Києва дійшла чутка що я перейшов Сулу
Що тобі завжди в голову лізе моя дурнесенька
Ніби це не хата а корабель серед моря в час бурі
То кров може
Він так дбає про моє добро що часом і мені молитву читає
Отак
Регочуться обоє борються мов хлопці на толоці з того не вийде певно нічо добре
Я усміхнулася
I пiд цi слова пiд тихе вiдлуння дзвiнких струн князь Святослав замислився згадав далеку минувшину уявив майбутнє
А я думаю дай налякаю оцього непроханого наглядача заговорив він вже своїм голосом
Варто
З татар що наскакували на Україну ніхто не хотів вертатися додому з порожніми руками
Люди колихнулися зацитькали проте з місця ніхто не зрушив
Це глум з шляхетної панни
О-вва-а
За ним вийшла і Гризельда
Аж поки Контрибуція не заспокоїлась і не відійшла
Ніяких там ковбас нема
Кажи
Збір виявляється був для того щоб одержувати зброю
І невідомість
А формою як дорожив
Чого вони хочуть від нас
Я вас визволю
Що Січ завжди допомагатиме явно чи таємно цим наставленим мною полковникам у їхніх многотрудних діяннях по відродженню правого берега
Багато разiв уже вiн переходив через рiчку та й нiчого а тепер нараз нова поява впала йому в очi
Та й іду собі
І спускавться на шнурі кіш з поживою для нього а на дні коша білів запечатане письмо
Доводить її до найвищого напруження викидаючи в небо все що в нім вирує і кипить
Бальмен погиб як жертва московської захланності та неситості випив до дна з московської чаші московську отруту а проте смерть його не збудила в Шевченка ненависті до його вбивців черкесів
Козаки розставлені скрізь по замку і собі гукали Не впускати Москви не вірити цареві це підступ звичайні хитрощі московські ми замку не здамо
І що-бо він каже господи боже
Не дозволяла собі мріяти не дозволяла нічого бажати крім одного показати катам як уміють умирати подібні до неї люди
Усе б співала
Ліси зеленіють а далі сизіють а ще далі чорніють як пооране поле вкрите туманом
Напроти тюремної брами
Святині в скелях
Тихо човгаючи чобітьми сміливо підступив він до одного стола дмухнув на одну свічку потім на другу на третю й на четверту
Дурень той хто змивав її
Ти така велика і ми мусимо за тебе встилатися
Кому ж довіряти як не милості вашій
Звичайно
Просвєщеніє треба людям дать
Нимидора схопилась з лави й кинулась до вікна
Спасеть вас бог за вашу приязнь
Але по якому пістолету
Сіро й буденно без будь-яких епітафій
Уяви я розумію тебе
М у л е н.
Прошеніє
Над ним усю ніч похитувалася людська гойдалка
Милості вашої просимо вітає його стара
Вона мала дар відчувати людей і вгадувати їх думки
Хата з забитими віконницями
Тут під екватором лихоманка висить у повітрі
Невисокі під гонтям доми білілися до сонця мов сріблява луска
Хутко вони заповнили собою все повітря над дорогою й подвір'ям
Молодий учений вийшов із хати й зразу мусив настановити коміра бо надворі почалась уже справжня завірюха
Я довго тинявся попід воротами сарая багато терпіння і грошей коштувало мені коли я добився зустрічі зі всесильним кретином Замбулом якого колись купили на кафському ринку за тридцять піастрів
Чудесно
Кругом кладовища то зеленіє жито аж очі бере в себе то шумить золотим колосом пшениця
Жива
Бо ти його стернею раз у раз обраинмзш не даєш загоїтись
Не відставай від мене
Взявши в руку порожній кошіль старий сказав на прощання
Підземних адових з рік і з повітря
Нікого не питаючись чвалає просто до цитрусів думає що як Аполлон то йому все дозволено
Савка
На підході до неї Арсен обзиваючи себе боягузом та як малою дитиною стишив ходу й ступав майже нечутно
От я ж і не знаю
Максим Валер'янович що сидів у машині зустрів нас весело
Побратим обійшов місце вовчого пиру
Сам Македонський був на його похороні
На перший раз він радить взятись за переклад Гонкурів
Почекайте почекайте ще не такий переполох закачаєте коли землемір по горбку пройдеться
Далі за першим другий за другим третій так рядком і вистилає ниву
Роман
І мав тебе за Дубівну і не вірив
Ішли старий Барабан його сусіда Багрій молдаванин з Рибниці Булацелов і Шовкун
Сидів на лаві тручи пальцем і без того блискуче дерево а зорі мигали до нього немов глумилися
4 Хмари
А в німецькому полоні вивчився олов'яні ложки в піску виливати
Під ним тліє вісім безневинних душ загублених в одну ніч страшним чоловіком
Почервоніло небо починає на світ займатись
На чиєму утриманні перебуваєте
Хочу сказати ще про одне
Построєний у вишнях і горішині двір Ясининого батька Гліба Словита лежав на окраїнах запустілого підгороддя
Чи то не є воно блаженство із блаженств
Він ще помовчав
Наше вам вiд королеви полiв
Ось попереду вузький узвіз з обривистими глинистими стінами де в норах гніздилися чорнокрилі щурі на рівнині розкинулися поля тепер занедбані порослі бур'янами а понад берегом ріки левади
Спіть повелів княжич а ми з Бортником попильнуємо
Спасибі добрі люде за ласку
Хоч вони й не були пов'язані ланцюгами але йшли так наче волокли найтяжчі кайдани
І як чудно все мовчить а в душі моїй і крик і плач і дикая пісня
Як це трапилося так що проти волі народу політиків мислителів чорний орден проникає у всі клітини державного організму Речі Посполитої
І сама собі не вірить коли Марта спиняється біля її сина
Чи я посмію о боже
А хіба я що
Я пливу за водою
Таки вламав Томару
Особиста виказка по складах читає староста далі зупиняється і витріщується на гостя Так оце ти будеш Харитоном Заїкою
Може тому що був вечір
Хто мене зрадив шепнувши брехливо у зарослу рудим волоссям мушлю вселенського енкаведистського Вуха
Я тоді не розумів навіщо це робиться але мені подобалось море людей у яскравих від сонця сорочках підперезаних красивими шнурками з китицями
Козаков сигналом поклав бійців і сам заліг теж уважно вивчаючи скелю з якої його обстріляли
Ще йому рапортують його слухаються ще мільйони задуренїїх життів у напливі маячні він кине запінений у фронтову м'ясорубку
Пообіцяв аби заманити а там як хочте
На перший погляд йому може літ до двадцятка добиралося
Сторожова стоянка була на сході так що переді мною стояло все озеро і було воно в багрянцях вечорової зорі
Що ти кажеш
схвалив Усков потерши руки від задоволення
Пішов
Ничего пане есаул отвечал один казак запорожец с той стороны а часовой обознался да и выстрелил
Тоді ще й дивуємось чому деякі відсталі трудівниці і навіть жінки керівних товаришів паски святять або беруть кумів та потайки дітей хрестити несуть
Винесли дитину і старий ксьондз перехрестив її взяв на руки і подав Єремії
Сергій Костянтинович зиркнув на неї не без подиву
І я знаю що дівчинка в червоній хустці
спитав глухо
Садукей представник релігійно-політичної течії у
Та
Всі його знали в школі завжди в нього як не ячмінь на оці то чиряк на шиї
У кінці села стояв загороджений новеньким тином у який врубано двоє воріт два виїзди чималий пляц поля а на ньому недавно поставлена хоч і не нова звідкілясь перевезена комора й лежало кілька куп деревини добрячої деревини на хату
Ламай ломом шухляду в комоді
Здавалося що кожен знає що кожен хоче його спитатися А що і цієї ночі був у тебе Грицько
Мій боже жахнувся Ян Кульчек і перехрестився
Гуня послав чатників на вали а решта козаків розмістилася просто на поораній ядрами землі
Ха
Козаків так мало що можна їх на аркан половити
Колись у вітрині було порожньо а потім появились дамські капелюшки і Зоя трішки забула Маркса
Це навiть непотрiбна краса
Справді мов той чорний ураган що з корінням вивертає дерева змітає людські оселі трощить все на своєму шляху так і тут пронеслось пошматувало землю отруїло польове повітря запахом гару пороху й крові
Гарна річ
Феноген
Він побачив її губи зовсім близько вологі повні губи і припав до них
Як же воно було
Самуїл легенько взяв її за лікоть
Бачу ікони на покуті і вже стукаю об хвіртку боюся як зразу зайти то собаки обнесуть
Масюк не втерпів схопив вила й почав подавать снопи на стіжок як простий подавальник ніби показуючи парубкові потім взяв важку лопату й почав припліскувать верстви снопів в новому стіжку
Мчать за нами грішними і не відстають
Підемо з тобою княже хоч завдав ти прикрості новгородцям
Вона в мене така що й чорту роги вправить
Наказав усім жучкам з'явитися
О-о-о заридала бідна вголос заривши з розпуки пальці в волосся і аж заносилася з плачу
Коли ваша ласка то й допоможіть мені бо поки мати не вийде заміж поти вона не віддасть за мене дочки сказав Ломицький
З неімовірним хвилюванням читав тестамент Полуботка писаний за тиждень до рокованої поїздки схвильованою рукою на одній стороні аркуша
Се будуть гарні дні дні весняні дні відродження народного
Адам Кисіль в довжелезній рудій шубі що полами вгрузала в сніг стояв посеред двору в оточенні козаків
Моя робота панове була б інша
Петро без хвилювання подивився якийсь час на страховище потім помалу сповз за пагорбок
Що зо мною раптом чудно подивилась вона на його Слухай я скажу
А в небі кружляло гайвороння
Її звуть Мелашкою
Остюк машинально помацав револьвер
У порога як стовп стояв лакей у чорному сертуці у манишці з брижами при часах
Вівці ліниво згинають коліна тремтять на тонких ніжках і трусять вовну Гісь
Він погодився зі мною
Не подобається мені ця пастка в яку загонять нас хан і гениш-ачерас
Раптом зіграє роль ідейного й непідкупного
Тобі сниться терновий вінець зло засміявся
Вої
Знайома вузька вуличка
У них набито людей які кричать вимахують червоними хустками
Ой ні сказала Марія
Затим-то так наш Уласович i поспiша що й коневi не дасть здихнути i сам не обiдавши тридцять семисотних верст iще з гоном не спочиваючи переїхав i як добiг до того Безверхого хутора й устав з коня бiля хорунженкової хати так так i хитається мов п'яний а я ж кажу що вiн i не обiдав нiгде
Це правда вражено вирвалось у Данила
Блажен блажен
РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ
Вона відштовхнула скриньку Нема
Прокіп Гордійович вже давно вріс в той гомін він просто не помічав його
Андрій кивнув на свою валізу що лежала на лаві
Немов колосальна лялька сама їхала на колесах у дарунок лісовому велетенкові Вернидубові що солодко спав витягнувши босі ноги в очеретах десь за Довгим озером
Думали що вiн нещасна жертва а вiн
А-г-га сказав дід протяжним голосом мов нараз пригадав щось
Мабуть трохи більше
Висока задуже
Добре що хазяїни не веліли кинути нас до боргової ями пожаліли зважили на нашу недолю
Кабаки дати втерти покарати
Це перед наступом Кравцов
Потiм вони одразу пiрнули у велике стовпище людей що збившись навкруг високого дерев'яного боввана перед яким горiв вогонь кричали сперечались махали руками
Вот усю Туреччину Францiю i Рассею прахадiли а нєтутє такого приятного города
Такий був радий що навіть не подумав куди й навіщо везе його Ситник та хоч би й подумав то не вгадав би нізащо бо в своїй дитячій наївності яку чимдуж підтримував у ньому чесний Родим Сивоок і в гадці не мав що на тій великій і вільній землі де він зростав можуть продавати людей за срібні гривні так само як продавав колись Родим глиняні горщики і глиняних богів
Хлопці бойові нічого долю гнівити
І риби наловить і ніг не замоче
з відчаєм скрикнув Арсен не сумніваючись вже що з поляком трапилося якесь нещастя
Тут уже бiгти не можна бо привернемо увагу
Після молебню та присяги почались вибори
Я р о с л а в Великий труд
Від нього пахло неприємним потом і я подумала асенізаційний обоз
Душогуби
Приїздили кликати нас дулібів тиверців полян уличів ба навіть тих що на сівер від нас аби приставали до них та йшли купно з ними у землі ромеїв
Заспокійтесь
О л е к с і й
А дядина казала ж що ми обидва з Микитою махамети
Дід мій був дуже балакучий натхненний і все мені розповідав про Гарібальді 6 і взагалі всякі інтересні романи
Але він не заплакав
Якби я любила то вже мені нічого не страшно і нікого б я не боялася тільки того кого любила
Сама Марта Пожежа
Все одно хлопець помре не діжде
Виступив критик Єфремов почав валити до одної купи символістів і декадентів
Хі-хі
Вам шугає в голові жартовлива думка з'явитися перед ним несподівано й рвучко
В ньому знову прокинулась упертість та посидючість що їх робота тільки підсилювала не вичерпуючи
От куди б нам з тобою восени поїхати
Леон ніколи ще не видав її такою
Гайдук
Він тепер дрімає видиш
Ударили на достойно
Постривай же свекрухо не буду я більше для твоєї панської шкури на тонке полотно прясти подумала Мотря і з того часу вона стала прясти починки собі окремо та ховати в свою скриню
З ним ще було троє у синіх застебнутих спецівках один чомусь нічого не їв а лише смакував пиво
20 Бірон Е 1690 1772 фаворит Анни Іванівни згодом старший підкоморій і правитель державних справ 1737 p обраний герцогом Курляндії
Тамара рассыпался в извинениях перед Мазепой все взвалил на самоуправство воевод и обещал ходатайствовать за него у гетмана пока же он велел снять с ног узника колодки и вообще позаботился об улучшении его положения
Чи це була оця мелодія котру він тоді чув
Се свята гора законодавства гебреїв і всіх народів що приняли віру Божої літорослі Спасителя з роду Давида сина Пречистої Діви Марії
Бо на шахтах робітники жили то в казармі а то ще й у низеньких поганеньких землею критих хатках що звалися землянками
Поруч з ним і Петро ставав більш впевненим твердішим хоч природна скромність уроджена делікатність висока душевна настроєність не дозволяли йому рішучі кроки
Я вам більше скажу
Ну як тобі Федося
Ми тата умовимо і він згодиться на операцію
Вицент и у меня наберет столько же хотя народ и отвык немного от сабли да с твоими молодцами пойдет рука об руку а с сотней ты камня на камне не оставишь и его пса вытащишь да и потешимся уж мы над врагом
Того не бачив
Авжеж
Добривечір
Як ти міряєш
Дівчина в розпачі сплеснула руками й закрила ними обличчя
Не зліше ніж було проте й не ліпше
Не до пана а до розуму довести хочеться розважає Матвій
Теплою посмішкою щедро обдаровував землю її ріки ниви пагорби ліси
І якщо зараз з-поміж молодих які зібрались на палубі теж є такі що вміють кроїти й шити озброювати паруси то це тому що з ними був Ягнич-майстер він їх цього діла навчив
Екран ґарантує мовчання
І Їжак на те співчутливо покивував добрим гострим писочком і казав
Він незчувся як до кабінету ввійшов Данило й тихенько став біля дверей слухаючи пісню
Він розв'язав мішок і став набирати в шапку пшеницю
Я з вами ітиму я вірна і сильна
Навчання в Петербурзі на Вищих жіночих медичних курсах закінчувалось і дівчина серйозно замислювалася над своєю будучністю
Не пригадаю
Розводяться кущі
Трапезували мовчки лише сопіли та шкряботіли ложками
Своїх панів опісля ми змусили б селянам дати волю сказав Куліш
Завтра
Мазепа улыбнулся такому оригинальному сравнению и продолжал дальше
Але ж то неправда
Він чув у ньому сміх і загрозу кожному хто повстане проти крамниць і вогнів
І де ми не пройшли нас радо зустрічали і навіть вітер нам доріг не замітав
h1 Канадський зошит h1
Ходім до його підбиває Лушня
Масюк як впав на ліжко так одразу й захріп
Піймавсь і він татарам у неволю
І чи не варто було заглянути їй в лице
Ночуючи часом із ним удвох він помітив що той кудись уночі ходить а одного разу побачив його з Левантиною і зрозумів що до неї саме протоптав Роман стежку
Поруч з дружиною сідає Заболотний ми втрьох на задньому сидінні і вже за якусь там хвилю опиняємось у потоці машин у каньйоні вулиць де сьогодні панує безвітря і низько висить смог цей темний туман що до нього певне і за сто літ не звикнеш
Микола вкинувши в торбину шматок хліба на полудень пішов на панський лан понад річкою
Але глянувши мимоволі на свої груди й згадавшії про поранену голову зрозумів груди його були щедро залиті зашкарублою кров'ю навіть штани заляпані а ще ж на голові чалма теж напевно такого самого кольору
Г-а-а питає і па-кає з люльки а чорними очима пронизує біле лице тої що одну її любить
І вже ніби не вони стріляють а батько б'є молотом по розпеченому залізу поклавши його на мокру латочку на ковадлі іскри летять несамовито роєм а вибух з-під молота глушить вуха
Після перших неповторних зустрічей з Соломією він не витримав щоб не похвалитися своєю радістю
Ми з ним заприятелювали
І чого ви товчетеся серед ночі
Як то опитав не було з ким гуляти
Я таки тутешній з діда й з прадіда
Може то закричали тужно його сини які могли вже бути серед живих і на яких ще не було й надії
I все ж таки тебе я не зречуся Любов'ю гвалтом мертву чи живу А я тебе здобуду і візьму
Та й зброя в тебе інша
Поти прислужник бігав десь щируючи як би скоріше подати те заказати друге тут почалася звичайна бесіда
Яцько припав козакові до грудей занімів
За обідом вельможна пані була для Петра дуже ласкава
О тату тільки й міг проговорити Пальто
Довелося купити готових цигарок у дуже незграбній упаковці що цілий день заважала мені в кишені
не повірив Скрипка
Цар людина справді
Нас чекають інші важливі справи
Слухачі враз оцінять що за співак перед ними
Як можна далі жити не розв'язавши для себе головних протиріч питань проблем
А виходить її не забули пам'ятають
Усіх пойми всіх
Пізненько вночі вернув Матій додому
А тобі
Багато здивування бо ж як відомо останніми роками Матвія рідко бачили між громадою перестав навіть приходити на сходки за винятком хіба церковних відправ
До якого ж бога слати їй свої благання
Рябко спитать хотів але Рябків язик Був в роті cпутаний неначе путом з лик І герготав щось як на сідалі індик
Нехай ваша культура вам а корова господині
Фу
Старий дивиться на місяць і неохоче відповідає
Го-го-го-го зареготав Сірко
Когда Мазепа пришел в себя от этой ужасной сцены он немедленно поскакал в лагерь Бруховецкого чтобы отыскать Тамару сразиться с ним и отомстить ему за все но несмотря на самые тщательные розыски Тамары не оказалось нигде
Від Клавдії я простую додому
Перемістив ліворуч руку яка була така важка мов дерев'яна й з цього почав свій лист до брата Варфоломія
Ладно
Вона повернулася тоді ввечері затьопана брудом розкислих вулиць і засмикана сотнею партійних дрібниць
О л ь г а
А братія мовчить собі
Одначе від свого наміру піти за Дунай не відмовилися
Горить не кожен твій рядок либонь А в нього кожна грудочка вогонь
У риданнях билися звуки трембіт розносячи жалобу по гуцульській землі
Заким сонце зійде го-го де ми будемо радісно шептав Остап
Горе Уласовичу горе постиже мою утробу до раздраженiя
Вже обставились зовсім спитала в писарші Ватя котра впоравшись в столовій коло самовара увійшла в гостинну й сіла на канапі
Світ був безкраїй біг у всі боки і як чудово було відчувати себе переможцем цієї безмежності
Ха-ха-ха
Поки ще яничари обороняються треба впустити татар
Артем чув як рипіли аж покрякували педалі Кримпошиного велосипеда як вони замовкли напроти хати бачив як шастав по вікнах од вулиці пильний Бурисів погляд і ставив на кожній шибці печатки але встати і хоч би постукати чи подати знак у вікно не наважився щоб не впасти посеред хати
Киліяна сиділа поруч батька навпроти козаків ловила скрадливі Лаврінові погляди і те не могло сховатись ні од кого
Ми ті що окопи копаємо пояснив Марко
Я наказую вигукнув землемір і власноручно доповнив креслення
В мене були зошити олівець ручка чорнильниця грифель і грифельна дошка
Тоні оглянувся коло головного доглядача стояв якийсь білий це був сам Мессебі професор головний хемік заводу
Худібка
На порозі радісно поцілувався з господарем а в хаті забухикав простудженим смішком заповнив усю світлицю впевненими словами
Київ зараз став вістрям нашого списа направленого проти Поля супроти нього передусім і вдарить Батий
Восьмьорка
Гнав думку про них геть
Все у волі Божій сказав дідок
Не забув негадане посмутніли Безоорадькові печаті вочи
Ти пригадую хотів перемогти Візантію і от переміг ти хотів стати нарівні з імператорами і нині називаєшся василевсом ти думав охрестити Русь і охрестиш її
А вами вже найменше
Йому стало навiть сумно не всi люди Русi знають яка велика небезпека насувала на них не всi знають яким страхiттям для них була iмперiя ромеїв
Ну
Я боявся зустрітися з Аркадієм Васильовичем
Мені болить голова
Як обдуримо кашель то все й минеться
Рядовий
Ткачикова Лукина на колодки виходить
Взяти хоча б Володимира Короленка про якого ходять легенди по всій Якутії
А тепер коли зустріну в лісі ведмедя то не я від нього втікаю а він від мене
Так дивиться божевільний своїми палючими очима
Побачиш як гарно буде
Варка
Коли ми приїжджали з передової вона проходила берегом Дінця золотої ріки мого дитинства і німці били з-за неї по нас із важких гармат так хлопчик господаря хати де ми жили завжди зустрічав нас так
Може ти й корова а мій прапрадід
Натомість Володькове моложаве свіже лице зовсім залите місячним сяйвом
Вся челядь на дворі
Сидить перед вікном спиною до дверей і шиє на машині
Чи не стріляємо з гармат по горобцях
Якиме
Охрім що трусив на світанку ятери бачив як на Гусячому острові ні з сього ні з того заворушилася копиця і звідти виліз якийсь чоловік
Се вже було геть несподіване й Гатило перестав крутити на кулаці свій довгий цупкий оселедець
Він тільки глянув на синка що стояв біля дверей здивований і вражений не розуміючи що саме відбувається а потім промовив тихо але енергійно звертаючись до начальника
І дійсно з того часу все пішло по-іншому
Щасти ж вам і не забувайте свою альма-матер
Ви подуріли
Чи я в батька не кохана була
А тарілки впали з стола додолу та й побились на дріб'язки
Борислав припинив торохтіти й княжич наставив вухо
Нема Катрі і опівдня вечір ніч не вертається
Й неволя кане в Лету
Нема моїх кіз
Славетні лицарі єгомосці князя Вишневецького винищили до знаку бунтарське збіговисько а їхній привідця Путивль стоїть перед вами у кайданах і чекає справедливої кари
Меня это немного охолодило
ЗАПОРОЗЬКІ ВОЛЬНОСТІ
Йому здалося що він неясно висловився і від цього він зовсім розгубився
Все йде добре мій генерале
Перуть мовчки
Як тiльки видужаю зразу ж вернусь до вас
В сім років збивав я вже босоніж і ранішню і вечірню росу топтав весняні приморозки і осінні заморозки
Сосун баранчик
Ну Баране чого видивився на мене
Потім намазав краї рани чорним шмаровидлом наклав на неї просякнутий настоянкою шмат полотна і зав'язав великою полотняною шматиною
Дзвонить кована броня Береже народ щодня
Бабусенько моя золота чом ти мене покинула чом не з'явишся не додаси мені сили не прийдеш із порадою не полюбиш твоєю вірною любов'ю
Сталося так і сталося зовсім недавно що його стосунки з дружиною певною мірою змінилися
Того ж вечора Явдокнм Сербии послав Самойловича у полк до брата свого Василя аби той прийшов на поміч Самойлович пробрався за село розпутав на пастівнику коня й погнав по дорозі але під лісом його перехопили запорожці які йшли по поміч переяславцям
Як i завжди вiн був нiби муром вiдгороджений вiд цiлого свiту мiж царським наметом i всiма воями стояли полки гвардiї безсмертнi ескувiти iканати арифм китонiти бiля столу його й ложа ходили тiльки безбородi вдень i вночi навкруг його намету стояла етерiя
Микола просив батька одіслать кілька відер до Нимидориного дядька він добре знав що у Нимидори нема грошей і що її дядько не покладе й шага на весілля
Бо вчив мене старий муфті Алі Джемалі який був уже муфті за діда мого Баязеда і справував той високий уряд за весь час правління батька мого Селіма нехай Аллаг простить всім трьом
Погляди глядачів схрестились на сцені
Як не посватаю
Хазяйство його меч від нього й смерть
Сім'ю мабуть лишив
Добре нема того що не потрібне
Хлопець скривився до плачу і став дрижати на тілі як у пропасниці
Сіда
З підпільним райкомом чи обкомом в якісь зв'язки
Тургенев написав про неї
Не був боягузом і міг сам піти на ворожі списи й померти але не міг бачити стражденних спрямованих на нього поглядів жінок та дітей
Закоханий
Вона тієї чарівничої краси не примічає та й не бачить
Справді вони б сказали щось дуже зле
Утікати почали христяни Татари їх лютим давом гнати
Весело зочити степ поля красні
Скажи Петрусю льотчик оцей що катапультувався це був ти
Ви мене цим зовсім не образите Леся зідхнула й додала Так товаришу
То ви хлопці забирайте муку хоч усю тільки мене зв'яжіть і покладіть у куток
Он як
Тут живеш ти в упокої Пані повна дому Не підвладна в нім нікому І мені самому
Незабаром у панському напівзруйнованому каміні запалали дрова
Та лихо в тім що виявлялись вони не так як негативні
Певно рани невеликі й зашкорубли
Так так донечко
Жалування моє невелике а в батька як у бога за дверима
Чи се ж таки тобі не стидно Що пропаду от лиш не видно
А зараз по тім наслідуючи голос жайворонка кличе щасливо Люблю
Хто сміє грабувати те що належиться їм
Де ти була гукнула вона не своїм голосом
Вот и пташки как хорошо поют а и то мне надоедает их щебетанье
Розмотав газету підіслав і вже сів випроставши ноги
Простодушний ти жертва своєї совісті
Загатний відверто посміхнувся за п'ять до четвертої
Тим часом і прочі обивателі що досі громадками проходжувалися по плантах довкола костела на голос дерев'яної суки почали звільна стягатися теж ід новій будові а поперед всіх сам властивець нової будови Леон Гаммершляг високий і статний я ид з кругло підстриженою бородою прямим носом і червоними мов малини устами
Скоро їдеш Лiдо
Платону навіть не прочитав
Чи щоб дістати кулю в лоба тільки-но висунувшись у вікно
Не Ярополк
Як тиха картина осені хазяйської й хазяйновитої осені наводить на мене думку про щастя тихої сім'ї
Бурлаки випили по чарці горілки з'їли по шматку хліба з цибулею і переночували під корчмою
Ой лихо
За давньою звичкою майданом прочовгав міський сторож з дерев'яним деркачем і в нічній тиші ще довго лунало скрипуче деркотання
Життя тут так само в заперті а це означає що ні думка ні мрія не вириваються на волю
Лейтенант вискочив з будинку підбіг до Данила підніс до очей бінокля
Та невже заплакав скрикнув той неймовірно За недокурок
Як дійшли зросту Матвій та Супрун стали і їх діймати роботизнами у фільварку але в їхніх жилах бунтувала гаряча батькова кров й одного дня вони залишили на полі просто в загінку в плугах панські воли та вдарилися до втечі
Хіба не можна просто товаришувати дружити як людина з людиною а треба конечне любощі замішати
Відтинок 1
Узявся за клямку зразу ж і розчинилось перед ним
Шофере
Побачив велика срібна риба що недавно була місяцем але необережно впала в річку і втопилася
Князь Святослав велiв сховати лодiї у березi мiж кущами й попiд скелями а сторожi велiв пiти й оглянути острiв бо печенiги могли там ховатись у густих гаях i ярах
тихо з жахом шепотілись між себе гайдуки
Кінець Німеччини Гітлера і його полковника Ернста фон Крауза
Поблагословіть діду ще перед весіллям просив
В кімнаті все затихло й нашорошилось
У чималій хоромині куди завів княжич Олег Славуту з його супутниками було людно
Нам треба тільки початку
Мешканці дрібних хатин —се постійні робітники в бояра і коли інші селяни виходили рік-річно гуртом на роботу в Молдаву потративши вибрані гроші вперед у марний спосіб шукали і шукають вони зарібку в межах своєї землі
Капітан вийшов у другу хату обідати а сотник залишився з листоношею і коли капітан повернувся листоноша лежав на долівці напихав собі трави до рота щоб не стогнати й не проситися сотник осатанілими очима дивився у вікно
Пом'яни господи раба божого Омелька та ті книжки що в церкві читають єрмолой бермолой савгирю і ще й тую що телятиною обшита
На твоїй спині запише подяку
Коники розтягли свої сухі ребра мов хорти й винесли балагулу з багна наче на руках
Спасибі
Прибіг і Микола і почав кричать що злодійку треба повести по селі з музиками
Я купую цю дівчину повторив Ібрагім уже нетерпеливлячись Скільки за неї
Коли ж треба коли ж конче треба казала йому Ольга
Горленко викресав огонь роздмухав чир і засвітив свічки
Одного дня що був і реченцем до сплачення одної часті довгу вдалася вона до моєї матері з просьбою щоб та опустила їй хоч одну часть високих процентів бо інакше як впевняла вона буде примушена спродати гарний й цінний кусень землі з утратою а як ні то вирвати з-поміж малолітніх дітей невеличку готівку котру держала на непередбачені пригоди як хороби смерть і т. ін. щоб позбутися затягненого мужем нещасливого довгу як не цілком то бодай частково
А тут в орді навіть жінки-половчанки безправні і безсловесні істоти а про невільниць нічого й казати
Для радості душі
Поєднати теорію з практикою спалахнули очі комісара
Він був негодящим педагогом
А Мар'яна їхня дочка
Незабаром їм довелося зупинитись попереду утворилася пробка із їхніх же машин
Як він спритно її із рукою одсік Прикриваючись іменем ревтрибуналу
Об'явився невдовзі й сказав притишено
К е з г а й л о Їж осетрiв та пий горiлку з перцем I серця не хвилюй дарма
Ну не вельми
Югина тебе ще міцніше полюбить
Не пощастило
Косарі стояли високо на полудні
Что тебе надо Никита
I чого тебе весь час до артистiв тягне здивувався дядько Стратон
Розвивається вічно
Не стій біля кватирки застудишся
Та коли
I не чути в тому шурхотiннi анi Книша анi Бурмила анi мого друга Яви
Я
Одна одним корівка зостанеться
Двоє дівчат сидять на одному кінці лавочки курять сигарети
Перед походом йому дали на озброєння лук десяток стріл у шкіряному са-гайдаці а також кривий турецький кинджал
Зна Добрість що який бог змочить їй свитинку Той висушить з неї останню капелинку Що бог не мачуха хоч трошки й поскубе Та вп'ять пожалує пригорне до себе
Д і в ч а т а
Турчин приклав руку до грудей упав па коліна поцілував дитяті ногу і в ім'я великого султана заприсягнувся що ніхто інший крім сина короля Яноша ніколи не володітиме Угорщиною бо так хоче аллах
Інші командири повели вже своїх на обід вже тільки кушпела влягається за ними по плацу а Гладун ще й досі тримав свій взвод на пустирищі де спека тридцятиградусна і води ні ковтка
А Курпас бач зовсім не застрелився
Те що я нині від вельможної почула то страшне і я навіть вам цього повторити не смію
По долу костриця пiд припiчком купка смiття
Казали люди з нього будуть
Ну князю добули ми слави в Лубенщині взяли ми перевагу над Гунею над Остряницею
Він дивувався адже в його домі в сім'ї в корчмі усе донині було зважено перевірено обчислено і як це він досі не знав що є ще речі які не вміщаються в жодні виміри є ще душа в людини яку не зважиш не обчислиш хіба що зрозумієш
Зовсім нічого не видно
Придивляючись до людей прислухаючись до думок він відкинув ті спілки що до ідей його та настроїв не пасували а з решти відповідних більш-менш не поспішав вибирати чекаючи збірки щоб не ввійти в них непомітним
Сміюся
Як я співчуваю твоїй матері сказав Павлюк з жалем
Як же тiльки подумала об сiм та як засоромиться
Про скіфів цікаво було їй чути про їхню відвагу та лицарськість відзначені ще Овідієм
Зараз ми перебуваєм на чималій відстані від того похмурого гаражного підземелля з його низькою в сталевих балках стелею вже воно ніби хтозна й коли було з тим своїм службовим телеоком яке недремно звідкись споглядало нас щоб у потрібний момент нечутно розсунути перед нами важкі сталеві двері й під мовчазне благо-словіння Соні-сан випустити ще одного ловивітра в сіре світання стрітів у гонитву доріг
Тут всякії були пронози Перекупки і шмаровози Жиди міняйли шинькарі
Навіть Гоферт уже не збирає здивовано обурених густих зморщок над бровами уже й він поглядає то на одного то на другого допитливо трошки злякано
Вже всіх бабів та молодиць оце позаганяв в хліви тільки ви й зостались у цвинтарі сказав Клопотовський
Як повернемось одразу поїдемо в Чернігів Немирів Київ скрізь
Звідки ви самі
Повбирані багаті панії та панни сиділи рядами
Голуб служитиме вам вірно бо в нього мала голівка в якій не вміщуються злі думки
Скільки мук скільки тяжкої титанічної праці й боротьби нечуваних жертв во ім'я любові до волі й народу і ось тільки блиснув перший промінь волі й надії на краще життя той самий народ во ім'я якого відбувалася та дивна боротьба відповідає на цей промінь погромами убиваючи своїх оборонців і прихильників та слухняно йдучи на налигачі за тими що завсігди водили його в тяжкому ярмі
Способу свого депутат Рінкель не хоче цілком натурально відкрити зразу
Те голосіння вплакується в небо його покров морщиться і роздирається а пісня стає у бога коло порога і заносить скаргу
Добрий день тітко Докіє
Несіть сюди гукнув Грицько у коридор і розчинив рішуче двері
Нам відчиняють ворота
Можливість війни
Тому з якою радістю виривалися раз на тиждень за мури й залізні брами Баб-ус-сааде в день відведений на хамам турецьку лазню розкіш і раювання Сходу розкіш для тіла й душі надто коли душа ув'язнена ще більше ніж тіло
Поганські синове
Пішли шукати
Допоки-то вони заглянуть до нього в душу впевняться що він такий же як і колись
Та чим же я винуват Дорога горілка
і Мухаммед його пророк повторив услід за голосом із темряви Лазіз
Щиглики билися у вікна думали що небо і летіли на городи клювали реп'яхи збуджено крутили голівками в жокейських шапочках синички в чорних фартушках і жовтеньких светрах вихвалялися Підсиню небо підсиню небо горобчики мережали хрестиками сніжок випрошували в господарів розвагу
Це ж звідсіля виходили гінці й пани полковники щоб здійснювати державну волю
Додому
Якщо ж не хочеш старче шукати
вигукує в нестямі Андрій не можучи ніяк розгадати болючу шараду Де де він його бачив
От послухайте ще його
Я сяк-так переказую їй усю сцену
Сергій раненько приходив але не хотів вас будити
Ось Мустафа це справжній султан від бога даний час уже щоб Мустафа зайняв трон
Восени того ж року кошовим отаманом Війська Запорозького в сьомий раз був обраний Іван Гусак який зараз же повів запорожців походом на татарську Стрілицю й Перевізну пристань що навпроти Очакова і накоївши татарам чимало шкоди до зими прибув на Січ
Тут таке багатство об'явилося
Ми завжди зможемо підкинути підкріплення обложеним
Повторюються кадри виступу Інтеліґента на загальних зборах з доповіддю про раціоналізацію
Бовгар стрепенувся і поспішав за ним до лісу
Бушля кричить і Арсен кричить
Завзятого троянці кшталту Не струсять нічийого ґвалту І носа хоть кому утруть І няньчину всю рать розбили Скалічили розпотрошили І всіх в тісний загнали кут
Правда Христе
Те що воно стародавнє ми знали але те що історичне якось навіть не задумувалися
Ет
Щодня вітер приносив свіжі дими а люди свіжі оповідання і ніхто більше не дивувався
На вiйнi були
З СССР все одно не вибіжать
стурбувалися брати і стали з двох боків біля Данила
У порогах розповiли вони ще було багато води першi три пороги можна пролетiти на веслах на веслах пощастить напевне пройти й три пороги на пониззi
Савка вибіг глянув на димар Стременних що панував на одному з горбів і повернувся цілком певний свого багаторічного досвіду
Яво тихо сказав я
Тиміш
Она меня не обременяет я плачу за нее пополам с Михайловым
Тепер ніч
Не без підстав вони вважали що Трауерніхт швидко виявить втечу але не здогадається шукати Романа і його друзів на валах серед захисників фортеці
Правда він бував часто в моїм домі вештався чимало біля неї однак ніколи не приходило мені щось подібного на думку
Якщо тобі потрібно взяти кого-небудь з моєї сім'ї то візьми мене
Дубровський стоїть якусь мить приголомшений тодi пiдiймає гордо голову i так само спокiйно й поважно iде лiворуч
Эта кара привела меня в такую дорогую семью с которой тяжело и расстаться
Ой чи виростуть тоді в лісі гінкі дубчаки що кронами зашумлять попід небо сумнівався Бережан
Через одчиненi дверi свiтилась лампадка перед образами в Олесинiй опочивальнi застеленiй килимами
Першого ж наїзду як жарнув полковий начал мусила стара ними переказувати що лікаря до себе в гостину запрошує
У них грошей більше ніж у Дювер'є
Багато загинуло з тих що вночі так щиро сміялися з оповідання про Броди й так щиро зголосилися йти на прорив
І було приємно що він нарешті повернувся додому
И привха на мhсто идеже бяху лежаще кости его голы И лобъ голъ
Він уперся і я уперся і вирішили хай нас Бог розсудить хто правий хто як хоче так хай і йде
Далі я вже сама візьмуся сказала Марія Миколаївна обізнавшись із його здобутками
Шмигельський
Бачив
І довго чути було грізний гомін у Солонськім Яру
Ледь помітним протоптом у снігу спустився до хати свого підсусідка Трохима В'юна
А Гаїнка чула як їй поза спиною сипнуло морозом і їй стало так дивно і так страшно як у церкві перед сповіддю
теж жучок
Як би там не було але цей епізод і поява цього Карла Маркса стала причиною пізніших великих дискусій і словесних герців в камері ч.
Вона кинулась до вікна під вікном було знать темну рівну тонку постать
Там січас поліція
А як і справді пожартувала з Омельком то хіба це великий гріх
Ну чого ти так поспішав
І не жалійте нікого ні чоловіків ні жінок ні дітей
Зал знову загув
Останній був написаний по-латині
З грудей вирвався чи то стогін чи то плач
Я вже йду Михайле вже пізно
Ганна удова
На дзвіницю
Горпина почала
Медвідь
Після того як син гетьмана Самойловича полковник Семен Самойлович з військом напав на Правобережжя і вигнав Яненченка з Корсуня він перебрався в Немирів і поселився на Шполівцях
Ми всі хотіли би вірити в існування щастя або може і віримо всі обізвалась я усміхаючись
Чого ти невесела
Тебе свої хлопці рблапали так ти до наших лізеш
Сінам-ага звелів вести бранок затінком
І хай би це куркулі крякали
Може тобі зложити присягу вічної любові й вірності питала вона його з вимушеним усміхом
Та крім знищення й мук Не стало б до праці щонайкращих рук А джерело нужди як било так било б Лиш що до старого нове причинило б
Треба його погасити
Ти ще хлопчисько і нічого не розумієш вигукнув роздратовано гетьман
Матері дітей своїх їли
Вертався яром помалу задуманий
Все це скарги виборців
Він розкривав теки й течки гортав різні папірці розглядав з цікавістю креслення проекти різних споруд і клав їх назад за порядком
Ой то ж на тому світі плачуть-тужать
Тут щось не так
Я не став чекати безглуздої смерті згадав Перебендину науку перевтілився в горобця і випурхнув через вікно на вулицю
Ми тільки мдакали гмикали й колупали підборами землю
У лакейській
Траплялися й поперед цього лихі люди та якось не таке вже здирство було
Вона тривала зовсім недовго
За ним слідком оступились і татари
Та вже було од дому до Дону так як по своєму садкові гуляє
Шредер зблід
Столичний же Лаврент достати Латину з Турном перцю дати Бо цар в будинках ні гу-гу
В кутку Санько добув швиденько мотузку і перш ніж камера збагнула що й до чого опустив люстро через вікно в нижню камеру попросивши Андрія потелеграфувати щоб прийняти коштовний інвентар на збереження тимчасово
Навшпиньках
Що той у ньому бачить щось більше ніж звичайно бачать люди в близьких чимось йому завдячує й на щось сподівається
Хай і в яму аби разом
Поезія
Ромей непевно розвів руками
Гуртом як мовиться і батька легше бити
Ні
Я вже хотіла піднятися й вернути до хорої при котрій вижидав мене може її син коли оце саме в тій хвилі піднялася Маня з свого місця поправила білу зав'язку над очима і мов зачувши нараз рух у кімнаті хорої підняла голову й заслухалася напружено
П р о к і п. неохотно
Ну то от що Тарасе катайте додому себ-то до Кисельських і слідкуйте за старим
Але відміняти Явину назву після того як він не став я було б свинство
За весь час
Но мурзы заволновались
Балабушиха задивилась на його дужу стать і граціозний стан і зітхнула з самої глибини
Се сразу щось як свисне лясне
Що ж вільному воля а спасеному рай
Не впадай в інтимності Роттер бо я готов забути що ти мій приятель
Коли ти вчепишся в хвости своїх шкапин то гляди ці самі чемберлени гірше турецької орди і нас і дітей наших у ясир поженуть немов отих чаєнят в огні попалять залізом усі кісточки розчавлять
Мабуть є ще на свiтi скарби дорожчi за гайдамацькi ненавистi сльози дiвочi
Корній сказав що коли так кожного року піде то у них виросте ціле плем'я
Коні круто описали дугу і жерло гармати здригнувшись туго вперлося в тривожний затьмарений захід
Вона мешкає там недалеко них і бачить усе та чує
Основу непу становили заміні продрозверстки продподатком допущення вільної торгівл при регулюванні її органами Радянської влади здача в орен ду частини дрібних державних підприємств приватним осо бам дозвіл на організацію невеликих приватних підприємств допущення в певних межах оренди землі та ін.
Проходячи мимо подвір'я Баглаїв вона відчула як їй жарко стає кров відринула від лиця бо й не дивлячись у той бік бачила що студент був якраз на подвір'ї саме про щось сперечався зі своїм другом з отим механіком облисілим
Тут якась вже вербувала мене до себе й сказала щоб до Волоської питатись чи не вона це буде
Вони потиснули йому руку
Оришка умовляє Чіпку а Чіпка тільки понуро дивиться мовчить мов йому у рот води налито
Ні не заховаю бо дупіа жива
О немало їдуть лава за лавою міцногруді усміхнені
Серед ночі Потоцькому доповіли що повстанці відходять у напрямку Мошен
Справді я сирота і тому мені прийшла охота розсміятися шаленим сміхом однак я перемогла себе і змовчала
У цілющу силу цієї рослини вірили надзвичайно
Врешті він струснув головою мов хотів відігнати від себе набридливе марево і вдарив коня ногами
Одарка боїться сама з нею бути
Гуляння замість сміху й плачу
Білі його руки учепилися за її шию ясними очима заглядає у її очі випинає свої уста цілувати
Народилась Варя на Слобожанщині в повітовому містечку Богодухові 1900 року здається
Це вже клопіт історії власне критики розібратися в тім
Товаришу командире покуштуйте яблук до нього обнявшись підходили розчервонілі од сміху нерозлучні друзі Олекса Слюсар Пантелій Жолудь і Лазорко Іванець
Партизани
Десь ходить по усьому світі
Збились вони зовсім з пантелику
Ровесники давно вже по могилам І вже розмотано по мотовилам Ту пряжу що вони понапрядали Шумує кров їх по новим барилам Нові там зверхники понаставали Де між дрібнотою вони колись буяли
Слово моє буде коротким різко мовив гетьман
Доплентались ми якось додому показала дівчинку матері й благаю
Було голо і пусто в степу
Дивиться на молоду жону свою і тішиться дивиться і тішиться
Приснилось Микулi що вiн iде понад Днiпром i дуже хоче пити
Та на цей раз заснути не пощастило
З кожним днем його все важче й важче обороняти
Другі за відправний пункт беруть якесь видатне загально-державного значіння явище ну от скажім коронацію чи приїзд губернатора
А чим не знала й сама
Вимовив і стоїть оглядається ніби хоче отямитися куди він попав
Біля дверей стоїть гетьманський почет Азем-ага Многогрішний пахолки
З якої речі гукнув Омелько Тхір що держав станцію при волості
Коли послушників скубе за коси так що трохи голови не одірве та не викруте з в'язів то вже певно що мені голову зовсім зірве або скалічить на смерть а може і вб'є як телепне по голові кулачищем або дасть помордаса та поляпаса думав Копронідос сидячи в своїй кімнаті
І бережіть дарунок верховинки
Тітка прибирала тоді напівмилосердну напівнасмішливу міну щоби опісля з притиском вимовити слівце знов і мій сказати б сумлінний супокій замутити
Що залишиться від чесного учителя історії того який вирушив уперед не оглядаючись
Ходімо хоч у хату опам'яталася Пріська
Нащо розвитим людям іти проти природи
Сначала чтут а потом вьішивают
Гомонить тоді місто
Що придумали хлопи
Разом загомоніли на його
Там сидять люди по два роки не викликувані ні разу
Вже і тепер надбали стілько що стане нам на цілий рік
Хома
Петро говорив до Корецького і його поважне трохи старе обличчя ставало мов ще старіше від смутку що й на його налягав
Та більшовики підрізали Хомі земельку постинали крила ще в двадцятому році а та медаль під шивю мало не стала петлею
Потім видобув із купи книжок свою збірку
Звалити на худенькі плечі султанської улюблениці всі чари все загадкове все лихе й незбагненне
До того ж мене бентежило чого мовчав Павлуша
Це була нагорода за важкий шлях Руським морем
Герман знов не любив сина вже хоть би тому що і в ті рідкі дні коли бував дома через нього не мав ніколи супокою
Один перестріл
У голові моїй не вкладується навіщо мертвим срібло й злото всі оті мечі й потріскані горшки мертвим нічого не може належати я всі свої статки прецінь теж заповів дітям
Додаткові аналізи додаткове лікування
Це ви Луко
Каламутний Прут дихав вогким холодом
131
Шумлять тополі-сторожі Але тобі нема межі Де кличуть сонце урочисті Бори в зеленому намисті
З Вiнницi
Саме за цим і звернувся до киян
Але в цей час почулись кроки i на стежцi з'явився Добриня що нiс сiдло
Немає кому випрати бідний ти
Він попростував на тік роздратований навіть злий
Ворожости до тебе нема
Коли чув що хтось має молоду й вродливу доньку або жону то на випадок невдачі зваблення велів брати силою це знов усезнаючий Бруно
Не вірили в таке злочинне поклоніння їхньому генієві бо хто ж приходить до Нізамі з тисячними ордами які витоптують усе живе довкола
Киш
Там немає де був понуро одказав Чіпка й вийшов з хати по хазяйству
Ідемо мамо відкликнув я й ступив за дівчиною що звільна й спокійним кроком з похиленою головою ступала втору чимраз вище за братом і прочим товариством
Микола Григорович замовк підійшов до столу розкрив альбом
В а с я
Ще зимою заїхав туди цар Петро з Меншиковим і з новим своїм канцлером Гаврилом Івановичем Головкіним
Василько сидить на полу коло вікна немов дивиться на місяць як він срібні свої ріжки вистромив над вербами а сам все ж ухо наставляє щоб почути батькову мову
Сиз їх одразу впізнав це були ті стражники які стерегли його в печерах Квасило й Дригайло
Я скажу начальникові що ти виручив
Та з Трипілля ж
Щоб народ усміхнувся
А ще хотілось стати Людиною хотілось сонця в душу
Розтане буде ще гірше
Назовсім поїхав він з Яготина на другім тижні уже нового року
Вони ніби пливли назустріч звукам гітари
Чи то він заблукав чи може ледаченький був але не доніс тої землі до Рогатина бо саме запіяв когут нечистий злякався кинув землю де був і щез А на тім місці виросла Чортова гора
Ти жива Україно моя Бо у гомоні вод твоїх чистих Бо у шелесті нив твоїх рідних Ворогу смерть
Чи дума його була про фронтових льотчиків скільки їх знав за війну полетять отак удень або в місячну ніч і немає не вертаються
Іде до колиски тихо замислившись
Їй-богу по-нашому написано аж крикнув наймит лежачи животом на траві
Радісно блеяли вівці веселим риком обзивались корови Єазда доглядає їх добре сумлінно поїть годує і навіть нині вичесав шерсть
Це Карпо з Дебрі
відкинувся на спинку стільця пан з рудою борідкою мнучи пухкими пальцями білу серветку
З а в а д а
Пішов
Звичайно почувся поряд з Митем Митьовичем скрипучий голос хоча нікого там не було
Покоївка спішно гріє ванну
Безпечне
На ногах що висувалися як дерев'яні брудні цурпалки з холош і на голій спині та грудях темніли підозрілі смуги й плями
Я б теж хотіла туди
Пiсля коротенького риторичного вступу Немирич промовив
Дотягло нас аж отуди до Вишеньок а тут хвалити бога пiшов сом понад берегом i я встиг за кущ на березi вхопитися
Заждіть п'ять днів
Ти кленеш мене ним а я ж сам Його сили частика
Хто дасть тобі розкіш
Покінчимо Степане Михайловичу
Думай
69 Оборницький
Як ся маєте Дувиде
Може
Хай він подавиться ним скрикнула Марина кидаючи намисто аж до порога
Та не шляхом Наполеона Йде завойовник молодий
То може він зрадів Залеський викличе тебе хоча б до Оренбурга
Як же в нас буде і що буде
Зінько почував що цьому може бути й правда і знов йому стало сумно й жалко дівчини
Невже ж це правда
А при ньому скованого гайдамаку привели
Що буде коли перейдуть і підуть понад морем до Дністра а там і через Дністер
То він то його іграшки-забави
Уж й не говорите добрый человек ще дужче розплакалась Анютка
Всі засміялися
Невважаючи на те що до туристського сезону залишалися ще цілі місяці на Капрі туристів було вже немало
Восьмі класи юрмилися біля дверей буцім овечки в кошарі боязкуваті непевні себе
Вона в нього була таки ревнюща не раз прибігала на ферму тіпаючись від підозр вистежувала шпигувала особливо коли йому доводилось зоставатись на ніч чергувати під час отелення
Га
Ти тільки послухай куди він верне стервець
А сто дияволів
Буханці нічим не мастять Маркевич
Під час сеї мови Той що греблі рве нишком киває Русалці ваблячи її втекти з ним по лісовому струмку
Якось обійдеться без літератури буркнув Безбородько
Кто он такой
подумав я мимоволі все до дрібниць буде відтворене на знімках
Аж от нарештi довжелезний мiст через широченний Днiпро
Тут поріг глядіть не спіткніться чувся давно знайомий Федорів голос
Отож-бо й воно
П л а т о н.
Невже їх розстріляють
ІІ
Ти кричиш від люті
Є в коханні і будні і свята Є у ньому і радість і жаль Бо не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль
Тоді візьми он Одарчину та й мене запни
Як буде
Звідкіля
Ніт не з Чорнобильського
Густим клубом пирснув догори пісок де впала розмахнена підойма
Невже Шнурре витяг його з табору смерті лиш для того щоб тепер піддати допиту в гестапо
Бійся ти бога або котрої святого
Будь доброю і послужи нам
Капуджі при воротях знали Сафар-бея і не дуже допитуючись пропустили
Пан Олесь вимовляється обізвалася моя антипатія й усміхнулася солодко
Коли посли його i купцi їздили на Русь а потiм повертались до Константинополя вони найперше з'являлись до iмператора i розповiдали йому про городи її землi й людей
Побільше сонця і поменше горобців що випивають насіння
Султанові писала в далекі далечі
Але бачитися з нею там коло ліжка вмираючого красти одна в одної останні слова і останні погляди і відчувати на собі її ревниві а може й докірливі
Здоров
Іваник потирав руки радів
Звичайно робилося це не даром
Ох
Тепер я питаю її
Сонце залляло овечу вовну розклавшись веселкою в ній запалило трави зеленим вогнем за вівчарями ідуть довгі їх тіні Птруа
Я хотів сказати поправився Максим хотів сказати ще не так
Ми разом підемо сказала вона
З келихом у руці Щепкін виглядав не так артистично як на сцені
Не сподіваючись певне зустріти Матроса вони демонстративно плямкали губами доїдаючи якісь ласощі і весело при тому реготалися
В ній живе залишене у спадок предками язичницьке поклоніння й віра в силу сонця води вогню дерев
Г о р д і й
І озирнувся чи не чують їх розмови сторонні
Танцюй голубе танцюй
Затрудило в руки аж самому блиснуло в очах і замок розчахнувся
В той час як бурлаки досиджували свій час у тюрмі сталось велике й несподіване для бурлак діло
Геть від мене
Вилиці конвоїра позеленіли
Вона тут ханум
До вас приїхав батько
Кожного дня пахло молодим хлібом і з вигону повертались сентиментальні пастушки
Деякі озвірились і кинулись на Петра
Зупинившись на цій думці Сара трохи заспокоїлась але водночас дуже сумнівалася що їй пощастить здійснити бажаний замір хто ж їй дозволить самій тинятися по місту
Аякже
То б рознесли на шматочки
Адже маєш дужий голос
Товариші
—Ти недосяжна Вер
Пізно
Мені холодно княже
І хлинули сльози Дрібні-дрібні полилися
Це я Арсен прошепотів козак
Який хоробрий
Біля івчанського берега Карпо кусачками розгриз ланцюг відштовхнувся веслом і дубок тривожно заклекотів на густій смолистій хвилі
Вони взяли за ноги тіло Семена одтягли до баюри і вкинули в воду
Ну так я вам от що скажу коли я піду туди
Він залишив кабінет минув залу прийомів і напівтемною прохолодною галереєю дійшов до сторожової вежі що примикала до палацу й непомітними для стороннього ока дверима сполучалася з ним
Отакого він зросту
Тут мене гадюка їдж Як я з вами був сю ніч На гумні в стодолі
У неї будуть оченята
Г а ш а
Нова церква стояла праворуч на горбі
Не можна
Справа у тому що в XVII XVIII ст. і навіть пізніше сани широко застосовувалися не тільки зимою а й у літню пору надто в болотистих і лісистих місцевостях
Боже милий
Гіршман Харків
h1 Циган h1
Довго стоїть так не ворушачись але з коридорчика тягне такою сонно-спокійною тишею що Макс рішуче відмикає двері
У мене інший шлях
Скоро ж наступлять холоди
Султан звелів пливти до причалу коло садів гарему
Він побачив у цьому стрункому підліткові не тільки свою дитину свою кров а й свого товариша захисника рідної землі землі що уже прокидається чуючи справжню весну
Добре кажи жінко раз два три
Сини мої синочки
В горлі корч хапав я затиснула зуби сильно бо мені виривався зойк з уст
Буду радий
Стояв перед нею опустивши руки й винувато кліпав очима
Він попросив голосу і предложив селянам внесок з огляду на несподівану сьогоднішню пригоду розійтися і не забуваючи того що ухвалено нині агітувати далі за вічем яке буде скликане скоро тільки обставини позволять на се
Бородавкін знав що вона може це вчинити і замовк
Часто доводиться жертвувати своїми принципами Варваро Хведорівно
А ті що лишилися там
Здайся
Аж глядь на гору а там у парку Шевченка біжать до берега дванадцять письменників які прибули з Харкова щоб з Яворницьким проїхатися востаннє на дубі до Кічкаса
Та як вона змінилася
Випиває й потім підносить хазяїнові
За столом знову засміялись а Гордієнко похитав головою щось подумав і вийшов із землянки
аж крикнув голосно Зiнько i йому не хотiлося в'їжджати в мiсто в тiснi душнi улицi
Не звертаючи уваги на Арсена він мабуть прийняв його за дядька Свирида кинув повід Яцькові
Ганна була невеличка з себе з невеличким лицем але повновида й кругловида
І сестри і мужі що супроводжували її до кутригурів і навіть челядь усі сядуть завтра-післязавтра на огирів чи в повози й подадуться за Широку ріку в рідні стійбища до кревних своїх
Через це не віриться що десь є галасливі грюкітні міста трамваї суди тюрми ввесь світ уявляється сонним з прижмуреними очима в сонці й безжурности
Адже від його серця всього можна сподіватися
Добре
К а т р я з сльозами прилада до матері
Багато разів уже писали в Якутськ але все те не допомогло
Кучук закусив губу і щось думав
Ось заждіть хвилинку
Але і в першім і в другім випадку одно лишалося безперечним там нагорі щось діється
А далі бурса чи як тут каже дехто сіропитательний будинок
Мог ли я терпеть любовь твою к Алексею
Да что вы такая будто кисленькая
Ставши станом за кілька верстов од Глухова король звелїв Чарнецькому з пішим військом та з гарматами йти на приступ
О як бурливо кидалася вона на все щоби здобути собі якесь щастя
А Сивоок утікаючи від видив минулої ганьби попав просто перед очі заслиненого збаранілого від нестями Агапіта в якого вкрадено з-під носа спершу найліпшу кохану а потім і найдосконалішого умільця
А всі разом вони ядро підстава початок всього
Стою я й не дихаю мов закам'янів
Які приніс ти вісті
Крім Вальдшнепів обидві книжки спрямували свій нищівний вогонь на недруковану статтю М Хвильового Україна чи Малоросія ці прийоми знайомі ще й донедавна
Кожда п'ядь землі тут свята
Невже ж таки я слуга їх найнижчий із слуг сього невольника
Він же рускій
Знаєш з Святого письма як той богомільний цар Давид побачив гарну жінку свого сотника проходжуючись з молитвою на устах по своєму пишному огороді
Думали це все на врем'я тільки а тут війна грянула
Как кто ответила не отрываясь от работы Орыся по-моему казак ли попенко или дьяченко а хоть бы и посполитый лишь бы по сердцу пришелся а так в кунтуше ли он ходит или в свите мне все равно
Ніяка сила не спинить тепер половців що скористалися боягузтвом ковуїв і ринули в саму серцевину руського війська
Спасибі
Зараз за хвилю вилізе як шило з мішка що вона те таки має
Це був єдиний роман Комахи дарма що коли Корвин спитав Таїсію Павлівну про цей епізод що мусів був мати місце в її житті вона рішуче заперечила щось подібне
От бачите а він свою віру продав
Я знайшов у закапелку старі тітчині панчохи зав'язав їх мотузками вище колін і почувався вбраним незгірш свого однокласника жевжикуватого синка завідуючого Ирійською овочевою базою
Всі дні мовчала навіть не примовляла свого іс-са тільки всміхалася болісно в покірливому схиленні голови не пробувала жодного разу втікати не відходила від Сивоока мовби навіть тулилася до нього шукала в нього захисту
Мiсяченьку блiдолиций
Етнограф хутко дістав з кишені записну книжечку і зразу ж занотував ці слова
Коли б хоч обняти її
Але людське око зірке воно бачить все
Про стипендію клопотатимусь
Роки так либонь роки дають себе знати немає давньої сили менше здоров'я кволішає рука
Отож і помстились на ній надали дитині псину подобу
Як легко стати винуватим
Надходив день Зосиних іменин
Люто Не смійте глузувать з вашого батька і брата
Науковець з фаху невеликий на зріст пузатенький утлий на утвори міщух хоч і член партії з 17 року й соратник всіх найвидатніших діячів революції хоча Андрій і був певен що в революцію цей Львов був десь парикмахером в Житомирі або в Бердичеві
І справа ж пе тільки в моїй особі
Звіддалік із поля бігло до вогнища троє зовсім малих дітей їхні босі ніжки рожево миготіли по снігу на тільцях маяли сороченята з білого полотна а руки стискались у кулачки
Земля шугоне в тріас
Віддай моє тіло вогню а тоді вже й підеш назустріч своєму щастю
Загін швидко просувався плутаними гірськими дорогами
Чорні люди у просмоленому чорному одязі витягають умерлих з будинків підбирають на вулицях у дворах мечетей на базарах
Враз скрикнув Ксянда по пояс вгрузаючи в болото
Довго крутили шахтарі барабан а кодола все розкручувалась та розкручувалась сягаючи аж до дна
Тепер вони вже сиділи рядочком забувши про вереск бійки й сердитий шум річки а вона оповідала йому що зветься Марічка що пасе вже дроб'єта вівці що якась Марцинова сліпа на одно око покрала у них муку і таке інше обом цікаве близьке і зрозуміле а погляд її чорних матових очей м'яко поринав у Іваново серце
Ех ти
Ви не смієте
I ти спокiйно можеш сказати Бачив
Скільки літ скільки зим хане
О н и с ь к о. Повний переворот
Удень сидітимеш у клуні там уже сіно є а вночі тут
Люблю знайомих бачить в незнайомих
Д р у г и й
Другого дня Лаврін узяв косу й пішов з Мелашкою та з матір'ю до ячменю
Ще б пак аж розцвів Роман Як нікому
Таке вивищення буде коли людина вважає себе саму ліпшою за інших гіднішою шляхетнішою й мудрішою і увіч виявляє те розуміння про себе вголос
Ну то ви йдіть собі а я в ісполкомі накручу
скочивши на ноги крикнув Чіпка не їдь на барані гріх
Посидьте трохи
Хома
Євнух підвів голову з-над килима витріщився на великого візира
Тридцять два карбованці в цей місяць вийшло
І раптом Марко в рисах тварини побачив риси Безбородька
Під враженням маси озброєного хлопства гетьмана Бородавки і бурхливої атмосфери козацької ради він писав Треба боятись якби не дійшло до повстання до селянської війни
Може тобі липового чаю Чи калини спряжити бува
Твардовський хитався у сивих хмарах
Климко пішов слідом за ними
Нерви напружені аж тремтять
Але Ось міг і одягнутись
По цій дорозі чужі незнайомі не ходили
Далі та далі язик її розв'язувався пам'ять яснішала голос дужчав
Щось там та є
І в сміхові тому чулося щось і вдячне і винувате і непокійно-гнітюче нерозрішене
Тепер таких островiв i не буває
Конашевич надяг миттю на себе жупан і вклонився
На її гарній голові пишався дівочий вінок з зеленого барвінку
Багато чого
Кизляр-ага виявив до тебе непокірливість
Слова нашого не зрушимо
Візьмемо шлюб у Мар'яцькім костелі і по кількох днях гайда на село
Чув
Та й метушливого міста не зумів полюбити хоч батьки з села до обласного центру перебрались коли я в шостий ходив
Але не високість небесна а невидиме підземелля вразило чоловіка він з глибин його ясно почув якісь голоси здавалося що то говорила сама знівечена земля
Не треба печалитись доню
Той вмить опинився коло стража підземель доволі брутально підхопив його за комір і поставив на ноги Роксолана тільки тепер помітила що в Рустема шкіра на обличчі має барву так само мертву як у Джюзел-ага і безмірно здивувалася цьому
Військові кораблі іспанців нападали на французькі й голландські торговельні судна
І невже вона сваритиметься з Опанасом з приводу кожного російського твору
Ти де мене не ходи не псуй собі грошей
Говорiть цьоцю далi
Така мене нудьга бере що вмерти треба
Але ви товаришко Висоцька помиляєтесь якщо міщанство зневажаєте як це всі роблять
І гула як млин
Ростуть далеко від людей нелюдяні соромливі
У кімнату зазирнула економка хотіла спитати чи не час уже обід готувати та побачивши як Іван Петрович зосереджено працює обережно поклала в камін кілька тоненьких полінець і нечутно вийшла
Перемоглася
У будь-якім оседку заночуемо
Тут треба бути обережним
Без проводу гостей самі одні несені мов вітром дорогими кіньми
Схопили легку і безсилу супроти їхньої сили поклали на спину кобилиці й заходились умотузовувати
Як розбагатію тут то неодмінно куплю собі коня
Та радощів у гайдутинському стані не було тяжко хворіла пані Анка
Ти мій тихий ніжний
Вдягачки може
Поставила драбину і забула прищепнути двері
То в сільбуді був то в старостаті студентському
Є щось в мені так наче не моє
А ти б не розкидала своєї куделі по всіх кутках
Латка на подертих штанях шмат вiдмiника недогризенний
Агов
Він наглив Сулеймана швидше швидше мерщій
Ви діду кликали мене
Промова була суха без емоцій без тієї теплоти на яку сподівались і король і союзні полководці ніби йшлося не про славну вікторію а про якусь просту буденну подію
Жданку
Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих Смутком білої берези Що дорожчий нам за радість Кленів лапами густими Сосни гомоном одвічним Срібним шемранням осик
Він уже почав мріяти
І ніколи не робив різниці між князем і смердом між боярином і закупом
Гаразд
Людини теж уже нема а ми говоримо вона серед нас
Друга жінка
Але перед самою війною міліція знову схопила Мамуру
Вийду вранці до корови Я корову напою Подою З парубками постою Постою
Але я можу стрельнути посміхається Гордій Чурай
Не тягни
Спасибі друже виручив
В одному сербському селі Сулеймана зустріла вість про смерть його найменшого сина Мурада
Де пал воно кипить а стріне холод стає мов камінь
Значить лише післязавтра доведеться трощити рейки промовив з жалем
Побачивши прибулих від багаття підвівся кремезний віспуватий татарин
Ти —сказала Рахіра по хвилині бистрого намислу як довго він ще там буде
Вже коли полк рушив своїм попереднім звичним ладом поруч з Маковеєм опинився Черниш
Ви з екскурсією приїхали чи як
Розкуркулені поперли на нього цілим скопом засукуючи на ходу рукава
Пізніше мамо купимо
І сліди за ними такі чисті
Сама наречена його дочка вже налагодила все до вінця
І коли в ім'я цього доводиться показувати чужинцям не справжній діамант а тільки імітацію то хто ж може засудити це
Ждане коня мені
Ні й ні ніколи він не вгадає а от вона знає що він Петро
Ти архітект
Був це скажімо прекрасний солонець що його добре знали і відвідували звірі ще й до того ж добре припасований і зручний для пантівки
Ще вони співають про те як очолили військо Філон Джаджелій та Іван Богун спочатку Джаджелій а далі Богун як десять днів і десять ночей билися з ляхами козаки як погинуло на острові триста звитяжців і як останньому з них сам король обіцяв помилування але козак того помилування не прийняв а погинув зі славою
О боже коль не слична мусикія без святаго духа твоего
Знову захотілося плакати
Непокоїла ж її чудна вдача Йосипа
Марися
Не може
Добре
І радісно й сумно було дивитися поетові на цю книжечку
Старшим братом хоч як це дивно був Ібрагім
Феноген
Швидко буде кінець моєму вчінню через рік я буду доктором вийду в світ почну жити самостійним життям
І чує вона став над помийницею вмиватись
В гурті перестали сміятись
Безсмертний ледве тримаючись на костурах
Ось де помста
Ось пожди замаєні своє господарство побачиш
На простягнутих руках покритих вишитими рушниками лежали незбагненної краси вироби київських умільців великий золотий хрест срібний посуд чаші тарелі ложки боярський меч оздоблений черню та усіяний самоцвітами
Його зір блукав між дивовижною мережею гостроверхих щогл та чорних високих елеваторів що стояли над гаванню грізними примарами з роззявленими пащами збираючись проглинути цих людей що так легковажно вовтузяться під ними
Рівно о восьмій він давно вмонтував у себе будильник і заводив його та ставив на восьму ранку кожного вечора дядько схоплювався на ноги хлюпався мов горобець у ложці води ковтав цілими десяток яєць їх давили в дядьковім череві за автобусної тісняви і огрядний дядько у такий спосіб заощаджував хвилини та вибігав на вулицю
А Маті й тим часом стояв в світлиці близько порога і розглядався довкола немов хотячи доконатися чи все ще на своїм місці
Павло зайшов до корчми й замісць пива вихилив одну за одною дві чарки горілки без закуски й подався до Тиси
Вузький мертвий простір яким крім нього скористалося ще кілька десятків яничарів надійно захищав його від смерті
Так нет поддался старый дурак
Він усе те дорогоцінне її серцю подарував їй сам подарував хіба вона насмілилась би просити навіть натякнути
Старшини Гарун і Сутяга захищають табір ліворуч Биховець і Боюнь праворуч
Такого раювання і на тім світі немає вір мені
Заключонниє
Генеральний писар проходжувався вздовж канцелярії
І щоб мені і муха не пролетіла між ним і світом
Правда в Яблунцях дістався мені той наперсток тільки не знайшов я його а подарувала мені його чудова прекрасна як зоря панянка за те що врятував я її від двох товаришів які несли її роздягнену і злякану на гвалт а може й на згубу
Не доведе до великого добра наука й письмо але задля тебе князю все роблю
На жаль з цим подарунком історикові довелося незабаром розпрощатись
От тодi на просищi з собакою iнтересно настрiляти повнiсiнький ягдташ перепiлок
Казала ви маєте стерегтись
Дорогие лица спят под землей
Будемо веселитися
Отамане не погордуй блиснув очима танцюрист
Вдруг двери растворяются а я углубился в Иезекииля и двери забыл запереть на ключ двери растворяются и является в шубе и в теплой шапке человеческая фигура
Мій
Вони вміють вони страшні
Я хутко одяглась і побігла до установи
Ранок знов вертає вчорашнє
Але похилився й покірно мовчав
Мальва заплакала лише на кладовищі коли Фабіян забив першого гвіздка в домовину товариша
Ще після екзаменів
З молодим агрономом Семен ніяк не міг порозумітися і потайки почав йому копати яму
Співала так натхненно і так вживаючись у кожен звук і слово що у Григорія отерпло серце
Еге ж
Дітей своїх пожалів схаменувся
В ті часи ще не всі українські пани покатоличились та спольщились
Наче йду я в пекучий день степом щоки мої горять від крові
Ну що таке
Народ уже вискочив із широких штанів сам вискочив сів на трактора на комбайна сів біля домен мартенів і т. ін.
Тамара була людиною запальною темпераментною трохи схильною до афектації
А навіщо їй це видовище
Я викину ту голову собакам
Давно вже вмів
Дівчата вже нищечком сміялись шептались торкаючи одна одну
І чому ти так тихо сидиш Наталочко
Я знала що в тебе нема ні шматка ні скибки хліба і оце привезла тобі хліба води й риби
Я вже нудьгую без Флегонта Петровича
У нас і досі говорять поїхав до Москви
Ну от так і смаліть
Так ждано і так несподівано
Як ви сюди попали
Мотив розсипався зненацька прозорою лускою колихаючись і дратуючи вухо і хлопцеві безтямно схотілось зібрати докупи цей порізнений співучий рій
Дає йому руку яку вiн цiлує
Коли якось жартома закинув слово про загс Єлька спаленіла адже й там найперше спитали б звідки ти красуне де твої вірчі грамоти а вона тільки й має від своїх Вовчугів вовчий білет та й той неписаний усний
Я приїхав бо хочу
Пусть прозвучит русская песня над могилой украинского националиста
Коли тужне гудіння струн обірвалося і запанувала така тиша що чути було биття стривожених сердець юнак обізвався
З такими очима мовляв багато не вб'єш
Та ти ж золота людина
Або радіє що незабаром для неї настане рай
Вставайте а то під вами ще й раки розплодяться гукнув отець Мельхиседек над самим вухом одного батюшки
Принесла вам ласощів бо хтозна чи нагодують тут
Ти справді вільна найвільніща з усіх
І крім того от що ти повинен бути тепер яко мога здоровшим власно тепер
Хто ще недавно носив одяг не інакше як яскраво- пурпуровий тепер вважав прекрасним мати одяг тої барви яку дала йому природа
Приїздить Довженко
Є лихі люди гірші од чортів а чортів нема бо я їх не бачив які вони на масть
Він сповнить кривавий закон Фатіха уб'є свого брата і всіх його маленьких синів і в нього не здригнеться серце
Вони постояли над водою напоїли коней і пересвідчившись що на переправі крім них нікого не видно пустилися перебродити Дніпро
Не повірив мовчки взяв до рук імператорське повеління мовчки й повернув його
Я їх знаю майже напам'ять та просто дивлюся
Твердо вирішила що не поїде
Простий люд конає і звіріє в нужді голоді темряві неуцтві
У Рклицького
Я мав достовірні відомості
Сім соборів це ті які відбулися до розколу християнської церква на західну та східну
Витер обличчя рукавом роззирнувся і мало не укляк з подиву до нього біг розчервонілий мов розпечене коло сонця Ніскипя у шоломі з червоним ялівцем і отой посол що перейняв його на Десні за Новгородом-Сіверським
Бабо чуєш
Хвилину розгублено міркував
Тоді я корови подою і дослухувати прийду Дуже інтересно говорите
Але товариш із правого флангу замість віддати зброю вдарив його з японської карабінкп в голову
Нехай розділяться на половині Богун пильно слідкував за переправою
Там їх зустріли якісь чорні тіні теж загорнуті в широке й здається чорне у руках тримали жахливо чорні свічі повели імператорську пару повз товсті круглі колони й чотирикутні стовпи які тяжкістю своєю давили Євпраксії на душу усі йшли швидко так швидко що молода жінка стала задихатися Генріх стискував їй руку мало не а жорстокістю коли вона спробувала вивільнитися він стиснув ще дужче стиск був кістлявий наче в смерті
Не вам питати та вже прочитай їм Васю щоб не крутили
Незабаром Чіпка ввів у хату Лушню Матню Пацюка та ще чоловіка семи незнайомих людей
То правда що то великий пан
Лице в його стало солоденьке але осміх був хитрий з сутінком злостування
Холод її пройняв від голови аж до ніг і вона сама не знає кому і чого уклонилася
Якби я знав
Мою голову гладить тихий голубий сон
Христю дай мені піджак і шапку
Потім вони лягли укрившись докторовим пальтом вона лицем до стіни а він лицем до її спини
Зав'яжи Джуро і мені
Скільки я на тобі гуляв
Дістав торкнув але
А коли вони заговорили про числа та про їхні закони Мусій побачив що перед ним сидить той хто зрозуміє те над чим усе життя працював Атанасій
І ось тепер Савич вечірньою годиною навідав боржника
Там попадеш під руку такого чорта що наш потурнак Ібрагім то янгол
Бреше скаже
Проходячи повз кухню ми почули сміх дівчини і голосну мову Богдана який щось розповідав
Тоді який же парадокс криється в тім що за провідників Божої волі вибрано тих які давно той образ і подобу втратили
Як нема фельдшера то й сама ліків дасть Що вам требується
Не послухали чого нарікають
Поруч валяються уламки столу стільців череп'я заплямлене кров'ю перетліле ганчір'я розірвані ланцюжки ручних кайданів а під стіною коло вирубаного плінтуса розтолочений маленький черевичок
Чи можемо протидіяти взагалі
Але тепер робота в садку її дуже мало тішила
Тримають у ханській юрті як пташку в клітці
От і паляниці на яйцях вже доїдаємо а гостей нема журилась Сусана Уласівна
Пойду к сіпє
Цапок поплівся за ним
Він вдивлявся тими очима в близький уже гай чи не побачить там кого йому треба
Друга половина виснажене напнуте на кістки буре стра-хітно худе тіло э вимученою черепосхожою головою
Чужі звичаї можуть бути й гарними але ж вони чужі
Смеркало
Недалеко воріт стояла хатина обведена загатою з лісової трави
Бач моє золото які твої земляки каже Гвинтовка
Довкола тихо
Чи він живе в Києві а чи в Торонті
То пан нарешті повідомить мені щось втішне
волали люди
Глухо загупав у його руках обкований залізом дерев'яний заступ
Ми знаємо
У місті лепра тронд
Бригіта вийшла з хати взяла пойнтера Мілорда й пішла в глуш
Подає ще лист і кланяється Яворський теж кланяється
Тиха ніч тепло місяць і зорі наводили більше задуму й меланхолію а найбільш на українців
Саме цей закінчений ескіз олія Репін подарував 1887 року своєму порадникові і помічникові Д І Яворницькому
Що се ви робите
Блаженний вигляд його очей яким він щедро нагороджував перед тим учасників бенкету раптово змінився на зловісно-роздратований
Чого ви свині такі гладкі стали що й ходить вам не можна питає кішечка в свиней
Пан дуже файно зберігся
Ой люди люди божа подобизна до чого ж ви цю землю довели
В руці щуп як блискавичний гостряк демона
Вона вже чула над головою дрючка і з переляку вскочила у ставок не піднявши подола
Хто вам там дасть браги
Матвія Івановича я радий завжди вітати
Кайдаш пішов через місток коли оглядається а хлопець знов біжить за ним по містку та все приказує туп туп
Озимина зеленіла тут і там у яснішій і темнішій зелені і відбивалася весело від непоораної ще ріллі
Нюра мовчки вдягався байдуже як сліпець обминув жінку і доньку біля дверей і вийшов надвір
Що кажуть
Говорили Грушевські Винниченки
і навіть підвів голову спершись на руку
Какори на торгу не було
Було все ясно і можно б було нічого не говорити
Відки він
Чому ж Йосипе Степановичу не просите мене сідати
Примерхлі чорні очі пильно дивляться з-під кострубатих брів
Дуже неспокійним життям в ті дні жила Полтава
Котрі так не робили
По часі то все зміниться на ліпше як тут побуде
Нічого
Вона знає як було Волотам коли загинув муж її князь Ярош а згодом і старший син
запитався він посміхаючись
Гордон вилаявся і помчав до палаючої стайні
Витребеньки
Хоч і не зовсім
Все дужчав вітер
Заспокойтесь голубонько
А чому ви не спите
І громадяни сміючись ідуть далі жінка в місто а Марко і Григорій до машини
І попростував до мандаторської контори
До рання залишились ночувати тільки тітка Зінька та повитуха Уляна
Без їхньої добрості пропала б я
По тому запорожці підбирали поранених відносили в намети оддавали в руки цилуриків
Багато випало на його плечі
Надолині дзвіниці стояли останки старого іконостаса трухле грушкове й липове дерево сточене хробами сухе як чир
Це були очі суддів- інквізиторів які одним поглядом одним невблаганним рухом руки не замислюючись посилають на смерть на вогнище в темниці фортеці Святого ангела
Ще трохи не впріла відказала Килина
Проїжджайте
Поповзом ниву розтерзану жав Праці віддавши і душу і тіло Місяця серп йому помагав Поки на сході задніло
Тоді я давай пити з горя бо розпилась з кавалерами напропали ще передніше
Гарний город і Ніжень для чорної ради
За ним другі треті
Він раптом відчув у серці щось таке чого ніколи не відчував і навіть назвати його не вмів
Тримався тримався з нею а то зразу комусь і продав почула незвичні нотки у голосі Дмитра
1 Electronic library of Ukrainian Literature 2 Зміст 3 Далі Розділ 2 4 CIUS Press
У дорозі відповіла непевно і чогось глянула ва шлях
Хто-хто а вовки ситі залишаться виділять мужичкам негідні шматки землі одроблятимуть за неї може й гірше ніж на панщині та ще й ні реманенту ні коней усе позичай за все одробляй
К р а в ц о в
Кажіть що трапилось
Підозріливе
Замучив сотні тисячі а не здолав як і Нерон нової віри
Здалося наче знову хто сказав добривечір
На третю ніч під ранок ледве дошкандибали до якогось великого озера і звернули до води
І то матері утіха виросте поміч буде
І це через те тільки що не заступилися за неї не зійшли з неба й не покарали винуватців її й Божейкового безліття
Чіпка подумав Мабуть неабияке діло і в цього
Зіставте кажу весь учинок берестейський з тамтешнім учинком у тій так званій згоді з'єднанні та любові побачите тріумфи тедеумлявдамуси і те за руку водіння і парне ходіння яке заводять ксьондзи-біскупи коли йдуть з церкви на кермаш побачите подібних і світолюбних ксьондзів-біскупів а тоді ченців того монастиря в якому сталося на викриття їхнього безчестя те чудо
Що там ласка
Гордій правду сказав крила людина сама собі ламає коли дух у неї перестає бути крилатим
У нас розмова якраз про Гену сказав Валерій Іванович
І на тризні не німували пили та їли та воздавали хвалу княгині Миловиді
Дєд
Хай Григорій багатіших пошукає
Явтушок ніби вступив у якусь древню історію якої достеменно не знав але про Вавилон древній він чув і про переселення туди цілих народів склав собі зараз своє уявлення
Уже дві доби населення не одержувало її але терпіло спрагу вважаючи що вода зберігається на випадок крайньої скрути нині ж фатальна дійсність постала перед мешканцями Умані в усій своїй жорстокості їх охопив божевільний розпач
СОФІЯ
П е т р о вдарив кулаком по столу
А тепер за дiло
Я знаю що за верст тридцять звідси між річками Сюурлієм і Каялою є гарні випаси і місця для кочовищ
Нащо довів чоловіка
Так затихає чорна хмара перед тим як має грім загуркати
Да
Їй випало многотрудне й важке життя хто знає чи була ще людина в світі яка б народила сина князя-василевса але не знала б ні радості ні щастя а навпаки тільки кривду горе злидні
Подивлюся на них
Ми кинулися я і мати йому назустріч кличемо Катрю за собою іди батька стрічати
Аби тішився
Вони зупинилися кроків за три від мене і забликали очима
Хай купа руїн залишиться тут від усього аби тільки їм не дісталось
І ніхто не осмілиться зупинити його бо то великий гріх
Забирайсь
І падав і забивався боляче
Далося взнаки те каміння а ще непевне становище в якому я опинився
Ліхтарика обов'язково
Що-то мати через скільки часу глухо промовила баба
І знову даючи простір рухливій тривожній грудочці що набрякаючи почала підповзати до горла бачив своїх близьких людей здригаючись проводив їх очима від лісової дороги до останнього шматка землі що мав розмокнути від їхньої крові
Ні
Це ваша справа
Майже тисячолітня мудрість зібрана була в праві утверджуваному Сулейманом
Відпочинок
Небагато лише п'ятнадцять тонн дозволили їм добути в кар'єрі вапна але по теперішніх цінах це дасть п'ятнадцять тисяч карбованців на самі необхідні потреби
По якомусь часі уже він хлопець на турніку чути як залізо перекладини поскрипує а ноги злітають кудись аж до місяця
Вечірнє сонце блиснуло на його в вікно
Конашевичеві показували велику пошану
Нас було чотири сестри дві білі як ранок а дві чорні як вечір
По півтора році оповідав він мені просив я о відпустку на святу неділю
Євгеній кивнув головою переглядаючи акти
Що ви
І сказати правду спершу неприємне було те пробудження як лікарська операція
Сідає на стілець біля ліжка
Нас полягло але й їх наклали чорно
Любив стріляти птахів і коли лише станув де бездільно зараз прижмурював очі й шукав чогось під хмарами
В його вузьких очах чорним полум'ям блиснув гнів
Входе Омелько з соломою
Дивна річ
Івашки Петрушки ніжайшиї раби
Будемо будемо відповідаємо хором твердо переконані в правдивості своєї обіцянки
Та коли так коли маєш патент то інша річ
схаменувся менший брат
Чому воно так
Хто ж вас пак не любить сказав Гануш комічно зітхаючи й дивлячись просто Балабушисі в очі
Мій герой уже прийшов додому і поставив свою парасольку в соняшну пляму того сонця що благословляло його важку путь саме важку бо щось із серцем не ладно своїми мажорними рожево-білими проміннями
Прокоповичка побігла в пасіку трохи не поперекидала уликів і вскочила в катрагу
Поруч iз ним як це тепер помiтив князь стояв i сивий старий жрець Перуна
ІІІ
Оскільки мені було відомо не виходила пані Міллер до нікого з літників у гості
Улянка не підводячи голови і не дивлячись у вічі Людмилі Степанівні промовила
82 Якусь особу мацапуру Там шкварили на шашлику Гарячу мідь лили за шкуру І розпинали на бику
й тягали каміння
А
Так йому радіючи казав він Зразу позривав би з його погони та до параші поставив би
І Кулик щонеділі щосвята у шинку
У печері було темно і їдкий дим блукав нею
Повернувся він ще більш упрілий чимось дуже заклопотаний видно була добра нагінка
У центрі ж знову гуркотіла ломова битва
Козаки мимоволі стишили хід
Другії ж боги що казати
А Коснятин уже ладнав весілля по княжому чину як його розумів новгородський посадник
XXVII
Бенедьо з дива не виходив
В Україну ідіть діти
А тим більше вам Віро Семенівно
Ходіть спитайте і якщо вона тут покличте її сюди
Розпитали куди шлях гладший напилися погожої водиці напоїли коней і за хвилю втратили з виду кмітське дворище охайне та багате як добре загосподарована держава
Тепер всі будуть так танцювати як я їм заграю
А я підмайстерок
Небезпечний насторожено прислухається Сніженко до слів Фішера вони липкі наче листя вільхи і як листя мають глянсувату парадну сторону і сіру ворсисту до якої чіпляється бруд паразитарних яєчок і гусені
По всій імперії клянуть царя міністрів тупу чиновну братію
Розпинають за вас
Комашко глянув на Саню довгим допитливим гострим поглядом її щоки трошечки почервоніли
Знаєш що Грицьку
Т а р а т у т а
Виоремо
Саво де Михайло
Сволоч
I поки жив стояти я клянусь За руську правду і єдину Русь
Авжеж не я
Вона ж має дати імператорові сина
Так вона тобi и лежить пiд земле
Та видно догодила-таки бо через рік з дівки стала молодицею породивши білолицього чорноголового хлопця Тимошку
Їдуть селом доїжджають до великого мурованого млина і тут зупиняються
Щоб я зубрячив
І цьому всьому пропадати га
випалила Кет
З міністерства чи що
Той прийшов посидів
Нічого нічого казав не бійся синку вони не втонуть
Л у ч и ц ь к а
Очолював слов'янське ваше братство пан Костомаров
Вона привезе Вам Под суд Думи Колокол
Що то її приймач чи що
Ми з ним разом до школи ходимо
Ви ж у нас отецькі діти
Подравняйсь
Рано чи пізно спокутую
Ванда кинула бистрий погляд на Арсена і наблизилась до чоловіка
Ось чому я кажу що Жокте і Добриня мають пряму причетність до мого сьогоднішнього возвеличенняо Завдяки їм Мунке- каан приблизив мене до себе
Я не чекав я маяв як прапор мій зір без перерви тримався годинника наполегливо вдивлявся у вуличну масу людей залитих сяйвом неонового світла з блідими етерними обличчями з безліччю ніг на вогкому хіднику під шум і стогін безконечних машин і спалахів безконечних реклям
Маруся підвела на Івана Петровича прекрасні вологі ще очі
Да
Якщо дозволите я закурю свою
У Вавилоні ціле кладовисько цих самовбивць і Бубела навіть не припускав що його Парфуся також могла опинитися там
Да ответила она громко и если бы не этот незнакомый мне лыцарь он не оставил бы и меня в живых так как в этой погоне я потеряла где-то в лесу свой кинжал
А я ж за останні гроші купував йому книжки зодягав його
Хто його зна
Бачу
Тут згуки були дужчі виразніші
Після цього Сергій попав спочатку в Просвіту далі почав арифметику вчити
І хоча втома валила з ніг воїнів проте кожен проясненим зором оглядав переліски і ліси поля і галявини пригадуючи все усе своє життя
То ти легковажиш мої слова сину спитала і глянула на мене з жалісливим докором яким гамувала мене не раз коли був я малим хлопцем і не все хотів піддаватися її приказам
З пожару вкрадений покров
З дому майже не виходить
Ніякого спасіння
По-новому оглядав Кушнір лісові прихорошені багрецем картини і усмішка теплилась в його очах і на устах
У мене в шапці більше розуму ніж у тебе в голові
Вони загинуть так як от Катерина
Загримів стіл щось дзенькнуло перекинулось на ньому відлітає набік стілець і до Марка сяючи сивиною і посмішкою наближається сивоголовий Соняшник
Матір із немовлям вони зранку відправили геть на околицю міста там мовляв безпечніше
Не велике було б лихо коли б його замісто Панаса запроторено в селі б тихо стало
Чи зроду вони кохали її як я мати рідна питима мати
Зараз ми своєю кров'ю і своєю працею піднімаємо його з руїн
Д у б р о в с ь к и й
Марійка сховала яблуко за фіранку на підвіконної й запросила до кімнати
Про тутешній мій побут не споминаю листовне нічого хіба ще побіжно про те що я приїхавши сюди натрапив саме на промоцію одного з молодших наших цвітів будучини й мусив явитись вечором у товаристві зібранім в честь молодого в призначенім локалі 57 Богдане
А все ті перестороги і він урвав нараз спльовуючи вперед себе згірдливо
У першому нашому літописі під роком 1083 стоїть
Все обличчя в нього було покрите великими краплями поту але не міг утертися бо мав руки занурені
Окруженная этими любящими ждущими ласки рабами Галина чувствовала себя королевой
Його ж вистава
Життя було нелегке і наша поміч була не зайва
Може там віднайду ті стежки де колись ходив із своєю коханою
О чем зто призадумался
Спасибі батьку за підтримку
Отже аргат дійсно поцікавився хто відчинив кватирку
Хуррем сплеснула в долоні служебкам які виникли в дверях показала на килим
І бог зглянувсь на ті сльози Пречистії сльози
Бог тепер мені відкрився Бо розпалась луда На очах і він явився В невимовних чудах
Я тебе буду позивать цілий рік
Данило зупинився на гінній дорозі де сходилась сивина жита і перша тьмяна при місяці золотінь пшениці одірвав од колоса одвислу квітку березки
Хіба мені там скажуть
Там є ще кілька візирів
Тільки орли-стерв'ятники при наближенні війська нехотя здіймалися вгору та посвистували ховрахи
Мені треба поїзд
Ось одинока потіха
Я готовий
Мовчали ніби слово могло порушити цю благодать гармонію їх і Дніпра
Кажи вепрові щоб не ліз у город
Та вони стояли неміцно ковзалися по льоду тріщали під вагою багатьох тіл і захисники Дмитрова озброєні дерев'яними вилами-дворіжками легко зсували їх набік або просто назад і вони з гуркотом падали на мерзлу землю на смерть розбиваючи тих хто по них ліз
Запальничку було погашено але тієї коротенької хвилини коли вона блимала досить було щоб обидві сторони роздивилися на взаємну втіху
Чи не прокинулося в нім знов вороже чувство супроти товаришки і настроїло так недовірчиво
І вже вголос переступивши поріг вітальні Ну жінко чим сьогодні годуватимеш голову
Але в установі його чекала ще більша неприємність
Цитьте
Матвій став куди лагіднішим
Я сложил ему на груди полуостывшие руки поцеловал его в холодное чело и прикрыл одеялом
Ахкає граната вириваючи стовп попелястої лісової землі а над ними наполохано шарудить посічена листва
Хтось кричав найдужче погано вимовляючи р його р скидалося на і контієволюціонеі
Дуже дрібненький чоловік
А ще кому
Він поділяє гордість корифеїв сцени які виступали не тільки в Полтаві а й на селах
Ах ти ж моя циганочка-коханочка вимовляє він мов до ма-ленького
Арсен котрий сидів біля вікна бачив як вони втягували носами запашне повітря і на їхніх обличчях вимальовувався подив
Чом би пак нам не порадиться як би лучче хазяйство своє повести як би якісь плани зробить
Ані на волосок
Ні
Закривало за закривалом неслося поволі понад пропасть і потім і остатнє сонячне проміння сховалося за гори
Бо кожної ночі й так довго кого ж вони розстрілюють
І вона почала жваво трішки з напруженою іронією розповідати про свою візиту до Бєлугіна
Хочеш казочку хочеш пісеньку що любиш
Мріла об тім щоб її любили не якоюсь неспокійною пристрастною любов'ю від сьогодні до завтра але тою незгасимою любов'ю якою люблять лиш дуже лагідні тонкі або дуже вірні натури
Ти розумієш а ось пани Морштин і Яблоновський мабуть не розуміють якщо йдуть на поводку у французького короля союзника султана Магомета
Та хитрий Кончак жодним словом жодним порухом не проявив своїх почуттів
Для того товаришко щоб дати мені ваші страшенно важливі інформації
Правда бував з пару разів і в домі її родичів хоть лише за орудками однак тоді бувала вона завсігди тиха занята
Зрозумів це коваль і не задумуючись довго робить що тут можна ще зробити каже заднім лавам повертатися лицем до нового ворога не бентежитися не втікати бо нема куди битися бо нічого їм більше робить
Присікалися прямо порятунку нема
Власна шкура дорожча за панову
Ось і фари зблиснули прострелили придорожні дерева
В даному разі се питання мене і не клопоче я ладен здатись навіть щодо кебети та вартості творчої цілком на думку д
Довга мовчанка зрештою рудобородий шепотить
В перший день Великого посту Добриня з братом Іванком вирушили до Києва
І похід не той що раніше
І гетьману починає здаватися що там взагалі й болота немає що ось-ось повстанці перейдуть рівнину і наваляться всіма силами
Рады стараться отвечали в один голос старшины низко кланяясь
Земля тебе годує земля хазяїном робить
Як я люблю веселих говорючих людей
О д а р к а
Кому
Не знаю дівчина виглянула у вікно
Ті ж
Проте хазяїн добрий
Тільки не з пустими руками що зробиш таке життя настало
Ситим голосом
Оттак-то горювали пан сотник з паном писарем що прислано їм предписанiє iти в Чернiгов зо всею сотнею i зiбратись зо всiм прибором i узяти провйонту для себе i коней на двi недiлi
Це вплинуло на неї благодійно зморшки на лобі прикритому чорною погано зробленою перукою розгладились і в очах засвітився масний полиск
А н н а Ну що ж
На світанку атакуйте бастіони Левиний і Замковий
Цибатий Макарон засунув за борт заляпаної борщем і воском куртки жилаву суху долоню й скептично спитав А что за мануфактура гадость наверное
Ой братику туди не можна там звір страшний
Так бичка займав
Ольга ходила все мовчала все не підводила голови
Вернулися назад і попід Ет-Тоєвим городом дорожиною пішли до дерманського лісу
Хлопець миттю взув чирики кинувся слідом за товаришами
пожартував Оксень
От-от прокинеться і потом І кров'ю вашою деспоти Похмілля справить
Я чекатиму його книги
На те мені Чайчиха нічого не відказала
Правда менi тепер ранiше треба
Це вони плакали між голосами скрипок басів і мужеського голосу челля
Реєстровці на чолі з Караїмовичем супроводжували його карету в містечко
Тут уже он не мог отказаться а перед тем как садиться за стол позвал его Никифор Федорович в свою комнату и возложил на рамена его новый демикотоновый сюртук и вручил ему три карбованца
Темрява клубочиться дедалі більше й густіше
А пройдуть павлюківці тоді й поверну вам збіжжя
Як привиди суєтилися їх чорні силуети
У сінях я наступив на кочергу і держаком вдарило в двері до світлиці
ХРИСТЯ
Тричі застрявав довелося просити селян щоб витягли екіпаж
Я буду старатись щоб на весь світ
Як то сказано і каші не хоче і по воду не йде
Того ж самого не вловив у голосі старого презирства
З рубчатого темляка скапує місяць
Я прощу тобі твою непокору твій непослух й випущу тебе звідси
Навіщо ж я живий
Також не справила на мене ніякого враження смерть другої сестри
Ну скажи мені
Чуєш
Гм
Одна тільки постать недоладно стовбичила посеред руїн пожарищ та трупів то був воєвода Всеслав
Попроси сину
Та не так сталося як бажалося
Приглушенi змовницькi
Не тягни Драгане
У дорожньому вбранні як був так і залишився Осип
Дідусь розказував що тому світу немає краю як зорям ліку
байдуже змахнув рукою Рюрик і відвернувся до освітленого пожежею вікна
Зовсім ні
Але постать не збиралась вбивати Ріпса
Фатіма затягнула зубами вузол і журно похитала головою
Михайло і Павло
Ну як він спитав він Сєргєєва
Хіба
Не думай що я боюся
Зненацька червоний покинув землю і почав згинатись
Доношувала все те що принесла з собою від Гната
Он только и счастлив ею
Він зрозумів що на ньому можна нажитися більше ніж на вирощуванні хліба чи розведенні скоту
Чи як
Сад розлігся пасіка гуде
А плотиці біле лице
Потому наша робота партєйна пий без ніяких розговорів
Нервовий шок
Кінчиться тим що він зробить Вам дитину як не одній уже зробив
Вона мовби скрижаніла під злістю
ступила до нього пані Олександра згадавши певно як він навчав її цієї пісні під час весілля
Мірчий пройшов поволі до вікна і глянув крізь нього в двір
Таких на Січі було вдосталь їх виковували в кузнях для різних господарських потреб
Викишкали з горища в школі одного сича а натомість в самій школі зосталась петербурзька сова ще настирливіша од сича через свої вереди та примхи
Та ще півень до нас приблукав
З неї можна було оглядати геть все урочище та підступи до урочища не кажучи вже про поле що мав дідусь у долині
Втрати у турків величезнії В таборі теж багато хворих
Паничі і панни наспівавшись і натанцювавшись кинулись до їжі
Брешеш
А хiба пiзнаєш мiлiцiонера коли вiн голий
Переказ євангельського тексту Євангеліє від Іоанна XXI 15-17
Ще там на озері
Соколів
За сараєм палахкотять блискавиці й чути гуркіт задушеного грому
Але чого ти береш тільки цю уклінність та хату скраю та покірних теляток
Склавши на грудях тонкі білі руки мовчки стала перед козаком
А де ваш отаман
Вже ковтала дим вже сама вона здається тліла не тільки одяг проте кинулася до димаря туди де
Слизняк перевертень паскудний
Двері не зачиняються Родичі сусіди знайомі
спитали всі три жінки нараз
При звуке ее голоса больной вдруг вздрогнул весь приподнялся на локтях впился в лицо Галины каким-то безумным взглядом и лицо его осветилось диким злорадным выражением
Але я не пригадував такої пісні
Коли хочеш то я горда тим що ні на кого не дивлюся і не вважаю на їх залицяння
А потому по школi
Гамід зараз у великій пошані у бейлер-бея
Я скромний панно Наталю і можу й зовсім зректись прихильності в осуді моїх як ви сподіваєтесь юридичних мрій
То як же нам бути
І над морем ти літав уночі
Неухильна правда
Він стрівся з Лідою неначе з рідною людиною і не міг набалакатись з нею
Потім льокай іде і тануть його кроки віддаляються по леопардових міхах
Плаче Годі доню ходім
Потім шкваркнула кормушка й вже інший конвоїр захрипів
Бог страшний злому а Чіпка дума що він добрий
Такою довгою вона ніколи Романові не здавалася
І з викликом глянув туди де рясніли портупеї й блищали ордени за столами застеленими червоним сукном гордий і мовчазний і безстрашний Серьога орденоносний пілот
І тяжко було втриматися від цієї спокуси
Коли ще зоря не заграла
Одним спасибі не обійдеться
Попід насипом строєм проходить взвод з лопатами ломами й кайлами на плечах
Свої
І оповідав зі спущеними вниз очима часом підносячи їх на ясні очі жінки падишаха
От і все
Коли ж раптом стенувся мов хтось покликав його у вагоні вже розвиднілося і де-не-де почали прокидатися пасажири
Що буде з нею
Які вони безнадійно дорослі
І все ж приїзд мандрівних акторів був подією
І звідкіль поллється світ на наш край
Та й ви добрі ніде правди діти
Дід Гордій уже веде тебе до криниці на лавку над якою в'ється гілля коси молодих вишень обіймає хмільними руками пісня його чудна й п'яна Товстая в піч саджала зубатая зазирала а чорнявая сердечная із печі виймала очі його димні схожі на двох сизих турманів що ніяк не зірвуться в політ піднебесний дідова річ скидається на дніпровську повінь коли буйна вода несе шмаття криги корчі вирвані кущі зайців на стовбурах дерев уламки човнів усяку всячину й з цієї мови-повені до твого слуху раптом долинає голос сича що важко ухкає вночі на церковній дзвіниці
І не мають чого одягнути
То вже Гурійовичу як медики скажуть і знову очі вбік
Коло печі Джериха та Нимидора сиділи й пряли панське прядиво
Судячи з того що злодій не обзивається ні на які пропозиції не робить ніякісіньких спроб увійти в переговори можна гадати що тут справа не в грошах а в чомусь іншому
Який
Йому ще хочеться глянути на сонце побачити світ божий людей обняти Соломію
В думках Марко вже виводив сюди сіячів бачив як по ріллі неначе гуси з боку на бік перевалювались дряпаки а зерно ніжно жебоніло землі Жив-жив
Спів обірвався
Коцюх викрикував на цілу вулицю щоб скурві сини не ламали йому руки бо він не хто-небудь не якийсь маляр від парканів а єсьм Коцюх що намалював цілий тузін вождів для Залізничного району міста Львова
Слухайте ви ж майте мене на увазі
Двох рішенців для мене не було
А молодиці всі круг тебе аж на полу не всидять аж очі їм блищать
Для мене все рівно знову огризнулась Пріська
Питав її допитував усе марно
Ти хороший у нас
Іду йду хло
Через подвір'я промчався Антоша покритий пилом на мокрім коні і чутно було як пройшов просто у хату Софії Петрівни а в столовій тим часом лагодять їсти для нього
Ну йди поглянь Як грубка топиться
Потім всі троє пішли по шпалах додому
Ти Надіє наче з картини зійшла
Бодай на дві-три години
Що сказав Марджанішвілі
Може вони все розуміють лише несила побороти себе
Цить сатано люта
На майдані я стрів Ревеку
Я нічого не втратив ефенді
Такий вихор має для мене щось предиївяо притягаюче сказала коли я не обзивався до неї
Недобудована вікна і двері не вставлені
Народ сильно огірчений на царя за те що воєнні тягарі накладає віру православну в наругу подає боярам бороди обтинає а селян ще більше поневолює і закріпащає ніж досі
Після розмови за героїв буржуа знов пішли в танець
Яке дільце запитав хоч вже майже догадувався
Властиво навіть не про літературу як прояв людського пориву до спізнання точаться ці безконечні балачки не обговорення високих зразків її і не захоплення ними править в них за мету а дрібниці побут творчості професійний бік її як і все професійне нудний та одноманітний
Невільники зупинилися посеред погреба
Вступивши сюди вона змінилася до глибини душі
Йому пробачили і він зіграв свою імітацію
До цього часу я не знав ні тебе ні себе ні що там в тих книгах ні кому ми молимось ні за що йдемо на заріз за Сахалін чи Карпати які і від кого захищаємо границі
Там наші бійці наші люди
І йому пригадується як десь отут стояв він босоногим семикласником з русокосою Наталочкою з завмиранням серця лічив подаровані зозулею роки
Несподіваний арешт запорозького лицаря тяжко образив усе січове товариство й воно зараз же заходилося його визволяти
Само почулося
За нею бистроока дівчина виступав мов горлиця
Руські люди того часу купці сли часто просто шукачі щастя доходили не тільки до них а бували в далекому Багдаді Мерві Баласагуні Кашгарі і навіть за ріками Хуанхе і Янцзицзян в державі Суні* *Сун Древній Китай на березі океану із-за якого встає сонце
Тоді висунувся з-посеред товпи старий кремезний козак його піднесло кількоро рук угору і він говорив
Стоять на вулицях до самих передмість десятки тисяч пражан ще змарнілих від хронічного недоїдання бурхливо сп'янілих від чистого повітря волі
Так у тім мусить щось бути правдивого у тім що Орядин казав що в мене нема змислу для дійсності
Один аркуш несподівано звернув його увагу
Он який сом
На голові на чолопочку була пришпилена чимала кокарда з такої самої стрічки
Око в•цього Яна Яновича несхибне тільки глянув на нашу глину одразу визначив Ваша глина повинна бути співуча бо тут солов'їв повно
Ач куди вже закидає до хлопців
Яким перехристившись сказав
сказав незважаючи на мої слова
Доктор Роттер був і по огляненню хорої в котрої почалася мимо двох спокійних ночей сильна гарячка наново супротивився намірові добродія Олеся покликати сестру-служебницю з Ч що могла б йому бути в догляданні матері помічною й увільнити Маню й мене від утяжливих хоч і добровільно на себе прийнятих обов'язків гостро й рішуче
Він сплів зі свого болю найкращі поезії вона ж на сім замків закрила своє горе
Даю його вам з тою просьбою щоб якщо є хоч трохи впливу у вас на мою сестру зужити його на те щоб її від повзятого плану щодо фахової освіти й виїзду за границю відвернути
Довіряєте
Треба одвести до хати бо надворі темно ще хто-небудь наїде
І таки знайшла і з'їла щоб задумане сповнилось
Уже він щось видумає
Лінгвіст уважно подивився на приятеля спробував був зрозуміти його репліку й не зрозумівши махнув рукою
Як же ваше здоров'я спитав Фесенко в Навроцької й осміхнувся
Але ж у п'єсі про Наталку і про Петра мова а не про
Де це ти взявся
Та чув уже
Тоді Степан зітхнув
Я зовсім відрізаний од світу
Вулиця йде просто до вокзалу
Оглядає свою хату не впізнає ніби після довгої кругосвітньої мандрівки
Думати про те як виграти бій
Не шелягом цінується людина на диво спокійно відказав Ярема
II Як сказано було вже на початку цієї достовірної історії отець Кирило Іванович або Кирило Матербозький як говорилося у Києві запросив Грицька Пісченка до себе на неділю у гостину
Плюнь ты на него пропавший человек ничего больше
Вона зорганізовує їх стає самим життям
Слава Україні героям слава
Дювер'є щось підозрював Вінсента Поля
Ви не знаєте Докійко тягнув дальше тоді жалували ми собі кусника м'яса
Сагайдачний пильно наслухав що у замку робиться
Через те він багатів з кожним днем з кожною годиною
А де ж вони
Не був
Не зв'язуйся з ними
Всі
То того шукає то сам себе за те лає
Ми зніяковіли проте пояснювати їй нічого не стали
Це ви прийшли до нас того що ми вас кликали
Я сп'янів Череда орда латифундія рента розтоптане сумління
Пане Ярино сказав я Зараз же перепрошу людей
Дивіться
І взагалі пробач коли що не так
Ніч довга турботна
Учись за півгодини заробив руб на руб та ще мало запросив
Самі лиш очі пломенять як свічі
Від беззаконня пора відвикати
затягнула вона своїм милим слабеньким голосом
С н і ж и н к а
У вас Искра яку ми шукаємо
Незабаром гак став податливішим і нарешті відламався
Ой господи
В садку вже було поночі ніби смеркло
Тарас хоч як старався а не встиг зробити завдання цілком і за те пан Василь наказав відправити козачка на стайню й віддати до рук конюхам
Бо саме того дня згадався й їй отой чудний дядько що пив у неї воду
У цих тісних провулках Рогатинець наче відшукав себе самого втраченого нині зранку коли натовп валив на Ринок дивитися на магістратське видовище глупу комедію під час якої кожен став іншим ніж є або ж знеособився зовсім
Люди на пристані як черва ворушилися бігали усяку всячину виносили кричали ґвалтували
Хіба вам мало було мого дівоцького віку
Зраділа лисичка підбігла до нього та й каже так і так
Сашко Циган не договорив бо враз усі троє зупинились як укопані
Кук одвернувся і змовк
Нізащо
Порився в шухлядах редакторового стола закурив сигарету легше зосередитись
Я жінку кинув
Але якраз у цей момент зі свічкою в руці появилася на порозі світлиці Любов Хведорівна а побачивши доньку біля батькових ніг крикнула Мотре
І всюди квіти
Зимовий день розсіваючи тіні пішов слідом за сонцем
Тілько років через п'ять чи що так йому обридло все в господі і в полі як приборканому степовому птаху
Того ж дня Марія подала йому листа з Баден-Бадена
Одне заспокоює народець оцей слава Всевишньому поки що темний як осіння ніч школи для нього будуть дуже не скоро мине час немало води втече у Ворсклі поки будуть школи
Арсена розібрало зло
Русь перемогла Візантію був я князем нині став василевсом нарівні з імператорами ромеїв і німців християнин я скоро охрещу й Русь вас діти мої такожде прошу охреститись разом зі всіма
Але на заводі його записано Тоні
Нехай би вже Ліда то я знаю що вона ладна й у церкву не заглядать бо в Петербурзі так багацько набралась розуму що в неї ум за розум заходе
Тільки я так уже не можу
Вони любили сідати на Сліпій що панувала над степом на гострому камені там милували одне одного звідти назирали здобич
Добриня зрадів бо це запитання відвертало увагу від болючих спогадів про Іллю
Вей-вей
Ну
Копронідос вже не ходить до церкви казав отець Палладій до ієромонахів
Ну
Він зараз людина яка не має права вмерти
Хлопця взяли од школи дивитись за меншими в хаті
Все слідить поглядом за нею
Не самохітно то случай такий випав не доводь його господи нікому одно плескав Федір збираючись кинутись перед паном навколішки
Залишилися в Криму
Тепер я залишусь для вас у білому крузі довіку
Ні дочко моя смерть вже в мене за плечима
Бо тої ночі ввесь час щось ходило та гупало коло сарая
В а с и л ь к о в на його обличчі розгубленість здивованість врешті він щиро сміється
За себе Аяп не боявся
Здрастуйте кармалюківці
Тоненькі уста стали ще тонші
Будь ласка зайдіть
Спасибі за мужність Скидане
Квітки я наготувала для Марусі Марковицької дурила мама доню
До того попід тином лежали цілі купи старого листя де чудесно можна було шукати ріжних гробаків
Ш е н ч и к.
Розкричався
Не первина мені самій зоставатись
Бо велику чародійну силу перетворень мають наші вечірні ріки і броди коли в них тоне й не тоне місяць коли в таємничих ямбах очеретів затихає птиця коли шматки туманів неначе діди не знають де знайти пристановище коли біля невигадливих прибережних осель відділяючи
Коли ж заллє непереможний вал жилавих османських тіл і острови тоді кінець його душевній незалежності і не знати й у чому шукати опори
Неспокійно було в селі
Голова заходила ходором у виски гамселило як обухом свистіло та пищало у його в ушах
А чому ж ви мені се вчора не сказали кликнула як Сава зчудовано а заразом докірливо Та— же було мені вчора сказати
Донського отаманця змагала цікавість сам майстрував на Міюсі човни тільки менші заліз на думбас обдивлявся
Лесчиха не помилилась горобцівська газета була ніби телефонна
Він міг сказати Цей костюм пошив я Цей будинок спорудив я
За всіх уміє
Коні наставили вуха й прислухаються до луни що глухо йде в гущавину від ударів копит
За нею поспішав Роман
ЯВА V
То й що
Лава в коморі стояла тільки одна при столі вони посідали на неї кожне з свого кінця
А бач каже сосонка а ти казав щоб мене на дрова порубали
А в тій групі був Донець
І про неї таки згадали і її не забули
Га-га-га бачиш пане маю добру пам'ять
Так це ж добре Дмитре Івановичу краще й придумати не можна відповіли археологи
Не такой был покойник у него коли было хочешь чтоб спал так говори Не спи он нарочно и ляжет чтоб показать характерство
Знає чи не знає Прядота де є Божейко все одно мусить робити так аби ти повірила що він є і лишилася ждати
В кружку моїх товаришок деякі зацікавились українськими книжками
А деж вона нарешті запитав я виразно збентеженим голосом
Ну марш туди в закамарок і не смєй студова виходить
Ну вони й сами поміркували
З якою метою
Десь обминав всякі перетинки десь пересягав через них і біг що було сили до річки
К а т е р и н а
Куди ви мамо його берете
То в ямі помру
Видужаю на живому засохне хрипів простудженими грудьми
Не буду я дочко брати в тебе цих грошей не буду й передава-ти обійдуться мої сини і без його грошей
Я не мiг слухати тої бесiди
Отаман пішов до шинку
От лихо лихо і зовсім Нігде горілки не добуду
Сидіть собі
Тільки в цьому тепер уся справа
Мені які-небудь чоботи
А що вам до люду і його проклять
Пізніше так називали обладнані на міському валу місця для прогулянок звичайно обсаджені деревами
Пожелайте мне счастья
Поет ухопив офіцера за обшлаги мундира
Та й то так пізно надумали мабуть чада панські вже давно штудіюють у класах
1 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 khiba-revut20 html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 index html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 khiba-revut22 html 5 http www utoronto ca cius 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 index html 7 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 khiba-revut22 html 8 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 index html 9 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 1 Electronic library of Ukrainian Literature 2 Вернутися Розділ 5 3 Зміст 4 Далі Розділ 7 5 CIUS Press
В готелi мiсць немає то я вирiшив до вас додому може ще сьогоднi виїду
Смієшся з мого бога з моїх пісень і чулостей Зневажаєш землю і все живе крім себе І не бачиш гострого списа в моїй руці Занесеного над тобою безжально й грізно
Звичайно поїхала вона Марія Олександрівна Маркович і нікого в Немирові не лишилось
Не можу дарувати старим римлянамі що вони це слово видумали
М а р т и н.
Для мудрості найкращий вік
Випускайте в'язнів
Свій орден думав заснувати у Львові
Гей воїни огляньте все навкруги
Тут надвоє гадати
Чи так я речу обернувся до Ідарича
Я не відповідала нічого хотіла якнайборше знов віддалитися
Так не дійшовши згоди вони рушили далі
Бо зачіпала жартами й збиткувалася а я не міг відгадати чому
Прославляйся по-еврейській
Увесь дім пані Семикоп ставав світлішим і просторішим
Ті мов не чули сиділи втупившись очима в стіл
Фуражир вийняв шаблю і ткнув нею пару разів у солому
Маруся заплакала з болю й печалі І жаль мене взяв що вона як дитя
Потрапивши в лапи докторові Ріпсові захворіти на жахливу хворобу від якої немає рятунку
Іди Джуро і думай що тобі краще
То хай буду знати
Роксолана чула чи й не чула той хапливий перелік те безладне белькотіння але слово Кафа вдарило мов ляпас
Чого ж ти кажеш що не був тут
По той бік тюремної брами день у день вистоюють чиїсь жінки й матері ці вічні шукальниці невтомниці що ось так з клунками босоніж ходять від табору до табору не минають і цієї заклятої Холодної гори сподіваючись у її невольничому вавілоні віднайти вигледіти свого
Ти маєш добрий розум
Дід Андрій нахилився розмотати сина та в тій хвилині татарська шабля розчерепила йому голову
Як
Аж дивно мені було там на нього дивитись де він цього навчився рідкісного такого вміння легко й природно сходитися з людьми
Чи ще фунтів треба кому
Сивоок намірився йти пішки вона поступалася йому віслюком готова заради свого коханця переміряти ногами цілий Константинополь
О в е р к о. А мо' не треба
Зупинився під в'язком розглядався
Яка там Музичина
Але
Щасливо
Кращим від тебе не буде
О л е н к а
Потиск її руки був несподівано міцний
Тут Палінур пред ним заплакав Про долю злу свою балакав Що через річку не везуть Но баба зараз розлучила Енею в батька загвоздила Щоб довго не базікав тут
Справа забезпечувала його ріка
Тільки пізніше трохи
Виладив це якийсь невольник-італієць на втіху його світлості паші а його світлість казав це поставити в цім садку на втіху своїм жінкам гарему
Чорна вода
Ой гарна ж дівчина як рай мов червона рожа повита барвінком подумав Лаврін запрягаючи другого вола
Від часу до часу впевняла огортало її таке противне чуття на згадку віддавання що не годна була додержати слова хоч бачила що чоловік за котрого мала виходити був добрий чесний і т. ін. і повернула йо'му точно через чотири тижні перстень розпрощавшись з ним у найліпший спосіб
Порадував батька
Пахло трупами
Не плач
Директор закладу бритоголовий в'язистий мужчина в чесучевім костюмі сидить у затінку під горіхом під зеленим його шатром і начепивши окуляри книжку читає
Ви це напевно також знаєте
Грицько й собі за ним
Він знає зо мною добре жити в добрі
І хоч гірка вона на смак через що найголодніша худоба її не їсть але які міцні пахощі йдуть від неї коли довго дихаєш аж голова хмеліє
Це ж як оторопів ще необраний голова
Можна вiдповiв вiн.
Вікна бриніли від вибухів
Розсипся розбийся як грім по рокиті Хай шваркіт німецький нас більше не глушить
Давно обсипався цвіт з груш і кислиць і тепер на деревах повільно наливалися соком маленькі плоди
Але дочка наша обох нас
Чужою смертю волі куповати не хочу
Муса заплющив очі
Нічого зітхнув Максим байдуже
Ех гетьмане ніколи ти не чув як моя дочка співає
Бог вододолу зухвало взявшись у боки зареготав аж черево затряслося
I нарешті ще одним неминучим у драмі про Ярослава Мудрого мотивом є звичайно мотив мудрості що вона є і як вона дається людям
Тхір
Приємний брязкіт і шелест кіс розноситься лугом
Мовби якась сила поглумилася з Хуррем і відібрала в леї навіть можливість помилуватися коли й не своїм то чужим щастям
І нема брате викруту
Слава князю Святославу
Ах чорт його бери арешт
Бухнув дим чорною хмарою покриваючи собою й полум'я на всі боки повіяло рясним дощем величезних іскор шматків горючої соломи розкидаючи їх на людей і поза людей
Поруч сини-соколи доньки-горлиці а ще вогнищани та вогнищанки
Таке ж вигадали їй-богу
Понімаєш одповідає маршал треба сюди ще Галатових кулеметів
Веселе молоде товариство почало знайомитись з Якимом котрому ще в гімназії змінили фамілію Лемішки на Лемішковського щоб не здавалась геть-то вже мужицькою
Тоді він пообіцяв їй що примусить її силою
Бажаємо тобі здолати Змія
Він затурсав старого Лапоню в плече
Всеволод знав що ось-ось повернеться з розвідки Янь і тоді буде ясно що робити куди йти а до того краще послухати інших адже серед багатьох слів завжди можна впіймати кілька розумних
А за ними й пан Чарнецький втікаючи згубив свою полковницьку з пером шапку в Жовтих Водах
Настав вечір і Нимидорі знов здалось ніби Микола увійшов у ворота перейшов двір і пішов у садок
Все одно нічого не видно
Хто ж від неї одбере її
Гляну на дукач і вас згадаю світячи очима додає Марина
Я
Чи вже ж не читали спитав Радюк
Мені служити повторила вона мов сама не своя
Незабаром після того усі бачили як п'яний Колісник узявши під руку Наташу повів її через вокзал садом прямо до виходу і гукнувши на звощика помчався з нею геть-геть улицею
Стиха дзвони нехай мучене серце Важко заб'ється до серця озветься Як на бандурі струна до струни
Бо сумую та плачу та працюю ночі недосипаю одказала Ганна
Він хутко роззувся швиргонув у куток брудні чоботи і тільки-но хотів розтягнутись на ліжку як у двері постукали
А чого ж це ти босий коли в тебе є папа й мама
Ти чого тут блукаєш строго питається дід
Томара одним поштовхом відсунув від себе стіл з закусками й винами спустив ноги на килим і діставши з крісла довгу люльку закурив
Тому перешкоджено думці вихід з круга біди як з незбагненного полону що забрав собі в жертву повний гіркоти і подібний до пошесті
Бачив бог із неба
У них там груба течка діла чимсь напакована
Куди їхнім коням до наших
А п'ять мало
Але сама себе заспокоїла то від молодості
Обачніше не витрачать обола
Звiр дико зааяяйкав пiдстрибнув i вдаривсь об землю
Вiн поздоровкався скинув шапку з червоним верхом i поклав її на верхньому схiдцi ганку
Крізь одчинене вікно із саду долітало однотонме щебетання якоїсь безглуздої пташки
Зустрілася Варя з ним на Соболях у свого дальшого родича Івана Панасовича що служив сільським учителем на Богодухівщині і спершу стояв за Петлюру розуміючи його Петлюру як революціонера а потім правда як це було видно далі зрозумівши що це була помилка щиро перекинувся в більшовицьку пропаганду і виступав уже далі як голова ревкому
Дмитро Іванович вбачав у Піддубному справжнього звитяжця що був гордістю нашої Батьківщини
Зайду зайду
Сонце вже лежить на горизонті грандіозною червоною трояндою і збирається на ночівлю
Пашка Параска Пріська 1-а 2-а дівчина й інші
Знов обнялись і ще раз поцілувалися
Сіла собі осторонь на сніг
Після зйомки
Лише раз упіймав Андрій на собі погляд наймолодшого з них обсипаного ластовинням міліціонера вони зустрілися очима на мить на коротку мить той блимнув і одвів свої очі геть
Якби ми зараз сиділи з вами десь у трактирі чи на балу я з радістю підніс би повний келех за вчителя свого Брюллова сказав Тарас
Маленька ледь визирає з патлатих лип що оточили її навкруги
Та ви чоловiче добрий не дуже й гнiвайтесь на свого дотепника
І пiшло i пiшло
Анна вийшла у двір
Це виходить із того що наприкінці року 1712-го Гордієнко призначив полковником в Умань січового товариша Поповича та ще посадив своїх людей в інші міста України
Він тобі й вудила перегризе к монахам
І тут ви чи ми
Хорошо коротко і суворо одказало начальство
Проте хоч Тимко і сміявся з Орисиних химер він сам того не помічаючи теж хибував на них
Сьогодні вона вирішила не передягатись
Повторіть
Уже на обличчі диякона красувалося кілька кривавих рубців але він не помічав нічого й люто кидався то в той то в другий бік махаючи важкою довбнею і скрізь де він з'являвся закипала ще запекліша боротьба
Як привести
Що ж і в цьому він був як більшість чоловіків які не припускають у собі такого низького почуття ревнощів і доводять не проти них гріх а проти себе
Тоді побачиш
Перше Грива вилазить з печери
ДІЯ ТРЕТЯ
Нічого поживеш звикнеш озивався дядько на що М'який тяжко зітхав
Вона співала дуже добре
Тоді до нього на берег виходила русокоса мати і втішалась і боялася за свою дитину і наспівувала собі Пливе човен води повен
Всього довелось натерпітися від панства і наруги і зневаги
В академії Отаві пояснили що він пропустив свою чергу
Той закон ви зневажили і внівеч обернули
В очікуванні якихось страшних вістей від Ольга Рюрик комусь махнув рукою
Христя мовчала
Даже в общей столовой брал себе обыкновенно галушек в миску и отходил в угол
Що людина ще потрібує більше
Так упали пишні Афіни18 під ударами Македонії вільної від рабства країни
Йдіть до пана
Дівчата стоять нерухомо
Без вас немає діла радів Сергій
Тоді б спізнали
Та на цей крик був відповіддю дружний регіт
Ну а Сахновський ви ж знаєте і п'яти хвилин не може на місці всидіти
У помешканні було тихо і темно мабуть це вже ніч
Пізно
Сначала опишу со тщанием место т е. пейзаж потом опишу действующих лиц их домашний быт характеры привычки недостатки и добродетели а потом уже по мере сил приступлю к драме т е. к самому действию
Тсс
У мене ще є дещо прилучимо й так подамо в цензуру сказав Платон Якимович багатозначно
Він вирвався з рук Марка і Жука і побіг к воротам Січі мов божевільний
І знову зникає в темряві
І падали сили
Це був трактор
запитала Настя
Поралася Софія по господарству вона гарна господиня і хороша мати а його мовби не помічала
Всюди було тихо ані шерхне ніде
Це ти Марку
Не відішлю їх до Києва зостануться зі мною
Рустем-паша підштовхнув Байду в спину неголосно муркнув щось йому
Світозар не опирався попросив лиш дозволу покласти гуслі в міх та й пішов слідом за проводирем своїм
Чом не красені неждано вихопилось у Ярини яка проводжала поглядом братів
Це неможливо
Кажуть там поряд є укріплений монастир
Зеленеє жито зеленеє жито а ще зеленіший овес
А слідчий намагався прозирнути його наскрізь своїми блискучими енергійними очима
Він знайшов їх уже готові яскраві випечені в серці карбами
От мене відьмою й прозвали
Ма-а
До пана
А вже орли-чорнокрильці налітають У головах козацьких сідають На чорні кучері наступають
По дорозі Туглій зустрівся з ханом Кзою що вертається з-під Путивля
Мабуть був у театрі бачив нас з Лілею
Сиділа як іронічний двійник самого Кульбаки і отим своїм усміхом мовби запитувала Ну що досхочу набігавсь
Та вже будьте певні
Потім підійшов до Кажана і говорив йому пошепки
А я ту ж мить ударив острогами коня й крикнув До зброї
Е що я з вами буду довго тут
Тепер я вже не оповім свого сну хоч матуся скінчила вже й грати
погадав собі Войнаровський і в очах йому почорніло
Та й гостинців прохав передати вам
Тихо Що то скаже він як прийде та знов побачить на матері оті ріжки
Все зазначу
Коли навіть їх виженуть звідси за тиждень а чом би й ні то й то вони в своїй безсилій злобі встигнуть висадити в повітря весь Київ нічого не пошкодують не здригнеться їхня рука як не здригнулася та рука що закладала вибухівку під Успенський собор
І це вона так само як печерна жінка як Міці як мільйони жінок із тими самими жіночими жестами з тими самими рухами боронилась захищала своє тіло
Ми їм покажемо
З тим днем поздоровляю що сьогодні
Потім Кажан покликав свого батька й Нечипора і пішов до розправи
І посумнішав як завжди це з ним робилося отак раптом зненацька
Тетяна прибравши їх рушниками сушеними цвітами та килимами не знає іноді що з часом починати так багато здається їй має його зайвого
От настренчили куркульські підголоски
Бурундук зіскочив на стежечку щось поворожив пройшовся сюди-туди і враз тривожно цикнувши стрімголов вискочив на кедрину на пень звідти на дубок
Тільки половину широкорядним
Через це саме вона носила черевики похожі на рукавиці а коли ходила то сильно надавлювала п'ятами від чого боки у неї трусились як холодець
Але відповіді не треба
Прийміть до свого куреня звертався Стеблін і на його добродушному обличчі зморшки складалися в усмішку а риженькі вусики підіймалися догори
Пошли вам господь щастя й віку і куди тілько думка ваша сягне щоб усе так сталося як забажається
Вашій достойності радісний привіт
Дива-а
Вона належала до тих щасливих котрі не старіються скоро на котрих лиці відбивалося однак духове життя
С 154
Тут засівши край дороги в тіні густої рябини він встромив очі в запорошений гостинець що прямою сірою пасмугою простягся перед його очима далеко-далеко і тонув в невеличкім ліску на узгір'ї
Чи може не твій
Але враз падає і не може піднятися
Будь здоров брате
Бла-жен муж іже не іде на совіт нече-стивих
здвигає плечима дукач
Там покритки Замучені із безрозумним горем Із випитим лицем із поглядом суворим Стоять і мнуть хустки
Ну значить переїхали ярок взяли праворуч та понад ярком понад ярком нiкуди не звертаючи прямiсiнько у Вербовий хутiр.
То ви лише самі в хаті Маріє
Многi лiта
Марія ледве стримувалась здавалось вона ось-ось вихопиться з крісла і засміється
А то скiльки парканацять
Проти них хіба що беруть свідків коли жінка здійснить паскудство
Зрушення все ж таки є
Все обличчя в дрібному ластовинні немов якийсь жартівник-маляр бризнув на нього золотавою фарбою
Це він звідав багато разів виходячи ночами на завдання
Ти не хотів бути щасливим зі мною ти просто хотів ощасливити мене
Чому так хто-зна
Ти що розсердилась
Голубович довго і акуратно чистив свою люльку і вичистивши спитав
Варна довго попам'ятає таку гостину
Значигь вирішив уже завтра спитав я
Бачиш
Якщо між князями спалахне явна ворожнеча та переросте у справжню війну яку ми з князем Святославом розумом погасили кілька літ тому то половці неодмінно скористаються такою щасливою для них нагодою і нападуть на Русь
Сафар-бей зловтішно шкірить рівні зуби
зрубаєм главу царю ромеїв
Василь зліз на ступу почав демонструвати
Савка
А коли гості пооб'їдалися залунали сентиментальні пісні домашнього затишку і кохання
Ох надорвется ее сердце от муки когда долетит до нее весть о его мучительной смерти не забыть ей этого горя не такая у ней душа
Бригада тут рибальська колгоспна рибалить
Коли тобі інок про свій каптур чи страшило-клобук почне говорити прагнучи з християнської братньої любові тебе в той клобук одягти щоб і ти син божий був і слід Христовий узяв і біси страшив і в світі од світу був огуджений і вінець нетлінний хотів би взяти у царстві небеснім ти таке від інока почувши як від змія біжиш
Соловки
Вони приїздили поодинці а то й гуртом часом навіть із сім'ями і тоді не було кінця-краю веселощам розповідям спогадам
Аркадій відміряв од пенька сосни невелику відстань кроків п'ять чи десять
Богдана це лютить
Я не курю
Бігли ті двоє з жердинами і каміння сипалось у них під ногами
Запорожці оборонялися вперто до загину але їх було в кілька разів менше ніж війська в Яковлева й вони всі загинули в бою
В місті козаків було мало
По хатах крик та плач стоїть дітвора репетує Їсти хочеться а матері гукають Черви б вас поїли кляті
І давно там став
Та й хіба тільки це знав Пантелій
Руські де
Були в неї круглі чорно-зелені очі з каштаново-коричневим зблиском у зіницях були в неї повні й незів'ялі вуста було в неї дорідне й смагляве лице на якому днювали й ночували чисті дівочі рум'янці
Всі сплять а він не може знайти
Кричу бо ти винен
Їх це заспокоїло що козаки вдоволяться Кафою і попливуть собі геть
Н-не знаю вичавив крізь неслухняні губи
Гуща часто десь пропадав
Жиди обступили його і гляділи на нього з виразом такої тривоги немов се був віщун їх нехибної погибелі
Медвідь
Освiтлювач що сидiв бiля мене аж iз стiльця з'їхав з несподiванки
До того нині обіцявся і батько прийти до неї а може й зараз надійде тож не піде з хати
Цо-о-ра-а бентежився старий скрипаль
Ради своїх поглядів і позиції моєї в житті я хочу бути таким що дає зі свого
Вже й оцінили мою голову
Хоч і топлять запорожці Клятих супостатів Та аби в них по коморах Скрині жакувати
Чули спитав він у рурку Нуда
Ти цураєшся мене
Слідуючий
Треба засвоїти раз назавжди що стоячи на місці людина рухається назад
Словом я був нічого собі хлопець і навіть сестра Зоя казала що я красивий
Люди мучилися
Він обертається ще раз
І майже ущасливлений моїм таким несподіваним появленням у своїй хаті він наче заклопотався де б мене найвигід-ніше посадити
Д о ч к и
Матушка познаходила свої цицові білі завіси од вікон і почепляла їх на вікна в школі
Шлик бархатний на свою голову надіває
Довго паровик не приходить
От про що вони будуть балакати
Ми платили за жіночі пестощі золотим піском
Кімната в хаті Мартина Борулі
А ось козаки
Голос ласкавий і ще страшніше від тієї ласки в голосі
І він відступив
Німа глуха ніч накриває чорним саваном убивць
А ти трошки мене обійми і я не змерзну
почувся тоненький голосок
Оксано Оксаночко
Так кажете викрасти немов очутившись нарешті питає Панас Павлович
Ваша величність повірте що моє серце крається від горя при цих словах
Від гостинності ясного пана я не посмію відмовитися
Так я добре відгадала
XVIII
Звичайно в ньому щось с зпачпс
То де ж його шукати
Хіба ж наша земля не найжирніша в світі
Колір лиж нагадав йому крила снопов'язалок Лук'ян стрепенувся весь зодяг кожушка шапку вийшов і собі до явтушенят
Мені
Ні матері ні Любаві про свої сумніви не відкрився
Ми схиляємося і засовуємо голови під парту
Знов лягає
Что же ты не ешь спросил полковник
II
Налетіли як вороння
Ме ні що от я навіть нагороджений бо тут в Орлі з вами зустрівся казав їй тоді Опанас
Після обіду мій герой іде на якесь засідання
Поїдеш казали курити навчишся по ресторанах тебе поволочать
Галю
Се зразу рвонула платок з голови і швиргонула його на лаву
А ти думав жінка до мене заговорить та ще й пригорне діти защебечуть своя хата зогріє
І та обстава блискуча й різка чудово приставала до темних південних блискучих очей до чорних брів в молодих паннів
Іван Якович трохи пожвавішав почав розпитувати що в неї нового та як себе почуває
А на твоєму місці я не ловив би гав
Видно він таки їх заінтригував тих юних кельнерок
Матрос перед смертю відпрошується на берег
Чи ж то первина каже вона
Хочу погомоніти з ними
Цими пристрастями їх є три
Не було зворушливих сцен зустрічі мода не дозволяла патетики вдавали грубоватих мішкуватих забарвлених цинізмом ходульних суб'єктів помпезно холодних й дерев'яне байдужих
Кажіть мені нині великодня п'ятниця
Панас узяв за руку Ивана і як дитину вивів із сіней
А коли б її батько жив стріляє їй нараз думка до голови і от так світом ідучи натрапив несподівано на її оселю а вона не впустила
А бути може оті злиденні тхори повтікали і хоробра батава перейде без постраху Бушу і придбає Лянцкоронському довічну неславу за його полохливі підсліпі поради
Тоді відійдімо вбік
Не можна брат було
Пойняте жахом військо відкочувалося з позицій зі швидкістю снігової лавини і з такими ж катастрофічними наслідками
Маю дуже важливі вісті
Багато створінь
Обмiтайте двори
Рогволод же зорив у ворожий стан і не вірив своїм старечим очам
Щоб заспокоїти султана він не обмежився лише карою Підкови а й наказав князю Острозькому йти на Запорожжя разом із татарським ханом щоб розігнати Січ а хто буде чинити опір того знищити
М а в к а Бач я тебе за те люблю найбільше чого ти сам в собі не розумієш хоча душа твоя про те співає виразно-щиро голосом сопілки
Але прошу сідати
Юнака це зовсім не здивувало адже такі випадки на його думку цілком у дусі часу у Римі від руки вандала зазнала пошкоджень навіть Пієта Мікеланджело
закричав підійшовши Вінсент
Да-а-а порушив мовчанку Байбал
В неї од реготу виступили сльози з очей
Він звелів не підпускати сестри до самої смерті
Нагадала
Не подобається
Навіть не два дні тому а вчора
Знать би про що вона замислилася
Це був раптовий революційний крок вперед
Ведіть
Сидить козак на тім боці Грає синє море
Найдорожчий скарб везуть глянув Созінов на Ніну і посміхнувся
Перед моєю душею станув нараз Орядин і я бог знає чому спаленіла
РОЗДIЛ СЬОМИЙ
Та поговорим сину
Піший кінному не товариш заперечив Гурко
Та воно не окриється
Попереду висяював океан
Ego inquit ante te ibo
Так воно і сталося
Він вертався до свого хутора бійцем і пропаґандистом йому нічого було робити коло цих п'яти хат але він сподівався побачити Дуньку
Таке собі ні пан ні мужик
М а р и н к а
Пан староста йде
Й все те крутилося в шаленому божевільному розпутному ритмі тручись одне об одного
Скажи мені за що ти на їх узлився так
І я вже чимось маю догодити
З шинелі летять клапті сукна і курить пилюка блискучі гарячі гільзи летять на землю і з них ще куриться димок
Ніс у вас тут проводир чи що
Григорій подивився на вивіску насунув папаху на носа й довго не міг підібрати відповідної назви
Холодний страх пройняв її наскрізь наче хто льоду приложив до серця їй пригадався її недавній прихід
Бо таки не до мене
Черниш шукає ворожих кулеметів
Стали сходитися вечорами то в нашій школі то в Тетяниній
Похитнувся зрадів і руки його сповзли з грудей але зразу ж знову судорожно зведеними пальцями вхопилися за серце Тимофій з незвичною спритністю влетів у Буг і не скоро його голова піднялась над водою знову зникла і знову з'явилася
Мамо
Де ти хмелю хмелю зимував
Коли виїхав з двору Уляна закрила на засув двері і повісила в сінях дубову гіллячку з торішнім листям і віночок з хмелю щоб дитина народилася здорова як дуб і кучерява як хміль
Спасибі спасибі
Він перепитував про самі звичайні безневинні речі і доскіпувався пояснень таким фактам і подіям що їх узяти під пильне око могла тільки невміру цікава і підозріла людина
Тепер до двору черга на обшук
То була хвилина коли і Христі серце обізвалося
Вийшов із-за стола Сахновський і підступившись до дівчини довго дивився на неї
Навіть Кольцов не йде з ним у порівняння тому що складом своїх думок і навіть своїми прагненнями іноді віддаляється від народу
Журавля трохи
Там до речі я з тим балакуном здибався
Хумн
Бабушка хазяйка а молодицям і жінці синовій слухняність і робота
Проте я запасся завбачливо належним препаратом на той випадок коли б життя стало для мене незручним наприклад коли б я захворів
І налаяв тебе
Та по-швидше бо я вже
Утомишся було перемучишся прийдеш у казарми а там дадуть тобі кулешу як води а в воді крупа крупу доганяє
Всіх мурз із їх кошів вечеряти позвати
Нині панове молодці у нас новий рік треба нам за звичаєм розділити річки озера урочища
Довго ждала
А де-то доведеться нам пожениться
Ей боже Ілійко а вам що такого кликнула з переляком Марійка приступаючи близько до хлопця Що вам Домніка винна
Згадавши ті страхи Балабуха трохи стривожився
Несподівано на дивані виступив проти походу на Родос великий візир Пірі Мехмед-паша
Що він хоче зробити прошептала вона
Крізь негусте ще жовто-зелеие листячко сліпило сонце
Заведу своє щастя як сам знаю а не як вам хочеться гукав Довбня все більше та більше розпалюючись
Вдень об'їжджаючи комунівські поля верхи бачив його на Абіссінських горбах той розорював їх до рудої глини щоб вони могли набратися од вітрів снаги та сили за зиму
Варка зітхає
Мушкети наші вже без курків
Я вірив у це тому й поїхав не прямо до Варшави а завернув до тебе у Львів
Розпорядились живі а не мертві сказала Степанида й вийшла з хати
Йому стало соромно за ті думки й за той камінь що вмостився був у його грудях холодний і важкий голяк і він таки не зміг устояти й поклав руку синові на плече
Сонце пересовується з крижини на крижину ховається то знов виринає а потім потім поволі обережно спадає десь туди за землю
Мені тепер доведеться йти по господарчій лінії ідеологічні вважайте відсіклись ну й заважкі вони для мене
Над самим своїм оком відчув го стрий дотик камінця
Жартуєте
Більше нічого Корній не мав
Бджоли рояться так він коло їх
Отсе ти добре сказав не знаємо тілько чи се правда
Правда
На віщо взяли торбинку
Да она этой убийственной холодностью гордой и недоступной отравила ему и радость и счастье и все существование
Може заходимося шановні редактори викреслювати Шевченкові слова про те що треба громадою обух сталить та добре вигострить сокиру
Я сіпнувся брикнув ногами впав
Відгадай
І наполягав на тім і гримав на челядь коли щось було не так
Та як його й не задивитись на таку козир-дівку
Баби чисто постирали шерсткими губами усі фарби а в нас храм на трьох святителів то ці образи завжди кладемо на аналой для парафіян щоб вони знаменувались
Ви хлопці ідеалісти
Але те що їхню роботу ви хочете перевалити на свої плечі не вже погано
Екіпажа подавати не будемо
Коли б не посадили його в божевільню
Належиться
Анна припадає до нього
Вивели вони в люди двох синів Михайла і Юрка обидва пішли в повстанці Михайла вбили енкаведисти в Чорному лісі а Юрка витягли зі схрону засудили а старих звісно вивезли на Сибір
Всі ж живуть одне з одним роблять усякі приємні гидоти на самоті а ніхто не хоче признатись
Ми їх добре пригостимо
Не вперше вона заводить про це
І ніхто не вмів побачити того що було приховане і навіки мало бути приховане від усього світу коли й справді мале Роксолана волю то тільки для страждань і що більшою волею могла користатися і втішатися яке глумління то більші страждання очікували її в кожному дні прожитому і ще не прожитому
А тим часом
Плужило йому що й казати
Весна
Ш а в у л а в розпачі
Я згоден ще за нею признати рацію що безпосереднього завдання не виконано
Сосницький сидить із витягненою здовж стола рукою й непорушне дивиться на мене тупо й криво-саркастично усміхаючись
Зразу ж піду сама
Щоранку сходить над землею сонце
Яка ж радість що у вас в руках справжній Colymbus Колімбус 75 сантиметрів завдовжки крило в нього 38 сантиметрів а хвіст 6 сантиметрів
Важче незмірно тобі
От хоч би такий клясичний приклад ні з сього ні з того в туалеті відмовилась текти вода
І знайшла ж собі красуня з цапиною борідкою
Мене роздратувала Марійчина схожість з юними німецькими патріотками які в формі сестер прибували на фронт жаліти солдат У цій хвилевій схожості було те чим би дуже втішилися друзі
Дайте я вам от сюди приколю її
Маленькі схожі на горобців чубаті посмітюхи клювали на дорозі кінські кізячки із слабим шумом схожим на шум тополиного листу злітали поперед морди коня і знову паслися на дорозі аж доки до них не наближалася підвода
Хiба не мiг це бути один з гайдамакiв
І вже націлившись від'їздити додав
То як же будемо сватами
Це вразило молодика і він різко вихопив дитину з материних рук
Розмова між ними або навіть кілька слів якими вони можуть обмінятись і визначать їхні стосунки зараз а може і на все життя
Левко який я радий що побачив тебе сказав він
Атож
Якби всі за одною можна б руки погріти
Відібрав у війська честь а у нього славу
Моя дитино йди йди до мене
Куди це ти
Всі вони сюди привезені на переслідство і дехто вже дістав замість колишньої кримінальної статті вже статтю політичну
Бадьорий настрій охопив Іслам-Гірея
Вглибині колиска
Але Сафигін не сказав ні слова привіту і Андрій зрозумів що цей товстюх цей такий тонкий знавець природи цей аматор полювання на Андрієвих сагах зовсім не для того сюди приїхав
Сонце є світло для всього живого
Лунали постріли глухо відбиваючися від мурів котрі давно не чули пальби
Вперед
Прийшли світоправителі і визволителі
А для себе босоніжки стало легше тюпать пішки
Особливо в майстерні йшла безвпинно робота
Якщо зостанешся то я скажу в Путивлі тисяцькому Вовку щоб допоміг вам чим зможе
Ви помітили яких зусиль коштувало дівчині її самовладання
В противному разі він гудитиме з інстинкту самоохорони
Жидівка
Тоді Іванові соромно стало
Вона розсміялася і кликнула
Погляди всіх і всякого прикуті до неї усмішки здравиці посилаються їй
Він став геть безпорадний
То він перший кинувся на вас обернувся він знов до Лейби
Але це ще не все
Я зразу їх помітив як вийшов із крамнички
Отак ходя попід гаєм Ярема співає Виглядає а Оксани Немає немає
Летить у хату
Що ж мені суджено щастя чи мука
54 Де поєднується сила і ніжність там існує гармонія нім
У запеклій боротьбі за найвищу прихильність ніколи немає однодумців ніколи ніхто нікому не помагає
По чім догадалася
Поворушивши беззвучно губами він гримнув дверима і вже не відкривав їх не те що І5 хвилин а цілих півгодини
Вечір блакитно-рожевий із лляними довгими хмаринками такий задумливо- розумненький поважний і сумирний ну чисто як голівка Лорхен
Він зробив що вмів а більше не може
Пождіть
Чи заявив про свої товари які ввіз у Москву і чи сплатив мито
Пацана нужно учить а не драть
Його понесено вниз
Якнайраніше збирайсь а все день загаяний пропащий
А я літаю над ними як совка
Спитай он свого тестя
Прасковья Тарасовна собственноручно принялася за колбасы и прочие начинки к празднику
Здається кудись відправляти тебе збираються
За цих кілька місяців у нього відросла борода запали очі загострились вилиці
Та коли барони Алвоївдві постали перед Баяном і запросили розкланявшись на королівські лови де пояснили високому гостю буде і вольготно і втішно каган на подив баронів не виявив розчуленості і не висловив своєї ласкавої згоди
Юркевич
І в козаків так само кожен козак може гетьманом стати лиш би розумний та хоробрий був
6 ХІ 19 54
А Одарка ждала-ждала тебе
Никита увидев Алексея очень обрадовался казаки удивлялись как он мог пропасть из шинка будто сквозь землю провалился и предрекали из него в будущем великого характерника но и Никита и все вообще не могли представить как мог человек вытерпеть не отдать на попойку чужих денег и даже чуть не попал через это в весьма неприятную ссору
Знаю від бранців що на Варну пішли майже всі козацькі сили
я тобі покажу щоб знав ти у кого був і тут же почала стара сива Мавра гуляти перед молодим хлопцем легкими граціозними кроками на самих майже пальцях зручно викручуючись та в пасі вигинаючись причім намагалася собі ще до танцю приспівувати
Прокинувся iмператор вiд того що хтось зiрвав з нього мантiю та ще вiд дужого удару в груди
XXVI
Весло вислизнуло у воду а все як і раніш
Весь був у соломі шапка на ньому обкрутилася вухом наперед здавалося він щойно оце з-під молотарки
Тілько не розумію який інтерес ви маєте в тім
Піде викличе
Ти той
От бачите зажурно сказала вона ви вже й розгадали мене
Зноси ж тепер наслідки твого ліберального виховання й любуйся думкою що Олена зостанеться старою химерною панною
Юрко змалечку так робив у хвилину поганого настрою завжди втікав до свого коня
Панна Ольга перестала терти й почала пробувати вістря ножика об палець
Дивуючись і гублячись у здогадах він ще раз повернувся на старе місце й знову побачив там тільки пістоль
Коли він єдиний раз у своєму життю побачив перед собою море людських голів безліч уважних очей які привітно дивилися на його осміхаючись і покірно із жадобою дожидаючи од його слова він почув що ноги під ним затремтіли а з очей чогось бризнули сльози і він замість жарту зміг усього тільки промовити
Ми стояли з ним на високому березі Дніпра в парку Слави й дивилися в сизу далечінь
І голова зборів перший рішуче й урочисто підводить своє велике тяжке тіло з кудлатою головою подібною до клубів диму паровоза
А в нас співай пісню хоч трісни а їсти не проси обізвався один
Не те у місті там немає ні просторих левад ні густих садків там шматок місця потрібен під будівлю котра б приносила більш користі грошей і там оселились люди не польової праці гречкосії та хлібороби а городськоі ремісники купці крамарі пани воєнні й невоєнні служащі й не служащі жиди в ярмулках і без ярмулок в дорогих саєтах і в драних балахонах
Отже минули мов короткі свята десять рік Хмельнищини
Але коли його починають торсати різні пані і дивуватися з кожного слова
подумав кесар Борис встаючи на ноги
Коли без діла повертайте назад і йдіть собі геть
Ти бачу не знаєш що котру жінку чи дівчину султан раз діткне її відокремлюють і дають їй окремих невольниць і євнухів
Упав мій погляд полюбив красунчика араба
С 231
Скажіть йому що ми знаємо про його злі й таємні наміри
Я б тебе й не питав та таке бач діло трапилось
Кількість сторонніх домішок 100
Немає сил
Нічого налив хильнув посеред доповіді і не скривився довів доповідь до кінця
Хлопці вже геть ухоркаліїсь не можуть втримати його
Бургомістр нім
І здавалось Шамілеві що віддалік ходить блукає по пагорбу хтось
Коли вона здатна хоч якось виховувати дітвору то він тепер здібний тільки плодити
Дома застав передсвятковий шарварок
Розходились
Інші стріляли у ціль хто з рушниці з пістоля хто з лука
Добре дякую
Мої концерти залюбки слухала сусідська дівчина Надя
Отець Харитін як глянув на владику та й перелякався затрусився й стояв на одному місці наче скам'янів
Пастой мать ста не просто
Світлиця висока простора хата рівно вибілена шестеро вікон по двоє у кожній стіні видно гаразд освічували її удень
І Костюм Іван Іванович носить не із дешевих бо добре засвоїв відповідну англійську мудрість
Приспішення
Село татари спалили багато людей повбивали багато у бран забрали
А я так я бігти-йму
Чому зі мною не порадився
Мабуть заїде ще до Києва на кілька днів і в Гирівку обняти матір Лазаревських та й поверне голоблі на Петербург
Бережи себе
Ти курча задушив
Оце мій Київ це моя вітчизна
Мабуть думала що вона дуже гарна й тендітна
Він султанський посол до короля але походження християнського тобто полонений
По-перше тому що я християнка
Я часто задумуюсь над тим якою буде людина в майбутньому
Матвій подумав Не може бути що його не змагають сумніви заварив таку круту кулешу а хто знає кому її доведеться з'їсти
Ти мене й зовсім не бачиш
На сходах кілька поважніших дядьків кілька старших жінок
Федько протягнув руку але знов ухопився нею за лід
Що за дурницю меле
Помагаючи він відкрив крючок на хвіртці
Розсердивсь i Михайло на неслухнянiсть Оленчину
В мого батька полонини і стадо коней сотки овець худоби рогової найбільше а скільки іншого добра майже співуче закінчив і свиснув
А може то мухи по шибках
Кожний має їхати в інший бік
Він промовив
У дворі що прилягав до шляху старий поліщук у постолах і підперезаній широким поясом свитині порався коло воза
А подумаєш шістдесят літ
Головна біда в тому що немає у нас майбутнього
Вольга
Хведот біг також за ним
Кажу це тому що з Києва до Одеси більше проїхало людей що цікавляться рідною старовиною ніж із Ромна на Кременчук
Ви занадто мадемуазель читаєте в душах
Полежали з пів години і чую
Я грубо Провалівай
А більше може ще й через те що її брат др
Пийте воду
До дiда Салимона звiдси iти хвилин десять не менше
Кочубей так щиро зітхнув що панотець уважно подивився на нього чи це не його останнє зітхання
Добре
Є є
З нею кажуть приїхала
Матінко я ж ваша дитина не женіть
І зробив це Б В Романицький
Але як помитися коли не повернешся
О тату то ж гуси у небі пливуть
На вічну пам'ять Максиму Рильському
Ну
Я можу без гуркоту без диму без дротів залити всю землю світлом
Не вірите
Годі лиш батьку крикне Брюховецький
Ой в'їдлива ж та настирлива вона
Як ти вернешся Василечку то може мене на сiм кладовищi будеш так поминати
То як кроківка з низькою бантою
Кажуть у неї набилося стільки люду що стара будівля не витримала тісняви і великої ваги завалилася
Мати сама обстригла голову щоб хутчій загоїлась синяки почали блідшати
Ти упирицею прийшла щоб з мене пити кров
Ті що заходили сідали на двох довгих вкритих обрусами лавах попід стінами з одного боку січовики з другого посли
Це прощання в них було останнє
Гайдук запалює канделябри на столi
Погляд то задумливий то дещо іронічний теплий проникливий таким і понині живе Яновський серед нас
Може тому і проїздив безліч разів повз колону цілком байдуже
Тужив за дружиною й дітьми
Перемогла Оксана
В Італію ми не доїдем Бо море дуже щось шпує Італія відсіль не близько А морем в бурю їхать слизько Човнів ніхто не підкує
Але що дiяти
Кинувши на стіл карти од вікна мчав перестрибуючи через ослони меткий дженджуристий Сікач
Москалі приложилися бух бух бу-бух
Я ніяке полотно не продаю панове
Він тенор вступає до паризької італійської опери добре було б його звести з madame Viardot а вона дуже гарна жінка пише англійські вірші які правда Герцену не подобаються але ще перекладає англійською мовою Марка Вовчка це вже добре
Але вони не повернулися до самого обіду
До суду подано донос і ожидано завтра комісії
Я питаю це ті поцілунки що ти їх можеш уживати я нарочито сказала уживати при зустрічі з любою жінкою
Ні гарно ні погано
Спіймаю відкликнув нахиляючись з капелюхом у руці знов над водою
Коли б ти мені сей сон одгадав знав би я як тобі оддячити
Ще час
Нікому не хотілося поділити з ними гірку долю
Як я тебе просила востаннє забути панича
Моя хороша Б'янко писав він сьогодні так пахне весною і сьогодні мене так тягне в даль він так і написав в даль сьогодні летіли з вирію гуси і ми мусимо побачити захід сонця
Його просто слід би на шибиницю
Івана Тимофійовича не було дома
Я не знайшов що відповісти бо це була свята правда
Та й куди він тепер утече од вас хіба в пекло
Для приборкання заколотів нічого ліпшого не придумали як вдатися із скаргами до московської цариці щоб вона втихомирила наші домашні нелади а Короні своїй ми відмовили навіть у субсидії для збільшення кількості кварцяних військ для виплати грошей жовнірам
Ну а Васюта ж
Коли вже й не ждав знайшов у поштовій скриньці лист з Москви
Та для наукового досліду сього було замало бо роблячи несвідоме основним елементом Гартман тим самим зробив його чимсь незвісним таким що не підлягає дальшому аналізові
Тоді Спілка буде мусила зараз перейняти віск на себе йому відразу вповні виплатити всі гроші а відтак думав Герман нехай собі й голову зломить
Вовка Онищенко
Бурунять воду човни бреде попід берегом рибалка ліниво кидає блешню
А їй ще що
крикнув старшина Що ти мені тут бунт заводиш
Завтра вранці рушаємо
Якщо так справа вирішена тобі друже Арсен доведеться їхати в Сливен
Хотілося б звернути увагу на шанобливе ставлення в той час до їжі
Бо везир казав
Митрофана Гука брата
Після особливо могутнього удару грому і пориву вітру коли здавалося що судно стало сторчма і от-от перекинеться
Все нищитиму нікому не дам пощади
Всі ми грішники крім Яцька та Златки
Не треба нічого
Вечірній Час
Бомажки розкидає
Султанка йшла дальше в дикі вертепи Сербалю хоч і біла сорочка її вже також була подерта
Або мене лиши
Собаки оббігали городами а невістка Галька спала в коморі і часто бідкалася нашій матері що дід її задушить своїм тютюном і викидала його свитку надвір
Може це зла витiвка русiв думав iмператор Костянтин може їдуть вони з невеликим числом людей а за ними посуне тьма лодiй
Лице зчорніло неначе землею припало на губах посіла смага очі запали десь глибоко ніс загострився не добро віщуючи
Маленькі душі зменшать його до своїх пігмейських розмірів і скажуть про його свою пігмейську правду він матюкавсь був мовчазний багато їв і пив і їздив у ЗІМі саме те дрібничкове що зменшуючись до пігмейських розмірів нрзб
Але справді
А шафран аж із Перейди знову ж за пригорщу коня треба віддати а з вас то й двох мало буде бо ніхто ж у таку Далеч не заб'ється окрім Какори а Какора то я
І все— їхнє щоб-взяв собі на карб
Із храмів трохи поспіхом посунули ті що стояли скраю біля дверей за ними густо весело хапаючи повітря риб'ячими ротами хто був сподобився стояти глибше біля амвона а вже за тими після важкої паузи пішли попи з кадилами та клір з хорогвами та образами
Нехай буде і по-твоєму і по-моєму
Наловив риби і з'їв
Черговий мовчить мов глухий коли ж вони повторили звістку тоді стиха їм відповів
Хто ще забув узяти квиточки
Про це сказано навіть у корані А бути йому вбитим
О как бы я нежно как нежно любил
Наймитчук побіг швиденько і незабаром на ґанок вибігла з ключами в руках молоденька Ліда менша Гуковичева дочка швиденько збігла по сходах і побігла стежкою до возовні
Додому повертався пізно натомлений забрьоханий похапки вмивався і після вечері не роздягаючись падав посеред хати на помервлений околот якого Лук'ян уносив із клуні щоб удосвіта витопити ним піч
Ти маєш поганий вигляд мимохідь зауважила Дара
Вони втретє шлють своїх посланців тремтячи прошепотів він
Правда твоя Лащу свята правда і питимемо і козаків битимемо vivat крикнули пани аж луна пішла долиною
Данюша червоний і спітнілий витерся хусточкою й повів розгублено плечима
Більшість із них мов змовившись підняли обидві руки
Навіть найменший не писнув ніби розумів
Мама прожила свій вік у чотирьох стінах нашого біленького домика і для неї все що простягається далі Загадайського мосту все було темною й страшною загадкою
Там принаймпі сподіванка що не застигне в морі бурі а застигне можна вийти на берег і переждати К Тож так і' повелить слаи із земель содружних лишайте братове комоней у Черні лаштуйте подію бо правитимемося Дністром а там лиманом і морем
О бач я так і кажу
Позад неї з тихим скрипом зачинилися старі дерев'яні ворота
Ні це мені ласочко приснився винятково гарний сон
Знайомий серйозничає
Темно-темноі У скосяне віконечко видно луку під білим снігом
Такий трус вряди-годи нагло отак впадав на ту чи іншу камеру шукати заборонених речей
Ти чув що вони тут говорили
До чого вона дійшла
спитав я й відсунув її від себе нетерпеливо щоб заглянути добре в її лице чи вона не шуткує
Марш з двору коли нездорова
І стало чудно
Насточортіло вже нам воювати крикнув командир чільного панцерного потяга Галата
Еге що
Він не скорився богу
Я не могла йому докоряти що не відчував для мене такого чуття як я для його о ні він просто не міг удруге любити належав до тих вірних глибоких натур що не відновляються в своїх чувствах а мають у своїм житті лиш раз весну така натура була в його
Я боюся тебе
Чи так тільки поезія
Проміннями схід ранить ніч мов мечами
Там никого не было только какая-то желтогрудая птичка преусердно теребила носом кисть незрелых калиновых ягод и шелестела листьями
Вітали так само захоплено
Доки не зачинили дванадцятої школи він змушений був жити внизу а я на горі не з його ногою сюди було щодня дертися
Звичайно вам з мене користі мало цей незугарний Духнович більше для вас тягарем весь час був
Навпроти хати затиснута двома шовковицями стояла нова клуня
Як завжди міцніє голос Івана Тимофійовича Уже не витираючи поту з обличчя він звідкись дістає невеличкий аркуш клітчатого паперу і майже напам'ять читає
Потрібно вчити тих хто стоїть при владі або стоятиме за рік чи два високих помислів чеснот гуманності й смаку до вольностей до рівноправності усіх суспільних станів
У гад жандарм Європи так тобi й треба
11
Я не дивлюсь я не дивлюсь
Ми бачили що нічим не можна було спокусити прокляте бидло
Багацько часу пропало марно
Однак грізні події що насувалися на рідну землю змушували старого кошового забувати про свої болячки та душевні переживання і займатися військовими й господарчими справами
А в п'ятницю до полудня жиди розбивали
Життя круто повернуло своїм важким колесом та й закрутило Піски в неволю
І тепе і теде
Члени колегії на мій погляд ні в якому разі не будуть чиститись
Євген тримав Лілю під руку і вони йшли та йшли крутими узгір ями темними алеями вузьким містком по котрому поруч може пройти лише двоє людей
Як обставин
Переправлялися на плотах
З правого вітряка вийшов Фабіян з цапком
З вівторком
Бог дав бог і взяв як каже пан пробощ
Ось так воно хлопці
А це ж не така малість
І не кажи
Синова смерть додала одваги а вже одвага і всього іншого
Тижнів зо три безперестану чути було весільні пісні щодня і щовечора до пізньої ночі в кімнатах в о. Хведора
Красовського
Два наші десятники посадили мене на лаві біля мисника
Хоч він і знав чого вартий в хлоп'ячому товаристві з ними й без них
Степан лишився сам перед розчиненими дверима
Як я завидую як побачу купчиків за прилавком в магазині
Він оддавав свій спирт Хомі
Очі горять не даремно і не даремно бачать дороге чарівне світло і барви його усі що розлиті скрізь куди не ступить нога
Широкий Дніпр не гомонить
За те що він хоче віддатися зі своїми козаками під владу Москви
Веі знову дружно загукали
Еге паничі мабуть не потрапили через братську стіну та зайшли до Сухобруса в гості
Він спаленів і розсміявся вимушеним голосним сміхом
Я хочу такої роботи щоб я аж упивався щоб
А людині буде приємність та й не тільки їй самій
Сузанна сильно й пружинисто бере круті східці показуючи Максові голі міцні литки
Зубний бiль
І зненацька проламується крізь їхні гущавини ім'я жіноче стає на боротьбу з самою Історією отримує навіть деякі перемоги стає славним але згодом стає здобиччю легенди міфа
Ого го го
Бо була свавільна й примхлива
Але я його сукиного сина коли накажете відшмагаю по перве число
Нікому нікому я тепер не вірю
Я вперше побачив як у неї тремтіли руки
1-й ш в е ц ь
У хвилини просвітлення Черниш потай узяв її під стіною в сусіда і заховав під себе
Ви її кохаєте пане гетьмане
Вона навриписто тиснеться в учені кабінети й видирає увагу з рук поважних серйозних точних наук
Будь-якого чоловіка за пояс заткне
А що в тебе за ім'я Павлентій
Ленiнград
Д м и т р о палко
Ой Олько схлипує сестра
Авжеж
Ні його посадили для того щоб він більше вже не літав щоб знищити бо занадто вже він великий романтик і занадто вже поривається вгору
В церкві книги старі а мої новісінькі
Козак хоч куди а татарина не дасть зарізати
Я не знаю
У Ніжині знайде собі чорняву
Воно б добре було коли б у мене була спромога завезти вашмосць
Так я людина іншого часу при мені земний житель вперше побачив свою планету з космічного льоту побачив збоку майже відчужено боготворно у вінку голубого сяйва
Втікай
Жінки
І ти голубонько зняла з горища стару заіржавілу пастку
Подумайте ж самі
Євнухи розбіглись уздовж ряду приглядалися до облич хлопців запитували імена принюхувалися мов голодні пси і кидали коротко В медресе на човни до саду
Вбери Яремко оттак само й свою княгиню кричав дід Пархім повернувши голову до князя
Комісар сліпучо осміхнувся
Вона глянула ще раз вгору і їй здалось що хрести на церкві трусяться й коливаються що коливається вся гора от-от впаде на неї
Мати часом ніжно докоряє синові за таку неделікатність
За те що розбудив
Примiтка Яви Реня
Відколи почалось видобування і визискування ніколи ще до тої хвилі Борислав не бачив такої многоти воску накупі
Вони знають теж що таке неволя
Так от бачиш Соню
Реквізувати
К о р н і й
Розмахнувся вдарив і той ліг чітко ясно відрубав Демид
І вмить упирається в юрбу й зупиняється
Хай мене грім поб'є якщо брешу
Ні
Ось вони вже вхопились за поводи відв'язуючи їх
Він добється негайної зміни коменданта бо цей надутий пяниця зовсім нікуди не годиться
Миля завдав на плечі мішок і кинув
За всю дорогу не міг збагнути чи пригнулася Марта щоб гілка не вдарила в обличчя чи стриманий плач нахилив її
Чищу свій пензель витискую тюбик І пензель наповнюю лютим вогнем Це одна даність
А я нащо
Дай і мені води мов у пропасниці увесь горю
Зінько зійшов із східців у стовпище
Скакав по каміннях як дикий баран ледве ловлячи віддих одкритим ротом калічив руки і ноги припадав грудьми до гострої скелі тратив часами грунт під ногами і крізь гарячий туман бажання в якому котився в долину чув тільки як його наглить дорогий голос Іва-а
А навкруги лунали музики дудніли бубни і полошили нічну тишу п'яні пісні
Я тут ударю по Комарницькому сказав невинним голосом а ти візьми он п'єсу та батька Катриного на перший раз і йди навчай
Хліба схотів
Ще голосочок прекрасної сеї співанки відбивався гаєм ти казав би кожде дерево співало з безталанною молодичкою аж тут цуп
Ні ні кинь про це думати хлопче
Оця рука трохи на мужичу скидається кістлява та в пухирях
Крок їх прискорювався з натовпу виривались стогони плач прокляття
Кілька яничарів зірвалися з драбини і з криком полетіли на своїх товаришів що підпирали їх знизу
Як хто наврочив
Тут же брама роздзяплена сливе до світу
А з Кара- Мустафою поки що треба ладком бо це не Гамід не Чорнобай і навіть не Юрко Хмельницький
Котляревський легко зітхнув і наддав ходу
Трудно було означити хто любив більше малу Тетянку чи вона мати чи циганка-сирота позбавлена власної дитини родичів і чоловіка ба всього до чого була привикла і прив'язалася всім серцем всею гарячою душею своєю до дитини своєї доброї опікунки і кормительки
А чи в таких уже й літах
Це його переконання
По груниках у деяких місцях яркіше світяться віконичка тепліше натоплені хатки
Він робить що може
Але тих моїх привітальних слів що вразили її тоді в саме серце вона не забула до смерті
Як сміє
Партія та народ оце твій найвищий авторитет твій компас який тебе ніколи не підведе
Живуть тим чим живе в ці дні весь їхній госпіталь весь шахтарський край жадібно ловлять зведення Інформбюро ждуть втішних вісток про те що там стався нарешті жаданий перелом
Не можу
По лішниках блукає без пастухів худоба шелестить листом і вибирає кращу поживу
Глядачі знають ці пахощі змалку й одразу захоплюються ними їхні очі блищать
Всіх заарештовано навіть такого злочинця як товариша Рінкеля а от тільки чогось одного товариша Кестенбавма не зачеплено
витріщив очі молоденький кацапчук
Минаєв не продав Разіна він наперед побачив що той заварив пиво надто круто і воно перегіркло ще до того як його розлили в чари що сам отаман не відав до кінця хто й де його питиме
Встають в уяві якісь не то хижі не то дикі царі
Тарасик як метелик пропурхав до півдня
Наче тронулись борони боже
Добре діти весело говорив кошовий поглядаючи як безодня поглинула галеру
Мені того мало а вашій милості грозить шнурок
Вечір довгий і темний бо сьогодні натислося йому в душу якогось сірого попелу і той попіл розсіявся і засмітив його
Олеся покуштувала м'яса м'ясо було засушене як сухар
Портрет чимось йому й не подобається
Хто б не бажав сюди відповіла вона поглянувши вдоволено на мене
Там більше е розумних книжних людей що й самі так живуть як хочуть і другим дають жити
Тонко підмічав людські вади і вмів їх лицедійськи передавати
Оцих грошей ні на що не потрачу нізащо
Цікаво стало
Та хiба тiльки мене
Дорогий мій золотий мій Михайлику
Куди ж тебе коли ти ще малий
Може окошитися
Зразу впізнала Арсена
Ось дорідні жидівки з своїми дочками наче добрі ягниці з ягнятами повагом сунуть кидаючись у вічі своїми цвітними уборами то як жар червоними то як луг зеленими то як небо блакитно-синіми або як сонце жовтогарячими
На сосновому сволоці був напис який свідчив що цей будинок зробили 1751 року курінні козаки Онуфрій та Гаврило
Часто надходили звідти листи од Лисенків Судовщикової рідше від Старицьких які мешкали в місті переважно взимку а літо проводили на селі
Ще б пак не знати
Скажи начальнику султанських кухонь що виконаєш ще не одне його доручення
Що люди те й я
Хто це бачив
І тоді увесь обсипаний вишневим цвітом він нахилився до
В одну мить промайнули перед ним страшні картини минулого неволя втеча бої походи
Ні Чіпко краще тихо мирно жити чесно заробляти й поживати
Всі низько поклонилися
В тітки ж за Сулою Дорофійко ріс коло ще меншого Мишка
Яка була така і досі е як стояла так і стоїть
Родичі хоч раз-два в рік прийдуть але вона
Ворожка як вона чула жила десь на самоті на горі Чабаниці в лісі отже треба би ще із кимось іншим іти
Ох як гриміло
Та й що то до всего вона до всякої роботи
Чи й пан любить самотину як і ми спитала його згори Люцина
Отже він краде
Княгиня Ольга дивилась на прикритий шатами ночi довгий пiвострiв над Судом край якого блищали вiкна в палацах i теремах
Таких вулиць було в Острозі п'ять
Хе
І щоб селянки тихою порою
Прим автора
Всі були в розпачі пригнічені
Хома
Батьку
Эллиниста и гебраиста знавця мов грецької та староєврейської
Боюсь
Мамо чи самовар вичищений
Він певен що пацани
Парадокс
За денежку горілки не купить
Натовп прикипів до місця
Я спеціаліст тепер не знайти таких
Самі ви не можете їхати коні молоді й бистрі поручені мені під особливший дозір могли б вам утекти
Адіоти
Та вже навздогін Комплект і пиво
Казан-Казановський спочатку довго кепкував над Мокієм а по тому наказав вдову брати
Про це гнівайтесь не гнівайтесь я й на комсомольських зборах скажу
Проте затримуються
Загін Чорнобая збившись у купу тупцявся на місці
В дворі стало порожньо й тихо
Ті листи хоть короткі і нескладні були новим предметом заняття і роздумування для Рифки
Але чи рятує це Малушу
Найпрудкіші з піхотинців були вже в маєтку одні минали його інші заскакували в будинок щоб передихнути отямитись
Чому здається йому що колись бачив оці шкури під ногами і ці широкі лави попід стінами
Бо я їм віддаю увесь зарібок
Шофер у нас людина непитуща усміхнувся і ясними сіроголубими очима поглянув на невеличкого чорнявого парубка
Він зараз пристав з своїм військом до Жолкевського кинувся за московську границю почав там палити московські села і випалив їх так багато що козаки його продражнили палієм
Навкруги тишина самота й шум лісів
О це неможливо це зовсім неможливо пане Орядин
Ю р к е в и ч.
А в цей час невидимий сон що причаївся в узголов'ї на другому покосi торкається повiк i наближає до мене зiрки
Супроти цієї запустілої оселі розкинувся широкий вигін на протилежному боці якого стояла невеличка дерев'яна церковка
Султан виплатив яничарам по п'ятдесят дукатів кожному Ібрагімові дарував шаблю всіяну самоцвітами чотири кафтани й шість тисяч дукатів
Спасибі вам колядники що завітали дякував гетьман
Козак прийшов до нього й обмацав голову й тіло
Олесь підскоче як злякане пострілом звірятко засміється тоненько гі-гі і подасться в сосни
Д м и т р о. Коли ж сватів присилати до матері
Дяка Богові що маємо хоч одного сина як сина
Не витерпів довго
Вже покарана заспокоїла її Хуррем покарана і давно
Відчувається що тут він володар а не вони
Тим краще обох великих князів застанемо там
Вони зупинилися близько біля нас
Його очі шукали тепер мого погляду а коли стрілися налякалися ми обоє
Толока на якій випасалась панська худоба широка трава на ній висока як от на цій долині
Напевне вам не раз доводилося чувати такі метикування
Ця картина мигнула на мить і так ніби нічого й не було все зникло в темряві як буває при мигтінні блискавки темної липневої ночі
Де твої домочадці
Зняв картуза підставив вистрижену голову під ласкаве травневе сонце від якого так приємно примружувати очі
Нечипір від несподіванки аж відкинувся
шепоче вона усе тихш та тихш та й змовкає
Я заплачу заплачу так важко на серці стане
Разве на птице дай бог завтра к вечеру Вот ты и смекнул бы как оно есть
Ага попавсь
Ненароком кидала на його очима і дивно що тепер тільки вона добачила те чого раніше не примічала
Все військо складало присягу ти ж кому складав присягу шаблі чи пищалі
Добре
I не врятує вас тодi й цариця бо й на царицю прийде козацький мороз
ГЛИКЕРІЯ ХВЕД
А чи треба це робити
Митцеві не вистачало в малярстві в цій одномоментній фіксації руху продовженого тільки в уяві художника й чулого глядача руху видимого тривалого в часі в тій категорії буття яка давала непосильні для скульптури живопису графіки можливості розкриття людини і природи
Поспішаючи Іван Петрович мало не зачепив колючу гілку акації на рівному мало не спіткнувся
Уже в тюрмі якось довелося чути що її там заарештовано але чи так чи не так не знаю
Чи життя яке кипіло в тім світі дрібних сотворінь збудило в її душі яку думку який спомин
Кумисом би малого напоїти
Які звичайно часто сумніваються
Надворі все дихало ніби маєм
Тягнуться обози кричать тривожно паровики проносяться кавалеристи
Як ліве примружить праве саме заплющується
Хто журився мужиком
Ось знов котрась гуде над колоссям басовою струною просто біля тебе йде на посадку знайшла що шукала
Тільки набридають з отою собівартістю
Яремко побачив просто на нього летить величезний палаючий дрюк щогла чи що
І після заняття з сумом дивилась з сумом врізаної стеблини на Нестора
Чому ж тоді так сталося що співають ту саму пісню а стоять на батьківській стежці один супроти одного й не любов палає в їхніх серцях а ненависть
Розумієш
Тота незвичайна мертва тиша важким каменем налягала на груди навіть посторонвього чоловіка
А це ось
Ця розмова насторожила Самуїла і відповідав він обережно Я рідко бачу князів київських
Стала товпа і крик зміцнів виростаючи до якогось шалу до потреби кричати
Не печи хоч ти мене Себастiяне не печи
Проте вніс і свої одміни до тих намірів
Скажи їй чи ти зробив
Та яке там вже любить
Прощайте
Зіна теж хитнула й всі стали слухати
Маючи бiля п'ятдесяти таксiархiй iмператор залишив у таборi тисяч десять майже все його вiйсько стояло зараз на рiвнинi
На тих горах окрадених
Фінансова доцільність радила йому не нехтувати дармовим притулком а щоб уникнути по змозі прикрого контакту з Пащенком помешкання використовувати лише для ночівлі причому на ніч замикати свої двері
Наче ясне небо покрилося темними хмарами потемніло Грицькове лице
Ми мали намір прямувати на північ де далеко в парламутровій синяві бренів острів але покищо ми обережно трималися правого берега здовж білих котеджів в напрямку південного сходу щоб випробувати наше човно
Всі біжать на пожар
Правда милий
От як кождий зарібний чоловік
Баба відтрутила од себе кварту і кілька крапель упало їй на кофту
З Микитинської Січі
Раненько встане
І в цьому його сила
Та чи князь певен що така земля є десь
Щоб продовжити віку своєму батькові Іасові він вивчив цілющі трави і глибоко опанував лікарське мистецтво
Вже не підводив голови знав що звершив усе а виглядати небезпечно міг котрийсь із ординців відстати чи лишитися в дозорі
Всілякі отам пасквільні віршики про Пушкарів урядника та інші власті
І вельми спішно
Але в ту ж мить ударено його і в спину
Дмитро прикидав у пам'яті скільки зможе вивезти вівса на обмін
Сестра її надісь підійде під твою вподобу це людина надто сьогочасна навіть вчена в неї на думці все щось дуже модне надзвичайне
За п'ять останніх років він написав до двох десятків повістей і теж без толку
Річ у тім мамо що ти не розумієш Михадлових захоплень
Випили чай і зараз почали прощаться
Ех
А згодом над ними по-дитячи нахиляють голiвки зволоженi туманом ягоди
Коли б сидів десь хтось із них то неодмінно чхнув би
Таємно
П е р е д е р і й сліпий золотар
Цікаво як називають цю квітку
Принцеса Еліза сильно міцно стискає руку шарпнувши її так само як колись Марта Вона ясно з викликом якимсь дивиться на нього хоче щось сказати але не встигає японці негр якісь інші темні обличчя пропихаються між ними оточують Мертенса й індуса й сердито схвильовано вимагають сказати що ж їм робити
Прийшла-м до тебе
Микита
Юра стояв осторонь сутолоки і слухав чогось проміж запити й відповіди важив
Повіддавайте нам наших коней
Заснула
Нехай все буде по-твоєму Дай тілько Турнові моєму Хоть трохи на світі пожить Щоб міг він з батьком повидаться І перед смертю попрощаться Нехай не буду більш просить
Бородавкін ще бувши студентом вподобав її й оженився з нею за її красу за її чудовий голос
Квіти й зерно
Мотря
Тiльки вої на лодiях гребли дужче й дужче часто змiнюючись
Вона так і сказала на прощання
В похід виступають тільки комонники кричали сотники
Наче сидів перед ними не зніяковілий ізмаїльський парубійко а вже хтось набагато важливіший і цінніший за нього
Такеє ратнеє фиглярство тобто блазнювання штукарство кривляння
Не було при тому кому плакати і кому втішати
Коли б не Гонта провадив Голембицький я б загинув він кинувся затримав оту бунтівливу наволоч допоміг мені втекти а сам потрапив на палю
Миронове вчення однак до лісу не йде
Діла діла
Цим не вибрати гіркоту з душі
Хай не знайомі нікому вони з вас не знає піхто які вони були що за люди
Припікало сонце
На харошу чудак
Але чого ж ви плачете спитала черничка в панії сміливо
Піди нарочито чи пізнає каже й Марина
Він розумний але просто відстав од нового дня
І Приймак уже не працював над монографією а до півночі дивився по телевізору пригодницький фільм
Ми ось повів розмову Чернишевський із паном Зигмунтом не помирилися в одному пункті
Там він гукне до совісті розпалиться навіть кулаком гримне ех захищаючи те над чим посміється потім за чаркою горілки
Чи то вони вмирущого чули чи вили від голоду
А мені
П а в л о. Не плети абичого тут діло іде про чоловічу жизнь а ти будеш у якісь гонори грати
Тепер азьми миску єтима четирмя пальцами і принеси сюда
Ще забув розповісти про слуг
Мешкає Андрій Галактіонович при школі в кімнаті у нього зі стін дивляться поважні якісь мудреці здебільшого бородаті і сам він для нас як мудрець здається про все він на світі знає що було і що буде
А надто останні дні
Як чорноморський злий козак у 1782 р. частина козаків зруйнованої влітку 1775 р. Запорізької Січі за їх проханням була переселена з дозволу уряду на землі між річками Кубань і Єя
Дихали трухлявиною старі пні
А заодно і про себе розкажете де живете та з ким
Може як буду живий повернуться наші то хоч ложкою меду почастую скорботними очима оглянув пасіку усе ввижалось що наче якась страшна тінь причаїлась біля дерев
По-моєму чимось схожі вони на Романові яблука
Винаймлені поля приносили мало доходу а про частішу продаж яких-небудь продуктів рідко коли мож було думати
Сили у нас нині досить кричав нарівні з простими воїнами Володимир Глібович
Аще так не коримось Ярополку
На ту мить йому забулися тяжкі розмисли які останнім часом розколювали голову катівницькі муки що їх зазнавав споглядаючи свій край
Остап йшов навпростець минаючи вузькі криві стежки протоптані товаром й пастухами
Зараз потече кров по її лиці
Вєжліво
Не від бомб ні
Колись у дитинстві він знав що край землі стоїть золота брама а за нею сходить сонце
І коли б ми могли зібрати людську енергію що марно тратиться в так званих особистих стосунках коли б могли скерувати її в розумову працю
Два глибокі фотелі стояли здавалось цілу вічність недоторканими
А пропади ти пропадом
Хілінський мовчки випив лише кивнув Тарасові
В золотій спечаленості обрію Ти світилась як небесне тло
О козир-бабуся хоч і беззуба
Він несміливо підвівся був майже так само високий як великий євнух але не такий грубий гінкий мов тополя в стеку з гарними сірими очима приємним лицем яке трохи псував переляк
А може ж то не Катерина
Чи не знайшов
А тепер пусти мене на своє місце а сам сядь на лаву абощо
Що тут казати
Горщик без здачі ще й свистунець на додачу
Вони зникли так швидко й тихо що хлопці й не помітили
Ех Матію Матію з твоїм судом
Чого це ти сину так задумався неначе який старий сивоусий козак втомлений битвами неначе на твої плечi лягло сiм десяткiв рокiв та сiмдесят битв з ворогами
Що впало то пропало і воно вірте мені мусило так прийти
Н а т а л к а выходя поспешно
Як ти думаєш де зараз Момчил Златка і Якуб
Від цього виграє і кожен з вас і вся Русь
Пішов а з ним пішла й вона
Хлопчик спросоння кривив до плачу губи і горнувся до матері
Вже вирішив коли діждуся свого лимона то першу скибочку їй піднесу Лідії Тарасівні за прогресивність її натури
Він слабший за мене і не зуміє загнуздати їхню сваволю
І хоч стояли ще гарячі дні хоч цвіркуни ще кричали-заливалися хоч дзвонив розсипаючи срібло жайворонок Іван відчув що той павучок проклав дорогу і до його серця
Ми знову перезирнулися Кiно
Й возвернется он к тебе живой здоровий при наградах придет й большую любовь тебе принесет
Може й ваша правда обізвався Ломицький
Навіщо
Повний оберт зробив і каже
Окопниці оточивши дідову бочку спрагло жажденно п'ють а ті що понапивалися одразу веселішають і Таня Криворучко жартома вже зачіпає старого
Це неможливо
Мовчи а то тут тобі і амінь
Штанів же нема
Султан відписував їй повідомляючи як брав кизилбашські фортеці як увійшов у столицю шахову Тебріз як рушив далі шляхами якими ходив сам Іскандер як пережив страшну ніч коло полишеного древнього міста Султани
Кінець
Буду вічно сам я в чорному акорді
Ані слова ані півслова нікому
Вже дрiмаючи я захопив у сон батьковi слова
Если б меня не утопила буря и молитва сохранила умел бы я уважать отца и матушку старшего брата почитал бы как отца а сестру как матушку
Вчитель казав наші батьки саботажники Мати змовчала
Генерал Гордон віддав наказ зарядити гармати картеччю підтягнути лозові кошелі з камінням приготуватися до рукопашного бою
I рука лiва якась безсило млява
Це вже Чередниченко подбав на прохання Варвари Пилипівни
О гвалтом
Худе обличчя зблідло лиш очі палали страшним вогнем
Я Давидку
Та Арсен випередив його і вдарив ятаганом між лопатки
Сміх ходив йому по серцю але обличчя кошового лишалося відкритим простакуватим трохи ніби подивованим
А саме падав дощ
Вчора тут стайню спалили
Якщо ж ви насмілитеся стріляти в нього то стріляйте і в мене
Ч у т н о г о л о с. Товаришу старший лейтенант начштабу приїхав
Лівоювін підібрав весла і побіг стежкою вниз до ріки
Деякі дерева заспавшися за довгу зиму ще чорніли проти неба голим гіллям але верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко
Немає сили злетіти й страшно чекати зими
Вадим помалу ввійшов у двір
Володькові вже набридло відповідати
А ми мовчали
Всі очі вп'ялися в нього а він спокійно все наближався
Незабаром через місто мчали коні як змії
Де він спить
Од того часу всі брати постриглись в ченці
Яка підстава цьому бажанню
Воно і є царством Сонця Місяця Зірок сіреч островом Буяном
Сергій легенько підштовхуючи та умовляючи Кита провів його в передпокій
А ми сказали Блюде
Іскрилася і співала коса
Якого біса в них так тужно
Йду мовчки й почуваючи в себе дурновату посмішку на обличчю дивлюсь на посріблений немов покритий перламутром профіль дівчини
Анна відходить на вулицю і щезає
Мати безнадійно похитала головою
Обороняти Україну не було кому бо поляки й городові козаки саме вирушили на північ битися із шведами запорожці ж нічого не знали про татарські наскоки бо вороги рухалися не через Запорожжя а з Буджака
Русява
Він не йде чекає
Чи простим козаком яким і був чи паном став як усі пани
1910
Впрочім ви переконаєтеся о тім самі ми поїдемо конче на село
Комендант насупившись поспішав за нею до самої брами фортеці
Бережіть все чулось крізь схлипи старечі і проймало до болю як підсумок чийогось життя як заповіт
А-а-а
Петелька свиняча
Вона там її схопили
Горе
Мчався і от до чого домчався
Княгиня Ольга чомусь нагадала йому невiдому матiр якої вiн боявся яку зрадив i прокляв
Десь уже в вас по роботі
Ще таки Оврам совісніше а що вже Ривка
Я думаю що вони про мене балакають і соромливість Шапочки приємна мені
Попустив рідну матір на поталу волоцюзі гайдамаці
Я ж не рву зубами
Ех не співайте півні не вменшайте ночі
Красна кажу і як дика коза шмигає по лісі ми тут і любимося
Залитий неживим місячним сяйвом березовий гай унизу мрів як сонмище мерців що прийшли на покуту
Прошу вас побережіться ледве міг розібрати Брянський
Супруне
За дружечками ішла сама собі світилочка з мечем за нею свашки далі дружко і піддружний а за ними вже несли труну на марах бояри а Василь як молодий ішов з правого боку на превелику силу іде і неначе й не він ні до чого йому діла нема що йому скажуть те й робе і туди йде й очей не зведе з своєї Марусі
Ну а табір хіба його передати словами
На всьому широкім світі Нема й не буде другого Стамбула
Що трапилось з нею
Коли ж і мене стара костомаха здожене то настане твоя черга брате
Він був без одежі
Ну й чоловік
Чого
Кладiть осюди
Казка
Господар з попиком пішли в цьому синьо-червоному проході сотні очей пожадливо дивилися на них а сотні грудей притаєно дихали
Прошу ж якнайласкавіше до мене в гості
Про Палія
Раптом вереснуло порося випорснувши з двору навпроти воно мало не потрапило під гарбу та обляпане багнюкою вискочило і прожогом кинулось у розкриті ворота
А хто питає
Ігор ледве стримався щоб не вдарити
Говорив розірвано давився словами
Нічого нового й цікавого
Не буду я цього переписувать каже
Здоров Тимоше
У нас діти
Лежиш собі відпочиваєш
Причепився
Богдан Гатило розтулив долоню й спробував витрусити порох який і досі тримав на долоні але порох прилип у спітнілій жмені
Стратили б силу і впали від задухи комоні за комонями й вони иутішки їжу можна взяти з собою можна добути при потребі в степу он скільки дрохв бачила з сідла кобилиці досить підкрастися влучно прицілитись і матимеш смачну печеню
По одному стали підходити до коменданта що сидів на стільці покурюючи сигарету
Чи ви його не замітили
Василь з Ганною стають на роботу в сахарні
Точнісінько як ото діти що заховавши руки за спину й затиснувши в одній із них цукерку заставляють вгадувати В якій
Твоя вірна жона Софія
Будьмо
Ой поїхав за снопами за снопами
Знай свою діжу а у мої діла носа не тикай
Сусідами Богом
І з тих усіх дякових балачок усе частіше згадую єдину
Кожен прутик вирізано саме в той час коли ліщина співає на вітрі перед цвітінням
Не напивався з ним до страти розуму не кидався у вир гульбищ
Я йому за це дав карбованця
Може й поганин
Іноді коні не знати чого лякалися вночі в своїх стійлах і тоді вгамувати їх можна було лише нелюдським криком кинувшись безстрашно між них завдаючи навсібіч ударів з жорстокістю яка панувала лише між людьми
Він хтів принаймні словом полегшить свою душу як хмара чує потребу вилить свою вагу і говорив
Розказуй
Мар'янівська церква
Чіпко
Чим він міг потішити цю людину
А земля
Данько мені не писав нічого а передав на словах що строк гласного нагляду за ним скоро закінчується і він хотів би побачитись зі мною для розмови про Вчительку
Чи могли ми виграти цю війну коли не зуміли вбити в собі добросердечність яка точить нашу мужність мов шашіль дерево
На самоті дівчина часто їх повторювала і немов граючись уособлювала їх
Дружний на два голоси концерт по вінця виповнив хату
Наклала повне блюдечко ще гарячого варення щоб пробу зняв запропонувала й борщу але гість сказав що то іншим разом бо сьогодні вже пообідав
Після того як визволите Арсенову сім'ю ви повинні будете пробратися в Не-мирів резиденцію Юрася Хмельницького
Савка справді не помилявся що тепер люди побачивши лихо дужче приставатимуть до неї
Як живете гукнула Текля Опапасівна й пішла назустріч Любі
Доля привела до нього ту людину вже покалічену душею і тілом
На порозі я ще трохи пристоюю наслухаючи як Соня клацає засовом і тихо мабуть щоб не розбудити маму причиняє двері
Еге
Сулейман щосили вдавав справедливого султана охоче посилаючись на приклад великого Фатіха
Еге їдьмо
Посміхається
А ти чого так посупивсь мов той кіт що мишу упустив
Можна було б дотягти так до початку учбового року там збільшиться клопотів але щось спиняло Галю хай буде як буде
Донський отаманець хотів вичитати свою долю з присурмлених волохатими бровами очей кошового й не вичитавши зітхнув
Ніби розуміючи його Лазюк зненацька пропонує
Його не змогли розвiяти нi отi пастушки що за лiсом спускалися iз пагорба на степових черепахах нi далекi вiтряки що волохатились у туманi
Він узяв її руку він цілував ту руку почуваючи тиху млявість її тіла й любосний дрож що лоскотав пушинками її шкіри йому уста
Селім примусив брата до втечі аж до Ерзерума звідки той пішов до шаха з трьома синами
Я сказав їм коротко не вірю не можу вірити в богів ваших
За один-єдиний ковток без роздумів кожен віддав би всю вчорашню здобич
С л у г а
Одного разу він зовсім збився і взяв вліво від білого бакена
Гінкі дерева підтримуючи склепіння крон немов колони тяглися стрімко вгору й тому здавалося що йдеш безкраїм храмом
Він зовсім загубив лічбу дням і це насмішило його страшенно
І не брешеш
Мовчить
Раз два
Та що там картина
Ми ту дівчину буквально посікли автоматами
Коли вони ввійшли знову до штабу Кутузов стояв над шахівницею спершись однією ногою на стілець і жував мундштук від цигарки як кінь вудило а його партнер пахкав димом із люльки як паротяг сидячи все так же спиною до дверей
Вулицями як сама молодість проходили дівчата їхні вимиті коси пахли цвітом лугом і солодкою росою а над тихим світом тремтіли весняні нерозстріляні зорі
Поки що їхати було нікуди їздових при транспортах залишено було якнайменше одного на кілька підвід
Стій холеро і задзвеніла уздечка
Копач
Пропаговані новим культом прищеплювані з проповідницької кафедри ці почуття і настрої не могли не робити впливу
І ви пане капітан вільні
Жінки з малими дітками й з вузликами старі бабусі змучені юнаки з торбами бородаті чоловіки в лахмітті юрби якихось селян
Пора
Тобі я вірю
Пощо тут панни Обринської
Ріски в роті не було
Думаю
Кажу Нічого
Огонь не огонь опік її якась огненна течія розлилася по її тілу
Хвилі кидали ними в різні боки розносили їх захлюпуючи бризками
Найда все бреше
Вони танцювали смертельний танець оті червоні маски з яких парувала гаряча кров
Як вийде вона з лісу на білу стежку щоб відтак може як тоді полізти під Білий камінь він побачить її зараз здалека
СІНІЦ
За її надто сміливі походінки заговорили по салонах
Стій не тепер
Маяковський гігант фізично і гігант поетично розправлявся як із цуценятами з своїми ворогами
Квятковський не відповів уважно поглянув на колег вони були серйозні але очі грали ледве ховали іронічні усмішки
Польского и о прибиении сторожа Деркача
За мною вперед
Було затишно лагідно навіть весело
От тільки не знаю чи надовго цей притулок чи не доведеться нам змінити його на мунгальську канту
Послухай Ясю як козаки обідали
Чимось вона схожа була на розплесканого Явтушка руки ноги голова на коротенькій шийці й навіть штани такі ж пошарпані ніби він щойно їх загубив
Дівчина липнула на його своїми очима мов блискавкою почервоніла й спустила очі вниз
Так так коханий графе
От негідник
Розгавкалися
Цю скриню сфотографуйте мені це дуже рідкісна річ з цікавими візерунками
Нащо
Нічого
Торкаються тіла
Од шуму та крику Ватя прокинулась одхилила двері з своєї кімнати й тихо спитала в матері
Вона спала коло порога Роксоланиного покою носила їй їсти перевдягала її маленькі дужі рученята робили все швидко вміло і вправно
Село снігом занесене потріскує мороз
Трояна підкидали під стелю тричі гойдали діда Михайла і танцювали хоч за звичаєм на Різдво ще не танцюється але прийшов Михтод із скрипкою і ноги самі пішли дарма що гріх
Боже як страшно
Так і житимете одні з лісу другі з гір треті з моря
Так що нема чого й агітірувать
Навіщо це ти сину сам собі лихо робиш
Має в раті з далматинами перебиту руку сказав Остой
Чи ти ба
Га
Так все це будеї Все це він зробить
Сергію це все потім зробиш
Так подаймо на неї лепорт казав Забрьоха
Та що за слово
Отже стежте за моїми думками прошу вас
Окремо не шкодуючи чобіт і плацу
У нас мало часу
До нас в науку
С и м е о н На біса ж ти поліз до кушніра
Володько був дуже втішений що мати хрещена про нього пам'ятає а йому здавалось що його так зовсім люди забули
Около бурдея виглядала гарно й відновлено
Серце йому тьохкало та аби за місто
Знов мала провести ніч із своїми давніми темноликими богами які скорботно позирали на неї з-над лампадки
З подвір'я долинали крики козаків котрі бігали по сходах лускали важкими дверми бренькали острогами й шаблями
Правда він був і на похороні і оскільки я тоді могла замітити здавався мені навіть сильно зворушеним що поєднало мене з ним чимало однак пощо прийшов він нині до мене
Григорій примружив очі й настало літо
Гляди ж того
Шкода і цього
Ви мене кликали тату
Усе тобі весілля
Фелюку кидало з боку на бік мов суху шкаралупу
Зсунули два столи докупи заставили їх батареями пляшок чарками й тарелями і розсілись уп'ятьох
Десь я бачив оці очі
Що ти на це скажеш
Загнибіда сів
Це дівча не зносило оголеності слів
Вам чого раптом виступає до них Самоцвіт
VII
В добре натопленій горниці освітленій восковою свічкою сиділо двоє сам посадник плечистий рудобородий черевань та кардокий чорнявий юнак що обличчям і одягом дуже скидався на половця
Артемівці —студенти Комуністичного університету ім. Артема який існував у Харкові в першій половині 20-х років для підвищення загальноосвітніх і політичних знань комсомольського та партійного активу
Відбивалися від навколишнього жаху всім чим могли
Свині завідські остроухі гарні свині я бачив
Аh аh сhаrmее de fаіrе vоtrе соnnаіssаnсе ргеnеz рlасеs mesdames assayez-vous mes enfants 5 1 промовила Турман
Така дорога з усіх поглядів річ
Разве вот подкупить их
Ні серце не знаю й не чула
А що не дивиться на двері так чого ж йому дивитися коли до нього так щасливо так вабливо сміються через голови кришталеві тарілі
У хлопчика розхристане русяве волосся сірі очі іскряться в нього знову якась радість боже скільки радості у тих дітей
Лаяли його й матір і сестер і батька і всю рідню
У вас є па те резони
Доведеться відправити до прабатьків
несподівано гукнув він
Без мене тільки
На мить Матвій згадав очі Зірки жах який плескав у її очах коли вони вирвалися з бою
Твій ключ твоє зілля рум'янок та чебрець
Анархи-й-ста нашого нема -а
А щоб діти про нього не довідалися та не розтеленькали по селу спровадила їх Уляна до своєї матері
А тепер
Макс весело затріпує на потилицю чорно-синього чуба
Вони ще варять і подають йому їсти але це доти доки Каесем не виробив нових планетарних планів господарства
Наші хористки
І звідки ти знаєш цю долину гяуре
Б о р и с. Тошно даже слушать
Ядро зі свистом пронеслося над каюком і шубовснуло в воду
Не запитуючи наперед Хто там
Мене як і завжди незвично вражала сила й динаміка руху земного я готов признати це божеством поганського стилю як частину найвищої щедрости творця всесвіту
Ніяк уже не думала
Ви мiй любий у курiвництвi звичайно профан
Ти куриш
Так довго забарилися
сказав я надаючи тими словами бесіді інший оборот
Як
Раптом замовк
Потім ректор сказав щось і члени комісії заговорили всі разом але розмова їхня відбувалася впівголоса і Улас нічого не міг розібрати
Курінним отаманом Переяславського куреня славного Війська Запорозького низового на початку XVII століття
Степан мимоволі почував до нього симпатію бо юнак той здавався також самотнім як і він сам
Застановись над моєю просьбою Несторе
Юрба кидається вбік
Іноді йому самому хочеться до болю в грудях вийти на свій майдан і крикнути тиранам в очі правду
Там таких салдатiв найшло що й сказати не можна
Стояв над нею повелитель у золотій лусці здерев'яніло випрямлений мов ударений правцем
Пiдтягнуть гепнуть її скiльки сили у воду так не порина та й не порина та ще й глузує над усiма та усе знай товче Купочки-купоньки
Я не маю жадної охоти вмирати та ще так безглуздо
Давидові очі замерехтіли сльозами
Ще дві речі їй дуже не вподобались це собаки на постелі та слуга такий старий обірваний брудний на руках бруду що й віхтем не відмиєш
А ще кажуть що Польща безладдям сильна
В степу плодиться
Нечипір усміхнувся де там уже одбирати
За це i в колонiю одправити можна
У попа
Ждуть вас
З піснею йдуть через браму
Гей-гей воли
Сам не знаю від чого
А знаєте що панове
Прощавай Соломіє
Ну та гаразд
Ясь узяв її руки притулив до свого лиця і тихо цілував а потім притяг її всю до себе
Х
Так і ходили щодня від вогників у селі як оглянемо ся згори до нашого посеред степу над шляхом і попереду— в містечку
І справді ж бо дорогий читачу
З кожним днем життя в циганській хатці робилось тяжчим та тяжчим
Та пропадай воно пропадом аж скрикнула Мар'я і чорні очі їй заблищали сльозами
Пробуваючи на Україні по селах і хуторах він наслухався їх од народу між панами й духовними між селянами й городянами і знав їх більше ніж Шехерезада знала казок
Василь каже про себе За що вбито батька
Бачиш
Щось горло душпгь
Бачиш
Вони облягли її зі всіх боків та стали добуватися до валів
Лютуй собі голубко скільки хочеш мені байдуже
2
Плюнув би чоловік на той заробок а тут ні їдь знов щоби того проклятого латра докапарити щоб він йому стікся
Роксолана запросила до себе Сулеймана і почастувала його сірійською кахве
А потім покінчивши різні школи учися ще знаходь собі науку в книжках і в людях і по цілім світі але ніколи не кажи до себе Я вже скінчив науку
Я ще не спотикався мовив
Але в багатьох ще жили люди у цей вранiшнiй час над ними вставали й котились скрiзь по полю димки
А коли стану великим актором заберу її з Пакуля до себе в місто
Хто його знає
Гарібальді має свою вітчизну
Я Кончак
Гервасій
Цілий вечір сиджу а воно в тому віконечку тільки хвилі та хвилі біжать
Ні не бачили
Загони йшли з усієї України до Пилявки проз самий польський табір неначе степові орли злітались докупи
Д е х т о з н а р о д у
Напасник здавив її і став пристрасно цілувати
Боязко глянула у відчинене вікно на вулиці стояв монах у чорному капелюсі й довгій до п'ят рясі
Навалюйся на нього
Царiв п'ятдесят лiт як нема
Завдяки віщому сну його дружини сарацини-вісники спіймані й навернені в християнство
Поблизу Єрусалима на горі Голгофі був розп'ятий Ісус Христос і згодом похований у гробі в скелі
Але незнайомець схопив його за руку
Там серед його у невеличкій бесідці на розчиненому столі горіло уже дві свічки освічуючи чорні закапелки бесідки стіл на котрому лежало дві колоди карт
Закохана пара бовваніє на березі хлопець і дівчина сидять обійнявшись а перед ними наяву творяться чари зоряна вода
Вирекла таку гадку коли панна йде в університет то це все одно що вона йде в солдати
Ті гроші міг узяти Павло Полуботок або його найближчі спадкоємці
Тебе в публічний дом
Професор вже знав він не заспокоїться доти доки не впевниться сам
Що з ним не стрінеться сім'я
Одна з їх була вже немолода повна на виду закутана бiлою хусткою поверх очiпка
Щоб профанувала
Петро не надумуючись довго скочив туди і піймав когось за чуприну
Вийшли
Малпа третя третя одинадцять літ
Раз я відповідаю
Махмуд-бей Адбалла озирнувся і закрив голову руками йому здалося офіцер-ось-ось вихопить шаблю і тут станеться все і суд і кара старий татарин не раз бачив людей у такому стані й знав чого можна від них сподіватись
І все це подається з підливою абсолютною чи відносною як до смаку з гарніром прагнень і кінцевих цілей чи бачите
Упізнавши голос Борозни він не оглядався навмисне не хотів зустрічатися очима думав що той прийшов у якійсь буденній справі запитає щось і піде
А вiн їде попустивши повiддя iнодi тiльки коли кiнь змiнить ногу або вiд Днiпра вiйне свiжий вiтрець пiдведе голову подивиться навкруги замисленими очима
Ні не дуже
Ну ти диви
Бобер
Нічо
Чому стали на папері
Виднокруг світлішав ширшав
За що
В робочому кабінеті професора Яворницького безліч книжок з археології етнографії історії Росії України твори класиків
Пасічний
Незгоєні рани невтишені жалі
Так прикро
Ого
Ідіть серце й ви на Ближні Печери станете з торбою коло самої брами скраю в тій довженній галереї що сходами йде наниз од Лаври до Ближніх Печер
Цей придуркуватий бачу не з журливих не з таких як я обізвалась Галецька
Візьміть
І тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки
І бачить Мотря як поранений у груди козак затуливши рану рукою щоб вгамувати кров біжить до своєї квартири забувши що вона спопеліла біжить спотикається й падає
І саме на цьому місці зовсім ненароком і зовсім випадково я побачив молоду гнучко-струнку в повітряно-легкій суконці дівчину з римською у вигляді кінського хвоста зачіскою
Шкода було б якби умазався в кров
А як до печі то я й не хочу
Не тим що важкуваті непристойно-гарні очі без пенсне кліпали як запорошені а тим що забули не вміли вже посміхатись вибачливо й насмішкувато-мудро
А сад ззаду так i налiг на той домик
Вже й до того Настася зауважила як багато тварин на стамбульських вулицях
Вiн же знає що я люблю Вальку Малиновську чу що в Києвi
Патчу лишилась татарочка тилько в барвистих шовкових шароварах
Прийдеся тягатися на судах подумав він собі
Головувати
Він крокує берлінськими вулицями байдужий до всіх і до всього і думає що от він іде а ніхто не знає яка це людина страждає так неймовірно
Чи вдалося старому полковникові побувати на Запорозькім Коші у Сейменах невідомо але він зустрічався з військовим осавулом задунайського Коша і мав з ним розмову
Нотар зігнувся мов лоза
Інтересно корисно але ж і трудно
Остюк Галат і Марченко ніби за командою перехилили чарки
Легко сказати п'ятсот пудів
Позаду закриваючи півнеба темніла похмура Ізюмська гора
Бреше
Але коли бути реалістами чи не віддалить його від нас оця війна з її руїнницькою диявольською силою
Рух увесь зосередився зараз тільки в рубінових засвітлених мигавках-маячках що до моторошності рівно байдужо крутяться на поліцейських машинах
Арсен плигнув униз вода сягнула йому попід руки
Як її звати
Микола склав руки обійнявши носа великими пальцями
Як була я малою то й зовсім мене не брала нудьга
Христі здалося що тут і лани були дрібніші і хліба нижчі ніж біля міста
За нашу партію за нашого вождя підніс угору чарку Кушнір
Знали що він вихованець столичного військового училища блискучий офіцер був у загоні Гарібальді в Італії потім перебував у Лондоні працював у друкарні де друкують Колокол і Герцен відзначив його своєю увагою і прихильністю
Так я тобі скажу чого не чула
А гість і Дмитро Іванович не забули вони робили своє
Свариться корбою і злошкіриться
Лесю більше цікавили література мови й історія захоплювало все героїчне
Тільки через Якусь хвилину і Юцілуико збагнув що назустріч йому подалася не Василина а и розп'яте плаття яке зривав з металевих прищіпок ос ннж вітер
Весела Марина мерщій окриється з тим подарунком кожному хвалиться у вічі тиче
Галя бачить як по узбіччю дороги по зеленому споришу котиться людська голова
Інтеліґент махнув рукою
Не має добрих штанят
Тому либонь сміх один здався тут таким легким і недоречним
Там і земля краща і село неспалене і господарство невелике спокійніше буде тобі
Вітайте моїх і не згадуйте лихом
Тоді кидаюсь де-небудь у траву і придивляюся малесеньким ледве видним мушкам як кружляють у воздусі
Розповідайте суворо звернувся він до мінометника чию ви там землю зібралися ділити
гукнув Рейнеке і різким жестом висмикнувши з столу шухлядку почав нервово длубатись у ній
Коли дивлюсь разом наче з неба злинула і сіла її тінь тінь того янгола над зеленою вербою на одкиді скелі
Я
Десь ти Василю старшиною будеш колись що такий сердитий
Візьми Омельку попіл і розвій по вітру
Всує
Наум хутко достав нову свиту новий пояс одягається пiдперiзується а сам труситься неначе з переляку i каже собi нищечком
Збоку стояв розкарячивши ноги у шкіряних отпорках широкоплечий чолов'яга у російській офіцерській військовій блузі
На словах все здавалось простим і легким а насправді так стомлювався вимучений до кінця що ладен був все кинути залишити все як є і піти втекти куди очі дивляться
Війна доводить людські зусилля до абсурду
Недбало і спокійно простягнувши мені мізинця лівої руки бо всі останні намащені малиновою помадою вона запрошує мене сісти й тоді мастить ніготь поданого пальця
Вона пішла до Давида і за дві яйці купила цілого олівця
А Василь так об землю i кинувся та аж придiвз навколiшках до Наумових нiг та цiлує їх та гiрко плаче i просить
Понад берегами озера позабрідавши в чорну воду стояли могутні давиолітні явори
Остапко та кошеня пообiдали всмак за їх обох
Стільки хіба що буде називатися моєю донькою
Загнибіда махнув рукою і опустившись на лаву схилився головою на стіл
Не знаєш ти Саню лиха як я бачу сказала Мурашкова
Позакидали якорі і спочивали на місці
А коли зрізав п'ятого чи шостого я відчув що впиваюся зеленим лісовим вином
Ось таким ти мені подобаєшся окинула бистрим озирком Марися свого супутника і за хвилю знов сиділа серйозна дивлячись у вікно
Зі мною говорила мені звірювалася мене до себе запрошувала щохвилі прибігала
Але що ж поробиш
Я до ваших услуг панно Наталю сказав спокійно
О якби ти знала як він гарно та щиро говорив про тебе
почулось нагло
П о л к о в н и к.
Карпо його не бачив і майже не чув але відчував
Побита частина тіла дошкульно боліла
Ось і сьогодні джумеат
Тільки раз позирнув поверх козацьких голів і побачивши замерзлі скоцюрблені трупи яничарів що лежали на почорнілому від крові снігу здригнувся і затулив обличчя руками
Завербувати
Луб'яний зразу почав складати своє невелике збіжжя а Івга почала бігати по хаті дбаючи про харчі і через кілька хвилин всі троє з клунками на плечах пішли шукати Галю і Демка
Та що буде коли Чигирин здасться
Маню
Од більших дерев стояли самі стовбури з пучком гілок угорі а знизу все було обламане оббите ломаками і купи гілок то з зеленим то з пожовклим листом умирали коло кожного дерева долі
Вона стає незалежна від своєї першої причини яка вже зникла й підпадає чинності інших причин що до кожної розпочатої дії зокола присмоктуються
А це либонь уже хотять з мужиків поробити панів якесь земство видумали
Тільки смутні і далекі-далекі
Річ у тому що я був щасливий і не помічав цього
Це було захоплююче видовище у вечiрнiх сутiнках пливли великi кораблi на яких горiло безлiч свiтильникiв над плесом Золотого Рогу переливались вгорi зорi
Вона бажає розповісти йому всі дні й години свого цілого дівоцтва щоб він знав її і більше не боявся
Приходь до мене в неділю
Палазя підгляділа й сказала за це матері
Коли так будете жити не вам осушувати болота зав'язнете в найстрашнішому багновищі
Якщо бачив то пізнаю
Мар'яна
Чого завили
Де се ти взяла ці гроші прикро дивлячись на дочку спитала вона Христі
Він стрепенувся коли Сень заговорив до нього а відтак швидко сказав
Але ви не знаєте що тут робилось
Вівчаря в садочку
Мне тебя жаль Миша
Він має виправдовуватися
Дайте нам побачитись з радянськими людьми в один голос заявили ми
Але на морі їх узяли в рабство венеціанці й продали на Мальті
Громадське поле громадські ліси не потребували сторожа громада сама вся і завсіди бачно берегла своє добро
Авжеж
Де ж то він тепер
Хочете може зенiтку мою побачити
Розходилось від нього трохи світла кругом до кістлявих аж воскуватих пальців небіжчика і до сірого обличчя затопленого глибокими тінями
Курінний нам каже нас поїхало три сотні 9-та де я 11-та й 12-та
Пардон пардон
Пузир
Нема ж такого ката на світі щоб завдав такі муки
Річка спала
Усі чужі
От австрійці молодці
Христос з вами
Вона знову зітхнула
Справді-бо сотні й тисячі бранців з України Московської Русі Польщі визволяв з козаками Сірко перестріваючи в степу переобтяжені здобиччю хижі татарські чамбули десятки улусів містечок і фортець у Криму в Ногайській та Буджацькій ордах спалив зруйнував він відомщаючи за грабіжницькі вторгнення на Україну не один раз на легкокрилих чайках виривався на простори Чорного моря розбиваючи галери й сандали і визволяючи невільників
Ми всі тут здається ще не старі люди і можемо назватись молодою Росією отже Іване Петровичу перед вами молода Росія вона щиро вдячна вам за вашу добру чесну роботу вона ніколи не забуде що ви зробили для її майбутнього
Атомні сльози течуть в імлі На чистий пензель солоною правдою
Вона не мавпа а людина басом сказав Павлуша
I де ж у нього те бралося
Взяти тільки Гаміда а Сафар-бея зв'язавши залишити в кімнаті
Усе міняється оновлюється рветься у ранах кров'ю сходить з туги в груди б'є замулюється мулом порохом береться землі сирій всього себе передає
Гомін над майданом улігся
Скидан
Маю й долю гуцульську звернувся до матері
Ну будь ласка будь ласка
Ми поїдемо зараз до мене ти там не будеш така соромлива чуєш
Прийняти
Вода тихо колише зоряний посів
Вони стояли чи не найближче до вежі з котрої промовляв князь і теж трималися купи
З путивльського заборола відкрився величний краєвид
Кричать лящать верещать аж вуха болять
Невдалий кінець заходів Малашевича зробив його становище в Січі непевним і восени того ж року замість Малашевича запорожці обрали кошовим Василя Осипова
Та скиньте вже окуляри бо нитки здадуться вам товщі й поганші жартував Масюк гукаючи з світлиці
Той що Миколу до криміналу завдав
Він зняв з себе одну торбу поставив собі на коліна і почав з неї виймати окрушки хліба
Наче сердиться на мене
Товаришу професор не тіште себе надією що до вас приставлено аж он якого посольського чина
Штемберга
Приходьте не забувайте
Це вже була людська оселя пристанище мандрівника
Все
Про вчорашнє ніхто ні слова так любо та тихо
Гляди щоб навпісля не жалкував
Турми аварські не перли як водиться в інших суцільною лавою
Ташк-ташк-кент
Або й направду комусь приснилося що я обіймав його дружину
У місті кілька мощених вулиць і камінні мости але є й дерев'яні нещодавно на одному такому мосту провалився царський виїзд і цар дубасив посеред вулиці палицею генерал- поліцмейстера Девієра
Поліцейські забрали глечик вмостили його в передок у сіно забрали і згорток
Чи далеко вже заїхали
Звернувши легко голову глянула на нього із співчуттям
Тут ось чуєте кричать ізнасілованіє двох старух о гегемони
Від грудочки зеленої розтертої трави луснуло серце спинився пульс повривались усі артерії і горобці загиджують розбиті заповіді й скрижалі поверженого бога
Віддалеки Степанова садиба наче у весіллі
У ту нiч вiн зустрiв над Почайною саме там де зараз горiв вогник ключницю з княжого терема Малушу i полюбив її так як люблять раз у життi полюбив здавалося довiку
Давай мені котлетів то саме по моїх зубах рішив Рубець
А хто такий
Честі не знаєш чи що сказав старий Кайдаш
Не дам вам більше його
Сурйозно
Пощо віддаєш себе в жертву
Іноді чорна пляма серед поля здавалася їй ним вона кидала піч і не пам'ятаючи сама себе від радості вибігала аж за хвіртку стрівати його
Ті туфлі мандрували на виставки і коло них незмінне спинялися юрби жінок які очі видивляли на те диво а кожна подумки вдягала на ноги
Пообiдаємо розмова краще пiде
Він хотів зжити мене зі світу він убив уже тут в Орді нашого князя та його боярина
Щоки її були вологі очі затуманені
Ти мені небоже з тим зіллям не виїзди ані ся з ним до хати не показуй бо геть вивержу вас обоє відрізав він гнівно
Князь віддав вуздечку стременному повільно ступив уперед зійшов на міст став перед ворітьми глянув на стіни й вежі де не видно було сторожі
І лиха накоїло чимало
Стоять на височеньких протилежних берегах дерева i нiби вiтаються мiж собою простягаючи одне одному зеленi вiти-руки
Простірно-то простірно відказав Герман але правду кажучи троха мов пусто
Зінько зупинився задивившись
А викликаєш телеграмою
Крізь тріскотняву атаки вже чути вам від німецьких дзотів різкий ніби металевий собачий гавкіт
Знаю знаю
Скажи у п'ять разів більше матимуть коли повідомлять
Малуша розбудила її як було велено пiсля змiни другої нiчної сторожi
Хлопець дивився на стару вчительку допитливо й суворо начебто від неї залежала доля його України
Але Мері пильно подивилась на мене примружила очі й усміхнулась
Кажуть авіазавод якийсь почули хлопці від пристаркуватого залізничника біля ларка де вони пили зельтерську
Про це я подумав раніше
А він що перервав нетерпеливо вірменин
Сестра Меланія никала скрізь по всіх кутках мутилася підбігала приглядала прислухала
Вона діда гладить вона до діда посміхається вона діда забавляє щоб дід не помітив як вона простягає рученятко і бере цукерка
Над водою скиглячи піднялось кілька чайок і круті вигини їхніх крил підбиті сонцем повільно маяли сяючи чистим сріблом
Мокій замахав рукою роздмухуючи її
Мене мучила спрага
Не здолати їм об'єднаної сили Москви й України
Ректор же поважав доцента пророчив йому велике майбутнє
Дяка ж тобі що внески справно платиш
В лісі він кілька разів намірявся розгорнути папери але навіть дерева лякали його і він полохливо озираючись знову щосили гнав воронця
А тут твої люди пограбували мій обоз з яким я йшов у Сіверську землю візників побили товари й коней забрали а мене роззули роздягли і притягли сюди яко пса
Де люд склавинський
В морські походи звичайно ходила тисяча або дві в сухопутні шість-вісім тисяч козаків
Нараяно йому покритку ївгу чепурну й здорову але з дитиною
Та шкіри здирай з нас коли на те є потреба вигукнув диякон мало не плачучи й потрясаючи могутніми кулаками
I стало менi ще дужче жаль ту стару нещасну бабу Мокрину яка сидiла зараз верхи на стрiсi i плакала думаючи що листи її чоловiка загинули i може згадуючи його i картаючи себе за те що забула про них
Щось на нього настійно тиснуло щось виштовхувало зі звичного кола а що не міг відгадати
Хто поїв модельні черевики
Ти один у мене вірний слуга
Встань Встань орачу
Всі мовчки схилившись сиділи
спитав по привіті
Г а н н а С е м е н і в н а вражена і злякана
Ось ти все наголошуєш на гіршому на отих уклінностях що й мені відворотні особливо коли їх одягають у сучасну горохову одежу
Хтось же та почує
Прокляття
Дочку сам виняньчив а тепер діждав і заміж віддать її
Хто ви будете
Палите
Так вони і трусилися удвох з корівкою на спорожнілому базарі на сірій землі під сірим небом
Приїхав до батька на вишні та перші меди й батько раптом одібрав у мене всі мої книги й замкнув до великої ошпунтованої залізними штабами скрині
Демко знайшов тут чимало своїх товаришів та знаючи що всяка прогаяна хвилина завдає нових мук Галі у її тяжкій неволі він не хотів спинятися біля товариства і тільки спитав як їхати до Січі
В ы б о р н ы й
Неповторнi були роки легенда казка
Власне не вмерти
Дозвольте нагадати що це неправда усміхнувся Ібрагім —Белград викинув білий прапор на знак здачі а тоді знов став боронитися
Вона либонь теж іноді їздитиме з ним
Будував город Січу кошовий отаман Лутай із козаками років 20 до того
Від посилки яку їм прислала якась їхня тьотя Мотя
А далі додає живо з нетаєною теплотою в голосі
Потоцький
З обновою вас
Попогуляв і Оксен за свого парубоцтва
Вулиця в цей час звичайно завантажена школярами різного віку хлопців і дівчат які течуть довгою течією в напрямку заходу де там далі на пригірку видніють дахи двох великих шкільних будівель на хідниках вже повно листя кленів в обох напрямках обережно проїжджають авта і на розі біля напису стап пустує гурток найменших школярів що очікують на шкільний автобус
Все їй своє зелені долини пишні квіти ліси буйні все те зразу померкло спротивіло все це рибонька собою заслонила від любого й дорогого очі одвернула
Здоров'я пана Людвіга
Надто важке завдання задумливо сказав Палій
Голки-шпильки пундики-мундики табачок-сірничок ат чорт зна що
Посеред Чорного моря
До того часу Гнат зростаючи з малих літ на Січі тільки один раз і бачив дівчину як ішов з військом з Дніпра на Дунай та й то тому вже минуло два роки через те не дивно що гнучкий та м'який дівочий стан затріпотівши в його обіймах мов жаром обпалив всю його молоду істоту
Я б хотіла повернутися додому
Не далі як позавчора вони розтерзали продробітників комуніста Кірпічнікова і комсомольця Фейгіна
Гляну я у якім порядку наші гніді випряжу досиплю сінця сердешним турбувався Аклан що жив кіньми від колиски коли колискою можна назвати плетений ворох щось у роді сіти на рибку в якім носила його на плечах його косоока мама пелеханя
Напевно так
Як тобі не робити страму коли ти пройдисвіт цілосвітній брехун поганець сибірний
Що ж вони брешуть тихо спитала Марина
Як ужака скрикнув Кукурузо
Хіба й справді ми не зрікаємось усього на що мали б право на землі
Платон розказує писав у своїх студіях про Івана Франка Михайло Мочульський що колись людина була цілісною і що тільки за кару розірвав бог її надвоє а кохання це не що інше як власне змагання людини віднайти свою колишню половину
Трохим
В законі або ж божество тобто забобони або ж насильство тобто завоювання народів вогнем і мечем
У грязюці одпочить
А далі вони з острахом поглядаючи на Гору говорили
Яблучкіна й Райський їдуть на Кавказ
І не просіть і не наказуйте промовив я у напруженій тиші і кожне моє слово у цій тиші було важке передні ряди в залі аж попригиналися боячись певно щоб котресь моє слово не впало на їхні голови і щоб завтра їх не покликали за свідків
Потiм iдемо додому вбираємося у все найкраще по-святковому
Вони завжди отак вдвох тихі голубливі
Страх мій перетворився на подив Рук твоїх авантюристок
Анумо
Нiчого ляснув вiн мене по животу i одразу додав взявшися рукою за щоку i похитуючи головою Тут таке було о-о
Вона різко як дівчинка вирвала руку і глянула на мене насуплено
А це буза
Але як же ти прибув сюда любчику
Хто вигадав
Саме вранці
Скрипка у Довбні стогне- ридає
Я був там
Входе Іван
Зрештою що було дивуватися
Ослiнчика правда бракує
Я знаю бадіко
Та бачили сказав Мина якби бусурманська сила то ми б її вже давно шарпнули
То смерть муки тортури
І чує мабуть як уже мріє про спочинок город як тоскно скрикують в охолодій вишині зашізнілі перелітні птахи
І привселюдно присягалась що онуків своїх нізащо до нього не понесе хай краще нехрещені ростуть ніж нести їх до пройдисвіта
Так от єсть вілли біля міста в кучерявих лісах засіли і шосе до них гадючиться
стереже україни Русі хочу дати туди доброго князя
Такий наказ воєводи
А тим часом несподіване лихо увійшло в оселю Федьковичів
І в цей час пролунав сміх
Ну тепер начувайся сказала Галя
Але ми будемо гризти їх сталь а коли вони пройдуть по наших кістках наша залузька глина втягне нас у своє нутро щоб одного разу вернути
С н і ж и н к а
Вони притихли доки він проїхав а потім з гиканням та іржанням понеслися по дорозі вибасовуючи та прикевкуючи як справжні жеребчики
Як
Коли я дивився на його зажурене обличчя мені здавалося що ця людина так само далека від політики і стремління прилаштуватися до влади як пень недогорілого каштана на нашому подвір'ї
Еге ж справи братію свою треба побачити
Не сподівалися що гетьман надійде
Матері все здавалось що Мелашка нудиться за Бієвцями що вона ще дуже молода й жалкує за дівоцькою красою та за чорною косою
Від вас всього можна чекати тепер ви скажете що я пропоную розігнати театр
І маю ще про запас так про запас ордер на арешт
А знаєш хто найбiльше шкоди приносить землi нашiй людям державi нашiй
Біліють довгі й кістляві корені хрону викопані з тою думкою що нічого не пропаде все згодиться а біля хрону розлаписте листя петрушки і також біліє розгалужене худе корінняччя
Нам чи їм
завагався тюремник
Коли вона закінчила всі деякий час сиділи мовчки полонені трагічним змістом пісні
Не в моїх це силах
Ху
Бо хіба ти мало його залив за шкуру мені та людям
Ой
спитав глухо
Бачите ж тісно
Звенигора потиснув агу до самої цитаделі і намагався влучним ударом прикінчити його або обеззброїти
Воно сіється мені голубим промінням із твоїх очей і пестить мене шовковистим волоссям твоєї золотої голови
Очі йому шалено зблискували щоб утишити дрож в руках міцно вхопився ними за коштовне наголів'я меча дивився на Заубуша
Тремтячими руками Штігліц накапав у склянку з водою нітрогліцерину і влив його у напіврозкритий рот Крауза
Козир прикусив язика
І не думай без мого відома мириться
Де ж ви загаялись
І знову ж таки спасибі
Слухай
Що це ви заспокоював Дашкович добрих людей і мусив сам вирвать вогонь з рук в Топилчихи котра хотіла вже підпалювать в печі солому й тріски
Почала нишпорити по закамарку мацаючи в темряві руками але не знаходила нічого
Діла
Тож варто міркував він ризикнути
Де се ти підхопила сього жевжика суворо поспитався він у Христі увійшовши в хату
І в мене прокидалось страшне й солодке бажання взяти ножа і всіх їх порізать
Хай він нежонатий а вона
Коли б ти мені хоч одну дівчину було послав а то все оті бахурі
Ай
Роби що тобі сказано робити
А багато людей тиняється тепер
Загляньте якось
Звик ще за панщини людей підкушувати та й досі не кида своєї вдачі увернула Одарка
Що кохання повстає вмить він сам був тому дізнавець
Ти закінчила технікум
А то що угорі з глухого куточка сіріє
І фільму вже не бачив і не чув нічого
Не може ж бути щоб всі в'язні так таки одноразово готувалися на етап чи на суд
Ця надзвичайна людина професор Пирогов попечитель Київської округи в усьому пішов назустріч і дехто з професорів особливо професор Павлов
Чому дід Іван не жив у цьому домі спитав Хлопець
Тепер ходімо
Адже ж я знаю що Вам ніде було вивчитись української мови так чого ж ту встидатися
Де Крим за горами
Якби не пани то и орандарів би не було
На другий день вже стала варити кухарка
Але хіба порівняєш сірники з ліхтариком
Так і написано Оний Решето з предків козак
І думка його друга що вся причина вусатий бузувір завів пекло
Клав Ситника спати в передпокої що вів до княжої ложниці
А хіба я сам мало пролив його
Од вулиці—тин новий і дощані нові ворота білі на чорному тлі вирізьблено чирвою
Вона однісінька вона
Нарешті йому дали слово
Ніби й нема вже отих довічних калік що ми їх бачили з тобою в японському атомному лазареті
Химерний пан стенув плечима хурман
Але мій чоловік розкохав мене почав гримать що я марную гроші а далі розпився посваривсь зо мною зійшовсь з отією та потім згодом зовсім розледащів
Важливо що погодився скликати віче все інше робитиме без князя і разом з тим волею князя
Щоб оце жалюгідне чоловісько мало щось спільне з тим дивним світом у якому він тільки-но був і з якого відчував тепер виразно вже ніколи не зможе видобутися
До коней має видно Матвій щастя
Тільки зять султана прямий і гарячий Ібрагім-паша дивився великому візирові прямо в обличчя не приховуючи ненависті й презирства
Коли він не пив не хотів то його не приневолиш зате коли вже починав то слід тільки нагадувати і поступово окоренкувата його постать наче аж меншала роздаючись ушир важчала руки не заплутувались у швидких рухах а ставали повільні й надмірно впевнені
Пузир
Аз ногою у вас що спитав дід тягнучи до себе вже другу дошку
Це прізвище в останні дні влітало їй у вуха з десяток разів
Як виявилось це були нарочитi мужi землi Новгородської на чолi з тисяцьким Михалом
Зроби цей раз для мене
Це певно десь в Туреччині або в Німеччині вже народивсь антихрист
Яка не є наша Обмiнна а жаль її скiльки тих лiсiв об'їздили разом скiльки було безсонних ночей рiзних пригод i незгод
Кажи чи даси мені грошей на жупан та на хустку
Усе мабуть розгадає колись чоловік тільки свого призначення ні
Іде та поверх нашої хати поглядає що це таке стоїть що я його добре не бачу
Ха-ха-ха зайшовся він зненацька реготом
Ще питаєш
І нарешті дзвінок збирайсь полетиш далеко фільмуватимеш сам знаєш що
З цим можна порадити
Бо тут і спав
А-га-га
Але в селі Новосілках на Ірпені за Білогородкою залишилися наші родини без ніяких засобів
Царства стоять на терпінні любив повторювати
За двадцять друге квітня
Бувайте здорові
Тише молчите Бо-гун скажет
В циганкуватих очах зодчого блиснув недобрий вогонь
Молодой подписок гетманский сидел еще в своей светлице и старательно занимался бритьем своего полного подбородка но при виде Мазепы он быстро вскочил с места и веселым возгласом А пане ротмистре слыхом слыхать видом видать заключил Мазепу в свои объятия
Частіше навідуйсь сумовито шелестять слова матері ще шелестить сказане пошепки на вухо прохання Андрія а вже ніч огортає Дмитра
Сходячи останнім Вася Багіров помітив біля одного з вирваних вікон високу зі —очолену постать
Там його підхопив Роман і одним помахом ятагана відрізав від пояса шаблю яка з брязкотом упала на підлогу
Батогами засічу
Коли вона попрощалась з Марією Каспарівною і вони йшли поряд і вона взяла його під руку переходячи місточок і спитала що він тут робить
Ібрагім усім іноземцям показує велетенський рубін відібраний у того таємничого посла і хвалиться що це найбільший рубін у світі
Рятунку не було
Додому захотілось кривиться Крамовий і раптом нападає на Дмитра А що коли ми тебе за хуліганство і брехливі свідчення в міліцію відправимо
Як же його
А який же кажу ватажко тепер їми доводить
Старий Григорій і його жінка сліпа на одно око Тетяна не мали жодної землі і винаймали щороку кільканадцять пражин поля у чужих людей щоб хоч отак тручати свою біду вперед
Пузаті по-твоєму не люди
Він мріяв заплющивши очі і доходив висновку що все гаразд
Не доливайте олію до вогню бо хлопці збунтуються а тоді що
Гріх гріх гріх ридало її серце
Ввійшла поклонилась та й каже Добридень тобі паниченьку
Тоді зв'язують його волосяним арканом і вивозять у степ та кидають там на вовчу поживу
Та невже
Архітект
Це водяний бугай
Субчик може і на приватну квартиру заскочити
Жінка справді диво
Б р а г і н с ь к а починає розказувати спочатку тихо й нерішучо а далі все більш переконливо і натхненно
На неси
Потому у нас степ а у вас одно болото
Що то за суд коли живим випустили
Гур гур гур щось загуркотіло попід вікнами й стихло
Як бачиш пише тобі несподівана Мавка
Жданку
Хто такий
Що Матюха п'є про це ми знаємо і знає партком
Добриня послабив обійми
Востягнiть лишень плямку
Уречена жона тупо дивилася в яму й мовчала
Московське військо що в Стародубщину нібито для оборони краю прийшло палить грабує мешканців убиває або до роботи в фортецях жене щосильніших
Слухайте Матію ви собі з таков бесідов дайте спокій бо тепер коли суд сказав що я не винен ніхто мені того не сміє казати
Чула жоно моя красна
Начальник стукнув по столу обома руками
А де ж Слав'ята
Вчительша вчительшею а це річ сама по собі бубоню писар ніби собі під ніс але я не з таківських щоб підставлять свого лоба під кулі
Муляри плювали в руки і брали відтак оскарби кельні та молотки хлопці та дівчата наняті до ношення цегли стогнучи згинали плечі і накладали на себе дерев'яний прилад до ношення цегли втикаючи два довгі кілки по обох боках шиї немов у ярмо теслі помахували блискучими топорами трачі лізли на кобильниці велика машина людської робучої сили зо скрипом стогнанням та зітханням почала входити в рух
Хоцінський і справді був знайомий з Зосею знав її як польську добру патріотку і мав на приміті запровадити її до Серединських щоб вона мала свій вплив на їх сім'ю
От коли б усе це обурення народний гнів та в одне річище
Урханова пика витягнулась
Злочин згодився професор
Не треба не хочу не говори
Стрімкими золотими потоками помчало проміння по землі зганяючи в яруги наполохані сірі отари тіней
Обидві сестри чули про його й догадались який то гість несподівано завернув до їх оселі
Але Карамазов і сам проклинав себе за необачність
Але її очі зустрілися з його очима вона одразу відчула якусь хвору млість і моментально заспокоїлася
Звалені на дно воза лежать дровиняками кинуті абияк ззаду крізь полудрабки ноги звисають босі побиті до крові
У цьому тоні відчувалося велике обурення людини що зважувалась не спинятися ні перед чим
Ні тата ні тебе
Крапельки по пив клянусь
На лівому плечі мішок з зерном бери його в правицю і сійся родися жито-пшениця як сто років тому сіялося
Отут гудз
Погана піч якби ви ставили була б гарна як наша Регочеться пічник
Вибирайте побачите
Заскрипіли підводи заревла худоба
Вилізши на світ із тієї темної нори де вони щоразу ночують ракленята сперечалися за копійки збираючись купувати щось на сніданок
Не всі однаково
Він їх боїться як лис рушниці
Тiльки коли ми вiдiйшли хтось пронизливо свиснув i вся ватага як горох з мiшка сипонула вниз у яр
Світ не милий
Ще не розуміючи справжнього змісту останніх слів вона прожогом вибігає з передпокою і східцями спускається на холодний брук між щілинами якого засихає пожовклий одцвілий спориш
Платіть уже пане чи що
78 плід Агари навісної
І цікаво
Війна
Вся надія на Бориса Савовича кивнула Марися на колегу який відпустивши останнім часом шкіперські бакенбарди ще більше прибрав вигляду бувалого морського вовка
Потривай же
Митрополит одправивши молебень привiв до присяги козакiв та городян а сам од жалю умлiвав а все духовенство за сльозами свiта не бачило як записав тодiшнiй лiтописець
А що ж батюшко та він і нам несподобний але не ми його саджали за писаря не нам його й скидать з-місця обізвався дід Яків
Так заповідав завойовник Царгорода Мехмед Фатіх Сулейманів прадід Для загального добра кожний із моїх славних сииів або онуків може винищити всіх своїх братів
Віднесеш
Підожди трохи одказує Микита
Ти справді з Вавилона
Треба роздивитися ми здається йдемо не тією стежкою мені попався під ногами пеньок а ось і другий
То пішла б я на музики
Євген напружувався аж ноги здригали в колінах
Якби не війна випробування не гідні не те що людини а допотопної німини яким війна піддала людей вимірюючи їх вигадані відносні чесноти то в нас усе було б щиро і чесно
Воно зникає
На ближчу віддаль стріляти мемодробом
Смеркало
А тут така ніч що й сліду не побачиш
В такому разі з усіх працівників збирали б по карбованцю на вінок а дівчина не бажала розлучатися з карбованцем
Признаюсь хто я такий
І вибір цей святе письмо
Дражайшие родители
Я бачила раз у Єгипті як вирвався Апіс
Це справді цікаво радісно підхопив Грабовський
А ти не знаєш
Забути я не забув сину мій та старшим серед князів бути вже не можу
Та саме стоїть зимова пора дерево кожне робиться матеріалом розкішними багатими пахучими мачтами гнучкими дошками і податливими як мармур колодками
Ану вилазь
Єстем шляхтич польський а ниньки стану козаком запорозьким
Уся Дабиитова родина впадала біля нього
Траплялось і добре траплялось і погано
Тільки очі затемнені чорними віями і бровами зменшували вираз природної печалі
Тепер була ціла штука в тому щоб цю організацію удержати в найтяжчій хвилі вдержати військо в залізній руці
Не пам'ятаєш
Тільки від снігу і видно по селу стежки риплять на морозі собаки валують діти вечерю носять бідненьку повоєнну
Жменю до вуха старий наставив човником
Але хіба тільки це й можна сказати про мою літературну роботу
Стой
Наженіть собак бо подумаємо
На власній пробній лекції в університеті
Лобода в задумі постукував по столику пальцями
Порай мені ще раз де дітись з журбою
Давайте розписку що в случае покупки імєнія ви мені платите п'ятсот рублів і я вас повезу в імєніє
А ти ж чого це дома
Навіть Митрофан Созоненко що майстерно обробляв усякі спекулятивні справи посилаючи своїх менших синів аж в Румунію завидував Варчукові
А внизу поміж берегів бавиться блискучим золотим темна хвиля
Падай падай гукали командири тим хто підбігав і Духнович та Степура теж попадали як інші тілом в кювет головами до шосе
Будь ласка
Як опинилися тут
А тут iще як на нещастя рука дриголить сила якої й так не було много десь мов замерзла так що хоть i як мучуся тиснучи крейду до таблицi то проклятущi штрихи все виходять такi худi та тонкi що ледве їх видно
Він не йде а летить
А тепер добраніч
Більше я не дивилася на Нього щоб не притягти уваги мого бідного італійця
Олексію Степановичу я йду
Глядіть Миколо я вірю вашому чесному слову
Щось пригадав кинувся сів Чи я її цілував чи вона мене
страждав Брюллов
Ясна ніч
Можно йти дорогою але він іде навпростець по озимині по латках снігу в глибоких борознах по розкислих ріллях
звично звернувся він до воїнів
Проте одне Дмитро Іванович бачив достеменно Андрій радів кожній його з'яві
Але натрапив на якогось аж надто спокійного командира який порадив професорові евакуюватися поки є час
Намагався втямкувати який підступ уготовив йому сей обадпик
Звичайно знахарі були досвідченими бувалими людьми зналися на народній медицині ліками і порадами допомагали кожному хто до них звертався
Вернувся з города ну а на селі скучно бо скрізь сама мужва і нема такого чоловіка щоб із ним можна було про образованi речі розмовитися тільки й є що вчитель та врядник та ще писар
Вся його сила пішла на чужу користь в чужу кишеню на дорогі оксамитові сукні на золоті сережки панії Бжозовській на дорогі наїдки та напитки на дорогі панські примхи та витребеньки
Дьошово
Та ні
Це він
За столом сидить відкинувшись на спинку стільця слідчий
Стасику
Map'е здорова була крикнула Христя у той саме час коли Мар'я перегнувшись трохи набік повернула з повним відром до хати
Хм
Відлети птахо пріч відлети хто ти не є
Се останнє шила собі дівчина сама
Нема Хрещатика немає Поник Шевченківський бульвар І ніби кров на небокраї Багровий точиться пожар
Вона все ще така сама
Хтось з гурту кинув ґудзика який блищав мов золотий
Тоді чого сидіти тут
Які клепки йому милому тримати
Ну
Дика коза що ти в лісі тільки що вбив
Згодна
Один вхопив за полу
Остерігала двох не любити і сповіщала далеку дорогу щастя йому падало але губилось в дорозі та се вона йому не казала
Тут вона побачила Яня і завмерла вражена красою молодого витязя-сіверянина
Я певна і це скоро кінчиться
Так і не послав
Далі знайшов сорочку довгу до колін мабуть дідівську зняв з кнутовища батіг і підперезався
А хіба цього не досить щоб її шанувати
Моє ж добро не чиє там бо й я ж туди зсипав а тепер як мені їсти нічого так дати не можна
Я йому все приготую подам
Ну куди тепер проти ночі
Вадимові нічого не сказав а Марії коли вийшли говорив
Розглядали потім знімки Марса добуті одним із космічних кораблів
Нема де правди діть крикнули рибалки
А-ай гос-по-ди
Ну то вона й ждатиме листа
Паничі поздіймали брилі
Орден на шию розумієш
Ні бог ні люди не страшні йому
Ех кілько-то разів нагадує Герман Гольдкремер мільйонер ще і тепер тоті часи свого веселого вільного правдиво циганського життя
сказала Пряженківська
Цс
Гм
Бог
Зробіть Георгію Федоровичу так щоб він дзвонив
Їхали ненадовго а зосталися назавжди
Резеда розливала тонкі пахощі й сповнила ними всю хату
Не можу без тебе
Щоб сніг летів з-під копит щоб вітром дух забивало нашій Милані
Краще б звичайно якби якесь дитинча тонуло легше рятувати
От я письменник творю
Та вона замічає що ти в'янеш вона тим печалиться
Важко доводиться Володимиру але неспокійна неодностайна не тільки Гора немає ладу в усіх землях Русі
До того ж у школі скоро почнуться заняття
А хай тобі біс
По стародавньому звичаю ораторiв вiн починав свої промови або од Адама й Ноя або од самого Бога що в нашi часи виходить трошки смiшно
Люті грабіжники напереп'ят стали їхньому коханню
Разом із водою приходили холодні ранкові настрої
Так ми їздили вдвох
Боже мій правий промовила тільки Маруся
Закрий сплювачку проревів Антін
Не промовляє скаржиться і чується в тій скарзі велика туга за кимось чи за чимось таке відчуття ніби і хоче і не може вже плакати за тим що давно і не раз оплакала
Головне те що випадок примушує нас побачити речі з нового боку
Все він б'є все нищить скаржиться мати
Кинеш
Пообідавши позакурювали і пішли в садок господар із Сучком попереду за їми Роман а позад усіх урядник з писаркою
З'ївши одне замислено почав водити корінцем по шибці
Залізом по залізу а тим оркестром править Василь Гнойовий
Він аллах єдиний потужний
Все єрунда друже
Коли Кочубей каже то видно що так воно є що гетьман Іван Степанович лихі наміри в душі своїй скриває
Чи ще мало в мене безцінних дарунків мій повелителю
Тоді встає мати перемінить йому підстилку запитає щось перехрестить і лягає знов
Тільки в спині та плечах відчуваю нерви
Начальник виявив першокласну ерудицію щодо місцевої мисливської орнітофауни й зоофауни ботаніки тощо
Він хоче жити
А може крізь землю пішов обізвався Комашко
Боже мій
Чи я кажу що забуду про тебе про дітей
А Наяда ж не хтонебудь а Наяда не щодня ходить по місті в капелюсі з пером
Кажуть вибачайте паночку що ви не хочете вести нашої справи що ви радили їм відкупити у пана дідича те пасовисько
Ну не пожалій для бідної циганки куруша
Розлютований офіцер бігав поміж солдатами що стояли під невеличкою повіткою і молотив довгою сучкуватою палицею
Дозвольте почати
По весні радіючи своїй перемозі запорожці посідали в човни несподівано підпливли до Аслам-городу взяли його штурмом і повигинавши всіх бусурманів та визволивши чимало невольників повернулися на Хортицю з великою здобиччю
Безперечно відповів дяк
Від нелюба від Степана
З руки зняв годинник і повісив його в хаті на цвяшку під образами
Пан зараз наказав лакеям та покойовим щоб повели Федора і Марину помили принарядили й повели у горниці
Часом це добре але здебільшого зле
З ледяним спокоєм і не глянувши на мене заявила мені тітка що я сотворіння гідне знищення і спитала опісля що я вчинила і що вчинивши оце тепер властиво думаю
Обізвались разом трембіти небо і гори потрясаючи
Чоловік же всього не передбачить
Все село гуляло на весіллях
Так нехай він спробує вилляти ліпше
Рухля страшенно зраділа з цього а Сару навпаки обійняв холодний трепет
Обходимо стороною Штокалів садок сторожко оглядаючись а чи ніхто нас ізвідти не бачить і придержуючи зошити за пазухою сунемося навсидячки в провалля аж до дна
Уява малювала йому таку картину він сидить заклопотаний щось пише вона несміливо заходить сідає на стілець
Кидають на його мерзлим кізяком перечіплюють у сніг валяють
Писар в дверях
Ні їй не слід звикати до такого
Як він зазеленів одразу
Для отих дрібних душею пиховитих мстивих темних як вода-нетеч у своїх думаннях
Бо інакше не подіє
І ніколи не пожалкуєш за тим як жив
Колись говорили люди на отчому городищi де зараз лишився Антiв Микула варили гуртом залiзо з кузнецями були всi сварожичi пращури дому
Не піду
Малого інтересу люди
Карамазов нічого не сказав йому раптом тривожно забилось серце
Але він не зупинив атаки
Але він жалівся що дуже хора і що пробуває вже довший час з дитиною у своїх родичів
Яків Кирикович випив чай і попрощавсь обіцяючи заїхать незабаром ще раз до слабої дитини
Тепер стоячи перед Дорошем від плакав витираючи шапкою червоні без вій очі довго нічого не міг сказати крім Простіть не догледів
Адже це моє
Балабушиха вибрала собі зеленої матерії на сукню білого доброго атласу не знайшли в усіх крамницях
Ачей бачив же як засіває ниви дощ
А то як розгнівається то й спалить
Чи може в передчутті великої біди доля в останню мить послала йому сонячний промінь щастя
В концентраційному таборі в проваллі за селом невільники позалазили в нори і ляскали зубами од холоду
I от другого дня топить Оришка у хатi слухає десь кури кричать
Лясковський полковник а Гарбузинський копитан
А вже подумав
Пішла
Вийшов знов на двір
Ганна
А Дарусю ну я сказав так собі
Що ж поміркую
Зима студінь реве під вікнами хуртовина
Умгу
Вальчине прiзвище
Зерна неправди так засміявся
Мабуть важніше якесь жде їх діло бо беруть луки і стріли топори й списи а все те мовчки сумовито мов на смерть готуються
Якобінство поширюють у імперії
У цей мент Микита раптом сперся на правий лікоть швидко простят ліву руку й вихопив у Костя ганчірку
Підла і не гожа думаючих мужів лжа
А ти Оленко посидь тута та стережи мого шитва
Вiтер заходив з пiвночi дихав холодом iнодi з неба зривався й снiжок зривався й танув
На весну я теж зберу п'ятсот карбованців
Он назавтра же подал в перевод
А бодай не казати промовив він
Тоді йому нічого не скажи бо все буде заперечувати сердито і вперто
в кожного очі ще дужче
В тишине только зашумели опускаясь металлические кресты и дукаты висевшие на шее Марины
Бився довго
Чого було їхати на хутір до Бруса
Хотинський пиркелаб привів свій ліпканський корпус з Орхея прибули вершники з гір спустилися лісоруби з своїми сокирами на довгих держаках дрібні дворяни і знатні бояри виступали з добре озброєними власними дружинами а до всього додавалося ціле море селянського війська що налічувало понад двадцять тисяч і особиста гвардія господаря найманці боярські сини і пажі всі верхи в кольчугах з дорогою зброєю в бархатних кафтанах із срібними гудзами в капелюхах з дорогим пір'ям
Гарно росте наша пшеничка
У Олександра Кіндратовича неприємно залоскотало в грудях кольнуло тривогою
А нащо я Змієві потрібний
Встать
Тарас зніяковів і швидко поглядав на його
Скажи навіщо ти так зробив
А дидаскали наші не з наймудріших
Я
Тихо підійшов до Василини заспокоїв
На-крив
Він тихо й скорботно розповідав про те як Христос приречений на розп'яття молився про чашу обливаючись потом від скорбі й душевної муки
Я пішов
Грицько справді дістав зараз київське сотниківство і в козацькім реєстрі 1649 р. може кожний цікавий і тепер його прочитати на чолі київської сотні
Це ж не старий режим
Так
Говорить Берлін
Да чего за барыню все так стоят
Скрізь у інших країнах це лише копія з італійського оригіналу
Говоріть говоріть
Стара довга приземкувата будівля з чисто побіленими нерівними стінами на котрих рябіють в три фарби лозунги
В селі до дірок зачитали той веселий подарунок
Покиньте їх не ті часи настали Тепер путящий спів Не тут серед гаїв Ні тут дурні патяки А в городі отам співаки
Палахкотливий стовп що розкидав свічення мов грозовиці на всі напрямки в небозвід прибрав обрис подібний до чаші що сховали її селяни в чорнозем і нікому не відкрили її таємниці страшно помираючи одні за одними в приреченому колі
Вона бачила й відчула що він її не забув
Я ж по щирості
Порівняємо ми вас так що й не захочете
П'ятдесят літ
Борич теж дбав і без усякого умислу
Але так і не знайшли
відлунювали придністровські кручі відлунювали й серця тиверців і жадаючи і сподіваясь її
Тут бачив хлопець як інша весела дівчина і прудкая що не посмирили її ані робота ані труди щиро співала й підтанцьовувала танцювала й підспівувала з відрами на плечах на огульну втіху людську і на потіху як возниці борються або прискають водою й лякають дівчат як часом наймички розважившися сміялися теж і гралися між собою
Гей хлопці розв'яжіть пана сотника й принесіть йому назад його зброю
А інше так просто ходить кіт у чоботях по бур'янах революції і може й сам не знає що він секретар ком'ячейки а потім узнає й пише Предлагаю нємєдлєнно зарегістріроваться
Из освещенных домов ежеминутно выливались на улицу целые толпы заговорщиков и с угрожающими криками неслись по направлению к самому городу то есть крепости в которой помещались дома воеводы и ратных людей
Так в Лисянцi Саражинцях Вербiвцях скрiзь до бунту до повстання i ребелiї* Ребелiя заколот пiдмовляв скiльки куп до Залiзняка вiдiслав
Що ні
змертвілими губами прошепотіла Любава
За дві доби не мав і крихти в роті
Невже ж ви нiколи про неї не чули хоча б з ваших газет
подумала Христя і глянула на Федора
Усе як слід
Хорошо
Я вам друг на все життя франц.
Я вже приніс почув він над собою голосок
Ступає вона плавко рівно високо несучи маленьку голову неначе не маючи на плечах великої ваги трагедії свого роду
Тільки почуття тремтіли у всіх і любов до плавця
Бо вони загнуздали час товаришi всi цi майстри заводiв паровозiв шахт
Поблискуючи срiбними вусами й бородою вiн здавалося пiдiймається навшпиньки й дивиться через стiну Гори на Подол Днiпро i далекий темний ще берег
І що це
Піду я вже Трудо
І Настка не винна
Я часто згадую своє дитинство і рідну землю
Так вони мовчки проїхали ще верст із п'ять
То ти каже його пхнув і він попав ногою в петельку
За столом у Кузьміних-Караваєвих я почав розбиратись у винах відрізняючи якості мадери від скажімо токайського
І вона сподівалася а сподіваючись боролась
Врешті я й сам вірю що можна унаслідити напр. характер і т п.
Отак
Це правда
Я й оженивсь бо дома не було кому й обід зварить і хати доглядіти
То тут то там по дорозі фаркали люкси
Ну а щоб не було по різних закапелках кривих розмов закінчимо їх тут перед людьми
У с т и м і в н а
Йому минуло сто років як ми ще хлопцями були та у школу до Острога виїздили
До Гуні та його побратимів уточнив лірник
Танцюй враже як пан каже жартував Прокопович
Звичайно ми відмовляємось від смішних зовнішніх атрибутів цього культу ми занадто вже виросли для цього але Робесп'єрова спроба хай навіть проти нашого розгону дитяча становить
Я сама чула як Хомин Микола під вербами говорив Прокоповій Насті Ти моя голубка
Отож пішли на це діло удвох
Здається мені що я ненавидю Гната а серце кровію обливається що він живе з другою
Знаю це по собі
Думаєш та думаєш аж мозок тобі за череп задіває
Голова сільради що був серед людей на даху виступивши наперед вусатий без шапки запропонував незвичне
Сивий чуб його має в повітрі а з очей котяться сльози
Аж поки не відчула доволі-таки рішучий опір
Такої думки дотримували сучасники Аттіли так само вважали й історики наступних часів
Малинкін попрощався й похапцем ніби поскобзнувсь по лиснючому паркеті своєю чималою але не завальною постаттю й зник
Негайно впускай
В хаті Максима оточили турботами
А скільки ж ти думав
З Росії його було вислано і він жив останній час у Швейцарії
Але ще важче мабуть було б уявити самим чумакам що котрийсь із їхніх нащадків стане крилатим літатиме в повітрі стрибатиме вночі з парашутом з таких висот де лютує мороз в той час як земля дихає теплом повного літа і коники в траві сюрчать
Але яка разом із тим самовпевненість Ми полетимо
18
Тонкий вимучений усміх ліг їй на вуста десь у цій ночі летів у темінь надто палкий її коханець
Де труп зотлів про всіх людей розумних І млява жизнь в палку переродилась Там про ченців о Господі безумних Вона небесним світом засвітилась
Дюнічко
Жезніцький пішов
За мене не піде
Якби ж то султанша могла бачити як їсть і п'є Байда в підземеллях першого ката імперії Джюзел-аги
З ними краще не заводити стосунків
В одній з російських билин записаних у XIX ст. великий київський князь Володимир одел галоши да на босую ногу
Та ж я й не гуляла не дівувала ще
Морозна земля і сніг закриті людьми що з них поволі відходить життя зоставляючи як свій огненний слід в їхніх душах нестерпну муку
Щоб ти на страшний суд не встав
Раз
Треба ж дозвіл
Думаєш путнє що сказала Марина
Ви будете у цей вівторок
Гріх
Газдине каже до нас старости йдуть
Я лиш спеціально у вас думав найти щось інше
Мак мак
Вийшов значить скинув картуз та як закричить За вєру царя і отечество
А мене в туалет відпустили
Тоді ось що підбери ще одного надійного хлопця і щоночі ждіть цього Кульчицького
Де окуляри скоромовкою немов утікав від чогось запитав Полив'яний
І що-бо ти кажеш безнадійно махнув рукою батько
В тиші полилася пісня голосна пішла луна поміж скелями полилась по морі заглушила шелест хвиль
Він бажає їй всього-на-всього полюбити
А потім він підвів голову й побачив очі матері що все стояла позад нього з свічкою в руках і також з любов'ю і радістю дивилась на онука
Жінкам доводиться стояти на чатах а ваші оті мужі науки чим вони в цей час зайняті
Син Вишеслав встав і вклонився батькові
Гетманша говорила правду с некоторых пор веселый смех девушки умолк взгляд ее стал задумчив а сама она сделалась молчаливой и печальной
Цар
Він був у сірій шинелі на широкому ремінному поясі висіла кобура з револьвером планшетка з мапою і через плече на ремінці бінокль
Сама вона увесь час стояла з палаючими внизу щоками та напружено гостро вдивлялася в убогі злякані постаті селян
На таких зборах він охоче визнавав критику обіцяв щось витягнути десь виправитись всюди поліпшити добитись і перемогти
Знаєш що зроби рає Мар'я
Лізь сюди я один не впораюсь мені чутно як воно дихає
Спинилась на краю безодні і думаю таке життя краще
Нехай Гаврило скаже що тебе нема вдома
Завірюха миттю замете слід і ніхто не здогадається де поділися втікачі
Командиром партизанського загону
Юрбою окружали її мужчини і то ще молоді а вона говорила розбирала і перечилась що тільки боже змилуйся
Га поганий кровопійце мовив старець чи на те ти аж мою найшов яскиню щоб і тут життя вбивать
І вклонившись низько мало не до землі пішла
За добу шаленої гонитви гайдамаки від'їхали так далеко що були в цілковитій безпеці
Максим довго виходив ліз через людей тиснувся дерся лишаючи решту ґудзиків з одежі й дориваючи її там де вона була ще ціла нарешті вийшов
Я ніколи не забуду цієї вашої послуги
Собою він тільки ускладнить зробить ще небезпечнішим труднішим і без того трудний наш похід
Хто і кому дав право на смерть такого ж як і він сам
Ольга аж червона спустила очі й не рушила з місця
вигукнув Ступач стиснув кулаки
Почнемо обговорення
Обійшов стоги однак коли бачив себе на хвилину сам стогнав тяжко
Осаули несуть збрую ми бачимо на панцирі сліди рубання на всій збруї засохлу кров серед того походу йде кінь без їздця ми бачимо на ньому порожнє сідло а на тім сідлі хустину дрібнесеньку річ та рівночасно таку в котру поет чарами свого слова вложив усю трагіку сього козака що лежить у домовині і ще одної живої людини дівчини що вишивала сю хустину що надіялася бачити в ній символ свого щастя символ шлюбу з любимим козаком а тепер бачить символ слави козацької смерті в обороні рідного краю
Був сильний вітер
Хотіли мимохідь і ми додому зазирнути та капітан не дозволив
Встаньте зараз же
Одягнися в сукенку сказав я
Такі пролетарські руки як ваші награбастали не одну сотню тисяч
Як вона в царській світлиці Названій всесвітній Слухала як слід цариці Гімни ті завітні Що з Давида славних часів З часів Соломона Пронеслись по всій вселенній З віщого Сіона
Харитя поклала торбинку взяла в руки серп і почала жати
Погляньте у вікно він тицьнув рукою у вікно
Давайте ще я покопаю попросив хлопчик
Котляревський за кілька років спілкувань з Рєпніним встиг вивчити характер всесильного вельможі і тому не розгубився не відступив а навпаки вирішив за краще підтримати князя у його незадоволенні
В е р н и д у б
Сьогодня мали обмірковувати питання про організацію артистичного робітничого партійного гуртка
Чудово
Іродова душа кричить йому Петро
Я
Але в тобі я не помилилась
Чим ти важиш
Скатованих і знесилених до краю залишали безсердечно на шляху на поталу диким звірям і хижій птиці
Але не личить одразу ставити напоказ своє захоплення
Двоє міщан що бачили ротмістра останні сказали на допиті що Анастас перевдягнувся в селянське вбрання і видовбав собі схрон у валу
Хуррем мабуть теж не знала а може тільки вдавала незнання
не витримав з місця
Треба постукати по ній і дослухатись до звуку вона дзвенить на морозі і в ній не чути жодного дупла
Ласкавий цар в день своїх тріумфальних в'їздів
Вирішив що молодому перспективному дипломатові потрібна жона-оздоба
А тепер дізналися і про його брехливість
Федот злісно глянув на Юлю і відвернувся
Два роки
З великим трудом я добився до Києва але бачив Володимира говорив з ним усе сказав
Вже другий рік при богові нехай земля їй пухом перехрестившись зітхнув Степан
Дмитре Івановичу скажіть хто це такий
Діти дивились на шаги й не знали що з ними робити
Вот же что я тебе скажу поезжай ты с женою своею дорогою дорога тебе еще далекая дай бог засветло добраться не заморивши коней а как со мною еще простоишь час другой то придется заночевать в поле казаку-то в поле ночевать здоровья набираться да ты не один с тобою такая птица что подчас и росы боится
Наша мати княгиня мудра справедлива вона перша предстательниця людей руських i перед богом i перед усiм свiтом
Як я рада вас бачити
Він увійшов у хату й побачив що Одарка лежала на полу й горіла як горять діти на кір
Ці вічні драматичні прелюдії страшенно дратували Горобенка
І справді так думала
Цить
Саня побігла в номер до Мурашкової щоб розказати їй за своє щастя
А как водку тєпєр черті п'ют а чесним людям не дают так вип'єш чаю
Поклади в горщика бо розсвітиться
Потім рука розтулилась і шарпнула за коси
Тю
Далі
На останньому возі посадив свого челядника Петра хлопа молодого плечистого і сильного як ведмідь
Вона нас зрозумiє
Не бійтеся
І де вона забігла
Взнає й хто був Юда а хто той що пускатиме кулю в потилицю
Експрес
Тю-тю
Так само тримався я й на допиті тоб-то зовсім мовчав
Сафар-бей теж бився з виглядом приреченого
Карній хоче сказати
Ніби вгадуючи його думки Кончак підняв руку і подав знак до наступу
І слова колеги дійшли до нього лише згодом ніби припливла з далечі
Року 1655-го пошарпали турецькі міста од Дунаю до Вар-ни сплюндрували Єреклі та Бальчик і надумавши зробити те саме із Стамбулом вийшли було на берег за чотири милі від Царгорода але там запорожців оточило велике турецьке військо так що вони мусили зброєю пробиватися до моря і при тому тридцять душ запорожців дісталося ворогам у бранці яких люто замордували турки перед очима султана
Отак
Все тут здавалось йому нікчемним буденним
Кажуть якесь велике цабе
Тому їм план і хліб нам спір
Так Наталко
І ось тепер табун корів пожирав змішував цвіт із землею і залишав після себе чорні стежки
І не раз їдучи коло батьківського грунту він дивився на батьківську оселю хату на старий садок на все добро де вже панували чужі люди де похожали ноги чужих дітей не унуків і правнуків старого Лемішки
Це тільки довильній приклад щоб ти побачнв як усе навіть любов тепер переплетено з політикою
Мені обридло вже мовчать
Одного керівника він зацікавив широким проектом підсобних підприємств перед другим виступив у ролі поширювача літератури
Папа не здобувся й на слові щоб відповісти бодай що-небудь лише дивився на нього страдницькими очима
посвистав весело а потім споважнів і задумався
Наїдалось-напивалось Досхочу аж до знемоги І танцями вгоноблялось І піснями про пороги І про Кафу про пучину Християнських сліз і крові Що зробили там руїну Вічну славу козакові І про те як море врало Мов ревучими левами І безодні розверзало Під козацькими човнами І як Юр Святий по хмарах Грав конем над ними білим Сліпив очі яничарам Додавав козацтву сили Як оброки й обітниці Козаки на себе клали І в небесної цариці У Печорськім роботали
Уже были они у крепостных ворот неся на плечах своих неприятеля как с гиком ударила вбок пирятинская сотня крымцы испугались засады сробели свежего войска и преследуемые в свою очередь казаками ускакали в степь присоединяясь к своим обозам
Та люди все розумні стали приїздити
Музику бджоли політ її це він би згоден а так
Тоді один доброзичливий дядько підхопив його одного разу самітного посадовив на воза й довіз аж до міста
Невиспані лиця сердюків і прислуги зеленаво-бліді
Це була вже зовсім безглузда думка бо після всього того що було вже немає сенсу йому щось пришивати знання такої таємниці йому мало що може додати та така вже людська вдача що не втрачає надії до останку і до останку бережеться тієї останньої краплі що ніби все перерішить і після якої вже немає вороття
Скільки вже їй зосталося
Iнтересно живуть же цей у мiстi той у селi один одного зроду не бачили а балакають як рiднi брати
Я підвелась і підійшла до дзеркала
думав Майборода
Стережіться тих які думають
Дарій був щасливим молодим батьком
Під вікнами кру-жить сухий лист аж курить і увижається в імлі що на вітах си-дять вимазавшись у сажу поети-пустуни зривають сухе з дерева листя і грають як у пищики
Чи вiн нам рiвня
Господу богові єдиному поклонюся і йому самому послужу
Тоді вона схопилась вийшла за ним до кухні одштовхнула його від самовару й сказала
Ізсинили всю знівечили як самі знали
І не чепляйтесь і не сподівайтесь
Так він за північ бавивсь в тім товаристві
Одначе споглядала на мене сухими палаючими очима терен горить сухим вогнем
Почому люди потому й я
Поїдемо
Інна тримала сухеньку старечу руку Панаса Омеляновича дошукувалась у ній життя
Ми знов випливли на плесо досить-таки величеньке по якому навіть гуляли бурунисті хвилі бо якраз знявся вітер як по справжньому морю
Затемнення
Не оглух і зачинив двері
У мене ж грошей ні копійки
У Пузиря борода підстрижена і видно на шиї орден
Кезгайло починає розгортати безліч обгорток парчеву шовкові різних кольорів
Тоді загомоніли відразу
згодились окуляри і поважно винявши гаманця стали одлічувати гроші
Криваві ріки каже потечуть
Усім значить добре
Пристрасна душа Марка вже обрушилась на служителів злоби і кривди які не в чорнило а в наші рани почали вмочати свої отруйні пера
Гуртом вони востаннє збігали в садок нарвали пахучих червонобоких яблук квіток
Якщо знеслась значить у цей момент без яйця і навпаки
І сам не тямить
Щастя стає трагедією любов бідою
Останні слова його речниці згубились у морі одностайного схвалення намірів привідці і возданням хвали мудрим його намірам
Правда можу числити на коханого графа
Налагоджує
Але не наважувався
Ой що ж то скаже завтра отець Пахомій
Вони проносяться як вітер і зникають
Тебе тут ненавидять бояться й разом чигають на твоє життя
Але й це не допомогло їй тож подибала до печі й роздмухала жар який ще там тлів кинула соломи й гріла воду
Так подивися
Розкажіть
О-о нє-є
То я прийду колись до твого дому
Їм були підпорядковані змагання та боротьба окремих осіб і цілих груп
Купались і студент і Тоня і тип
Він посадить на коліна своє чорняве чи біляве безсмертячко і воно роззявивши ротика слухатиме його простодушні оповіді в яких переплететься дійсність і фантазія
А ми допускаємо що він мовчки не оцінений сходить зі сцени життя
Їхній будинок розформовано
Квартальний Пуговiцин вiн високий на зрiст то хай стоїть для благоустрою на мосту
Побувавши в одному він устиг ще на останній сеанс другого причому помітив що виходячи після закінчення фільму до фойє з достатньою швидкістю можна ще оглянути всю публіку яка має бути зараз пущена на останній сеанс це його дуже потішило
Розвідники ще не вернулися
Він як черв'як на дорозі
На їх крик вибігла з хати Мелашка
Т а н я
А
Біля бункера натруджене лезо викрешувало на сонці високу дугу
Він увесь виструнчився ніби підріс трохи
Таке вже моє призначення латати
Розмова була така голосна що через неї не було навіть чути як шуміло море під мостом і мабуть через те Бородавкіна перестала співати
Гомін і безладдя побільшувались
Писар
Він погодився оддать годинник вів далі Будка
Тим часом у запорожців вичерпувалися набої та їжа і Гуня всю надію покладав на полковника Филоненка який мав привезти припаси із Січі
Ю р к е в и ч.
В гарненькій квартирці Інтеліґента його дружина хапаючися переховує цінності
Розведеться тих злодіїв і шпигунів як комашні проходу від них не буде
Га Олюсю
Наковтався там зла та й почав лихом копати своє поле
Про Єремію часом доходила до неї неясна чутка неясні слухи що він переїжджав з одного міста в друге з однієї маєтності до другої
Пардон
Вона не сільська а міська з київських міщан
Ходять бандити по лісах
Як поведе як поведе
На розвод задумався селянин i полiз рукою до облисiлої шапки
Майже весь час я був при медсанбаті нашої гвардійської дивізії
Соломія покрутилась повертілась коло Романа помовчала а далі знов почала приставати
Ріна схопила з столу листа розвинула його і трясучи ним заговорила знов
Там є такий звір що в нашу клуню не вліз би
Єсть у мене що іспити і сходити
І знов по якійсь хвилині з завзяттям в очах
Не пізніше завтрашнього вечора
Попадись такому довіку макітра не зростеться
А що як він любить мене
І поправити при потребі можна було б
Уранці Славута встав і забажав щоб йому натопили лазню
Примруживши від сонця очі дихнув на повні груди
Образа ще ятрила його серце і йому хотілося хоч чим-небудь дошкулити тим хто зневажливо повівся з ним
Ух який сердитий
Задовольнятись мріями
ніданком я вже сидів мовчазний і похмурий
Навіть нерозгадана шарада з рапортом його вже не цікавила
Прикра різниця
Мабуть кричать навлежки майнула Чернишеві догадка
Їм сказано що їх не займатимуть
Хустки очіпки свитки жупани
Став на воротях підняв ломаку
Саме так і за нас
Що це до служби божої
Благословен Аллах однині і довіку
Ти ж знаєш що я причеплива весело сказала Вікторові беручи його під руку й помітила що її невідчепність була йому приємна з'явилось у ньому щось схоже на певність у собі і збадьорений по-журавлиному гордовито він ступав поруч з Інною під оцінливими поглядами бригади наближаючись з нею до місця роботи
Публіка сюди приходила на рандеву оскільки і сам вокзал і поїзд і залізниця були ще всім удивину
Ех не вдалося мені з вами відкрити полювання
Нам буде не скучно в Чигиринi буде менi з ким i поговорити i розважити себе обiзвалась весела й говорюча Катерина
І повіриш заплакали ми як діти
РожковІ— загукав він приглушеним голосом
Не жартуй сину
І що ж ти Марку думаєш робити
Сама
В камері є газета
Сафар-бей узяв Арсена під руку
У нього застигле обличчя черствої і тупої людини
Може коло матері
Пхнув в розчинену браму аж той поточився
h1 Мужчинам h1
Нi
Похiд рушає далi до замку
h1 Весна пам'яті сестри Наталки h1
Адже нам коли де можна попастися то тілько у сього каштана мовив шепотом Шварц нахиляючися ближче до Шнадельського
Тоді сидить і не щурухне
А десь глибоко-глибоко ніби на самому дні серця заворушились насмішкуваті жарти й слова і всі вони виникли гуртом з надзвичайною виразністю
Всі очі скільки їх було а хаті прямували до дверей
Він ще й сміється
Винний дух витав над обійстям густий і хмільний у залізних бочках та цистернах під яблунями вишумовувало і пінилося
Мені себто
Так складалась легенда чийогось життя
А ті що слу-хали доповідь про авіацію сперечалися з ними розвіювали пльо-тки та нерозумні вигадки
Що з нею
На Крещатику де призначена була демонстрація і біля якого чекав Максим було шумно й людно
Ще тобі лужко стелити
В Сосюра присвятив 1
Обдивився їх старий любовно поторгав руками і пожалів вік дерева
Бачу
Тоді сів на купині затулив обличчя руками горло йому здавили тверді дужі пальці й він несподівано відчув що його руки мокрі
Дякую сказала вона засуваючи спішно в свій зарукавник білет і вклоняючись мені повна поваги обернулася до відходу
Галя устала з ліжка накинула швиденько на себе спідницю керсетку на плечі ухопила печене порося пішла
Шьо мужик клямка кавалок жалізо а його вчать
Змерз Горобенко
Заплатив у въездной брамы мостовое мыто путники въехали в нижний город
А є трохи вільного часу мати ганяє як цуцика
В мені панує блаженний спокій
Видно не спить іще бестія
Краще б вона тобi чоботи принесла
Кость задкує назад назад він ступив уже не обертаючись на спорохнявілі дошки на мосту а віддаль між ним і натовпом усе меншає катастрофічне меншає
А ось цей Мустафа то він просто ідіот
До Бугу з того боку під'їхали першими польські посланці з руською княгинею
Одначе Ніке до кухні мусить помогти матусі бо в нас сьогодні оргія правдива купили риби а якраз вам тітка дала вина і пару голуб'яток
Отака наша Ольвія Таню
Ступає собі Гордій помаленьку рипить сніг під його чобітьми дивиться на зоряне небо
Здоров Андрію
Зі мною не можете погодитись
Малушi це була не первина на незасiдланого коня в Любечi стрибала учепилась i тут за стремено за руку Добринi i мов прикипiла на луцi поперед брата
Га
Я ніби догадуюсь чого ви маєте жаль на себе
З ходу ведуть вогонь стріляють не цілячись
І лишився сам
Тоді ми з ними браталися
Вчора я обійшов його оглянув усе навіть знайомі ґанки
До Соні Талант
Аякже
Над ними простерло сонце промені як добрі ніжні руки
Ха-ха-ха
Такі ґудзики були на мундирах солдат та чиновників нижчого рангу братії з циновими ґудзиками
Озирнувся і серце його радісно тьохнуло за ним таки помчав білий хорт
Потім Петро байдуже подивився вгору де гули літаки й промовив мелянхолійно
Рівно ведете наче під шнур похвалив Лаврін і зітхнув
Мовчить ангел як і вперше
Борода гнідувата надвоє розділена покучерявлена
Останніми розбрелися так звані гарбузові родичі які вважають що й похорони влаштовуються для того аби на них побачитись і не зачужіти зовсім
Вона таксамо хапаючись бере і щось про себе шопочучи шукає лямпи що стоїть на комоді
В мене свекруха люта змія ходить по хаті полум'ям на мене дише а з носа гонить дим кужелем
Чи не найчастіше за всіх інших навідувалася будучи в близькому сусідстві з нашою Вежею
Літа минають час пливе час дорогий бо молодий коли тільки й можна б пожити на світі
Дара швидко подивилась на Мирона Марусю
Де ж Володимир
Від гетьмана
А вже зима як прийде як захурделить то я й з печі не злажу
За роки навчання Інна встигла зріднитися з біленьким цим своїм градом з його як їй здається античною білістю та ракушниковою золотавістю і зараз коли наближається час розлуки хотілось би дівчині віршами сказати йому якісь вдячні прощальні слова
Друзі є
Всі його надії які він плекав останнім часом на щасливе завершення небезпечної подорожі розвіялися в одну мить як дим
Вік шукаю а такого предмета не находив
Попрацювавши скількись часу Ріпс знову почув що його вкушено він змахнув рукою й схопив щура
СОФІЯ
крикнув голосно
15 травня
На тлі собору ніби бородавка на рівнім тілі площі темніло всіма забуте нині жахливе Лобне місце
Люди що тут трапилося вигукнув вершник скидаючи з голови шапку- яничарку
І то вже вона до вечора слухатиме себе починає боліти голова чи ще не починає
Спартак дивився на нього захоплено
XVI
І сам розпився й жінка його розпилась бо де ж пак
Щодо самого Ярослава центрального образу драматичної поеми то в змалюваннi його треба було прагнути не тiльки iсторичної та художньої правди але й якогось фiлософського узагальнення якогось свiжого розкриття цього надзвичайно суперечливого характеру
Ну вже й правда що в Києві тих гір то й не полічить
Не можу відповів він поважно і вказав на розгорнені папери на писемнім столі
Середній на зріст стрункий сіроокий юнак родом з прекрасного Поділля літ йому двадцять п'ять він був рідним сином величної епохи Великої Жовтневої революції епохи Великих Робіт і Великої Вітчизняної війни
В чий пита Антосьо
Знову хутір очі намуляв нагадав усю кривду
Тільки не варт показувати їх
Де буде єднання людей єднання душ де буде однаковість поглядів там доконечно буде згода й мирнота і в житті там тільки буде щастя те щастя котрого так бажають і так шукають усі люде
Вірніше нездатна інакше сприймати всього того що торкається мене особисто
Повісити на сухій вербі
Це ви мабуть йдете на службу спитав Кміта
Побачила у дворі сина й невістку
Лице червоніє наливається кров'ю сорочка рожевіє само тіло почина світитися мов папір крізь світло очі як іскорки горять
Як же я покорюсь
Ви були б зі мною ласкавіші
І одвернувшись глухо додав кудись убік Залиш собі дитино
Комарівка була на узгір'ї і з дощок майоріли силуети будівель
Він знав що ці люде мають до нього повне довір'я і підуть за ним в огонь у саме пекло
Як же Христя передавши Петруся дівчинці напрямилася йти Федір став напроти неї прикро подивився своїми засмученими очима скрикнув Отак у нас завжди
Найближче звідси до вчителя Ярошенка
Не про таке весілля мріяла мати
сказав Копронідос
Сховайсь з твоєю ласкою
Та ще позавчора
Цього досить
А н д р е знов завагався
Але стояти як ви знаєте можна й на вулицi i в кiмнатi можна стояти i на стiльцi i на столi ми стоїмо
Ой яка ж пекельна мука
На смерть ти нас ведеш Галате
Від гніву та образи кров шугнула Арсенові в голову
Який він противний який він противний
А друге кохання
Там
Та сьогодні вранці і поїхав клятий
I знову Феофано мовчала бо не могла зрозумiти й збагнути кому ж служить Вард i хто його послав до неї
Штани шкарубкі від засохлої крові
Та плюнь Яво
Яке там у тебе важливе діло було
Микита намацав широку у вигляді серпа защіпку і довго не міг всадити її в гніздо така вона була важка плутався руками в якійсь вірьовці
А чорт його знає
Ну і що
Він нині був великим полем битви де в лютім герці стрілися дві супротивні сили душа і розум
Перед ними показалася несподівана завада глибокий у скалі викутий вивіз початок тухольського шляху
Місяць хилився на захід каміння нахолонуло за ніч і бійці промерзали в гімнастьорках
Кара-Мустафа рішуче відсторонив од себе крісло і довго вдивлявся в оливкове непроникне обличчя придворного астролога ніби зважував казати чи ні
Параска
Виговський вже став не той смiливо гомонiла старшина
Підійшов і дядя Варфоломій
Вижде нещасливий
Володько подасть знак
А як спитають де був скажеш ходив з батьком до лавки
А червоні кролячі очі видавали лукаву душу єхидні заміри писарська каверза побраталася у них з крамарськими хитрощами
Він не оставив мені права проливати їх за ним
Він хряпнув дверима й мимохіть повернув дерев'яного цуцика
Як зазнати чоловіка у красі його у квіту в силі як зазнати його доброго а час піде та усе ізможе то інше покажеться ніж гадалося
Сахно Черняк Я попліч вас зігріюся дарма що подерлись ваші сукна й адамашки і кулями спробиваний кожух
Як і тоді величезні чоботи не на ногу
Ти не одержиш за нього ні піастра від Гасан-паші цього огидного пихатого дідугана що як і ти пишається своєю високою породою близькістю до султанської сім'ї бо бачите якийсь його предок удостоївся колись великої честі мити ноги султанові
У мені щось надломилось
Ой Прокопе мало не плакав Гордій Не одна мама завтра заголосить
Навiть листа йому написати не можна
В стародавні роки кажуть жив у лубенських лісах дід Чарнамай
Це була старенька дідова шапка
А я подивився б як моя жіночка танцюватиме як метелик гратиме співатиме марив Дашкович
На мить його обняло палке бажання лишитись лишитись навмисне в Бориса щоб ходити з ним туди й відібрати Надійку
Ні ні довгі роки бо з тієї хвилини коли Найда поїхав од них із Переяслава вона вже кохала його й журилася за ним
Марія затулила уста долонею бо побачила як здригнувся Селім очі вп'ялися в обличчя жінки і дрібно тремтів бердиш у його руках
Звечора на квартирі Заболотних несподівано виникла думка податись у цю подорож і Ліда яка була присутня з батьком при нашій розмові звернулась до Заболотного просто з благанням тоном зовсім незвичним для її стриманої вдачі
А тут іще почав у нас бувати син Остряниці Якова Іван
Баби
Який ти в чорта комуніст
Ніде правди діти Марія Олександрівна дуже чуйно поставилася до його старшої незаконної дочки й не тільки допомогла законно удочерити бо та народилася до шлюбу а дуже тепло поставилася до дівчинки яка деякий час навіть пожила в неї
61
Збуваючи відповіді посмішкою Андрій вмощувався біля діжки навколо якої стояли калюжі й в тих калюжах сиділи люди як ген з діри в стіні вийшла якась бородата напівгола людина й гукнула
Хіба посеред нашого брата мало таких що доля обійшла вродою наділила такими парсунами що й удень не тільки вночі ліпше обминути щоб не перелякатись
Можливо та ба
Щоби тілько пімститися о нічо більше я не дбаю
Про них і Петро каже Вони немов звірина нерозумна зроджена природою на зловлення та загибель зневажають те чого не розуміють і в тлінні своїм будуть знищені і далі Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш самі бруд і неслава вони насолоджуються своїми оманами бенкетуючи з вами їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним вони зваблюють душі неуміцнені 9 197 та інше
Двері помалу нерішуче відчинилися і на порозі з'явилася Дара
Пощо він дав себе наструнити проти свого регіментаря проти гетьмана
Не плутали його також часті й круті повороти втікача відстань між ними швидко меншала
Розмахував руками упивався своїм голосом який то спадав завчено то верескливо ліз кудись угору ось-ось пустить півня
Я помітив що в її рухах більше легкості справжньої жіночої легкості яка приходить з певними обставинами
З нього таки кошовий вийде то неабихто
Кажуть до Тячева його мають повезти бо в Забережі ні ліків ні тих лікарів нема які би йому помогли
Всі ми хлопче тут більшовики
Так я гадаю ага
Гаразд
Треба ж фашистів бити
Що страшно перед невідомим
Закованого в ланцюги ердельського воєводу відправлено до Стамбула де його поглинули підземелля Еді-куле
І вас тричі рубали
У саду вже нікого не було жовте й світло-пурпурне листя лежало на доріжках вітер відгонив його в самий кінець саду до урвища глухого й зарослого
І на матір подивився так глибоко проникливе як ніколи раніш
Магазаник спокійніше сказав
Ціле піднебіння чорне
Коли ви так поводитесь в моїм домі то вибачайте на цім слові
Чи зійдеш ти зіркою на небі чи розів'єшся повною рожею в садочку
Ява не усмiхався
Нехай-но пихаті греки їдучи сюди побачать що скоїлося з їхніми неприступними городами а він сидітиме тут посеред земель які подолала руська сила й руський розум
До того ж поквапність і демонстративність доведення того імені до Авдрієвого відома була занадто вже підозріла
Насилу згинаючись щоб не вдаритись улізла Христя у ту конуру
Чи може ти її хочеш полюбити
Зустрів Шумила тільки перед останньою вирішальною січчу
А Тіле ще до того так уважно ніжно допитливо дивиться їй у рот
Окрім кореспонденцій в газети він писав ще й вірші і сказавши щиру правду вірші погані їх не хотів друкувати ні один редактор газет
Коли розгорілося він поставив коло груби три стільці
Вона ж товаришка моєї матері а перша моя вчителька музики
Стривай сам узнаєш
Але й не треба
Чудова річ
Легко трепече його серце дивні якісь радощі не то сон не то дрімота сповивають його душу
Фіалки дрібнесенькі любимці мої цвітуть ліси соснові березові розвиваються зеленіють пишною зеленню
Підійме її догори зупинить хмари і вони надовго зависнуть на карпатських схилах
В о р о н о в
Але як і він проти мене виступить то я і йому не поступлюся
Блиснула палкими чорними очима роздула ніздрі і рухом несподівано скорим і сильним відтрутила напасників від себе
Ольжина краса як вода забування в Леті все знесла що тільки він мав смутного на серці
О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати
У першу неділю вони й побралися
Без великих жертв нема свободи нема волі
Перед ним стояли професори боїв засідок і грізних нападів
У нас свобода
Раптом десь позаду коло возів пролунав постріл
Стоп
В Тодозі затрусились ноги
Ми мовчали даючи змогу хазяїнові трамбака продовжувати розповідь
Вона хіба придатна для того хто в полі з сапою або ж із трактором
Оттуди к лихій годині сумно промовив перший Лушня
Воїни ставали таборами по ближніх вулицях майданах та дворах навіть у будинках звідки поспішно втікали мешканці що не могли тримати зброю в руках
Малуша довго не спала слухала як важко дихає ключниця Ярина i потiм заснула
От коли б знали люди що можна так
Мотре ти ж мені коли помру не став ні залізного ні камінного хреста бо то панський мертвий матеріал на ньому навіть гриб-поганка не виросте
Було колись зітхнув Тарас шукаючи тим часом захисту від цього ходу слідчого
Коли дають їх видавцем то бог з ними
Хай тільки повернуся додому вишлю панові з оказією бочку мальвазії а панночці Марійці оксамиту на вбрання і золотий перстень
Мати Божа в кутку схилилась над сином і навколо зовсім не зважала
Він побачив фланг ворога що наближався до нього
Бог з ним з хазяйством трудно там правду насадить де споконвіку у корені лежить неправда
Схопило руку впилось губами в неї й прошепотіло знайомим рідним голосом
Хоч горюю я щаслива нехай і те знае
Губернатор теж помітив пильні погляди дружини й спитав її
Ну і що ж
Ви ж обіцяли сто тисяч на добудову приміщення а досі ні копійки
10 Довга на сажень сурма з дерева і з кори
Султан читав і перечитував листа від Хур-рем шкодував що завдав їй прикрості написавши про Ібрагіма й пославши подарунки для Гульфем карався в душі за всі несправедливості яких допустився досі щодо Хасекі може заприсягався надалі ніколи не завдавати їй щонайменшого болю ясна річ за умови що аллах не допустить його загибелі дарує йому завтра перемогу допоможе вціліти там де ніхто не сподівається вціліти
Ах боже мой
Гетьман підняв безсонням обпалені очі
До канцелярії прийде на годину
П е т р о. Правда твоя брате но я благодареніє богу до сього часу прожив так на світі що ніхто нічим мене не уразить
Створював свого вірша Карафолька рівно стільки скільки господь бог землю шість днів
Облишимо їх там і розповімо про філософа з вічного Вавилона бо ж який Вавилон може обійтись без свого філософа і те сказати доконче з цапом як воно склалося у житті
Тимко зайшов у хату
Потисли мовчки руки
І він почав її потішати простими неповоротними словами а однак скільки почувань скільки ніжності замикала в собі та мужицька грудь
Корнелію слід визволяти негайно
Трохи навіть шкода було старої машини небесної але час ішов і зрештою однаково все це піде на мартенівський брухт
Новий доглядач замість того щоб піддати Мокрицькому з другого боку і тут таки покласти на лаву схопив Копита тобто унтера за руку
З болісним сумом зауважив що повернуло на осінь і в його житті також холодно поблискувала в озеречку вода отави біля нього посіріли й пожухли величалися поміж них руді султани кінського щавлю та полину тьмяно поблискували якісь жовтенькі квіточки вичахало небо й остуділа душа
Перемога або смерть відгукнулися лави воїнів
Я не бог не ясновидець
Суть-бо Греци лукви до сего дня Нестерова літопись
41
Ну хто живе по правді той не шукає дармовизни не має нахабства пертися поверх чиїхось голів чи й скручувати їх той і конюхом залюбки піде працювати
Але Горобенко прекрасно знає
I тихий спокiй обгорнув спраглу душу раби божої Марiї
Не зобиджай їх
137
В бурдею
Ти пробач мені Павлушо що я позаторік тебе при всіх у калюжу пхнув
Пиши що все правда і що я теж контрреволюціонер
Чо стояти отак не маскуючись
Біля вас жінка як перець а ви хоч би раз чхнули
Кожний хотів бачити людське обличчя і чути голос
Не прийматися ж справді зятям панів Польських самим за плуга дворянинові соромно було свої руки коло землі трудити не копатися ж у грядках і дочкам великих панів котрі замолоду їх кохали в багатстві у розкошах
А її не було
Він довго стоїть тут і слухає пісень
Без неї з двору не піду
З одного боку честь гідність повага щирість почуттів з другого моральна обмеженість крючкотворство формальне існування людини
Вам відомо де гетьман Мазепа заховав свої гетьманські клейноди
Хіба ви мене послухаєте
Дехто гадав спочити трохи поживитися і далі йти бо не в одного були у недалеких слободах родичі або знайомі
Вона лежить дивиться сухо й безглуздо на стелю
Був би хоч написав коли приїдеш
З колгоспу втекла спасувала перед життєвими труднощами дівчата там зараз ферми тримають на собі а ти уявила себе кращою за інших кинула все подалася як егоїстка легшої дороги шукати
Ну нічого
Сюди
Так почалось читання
Він знову оглянувся чи не сміється офіцер
Пролунав сухий спокійний голос
Мир вам о правовірнії Вітаю тебе мій добрий хазяїне Гамід-бею вклонився окремо колишньому господареві
h1 Харитя h1
Вже виразно чути ззаду його матюки
Опріч того знизав плечима Семен Потапович Кониський і Федькович то різні письменники
Ти хоч їв сьогодні
Легко в житті ніщо не дається пора б уже знати
Та про це добре знали всі ті що ген по левадах стовбичили лежали або й стояли навколішки в снігу по глибоких межах та по канавах
Після ряботіння пролітаючих реклам після пістрявості вказівних знаків та одноманітної геометрії придорожніх стандартних споруд раптом у відстороні на узгірку клен
Той що розпитував об'явився у волості небожем Окуня Остапом Хрущем що літ може з п'ятнадцять як пішов на Дін
Бийте клятих
Неодмінно всіх поріжуть
Як славно сказали ви здивувався і зрадів Зіновій Петрович
Виборні підсусідки у 1735 р. українська старшина і російський уряд законодавчим актом закріпили уже наявний поділ лівобережного козацтва на дві групи залежно від характеру їхньої участі у відбуванні військової служби
О не вірю
Авжеж ідіть усі гуртом та насядьте на неї то вона й признається де старців водила намовляла Параска
Цікаво підморгнув Серж
Скрізь де тільки заявиться запорожець його розпитують про Січ
Тиша і пустка
І не повірите батюшка мало не підскочив на радощах
Кінчивши роботу Гриня вистромляє миршаву свою мідно-рудаву бороду з будки фургона
Де світ там і тепло
Не чую не чую
А люди з двору зійдуться хрюкають регочуть
Н-н-ні-чо-го
До якого життя ти дійшов
Ви довели послідовність професоре
Так скільки ж того діла не витримує лавушник і обмацує лісника пожадливим поглядом
Кумо голубонько
Редшид же повтинав тепер їм руки Що Лехистан зрадливий боронили
Великі знатні люди
загомоніли всі
А так почуваю
Ні я не чула ніякого проповідування одказала Ольга й засміялась
Тут же в кутку сидів старий Андріїв знайомий Руденко і вони в чотирьох склали добру товариську групу
Щиро глибоко як лиш годен любити з усієї душі поважний мужчина
Фу-у зідхнув Рибалко не втримавшись коли вони вийшли з кімнати й зупинились у вестибюлі чекаючи Фу-у
Я вам весь час хотів мій борг віддати
Ми й на той рік прийдемо
З розуму зійшов
Ну на той бік покрутив головою Стьопка як затре кригою що будеш робити
Повертатися не поспішав
Навесні тоді краще ореться
Та чи вже ж вона втече з моїх рук
Так і скажіть волію бачити його і говорити
Не с татарами ль гетман Богдан вызволил нас из лядской неволи
Їй сподобався дятел але вона добре знала що таке вчительська принциповість тому й додала
Над Зосиним ліжком висів достоту такий самий килим як над її ліжком по білому полі букет розкішних червоних троянд в листу серед килима
Може б і вдовольнився та до нього побачивши гроші які розплачуючись з шинкарем Пилип виймав з кишені підсів москаль
Гнівом порохом вогнем Били ворога й поб'єм
Він же обов'язково відповість що буде
Радість засіяла на його обличчі і на хвилину остудила його горячу любов як остуджує все що вже осягнене
Звичайно
Кожушок його був весь мокрий чобітки аж порижіли од води шапка в болоті
Це була приголомшлива новина
Саня бистро кинула на його очима почервоніла як рожа і так само швидко спустила очі додолу
Или я рехнулся или это Марина
А він Констанцій має рацію
Не вкороти віку
За те що ти вірно служила добре робила на тобі та йди собі з богомГ і ткнув їй у руки якусь бумажку
Один-однісінький серед дзеркальності вод
Невже
Кайданники запеклі
Шкода але про дитинство Загатного знаю дуже мало
Лети в свої пожежі невловима жар-птице
А ты почем знаешь спросила она устремляя на подругу любопытный взгляд
Цього досить
Зважте усіма своїми екскурсами в минуле Загатний намагається виправдати себе теперішнього
Пусте діло ніякої біди не буде
Налітає турка боре Здобич здобуває І про наше люте горе Про біду не знає
Похилилася
Треба писать приговор поки що
Скрізь було порожньо вряди-годи тільки зустрічались їм нічні сторожі де-не- де у вікнах теплілись схожі на світлячки вогники
А ви й не примічаєте що я в нових чоботях щебече та
Тепер слухай вiв далi басовитий голос вiн говорив повiльно чiтко вимовляючи кожне слово
Котра ж тепер година
Потім зупинилася оглянулась патер дивився їй услід
Доктор одказав учений доктор Леонардо задоволений з переміни теми
Мені здається що це саме питання дуже пасувало б вам відповів я
Її аж підмивало щось сказати і про свою роботу в созі але поки чоловік не пішов за ворота не наважувалась розкрити уста
Й отако затиснувши в одній руці порохівницю другою підніс над головою рушницю пружно натиснув курок
Де ж Олександре
Отже справа келепова була зовсім погана і він почув з жахом як леопард доручив гінцям закликати тепер усіх приятелів не забути і слона й лева
Та батюшка то нічого
Матуся моя коли була ще жива і батько мій колись він був сотником у Чигирині і мій дядечко і всі-всі говорять так як ви як написані ці вірші
Все поспішало додому всяке шукало собі захисту ховалося по хатах
І варта стріляла
Пильно вдивляється княжич з надворітньої вежі усе і всіх бачить на кілька поприщ від Черна
Як вам розсада запитала Марія хоча й бачила що парники порадували Марка
Не спокушаємо Прокопе Івановичу а поважаємо як невтомного діяча і людину
Хвилювання Григорія передається Дмитрові і він тихо каже
Оце й рішило
А я тут лишуся щоб катюгу своєю головою потішити
Ну зачекай псякрев прошепотів Спихальський потрапиш ти мені до рук
Занесе-закида зовсім снігом душу заморозить навіки
І всі обернулись до нього
Господь знає де ще люди
Вибачте Надіє
Для надійності перед цим надійшов з Кураївки виклик на неї голова колгоспу просив направити Інну Ягнич в рідне село і безперечно це теж було вагомою краплею на розподільчі терези
Ще роману не дописав а вже гроші лічить
Спершись на костур довго придивлялась до городового й Павла що наближався а коли порівнялися з нею сплеснула руками
Пойняв
Раз зустрів Марію
Проте й додому час рушати
Сірко висипав з люльки жар у суху траву й вона спалахнула
Данило розлючено зірвав з плеча Стьопоччину руку
Мій крок каже вимушений це через вас каже мене тягне або кадило взяти до рук або бути в гурті тих що по міських бульварах іржуть по-конячому
додала то я це зроблю безцеремонне
За що ви їй дякуєте питали жінки
З робітниками було тоді дуже трудно
Наче б то закон Христа тут має бути уведений
Чи хто всміхнеться не часто всміхалися панночка біжить до старої Бабуню мене не шанують
Так само як і в Парижі так і в Флоренції і в Мілані останній зупинці в Італії вона любила заходити в маленькі крамнички де часто можна було побачити різні рідкісні старовинні дрібні речі
Це вони шукаючи спростування всім тим жахам і всьому безглуздю ставили усторч оте запитання Чи вас именно вас били а діставши неґативну відповідь задоволено сміялись
Дуже тішуся що ви зайшли
Голуба чалма красиво гармонувала з білим аж срібним волоссям а крива інкрустована перламутром шабля надавала йому войовничого вигляду
Ну давай уже менi той нещасний годинник
З весною у його почалася біганина по службі коли не в канцелярії сидить то по повітах ганяє
Підемо в партизани
Життя
Тільки на себе не плюну бо я єсть я
Так уже й тугіше недовірливо поглянула на чоловіка
Можна вдягати
Болярин Орест нарочитець од Вишати привіз вістку першим у руках старого конюшого опинилась твердь латинська Аргентіарія з місцевою назвою Стребрениця 19
Воно пройде
Немає
За яким конем
То-то ж не пропусти як-небудь її
Добридень Юрію сказав Льова
Бог нашим помагав
Почему ти їх ховаєш
Берімо поміч де її знайдемо
А тоді Великін зайшовся реготом
Нема у світі гірше як та невідомість непевність що ні заспокоїться ні зажуритись добре не дасть такеньки ми жили
Маріам
Най вам печінки повипадають
промовив писар Я ж казав що не закурите одинадцять дванадцять
Хіба то не вона не оця моя Оришка обнесла тоді поли на Карпові Лисогорові
Ви чуєте бій
В руці рушниця
Ах зрушення інертности
Треба ж нам порадіти зустрічі
Незвичним був для нього цей злагідливий тон спокій лиця довгі білі пальці що час від часу торкають то застібку особової справи то стрічку краватки на грудях бавляться нею
Аж третього дня увечері батюшка заговорив
Невже він сам був учасником цих страшних подій
Потім заскрипіли надвірні двері і наступила тиша
І подружжя Половців пішло до домівки
Тоненький голос продирався насилу крізь грубий гамір голосів тупіт і шолопання ніг літав раз розпучливими раз веселими варіаціями між весільною компанією і все неначе навертав її до себе
Освiтлюється фронтова землянка
А хiба постiльничий не має того що йому належить здивувалась Феофано
З такою надією він гордо підвів своє чоло і сказав до натовпу панів
І головно хіба я зробив щось злого несправедливого
Може обійдеться без кровопролиття
В сьому
Їла мовчки й байдуже
Ми
Змовчати погомоніти про се про те
Петро
I головне риску нiякого веде далi розумний Ява
Нічого вирішити сам не можу з цим треба чекати аж до сейму
Пам'ятає дівчинка як вона часто удвох з батьком обходила дільницю
Ти
Як губка воду так Настуня втягала в себе правильну вимову арабських слів
А де ж Каміль Доден Варсавія
А на тому коні
Там не тiльки Сергiй у бога не вiрує а сяка- така й мати його у церквi вже хто його зна коли її й бачили
Ну так бачите
От пташки й летять зиму лютую зимувати в ирії
Султан повинен знати все сам
На каланчі пробемкало вже десять годин
Дуже скоро ці вигнанки проїдають свої заощадження одяг коштовності і жебракують на базарах Стамбула стають підстаркуватими повіями злодюжками
Після вечері близькі сусіди почали прощатись щоб зарані вернуться до господи
Він і стояти не міг аж танцював на місці від зваги що так і переповнювала його вщерть
Не знаю
Огнєв несподівано для себе здивовано хмикнув і зніяковів що ж це він
Ось пройде час когось і покохаєш
Партійна
Доносити ми научилися із іскри розгорілось полум'я
І діло діло молитовне склавши руки проказала графиня
References
Там де вони пройшли немало лежатиме їхніх і ворожих кісток немало черепів присипаних пилом і тоннами землі збурепої в небо лежатиме там і немало тих черепів колись виоре дядько український селянин батько цих хлопців орючи лани свої
Зо всього її бруду раптом висунулось і прибрало окресленої форми
Та що з того
Бере її руку
Учора бачив
Удрав штуку
Осколком мабуть легені порвало
Дядько виліз із води і підтюпцем через ліс подався додому
Це був знак що переговори закінчилися
Вони їли і міркували де що вигодніше продати хто скільки чого зібрав хто кого й як піддурив
Я загострюю Корвине
Хтось відчинив ворота вже на ґанку вже в сінях входять до сусідньої кімнати
Гнався гнався та й не наздогнав вас
К стенке
Як бив її в молодості чоловік схильний до чарки як навіть уночі за коси її по хаті волочив
Вже обридло та остогидло байдикувать сказала Мокрієвська
Пшилуцький подав Сагайдачному руку
Тяжка ця заборона тривала очевидно не менш як 15 рокiв бо в грамотi 1494 р. вона згадується як факт що вже iснував i минуло ще 12 рокiв як нарештi 1506 р. цю заборону остаточно скасував уже новий король Сiгiзмунд
Над його кімнатою був клуб радслужбовців і тому його стеля завжди дрижала від тупотіння й крику
От і вершу
Правою рукою Пантократор благословляє зібраний унизу люд а в лівій тримає закриту книгу Нового завіту яку відкриє в день страшного суду
Іди візьми велику дерев'яну миску і води в полив'яний глечик
Безсмертний
Ой матінко божа
Щось та знаходять
Ото як було справляється на Лисій горі відьомський шабаш так часто-густо чувся найдужчий голос різко отак заспіва заспіва заспіва а потім і виведе ніби бугай з поросям то баба Килина
Тільки розмови з Франком з Павликом подіяли на сестер як сказала Михайлина отвережуюче
Здається Заболотний вам належить цей афоризм запитала згодом Тамара
Гриць лагідніший все в нього простіше а танцюєш з ним землі під собою не чуєш
За каретою молодої тягся довгий поїзд магнатів у дорогих каретах їхав Замойський з жінками Чарторийських далі їхали Чарторийські князі Збаражські Воронецькі Корецькі князі Острожські родичі Гризельдиної матері котра була дочка князя Олександра Острожського волинського воєводи
Кожен робить те що вміє до чого він покликаний
Проси його щоб підождав поки її ти сам не розпізнаєш він тебе любить і згодиться
Що закрити перервав обурений
Хе більш нічого не говорить Бондар і Сафрон не може розібрати чи дивується він чи співчуває його словам і не помічає на собі насмішкувато- допитливого погляду
Тільки не заїдайся із ними
І спина тобі нехай скорчиться
Ми вже знову стояли на узліссі
Коні в милі
Хіба я кому скажу
Тільки Вадим пройшов один квартал як з-за рогу улиці вийшов Ганжула й переступив йому дорогу
Розмова в палаті цього ранку йшла важка й сувора яро вбитих купця й ябетника про трупи гриднів знайдені над Почайною
Коли б я знала де росте таке зілля що літа вертає коли б знала де живуть такі знахурки щоб одробили моє горе щоб вернули мій вік дівочий пішла б на кран світу не спинилася б
А ще я думав ще я думав чим буду розраховуватися з цими людьми надто ж з Аркадієм Васильовичем який не знати чому виявляв таку увагу і таку чуйність
Найдужче вар'ював і колотився проти гетьмана Мартин Пушкар полковник полтавський
А от ви не дивлячись на свої проповіді цього не вмієте
Чимала кімната була обставлена досить скромно проста дерев'яна шафа кілька невеликих килимів на стінах і підлозі три чи чотири подушки для сидіння
Універсал
Не зійшлись характерами
Ось так доля їх поріднила
Хто знає чи ні
Щоб ми платили за свою землю
Це ж буржуазна метода освіти
Приїхав ісправник і непремєнний член волость запечатали
Зараз же поїдемо до тебе до твоєї мами добре
Скоро поїзд рушив
Що ти говориш
Це той що в армії
Христю біля огородів де вона проходила тільки стрівали і проводили одні собаки
А мури брами башти
Якби можна
Лінива поплямлена маковим цвітом долина таємничий закритий величезною черешнею ярок
У мирі злагоді чи ні
Як не втечеш оце то як смотритель приведе так на собранії виб'ють
Ще трохи і передні ряди яких катастрофічне ріділи одхлинуть назад
Весь час оглядається зав язує і розв'язує хустку
Вона сьогодні на висоті на злеті Коли б ще хтось із тих вусатих панів- гусарів та не накинув оком на Катерину
Хвиля збивала їх докупи крига ранила їм голови вони вчепилися в Ластівку з берега кинули їм кінець із зашморгом вони прив'язали його до човна й витягли Ластівку на берег
Князь Володимир спав на лодії почувши тупіт коней прокинувся вийшов на берег і слухав сторожу а тоді покликав старшу дружину сів з нею під вербами й став думати як починати січу з полками Ярополка
Геню Геню
Він змобілізував швиденько весь камерний пролетаріят І звелів їм зливати мерщій до параші все що де є з мисок і з глечиків з горнят тощо щоб було повніше
Як він їй упікся
Ти за його не пішла би
Довелося йти обережно надзвичайно пильнувати
Я зараз візьму Лесика ти бери палітру фарби
Але даремні були заходи Петра Калнишевского й до того щоб залюднювати військові запорозькі землі
Зовсім темно вергає сніг
Вона то хоч і зараз так він бач не хоче
Однак візир нічого цього вголос не сказав бо знав що не один паша Суваш вважає що торік уруси лишились непереможеними він також знав що глибоко в душі так вважає і султан
Цей йому віри поняв одразу
Я дам вам зараз тришия
Диво
О аллах простогнав мурза і прудко помчав убік щоб вчасно випорснути із вузької щілини яка ще розділяла орду і загін Палія
Бо кажуть прилетiв З-за моря крук отож воно i значить Гаральд цей крук i на голубку нашу На бiлую вiн кiгтi нагострив
Може ти й правду кажеш промовив о. Мойсей вже якось веселіше
Потім замовкаю і прислухаюся
Який же він тепер яничар
Тікай Семене сюди
Пам'ятаєш як старший лейтенант Брянський перед своєю смертю гукнув нам За Батьківщину
Утікачі сушили проти сонця одяг
Чи ти Петре може вже і одружився
Гай бадіко
Доводилося
Бачила барахло минулого академтеатр
Недовго й дошукувався
То це той Кизим що ковалював у Черкасах
Я каже неможу робити я не зможу я дохлий я не повинен жити
Вражі діти кричить Пічкуріг
Таку й побачив її Великий князь київський Гатило
Як підняли платок Максима вже не було
Від одного берега одстав до другого не пристав преш плуга а заробляєш на сіль до оселедця як кажеться славні бубни за горами а прийдеш ближче собача шкура
І дивно завинулося в голові старої вчительки здалось їй що колись давно таки народивсь у них із Іваном син круглолиций та кучерявий і саме від того сина прийшов у світ цей Хлопець а може прислала його до неї туга її
Він не раз уже спостерігав у собі зміну примусом одвертаючи від неї думки а тепер мусив признатись собі одверто село стало йому чуже
Комуніст
Вислухавши розповідь
Соняшники неначе бились з ним на льоту мов перське гілля в лісі од прудкої втікачки кидаючись то в лице то в плечі
Я пообіцяв
Сама проскурниця була добра женщина не лаяла не гризла Мелашки з ранку до вечора як гризла свекруха
Бо деякі речі стримували її
Ти бачила оту здохляку ткнувши пальцем на кімнату спитався Загнибіда
Ударив
Від трьох до п'яти років
Моя мати згадала солодкі цукерки
Тітко тітко гукаю в ніч То я нарошне тітко
Але i один вiн все iшов уперед з мечем у правiй руцi з щитом в лiвiй
Брешеш є
Нехай у сю новорічну годину хоч дух твій перелине через мою хату і торкне мене своїм крилом
прощай
Олеся здалеку милувалась його рiвним станом рiвною фiгурою i як вiн наблизився до неї вона задивилась на його яснi блискучi очi
От шкода такий добрячий тютюн пропадає намокне тютюн не буде чим і люльки набити та цим тютюнцем закурити
Погана це була історія
Становище наше сильне монголи заперті в кам'яній клітці
Зозуля помічник Ліхтаренків
Коли
Іди геть тихо але вже не приховуючи погрози в голосі сказав Сулейман
Це почуття побратимства мабуть сповнювало й інших бійців проявляючись все виразніше і нестримніше чим менше їк ставало
Це ти
Овва погано погано не підеш цього року заміж
Сон одлетів
Бачите
Я підносив зір до господа бога складаючи йому хвалу за те що він дав мені дожити до тої хвилини коли людина стає справжньою людиною доповнюючи своє життя життям іншої істоти
Чому ж ми так недалеко пішли від шумерів
Вирвалхся з отієї далекої' щілини куди недавно засунулося сонце і летять
Кажуть важлива звістка
У нього сльози на очах від переляку
Невеличка хатина обвішана пучками сухих трав і калини миліша їй од усього клокічки дерев'яні дзвіночки що белемкають на шиї в худоби і не дають їй загубитися в пущі замінили дівчинці звуки фортепіано
Насправді він Сашко
Ми нині лиш бавимось могли б і не поглибитись відповідно в ваші мрії на тлі як сподіваюсь юриспруденції
h1 Люблю весну та хто її не любить h1
Після того так само навшпиньках скоса хитро й хижо позираючи приносить картатий плед розстеляє його на відлозі й висипає на нього із слоїків сірі камі нці з золотисто-іервонявими жилками й крапками
Серед сторожів він уподобав молодого переяславського гридня Івашка і їхав разом з ним далеко попереду
О
Зате будете мати біля себе чистий спокій
Страшно моторошно
В мене дві дочки як ви знаєте
гукне
I я зрозумiв чого люди насамперед бажають один одному здоров'я чого кажуть що здоров'я всьому голова
Раптом її заступив Стоян
Наш панич Степан Мартинович
Вставай вставай батечку до суду ведуть твоє дитятко до шлюбу
Але тут не Чорногора а прославлене місто Львів де в стародавніх будівлях криються тіні Данила Галицького та інших подвижників а на Святоюрській горі ще не вкриті забуттям сліди Богдана Хмельницького
Тепер Цимісхій звелів привезти в Великий палац не патріарха а єпископа адріанопольського Миколу довго був з ним один на один як усі говорили а єпископ ствердив висповідався в своїх гріхах благав єпископа бути посередником між ним і богом
101
Аж десь так з полудня вже було на другий день чую бренькіт Дивлюся вікном войсько турецьке йде і моїх жидів веде
Чоловіче я не проти
Видно у добрих бувальцях була
Вони сиділи на сходах коло брами і грілись на сонці
Я сичас обернувся Сидір до москалів
Він не дуже йняв віри Бородавкінові вважав на його як на брехуна й штукаря і взагалі як на легковажну людину
Вихопився на гору глянув на широке роздоялля і побачив Піски як в тумані залиті місячним світом
Пісня була така гидка така сороміцька така погана
XXIV
Навіть перед смертю
Та що там
Як хочеш коли до ранку не перепадешся
Добрий вечір панотче добрий вечір вам полегшено з усмішечкою привітався Поцілуйко пересвідчившись що тут більше нікого нема
Чого ви тут
Ох запопадниця наша усміхнувся отець Мельхіседек
Х-хлопчики не стріляйте
Принцеса Еліза стоїть біля вікна й понурими очима дивиться в сад на краєчок даху порожньої тепер лабораторії
З політичних міркувань записався в Запорізьку Січ діставши при цьому згідно з козацьким звичаєм прізвище Грицько Нечеса
Ну кажу ходім на Святі Гори 75 верст неначе в другу хату а відтіля потягом додому
Король Жигмонт почувши про висвячення владик звелів усіх їх захопити та кинути до в'язниць проте Сагайдачний із козаками не допустили того злодійства й переховували владик у різнцх монастирях
Невже найсвітліший нойон учинить таке зі мною
Начальник штабу навіть не дослухав і махнув рукою з на диво гіркою й розгубленою міною
Майже нечутно звелася сходами нагору й стала край веранди
Мені тепер нізачим на Січ їхати бо треба з весною поле обробити
Ох цей напис
Біля одного скинувши перуку ниже на папір доносні слова драпіжний генерал вимірковує як краще підступніше провести отой указ царя про який не тільки старшині а й своїм колегіантам об'явити не можу як посварити старшину з своїм людом як обібрати й уярмити той люд
Нова людина це завжди якісь вісті
Аж ось Грицько вже справився приїхав удруге
сказав я півголосом вітаючись ще раз
Який я тобі хлопче
Княгиня Ельга дуже одверта і гостра на слові і дуже шкода що не хоче мати мене хрещеним батьком
Вже смеркло який тепер день повечеряли ми світло горить
Ще за панів було сидимо ми з паном отут на березі
Але зараз
Усе дива в бога одказала задумавшися
Завдання полягало в тім щоб з грубого цвяха зробити тоненьку голку
Та от пісня скінчилася і вожатий вигукнув
Хай би їх у мене десятеро то одно в одно не вдасться а то ж він у мене один як порошина у оці
Максим увігнався в самісіньку середину й від несподіванки аж став
Не стріляй
Зараз він тут сам
Брешеш
Дячок хвилювався
Чую чую як мене клянете
І скільки їх таких що кинувши мартени тільки й навчились язиками молоти
Догми поганські з їх басен вивчаєте
Через що ж він знову подався бурлакувать
Він справді щиро зрадів цій зустрічі хоча незважаючи на близьке свояцтво стосунки між князями були дуже нерівні а часто переростали у справжню ворожнечу як це не раз бувало і між іншими князями
Стіл вже було накрито
Тута
Живе собі в городі смирненький працьовитий та тверезий чоловік
Не хочу чути про нього не хочу бачити його
Тільки ледарі вдаються до свавілля а ми корсунські і стеблівські козаки пам'ятаємо свою присягу
Пішов Яким по місту поїхав по сусідніх селах і запросив аж сім священиків
Хитрувато посміхаючись Іван писав далі коли це раптом за дверима щось зашаруділо
Бо тільки за золото я можу найняти військо і розбудовувати державу
Що мені згадала ця пісня
Перейти рівчак і тут дві стежки перетнуться одна в село друга на хутір
Лемішковська нігде правди діти гарна панія тільки вже надто багато говорить про щось дуже вже високе
Щось таке
Яка хоче з вами познайомитись
Так вони не допустять виженуть із Великого палацу тебе синів твоїх і мене також згодився проедр
На щастя погода здається зовсім сприяє дякувати Богу
Можно ли мне смотреть без стыда и не закрасневшись назвать матушкою просто одетую старуху
Ой господи чим далі тим чогось гірше мені робиться
Але надворі з першого ж подиху свіжим і теплим повітрям Марті повернувся спокій
Тяпкін потер руки хитро примружився
Теперь їх не відіпхнеш назад не посунеш набік
Плачів було не багато сотник хворів давно його соборували кілька разів
Скільки веселощів дотепності скільки жвавості і жартів виявляв він тоді
Поки дорослі гомоніли між собою Леся і Михайлик зодягнені в нові осінні пальтечка прощалися з дітворою
Але Сірко удав що не помічає того погляду провадив далі Не своєю лозою обплівся гонець
Он що з ним зробив всю ніч не спав так переволнувався
Андрій Волик
Л у ч и ц ь к а
А якби ще сюди за косу квіточку
Така ж доля може чекати кожного правовірного від якого відступиться аллах хай славиться його ім'я
І бачили Івана
Але який і для чого
Рудка багата на залізну руду і ми витоплювали з неї добру крицю яку привозили в Київ на продаж
Оставайтеся здорови не забувайте одыноког И Котляревского
Спасибі Євмене Даниловичу що добровільно взялися за обслугування голови
Бо ж повсюди хоч куди глянь євнухи євнухи євнухи лагодять мури підстригають дерева чистять чешми посипають піском доріжки зрізають троянди
Що ти хочеш сказати Василю
Отеє справді розумне слово
Але ніхто з присутніх крім Младена Ненка і Якуба не надали цьому ніякого значення бо і для гетьмана і для його оточення далеко більшою несподіванкою ніж дівочий переляк була поява в Немирові в хаті самого гетьмана цього запорожця
Тепер вони пізнають що гуцул і українець це одно й те саме
Прошу сідайте
О світе тривожний і лихий
Розплющив очі заспані над головою кульки блискучі ліжка від стіни килим і черевичок голубий із жовтим гарусний Лізина робота
Ти здається людина письменна і сам розумієш що вини твої суть горловії
Вони були найбільші індівідуалісти і аморалісти
Повиходили заміж випурхнули з гнізда
О щось Василь Тримайвода горлає
О Артемій перечув через людей за тих апостолів і зараз написав бомагу в волость щоб старшина звелів арештувать тих штундів закинути їх в холодну й випровадить з села
А Казанцев повернув просто в винарню до Хайки за ним посипалась уся кавалькада
Казав що приїде
Допіру
Щоб я мене заріж мене задави
О
Він падає поруч із нею на канапу
Однак щось муляло щось заважало все дужче й дужче здоровити цю милу тиху гавань
Увiйшов слуга старий козак i принiс другу потраву
Озираюсь у той бік нема там нікого
Олег провів трохи Володька
Чи се бренькіт бджіл причувається їй чи се ніжні струни чи се ангельські голоси
Вiн зачав був трохи побоюватися свого вчинку але хлопський син значиться можна його бити i зобиджати як хочеш нiхто за хлопським сином не впiмнеться Впiмнутися заступитися
Да-а озвався молодший Самійлів брат Симін як служив я в Карелії то командир полка викликає мене раз та й каже Бери сержант Шкурпела сімдесят тягачів сам во главу колони і паняй у тундру за лісом бо нічим солдатам баню топить
Те дупло було таке широке й високе що у ньому можна було людині сидіти й стояти угорі ж воно вужчало сходячись до дірки від гнилого сука через ту дірку й заходив у дупло світ
До нього дрібно підбіг Андрійків хазяїн поклонився і показав рукою на своїх бранців
По дорозі ще Чалого побачив він аж очі вирячив а я помахав йому рукою в новій рукавичці знай мовляв наших гукнув щоб у гості приходив та мабуть не почув
Та вони луснуть од заздрощів як узнають
Мені це дуже соромно
Iван Остапович познайомився з нею
Відомо що йдучи потім на розмову з дружиною Лівією він заздалегідь готує конспект свого лестивого слова до неї
Не смій чорт заревів запорожець
І зачепились
Тату
Голос діда Ємена Хіба ти головою думаєш
Отоді ти Царю його й спитаєш безсмертний ти чи ні
Добре що вона вчасно порвала з отим солодкаво- сентиментальним стилем котрий властивий її першим оповіданням
Очевидно це можна влаштувати Вассеркампф тер собі перенісся він ще видно й досі жив тою історією про золоту каблучку така прекрасна історія що може ліпше свідчити про німецьку чесність
В одної з корів набрякло вим'я і вилюжило по дорозі молоком
Так так
Та проклята ж пара штурхіць і перекинула човна
Серед цих воїв були Микула й Ангел
Немає мені кращого духу як од хліба та картопляного цвіту
А далі видихає те саме скептичне гірке
Звідки ти дівчино люба спитав її ласкаво Залізняк
Всіх повчив повлаштовував поповнили робітничий клас
Відтек попрощавшись з нами причім як мені здавалося держав руку дівчини надто довго вернув до саней і поїхав
Діти тяглися до матерів благали взяти їх з собою лементували
Чи ще приїдеш
З статтею він ознайомився
Чи не краще було б сидіти вдома
Не викрутишся
З ним я поговорю так як і з тобою
Ще рік минув пан допозичив двісті ринських і переписав вексель на 5 тисяч а тепер по п'ятьох літах се вже п'ятий вексель і довг наріс до 8 тисяч
А мовляв вона Клима Синицю з ремінною рукою ледь обертала довкола себе
Р а к а особливе місце для зберігання мощів святих теж саме що гробниця
О і другий ключ подає голос обізвалася вугластенька соковитогуба Галина Кушніренко і потяглась до неба обома руками а за нею і решта дівчат тепер здавалося що й вони схожі на птахів
Можна
А Ченгеллемек означало Повісьте на гаку
Д-р О Кенан знав з найпевніших емігрантських джерел що кожного хто приїздить заарештовує Тше-Ка й годує супом із щурів та хлібом із полови
Які вони
Справді тут нелегко щось путнє придумати
А до цього цей командир ще тільки такого сорому бракувало б
Який я порядок дам коли писар сказився
Починала вже вірити в те що все говорив Івоніка що як Сава взявшися раз до праці полюбить землю не відвернеться більше від неї
Бо те було вічно й буде
Та тихо схилившись злегенька поцілував він Галю в незакриту щічку
Прощай я плавати не вмію
Ключар не здогадувався що я попахкуючи люлькою кружляю думкою навколо його особи чим довше триває моя робота в Черчені тим більше він мені подобається і хто знає чи в Черчені я відкриваю середньовічну фреску чи може в Черчені з допомогою Ключара і Вербеня знімаю нашарування з самого себе я й раніше мав підозру що леп кіптява осідають на моє лице про це відверто мені говорив Петро Степанович Грицай я казав йому що це мій учителю тільки маска хто нині живе а тим паче мистець без маски
Так думала Славина
І пам'ять починає працювати пильно скоро передираючись через події нинішні вчорашні чимраз далі в минуле
Побачивши це Андрій відкинув усякі вагання глибоко зітхнув і став на шлях цілковитого й принципового заперечення
—То ж як разом
Вчора з гебіта приїхав прочісувати село начальник СД із своїм загоном
Марко подумки молився до ікони що висіла на товстій блискучій сошині
Т а м а р а
Але як не просила його й не намагалась Надежда Мокіївна доктор одмагався що йому нема часу бо він поспішає в лазарет
Вінсентові очі розширилися і блукали в безвісті
Твоя воля святая
А як сховався
Знаєш чим це пахне
50 Георгій Зограф монастир на північно-західному схилі Афона
Кожен за давнім звичаєм вітався хоч уперше бачив а вона відповідала так наче саме цю людину радісно їй зустріти
Що ж іди собі додому
У хаті навіть у літній день було задушно й темно як у печері
Мікеланджело почав роботу над каплицею Медічі
Кликав пан гетьман коронний За Дністро й охочих Обізвалась купа сивих Та підпарубочих
Дома я тобi утру маку
Можу влаштувати
Схили яру вкриті овочевими садами та гаями що їх тут звуть літниками бо росте в них переважно ліщина вперемішку з кущами грабини липи десь-не-десь калини крушини і диких черешень
Вони бережуть
Тьма
Герасим
Так-с
Ява Рень не проходив тут безнадійно питав я всіх кого зустрічав
Що
Чоловіки нігде правди діти таки ла-сенькі на дурницю випити то й раді такому случаю п'ють та вихваляють добрих молодців
Попід руками шниряла малеча пролазила наперед і розташовувалася на підлозі аж декого до самих ніжок стола приперли
Сюди
Червоніє одвертається ніби чогось нас соромиться
На Сейм
Що він має на увазі
Але то не має значіння
М о к і й
Господи що сталося з нею
І до сьогоднішньої днини не можу я догадатися що той погляд мав мені сказати
Ще одинадцять місяців
Він усміхнувсь
Утеча Цокана підсилила загальний страх
Як багато всього поклала iсторiя на гранiтнi плечi города-красеня города- богатиря
Убить його мало паскудника
Вперед
Але добре
Кровавая піща мав занадто грізну моряцьку славу щоб слова лишились без висліду підкоряючись тому тихому голосові ближчі хутенько здали вправо і хлопці посміхаючись поклали свої манатки на підлогу біля вікна не звертаючи уваги що на них ззаду насідає Хорошун з компанією
Врешті загомонів якимсь гострим неприхильним голосом ще більше протягаючи слова ніж звичайно
Чи існуєш ти
А насамперед оцього ідіота доктора Рудольфа батька Сонячної машини
Вона казала йому пошепки
От чи буде краще не знаю
А на них сиплеться дощ пелюстків немов благословення матері що отут десь стоїть заплакана згорьована осамітнена але виряджає дітей на великий подвиг
Ну бий же бий
Куди
Боярине уважай що тут суд громадський а не забава
Доки ж будемо терпіти це лихо
Ти чула спитався знову він
Яким це вітром
Так страшно що серце зупиняється
Отже гляди приходь
X
Це ж так цікаво поїдьмо
Вітаю
Ото й усе моє геройство
Затим і вогнища загасили княже
Страшенно симпатично
І руки і обличчя-Стьопочки лисніли жиром
Погромники вчора величалися пиячили й репетували ввесь день але сьогодні якось притихли й не вилазять із своїх дворів
Яким чином
Чи цей з розбитим носом
Арсен подався назад
З такої нагоди польний гетьман зібрав шляхту на банкет і піднявши срібного келиха проголосив
Це так товарища стрічаєш
Остюк одповів і чернець зрікшися свого імені назвав себе Михайлом
Я сиділа мовчки з очима зверненими кудись в далечину
Ні
Це якась п'яна марюка загрузла в болоті сердито промовив Андрій
Їхали на схід з піснями ніби на якесь свято
Дихав фіалками
Зголодній
Хліба вчасно були підкормлені овочі зразково оброблені і раптом
Тiльки бачу що вони усi письменнi i хто бiльш чого зна бiльш получа жаловання
Прийшов заліз на оборіг і до рана очей не сплющив
Чи потрібно було хто знає скільки деревини
Григорій повертається з боку на бік
Та не для того їх брали в лабети щоб випускати
Дермань мій дорогий земляче названо
З походу радісно стрічай
Наївні хохлики раділи до безтями У нас теж є архієреї
Живий здоровий
Вадим Бабенко і Юлій Вовк
Бач до якої завітав
I
Не сон і не ява що ж то
В цей же час по той бік Дунаю в Буду було направлено другого парламентера з перекладачем
Іноді промовляючи він зневажливо совав своїм пенсне по справі і вичитував звідти кілька слів ідо містилися під кружальцем пенсне
Видрався скоро і стояв уже біля цегельні але в голову знову застукало почала обнімати млость
Двічі його відливали водою
Були то самі царі і щось зі святого на передній стіні підряд три великі картини у нових золочених рамцях цар цариця і наслідник
Ми говорили ми плутались з нами іноді бувало навіть дурно
А коли думає Володимир Степанович видавати альманах поцікавився Павло
Сама звичайнісінька вітряк має чотири крила а людина тільки два і то не кожна
Він пізнав голос Мотрі Левчихи
Це сто тридцять першого
То це я брешу
А внизу висів на ланцюгові найбільший медальйон із зображенням святого Юрія долаючого змія саме того святого що його ім'я привласнено Ярославу після хрещення князевого покровителя
Кура курай кураївка
На березі кинув поводи гридневі швидко збіг на дощаний причал
Іди ти до всіх чортів скрикнув він і стукнув стільцем об підлогу
Що ж може й згодиться сказав Прокіп Гордійович і пішов у купе слухати оперету
Крикни по цепі щоб не займали
Або псих
Він підійшов до вилицюватого азійця
реготався Карпо Петрович забувши всяку повагу
Лідіє Тарасівно
Напроти біля дверей нужденного склепу стояв крамар у смішній позі ніби розіп'ятий і лементував крізь сльози
Сестрі Олесі
Як гарно повечеряти разом сідає за стіл господар
Обнімаю
Спритна служба султанки вже вміла пізнавати людей з її країни й давала їм окрему милостиню
XXXIV
Кинеться дядько до свого добра і подумає що його отак з водою й залишили німці
I простується мiцнiє I спiшить туди де днiє Словом сильним мов трубою Мiлiони зве з собою Мiлiони радо йдуть Бо се голос духа чуть
Слово завмерло йому на устах йому відняло відразу мову
Только по слуху знал что попечителем гимназии наш знаменитый поэт Котляревский
І тоді заворушиться в тобі неспокій розумні чи дурні вони
При піднятті завіси темнувато а потім ясно
Регіт крик
Той що з суду нагнали
Треба обхитрити Трауувер
Володько знає причину цього але не розуміє чому так дико так зайво жорстоко повстали одні на других за пусті безвартісні речі
Так хрест вимагає інших вигинів попередніх ліній
Встидайся старий
Кажуть грішка змалечку привчатись як з людьми битись
Розумність заразлива
Один мiй приятель дуже пристрасний охотник коли ми пам'ятаю колись дiстали таку телеграму аж iз Вологодської областi Назнали й обклали аж три ведмежих барлоги зггг приїздiть негайно
Оце вам і стовпова смерть
Хто би мав мною займатися
З ним погодилися всі
Будь здоров козаче
Він пригадав гарячі слова матері її суворі очі кожне її слово вціляло в серце душу
Що воно таке оте все що рухається нині по плянеті як коливання води туп^ уніфіковане сіре перехняблюючи землю туди й сюди
Не первина їй мандри справляти
Поліцаям на дзвіниці нудно до нестями бо нема з ким перемовитися словом нема де розім'яти кості не можна в дурня згуляти ні чарки випити щоб не нахапатися від обер-вфрейтора гумів
Їх багато
Все тут маєш перед собою все для тебе виставлено вина панські картинки сороміцькі жінки тонкоброві
Оце так зустріч гос поди
Він посадовив хлопця коло столу до письма й запалив на ньому лампку під червоним абажуром погасивши електрику вгорі
Нарешті опинилися на Ат-Мейдані м'ясники
Але вчора лягома прибув до його Карабча-Мурза й привів на підмогу козакам сорок тисяч татар
В глупу північ скликали вони з Найдою у колишню Мельхіседекову келію старшу монастирську братію й оголосили їй про свій намір
Розбиті під Бужином турецькі війська покотилися назад безжалісно знищуючи все на своєму шляху
Сьогодні ми мо'на ска'ть навіки прощаємося з нашим дорогим Маркіяном Гнатовичем людиною чесною роботящою і безкомпромісного що касалося інтересів усіх нас разом узятих і яким всі ми його знали мо'на ска'ть щодня
Увійшла до їх і хазяйка
Тепер затопить у грубці вечерю зварити адже щоб кошики до автобуса пиряти сили треба а щоб сила була їсти добре сяде святковий на стільчику супроти дверей і розрівнює долонею гроші на коліні
Толя раптом зстрибує з вікна швидко скидає черевички закачує штанці і тихенько вибігає в сіни з сіней на ганок
Та що се ти узяла у голову
А не бреши лобуряко що ти мене торік на солому у клуні брязнув бо то тобі вві сні таке приснилося а насправді такого ніколи не було
Вони навіть свої торби з набоями повісили на один вбитий у палю цвях
С т е ц ь к о. Спасибi
Дай боже час добрий промовила з сміхом Гуковичева
якось несамохіть промайнула думка в молодого доктора
Але що вам пане Олесь
А що роблять пан Влодзімеж і пан Євгеніуш
Мы были верстах в шести от города скакали шибко но когда приехали застали одни только развалины церкви
Але сказать не сміли крулю Бо круль Івана полюбив За голос ніжний наче спів За руки бархатні і чулі За ґречно зроблений уклін І що такий пригожий він
Яка чудна в вас мода зовсім мужича сказала мати
Як на те табором пішла гуляти вість імператор викупив стратега Каста Каст від'їжджаючи до Константинополя пообіцяв комусь із легіонерів своїх перше що вдіє повернувшись піде до імператора й доможеться аби викупив і всіх інших
І от щоб ви повірили в серйозність моєї душевності я осьдечки ось навіть при Яринці при свідкові своєї юності значить скажу що маю мрію і намір одружитися з вами
Засліплений любов'ю не помічав як поволі скидає вона з себе кайдани рабства випручується з міцних стисків гарему виривається на волю якої ще не знала жодна жінка при Османах
Мазепа понизил голос и произнес впиваясь глазами в лицо гетмана Вспомни что было с Золотаренко и Сомко
Саме тоді як упав Вернидуб з містечка розітнувся глухий довгий вибух в повітрі почулося якесь чудне гудіння змішане з свистом і по воді коло польських драгунів в багатьох місцях підскочили бризки і бульбахи четверо коней впало останні жахливо метнулися вбік
Як бути боязко замовила вона
І тоді несподівано в спину їм ударили з максима близнюки Гримичі і ті засади які потай вислав Сагайдак од заболоченої місцини куди чомусь не поткнувся ворог
К о т и г о р о ш к о. Де ж вони
Так буває перед грозою коли замирають дерева і десь далеко синіє грізний тайфун
А Радтокові так хотілось спитать в Ольги як вона постановила як вона надумалась і на чому стала
Бачачи вагання Рожкова Грива оперіщив його по плечах палаючою латою
Він нічого не бачив
Гайдамаки
Перед вечором повернулися ковуї за ними прибув Володимирів полк і лише перед самим смерком у табір поволі всунувся переобтяжений полоном та іншою здобиччю полк Святослава
Перелетимо чи як
Я вже добре знала його і знала що найменша моя цікавість одразу викличе небажану мені реакцію і Чаргар знову стане неприступним
Та на ньому ж політати вранці над полем одна насолода
Хто підпалив місто
Підійшов ближче і побачив що то сидів старий скоцюрблений дід
Двічі мало не згорів сам Красовський його врятувала челядь
Велетенських розмірів місяць хвойно злетів на широчінь небес і зупинився
Витримаю
звела брови Ясногорська
Будь щасливий Григорію і сама перша подала йому теплу і пухку руку
Ні Максиме
Несколько минут никто из них не произносил ни слова
Як циган сонцем крутила ним сварлива мачуха
Він має великий привілей безкарно роздавати ворогам народу махорку
Ліля навіть подумала чи не випив він— А взагалі останні дні вони з матір'ю обоє мов осінні мухи
Ключа немає
Для батька тепер Бог потрібний і твій лібералізм шкодливий буде
Тільки що гетьман наблизився до острівця аж той голос за-дрижав од незмірної туги та й замовк
Виручив пан Зелінський який мабуть не забув послуги завдяки директорові театру в Полтаві перестали показувати Корчму в якій так кумедно Щепкін копіював міського голову
То є добрий намір
Товариш Арістофан
Спитав би вас що воно є труд очищення але знаю що вам те й не снилося
Українець
Зрадницю ще і боронити
Він казав
Чи одружиться хто з тобою чи жениться на тобі однаково будеш не на і не поруч а під під ідійотко
Янош Запойяї прислав Гріті 200 тисяч дукатів щоб порятувати землю від розорення але не помогло й це
Мурза затирав з радості руки що так козаків загнав у матню а тим часом коли мурза ладився вдарити на Чепеля з ранньою зорею вдарив Сагайдачний цілим своїм військом на Перекоп з півночі
Знайдено й прохання Д І Яворницького до міської думи про асигнування 500 карбованців для видання альбому пам'яті Шевченка з документів і матеріалів які мав вчений в своєму архіві
Як скриня писана як сорочка вишивана як може коралі з подірявленими монетами цісаря Франца-Иосифа як запаску сухозліткою ткану
Прямо не бiб а срiбнi карбованцi
Пать-падьом
І вдень і вночі тілько про це й думаю
І лише тоді Йонька пригадував що жеребчика вже нема і мацав на карнизі люльку
Незабаром невеличкий каганчик освітив сумну хату жовтогарячий світ розлився серед вечірнього мороку і обдав Федора що тупцювався коло порога
Коли згасла остання і з небес було знято важку темну попону й одягнуто легку блакитну взяла Настя- Спасителька кошик з пасками та крашанками і пішла до церкви
Вона сіла поруч із Майбородою й вихилила шклянку пива не спитавшись у нього дозволу
Та й ви вже все бачили й прочитали
Запитав її по-доброму а вона б'ється
Ось на столі вино
Киргизи
Солодка вода не прісна Солодка коли питна
Андрій про себе мовчав лише слухав
Але припадок треба думати хутко мине і тоді його відв'яжуть
Пишне панство зібралося на бенкет щоб у вині танцях та розпусті втопити свій божевільний жах перед неминучою загибеллю
Другий молодий знітився зблід тремтів ніби його била пропасниця
Той Ганс-постоялець фотографію своїх кіндерчат щодня жінкам показує шукаючи співчуття а голодні обморожені італійці теж скаржаться на долю старцюють по хатах на собор моляться
М'ясо на їжу шкірки на одяг та взуття
Вона по закону податків не повинна платити
Га
І раптом у глибині лісу Дмитро побачив як на санках підвівшись на весь зріст пролетів Карпо Варчук
Хата шевця Омеляна Шкути сумирного клишоногого чоловічка в порваному єврейському лейбику з довгими-предовгими рукавами та підіткнутими під мотузяний пасок полами стояла на самому кінці посаду друга од краю при битій дорозі
Щось у грудях почало битись у горлі здавило
Мама не робили вигляду що новина їх не стурбувала запропоновану гру вони не прийняли стовбеніли опершись на граблі на їхнє гостроносе аскетичне обличчя впала тінь мені з дитинства був знайомий цей пташиний вираз обличчя який появлявся кожного разу коли мама були чимсь налякані заскочені зненацька вся їхня постать наготовувалася немовби злетіти такі вони були напружені й легкотілі порив до лету однак тривав недовго злякана птаха залишалася на землі мама стиснувши уста готувалися до оборони
Що ж ви геть-усе зрозумiли лукаво пiдсмiюється вершник
Ой пропали ж ми пропали навіки заголосили жінки
Солі ні в кого немає
Пан підстароста то відкривав то закривав рота втративши дар мови
Та такого щастя тільки раз на віку й запобіжиш
Дуже мiцний отрута алькалоїд
По землі як і ми ходять більше босі до сивих приморозків без взувачки по стернях та по грудках а там де будуть хочуть походити в білих м'якеньких панчохах
Освітлення було слабке всі лінії якісь розмиті
Що ж ти мені читатимеш Єретика
Мого батька фактично за мову й заслали
Тепер розмовляли між собою голосно нічого не прочуваючи
Володько миттю зірвався на ноги і без надуми кинувся на свого напасника
Розуміється принцеса дуже вдячна тільки сказати не може бо гордість у цієї дівчини більша за її вдячність
Федір Іванович готує піч для другого топлення піч оглядають може де яма на черені то її треба наварити може поріг підгорів чи жужель затримався треба піч підігріти мульди з вапняком чавуном та стальним скрапом підкотити одне слово треба нічого не затримати щоб за кілька годин знову можна було вилити у виливниці сорок тонн прекрасної гарячої революційної сталі
Батько ти своїй дитині чи ні
Заки вона вернула сутичка Герцикових козаків з Меншиковими драгунами закінчилася
произнес быстро Мазепа заметив расстроенный вид казака
Всі мовчали і ждали вряди-годи перемовляючись кількома слівцями
Кімната чудесна неначе вся в сонці жовто золоте затишне гніздечко
Палажка
Він відмовив тобі Чоро
Агей Хомо
Я опустив голову на руку заслонив очі рукою як недавно і мовчав
Ось тут зашморг
Зустрінешся з нею якась дивна або мовчить насурмлена або кидає сякі-такі слова часто й невпопад і квапиться випровадити нареченого
Важко було тут розминутись із ближніми але Степан терпляче йшов уперед лишаючи місто за виступами колінкуватого берега
Який же з нього десятий
З віддалі хотів глянути на Івана Каламаря
Ми шляхтичі з батьків з дідів
Нашою водою можна світ потопить нашою землею можна засипать волю всіх людей на цілому світі
В темряві просвічується борода Марка Григоровича
Ага почерк міг бути просто подібний але ж там був с п р а в ж н і й справжній підпис Миколи
До дверей А Нефодій Осипович
Літо
Вони йшли босоніж перекинувши через плечі вилискуючі од довгого носіння карабіни
На накази Головатого козакам щоб виступали з паланками до Слободзеї де Віт не звернув ніякої уваги й нікого з козаків не випустив
Ця жінка яка була для нього дивом чаром зводила милостиво спуститися до нього вона приїхала за своїми дочками вона поїде додому до свого чоловіка куди милостиво пускають і його
Антін наопашки як бувало парубком накинув діжурчину сховав під полу каганчика щоб не погас на вітрі і вийшов
Передні побачивши на галяві людей спершу напинили коней розгледівши знову весело засвистали й загикали підкидаючи догори смушеві клобуки
Вже не розумом не язиком вона приворожила його
І перша станція де можна перемінити коней вигукнув Спихальський Ми їх наздоженемо
Жили їм вимотать
Кожне наступне покоління шукатиме в народній творчості свого нового
А перед очима знову чомусь постали червоні купайла стогів і червоний вогонь зблиснув йому в очах
Тихо вiталися
Яким слухав мало їв і нічого не пив
Чи це йдеш на поле не питаючись мене спитав Лавріна батько
А мати сиділа на канапі розіславши свій розкішний убір на усю канапу і все дивилась у вікно
Хе-хе
Що ти робиш
Під чим байдуже перепитав начальник
Сьогодні зайшов до неї
Он там сидить та бідна Чураїха
Так і наше тіло од землі земля земного собі тяжару й корму прагне дух же шукає як би витягтися з того м'яса нагору але його той гній і ласощі тілесні зв'язали і не пускають це примушує ще більше того прагнути
Вона не відома нікому
Дорога то падала вниз у глибокі яруги то бралася вгору важкими петлями лягала на круті плечі горбів
Та не могла успокоїтися розбурхана думка її і сон не зліпав її повік на відпочинок
Про Байдашного та його сестру
Пішов би й сьогодні та пізно з усіх палат члени вже порозходилися
Куми вже не обзивалися не перечили бо бачили що Івана не переможуть і хотіли аби скоріше виговорився бо борше2 їх пустить спати
Здасться буркнув начальник спецвідділу
Твій приїзд допоміг виправити помилку якої допустився наш шановний каймакам
Звідки ж все-таки ця похмура меланхолія
Старшини нишком стали за дубом а під дубом сидить сліпий кобзар кругом його запорожці і гайдамаки
А втім Валентинові взагалі сьогодні не щастило це Леся одразу ж помітила
Мені весело
Будь ласка
На полицях де зберігалися дібрані на Юрин смак і вподобу книги лежав тільки порох і подертий папір
Залягли в лаву
А було небо і степ України
Але замість російських поштових марок Сашко обдарував гостя російською сакраментальною трьохчленовою формулою
Шарудячи травою пішли до рівної неширокої смуги льоду зрідка отороченої напівпрозорими опуками верболозу
Я розумію ступа тільки інша а товктимуть так само погодилась Марія
Тодi матiнко моя дме тут такий гост що хвилi встають як гори
Свекруха глянула на невістку спідлоба й промовила
Лише подекуди викреслювалися не дуже чітко майдани вулиці й двори цехів
Давно заключила
А полягають вони ось у чому минулого року гетьман вперше зважився облягти Чигирин і надійшов туди з військом одного ранку коли гетьман ще опочивав на пуховикові у похідному ліжку наметом раптом двигонуло аж затріщала велика тичина а далі пролунав дикий верескливий голос
Несіть ялинячта ще гукнув назад до варягів і посад-никових ловчих а Забаві звелів Розводь більший вогонь
В їх розмові багато гумору та ще й щиро народного цікавого сільського
Та що це зникла в травах тінь І вдарився об землю кінь
Авжеж
до того розгубився Іван Іванович що навіть випустив із рук окуляри які протирав своєю білосніжною хусткою Ви серйозно кажете мого
І може в тім викрику О аве Цезар морітурі те салютант
До нього стали заходити люде з різними справами та просити щоб за їх діло поперед поговорив з паном суддею
Може він
Пішла до ворожки а та дала зілля і казала пити
Позивався-позивався Давид та зневірившися зовсім що зможе вернути своє добро вилаяв старшину й суддів старшина кинувся його бити а Давид обороняючися вдарив його
Як тілько засне то ми його тоді насядемо зв'яжемо і в холодну відтарабанимо
Хліб усьому голова споконвічна пошана до святого хліба глибоко коріниться в народній свідомості
Згадувала як проводжала колись його до Рогатина а тоді розпачливо зустрічала дивуючись чому він не зостався там не сховався в степах чи лісах щоб не знайшла його османська смерть
Проте не так-то просто було вгомонити веселого Старицького
Кинувся у натовп
Тракторист ще обсипаний краплинками води пильно подивився на Григорія
Оксана здригнулась та одразу ж опанувала собою
Зал вибухнув оплесками
Що ж до обмеженості то не забувайте що й усе наше життя обмежене певним часом простором та умовами від нас у найкращому разі мало залежними
Не говори що в розмірі і в римі Твої вірші подібні Неджаті
Він нашвидку поснідав збігав у сарай і підкинув корові сіна похапцем засунув у торбину книжки
Ох якби я знала Що діждуся що побачу То ще б підождала
Звідки ти тут узявся лихий би тебе взяв
Отож відайте що більше супроти вас кричить і звинувачує аніж спершу коли не був зачинений
Цей представник субтропічної орнітофауни фазан дивно пристосувався до цього суворого краю жив тут множився і розкошував улітку в цих буйних хащах та й лишався на зиму добровільно великими масами навчившись переборювати п'ятдесятиступневий холод
Та ось нарешті Сейм
Так се він
Багато кінних вискочило з балки
Хто ж тут був
Всякому городу нрав и права Всяка имеет свой ум голова Всякому сердцу своя есть любовь Всякому горлу свой есть вкус каков А мне одна только в свете дума А мне одно только не идет с ума
Те кажу те самісіньке
Ні в мене нікого нікого немає я лишився один сам
Прекрасні дубові столи для письма книги в дорогих палітурках шафи чорні жалобні піаніно все це вивозилось із поважних кабінетів затишних віталень і торохкотіло по зіпсованому бруку до якогось будинку з голими поколупаними стінами серед яких незримий павук сотав брудну сітку глухої пустки
Рука механічно бігала по клавішах але він не чув дотику не чув брязкоту не знав чи і що грає
І таки ж гарна
Я вас не відпихаю і руки
Так ваша величність є кілька Ібрагімів
Кошовий пильно глянув на Воєйкова але той усе ще тарабанив пальцями по кришці табакерки
Нібито докази мають у руках
Штурман посміхався стоячи збоку й не радив це коштуватиме двадцять діб карцеру на півфунті хліба й шклянці води занадто дорога ціна за шмат заліза втратити рештки здоров'я тоді як його треба берегти для більшої мети
Розмови точилися біля Сосиного коня якого він годує зі своєї ложки
Тоді хтось подав думку
Ніхто не рухався
Де ж ваші панни
Лише тоді Журавель розплющив очі мотнув головою й сів на розкладушці
Галас дзенькіт брязкіт припорошуються легеньким шаром уваги
Вони добре бачили великого візира і ждуть від нього прочухана за те що не догледіли мене
К р а в ц о в
Там ціла безодня радості яка геть до тла знищила усякі біль острах безнадійність
Хіба тільки сусідній пан полковник або сотник подумає Ловись мов рибко мала й велика
На козацькі місця треба і їхати в козацькому одязі
На могилі сонно куняє ніби оберігаючи той давній шлях мовчазна кам'яна баба скіфський прабог
Ціна на хліб раптом підскочила і це так стурбувало Маланку що вона щоночі бачила погані сни
Він полотняні штани підсмикне соплі витре й як ушкварить навпри— сядки то таку пилюку здійме ніби два табори циган на батогах б'ються
Ну то вже хіба опісля а тим часом не везіть його нікуди і не обкурюйте
Діти уже сплять безм'ятежним сном
Нам дали сала огірків та хліба і відпустили
Тієї ночі довго Тарас не міг заснути
Отже ж тепер пан маршалок крутився і агітував між членами ради повітової щоб приспати так сказати в колисці опозицію против своєї пожаданої реформи
Тільки угорський король Уласло II над володіннями якого нависала страшна турецька сила мерщій зібрав хрестоносне ополчення з селян і немаєтних дворян на Ракоському полі під Пештом але не мав для нього ні зброї ні воєвод
Вже було не чорно а сіро
І ти б віддала його
Били міномети
І цар Давид був пастухом
Най царює над нами вовік Отой кедр на Лівані
На такий голос як колись учила
Отож до цього вранішнього процесу такого звичайного й загально обов'язкового вона потай додавала ту внутрішню непомітну на чуже око любосність що часто становить глибоке підгрунтя людських звичок ту любосність що народжується із давніх забутих дій із юнацьких нерозвинених прагнень обертаючи звичку в неодмінний ритуал життя підносячи її щоденну й непомітну до високої ролі основ особистості
Сусана Уласівна не пустила її й просила зостатись на закуску але просила якось байдужно
Володько був здивований
А він дарма що однорукий а дужий як катемлик
В її голосі й очах він вловив далекий відтінок того що запам'ятав коли в молоді роки зустрів кріпачку Наталю вивезену з маєтку решетилівського поміщика Попова
Стара тим і заручинам не рада та втішає унучечку вмовляє Чого плакати моя дитино
В серці загніздилася глибока пригнітаюча немов безконечна туга котру викорінити старалася я всіма силами
Охота гірш неволі як кажуть
І покотилася страшна звістка про загибель Ігоревого полку по всій Сіверській землі і застогнали заплакали люди від великої біди-напасті
Гошка вийняв із широкої кожушини дві німецькі фляги
Супроводила свої слова усміхом який здавалося вибачав все зло на світі
Почуття радости що витискає сльози зворушення
Насилу я трохи освійчивсь що вже не так дико мені між ними стало
Але де ж нам чорноризцям вести мирські грошові справи
спитав літню жінку солдат одірвавшись од великої гладишки молока
Інший повстав би проти цього свавілля вавилонян і неодмінно вдався б до захисту сільради тоді як наш філософ знайшов своє нове ім'я мало сказати доречним а навіть доконче необхідним адже був певен із самого початку що кожен справжній філософ мусить мати передусім якесь незвичайне ім'я що вже само по собі вирізняло б його з юрби та спонукало б до роздумів
Від чого мир погиба
Захоче дозволить а якийсь гедзь укусить його не за те місце не дозволить
Ти католичка я православний по-вашому шизматик
Усіх серця билися живіше ожиданиям незвісних небезпек бою і побіди
Берлін Гамбург море
Ото вже справді у кого доля а в мене дуля
Щоб світу божого не побачив коли я знаю де я і що і куди оце я зайшов
Він назвав моє ім'я від чого очевидно українська частина нашої радянської делегації діячів культури ніяково опустила очі не знаючи як реагувати
А що ж мені буде матінко
Дід сидів розплутував на колінах своє немудре рибальське начиння волосінь гачки поплавки
Чи варто ж нести таку нечисть аж на Печерське
Надто ж як задощить
Ось чому говорив Володимир чую брань велику бачу множество крові горе безлічі людей
Зате вже годують вас тут як свиней на заріз засміялася Хуррем
Все тіло здерев'яніло йому від напруження страх скрутив йому руки в задубілі обрубки
Він видний був понад всіх у тих червоних ризах ради крови пролитої великим мучеником якому належав цей день
Іди вже
Вельможний багатий у славі а на душі кайдани
Доброго здоров'я батьку кошовому гукнули козаки
Кожен думав своє
Ви ж бачились тоді з ним
Більше ніщо
А Джузеппе розповідав свою чергову побрехеньку
Не одного такого упертого бачив я
О Артемій і руки опустив протоєрейського хреста йому все-таки не дали
Що то ще за ймення
І в цей момент над городом знявся рясний вогонь перестрілка знову била тривогу
Сінам-ага крекчучи підвівся з килима підібрав поли товстого халата вклоняючись тепер уже не так перед Гріті як перед Ібрагімом повів їх у бічні переходи в темряву й плісняву
XVII
Півсотні доль понівечених напівживих зхудоблених
І вони його дійсно не били і навіть не товкли по плечах чого так боявся Андрій
Куди я попав
Впровадили молодого сердюка рослого й гарного
Сей свят град бомб не боится Ни клеветничіих стрел И хитрых мин не страшится Всегда цел и не горел
Слушай друже заговорил он наконец каким-то глухим угасшим голосом обращаясь к Кочубею мне надо скакать к Дорошенко
Ви будете часто приїздити з вашим Володенькою там таке чудесне повітря
Ось і два дуби
Було холодно вогко й безнадійно сумно
Ну прямо тобі не вмирав і не воскресав з діда-прадіда каторжник
В його очах горить багряно Якийсь огонь
Вип'єм зі мною чи побоїшся тепер
І тільки натяк на школу тільки місяць серпень доходив досередини мимохітно згадалася Ганка
Лише Добриня не рвав
Я маю дещо там з дочки-небіжки піди вберися там на жердці висить
Одразу за селом знов починається ліс
Сергій ожвавінши в подробицях розпитував про техніку фотографування це його зацікавило в погляду фахового
Остряниця на хвильку вмовк збираючись на силі
Ти люба не тривожся почав заспокоювати Кшемуський дружину що потроху приходила до пам'яті
Голос мала такий що здавалося можна доторкнутися до нього
Я ж свій отут а ти мене приймаєш як чужаницю
Терешко витирає рукою варги нібито з них можна стерти горілчаний дух виймає з командирської планшетки якісь папірці підходить ближче до старости
В неділю рано благословившись виїхали
А чи ви ж лазили в мої кишені
Й коли вона трохи заспокоїлася я сказав аби верталася й попередила нареченого що завтра буде облава в селі нехай утікає в поле або в ліс а наступної ночі вернеться на острів
Прощай мій товаришу мій вірний старий друже тихо промовляє він мов до живої людини
Це був Лазюк
Ну добре
Ироды
Марія хреститься дочка хреститься і тіні від їхніх рук скачуть по стінах горбатими страховиськами
По всьому Крушногор'ю співають в кожній хаті лісника де він перегрівався в хуртовини та завірюхи
Ну конику ну Ворончику виручай
Її фантазія розвинулася у такий буйний цвіт що його коштом придавились всі інші пориви і ніколи не побачили Божого сонця
Стефан Зизаній
Золотий вінчик прапора погойдуючись буде весь час поблискувати над головами бійців
Може й так
Потім настала мовчанка і все рушило наперед із місця
Тоді це була небезпечна хвороба лікували її здебільшого по-домашньому парили горло над чавуном із вареною картоплею одлежувалися на печі в гарячому зерні так і проситься сюди порада Павла Гречаного Тимкові коли той простудився у вирі Пареними кінськими кізяками обкладайся
А кому ж достанеться все моє добро коли тобі не треба
Великі довірчиві карі
Їй-богу мене примусили йти в поліцію їй-богу
Халтурник
Волимо говорити з Ярополком князем
Ви самi чи з усiм класом
Ватяна шубка Снігуроньки дуже гріла
Так ось і ходить по чужих хатах співає ворожить все просить щоб подарували їй черевички
Я згоджусь я визнаю все і так далі але не сьогодні
Тільки поприходили дівчата з пекарні Ганна й Мотря
Оце б'є яке
Ой як утікали
Думаю почитаємо
Превелика скорбота
Золотко
Почався молебен оркестра заграла гімн люди клякнули до землі
В добру путь Югино
Та що ти
Це тримало її на дусі Катруся їй призналася що Біблія помогла вона твердила що мужчини взагалі не знають мудрих доріг до пізнання добра і зла але їм треба помогти
А її очі здавалося що говорили Я тут свідок твоїх здобутків
Тетяна винувато зітхнула
Волосся густою хвилею розсипалося по плечах і виказало його чернечий сан
Я ніколи не був таким красивим
Потім таки зібрався і пішов захопивши її вінчестер
А згори сипле та й сипле витрушує душу з дзвіночків струже срібні дошки і свердлить крицю плаче голосить і сіє регіт на дрібне сито
Ой-ой що тут скоїлось —пошепки ні до кого не звертаючись запитав Мамура
I знову дiд пiймав
Стеньчині
одними очима питає вчуваючи незвичне хвилювання
Скільки ще доведеться зробити йому таких обходів
Ух же й скавчав проклятий
А я не знаю що в тім є смішного
Та коли зажерливість і підозрілість людська не мають меж то так само не має меж і людська марнота
У такі години з Кириком вірним товаришем тільки і єднає тебе тонюсінька невидима струна золота її напнуло між вами Романове бджолоня щойно прогувши в повітрі
Уривок цього роману був надрукований в журналі Червоний шлях №10 за 1926 рік З минулого
У кімнаті почалася розмова
Десь опівдні коли нова партія сиру вже була зварена вироблена і розкладена на полицях у підвалі сироварні а бригада Володі Яворського вибралась із задухи та смороду на моріжок щоб перепочити у затінку до сироварні завітав Клим Синиця
Хазяїни вертались з Лекерією Петрівною а за ними тупотіли наймити
Скажіть
А-а рибалка привiтно усмiхнувся до мене отець Гога Здоров був
В о з н ы й
Цвіт папороті об'ясняє він ще раз
Все те тикнув Андрієві в руки
Скидаючи кожух я подумав що так легко не знайомився з жодною дівчиною тим паче з такої сім'ї у білих панчохах
Він же не вірив Палієві
М е л а н к а Не можу милий
Видно що та котра носила її не одчула звідки до неї обзивався хтось
Воно виходить на бунт
На галявині зупинив її і захекано спитав Нащо тобі ця дражливість
Він кріпко стиснув її руку так що вона аж скрикнула
Земля України дуднить від тупоту орд революції
Батька я боялась він був такий похмурий
Олена плачучи
І панові засміється в лице приступить ближче й таке наговорить що пан наостанку руку йому подасть
Куди
Було таке
Угамуйтесь братчики каже до своїх багацько нам тепер роботи й без його
А старий додав злобно Онуфрій старий боже прости мені гріхи мої тут ударив себе долонею кілька разів по губах не гадає вже про ніщо як лиш се аби якнайбільше гроша збити
Ми знаємо кожен отакий вечір вже не повториться
Його змагало бажання подивитись але він подолав його
Клич же його чаю пити
Укупі вмираль
Хто се тобі сказав
Але ти заїхав і стоїш наді мною
У нас щось горить в селищі прошепотів до краю вражений Чублик губи у нього запеклись від спраги від всього пережитого за сьогодні
Половину шляху увійшли буде
Батьки стрепенулись скидаючи з обличчя якусь частку суму
Прежде усєво позвольте во фрунт стать і без темпов вам честь отдать а просто покланитца и добрым словом прислужитца
Ах ти гадюка крикнув Кшемуський і затупотів ногами
Тамара весь вздрогнул краска бросилась ему в лицо
Нехай злидні живуть три дні Я їх заховаю Заховаю змію люту Коло свого серця Щоб вороги не бачили Як лихо сміється
Реєстровська шабля розсікла йому плече аж до грудей
Нічого не чув
Підкотивши до нього колоду що валялася поблизу парубок сів і закурив люльку
З тим днем що сьогодні
Сам старий від того часу як осліп не виїздив з маєтку і взагалі не кидав своєї садиби й на кілька годин
Іноді слухаю вчені промови липового професора Гамбарського який очевидно в мене закоханий
Якби я не любив пана Шмигельського за його розум оригінальний то за слова такі Жезніцькому я дав би право побалакать з паном Яном за стіною
Та що ви намислили мамо
Жорж мудра рибка Якове
Біжи в оту хату напроти Він легенько підштовхує мене в спину стає на підніжку і машина кидаючи з-під коліс грязюку рушає
Од москаля кажеш на перевозі я так і знав що він рус втікач
IX
Блискавко палюча благала Галя притиснувшись до ґрат
Володимир Іванович перекидає весло на друге плече і допитливо дивиться на Григорія
Але мав її немало
Через пару днів ожеребилася і Гніда
Вы сами пане прежде об этом думали да не хотели обижать лыцаря вы сейчас и приказали что думали
Нехай поплаче може батько пряничка принесе
Вона вся витяглася ніби збиралася спурхнути мов пташка і летіти до своєї подруги
Чи може вмерти боюся
Добре недобре не нам судити аж скрикнула стара
Чому це не побачимось
Щоб ця печальна звістка не дійшла передчасно до Новгорода-Сіверського
Так-так казала вона Які ж конструктивні дії замість оцього віджилого сентиментального тьху гниль річардсонівщина карамзіновщина ходіння ви хотіли запропонувати
Кому поскаржуся на долю
Бо красен труд хоч рясен піт Бо жита дух медовий Життя несе у людський світ І людські родить мови
Тарасе що ти робиш
Він прочитає зараз що обіцяв ще розпитає трохи про ті далекі залиті кров'ю гори переночує і вранці рушить далі
Поспіши воссядь на колісницю заради істини покірливості й правди
Я не хотіла йти на досвітки
Так що ж з Омеляном
Їх стало троє
Досить
Ой думаю як незручно
Я полізу вихопилася Макароніна і не давши хлопцям опам'ятатися першою кинулась до найближчого дуба й подерлася вгору
Як ввійшов Петро з Пугачем генеральний писар повернувся до них і спитав
Їх наміри найменш передбачені їх напрямки круто і нагло міняються їх рухи різні й відрухові
В повітрі носилось щось важке й напружене в очах горів якийсь огонь розмови велись коротко нервово й не до діла
Пожалей ты моей юности
Засоромився свого крику-відчаю а чи не знав що робити в такому горі-відчаї облишив жону саму на себе й подався туди де лежав син
Тільки шлехт хвора вона в тебе
Це ж героїчна пісня якою автор кликав на боротьбу
Увечері того дня Улянка довго сиділа над папером
Макс майже не бачить як виходить Тіна
Аж черевики десь у водi загубив
О л ь ш а н с ь к и й I Свічку я скарати зараз мушу
Злита з хвостиком ця крапка невелика власне лапка
І князь несподівано відступив крок назад уражений незборимою зненавистю в очах сього скрученого юнака
Пока мы ссорились гайдамаки обошли со всех сторон и ударили
На обід
Що то він тепер пише голубчик мій шептала Рифка отворивши лист і напуваючись ще перед читанням розкішною ожиданкою І відтак зачала півголосом читати зупиняючись та з трудністю розбираючи слова Мамцю
Здогадався видно чом дописав те отрок але Ситникові не сказав натомість уголос прочитав йому місце де йшлося про книги
І хоч яким я був невеликим начальством де міг перевищував свою владу
Вуса вгору шапка-вушанка чортом набакир
Тільки як то його
За те що не виручили в біді товариша маєте три наряди поза чергою
Бо як не дасть князь Долгоруков дозволу то й гроші не допоможуть йому здолати відстань між Петербургом і милим рідним краєм де він не був дванадцять літ
Вважав і вважаю свої дії правильними бо тільки звідти ми одержували й одержуємо допомогу під час лихоліття яке впало на нашу землю
Що кінчили значить
Гапочку
Голова йде обертом
Але почекай перебиває мого героя Марфа Галактіонівна Справа ж іде не тільки про мадмуазель Люсі я маю на увазі головним чином дітвору
Отже є три причини котрі спонукують мене неустанно коритися
Якби хоч з трохи вищого стану то вже б і не жаль слухатися
Могила вже заросла травою
Будили не добудилися
Що це мало значити
І чого б це я до хати ходив коли дійниця переді мною
Я дивлюсь на дорогу і вона веде мене за далекі гони
Погляньте на людську юрбу й побачите що не лише поважні літні люди а й ще зовсім юні вважають що вони озброєні проти всіх нещасть і переконані що як окуляри їхнім очам їм не потрібні чиїсь поради одвічна мудрість людства
Мандрівника в пивниці ще не було і хлопець мляво сів до столика серед зали оточений навколо постатями й голосами що викликали в ньому огиду
І пан Адамек дерся по скелях гукав кричав плакав забувши що сльози то є невміння тримати себе в руках
Нічого хотіла посміхнутися побляклими устами але усмішка вийшла такою жалісною начеб мала обірватися плачем
Данилко сидів затятий і клятий після битви за честь роду прадід Данило блискав очима з-під кошлатих брів і Великдень був Данилкові за напасть бо стільки баталій скільки одбував він цього великого весняного свята вистачило б іншому хлопцеві на цілий рік
Здається вона ледве чи й досягає цілком до другого берега
Чистісінько батькова крутобровість
Хоч ти притаївся удаєш дуже зайнятого чинишся святим та божим але я бачу все бачу і розумію
Вам подобається збуджено казав він
Федя
Інститут же так близько
Ти не є ще таким
дегенерат
Це квінтесенція
За кілька хвилин Дев'ятий з револьвером у руці вже стояв на самій спеці під стіною облущеного снарядами будинку біля шосе яке недалеко попереду переходило в дерев'яний настил мосту перекинутого через Рось
Симеона Трегубова який вінчав молодих звинувачували в тому що він дав шлюб соціалістові
Того ж дня коли обмив тарілку і поставив на ослінець до відра перед очима спустився з стелі павучок малий мов мачинка
Забула як ще тисяча дев'ятсот дванадцятого року в тюрмі сидів
Я не бачив у темряві чи роззявив Павлуша рота але думаю що роззявив
Про війну згадували жили нею наповнювала вона все їхнє існування їхні думи розмови спогади сни і безсоння
Товариство розійшлося по куренях а далі замість того щоб обороняти Січ посідало на човни та й помандрувало на Дунай
Просимо Михаиле Тимофійовичу сказав поважний гість проспівайте послухаємо охоче
Це я відповів Сев простягаючи мені долоню
Горенько ти мов
Новиков повідомив однодумців про свою дружбу з Котляревським якого він морально готує до вступу в таємне товариство
Як нема
Першого гатунку
Його зворушувала трагічна покора всіх ціх приречених і вона ж його обурювала
А поруч інші шляхи
Чорт
Добре погуляєм
Полонянка не відповіла дивилася кудись повз коменданті
Залюбки оддала б усе своє живоття за їх
Замерзла грудкувата дорога раптом круто повернула вниз
А ти хто
Лица их были чрезвычайно смуглы с широкими скулами какого-то цыгано-армянского типа
А як везли у степ і вітер бавився новенькою солом'яною чуприною Куреневою й терся об його солом'яні боки він усе казав і казав здивовано
Загаласували вулиці
Там стояли столички з ласощами з ягодами з варенням
Бач ти тепер не та стала що була колись
Спереду кілька кіннотників везуть червоний прапор
Батурин так легко не здамо додав батуринський сотник Дмитро
А у вас досить гостей завважив Василь А я думав своїх сюди завести
Для Трояна настали гарячі дні дарма що стояла не дуже тепла осінь
тихенько й несміливо озвався Львов
Посли прибули на Україну з багатими гостинцями гостинці польські були загорнуті в килим турецькі в дорогий шовк а гостинці московські
Індійський гість
Здавалося в тих чорних западинах сидить хтось і пильно стежить за нами
Цілував ігумен старця інші монахи нотихо цілували його руки поли сіряка його
Купол тримається на тих арках нависає над мечеттю божественною сферою
Весна хоч і рання та непривітна якась
Села тут і не бідні але вигляд їх надто простацький
Вона прокинулася лякливо й оглянулася
Тут до тебе прийшли Василику
вигукнув Янь
Із великої церкви повернули наші прочане до печер
Згодом і зовсім пропала
Вода збігала з нього струмінцями темнячи деревину під головою в жолобку набігла калюжка
Звернули з шляху і погнали уліворуч
Бач ручки до мене простяг до фронтовика до парторга
За ці години ми зробили безліч винаходів що моталка з жовтою ручкою на дві хвилини скоріше змотує не дряпаючи плівки що малий барабан хутчіш крутиться біля нього витяжна труба і плівка на ньому сохнучи зберігає нам кілька хвилин що ацетон для склеювання шматків плівки треба трохи-трохи нагріти в руці і багато іншого що тепер здається зовсім дрібницею а тоді відогравало велику роль і впливало непомітно але вперто на наше полювання за хвилинами
Що ж улаштовувати й перевіряти
І він сам так звик до її господаря що йому навіть незручно було б який день цукерок не купити
Не побачиш ніколи
А на вулиці i на торговиці крик шум гармидер вози скриплять колеса туркочуть коні гримлять копитами свині квичуть селяни гойкають одним словом клекіт такий якого наш Микита i в сні не бачив i в гарячці не чував
Божа
Щастя що Василь був дома
А-а соль
Ось чому я прогнав Володимира
Ніхто так як Васильківський не вмів передавати барву неба
сказав наче сам до себе і став читати
Завтра почуємо від нього чудову поезію громовиця
Не встигнеш зарядку зробити уже мерщій хлопче до навчання в класи де ждуть тебе хащі таблиць екрани лоції всяке хитромудре приладдя
Лягла зима
Обережно заглянув до дупла й раптом в обличчя вдарило шумом плюскотом крил і якась налякана птаха вирвалася звідти на волю війнувши в очі порохном
Ольга почала реготаться а за нею й паничі котрі чули той жарт
Невечір колишній стрілець людина страшно озлоблена на поляків
А вам якеє власне діло до Гусакового розуму
Коцюбинський не бажав доводити дискусію до можливої сварки розуміючи що Грінченко однаково ніколи не визнає хибним свій шлях
13 Ханєнко Микола Данилович 1691 1760 український поміщик генеральний хорунжий 1741 1760
Найтяжчий злочин стрiляти на вовчiй охотi в щось iнше крiм вовка
Українська старшина і взагалі громадянство не розуміючи того що повернення на Україні до старих порядків зроблене не з переконання в потребі такого повороту а тільки з ворожнечі до вельмож що стояли біля влади за часів Петра І раділи мов діти і чутка про полегкості на Україні незабаром дійшла й до Січі Запорозької й підняла там вплив Малашевича та прихильників російської зверхності так що того ж року 19 жовтня кошовий отаман Павло Федорів за згодою товариства послав до нового гетьмана листа з проханням поклопотатися про те щоб цар узяв запорожців під свою руку
Чи є діду стиглі кавуни спитав молодий Радюк
Мелася почувала що її неначе точить в серні якийсь шашель ворушиться щось неприємне й надокучливе
Як же ти свого загнуздала
Я вiдриваю голову од землi а бiля мене аж перехитується од смiху Люба у її руцi погойдується чимсь напакована торбинка i дiвчинка кладе її на те саме мiсце до якого тиснулось моє вухо
Нащо вам знать каже Грива
Дід наморщив лоба
Руки отак ноги підбери
Дякую вам за пильність вашу
Бо грек не розгубився Судко
Він їхав поклавши кунтуш на холку коневі звісивши ноги в один бік
Ми не дуже помилимося якщо назвемо мозок нашим духовним шлунком
Україна завжди викликала в мене інтерес
Так це я вмить
На ґанок вийшла Мокрина привіталася солодким голосом крізь складені бантиком спиті життям губи
На всіх розлилася царська благодать
Бжозовський вже зовсім сивий витріщив на нього свої здорові очі й здається був ладен з'їсти Миколу очима
Не велика важность сказал полковник вопросительно посмотрев на Гадюку
Непокоїлось серце стискалось на холоді розігріте за дорогу тіло
Може й квіти купить
Мабуть він не шукав дісталося йому у спадок
Довго схвильованим поглядом проводить молодиця вершників
Яке свято
Поки вони стояли зупинившись у сутолоці з воріт виринув ще один десяток зв'язаних напівголих полонеників його завернули ліворуч і повели понад ровом
Нур польтавка
Ні голод ні спека ні холод ні інші злигодні цього важкого шляху не гнітили його так як спогади про цей нещасливий похід про страшну поразку про втрату війська і всієї зброї про те що ціле крило Руської землі Сіверщина лишилося оголене без захисту військового
Натовп дійсно зупиняється пробує супротивлятися але побачивши що годі повертається грудьми до ворога
Хочеш одружитися
М а з а й л о
XII
Оці-о люди танцюють святий танець сарн
Студенти ваші вірші напам'ять знають кожен в кількох примірниках переписав і розіслав знайомим рідним і Кобзаря і Гайдамаків
Що вам треба холодно спитав той
Хороша назва
Я хотіла щось відповісти але саме в цій хвилі створила мала Катя двері і звертаючи головку в тітчин спосіб до мене закликала
Пан Борейко без кульбаки охляп утікає
Всі рухаються
Чи ви тепер у отпуску чи як
До містера Кенана підійшов чоловік у форменім одязі й зробивши чемний жест рукою запропонував йому йти за ним
Ідіть додому
I ось вони вийшли у двiр.
Я був вражений остаточно
Товаришка Уляна й досі роздмухувала самовар
Розуму для цього великого не треба
Руйнація й запустіння панували в ньому
Але суть її завжди однакова в людській психіці запановує єдина ідея чи єдине якесь чуття абсолютно безглузде якого індивід розумовими способами не годен здихатись
Її-богу я вже хотів витягти з кишені сірники та здалеки приставить до вчительші
Ні ні геть звідси
А хоч і порвалось може своїм приходом ще гірше вражу її
Якийсь сучий пасинок напевно жарти строїть на мушку ловить здалека
Я нишком зводжу трохи голову вслухаюся
Боже мой
Можна мені сісти з ногами на канапу
Та з вікна їх сучих синів
Вглядівши його нагло перед собою торбешники до того перелякалися що Максимові стало їх шкода
Не ощущал возженія в крові
Ерудиції вистачає на один день дотепів на один вечір вільнодумства для розмови наодинці з жінкою якій хочеться сподобатися
Так славний повелителю трьох суходолів
Куди це вони ведуть нас
За три місяці вони повернулися привізши ворохи рецензій
Що ви кажете
Він скрізь бував скрізь нишпорив знав де хто буває в гостях що робить хто з ким змагається хто з ким полаявся хто з ким кохається
Будьмо
Земну вісь це складніше
Але її зупинила Неля
Тут і навесні Усе безбарвне зниділе і сонне
Старець ідучи під гору втомився
Скрізь по горбу біліли людські постаті подзвонювали мантачки шаркали коси деякі ниви вже було впорано господарі звозили з поля копи
Коли хочеш сказати ніби моя Вільтруд уже нагородила мене рогами то помиляєшся
То в мені обережний одноосібник дивився
Позвольте ж мені тепер напитися з вами чайку укупі може і поїмо чого
Зовнішність Джузеппе була виразна легенький пушок на майже облізлому тім'ї чорні широкі брови що намагалися зійтися десь посеред лоба гострим кутом та не вистачило їм снаги й волосся під носом примостилися тоненькі вусики дуже схожі на брови хіба що більш вишукані все підтримувала могутня нижня губа що своїми розмірами тільки підкреслювала недостатню розвиненість підборіддя оздобленого невеличкою ріденькою борідкою
Аякже
Ну а ви вдався до найменших завжди були у нас добронравними отрочатаИг гадаю такими й будете
Люде стоячи у воді мусили держатись цупко борту щоб їх вода не змила у море
І постріли не спинили
Називний питає хто ти що ти
Кирпа зробив останній захід і так схопив сокиру що трохи було не зламав спіткнувся і впав
Отець Тарасій знов загерготав по-індичій
А раз твiй дядько не мiлiцiонер i не прикордонник значiть вiн контррозвiдник
Тату
Добра кропива
Хіба це не блискуча рисочка нового побуту
С т р и б о г один із головних богів у східних слов'ян бог вітрів
У мене нема ні кого на всім світі до кого б я хоч думкою могла прихилитися крім тебе одного Геню серце моє
Знаю
Похопився чисто вогонь
Гине
Але Ілля Муромець не злякався того розбійника іде просто на нього стріляє зі свого лука стрілою гартованою поціляє розбійника в око і здобуває право на переїзд і на всі скарби Соловія
Добрий вечір кумо
Коли це двері з гостинної одчинились
Змивав штрафною кров'ю й не змив
Безгоміння
В день Хизира під дощем саджають коло будинків плющ щоб усі хворощі з господарів вийшли як плющ обів'ється довкола дому
Ваші ж такоже деревляні лише не стругані а помальовані на дошці й на стінах
Мовчать
Це правда зiтхає дiдусь
Але наскiльки я знаю i ти сам кесаревичу менi говорив що кесар Петро хворий
Так уже ж е Мадагаскар
Може й є воно десь у лісі а може й нема
Мадам Фур'є вранці ходила на ринок в охотний ряд розкладала біля себе барахло що залишилось після революції вази мереживо всякі дрібниці що їх ніхто не купував а вона думала куплять
Почала її тоді вмовляти
Чекайте Ось знає Никодима особисто
Ледве вимовив я ті мої слова він уже зблизився до мене
Не знаю чому в тих мандрівках я часто думав про діда й про ті його зшитки
Диви всі там
Вона підійшла до шафи але взяти звідти нічого не наважилася
Часом писані поспіхом на куснику паперу олівцем або ручкою
Несміливо підійшов і пояснював що спричинило смерть
Пане
вбігла між челядь і виголосила свою тривогу котрась із сердобольних жінок
Грошей тих мов кіт наплакав а стільки ж усього треба і харчів і одежі і всілякого припасу
І наїжджає на мене грудьми коня їхній блискучий капітан і кричить мені
Хане
Андрій з усієї сили намагається опанувати себе сідає
Йдуть і розважають
Небо занеслося чорними олив'яними хмарами
Горіли несамовито в танцюристів очі темніли розкриті роти руки змахували в такт і зчіплювалися з руками партнера в тісні нерозливні обійми падали танцюристи
Як йому хочеться
Гаразд
Я малював усе паровози та вагончики в трипалими людьми
Мезамір і так і сяк із тими що заступали до нього путь дарма
Вона засвітила світло почала нарікати а притім нишпорила по всіх полицях щоб зібрати щось доброго для свойого любчика
Такий жвавий як рак на греблі
А вже ті народять синів
Леванти-на чула як він замкнув і другі двері
Нехай вже дочки співають сказав професор і пішов знов до свого кабінету
5
І зникне мов туман навіки морок темний Що блазні славою та честю величають І приобщаючись релігії науки До всіх народів ми простягнем братні руки
Зараз увійдуть
Ні хвилини
Може це й так коли вона приголомшена настільки що вже не може мислити сприймати того що її оточує
Безлiч Максимiв Валер'яновичiв дивилося на нас звiдусiль
Тепер Колегіум хіба що звався так як колись
Ні не любить
Коли біль уставав віддихала мовби на світ щойно вродилася
Цвітуть осінні тихі небеса
Потім нашого брата добавилось пішим строєм нас погнали на Миргород загатили нами всю територію мукомельного комбінату де вже через тиждень ми почали мерти з голоду
Почав було викликати арештанта замість ночі вдень але скоро зрозумів що це нічого не дасть
Жінки порались в городі вив'язували з вузликів насіння й висаджували з пристрасним запалом в нагріту весняним сонцем землю
Слава богу
Від одного пораненого дізналися що то справді був наїзд тільки не гайдамацький а лядський
Ну-ну нехай
Від самотності
Чим же я можу їй допомогти
Повітове староство не дало дозволу
Весь білий
Та як же ти його побачиш
Вона стала до його дуже ласкава
Значить нікому отже вона не потрібна і ніщо видно не потрібно крім панегірика
Друга жінка
А таки надіюся що тебе коханий графе наверну на сю спеціально на сю революцію
Може оці татари врятували Марка від Перехрестової шаблі
Тятенька говорять што за Оксаною Антоновной і приданоє должно буть какуратноє і денєжной копитал
Час буває або пустий цiлий рiк без подiй або тiсний вiд рiзних пригод що налазiль один на один i валiлься як снiг на голова
6
Але вість тота якось не дуже втішила Готліба
Верно польский шпыг какой-нибудь прибыл сюда на разведку разузнать о чем толкуют на Запорожье
Маємо повинність перед ромеями і маємо повеління від ромеїв
Ніжно взяв її голівку шкарубкими змозоленими руками осипав обличчя поцілунками
Не кажу що нам тут погано але все таки дома є дома
Не журіться Маню
Не сходяться щось турбувався Марко
Вiддайте менi
Ведь Христоня все равно что дед Штавло
А тепер коли й ця послідня надія розвіялась він став на вулиці мов прибитий не знаючи куди повернутися
Степан
А я оце думаю всунутись доконче в ті будяки бо їду на курси одрубала вона
Речи їм хай перекажуть своєму вождеві руси ніколи не б'ють безоружного
Стій і жди
Ваша милість Україна повстала
Так ось він який Ваня Сметанов
Якуб встиг накласти йому нову пов'язку і гострий біль у ранах почав поволі затухати
То й добре промовив Ант
Люблю я его маменька больше всего на свете вот хоть сейчас в могилу лечь
Знайдуть
Злий ґеній лишився в дурнях
Ненавидів ту жінку ще не бачивши коли ж побачив то зненавидів до могили
І вона вперше побачила його сльози їх не вичавив з нього навіть присуд а вичавило кохання до неї
перекривив
Так якщо то може б допомогли
Перша оцінка дещо побіжна розумна і моторна
Можливо це й є причина що так ось сталося як є тепер
Вона немало сама постаралася поти довела діло до згоди
Як же начитав що конотопським сотником настановили не його як він бажав і щиро надіявся і з тим і Забрьоху скрутив з сотничества а з другої сотні узяли судденка Дем'яіа Омеляновича пана Халявського та й письмо упустив і голову похилив і довго думав думав далі підняв голову та й каже собі Дарма підіб'юсь під нового та й буду над ним орудувати
Це якесь диво а не молодиця обізвався пан Суфщинський
К р а в ц о в
В ворота в'їжджав богуславський візок обшитий лубками
А чи віддасть цій справі свою розважливість і енергію Павлина
Так як i всi
По-перше не діждеш
Хіба ж у нас нема православних шкіл
Готліб в готелі ходив по своїй світлиці взад і вперед роздумуючи о своїм щасті і силуючись бути щасливим
Узялися будувати школу
Зате Марко не хотів зразу показатися
Уже і в ніч пішло а вони все плещуться
В кінці літа знудьгована султанша заблукала до тої скелі з орлами довго стояла дивилася на ув'язнених велетенських птахів
Густі сиві брови низько понависали й закривали очі а з-під їх і тепер блищали темні як терен очі
Й одразу відчув як Ява наштовхнувся ззаду на мене
Потім усі вогники десь позникали а Максим раптом відчув що він борсається по коліна в воді
Не сердься на мене не вiдворочуйся не затуляй очиць твоїх бiлою рученькою дай її менi сюди нехай пригорну її до свого серденька та тогдi хоч i вмру коли тобi невгодна щирая моя любов
Йому знайомий цей стан то інстинкт самозахисту зумисне притуплює нерви заощаджуючи їх бо ж їм належить витримати занадто великі іспити перед ними будуть занадто реальні жахи і небезпеки щоб ще шарпати їх жахами уроєними
Напевне
Та й хіба не однаково чи та копійка у кишені теліпатиметься чи піде на обчество папуші тютюну не купиш на неї так на чортового батька вона мені
Т и м i ш
Гей люди ведіть його до дерева
Може дехто й кидає відповів спокійно Нестор незважаючи на її ледве замітну іронію а помовчавши додав Під час місячних ночей як хоч би й от таких як нині душа моя неначе багатіє неначе одчиняється для чогось когось-то неначе розширяється
Казна-як доля чоловіка ворочав каже собі
Проте його одразу ж знайшов Мокрицький
Та в скриню до Ївги перейшли
А крім того у мене будуть свої вимоги
Ці зустрічі твердить С М Дутко надовго виводили зі спокою Ольгу Франко
Грецькі й болгарські ікони відомі Косьмині не задовольнили його там богородиця була надто неземна вигадана не така якою він уявляв заступницю-матір
Біда як двері наглухо заперті
Він був батьком п'ятьох дітей посідав дім і був цісарсько-королівським урядником
Не знаю не знаю
Його послано в далеку землю козарську до короля Данка
Знали тільки Рюрика
Нiчого видержимо до аеродрому кiлометрiв з десять не бiльше
II
Ізбави Боже душу мою від крові молився сивоусий дідусь спираючися на кийок
Каже що це поможе знищити розсадники довгоносика і потім кури вже не будуть зривати молодих листків буряка а лише шукати шкідників
Внутренние достоинства Степана Мартыновича были в совершенной гармонии с наружными
Може коли ще побачимося
У кого брали
Хата на Драгомановій горі за тридцять літ відтоді коли зустрічався тут Панас Якович з друзями похилилася вгрузла в землю мов стара бабуся під ношею часу
Як я женився то ти ще на припічку й каші не їв
І коли вона запевняє що нічого подібного нема то він їй ніколи не повірить бо інакше б вона не віддавала так багато часу та енергії тій праці
На оту зманіже-ну здохлятину
Нехай тілько одно колісце трісне розпадеться само в собі то й цілий ланцюг розпадеться одноцілий його зв'язок розірветься
На бійку полонених ніхто навіть не глянув
Руки й ноги похололи
Коли вже поверталися назад я золотого каменя в торбу кинув аби мав що батькові показати
63 Так бідна з горя говорила Дидона жизнь свою кляла І Ганна що їй ні робила Ніякой ради не дала
Люди жнуть або косять а її Андрій іде стежкою ремінна торба через плече бриль на потилиці і ціпком вимахує
Він дума один із другим що як пан втік то вже й пропав
Та ніякі марксизми товаришу Кричеєв не можуть виправдати звичайнісінької людської глупоти
Так вже мабуть дав господь милосердний
Вночі вони всі троє думали одне про одного і переконували себе що основне в їхніх стосунках любов
Під скелями сіріли намети з кошми
Ця песимістична думка осідала його весь час поки він бадьоро провадив лекцію але скінчивши хлопець зразу ж відчув притому від довгого напруження голосу й потайного хвилювання
Я такий Єрема як ти Барабаш
Хоча весна теж не мед голові колгоспу та швидше б наступала щоб справді не довелося на мотузках підвішувати худобу
Сміється
Не один я сиджу в Києві є там наші купці і крім мене двори їхні є на півночі Русі в Новгороді
Характеристичні ознаки Р Штора кривий на ліву ногу зріст високий темно- сірі очі тонкі вуста
За тобою сьогодні питала Ганка
Та ще й за відьму підхватували інші
Вага на вагу
Тому хай вони вб'ють шах-заде і його синів щойно візьмуть їх у свої руки одразу ж перед Аллакапі так буде дотримано вірності султанові і шахської обітниці
Що з нього буде далі бог його знає
З ними постановили поводитись якнайгостріще
Вогонь
Входить нахмурений Безбородько пальцем кличе Гайшука але той заперечливо хитає головою тоді Безбородько погрожує кулаком а Гайшук простягає йому батога
Ти бачив
Може Москва свої війська на ляхів вишле от що
Драстуй запашне життя
Пройшло міцне літо міцна мужність
Усі вони трималися вкупі жили ще спільними спогадами про домівку та про запасний полк
Навіть самі допомагали йому розв'язувати й зав'язувати папки сторічної давності
Сулейман не міг дочекатися коли зможе лишитися з самою тільки Роксоланою і водночас боявся тієї хвилини бо вона була тут єдиною людиною від якої міг почути тяжкі докори і за свій невдалий похід і за все вчинене в тих землях де пройшов його кінь і найперше за Ібрагіма
Та ви просто глузуєте
Тільки тепер збагнув що весь час думав про те що робиться через дві кімнати од нього
Веремієнко підвівся напустив на себе суворості
Так є
Вождя тут нема
І панна злякана бліда Його в сльозах од муки будить
Може вам чого треба
Зараз тобі дадуть свіжого коня бо твої такі загнані що годяться тільки на м'ясо
Маю іти в Пасаж на публіку зітхнув Тарас
Всім щукам щука
Уже подумав зважив скипів Тарас
і ніяких наймитів не хочемо мати в себе самі собі хочемо бути хазяїнами і робітниками
Третьої не дам
А вiн ухопив мою душу мов кат i потягнув її на протокол наче на шибеницю
Це найяснiший пан наш воєвода Вертається з Дiвочої гори Де бавився шляхетським полюванням На кабанiв та на газель лiсових
Пора
Галецька й од себе просила й благала його зарятувати її в біді знайти для неї службу в своїх заможних парафіян
Як бути з такими
Вона лежала на ложі в кутку землянки що вимощене було з трави під нею була звичайна ряднина твердий узголовник в головах на долівці поруч стояло цебро з водою із Росі кухоль миска з юшкою
Солодким хлібом пахнуть відсирілі стерні над сивою пряжею туману коливаються лише верхів'я дерев наче відрізані вони від стовбурів
В дорогу треба було пускатися підвечір щоби до дня доїхати Янівського лісу
Вислав князь Любомирський з Попонного двох чи трьох жидів на розвідки обіщав велику плату та жидова так боялась гайдамацьких лап що повертілась трохи поза містечком та й вернулась ні з чим
Не до ваших ідей тут
Як став змалечку біля товару так і досі
В ці дні Коцюбинський був знервований
I знову-тихо
Куди йти
Тут Хомо діло принципу сказав Тарас
Ну знову ж провалишся каже Таня
Все це Криленка збивало з тями
Вони рубали м'ясо величезними ножаками важили на терезах жовтого кольору вигукували Візьміть одну окку за одну аспру
Я від сеньйора таємниць не маю
Чути музику й застольнi пiснi з сумiжної зали де бенкетує Воєвода з гостями
А вже вiн iшов iз Людної палати мiж рядами бояр що розступались перед ним сивий старий але ставний мужнiй Баян у бiлому одязi з цимбалами в руках
Моя душа була переповнена харкотинням блювотою смородом срамного місця любаски моєї Яни
Та ми поріжемось дурко
Марку Арсене ходімте
про степного сизого орла
Мовчанка стояла в хаті
на грудях склав благально руки Костомаров Я хочу ще пожити у Петербурзі
Євгеній настільки отямився що міг спокійно придивитися їй
М о к і й приголомшений
Бурда а не ліки даруйте якісь помиї
Червоним чорним вишиває Мені життя
почулось десь із купи робітників що почали збігатись звідусюди
І як
Йде далі Василь Іванович мугиче собі під ніс щось божественне хазяйським оком по селу роздивляється чи немає де непорядку
На дверях був намальований Авраам з здоровим ножем в руках що налагодивсь заколоти на жертву Ісаака а на других козак-запорожець з пляшкою в одній руці й з чаркою в другій
З Ганною
Сласно вгризається лопатою у вогку шкіру землі й вириває шматок за шматкам
Вчителька
Ані волі ані сили в тілі ані пам'яті якоїсь
Невже не розумієш здивовано питає мій герой
Але так він розповідає про всіх
Це вас не обходить холодно відповіла дівчина
Да
Господи ти боже
Тепер помолився вкрився кожухом і заснув безжурно
А щоб тебе кров гаряча спила брехухо кривошия
То слухайте ж кияни То слухайте ж брати всі цехові Кравці шевці золотарі рибалки Ткачі зброярські цехи ковалі Перекупки хлібниці теслярі Кушніри бондарі та кожум'яки Мужі громадські славні і міцні
Князь Костянтин постукав у браму держалном шаблі
А до управи прийду тоді коли отримаю наказ справника за його підписом та печаткою
V
А хочеш Захарку похмелитися
Не знаю вiдки менi стрiлила до голови така думка що вiн може їсти жаборину
Подивився на чисту пелену снігу а тоді написав пальцем великими літерами
нарешті відповіла з одчайдушною рішучістю панна
Звідки в людині береться
Та он же
Ні
А ще буде третя й десята хай пошле могуття своєму воїнству аллах
Не про це треба думати
Гр-рупи р-рівняйсь
То чому ж не хочеш Тодорики
У мене кориш практика
Писар
Слухайте вчиніть іще одне злочинство
Це і підірвало його статки і здоров'я
О хіба ж ви не пам'ятаєте
Дуже мені прикро що мушу перервати вам вашу приємну забаву але
Смерть неврастенії
Старий дожидав як дожидав
h1 Чорні маки h1
Тодi я збиваю в козуба вершечок i висипаю ягоди в рот
Закон вітчий і дідень не дасть мені переступити рід і кров рідну
К о п и с т к а
Г о с т р о х в о с т и й авторитетно
Де санпункт підвів голову боєць
Очевидно
Боже дивний і великий що відкрив мені
Див наприклад притчу про багатого й Лазаря Євангеліє від св. Луки 16 19—31
Султан так само як і його великий візир уперше в житті брав участь у битві бо знав що на цьому полі вирішується доля його імперії коли його перемога тоді може царювати далі коли ж поразка тоді не варто й жити
Дівчата ие відставали від хлопців натирали щоки калиною квасом а носи сажею обмінювалися одягом та й той вивертали коси заквітчували стрічками
Я стараюсь бути якраз справедливим об'єктивним я слухаю тих і тих а хто з них має більше рації це не нам мабуть судити
Він і далі спав міцним спокійним сном І снився йому степ запінений ковилою підпалений червоними тюльпанами і висока могила а на тій могилі двоє козаків один молодий а другий вже літній у лихій одежині але при доброму риштунку Молодий то Лаврін а літній хтозна бо зорив у степ приклавши руку дашком до чола ніби ховав од нього свій вид
роздався глухий голос у темноті мов виривався з-під землі
Наче з-під землі з'явилися біля голови Бобешко й Бобинець
Але голова поклав йому руку на плече
Паче всего здоровье береги чижик тебе его не разыщет коли потеряешь
Чекали на нас
Якi це люди зiбралися в гущавинi садка в цьому глибокому яру
І лишилася від Горбуші тільки ота каплиця на сільжькому цвинтарі
Про своє дитинство і юність він розповів так нібито прожиті роки не перетворили його самого на нову людину
Гострий позир його очей чогось нагадав Тодозі жорстокі гострі Єреміїні очі
Оддай годинник бо я загнувся бо сам не знав що робити
Усе на світі їй хотілось знати доконечно про все мати свій суд
Непорадний його задержав
Народ нетерпляче гудів
Бе же ту Марія Магдалина і другая Марія сидяще прямо гроба
I стало шкода коли вiдра були вже повнi
Рано встаєш коня наповаєш
відповів я з трепетом відчуваючи як до мене підступає ота наука з невідомими гегелями
Дядьки збивають коси кладуть серпи
Значить вчора не встигли все оформити і закінчують сьогодні
Ходім те сказала вона і підхопила одною рукою свого Славика другою Степуру
На стіні коло дверей на картинах чорніли постаті якихсь архієреїв та ченців в клобуках та мантіях
Було ж таке а чим це відрізняється від того
Лиха година возила б тебе
Де ж пак
Мирон не рухаючись скоса подивився на неї
Наймемо пiдводу коли можна буде припряжемо свої конi i так доїдемо до Києва сказав Виговський i побiг конем до хутора
Високі тонкі козаки з тон-ким станом так переплітались між собою як-от переплітається тонкий очерет коли ним колише вітер
На кожній станції тільки й чути
Будемо видіти
Цiлує його
Налагодити такі хороші такі милі такі прості взаємини з Вер і тоді раптом попсувати все
Ніхто не дивується його силі його тихому завзяттю бо в кожного є своє діло власне
І щоб вільно було кождому думати що хоче і другим говорити що думає
Кругом усі були свободою п'яні
Хвилі закружляли чорним гайворонням піною билися об човен і котили пісню широку як Дунай
За яйабашами з'явилися пишно вдягнуті у височенних долбандах чауші та чаушбаші їхні баскі коні були покриті парчевими попонами уздечки сяяли позолотою а сідла сріблом
Вона поблизу тут служе
Ах Дорька щасливий
Небо тарарахнулося об забруковану землю червоні скалки сипнули увсібіч
І знялась на лікоть з ложа На м'якій долівці І вліпила в Кантемира Злякані зірниці
Дід глянув і стрівся очима з палкими Чіпчиними
Обмотавши й остаточно доволі густо павук колов її від часу до часу зближаючися й віддаляючись
Вона либонь щоб очі одвести
По тому Лавріна тільки іноді кликали до церкви пофарбувати бокуни та двері розмалювати держална для хоругов малювати ж хоругви та ікони замовляли богомазу Самарського Миколаївського монастиря або привозили їх з Києва
Ти маєш такого вчителя як Карл Брюллов то вчися в нього оволодій своїм майбутнім фахом у повній мірі
Отак за звичкою стара свекруха бубонить невістка без серця огризається для годиться чоловік репиняє але й відчув одразу що в цій хаті траплялось щось незвичайне коли й тюрягу згадали і різки якими молодицю вчили
А сили було як у діда покійного у старого Сірка колись підкову розгинав руками граючись
Можна сподіватися що цього року влітку вона розгориться знову
Зараз перший із них із страшною силою своїм острим рогом ударив об одну купу на якій стояли монголи
Бачив ждуть що ж скаже на їхнє одкровення високопоставлений зять намісник Фракії і прилеглих до неї провінцій Мізії Дакії
Чорне густе волосся на голові було примазане аж лисніло
А він знає що вони мешкають разом
Урожай того року не густий вдався всіх обдур-ив з копти ледве-ледве по три мірки вибивали
Погано дивишся коли не бачиш
Сковорода обняв його за плечі і міцно стис
Да ведь это же тот самый пан за которым Галина гинет которого к ним на хутор дикий конь принес
Чого витріщив баньки
Вскочила нянька й оповістила що вже подала самовар
Феноген поцілувавши його в руку бере покупку
ПОХІД ЗАПОРОЖЦІВ НА КРИМ
Гм
Звичайно кажу Роман-степовий був людина непересічна натура із тих хто у творенні постійному щоденному знаходив сенс свого існування на землі
Ха-ха-ха засміявся Сірко
Пузир
Хустина оповідає як доводилося робити в степу і мокнути під дощем до самих морозів
Не можу
Це не якісь там могутні скелі це дві кам'яні плахи рівні й гладенькі по яких протікав річка
Яка рівна струнка постать
Люди оглянулися на всі боки підвели голови вгору але всюди було спокійно
Стрічний дідок з кругласто підстриженою борідкою ніби крейдяною ставши коло вокзальної стіни розгорнув папірець і почав їсти якийсь кусник їв їв а тоді враз спинився не може далі
Душа покійника з дев'яти днів по смерті й до сорока прилітає до хати воду пити
Б у б л е й н и ц я
Бульба з синами зустрічається пішло по двору і з усіх кутків зразу позбігалися хлопці й тісно оточили цікаву групу
Та й долетіла через який час три місяці
Еге ж утекти
Старий протопоп став перед образом і старечим ледве чутним голосом прочитав молитву
Треба б нам доконечно заломить отих міських буржуазок щоб не дуже-то пиндючились перед нами обізвалась Мелася
Вітаю ще раз обняв і знову поцілував
Будьте ж люди
Тихий соковитий вечір над усім перепнута зеленава баня з рожевим присвітом із-за лісу ніч поволі висуває шматок місяця зорі там то там блимають никнуть то знов з'являються здається йдуть одна за одною безмежною безоднею ніби одна одну ловлять із зав'язаними очима
Откуда бог несет
І від кількох літ йому здавалося що осягнув сю мету
Для чого те все
Їй хочеться спитати і про помилку пам'ятав
А розпачливий дівочий голос не вщухав стократ відлунюючи розпачем у серці Осипа
Лише маленькі реп'яшки
Малоросійською колегією визначено казначея і комісара для збирання грошей
Та воно ліпше коли голос від громади
С т е п а н Виходить я тебе занапастив
Про яку землянку вона розповідала
В молодого хлопця несамохіть майнула чудернацька гадка та думка що од вінця їде не Мелася а Ліда і він сидить в фаетоні з нею ніби з своєю тільки що повінчаною молодою
Я виджу
Я міцно стискав клеван і потроху посувався до прови
Ще раз сказав
Степан несміливо взяв у руку коштовність і роздивлявся на неї поклавши на долоню
Додайте сюди ще всю безліч причин що впливають на розвиток плоду в матерньому лоні всі ті дрібниці що складаються в процесі життя зовсім без того щоб бути доконечними їжа прогулянка хатні обставини той самий настрій і всякий подібний дріб'язок який так само міг би бути інший у всякий даний момент і ви побачите яке гнітюче випадкове народження кожної даної людини такої яка вона є
Таня Криворучко Мар'яна і Ольга-гречанка потрапили в один робочий загін де працювали переважно жінки
Але ні один не звернувся ні один не сказав того слова
Верно
Не можна Юрку
Не пускали били вiдповiдає Асмус торкаючись перебитої руки i згадуючи либонь про давнi рани
В мене інколи буває такого багато діла що попоїсти всмак ніколи часом буває за одним присідом вечеря з обідом сказав Яків Кирикович
Боком поплазував по снігу глибоко орючи собою сипке поле
заволновался дед тряся головой и руками
МАРКО
Треба б власне їх прогнати зпід мого вікна перешкаджають робити
ГРІНБЕРГ Лідери большевиків
Я мовби народжувався наново я воскресав потроху змивав з душі біль степом небом сонцем і що далі ми від'їжджали від рідних країв почував себе вільніше та впевненіше
Галушник виходить
I тут Павлуша звiвся навшпиньки придивляючись до обличчя лейтенанта i сказав
Вона й гадки не мала про моє підглядування скинула через голову спідницю потім сорочку
І коли її хотіли відтягти від нього вона кричала
Як міг забути про нього
Але яка це драма неповноцінна людина якою є кожний невільник наполегливо надокучливо добивається миру між ближніми
А у вас
Єзус Марія
Здобув стільки земель а єдиної жінки не зміг утримати
Козаки закричали засвистіли і погнали коней ще дужче
Зовсім червона вода гукав Гануш дивлячись на темну річку де в воді блищали тільки зорі
Все це він свідомо й несвідомо намагався культивувати у своїй сім'ї
А всенепримінно
Холодна студінь обпекла шкіру тіло струснуло дрожем мить ще тримався за віжки одначе почував його зносить на береговий камінь випустив їх
Ламає руки
А мене вашого посланця полковник Семен Палій вигнав з Немирова мов пса хоча сам на Немирів не має ніякого права
Милі обвіяні синіми віями очі сердито поширюються
Все те мінялося блискавкою в моїй голові і мені стало жаль
В-відпустіть його
П а в л и к.
Признаю тобі повну рацію Петре
Слово ж яке залізне чи кам'яне
Корови заревли і їх
Прийшов я знову до тебе за порадою
Як же вам пане осавуле ведеться
ЛІТОПИС ІМПЕРАТОРСЬКИЙ
Післязавтра ввечері приїде до мене з Одеси в гості моя далека родичка гм зовиця
Розділ перший розділ прекрасний
Ні Рома
Над падями над кряжами стеляться тумани ніби там ходять дівчата і напинають намітки хочуть затулити місяцеві очі нехай не дивиться гріх
запитав Грушевич покінчивши з кавою
Хати на пагорбі мов копички при місяці
На селі почались весілля
Петро заграв дрібненького та став приспівувати а козаки вдарили гопака що аж стіни дрижали
Нічого іншого не знайдеш тільки те що й ти будеш осуджений
Ремигають
Такий моумент
А ти хоч і не прийдеш в неділю то приходь і в робітну днинку та сповісти бабу коли їй на твоє весілля лагодитися та на хлопця подивитися
Під очима у неї залягли ледь помітні тіні а щоки схудли обриси їх порізкішали
І вірю я що прийдуть до порога
Але Мірошниченко не звертає на нього жодної уваги
А ведмідь це тобі не собака
Левка Хороброго
Хто поведе
Був раз і на храму в вашім селі але тебе тоді не бачив
Коли Діма підросте він нема сумніву сам перейде до вас
Ріна немов нічого не помітила
Я ривком оглянувся він стояв над дарівницею як дорослий схрестивши руки з опущеною голівкою
Хто такий
Не в його дяку
А він говорив дальше
Але велика людина б'є себе раптом рукою по чолі й з усієї сили біжить до столу
Не послабли часом
Чистка ж тільки для низів
Оксана заклопотано
І земля немов тисне на мене душить мене зверху з усіх боків
Порядна людина
Уступили у хату
Говорили всі пошепки
А перше замітне місце її постою в дорозі була тепер місцевість Мігтат-Бір-Ель- Абд89 89 де зачиналася країна малих горбатих коров
Вже на карту я кидала й на решеті гадала мовчить те усе
А ти ти як тут опинилась спитав я судомливо натягаючи штани Ява і Будка були вже в штанях
Увіходить служебка і збирає зі стола
Якби своїм наміром то з хлівця палац би втнули
Чи знаєш із-за Харкова Павла Кандзюбу що чумакує
Все це сталося так швидко i так нiби просто що нема про що й розказувати
Богдан сів о праву руку Великого князя й почав дивитися на гостей
За той час козаки вже в половині дороги до Батурина
Незабаром він з'явився розстелив на траві ряденце і почав готувати вечерю дістав з торбини кілька огірків пиріжок розламав його і половинку подав старому
К у п е ц ь Панове
Це тільки кусник радості
Ти тут не кажи що з Чигирина й що писарюєш у гетьмана
І станувши перед нею пірвав її за руку й потяг за собою у вихор
Далебі спочиває після виснажливих походів
Одна за однiєю мов випущенi з лукiв стрiли пролiтали лодiї цей порiг виходили на чистоводдя
Чорна птиця ночі все кублиться й кублиться на землі говорить громом дивиться вогнем блискавок аж хата злякано здригається й ти непомітно засинаєш бодай уві сні рятуючись від гніву чорної птиці хай би вона швидше відлетіла хай би замість неї прилетіла рожева птиця ранку пахнучи м'ятою і свіжою росою
Зиммель
Зроби й мені
Як немає не повірив Ігор темніючи на лиці
Це я гетьмане означив себе ще у вилозі
Одвічай
Але це лиш на коротку мить і це така божевільна думка як блискавка її враз погасив той хтось що стояв на варті його душі Стій дурню стій
Але хіба це змінило справу
Зараз же в одставку зараз
Дівчину аж гордощі брали що її покохав отакий парубок
Тут вони й кружляють як бiла хмара б'ються скиглять
По обіді на вулиці вдарили троїсті музики і пішли через все село до корчми виграваючи дорогою
Якби він почув про це раніше до того як у матері виявлено рак він поблажливо посміявся б з дивака Ікрамова
Кров не може бути прощена ніколи а тільки відплачена або спокутувана
Не встигав панотець правити служби по померлих
Бодай вас мої безталанночки каже було бабуся Хоч би ви матіркам своїм одкрилися хоч би одну людину ви коло себе з щирим серцем та з добрим розумом мали
Кошовий наказав джурі слідкувати за тінню і відзначати її камінцями
З неперевершеною майстерністю правив чоловік і кований віз звиваючись гнучкою лозиною гуркотів по пеньках та корінні калічив молодняк і трощив сухостій
I як я тодi не втямив що то вiн
Ну це ж дитяча річ
П'ятьох із них повісили а інших всіх у Сибір на каторгу
Он бач вільха в лузі почорніла
Побачила б ти яка сила-силенна війська стоїть довкола міста жах
Там в одному з номерів ви напевне знайдете статтю про свого предка Гаркушу
Кажуть ніби переодягнуться й будуть говорити до ладу і все смішне
Богом скритим від усіх
Не краще пак спокiй вiчний тихий хороший спокiй пiд деревцем квiточками травичкою
А дочекаємось вересня то ще надіюсь здамо якусь тисячу понад усякий план
Глянь як пливе у блакиті
Стіни були з різних матеріалів одна з каменю друга з цегли а третя з мармуру
Ви нас вочевидь і за людей не вважаєте
А стільки літ зійшло
Запроси йогомость польного гетьмана і пана Шимоновича до мене на вечірню гербату наказав міністрантові 17
А що
Саме тоді бабі Палажці приснилось що вона вилізла на лаврську дзвіницю та й стала під великим дзвоном
Ми теж брат не з тирси зроблені
Ви подумали про це
Мустафа Чорнобородий перший ринувся вперед
Тоді твій мужній голос у мемуарах твоєї доби як тигр серед чвирі
Білі пальці тремтіли на вороних планках
Бути по-твоєму княже
Дивна для пам'яті
І було в тих словах каяття
На якусь мить мені здалося раптом що це не я стою навколішки й товчу склисту замацану сіль а хтось інший чужий і водночас ніби знайомий мені
Пише до Васюти Во ім'я боже ти пане полковнику ніженський і всі під його рукою будучії послухайте мого голосу не погубляйте отчизни
в розпачі впала Сара в ноги Рухлі
Ми виймаємо шаблі бо вони залежалися в піхвах
Пояс пояс молив Пилип
Жабунихою мене не звуть а прозивають відповіла вона
На добровільну смерть князівської родини на загибель Києва
В таку негоду приємніше сидіти біля добре натопленого коминка і дітей би краще не пускати з дому зокрема тих у кого взуття каші просить
У челюстях печі горить лучина освітлює невеликий шевськжй столик з різним шевським причандаллям дерев'яними колодками та цвяшками дратвою смолою ножем молотком
'Від Гамалії пахне дубом і пізньою осінню
І закрутилася карусель
Веди мене ти сам куди ти хочеш
Він сидів з обв'язаною ногою у фотелі з книжкою в руці і вислухував вістки що їх приносили по черзі Рівка і Шприндзя
В українсько-руських піснях епітетів 38 з них зорових 17 дотикових 10 слухових 1
Я тим часом одягнуся
І винуваті й не винуваті
Мабуть у Вербівці як казав суддя говорили бурлаки
Оплакував напевно куркулів
Таки на стайні
Зрошувальний канал принесе степові життя але крім рослин чи несе він свіжість і душам людським душевну відраду
Чужина аж била в вічі
Лампа стояла на столі з газетним обгорілим абажуром і Дорош не міг розгледіти обличчя прийшлого
І те як мовчала мовчала мовчала кати аж сичали
XI
Попи повикидали в річки або поспалювали на вогнищах дерев'яні боввани цих богів а в пам'яті людській самих богів знищити не змогли
Води калюжі болотянії
Соромно казать але від мене якийсь дід відбивався голіруч
Та він же й не згляне на мене я для його абищо його серце цілком у вас
До мене ось наприклад не прийшло хоч я і вчилася гарно і пробувала насміти
Мусиш зостаться
А може це чиїсь жарти
Хе
А якщо ти згедзкаєшся то буде тобі і матері таке сумнительство що і згинете у тюрязі або й у Сиберію улучите
Як під лід пішов
Вона не сиділа як звичайно у своєму кріслі з якимось шитвом а напівлежала в ліжку
І не відсутність теми робила ніяковість було щось інше чого він ніколи не відчував там в установі на мітингах на засіданнях на лекціях
Одбиратимемо немічних
І хай бачать тягнеться Гриць до неї їхні очі стрічаються в одній щасливій усмішці
Як же ти подаси коли басурмани геть запрудили вулиці одказав од вікна інший козак
Одна з бомб влучила в відсік де були димові шашки і судно оповилося димом на палубі теж спалахнула пожежа почали тріскатись бочки наповнені якоюсь там свинцевою рідиною ртуттю чи що
Тут на Горі княгиня Ольга сама приймала дань із земель оброки з власних дворів під її невсипущим оком в засіки зсипалось добро в бертяниці лягали борті в медуші каді з воском і медом в кліті міхи горючий камінь риб'ячий зуб боброві пахощі
Коли ж берег упав оголивши бронзову спину нерухомої сонної води Шептало не стримавсь і побіг перечіплюючись об кореневища верболозів грузнучи в піску та задихаючись од не знаної досі нестерпної та все ж солодкої спраги яку вільно було вгамувати живою а не іржавою водою
Хай каже голосно промовив Ярослав і всі відітхнули звільна дехто навіть потягнувся до кубка дехто став дожовувати застрягле в зубах справді хай каже мало чого там не принесе слина на язик цьому бовкалові однаково наш князь найдобріший найсправедливіший наймилостивіший най
Добрий вихований розумний
Марко одвів голову до плеча й посміхнувся
Шепче нескінченну казку в своєму шумовинні степова тирса постелена сизокрилими звоями і ніби прислухаючись до неї скніє на могилі мовчазна кам'яна фігура скіфський прабог
По полю не один віз з покаліченими кіньми валяється не одна вдова плаче по мужові не один бідаха конаючи в крові тужить що не поліг під Берестечком
Дон Жуан увіходить і спиняється коло порога Кивнувши дон Жуанові на привіт звертається до гостей
Ви самі вдома
Хто напереді ставник несе як ідуть весною святити парубоцьку криницю
Княгине моє ти золото
Ситник то мій тато
Але Богдан зумисне не обзивався до його листами
Ми смо їй рідні братове
Пошли їм доле чого вони благають у тебе пошли їм радощів у житті світлу молодість красну старість спокійну шепоче Райко немов молиться і зводить до неба свої добрі й смутні очі
Знали її по всій Україні бо в нас на Вкраїні скоро було в кого виросте дочка хороша то вже й знають усюди
Я не хочу бути твоїм катом бо знаю що ти й без мене багато витерпіла
Прозові твори
Колосально
Тетяна сміється
Він став такий неспокійний
А може і ще далі
Андрія відправили назад до камери
Пусто та холодно
Через це Афонська гора відтоді й донині в благочесті пробуває так як дерево при воді цвіте і ба-гатьом випрошує плід вічного життя
Не вбили турки
Може б поруч зо мною така краля засідала га каже Назар
Двір враз сповнився гамором веселим пташиним перегуком
В Мавриній хатині тихо
Вони можуть нас убити відступаючи
Це наш дівча ступа охоче І щиро дивиться ув очі Щоб не хитнувся не поблід
Прецінь дідо з тим мав властиво такі гризоти
Чи Жеривіл знає про це
Таке не забувається
Тут верх
І сміявся собі
Хвилина за хвилиною минали
Їдь куди хоч
Христя ж божилася що він сам дав їй ті гроші перебила Пріська
А тому Антонович перейшов на грізний тон від сьогодні наказую вам як старшині на пост не ставати
Отож і потерпаю за ту віхолу щоб не дуже захурделилось у її голові
Насправді ж виходило так що Сяйливий сяяв лиш для самого себе Досконалий виказував лиш досконалу нездарність Мрійник усіляко хитрував аби випередити своїх товаришів перед султаном Неповторний прославився тим що безсовісно обкрадав молодих невідомих поетів включаючи їхні поезії у свій диван ще й обурюючись коли вони пробували скаржитися Ви повинні пишатися такою честю потрапити в диван самого Заті
Я роблю й маю право на своє добро
Ну
Зливались і мішались раси й нації виринала нова амальгама без часу і простору в таборах бараках і шатрах майбутньої держави світу
Омелько
У збірці Київ вміщено вірші присвячені столиці квітучої України Києву
Є люди бабусю сказав Палій
Ми забули узять пароль
Байдужа лінива думка що ниділа в рівному мозку тварин сприйняла новими закрутками палющу спрагу жадібний неспокій примітивних чуттів збитих у кров'яних нутрощах живого тіла і зробилась їх модерною представницею
Зрівняти це не можна ні з чим
Та-а
Важкі то питання
Папаша
Маланя збирала
Шнурре все ж налив келишок і для професора Отави сам випив трохи посидів дивлячись у куток де вранці сидів Борис а тепер залягла тільки темрява бо в кабінеті горіла на столі одна-єдина свічка електрики в Києві не було як не було води тепла хліба не було життя
А чи те дасть щось
Все сумує тільки слава
Коли вас запитають тоді будете говорити
Голос у діда лагідний і я знаю що він зовсім не сердиться на мене
Оточити будинок
Мов зачарований
Тієї ночі були накладені штабелі по обидва боки попід стінами
Часом якийсь птах звідти випурхне і цікаво глянути чи не має він там бува свого гнізда
Веде і мабуть доведе до бажаного кінця
Ото було б
Його очі запалали наглим гнівом а його смагляне лице поблідло
Мокрі повіки опустилися очі заплющились
Після виконання повторного наказу Бога Яхве іде в столицю Ассірїї Ніневію провістити її знищення через 40 років
Куди ж пак велике цабе
Тобто як же це
Пішла моя сподіванка слідом за некрутами
Горить чи що спитав він здивований
При тих словах Турман знов спустила очі почувши дуже примітну українську вимову в розмові киянок
Він був дуже вдоволений з пиру і тверезий бо як господар дому пив мало
Який жах
У Москві проживають брати Іваненки українці що колись були членами партії українських соціалістів-революціонерів
Вона одняла в мене мій рід моє плем'я мого сина моїх унуків вона своїми руками загребе мої гроші переведе прогайнує моє добро добуте кривавицею
Дядечко без сумніву мав якісь свої не відомі поки що Марії наміри
Була задушлива грозова ніч напередодні 15 червена літа 1015-го
Ну знаєш тобі не варто було б питати про це махнув рукою Свирид Яковлевич
Граждани люди
Відомий тому ще й добре сказав Павлусь
Да никогда с роду-веку
І знов та страшна думка обняла її вогнем
Старший лейтенант Пайчадзе
Але пізно
Потім повернешся в частину ніхто заслуги визнавати не бажає нові всі
А чому ти мовчиш
Ломачевський вглядів її прийшов і привітався до неї
Ми мабуть не дійдемо до станції Вінсенте сказав Дюваль і його хрипкий голос прозвучав м'ягко й ніжно
Іншими словами вас не задовольняє ваша партія
Піднімайсь командував Черниш який вів бійців
Так тоді знай що я вже нікого кохати не можу
Ступою
Священики чревом а не духом службу совершають з доходів богомольців дочкам своїм віно готовлять синів одягають жінок украшають коней ситих у золочені карети упрягають
Чулося тільки стримане покашлювання простуджених людей та шелест соломи
Написано 1921 року
За той час гримала раз по раз гармата у замкові ворота
Краще я поставлю її замість віхи отам на дорозі бо тепер раз у раз метелиця дорогу замітає вже нащо я дорогу знаю і то вчора блудив
Це ж москаль
Як добре молодих емансипанток розумію
Яка залізна логіка грізно поглянув на Безсмертного і почав теоретично розкривати суть даної помилки
Старче ти бачу завзявся роздратувати мене
Входить Козека голова йому зав'язана
Йому прийшло на думку чи не можна зачерпнути спідсподу
Ще що скажи з дурного розуму
А от увечері мене щось неначе так тягне до тебе Наталю
Сідай гостем будеш
Торжествувати з нами
Далі пішли передзимні дощі нагадав про себе морозко і поселяни з надроських околій сказали їм переселенцям Доста
Подив і радість охопили повстанців коли вони почули команду свого отамана
А в Польщi золота воля для шляхти
Намокнеш нагадав їй Ярослав
Генерал просто повернув собі те що йому належало
Коли б ще не донеслось
Нам треба ж було рівно на дванадцяту
Слово завмерло йому на устах йому відняло відразу мову
Він був майже божевільний
Дами полякались
Між бровами глибока складка вгору до поперечних зморщин на чолі
Вона
Вони почали цікавитись й іншими творами Панаса Мирного вважаючи його своїм однодумцем
За що
Вона ж так збожеволіє
Та сподівався хоч сказати султанові все що він думає про нього нагадати про свої заслуги яких не відбере в нього сам аллах
Рипнула фіртка і на дорозі побачив чорну постать
Застукаєте в моє вікно я до вас вийду передамо гроші жінкам або проведу вас до їх або покличу до вас жінок
Бо не хочу
Очі Альоші стемніли і стали гострі як дві шпички
Смолою заліза не нагрієш
В'яжіть його беріть його
Грицеві стало ніяково коли зачув що Настка пішла з родичами так далеко в чужу сторону як казали люди не спімнувши йому про те ні словечком і не попрощалася
Як неймовірно далеко пішло життя наперед
Кончак у силі тяжкій стоїть на Хоролі думає куди йти на Київ на Чернігів чи на Путивль
Ах яке щастя
І ось нині серед устояного мирного життя коли мистецтво покликане облагороджувати душі людські пробуджувати потяг до духовного навіть у тих хто встиг змізеритись в цей час приходить зачіплянський сірий-сірий герострат затятий у своїй дрімучості підступає пігмей із бульдозером чи вибухівкою
Ви на їх думку прекрасний об'єкт для використання
Вже декому не вистачило сил і дужчі підтримували недужих
Заждіть мене тут я огляну спуск сказав нарешті він додавши пошепки Ривці Ти гляди стара за Сарою з ока не спускай
Якщо пощастить звичайно
Навіжені тут у значенні юродиві божі люди
Ми ще повернемось
Вам не перепало від Данька
Десь зовсім близько і знову ж таки впоперек
Може імператорові нічого не належить а може оте що розділяє річку
І це ще більш лютило його
Товариство до шинку
Ні мамо зима дерева в інеї
Я н у л i с Купець вiрменський
Не пожалкуєте кажу прорікає дід бородатий високий у кожусі дивиться кудись понад людськими головами як апостол
Все більше й більше підвід і гармат глибоко прооравши в темряві трясовинне поле виїздили на шосе
Я скажу вже рішуче
А чого ти доню так за того намісника попитувала запитала мати Не метися доню на нікім навіть якби було за що
Але розумію тепер
Что-то было б из меня если б учили как вашего брата
І втретє затрембітала трембіта про смерть в самотній хаті на високій кичері другого дня по бійці помер старий Палійчук
Козак ударив із пістоля Й розлігся крик посеред поля На стремені торгаш завис І кінь його поніс як біс І степ востаннє над рікою Ординець міряв головою
Ліпшого звершення взятого на себе діла годі було здавалося й сподіватися
Ти мене знаєш я шалапут нервус але зла в серці не ношу
Поправимось на тому світі журливо проказав Кузьма
І раптом така звістка
Кажи що маєш
І пригадалися йому слова Пашасаде Прегарна хатун Хуррем має ум високий і душу що так уміє лучити святі думки Корану зі своїми думками і своїм бажанням як лучить великий будівничий Сінан благородні мармори з червоним порфіром
груди
Слухайте херсоніти волали далі в передвечірній тиші кликуни
С т е ц ь к о. А то ж i не гримати
Ні я Тарас
А мати головою журливо похитала
Так він тебе в свідителі зове О світе любої звізди Альдебарана 115
Іван Петрович стурбовано підвівся що сталося
Попросимо щоб він іще одну голубу брехеньку розказав і знаєш про кого
Одно відро взяв під стіл собі й двом танкістам а друге відніс за ряднину господині та її малим діткам що були в хатині
Село і вулиця район і округ названі вірно але прізвище інше Кантарик
Слухаю-наслухую
Мабуть
А може то не мак червоно горить куди не глянеш по всім степу а наша кров пролита впродовж століть
Гудуть баси плачуть приструнки вкладаю в пісню всю душу серце але на Улясю не дивлюся а дивлюся на Оленку яка сидить біля Улясі й байдужно та трохи пишаючись дивиться на мене
Забрехали собаки в дворі
Дуже йому сподобалася подія
Вони покохали одне одного
Козаки говорили їм що козаків на Січі небагато і нема їх чого боятися
Їх повісили на гігантському в'язі біля колишньої церковки
Тікайте
Казанцев заряджував танцями після кадрилі завів рондо правував по-французькій хоч його само по собі ніхто не розумів і причарував усіх богуславських паній та паннів
Ніде такого нема в самому Києві навіть
Тільки що його мова інша як моя
І чого ти сюди прийшов
А причому тут розум
По обидва боки стояли качалки-крісла навкруги оббиті червоним плисом
Стоїть на далекому небосхилі повитий прозоро-синьою млою відстані
блиснуло в думці в Мирослави але відвага не покинула її
Розуміється що мила Катруся не робила клопотів з цими фіґурками не цікавилася їх походженням і свої гуцульські сорочки ставила багато вище ніж індійського божка Крішну
Розкололи глек остаточно
Хто поїде
Старосвітська кров козацька В ветхих жилах врала Попадя поклони клала Всіх святих благала
От і гаразд люба моя сказала Ольга Петрівна пригортаючи доньку
І то раз лихо висіло на волосині над його головою
Вона сільське радіо на моторних ногах вона сільський телевізор із меткими видющими очима
Там вона вільна
Прощайте
А які ж ті думки і як їх розуміти
А там невдовзі злигається з кимсь
Я заплатив їй за бочку
8
Візник певне напідпитку
Вона урвала сміх довго й уважно дивилась в його голубі очі зітхнула
Диду
Мене ще забув ти мене кричала далі страшними звуками і простягаючи руки за домовиною повалилася на місце
Піду до хазяїна тут мені немає чого робити гостро одказав Кость
За годину— не більше вони досягли того місця де в Саксаганку впадала невелика річка що протікала в низьких болотистих берегах
А зенітка б'є й б'є гарячкове надхненно обслуга метушиться жваво біля неї зовсім не криючись під бомбами бо нема де критися
Він з цим подав аркуша Давидові і ручку кинув по столу до нього
Ходім сину смеркається Коли пустять в хату А не пустять то й надворі Будем ночувати
Чому б не пішло
Переступив з ноги на ногу рипнувши чобітьми пошкріб потилицю і сховав за спину руку з нагайкою
Грицько бачить що за рудою й другі повертають з шляху пустився підтюпцем раз по раз вигукуючи тереш тереш та виляскуючи малахаєм
Генерал чув як тіпалось серце в Мирона
Підписувати
Долго он молча ходил по комнате наконец плюнул и проговорил
Це справді був Таленті
І я пішов
Як то
Тут цілий Берлін цілий світ упав і лежить
Увійшла до їх і хазяйка
Я не знаю
Прощання вийшло дещо сухувате але Іван іншого й не сподівався Новожилов не був здібний на більше лиш кивнув з висоти своєї поважності казенно байдуже побажав успіху и особистого щастя на новому полі діяльності
Я їх майже не бачу
Кiно це братця велика штука
Бге ж на нього
Не страшно
Ждав і не ждав пане старосто
Що це за люди
Правильної Банітувати
Ніхто цього права відібрати в мене не може навіть мати так
Ви вибрали собі самі роль на тій шахівниці
Володько лягає на лаві під вікном бо на його тапчані лягає мати
Тільки з сумлінності
Товаришу лейтенанте вистрілюємо останні патрони
Лубенці стояли безстрашно ні на крок не відступали назад
Але зразу ж уступити піддатись не мав досить сили
А тобі яке діло злісно звернулась до неї сестра Ти краща то й мовчи
вигукнув він
Як же ти опинився тут
Поганець він синку я тобі давно казала щоб ти з ними не заходився
Куліш торік вже був погодився а далі задки задки
Якщо мені вдасться посісти належний мені трон така можливість буде забезпечена
Увага до виразів їх облич
Каладжі-бей знову махнув рукою
Дивак ти
А так що диявол замутив голову Васюті Ніженському
За кілька годин відтоді як смеркло Максим багато пройшов усе вигадуючи як би скоротити шлях як би заощадити енергію не роблячи зайвих гаків і петель
По селі колодки справляють Корній не останній
Півжиття б віддав за одну затяжку
Тьфу
Червоні близько
став на поріг Павло Михайлович
Внесено в усе ясність
В штабну землянку ввалився схвильований Симон Гоглідзе
І відчула самоту
Скидан зрозумів що навіть потопити гармати в болоті він уже не встигне
Він засміявся бо щось таке незрозуміле вона йому сказала
Даремна праця
Ні він не заплаче
Михайло замріяно кивнув чубатою головою
Шоста з ними була ще молода й дуже вродлива жінка
Єфто пятой вагон антірнаціональной
Фляшка порожня
На другой день я его увидел и если б не сказал мне смотритель что такой-то художник N N то сам бы я никогда его не узнал
Мирон пильно подивився на неї
Знов відчиняються середні двері увіходить Ілько
Хто там
Порфирій Іов
Ніхто не знав для чого їх покликано ні світ ні зоря
Гадали що всі підуть за ними мов телята за коровою
І скажу
Може з'явилася перед ним синьоока Гануся може весела Женя можливо згадав ті слова що чув сьогодні
Я з валізкою ходжу на старий лісосклад за місто
Карантинники понахилявшись до парт потішено пирскають спідлоба позиркують на вчительку чи не образиться
То ще було до муштри й нудьги в пустелі
Ранiше працюючи ще на кухнi коли думала вона про цi свiтлицi то уявляла що там багатство все сяє блищить там тиша спокiй все красиве
Мартин
Гляди лише туди гляди
Хутко буде доба як вони останній раз їли
Нелегке
А відкіля тебе бог приніс
Хрестяться Перша жінка
Така вже їй доля судилась говорив Роман
За добу поруділи пужнуло на них наче з вогнемета
Менi навiть здалося що коли вiн побачив нас у нього радiсно спалахнули очi
Чекає
Душа Тарасова була ще там на волі на розбагнючених весною вулицях біля Неви на набережній де Академія в якій пізнав він щастя відчути себе людиною а не рабом в якій піднісся до осяйних вершин мистецтва а тіло сам він власне його жива натура невідворотно вписувалися у цей жахливий закут юдоль печалі й знищення людського в людях
Я і в божевільниці був а вони арестувати
Іноді повіває з моря ранкова течія повітря
Оповісти
Вогнів на лузі запалювалось усе більше й більше пісні лунали вже скрізь у гаях і кущах над Почайною чулись веселі збуджені голоси
Ну то ми тобі зробимо пообіцяв Сергієнко
На човнах наближались до берега піхотинці
Подруги ж не стримаються усім і все розкажуть
Дехто починав говорити що мовляв було б ще тоді в давні роки не піддаватися готській навалі й боронити вітчинну землю та то були порожні балачки бо минуло багато часу готські графи й маркграфи й герцоги вже міцно сиділи на завойованих землях і вибити їх такими нужденними силами не можна було
Вечерня уже началась уже читал чтец посередине церкви первую кафизму а клир пел Работайте господеви со страхом и радуйтеся ему с трепетом
Супрун каже також що служить їй
А чи приймеш християнську віру і відречешся свого Магомеда
Та буде й він і сила і все буде коли по-справжньому почнемо бити ворога
Не боїшся бога спитала крізь сльози
Тут безплатний борщ видається підійшов секретар ЦК до Катерини Павлівни
Я ні в чому не винуватий
Всі вони не розбираються в машинах
Леоніда Семеновича таки обрали за кота а Ліпу за мишку
Боже мій аж крикнула панночка разом стрепенувшись і в долоні сплеснувши Чи зуміє ж хто з вас мене зачесати ушнурувати
Хіба навіть в думці можу когось до тебе прирівняти
Йому було сумно
Цілий трибунал зібрали в сільраді сказав але й нас немало правда Меланко
Це якщо ти людина а но кендюх який тільки й знає усе пхати в себе як отой Магазаник пхає
Губи наші самі собою розтулялись у веселих усмішках
Я вернувся з дороги та з жінкою і розбалакався
Бегадире чи можу ж я розказувати водам відповів Максим
Вона мусить іти в світ їй горить земля під ногами її спокій неначе в незнану далечину від неї полинув і тепер заєдно приманює до себе
Після лізе на горище і десь находить шматок сала
Однак не довго видержала в тихій вдовичиній хаті під горою Чабаницею
Як і завжди першого серпня
Світ нагадує збомблений музей бачений якось
Чорна як сам чорт подумала Кайдашиха ще перелякає мого чоловіка
І колись обов'язково проснеться в його душі дідова краса і живитиме його дідова мудрість і дідова мова
Рифка живо отямилась і створила двері
Не смiєш ти затримувать мене
прошепотів Сірко стомлено
А може подумав вибалакала й дівчатам то ще гірше треба було якось випитати у Вадима та він притлумив у собі це бажання й скінчив розмову в тому ж грубувато-жартівливому тоні А по трубах знаєте хто лазить
Ну нічого
Але третій
Велика Вiтчизняна вiйна
Речей теж дуже жаль
А н н а Се погроза
Недармо ж я вас вивів із Запорожжя на Вкраїну порядкуйте по-стародавньому як самі знаєте судіте і карайте кого самі знаєте а я свого розуму супроти вашого не покладаю
Вперед
Нехай заганяють
Незчувся Яровит коли і як перейнявся її радістю і став тішитись її втіхою
Чималу ж я годину пересиділа коли вийшли панн
I один тільки час революції
Я радий чути це
Ранiше туди човнами по рiчцi їздили
Нагода трапилась після однієї чергової репетиції
Але я сього не запам'ятав бо то ще тоді діялося як Буковина волоська була
Гляньте ось на це місце протоколу
Ні
Аксак був з того радий
Але куди подінешся православного тепер на роботу не приймуть ніде а Рогатинець дає відсоток малий щоправда але на хліб вистачає від зібраних у русинів пожертв на викуп друкарні у лихваря
Варивоне Івановичу ти ж підписи післязавтра притаскай щоб діло скоріше проростало
Повернувшись од управителя прикажчик зразу ж пішов до Галі
Бучинський задрав папужого носа підніс булаву і мав щось говорити але козацька громада ще гучніше заревла
Тричі плеснув у долоні
Отак за ними полюють
кричав Тугар Вовк
Насамперед він завітав до давнього приятеля Михайла Васильовича Остроградського привіз сумну звістку про недавню кончину Івана Петровича Котляревського
Ходити на леваді по стерні то й колько а як бігать до Суходольського навпростець через вигон по будяках то й не колько й не мулько
І вертлявий жевжикуватий Валера Галушкинський що замість ш вимовляв ф закричав хіхікнувши
І це поєднання солодше поєднання тілесного
Звідки ж тебе принесло
Михайла візьметься кожна ногами й руками
Хоч поведу до його
Це од собаки
Не маю і я приязні до тебе Забродо
Мовчать
Чи ти мене вже й не пізнаєш
І коли князь смикнувшись розтулив рота для нових пояснень вона втомлено сказала що вже не хоче знати більше ніж знав від нього
Люди не чули того що було на суді
Таже ми на те прийшли
Ну тоді й баста
Цього тріумфу вона йому не простить шепнула до мене пані Міллер коли я врешті переконавшися що коні біжать цілком вспокоєно сів як перше проти обох пань у бричці
А люди сиділи з мисками в руках й витягнувши шиї та ковтаючи слину пильно стежили за кожним рухом черпака
Скажи й ти Іванько зашепотіли до молодого бригадира ті хто сидів поблизу від нього
Він не допитувався більше
Деякі темніли глухими більмами деякі повнилися ясним мороком ламп денного освітлення і поміж них заплющених уві сні й розплющених у напівсні силкувалась відгадати вікно палати до якої сьогодні заходила
Я не мав на мислі себе я мовби відсторонився від самого себе але не зовсім
Рясно заляскотіли оплески в класі
Ні татку кличе як перше Тетяна з розпучливо-впевняючим голосом і знов обнімає з невимовним жалем-покорою дідові коліна мовби іншого руху не знала мала перед собою святого і молилася до нього
З чого б то
Всякий хто вище той нижчого гне
Наливає й п'є
Зайшли ще гості Барщевський і кілька випускників
Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах
І всупереч звичаєві мовчки зняв свій золотий султанський сигнет який мав ще його прадід Магомет у хвилі як в'їздив у здобутий Царгород
Я режисер
До того він знав лікувати рани зіллям і через те радо його приймали до гурту
У меня есть еще подружка Орыся только она не любит долго жить у нас она говорит что ей здесь нудно скучно что здесь нет ни вечерниц ни казаков
Наші назад з позиції на позицію на фронті паніка в тилу паніка
Дякую хане вклонився Самуїл підводячись
Вер рухом спиняла Корвина
Буде сину на цей раз бо щоб не завадило не шкода того меду тільки я боюся
Матвій намагався і догодити гетьману й сказати правду
Невже
З темних аж чорних одчинених дверей висипались люде й стали на ґанку між двома стовпами з штучно повироблюваними мережками вгорі
Ковтнув невольні сльози що підступили йому до горла й мовив уже уголос з болем неначе був на людях серед людей
Вона інстинктом жінки відчула свою перевагу в сю хвилю
Нi друже мiй нема шляхiв готових Щоб давнiй грiх зложити з людських плеч I мудрий рай тут на землi зростити
Куди ж ти втечеш від тієї думки
Увечері коли мені пощастить розпродати все так як сьогодні я люблю сидіти і дивитися і дивитися і думати
На йому був новий синій довгополий сіртук з великими ґудзиками й ряба жилетка
Петро боровся у послідній лаві
Хіба би весь стид загубила
Звабливими картинами постає в його уяві Україна Запорожжя чумацькі шляхи до Криму
Входить Змій
А це хто перебив спину нашому кабанцеві
Велика французька революція
Аби тепло та горілка то я хоч на цілий вік зостануся
Горілки принести
Мов сердечна рана
На горбі де стояв Канівський собор зараз лежала купа сірої золи
Тоді плутано почала виясняти свою мисль
Яремко тихо поліз на звук
Слухайте дурнії посинівши кричав диякон і потрясав у повітрі могутніми кулаками
Сліпнемо тут од блиску води закошлатілі протхпуті карболкою та формаліном
Дуже вона тужила за рідною стороною та з того мабуть і померла
2
Варвара-ханум враз сполотніла і схопилася за серце
А от є настоював Краснояружський
Хому в цей день бачили скрізь
скипів батько і вже замахнувся ременякою але тут мати кинулася на захист обхопила батька руками і підштовхуючи почала одтісняти в другу кімнату
Він ніяково відповів що прийшов до неї більше за тим щоб по душі погомоніти
Я ще не бачив таких розумних шляхтянок
Він ані разу не спічнув виринувши з міста
Невже її знищив Змій
Ф е д i р I в а н о в и ч.
І пораннє покинули
Коли зібрав їх перед походом та став питати всяке казали і на все указували не вказали лиш достойної путі
Погляд інженера знов на щиті
3
Це давало сили переносити таку тяжку дійсність
Га
1
Зубрилов
Хто ж проти походу
Сни й дрімоти немов аж зашелестіли ховаючись десь по кутках
Гостi пiшли в хату баба Галя мити посуд а дiд Салимон лишився на подвiр'ї один
Побачивши нас в такій позі він якийсь мент стояв оторопілий й потім шарпнувся й хутко вийшов на двір
Щоб сказати то ні але щось таке стоїть у пам'ятку невиразне
Чому
А у каком ремествi
А все таки він симпатяга цей наглядач промовив хтось щиро
Хтось у гурті розреготався грубо
Мені учора снився Наливайко дак він казав що в пеклі защитають ці наші муки
Говір при вході
А що ж ти пак щоночі унадився
Устя обох тих річок за часів Запорожжя були затінені гарним дубовим лісом і тут же користуючись із того що на Хортиці завжди містилася запорозька залога дехто з козаків незважаючи на те що обидві Московки належали татарам сиділи на їхніх устях зимівниками
Ватя тепер тільки почала зважливо прислухаться й постерігать тяму в його розмові
Певність її як і схильність пожертвувати всією що мають статністю а таки збороти безліття знедолених додали певності й Богданкові
Там построєно комунізм не по Енгельсу а по циганському королю
Одного ранку лежу я та думаю коли в хату вбігла Катря
Я від жаху завмираю
Йому так радісно так добреГУ Край битого шляху яким селяни наддунайських сіл їздять у Галац заховався серед купки верб та поміж очеретами циганський виселок
Значить наші
Власними очима бачив я святиню що хоче нам її подарувати вишній і образ цей несу тепер устами своїми до вух ваших і до серць ваших
Воно мені нагадало про те
Данило виждав хвилину а потім твердо сказав
Було б попросити і нам Алмазова
Може ще раз схоче глянути на нього
Можливо його й самого зв'яжуть з яким-небудь політичним процесом якщо вважатимуть це за потрібне
Крилаш держав на березі один кінець кодоли прив'язаної до мережі
Якось Денис озирнувся він саме заходив нову ручку і витирав травою косу і зустрівся поглядом із Юлею
Вклонись матері
М 1860
Добра й тиха Таїса тільки скривилась од жалю
Путря зварити кутю з ячменю викласти її в ночовки обсипати житнім солодом добре перемішати викласти в діжечку залити солодким квасом поставити в тепле місце на добу Маркевич
Тілько покиньте ви ту статистіку а пишіть що нужніще
Опалове небо заткане чадом над руїнами рідного міста і Катерина в проклятій уніформі
На чорнім тлі ви бачитесь мені
В постаті виразі обличчя чиновника можна було вгадати що ця людина складається з елементів їсти спати писати протоколи стежити за проявами державної крамоли
Чи молишся пак ти богу
Але й без них не можна гарячка спалить
Люди вже не гомоніли а кричали підносили кулаки роздратування злість все дужче й дужче опановували ними
Володько трохи дивується що гайдамаки розмовляють по- московськи
Як тiльки Карафолька скаже
Що се такого
Товариш Огре зиркнув на некрасивого карлика і не бачив жартує він
Я для нього й пишу
питав другий голос
Виконуйте наказ
Росіяне захотіли конечно перекинути його на наш беріг
Хай він і керує військом
Урожай на баб в это лето заметил кто-то в толпе
Так ти у моїм генеральськім домі осмілилась бахурів позаводити
Тихо тихо навкруги
А як там дітвора чи буде на сьогодні здорова
Належачи до тих молодих людей післяреволюційного часу яких покликано було творити новий побут Леся органічно не могла стати ні покірною міщанкою ні людиною що в ній любов до чоловіка ніяк і нічим не корегується
Володько залишив свою сосну
У вдовиці обгорнув її сум
Щось видалася знайоме почерк знайомий
У полках ні веселих розмов ні сміху ні гамору як це звичайно буває коли кінчається важкий перехід
Про се про те спокійно йде балачка На всі події є свої слова
Мовчання затягувалось
От-от чоботи з червоним закотом —такі самі чоботи як-як треба
Анна
Правда та любов була прихована платонічна здалеку Фарадейович про неї може й не догадувався бо справи мав більше з отими бардадимськими старшокласниками які нас А киш малявки на гарматний постріл до нього не підпускали
Що не горигь пуста плита
Це вже мамина творчість
Сам посуди якщо вже на вино I то якась потрібна міра кажуть Щоб розум не пішов кудись на дно Та що ж тоді казать про мудрість книжну Яка міцніша всякого вина
Стеха убирает стол.
Міщило розгорнув перед Ярославом довгий звоєць пергамену шанобливо схилився перед князем став щось довго й нудно пояснювати власне й не пояснював а велемовно виповідав хвалу князеві не забуваючи й про себе показував як І де кластиме яку мозаїку звертав увагу на важливість уміти добрати властивих барв для княжого одягу для щонайдрібніших речей
Зразу ж пожував печива і запив холодною водою небагато беручи з відра боявся опухнути
Добра була корова не проста німецька
Стіл перехилився набік
Іван Нечуй-Левицький
Привів уже трьох трембітарів повідав матері
Ще поки жив запасом щастя визволення та сподіванням на кращі дні міг не зважать на прикрощі та безгрошів'я що почалося вже восени
Здрастуйте діду Охріме
Просто
Де на старих кленах
Нікому було ні плакати ні кричати ні проклинати
І видно в той же час знаючи про те моторошне вражіння яке робить цим на присутніх і ще більш лютуючи від цього не знаючи що зробить в одчаю злости схопив книгу з підлоги й почав рвати її
Але нехай
Що
Пізніше їжте самі
Саме через те почував справжній страх перед експериментом який мали розпочати за кілька годин
Та спи доньцю спи
67
Ти за його не пішла би
Коснятин перестав співати але князь того не зауважив
Так так
І де ти в дідька пропадав питав Сергій
На його витонченому виразному обличчі блукала ледь помітна загадкова усмішка що так подобалася жіноцтву а голубі очі затінені густими рудуватими віями затуманилися від раптово набіглих спогадів і думок
Коли замовкли стріли пістолів і одспівали весілля а жінка пригнала до загороди вівці й корови Іван був задоволений навіть
Ой бодай же вас миші перелякали
Чита
Мов майбутнє
В усякім разі сьогоднішня страта добра наука для непокірних болгар
Повернувся Азік
Гомін
1-й х л о п ч и к.
Але усмішка вийшла бліда вимушена
Сльози
А через те давайте хліб і коні для Червоної Армії
Йому потрібний догляд а я лише про себе думала та я ж не знала що це твій батько і благодійник
То видко лише у снi приходить голос до них
Все те перед нею мов живе встало тут перед очима так і майорить вона чує знайомі голоси жарти регіт
Адам і Єва були в раю всього лиш сім годин
Треба поїхати до Єгипту
Хоч би там що а за полковника не піду промовила вона твердо
Сейчай он нам даст крикнув на бігу Абдулаєв і вставив до автомата новий диск
Так я ще зроду не брехав душе моя чому ж не віриш старому
Отямився лише тоді як на папір упала зненацька тінь і потягло горілкою
Сказав тихо
Раменами здвигають
Там були люди
Він не відважився перечити бо чув що тут воля її воля матері говорить до нього
Ви Івасю уважніше придивіться до самого Мовчання
І в кімнатах у нас було гарно вичищено вилощено покрашено і кріслечко і столичок усе як слід по-панськіи
Мы ведь свои посланцы гетмана Дорошенко возвращаемся из Сечи
От біда
Знайду зараз
кричить мені Глушеня приземляємось і досить–таки вдало при узліссі
Шапочка стоїть на тому самому місці зо спущеними руками як засуджена з гладенько сумирно зачесаним волоссям непорушна застигла
Як ні хліба ні одежини та треба щодня на роботу йти
Отак же
Голою
Вiдiтхнувши хвилину при столi вiн устав i викликав мене до таблицi
Лелека
Нас куме на свідків клич
Бачите все діло в собі
Там дяк мене чекає
Було зовсім темно
Тоді завези мені на квартиру
Та це зрозуміло пане бригадире
Тепер Холодові почало видаватись що Білан свідомо уникав тієї чорново роботи
Які сильні буревійні згуки
Шибка дзенькнула а дрібне скло посипалось на призьбу
Самої її я ще не здибав
А він ще малий був і його іноді з собою несеш
І Докії після суворих слів зразу стало спокійніше на душі адже є у світі Тимофій значить усе буде добре усе не страшне
Дай Боже здоровля пану відповів Баран обтираючи вуси від горілки
Відновлюються комунікації відбудовуються пошкоджені об'єкти
Хм
Певен не таке тверде й міцне воно як декому здається
Підпара повертався сердитий
І нехай дива він творить Тюрми відчиняє Про мій дух тобі говорить І напоминає
По обіді Порфирові дозволили навідати товариша
Подякуй од мене у Варшаві панам моїм щирим прихильцям котрі встоювали за мене сказав Єремія так тихо ніби шепотом що шляхтич ледве дослухався до тих слів
Ну Айро до праці час
На Ніколаєвському бульварі вгорі шуміли кроки публіки
Біля хати пасіка й там гудуть бджоли
Вандзю
Сердито крутить дівчиною й міцно притупує великими вичищеними чобітьми
Коли iмператор прокидався постiльничий його мусив ждати коли iмператор виходив у Золоту палату паракимомен iшов поперед нього коли iмператор спочивав постiльничий охороняв його спокiй
Г о р н о в
Господи в душі молилась паніматка допоможи ж йому
І щодалі йшов він то все менше озирався назад і частіше зупинявся розпитував і болячими великими очима дивився на дрижачих дітей на виючих собак на шматки погорілих розкиданих дощок
Та як кинеться до неї та й обняв
Пригадай як я вірно служив тобі був твоїм сподвижником у чигиринській війні які подарунки робив тобі
Він не видужав
Одвертий як саме море і небо і мужній як та вся стихія штурман
Люди язиком болтай
Ану панове ріпники нафтарі мазярі чия ласка зараз до роботи голосили по улицях надзорці
Випиваю цю гіркоту разом з жовнірською недолею кинув на підлогу келих розбив його
Герцик еще противоречил Касьяну но старик и слышать не хотел и так решено завтра утром рано ехать на ястребиную охоту
Цікава справді новина
Але чи ж міг Герман тим успокоїтися
Голубчику
Боїшся
Инакше я справді візьму й зроблю це божевілля
А якщо я скажу вам що місце ви уже знайшли
Слухай Марку як не здобудемо сього замку то наша робота і до половини не зроблена
Мабуть вам щось страшне приснилось питав батька Карпо
Хай танки ревищем могучим Несуть побіди вість ясну Віщують людям землям тучам Всесвітню радісну весну
Скоро до Грицька сходилися косарі і баби що перевертали сіно він відміряв ситець ковзким з мідними наковками по краях метром і рвав його різкими владними рухами під захоплений шепіт жінок а морс черпав півлітровим мідним кухлем що його приніс із фронту
Ми вже були біля двору дівчини в білому береті коли уздріли Жука що похмурий та злий з невдачі розпростерши руки немов линвоходець дибав по місячному променю припнутому до ушули воріт
Хоч сивухою душиш біду
Не знайшов відповіді на нього не спізнав по-справжньому
Піддаватися чи боронитися
Страшно стає від однієї думки що завтра ми одведемо Златку до султанського сералю і власними руками передамо її тому жирному розпусникові
М а в к а Ненавидний
І Ольга й Радюк задивились на ту картину
Смугляве з орлиним носом обличчя іноземця ще зберігало сліди колишньої вроди
Т ь о т я
Сучі сини капустяні голови подубіли
Вигодно на руб два буде баришу
Радіорупори на палацах і по скверах громовими гунявими голосами вигукують промови інтерв'ю цих великих осіб
Рад що бачив тебе а далі нехай орудує божа воля
А я думаю що злодії
Камери їхні не закривалися й вони ходили один до одного в гості грали в шахи й преферанс дискутували писали книги читали книги дістаючи їх легальне з волі
Вийшла товаришка Уляна з замотаною головою
Кажуть легко дзвонити потяг за хвіст та й усе
Що доведеш скаженому собаці
Під час котроїсь чергової облави я відкрив для себе що солдати не просто вишукують бандерівські краївки вся їхня руйнація квапливий обшук коли часом і образи скидали зі стін а заболоченими кирзаками навмисне затоптували вишпурнуті зі скрині мамині сорочки мимоволі свідчили що вони нас ненавидять мають за кровних ворогів завойовники горланили сороміцькі слова замахувалися прикладами дуже часто могли й украсти якусь річ хустину чи рушник на онучі від них смерділо горілкою очі щулили у вузькі щілини й звідти цідилася зненависть їх зрештою можна було зрозуміти ці рослі плечисті дядьки перейшли усі фронти там вони на кожному кроці зазирали смерті у вічі там вони поховали у чужих землях свою молодість і своїх друзів і тепер уже стільки часу після війни коли їх чекали вдома за кожним деревом за вуглом за парканом підстерігала їх на нашому Кам'яному полі смерть
Вдовиний син замріяна душа вже сотня їхня вийшла із Опішні а він біжить за ними як лоша і гірко думи думає невтішні
А вже наші поляки наші знайомі сусіди-дідичи всі одкаснуться од тебе не приймугь тебе за рівню
Ано самі станемо і інших покличемо
Потім величезною масою притишені движуть плавко і знов рвонувшись біжать без кінця без перерви в далечину незупинним безумством хуртовини
Пастой
Ні він ніколи не забував запахів цього поля
Я цьому не причина грубо відповів він
Лице його ясніло радістю і вдоволенням
Я радий за племінника Володимира що став справжнім воїном
До меча треба і слово нагострити
Знаю як поховали того студента в одному латаному сурдуті а рідні жили десь далеко в Астрахані чи Архангельську і не змогли приїхати на похорон
Вириваються вибухом радощі Нарешті
Знає напевно
Він затулив обличчя долонями і скрушно похитав головою
Вона ж лише з ним була тепер вдома решта братів роз'їхалася тому обоє і держались
Левандовський показував машталірові дорогу котру між іншим усі в замку добре знали
В вас власне дуже добрий профіль
Мовчанка
Хтось побачить
Однако несмотря на все его усилия мысль его снова возвращалась к этому казаку к неизвестной Орысе к Галине
Наче цілющий трунок полився їй усередину
Ніхто не лізе без черги
І глуха не чула хору Сфер небесних вічних Горньої музики твору Мислей передвічних
Де
Екхе екхе негли возстанеть од одра болізні
За нею Гершко й Ривка
Чи тільки звичне усталене канонізоване занесене до всіх каталогів чи неодмінно нове
Це несподiване запитання розвеселило усiх а на мiнливе Юхримове обличчя лягає вираз догiдливостi
Він зирнув на неї уважно наче щось пригадав а тоді тонка усмішка торкнула його вуста
Тимчасове замість відібраного
І знаєш що рішила
Та Арсен раніш ніж куля встигла пронизати його кинувся вбік до лівого стремена і теж вихопив пістоль
До Ліхтаренка Порфирій
В оном селе жительствуют козаки владеет селом магистрат Ирийский
У Арсена похололо під серцем
Бачив як хазяїн у котрого він останню свою ніч ночував бився за нього як інші старі козаки допомагали виривати його з рук гультяїв як навіть ті наймити що так завзято проти Чечеля гукали обстоювали за ним як громада хотіла навіть гроші за полковника Чечеля платити не помагало ніщо
Пости видалися довгими як сирітська зима
Хіба це буде одна країна
Шануйся
Я кажется то есть из благопристойности не выхожу
Дуже дивно що всі божі установи такі невдалі й вимагають корективів
К в я т к о в с ь к а
Р у ж и н с ь к и й
Я В Л Е Н И Е 9 Петро и Микола
Всі любили о. Хведора всі навіть діти бігали за ним слідком ловлячи його веселе слово й жарти
Спихальський відпустив
Узяв за руку та й звів з полу як малу дитину Убирайсь
Рощот подай
Може героїчне
Світіть світло та відчиняйте гука Грицько
Сьогоднішня його поїздка до міста теж була пов'язана з цим і повертаючись надвечір додому він завернув до того Кургана де лежить Оленка завернув знаючи що це вже прощання
Порадь мені моя матінко
Дивуюсь що так говориш відповіла на це Рогніда
Кажуть написав її якийсь мандрівний філософ але його прізвище не позначено на оправі
Їхали з ними не тільки люди що могли свідчити проти гетьмана але також і великі надії що побіда на їхньому боці що здеруть личину з поганого зрадника Мазепи виберуть нового гетьмана і обсипані ласками царськими повернуться на Україну
Прісьчин труп прикритті Одарчиним чорним платком неначе купа зотлілої соломи чорніється на полу
І шаблю і самопали і люльку
Не слухала намовлянь доброї Вільтруд спуститися з високостей вежі й прогулятися по стіні куди вечорами долинали пахощі квітів з тих грядочок що збереглися між голими понурими стінами замку і після того плюндрування в ніч пошуків собаки тепер чиїмись дбайливими руками знов доглянутих политих прибраних
Хтось накидав уночі
Ну чого ти й досі ніяковієш Лукіє
І навряд чи зійдемось
Особливо ось ця
Вона прогнала й сон і бажання праці
Ви нині багаті я як і раніше бідак і все ж дозволити собі щоб бути від вас навіть від вас залежним не можу
Маслик не ворушися
На свою голову навчили огризнулася молодиця
Водить смикає та так смикає та так смикає що рука трiщить
Так
А що ж тут зостанешся
Тримався імператор пихато ніби сам щойно одержав перемогу над ворогом
То прошу
Баба Зінька стояла коло одчиненої скрині смутно дивилась на порозкидані сорочки та хустки підперши щоки долонею й задумалась
Ти б мене завсіди слухав Саво
Пане гетьмане до Юруся старого пса непристойно мішати в нашу компанію
Голублячи таку думку в серці непримітне переходив він безкраї степи без утоми безводні довгі шляхи без пекучої згаги тільки й бажав щоб швидше стати на місце заробити грошей вернутись у село купити дворище оженитися та й зажити тихим сільським громадянином
Великий жертвенний бій від якого ще не загинув ні оден нарід на світі що вмів вірити і молитися
Махає їм руками кричить і мчить назустріч
Гоп гоп
Сорок вісім годин перепитав Городовський здивовано і раптом засміявся заміна п'єси в театрі стала йому ясна
К о т е н к о зачувши грімовий оплеск
Хмільно пахла прогріта сонцем міська земля ніби на осонні під хатою де крейдяний дух учора побіленої стіни відступає перед настирним всеосяжним владним диханням вишитої трав'яною памолоддю призьби
Гляди саме зоряні води та зоряні роси повернуть його й Богданкові
Питаєте чи бачив
Гафія Кукурудз стояла на воротях і було таке враження що вона нас очікувала щодня
І це не снилося їй і не видінням було було реальністю наближався Микола Баглай
Жартувать Чи що ти хочеш
Ні таки Єжова зняли напевно
А він на смак добрий
Професор запрошував його додому і там слухав пісні які тесля виконував під акомпанемент кобзи
Вексель —непогана річ
О мiй тату
Піт заливає очі
Їй хотілось щоб сам час розв'язав те трудне питання бо сам час не раз розв'язує несподівано для людей часом і трудніші питання
Вже й сонце сіло і вечір настав
Тоді й я з тобою
Літа не щадять нікого змінився й він приїхав сюди чубатим а став безчубий зате чубатіли його Каракуми
Не чув князю бо мого Світайла вже й на світі нема то й не диво що ти про нього не чув
Що доля судилась вам діти предивна
Шестерик не забарився промчатись селом і повернув у панський двір
Ти здатний на доброчинність коли тобі треба підкріпитися добрим вчинком
Полковник говорив довго й палко Його мову іноді переривали тільки захоплені вигуки співбесідника
Молоді паничі обсіли стіл і зробили пошану наїдкам та закускам Юлії Кирилівни
Одягу має досить
Я її бачив але не помічав
Більший за перший
Может панна по нем тоскует
П е т р о. Не тiльки я
Біда ніколи не ходить сама і провів рукою по чолі й очах
При тому Люба певна себе уміє якось так триматися що викликав у всіх повагу
За ними вже повiльно ошатна юрба дружок i бояр
І такі вони всі розмірковує упевнено Бугор
Ярина не кiнчила своєї думки бо раптом сталось щось незрозумiле й дивне дворянка Пракседа-переяславка що замислено сидiла за столом сьорбаючи юшку випустила з руки ложку якось дивно хлипнула схопилась i притьмом вискочила з кухнi
Це вже ніж на ніж око за око
Ярами налякали
Він знову вилаяв старшину а той його знову побив і замкнув до холодної
Від пострілів гармат дим заволікав небо й усе довкола
І навіть коли одного разу в шинок увалився п'яний роз'ятрений солдат котрий тягнув неначе скотину миршавого з довгою чорною шиєю селянина який дивився покірними скотинячими очима п'яний солдат ухопив на вулиці селянина й вимагав щоб той зів його до молодиці а селянин не знаючи як відкараскатись привів солдата в шинок Миля не скипів не оскаженів а тільки міцно-преміцно взяв солдата за обидві руки примусив випустити мичку змицьканого дядьківського чуба й посадовив на лаву
Нас зневажають
Роксолани
Заведи мого
Ні як же поїдуть
Отак вони прийшли додому під сяйво соняшників і рутбокії які так любив Ярослав
Як ясно сяє в голубому небі золоте сонце
Сльози душили її вона почувала що ледве дише
Сулейман зайняв Акерман і Кілію перетворивши Чорне море на османське озеро
Як люблю я тебе сестро моя
Впрочім як гадаєте
Бо не любиш щиро як я
Уядько дав нам гроші ми повдягали новенькі хруміли-ві сорочки0 випрасувані штани лискучі ще невзувані жод-
Кожної хвилини До зброї
Дуже йому кортіло щоб цього дому ніколи не навідувало нещастя щоб тут завжди були мир і спокій а горе на провалля та на бескеття повіялось
Скорбна п'ятниця тільки починається
Вже була ніч як Балабуха рушив з двору
Тепер твоє село твій Дунай
Русь також ні на кого не нападає посміхнулась княгиня Ольга і на Русь нині ніхто іти не сміє ми бережемо мир і любов
Він почутив що в йому неначе ожило природне завзяття прокинулась воля що вже була почала замирати
А так
По ескалатору ми вже бігли незважаючи на заклики радіо-тьоті
Мене кинуло в жар
Так скучно брате хоть в воду броситься скучно
Кар'єра річ серйозна й дуже близько торкається тепер і її
Які
Після завтрього якраз прийом в нашому участку
Починався день покликом ватага
Хвилинку подумав
То є так але й не так
Тобі здається що твоя донька вийде скорше заміж подобається більше як стане по укінченню гімназіальних студій ходити з лентою на грудях
Тетяна усміхнулася
Хуррем не виходила зі свого покою
Капут
Он умер
Малко вже давно навчився розуміти княжича й відповів
Уже б досі десятків зо два піймав
Сестри саме виходили з аптеки повз них навздогін молоді помчала кінна поліція
Прибився до Новгорода разом із купецькою ватагою
Так було вдень
Др-р-р-ррррр
Сидимо-сидимо тоді то у Силки то в мене плечі смик-смик
Арсен був вражений
Господи рятуй мене
Для Острога був зразу призначений один Онуфріївський ярмарок
Сказавши що я мушу подумати я брехала вам
Їм здалось що молодиці б'ються
Довбишівна сіла на круглому дзиґликові коло стола а подруга-сусіда наділа Мотрі на голову кибалку вирізану з товстого паперу схожу на вінок на кибалку над самим лобом поклала вузеньку стрічку з золотої парчі а потім клала стрічки одну вище од другої так що над лобом було видко пружок од кожної стрічки
Випити треба за надію кажу я бо її репрезентує якір
Ваш Коля ще не приїхав з ком'ячейки
він поклав руку на її плече
Ні княже вони не прорвали валів боюсь що їх рватимуть з двох боків
Не встиг не встиг
Встань Маріє
Катаржі один із небагатьох знав місцеві звичаї не позбавлений був як казали в штабі корпусу і деяких дипломатичних здібностей
Параска
Маринина рука розпухала ніби її надувало
Ох і попа маєм ніяк не міг заспокоїтись Безбородько
Більш над півсотню ніколи не можна рахувати
Нудистів відповім бачив
Волько прожогом кинувся до стільця скочив на його й достав з полиці ще дві штуки матерії
Боягуз
Закінчила вона свої сентенції зниженим приглушеним рефреном
Чому союзний
Там і повітря інше
Крім тих двох велетів найбільше звернув на себе Бенедьову увагу немолодий уже низенький і очевидячки дуже говірливий та рухливий чоловічок
Леонід Гамбарський живе в цім же домі
Шибку лиже
П л а т о н.
Платформа спорожнялась од людей і швидко стала зовсім порожня
Нашим
Я зараз Зосуню я зараз верну
Доман зсутулився забухикав а відкашлявшись знову вклонився
О пан Єзус
А це ж ясніше ясного вигукнула Тамара
Свіжість потягла з лиману
Гаврило ледве не побив мене Тарас з ножем на його
Дали мені в підмогу двох доярок та ко-роваря Митька
Ти б мабуть i до свiта бiгав з дiвчатами але в мене од сидiння вже й спина заболiла
І знов мене прийме Огорне обійме Щоденщина й лихо наземне
Ні не хміль
Хто сміється хто регоче а хто й дивується як ти цю братію навколо пальця обвів і на свіжину розжився
Він вам такий близький
Пригадуєш ці слова
Я обіймав її стан
Безумовно
Рука моя що тримала в кишені цупкий жмутик десяток свіжу зарплату —спітніла
Людина це передусім горда тварина
Може б ти забрала горшки й миски
Тесля зиркнувши з–під брів у мій бік посміхнувся отими верхніми золотими
І я вас пане старосто попитаю де Дмитро
Вона задивилася на Лавріна
Відмовляюся
А чому б ні
Доїхавши до Гершкової корчми вони побачили вже гурт селян що юрмився в дворі
Проходь сідай повів Тарас рукою
Крізь розбиті вікна крізь розчинені навстіж двері з куренів повалили запорожці з шаблями з ятаганами з келепами в руках
Пшор
Нащо се Нерісо
Тямлю як нині ту сцену Массіно
Ну ну ну здалося
А небезпека від огню чимала De facіle як кажуть ardet stramen Cum іgnі jungіtur
Замовкло радіо завмер на льоту кіт який вистрибував із вікна вкравши перед цим шмат ковбаси і закостеніла в його зубах та ковбаса
Й не намагався дізнатися
Альоша щасливий як ніколи взяв на перший раз фунт хліба і чверть ковбаси
Після смерті жінки він куди б не йшов не розлучався із дочкою
М и х а й л о. Не може бути щоб хто смів
Палажка вернулась до церковних дверей паламар зачиняв двері і замикав замком
Маєте добру пам'ять
Не чув такого
Спочатку ми оглянемо старе гніздо орлине щось замалюємо а потім час настане для каші й чарки
Поспішати
Все це було сказано по-українській
То я гадаю зробити ось як
Тарас схопився з місця і заходив майстернею
Також не просив пуделок та коробок
Ще й посвідчення загубив на лузі
Але поля сусідніх сіл дощ не захопив там посуха погрожує неврожаєм
Скільки тоді сміху було в селі а дехто ніяк не міг повірити що без нечистого можна було заховати на горищі коня
Перехрестись моє золото
А Руді
Вона вперше йшла до Києва
О ні
Не плачте рідненька
І вже зовсiм iншим голосом
Аж поки не став ураз мов укопаний
На стомлених обличчях воїв цвіли радісні щасливі усмішки
О л ь ш а н с ь к и й А свавілля
Сюди його загнала хвороба
Мовчання
Дознався був владика що сліпий старець чинить у божому домі одправу і заборонив
Розметані кості згниють без хреста
Ти огидна причаєна кокетка
Київ гуляв дихав свіжим повітрям
Ось дивіться несподівано скрикнув білочубий статечний на свої дванадцять років Хведько проворно зіскочив з благеньких саней войовничо махнув трофейним батогом і зупинився посеред поля
Я розжалобився а потім таки взяв себе в руки я лікар а хто ж іще мусить подавати приклад іншим на цій грішній землі
Ще кілька хвилин і він ослаб зовсім
Тогда он рад и счастлив теперь поет ей чудные песни рассказывает про заморские страны ласкает голубит ее
Бо ти інший хлопче
Ну а хто ж у тому гурті
Дід і онука мовчки сидять на ослінчиках перед вогнем і на їхніх лицях моргають багрові бліки
Приповідки
А чи закiнчили сьогоднi шаровку
Так таки і посміємося коли буде весело
Вам обом треба більше одпочинку чим вам здається
Ось там наглумились
Жінка питає Це що
Л у к а ш Я душу дав тобі
Знеосіблені змордовані безбарвні істоти перероблювані на мило
Наліплені стопудові колеса возів сутужно обертають маточинами
І от перше всього взяла собі задачу слідкувать щоб добре робочих харчували а там далі я увійду і в саму суть
Але дивно багато жінок і дітей підбігало до вартових і ридаючи та цілуючи хапливо й розпучливо тикали їм вузлики згорточки торбинки
Серпень 1 Чугуїв
Стояти так годину і другу дивитися й дивитися на волю
І не вигадуй мені
Марки Салют
Що ж додасться для нього як він поставить поруч ще один храм
На каторзі гребтиме за трьох
Чекати гасла
Дідок із борідкою як у старого цапа стояв навколішки й молився дивлячись на золоті хрести що вже горіли у скісних перших променях
Обличчя бліде навіть брезкле постаріле ніби після тяжкої хвороби
Яка царівна
Змочить Мотря усю подушку як здумає уночі
Дядя Варфоломій очевидно не прокляв
Выходя из светлицы Марианна бросила еще раз пытливый взгляд на Мазепу и заметила что при всем смущении лицо его горело и сияло от счастья стремительно вышла она в сени на ганок и поспешила вскочить на своего коня тут же наткнулась на двух девчат стоявших под коморою блондинка убежавшая мгновенно из хаты после пламенной встречи с Мазепой плакала теперь на груди у брюнетки но очевидно не от горя а от избытка радости
Вольський узяв її за руку й фамільярно посіпав
і вона вхопила мішок піддала чоловікові на плечі й випхнула його з хати в потилицю
Директор був схвильований хоча й намагався приховати це
Уралов спершу побоювався що не звикне тут Галя занудьгує серед полігонного одноманітного життя бо хоч є в них і чимала бібліотека і пудові альбоми з репродукціями найславетніших картинних галерей хоч є і клубик і екран але ж є й кучугури пустеча зловісних кучугур навкруги
Кілька разів він розгортав таємничу записку перечитував її і ховав за пазуху потім знову напружено думав здавалося забувши про все на світі
Єдина істота та з піднесеною рукою теж не могла нічого тут порадити бо той напрямок куди вона показувала був непридатний це був глухий кут що впирався в купу руїн над якими височіли рештки колишньої церкви з позпилюваними хрестами
Можу подумать що я планета яка посувається разом із сателітами
Зашити у вузькі мішки й повішати живцем коптитися аби вчилися нести яйця
Такої певної святої Такої рідної як ти Такої щирої простої Вже більше мабуть не знайти
А все ж таки я ще не такий старий щоб не пригадати всього що цікавило й правило мною в моїй молодості почавши від фахових студій аж до національної роботи
Там позаду наші жони та діти
На підході до Новгорода-Сіверського Славута несподівано занедужав Його раптом затрясла пропасниця поперек мов переломило навпіл голова запалала вогнем а ноги так охололи ніби їх обкидало снігом
Ні ні випий швидше це хвилинка
Всього бува
25 VII 1911 р.
Хто-зна який то вже був день як довго вони сиділи в цій камері
Задніпровський
Здалеку їх здавалося більше сотні ранок був беззвучний сільська вулиця порожня і нарешті вона ожила й виповнилася масою народу мов вода ринув він з усіх дворів
Скидай тут одежу і притримуй ручку щоб ніякий дідько з лікарні не нарвався про жінок я думаю
Їх усіх знайшов державний розум геніальне передбачення великих людей
Цимбали різнули мені в вуха й затихли десь позаду в куряві ніби в них одразу й заразом порвались усі струни
Знаєте як вечеряли королі
Ти знаєш кинула я сьогодні ти йдеш зовсім не з дівчиною а з молодичкою
Скоро і місяць вигляне
Так он воно що
Летітиме а дожене
Оксана витерла сльози підійшла до поручнів і тримаючись їх і падаючи на них почала спускатись вниз
27 Вугілля
Але ти ти
Одного разу їде Івась у санках з батьком та й каже їй
Їй-право напевне Василина приїхала
Зачувши воду Тихоня рвучко підвела голову витягла шию і може вперше в житті заіржала розпачливо дико на все поле
Без солодощів обійдемося
З її отвертих уст повисло буйне ростинне плетиво
Бо сама самотою капаріє
Браво-о гукнув піп і кинувся обнімати Довбню
Єсть
Дарина побачивши Найду мимохіть зашарілася вона за метушнею приймаючи такого дорогого й високого гостя як отець Мельхіседек забула про Найду а він може голодний десь ждав що про нього згадають
З того разу вона дала собі слово одмовчуватися від Колісника
Полозом вився довкола імператора як і довкола тих що стояли поруч з імператором посилав до кагана гінців аби оповіщали Ясноликого як ідуть перетрактації що каже він імператорові і що імператор йому
Казка
Три дні й три ночі Ігор шаленів не знав спокою гнав рать все вперед і вперед
Довідавшися що Левантина вже встала з пологів він перечасував кільки днів а тоді пішов до неї
Потім уже причиняючи за собою двері гукнула мені звідти
Тінь твоя тільки сидить тут на днищі
Є л и з а в е т а киває
Завбудинку здивувався як довідався що Матрос став власником Альошиної роботи
Браво Галичина
То я зараз i прийду сказав Сварг i якось гостро подивився на брата
Куліш йому підспівував проте несміло ніби не знав ні слів ані мелодії
Це брат
Дитя кам'яне Хоче вийти із лона Та мати замкнула Руками живіт Не хоче дитину Пустити у світ
істерично вигукнув сунувши руку в кишеню і відступаючи назад
Під'їхав тисяцький опасистий похмурий борода клином
Знав Гасан-ага як знало пів-Стамбула але хто б же вніс у вуха султанові те про що падишах не питає
А коли вперше розтулив вії не очей своїх а свідомости за вікном уже цвіли сухі злотаві іскорки а десь ізгори тихо сипались мерехтливі білі метелики
Д м и т р о. Тільки ось що Павло Платонович напишіть ви вже нам самі жалобу
Лукашева хата починає біліти стінами при одній стіні чорніє якась постать що знеможена прихилилась до одвірка в ній ледве можна пізнати Мавку вона в чорній одежі в сивому непрозорому серпанку тільки на грудях красіє маленький калиновий пучечок
Нині цього не можу вчинити
Тимку
А де товариші
Виговський певно хотiв знов взяти гетьманську булаву i часто промовляв Продам Бар продам Руду i заграю ляхам в дуду
Чому
Вікно розчинене за ним навіть видно вершки дерев осяяних сонцем а дихати трудно задушно хочеться рознести ці жовто-сірі блискучі німі стіни
Лукаш
Тоді далеко серед морської мертвоти реве пароплав і несе людей їхні муки й сподівання в інші краї у виноградну даль
І досить теревенити
Хто не загубить у Дністрі ногавець жартував дядько збадьорюючи отроків той може вважати себе до певної міри мужем
Людина колективна істота
Гірше не можна було вибрать людей неоднакових по мові й звичаях
Когось iншого пошукай Слав'ято
Вітер пестив жінці обличчя і вона відчувала на собі глибокий подих що огортав її всю повільно поверталася додому вже загойдана хвилями споминів майже дотикових та живих
Однак він швидко взяв себе в руки
Досить для звичайного побуту але замало для людського життя
Сіють та сіють товариші більшовики пісок на якому ростуть хіба що бур'яни отруйна хопта
Може це тобі такі гадки підказує твоя жіноцька вдача бо ваша вдача буває часом дуже чутка та почутлива і часом вгадує дещо наперед так само як і далекосяглий розум
Вони протягли те ого й поворушили зброєю
Ондо голопуза дітлашня сусідська у колії заболоченій корабликів пускає а все одно гпянеш на них —і легше
А тобі лучче як дурять любити
Оце вже не твоє діло та й не попове от що
Через Дунай перепливають на човнах і добиваються до князя Володимира люди в довгих чорних рясах з клобуками на головах
Вони хутко дер-лис по крутому схилу допомагаючи собі міцними сукуватими пй цями
Денис роздягся першим убрав голову в плечі і пішов до дверей молодецьки рухаючи широченними лопатками
Сидів у кареті вбравши голову в плечі не знаючи що тепер діяти і куди серед ночі податися
Дійшовши до місця де подвір'я розширюється і з-поза вугла дому вихапується ясна смуга сонячного світла Баран вертає назад у тінь і знов іде попід мур своєю давньою стежкою
озвався один поклавши на воза пачку
Я пішов на цей голос
Човен спустили на озеро туди сіли козаки
Ну й що з ним спитала тривожливо Корнієва жінка
Я з матінки Полтави а Пантелій Ганжа мій ординарець з Великої Багачки що на Пслі
А Тетяна пахуча й розпатлана все не давалася мені боролася зі мною закохана й жагуча
Мені цікаво Грицьку от що
Омелько
Здавалось ніби Єремія вернувся в ті давні варварські часи і приносив страшні жертви Ваалові та Молохові то були й справді жертви польським панам
Поруч із сімейним наметом інженери прилаштували крихітне шатро жовтого кольору на одну особу власне на цю особу команда катамарана й очікувала добру годину жіноцтво вже й почало нервувати й дорікати чоловікам що даремно погодилися взяти на борт пані лікарку з колгоспу вона мовляв могла доїхати кудись туди де археологи розкопують прадавні слов'янські світи на автобусі або ж татунцьо міг її довезти на своїй персоналці чоловіки на тії жіночі слова тільки хитали головами й зовсім не осуджували жіночу непослідовність
Ріденький і теплий сніжок сіявся над Боровицею тихо і врочисто
На похорон
Я бачив її коли їздив у полк за орденом
Добачає те й мати хоче мову почати з батьком та голосу нема слово вимовити
черевиком за нiс зачепив
Скільки вона лиха у тій хаті витерпіла нужди холодних та голодних днів
Ну найясніщий пане редакторе як там з панною Валею
Що тоді стряслося я й досі боюсь згадати
Старого це поважно затурбувало
Але знай
Побалакали отак порадились зібрались пішли
Мені причулося ім'я Зоні і я глянула на вказане місце
Полум'я розгоряється
Як доживу
Ш т і ф до Мігуелеса
Несамовита відвага незвичайної хвилі і жаль
В'ялі мляво-м'які й вогкі як у трупа що вже розкладається її вуста що він їх ще сьогодні так гаряче цілував ці вуста усміхаються
Ти слово царськеє зламав Зате узол дружелюбивий Навіки з Турном розірвав
Рвучко вiдвернувся вiд Оленки пiдiйшов до завжди замкнених дверей повернув ключ рвонув дверi
Тому-то вони по довшій розвазі не тільки не банували на Бенедя за те що своїми радами відвів побратимство від його первісного напряму і попровадив його за собою по іншій стежці а противно вони були йому вдячні за те що мимо своєї відомості він прийнявся єднати для їх цілей більшу силу і прийняв на себе провідництво туди куди вони досі не осмілювалися ступити
А-а чула я вчора та не знала що то за успіх а то б
Це про дядька моєї матері
Князь-вітець сказав аби звернулася передусім до тебе коли що
Живився вістями рідкісними особливими відкидаючи загальнодоступне так само як султан і вельможі дозволяють собі їсти м'ясо смажене на вогні бо воно має смак нещоденний ход І втрачає половину своєї цінності від того вогню
Посильте варту
От не мала б чого робити
На завтра
Нарешті вона зупиняється
Побачивши над собою Черниша дівчина ледь помітно здригнулась
З усіх кутків так і гунули всі до гурту
Тепер я вірю що господь допоможе нам знайти скарб
Більше не добачував я нікого на веранді хіба що сидів може хто з молодших на сходах як бувало іноді ще й за часів Обринських
Куди тікати
Але чутка про те що київська княгиня Ольга їде з Болгарії на Русь через Угорську землю швидко летіла перед нею і в лісах над Тисою валку княгині зустрів загін закованих у броню вершників на чолі з братом князя Такшоня князем Мітлашем
Скажи хай не задержує мовив тихо товстий крамар Колісникові на вухо
Через кілька хвилин наглядач приніс і просунув у камеру пачку махорки
Борис Задорожній сильно змінився за рік по скінченні інституту не тільки одежею а й поводженням та тоном голосу і той перший вигук що зійшов йому на вуста в привітанні був тільки відгомоном студентських часів
Не всі тут зрадники як ти із своїм гетьманом і його поплічниками
Що діяти
Микола спохмурнів
І всі кинулися до неї
Какора тебе ніколи не
То може будемо самі писати вірші й відповідати за них самі
Що
Одного разу коли я чотирнадцять років писав першого свого вірша то у мене було таке ідіотське обличчя що бабуся проходячи повз мене сказала Брось писать стихи а то ты сойдешь с ума
Прошу до хати другарі також тихо сказав господар і причинивши за собою двері загукав Майко майко дай нам чого-небудь підкріпитися
Дехто називає таких чоловіків жіночими догідниками
Заступила чорна хмара Та білую хмару
Коли подумаю скільки в нас праці потрібно скільки сили й науки який той час короткий в котрім можна щось зробити а яке життя приготовлюють мені мої кормильці то приходиться хіба збожеволіти
Ні стояти
С т е ц ь к о. Та де їх у урагової матері знайдеш
Ну тепер жди їх
Злазь
Але одразу ж помiтивши що брати образилися вiдступив
Макар Макарович був низенький і присадкуватий
Ти станеш моїм найлютішим ворогом
Сафар-бей зловтішно шкірить рівні зуби
Дуринда не рішається й щось бурмоче
На пересварку зі стайні повиходили конюхи
Хведю а тобі не пора спати
Тільки було й чуєш Гей ти дриндзало чи швидко допишеш оту бомагу
Можна б ще назвати Рушен
Товаришу прокурор запам'ятайте цей діалог
Чи пак здорові ви
Татарин заглядав у зіниці
Там у печі є глечик з завареним зіллям
Гурра
Тепер вона була щаслива
Я тільки до його одного піду посипати і що випосипаю віддам тобі половину
Перед його очима наче метелики пролітали пари
І справді піддержав він письмоводителя зайдемо вип'ємо по чарці куди ви там ходите
Федько продерся крізь юрбу вибрав крижину і стрибнув
Після концерту коли Комаха підвівся щоб іти за одежею і запитав Вер що вона хоче піти повечеряти чи просто поїде додому Вер відповіла
Якщо Кость захоче хай іде а мене і не вмовляй не піду
Треба допитати негайно
Русичі
Так завтра Маркіяна
О л е к с i й выходит в задумчивости
Це тобі Маринко
Відбирали пшоно та яйця
До Мартина Голова трохи боліла після вчорашнього
І там де ріс хліб здійматиметься лиш пил від султанських військ
І вона знову вся затремтіла з ридання
А собі ти ще потрібний
Потім її лікували від переляку водилп до невропатолога
Було йому мабуть стільки ж літ як і Джузеппе та Йованові
Я душею рада такому затеві
Ніхто тобою не журиться чи ти живий чи мертвий
Хіба про пташку в клітці згадує хоч раз той хто гарцює на коні у чистім полі
А там поїхав Роксай з князем до Iскоростеня i не повернувся
Та вони поміркували що на них стали звертати своє око турецькі заптії
Ей Сганарелю набрався ти тут заячого духу
Пузир
Вершники стисли їх острогами й помчали вздовж звивистого берега річки до могили що ледь чорніла вдалині
Що ж вони скажуть коли нікого там не застануть
Ми спочатку не помітили воно ж далеченько верстви дві
Спочатку вона певна що її син буде шляхетним скакуном і весь вік ходитиме в шовковій попоні
Місце справді було вигідне для переправи бо доволі було кордонному козакові загнути за виступ і коліно річки зникало йому з очей
Помилуйте
Хіба нема їй із чого сяяти гордістю
Позадки висунувся нечутно з горниці проскочив притьмом Пїдросторі сіни задріботів по сходах униз ступаючи на носки —йоб менше робити шелесту в нічнім теремі
А хто ж прийде коли така осмута пішла світом
Тебе зупиняє сама рука долі
А дні повзли волохаті й одноманітні як гусінь у запущеному саду
Тоді їй стало страшно
Михайла
Ні відказав я
Де бачила питає Павло Музика
2
Тому прохаємо вашу милість перепустити нас і допомогти їхати далі
Вже їх втікло мабуть тисяча коли не більше
Сам сиротою виріс
Тим часом Тхір не встряючи в бій крався за Звенигорою назирці
Чого ти смієшся питає татарин
Єремія звелів розп'яти їх на десяти стовпах
Впрочім тут нема що багато думати
Здорові були панове товариство
Нині знаю я звідки між усякої тварі хоч буває це зрідка білі є екземпляри
Ну нічого хай упораємось з большевиками
Тим-то Череваниха й боялась щоб лукавий не підкусив паливод на яку пакость
Коли б же я знав що я тебе ображу звіку б не казав
А скілько б ви справді взяли за Капустяне
Тож і потерпаємо як буде коли підуть
Т 1 С XIX
О то ви й філософ чогось здивувався крайсляндвірт і посадив агронома за свій інкрустований столик налив рейнського навіть почаркувався
Гетьманові козацькому не шукати в сторонніх монархів жодної протекції а знати себе вірним лише своєму королеві
Народе мій чом не зуміла зробити тобі добра
Та то нісенітниця обізвався Фесенко
Карпо глянув на тих людей і трохи злякався і здивувався і за-милувався
Шкода
Я дуже рідко говорю
Вi по-старому нiчого не розумiль ауф час
Наталка сиділа поруч Юрка
Не бачить він і женців які мають прийти на його лан
От ти який мовив здивовано
Коли ми тут сваримось і миримось у ворота хтось возом уїжджає
Той би пристав одразу
Буде трохи тісно
Ну ось вона тобі й легша
Ущух вітер тільки хвилі поволеньки котилися
Ану вдар ану вдар її Павлушо добряче
Андрій бачив що він Андрій стоїть їм усім немов кілок у душі і тій душі мулько і через те вони мнуться всі та йорзають
Лекерія Петрівна поклала ковбасу на тарілку
спитала мене
І посмішка підлеслива запобіглива аж гидко
References
Він давно простив її але не знав чи простила його вона
Геть з цього місця
У цих краях з тридцятого
Що згадувать тепер
Оглядає здобуток
І знаєш я ніяк не сподівався що він такий
Що з тобою
Мовчазна процесія підходила до бору
Іди лишень ти а я найду собі дорогу
Адже ж пани курять одказую от і у вас цигарка в руках
Видно ще ні разу не бував у бувальцях
Не сиділось самій бабі в просторній хаті
Задумавшись Стеха тужливо заспівала впівголоса
Підійшов ближче аж справді тут неначе ярмарок
Правди і волі не заховаєш у землю і не притопчеш своїм чортячим копитом ратицею антихристовою
Однак напружену тишу ніщо не порушало
Над Копиревим кінцем залягла тривожна морозяна тиша
Загалом виводила його історію за кілька поколінь до себе
Радісний дівочий усміх був гримасою на її пристаркуватім обличчі і він не міг побороти в собі зухвалу думку що коли вона гідна була першокурсного студента то ніяк не варта першорозрядного лектора
Стояв він поруч з Венерою старою–престарою шкапиною
А управитель виніс цю мелодію з одного чернігівського борделя на міській околиці
Ех жаль що тут немає хоч поганенької якої шкапи вже б я від вас теж не відстав а коса у мене добра й довга
Дихання моря пестило фрегат
Звідки
Ще не пізно
Телефонний дзвінок
Я вiдвiдую дiда Салимона
Передречена пророками заснована патріархами прикрашена апостолами зміцнена мучениками бог серед неї вона не похитнеться
Закрий свiй гроб i не грими кiстками презирливо скривився Будка
Єнченко сопів аж було чути в кінці майдану
Знаєте як в дитинстві підказували нам коли ми не хотіли вчити уроків
Чого кричать
В небі вирізують вони
Село наше темне темне
Хома не гаючись проінструктував їздових як їм належить триматись
Вночі він спав тривожно щось вигукував стогнав схоплювався на хвилину і знову падав гарячою головою на тверду солом'яну подушку
По другий бік стриміли стіною круті голі горби
25 Він ніякий косак єст
Коли зіходилися вони й починали роз-мовляти звичайно більш за школярські справи вона тоді зда-валася Грицькові давньою Галею бідовою школяркою і більш нічим коли ж він не бачив її або дивився тільки здаля образ її повивався якимись чарами голос лице постать робилися не-звичайно ніжними недосяжними
Після того наперед виступив військовий суддя і сказав
Жінка зблідла
Стихійно очі він розкрив І всі сміються як вино
Бабу й діток покидає
І що скаже коли побачить свого колишнього раба в ролі свідка на справедливому суді над собою
Портьє спочатку пробує сперечались—такої пізньої години ніяких одвідин у лікарні не дозволяється але прочитавши мовчки простягнуту йому візитову картку низько схиляється й біжить у дсжурний кабінет
Пригадалися тепер
А хто йому сказав що не видужає
Тепер підлягає оскарженню і моя скарга до собору і ваші негідні дії абате
Та ще й як радий
Гарячковитий Сікач вихопив з піхов шаблю
Поплакав сердега утер рукавом
Хоч би осі не поламалися похитував головою стрілець дивлячись як Іваник запопадливо хапає з комори різне залізяччя і кладе на воза
Виявив би усе перед нами сказав беріть моє добро
Біля тюрми жінки з передачами накинулись па колону і котрась відпихаючись від конвоїрів таки встигла ткнути Шамілеві паперовий кульочок
Варивон аж зупинився на мить
Ша
Євфросино Сидоровно
Тут Бондаренко коротко викладає біографію засудженого й наприкінці звичайно пише І де це в радянському законі сказано що людей можна мучити й змушувати їх казати на себе неправду
Великі будови це кульмінаційні вишки нашого господарства
Лист при вас
Вам простих яблук нехватило що ви на дослідне дерево полізли
Знаєте ми Катерину вашу читали не менше ста разів сказала ніби завуркотіла струмком весняним
142
Принеси бумагу що найомщик принят за самого тебе i за твої грошi от тобi зараз обома руками вiддам Марусю
Він зразу ж дав знак козакам і ті спішившись виринули з засідки наблизилися до брами
Потій стояв біля узголів'я і молитовне склавши руки півголосом вимовляв п'ятдесятий псалом за здравіє єпископа не виминаючи при тому погляду Балабана в якому тяжіли задавнена злість на підступного собрата і нинішня погорда до зрадника
Тiльки десь на Дунаї чувся перестук весел на далекiй косi стогнав-квилив якийсь птах а в горах за станом iмператора вив вовк
Але ти неспокiйний Святославе
Порохові погреби зірвати після того як вийдуть люди
План ухвалили врешті Матюшин та Гнидин
Паничі сіли за стіл набрали варення й трохи лизнули його
Мушкет аркебуза це одно а мушкетон це старовинна рушниця з набоями в кілька куль що одразу летять у кілька сторін
Пивний чоловік лупонув очима й витріщився на Сашка
Це ті що сидять по в'язницях за свої ідеї
Гайдутини виїжджають із міста
До чого
Мої довгі судові справи наганяють на мене нудьгу я спішу скинути їх з себе передаю иншим калічу програю
Вишневецький підступив до міста несподівано
Признаюсь тобі що й я в дечому буддист тільки без тих латок без того буддійського чернецтва без тієї буддійської блекоти
Щоб вгамувати своє серце Єремія звелів осідлати коня скочив на його й полетів у степ оглядати своє добро а потім блукав по діброві без діла без думок в голові блукав як блукають хижі звірі шукаючи поживку
Марія Іванов на
У її маленьких віконцях блимав ледь помітний у густій вечірній пітьмі вогник
Десь її змило пробасила друга
А може в мене лану не міряно добра не лічено
В голові роєм в'ються думки і спогади
Іншим разом Людота може й посміявся б із такого видовиська та зараз було не до того
Подумайте ми тоді пани цілого нафтового торгу ми визначуєм ціни закупуєм околичні села ліси каменоломи та копальнії Ціла околиця в наших руках
Прокіп Гордійович підвівся з стільця
Народ з дворів вибігав довідатись кого несуть подивитися кого ховають
Се наша Тухольщина наш рай сказав Максим обкидаючи оком долину і гори і водопад з такими гордощами з якими мало котрий цар обзирає своє царство
У саду зовсім темно й Володько не може бачити її
Аж поки той голову звів
Розмова з Дювалем
Iз зброєю
А коли Андрій гукнув до нього Галло
Світає
І я кажу нащо
Але бідна моя мати котра обіцяла мені чувати 120 над моїм щастям померла а я надто чоловік щоби міг поєднатися з тим що з всіх надій моїх остануться мені хіба самі мрії
Господар вважає що цим він сказав усе але Маркові прізвище Киселя поки що нічого не говорить
Він сидів печальний і прикладав до Андрієвих набряклих плечей намочений рушник
Потім викликали матір теж обміряли її мов кравці й на самоті заговорили що вони заможні але бездітні люди
Про те що Лев Жемчужников вернувся із Парижа й тепер живе неподалік Тарас почув од Куліша
Кавалери знову сіли в машину дали задній хід вибираючись із тупика
Слухаю
І знаєш чому
Невже Марко Вовчок знову сипнула тим багатством про яке давно казав Куліш
Німець ждав його стежачи за ним зосереджено спідлоба
Що ж мені робити коли я не можу з ними ужитися
С т е ц ь к о
Биті дві години провозився Троян з генералом
139
От і всі твої мамо і діти і внуки
Морем припливли від братньої Грузії в подарунок
Дедалі пара танцювала все палкіше й палкіше запалюючи до танцю й інших
За що люди працювали
Довгенько гуляли дiвчата в хрещика на широкiй прогалинi вкритiй зеленою густою травою
Та так скажу тобі меншають що вже й не зігнутись ходжу як на параді гусячим кроком а потім цурка як придавила живіт просто хоч кричи
Може тобі ще розказать що-небудь про Спінозу або Локка
Не по його лінії
Такий знаєте сумний і дивний птах
І султаншу всміхнувся художник
Ось як
У камері ледь-ледь вимальовуються темні силуети столика тапчана
Хто ви така
Ми йому покажемо як глумитися з товариства
Я
Король прийняв Україну пiд свою державу
I менi жаль повiр як свого аж у грудях пече
Англійці чули як гукнув Увесь той гурт селянський Хвала і честь нехай живе Роберт король шотландський
А тепер сам по шматках різав би всякого ворога свого чи чужого
Не лайся щоб я часом ради неділі не дав тобі по потилиці
Був
На столі велика пляшка горілки і хліб та сіль
Шаг ціна тому прозаїкові що не знає людей
Кругом усі дрімають
Убивать треба таких мертвякiв
Якийсь час Хаєцький мовчав
О
Невеликий
Одним словом священика мається все втихомирити все забути і поховати
Наша милість не потягне за собою гріхів і біди
Вибачте добродію мені трохи голова болить
Здоровий і веселий з великою надією на себе й науку він виїхав з дому і повіз з собою все що йому трапилось позаписувать на селі
На вузькуватому з упертим підборіддям обличчі господарює чималий роздвоєний на кінчику ніс зате сіро-тінявисті дрімотливі очі глибоко засіли в очницях а над ними випнуті надбрівні дуги перегнули житні піддашки брів
Якби таки молодий молодий То по хаті б поводив поводив
Марія Івановна
Батьку- ватись жінкам дуже зручно вийдуть одна насупроти другої стануть на різних берегах і гарненько поскладавши на грудях руки починають Чого це ти Мотре мою курку на Залужжі припинаєш
Єсть у вас кумерція
Я не допущу цього
І це слово земля проголошувалося в образу й звинувачення вже самого Ібрагіма він це відчув і зрозумів і в думці подякував богові якому хіба не однаково що затіяв цю гру з приреченими без високих свідків без султана і його візирів мав би пошкодувати за свою недоречну цікавість але не належав до людей які шкодують за вчиненим граючись золотою шаблею яка лежала в нього на колінах недбало промовив
Заберемо в вас ці старцівські ваші ридвани
Чи впізнаєш Насте чоловіка
Воно має відбутися під час вакацій отже за чотири-п'ять місяців цілком тихо і зараз другого дня маємо ми ха-ха від'їхати
Одначе ж закликав
Р и н а
Робить на пана перестали вже і в поезії не тільки на полі
Та й кому
А вона дрібна мов пташина розпростерла руки широко і розмахуючи ними мов крилами сміялася голосним сміхом викликуючи раз по раз
Ти показав мені мене самого
В бункері було повно мешканців дітей жінок старих
Я стояв бiля самiсiнького водiя дивився на освiтленi перед ним прилади на рiзнi циферблати i тремтливi стрiлочки дивився крiзь скло вперед на дорогу яку освiтлювали потужнi фари на бобик що легко пiдстрибуючи на вибоях бiг перед нами i здавалося менi нiби я iду в справжнiй бiй з ворогом i серце моє солодко завмирало
До того ж коні стомилися мчали від Переяслава не переводячи духу
Тридцять літ шукає кладів і голий став як бубон бо все на кладах кажуть прокопав
54 Сорочка зв'язана узлами Держалась всилу на плечах Попричепляна мотузками Як решето була в дірках Замазана була на палець Засалена аж капав смалець Обутий в драні постоли Із дір онучі волочились Зовсім хоть вижми помочились Пошарпані штани були
Ой літа молоді
Така вона
Я хочу виїхати до війська
Нова фаланга революційної молоді поповнювала каторгу в Сибіру
Де ти Романе
І вигнав би жаль давно служить і привик до нього так що як не бачу довго аж скучно
Так було уві сні
Розв'яжіть йому руки
Та що вони стратеги могли вдіяти коли когорти їхні рискають по землі Склавинській доволі вільно а звитяги над склавинами як не було так і немає
Аби не затриматись аж надто довго їдемо трьома валками в усі три кінці нашої землі
Багато років тому потрапила йому в Чернігові до рук обшарпана без обкладинки і назви ця книжка
Признатися і ми про це мріємо заявила Шура
Вона згадала село вигін дівчат і крем'яшки
Нараз що се
Ну заграй
Не прийдуть на поміч і донці
Ото все нищать
Дихати важко
Так княжичу аж до окiяну живуть язики нашi деякi з них жили тут у полi й над морем а потiм пiшли у верхнi землi деякi вийшли iз-за Iтиля-рiки i порiднились з нашими племенами
Нас там якраз чекають
Мені скатертину в'яжете усміхаючись пита він
Через це він сказав синові
Андрій не звернув уваги зіґнорував спостерігаючи як Фрей щось обертає під насупленими бровами й чекав що він буде говорити
Лежать мов ляльки виліплені з глини
Але живих з його рук мало виходило власне виходили живі до трибуналу кого не замордовано на слідстві щоб трапити під розстріл їх судив трибунал і згідно з визнаними колосальними злочинами судив на смерть
Людина яка сидить навпроти мене зовсім не та якою її знали друзі та недруги впродовж років
Подвір'я наше тамо за горою
Привіз мене чоловік на своє господарство
Олесь підвівся запхав книжки в пазуху і поплентався до школи
Воно я поміркував так бачу що минуло вже наше
О сонце моєї снаги і благо мого щастя мій повелителю коли питаєте про Вашу послушницю що їй через Ваш від'їзд печінка як дерево звуглилася груди стали руїною очі як висхлі джерела коли питаєте про сироту-утопленицю в морі туги яка не розрізняє дня від ночі котра страждає від любові до Вас яка збожеволіла дужче за Фархада і Меджнуна відколи розлучена з своїм володарем то тепер зітхаю немов соловей ридаю безперервно і після Вашого від'їзду перебуваю у такому стані якого не дай боже навіть Вашим невірницьким рабам
Василю
Я їду
Від чорної птиці де-не-де лиш по темній пір'їні видніє розгубила то в затінку дерев то в яру то під стіною лісу а рожева птиця ранку летить хвиля за сонячною хвилею і в її світлі село сміється теплою материнською усмішкою й сам ти усміхаєшся до нестримної рожевої птиці яка таки прилетіла прогнавши птицю чорну всміхаєшся до Княжої гори яка від усієї своєї щедрої душі подарувала цю веселу птицю всьому білому світу
Спасибі тобі дочко
А це все таки сильно
Вони підривали дуба котрий годував їх своїми жолудьми
А він одповідає
От і все Єрмаков
Враз Зіньку за руку Ілько схватив і сам спинився і Савка
відповів він рівним спокійним голосом
Він підійде до того дивака візьме шапку надягне йому на голову теж уклониться і йде далі
Комора мала чималенький навіс ми заставили його з одного боку дубовими та сосновими обаполами наносили соломи й вийшло затишне зручне кубло в якому здебільшого й товклися одсипалися після мандрів їсти нам носила якась жінка вже немолода синьогуба з лишаєм на бороді мовчазна й пісна неначе монашка
Невже вона зовсiм безброва не можу повiрити я
Ліси гарматами зсічемо спалимо
Радісно
Це теж деталь і позаяк вона з життя я й її пишу
Хлопчик уродився смаглявим чорнобровим опецькуватим за всіма ознаками викапаний батько тільки й різниці що в Тимка чорна родимка під оком а в сина сповзла трохи нижче на щоку
І головне його схвильованість і гнів здавалися цілком природними й щирими
Не треба мамочко припадаю до неї
Хай святкують
Вічна пам'ять всім хто прийняв труд і страх сраженій чи страм шибениці од руки супостата
Одягніться
Мар'ї немає дома краще тягти далі рішила вона повертаючи на шлях
К о з е л i у с Бджола свiй мед збирає по квiтках I жодної премудра не минає
Вам треба поберегтися
Бідний Руді годилось би додати кілька слів про честь і щастя але в нього було так мало практики говорити те чого він не почував
Сам князю бачиш церква набагато важча за вежі
К о т и г о р о ш к о оглядає дім
Зелена півтьма абажура
Та чим більше минало часу тим більше розумів Герцен що ці семінаристи праві і можливо вони там на батьківщині швидше й вірніше збагнули що потрібно
Чекаючи вона повільно підводила маленькі свої долоні мов готувалася вхопити те слово як пташку
Не любить безпорядку гомону і сварки
Та й квасу поставили бо так велося на бенкетах у Потьомкіна і Попова
Після того була зовсім здоровою
Платня жовнірам за одну чверть привезена в Бар і незабаром вона буде в Білій Церкві
Миша показує бо в Мишi в нiздрях залiзне кiльце i як його за те кiльце сiпають Мишi дуже боляче
Бо згадав саме тоді коли після операції гірко-прегірко ридав ридма і бив головою в покрайницю ліжка біля нього довго-довго сидів лікар у білому
Треба прошеніє еге так-так
Даруй але обличчя твоє так нагадує мені мого покійного друга що не можу я заспокоїтися
Я за ним прохала ночі не всипляла дні не вгавала він не слухає він для неї і матір стару і самого себе забуває
Моя мати так дитину Як і ти втеряла І твоє вона обличчє І твій погляд мала
У першу мить він хотів віддати категоричний наказ негайно вилучити всі багатства у князя і гетьмана сарматської України але вчасно схаменунся
Одного не помічав змалів душею ніби всох примирився з невільництвом й приниженням
Той не хотів давати о собі жодного виводу обізвав Мурашка коростявим собакою мерзенним рабом погрожуючи великою карою наказував скоритись поки не пізно зустріти падишаха на колінах та просити прощення
Де Бенгалія
Кілька їх дісталось і до Попівщини
I ще я ламав собi голову що ж сталося
К о т и г о р о ш к о. Ні будемо битись
Що вони їй
Дай нам чудеса мов крилас Дивні воспівати
Розумна підступна одним словом поведе його рівною дорогою але й одним словом може завести у пропасть
Чого ти репетуєш
Скажіть будь ласка єсть надія
Раптом коли ступили вже кроків із п'ятдесят униз Лосько скрикнув і пустив товаришеву руку
Жезніцький
Я не можу
Каждое слово девушки увлекало Мазепу все больше и больше
А ти б хотів щоб інститутки горобців дерли та вчились мужичих казок
Француз підвівся на ноги гаряче подякував
Ну що ж
Дмитро з нетерпінням ждав цієї миті
Дякуємо тобі Ненко
Я держався завсігди супроти політичних змагань байдуже або здалека
І хоча Вовка втративши будь-яку гордість намагався виправдатися доводив що це випадково що він не винен і навіть мало не плачучи присягався Я більше не буду нічого не допомогло
Я подала тільки хатньої
Е то колись було так що коли адвокат замічений на соціялізмі так до його повне довірря й пошана
Точніше спершу'на Козельськ а звідти вже згодом на робітфак
Шкода тільки що не жениться чого доброго розволочиться розледачіє
У лiсi
Але так могло видатися тільки оку недосвідченому
Віддайте зброю цьому хороброму гяурові який переміг скаженого пса Ферхада-ефенді
Обидві сторони підбираючи вбитих та поранених розійшлися поляки в ліс новаки в міст
А як вовк присуне
Князь сидів сумний як осіння хмара і їжа йому не йшла на думку
Так звичайні слова сполучені волею автора в урочисті ряди обертаються часом в поеми сповнені нового хвилюючого змісту
Може сам дістанеш
Радні схрестили на своєму привідці посоловілі з дива очі й відмовчуються
Олександра Панасівна стривожиться а пізніше коли всі поснуть почує вона як тихенько заграє на стіні інструмент виготовлений колись напівбожевільним напівп'яним майстром Райком і на якому так часто любив грати у вільні хвилини Микола
Який рух суспільства примружився трохи іронічно
Гетьман вперся поглядом стольнику просто в груди Ми склали присягу цареві бо він обіцяв жодних наших давнин не рушити дати права більші ніж мали за короля обіцявся поважати звичаї наші
Не так навчав нас караючи по темницях за конюхів покійний Мстиславич
Чого ти задумався Женю
Зрідка це нам ставатиме в нагоді А тепер підшийте газети бо тут справжній кавардак
Знала я б йому п'ятдесят оддала назовсiм.
А найголовніше як він грає у футбола
швиденько крізь сльози стала вона будити матір Мамо
дитину появити
Взяв порцію горівки та підійшов д жінкам що сиділи на другім кінці стола від постелі
Авжеж це правда погодилась Дарина й роздумливо похитала головою
А Дмитра от його ти не любиш зараз так вір мені потім покохаєш як життя своє
Хоч і скажіть промовила Ольга
Пошаную тебе для нового знакомства
Татаре розпалили великі огні
Чий водевіль
Дорога втомила Лесю
Що це запитав Тимко промацуючи щось м'якеньке що пружинило під пальцями
І справді йому не мало було у той день біганини
За вiщо ж вiн загинув
Але все таки справи посуваються дуже мляво
Так подумають що козак
При воротах стояли осідлані коні поприпинані до частоколу
Вони бунтують тужаться спихнуть царя зі спини а їх сюди в солдати
Уходьте
Бачить того мужчину вищого від усіх прищатого жовтуватого з волоссям як грива і з випулистими очима
Хвилини терпкого вичікування потім
Павло повертає голову і бачить поруч нього худенький з довгими сивими вусами чоловічок кістлявими руками стискує гичку мішка що сповз уже з плечей
Навіть не тому що вона була б чужою безпартійною
І коли той прочинив двері Переступіть поріг а то посваримось
Товариші поговорили ще трохи у вагоні й забули повернулися до своїх турбот а в мене ще довго щеміло в грудях
Вже сонце ген на заході
Сподівалась я невісточки як ластівочки собі на втіху
Дай іншим
Лазар житель Віфанії біля Єрусалима брат Марії і Марфи які колись пригостили Христа
Невже ж се за гріхи твого палкого сина
Не можна щоб вони думали що ми боїмося подумав я треба йти карбуючи крок і сміятися
Від кого
Про волю були якісь слова але ж після читання маніфесту батюшка промимрив якось навіть ніяково що ще два роки треба обробляти поміщикам землю і викуповувати її і тут же додав своїм звичайним церковним голосом яким правив відправи
Він держав руки а вона жмурила очі ховала лице і сміх сипавсь їй з горла як лісові горіхи у кришталеву вазу
Правда погодився він але насамперед маємо встановити як далеко сягала похила сторона дерева
Мавро
Страшні такі очі крий господи
Підпалимо тебе й пустимо
Наглядач-турок наближався
Так
А упрешся ти проти моєї волі то я упруся проти тебе
Не тільки в парусницькій професії Андрона Гурійовича в самій натурі його для Інни є щось глибоко поетичне
Гуляницький дивився на п'ятисвічник який стояв перед ним дві свічі згоряли швидко наче людські життя три повільно
Забув навіть про небезпеку
Прощавай брат
Думаю грушок назбирать вибіг
Звик жити по правді
Регіт
Він захоплено слухав як ридально змагалася скрипка з тужливою віолончеллю наче бистрокрилі птахи увірвавшись у буревійні простори ширяли над узгір'ями Альп подаючи свої голоси
Іван виймає флояру і дме у неї що має сили але той навіжений сильніший за нього
—Сто тридцять років тому в Халебі
Та хоч на американськой так не іспу-жаємося
XXVII
Ця дівчина князівна її ім'я Ільдіко-Предслава їй дуже подобається Київ цей город нагадує їй батьківщину от що почула Малуша
Я був у нього учнем
Щось не п'ється скривився Варивон відводячи кухоль від рота
Спасибі
Тхір підвівся
Два місяці із тижнем вибула вона з чоловіком там поки їх випустили
Гм гм
Ілля випростався
Він мені не пара а я йому
І як воно це місто виросло на болотах
Хай продовжує хтось інший
Відсиніло височезне грінавське небо віддзвеніла співуча братня мова відшумували білим шумом переповнені келихи садів
Ходжу нуджу гукаючи говорю з собою Чи ти тужиш так за мною як я за тобою
І ми —вигукнула нараз Макароніна і обернулася до Галочки і Светочки Правда ж
Мiй знакомий один у городському вчителює бачив я сьогоднi йото такий у гудзиках
Та для цього треба неодмінно бачити її та ще в час біскаї
Та все ж коли пошклубаєшся у своїй пам'яті пригадаєш козака Данила Сома
Вона наповзала з усіх боків як ті видива-чудовиська потвори з давно забутих наївних дитячих казок
Аж перегодя дізнався він що в віденських капіталістичних кружках зародилась і дозріла думка зав'язати велику Спілку визискування земного воску
То ж від пошани до мами
За волю ще й шаблюки забрязкотіли
Старий Богдан Стеткевич Олесин батько пробуваючи в Варшавi в багатої рiднi сенаторiв набрався там нових чужоземських звичаїв i позаводив i в себе в палацi нову обставу хоч i в найгрубiших формах
Я не хотів на неї натискати
Потім дістала гребінчика і почала розчісувати йому волосся
всміхнувся ще не вловлюючи до чого гне Табачников
А мені подозвольте подивитись як люди сватаються повчусь і собі
Вона чула тоту вість і всміхнулася по їх виході
В процедурному кабінеті
Хочеться й багачки хочеться щоб була й уродлива
Ввійдіть
Так ви знаєте де був вечір
То вже був усім відомий знак і Славка спробувала висмикнути руку
роздратовано крикнув отрок і всі сподівалися що князь шмагоне сього непокірця гарапником
закричав дужче iмператор
Так світло й легко над землею А на землі в сльозах любов
Огонь сяга тобі до віч Палає дуб в мільйони свіч І сушить груди мука люта
Жахливий бенкет досяг апогею потворності
І бачила як тягло нас по полю як спалахнув змій
Тихий
Але повстали труднощі що їх Льова мусив перебороти
А розкажи мені
На віллах тихо тому
З-за океану
Невже ж ні раз не помолюсь за моє кохання за людину
Потоцький
І дзвенить мороз весіллям молодих голосів
Максим не поліз на палаті страшно йому було прилягти і в тій багнюці що на долівці
Не треба якось сам
Він дуже був строгий щодо цього зараз же давав рощот хоч би дівка й присягалася що дитина від нього
Як він наївно дивиться на все і бачить тільки хороше те що зовні на поверхні який він ще молодий
Не може цензура пропустити такі гострі картини
2
Будь ласка Кестенбавм зараз їх подасть усьому зібранню
IX Були зібрались наші на Вільшанці Подякувати гарно всім ляхам Що й сала в козака чортма в ковганці А панський скот ганяють по шляхам У Венгри в Шльонське 100 жидова-поганці І живляться з панами пополам Од німців грішми винами ситними Коріннєм і товарами крамними
Декуди люди не хочуть признатися а деякі говорять
Заржали кониченьки на стані
Онисю Степанівну впустили до митрополита
Старші табунщики вислухали це визначення з діловитою серйозністю а підлітки аж тупцювали на місці ледве стримуючись щоб не розреготатися
Потім знову зайде ніч десь за тисячі верст льотчики надіватимуть шоломофони та парашути рушатимуть до своїх бомбардувальників і розмов буде між ними про те що зоряне море бомбити важко
Бо вже моє таке має бути бо у такий час ніхто до хати не прийде за великі гроші
Що ти робиш
І смачний і тривний
Після смерті Ягорихи ніхто цієї хати не чепурив стояла дощами оббита бо хоч Катратий ніякого діла не цурався однак вважав що братися йому за щітку й самому білити хату незручно жіноча це мовляв робота
Тікайте
З цим і прибув до тебе Ярославе
Та ми всі болшовики
Хіба закохався
Ну біжи в клас а то й ти не втрапиш
Перелюбнице
Крізь щілину жевріла зоря
Високий до половини дерном покритий горбок круг неї вказував що вона вже давно викопана
Лице було таке свіже й гарне як та мрія що так негадано ввечері ніби зацвіла квіткою й причарувала його серце і взрушила його душу
Христя не пам'ятає як ускочила в сіни як ухопила кип'ячий самовар як умчала його у хату
Відколи світ світом не пам'ятали люди нічого такого
В Горобцівці оті вороги зачадили здається саме повітря
Ніхто тепер не бришкатиме
Після лекцій не йде одразу додому
Не знаю чи то брак виховання брак підстав товариської оглади чи польська зарозумілість
Ваш Роман Северине Петровичу був ідеалістом зауважував сердито начальник енкаведе
Ти тут
Сірко звівся на ноги одстебнув шаблю повісив її на молоденьку яблуньку
Княже
Всі сіли за стіл
Ви торфу торфу в ці піски
По майдані проходжувалися купками запорожці
Людина втікає від нещасть сподіваючись на порятунок
Хіба ні
Просто пити схотілось спрага замучила
Наймичка
Вона підійшла до акації зірвала плід і зробивши з нього дитячого пищика взяла його в свої ярко- червоні губи
Хлопчак порожевів ніяково цьвохнув батогом по таранкуватому навколо груші снігу на якому вугільними лусочками пострибували льодівнички і тихо запитав
Коли ж вона впала і де
Але я
Лізь я поможу
Рвучкий холодний вітер прогнав крупу й приніс заряди снігу
Приручив один з другим козу затим коня корову уситився набилом замав домашне м'ясо і востожертвував а впсторжествувавніи кинув ті псі око ії Ого-го-го-го-го-о
Це ж там краса-а
Часом сміялись над тим над чим не треба було сміятись
Доповідай мені що трапилось у Порті з волі аллаха
Полізли
І невже ота віхола впаде в його оцупкуваті руки
Мы тебя не уполномачивали
Все одмагалась що їй ніколи
Як він вийде з хати мені неначе легше дихати
Непевне становище завжди мучить
Називай хоч і пітекантропом
Ура
IV
Глузуєш коли твоє зверху
Не будеш
Ой де зітхнув і хлюпнуло йому в грудях
Речи
У той час Грицько вертався з поля з снопами аж трьома возами
Він також знав що навкіл на багато-багато верст аж до Чернігова та Києва жодної князівської дружини бо всі без винятку Ігореві витязі в Половецькому степу
Добавлятимемо щоб вода не вихолола
А що таке чесність нечесність
Ішли і всяк хвалили Штокала дихаючи в лице один одному абрикосовою духмяністю
Мурашкова тільки й примітила в вікнах що неначе усі зорі заразом посипались з неба
Загинув ладо
В сльозах удов'їх
За що
Щойно возвисивши Ібрагіма до звання великого візира він вивів із візирського дивану Ферхада-пашу і послав його санджак-бегом у Смедерево і намісником до Белграда
Крім того чого треба так страшно охороняти свій народ так пильно забороняти всяку правду коли він щасливий
Гаразд сказав Святослав
І Дашкович сміливо почав тенором Вийди дівчино вийди рибчино
Треба пускатись на дипломатичні хитрощі нічого не поможе подумав старий
Сонце зайшло
Адже Горлівка місто чимале триста з лишком тисяч населення майже дві Полтави два Чернігова і таке малолюддя
Юрій Олександрович увійшов до своєї кімнати й засвітив електрику
А что пан подписок делает здесь произнесла она лукаво
Він розумів що тяжко поранений воєвода потребує спочинку
І юшечка і петрушечка
Наказано роздати вітряки хазяям щоб відновити їх
Вони ж здається нiкого не забили
Входе Марися і пада йому в ноги
Єгипетський фараон змушений був відкупитись від них коли їхні коні вступили на його землі
до гостей
Ось давніший зразок такого прокльону з Галицько-Волинського літопису XIII ст. Хай не буде йому зрадникові боярину Жирославу пристанку в усіх землях у руських і в угорських і ні в яких же краях
Незабаром зайде сонце за гори перервав він зворушено тишину і швидким рухом прогорнув із чола волосся набік
Двісті солід вирік не моргнувши і показав для певності два пальці проте одразу ж передумав видно і додав Та на сторожу сто
Коли я конструюю спіралі й вежі абож малюю свої безпредметні картини мені потрібний Серафікус із його абстрактним геометричним ставленням до життя
Ех же і спав
Хто захистить тебе коли скаже котрийсь моя
Аякже
А може й правда озвався лінивий на слова здоровань Данило
Лупи качай
Поки гуляють обриднуть одно другому а дружаться з тими хто судився
Звичайно як і тоді тоді в дикім степу на ній колір хакі бо революція знає одну гармонію фарб червіньковий з кольором хакі
І врешті ж з якої речі
І враз немов завія на Данила налетіли захугували далекі роки а з їхнього якогось вечора вийшов у засніженій киреї з торбою на плечі зніяковілий чолов'яга який назвав себе Дідом Морозом
А звідкіля тобі відомо те що ось тут написано про того злодюгу
Тараса він покликав за кілька днів
Обоє западаються в землю
Місто що його він залишив так несподівано кілька місяців тому горіло загадковими вогнями принадне й вороже в своїй таємничості
А якось вночі набрела на Явтушка
Але Ява мене не підтримав
Сусідничати з куркулями не будемо
Правда правда відповів він із сяючим поглядом
Мирон швидко подивився на неї
Королівський секретар зник так же раптово й непомітно як і з'явився
Spring aus dem Bette wie ein Toller
І плаче і радіє і розпитує і частує Може тобі того з'їсти може того спити
Захоплена красою афонської природи запитала старого монаха хто вибрав сю гору на святу обитель
У сусіднього пана Петро впрохавсь у найми
Бо вже як так на якийсь час заратуєся чоловіка чи ринським чи півтора то він не буде потребував іти до жида і кланятися ему і набиватися до роботи на яку-будь мізерну платню не буде мусив знижувати платню другим робітникам
Таленті йшов попереду начальник варти позаду
Але тепер вона ставилась до нього зовсім байдуже
Я тільки махнув рукою горбатого могила виправить сліпородий ніколи не побаче світу і от з того часу за цілий день не прийду у себе похнюпившись скінчив Довбня
Прадід
Я
Кому доста той най рушає надвір відгукнув він
Аксу взяли приступом повстанці мерзенні каратюрки
Що це важить супроти приємності бути поголеним
Важко перемінити зиркнув спідлоба
Ворохобня о Хуррем се річ страшніша від війни
Мавши заробіток дрібний неспроможні були втишити голодності
Дерева було так повно що садок здавався пишним кошиком в котрому було накладено букетів так тісно що вони з усіх боків вилазили аж за край
Він бачите нібито за Миколовими спільниками пошукує
Всі говорять про душу але леліють бережуть і люблять тіло
Нещасна
Що це ти того
Та заходь заходь чого там усмiхнулась мати
Соліковський лежав на підлозі і думалось тепер йому що він у своїх сумнівах і душевних муках наблизився до бога як Мойсей на Синайській горі або ж як Магомет під час приступу епілепсії бо коли падав то виразно чув голос А ти зумій зневажити провідців їхніх а ти зумій висміяти їхні святощі і науку нехай діти соромляться їх і шукають у твоїй школі доріг до світла
Тии
Світлий день настав доньки твої прибули з чужкраюі
Коли проходили анфіладою кімнат до них приєдналися шейх-уль-іслам візирі радники паші чауші
Про церкву рідко хто з них спогадає Після музик танців та погулянки Да й сей до нас на прощу прибуває Однісши гріш останній до шинкарки
Вони і ті й другі як тільки блиснуло сонце виповзали з своїх закутків і починали бабратися в тім смітті шукаючи зогни-лих останків їжі
Надя причесала голову й вишла в світлицю
Аякже
В такі часи він коли не мав пильної роботи замикався в своїм покої читав думав або писав дещо щоб розбити чорну хмару на душі
І ніхто не був би міг сказати від кого почалися ті бесіди бо у кождого всі ті важкі історії здавна глибоко закарбовані були на власній шкірі і стверджені власним досвідом
Пий гюзель
Ага мусив терпіти
Запала неприємна мовчанка Старшини перезирнулися і щось невидиме крихке полохке повисло в повітрі кресони кресалом станеться вибух
Нічне весілля грати
Я б хотів щоб і мені таке пророчено
Стелися барвінку низенько
Хіба тепер можна пізнати хто падлюка
Завдамо ми їм вкупi з вами доброї пинхви
Та що я кажу втікай звідси мерщій поки він не повернувся
Щось лишалось од них в повітрі як після весняного грому будило і освіжало
І ніхто їх не чув кромі всемогучого Бога що дав людині свобідну волю до добра і зла
Набір Іван Наталія Юзич
Де ж Марина ділася
Але Мотря не приходила до себе
А Уляни цілий ранок і в горницях не було в кухні людей смішила поки генеральша спить
Панас розповів про зустріч в дорозі з чоловіками що шукали голодної волі
Викомбінував би коротко відповів той
Той все-таки для Шури з'явився в ореолі героя
—На такому коні віриться і Дунай можна перескочити
Але вона мені зовсім не шкодила і навіть більше того тільки через неї я діставала собі заспокоєння
З твоїх уст я п'ю смерть прорекла вона добре се знаю І кончину мою поцілунком солодким вітах
Вони льстиві з серцем на весь голос говорила княгиня вони хитрі вони вимогливі й неситі і я вже не знаю сину як і задовольнити їх
Серце моє дівоче
Невже відмовиться надати племінникові притулок
Віддаляються бесідники проз осокори
Ще на тому шматті життя п'яного виступали плями одна за одною брудні і з кров'ю
Драстуйте й вам випростуються поправляють коси і намагаються посміхнутися та їхні посмішки одразу ж і гаснуть у тіпях жалів
Дай ліру хлопче
Правильно
І так доволі ждали
Ви не думали що хтось усі ми поробили до храмів злодійські відмички
Із самого рання Леонардо ні на мить не розлучався з прекрасною Альчестою і тепер він почував непоборне бажання з нею на мить розлучитись
Пронизливе верескливе жіноче ой аж підкинуло його вгору
Султан на знак згоди похитав ствердно головою
Але чому
І дивна річ ніколи за ті Романові яблука ми не бились не пригадую випадку щоб ми коли навіть посварились між собою за них
Чомусь ця пісня отуманила їх і вони коли не хотів співати нічого Чернуха мугикали її цілими годинами гойдаючи
Близнята нахилилися до матері один поцілував її в одну щоку другий в другу вискочили на тачанку на якій уже знічено сиділа Ольга
А потім оживши знову у вир у студійні клопоти у життя
Тільки маленька Ліля тримаючись за стіни раз у раз падаючи і знов підводячись безтурботно гуляла по кімнатах
Дайте тілько заглянуть нам хоч у одну церкву а тоді я отут із вами сяду і вже не знаю хто переп'є мене в Києві опріч пана війта
І ніби срібним промінням замиготіла в його серці радість та надія на якесь велике щастя
Цегляний будиночок весело світив червоною добре випаленою цеглою низьких своїх стін на яких вікна видавалися уламками голубих весняних крижин
Окрім Київа воєводи сїли в Прилуках Лубнах Гадячі Миргороді Полтаві Батуринї Глухові Сосницї Новгороді-Сїверському Стародубі
Ото молодець
Очі Перунового ідола на київській горі вже не раз наливались кров'ю коли старий волхв згадував ромейського бога у парі з ім'ям князя Оскольда
Ага повеселішав Дмитро
Він зараз у труднації сказав —Бовдя і його гітара знову взяла печальний тон що звучав раніше
Питай її ти каже до Павлуся
Її уста були завжди готові
Мотря одімкнула свою скриню витягла стару сорочку й собі сіла латать коло другого вікна
Все так все дим
питав я нетерпеливо
Вірю
Коли ж ні то навіть не показую по собі що у мене така думка була
Дорога повилася під горами
Іскра не знав що йому робити
В хате было тихо слышно было как билась и жужжала запутавшаяся в паутину муха
Боже мій боже мій
П л а т о н.
Все живе здавалося для бранок недосяжним на цих вулицях і вони ніби забули про його існування так само як поволі забували свого бога що покинув їх на самоті відцурався лишився за морем пославши їх на чужину безпомічних і слабих
Почувши крякуху вони раптом повертають до озера облітають озеро один раз потім зникають за очеретами знову з'являються над озером уже трохи нижче
Поламані весла було викинуто
Щось воно так начеб мене млоїло з голоду
Буває лежить на березі підранений птах піднявши крило
Перед смертю схиляють голови і ганьба і гордість і амбіції і розрахунок
Збожеволів з радощів
Василіки імператора Василя трохи запізнились засміявся князь Володимир але може саме час з ними говорити
Час іде і живоття йде
Всі його потаємні рухи вивчила тим ревнивим почуттям яке буває в безмірно люблячих жінок
А ти князем
У л я розтанула
Мені все одно
Ще від отвору відвернулася і сказала
Оце до вже дурниця
Трошки незрозуміло чому режисер не показав дальшої долі ядовитой жидкости для горенія
Не бійтеся не бійтеся
Може твій панотець вчинив щось недобре
Позавтра було святого Михайла патрона Михайлового
Ти спала в клопотах з лиця То хліб то ліки то оплати Усі митарства перейшла ти А злидні мучать без кінця
А от і не прийдеться з нею ніде побачитись
Такий заступ міг виставити лише князь
Але
27 Керівник радянської дипломатичної місії
Ріс мовчазним бо знав що в того життя довге в кого язик короткий вночі біля кожного п'ятого учня лежав євнух і підслуховував хто про що і якою мовою перешіптується щоб потім вільнодумців покарати голодом
Перший Крутоноженко зачувши щось непевне підходить ближче й пильно дивиться на них щось напружено думаючи й все-таки держачи полою носа
А там ох
Зараз i ти вiдпочиватимеш
Отже ж буду мати швидко невістку подумала вона собі
А що ж Проценко
Уже й одіслала
За таке тобі командир порахує ребра
Як завжди акуратно підстрижений напахчений в гарно пошитому одязі
Та ще словами
Він дуже обережний
Чуєш
У темнім лісі за горами Зібравсь усякий звір Вовки лисиці з ховрахами Зайці дурні шкодливий тхір І ще там деяких чимало Безпечно в лісі панувало
Настало літо
А які вони літаючі рибки
Чоловік перестав снитись
Мы как на комету смотрим на такого человека
Ну-ка убірайцєсь вон не то подстрелю
В цю мить з хатини донісся розпачливий дівочий зойк
Побоюєшся вже о своє щастя
Є в нашого князя дочка Марина говорив єпископ яку сватають королі Норвегії Данії й навіть англи
П л а т о н.
Ще Мазепо
Тільки що подали чай як у залу одчинились двері і в світлицю увійшла Марта Сидорівна з дочкою
До причалу бігла жінка
Я відчувала що в наших неясних відносинах щось уривається що я не як думала ще недавно цілком противно була готова зірвати з ним знайомство навіки а як не те то хоч не подати ніколи перша руки до поєднання
Він розбійник
Пропаде то пропаде а до пуття довести треба
Ускочила в хату як шуря-буря
Захоплювала сміливість і несподіваність у мисленні будівників гіпотез а також безбережність всеосяжність які немовби одкрива-лися перед наукою
Та добре подивись В останнiй раз на цi свiчки бо взавтра Займеться не для тебе день новий
Ґалаґан зі своїми охочекомонними козаками рубав у плавнях ліси і в'язав плоти
Ой тисяча ще й сімсот дев'яносто другого року
Очі в них голубі обличчя червонувате а волосся довге такими полишилися в історії
У сiльмазi i бiля сiльмагу повно людей сьогоднi недiля
Поетичні слова западали в жовнірські серця єднали помисли й почуття
Хороші люди Бондарі і в хаті в них так гарне
Другого ранку я рубав мамi дрова коли чую нашi ворота скрип та скрип скрип та скрип
Труну несло шестеро можів оружних
Настя виробляла дрібушки спустивши очі додолу
Чи може дотямнв дідусь що в наш час неможливо вже бути філософом для всіх постарайся бути філософом хоча б для себе
Та хоча б скоріше й поженитися
Еге
А час настав розповісти хто і за що вбив Василя-комсомольця
Це вже мене втретє чи вчетверте так
Одійди
Байдаки і галери гнали стрілою у Дністровий лиман
Кінчали коли було по-вно в майстерні людей
Шість років уже а не можу дивитись
Де це бачено щоб у таку негоду вирушити на князівські лови з таким скупим озброєнням
Туманський зробив невеличку паузу скоса глянув на Івана Петровича й сказав Потім пан Гнєдич повідомив Товариство що на його адресу надійшов пакет з творами і він просить дозволу ознайомити присутніх з його змістом
Ні
Саме тоді він і одержав дещо з вищезгаданої меблі як сюрприз від своїх співробітників
Райський пішов
О я двір свій обсную і дорогу вам зіллям переллю
Вона цілими днями наспівує рухається регоче грає на гітарі
Спихальський втягнув у себе різкуватий але приємний запах питва і відсьорбнув трохи
А чом це в тебе такий плебейський вигляд спитав несміливо
Без неї знову снував думки звихрені непевні п'янкі
Плювать я на тебе хотів
Вона мене умисне
XIIІ
І створивши широко рамена пригорнув мене до грудей і розплакався
Є щось загадкове і незрозуміле в цій людині
Невже отак приходить небуття
Де ти є
З часом само перейде і щоб тим йому не докоряти
Який же простак повірить тобі що у втікача-невільника чистокровний кінь до його послуг добра зброя чудове вбрання та на додачу гаманець із динарами й курушами
На криласі во Хреста крестітіся співають а з натовпу людей мужньо і певно виривається Корній Перепутька і зупиняється коло матросів
Нещаслива година
Приміром надіявся я на декого із своїх а получилось ніщо
Хто вони
Еге ж еге одказала друга кашляючи люди вироюються ще звечора тудою
Арсен у халабуді скинув жіноче вбрання швидко вдягнув свій звичний одяг яничарського чорбаджії
Розпитували слали телеграму до родичів у річці шукали немає й сліду
Конечно и при дружбе потеря дружеских отношений тяжела но тут так ли
Підвела голову і побачила як пристав з сусіднього купе дивиться на неї
Велосипед
Прошу передати йому пакунок
Грошей даси
Спека та польові гарячі вітри пообпалювали дівчат стали вони аж чорні
А тим часом Балабуха не сидів дурнички в своїх Хильках
Інтеліґент діловитий і бадьорий
Бог тебе храни
Невідомо хто з волі подав апеляцію й т зв. верховний суд вироку не затвердив через неоформленість справи
Музика —діло вселюдське а не аристократяне обізвався Ломицький
Тільки-но Голубович поїхав як до вітальні де ще лишався Іван вбігла Марія
Було таке
Тримайте
Проклятий
Раптом шелесть що-небудь Денис голову в плечі рушницю в руку бах-бахі І є заєць
Коротка була їхня дружба але така щира міцна значима
Га
Ну що каже до Осла i показує йому свою здобичу бачиш скiльки я наполював
Перед смертю кошовий Іван Сірко як це відомо більшості з вас заповів нам обрати Семена Палія запорожця недавнього але вже уславленого в походах і боях лицаря
Ви мабуть тепер багато читаєте почав Фесенко трохи перегодя
Невже щасливі
Але що таке самостійність
Організовують старшинську їдальню
І мама їде
Уходит
Ач як б'ється твоє серце
Поки старі балакали та пили Мелашка затопила в печі й поліпила вареники
Хто дя не зрозумів Ванько
Ми не політики
Антін завзято на місці тупцяє розмахує руками сопе
Трррр трррр трррр настоящий батальной огонь
Нема роботи біля товару лаштує під повіткою що потрібніше до весняної справи
Герман лютився і вибігав з дому
Там такі казки гарні що варто хоч якої мови навчитися щоб їх читати а воно й так кожний мужик тієї мови навчитися мусить якщо хоче чимсь бути
Годi вже
Те хлоп'я в погано припасованій на нього уніформі тримало перед носом якийсь папірець і силкувалося його прочитати й не могло хвилювалося червоніло та блідло квапилось але ніяк не могло прочитати
Він мене запросив та
Позбутись треба і не як а зразу бога чорта і святого Духа і всіх святих що володіли нами тищі літ домовика русалок і відьом і власних коней і корів і персонального запасу хліба і особистої землі і спадщини і царства божого загробного життя неділі паски різдва
Тепер би саме працювати
Ви пастухи гречкосії чередники погоничі хлопи харцизники татарські наймити татарські попихачі кричав чванько Лащ з коня
4
А що шановний Гамід-ага вже повернувся додому
Реве
Але тут же Лілі пригадувалася її ніким окрім власного серця не чута обітниця яку дала в день арешту Михайла і якою вже тоді зобов'язала себе жити заради нього
Ах зітхала Зоська ніякої любові немає
Га
Майстре раптово розгнівався Вербень
Да так от коні
Закінчується привал
Бийте підлих хлопів репетувала шляхта
А тут добровiльно
Нацю
Ми ж домовлялися про це
Трохи відповів коротко
Десь поза твоєю волею думка розкрилюється лине над ним
Мені дарма про все на світі
В цьому нічого правда дивного нема від чоловіка який за три-чотирі доби два рази їв вимагать не можна володіння собою
Отож і кажу судити треба та не під гарячу руку і не тим хто волає про помсту
Тут йому самотньо а він же грек
Аж п'ять Рино
Як її звати
А Шрам понуро
То так вийшло радiє дiвчинка
Я все із собою в дорогу беру
Не треба уже майже несвідомо махає руками Іван Іванович в прекрасний горизонт і поширюючи ніздрі вбирає запах резеди з першої робітничо-селянської так кваліфікує він першу клумбу клумби
Левко поцілував її в руку й бажав весело провести вакації
Хіба ні
Тепер він чомусь найбільше боявся цих очей
Погана прикмета вона віщує лихо
Я витерпів би
Ще в дитинстві його возили дивитись на розстріл трьох москалів і ся картина лишилась у нього на ціле життя тоді як другі подібні які він часто бачив тепер вже не робили такого враження
Змилуйтеся паночку вони ще хворі заголосила
Павлюк піддав плечем спихає його з воза Я що сказав
Він голий перевернувся на землю
Х-ху ти
Масючка й Масюк були дуже щасливі а Висока й собі раділа Галиному щастю
І стали
Ви кажете Уляна
Тiльки й запитав Хто воно ото так виводить
В усякім разі так у війську заведено
І тут же дядя Варфоломій подумав Чудово
Батьки стріли їх на порозі й поблагословили
Гривастюка взяла нетерплячка
Один чоловік якого зразу ж можна було визначити як найголовнішого сидів на високому стільці
Чути як чоловік пропонує підставивши дружині плече
Ще коли вони ходили до школи і сиділи на одній парті Марко був завзятим рибалкою а він привчився і печерувати і раколовнею виловлювати раки бо за них від попа-ракоїда в усяку погоду перепадала свіжа копійчина
Не буде хоч би аллах потім кинув на мою голову всі кари земні й небесні
Яка я рада за вас тонким тремтячим голосом сказала Валька
Навіть у думці подумане і те відплатиться
Не підведемо
Випасені шиї гнуть як біжать земля гуде
Поховали Гриця розійшлися люди
І про князів і про Альту
Ти б сказав йому княже бо вої ремствують
Оце як голова в мене чогось заболіла вихопилось у його несподівано
Так ще тоді як Тернівка гарна була по дорозі від Серебрії до міста парою миршавими кіньми і пара лошат ззаду їхала зелена бричка присадкувата черевата і страх торкотала
А там вже легко й до Ясіня
Хоч би вони як не розписували а нам не можна йти нам не суть удобно нам ніколи
Тепер там де тремтів сумирний вогник чорніє могила а поранена і ціла худоба розбрелася по всіх усюдах
За обедом я сказал Карлу Павловичу о моем счастии и он пожелал его видеть
VI
Він був принишклий зляканий неначе й справді переболів душею за те що сталося там на далекій півночі в Санкт-Петербурзі
Погляньте ланцюг перервався
Власне там взагалі не голили а стригли обличчя машинкою
От так і я говорив Денис хотів би зробити одно діло мале-невеличке та й боюся з їм потикатися в громаду щоб і лиха не здобуться
Минулося
Розгинайте спини
Не говорячи нічого він зібрав які мав папери що відносилися до їх процесу і віддав їм
Треба тільки їх підібрати
Емілія почувала себе щасливою
Єремія схопився як опечений ухопив у руки матерію та й побіг швиденько до вікна
Чого ж ти тоді втекла
І може тому що не зовсім пора Лежить тільки стогне лежить не вмира
Книжка захурчала листами й розпласталась
А в шевченківських гоголівських місцях куди люди з усього світу приїздять зроду й не був
Страшний час тогді настає як праведна душа кончиться
А хоть би й так було крикнула вона то я волю десять раз побачити його мертвим ніж бачити отсього поганина своїм сватом
Княжич подув у неї та почув лише невиразне шипіння
Касьян махнул рукою и начал ходить по комнате подошел к окну там опять только воробей весело прыгал по сухим веточкам чахлого кустика и поворачивая кверху головку отрывисто перекликался с товарищем который отзывался где-то на кровле
Там же підписались усі ті що в Просвіті були пам'ятаєш Ковганюк Придорожний агроном отой патлатий як його Педашенко чи що
Стесненные со всех сторон казаки давили друг друга наносили невольно один другому удары а стрельцы теснили их все больше и больше
Нудьга гнітила сіятельного
Попереду Сліпченко Панас Арсен
SilberbKilcn im dunklen Zeit
Із-за дальніх отрогів виринав місяць
Ти вдарив так що потемніло в оці І по державні крайні рубежі У всіх що пухли в сорок шостім році Від жаху похолонуло в душі
Він замітив це і звернувся заклопотаний до мене
Ти брате любиш Русь За те що гарно вбрана Я ж не люблю як раб Не любить свого пана
Так це страшніше ніж запізнитися для себе
А ти
Потім він видобув з кобури револьвера
5 Електронна бібліотека 6 Зміст 7 Попередній розділ 8 Наступний розділ
Та нудно без роботи дитино одказує стара
Коли йдеться про життя і волю усе можливе і все посильне
II
Може Оксано якогось коржа спечеш
Вона ждала відтак завертілась
Він же зараз у тропіках
Подаємо за останнім
Цей і на домовину сяде
Цього він раніше не знав за Олексієм Йосиповичем здавався пристойним чоловічком від доручень не відмовлявся і хоч не завжди виконував їх але дещо намагався зробити і для театру
З трьох кінців палахкотіли заграви
Коли б
Конфедерати забили в неї всiх рiдних то вона й ходить ось так по чужих хатах спiває ворожить
Певно і до мене прийдуть подумала Адже вищого дому як сей нема тут ніде
І здавалось що тротуаром бредуть надхненні мінестрелі
Недалечко чутно сопілку що грає якусь моторну танцюристу мелодію мелодії 11 12 13
Подумайтеї
Монастирі й церкви не тільки задовольняли духовні потреби козаків а водночас були осередками освіти й запомоги калікам та недужим
А 3 травня отаман послав листа до Миргородського полковника Данила Апостола з проханням щоб заступився за Військо Запорозьке перед гетьманом та царем а пізніше написав про те ж саме гетьманові Скоропадському
Шинкар знає наливає І не схаменеться Кобзар вшкварив а козаки Аж Хортиця гнеться Метелиці та гопака Гуртом оддирають Кухоль ходить переходить Так і висихає
Один либонь уже чи й вернеться
Лежав і марив і зціплював зуби щоб не стогнати
Вся вона палає Як заграва як свiтова зоря
Полковник
Якби я їх тоді зустрів гадів натякає він на тих що його хотіли знищити я б їх вибив до ноги
Бачив усього бачив
Скрізь почує
хвилювались вони ледве дихаючи
По взгір'ях по горбках та ярах розкидалися садиби
А ще ж тільки сьогодні субота до завтрього після обіду їй бути
І посміхнувся своїм думкам
Притім не все вмів сповняти їхню волю ось і за те його не раз строго карали
Та готуйте гроші коли хочете приписаться до будлі-якого села
Знову долетіли звуки балабайки
Перед рундуком стояв уже трояк самих кращих поштових коней
Ось зблиснули вихоплені з піхов шаблі на всім скаку зблизились коні а над головами одчайдухів брязнула зойкнула криця висікаючи іскри
погрозив йому жартівливо добродій Олесь і не заглядай надто глибоко в морські очіі
Може б ця мерзость не панувала
Тільки звечора казав я помру завтра
Плакав не з болю ні
А він може прибути сюди раптом пролунав голос Звенигори
Про другу ревізію не згадав ні Борисенко ні сам Безсмертний і це зменшило болі Безбородька йому не доведеться продавати з торгів свій палац
Так як можна було сподіватися їх милість пан сенатор не дуже був з мене радий
Свічок пудів два додайте
Сивобороді ніяк не могли дійти згоди
Можливо Тільки ми не почуваємо потреби таких змін
Бовть
Оце так
Жінка що переживала таке повинна була б виглядати більше нещасливою більше пригнобленою
Цей болісний процес він відбував майже несвідомо захоплений сліпим прагненням догори збуджений як людина вдихнувши кисню як п'яний що перестає примічати бруд і виразки на тілі
Але я на поцілунки тільки з моїм Муленом граю
Як це могло бути
От іменне що не зробив нічого да чи навряд і зробить
Може і наш Дмитро в партизанах
Що ж це
Ну кажіть як
Мы наперед знаем что услышим одни порицания
Хай би скотилася у тую прірву з котрої немає вороття хай би усьому прийшов кінець
Менгу спалахнув
урочистим тоном почав Перебийніс
Вона трохи помовчала
Тепер кожне глянуло на молодого хлопця зі співчуттям
Дивись це та сама дiвчина що просила тодi за свого нареченого в той самий вечiр коли
І я танцювала ведена зручною рукою легко ледве дотикаючись помосту
Камера зліва перебила нетерпляче
Змалку треба було вчити
ні партія ціла партія живе тільки в собі і тільки для себе
Філософ
Хто цей незримий супутник що скрізь його супроводжує куди б не кидала його доля
Я
Хоч за іншої часини така довіра зігріла б пригнічене невдачами на журналістській ниві серце Андрія Сидоровича
Ж г у т
Доглядач повернувся до Андреа А ти любиш латинську
Метал завше тривога
Володимир з досадою вдарив по луці сідла
НОВІ УТИСКИ ПОЛЯКІВ
Всі
Петрунею прозвали його вже в тюрмі прозвали за ті його довгі кучері що їх він не хотів стригти наперекір тюремному наказові за його мрійливу вдачу а найбільше за його долю що скидалася на долю того панського наймита-красеня Петруні що його оспівано в народних піснях
Кукурузо дуже пишався і своєю одностволкою і тим що ходив на справжнє полювання
Не водив війська на приступ не розмахував шаблею не майоріли над ним зелені знамена не гриміли султанські барабани
з дівчиною стрівся
Гора
І в чорні книги не вносив
І невже вона не помічала нічого що з ним
Або ми або він
Пізнаєш їх коли покажу
Він божеволів од жаху
Програв повільно чітко
Гайдуки уступилися і тоді зібраний на площі перед Лаврою народ всипався досередини
Пузир
Шия в нього по- дівочому красива ніжна й така біла наче він ніколи не виходить з цієї землянки на сонце
Жартівливо дівчина звільнялась від них виявляючи свою фізичну силу і спритність
І наздогнав
Він знову зітхнув
Ось так прошу пана і будемо галайкати попід стінами
Качалов завжди грав пiд суфлера
Та наші хлопці язви їхню душу ніяк не дають читати доки їх не покриєш
Тільки я про це подумав як щось коль мене в бік
А що буде коли ми от завтра та закотимо отак звідти з того горбика вогонь
Почався бій людей з потворами і машин з машинами
Мій клас пролетаріат по крові в бур'янах і на шляхах боротьби за волю рівність і братерство
І не дивись що там гості іди
Коли він упав переможений у нерівнім відчайнім герці але не скорений я запитав з глибокою повагою до лицаря
Саме так і я гадав вашмосць
Дивиться пильно на Андрія і мов скам'яніла
Після і чекала як птичка літа відповіді
Наради тривали не раз досить довго і перед очима наших знакомих чимраз ясніше виднілася дорога котрою далі треба ступати
Так не співає ніхто ні кохана дівчина ні друг-товариш ні кобзарі ні солов'ї
Або може візьмеш його брата Михайла
38
На жаль нема лібретто
Та ну
А решту всіх вивели на вулицю вишикували по два
Ні я спати не хочу
Щонайменше сім князів Святослав Рюрик Володимир Переяславський Ярослав Чернігівський Ігор Новгород-Сіверський Всеволод Трубчевський та Давид Смоленський рідний брат нашого князя Рюрика підуть у похід
Обличчя хворої зосталось байдуже і чуже
На віллу в Крим
Бійці склавши ящики понад бруствером щоб потім легше було висаджувати на плечі присіли в траншеї
Шкода мамо
Радше буде сама ждати мовчки щастя виглядати любити тайком а промине час він пришле сватів і все буде добре
Усяке речуть
Він її ще міцніше пригортав поки вона випручавши руку не мазнула його по виду
Єсть
За це заплатив мені паша окремо п'ять тисяч
В альтанці Тася одна залишилась зо мною
Я Володимир від безумних родився
П е р о ц ь к и й
А в полi блукають ще й печенiги вони служать i хозарам i ро-меям
Аллах розгнівався на мене наслав люту зграю розбійників і ті знищили моє гніздо моє майно
Аз ним що скоїлось
На другий день приїздить становий
Може Черкаський ще пам'ятає мене
Вже як битись то битись
78
Скажи що б ти хотів написати додому батькам сестрам родичам
Стрічались в Оренбурзі
Дід уже своє випив
самовдоволено відповів Кшемуський
Чорний ворон без леґенди
Е дівчино я слухаю та й бáйдуже Що ти ж співаєш не про того Байду вже
І замовк
Іду хай воно пропаде
Зірвалися і в ноги
Насміляться
V Живе редактор Карк близько міського парку на тім краю де сонце сходить і блимає в скалках сміття там вигін там собаки а вночі постріли на сполох вартові
Федора провела до майдану ріжка як називали його і хуторяни й сільчани на хуторі і в селі свої майдани а ріжок ніби вузлик між ними
Так чим же терпить від хлопця
Що ж мені брататись з руською княгинею укладати мир домовлятись про єдність проти Візантії
Може я задався метою утверджувати автоматом добро
Белзького це Олександра талан персидські коври стиракс годовабль і коріння
Але не тільки по можу вигнати цього маленького чоловічка а й не можу відмовити йому в його дивному проханні
Тілько зручно розважно і сміло а нічого нема боятися
Зброю твою й гази ми знайшли
Юстиніан спиняється перед глибоко посадженим у стіні вікном імператорського палацу і довго дивиться в далину що стелиться через Босфор і десь далі
На стружку береш осичину
гукнула Максимова душа вириваючись крізь зуби зціплені мукою
Як вона
Залишається князь смоленський Ростислав Мстиславич
Час настав
Ніколи не був ти упокорений ворогами
Я не хочу
Коли це Мотрин півень вилітає на тин потріпав крилами закукурікав та шубовсть у Лаврінові огірки
З каліками перехожими хочеш піти
Крізь золото сади благоухають
Так буває коли на Днiпрi часом застоїться крига
Сокіл швидко опускається за нею одним помахом кігтя перерізує їй горло і торжествуючи п'є живу гарячу кров
Мати торкнулася до ніг нони були холоднi
Не вку-уше запевняв хлоп'як і нахвалявсь Ошь я його шам кушну
А за Львовом тужу
Ходіть у шибок і випийте мирову
Поти приїхав Кравченко вона була зовсім готова
спитав з нетаєним насміхом
Прохолода ночі трохи підбадьорила Дарину вона знову загорілася бажанням втекти від катів і врятувати своє життя
І пожалуйте і помилуйте
Це ж знаєте узнав я що у вiйну нiмцi тут спирт затопили
Праворуч позначаючи обрій порскають іскрами вогненні острівки то горять селища а між тими острівками то там то там раз по раз спалахують вогненні і ейзери то б'ють туди гармати й падають бомби
Гнат
Як він його впіймав не можу сказати
Це правда паровик у степу кричить капебеу
Лежав нерухомо
Поки ще вагітна його жінка нічого а як тільки нащот пологів починається так і точка
Прийшов священик
12 знову
Щось біле чисте легке як її мрії як прийдешність людськості що для неї він невсипуще працює
Видно було що він чекав цеї відповіді а може навіть і хотів її для чогось
Я пустив їх на пар один працює вдень другий вночі
Чистить ножичком перо З тією ще статистікою одно нещастя треба мерщій кінчать
Д у б р о в с ь к и й грізно й поважно
Усе добре знаєте
До мене до мене моя радiсть
Коли ж ти знаєш усюди де що дiється то скажи менi бабусю що робить тепер
Був у тій хвилі далеко від усього зверхнього й був темний
Дайте-но вчителю той віночок
Таж перед Богом усі люде рівні
Ой піду я боса полем
Іван Грозний і Новгород Великий цар Петро і Батурин
О л е н к а
Чудна Паня
Ломицький увійшов в гостинну і привітався до Марусі
В які ж рейси берете ви нашого степовика допитувались рибалки Чи правда що повезете в океан водневу бомбу топити
Треба не вітру а бурі повалити його і він поскрипуючи дожидає тії бурі
Дивись непевно відказала вона
Га
Адже перед тим з власної волі малював занепалого від недуги діда Бобрика який весь вік лимарював у Тернівщині а тепер ніби виправдуючись тільки охкав та бідкався над своїми хомутами
Чому не міг ожвавів хлопець
Мілош виїжджає на поле мов яркеє із-за гори сонце же гарно малює інша пісня похід юнаків
Я ваші норови добре знаю ви показуєте передніше що найпоганше а потім трошки краще а потім ще краще
Не так було у нашої Марусі Наумової та Настиної дочки ось що я розказую а її знаєте звали Марусею
Он Йосип а біля нього Федоська за ними Килина Гетьманчукова а там у самісінькому кутку причаїлися сільський парубок Левко дід Мартин який завжди першим приходить на Лесині читання і ще чимало інших селян
Я вже не раз казала тобі про це
Відразу йому згадалося а що якби й справді послухатися Марусі та й узяти її жити до себе
Ще встигнемо всі в братську яму
Я ж не письменник даруйте на слові не індивід який у бундючному самозахопленні тиче всім у вічі за допомогою книжок своє я ось як я бачу ось як я чую ось який я надзвичайний
Бо у нього над столом якраз висіла картина Рєпіна Запорожці
Сам тікаю
Вони мені давали той світ у якому одмовила доля
Тільки за сорок перейшло а от бачите посивів
17
Дрiбницi то все
Тоді Дорош притис долоні до грудей побіг по коридору кричачи Професоре
Отак і став головою троянівської артілі Оксен Гамалія
М'ясники крамарі і всяка наволоч збирається купами
Я їхав машиною
Він потрапив на віз страшенно обідрав собі литку об полудрабок скочив з воза й побіг через двір
І як тільки городами почали добиратись до широкої приземкуватої будівлі із двох бокових дзотів застрочили кулемети
Для звірів збирано свіже м'ясо
Колотить Запорожжям як чорт ковбанею Яків Барабаш Запорожжя то поважна сила січові корогви звабливі й не потьмарені для всіх козаків гетьман змушений поставити застави котрі б не пропускали на Січ порохового та хлібного перевозів хоч і розуміє що застави ті з одного боку одгороджують од своєвольної розбійної Січі його полки з другого його самого гетьмана від тих полків від простих козаків
Хто уцілів той кидає рідні місця і тікає світ за очі
Кому везеш воду
О плохенька
Вбігає ще більше стурбована Оля
Ми сидимо під кручею поклавши вудочки на хиткі рогачики і гомонимо
А дурне серце чекає і чекає і човна і весла і отих кучерів що падали на її плечі
Такого закинутого випадково долею можна швидко розпізнати серед інших відвідувачів Пратеру
Десь тут десь тут були танці промовила вона безпорадно й почала палицею тут і там копирсати землю
Легко сказати
Супрун пер на сварку
Таємні вершники летять ритмічно похитуючись до отрогів і гасне день біжить у могилах дорога а за нею мовчазний степ
Як саме
Хоч Мишук і не лякався навіть морських хвиль як він чванивсь але на вдачу він був таки добрий страхополох
Кличте всіх
Ми з тобою познайомимося і здружимося тільки в дорозі
Вперше відчули ми це тоді коли в клубі показували новий щойно вилущений на екрани фільм Київської кіностудії імені Довженка Артем
На могилі Микули на той час уже поросла в'їлась корінням у землю так зазеленіла трава що важко було й помітити невеликий горбок під яким лежав разом зі своєю жоною син останнього старійшини антівського роду
Хіба перед смертю на сповіді покаюся а то нікому в світі не скажу
А після одного діла десятку набавили
Не пий же крові з сестроньки моєї
Діти замовкли і тільки поглядали на Соломію
Так так злученими силами се велике слово відповів Леон
Слідкуючи за дією Котляревський не міг не бачити що робиться в залі
Геть пішов вон бо я тобі боки полатаю оцим засовом
Згодом почали вкладатися спати ст. 169 170
Його це голос
Маю надію
На другий день скоро повставали да повмивались Петро з Череванем як ось іде козак од Гвинтовки
Леон ще дужче змішався
Обидві вони говорили по-французькій
схопився на ноги Гнат
Він милувався собою уявляв себе людяним і хоробрим трохи не героєм а Дмитрові Івановичу було смішно й він ледве дослухав його до кінця
Ні схлипнув Василько
Нюх-нюх
Починайте з алеї а потім що
Іван тихо вийшов із складального цеху навіть дверима не грюкнув
Замовк
Добра і учтива дитина відповів вуйко голосним шепотом
Ото прогнав хазяїн Юрка а Улас собі пішов слідком за ним бо не хотів кидати брата на одчай божий
Вона знає там не один він Мокрицький цілує кінчик одежини української письменниці Марка Вовчка
Молодий хлопець липнув очима на світло й опам'ятавсь
Шалений танок нагадував кружляння вихору що раптово сколихнув повітря рвучи й ламаючи перепони на своєму шляху
Вона завжди з нами
Робота всюди кипіла
Мене не вплутуй
Дашкович пішов з ними й носив відро
Да нічого не поробиш війна війною мало хто винесе з неї неподірявлене тіло але вже тепер у співчутті як роса на павутині зависають краплини радості
Ну Кириле Івановичу невже ж таке велике
Головне не дати ту віру погасити
Зразу пани з міста перед водили
ЯМА Залишивши загін з тридцяти козаків у Краковецькому лісі Самусь Абазин та Іскра зі своїми невеличкими загонами відокремилися раніш і повернули кожен у свій бік Семен Палій з Арсеном та його друзями прибув надвечір до Немирова
Євнухи ліниво відмахуються від їхньої настирливості дорослі спостерігачі підохочують і під'юджують хлопчаків бо тут тільки хлопчаки жодної дівчинки так само як і жодної дорослої жінки на вулицях окрім цих нещасних серед яких найнещасніша вона Настася
Надбігли люде й решту бойців розвели
Лель Лелькович щойно промчав туди показав Пасовський у бік млина
Вони їх покинули
Прийде бо ми її взиваємо не віднині
Іде Жолудь Пантелій
А отже й ні
Fata morgana З сільських настроїв
Ще нічого не можу сказати Максиме Саковичу
Правда за валами на Трубежі співали хлопці
Провівши гостя Котляревський повернувся до своїх повсякденних справ
А то кружить змієм і мучить
Маруся принесла бандуру
Vil-vola kin-kona pip-popa
Чи це вже старість всідається на плечі чи голод тривожить великим та непевним карбованцем і непевним покупцем
Повернувшись із служби Павло оженився на Яв-досі тому що вона була такою бідною як і він
Стьопочка щось буркнув і втупив погляд у Мирославу
І Ольга випровадила його веселіше й ласкавіше ніж зустріла
Ту нарід збиранина зо світу
Не раз допитуючи фашистів і різних непевних осіб навчився зразу чуттям пізнавати чого кожен вартий як буде поводитися говорити чи плакати благати чи затнеться мов камінь
Коцюбинський лежить у своїй робочій кімнаті
І це тішило Гасан-пашу
Он Раїна Плющ видалась торік заміж за допризовника зразу ж по весіллі новобранця взято до флоту на Балтику а вона тепер ні дівка ні молодиця
Уздрівши Ждана кинув нетерпляче Що каже цей урус
Пригадай тільки слова свої що давала єси під клятвою коли виходила з покою мурованого від мене
Ні ні
Ні
Хіба все це мусить вщухнути перед отією чорною силою що швидко виплазовує поміж лісом сюди на автостраду
Хоч і підтоптаний а як ловко водив він у вальсі Варю Шатрову
А дверей він не замикає
Операція єдиний рятунок
Не чую
Як можна
У Христі жаль так здавив серце що аж сльози виступили на очах
Той ряд вибухів гнав на тюрму вздовж по вулиці
Роденський князь Вогнян
Микола
Дайте дорогу Рудольфові Шторові
Село встало село йде село рушило мов велика повінь якоїсь загаченої ріки що раптово прорвала свою перепону
Але надвечір несподівано з села виволікся якийсь обоз
Палія
Та коли я закривши очі хочу згадати що найглибше запало в душу мою бачу твій образ моя дівчинко моя любове тиха
Надумав я ось що бояри Дмитро відповідав Домажиру але звертався до всіх Не знаю чи зуміємо ми утримати Поділ
Затихло вже й не тужать
Коли це минається—все стає буденним
Перетомилися в боях солдати
Цілу зиму в хлягози і хуги Гнані ним тим голодом у світ Йшли до нас і з Брянська і з Калуги Йшли попідвіконню в недорід
Гіршої й придумати не можна
Для неї це хоча й огидний та все ж природний суспільний стан
Когда умолк полковник он с дикою радостью прошелся по комнате подошел к кровати наклонился к лицу полковника внимательно прислушивался и сказал Хорошо пане вам неприятен свет я вас поворочу к стенке
Всього було всього
П'ятий тиждень пішов а його нема
Варка до Гната
А небезпека яка трапиться всюди заховатися можна
За кожну з них вона дорікала собі картала себе
Горіхи
Карай карай мене мій нещасний талану
Нехай старости з своїм хлібом вдуть додому
Посідали
Гарно сказав Мазепа про кривди Україні од ляхів про чорну татарську чуму про покинуту синами неньку й поросле стоколосом поле
Хіба ж одні жиди тому винні
Так і наближався кесар до Родопів з сотнею переодягнутих легіонерів та молодих боляр він гнівався на проедра Василя що дав йому не легіон закованих у броню воїнів а нечисленну й кволу дружину скоса поглядав на брата Романа якого проедр послав з ним допомогти той не може а думає либонь сам про корону кесаря він лютував що не може надіти на голову корону болгарських каганів а скрадається в Болгарії як злодій
Меншиков воєвода бояри цар
І справді якось Улянка проснулась від несамовитого крику гайвороння
Та й панщанних людей таки дайте дітям сказала сваха
Не смути мені ще більше серця я й так із жалю землі не виджу
Вона здригнулась не підводячи голови дивилась на віяловидну хвилю що гнав своїм носом пароплав
Я й говорив
Чого це ти прийшов
Ти знову зводиш мене з тим негідником
Через це людина шукає інших морів дальших обріїв і солодшої тайни
Не можу вам нічого запропонувати
Кидається де-небудь в траву і лежить отак
Дивився і не бачив ідола якому поклонявся
Будь здорова
Ех і на дідька я потеліпався за Сулимою
До ро-бо- ти
Напевно він не до кінця повірив що та краса яка постала перед його очима ще на узліссі неподалік від Дарниці не є маною маревом
Нарешті збили скинули у воду
Стiни бiлi покрiвля червона а рундучок зелений такий виноградом диким порiс.
Чекай Гамід-ага втрутився Сафар-бей
Й сама пушкарня зветшала перехнябилася на лівий бік якби не міцний розсішок що підтримував її збоку упала б
А зледачілих таких що дуріють із жиру скільки серед них
А в нас новий дяк сьогоднi апостола читав
На святу неділю хоче тато до нього йти
З неба зриваються і падають у чорну землю зорі
Потім Андрій Андрійович з'являється
Проте не це турбує й не дає спати князеві Володимиру в нього болить серце весь час неспокійна душа увесь час як хмари й зорі за вікном пливуть пливуть бентежать душу думки
Вона взяла сокиру і деякий час стояла в задумі дивлячись як під льодом ворушиться чорна вода
Ні Варивоне не для мене така приказка
Та що з ними й балакать промовив Бубка до Дувида як людини що могла зрозуміть Бубчині слова
Так що ж слухатимемо Вуса у виконанні Марковича і хор з незрівнянним сопрано пані За горської
Погляд куркулів упав на його собаку
Ти вже й так
Чути далекий гудок
Щоб підняти її візьміть мене в компаньйони виробки Альбо
Треба тільки ще одного випросити у Вагмана проволоку до того часу
Киліяна тихцем милувалася ним
Стояв собі одвернувшись і вивчав млинове решето в вікні
А в Полярной звезде вони нарешті надруковані
Траса досвітня однак живе плавко тече рубінами цілі галактики тих вогнів черво^ ніють в пітьмі перед нами біжать і біжать десь у далеч у безвість
Від картоплі стає тепліше а її пахощі степові осінні довоєнні паморочать голову і ні про що не хочеться думати крім одного коли б то більше було її картоплі
Куди ж тепер
Вона навіть вигадала лозунг для синів Рвать и презирать
Я лоцман на порогах
Любуєшся Степане
Він мусить зробити останній крок
Воєнні сили виступали проти них і погибли
Працювати
105
Скоріше б тільки
Але чиє серце не хоче вмирати той не помре
Чого вона жива питає милостивий князь наш Нащо вона тепер коли всі тут вмерли
Еге ж водолази дістали з Дніпра бо де ж це бачено щоб таку рибу зловити без водолазів о
Дивував його не тільки дотепом політичним але й знанням старинних і середньовічних філософів
Мати сплять
І в той же час вій був ніби привид ніби клубок сивого диму чи пари ніби туманність в погано протертих з поволоки сну очах
Інакше бути не може мимоволі мусите огуджувати бо огудникові ви й служити взялися
Йому й на думку не спало що Дюваль може втікти настільки він був певний що це добрий товариш
Думаєш я один угинаюся в ярмі йди
І чув як раділи руки натягаючи віжки солодко тремтіли міцні вузлуваті пальці що стільки років скучали не за чужими чепігами
Як бачите ми не помилилися шановна торжествуюче звернувся до Лесі
Я маю велику потребу в людях
Ще мліє спина ще тремтять ноги але вага вже он на горі
По двох- трьох днях я вже забув про пташка i його нещасну долю
Яково то було матері перетривати яково їй було батькові оповістити а батька той день дома ве було
Хто скаже що все позаду
Я боюсь щоб і няня не підслухала не довідалась що ми ошукали це б її вразило смертельно
Хлів зробили
РОЗДІЛ СЬОМИЙ
Сказав що Мальві ховатися нічого що сина її вбито зовсім випадково що вбивцю сина покарано відправлено на фронт а вона може почуватися тут вільно жити собі вдома доглядати стареньку матір бо скоро зима а взимку самотній матері буде важко він–бо бачите чув що зими тут суворі
Що мені до того що мені до присудів коли від моїх слів запалюються свічки
Пасічний
Я чув жаль до себе до вас до матері до загалу а був помимо того мужиком що не мав відваги окияути з себе мужицький тягар
Молодиці заглядали у вікна
Ні добре що аллах не допустив до цього
На два кроки один від одного
Так безпечніше буде
Тепер я бачу що недаремно розкрив тобі очі моя Ліє
Анатолій Галактіонович одірвав од коробки з-під цигарок кришку взяв навпівспаленого сірничка вмокнув сірничка в чорнило сидить і дряпає так собі між іншим сірничком по картону
Про мене погрійся —сказав Гриша
І раптом небо шепіт гаю
Як треба йому відпочити полікуватися а от не сидить не терпиться йому вже їде
Старий Цвікловіц кілька разів брав її до себе суддя Дубровський купував їй сукні і черевики а вона знов пороздає все убогим а сама ходить по полях і по місту все шукає дороги в Кодню
Таки мало троє чи четверо з співчуттям підтвердив Поцілуйко
І зараз не скаже хоч і з Наталею
Робіть висновки
Велетенське озеро обставлене крутими горами стелилося геть на десятки миль як фантастичне люстро в блакитній оправі лісистих кряжів
вирішила вона й почала сміливіше шарпати вікно
Чому
Він сам не міг підвестись і прикушував з болю губи щоб не кричати
Ще порожньо як у пустелі
І горби й западини погнуті й поламані в найвередливіші звивки були вкриті віковічним лісом неначе закутані в пишні зелені шати
На дрохви поїдемо
В
Як не знати
Тут же де грішила мала прийняти чужу віру
Вам значить совершенно байдуже шо я всю сім'ю своїм потом годую
Панам на іграшки
Кругом коша-будинку розлягались То Кочубею похвали новії Безкраїм морем гучно хвилювались
Час добрий
Вже й не тямить де він
Відтак відніс книжку а вона не просила його навіть сісти
А кропиву завжди виривають як погане зілля щоб і городини не глушило й людей не жалило
Вже сонце зайшло вже надворі смеркалось а Кайдашиха сиділа та щебетала в попаді
Молоко в їхніх чашках перетворилось у білий лід перетворились у лід і вони самі
Напам'ять
Живий
З налитими кров'ю очима похмуро дивився на Адіке яка стояла в кутку на ліжку в білій сорочці схрестивши на грудях руки
Але село не хотіло
Самотина
Вибирали довго
Вона мимоволі кинула оком на Безпалька що спокійно сидів коло свого столу й переглядав папери попиваючи чай
Машина скрипить гальмами з кабіни блимаючи цигаркою лінькувато питають
Ступив три кроки вперед й рука уперлася в стіну
Над усіма
Леся почала одягатися
Кат який плаче над своєю жертвою
Ні Даньку
Раптом здригнулась молодиця неначе на шматку чорної хмари побачила свої покалічені молоді літа
Ходімо кудись подалі аби ніхто не чув
Верх короваїв покривали вугіллям а з чотирьох боків розводили повільний вогонь
Це ж рушилися усі його чудові плани зустрічі омріяне нове життя в столиці
Ха-ха-ха
Він вважав що оцей дачник дурний мов пень коли він може віддати за паршиве щеня всі свої іграшки але виявилося що це не зовсім так
Я не вмію розбирати сеї монгольщини
Байдуже
Шмаровоз пригадалися йому слова вчителя
Я й зроду такого дива не бачила
Гарно
Тут край працю любить та й винагороджує її щедро
Щоки його почали поволі рожевіти
Який уже не буде з Юстина імператор сісти на трон і правити Візантією має він
Те слово прошелестіло по ній з кінця в кінець
Слова шматками видирались у його з горла
А вам сто сухих досад од цього
Навіки зомлієм
Мамо не кажіть мені нічого за його крикнула Ватя і в її голосі почувся різкий нервовий батьків голос
Шепіт швидкий стурбований трошки ніяковий
Люди застигли на місці боячись ворухнутися щоб і під ними не проламався лід
Ще й гаразд і не звечоріло а Яків схвильований і радісний увіходив у ліщину
Якби знав то я б не доїхав сюди
Замовчіть
За мною хлоп'ята
Так йому зрадів наче рідному братові а що недавно бились на смерть про те йому й байдуже
Побачивши її шкрябає пальцем по шклу стукає
Але про це мені байдуже сказав Вишневецький
Вільний чи раб
Не было со мною ланцета я взял нож и кинул Татьяне степную кровь как пошла кровь порядочно гляжу вздохнула Татьяна повела глазами посмотрела на меня и шепчет Про щай Никита кланяйся Алексею
Ждан сумно усміхнувся
Нема вже у мене того духу що колись
А той якийсь час мовчки дуже пильно розглядав матір і сина а потім оглянувшись тихо промовив мовби боявся що хтось його підслухає в цьому безлюдному степу
Теперь вы спокойно едете запорожскими степями по гладким широким дорогам которые в сухую погоду лучше и покойнее всех шоссе в мире вас беспокоят разве суслики шныряющие беспрестанно поперек дороги или великаны овода которые наскучив сновать на жару над лошадьми залетают под тень коляски и монотонно жужжа садятся вам на нос
Слухай
А знаєш вашмосць що коли їх всіх хотіли викупити то не стало би на се стільки золота що ми всі враз із нашими кіньми важимо
Музика грала крики слава Й різнокольорових прапорів На вітрі гомін
Як тобі треба що купити то скажи возьму на кредит бо готових грошей не маю
Я їм сказав що йду вислати жінці гроші поки дівчата не повигортали мовив він і посміхнувся Ви справді на пошту
Впав і стара струпішіла дошка розкололася на дрібні тріски
Біля комуни проходять і тіні минулого черниці чорні тепер живуть невідомо де а в манастирі церква й дитячий будинок
Ге-ге
Маринка важко зiтхнула i втупила очi в землю
Пішла весела розмова за самоваром
Зійдемось сказав він і рушив спішно з місця
Так само пишно блискуче одяглись полководцi й вищi сановники Iоанна соцарствуючий iмператор Костянтин патрикiй i проедр Василь
Ледве утік оце з рук Сави
Ласкаво просимо пробачити нас
Євгеній Валентинович одрекомендувала його Аглая
Рейтари в одну мить сповнили його волю
І ти поможеш
Але не зробив я й трьох кроків як мене щось зупинило
Вони поспродували що мали зібрали грошей діждали теплих днів і весною розпрощались з отаманом та й рушили в далеку дорогу
Думаєте любов
Тоді ромеї заспівали бойовий тропар Спаси господи люди твоя і подерлися на стіни Водена
Читав із почуттям з жестами бо у вікні де коліща час від часу з'являлася постать поета бентежна й велична
Невже це його Оленка
Не треба
Чому ви не порадилися зі мною
Настя
Ярославу це не обходить вона живе у своєму
Ну і конець
Сиділи довго мовчки
Як не скосило її саму досі не збагне
Ні й ні
Треба попрощатися з нею
Згуки одразу припинились
Вони вдало підпливли до Сінопа і зруйнували його те ж саме вчинили і з Трапезундом і обтяжені здобиччю повернули було вже свої чайки додому аж тут їх перестрів турецький паша Решід із 43 великими кораблями й галерами на яких було більше як 400 гармат
Нащо й купувати було на продаж хіба одно своє Христя
Ет
Та хлопець не б'є його а добиває словом
Здоров Кириле
Товстий подивився на хлопців подумав і сказав
Похмурий величезний зал з ярусами стільців
Мені хочеться сісти коло тебе й усе розказати
Ну то підпишіть протокол підпишіть і розійдемося по-доброму сказав напослідок майор Василенко й подав мені шкільний зошит списаний Сергеєвим
Вже що–що а дошки той прибрав би до рук
Та що там питати
озвався нарешті злий жіночий голос
Іноді в повітрі шуміли пташині крила то пролітав ворон а може летюча миша
Будь-що-будь довго вони не можуть опиратися треба нам тілько твердо постояти за своїм
Якую ж пісню заспівати
Може не збагнув твоєї мови
Ожигов підбіг і обняв Грабовського
Нi Святославе не менi сидiти на столi
Ось вона кидається до нього руками тягнеться до його шиї
Я вірив тому як офіційно трактувалися смерть Хвильового і Скрипника і щиро сказав що я любив цих людей і що мені дуже тяжко розчаровуватися в них
Тим-то і не могли ми ніколи погодитися
А від того що міг сидіти там віддавалися справам сповна й до кожного слова приплітали ханове ім'я славили його один поперед одного
Ви людина тітко Марфо
Дерев'яні немазані і небілені стіни випиналися ребрами колод межи колодами натикано моху та клоччя
Вискочив товариш Микола веселий несподіваний мов із неба прилетів
Товарищ мы едем далёко
Він пригорнув Мирославу цілуючи надивляючись на неї і дивуючись з її голосу що з сьогоднішнього досвіту вже озивався таїною материнства
Перед тим як Максим закрив повіки він бачив сонце і те сонце ще й тепер стояло в очах під тими повіками
Залізняк годинами чапів за своїм телефункегом виловлював жадібно з повітряного океану кожне слово фюрергавптквартіру Москви Лондона слідкував по мапі за всіма фронтами лініями населеними й ненаселеними пунктами впертими боями під Ленінградом Сталінградом Старою Русою Курською Доном Нарвіком Добруком Гвадаканалом по Африках і Пацифіках а потім уже своя команда зведення робила читала його перед бригадою при вечірньому рапорті і тоді навіть Терешкові було видно що діло фюрера капут що воно з кожним днем грузне і що прийдеться й собі вдарити і що той час не за горами
Десять кухлів на алюмінієвій таці на кожен стіл
Іде
Явень глибоко зітхнув
У л я
Над зеленою смугою з акацій синіло чисте синє прозоре як кришталь небо
Але ваше вельможне панство зовсім не
За добру незіпсовану шкуру в кооперації можна було дещо придбати а паче за волячу
Михайлові під п'ятдесят
Оця чулість небагатослівна та діяльна і була спроможна на чудеса і чутки про надзвичайну російську красуню докотилися до самого Гарібальді і саме до неї Гарібальді звернувся у небезпечному скрутному випадку
У вовчому царстві кінопотвор
Їй схотілось заплакати такий зараз він був якийсь не він
Так воно й сталося і чимало запорожців Корсунського куреня загинуло в Сибіру на каторзі
Віра без добрих справ
Ну рішай сказав суддя віддаси гроші чи дочка відслуже
З чого оце в тебе ця свита питала мати лапаючи своєю делікатною рукою грубу й шорстку свиту
Ідіть зі мною на село і жиймо лиш для себе
Ты никогда ни в чем не верил мне говорила она Мою болезнь ты называл капризами мои горячие слезы водою из которой никакой немец не выгонит ни капли водки
Все б віддала тільки щоб він більше ніде не спіткнувся щоб чесним виріс
І п'ють кумис сперечаються і не п'ють теж сперечаються
Ах ти ж чортів син
Не можу звикнути
Я виїжджаю й не маю зайвого часу
А я так мрiяв закiнчити школу i назавжди позакидати всi пiдручники на найвищу вербу щоб i не бачити їх
Собака–дойда якого дочекалися з Глинська не так скоро як того хотілося б відразу ж підтвердив натяки вітряного сторожа взяв слід до нічийного степу що вакувався вже кілька років підряд з часу останнього землеустрою
Ти кував би гармати я варила б їсти козакам а Мальва а Соломія
Про що ж то ви хочете мене просити почувся журливий голос позаду молодих і з-поміж верб левади вийшов старий Балан
Андрій дивиться на нього пильно не відповідає ні слова
Ми з нею багаті щасливі
Записали
Сулима дуже зрадів цілувався з посланцями реєстрових козаків і просив їх негайно перебиратися до його табору щоб разом піти проти шляхти
Затріщали автомати і німці відсікаючи йому дорогу з правої сторони півколом кинулись на поле
Не так уже довго щоб не замочити оцею справді чортовою дорогою в легких черевиках ніг і не дати тим що мають лиш нині нагоду поговорити з вами без свідків якої-небудь відповіді
Це були сусідські хлопчики та дівчатка переважно ровесники
Певні своєї сили яничари золотого обруча опора й загроза трону поважно потрушуючи своїм пір'ям ступили до приймального покою сподіваючись що падишах кинеться їм назустріч називатиме синами та братами сипатиме обіцянками запобігатиме перед ними й принижуватиметься
зітхає на оцій самій станції
Кімната для вас готова
Чого ви лякаєте своїм каяттям
Женімо далі кудись
Хай вам бог помагає
Він і здалека бачить те що колись звалось австріяком
Його бартка так само мигтіла перед очима в Івана
Сліди моі додав мов заговорив до себе й заслонив на хвилину рукою очі сліди оставлю за собою чисті
Сюди-то обіцяв о. Яким кого-не-кого повести на консоляцію себто попросту на могорич
Таке йому смачне те генеральське спасибі
Я знав що вашим коштом я мав поїхати у вічний Рим признався
Були мітинги агітація резолюції боротьба з темрявою і самогоном
І вона витягає на колінах руки худі з синіми жилками виточені
Но но но
А звідкіля ти все знаєш
Схаменулась травонька як скропила її небесна росочка піднялись стеблинки розпукались цвіточки і порозівавши ріточки свої надихали на усю долину таким запахом що почувши його забудеш про усе і тільки здихнувши подумаєш Боже милосердний
Тодi всi люди з Будутина залишили свої хижi й пiшли в лiси понад Россю аж до Днiпра
Це вона шепнула молодій а та покликала Самійлиху і Володько опинився коло Кіндрата
Ой вей за цей гній скрикнув жид
На чию голову
Наперед сподобалось їй у тій науці це що Річчі говорив про підприемчивого духу тамошніх людей
Одного дня їм усе стане відомо й вони полізуть до стольниці через застави й гостроколі дубові стіни
і простягнула мені руку яка видалась мені неймовірно довгою
До Чорної Гори не близький світ
1 http www utoronto ca elul 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0 navizhena03 html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0 index html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0 navizhena05 html 5 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0 index html 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0 navizhena05 html 7 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0 index html 8 http www utoronto ca elul 1 Electronic library of Ukrainian Literature 2 Вернутися Розділ 9 3 Зміст
О-о думаю та й похристять же мене з дочкою
Йому здавалося що заглядає в пивницю повну гнилі і поганого хробацтва
Мартин
Мовби зубилом карбуєш гранчасто Жаром надхнення випалюєш часто
Хоч оте звертання старик було нам добре знайоме
Злюсь рву на собі сукні але хожу й думаю
Загальний рух
VIII
Поки доїдемо утруситься заспокоїв її вожатий
О л я
Виходило голосно дуже може занадто так наче слова спадали в порожню бочку і там вже зростали
Жінко одчиняй закричав Омелько й почав лупить з усієї сили кулаком у двері
І глянула на Мирона
Сонячна машина
звівся з лави Скидан
У тому жовтуватому мороці по темних стінках снують його злякані думки
Ну та невже почулися здивовані голоси Та як же це ви зробили
Дмитро сумно усміхнувся
Я тебе не сварила я тебе не била чим тебе так прогнівила що ти мене лишаєш
Ми собі на те весілля прибираємося тройко нас вкупці з Марусею
Не розмовляли
Там дівчина
Саме так почувався нині я
Я нікуди не поїду стріпнувши чубом сказав Лаврін Маркові що вже лаштувався в дорогу
Жаліла його сирота
Свого часу було дев'ять порогів Кодацький Сурський Лоханський Дзвонецький Ненаситець Ревучий Вовницький Будило Лишній і Вільний
Візьмеш із мого клунка при бажанні
Коли стануть усі однакові то ця хвороба буде такою як нині нежить
Торохтить дуже як рiчкою пливе
Послужив я козацтву щирою душею а як-то мені козацтво послужить
Із старого шляху видно як на долоні майже весь Базав-луг із його лісами річками озерами із залізниці ж на жаль нічого не побачиш бо вона лежить із північного боку кряжу
Легше мені було б якби і вона померла від сухот разом з дядьком і ми поховали їх в один день
Ти не тривожся сину
Само набігло
Нічого відповів пан Гліб
Сестро
Пульхеріє Іванівно
Леонардо мовчав
Але яке то диво коли чужого коня переховуєш у стайні
Все те добро Радюків батько взяв за своєю жінкою Надеждою Степанівною Іскрою
Зате голі стернища тепер відкрилися кудись аж на край світу і вже ніхто з нас не пасе поодинці збиваємось гуртами табунцями маємо змогу нарешті поєднатися і з нашими слобожанськими хлопцями що їх віддано з весни на хутори з тими вірними друзями що хоч і вибувають у багачів свій тяжкий строк до покрови згідно з домовленостями проте роду свого тернівщанського не цураються в наших пастушачих війнах із хутірськими коли ми дражнимося через балку та кидаємось грудками всі старші Кирикові брати дужі веселі хоч і батрацької долі хлопчаки щоразу опиняються по цей бік балки займають позицію поруч нас
Сказав і сам злякався того що вдіяв
Колом колом понад водою там стеженьки в'ються часом душа невинная люде набрешуться
Десь із першого поверху крізь балкон долинав той регіт гагакання грубі крики якоїсь нетверезої компанії
Схопився i одним кроком опинився бiля помосту
Нібито робітник на тім розумієся
Внизу на бережині стояло два стіжки сіна
Хотів звернути до чужинця свій запит просторіки коли зайвим рухом звернув з-під рук скриньчину писану в кола і зорі під хитрим засовом
В ком веры нет надежды нет
Карпо став за двором і сперся на ворота
Паніка
Віконниці малих будиночків були закриті лише за високим дощаним парканом що відділяв станцію снували навантажені вагони і час від часу з грюкотом пролітав довжелезний потяг наповнений військом
Готський заложник небіж теперішнього конунга Торісмунда дев'ятнадцятирічний Валтарій давно вже накидав на неї оком ще задовго до походу
Я піду за вас заміж хоч би ви й зостались дяком в Карапишах сміливо сказала Онися
Знайшов дурня розмовляти втрутився Губернатор і гнівно глянув на Хому
А вона вдавала з себе недогадливе дівчисько
Короткою твердою ходою увійшов у кімнату низенький білявий чоловік подивився гострим зором на руки Дювер'є й ледве всміхнувся
І знову я належу не собі сказав Іван
Пароплав поволі входив у Темзу
Що б жити просто а вони все з вивертами
Подібно як колись троянська війна
Це прийшов німий і закричав за вікном по-дикунськи Е-е-е
Із нетяг зібрать по денежці а з дуків по півкопи І тим скарбом висвятить його в Печерському 6 на попи
Не знаю донцю чим тобі й зарадити
Нонсенс
Доброго здоров'я Лекеріє Петрівно
І не сама ж кімната спокусила мене
Що значить
Отож всі заслони вона обминула Пішла по старих партизанських стежках До хати вернула
Як побачили подруги що вона вже близенько бiля салдата а вiн її ще й не зачiпа мабуть не бачить та й гукнули до неї разом А куди ти Домахо пiшла
Декотрі з танкістів загледівши дівчину зблискували зубами всміхалися їй
Супроти діда свого поспитав Богдан
Без нічого
Мом-чил мій давній другар моє око на побережжі моя надійна рука там
Любит
Він поставив склянку на блюдце дістав з-під шинелі з кишені в штанах хустку і старанно витирався
І порядні жінки благоговійні зберігають тайне в тім що хранить аллах
Тут про діло балакають
Кланяюся тобі низьким поклоном а також дорогій мамаші Оксенії і жилаю вам дорогії мамаша від Господа Бога доброго здоров'я
І в той же момент раптом переді мною підводиться образ моєї матері
Мотря поралась в хаті й разу не глянула на свекруху
Ми тоді не знали ще назв ні Освенціму ні Тремблінки ні Дахау ні Бухенвальду
Мужам як і воям кутригурських родів видно не вперше опинятися в такій як ця пастці
От і все
Відчував її юне пружаве тіло м'які податливі стегна й перса що приймали його ласкаво й віддано відчував її дівоче тепло колисливе й гарне в якому ставала м'якою й ніжною його чоловіча сила
Ні вони не йшли їх г н а л и
h1 Заповіт h1
Бо не лише вид очі її такі теплі і такі осяйні вся вона променилася осміхаючись та хвалячись сипом своїм та тішачись з того що має його
Стійте
На відкупишся в княгині
Людмила Степанівна посміхнулась
Спитай де саме він своїх покинув
Так от яке життя
Котляревський якому давалися дипломатичні доручення мав нагоду познайомитись з відомим просвітителем сербського народу і дійти з ним узгоджень у розмові
І здригнувся ніби хтось підслухав мої думки
Під величезною добре мені знайомою липою сидів надлісничий зі своїми жінками а біля них один молодий судовий практикант Ленина і Зонина тайна
Леся сама себе не пам'ятала од жаху
Плуг та борона
Відчував
Чи не пора варити кулешу на сніданок для вівчарів
Ну голубе
Вперед вперед до смаженого півня підбадьорювали з боків глядачі теж розпалюючись
Сонце вже сіло
Напевно ні
У нього
Правда і одвага Дорогу стелять кожному однако
Неврастенія це погана річ
З надією хвилюванням і острахом він припадає до бійця
Ними Бог Всемогучий пригадував людям зникомість їх
Кидав собою як зловлений сом
На чорній написано
Візьміте його
Чи був в о. Артемія
Лікував мене наш третяротський фельдшер Трохим Іванович
Между прочим Остап сообщил им что по ходатайству Мазепы его назначили хорунжим гетманской надворной команды а от этого заявления он перешел к восхвалению Мазепы
То ж я тобi так пособив
Козаки миттю вихопилися в сідла
Так ось на селах почалася несподівана пошесть на кражу корів якої не було споконвіку
А далі степи причаїлись на глухих неосяжних гонах
Чепуркуватий мов дівка
Тільки що з церкви вийшли Зразу вони і сіли обідати
А що Косинський попікшися раз згорів у тім самім огні то ні я ні Северин тому не винен лише його необережність і нерозважливість
Кричите Що бог создав вас не на те Щоб ви неправді поклонились
Треба подумати як це зробити
Він уложив собі цілий план
До нестерпності різке воно наближається мов шквал залізним криком розтинає повітря
Без начальника караулу не підпущу і все
Звичайно я пообіцяв але про себе вирішив не йти
Скільки ми тих квартир перемінили
Я тобі кажу що на силу велику вистачаю
Французи нація
багаття дотлівало
Не хвилюючись майже спокійно розповідаю
Вона вся розмальована в класичнім стилі
Показуйте
Ось воно як а він грішив на Огнєва не ходив не доповідав
Ну будьмо
Вони
Робив це добре
Вияснилась нарешті остаточно ситуація
Ніхто не хотів підвертатися під руку й потрапляти в якісь там ще свідки
Тільки держав у своїй гарячій руці холодні пальці Златки і поки й винесли ноші на гору блискучими очима дивився на її зблідле але таке миле і рідне обличчя
І негайно
Не плакала вже більше
Сіли вони під хатою і дідок довго розповідав Яворницькому про Січ про Сірка про войовничих і веселих запорожців
З автопортретом
Тобі байдуже і до мене і до нещасної вітчизни
Але Шарко раптом схопився за живіт і гучно зареготав
А як би менi попасти туди на Гору
Всi тримали в руках мечi рубали печенiгiв обливаючись кров'ю i самi все бiльше й бiльше їх виходило на забороло
Ти сльозу пускаєш
Прокинулися
Хто там
Благословляю смерть
Може женихів нема абощо
Дійсно не сходиться хоч це вже
Її очі замиготіли
Я думав що он якась панія а ви прохачка
Оце вона
Але настають часи що вимагають інших сил і інших борців
Треба твою ранку перев'язать
Тричі на день одвідаю
То лежать і спочивають вічним сном незнані воїни великої війни
Усміх веселий простиг гнівно на пана згляне й питає Що се таке
Одпусти мене
Я прийду
С к о р и к между тем нарезал хлеба
Ну добре
В його поведінці поступово зникли деяка запобігливість і острах і натомість з'являлась горда рішучість упевненість навіть зухвальство
Спиняється напроти того що в френчі й галіфе кольору кави
Гаразд шепнув Стоян і потіснив супротивника назад
Вони й самі за матір'ю гукали зляканим голосом на нього і цей голос скидався на сюркотіння цвіркунчиків
Обличчя в нього сіре й плямисте як торішнє листя
Чи пімстимось ми на ворогах наших на нищителях нашого краю коли відіб'ємо їх від свого села
О
Вийди навстріч
Буде досить
В той час Балабуха з жінкою надивившись на горшки пішли в кімнату й полягали спати
Від задумливості хлопці
Між чорними сіртуками сіріли драпові тонкі свитки червоніли мережки вишиваних сорочок червоніли одеські червоногарячі та жовтогарячі пояси манячили червоні стьожки застіжок
Чи не можна святий владико одділити половину
Під повіткою віз коня забрали татари
Ваша милість недобре про Запорожжя поінформовані
Зморшкуваті руки тремтіли м'яли шапку
Ставши плечем поуз плече рядів у три чи що уперлись у землю ногами і вже як не товпились іззаду городові козаки з міщанами й поспільством не звузили вони ні на п'ядь порожнього посередині місця
І не було б хреста Голгофи розпачу подиву перед людською ницістю я далі малював би свою Дарцю шукаючи в ній тайни жіночої душі
Світло хистке і Паня в ньому також хистка і самотня
Гаразд говориш ксьондзе пане-брате А в серці в тебе препогана думка
Бій не клекотів як уявлялося йому
Левко це інша справа
З трупів виходить життя
захвилювався такий статечний з виду Костомаров
крикнула Саня
Стійте кажуть діти стійте ладу ждіте
Пильно придивлялись до всього навколо і ординарці
Бачимо в поемі і дівчат і молодиць і змучених своїм удівством удів і сільського хлопчика що серйозно як про щось зовсім уже реальне розпитує про польоти на Марс
Тоді він поклав руку на плече непереможному
Росла тота дівочка в мене ховай боже тихо та ладно
Бадю Даниле не дивуйте
Робіте прокинувся вулик
Вертались до школи і той гурт підійшов
Чи допоможе він
Не можу я тікати брате
Дивні ті пахощі вони без перепон проникають крізь грати
Діється
Печінчиха продає дешево хутір і грунти грунти непогані й вельми гарна лука біля хутора
Якщо дозорці Ростислава здалеку помітять нас то зачинять ворота
Він поклонився полковникові в пояс і випроставшись м'яв у руках кудлату овечу шапку чекаючи шанобливо відповіді
Ми читали кривавий напис який теж був розстріляли по ньому прострочили кулеметною чергою куля попри кулю але про супротив ніхто не думав ми були приголомшені страхом й отупіли від сопуху й тісняви де тут могла зродитися думка про якусь боротьбу коли живі стояли поруч із мерцями
Раз якось увечері затягла його до себе весела компанія
І все це старанно вирізьблено мовби на добрій бронзовій гравюрі на тлі широкоплечих дубів які статечно і певно мов середньовічні лицарі у панцерах заступали весь краєвид
Це сталося значно пiзнiше
А не бійся як людей оббірав останню худобину з хліва тягнув як селян паленкою обпоював і виманював у них фальшиві підписи тоді пес не був глухий
Гнали коней не турки й не болгари
Кажуть що наше становище неважне
Позбігалися люди до стайні кричать репетують а що робити не знають
Так згадавши старовину братчик і руку опускав і мов не він од стовпа одходив
Вишата сказав
Уранці як бувало завше після пиття в Богдана боліла голова й він узявши зі ще не прибраного столу дзбан пішов до медуші
Обеззброєний щирістю і прямотою князя Ярослава він все ж не хотів здаватися
Сьорб сьорб тихенько поклав ложку погладив себе по голові і знову сьорб сьорб
Як ти смієш це казати на свого брата нічого не знаючи
І кожне думає Чого це так попереду не було
Е-е голубонько так не годиться
Хто ж і справді не знав Статуту
Мартос зірвався з місця витяг на світ коробку й взяв перший-ліпший аркушик
Оставте мене оставте мене просила я стривожена коли ми осталися по раз другий самі і він мене хотів цілувати
Тоді ляхи чогось догадались
Та хіба вона думала що ніколи вже не побачить свого Тараса Григоровича
А Ліда все сперечалась і доказувала з палом та завзятттям огризаючись от тата й Меласі і вже навіть почала потроху сердитись
Не досить того що ви клопочетесь мов стара баба щоб не випустили звiра якого ви роздратували
Ви охорона імперії
Ой дядьку дядьку добре ви знаєте чий я i краще б не питали цього
Про що вони тоді гомоніли мені
Андрій червоний і радісний швидко сів на своє місце
Та й у чому ти прибіднюєшся
Та упорядкований німецьким ярмарок аж ніяк не був схожий на ті пістряві базари на Україні на гучні київські Контракти
Помахати б їм рукою туди на Оріон але мабуть це вийшло б у нього незграбно за довгі морські роки якось і не навчився ось так прощально махати рукою
Слуги розносять лимонаду та інші холодощі
А коли я крикнув Боже помагай москвофільському братству
Сам перевіз половину панської клуні сам додав матеріалу сам потесав подовбав поскладав тільки сам не потрапив звести
Так-так після гапонської бо після турецької я ще парубком був а після гапонської Василя мого ми хрестили
І Карпо був молодий чоловік недавно жонатий
Не знаю кому он делал вечерние визиты
Білого бобра питаю бачив коли
Того ж Лавріна який ніколи не наважувався отак просто підійти й сісти до чужої кулеші червонів од солоного жарту і жодного разу не ходив дивитися на батіжне карання
Про такие дела негоже говорить на прысиччи есть на то сичевой майдан
Дивується князь поглядаючи на таку компанію і питається в гетьмана
Що воно там угорі
Як незрозуміле що простий народ і досі чимсь незадоволений і досі ніяк не перейде на справжній мажор
Дав усьому лад
Христі заманулося пити і вона ускочила між дуби до ковбаньки
Пили всі тільки Джузеппе та Йован не брали участі в цій учті
Тютюнець у тебе є
рішила вона
Та куций німець узлуватий А більш нікого
Три дні пробула вона в Києві двічі була в опері переглядала усіх в партері гуляла по Хрещатику приглядалась до паничів
Січові гості нічого собі не жалували ні їжі ні напитків і цілий домашній порядок пішов горідном
Організовувати дивізію було кому але відстояти її від глуму та від запланованої злочинної віддачі на масакру не було кому
Сім'я виїхала пізніше
Ось і кінець місту і вже з гори видко усю-всеньку луку зелену і плескаючого Дніпра синього й за Дніпром гори близькії—одна над одною зеленіш далекії одна над одною синіш
Тогда с криками радости подняли казаки на руках Алексея называя его спасителем а после ужина за чаркою водки тут же сложили про пего песню которая и до сих пор живет в устах украинских кобзарей и бандуристов
З українців називали Коцюбинського з Він іде та Boa constrictor Франка
Ваша милість певне відаєте звідки це нещастя спитав конюший
Поля спопелілі
А ми брехуни й жуліки
І ніби все співаю та й співаю
Направо й наліво глядить Здорові були козаки
За твоє здоровля Михаиле
І путь не раз сходжена отож добре знана
Тож знала що він не з її села
Парить напевне доціик буде озивається Ничипір насовує на лоба шайку і підганяє коней щоб наздогнаги валку Вйо вйо соколики
Він тільки сказав
Ой бив мене муж та й від бочки днищем
Ч i п Еге кажи
А от же
Всі вийшли назустріч східній квітці яку імператор вбирався посадити в імператорському саду
I недурно ти нарiкаєш сказав Iван Виговський
Але з того що придбає ще одну десятинку радів і то радів особливо по-свому по-мужицьки
Денис ішов помацки находячи ногами знайому вузеньку стежку розхиляючи гілля руками заплющившися щоб хоч по очах не хвиськало вітами
Передній ряд степовиків не підозрюючи про небезпеку що чигає на них під копитами коней з усього розгону ввірвався на приготовлену для них западню
Чіпка почав розказувати
Цей страх рівняє усіх
Найбільший кат сидить у палаці менші сповняють його хижу волю
О ви зяті мої уми- розуми
Рухи її м'які і ніби аж ритмічні
Нещастя оті сни кому присниться таке диво то вже й плаче
Виграти з ним нелегко а виграєте то користі ніякої
Між іншими було вирішено щоб держати готові списки людей здібних до зброї
Пам'ятаєш
Чіпка не плаче
Залиште
ВЕРБНИЦЯ
Молочай
Але ж ти теж не страшний хоч і гайдук відповів я йому в тон
І хтозна що їй болячіще було чи те що дурна панійка образила її чи те що побачили як вона до дитини лащилась
Кращого способу критикувати існуючі порядки не можна навіть і уявити
За всіх скажу за всіх переболію
А однако ж затремтіло в її душі вже в найближчій хвилі болюче мов заткнене десь в однім закутку серця жало коли згадала хвилину як він заявить батькові що ось він має сватати наймичку Анну
Так клуні
Ану годі тобі
Правда се що скажу невідрадне
П'ятнадцять-двадцять хвилин можливо пів години
Цей Коснятин посадник Новгородський В годину чорну князя врятував Коли вiд орд нiмецьких i угорських Без вiйська втiк розбитий Ярослав I вже човни наладив геть за море Цей Коснятин човни тi порубав I Новгорода воїни суворi Мечi i злато князю принесли Веди нас княже битись до загину За честь i єднiсть руської землi
Перш ніж лізти люди важать на який ступить щабель
Ось відбираємо а він не дає і санітар показав на бійця що закривавленою рукою тримав пом'ятого офіцерського кашкета з відірваним орлом
Бриг одслужив уже службу на морях це порушення його спокою в тихій затоці корабельного гробовища скидалося на образу старості
Пізнав голос і принишк у чеканні
Дітвора гомонить Одарка вітає і розпитує її а їй слова важко сказати думка про місто не виходить з голови
Поступово вона мерзлим покровом розляглася навколо нього
Не мав
Яка логіка сказав він сумно
Коли-то знову випаде така нагода
Ні
Ліда щоб не дармувать вдома та щоб вгамувати якоюсь роботою своє велике горе зараз-таки вкупі з учителькою завела денне пристановище для дітей на літній час
А доля шарпала його раз по раз кидала на тини і на мури він випростувався і йшов далі
З-під тонких скорих кінських ніг вилітали іскорки а вона затявши зуби почала звільна спускатись із горбка
Вона його знала але не відповіла нічого
А й старість же її вподобала
Отже якщо продовжити вашу думку що коли в батька син виріс комуністом то батько тим паче чоловік мого характеру який усюди пхає свого носа мусить бути тричі комуністом а простіше запроданцем і вам простіше простого кликнути когось із своїх що десь тут затаїлися за дверима й наказати повісити мене на сухій вербі
Вражало й буденне помічав допитливий хлопець великі контрасти в житті молдаван
Везе тобі Дмитре з усіх боків щастя пливе тільки прихиляйся
Володькові здавалося що гіршого вони ще не переживали
Ваше ім'я чув подав Осип руку
Ну ось
Визвірився знов Л а р и в о н замахнувся дрючком
Вся надія на те що шпак не має ще досить літ
Багато й горя навалилося відтоді на наші плечі
Поставте Ібрагіма начальника білих євнухів
XXVII
Я задоволений тобою
Домка не йде а мовби в повітрі летить бо її вгору підносить біла хмаринка й та хмаринка розпущена куделька її сивого волоссячка схожого на пучок бабиного літа й під тим пучком бабиного літа її очі видаються схожими лише на пару від очей на блакитну розкосичену пару
Мандибула вирішив чекати
Мацько відніс кухлі з питвом шевців було троє більше ніхто не заходив то вирішив корчмар що не подасть їм ні скляночки хай собі йдуть
А радісно що в хаті у їх як у вінку на столі новий килим по стінах скрізь червоніють рушники аж в очах од їх темно
Незабаром повернулися до Полтави
Бо мала під опікою первородного сина мужа свого від іншої жінки
Така-то була думка що тепер з'їхалось з усієї Гетьманщини лицарство так чи не пошле бог пари
Сидір
Пани попростували до столу
Калинович
На очах більма поробились Коли б довіку посліпились Що не поможеш ти мені
Просимо пане Цокан озвався з-заду Бабчинський
Посуваючись з своїми безсмертними посерединi нього вiйська iмператор Iоанн вiдчував себе в повнiй безпецi
Другого дня в неділю Кайдаш ходив цілий день смутний та задуманий
Знов тiї менi
СЕЛІМ
Його шабля не знала втоми
Що
Швидше швидше дух забиває
А для того щоб над Бугом щоб усюди наше щастя ходило
Від двох паляниць тільки крихти лишилися
Позаду з кожною годиною все ближче й ближче посувались полки Ярополкові
Байдужки
Всі тридцять шість облич не дивлячись ув очі один одному понуро й замкнено похиляються а їхні тіла помалу займають свої місця за овальним столом
Що ти мітиш
А коли ти полишиш свою землю що тоді
Коли б бути послідовною то ні з одним непартійним не можна говорити
Татарин роздумував не довго круто повернув коня і як відрубав
Канцлер Замойський запрошував його в гості але він не приїхав
Мовляв це по закону це згідно наказу головного командування
А коли й помічає ваші замахи то тільки сміється з них
І як учорашній козак став коло віконечка й сказав їй добрий вечір Галя на одвіт йому ледве вимовила свого доброго вечора
Ні фальшаків не люблять
Але я дав йому слово слово честі відпустити
Кому він заважав той птах
Остатнього завжди стерегтись треба і держать язик за зубами
Як духовному отцеві
Нічого
Ти переможеш iмператоре
І ось він настає цей день
Роксолана пішла в приміщення Куббеалти покликала туди великого візира і Баязида
Фляга опять была пуста
А Хведот вже лежить на полу невкритий босі ноги з розчепіреними короткими пальчиками зовсім подряпані і спить
Ну як там розкажи сказав нарештi я
Він сидить на возі і на цей раз батько нічого йому не каже лише мати чіпляється щоб щось поїв бо куди ж так у дорогу далеку рушати
Через те й до парубків неохоче пускав
І все ж єдиний шлях до Києва
У моєї долі долі молодої Небо голубе
Мой Юдо давай вудку давай піво давай гарак бо ми си знаємо
Ну але якби так у пана хотіти відкупити
Ти ж бо з інших із верхніх світів із прийдешнього
І всі обернулись до нього
3
Степане Григоровичу ти батько своєї дочки
Черниш знав що Брянський у полку на партзборах
Сердито своїм
Коли довідався про московських послів упав па коліна перед нею незважаючи на кизляр-агу Ібрагіма не остерігаючись що той може передати все або валіде або й самому великому візирові
Будь другом витри
Що це за знак то піщан розгонили а це війт по селу біга загадує на завтра усім хазяїнам до церкви збиратись
Але це ще куди не йшло любі мої
Як нема
А ти Маню до нас більше не приходь
І це була правда
От я напишу
Та врешті не так уже важливо хто з них казав а Тедзик тепер згадав що для ув'язненого час зупиняється
Взяла собі в хату біду
Татку він мене любить
Йду наче пес до ланцюга
Ходить по кону і часами стуля руки
Тарас довго сидів непорушне
Сказав і покликав ще одну людину на Голгофу
Інша з гурту їй заперечила
Нехай беруть
Вони саме їхали на горбик попустивши повіддя давши спітнілим коням волю
Всіма нервами чую я що вся безшелесна праця її вся її ніжність віддана моїй матері вона віддана через призму моєї матері мені
Готово
І хто тебе таку сотворив
12
Воячня замовкла мов камінь
Земля там добра і ці роки під цілиною лежала погодилась Марія
Чимало часу вже минуло
Не вийшла і навряд чи вийде вона дуже ідейна і більше однієї любові не визнає
Знущання це безбожне
На воду з собою
Вже в Гамбурзі є
Сідайте
Суро
Але не розумно про що ти говориш
Чому така безпечність
Спадкоємці бою бурі діти
З хмарного неба обтрушувалися хмарини парашутів
Степан тепер був уже здоров i веселий по-давньому заговорив до мене добродушно мов нiчого й не було мiж нами про олiвець анi споминки
може рукавички купиш
Полтавські наймити йшли на заробітки в Таврію на Катеринославщину Харківщину і довгими та курними шляхами несли з собою рідні пісні сповнені смутку й гіркоти
Цвинтар
Надвір не можна було вийти але й надворі було не краще
А я горю Себе в останній раз дурю
У татарському стані сколихнулися передні лави
Невідомий
Першими прийшли на клич князя Волота Вепр та Стодорко за ними привідці уличів та дулібів а вже потім Гудима з мужами-полянами
Ще мент ще хвилинку ще одно зусилля
Да
І житиме вона доти доки існуватиме ця смертельна загроза
Голим оком видно було не далі як на кількасот сажнів
Командир стрілецької роти чортихався по телефону з самого ранку що кулемети противника зв'язують йому руки
Олеся сиділа з поширеними очима зблідла
Бачив гіркі людські сльози чув невтішні їхні крики і серце стискалося як багато на світі страждань
Хочу таке зерно виростити як лісовий горіх
Треба писать приговор поки що
Вибачайте мені що я вас на часочок покину
Підіймаючись трапом нагору він уже перегукується з кельнерами та куховарками жартома допитується де тут бенкетує той морський вовк що його дала світові Кураївка
Чую відповіла я
Ні корабля ні вітрила
Іній запушив верби біліли віти і сяяли проти сонця
То вже так сама перед собою виправдовувалась бо через нього тепер уже знаю не пішла тоді галасвіта
А друга користь це та ще відв'язуючись від ворога й прямуючи все лівіше й лівіше він виявилося випадково натрапив на вірний курс
Сонний бренькіт комашок розлягався ліниво однозвучне по цілім саду настроював чимраз більше до сну однак я опиралася йому
Так що затягай очкур тугіше
Сурми помалу стихають
Я вас навмисне сюди заманив
Але красуця не сідає
А вони все-таки ті відповіді десь лежать
Зв'язали нам руки куди подінешся
Краще б я тебе не родила або малого задавила ніж тепер отаке бачити
Тепер нам воля Вишнього відкрита За те що ти пустошив край турецький Що пліндрував народ невірний шведський До тебе глас Успення промовляє Не снидеш в пекло де тіла мертвецькі І грішні душі сатана терзає Як суд Всевишнього благий опреділяє
Вже так спрадавна повелось у стовусів і тривусів в мирну годину всі сміялися з дивака з вченого самітника Варсави переповідали про нього і про його парашутики безліч билиць-небилиць а як тільки гримав грім над головою всі збігалися до нього
Давай утечемо прошепотів він
Невдовзі печера враз розширилася й при двох свічках Тарас побачив великий стовп а біля нього на ланцюзі худу страшну людину
Письменник не вчений
Я колись випадково підслухав мамину розмову з Кудлаєм
Щоб ти тіло продала
О л я
А ще що
Яке діло
О визирни ж із них моя надіє
Правильно зашепотів Сергій Костянтинович
Господи
Од неї віяло суворою стриманістю яка не вселяла довір'я
Вона буде вас також дуже вижидати
І сьогодні вона чекала
Носик із горбиком і чорне блискуче волосся
Завела патефона
Ось перед вами Киюв
П'ятиліток забіг так щоб потягти вітром це була корова сама в лісі об такій порі
Як же пана Халявського мiнили так i на неї увесь мир плюнув
На біса нам той садок
Літа ніколи не повертаються до людини а людина завжди повертається до своїх літ і минувшина вже так підійшла до нього що здавалось простягни руку і доторкнешся до неї та й впишеш у письмо про яке не раз думалось Данилу
Тому султан сам очолює полювання сам жене звіра і стежить щоб ніхто не ухилявся від своїх обов'язків
На знак Хруща козаки припали до землі а він узявши довгого ножа в зуби поповз далі
Ваше прізвище
Зібрання творів у десяти томах
Марія слава Богу не сліпа і не крива
За перелюб у Туреччині немає м'яких покарань
Та най пан забирається звідси геть
Спаси біг щедра дитино за прихильне слово
Оля силкувалась щось сказати й не рішалася
Та й клята ж
Се була вона
Хто винний
Тепер мені вже всюди світитиме моє сонце
Віз тим часом рушив і покотив
Ти моє безщасне дитя
Я ще на фронті коли читав
Щось там від Ксенофанеса
І дійсно в скорому часі вони появилися на південному боці села зовсім ігноруючи Царенка що цим маневром був урятований від повного розгрому
Буде вже давно Отут бувало із-за тину Вилась квасоля по тичині І з оболонками вікно В садочок літом одчинялось
Я вже дома
Після жнив якось одного дня вона почала приставати до сина
Щось віщують вони на очах у Анни заіскрилися сльозинки
Спосіб приготування Свинячу голову очистити вимити і поставити варитися натерти хріну зажарити його з маслом покласти туди борошна розвести трішки бульйоном покласти сметани і закип'ятити з невеликою кількістю солі вийняти зварену голову відділити від неї нижню щелепу і подавати Маркевич
Се цар новий сердець низькопоклонних
Тоді пішов причинив їх і повернувшись до брата сказав
А наші діди навчали Коли їси святий хліб то дай і тому з'їсти хто прийде до твоєї трапези
А ти ж
З цією метою Ненко розшукав хатину де переховувались Арсенові друзі і розповів про те що трапилося з козаком та дівчатами
Правда правда Наталко
Пригощу чим хата багата
Після так званої суботньої ночі студент завжди почував у роті якийсь неприємний запах і потім цілий день спльовував
Если нельзя будет уже обойтись без всякой протекции то надо искать еще какого-нибудь более дальнего протектората и главное интересы которого не сталкивались бы с нашими татары ведь подданцы турок а нам например надо прежде всего отбросить татар от берегов Черного моря и занять все приморские города
Відслони покришку і пошли промінь он у ту хату
Весна бувало прийде так того квіту
Зирнув на годинника пів на восьму
А тепер шкодував
Та й вашi козаки все веселi все жартують i старi й молодi неначе їм i лиха нема
Через те мабуть і батька забули виговорював Грицько
Добре Несторе
Але дещо треба вияснити
Та все що він при мені казав чогось глибоко западала в пам'ять
Я трохи грабую татка на це безділля але справді воно того варте
Відтак приступила близько до Марійки і впилася своїми очима в неї
Зіновий Натаїльович із співчуттям подивився на Ольгу
Все було
Чи вкрасти що язик достати найулюбленішим методом у запорізьких козаків була розвідка боєм
Авжеж
От побачиш зараз прибіжить
Як спечемо то й дамо сказав насмішкувато отаман і тими словами роздратував Миколу
Ждан схопився на ноги приклав руку козирком до лоба
Таківська
А р-рушнпця
Терешко знав дерево
Недобре мстиве почуття душило його палив біль щойно завданої образи
Розбундючений від самовдоволення упивався своєю владою своїм могуттям мабуть шкодував що тим часом може виказувати все це лиш перед одною жінкою хай і найдорожчою найвище піднятою
І він пізнав її і спинився здивований навіть уражений не знаючи що казати
Тоді в кутку де сиділи жінки нишкли а чоловік гасив цигарку
Щоб написати все з власного злого розуму та умислу
На ту працю покладала як казала всю свою будучність
Куди ти сам
Не верим ляхам
Тут у садочку між квітками між вишнями між добрими людьми та ще й молодими та ще й гарними аж крикнула поетична Ликерія Петрівна обвівши усе й усіх очима
Отаке капосне підібрав аж під корпусом капелюха Прокіп Гордійович
Один
Гм бач
Отаке
Мне хотелось бы читать
Така петрушка вийшла
На горах заворушились люде неначе комашня
Несподівано з'являючись він як демон налітав на туманні береги і громив важкими набоями далекі поля й форти
Воно з'явилося перед сонною Євпраксівю на світанні
Сп'янiлий вiд вина вiн примружив очi уявив як колись ходив з легiонами по Азiї велiв руйнувати городи знищувати людей
Князь же росів є після нього найбільш умудрепий літами і досвідом йому як і князю Тивері також постійно доводиться стояти на сторожі землі з боку степу
То-то що бачу
Поїдемо
Хтось живе в економії
Розлютовавсь мов на свою челядь назвав хамами й личаками
Ніж пролетів побіля його плеча і глибоко ввігнався в живіт молодому чашникові що стояв позаду
Ба навіть навпаки
Розуміється голова комітету секретар
Справа в тому що в шкіртресті де він за бухгалтера був сталася невеличка неприємність з грошима і він мусив посаду покинути щоб уникнути непорозумінь
Подивись подивись
Коли жених поляже нехай потішаться кармазини як же поляже кармазин тоді дочку нам подавай хоч лусни
Місто під Черном он яке тутки всьому тиверському ополченню є де стати не лише покликаному на торг люду
М е л а н к а вiдштовхує Фоку
Рви сказав Павук не оглядаючись я нову натягну
Сказати що я знаю вас добрими батьками за святою кутею богобоязливими мирянами землеробами
Я рада би приглянутися кождій речі до дна я бажала би про все ясно думати на все ясно дивитися адже кожда проява має свої причини й наслідки все підлягає строгим законам лише ми не дуже на це зважаємо
Се ж ласка божая для нас Одкиньте страх і не робійте Прийшлось сказать Енею пас
Від тих слів загоралися очі всі присувалися ближче щоб нічого не пропустити і не піп бубонів з амвона не зрозумілий нікому маніфест як було це два роки тому а читав юнак голосно запально наче це самого його дужче торкалося
Він поцілував племінника в бліду щічку опустив на лід і підійшов до Милани
А чого ви перед образом матері поставили жито
З-за Нілу сфінкси мов сичі Страшними мертвими очима На теє дивляться
Правда Нію
Сюди панове
Знахар
Ах який запах ах як солодко тане в роті ви покуштуйте уммм
Вхопимо час за хвіст та й додому
Добре
III
Скоро саме звідтіля шугонув вітер почувся густий людський лемент якийсь гам переможний а далі ворухнув крилами вітряк котрого саме повертали до вітру повагався затріщав і почав битись як живий велетень
Як невiльникiв повторюю я
Ми не маємо права турбувати цю сім'ю
Я безмежно вдячний вам ваша величність за високу милість бачити вас і чути ваш ангельський голос
гукнув Ігор
На землі спали небом вкривалися вогнем од вовків огороджувалися
Та я не ображаюся
Петро
Він зострожив коня й пустив учвал а біля самих жінок здибив його й скочив додолу
Чечель мусив сердюками оточити посла світлійшого щоб провести його цілим
Ідучи робить усе що ми
Твоє ласкаве слово твої карі очі чогось ніби стають мені за матір за брата за все за все що було мені на світі найлюбіше наймиліше
Майже вся троячка наша загула у тому павiльйонi
Нарештi вона помiтила що княгиня вже не слiдкує за нею i їй стало набагато легше вiльнiше
Кидайте аркани
Ви Тамаро сьогодні просто в ударі
Пропливли трохи мовчки
Продам кажеш
Жандарм сміється і клепле його по плечах
Вбивця
Засідання гаряче
Не треба мамочко припала до її плеча Леся
Я мовчу
Оддали нас в науку дядькові старому москалеві
Ах Елізо я тільки боюсь що вам трошки довго доведеться дожидатися корони їй богу Ви не сердьтесь на мене я зовсім по-дружньому вам говорю це Ми ж не маємо ніякої ворожнечі до вас трупоїдів
З города чіпнув я малого Нестора що нишпорив як не раз між листям за годівлею для своїх гусільниць рогача від пана Янка і т. ін. з запитанням що робить
Отакий-то мій Ярема Сирота багатий
I що це за мода пiшла в дорослих обманювати малих кажу я ображено й махнувши рукою повертаю до хати
Невже
Бачу темніє западина з якої я виліз а велика могила ледве снігом притрушена
Добраніч мадам потиснув її малу вузьку холодну руку і непевними кроками вийшов
Вже звісна дівчача натура хоч у панстві хоч у мужицтві
Сніг на осонні танув і реготав струмками
Буде тут вибігати такий писарчук викликати нас кого значить слідствуватель кличе дак він того викликає дак ти йому й скажи про себе
Дурне діло дертися на таку височінь щоб устрявати в сперечання з цим непокірливим чоловіком
Молоді панійки реготались панночки для виду поопускали очі у землю а паничі і пани одно гукали Біс біс
Фронт кажу
На євреях аж лисніло заношене засмальцьоване дрантя
Ах він гаспид печерний
За ним кинулись принци Савойські й штабні офіцери
Тиша та сон і лише коли прислухатись пильно і можна вловити тиху мелодію котру награє на струнах бабиного літа вітер
Пробачте чоловікові
В i л я зупинився
Я до вас
Потомлені бурлаки ввійшли в містечко
ст. 237 238
І це триває довго і нікого вони крім себе не бачать і похитують вони головами одним ритмом і собака здається розуміє що той його приятель говорить
Спасибі вам дякує Христя
І бідні всі ви діти обох полів бородаті й безбороді із де сятка єдиних виходів ви вибрали той який припадає остан нім
Важке велике
Граматику десь запроторив зброя виявилось негодяща
Ото сидить він між маленькими жидиками дозирає їх пістує а вони його тягають за чупер плюють у лице
Так Юлія рвучко приймає з плеча Володимира свою руку я розумію чому ти не приходив до мене
Усе ближче ближче
Усі приятелі Заславського так само не полюбили гордого князя Вишневецького
Його становище в суспільстві здавалось для неї таким нікчемним незначним що вона засоромилась і почервоніла поставивши себе рядом з ним як його жінку
Юрасик
Дівчина почула як тільки чують дівчата чого в його запнувся голос очі в неї заіскрили заграли
А хвилини збігали день хилився надвечір і мигтіло в очах Глини човгають з пилкою
Не вдержу в грудях серця огняного Не вдержу в серці полом'я-палання
Нам не судилося йти разом пане Олесь дарма що любите ви люблю я
Його супутники зробили те ж саме
В любові котра як впевняли мене могла дівчині хіба тим на користь вийти щоб через терпіння змінила свою горду тверду вдачу
Няню яка я безталанна
Але не внучка а вона баба всі ночі тепер сидить край сліпого віконечка навпіл з прядива й думок пряде своє тяжке волоконце і вже не примерклими очима а душею болем своїм виглядає свій рід
Аж одного разу послав його батько на поле в пасіку до діда Дороша Колодія попитати чи не продасть він йому з пару вуликів
Мені б зразу до нього
Це потрібно було щоб програти на тих струнах мелодію яка з'єднувала їхні душі адже з того поєднання й виросла їхня спілка завдяки якій вони з'явили на світ ще п'ятеро народжених у любові
Чогось із карабіном був
Ти згущуєш драматизуєш
Найкраще аврора тут родить в жнива бурти як наллють подивитися любо
Дядько незворушно повертався на правий бік і на п'яток хвилин примовкав щоб потім почати спочатку
Мати замовкла
Накривай стіл та став тарілки гукнула Марта Кирилівна
Христофор Стеткевич скинув з себе кунтуш i Вигов-ському кинулось у вiчi що старий Олесин дядько був убраний в усе чорне i був схожий на якогось католицького ченця на йому був жупан i широкi шаровари з чорного оксамиту
Роби суд княгине по правдi
Від тієї думи йому вигоряло серце і дерев'янів розум
Воздвиженський прибрався і йшов на лекцію запихаючи в кишеню свої жовті лекції од котрих обсипались шматочки потертого паперу
Стояли морози сніги лежали білі
Тепер воно сумно падало ниць десь за далекі обрії і востаннє кидало свою прощальну заграву
А коли до нього під'їхав Яблоновський замість привітання суворо запитав
Стійте турецькі собаки
А що те дасть
Поки старий жив всi до Микули ставились з пошаною нiхто його не чiпав i нiхто йому не шкодив
Се думки котрі повинен обміркувати кожен співець виступаючи з своїми творами перед громадою коли він єсть свідомий своєї високої задачі не триндикати без пуття його діло а робити гуртову суспільну роботу вживаючи своєї кебети та знаття бо в противнім разі на якого гаспида він потрібний
Потім будемо бачити чи безглуздя чи ні
До часу може і дурні ми але як саме натрапиш на таку що заверне тобі голову або може й любистку дасть то дивися щоб не стратив ти весь великий розум твій
Сливе попліч з батьком сидів її ідеал такий гарний такий пишний як і передніше колись як вона бачила його давніше
Не журись отамане кричав йому в ухо Ібрагім
Дай опору їм —землю підняти не досить І щодня забігає дівча-листоносиця Особисті й сімейні листівки заносить
Потім одірвався знову й запитав
Ніколи ж у світі нас не гримували
От добре от добре пораділи школярі аж у долоні заплеска-ли коди наш аероплан не полетить він нам розкаже тоді що треба зробити
Це вже безперечна ознака січовика
Здоровi були найяснiший царю каже Вовк i кланяється низенько
І я знаю вони не відступлять поки не вляжуться отуто на папері
Моя і ваша й рішуче підніс склянку до губів щоб він не здумав чаркуватися
А біля муру—ой як не налетіла стояв у шинелі в будьонівці
Це було незвичайно наївно і смішно
І я не пішов на курси о другій годині а до вечора блукав по місту
Потривайте потривайте
Пробуйте організувати його до економічної боротьби закладайте по громадах каси позичкові зсипи збіжжя крамниці привчайте людей адмініструвати купчити дбати про завтра потім розширимо сю організацію на цілі повіти поведемо систематичну боротьбу з лихварями з шинкарями з жидівськими банками
Йому так не хочеться йти на вiчний спокiй лежати i тлiти серед завмерлих собратiв своїх
К а н д з ю б а
Червоний довгий верх метлявся на шапці крутився звивався як гадюка на всі боки неначе живий
Дехто спотикаючись і падаючи кинувся перевіряти наслідки пострілу
Пропали ми подумала
Це мати
Умгу
Тарас знітився
Магазаник неидоіюлено махнув рукою
А може то була таки Марічка
А тут наче наукова дискусія почалася
Вона дозволила Вольському взяти себе під руку
Тільки тепер коли він повернувся і з ним нічого не сталось Ліна відчула що душа її стала на місце і спатиме вона спокійно
Ніч як і кожна з ночей була повна стрілянини криків зойків виття собак усього того що конче мусить бути при всякому гарячковому стані на який хворіє юрба
Мияйтин живіт
Лорден виглядає також на такого чоловіка
Ніщо не шивовкне
Тоді зважившись заходив до зали тричі кахикав у кулак і коли врешті його помічали вибачався та уклінно просив дозволу поговорити з паном лицедієм тільки одну хвилину у вкрай важливій справі причому він довго не затримає не більше хвилини
Невимовний жах охопив мене
Приняв я у компанію лабаранта Плащинського і як ми не билися не виходять очі
Здоров будь Бразде сказав Микула коли зайшов у сіни терема
Пульс востаннє дзьобом тук
Тут на селі багато заздрих
Молодиця млинцем витерла лаву і запрошує сідати
Султан не говорив ні слова
Кончак буде сміятися з нас коли дізнається як закінчився цей нещасливий похід
Співали всі
Справді нічого не вдієш —підтримує жарт Микола Васильович
Ніхто не схоче ходити в нього на повідку
Чого тільки вони не переписували
Ще й на тому світі хочеш бути разом
Та будь же людиною
Марія Так ти мій ворог
Розсерджуся їй- богу розсерджуся
Я ж потиху
Нема біди Нема нужди Де щира любов
Ноги мов з мотуззя і він навіть їх не чує
А що не побачились так iншим разом пiсля бранi
Золотницький
Дорога до Кульчиць давно заросла травою та й вони мусили освоїтися з тою думкою що поки їхня наука не скінчиться то про поворот і мови не може бути
Знову посiдали сопемо
Чуєте
Це ти зробив мудро
І він наслідуючи султана ледь вловимим порухом руки звелів прибрати приречених з-перед очей
Подивіться на такого лицаря
Це добрий знак гомонiли в соборi
Але можна запобiгти твоєму горю можна поробити так що старий князь забуде про свою обиду од твого батька забуде все давнє минувше неначе воно нiколи з ним не траплялось неначе вiн вдруге на свiт народився
От такий жаль хоч би було роботу з дому взяти В кишені полапав не було нічого викинув дома все з кишені
Стояв похитуючись
Мов на пожежу
Але звідки знав ти його ваше благородіє
Оце добре
Член правління колгоспу
Давно те діялося згадував Коваленко Пам'ять не зберегла в усій оригінально-неповторній красі всіх його овіяних любов'ю оповідань але зміст їх пам'ятаю і досі
Тільки дві їх більше ніколи не було
Домує він цілу зиму та лише наслухує голосу йому самому зрозумілого
У Влахерні й на вулиці стоять етеріоти вони наповнили палац стоять біля всіх дверей
Гар-гар
Він тільки що-небудь почне казати а мені уся середина як панчоха вивертається
Дорошенко запевняв Чугуя що він не хотїв смерти Бруховецького
А все що знає Пасовська назавтра знатиме уся земна куля
А в цілому полі синьому як льон судилося тобі самому бути аби спізнати долі як покути у цьому полі синьому як льон
Сторож-дід Змете з порога сніг і слід Твоїх чобіт Така ще рань А ти вже встав
Ви вже йдіть до себе
Але тамтий гордий і радше зречеться свого щастя ніж накинеться мені або розірве зв'язі між Орядином і мною
Він же один
У мене маса справ
воскликнул он
Оленко
Тiльки кiнь байдуже низько схиливши голову стояв на старому валу нiби щось думав
Не маєш охоти виїхати з нами себто з нею й Дороюо К що перебувала вже в нас поглянути що діється з нашим сіном в С
То не штука збудувати байдак хоч би такий що каплі води не пустить
І письмен задля того навчила аби читали ті байки
І вже ніщо не в силі було його зманить привабить окрім великих вікон в яких за рядом ряд стояли новенькі чисті книги
І ти донько входь надворі не гайся так прийняла його Іваниха Дубиха і більше її не бачив
Не дихайте може довше проживете
Шовкун обережно м'яко перев'язував
Поклав альбом та олівець у свій бувалий у не одних бувальцях старий портфель
Людські постаті в тваринних машкарах подібні на американських мавпочок з дротяними ніжками привертають увагу Ірці
73 73 Максура емпора в якій султан слухає богослужения
А господарства пильнуй
Писар ударив по списку
А даси ковзани
Навiщо перебiльшуєш
І хан і султан зобов'язалися не допомагати козакам
Навмання
Мертві не мають сорому
Не знаєм і самі
Гроші я тобі віддам
Росіяне закладають міну
Вони оточили нас в одній ущелині закрили проходи з неї а було їх тільки два і почали потроху пострілювати наших аскерів що необачно висовувались із сховища
Вкусило щось
Ти заснув Давиде
Та й розміщення кількох таких двоярусних печей поряд свідчить про те що посуд вироблявся масово отже для ринку
Та нарешті Олександро Михайлівно йому треба було родини
Ясно озвався Недайборщ
Я стараюся щоб вона не добачувала її ніколи
Ну як тобі моя заслужена фізіономія
Іде направо
А коли залишала кімнату то ще довго бринів у ній звабливий відгомін дівочого розвихреного сміху
Де ж ти всього того одними руками захопиш
Я вдивляюся в очі Канади Я шукаю в них правди-розради Не рожевої і не сірої Правди справжньої Правди щирої
Я не можу знайти потрібних слів епітетів і гіпербол звуків і кольорів щоб розкрити перед вами його геній
Вечорами дівчата співають веснянок сівши черенем чи лавою а хлопці не сміють підспівувати бо це дівоче діло весну славити і співають а вже весна а вже красна із стріх вода капле із стріх вода капле із стріх вода кап-ле
Гості пересварилися переїлись і незабаром поїхали до міста залишивши в хаті чад тютюну поту й лихих слів
Звісно вам плювать а нам одбувать
Спи спокійно дорогий товаришу
Він зціпив зуби і плив по-собачому люто бовтаючи ногами і рукою
Вони зрозуміли що не вийшли ще з війни
От завтра зранку й готуйте їх до ярма
Довго сидить іронічно філософує й перешкаджає мені
По-перше такi наприклад рядки як
Ви ще не забули її лейтенант
Наїсися тим пудом коли дванадцять ротів у родині і то самі лежні
Ну вип'ємо за віки коли так і за
З такою думкою прийшов додому і не каже жінці нічого що кого він бачив
Сідай
Ну тепер ваше діло Іван Петрович
Сам відчинив пройшов навпомацки вузьким та довгим коридором і крізь прочинені в кімнату двері побачив друга-батька що постарілий вилисілий сидів і снідав рибою та чорним хлібом
Його можуть знову схопити і тоді вийшло б що вона зовсім даремно без будь- якої користі віддала своє життя
Хай заходять
Нахабстпо цього добродія вже переходить межі зрозумілого
Жінка
Мерщій
Гаряче іскристе сонце котиться по високому небу золотом горять зелені поля під тим сонячним світом пташки співають летючі метелики в'ються перед очима у повітрі пахощі
Город причаївся
Коли треба буде корму принесу
А як тут у вас продрозкладка йде
Патер Окольський спробував було підняти занепалий дух війська заявивши що пожежа то справа Божого гніву
Але тут справа ти ж знаєш складна
Ти спиш Маріє
Затямте собі це
Потім вийняв з кишені спагіївський оксамитовий кисет витрусив з нього просто на землю срібний дріб'язок насипав жменю попелу навпіл перемішаного з людськими кістками і почепив кисет собі на шию
Та хоч і на всю ніч усміхнувшись одказала за неї Мар'я
Еге
Одначе отвір був завузький щоб більша сила їх могла нараз вдертися в місто
Сядеш і сидиш
Він забув що вона не була вже й компаньйонкою а хіба лише швачкою
А чому ж
Людині без надії ніяк не можна
Зрили яма на ямі
От що
А дощик посіває
Так кепські його діла
Ходи сюди ще поговоримо
Так і нині
Чудно правда спитав він
Нема за що
Сьогодні вранці на Мосток Мертвецький Козацького зіпхнули осавула І він повис як Митрик Вишневенький І до чортяк душа його шугнула
переклади
Урожай того року не густий вдався всіх обдур-ив з копти ледве-ледве по три мірки вибивали
Він махнув рукою опустив голову і голос його перехопило страшне чоловіче ридання
Хиба купити Андрійка в його
Ану раб божий постав ослона й лягай сказав спокійно з притиском так що в хлопців серце миттю опинилося в п'ятах
Професор так захопився що й далі після читання листа говорив до царя українською мовою
Був і молодший та десь у війську
Зате які по-дитячому веселі і по-молодечому гомінкі
Я не допущу щоб союзники грабували і розоряли мій край
Максим стурбовано крутився і вже декільки разів поривався йти але щоразу зупинявся й з нетерплячою досадою дивився по улиці
Страшна ніч
Але чуйно і зірко Лиш ти не холонь-бо людинонько-зірко
Отак щезли немов і не було їх
Потім
Райці безглагольні
Від своїх людей Ібрагім уже в Єгипті знав про появу дивних яничарів при дворі Гасан мимоволі стежив за великим візиром ще коли той був далеко від Стамбула
Я обернувся
XV Сіль на язик тобі
Завтра да пишу родичам
Який же він дивовижний та гарний
Де ж я
ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ
Де
Ні не дочекаєшся враже
А коли побачив тебе що почав підривне діло вивчати зрадів
Княгиня й хоче аби ти теж була там аби вона могла віддячити тобі достойно
Значить він неабияка людина у себе на батьківщині
Загаємось забалакаємось то ше й смеркне наша поетична ніч гляне противне сонце і чари зникнуть
Дашкович ухопив свічку Дашковичка теж ухопила свічку Ольга вхопила канделябр Катерина вхопила другий і всі побігли в коридор назустріч Турманші
Вигнали нарешті ярополківці його з дружини й залишився він аки пес голодний і ниций не маючи свого куточка в багатій землі
До самої ночі ляхів мордували Душі не осталось
Отут на бульварі Шевченка я тоді прокрутився цілий день бо папірець на місце в гуртожитку дали аж увечері
Тяжко вздихали словами промовляли
Майн бестер гер
А де вона буде химерні слова
Ріпники розказували страшні події голодної смерті самовбійства рабунків
От якби-то так сталося
Я сказала йому що думала
Тоді дні перед грозою
Навіть образливо було дивитися на цю байдужу огняну кулю
Гострим оком він здалеку помітив що втомлена жінка спочивала на обочині
У ній тобі завжди знайдеться місце як візьмешся знов за своє
Недовго спав Мирон Данилович прокинувся вчасно як призначив собі звичка вироблена роками від неспокою
Удаєш себе святою
Сама дам порядок
Чоловіки є
Ноги не чують втоми очі розбігаються а маленька душа розпливається від щастя бачити все те дихати запахом жовтого казанського мила халви шкіри барвистих сап'янців килимів
Я сидів як на пружинах охоплений нетерплячкою пошвидше дізнатися про все
А звідти вже сюди
Тож і прислали мене свого нарочитого мужа аби запевнив тебе мудрий і славний кагане в антів немає до тебе й твого племені ані найменшого зла як немає й лихого наміру
Хіба не бачиш що тут люди сплять
Я
Вони злегка стиснуті мовби ця людина терпить якийсь постійний біль
Замість недосяжного тим часом умивання він вирішив скупатися після іспиту в Дніпрі і взявся до сніданку
Пан хоче нас скривдить та ми того не попустим
Поскочила Орися до дверей недовго шукала Гриви зараз привела його перед панотця
Можливо докинув Грабовський умощуючись на сани
Дівчата змовляються йти до річки купатися під місяцем
Як же я переконаю віче коли не відаю
Завтра закінчується наше право подавати апеляцію
Тому щоб хоч трохи втихомирити своє збентежене сумління я пішов на базар поінформуватися про тутешній біжучий момент
Галецька тільки пригубила чарку й одмагалась а Мокрієвська закинула голову назад і бахнула чарку одразу ще й другої попросила
Нехай знає і він
І ти згодився
Занадто
допитувалися молоді дівчата цікаво в старого мандрівника
Воєнне щастя не по боці Петра
Прощай рідна Миргородщино прощай хатино в якій колись мати сповивала випрошуючи в долі піснею колисковою й теплою сльозою щастя для сина
А вірш все-таки разкажи
МАРКО
Зійшовши на Поділ він звернув до Дніпра скупатися як і намислив уранці
А мені здається що мої діла зовсім тобі не потрібні й не цікаві для тебе
Ні не землі не нам тебе благословляти Пречисту в помислах у задумах величну
Ні це вже занадто
Гов-гов
Очі в його так радісно сяли що аж Денис та Настуся це примітили
Ми здається ще не пили на брудершафт а ви мені вже тикаєте утік Тарас од відповіді
Тому їм і видко було як жовте обличчя старої пані враз скривилося І крізь губи тоненько вискочило в неї
Дочка його ніщо вже такого але коли той за нею так упадає що робити
Finis Ucrainae
Два плута в селі і селу безчестям не роблять а не тілько цілому краєві
Навколо рейвах нелад ніби тут панував землетрус
І я б не вибирала хоча й нема
Обережно не наступiть з ногами
Подолати подавити погнобити
Є в ф р о с и н а тихо
Заглядає через шибку чи є там хто в хаті але знадвору не видно
Тату
Чекай чекай буде і тобі робота
Добре заслаб
Все дiду здається
І не поверталася а їхала наче нишком поспіхом треба було і сама вона хотіла щоб якнайменше людей знали про цю подорож і не тільки з тих причин про які дбали Сахновський і його товариші а й через саму себе
У горах позаду i на долинi попереду було дуже хороше в цей ранковий час небо голубе бездонне повiтря проймало рожеве сяйво зелень свiжа яскрава нiби обмита росою
7
Василина
А зараз вигнати їх ми не можемо бо сили Русі розпорошені роз'єднані
Горобенко прискорив ходу
Чоловікові доводиться самому визначати як саму суть дозволеного так і його міру
Что я им дрозд какой что ли
Це він уміє
Доброму козакові гостра шабля і гарна юбка не наскучать ніколи
Перші дзвіночки свідомості майнули
Але все міське населення виводиться з міст і приставляється до скотарства хліборобства і дрібного ремесла
А в дворі
Селяни вітаються скидають поважно шапки Петро Антонович відповідав їм так же
Це була печаль середніх років які з клекотливої ріки юності випливли на спокійніше однак не вужче плесо
Я
Простував до циганського шатра прислухався хотів почути знайомий спів
Всподі коренисте
А ви як гадаєте Домніко як ви гадаєте
Тільки два літніх робітники почали мляво зарисовувати її чоло але з того нічого путнього не виходило
Ако ги ударим добре и здраво ще ги сразим
Коби лиш борше по півночі
Посупившись вернулась наньмичка у кімнату та й сіла у куток ворчачи Отто вже мабуть був у попа та мабуть там і обідав бо вже ті попівни хоч до кого так підіб'ються
Чи воно ж до речі
Страховище сміливо й безжурно злегка похитуючись і наспівуючи їде до своєї вілли
Спершу вони опинилися в якійсь залі з скляним дахом що нагадувала те приміщення цукроварні де стоять балянсові машини
Що відповідає їй хлопчик я не розбіраю але бачу як від раптово шарпається вбік виривається потім підскакує до дами й підвівши до неї сердите заплакане личко на якому кидаються мені в очі ріденькі попсовані зуби якось по-собачому вишкірені несамовито кричить
Журба цинга та ревматизм
Гарна як янгол
Пріська виступила вперед
Що ти кажеш
Приньмiмось лишень куликати
Палій з Романом і Мартином ВИТЯГАЙ з ями драбину отвір закрили матою і на хвилину задумалися
Іване Петровичу можна
Я й не виную вас бо добре знаю що ви людина вередлива в бажаннях недосвідна й дуже загониста хоч і добра й щира в своїх почуваннях і вчинках
Не виключено що і нас будуть вивозить
І тільки тоді вже як віддав шану кагановим синам останній із воїв було дозволено підійти до могил і оплакати похованих їхнім кревним матерям братам сестрам усім хто проживав у кагановім стійбищі і так чи інак був причетний до каганового роду
Коли рятувати людей політика то і я за політику не спускає Лаврін очей із старости
Дід Євмен
Що бачила
Не смієте
Чув
Я б і'х віддав усі оптом за першу шлюбну ніч
І водночас з четвертого чулося його ж одчайдушне тужливе і зовсім уже дитяче
Вона відразу ж лягла в лихоманці діти хоч як змучені ходять по хаті заглядають на піч знов злазять додолу
Го-го-го ревом покотилось по двору
Діяв розсудливо з холодним розумом
Усім дуже кортіло дати бій але кошовий не згодився щоб не виказати себе і коли місяць сховався у хвилях лиману вся зграя запорозьких чайок нечутно обійшла турецькі галери й очаківські башти
Висіла з карети обійшла весь базар де вже було повно рабів захоплених султаном у кизилбашів мусульмани продавали тепер мусульман але ж однаково люди і однакова ганьба
Добрі то справи чи лихі
щастям до Роксолани
Усіх очі зверталися на Конашевича яку він дасть на це раду а далі стали прямо питати що каже на це о архімандрит Плетенецький
Батюшка ніколи не приймав писаря в залі а запрошував його або в свій кабінет або в столову
Я одразу відчув раптову полегшуючу зміну наставления хотілося бути природним добрим ніжним зрозумілим
І радісно-золотиста зелено-червонява маса на тарілці дихає не сонцем а льохом
А до мене не мішайтеся
Я їх живих на огні спряжу
Дівчина рвонула до себе двері грюкнула по них кулаком з вхідного боку
Відстань між ним і лодією помітно зростала а Миловидка все дивилась та й дивилася в той бік
І день настав
Нічого заспокоїв і дістав із шафи горілку
А коли мазав кидав на землю свою теперiшню тулку i трохи не топтав її ногами вигукуючи
Я тебе постираю
Твоя мова розумна і щира
Новий бог ніс за собою бідність голод чвари тісняву
Це він робить мені на злість
Але мені все таки сумно
Після перерви концерт
А люди виходили й дивилися назустріч а тоді повертали голови услід
Пльохо
Бо й великий маестро Капабланка не міг перемогти модерніста Реті
Я не пiду патрiарше нiкуди звiдси поки сюди не прийде iмператор Iоанн
Кажи можливо ми усунемо її спільними заходами
Дві причини затримали рух французького клинка Остюкова шапка-кубанка на густих кучерях його та погана якість парадних шабель французької армії
Але якщо панове їдуть до Києва то сеньйор Гаспероні насмілився б набиватися їм у попутники
А у тих хлопців розвелося чимало вошей
Я й попоїсти смачно люблю нащо душею кривити
Ми пізналися на тім і нагодували силоміць самого жида тою стравою котру нам приладив
Я ще їм усім покажу
Спочатку їхали лісом це Стеха визначала по хльосканню гілля а незабаром вискочили в степ тут припекло сонце
І хіба він не розуміє чого тепер навіть сміх дівочий чаїть у собі печаль
5 Повість без назви
На п'ятий чи на шостий день Світанком синім як ясень Приїхав батько
А раніше здавалось людині цій нічого зайвого не треба
Зранку не вживаю
А про нас же Демку ти й забув
Здоров здоров несужений друже
Перше сніп по обмолоті на покрівлю хати друге жінка ще точніше материна мати
Моя фамілія Сємянніков
Одного разу йому здалося що в глибині верб перемайнула якась тінь і він уже ждав пострілу але його не було
Тiкаймо
Чи то їх шкода
Та це так
К-хому протез питався він і дивився в очі перехожим з відвертим викликом
Щоправда причина поважна з неба лило й лило
НЕМА КОЛИ
I де ж ви тодi були мiнiстром
За це Тепа вперше розцілувала його і вперше була тиха та покірна весь вечір
Сльози бризнули з переповнених очей і як горох котилися по виду падали на долівку
От уже на ту зиму Парасі й до школи час а де ж тих чобіт узяти
Чудові голоси дзвеніли аж розлягались по садку та по левадах
Китайка горить як заграва Ірже сумовито гривач Оксана сльози не втирає Не плач моя бідна не плач
Як ніби епічне щось слухала Марися Павлівна розповідь робітниці про ті буденні негучні битви що тривають тут роками
Аж ось шумить реве Трубайло за левадами
Чи не розправа над сином подумалось Ярославі стала причиною що орли його так хнжо з тайстри виглядають огидні та кровожерні
Якраз те що Чередниченкові й усім кураївцям треба
Навіть після того як я з гетьманом сиділа
Несподiванiсть зустрiчi
Самохідні гармати і танки вирвавшись із засідок де вони ще з ночі причаївшись чекали сигналу атаки тепер прочісували весь майдан до самого берега
Для всякої праці а то більше для лікарської передусім спокій рівновага
Кого це ти нам привів Омельку
Ну мені треба йти раптом підвівся він і глянув убік мабуть думаючи чи подавать мені руку чи ні
Колишні виселенці з Київщини й Чигиринщини тисячами посунули тепер із Лівобережжя а найбільше з полків Гадяцького Лубенського й Миргородського назад на Правобережну Україну й разом із переселенцями з Волині й Поділля враз залюднювали ситі й веселі грунти Київщини
Чекає бо не хоче щоб ці сліпі потвори перейшли через нього і знову поповзли з пекельним гаркотом на Україну сіючи всюди горе і смерть
Попереду піп у довгій чорній рясі
О л е н к а
Том другий під назвою Осінь вийшов у 1928 р. а третій знову ж із заголовком Етюди у 1930 р. Перші два томи без жодних композиційних змін перевидані вдруге обидва у 1929 р. Ми користувались насамперед останнім прижиттєвим виданням Хвильовий Микола
Ага знає кішка чиє сало з'їла
Перед нею був ще важкий шлях через широку рівнину де протікала швидка Тиса через високі Карпати ліси нетрі червенські городи
Ой що ж бо то та й за бурлака
Та ти з людьми тримаєш
Од козацтва од гетьманства Високі могили Більш нічого не осталось Та й ті розривають А він хоче щоб слухали Як старці співають
Але раз граф Елленберг приходить не з питайним виразом ласкавих очей а із стримано-тріумфальним
Я дивився на нього заслізненими очима Ще раз питаючи чи є щось на світі певніше і справедливіще
Миколці навіть сподобалося що вона вся чорненька і ріжки віночком
Тоді Шапочка веде мене до себе тикає в руку якунебудь книжку а сама береться за еспанщину або анатомію
Ні то з ним було лише непорозуміння і вона бажає йому щастя але тому другому за морем що просив її так дуже не забувати його чи вона тому не завдала коли болю
А между тем при первых лучах солнца сторожевые казаки с крепостного вала приметили вдали большие клубы пыли и вскоре показались на степи легкие отряды татар
Вона дуже красна
Нехай вже Клим зостається
Присуд виконали зараз і вибили Марка болючо різками
А хіба їхнє то вже так і їхнє
Ось бачите
Пістолет
Сторож у нас колишній лісник па цьому ділі сколупнувся
Лишається інше вийти і стати табором а фортецю тримати позаду як твердь якою на випадок чого можна буде заслонити себе
У них темні очі добрі лагідні довірливі
Да
Як почула це Мотря то трохи не скрутилась
Дві жінки що їх чоловіки в шахті були довго стояли й плакали але врешті й ті пішли
Перед ним стояв Зiнько
І ні один не заступився
Та це не був людський плач то був рев смертельно раненого звіра
Тим бiльше що моїми словами закiнчувалася перша дiя
Мені гидко це робити правда
Як і ти забудеш викарбувані в серці слова що за них так дорого заплатив чотирьохсотденним гниттям у Терехівці якщо не бути генієм краще не існувати
Погано вчать
Безмежно чесного й безмежно упертого
А це що
ДІЯ ТРЕТЯ Декорація та ж
Рєпнін вніс найзначнішу суму і оформив купівлю на своє ім'я
Вони ще трохи подумали помовчали нарешті Микита віддав наказ
Обізвалося на те благання сонце посипаючи землю іскристою зливою і повернуло кожній пташці її природний спів
Чому сам не прийшов
Лобода не заставил себя повторять этого приказания и видно требование его было достаточно настойчиво так как через несколько минут в прорубленном отверстии башни изображавшем окно показалась чья-то голова
То ще також подумав малий ліньки підвівся і пошкандибав
'Він від тебе тіка як чорт від ладану бо ти тілько плакать умієш
Чаклував над красками
Старий чоловік не сказав нічого
16 Куди йому уже до Риму
При Війську Запорозькому була старшина кошовий отаман Грицько прозваний Абдулою військовий суддя Яків Гончар військовий писар Іван Іванько та військовий хорунжий Грицько Табан
Лягай ото
Посмотрев Уляне в глаза
Тут чув я князь дає їм а також і боярам що стерегли Київ пожалування
Чи смішно сказати Янь
Аркадій скинув шапку і обмахнув нею своє розпашіле обличчя
Се злочин на оргії такі дітей водити
Бувши людина малорозвинена пишалася собою і за богорівну малася а зійшовши високо геть принизила себе до рівня органічного явища
Недавній случай з убійством жидка-касіера був усі почували се передвісником нового звороту в діях Борислава
Хіба я стара
А очима сяє як злотом
У травах та бур'янах дзвінко стрекотіли цикади легкий вітерець матляв сріблистими полинами бадьорив потомлені міською суєтою серця
Під будинком Лени ще одна несподіванка перед входом стояло невеличке спортове авто Спріт біло-червоного кольору що належало я знав інженерові Трухлому
Тепер значить далі
I взагалi треба може якусь комiсiю створити хай вирiшує гуртом це складне наукове питання
Чоловiк якийсь
ІХ
То обережна лиска випливла з очерету
Ми тут люди нові
Неначе куранти на годиннику
Вiдьмi як правило вiдрубували руку щоб вона не здоювала корiв а чорта найчастiше запрягали в плуга i вiн орав доти поки не вiдкидав копита
Борг давно прострочений
Ти може десь тихенько пiдкажеш що саме завело мене в лiси
Вже
Його ж приб'є до берега
О л е н к а
І Опанас Васильович серйозно і спокійно зовсім без осуду відповів
Все з опущеними руками все дивиться перед себе і видається нічого ніхто не бачить
І не чують вони цих пострілів що тривожать порожнє містечко
Полковник хорував шлунком а ще дужче катували його хмарні думи тиснув тягар що завдав собі на плечі
Божеі Даєш волю І розум на світі Красу даєш серце чисте
Наша кутя без меду й без цукру але вона засмачена розтертим маком
Найкращий рант якщо ти в цьому ділі тямиш
Надобность книжки
Княжна також помітила те притягання
А потім разом із млина і вони поїхали а він Гнида пішов
Спасибі Сузі
Прочиняємо нищечком двері
То повертався до простих гласних нагадував їм про рівноправність умовляв їх самим дбати про свої інтереси про народне благо
От що треба зробити
Розкажи про те чого я не бачу
То так якби не при хаті кажучи злого духа при малій дитині згадав
Ага розумію треба заповнити порожнє місце
Правда ж я схожий на сердитого турка
Ні хай скаже п'яно реготів Митро і так стис Павлові шию що той аж побуряковів підвівся виважуючи на собі лісника й під вигуки захоплення та регіт компанії поніс його з хати
Марія схилила голову на Вадимову скроню і вбирала чаймою ніздер запах мужського тіла
Горобенко зненацька подумав
Проценко сидів мов на угіллях очі в його горіли щоки пашіли зітхання важке поривчасте
На нього дивилися мов на блаженного
Так
I зараз маленька постать богинi Роженицi була з нею
Усi ждали що вiн молодий здоровий дужий вiзьме собi василiсу до пари
Ніхто вже не відчуває що це обов'язок честі цей відтінок давно згубився
О пів до третьої вночі мав від'їхати
І ставали все лютіші та лютіші одчайніші а декотрі аж веселі від одчайності
Ну як тут у вас діла козаки спитав Яворницький молодого археолога В А Гріпченка
Олеся пішла ходити по світлиці
Голова непокрита світле волосся прилипло до скронь
Пізно вже братіку
До кабінету стрімко зайшли директор інституту Корецький і завідуюча відділом кадрів Лепеха
ГНИЛИЗНА
Я вже якось сам полічу що дасть поле
Саме на рівнині коло Чорлу військо Баязида було розгромлене його сином Селімом і султан змушений був поступитися троном
П л а т о н.
Руданський Глібов
Я стою на високому щаблі і мої роки дають мені можливість із неприступної гори оглядати місцевість
Щось там дядько так одрегулгював у моторі він каже мотор що як заведе то дим валує мов із цегельні й огортає всю машину
Проїхали ще трохи
Їсти хочеш
Звели і нам коней запрягти
Побачимо
І звіди принесли за всіма ознаками достовірні
І присунув до себе свою книжку
Угорі злітали ракети людям стало видніше і вони знаходили дещо для захисту камінь-валун занесений сюди паводком шмат дубового стовбура
Коли він дійсно має вплив у Інараці нехай зробить усе щоб ця справа якнайшвидше посунулась
Наче й не було в неї ні горя ні смутку
Вiн не вiдповiв
3
Це ти питаєш
Якби ми мали намір оточити їх зловити або знищити тоді можливо мали б удатись до якоїсь іншої тактики
85 Кляпа одворот лацкан
Вдовиця мовчала через хвилинку
Він ставив її на місце призначене їй і потім дивився на неї здивовано як на щось чуже в його життя нахабно втиснуте
Тьху
Зараз мені за сімдесят мене термосить іноді ломота руки дрижать і на очі набігає сльоза
Кто гаваріт
Данило розплющився повагом ледве розліипивши повіки і перше що побачив був пухлий від снігу кущ бузини на причілку на якому чомусь полум'ям униз горіли свічки а тоненький голос з-під того куща солодко мов русалка співав знайому Данькові ще з дитинства колядку
І вони ним заволодіють
А що дияволів сину каже підходючи батько Пугач
Впрочім у мене на душі було так що я була би пішла і на кінець світу від людей а не шукала їх особливо ж тих що ранили мені серце
Вай-вай
Нашу хату майстри закладали на твою Мотрю
витріщилась фурія як це
Адже ж мене просила до себе Марина згадала Ганна
В тісній комірчині ліжко плетена етажерка з книжками стіл два стільці
Знайди зараз Замбула або віддай свою голову репетував султан і піна котилася з його рота
Мусимо ввергнути у Волхов Перуна сказав Добриня зруйнувати кострища на Перинь-горі охрестити Новгород і всі полунощні землі
Де коні азіят
Якщо ваша ласка запишіться на хвилинку
Не волнуйся
Та нема чого нам довго міркувати
Прогулянка мені потрібна вкрай
А хто столяр може угадувала Христя
Чого ж їх так мало
Ти ж знав що Петро сидів у холодній то вже ж він розказав Олексі про Бурлаку а племенник такий як і дядько розбишака подухалий от і втік
Він охоче згодився що це для Гаррі Рейнеке не підходить і зібрався тікати
Бо всі мови хочу знати і вже трошки знаю
Любив він богослужбові книги а також книги світські знав мови й не любив далеких мандрівок в які постійно його посилав батько фортифікацій штурмів фортець що в них також з батькової принуки мав брати участь і лаятися грубою солдатською лайкою і бити палицею за непослух солдатів та офіцерів як то робив батько
Г а н н а Куди ж се я піду
Л у к а ш Чого боїшся
Починайте
Анна
Тоді вщухнуть і береги
Білі вічка на телефоннім крузі зливаються в одне
Немає
Я те бачила
ВИХІД 2
ДУЭТ
промовила Марійка в добрім несміливім тоні спинившися посеред пекарні
Чи я ж думала
Я ще не вирішив цього для себе можливо й служба канцеляриста сподобалася мені з споглядання роботи Борзаківського Рубця та інших але вона засвітилася мені в пітьмі життя маленькою свічечкою й повела далі
Виходить вони заочно знайомі давно адже Павлик розповідав Етель-Ліліан про Лесю а Лесі про Войнич
Будь ласка
Він чіпляючись за нерадісні випадки у своєму житті нарешті добрався до Куту
Часи тепер брат не ті і все на світі
Коло дверей він круто обернувся й наспіх кинув Горобенкові
Можна буде бігати дивитись на бульвар щоразу
Якого ж лиха брав мене
Хочу
Це в шістдесят літ і з ревматизмом
Там де не зможе пройти козацький кінь де не поможе козацька шабля там пройдеш ти
Всі присутні одразу замовкли і втупились у злощасного купця про якого вчора й сьогодні тільки й говорилося в місті
О як радо відмовився б князь Володимир від цієї допомоги за яку йому пізніше доведеться й платити і давати пожалування він хотів би щоб ці воєводи бояри мужі ліпші й нарочиті не були такі багаті й дужі
Але на такий дорогий годинник могли спромогтись лишень король та багатирі
Ліна збігала на веранду і вернувшись з ножицями обережно зрізала зчикнула стебельце гладіолуса над яким Тоня стояла невідступне
Не допустити щоб син убив батька й матір
Нічого Явдосі робити поволокла його самотужки у хату і як переволокла на друге місце він і застогнав і очима луп і не пізнає де він се опинивсь
Сонце лагідно зазирнуло під великі світлі майже білі собачі брови і побачило синю безсовісну муху яка саме в цю мить сіла Бровкові па ніс
Настя понижає голос з притиском
Мені випало щастя і будувати її і працювати на ній
Ти мене слухаєш
Вій нічого не примічав нічого не бачив нічого не чув
Думав про себе ось і настав кінець твоєї величі Рюрику
Василіки низько вклонились князеві й мужам з їхніх уст не зірвалось ні одно з тих завчених слів які звичайно вони раніше розсипали тут було не до того
И к немалому ее удивлению дети через несколько дней читали наизусть всю азбуку
Сам худий-худий зверху лисина а по боках і ззаду голови довге волосся аж до плечей
То триста з дев'ятого круга встають
А ти часом не знаєшся з нечистою силою
Де лежить гарматний осаул пан Кенігзен спитала якогось офіцера
Аби взяти а за віддання в мене голова не болить таки прорвалася злодійська вдача Мамури
Не видержу довше
Ой коники воронії
Не помилує
Хлопці у нас усі бойові як орли
Чорта з два
Що ж чи повторити вам ще раз що Обринські без талану до математики й фаталісти
Будучність наша казав він тоді певним гордим голосом і ти побачиш
Хай
Вся земля За мене встане
Хворий не хотів їсти але одну шклянку молока мусів таки випити
Японську війну провіщала
В маршруті стояла й Вільшаниця
Пам'ятай же
Павлюк люто кричить Негайно злазь
Той останній удар мене зрізав
Сів знову струнко Ну як для приміра содержати картошку в нашім селі
Сьогодні мене арештують
Мельхіседек ще раз подякував панові обозному за ласку
Зараз Наум а раденький же такий і каже буцімто з серцем Та що се напасть така
Ти знаєш що розгніваний чорногуз може спалити хату
Я мовчки відчиняю їх і входжу
Це був той самий шахтар вусатий з перетятим шрамом носом який обміняв його лампу
Три гори височiли вдалинi i до них прикутi були очi всiх на лодiї Києва гора де й був тепер княжий город Гора гора Щекавиця де поставив першi стiни Київ брат Щек та ще гора Хоревиця вотчина Хорива другого брата Кия
Мимоволі Максим почав дослухатися до розмов йому хотілося вичути вловити тут душу людини
Ти ж і сам не помітив як перехрестився
Ним лиш коня жидівського чесати бо на добрім коні шкіру зідре
Пригадувала собі тільки що перед відходом хотіла ще попрощатися зі своєю панею котра не була для неї зла
Чогось мені в голові чмелиться
Хіба ви були оце в Кишинев
А тепер поверни
До неї прагнув світлими проталинами душі ненавидів її темними закамарками
—Та попри все вони плазунами й лишаються
Коли ви на екзамен виходите з двора вам зичить голос мамин Ні пуху ні пера
Ради Бога
Кир потихеньку пішов у садок
Всі троє гаразд знають що гетьманська Скоропадського скарбниця і власна скарбниця Полуботка кудись зникли
Люблю цю чортову аеродинамічну трубу вигукує Заболотний коли ми опиняємось у тунелі де нас мовби самим вітром несе вперед
Ти не збагнеш сих заздрощів ніколи
У сад нема саду
До речі ви не знаєте в кого воно зараз
Святослав сповіщав про напад Кончака на Переяславську землю закликав князів у похід щоб відомстити нападникам
А хто до мене приїде
Приїхали залили їм очі горілкою та й поїхали їм що
Знайшлося на всіх і за всіх
Гнат байдуже лупнув очима губи його знову склалися в дудочку
Мій прадід був на Січі за кашовара всміхнувся той
Як бути тоді
Проте і в Вашій записочці є хороше слово
Тепер ясно вони погасили лiхтарики i скочили за рiг
Він хотів сказати що не п'є але подумав що йому однаковісінько не повірять він же з ним не живе
Потоцький
Хапається за пейси
Бігли в замок
Ну и верно что социалист
Бо що пане добродзею бунтар то таки правда знали що з ним зробити
По-твоєму то добре щоб у нас по закутках марніли твори хисту щоб з голоду митці снагу втрачали щоб мармур цвіль посіла струни ржа щоб елліни на варварів звелися аби римлянам чим не послужити
Сьогодні мінометники та бронебійники йшли поруч і Сагайда певний за своїх гренадерів а з новачками хай няньчиться Кармаз'ик та Черниші міг спотайнісінько всю дорогу точити ляси з приятелем
Дитя пручалося слинило і махало тісно затисненими кулачками
Антосьо лиш очима лупнув і почухався
Добиратимемося до нього чи заночуємо на пустельному березі
Справді
конец так конец мелькнула последняя мысль и он выпустил из рук ветку
Хан глянув удалину ошкірився
А я човнів прикутих на ланцюгу сказав Тарас
Гора висока і місто з церквами гетьманськими та старшинськими хоромами міцними мурами неначе зависло під хмарами
Диви
На дябла йому валятися
На головах високі чорні каптури
Ач дурне бидло чим підгортає
Вам зрозуміло
Сара мовчала тільки з поривчастих зітхань і судорожного здригання тіла можна було зрозуміти які нелюдські муки розривали її бідолашне серце
По хаті вештався брудний мов кочерга слуга
Роби що велю
В мене
Неприступний був чоловік старий Ковбаня і жінка од його нічого не довідалась хто він і що він і звідкіля він і як він
Я волів би тричі помирати сам аби 'м не мав тільки один раз ховати сина
В хату ввійшов молоденький тонкий мов очеретинка татарчук у багатшому ніж у його одноплемінників одязі
І який тато інший інший
Його вразила несподівана думка невже перед ним ті ж самі люди які ще годину тому так хоробро самовіддано відстоювали фортецю різалися з ворогом зневажливо дивилися смерті в вічі
Стонайдцять дзяблів вигукнув Спихальський
Він ні за чим не шкодував і нічого не жалів він лише хотів умерти гордо хотів зневажити зігнорувати вбивців своїм презирством
Де були в полі стежки-дорожки
Суд страшний
Татарина торгують
Що ви там у тому Рівному
І знову б'є лінієчкою ро плечі
Не ймiть йому вiри гукав один здоровий чолов'яга очевидячки завзятий ворог панiв
Вiзьмiть мене на крилята
Але то аж позавтра а завтра по обіді він не буде вже дома
Тут пря кузні стільки того народу
Над самим берегом Тібру на кам'янистому пагорбі Ватікані оточена ровом і валами стоїть похмура кам'яна споруда з вежами високими стінами мостом що підіймається на ніч важкими залізними ворітьми
Цісарський намісник каже вам пані переказати що се може бути правда що ви сказали
Допровадити оту упряму більшість до пізнання правди й обов'язків
Ну а морг городу
Розсік надвоє Філариса В яєшню розтоптав Галиса Крифею голову одтяв Щолкав в виски штурхав під боки І самиї кулачні доки Ховались хто куди попав
Протягом одної години довідалась що всі вони знищені що її батька через якусь-то суму котру мав у себе в сховку й котрої недоставало віддалять зі служби
Не хочу по хочу
А Ольгу знов обстали паничі
Ти ж напиши як доїдеш
Згадаємо і це
Вони сиділи ряд насупроти ряду потім ряд спиною до спини упираючись один в одного потім знову ряд насупроти
Женіть як тільки можна
Та відразу ж починала розхвалювати пахощі які нібито чути аж на вулиці
Леопольда пересмикнуло
єхидний голос
Я не хотів у себе
Так
Від моря доходило гудіння б'ючих хвиль
Що ж відомо завезена далеко
Но теперь я должен спешить уже луна меняла три раза свой вид с тех пор как я прибыл в твой замок меня ждут в моих улусах
У неспокійних очах дядька Євдокима забився переляк він пригасив його половою вигорілих вій
Метався по кабінету й думки також металися пекли нестерпно душу
І помчавсь із своєю ватагою к Гвинтовчиному хутору
Сів Тимоха на помості і став розмотувать волоки скинув личаки далі ормяк зоставсь в одній сорочці
Ні ми ніколи не сварилися
В пашпортах були такі самі прізвища якими бурлаки себе назвали
Злегка світилися крізь сутінки пригладжені лігвища вітрів темніли стрілки щавлю та смачно вабила конюшина
Ф е д о н
але й замовк бо враз мов хтось штовхнув із сіней колихнувся від дверей натовп і в хату влетів Матюха
Ви б ворони що-небудь батькові їсти занесли а то сторчаком вилетите звідси
Пан оповістив щоб весілля справляли на селі заразом в одну неділю а хто опізниться то буде справлять другий раз через місяць
Я мамуню не надокучаю а питаю
А Ісмет не розбирав розпачливих слів старої
Солодким і ніжним духом попахує з бузкової алеї
Але Ваті не довелось їхать до Києва щоб вчиться в консерваторії та добуть собі потім і слави й засобу для свого животіння на світі
Я чув це ім'я але при чому тут Йосиф Прекрасний
А побачивши припадком і мене зморщив брови вхопив капелюх і вийшов знов кудись
П л а т о н.
Архібіскуп підвівся й простягши над паствою руки прошепотів безмовну молитву
І що поразка моя неухильна
Дехто їм боронить доступу до води але ж бійтеся Бога
Що ти наробив розбишако з кулаками налетів пастух
Можуть хіба старим зрадити нашу тайну але наскільки я замітив не сказали ще нічого
Чіпко
А он каже ти любиш мене і приходиш а часом як покинеш то і з тиждень волієш з конем перебувати як зі мною чи се указує на розум
Так-то розказують старі люде про тих прощальників
Пані здалася їй такою хижою такою злою
Чому ж ви самi
Зав'язала йому тепле кашне причесала гребінцем білі пишні вуса і провела до ворітець
Він зовсім спокійний йому навіть буйно-весело тільки от раптом легкість якась надзвичайна
З шинку і не вилазять піддав тихо Грицько
Се ж вам не личить
Тітка Юстина простягає миску і Микола Хащуватий наливає їй черпаком кандьору з казана
Вони набрякли шкіра на них зробилась червоною й тоненькою ніби ось-ось трісне
Я забув як його у хаті сплять стонадцять чортів йому у хвіст
А то вот по ночам бродишь а днем показаться за ворота не смеешь
Так він ще не зустрічав у своїм житті жінки котра більше пригадувала б йому його матір ніж ся невольниця з далекого Лєхістану
Він виліпить із цієї глини отого чоловіка що з своїми синами а їх оповили гадюки
В Будапешті десь зостались його дочка і маленький онук а зять загинув в Інтернаціональній бригаді в Іспанії
Жінка не обізвалася хоч і знав же він що вона не спить
Набік Думав що довідалась за гроші аж всередині похолонуло
Він передав їй також цвіти
Особливо розгубилися ті що потрапили до тюрми недавно і ще жодного разу не були на допитах
Брийонуги ножем та й вилізти нагору
Уже цей штрих крім типових лубочних сюжетів яскраво свідчить про яку продукцію йдеться
А так може ще здатніші ніж обри
Річ Посполита не знає чого вони хочуть сказав
Я зараз
Муки страшної щоб пекло Тряслося та мліло
Заходь почуєш як твою землю там ділять
То козак Голота сердешний добрим конем гуляє
Воно таке маленьке що в ньому знаходить своє забуття найменша комашинка
А до всього того довели королі та пани і завершилася міра їх плюгавства праведний Господь послав свій меч обоюдоострий на рід прелюбодійний збунтовались Французи і сказали Не хочем щоб були в нас королі та пани а хочем бути рівні вільні
Устане він рано ще до сонця набере хліба у торбу візьме малахай що дід дав завертати овець та й іде у царину до землянки дожидати поки збереться отара
Чого ж утікаєш
А партизани визирали мене за горою в переліску
Але перед тим хочу сповістити що Батий щойно знову прислав послів щоб ми по добрій волі піддалися йому
Вийшов Сидір
Останніми часами вони тяглися хвилин по десять
Полтавку яка пізніше прибрала назву Наталки Полтавки як і Москаля- чарівника прийняв у своє велике серце народ цілого краю вони стали його національною святинею і пішли у безсмертя а з ними разом тією ій дорогою пішов і їх автор Іван Котляревський
Земля гуде мов перед грозою
Може тому й ніжне що страшне
Семен Палій привів нас усіх у Фастів і сказав тут нам житиі Землі займай скільки зумієш обробити хату вибирай яка ціліша
Що ж він казав закидали його запитаннями
Ще почує хто подумає бог зна що
Ху
Заради неї він згоден на це не хотів би бути князем
Ти мені скажи скільки літ прожив
9
А як же з Брусом
Що їй сталося
Поплюйте одразу ж
Ні брате каже другий дід ніхто з нас не зазнає щоб коли-небудь бито виноватого по голові
Дивились як грають у небі зорі мабуть на спеку на суховітрицю
Пізнали по Рогатій яка відзначається своєю окрасою
Прощай
Був кріпаком
Все ще працюєш так інтенсивно
Я свого насилу аж сливе через силу помолила водила до чудовної ікони
Аж занудило вже
К р а в ц о в
Нерозумний
Щось ідеальне чисте світилось в її ясно-синіх очах в матово-білому виду
А солов'ї співали
А тепер іди
Перелякалася баба
А коли з Єрусалима то як смієш перетворювати чин голову в ноги ноги в головах ставиш і межі прокладені богом смієш переставляти
Як тільки музика зайшла до клуні як тільки прорвалась несмілість як тільки всі переконалися що нікого не пустять задурно навалились до столу всі нараз
Сидів би з переконанням що їм хліб запрацьований
Ніщо не віщувало біди
Вона ввійшла в пекарню й примітила на печі здоровий горщик накритий хусткою
На води випий води Опанасе тобі краще буде
Тьотя Клава ніяк не чекала щоб лінгвіст міг так скоро розчарувати її
Ось так як ми саджанці так ви дітей наших бережіть могла б ця молода жінка зараз сказати Марисі Павлівні і було б то справедливо
Червоний світ блищав по товстих дубах по старих липах
На його гусеницях вихрилися шматки жаб'ячих палаток
А вони ніби відчували що думав про них дядько Марко і віночком оточили його остерігаючи щоб десь не посковзнулися зрадливі костури
тихо запитав султан споглядаючи на сина що невинно усміхався до нього
Для всіх що мають серце і слух
На роздоріжжі завивали пси
Левко й Наркис зостріли Якова як він смерком прийшов ночувать в школу на другий день
Та кажу гетьте
Піймали її якось на крадіжці розтягли та й одідрали як кішку насилу встала
Я р о с л а в здивований
Так вона моя наречена але наречена яка сидить у тюрмі в маленькій біленькій одиночній камері
Та біля нього нікого такого немає кому б можно звіритися
Сотник дихав важко
Гарматні рокоти тріпотливо мішаються з першим співом жайворонка
Спитайте те спитайте оте
Але що робити їм тепер взимку коли все навкруг засипають снiги
І ви мене більше не морочте а засилайте скоріше в Сибір бо тут пропаду з нудьги
Катеринка засміялася а я прочинив ворота й швидко закрокував по вулиці
Я сидів ошелешений
Вмiю вмiю лепотiв хлопець сам не знаючи що лепече
Сідай
На час обіду припинялась війна в цьому німці були пунктуальні
Либонь то було не передчуття
Ну добре
Ми кресані з голів і добрим вечором як годиться вітаємося
Помовчали
Я не розберу посміхається схвально чи іронічно
Не тільки ж я один про вас говоритиму є ще люди
Пустіть негайно жі Пустіть
Прощай
Він знав держава мусить керуватися з одних рук і всілякими способами саджав на волості й україни відданих людей
Піти туди розминешся
Яким випросив одпуск випросив у батька коней і поїхав з Зосею до Києва
Чи то не золоті джерела скресають під землею
Збільшена
Замовк і старий князь втомлений духотою та труською дорогою і почав дрімати
Я р о с л а в знiмає шолом бере хустку i витирає пiт i кров з обличчя
Это ли охота отвечал Герцик
І вона не почнеться для руїн і горя
Подивлюся мамочко
Тоді тільки ти будеш щаслива
Так і держи все під запором а то як раз та два рознесуть
Ну добре нехай собі їсть
Иноді вона чистячи ретельно ніготь червоною подушечкою з срібним різьбленим держальцем завдає мені питання й за кожну мою відповідь каже мерсі
П л а т о н.
Олександр спитав Які татари
О ні ні
Ви маєте свою меланхолію ми маємо Хрещатик
У цьому мені поміч давав Свенелд воєводи бояри
В ту пору барыня как-то запомнила про Машу или уж ей самой надоело ее мучить нам жилось поспокойнее
Нічого призвичаяться
Ой уже ж я в сих дебрях десь навіки пропала
А нас ця зоря і освітила і виростила
Я гуртова животина і люблю гам і клекіт як гуси люблять ґеґання
Вибирає драгуна кидав до нього коня й з усього маху сік ворога по шиї
Дякую тобі синку
Радість побратимів була дуже велика коли почули тоту раду а й сам Бенедьо тішився не менше від других бо тота рада прийшла йому до голови зовсім несподівано в жарі суперечки з Сенем Басарабом
Гнат
Пригадуються деякі подробиці
З місця не давати сходити стежити пильно бити нещадно води не давати спати теж заплющатись теж як упаде ставити знову й пришпорювати як треба буде поламати кості дозволяю
Це означало що ніхто ні з друзів ні будь-яке начальство навіть рідна дружина не мали права мене турбувати
Тобі кажуть не при вербецирці маятись скоро по обрихтунку2 підеш до полку
Не дозволимо господи
З будинку поліції уже біжать поліцаї і Пантелій спираючись ліктем на кабіну б'є довгою чергою в розгублену напівбеззбройну отару що зразу ж розсипається по всіх закутках подвір'я
Вона і справді думала не виходити ні до кого
Не ходи
Хоч ти що хоч говори не хоче купить нового так оце я грошей крадькома наскладала і ми йому такий халат справимо що він і сам ним любоватиметься
З'їв узяв шапку й вийшов
Благаю ж вас заклинаю вас усім святим ради життя людини дайте мені цей камінь я служитиму вам весь свій вік тільки врятуйте врятуйте мого Василя його ж завтра завтра скарають
Отой дід старий п'яним бувши пробив своєму сусіді колякою голову що той і вмер
А на лиш каганця посвіти мені
Кажуть що замало їм платимо
Я б так любила його
Щоб бува Костик не заразився запитав стурбовано матір
Антон Петрович подав Книшеві руку поздоровкався і посунувся геть даючи гостеві біля себе місце
Ні
Хіба я притискував вас
Ми стояли тримаючись за руки поза якої ми ще не практикували дивилися одне одному у вічі моргали повіками але слів не було
Ну й не треба
Та рачки потім назад полізли
Рефлектори крають пітьму сягають зір
Ще багато каші Грицькові треба з'їсти щоб зрівнятися з ним
Наготові
Войвода Думитро Саїн-хане
Ніхто й не чував про їх а покійні татуньо все знали з якихось книжок вичитували і кажуть було що в останні времена жіноча стать убиратиметься аки біси
В такому випадку всю належну плату одержить сім'я відповів Порадовський
Мав своїх власних не потребував дільсізів які служили султанові Селіму Касим-паша підготував для свого повелителя і цих мовчазних виконавців найнесподіваніших повелінь повелінь таємних безмовних передаваних жестом порухом доторком і поглядом а то може самим диханням султановим
викрикнув хлопець у думці
Чому відтрутили ви мене
Не витерпіли панської сваволі
Становий буде
Ні задишки ні болю навіть гарячка пропала
Його показав на арештанта і звернувся вже до того
Я знала чого регочуся але не знала що се остатній мій регіт
Хотілося підійти закричати Генріхові на вухо Вилікую тебе імператоре
44 Займаючий цікавий
Такої довгої ночі мабуть ще не мав жоден з них у своєму житті
Мабуть бити й в азарті не чути крику своєї жертви це одне а слухати збоку це зовсім інше
Не буде добра схопившися мовила Оришка
Перед нею розгорнувся такий ясний блават наче не стояла вона в хаті а в просторому степу
Тобі потрібна інша візія у широкій рожевій сукні повним бюстом рожевими личками
Гервасій
Знов молодим завзяттям закипає В котрий це раз збентежена душа Але завжди з нудьгою і одчаєм Я для меча ці книги залишав
Ну чому ж ти мовчиш
Авжеж
Од татарського броду Корній добріз до дівочого де на лузі чи то стояли чи то потроху ворушились ошатні копиці сіна
Ганяючи дерев'яним молотком на довгому держаку жовті поліровані кулі з червоними смугами я потроху оговтався і почав нишком розглядати панянок
Багато сюди приходять чужинців
Виговський помалу вичахав
Сковорода мовчав
О я знаю дарма що пані Коперницька українка вона завжди до серця бере наші справи
Куценко
Присягаюсь Тобі життям нашого сина
Гу
Хвилин десять а то й більше
1-а с е с т р а
Яке багатство
І я згадала її а згадавши її сплакала мимоволі
Бегадир слинявий віршомаз і боягуз
З просторної гостинної через одчинені в столову двері не чути було ні духу
І
Місячні ночі все таке з собою приводять сказав опісля в поучнім тоні щоб вона успокоїлася Але воно не може хрещеному чоловікові заподіяти лиха
Крім їх там ще не було нікого
До мене
А дівчині коли на те пішло щоб до ладу було можна дати ім'я скажімо Наталки
VII Трагічний фінал а також і не про те які треба зробити висновки
А дивись не запроси лиш у твоїй великій гуманності й яку вчительку
Мальва відказувала на те А що він тут загубив
Можна жит
Немає ні півня ні курей
Ти людську совість хочеш злодійським карбованцем вирвати
А тепер на них чужими руками роботизну справляють
І враз як зірветься хуга як підніметься в ставу вода і забрало нам нашого малого
ту що не вбили царські трони ту що пройшла крізь бурі всі крізь глузи й дикі заборони й постала нам у всій красі
Спокійні упевнені ситі Самі залишить не зуміють
Ми таки кривдянські
Мана привид міраж
Трієстинець лежав як живий
Поїдеш
Якось опинившись з нею наодинці трохи відокремившись від товариства вона тільки-но читала уривок з Інститутки і була збуджена розчервоніла частіше вона блідувата може й справді хворіє він не витримав і почав натхненно казати про свої високі почуття до неї і як вона примушує його страждати тим що постійно уникає
Чора схопився руками за голову засичав мов від болю
Жниці з піснями ввійшли до двору а на дворі на зеленому шпориші була вже розстелена велика біла скатертина
Принцеса Еліза сидить рівно строго зібравши брови
А так полетів як у пух коміть головою і в голові чую геть усе перевертається
Бо дурниця казав він рішуче й сердито Вистава
Кебетний славний чолов'яга iз чорноморців
Щоправда породичавшись із Скендер-челебією і ставши ще більшим другом Луїджі Гріті Ібрагім тепер міг вважати себе одним з найбагатших людей Високої Порти і залюбки вкладав і свої кошти в готування до великого походу сподіваючись коли й не на негайні прибутки як звикли робити Скендер-челебія і Гріті то вже на зміцнення султанової прихильності напевне
Стрімка смілива атака русичів була для половців і для самого Кончака як грім серед ясного неба
І не раз було сидячи за столом і гнучи трохи не цілий день спину над паперами Яким поглядав в одчинене вікно на вольний світ божий на зелені степи і пригадував ту важку науку в бурсі як йому привиджувались у класі зелені степи вольні пастухи як завидував навіть вольній череді що паслася на вольній сіножаті на луці понад берегами річки
І взагалі була то чудесна книга
Постав сюди прибрав на розі місце
То доки йому давати попуст
То кричала Вандзя
За Володимира-князя
Розпочалася боротьба
Оце краса
Важко нам убогим своє добро збувати що воно в нас кров'ю обкипіло
Не може бути правдою я освободжуся від його
В кишені ключа не було
Тепер він не покине нас поки свого не доб'ється
Зараз режисер покаже вам мого героя в той момент коли він напередодні закінчення років навчання
Я зайшов не вечеряти й пити ми ж після тризни
Він сам був сильно потрясений тим видовищем
Ти вчися щоб науки знав а моєї пісні не забувай перетерпи козаче отаманом будеш
Канцелярист гетьманської канцелярії теж
Чому
Він не писав
Глядіть мені
Той зовсім не постарів і здавалось був ще бадьорішим ніж кілька років тому
Потім знов було сонце і димились асфальти і парували дерева своєю мокрою блискучою зеленню і з вікон студентських аудиторій видно було як десь одразу ж за Південним вокзалом за блискучими після дощу дахами будинків райдуга воду бере
Зійшлися майже всі відомі нам персонажі і як звичайно почали з обговорення біжучого моменту
Серед ясного дня в церкві було темнувато тілько гарячий промінь прорвався в віконце простягся через усю церкву як золоте полотнище і впав на іконостас на старинні різані квітками та виноградом рами позолочені й помальовані золотисто-зеленим та червоним кольором
Не кашляй
Приходьте завтра як розвидниться
Ні зараз
Він сказав що Єсікова привели до двору
ст. 209 210
Бач кажуть чогось зажурились наші батюшка
Вустами нашого гетьмана
Що ж ти брат лізеш їм у лапи
А сто чортів їм в печінки щиро зичив він щоб я ще й без причини журився
Тоді вискочив хлопчик і закричав мені в обличчя Бути-тути трап-трап
згадаю їй як колись що ти за весела була
А так так
Я вам цього не дозволяла суворо відказала вона але за мить додала До мене не можна
Саркісьян намагається весело весь час пристосуватися до своєї такої великої ролі приділеної йому історією на потіху цілій камері
І все-таки світ не стоїть на місці
Весна
XVI
Черінь аж пашів і я підібгав під боки ганчір'я яке знайшов на печі
А ти Роттер якої гадки
І водночас почував себе просто невимушене ще ніколи раніше не було йому так
А пам'ятайте я не наймит ваш
Товаришу генерал армії дозвольте привітати батька дзвінко вигукнув раптом молодий офіцер з'явившись як у казці з фронтової дороги
Сашо де твої черевики
От там мені так було уподобно вовтузиться з дрібненькими пузанчиками
Ото була мені оказія в Мальченків
Доки тут стояти
Василю Василечку рiдний коханий що вони зробили з тобою
То знаєте
На хутор
Наречена приїхала до нього щоб повінчатися а повезла його додому в цинковій домовині і куль у нього був повний живіт
Помогите-ка теперь прикройте его другой кереей и отнесите в хату там на полу ему будет отлично и просторно
Признайся ти готова
Очі його як жар горять а сам страшний та лютий
Барак нічне освітлення і нари І сплячі в'язні царство кам'яне В кошмарах сну хтось іноді зітхне Чи засміється звикнувши до кари
А тепер геть з-перед очей
Ночували ми у Василькові
Шуйцю
Ходім
Ми від'їжджаємо сказав йому
Се ж чужий хлопець людська якась дитина вмовляє себе
І коли заходив у річку цмулив ранішню воду теж було видно думає
Буланий
В ту ж мить два капуджі схопили його мов обценьками за руки а третій блискавично накинув на шию удавку
Я ненавиджу його
Побачила Галя й діда Івана той не вийшов сьогодні з козами на кручі а повільно гуляв по своєму садку звісивши білочубу голову
А Ользі так хотілося сісти за рояль і заспівать української пісні
Хто б міг подумати
Вона їх заспокоїла
Добре
Життя нам не шкода відгукнулися голоси
Дома в Зінька було все гаразд
Поки дійде до нього чутка про смерть венеціанського консула поки гяів добереться до його серця Лятерна з Регіною владнають справу в Жовкві
Ану почнем лишень гуляти
Коли ж скінчиться сміх і настане плач
Ти б матінко сама його полюбила писав Тарас майже в кожному листі і пояснював чому В Полтаві нема людини яка б не знала Івана Петровича
Юрцю підіймися
Карл Маркс например сказал религия зто опиум для народа
Украсти
Не дасте пропуску все одно пішки піду
Я і сьогодні коли б мала силу полинула б додому
Я потихеньки виходжу в сусідню кімнату курю й чекаю кінця купання
І кавалерів імєла закачаєся
Візьми цю дитину й знищ її
Приїздіть татку
Стеха підняла над головою руку заломила її долонею вгору другою
Спочивали стільки щоб не заїхати коней
Ольга озирнулась шукала стільця і кільки душ кинулись за стільцем
По якомусь часі вона була вільна і машини пішли
Едик посміхається
Він був зворушений увагою школярів
Я завжди знав що ти мій найвідданіший слуга Мустафо
То що
Чому воно так
І багато впіймали —з хрумкотом розкусив огірок лисий і справді не зважаючи на його пояснення
На майдані
С полверсты от города в степи стоял курган на кургане горел большой огонь и толпились люди
Постарів побільшало рубців на обличчі важче тягнув свою дерев'янку якось мовби навіть злагіднів увесь
Дай боже час добрий
Ну й як
На другий день цілий ранок вишкрібав я черінь та допитувався у матері що то воно зі мною поробилося
Затягшись димом з люльки він сказав кілька слів по-татарськи
Ви може подумали сказав Кук що я насмішки строю над вами він так і сказав насмішки строю мовляв не беруть її от і не виходить заміж
Христю просватали прохопилася Зінька та й зчервоніла враз Кому що а тобі сватання
Звідси мусить виходити світло сонця України на всю українську землю й огрівати її розморожувати серце і душу народу
А може ще більше розійдуться
Когда он остался на своем хуторе один скучно ему стало
Сьогодня ще й на весілля треба піти просили
А Гребенючка навіть не ворухнулася в мій бік
Вже по якійсь там чарці панок-реп'ях що пив і їв чи не найбільше гукнув писклявим голосом
Недурно казали в гімназії що у нас людей годують гірше ніж свиней насміхались я плакала і запевняла що то неправда а тепер сама бачу і вся моя душа тремтить
Будьте ласкаві тихо й спокійно відповіла старша і поважно кивнула головою
І саме пускав па воду щавлеві листки швидкі каравели й проводив їх поміж скелями коли раптом упала па мене тінь
Микола
Може вони дiти не зазнають нашого проклятого варива а знайдуть кращу долю
Час плине вже як кров у висках відбиваючи шалений ритм
Хто я їй такий
Попробуйте камеру зправа
Ні
Для мене вони зайві роти їдять як не в себе
Та на жаль жодного Кучука серед них немає
Бумага давай вимагав узбек
Ті духовні які якраз найцінніщі які власне й роблять чоловіка щасливим
Що ж менi тепер з тобою зробити
Через півгодини високий гарно вбраний середніх літ добродій з еспаньйолкою й темними густими вусами над якими сокиркою випинається сухорлявий хрящуватий ніс поважно входить до садка невеличкої вілли доктора Шпіндлера відомого вченого-економіста
Народ вибігає з хат і з погребів
Не дають світла
Наплодилося стільки своїх королев'ят-можновладців бояр-банів що не знаю як їх і приборкати
Весь набір розтрясли по шляху і перемісили з болотом і кров'ю
Можете нас заарештувати але знайте що всі ми були під кулями червоних
Читав я колись книгу філософа Степана Хаввека то він вважає що наш світ має в різний час різні диспозиції й залежно від того міняє свої диспозиції людська душа ті диспозиції можна визначити лише по гороскопах і дізнатися в який час якою буде душа тієї чи тієї людини
Ой п'ють вони гуляють
Да ото раз як з'їхалась до молодого гетьмана старшина да почали радовати про військові речі от Іванець і собі до гурту немовби гетьманський чура да щось і блявкнув з просготи
Ти знаєш що до мене сам наркомзем має приїхати в запалі перехвалив себе
Він насупив брови і поглянув на хлопця так що йому аж страшно стало
Але Явинi очi горiли i свiтилися як у хорта
То важлива новина
Не можна сказати щоб то було дуже красномовно але я не став втручатися у їхню розмову
Коли вона мені каже до завтра не турбуйся мені здається що в лиці їй світиться якась тиха радість
Може і врятувалася б жінка у своїй схованці та зачувши поблизу чужинську мову заплакала дитина сміючись так і перекосили чергами фашисти надвоє і кадуб і жінку і дитину
По обидва боки стояли невеликі муровані домики з здоровими вікнами коло їх зеленіли садочки
Тріпотіли на вітрі князівські стяги грали ріжки виблискували проти сонця вояцька зброя і начищена кінська збруя
Причепилась причепа
Ти й твоя неня схожі як дві краплі води і вродою і вдачею і вподобою та ще й обидві нахапались за границею усякових найновомодніших штучок і спіритизму і гіпнотизму і декадентства і усякої нісенітниці
Юрко не стерпів А ви мабуть і сьогодні випили
Це для нього все одно що березове полінце шпурнути щоб вогонь палав ясніше
Старі охоче погодились і казали їй узяти сані та коня
Та ке лишень гроші сюди я сховаю а після тобі і віддам
На сусідній ділянці завалило штрек
Тихий душевний
Це фігурально мовлячи
А-а-а спокійно відповіла
Його мати через дві вулиці через дві вулиці говорила Зоя з запалом
А яких я оце грибiв добрих насмажила ось iди покуштуєш до Оленки що саме на грядках гвоздиками тiшилась
На підрях на ріденько покладених через бантини дошках і справді нарізно лежали усякого фасону липові довбанки з столітніх а може з двохсотлітніх розкарякуватих товстющих дерев неначе корови на стійлі або химерні крокодили та інші якісь невідомі страхіття нарізно розкидані по підрях
Незчувся як і заснув
Я не чула
Біля дівчини
По довгих липових та каштанових алеях вештались або бігали бігцем молоді послушники в чорних лиснючих каптанах в чорних суконних гостроверхих яломках
Заїздила баба свого приймака Пилипа та так заїздила що той аж загнувся
Бажання й інтереси Комахи ніколи не виходили за рамці лекцій курсів тем для студентських доповідей карток виписок нотаток нових книжок видавничих проспектів шрифтів форматів палітурок скриньки з оголошеннями про засідання в будинку Академії вітрини з новими книжками у книгарні Книгоспілки крамничок букіністів та їхнього книжкового барахла
Він не зізнався навіть собі що зволікав що відтягував цей момент
Володько геть-чисто поколов собі ноги бо там багато тернини шипшини і сухих шишок але як смачно було споживати вечором ягоди зі свіжою сметаною
Ізотова нашого бачив
Кам'яна долівка й кам'яна повала
От дівчина
А тепер хіба краще
наче вітер прошумів поміж сохлою травою поспитала Пріська
То може ти Степановичу візьмеш на себе дещо хоч Етнографію
Супротивляючися тому я мав передусім ваш власний стан на оці обізвався поважно добродій Олесь і лиш у другій точці входили мої власні вам відомі причини до сеї справи Чи почуваєте себе справді настільки сильні щоб обняти наново покинене місце коло моєї матері
Але й тоді товаришка Галакта уміє себе тримати в руках вона в цей час читає тільки такі романи як от Хуліо Хуреніто з передмовою Н Бухаріна і Любов Жанни Ней без передмови названого Бухаріна але зате того ж самого автора що до його твору писав передмову член ЦК ВКП
І будеш ти вічно юна в ній вічно прекрасна як небо це як цей ваш весняний розквітаючий степ
—У вас побачиш цю демократію —насурмонився Іван Гнатович
Осман 35 високий учень мій в лицарстві В кого я душу влив полом'яную Тепер сидить як божество на царстві І наготовив їм войну страшную
Хай знають нехристи де правда
Ради Бога нічого
І розказала
Хай пан Конашевич і мене візьме з собою я буду вам вірно служити мов пес
На обличчі матері на подушках знемога й знесилля
Святий отець милостиво згадав про тебе
Та звiдки
З нетерпінням ждав Коснятин Торда-старшого з його таємничої злочинної виправи
Чим глибше вона заходила тим більша тиша окружала її
Марина зашарілася і стала ще вродливішою
Це для Матвія підсилення
Він сміється поки сестра стоїть тут і незадоволено хитає головою
Якщо людина не втратила почуття гумору та почуття сорому перед іншими то ще ж вона не пропаща
Того краще каже дядько що краще
В короткім часі став у лісовому задаллі мовби вичарувании просторий двір оточений дубовим гостроколом з приворітною і наріжними башточками в дерев'яних візерунках а в тому дворі дім багатий з колод світлих і дзвінких з просторими підклітями і комори стайні варниці й погреби і дванадцять беріз білих як сніг на дворищі старалися теслі а ще більше старався Коснятин щоб догодити князеві але не догодив бо як привіз Ярослава той нічого не мовив тільки спитав невдоволено
Я не бачив того збірника як і попередніх творів автора то й не знаю наскільки справді вони заслугують такої гострої критики
Бач полагодити літака часу немає а поставити в куток Олежика є
Людіє і дружино гукнув на весь майдан
Світ замкнувся в буряці якийсь кримінал чуєте заґратований а в тому криміналі любилися ми з чоловіком діти народжувалися хатчину сяку-таку зліпили випроваджували дітей до школи
Хто знає
Цап опустив очі долу поник йому не хотілося вмирати вдруге причому сьогодні в такий благодатний день він облишив Соколюка й подався до молодиць щоб упиватися пахощами куті в полив'яних макітерках
І не думай і в голові собі не покладай
Не бійся його тут нема він десять літ уже в Криму чабанує навряд чи й прийде
сіпаючи за подушку оклика Свирид
Радість від того що це ще не татарська неволя почала поволі гаснути
У степу опівдні вона найповніша
І проріс Палацами халупами й мостами
Мабуть і ваші були серед них
Дізнайся якщо зможеш хто викрав зошита і передав смотрителеві
Я мамо з Манею Обринською оженюся
Замість відповіді вона спитала
Аж це земляк всміхнувся
Дванадцять кіп грошей Беруть вони за кожний каганець
Это черт знает что такое
От жвава що й бідних любить вихопилося якось Грицеві з уст
Ми привеземо його сюди
Чого ти сікаєшся чого лаєшся
Людське життя схоже на вінок початок і кінець матерія з землі прийшов і в землю повертаєшся
От будка сторожа чистенька свіжо-пофарбована в синяво-білий колір
О ля ля
Так лізьте ж до Енея раком Плазуйте перед сим трояком Він мир вам славний устриже
Як повела його ввечері нянька в покої та як став він на порозі тієї панської світлиці та як глянув він на ту сосонку то аж оторопів
Зрештою поговори колись з нею сам
Просто проти Шато на темному зоряному небі чорнів інститут підіймаючись на горі наче темні стіни твердині
Най буде ліпше так аніж інак
А Караїмович і побалакати запально не тямить
А тут мені зовсім закрутило голову і куди його в який бік сам дідько лисий хіба знає
Да ісправиться молитва моя
Добре таке говорити у кого вони є
Ображена Ольга писала Франку Правда я маю богато хиб
Я Сай а це мій син Чой
Чиясь тиха поступ зашамотіла у сінях
Відчуваєш як тепло розливається по всьому твоєму тілі
Алі візьми півсотні воїнів проберись таємно вперед знайди заставу
Губи не дуже вузькі і гарно стулені
Здоров
Vouz aimez les fleur фр. ви любите квіти
Ми матеріалісти
Може сучий син
А тепер от прийшов до дядька
Чи то може снилося
Тим часом на подвір'ї нової фабрики зібралися робітники довкола Бенедя
По нього вислано післанця і він мусив зараз виїжджати до тяжко хорого
Буде нам біда
Хотілося муркотіти й крутитися хотілося щоб синьо світилося від доброї погоди вікно і щоб падало в її кімнату сонце
А буде у них білий вогонь
Вдові звеліли сісти й не клясти
Возлагає руку
Старий спиняється
зареготала Льонця і пішла
Горлаї перед вели
Вони візьмуться
Від того що він побачив йому стислося й захололо серце міліціонер вів Матроса міцно тримаючи його за плечі а збоку скакав Пувичка
Бо вже й мечеть завалилася і міхраб у ній не стоїть 84 ^84 84
І ще не знати як і яким він буде коли вилізе з нори
Правда закотилася зрештою й зоря нещасливої жінки щоб вона як свідок не компрометувала священні органи її посадили до тюрми
А Роман вертаючись від Левантини з повітки додому раз по раз думав Доки ж воно так буде
Та панночка хоч посидять
І все
Але незабаром вітер стих вітрила впали вої напевне сіли на весла пливти мінливим затканим хвилями плесом Ільменя було важко тільки надвечір лодії новгородські поклали укоті у Волхові напроти стін дітинця а Михало з іншими слами зійшли на берег
Хлопцям від незвички було аж чудно
Дара хотіла ще щось сказати але одійшла й сіла поруч з Наталею на канапі
Лежав і мав як звичайно коли був на самоті свою рідню і рідну сторону перед душею
Володько закриває очі знаходить теплу шорстку матірну руку тісно затискає її у своїх рученятах і завмирає
І він довго сидів у ріжку лодії в темряві в тиші аж доки небо за Дніпром пожовтіло налилось багрянцем над лісами й ріками лівого берега виплив великий червоний-червоний місяць а ще один набагато більший але нерівний рябуватий виринув під кущами з води
А ненька Україна була ні чим іншим як лиш гаслом під окликом котрого пануючі верстви гріли собі руки
Темними лісами глухими дорогами і аж другого дня вийшли на трахт що веде з Острога через Шумське до Крем'янця
Як то любо заснияли
Опуклий важкий живіт паралізував його
Продав годовану льоху на осінь сподівається урожаю овочів
Праворуч здіймалася висока прямовисна скеля ліворуч голий кам'янистий крутий схил
Вечірня почалась
Опять свое
Звісно мати зітхнув Семен
Загадка-жарт
Пузир
Люди в космосi лiтають а ти привид
Спасибі
Чи потрібен він ще пароплавству бодай на портову службу чи на роль капітана-наставника коли вже вважають що судноводіння не для нього
Як розвернувся
Докази
Мій таточку це я прийшла
О л е к с i й
Чому ж так спитала Надя
А н т е й
Цвітів нема
Уязвленное частореченною любовію серце по всім божеським і чоловічеським законам не взираєть ні на породу ні на літа ні на состояніє
Місто муки Спасителя мало сіру-сіру краску тільки де-не-де видніла зелень деревини
То був неясний гомін і гук але він давав ознаку що вже минулася та лиха година що його знімала що настав інший час час запомоги та клопоту про минуле
У вустах які скрешав він із тою червоною квіткою на землі вогонь жив і в тій землі червона ж квітка вже аж кров'ю стікала
В одну мить вузький прохід було перегороджено
Що ж рушайте
Брати звелися назустріч як мур
На товаришів-невільників почав дивитися з неприхованою зверхністю
Село також у тумані але з гори видно як сонце прудко біжить десь із поля золотить баню церкви мина чорногуза що стоїть на клуні і пливучи по хатах наближається до економії
Але спина майстра Кіна такою певною масивною волохато-футеральною купою випинається попереду на тлі безмежного неба що сумніватися нема чого на вечір літак буде в Берліні
Раз потайно а раз прилюдно лишаючи її життя без подій і без полудня
і катається
Сонце вийшло по пояс і ще раз заревів лев
Цей перший татарський достойник котрого стрінули був собі замітний чоловічок
І ми навіть раді за вас коли вже на те пішло
ІЦоб ішов у сильце не просто так а з захопленням
От це мені подобається
Чого ж чіпляється мов скажена собака
Ти не втекла з Казанцевим
Нізащо
А коли розiб'ємо ромеїв може не будемо платити й оброку та уставiв
Слухаю- наслухую
Нічого промовив котрийсь безобидно й діловито лежи який приткий
Молодюсінькі
Мамо ненько моя вскрикнул порывисто Мазепа и бросившись на колени перед кроватью стал осыпать поцелуями руки матери
А біля неї синок носить відрубані цурпалки в хлівець і гомонить щось там із хлівця до матері
Богдан пропустив його вільно
Чи се тобі хіба вечір
Мельхиседек хотів її піддержати але тільки загарчав
Тепер воно висохло
Моя мати уже насушила кiлька в'язок
А якi Блискучi фарби
Інакше хто пильнуватиме ладу хто стане в приклад
Яким же побитом теє-то як його Терпилиха з дочкою опинилися в нашем селі
Той позносив мішки на поміст до коша ближче й сів на них головою на руки схилившись
Ка-а-а-р-р-р-р сказав ворон з тополі але Бориско старанно вдавав що не завважує птаха а коли й показував з-за кучугур своє розпашіле обличчя то кидав оком не на тополю а на вікна хати
Ну як для приміра содержати картошку в нашім селі
А можна мені дивитись спитав він за кілька хвилин
Певне натомились у дорозі
А от помилуйтеся ще один типчик
Хай посперечаються не став стримувати
Люди гори рiки
Ви зіроньки гляньте на мої брівоньки на мої квітоньки
Не люблю я по телефону балакать
28
Сама його Загризу
Сонце заходить і бачиш чітко його злиття з водою
Я Ваші очі пам'ятаю
Ну годі сказав Матрос
Перед празниками закололи кабана
Пройшов сходами замітаючи дохою слід минув вартових і вийшов на вулицю
Тілько чатуй добре
Зараз Миколко зайду хрипло каже Сагайдак зачипяе двері і похитуючись прямує до хатини
А мій попіл хай удобрить землю
Звенигора мовчав
Я люблю шампанське
Ей чи то я їм ваше серце
Знову ж таки для кого
Віташевський поглянув на трохи відхилені двері
Опустив голову і буйний чуб закрив увесь вид
Літературних заробітків не вистачало на утримання сім'ї борги обплутували поета
Бога молитиму
XVI
Коли б ти справді був перейшов жити до благочинного то це б мене мов ножем по серцю різало
Та все ж куди нині
Ах ти дощику дощику крапни із тучі На дітей на безхліб'я моє не зважай На роздум'я пекучі на стерні колючі На солдатчину долю убогий врожай
Коли хоч то я й над тобою стану з нагайкою
Поклади ключі тут на лаві
Син так само засмутився
Ідіть ідіть підніс Самойлов руки
Війна дурна
17 VIII 19 52
А тепер що буде спитав я усміхаючися
Пан Мартин раптом замовк і почервонів
І мало там сонця там сніги біліють і гудуть там днями й довгими ноча-ми одвічні бори
Радюк був на два курси старший од Дуніна-Левченка але вони були великі приятелі належались до одного товариства й мали однакові думки й пересвідчення як національні так і загальні хоч між ними й була різнація по вроді та вдачі
Була надія на допомогу й татар
Тепер воли
Напомацки в сінях знайшов клямку і пригинаючись увійшов у світлицю
Рот
А знаєте перебив хтось тишину через ніс нона баба в Святковій што біля церкви хижа тамтої ночі гмерла
Вірю омофорно За рікою дзвони Сню волосожарно Тінь там тоне тінь там десь
Передусім він поїхав зі своїм побратимом Бурляєм на Кодак щоб на власні очі подивитися що там робиться
Чи не знає Савка
Єсть багацько городянок вибирай любую Ти пан возний тобі треба не мене сільськую
запитав генерал Глазунов не відразу впізнавши Орлюка
визойкнула Тетяна
На неї сиплються квіти і грім оплесків
Заходь обов'язково
М а з а й л о ледве стримуючись до Бароновоі-Козино
У горницях за вечерею Пистина Іванівна сміялася з його вигадки кликнути прислугу цінувати Довбнину гру
І тут Павлуша звівся навшпиньки придивляючись до обличчя лейтенанта і сказав
Крім того Степан Тимофійович був чудовим учителем молодого покоління водіїв
Не разговарівай
Скидан
Йому було добре і це він вичував усім своїм здоровим тілом і духом
Бо серйозні й поважні тільки наказують та покрикують
Весь порух сил
Почав мжичити дощ подував холодний осінній вітер дрібні краплі сіялися й сіялися утворюючи над ліхтарями рожеві й блакитні німби
Путь відома до підворітні в сіни до вікна
Я зараз із курсів
Тепер усе залежало від того як діятимуть обри ударять всією комонною силою на заступ чи шукатимуть обхідної путі
Вже кажуть Гнат Чорноокий швагер бабиного Івана ранений прийшов на поправку
Про якого іще царя Мину
Ну нехай би вона й справді там провинилась то й що ж зразу йому камінь на шию та як щеня у воду
Жезніцький
Може заступить вам мене її чоловік
Хижо блиснули гострі ікла
І таки знайшла його
Немає Малушi
Бач москаль непевний
Хоч ця переконаність ховалася не доконечно в проблемі а й у тому для чого її виповідав
Ще вчора була між людьми їх клопоти клопотали її а сьогодні одрізалась від їх навіки сими чотирма стінами
Та усміхається так що й камінний не втримається скаже Ходи дитино
Аж за душу бере
З жадібними очима ближче до веранди швидко потупотів дідовий рід
Де ж тепер земля княжа а де моя
Він спаленів ще дужче й так і не наважився запитати як її звати й звідки вона
Не вспів Максим одягтись як його погнало три якихсь москалі у некрутську схованку й заперли на замок
Царівна з Перу сміється й проедр
Час біг швидко
Потім за вікном закрапало і пішов дрібний дощ
Дурниць не здумай наробить
Та листівку Писарєва не встигли надрукувати в таємній кишеньковій друкарні
знову залунав голос стернаря
Я вас не знаю
Ні
Це було під час літніх канікул
Ці не обмежуються посланням самі стукаються до Августіону жадають говорити
Отак діялося отак співалося отак у селах веселилися отак у жалобних співах ховали ми своїх покійників отак в жартівливих співах проводжали до комори на любощі весільних молодих
Але було в цьому щось відрадне щось болючо-приємне що виправдувало прощало й вимітало як світлицю перед колишнім святом засмічену душу
Тяжко а ними жити
Художник на їхні поглумки не зважав він знай шукав своє бувши певен що ось-ось ще трінь-тріптечки і йому неодмінно відкриються оці диво-фарби знайде їх хоч би й тут десь у наших краях серед цих будяків та лопухів видобуде силу барв із нашої хай і небагатої росліп шості може навіть з лободи а пелюсток маку чи пасльону або ще з чогось найзвичайгінького і засвітяться вони у нього в-під пензля подібно до славетних органічних фарб стародавньої Індії блакитнімуті небесни або заграють запалахкотять цвітом першої зорі
Ти комік тату
Правда правда
Тут зібралося майже все населення Дубової Балки
А з турмами пе той уже був пир і пива-меди пе пились так смачно
Сама Турман все кахикала модним кашлем та затуляла рот хусточкою
Страшенне брязкання на чотирьох фортеп'янах розбило його нерви так що він не міг витримати і вибіг із свого покою о дванадцятій у полудне думаючи йти на обід
Твої очi нiби зайнялися огнем
Роса війни
На Київщині в Літках взуття зовуть обувка а огірок звичайний в Чернігові гурок а кошик на Поліссі в Іванкові кошувка і назви і вимова різняться що не крок
Багато хлопців і дівчат виходять парами й зникають по різних кутах
Зуб зубові не рівня є передні а є кутні хитро мружиться Чигирин
П'ять днів не чіпали Андрія
Едик кепкує наді мною ганяє мене по воду та за черешнями а мені й то робота
Правда
Огнєв теж кудись поспішав і вже одягав шинель він же доглядач теж мусив іти клопоту у нього вистачало причому зразу і не згадаєш за що братися негайно а що почекає
постарів полохливий став
Бо Дропан був знаний
Це вони
Ще
Ти часу брат не гаяв сказав Тарас
Отець Рошкевич не скупився на гарні слова про Франка скромний а який мудрий який порядний
Він розіб'є Польщу тими засобами які ти придбаєш розіб'є її так що вона втратить силу і ніколи більше не піднесеться
Йому ловлять слова із рота
Там ясний графе нема Богуна це мені досконально відомо відповів Лянцкоронський трохи недбало і згорда Там засіла манесенька купка завзятців але я мав честь коронному гетьману пояснити що Буша по недосяжній місцині дужа позиція і що шкода на цю забавку тратить час і людей
28 Із дерева сього зломити Ти мусиш гільку хоть одну Без неї бо ні підступити Не можна перед сатану Без гільки і назад не будеш І душу з тілом ти погубиш Плутон тебе закабалить
Наказом Головної Квартири дивізію було кинуто на фронт
Це вам видніше
Але я вперто стояла на своєму
Пригадати їй власне ім'я переконати що віра яку ми прийняли погана віра
Облупана пустка стояла ще страшніша ніж та котру купив Хрущ
Правди не сховаєш
Слава тобі слава пречистая мати Дала князю сина нам надію злату
Вперто невтомно безсонно перемірювали свої клітки дикі звірі на пухнастих пружних лапах хижо поклацуючи твердими як сталь пазурами з некліпною кровожерністю вистежуючи здобич ніби закляті душі-упирі
Бродський занервувався
Поїхали а Черкаси Палають палають
Цей трус нагнав такий переляк на молодого Ломицького що його нерви його розум од того часу неначе задубли й закоціліли
Цар нахабна людина
Митя їй поблажливо не заперечував але ж Марії він колись докладно розповів як усе трапилось що Баллоду він навпаки вдячний бо тоді він замислився над своєю діяльністю і хіба може колись пожаліти що написав ту листівку проти Шедо-Феротті на захист Герцена а власне як завжди в своїх працях узявши якийсь поодинокий факт він кинув обвинувачення усьому ладу
Я завтра теж раненько встану мовила Тетяна Ничипорівна
В руках кілька золотих монет
Перволюб
Досить одного його слова щоб на пошуки твоєї валки вирушила сотня аскерів
розстрига десницею чверть круга зробив прохаючи щоб король перший увійшов
Іван з великим зусиллям простогнав
Ну моя матінко
дивується дiд Салимон
Він вам пропонував
Міт файне бруст унд фігур ніхт
Ну тепер понюхать понюхать та й боже поможи
Співці кінчали пісню коли в корчмі грюкнули двері і в ту ж мить шулікою упала на дорогу тінь і лягла біля самого багаття насторожено завмерла
А той спирт партизани ще у сорок третьому виловили
Останні принаймні отверто виявляють себе ворогами й кінець
Я прийшов сам сказав Марченко і став перед дверима теплушки —стріляйте мене землячки
Денис цього не розумів і сперечався з батьком та з матір'ю
Найдошкульніші речі умів висловлювати так щоб не ображати гідності співрозмовника не загострювати розмови до конфлікту З ним було важко посваритись розгніватися на нього
А колись за кілька років може примандрує знов в оці околиці і погляне як живеться внукові в багача
Я не досяг цієї перемоги
То ти смієш мені підбивать народ
Він багато допоміг мені
Дід поче-рвонів засоромивсь тікати придержали до свити причепили
Сідай он там вказав синові на венеціанське крісло усвідомлюючи може вперше в своєму житті безглуздя всього що його оточувало і багатого зібрання ікон і книжкових раритетів і спорохнявілих манускриптів і цього венеціанського крісла яке різьбив славетний майстер Брусталоне чи що він зробив за життя всього лиш кілька таких крісел одне зберігається в Ермітажі ще одне десь у Англії і ось у нього в професора Отави теж але тепер це стало цілковитою дурницею тепер це смішно й жалюгідно
А де це й ти тут ходиш запитав Михайло і якось йому чути по голосі стало ніяково
От наприклад бачиш з західного боку Дніпра високий острів біля Огріні Кінським він зветься так на ньому наш кошовий Сірко вигубив цілу татарську орду а кілька десятків тисяч невольників шо орда гнала з України визволив на волю
Згадав що коли він влізав сюди у вікно то вузлика начебто не було
Прокопе ми вже апізнюємося
А все-таки мене не перепье
Ранком всі говоритимуть про нього
Я піду а то ще в холодну звідціля позабирають
Управитель заводу Вульфіус гарно до мене ставився і покликав до себе
Потім випав сріблястий сніжок але задмухав південний з Озівського моря вітер і сніжок сріблястий розтанув
Холод квапиться кожна секунда втрачена крапля крові
Це приходило поволі
Як його звати
Далі довелося відстоювати вагон від натиску п'яної компанії
І між ними виникла маленька дискусія про письменство якого Степан був одвертим ворогом а Борис великим прихильником
Я з непорозумінням дивлюсь на неї
А коли б же хто звернув із шляху й уступив у хатку зобачив би той що яка хатка миленька яково людей у хатці живе а зовсім вона порожня сливе
Витер рукавом піт і сумно похилив голову
Видивлялися правда з острівців з-під дашків долонь сумні матері коло них матері інші а далі ще і ще довга низка матерів
Але ж він у анкетах не писав що має попівську кров
О пташко я вмовляти
Герцогу Вітторіо ді Граціані якийсь йолоп проткнув живіт
Перейшов через гори лиш наприкінці місяця хмизу і перехід той зостався не простежений хроністами не через те що був надто швидкий і не через неприхильність бо тяжко звинуватити у ворожості до Генріха скажімо єпископа Отберта Люттіхського який писав року 1106 Зі смертю імператора не стало на землі справедливості відлетів мир і місце вірності зайняло віроломство
Він власне не ревнував але його стомлювало чекання моменту коли Вер йому скаже
Я хльоскаю батіжком із валу свого вороного й шумлю до діда
Вони спiвали поруч у кущах якi минали лодiї скрiзь на берегах десь по той бiк Днiпра
Ет все вам треба знати
Ах сороки ах білобокі
Малюпусінький буде їх тут редагувати
Що ти говориш донечко
Ти графе залишайся в нашій столиці й зроби все щоб не впустити до неї ворога поки не підійде Карл Лотарінгсь-кий
Один клич одне слово отамана призвідці і смерть
Зате він на своїм віку звідав усього
Звенигора не розібрав що там юж встигла татарочка але по тому який громовий регіт вибухнув над натовпом стало ясно що пан Мартин веселим словом і жартом зумів прихилити до себе козацькі серця
Батаджі-ага міцно затис її в кулаці
Я тебе з світу зжену
Болять мені рани Сікурдові
Так княжичу Свенелд варяг але не про нього мовлю
Це був пристаркуватий чоловік голова сива але зуби білі міцні
Поміж рядів походжали
Після того раптом ми починаємо розуміти вже що ухилилися трохи од теми і поволі переходимо на мирний тон
Во всяком случае она жалка
Хіба він не зачинявся од неї не ховав живу воду душі як той скупий що боїться аби на його скарби не впав чужий погляд
Прищулені солдатіки-нєхлюдкі у подертих шинелях день по день підганяють худобу пасуть де попало на селянських полях
Задути можна свічку загасить Пожежу навіть можна навіть всі Жаринки найдрібніші затоптать Але живий огонь і в кремінці Чекає лиш щоб ми його збудили
Стоїть бувало з тою гвинтівкою біля виходу з сільбуду іншого приміщення під зерно в колгоспі не було бо німці відступаючи спалили комори на вусах іній голками виступив хукає в долоні кричить Ти куди ото пішов га
Які там у біса тепер наради коли королева світу має ступити своєю ногою на поріг його вбогої халупи
Бач який завзятий
Wer keine Heimat hat
Директор обміряв мене поглядом а я боявся і дихнути
Поглянув кругом поправив книжки що розсунулись під рукою звернув на ринок і побрів поміж перекупками
А стрілятись не розумно
Може саме тією подвійною вдачею своєю а радше двома душами що в нім ніби від часу до часу пробудившись поборюють себе
У хуторі вони дістануть коней і собак і спіймають його за якусь годину запевне
Було море квітів на величезному майдані і стояв грохот десятка оркестрів
У-у
Вподовж нього стояли обламані липи і клени видавалися розкиданими хоч посаджені були в алею
Постатi двох воєвод темнiли оддалiк
До матері й сина
Мати мене благословила товариш дав грошей на дорогу до військового начальника
Але він вдарив Сергія палицею по руці і вирвався
Рід я
Максим мимоволі шарпнувся до дверей
О скорб моя моя печаль
Засіли тобі всілякі буржуйчики розвели ще не вмерла і хизуються своїм жовто-блакитством
Коли б вже хутчій святили млина бо їй-богу моєму обід перестоїть курка перепечеться порося пересмажиться бідкалась баба
древній пес що покірно шкульгав за ним і ніс підсліпуваті очі на асфальт
I чого б то ні забажала чи мочених кисличок чи німецьких медяничків чи якої хустки або одежі то усе і є хоч опівночі забажа чого то усе їй і поставля і без її волі з хати не іде
Ось де бастіон віри і надії
Але людини не було тільки Йов але богові угодника божого не було тільки він
На сонці вони рожевіли горіли і переливалися холодними вогнями
Чи то закодовано може чи звикнув але незнищенний таки далебі Бо скільки не никнув зі світу не зникнув зоріють очиці його голубі
І нас скривдив і себе скривдив
Фантастично
Це ж видно і мені не краща доля судилася розбишацька дочка розбишацька й жінка
А панночки в патріархальних поміщицьких сім'ях звичайно виростали під опікою бабусь
Кайдаш прийшов додому
Важко зібрати всі вигуки які пролунали там всі лайки прокльони глузи й погрози що сипалися на князя
Чомусь здавалося мені вона от-от має статись
Примчав і Гуня в одній сорочці
Вже уявив нас за цією вітриною —вигукнув він —3 одного боку ми з другого море
У вітальні розмовляли
А я винен що ти мене т а к
Карпо Гнилоквас бере той вузлик загорнутий у пілочку полумисок що справді таки пахне смаженою рибою
Біда і вчити треба бо знидіють
Навіть у церкві дають ложечкою вино
Але панове
За хвилю був повен скипець а Матвіїха не чулася з радості
Поляки дуже тривожилися боячись щоб не приїхали запізно
Часом він штовхає голівкою в її груди подібно як сосунці-телята корову
Как чаво разве забыл
Ти ж Горобенку вже не той що був
Прошення було написано хитро облесливо й разом з тим з отрутою
Не підходить
Було як вилізуть всі четверо на тин сядуть рядочком як горобці та як почнуть співать
Дерман дурний дерман дурний дерман дурний стрибають і верещать всі троє тилявчан
В четвер перед вечором почали з'їжджаться гості
Таж пароплав
Вона теперечки почувала що це вже й є перша милостиня подана задля неї що її таки не мине прохацька торба
Щоки Гаврилової залилися густим багрянцем а очі спалахнули відчаєм
Борислав довгим стривоженим поглядом подивився на князя та той усміхавсь
Я просив у тебе руки твоєї доньки котру я люблю як її ніхто в світі не буде любити
С к и р д а жест мовляв ось хто я
Жалко матері своєї дитини
Що варт життя
У мене в самого калатало серце
На титульній сторінці книжки читаємо Вергилиева Энеида на малороссийский язык переложенная И Котляревским
А чим танки гризтиму
Окраса світу сказав він
Вже ти не питай нащо мені то знати відказав Андрусь
Что же до булавы то сам я в ней не властен а учиню так как поводит преславная рада скажут мне отдать булаву отдам без единого слова велят держать будем тогда с ясновельможным гетманом вдвоем братерски над Украиной пановать
Рушник уже аж сірий і вицвілий на вітрі лопотить
Не вірила тим хто любить кланятися
Уф
Мені було невимовне соромно й уже здавалося що і в душі хлюпає глей і там плаває жабуриння а лілії не цвітуть і не цвіли ніколи
Учитель Річчі зі школи невольниць стояв їй як живий перед очима
От це маєш
Петро розіклав мапу на колінях і при вечірньому світлі намагався зорієнтуватися
Цей деньочок провела
А настав день який мав би освітити нечуваний злочин у Києві але не сталося того
Це хто ж з тобою
Я од тих депутацій од тих княгинь ладен втікать за тридев'ять земель а він сам шукає їх
Я накажу справедливо розібратися у чоловіковій справі і якщо він ні в чому не винен відпустити
А чого не на шляхту чомусь білозубо засміявся Жданович і загупотів важкими чоботиськами з ґанку
Хіба вона порушила а не виправила посміхнулась Дара
Я не пішла
Скажеш йому але тільки йому особисто щоб не гаючись правував до Глухова Потрібно погомоніти об тій самій матерії
Ні —сказав Отава хоч і розумів що не треба зараз нічого казати
До кого сину спитала мати
25 Льос виграшний білет
Не ждав такого гостя і тому здивовано втупив очі в свого воскреслого конюшого
Прокіп Гордійович спантеличено подивився на Лілю мало не крякнув від здивування
В домі піднявся великий плач голосила Онися Степанівна плакали дочки
А може вона випадково побачить Петра підійшовши до частоколу
Чалий чита
Збились вони зовсім з пантелику
Чи навпаки ви дорослим
Ну то сцо сцо не ход
Чи не бачиш що чиниш супротивно Петровому вченню примусом пасеш не по-божому а через марнославство
Здається земський лікарь хмуро бовкнув Коля
Нап'юся горілки
Да что-то уж необычное
С т е ц ь к о. Пожалуй я знаю а ти чи знаєш
Безсоромна музика безсоромні танці все безсоромне і вона безсоромна
Мені вже час
Вона зі всієї сили як пійманий хижак намагалася вирватись завзятюще пручалась я міцно відчував її груди ноги живіт
Я несогласен перечить другий Тут перву ролю грає справедливість
Торкнувши острогами коня Катаржі під'їхав трохи ближче наперед і спинившись за п'ять чи шість сажнів від молодого ординця відповів
Вставай Гаменхотепе
Тихо навколо
Приєднуються до Інтеліґента
Уляни в дівочій не було
Спитайте нашого поета
Що скажемо султанові паша
На крякушин крик-заклик по-різному реагують пролітні зграйки качині й поодинокі дикі вутята
Аж боже
Спихальський і Воїнов гребли самі
Чернець обізвався лише тоді коли до нього підступила Марія
О ніж мусить діяти
Зараз допомоги не може дати
А ювілей просто академічний обов'язок чемності іронічно сказав Борщов
Однак цілком як і тоді коли дорога йому дівчина встромила жало в його душу він і тепер наверх не добувся
Її зігріли ці слова Володимира й згадка про далекий Полотськ минулі дні
Він не з тих людей які викорчовують по одному дереву і саджають по одній щепі
Над дверима овальна вивіска орел і напис
Ридали хмари кутаючи сонце
Арсен замовк
I що то за обiди були
Згадується лише колишня гостра цікавість до моєї особи
Ходімо пошукаємо їх
Н е р і с а
Як три
Тата повели
Молодиці вкрили увесь піл і лежанку шишками повироблювали паляниці
А щодо Селім-бея то була б у нього найменша змога не став би з нами маніжитись
А неприхильний засуд що вирече прогнання боярина з громади грозить також немалою небезпекою
І власне ця підкресленість є показником що всі думки й вся увага всього вагона в цім кутку біля Андрієвого обличчя
Я хочу бути послідовним і самим вірним слугою сеї заповіді
На українській
Годі вже
Годі
Дивись вії які шепнув Хаблак незграбно повернувся до дружини і ледве не впав
І спізнилися
Овлур стиснув рукою лоба і мовчав
Живе тим що заполює
Але Бенедьо а за ним і брати Басараби стояли на тім що треба ще трохи підождати поки вище і бурливіше не битимуть хвилі робітницького роздразнення
Макс весело-недбало й лукаво примружує очі
Постойте братцы отозвался Чортовий я вот еще захватил на всякую прыгоду эту штуку так попробуем и он вытянул из-под полы тяжелый подосок могший заменить с успехом добрый лом
Уже чи ти знаєш
Нехай же тілько Роман жениться на Пузирівні не буде їй пресвітлої години я її заїм
Вимога сатисфакції
Проти воєн ми й розбою ми за те щоб в дружбі жить
У від'їзді непривітно спідлоба оглянув гострими очима високого чорноголового чоловіка
За віщо я його вдарила
Мов северіани порицаете закон Мойсея
А до того як падає дощ чи сніг
Ой Яринко Яринко
Павло підвівся
Як же мені не сміятись відповів одверто він прийшов походив по Любечу думав що тільки я виродок з роду а що ти брате Сварг живеш у згоді з Браздом
Моссаковський з Онисею вставали коло кожних воріт
Ще турків шарпають чи за своїх взялися
А втім якщо згадать Мошни Черкаси Київ та бесіди во назидание вже тут-таки в Санкт-Петербурзі то перспектива померкне вельми як тільки що померк недовгий зимовий день
Аз Чернишевським ви знайомі
Він не відповів зараз і аж по хвилі сказав Може але хто це може знати
Товариш Жучок це тільки кіт у чоботях із жвавими рухами з бузинковим поглядом що ходить по бур'янах революції і як мураль тягне соняшну вагу щоб висушити болото
Прощай дядюшка не сердись я полковнику передам твою волю добрый казак любит саблю как жену больше жены сто раз больше тысячу раз сто тысяч
Теккерей наприклад каже що Свіфт ви пам'ятаєте Гулліверову подорож справляє на нього враження величезного гіганта і що загибель його Свіфтова нагадує йому Теккерею загибіль грандіозного царства
Та знов як тридцять літ тому під Средцем пробився в імператорський намет посивілий порубаний у битвах досвідчений і вихитрений Никифор Ксифія колись протоспафарій а тепер пловдивський стратиг і сміливо сказав імператорові
Тільки по тому як тривожно жевріє небосхил попереду по скопищах військ на шляхах почувалося що війна вже десь близько
Входить п'ять чоловік козаків
Зараз по відході Стародубського полку приїхав якийсь гарматний полк
Ось сільська церковця
Дорогоцінні роки ці були як ви бачили присвячені надбанню знань потрібних для дальшої пподотворчої роботи для служіння рідному народові й вітчизні
Усі церкви князеві здобив
Поле поле й оберемки з сонця
Рибалки продражнили Миколу Смутком
Значить він член Інараку
За дружбу сказав француз тихо й задумливо
Входить комісар військових поїздів
В нього люди зовсім інакші
Я в Петрограді мартовську й октябрьську революції пережила і то не ховалась а то тут
І від цього образу холодно й огидно стає парубкові
Взагалі замість різних газів і тому подібного прикласти до роботи сонячну енергію
А моє діло цілком таємне як ти сам розумієш
Впрочім цього навіть не було треба бо Кафа стояла на полудневім крайчику Криму
Я накинув би зашморг навіть на шию власного сина якби він став палити Стамбул
Тепер усі побачили двох балканджіїв які швидко піднімалися на кам'янистий схил
Ніколи ще не бачив світла в школі
Я старий горобець казав про себе лікар Чезаре
Низьке віконце незатуленими шматочками освітлювало їй руки груди й підборіддя
h1 Не знаю хто мене зробив орлом h1
Значить у нього є якась таємниця усміхнувся Ненко і звернувся до Звенигори Ну нам пора їхати
Після чого зникає все
Мартин
Коли ви не дуже будете сміятися з мене за мою вимову то я з великою приємністю
Хлопці перештовхуються мимо курсують але ніхто не наважиться зачепити
Д і д з ц і п к о м не втерпів
Не ховатись бо тепер у нього є в руках
Да и что обыкновенное создает такой колоссальный гений
Чорні вуса ніби заморгали
Однак радість була передчасна
кричить професор гнiвно
Та що це ви мене зарізати хочете чи що
Інтеліґент відповідає дуже уразливо показуючи рукою в бік її кімнати
Латину щоправда знаю але не так досконало як великий флорентієць
Як гадаєш добре буде
Хіба я можу без згоди на те царя або гетьмана самочинно розпочинати похід супроти турків
Ну чого я туди піду чого
Пр-ройдисвіт
Дак я за тобою і вночі слідком ходитиму
Про Троцького Степанида Львівна каже Ну і що ж що жид
Пан же президент кличе Вінтера й велить подати ліки
Що ви
Всі стали тихо всяк свій спис Додолу похиляє Гука герольд Король Едвард Шотландців призволяє Лихую зваду залишить Спокій вернути краю Прийти до згоди без війни По братньому звичаю
Ви мені вибачте товстошкірому я знов ка'еться щось не теє бовкнув
Я пірнаю в сонце з головою Щоб дістати у сонаті дно
Жив він і далі в Гадячі а тут ставив один з своїх господарчих дворів
Відішли додому
Хай сам дряпає коли вже така там у нього любов
Скільки губів безгучно зціпилось В бажанні непевних ран І проклинало й благословляло В шепоті Океан
Відколи його знаю то пісні я від нього ніколи не чула
Йому хочеться рівнини простору
А ти підглядаєш за нами стара карго
Та як затягну на повний голос
Кроки лунають на сходах
Він був червоний очі блищали щоки пашіли огнем
Тільки й нашого
Хай собі до Гната йде
Одначе і холодна вільгість і ці майже неприємні запахи вже не могли розвіяти в Дмитрові Івановичу того дужого відчуття весни народження чогось нового з яким ступив на вузеньку асфальтовану доріжку
Розкривалася неосяжним безміром гладінь південної Полтавщини порізаної струмками та байраками
Само собою зрозуміло спокійно відповів Ілля Петрович
Він несамохіть зім'яв у кулаці й відпустив бороду терпко потер перенісся
Спільне горе було поділене навпіл і він відчув що в нього скотилася з душі половина тягаря
Головкін дає знак драгуни розкрачують широко ноги роблять пів-оборота назад і відходять замикаючи за собою двері
На чорта це
Цип цип цип
Станція хай візьме на поруки
І так почувався Дмитро Іванович
Іди і коли людям добре жити на Україні то зоставайся там і кінчай свій людський вік а коли людям погано жити то ти вер-нешся до нас знов от— тут перед хрестом станеш калиною і роз-кажеш нам і виспіваєш нам про горе України
Про його зміст ніхто крім бейлер-бея не смів знати
Невже всьому кінець
І не треба
Може хоч хлібину колись купиш
Течи вода долинами
Котляревський розумів старого майстер пройнятий значимістю зробленого і гордий з того
Прошу
Мустафа виступав гордовито поважно високий крутоплечий величний пройшов передпокій де не було жодної живої душі відгорнув завісу
Треба вирушати скомандував отаман
Він стояв серед голого поля малий зігнутий у простій полотняній одежі його босі ноги були темні неголене обличчя обросло густіше під кущастими бровами світилися насторожені очі
Такий наказ
Може кажу й цiкаво
Хто його знає де цей приплод опиниться
Розносило оцю бабу з дурницькими снами
Певно десь вовка зачули
Вони обоє сваряться одне на другого й кивають головами
Дід хлипаючи встав
Та князь Володимир не відступає бояри й воєводи не бережуть могил своїх предків це вони веліли й спокійно дивились як ці могили рівняли з землею але він не хоче засипати знищувати могил князів древніх а також княгині Ольги й Ярополка похованих на верху Воздихальниці
Це найкращий у твоєму царстві бігун
Чи можна встигнути
І після того ми були до п'ят щасливі коли нас викинуто назад через ту границю отак просто як сміття серед темної ночі
Наталка
Принесла княгиня й запіканки почала гостей шановати
Лисичка аж присіла на задні лапи від такого клопоту
А не якийсь лягавий інтеліґентик
Полюбила й тітка мале внуча
XXVIII
Прославляли князя Ігоря княгиню Євфросинію князя Володимира Ігоревича
Розкотиста проте сумна згорьована
це перший злостивий він говорить уперто а далі презирливо цідить помалу Наша земля ще не починалася хлопці
Підбіг Юхим Сматри
Вкінці подумайте собі жінка десь запроторила мою Фідольку певно отруїла її або втопила і відтоді я не маю з ким розмовляти
Все
Послідній тиждень його побуту минав страшно скоро
Захопленi боротьбою Вовк i Бабуся нiчого не помiчали
Біля них пастушки почали розкладати вогонь
Ось ріг це все що зосталось від бойового молота
Так нічого нам гаятись
А от про телефон так і забув сказати в комуні є телефонний апарат без дроту
Йшов не озираючись
Услід за ним ішов Матюха пониклий і згорблений у своїй кудлатій шапці він непевно якось ступав ногами наче не просто собі йшов а намагаючись обов'язково попадати ногами в протоптані сліди Сахновського
Хлопці є а дівчат нема
Так
Якби не вкрав то не ховався б
Тонесеньке дзижчання звичайно починалось зокола а потім залазило всередину і несподівано пекло болючим уколом
На другий день коли він пішов по службі а вона зосталася сама у хаті їй пригадалося вчорашнє і нестямно важкі думи облягли її зачмелену голову
Ну да Лісовенко по-нашому
На наступній Арсенальній станції ми так бігли по ескалатору вгору що аж серця наші з грудей вискакували
Власне це не питання
Не мала паніматка часу відказати на то орацію бо надійшла молодиця звідкільсь така розкішна з себе та рум'яна в швабській сорочці в цицовій спідниці і на голові хустка здорова замість намітки
Фабіян витяг з–за пазухи наган пойнятий іржею крутнув повний барабан
Почувши це слово Дмитро Іванович перепитав його й зразу ж до словника
І виїхала
Нема ключів відповідає Мотря
Він вже ледве пам'ятав про Ольгу
А диви жаба
Можеш іти з ними
Ой велике й небезпечне дiло задумала моя голова думав гетьман ламаючи руки так що аж пальцi лущали
Отже готується виїхати з осені до Єгипту
Горобенко мимоволі трохи одсунувся й хотів був рішуче одмовитись читати парткомівську характеристику але глянувши на Гольцева одразу якось розгубився Гольцева усмішка зневолила його паралізувала рухи а відтак навалилась густою масою на голову
Тарас підвівся і віддав дякові малюнок
озивається до мене після мовчання Заболотний
Та не могла
Рак і бомба покалічили людство
Мене вела дорога попри них і я приступив до нього
Так хіба ж після цього тварини не будуть дикі
Аж тоді іде князь Володимир до Ітиля-ріки зупиняється недалеко від Булгара укладає мир з булгарами каган їхній а разом і всі боїли присягають
Він почав гаряче наступати на мене мовляв я не маю підстави сумніватись
Тут видно як і всюди не ждали біди
Коли б хто мені корони І царськії трони І всі берла і всі перла І всі міліони
І от я рішила
додала нараз з нервовим усміхом і вказала головою в сторону вулиці де саме переїжджало попри сад Обринських кілька повозів між котрими пізнав я й наш з Дорою і матір'ю
Я ж наказував йому пильно стежити за кожним кроком Астаматія
Гетман Бруховецкий противится этому а если бы он согласился сам на воссоединение обеих Украйн тогда бы нам вовсе не надо было призывать на свои земли татар
Робітники що стояли над ямою чекаючи на розказ майстра зависно гляділи на цілий той обряд
Як сталось з татом нещастя змінилися зовсім
Може потім звикну присилую себе
заперечив
Петро Павлович Скорін
Не ходіть Мате
Бо чи ж ви не говорили мені вперед що хочете ставити тутка паровий млин
Зростала певність що все скінчиться добре і вона зазнає ще щасливого життя
Дикі ногаї розв'язували дівчат жінок і прилюдно ґвалтували немічних і хворих вбивали жах добирався до серця хлопця
Що ж їй робити
Берегова далеч затуманена мгичкою і з тої мгички щоденно неминуче з'являється він
Ні
Презирливо посміхаючись хлопець глузливо помахав рукою і зник
Короткий нервовий сон сповнювався химерними видовиськами
Я й не накохалась я й не навтішалась
В уяві поставали велике гомінке місто лісова хатина друзі гойдався на шибениці Петро під акацією заливалась слізьми Ярина
Яка різниця аби сам чесно працював
Він зробився зовсім нашою людиною
Все взяли картоплю цибулю огірки хліб казан велику дерев'яну миску волок рядно косарський прилад граблі все вже на возі
Іноді образи встають перед мене і прокляте марево їх затуляє од мене сині й далекі очі моєї першої любові
До батька підбігає Ліда він пригортає її міцною рукою так вони стоять обоє в прозорому сяйві неначе вилиті з бронзи
Тепер татари не видавалися йому такі страшні як учора
Марійка регоче так голосно
Це штаб
Зібралися на трапезу а виходить на війну
То була сумна руїна
Паркові обози гарматних дивізіонів зрили немощену дорогу і в її драглині грузнули біженецькі коники по самі черева їхали вже не дорогами а полями
А ви не думали про донців
схвильовано кричали бійці
Ви можете й додому не заходити
Головне в житті триматися середини а як припече можна й трохи податися на ліву сторону не забуваючи що є й права
І таки пильнували
Перевізники посміювалися з дурнуватого Карлика хтось покликав його до казанка з юшкою
Ти не знала в Аксу горя
Тому тьотю що в лісі
Тарас широко розплющив своє око й щось гарячкове дике було в йому
Було б тобі дурно тоді не брати Чіпчиного жита
Бабуся
Пізно ввечері полягали спати
Не вмію я бити
Не Грицько то й не Грицько
Я хочу жити
Авжеж
Надворі все ще шумів дощ і тому не поспішали обідати а по обіді не поспішали розходитися з привітної хати відомого етнографа і прекрасного знавця Гуцуліі Володимира Гнатюка
Та не бійтесь мене тітко я не з клятих пожартував півпарубка і на його татаркуватому лиці позміїлась гримаса
ДІЙОВІ ОСОБИ
В інших колгоспах за четверту пайку косять
Та стрепенулась заметушилася
І усміхнувшись перший раз по тім важкім німім бою якимсь розкішним усміхом прошептала
Так можна вказати
Соня
Ху
Але свойого чесного дому я не дам плямувати
Черниш як і раніше займався переважно коригуванням його роботі навіть вибагливий Іван Антонович дав позитивну оцінку
Не судіть по собі спалахнув Іона
Життя гребе то лівою то правою відказав він Краще пильнувати курсу ніж робити прогнози по малих хвилях
Хіба не має рації мила Труда кажучи
Хай зробить це
Багаття запалало окропи заклекотіли
І там я познайомився з Хвильовим
Просто навчився
Ф е д і р. Хiба ж то весiлля
ЯВА І Галя сидить за столом замислившись
Вас приємно слухати коли ви в такому гуморі
Покликав знову сонцеликий Ібрагім дервіша і простогнав Якщо вилікуєш дам за кожний спуск по мішку золота
Аж як побачила тебе в золотій кареті а турецьке військо довкруги тоді я подумала що може й правда
Сафар-бей відкинув полу кожушка-безрукавки в старшого і витягнув із-за пояса пістоль
А твій господар
Я призапас такої розрив-трави що тілько притулю дак ік нечистому й порозпадаються
Зима не на жарт
Але стояти довго перед стовпищем дівчат було ніяково
Дара не зводила з його очей
Так ходiмо сукупно з болгарами на Константинополь княже
Судді також
Він стояв перед послами високий жилавий з сухим кістлявим лицем борними жвавими очима в яких спалахували глузливі іскорки
Старі слухали та жалкували на ту лиху причину а самі нишком раділи
Згадали про мурахів про бджіл
Важкий човен помаленьку й мляво сунувся по воді
Дістала з комори кошик застелила його рушником і склала в нього печене й варене
З ким я тебе пить буду молодая
Попробую
Я б їх не вбивав —раптом промовив боєць і Черниш здригнувшись оглянувся на нього сухими роз'ятреними очима
Я знімаю з тебе бром'я Слова людино моя сказав мені він Я не давав тобі його
Не бувати ляхам на запорозькій землі крикнув високий худий козак з чорними вусами котрий стояв неподалік Гната
Не набутися нам
Казаки в синих кафтанах в шапках с красными верхами ходили по двору у коновязи бессменно стояло несколько десятков лошадей здесь была квартира комиссара капитана исправника
В їдальні на столі лежить тепла густо-жовта смуга сонця розхлюпавшись об посуд і скло блискотливими пучечками
Це було незвичайно наївно і смішно
Лаврін пішов з Мелашкою в садок і не міг з нею наговориться
Від півночі заходу і сходу вхід і вихід замикали високі скалисті стіни немов величезною сокирою вирубані з тіла велетня Зелеменя і відсунені від нього за кільканадцять сажнів сподом попід ті стіни вузькою щілиною шумів і пінився студений гірський потік
Даже Калга наклоняет ухо к нему
Стаю фахівцем по травах бо Подільський укріпрайон теж травами обріс
Внедовзі при кінці березня пізно вечором біля години дванадцятої у мене на роботі задзвенів телефон
Спокійніше дрімається коли вона сторожить тут і розгонить надокучливих комарів круг мене
Оля не спускала з Малахія очей
Родичiв особисто моїх тут нiкого нема
Не дуже поспішаєш спитала турботливо
На жовтiм пiску пiдбився
Самотня кинута всіма
Вже світ увесь Голгофа а їх ведуть регочучи і розпинають
Як
Пузир
А хіба я знаю
З лівої руки зблиснула покарлючена річечка біля неї пасеться старий вироблений кінь почувши кроки він підіймає таранкувату голову і синім оком в якому залягла розумна пробачлива до людини печаль дивиться на старого потім зітхнувши знову схиляється до трави що пахне звезеним сіном
Во віки віків відгукнувся Ілля
І це буде стверджувати що один з нас козацького роду
Все
Баян співчував людові ромейському і гаряче обіцяв нарочитим піде на склавинів і покарає склавинів
Без цього його заїдала нудьга намагався покинути в таку хвилю товариство й відійти до себе щоб віддатися химерним та рожевим маренням
Андрієві тільки було трохи прикро він був вражений і огірчений що професор який так любив високі теми помішався на темі зовсім прозаїчній на еротичній
Там розложено намети й жінок узято в середину табору
Нехай вже потім ми будемо якось справдовуваться з нею сказав Юрченко
З більшою охотою вони відкривали б пам'ятники становим приставам та жандармським начальникам ніж людям світлого розуму не міг заспокоїтися Панас Якович
Поклали
Домовилися кивнув йому штабс-капітан
То розумна голова їхні звичаї і мову знає
Відступилася
І тільки я у цьому ранковому дійстві був відсутнім мене не обходив цілий світ я стояв на березі Дністра поруч із трапом двома збитими дошками що їх висунули з катамарана й не міг відвести очей від молодої жінки яка з наплечником у руці похитуючись на палубі під ударами хвиль вбирала в себе світ що їй відкрився я її в першу мить не впізнав я у першу мить не міг би й сказати красива вона чи так собі білява чи шатенка висока чи струнка
Розповім одну бувальщину несподівано зголосився він
Останнім часом його вже менше відвідують знайомі певне набрид усім
Роздiл VIII
Ну що тобі до того Чіпко скажи мені бога ради
Ну ми з ним поговоримо а ти мовчи та диш
Почувши що дідуся Момчила забрали люди Сафар-бея Марійка залилася сльозами
Сиз і Вертутій повернулись на його голос
Тепер подавайте товариші голоси кому бути наказним у тому майбутньому поході бо вже ж цілим кошем не можемо йти підемо усі на турка то тут нам татарин на шию влізе
Чотири роки не було
почав зворушено Глянь на мене
А якщо він відмовить не погодився Роман
Вже мені не було того щастя одвіку та й повік не буде
Цураюсь минулого рубаю шаблею колишнє і починаю нове життя
Справжня красуня
На обличчю у всіх смуток на очах нужда та скорбота
Воздвиженський вже був роззявив рота щоб обороняться але почувши те полум'я знов стулив його
Бери Османову зброю вона твоя по праву
Та хіба хтось проти дітей
Боже якщо ти є
Додому
Власне є рація позволити на се віче
А по хвильці під час котрої постать Орядина станула в моїх думках чомусь так ясно додала я поспішно Я не знаю я справді не знаю
Упізнав
При наближенні машини закохані сахались затулялись долонями від світла фар а дике авто вдаривши по них гострим світлом чадом і ревом мотора летіло скажено далі через заводські переїзди рвалось кудись у темряву у бік шлакових звалищ
Якою квіткою пишною стали
Втома десь зникає
А що буде далі
Селаброс налив і собі й випив нахильці
І кинувся щодуху від машини навтьоки
Слухаючи мелодійні переливи скрипки хангани частіше загойдали в повітрі келихами
Боюсь щоб москалі не вбилися клином поміж них
Зараз же вбіг Петро Петрович Панаєв навіть не докінчивши своєї фрази зверненої до кучерявого
Нарешті Орися повагом перевела свої очі що світилися темним вогнем на ліжко на Катрю і на її виду перебігла хмарина
Це який
Жду коли чорти зашморгнуть та й квит
Тіло ж Глібове що лежало чотири роки непоховане кинуте на розтерзання воронню збереглося нетлінно і вночі над ним являвся стовп вогненний мовби свіча палаюча і спів ангельський чувся всім хто йшов мимо і пастухам і ловчим людям
Ти думаєш як воно робиться
Звістка про зруйнування Січі не один день не один і місяць переходила з річки на річку з байрака в бійрак доки облетіла все Запорожжя й товариство кілька тижнів збиралося й вирушало з місця на місце поки нарешті скупчилося там де річка Кам'янка впадає в Дніпро й прилучилося до кошового отамана Петра Сорочинського
То хороша була а то як розіспалась та і розчервонілась що твій кармазин або рожа у саду карсет розщепнувся сорочка розхристалась коси тільки як порозпускались так вже прикрили пазуху та й то не зовсім
Маша вешталась із кімнати в кімнату а слідом за нею сріблом розливався щасливий сміх а тільки-но стихав він тут же чулася пісня до того ж дівчина була така уважна й ласкава до дядечка що той раптом занепокоївся
Значит панне не нравится чтобы кто-либо любил Мазепу
Незрiвнянна
Може тоді вони пом'якішали б і подобрішали і подивились на мене іншими очима
Согріши Адам з Ївою нехай царствує
Якому- небудь чабанові з радгоспних земель здалеку і сама ця силуетна людина на полігоннім кургані могла б здатися лише макетом людини маленьким макетом що застиг поміж інших величезних макетів серед того заборонного суворого світу ім'я якого п о-л і г о н
Вона громадить і описує факти щоденного життя вважаючи тільки на правду не на естетичні правила а заразом аналізує їх і робить з них виводи се її науковий реалізм вона через те вказує хиби суспільного устрою там де не все може добратися наука в житті щоденнім в розвитку психологічнім страстей та нам'єтностей* людських і старається будити охоту і силу в читателях до усунення тих хиб се її поступова тенденція
Кажіть
Опісля один із них заіржав голосно
Ні тату
Люди з таким поглядом не крізь пенсне а крізь сьогоднішній день бачать далеко
Опівночі Андрій прокинувся від чийогось скімлення й голосної команди старости
Звільна минає день за днем осінь наближається зима аж і настала врешті
Невже його так підкосили сумні думки
Ось так хотів лиходій обідрати людей
пита Катря
Висока щось кричала до його аж її роток манячив здалеки неначе кротяча нора
Про це нема що й казати промовив стиха отець Зіновій
Оце ж мабуть і сам він вийшов з води погріть старії кості на сонці
мовила Паня скрушно склавши руки так наче розбилося тут щось живе
А мені хазяїн і хазяйка веліли у двір іти і спитати Христі Притиківни Христя почувши своє мення кинулася до вікна
Стара сама готує їсти
А ти ж сусідонько почала про нього доглядача
О л ь ш а н с ь к и й Іди кажу
Стоїть Курінь старіє
Герасим довго розгляда придивляється на світ
Рятувалася від старіння хапалася чимдуж за молодість хотіла втримати її коло себе не піддавалася рокам всю владу свою кидала па відвойовування у жорстокого часу своєї молодості і знесилена вичерпана марною боротьбою вимушена була визнавати себе переможеною і відступати
А Сомко щоб помагати Шрамові або лютовати на комишників він замість того сам давай рятовати од смерті Кирила Тура
І вже бачу по ньому рознюхує сволоч
На Миколаївській церкві годинник ударив дванадцять
Вже й забула твій же батько і мій батько на одному сонці онучі сушили
Усе щастя молодої душi козака уся радiсть кохання котрою була сповнена його душа як весняної пори рiчка водою виливалася через край бурливими голосними гуками козацької пiснi
Г у б а до Мазайла
Загорілі до чорноти хлопчаки сновигали поміж дорослими пропонували букетики прив'ялих гвоздик чи пом'ятих очевидно десь крадькома нарваних ірисів канючили в іноземців недокурки сигар коробки з-під них чи ще якусь зайвину
Далі сягнув рукою в мішок і набравши з нього повну жменю блискучих червоних кинув їх як перед тим своїм капелюхом до землі кликнувши Оце перший раз тому
До останнього патрона
Чую що не маю тієї сили хоч би ставив і які принципи й розумування проти того
Нема куди тобі йти
То це вона купила тебе за плачинду
На широкому блискучому проти сонця плесі Дніпра виринали з-за повороту кораблі
Не знаю
Добивайте Григорію Стратоновичу ваше право
На початку XVI віку в городі Нюренберзі проживав один мідник Петро Гельє
Що це за диво крикнула Настя й почутила що її серце затріпалось в грудях неначе з переляку
Так його
Завідуючий відділенням Євгенові на відповідь сказав що їм потрібне приміщення що ніхто не має права тримати приватних віваріїв у клініці та ще й віваріїв з тваринами зараженими небезпечними хворобами
Стало вечоріти
Я хотіла ще з ним побалакати сміючись каже Марина
Кілька рук ухопило його міцно і потягло з клуні —до пожежі
Зухвалець
А що таке совість ти можеш мені її показати щоб я помацав зважив оцінив дукатами
Та не час мені ждати Пограничний мур смерті й життя Я іду оглядати
Чей не буде так як казала тітка що з мене не вийде ніколи щось порядне
Погонич спинив коні коло ганку оглянувся й рота роззявив санки були порожні
Да я об ней больше не думаю
Не точию старії люди но і аз може вам повідати про таковоє глумленіє
Не хочу навіть умирати з вами на одній землі
Лобода затиснувши кухоль у руці пильно спідлоба приглядався до нього
В садочку буду спочивати
Тут було троє дверей одні у вітальню другі в кабінет і треті в молельню
Це мусіли б знати ви
Прізвище одірване саме Кушніренкове скурив Ілько видно
Потім з обох сторін наблизилися кроки до камери 49-ї й завмерли
Увiходить пан Мишка здоровенний шляхтич з величезними вусами i дурнувато- лютою фiзiономiєю
Годі вам усе з панами та з панами
Чогось же він шановний доктор медицини ховав під брови очі
Вона любить гуляти
Ви розумієте це зовсім не означає що ми обов'язково некритичні до себе
Аж тепер мав би признати слушність тому русові тому могутньому скіфові що з часом перевершив усіх його учнів та може й самого Агапіта в досконалості всіх мистецтв погодитися з ним в його незгодах з догматами християнства відкинути сміливо ті обмеження які стосували святі отці щодо його мистецтва бо мистецтво належало художникові та й тільки художникові
Вони були досить дивні в неї
Не біси твоє богатство піде марне
З берега по кладці підбіг до них юнак у береті
А що німець не сидітиме склавши руки скільки не задобрюй його нашою пшеничкою то це ж факт кому кому а Варивонові ватажкові нашому не ховатися з цим від народу а готувати народ проти німця
Відтак щоб учитель прив'язав дитину до себе щоб дитина свого вчителя любила і йому вірила
Нашильника не потребував бо лівою рукою спирав може ліпше як нашильником
Її великі очі були повні сліз
Г а н н а С е м е н і в н а
Або не відповідати уточнив Отава
думав Єремія сідаючи в карету
Коли до порятунку здавалося був один крок бо втікачі досягли гребеня висот він раптом побачив перед собою непробивну стіну уруських дружин
Не вигоріло в одному місці строчить у друге
Кожен перебирав не кращі дні свого дитинства молодості
Краще йшли б собі геть
Серед цих самотніх мовчазних людей Рустом ріс ще самотнішим і мовчазнішим за них
I коли б вiн послав п'ятнадцять кентинарiїв нинi не тобi а Петровi той не вагався б взяв би їх бо йому нiчого втрачати вiн усе вже втратив
Але на щастя він занадто сильно дриґав ногами його почули підстольні мешканці представники камерного пролетаріяту а найперше Гриша-студент спеціяліст від малювання свастик на вчительських черевиках і інженера витягли з петлі й з-під столу як тяжкого злочинця
Ото гарненько повстававши помолились до церков богу та й послали одного з табору по воду бо вже пора була i кашi варити
Вибачайте мені мамо що я заподіяла вам такого клопоту та турботи говорила Соломія до баби Зіньки вступаючи в світлицю
Прекрасна дівчино
Вже усі в номері полягали спать
Небо було синє-синє справжнє іспанське небо
Да воно б і добре було б протягнув Іван
С этой стороны высокий холм на котором стоял он мог уже назваться горой урезанной к речке отвесным обрывом узенькая речонка обнимала словно кольцом эту зеленую глыбу земли с каменным муром с открытыми жерлами пушек глядящих из узких амбразур с высокой уже посеревшей от времени сторожевой башней и двумя меньшими вежамы
Добре
Одні дивувалися красномовству чиновника другі підхвалювали Кряжова а третім найбільше подобалась скромность речі предводительського синка
Почали вибивати кописткою у битий чугун дзвоник мусить бути
Я б зроду до такого не додумався
Наче й природа повернулась на десять літ назад щоб рушити заново вже іншою ліпшою дорогою
Над цим безладдям чорним хрестом застиг самотній самольот затрепетав тягнучись жалом угору і незграбно перекрутившись пішов донизу волочачи за собою чадний хвіст
Минули двадцять літ
Завіса
Ой чим же вас милі братця я буду вітати
Якась пані пролетіла на двох конях як на двох зміюках вгніздилась сама одна на цілий віз
Сироватка їв не поспішаючи ложку ніс до рота красиво підставляючи під неї човником долоню
Бува правда і голодно і холодно зате вільно
Тягнувся чор-баджі перед яничаром-агою випрошуючи поглядом у нього найнесподіванішого наказу
Але для цього йому потрібна не та церковця що її тулить на київській землі Міщило йому потрібен розмах роздолля й обшир отакий як відкривається з київського валу вивести б сюди князя Ярослава та показати йому
Сьогодні Генадію Павловичу не приїжджай провадити політінформацію
Балабуха ніби перегорнув листок хоч він не міг і слова розібрати
Вітер що дмухав поривами доніс вільгість дощових крапель
Для чого вся ця комедія
А горенько тяженьке промовляє чорнява струнка молодиця І до чого тільки людина не доведе себе Й її карі очі блищать проти місяця смутком та жалощами
Після доповіді ерудитної але недоладної загаченої цитатами грецькими латинськими англійськими й німецькими дещо суперечної що в ній Комаха не згоджувався з думками попередніх дослідників а опоненти які брали участь у дискусії не згодилися з думками висловленими Комахою він збирався як завжди непомітно втекти
Утерті шаблонові фрази про роздавлювання тощо вже не діяли так на психіку як перше хоч він і знав що за цим криком за цими всіма обіцянками напевно будуть і відповідні діла що вони не марні
Дзвонар зібрав з тарілки гроші й сховав собі в кишеню
Певно є інші цінності постійніші істинніші
Запорожців вдалося завернути але ніде на всьому Лівобережжі не було острівця на якому міг зупинити свій погляд гетьман
Ото концерт
От коли буде директива про любов до людини тоді й киселі заговорять про неї з різних трибун
Нахились до перекладини
Ви розумiєте як я хвилююсь
Як кажуть вашими молитвами
Коби лише скорше скорше коби лише борше 46 забратися звідси діждатися полудня
Дивіться Володьку
До громади Хто сміє щитать мене хто дума що я гроші покрав
Вiд мене до наступного стовпа кроком руш
Першими із-за океану вони вітатимуть Леніна привітають червоні прапори на рідній землі
Хто тут був ще
Чи може без усякого змислу доброго чи злого пробував добирати ключа до його душі щоб душу його відчинити як відчиняють храм або ж звичайну сільську хату щоб вона душа мандрівника виповнилася усім що є у Страдчій долині
Бабусі кажуть що була б то дівчинка
Хіба тамті забули за празник
А н н а з палкою цікавістю Ну і що ж
Тривожні пальці розгорнули волосся поцілунки обпекли її тіло
Хай знають усі яка в домі й у серці драма
К а р ф у н к е л ь розлючено
Теж скринею твоєю залюбувався
Деколи ветерани аж насмішать Інну коли зчинять дискусію скажімо про вітер хто він друг чи ворог людині
Між цими скелями та в норах цих як світ стоїть то певно ще ніхто не жив а тілько звір водивсь і тут ховався
Початок творчого шляху позначений виданням збірки оповідань Мамутові бивні 1925 і Кров землі 1927
Настало маленьке свято коли навіть в церкві служби не було
Засапаний впав на диван засяяв сонцем усмішки
Їхня українізація це спосіб виявити всіх нас українців а тоді знищити разом щоб і духу не було
Оце так штани
А що
Тим-то події що стались у далекому Абідосі у Візантії так сколихнули Русь та й увесь тогочасний світ це ж руські вої врятували Візантію це ж вони були переможцями на полі бою але що зробила Візантія з ними
Біля парому коні чогось налякалися і Льоня ледве з воза не вискочив
Володька взяли під руки
Кому сказано
Ми хлопці всі о тім знали
Чому не можна
Пташки хоч відки виведуть додому
Было говорено много о предметах касающихся общежития и также о предметах касающихся философии и богословия
Так не хочете сказати що таке любов
Вiста вже зарила в жар горнець з водою кинула в нього в'яленої риби й солi дiстала коржiв поставила просто на каменi перед вогнищем дерев'яну миску поклала ложки метнулась з хижi з цебром щоб принести води за нею вийшов i Микула
Отець Хрисантій тихо
Бо ліпшої за неї в усьому Черні не знайдемо
І побачили б ви його якби я післав гроші на дорогу сміявся надлісничий
Все неправда
Розбій грабунки і поневолення зробили вони своїм ремеслом бо це приносить їм величезні прибутки на невольничих ринках Криму й Туреччини
Були тоді консерви з нього смачнi
Мабуть з п'ять сказала Марія Яківна
Повіяв свіжий аж гострий вітер і саме він розбудив на мент каштанове листя
Те й інше мало їх утішить
У вікно знадвору хтось легенько постукав аптекар важко підвівся з стільця виглянув через фіранку і закивав головою
Приголубила
Це якісь старомодні думки
Край рівчака сидів у розстебнутій камізельці голова деревообробників Фролов
Отже сили ще зменшаться
Замість поповича
Ходім зі мною молодче покажу тебе навчителеві нашому старійшині гуслярів Будимиру
Варили юшку
Ну будь же здоровенька та веселенька та нас швидше потіш
Коли я вчився в КДУ були в мене друзі чудові молоді поети Гнат і Леонід
Там світла немає й я догадуюсь що вона стояла тут біля вікна і з цим же жахом дивилась на мене на вулицю
Тодi кiлька чоловiк схопили його за руки потягли по пiдлозi кинули на мармур
Імператор брав городи й замки мав би руйнувати вежі за непослух їхніх власників але не робив цього бо вежі згодяться то для оборони а то для в'язниць бо імператори завжди оберігають в'язниці дбайливіше за людей
Це Марусик вичитав у якійсь книзі і дуже любить повторювати
І від сліз моїх води здається ще більше кругом стає
Перед ним встав наче живий важкий директор з грубим застиглим обличчям налитий тупою пихою по сам картуз і нерухливий як тільна корова
Ах одвези вже їх
Воєводи Андрій і Роман не знай що робити іти за тобою чи повертай за Володимиром їхнє військо зупиняй і стоїть на місці
Хова ножа Це я для дороги мав здіймайте лиш свиту закривайте вікно та будемо ділиться
Давид аж захвилювався радісно від сибірякових слів це ж його мрія колектив отут у дворі
Кочовики їли сиру конину порізану тонкими пластівцями і спарену під повстяним чепраком на спині коня
Та ще й грошовитий чоловік то й сила і правда його
Справді моє щастя скінчилося
обізвалось над усе з болісним зойком її серце
Що за зухвалець
Годі
Ну а крім того примружив очі громада тутошня для мене надто пишна і благородна
Та чи не цього якраз бояться єфрейтори
Повечорів мій день туман поле ясне укриває і я дивлюсь хвилюючись навколо треба мені поспішати
Ну одначе до свиданія
Звідки ж сама
Мені холодно докторе
Суплiка до вельможного пана якоїсь Стефанiї Бражнюк
Годиночку батьки мої
Панас з дороги втік
Любив коли скидалась велика риба в озері чи в Десні на заході сонця
Але хлопець ще не зовсім розумів до чого воно йдеться
Так друг же Карл Іванович
VI Цілий тиждень Кость Горобенко реквізовував
Знається з ордою
Жити можна
О Мельхиседек убрався й лагодився лягти на постіль але роздратований старий батюшка налапав Мельхиседека й знов сіпнув за сорочку так що в його на шиї знов зостався тільки комір
Тільки вночі Остап із Соломією зважились податися на берег
Златко
Еті да
Я замахав уламком показуючи на стіни будинків гукаючи
Серб Петрович почав згадувать свою рідну далеку сторону розказував про турків як турки взяли його діда й батька і дядьків посадили в Константинопольську тюрму як забрали в їх землі їх усе добро зарубали діда й дядьків а батька випустили з тюрми без нічого
Маріє каже і робить перерву
Гралися по дорозі блискучі іскри на снігу інеєм окутало скрізь дерева
Впала йому випадкова звістка що бачили Супруна з дейнеками надто той ворохобиться бунтується й злякався що добунтується до лиха
1 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%94%D0%B2%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8 dvi-mosk4 html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%94%D0%B2%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8 index html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%94%D0%B2%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8 dvi-mosk6 html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%94%D0%B2%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8 index html 5 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%94%D0%B2%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8 dvi-mosk6 html 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%94%D0%B2%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8 index html 7 http www utoronto ca elul Main-Ukr html II
Її вже не врятуєш а сам задурно головою накладеш
Бачив яка черга
І свічечку запалила па твоєму хлібі
Їй-право заздрю вам по-доброму заздрю
Тобі тобто належить
Т а р а т у т а
На левом берегу Альты выглядывает из-за зеленых верб небольшая беленькая церковь воздвигнутая иждивением христолюбивых граждан г
А йому ж вірили людиною вважали
Каковыми же паки отпущает от себе юнош
Думаєш як багацький син то все тобі можна
Тiльки що сам бачив i чув Книшиха з хати вийшла Книшу сказала Ану пiди лишень на вулицю визирни чи нема кого i хвiртку защiпни
Кошовий став пильно Петрові придивлятися
Боже як гарно
Все зашумело все слилось в одном общем восторженном порыве
Фелюка поковзом черкнула кормою об галеру
Он ти хто і вказав пучкою на березове пнище
Він ще того питає
Своїх виростила знаю дуже кісточкам у поміч щоб міцніли
Принцеса Еліза в пітьмі вирівнює голову й примушує очі при чому тут ваше відношення до близької вам людини
Тільки уявити її здивування
Всього лиш загадався чи не знав що сказати
Ет це вже ідеалізм
Тому й вирішив прогулятися тут
Лише все повторював пошепки що на нього кричали
Шануючи свою прихильність до строгої документальності не хотів підсовувати неперевірених даних
Мав Фока й морські сили чимало кораблів прийшло до нього з Середземного моря почувши про наближення Фоки зрадили імператору Василеві втекли з Золотого Рогу й приєднались до нього ще кілька кораблів всі вони стояли в протоках між Мармуровим і Середземним морями готові рушити звідти на Константинополь
чується чийсь охриплий голос
Пане Мартине
Минули клуню
То що ж
Це все дуже важливі справи над розв'язанням яких я думатиму найближчим часом
Немов її зовсім не було на світі зараз для Опанаса
Вона швидко сьорбала його не даючи спочивку а то зразу ухопила стакан і вихилила до дна
Ви добре добрали собі колір до лиця
Не треба
Отак стоять собі і стоять та тихо світяться до степу
Оцей жарт i мене кiлька разiв рятував од капосного знаряддя яке в нас i пiсля революцiї звалося ремiнцем
Випий трохи гарячої води та зїж хоч шматочок паляниці то воно й полегшає
Щоб трохи стишити темперамент мого друга нагадую про його обіцянки дружині не гнати на трасі чимдуж не перевищувати швидкість
Пляшки й чарки захиталися попадали
заблагав вітряний сторож навіщось вкладаючи йому шаблю до піхов
I коли б він навіть здобув собі цю курочку цю принцесу Буль-Буль ель Газар він милувався б нею сам мов якоюсь золотою мрією
Тарас примовк насумрився
Щоб розлігся шахтарський сміх радісний веселий а головне творчість
А чому ж
З прийняттям православ'я слов'яни набули письменність і стали потроху створювати свою власну культуру
Коли б не повинність та не обіцянка що її як і сестри дав колись мамі зробити все що належить робити поминаючи душу покійної таки ве всидів би в сих стінах
Чергова дошкульна проблема виникала з моїм доїздом до Торонта на працю
Ой буде мені од матері
Який Бровко
На деяких бiльших лодiях укладенi були пороки* Пороки тарани для розбивання стiн величезнi луки й сохи для самострiлiв там лежали мiшки з борошном пшоном стояли кадi з солоною веприною медом порожнi бочки у якi перед морем мали набрати прiсної води
Спершу я навiть не дуже переживав
Сідаймо Андрію вечеряти посадив сина біля себе
Тоді нам малим в темряві здавалося що вже мати ніколи ніколи не вернеться додому
Полегшено зітхнув коли осіла і зачадила димом машина підбита Лукіним
Лети в своє гніздо
Біля нього впустилася Жабуниха і зробилася така тиха що й дихати начебто перестала
Потурай тільки їм вони пожалуй раді щоб тобі за все про все шептати аби б грошики лупити
Він заговорив до нього кілька слів по-татарськи
Маленький м'який промінець
Возлюбленику муз і грацій
Коли потерпілі прибули сюди то показували мені ті записки які знаходили в шкурах Дякуємо вам за бичка Дякуємо вам за корівку
Було колись було кивав головою Райко всього було
Киянка єсмь
Так зробимо щоб кози ситі і сіно ціле
Мабуть саме воно й було справжнім а все інше то тільки порох буття
Не знаєш здивувався малий А я знаю хто я
Наташа повернулася радісна видно їй приємно було зробити йому послугу а за нею до палати стукаючи милицею стрибав хто б міг подумати Духнович
Вона мене заховала в погріб
Боже вам помагай
Маленька панночка вертілась та обсмикувалась як пташка а Лемішковський насилу моргав сонними очима що злипались як на то теж наче карюком примазані
Г р и в н а грошова одиниця у східних слов'ян і в Давньоруській державі злиток срібла у 160 г київська гривна трохи менша вагою гривна новгородська також прикраса на шию у вигляді обруча
49
При заході сонця стало прохолодніше
Хлопче носи бадилля
Зараз
Ці гарбуза не причеплять але вітають гостей голодом
У пригоршні в нього вовтузилося і кувікало маленьке червоне поросятко
Я почав розпитувать Настю про її життя
Оттак він усе
Сонце вже не ходить понад самим краєм обрію вже не гнеться винувато кудись поспішаючи не визирає сердитою червонопикою мачухою з-за хмаряних горбів
Вискочило це правило у нас тоді з голови
Воно горить
За той час йшла весна цілою силою
Хіба ж я дармо заворожив усі двері
Подібні випадки в поемі непоодинокі
Відтак обертав її на всі боки поки не спеклася
Ніч темна і сторожка тиша тримають повітове місто в чорних лапах
Вони нам згодяться для штурму Стамбула
Не що
Мить потім одірвалась і сплигнула на землю
Вона знає що він пильно-вильно дивиться на неї і їй стає хвилююче радісно від того що в куточках уст його стоїть закручена тонесеньким хвостиком догори мовчазна посмішка
А нині самі видите як усі старе й мале тиснуться до складок
Коли iмператор обернувся вiн побачив сердите перекошене вiд злостi обличчя проедра злi його очi
Задумались вершники
Я саме таким вас і уявляв
Дозвольте все-таки зайти
Вона мала на думці на такий спосіб запобігти ласки в красуня підходячи під сьогочасні погляди та прямування в молодих паничів
Ой господи і як се я душі не згубив по дорозі то й сам уже не знаю
Надовго до нас
Он верит всем а ей как солнцу Божьему а уж любит так что и сказать нельзя
Говорив про жертви мільйонів про чверть сторіччя мук тих мільйонів в ім'я обіцяного раю на землі в усесвітньому маштабі
А ще певно було мені соромно незручно й грішно що я учився здобував яке не є мистецьке ім'я що ось тепер жирую у світі виставок поїздок на пленер туристських мандрів купаюся в радощах реставраційних відкрить трачу час на довгі суперечки з колегами в душних майстернях за келишком горілки
Або ж геометрична проекція чи алгебрична абстракція того дужого людського земного що ним сповнене все живе
Вибирав
До зброї луною покотилася команда по яру і в синюватій імлі його посхоплювались і заметушилися людські постаті
Невеселі думи ніс Матвій зі собою вертаючись тієї темної ночі до свого хутора
Як весело
Бодай не згадувати
Драбиною її плещи та добре кричала Кайдашиха
Сам бог неначе жене їх бовтом в мою мережу випала добра година познайомиться з багатшими ченцями
Задумує написати кілька трагедій в яких обставини штовхають на занепад не тільки окремих людей а й цілі народи
Прошу через пана Бучинського передати мені рукопис
Князь махнув на садовника і звелів нарізати великий пучок пахучих троянд білих пахучих додур і взявши в свої руки подав букет Гані з додачею компліментів і ласкавих поглядів на її зачервоніле лице
Без жадних квіток або стрічок на голові і на шиї вона зливалася з синім небом тоді як йшла по горі
А місяця а просинюватого сяйва а тіней від кожної бур'янинки від кожної грудочки
В полночь протяжный звон соборного колокола известил лубенцев о смерти их полковника другие колокольни отвечали этому звону и скоро весь город загремел колоколами народ проснулся и толпами всю ночь до самого света приходил смотреть на усопшего полковника который лежал среди комнаты на длинном дубовом столе одетый в богатую парчевую одежду кругом стола в тяжелых подсвечниках горели свечи в головах икона и над нею сложенные крестообразно пернач и булава
Прийдеш до мене допоможеш щось зробиш
Повз мене проходили обози пролітали кавалеристи грохотали по мостові тачанки
Нашила їй очіпків платків надарувала сорочок надавала
От це я розумію
Заплатив і вийшов
Ти думав що це повернувся капіталізмус
Чули сте
Може цей сухорлявий з темним лицем чоловік цей хижий людолов не далі як учора отак само заходив у кімнату до Златки
Поллється пісня мила
Ну ну якби там так було то вже половина наших жидів зі Львова і з Рогатина і з Перемишля і з Самбора не тільки говорили би з вашою дочкою але й не оден добрий інтерес міг би там зробити
Не можете
Здавалося там усередині могили хтось ворушиться хоче встати й не може
А що
І солодке передчуття що зараз почнеіься найцікавіше кінозйомка не давало спокою
Чути було як вони пройшли через сіни й ступили з ганку в двір
Не можу я Надійко хмуро відповів він
Це Рудольф Штор Георгу
Залізняк підійшов до Найди нахилився до нього й заговорив Терпіння всюди вичерпалося народ кругом як порох для бочки пороху досить і однієї іскри іскра знайдеться вона вже
Не ображайся
Феноген
Прощайте
Дверi в свiтлицю одхиленi були
Каже вміє ловити рибу і доріжкою і блешнею і підсакою і нахльостом поміж кущами
Савка
Це симптоми розкладу
Я в кості грав
Романе
А як на мою думку то краще якби вся громада
Два полюси в душі справжньої особистості й боротьба між ними
Движение бывает центростремительное тобто
Правда любий все життя моє невпинне горіння
Ач гладка
Твоя йде
Один жид которого хотел и поляки повесить за подделку монеты ушел в Лубны и ходил в казачьем платье называя себя казаком а он был Гершко медник из Львова я познакомился з Гершкою и посылал его шпионом куда было нужно
Колись такого не було та й жили ж люди
Тоді Сергій тихо але твердо сказав
Звісно він знав про своє прізвисько але щоб почути його від підложниці такого ще не бувало
Ти збоку ти зайвий
Бога побійся
Дід Євмен першим побачив голову сховав задоволену посмішку під вуса штовхнув Полатайка під бік і гримнув для годиться
Я ще встиг помітити як Наталя низько нахилила голову і сказала мабуть згарячу проте дуже тихо Здрастуйте
Стоян і Драгомир не давали заарканити себе
Кажіть
Він твого дівчино віку
Сам буду дути вітрові помагати отак отак
Фольклор то велика й невичерпна скарбниця знань і ми не маємо права ним нехтувати
Адже я не той адже я інший
П'яний чи нагайки просиш
Відтак зупиняється на відстані дитяча черідка
І корінням покірно вичитував Славко
Народ герой і переможець у такій тотальній війні
П а н ь к о в регіт
Бог один знає як я складав їх докупи
Сідайте мерщій
Коли б на це була ваша воля від вас прецінь а не від Першого залежить
Тихо висадилися на суші донці підібралися до міських стін
Ач яка хитра ну не вража баба
Ті на кого вказували постали перед князем його прибічниками яко застукані на злодіянні таті
Як одноосібник заховали
Князь поглянув тепер уже через праве плече де сподівався нагледіти пресвітера Ларивона
Мати аж руки до неба простягла а Чайчиха слізьми вливалася
Се останнє повторяв він раз по раз утираючи все наново маленькою хустинкою зіпріле чоло і вихиляючи одну чарочку горівки по другій
Бій клекотів уже другу годину поспіль
В хорі вирізнявся дзвінкий соловейковий голос Галини Сидорівни
Але перед хлопцем зникли всі мушлі і чашка швидко спорожніла
Ми попідхоплювалися з-під стіни стовпилися
Я вам свої книжки покажу
Садітесь вони кинулися прожогом до Андрія
П'ю ще раз убрівши по коліна і витягнувши шию як лошак потім стрибаю на кручу і гайда по сінокосу
Пан засміявся
Єдина чесна людина в селі
Що таким людям уся його попередня робота все його життя
За дверима уборщиця чи сюди чи туди
Гадаєш час божий на те щоб його пусто-дурно на коні прогайновувати
Пан одчиняє вікно
А то збереться компанія та поїдемо на Сугаклей варимо кашу ловимо рибу печерує-мо раки ілі запиваємо трехпробною і співаємо крам-бамбулі
Обережно вивів двох коней і передав їх товаришам
лютував гетьман
Нічого не сказала на те мати Людомила лишень глянула на свою доню якось аж занадто пильно
Не в таких місцях як ось тут
Не боїшся
Спати тільки спати
Луна від них донеслася й назовні
Поряд із цим благородним завданням виховання почуття інтернаціональної солідарності Рильський висуває ще інше переклади сприяють розвиткові української мовної культури отже збагаченню літератури
Стара Явдоха казала
Посол який незабаром вийшов для зустрічі з Гасаном схожий був на своїх радників тільки жупан мав із золотистого єдвабу
Раз два три чотири здається всі
Несуть на носилках для гною полоненого пораненого чорта
А ти Ждане мчи до князів Рюрика та Святослава хай не гаючись поспішають на допомогу розпорядився Володимир
Мабуть велика туга
Гу-гу тягне він ліниво а думка малює жалісну картину
Я се знала Михайле
Стрілою в живіт
Швидше швидше
Роботи там багато цікавої роботи а нас забудеш скоро нові товариші підуть
Ось вам усе що склав хай 1 моє докупи наче вгадав її думку Іван розвиваючи з хустинки купку срібла
Бо занадто близько був султан з військом
Серпень
Дивись
Косарі обступили отамана раділи запорожцям розпитували куди ті їдуть журилися жнивами
Співуче українське село співало до півночі і до півночі під зорями сидів Дашкович на ґанку та все думав свою думу
Яка тут конечність
Вона боїться сама зістатись в хаті боїться що не буде над ким командувати
Віно од Великого князя витичівського
От і добре що прийшов як належить синові
Що там
Так ніби його кинуто з височенної скелі на землю в провалля
Тебе
Леона Гаммершляга знаєте того віденського жида що щось два раки тому прибув сюда
Мені здається дівчина розсудлива йде туди за серцем
А ми не такі бідні щоб приймати їх
Ну ну не дякуй відповів Леон я не подяки від тебе потребую а вірної услуги як ся будеш добре справувати то я тебе певно не забуду
Бистра вода несе його серединою
Сідай
Вони з людських покидьків найдревніші
В її зорі тремтіло по сльозливій жаринці
Сміється
Та кесар Петро вiдштовхнув нашу руку i вбив воєводу Богдана
Електрика вода відновлення
Ви ясновельможний князь а я проста козачка
Постривай я зараз пошукаю там десь у мене було зілля ще з Капказу
Як гадаєш гетьмане довго протримається фортеця тихо спитав воєвода
і рука її швидко забігала по паперу
Недарма стоїть написано нашлю на вас мучителів грабителів розорителів і вкорочу вам як будете злі
На другий день раненько ще сонце не винеслося з-за жолобецького лісу відхід
Що дітки цікаво
Він був такий упевнений що годі було доводити йому щось інше
Кара-Мустафа кивнув чаушеві щоб вийшов а потім вклонився султанові
Шурочко
Ще не знати чи буде вам приємно мовив Вагман злегка всміхаючись
Може коли б я жив цю зиму на Україні
А коли доведу
А я гадав що Обручов
Світло його мідяне якесь
З другого боку рогатки перед бар'єром що мало не ламається від натиску ходять два німецькі солдати в сталевих шоломах
Відомий ряд варіантів пісень-примовок під цей танець
Ще попросиме щоб нам дозволили закласти народний театр сказав Радюк
Але Соломія була робоча й жвава вставала рано поралась коло печі готувала обід скрізь встигала
Ти ж ти ж
Одхиляє дверi аж коло порога старець сивий стоїть руку простягає
Як побачив та i вмер
Очі застигли під лобом націлившись білими цятками в холодну пустелю ночі
Прицілився пробно
К с.
Широкий дивний світ
Я здвигнув плечима
Користуючись цим досвідом Юрій приготував букварик для буковинських шкіл
Стара сидить на лежанці та колише малого онучка а молодиця-невістка порається коло печі
А згодом коли уряд Османської імперії заграючи з Дорошенком все більше і настирливіше почав скеровувати вістря своєї експансії на північ проти України його було призначено архімандритом в один з православних монастирів турецької столиці
Подумав щіткар подумав та й каже Ех ви щітки гребінці мабуть вам прийшли кінці
Я піду з тобою
Пара три
Ну що ж живи у нас тільки на цих два дні змотайтесь десь подалі облава буде
Вікна в покої були завішані
До городища в'їхав на баских конях гурт нойонів
Шаблі знамена і її пісні
Дірка в засторонку була стара але біля неї валялось кілька свіжообламаних патичків
Надійде Матвій птахи зірвуться облетять дугою й знову осядуть
Очі її горіли а щоки були білі-білі груди так і здималися
Не пропадати ж бурякам у бур'янах
Саморобна піч рудіє цеглини складені в неповний квадрат і зверху аркуш заліза з круглою вирізкою
Звичайно брат Добриня не мiг усього переказати словами але хiба багато-треба матерi щоб вона уявила побачила пiзнала рiдного сина
С н і ж и н к а
А ще може на берегах Дністра разом із коханням починався ключар при Святому Духові
Я не злодійка пані
Чи думали що Осип не може зрозуміти ваших мудрацій
Опівдні на шляху піднялась здорова курява й з'явились три здорові вози
Він не мучився сумнівами не надломлював свого здоров'я ваганнями й пошуками якоїсь прихованої істини
Тим паче життя людини
І на полі бою він був би косарем
Хай же воно сяє ще довго і огріває теплом всіх обійдених і задуб-лих
Це й звалось у нашій редакції конвейєром
Вони теж мали тут державу в державі незнищимі й непоборимі посіли всі кутки й всі розколини в стінах яких розколин було немало
Вхопивши гуляшу Гриня кривиться стільки в ньому перцю що в роті горить
Не треба
Правильно
Жеривіл не готовий
Що ж наостанку сказати тобі людині яка пороху не нюхала
Представьте же ее ужас когда она выходя на ганок т е. на крыльцо из покоев увидела около ганку серую свитку шевелящуюся как будто бы живую
Ви ж багато де чого боїтесь тому що старозавітна мораль їх осуджує
Загін опинився в пастці
Тут коли приходить ніч складає на відпочинок свої кості
Чи не попала вона там після вчорашнього катання під домашній арешт
І Зоська розуміла це бо часом уриваючи його на найцікавішому місці гладила його рукою по голові й посміхаючись казала
Було так
Жупанець на ньому гей день парча в золоте волокно
А таки й розкажи Даниле панові розкажи задріботів тоненько гостроносий крутнувшись до Данила
Скидан
спитав Домажир Ми оголимо Гору а він тут як тут
Ні але сеньйор Гаспероні докладно розповів зміст цього листа
Як дві вовчиці водилися вони на пустельному ташанському березі готові з'їсти одна одну
Ліда повеселівши навіть удається до жарту
Гй прийшло до голови що вона може не знайти Остапа бо нічим не значила своєї дороги
Переробив та наче потрібна знову правка у морді щось собаче ось візьме і загавка
Саша щось тихо дивлячись обожнюючими закоханими очима говорив Марії Олександрівні а та кивала головою й дивилась
Це ж уперше після стількох років усіх обухівців у гурті побачить
Це добре
Дело в том что ночью при мне на квартире красногвардейцы арестовали моего отца и брата
Чому не п'єш
І дріж пробігав по спині
Швидко завжикала пилка почувся тріск велетенське дерево похитнулося й повільно неначе збиралося злетіти вгору похилилося в бік греблі
Вдома у степах запорозьких
IV
А
А вона мабуть хоче щоб я знов насів на цього маруду
Але зараз разом з іронією здивований Холод ловить і шанобливі нотки
І скільки їх
Мужики до хвіртки а собаки за ними рвуть одежу на шмаття до матні дістають гаспиди ледве одбилися небораки вискочили за хвіртку відсапатися не можуть стоять пошматовані покусані
Затятий шопенгауеріянець він поясняв собі ці секунди так що задоволена пересичена воля заснула на мить і визволений на цю коротку мить інтелект виблиснув як далека блискавка серед глибокої темряви підневільного існування на службі у волі
Хто ж їй позичить
Певно про нас старих спитав Виговський в паннiв здалеку
твердо пообіцяв Ждан і звернувся до гурту Чи так я кажу земляки
Вдягався разом виходили з театру якийсь час йшли мовчки
Червена ж крайка з гуцульських гір нагадувала про полумінь затаєну
Вона схудла на щоках западини темніють під очима руді круги а в очах до такої міри виразно нема колишньої іронії до всього що порядні люди шанують що хочеться її ніжно ніжно пожаліти
Гiнцi повiдомляли що там над Адрiатичним морем ждуть Святослава i тiльки вiн промине Преславу приєднаються до нього щоб разом iти проти ромеїв
Не всi обов'язково сiдають на крякушин заклик але часто-густо все- таки сiдають
Бідноту відтручували і відганяли султанські суйолджі
Федоре а жінка ж де
Двері відчинила Тоня
Ти ще пригадую сказав що бринить якесь надзвичайне слово
Клуня стояла оддалеки
Умилась прибралась оббігла усі будинки увесь двір і в садку була
Погром був жахливий
Ромодановський довго стояв непорушне затуливши обличчя долонями потім болісно застогнав і прошепотів хрипко Сину мій прости мене
Марфа Галактіонівна подивилась на годинника й сказала що і справді уже пора
Цивілізація того краю куди його занесла доля трохи стерла з його темніші плями
Горобенко виснажений залитий потом з легким тремтінням на скроні сідає на стільця а ряди заворушились і захлюпотіли оплесками
Трохи лиш чи не вгадав Довбня
Вона виразно бачила як веселий студент насипав йому в жменю горіхів
І він відчаєно виштовхнувся руками з нагрітої постелі руки мав напрочуд дужі як на його вісім літ силою дорівнював чи й не дорослому мужу поштовх рук був такий несподіваний для нього самого ідо він сів і простягнув ноги як то роблять усі здорові люди а потім подався на край ложа і вже не міг стриматися вже ноги самі послизнули по м'якому хутрі вже відкинуто легку ковдру з білячих шкурок і вперше в своєму житті князь Ярослав без сторонньої допомоги сам став на ноги й стояв зчудовано стояв не падав хоч все в ньому колотилося й клекотіло від страху й напруження все напнулося в ньому от-от перерветася і він помре але нічого протиприродного не ставалося дивна сила втримувала його на ногах князь Володимир дивився на свого сина з відвертим страхом Рогніда теж озирнулася побачила Ярослава на ногах зойкнула кинулася до сина обхопила його за плечі щоб не дати впасти але він стояв і далі навіть зміг спробувати відгорнути від себе матір але зробив те для годиться н-е мав сили ні на що більше окрім цього першого в житті стояння на власних ногах не міг навіть промовити слова та де там слова звуку бодай видати з себе не зміг би
В фонтанах плавали золоті рибки
Поки Хуррем була між життям і смертю і поки гарем та двір султанський причаєно у зловтісі ждали неминучого падіння скороспілої султанші валіде вдавшись за порадою до великого муфтія обрала вихователя для малого Мехмеда
Та й я так само
Виходять
Чоловік не любить носитися з якою-небудь думкою без людей що так само думали б як і він чи не так
Українська кооперативна спілка має такі-то й такі-то пропозиції сировини ціни такі-то й такі-то вигоди безсумнівні й полягають в таких-то подальших обставинах
Ха ха ха реготався Валько призираючися писанню
Треба його сповістити
У неї навпаки виникає якесь почуття ревнощів там так добре легко зручно що йому літня неспокійна нещаслива жінка
Волот розглянувся і побачивши Вепрового Боривоя того завзятого й кмітливого отрока що он як прислужився слов'янській раті в Анхіалї й по суті вирішив своєю ратною буєстю долю січі за Анхіал звелів покликати його до себе
Тоді Левко вивозив язиком як на лопаті усю правду невважаючи ні на кого
Тож відбиваючи ясирників думайте і над тим щоб знову заселити той край і зберегти його для нащадків наших
Де ж ваш георгій
Це на постаменті стояв істукан Леніна подовбаний немилосердно кулями й шрапнеллю з усіх боків і з іржавою цеберкою надітою на голову
h1 Чарівний млин h1
То ще не диво сестро перечить інша
Він бачив на власні очі
Мартини літали й кигикали сідаючи на воду
Ой Заїро
Як чекали в редакції і всі друзі твір Миколи Гавриловича
Та Жмайли були якісь стурбовані
IV
Ти ж і лисиця Лесю
А ще через день опівночі згоріла його хата під ґонтом
Питав де ти оселивсь і казав що зараз-таки до тебе зайде сказав гість
Очі його заблищали від радості ніби він зустрів рідного батька
Безумці ваша милість
Усі поживемо в достатку
Вона була у м'яких червоної шкіри поношених уже черевичках на низькому каблуці і без панчіх що їх поспішаючи забула взяти і тепер каялась уже кілька разів вона порізала осокою собі коліна і литки і ті порізи щеміли так ніби туди насипали солі
Було гидко і важко
З отих-таки натяків і косих поглядів тіточок
Озветься знов голяк до бородатих Панове
І Льова пообіцяв п'ятдесят карбованців сьогодні ж принести
А може хтось із родичів уцілів
І процідив по складах Довідочки
У вiдповiдь анi слова
Мовляв той хто не лякається розлиття людської крові здатен з допомогою окультних сил досягти розмірів слона і розтоптати людей як билинки
Добрі сини в князя Володимира деякі з них як Вишеслав Ізяслав Ярослав схожі на матір Рогніду деякі Всеволод Святослав крапля в краплю нагадують батька всі вони тут на Горі вчились їздити на коні володіти мечем і списом бити звіра буде потреба не устрашаться й ворога дехто з них як-от Ярослав добре вчився й грамоті читає грецькі латинянські німецькі письмена
Як ви гадаєте русалки вже поховалися чи ще довкола бродять
С в і ч к а Тихо
Лише зостався якийсь один тоненький звук
Що не проговориш до нього нi словечка
Тільки служки з улесливими усмішками на обличчях з'являлися у точно визначений час з дерев'яними тацями в руках і ставили на низенькі столики глибокі череп'яні миски з незмінною тушкованою бараниною
Дожилась я мукою земною що нема й втопитися куди
Та це помагало небагато а втікачів було стільки що не можна їх було зупинити
Ти знаєш раптом сказала вона єсть багато непомітних людей
Я німів як мати повідала Про своє заміжжя про те зло Що в нерідній челяді бувало Ненаситно душу їй пекло
Хіба там нема кому вирятувать
Мова одноманітна
Вiн на виду у всiх вулицю пiдмiтатиме а менi
Кобилянська
Їдь солдат До рідних міст до піль і хат
Чого б це генерал став колоти собі на груди весільного букета
Було йому тужно
Не вивчиш не дістанеш більше ні ковбаси ні сиру ні канахветів
Яке то було щастя як надходив Святвечір
Знову ж вела вона далі у Константинополі купці наші можуть купувати вино мастики й парфуми а от паволок шовку та оксамиту тільки на п'ятдесят золотників кожен
Ви жийте як той цвіт
А твоє яке діло
Кияни до київ
Цього тітко сказати не можу
Так ні ж усе їм збувай вони нашим трудом харчуються а газда поки й живе на кулеші сидить
Розпочалась прелюдія панського пиру умивання рук перед їдою
Натура та й годі
Розпроставши свої пазурі й лаби роздерши лютим позіхом засохлі уста перевалююся з ноги на ногу й зникаю в парку
Спершу крики й тупотняву чути було й поблизу але згодом усе вщухло тут і тільки там де ясно шугало вгору полум'я чути було невгавний поплутаний галас людського стовпища
З Мар'янівки
Знав бідолаха що то таке рвати ланцюги котрими перегороджено Дніпро
Д р у г е м а р е н н я
Федір коливаючись підвівся й не підійшов звалився на пана
звернулася до мене наперекір своїй гарній кузинці і її любі дитинні очі опинились поважно на моїх устах
Вона ожила й дивилася з темряви
Не може ж бути щоб зовсім відцуралася батька щоб зненавиділа назавжди Його великі очі аж налилися сльозами Не зовсім пропащий же він
Про дядю Матвія всі люблять слухати навіть Марія Пилипівна
Однак цього літа не годен се вчинити
Я вже засинав коли в двері тихенько постукала тітонька Дуся й спитала змовницьким шепотом Миколо Миколо
Бо тут у дорозі в цих швидкостях ти вільний від умовностей суєтностей і марнот ти рівний усім хто летить долає простір ти тут брат людству екск'юз мі за високий штиль
І саме чомусь ночами під грушею посилювався у ньому цей біль різноликий різноголосий
Йшла синя ніч і налягала на будинки мабуть заповнювала коридорне повітря коридори довгі темні установ
I ми вiдчуваємо їй уже жаль нас вона ж добра тiльки напускає на себе
За вчорашнім днем жалкуєш
Нi
Тут вони сперлися якийсь час на острім канті
Старші вихованці одержали дозвіл піти на відкриття і тепер їм до нестями заздрили молодші яких поки що до театру не пускали обіцяли пізніше як підростуть трошки однак декому з них доглядач обіцяв термін чекання вкоротити після екзаменів якщо складуть їх добре
Та чого ж він там буде коли його у нас немає
К о т и г о р о ш к о. Гаразд
І не пізнати
Почував себе надзвичайно добре
раптом вимагом дивиться він просто мені в очі
Ти назираєш за мною слідкуєш повсякчас
Але чую що вже не можу це буде образою Клавдії Петрівні образою її палаючим щокам напруженому сміхові нелоґічному чогось чекаючому її поглядові за ширму чи спить уже Костя
Я ще не знаю яка ваша віра
Щойно минулого року церкву ми поставили і свою січову парахвію завели
Звання
Вістка про вбивство потомственого караїма переяславського полковника Ілляша дійшла до Чуфут-кале і караїми зажадали крові за кров
Ще й приспівував зі свистом
Посередині на дерев'яній підставці висіла велика карта зоряного неба помережена ламаними лініями і помальована знаками зодіака
Ми ще поборемось
Та це прийшло пізніше а в розмові з Капністом він здався старому поетові мрійником лише мрійником і гість не забарився сказати про це
Що-що округлюються сiрi очi вчителя
Понад десять років узятих у вічну неволю дітей учили в школі джемів у Сютлюдже чужої мови віри та мистецтва вбивати людей тримаючи кілька тисяч у величезній похмурій будівлі в нужденній тісняві й жорстокості тоді посилали найвправніших до яничарських орт інші йшли пажами до султанського двору і до дворів вельмож навчалися далі обираючи собі той чи інший фах дехто на все життя лишався у прислужниках інші як славетний будівничий Сінан виявляли обдарованість ще інші пробивалися і до найвищих посад у державі і вже за Сулеймана ставали навіть великими візирами повсюди платячи світові тою самою жорстокістю яку він виказав до них і до їхнього дитинства
Але ясновельможний ефенді гетьман забуває одну обставину
Казан громадський тріснув
Руки посплітались задні посхилялись і передніх підняли вгору далі передні пригнулись піднімаючи задніх і пішло пішло
Ти назвала його Добринею
Р и н а
Чому вони прийшли до нього
Він і в пафос вже не вдававсь і не цілувався гаряче і не махав руками
Чекали що відповість Гамід
Ти все це так верзеш ніби запам'ятала
Хоч би скоріше
Справді-бо це ідея захопилася власною ж гадкою
За людей бачте трудно ручитись а за людський лихий язик і потім
2 Творів 1928-го і 1929 рр.
Розумем
Залунав по горах і лісах роговий вереск і урвався
Не брьохати ж пішки по бездоріжжю коли вранці випадає сніжок або іній а вдень тане і степ стає сивий від роси
Ти кажеш правду
Тоді я беру кінчик її солдатської блузки й кладу на нього свої гарячі уста
Ой Панасе Панасе тримайте свої насмiшечки хоч на кiнчику язика
Завтра
Данько помирав у Глинську на ярмарковому майдані помирав напевне від жару великого бо всю ніч марив кіньми які колись начебто врятували його
Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів що по-тутешньому зветься просто кут
Капіталізм у Парижі сам копає собі могилу
Витьохкує соловейко й кумкають у воді жаби далі зриваються на рипіння на скрекіт вся оболонь наповнена тим скрекотом у вухах лящить соловейко вмовкає чи то образившись чи втративши надію перемогти жаб'ячий лемент
Не знаю
Голубі
Максим сидів серед пожарища і не поворухнувся
Лаврін теж появився не з казки й не зовсім підходив під ті її мрії але здоровий глузд підказував Киліяні що на більше їй сподіватися нічого
На початку року 1659-го російське військо обложило в Конотопі полковника Гуляницького прихильника Виговського
Salus rei publicae ultima ratio est відповів без вагання Орлик
Перо порскало чорнилом хрускотіло він гнав його по папері лишаючи позаду широкі чорно-коричневі плями й частокіл поламаних похилених праворуч літер
Дівчина розповідала і в її голосі бринів невільничий стогін
Нас хутко несло до передніх скель Хортиці перед якими жовтіла невеличка піскувата коса
Заграло сказало Синє море
Але хоч дійшли ще в сам час не перепинили здобуття палати і знищення її
Тоді я й сам збайдужнію до неї навіть розсердюсь і вертаюсь додому з тугою на серці
Остаточно по скорій ході опинилися ми коло означеноії розпадаючоїся якоїсь колиби привітавши її мов найкраще убіжище
Богатир Ілля Муромець що сиднем сидів тридцять три роки і не міг ходити але потім відчув у собі велику силу міг вирвати деревину з коренем сам міг побити ціле басурменське військо і нарешті подолав страшного Солов'я Розбійника що в одному лісі на семи дубах засів і пішому і кінному той шлях загородив бо мав таку велику силу що як свисне дерева гнулися коні вгрузали по коліна в землю
Куди завгодно тільки не в канцелярію
Вусатий молодик заперечує рішуче все і так же рішуче копіює героїв копійчаних фільмів та книжок
Болгарин вийшов слідом за ним
Той був без шолома ніби прийшов не на рать а на гостину
Поспієте
От вам самостійна Україна от тепер одділяйтесь од Росії
Людей вигнали з купе
Чи єсть музики
То ж у вас
День розгорювався пишний ясний
А
5 Єгомость так називали попа в Галичині
із жалю-розпуки за дівчиною Мавра за голову імилася та тут вже і схаменулася
Є тутечки багато й безталанних удовиць з панків та сільських матушок що через злидні пошились у прохачки говорила лепетлива Мокрієвська
У неї нема ні поля ні худоби ні грошей але він її проте любить
Галецька злякалась їй чогось здалось що вона знов попалась у руки своїй невістці або лихій свекрусі або потрапила до якихсь убийників та розбишак
Ану рушай братця пора гукнув Лушня на всю хату скочивши на ноги
Я люблю тебе наша розкішна горо
Чайченко лежав неспокійно в тривозі на ліжку зітхав усе Маруся прислухалася а до його не ввіходила не насміла біднесенька
Вони трималися воза на якому всю ніч збирали подушки
Але Зінько для цього нового свята прийдеться стратити чимало грошей треба ж поставити громадський обід для старшини для півчих для старців
Що ж пропонують уруси буркнув калга що доводився двоюрідним братом ханові
До кімнати зайшли Я куб і Златка і Сафар-бей урвав мову на півслові
Решту землі затримує за собою пан оконом
І що з того
Примчиться сходять разом у кіно і тієї ж ночі назад зрання йому на роботу а ти потім знову в непевності чи не встряне там у яку-небудь халепу
Здорова Явдохо
Далі навколо Сірка групувалися всі інші персонажі
Жінка не випустила своєї жертви а навалившись вп'ялася руками й зубами в горло ката
Побивши пахолків кинулись цілою юрбою в церкву
Свирид-ага напевно добре запам'ятав того розбійника що вчинив на мене напад
Воно смисл нашого життя
Де ви були
Тату
Ніч стоока все бачить і чує
Це Ульф отой крамольний
Відзначався винятковою жорстокістю
А ти
ображено велично
так само кричала на Шприндзю її сестра Рівка Хто тебе питає чим ти хочеш бути
Сара схопила тітчині руки й почала їх палко цілувати
Ні попробуюсь іще
І колишнього правопорушника засміялась Ганна Остапівна
А ти гетьманшо певно не любиш козакiв спитала в Олесi Олена Нечаєва
Кайдашиха лупила кочергою горшки на полиці Мелашка частувала миски рогачем на миснику
Краплина не впала
Гридні метнулися в терем невдовзі вивели на майдан переляканого князя Ростислава і він покірно схилив голову перед переможцем
Я вам поверну яко мога швидче бігаючи очима повз Семена Васильовича понуро почав знов Тарас
А с я до Оленки
Товариші
Я дивлюсь на портрети князь хмурить брови княгиня надменна зневага княжата в темряві столітніх дубів
Вер була вперта в своїх питаннях як доля
Пробіг його очима
Видно щось веселе вони згадували що на всі хати реготалися
Прекрасно
Чому би і в мене не мало так бути
Адже я сотник
Володько зніяковів до болю
Голосно прочитайте
Какора трохи спантеличено поглядав на річку не наважуючись заганяти свого гнідого до води і поки він мамротів щось жеребець теж пив цідячи брунатну вологу крізь сталеві вудила
Та вмивайтеся а то покину сором'язливо одказала Христя
Поралась коло куреня та вертаючись од криниці з водою заблудила й довго блукала скрізь
Чия б казала а твоя б мовчала
Десь пробивалися досвітні плями
Звинятися перед ним
І звався Аппіїв той шлях
Враг возьми мою душу закричав із серця Шрам коли я ждав од Череваня такої речі
Так так а то село чорніє
І неодмінно пустеля печера зелений бородатий дід-подвижник чорт молитва
Ольга стоїть ззаду ось-ось заплаче її ніхто не помічає
Він був важкий кострубатий і його треба було нести так щоб не ослаб мотуз
Стати нічим зникнути перейти в небуття
Я б хотіла зараз вивчиться якої-небудь хоч одної
Сірі вовчики наділи овечу шкуру та такі тихі стали
Починало бліднути крайнебо вже люди виходили з Кленоточі їх більше ніж сподівався Мирон Данилович
Але нас турбує сьогодні не доля цієї людини а наша власна
Думаючи про се вона незчулася як поліпила до одного ставника трохи не всі свічечки одна одним тільки і зосталася у її руках
Вона двічі подала Бичковському руку на прощання і буцімто жартуючи дуже міцно здушила його за руку скільки в неї було в руках сили і міці
Прощай відказав той що мертвих б'є досить холодно але щось у дитячій душі зламалось і він додав крізь сльози А мені нема де дітись
Чи не порадно було би тобі тепер на випадок слабости або небезпеки таки пізнатися з Целіною та попросити підмоги й товариства се лишаю тобі до волі
Ти лягай
Вона вміє спаралізувати нахабу одним слоном иднилі поглядим вона відтручає пе підпускає до себе всю ту мерзоту й па крок і водночас попа так защебече з такою самовідданістю кинеться виконувати терміново замовлення що всі мої знайомі засипають мене дифірамбами на її адресу
Послухайтесь Сніжинки
Ви добрий вам не треба буде ходить під вікнами обняв Тарас старого
Повертаючись у місто завагався
Не прощу я Маврі я її більше на очі бачити не хочу
І я лоцманський парубійко Гаврош Чумачок стаю тим часом інженером Гаврилом Петровичем Чумаченком
Сто п'ятдесят тисяч війська рушило над річку Пилявку
Ви про журнал
Кого покличе смерть
ДЕЙСТВИЕ ТРЕТЬЕ
Трохи не старцями пустили нас
Празник був у мене тоді як я твого слова слухав а тепер-то хіба попразен
Місячний серп випручався з грушевого гілля
Ніхто в кулачки не мішайтесь Кінця од самих дожидайтесь Побачим візьметь то чия
Уже й місце облюбував вибрав для своєї станції над самим Бугом біля вашого села
Давно це було
Проте й до гурту його не візьмуть
Хе-хе-хе
Даси маляреві мішок борошна то він і намалює Балабуху але коли б часом з цього чого не вийшло
І ми душимось у обіймах таке знайоме тепло дихання запах
В світлицю неначе на крилах влетіли пляшки з наливками та настойками
Зрозуміла те що відбувається з Іваном таки не руйнує його душі
Бог сам покличе нас уже аби ми відпочили
Вона не витримала і її розбив параліч
Ну ну ти бо зараз усе так береш на правду мовби ти справді почувався до вини
Мене закликали до порядку
То давайте вашу думку
І Гаїнка якусь дуже нагальну роботу собі знайшла знімає з кілочків та знов чіпляє рушники та розгортає щоб вишиване видко було вікна тоді уже втретє заходиться витирати
Мартин сіє пшеницю а Марія ходить коло нього і тикає у рихлу землю ляшки
Але міг би розповісти тобі про великого східного співця який одержав од султана шістдесят тисяч монет за кожний рядок своєї пісні та повернув їх усі назад бо були срібні а не золоті
Одяг верхній нижній літній зимовий демісезонний
Козак верхи прошепотів Петро
Косте що за знак
Роздягнувшись у хаті син виходить на подвір'я в трусах у майці
А жага кохання росла більшала
Десь саме в цей період на Глинськ звернуло увагу місцеве земство а точніше тутешнє магнатство розпорошене довкола Глинська по економіях та фільварках
Они сжали друг друга за руки и замерли у дверей пекарни
От його замітки на бережках
Він зовсім не бачив чи шваби викидали Цокана за двері
Значить так
Ішли між Дніпром та кручами порослими кущами глоду дичками та дерезою
Тільки один написав щось у центральну пресу після чого стало багато краще бо вже не подавали гнилої риби а подавали гнилі сосиски
Дивися хто несе його хто стоїть нині на духовному троні
Вона відвернула голову від нього
Може вийшла русалонька Матері шукати А може жде козаченька Щоб залоскотати
В даному контексті Біломор'я місце ув'язнення
Вам суддям його королівської милості об'являють перед цим розп'яттям і за цим столом що скоїлося злочинство а ви регочете і глузуєте як лакеї на кухні
Сказав би й поволік заліза в Петропавловку
Галат прорвавшися крізь фронт відтягне на себе сили а на решту ми нападемо вийшовши за Успенівку
Ні вам здалося
А грати де спитав
З ентузіазмом згадували про Чернишевського і Добролюбова Михайлов і Шелгунови
Тоді й ми підемо в Сливен
Викопати
Чи ви як ніяк не хочете забути минулого
Вот вже недаром сказано про деревенських хохлов што мазепи
Завершити справу очевидно було доручено поліцмейстеру Сухачову бо він згодом появився з десятком городових і трьома порожніми підводами
Вогонь потрішав трохи підсподом і вигнав дим
Невже не пізнає
Одчепись од моєї душі
Грізний виблиск піднятих угору червоних клинків буде на тому на безповоротному березі
Ми здається з шляху збились та в степу заблукалися так що не знаємо де ми опинилися
Я стояла ще на тім самім місці на котрім цілувалася з румункою і холодила долонями лице що палало в мене мов від огню
Пісня ще дужчою хвилею несеться з-за соломотряса й жене кров Ґудзикові в голову
Хай і так неохоче погодився Безбородько
Джульбарс
Віддавна метали жереб на отроків і дівиць
Ви ж знаєте що я не вірю в міфи
Крига ледь-ледь зрушилась затріщала тут і там посеред Дніпра на місці зимової санної дороги постала сторч велетенська крижина широкі скляні злами заблискотіли під сонцем
Легкої звитяги над такими що засіли не буде
Але ми вчасно не зрозуміли попередження
Віщуванням новим Серце моє б'ється Через край із серця Рідне слово ллється
Я хочу не вином напоїти а одягти Русь
Коли
Заклопотаний своїми думками вражений таким безтактним зауваженням гетьмана Яненченко не помітив як радісно блиснули очі в одного вершника що стояв позад гетьмана коли почув що дівчата мають їхати до Немирова
Нічого нічого
Камерад
Що ж тут в листі цікавого побачимо
Вашмосць таку герезію говориш що аж слухати страшно
Вітер час від часу пошарпував верхами дерев ніби сердитий учитель своїх школярів
Ніколи панно Маню
Ох і Тамарочка
Розповісти милому все припасти до його гордого серця та так і померти разом з ним
Мати сама власними руками підтримувала його голову до ранку поки не витекла остання крапля синьої крові через її старечі пальці
Микита Чугай змовницьки підморгує і веде Гаврила в кущі витягає четвертину горілки
М і р і а м Бо мушу йти
А другої жінки Макій не хоче брати бо на діти і челядинку йому не везе обов'язково вигинуть
Як ви дійшли де цього в нашій гімназії
Микола просив батька одіслать кілька відер до Нимидориного дядька він добре знав що у Нимидори нема грошей і що її дядько не покладе й шага на весілля
Мартин
На стрічці напис і дві котвиці на кінцях
Так
Потемніло та обгоріло колишнє лілієвобіле лице
Ми будемо й без нього воювать
Вона чекала на нього й боялася і тахкотіло в її грудях серце хоч там у клуні давно затих ціп і навколо тільки й чути було що сухий шелест зілля
Ріна з посміхом підкреслила слово право
А що як сон мій справдиться
Молодим людям і молода річ
Хто не чергував ходили на село залицятися до дівчат
Тепер Холодові зрозуміло все
Все миготить блистить гарно мов у казці
Бо кожна мовляв нація має право на свободу до цього всі прийдемо
Але весь прийом у Великому палацi ще не був закiнчений
Івась пішов уперед і хвалився що хай тільки її забачить так і зацідить у голову кирпичиною
Не доїхавши п'яти кроків до офіцерів Селім-бей невловним рухом торкнув повід і спинився
Слухай
Це вперше од нашого приїзду в Пітер
О бач
То ходіть розвійтеся
А що стара
Тепа зробила здивовано-гнівне лице
Навіть Панас Кандзюба смачно чмока губами
І Перемишль кажете здали
Там сидить сокіл ясненький
Хто вам позволив
Думалось Мазайловський мірялось Мазайлович мріялось Мазайленко з кореня маз вийде а вийшов Мазєнін
Чия змова звідки знаєш про те
І несподівано світліше дивної музики лісова гучна далечінь обізвалася до молодиці
Ранковим поїздом
Порятувавши він уже їде так як хоче сам
Володимир зрозумів її
Благословляю сказала дівчина
А Вер лишившись насамоті візьме трубку щоб подзвонити до Корвина
Його не штука здогонити хоч би й завтра не втече
Саме тепер їй виходив рік
Потім другий
Як ви думаєте мамо варт йому дати щось із начиння щоб мав чим біля дерева поратись
Що ж тепер буде
Вкрилося рівними і густими стеблинками трави недалеко від якої скрізь стали хижі зарості що затопили низький обвід колишніх грядок
Ось став же Дружинін на оборону далекого й зовсім чужого йому театру
Велій болярин Ждан якому вже минуло сімдесят повернувся допіру з далекого князівства Гурарту
Я скажу
Я уважно прочитав їх а потiм почав докопуватися як пишуться п'єси i що означають дiя картина ява та iнша премудрiсть
А самітність доконувала свойого
Замолимо гріхи
Нахилився чи дихає але той уже не дихав і тільки потом та яблуками від нього пахло яблук була в нього повна пазуха
Він сказав
Бач як я змарніла
Ну зачекай псякрев прошепотів Спихальський потрапиш ти мені до рук
Голова незабаром пішов і ми залишились удвох
Бондариха одкашлялась
До Крем'янця
Вони рушили широкою вулицею
Не показував тобі Родим
Я цього не знаю ну ви ж партєйний комсамол
—І Домнічка примкнула свою буду почислила кури перед добрими сусідами витягнула з-під стріхи малий там захований ножик і обі жінки махнули живенько до Маріїної хати
Та й зігнулась наче не порожню торбу через плечі перекинуто а лантух із слізьми та бідою
Оце дивлюся
Тарас відчув що це останній іспит
Вони зливаються в суцільний ліричний мотив шукання щастя правди щирої дружби
Як Тур Созінов
Батьки мої рідні
Моя мудрість велика мудрість
Ху та й упарився душно
Ми ж таки полтавці як і всі тут і хотіли б бути такими
Та сядьте гетьмане вже сердито крикнув Кисіль побачивши що гетьман знову зводиться і гикає
Присяйбіг тітуню
Я умножу насіння твоє сказав Господь а не сказав розсікайте один одного на часті
Хочу повести свою героїню до усвідомлення месницьких настроїв до сподіванок на прийдешні часи коли правда остаточно переможе кривду
У відповідь на це гряд куль і стрілен з бортових кулеметів і скорострільних гарматок рясно обсипав їх
Це ви певно перебрались до Києва тільки на зимній час чи назавжди
29
Невже одурили Леніна
Як козаки вийшли до сіней Пугач каже
Підемо потім з тобою й на в'ятичів радимичів примучимо їх до Києва підтримав воєвода Слуда
Ну-ну
Боже світло з хати сам Христос до хати
Iди бо тут тобі смерть буде
Кобила впотіла тяжко сапає
Знай наших
І сказавши це я зсунув з її лиця лагідно руки і вижидаючи на її відповідь хвилину дивився на неї
Ми з нашою державою не бачились триста років
Грапиню мамо усміхаючись каже Чіпка
Переводячи в другу таємничу половину спецкорпусу їх розпорошили
Та не так він як довгоносик
Неначе мати тобі бажає лиха
А потім Федько узяв і пхнув мене на кригу
Нудьга вже зовсім затопила його лев рвонувся з-під нього й відскочив
Небагато таких людей
І визволяйте ясир люд християнський невільників бусурманських
101 Так вічной пам'яти бувало У нас в Гетьманщині колись Так просто війско шиковало Не знавши стій не шевелись Так славниї полки козацькі Лубенський Гадяцький Полтавський В шапках було як мак цвітуть
Від нього від нього
Батько вмер коли наймолодшому Костеві був один тільки рік
Дмитро
За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски
Тут начальство й варта прийшли трохи до пам'яти
І тільки тоді Максим Валер'янович усміхнувся
Еге
У натовпі почувся якийсь непевний гомін чи то полегшені зітхання чи то радісні вигуки
Шахту 4-5 відкрито десь на початку тридцятих років
А дітвора затинає так часом і сухий шматок наче солодкий медяник
Тільки мені не подобалось що вона афішує нашу любов
Вісті про швидкий наступ наполеонівських військ сіяли різні розмови
Бо є ж якісь зовнішні обставини
Дві зелених бумажки лежали біля неї
Дара зупинилась
Вхопивши першого піхотинця якогось маленького замурзаного радісного Козаков підняв його від землі і щосили притис до своїх грудей
Ось чому боги й противляться твоєму злюбу з земною дівою
І це ще більше переконує мене що я маю справу з порядною і відвертою людиною
Ну тепер Іваненкові не було чого далі лишатися
Погода ніби стоятиме окинув поглядом небо підемо на лови
Зачинайте ви пане докторе звернулася довірочно до молодого доктора що очевидно з своєю ніжною лагідністю й спокоєм у голосі тішився в неї найбільшим довір'ям
Сказати правду він звичайно не міг бо не хотів відкрити своїм ворогам справжню мету приїзду не хотів щоб вони знали про його зв'язки зі Златкою Ненком Младеном Якубом про його сім'ю
Це ти Прісю дитя моє
Між ним і книгою завжди було скло мов та віконна шибка що стоїть перед краєвидом даючи його бачити але затримуючи його запашність трохи викривлюючи його обриси й знебарвлюючи кольори
Малюйте
Боюся щоб знов які Носи не перейшли на другий бік
57 Нагаї Тобто Білгородська орда чи Буджацька орда чи Орда Малих нагаїв чи Добруджська орда одна із ногайських орд феодально-державне утворення кочовиків ногайців на території від Північного Прикаспію і Приаралля до Тури і Ками і від Волги до Іртиша
Він був певний що це ненадовго
Собеський випустив повід і ледве тримався в сідлі
Насолоди світу минають майбутнє життя є істинне благо для тих хто боїться бога
Кость раптом забивсь на віях видавились сльози і швидко-швидко забурмотів
Гризельда була ласкава до його
Він довго пробував в Голландії блукав по Рейні і скрізь передніше за все придивлявся до військової справи
Мар'яна кинулась до столу й розридалась
І очі в Дітріха так само мокро й тепло світяться як у батька і розріз їх такий самий недокінчений і сам він тепер увесь страшенно подібний до старого Наделя невеличкий акуратненький рожевенький тільки без гостренької борідки й вусиків
Згодіться з моєю постановою нехай я попробую власних сил зароблю й деінде кусник хліба
Володько нижиться
Яких утрат він зазнав
Доводилося петляти помежи бомбовими вирвами трупами коней людей машинами обминати повалені стовпи телеграфні поторощені вози а часом навіть неекспльодовані бомби що то там то там лежали немов поросята зарившись рилами в землю
Найшов у ковбашці півжмені соняшникових зернят сипнув на долівку але півень і головою не ворухнув
Так господине учителю відповідає обережно
Був у мене кожух та я його скинув тяжко було нести недужого товариша
Пан Долинський за тиждень вибирається зі слугами до Луцька
Взагалі всю ту кашу заварила таки Гребенючка
Гнhздятся на домах на ки рках на их шпи цах и на турнях сирічh горницах пирамидах теремах вольно вольно
Кругом коша-будинку розлягались То Кочубею похвали новії Безкраїм морем гучно хвилювались
Єсть козирнув Тиміко
Ге-ей сюди
А все те знову пересновувалось юрбами місцевих малих і старих мародерів що тягли мішки лузги з млина ламані меблі подерті книги з міста грабуючи установи й підприємства які панічно евакуювалися
Забула
Деякі попадали просто на дорозі
Тільки один раз
Срулько справді другої днини стрінувши сотника сказав
Але чому крик такий спитала Ліна
А що гарно
Враг візьми мою душу закричав із серця Шрам коли я ждав од Череваня такої речі
Я танцював з нею мазура панночка подобалася мені ми балакали про байдужні речі і розійшлися
Коли хочете то ось Шварц може показати вам ту могилу
За столом сидів батько й очевидячки ждав сина
Хоробрий і пристрасний комісар партизанського полку що з придніпрових плавнів Херсонщини діяв проти білої і жовто-блакитної контрреволюції людяний і бойовий вихователь людських душ посланий партією в розклекотіле класовою борнею село Микола Куліш приваблював Юру
I не кажіть
Я чую що засну
Самі сльози чомусь біжать
Що вони там учились це тільки вони й знали
При світлі факела чорбаджі побачив ту саму людину якій обіцяв колись що зустрінеться з нею в країні золотого яблука
Уж с етаким не справiтця-та
Жовніри хапали їх били й штурхали списами і гнали на середину майдану
Треба стукати в кухонне вікно щоб одсунули подумав він уступаючи в двір і пішов поза хатою
Я розповів членові Військової ради фронту про Юрину велику турботу
З весною у його почалася біганина по службі коли не в канцелярії сидить то по повітах ганяє
Як жилось йому в неволі
Відтоді я оце й ходжу од села до села од хутора до хутора
Зосю мой сыну мой единый
Ці презенти теж не дешеві Люба постачала своєму милому за вакханок та фавнів з кишені своєї мами
Ще Любов Хведорівна питалася мене чи я знаю черця Никанора а ти питався що за людина ахтирський полковник Федор Осипов
Мені не можна
Кость уже на кінці мосту а попереду до мосту присунув натовп
Може й Богдась прокинувся
Так беремо
Одночасно виїхав подруге за гори на цей раз Юра
Може ще й за просеренки загадають а то квіточки такі пахучі весняні забув як їх називали либонь конвалія чи що
Шевчику
Ніщо не вістувало наближення страшної небезпеки
На цьому місці так сказав Святослав
Боже мій правий аж скрикнув Василь Невольник Та се ж паволоцький Дірам
І ким ви пане капітан служили
У Гириній хаті Ч е р н и ц і акафіста читали
вирвалося в Яцька
Що ж я скажу почав він
На голос пісні до них добувається з берега ще один
З'являючись сим разом тут в оцім селі під горою Чабаницею просили про дозвіл задержатися з тиждень
Навшпиньки спинаючись очима великими кинулись до хлопця що на руках несли
А молоко однаково ж скисне в таке тепло
Молодий сніжок рипів під ногами зеленіли ялинки в парку дітвора ліпила снігову бабу з мармеладними очима тротуарами квапилися жінки в яскравому вбранні у вітринах блищали ялинкові прикраси і все те в барвах кольорах русі усе те жило і я з ним жив
Безсмертний гнівно
5 Не ви народ мій сотворили Не хист создать вам черв'яка Нащо ж людей ви роздрочили
Так панно Маню
Снiгу було багато
Анна Когутяк на мить спалахнула й вона була страшна у своєму гніві очі побіліли обличчя й без того аскетичне виглядало так начебто з нього здерли шкіру й оголилася жовта гостра кістка
Хай я умру хай мої діти згинуть а до нього не піду
Виявилось що коли під його ноги впав той предмет він не розгубився а одразу ліг на землю за поріг
Йому і в голову не приходило що то ляскають біля нього розривні кулі
Темна хмара встала тим часом на заходi вiд Днiпра зривався й усе дужчав вiтер бiля самих нiг Святослава й василiка завирувала вдарила хвилею вода
Боже спаси мене я потопаю
Я вас слухаю
Сама на шию кидається
Бо чому ж би їм тим ранам не гоїтися
А може ще краще знав що таке тюремна камера
Оце зараз перекладаю ту поему котру ми читали разом з тобою влітку на березі Вілюя і уяви собі прямо-таки впиваюся нею
До хлопчаків на вигін мчав вершник і кінь весело розбивав землю
Д у б р о в с ь к и й вагаючись
Пацанок дзвінко й радісно засміявся
Чого ж ти скривився як середа на п'ятницю
Може ви смієтесь наді мною
А пісок дійсно грузький та сипкий вози тягнуться поволі деякі розтягнулися
А Овчаренко чув його свідчення
Але звідки й чому така тривога
Він тоді радо привітався з Опанасом без усякого офіційного етикету потріпав по голівці Богдася Ач козак який
Кат зна що обізвалась Ліда
Трапилось це в той момент коли подорожні заколисувані повільною ходою обозу віддались своїм думкам і нічого особливого не ждали
Якби Марія знала справжню причину настрою вчителя вона можливо поводилась би інакше але вона не хотіла цього знати
Наскільки приваблива настільки й важка
Улянка схилилась над своїм мішком
Не з того
Тишина гей пух глагоїть упадок з висоти надій
Мабуть нашкрябав у себе все що міг ще щонебудь продав і приніс
Домовою книгою цікавилась і хоч по-сусідському проте попередила Ягора або прописуйте свою квартирантку або
Старий я теж робочий клас сказав поет Я навіть працював на кораблебудівному
Та й тільки
Тьху
Ложки треба по а-а-а помити
Одверто кажучи я дуже боюся цензури що безперечно зможе мене запідозріти в протиприродних ухилах з усіма наслідками що з цього випливають
Просилася до султана розплакана Махідевран не захотів бачити
Верни до мене пам'яте моя нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою
Я там не раз жив цілими місяцями а навіть мав щастя оглядати моїми недостойними очима лице сина сонця повелителя всіх вірних падишаха
24 Туман
Тиха та ясна на щоках грає рум'янець личко біле та свіже
наче світлі й темні лиця
Да ото й судили його військовою радою і присудили усікнути голову
Аж нудно їй як вона не провідає який день своєї хатини
Падіння Махідевран було страхітливе
Над ними вилася гірлянда з акації неначе зелений карниз над руїнами пронизаний золотим промінням
Він сам не сподівався що в його душі лежить така гидь
Хорошi хорошi хорошi заверещала Оксана
Він думає тільки одно як би найскорше додому під свою стріху
Виявилось що дід Наталії Миколаївни Панас Гончаров одержавши у спадщину полотняну фабрику поблизу Калуги й мільйонні кошти нажиті жорстокою експлуатацією кріпаків розтринькав майже все багатство
Ах ти сукін син
Церкви ж мали з таких ярмарків що припадали в день якогось храмового свята великі користі через братські пири
Куди її везуть
Ой гасіть
Від цієї хвилини ви головнокомандувач
Ну там когось побито когось обібрано до ниточки якщо не зумів поладити з тими тигрятами когось притоптано
Що Візантія негайно сплатить аварам належні за службу їхню вісімдесят тисяч солід
Еге
Не хочемо земліі не требаї
А ще йому здавалось що він її десь забув
Посеред хат стояли довгі столи у три ряди то нари для спання
Звичайно
Кажуть щось про наших парашутистів чувати
І схочеш ти вернуть собі Як Фауст дні минулі
І прошу тебе напиши батькові
Закинув я петек на плечі вийшов на вулицю шукаю Варки
Тільки не до вподоби вона ні колгоспникам ні мені
Максим швидко забув про неї
Ще скажуть що я зумисне тут пикала та підглядала сказала обережна Люба
Його пси дикі оточили і зуби гострі як шпилі в сніги холодні застромили десь аж до чорної землі
У Івана Васильовича зовсім навпаки весь ніс і щоки у рдому ластовинні
Хіба ви ще не знаєте
Яка сама така у тебе горнишна
Одної неділі він сказав мені що при дорозі знайшов золотий камінь
Залишатися тут небезпечно
Верба
З чого оце в тебе ця свита питала мати лапаючи своєю делікатною рукою грубу й шерстку свиту
Всі оті Чортомлики та Капулівки то ж він розкопує кожну степову могилу Яворницький обстежив скарби нечувані здобув для свого музею в тому числі й пляшку оковитої під головою була у якогось козарлюги товариство йому поклало на тім світі похмелитись
Ой братики
Сергій довго їв а докінчивши сказав
50 ринських
І иагоро-' дили посмертно званням Героя Радянського Союзу
Зводить голову і погляд його надибує Караїмовича
Того дня як прийшов він на світ повсюди лежали неторканно-білі сніги і сонце яро горіло над ними велике низьке сонце над подніпрякськими пущами і чаїлася тиша в полях і лісах і небо було чисте й гарне як очі його матері
У палісаднику обтрощена пальма і пара кактусів
За що за ту гнилу рибу що не маючи ніякого варунку покористувався бідний чоловік піймати з його ставу
Невважаючи на свої літа я так обшмагав би боки самому чортові що ну
Гривастюк збентежено відвернувся
Дядько Хвороща садив на городі свої дині дядько Сиз вирощував світлячків а мій дід збирався зробити такий млинок щоб він крутився в повній тиші без найменшого вітерця
Ви вже встали
Не знаю
Балабуха скинув з себе дорожню одежу ввійшов у світлицю набив люльку тютюном запалив і сів на стільці
Афоня начебто вперше мене побачив
От так
Нарешті добряче вже притомлений сів на пеньок неподалік від гоголівської сосни і задивився таки ж на милий серцю І чудовий Дніпр оспіваний великим Гоголем
Його очі зайнялися чудним блиском збільшилися незвичайно і стали зимні мов лід
Вмішались всі родичі і півдня бились оце наче й вгамуються дивись слово по слову знов зчепились
Так
Їхали далі
Одна половина діда теліпалась на одній бантині без голови друга половина гойдалась з головою на другій бантині
Як великий князь i син Iгорiв вiн може вчинив i справедливо аще отчина iде на супостата князi її мусять стати попереду воїїв
Роксолана могла б перебирати славних жінок мов зелені перли на довгій низці що їй подарував Сулейман від пристріту та що з того перебирання
Вона вчора була з нами на студiї
Голубе мій
А ти що під добрим ділом розумієш почав пильніше оглядати невелику насторожену постать
Ви справді не покинули своєї думки опитав відтак маючи на гадці весілля з старим професором
Пропало
Важко передати захоплення слухачів
Сердечний народ каже Шаміль Колосовському коли ввечері як завжди зберуть їх докупи
Віз лунко заторохкотів по твердому грунті й від цього вулиця ожила
Пручався крихтав і звів
Черниш від'їжджаючи ще раз оглянувся
Я правда схопився ще на ноги щоб бігти за нею але забіг тілько два кроки і знов упав
Конопліцький людина яка не любить кайданів навіть золотих
Я іду й стану вашою шпіонкою
Їй-богу я десь бачив гукнув Проценко
Я не знаю є Що ще більш таємне Як це співуче слово Океан
А так коли хочете до Бога
Сьогодні ж рушаю на Переяслав
То щоб знав ти каже Тимофію як треба поводитися в божому домі що ним є церква бога живого стовп і підвалина правди Безсумнівно велика це таємниця благочестя бог у тілі з'явився 8 196 та інше
Вiн знав i любив древнiй закон i покон який змушує воїна не шкодувати життя й стояти на смерть перед ворогом у полi але не знав ще страхiтливих законiв i покону Гори
Усi царства-государства пройшли а її не знайшли от i кажемо князю Не тiльки звiра в полi що куниця пошукаємо деiнде найдеться й красная дiвиця
Ні не ті бандити що ти думаєш
Так що випробуємо
Коли я з Дусею гуляв по центральній вулиці Лисичого то за нами завжди ходили купками дівчата і за спиною я чув їх компліменти на мою адресу
Співає Scrіbіmus et bіbіmus Sіc bene cedіt opus
Ненко на знак згоди мовчки кивнув головою і перший попростував до гетьманського будинку
Опанувавши почуттями Собеський спокійно сказав Гаразд
Ні відповів я тим же тоном
Ходім до його
Книшиха широкоплеча кощава і хоч не товста але якась квадратна Очі маленькі як дірочки в гудзиках а ніс або як казав тракторист Гриць Чучеренко румпель прямо величезний і схожий на сокиру
Та то якийсь послушник побіг до келій говорив один чоловік
Та нікому і на думку не прийшло уступати
Маю деякі підстави тлумачити Едикову відмову трохи інакше він зрозумів іцо став мовби іграшкою в Любиних руках що все це врешті-решт не до кінця серйозно одна гра є лише часткою іншої гри
Особисто з Яновським я познайомився далеко пізніше аніж з його Вершниками
Та здоровий додав другий
Ну хочеш я з Дамаска привезу Тобі таку чудову бірюзу Що мов блакить зорітиме у хаті
До свого десятка пане за ограду скомандував Кшемуський і блідий похнюплений довудца тремтячи від переляку вийшов за ворота
Принеси доню
Між оповіданнями перекладних патериків і оповіданнями Києво-Печерського патерика часто спостерігається схожість яка пояснюється зрештою не стільки запозиченням скільки схожістю побутових умов монастирського життя і схожістю думок та почуттів близько споріднених соціальних груп
Скаже дiвчаче слово вiд класу
Він сам не зміг гуртом здолають
Може вони й зовсім не того хочуть або може окрім того й ще чого іншого хочуть
Хіба ж Василь письменний щоб йому апостола читати спитала Настя а Маруся так уха і насторошила щоб чути усе що будуть говорити
Йому треба негайно лягти вигукнула Надя Трав'янко
Добре
Ану ще наляж піддай огню піддай палу
Прошу вас поручику
Чорні стрімкі силуети вершників різко виділялись на залитій щедрим місячним сяйвом дзвінкій як бубон дорозі
Османе кинь його вниз у в'язницю
Але йдемо ми з такою радістю ніби чекає нас не смерть а якесь надзвичайне безсмертя
Хтось голосно лаяв по-готському й Христа й Одіна й усіх на світі кумирів і натужно зойкував певно поранений
Той схопив матір за руку і переставляючи довгі тонкі ноги покульгав до воріт
На якусь мить передні зупинилися
Я розстріляю вас
Приємний спокійний і рівномірний шепіт білих кристаликів що десь там вгорі створились і спадають людям під ноги
Горобенко підвів руку і так само як і перше галас одразу перетнувся
А якщо Сидір розкаже все про Супруна
Ще й отакі вони баламутні ворохобні мають себе за корінь землі а всіх інших за пустоцвіт
А от у душу свою не впустив
Арсен пильно оглянув сліди
Лесько сказав Як бухнем одним бухом Пушкар сказав Я вам поговорю
Гірко чути а усвідомлювати й поготів
Будь же здоровий брате Іване
Мовчить нічого не каже
Коли Богдан Гатило отак сидів нерухомо накрутивши косу на кулак усі знали що зараз ні розмовляти ні навіть ворушитися не можна
Вона була ще й кума писареві
Не забудете
Та вже ж така мабуть наша доля
Шість танків розбив
Сповідаю тобі всі гріхи мої очисти душу мою од гріхів давніх і нинішніх і од тих яких ще не содіяв
У Вавилоні
А життя йшло все одним ладом
А вати не повисмикую з-під талії моя талія кругленька й тоненька може хтось і задивиться
Голосно випаливши це Гриня з поважністю ступив через поріг до вузького конторського коридора а слідом за ним наче конвоїр попхався й майор
Гаразд матінко гожа
М а в к а Як бІлиця
Дорогі мої тепер коли знаємо де перебуває Златка хіба можемо ми помишляти про щось інше крім одного як її визволити
Люди кинулись туди вирвали вікна і почали щось там гасити
роздався ззаду його жіночий співучий голос і незабаром показалася на крильці панійка помірного росту білява з блакитними очима прямим тоненьким носом на лиці свіжа рум'яна
А що Топилчихо правда недобре мать гарних дочок промовив Дашкович
Хіба це боже діло
Як таке ж урем'я тоді було
Ти одинак у родичів запитала не вважаючи на його слова
Ой лежить же п'яний Харко да тепер його збавляйте
Люде почали збігаться звідусіль
сказав він
Моя
Після довгої мовчанки запитав
Вони були рускі
Ще сьогодні не гаючись ні хвилини він вирушить до Києва де на нього жде Любава
Зацікавлено проходили парадом мимо нього парочки тугощоких чепурненьких дівчаток та хлопчиків тріпотіли навчено рученятами вітаючи сторонню людину
На порозі появився Кендзєровський цитьнув і нараз вискочив на двір
Душа несерйозна розбалувана сердився Платон Візьми мого Левка
Вони гріються до сонця і дивляться на шведських вояків що купаються в Дніпрі
Впала опосочена звірюка і метнувши собою кілька разів у боки сконала
Але ти Василю тільки послухай
Зідул пахтить люлькою й мовчить
Написав
Авжеж
Борони боже
Вони лежали горами в кількох місцях кучугури з людських тіл сягали стріх трупи позмерзались й іноді їх не можна було розчепити
Сыч глубоко вздохнул и опустил голову на грудь
Вступати з половцями у відкритий бій Ігореві не хотілося
Скажеш йому дай те дай друге як стріла пуститься
Варка Йосипа Пирогового знає у кого в селі найкращі рушцики
Бере Лучицьку за руку
Ніби не видиш я ще не дозріла до злюбу
Чого хоче цей гяур
Лiнiї
Ах чорт бери обтирав Антін закривавленою рукою з носа кров що весь час сочилась йому з чола
Кажіть з чим прибули
Тоді ми почесне відступили
Та гріх же брехати і перед ким-небудь а не тільки
Авжеж так
Там на Великдень 32 стиха дзвони дзвонять І люде гомонять і щось співає
Бо ж мала князівську голівку а князівські голови так влаштовані більше забувати аніж тримати в пам'яті
Маковею
Чого ж ти закриваєшся чого вiдвертаєшся вiд мене
Здається чи не той самий пан ваш майбутній зять не пам'ятаю точно що у вас того продукту тобто нафти є чималі запаси
Ми так давно бачились з Чіпкою що годилось би й випити
Таємниця
Так оце ви вчителята розглядала вона їх схвильовано
прошепотів Спихальський
Вона щось таємно шепоче йому
Бог з тобою Петре
А підніматися довго дванадцять поверхів
А я думаю чому ми в Глухів перестали їздити
Є знак є
Над житами йде з медами Хилить келихами
Король Карл як звичайно при зустрічі з людьми навіть зі знайомими був ніби збентежений
Розпрозорились озера
Він іде від дикої сваволі а не від бога
дiд вам
Будь-який наказ що передавався з неї одночасно бачили на двадцятьох чайках збоку
Ой небоже Вдома гроші я забувся
Наче всі літератори вороги уряду
З п'яними вигуками із сопінням силкуванням і шамотнею стягали з маркграфа його залізні обладунки з Євпраксії зірвано золототкані шати зоставивши її в самій сорочці
І кресав і кресав
Пішли
Янка глянула в вічі батькові і хотіла щось відповісти але в цю мить двері до боярської горниці швидко розчинилися і ввійшов двірський який голосно сповістив
Пароход зараз одплив до Одеса але ні Бородавкін ні Комашко та й ніхто з компанії не думав вертатись на йому в Одес
Вона зразу ж пішла по знайомих дивуючи їх своїм хворобливим виглядом і в одної колишньої подруги тепер дружини молодого адвоката здобула дуже корисні вказівки щодо помешкання виявилось що знайома тієї подруги бажає найняти комусь вільну кімнату
Треба щоб така назва якої ще нема
Презент франц. ргеsent подарунок
Як тут гарно
Не завадило би коли б не була як кажу така горда впрочім ні подумайте лиш компаньйонка
Зайдете до млина
Ме
Ні не спи Христе дожидай поки кликнуть тебе
Хто найкращий їздок
Не можу
Це кінець сказав Зема взяв сина за руку і повів на майдан
Потім коли підійшов Черниш Маковей упевнився кого вона шукала
Куме Грицько
Бастують
Землячка ж
Тарас також схопився
Арсене потрібно докладно і точно розпитати цього хлопця сказав кошовий
Ти візьмеш трон султанський ото й уся твоя турбота
Та я хочу ще Чайчиху навідати каже мати
Прислухався
Навіщо йому бачити все це смерть синів багатьох тисяч киян загибель рідного міста
Не було суперників кордони імперії розсунуто до меж неосяжних усе залякане й упокорене повсюди панує сила про справедливість забуто
СІНІЦИН
Отож захопи Драгане з собою чотирьох або п'ятьох мулів та й грошей не забудь треба заплатити наперед
Ні Ключар то партійна справа
Вона стиснула Вадимові голову й тривожно дивилась на захід де була станиця
Э братику
У мене живіт як барабан
Милое дорогое дитя мое произнес он взволнованным голосом и чтобы скрыть охватившее его смущенье он нагнулся к ее головке и спросил тихо Какими это дивными цветами ты так изукрасилась
Чи таке духовенство зможе підняти нашу церкву і оборонити її перед ворогами
Давайте не турбувати мою господиню а заліземо до моєї кімнати через вікно
А коли зі сходом сонця вдарили гармати затріщала рушнична стрільба і повітря сповнилося ревом тисяч людських голосів брязкотом зброї і тупотом кінських копитів пішли сміливіше
Чи так я кажу господин
Нарешті збирається з силами командир
Що має тота власть слідити
а сам закручується і поспіша з хати
Ти завжди був жадібним і нетерплячим розстрілювала вона його сумніви
Але ми належно викриємо неправду і цю латинську звабу
Дивись мені Василю щоб без обману
Ой плач тепер небого
Еге
Грамоту я приймаю з посмiшкою глянувши на добру зброю сказав князь Святослав i за дари дякую
всміхнувся Щепкін
Вони думають що ми дiти що ми нiчого не розумiємо
Гм мигикнув молодий і високо підняв одну брову Що ж пожалуйста Дістав з кишені гаманець повільно перебрав гроші й простяг парубкові новенькі ще не згинані п'ятдесят карбованців
Все ж таки щось тут непевне
Дозвольте нам гайнути вперед по-молодецьки виструнчився перед командиром Роман Гримич і кивнув на Василя Ми знаємо в чиїй клуні ночує ця гарматка то й вихопимо її до вашого приїзду
І правда
Ну а як же далі дядю Ваню
Що робити
Лід на Дністрі виблискував світлом далеких ще несміливих зір
Коли впрочім пише їй Франко 24 листопада 1885 року писанє чинить Вам так велику і неодолиму прикрість то я звільняю Вас від обов'язку відписувати на мої листи тільки будьте ласкаві сказати Єлисею Кипріяновичу а він мені відповість і будете мати спокій
Одночасно аналогічний процес спостерігався в Росії
Зійшовши вниз ми знову почали чогось підніматися вгору і знов- таки вздовж лаврського муру
А які ж вони повинні бути в людини яка ставить ва-банк своє життя хоті лось би йому знати
Коли ж це траплялося вона ставала повільна й задумана і діти які спостерігали в матері таку зміну намагалися тоді вестися якнайтихіше
Закинув на плечі в'язочку і швидко поніс тією самою дорогою якою перед хвилею ніс стола
Хтось образив і він ворухнув випнутими грудьми Чи горе якесь
Все в нас не так як у людей
Скора ти сивий волос шанувати знаю відрубала Любов Хведорівна Біжи до нього біжи з язиком до гетьмана на батька-маму донеси що личину з грішника старого здійняти хочуть щоб не зводив людей
А ви заговорила по миттєвій тиші ви з дідунем теж підете на нове подвір'я
Заснути б
Все делала сама пани она отобрала из замковой команды десять самых верных и отважных казаков а к ним еще додала и деда Лободу выбрала из табуна лучших кровных лошадей и для казаков и для самого Мазепы отобрала еще для сына самое лучшее оружие и самые дорогие одежды
Крім Гривастюка ніхто з приїжджих не встиг побачити пораненого або робили вигляд що не бачать
Я не знаю чи залишився хто живий там
Він з бублейника вибився в князі в генерали блистів від орденів купався у достатках гордощі розпирали його а тут цей старець якийсь там гетьман котрому може нині-завтра відберуть із рук булаву сміє так спокійно казати це ти а це я
Піди дочко одчиняй ворота батько прийшов щоб попрощаться за свій гріх
Які ж ми багаті
А що
Я відібрав його у Вандзі
Яворський
Якщо твій бог є він заборонить тебе
Серед моря-моря стоїть червона комора
Це обов'язково
Вознесений усунутий і знов вознесений до висот вихователя султанського сина Шемсі-ефенді запрагнув виказати перед падишахом усю глибину своїх знань
Досить було навколо річей багато цікавіших щоб звертати увагу на власний хвіст
В місто не можна вступати
Валасаєтеся по світу
Дівчина теж замовкла
Він ще був здібний думати
Ох таж ти малим ще бувши бігав з храму по промінню і по морю серед бурі мов по суші ти ходив
V
Мотрин чура Чуйкевичевого коня зі стайні виводив
О його цього мандрівника меддаха і хафіза 17 на якого ще не звелась рука жодного можновладця знали в Стамбулі і Брусі в Бахчисараї і Кафі
ДУМА ДРУГА
Зараз я наллю тобі вина
Колись дітей тут як горобців кублилось у пилюці зараз не дуже їх рясно але котрого зустріне моряк не мине без уваги
Він схопився на ноги
Вельможна обіцяла зараз послати до нього хлопців і відпустила в ласці
Я на вас збираю чари Чарівну добуду зброю І пісні свої узброю
4-й х л о п е ц ь
У нас лікарня широкого профілю
Заспівуй
Б и ч о к.
Прощаючись з землею заливало хмари й землю огняним світом
Ха-ха-ха
Дівчатка було як сядуть на човника та як поїдуть по тих озеречках та по заводях цілий човен водяних лілій понаривають і їдуть додому всі в білих вінках і човник їхній вже не човник а ніби величезна довгаста біла квітка річкою пливе
От манера
Все
Розумію сказав Арсен
Дякуй долі що сам лишився живий
Нащо я запросив до церкви з собою сестру
Скудова я вас питаю
Заїло кулемет у Тимоша
Там я сховаюсь од тієї лайки од того дурного змагання од того злостування старих котре запагубило моє щастя
Обняла його і все
Костук ледь-ледь ворухнув головою
То може тямиш на голові ходити з жовчю сказав він
кинув Матрос
Ми лише подивимось i все благально-нiжно глянув вiн на мене
А людям де взяти
Грязюкою шляху чвалають козаки
Не знати звідки доп'явши коня певно таки зловив одного з тих що бігали збурені боєм він виріс якраз на шляху втікача тримаючи в руці меч
То вже не злагодженим маршем повертали кримчаки Чорним шляхом за Умань
Хіба Федот Ткаченко знайде в Полтаві
Хома і Ярема фігурують у жартівливих піснях анекдотах лубочних картинках малювань
Нехорошо
СВИНЯ
А потім ми лежали на горбочку під кущем таволги дивилися на Дніпро й розмовляли
Маюфес
Куди лiзеш повторив голос
Вона не видержує й її такі ж чорні й такі ж великі очі наливаються сльозами
Чому ж не можна сповнений вдячності за її доброту привітно мовив Сулейман Я твій твій
Не проси
Знову цілу ніч протримаєш на воді
За ріку в темряву відходила міська жура
Коли приложити до чола долоню видно звідсіль ціле плесо озера що жахкотить зливою променів
Він заскреготів зубами схопився скрюченими пальцями за груди
Економ спокійний радісний
Невже знову війна
Дон Жуан без шелесту зручно влазить вікном кидається на коліна перед Анною і покриває поцілунками її одежу й руки
I н г і г е р д а гордо
Ось годі тобі базікати обізвався до неї готуй лиш краще обідати та пообідаємо всі разом
Каламар і Фіцачок їх не бачили бо вже словом оберталися довкола того яка натура несправедлива якійсь сірій вороні дала для життя під небом літ аж триста а чоловіку вік короткий
Говоріть та й міру знайте
При березі коло Подола стояли рядками здорові дуби й берлинки повні жовтих і червоних яблук кавунів груш
Жах
В очах промайнула підозра
Хіба я просила коли-небудь аж такої ціни ваша величність
Посміятися над своєю вигадкою не мала з ким
В солому гукнув Панько
Скільки тобі заплатив Яблоновський за те що ти допоміг схопити нашого батька полковника Палія
Але за лементом турків козаки не могли розібрати його слів одначе було видно кликав не до покори
А що буде коли дійсно прийде батько
Біля хворого є хто-небудь
Рифко Рифко
Рукопис у газетний папір
Тільки Лиско лежить коло дверей простягши передні лапи положивши на них голову
О
16
Ти ж будеш і їсти і пити а тут за душею шеляга немає
З-під сорочки випала пачка цигарок Яблочко
А ось ціла родина
Коза пила а дівчинка сиділа навпочіпки збоку й розмовляла з нею
А то цей чоловік може вас налякати що й не заснете несамохіть прийшов на поміч професор жартівливо відрекомендовуючи його матері й дочці
Будьте ласкаві прошу вас покажіть мені той листок пам'ятаю що там і понамальовувані книги які є в того купця
Товарищ Хрущ враз почервонів наче потреба яку відчувала Спиридонова носила надзвичайно інтимний характер
Комашко вглядів паннів схопився й побіг до їх назустріч слідком за ним пішов Мавродін
Абатиса Адельгейда не знати з якими намірами добрими чи лихими турчала в ухо братові своєму про походження цноти привабу руської княжни може за звичаєм своїм намагалася підсунути імператорові підложницю як то робила щоразу по його приїзді до Кведлінбурга але цього разу сталося не так він зробить цю дівчину імператрицею і завдячує цим насамперед своїй нещасній сестрі
1 http www utoronto ca elul 2 http www ukrlib km ru 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%91%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD %D0%A1%D0%90%D0%94%20%D0%93%D0%95%D0%A2%D0%A1%D0%98%D0%9C%D0%90%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%98%D0%99 index html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%91%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD %D0%A1%D0%90%D0%94%20%D0%93%D0%95%D0%A2%D0%A1%D0%98%D0%9C%D0%90%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%98%D0%99 Sad-hetsymanskyi2 html 5 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%91%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD %D0%A1%D0%90%D0%94%20%D0%93%D0%95%D0%A2%D0%A1%D0%98%D0%9C%D0%90%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%98%D0%99 index html 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%91%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD %D0%A1%D0%90%D0%94%20%D0%93%D0%95%D0%A2%D0%A1%D0%98%D0%9C%D0%90%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%98%D0%99 Sad-hetsymanskyi2 html 1 Електронна бібліотека української літератури
З Ринку долинули переможний крик рев мушкетна пальба бій барабанів хоробрі жолнєрове здобули нарешті дощану фортецю
Великі каміння холоділи під слизьким мохом голі корні смерек заплітали стежки вкриті верствою сухої глиці
Сердешним чаєм напували
Хіба я пан
С т е ц ь к о. Ось бач як
Що з тобою
Все що було в людині кращого за всю її історію збудувало ці крила
Це ж і мати завтра довідається прокралася думка
Що ви живете
Це витиснення у женщини відбувається надзвичайно легко в результаті отого самого реалістичного характеру її психіки
Може й той одказала їй Ольга
накінець казав Володько Тільки воно не таке просте як ти думаєш
Мати схопилася з місця і звівши руки як крила мов та чайка зашкандибала квилячи з сльозами радости
Він говорив тихо хрипко уривчасто і розуміючи що говорить не те що треба швидко замовк
Да нє брасай на голаву
Знову сягнув шаблею тільки кінчиком без потяжки й розсік гостроверху кучеряву шапку і голову від вуха до бороди тільки Сірко умів так рубати сталь ніби влипала в плоть
Тяжкий суворий рік
Пригадав
Так я буду говорити
Рита
Ну то що кажу я
На шоломі стояв гайворон і вискубував з нього біле ганчір'я
Там я можу годинами дивитися на розцяцьковану в різні кольори воду біля пристані освітлені ілюмінацією пароплави та мости і ні про що не думати
З університету вигнали так він тепер хлопців туманить
На цім обриваються усі варіанти новели-притчі
Я назвався Мартином Рибкою
Хорошо сказал полковник с удовольствием прислушиваясь к звонкому ходу маятника хорошо
Ще в московській тюрмі задумав перекласти Євгенія Онєгіна
Треба подбати щоб не бракло харчів
Спала
А слышал ли новость и от Сирко послы из Запорожья прибыли
Только что Хлястик из газетьі вичитьівал
Та що з тобою здивовано спитав Залізняк
Я вибив йому з рук шаблю сказав він незворушно і випустив з нього тельбухи
Але Іона подивився в його бік і посміхнувшись сказав
II
Як він хотів землі як він добивався її
Де ж вона подивившись сполоханими очима на Микулу промовив Ангел
Живий живе гада так і ми треба усе полагодити як звичайно і як тільки можемо що зробити і за душу і за славу нашої Марусі
Серед його пелюстків було темно як у лісі
Зрозумів
Розгорнув
Біля стіни старовинний павлівських часів червоного дерева з витими колонками й багатьма шухлядками секретер
Холодок пробіг у нього по спині і він стверджуючи кивнув головою
Взагалi коропа в даному разi у вас нема зiрвався
І з очима повними сліз Шура гаряче тиснула йому шкарубку руку
Xa-xa-xal Мулен
Капітан
Софти знаються на високих науках і вони сказали що шах- заде Баязид ібн-ель-Гаїб син тайни
Чаргар став іще суворіший і вже всю дорогу мовчав
Так Лідусю не можна підкреслив він Ну ти сама знаєш
Стало радісно
Чую
Гаразд
А я ж зовсім забув про отой довгастий пакуночок
Максим не вистрибнув тільки тому що на вибоїні машиною тіпонуло так що вартові повалилися геть на нього а він на лаву
Ей сюди крикнув Караїмович вибігаючи на вулицю
Чого вам від мене треба неласкаво обернулася вона до його
З-за обстріпаної хмари виткнувся ущерблений місяць
І хто живий той прийде на гробки
Тож-бо
Куркулі повели агітацію що лікарі й ті хто їм допомагає отруюють народ
М 1952
Крук відрік на те Ніколи
Король Владислав V стояв на дверях палацу й дожидав королеви
Коли графівна через півгодини не приїде вони поїдуть удвох шукати її по Берліну
Про фізкультуру
Сів на призьбі
Ні я не збирався заподіювати собі смерть найперше тому що те супроти Бога просто мене більше не цікавило життя я чув у собі якусь дивну сумну-пресумну мелодію і вже крізь неї глухо згуки життя
Богомольці кидали на ризу гроші а черниця забирала і ховала їх десь під рясою та все поглядала на двері щоб часом не надійшла мати ігуменя
От ви хотіли вигнать Клима так і треба щоб замазать очі за валахи бо й він дещо знає тілько вам це не удалося хотіли нашкодить за пшеницю мені та нашкодили Зозулі
Вперед козаки вперед кричить Караїмович
Той скакав по майдані мов скажений рвучи собі волосся з голови а вкінці не тямлячись з лютості з голою шаблею прискочив до Тугара Вовка
Хто тебе у кукурудзу погнав
Знову курка на моїй дорозi
Вікна його житла і двері в садок були порозчиняні навстіж
Андрусь пильно поглядів на Бенедя а далі засміявся гірким сміхом
Ох і гарний та чистий хліб навколо здивувався Стьопочка котрий не дуже придивлявся до колгоспних нив
Хоч ти йому людоньки кіл на голові теши
Йому пропонували їхати до Києва на редакторську роботу
Ти ось що дядьку Многогрішний лягай собі у своє кубло і не базікай зайвого
Лежить на санях блідий мов із крейди різьблений
Спотикається за слізьми дороги не бачить
Я побіг до Сидора в кузню молотка взяти
Обернули нас на своїх хлопів
Ти княже чуєш наше слово ми за тобою супроти Ярополка
Я стояв обкладений кавунами не в змозі ворухнути ні ногою ні рукою і дивився як до мене розмахуючи кийком біг дід Салимон
Навіть з таким
Ці люди не мали нічого святого в душах
Султан скликав диван і на дивані йому розповіли про те як Гянджа захищалася колись від Тімура
Тихо Господи прости як та потороча г о л о сно Вже господи що не вигадають оця тітка то все півтора людського
Вийшов на дорогу
Поки п'явся
Це він почув
Тих високих наук і в очі не бачив і чути про їх не чував і слухать навіть не любив а піди ж до хазяйства хоч якого битого господаря перейде
Піднімаючи вгору келих Момчил урочисто сказав
Товаришу Соколюк
Він тоді був за прикажчика у пана і її кинула там господиня бо так наказав управитель-німець
Тепер уже Бараболя зверхньо усміхнувся
Як маєш
сумніваються скептики Який-небудь з менших
Вона шлях до істини
Не кажіть нічого
Отчего
І в хаті- читальні тоді знає одна лише Лукія який то сміх був у неї та веселість
В багату й урожайну країну входимо мабуть
Ні коли ти в герої записуєшся так не лицемірь
І чи скінчиться коли оця кара господня
Диван коли й не налякав Рустема то геть розчарував
Хто
Ну-ну
І в сина кров козацька
І прокидаюсь
А що вже юрмилося біля церкви старців а що вже шнипало по вуличках і завулках усяких волоцюг пройдисвітів не приведи боже
Прийде час потрапить птаха до сільця
Недурно я так тривожилась недурно я не хотіла тебе заміж за його давати
Та ти що
Ох яка духота надворі
Вони мені потрібні і за послугу будуть мати добру плату
Він мені як батько
Чи та обручка може
Мужа з жоною брата з сестрою
Хочеться забрати з дому все й віднести тим людям
Місяць їм помагає але такими ночами і він перед чимось ховається
Не журись
Мене вчили кращі професори Москви
Это все враки
Церковь думаю соби чи не дурыть вона нас
Хоч би вже їх
Шмигельський Жезніцький Яворський Качинська шляхта
Про те що навiть я учителем зможу колись стати
Ліпше нам самим те все стоптати щоб ворогам не завдавати праці
Що з тобою
Виказують люди на Хому Гудзя на Гурчина Саву
Перейшли з нею два великі подвір'я й огород у якім були дерева
А кому ж воно годиться
А тут нечиста сила аропляна принесла і на тобі позицію
Крім того нам довелося багато тинятися по різних містах
Та добра дівчина
Не чіпай
Ось дорідні жидівки з своїми дочками наче добрі ягниці з ягнятами повагом сунуть кидаючись у вічі своїми цвітними уборами то як жар червоними то як луг зеленими то як небо блакитно-синіми або як сонце жовтогарячими
Який тон
Їсти можна додала дружина і питає дітей Як вам
Годі
Балабуха комічно стояв серед хати й ждав
І що ж він розповів
Тим часом хлопець розглядав дерева всі ніби незримо дихають звернуті до тепла і купаються в світлі
III На безлюдному березі моря Одинока хатина стоїть В тій хатині рибальській убогій Збройний лицар самотній сидить
Тут певне є й моя провина прошепотів Стах
Ми вдвох підемо з вами
Чого стала пасешся гава-роззява
Рекли ченці
У вогневій пробі все те є фікція
Іде Давид по дорозі ступає широко
Зате як бачиш тепер полковник я і справді
Мордочки в них ніжні оченята пукаті і плохенькі-плохенькі
Марія Івановна
Мабуть треба щось там
Що ж ви стоїте накинувся він
Побачимо побачимо серце коли наспіє відповідь від твого вченого
А Мазепа продолжал уверенно дальше чувствуя что ему уже удается овладевать понемногу хитрой но трусливой душой гетмана
Там низенький тинок
Ходи сюда душко най тебе переблагословлю
Договоріться про години з Хановим
Так і їхали далі
Пригадував операції подібні до тієї яку мав зробити гортав історії хвороб
Сонце саме сходило
Туман рідшав і стало видно жвавий рух на затопленій вулиці
Поклонись княже
Я заплатив то й сидітиму
От тим-то він зараз сів і кланяючись старості мовив
Величавсь я козацькою зброєю перед хліборобами і думки не було в мене против кого вона наготовлена
Ви какий копитал маєте абощо дак хочете щоб у кунпанії
Максим подивився на неї соромливо-щасливо засміявся і почервонівши весь став читати прокламацію
Скоро впаде сніг ударять морози
Трошки нижче
Трауерніхт міг за цей час вивезти його або закатувати
Пов'язане в тугі пучки пруття рожевої таволги і цупкого терну всіяне міцними і гострими як голки колючками висіло на стіні в його комірчині
Н а ч а л ь н и к с т а н ц i ї
Нараз гук
Ні треба спершу налити чаю в миску
Під таким досвідченим керівництвом
І мабуть од того руху в неї зашумувало в голові
Лісове озеро
вигукували жінки де завзятіші тяглися чарками до молодих до голови обережно щоб не залити закуску а музики ще раз програли туш
Чого чого аж стрибала стара
Я сам батько
Швидко йде в ліві двері звідки зараз же чути телефонний дзвінок і голос комісара
СЕЛІМ І 1512 1520
Кожна кинулась до своїх корів
Ч о р н е д о м і н о Тінь твоя
Із сучасної преси
Де цілити
Іди сину іди сину
Мої товариші поженились на інститутках
Невже ти за мене руку тягнеш
Так мій сину відповіла тітка
Що робити подумав Ярослав
Кому стане сміливості проголосити ось це любов а це вже ні
Мене убий їх не чіпай
Тільки ви діти мої славне лицарство запорозьке на те не вважайте а високі верби та явори сокирами рубайте у тороки аж у три ряди в'яжіть та на воду пускайте
Так і лишилось невідомим для Максима куди й чого вони водили його в таких гарних в таких міцних німецьких наручниках
Хоч отакі як оце взагалі плюють на суспільство
та й далі до роботи
Дзе-ень
Я ознайомився
Вони мовчки рвали з неї покривало
Байток доручаю тобі це зробити
А могла для вас скінчитися трагічніше
Душа моя не видержить далі такої муки такої кари
Такими пройдисвітами наповнені нині либонь усі землі
Ті що тягли тіло Андрія скочили в воду і одним махом сокири поклали Семена назад у воду
Всі сплять
Він несвідомо подався назад
На подвір'ї затих гамір
От
У нас ноги треба мати заячі а душу орлину мружиться Чигирин
Що сьогоднi вночi таки сьогоднi вночi
Досі йому щастило неймовірно щастило
Чом би було не з їсти ще зо три
Він не спитав вербівців про пашпорти не спитав навіть звідкіля вони родом і тільки позаписував їх ймення й прізвища
Але ж друзі я не думав повертатися до Львова
Властиво вибирати не було з чого і Степан подався до Бориса на Львівську вулицю за Сінний базар
Зараз буде поїзд
Пройшли за флігель і стежечкою що гадючилася серед чіпкої колючої дерези почали спускатися до церкви Різдва Богородиці
Коли з ними не по-божому то й вони не по-людському —додав він допиваючи чай
Я їх буду патрати
Сину мій сину устань на ніжки
Один проти другого але співіснують у великім світі
Вона лежить на ній складно і єсть їй до лиця
Княгиня дивлячись на сина втирала сльози
Ворог наш бере мене од вас щоб замучити йому ще трохи
Миттю до кизляр-аги нехай передасть його величності падишаху
Катря покрилась десь пішла я собі до Марусі
Але ви так завжди з братом
Казав що ще три дні по тім чув слабість у колінах із страху
Що за хлопські вислови вживаєте ви при дамі
Ти чого зуби скалиш
Що ти навіть поглянути на мене не хочеш
Ну й замовкни
І вийшло звідти дівча і всміхнулося мило Спасибі за поміч тобі Дурило
Всі ви сте послухи
Мене тоді юнака першого гуляння обпоїв той вітер як дур-зіллям
Так вірмо лише в половину того що говорить то все останеться якась правда
Голова в нього розкуйовджена обличчя похмуре
Я вчивсь в канівській міській школі а потім батько дав мене в київську гімназію
Гниди давлю
На тобі гроші
Ви у французькій колонії і ім'я Дювер'є одчинить вам усі двері
Обв'язану вiрьовками корову нiяк не могли виштовхнути з горища
Гайдуки такі ж вояки як і ти але вони борються за волю свого народу а ти пригнічуєш його
Щоб усі бачили що роблять з неслухняними і жахалися
Не хотіли ярем треба було битися за волю
З посвідченням що в мене нема анемії я приїхав до школи
Батько так бликнув на його
А коли прощаєшся з найближчими людьми з якими довгі роки ходив крутими шляхами-дорогами то хочеться сказати їм щось найважливіше най- заповітніше чого не маєш права не сказати забрати з собою в могилу
Ні не хижа дикунка
А ти хочеш цих нещасних вигнати в люту ніч на мороз сказав Бачман Вони прийшли до нас як до братів по нещастю а ти
Кобзар і Народні оповідання Марка Вовчка
Отже він вирішив перемінити посаду
вражено розмружується Яремний Чому
Григорія
Грошей хочу давай сюди
І голос тоді в нього був якийсь не простий
Біля воріт чується сміх
Я ж сказав якщо вона захоче
Найда з своїми товаришами мовчки ходив по кімнатах скрізь натикаючись на трупи на розбиті скрині столи й шафи на зірвані й порубані ікони
Ми на цьому болоті всі стежки знаємо як свої п'ять пальців
А я таки правду казати жнаю як того хлопа обійти раз у раз ж ним у корчма гешефти ружні веду то треба хитро
Се Сава надійшов
Того папства ніколи не пересудиш
А ви дівчатка все-таки не сумуйте
Ю р к о в и ч.
Сiв удруге знов хлопець на нього намiрився рукою знов надармо
Жандарм
Тоді йому уже нікому було й пожалітися батько у винниці в казані скипів упав якось у казан а мати з холери вмерла
Що ти наробила
А лядських посіпак немає на переправі
Піт чавить а спожитку не дає
Султан же навіть у гадці не мав що цим бучним весіллям ще не баченим у Стамбулі породжує і зміцнює дві найбільші ворожі сили у своїй державі які рано чи пізно мають зіткнутися і одна з них неминуче повинна буде загинути
Гарно слухать
Тільки в лікарню
Мені чогось іде карта й я виграю багато
Та й що тут дивного хiба можна було витерпiти все що дiсталося їй на долю
Я мушу побігти зателефонувати Елленбергові
Промоцію
Йдемо далі
ЯВЛЕНИЕ ПЕРВОЕ С к о р и к выходит с другой стороны дома Прокопа
Гнат з подивом глянув на побратима
А ти надовго приїхав до матері спитала тихо коли підіймалися вони сходами
Є в ф р о с и н а
І тільки коли останні машини зникли в пітьмі за горбом і гул моторів і брязк заліза злилися вдалині в знайому музику похідних ночей Орлюк поглянув на молоду дружину
Йому допоміг оперативник втискаючи ґоліятське тіло коліном
Усей табір неначе вимер
А Гадюка где
Немає нічого
Отже Сафар-бей ні не Сафар-бей а Ненко син воєводи Младена виступив із загоном проти свого батька
Далі все повилося забуттямтемнотою
Затямлю цю науку зле бликнув на отамана Кирпа
Стане Україна як і вся наша Батьківщина республікою-садом квітучим найпереконливішим дослідним полем комунізму
Кажуть сам Будьонний
Це було в тому лісі де її батько був лісником
Спе-ці-а-ліст
Та не знаю
Відповідай ти штовхнув нагаєм у чобіт Катаржі
Оскільки дорога на схід у Половецький степ вела мимо села воєвода дозволив їм переночувати сю ніч дома а рано-вранці гуртом ждати на шляху князів Ігоря та Володимира
А де ж дістати детонаторів
Навіть можна затопити ванну
І тільки-но мовив те випливло з глибин морських дванадцять білогривих кобил вийшли стали одна при одній і мовили Чого волієш молодче
Навіщо ж так
Він упав на ліжко і щулячись від холоду що невпинно допливав у кімнату віддався тій пристрасній мрії що коливалась перед розплющеними очима безліччю привидів
За два червінці продать своє щастя
Дух не повинен лишати тіло самотнім він має дорівнятися йому коли воно прекрасне і зробити його кращим коли воно не відноситься до висот духа
Пользуясь шумом поднявшимся в зале Мазепа подошел к Шраму
Г и р я
Поки що тільки сказано гострі слова
Король Алвоїн як і сли його не менше обурені клятвопорушенням ромейських імператорів щодо тебе повелителю наш ніж ми твої піддані
Зрадів сестрі обняв поцілував
І не чула й не бачила нічого такого промовила Ольга і знов задумалась
Спершу будуть гамазеї а там зараз і волость
Двi сльози покотились з темних очей
Я їй не вірив не в її дусі і стилі але де докази ствердження недовір'я
В одному мiсцi за селищем коли за шоломами* *Шелом вершина круч сховались рiднi землянки й хижi хтось iз них почав а iншi пiдхопили
Все жартував
Та ось із глибини садка з того сяючого цвітіння пригинаючись під віттям з'являється постать карячконога у теплій незважаючи на спеку фуфайці з берданкою на плечі якоюсь недоречною серед цього цвіту серед безлюддя й тиші де лиш бджоли бринять
Правду говорите зрадів Шевчик
Диви он дзьоб лелечий над туманцем червоніє
Iван Виговський простяг руки i обняв його на льоту неначе впiймав його на повiтрi
Насуває смуток розпікає душу
Іван Франко до записаної у рідних Нагуєвичах примовки Іди в трістьи та в болото додав пояснення Трістє тут у значенні тростина що росте на болоті Франко
Ну хто хто нетерпляче повторює Гладун і голос його лютішає
Я у гніві замкнуто мужнів Я мовчав хоч все в мені кричало З маминої кривди і печалі Виростав мужніючи мій гнів
Я на них насмотрелся
Іваночку рідний як добре що ти завітав у нас уже син народився низькуватим клекотливим і пристрасно-радісним шепотом обдала мене і одразу ж перелякано подалась назад —Ой горенько моє хто ви що ви
Як складали потяг як розпалювали його дровами
Мимоволі ми намагалися ступати безшумно
Тебе ж хочу спитати чому піклуєшся ти лише самим собою
В лівому кутку сіней за дверима на куцій жердочці сиділо три курки
Просто не вірилось що був цей чодовік зеленим змієм десь там у баднюку поваленим адже як це дивно Тернівщина ніколи не бачила його в аетверс-ію-му стаяі а щоб аін сп'яну взявся когось малювати про ця де могло бути й мови
Пропахлі потом овчинами чорноземом
Тоді діти розкладають перед коневим ротом всі приваби траву і пшеницю і овес з червоними маками розкладають півколом і чекають посідавши півколом навпочіпки й поклавши голови па коліна вони сповнені глибокої віри що кінь встане неодмінно встане
Крєстьянскіє сини
Ти про що
Він не наказував він просив поглядаючи по коридору чи немає начальства
Марта саме входила в ролю
Одна з його дочок Феррахшах яка відзначалася великою побожністю володіла поетичним талантом була першою серед красунь виказала раз небачену жорстокість її чоловік якось замилувався білими руками служебки яка подавала страви до столу
Дівчина бігла хутчіш і таки встигла стати на безпечне місце
Пузир
Та казну нашу бережи
Вдарили свята
Ну
А тепер
Однак він скоро передумав
Батарея була розбита але вони не відступили розстрілявши всі набої по ворожих танках Петрові гармаші зірвали гармати а самі разом з ним приєдналися до якоїсь групи що зайняла оборону тут же поруч
Ану ж покажіться
Мала ж заплакала голосно й ревно ображена чи налякана своїм незнайомим вітцем
Ясні кольори синій червоний гранат бірюзовий зелений квіти й листя на гнучких стеблах
Рибалці було шкода дядька хотілося йому якось допомогти і він сказав
Проворна чорнява Сура Вольчиха присунула до прилавка два стільці
Спитав би хоч чи згоден з тобою їхати
Хіба вона вдень у хвилину втоми знесилля коли падає воля її хіба вона не чує тої самої незрозумілої божевільної але нестямно-квилюючої вдячної й зворушної ніжності до цього кривого чудного сина льокая
Як умру то най на моїм полі чічки ростуть та най своїми маленькими головками кажуть отченаш за діда
Коротко переговорили
Не хочуть жати по нашій ціні
Пробачте але мабуть пора і робити щось а не тільки міркувати та думати
Хоч би переказати Христі
Може ви бачили в Каїрському музеї мумізовану голову фараона Рамзеса Другого а разом з цим може знаєте святиню Нубійського Нілу Абу Сембілу де висічені з каменю чотири голови цього ж володаря
От якби хоч шматок південного степу залитого сліпучим промінням дзвінкого українського простору
От тоді він ухопивши з собою золотодайного Шеффеля пудом подув у Галичину щоб як стій узятися до діла
Що це дійсність чи галюцинація
Селім стежить за кожним рухом кожним словом
І ти думаєш що я згожуюсь на це
Розумний ти чоловік Михайле
Мені поки що вистачить і своєї правди і кривди
Не знаю
Коли є чистець то немає потреби в лівому боці так само і в правому коли є чистець то чи правильне буде речене суддею тим що стоять ліворуч і праворуч
Чи зрозуміло для вас за що я прочитав спитав він у бурлак
Який там хабар голубчику
Щоб дістати запорожцям якнайбільше жалування й харчів Калниболоцький за умовою з Омером-пашою написав візирю наче їх удвічі більше ніж було насправді
Його зворушив трагічний кінець невідомого лицаря що з хоробрим своїм королем пішов по славу а зайшов в українське болото
Ну разом гу-ух
Йому не знати відки прийшла думка що багатство то потвора о сто головах котра пожирає-пожирає других але хто знає може відтак пожерти і його
І все за гратами та й за ґратами
Але не сподівайся на щасливий кінець
Бо їй ще не вибила остання година призначена вищою силою тією силою що стоїть понад вітрами понад мурами понад опаловим небом понад злобою понад усім
А чому вона в цьому полку ви звичайно не знаєте й ніколи не взнаєте бо й я не знаю а брехати не хочу це уривок правди а вся правда то ціла революція
Добре ляшкам голови стинатиме задоволене мовив старшина Дасть Бог твоїми шаблями ковалю щастя здобудемо
П е т р о. Серйозну розмову перенесемо на роботу а зараз снiдати
Й двічі дзвонив йому по телефону
А задум його можна було здійснити тільки на битій дорозі де вешталося туди й сюди чимало людей і військових загонів
Ми ще не правдиві чорти що мають прийти по твою душу ми тілько прийшли визичити від тебе троха грошей
Іменем нашого найяснішого падишаха Магомета Четвертого я сливенський управитель наказую всім підданим падишаха вишукувати і винищувати зрадників і розбійників- гайдуків їхні родини висилати у дальні вілайєти а майно і землі передавати у власність Османської держави
Входять Роальд Свічкогас Мирослав
Суворий і прекрасний він лежав у домовині на старезній дубовій лаві
Але ось на вікно як нічна птиця опускається чужа рука перелякано дзенькнула шибка
Зараз він сидів уже на козлах байдужий чи їхати до театру чи на кладовище
Малий Ярень побіг до вітця свого зліз йому на коліна посидів хвилю й пересів до старшого брата княжича Юрка
Кіндрат почав закидати їй натяки
Хлопці миттю змололи й її
Чого ти так Давиде
Григорій посміхнувся
Знову
Яке страшне життя убита змушена стати рідною своєму вбивці
то признавайся Дарко бо вже твоєму Грицькові одне вухо для постраху відрізано бритва гостра з німецької сталі від одного вуха не затупиться і від другого вуха не затупиться чуєш Дарко можеш врятувати сина а не хочеш камінна в тебе душа й камінне в тебе серце тобі дорожчі партизани чужі люди а не кров рідна
Гм ця ж чортова супостать розбреше скрізь
Скільки разів він казав собі Піду признаюсь
Посивіє дівкою
Одначе думаючи про спасения душі своєї я не забував і про приемну для мене еквітенцію і спішив повернутися до щасливого для мене дня
Поезія жити не може на смітнику а без неї життя злочин
Ласкаві будьте діду заграйте щось веселе чи заспівайте думу
Вмостились швидко й поїхали
Зойка розгублено усміхнулась
Так тоді й не зібралися написати забулося ніби а тепер ось Шпачиха знову порушує питання
Гарно
Отець Яків вештався на току
Не ворушиться
Вголос
Будемо добиратися каже рішуче Настка і нараз як великий змій обіймає Гриця
Пожалуйте махорочки
А проте це зайві мрії в нього навряд чи вистачить грошей поїхати на Кавказ до Сухума
От і явив ся до царя Семен такий старий та оброслий борода по пояс а ізмучений в каторзї Боже
А це
Наше завдання полягає зараз у тому щоб ширити свідомість сіяти зерна гуманізму пробуджувати громадянську гідність
Тільки одною ногою подригує як жаба
Яма ХОДИКИ
Петре
Він ще не зовсім протверезився мовчки борсається в воді й не просить нашої допомоги
Так і так братця таке й таке лихо
Тоді по черзі підходжу до одного-другого двору і безглуздо клянчу дозволу на ночівлю
Немає в неї радостi минає й життя
А я кажу Лягай а вона i ляже та каже змерзла а сама як вогонь
Звенигора з Рожковим та Іваником опинилися в самій гущі бою
В о є в о д а Київський Г i л ь д а його дружина
А він таке плете що й на голову не налізе
Але про це ж умовились вони що точка
Ця непропорційність здивувала Киселя і тут у Безсмертного не так як у людей
Лемішка хотів і собі закидати по-московській розмовляючи з нею але замолов таку нісенітницю що тільки сам махнув рукою а в хаті усі зареготались
Помер
А вона йому калісони посилає
Що ж маємо робить
Це якась чортяча спокуса наводить на мене ману це не князь а певно сам сатана коли він так тривожить мою душу думала Тодозя й схопилася з місця
Жандарм лиш свиснув
Мрець
Не дала б йому проголосити себе королем
Звенигора вів товаришів до Вратницького перевалу та до Чернаводи бо сподівався знайти там загін воєводи Младена і Златку
Другого на підмогу пришлю з волості
Кров одступила на місце вуси зіллялись з лицем очі втратили твердість холодного льоду там вже світилось щось покірне і винувате коли підняв їх на сина
Оце ж бо так бував коли до твоїх службових обов'язків долучається щось стороннє до діла не стосовне різні шури-мури та спільні прогулянки на мотоциклі
В бытность свою в немецких землях он немимоходом замечал немецкий сельский быт и теперь приноровил его к своему хутору
Л у н д и ш е в виймає пакет
Та на кого ж мене лишаєте з дрібними дітьми
Укріпи мене господи щоб я не согрішив перед тобою
Мабуть i їй тепер нелегко стало Коли зiйшла в долину з висоти Не хоче серце пристрасне печалi Не хоче розум гордий простоти
Мусій Ціпурина розкреслив його на італійський манір як робили великі мімари плануючи ту чи іншу споруду
Діловод одразу ж пояснів
Не треба плакати
А він не переставав грати
От теперечки мої мрії в тобі твої мрії в мені
Р у ж и н с ь к и й
Вилiзли ми
Вікно на північ виходить там ніколи не буде сонця
Командирську славу чи свій гонор втратити
Та хоч би й пропав сердито гукав Довбня кому яке діло
Одеколон пудра грим розігріте від танка жіноче тіло всі запахи змішалися докупи дурманили і викликали темне хвилювання
То все дурниця каже панич
Італія не Італія а простір такий що співати хочеться і пісня сама собою схоплюється над десятикласкицьким грузовиком
І вже яка я мати
Сьогоднi вночi
Не журися бра
А я оце приїхав на гастролі в Микитяни бо й я ж трохи артист
Стягайло пильно придивився до козака ніби хотів зазирнути в його найпотаємніші думки
Там буде видно
Поки у Варшаві магнати чубитимуть один одного Кара-Мустафа розгромить Австрію
Під вікном де росли у нас квіти здалося зашелестіло щось
Та не стрілятимуть же вони аж скрикував він трохи нетерпляче коли хто не вірив або сумно хитає головою
Лежав широко розплющившись тоді вона знову заграла ота повільна але така незвичайна музика
Потім підклав кулак під щоку й заплющив очі вирішивши все те перележати
М а к с и м. І як то можна чоловікові непризвичайному
Ріс забутий нами мало не зневажений а коли вмер то виявилося що він найдорожчий
Выходи
Між черідками хмар плив пишний повновидий місяць нерухомо стояли зірки
Куди ти
Америка
Пам'ять неначе червоною прошвою прошита січами походами смертями морськими побоїськами
З карети вилазив старий гетьман Конецпольський а за ним слідком лізло в дверці якесь здорове опудало та одоробало висунувши підголену голову неначе макітру на котрій теліпався чуб неначе заткнутий в макітру
Коли до Варвари заходить сусідка
Яким узяв дитину на руки та й каже
Тикву такого сорту й саджають Д саме для того щоб із неї виросла виформувалась посудина щось на зразок глека або невеликої амфори коли посаджене доспіє виберуть з такої ропавки жабуриння та насіння і вже вона висушена на сонці набула міцності та легкості дуже зручно в ній зберігати воду надто ж у косовицю як наберуть колодязної та постав-а дять під полукіпком вода в ропавці наче в термосі в будь-яку спеку залишається свіжою та прохолодною
Ой як тут гарно
І тільки
А коли Савка приніс він любовно поглянув на пахучий напій понюхав теплий ще хліб і вилаяв Савку що кожушок на сметанці занадто тонкий
Що пустеля яма смерть
А ти таки важиш на семінарію еге
Потім якийсь час у Тернівщині панувало затишшя і вчитель Микола Васильович повернувшись із округа куди він їздив на конференцію навіть жартував дізнавшись про наші події все цікавився чи не натерло холку Мині Омельковичу хомутом
Але як
Отвечу да брало брало потому что было нищенское жалованье брало чтобы с голоду не умереть но не крало
А він удає з себе байдужого
З нашого підвалу в коридорчик маленькі сходи вже й так тричі зривався вниз
Все вы такие
Ні ні
Красномовства і тут не бракувало йому воно спочатку переміщало людей на менші посади або гнало їх в інші місця
Можете й на шламбон отой запертись ізсередини
Він вступив у нього зачинив йому уста а зір відвернув від землі до себе
В неї на виду на очах не щире клопотання не щире жалкування а якесь роблене неначе вона на сцені грає роль
І тоді якось непомітно але все-таки виразно випрозорилася одна думка
В неї прізвище озерне в ньому білки гострий зір і пшениця білозерна й тихий місяць-білозір
Витрясайся
А що Раїсо Михайлівно
А хтось мислить інакше
щебече та регоче
А він поет володар душ
Рухи їх були дикі і обличчя їх були обличчями тих що топчуть ім'я Бога свого
Молодець ти у мене молодець одказав усміхаючись піп
Так таковы-то дела у нас боярин Евсей Иванович говорил Тяпкин опираясь подбородком на руку и слегка подкручивая свою курчавую бородку
Він добре розуміє що дружина не хоче покинути дітей але хай же і вона збагне що приїзд ревізора дуже небуденна подія в його газеті і що він ніяк не може бути дома в той час коли товариш із центру сидить у редакції
Він говорив щоб люди ходили до церкви молились богу вчили дітей молитись богу що добрим людям бог дасть спасіння а грішних будуть чорти мучити в пеклі огнем та розтопленою смолою
Пістрота кидалась в вічі
Вони підійшли до дівчини з хусткою і стали
Степан посипав молодят пашницею й грішми тоді сказав якомога урочистіше
Хати необ мазані світять мов ребрами стріхи особливо з причілків обскубані на підпал
Хтось учвал мчав йому назустріч
І плеще в долоні Ларта
Люде кмітливі почнуть кмітить та прикмічать мене ославлять тихо обізвалась Мурашкова і не пішла а побігла на доріжку скверу на прогалини звідкіль було видно людей
Марко стиснув острогами коня й погнав по греблі гукаючи Татари татари в степу
Провів язиком по кривавих зашерхлих губах і затискуючи між бровами посмішку переклав зручніше голову
Таке ж чоло той-таки ніс
Я не бачу можливості продовжувати далі цю затяжну і небезпечну для слави нашої війну
Дякую вам за ваше співчуття пане докторе відповіла холодно
Вона схилилася до його і багато й гаряче його цілувала усе не пускаючи з рук свого козака а далі спитала —А де ж другі брати
Я пішов
Усе село уся армія знає що він підбив аж вісім танків
Скажу і зостанусь а Феногенові в потилицю
Видно що від бариньки
Поверни мені листа і забирайся геть гяуре гарячкував Гамід
И тополи стеснившись в ряд
Скочив на полудрабок і риссю погнав переляканих коней
Віддаючись з такою заповзятістю дикому релігійному фанатизму шляхтичі а також представники уніатського й католицького духівництва не забували й про життєві вигоди
Що з її дитиною зробили
Безлюддя пустеча
Хіба вона не мала рації запитуючи наївно Пощо себе зраджувати
Адже в кождій справі яка є в суді все бодай один мусить програти
Генріхові лишалася тільки війна шпільмани яких годував і поїв склали про нього глузливу пісеньку і та пісенька пішла гуляти повсюди мовляв наш імператор не мав гумору ні до арфи ні до роздавання перснів ні до розкошів з жінкою ні до спокус світу
Піднісши руку з застинутим в ній великим хрестом він тричі осінив хресним знаменням коридор і всіх хто в ньому зібрався
Данько
Я стою запнена хустиною і годую немовля
Калга его отправил назад продолжал спокойно Палий сказал что войну ведет гетман казачий и всего запорожского войска и что он ему лишь побратым и союзник так за мирными договорами и отправляйся мол к нему
Трегубов зустрівши нищівний погляд Фонвізіна почав дзвонити
Тоді по черзі кидали всі вони і всі так само сміялися остерігалися кидати тільки Олександра й Микола були вони зайняті чимось іншим
Якщо в поліції запитають куди пасажира возив скажи на вокзал
Кирило теж Григорович
Та як ґаздуємо мирно супокійне під фортеп'яном стоїть дерев'яна пака каса пожичкова громадска а на фортеп'ян накладаєся на ніч цілу купу подушок аби з одного боку не видко було до другого отже то суть два квартали в однім стоїт єго ліжко а в другім моє і до чужого кварталу нікотрому з нас заходити не можна
Після всього того що пережив у чужих краях ось він стоїть перед ворітьми рідної Січі і сам собі не вірить сон це чи наяву
Міці
і підніс чарку
А місяць сміється вгорі
Конашевич догадався всього відразу
Водила водила нашу Мелашку доки не завела сказала Кайдашиха
До речі згадати Кравчину де він записує перед смертним боєм у партію і де всі сповідаються перед ним
Скропити рани тато оживе
Одчиняйте двері
П о л к о в н и к.
Будинки тут були старі брудні притулені один до одного деякі вікна заліплені папером замість скла
Зростом вища за чоловіка мала залізні кулаки в її лементі безнадійно тонув полковників бас
Тепер буде ловитись
Він спалахнув і станув
Ти смійся смійся
За допомогою таких пролетарів як наш бундючний товариш Йон
Як ви на це дивитесь
Та заступник коронного не мав ніякого війська і почував себе як на бочці з порохом
Куди не казали бо той уже знав як і куди втікати коли виганяють
То був час коли навіть Фабіян остерігався медоточивості Явтушка
Молодий здоровий свіжощокий та в такому віці на тобі кожна жилка б грати повинна а він сидить хмурна хмурить
От про коні розповідають же що вгадала що одну знайдуть у ярмарку на схід сонця а тих хоч шукають хай хоч не шукають на картах випало пропали
Так тешилась
Візир мовчки стежив за їхньою розмовою
Д у е н ь я Буду поспішати
Ну стріляйте вже дядьку шепочу я Тихонові а серце завмерло від страху ну зараз трахне
Було тихо і сумно хоч сонце так весело освічувало кухню його золоті стяги вигравали на шибках високих вікон його ясні кружала крутилися по долівці
Як я сміялася як я сміялася сідаючи на візок біля Генрися
За ним зараз пішли в танець й інші
Оповідання з минулого
Розповідав він захоплююче цікаво дохідливе
Дотого ж і значно повільніше ніж перший раз
Я й не дивуюсь однак вдумайся сам вдумайся не книжно не з висоти політичних програм і переконань чи покликів громадських а по-людському стоячи обома ногами на цій грішній землі
Ні
І вже сину
Мусиш віддати їм
Чи й до бійки не доходило там
Не журися трапиться який-небудь хутір
Коли б не біль у грудях та не задишка
Та невже ж
Пригадувала собі як султан не хотів щоби брала з собою в поход своїх малих синів Селіма й Баязеда
І стара переставши усміхатися підвелася і почала пророкувати Тебе горе жде
Тепер у вікнах блищали нові шибки
Мимовільно прискорила біг кров в серця цідився холодок йшли до бойного поля й невідомо чиї чоботи протолочать дорогу назад а чиї навіки вгрузнуть в землю на тому полі
Через два дні треба буде заборонувати ділянку сів навпочіпки і любовно нахилився до міцного куща оббиваючи рукою блискучі перлини
Котяться вулицями Смоленська на шведах здобуті гармати
Геть
Аґент в сусідній кімнаті крутить собачу ніжку
Де вони
Знаєте всього не пізнаєш життя коротке а Маркса пробувала читати та якось не дочитувала ніколи й дуже нудно
Спихальський поривався теж та ще ледве дибав по хаті
Загальна мовчанка підтвердила що Панькове бажання припало до серця всім
Ти щось знаєш та не хочеш сказать
Але що робити з ним
Метелиця вибиває з неї дух зерна вибиває і сльози
Мовчить і все робить
Рожеві відблиски вечірньої зірниці згасли тихі сутінки поволі почали спускатися з поблідлого неба
Вася зітхнувши
Дійшло до того що у Гетьманському і кругом Гетьманського пани родичі та й родичі
Може бути знову пошкріб бороду господар але вже зовсім по-іншому
Згодивсь поневолі
Те саме грішне тіло і ті самі руки
Викуті в камені богині врожаю з пухкими черевами богині любові й материнства зі звислими грудьми з розсунутими колінами
Хоч у нас мовляли церква шатами не знакомита Да поповим розумом мов золотом кругом окрита
Зеркало реки было так гладко что высокие неподвижные стрелки очерета украшенные то светлыми кисточками то темно- коричневыми бархатными цилиндриками отражались в нем без зыби словно спускались в глубину прозрачных вод
Гнів образа знову клекотіли йому в грудях
Мама була для нього непорівнянною ні з ким
Швидко дим став менший і біліший
Тільки ворогів не топтати а добром вітати то їх і не буде
Не знаєш хіба що одним не промочують
Грицько відповів за нього
безпорадно гукали люди
Оленка посміхалася
Правда в Якима Івановича зроду над губами не було щетини але Гнат у сні чомусь твердо знав що то все ж його вуса
Але він мовчить
Але ж перехопила Евеліна
Ніс
Такого на жаль не помічаємо
Найда ловив кожне слово кожен звук і вони вогненними стрілами впивалися в його серце
Адже ж як прийде ранок цей допит мусить припинитися його мусять відвести назад і лишити в спокої до наступної ночі
Мусить придбати дров
Людина таке створіння що перетруїть у собі все
Ми теж солдати Катюню усміхнувся до неї Котя і будемо там де нам накажуть
Народ
Де твоя присяга хане де шерть і умова зі мною закричав із розпукою в голосі
Топтавсь і я тут
Забыла лень прибить замок
А що певний себе наділений не по літах сміливим і гордим розумом
Незабаром і вродились як з землі виросли великі рублені палати аж у дванадцять горниць з погребами під низом з бляшаною покрівлею
Я входжу в княжий маєток
І хто ті назви повигадував
Плуг молот
Кругом не переставала весела розмова сміх жарти було доволі й залицяння
Чути дедалі стихаючий цокіт підків
Що стало
Ходімо переодягнешся та просушишся
Володько вмивається на дворі
Що ж мені робити ще спитав
Кипить робота
Змалку вихопившися з батьківського дому пройшов усю злодійську школу на варшавськім бруку
Гнат тяжко й глибоко зітхає
Рівночасно зносили припаси на байдаки призначені до морського походу
Я тут
Світелка невелика світлиця парадна кімната в хаті будинку
Німці обдерли нас мов липку
Ні не треба спинив його Арсен даючи монету
Не марно школу єзуїтів Колись Мазепа закінчив
І раптом
Зовсім не чую тіла
За це мені було заплачено додатково
Що ж у тому було ворожого перепитав я
Юрась глипнув на монети на жінку і скривився
Що з тобою
Убити
Про той нездійснений хрестовий похід уже й забуто але для Сулеймана він був тепер прекрасною нагодою виправдатися перед усім світом у своєму намірі належно покарати Угорщину
Заощадити час
Із двору вийшов аби ніхто не бачив садом
Чудно дивно
Люблю і високі поривання людського розуму і високі поривання людського серця сказала Надя але більше за все люблю розумне й корисне діло
На щастя таких було небагато і вони не дуже муляли нам очі
Він не хотів щоб Дмитро Іванович витлумачив його слова як підлабузництво
Він усе віддихав так тяжко коли в нього серце було стиснене мов оковами і піднявся із землі
Цілий віз пшениці твій помішник Зозуля зсипав у Хаскеля
Чоловік сів на порожньому місці коло вогню й поклав торбину коло себе
Настрій у всіх був бадьорий
Оглядався за поміччю собі за Скобейком та цей стояв ще у вікні трапезної кліти на спочутливій розмові з виклятим іконописцем
Я
Заручили їх
Ні не боюся
А ти часом не Оверка Забийперекиньворота племінник
Карпо щоб ні з ким не зустрінутись перескочив через паркан бігцем подався додому
При всій трагічності фільм не повинен пригнічувати глядача отой античний катарсис—то пе вигадка він існує він справді ж бо здатен очищати душу й давати їй міць
Ганьба нам
Ой лихо покрикнула Галя
Затулившись долонею Сиз побіг лісом і щось миготіло йому під ногами потріскувало він добре й не розбирав дороги біг навмання
Добре що ми від цього псубрата одв'язались
З очей текли сльози на пісок
Він дивиться на мамку з щирим задоволенням чудовий екземпляр
Не бачив нікого
Вона зумисне стала коло дівчат з самого краю
А чому
Я покажу що й він як всі ми чоловіки Помилиться згрішить спіткнеться і впаде І ворог той йому його хто не зведе
Еге в них
Тебе витурили з університету так ти знаєш-понімаєш письомця пописуєш
Я тільки тепер чомусь тільки тепер помітив як він змінився з літа коли був на вакаціях удома
Тяжке наше положення тяжко й раду найти
А я пана знаю мовив він
Вiн одержав з княжого двору коня i лук одягнув порти почепив на голову шолом узяв у руки щит
Ягнич усе ще стояв приголомшений нахмарений
Що ви на таке скажете
Данько за ґратами картав продавців сиру що ті дешево спускають свій товар
Він перекинув праву ногу на ліву потім ліву на праву а слова повтікали з його пам'яті
В чім же напр.
Окрім того Ісавру не сподобалася константинопольська книгозбірня заснована ще Константином і розширена іншими імператорами особливо Юліаном
Затям і більше не пащекуй на цю тему якщо хочеш у туристські їздити
Він оперся лиш на палицю і дивиться на неї
Ю р к е в и ч.
В о р о н о в
Солдати перегукувались по-російськи
Гга-га-га реготом вибухнув сільмаг
Лиш дозвольте моїй Марії приносити їсти
Замість хати старої тепер нова ставилась без нього щоправда подвір'я батьківське і груша теж принаймні півгруші належить братові по праву
Знаєш що Вітю махнімо удвох
Працюватиму закінчу Бестужевські курси піду в школу починала мріяти
Потім раптом обернулась і постукала кулаком у стіну це було звичайне хатнє гасло для її сусіда-кооператора який невдовзі й з'явився на порозі
Пусть малыш спит
62 Ввесь знає світ що я не злобна Людей губити не люблю Но річ така богоугодна Коли Енея погублю
Що трапилося
Хазяїн не любить пустих обіцянок
То все б кохав дурну надію
Чужої жорстокості навчений
Рік народження гавкнув і подався наперед фашист коли до нього підійшла мати Олекси Слюсаря
Перед Десятинною церквою на Бабиному торжку у відблисках багать здибилася квадрига баских мідних коней запряжених у бойову колісницю
Але проковтнути так і не зміг за шлунок і за горло хапали корчі
Але іти собі
Богдан терпляче ждав і нарешті Ардарік промовив
Вовчок засунувся
Борись лицарю
Чути було лишень як хрипiв бiдний хлопець судорожно хлипаючи
Що ж се таке старість іде чи безнадійне життя нагнітило
Але ж був тихим
Сказати що зустрічав подібного
До старого Варсави до того схимника дива-дивака одвезли
У погріб нічого не клали
Ти чоловіче добрий до всього лік знаєш
Так рішучості не вистачало йому
Подошла к Мазепе положила этак на плечо ему руку и сказала что она его никуда не пустит что без нее мол теперь и кроку не сделает
Слов'янська має бути
Шлюб є така присмака після котрої потеряєш смак до самого життя
Оповідання І Спи Пилипку спи
Публіка довго не відпускала зі сцени Ольгу Олександрівну аж поки вона щиро не зізналася що втомлена і просить вибачення
Чим же закінчиться теперішнє їхнє побачення
Так і тра
Страху-страху боже твоя воля
Це мабуть Здоровова дівчина
Земля гойдається як чардак корабля
Арсен був вражений обізнаністю воєводи Младена в подіях що відбуваються далеко від його рідних Балкан
Плюнула мені в лице
Дівці дівку недовго збить з пантелику а ще таку як моя панночка і-і
Йому аж жарко стало по цій розмові
Зінько лежав на ліжкові
Хоч в різній вірі і хоч в різній мові
Значить вона на всякий випадок попрохала його стояти там
Стало гарно аж він засміявся
Ніжну шию панни прикрашали разки коштовних перлів топазів гранатів і рожевих коралів
А нині найкращий вшивальник на світі
Нехай же все те зостанеться й нагадує мені про мою любов про його зраду
Хай ще не відчути хоча б помітити
Вар'ював трохи але тому гетьманові всі інші і в пояс не сягають
Євгеній зирнув у той бік і побачив як із-за чорного кам'яного щовба виринула велика дараба
Страшно зоставатися самим у пустині без божої опіки
Ет
Що ми стоїмо тепер перед критичною перевіркою дальших шляхів
В залі гасне світло
Повстання спалахнуло в Старій Планині диких і малодоступних горах що перетинають усю країну з заходу на схід
Гершко непомітно сів у кутку бо в нього не було з собою талеса
Дійсно в зіниці Борисенка в його блакитнаві білки хтось прямо увігнав таку строгість і зосередженість що за ними не видно було інших відтінків
Олеся навіть не підвела очей од роботи
А скільки їх проходило перед її очима
Не шушера какая-нибудь художники да студенты да двугривенные сенатские чиновники а люди для которых нужна была бутылка медоку и какой-нибудь особенный бефстек
Злізь мені заразі чого посурганився
Текля вносила перини та ковдри слала їм постіль на жовтій вимитій до блиску дощаній підлозі
По третього баского жеребця вернувся знову
Чи спілкування
Всі вирішили що це котрогось вже несуть на ряднині або за руки й за ноги
Хоч і чудного з себе вдавав та певний був громадський чоловік свого нізащо не видасть
Я здогадуюся що нелегку звістку ти приніс мені сьогодні
Був ще якийсь вугруватий здоровило схожий на відставного боксера
Я не можу відступитися від щойно сказаних слів жінко
І ось за скільки часу вперше цими днями повеселішала хата свіжопобілена стоїть і хлівчик до половини побілений відро з глиною і щітку залишено біля козлів а самої білильниці не видно
Генріх гамував Євпраксії кров і не міг погамувати
1 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 khiba-revut26 html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 index html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 khiba-revut28 html 5 http www utoronto ca cius 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 index html 7 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 khiba-revut28 html 8 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 index html 9 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 1 Electronic library of Ukrainian Literature 2 Вернутися Розділ 11 3 Зміст 4 Далі Розділ 13 5 CIUS Press
Як уволю я нап'юся
У самому глибі її жалісливого серця гострим ножем поверталася пекуча туга
Ніт же побоялася
Коли б ворог наступав тоді кіннота заїздила поміж вози до табору
Темні й поплутані палацові переходи
Бур'янами кошлатились понівечені міста і села
З ним жандарми
Єси жона Міровоєва
Це ж я тобі не ліків дала а знахаревого зілля
Одні тільки бажання творити добрі діла й зостались при мені на все життя
Реєстровці повстали
Це правда
Може ти просто не вмієш радуватись як вміють інші надто сувора навіть до дрібниць
Од Лимана до Трубайла Трупом поле крилось
Альтов почав нервувати
На ранок табір став міцною фортецею
Цілу ніч Іван пролежав
То дитина плаче бо нічого не розуміє а доросла то повинна собі раду дати
Баяном станеш ходитимеш від оседку до оседку та змагатимешся з недугами
Кажи
Я виходила то не чути було
Тільки міцний його голос став багато слабіший і тихіший та ноги обважніли
Валя й на це не згожувалась
А Антончик ледь не потонув
Пане полковнику сказав пане полковнику лишіть
У всі усюди полетіли гінці частинам коронного війська а також надвірним загонам шляхти і реєстровцям сходиться у Бар із зброєю провіантом і обозами
Вставай стрілятиму
Усе що міститься в перших двох куплетах є немов опис малюнка або немов докладні вказівки для маляра як має намалювати картину
За пагорбом просто зоряного неба блакитніло люстерко озера і багато білих-білих птахів мовчазно стояли навколо
Тарас скинув кашкета й втер чоло
Та це було недовго
Немає сумніву що не сьогодні-завтра прийде й батько
А староста незважаючи на духопелики ухопив вареника в зуби розіпхав танцюристу молодіж крикнув Грай музико та й пішов навприсядки аж земля загула
Діти прийшли
Оце Господи
Мотря уявляла собі що там діється тепер
А тепер останнє
Трубили скрині перешивали гаптовані спідниці з незапам'ятних часів виприндовувалися а лакомитися ніхто не лакомився не маєтні
Мо' не вдалася каша
Над людським життям панує лихо й рідко коли добро та щастя
Ну ми нагрішимо трохи швидше ще до обіду жартував Масюк
Коло ґанку рядком стояли чотири здорові вазони старих олеандрів рясно обсипаних важкими китицями ясно-рожевих квіток
Видно її не мало турбували булочки бо неодіта З свічкою у руках вона так і подралася на піч
Тим часом Дарина з Петром і ще з двома-трьома товаришами пішли до кам'яної будівлі в якій був ув'язнений Мельхіседек
Одарка почала й собі на Гната
Роман тільки очі витріщав з того дива то на жінку то на втікаючих дітей
Передвечірня прохолода виманила з печер циган
А шах-заде в Аксараї коло Коньї готує військо для походу проти кизилбашів
Почуй людей уражених
Піди в магазини в крамниці накупи собі матерій стрічок яких твоя душа бажає
До Клима Синиці
Звали її Баджін так називають яванці вивірку
Коли траплялося першими прилітали сусідські лелеки а гніздо на їхньому курені стояло порожнє
І залізного хреста маю
Я не встигаю ступати за ним
Після печені молодиці подали узвар
Мені це буде приємно
Ні Володимире сказала Рогніда і це єдине я знаю ти василевс бо став мужем василіси Анни
А весілля славне у нас буде я половину Запорожжя запрошу
І це ви підголосичі німецькі прийшли любов мою топтати
Герої
Хто б мене продав якби я сама не схотіла
Кажу
Господи
А вже тоді подумав що це ні до чого одв'язав Савура і вивів з хліва
Виживу і вдруге
І не попрощавшись дзвоном торкнув коней а ті граючись понесли бричку по тінях липового шляху
Тут звикли не виявляти істину для блага тих хто мав недолю сюди потрапити а навпаки доводити вину будь-що бо в тому їхня служба бо цар повинен знати що Третій відділ пильно стоїть між ним і підданими що тільки в них жандармах його безпека й спокій
Я вклонився і сказав
Не забуваймо що кошовий жде нас жде на нашу допомогу
Обережно зауважив що conipetentia anno-rum себто справжнє повноліття в жінок настає лиш в шістнадцять літ Євпраксія ж має лиш дванадцять
Тим ця наука страшна як і інші подібні до неї що невпинно викривають і стверджують ницість людської будови але заразом і велична бо викриває цю ницість за допомогою найвищих духовних сил
Дешеві і покірні робітники рікою напливали до них з сльозами напрошувалися на роботу хоть би й за яку дешеву ціну і ціпа справді пішла чимраз дешевша
Хоч він і не любить їх але ж дешево
І вої і ковуї і витязі і вся братія ляжуть трупом —схвильовано загаркавив Ольстин
А з мене небійсь сміялися виправляється дочка
Велів кланятися
Приділили до 103 ц. к. пішого полку 55 бригади
Катря вийшла покірно в сіни і зараз вернулась з двома засвітленими ліхтарнями
На веранді нікого не видно навіть ванночки й білизни викрученої вже немає
Ні не купити такою похвальбою народного співця
Цього вже стерпіти Бжуховський не зміг би навіть панові богові
Не можу не можу я піти
Не можна так казати дочко гріх
Усякі балакання про альтруїзми про абнегації і такі інші дурниці я все вважав дурницями
У зелених очах Магазаника злобою зацвів піщаник одначе стримав себе чоловік
Так трохи
Спадуть на серце серце запалає
Арсен намагався відмовитися од пригощання посилаючись на те що в нього обмаль часу і що він поспішає додому але Феодосія видно володіла чаром обеззброювати людей і ласкавою усмішкою і добрим словом і ще тією розумною жіночою твердістю характеру перед якою пасують найтвердіші чоловіки
Книш проплив мимо
Петро зняв свою батарею й у сутінках взявся перетягати її на кілька кілометрів управо
У моєму загоні знаходяться
Дымом дымится под тобою дорога гремят мосты
Ніч була тиха ясна
Як пацюки ошкірились і ніхто ні за які гроші ні за які відробітки не дає худоби
Після трисідмичника що відбувсь у двадцять перший день старці оголосили
Вони бгали під себе ноги і похнюпившись безнадійно проводили тремтливо плечима втягали голови в плечі либонь при думці про лютий холод надворі і десь вдома
Я хочу жити Василечку прегарним чудовим життям
Г о л о с к и П о т е р ч а т озиваються жалібно подібно до жаб'ячого кумкання Ні ні дідуню
Берлін 1922
Що таке гомоніли гості
Не зважився пан сотник і старости присилати щоб не скепкувала вродлива Ковбанівна
Що ж машина трудова не для гулянок не для шику
Очевидячки вiн сподобався княгинi i фiгурою i красою
Благаю тебе йди сам я поїду додому
Їли в мовчаннi
Хіба це любов
І погасивши усмішку він став знову серйозним зосередженим
Я прийшла до тебе щоб розказати історію свого заниділого серця
І знову стиха крадеться вона по землі під корінь колючого терну вже загиджена й поколона лягає коло ніг
Соромиться слабості своєї
Зробився Турн несамовитий Ярився лютовав неситий Троянськой крови забажав
Слухаючи Хому можна було подумати що цей гвардійський стрілецький полк з яким оце танкістам поталанило діяти разом не має взагалі собі рівного
ДІЙОВІ ОСОБИ
Заради себе і всіх нас
От засяду зимою і напишу комедію малоросійську
Маруся йде за порадою до свого дядька Сергія Петровича Іваненка який живе разом зі своїм сином Івасиком
Він вже трохи розледащів на селі одбився од своєї артистичної роботи
Я тоді про все горе забуду
Вони довго стояли непорушне прислухаючись як Чора крутився зітхав щось шепотів
Не треба тобі не личать слова звичайні
Г о р о д
Страшний край життя мов прислон при безодні зовсім близько
Сепі
Він був тоді недужий
Така добра душа така добра
Вже потім статок ішов до статку
Либонь у його жилах гомоніла справжня козацька кров напоєна полиновим запахом Дикого поля яке вздовж і впоперек об'їздили його предки любив козацьку пісню розповіді про минувшину аж трохи загорявся від них але надто багато додалося до тієї крові солодких наливок та густих заморських вин кров пригускла
Траса вражаючи прямизною летить далі й далі через болота прокладена ніби під лінійку
Як одпочину то поможу вам зносить дині
Діди похитували головами зажурено морщили чола а жінки тут-там схлипували і притуляли до уст жмутки пов'ялого і порев'ялого васильку та марояну тоді коли гори не дихали вітриком і було тихо тихо
Оця дійсно може дати
Чтобы я еще от вашего братца выговоры получала
Андрій гасне відразу і вже більше до себе говорить
Не розумію чого тебе так на літературу тягне
Навпроти нього повсідались обидва сини Аттіли
Пан президент швидко бере листа нетерпляче розриває й хмуро водить по ньому очима
Було ясно як удень
І пан маршалок міг би з нього скористати більше ніж зі своєї касової реформи
Да щоб пе плакати мукаєм або сміємось самі одна з одної
Навіть вихідні відпустка солодкі бо є робота їх можна не використовувати як не використовував він ними можна тішитися в думці виконуючи роботу лаючи її а коли може й проклинаючи
Про це він признався тільки своєму другові
А воно не було добре що він ішов своєю дорогою
На фабриках заводах заради настрою розводять квіти в цехах стіни фарбують у приємнікольори
Бойченко це по твоїй спеціальності налови
Характерник
Я нічого не розумію
Домагатися щоб приймали після семінарії в університети без екзаменів як і гімназистів
Ревуть кляті у хлівцях
Ба він абсолютно був певен що вата рано чи пізно а таки загориться
Ніч уже на ісході
То те дитя й на ноги зіп'ялося і розуму дійшло у Чураїв
Припустимо що амадоками греки називали людей які плавали через річки плотами а це те саме що й поромники-перевізники найближчі родичі амаксовіям-фурманам чумакам
У Львові пробула тільки один день і дві ночі зате аж чотири у Відні
Це ваш курінь
Вони майже відчужилися від нього але не може дивитися на них байдужно
Хіба я наймалася розказувати скрикнула Христя аж панич кинувся
Брехня це самій собі
Але діловод очевидно на цей раз не хотів кінчати розмови
і вийняв з пуляреса стопку гривень
Софія Леонівна почала й собі сміятись
Хай нагадує про тебе
Як
Бо таки чуюсь винною матінко
Не спиться брате перед дорогою
Але ви таки нічого ані не п'єте не їсте
За чаркою венгерського усі повеселішали
Підвівся лось і почвалав
По дорозі стрічав знайомих
Пiсля служби Божої Маринка не пiшла а бiгцем побiгла до гетьманського палацу
Дмитро Чорноокий злий і крикли— вий хлопчисько б'ється й прозивається
І встав
Хотів у Харків
Люблять і тих що в публичних домах
Але пташок у лісі мало
Мама
Почувши про це Хмельницький скликав до себе всі козацькі загони щоб дати польським військам бій
Дід і троє жінок одна з них либонь господиня дві інші челядниці
Та iду зараз iду
Жадної нової будівлі жадних риштовань жадного руху вперед
Від цієї близькості від хвилювання від непевності його рука затремтіла
Вона нічого такого не говорила що кидало би на вас хоч крихітку тіні противно
Що
Стеребившись на ослін дививсь через голови бурсаків служник Яківець маленький як Закхей розкрив рота завмер
З вуздечкою зрадів Юзько
Я чекатиму тебе Ферхаде з твоїм загоном
Романові здавалося дуже важко робити батько не зласкавів одразу та й сором було перед селянами що він високо літав а тепер низько сідає
Панове офіціри гераус
Але це ж
Дочко а ходи-ке сюди на пораду
У повітрі свистіли приклади літали вигуки й зойки
Який-бо ти
А так не можу тебе відпустити
Як це тут
Бо ніхто з нас не може бути сильнішим від інших щоб помогти тим які йдуть разом з ним
Мені знов снилась моя покійна мати
Спершу було хтось походив розказував Гуня погримав
Нехай ніхто ні зорі ані люди Не відає як пригорнув на груди До себе я коханую мою
То як брате кура чи не кура
Чудовi конi запряженi в простяж в кракiвських хомутах з червоними шарфами причепленими зверху басували по улицях як навiженi
Вітер як найнявся послужити ляхам все дужчає й дужчає
По цьому він ще взяв шоколадину й глянув на дівчину
Звели їх ще раз усіх трьох Беймбета вчителя й зоотехніка на суді але там розмовляти підсудним між собою не дозволялося й Беймбет нічого не міг розпитати в учителя
А оце-о знов недавно щось на того Василя напало і він сам покликав на піч Володька ввечері
Його душа аж клекотіла помстою й ненавистю його великі чорні очі блищали вогнем навіть при світі місяця
Згадавши як потерпав отець Гервасій вчора сміявся довго смачно
Або чом живіт ведмедю Він зеленим не зробив
То я і взяв
Ми мусили в Журавному розстріляти половину заручників але треба буде ще і ще
Однак його ніхто не підтримав Спихальський після ситої гарячої їжі розімлів і посоловілими очима поглядав на м'яку постіль
Олександрові скажи і приходь
Такое долгое молчание непростительно
Прокляття
Того вечора Балясного було звільнено
Он з тих панів що косять сказав Тарас
Боїться щоб від тисячі не занепала фірма Брати Яхненки і Симиренко
Услід за цим стали поширюватись чутки про неминуче падіння первопрестольної не стримати вражу силу
По довгих нарадах всіх товаришів партійців розвезли на ніч по хатах
Повставаймо з воза та обтрусимо з себе порох
Сонце піднялося над обрієм щоб освітити все красне й гидке на землі і при першому промені зустрілося добро із злом за Знесінням із Круп'ярської корчми вийшов Блазій
До чого може людина дожити
Чи може й вона захворіла
Назарів і справді ніби закидав в розмові по-якомусь бо трошки гаркав якось неначе по-дитячій що робило його мову більше делікатною й навіть приємною
Як куди здивувався князь і правицею показав на битву що вирувала ревла біснувалася довкола
Та дядько згадав попові слова про дьоготь
Молодиці дівчата ловлячи погляди своїх близьких коханих ронили сльози на пилом прибитий шлях
І то вони власне втрьох такого там шелесту наробили
Пий це айран-Арсен жадібно припав до чашки одним духом опорожнив айран відгонив бурдюком але був прохолодно-кислуватий і добре тамував спрагу
М а в к а Так
І тим неймовірнішим і фантастичним здалося мені те що я раптом побачив
VIII
Спасибі батьку тихо промовив Арсен
Моя любов чолом сягала неба а Гриць ходив ногами по землі
Він так любив співи що завів чудовий хор набирав у півчу не тільки школярів але й чоловіків котрі передніше вчились у школі і навіть дівчат та молодиць котрі мали гарні голоси
Того ранку як на камінь мали зрихтувати підвалини густо випала роса і коли Магазаник з майстрами підійшов до камен то побачив у їхніх очах сльози
Вертаючись зі школи Володько помітив в долині великий рух
Я інколи також про це думала сказала Лена але знаєш до яких висновків я доходила
А хіба у вас
Та і в найтяжчі хвилини саме тоді коли душа жадала підтримки розхилялися стебла десь біля тебе з'являлася з жита гранітова сірість Решетнякового обличчя що так рідно блищало рудою щетиною патьоками поту
Справді
Про все вона намагалася зарані подбати і влаштувати так щоб ніякі дрібниці не заважали і не непокоїли і щоб той короткий час який мали провести тут Олександр Іванович з сином Сашею Герценом-Юніором у Лондоні його тоді не було можна було вільно погуляти поговорити
Міг би і далі піти вище
То клич
Б є л о х в о с т о в
Адже вони обидва і сиділи і тікали і були в засланні
Хто ж винен у тім що приключилося
Не для циркових розваг справді їх розвішано та ще так рясно
Оця-то блискучість і красує очі і підкупає розум і дурить серце і ламає волю
Однак чому вона тут сама
Прожили рік другий звикли між собою як чоловік та жінка
Жебрачка вдивлялася в обличчя попечителя розглядала сиве волосся високий лоб
Аж ось наче обізвався він
Ходiм звiдцiля до Сергiя вона
Піду
В саду в сестри що мов стебло кадила Що мов лелія вознеслась із праха І раєм нам земну юдоль зробила По благості до нас людців
Тепер козаки які позлазили на вози могли бачити чорну плахту на снігу яка швидко тяглась до табору
Вони тисли татар з усіх боків збиті в купу ординці вже не мали змоги рвонутися розсипатися по табору втікали
Я написав так торбу в мене вкрали і всі мої папіруси тю-тю
Прокляття
Од глави і ног острупіли єсьте осмраділи єсьте гноєм несть місця цілого од гріховного недуга все струп все рана все пухлина все неправда все лукавство все лжа
То я скажу Мєшкову щоб вам дозволив жити поза казармою
Бо хто бачить свої Афіни краще аніж бачив їх Сократ нехай навіть крізь душу власної дружини
Навантажили обидва вози придавили рублем ушнурували як слід по-хазяйській
Я його боюсь
Так ти спробуй
Кривов'яз пильно подивився уздовж вулиці немов когось виглядаючи і нахмурився
Він уже зробив все що міг вдався до всіх відомих йому засобів
Це життя наше
Потоцький
Я нічого не знаю
Він виставив долоню
Як стався вибух і як він розлетівсь у прах як його не стало
Може вони у книжках тих вичитають як ще краще жити ніж ми з тобою
Міщани не випустили гетьманців
Зрада Чалого й кара з боку запорожців справили на Україні велике враження й це відбилося в багатьох народних піснях і кобзарі й досі співають на Україні
Все ж він недарма пішов у цей похід
І невловна тоскнота чогось реального Ну як воно тепер у нас у вас пробачте
В таких хвилях перемінялася в якусь безмовну фурію що заховувалася непорушне та чекала відповідної хвилі щоби кинутися безпощадно на свою жертву
Мов п'яні від утоми і страшної жари прочане перейшли площу святої Кааби покритої чорним шовком
Простувала вузькою стежкою в просі аж до просторої левади за якою темнів як гребінь для неба гай
Але ж кажуть з милим рай I в куренi
Хіба ж ми зроду з гетьманами хліба-солі не їли
А це як вам подобається
Учора тирлувалися біля нього люди і сьогодні тирлуються щось показують відтираючи один одного на мигах а він знай крутить головою ні та й ні
Цьому він вельми подивувався гадаючи що воно таке бо ніколи нічого подібного не бачив на очі
Ти ти ти погладив Корній Сірка по великій м'якій голові
Ці простори ця весна повертали його духові ясність і міць
Після пива він неодмінно заходив до нас брав стілець ніс його до порога і вже там сідав
Мерехтить в очах Безконечний шлях Гине гине в синіх хмарах Слід по журавлях
Но вот на печи раздалось громкое позевывание затем что-то зашевелилось и вслед за этим раздался голос бабы
Що робить загримів з-посеред хору щирих провідників дужий голос молодої беркої талановитішої людини кругом неї згуртувалося все що було тільки рухливого совісного розумного джерелом забила гаряча праця знижені та бездольні підіймали голови переймались снагою та надіями
Середина руського ополчення теж відкотилась і несподіваним ривком уклинилася в отвір дедалі дужче розпинаючи його й не даючи головним силам ворога прийти на допомогу нерозважливому крилові
Воно і незручно знов повертатися до річки але ж при розвантаженні ще може щось трапитись
Христе
Комаха ввійшов у кімнату і спинився біля дверей
Почала натискати силкуючись якомога тихше робити
Кесар мовчав і тоді княгиня Ольга сказала
Розділ четвертий
Уперед
Один з них той що вартував недавно біля лампи і що так майстерно бив головою й спиною об підлогу
Браття я зібрав вас для того щоб перед вашою далекою дорогою сказати кілька слів
I л ь к о палко
О
Всi рештки сил що лишилися у нас ми вкладаємо в те щоб видушити воду з своїх штанiв i сорочок
Як сиди-и-иш
Якесь лихо жде її
Король пав бо цей пішак поклав своєю головою щоб одкрити до нього шлях
Я вже не служу Гервасій Семенович
Нумо подруженьки спробуємо ще шампанського для прохолоди
А вона наказала щоб я нікому не говорила що він помер
Світлий чистий океан життя стелився перед ними а тепер що океан тьми і хаосу
Мало сказав Зінько А все ж треба змагатися
Повсякчасна певне ще льотчицька готовність до самопожертви і ця що й досі якимось дивним чином збереглася в душі дипломата юнацька його соколиність звідки це
Він явно не мав бажання заходити в бесіду
Сумно
Вiн мав рiдню мiж сенаторами магнатами князями Соломирецькими й Любецькими Друцькими Четвертинськими i пнувся й собi за значною рiднею бо сам був роду сенаторського
Не вспієш на світ показатися як уже каміння летить тобі в голову
Він уже давно і рішуче зрісся з думкою що Григорчукова десятина це його Матвієва власність лише треба було перевести деякі формальності та вичавити отих кривавих півтисячі карбованців
І той вмить почервонівши випалив
Ніби ніяких сварок не було а була добра і чула мати гарні і розумні при ній діти
Господь із вами жахнулась Маланка
І ти і ти народе рідний Серед задушених братів
Уночі ще не стало
Тож ступав приповільнено й озирався й бачив дім із прозорими стінами за якими святкують сімейне свято істоти в яких залишив своє тіло
Копита ворожих коней толочать лани й сіножаті і від смердючих трутів ворожих палають хати
Увечері вкладався спати під піддашшям комори
Якби він його зараз отут серед шляху стрів задавив би його розтоптав би як гадину
Половець прислухався до плескоту хвиль об камінці рокотить невеличка заворушка буде на вісім балів майстре зірвався десь із не наших гір
Дід лишився бо хотів умерти на своїй стороні а дядько Панас як пішов так і по сей день Остап ішов уже з годину
Колупнув нігтем під тканиною шнура рурочку пороху подививсь у далечінь похитуючи головою і щось розмірковуючи
Це мовляв терпіти можна а ледве торкнулись до тіла тут вже й кінець
Твоя Наталка нагадала мені її гарячими руками й іншим
Дак ти хочеш побро один на один битись
Іще ось про що тебе святий рабі ми благаємо провадив далі рудий
Чи в імені суть
Оті всі бронзові каблучки подавали йому тутешні дівчата ще й дурять його що ті персні золоті
Дрімають коров'яки кинувши далеко безладні страхітні у полі тіні
Гадав би хто повінь прориває греблю і грозить потопом табору
Мадьяри колись більше в кінноті воювали
Густо кладуться зморшки біля очей і хоч у погляді сестри ще повно тепла проте очі вже не горять як раніш
В той час в Кривді і в інших акерманських селах по книжках померла велика сила народу
Успенівка розпочала гарматну підготовку
Для цього потрібні немалі сили докинув воєвода Тудор
Дужий поштовх бабуся закрила рот
Лондонський лікар теж сказав що треба лікуватись
Немов крізь невідому туманність я смутно й тихо летів угору
Десь запропав Степан Степанович чоловік Світлани Кузьмівни
Це був примітивний стробоскоп або ще з десяток назв якими це приладдя називали різні винахідники
Більше нікому вже він не признавався
Підскочив Чуйкевич ухопив її всунув назад у петлю і зачинив вікно
Ой синочки-синочечки Славні огірочечки Чубчики-любчики Маленькі голубчики
Вона хоче щоб мій заклятий ворог з яким я сьогодні так бився і якого я по совісті переміг був до мене добрим і чуйним
Від світла ріже в очах
Але Грицько давно звикши просиджувати в кожному класі по два роки не сумував і не обурювався наче так воно й мало бути
Грабовський рвучко смикнув шинелю припав вухом до грудей Кузьми прислухався
І коли скінчили співати всі почувалися напружено ніби готові от зараз піти і вражою злою кров'ю волю окропити
Тва
Я й не криюсь
Хоч би один- однісінький раз отам де вони бувають й собі побувати
Твоя правда мій милий мій чарівний
А тепер більше на велосипедах
Хоч і як тяжко приходилось йому але ніщо було робити
Героїзм справжнього героя хоч і непохитний але тримається завжди до переможного кінця
Краще кажіть—звір
Незабаром поміж нас пролетіла чутка що послано на двір князя-папи за тими старшинами котрі не були біля церкви лишилися вдома
Ой коби лишень з ніг
Починався липневий ранок у плавнях і над Херсоном беззвучно без теми без заспіву світло лилося згори наче з високого джерела
Наймитів у нього не було
Сюди їх кладіть і розбирайте келихи
Вони ждали що от-от iз-за завiси палати з'явиться папiя дасть знак входити
Як там не було вони просиділи довгенько спочатку співаючи потім і розмовляючи ламаною російською і латиською мовами адже за кілька днів Марія вже встигла схопити звичайні звернення привіти запитання
Це не острів Манхеттен на котрому стоїть Нью-Йорк це славна гранітна Хортиця що витримає будинки яких завгодно масштабів
Дала вмитися синові з дороги
Який Рекс
Пахнуло вільгістю жолудями і приємним нагаром вистріляних набоїв що лежали навкруги заволожені росами і туманом
Кароль пильно придивлявся куди б його краще попроситися на ніч та певне нічого путнього не знаходив бо весь час то притримував то поганяв коней і невдоволено бурмотів
Що це значить захоплено питала вона
Вони навіть не доторкнулись до кайл і лопат і цілу зміну 245 1 Солониця урочище поблизу м. Лубен
Ти не вмієш писати книжок
Іду я якоюсь незнайомою дорогою а куди сам не знаю
Усяка буває смерть це зрозуміло і буває смерть коли від неї смердить трупами
Не вертати ж цуцика назад
Марія рішуче взяла Мальву за руку і потягнула за собою туди де вирував невільничий ринок де надриваючись закликав муедзин свого бога чинити його правду на землі
Все як годиться між людей
Сергій Григорович Волконський рідний брат Рєпніна прізвище своє одержав від батька Рєпнін від матері
Тяжко приходилось їм хоч і яку там малу суму грошенят відложити
Менi пообiцяли номер у готелi
але сказати це було б незручно
Мадмуазель Арйон верещала і по черзі запитували
Інша мачуха здержує руку над пасинком а Мотря розпалившись не вміла здержувати над рідним сином
Вони запитують иа свіжу голову доскіпуються до всього
Напевно
Боярин нічого не відповідав на той насміх він добре бачив що Максим завчасно сміявсь
А навкруги гримав день і чути було на сопілці тоскно-радісний гімн життю
Стрілася з ним раз на вулиці на якусь там часинку і хоче щоб уже все зробилося
Треба живцем узяти та дати такого гарту щоб острог їх живими взяв та живими не випустив
Адже вона спитала Слухайте а як з вашим секретним ділом
Вибачайте паніматко
Заметіль прикра під час відходу через місто стала в пригоді запоною окривала непритульних
Я би на лихе навіть не дивився
Партії Леніна зробили з мене те ким я є нині літератора який вважає себе передусім слугою народу людину яка в дні великої священної боротьби з гітлерівськими звірами вступила до лав Комуністичної партії твердо пообіцявши звання комуніста своєю роботою виправдати
Аж сором очі мені випікав
Викидають людей з хат в ліси щоб там мерли
Только батюшка не разделил увлечения своих собеседников
Не хо
Повіяло легким трохи колючим вітром він віддихався а човен зручно врізався в косу на якій так само як і того разу сидів розкішно вбраний пан в одежі тонкого сукна в жупанці підбитім дорогим хутром і нових лискучих чоботах
Вона подивилась на його підвелася і мерщій почала розстібати своє плаття
Сафар-бей зупинив коня на пагорбі звідки було видно західні околиці Відня і гору Каленберг поволі провів рукою на рівні очей невидиму риску показав Арсенові
Які ж вісті мій панотче
50
Ти його добре знаєш Мирон Семашко
Да там на майдане все ответила одна из баб панотец читает универсал от гетмана
Кахи-кахи закашляла сухим кашлем Марта Сидорівна цілуючись з сестрою й небогою
Злидота
Княже сказав Ждан
У простих сімрягах а сорочки чорні як сопуха
Пам'ятай про мене
Це вперше за багато днів небо очистилося від хмар і над степом повіяло справжньою весною
Але взнати докладно про це неможливо
Сотник
Д о л о р е с А ви самі могли змістити більше
Розвідники загону За Батьківщину під керівництвом Симона Гоглідзе невпинно слідкували за великою групою мадьярів а коли та розповзлася на дві частини приблизно по шістсот солдатів у кожній зразу ж повідомили штаб загону
Не знайшовши кожуха старий Сиваш почав лаяти Романа
Мае ж він знову вийти з болота
Говори
Будь ласка
Що ж я можу знати
Кожна ганьба є плямою нашої історії
Всі гроші увесь дріб і все
Та правда ти ж егоїст
І пощо було того
Нещасливий
Року 1733-го помер польський король Август II
Брязкоту буде багато
Не набридай
Гості одразу зникли неначе крізь землю пішли
По яку
Олександр Кіндратович міряв кабінет швидкими нервовими кроками
Пан маршалок аж задеревів але лаяти жидів докоряти їм грозити не придалось ні на що кождий жид заслонювався тяжкими часами браком гроша неможливістю довше чекати
Нефортунний кандидат до пірнача присів пірнув у натовп і поза плечі других протиснувся до дверей щасливий що на тім і скінчилося
З пам'яттю про яку ви говорите йому важче буде ходити за плугом а вночі не прийде до нього сон при пам'яті будучи світ йому стане немилим
думала Каралаєва
А ти голова розумна та й усе вже знаєш
Ич ти
Едик крутнув білу пластмасову ручку радіо передавали спортивний огляд
Тігак бив себе в груди і кричав
Мій герой рішуче махає своєю білосніжною рукою
Другого дня ще світом вона збудила Якова й попросила щоб він пішов пішки на пошту одніс лист на пошту й забрав листи до неї
А що ж згодився Бразд
С т е ц ь к о. Якби мені гроші віддав я б тебе урагового москаля сього дня б у домовину
Отеє знов усім турбуєшся
Черню
Так чи інакше але ні пани ні губернатор ніже сам князь Яблоновський не віддадуть хлопам землі її тільки силою можна взяти
Вона почала розказувати йому про гірку свою долю покивуючи при цьому головою про старість-не-радість і про пропалу свою силу
Ян Кульчек і Якоб Шмідт трималися один одного їхні довгі шпаги наносили точні удари
Як довго ж Лаврін випрягає та заводить у стаєнку війною прикаліченого коня як поволі закладає йому корм
Розбили попід гаєм три намети один для дядька-навчителя два для себе розклали як водиться й багаття
Відаєш пане ксьондзе кто там крулєм єст
Минулося А те що минуло Не згадуйте пани-брати Бо щоб не почули
Люди неохоче посунули свої речі деякі мовчки деякі бурчали звільняючи маленьку латку для Андрія
Своєю правдою чужу макітру не наллєш
Софія Іванівна мала рацію коли казала що то я недобре робила
Почував себе хлопчиськом що вперше вийшов на побачення з дівчиною
Помилуй мя Боже по великій милості твоїй і по множеству щедрот твоїх
Це казна-що обурювався Іван Максимович біля мольберта
А хіба вони не народилися для того щоб умирати безжурно відповів грек
Затямила
Коли хочете то про мій гарем хоч казати про це смішно й не годилося б дбав Сулейман
Збирайся
І стережіться бо такий випадок як сьогодні буде не кожного разу
Потім був обід у Трикліні дев'ятнадцяти акувітів
Оце наша Ольвія каже Таня всім тілом налягаючи на лопату що не хоче йти в землю
Я особовим номером навік Немов тавром позначений цинічно І не на те щоб з каторги не втік А щоб як страм носив його публічно
Ні тобі білявої ні чорнявої ні вечірнього стрічаннячка ні ранкового прощапнячка
Дивний то був танок
Труда гнівно відмикає й виходить
Але здебільшого читав увечері лежачи на канапі
П и ш е к.
Й чужі не приймають
Такий величний мудрий
Як звернуло з півдня вона убралась і бігцем побігла до канцелярії де служив Малинкін
Велетенське місто ковтнуло його бригади
Ти чого доброго станеш весь світ ловити
Одного вечора в курник зайшла господиня з синами неприємні хлопці але свої і взялася знімати з сідала курчат
Може для такої жінки як я Тая здається не могла позбутися насмішкуватості а може просто хотіла виграти час у оцих розбалакуваннях про слова
Таж ні
А канонада все ближче й ближче
Гатило не встиг вимовити й слова як Вишата крикнув
Отак і день цілий минув
Одним з найвизначніших істориків Візантії в VI ст. був сучасник імператора Юстініана Прокопій який описав події його царювання
Усі підходили до цадика а він покладав на них руки й шепотів молитви
Зроби Бога нам
Я думаю що гостю будуть раді
Ми як тоді билися з єзуїтами
Постойте постойте
Мені знов о те чоло без тої пов'язки лячно
Принаймні він чув десь що стукачів і сексотів теж тут не щадять і коли це вигідно вербують їх саджають б'ють розстрілюють або засилають без жодних сентиментів
Павлюк
Левантине ти не спала тогда как я приходил первой раз
Йому закортіло заглянуть в той шинок бо таких шинків давніше не було в Журбанях
І де воно заведеться таке
Одразу було видно що господар кохається в садівництві
Перше опаскудив на сміх усім кинув а потім просив
Як мовиться із грязі в князі
I вирiшив остаточно
Голова Ради Народних Комісарів УРСР
Коли б хоч Павло прибув
Селяни горнулися до нього зі своїми кривдами і жалями дуже часто зі справами вже давно програними чи то через недбальство чи через злу волю давніших адвокатів і часто бувало так що він вирозумівши річ мусив відправляти таких людей ні з чим хоч і як добре розумів і живо відчував їх кривду
Як же смутно й сумно жилося
Мурза притримав руку здивовано витріщився на юнака
Я мовчав я міг йому заперечити
За решетом розвиднилось там уже був ранок і Андрій думав над тим що його нарешті ось-ось уже звільнять і відведуть до камери
Незабаром обгорнуло Катрю німе забуття захитала дрімота а міцний сон прикрив її своїм спокоєм
Я без неї не можу жити сказав Ломицький
5
Безбородькові ж Npo нашу мову ані-пі
Зойкнув смертельно ранений і впав під ноги боярина
А Дорошенко продолжал дальше
Не давай гукнула вона на ту
Ти а^к змарніла
Те що він Собакевич а не Шарик Полкан або Жучка не викликало вже ніякого сумніву
І Михайло наказував аби там гречку посіяти
У мене не трісне але там де є одно там трісне
Все
Щось не збагну
Таточку голубчику соколику лебедику
Я пішов їй назустріч
Так так панна Дарина і батько отаман казав бережи її як зіницю ока зрадів Петро що згадав ім'я
гукали часом з-під хат хлопці
А Йон б'є його
Краса була для їх обох і долею і недолею
Ніч була тепла місячна
А я
Заговорили за дівчат а звели на свиней
Ти мене і в Мар'янівку повезеш
Та не вспіла вгамуватись її збентежена душа як прикажчик неначе його кликали вже й тут у Галиній хаті
Хіба між християнами
Далі нема куди відступати
Що ти кажеш Таратуто
Що ж ти охламоне пас обманюєш сказав Петро
А ти стоїш притулившись до плота і очима проводжаєш її неначе половину свого життя
Своє серце сама я знаю те серце вже не в моїх грудях в тобі опинилося
Попереду чути стукіт сокири аж виляски над водою
спитав Попов збиткуючись
Чи міг би я подарувати для гарему найяснішого султана де ви володарюєте як левиця удостоєна служіння леву влади й повелінь подарувати для цього втечища насолод рідкісну рабиню яку я придбав для цього в шановного челебії що прибув з-за моря
О дивного властиво нічого хіба лиш те що вона не здавалася мені одною з тих що виходять за перших ліпших як їм навинуться
Там на улицях люду-народу як черва та так і в'ється так і снує
Андронаті глянув на сонце
Пан для пана не старався б а пасічник для садовода завжди постарається
Хлопці подались назад
І справді вбачалося що козак раденький
Капусти потрібно багато зима довга сім'я не маленька а ще ж зимою повезе в подарунок старшим канцеляристам знайомим старшинам про Матвійову–Федорину капусту поголос на всю генеральну канцелярію
Прохолодно пахне молодим дубовим листям а головне видно всю галявину
Люди говорили потиху сливе пошепки
Ходім обідать бо я страшенно їсти хочу сказав Бородавкін
У сусідньому селі повінь
XV Вже наш ясир дійшов до Цареграда А всі добутки певно за Дунаєм
Чи здорові-живі
Коли на них міцно налягав сон вони замовкали дрімаючи а в цей час недремні мовчки затісувалися в чергу щоб скоріше просунутися до жомових ям і покінчити із оцим безконечним безнадійним чеканням
По тій стежці русалки ходять в ліс по горіхи гукає дід
Коли я вперше зайшов до бабусиного Марфиного двору щоб напитися то витягав воду тим ключем вервечкою акацієвою до якої приковано гак закручений як вус щоб цеберку в воду не зронити
Підштовхувана євнухом дівчина увійшла до просторої ложниці і не без подиву зауважила на зеленому ложі того котрий купив її на Бедестані
Недалеко від його сич засичав сова зарепетувала а йому здалося що то Морозенко регоче
Кольором перемоги
Посполиті ще довго радитимуться між собою мугикатимуть охкатимуть і аж тоді стануть на якомусь рішенці
Здоров здоров ле-козак
Прекрасно
Кінець полонинки
Обов'язок перед його матір'ю яка її так ненавиділа й кляла
Княжна хотіла угамувати проте Базіль відтрутив її з рішучістю достойною якогось ліпшого застосування
Чорнобородий кивнув сторожі і хтось кинджалом розрізав мотузки
Люди запрошували до себе дорогих гостей широко навстіж відчиняли ворота і не зачиняючи їх так і йшли з партизанами до хат
Били ми й не таких панів як ти крикнув Микола з злістю й смикнув з рук дрючка так що обшмульгав отаманові руки
Я закінчив не поповнив там ані одної похибки
Може його оберігали написані на сорочці слова пророка
Ми подамо знак стрільбою вже опанував себе курінний
Ну то що ж тобі такого
М а р т и н.
Гарний світ і сотворений нам на втіху тільки треба вміти брати його в душу
Йому важко стояти але він боїться йти до хати хлопцеві здається що він там помре та й вабить тривожить його своїм гомоном життя
Ти бував на львівському цвинтарі
Знаю знаю отвечал он тем же смиренным голосом возсташа на ня все сродники мои
І взагалі його ніколи не тішила будь-яка наукова невдача
До того ж майже в усіх думках із ним була Софія
Згодом у т
А пани де ділись
І пішла мати ярами та пішла вона й тернами та й сіяла свої жалі поміж травою й поростали ті жалі гіркими полинами
В руці горів його присуд і навіть попеліючи і розпадаючись вселяв острах і холод у мізок
Це вірна смерть а иа суді може ще якось викручусь
Від чого
У лазареті коли виймали осколки я кричав
Хоч би врятувати Оксану і дітей
17
Найурочистіша хвилина була однак для нього тоді як витягав свій військовий абшит 42 і показував його своїм гостям
Г о р п и н а Т е р п и л и х а вдова старуха
Зрештою вмовкли і тим дали знати має говорити найстарший
Ось і цей уже край вони залишають цю крихітну українську Елладу з її співучим діалектом
Тимку я тебе любитиму з усіх доріг виглядатиму тихо проговорила Орися ніжно беручи його за смуглу таку дорогу і милу їй руку на долоні якої як заклепки на плугові виблискували мозолі
Або над Стіксом у раю
Московські офіцери хотіли показати себе перед гетьманським небожем політично знайомилися з ним шурали ногами побренькували острогами один наперед другого впевняли його в своїй радості по причині приїзду такого шановного гостя
Ще не доїду
Давить
Груші-ладанки пахнуть трохи медом і хвостики у них довгі і прямі
Розташувалася родина на старовинний кшталт фотографувалися десь в ателье два стільці з топкими гнутими спинками на них у трохи неприродних позах сидять Аркадій Васильович та його дружина дівчинка сидить у матері на колінах хлопчик старшенький років десяти стоїть біля батька
Боже яке щастя
І вмить неначе слухаючись чийогось наказу кажу
То
Може в мене вдача погана
Л у ч и ц ь к а
Рум'яна й щаслива вона вся дихала щастям
Вероніка
В кiмнатi стало тихо
Ні не дурень ви тату а просто постаріли сміливо відповів Василь з посмішкою дивлячись батькові в очі
Дмитро Адольфович Гіммер
І тільки коли Ірен не відгукнеться на моє звертання я муситиму леле шукати іншої жінки до одруження
Тягни
Вона щойно попрощалася на приватному помешканні на вулиці названій чомусь ім'ям Шонберга із своїм шефом Шульцом
Дмитро Іванович порадив попові скоріше позбутися її щоб не влетіло часом від архієрея бо запорожці не святі а молящі вважають козаків за апостолів
А де були запитає старший як ще й запитає
А тута ж як кинуть
Як заспівали молитву він непомітно ввів у клас Олександру
Від котрогось чи не від молодого Орлянченка чув якось Тільки знайду достойну особу і все замикаюсь у привату іду в інтимі 3 ним з Лободою цього не станеться щасливий шлюб тільки енергії додасть
Від тих м'яких ніжних слів відразу заспокоївся
Він мчав мов розлютований бугай проклинаючи все на світі уруське посольство яким у відсутність калги котрого хан послав з важливим дорученням у Стамбул він мав піклуватись козака що наважився на такий зухвалий вчинок себе за те що не проявив твердості і не зумів витурити з дому того зухвальця чи схопити його
Ріпа належала до найбільш поширених доступних городніх культур
Те мусить бути сказав Готліб з притиском
Маруся їй осміхнулася
І переламаний крізь безліч людських призм
Брали самих хлопців до праці на бувшій позиції
Покинута чоловіком Галя стала кріпачкою
Сплять татари біля багать
На нього як тільки подивишся то й у тебе дух займається
А я не можу тут більше жити
Сам Сухобрус жив у другій кімнаті з маленьким вікном
А що робить наша власть
Мені здається дівчина розсудлива йде туди за серцем
Він ударив коней і вони помчали з вируючої орди в степ де за версту чи дві стояли Палієві козаки
Бодай я забула той день як стала з тобою під вінець бродяго несусвітній
Що це тобі приснилося на дубових колодах
Була справді в темно-понсовій сукні
А з тобою я розквитаюсь погрозив мені крутнувся на здоровій нозі друга в нього виросла назад пальцями і пустився навздогін за Мариною
Чи то стамбульських натовпів чи невисловленого гніву своїх предків чи божої кари чи голосів мертвих поз оставлених ним на бойовищах бо голоси ті переслідували його щоразу довго-довго плакали стогнали благали й проклинали
Я зупинився мовчки махаю йому рукою щоб з дерева злазив
Може Міклашевському писнути
І правились і ловили і дівок умикали і оружною рукою ходили рід на рід аж поки не змусили старійшин родових зібратися на вселюдську раду а вже рада покликала князів і сказала Не вмієте жити добрими сусідами розійдіться
Обережно поправила ті ноженята спіть набігались за день
Гострило вкрали і щирив зуби
Не віддала б її людям послужити
Буває кінь справляється ліпше за жеребця а буває і жеребець нездатен у цьому ділі замінити коня
ЯВА VII Ті ж запорожці і гайдамаки одягнені як посполиті в свитках при шаблях
Можете пояснити поцікавилася вона
Це Грицю що була твоя личина
А що хлопець зараз у випробах то це не страшно
Ірина звичайно хоровита жила лише сестрою про котру часто говорила що вона її сила що вона єсть сею точкою що в'яже її з життям
І вчинимо так як учинили з грабіжниками й розбійниками Гасан-паші яких ви називаєте великими воїнами
Так она и вспыхнула вся
Ти смiєшся суворо промовив вiн.
Василь підійшов до його ближче нагнувся
Найшовся б инчии Сава
Стороною дощик іде усе стороною та стороною
Та кров'ю вірних бог рятує Русь Від кознів злих і дьявольських спокус Перед лицем її святої крові Тебе я міг би смертю покарать Та ради свята миру і любові Не хочу меч кривавий піднімать
Пан Олесь тебе поб'є обізвалася нараз Маня до брата коли ми врешті станули наново коло столика з шахівницею щоб зайняти свої місця
Савка
Добротою
Спробує ще раз може вговорить
Він підтвердив Котляревський
Угору по сходах
Була їй у кожній праці коли б і не захотіла щиро помічна а коли не могла вже до чого рук прикласти то бодай порадою і добрими словами рятувала а се вміла Марійка цінити
відповів я
Чита Препровождать и наблюдать дабы арестант в пути следования или во время ночлега не мог учинить побега
Що
Страшно сміялася
Сатири другого тому на мій погляд не вимагають класифікації і тому кожна із них посіла випадкове місце
О л е к с i й в сторону с огорчением
Де набрати її
Не будущий ли художник
Усім було ніяково всі чогось ніби злякались
На обід я ще спечу
Це прошу пана не наша вина
А тоді взяв миску з водою й облив Васильченкові голову лив у рота намагаючись розціпити зуби й звільнити напіввідкушені м'язи руки
Виїжджаючи з хором по Україні Лисенко раз у раз натрапляв на всілякі перепони
Того першого вечора вона теж чергувала в райвиконкомі вони сиділи на ґанку й розмовляли з того вечора усе й почалося аби скінчитися сьогодні
Він перший за свою любов тяжкі дістав кайдани але до скону їй служив без зради без омани
Осіннє небо вже зайнялося світанком і світанок поволі йшов у купе блідий анемічний непевний
Ти хто
Одна з них моя сестра яку я знайшов у цьому чужому для мене краї а друга друга моя полонянка яку я мав намір забрати з собою
Браво
Хто ти такий
штук
При кількох ректорах Возівиженськнй з орденом на шиї мав право сказати Академія то я
Тон його мови був солодкий але завзятий
Та й самі вони в останній час уже не взнавали один одного так змінили їх пристрасті смертельного бою
Люди сходяться вже
У л я н а
З Святим вечором будьте здорові господарю і господине
А тепер моє обличчя зведене судомою болю
Не могла заснути до самого світання а все через оту думку яка кожен день з'їдає мов іржа залізо чому бог а може сатана наслав на її дочок плотську гріховність адже мати їх Абрекова за весь свій вік не зазнала й разу гріха ні солодкого ні гіркого та й що зрештою в праведності своїй доброго запосягла а може той соромітний гріх єдина радість у цьому безпросвітному житті і вона мама повинна дякувати богу що дав її дочкам хоч замолоду дрібку втіхи бо потім не буде ой не буде
Вона зупинилась і в темноті чути було її трудне дихання
Щоб я більше таких слів не чув
Декотрі з чоловіків уявили собі що вона справді кожному тепер доступна який- небудь гультяй аліментний і той вважав що має право докучати їй домагатися взаємності
І це правда що на Шавулу і Мамуру стільки заяв прийшло
ВИГАДАНА ВІД ПОЧАТКУ ДО КІНЦЯ АВТОРОМ
Басаврюк
Робота була скінчена
Громада слухає батькової ради але власти батько мій не має ніякої і не жадає її
На вулиці дядько не поминув жодного автомата з газованою водою обережно ніби вагаючись просовував три копійки в щілину тримав якийсь час у нігтях таких міцних що ними шурупи в дерево можна вгвинчувати затим швидко одосмикував руку і схиливши голову набік ждав наллє чи не наллє
Пригадуй-бо й ти сестро слова просила вона Марту Сидорівну
Лизали півням дзьоби плювали їм під крила смикали за ноги струшували одурілих птиць обкручували довкола себе а тоді пускали в коло і мовчки не дихаючи стежили як ошалілі бійці залізно дзьобають один одного як тече з гребенів кров вискубується пір'я на шиї й на грудях викльовуються очі
Тут ми вже йшли мовчки і не в ногу
Натури пристрасні міцні й темні
Тим часом Грицько в білих рукавичках вигулькнув з дверей і заповістив що стіл вже налагоджений до снідання
Я й се скажу тобі щоб ти знав яка сила в громадах і в їх вольнім союзі
Фейєрверк сонця свято барв бенкет розкошуючого літа
Так так побачив
Когось учи братерських зв'язків але не мене
І це не буде довго додав до цього я
Важке тільки Прісьчине Зітхання з години на годину давало ознаку що вона ще не спала
Сніг облітає з дерев тихо лагідно
Ще здалеку побачив над містом сизі димки що вилися з димарів і був здивований коли при в'їзді дорогу йому перетнув вартовий з мушкетом
Ніякий не родич а помітив її стан
А де твій брат Михайло
Небо і землю запер бог на залізні ключі вся надія мужиків-хліборобів вигоріла разом з їх житом та вівсом на поруділих від спраги загонах
Артист приймав їх і годував та частував дуже радісно бо вони сприяли йому з гальорки скажено викликали його на сцену й обсипали гучними навіженими аплодисментами
В сторожі щоб куди ж мені ще
Лише Марія Заньковецька мовчала
А ще коли б зброю дали панам мстити
Ніби якби не було панцерфавста то він би вже вмер
Він приїхав з Кишинева одвідати свою сім'ю
Збирати сход
Тепер же нічого про Вас не знаю ні на що не можу сподіватися
Кость мов і річ не до нього
Коли б наші повернулись ще бринять у вухах як пісня останні синові слова
Генеральний осаул Гамалія був теж тієї гадки щоб не впускати Впустимо перейдуть браму і хто нас впевнить чи зараз-таки не почнуть бою
Побалакаємо нап'ємось пива стонадцять
Так
Я два дні перебув на поліції
За законами православної церкви священик не мав права одружуватися вдруге це правило в часи І Вишенського часто порушувалося
Зажаріли голівки горицвіту загула бджола
Лише прихід Менту під Київ змусив Михайла усмирити гординю і попросити Данила надати поки він їздитиме в Угорщину притулок княгині Олені та всій родиш
Поклав собі не втручатися ні в що і ось втрутився нехай з приневолі і тепер шкодуватиму мучитимусь
Кривавих справ не вам мій голос ні
Дика рожа появляє ніжні пуп'янки
Я сам відаю
Кононович неспокійно засовався в сідлі на душі зробилося кисло
Там на окремих ділянках обробляють вони ниви свого минущого існування вирощують радісні й розпачливі квітки свого маленького життя там кожного чекає те що не чекає іншого може подібне але втілене в інші почування зафарблене в інші відтінки розлите по склянках іншого скла візерунків і якості
Я
Не дивлячись на всі ці страшні слова мені не було страшно а скоріше дивно здавалося що вона морально чиста не любить себе такою і намагається маскуватись цинізмом
Вона не може загальмувати господарчий процес
Хіба що буде прагнути щось увірвати й собі на куш
У цій стіні була зроблена камера в якій панувала темрява й сморід
Мила
Не мені самому собі зізнайтеся в цьому
14 Х1 1952
17 р. н. е. автор великої праці про історію Рима
Я імейт міндаль за роботу чушілов
Проковтнув отруту яку ховав у своєму золотому персні
Я зараз
В шум гамір і зойки і в жалісну веселість скрипки врізувався спів Івана і старого Михайла
Халяндри циганський танець К
Ти тут художнику фарби переводиш а ми
От тому що краса я й ворог
Здалеку шановна Маріє Хведорівно з самого Києва
Ува
1947 З КРЯКУХОЮ НА ОЗЕРI І Ох і очеретяна ж річка Оскіл
І не всім же бути міністрами
Фердінанд ще перед цим вислав назустріч султанові посольство на чолі з Леонардом Ногаролом і Йосипом Ламбертом
Дома Кірка почала вводити Мавку в курс останніх партійних ухвал звичайно тільки в межах дозволених для такого новака в запільній роботі що ним була Мавка
Він узяв і поцілував її руку
Місяць гойдався над обрієм наче срібне стремено
Поставили на току якусь трубу щось покрутили труба вистрелила і загорівся прикладок сіна
Сотник виручив
Тепер він хотів показати Коцюбинському свого загадкового сусіда про якого вже й раніш було між ниви немало розмов
Ну хлопче розкажи як то було з тим собакою
Яка весела ваша тiтка Якилина
Катря
Та й я вже засиділась на одному місці мов квочка в обичайці
Агу пан судденко повеселiшав хватив пояс i став пiдперезуватись та за шапку братись щоб iти за поїздом а Явдоха виходячи з хати стала весiльної спiвати та ще й прискакує
Напишемо прошення спишемо усі його кривди а ви підпишетесь та й подамо
Випили по одній по другій під сир та заспівали от вам і весь ярмарок Климе Івановичу
А потім вони втихомирились поскочувались прищулились у яругах і тепер люди по коліна бредуть у снігу що вечорами шеретує крихти срібла та виколихує блакитні дими й волошкове цвітіння
З лиця поважна а помимо того чимось молода дякувала всім що кланялися їй милим і ніжним усміхом
Серце моє чогось щемить
Так назвали місто прадавні греки пояснив він
Настка розповіла а їй він сказав
Фотограф знімав Вавилон з кількох точок які обирав для нього Месмер фургон перевозив фотографа з триногою схоже було що варта квапила його але він подовгу залишався під покривалом неначе шукав когось у Вавилоні
Бачиш
Ага
Тож най княжич із Тивері скаже все що хоче сказати мені а я перекажу те в кількох словах вітцеві
Але як
1
Зуби сині очі і кучер регочуть
Ось куди закинула його доля їв якийсь ведмежий кут відірвала від знайомих рідних друзів
Тхір і Чорнобай пролізли в хвіртку і переконавшись що в Січі ані душі й козаки сплять по куренях подали знак
Не зроблю я так і лишається незроблене
Мы ее балуем разными лакомствами и обращаемся с нею как добрые братья с родною сестрою
Вона випила з нього душевну благородність до останньої краплі а стративши се стратив і себе самого
Чи не час нам покинути цю розмову
Але Манька не слухає і бабушка кричить і знову до ікони
І натомість перед його очима зеленіли сегединські степи синіли гори мріла вода по ярах і синіло глибоке небо
В о з н ы й
І шовкова тиша обступила його звідусіль наповнила йому душу і аромати забуття заволоділи ним він був ніби ангел не розбирав де живе а де мертве і Мустафу бачив чи й не бачив той відпливав від нього зникав нечутно м'яко тихо й повільно поки й щез
І взагалі він не такий уже й поганий
Йому на них наплювати
Жінка хотіла теж перейти на шепіт але не витримала гри засміялась
Ні Рінкель там був але оргії голі жінки й тому подібна нісенітниця це просто містифікація бідного товариша Кестенбавма якимсь гумористом
произнес он отрывисто махнув рукой Остапу жди моих ордынаций
Тарас з ніяковостю пробурмотів щось у відповідь і хапливо сховав книжку в кишеню
Дайте затягнутися
Голос умолк
Десь хтось якось щось там сказав чи натякнув от хтось колись якось там собі зняв
От прав моих не откажусь
Чи не здається нашим каролінцям що вони в купіль своїх пращурів попали
То були перестали і підчуняли трохи а це за щось полаялись з матір'ю і знов почали
Отже
Вони сідають на східцях і обидва якийсь час мовчать
А то ж націоналісти полягли нібито за Україну
Максимів голос здавався цвіріньканням горобчика проти страшного бугаєвого реву
Взимку ходив босий без шапки
Ох i щуки ж на рiчцi на Концi
Він дав мені коросту
Мар'є почувся в кухні вигук
Років дванадцяти виснажений стрижений з худеньким сидором за спиною
Та кумцю змилуйтесь-бо раз Пай дармо не благаю вас
А я з сином та онуками поїду понад Дінцем
В яку компанію мене посадовив аж затуманилося в очах
Але кінь і не зрушив стояв знесилено повісивши голову додолу
По прутику ламають віник що вимітав непотріб із хати
Ви думаєте що саме таке судно потрібне нам запитав задумливо Сев оддихуючись після бійки з рибалкою
Мустафа прагнув дорівнятися султанові в пишноті а то й перевершити його і коли в є в пишноті зовнішній для якої не мав таких можливостей як Сулейман то в поведінці у способі мислення в почуваннях
Глухів був крайний український город недалеко од границї московського царства
На верхів'я широкого ясновидства підіймала його нова сила
143 Еней таку уздрівши зраду Великим гнівом розпаливсь Гукнув на всю свою громаду І тихо Зевсу помоливсь
Чи хворе серце
От артисти так прямо и казав про нас дiд Салимон А вiн на цьому дiлi розумiвся
Штабс-капітан нахилився ближче до хана заговорив ледве чутно
Тож і не гаявся радився зі своїм воєводою кого з старійшин слід послати на його думку до уличів казав то золото нерідко має більшу вагу аніж жадання кревної помсти і лестив Вепрові і запевняв Вепра аби лиш погодився на перетрактацію з уличами і не наробив ще більших аніж син дурниць
Починай хлопче
Соломіє-є доноситься до неї крик серця
І ти родилась і зросла не в великих розкошах
Роздягайте їх позв'язуйте їм ноги та поливайте окропом
Орися нічого не бачила
І вам неважко було
Чому б тобі не одружитись
Пішли поволі містом
Прошу
Я нікого не вчив облуди мало не скрикнув
Серед пустих степів красуються як квітники веселі хутори присілки села де-где вже посеред села й церква біліє ще здалека горить хрест на сонці
Свистів у снастях вітер сипав в обличчя гострими дощовими краплями
Зараз брати слов'яни звично в'ючили міномети на себе
Іван Іванович подивився на дружину розгубленими очима й передав їй документ
З чим
Щоб понад цим потопом пронестись
Скажіть княгині звернувся до челяді що її хоче видіти княжич Світозар із Тивері
А мені чомусь здалось що це наш Авксентій
Бачили по-іншому засвітили очима каганові радники далебі сподобалося що сли візантійські не йдуть у вілли сородичів своїх уподібнюються їм аварам і поселяються в таких як і в них житлах
Вони ледве вилізли з глибокого провалля і опинилися на спаленій сонцем сірій полонині
А Солоха i загугнявила
Це мабуть вплинуло
Христя помилувалася ного молодим личком таким задуманим і таким ясним білими тендітними руками карими очицями чорними бровенятами і помилувавшись подумала От і неволить свої молоді літа над такою роботою
Не треба
Виходить незабаром Білоцерківка
Соломія викотила воза знайшла мазницю помазала воза принесла ярмо начепила на вола та все ждала Романа щоб він їхав до млина
Моя мати наївність тиха жура і добрість безмежна
Завтра закінчу
Швидко заросла могила травою та чебрецем
Таке почуття охоплювало її раптово підкравшись бозна-звідки руки в неї опускалися серце бралося тривогою вона кидала роботу і йшла шукати Тимка
Товариші
А вона Та ти що
Динамо Київ Торпедо Москва
А я на полум'ї розлуки Назавше спалюю роки І сниться степ Твій сняться луки І на узгір'ях вітряки
Тоді не гаймо часу заспішив Арсен
Та вже побачите самі
Обвівши затуманеним поглядом суворих мовчазних козаків що обступили його з усіх боків
Вона вхопила листок паперу і написала дві фрази
Звідки ти взявся такий проворний
Запорожці не відступили та власне і відступати не було куди
І він Копаєв теж був не раз на цій грані
Я не чула
Адже я я вчив його жити чесно
Служив султанові та мов скаженний Утік від нього і здобувся ласки У ворога його в Москві мерзенній Мов качка на ставку гнилому ряски Да й став нас воювать сей пинда навіжений
Гнат
Він недовго після того зоставався у садку кликнув лакузу розплатився попрощався з Книшем і Рубцем і пішов з садка
Він підійшов до скам'янілої матері що охопила обома руками Ольгу мовчки став біля сестри
Так і стояли мовби одні у світі одні серед озер шовкових трав серед безгоміння плавнів
В курені тхнуло риб'ячою сирістю од луски
Дара на повороті підняла до його голову зупинилась і сказала
Ця церква стояла край високого берега серед хат де жили православні
Так само ходили й ромеї навкруг свого стану
Що ж це буде
Він заснув
Якісь прізвища так і сипались на Онисю неначе хто їх трусив з торби
Стара дзвіниця здригалась од їхніх кроків і потріскувала крихким деревом а глибинних засіків її пахло задавненим воском і зерном як і тоді коли був живий Ярослав
Було багато горя сліз і страждань
Ні до чого не додумавшись Сафар-бей вирішив передусім рятуватися самому
Може теж готові полічити мої слабкі ребра
Максим заступив своєю масивною постаттю Костика й стояв понуро чекаючи
І злізла прибравши стілець
Коня будь-що-будь приведуть товариші на Січ а там-то вже Марко ним буде піклуватись
Увечері гетьман сказав у тісному старшинському колі
І росло ж воно трудно та болезно усе нездужає та нездужає та квилить
Вперед
Змагалися між собою в кількості золотих і срібних прикрас у кого багатші шати у кого ширший виріз для шиї щоб запакувати його золотом і самоцвітами
Та правда не буває така пекуча коли її у гарну форму прибереш
Ви простіть мені за ці розмови але я не можу прийняти вашої помочі
Спішіть бо прогавите таке видовисько
Вихопив я шаблю i почав рубати одного налiво одного направо одного налiво одного направо коли ж ураз як накинеться на мене аж три гайдамаки одразу
Він прекрасно розуміє що треба негайно побачити ескулапа і компанія тут ні при чому
Те життя де в чому ріжнилося від інших але в основному воно було те саме бо в основному й люди були ті самі вони мали живу людську душу справжню душу що навіть нашарована жахливим шаром фізичного й морального бруду все підіймалася як фенікс з попелу й поривалася втекти звідси
Інший дорослий того незугарний що вони можуть
Все наготовлене як слід
Під кінець прояснилося Мині
Для того вишукав собі якісь церковні діла у львівського владики до Кам'янця на Поділлі щоб тільки буцімто по дорозі бути на весіллю братаниці
Гримільда мов чекала тих одвідин
Хто це писав спитав Тарас схвильовано
Не Юрась-бо мамо а Юрiй
Арсен оглянувся на плаксія суворо крикнув
Стій
А вам що у голову набрело
Іворе чи чуєш
Це свята правда
Почало вечоріти
Я плюю на вашу совість бригада
З Прицького один чоловік
Коли начальство нарешті пішло геть пригрозивши що вся тюрма буде покарана тим ствердивши що їхні розшуки скінчилися пшиком якщо мають карати всю тюрму а не Металіді з капелою коли за ними зачинилися двері в камері довго стояв приглушений сміх
Ну гаразд спробуємо Контрибуцiю
Зараз Свирид Яковлевич і про небо подумав наче про землю побачив її у вінках і потоках нових сузір
Не знаю тільки як ви скористуєтесь з цієї інформації
Еге ж
То все чиїсь муки и страждання
Насаджали людей невинних в камеру ось і мучите
Все ж таки вони старші над нами вони благочинні
Як позбивало у війну з круч то ніхто на старому місці вже й не селився
За неслухняність та пролиття крові він погрожував запорожцям карою божою на тім світі й ця промова на побожних запорожців справила вплив запорожці вгамувались і залишили думку про змагання а замість того над майданом почулися вигуки На Дунай
Габель погладжував спокійно черево й посміхався
Хіба ви не знаєте за що я думав обізвався Комашко
Чому ви не застрелились
Не скупися Вікторе Івановичу
От i може таке бути показує чорнява свої рiдкуватi зуби
Чекав вістки від Тугай-бея
Всі швидко обернулись
Зараз перед полуднем заїхала у двір Аксака велика панська карета на санях з золотими гербами наверху запряжена четвіркою карих коней
Бачиш яке ледащо стало
І мати хвалячи життя його запиналася слова мерли в неї на устах уста трохи трусилися
Він умисне підкреслив останні слова й можі з сулицями розступилися
Я вам не Пелехатий я вам не тихий Тихін
Броньовик підійшов до станційного перону на якому спокійно і поважно стояли кулемети а мимо швидко й тривожно колонами відступала наша піхота
Списавши на окремі аркуші послали в Сенат а також понесли в колегію
Візьмуть лантухи свічку й сірники і під стріху
Одначе злоби або жалю до матері я не відчував у неї
І не соромилася
121 Ні холодно було ні душно А саме так як в сіряках І весело і так не скучно На великодних як святках Коли кому що захотілось То тут як з неба і вродилось От так-то добрі тут жили
Тут козакам трапилась несподіванка
Я взяла її необережно бо рожевий сік потік і зробив мені на блузці рожеву пляму
Грабовецький всунувся до хижі й потягнув за полу мене він сів у ногах хворого
Шевченка
Зирнув на женців і тільки криво всміхнувся
А де падають ті струмені там теж квітує життя
Сивий голова довга як диня одне око справжнє друге скляне
Хоч здається не в кайданах
Сонце підбилося під обід
Вибіг на подвір'я заволав
Від цього залежить як мав би повестися відділ УПА
Чадолюбні батьки не заспокоювались стукалися до губернатора скаржилися а якщо той не допомагав Тутолмін справді нічим не міг допомогти добивалися прийому у правителя краю але і всемогутній Лобанов-Ростовський безсилий був у чому-небудь допомогти і багатьох направляли у сусідні міста Чернігів Харків Єлисаветград
У сусідів хтось читав уголос
Це діло для них трудне
Т'ц хотів мене видати запорожцям
Цiна хороша
Воює
Клевер-тимофіївка ось наш порятунок
Знову світ осіяє знову Одарка поспіша до макортета знову постать її колишеться і чорна тінь бігає по стіні
Дав бог йому руки та й ноги і ходять вже разом оба побратими
У лісі сопілка виспівувала схід сонця й поволі наближалася до подорожніх
Голосно радувались товариші почувши таку Максимову мову
Серед них особливо зрадів знайомству з Писарєвим та Марком Вовчком прогресивний латвійський діяч видавець Ернст Платес
Кожного нового школяра хлопець зустрічав нетерпеливим поглядом
Тримайте нерви
С т а р и й
Ти якого єси роду
Не можна
Ти знову купила іржавий оселедець
А вашому чого журитись
Що
Вона лізе в школу лізе й у церкву і навіть дає направу чоловікові в цих ділах
Гетьмана супроводжувало також восьмеро козаків особистої охорони й значні козаки канцеляристи Верещака та Сулима котрі були у Варшаві на сеймі і везли списані на папір Гадяцькі пакти
І які розумники ухвалили стільки землі відпустити
Що з вами
Ось слухай
У ставку купається сонце на ніч
Усе що вона говорила здавалось йому сто раз цікавішим і веселішим і розумнішим
Ах нічо однак
Ой як тут гарно та любо прошепотів Іваник
В чиновні вивесть обіщав тобто в чиновники що займали якусь посаду в урядових установах
Я в тому переконаний відповів він
До стiни пригвинчена мармурова дощечка
Біля млина людей як тіней в ліску
Я сама вчора двох бачила своїми очима бачила їх випнулась наперед Козубиха Ішли і дивились на Домахину хату
В його думці знов майнули густі оксамитові Марусині брови блиснув осміх червоних як коралі уст блиснули білі чималі й рівні ніби підрізані зубки майнуло лице рум'яне що так і пашіло здоров'ям
О Боже
З медпункту Гнат заїжджає в школу
Стріляйте тихцем
Потримав якусь мить потім кинув униз
хто бажає довершити аскетичний острий подвиг в пості самоті мовчанні слухать голосу душі
Одного він страхає судом другому вправляє мізки третьому натякає що до скошеного сьогодні можна доплюсувати завтрашнє на четвертого стукотить давай давай Пушкін за тебе працювати не буде на когось складає акта але нікого не хвалить бо це розмагнічує народ
До його горла діткнулося холодне вістря блискучої криці
А коли так вишукаймо серед нас бувалих та мудрих і пошлімо їх у світи шукати іншу землю ту що позбавила б убогості винагородила б статками і благодаттю
Витягли ми сома на берег
Решту комонників твоїх поведу я
Най не казати
Настуня встала перепросила матір на хвилю і вийшла
То тут то там спалахують вогники в будинках над головним концем що тягнеться вiд Подольських ворiт до Берестовської вежi запалюються вогники i в теремах княжих та службах що чорнiють своїми шатрами лiворуч вiд головного конця аж до стiни города ще бiльше вогнiв спалахує праворуч там де живуть воєводи й бояри а далi за ними до Перевесищанської стiни купцi ремiсники княжi й боярськi кузнецi рiзноликi й просто дворяни всякая челядь роб'ї чорнi люди
Кругом ні духу гості почувши змагання і думаючи що до бійки дійде усі повтікали
Але я тепер можу зробить а вона не може
Не ймуть нам віри без хреста
Ці перекупці все місцеві міщани що закупають по степах здорові баштани або й мають свої власні
Нічого спокійно відповів Ожигов
Відписала Ванда
Це якесь боже диво або може божий попуст
Якби тепер запитали яку найкращу одiж довелося менi бачити по всiх свiтах я не вагаючись вiдповiв би кирею мого батька
Обидва гарні але старший Густав неначе кращий в його кучері на голові темніші
h1 Я h1
Недалеко від Черкас біля містечка Мошни в сосновому бору жив наш родич Микола Уваров
Христя знає куди се Грицько стриже та мовчить щоб ще більше не роздратувати
Одтята голова телiпалась на шкурцi i звiсилась вниз над воду неначе заглядала в рiчку а з шиї дзюрчала та точилась тепла кров як червоне вино з бочки лилася в воду i закрасила каламутну воду довгою червоною смугою на самiй бистринi
Вам якраз по дорозі
Черниш мружачись посміхався до щедрого неба
Коли корінь гріховний то й гілки гріховні
А вінок з Флонки прийми і могилу розрівняй
Саме дядько Гордій щось у колі їх промовляв
Колись може й покладуть визнаючи заслуги твої перед родами нашими
Цьому перешкоджає оцей чортів дощ
Що такий
Боги вимагають жертви пролетiло мiж ними
Варивон зразу ще не закінчились збори прибіг до Дмитра
Чи не в ляхів навчився пан старшина своїх козаків бидлом обзивати насмішкувато запитав чатник і надставив на Козиря мушкет
Шлюб на її думку є явно невигідна для обох контрагентів операція
Гнат
Знесилені приголомшені вибухом і різким духом перегорілого толу вони виринули із хвилі заточуючись побрели до берега і попадали на нього
Дурень з мене був та й годі
Й оцей турок називає цю свинюку благородним паном графом
Як ми потім дізналися то був так званий тонваген що записує звук
Чи з ваших синів є хоч один талановитий
Ну чого ти смієшся
Це ти гадюко привела
З голови на долівку закапала кров
Стривай не турбуйся
В тій же вогняній косинці синьому комбінезоні
Не те що
В походах приводили йому молодих рабинь і він радів коли випадок посилав йому істоту яка нагадувала зоставлену в Стамбулі кохану жінку що уособлювала для нього красу й привабу життя
Білі руки пірнули в порох котрим припали князеві плечі трохи не на палець
Насправді
дивлячись на різні ласощі занудно скімлив Ясь
А-а-а-а
За нами
І всю Київську землю
Матінка-природа сама подбала та зрівняла усіх малих і великих геніїв і посередностей вождів і масу всі смертні всі безсмертні і всі творять Іноді озирнешся замислишся і подивуєшся глибокій мудрості навколишнього світу
Коли появився архімандрит він підійшов до нього для благословення
Чого мовчите
Хлопці перезирнулися
Я до ваших послуг
Він дивився через вікно
Побережіть себе
Чи може панує наді мною жаль
Ще з Вогняних рейсів потоваришували з ним
Так
Філон озвичаївся й почав дівчатам показуваги ях хрокає Терсщенків кнур і як осавул Лнзько підскакує в сідлі коли їде на поле
Поки ляхи да недоляшки душили Україну туди втікав щонайкращий люд з городів а тепер хто йде на Запорожжє
Михайлик чув що є десь такі люди червоні індіяни
А як найти
Всі повстануть
Збирався вже відходити але вона знала що нікуди звідси він уже не відійде
Л і с о в и к Не всі вінки погинули для тебе
Оце послав спаситель гостя здимівся б він у преісподню
Дай боже щоб жадання з'єднати земство з дворянством на славу свого краю на дивовижу руської землі не зосталося одним жаданням а щоб воно справдилось в найскорший час повідало мирові мудрі діла мудрих мужей
Дивуються сусіди чого воно сталось так років зо три жили як одна душа а потім чогось спротививсь їй як зненавиділа то й дивитись не хоче на його якийсь одворотний став він їй не обідає з ним чаю не сідає пити
Збирай дрова
Поринаю думками бог зна куди і не маю спокою
Та й новобранець три годи послужить
Подавай самовар бо з базару пан швидко прийде приказала Пистипа Іванівна
І якщо проявиш непослух я пригадаю тобі і старі провини
Марисі кісничків а батькові пачку цигарок хай і вони покурять городських
Що ж ми будем робити оттутечки коли князя нема вдома
Хто
Вже аж перед різдвом вернувсь Малинкін
Тягав мене всюди за собою
Може то ще брехня
Андрюша поспішно робив свій хвостик під постановою а дегенерат смакуючи вдивлявся в літери
Відколи мачуха ввійшла в батькову хату ця маленька семи років дівчинка й разу не глянула на неї по-людському а все з-під лоба
Висловлюйся ясніше
Ноші з дичиною кладуть кругом ганка
Мені відомо в кого були цінні старовинні речі
Як же це хм
Отакi соми бувають
Юрiй спинив коня серед мосту i оглядав картину свiжого кровавого бойовища
Лишіть його
Друг порадник покійного великого гетьмана його права рука його канцлер як називали всі іноземні посли обмираючи в душі мріяв що піде далі за Хмельницького
У центрі вулиця виходить прямо на скверик напроти якого за невисоким муром біліють крізь густе плетиво каштанів кам'яні стіни собору
ЯВА VII
В міру того як Рифка відвикала від праці праця ставалась їй чимраз ненависнішою і тяжчою вона не могла пересилувати себе щоб прочитати аби одну книжку хоть перед кількома літами тітка навчила була її трохи читати
А якщо аллах буде милостивий то може цьому дівчаті пощастить радувати самого султана Мустафу Недоумкуватого
Слєдующій Антощук Петро
Привіз полоненого мурзу Танмамета якого городові козаки попросили у запорожців буцім для вивідної розмови й опинився в колодках
Нарешті число 38 і на вас війнуло приємним одеколоном
Але чого він став такий блідий такий смутний
Куди це ти
Вони внесли до нашого вагона гори з їх грізними скелями шумливими й швидкими річками вічним лементом листя і співом птиць з їх хмарами і орлами
Трохи осторонь тислася ще одна юрба мовчазна непорушна й без салдатських шинель
Згодились
Але наді мною як над певною цілістю вона ніколи не застановлялася
Одна ніч навіть десять ночей з султаном у цьому ще нічого не було загрозливого всі ждали кінця валіде вірила що Сулейманові зрештою набридне мала рабиня в її пісеньками ще непохитно вірила валіде що пісна плоть невмілої у любощах українки не дасть розкоші султанові і тол неминуче повернеться до своєї солодкої Махідевран або до буйнотілих одалісок
Вона повернулась назад і пішла по траві по густому бадиллі що росло попід лозами
У нас давно ніхто й не чув про горе та інші нісенітниці й бридню
Ой-ой-ой ой-ой-ой стогнав він Живіт живіт
звертається Леся до брата вибігши з кола
Це було б непогано
Перестань-но дзвонити
Приходи сину до мене годна лише з усіх тих чудних почувань що нею заворушили одягнути в слова
Але годі стояти на її веранді і бачити Сімко
А віно вона принесе тобі добре всю провінцію Галлію вкупі з готами аквітанськими й усіма язиками що в Галлії сидять віддавен і віднедавен
Ридає Пустіть
Йому дуже хотілося поговорити ближче познайомитися з ученим але в музеї він не насмілився підійти до нього
Княгиня встає стомлено сiдає в крiсло недалеко вiд неї на лавi сiдає священик
Турки
Вони загнали нас у льохи вони хотіли зробити з нас трупи а з наших домів домовини але дуже дивно що їх за це думають судити як людей
Скрізь така весна скрізь так молодо
Чи не знаєш звідки зайти
А ти надовго застряв допитувавсь Духнович
Але на твоїй пичці окрім рум'янпів від колгоспного молока і м'якої булки немає нічого
Але він швидко схаменувся і знов заговорив ласкавіше й тихіше перед ним сиділа баба Зіня
Там повно своїх людей
Нашу славу козацьку поворив
Так що ж мені робити
Старший брат задумався другі брати вгамувалися і Галя втихла а мати як увійшовши впала на колінця так увесь час і зосталася молячися
Такий добрий твій чоловік
Багато не ріж
А я пойду через запасный выход
Але
Він це осягнув давно
Містечко лежало на горі припечене сонцем
Невже
Обидва вони були однакові зростом і однакові віком і однакові вродою як близнята
Треба вам сказати що я іноді хворію на ностальгію цебто у мене з'являється нудьга за батьківщиною
Як олень що зачув у спеці зимний шум потока так Дуж
Потягається
У таку б пору тільки в млині сидіти
В таких нелюдських умовах без зброї пороху спустошений табір уже міг тільки гинути під ударами шабель та копитами чужих коней
Навіть не тихо а немов трошки злякано сконфужено
А музика хоч трохи і врізноголос надривала свою мідну душу глушила плачі і домовина з Степаном німо пливла над людськими головами наче сама собі
За віконцем хтось радісно скрикнув
От нехай усі ляжуть
Нi нi
В Григорія крім притороченої сокири вірьовки і набійниці ще похідний казанок
Ваш почтительный сын и искренний друг
Андрій хотів кашлянути або просто сказати що це помилка але стримався
Тікатиме сам
Казка моєї любові
Тягни
Від Арсена Звенигори хлопець уже знав що колишній невольник з яким йому довелося пасти овець у турецького спагії став старшиною у війську Юрія Хмельницького а тому щоб не потрапити йому на очі шмигнув у натовп і з-за плеча дідуся Онопрія став назирати що ж буде далі
Але коли Михайло мав сімнадцять то був уже моєю правою рукою так як тепер
А де ж ті писарі котрі цього не люблять
Надворі знову загупала сокира
Хто знає хіба справді не бувало що лютим страхом кров'ю смертю купки сильних і рішучих гнали людські отари на муки й смерть
Не хоче щоб звертали увагу на неї одним словом не хоче нічого
А що
За часів Олешківської та Нової Січі на Базавлуці стояло багато запорозьких зимівників а найбільше на розі балки Кам'янки та Базавлука де нині село Шолохове та нижче де село Грушівка
За свою селянсько-бiдняцьку республiку
Другій частині приказав рубати в лісі великі дерева пообчимхувати гіллячки і на мотузах пускати на воду
Тільки так сказав той
Ні ще не малювала
Так і повинно бути очиститися перед початком акту творчості
Хтось iде
Саме в цю мить дзенькнув дзвоник і вона аж уся затремтіла
Славуто я осліп гукнув у тривозі
На здоровля каже Матвій і далі мнеться Я як то кажуть старосто
Потім проголосивши себе гетьманом України обох берегів Дніпра Дорошенко зі своїм військом вирушив назустріч Ромодановському але той не наважився дати бій козакам і вийшов за межі України
І ось тепер ми їдемо до Мадонни
Але великий окраєць хліба треба було ділити натроє Бровко теж голодний
Знав про це тільки Коцюбинський що багато в чому допомагав своєму другові
Очі дивилися трішки знизу
Ви мені перспективу дали Павле Михайловичу розчулився Чепуренко
Велич починалася там уже з майдану перед святинею з майдану який своєю безмежністю просто пригнічував людину
Пана суддi ще немає
Потім почали підбадьорювати Андрія щоб не боявся бо сьогодні неділя а крім того ще це денний виклик так що нічого мовляв
Перший раз чую про жінку котра може нічого не сказати мужеві коли не прийде в пору на обід
Загордився
Поставить на всякому спокушеному знак що думати і що робити
Ото він і є отой піп що завербував бідного Аслана
Ачка мати
Чернь бунтує
Внизу вино
Марфа Галактіонівна вихопила із рук Івана Івановича вищезгаданий таємний документ і теж зблідла
Доглядач розповідав про вихованців їх здібності і таланти про які слід думати ні самі діти ні навіть батьки не підозрювали
Вдруге прийшов він із сусідом товаришем з дитячих літ а чорт уже знову не чорт а купець сидить за столом і червінці по купках розкладає
Це Луїджі Гріті попросив свого батька
Розбуркала мене як і треба було чекати весна
До кінця екзаменів
Таке було кохання Вер до Серафікуса скупе голе схематичне
Це певне розжалобило Лавріна бо опустив голову а Стах став перед старостою і наче по писаному оголосив
Потрусять сьогодні завтра ніхто не схоче селитися на січових землях
Щоб бачили й непросвіщенні люди що діють з нашим братом батьки-царі
Довго ще говорили
Про те клопотався не тільки він але й колишній мировий суддя
І що далі буяо
По вечері знову мили посуд
А то все було одмикує од нашої компанії та ховається десь по закутках
Справді лікар П'єтро правильно визначив її хворобу у неї болить душа подумав із сумом запримітивши глибоку зажуру в її прекрасних очах
Дещо тих грошей правда зібрав але все ще не хватає
У Стамбулі все примарливе крім самого Стамбула гідра й молох рай і пекло місце тортур і розкоші
Зіньківського району з села Троянівки пояснив Гнат
Узяти хоча б мій бункер
Крім того в Соловецькому монастирі показували дві тюрми які вже вийшли з ужитку Жаравину і Корчагіну
Бере його руку
На щастя Виговського батюшка й справдi вгадав що Виговський з козацької старшини
Тільки сріблом-злотом панів насищати
Звідти почалося її лихо
з готовністю відповів партизан і осміхнувся так як полегшено всміхаються люди після великого переляку коли минає небезпека
Оце так
Гната опалило смертельним жахом він зціпив зуби і став бити канчуком по чорних головах шиях руках спинах і перед ним як у шаленому вирі замелькали ошкірені люті обличчя палаючі ненавистю очі чорні в кров'яних п'явках руки що люто тяглися до нього щоб зцупити його із сідла або зіпхнути разом із конем у прірву
Пора братику
Поділім між собою усі науки та й понаписуємо коротенькі книжечки про кожну науку для народу
Тримайся міцніше сказав заправляючи дівочі чоботята в стремена
Второпав
Привиділось
Воли аж позадирали голови вгору та повитріщали здорові очі
Вихопуєш повільно
Але не тільки пожежу гасили гайдуки
Хоч дехто й радив щоб на аліменти подавала але ні кажу так обійдусь
Нимидора заквітчала її милувала як рожу в садочку
О
Ну вишлють вас на якийсь час
Саме тої ночі прискакав гонець із Стамбула і привіз нарешті листа від Роксолани
Назад
Що з тобою
К а р ф у н к е л ь
Гм бач дід вийняв луб'яну табатирку понюхав табаки
Пішов одразу шукати вас щоб разом
Султан стояв коло початків її найбільшого нещастя порятунком від нещастя мав стати теж цей чоловік з темним вилицюватим обличчям з нахмуреними бровами понуро закорлюченим носом і з байдужістю що доводила до розпуки
Синку зглянься на наші муки
І тоді молода султанка Ель Хуррем в гарячі пальчики святий Коран брала й цілими днями читала й учителя свого про Божі речі питала загадку призначіння і життя людини розв'язати гадала
Злодійко
Малуша навiть пошкодувала що пiдiйшла
То я босий утік
І чого він тільки притарабанився
От уже й пора наставала
Дмитро перехопив цей жорстокий 'погляд з втиснутими в зіниці червоними відблисками ламп і так зирнув на крамаря що той дрібно закліпав віями і обернувся
Ви самі сказали що не були ніколи спосібніші і в праві бажати мене більше за жінку як саме тепер
Одна довбанка ніби випнула здоровецьке черево неначе вона була вагітна друга неначе калікувата людина розчепірила набряклі куски пообтинаних сливе до плечей рук на третій довбанці ніби понаганяло якісь великі чиряки та болячки такі завбільшки як миски
Якби не ждав сьогодня жениха то зараз би поїхав у город до повіреного там голова губерньою править
I тут чуєте тещину пораду з сильним притиском на шиплячо-свистячі й голосні Двоспальне ліжко може б ви йому поставили
Купили ми невеличкий виноградничок та клапоть поля під огород та й проживали сяк-так
Дехто почав уже й дрімати пригрітий сонцем на ласкавій споришевій постелі а Дробаха вставши з гурту пішов ходити побіля вагонів заглядав примірявся
Крамар ні одного не пропускає
Г о д о в а н и й
Та султана вже охопив гнів
Усе ж для фронту тільки для нього
Вінкельман рішуче радісно водить над головами рукою так наче розмітає на всі боки всі ці міркування
Кінь рвонув з копита і пішов чвалом
Придумаємо щось
Лена напевно відчула також моє перетворення і невластивим їй тоном з ноткою вибаченняж сказала Павле
Вранці я забіжу не міг ніяк лишити його Михайло
Безперечно погодився я
Він тепер у городі живе
Нічого говорити каже кошовий
Офіцера мов опарило
Ти ж казав що їдемо до одного боярина в гостину
До того ж ми не будемо зариватися
Д о н Ж у а н встає і простягає їй руку Ходім
Але ж ви зовсім сформована
Не бiйся дiвко вiн менi тепер не потрiбний
Прийшло четверо офіцерів повечеряли сіли в карти гуляти напилися
Сновигали діти обліплювали мов мушва вікна гамірно ділилися враженнями
А тут уже йшов бій
Косяком до вікна трохи заслоняючи його своїм краєм пишалась струнка дзеркальна шафа на одежу єдина річ що зберегла свою незайманість і чистоту
Як же йому було не журитись
Однак з-під його цілком спущених вій трафив нас обох погляд невимовного жалю й пониження а коло вуст мов з самого дна душі добивався неначе з-під льоду усміх
Усіх гостей подібних до тебе ось так вітаємо
Я потихеньку свисну
Тепер стало зрозуміло чому так запально виступав пан Морштин за союз з королем Людовіком і проти угоди з Австрією
Тут дав бог мені близнята Якраз протав спаса
Невже його скараєш
Он лучше пролежит целый день хотя бы там как говорится само дело просилось в руки он перстом не пошевелит
І вона знає вже більше нічого питати Андрія обценьками не вирвеш зайвого слова
По трьох днях узявши в готів таля сина сестри нового конунга Торісмунда та графа Еммеріка Аквітанського юного Валтарія Гатило наказав зніматися й ніхто не знав куди проляже дальша путь царя гунів
Але просіть з дуже гарним привітом від нас вмішалася тут Наталка тепло кладучи на слово дуже натиск
Слобожанські ліси й тракти і досі були тривожні
За рікою обізвалися постріли
Хіба я не знаю що ви зараз ніде не знайдете роботи
Ага так ти злякався значить
Не тільки такі як Віталик тамували тут пригодницьку свою жагу а й серйозні дядьки голови колгоспів—брали участь в роздяганні цього сталевого велетня тягли звідси різне обладнання труби а декому нібито дістались навіть цілком справні електромотори
І кільки раз просив її щоб не вешталась по сонцю бо засмалиться так ні
Ми тут іще довго можемо чинити туркам опір
Л у ч и ц ь к а
Але тоді в моїх очах маячіла сентиментальна даль і тому коли я побачила що Чаргар моя остання надія не міг утекти від світового бардачка я кинулась у розпач
Сидит она целый день задумавшись и слова от нее не добьешься худеть стала
Гнат уже стоїть на ганку і жде доки йому підведуть коня
Ну ну не решетися
Мушу йти
Ніяких потаємних підкопів не роблю
А от що дзвони мовчать напередодні свята то це не гаразд
Авжеж
спитав Тарас
Сила-силенна народу з Київа і з околиці рушила теж на Білгородський шлях
Смиренний Іов принишк у кріслі й лише поблискував очима-іскорками
Ваш час пробіль
Воно ж треба за се горіле колись добрим віддавати
Маню
Коли ж нарешті понесла від свого грека у злій гордині стала знущатися з Роксолани мовляв її паршиве тіло вже не матиме більше плоду бо той живіт запечатав диявол
Як це так
А за вікнами була імлиста зима хоч дерева й зеленіли вічною і від того ніби мертвою зеленню і валіде теж сиділа під темною стіною з темними устами вся у темних хутрах мов зима жінка без весен назавжди й довіку
Ну так що тобі треба спитав він усміхаючись
Тим дорожче що присвятив мені і додала помовчавши з мить Брат мене завжди любив і жалів із самого малку
Грицько устав і аж на лиці зблід
При тім її оповіданні в старого Андронаті очі усміхнулися чорним блиском
Так се ж наша земля
Це взагалі улюблені місця студентів
На тракторах роблять на машинах
Затих звір на полі не гавкали собаки
В майстерні трудно сів на диван
Героїзм згодився Микола
Розділене ж горе продовжив Павло стає вдвічі легшим
Спасибі вам за всі ваші блага
Але щоб це взнати йому треба було пройти свій шлях до кінця
То ніяк не пустиш на ночівлю
Смерть Кабаннику
Наче сонце в моїй душi зiйшло
Гей братці дайте помочі
Триста рублів
Бананів що взяли з собою вони з негрівської оселі уже не було їх поїли
Кухар чогось вийшов в сiни
Тетяна
Оце ненаситне щось у вас оце ненавиджу я у вас задавив би те одним рухом щоб не виступало більше проти вашого власного щастя щоб не росло щоб замовкло навіки і піддалося звичайним життєвим законам
Вони вже генеральне обкра дуть і підуть спочивати на траву
Ото це вдала
Схоплюється з канапи Покинув мене для простої міщанки для перекупки для дочки Горпини Скавичихи
Село на сходку скликали десяцькі і дзвони
Тую річку проклинати
Е коли так то я чортовій кацапні тепер покажу
Найбільше затьоків і плям з північної сторони серед них немало свіжих недавно йшли дощі
Гордон стояв у жарко натопленій світлиці перед широченним столом на якому лежали карти Києва і його околиць виконані ним самим але дивився не на них а на щойно закінчений план великого двоповерхового будинку і думав що цей його майбутній власний будинок має бути красою і пишністю не гірший за будинок самого воєводи
То будеш снідати
Ви ще раз пробачте сказав Топченко й притиснувся ліктем до Лесіної руки Я знаєте не міг би так жити
ПО ТАМТОЙ БІК ДОБРА
Мені ніколи відповів критик
Лисиця настояща лисиця
Я ще інші засоби до того роздобуду і прибавлю
Поодинці і парами спокійно гордовито плавали поважні білосніжні лебеді хлюпосталися пірнали у воду сірі гуси шниряли поміж ними вертляві качки
До нас підходить актор
Врешті я примушений був призначити для люб'язних незнайомих два дні на тиждень від третьої години вів далі Герцен інакше неможливо було б працювати
Пустельним став Почайнівський увіз
Та тільки з мене який же отець Василь
Здичавілі пришельці з іншої якоїсь планети вдерлися в собор і верещать там по-мавпячому п'яно регочуть сквернословлять
В Росії під час війни дуже поширилася гра в 21-о чи в очко
Красо моя молодая Горенько з тобою
Чи скоро той Конвент
Як він тут мій внучок питається в Зорини
Чисте невизичене вроджене світло душевне що позолочує все на що лиш упаде
Одвів руку з папером примружив очі й подивився оцінюючи
Він сплигнув з коня допоміг зійти пані Вандзі накинув поводи на вмурований у стіну залізний гак і звернувся до шляхтича в ошатному вбранні що саме вийшов з дверей масивного кам'яного будинку під черепичним дахом
Іди і поглядай угору чи ніде не стримить з-під стелі уламок дошки на рівні обличчя пильнуй уперед і озирайся назад щоб вчасно розминутися з партією вагонеток які тягне електровоз
Раніше він при пам'яті ніколи не кричав намагався не кричати зціплював зуби але тепер він почав кричати
Одначе Андрій все-таки папірця прочитав перш ніж його підписувати не звертаючи уваги на всі підганяння
П е т р о. Слухаю тату
На зиму було в що взутися і зодягтися
Хочу бачити вас своєю надійною опорою на обводах а відтак опорою землі і столу
О к с а н а Де ж там
Гості часто приїжджали до Радюків і до пізньої ночі або й до світу гуляли та бавились
Пан військовий стражник хотів було щось сказати але дужі руки схопили його за комір виволокли на вулицю кинули в сани й оперіщили коней батогами
Дает знак свату
На вулиці він лишився знову сам і знову страшний неспокій опанував його
сказав Т рас примирливо
На одному літературному вечорі я познайомився з нашим місцевим композитором Олександром Сергійовичем Соловйовим
Гості виїхали з двора а хазяїни ще довгенько стояли на ґанку
Тож-бо
Од ваших греків тільки й чуєш почому пуд пшениці та тютюну почому кіло кукурудзи
От так майор викрикнув Вайз
Хуррем не знала що то за хамам і попервах відмовлялася туди ходити вдовольняючись гаремною купіллю
Що ж ви стоїте над небіжчиком і чухаєте потилиці кричала жінка розмахуючи руками і голос її краяв серце
У нічній тиші Ольга виразно почула дикий лемент труби та надсадне гупання барабана
Цей в Бога не вірив
Не затягали б
На землю вже спадав весняний вечір
Сидів на ріжку стола обхопивши руками коліно і було видно розмовляючи з Юлієм думав ще про щось
Сивиллі се не показалось тут у значенні не сподобалось
Скільки тих нутригурів і що для обрів кутригури
Йому надано звання заслуженого діяча мистецтв УРСР
Лишились тільки ватаг зі спузарем
Не заробила б вона як другі
ДІЄВІ ЛЮДЕ
Латинської
Іноді бува й серед ночі раптом запитає а з якого ти роду зайшов чоловіче
Вони ніколи не беруть туркень бо вважають не гідним одружуватися зі своїми підданими
Очевидно був образ затяжкий для неї і вона опустила на хвилю мов втомившись руки з портретом униз і ждала неначе спочиваючи
Хто
Іноді її починало трусити але вона не тягла на себе пальта
Воно так
Вона розкрила очі
Правду кажуть щастя світлі та гожі дні лиш даровизна людині за всі її муки-безліття
Як міг про це довідатися
Опівночі стало ясно що турецька атака видихається
Покажи а то я не бачив
Звідки це ти
Коли ж пробачення попросить на колінах можна буде змінити все
Великую радість мало
То значить коли стежка не буде пильнована
І якось насмілившись трохи під час суперечки в хвилину тиші червоніючи пробубонів
Уже давно вона стирчить спичкою в оці
Опріч того що зринуло раптово що мусив сказати на кінець
Може іноді чоловік би себе надвоє розірвав щоб того щастя-кохання добутись а як нема долі не судилося то й ковтай тільки нишком сльози
Покривало впало
Тоді він ускочив у хатину як із пожежі
Вона дуже поспішала сипала неповні склянки і весь час злодійкувато оглядалась
А я з половиною загону зупиню ворога
Причому літунам напевно було добре видно що ж то за колона така повзе але вони бомбили її завзято й очевидно з насолодою
Ну а тепер скажеш
В головах стояли ставники
І розійшлись
Вони такого не прочували а через мряку не бачили звідкіля на них напасть іде
А як хто часом приїде без подушок спитала панія Висока
Стояв із зв'язаними за спиною руками з арканом що зловісно теліпався на шиї і покірно ждав якоїсь нової напасті
Далекий світ
Самого як е заморського
А як я зостануся
Покличте Тараса
У нас
знайшовши над комином мої очі сказала Меланя і криво неохоче посміхнулась
Днинка лісом іде
Чому би не знала тіточко
Змагатись
Настя полегшено зітхнула все живе вмите нічною росою усе жде сонця
Ось воно як
Отаке могла лиш така завзята із зависті збожеволіла голова як Радова придумати
Більше нічого не допитуйтесь
Чи ж треба доводити що в своїх пошуках сили яка могла б виступити проти султана Роксолана що прекрасно знала політичну обстановку теж могла б зрештою звернути свій погляд па далеку Московію надто що там жили єдинокровні брати її нещасного народу
Але вони відповідали й фікції яку фабрикують тут
Найсвятіша божа мати змилуйся над нами
І вона побігла за ним і вхопила його за руку дитяча любов ще раз заговорила в її серці могучим незаглушеним голосом Вернися таточку
Пам'ятаючи слова свого тата про українців письменних і вчених помоскалених школою вона щодня пересвідчувалась у їх правді щораз більше постерегаючи вдачу свого чоловіка
К р я ч к о. Розумiєш
Помовчи чоловіченьку зашарілась Олена
Думав над цим думав уперто й багато її ще не зірвали з місця вона ще вдома між своїми для неї світ ще замкнена книга
І я не знаю
А далi вже вся кумпанiя забувши за торг i незважаючи на переляканого корчмаря спiвала про ту закохану дiвчину що придбала козаковi за юбку губку за гребiнь кремiнь за сало кресало а за душу тютюну папушу
Крім того вода близько зручно буде купатись після роботи бурсацькій республіці змивати з себе трудовий пил
Для мами
промовив пан наближаючись до них
Рушаймо до Кам'яного
Клим
Італійські жінки а серед них і родичі Гарібальді вкрили її всю трояндами і помагали нести труну
Сам же мене виманив на оцю погибель при цих словах він показував на зброю яку чистячи тримав у руках
Побігли
Сірий пил смерті яким він хотів засипати увесь світ
Із вводом свіжих військ бій розгорівся з новою силою
Але навіть тяжкі умови ГПУ видавались казкою порівняно з цим
Якось надвечір прийшли вони до куреня обмундировані вимиті пострижені
Ми лежимо на тахті коло відчиненого балкона
До того він ще збільшив мало не втричі цю суму й вона нічого не могла зробити Дювер'є мав зв'язки з французьким урядом
Примружила очі
І третя ніч пливе над яворами
Не те вже нині наше сьогодення Не те хоч ми й по-давньому живем Зоря Полин відома з Одкровення Упала в Прип'ять атомним вогнем
Повірте Ірен відколи ми познайомились я відчув себе міцнішим у праці до мене вернувся спокій що мене був покинув
Тільки як він
Несподівана поява Грабовських зворушила Гервасія його щоки зашарілися
Яка там в чорта обережність казав пізніш один з учасників такий Гак коли все це діялось як на долоні бо по всіх кращих місцях сиділи їхні застави а до того з тебе й так випирало дух
Бо тепер неправда стала правдувати
Побачив і не впізнав
Де він дівся-опинився
Йому хочеться торкатися пучками пальців землі що на ній стоїть
Оті бачте мені книги та ті одчоти
Ти бачив у нас дівку Марину
Дивишся на них і душа твоя танцює яких хороших людей дала Жовтнева революція
Гаразд уже сидітиму сказав Тарас
Знаєте між лихварями бувають спеціалісти одні зичать гроші інші ведуть лихву збіжжям худобою поживою для селян одні обмежаються на селян інші на офіцерів одні дають під застав інші на векслі
Та куди посипалися питання Та що сталося
Ти ж повертайся додому
Ріжучи мрево тугою статурою Місячи порох чобітьми яловими Незугарною рухливою скульптурою Виріс він перед рядами ямбовими
О к с а н а Ото спитала
Одчайдушний крик завмер на устах жінок жах прикував їх на місці
Але ж жодної копієчки
Ось Ізборник Святослава Служебна Мінея Патерик Апостол Александрія Історія іудейської війни Йосифа Флавія Девгенієве діяння Сказання про Бориса і Гліба
уже грізно одрубав Чіпка а далі нижче спускаючи голос каже Я знаю що моя праця не пропаде марно а доведе її добрий чоловік до розуму
Не так просто видно на це відповісти
Ніхто за нас не вступиться
Ця думка проклюнулась Олегові зненацька
Після останнього невдалого штурму коли сотні воїнів падишаха наклали головами а тисячі були поранені у турецькому таборі панували розгубленість і пригніченість
Занедужав якось Беймбет кололо в боці й судомило ногу
Хто вона
Він звертається прямо до неї і просить її о звістку про себе
Мабуть це од того що поважна гетьманша сидить близько i поглядає на мене
Тільки він і чув нарікання батькове на малу таксу тільки і вислухував перекази материні про торг
Про те що ця школа таки й була за місце заслання непокірних учителів
Как у вас здесь тихо и бело
Чому цар Навуходоносор зображений ведмедем
Проминув уже кілька вагонів а ящика немає
Доки встало сонце в Січі полягли від зброї запорожців майже всі 13 500 яничарів що вмістилися в ній тільки невеликий загін турків козаки помилували й забрали в полон
Не їду
Чому пропав
Н а т а л к а
Солдат йому помагає затуляє піч стає знов на своє місце й робить знак щоб той мовчав підходить до жінки розв'язує їй очі далі й чоловікові
Чорт
Зійди зійди з очей моїх відьма чарівниця
I вона горобеня горнеться до нього
Після його понюхали гілку й другі ченці
Зачем ты так хороша
Пораду написано І Вишенським після прийняття єпископами унії 1596 р. очевидно в самому кінці XVI ст. І Франко вважав апологію чернецтва у Пораді за введене у твір самостійне художнє тіло
По-друге тут стільки того люду навалило де ж його зо всіма розмовляти
Коли вбив останню трохи постояв не озираючись глухо спитав
Гвинтовка обернувшись тілько сказав
І згодом материна
Не бійтеся та аще кого й спіткає смерть хай не бентежиться серце його бо ніхто так не угоден богові як той хто поклав душу за віру свою
Одправляють у якусь частину невідому
Я тебе
Тут каже Ковинський скинь чоботи й заховаєш бо вони тобі заважають
Ляснула пуга й шестерик ситих коней легко підхопив екіпаж здригаючись і погойдуючись покотила колимага по м'якому зеленому подвір'ю а як проминула браму й виїхала на монастирський шлях то зняла хмару білої куряви що довго клубочилася вдалині
Вона мусила покинути постанову віддатись студіям що було колись її найгарячішим бажанням розстатись назавше з своїми улюбленими мріями й остатись надальше як виховавчиня в домі панства Маріянів
Вона часами беручи за добру дану річ зле вибирає
Завтра рано він їде далі в нього мати вмирає і я обіцяв йому вирватись відси за годину-дві щоб ще про дещо розмовитись з ним
Йому не хотілось їсти
Боляче
Нехай це між нами але його вже намічено
Вітрила весь час були напнуті і напнуті туго
Моє місце в поході почав стишено однак доволі твердо
XII
Швидко Зося забула про Київ перестала навіть згадувати й говорити про його
З собаками
Між тим Лобанов-Ростовський лишившись в кабінеті один стояв біля вікна спостерігаючи як навпростець через Круглу площу крокує інвалідна команда а майстрові зайняті ла пам'ятнику Слави обертаються щось говорять услід і мабуть не дуже доброзичливе їдкувате бо старший команди раптом обернувся і показав їм кулака
З його буде добрий священик
У тому неясному мороці сотні тисяч колихалися народу ревучи та гукаючи Так йому і треба
Что ж там мною бунтарей
За вікном було тихо мов у могилі
І крім того у мене якраз колесо спадало
М а к с и м. Чи й справді
Легіони лишилися без вождя й се вже промовляло само за себе
Ні то ридає Україна У горі-розпачі німім За сином зрадженим своїм
Не менше цікаво було як світлійший переслухуватиме тую пані чи так як козаків і батуринських міщан чи політичніше
Так дома в них таке робиться що хоч хати відцурайся
Важне
Ось і табір Глянув війська Як тієї сарани
Він очевидно жартував
Ступай за мной я спасу тебя
Додаток до газети Вісті ВУЦВК Йогансен М Альбо Глобус
Артилерія встановлена противником біля палацу і нижче попід горою обстрілювала звідти Пешт
Подаруй мені сина
Та мало яка трясця може зустрітися в дорозі
4
21 Іще ти вип'єш добру повну По всіх усюдах будеш ти І долю гірку невгомонну Готовсь свою не раз клясти
Але його брат Джем якого він хотів задушити виступив проти нього війною домагаючись султанського трону для себе коли ж йому не вдалося попросив притулку в рицарів на Родосі які переправили Джема до Франції звідки він потрапив до римського папи і вже лиш там помер таємничою смертю може й отруєний за домаганнями Баязида який багато років виплачував усім хто тримав у себе в почесному полоні Джема неймовірні гроші
Поможiть вирятуйте його моя кохана панi
Боже мій оце спати ляжу а воно мов коло мене тут пищить пищить
Зненавидів і сина за те що той зробив своїм улюбленцем не воїна а якогось фірчика
Баязиде і ти не боявся
Після цього Володькові вже не хотілося більше йти за дозволом але ж як бути
Будеш задоволена ханум
То ви тужите за таким великим життям
І вже вивернув одну гратину з стіни а другу погнув як воскову свічку
Я це зроблю ваша милість як запорожець я на конях розуміюся
Вони так нічого і не сказали один одному
Та й погода яка
I з-пiд землi чувся стогiн i приглушений крик жаху
Ох любий пане велике ваше горе мовив батюшка тремтячим голосом і витер хусточкою очі
Вони відвідують його і невідомо про що розмовляють
Сидір облизав великі смажні вуста
Вона зараз заслонила їх рожевими віками щоб не виявить тривоги свого серця перед приятельками
А в хаті морок
А які нотації вони встигли прочитать нам
Дурниці тихо сказав Орлюк і посміхнувся
Хвилину перемагала себе
От коли ця гарна жінка і всі наші вдови вже будуть мати нові справжні оселі тоді я і подумаю про свою хату
Хай тепер найдуть
Спектакль пройшов з шаленим успiхом
Істинна державна мудрість у тому щоб зрозуміти що всі ці люди не зловмисники а люди міцних переконань і що від їхніх здібностей розумний уряд зумів би здобути величезну користь для держави
Червона голівка на мент проводить очима по вікнах бачить постать доктора Рудольфа й байдуже відвертається
Не озираючись пішов у чорні двері свого вертепу звідки ще чувся крик команди п'яні брутальні співи
Де я їх іще бачив
То не проста річ Самійле щастя побачити наяву
Був несказанно щасливий у тій тихій ясній місячній ночі сильно зворушений і розжалоблений і притім собі зовсім новий
О
Вони з нами наші сусіди живуть в нашій хаті там їхні гнізда білі подушечки мала дітлашня й вусаті комахи-няньки
Я собрал их и сначала посоветовавшись с медиком отдал их ученику своему вместе с циркулем и треугольником и тут же прочитал ему первый урок линейной перспективы
Йому здавалось ніби дівчина погубила за своїм слідом квітки та зорі
Сам же інженер Н сидів поклавши голову на коліна й гойдався заплющивши міцно очі так як і Узуньян але гойдався либонь зовсім з іншої причини на його обличчі був написаний глибокий якийсь смертельний біль так наче в нього пекельно болять зуби й він той біль тамує гойданням
Хто винен
Він дивився на чорний довгий рядок гip котрі чорніли од густого дубового лісу неначе обкутані чорним сукном і він нічого того не бачив
Знову сухар печений хліб ячмінь на солод для самогонки вузлик муки
А служба його начальник обласного управління сільського господарства
Так ага
Пан старець хоче корчмарем стати дивується Ярина а в душі непокоїться для чого це випитування
Мені теж
Вони зійшлися як неофіти за дві доби до виїзду Тараса з Києва
Мое солнце моя радость далеко знаю где он и сижу будто связанная
Может быть деньгу вам велику собрал или имhніе
Узлісся
То й що Оксано
Зацокотіла малеча зубами
Лапландець сидів у куточку за шафою все вчився все мовчав і довго не говорив ні до кого й слова
Завіса
Чується далекий чоловiчий голос що спiває
І не ого
Та на цьому був би й кінець спитав о. Артемій
Товариші поперли за ним і відворот монголів швидко перемінився на пополох і безладну втіканину
Я тобі встругну штуку
Траплялось переписувати деякі папери й Котляревському
Вперше зроду заблискотіли якось чудно Ясеві очі
Нет
вирішив Левко і вибравшись із схованки підійшов ближче навіть в окулярах він недобачав уночі
Увійшли в хату чисто прибрану застелену татарським зіллям і Созінов зразу взявся за кухоль щоб вмитися
Та втішай привіллям
Ви
То і що з ним вдієш
Та навіть коли жадного інтересу немає до всіх хіба справедливо щоб мій герой страждав за злочин когось із товаришів
На мить в уяві зринула гнучка постать Адіке він простягнув до неї руки пішов назустріч та раптом спіткнувся і полетів у якесь чорне бездонне провалля
У п'яних очах загорівся якийсь огник
Скажіть а про родимки тут пишеться
Не так-то скраю образився Кріт —Я теж коли хочеш знати можу бачити у всі боки
Перед тим як вийти на останнє побачення з людом своїм божу наречену скупають у напахченій травами купелі раз вдруге і втретє
Тікає
Збіжжя лягає хвилею жайворонки співають ластівки як синьо-білі стріли облітують тебе довкола кожна травка кожна квіточка кожен колосочок нашіптують тобі про якусь велику таємницю що така близька людині всьому живому деревам сонцю зорям всесвіту
Випалив я нерозсудливо немовби перед кількома хвилинами й сам не грівся у сяйві жіночого тіла немов мені самому не було цікаво трохи страшно й водночас солодко стояти перед її усмішкою перед її тайною очевидно я розумів що мені нема чого втрачати Бережана з усього видно не можна буде вирвати з цієї сонячної майстерні від мольберта на якому стояло полотно з обрисами голої жінки
Заскубуть заклюють вони мене мамо як лихі шуляки голубку
Мамо
Так тiльки фашисти роблять
Людина знала за що сидить і була як залізна брила
Подумай брате тілько що виїхали ми за корчму наскочила їх ціла сотня при гарматі а нас лиш тридцять
Привикаю потроху
За ним археологи й копачі
Босий без шапок у білих сорочках
Сорок чоловік гасило цілу ніч дим ішов аж до неба всі плакали
Наше козацтво замало церквою інтересується
Смерть
Вона цілувала його бігла погрожувала більше не прийти але приходила ще і знов починалося те саме аж поки сталося неминуче
Що ти там найшов Жане
Здвигнув плечима плюнув зробився офіціяльний і почав підганяти пасажирів
І ні печалі тобі ні воздиханія
Німець зблід і вирячив очі його білі пальці що тримали полу шинелі здригнули і він щось викрикнув по-німецьки простяг праву руку з перснем ніби заслоняючись від удару
Орють землю закаблуки рвуть траву зелену з корінням підкови
Розпач заволодів Марком він знесилів до краю й згубив надію
Одним тільки зоставалась Зося невдоволена молода управительша не приїхала до неї з візитом
Отут зараз за містком
Ні цей бригадир багато діла підійме
Незабаром під'їхала підвода і задубілі одерев'яніло загупали по деренчливих дошках полудрабків
Що ви собі думаєте
Високий ростом поважний поставою строгий лицем багатий досвідом життя й знанням людей та обставин Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів батьків і провідників цілого народу про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази
Що має нам вчинить тоді володар
Цьому сприяли неперевірені часом вигадані донесення з Царгорода венеціанських послів Наваджеро і Тревізано листи австрійського посла Бусбека звістки французького посла у Венеції де Сельва позбавлена будь-якого наукового значення компіляція бургундця Миколи Моффанського видана у Франкфурті-на-Майні 1584 р. та ілюстрована праця Буасарда Життя й портрети турецьких султанів Франкфурт-на-Майні 1596 р.
Такими невеселими думками занятий ішов Герман далі щораз далі аж опинився геть на самім краю Борислава де при купці стояло кілька нужденних старих гнилою соломою критих хаток в котрих жили ріпники
Там результат помітний і на очах спожитий людьми
Чого бігти кругом світу
Про те його виручив товариш по навчанню син залізничника Кароль Срочинський
Схопився пан за голову
Ні в кого не знайшлося жодного слова розради бо було ясно яка смертельна небезпека нависла над невеличким мирним хутором
Василина біжить до дверей грюкає ними а далі на порозі пильно придивляється ся до нього ї починає совістити Хоч би людей посоромились
Та ба цього разу анікого довкруж лише ліс та й ліс а в лісі мовчазні й засмучені пізньою порою дерева
Огорнена відчаєм колона бігла вчвал
Спагії знову зупинилися
Увійшов Пересада найспокійніший і найсимнатичніший з усіх чергових корпусу
Та хто він для вас
Маленьким звинним тільцем спритно влазив в усяку щілину непомітно всувався всередину ворожого становища тихенько повз швидко біг умів видряпатись на найвище дерево дах горище
Тільки дуб завзято і вперто хоронить спокій повагу непоспіх
І хоч пришельцям важко й повірити що вони вже такі невпізнанні та все ж від них чується
А хто там
В Полтаві не затримався майнув у Жуки Мокрині також сказав обмильне буцім приїздив до Полтави уладнати деякі Матвієві негаразди й оце заїхав у Жуки перепочити сам та вивчасувати коня
А я'
Яке сьогодні свято
Бігає навколо гінця
Сповнений до нього почуття глибокої вдячності до цієї доброї розумної людини
Цього не слід забувати
Може тому й було в неї так багато різноманітних знайомих і друзів
До соціалізму життя не вузенькими струмочками дзюрчить а широкими ріками протікає
Єгипет і Хіджаз можуть давати мільйон вісімсот тисяч дев'ятсот тисяч підуть на утримання місцевого війська дев'ятсот тисяч для Еді-куле
Слідчий зовсім не кидався і здається й не збирався
Бог так хоче
Халата перекинув через бильце
Дозвольте Костянтине Петровичу до вас з проханням
Турки теж люди тут можна жити треба тільки прилаштуватися
Чалий
Приходь княже як розвидниліє
Перше що я помітив піднявшись з човна се білі зуби моєї сусідки їх одкривала радість блакиті
С т е п а н Бо нам не вірять
Він спізнавав що потай ніколи собі не признаючись був певний що момент цей колись настане і ця певність невидимо керувала його життям
У декотрих збереглася еллінська смола каніфоль
Довелось переносити палаючі поліна з печі в грубу яка виявилася справною й незабаром дихнула теплом
Тільки живу з тобою я не чула од тебе яке ти місце займаєш і скільки грошей достаєш і де їх діваєш
Нехай стара тут собі купається в морі
Його стурбували нові ідеї привезені сином його збентежила палка синова розмова промкиута завзяттям і щирістю
I розпис в нас тiльки один на фронт
Святий же з усіма іншими зайшов у башту і то не через боязнь але щоб спокійно засудити беззаконну єресь що і зробив
Отак і питаються один в одного
І тому спершу коли зібрались відчувалась натягнутість
Братику
Куди вбирається
4 Або оддам вас на роботу Запру в смирительних домах Там виженуть із вас охоту Содомить на землі в людях
У-у-у
Олеся сиділа як смерть бліда аж жовто-синя нічого не чула нічого не бачила увесь світ з Богуславом з домом з мужем неначе провалився для неї в безодню
Обидва не протверезюються і ночують у монопольці
Він єдиний що може говорити з Богом і зостатися живим
Я віддалася тепер цілком писанню однієї довшої повісті котра становить мою кров і нерви
Гаїнка захиталася і впала б якби не вхопилася за одвірки
Вона й уяви не мала як багато її знають як автора Інститутки Двох синів невмирущих Народних оповідань
Якщо пустуючи серед латаття каченята робились неслухняні збентежена мати качка місця собі не знаходить
Денис якось раптом в один день потемнів тільки очі гарячкове блищали на сухому туго обтягнутому шкірою обличчі
Такий вiн бридкий їй так нерiвно город роздiляє i за ним такi вороги живуть
Як то
Майстре яку муку люту витерплює людина що на стіні розпростерта
Усмішка враз щезла з м'ясистого поораного шрамами і зморшками обличчя Метелиці
А що чи всі зібралися сестриці спитала Вечірня Зоря
Леся прикрила їй плечі
Та й хата видавала невеликі про те клопоти стіни голі полупані долівка неметена хрущала під ногами тут валялися всякі об'їдки кісточки крихти хліба і лушпайки з насіння
Люди про це кажуть
Але не встигли козаки вишикуватися в бойові лави як рушничний і гарматний вогонь змусив їх залягти на відкритому полі
Софія
А й сім'я Настуні яка належала до старих священичих родів дивилася нерадо на її подружжя з сином крамаря
Саме перед тим Василь виїхав в дорогу став під хуру
Найбільше тих кіл у ліву од Сироватки руку під ситнягами що стали стіною біля берега
Татарські коні паслися на припонах при коликах повбиваних у землю їх пильнували вартові татари що куняли опершись на списи або сидячи на землі
Яка ж простота на перший погляд
Ну собацюги
Мою роботу здалеку впізнаєш
вигукує Михайло Михайлович
З глибини вибiгло з киями в руках кiлька городян i шаснуло в завулок праворуч
Це карб на все життя
А як надумаю ще щось то запишу
Я тільки знайшов біля кущів кісник дівочий
Янчеюк тяжко сапає
Зате у стрісі зяяла проривина й виднівся шмат неба на яке вела гінка драбина
Чи є там думка
А з ким сади мої зелененькі заспіваєте
То лише для приманки читачів а певне наш редактор у Кочубея говітиме у Галагана сповідатиметься а у Тарновського причащатиметься щоб йому цей гріх відпустили
І невже навіть у такий вечір у чиїхось мізках у мізках його дитини може ворушитися ницість
Горе кажуть об горе чіпляється
I всi хто веселився навкруг купальських вогнiв щосили смiялись спостерiгаючи як люди старої вiри воюють з Христом
Вчора вправляючися пальцем на шибах у писаннi цифр я довго думав як би то воно написати оту прокляту трiйку щоб її зладити таку кругленьку i з таким зубчиком на серединi
На Чагу прибули надвечір
Босий і простоволосий зимою і літом
Як же це буде в вас з благочинним
Варвари кинула Мигельська вслід жандармові що минав нас
Пробувай тут у Вишневці в дворі й жди ліпших часів жди мене сказав князь
Давайте ще будемо пити
Пам'ятав би
Нумо вип'ємо за твій приїзд
Де та сила і хіть узялася
Т а р а н радісно
І все дерево заражають гнилизною
Цей жіночий дім на горі дивна це штука
гукнув на їх Порох
Що наші думки згучали в одповідь як інші струни коли зачепиш одну
О щоб тебе Стецю i мене розсмiшив
Як же ці корови заводити на ферму
То якогось рубчика придушить якесь плісе-гофре
Одного вечора дочка й каже матері пустіть мене мамо на колодку бо вже мене дівувати кличуть
Такого не траплялося ще аби Келагаст одступив від свого або схибив у намірах своїх
Обоє молоді прискочили до неї
Ступив до хати Ром і ми одразу ж мовчки дізналися про це
Хоч би вже ніч
Весною ж тільки-но зійде останній лід на Ворсклі дівчата в заводях і озерах мочать виткане за зиму добро своє сушать його білять на ласкавому травневому сонні стелять доріжки із десятки або одинадцятки найтоншого білого полотна
Коли ж їдемо
Прощавайте кланяйтесь вашій жінці та діткам і пробачте що такого довгого листа накрутив
Так мене й розірве рознесе на шматки гукав він хапаючися руками за груди мов показував як його буде розносити
А скільки тих коней було
Козаки
Річані чаєчки літали понад ставком неначе білопері голуби і різким криком пронизували гаряче повітря
Гасан-ага привіз послання від польського короля
А також і інструмент свій
Але я переконана що завтрашній поранок повітає нас сонцем
Я просто не можу прийти до себе Але я вже передбачаю такі можливості що
Га
Що ж це таке душа в такому разі
Ярема мой всё устроил а я только потрудился влезть на нетычанку и мы в дороге
А вона мене
На кого ж вони нас покинули плакала одного разу Ївга Хто ж нас бідних оборонить од лихих людей
Приходила і відходила Катруся приходила і відходила пані Сомерсет тепер тітка Ен які безоглядно снували проти мене змову й посягали на мою свободу
Ну здорово роде ковальський-молотобойський
Іди геть
Да не дивиться небога Чим орда пишалась Через що за Сян дорога Золотою звалась 45
Коли Петрові обридло слухати пацанка він сказав йому
Очі заполонені купами зерна заввишки в старі могили посеред церкви і попід стінами скрізь підгнивало
Кого
Скільки хороших людей зустрічалося вам у житті
З часу на час має прибути Драган може розмову відкласти до його приходу
Та вiн мiцний це правда але лiта своє беруть сказала Ольга
Неначе всі навмисно принишкли
Пішла стара з дитиною схилилась на тин та я почала слухати
Присягайте мені каже на послушенство гетьманське а не присягнете то тут вам і капут
І коли він отримував по жнивах свої та Прісині зарібки які вміщувались у двох–трьох клуночках то казав Оце–то капнуло добра б йому не було
Орыся невольно улыбнулась
Ніхто не сказав ні здрастуй ні прощай подумав Максим і лише мигцем зауважив виходячи як із сумежної кімнати зайшла й причісуючись підійшла до столу якась постать і сіла до шахівниці
Він жахаючись подумав Уже поза світом дивляться очі моєї дитини
Жаль мені його зелененького
Люблю батьків
A-a-a прогув він роззявляючи рота
Думала бути попадею
Краще аби про зустріч з музою ніхто не знав
Якось не хочеться
А посестра Вепрова
Володько пішов також туди щоби зблизька приглянутися до свого війська
Про те ж щоб відкрити мету їхнього приїзду мурзі Кучуку як міркувалося раніше після того що вони почули нічого й думати
Якось у минулому році для одного підсудного в аналогічній справі пощастило випросити в суду довічну каторгу
Кинулися добирати підкову але ніяка не підходила всі були для цього малюка завеликі
Пішла моя Ганнуся аж у Сибір
Я це відчуваю
Пробиваючись на своє місце побачив біля Григорія сиділа Югина з Марійкою і глухе невдоволення уперто заворушилося й не хотіло влягтися на своє місце хоча й намагався поглузувати сам із себе Завидки беруть
крикнула панна вихопивши кинджал
Так-то
Кілька сівалок з ніби назавжди умерзлими в землю потонулими в снігу сошниками
І так казав Лазюк
Велика трохи
Коли була добра година то посувались вперед i ночами
Товаришу Юркевич
Гордий дух її призвичаївся до відокремленості й цілковитої відірваності від щоденного життя яке текло внизу не поповнювала звідти ні своїх знань ні снаги живилася якимсь таємним запасом душевних сил що був виходить невичерпний коли змогла вже стільки просидіти у вежі
На розправу прибігло ще кілька німців але Явтушків рот вже був так напакований бібками а портрет його з білими вусиками став таким спотвореним що один з німців мимоволі розсміявся а тим часом Явтушок вже посинів очі йому вилучило чи не кона
Підводи збивають її хмарами що повільно осідають по полях
Нарешті наполегливий голос Аркадія що кликав його до себе примусив Найду опам'ятатися
Збагнув це лиш тепер
Він добре запам'ятовує що має сказати коли його опережуть мечем доволі швидко вивчив напам'ять промову до яничар
А далі пішов просто на становик
Тепер втішала себе думкою Ось повиростають діти ось повиростають а вже тоді
Часом гострим сверлом в груди в'їдалась тоска але тоска безпричинна тоска огиди й байдужжя до всього
Молодий Сулейман з вдячністю але з нетаєною прикрістю залюбленого подивився на старого філософа й запитав
І як
Марта Кирилівна почула те делікатне безпосереднє доторкання весни воно роздратувало її нерви розбуркало дрімаючі мрії
За рік що тут прожив утікши від різних там Табачникових Грибовських та Василь-чикових де й ділося його здоров'я
Нема
Нічого нічого
Ет
Хоч яка всюди темрява а він ніч крізь ніч червоніє з-під хмар
з гармати
Настав час
І хто вам доніс де я та й що зі мною діється
Йому давали не марки а жалюгідні шилінги а він і тому був радий як не є нові гроші за них усе купиш
Тому міркуйте які великі услуги може зробити тутешня школа а ви в ній
Розумієш
Маєрфельд ловив їх рукою і кидав крізь вікно Тю
Треба було б щоб разом з нею згоріли і ви пане Твардовський
Мабуть якийсь гюнах є на султані
Машини в заводах стукотіли та гуркотіли аж стіни гули й трусились
Ну а село що говорить
Розважає міркує та все головою покручує
Наші прийдуть на свято
Він розкричався відгрожувався на Польщу що його світлість хан забожився знищити її огнем і мечем за те що вона не здержує цих шайтанів-козаків а вони сміють непокоїти татар і Високу Порту
Таке говорить що й не второпаєш
А мені все здавалось що ви зроду не сміялись та й не вмієте сміятись говорила Уляся
І день і ніч гвалт гармати Земля стогне гнеться Сумно страшно а згадаєш Серце усміхнеться
Що з вами похопилась аж ніби злякалась підвелася з крісла
А це ж було коли
Бачив
Ми ж зараз так усе це розуміємо як ніхто
Вирушаємо зразу ж
Винесли його на горище а вже по тому Аристид повіз німцям парашути
Вельми рідко буває щоб гаразд та без пригод
Але вигадливості султанських дефтердарів не було впину
Так наглумився над ним наді мною що коли б не віра та не певність що буду покарана за самогубство на тім світі пішла б за Божейком і кинулася б у море як і Божейко
Благословенне незнання
Та ще й ми правду кажучи брали на глузи цю станцію бо здавалось за дурне діло взялась розорювати заліснювати ці мертві кучугури де й полин не хоче рости
Богдан дожидав його щогодини бо татари вже перейшли через Дніпро й наближались до Пилявець
Та кажуть що вона до вас по цілих днях не говорить
Ольга Петрівна що саме нагодилася до вітальні не дала Старицькому докінчити розповіді
Він сказав Я радий вітати в своему домі купця з дружнього нам Ляхистану
Скарати на горло
А ти
Аяп тремтячим голосом відповів той Хто ти джигіте
Але ніщо не виходило з Кучука не виділялося й не видалялося осідало в ньому як камінь як свинець труїло душило смерділо нечистотами чаділо клубочилося пекельним димом Накопичені в ньому підслухи рвалися назовні як рветься а людини вся зайвина і непотріб
Чому
Заїжджайте заїжджайте дорогі гості
Щоб ще звірюка не зайняв
Стара часом аж тремтить стрічаючи речення хоч не про милость а вже про наш переступ
Тим часом Навроцький читав голосно свій лист
А ви просто покидьок який може трапитися байдуже за всякої доби бо він позбавлений усякого значення
Мусимо вистояти
Й не говори бо сам знаю
Так само і з лісом
Його очі роздвоювались бо він все дививсь і на професора і на білу Ольжину шию де блищало проти світла прозоре вушко де малювався її чистий профіль проти світла
Вийшло так що цілодобово місто бомбили американці люди вимушені були сидіти в сховищах а на станції в цей час стояв ешелон з полоненими
Вiн знав що з Леськовим зачiпатися недобре
Невідомість гнітила козака
І помаліла йому в думці січова слава
Отець Хрисантій підвівся дістав з полиці Другу чарку налив у неї вина й тремтячою рукою подав Поцілуйкові
Зате ж і зло неабияке коло печі не стій нічого не кажи ні в віщо не мішайся так зразу і присне так і палахне вгору
Чи ви хліб одержали
Оте Щось завжди сиділо в ній заховано-приспале і от раптом пробудилося вона подумки почала лічити свої літа
Хоча якщо добре подумати що ж у ній надзвичайного
Я їй багато завдячую
Ось зібрались до мене взимку до бувалого мічурінського вовка наші молоді садівники та садівниці
Побратими товариші милі радьте що мені діяти як мститися
Не затеряв сказав лісник викладаючи з кишені гроші
І погасне захолоне З Богом не зіллється
Я дам вам зараз тришия
Не осуди за бідність
Це неможливо
Ану ж бо покажи цьому
Хто ж стріляє
У бесідці стало тихо
сказав Ява
Такі розмови ведуть не день і не два з тих літ коли доля знову привела їх на один шлях
Молодість вона безпечна
Це ж зовсім близько од гречки
Не розлучайте мене з моїм Василечком
Вважалися опорою султана й імперії а спали мов бідні ремісники що не мали куди йти зі своїх нужденних майстерень ніби кожум'яки які лягали серед чанів із смердючими заквашеними шкурами неначе мідники яким і вночі снилося безугавне дзвеніння у вухах мов вуличні голярі що брали всього по одній акча з чоловіка наче упосліджені вірмени які з ночі мали топити підземні печі хамамів і так і не виходили з-під землі на світ божий немов злиденні підмітальники базарів ферраші які так і спали на своїх мітлах під купами сміття
Давайте за яку-небудь зорю
І знову побачив Нелю
Чи тобі не нудно питає його Що ти робиш
Так воно Льоню
Багато ти батьку у море носив
Попрощалась Мася з дівчатами поцілувалась з кожною доки ще не видно було до матері бо вона хоча й не забороняла сходитись з дівчатами а брататись не позволяла і ждала при дорозі
Д о н Ж у а н Почім ви знаєте
Шість на моїй совісті
Яким обманщикам сіпакам скверним З душею й тілом у полон оддався
А коли знайде тоді вже буде пізно зараджувати лихові
Все те могло б бути предметом окремої праці про ту дуже цікаву й визначну жінку
Він не сказав чий у коморі хліб і чиє дерево але суворо наказав пильнувати нікого не пускати й виконувати веління тільки його Дирди та городового отамана Трохима Гречаного
Гей ти паливодо гукнув далі Петро до брата Гната У гречку стрибати вже вмієш а стерна ще й до рук не вмієш узяти
Посли теж встали і вклонившись вийшли з шатра
Тільки не думайте що то ми для якоїсь романтики
Покажеш
Бігає рве де може латає діри запихає роти
Ті здивовано потисли плечима вийшли з кабінету
Знов громадська рада вислала відпоручників до Тугара Вовка
До цієї експедиції Дмитро Іванович запрошує і вчителя М К Сергіїва
Христина мене не дурить не всі тут Юпітери миршаві та шолудиві лисі та сиві
Хоча такого не може бути тут живуть християни у них немає капищ
Ти багато працюєш брате посміхнувся Бразд
Я ще шаблю подам
Набік
Ви такі що самого чорта піддурите
З того розумієте мене з того нема в мене виходу відповіла я тихо
ХРИСТЯ
Г и р я
Насильство
Ви б і тілом і духом своїм Присмоктались до скиби І зловив би вас Маммон у сак Як товстючії риби
—Та де вона була
Яка вона хороша
Вона все неначе соромилась щулилась і неначе хотіла сховаться в глибокому та широкому кріслі
Джмелик пригинаючись побіг поміж деревами заходячи партизанам у тил
Хто ти
Дякую брате за ласку і довір'я схилив голову Менгу
Григорій у мисливстві намагався забути про все про свою дурну долю про невідоме майбутнє намагався не дивитися вперед забувши про весь світ
В кого коза в кого підсвинок трохи птиці
Він заспокоївся але вдома вже сидіти не міг тому зібрався навідати Левка
Воно таке коротке
Вона була ще дуже молода
Але сьогодні воно чогось не хотіло будити їх а підкликало з-за обрію білу кучеряву хмарку схожу на баранця і ховаючись за нею почало сходити над селом
Невже це кінець
Ждала сподівалася нетерпеливилась
Так
Світи повні невимовної розкоші вольної волі палкого кохання
Опівночі друга зміняю в дозорі
Таким на місяць схожим серпиком лежала аж розгубились в небі літаки кричали Мама
Малий хлопець не розбираючи материного погляду на право власності вхопив кухоль з тієї діжки що стояла до його ближче але якось не вдержав кухля в руках упустив та й розбив
Бігти до монастиря
Запакували сніги Волошку а напровесні почалася така каламуть що ні пройти ні проїхати
Атраватік
Ніщо так не збуджує здібність мислити як пиво
Ми канцеляристи шепотілися по кутках обговорювали його з усіх боків і не знаходили в ньому жодної світлини
Нівроку гарно вдягнений не- захарчований
Прапор у синьому небі маяв на вітрі
Зійшлися люди не тільки з Пісок прийшли й з хуторів
Невже вони не щирі в вечір цей Або вони сіяють тільки в залі На втіху всім для багатьох людей
Обступили мене обдивляються а я стою як тороплена
Я т-тебе на к-капусту
Коли вона здумала про своє прошле що ганяло її по всьому світі як той одірваний листок од гілки у неї на серці похолонуло від тії сварки Колісникової
Я згадую як після народження Селіма ти вже за тиждень захотіла подивитися па весілля Ібрагіма й Хатіджі
Так ніби зійшли з екрана персонажі якогось цікавого героїчного фільму
Не йди Маласику бо вмру я отут
Але не тiльки через це не спатиме Добриня
Спитав потім чи вони ще довго будуть в оцю дурницю грати
Дуже мало між іншим
Чиста правда ефектно вийняв із внутрішньої кишені пальта невелику в зелених берегах книгу
Не інакше як Гребенючка бісова душа зачепила Павлушу отим гачком а від мене одіпхнула виделкою подумав я
І з того разу став він мені противний
Скажіть будь ласка і простіть на слові чим надили на якеє ремесло спокушали вас показав на даму й панночку вони сьогодні там біля церкви
І щоб не сперечатись Славенко погодився що весну він почуває
А гарно мабуть там
По карбованцю з четвертаком
Де це ви були Зоє Полікарпівно спитала в неї Саня
Ява поглядывал на меня и всё подмаргивал пытался поддержать
Знову здіймається вгору з бунтарних глибин до зоряних просторів хвиля світло-ярливого пафосу
Помилуйте за віщо ж
Навхрест запий
І це зветься сестра казала на це звертаючись до Якова Рівка
З того часу між Ігорем і Святославом установився мир
Все біля нас тріюмфувало нашими тріюмфами
Щасливий
Прости мене друже
А все це шановне громадянство треба знати
Знову бракувало грошей
Чув
Твій
Був націлено-зосереджений по- мужньому рішучий
Йому теж ще треба в магазин
Бувало йшли на хитрощі робили з обох кінців яйця гострого і тупого непомітні проколи голкою видували білок і жовток а потім заливали всередину розтоплений віск
Наприкінці він попросив селян щоб в разі тривоги вони сховали батюшку в лісі бо на ньому першому окошиться злість ляхів
Надвiр вийде Коли б не йшов вулицею та щоб мене не побачив пiду лучче у хату
Мати тільки те й робила що плакала
Катре
Коли виїздив на річку до санаторію в село
Або у якійсь своїй справі
От вам і дикі племена інородці як обзивають царські чиновники якутів евенків чукчів юкагірів та інші народи Далекої Півночі
Між ними посередині де видніються сходи до парадних дверей зал для прийомів
Роту він наздогнав кілька тижнів тому на Гроні
Та на штиках
Поза будинком по городi ходив пан у камiзельцi
Богдан стояв над варилами й жадібно ловив кожне слово й кожен рух дідових вус і брів
Тепер я вже інакше думаю як давніше тягнув він дальше підносячи пишно голову вгору я вже обглянувся трохи по світі і знаю що чоловік який має добру волю до праці і здорові руки не згине з голоду
Він відчув прилив солодкої гордості ось він Демко знає таку велику таємницю про Улянку
Мати заговорювала з дочкою зачіпала її навіть силкувалась жартувати
Розумієш
На очах згорів огонь тільки попіл тримається під шкурою
Я щось наче голод чую
Он те місце подумала Зося мовчки де люди живуть як у бога за дверима як у раю он те місце де тепер певно по парку похожає Ясь
Ніхто тобі за рубля не напише а я напишу
тривожно спитав
А дуже
Панове суд
Жалі й болі стиснули серце Данила
Наварю і борщу і усякої страви та як воно буде розведено моїми слізоньками чи піде ж у душу
Давай свободи
Вузька дорога йшла на гору й прорізувала високе жито до самого лісу
Виходить ще до Хмельниччини
Що
Йому вже задовго було чекати
35
Дядьку капніть мені духами за шию а я вам цілу десятку дам
Пошана страх перед старшими тепер звичайно анахронізм забобони смішний спомин із давно минулих часів Тепер нема ні права ні сили ні влади ні традиції нічого
Не лізу ж
Так пливли вони через ріку
Він багато вже бачив на своїм короткім віку і навчився не реаґувати
Вигляд мав трохи збентежений
Напуваю її співом і милуванням землею духом землі що дихає мені в обличчя коли я орю або ж сію або ж просто стою посеред степу як посеред неба
Самоцвіти горіли переливалися обкладена слоновою кісткою ручка поблискувала таємниче вабливо погрозливо
Вони коли не п'ють то людей б'ють а все не гуляють
Тут було трохи ясніше смереки наче замкнули поза собою чорність глибокої ночі
Хоч на душі полегшає
Окрім згаданих тут вагірів бодричів і лютичів відомих ще під іменем вільців у землях що згодом вогнем і мечем були приєднані до Германської імперії в межиріччях Лаби й Одри на всьому узбережжі званого тоді Скіфськими водами Балтійського моря жили полабінги пучини лінгони варнаби укряни хіцціни цірціпани толозанти ретари гевельди доксани віліни стодорапи ретарії лужичі пруси
Другий у френчі й галіфе кольору кави елегантний та напевно одчайдушний більше за всіх і зухваліше від усіх регочеться та сипле приперченими словами
Звичайно звичайно
Тепер з кабінету долинув тихий скрип і якесь підозріле шарудіння немовби хто пролазив через вузький отвір
Став він фельдфебелем
А вона гладила його по обличчю
Спалю каже її оселю бо терпцю вже немає
Вже їй уявлялась прийдешність щасливого життя в великому місті вже вона ніби бачила перед собою багатий салон з багатою мебіллю критою оксамитом бали театр оперу баскі коні пишне убрання до котрого такі охочі польки
Мужичка нерівня
А справді я ллю воду в воду
Нащадок вільних козаків піднаглядний солдат-поет стоїть оце в селі рабів на тій землі що вирувала волею і дивувала тим цілий світ
А той що винайшов бомбу
В оленячій голові було п'ять дірок одна біля одної майже
І Фріц іноді з за кущів бачить як принцеса Еліза озирається на шкандибаючу постать із непокритою розкудовченою головою і в похмурених очах її проходить не то здивування не то гнів не то тривога
Христе Ісусе мати божа царице небесна порятуйте мене або прийміть мою душу аби-сь не мучився бубонів старий
На обличчі Феодора блукає загадкова посмішка
Дай Бiбi
Чи був ще занадто немічний чи вже вичув її зраду
Спить син наш спить весь город Київ засипай і ти
У Матвієвій голові товклися спогади отако само він їхав вісім літ назад і під'їхав до кузні щоб перекувати коня тоді входило в пору літо на траві сиділа чорнява дівчинка й з приполу пригощала черешнями інших дітей а на поламаній гарбі без драбин котра чекала своєї черги на ремонт сиділи дядьки та гомоніли про те що дощі які пройшли недавно хоч і припізнилися але може підправлять ярину та городину й Матвій присів до гурту й собі запалив люльку далі дядьки спом'янули якогось Шереха з хутора Синички котрого вбили за грунти та маєтності тесть і дівер його дружина Шерехова дочка нагло померла
А маєш уже будівничого питав напівшуткуючи бо знав що часто любить говорити з будівничим Сінаном
А може це і є творчість
Химерний випадок безглуздий і ротескний
І перед ким
Інакше обтовчуся об усі ті буденні чесноти
Навіщо це
Згинь очмано а то гукнем квартального додав Тарас
Скучно тобі
На ловах біг поперед собак
Коли вона побачила цього незграбного кощавого ченця обличчя якого так заросло волоссям що видно було тiльки лоб очi нiс i рот її охопив шал як колись у шинку батька
Вона забігла заскавулівши голосно до буди а він звернувся наново до теляти
І все мушу перешити
Він мусив знімати все що знайде навкруги події
Ще й огризається щеня
Я не такий грішний аби мене вже бог святий кликав перед суд
Я скажу як міг про неї я подумати
А над Старцем кричали журавлі й Гуні здалося що то з предковічної дідівщини із славної батьківщини озиваються до нього полеглі в боях за волю вкраїнські козаки
1954—1955 рр.
Не встигли й погомоніти
Не смієте
А ви чого тут збіглись роботи нема чи що
Чим оці кам'яні тюрми кращі за печери
Одягнув кунтуш і пішов
Що ми виберемо
На його міцних руках було видно ніби дротяні напружені жили
Як гарно зробите то й десять дам
Эй слухай притащи-ка нам сюда вепрячье стегно да сушеных ягняток такие вкусные аж хрустят
І гайдуки осадили коней невдоволено позиркуючи на свого пана
Кінець То б'є в літаври моє надхнення
Та чим би я похмеливсь Якби не горілка
Проте для початку було б добре дістатися домівки ввійти під рідну стріху знайти спокій хоч би відносний досить набідувався по білому світу
На нутрощах погадаємо
Ну це ви занадто сказав Борозна
Зараз треба до своїх
П'ятсот курушів якщо помилуєте його і віддасте мені
Мене дуже інтересує та нова система фабрикації мушу поїхати ще нині звидіти тоту фабрику
Лає пані б'є а вона було Нехай нехай
Онися прийшла додому тихенько увійшла в свою кімнату і вже вечеряти й не виходила
Ходімо
Тільки примовкли знову кинулась люто сипнула з усіх кутків густа стума труїла обмарювала не там вікна не туди стіни вся кімната тоне кудись в чорне провалля
Приєднаюся
Треба було бинта
А я старший
КАРЛ
А наблизившись до хвіртки зупинився й обережно натиснув на клямку
Як я вам не потрібний тут то скажіть що не підете най надягну чернечу рясу
В кімнаті вони стали розглядати що попалося йому в руки
А якого ж біса не дають снопів похмуро кинув Андрон дивлячись кудись убік
А тільки замовчиш Або куди летиш Заниє серденько неначе на чужині
Але ж
Я сказав їй що я не такий швидкий як вона думає що я не цинік а зробив це бо не міг не зробити бо я полюбив її за її хорошу усмішку льонове волосся і що вона так гарно збудована
Людина з такими очима на все спосібна навіть на те щоб побігти й придушить поміраючого скаліченого чоловіка
Сміливість в Олесі привітність Терлецької одбили в його охоту тікати в пасіку та в чорнобіль
Звичайно то правда що взяв він її не дівчиною а вдовою що ще до першого заміжжя не відзначалася вона цнотливістю а вже будучи за ним теж дозволяла собі закохуватися в інших хоча б у того ж Яблоновського
Не можна сказати що вона була стурбована незвичайною новиною треба вжити слово приголомшена не про жінку будь сказано
Се по нашій часті
зверещали
Бо я таки віднайшов правдивого убійцю
Скинув з нього лижі узяв одну доскіпливо оглянув виявив на ній сліди зубців тоді повернув Яськові
Гетьмануй над нами хто хоч чи лицар чи свинопас аби ми полковниковали
І здійснить її ота сама нова ари стократія
Генеральна канцелярія та Малоросійська колегія
Напружував свою волю чекаючи несподіванок
Солдат
Час плинув повільно
Іван Антонович під'їжджаючи до містка побачив як військо колона за колоною згідно регламенту переходить на той бік
Він надовго задумався
Ноги й руки як чужі
А-а-а-а заволав він махаючи своїми страшними цурпалками аж вершники зупинилися їхні коні затупцяли на місці вибиваючи з-під копит сиву пилюку
То найкраща земля обернувшись діловито повідомив Мирон Петрович так начеб односельці й не знали цього
Із братіком бачилась
Краса Стехи не на жарт запала в око вразливому і вдатному до кохання шляхтичеві
Краще вже на асфальті
А
Ямщик удалой разгони чем-нибудь мою скуку
Он як усміхаючись каже Дмитро Іванович
Ви думаєте я журюся
Дякую боярине
Це конче треба було розвідати а разом задовольнити й інші питання що зародились у ньому щодо друкарської техніки
Падало листя за вікном
Зачіска до якої звик згубила свої строгі обриси передбачені гімназичними побутовими нормами
Я це знаю сказала чорна кума
і сидів коло Андрія й тихо гладив його руку
Я іншої думки схитрував Арсен
Звичайно можеш мурзо
Вона сильна вдача й переборе себе
Наймичка
прошепотів Миславський
Ноги в м'яких телячої шкіри чоботях ступали легко білий плащ маяв за спиною
Ще коли я працював учнем в маркшейдерському бюро нашого заводу я ніяк не міг навіть на роботі не мріяти про мою любов до Дусі
Алексеева і Барсова яких у театрі вважали зразком стриманості поводили себе якось дивно вони не могли всидіти на місці вертілися нахилялись одна до одної перешіптувались мимохіть поштовхували онімілу Катерину Нальотову то усміхались одна одній то журились і сумно похитували головами
Ось крові Війт
Струхлявіла та спорохнявіла колода завалилась під ним
Він часто допомагав Яворницькому проводити археологічні розкопки та збирати експонати минувшини
Їдь здоровий
І ще чимало інших великих будівель стоїть у Пітері є місце де роблять кораблі порох полотно крохмаль і є фортеці найбільша з них на протилежному березі річки там церква з баштою на якій грають французькі куранти і на інших будинках такі ж дзиґарі вони б'ють години а то й грають псалми
Красовський надзвичайно цікава розумна і в той же час скромна людина
Хіба ж їх так і випустити
Подходя к двору Прокипа
Прегарна вийшла дівчина з того Грицька
Хіба вже жінка навчить
Надворі світає Погас місяць горить сонце
Все Людське естество для мене відкрите ніщо не ховається від очеі моїх
То що
Пред'явіть документи
Мчав її Уралов тими просторами де навіть земля світилася сонячним блиском стерновищ пролітали селами де хати потопали у виноградниках де садки спливали каскадами груш яблук та абрикос а розкішні виноградники виметували буйне листате пагіння аж на вулицю
Худоребрі кошлаті
Знайти собі вірного дружину мати своє поле свій клаптик города не пухнути з голоду на переднівку
На твою честь вино лилося рікою мав друзів на вибір щирих і оманливих вірних і двоєдушних тепер маєш тільки грізний ніяким благанням непіддатний гнів Октавіана
Вельямінов нервувався закипав злістю його облесні листи мали успіх дуже малий
Угадає мов там був
Чи ви схильні вірити писанині Степанюка
Ловили рибу вчора під Козинцями а вранці я на дуба й притьмом сюди
А лис-то лис мыленный дуб наголо дуб хоч бы тоби одна погана осыка
Голос Андронаті яким проклинав за непослух і проступки
Кревна помста після семи років утрачала вагу й Людота се теж знав
Я-м рік учора Горватові
Повернувшись на короткий час після того до Києва Володимир вирушає в землю в'ятичів що також перестали платити дань Київському столу в час брані з Ярополком
Мамо хтось стука в вікно
Ось диботить своїми куцими товстими ногами Хома Ет-Тоє цьвйогає по конях сирицевим батогом з червоною китичкою і пружно натягає віжки щоб здавалось ніби ті коні стаєнні щоб тримали вони як слід голови
Проміння сонця тихі задумливі й малинові як уста Наяди косо лягали на сонні порожні стомлені від нічного галасу тротуари кладучи на них довгі тіні від стовпчиків
Про досвід кращих конюхів пишеться
Ти будеш винюхувати як пес біля хана Кунтувдея все що мені цікаво буде знати а найперше коли куди і якими силами київські князі готуватимуть похід
Ридайте гори гороньки Карпати
Дружину свою тільки за те що вона здатна захоплюватись Талейран мій ладен вважати ледве чи не хвойдою
Іван брів серед них як по озерах квіток нагинаючись часом щоб закосичить кресаню жмутком червоної грані або блідим вінком невістульки
В моїх очах женщина то щось таке несказанно гарне тонке як і мужчина в своїм роді
Я думаю коли ще жива старшина а діти помирають старшині не так гірко як в останню дорогу діти ідуть через ті пороги через які небожатка цабали маленькими на чотирьох які переступали у золоченому вінку коли женилися або віддавалися
Ось
Відчув як страх виточив йому краплі поту на чоло
Ривка стояла в кутку й ламала руки
ГАРЕМ
Із ночі крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів
Не жмеш під руками
В той же день Коцюбинський написав листа дружині і просив якнайшвидше надіслати закладну Леонтовичу
А то була козача помста
Друже ти й так уже великого досяг взірцевий маєш хор панегіристів такий і в Римі не щодня почуєш
Бичковського кімната неначе вмерла після голосного щебетання Христини
А я й через двері достану до вас
Бенедьові слова невдержимою силою втискалися до їх переконань але на нещастя вони валили то що там досі стояло надію на пімсту але натомість не ставили нічого нового
І що тоді думалось
Ти з бахурами знюхалась
Я був у нього
Осінь відчув у собі сльоту й туман
Піти супроти волі імператора й зробити по-своєму
шептав він
Отже й померла без сповіді без святого причастя прости господи як
Як не моє на яких це правах
Те моргання часте як від літніх далеких блискавиць у степу здавалось погойдує дуба
І замість мрій перед материними очима раптом загорілись якісь рожеві потойбічні світи
Для мудрості не може бути міри
Iди
Полудень минає а з дому ніяких чуток
Панове
Її товаришки упевняли її що це неможливо щоб ся повість не придалася а однак однак відкинули її
Заходило сонце тихо осипалися вишняки червоніла і темніла ріка задимілись береги і човник на хвилях перегойдувався летів мов чорний нирок
відповів він
Записка
Ви вгадали
А що я казав
Цап не звик до спання в сінях і після дев'яти днів собачого життя охоче йшов додому разом із хазяїном
Відтак стиснувши мені руку не вихилявся з вікна більше до мене
Я й на тебе суд знайду
Ага торба
Осмотревши себя и решивши что вид его довольно внушителен Мазепа приказал казакам седлать своего лучшего коня
Орали за Пісочковим там кінчили тепер пере-'і їжджаємо на Радьківщину
І навіть уже досвідчений на пескарі Олексій Максимович з комічною серйозністю копається в риб'ячій купі і задумливо хитає головою
Нечисте сумління не глядить ніколи правим людям в очі
Не схибне око не затремтить рука не здригнеться серце
Наплів кошів Кирило Кайдан сам небавом висвистував носом журавля а Ждан до ранку не склепив повік
Авжеж тепер не розумієте
Червонясті маври несли на міцних своїх плечах підлокітники на високій спинці вигравалися козлоногі фавни з-під різьблених ніжок визирали ще якісь почавлені міфологічні мордяки
І наші селища і городища і замки і монастир
Рівність
Тільки значить найбільш надійним об'яви
Хотів іти але завернувся сів на лаві став думати
В о н а
Не такі ми діду
Гусари вилетіли з засідки так зненацька що багато повстанців навіть не встигли вихопити шаблі як були порубані на місці
Невже захопили сільраду
Смерті я не боявся
У л я
Тим часом Чечель половину своїх людей залишив біля входу а з другою кинувся наперед
Ну візьміть же спробуйте переконайтеся що справжні
Не оминаючи найменшого питання
Посеред невеликого майдану стояв розлогий дуб на його гілках перегойдувалось яскраве сузір'я розсіваючи потоки світла
А де ж Яцько
Ще порух руки і з води виважується трепетний золотий злиток рибини
Вода в озері була червона здавалося то переливається кров
Він насторожено вслухався в тишу
Силою з жінкою не виграєш справи
Часто вечорами збиралися в Горького
Так так каже собі крізь зуби Шрам бачу вже я добре що ти пан хоть і не кажи
Верба гойднулась у глибині віттям
Е якби-то ми лиш приємної роботи шукали то різні меценаси і офіціали могли б і з голоду померти
Звичайно ні Ненко
Там видно хтось вибіг на вулицю
Марія підійшла тиха й сторожка до нього й сіла поруч на лаві
Треба
А не згоден не підпишешся силувати ніхто не буде
Їх винищили татари і поселилися в їхній країні а тих хто залишився перетворили на рабів
нарешті визвірився на нього високий каракатий бандит з вузькими наче осокою прорізаними очима що стояв на варті біля мосту
Не лють і не біль а таки жаль
Прочитаймо їх з вами чи то зліва направо чи то справа наліво означають те саме
Ах іще вам геліоніту треба
Під Азовом
звернувся коронний стражник
Ти чого сюди прийшов
Іде за хату згодом чутно цюкання сокирою
Переяслав не втримався
Що за пожиток з покори пастирям тих овець коли не мають діла доброго життя й правої віри і не можуть звільнитися пастирями від того страшного голосу прореченого суддею Відійдіть од мене прокляті у вічний вогонь уготований дияволу та ангелам його
Кілька хвилин йому не давала говорити людська пристрасть
Осман схопив невільника за плече йому на допомогу кинувся Кемаль на ходу виймаючи з-за пояса невеликого кривого ятагана
А тим часом на печі в кухні чулося шушукання
Жінка що назвалася Гафією Кукурудз хитала головою я тільки тепер помітив що вона була дуже стара і руки в неї тряслися тому й опиралися на ліщиновий ціпок і велика сива голова в чорній хустині по-старосвітському пов'язана теж тряслася а губи ворушились
Дуже ввічливо
І він полегшено зітхає коли позаду стихає йорзання тіла і скрегіт каски
Вы окружены
А хіба ж не варто поцілувати ту руку що так часто била його гладила по голові а найчастіше захищала
Це не три дні і не три роки а триста
Так побратиме Бенедю сказав лагідніше Андрусь годі нам уже вертатися
Спершу був громовий
Це в Полтаві відомо кожному і лікар не дивувався
Ну то й сам не знаю
Треба обдивитися довкруж
Кочубей камінь преткновенія
Ти кого перед хвилею випустив звідси
Духовність повага до людини гуманне чуття це для них не існує людське в них заглушене світ дорослих у їхній уяві населений істотами ворожими які тільки те й роблять що вигадують для підлітка різні правила обмежують його бажання приборкують волю вносячи у життя безліч заборон
Та особа перед котрою не насмiлювались дуже голосно говорити i кричати усi гостi була молода гетьманша-шляхтянка
Наче камінь упав йому з душі
Це відповідальний робітник висловився
Не затріщить
Ото
Дав би то Бог щоб наші з України не виходили
Пшияловський вже здоганяв передніх драгунів
Я поплив назад у хату
Сідай нене
Чорнобай цілився в голову і шабля розітнувши повітря до самого пруга ввігналася у липову лутку
Сулейман кілька разів їздив на Ат-Мейдан беручи з собою Роксолану показував їй як іде будування розповідав як біля підніжжя його престолу на всю широчінь Ат-Мейдану буде розіпнуто безліч різнобарвних шовкових наметів для найвищих осіб царства і серед них найближче до престолу золоті намети для неї для валіде й для султанських сестер бо він намірився поламати звичай за яким жінкам заборонено бути на сюннеті разом з чоловіками і хоче зробити так щоб ця урочистість принесла радість передовсім їй Хуррем
Багато бачили вони такого забороненого для людських очей що не забудуть і потомки в віках
Але ж i настрiлялися ми на левадi що називається донесхочу
Ніякої
Пжи
Ледве старшина відбув як і сам капітан почав збиратись
Весь люд під паном ходить
От вона вода
Наче щось заборонене небезпечне
В визначений день зібрались в судді всі родичі Петра Гельє
О ви навіть не уявляєте які несподівані результати
Не сказка а быль
Л у ч и ц ь к а
Зирк зирк
Ох невчасно боярин саме збирається до князя
Вигини схрещення повороти розвороти здавалось як ми й виберемось звідси
Володько мерщій
Особиста доля Юрася після цього була не менш тяжка
Час проведений у неволі здавався важким сном що минув безповоротно
Вона ще раз зареготала й назвала мене наївною
Що знаєте по тім
А я
Менi Максим Валер'янович розказав про вашi переживання
Не кожен зважиться взимку тікати через безлюдні засніжені степи
Гора загомоніла і не тому що любила Люта ні бояри й воєводи ненавиділи цього нащадка свіонів* *Свіони шведи але гомоніли бо хотіли бути хазяїнами всіх земель а деревляни вбили воєводу деревський князь вийняв меч проти Гори
П а в л о тисне руку Михайлу
Були ви щедрі на бойовий труд будьте щедрі й на любов на крики народжень
Аж страшно
До завтра
До подорожніх прискакав на легкому румаку хлопчик-татарин у сірому доломані в кудлатій баранячій шапці
Ось вам усе що склав хай 1 моє докупи наче вгадав її думку Іван розвиваючи з хустинки купку срібла
Вся ця біганина й напруженість праці може й виснажила б його коли б він не вирішив остаточно перемінити помешкання розкривши собі отак нові перспективи яких наявність була йому найкращим збудним середком
Дівчина хвилювала хлопця хвилювала його уяву
Бери захищайся
Напружився й почув його дав відповідь що впала як у воду у той туман
Шості люблять роздягатися
Невесело сьогодні в нас промовив нарешті
Ігор став йому ближчий ніж рідний брат
Га
У тому й річ що не все одно
Ну що буду робити
А ви хiба хоч кому-небудь вiрили
Орлик їхав біля гетьманової карети
Недалеко від дверей міс Вуд вона помітила що якийсь напідпитку чоловік її наздоганяє
За ним ударило кілька гранат
Рибалка іноді кидав сіті в ставку але частіше правував до ледь помітної у верболозових хащах протоки й випливав на річку
Він більше говорив вона слухала
Ох і сукин же ти син отверезив його Сергієнко
Людину ліпше вбити ніж калічити
Тоді будь ласка заходьте до мене і там докладно поговоримо про це й про ваші творчі взаємини з Дмитром Івановичем
О боже як довго вона тебе ждала бідна
Його чуття мені цілком байдужі впрочім я не можу за це на його гніватися що він вибрав собі мене за жінку відповіла я
А в хатині звісно божа благодать се значить пусто тихо мертво
Щаслив кому судилося жити в ті дні
I збудуємо товаришi збудуємо бо знаємо нашу мету i вiримо нашiй партiї яка нас до цiєї мети веде
день і ніч плачу
Я ось чого вас покликав
Дурні мене не цікавлять відповів я
Нема де розкласти відповів Краніхфельд
Ви знаєте який зв'язок існує між алкоголем та астральним світом сказав він
Оточили матір і закричали замахали руками
Добрий вечір вітається подорожня з Юстиною і зупиняється
Шопена
На
Всі разом ми шукаємо щось своїми життями
Хоча боротьба йде здається з перемінним успіхом підкинув шпильку Заболотний
Що Благосвєтлов без вас
Важкий диявол
Смирно
Л і д а
Татари наздоганяли втікачів і нещадно рубали забираючи коней зброю та одяг
Граф Адольф м'яко простягає до Рудольфа руку
Коли Данько повернувся то не повірив що брат міг витворити таке сам
А чом же ви там не зостались в вашім Парижі та приїхали в нашу Тхорівку
А ми бідні сидимо отутечки в оцих поганих норах неначе ті черниці в монастирі
Часто ми їздили з помічником маркшейдера на шахти і в задушливих і мокрих продольнях робили зйомки для рисунків
Я ж і сам із Спасівки там батька-матір залишив
Зрідка палахкотять блискавиці
Микола трохи підніс кінчик заслони над таємницею цієї людини і водночас поінформував про його титул Кровавая піща й Андрій мимоволі пройнявся до нього величезною пошаною
З гучними пiснями в яких славилися Купало й богиня Лада з дiтьми Лелем i Полелем рушило слiдом за горянськими юнаками й дiвчатами передграддя залунали пiснi на Подолi i ген-ген далi по Оболонi
О л е к с i й
Старшина третій
У Кучука тої ночі не було вибору
Це буджаки зробили хутко й спритно ніби все життя тільки цим і займались
Як тільки небезпека пали пане- брате щоб аж у фортеці було чути
І най посміє тоді попрікнути в чомусь Даная чи нагадати зайвий раз ти князь до пори до часу
Він переконував себе й приятелів що Полінька не повинна повертатися до Росії
Такі слихи про Радюка пішли ще й далі
Стехо
Здурів братець стенув плечима Огнєв
Дозволь мені матусю вашу звати своєю матір'ю
В карій глибочині загусла давня розбуркана туга притамована плеском лагідної усмішки
Про Нелю вона не могла сказати нічого певного
Приїхав додому
Отже граматика моєму друговi ще й так би мовити особисто потрiбна
Антоні-на Михайлівна робить отак все швидко і непомітно
Ти чудо
І нічого думати
І стрибнувши на землю озираючись по темній вулиці біжить на тротуар
Ти тут недовго і зла нам ще не встиг заподіяти
Дивно думати дивлячись на його що ця жінка била по лиці иншу жінку цими самими вишаруваними пальцями вся вкрившись оранжевими плямами як описував Панас Павлович та істерично закочуючи оці самі велично-розумні очі
Не довго він так ішов а все був вже весь зіпрілий
Цу-цу Рябко
Так Івану Сергійовичу Тургеневу
Воля моя зломилась
Отоді й почалася біда
Тож ага сподівався що прийде час коли стомлених виснажених гайдутинів буде легко перемогти
То ви б їхали в городище до тіуна 12
Виїхавши на горб Оксен помітив чоловіка що йшов обіч шляху
Нестор заглибившися як музика очевидно всею душею в пориваючу незрівняно гарну гру майстра простягнув і уклав забувшися праву руку поза плечі найближчої своєї сусідки на фотель і так мов закаменівши під властю звуків сидів і не рухався
Оленко
Та й брат сам ось вже вкотре тяжко нагадував про себе
Прибув у Катеринослав
Немов дитину сповивала мене ласкою пестила мої руки обличчя голову
Хто не велів
Бачу сидить на стільці моложава людина з невеличкими вусами та борідкою без шапки
Без пересадки
Ви не заперечуєте
Те що не залишу його до смерті
У фланги татарам ударили генерал Капрара і герцог Крой
Володькові зробилось її шкода
Володько ще тримає в руках чепіги
По селах
Гай-гай де той ранок
І спасибі вам за це все
Армію прочистити
Стали козаки доганяти орду спинив тоді Сірко коня та й кричить на козаків А постійте братця підождіть не шевеліться
Матвійко
По далеких горбах самотіли тихі гуцульські оседки вишневі од смерекового диму яким прокурились гострі дашки оборогів 16 з запашним сіном а в долині кучерявий Черемош сердито поблискував сивиною та світив попід скелі недобрим зеленим вогнем
А я й так хотів із ним розумне слово поговорити
Це ти Добрине
З Винників продажна шкура
Боже з якою ж мукою повзе час
Хто там повірить що так склалось рідний батько тебе за блуд вижене з хижі
Досі за нею не водилося такого
Бодай я завтрішнього дня не діждала коли не вгадаю
Провалився вмент не встигнувши навіть крикнути
На баню церкви злітались галки тисячі галок
Ми противники
Стривайте
А яку ви батьку найтяжчу біду перебули
Кошовий повернувся й накульгуючи дужче ніж раніше важко погупотів чобітьми до зчорнілої од сонця могили
Закрила макортет жде
Сафар-бею сюди
Такого якимсь хитрим ходом запобігливістю чи улесливістю не об'їдеш
Хотілося спокути хоч крихту хоч краплю
Що я зачервонівся Шовкун
Скуповував теж сирове полотно у Винниках давав вибілювати селянам на Пасіку і перепродував мав з аршина по вісімдесят грошів прибутку
Щастя твоє що його величність не згадав про тих хто купує процідив він крізь зуби штовхаючи Кінату поперед себе в сутінок довжелезного коридора
продекламував до речі вірші далі виймає кисет крекче й моститься вже на снопі сідати
В Аксу прибули опівночі
Вони обережно прокралися садом до будинку
Хлопець швидко зник за хатами а дівчина нерішуче пішла шляхом на якому самотньо чорніла чоловіча постать переганяючи поперед себе довгу тінь
Сиди отут
Їла черствий хліб і борщ що пахнув буряками
Мене
Вуєчку обізвалася по якійсь хвилині в мене настало полудне
Дюнічко
Т ь о т я й собі слізку вронила
Кілька років збігло з того страшного часу
Так вговорював Сухобрус своїх дочок сидячи в старому флігелі коло одчиненого вікна з великим Печорським патериком в руках
Але яким способом можна з того залицяння дати щось доброго людям під Рогатином і Львовом сего не бачила
Луска відскочить
Сідайте
А ти знаєш який він захланний
Правда він забігав і вранці і в обід але то на кілька хвилин
Є п и с к о п Се ми тобі по щирості казали по слову божому
Зоря 7—15
Слухає безкінечно
Сирота та іще і бідна
Старшина
Знайде своє слово
Дальші переслухування вже зайві
І поліз у довбанку
Вони ж були в зв'язі з молодим хлопцем і ворогували проти родителів убитого
Сидить уже давно в камінній німій скорботі
З трепетним серцем підпливав я до острова
Я згодна добавляти вам до жалування і від себе аби тільки ми домовились
Тільки лякати мене
Аскери спішно сідали на коней
Біля них збиралися люди
Так мусить буть і не варт сперечатись
Мав би він довіковувати не тут адже є в нього жона є діти є рід
Здається бідкався хто правитиме імперією коли його не стане
Поправил ему контур проложил тени и мы отправились в Капернаум чай пить
А меду
Ще раз попроситися в похід
Льова кивнув головою
Наука любить точність а не всякі поетичні потоки
В хаті тихо прочиняється вікно з його визирає Олена схиляє голову на руку
Софія
Чого се Мар'я така сердита
З сивими скронями з сивими кущуватими бровами з-під яких засльозено голубіють пильні холодні очі
Міцно потис руку і зразу ж владно крикнув на партизанів Зсипайте мені зерно в ті самі білони звідки взяли
Та я достав галанської сажі хотів паничеві чоботи почистить а він пішов у корчму
Бодай усі на світі і Солохи і Пазьки і Явдохи усі усі покоростявіли то мені й байдуже
Роман
П'ятка подобала радше* Радше
Чоловікові
Ходити по землі мандрувати перепливати через ріки дертися на найвищі гори
—Якась дровиняка а не корова
Я подивився на пакунок на великі порепані від роботи руки на мідяне квадратове лице парубка
Похмурий господар просвердлюючи Звенигору палаючим поглядом відповів Ніхто вас не запрошував сюди
Хата була чимала з двох половин рублена
Перше я не згожувалась але зараз бачу що ви тільки роспустник герой полу перевернена людина
Ключниця в пояс уклонилась княгині
Бо й нині триває передсмертна мука ігумена Данила
Хтось має наглядати за ними
Збентежилась трохи й решта
Розумієте Одарко Пилипівно ширма
Ждуть не діждуться
Дістаньте здобич
Крий боже
Сила
Додому сюди-от тягне
Один мій знайомий голова колгоспу побував у дев'ятнадцяти країнах
Ах коли б хтось почув
Невже забудеш слово мати Ту що дала тобі життя І підеш наче тінь крилата Блукати в тьмі без вороття
Ось єдине він звів курок чим я можу віддячити тобі
Дніпро завжди вважався осередком запорозького життя до нього повсякчас тулилася й Січ
У Сергія не було нікого крім його батька Макара
Вона випросталась на весь свій високий зріст
і він сплюнув через поріг Таки ні
Дійшов і до мене та
Повагом чудно поблискуючи очима одправляв священик таїнство тут на людських очах мала одмінятися душа людини
Переправа вдалася якнайкраще і подорожні щасливо висадилися в дикому безлюдному місці серед rip і ярів поміж селами Воронівкою й Бужином
Я дуже дякую вашому мужеві що він надарував нас читанням своїх лекцій в нашім інституті говорила вона далі обертаючись до Степаниди
Чому має таку владу над султаном засипав посол запитаннями Луїджі Гріті
Дмитро Іванович дивився на горлиць на дротах на зустрічні машини тішився їздою
Масюк випив чарку перцівки скрививсь аж вуса в його ніби скривились на круглому здоровому виду а потім не то гикнув не то крякнув і наливши чарку подав зятеві
Дуже прошу
Все одно ніхто не оцінить його героїзму всі його продадуть всі на його місці давно б завербували його й оком не змигнули
По телепрограмі минулого тижня щось подібно показували зауважує Ліда
Чого
Аружіє сабірать но чорт бярі єслі каторий башку потєряєт
Ух який був лютий
Батечку наш
I тут сталося неймовiрне
Я вимагаль
Воно лагодилось спочивати
Юрасик
До мене друзі
І оповів про себе
Навіть султанші навіть найвсемогутнішій
Помешкання одежі способів пересування
Якого листа
Можливо це він і є
Але кесар Борис i його боляри зiбрали багато загонiв що розтеклися повсюди дiяли як змiї
Воздвиженський постеріг яку вартість мали ті книжки для Сухобруса
Мені причулася іронія в його голосі
Я сам поїду коли дозволите
Ха
Це зовсiм не значить що по iнших наших прекрасних мiстах i мiстечках селах i селищах жiнки некрасивi
А хіба що нагрішив усміхнувся дивлячись на усміхнене лице Гурка Сірко
Vouz aimez les fleur фр. ви любите квіти
Вистачило б коли б не довелося знову тікати
Через це я тебе й не караю
Ну-ну промовив примирливо не в наших з вами інтересах сваритися
Вот это дело
Ще й насмішки пускають
До тієї книжки чи до брошури Де про все узнать вам довелось
Я дещо знаю
Тільки небо блакитне бачать та безкрає море що на обрії поєдналося з видноколом
Мені треба завтра рано вставать
Хайвей має свої нещадні закони
Глухо сиротливо цокають поспішні кроки запізнілих перехожих
Гетьман засміявся
Що з вами
Очі блакитні їй любі і ніяких інших вона знати не хоче
Невже ж це Соломон притяг її
Барвіли дахи котеджів набудованих здовж долини приїжджали від'їжджали або стояли непорушно в різних місцях авта поливалися стрижені оксамітово-зелені травники загорялися і рівно світились широкі відкриті вікна веранди хідники вулиці
зачувся дядьків голос
І коли розколихана вітром ніч притишила вулиці Григорій не чуючи власного тіла добрався до хати і припав до вікна
Для Комахи день замкнено в усталений розклад незмінно в певні години і хвилини повторених вулиць бльокнотних нотаток прочитаних лекцій перегорнених сторінок списаних аркушів і переглянених студентських справ
А все ж як прибув до Данаї та спинився перед Данаєю не міг не піддатися підспудній силі сум'яття жона та справді постала перед ним такою якої не видів досі та й не сподівався видіти
Та чого ж я усе плачу
Та це лиш так бачите от для форми щоби ніби якась старша женщина дома була
І зашарівся
Довго не виходив писав видно бо вийшовшії зараз дав мені до рук бумагу
Фріц одстрибує на бік і струнко витягується
спитався Чуйкевич
Здається теж не писали
Як
Той образ міг на мене лише своєю красою зробити враження на ціле життя не правда ж
І що він за чоловік
Ті ж і Харлампій
Ось тут ось внизу
Потім у болітцях шукав бульбистих солодких коренів шукав довго ще довше потім смакував ними
Оддихалась і сказала схвильовано й пошепки
Де се воно вогнище так виграє в степу
Там уже була яка-небудь її подруга
Той кого Володька вважав батьком хрещеним хто висунув його на керівну посаду слухати спокійно не міг коли заходила мова про собор
Свекруха як свекруха я вже про неї й не кажу
Тут до мене прийшли
Зрозуміло що передавати передачі від себе звільненим буде ризиковано тому нехай ті передачі організують рідні тих що садять а звільнений лише хай скаже який зробити умовний знак
Висловлялась коректно а що найкраще і в жінок рідко завше коротко і влучно мов з своїх упрямо закроєних уст кидала камінцями
Ти з'явилася мені в образі злого духа
голосно зареготав тюремник ошкіривши великі рідкі зуби
Не звільняю
Ну то хазяйка може є
Ми належимо з вами до самотніх здається як і наш острів
Насувалося по всьому видно лихо
Розум каже відкинути згоду
Дорогою війни йшли вдалині силуети машин і гармат
Від того освітилось усе всередині і наче вперше побачив у тому світлі хлопець стару чарівницю її спотворене від болю обличчя величезні скорботні очі й майже чорну густо побиту зморшками шкіру
Е ні товариші забудь
Спочатку затримали просування його війська буремні хуртовини й глибокі сніги а потім невеличкі козацькі фортеці у Яблуневому та Лукім'ї
Йшли мовчки знайомими повітовими вулицями
На Нижньому Валу одшукав тридцять сьомий номер зайшов хвірткою на подвір'я і постукав на ґанку в глухі поїдені червою двері
Так би ти й казав одразу
Здорові козарлюги енергійно увірвався Володько і міцно потиснув кожному руку Що нового
Ф е д i р. Не обiд бенкет
І там наздоженем блимнув білками Хаєцький ще більш потемнівши
Густиме над маками соняшний гонг
радо галасував панотець Лісовський притискаючи до себе маленьку доньку Моя донечка королівна прошу я вас
Ха ха ха
Ти втіхо Росаво
Замкнувся
Ми будемо оборонятись
Чим же це викликано
Ким він буде
Пробач
Мабуть треба щось кумекать бо інакше мимохіть будем тільки бекать-мекать там де треба говорить
І справді підвівся і в гони червоні Пройшов кроків двадцять пов'язка на скроні Біліла
Тепер з'явились нові полумиски а печеним та смаженим м'ясом
А як тітка почала ховати ключі то вона вештається по кімнатах та де налапає пляшечку з одеколоном або з якимись духами то й те повипиває
От маєш
Арсен розповів
Тому що чоловік вкладає в слідуючу працю подвійну силу
Та холодно
Тамто ми заживемо тихо та любо
Кричати щоб хто-небудь перевіз невигідно зараз же люди на сміх піднімуть
Куди мені втекти
Тоді вже не тільки писарі але й столоначальники приступали до його столу навшпинячки щулились та корчились ніби якісь школярі-провинники
Не терпиться винахідникові
2
Ми прийдемо
Дощ вітер
І нащо це воно кому вона здалася оця муштра для чого
Чимале
Наступ
А де ж їм ще лежати
Її непокриту підстрижену голову на тонкій і високій шиї було ще здалеку видно
Витрудив Грицько руки ту весну й те літо а восени вернувся з своїми в Піски
Помер
Навіть коли сміялися з якогось дотепу в очах незмінно стояла зажура
Крокує твердо на масивнім розчервонілім обличчі суворість може навіть стриманий гнів
спитав її замість того щоб відповісти на запитання
Дивлюсь на годинника за чверть восьма
Хоч до матері на хвильку загляньте
Цей краєвид він мусить намалювати
Чого ж ви посварилися
А пани-сусіди нашу панїю похвалюють-величають ото хазяйлива
Семене Семеновичу даруйте але я до вас у дуже невідкладній справі
Та я за свою чубату й тисячi не вiзьму
Приступаючи до печі вона просто дуріла бо не знала що варити
А дiд Терентiй щоразу над новою худобинкою мудрує щоб звеселити нею i людей i своїх онукiв хоча сам уже й розлучився з радiстю гетьманцi повiсили Терентiєвого сина
Нарешті земля
Мазепа знає що робить
Хитається водить руками полапки наближається до колиски тихо як пух
Хто їде
Лікар Негемія сидів вже довгу хвилину край постелі старшого князенка й мовчав
h1 Смерть h1
Дабєйтє
Полилася горілка як вода
Оддамо тебе в кухню до кухаря
Для спокою їх потім водив По йорданськім поділлю
Дозвольте панове і мені ще сказати слово
А це мамо не так уже й погано кого живцем ховають той житиме довго
Гупають і прислухаються чи нема луни з порожнин
Чому ж не пустять
Я вже нiчого не знаю а усе робитиму що менi скажеш
Але це було так неможливо давно
Що за напасть
IX
Значить після смерті людина людський дух за фізичним законом Ломоносова Лавуазье точно перетворюється на привид
Жили великі люди черемошці
Генерал з нами
Підеш прямо до отця архімандрита Києво-Печерської лаври
Він уже їде
Кайдани із рук із ніг не скидайте
Придався б добре до розвеселення її а вона й так каже що не може сміятися веселим сміхом
Чужино чужино Не заміниш мені України
Виговського та звістка вкинула в неспокій та тривогу посол приїхав без попередження тихцем з невеликим почтом
У темряві знову заворушилося
Де ж ти дитину діла
Я була дома а він був у бурдею почала по якімось часі тяжкої мовчанки тоненьким ослабленим майже дитячим голосом і більше до себе як до людей Надвечір прийшов сюди і з'їв вечерю кулешку з борщем їв та й сказав Сього вечора піду в ліс по трохи кілля
Чи се може бути
Отам показав навікулярій
Доктор Леонардо заснув
Сонний стогнав мимрив щось і ворочався з боку на бік
А тим часом сонце крадькома наниз тиць як у скриню та й сховалось
Бачиш на чім зачепився він один заки зайшов він до мети
Пливуть
На веслах сиділи невільники
Я щоб знав діло кажу і рЯіло не яке-небудь
Ненаповненість квартири звичайно не речами вулиці інституту безцільності й тягучості життя яке ще недавно було таким цікавим і сповненим високого смислу
Ольга й Катерина вже не ходили до глібо-бориського дяка вчить граматки та часловця їм найняли гувернанток котрі вивчили їх читати й навіть трохи говорить по-французькій
Вранці Антип пішов понад Дніпром нижче й нижче він пройде всю Русь перетне Руське море доб'ється до гори Афону стане ченцем Антонієм повернеться до города Києва після смерті ж його назвуть святим
летів крик із грудей із стиснених кулаків з затуманених очей
Йди вже в тому в що вбралась сказав писар а сам похилив свою чорноволосу голову втирив очі в землю і все думав яке б то діло до його мав батюшка що не тільки його але й жінку запросив до себе в гості
А я й одказую Чого мені старій їм шукати
Завтра ледве засіріє Зідул підійде до мене й скаже підводитись
Гляди головою на осінь виберуть
Роман хапав сокиру й кидався до палацу Олена з сміхом його здоганяла вони весело жирували посеред двору і забували про недоварений борщ
Чого задумалася
Здавалося ніхто навіть не дише
Кроковоє колесо
Яка сила держить вас отут-о за цим дурним варстатом
Спасибі вам панночко
Володимир відповів боярам сердито зло
Гукнувши сторожа і попросивши чаю пішов нагору
Бачу як вони зіяють
Вклоняються ніжно одна до одної і до гостей
А сам був задоволений з того що просвіщав цю дику братію та що розділив моральну владу над камерою між старостою й Чернухою
Не додивишся зразу летять дрова
У фортеці як і перше було німо
Після цієї розмови Ненко кожного дня прибігав до мене і я розповідав йому казки та різні історії зі свого вояцького життя
Довго-довго мовчала Мирослава не можучи прийти до себе з дива
Порадь мені куди маю дітися щоб хоч дитину врятувати від смерті
По селу скрип луск гвалтлемент
Ягничеві спершу аж дивно було що він цей син дипломата який серед посольських дітей зростав три мови знає маючи можливість піти й самому дипломатичною стежкою раптом виявив бажання стати моряком пішов шукати мудрості в класах морехідки
Збилось уночі з шляху
h1 De Libertate h1
На Горбаях чути спів
Мені ще два роки зітхнув Степан
Хлопці примусили мене поставити заради толоки відро вина
Прокіп мене розважає доводить мені що се лихо дочасне що повернусь каже будемо вільні
Гостя тим часом скинула плащ поправила рогачами жар у печі підійшла до діжі взяла обіруч і перенесла з лави на припік мав би знати що біля тепла тісто швидше поспіє
Ви знаєте його суворо спитав Шевченка Дубельт кивнувши в бік Андрузького
Я вдоволив його бажання обіцяючи визичити потрібну книжку ба навіть якесь і інше до того
І торбина
Хай згодом
А в школі одиниць не випасаєш
і навіть у всесоюзному шукали в кожній республіці свого Сосюру ламали йому ребра били під душу як мене на Україні і скільки я не казав що я виправив Любіть Україну мені не вірили і били до самозабуття
Тут біля мене гарна атрактивна дівчина
То торгуйте ними на здоров'я зауважив чумак і поціс далі свою мазницю
Проехать разве оврагом
Букварець купив їй Михайло зробив їй указочку прийде зима єсть вiльний час Михайло
Хитрий лис і драпіжний вовк татарин приспав козачу сторожкість знову йшов у напад покрадьки
Ґвалт
Зібрав про нього чималу інформацію й вивів з неї що їхати мені потрібно саме до нього
Вигляд Дмитра був очевидно такий страшний що Крамовий зразу ж прийшов до пам'яті
Не журіться нічим більше добрі мої діти хіба щоб весілля гарне спорядити
Добре так буде
То й добре промовила княгиня i заплющивши очi нiбито заснула
Бігаєш як хлопчисько
Віп ішов попереду нагнувши голову й насвистував якийсь не зовсім веселий але й не зовсім сумпий мені здалося глузливий мотивчик
Зате свобода вольність
Мабуть у вас в Січі тілько й роботи що потішати один одного вигадками
Їхній батько запорожцем були так навчили їх усяку гадину замовляти
Яка ж вона може бути
Се правда дала вона відповідь неначе якось болісно
Як тільки буде межа або борозна або розора скажи мені то я вхоплюсь руками за полудрабки та й підведусь бо я сама вже недобачаю гукала Онися
Є Іларіон і хай би собі був Іларіон
Ось бачите як поїхав я на ярмарок та мав там пробути три днi та як менi завадило так я у той же день i вернувсь пiзно уночi
Просто мої любимі
Перед сим сперечалися дома
А Ненко не дуже второпавши що сказав веселий подорожній якого тільки щасливий випадок урятував від смерті з подивом спостерігав цю сцену
Я насмілююся відвідувати книгозбірні Фатіха і вашу мій повелителю
Візьми хоч і Якима як приходили денікінці то він мою куму Ольгу трохи на той світ не відправив
Нерiшуче
Віче
К е з г а й л о зривається з місця й підходить до Свічки
А к двери знатным не знакомой
Тільки собі гірше зробиш
Ти не сердься
Зося
Буде як бог дасть відповіла Докія поважно Жінка призначена чоловікові як смерть від бога
Розтопили віск линули
Тоді на Київ ступає залізна рать лісів
То скоро побачите як люди заготовляють заболонь десь через місяць
Я не наздоганятиму
А син
Наставлений над Угорщиною Сулейманів король Янош За-пойяї так і не зміг навести ладу в цій почленованій розтерзаній землі
Десь-то він їх бачив певно в Одесі
Так
В о з н и й підходить до середніх дверей і тричі відчиняє і зачиняє їх з гуркотом залишивши востаннє одчиненими
Річ у тім що над Бермудами зупиняється час
Не чули
Холод зупинився щоб віддихатись
Передусім збирати сили заселяти пусті землі лаштувати військо відповів упевнено Палій
Навіть найстрашніші кари забуваються згодом -Стають казкою давно минулих днів
Я приготував Святославові добрячу петлю і він уже всунув у неї свою голову
Ну
І після цього служить
Уявляв собі їх одяги їх обличчя
Не бійся і не соромся мене казала устами свого бога й підносила до неба вказівний перст я бог твій я допоможу тобі увірувати в себе підтримаю тебе десницею правди моєї
Він лежить лише в калісонах
Хвалять що то дорога в радість а я думаю в хлівець
Якнайскорше
На небесах твій дух возвеселиться Рече поважним голосом Заїра
Це азербайджанська земля і люди які на ній живуть називають її вогняною бо там у багатьох місцях з надр пробивається на поверхню вогонь і ніхто не може сказати коли це почалося чому так діється і коли буде цьому кінець
П'ять тисяч козаків полягли разом із гетьманом над рікою а одна тисяча відступила в гори і заховалася в цій просторій печері
Вони говорили про це як про цікаву розвагу
Ти тільки придивись чого вони поначіплювали на себе
Відтак пішла
По вулиці залопотіло щось раптом і з гиком пронеслося
Я в райвиконком за даними для передовиці
І насамперед людина
Мадонно моя Мати Пречиста мій Цвіте Голубий
Це одна даність створити її таку Якою зуміє пізнати моє перо Якою знайде її пензель мій всюдисущий Якою пізнав її мій оркестр потойбічний Це одна даність здобути її із мармуру У сполохах кінострічки в ритмі гравюри В розломищах кіноварі в розхльостаності життя Це одна даність намалювати її таку Як малювали на задану тему богове мистецтва Протягом тисячоліть від Рубльова до Леонардо да Вінчі Від Вишгородської Мадонни і до Сікстинської Від Марії Оранти і до Атомної Японки
Але товариші відраджували їхати зараз не варто треба почекати Кочаровського коли справник офіційно повідомить прізвище донощика тоді й скарга буде вагомішою
Після Роман почав так само уважно й довго вдягатися
Яка може бути ціна такій несвідомій праці
Як тебе звати красуне
Завела дочку до себе в кімнату поплакала над її й над своєю недолею
застогнав з протягом перевернувся на другий бік та й знову заснув
Не всі можливо відповідно мене зрозуміють але буває і так коли вартості треба розуміти релятивне з різних точок погляду а один мудрець до цього додав що за новою математикою 2 і 2 може творити 22
Ніколи ще не прагнув він так пристрасно врятувати людське життя як зараз
Прямували до оброслого виноградом ґанку і Чуйкевич розказував своїй дружині по що його гетьман прислав
Ні ні там нікого більш немає
Над нами здвигалося темно-синє склепiння неба всмiхалося сонце а на далеких вершках Карпат блискотiли ще здоровi снiговi шапки мов iскристi дiамантовi корони
Після задні гукають
Не маю наміру сперечатися з Богом Лена здавалось відгадувала мої сумніви і подаючи мені коробку блек меджік підозріло питала Ви мені не вірите
Каховка навіть не помітила вашої присутності в ній
Але хіба від того що ми знаємо їх легше
К о р н і й
Зрозумів мабуть щось і Васюта бо скоро перейшли похорони зараз одклонившись гетьманові повернув до свого двору
Один Інтеліґент в блаженному незнанні нічого не розуміє цілком індиферентний
Он у японську війну тільки й писали що наші б'ють наші беруть в полон наші наступають а що вийшло
По кілька разів на день кидали вони на приступ свої війська копали апроші і закладали під стіни міста порохові міни ніщо їм не допомогло
А що деякі-мотиви у нас держалися в поезії виключно з традиції це річ безперечна
Щоб нашу землю смердючий фашист паскудив
Дозволь твоя величність сказати востаннє що не отримаєш ніякої користі від розорення цілого народу набагато менше слави владарювати силою і карами над нікчемними рабами аніж бути батьком такого народу який за всі твої благодіяння готовий пожертвувати всім і пролити кров задля твоєї користі і слави
Я віддаюся по сповненню своїх обов'язків як каже вона приватній філософії
Він навіть лазив за ним по помості
Мені про те не доповідали
Тишу порушив перший між землі Руської Вишата Огнянич
Це була могутня сила готова зустрiти ворога тисячами стрiл лiсом гострих списiв стiною кованих щитiв муром мечiв
Наче шукав у ньому свою непривітану долю єднав її з долею багатьох
I за хвилину ми знову були бiля арки
Вона просить щоб я приїхав до неї будлі-коли на Великий Фонтан на карти
Тарас побачив що з такої науки добра йому не буде
Ці полки стояли окремо на кам'янистому правому березі Калки і дізналися про початок битви тільки тоді коли почули вдалині шум крики тупіт та іржання коней брязкіт мечів
іронізував Чиж
Все
Необхідність ця звичайно очевидна й безперечна
Командири крокуючи збоку раз у раз обертаючись вподовж руху колони подають команди вирівнюють підтягують і голоси їхні звучать сердито майже грубо а обличчя здаля якісь безсердечні й скорботні
Яке наше тут товариство
То-то й є
Деякі бурсаки шастали по тих садках не раз кликали з собою Павла але він не ходив і стримував Степана Бодяка
Але все-таки треба було йти
Приймав Андрія з Чорного ворона опівночі Мельник
Ха-ха-ха знову довго сміялась василіса Ірина від чого її воло груди й все огрядне тіло часто здригались
Сонце випалило в ньому пам'ять
Те саме творилося й з іншими вояками хто не втратив ясности думки й почуття відповідальности й почуття трагізму всієї ситуації
І недосяжні гірські вершини в пречистих снігах
Одступись поки не дризнув дай загляну
Але Ява сказав
Не було в лісі сільради жили на віру
Вони живі хоч і рідко посміхаються та з мертвого каменя вимагають побільше сміху розреготався Колісниченко потім замислився знову підійшов до вдови і придивляючись до неї почав допомагати шити сорочечку немовляті
Видно дивіться
Легкий стогін вирвався з його грудей
Галя
говорили вони
Спинися княже
Найбільше купчилися спогади про задунайські мандрування походи бої і він розповідав повагом добираючи дотепні слова
Багато з того що тоді було позабувалося адже їй тільки чотири роки було як мати вмерла але цей чарівний образ ніколи не зникав з душі бідної дівчини-сироти
запитав Шварц Теслю
Нехай і в Чагарник переводять та хоч би жалування не поменшили
Не загибати ж нам у цім хліві
Гарно було думати дивлячись на море на абстрактну гіллячку за вікном відчуваючи водночас що ти не сам що коло тебе ще люди доброзичливі спокійні гарні розумні хоч і не позбавлені якихось там вад чи слабостей
Дали роботу житло що й повий одяг
Коли ж старшини казали про три тисячі російських дітей яких червоні прислали до Києва з голодної Півночі
Минув тиждень як я прибув до Пітера одначе тільки й довідався що Полуботок та інші старшини знаходяться в підземеллях Петропавловської фортеці спочатку вони сиділи по одному далі по четверо тепер їх знову розвели по одному
Здається це трупи й дивуєшся чому їх не поприбирали
Хотів я розбагатіть розбагатів хотів я почету маю тепер хочу красиву молоду жінку та й не добуду
Аж тім'ям об двері вдарилась
Впиши
Даль-не-вос-точ-ная даешь отпор
То були два різні світи що ніколи не могли порозумітися
Орінстр
Таким був зачин перетрактацій із гетьманцями
Це добре нехай сидить там
Пауза
Вийдемо звідси прошепотіла мені Тайах і обняла мене за шию
Дає так само Свічці
Я знаю ти слухняний ти послухаєш своєї матері палко шептала Катря а проте думка про синові заміри не кидала її голови
Пхає мене назад
Йдучи сюди він сподівався що Златка тут що викрадення її і Стехи діло рук гетьмана
А що в партії цим не цікавляться і про це не говорять то це зрозуміло
Може через аптеку вдалось би
IV
Лигар ударом макогона Дух випустив із Емфіона І сам навіки зуби стяв
Однак Никодим сміливо став на приступець драбини і почав спускатися вниз
Знав бачте парубок порадою втішити
Ти чогось скривлений Що з тобою
Перший вибух 17-го року зазвучав матері божественним органом
Сідайте ж
Ефект поганий про це Сафигін знає й через те він такий нахмурений
Це зробило помітне враження на залі зчинились оплески Йон миттю зірвався з місця і викрикнув
Драться дудкі
Дозвольте ваше благородіє ввійшов похмурий штабс-капітан
Я
При чому тут Марі і її легковажний романі І в той же час подумала може й добре що трохи розважила його сімейними плітками Вона як завжди при несподіваному закінченні побачення завжди це ставалося несподівано хоча знала двадцять хвилин не більше заметушилася дрібно-дрібно почала хрестити Мнтю хоча знала що він давно невіруючий але ж це було споконвічне материнське прощання
Т а р а н.
Він пристроював кожний і найдрібніший епізод фантастично говорив мов поет і брехав віруючи свято в те що говорив
За вiщо i про вiщо
Кайдашиха була сердита на Западинці аж сопла
А все свахо через вас
А потім прилетіли з лиману білі чайки загаласували закружляли ловили на трав'яних відмілинах дрібне риб'я якого там була гибіль а наївшись пожирувавши обсілися на сірій косі й сиділи там довго мовчазні як знаки долі
В ту ж хвилину з середніх дверей входить Дубровський
Загинеш ти як хижий звір
На крайнім порозі життя оддав старий своє літами та негодами побите серце малій дитині
Мені хотілося жити я хотів вірити у справедливість совіцького суду
Обслідував я вчора Кара-Дар'їнську лікарню
Я в Ромні переночувала
А я прошу вас повірте
Розум засипав перед великою красою природи зате ж прокидалась фантазія навіть в черствій твердій душі
Нападатимеш лише на тих що повертатимуться з полоном
Ще далі від традиційної форми стоїть перекладене також у домонгольську епоху Житіє Андрія Юродивого в уривках збереглося в Прологах XIII XIV ст. повністю у списках починаючи з XIV ст.
У хитрого Войслава видурив двох добрих коней та ще й оружжя самого князя Гатила
Викопай печерку в глині
спитав Тараса Щепкін
Я співаю собі цинічно але не в цьому ж справа
Бо ж посудіть розумом кому б це хотілося за гарма-дарма чужі клопоти на себе брати
Я говоритиму з вами одверто Руперте почав Мессебі
Це увесь власний статок Полуботка зазначений у раніших його тестаментах гетьманських грошей не знайдено ані шеляга та сума мала бути вельми поважна адже тільки те що вдалося захопити Мазепі з собою до Туреччини мало лічбу чотириста тисяч золотих
Прислухався до них мов до свого весілля і добрів і радів дивлячися то на Соломію то на Андрія
Аджеж цього не може бути
Пустіє глухне наш край
На Чумаківщину до Кишок до Масичін до Порубаїв в близькі й далекі хутори слобода посилає бригади комнезамівців активістів готових за душу зчепитися з тими що хліб гноять у ямах що постачали копей махнам посилали сипів своїх у банди а тепер з вилами кидаються коли хто прийде описувати або доводити їм план до двору
О-о
Але не такою вона буде
Давненько за ним не водилося такого гріха
Ой давайте балакати про щось інше попросила вона
В Івоніки виступили сльози в очах
Спи княже спи спокійно бо завтра нелегкий день зустріч з великими князями
А дехто помітивши вовка на грушу
Така вже мабуть наша доля не раз бідкалась добра Таїса Андріївна перед своїми приятельками
А що як справді він характерник
Гнат
Яка тепер серед зими вулиця
Та Ничипір уже знову спав
Кажіть мені голубочко кажіть мені до вас старости слати
Виходить сто болячок йому в печінку що він поручик Нікітенко знову мало не пошився в дурні
Народ позбирає його червінці
Капа частенько забігає до їхньої палати іноді навіть так без видимого діла
Знайомство що почалося так химерно з утечі заслуговувало на особливу увагу
Ха-ха-ха
Чому ж через тиждень
І ти лукавила зо мною
Той сидів у своєму підхмар'ї помічники носили йому заправу для накладки на стіну заправу теж роблено за вказівками Сивоока до вапна додавано товченої цегли і тонкого вугільного порошку і в оту сірувато-рожеву накладку русявий велетень якось мовби не думаючи навкиддя втуляв кубики смальти й різнобарвних каменів не дбав за пригладженість не вилизував як Міщило квапився ніби гнали його в шию різнобарвні кубики стирчали з накладки і так і сяк здавалося ніякого ладу немає в отих нагромадженнях смальти й камінців Міщило на здивований погляд князів тільки безрадно розводив руками мовляв дурням закон не писаний
То що буде з того
Спартак по-начальницькому хмурячись і не знаючи як це не пасує до його повних по-дитячому рожевих щічок довго шукає Богдана в списку і нарешті заявляє невдоволено
Т Шевченко
Молода султанка перекинулася поглядом з матір'ю і відповіла
Я скидаюсь навздогінці гукнув йому син і Великий князь обернувся й здивовано глянув на нього
5 Електронна бібліотека 6 Зміст 7 Попередній відтинок 8 Наступний відтинок
Ну й зробилася благородною
А мати й собі
Масюк дав наймитам по чарці
Погано самому важко жити
П а ш к а подруга Катрі
Вони стоять і тріумфально кадять в небо золотим пилом пахощами буйним пафосом цвітіння а на листах і на свічах квіток мерехкотять дощинки діаманти краплин випромінюючи веселки
За такої трансформації ідей філософ знову ж залишився без жодних засобів існування повернутися до трунарства не міг оскільки районне поховальне бюро очолюване австрійцем не лише вправлялося перепроваджувати усопших до вічного супокою а час від часу саме ниділо без роботи через нестачу клієнтів і змушене було вдаватися до виготовлення бочкотари для знаменитої глинської квашенини яку Глинськ відправляв у великі міста й на будови кавуни огірки й знамениту капусту шуляками тобто заквашену головками
Яким замовк і з уст ні пари
Щось готується
А не вийдемо тоді Марена приголубить нас своєю важкою рукою і заснемо ми на віки вічні а душі наші переселяться в інших людей чи в звіра якого чи в деревину зелену
У вас же свій ключ
І цибухів накупив і тютюну
Я би не пускала її від себе але для таких молодих дівчат добре пробувати від часу до часу і з поважними натурами і добре розглянутися потрохи в світі
Але цього не прагнув юнак що знаходив собі більше товаришів серед жовнірів ніж у колі офіцерів
Я цих ґуль перем'яв у руках більше ніж груш
Од того часу до Балабухи в хату не заглянув ні один семінарист
Поворухнувся лиш ліг зручніше силиться заспокоїти себе
Але нiч iшла мовчання було важким а далi й нестерпним
Про що ви там
Тут був Вернигора Мусій за свідченням сучасників І Котляревського житель Полтави швець що потонув у Ворсклі
озвався знову батько Адже інші салдати роблять мужичу роботу он і Петро і Карпенко і Гриценко а тобі ж чом не можна
Впрочім додав напівжартівливо напівглумливо мені вже найкрайніша пора вертати назад до свого ремесла
Бог знає чому відповів Івоніка Про таке й недобре питати
Виявилось Карпо родом з Курщини позаминулого року покинув Харківський ветеринарний інститут не скінчивши третього курсу
Великдень прийшов і якось минувся
Але сонця не було і він зрозумів що має піти дощ
Агрономом
Навіть якщо то правда що пан Роман пустив червоного півня на ваш майонтек то ви тераз не мали права хапати його як якогось остатнього здрайцю лайдака бо пан Роман з лихвою прислужився своїй ойчизні
А це вже було непоганою компенсацією за зароблену додаткову статтю
Мовчи
У вас у самих їсти нічого
Перший азан і не вклякни на вулиці знову презирство перше слово дитини не по-татарськи знову каміння і ганьба
Ох
Ще одно світло блисло йому в голові
Він вийшов на кухню і незабаром повернувся з невеличкою пляшечкою в руках
Але ви допнетесь лише того що я помилую його власним моїм правом
Іноді і його водило в боки
Нарешті Денис дужим ударом проломив стіну
Майже всі лежали головами до Криму
І здалека Запорожці чули Як дзвонили у Глухові З гармати ревнули Як погнали на болото Город будувати
Гайнути б додому перекусити брудний як сажотрус бо в вагоні перед дошками було вугілля і протяг Іван одчинив ще й другі двері щоб вітерець дихав здіймав чорну куряву а помитися та перевдягтися шкода гаяти час
Хм
Я теж там учився
Каже князь
Ха-ха
Я не люблю правдешнього сільського життя далека від романтики людина
Воєводи Младена у стані не було
Благаю
По всім
То давай ну
кинувся він до скам'янілого від переляку губернатора
Цить Зоє цить
Ситуація
Умре й ніхто не плакатиме по небораці не пом'яне
Ти може думаєш що я вже тебе не люблю говорить пані
Чи думав же вигукує Панас
Люди були такі бідні що не могли купити прозорого покривала щоб закутати вмерлого
Сьогодні ти такого наговорив що я
Не ждав і час
Як дасть дуба цей старий навіжений панич то його село багате на родючі поля та плодючі садки так само перейде в спадщину старій Гуковичці а потім як кгигне й стара достанеться її нащадкам цебто її двом дочкам
З дверей вийшов мужчина її батько з мокрим ганчір'ям у руках
Я ж вашу Галочку ще отакою пам'ятаю
То був Грицько
Був вітер юний і дзвінкий
Коштовні камінці скрізь квадратові в рамчатих обковах золотих як вся чаша
Поміж сухим бадиллям картоплі греблися кури у садку стояло прип'яте теля
Його обвинувачують у підбурюванні робітників до страйку якраз тоді коли фабрика підрядилась постачати армії
Хай і він платить
Знав що мушу опиратися мушу шукати якогось берега й не знав де той берег та й не хотів його шукати
А ви гадаєте що кожна хоч трошки чесна щира людина не засліплена диким націоналізмом може не належати до тих
Жодним словом не прохопився Роман за півроку що минуло відтоді чому він їздив у Бахчисарай
Само не зна чого хоче
Бо між мною й нею станув час
Часом свідомо а часом несвідомо звинувачує в чомусь батьків
О рятуйте що з тобою застогнав хтось знайомим мені голосом так близько що я затремтів і повільно ніби виринаючи з холодної безодні прокинувся
Це зразу щось тріснуло світонуло
У нього буде розмова з оцими
Потім вона мені розказувала як її дочка плакала як вона обіцялася привезти їй з балу гостинця цукерків
Чого ж вони обманюють
Але цей бобик був зовсім новенький не забрьоханий грязюкою з білими кружалами на скатах
І до такої міри захоплюється що коли чайник починає кипіти нетерпляче й сердито булькотячи вона з досадою повертається до його й говорить Та зараз зараз
Навіть турки не виказують з такою гидотною покірністю свого приниження перед скіпетром своїх оттоманів
А тепер стали сивими
Я не бажала би сліпити своєю красою о ні я хотіла би лише бути красою прояснитись нею
Ми проглянули обидві частини усі шістсот метрів
І знаєш як замахнувся оцією церквою
Головне він відчував що плете дурниці але говорив і говорив ніби найнявся смішити їх редактор чекає від нього інших слів а боляче знати що не виправдав чиїхось сподівань
Материне шлюбне вбрання біла сорочка вишита великими червоними квітами вишнева шовкова спідниця теж у квітку і веселе намисто з коралів і розмаїті стрічки все так хороше пахло домом і давниною безтурботного дитинства що Уляна зачарована забула на хвилинку про все на світі
Давай супліку бо я тебе і всю твою найвірнішу сотню на палі пересаджу
Це ти брешеш
І коли гайдарі вклонившись вийшли Горват сказав
процідив крізь зуби
Хліб перве діло
Он уже й Маціевський і Гребенючка потягли
О якби йому скинути ту вагу
Вона кивнула в куток де на лавi лежало замотане в шовк блюдо з грiшми i вони кинулись туди розгорнули шовк вийняли блюдо розсипали золотi кинулись їх збирати
Настала Пилипівка
Я тобі нову зроблю не гіршу
Несли їх довго
Так на так зникне рима чи то пес чи то біс втрата неприпустима хто по дрова хто в ліс
Поки вас господь на світі держить я вас ніколи не покину
Явтушок пробився до нього підтюпцем взявся за лікоть І померти гади разом не дадуть
Щаслива дорога
Чи смотритель дома
Біс з тобою
Не розженешся тут
Давай тільки боже апетиту
Мені брат розказував який він був дужий
Доброго здоров'ячка
А вот такие субъекты как ее шелковая тетушка они тоже нередки но чрезвычайно опасны
Рогатин
Iван Остапович довiдався од тiтки Якилини що Олеся виїздить додому в свою маєтнiсть пiсля Великодня через тиждень
Тільки хвиля плеще лоскоче кілька човнів на самотньому березі
Чого ти ломишся у святі ворота
Невже знову італійці
Прийшли обидві Катерини
Од Васюти пахло риб'ячими консервами і пригорілою шкуркою з пареного молока
Нав'язавши брудну ганчірку на палицю я виставив її в ляду
Не дешевою героїкою творяться великі діла
Надіюсь ви не заперечуєте
От покличте мого маляра
Вони бачили його і в ньому заснули обоє притулившись одне до одного
Вона грюкнула дверима і увійшла до себе в хатину де стояла її постіль заслана добрим коцем
Ну вже почалася стара пісня
Інколи компанійцями називали просто багатих козаків див. Апанович О М Збройні сили України першої половини XVIII ст. К 1969
Старшина Паляничко
Ну а проте для кожного мисливця забити ведмедя то вже така для нього честь i така йому з того слава що хоч теоретично а хочеться
І зовсім тобі забило памороки чи так трохи
Це вже Карпати як ти гадаєш
Самсон хоче їй віддячити за таке безмежне кохання і вона випитує його відки у нього така сила що міг колись роздерти льва і побити багато ворогів ослячими щелепами
Сумніву не могло бути що це перестраховщик
І коли зараз зробити собі якесь ушкодження хоч би підкласти трохи ногу під трамвай він матиме деякий шанс побачити її знову
Так так вона собі гострила вперто завзято діловито
Кого ви дурите
Він недавно прибув до загону з Великої землі з високою місією чинити в самому пеклі боротьби справедливий суд над підлими відступниками запроданцями націоналістами-душогубами та іншим пропащим людом
А Санько його торік поторкав
Так ось ми б хотіли
Деякі голоси Ярошенко впізнав одразу вирізнялися два дисканти братів Мосурів та чарівний альт курія й отряхи третьогрупника Коваля
Никифор тут же все й надів хай дивляться люди що діти привезли
Га
Говорім що хочемо а ще наш православний Аксак дуже відбився від цього польського панства
Планети і електрон небесне світило і яблуко чи крапля води
Не почуваю себе придатною до цього діла хоч і вмію співать і маю сякий-такий голос
Полонені засвідчили те
О
Лід посередині річки наїжачився надувся став хребтом а обабіч того хребта між ним і берегами вже текла вода
Бо пригадалося їй пророцтво циганки
Стояли погожі дні дозрілого літа
Сівши в човен і відштовхнувшися від брига ми побачили як на палубі з'явилося світло
Собака стояв під грушею біля млинка і не зводив з Миколки здивованих очей
Кошовий побачивши Сагайдачного дуже зрадів аж його обняв
Юлічка кохається в тотих квітах
Я говорила півголосом і не дивилася йому в очі
Зловчилася і вивела за ворота коня а вже як вивела тільки й бачили її
Чого ж ти
Але крила вдарились об стіни нори і кілька дрібних грудочок землі впало йому на спину
Додому скоро
Тоді Іван Іванович побідно визирнув поверх своїх окулярів і сказав тремтячим від задоволення голосом
137 Венери серце засвербіло Од жалю що Еней стогнав Підтикавшись ану за діло І Купидончик не гуляв
Йдіть подивіться
А що
Передчуття зустрічі з Чаргаром після довгої розлуки примушувало моє серце то стискатись то прискорено битись
І ніяким побитом тоді не можна було добратися до двору
Ну випий то зігрієшся в тебе ж там є кажу йому
Тягне так як ото буває коли попадеш у прудку течію тобі боязко ти б уже й вернувся а течія несе тебе далі й далі
Уговорив-таки язва
Підеш завтра
Скриня стояла на возі і Явтух не повірив очам своїм за всіма припущеннями Соколюки мали б прибрати її і певна річ не прибрали лише тому що на радощах забули про неї
Ти чого смієшся запитав у нього Сварг
Так називається ця штука в Одесі цебто чоботи
Так що коли до січовиків хотів пристати хтось із одружених козаків то мусив мовчати про своє одруження і навіть забувати про сім'ю
Оце так
А Трумен для нього для мого Павлушки атомну бомбу готує
Не без моєї допомоги звичайно
Втікайте
Усе тьмариться в очах Лавріна і він тепер не знає де лежить Роман а де Василь
Михайло
То інша річ всміхнувся
Мир мирові подарують І славу вовіки
Ти не хочеш її чути але це правда
Закличники тричі поклонившися громаді вийшли під липу і познімали шапки з голів
Вона підняла з землі гладенький мов відполірований жолудь у чашечці
А коли люба мені Малуша як сонце земля як ти мамо коли люблю я її
Євген бачив що його слухають з цікавістю до того ж це давало йому можливість довше залишатись у цій квартирі і він гарячково розвивав свою теорію
Ляда люка що веде до невольників поряд
Різниця та що там бій з життям а тут боротьба за життя
Але суша то чекає не дочекається сходів
h1 Микита Братусь h1
Якщо ромеї опиратимуться дових легіонерів як і громадян імперії можна збути дешевше
Хіба що Тайах вас обох помирила
Давно вже сподобалась йому чорнобрива Ганна ще тоді як вирятувала його з багнюки як він був загруз колись вертаючись з церкви тоді Ганна вирятувала спершу його самого потім його чоботи що тільки халявки визирали з калюжі втерла йому носа заплакане обличчя та на додачу й поцілувала ще
Мовчати не любив о. Хведор
Дмитро Іванович був тісно пов'язаний з кубанськими істориками листувався і з Товариством любителів по вивченню Кубанської області
Ого
Між ними дядькова Єлисеєва Палажка і молодша дядина Мотря
Надзвичайно
Але доктор Рудольф мовчить і задумливо сталево дивиться в куток
Хай хмари твої
Г р и ц ь к о. Ще не починали
Сіла як бабця під деревом і спочиває і дрімає собі
Ну добре
Крадучись і ховаючись за млином підібрались до нього й залізли між каміння
Ловили рибу били звіра здобували де що могли здобути іноді крали іноді знаходили припаси на пасіках розкиданих по берегах Псла на той випадок коли вже ніде нічого не змогли б улузати кожен мав торбинку пшона й дрібку солі щоб зварити собі такого-сякого хльобова і перебути тяжкі дні
Двісті рублів щороку дасть громаді десятину поля
Мене українця з діда- прадіда
24
Як можна помогти таким що не можуть помогти самим собі філософія ясна проста зрозуміла лишень безсила для безсилих
Жінка правда померла зітхнув дід
Під самою горою простелена узенька смуга огороду а з одного краю притулилась хатина зовсім закрита густим садком
Чом же ви не сказали щоб він привіз мені найновіші книжки про бджільництво сказав вже багато ласкавішим голосом батько
Ні ви таки геній Фабіяне
Яків ішов нітрохи не соромлячись хоч його вели неначе хлопчака
XL
Кімнатка була вузенька й довгенька з однісіньким вікном в такій товстій стіні що на вікні можна було лягти підобгавши ноги та скарцюбившись
І теж отримав би диплом з відзнакою
Її змарнілий вид туго стягнула шершава у вітряних лишаях шкура а червоні втомлені очі горіли як дві рани
Ви слухатимете
Той за иагая
Правильної Банітувати
Що там
Чи за великою здобиччю ганяє
Більше місяця був несповна розуму та на лихо моя міцна натура перемогла а дружина моя сердешна моя єдина Ядвіся й немовлятко не витримали й померли
В такий час при сонці дорогу переходити вже небезпечно
Про мене подивись як я буду молиться
Написав листа в Тбілісі до народного артиста СРСР Акакія Олексійовича Хорави
Вийшов
Скинув із себе покривало вдягає вдяганку іне може потрапити в рукав
Оточена глибоким ровом Гора була тепер одрiзана вiд усього свiту
Маю честь
Стах схилився над ними поторгав великою рукою
Костя дуже занятий тепер питаням про свого тата
ДІЯ ТРЕТЯ
На погонах вшитих у плечі фуфайки товстим шаром осіла сіра пилюка
Фесенко почутив що шпичка кольнула його і в другий бік
Як це скажіть революція Не сполола цієї сволоти
І вмить їй пригадується що в саду на лаві лишилось мамине манто
Ганя
Рада душа в рай
А менi ж на вулицю Гагарiна медичка навiть носа показувати не дозволила
За ці твої розмови
Я накличу до себе гостей з Варшави накличу магнатів і буду в цьому палаці справляти такі бенкети яких і король Владислав не справляє у Варшаві
XXXVI
Куме Миколо так ви кажете що жінка вас голодом морить
Побий мене хрест нікого
Затріщали ліжка старшини клалися спати
Але коли хочеш я вивірю правди в них обох сказав князь
Не дивно що покликано мене перед очі ясновельможного пана на Черчені
Якби в морі була солона вода то там риба не водилася б
Прошу дарувати мені таку милїсть мудрий раднику володаря трьох суходолів
Стинались і не розглядалися аж поки хтось із утигурів не завважив і не крикнув крайнім а ті у звихрену круговерть боролища
перетнем мости через все море
К а п р а л хутко вбiгає радо
Оце висила кріпаків ловити живих зайців і напускати у садок
Ідуть цибаті кістяки по грузькій дорозі в черевиках з обмотками
Галочко
Как краснощекий
Жінки били їх по плечах усміхалися на ці дотепи зі зрозумінням і грозили пальцями
Геть
Ібрагім сухо звелів Сінам-азі привести рабиню до нього на Ат-Мейдан ще раз повторив що заплатить за неї тисячу дукатів попередив щоб ще сьогодні до вечора вона була в його домі і щоб не було завдано їй щонайменшої шкоди
Коло трьох воріт городу стояли захищені цупким панциром з волячих скор тарани з важкими баранячими головами на кінцях колод
Було ясним що хлопця сюди вкинули за якусь тяжку провину забравши з його рідної стихії з якоїнебудь камери кримінальних
—Ваша високість мій візирю —белькотів той —я Кучук Кучук
От з цього часу і любов до мене почалася
Але-бо і красна пояснює Гриць не зважаючи на слова старого і станувши блискавкою на ноги суне з чола свавільно капелюх набік
Ловили дрібних злодіїв жорстоко карали
Ні що я питаю
Світ він не однаковий
Що
Старшина
Микола
Двадцять процентів з валової виручки
Хай роблять тут осоружні дівчатиська що їм заманеться
Галочка подивилася на Свєточку широко розкритими оченятами і розтулила ротик
Іноді я молилась за товаришку Уляну за сірооку журналістку і навіть за Кука
Шкода чоловіка промовив Зінько І путящий чолов'яга а не щастить йому
Що-що
Понад шляхом на темному небі закрасувалося сузір'я дівчина з коромислом а нижче неї опускаючись до дерев ясно світили три зорі
Білий як сорочка на ньому він намагався розтулить рота але не міг
В а с и л ь к о в
Взяв її за руку й попровадив аж до господаря кімнати що вдивився в неї
Вивівши дідів із села він віддав їм папери і сказав
Нiчогої вiдповiв вiн.
З Савченком
Ну що вона в трясці з ним та й робитиме
Я б ніколи не була цього по вас сподівалася
Один тому час
Хм
Мало я їх палив і розпинав
Тисяцький Домажир не приховуючи роздратування нагнув як бугай ситу почервонілу шию і дивлячись поперед себе у напівпорожні миски сердито кидав словами
Той одним ковтком осушив свій
Підемо панове до Мишки сказав князь і усміхнувся ніби провадив їх туди де грають серби танцюють циганки а карли творять непристойні жарти
Яму викопають лопата в багажнику закопають і бувай здоровий
Амет Киримли погладив великим пальцем свій ріденький вус і ніби не помічаючи гніву пана Сулятицького вів далі
То біганина та неспокій а то хазяйкою дома жила б у мене
Хотів спинитися щоб не спожити все за один раз але таки все з'їв і дивиться на стіл
Мужчини всі такі
Як там не є одначе я тут справді відроджуюсь мовила Тамара
Та чи буде ж про це постанова
Його жінка й діти так само стояли й дивилися
Та що ж мене там танцювать заставлятимуть чи що
Туда ситні краї не такі як у нас чи що
Спросоння колосочки Побудь побудь із нами
А моя юрта тобі не подобається
Поле трупами всіяне
Ні ствердження ні заперечення
А він не зауважував цього він був з тими хто копав землю тягав камінь носив заправу він був з майстрами каменю плінфу дерева заліза олова він сам їздив у пущі до дубогризів і процюпів вибирати достатньо великі дуби для брусів на скрені працювали на будові од сонця до сонця не роблено перерви на свята ні в неділю церква мала бути поставлена в коротки часі бо ж і храм Соломонів будувався сім літ і свята Coфія в Константинополі п'ять літ і Десятинна церква Богородиці в Києві теж не довше
Л і с о в и к Де ж він тепер
С 99
Що се з Мар'єю
До Марійки Вістун я прийшов пізнім вечором
Бачив він себе на зелених луках верхи на калиновій паличці босого з полотняною торбинкою через плече або разом з Марком та іншими пастушками біля вогнища де печеться смачна картопля
Арсен ступив крок наперед
На тому дерев нема—де ж дрова брати для вогнища
Колісник надівав верхню одежу
Аттіла ж мав у которомусь городі стати щоб злюбитися з Єркою дочкою князя хоча вже мав многих жін за поконом скіфським іже допускає многожінство
Ще в дитинстві закладався з парубками або пастухами що промчить на якому- небудь необ'їждженому скаженому жеребі
Грабовський пізнав у її руках шостий номер часопису Житє і слово за минулий рік
Ми вийшли з хати
Другого дня притомилась я дуже та й сіла спочити в холодку під вербою
Може Зоська спізниться сьогодні
Котя хоче мені щось сказати й не може
Ага
І мене теж
Тут слова замало треба діла
Гершко
Пропаде
Отак розум відкидає велику ідею яка б вона не була
Рот йому скривився набік шапка над вухом була прорвана й з-під неї на підборіддя вузенькою смужкою стікала кров
Вся надія
ЯВА VIII
Скоро сделалось жарко и маска мне страшно надоела я снял ее
Гнітило душу вбивало бажання й надії хотілося вернути ніч сон забуття
Пан гетьман казав щоб ви пошвидше виростали та лицарями ставали батьків своїх родину свою захищали
Все розумів Яків все бачив наперед оком свого розуму
Довго лежав там
Миколенька раптом якось незграбно боком прихилився до Котляревського і затих
Марину Чурай з-під варти звільнити
Пригадай Дмитре кобзаря Івана Запорожченка
Панночка за склом запряла очима мовляв подивіться що він собі дозволяє
Оце вся їхня худоба
Так же й тут сталось
Король не міг зрозуміти причини такої поспішної втечі та й не задумувався над цим
Вургун
Носились з ним як дитинчата з пташкою
Впевненість князя його витримка передаються воям ліпшим мужам боярам
І побіг за своїм паном згарячу
Боже борони
Називав мене й мого тата злодіями
Стріляй і мене сказав Іванові клятий Сашко стріляй байстрюче
І починається вона в стилі Карапетьянового Аслана чесного чистія черевиків
Нічого вам турбуватися
Один вартий Єгипту а другий усіх скарбів світу
Добривечір у хату привітали усі москалиху що стояла посеред хати з ключами у руках
Яка
Проскочив я повз вiдчинену хвiртку щоб не помiтив мене дiд а то ще чого доброго питати почне
А бісового сина сини прокляті роззяви
Ого
Знову спалахували димки на горизонті
Він зникає у тім самім напрямку куди побіг лев
зачудуваний допитував Сень
Яка лiтом пороша
Доброе дело
Матвій купує нові коні звичайні селянські коники сіра кобила карий кінь і в добавок до того купує великого молодого але дуже занедбаного коростявого шпака
Задзвоню і всі люди знають що революція вчить їхніх дітей
А по хатах яка обстановка одяги їдіння до чого вже тонкі обичаї
А що
Пане-товаришу будемо як ви
А була ота думка оця ішла чутка що Стенька з лісовиками валандається тому й куля його минає
А той ні хоч ти йому кола на голові теши
Перед брамою ханського палацу на кам'яному містку під яким дзюркотів каламутний потік осадив коня ханські нукери довгими списами перегородили йому дорогу
Виступ дівчини справив враження на присутніх особливо на Петра й Павла
Воно й видно так брагою від тебе й несе
Йому навіть здавалось що він чує її ходу і тріск під ногами гіллячок
Попервах протест козацької маси виявився в тому що рятуючись од панів вона посунула з України на Січ
Треба послати
Мабуть він ждав когось
Як бачите я капітан але у відставці служив в армії причому не рік не два а цілих дванадцять
На Троватому
Ах як оригiнально
Він помовчав а через хвилину сказав Тоді пришлю вам прегарну велику мушлю 92 котрої шум буде вам пригадувати море
Кинь
Рече Болога взимі потяли Вогняна полонили хай тепер іде на них Гатило
Усі як один лицарі й дами впали на коліна схрестивши на грудях руки й схиливши голови
Зразу ж поніс додому здобич
Залізняк показав пачку фотокарток
Нимидора прокинулась і почувала що її душа розтривожилась
Не пізнали
Вранішня вулиця різко пахтіла потертою соломою пилом і соляркою подекуди з обійсть зелено повівав запах м'яти дими над дахами де шиферними а де черепичними всвердлювалися в ясну прозорість неба й були схожі на сизі прямі колони що єднали землю і небо в садах з-поміж ще зеленого листя визирали яблука що світилися червоно й жовто як ліхтарики на новорічній ялинці зі Страдчої долини з-поміж білих похилених хрестів старого кладовища від присадкуватого Святого Духа через шуроку хвіртку на перекладині якої колись висів дзвін навальним потоком лилося на вулицю й розтікалося поміж хатами літепло погідного дня літепло тиша знайомі запахи заколисували мене і я необачно їм зрадливим піддався
Одпустили й мене
сказав Шрам грізно насупивши на його білії брови коли б не таке місто то навчив би тебе шановатись
А в грудях чогось ниє тоненький-тоненький біль
Яке її життя
Споконвіку рабинь своїх султани обдаровували коштовностями щоб сяяли золото й самоцвіти в сутінках султанських ложниць нагадуючи про багатство пиху й могуття
І це такий гостинець цій матері
Хочеш покажу де
Балабуха осміхнувся
Його гладенько поголене набілене обличчя з пухлим підборіддям що тонуло в мереживах здавалося надзвичайно добродушним і привітним та коли хто помічав пронизливий бистрий погляд вельможі що іноді спалахував з-під округлих брів і немовби знову згасав той одразу упевнювався що пан генерал- губернатор був зовсім не такий уже простодушний як здавалося спершу
Але туди вдвічі далі
Цікаво ж
Князь Годой мав садибу навпроти Гатилових воріт по той бік Священного пагорба з дерев'яними та кам'яними вистуканами Бога й Дажбога й Дани й Перуна й інших кумирів
Й чого варте таке життя
Чи можете мені показати місце де впав мій Сашко
Товарищ Сосюра давайте жить вместе
Без балачок
Погляд його затвердів посуворішав а з грудей вирвався глухий клекіт
Я покажу
Умгу мугиче Яків
Корови всі коричневої масті вони дикіші ніж ті які господарі тримають по селах а коні й геть дикі побачивши незнайомих вершників витріщились на них наче на диво а тоді буланий з темною смугою вподовж спини жеребець коротко заіржав пирхнув і повів табун у степ хвилюючи жостір і тирсу
На месте
Батько буде гніваться за коні
Олесі здалось що вона вертається з церкви од вінця що вона оце тільки що повінчалась з Казанцевим
Що ж вони змушують тебе робити
Спихальський і Роман не спали теж
Ми з тобою незнайомі впали мені в вуха слова Ти мене не знаєш
Упала з мула Софія
Ну та однаково
Чи буде вона в цьому році
Незабаром до хати ввiйшов батько зi своїм кремезним братом Яковом сила якого вiдчувалася навiть у складках кожуха
Зовсім нові рисочки
Здоров здоров пане Саво а що ти гадаєш
Ви вдома Тетяно Гнатівно
Завіряю тебе що це зовсім не страшно
Спокійні будьте тітусю
Став перед маленькою труною і скинув покривало
А власть понад право
Слухай Микито
Одна другу так уподобали мов сестри рідні
Це такий праведник що і в пекло не потовпиться з гріхами
А що дав
Ляж відпочинь
З щирою прихильністю й поважанням зістаюсь Д Кміта
Сколько времени ты не был в наших сторонах
Рябий осавул знизав плечима генеральські погони його настовбурчились він знав що на відстані голосу стоїть його бригада головорізів яку він у рішучий момент поведе з резерву переслідувати розбитих червоних
Увесь зимівник хата хлів дві комори стайня клуні хижа для наймитів розташовані по колу в глибокій долині всі будівлі навіть клуні приземкуваті наполовину загнані в землю
Він стояв заклавши в кишені руки і зосереджено пильнував її рухів
Казали народне право наша земля а тепер козаки
Палажка
Ще трохи ще
Робити треба а не думати
Вони залишили на городі відерце і заступа Ксан Ксанич одразу розгубився завагався чи не прийняв невідомого за Явтушка про смерть якого на Синюсі вигадав адже не знав Явтушка в обличчя тільки й того що читав для Прісі його листи з фронту
Так це каже твій ваш білет уже не знає як йому й казати
Заплакала і сказала Брате мій
А трам-тарарам закипів раптом один люто вихопившись наперед
h1 Обмарило h1
Я хочу щоб Сінам-ага заробив тому даю тисячу Ібрагім затулив собою дівчину від Гріті й турка ступнув до неї вона засміялася до нього ще зухваліше і з ще більшим викликом ніж перед тим до Луїджі
Але господь не схотів того
Марися Павлівна аж нахилилась підставляючи незахищене обличчя
Круторогий сивий віл Архирей що підбирався з лугу до молоденьких дуже смачних сходів пшениці зараз же зупинився й зробив вигляд що пшениця його зовсім не цікавить і маленький чорненький хазяїн його зовсім даремно кричить
Ти казав тоді Слухай старших
Помітив що повужчали при тих словах чорні зіниці татарина і занурились кудись у глибінь очей швидкі тіні
Галя закашлялася з очей бризнули сльози все лице горіло
Сам признаєш що вона добре вихована й дуже гарна
Що ти до мене маєш скрикнув вибалушивши очі лісник
Протер хустиною знов одягнув
Але все склалося не так зле як мiг того ждати кесар Болгарiї
Пам'ять людська забула і ченців і Гальчевського і скиток і тільки в тридцять другому році про нього згадав Семен Магазаник адже иід скитком був льох де ченці тримали збіжжя і харчі
Знаю тебе як поклонника Бетховена
Що ж ви з ними робите
В душі відчувала що все те тільки тимчасове
Нестор видивився на сестру
О вже є більше Ану-ану
Там побачимо
Думаю думаю і ніяк не пригадаю
Походить певне від слова драпач шаповал який очищає виготовлену шкіру від шерсті дротяною щіткою
Поминайте мерщій ці гусла-самограни вже кричу я до візника
Зрештою мабуть на вимогу пасажирів він зупинив трамвай зовсім
А що де Йван
Балабуха сподівавсь що от-от рипнуть двері і ввійде Олеся двері не одчинялись Олеся не прийшла
Ані хмариночки жалю не було в душі
Тоді каже горбун Альоша
З ними це вже зрозуміло він знайде спільну мову подружиться
Настав умовлений день першого поцілунка
О не я буду
Цiєї ночi я наказав скарати на голову вiроломних боляр
Коло розпалених печей бородаті всі як один русяві й світлоокі варяги сушать одяг важка задуха стоїть під низькою стелею залягає по всіх кутках і мовби прагнучи розігнати ту задуху сидять за довжезним столом кільканадцять плечистих так само русявих і яснооких сидять повідкладавши набік мечі порозстібавши сорочки наливають з барил вино цідять у кубки мед черпають ковшами з кадей пиво
Прокленуть
Яків
Їй-богу буду плакати
До року 1633 коли небіжчик Могила відібравши від уніатів св. Софію переніс туди свою кафедру Успенська церква була якийсь час кафедральною коли 1613 р. уніати ґвалтовно забрали у православних св. Софію київська громада за привілеєм великого короля Жигимонта поручила київському будівничому Волоху Себастіяну Брачі переробити якнайспішніше старинну ще з князівських часів і велику але опущену церкву Успенія бо опала й ошарпалася била вельми і розвалялася
Дурниця все те що ти думаєш чотири годи уже як об нім ні слуху нема ні послушанія
Ага
говорю я далі Ти не знаєш хто буде цезарем майбутньої імперії світовий мільярдер чи світовий чиновник
Рябенькі
Мене взяв до себе дядько
Не озивалися і з того боку але я бачив як над бруствером схожа на мишу сновигає кашкетина ворога
Дала кажуть бровенята Та не дала долі
Та нехай їй всячина
Я сам помилявся
За вельможним губернатором смиренно ступав плебан базиліанів ксьондз Баєвський
Не волію іти на обрів
3 цим ще зачекай казав він наполегливо
Спасибі любий Хворощо
Йому хочеться повернутись
А що коли піти на залізничний вокзал раптом зблиснуло в його голові
Батьківщина проклене того хто разом з яничарами підніме на неї руку
Гроші річ набутна були б тільки ми живі та здорові
А силуваної любові як би це мусило вийти у ледве чи вісімнадцятилітньої вірменочки на бажання її родичів бо Богдан Олесь солідна партія я не хочу
Або ні хай пізніш бо я недавно курив сказав він ховаючи недокурка
Перша Майстре може вам здатися трохи смішною село має тисячі очей стооко воно отже стежить за кожним хто у ньому живе
Яку ж вість несе він йому радість чи печаль
Ми зустрінемо його десь у дорозі на степових озерах
Вихри здіймаються по степу наче снаряди там землю рвуть
Дереводілів ясна річ найбільше тут
Під час першої світової війни 1914 p командував військами Східного фронту з 1916 p начальник генерального штабу
Пробач
аж вигнувся Дмитро
Гей Покотило де ж твоє пригощення
Тому порішили що Михайлик і Леся навчатимуться вдома з репетитором
Та й заходів ми не вживали належних
І цьому доводилось день по дню переламувати Шведів характер щодня наражатися на опір командира
96 Уже із лагеря щасливо Убрались наші смільчаки Раділо серце не трусливо Жвяхтіли мокрі личаки Із хмари місяць показався І од землі туман піднявся Все віщовало добрий путь
Баба вже була стара-стара як молоко біла як сухар суха
Не звертала уваги кола важка карета хилилась на укосах готова перекинутись
У двері Мишка
Яків повернувся недужий
Вже я до нього кроком не поступлю хоч би навіть знала що замерзну промовила старуха
Я не можу так дармувати треба мені конче до якоїсь праці взятись
Та справу полагодила сама Малуша
Він одповів рудоголовому
Бо хто я
Ричка керівниця К доярка
Тополі й липи мліли в теплому повітрі а Мелашці ніби снився семигорський садок вище од садка на горі семигорська церква під церквою ставок в садок виходить до неї на розмову Лаврін бере її за руку
Без усього цього в похід не підеш
Коли б можна вернутися літ за тридцять назад не була б вона бахурка
О л я тихо
Молодий парень не витерпів і от тепер за те що Федір одкидається Пріська і метиться
У дощі вогонь загасав
Андрій помовчав роздумливо подивився на Давидові набряклі плечі на правильні витончені риси обличчя й звернув увагу на круто заломлені брови о цього раніше Андрій не помічав
Слідчому вільно писати все що він захоче і ніякі його Андрієви арґументи очевидно не порушать вже наміченого ними пляну
Коли в п'ятдесятому силували до колгоспу то як стій нашкрябав заяву хоч з Парасею своєю і хлопцями вночі щоб люди не виділи наплакалися скрегочучи зубами бо не міг чоловік ґазда з діда-прадіда уявити як то можна буде жити на світі й прогодувати родину без поля без плуга рахуйте й без сивого коника
Такі високі особистості а в них мор
Проте це не завадило сучасникам гідно оцінити героїзм і військову майстерність козаків
Він Сулейман умів це робити навіть у походах
І мати тішилась бачачи що доня охоче їсть і сама теж хвалила печенину
Вражіння мусило бути не дуже добре бо багато лиць геть поперекривлювалося мов від гіркої редьки
Це вже чорта з два
Мені снувалися прорізні думки в голові
Скидан
А ті професори страх та й годі дивувався Сухобрус випивши немало
Піднімайте людей
В опочивальні горять світильники
Але з них вистачало й інтонації голосів та мови вчинків
Ано
Милувався Приславою й Богданко кидав то в один то в другий кінець позирки князь
Жінка зніяковіла й поспішно відповіла
А може й не тішило
Арсен мовчки пригорнув кохану до грудей ніби хотів назавжди захистити її від усього лихого на світі
Здравствуй тетушка
Хоч би краплину
В Улянки чомусь перехопило дух і пересохло в роті
Із сонцем Волод мав вести весільний поїзд на той бік Дніпра в город Чернегів
Та мабуть не буде про що відповів той
Басист
Дома казав молюся А дома на стіні цимбали замість образів та розп'ять
Не можна було мовляв
Про це сказано навіть у корані А бути йому вбитим
Не бійся вражої наруги
Що з тобою витає його Володько
Павло уже два місяці й не пише розплювався і всі плюнуть чесне товариство одвернеться навіть святі думки і заміри що освітили мою душу новою вірою стануть передо мною грізними суддями і я сам розплююсь з собою
Христина крутнулась і через одну хвильку привела під руку Марту Кирилівну і поставила її рядом з Бичковським перед килимом
Вода мліла в берегах синіми фарбами
Як ти гадаєш спитав Іван Іванович Що це значить
Дивись на коні говорив Пугач до Петра то варто видіти
Хтось був у городі і привіз новину Загнибіду взяли в тюрму за те що жінку задавив
Пізнають
Де ж Христя її на печі немає чи не на полу
Іде голод видзвонювали краплини талого снігу під стрілою
А раптом це його душа
Бачив справжню Швайцарію і сходив на Монблан але не наважився зійти на Маттергорн бачив справжню Баварію і нехай буде бачив червону Баварію під час повстань у Німеччині і бачив також Нову Баварію
Не легендарний ватажок троянців а він Іван Котляревський іде в запеклий бій за землю батьків сидить у години відпочинку серед побратимів з пінистою квартою летить у танці з Дідоною
Жінки втекли в хату
Ваші папери я продивлюся в понеділок
Аякже
Одне не знає путі що може вивести до Дунаю а друге он як довго має правитись аби дійти
Вони нікуди не поспішають
Я довго мучився над його портретом Гайдаш позирав на мене з полотна інколи суворо інколи скептично він немовби навмисне відштовхував від себе боячись що я зблизька підгляну його іншого не такого завжди зібраного й неприступного а м'якого доброго смутного а часом і розпачливого зовсім не такого якого звикли його бачити люди
Отже випадковість
Навіть у покоях нежилих тепер у дірки вікон видно було пасма бур'яну
П'є краплі
А й четвертого кликали лише телеграму не били а так серцем кликали бо ж шляхи йому заказані стежки загороджені крила зборкані і адресу хіба сам вітер знає
Пан їх гвалтом примушував з ним спати
Борці-пехлевани показували свою силу
Її зацитькає та груба сила що панує довкола мене всевладно
Її охопили недобрі передчуття
Який дивний світ
Він став нагадуватися що в тім чарівнім сні чув і бачив
Отся червона лента значить що тебе зараз не продадуть
І стали вдвойзі позадумувались
Чула немов павутиння на всьому тілі од гарячого погляду чорних очей од блиску зубів в пожадливо одкритому роті
В о н а з гумором
Радники були поважні з настовбурченими пишними вусами з довгими шаблями при боці у химерних шапках прикрашених пір'ям
Чи так жив
Не міг однак
Та і в хвилину забуття холодив гострий струм нагадуючи що надія його як осіннє небо здається зовсім близько а водночас так далеко-далеко
Це був улюблений викладач
Тільки очі хоч у тій самій оправі помутніли вже і уста такі прекрасно закроєні на портретику сьогодні сухі старечі уста
Дивися ж Грицько звернулась Галя до відомого вже Грицька Прокуди гляди щоб ти діло мені не попсував
Кожен ішов туди куди вважав за краще
Загинув Сулима загинув Павлюк ти Карпе Скидан починай
Мене переслідує думка що коли останетеся самі-самісінькі в житті то це життя грубе жорстоке переробить вас вплине на вас може так що в вас прокинеться пригноблювана натура і ви заживете цілком іншим життям
Хто
Настала мовчанка
Ти в іронічному настрої Марто
Осторонь від компанії уткнувшись обличчям у землю лежав купець і голосно хропів більшість гостей також валялася кругом наче мертвяки й тільки три чи чотири жовніри котрі оточували дозорцю ще тяглися за вином вивергаючи п'яні прокляття розливаючи вино й штовхаючи один одного
Ні
Андрій ледве встав похитуючись і аж сам злякався з нудьгою як мало в нього сили як мало лишилося сили і як його воля слабне
Шасть шасть так і бігає по долівці та все скоком-при-скоком так і пурхає по хаті і здається блискає світлячок у пітьмі
Ще мовчала Олена
О коли ще на горі і в балці б'ються то ми їх не допустим сюди
Треба ж із чогось жити
Дмитро Іванович був веселий і дотепний співрозмовник
А раз я почав уже вам писати то я теж мушу думати про красоту як персонаж історії
На нього однак ніхто не зважав тоді він закричав туди вниз де безнастанно крутилася й товклася юрба
Саме тепер коли очевидно що Мертенс і компанія
Грає щоб розколоти спровокувати купити
Ми його ждали ще вчора
Піду
Я Марку Трохимовичу теж напівшепотом відповідає жінка
Дві колони їхнього війська стовпилися на шляху одна проти одної дві довжелезні колони
І в походах він увесь час з царем цар вельми прихильний до нього
Спочинь батьку На чужому полі Бо на своїм нема місця Нема місця волі
А Карпо казав що ви казали Сидору
Та й вже
Чалий чита
Пошлеш до мене отрока отче
А тут кидай свою роботу їдь у
Та ви вже слава богу здолали хворість
Та ще й хочем Других просвітити Сонце правди показати
Не долюбишся хоч би й поклав їй семиголового змія як у казках до ніг
Поклав обережно на стіл олівця загорнув зошита і подивився в сад
Ви вже питали
Хто мовчить той двох навчить
Ти заспівай нам салдацької
Кругом уже старе лицарство розтавало
В суботу до нього на Пслі приєднався зі своїм полком князь Святослав Рильський і з'єднане військо що налічувало тепер шість тисяч воїв попрямувало ледь помітним путівцем на схід до Дону великого
Який я іменник
На хуторянських вечорах Радюк поводився трохи по-сільській мов на вечорницях любив часом ущипнуть будлі-яку панну за палець або здавить за руку часом грався з паннами горіхами в чіт та лишку кидався насінням і гальками з хліба
Хочу щоб мене впустили до міста
З чого це ти береш
А то що зашаруділо
до Малахія
Відвернулася од Володимира і несамохіть зирнула й на ґанок
Хай зародить моя низа На співацьку славу Хай в'яжеться колос в колос Від верха до долу Хай сіється Буковинов Правда віра воля
І я
Спершу від цього холодно але потім робиться так славно мило
Та я нічого ніяково відповів Степан
Нарешті коли Ян опинивсь за ворітьми всім стало легше наче порошинка випала з ока
Вечір
Коли то діло приватне то може бути чиєсь кого я не знаю
Прийде лиш осінь
Прошу мені не перешкоджати
Добре Мар'ї у неї усюди багато знайомих вона город як свої п'ять пальців знає сюди-туди повернулася і зразу знайде
Пантелій метнувся з хати і поки татари вкладали дорожні мішки приніс маленьку баклажку налив чарки
Я похитнувся мов підтятий а думка робить своє спогади пливуть знищечку обурення росте зісподу
Усі гиньте закричав Месмер проклинаючи їх услід
Невідомо як уже там переклав Ференц тільки після Цього мешканці бункера одразу підбадьорились
Щось нуртувало в Заверганові і мучило Заьергана а мука не дозволяла бути таким як колись
Двоє своєчасно кинувши зброю і піднісши руки вціліли
Тому якщо когось з тих хто по-езопівському городив абстракції про ріжні страхіття хтось з тих що сам ще не був на допиті запитував навпрост чи його іменно його справді бито той відповідав
А дзвоник дужчав дужчав перестук ріс насовувався мов ураган
Ночами стала думати за нього
Всі являтимуться і всі чогось проситимуть
Бо дзвони мають у собі великодні і похоронні голоси
Він сидів як сова витріщивши баньки
Пане Шмигельський
Є Лісовик я зву його дідусю а він мене дитинко або доню
О цього довго доведеться ждати обізвалась Саня
Ти чуєш який у мене настрій
Це місто любило легенди жило ними півтори тисячі літ народилося теж власне з легенди яку привіз у вітрилах свого вутлого суденця зухвалий молодий грек із Мегари в 658 році до нашої ери
Від сьогодні за рік будеш ти в мене ґаздинею і будеш не собі але мені сорочку шити
Я заглянув у його хитрі полуджені золотим нальотом очі і чогось подумав Він
Сонце схилялося до заходу
Та по чому ж ти вважаєш
Як чого каже Шрам хіба не чув що на умі в сих мугирів
Хіба це може бути лякаючись запитала сама себе Мирослава
Треба буде подивитися на цю мрію
Черствий ти Кравцов людей тримаєш жест на заводi
Усе треба про когось гадать
Йшли селом опісля долиною лугами з покошеною осоковитою травою
Сергію повний
Слуг не держимо много візник кухарка та й покоївка більше нам не треба
Така вона не є
Пiду до князя знов Благатиму невже лишать вiтчизну Могили батька
Одного разу ввечері вона пішла в хижку щось узяти
Новиков і Котляревський стояли біля вікна їм було видно як через двір стежкою йде похитуючись Лаврін в одній руці біліє папір у другій шапка
Темні постаті все ішли і йшли поминаючи мовчки воєводу
Тоді з жахом озирається Чи не натворив він чогось у безпам'ятстві на свою погибіль
Мій молодший командир
Ой гвулт
Скажіть Іване Петровичу чи допоможе тут обчислення
Героїзм це пафос чину перед лицем світу і перед лицем приготованих лаврів славословлень квітів золотих медалей і жіночої чи дівочої любові що складається на жертовник героям як найдорогоціннший дар і що може єдина рухає тими героями утримуючи їх в найвідповідальнішу хвилину від обернення в звичайного труса й нікчемність
С т е п а н Ти знаєш люба поки що то й краще б не озиватись надто до Івана бо він в непевні справи устряває
Вона й справді не зрозуміла нічого з того що він сказав
Замовч
Ловко
І з тим задивлюється знов на зілля
Д я д ь к о Т а р а с
Маня виросла надто вже провінціалкою й трохи навіть черничкою
Наш пан великий дук ну вельможа
Оженився ти
Але тодi були хвилини ви ж чекаєте майн гер цiлий рiк
І я не знав що думати про ту його мовчанку
Може й не напечу тихо промовила вона розломивши пиріг й оглядаючи його з усіх боків її трохи брала зависність що сусіді добре вдалися пироги
Сказано як оса та ув'яз
Чи не стане все це предметом вивчення лише таких наук скажімо як етнографія краєзнавство
Він добре здав екзамени одпочив на селі
Він виповз на берег майже біля самісінької Ворскли
Как же вам не стыдно Георгиевский кавалер и петлюровец
Товариш Вовчик підкинув свої білі брови
Ти зараз не підеш
Мене перевели більше з пошани до моїх колишніх успіхів Анемподиста ж хіба що тільки з пошани до його авторитетного батька
У моїй про хазяїв теж є та ще й так що гріх не почастувати
Зірватись би й бігти
А земляче
Хвилину всі стояли мовчки мов ще чекаючи потім раптом заговорили всі разом товплячися біля Явтуха перегукуючи один одного сварячись комусь кулаками лаючись і подекуди навіть плачучи
Чи випадало
Це його старцювання набридло всім але до нього уже так звикли що коли б Кузь був серед людей і не просив закурити то на нього б дивилися як на новоявлене чудо
Але нічого дивного кожен філософ іде до вершин вічної мислі своїми незвіданими шляхами
Скажу сам за себе
Можна сміливо твердити що жоден геній не зміг би створити те що легко й незмушено творить природа порядком великої винахідливості
Бруховецький та Тетеря
Це вiн натякав що то ж я вкрав апарат i менi вiдповiдати а його мовляв хата скраю
Під'їхавши до першої хуторянської хатки скраю вони стріли молодицю з дитиною на руках і поспитали де шлях у Глибове
Бо я цiню святу натхнення силу I зараз вiрю що насправдi скальд 1 А не звитяжець тiльки мiй Гаральд
Феноген махає йому рукою
Довгобразе обличчя виглядало втомленим
Хто власне такий для нього Рклицький кум сват брат ворог друг чи ще хтось щоб так ламати собі голову
Зема зовсім був розгубився коли їм наказали залишити домівки взяти найнеобхідншіе і йти на майдан
спитав бистро
одне його слово
Чи зможе вона вихована в зовсім інших традиціях і умовах стати помічником Франку та його соратником
Еще еси кровоєд мясоєд вілоєд скотоєд звЬроєд свиноєд куроєд гускоєд птахоєд сытоєд сластноєд маслоєд пирогоєд еще еси периноспал мяккоспал подушкоспал еще еси тєлоугодник еще еси тєлолюбител еще еси кровопрагнител еще еси перцолюбец шафранолюбец имберолюбец кгвоздиколюбец кминолюбец цукролюбец й других бреден горко- й -сладколюбец еще еси конфакттолюбец еще еси чревобісник еще еси грєтановстек еще еси грітаноигрател еще еси грітаномудрец еще еси детина еще еси младенец еще еси млекопий яко же ты хочеш біду военника бьючогося й боручогося у цицки матернєє дома сидячи розсудити 6
Отож годилася королеві в матері
Я знаю ці сумні світанки Над рідним краєм уночі
Ну як доберемось я власними руками порубаю його на трiски i спалю
Це ви Калюжний отруюєте солдатський сон спитав хрипко
Зінька вийшла й сказала чоловікові п'яний махнув рукою сказав Хай підождуть
До того ж хотілося відтягнути вирішальну хвилину він сподівався на якесь чудо що врятує їх
Хай має собі і дітям
Вони їдуть захищати твоє життя дурню
А там де була контора губпечать роздає газети
Тепер самі подумайте що випливає з цього
Не така страшна
Не встиг не встиг
Мерщій же послідні проходять
Адже ж кажу вам до Леона
То мавпа з червоною покрасою
В той час одмикали монастирську браму
Горе моє недоле моя
Так
Штурм Парканів почався після сильного гарматного обстрілу
Охоронці бігли понад берегом кидали камінням
Екскурсія школярів запахла антирадянським димком
Червоніють намети снігу
Не міг же він у рабство заманювати коханням вільну дівчину
І висунув гордим рухом скрипку вперед себе погрозивши п'ястуком до молодшого від себе старшини
Втямив
Та Марина того не дочувала до Марини те не доходило
Алла
Може йому нездужається
І будуть голу парсуну хе-хе розглядати мої нащадки в п'ятому чи й у десятому коліні і в тому десятому коліні буде жити твоє ім'я
Не люблять в пеклі жартовати Повік тобі дадуться знати От тілько ніс туди посунь Тобі там буде не до чмиги Як піднесуть із отцом фиги То зараз вхопить тебе лунь
Думки плутались
А що я мала робити
До Києва нас не пустять
Так от хто його рятівник
Так нi
Він підбіг до вішалки схопив капелюха абияк накинув його вискочив метнувши на Лесю недоброзичливий погляд
Розмови не привели ні до чого
Тарас стягнув шинель із нього і витрусив її в порожньому й від того аж лункому передпокої
Всередині раптом засміялось
28 Х 1943
Хіба ти сирота нехай бог милує
Мирон навіть кулака стиснув сила виходу вимагає
Що за жа-жарти
Бачите жевріє переливається
III
Першу яка трапила
Моя душа переболіла моє серце схне
Дювер'є хутко кинув вогненний погляд на телефон
Сполохані сліпі кури кидались по горищі падали в сіни на світ
Підемо проведу вас додому
і не доказала що бог дасть чи то разом вона надію стратила що дасть бог що-небудь колись чи то вже дуже важко їй стало дожидати до того часу
Ніби в шахтах
Ми уважно придивилися й здивовано глянули один на одного
Моє місце займе пані Дора К що як чую приїжджає цими днями все піде давнім ладом і кожне найде себе на давньому місці
Чудово
У пісні мовилося про те що запопали козака ляшки-ляхи забили його в кайдани вкинули в темну яму
Ну а берези ялини чому на них кора
Воля злих сил
спитав несміло Людвік
Паннам це сподобалось і вони почали зумисне крутиться по алеях манячи слідком за собою паничів
Та зразу ж знайшлися свідки що в ніч убієнія були з Семеном в окрузі де він збував саморобні вовняні паліжники які ще ткала його полохлива дружина
Тому до пісні танку мистецтва рід цей здібний від русалок-матерів хист цей перейняли
От зараз скажу ти гетьмане писав до Наливайка
Лежить холодна і ссе тепер кров
Марко зупинився зовсім прокинувся і дивуючись засміявся і до коней з темних грив яких осипалося місячне проміння і до ставу з затонулим у ньому небом і до клаптів туману що навшпиньках скрадалися над очеретами
Ой за горами за високими Там за морями та за глибокими Ще Й за шляхами несходимими Рано-пораненьку Ясне Сонечко сходило Ясне Сонечко сходило братів своїх Вітрів до себе іскликало До них словами промовляло Брати мої
Сьогоднi батько теж отак узяв чоботята —за полотнянi вуха що менi захотiлося чимсь захистити свої вуха
Наших парубків
Не тільки світу що в вікні за вікном його ще більше
Проте старості тривожно чи не постигне така сама доля і другого самозванця
Гляньте дише
Не покої а роззолочені й прикрашені чудодійно храми-чертоги
Шавкун пішов назирцем
Нема і в мене
Господь повелів усіх любити і ворогів
34 Толкування переклад
Посварилися видно лобуряки а ти бабо знову хтозна-скільки гибни в старій хаті вигрівай жаром вогкі кутки та збирай плісень зі стінок
Не нашої кляси музику тоді нам треба сказати товариші
До купи
Гриша вирішив своїх долоней не показувати зовсім бо вони були вкриті величезними пухирями які вже полопалися
Живе
Слава панові Гозьському
Допобачення
Нахиляється прислухається
Певно хвилювалися отроки в присутності князя й такого як нині велелюддя
Палахкотять під великими закопченими котлами смолисті дрова привезені з Чорного лісу кашовари готують обід
Яворський
Ця розмова безпосередньо цілила вже в особу виконроба товариша Красулі що десь затримавшись тільки-но прибув обідати і зіщулившись приймав біля віконечка на свою тацю те що йому належить
Ліва ніздря
І свині бродять поза оседком цілими виводками і худоба випасається черідками
Кузьма сидить охляп верхи і все-таки намагається їхати далі
Чи вдовольнився цим
Уже пора відокремити на головний медозбір маток од бджіл щоб менше було черви а більше меду
Не подобається все це мені Ігорю
І всі мимоволі почали всміхатися а обличчя пана Мертке аж витяглося і він заблимав очима як людина що намагається щось збагнути схопити впіймати і не може
Жовніри нажлуктившись сплять
Феноген набік
XV
I зараз у той час коли княгиня Ольга мандрувала по Константинополю iмператор Костянтин не раз кликав до себе єпарха мiста Льва паракимомена Василя великого папiю* *Великий папiя головний розпорядник Великого палацу i разом з ними радився як приймати княгиню Ольгу через якi зали їїї слiд провести в яких палатах частувати щоб вона крий боже не взнала правди про iмператорськi палаци
А ще тихцем ширились чутки частина під командою офіцера-поляка склала зброю перейшла на бік Гарібальді
Скоро аеропланом в саму Тернівщину прилетить в степу на стернях сяде де колись бігав пастушком
Хату освещали лучины и смоляные факелы наполняя ее мерцающим светом и копотью
А матір свою Секлету втопив у криниці
Розмовляли за усяких паній яких бачили на процесії
Архімандрити ввійшли в залу Воздвиженського всі гладкі червонолиці причесані облиті пахощами Вся зала сповнилась неначе ароматами Лівану й Аравії
То я йому в ноги чолом
Але можна зрозуміти й Павла Андрійовича
Обізвався батько
М а р и н а
А солдат у рожевій проти сонця росі дивився на Дніпро і за Дніпро низовий у піщаних косах та соснових борах і тихо лагідно сяяло над ним його крайнебо
Якось він мене запитав
гукали п'яні косарі
Хтось побіг з сіней у темряву
Книжки б читав та де їх дістати
Чому обов'язково неправда мала б первородне право визначати правду
Байдуже
Чого крадеться циганка ніхто не здивується
Звенигора сміливо глянув у вічі бояринові
Невизнані генії всідалися за круглим столом і починали дискусії
Що нема
І я знову став учнем
Іван Якович засміявся
Чи знає справу з якою я прийшов
Щоправда апартаменти в холостяцькій запущеності поки що але жіночі руки лялечку з них би зробили
Така кругойдучість потрібна й у розписах на священні теми
З віадука вискочив заклопотаний начальник штабу з якимись паперами під пахвою й одразу ж задер голову обстежуючи небо чи немає там румунських музикантів
Он бросил на Мазепу недоверчивый подозрительный взгляд и произнес вслух
А ноги начеби прикував залізом до землі
Коли б ти не брат мій єдиний я послав би свої полки на Чернігів щоб провчити тебе
Султанові ставало шкода її він відпускав Хуррем тоді злостився ненавидів а зустрічав назавтра бачив небесний її усміх і розумів що жити без неї не зможе ніколи
То виходить що ми тато мама я і вся родина любимо і високо оцінюємо Сталіна за те що ми маємо добру їжу добру одежу добре помешкання гостро спитала Маруся
Водолази розповідали що людина спустившись під воду буквально п'яніє щоправда там вона п'яніє від естетичного хмелю від краси та фантастики підводного царства
А постать віддалялась і куталась у непроглядному тумані доки не щезла зовсім залишивши терпкий біль у серці
Та й казати нема чого
Не приставиш же ти драбини на небо щоб зняти ясну зорю обiзвався батько з кiмнати
А що мені поліцай
Розуміючи важливість покладеної на мене місії я узяв тремтячими пальцями лотерею та побрів між автомашин холодильників приймачів піаніно електробритв капронових сорочок моторолерів велосипедів моторних човнів килимів радіол магнітофонів мотоциклів усе те принадливо багатообіцяюче заклично дзвеніло бряжчало пахкало синім димом теленькало вилискувало грало веселковими барвами наспівувало на різні голоси але пурхало з-під моїх ніг коли я наближався і зависало віддаля звабливим видінням наче кучеряволиций туман над болотом що по з'яві сонця опадає в чагарища сірою мозклою мжичкою
Розгубленість що вималювалась на обличчі боярина свідчила що він дійсно був глибоко вражений і збентежений
Брат і сестра аж голови попідіймали
Провело тебе Романе через Альпи як через горнило загартувало і може хоч перед смертю ти станеш справжнім солдатом який б'ється з ворогом не лукавлячи
Це був голубиний заспів до тієї синьої пісні ім'я якій життя
Він розштовхнув Романа і Гриву що стояли попереду вийшов з ряду
Говорили довго жваво гаряче
Давайте промовив Андрій байдуже й тихо
Бий тебе коцюба
Давай кажем заколядуємо
Го-ов
Вибачте мені мої панове гаятися у вас я довго не мушу і маю говорити з вами про діло
Якби ти Вікторе пошанувався тоді в училищі то був би з курсантами оце в поході музикою десь би зустрічали тебе
Історики шикуйсь
Не тривожся янголе радіти а не сумувати треба
Дуже рада з вами познайомитися сідайте дами сідайте діти мої франц. промовила Турман
Убийвовк наприклад Стокоз Семиволос Загнибога
В такий час з неймовірною силою тиснуться спогади
Дзенькіт заліза
Кожне його слово захоплювало її душу
Нема землі про-ходився дурно марно втратився
А тепер ле-козак пур ашеве сон е дюкасьєн альом
Багатенько поганського люду зібрав султан проти мене мовив Кайдан
Вiддайте нашому князю куницю вашу красную дiвицю
З'явилося й кілька вулиць мощених каменем але по слободах стояли дерев'яні хати й навіть хижі а біля них купи гною який дощами змивало в канали та Неву
Та є в мене коли послухати одних слабiсть а коли повiрити iншим-дурiсть саме вона й завдає найбiльшого клопоту та лиха
Аристократ заблисло мені нараз через розум і я поглянув на нього
Нічого не було видно хіба степ широкий
Р у ж и н с ь к а з жахом i жалем дивиться на Стесю пригорнувшись мимоволi до чоловiка
Було моторошно брав страх у такому місці легко налетіти на ворожу засідку
Дядечко і далі перебуває головою а заодно облагороджує пізніх кабанців сподіваючись колоти їх десь перед Великоднем наступного року
Тек-с продовжував він далі І коли я тепер підходжу до останньої вилазки проти самокритики то що я бачу в ній
Ніч була ясна та тепла
Ми лишились тварини з півтора десятками чуттів що їх незаймано несемо через століття як передумову як можливість нашого існування
Але ж високі вимоги
Пiдемо
Тоді панове старшини йдіть з своїми людьми на всі чотири боки сказав їм Потоцький і звівся
У дядька багато змін
Служба ад'ютантом у генерала Дотішампа не дуже подобалась Івану Петровичу
Два кольори мої два кольори Оба на полотні в душі моїй оба Два кольори мої два кольори Червоне то любов а чорне то журба
Вам це не подобається
Тiльки чуть було як в прозорому повiтрi десь весело щебетала ластiвка i її дзвiнкий але м'який голос розливався неначе хто вигравав на флейтi веселi трелi
Солдат пiшов а вона ризикуючи життям розшукує його
Як рада б вона була тепер бачити свого Готліба міцно-міцно притиснути його до рерця слідити за кождим його кроком жити його думками палати його чуттям
скрикнув Загнибіда запримітивши Рубця і Книша
Оце тобі дав чорт дудку та не навчив грати
Стежка поміж густими чагарями була вузька й покручена як заячий слід
Мені треба негайно Панаса Павловича
Доктор увесь похолов і чогось ізлякався
Мати сказала щоб
А станемо добрими коли відвоюємо собі давні права
Ось і церква заблищала перед ними
А що не я тобі казала не йдиі І куди ти ходив
От я хоч і держуся сільської поведенції але не дуже люблю сільське понеділкування й усякі сільські забобони промовив молодий Радюк
Однаково брешеш
Знущався над нами Єгипет але там ми бодай знали що це наш господин а ми раби і що в нас є право бунту
Вони лишають нас а самі втікають закричав хтось з середини натовпу тонким голосом
Нехай диякон із загоном мерщій перелазить через огорожу й здобуває замок
Страшний галасливий клубок розпався і його витягали затоптаного в кучугуру снігу
Чи може всі взяти
Чого ж сумує Олексій Іванович
Зачем же шпорами улыбнулась задорно девушка можно и шпорами можно и ласковым словом
Він одривається від грат і ходить по темній камері не звертаючи уваги ані на те що камера всупереч тюремним законам зовсім не освітлена ані на тяжке насичене духом людського поту цвіллю й смородом блощиць повітря
Я поділяючи її погляди був рівно їй вдоволений оборотом цілої справи
Ввійдіть
Бандит зразу ж присмирів і подався в глибінь ґанку
Двірники вже змили з асфальту вчорашні сліди та пішоходи поспішали веселими вулицями карбували нові
В його зухвалих уїдливих дотепах був проте лише сам смуток
ву коневі і підвівся на стременах прикриваючи долонею очі від сонця
Голова Сузанни помалу починає перехилятися назад тягнучи за собою голову Макса
Вже ж мабуть як і раділа Маруся а ще дужче Максим
У торішніх бур'янах дотлівав фургон на якому напевне гасали по світу ще земські лікарі
Проте коли шукати зв'язків з Підмогильним вони напрошувалися порівняно легко одноразові псевдоніми завжди варіюються в межах справжнього прізвища й імені
Воювати будемо горда відповідь
Хоч ножа стромляй
Бачив ти коли золото
Що корова
Ключар не відповів узяв граблі й заходився вигрібати з-поміж хрестів сіно а я обіруч носив сіно до копиць
Не відстану поки не дадуть
Й недорогі
Ой мамо
Батий безперечно розумів що лізти на вали смерті подібно
І думала що махновщина то є трагедія інтелігенції Лівобережної України
Вони підвелись рушили верхнім берегом понад обривчиком в'ється стежина
Рушницю каже мiй знайомий поки що розрядiть i повiсьте та йдiть сюди й сiдайте поговоримо
Есдек чи есер чи може анархіст
До ваших послуг гер професор
Кого ховають
Справді хай підтримав його тато
Для того хто цього не знає може видасться дивним що на Запорожжі у курені кухар таку замітну відігравав роль і до старшини належав
Максим проводить рукою по очах і стирає з них галюцінацію
Жерла прокурених труб підпирали мармурові хмари що брилами налягали на ріку
подумав він
подумав Тугар Вовк ідучи з донькою дальше в ліс убитою доріжкою до поляни серед якої горіло велике огнище а довкола нього сиділа згромаджена рада тухольських старців
Трістя трясовина грузьке болото
Сторгуються пустять Терором беруть терором
Приріжуть Хомо ще й у кишки тобі наб'ють щоб не мало було
Однак великого діла тепер нема ну й поспи
Це тут він линяючи скинув своє старе убрання а сам напевне десь тут і живе бо таку операцію він проробив рано по весні біля того місця де зимував тобто біля домівки
Він знайде вихід з цього положення
Економи ждуть в конторі а тут у нас сидить Павліна з города знаєте
Вони й стараються
Внійди в бездну сердца твоего
і недоказав бо було шкода
Гляне на босі ноги у виразках зітхне
Вона сама аж почорніла з жалю вже й якою самолюбкою була а в глибині серця в'язала її щира прихильність до оцеї родини
Радюк ухопив книжку й прожогом побіг до Дашковичів
З нього виривалися зеленкуваті полум'яні роги
Це ж людина
Дома Льоля й горбун Альоша горбун швагер брат Льолин
Найда вписав потрібні слова й прочитав уголос
Йди Гапко своєю дорогою і одвернувся
Добре
Супротиву нас б'ються тигри
І довго чути було грізний гомін у Солонськім Яру
Перш за все ніяк було присісти бо прийшлось би ввесь час держати ноги в воді по-друге призвичаїтись босоніж до гостряків теж не легка справа
Розлітаючись вони поверчтаються щоб убивати
Се ж диявольська спокуса
Давно нема маркізи Помпадур і ми живем уже після потопу
Дорогі наші
Ні
Добре м'яке Нечепине обличчя сховала тінь від бриля було видно тільки підборіддя та губи на яких стрибали білі відсвіти
Він покорив непокірливих випустив із темниць боржників бо сидячи в темниці боргу свого не віддадуть довіку відкрив імарети для бідних обновив джамію Халіфа Омара за наглядом досвідченого в здирстві Скендер-челебії переписано всю землю і її мешканців і на все накладено податки у цитаделі споруджено дві нові вежі для зберігання державних грошей
Але я твоя царівна не правда ж
Онисю ставай колупати піч
вигукнув Остряниця
106
Навмисне бариться не розгортаючи листа
І я боюсь коли бушує злива Що ось прийде хвилина нещаслива Смерічка посковзнеться й рине вниз
Рушаймо рушаймо додому поки ще й ніг не поперебивали мов кабанам у городі кажуть мужики
Тоді йшло дванадцять єпископів за ними сам папа в понтифікаль-них шатах з високою золотою тіарою на лисій голові папу супроводжував єпископ П'яченци за ними йшли архієпископи тоді імператриця яку виокремлено зважаючи на її сан графиня Тосканська з герцогом Вельфом становили мовби почесний супровід імператриці інші світські князі супроводжували вже їх людей тут не було кожен ніс свій сан свій титул кожен мав триматися місця визначеного для його титулу процесія розтягнулася безмірно
І кивнув на далеку лаву де сиділо двоє сивий чоловік у чорному одязі і тендітна дівчина що помітивши незнайомця опустила на обличчя темний серпанок
доповідають з валів
Тоді Майборода теж приєднався до купи й усі дивились на вікно аж поки хлопець не висолопив язика на глядачів і не вшився
І вистрелив у стелю корком
Впала козацька сила не стало й оборони і для української границі і для самої Польщі
Петро був усюди і виручав сотника
Я б поїхала сама але я жінка
Та те їх зрештою і не цікавило
Після довгих суперечок обидві сторони врешті дійшли згоди і про обмін полоненими
З вашого благословення мій учителю шанобливо мовив султан я нині ж складу листа молодому перському шахові Тахмаспу такому самому віровідступникові як і його батько Ісмаїл
Голова наш як голова
Повертай князю коня назад бо вже ж тобі не топтати стежки до панни Гризельди оце тільки що князь Єремія посватав її а завтра будуть заручини
Вже скоро Київ
Хай скавучить нехай голосить виє хай прагне крові людської не вгасить своєї муки злої
Хіба я не господар у своїй землі
І Степан гірко подумав чому не понести ці лампки на село де з них була б користь а не розвага
Не читає а бубонить як автомат
Так що ж ти будеш робити коли взаперті
Маланка закасавши спідницю та вся зігнувшись мов чапля переставляла ноги по глеюватій ріллі
Не гони так
І все я
Невже він міг закохатися в цю жінку
І від того чоловікові ще милішим стало життя страх існував тепер для нього лише в свідомості але ні в руках ні в очах ні в жодному м'язові ляку не було
І знов здавалось їй що вона йде поруч із Ясем по яру а гори вкриті килимами і шпалерами все-таки стають по обидва боки стінами
Чуйка у поляків верхній чоловічий одяг шинель
Рушається рушається подається закричав радісно народ
Дехто завважив чи не приключилася дорогому гостеві яка пригода по дорозі
Чи не накаже гетьман відіслати їх з Немирова і вона залишиться тут одна і беззахисна
Які сестри здивувався насторожився Зіновій Васильович бо перед цим Ольга сказала що в неї нікого нема окрім матері
Щоб прокинулася я а надворі весна
Той не відповів тоді вона торкнула його
Я ж кажу такі цербери що й на мову не здаються
Може де встали на місті коло крамниць обізвалась Марта
Написать письмо
Будинок здригнувся і шибки з веселим дзенькотом посипались на стіл
І не міг нічого іншого вигадати тільки те що от дід Клочко пропав через горілку це зараз видко
Або й оманливішого
До булави треба козацької голови а не такої паскудної
П и ш е к.
Горiлки не вживав так щоб через край а як з приятелями у кунпанiї так не проливав добре було на криласi спiва i гласи знав часто об нього спотикавсь i пан Ахвтанасiй от таки наш дяк тiльки вже ту прокляту кабаку так вживав що не то що
Їж прохолоне
Ті що проскочили всередину були розшматовані юрбою
Що вона сказала
Замість щасливого повернення сам потрапив у неволю як стрепет у сильце
Черевань стоячи збоку усе дививсь на Шрама роззявивши рот да слухав
Вона делікатно виструнчено присіла старанно прикрила коліна полами халату загадково посміхнулася і рішуче запитала Павле
Бородатий чоловiк що порався бурмочучи щось про себе з цурками дiвчина яка пильнувала за корчажцями здавалось не помiтили навiть що в хижi з'явилась ще одна iстота
Єлька ця просто скарб дикий рідкісний витвір природи
Я
Бачив уже себе султаном а матір свою роз-сміяну і мудру Хасекі всевладною валіде повелителькою Топ-капи найпершою опорою молодого падишаха
Вона
Віддавши Педорі гроші він ще почав її виряджати
А влітку не заставав побратима десь перебував він на полонині
Погримали трішки закривками
Катря послухала близенько присунулась а їсти нічого не їла вона окрім малесенький шматочок хліба із водою
Далі пішли обідрані хатки убогих людей
Змовк
Бій кінчався
Пріська присіла на кінець полу дожидає
Та що ти Маріквіто
Суждены нам благие порывы
Панюга панюгою з губернатором запанібрата
Він датований 10 квітнем 1897 року
22 грудня 1845 В'юнища
Люди з далеких-далеких сіл виявляються раптом його знайомими
Я здригнувся вiд несподiванки
І таті і ромеї можуть об'явитися
Передсвітом чорніє ніч надворі І час гасити світло щоб його Не засоромив день своїм сіянням
Ну візьміть мене з собою благально гавкав Бровко
Обручена
Візьми пане останнє тільки впусти
Під образами світиться рівно лампадка
Козакові та молодому
Нарешті Тоня впорала себе і запропонувала йому кілька відомих засобів проти шлункового захворювання краплі Іноземцева рицину гарячий компрес причому вона ладна була сходити в аптеку й навіть нагріти на примусі воду
Ішли мовчки
Може тому що де б Дмитро не знаходився рідна велична дорога незмінно жила з ним в уяві помислах з нею був зв'язаний його життєвий шлях минуле і майбутнє вона мала своє місце значиме і важливе в його серці
Да і у Туреччині завсігда приговорюють у каво у руках у таво і в устах
Рибалки вдарили по воді плиском бабайками і здоровий човен полинув по лимані неначе птиця по небу тільки покинув за собою довгий слід хвиль та брижів
В чому діло
I вкупі з тілом застигає німіє душа і озивається тільки на Зіньків рух на Зіньків голос
Звідсіля командування планувало завдати рішучого удару
Спинившися глядів як обшукувачі тягли латані торби на віз до млинового дива розчепіреного коренями
І рада ти і весела Кумирові знову Помолилась
Морока та й годі
Глузду нема так багатий
А-а
За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику То тут тебе лизне і чорт
На відшибі праворуч забовваніли велетенські фігури людей що ходили навколо колосальних копиць
Та от
На ній іноді зблиснуть фари простугонять машини та все чужі та все чужі
Тихо і тяжко і сумно без міри затихала й затихла пісня покривдженого людського життя
Кушпіль після доброї чарки вивернувся на соломі й хропів на всю хату
Ненавиділи одні одних билися судилиcя
Зайду я з луга
Вони пили один одного як п'ють воду спраглі мандрівці
Виривайся па волю
Іще хто
От цілком вистачить і навіть на чашечку кави тобі а Володю звичайно нагодує Параскева Петрівна
Хіба близький світ до його тьопатися
І тут же скаржиться Чорт його що в мене за вдача
Отже пиши своє заперечення
Йшлося про тиждень найбільше два
Вона ж у нас не ходить як римлянка по всіх усюдах
То ви нам війну готуєте а ми лише обороняти себе будемо
Тоді з перших рядів почувся несміливий голос
Посміхаючись у вуса повитягав із пазухи зайців але довговухі ще не дійшли тями
Я вас прошу вийти й повартувати на дверях
Як це не дозволите здивувалась Аглая високо піднявши свої густо насурмлені брови повне лице її видовжилось а очі світлі витрішкуваті стали вузенькими
Сильно дуже стрибають у клiтцi впiйманi перепели на волю хочуть вирватись i до кровi розбивають собi голiвки об тверде пруття
Вона вiдсахнулася од нього а вiн враз пiдхопився з землi i як вихор пустився танцювати лезгинку одставивши вбiк руки i вигукуючи
Й заридав оркестр ізнов
Отже треба зробити два висновки ще пильніше стежити за будь-якими власними перетрактаціями і приохотити Мирилка позаяк дійщлий і тонкий розумом
Силою
Сам буду наглядати за ним із хутора нічим платити вам
Дерикоза вже не може володіти собою
Я згадую той день коли тато йшли на фронт
Він був сором'язливий чистенький хлопчик
Хан надів на голову шолом вставив ноги в стремена
О так і я колись був у гімназії і з запалом читав Шекспірового Короля Ліра і плакав зі зворушення над словами нема в світі винуватих
Такий не пропаде
Юрiй i Сiрко з вiйськом оступились назад i подались в мiсто
Вони щойно скінчили пісню й луни ще десь стрибають ген-ген далеко по ріці по невидних дібровах і гаях межи будівлями монастиря що маячить на горі дістаючи трьома банями місяця
М а в к а Нехай вона до нас у ліс не ходить
Кожен з візирів вимахував шаблею мало не з дитинства і от домахалися аж до султанського дивану а цей маслакуватий босняк тільки й заслуг мав що вмів догодити Сулейманові сідлаючи його коня та тепер вчасно прискочив на стамбульську пожежу щоб вихопити з жару й попелу доньку самого падишаха
Ні панове там щось сталося
Я на берег пiду
РУХ УКРАЇНСЬКОГО ЛЮДУ ДО ВОЛІ
Встала Марина як сиділа в квітках стрічках накинула кожушину і полетіла до Ганни пізньою добою
П'ять не сказаль еті— нєт сказаль руб десять руб двадцать болше не сказаль
Клевета ябеда
Лисеня тоненько писнуло
Він підійшов до нар згріб свою розстелену шинелю і підклав під голову прибулому
Дрiбницi
З сердечним трепетом Марія признавалась собі недаремно унадився пан Семикоп недаремно возить дядечкові дорогі подарунки
Нагадував усім про це а чи будуть такими коли Коврат і його сотні подадуть знак не певен
Веселий Кут зоветься
Качинська держить молоденьку дочку за руку
Як він дізнається що мій батько та моі знайомі пошились в старці та ще й з того промислівства живуть і хліб мають то ще борони боже й спротивиться й одкинеться од мене майнула думка в Улясі
Звичайно це було безглуздо отак сидіти й чекати шибениці
Дівча яке береться судити про те чого не розуміє
Гатило ж коли в світлиці не лишилося нікого тихо зашептав
Лише на день
То все привідці ти їхнії злі умисли колотять світом і ллють крив ні в чому неповинного люду
Ой дочко дочко що ж мні начати Де ж люб'язного зятя достати
Рад я йому з щирого серця каже Шрам пошли йому господи щасте й долю тілько ж не та пора тепер щоб гуляти напідпитку
Заждіть хлопці надумав Валя давайте йти спокійно сміливо а щоб не подумали люди в селі що ми якісь бандити заспіваймо
Просто велетень
Уснув на варті і його мало що не зловили на тім
Що то таке націонал спитала вона в батька за чаєм
Умираючий розплющив широко очі повільно обвів присутніх поглядом і ворухнув рукою
Крутиться Докучай i смикає лівою ногою
На парканах коло хвірток висіли дерев'яні поштові скриньки з дашками від дощу
Дехто припускає навіть що на землі бувають інопланетні
Чорний дощ періщив у шибки гуркотів од вітру бляшаний дах і від цього в освітленій кімнаті було ще затишніше
7
Як зацвіте-зацвіте-зацвіте
Чекай Мустафо
Як же ти смів пустить арештанта
Жінка стояла поруч із українкою Вірою Кожухівською кілька хвилин мовчки споглядала на клас потім спитала мене
Дочка цього куркуля була дуже вредна дражнилася показувала мені язика і я за це кинув у неї крем'яшком яким ми гралися на призьбі
Ялини ніби з хрусталю
Що ж до Глинська то він восени оточений таким океаном багнюки що здолати її та ще з вантажем нечувано важко може тому ніяких великих торговищ о цій порі там не буває
І ворон не було видко як звичайно десь також пощезали може бути полетіли в ліс
Вона почувала що й тепер її руки аж сверблять щоб вхопити Бичковського за вуси і добре з усієї сили поскубти
В титарівни не запобігай ласки
Але тривай лишень
Писар незабаром показав їм того ключа як тільки чоловіки добре випили й закусили
А ми їм допомагаємо
Він літатиме над вами і сповістить про небезпеку
Там
Усе буде гаразд
Не-е буде сього діти мабуть поки й вашого віку
Ти чуєш мене раптом заговорила вона але не Опанасові їй вбачалося обличчя Саші
Ну годі неживий мусить живому вступитися
Ну хай селяни робітники купці або наші прадіди так складали це зрозуміло
Коли це було а й зараз моторошно стало
Ці бурці дарма що ріденькі на тлі голених облич сучасності зразу вирізняли хлопця давали йому оригінальне й примітне лице
По-моєму вони як кажуть німці рехт
Мудрих суддів княжих ми не видали досі і жили тихо в згоді й ладі судячись самі громадським розумом
А в будень коли не Христя у Галі то Галя у Христі
Будемо вважати що цього разу лихо обминуло Переяслав
Нюся не говорила про Хмельниччину дивно
І більше нічого
Шкода шкода
Тепер трісочки ніхто не візьме
А годину пізніше він уже господарював у роті
Скажи Сивоок
В бою на груди груди ми візьмем верх я певен в тім бо набереться війська десять тисяч —тоді усіх панів заставим поважати нашу віру дать суд і пільги посполитим
Таки поїду та вирву з рук в Олесі Марусю
Що стряслося
Ах ті милостині
Для чого ці рожеві фарби
Хай потім потім
І ще ніколи не смакували йому ніякі потрави так пишно як той скромний харч який їв з любкою раненьким ранком на березі моря на сходах мармурових
Все для того
Гляну на тебе й на себе
Оремо хлопці а то справді подумають що перелякались їх
Балаш здається людина з достатками але я в його скриню не лазив
Тим часом зійшов на другий схил гори
Потерло мене трохи чесна козацька кров у мене обізвалась а проте перехрестивсь
Вже ми хотіли лягати
Гадала бог прийшов по наші душі
Я не розумію його здивовано уп'ялився в посла князь
Хтось Марку і тоді не зрозумів нашого дядька до овнованія хтось не зрозумів його і потім
Нема ледве вимовила дівчина
XIV
Таж про Хмельницького
НА УРОЦІ МАТЕМАТИКИ
Ну який же може бути договір коли так на-вісно п'яно коли так страшно незрозуміле горить лице
І треба ж
References
Поки є час втікаймо
По-перше почали зникати
А з міста вилітали все нові й нові верхівці
Пiду я подивлюся на новi покої сказала Ольга i встала з мiсця
Вузькими сходами вони зійшли в льошок вона сміючись на дотепну вигадку цікава й збуджена а він зосереджений хвилюючись за наслідки і потай соромлячись кожного свого кроку
Коли я виплачу вам страховку тут відразу черги стоятимуть як за молоком до молочарні
Котрийсь із нас конечно спотикнеться і впаде
Ану-но перейміть його
Чуб вигорів на сонці до білизни
Господар у постолах і вузьких вовняних штанях мовчки сидів на ліжку з люлькою в зубах хоча тютюну в ній і не було
Чим прокурить черевату піч щоб обігріти його малого
Йому здавалося що це недарма і він не відривав руки від кишені в якій були пристебнуті шпилькою гроші
З такими думками й окопувались повстанці тієї ночі Перед ранком поприлягали на землю запалили люльки підмішавши в тютюн сухе листя бо кисети як і лядунки з порохом швидко спорожнялися
Але на одну добу він помилився на собі самому дізнавши що понеділок день надзвичайно важкий і починати з нього діло не годиться
Часом серед роботи вона ставала і оглядала землю
Оце яка сердита каже немов ласкавенько а в самого банькаті очі так і зайнялися
Вівці і буряки символи хазяйства
Бува так ревно моляться а він і вухом не поведе
Я всіх маю в руках
Дивився на Тетяну й шипів
Проте узяв себе в руки й відповів спокійно
Більшу доручаю полковникам Биховцю та Скидану
Демократичні й соціалістичні ідеали радикалів мені дорогі
Раненько вийду на обід наспіну там суботу перебуду а в неділю рано й назад розполагає сама собі Христя і рада-рада коли хазяйка згодилася
Чому би це не мало бути правдою
Бах-бах-бах озвались дальші і все німів
Кожна група загодя знала своє місце і бойове завдання
Се якось переконало Горвата й він потроху заспокоївся
Поки що нема зареготав чорнявий і важкі руки покинули її
Не затягати темпу
Це встав Гарасименко а за ним затріщали з усіх боків лави і кілька голосів непевно по-молитовному затягнули непризвичаєним до цеї мелодії хриплим голосом У став-а-ай проклятим закліймо-оний
Вона почувала що не витримає такої напруги такого страху й не хотіла навіть мислію забредати на ті стежки
Нові бербениці й барильця німують в кутку хоч тільки запукай до них і обізветься голос що там жиє
Люди з голоду мруть
Що треба для охоти на лося
Кайдаш побачив що Карпо не жартує
Захопленi цим льотом вершники скоро схилились до самих лук нiби приросли до тулубiв коней
А ти в пани прешся
Панове ми так во віки вічні не зможемо дійти до згоди скривився тяжко Костомаров
Грива
Ой не хотілось би оддавать тебе й за молодого шибайголову що не поживе довго без степу да коня поляже в полі буйною головою а тебе зоставить горювать з дітоньками
Як би хто не дивився на самий факт об'єднання України з Росією
Чи дід чи й ні
Нема що й мовити що така критика є в найліпшім разі тільки стилістичною вправою але своєї природної задачі аналізу поетичних творів яким-небудь науковим методом не сповнює ані крихітки
Не смій помирати чуєш пристукнула вона кулачком і строго глянула на мене
I швидко потiм замiсть снiдання подали на стiл цiлий обiд та ще й не убогий
Стольці церковні й титули владичні Віддав без короля ченцям своїм І благочестіє на віки вічні Від Потіїв да Рутських охранив
Тут хтось є
I їсти й пити Особливо пити
Н а т а л к а
Чи просто везе мені щастить чи може саме наше життя таке вже стало врожайне повноколосими видатними людьми
Тоді я беру її милу голову з нальотом сріблястої сивини і тихо кладу на свої груди
Та що з поселян отроки неохоче йдуть нести сторожову службу в Подунав'ї тим паче назовсім селитися тут
Я свій взвод у бою ніколи не кидав і вас не покину
Отакий негідник
Стріляйте
Тільки в Наделів зчинилася страшенна сварка між синами й батьком через оповістку
Дай людині віддихатись
Те піреньце на дні її серця почало більшати й більшати розросталося неймовірно заголубіло все її серце та й уся вона
Єдиний раз коли йому буде треба підійти до вікна своєї колишньої домівки й зазирнути туди щоб побачити зворушливу трапезу своєї родини
На зеленому килимi пiд задумливою вербою точитимуться спогади про знаменитого його гордона таких псiв тепер не буває який одного разу став на стойку в густiй лiщинi на вальдшнепа та так став що нiякими свистками нiякими гудками його не можна було зрушити з тої стойки довелося його залишити в лiсi бо настала вже нiч а обставини змусили Iвана Петровича на другий день ранком виїхати з того мiста
Він голосує
Та куди тобі комунія
Хоч би кричати здужала
зраділа жінка
Помила руки напудрувалася і все промовляла
Треба побалакати до-ладу
Я зареготала він на це ніяк не реагував
От звірі
І всі заплакали разом з ним
Не стало в хуторі гарної доброї мов янгол Марусі
А сей бувший монах хоч не сокіл то дуже бистрий ястріб
От і я бог бачить досить занятий цілими днями то коні пасти то коло сіна то в ліс вечером у нас не світиться то й лягай спати а хоч би й світилося то чоловік змучений як сто чортів
Мала бути вранішня перевірка
Ой сирітко як тобі провадила вона не вистачає материнської ласки й теплого серця котре б обізвалося з любов'ю на твої сльози так і мені старій сироті не вистачає дитячої любові яку нам бог посилає в нагороду за віру й за наші клопоти
Обіймав потішену його вдоволенням Любаву й купався в знадах- розкошах її як лодія в збуреному морі
Ох они хуже могилы там по крайности тихий покой а здесь нудьга да грызота
Он вибіг хтось з шпиталю з мідним тазом і линув у яму щось червоне
Розвій нашу тугу
О то окрема спеціяльна школа
Хіба се до нього
А хто ж стане заперечувати мудрість
Чого я за ним піду
VII
Десь воно все народжувалося сипалося й сипалося з мертвим шурхотом мов крупа з неба збиралося цілими купами мотлоху лихі люди султановими руками вибудовували з тих покидьків стіни недовір'я підозр обмов пліток стеження і загроз довкола Роксолани і вона щодень гостріше і болючіше відчувала як зступаються ті стіни так ніби ось-ось заваляться й під своїми уламками навіки поховають і її саму і її недорослих діток
Мотря долонями затулює вуха щоб не чути тих зойків стогонів реву
Згодом хмари полетіли геть на полудне і показалось чисте голубе небо
Хіба я винна в тім що мене схопили як беззахисну вівцю і завезли в чужий далекий край
Отже його не забули
Ах треба бути поетом щоб передати всі ці барви всі відтінки всю силу і красу світіння тільки її морської голотурії
А скілько хочете
На всьому скаку падали в полi конi але вже iржали новi все ближче було до Дунаю
Я сам недавно оженився й ладен пересватати й поженити усіх шляхтичів усей світ
Простягши ноги й опустивши руки вздовж тіла Андрій сидів на кінчику стільця і в душі був радий що так обійшлося на цей раз
Вода й кров бризкала з очей і обливала землю
Ні сказав твердим голосом Стасюра я не буду нічого такого говорив що би здалося до карбовання
Чого ж питаю ще раз чого ж хочеш Олено
Як чудесно
На груди лягала чорна з проблисками сивизни борода
І кипариси
А як з ранку та й до ранку стали люди обридать Ох зробив собі землянку Оха більше не видать
Треба повідати людям які дорогі та музичні мотиви виховує народна пісня
Опісля так одначе чи є потреба уповати на цю
Сам знав пісень багато а цю любив найдужче
Кинулась на ліжко
Та про карійську ж каторгу
Д м и т р о. Хоч і не заручена дарма
38 на Посуллі
Не віддавайте мене заміж за того жениха що приїде з города я його не люблю я за нього не хочу
Цебто ти хочеш сказати п'яним
Утнемо оду
Ну чом же не п'єш
Чи були та порозходились чи ще й не приходили
Завиваючи воно йшло прямо на Максима дедалі скоріше та скоріше
Там тепер школа краси а колись це був наш замок
Збагнула вже його душу і його мрії
А я так знаю
Карпо узявся за віжки
Соромно йому стало він зігнувся і тихо одійшов далі
Берлін безупинно гуркотить дзвенить тріскає ракетами фейєрверків миготить святочними різнокольоровими повітряними рекламами
Кажуть вієшся з буржуазним класом
Князь Ярополк також не спить
Бери чоловіче добрий жаліти не будеш
Та й що він може коли шляхта йому кожне слово з рота виймає і назад укладає
Чує душа
Кукурузо не став сперечатися
Не первина тобі йти на таке непевне діло
Ось свiй двір і двері рештки саду схожі на примари
Німець відлетів у кущі сів у зелене крісло склав на грудях руки і покивуючи лівою ногою заспівав мефістофельським голосом У вас жа-ар
Бідний
Найдокладніші дані
Ну кажи як
Та нараз старший син що виліз із-за столу й гострив бруском сокиру збирались у байрак по дрова повернувся до Лавріна й сказав важко брижачи чоло
Ой
На головах кудлаті шапки на спинах овечі шкури вовною догори на ногах постоли із сирої шкіри змерзлі торохтять як дерев'яні
Я прийшла сказати почала Ольга коли вони з Яковом перейшли до його кімнати що наша Мотря має вільну кімнату ту саму в якій ви мешкали коли ходили до гімназії і ви могли б перейти до неї
Що зубрите
Той каже що бачив людей якихсь чудних а той що в однім шинку наткнувсь на самого Чортовуса сидить за столом в червонім жупані руки по локоть засукані по кармазинових рукавах чорна кров жидівська стікає кружає відром горілку і нікого не боїться бо вміє так зробити що оце є а схоче то й нема
Звiстка про кесаря Бориса дуже схвилювала iмператора отже Святослав тримав його у в'язницi у Вишньому градi а вiйська ромеїв наступали так швидко що руськi вої не встигли його вивезти
Заборонено виглядати з вікон під загрозою смерті
Думав щоб разом по човна
Ярослав не вірив тепер навіть Коснятинові
Это по-нашему по-запорожски лыцарские речи пане полковник
Але ж Сонечка як жінка підмічала завжди більше нюансів і деталей
Ну і начальники в готельний номер стукаються до тебе просяться як коти і ти пускаєш
Онисько слухав уважно а Панас сидів біля дверей і миготів очима
Так
Ще вiд дiда лишився
О х р і м. А побіжи чи здорово заореш носом
Не доберу що спільного між мною й ним
І знову я пізнаю себе нікчемною людиною й пізнаю десь під серцем нудить
Харциза дігтяр
Дома Труда лягає на канапу лицем догори й так само дивиться в стелю як дивилась у спину шоферові
Він поспішав щоб тим часом як сонце пригріє столочена трава не піднялась
Проте смерд мовчав
Те вносило деяке пожвавлення у ці мандрівки до Глинська
Пішов по садибі
Та й то не в гайстра чи журавля а в синицю чи горобця
Отут має бути й ваша квартира мовив він засвітивши маленький каганчик чорний од кіптю
Озирається пiдходить до секретаря
Після відвідин музею якось збадьорилася чи піонери навіяли своїм щебетом добрий настрій своєю дитячою безхмарністю чи ота малинова козаччина вольовита безстрашна що від неї такі яскраві яблука вражень зостались
Та ще наказували просить вас щоб дозволили нам настановить за справника капитана Твердожила
М а т и гукає А йди Лукашу
Бабуся змовкла пригорнула онуків до себе
Тоді вона заскакала на двері щоб дістать муху але не зловила утомилась і лягла у кутку на подушку
Всему живущему молил
Й не чекаючи відповіді підійшла відірвала хлопця од материних грудей взяла його обіруч за голову й міцно поцілувала в засльозені вуста
Ближче до реальності
Ходімо
При тих словах звернувся повним щирим поглядом до мене і хотів із лиця мого вичитати потвердження на свої слова
Притуляється до стіни
Але тут же й обрушується ч. автор на московських істориків літератури яким правом вони сміють старинні пам'ятники староруської київської літератури пхати в свої історії і замічає що се вони роблять без сорому
Михайло
Вона не вірить щоб він з нею женився він займе нині-завтра независиме становище і поведе до шлюбу яку доньку своєї нації
Перед моєю душею промайнув Марко а за ним Орядин
От тоді відчуєте ви таку поезію що аж серце од неї заб'ється
В батальйонах полку лишилося по п'ятнадцять-двадцять активних багнетів
Піп знову блиснув поглядом як би ножем проте не став продовжувати свою застольну проповідь
О дванадцятій ночі біля лікарні для душевнохорих зупиняється два авто
Я лппіив сумку під дверима й пішов до чергової
Вчора сіно у Вороного згоріло а він скаржився старшині що каже парубки заходять з дівчатами під сіно курять цигарки і сіно вони виходить підпалили
Це ж безглуздя
Раз якось давно сказала мені що любить того братанича він зветься Василь Орядин наче рідного сина
Ще напишете щось
Чи пройдуть по них туди куди треба
А розуму вистачить власного
Мова спокійна розважлива усмішки не побачиш а може не видно за бородою що ховає півобличчя
Пани зі страхом
Я б хотіла вона повернулася до хлопця щоб таки передумав
Чого вона хоче від нього
Ми вiдступали
Я будет узнавал
Вони тримались як ровесники хоча він і був молодший за Марію і в життєвих питаннях вона звичайно була досвідченішою
h1 Борвій h1
Не сердьтесь діти казав до їх Джеря
За столом насупились над шахами пiп i його син а тютюновий чад заволiкає не тiльки їх а й золотошату богоматiр з дитям що висить пiд самою стелею
Входить Мар'яна
Валя злякано подивилась на його
А що леопард був дуже скупий то він оголосив усім звірятам що ніхто не сміє брати тих горіхів під страхом смертної кари
Пояснення були зайві
Комiсiя довго не могла їй роз'яснити що нiхто нiкуди не буде забирати її чоловiка хай тiльки чесно вiн живе
Поплентала Марія
Знов стояли годинами то на глухому полустанку то просто серед сніжного поля
За вами переживаючи і погарнішаєш і помолодшаєш
Ковбаса іноді може відогравати ролю хмарки
Я приведу його зараз
А з чим вернемося на Україну
Ахтунг
Хрускотіли скреготали перерубані кістки і бризкала кров
Смiйся смiйся собi на здоров'я аби не плакати обiзвалась стара
Їй-богу в його душа тепер аж труситься
Дві скач і сода
Я
Морозиво
Що я міг ваша величність
Очі її такі веселі та добрі мов вона ними принесла якусь хорошу звістку
Одного разу під час чергового обходу його увагу привернула хвора знесилена жінка
Слово бере Кестенбавм Він говорить сидячи
Тоді поїду до двоюрідного брата Володимира Глібовича у Переяслав
Заложив шворінь одним кінцем і здорово смикнув до себе за другий
Як це ти казала реготить Володько аж за ягоди забув То це ж не по-рускі
От же й мені бачця доведеться йти батьківським слідом
Ліда пробула вже чотири дні в гостях і трохи побадьорнішала посвіжішала неначе одходила як квітка на дощі після довгої спекоти
Бо не можу думати про те як убогі ходять голодні й не мають ні чим ні де заспокоїти голоду свого
Розпитували тільки коли та де буде весілля ким працює майбутній зять та який він із себе
Пий горілку подавися
Тобто рано хлопче ходиш ще дід спить
Бо аж ніяк не вірилось щоб у нього було таке довге тіло
Ганна
Кочубей встав боячись щоб до великого не дійшло
Марина притьмом за мною
Як божевільна вона кинулась до дячихи
Аж поки не заіскрилось воно спасенною іскрою в його думах поле брані усіяне трупом як антів так і обрів чому б не вийти завтра і не сказати обрам лишаймось воями та будьмо й людьми перш ніж продовжити брань між живими віддаймо шану полеглим
Одному багатому жидові відповідає Юхим
Нарешті поляки зрозуміли що змагання їхні марні попросили милосердя
Це був також невральгічний кінець травня оселя пані Сомерсет з її помпезним заїздом оточена атмосферою квітіння городних маків синіх білих жовтих і навіть чорних ірисів різнобарвних гвоздиків білих нарцизів мармурових магнолій а головне білого й бузового бузку який став валом між оселею й зовнішнім її світом
На обід Дмитро не пішов
О-о то звісний гуляка одказала баба на місяцеві доводи
прошепотів він опускаючи кайло Простує до гаю
Дара пильно дивилась йому в бліде перекривлене недоброю посмішкою лице
h1 Гітара Пабло Неруди h1
Чому я був холодний ти мусиш догадатись усміхнувся він
Чумак здивувалась Нечаєва
Тут містилась контора лісництва але Макар Макарович тут не жив він збудував собі будиночок трохи далі на узгір'ї яке обривалось прямовисною кручею
У всіх каже школах по-українськи
Він хутко перейшов зарослу шпоришем площу коло собору де стирчать сухі деревця майбутнього соціалістичного парку і стоїть незакінчений п'єдестал пам'ятника жертвам перших жовтневих боїв коли до нього збоку надбіг Радченко
Саме ім'я Сонячна машина повинно викликати жах і ненависть
Запорожці тепер з міщанами як рідні брати п'ють да компонують укупі як би нашому брату яму викопати
Се ти
І от я приходжу з служби ти радо стріваєш
Раптом небом пропливли спочатку бузковi далi рожевi а потiм голубi пасмуги
Ми в Тирасполі
24 Вишневецькі український дворянський рід
Навіть монокля для невідомих цілей у ліве око вставив
Інший голова не догадається підвезти в поле води а цей
Сльїшите не знаком
Кажіть Спокійно Буме
Вже давно над городом стояла темрява
Орлику
Мене мати втопила За п'яницю віддала Щоб я бідна пропала
Кінь переступав ногами вухами пряв а її судженому Семенові-будьоннівцю відняло мову
Усе робилося тут як вимагала ратна повинність
Я теж не йму їм віри але ми так мало знаємо що в майбутньому може здійснитись всяка дурниця
О рівно п'ять
I князь вершить справи
обірвав той хвалиться коханням своєї
Вiн в рудуватому одязi пiлiгрима в сандалiях з непокритою головою з вiдкритим капюшоном вона в короткiй спiдницi i сандалiях з цитрою в руках
Гайдамаки
Імператор не зміг купити цей рубін а я купив
Ти під градусом ще раз різко кинув Сердюк
Теж правда підтримав його Куліш
Сурми і музика
На згадку як ви в Сибіру читали уперше Евгения Онегина
Добре
Вон высоко-высоко будто черная точка в небе прямо над твоей головой
Критика журналу Українська хата одверто жадала розриву з демократичними традиціями української літератури XIX століття і відмови від її заповітів служіння народові несвідомому і нездатному творити історію натовпові
Здорова ли
Все сиділа та журилась
У кожного по двоє а то й по троє коней
Страх
Та бог же його знає
Дмитро Іванович знайшов найдорожчі речі не золото не діаманти а кам'яні форми виливниці призначені для литва бронзового знаряддя яким у давні часи користувалися люди
Комарі сідали йому на очі на руки на вуха на високого лоба на шию там де кінчалися ніжні косички волосся кололи його крізь сорочку а один з них знайшовши непрошнуровану дірочку в черевикові показав цю путь іншим відразу десять жал уп'ялися в Леонардову ногу але він стояв нерухомо бо і в нього увійшов великий вечір природи
Згадай іще що я той самий хто й самому гетьману не дасть себе на посміх
Був би тебе набив
Ні не помре
Сюди зібралися знову всі хто був учора щоб почути хто писав жалобу і про що та жалоба
гукав голосно
Наскільки я розумію ви одразу назвали кілька теорій Хвильового
Два тихо обізвався Рубець
Чим же вона його так нагло причарувала
Він учора прибіг годин в одинадцять як божевільний до нас
Мушу показати
Товариші громадяни
Справді в нього ж є добрі задатки
Ліпше було б розбитися ще тоді з поїзда стрибавши
Але він не встане не візьме за сухенькі плечі і не вимовить Мамо моя
Він гарячково роззувся і трави проросли травіші від шовку між його потомлених пальців
Пашо скажи хто з них був найближче до і-і-і-стини
Гомоном м'яким і вільним як шуми весняної поводі невважаючи на вечірній час грало й гуло все місто
I київська мiлiцiя винна
Потривай Соломіє ось я піду в хижку та винесу паляницю
А я вам мамо не наймичка
Як це сталося
Демид тоді ще Демидко знав це чув од людей від батька й матері та от заманулося побачити той годинник що аж під стелю
Що їх підіймає з ситого їхнього затишку й виводить сюди на збезлюднілі піски берега
Нацькуєш злісно перекривив Крамовий
Народний нарком М а л а х і й
Ми говорили з василікамії в Києві не можемо так як нині торгувати з Візантією
Бідні сестри вилетіли проти мене як мокрі птахи а бідний темний батько плакав гірко
Вйо
Цим разом т є тут я невинний
Мир дому вашому врочисто мовив Сковорода і підійшов до хворого
Товаришу дозвольте вас спитати де можна взяти дозвіл на виїзд
Вцілив таки чортів яничар
Я пам'ятаю він щось виймав зі свого портфеля і очевидно саме цю книжечку
Нашу пташку
Як не розумієте
Але яке це має відношення до сучасної людини на великому конваєрі до людини розчавлюваної нишком у герметично ізольованих від світу кам'яних мішках до людини що повзає й звивається як черв'як одна-однісінька без світу й без лаврових вінків виставлених демонстративно спостережниками
Тепер тут висять плакат
Де ж поділися тая заповзята Ключариха яка без сльози випроваджувала тебе в повстанці примовляючи Йди сину воювати за Україну
А ніч липнева зводиться від сплячки Сумна травичка тихо ожива
Він мовби віддавав їх луці мовби розпросторювався по ній душею
Здавалося він насолоджується малиновим солодким духом і золотим дзвоном бджіл бо заплющивши повіки стояв довгу хвилину Ну гаразд повторив він де ж вихід де ж просвіток віконце для цієї страждальної землі
Грицька повітали як добре знайомого
Куди він поїхав за чим
Пан Пауша сiдає лiворуч iншi становляться навколо
А коли так то чи не розплутає йому цей клубочок трагічна доля останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Івановича Калнишевського
Проте мені найбільше надокучало питання як пошвидше до них дістатися
Довго стоконяється між возами
Сьогодні
Нею міг заволодіти Пушкар
Торонто 1948 1958
Біля дверей лежали спеціяльні дозорчі приклавшись вухом до тих дверей
Ти ось кажуть вдатним був ковалем
Що взяти русичів а що болгар а що сербів поляків чехів
Ось послухай і заливав Григорія новими доводами
Ніч змішалася з днем а день з ніччю
Я ж сказав тобі Малушо князь Ярополок убив брата свого Олега в землі Деревлянській а тепер кличе полки з Чернігова Переяслава Родні збирає нову дружину і вже ми гридні Святослава йому негодні
Вона ледве підвела очі й глянула на хату
Хоч сила в них та всюди їм увижається останній день Помпеї яку вони звели на схилах приспаного вулкана що може враз прокинутися і спопелити своїм огненним гнівом велике зло неволі її усіх її недремних стражів
Недаремно ж мабуть їх давали йому Заслужив їх він кров'ю хоча й не своєю Та кого те цікавить сьогодні й кому Він правдиво повість про свою одіссею
Ще хвилину і він певно не видержав би її палючого погляду та вона одскочила від нього підійшла до Пистини Іванівни й заторохтіла про щось із нею
Що ти зробив
Бо не хоче сидіти на ласці у своїх кревних
Знову пани почали шептатися а далі й кажуть Ну йди собі та навідайся через тиждень
Ця подія яку Військо Запорозьке розуміло як найбільшу собі кривду призвела до рішучого незадоволення козаків російською зверхністю взагалі
Роздягнися
І говорить се без докору без злоби а так собі спокійно мов дитина
А гріх од бога на мені одному
Скочу
О сьогодні серце тіпається здорово
Повернувся на ґанок присів і тихо заплакав
Кукурузо з вудкою в руках стирчав по пояс з води коло берега
Замість г к замість к в б п о а
Не лізь до саквів
Військо вийшло за Січ і стало по обидва боки шляху і тут Малашевич привітав Тараканова промовою
Сидір обернувся гадюка засичала й щезла в дірці пнища при самій землі
Він стояв поперед мене і перебирав шістьома в'юнкими руками яблука у високих кошелях
Зяті й дочки не одступали од його поки він і вмер
То все ж таки це гидота
Моя сердешна мати
Де мене тільки не було
Нема
Сара не прислухалась до розмови але при слові Кирилівка відразу насторожилася
Ітиль
Ось-ось ворухнуться на-піврозтулені вуста оживуть в тонкій посмішці а рука потягнеться щоб підвестись
Де ж ти була
пролунало в палаті
Я Мунке прийшов
Правда що мало значить говорив Бенедьо але ж бо вважайте що ще тижня нема як почалися наші складки
Гранд-отель це тобі що
До церкви до церкви будить чернець два часа
Просимо Тараса продовжувати гукнув Штернберг
Те що дядя Комаха лялька-пупс це було для Ірці реальніш приступніш і зрозуміліш як те що він професор і викладає рефлексологію
Пальці мої вибубнювали по столі дику мелодію або ломали судове перо ідо його делікатно відняв від мене наш писар
А тепер і свої роботяги погрожують викишкати з бригади уже вони бачиш переросли Таратуту уже він їх ганьбить
Вона могла бути тільки в Парижі міс Древінс надіслала йому якісь записи з денника Едіт де вона висловлювала палке бажання побачити столицю світа
А характеристики тобi не дам
Лісом-бо йшов кружляв несамовито вогненний смерч
Ждемо
Невелика шкода
А я тут в саду на лавці Де квітки-ласкавці
Це боротьба за існування
Хочеш боляринею зроблю тебе хочеш як хочеш
В r i o s o*
Чую
Чи не я важив життям задля неї з болем і гнівом скрикнув Дорошенко
Пожди ще з плачем потішав її а тим часом огорнуло і його якесь почуття смутку Поцілуй мене радше ще раз
Куди ж ти оце подасися рибочко моя хворенька блідесенька
Ще й до середохрестя далеко а до великодня й не видко
Тоді показує мені на куток сідає на терези ловко соває важком щось помітив на терезах гука Явтушку
А чи знаєш ти що чекає всіх схизматів кричав ще верескливішим голосом Мокрицький
Увечері ж Хитрово виказував Виговському при старшині все те що мав сказати на раді але не одважився при розварйованому натовпі
Там кожний знає що скільки не хапайся а все тобі буде небо та степ та могили
І тепер через сина вона краще пізнавала Дмитра і не було їй в світі дорожчої людини що так несподівано колись затьмарила хмурою впертістю дівочу радість
Це рішуче Елізо
Так
Дивно як у ньому поратися людині з таким богатирським зростом як у Віктора
Спалив якось мої гравюрки
Здобувсь добре сіромаха
Я все можу документально свідками довести
Електричний годинник над дверима показував пів на одинадцяту але професор завідуючий відділенням років під сорок чоловік смаглявий чорнявий схожий на іспанця чи італійця був у себе
Малий Жданко швидко наївшись почав пустувати то штурне Настуню ложкою під бочок аж та зареве то потягне кота за хвіст і той дико заверещить на всю хату то рогачем шаргоне під піч де в старому решеті сиді ла квочка
Тож і палає в кожного жагучим гнівом серце тож і прагне кожен знайти настигнути татей що посягнули на їхні статки
Хочу також піти до церкви мушу однак уперед сі писаночки занести моїм унучатам
Він страшенно хотів учитись
Надумувався але не пішов зараз туди назад звідки прийшов
Бракувало тільки довгої лави де б можна скласти книжки
Я сховав годинника в кишеню i тiльки тодi заспокоївся
Бо ніщо так не знесилює жінку ніщо не вкидає в глибший розпач ніж брак уваги до неї їй потрібні ласкаві слова запобігання залицяння повага пошана слова лестиві іноді навіть нещирі навмисні тимчасові незграбні пусті
От дивіться все далі й далі а куди невідомо
Уже тепер правда в панів край порога
І бачили Івана
Ой давай учити слова голубе
Не убезпечаю
Чим
Один мене інтригував
Моя цяцяна
А також як запобігти нападові Кончака додав Рюрик і повернувшись до вікна де сиділо жіноцтво гукнув Княгине ти б повела гостей до себе та показала як навчилися вишивати наші доньки
Скільки клопоту було в Івава
Нащо ж
Святі завжди з чортом програють
Не по случаю ли этой картины пишет мне Василий Андреич
Але й цей спогад промайнув у нього за одну мить бо вся увага хлопцева скупчилася на двох потужних звірах старому й молодому гінкому в'юнкому але ще не зміцнілому і затверділому в нерушимій своїй силі
Але Дювер'є позабирав у них векселі й довелося Франсуа їхати по мавпи до Африки
За ближайшими деревьями ютилась действительно разлезшаяся корчма
Є п и с к о п І жінка часом мудре слово мовить
Складаю твої рученьки що мене годували опатрували обнiмали
Та ніби скромно опустив я очі
Прошу на конвейєр
Авжеж пошти а не ваше майже неодмінно вставляв Пампущенко
Але тут бережіться
Вони в нас особливої породи гібриди мати дзеркальна а батько симентал
Это старина скажут мне в ответ
Це ж йому все одно що курча що людину замордувати
Грива
Скрізь було занадто людно занадто світло й галасливо
Так
На добраніч тобі Вірунько
А старий доплентався з кобильчиною до свого хлівця більше звідти не виходив
Аж засміялась до Л а р и в о н а припавши
Ні до чого не додумавшись Сафар-бей вирішив передусім рятуватися самому
Зробите ласку сказала якнайтихіше
Ми ж легкі
Замкнув її той кат
В когось саме на тій картині такі брови є
Ніч тривожить людей
Гукнули на мене над свіжим покосом щоб я мов шалений не бігав там зовсім
Як то
Знай що від мене не втечеш
Бо це ж його кишло його домівка як для чабана кошара так майстерня для нього
За чим вони гнались
Та не було ще випадку щоб вони розгубились i не знайшли як викрутитися
На жаль ні
Оксене
Просвітив орду озвавсь один з кволих що прилягли на сніг
Сльоза сльозу пробиває
Тільки іноді колисав Тишка
Однак за другим за третім разом людина набирає вправи 33 а тогді і втоми в такім степені не чує
Щось прошелестіло по шеренгах здається сказане сподобалося вихованцям
І Труда злегка червоніє
У бутині коло колиби палахкотить ватра
З рота поривалось крикнути Ви запеклий жовтоблакитник
Себто дурна
Дивилася як вовчиця в землю переходячи коло мене
Ти думаєш а я не думаю тихо обізвалась Марта
Вона в цьому спецкорпусі
Вона грізно труснула головою
Життя дрібної буржуазії завжди йде під контролем чужої волі себто під контролем волі якогось класу чи то буржуазії чи то пролетаріату в залежності від обставин
Втечемо звідси прошепотів
Чого ж його справді так усі бояться
Дія діялась в другій половині вісімдесятих років XIX віку коли здебільшого вже почали потроху пропускать деякі українські книжки народні й дрібні і чималі
Там побачимо
Людей опоїв горілкою попалив
Чи не все плоть і кров і споживання безчасове свинського закону
Його взяли за людину щойно приведену з волі
Відтак держачись гриви коня влазив у воду
Потому він явився до Таракана й вислухав від нього те що той казав усім хлопцям ще як приймав будинок
Яка напасть і Пріська божевільне водила по хаті очима
У валці п'ятдесят а то й більше маж
Пішли вони на охотників
Великий коронний гетьман Станіслав Яблоновський у якого я маю честь служити з якогось часу став другом сенатора Морштина
А мама мене не питала про це їй було досить і тієї маленької радості що її старший син уже пише папа і мама
Коли ж вас скалічать або доведуть до божевілля ви вже ніколи не повернетесь
В коверті була картка паперу і квит
Не встигли вийти з саду як справді стріли покликача
Микола
Милості просимо
Так же казали у москаля дочка вмерла гм мов бачся на хуторах нікого такого й немає
Не тікай у країну предків наших
Відтоді мав у руках і офіційну владу
Але ж ми кажемо що полянський князь Кий збудував мал городок то чим же це вище
Гіркий сину був твій талант
Багатий думала буде князь чернiгiвський мiцним буде стiл Київський
Полки стояли в імлі
Адже дехто з жовнірів добре майстрував її з березової кори
Пригадуєте осінь
Відчиніть на одну хвилинку
То єсть я собственно злегка червоніючи мішається гість с одной стороны малорос но моя мать
Гм
По дорозі він зустрів кількох поранених у цім бою що пішли вже в санроту
Д о н Ж у а н Порятувати
І от свинство яке сонцеїстя зовсім не ховають що сонцеїстські жінки спокутують своєю любов'ю жовто-чорних героїв Навпаки нехай кожний солдат знає що кожна сонцеїстка прийме його привітно любо тепло
Вони стояли вперто день при дні зачарувала їх моя підкова
З деяких в'ються димки на подвір'ях помітні сліди людських рук там дивись полагоджено тин і ворота там вибілено стіни а подекуди на хатах уже зведено нові очеретяні дахи
У Марії в хаті топилося
Сідають
І все ж не треба втрачати наді
За стару не попросять
Обозний трохи зніяковів від палкого заперечення Залізняка і від тих фактів які той виставив але він не поділяв крайніх поглядів запорожця а тому спробував хоч і несміливо а таки обстояти свою думку
Нас зрадили
Він примусив записати свою адресу й пішов дуже задоволений
смеркає і світає
Побачивши нового ворога не зважав уже на собак і пустився ревучи люто на козака
Не виказав Константин і великої мудрості в справах що стосувалися безпосередньо його самого і сина Романа коли одружив того на якійсь Анастасо дочці плебея з Лаконії що тримав трактир у трущобах Царгра- да
Та нема
Та за ними ніхто й не гнався
Марія побачивши що Богдась танцює з Поліною привітно кивнула дівчинці і Поліні стало легше на серці
Хлопа
Як розказати
Ім'я композитора як і обличчя виконавця як і всі ті школярські роки Андрій напівзабув лише не забув мельодії й її влучної так добре допасованої назви
Калокiр довго пiсля цього стояв сам на слiпучо-бiлiй косi схожий у своєму темному одязi на високу жердину i все дивився й дивився на безбережне море на хмари що виникали на обрiї на хвилi
А не дай боже викриєсь ваша змова то кілько вас піде гнити до криміналу або хто знає що ще може статися
Що цар що імператор
Та довго вагатися нам не довелось
Спаленівши сильно при її словах я відвернулася від неї і мовчала
Прибігає і показує мені редакторову резолюцію Надрукувати в завтрашньому номері газети
Однажды я гуляю себе около своих ворот начал было он рассказывать только в это время вошел высокий лакей и говорит что княгиня Р епнина просит к себе на чай
Агов земляк
Шмигельський
Але той все не дома і такий він заклопотаний
Тих бранців російський уряд вирядив було у Сибір але доки вони дійшли до Курської губернії війна скінчилася і їх як турецьких підданців погнали назад у Туреччину
У моїй великій та сумній кімнаті зимно непривітно
Із нами бог із східними
Козацтво як мак
Я не гніваюсь за свої муки не нарікаю на долю
Не до вашого двору
За ним на три кроки позаду йшли віце-губернатор і керуючий справами канцелярії
В глибінь душі можете зазирнути ущипливе запитала Жанна
Лиш не вкради бо всі ви природжені злодії вори
Миколо кличу я
Мені вже теж сорок четвертий
Син мовчав і Гатило теж мовчав і дивився в інше вікно й тисячі думок снувалися йому в голові й жодна не трималась купи
Тоді вихопився Шеренговий зі свого КП і повів полк у контратаку на автоматників
Сидів хитаючись
У княгині Юлії був не один муж коли убили Ярополка сама бачила хто ходив уночі до її палати
А знаєте без вас тут нова комісія
Поки що більше не дам вибачай
Я теж відважився не скоритися обставинам
Нудьга і холод
Вся трагедія була в тому що я народилася все-таки людиною свого часу
Ж а л і в н и ц ь к и й
Але ж
Ні я сам сам
Від його буйного чорного волосся на голові лишився тільки лискучий оселедець коси й тім'я сяяло проти сонця біле й не-засмаглс й здавалося химерною габрійською ярмулкою в порівнянні з брунатним обвітреним лицем
Цей Улiб аки тать
П и ш е к.
Чи мо' з мертвяками краще як із живими
Ти знаєш про це чи ні
Р и н а до Улі
І чужинець саме так витлумачив
Ох Боковенька Боковенька
Коли зайшли в церкву Івана Петровича насамперед вразила картина Сорок святих
Вчора вечором були ми з Леною у Зоні оглядати якусь балеву сукню
Сама темна каплиця неначе зраділа
Знайшли і півока горілки і запіканки і настоянки
Тепер же
Передусім обізвався Стемпковський треба того Мельхіседека скарати він заколотник і підбурювач так з нього й почати
Він не міг нагадати таких молитов що їх найліпше знав він забував навіть хреститися
Порівнявшись з нами бронетранспортер спинився
Грабовський навіть пошкодував за ним бо помітив що невимушена щира хоч зовні й гострувата розмова між товаришами гарно впливала на нього
Можна використати Сіркове золото
Всі чоловіки й парубки що могли носити зброю йшли до княжого війська
Вона домоглась того що Роман провiв її у Великий палац а тут зумiла знайти шлях до царських покоїв
Рустем з'явився перед Міхрімах так само слухняний як і досі притримував повіддя її коня тюпачив слідом коли султанська донька їхала скоком
Запитали в них про пастиря та інших іноків
Шкарбани стали скосирніші до дороги але незабаром у соломі розвелося достобіса мишей вони цілісінькі ночі пискотіли й точили зуби й тітка Дора яка інтелігентно вдавала що боїться мишей наказала звечора залишати ботинки надворі
Не ждіть Що з ваших книг обдмуха пил століть І вам начистить ордени й медалі
Все виразніше чувся тупіт копит потім зовсім близько брязнула вуздечка і з яруги виїхав широкоплечий вершник з похмурим дикуватим обличчям і чорною смолистою бородою
Що це
Селаброс вхопив стакан налив води й подав їй
Але в грiзнi часи коли з-за Дунаю виривалась якась орда до города збиралася вся дружина кметя сюди мчали з усiх усюд зi своїми дружинами боляри сюди тiкали повинники селяни рiзнi ремiсники що звичайно жили в хижах i землянках за стiнами города усi вони знаходили притулок за високими стiнами города брали в руки зброю пiднiмали мости замикали ворота приймали бiй
—Воюємо тату
Подбаємо
Пізно ввечері Арсен і Марійка побачили море
Тому народ втікає до козаків а потому вертає щоб помститися на панах за себе і за своїх рідних
Пошесть
Ну чого я прийшов повторив Герман встав з ослона і глянув по робітниках
Наділи й так не втечуть від нас раяли діди
Вона закашлялася певне од хвилювання і попросила води
Тась
У мудрого очі в голові а дурний ходить потемки
Пусти ж мене прогулятись
А братик її мабуть прийшов до церкви щоб подражниться з нами
Він потім учився у вашому Санкт-Петербурзі у Військово-медичній академії а потім на фізико-математичному факультеті університету
Він знав що той день наступить
Прибула новина Сашка Жигулев роман Леоніда Андреева модного і винятково популярного письменника в ті роки
Змовились ми мовчати нікому й не натякати про нашу роботу бо знали що без глузування не обійдеться
Звичайно неначе гойдалися по землі колисалися від одного предмета до другого однак коли звернулися раз на що і прикувалися на хвильку до чого почали миготіти в холодному мов сталь блиску й у тім блиску розходилися
Це тема безконечна
Вас не зупиняли запитує Чорногор у білому
Але він хотів зробити і випрохав собі на деякий час у дяка старе поламане ліжко дерев'яне
До Гликерії Хведоровни Мамо ради Бога не вірте їй
Особливо цікава була качка так звана клоктуша японська качка дивна своїм оперенням
Тепер ха-ха я вiльний
Чорта пухлого
Мати здивувалася раніше Філон ходив до церкви тільки на великі свята та сповідатися й то після материних вичитувань трохи повагалася й дозволила взяти шапку та чоботи
Подумавши хвилину вона повільніше обертається до батька й лагідним тоном питає
Судишся
Ще перекинемось під ці верби їдь помаленьку кричала Сусана Уласівна на погонича
Звідтіль вилізли архімандрити з хрестами на шиях в дорогих шовкових та оксамитових рясах
Упали один по одному всі гайдуки що прибули з воєводою
Не за что
Негр стиха продовжував розповідати казку
Всяке стебло перехоплять
Він чимось скидався на степового беркута гострий погляд вузьких очей гачкоподібний злегка приплюснутий при кінці ніс чіпкі руки
Чорні брови рівні од кінця до кінця не товщі й не тонші ледве згинались над чорними великими очима
Я твій син і буду таким довіку але є Русь і я служитиму їй до сконня
Не помагало ніщо ні молитви ні благочестиві бесіди ні книги ні навіть збадьорливі звістки про успішні готування до нового походу проти Святополка
Трошки нижча але більш поширена підскакування під ці звуки в чадних отруйних по мешканнях
Це не Западинці а якийсь чортів мішок
Бичка
басами витеребились аж на піч під саму стелю
Тому Пантократор якому навмисне надав рис Агапіта з гіркотою в погляді викликаною старощами й безсиллям мав у собі щось від сизої свинцевості безжального ромейського сонця над полоненими болгарами а велетенська постать Оранти уявлялася Сивоокові мов тихе синє зітхання матері якої він так ніколи й не знав Євхаристія ж була криком барв багряних і синіх малинових і фіалкових золотих і зелених барва й рух нестримний жадібний вічний рух так людство вічно квапиться кудись прагне чогось а чи й відає добре чого саме
Парфенiй грецький купець
В с і Всі всі на добрий час
Під соломою але чепурненька а сад великий кращий у селі
Тю на нього
Ви Панасе Павловичу будьте ласкаві сповістити мене по-змозі швидче про ваші найближчі наміри
Гетьманша одначе справила для Маринки не бучне весiлля
Стара мати обернулась до Демка i мовчки махнула рукою слiдком за сином бачиш мовляв старий як син з нетерплячки орлом полетiв до гетьманського двору
В залу вступив якийсь предсідатель зовсім лисий
Як вона так живе бідолашна
Думав певне вертій на зразок сільських юристів
І добрий чи поганий
Негайно пропускайте нас пане поручнику
А вийшло
На Переяслав на Путивль чи на твій благословенний Рильськ
Саме тому
Одного разу говорили ми з Орядином про час полудневий
Всьому вина сірий колір мого пальта
Не втямлю
А чом же тато казали Це боги покарали нас
А ти вже мене тепер і трохи не любиш
А сонце полосувало розіпрілі спини гарячими смугами і захлинаючись допивало останні сльози зими
У хаті темно тихо
Ні
З гиком свистом улюлюканням неслася орда на руський стан
А коли Сашко сказав доброму дідусеві що йому вже час іти бо чекає мати треба збиратися в дорогу Дмитро Іванович поцікавився
Тисячі зваб хилять нас то в той то в інший бік тисяча адвокатів найнятих нами ж опраидовують усі паші вчинки а прокурор здебільшого буває тільки один і не завжди він непідкупний
Трапився вибух
Жив у тi часи десь аж пiд Херсоном дiд Ступа
Не роби
Я б волів послухати вашої гри на форгеп'яні за той час
I перед всіми у кайданах
Роман не примусив чекати на себе
Зоставалася невеличка купка самостійніших людей але одні з їх не знали як обстати за своє право а другі були вже занадто малосилі щоб могли гору брати
А я й не догадувався
каже Чи не та чорнява що повна шия намиста з хрестами себто Маруся
О злетіть вже раз ви соколики милі
Цього не буде
Просимо продовжувати
Не він так василіса Марія нам завжди допоможе
І я з таким запалом як була доти моя байдужість накинувся на людей і науку
Рідна кров
Дякую Максе за створене Тобою вічне свято краси любові щастя
Я спершу подумав що таки iкона бо й рушники вишиванi по боках i рама золотом виблискує
Програю в карти
У цей час два пси вчепившись в один шматок м'яса з гарчанням кинулися один на одного
Прийшла до сусіди а він листи пише
Крик барви музика
Овва
Не знаю який мене шайтан підштовхнув але я встав і сказав Я готовий доставити пакет шановний пашо
Ну і де ж ті маєтки спитав Арсен підморгнувши Яцькові і щосили шхребучи тугу щоку шляхтича
Сповіщає про заснування Літературно-наукового вісника і запрошує до співробітництва
Як що
Комунари здогадувалися про її страхи коли ж натякали їй на Клима Синицю який мовляв живе під нею то посміхалася не лукаво а з явними нотками іронії
Ще коли дівкою була то з Мироновим батьком разом на вечорницях гуляла
З озера з туману виринає біла жіноча постать більше подібна до смуги мли ніж до людини простягнені білі довгі руки загребисто ворушать тонкими пальцями коли вона наближається до Лева
Я говорю что дети еще малые а Никифор Федорович говорит Это ничего что малые а учить надо
Він одягнув його й почав ходити в ньому вулицею взад і вперед скоро навколо нього збилася сила людей
Минуло дві неділі спокою безвладдя непевності
Важкі думи охмарили його чоло
Глушить рибу посміхнувся Максим про себе
Він відчував як з нього щезає замріяна людина а приходить хтось черствий і жорстокий
Коло берега кригу розбив штормок а все показувало що незабаром ревтиме й справжній штормило на березі стояла стара Половчиха одежа на ній віялась мов на кам'яній вона була висока та сувора як у пісні
І бачила як двох вели у парі
Одерадівці готові життя своє віддати а не піддатися
Ми дозволили
Та згодом праве вухо почало потроху зводитися догори коли Ігор кричав Вірний взяти
Вандал
Його погляд заспокоював жіноцтво дужче ніж погляд святого і слова його теж були заспокійливі розважливі
Ні так не годиться вашу п'єсу треба в ноти завести та надрукувати
Завтра в бій і я піду
Вже й борщ поїли i яловичину покришили а вона i не iде
Те я й сама відаю й усі відають
Випийте
Почому кози спитав Іван
Сонячний хліб
Кидається до столу
День
Все-таки що штик то не кулак
То що він учинить
Він вступив з деревію і під впливом щойно здобутої перемоги без ніякого страху пішов за Даньком що дерся на гору
Я дав на друкарню панові Юрієві Рогатинцеві один золотий і два гроші а став продавцем братських книг
Я так захопився що не звернув уваги як перекинулась банка з черв'яками
Вона ж була як голос України що клекотів у наших корогвах
підхопили вояки і Дніпро той виклик на своїх хвилях геть далеко поніс
Ви ж друг Сухомлинського в Павлиші були школа ваша має таку добру репутацію тож поясніть мені звідки взялася ця прірва між мною і ним
Козаки зціпили зуби
Я вас питаю пане Пше
Бо він той куркульський хліб на бідняцьких сльозах замішаний
А Котляревський мимохіть підвівся і стояв поки генерал говорив захоплений його ґречністю манерою вести бесіду спокійно з усмішкою
Грандіозний вєчєр
Це смерть Ярополка
Обидві мчали поряд але перед самим конем козака Златка раптом зупинилась нерішуче а Стеха пригорнулася до брата
Коли він про це думав його огортав страх а що як у нього ослабне воля і він піддасться на спокусу
Й на ранок шепотіння перейшло в геть одверті розмови
Що діялося з нею що так завзято мовчала
Хай вовк викрадає гусей їх ваблять не гуси й не вовки а емоції
Мамо
Заставлюї Виб'ю з голови дур українськийі А як ні то через труп переступлю
Ми обрали й укріпили вигідну позицію хан може атакувати нас тільки в лоб
Умій боротись до загину Й свою нещасну Україну На чужині ти не забудь
Степана Семеновича дочки дарма що молодші уже йому й онуків подарували а циганки сидять у батька як під шатром
Учителька журно всміхнулась
Украсти можна тілько коняку вола і все те що є живого і що готове вже лежить на свойому місці
А де ви зупинилися
Йому вже ввижається
Брешете
Шатилов Харків
Так мій вуйку й воєводо
Він просить щоб Кость власне оцей солодкий на його вустах Костянтин Петрович поклопотався за нього в наросвіті
Просто
Скрикнув щось і Іван Іванович
Неначе Промовля до нас небо вогнями
І наступного разу пам'ятайте
Вони торгувалися неначе продавали скотину або дрова але самі тягнути мотузок не бажали
Iмператор Никифор ждав тiльки слушної години щоб рушити в Болгарiю й напасти на вiйсько Святослава
Набитих гноєм снідных панів природно одразу вганяло в сон 7
Недуга переслідувала Дабиита довго й настирливо
Яка журба тобі що я поїду на чужину з розбитим серцем що коханий спогад про зустріч милу обіллє отрута
Василь не перечить
Тоді потягла Людоту до води й пристоявши кинула вже трохи зів'яле повиття в річку
Руки безвільні мов чужі на грудях
Мій отой-о і показав на Володька Читає часом як то цариця Катерина руйнувала орлячі гнізда
Він поміг жінкам підняти Кирила Тура з землі і положити на перину далі попрощавсь і пішов до Гвинтовчиного хутора міркуючи про все що чув і бачив
У двері єпископського покою хтось постукав
Авжеж так
Гетьман усміхнувся
Поки видоїв усі дванадцять кобил доправив до пристанища молоко та розпалив багаття під казаном з'явилися цікаві челядь розбудила й царя така була його воля хотів на власні очі бачити як купатиметься в кип'ячому молоці морська царівна
Після контузії ще гірше бастувала спина і найкращими ранками коли сонце нестримно перло у височінь кожний її суглобчик болів окремо вишуканим болем
Сміються плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди Цілуй цілуй цілуй її Знов молодість не буде
Одне тільки в нього можна сказати лихо затурканий
Світло єси ти однак не фальшиве визичене ні правдиве
Хочу скричати дух мені захопило так і рухнула коло яблуні та вже од холодної води прокинулась
Бачили що з нею діється коли ранком на ній збираються краплинки води а збоку згори на неї спадає промінь сонця
Але не втихала боянова молитва під тихий акомпаньямент земного хору весняного шуму
Двері відмикай нас на волю випускай
Навіть і не поважаєш почувся нараз голос вуйка десь за моїми плечима і він з'явився в цій хвилі в кімнаті
7 На півночі землі є висока гора за яку заходить сонце
Чи ховаєш його дітям чи гайнуєш пускаєш на вітер
Куди направлєніє
Розмова розмовою але пробі хімія
Син Конаша козако-необачний Все те на церкву Божу накладає Чого у нього значний і не значний На сутих бенкетах не потребляє
Я зараз брате
Чого це ви пхаєтесь
заворушилась думка в Насті
Але я вже більше не буду
А по дорозі ви розповісте нам історію про художника посміхнувся Валерій показуючи Вассеркампфу свій бездоганний проділ
Тітка стрижена коротенько очі примружені а губи складені так що як поглянеш то он яке цебе а в дядька очі і брови так настроєні що й дивитися ніяково
Отже як так то сосною через воду кликнув доктор Роттер що сидів на коні й вижидав нетерпеливо чи має зсідати з нього чи переїжджати
Ніколи ж такого не було а це на тобі
Гості стали сміливіші розворушились почали під той шум та гомін розмову
Якщо вони приймуться з вами воювати тоді подумаю
Коли вже Оришка бачить що таким методом мене не проймеш тоді кулак об кулак і подалася до голови до товариша Мелешка
І було дивно що групи румунів здавшись бредуть назустріч без конвою і їх ніхто не чіпає хіба що якийсь веселий боєць гукне
Павлові нецікаво вдруге слухати її
Його гарний лагідний характер яснів тепер ще краще переді мною а його майже хороблива любов до чесноти і чистоти полишила на мене такий вплив що його не зітре мабуть ніщо
Мирного
Чогось справді у нас роти послабли й самі не розберуть чого хотять
Хай буря бушує хай кубки дзвенять Цiлуймо цiлуймо цiлуймо дiвчат
До Матвієвого воза починають сходитися дядьки оглядають серпи випробовують косу
Він кіньми і обігнав батька
На обрії показалася біла димова смуга
Вражені завмерли чоловіки
Коли вже тебе пані не пускає то ти тим не журись а ось як годинонька вільна то собі й погуляй надолужи що втеряла
Той смакував маминими борщами інколи їв вареники просто із макітерки і ніяк не годен був збагнути як то на таких харчах можна ще думати про смерть
Поки щось проясниться
Раптом зупинився запахло димом
Такого не було ніколи в жодній країні
Де були пеньки й уламки муру з'являється обстанова легенди
М а з а й л о
гукнув Барсов
Там горе
Але вони пройшли повз її двері до сусідньої камери Вона припала до вічка і чула як хтось із доглядачів глузливо промовив певне зазирнувши до камери товаришів
Я не пам'ятаю цього
Вже зібралися лелеки з усієї околиці зробили прощальний віраж над лісами і озерами і гурт за гуртом потяглись у вирій
Я дуже заздрив Олені Журливій бо Володимирові Самійленкові 8 я що дам вірші а він кладе їх до кишені і забуває про них
До вокзалу
Убігла М а з а й л и х а з сюртуком
Крізь дим вирисовується дірка на чолі
Соломія зареготалась
Треба до нього лікаря послати а коли не схоче то вже й не гріх буде сили вжити
Вам буде жаль
Макаров
Вона ж хвалить бога дівка здорова робоча буде нам поміч давати
В мене тисяча думок
Незабаром вся рада воднодуш закричала
Він одвів очі од книжки і перед його душею неначе полум'ям спахнула якась пишна квітка теплих країв як полум'я вона розгорнулась зацвіла запахла й обняла його душу й серце якимсь великим щастям
Де ж пак кріпаків одібрали гроші що за кріпаків дали повернули на довги
Лице серйозне голос різкий командувальний
Певне далеко зайшов
Все зникло
Ви не спите подав голос телефоніст
Сафрон із сім'єю переїхав жити на зиму в село до свата Созоненка
Де шукати
Її світлість не рухається
Страйк неминучий
Сповіщаю вас що вся організація Інараку з усіма своїми комітетами складами лабораторіями телеграфічними станціями і так далі і так далі арештована
Не скажу ж за те що не приходила
Бачманів кіш що розташувався в густих низинних заростях на березі одного з рукавів Ітилю жив тихим розміреним життям кочовиків
Чом би й не покликати лисицю і ти з липи співаєш до невидної звідси лисиці щоб не барилася а спускалась у село
Тоді знову відходить у дикий і німий степ
Турми і люд аварський знемагають у бідності
1
Й чи то благання допомогли чи може щось інше бо діти- робичі цінувалися дешево гість купив і її разом із вітцем
Отак навіть
А прибув до тебе аби сказати наймані імператором вої аварські як і кревні їхні знемагають без живності
Не шабля і не спис а молот і терпуг Не мрія а ява не порив а потреба Із темних брил життя ти силою напруг Витісуєш Нове і синій виднокруг Обійми розкрива скорителеві неба
Ріхтер надавав такого значення своїй лабораторії і був таким люб'язним з вавилонянином що вийняв з колонки гільзу і дав Явтушку поглянути капсуль через лупу
І князь Володимир розуміє яку неймовірну силу має він нині що важить корона на його голові скіпетр у правиці
Над порушеною ріллею мигало невеличке марево весело щебетав жайворонок
Дивіться як вони поводяться
Макаров звичайно одразу вольну дав але жахався казав Марусі Гарна тварина і більше нічого лукава ледаща і не любить його аж ніскілечки
За друге ухо одпихаючи один другого вели по черзі школярі решта ж збившись навколо тісною лавою з сміхом та вереском підштовхували його ззаду
Хто знає його ім'я
Пам'ятаєте в ешелоні
А може б звести все до якогось мінімуму
Ч о р н и й
І почалися зітхання-нарікання що доброго чоловіка тепер зі свічкою шукай що життя людське втратило всяку ціну що зайвий гріш треба перед ближнім як пес кістку в землю загрібати та ще дивитися на всі сторони світу чи не підглядає хто зависливими очима
Прибула навіть якась голяндська чи англійська місія що збірала відомості фотографувала гуцулів робила донесення своїм владам
Але ні
С 356
Тепер ми не маємо іншої розв'язки як та антиподність між нами тепер не океан і не пів глобуса між нами тепер сумління і закон
Хороша
батько відповів йому жартом Гроші сину
Зашуміли
І нічого
І зненацька здригнувся від оклику
Повтікали вражі ляхи попід рученьками
Князь Володимир не знав що з ним робиться
Чаргар занервувався
П'ять карбованців
Черкесів ніде не видно ніби їх і нема а схил гори встилають білі трупи
Десь угорі кричали гуси і так далеко ніби вони були вже за невідомими морями
На нього дивилась чужа худа як скелет зігнута з погаслими очима людина заросла як троглодит
Після доповіді сказав Комаха я маю намір іти додому й лягти спати
Одежа в нього також не раз латалася але дружина робила це вправно пан Твардовський міг носити голову гордо
А ваші дива Сумгаїт Ленкорань
Загадка
А яка б же шельма опріч Кирила Тура пробралась до тебе через три сторожі
Твій шлях живопис
О певна річ
І ввесь час що ми йдемо по сходах він має рішучий гордовитий вигляд
Швидше мерщій бо ондечки тато вже близько з своїм цілим арсеналом
Парижа
Старшина
Всюди лунали веселі голоси палахкотіли багаття мовби сповіщаючи Русь про велику перемогу
Взяв на продаж два міхи пшениці
Це воно
Одвоювали козаки
Не диво
Лише прохрипів
Тебе горе жде тяжке тебе горе жде
Вони також загинули
Звістка про студентське заворушення швидко облетіла місто
Всі чекали що ж буде далі
Старша Маринка вже шiстнадцятилiтня тоненька дiвчина була чорнявенька й гарна як намальована
Взагалі я не тішуся ніякою славою і залежало мені завсігди на тім дуже мало щоби здобути собі ім'я і розголос
Тимофієва мова урвалась раптово мабуть відключили телефон
Доглядав за нею втішав як міг Зачекайте матусю виросту вивчуся на лікаря
Бої на Пацифіку бомбардування причалів на Новій Гвінеї активізація фронту в Італії
Щоб я знову зібрав наше військо і відбудував державу
Ти даси чортові звіт
У дівчини було обличчя як у ляльки коли її ставили на землю вона розплющувала очі коли її брали на руки вона довірливо засинала
Але дівчина не посміхнулася не глянула на нього а в'їдливо відрізала
Ні сонцем стань вгорі спинися Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним
Ні ти певно дух того Сторожа котрого звуть опікуном Тухлі
Стоїть зажурившись та й дума
Нехай Христя іде за мною бо мені пора досі дитина прокинулась та й візьме скільки там треба
Пані Гольман щораз більше й більше лякається й уже не може вголос говорити а хрипко щось шепоче посинілими губами
В город
Р у с а л к а П о л ь о в а Уже ж мене пошарпано всі квітоньки загарбано всі квітоньки-зірниченьки геть вирвано з пшениченьки
Саме на той момент і нагодилася молода Тимкова дружина Оленка
Пішли байстрята скрізь на кожному кутку
8 Відштовхнувши варту до світлиці вбігли вкрай стривожені й схвильовані Младен Ненко і Якуб
Сидять перед його зором і кліпають своїми дурними балами
А кіло житнього хліба коштує карбованець двадцять копійок
Загубив ранковий вітер
Відтак нагло зігнути руку в лікті а тоді шабля противника полетить у повітря
А як оборонятися
Він уже й не радий був що розпочав таку справу
Старий стояв навколішки й пиляв
На поясі у нього револьвер
Чи не я ж пеклувався об тобі щогода чи не я ж визволяв тебе з усякої оказії
А коли хочеш узяти Крем'янець стій тут до весни
Для своєї дитини й голову під сокиру покладають а то б мені ще не попіклуватися тобою
Хіба серце б'ється для неї
В хаті була мовчанка гнітюча
махнув я рукою
Хто дає одсіч Єфремову за когось і ще за когось і за прапор модернізму так як хтось розуміє модернізм
Бо ще трохи i навiть шмаркатi першокласники витиратимуть руки об нашi голови
Може його справді продали десь-інде
Ти жив у їхні часи жив у нижніх світах і бачив їхнє життя і їхню смерть
Леся бувала в Києві ще коли жили в Новоград-Волинському але за давністю ті відвідини пам'ятала невиразно
Я твердо вирiшив нiчого не боятись i о дев'ятнадцятiй годинi їхати у Вовчий лiс.
Андрій ледве викопав з гарячої купи свою одежу й переконався що вже йому власне нічого й одягати штани й сорочка розповзалися в руках
Все це блискавкою промайнуло в думках
До них усі звикли
Йшли і йшли до Милиної і власної смерті
Але клянусь богом я ще прислужуся вам
Колись-то десь-то на ярмарку бачив вiн хорунжiвну Олену от що на Сухiй Балцi хутiр прозивається Безверхий
Не відзивався
То дров підкине дядько Шибилист
Що міг відповісти на це Марко
З усіх боків лунали постріли й чути було бойовий крик
І тоді ж у страшній завірюсі помчались галопом будинки крамниці і нарешті сама земля
Це я в усьому винені
Тiтка Павловська кружляла мед таки добре Олеся випила один кухлик i бiльш не схотiла
1941
Ти бачиш що заговорила звернувся Кушнір до Леоніда
Покажіть нахилилась Людмила над рукою
Ви теж мабуть камінний сказала вона
Я тільки що прибув
Ти довго думав поки таке зморозив
Оце можна було б навідатись до Лавріна та хто знає що чекає в отій хаті з якої в партизани подалися близнюки
Хто ти
А дядько думає Хай там у куточок заб'ється сирота і відпочине завтра я йому чогось ізз'їсти понесу
Не вчився
А що ж ти зробиш спитали його
Тоді Горбань сказав йому до ока і всіх незгодних так ото згромив Панове судді
Ти б і нас коли-небудь записав мовить м'яким голосом Клава А то ж цілий день у парні у духоті а щоб душевним словом з ким перекинутись
Та хто ще знає чи пропало вмішався Бенедьо
Дерев'яні стільці канапка і стіл покритий білою скатеркою
Про мене й от так-о обізвалась Софія Леонівна й почутила що їй дуже приємно торкаться об його плече
Ждати поки султан забере Відень а потім поверне на Варшаву а звідти на Київ
І неспроможна говорити лише кілька разів перехрестила його
За співцями виступив наперед скоморох і різноличними викрутасами покликав усепільний сміх
Йому пригадувались оповідання ріпників котрі він чув по дорозі в його уяві вони перелітали не як слова а як живі образи
Вона майже зовсім у бугилі і подорожнику обіч неї на травах не сіріла курявичка збита людськими ногами недовго жила стежка після того як забули її люди
За здоров'я сина мого синочка
Верблюд чи осел не естетичні ші від павука бо хто бачив павука з довжелезними ногами коли він сидить під листком цинії над яким зверху цвіте барвиста квітка не зможе забути його надзвичайної напружености і уваги ніби він є втіленням найглибшої думки природи
А між тим є ще люди які заздрять на цапове життя
А вона як зарегоче як зарегоче
Та ба а я й не здогадався почухав потилицю Ілько
А хай з тобою лукавий п'є крикнув блазень
І на кофтину тобі буде і на платок великий роменський хо-хо спроможемося
Головна користь з тої поїздки була та що я пізнав людей щодо часопису то небагато вийшло добра
Як ти поїдеш я вмру за тобою я не переживу однієї години без тебе
Мій небіжчик копитан таки навчився по-турецькій і було як почне з ними булькотать то я аж вуха затуляю аж серджусь
Доброго не можна сподіватися
Дивився на неї і не бачив нічого
У нас єдиний кодекс естетичний життя
Не вийде не вийде
Ой прибігла з полонинки Білая овечка Люблю тебе файла любко Та й твої словечка
Хліб святий приньмаємо а вас послухаємо коли ж ваша річ не до діла то не треба і вас і вашого хліба
Він упав на коліна просить Візьми зброю
Коли тебе покохають тоді будь ласка закохуйся одружуйся
Хочеться як він каже розкрутити якийсь гріш купити хатчину і бути незалежним
Не сказать же йому що два дні не їв
Я тепер ні в якому разі не піду з вами
І розуміла що в цілі знищення того міцного лісу котрий охороняв рід і закон Османів мусить наперед будувати будувати будувати
Прибіщі стишені обережно ступаючи зайшли в будинок
Г и р я в и й
І одразу ж зник весь настрій наш мрійливий а що найголовніше ми зовсім і забули вже про нього
А панна Наталія говорив далі мовби не чув моїх роздразнених слів стане їй оп'ять одинокою підпорою і заступить їй мене
Ай справді покірно погодилась Шура
32 Закуп той хто взяв у феодала позику купу і за це виконує феодальні повинності
Бо тут усі слухають
Бога ради не роби сорому
Пожалій Степане зброю один раз то вона тебе сім раз пожаліє
А найсвятіше душа приємле моя Вкраїно кохана земле
За якийсь час там під акаціями горить вогонь а в підвішеному на деревяних рогачиках казанку вариться теляча шкура
І от приходив доктор мама була мертва бліда як смерть і її одкачували
Він прекрасно знав тюремну гґятихвістку і тепер випробовував щиколотками мури шукаючи контакту
Сьогодні звільнившись од Соколюків вони передумали з Теслею про все на світі і навіть про любов котрої не торкалися раніше
Скажи для чого
Заціпеніла маса рапгом сколихується ухкає й розривається таким громом оплесків що дві галки мирно літаючи над полем із жахом шугають угору одуріло розгублено кидаються то в один бік то в другий і з усієї сили вимахують крилами стрілою женучи до лісу
Весело співати
Вона немов не чула його
Колись санчата свої поламав i не хотiв лагодити
дзвенить на всю хату її молодий голос
Про нього збереглося таке оповідання Січовий пан-отець Лук'ян Куліш сказав раз у його присутності в церкві промову в якій дорікав запорожцям за те що вони проливають у війнах християнську кров
Ади які в мене руки додав гордо потішаючи її і простягнувши раптовим рухом вперед себе сильне мускулярне рам'я так що від мускулів аж лоскотом пішло —Видиш яка міць
Одні здебільше молодші розпалювали багаття та обзаводились паливом інші клопоталися біля баранини що смажилась на вогні
Євпраксія пішла далі отупіло байдуже майже приречено а сама була там позаду де вже знала сталося справді жахливе
VIII
Парубок пiд стiну зiгнувся стоїть
Він спродав усе і поїхав світ за очі
Андрій посміхнувся
Ой ні не пустить
Не криюсь
Тоді він пішов далі і побачив на снігу непорушних людей що стогнали
Біля нікого довше не спинявся не розпитував про здоров'я його і родини спішився
То вже стало звичаєм вечірні спектаклі розпочинати о цій годині
Йдучи спати Мася думала собі мабуть я хоч і запанію а не буду погорджати простими дівчатами
Геть з Італії геть чужоземні кати
Тому доведеться розмовляти з тобою трохи інакше
Так виходить значить що про кашку й про цеп-кую лебеду ви йдучи межею поміж пшеницями ще проказувати не вмієте бо ще не навчились
Ти полізла в ліжко до ворога до вбивці твого народу до загарбника землі твоєї
Поля затисла голівку в кулак посмоктала трохи і поклала на стіл
Твоєї мови я не розумію
Настала рукопашна
Милосердному богу душу оддав
Місто відповіді Іскра потягнув його ганджаром по шиї
Коли організувався колгосп батько побоюючись що й кларнет доведеться усуспільнити заховав його десь на горищі й пустив плітку ніби продав якомусь великому музикантові у Глинську
А мені здається зовсім інакше
Тепер се вже не тятива а просто шматок турячої жили й слова відьми не збудуться
Вони мало не розірвали його тягнучи в різні боки
А як звати кучера що повіз його
Виплив зринув ще й усміхається вам а-під вусів у своїй живій бджоляній кольчузі
Х-ху
Вночі не спить його доглядає вдень серцем за його мліє коли робота одірве від його на яку хвилину
Не так гірко мені з молодими літами прощатись Як в Петра Сагайдашного пентюхом з вами назватись
К р а в ц о в
Він ще колихався рівно й тихо ра-аз ра-аз
В с і хмуро й урочисто
Вуличка до діда вузенька занесена снігом врівні з тинами
А Преслава вже давно наша
Викинуть разом із сміттям і тих що смітять
Це побачив тільки старий партизан якого ми всі звали дядьком Тарасом
Так буває не раз і не тільки з нами
Не перервуся ви мене двожильним родили понуро усміхнувся і знову затріщало поле і покотилися на землю останні сльози з низьких цурпалків ще живого стебла
То й розповідайте Григорію Стратоновичу
Вона прийняла його у просторому покої коло Тронного залу вночі коли султан або вже спав або втішався зі своєю улюбленою жоною Махідевран
Ми пішли в лози
Вони були ще мокрі від поту очманілі і нічого крім учорашньої нашої артилерійської підготовки не пам'ятали
Єдине що міг тепер сказати по смерті Романа він уже не жив майбутніми радощами він уже ніколи не сміявся весело завжди і всюди в глибинах пам'яті стримів гострий чорний цвях
Невпокорені
Там в малім угорськім місті недалеко пусти куди вони часом заходили і де часто її батько скрипкою гроші заробляв а вона ворожила і співала до скрипки а часом і гуляла
Його німчура хотіла втопити а ми порятували
А може перебив не обом бо здалося йому що Киліяна посміхається до нього привітно
Так сумно тобі самому повитому в цю бринливу тишу степову де лиш твоя дитяча самотність перекликається через пагорби й жита з Кириковою самотністю
Та хресто-святий нема ні капельки
А біда в чім іншім і ви нам зарадьте
Все у цьому світі сину тонко з'єднане у сутнім
Як я можу його стратити тільки на підставі твоїх слів
Ох ти боже
От я й рада що наша Масюківка стала вам в догоді —аж кричала од радощів Лекерія Петрівна —от я вам зараз ще принесу тарілку
Я завжди гнівалась на Дмитрія що він так із вами поводиться
На одну лапку в крякухи нашивається панчiшка така шкiряна а до тої панчiшки кiльце невеличке прикрiплене
Я закінчив
Добре паноченьку
Декілька солдатів таки гостро покарали відрізуючи вуха й носи або пропускаючи крізь вербову алею чи там крізь шпіцрутени
Тільки чин на йому біси-батька-зна-який
Не бачили не читали
Копач
Тільки нею й можна пояснити цю легковажність
І йому зробилося страшно
Жиди ті привикли були віддавна вважати робітника за худобину за річ котру можна втурити де хочеться копнути ногою викинути коли не сподобається супроти котрої смішно навіть говорити о якімсь людськім обходженні
Старий підвів сиву голову шапку він десь загубив і втупився в татарина страшними дірами в яких колись були очі
Щастя куце я вже його спізнала
І бачить Орися себе й чоловіка свого на луках біля річки
А далі урагова баба обізвалася і до писаря та й почала його кликати А ходи Прокіпочку сюди
РОЗДІЛ ВІСІМНАДЦЯТИЙ
Я не дозволю подібні насмішки
Що то кузні пита Максим
Я ж
Повите білястою імлою небо дихало нестерпною спекою
Гм
Здавалося олень тримає сонце на рогах
А вас тут уже здається трохи не в женихи наставили
Звірятко повело вухами ніби почуло думки чоловіка черкпуло обмерзлою лапкою об лапку а потім втопило їх у сніг отак наче вклонилось комусь стрибнуло і знову стало рухливим клубком
Хоч би ти зненавидів мене легше було б
Живи й твори мій соколе та так щоб славна була тобою вся Біла Русь
С к и р д а
Може в нього штани до заліза прикипіли
Скажи-бо Ольго що ти думаєш чіплялась до неї мати дивлячись як її лице мінялось то блідло то червоніло то нахилялось то підіймалось угору
звернувся він до своєї дружини Ти б нам наливочки приготувала та яблучок свіженьких на стіл поклала
У мене мов що обірвалося всередині
Гаразд
Попик однак лишився непорушний
Підкравшись вона побачила що четверо жовнірів певно п'яних як ніч спали простягшись долі а брама була не тільки не замкнена а навіть трохи прочинена
Жовтню перший лиш десяток
Ми зважимо на вашу заяву
На відміну від учительських синків і доньок Ольжин поводилася з усіма рівно і привітно в неї не було заскоків начальницьких дітей які з пелюшок збиралися ставати вченими льотчиками письменниками директорами баз або ж лікарями вона всім хвалилася що хоче бути в господарстві свого орденоносного тата орденоносною дояркою
А за зеленями на пагорках чорніє ніби воронове крило колгоспна зяб
Єдине нібито його бажання
Й ще кількоро універсалів видав Полуботок в ті дні запобігаючи лихові яке насувалося
Доле людська доле
Навпростець бур'янами тернами якимись ровами
Разять усіх підряд утигурів і кутригурів
А найбільше зажурився від того що весь їхній куток буде тяжко покарано і не так він болів серцем за куток як за своїх друзів Андрія Миколу й Руденка це ж їм приварять карцера
Нарешті він зупинився перед розпростертим на долівці Вареницею штурхнув його ногою
І раптом очі йому стали дикими круглими рука задрижала потім застигла коло виска здригнувся револьвер і вмить вибухнув вистріл
Про князівство думай а не про нього
Пощо пощо
Уваги найбільше ви ж починаєте за кулісами так щоб разом по одному маху
Люди янголи або шалапути
Ось хто оборонив Житомир вiд гайдамакiв
И заоутра приhхаша Печенhзh А свои мужь приведоша А наших не бысть
Бо хіба ж не так і в Іллі
Загально всі вирішили що поженуть їх поближче до північного бігуна а може навіть висадять на крижину як Чкалова
Я занотував кілька таких розмов
Кажуть що вже як собачка перечумує то тодi вже не дохне
Герцен вирішив обов'язково зустрітись із ним
Господи у неї ж ні шеляга посліднього карбованця узяв він на сіль як виходив з дому
Важко навіть сказати хто кого наблизив до себе папа Матільду чи Матільда папу
Пройшли верстов з п'ять
Гу-гу
Однак хто вона така тота зарозуміла креатура 143
Може у фортеці обмаль води то я вже й так обійдуся кволо мовив Нечуйвітер
Як не радіти
Тому він не зупинився перед відлученням від церкви Генріха
Все наше зборище зараз затривожилось
За двором народ розсипався на всі кутки понад Раставицею і музики й співи молодиць почали одрізнятись одні од других
Мене він любив а з другою вінчається
Очевидно так само я міг тебе мій сусіде запитати я ж бо теж видів що й ти сивієш що очі маєш глибші що частіше брови хмуриш у задумі ти малюючи мене шукаєш самого себе себе поглиблюєш і тішишся що вмієш себе будувати мені цікаво було тебе слухати коли я сидів на стільці позуючи і легко було спостерігати коли ти гриз свої пензлі жбурляв їх і ненавидів себе за безсилля коли я тобі не давався ти готов був ухопити мене за рамена й потрясти мої кісточки щоб я відкрився і тішило мене коли ти стояв переді мною усміхнений задоволений від вдало упійманого штриха
Вже й справді світало прозорий як дим сутінок спадав на місто і цих людей
Але що робити
Потім унтер вивів ув'язненого з купе і повів на другий кінець вагона
Після маячної ночі ранком приходив до дітей чи як він говорив у пансіон і диво дивне тієї ж хвилини забував про все стороннє
Благородна вона й на блюдi
А коли ви це пережили то ви це пам'ятаєте
Як це місце придатне для філософських дум
Він розумів це як і те що повільно вмирає
В i л я посмiхнувся
От був товариш щиріший рідного брата
У мене аж у животi тенькнуло
Валіде була бліда як смерть не могла вхопити віддиху безпорадно ворушила пальцями ніби хотіла впіймати затримати життя що вислизало відлітало від неї
А се значить що коли він говорить або коли ви читаєте його виклад то без огляду на його і на вашу волю самі його слова викликають у вашій уяві величезні ряди образів не раз зовсім відмінних від тих які бажав викликати в вас автор
Лазив
То покинеть її плаче та вбивається та вп'ять до неї
Гей ловіть співця в'яжіте
Шкода
IV
Тут човен зменшив швидкість черкнув об дно й спинився
Не знати що верзе
Що йому нагадали цей балагульський дзвоник весільна розгониста пісня ще й сам не зрозумів та почвалав од ліжка до лави
Але чому не віддаю сказав Наум здохнувши
Скажи своє я допишу
Вода була теплувата пахла луговим багном
Коли ж для цього їй доведеться піти з посади в земстві щоб не зустрічатися з ним щодня вона не думаючи зважиться й на це їй було тяжко
Це бачите справа складна
Та ти що
Це благородно
І яке це має відношення до геройства
А передніше ж колись тобі не було сором
Кора була шарувата як печиво
Баскі коні обдали його сніговою порошею
Невже хтось причаївся у вітряку
Де ж ти Яремо де ти подивися
Пустіть каже пан капітан Шовканюка на урльоп то вам ще рік служитиму
Плигають люди в воду
У с т и м і в н а
Як ти сміла
Той жінку покинув А той сестру а найменший Молоду дівчину
Побачиш
Син був покірним батьковим учеником викидати колінця як звав батько крамарські плутні приносило спершу йому таку утіху та радість
Нимидора не побачила Миколи й перед смертю
Катерина Бойко
Мелася вийшла до своєї кімнати щоб передягтись в дорогу
Але ж яка слабовільна людина з нього сховався й гадає що відкараскався від мене
поправив Іванець
Мені вже полегшало
Маленький жвавий Чиж раптом пірнув у глибоке крісло і немов заховався у ньому
Кажіть
Куди хакаєш
Справді він надзвичайно стає подібний до Дмитра
З її очей випорскували іскринки сміху
Щоб у заміжніх погубив підметки
Вже не закуповувала б садків в Василькові та не приставляла б паровицями яблука на продаж до Києва скинула б навіть свою міщанську чушку оту хустку з голови та певно начепила б капелюш з цілим оберемком квіток та й ганяла б по Хрещатику баскими кіньми сказав Червінський і зареготавсь на всю хату закинувши чорноволосу патлату голову на спину
Поза ним Мишка нічого більше не знав
Він сказав у тілі може бути піднесення але немає величі
Якісь ганчірки
Тут продовжується розпочате у четвертій частині Енеїди травестійне обігрування комічне зниження зброї бойового обладунку двох воюючих армій ототожнення їх з предметами господарського вжитку
Ой не обтяжайте ще гірше бідне серце Маврине
Вилазь кажу я зараз не голодний промовив він
Братики мої поспішайте рятуйте повік вам цього не забуду може ще виручимо
Тепер сам перейшов дорогу
Побачити весілля вашої сестри кволо всміхнулася султанша
Нехай сам король скаже
Стара здається знайшла те що шукала знов розповідала та й розповідала повчала та й повчала свого внука а Богданко сидів коло неї дослухався до її сумирно-ласкавого голосу й не знав як йому бути
Так от вела далі Анна Олексіївна в час коли вже видно було який він поет тодішні його друзі і Василь Боткін і Тургенев особливо Боткін докоряли братові що вірш його важкий нема в ньому граціозної форми а це непоправна вада для поета це буцімто коробить людей з художнім смаком ріже вухо яке не терпить дисонансів і що поезія полягає не в реальності а у витонченості форми
Він прибув не сам а в супроводі цілого почту місцевих селян в якими видно встиг уже десь потастуватись сливовицею
Я того й не знав що любощі такі солодкі
Е-а-ах позіхнула вона так щиро що навіть у неї в горлянці щось запищало ляснула зубами й стала закутуватись тепліш
Але жінка ніколи не може бути знана занадто
Він хоче приховати свою душу що так зрадливо рветься назовні показуючи його отакого здоровила розмріяним дітлахом
Олеся підвела очі зирнула на той знак веселого ранку й набралась в йому сміливості неначе побачила живих людей
Тепер відбивалась вона з освітленого фону темно
Клянусь богом
Дорогою назад ми зворушливо мовчали а прощаючись за темноти ми обмінялися довгими цілунками після чого Катруся вирвалась з авта і майже побігла до дверей свого входу ніби від чогось тікала
Даниле
У Золотій палаті жарко горять свічі
Як осущать нічого ж не буде
Але ти не відставав од мене
Який же я чоловік середнього стану
А кого чекає Сибір або шибениця
Цар дивував іноземців і наших старшин не тільки одягом а й мозолями на руках теслярською сокирою котрою обтісував колоди на верфі бомбардирською хваткою на стрільбицькому полі
Так думав доктор Леонардо і не спав до самого ранку
А все ж ти сьогодні їла не голодна
Коциба запнувся стулив губи і потер чоло долонею
РОЗДІЛ ТРЕТІЙ
Марині стало і в хаті веселіше і на серці легше неначе світ задля неї вдруге розв'язався
Лев Михайлович
Перед тим як іти на трибунал їх гарненько поголили звеліли причепуритись а ще перед тим як йти на трибунал їх викликав слідчий був дуже чемний напував їх молоком і частував цигарками та все попереджав щоб вони ж трималися так як і на допитах і все підтвердили щоб не підвели
Сльоза дурна
II
Вечір добрий Дмитре всміхнулась одними устами Марійка
Тільки ви мені хоч трохи помагаєте хоч почитаєте слово розумне почую
Пани гласні ззирнулися
Стидайся Саво
Одначе Ждан небавом упевнився байдужість була вдавана а очі-щілини помічали все
О не спрашивай вскрикнул порывисто Мазепа ты ведь не можешь понять ты не знаешь этих золотых гадин которые не умеют ни любить ни чувствовать
І досі не забув
Сухобрусівни убирались багато в шовкові сукні оксамитові бурнуси
Жандарм
Ціла комуна за мене взялася
Та-а ніхто
Правда ж Гурійовичу
XVIII
Я його знаю каже татарин до сотника
До речі для характеристики особистих відносин що тоді утворилися поміж деякими окремими членами цього кола слід зауважити що Мавка любила Мема але жила з Озоном а Кірка любила Озона але жила з товаришем Мандибулою
Когось там думає на моє безголов'я говорить Катря заплакавши
Сидить і думає як би його чимсь спровокувати щоб він показав донос
Він не часто одягає їх
Мали ми славного опитного отамана він поліг під Варною лицарською смертю
Посталакання твоє Мироне куди не пішло постараюсь забути хоч і впік ти мене до самих печінок
За рік він добував хутра на махорку на чай кирпичний та на сірники
Господи коли б я міг видерти серце своє та нагодувати їх я б
Вам дозволили журная
Ой піди ж ти до столиці прохати цариці
Курили листали папери щось міркували
Нападу поночі обеззброю сторожу заберу сина побратимів його та й був такий
Кому вони через якусь годину принесуть смерть
Після пішов до клуні й заснув
О в е р к о. Тоді згодимось
Сумує Маруся
Але він прийшов з завойовниками і в його природній стриманості й лагідності пробивається погорда
Вже задзвонили на достойно як Кайдаш з синами впорався коло воза одвіз снопи в двір а на горі зостався тільки поламаний віз
Он кочка
І так жив підробітками аж поки сягнув давно жаданої посади влаштувався бакенщиком на Дніпрі
У будинок колишнього свого господаря він не завітав але зустрівся з давніми друзями з селянської молоді
Вже не видко обох
Усе Лащ на всю Польщу й Україну
Спочатку чогось трохи ніби похнюпився чогось зашамутався а потім як почала я розказувати йому що мені снилась мати він згодився і поблагословив сказала баба Зінька
Л і д а витирає очі
—Добривечір Мелашко
Узяла б та отут і співала неначе дурна дівка сказала Палажка подумавши що з неї глузують
Певне ті бджоли за щось розсердились на людей
І він поспішив перевести розмову на інше Головне острів треба хороший надибати
Трофейний
Я озирнулась чи ніхто за нами не стежить
Думали-думали як то лучче Катрю завістити про те що чули та порівнявшись просто усю правду кажемо
Повернулись
Гледи вже пане гетьмане свого запорожця каже понуро Шрам а в пана Петра єсть батько
Хай сьогодні ніби це вам і невигідно товаришу директор таке не працює на план зате повітря для людей буде чистим небо над заводами блакиттю заясніє хіба ж це не варте найбільших зусиль
Не клади гнізда высоко
Г о с т р о х в о с т и й
Бога не забувать тiльки треба старших поважать
Написав би по нашому росту що означає наприклад коли хліба обмаль
Оленка
Після того його довго й пристрасно розпитували
У землю християнську до батька
На порозі церкви Іван впав навколішки бив себе в груди і плакав
А дихнула вона і фортеця дала розколину невеличку а все ж таки розколину незгоду між Штіфелем і Мертенсом
Він мене втомив признався я Миколі
З ним бачуся досить часто
А вже як виалакала жалі свої ініелася й сказала печально доглядаючись до Кела-
Ну-же панове товариство прийміть мене до гурту
Ану як на духу розкажи всю правду про себе
Осінь тисяча дев'ятсот двадцятого року гримить по степах горлянками важких гармат тупоче сотнями тисяч кінських копит гуркотить моторами танків та штурмової авіації рухається арміями двох історичних епох
Випила що до крапельки
Хотіла навіть гукнути та не послухались уста й язик
Здається ніхто й не помітив обмовки Коснятинової щодо Великого князя не зважив на неї й князь Ярослав бо ні в чому не змінилося його лице тільки тернув навіщось лівою рукою вуса так ніби змахував з них сльози що непомічені скотилися йому по щоках та хіба ж могли бути непоміченими перед тисяччю очей
Злякалися б і ви такого чоловіка
Він таким і ріс тихим допитливим слухняним маминим сином яка себто матір цариця Євдокія Федорівна вже незабаром по одруженні спротивилася Петрові й він нехтував нею
Місцем заслання для нього була Істрія теперішня Задунайщина це так але хто міг заборонити йому обстежити і всю оцю для нього тогочасну Північ відвідати оці нинішні наші краї
Пригадуєш Ангеле молився я їй тодi перед битвою
А н н а П е т р і в н а
Чхати я хотів на ваші лави
Ми знаєм подібні склади ком-пані-я пані-рувати так ось веде нитка куди
Я з хлопцем розмовляв і він понятливий
Разумеется сказка
Ти чув
Тут зупинятиметеся
Без шаблі нільзя воювать
Загадка зостається для пілотів нерозгаданою пролетіли над кіньми і вже видно про інше їхні думки
Хоч вона i вiдьма та й ми хоч не усе а що-небудь таки знаємо
Побiг ухопив заступ давай загортать той рiвець зазубнi тi
Староста-кат
Чи підеш і ти Катре
Через це в Будутині княжому селі сиділи дружинники що не раз сходились на Росі і в полі за нею з багатьма ордами які сунули мимо Полянської землі
спитав Михайло раптом
Світлиця в якій перебував з нею перетворювалася в святиню
ТУРКИ НА ПОДІЛЛІ
Ясновельможний пане гетьмане
Стояла незвична тиша навіть цвіркуни замовкли в цій пригнобленій темені
А красиві слова про служіння
Знайшли час труни тягати
Здавалося то комашиться мурашня
Десь горить питається вiд печi мати
Знають пан лихвар і ксьондз заглядають найліпше в людські душі
Ви без захисту
Замовкни зевзеку гримнув він і звернувся до стражників
Йому не треба жити
Так i єсть
Відколи стояла під сонцем Руська земля вона ніколи ще не збирала такої кількості ратних людей
Вона спохвату ввечері забула навіть налити води в стакан
Ні дяка не награда
Прославляє він нескориму пристрасть волелюбство своїх земляків береться писати повісті з гуцульського життя
Старшина звісно свого не упустить але москалі самі голі
Сподівається
Не можна так
Я хочу щоб у них у всіх ти розумієш було зовсім інше життя
Одно було сучечка я залишив її а цього забрав
Соломія й сама думала про ті сторони куди закликав Іван
Тільки просунув толову під поріг а звідти
Хлопцеві здалось ніби ноги в нього такі великі що зовсім не вміщаються в чоботи
Так ти маньяк
Ще говорив ігумен але то вже були тільки відміни того самого а Сивооку стояв перед очима той далекий важкий хрест на першій могилі його життя на могилі діда Родима і ще один хрест на монастирському цвинтарі над якимсь бідолахою іноком
Того-таки вечора Радюк одягся зовсім по-парубоцькому надів наймитову шапку й пішов під верби
Сонце пекло все дужче й дужче
Він підняв зібганий на порозі арештантський халат підніс його до Панаса який стояв нездвижно ладен пручатися щоб не надягали на нього ганебного вбрання
Тим усміхом що має блискіт криці Упевненість чудової мети І недосяжність ранньої зірниці
Я знала се Массіно
А киш звідси
Вихоплює а руки Безбородька свою чарку і зникає під млиновим колесом
Здавши собі звіт хто перед ним скорбно поворушив губами і після зусилля зрештою вимовив без злості без презирства тільки з бажанням не бачити вимовив злегка махнувши долонею від себе
Моя жінка багато молодша од мене
Вся його сила пішла на чужу користь в чужу кишеню на дорогі оксамитові сукні на золоті сережки панії Бжозовській на дорогі наїдки та напитки на дорогі панські примхи та витребеньки
Послухай погукаю
Друзі мене кличуть в листах але я поки що не хочу їхати щоб не стати для них тягарем
Велодько проводить її поглядом
Усе звичайно в руці промислителя
А за давне хто винуватий у свою чергу спитала Марина
Настрій у тебе є
Усіпочували що в покоях неначе пішов подих чогось пишного наче по покоях повіяло пахощами запашних квітів
Козаки зайняли татарських коней і худобу частина дякових людей тепер ішла верхи разом з козаками тим часом струги майже не пристаючи до берега швидко пливли на низ
Настане час і не буде України не буде може націй узагалі але сонце й любов будуть
Посмотрим мов велика пані-хазяйка одказала вона і пішла за портьєру
Що ви верзете нісенітницю
Такої удачі не можна було й сподіватися все дужче й дужче хвилювалася Дарина
Данило здригнувся йому здалося що він з давнини почув голос своєї матері яка на шляхах і в спілому сріблі жита і коло бродів так само допитувалась про свого чоловіка
Коротенька коса з блакитною у їй стрічкою
Що ж
Куди каже оп'ять лiзеш
Це сталося несподівано й без ніякого попередження та спеціальних приготувань як то буває в цій країні при різних інспекційних оглядах та контролях коли все спеціально причісується миється приготовляється до парадних оглядин
—Цілувалася в Києві з ченцями та з чортами доки не розгубила своєї челяді
Чого біжиш
Як вона потрапила сюди
Ще з озиминою припізнишся
Розглядалася навкруги під холодним світлом мертво лежав смітник
А міг би всю музику одним словом зіпсувати
Дмитро Іванович співуча людина з природи
Ми були ще діти
То ти мабуть вчула
Бачиш
Чудно якось голова колгоспу Вартимець зустрівся напроти так і валить аж ми носами близько стали тоді він стріпнув брови неначе розбудився Максиме ти
Хто мені робитиме операцію
Тут так весело жартують так затишно
Може твій Роман надумався її сватати
І через годину знов розум брав перевагу над серцем
Ми не таких бачили прошипіла вона і закрила віконце
Трудна рада сказав я а потім додав А ви
Крик уявлявся мені круком
Пройшла ще одна хвиля винищувачів
А батько все мочив та мочив намітку
На кладовищі став на коліна Юрій обіймав свіжу могилу заквітчану ялицею
Не забувайте про це аж крикнув Палладій
Згадалися слова з книги яка тепер переслідувала її щокроку й щомиті Але той хто давав і страшився і вважає істиною нанирокрасніше тому ми полегшимо до найлегшого
По скарбах безцінних топчемо пригадувалися гетьманові слова але ліниві ми зігнуться і підняти їх
Так
Мало де
Від противного кінця столу роздавсь здавлений сміх матері а Дора підсунувши брови високо вгору спитала протягнувши голосом
І так усе одно за одним покійний Хведір та Матвій скрізь перед вели усі громадські справи до пуття доводили
А ви знаєте чим це пахне
Так для міряння рідини служили відро відерце кварта яких містилося в казенному державному відрі 24
все волосся мені з лівого боку обсмалив
Сама цариця довідалась про чини хороброго і забажала його відвідати та обдарувати подарунками
Іноді стрійне й рівно проїжджали козаки з нахабними пиками з нагаями в руках і з усмішками й реготом на устах
Евклід бачив плоскою землю і винайшов площинну геометрію
Дiду а Григорiй Iванович теж дерев'яною чи якою ложкою їв кулiш
Добриня натягнув віжки
Все ж квапливо споряджено гінців навсібіч послано тривожне звідомлвння Генріху
Не мавши зв'язку з волею люди хотіли хоч в такий спосіб щось угадати довідатись
Там також нечисте місце
Василь ледве лазить Матвій сама кістка
Істинно
Балакали про се про те як люди що захмеліли
Щоб у ньому своє страдництво побачили і сказали не на Голгофу хочемо йти а боротися за волю
Кого ж ти кликав
Зазирнули і там нікого
Думка як блискавка
З Орликом і Войнаровським в'їжджає в півколесо
Ми так не хочемо
Тільки Роман люто боровся зі сном
Олександр схопився за руку
Роман став ласкавіший і вважливіший до Соломії але не привернув до себе її серця
Я навіть сама здивувалась як скоро це вийшло і ми з'ясували такий успіх моїм неабияким хистом
Невже ви не можете нормально по-справжньому переконливо радіти
Чулі батьківські серця від нього защеміли ще дужче
Безбородько зараз і насправді каявся що згадав Маркові про той час і з острахом думав про свою давню заяву вогнем би ясним чи темним згоріла вона
Увійшла в базар сей таки точок Подольський —стоїть купочок молодиць і дівчат
За десять років стільки по царській милості він не пізнав не прочитав не осягнув що нині все вбирає в себе всмоктує як грунт сухий живлющу воду
Син підхоплює його
Зрадно купленої слави Панство волі йде услід І на чолі миросправи Власно з'явиться нарід
Подорожні зупинилися в Лаврі сюди не любили заходити католики а отже польські солдати та чиновники
Мандрика
Мушу братці не хочу але мушу трагедійне підіймає розчепірені руки
Пануню мій золотий ясновельможний гетьмане упав єврей на коліна відчувши що його відпустили гайдамаки й не розуміючи з переляку що йому каже Залізняк
Однак думати мені про це ніколи бо мама вже якусь побовтюшку на стіл ставляють і я припадаю до неї з ложкою
Предславина
Мазепа вздрогнул при звуке ее голоса и заговорил горячо
Коли пилюка трохи розвіялася дивимося сидять фінни рядочком руки попіднімали а біля них оружіє в купку складено
Ще й ваша палка прихильниця додав Волконський
А от про зброю не знаю
Витріщилися на Мокія неначе він з хмари впав
Врешті це було б навіть неделікатним нав'язуваням
Але тепер багато хто починає дивитися на життя інакше
А нам треба писати тiльки на здоров'я людям
Чи що смаглява така та високочола чи що пригортаючи немовля своє до грудей всміхається з-поміж колон до нас так привітно як і та що стояла під яблунею коли ми приходили до колодязя пити
Настільки ж нам безумство ворог лютий 22
Найда все ще мовчав насупивши брови й нервово покусуючи вус
Казав Молотковський що Криж зліг на тиф
I вже менi тепер город
Косарі
Хто пособить мужу моему без тебе
Справжнісінький дурень
Ну як там економія наша
Сини мої молодші ще не виросли і серце моє крається на саму думку що з ними буде якщо ти скараєш мене
Они вошли в ворота трактира и я тут только опомнился и спросил у самого себя что я делаю
Тепер збагнув щастя тільки там де є надії
Відколи Зінька забрано вона не один раз до Сивашів забігала та не могла ані розважити дочку ані вмовити щоб одвідала батькову хату
І Скоріна покликав туди
Раз Малуша пiймала на собi його погляд
Слава тобi господи значить
Галя
Завечоріло і швидко надходила ніч а він не міг іти
Ви розумієте панове що можна сп'яніти добившися цього
Вона ледве встояла на ногах вийшла надвір і залилась слізьми
Га
Гадки кружили за чолом мов бджоли в улію і я піддалася цілком їх потузі
Прошу пробачення
Самі тут будемо
Ми живемо в такий час коли кров закипає в жилах
Утеча від недолі з гіркістю думав Данило
Усе вже почуто безконечно усі добрі напутні слова поради застереження побоювання
Про присягу забув
Я Олено я
Ага
Ой хлопці хлопці зітхнув Григорій
Що Маріє
Так і не знайшов ким би краще було
Він підійшов ближче витягнув уперед щелепасте обличчя ніби хотів обнюхати незнайомця
Святослав знав що серед усiх ворогiв найстрашнiшим для Русi й найнебезпечнiшим є Вiзантiя
Так i при менi ранiш жив
Може він якраз і полює на те щоб зламати наймогутнішу пружину його душі
І народ се бачить бо ще зовсім не осліп
Та чи не перепаде менi за тi черешнi
Слушай песню
Тепер треба нам подумати якби-то до дальшого не допустити бо гетьманові доноси дуже не на руку
Гості пішли він знову замкнувся у кімнаті з ляльками зробив наспіх з аркуша паперу опудало православного єпископа Балабана і поставивши його біля іграшкового собору Юра підсунув до нього чорта
Імператорові щастило у війні проти папи й Матільди Тосканської але тим часом він безповоротно втратив серце своєї молодої жони втратив так і не здобувши і стало воно для нього мовби отою оточеною трьома рядами непробивних мурів Каноссою яку хотів здобути не раз протягом цілого життя але здобув лиш ціною власного пониження за часів Гільдебранда а далі мав каратися цим до самої смерті безсилий і безпорадний
Я завтра виллю воду з льоху і переберусь туди
Ага-а он воно що
Якесь недобре прочуття зворушило серце хассеке Хуррем на сам вид того достойника
В кімнаті на лежанці сиділа стара гойдала унука посадивши в колисці та приспівуючи дитячих пісень
Пожежа
Ходімо тим часом викупаємось добре
Згадував те своє давнє життя й зітхав
А що коли назустріч автомати
А полковників і старшину котра не пішла за Мазепою звели як можна ласкавіше кликати й казати їм щоб вони зараз їхали сюди вибирати собі нового гетьмана
Герасим Спілка потомствений грабар у Колобродах
Да й за тс слава богу що хоть на кручу вибрався
Що ж сказав по хвилі Гедеон не підвладний королеві а вам і паче патріарший екзарх
А-а мене взяти —скреготнув гострими своїми зубами Ібрагім Мене великого візира
Окують царей неситих В залізнії пута І їх славних оковами Ручними скрутять І осудять губителей Судом своїм правим І вовіки стане слава Преподобним слава
П а у ш а
XVIII Не хоче більш Османові служити А ввійде в мир і лад із козаками І вкупі будуть москаля душити Ляха й волоха бити й пліндрувати
Менгу нетерпляче засовався в сідлі
Так було колись так є зараз так мусить бути довiку
А коли помiтив-вони розповзлися по всьому берегу
Хотів розвіяти наплив думок забутися
Захлинаючись од ридань упала Роксолана назустріч Сулейманові а він обережно гладив її тепле волосся і глухо бурмотів вірш Румі
І Радюк зареготавсь
Трудо
От вона нас и впустыть ночувать
Так ніби вся повідь його уяви раптом зсілась і в голові йому лишились мертві згустки яких не в силі був розтопити його гарячий розпач
Мені за ним буде усюди добре бо я люблю його
Він важко сів на лаву спер голову на руки довго сидів так поринувши в свої думи Юлія ж стояла ждала
Ситник найбільше боявся щоб його не обдурили
А де це твій Іван
П а в л и к.
Уже перша зустріч із склавинами не вимагала великих потуг а принесла більше ніж можна було сподіватися
Та й роз-плодилося ж те зілля
С т е п а н Я московських дівчат не знаю
Яке твоє діло чим я хочу бути
Кажіть кажіть не крийтеся
Тим хто не уник цього захоплення в юності чи навіть виріс потім у письменника певно відомо як ставляться до писателів ближні та ще в селі де не те що шила шевського гвіздочки в мішку не сховаєш
І де в тобі та злість береться Пантелеймоне
Один із них мав рушницю на плечах
Із казанів по трубах ішла пара в іншу сусідню землянку
Не відаю знизав плечима Сковорода
Tiп топ
Здавалось що весла вигрібали із моря скриті в ньому скарби
Новий секретар був з усіма незмінно й спокійно ввічливий хоч серце його шукають чекають хочуть із ним розмовляти і звертаються до нього з проханнями
Фед
Я вам потiм скажу
Але в Андрія не вистачало духу йти по спинах засміявшись він ламзав так вивертаючи суглоби ніг втискуючи їх межи людські тіла
Невдовзі почнемо жнива потім підійдуть буряки кукурудза
Та й пішов він орду бити
Але в кожного тіпалося серце
Кінь побіг дорогою Останнє що Галя побачила ліс кінських ніг і далеко в степу безрукий Тодор Трагіра який підвівся із землі и побіг за кіньми
Вийшовши з неї не вернувся додому блукав по заробітках аж поки одного разу сталося так що йому не вислано з волості пашпорта
І над туманом тим напроти короваю де мали сісти молоді мовби церковці з срібними банями височіли три пляшки шампанського
Хіба він знає що це
Вибачай мені Трохиме Гарасим проговорив На два цалі1 лиш понизив Та й і шапки не ізбив
Вони ненавидять усіх вас в їхніх душах тільки злість і помста
Торкнулися —вiдчини ються
Івана розбудило радіо
h1 Земле моя всеплодющая мати h1
Що
Це злочинство
Чужість
А н т и п о в
вона не встала тільки швидко підняла голову
Горілки хочу
Інтеліґент переконує його з майстерністю досвідченого мітинґового оратора
Тут також зміна
Хутко помчала їх Христя в горниці
Про що думаєте
Настала зима
Довелось їхати
Так щоб лише попіл лишався після пих та плач і туга сіялись долами
Під шинком лежить нічого не чує Марина
Було своє особливе відразне задоволення вдивлятись у ту Несторенкову постать уявляти собі деталі його темного лиця з тонкими порепаними губами й маленькі зеленуваті очі під навислим чубом
Підкоряючись суворому поглядові чоловіка вона схопила за руки дітей і швидко пішла до будинку
Ви
Прошу
Може грiм наполохав i розiгнав її дiток а вона тепер збирає їх докупи
Не знав але зате я знав і відчув лише одно що це вона і що я ніколи ніколи не забував її
Ви повелителю
І я також
Пузир
Олександр Сергійович помітив що в Дмитра Івановича була одна найулюбленіша пісня Ой за гаєм зелененьким брала дівка льон дрібненький
Князь цілує старійшин тисяцьких шле уклін свій старостам ролейним усьому люду тиверському
Власне прочитано головне
Видно ще як човни з гренадерами посуваються по хвилях холодного Сейму поміж кригами як переходять на другий берег але не стають у бойовім строю лиш приймаються за роботу коло відбудови моста
Було це ще за царського часу
Плюньте в самісінькі очі якійсь мармизі моєю слиною плюньте
І до авто летять з усіх боків гроші гаманці
Грицько посунувся за ним Пріська сіпнула його за рукав
Коло садка йшов парубчак і затяг солдатської пісні
І хто був винен
Братці помилуйте
Вікно було зумисне заслонене товстою вовняною хусткою
Наповнив її келих вишневою наливкою майже силоміць всунув У Руку
Звичайно життя людське в психічному його вияві є постійна зміна занепадів та піднесень то ж нормальна крива його мусила б нагадувати синусоїду з довершеною ритмікою її хвиль
словам
Наближалася осінь куди подітись тоді з немовлятком
Ждан їхав поруч і підтримував її за стан
Вийшовши нагору вже перед хатою він знову зупинився й Марину зостановив
От же і дружечки ідуть
Сила крестная с нами
Ти б пішла в село матір провідала
Пса
Ми прислухаємось до рiчки i вона знову затрiщала за верболозами
Упевнений
Ш-шІ
Жиди-молоко
Ага повіз
из маленьких очей Степана Мартыновича покатились крупные слезы
Я
Гнат
Живуть тут під місяцем і вітром серед овець самотності й нужди такої перед якою безсила людська уява
ЯВА IX Герасим і Копач
Ми ж тільки гуляємо
От устряла в історію подумала про себе лисичка
Він знає що в теперішніх часах в питаннях любові потрібно бути практичним
Вій люто копнув ногою і малий чоловічок у мишатому одязі полетів на парашу
Пузир
Др-р-р-р
Нічого але ж
В садку полягали й посідали на траві і знов почали розмовляти кожен здебільшого про свої діла і всі якось чіплялися за мужиків одному мужики тим не догодили другому іншим
Той сидів у кріслі
Та смужка здавалась на краї неба сизою хмарою котра ледве-ледве висовувалась скраю над степом
Чотири чоловіки сіли не по турецькому а по українському звичаю на лави біля столу і деякий час мовчали
Богдан мовчав
Та невже
Моргуля
Хтось iз них навiть гепнувся по дорозi
Як навіжена Христя мерщій кинулася сінешні двері одчиняти
Я встаю й підходжу до неї
Т ь о т я
Тому й крутиш життям як циган сонцем та цього не зрозуміє навіть рідний тато який і досі має утіху і від землі і від води і від худібки і від бджіл і від жита
Але одної хвилі застанови було досить
Вони в полоні
Грива
Зброю хтось має знову Заєць
Тебе диявол не пізнає З кістками чорт тебе злигає Уже від мене не влизнеш
Хтозна з обличчя Сафигіна нічого не можна вичитати
На Самарі триста на Орілі двісті сімдесят
Послухати хочу яка сьогодні буде година чи безпечно йти у пороги
Веліть тому волхвові зайти до мене
Мурашкова почутила що він неначе впік її руку що на руці на тому місці де він доторкнувся своїми устами неначе зайнявся вогонь горів і не погасав
П е р ш и й
промовив солдат-доглядач ставлячи на стіл жестяний чайник і кладучи франзолю
Подумаєш
Оп'ять
Що це
Парис віддав яблуко Афродіті
Так де ж я зараз працюю кинула Спиридонова і здалося що вона зовсім не слухала свого супутника і що в той час коли він говорив вона й справді дивлячись в землю про щось інше думала і що ставила йому запитання цілком механічно
h1 До школи h1
Побачите Маринку придивляйтесь до неї добре навиглядайте її розпитуйте
Чи маєш також яке діло до викінчення с.питав я усміхнувшись іронічно
Може вже й годі і покинуть думаю собі
Щось просити в нього але хiба знає хто що думає князь
А за два десятки сторінок перед цим сумним закінченням сказано про Хрещатик Головна вулиця суцільний великий кошмар
Насправді в ньому живуть і старанно працюють і спочивають і їдять навіть граються як є коли
Уляна Олексий и Стецько поет и грызет орехи
Не я урізаю ваші вольності а сейм перечекавши доки вгамуються козаки знову почав посол
Пливіть сюди
Після довгих роздумів вона вирішила слідкувати й за Оксеном щоб знати де він ходить що робить з ким зустрічається
Скільки хоч читай
Вона овіяна пекельним холодом аз-Замхаріа
Іскра узявся за голову
Не любовний же він зрештою соцзабез
Тут були Феська Лазорчишина Килина Чопівна Горпина Ткалева Мар'я Бубирка все то свої знайомі
Але я думаю це тільки про людське око
відповіла вона спокійно
Не орати ні сіяти а просто збирати
Панно Зосю
Я втомилася
Юрко сказав Наталці і зраділа вона
Ні
А ви її годуєте самі
Ей дармоїди зривається на писклявих нотах його голос
А ці люди самі обрали собі бога
питаю
Радюк впізнав Дашковича
Одне крило вже готове ось біля другого морочуся
Нi один пружок його молодого лиця не здригнувся нi один пружок жалю та смутку не набiг на його чоло на його вид
І мабуть таки обдурив самого бога й посміхався хитро
Як ти на цеє
Огороди та хати хай за нами а наділів не хоче мо в одну шкуру плескали одрадяни
А так дочку в хату загнав а воза в клуню закотив
От ваш і давно таку бучу збили що хоч з села збігай
Гаразд сідай Даниле заспокоївся Сірко і теж сів
Блукаючи по світах скільки марив я про це в самотині скільки разів займалася надія й знову гасла скільки було й сподіванок і зневір'я і коли ось прийшло свято мене немає там
Возвеличивши панянку тим що вона походить на богородицю він богородицю назвав красавицею тоді каже
Зате багато вбитих хворих і поранених
Тітка бачила що сама Тодозя не здатна ні за що думати заходилась укладати Тодозину одежу в скриню та готувати харч на дорогу
Добре
Такий-то вдався собі навіжений циган
Дурість
Сергій поляпав по ложі Денисової рушниці що висіла у нього за плечима стволами вниз
Понаїдали пуза
Себто не те я хочу вас спитати
Братчик
Треба щоб у правопорушника зникло саме бажання тікати переконано додав Степашко
Монгольська деспотія
Старовину якусь чи скарби шукаєте в скитку
А тим часом тута ж поблизу блукає в бур'яні і дитяче лихо хрюкає хрумає спориш
Озирає братів а ті ображені поведінкою Їм-і-не-наїмся суворо мовчать
Не знай про се
Страшишся
А так побачила її тут у саду ключниця Ярина поговорила велiла привести до себе
Не можна вам хвилюватися підбіг Круневич
Бо я соромлюсь вас а це вже недобре
Відро тягнуло руки а Мар'яна звикнувши до ваготи його при колодязях і криницях муравлиним терпцем перемагала кволість і втому як і острах серед темряви
Ми складали перший у своєму життi екзамен а вона державнi iспити
Однак я
Мов широкі озера між скалистими сірими берегами вони хвилювали пахучою зеленню дихали свіжим повним життям
А я тим часом умиюся та зберуся та й рушимо
Помешкання як і в Дрездені на кілька кімнат але далеко дешевше при ньому садочок та весь невеличкий Гейдельберг як чудовий парк
Дома Левадиха розповіла мені що в селі ходить чутка нібито заарештували Миколу Павлюка
Той почав правити про Сомка й Іванця як вони зустрілись у князя Гагіна
Й здавалася загубленою або покинутою
В голубому небі весело дзвеніли жайворонки
Чи не бачиш як ти тую красну цяцьку від усього серця мислі й душі полюбив і вхопив
І того більше не можу признатися хто я аби не завдати їй ще однієї муки аби не побачила мене таким жалюгідним аби не накликати гніву її чоловіка адже він може вдати що карає мене за носачівську справу а насправді покарати за мою любов
Глухо позабивані вікна й двері будинків ні одно людське обличчя не визирає вже з них
А як ти малого не доведеш і сам
Ну от поясни мені чого це воно так виходить
Стінний годинник цокав десь в кімнаті за дверима одномірне
Але де я
Невже
Славилося виробництвом взуття також золотошвейними промислами
Ні
У неї ні рук ні ніг нема
Ні Горпино Корніївно
Королівський штандар майорів на кораблеці жовте з синім і на вимолі теж стало знамено Яроедавове архангел Гавриїл на блакитному тлі а воєвода Буднй який знав звичай вже розпорядився заквітчати пристань зеленим гіллям приготувати жито щоб посипати його під ноги королівні чужоземній прийшлій княгині їхній а також привезти з княжих комір хутра щоб пройшла по них невіста бо завжди повинна м'яко ходити по цій землі
Оцього я хочу оцього я досягну
Чуєш ти
Кара-Мустафа оголошує газават священну війну проти невірних і молиться аллахові щоб дарував йому перемогу
К о р н і й хрипло голосно
Так
Де зможе взяти стільки грошей
Омелько про себе
Але знаючи що тебе займає кожна дрібниця логично моєї особи я ніяк не могла себе побороти щоб не розповісти тобі й про цю історійку
Кажу так нiби й не хочеться розповiдати про торiшню iсторiю
Дорога йшла під гору то знову скочувалась у низину
Розумію боярине і зроблю все що зможу запевнив Добриня
Біля Неви де сніг не був прокиданий а тільки ледь протоптаний він зупинився глянув з-під брів на сфінксів на вкриту снігом річку й сказав Тарасові
Взнає колись
Ой
Може це вона принесла з собою йому щастя
А що коли справді Ярославі загрожує небезпека
Леон зблід скулився під градом тих слів і не зводячи очей з грізної прояви взадгузь ступав ід дверям
Уб'ю
Він не вийде разом з вамиї рішуче відповів Сафар-бей
Он вершники на конях перепливають Дніпро он наші отроки з Оболоні он їде в лодії сам князь
Чи не бачиш православниче неправедний латинський чистець
А де мій батько спитала по хвилі Мирослава
Ні Мемчику
Щось у ньому дивне стирчить у тому хлопцеві і Володькові чомусь шкода його
Він добродушно всміхався приймаючи вітання Василя Петровича і його обійми
Маленькі сіни з висячою японською лампкою і поламаним ставнем на парасолі так само мовчали
Янсоне ви розумієте красу
І там були піски і були дебрі не було правда такого великого й дивного города але й хрестів отих не було що міняться то золотом то чорнотою такою що аж серце холоне
Тільки Лавріну не спалося
Навіть чорна сукня пані збуряковіла а ще червоніше стало її натхненне розпашіле обличчя
В сінях справді щось тупало
Вона знала що робити і що казати
Ще й з гетьманською булавою тобто з почестями славою і багатством
Ходімте
А у ваш у наш інститут обережно запитав я
Киньте дядьку
Став її розпитувати де саме і як у неї болить
Я подумав тоді Тіні коротшають так само непомітно як і людське життя і пішов на Житній ринок базарувати одразу ж забувши свою думку
Так і ні відповів панок вздержливо
Тим часом у місті зчинилася страшенна тривога обивателі перебігали з будинку в будинок з вулиці на вулицю збиралися на майдані де вже стояв гомін тисяч голосів чулися стогін і плач
Галя спочатку зблідла і стала жовтою як локони потім почервоніла й з налитими слізми очима хутко вийшла з-за столу
Яка ж мені кара за це
Музика знову опритомніла знову загрюкав барабан але мелодія бриніла виразно тягнучись тонкою ниткою з-під пальців скрипаля що смикався в священних корчах
Вп'ять розійдуться той по сонцю а другий навпаки сонця лапають
Хай краще вб'є але так він не піде до Брянського
Я ось кілька днів провів з орачами ходив за плугом босий ожив поздоровішав помолодів раджу тобі поїхати у Вавилон чи куди роззутись і день–другий походити за плугом у борозні саме за волячим плугом
Син у мене поступає до медичного інституту
Можна було б устати й напитись з мисочки що стояла коло гнізда але вона досиджувала сьогодні свій двадцятий день і обурювалась на саму згадку про воду чи пшоно яке лежало поруч золотою купкою не зачеплене ще від позавчора
Петрові перехопило дух він ледве дихав
Весело розпихаючи сиво жовті кучугури владно ясно сідає на трон і робить свій об'їзд
Гармати тупо монотонно і все на одному місці б'ють по лінії на Старо- Костянтинів та Деражню
Христю той поцілунок наче залоскотав
Йдучи вулицею поспитав
А тим часом Соломія йшла в гості поруч з Настею та Денисом і щебетала неначе того дня ніякого змагання й сварки в неї з Романом не було
Аксакалы казахське дослівно білі бороди тут у розумінні старійшини найстаріші в роду
А коли кинеш дома хоч і на бабу царство небесне то за думками світа білого не бачиш
Вони поховали Сироватчин прах на вершечку Сліпої біля уламка граніту
Пан не може сидіти в хаті
Бо не буде самого весілля
Ти тямиш що я служив у старого князя
Гривастюк спочатку допитливо дивився на мене тоді нервово переплів пальці одвів очі й знову вперся ними в моє чоло
Сотник Жокте та ще чотири посли в новому вбранні стояли перед Менгу
Моя тітка запевняла мене дуже часто що не знала ніколи що це таке любов і я вірю їй що вона не любила ніколи попросту в неї нерви загрубі до такої тонкої гри а проте вона живе з вуйком дуже добре
Замість сістп в цей ящик де безпечно лежать зараз вони Ромка Свистун сів десь в інший
Дайте
Я
Помаленьку підводься і сідай на стілець я почаклую біля тебе
Гей люди викиньте цю стару ослицю на смітник та всипте канчуків щоб знала як прислуговувати ханові
До вас малярству вчитися припав Тарас грудьми до тину
Знайшов кого слухати кому піддаватися
З хати виходить Одарка легко одягнена коса впала на плече
Как заблудился найдем
Гнали людей на стійку але ще далі десь аж до Почаєва до Радивилова
Лоб високий з невеличкими зморшками голова глухо пов'язана чорною хусткою і тільки на висках крайки начосів біліють
Якби таке сталося то хоч у прiрву сторч головою
І це треба яко мога швидче полагодить
Помахом рукава розвів на чолі піт і грязюку плигнув на землю кинув Володькові віжки а сам пішов в напрямку великого будинку з оббитими стінами
Вiтер а не велосипед
Ти ж тільки що із столярні
Друга четвірка давай
Сам припильную
А та дорога якою вони їхали в Каховку широкий шлях степовий на десятки кілометрів обсаджений мальвами- рожами
Свинячий гурт уїдливий і зажерливий зразу накидався на неї рвав з рук глушив її криком і мало не валив з ніг
Поміж машинами мчать житла людські цілі будиночки на колесах з фіранками на вікнах
Скреготнувши мерзлі двері з трудом відчинилися і в хлів п'яною ватагою ввалилися гусари розмахуючи шаблями й пістолями
Вже пізньої доби голова та десяцький рушили з хрестин додому
Це вони й співали пролетарський гімн
ДУМА ТРЕТЯ Увіходять у кімнату В християнську хату
Коли б мені тільки Господь віку продовжив а я вже доведу до пуття тебе Мотре
Нема дурних
Що
Ні пане
Йому допомогла чиясь рука в останню мить вирвала із приреченої на смерть купки чужинців які тільки тепер здається зрозуміли що самі натворили і швиргонула в тісний натовп бояр та гриднів
Е нi
Будь ласка
Та навіть в диханні солодкім цілком ніколи не вміщусь
Бог прийме твої труди а коні одпочинуть завтра робота
Змерзнете
Порося так швидко зникло десь з полумиска що й хазяїн не зоглядівся
Та бійся бога Касяне у нас січовий порядок як можна з жінками
Дотужилася вже до його
Цар грімко порожню чарку на стіл кладе
Він сам був радий що брат приїде до його на літній час і трохи розваже його в сільській глушині бо дуже любив веселе товариство та гостювання єднався з сусідами часто бував у їх в гостях і запрошував їх до себе щоб побалакать з людьми а при нагоді й по чарці смикнути в компанії
Марку дитино
Та вже і день і ніч будемо удвох з дочкою стьогать і вишивать тілько прибавите п'ять рубликів
Треті захлинувшись водою відчайдушне бовталися благаючи порятунку і не дочекавшись його опускалися на дно
І таки добре настирається з тією політикою
Ну
Я знаю цей погляд
Колись незрозумілий казенний як видавалось Олегові лозунг колективної праці відчутно постукав йому в серце
Я інтелігент-мужик що відчуваю не вилупився ще цілком а усіх лушпин мужицтва і тому й діла й поступування його ще отяжілі безправні й недалекосяглі що топчуться на одному місці без ширшаго горизонту крім погляду в заплакану традиційну минувшину і вузької перспективи будучини
Що
Товченик взяв сигарету
Скільки витрачено сил скільки нервів аби хоч зупинити хворобу а вона вже смертю проглядає крізь Сергієві очі
Ми сипонули до воріт
Прототип Карапетьянового Аслана чесного чистія черевиків
Ганка дивувалася щиро
Тату
Вона розсміялася і кликнула Ух яка ж лінь правдива українська
А з зав'язаними очима побачиш його
Чом же ти мене не збудила гукнув до неї Зінько
Горілочка лепська Шинкарочка Хвеська
Чиніть не мою волю відказав полковник Я вимагаю скутечної справедливості і все
Спершу вона було сиділа біля віконця й дожидала а там уже незносно стало їй сидіти спокійненько коли душа її уся порушалася серденько колотилося і дух займався захоплявсь вона починала ходити та проходжати по луці зривала квіти що попадалися з опалом впивала Їх пахощі наче лікарствечко від нетерплячки то вона йшла у цей бік то в другий то стояла на одному місці поки аж козак Нарада не виявлявсь на дорозі
Чому не знати втручається бабуся Он коли Журавленків обікрадено років тому з десять буде ніхто ж і не бачив і не чув а всі зразу в одно не інакше як Корінчук заліз
А оці хлопці тут шукають чорного дуба і чорного дуба шукають під осінь а не клечальної суботи
З неділею будьте здорові
Замість мене буде вам ода-башею Урхан Сирик
Гетьте
Цей вечір такої туги нагнав на мене скаржно мовила вона
На брук вийшли першими секретар парткому Кричеєв і відповідальні
Ось уже й міст рукою подати
З дядька доброю довбнею треба вибивати різні пережитки різні садочки і ставочки і городи
Ти що хочеш зараза щоб я тобі живіт розпоров
Трохим Свиридович було як потрапезує то співає співає аж заливається
З товаришем Огре в тім же домі живе й француженка Фур'є
Обізвалася красуня
ДIЙОВI ОСОБИ
Жертв імпровізованого хижого суда і жертв неімпровізованої нестримної сваволі розстріляних над викопаними ямами й просто вбитих під час Варфоломіївських ночей у ліжку й потім туди привезених
Поєдинок між Уласом і Гнатом на тому не закінчився що вони обмінялися дошкульними репліками у Ганни Ляшенко і тим що Гнат як ошпарений вискочив геть із хати
Пізнали деякі бурмистра
Перейшли до четвертого покою обширного як маштарня
Сідай уже вечерять примружено дивиться на нього Оляна бо ти мені цими японцями голову так набив що цілу ніч болітиме
Люблю пісні мойого краю Та ве спинюсь на тім лишень З любов'ю вухо привертаю Де братніх на землі пісень
Брехня брехня
Я тільки знав що не минули мені ще ті неспокійні роки коли душа свербить а в голову товпляться дурні як цуценята безпричинні образи
Але впізнавши знову загомоніли запихкали люльками
1900 г
Вадим колупнув її коротким поглядом потім скинув картуза й спитав
Много бессонных ночей провел я думая о тебе проклиная свое рождение
сказала Зінька і вид її став поважний
На зло не будет часу вірно
Раптом спинилась глянула в лице йому великими напруженими очима й сказала
Писар
Входять Жандарм і Анна
Де ж їм бiльше бути як не в Перещепиному
Пішли
А як дбатиме коли під руками немає анічого і в руках також нічого
Але зваж на мою молитву не відгороджуйся від нас святими мурами
повідомив Митя Марію
І ввійде він у чиюсь оселю сонячним ранком а фіалкові очі заграють доброю довірою
1915 Я стою на кручі
Шляхта й великі пани тоді так впали так розм'якинились од розкоші через панщину й неволю хлопів що між ними князь Єремія був герой бо ще вдержав прості українські давні норови
Сину мій підвищив голос Мельхіседек
Многие художники и наши и иностранцы из-за границы обещают прислать свои произведения в том числе Орас Верне Гюден и Штейбен
Л е в Хіба
Дем'ян
В одному Указі з моїм батьком нагороджений
І тоді паша зібрав до своєї печери старшин і викликав охочих пробитися через гайдуцькі заслони і доставити секретний пакет бейлер-бею з просьбою про допомогу
Але мертвого не воскресиш
Посидь
Мовчи
Хух
Ходімо
Мене те все вже дурним робить
Обох однаковісінько
Іншої зброї не мала
Це категорія людей
І Остап поправлявся
Перед ним Роман але це не Роман
Знов загриміло в полудневій стороні
Я мусив покинути школу
А думки його напружено працювали приймаючи й засвоюючи те що він почував допіру й з чим мусив погодитись
питає баба
Браття дорогі Ви знаєте що я один між вас Хто цих свічок жаданих не побачить
Ладна була вирватися із мурованих стін полинути на простори
А ви думаєте мене товста сорочка не ріже в тіло
Перекладна література мала великий вплив на оригінальне письменство нерідко визначаючи і його жанри і композицію і ідейний зміст
Потім ухопив палицю і пожбурив у шуліку але не докинув і заходився вудити спочатку сипнув у воду жменьку землі для принади тоді гарненько поплював на черв'ячка і сказав
Так плачуть тільки ті хто рідко плаче й соромиться своїх сліз
Ох як непевне усе в світі журналістики літератури взагалі
Як його показати людям свій покалічений вид
Я Так
А ци що в тобе здивовано спатала Стаха розглядаючи так-сяк стягнутий нитками шматок рибальської сітки
Це вже остаточний
Пізнаю
Так ми ж не чули як князь це мовив наївно сказав Лучук
І тільки коли їм було показано і білет і таблицю мати вигукнула ой і вдарила руками об поли а батько радісно зареготав
Т а н я
Потоцький нас не вгризе і багне миру
Чомусь усе частіше зринав це рішуче слово в його думках
О Гончару
Тіло хижака обм'якло обважніло
Хто на Гудзевій улиці отаманує улицю водить
Очі в Бородавкіна замиготіли од цікавості Фонтан анонімні листи страшенно його зацікавили
Що їм відповісти
А прийшов лихий час і з ним твій ворог і ось що ой рятуйте змилуйтеся хоч кілька день мені її дайте хоч до пусти дозвольте довести потім вбивайте та й враз зо мною
Прийде завтрашнiй день i ми дiзнаємося що трохи забагато на себе взяли трохи переоцiнили свою роль у життi суспiльства
Смуток на твбйому Ясному личеньку
слід судити з того в чім вони мали успіх а не з того в чім вони зазнали невдачі
Ці чутки мутять уже гарнізонні роти
Що
Та й не того мені жаль
З-під поли засмальцьованого кожуха дістав капшук відлічив гроші потім кивнув на Звенигору
Га щось тих перевалків наче забагато стало трохи ніби рясно
Так
Ще не встало сонце як наші подорожні були в дубі і протягши його деякий час понад берегом щоб легше було обминути передні скелі Монастирського острова рушили упоперек широкої річки
Читати вмiю писати знаю шарувати теж пiдгортати так само рубати-колоти дрова боронувати за плугом ходити молоти на жорнах товкти в ступi знаю i полiтграмоту також
А коли не хочете проклинаю вас від отця і сина і святого духа прокляті будьте тепер і в майбутньому віці
ЧАСТИНА ТРЕТЯ 1
Сита розведений водою мед або медовий відвар на воді
Оленка розгнівалася одначе й одійшла одразу мовила
Спробуй утишкай
Я знаю ти не зобидиш моїх дітей
В обкладених сумними зморшками очах кошового відсвічували червоні вогні чи то їх кинуло туди призахідне сонце чи вони зайнялися зсередини
Аж ось тепер скільки поговору
Одного разу затримався там майже до вечора став разом з Капітоничем лагодити вікна той вставляв шибки а він обмазував кухарка йшла услід і мила кожну раму
Усков звів брови прагнучи збагнути суть химерних слів
Не було
Княжий терем великий треба скрiзь прибрати перестелити ложа накрити столи замести змахнути кожну порошинку
А далі в коня щось мабуть обірвалось він витягнув ноги вдарився головою об землю і вже так і занімів із великими темними широко виряченими очима
Тут червонiли хрещики дикої гвоздики красувався перестрiч гайовий хвалилася бiлими вiночками ромашка i все з кимсь переморгувалась тендiтна вiяста метлиця
Від імператорів Васпля й Костянтина василіки через толковинів почали вони прибули щоб засвідчити любов і дружбу межи нами
Я бережу для тебе її квіти Тобі несу думок своїх огонь Для тебе запускаю на орбіти Ракети із порепаних долонь
Ганна аж затрусилась неначе облита холодною водою
Хай обживаються тут та будуть нашою твердю на землі Антській
Дарина збентежилась і замовкла
Ладен був переступити через всі перестороги й стати ва ту звабну стезю ба цілився уже переступити та в останню мить всевладність бажання змаліла раптом і змусила бути дорослішим та поміркованішим
Руді я лицарі мільйони отих ледарів
Люди бачили свою долю обікрадені і загнані в осоружну гуртівню де стали як жеброта а хто не пішов того зацьковано в дворищі з нуждою
3 лiвого боку крадькома входить Свiчка
Товпились селяни на ґанку і в коридорі
Перший меч вищербився ще на ковадлі другий теж дав ледь помітну тріщину й Людота пошпурив його в залізяччя за міхами
Хіба ж я діла не роблю
Мотря не допитувалася може догадувалася про наміри мами
Був мовби й князь і водночас не був ним
Холодний піт виступив на чоло Мирослави на сей вид її геройську смілу дівчину не мучила думка що швидко й її голова так само стримітиме де-будь перед шатром якого монгольського бегадира
Ми розмовляли про жінок і про Тайах зокрема
Цим його не злякаєш
Не даси
Що саме спитала я й здригнула
А що там дітки
Якось вони собі гуляли Удвох на улиці знайшли Дві палички та й понесли Додому матерям на дрова
Гріх відмовлятися
На Кірсанова й на Голубкова варто подивиться сказала Мелася
Але я султанша і не можу нікуди виїхати з цієї землі
І коли хлопчик остаточно зробиться роспутником вам буде дуже приємно
Що тільки робить з людиною старість
От яка моя доля погана
спитав Тарас по хвилі
Біля Хуррем непрошено порушуючи її самотність примостилася білява тілиста як Гульфем венеціанка Кіната
Камера дванадцять не стояла на місці
Або якийсь партієць або просто з народу
Він побіг до лікаря
Тихо шелестіла трава розумний і сторожкий кінь йшов стопою
Безбородьки нахмурився
Багатьох війна вигнала з хати ще влітку на постачання ця армія не бралась і викручувалася на місцевих ресурсах
Я до Миславського
На Piccola Marina саме купались
Прочитавши азбуку пан-отець Нил згорнув граматку й сказав
Але він кричав не від того що був привалений товаришами а тому що був привалений жаскими рефлексіями пережитого вчора й візіями неминучого завтра
На цей раз двері не зачинилися а стояли роззяплені за ними чекав оперативник з папірцем у руці
Подумай тільки собі що вона приїхала на прощу з периною й своїм віником а свою упряж та мішок а оброком позабирала в свій номер і поховала під ліжко
Не коротай пане-брате віку молодого віддай її мені
обізвалась близько нас нараз і старушка аристократка
Так має той круль Гунтер сестру вельми лєпу ктора зовеся Гримільда
Я грав розсіяно
Вона не біла вона рожево-золота але дійсно робить вражіння білої чистої як дитина
Як настрій
Скільки лиха зневаги образ довелося зазнати в путі
Засвітивши електрику він вперше за місяць побачив кричущий безлад свого мешкання
Він запросив Марту вона з ваганням погодилася докірливо глянула на мене і я залишився сам у гущі людей
Революція Кіті
Я
Так і пролежав з розплющеними очима до ранку
Прочитавши письмо Никифор Федорович бросил его на пол и в досаде сказал Только и знает что денег просит
Чи буде коли-небудь кінець нещастям що з усіх кінців обсіли цю землю
реве зал
В кюветах стирчали носами в землю німецькі броньовики й автомашини
Але такої жінки ніхто з них не бачив
Щоб видавав свої ліки свою віру
На голову наділа козацьку шапку і подобала на молодого козака
Тому додав хоч мабуть і не до речі Я теж колись був кріпаком
Всі
Слова гетьмана були недвозначні і прозорі Одно було незрозуміле що пропонував гетьман цій молодій красивій туркені своє тимчасове захоплення чи руку й серце
В його животі стриміла стріла а поряд з ним темніла вузенька стрічка закипілої крові
Яка радість може бути простіша
Тодi мазур тiльки радий
Що його то обходило
Повези кудись повінчаймося у соборі
А Ярослав Чернігівський прибув уже
Хай він сам іде в Мекку
Ще мгукнув Миронов і мовчав
Тоді для чого
Не такий владця потрібен нині Русі
Вражений король тихо промовив Ти спокутував свій гріх щиросердим зізнанням сину мій
II
Він дитино він нас годує
Замислені притихлі з пілотками в руках стояли серед вінків та прапорів розглядаючи звідси найдальші горизонти історії бачачи звідси своє минуле і своє майбутнє
Довго він показував нам як робити щі і таки навчив
А що ж то за дума морочила генеральшину голеву щоб надбати добра аж трьом генеральським дочкам
Душе ти моя серце ти моє чується унятно й начеб слова ті з самої душі з самого серця вишарпані з болючого серця й з болючої душі та й остатні вже слова
Самотня людина в порожніх кімнатах районної установи глибокий відчай геніального одинака що почувається межи посередностей наче в пустелі і раптом як спалах вчорашні слова Гужви Іване Кириловичу придумати інше ймення та— по батькові Іване Кириловичу а в раймазі новенька з'явилася
Так
Коли живе слово конфліктує з урядовим тупоумством то його потрійно треба ширити
Я впевнений що він устиг передати фірман гайдутинам
Останні промені сонця застигли на його вугляно-чорній бороді з срібними пасмами червонили плахту на жердці
В лiсi наспiвуючи собi на сонячнiм кружальцi аж вививалася в танку маленька дiвоча постать їй видати нiяк не хотiлося вiдходити вiд сонячного кола яке пiдсвiчувало веселi босi ноженята i Люба кружляла й кружляла на ньому поки не впала на землю
Мати прилягла відпочинути і зразу ж заснула сном гірким як болість
Коли в сінях стихло клацання клямки й чиркання сірників Вадим помалу підвівся й сів на ліжку зігнувшись і дивлячись в одну точку на підлозі
Як Господь не прийме нас до себе то й вернемось говорила Палажка кланяючись до дзвіниці трохи не до самої землі
Бідолашна Маруся морочила собі голову і з тугою безнадійною впевнялася що пособити вона нічим не може що навіть якби життя своє віддала то й тоді не могла б і на один ступінь посунути наперед діло
Він злякано втік побачивши живу істоту
Я насиплю метнулась до печі
Ось поглянь як затягнулося небо темнотою
Човен одразу неначе пірнув в чорну густу тінь ніби з сонячного світу несподівано потрапив в поетичний вечір з його поетичними сутінками з здоровою бадьористою прохолодою
Спокійно
Аж по деякому часі у сінях щось заскрипіло
Інші дружно зареготали
Виступає сива сіль В хлопців на плечі
Матвій з Хведотом від'їхали
Він сидів з своєю онукою під яблунею і розглядав альбом
Добираємось до ямки
Та їх цікавість була така велика що навіть важилися не схиляти належно голов щоб тільки докладніше придивлятися йому
Перевиховався гад шипів котрийсь з тюремників
А наших магнатиків чортма
те що звемо будучністю вилізає виростає проти моєї волі з моєї минувшості укладається приманчивими формами в будуче і глузує з мене ет
Найшла час он яка твань на вулиці якось сумно одказала Марина
О л ь ш а н с ь к и й вiдступає потроху до церковних сходiв
І тут йшла сердечна розплата за братерство за спіль— ний котьолок і за єдину неділиму
Дай ще кришанки
Хто сюди пiде
2 д i в ч и н а Були i в нас та я ще вiддаля Побачила i встигла загасить
Га
Дарина
В тім шинку було повно людей
Що ж се таке
А ти бідненький і досі не догадуєшся
Там смерть і нужа і голод
Музики заграли і Микола пішов садить гопака
В цю хвилину чути якесь рикання а потiм дiвочий смiх i вереск бiля статуї лева
Гальо
Хіба тобі страшно
Не йдеться мені та й годі
На студійних зборах та різних обговореннях виступати не любить але має звичку репліками обстрілювати промовців в тому числі й маститих і це йому звичайно ж не минає безслідно
Довбиш знов почастував гостей
Щось менi дуже погано Малушо
Впізнавав знайомі рисочки які колись смішили його втішали які потім ставали чужішими твердішими й він сперечався з ними
Опускається завіса
I усякий народ хто там не був що йде бiля того салдацького патрета усяк шапку знiме та й скаже або Добридень або Здрастуйте господа служба
Я повертаюсь на другий бік і з тайною надією прислухаюсь
Пилипе
Воістину правду казав князь Богданко найліпша та земля що дає спроможність жити в мирі та благодаті
Всі ми його знаємо і тому журимося
Так історично склалося що в перший день у першому класі вчителька Ліна Митрофанівиа посадила
Баба Олійничка казала що це мабуть того що Левантина тоді впала
Далой
І не тут не тепер
Осені я не люблю
Ці неоковирні камени стояли проти неба лякаючи дітвору і вагітних жінок
Наче ніде ж і не барився у райвиконкомі знов не застав голови поїхав кудись на торги на пошті теж тільки листа до газети до Голосу праці здав заказним
Але і страх і біль його такий солодкий як тільки солодкий день народження і перший день кохання
Але й так древонасадець прочитав його
Пузир
У грамоті тільки раз і то на початку згадувався Виговський що йому по смерті Хмельницького всі справи вручені далі ж грамота була крутійська її можна було притулити до будь–якого новообраного гетьмана
Хапає за карабін хоче вирвати Миколі Пусти дурню
Петро пильнував хворого і не ходив у школу
От
О яка ганьба невже ж я можу дійти до такої підлоти
Польові ж роботи почалися
Має він простор широкий для думок та гадок Що то він тепер гадає лицарський нащадок
І раптом до сусідки зачинені двері
Вона звинувачує його а він її
Ходи сюди і додав кілька поганих слів
І хитрістю
Теперь значит дело стало за тем кому быть семинаристом кому офицером
Ні не просився одказав жид дивлячись на жидівку
Хотів ввімкнути світло вже намацав вимикач а тоді опустив руку
І це відразу помітили наглядачі
Звідки ти й хто тупнув ногою Ібрагім
І не лякай
Парикмахер виходить
Турми збиралися довго а все ж збиралися
Є діло більш важливе
Роман десь вискіпав церковну свічку але Саша ревнув
О що це
На ніжному ворсистому полотні снігів розтікався і снував свої дивовижні узори малиновий відсвіт а у виямці городу лід був такої чистоти що на ньому трепетали блищики молодих зірок
Може візьмуть
Вiн ще теплий
Та то ти сміливий оце зараз а як у холодну посадять то не те заспіваєш
Думала про великі міста і ще про щось незнайоме таємне
Оце вмолотив за гурта
Вона кинулась до дверей але покій було замкнено ззовні
Він гостював у гетьмана а той любив багатство і затишок і навіть у походи возив за собою дорогі речі крісла ліжка одяг
Чим може зарадити його страшному горю
Тепер же знову розпустила язика й навіть погрожувала Гримі й се могла бути правда грек не став би брехати
Дехто лає дехто б'є декого знов другі б'ють
Я хотів заперечити обуритися бо добре знав що нічого з моїх писань навіть окремі вірші в чужі руки не потрапляли ніхто отже не міг зняти з них копії
Говорив хлипаючи і весь трусився
Бігом
Відчепись од мене лихий чоловіче
З борідкою
З ушей у нього текла кров
А клямка у мене перед носом стриб-стриб клац-клац а сніг у щілини пшак- пшак
Серед художників-петриківців дев'ять майстрів є членами Спілки художників УРСР
Мені стало од цього зовсім незручно
Всі дні після Каяли він був мов сам не свій мов закам'янілий
Я хотіла без зайвих жертв позбавити Німеччину від зайвого нещастя від вашої знаменитої Сонячної машини
Пошли тобi
А Люба жалілась знайомим що як Елпідмфор достав Станіслава через плече то неначе не той став ніби збожеволів од гордості
А треба щоб йому був великий бариш відказав Рябченко
Вони би всю шляхту вирізали впень цілу Річ Посполиту вивернули би горідном
Інакше не повертайся погрозою блиснули очі полковника
Що воно за мара не розчовпав Павло Гречаний
Буду гуляти а її інший засватає
А що скажете люди
Бо з мене досить і тих мук яких я зазнав тут нині
Запакував семигривеника
Згорить то згорить
Годину тому спокійно відповів командувач перейшла кавдивізія
І коли фашисти почали наближатися до Городища Дмитро якомога голосніше скомандував
додала згірдливо наколи б не довгий її язик ти б про те і до судної днини не дізнався
Я про все розпитав бенкетуючи з ними за вечерею
Ну й голова у тебе пане-брате
А в короля і в самого гуло в кишені бо тоді вік був такий на королів та на панів що у всіх кишені попродирались
Розуміється все самі порозбирають порозділюють порозносять рівно справедливо кожному відповідно до потреби
Хоч кожен день був заповнений справами клопотом вона нудьгувала і сумувала без нього все дужче і дужче
Лоскотона посадили За вузенькі грати А в палаці порішили Час весілля грати Гей зійшлися царенята І придворна свита Наречених шанувати Сльози діток пити
Але ні їй властиво не так здається
Чи так я кажу братове
Про це він шепнув Івану Тимофійовичу і той світліючи кивнув головою а потім теж пошепки сказав
І коли відчуття несподіваного удару минуло вона прийшла до висновку що лист його промовляє тільки за те що Михайло Михайлович вкрай дезорієнтований розгублений і можливо хворий
Тут де стояв Ждан морок обснувався густо
Біля верстатів виростають люди
І може помилився князь Володимир а за ним ще тяжче помилився він Ярослав переймаючи від Візантії те що видавалося приносило їй могуття а насправді ж обіцяло лиш загибель
Сяйнувши поглядом ствердно кивнула головою
За один день половини Дмитро довго мовчав і важко було зрозуміти про що він думає про долю Подолу та його захисників чи про сина що в нестямі метався на ліжку
Усі школярі зареготались
Спихальський був прикро вражений таким поворотом думок воєводи
І їх славних оковами
Інші може вже й розплатились кинув він Та й мене не забувай бо не один ти тут
Підступає обережно осінь
Не викрутишся
Кучеряве посічене волосся стирчало на голові як пух і блищало сивиною
Одного разу мачухапослала її до тітки Одарки глечика попрохати
Далі приступив до Бенедя і випростувався перед ним в цілій своїй велетній поставі
Позавчора розповів про Нюргустанині вчинки своїй учениці
А Коб'як побачивши що промахнувся і ненависний йому князь сидить живий і неушкоджений кинувся до нього з розчепіреними пальцями щоб схопити за горло
Цей певне пустить
Вони обидві кинулись до роботи але Мотря не вимітала хати та все поглядала скоса на свекруху
Я і так багатий
Але Мишко Чирва сам побачив бабу Мотрю з віконця кінобудки і вимкнув радіолу
Зараз рушаймо
Любаво ладонько моя дорога шепотів він їй найніжніші слова які знав
Ну ти'дуже не хвицай
Інтеліґент промовляє
Чого це він такий похмурий
І річка звідти витікала
Ми не бюрократи сказав суворим тоном не з паперів складаємо про тебе думку
Кого поховають товариші в братських могилах кого птахи поклюють по чужих болотах хто пошматований розлетиться в прах на гігантських фугасах наче й не було його зовсім на світі і тільки гнівний його дим понесуть над землею східні вітри та невтішна мати до кінця своїх днів питатиметься в подорожніх А чи не бачили чи не чули
Побачимо потім а тепер не ту Не ту заспіваю іншої заграю Лихо не дівчата буде танцювать
Знає що ні черевиків ні туфлів на вихід у них нема а все ж таки порпається в скрині сподіваючись знайти
Вид її став делікатно-матовий темні очі стали ніби темніші й ясніші
Яке в неї біле личко неначе хто обсипав борошном
Потім ця дівчинка почала у нас вчитись її привела до нас її мама повна струнка смаглява й красива
А вони
Він кисло буркнув прийняв з рук Савки пляшку скинув сорочку і почав обтирати одеколоном біле жовтаве од старості тіло
Скільки тут тіні і свіжості сонце не сонце спека не спека
Я автора чекаю нетерпляче
А Черкаси боже милий
Р и т а
Був він у білій сорочці трохи схудлий за дорогу засмаглий
Але може його там і не було взагалі на тій стіні яку бачив цей ікс чи ігрек
Ішов іще полем до бурдея
Кому вклоняємось
Ану ну
Не можна віддати наш безпорадний убогий народ на хижацтво цим ворогам людського добробуту
Ми наблизилися до хати і дерев'яними східцями піднялися на ґанок стали біля незаскленого вікна на Дністер
Якщо в Джузеппе на голові росло мало то в Йована була чуприна мов галчине гніздо очі глибоко сиділи під бровами і їхній колір визначити було важко
Ти дороге для мене
Герасим
Так само задушений був брат Коркуд який пробував утікати але був упійманий і відданий до рук катів
Ой хвалько
Пузир
Оіищенко показав великий палець
Мені не жити
А ти що йому подаруєш
І поки виходили люди усі стояли немов закляклі тільки Аркадій Петрович теребив в руці серветку
Як же він їх захопив
Ну що йому такому великому такому всевладному за приємність од якоїсь малесенької істотки як вона
А куди
Люди знову стали її відхрещуватись як проходили мимо а малі діти боялися й здалека глянути на того чоловічка що як те страховище позирав з воріт на шлях своїми витрішкуватими очима
Поховавши Максима Явдоха сама побоялася на хуторі жити
А ви чого ложку відложили
Маю повагу вiд iнстанцiй представникiв i газетної хронiки
Де ж це він заповітрився
Отець Хрисантій
Я перебралась до дочки бо і в мене теж нема родини окрім дочки-одиниці
Отуто де оце ми з вами люди рядочками одне проти одного сиділи
I аз урядник воєводи Notarius illustrae civitatis 1 До кари вас негайно притягну
Панич узяв за оселедчик чорноголового хлопця що стояв скраю
Черкнув і відступився від стола
Диво Яворського не покарали хоч як того бажав нашіптував цареві на вуха про крамолу інший наш земляк архієпископ псковський поет і ритор філософ Феофан Прокопович
Дружньо
Ой упертий же
Добре Чіпко їй-богу добре обізвався Лушня так йому подобалась така рівна правда
Він обіймами зустрів Заньковецьку й Садовського
Убивать будеш убивай домучуй уже дорiзуй нас
Була третя година ночі
радісно кивала Триндичка
Шелестить над могилою листям своїм
Вже вечоріє сказала Саня й попрощалась з Надею
О якби ще підняв на мене руку то я б йому руку покусала і добре-таки покусала б
Стовпище густiшало та густiшало
Учора цілу ніч носили цурпалки живого людського м'яса
А толк який валюся з ніг
Клекотів на порогах Чортомлик басовито гудів Павлюк а в Скарбної клекіт одміниий од того й од того дзвінкий срібний неначе там інша вода а може й справді інша в Скарбній світлі струмені і чисте дно
Довкола Глинська знищено кілька молотарок в Овечому в Чупринках у Білій Греблі то окупанти цю молотарку пильно оберігали
П и т е ц ь
И не обрhте ся никто никдhже
Аж у кінці обіду я повідав Оленці що її батька пана гетьмана покликано в Пітербурх і це її вельми стривожило та налякало
Але то було таке далеке таке дрібне
А чи знаєте бабусю що у вашого Андрійка був талант
Пробачай що я нагримав зопалу
Галя мовчала
Кому-небудь я став впоперек дороги
Може Джузеппе їх знає
Силує матуся
Надворі починало сутеніть
Але Берлін іще читає їх іще тривожно хвилюється гомонить
Коли ж тебе дожидать додому
І це не так
Мов море порушене легким вітром так меркотів той облиск над долиною то живіше палахкотячи то мов розпливаючись у темніючім просторі
Але та ніч не пішла в безвість
Се Раду робота заплакала вона з неописаним жалем
Чия б же це
Він передав їй тоненький згорток у шовковій хустині
Меткий веселий і всезнаючий дідок
Ваша милість вже може мали нагоду переконатися що я для дітей щирий
То з цього й починайте
Хочеш розповім тобі казочку почуту мною в тайзі
І в а н А н д р і й о в и ч.
З Гощі Волинської
Додому
Бурунда командував над стрільцями
Що я маю стояти відповів гнівно Бенедьо
Після сніданку Спихальський що на диво був весь час мовчазний узяв Арсена й Романа під руки
І це діло при нашій бідності не квапить Сагайдака і знов вибиває з кременя іскри
Благословенна Роксоляна Хуррем як велить старий звичай відокремлена була зараз по виході з наріжного будуару й одержала окремих невольниць і євнухів
спроквола мовив Петро
Сьогодні я повинен скінчить портрет сказав Тарас суворо
Певно Наталка скаржилася їй
Годі ж це бунтарське гніздо облягати
Деякі речі прийшлося поставити на горищі а дещо в присінку перед кухнею
Як добре було ще торік у четвертому класі
тоді в мене волосся було чорніше за вугіль а ось незабаром стане світліше від льону
І ви на мене мовив дяк вихиливши чарку горілки
Проходячи попри Євгенія практикант сказав йому півголосом коли має ще залагодити які справи то може йти бо перед Ільком Марусяком на порядку ще десять інших справ а в тім числі три жидівські а се потриває в усякім разі зо дві години
Що ж я можу зробити для своєї землі Гасане
Неправедно збираєш славу і данину моїх зітхань
Ось він переді мною
Тепер спам'ятався тебе він цурається чорних брів боїться з ясними кохається
З такими вихованцями працювати горя не знати
Тово одказав Я не прохаю нічого як тільки щоб тих королівен що мене спокусили ваш одяг одягти на дев'ять день замкнуто в колодки
Так уговорювали його козаки та від цього йому ні раз не полегшало
Я їх чи вони мене
Ну й що
Таким способом полюють тигрів індуські раджі й англійські лорди що приїздять у гості до індуських раджів а ті вже частують їх своїх дорогих гостей охотою на тигрів
У Дмитра Шепеля вибрали комору
А мені ніде та прожити
Іван Степанович старіє Для нього це не новина
А була не була
Оце тюрма усім тюрмам тюрма
Не зупиняй нехай її лукавий Несе від нас на Буджаки татарські
Оце ж і шепче з пекла проповідник Про Божий світ мізерному уму А наш мізерний ум немов та риба Хапає вудку за кришеник хліба За ту принаду
Це мене дуже вразило
Від богів
Де
Коли
Збирати будемо разом
Й хто справді може дорівнятися до нього розумом умінням виважити події вичекати
Потім поволі не без жалю відхилилася від рота і вихлюпнула горілку з рога в Дніпро
Тепер поважання
Вона сказала це без конкретної адресації незлостиво просто так і напруження спало
Вспомнил тут атаман наш что ведь они с Марианной старую ведьму в Дубовой корчме не нашли выдралась она через окно и скрылась в лесу значит попрячется там день другой да и назад в корчму вернется а Тамара ведь не зная что мы за ним гонялись опять к той же самой Дубовой корчме вернется иначе ему нельзя было в Гадяч приехать он в той корчме и коня своего и одежу свою оставлял ну так если он назад вернется так старуха ему непременно все расскажет а когда узнает он что одурили его монахи да узнает что за Мазепой по следам его бросился целый отряд так сейчас полетит назад чтобы вывезти своего бранця на Московскую границу потому что зол он на него как дьявол а вместе с тем и труслив как тхор
Ти пождеш каже він рішуче хвилюючим голосом щоб я надивився на ті твої брови що тобі їх чорти над очима змалювали
Лісничий Йонаш разом з жандармами та попом Бабчинським ловив селян і вішав їх без суду на очах дітей і всього народу
Ніколи ти мені і в сні не приснишся
А-а а-а а-а
Він дуже любив Марусю завсігди приносив їй якого гостинця садовив її до себе на коліна як вона була маленькою і так багато розмовляв із нею як вона підросла
Знаючи вдачу дядька Миколи я теж починаю немилосердно пiдбрiхувати
Доки ти мене мучитимеш кинувся до баби дiд
І не забудьте ліки
Дара густо почервеніла зніяковіла
Ні
Значить нам тепер протягом одного або двох тижнів нема що рушати з Криворівні
Привіз татусь її в замок разом з дитиною і почав торгуватися
Тепер аби тільки не випустити бунтарського гетьмана і можна з тріумфом повертати голоблі до Варшави
Грізні вісті що їх привіз Петро страшенно стривожили селян Малої Лисянки
Я видихаю повітря
А що деякі-мотиви у нас держалися в поезії виключно з традиції це річ безперечна
Дитина ще і он яка красна та втішна а знали б ви якої біди зазнала
Фірман справжній оголосив Махмуд-бей роздивившись на папері все що можна було роздивитись Написано тут так як сказав пан офіцер
Лаврін став так щоб на нього не падало світло з вікна і голосно мовив
Здається подіяло
А з панського двору уперто і нестерпуче б'ють в село хвилі дикого ревища наче корабель гине на морі і в останній розпуці розриває горла сирен
Нехай говорить хтось один з товаришів
Зелені молоді
Щоб хан не нападав на калмик
Село вже жило
З тіточкою Оленою було куди краще
І звернувшись до мене вимовив з притиском слово Поступовець
Тітка Дора що свідомо жертвувала виторгом недільного вечора заради урочистої родинної прогулянки на люди зирнула в мій бік цінувальним оком
Це чудесно
Нижче одна в одній дві руці одна біла до паперу рівна друга мусяжева
Настав довгий вечір
Інч аллаї Так-так сила у мене величезна
Він марив приходив до тями знову поринав у забуття
Як стиски серця в час прощання Як втому наболілих ніг Що після довгого вигнання На отчий клоняться поріг
Відчепись зі своїм Грицем
Місяця березоля в 15 день
Без них ми ніщо
Дивився на долину а бачив золоті алтини
Однак Кесег стояв незрушно не піддався і о диво османська сила зупинилася перед ним безпорадна
Про вірші що написані після арешту він так сказав
Випала б сьогодні удача
Але Флегонт вже спанів і тільки осміхнувся рожевими устами повними й свіжими мов у панянки
На записке стояло всего несколько слов
Те що ти сказав ти брешеш
Вважав себе хоробрим і здається був таким
Світличка ніби дихнула на мене тим духом давніх часів од котрого вже й сліду не зосталось
А прикажчик же що
Загальний рух
Пані Сплітстессер поїхала з місяць тому гостювати у Миргород до своєї матері і ще мабуть не повернулася а господар дому певно в гімназії
Їли хліб з м'ясом пили молоко
Гадаю буде така нагода можливо одразу по требі
Про це добре казати на повний шлунок припалив цигарку Борозна
Ігри не бенкет де важко подати наїдки й напої з урахуванням забаганок кожного з присутніх окремо і не обряд де теж передбачені обов'язкові для всіх ритуальні дійства
Так так Федоре
На злі і насильстві
Ет кажу дайте мені спокій з жидами
Андрій вирішив рятувати свою душу що не знала спокою й якось з тим Донцем покласти край
Горобенко зійшов на другий поверх до кабінету Кричеєва
Тут ніколи не подме вітер і повітря зворухнеться хіба що від людських голосів брязкоту збруї ревіння віслюків і рикання диких звірів котрих продають так само як і живих людей та мертві товари
Спочатку було чималенько її з'явилося ну я вжив заходiв знищив
Я виведу тебе на чисту воду ярів Матвій а сам подумав що в нього й справді немає жодного доводу супроти Сидорової зради
Рада його взяла своє
Чи є нам якась підтримка із заходу
Ти дбаєш про сина а я мушу дбати про всю Тивер
Ану хлопче злий мені
Але Сашко горланив так що й на третьому подвір'ї за тюрмою напевно було чути
А всі веремії які крутилися по тому тільки підливали у вогонь олії кожен гетьман добігши булави в боротьбі з супротивним гетьманом обіцяв пуховики шовком шиті і волю більшу за сваволю
Послухаю тебе
Гнів людський був навальний нищівний справедливий
Вiсiмнадцять
Ні козаки ніколи не підкорялись рабству й серцями були завжди на волі
Хафса бгаючи свої темні губи мовчала
В Адасевих очах майнула мстлива тінь
Людота ще трохи посидів далі важко звівся на ноги підняв з долу важкий меч брязнув його на кувало й заходився роздмухувати жар у горнилі
Я скінчив
Ну потім пізніше коли поїхала б у Лондон з Опанасом який тепер з нею у Дрездені може подарувала б
Осміх з'являвся на губах їхніх але то був осміх що загине разом з красунями
Тихо в повітрі
1 Electronic library of Ukrainian Literature 2 Вернутися Розділ 10 3 Зміст 4 Далі Розділ 12 5 CIUS Press
запитав Віктор коли газик виніс їх за Кураївку і шалено промчавшись узбережжям з розгону гальмонув над самим обривом де ще метр і вони пішли б сторч головою в море
Словом рай
Лобода сидячи в човні навпроти дивився на пасажирку розчулено і вдячно і мовби втлумачував поглядом бачиш Єлю все тут робиться тільки ради тебе ради того щоб принести тобі вдоволення й радість
Що це випадок чи прозріння
Максим упізнав так це староста цього села
Умер
На вулиці стояла юрбою дітвора з торбинками через плече у школу йшли та по дорозі заґавилися
27
Ox Господи
Тебе заб'ють
А ти про що
Вісткою що її привіз Сергій всі були приголомшені але найбільше пан Рона
Відчути б руку на чолі
Усе дерева шелестять мовить удова і зітхне й прошепоче Боже мій боже мій
Вже наступає ніч коли ще можна чуєш
При мені грошей немає
1
Так це щиросердно
Но
Пробі
А я гадав що ти знаєш бо ти Альошо художник
Він вибрав кілька пригорщів самих достиглих веприн великих як терносливи і просив Рифку перекусити
Нерозумная неутішная
Радість зустрічей та біль розлук переплітаються в ньому майже безперервно і може якраз ця безперервність тримає людину на світі допомагає їй долати всі перепони падати й підводитися ридати й сміятися
Раду отворив диким прокльоном уста перериваючи старому але Андронаті говорив далі
Дружина злякається вона не звикла до таких вакханалій та й образити можуть хіба ручиться хто за стриманість цієї дикої орди
Куди маю стріляти
Це страшна небезпечна жiнка
СТАВЛЕННЯ ЗАПОРОЖЦІВ ДО МОСКВИ
Попрощалася Ганя з своїм рідним селом зеленим яром ставом розпрощувалася плачучи з матір'ю з сестрами
Заради тебе я ладен на все вів ступив до неї ближче
Ох як же довго не був тут
Не слухали гнали до хурдиги й таки запакували туди всіх і не в стінах укинули до підземелля
Це Сава Чалий
Харитін тихо сміявся й не зводив очей з її маленьких повних уст котрі миготіли й ворушились і з-під котрих блищали дрібні білі зубки
Дзвін той не танув переслідував і тоді коли Іван повернувся в будинок у класну кімнату де його ждали учні
Ніхто в Кведлінбурзі не відав куди могли подітися руські
Вона була удова бездітна і по смерті свого чоловіка дідича з Катеринославщини продала землю жила з процентів свого капіталу і як вольна птиця перелітала з місця на місце влітку жила в родичів в селі зимою пробувала то в Києві то в Одесі а найбільше жила в свого брата Бородавкіна
І маєш рацію о хатун сказав на те великий поет Бакі
Так я Мазєнін
Він пригадав що тоді коли вирішувалось кому їхати все здавалося простіше
Бути може це не поступово але ми цього не хочемо
Так ніби докладав цілому світові
133 Сюди привів Анхиз Енея І між дівок сих посадив Як неука і дуралея Принять до гурту їх просив І щоб обом їм услужили Як знають так поворожили Що стрінеться з його синком Чи він хоть трохи уродливий К чому і як Еней щасливий Щоб всіх спитались ворожок
Він був у боргу перед ковалем і мусив щось учинити для нього
Напівнепритомне уткнуте лицем у пісок тіло в'яло хилитається й уже не хрипить і не сопить
Кажи бо вилаю
Едик вже лежав у постелі
Вишь какие горлицы почти закричал Никита— Не пристало вам быть подле мертвого убирайтесь отсюда
Про це місце тільки дуже старі люди пам'ятають
Як водиться спочатку випили по чарці й закусили
На тім світі в рай потрапить
Вітром майнула до гурту де аж куріла гульня про хлопця забула зразу
Він наважився підписався і став із Степана Стефаном діставши собі нове хрещення
Втомившись від водоспаду похабщини вірніше захлинувшись нею Великін люто сплюнув і поставивши як крапку зловісне Ну замовк
Боже тобі благослови
В турецький табір вступали союзні війська
Вітаю
Я н с о н спокійно
Хай він не знає
Що ви верзете
А я курити не перестану сказав Степан
Спішись
Орлик сів на краєчку лавки
Побратими позвольте мені сказати вам ще слово поки зовсім розійдемося
І йми віри тим легкодухам студентам після цього
Коли Данило вийшов на шлях тут між вербами негадано заколивалася якась висока кустрата постать
Феодосія і діти подавали йому череп'яний кухоль і він цокотів об нього зубами
Іди просто до терема звернувся воєвода до Блюда а сам залишився біля воріт
Спитай мене молодичко озвалась стара бабуся обділяючи діток що обсіли її хлібом і поглядаючи на мене ласкаво
Технічно практично не готовий до них
Борозна мимоволі мабуть підкоряючись якомусь внутрішньому поштовху подивився на Нелю й зустрівся з нею очима
Ідіть ради бога бо ще й поснуть у хаті поки зберемося
О боже мій
Заснути ніяк не дадуть тільки задрімаєш зараз так і зашарудять по ногах по грудях один за палець укусив то оце я зняв черевика та й стережу може підкрадеться котрий то пришию 4 суку
А на щiчках i рум'янчик єсть
І властиво не так відтягало як охолоджувало зводило її до реального
Їдьмо
Засвітив окно десь аж закуріло іскрами мов зорями геть-геть сніги усіяв
Там є хата не хата хлів не хлів казна-що словом зате дівчат п'ятеро
Тут був поміст виложений камінними плитами
Отак мимоволі ще й злодійкою станеш самі тебе такою зроблять
Гул той запліскував думки як смертний сон
Н-н-ні я та ак не сказав би
А мати коли бачили дядька Панаса
Хто за тьотю Мотю на голову
І тихо в мовчанці стоять снігові станції може знову ми будемо бігати сюди розгублені з запаленими очима а за холодними станційними будинками завиють вовки на журний холодний семафор
Після пішов у сад
Ходив так довшу хвилю і не помітив що його хтось слідить
Тільки тепер Леся помітила одинокий мерехтливий вогник на який вони прямували
Так ты меня зараз можешь провесть
Між ними знайдете і ваших земляків та певно візьмете їх з собою вертаючися
На плацу розставили їх невеличкими купками приставили до кожної по старшому та й давай учити як ходити стояти як руки держати коли і що казати
заволав пан Сулятицький
Гуси летять
Зiбралося стiльки що й не полiчити
Решту днів ми самі грітимем його
Чого це ти Мокрино спозаранку ходиш на одвідини спитав отець Онуфрій
Бо ж така загроза
Ну та й лукавий же та ненажерливий твоє сотворіння чоловік
промовила Галя
Чим вона тебе лякає
То я оце по-вашому
Ішла б спати краще
Дістане стипендію це напевно і вибереться
Ех та й земелька ж бубонить собі під ніс Андрій
І широка дорога місточки та балки Наче полотна сиві лягли до порога
Це я розумію трус
Потім мовчки спускається вниз до хатини розмовляє з дідусем і Стехою
Це мій чоло
Хоч як лякав своїх прихожан п'яненький попик приношень і пожертвувань на церкву було занадто мало щоб триматися панотцеві Лісовському серед перших громадян Рогатина тож на обійсті вічно хрюкали величезні свині хижі як лісові вепри ненажерливі верескливі
І сад той самий мирно шелесливий спокійно дихаючий ніжно-солодким духом бузку
Нам квапно діється
Вам треба б напитувати собі місце десь в лазаретах або в богадільнях чи десь по приютах сказала Майбородиха
Чому мусять вони працювати для інших і не жити для себе для своїх працьовитих жінок для своїх веселих милих дітей
Гурра
Шугнули до неба кущі чорної землі й вище них злітали вершники
Вивчив від матері їхню мову їхні звичаї пісні і почувався серед них як свій
одвітує Білозерець Крута година наступила
А чого ж
Чи ти ба яке відкриття засміявся начальник тюрми
Сава чесний лицар
Відкашлявшись Шевчик сказав Браття а що я надумав своєю дурною головою послухайте
Далеко внизу Подiл i Днiпро i низьке лiвобережжя що ген-ген до крайнеба простяглеся
Я дістав з кишені свічку й устромив її поміж камінням Ольга черкнула сірником
Я дивився хвилю захоплений її молодим запалом мовчки на неї в її гарне потрохи зворушене лице а далі обізвався Чи здійснення вашого бажання а радше ваших мрій залежать лиш від вас самих чи має воно ще перейти так сказати б інстанцію вищості
Панове
Он як гуркоче грім мало не щомиті стрясає небо землю то з одного то з другого боку
Ви запросили його до себе нарешті а не я
На твою пику дивиться буркнув сотник
Вона була в захваті від квіткових базарів
З силою вдарила дрючком і здалось наче саме серце вискочило з грудей
Повільно обзвичаювалася верталася до життя повільно виходив з неї страх
Отаке чортi-що наснилося менi
Велике це діло
Воно зрозуміло жарт засміялось
Гей попе сюди гукнув він осадивши біля воріт змиленого коня
Нападали на нас німецькі пси- рицарі дістали льодове побоїще
Та я забув
А Оленка сама собi пошить плаття умiла вже
Але ж вони були таємні кажеш
Уявіть собі усміхнулась Спиридонова я теж не знаю
Його темні очі ніби горіли як жарини а волосся розпатлалось бліде лице почорніло і неначе посатаніло
Видно світ неохочий заглядати в темні пристановища де ховаються злидні від холоду
Чудового зятя буду мати подумала Балабушиха
Фанні що тобі сталося
Наступні виступи жінок Олени Пчілки та Єфіменкової викликали пожвавлення в театрі
Яке весілля
Не шукай малого бо для мужа В ділі нікчемнім страх смерті І в ділі великім смак смерті
А почни він сумніватись і почнуться муки совісти
Небо брякло нечутно й зів'яло скрадалися полинялі соняшні дороги до незнайомих горизонтів до туманово-бузкової маси
Ворог на огнистім возі
Він з нами
Звенигора заніс над ямою ногу збираючись плигнути туди
Встань
клекотом болем і радістю обізвався її голос темною хвилею стрепенулись зашаруділи коси і вона падає в обійми чоловіка і руками обличчям перевіряє чи це він
Нікого нема в селі старішого
Каторжнім
Примiтка Павлушi Завюроднього
На завод треба було одразу де колективи де ти працею лютою працею здобула б собі цінність і честь
Застрибав і побіг попереду мчало якесь чорне тіло злітало разом із ним у повітря і знову торкалося землі
Ну то хай бере його
Сайгор спробував був перевести говірку на інше але зрозумів так Татьяна воістину недалека дівчина типічна міщаночка з обмеженим світоглядом
XVII
Ну і
Але найболючіший шмат я видирав за те що її самої уже не було
Жаль похитав головою отець Хрисантій а на його ніздрястому обличчі заграла посмішка
Я єсмь князь а не лиш полянин
То було диво з чуд кухарського майстерства
Розглядаються два москалі принишкли до землі як трупи
Ніяких уступок —сказав Шахай і встав із стільця
Де переночуєш обігрієшся
І філософ мусив кидать Канта він довго й не сперечавсь потерся пом'явся та й мусив доставать гроші
Припекло то й справляється буркнув перший похмурий і пішов берегом далі мнучи важкими чобітьми прирічкове бадилля
Флегонт Літошевський жваво стрибнув додолу й поміг жінці злізти з фаетона
Всі ці обставини до уваги взявши Славенко вирішив що момент припинити будь-які зносини з дівчиною оце настав
Що ж Микольцю
То звичайно ваша справа однак мені здається ви маєте зустрітися з Анфісою поговорити підтримати в ній дух
Куди се ти Явдохо
Хай уже вони хто завдання виконав їм можна й посміятись а тобі
Така вже доля Кочубея
І подав пакет запечатаний сургучем
загукали діти Ївго а який збір
Де кухня
Улю
Ілько потакував Ступі Ступа йому вірив на Ількові виблискувала й видзвонювала фронтова медалька
Але тепер він вже його так не лишить
З нею рядом йшла Надежда Мурашкова
Зате якщо вже вліпить прізвисько своєму володареві народ то протриває воно вічно і буде вичерпніше за всі описи придворних літописців і славохвальства найманих істориків
Чого ви напались на мене серед вулиці й репетуєте на ввесь Великий Фонтан
Плачуть жалібно ті дзвони мов нарікання докори на людей що замсртвили пречудовий сей куток
Я слухав слухав і хоч лусни не втямлю
Тату
152—153
Доки він клопочеться біля секретера щось розшукуючи в своєму магнітофонному господарстві дружина іронічно кивнула в його бік
Привіз його вашмосці напоказ
Ближчим часом до Києва прибули й сли польського князя Болеслава
Ти тут синку почувся тихий материн голос
А скрипка ж як
І моє серце розбито і мене з нелюбом спаровано
Ой не кажи сива утко що я тут горюю ой не кажи сива утко що я тут паную
У станицю заглядали хмари
Перед християнськими письменниками ранньої пори виникло питання як поставитись їм до спадщини в галузі ораторської прози залишеної язичницьким світом
Врешті над майданом запала тиша
Коні полягали в траві а всі пішли за Хрущем ховаючись
17
Я прочитала ті книжки що ви принесли кузині
І навіть на ньому було виведено вензелі з марґарини
Що він вирішив то вирішив
et non invenies altiorem viam supra
Ми вийшли
Бо дякуючи тому Мотря не знала що діялося на майдані і в маштарці
Та й Юхим же слідком за їм бо він каже в двір а Зінько з сіней
А се є та роба що
Та й взагалі збори в палаті не нагадували вже давніх часів коли на лавах сиділи й дрімали старезні бояри сивоусі воєводи просто старці деякі з цих похилих віком немощних мужів доживали на Горі інші виїхали в пожалувані їм городи й землі
Ні товаришу квиток хай залишиться в мене
Сторчак
А поки що перед тим як допитувати візьми Петре козацький канчук та всип йому гарячих з півсотні
Проехавши так с полверсты проводник остановился вдруг у старой дуплистой вербы и круто повернувшие приказал своим спутникам следовать за ним
Разї два триї Починай
Тепер і сама бачиш
Чи не дурний він
Риплять колеса біжать неквапно коні і за возами в'ється рожева курява
Ісаєв швидко вийшов так ніби його погнало з хати
Зигмунт Август прислав султанові бурштиновий ціпок з золотою голівкою а Роксолані хутра такі пишні й теплі що вона не знала коли й носитиме їх у беззимному Стамбулі
Нехай тебе чорт любить
аж затрясло начальника переправи
Гаразд сказав Ява
Чи не капшук з червінцями знайшов
Як схочу то й піддам
Виймає з-за пояса гребінку з мушлі чеше прибережне зілля В о д я н и к Ну розчеши я сам люблю порядок
Скриню з книжками ковану о дві мідні ручки і валізу з білизною
заревів Джузеппе
Борщ головна страва обіду
Ти не лякайся засміялася вона
Та раптом вона так голосно пирхнула що не тільки я з Мері а й Микола Миколайович здивовано обернулись
Німці на порозі
Просив співати ще віддавав їм до останнього шеляга все що брав з собою на ярмарок
І все тепер газету читає
Після обіду проходячи кухнею у свою хату він її запитав
Микола
Ви б не їхали на ніч
Ти ще не знаєш які люди у мене
У минулій війні авангардні загони гинули тому що вони існували за приписами а бої велися за принципом навального наступу
Правда то є сказав Бенедьо що на тепер не змтажемо собі цілком помочи
Ну й тішилася ж вона
жахнувся Грибовський але ніхто вже його не слухав
Найперше мусив відшукати Милю котрий десь пиячив не ночував на дворі князя-папи й мабуть нічого не знав
Ми ж ось живемо
Це ж Баглаї
думала вона
А курфюрсти
Ні
Я Щоб щоб мати роботу
От їй-богу
З Чорногородки
Люди у щасті та у багацтві і не чують як живуть а я занапастила себе
Тумани зліквідувати Скарбне оце висушити бо воно мовляв комарів розводить
Ну а коли б я вас гарно попросила
Заб'ється надія в Щура чи не одживає мертва скеля чи не заговорить
Павлусь почув як стріли свистіли йому попри голову
Так і живемо вдвох у лісі
На душі важко так важко як ще ніколи не було
Здавалося що аплодують саме і тільки мені
Одного дня різав Ягнич хліб на столі і раптом ніж зламався
Король одповів Гаразд королівен буде посадовлено на дев'ять день у колодки а ти матимеш Вуланкау за жінку
Вибачай-бо двадцять другий обізвалась матушка дивлячись в скляні двері що виходили в садок в темнуватому кутку гостинної
Який багатій знайшовся
Чи Ігор Сі-верський
З ким же йти
Палія будь-що треба визволити
Більш точно Служила служила плакала плакала аж поки не плюнула отак пху та й пішла до одної мадамочки сказали ви
Ні пропала вже бачу лицарськая честь на Вкраїні
Розпрощалися юні побратими аж біля Сокільського
Скільки їх
Прив'яжіть її до тієї колони й лишіть хай охолоне
Я тільки знайшов біля кущів кісник дівочий
Тут я вам скажу зовсім не в тім заковика не в тім шиночки
Тінню промайнула між вербами й зникла
Бог відає де
Я думаю завжди голодне
Вони знову стали ледве чутним шепотом що відсував його в незмірну далечінь вони падали йому в душу краплями теплої олії розм'якшуючи там усі затужавілості розгладжуючи всі зморшки та бганки збуджуючи в ній спокійну радісну чулість
Ото і всього
Ба
Марії Магдалини Льонця підступила до Лятерни повела пальцем по білій пелерині одягнутій поверх чорної ряси Задурно хочеш га
Боярин Славута зрадів хлопцеві як рідному
Почув що ви встали та й я піднявся
Зачароване царство його мороки
Вітя повернувся до неї
Для нього ти як синява зимова Не жде він грому полосни ножем Нежданого затаєного слова
Вже хоч сердьтесь хоч не сердьтесь а Чигирин мiй а ви мої полонянки
Мені щоб було скрізь чисто й чепурно
Вона наперед уявляла як сядуть вони вдвох і наодинці він докладно про все розповість
Вiн уже роздумиваль умирать
Прийшла сила війська гайдуків і пахолків і ми мусили йти врозтіч а мені загрожувала смерть коли б не втік
Бо мої тітки так говорили
У навчальному процесi дзвоник основна пiч сказав я виймаючи з-пiд сорочки шкiльне калатало
Лист був адресований до графа Кшивотульського
Може її мовчазність
Не говори того
Панське око товар тучить недурно сказано
Та й не маленький уже сам знає на що йде відповів Ігор
Надвечір Франсуа привезено в оселю
Слово карвасар як і сама інституція суду на ярмарку давнє уже в часи Котляревського можливо сприймалося як архаїзм
Тепер гуляв канчук по спинах онуків славних лицарів
Так само кланявся і перед султаном але той не кликав головного євнуха не квапився до гарему коли й хотів кого бачити то тільки свою улюблену Махідевран яка після того виказувала владу ще пишнішу перевершуючи саму валіде
Треба ж отак із юродства да зайти в голову думає йдучи Петро Отеє не удавай із себе химородника не бурли як кабан у кориті
Що ж відци
Була цілий день поважно настроєна й мовчазлива і зітхала журливо й тяжко
Простелено було просто посеред багнюки червоне сукно султан зліз із свого чорного коня став на те сукно пішов назустріч білій кареті дверцята відчинилися йому назустріч дві білі руки випростуючись із пишних хутер простяглися до нього військо кричало завчено Падишах хим чок
Засучивает рукава Одарка вся трепещущая приносит зажженный восковой огарок
У полуднє діти розносять пан пішов на гуральню
І як це не прикро вам казати з вашим співвітчизником
Таки сказав би мабуть принаймні привідцям тисяч коли б ромеї не утримали від того необачного освідчення вийшли до його раті з хрестами та церковниками в одіянні християнських жерців і сказали
Цього разу він не бреше
І прорвали кільце
Ану заграй
Ми старі відживаємо свій вік а ваше все попереду
закричав Ріхтер
Х м а р н и й
Она его целовала Его цепочкой играла Просила часов просила часов
І ніхто не чує тих пісень жалібних жіночих ніхто не підслухає її горя не розкаже ні людям ні чоловікові
Його щось тяжко змусило гукнуть йому Побережись
Тепер відповідай хто ти
Глибоке тихе мовчання що говорило про сон
То й добре
В статті благословленій до друку академіком Б О Рибаковим та академіком М Т Рильським яка була надрукована в ч.
Мало не божеволіє
Одарка сиділа смутна-невесела дивилася буцім собі під ноги а справді нікуди не дивилася уп'яла очі в одну точечку та й не зворухне ними мов скаменіла
Після цього Данило вискочив з ями гукнув близнятам щоб привели коні
Запалене лице було гарне але дуже молоде
Ой не поспiшайте дайте подивитися
А одного разу мати взяла в колгоспі коней і ми поїхали на зелені свята в Переволошину до тітки в гості
Думка мов непосидюча ластівка шибала то до Дрогобича до старої матері то до Борислава де відтепер прийдеться йому жити
Як театр
Здіймається парок над кіньми легко біжать сани що вціліли ще від пана чудернацький витвір зимової фантазії
Але внутрішньо аж ніяк не схожа на улюблених героїнь його романів
Коли ж нема душі значить все єрунда помилка
В ы б о р н ы й
Я подумаю
Вони ніби кричали волали й благали про допомогу
Доведеться зняти душ чотири з весілля
Та ще й сховав тут красу Киліяну
Як гадаєш відгукнеться хто
Але і цього свого завдання воно не як слід виконувало бо й тепла тут не було
І притулився устами до меншого а потім до старшого
Охляла вона як курка на прив'язі додав другий
Що нині маєтки
Леонід Володимирович Позен відрекомендував Панас Якович
Кгм кгм крякнув витираючи долонею сухі вуса
Вона купила здоровий дорогий ставник щоб носити кругом аналоя поперед молодих оповила ставник гірляндою з рож прив'язала на його кокарду з дорогих червоних та білих стьожок
І ніхто тоді не додумається зрівнювати патриція з голотою кожен залишиться на своєму місці
Чекай
Кому
І раніше не раз чула похоронні дзвони бачила як проносили вулицями важкі домовини бачила як ховали у братській могилі червоноармійців зрештою смерть в дні окупації щоднини гостювала в селі стискала підступною тугою дівоче серце але ця страшна гостя ні разу не переступала їхнього порога і тому уява про неї була неповна
П'ять літ вже як я вийшов з Момотів а вже вони й більші стали вже й церква нова і верби понад ставками поросли такі великі
У Василя Семеновича день —треба бути
Приваблюй мене історія її свідчення пам'ятки людського вміння і генія
Виходило небагато всього щонайбільше верста
Вона не чекає запросин злазить і йде в танок
О ні
В ньому вчувалась унутрішня сталість і певність а заразом і поважна хазяйновитість дбайливого начальника
Надто ж коли йдеться про Софію
Жде в Петербург
Вже і сум і зажура й пошук знову і знов
А може ще більше розпалить
Не забувайте мон шер що закордон і ми то небо й земля
Оце либонь вже почалось
Дай мені руку я одведу тебе до ложа
Блюд служив у його дружині ходив з князем на хозар але не виявляв у поході ні кмітливості ні звитяги а навпаки пас усюди задніх з-під Саркела Святослав послав Блюда до Києва назвав воєводою Гори
А то що такого
Пізніше зокрема в XII ст. слово полк стало синонімом слів похід рать військо
Та от пiсня скiнчилася i вожатий вигукнув
Ви самі туди стрибнули
Для чого приїхав
Їх теж
Може й так
Лице стемніло від вражіння він згубився сам а собі як у лісі
Дружину він попросив прийняти свого шкільного товариша і вибачитися за непередбачений терміновий від'їзд
Тихого середняка переслідував бо ніби лає радянську владу а того не було
Старшого мого
Як він утішався своїм одинаком
Причини
Земля російська одвіку була багата талантами тільки ж їм крила підрізували простору не давали причому хто
Балабуха смоктав люльку й мовчав Олеся й собі мовчала
Збирався їхати і сказати правду не вірив що поїздка принесе користь
Обхитрив нас вигукнув Спи-хальський ударивши шапкою об землю
А чого ж ти питаєш тоді заусміхався Устим Наше то й наше
А бачили сьогодні БАМЛАГ
Всi ж iншi вої сходили з коней розбивали стан без вогнiв пускали в попас конi далеко на всi кiнцi i вiд чола i вiд озадку послали сторожу
Пролунали команди
Він несказанно зрадів вискочивши надвір холодному вітрові і мерщій подався далі
Ознака ця страшна
Тово одповів Добре та ви ж скажіть об віщо ми будемо закладатись
Дивина обоє не п'яні
Сміх той підхопили інші одначе не так дружно щоб відчулася цілковита єдність між тим що було на серці і устах княгині і тим що у мислях юрми
Ну товариші поліцаї-курви пропали ми будьмо живі
Дружба
Відтак потягнув у церкву
Звичайно може обійтись і без бою
Тобі горіти страшною думкою і в серці в м'язах тіла складати силу
Як вийде вона з лісу на білу стежку щоб відтак може як тоді полізти під Білий камінь він побачить її зараз здалека
Кого вірно люблю та й не налюблюся
Тримайсь
Потім і його побачила бригадира
Це вже надскромність
Місяць тепер по другий бік його мені не видко його
Отак зле насмiялася вона з мене
От якби налила в оцей стакан градусів шістдесят
Я та сама
презирливо хмикнув Макаров
О князю Святославе вiдповiв на це лiтнiй уже бородатий воїн що тримав у цей час на рожнi шматок м'яса просимо сiдати є в нас добра смаженина
Загледівши філософа засміявся
I справді чи маю я на це право
В Петербург
І Леон гордо відвернувся на знак що бесіда скінчена
Він кохавсь як ти мовляла Десь там із дочкою І якась пригода сталась З ними і з тобою
Бо-о-м
Іноді траплялись чималі баюри але Максим їх не обминав а йшов навпростець
Застільники ввічливо ошкірилися а Твардовський застрибав як ворон за тілистим Ходачківським
І він його здійснить у першу ж зустріч із своїми варварами
В академіях не вчились
Тополі арфи гнуть
Тітонько прийміть бо фашисти уб'ють
І з тим словом вона прибрала з столу після угорця підійшла до колиски подивилася на сина стала навколішки перед образами й плачучи молилася за життя та щастя улюбленого сина
Чому ні
Йому потрібна школа професори освіта
Що ж іще
О л е к с і й Нехай іде ще буду її ласкою прохати чи не змилосердиться хоч трохи
І ввижається що з тобою біда якась лучилася
Яке нахабство
Чи я знаю що ти маєш і скільки маєш
Проч мені з очей
Що ви
Що ти мені допікаєш отими дурощами
Ні ні каже Галя ви не горюйте
Ми нікого не закликаємо до себе не вмовляємо не соромимо не лякаємо Матір не треба умовляти щоб вона віддала своїй дитині переповнені молоком груди
Мавро
Коли забув ти рідну мову яка б та мова не була ти втратив корінь і основу ти обчухрав себе дотла
Тоді тільки розказала про спою пригоду
Жити за нелюбом скніти вік поневірятись
А що сумна то не моя провина I серцю я не владна наказать
Половину візьми назад а коли тобі поталанить то додаси опісля
Гучний наростаючий мов перекати весняного грому
Та вже коли прибився скидай риштунок гостем будеш
Батько вибіг їм назустріч
Повз нього пропливали сотні облич веселих серйозних і заклопотаних десь голосила обікрадена жінка кричали граючись пацани
Дасть Ватікан
Після того вона десь ніби щезла
Уваливсь у хату да розставивши руки до його
Я сама не захотіла
А з серця вже виповзала як гадина тая відбита в нім проклята шпаргалка з Миколиним підписом
І після цих серйозних слів вони раптом ушкварили на той самий мотив дитячого віршика що ото вчать у дитсадках
Народженню Олександра передує ряд знамень і пророкувань які віщують його незвичайну долю
Н—ні за що
Не грошей мені жаль
Я ж кажу що так
Та лев якийсь лютиться і гострить пазурі
І тоді я вперше сам став слідчим над Чорноволенком
Ніхто не виявив жодної охоти їхати кудись там щоб пізнавати Матроса
О л е н к а
І то мабуть не жарти якісь Явтушок прочув те не лише від своїх яким великої віри не йняв а й від сторонніх людей анітрішки не зацікавлених бачити якогось там Явтуха Голого великим магнатом на тих землях
Сама одна ти знаєш лиха накоїла
І все давнє відживало й до громади його тягло
Знаєте чи раз же то доводилось укупі яку пригоду на диких полях терпіти або один одного з біди визволяти
Довбня нещасний з нею буде
Ну як тобі шкодить хата то ходи з нами
Стоїть помахує хвостом але не одважиться подати голос
Є а що хіба спантеличився Вадим
Про любов та про всякі пригоди
Е чи одні то дурниці чоловікові по голові стріляли поки молодий був
Та брешеш-бо одного а другий випав сам на третій день
А з-за Стоходу що на заході виринули героїчні залишки Ридза Сміглого під виглядом армій крайових а там з-за Случа посунули Ковпаки та Медвєдєви та Гончарови
На покуті влаштувала маленьку іконку Миколи- чудотворця малопомітну з першого погляду
Не забув
Нічого
Еліта та складалася з самих найгорлатіших типів найяскравішою репрезентацією яких був такий Хорошун колишній чекіст що в революцію організував Комітет не журись і грабував населення на свою користь
Та це ж Катря
Гарний і здається як його батько добрий
Та хіба від Марійки тепер утаїшся
І він хоче разом з усіма сісти за вечерю ще й ноги покласти на чиїсь душі
Я лише подарував квiти
Піди Івасю піди гратися каже мати поки тато задрімає
І навіть на бога
Як паршиво вийшло
В грудях повно почуття не сказати не говорити не вимовити
Всі розмовляли тепер проміж себе про жахливу мару кожен розповідав яка вона як він її бачив тільки леопард один нічого не бачив
Он над водою рожаїста верба стоїть гілки свої аж на саму воду поклала
Слухаю ваше благородіє
Не можуть вони стріляти
Ось мої тези
Спустившаяся уже в лесу тьма окутывала и самую усадьбу и высокие силуэты тихо шумящих елей
Гамувався щоб не скипіти проти матері котрої любов становила моє буття-щастя а заразом мене як от і в цій хвилі просто тероризувала
Чи то мені так снилось
Чечель закусив губи
Вся
На столі розташована матерія з чудними рогами з напів-округлими вирізами що їх законів я ніяк не збагну
Чому так
Мені
Він не сказав тобі свого ймення
Звів з світу
Мить передихнувши біля нього бійці поправили каски поповзли далі вперед
Тобi чого тут треба
Дізнавшись про втечу Гаміда Младен розповідали не злазячи з коня повернув чагін і помчав на розшуки
Та вiн у нас зовсiм парубок тiльки бiда говорити не вмiє
Одначе що скоїлось
Не хвилювало все мов розбурхані хвилі не кипіло якоюсь лютістю роздразненням
Так
Хазяйка уподобала наймичку наймичка хазяйку
Але раптом помітив що і його розглядають теж
Це ж він свою історичну безсмертну хахлацьку вайлуватість і розвезеність так геніально замаскував у велич у маєстатичність держави що її він репрезентує в монументальність її залізної охорони у велич самого залізного наркома свого шефа й повелителя
Але чи спрацює вона коли там стане перша підвода з буряками
Але Мирослави не було в світлиці і се затурбувало Максима
Квартиру давай закричала Зося і застукотіла кулаком по столі
Під віконце Хтось помалу підступає
Коней не жалів на базарах купував свіжих витривалих і гнав далі
Конрад мовби відроджувався в кам'яному присмерку веронських церков натомість губився в щедрому світі природи відверто нудьгував майже з таким самим осудом як абат Бодо позирав на дитячі пустощі Ьвпракси не міг ні збагнути її ні простити
Він хотів щось сказати але стримався озаддям вперся у віліс і тоскно дивився як зачинились дверцята ЗІСа
А зараз вона рада була що Саліас так настійно наполягала щоб сьогодні Марія обов'язково завітала до неї але не пояснювала чому
Звів очі біла постать перепинила йому дорогу
В ній був козак нашого полку захоплений в полон червоними коли ми віддавали Полтаву
Невже це і все
Проедр допоможе щоб це сталось швидше
Оце саме й вона мені співає і зовсім безпідставно
Попрошу
Я подав їй чашки вона розлила чай і почалася вечеря
Марко з несподіванки аж здригнувся і ближче підійшов до танка
Ви нас розчавите але самі ви ніколи не матимете щастя
Я пожартував
Нічого не сталося
Чимала валка парубків показалася з улиці у здоровенних білих кожухах у сивих шапках лавою йшли вони через улицю поскрипуючи по снігу ногами
Входе Марія Івановна
А сталося от що
У потемках засідлав коня виїхав з двору
Спрняв цьому сам султан замовляючи поетам назіре тих чи інших славетних співців
Дитина належить до неї
Я розумію що його відповідь не повна навіть якоюсь мірою не переконлива але її вистачав для того щоб почуватися щасливим і навіть гордим
Тут знаходили пістолі кинджали шаблюки рушниці гармати ядра кулі свинець дріт глечики кахель персні бочки з смолою прошарки вугілля склепи сухарів купки пшениці гудзики пряжки намисто гроші люльки- носогрійки та людьки-буруньки
Капіталісти котрим було день віку вираховували золото що його дасть іще Золотий Ручай
Це насильство
Проте Лаврін залишився в Киліяниному серці
Костя горнеться до мене і здається щиро почуває вдячність
Впливало те в неї через очі і очі її заголубіли
Можна їх усіх браконьєрів навчити треба тільки як слід за це діло взятись
Іще ж по стінах висять і їх шаблі пищалі під сріблом старосвітські сагайдаки татарськії шитії золотом ронди німецькі гаркебузи сталеві сорочки шапки-сисюрки що вкриє тебе залізною сіткою і ніяка шабля не візьме
Тікаючи сюди вони покажуть шлях до нашого коша
Ось він ось
Он ту найкращу
Що треба було іноземцям у глухому кутку села серед позабиваних старих хат у яких уже ніхто не жив
Усі гуртки зійдуться над Інгульцем
Тьху
Але я виб'ю її з твоєї голови
Лице взялось смагою темне як головешка а на тій головешці білий чуб як льон
Тетяна в своєї матері одна горя не зазнає поплаче посумує а далі по всім за другого вийде
Нема жахливішого житла за шалаш для сушки цегли там вічні протяги якщо навіть довкіл ні найменшого вітерця
Один для речника потрібна віра беззастережна а ви в своєму Exegi monumentum замахуєтеся і на Всевишнього
Він добре знав Рклицького як любителя декламації
А ти запорозька собако вийди теж звернувся він до Арсена
Ні ріка пересихає
Потріскувала і миготіла у бронзовому підсвічнику воскова свічка тихо озивався у темному закутку цвіркун з городського валу долітав приглушений крик сторожі слухай
Ні побратими прошу вас ще раз послухайте мого слова покиньте свої страшні замисли працюймо далі разом так як зачали а пімсту оставмо тому котрий важить правду-неправду і кождому вимірює по ділом его
Стеблина та ще стеблина от i все
Більше був із родаками та содругами своїми
Розстав кажу
Куди ти Петре
Так підемо купно колядувати питали хлопці
Майже вся тухольська молодіж уоружившись у що хто міг побігла на місце бою але зупинилась оподалік побачивши кроваве і трупами вкрите побоєвище а боярський дім окружений хмарою монголів
Після уроків Ігор Дмитруха повів хлопців у сусідиш двір на будівельний майданчик де екскаватор рив глибокий котлован під фундамент нового будинку
Г о с т р о х в о с т и й тихо
Навіть не це а тільки чи граф батько їй чи ні
Звістку приймали як сподіване щось як щось неминуче мов по хоробі смерть
Глядіть щоб побут вас не обдурив
Трьом чоловікам зв'язали руки й ноги поклали головами на колодку і кат в одну мить постинав їм голови
Хай що не каже Мишко а я піду
Утік
Як
Там постав і якщо спить то навідайся через яке врем'я
Наївна дурна легенда примітивної психіки що претендує на універсальність
Шевчик розплився в добрій усмішці і прихилив голову до широких грудей свого друга
Повз ворота вулицею скочки на конях Филька з Книшенком летіли
Микола ще читав статтю а він уже дивився в ті дні коли відвернуться від нього знову як то було раніше як нині верне носа від деяких його нових поезій Пантелеймон
Бо не доріс ти княже стояти наді мною
Панок вистрибнув перший а Лейстон важко похитуючись пішов услід
Оповідач бубонів і бубонів переповідаючи незрівняного Фльобера а люди здебільша люди з вищою освітою що по кілька разів читали цей твір слухали з феноменальним інтересом із зворушливим захопленням переживали хвилювалися жили радостями й болями якихось далеких-далеких вигаданих людей радостями й болями якоїсь сотвореної Фльобером мадам Боварі
Варка
А половина вози поломані коні скалічені
А коло ставка стоять лози зеленіють коноплі а за коноплями знов червона вода ніби вогонь горить
Г о д о в а н и й аж за голову вхопився
І насмішка проклюнулась у слові Прийшли до мене бо мабуть геиер нікому старосту добрим здоров'ям навістити
А їсти захоче вона то беруть з неї не як з усіх голодних людей а удвоє більше
Запорожжя обидва береги Дніпра
Він був певний що чує їх що вітер перевіває їх через море
Микола пішов на вигон де стояли старі верби там його ждав Кавун і чотири чоловіки що налагодились потаєнці втікать на сахарні
Був і глянув та враз і одвів очі
Да что это я справди в дурни пошывся что ли вскрикнул он сердито и вытряхнувши из полы груши решительно пошел из сада
Те одно не давало мені ніколи супокою сказав врешті
Уночі ніби позникали всі ті асфальти якими вранці рухались частини козачого корпусу здіймаючи хмари пилу
Тодi великий болярин Мануш немолодий уже але ще здоровий чоловiк який стояв попереду у темному довгому платнi з цятавою кесарською гривною на шиї ступив i голосно промовив
Кучма чорного з помітною сивиною волосся вихрилась бліде обличчя відтінювало гострий погляд чорних очей
Цих старих тонів у нас більше не повинно бути
Ні
Про це він багато наслухався від покійного дідуся
Ровом обгороджене
Га
Вона обома руками розметала їх наблизила до мене лице Що ж із ним
За нами діло не стане
Будемо надіятись що він повний
Народний учитель буде додає священик
От кажуть хліб палити заводи зривати
Чого ж ти нас держиш надворі
Латин таку почув новинку Злякавсь пустив із рота слинку І вся здригнула старшина
Місили тісто смажили капусту з курятиною кришили буряки на борщ перебирали гречану крупу
Почекай мовив він радіючи враженням від подарунка й від себе
I землею з грядок Михайлових загортає
Він писав щоб син як можна мерщій приїжджав в Жур-бані бо мати заслабла несподівано
Сафар-бей мало не скрикнув один з них Арсен Звенигораї
ІІ Іде п'ять козаків чуприндирів усатих Блищать оддалеки в турецьких златоглавах В кармазинах рясних при пірначах-булавах У хутряних шликах препишних пребагатих
Вони пили їли розважалися а барахсани лише здалеку дивилися на ті розкішні веселощі
Просто безстрашник якийсь
Чи приймете
Чабан це той хто все життя на ногах кого спека продублює і осінні мряки пронизують до кісток і коли інші ще сплять ви вже з отарами виходите з кошар у мокрі поля на свої цілоденні вахти
В альтанці що була в центрі широкого майданчика розмістився оркестр тільки- но господиня махнула рукою він гримнув урочистий полонез ту ж мить спалахнули потішні вогні що осяяли червоними смарагдовими голубими золотими тонами і кущі і дерева і гостей які вп'яли пожадливі погляди в широку просіку що вела до альтанки
Тепер перевіз мовила Ніна
Ось над таганком під яким зітхає полум'я схилилася бабуся щось шепчучи вона немов чари сипле в картоплю сіль підводиться і вогонь вибиває на її зморшках іще сліди кріпаччини
Мирне населення Стебного Чорної Тиси й Репегова під обстрілом
Лиш кілька стригунців Не хочуть ні вівза ні сну ні супокою
Коли Григорій вийшов на розмальований вечірнім сонцем двір йому назустріч попрямував чернець який куняв біля воріт на камені
Варта розташувалась по менших прибудівках та в коморах у дворі начальство й управління по сусідніх дімках
Що ви від мене хочете
Рівна прозора проста до геніальності нота з'єднує віки
Через Дунай-річку перебрались
Навіщо його тут так комфортабельно вмощують
Двері покою замкнені були зсередини і ключ лежав насеред покою
Батько прибіг аж уночі
Зате зараз Одинець розкошував
Годі Галю годі кажуть брати слухай-но що тобі казатимемо
А князь стоїть мов тороплений бо ще й до себе не прийшов за великим ґвалтом поміж військом
Вони пішли разом
Можна займатися разом з дружиною
І зразу ж затихла наче й не було її стрілянина
Я знаю цих ледарів як вони вміють носи вгору задирати
Ой душить мене в грудях
Отець Харитін все кахикав кородивсь на живіт і жалівся на кольки в боках і в грудях та й лічився орданською водою й херувимським ладаном це були одні в його ліки
Кличемо вас з'явитися добровільно
Отава сказав він Ви ж чули там у кафе
І завжди так було
Начальники звісно гнівалися в душі застерігши таку демонстративну неповагу бо як і все у нас були люди прості щирі й трошки патріархальні
Знадвору і всередині
Завіса
Оддав дякові вмісто цієї книги закон
Кілька разів наймав човника та вдаючи з себе рибалку пропливав біля заклятого острова один раз навіть пристав до берега але від стіни в мій бік побігло двоє солдатів з рушницями і я відплив на бистрінь
Вдосвіта долати сон найважче
Ні не кажи мені так
Зима довга а ми не знаємо коли саме нападе Кончак -почав розмірковувати уголос Ярослав
Дяк охриплим голосом завів херувимську всі чимдуж замолилися замолились і жінки що стояли позаду Христі і розмова стихла
До того ж став охайніше вдягатися ковнір вишитої сорочки зав'язував кольоровою стрічкою шапку одягав так що мій темно-русий трішки кучерявий чуб виглядав з-під неї і купив у волоха гарний жупанок мовби на мене шитий щоправда побачивши мене в тому жупанкові Уляся залилася реготом Що це ти Іване в ляхи записався Жупанок виявився ляським
Я й знаю і вгадую про що він буде проповідувать
Ще там на фронті
Так було так і буде
А щодо згаданого добродія котрого має вона любити то повторяю він з нею ніколи не ожениться
Сказано лови то й лови
Княгиня стояла коло порога висока на зріст та поставна рівна станом в довгому блакитному шовковому літнику
Я така й була посміхаючись шаріється Ліна
Казали не дворянин якийсь там регістра-тор
Чоловік той хоче щоб підв'язати як-небудь так шкапа не стоїть і той чоловік мучиться з нею а друге й те що й воза не підніме бо вже собі старенький був
36 36 Хатун пані
То я піду в свою келію і приготую листа а ви превелебний панотче звеліть коли ваша ласка зайти до мене тому ченцеві я передам через нього листа
Крізь шпарку проточену горобцями місяць проткнув сріблясту скалочку в моєму кутку пахне влежаними яблуками і огірками то мама вечерю поклала
Він тепер може вже десь далеко в горах
От вам і діти одних батьків
Свічки горіли рівно ні одна не згасла
Але незабаром загуркотів віз надворі
Здрастє
Між Воротило який виступав попереду враз упізнав Великого князя та його вельможів і напинив поїзд
Тпру
І вже тоді як відвів своїх воїв далеко від полян та уличів спинився і сказав об'їжджаючи лави
Це я просто так
Все те перервало думу молодої пари
Іллях
І знову накотилось на Багдая те що давно вже не накочувалось оця якась невловима тривожність світу полігонність його
Маруся глянула на простирядло що валялось серед номера на підлозі вхопила його згорнула і вкинула в камоду
Хто б же міг там мене запрошувати
Лiчи сам i роби як знаєш ти на те писар а я усе опiсля пiдпишу бо я на те сотник щоб не лiчити а тiльки пiдписувати
Та що ви
А вiн допитується Чого це ти такий
Як ось мій власний батько
Вікна усі колись з венеціанського скла з вітражами повибивані що хіба останки полишалися
Не наше гмикнувши усміхнувся він Ти що
Обрид він мені
вклонився всім одразу
Головами по небу ходите закричав не змінюючи положення чоловік а на ногах у вас земля
Не можна вже матері й слова сказать твоїй жінці наче я її з'їм
Цього я не знаю
В дорозі почули що запорожці Кодак захопили дай думаємо в гості завітаємо
За столом на канапці сиділа Саня попліч з Мурашковою
А Копаєв квапився захлинався поспішав висловити те що на нього несподівано бурхнуло
Лушня справді взяв кілька зерен у рот і жував
Слиш
Така звістка неначе колька шпигнула її в серце
Я не заспокоюся доти доки не знайду своїх доки не визволю їх і не відомщу винуватцям їхніх нещасть і поневірянь
Петровський глибоко зітхнув і підвівши очі десь за тюремні грати непомітно тихенько ворухнув устами самим диханням прошепотів
Ви так довго не відповідали
Він знову замовкає згадуючи далекі походи стогін людей кров на піску думає як розповісти про це синам своїм але безнадійно махає рукою й закінчує свої думи
Сім'я обідала рано а Кайдашисі прийшлось тільки що заходжуватись коло сирих буряків та коло капусти
Ну знаєш
І вони насолоджувалися нею блукаючи тихими засніженими вуличками обережно ступаючи по чистому м'якому снігу як по білих диво-килимах
І знов стало тихо в Сухобрусових покоях
Коли б українці стали завтра сильні то вони зараз перестали би ненавидіти поляків
Так тітуню солоденька і з погорільців також
Вони ворушилися під тим димом як під шаром води переснованої баговинням і медузами на підлозі як на дні океану
На піщаному косогорі з котрого далеко видно луки річку й околиці лугового хутора Княжа Слобода трохи на одшибі від великого нагірного села стоїть хата верх побіля димаря запав видно крокви попідгнивали а вікна подалися до землі так близько що коли б заманулося комусь зазирнути в них то нахилятися довелося б як до копанки води набрати
Де ж твоя голова Семене де ж ти голову загубив
Метелиця спантеличено глипнув на неї товстою п'ятірнею пошкріб голену потилицю
Не можу не
Я не помилилась він стояв
Мальована колисочка
Что бы это значило
Прийми твою відданицю
Змилуйтеся
Не про те ми братці гадаємо
15 Весну робить весняну роботу робити
Все діло треба вести без документів на честь
Ось дай сюди я дмухну
Сідлай коня
Вартові низько вклонилися й пропустили гінця у двір
Микиті Щурикові трактор сю ніч причеп гною на грядки притяг
Скільки працював дбав щоб збитися на добрі коні збився придбав і от тобі маєш
Хороші товаришу командире наблизилась чорна збільшена темінню постать
По зальотах поздоровляти
Кінь його стояв осідланий під повіткою й їв сіно
Полковник вышед посмотрел на камень покачал головой улыбнулся и позвав Гадюку дал ему большой стакан водки
О моя земле
На другий день пішов радитись з громадою
Випий стара
А гетьман
Наука мусить складатися не з думок а з фактів
А це як скоче та так без шапки прямо в шинок
Ви будете розповідати
У дерманському банку по їх закону можу сотню дістати
Дитиною я був недовірливий і нерухливий братові й сестрам певно ніколи на думку не спадало гратися зо мною вони мене обминали й боялися
А зберіг ти всіх цих розбійників безкарними
Бачу ти не віриш що я тобі добра бажати можу
А чого ти шинелю не розкатаєш
Бідній Ліді достається
Не хочуть працювати дядьки
Щасливий ти позаздрив Григорій
Хай він стає з барабаном як євнух а я танцюватиму довкола нахилилася до вуха корсарові циганочка
Мов причарований повільно але вперто плив ворон у високості навздогінці за земними спогадами жадібно вбираючи село з його до тремкого болю знайомими вуличками тинами глинищами купинням хаток все те мальоване було темними штрихами по білому насту і вже не мав снаги повернути назад до лісу
Мені писала Інна Коновал
Гриша
Думав про королеву свою кохану Марисеньку перебирав у пам'яті спільне життя з нею і доходив висновку що було воно не таке вже й нещасливе
Та Ярополку цього було мало
Дiд Варава зустрiв мене непривiтно
Р
Воно ж тоді знов вирізнилося з ночі в рівності кожної риси означеної проти тьми і в таємничій врочистості ніби під час дивного сновиддя
Колись маленькою я була дуже побожна
Він звичайно не проти жіночої науки та рівноправності але передусім йому потрібна родина й затишок після клятих командировок а по-друге досвід на жаль показує що жінки годяться тільки на помічну працю переписувачками реєстраторками а керівної відповідальної роботи доручати їм аж ніяк не можна
Ах тільки голова болить
То іграшки були
Козак хоч і на ріллі осяде а честі своєї лицарської не забуде
Перед нею москаль у мокрій шинелі вус фертом шапка на потилиці чудом засіла
Коли б заснути кріпко кріпко і не будитися більше
І ластівок не буду чіпати і бусликів
Переважна більшість із них вийшла з бідноти революція наділила їм землю декому щось перепало із панської худоби чи реманенту
Юля повернулася назад весела і чиста
І світло блиснуло дівчинці-мушці у вічі і вона побачила в солдатській землянці свого батька
Але вона б ще присилувала його до того та й таки її правда
Ви плачете
Не уявляю
Знайшовся був серед нас такий що видав їх гетьманцям і я летів до наших місць Донбасу із загоном забувши про небезпеку я поспішав рятувати була жахлива ніч степової бурі на небі місяць літав з хмари в хмару сухі блискавки сіклися в повітрі
Уявляєш собі що було б там ні пройти туди ні проїхати
Мі сєферні люді долько терпім но тафольно
Ви розумієте два роки
Не менше зрадів і Федір як вони вернулися
Білий плоско падає на землю мокре дерево не хоче горіти але загориться бо ніхто так не вміє палити як браві кнехти маркграфа Генріха сина Удонового
На що ти надієшся
Багато ходив шляхами та не дійшов ними до кінця скорботою повивалася розповідь
Забрали душу вийняли
Ну одкуси
Його звуть Карим
Він говорив Позаяк він так і говорив позаяк йому видавали аванс й позаяк сьогодні день його народження він хоче трохи пошпацірувати зі мною на бульварі й випити зі мною ж пляшку пива
Сьогодні я снідав
Вони збиралися тепер на леваді й радили там свою раду бо тільки там ще було мокро
Все буде добре
А які соковиті й зовсім живі вийшли розвінчані герої Павло Іванович Квач Бурнашов і дівчина-титан Агнеса
Крізь шпарку між дверима й одвірком просувалася волохата мавп'яча рука
Він знав що приймаючи багато людей удень Горький часто примушений був над силу працювати ночами
Одчинив він двері коли дивлюсь церква повнісінька меду
Інтересно
Дехто не чекаючи наливав собі в блискучий глечаний полумисок і прицмокуючи куштував настояного на духмяному зіллі міцного питва
Це не ваше діло Софіє Терентьєвно
Сиди тихо
Коні шарпнули завищали санки і весело забігли в один бік
Поліцай наче ошпарений крутнувся і побіг за своїми підбічниками
З курної дороги нарештi видибцьовує сповнена гiдностi постать Петра
Якщо тобі дороге твоє життя і життя твоїх дітей то правдиво як перед аллахом відповідай на мої запитання
Де ж це село запитав Микула
Е е
Не пішов а побіг Чіпка у волость не зайшов і в хату не сказав нічого й матері
Атож
Банькате жабисько поблизу на лататтi сiло лупає на мене глузливо ще й кумкає наче смiється
Коні наставили вуха й прислухаються до луни що глухо йде в гущавину від ударів копит
От дурний мужик хотів щось перед світом показати
Чому звуть блудницею Фамар яка спокусила свекра а свекра називають блаженним
Моя чорнобрива любка додав се Туркиня діду
Як ви хочете віддатися мені то робіть це й не мучте Макса мене й себе
В середину становись куда лезешь
Безсмертний задумливо
Можна й починати
Панна Рома кидається до Стася
На клич ватага рушають до стоїща пастухи сідають обідати
Всі випадки з початку того дня прощання з інститутом і сльози і подруги і маркіза все те одійшло в минувшість на кілька років бо його заглушили музики театр залили бенґальські вогні бо його потопили на дно моря мрії про чорні кучері чорні високі брови й малинові уста
Не переводячи швидкість в нейтральне положення стояла на першій витиснув зчеплення й повернув ключ запалювання
Швидше грім прогримить поперед блискавиці ніж таке станеться
Вашмосць удивляєш мене своїм резоном мовою і манерами
Коли в Палажки очі витрішкуваті як у жаби а стан кривий як у баби
А попереду ж іще все життя
Відпочити
Вы мне нужны
Гяур
Батурин заспокоюється
Хитаючись на непевних ногах розбіглись наші малі по хаті і раптом злякавшись чи то чорної тіни чи власної самотности летіли назад на тихий голос матері
Це за зозулясту керенку
Під горою в глинищах шелестів шугою Стрижень ночі були морозні пахло першим снігом
Як знадвору так і всередині хата була однаковісінька так нечепурно неохайно
зітхнув Сергій
Гм
Довго дуже ще довго треба було працювати щоб вимислити годинник вигідніший та дешевший щоб всі люди могли користати з нього
Це ж шанс який довести свою старанність вислужитись
Бо дома залишимо зубожілі сім'ї а самим у дорогу треба запастися і зброєю і харчами і вочами і кіньми
Я не хочу більше витрачатися на тебе рабе
Ну от вона в іншу крайність впадає знову засміявся Митя
А в чому ж
Плутаючись у широких шароварах ще сонні мляво перемовляючись гаремниці виходили за брами Баб-ус-сааде євнухи перегукувалися довкола них мов пастухи служебки мало не перериваючись тягли важучі коші з наїдками й піттям на цілий день кожна з жінок у великих вишитих сукняних мішках-бохча мала для себе простині мило пахощі
Тихий і замріяний юнак Давид обвинувачений в сіонізмі в приналежності до організації Паолей-Сіон весь час очікував цього моменту але не йняв віри що той момент прийде що на нього може звалитися щось страшне
Кого тільки не було тут у Придунав'ї чиї дороги-путі не пролягали через землю Тиверську
Прямо заходило сонце
Чи ти пак божеволієш чи це в тебе новомодня символістична загранична мова чи ти просто дурієш з нудьги та од безробіття сказав батько зирнувши на її гострі збентежені очі і вловивши її хоровите блискучий погляд ніби в гарячці
ЗОСЯ
Поперед них промайнула стьожка срібно-лускової ріки
А так як наші обидва Грицьки були не відповідальні і не свої то сісти їм на поїзд було неможливо
Іди й торгуйся владно звеліла Рухля
Дядьку Михайло Михайловичу господин старшина
Мені здається що по давній дружбі ти мені повіриш а щодо твоєї неохоти до отця Дем'яна то розтолкуйте річ як на статечних людей пристало а все виясниться
Зараз застугонить земля відчиняться двері Приложила долоню до чола
Я гарував і на хату й на сіножаті
Скоро він вивчився добре носки витягувати марширувати стрибати по-московській викрикувати
Їй було б краще коли б стала наложницею чи рабинею якого-небудь брудного торговця або спагії
Іван витер рукавом лоба й знов хитнув головою
Лейстон вгруз у подушки й став дивитися на невеличку сцену
Тільки багато не давай
З Троянівки
А праворуч земля оздоблена великим колоссям стилізованої пшениці і ліворуч море
Чого він до тебе в'язне які ви товариші
Микола Стратонович вчитель математики у якого Едик брав уроки
Сказали що комуна в церкву коней поставила
Нема нічого в людській діяльності де не справився б Василь легко при цьому посміхаючись дідовою посмішкою
Уже задалося
Хто його сотворить
Тільки тому що його оговорив один давній недруг заявивши нібито полковник прихильно ставиться до гетьмана Самойловича і до Москви
Отець диякон теж ліг на м'якій траві
Да веришь ли ты гетмане что Левобережная Украина цела останется
Бачать боги не хотів бути аж надто крутим із матір'ю своїх дітей та що вдіє коли вона напрошується
Кругла мов кавун голова його розгойдувалась на тонкій шиї а чіпкі широко посаджені очі невідривне стежили за незнайомцями
Мурза опустив руку з нагайкою
I сорому в цьому нема і ревнувати нема чого
І саме тоді коли ви мене не кохатимете
Чого ж це так сказав Комашко
Було темно
На Січі не питали нікого як зветься там зараз причіпали кожному ймення з яким не розставався вже до смерти
Давай лошадь
Вже не зустріне як завжди було малого чи дорослого з незмінними радощами і словами Синочку а чи надовго
Мабуть перший раз вилетіло це крилате слово на світ щоб то чорним птахом то невмирущим феніксом то голубом білим літати понад полями і степами понад широкими просторами України буйним нестримним летом крізь темряву віків
Я через хвилину зайду
Жодне слово в його мові не починається на А
Лише як вийшов із напівтемряви що купчилася біля дверей схопився з крісла
А ще е покриті непроходимими лісами гори автихгорау звіра птаства медоносних бджіл тьма
А ти дивись щоб вона нашої одежі не занесла промовив він до молодиці
Довідався що ви приїхали в школу не втерпів щоб не зайти познакомитись
Любецька була невеличка на зрiст з сухим лицем
Такий страшний сон снився їй цілу ніч до самого світу
Панночки приїжджі дивуються
Вадим сказав
Бо більш ніде такого
Добре накрили
І не тільки для нього
Не можу я Ионько
Вставай уже починається
Що голово нове хрещення Русі вигадав
Шукаю
Та кат його бери з його нюхом
Це химерне місто було розбите не на дільниці а на сотні бо колись це місто було козацьке й ця вулиця належала до 6-ї сотні
Кайдашиха полизала вареники виїла полуниці а тісто покинула на полумиску
Такий тєжкий що горб го не скине мусить го на собі тримати так як мене тримав
Од мене не втечеш нікуди
Заповів щоб усі прийшли її рівняти і всі прийшли
У хаті їй ще сумніше стало
Якщо він не в спілці з Гребенючкою то подумає що це правдивий знак
А коли його сила то и зовсім не втікає
Розчервонілось лице розгорілись очі
Дай мені несміливо проказав Андрій
Таємничість дерев і шерехів лякала коней вони раз од разу пряли вухами
Ти ніколи не сказав йому всієї правди
У-у-у-у
Вона засміялася тихо зловісно переможно
Спитати
Незабаром понесла вона свої невиплакані сльози до берегів рідної Путилівки залишивши у сина пекучий жаль
Замість широкого Дніпра тут повз Січ бігла вузенька річка Конка з дуже піскуватими берегами й ті піски вітрами заносило навіть у саму Січ
Іще розказував з Кіплінга з індійського життя чудову казку Рікі-Тікі-Таві
Ах ви подивіться який велетень
Крім ось цієї чоколяди
Обличчя Ольги бліде кругле але не худе
Я
Арсен привітався і перехилившись через шинквас промовив тихо але твердо
Леєю побачили здалеку
У неї ото я й зосталася
Чи згодні з моєю думкою
Він згорнув руки й почав ходить по залі доки трохи не втихомирилась його душа
Розступіться куми мої милі
Тоді йому здавалося що все гине що нема порятунку крізь оту тужбу матерів по київських селах на яких насувалося горе він на мить мовби побачив у чорнім видінні як вигибає його народ
Він би сказав куди ж ви ото дасте хлопцеві таких ледачих волів
От приїде на святки то й побачимо як він поводитиметься з тобою
Слова гетьмана означали згоду брати ясир повсюди окрім Немирова
Тут міцніше тхнуло випарами фарби з накотних валів чути було глухий шелест стиснутого між металом паперу рівне зітхання коліс і свист моторів у дерев'яних футлярах
В очах недавно пережитий страх
Ото ж життя Майстре підказує мені що стаття появилася в газеті не випадково
А от такого що тебе посилано взяти путящого струменту а ти взяв казна-що
М и х а й л о схоплюється
Його виміняли за Йонаша що він й після приходу до нас румунів не перестав робити нам прикрості
Вирішальну роль у цьому відіграли твори Тараса Шевченка За святую правду-волю Розбійник не стане Холодний Яр
От сими руками на тому місці де здибав так би й задавив тебе несамовито гукнув Довбня мотаючи головою
Такеньки тижні сходили що вона живуща була наче мертва
Встав засоромлений і пішов сповнити обов'язок молитви
О боже зітхнула Сара наче простогнала
І Яким передражнював бабу так химерно що всі зареготались
Білан виколупує паличкою гачок з пащеки окуня
Церкви божі писав Дорошенко попалені а де й лишилися цілі то стоять порожні бо нема кому нема й для кого службу правити лани позаростали будяками й веселий край обернувся на пустку
І він зітхнув
Та що що набитий
Чари каже чари
Гуркотіли в тиші прядки
XV Кобзарю
Давай нагору
ВАРТОВИЙ
Не приймає органiзм iжi
А як добре пахнуть мертві коли їх покладуть на лаву у віконце простягаються сонячні руки прадід Данило читає з книги псалтиря вогник над свічкою ворушиться як бджола коло квітки пахне мертвяком і стружками з сосни можна сидіти в куточку і довго-предовго дивитися що на лаві лежить чужий чоловік жовтий мов бог на іконі а над ним літає його душа і треба поглядати на склянку меду що стоїть на покуті з неї душа п'є мед і меду меншає а душі так і не видко яка вона в того дядька була як жайворон чи як ластівка а мо' метеликом чи й великим кусючим джмелем
Це вперше після його вигнання з канцелярії гетьман зупинив на ньому погляд
Залишилось тільки три перших класи та тихий Мандрика що боявся власної тіні
Власне це робив уже не він щоб захистити своїх княжих мужів і всі ті добра які давав він за їхню службу а інакше вони б йому й не служили князь Володимир заводив нові й нові закони вбивство таких мужів каралось подвійною вірою й смертю за вбивство вільного ремісника чи смерда бралась віра проста коли ж хто вбивав холопа то не платив нічого за його безталанну душу а мусив лише відшкодувати втрату раба господареві
Виходив надвір бачив порожнє гніздо а молоді лелеки вже сиділи ген на лузі старі кружеляли вгорі й радісно та тривожно клекотіли
Що думають прості козаки
Вона терлась об стовбур сухої верби і жалібно мекала
А пан гетьман тим часом повзав
Декому подобається сидьма
Салдати лежали собі й одні хропли аж луна йшла а інші точили теревені пересипаючи невибагливі масні салдатські сюжети терпким ядерним матюком
Ось він кається в шпигунстві
За ним питають із суду
Ну то й мовчи відрізала Милана сердито
Лівобережжя мабуть не було щасливішого дня в їхній хатині ніж цей щедрий вечір
Додому
Не виключено що й сам Святослав уподобав сміливого розумного юнака і мав намір використати його в своїх цілях
Носик її так само гордо стримів доверху а вуста були стиснуті
Кричати
Я вдячний дуже
Урочистість високість людського духу генія
Заборонив грабіж
Стеблини нахилилися аж до самісінького човна
Як то до Зінька
П'яний від помсти й самогону одурілий від вогню криків оперуповноважений Ступа під дулом кулемета зганяв на пекельне це обійстя близьких сусідів і наказував а піна йому з писка пирскала а червоні глипаки вилізали з очниць щоб упень рубали садок щоб ні одного деревця не лишилося щоб нічого живого не зосталося на подвір'ї ні деревця ні куща ні курки ні пса ні зела зеленого
Працюючи членом колегії очолюваного ним міністерства фінансів ти мабуть допомагав Вітте переконувати французів щоб дали позику для фінансової підтримки розхитаної нашої держави жартував Панас Якович
Ви ж маєте свячену воду
Я зворушив вас сказав непевним голосом хоч і не бажав того ніколи я не є ваш ворог я переконаний що в таких людей як ви є доволі сили щоб знести кожду страту в житті і кождий удар хоч би і найтяжчий
Там у мене була й якась робота стільки було діла що часом ніколи було й нудитись і вгору глянуть
Так як Дашкович читав кілька лекцій в інституті то генеральша Турман уроджена маркіза де Пурверсе сподобила їх щоб побачиться з ними й познайомитись
Тобі сказано іди іди і скажи
Твій розум твоя мудрість
Бывало учитель рассердится на меня не в шутку за мои вопросы вроде следующих как мог дом такой-то пресечься
То чи ж прийде сину через таку скруту справжня мудрість до нас
Від самого султана ІваникуІ Зі Стамбула
Василь хотів піти за нею але глянув на Софрона й зупинився
Ой настала жаль-туга да по всій Україні
Спасокукоцький і Кукуєвицький бачили як професор підійшов до Тані Верби схилився і щось пошепки й довго їй говорив
Це для того тебе годуємо як герцога
Зося осміхалась дивлячись йому в вічі з невимовною любов'ю
Втім чи лише мою
Я з риком припав до води позбавленими відчуття губами машинально відгорнув рукою плями крові і пив поки біль у шлунку не скрутив мене вчетверо
Нехай везе парашути
Свою радість він навіть висловив цього разу українською мовою Що за чудо писав він 8 березня 1928 року Яка поставна фігура жвавість обличчя Грицько Шрам
П и ш е к.
Тоді Марко погинув теж сказав Лаврін
Постать його міцна спокійна і гордовита
З Заслава й Острога зробило двері Щоб ними провести до нас латинство Гидкі безбожні ідольські химери І підгорнути Русь під єзуїтство
Але він знав радість пошуків радість відкриття
Гей
Аллах екбері Та це ж Арсені— І звернувся до ватажка загону Мустафа в чім провинився мій друг що ти хочеш допитувати його
А ти не знаєш які здивовано знизав плечима Марко і цим ще більше приголомшив учорашнього комірника
Нетерпляче розірвав його там були два чудові вірші для журналу але жодного рядка для нього
Казала годиться піхотою йти
Бо коли втратить рівновагу може ніколи не звестися
От зібралися
Наступ має початися з Мизоча як вихідної бази перенестись до Дерманя як операційної бази і звідсіль перейти на Попівщину
Принижувати себе таким
А Кутузов прохарчав прошипів йому в лице відчуваючи що він не в силі зломити його глумливого безстрашшя
Я в товариша Безпалька вже взяла дозвіл на нас двох хутко додала вона
Подбай щоб не вийшов посадник за ворота спокійно молвив князь
Шура внутрішньо нетямлячись від щастя що переповнювало її намагалася уявити собі першу зустріч з Юрієм
Отой знаете що біля млина живе дядька Михаила син
Я одна під небом Між двома противностями Раєм і еребом
Хазяйка помешкання стара Караїмка з закарлюченим як у сови носом і оливковим коліром лиця починає вже дратувати своєю солодкавою усмішечкою
Витьохкував соловей на бузку і лунко гукали у вербах іволги
Він шугнув машиною у траву і заглушив мотор
Ходім пошукаємо
Правда боляче так
Поліцейські начали силувати народ не слухавсь
Тому нехай кожне в свій спосіб працює а вкінці при обрахунку нашої праці побачить кожний свою суму на собі й поза собою
Де ж йому бути
Казав казав не вгамовувався Ромась
Душа і совість буде як оце моя свита
Ты славною смертью почил
Хіба ж мало селян і міщан повиходило в люде через просвіту сказав Комашко
ДІЯ ПЕРША Хата Явдохи
От як стала вона жалкуватись
Хіба я не знаю знизав плечима Добролюбов
Т а р а н.
Така учениця вам випала
Вiдчепись
Низенький турок у чорному потягнув слідом віслюка
Ба був свідомий що й за все життя своє здійснить хіба невеличку його частку бо незмірна й незглибна душа людськості хоч раптом у кількох поривах уміщується
І тяжко
Чи не здається Дмитре Тимофійовичу що з тебе непоганий би голова колгоспу вийшов
Легко питати та важко відповісти
Занадто розумний і настирливий цей новачок підтримав кошового низенький і круглий мов діжа козак Покотило давній приятель Стягайла
Оця проходка оця розмова якщо можна було це назвати розмовою нагадала типовий український анекдот
Я трималася весь тиждень
На призьбі краще
Вся його окривджена постать усе його обличчя були такими неначе вони щойно випірнули з хвиль смертельної небезпеки образи й страждання
Біля машини значить
Чи Антошка й Ось
Це й товариш Савченко раз на мітингу людям пояснював коли про союз робітників з трудящим селянством говорив пожвавішав хлопець
Я не ховаю
Доки я живий цього кажу не буде
Знаєм не одні ми йдемо
Отож-то і є підхопив Ломиковський Кара на Іскру й Кочубея піднесе авторитет гетьмана в очах старшин і народу
Виймає грошi
А воно й тут ті дурні звичаї не дають
Козаков прийняв рішення якщо його групу вже виявлено він залишить тут кількох бійців які удаватимуть ніби готуються штурмувати кам'яницю в лоб
Як же це так трапилось
Я звичайно не п'ю в цей час але зараз хочеться
Але цікаво звідки він знав про той колючий дріт
Роліт житловий будинок письменників у Києві по вулиці Леніна 68
Очі ах ці очі
Сокорила та й сокорила біля нього
Уже
Буде здоров'я будуть і гроші а я навіки від них одрікаюсь ніколи в світі не буду хотіть більше ніж бог дає
вигукнув Левандовський підбігаючи до коня
Цього листа він чекав уже більше як два тижні
Хвороба моя з того
Та ми би хотіли порадитись
Козаки вже місили сніг у парку що оточував панський палац
Ще мить стояла в самій лише короткій сорочині перед Максимом зовсім його не помічаючи
Пiсля того як я побачив та ще й сфотографував тут привида це мiсце стало для мене по-справжньому страшним
Ось він заповнив тут усю хату аж через дві світлиці заставлену повздовж столами і під гуркіт далеких вибухів під завивання тупіт і скрегіт смерти навколо справляв тут свій либонь останній спільний бенкет підіймав чарки й келихи й виголошував незграбні але гарячі з самого серця слова ще й співав свою пісню п'ючи за щастя за долю для новонародженої й за
Та раніше ніхто й не міг його знати
Повісився чоловік кажуть йому там в сарайчику щось треба зробити
Замість панни Яким ухопив стільця і почав з ним крутитись по хаті пустуючи без міри
І безперечно вона його колись знайде
Снайпер
Я не можу Орядин тепер ні тепер ні
Ну хіба не нікчемність я не
Проте це повернуло мені настрій у зовсім інший бік
У хаті стало видно вона могла розрізнити найдрібніші візерунки на килимах що ними обвішано було стіни
Вона дурню од бога
Не поїду рішає він врешті Не поїду
Ілля не знав які думки роїлися під лисячим малахаєм баатура
Чайльд-гарольдівськнй вигляд
Не брехня а правда
Бо яка ж жінка знехтує нагодою виказати чоловікові все що вона про нього думає і не важить при цьому хто чоловік а хто жінка чи найубогіший юрюк з Анатолії чи й сам великий султан
Саме так іди куди хочеш
1036 р.
Я всіх Семашків знала
Коли мене лиш чим виділи та тим били
На думку не могли не приходити часи московської опричнини
Те б уже було на сотні літ
Байдужим був для неї цей суд байдужим князь Меншиков і ціла тая трагікомедія
Але по тому що вони обидва наче забули про неї про її присутність могла здогадатись що йшлося про неї як про відсутню вже
Де пересидіти сю лиху годину
Так мусите Олександре Михайлівно
Тоді вона безпорадно махнула рукою й рішуче залишила тротуар
Наостанку розсердившись штовхнув Лушню під бік ногою
Але Косачівна зупинила його
І всі люди їй такими тінями здавалися ввесь світ якимсь трохи примарним відсунутим і маленьким
Де ж той єдиний несхибний шлях до волі
Ось тоді моя рука РСІ й партейная КаКа
Мій син мій нещасний син стогнав Захар Беркут не підводячи очей на Мирославу Хто мене потішить по його страті
Ой місяцю місяченьку зайди за комору
У мене в лісі є друзі
І третя на другу Сволоч
Опріч того євангелій оправних три служебників оправних три псалтир і часослов тріодь цвітна октоїх та ще чотири книги назв яких запам'ятати він неспроможен бо великої мудрості книги
Курок сухо клацнув і від того вовчиця схопилася на ноги а здоровенний вовк скинувся на задніх лапах як схарапуджений кінь
І кажуть з тоскою
Тепер дочко твої батьки і Павлушині батьки а Павлушині і твої
Ю р к е в и ч.
Молоденька хоча й передчасно розповніла вона стала медсестрою недавно після десятирічки і з-поміж інших сестер виділяється тим що якось особливо ласкава й уважна до поранених
Ви звідки люди їдете питає Матвій
Се ти одягла землю в камінь й залізо се ти через вікна будинків тисячі чорних ротів вічно дихаєш смородом
Зіна сміється прощається й виходить
Нас багато
Но сказка Гадюки не кончилась дверь в светлицу с шумом распахнулась и часовой казак грянулся на пол став на четвереньках перед кроватью полковника за ним в дверях стоял вооруженный седой запорожец
Він своє козакам провадив
Напружає зір як тільки може і вдивляється в пана молодого
Що ж ти знаєш Ірцю
Ми дуже радіємо що ви такий веселий милий але
Виходить дванадцять гектарів зможуть покрити наш борг
Катерина знала що вперше на віку так грала бо вперше на віку постерегла що не дано їй щастя-долі на землі безневинно що її обминула доля
І друзів наших знаєш
Пані мудро зробила похвалив її Арсен у душі визнаючи що жінка і справді розумна і він аніскільки не перебільшив хвалячи її
А тодi
Йой світоньку ясний таки ж не хоче
Spielhagen 22
Дивиться з жахом на сопілку
Свого часу ми пропонували вам стати за редактора ви відмовились
На Йосипа Гнатовича здивовано видивилися латиніст і отець Георгій чого вискочив чоловіче
Хоч справді не тямив що він робить чому і нащо
В той час з'явилась на бульварі Саня Навроцька
Кажи
Я звикла до просторів вони гудуть у моїй крові як брами сералю у бурю
Ходив майже щороку до Молдави на роботу і як вертався відти знав не одно розказувати що чув видів а що й сам утнув
Миловида сміялася потішена а він не думавши і не гадавши став допитуватися
Я не такий
Далеко гірше і образливіше коли зраджує не дружина
Але я певний що подібні діди були бо якби їх не було я б погрішив проти художньої правди і читач обов'язково десь колись не тепер так у четвер запротестував би
Я хочу ЇЇ купити
Тоні знає чимало малайських казок
А на якому ж ви факультеті Тедзику
Вичухуйся
Між землею і небом лунала якась могутня і воднораз на диво спокійна мелодія гімн життю як у думках нарекла її Леся
А от поспитай Марка послухай що розумні люди скажуть
Люди жнуть або косять а її Андрій іде стежкою ремінна торба через плече бриль на потилиці і ціпком вимахує
У кишені знайшов дрібне срібло
З-під зламаних кострубатих брів проникливе дивилися допитливі очі
Біжи Надезю та наточи
І знову все пішло геть на злам
Ховай струмент
Ще би нам лише цього треба було
Жвавий був козак
А про це камера завжди була попереджена по телеграфу знизу і звідки як звичайно трус наближався
Аж раптом
Отже якщо українська література має пристосовуватися до низького смаку мужика вона ніколи не буде на рівні європейської літератури
Не боїшся духів
Працює
І спитала в шевця з надією в очах Що ж воно оце далі буде хазяїне
Гридниця зітхнула полегшено
Яким способом такi дивнi гадки сплелися в моїй головi не знаю але те тiльки певно що я тремтiв мов трепетовий Трепетовяй осиковий лист
холодно поглянула па нього Роксолана Це зробить султан
Знов добивався до Зоринки і знов той лютий Вепр не пустив до дівки
Іста Батиєва орда тільки без верблюдів та гарб
Зразу танцював сам Артим
Насправді все набагато буденніше
Серйозна й невідкладна справа ваші синки дуже бідові хлопці та біда з ними
Вирва викуп який бере на весіллі з нареченого брат молодої
Публіка регочеться
Пішли Євгене
Був і в мене той агітатор
Броди ще не обміліли
Я знаю обізвався кметь Котрагіг
Не вистачило серця
Він був неговіркий і поважний наче жалоба зимового краєвиду змінила йому настрій
Татарського війська вже ніде не стрінули
Хай покрутило його та покривило але ж і з карельської берези теж меблі роблять хоч яка покручена
Володько шворно шпурнув камінчика і попав угорщука в ногу
Тому її східна дикувата краса здавалася яскравішою поряд зі спокійною слов'янською красою князя
скрикнула вдруге Олена не діждавшись одказу від неї
Вголос не говоритимуть ні
Ану ходімо справді
Проч з-перед моїх очей
Дон Хозе помітив що Родольфо став якийсь серйозний і зовсім перестав слухати його слів
На золотім щиті палаючого Сонця Умру я переможцем
Хоч тут зустрілись коли не можна на полі побачитись
Це твій учитель синку втрутилася мерщій паньматка
Чого
Бричка стоїть надворі а коло неї валяються шори
Там там
Кілки змітали скло з етажерок дощем черепків шибки під молотками осипалися з вікон як з дерева цвіт
Тільки моя звичка до злиденного життя набута довгими роками тюрми та заслання рятує мене від злиднів довгів та безнадійності
Хай думає
Але їсти коштом чужих хлопців бо вони ж безперечно влаштували цю бесіду йому не дозволяв гонор
пручаючись у руках у пана гукала пані
А перед Січчю вітряки неначе велетні на сторожі
То-то ж бо й є
На обід усе
Вони почували на собі важучий гріх який змиває лише кров
Він ступав боязко й незугарне бо не смів ступати своєю ходою а його рухи були неповоротні й несміливі бо не були його рухами
Тепер ми вже й заручені а волі нема
Гнат
І щовечора вже не польку під троїсті музики а фокстрот під Броня крепка и танки наши бьістрьі витанцьовувала молодь
зблідла Людмила
Яків у товаристві трьох інших осмалених як гиря ланців підважив дошку у помості вагона і зовсім просто та щасливо випав на свободу
Дівчинка здивована ображена спалахнула обуренням і рішуче кинулась на хлопця
Тітко Тетяно
Довго він шукав підхожу людину для Сірка
Це показало обстеження гіпертонія розгулялася та й усе
З почуттям власної гідності але люб'язно він трохи піднімає капелюх він примітив цю молоду даму бачив її не тільки в пансіоні а й стрічає вранці саму
Після кожного пострілу у вишняку глухо гупало але горобці не тікали були сміливі бо хмільні як і дерева паркани що перехнябилися та ледве трималися землі
Оце ж то ті стріли купідонові про котрі торочать латинські поети
Його милість наш пан і король посилав мене частенько з посольством до Стамбула
Прислухається
Вони допоможуть їй
Мудра книга
Ревуть насуваються все ближче пашать пекельним смородом газів
Настає очікуваний час відхиляється завіса серпанку й з глибини сучасної ночі з міст і сіл виходять на стежку що починається десь там на піщаних горбах і на старих городищах й біжить кривульками через озимину до Страдчої долини людські натовпи
В урльопасі кажу був лист
Ха
Одначе вони не поїхали за ті гроші а пішли пішки і гроші постановили пропити дорогою ще й товаришів-богомольців напоїти
Значить це припущення не вірне
Щоправда ви вже весь паруєте як киплячий самовар але то нічого більше руху більше енергії
Посередині являючи центр цієї каруселі як тресор стояв один вартовий і пильнував за кожним рухом особливо за головами а також давав рукою знак повернутись на який ланцюжок крутився назад потім знову вперед потім назад
Пильнувати
Дихни
Любиш слухати солов'їв спитала
Оце ж провела останні контрольні роботи хочу виставити гімназисткам підсумкові оцінки
Тут два маленьких залізних ліжка на стіні годинник із зозулею яка визирнула з теремка і застигла з підсліпуватим дурнуватим поглядом далі спальня з широким дерев'яним ліжком
І я партизан тихо промовив він і закривавленим язиком злизав піт з побілілих уст
А це сьогодні
Вогкі блискучі очі приязно дивились на нього а теплий дух молочного вим'я та свіжого гною знову вертали втрачений спокій і рівновагу
Тільки
Онисько Казан перемінився на Казановського коли розбагатів на броварстві
Вона обвила його шию руками й повисла на ній
Дорошенко привстал с места и молча поклонился на слова Шрама а Шрам продолжал дальше
Це каже той кого на фронті в нас називали літаючим барсом
Альоша раптом приліг грудьми над побитою жерстяною мискою з глиною розкинув руки і крикнув
Як на все зважати нервів не вистачить
Що хотячи згромадити їх докупи треба їм показати не саму пімсту бо пімстою ніхто ситий не буде але треба їм показати якусь користь якусь поміч якесь поліпшення
Він за життя віддасть і трон
За те Совинський на дочці Польського оженився узяв плащувату циганку з таким носом як сокира
Стеха
Думаю їхать сьогодні опівдні бо вдень вже не спатиму й не засплю говорила далі Софія Леонівна і якось плуталась в виправдуванні за свій чудний вчинок
Ні хлопче
А що радіація Ви мабуть не чули
Знаєте за третім разом як я гукнув вийди до мене безп'ятий я тобі в ніжки уклонюся до смерті слугою твоїм буду
Ранками збігає за деякою товариною Іванихи Дубихи дозирати і живеться їй не согірше
Один
Балачка велася навколо нових чуток що кодують між людьми
шепче знов Галя
На озері був острівець до нього з берега нависав дерев'яний місток
Покидали для бардаків сукин ти син нехай раб
Іди лишень скотину напувать бо час і обідати
Недарма кажуть чесному та бідному й колючка терпиться а багатому та злодіяці й пуховики боки мнуть
По дорозі додому той мені се розтовкмачив
Нема гірше як басурменська неволяї Всяка неволя лиха бодай її вік не бачитиі— сказав Арсен і додав Дивись той купець сюди простує
Філософ у свою чергу подумав що вже краще бути собі просто цапом аніж середняком
По такому снігу люблять ходити мисливці-лисичники
Сеї осені певно що будуть
Приписують їх нам тому щоб оженившися з нами мали за час вигоду
Не смійтеся Орядин я не люблю коли ви смієтеся з моєї бесіди від серця
Відтак почухався майже з диким рухом у голову в своє руде волосся
Майже тоді запорожці звернулися через австрійського консула в Яссах до цісаря Иосифа II з проханням віддати їх під свою руку й відвести Військові Запорозькому землю під Січ й вольності
h1 Батько та син h1
В случае же отказа он просто в петлю полезет
Уранці як ішли так пари з уст не пустила а тепер не замовчить ні на часинку уранці насилу йшла і на мене нападалась чого я спішу а тут поперед усіх біжить землі під собою не чує та знай кида на Василя то пісочком то скіпочками а він її ловить а піймавши аж руки крутить
Без неї ти хлопче нуль у всесвіті
Купив хтось та не скажу
От би під видом земського обіду я б уже не пошкодував сотнею-другою
Мали повісити одинадцять але ті повтікали завчасно
Проте вже на прохідній відчула щось сталося
Розпечатав листа і читає
І блистіли великі нашийники з перел білих як іней на шибах вікон і з перед найдорожчих чорних що виглядали мов краплини найчорнішої ночі
Сама летить попереду а за нею військо
Я згадав дiд Салимон нiколи не похмелявся десь вiн вичитав що похмеляються тiльки алкоголiки i вiдтодi завжди стiйко перемучував похмiлля
XVI
Крепачка крепачка
Мимо по узбіччю на буланому рисакові у формі драгуна проїжджав штабс-капітан
Може так і повинно було статися щоб Зениковою могилою стало ціле широке поле і цей ліс на додаток де його поранили
Вечерю варитиму мамо
Попусти трохи мотузок
З того часу Лаврін загарбав хазяйство у свої руки
На дворі лютувала завія торигала віконницями била у вікна сухим снігом завивала гуділа
Ну та й делікатний
Вони хотять вивчиться
Повітря пахуче й свіже небо вгорі безмежне як мисль утішайся цілісіньку вічність
В кінці Хитрово сказав
Але досить зрозуміти як він це наприклад робить їхню істоту щоб вони перестали турбувати
Там наче в горшку кипіло і мусив наспіти час коли та вся енергія молодої живої та здорової республіки виладується
Тим словом сполохнув нас усіх хто сидів схопився хто стояв у куточок горнувсь
Все-таки йому потрібно поїсти гарячої страви
Недалечке од питля над шляхом забіліли чотири шинки та жидівські крамнички
Через п'ять хвилин вони вже йшли до дитячої поліклініки
Лихий що турбують із-за доносу якогось там Кочубея
Стати навколішки і хай благословлять у далеку путь у темне страшне невідоме
Чує кожне їх слово коли-небудь сказане і кожну розмову за Україну
А незабаром Валя сидів посеред гурту як професор між студентами
Отак з води він їх уперше бачив і враз відчув свою самотність на цій землі
Це ж його вони стережуть
Ой тоді стали славні запорожці запаси й ружжя відбирати
Богдан пiдступив пiд Львiв i обложив його звiдусiль
Краще вмерти ніж дати іновірцям свободу
Хто то
Ласкаво прошу
Коли так на іспитах будеш відповідати то п'ятірка тобі по історії ВКП(б) забезпечена
Ми будемо слухняні ми будемо мачусі годити дітей тобі глядіти вичитувала як стара примовляла ми повиростаємо підемо служити
Чиновники канцелярії генерал-губернатора теж на всякий випадок запросили репертуарний список їх найбільше цікавило співвідношення російських і українських номерів та звичайно благонадійність програми
Очі променисті з зеленуватим відтінком погляд відвертий уважний лагідний
Тому хто проводить із султаном іноді й ночі голова до голови в безсонних бесідах неважко випросити таку дрібницю
Та й мамці і таткові най Бог здоровєчко пішле
301 418
В середині вересня моторизовані війська ворога перейшовши в наступ з Кременчуцького плацдарму на північ прорвали нашу оборону на 200-кілометровому фронті і з'єднавшись своїми танковими групами в районі Лохвиці відрізали численні війська Південно-Західного фронту що героїчно боронили Київ а потім тримали оборону по Лівобережжю на схід від Києва
Князь Олег хитнувся і весь задрожав
Якщо такої віри нема нема й перемоги
Навіть праотець Ной покращав і помолодшав обквітчаний гвоздиками та чорнобривцями
Шайтані З тобою ще буде у мене крута розмова
Двічі рубаний стрелений кулею
Ти небоже такого живота ніколи не будеш мати
Одягнулася
Чого нам змагаться говорив хитрий жид нащо вам мене кривдить
Анархісти он ліворуч
Йому була потрібна лише шабатурка з неї а він вже сам наповнить її потргоним вмістом
Те що вона побачила змусило її здригнутись і миттю підхопитися татаро-монголи підтягнули до Десятинної церкви пороки поставили їх з чотирьох боків і одночасно вдарили важкими дубовими баранами в кам'яні стіни
Тут треба ширше дивитись
Був він не старий мав сорок чотири роки а поряд із обважнілим зовсім сивим Святославом виглядів ще молодшим
Григорій дуже любив його слухати очі його завжди сяяли коли розповідав дядько а рука так і тягнулася до записничка з яким він принаймні в Шилівці майже ніколи не розлучався
Я тебе не забуду ніколи не забуду втішав її Казанцев
До одної прилягав сад
Помічники зупинилися нерішуче але карнач звелів розпакувати й другий тюк
Але наш диплом шляхетства затратився з смертю нашого діда
А Ганка оповідає далі
За вікном риплять кроки перехожих і плаче моя молодість
Він теж був у тій раті з княжичем і тепер карався думкою що не зміг охистити Юрка коли того посіло двоє латників
Чи це ви вже вдруге вмиваєтесь задзвенів сріблистий голосок за дверима
Світ оживає стає веселим і з вуст поета злітають незвичайні раніше для нього слова
Ах так досада гризе серце через ту красуню невільницю про яку дізнався султан і прозоро натякнув що хотів би мати її в своєму гаремі
Регіт мов тріснула в повітрі й іскрами розсипалась ракета
Там холопи а там хлопи
М а р и н к а
Ван-Гехт аж зірвався з сидіння мов пришиблений наглим ударом електричної батерії
Але любов завжди переважала
Павлуша
Володьків простір від межі Никифора Ет- Тоя до межі Івана Кушки
Волосся знову віється за ним як хоругва бо йде він швидко
Я убогий і навіть задовжений
Лежить собі отакий котяра на печі діти світять голодними очима жінка змиває либонь останнє пщінце на куліш а йому все до холери
На край веселий між народ хрещений
К о м і с а р пише
Так ти ж малий
Єсть у мене миленький
Це Мелашко мабуть за тобою прийшли родичі спитала проскурниця
Чвари сточили
А самі регочуть бодай би вас бог мав у своїй ласці
А як що
Втішно бродили монголи по воді зносячи каміння на купу
В пелюстковій чаші вся в пилку трудиться бджілка
Ворогами найчастіше стають ті кому робимо найбільше добра
Варфоломій знайшов з тим схожий грунт на землях міста Канева
Перше колись ніколи ні в кого й двері не запиралися а тепер і на засові страшно
Христя така маленька дівчинка хоч їй і двадцять шість літ
Його серце не заворушилось
І таки пішов би мабуть коли б не нагледів біля преторію вирлоокого й доволі-таки верткого чоловіка
І ніякісінького щастя
Не піду назад зроду-звіку не вернуся до його
Такі самі мітинги в портах Європи тільки все навпаки
Багато ми колись сперечалися про напрями діяльності
Їхали цілу ніч і цілий наступний день майже без перепочину й тільки тоді її розібрали сумніви
Пан розуміє
Тричі закипає тричі погасав самовар у сінях а панотці спали
Да и опасливо наказать кого народ теперь очень разыгрался
Азем-ага нахилився до гетьмана і впівголоса щось довго йому пояснював
Що ж він там може заробити здивувався Ярослав
Нахмурився
А дитина ж як
Вони виділи що Бенедьо і Стасюра праду говорили кажучи що треба вийти з дотеперішнього тісно- кружкового побратимства і понести своє слово і свою думку між широку громаду а тепер переконалися що серед тої громади грунт добре приготований під засів такого слова і що слово тото через розширення в громаді не то що не стратить нічого але противно набере великої сили
Та це й по цьому ділу й пришла до вас батюшко
Руді уважно слухає
Підняв угору кинув
Дiйсно був момент коли менi на хвилиночку забандюрилося бути художником
Я спробую
Я захвилювався
Він зрозумів що люди різні зрозумів це так як усе відоме можна зрозуміти коли розуміння проходить у серце вістрям коли блисне воно співучим зерном з-під давнього лушпиння слів
Я вам покажу чего мы пришли
Приніс
Так вам же мабуть швидко треба
Га
Моя сусідонько убога
Давайте вже від літератури і дискусій перейдемо до музики
Він мусить дійти до кінця до самої крапки дійти власними ногами
Микола
Бачу не добро занесло тебе з Любавою до Києва
Чом
Натовчемо на цвинтарi впевнено каже Гива
Іншим разом він ніяк не смів би навіть подумати про щось подібне але тепер у батька видно настрій не кепський
У тій своїй маленькій погорді він особливо гарний високе чоло брови врозліт великі очі а в них чистота і якась добра таїна яку хочеться осягнути
Лише порскали коні
Не мало пішло мого добра і по Гетьманщині
Мав надію що донька навчиться грамоти осягне всі відомі й приступні в Рогатині науки і тоді прочитає ті рідкісні книги які зібралися в його церкві за багато віків
Ринка вся промочена салом зайнялась
Заплатить ними косареві та й попанує
Він наклав на стегно гіпсовий бандаж а оце вже днів кілька тому замінив його апаратом
Киліяна певна що й її Лаврін за неї пішов би на шаблях проти будь-кого і в думці пишалася цим
Та маю ще одну просьбу до вашої милості я бажав би ще раз побачити моїх любих учнів та попрощати їх
Що таке дер аугенблік один мить якого тепер не помічають
А ми горілки десять барил привезли сушеної риби добули і десять пар волів
Ти Маріє нічого сьогодні не їла а вже вечір
Але яка невдача разом з щавлем iз кишенi вилетiли двi гарбузовi насiнини i впали на долiвку мов срiбнi грошi
—Шкода що я старий а то б разом полетіли
Може защімкпулися самі а Едик заснув і не чує
Місяця березоля
Дарина постояла якусь мить нерішуче але поборовши себе відповіла нарешті спокійно
Той на нього навіть не глянув а влучивши мить підкинув Кузьку писком угору так високо що він полетів як м'яч
Вітер давно вщух
Ні або що
Я пролетар від діда-прадіда а мене катовано
Ми в однім із дальших розділів отсеї розвідки поговоримо докладніше про ті музикальні ефекти самої мови про т зв. ономатопое-тичні слова викрики алітерації асонанси і рими
Вже вам казка обридає
Сідай сідай будь гостем
За високою кам'яною огорожею в сусідній садибі куди було прокопано підземний хід під наглядом довірених слуг стояли напоготові бистроногі коні
Читати що схопився з місця мірчий
Читай
Вже куди я не ходила кого не розпитувала ніхто не знає де він і що з ним
Тепер маємо свобідну голову і можна зараз цілу річ добре спокійно обміркувати каже Жук покажи мені ще раз сей папірець бо я тебе лише одним ухом слухав
А до іншої хати швидко звикнеш обізвався батько
Старі зажурилися та й було чого незабаром їх почали половинити
Літопись Нестора
Вона чогось озирається по кабінету бачить позапинані штори швидко підходить до них одпинає й дивиться у вікно
Бо що їм якийсь там імператор
Поки бранці йшли рідною землею вони ще не усвідомлювали повністю всієї глибини нещастя що спіткало їх сподівалися то на втечу в дорозі то на раптовий напад козаків то хтозна на що а тут втрачали останню надію попереду лежала чужа страшна земля що мов чудовисько поглинала щороку десятки тисяч людей і майже нікого не повертала назад
Тому ідея анархізму бачите подибується вже в творах хінця Лао-Тзе за шість століть до нашої ери
За вийнятком долярів
А склади каміння те на грані В висоту зведи камінні грати Буде та колона як в тумані Бога дасть за бороду чіпати
Він через силу відірвав закривавлені паруючі руки від обличчя
Скажеш йому щоб до мене зайшов мені якось ніяково іти до вас
Казать чи не казать думаю а тут казначей
Берег порожній і чистий аж світиться
Не можу
Похиляє голову на руки потім знову підводить
Ну нема нам чого тут гаяти час мовив наш наставник Харько
Лiг вiн.
Тим цінніша й повчальніша її перемога над самою собою
Але прецінь і на тім темнім шклї появляюгь ся від часу до часу світлі постаті' виступають люди зі щирими демократичними поглядами та більшими спосібностямп організаторськими стають на передї народа проводирі що більше або менше успішно підносять поломаний прапор Хмельницького і борять ся чесно і завзято за предківську славу та добру долю України
Побачите
Що любко
Погримить погуркоче засіє землю щедрим сім'ям дощу й знову прояснюється знову дзвенить у ньому багатоголосий пташиний спів
Син мій Єутихій бо на сьому столі сидів мій отець
Фе як це неприємно встав Сергій Він все чув міг би попередити
І не проси
Він склонився перед нею глибоко і заявив з сіяючими очима що буде старатися вчинити її волю і що і він грає дуже радо в шахи
Нема його
Зніму військовий податок який наклав Бегадир відновлю на Перекопі торгівлю сіллю з гяурами хай оклигає народ хай наповнить животи
Богдан так було листовно умовлено
Ви хочете колись за політичну діяльність взятися спитав я окинувши його оком
І страву всякую без мови
промовив той похнюпившись
Брала її тоненькі вже неважучі руки собі до обличчя і обмивала сльозами
Коли птах повинен був перескочити з будиночка в торбу тоді вдарив відчайно під її край і вискочивши щез тільки повітря фуркнуло
Лежачи на печі і удаючи що спить він чув як вони довго гомоніли з дідом оповідали про турецьку землю про тамошні порядки казали що під турком добре жити й закликали людей на вільні землі
А лавушник кацап такий що з самих лапацонів
Жінкам належить ніч
Моментально
Страшна руїна
Я
Авжеж
Довго співали дівчата довго гуляли хлопці невважаючи на те що другого дня треба було рано вставать ще й на панщину йти а дівчина з чудним йменням все не виходила
Його жінку
Широким скляним потоком плинула ріка й налітала на камінні зубці поміж яких застряв корінням наперед дуб–велет й потік бурунив спадав униз де також стриміли камені розпачливий погляд хапав порожнечу води ранився об гостряки скель й гаряче закипало біля серця а знизу від живота піднімався крижаний холод
I раптом трапилось те про що люди якi тiльки що проливали свою кров вiддавали життя на полi перед Доростолом не могли навiть подумати
Ой які там гарні клумби
Іраз вирвалась із рук охоронця і вскочила в гурт людей
Він вищирив великі білі зуби здавалося хотів дотягнутися до мертвого ворога
Нарешті десь перед світанком росіяне перестали сипатися
Товар розбрився
Збоку містечко Шумське став гребля і погорілий великий млин
Вода що вирвалась з каменю берегів вода Чорногорії вода руйнівна
Підвів брови
А цурки на шиї не хочете
Але ж тоді збідніє світ
Чесне слово хіба вдодатку так буде наиліпше
В цю мить Альоша почув урочистий спів
Таким краще керувати заготівельними конторами а не редакціями газет
Один батир заслаб
Вони сиділи за тим самим столом серед двору на якому побачив він миску з падалицями
І знову до турка Каву нам звариш
Гм дайте мені мамо спокій
Хай зійде на вас beneditio підняв руки Мокрицький
А ми такі ж крихкі як і ті що ходили отут тисячу років тому
ХХ
Однак перш ніж перейти Оріль і Славуті і Рюрику довелося зустрітися з ханами Бараком і Єксною які не знайшовши уруських засадних стягів бо ті раніше приєдналися до Володимира безцільно рискали по заплавах у пошуку супротивника
Селянському фотографові ще не доводилося мати діло з такими речами але він будучи з природи кмітливим чоловіком добрав способу клав один сірничок поряд експоната а другий для порівняння примощував біля матового скла
Я відчув у цій дівчині силу силу якої не мав сам і враз подумав що все що було допіру примарилося мені така дівчина ніколи не зрозуміє і не покохає мене
Млинок той оббитий золотом і висаджений смарагдами та іншим дорогим камінням
Дуже мені жаль що не можу пану меценасові служити але бігме не можу бігме не можу
Ну годі
Хто мав які харчі поїв на ходу а годувати їх організовано ніхто мабуть і не думав
Ні в садок
Колядуйте
Леон радісно стискав руки своїм гостя радісно дякував їм за їх приязнь і услугу радісно прирікав працювати надальше тільки в товаристві і для товариства а все-таки в серці його лежав ще холодний сумерк крізь котрий грізно виднілися великі чорні краплі крові мов живі залізні гвозді пробиваючі і розточуючі незначно підвалини його щастя
Що я сказав
Ігор кидався до них і захриплим голосом гукав Соколи
Кивнула зголошуючись головою а про себе інше думала Не сказала Як стратили Боривоя і тато заворогували з князем
А до бабусиної праці мене чогось не потягує молола язиком Мелася обернувшись до Малинкіна неначе чванилась перед ним своєю прихильністю до селян та бідноти
Добре
Хотіла б я знати куди підемо
Жне Харитя але якось недобре йде робота
Ох
Я й не граю і не співаю вже давненько знов ледве промовила Ольга та й замовкла
Прямісінько й простісінько подивився в очі та й годі
Що ж
Але
Втікатимеш разом із Чубликом та Сизом XII від волохатих розбійників Страшила та Здоровила допомагатимеш безстрашній Мармусії розшукувати її коханого брата визволятимеш Сиза й Лапоню з жахливого підземелля намагатимешся відвести від Чублика страшну небезпеку
другие возмущаются
Вже досі втяв би дві богородиці
Можу вас провести
Висповідайте мене панотче
Невже вона тоді вимахувала хустинкою для мене
Прохав молив
Скоро взагалi всi забудуть що був такий
Через мене кажеш
Що то за мода так бить людей
Але так не часто буває
Шлях із Олександрівського повіту де був хутір мого батька прямував до Катеринослава повз повітове місто й Кічкас
І поїхала до тебе
Правда полягає в тому що творчу сна-чцину Довженка треба брати у всій її чудовій сукупності
Запорожці тілько що перехопились через узенький місток над проваллєм що промила вода з одного байраку в другий
Ми тебе роздавимо і ніхто тим не поцікавиться загинеш як пес
Одійма його руку од серця
От і неправда мамочко втрутилася Леся
Які там полози в нашому садку
Ось фото його дипломної праці Олександр Невський а внизу теплий напис Дорогому татові та мамі від сива Василя
Сходив всі ліси всі хутори
почав Бразд
Вітер подихав гарячий-гарячий
Доки Микола Віталійович переглядав ноти і відкладав їх Олександра Михайлівна сіла й заграла
Вiд такого усього можна чекати
Василю Хрисанфовичу
Гнучка політика як віск
Якщо вже їх бити то треба бити так як робив колись Мономах а тепер робить Святослав щоб аж курява з них летіла щоб назавжди відбити в них бажання нападати на Русь
Візьміть мене з собою на поле
Коли ж у Івана стомилися пальці грати на кобзі бо й сама кобза стомилася а одна струна на ній трісла не витримало чоловіченя й п'яно покотилося під стіл де відразу ж заснуло й захропло начебто це великий дядько там просипався
Галецька зирнула на довгі рядки старців та калік на сходах де стояли сліпці знявши сухі руки до бога де червоніли кукси блимали більмами видроокі
В о р о н о в
Настя подала вечерю прийшов з двору Хведот і всі почали їсти
У вербах по той бік греблі
Заворожили вони мене
Долівка вимазана жовтою глиною а стіни білою і підведено чорним
Зразу чути ще два пострiли
До пізньою вечора хан розсилав у всі боки гінців і вивідачів і тільки далеко за північ вкрай знесилений зайшов до себе в каюту і важко впав на широку застелену розкішним барвистим килимом тахту
Мені здавалось що роман
Але серцем боявся його більше за всі разом взяті
Коли закущилися язички він зігнувся низько над вогнем губи нахололі хотів одволожити і раптом одсахнувся привиділися в рудуватому блиску полум'я очі Галині
Загнано звiра з усiх бокiв
Малі боляри велії та прості можі які сиділи на сьому кінці столу повідхилялися майже падаючи доліспини через лавиці
І той знає про це
Султанська мати задумала завдати удару цій дикій чужинці в найболючіше місце душі
103
Цього я не міг
Яспо тобі Настусю
Здається все було тільки вчора і рідний дім і дитячі ватаги і школа і милі неньчині руки що голубили його темно-русе кучеряве волосся і скупа батьківська ласка і дзвінкий сміх маленької сестрички Стехи
Такій сам чорт не вгодить не тільки невістка
Присяйбіг і подив був би і утіха неабияка
подумав Леонід Семенович
Це необхідно
Дозвольте розказати вам одну веселу єврейську анекдоту
Алексей ушел ты ушла никто и следа вашего не знал
Три гури три гори пол дуже багато
Хоче й більше нічого
Самогону було досить і весілля випало на славу
Ти молодий ти вдатний до роботи
Політекономію викладав Скворчевський
Майже півверсти втікачі чалапали по коліна а подекуди й по пояс у воді
що повідає про останній день Софії та Спиридона
Щоб ну офіційно
Здавна починає знову князь Святослав ромеї говорять про мир i любов з нами а справдi думають лише про брань i хочуть знищити Русь
Уповноважений записав свідчення в протокол і розпорядився відносно Джмелика якого тимчасово заперли в сільрадівський сарай і поставили як охорону одноокого Кузьму з гвинтівкою
Було ж одного разу коли торік вантажили кавуни з причалу до барж заплуталася й Порфирова лобата голова поміж степовими головатими кавунами
Чоловік на те й уродився щоб робити а не лежати
Он там вказав мітлою на другий поверх
То певно був якийсь захист бо чутно як дощ шумів а кругом неї було сухо
Провожатий
По дві не любити
На Дмитра Івановича це справило гнітюче враження його людяне серце не могло примиритися з таким животінням
Чи пристаєте на тото
Тут —казав Максим побідите їх або ніде інде
Пусть всегда будет мама
Їй стало раптом невимовне журно
Я дивлюся на них і добачаю те що нікому не видно в халявах усередині пришито по двоє вушок
Щойно когось розпікав нелегко було перекинутися на розмову з двома лікарями із тубдиспансеру які прийшли за порадою
ОТАРА
Щоб і не кавкнув
На алеях нікого не було
Тільки економ на півчеській отой отець Пафнутій вже мені трохи остогид
Тоді прибув новий гонець
Сум найшов на неї несподівано й неначе важким гнітом нагнітив її душу
Ю р к е в и ч.
Прощавайте братці та й молітесь за мою грішну душу
Ся оргія моя признатись мушу нагадує щось трошки царство тінів перед Плутоновим тріумвіратом
В кайдани убраний
Хведір
А щодо прикрас у покоях так тут уже у всіх очі розбігалися малюнки були на стелях а фіранки пишалися на стінах столи висіли на ланцюгах замість ослонів та стільців гойдалки постелі лежали просто на підлогах
I підожду
Олеся глибоко зітхнула
Ібрагіма перед новим походом возведено в звання головнокомандуючого сераскера на знак чого Сулейман дав йому свій фірман Цим велимо що віднині й довіку ти мій великий візир і сераскер якого моя величність ввела в цю честь для всіх моїх земель
Коли ж це вiн в варяга обернувся
Потрібні значно більші сили
Чого доброго коли б тут був Хведот він би й до нього викав
А оту стару відьму я за коси потягну в Київ нехай мені шукає Мелашку
А як же ваша милость вольностями нас обнадежуєш будучи сам невольник і під пильним доглядом міністра царського лишаєшся без волі котрого нічого не владей чинити а без печаті його нікуди писати
Нас з тобою не буде а дев'ятиглав цей стоятиме повинен стояти
Ми зла тримати не вміємо
Як тебе звуть звідки ти
Розгорнув свій альбом а там лист
Ви ж свою в Югосталь оддали
Котлети а не баби
Але спагіїв було майже вдвічі більше і незабаром гусари теж почали відступати
А н н а з гнівним рухом Годі
трохи перегодя питає Лушня
На дверях висів міцний замок
Пропала
Дивився здаля сам непомічений як дядько Петрун молотить
На невинні іменини
Може це Чалий зібравсь обчистить панські ко
Тепер з другого боку
І вернувсь до неї розум Скрушений бідою І мов зо сну розмовляла Голосно з собою
Параска
Виступав з полемічними листами на сторінках львівського студентського журналу Друг заприятелював з Іваном Франком Михайлом Павликом
Велике чи мале
VIII Тим часом як ченці із служками своїми Кругом полковників мов гай густий стояли Їх гості з-за стола тихенько повставали І зникли як мара з трапези поза ними
Сам валку до вас приведу
Зовсім не схожий на тих зарізяк які примушують самого султана злазити з коня йти до них пішки ледь не вклонятися Їм принижуватися і благати
Варка
Правильно наверталися восени смутні маси мряк уступали покірно незчислимим звіздкам снігу а відтак розкішній зелені весняній
Відрубують голову розтинають навпіл четвертують саджають на кіл
Очерети лози розлоги
Будеш ти в мене циганської халяндри скакати а не я в тебе
Гляне в куток бозя дивиться
Із його зауважень видно що він N знає українські слова та не знає мови
Отак розмірковуючи він проворненько мете до скрині змереженої залізним кованим квітом жужмом виймає свій залежаний одяг не знаючи чим найкраще принадити Мирославу
Нині відчув свою владу над слугами як же він повинен повестися з розумом держави
Знайомих дівчат товаришок у мене було багато
Завжди мисливець повинен мати добрий запас набоїв
І виніс головешки
Чому ні
Воспретить также различнне сценические представления и чтения на малороссийском наречии и равно печатание на таковом же текстов к музыкальным нотам
Однак вже котрий раз замірам не було суджено здійснитись
Вибачайте пане сотнику але довелося вас трохи стукнути по голівці
вчотирьох вслухалися в сухе потріскування
По карбованцю даси каже Лушня
А де друкарня
Через якийсь час запорожців з Андріанопольськоі в'язниці перевели у Стамбул і там теж по черзі посилали на роботи
хором юрба аж ревнула весело
Тарас постояв трохи і також рушив
І вмовкла як джерельце що воду віддало
невблаганно сказав Бобешко
Сiренька маленька пташечка вже прокинулася вона iз спритнiстю неймовiрного акробата перестрибує з очеретинки на кугу охоплює своїми лапками такiсiньку стеблину i гойдається
Тільки треба без коней і надягти прості чабанські кобеняки поверх мундирів
Лаврін знав що батькова хата батькові воли й вози все батьківське добро все те його добро
Комуніст
На сходах веранди по котрих сходив цілком звільна дзуркнула 97 його шабля а трохи згодом чула я гуркіт повозу що його відвозив
Хто що надумав те м робить кому чого заманулося того й прагне
Е
И вот так-то во всем бывало своего добьется
Мамзель
Може Марії всього лиш шкода стало його а може справді вподобала молодця покликала одного дня тих що кували раба й звеліла зняти колодку
А я не міг збагнути чого мене так потягло у Прохорівку
Всі повеселішали і аж тепер прорвалася сумна мовчанка що досі царила
Там вона і з Пилипом стрілася він був за робітника у прикажчика
Стецько стидкий и проч
Освітлений твоїм сіянням і я гляди уславлюся
Шия відкрита груди також напіввідкриті золотий медальйон на тихому ластовинні а під ним камінь тяж біль
У клуні на сіні вона припала до Югини і заридала
Невже не досить муки Не досить мук сьогодні я знесла
Він у цю хвилину ненавидів оцього пихатого мучителя
Нерадо заспокоюються
Б о р и с. Я буду твоєю ненею твоїм поводарем
А все-таки Хому приваблювала посада їздового
Різав і кропив кров'ю жертв божу оселю сам пив ту жертовну кров аби набути віщого дару й порозумітися з богом а вже порозумівшись виректи красним і солодким словом своє порозуміння жадаючому милостей людові
Казала та й казала хто для неї Божейкова мама які надії покладала вона на неї чого ждала сподіваючись і чого діждалася
А он т е. мой художник принадлежал к категории людей страстных увлекающихся с воображением горячим
Володько хотів зістатись з Олегом
Дав би господь не раз молила Всевишнього
Одначе підійшовши ближче побачив що то не людина а мішок
І стало мені ще дужче жаль ту стару нещасну бабу Мокрину яка сиділа зараз верхи на стрісі і плакала думаючи що листи її чоловіка загинули і може згадуючи його і картаючи себе за те що забула про них
Фрау Палажка єсть ето сини спитав її комендант
Це Свириде Яковлевичу не просто звичайний факт а глибше подумати суть нашого нового життя
Зайду
Та глянув в обличчя Охріменкові й відчув що він іменно прикладає рушник до самісінького його серця цей печальний і ніжний як мати Голіят-Охріменко
Коли вже мова про жіноцтво сказав то слухайте яка трапилась зі мною придибашка
Зразу в тіньовій цій камері утворилося величезне товпище люди згромадилися в три яруси всім було цікаво знати що ж новенького в світі
Як ти всі мої думки всю душу взнав
Зося
А плітка зникла
І тоді в корчму вбігла худа довговида жінка з дитиною на руках хтось їй повідав про те що чоловік програє господарство й вона наробила крику
Роб єси княгині Ради
Тихо З цією не варт би й знакомитись як я придивився при світлі ніс як цибуля а очі як у сови
Ні у вас відчула я і побачила щастя
Ты вот что скажи мне отвела его несколько в сторону Марианна только по правде за правду я заплачу тебе щедро ты же меня знаешь
Давно ми сестро не були такі щасливі як сьогодні
1 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88 %D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 ChornaRada12 html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88 %D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 index html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88 %D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 ChornaRada14 html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88 %D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 index html 5 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88 %D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 ChornaRada14 html 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88 %D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 index html 7 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 1 Вернутися Розділ 3 2 Зміст 3 Далі Розділ 5
Вже як Давид прийшов та розповів як було
От тут послухай що за тебе Кирило з Оришкою трахтують сказав з досадою Колісник Христі увійшовши в світлицю
Дивлячись повз нього батько відповів
Я од неї втік
А ще вночі люде присягалися що це правда бо кожний це бачив лихий дух святий при нас із свічкою по болоті по безоднях ходить і блуд наводить
Князь перестав реготати
Од того часу пани й король зненавиділи Вишневецького за його гордовитість і нахабність
Попа не треба
І ось перед очима Галич столиця могутньої Галицької землі
Хлопчик і дівчинка кажи бачила
Я ж і подорожничку приклала
Котляревський весело поглянув на Мефодія і нічого не відповів повів далі а потім вже на виході сказав
Чого до мене
Та й не можна ж вічно користуватись чужою кімнатою
Сара перехилилася через поручні щоб краще чути й бачити що відбуватиметься коло брами
Всі загомоніли за молодого Радюка
Не вірю
Дай сюда
Бо коло нього був добрий кінь який корився його волі було й сонце яке відчував мов жінку і жінка яку відчував як траву
Ху-у
Та я волів би і зовсім не брати від тебе грошей як тобі то трудно
Буває що Тоня дозволяє їй уже й пасти отару
Я думав що ти здатна побачити іншу красу
А біс з тобою
Слухайте за горою Чабаницею як кажуть за Білим каменем живе одна млинарка-вдовиця на ім'я Іваниха Дубиха
Тільки здорові очі стали ще більші й блищали неначе у слабої людини котра слабує на груди сухотами
Iди ближче
Вся його коротконога постать враз напружилась а рука міцно стиснула руків'я гарапника
Хай то козак хай лях а чи француз
Двері розчинялись тихесенько з швидкістю минутної стрілки
Аж баба хліб бровку шпурнула І горло глевтяком заткнула То він за кормом і погнавсь Еней же з бабою старою То сяк то так попід рукою Тихенько од бровка убравсь
Так і Гвинтовка там
Я розумію ваші почуття мовби вгадуючи Отавині думки зітхнув Шнурре
З дворів виходили господарі
Тепер тільки з милим і спів пташиний був би милішим і сад здавався б зеленішим
Тут було також приміщення для турецьких бранців яких козаки відбивали у вертаючих з краю татар а це траплялося дуже часто
Що скажете боярове
А цинічна влазлива лестива й здіймаюча музика щось нагадує
А Вівдя не приходила
Він ніяк не міг себе примусити віднести Левкові книжки що були вже прочитані чи хоч перегорнені
О вибачай
Голі жінки
Чого ви так лякаєтесь
Тепер Фріц перестає пощипувати волосинки вусиків оце інша мова
А старенького Кулинича якийсь слідчий молокосос товк ногами під ребра й виробляв несусвітні речі потішаючись над його старістю
Поволі сумно вклонився і тихо промовив Чолом тобі наказний отамане
Чесна людина чесна праця чесні діла не пропадуть
А корови й будяки ето пустячки так сказать для душі а вообще мій жанр взятія вступлепія заседанія і портрети видатних діячів
Ти знаєш що я б не тільки не згадала йому ніколи що він отак мене знівечив не тільки б не позивала його а як та собака лизала б йому руки аби він тільки не женився
Миля ж хрумтить огірком плямкає на всю цюпу
Хіба не було у вас в госпіталі таких що температуру собі наганяли рани на собі роздряпували аби тільки виграти день-два
Матері ж не було то доводилось Демкові багато поратись по хазяйству
І багато воно тепер змінилося
Плач голосіння мов мертвих виряджають до гробу
Васю Багірова забрали в полк до прапора
Він же кажуть кохає тебе душі не чує
II Далі все далі он латані ниви Наче плахти навкруги розляглись Потім укрили все хмари ті сиві Душного диму з очей скрився ліс Гори веселі й зелені долини Згинули раптом як любії сни Ще за годину і ще за хвилину Будуть далеко далеко вони
Це була навіть не мова а якась усна шорстка стенографія
То ти єси такий старий і гладкий
І того хто лікує людей і того хто тішить своє славолюбство
Московщина була з Москалів і була у їх велика Річ Посполита Новгородська вільна і рівна хоч не без панства і пропав Новгород за те що і там завелось панство і цар московський взяв верх над усіми москалями а той цар узяв верх кланяючись татарам і ноги ціловав ханові татарському бусурману щоб допоміг йому держати в неволі неключимій народ московський християнський
В момент коли вже шию стягнув холодний зашморг зринув у пам'яті Аліма виклятий ним самим степ і висока трава а в небі хмаринки білі і скачуть коні його і батька і летять голови татарські
Я тобі покажу як такі слова говорить
Мені було так тяжко на душі я мусила виспіватися
Я й досі пам'ятаю один сюжет щось подібне тільки трохи реальніше бачив пізніше в кількох фільмах
Ну тоді почали скомандувала Тайфун Маруся і сунула свій заступ у першу ямку
А він передав тобі вітання і сказав що чекає на роман
П а р у б к и співають
Д о н Ж у а н Що де пропало
Для паняночки я таку горничку прибрала що за чудо уранці сонечко прийде поздоровкається а ввечері одходячи до спокою попрощається
Великін подивився на Сергєєва запитливо той знизав плечима
Баба командира а я тебе
Нема ж мого миленького рожевого цвіту ой нема з ким розмовляти до білого світу
І вигадує бог зна що
А колибі і байдуже було про стежку що могла іноді і непрошеного для неї гостя-мандрівника впровадити до неї
Я доволен этим знакомством потому только что знакомство мое с Пашей до сих пор казалось мне предосудительным а теперь как бы все это устранилось и наша дружба как будто бы скреплялась этим нечаянно-новым знакомством
Тіснота в нас як самі бачите величезна
Ты же куда гукнув на його Проценко
Ясно
Ти така як про тебе думав мій батько ти гультяйка волоцюга все залицяєшся все кохаєшся з волоцюгами гайнуєш добро так що діти твої швидко піднімуть тебе на смішки
Бiльше Максим Валер'янович нi про що не став розпитувати
Диви як мете ні світа божого ні сліду не видно
Вам найменьче
Входить провожатии з палицею і бумагою в руках
А щоб увійти до неї треба її сім разів обійти пішки кам'яним шляхом
Це вам не жарт
Що ж тут такого сталося
Авжеж що не грахв з гідністю відповів селянин черепаха
Проте людина ж таки все мала надію на порозуміння з собі подібними
Лена мовчала
На дружбу
Ю р і й С а в и ч К о т е н к о теж середніх літ драматичний актор спочатку режисер а далі антрепренер
Із самого початку
Коли хочеш кидати то не одразу один день покури тричі другого дня двічі
Через сороки-ворони любонько
Чого там приточив обертається Прокопенко
Вони вважаю слушні і насамперед для таких напівдиких племен як скажімо те серед котрого по необхідності доводиться нам жити
Чи старий і справді тут буде жить
Так по-твойому нехай крадуть
Та цієї короткої миті було досить щоб Ждан запримітив незвичайну вроду дівчини і теж зніяковів
Праворуч вхiднi дверi просто великi важкi дзерi обабiч яких стоять два вартових гайдуки з топiрцями
Коли б його помилував суд то не помилував би Аллаг ні тих бунтівників ні того суду
Вона нас не покине в небезпечності на одчай говорив в нестямці Наркис швидко та дрібно якимсь нервовим роздратованим голосом яким говорять нервові пещені та вередливі діти
Вийшли
Сказати це повиннi були ми Бобчинськии i Добчинський Крiм нас нiхто цього зробити не може
Так княже
В мене
Вирвуся звідси шепотіли Маріїні губи замість фатихи
Равс
Вона кинулася до юрти
А коли хоч то ось як вода моя тумани й хмари мої вітри мої
Я з ним бувало сперечався Кожний мистець має свій рай хто гуцульський Космач хто Дземброню хто Седнів на Чернігівщині а хто степи
Але ж у тебе є свій батько і як чую далеко ліпший справедливіший і мудріший від мене коли завтра буде судити мене
Хлопчиків на сцені грають дівчата
Та він сестричко п'яний спить
Свої норови якутська весна виказувала й скупо і ліниво але око незвикле до цього краю легко вловлювало їх
А як тільки доріжка у Валентини Василівни тягне одну за одною
Ти збожеволіла бояришне
Годину пізніше повечерявши зайшов до одної елегантської ресторації де сходилась ліпша публіка і де зимою грала звичайно угорська циганська капела
Не довідавшись ні про що од Ольги смутний та журливий Радюк покатав до Журбанів
перекривив старшина Роз'якались як
Троє залiзничникiв схоплюються з мiсця i пiдходять до Черевка простягаючи йому руки
Молися янголе Божий за мене грішну молися
Той схвально кивнув головою і витер з чола краплини млосного поту
Розумію розумію
Тоді вона сміло ступила на свою кладку
Между тем незаметно для себя он спустился на замковый двор
Він швидко знайомився з усіма аби трошечки розуміти мову а порозумітися можна
Різко випроставшись Марина обійшла мене оглянулась на санки навинула на руку мотузок і рушила своєю дорогою
Б л е к.
Простіть мені мамо я більше так ніколи не буду
Ой ні не ріжте
На вузенькій шибці циганською сергою примеркав місяць
А зустріли рафика повнісінького рибалок
Коли станеш поруч зі мною і станеш з вірою та правдою в серці не буде сказала й простягла свою пещеноніжну мовби в набілі купану руку
Але й того досить що Кочубеї Никанорові сказали
Тiльки наступної весни з повною водою мiг Добриня повернутись до Києва
Якщо хлопчик спав голуб бігав по підвіконню надимав воло і довго гудів Гу-у гу-у гу-у
Вірте не вірте а каяття поїдом доїдав моє нутро
Або зовсім під берегами щоб іти в абсолютній тиші дружно занурюючи весла в воду
Вечірній Час
Київ
Недовго буде панувати
ДУМА ДРУГА
Ага хоче
Годин дві їзди
Герман пильно крутився коло Спілки пильно придивлявся всім поступкам повномочних і потаємно дуже похитував головою на всю тоту роботу
Султана не було того дня в Царгороді
На порозі зупинився помахавши затиснутим у руці кашкетом
З ким говорив
Заголіла спина
Демко
Хоч би у церковноприходськiй думає бути
Ви мене розумієте Ларисо Петрівно
Тільки тепер вони відчули що вмирають од спраги
Глибоко рідна зрозуміє й зіллється і всмокче мене в себе
Кожен чоловік повинен боронити від усякого ворога рідний край не жаліючи свого життя
Мать щось у них сталося такеє що
Утік
Молоденький старшина крутнувся й щез як метеор
А чого ж
Київ ожив
Саме воно думаю собі
А як сонце ще не зійшло
Роксолана усміхнулася
Тисяча не може порушуватися
Я тоді дуже вас лаяв
А в тому що страшні речі скоїлись
Він запропонував
Цього за ним не помічалось
Забродчики лагодили неводи
Добре
Не повинно бути озвавсь той
Клаво сестро кинулась до неї Мар'яна
З одного боку крамниця пряники кахвети з другого шинок
Зразу якось почули що діло на лад іде що в них щось вийде
Буде генералом з звіздою
Еге ж звернувся він до товаришів і помітивши в декого на обличчі подив відрекомендував Леся Українка
Добриня подумав
Розуміється що ті різні ніколи-ніколи давали багато поживи для роздумів але разом з цим в мені вже пустила корінь і почала розростатися нестримна думка одруження з нею в яку я почав навіть по своєму вірити
Розумію розумію
Давайте лиш чаю
Коли ж йому передають трубку од хвилювання не може промовити слова тільки важко і голосно дихає
Хто б подумав що вони живуть тут ходять до кіна грають більярд кохаються
Ряди й ознаки за якими вони будуються послідовність просторова вікова історико-хронологічна ієрархія суспільна сімейна церковна військова цехова і т. д. такі ж численні й різноманітні як і в тогочасному реальному житті
Пріся затулила обличчя руками й ревно заридала
Єдине чим винагородила за тоті старання поборола жалі в собі й сказала
V
Купці-джелаби звільнені від податків мали поставляти овець і худобу для Стамбула здаючи скот примусово по низьких цінах
Христя землячка знову одказує той голос
Матір
Чого б то я говорив таке що не знаю
Рибалка перевіряв перемета пропускаючи крізь пальці чорну дротину
Прочитала в його очах те що було в його серці
Ти підвівся на ноги
Всіх монархістів він називав падлюками і закликав до створення на Україні республіки
Хочете знати хто спонукав мене зробити цей крок
Не давая себе отчета в том что он делает он соскочил с коня и бросился на пепелище как будто мог разыскать там еще какое-нибудь утешение какой-нибудь проблеск надежды
Правильно знову сказав я i
Вам пане Крупяк треба підібрати самих надійних найнадійніших виконавців
І там люди одказав Колісник і махнувши рукою додав Давай краще вип'ємо
Маю честь відрекомендуватись студент Колосовський у ваше прибув розпорядження
Я хоч і сьогодні в бій
Сунеться хмарка по небу повільна йде безпричальна сумна безпривітна
Та зараз несподівано для себе Добролюбов наче сп'янів і незрозуміла прихильність дівчини розбуркувала неймовірні бажання і думки
Але ж хіба людина владна над примхами власної свідомости
Я тебе не займаю не руш і мене покійно і твердо відказав Василь і кинувши все з рук повернувся до чорнобилі лицем воно у його стало аж муре одні сірі очі як у кота горіли аж зеленим огнем
І сьогодні ж буде вечір буде ніч і будуть сни
Чому я зупинив свій вибір на тобі а не на комусь іншому
З цього малий Максим зробив свій висновок він не міг припустити помилки маляра що Авраам таки заріже Ісаака але після того як вони з янголом замучать і облуплять ягнятко подадуть його засмажене до Божого престолу а тоді вже може навіть ще й випивши добре візьмуться й заріжуть Ісаака
З ставка повіяло холодком
Було чути лише як шелестить на деревах листя та важко сапають коні
Стали біля невеличкої крамниці
Аби тілько гроші
З якою ж він силою прийшов
Микола кланяється йому
Я знаю я була більш десяти років у місті я не була сліпа
Потім запитав
Тільки зареве мабуть
І знову біжать дні
О чого це ковдра мокра
Чіпка розсердиться ще дужче
Федора вгорнула чашу в хустку знов і тримаючи на грудях закрила під великий платок що згортками спадав до землі
Воєвода казав Жаданові Зроби так аби бог покарав князя Волота найвищою карою смертю і матимеш усе золото поле товар захочеш Веселий Діл віддам тобі з оселями та угіддями до нього приналежними
Є п и с к о п Вмовкни
Що могло подобатись йому в ній
сказав Iгор
І якийсь зарібок перепадає чи де там запитав обережно і наче недбало
Звелів прогнати пан економ
Чудний народ подумав доктор вони обідають пізніше ніж англійські лорди
А я об тім нічого не знав
Ця пройшла б мимо всякого з отих своїх якби вони за нею не ганялися
Морозець
Та й харчу обмаль
Є в ф р о с и н а
39
Далеко далеко
Ой леле
Доскочу
Тяжкий сон подвійна неволя і темна ніч як ворон
Ждуть спереду моторошности дні Дні неминучі
З цього могутнього грубезного тіла ждався трубний гол-ос мов у день страшного суду насправді ж чоловік заговорив до Сивоока так м'яко неначе вистелив шовком
Богдане
Чортомлик котрий напирав із поля біля Січі розливався озерцем а там де зливався із Скарбною береги сходилися знову і у вузькій горловині стриміло кілька каменів
вигукнув Олександр
А Лаврусь їх полюбляв то й питає в мами чом це обійшла мовляв тітка пирогами
Весь час підходять нові з Кленоточі і сусідніх сіл ждати
Подруги-дівчата несли труну
Го
Се вона менi зробила що я пiсля перепою химери погнав
Мишко підносив руку до лоба і швидко її опускав униз не кладучи хреста на себе
Орлюк
да и не договорила
Дивився безвиразно він
На добраніч вам паночку
Може колись пізніше благала я шукаючи його зворушеного погляду що блукав десь неспокійно наді мною
Він вийняв із кишені і власноручно приколов до Фігуриних грудей значок із зображенням кінської голови
Але змушена була йти з цим веселим гуртом бо як вона їм пояснить усе
О л я
Що коли не про оборону на Дунаї і не про фортеці по Дунаю слід думати а про те щоб анти склавини духу ромейського боялись думати не сміли навіть про перехід через Дунай
Скачіть синове 'до Черна і вкладіть Стодоркові до вух мов повеління йай скликає раду старійшин і шле в Соколину Вежу
Юнак подав записку бурмочучи Тут не розсуждають
Секрет секрет
Що ти маєш на увазі
Я р о с л а в підіймає руку
Другий вибух потряс усе Нижнє місто
Тхір захрипів
Мабуть скоро прийде цього року зима казав до гетьмана Орлик
Мені дуже сподобалась одна студентка
Піднявся регіт галас
В ньому постійно мешкало дві або три тисячі чоловік а вдень враховуючи службовців придворних та вільнонайманих слуг що жили за межами сералю і тільки працювали тут близько чотирьох тисяч
Параска Федотівна піднесла до нього тарілку
Оце диво
Чого ти паньматусю так зітхнула Мов радощі згадала молодії Або в той край душею позирнула Де зникли в нас надії дорогії
Гармати хоча й могли дістати острова та як видно з плану Січ ховалася за високою горою й могилами
Коли їх напередодні від'їзду узбецькі вчені повезли на плантації де вже достигли овочі яких на Україні ще не було Карпе Федорович натоптав синіми баклажанами помідорами і кабачками дві велетенські авоськи що їх завжди возив із собою в портфелі й кожна з яких могла вмістити продукції близько двох пудів
І багато видурили
Ми люди старосвітські
А
Але мене до вас тягне щось
Бо я тебе й під землею знайду і уб'ю як собаку
Балабуха увійшов в кімнату
Тим золотом вдалося залляти горлянки розбійним і свавільним яничарам які задушили його батька Ібрагіма навербувати нові полки воїнів паші й суб-паші вдалося нагодувати голодні татарські орди й привести їх у покорі до султанових ніг
Целіну заспокоюють саджають на місце
Паллантей
А як я не дам сказав Воздвиженський трохи сердито
Тоді чорне село як острів на вогняному морі
Упереді лежав шлях узенький мало їжджений такий самий на який вони з'їхали попали самі не знали коли й як
Відозви мало що дають
Був би мало що не пішов на два місяці до гарнізонового арешту
Темно було навкруг i тим звабнiше й теплiше свiтились серед цього навколишнього мороку й пустки жовтi вогнi в церквi над Почайною
А може й не один
Волосний з писарем та з кількома громадянами повели в волость Кайдашенків їх жінок та Кайдашиху
А потім можна пройти так що вона не почує
Народ ввіллявся через ворота у двір наче вода крізь шийку пляшки
Наймичка принесла вечерю
Хто
Завтра буде важкий день
Відомість ту відкриваю вам короткими словами
Каже мене забачити
Іди здорова
Карло Іванович шьо прибалтійський акцент шьо
Денис якось дивно зсутулившись не опускаючи рушниці великими стрибками побіг озиминою в тому керунку де впала птиця і зараз же побачив її
І знов оплески й оклики одушевления просьби щоб артист повторив гру
Обов'язково
Разін забрав з собою часточку якоїсь його сили й віри і ще щось на що Стенька так і не вказав йому і може й не міг вказати але сам жив тим та так і забрав із собою на той світ
А німці підходили все ближче
Почали одстрілюватись але рушниці японського зразка після другого пострілу стали майже негідні до стрільби
А потім двоє одійшли вбік підійшли до хати й пустили два червоні півні
Доря хтів пригорнутись до нього але не смів
Н е в о— давня назва Ладозького озера що у давнину вважалося морем
Тут майже п'ятдесят фарсахіві Турки це нагір'я називають Карашайтаном чорним чортом бо не один сміливець знайшов там загибель
Виставивши руки наперед ніби боячись упасти біля воріт пробігає жінка
Мурза притримав руку здивовано витріщився на юнака
Чи знайде в собі силу порвати пута минулого розкуватись випростатись
Весілля гуляли в Гнєзні
Василь Семенович поблід як крейда
Твоя правда спаленіла збентежена панна сестру я не пустив через греблю боявся вона пройшла під стіною праворуч є стежка понад озером а сам я вже пізніше подався навпростець і попався
Як ось ввійшли два парубійки У брам змінившися од стійки І Низ громаді став казать
Катерина II прихильно зустріла запорожців подарувала Калнишевському велику медаль із своїм портретом і передала через нього Війську Запорозькому нові клейноди
Гаврило сердито плюнув у темряві
СОФІЯ
Таточку тату
Хороше діло
Віз у клуні готовий честь честю стоїть
Стьопку
Важко
Юзеф Стемпковський
Та і яка може бути чорна година в мого найяснішого рицаря
Хай знає погань що він не хто-небудь а наш брат Савка тільки що наздирав з бідоти дукачем став
Не мовлено майже жодного власного слова густо сипалися словеса з Святого письма з отців церкви з грецьких книг
Сього вже не буде
Нічого
Кожної весни він збирається поїхати туди але робота всілякі справи заступають від нього село
Марочного найдорожчого Двин
Сон рябої кобили все це каже він змахнувши з обличчя краплистий піт Влаштовуєш так і кажи що влаштовую а то ще хоче й чистенькою бути
Та й собака ж у вас обізвався до неї Чіпка
Днями закінчила чарівну повість Лихой человек яку надіслала в Русский вестник
Кажи які ще в тебе вимоги
Зовсім ні
Це ж як Божий день
Так мовчки ми просиділи кілька хвилин
Мусив усе розказувати подрібно
Живу середина на половину
Яке щастя
Заплач Матвійку дам копійку перекривив її Сергійко що до цього часу мовчав
Ступа винюхував чия це робота але нічого не дізнався хрест щоправда динамітом не зірвали зате попороли штиками табличку то вже потім напис поновили
Або
Ви не спите мамо
Чудо не стається Сузанна тихо непорушне стоїть і вогкі очі молодої телиці з кожним кроком постаті з коробкою в руках наповнюються слізьми
Прощалися у передпокої куди почувши що гість іде з'явилася і господиня
Сад гетсиманський
Мати
Це ти пізнав дружину
Стежка звивалась у високій траві попід насипом
І як зайшов туди що перше сміх Маріїн
Оце Христе повези своїй матері гостинця від мене повернулася до Христі виймаючи з кошика пухку високу булку
До карання на горло
А наколи на се вийшло стало смішним
Тепер вона знов
Реєстровці та іноземні піхотинці ще не встигли гаразд оговтатися від розгрому на мосту як налетіли на нову засаду
Я не забуду тебе ніколи і трави твоєї не зсушу і стад не виморю спрагою
Арсен був у відчаї в дорозі Златки не пощастило визволити
Веселий Кут
У хаті по кутках туляться таємничі підслухаючі тіні
А чи з землею
Обоє бігають по хаті
Омелько несе за ним скриньку
Женуть їх з-під самого Києва
О Кенан поливає паркан
А ще зухвалості того одчайдушною яажашш ли і у иуєиті лісш і ііеодмішіи іішіяги що ни знає сумнівів а отжи і міри
Княже я радий пригостити тебе твоїх синів і бояр на Горі вклонився він
З'явилися дерев'яні цеберка
Наступного дня посланець ученого закінчив свої справи й повернувся до музею
Тоді як Оверко чистий сангвінік і на все накидається осліп наче перед червоними очима вічно висить у нього рожевий туман Трепов солідний розважний
Сьогодні нічого не скажу вам
Єдине що вони можуть це тільки скаржитись
Відписали далеко нам іти вниз до Дніпра
Хіба він завдав Гущу в тюрму
Дітки мої каже тоненьким ницим голоском Чим же мені прохарчити вас чим вас зодягти
Медичка якось сказала
Берло жизні знак і смерті Ключ що відмикає Всі в'язниці і на волю В'язнів випускає
Якщо напружитися
Він мав на шляхту зуб за те що служить царю й престолу
Се так ти кажеш дівче торгується дід
Медвідь
Еті да
Мене сим не підведеш
Довголітен будь князю
Я слава богові ще не каліка не бездара не ледарка й не божевільна
Є каяття та нема вороття
Чей і тобі не пізно
Сам бачиш не маленький
П е т р о цiлує Лiду
Жару вже немає промовив чийсь дуже знайомий жіночий голос
Сподівався наздогнати комунівського воза з порожніми лозовими кошиками в яких возять сир
Що за личко в вас що за щасливий кольор лиця
Чи радше примовчати аж настане час
Ха
VII Настуся десь в повітрі ловила найсвіжіші вісті про козацьке військо
В її тіло вгризався скальпель хірурга
Він поклав свої карти так що партнер думав що в його не менше як двадцять
Добрячий
Вже й не дивлячись гидливо відчувала поряд з собою цього людинопродавця
Ти сам сказав
Горить каганець і дві свічки в печі палає полум'я і миготить веселими хвилями по білих стінах
Хіба ж вона знала пишучи тоді вночі з Рима листа до батька одвертого й щирого без прикрас як думка у темряві на самоті що надрукують цього листа читатимуть його всі
Ти знаєш перед ним він також в Чернівцях
Назва Древлянська земля походить від слова древній древня
Ото тато буде вам радий сказала Мелася на розставанні до молодого Уласевича очевидячки бажаючи його заманить в Деркачівку
Залізняк подивився на нього пильно
Задзеленчав телефон
Чулося його рівне дихання
Що ти сказала спинився проти неї Аркадій Петрович піднявши брови
Пішла б же я утопилась Жаль душу згубити
Щось хижацьке й розпусне говорив він символізують ці довгі нігті
О змилуйся вельможний пане
Красивий студент наливає
Небо так само було спокійне лише затягнуте і брудне
Усі мовчали похмурі пригнічені
А я почім знаю щиро здивувався Сергій
Але що їх чекає потім
І що він знає про цю маленьку загадкову дівчину з далекої України
Султан підвівся даючи зрозуміти що розмова закінчена
Ні'хто не насмілився його стримувати
Учитель малювання Анатолiй Дмитрович був без пам'ятi закоханий у нашу Галину Сидорiвну
Дівчина підставила стілець і батько почав ворушити Володька
Сагайдачний кланявся на всі сторони
Тільки Міхрімах
Не хочете гарячої води звернувся Криленко до Сердюка
Куди не підеш скрізь про ракети супутники якісь розумні машини
А чому ж
Та хоч і зацікавилися не квапилися жодного року так ворожити
І це спокусило Матвія думав думав і одного разу промовив до Насті
Товаришу ваш партійний квиток
Думка про Лавріна морила його незгірш за пекельну хворобу вітряницю
Другого дня над'їхала комісія
I нiяких тобi нещасних випадкiв
За Чайченка пішла
Чого так важко
Козакам іще щастя сприяло що вороги збентежені й здивовані зухвалим нападом степових чортів надходили дуже поволі з великою осторогою сподівались на велику силу козачу
Ох
Ну що ж
Я тільки один раз спитав за що
Умер
Довгенько нічого не чутно мов усе змерло
Пан зліз з брички подав руку вклонився та й каже
І я захочу згризу його мов качан капусти
Григорій винувато всміхнувся і побрів покашлюючи
Де там нікого
І вже так гляне чи всміхнеться що він послухає
Панночка аж підскакує аж із радощів червоніє
Чув що на Україні насправді мистецьки грає актор Кропивницький
Існуєш ти
Одно только утешало его это радостная встреча Сани
Здрастуйте Мазєнін Мино Маркевичу
Насипали могилу аж до хмар
Але ж у них нема нічого
Я свого слова не відкличу як не додам ще що
Знаєте як мовляв той чех Ne boj se Mařiśka ja tê budu pomalenku rizál 1
А коли закінчив то поволік мене в сіни і ми причаїлися там за дверима очікуючи на здобич
Невже страшна біда так скаламутила й затемнила йому розум
Тато при-лагодить
Цур вам які ж ви погані стали
Од билинки перелітали до птиці од нтиці до скотини од скотини до чоловіка поки не засягали всього світа
Кришить цибулю витираючи сльози
Яка твоя личность і фамилія
Оддихує
Ще й загранична не тутешня
Всеслав повернув у поле своє єдине око
Що дивно коли веслує Валентина Василiвна а веде дорiжку Гаврило Iванович дуже рiдко бралася щука
Дідусь той що атестував посміхнувся і спитав
То може до мого оседку підеш
Ваша правда Олександро Харитонівно обізвався Комашко
Чую чую в своїй господі європейський дух провадив далі А ти ж чого Павле не йдеш ближче
Наливає і п'є Як той горох при дорозі
Тоді тоді й мені не буде життя
Вона зблідла помарніла заниділа сливе заслабла никала по Хрещатику світом нудила никала скрізь сподівалась чи не вглядить його будлі-де
Ніхто інший як ви отче підбурюєте дітей пустити півня театрові
А Скобильова генерала ви діду бачили
Партквиток
В самий день приїзду Ганна Хмельницька сидiла в своїх покоях убрана по- празниковому
Сльози душили забивали віддих
Встановлювався контакт між артистами й публікою запорука успіху
Вона сяйнула у нього над головою як блискавка
заметався по хаті хлопець
А що з оцими паперами купами перепусток незаповнених
Отец мой поставлен был полковником еще самим гетманом Богданом
Геть відбився
Ви що туг на ґанку переодягатись будете здивувався Олексієнко
В такий історичний час живемо
На жаль пане президенте я не знаю де коронка
За Десну на весну хриплим голосом відповідала в осінній імлі схована луна
Понівечені устої зруйнованих вибухами дніпровських мостів підносились над повіддю потворними голими кістяками
Вони мають у собі щось подібне як вино розв'язують язик
Петрик тут знову подав камінь мені
Вікна чорніли неначе позавішувані чорним сукном
Любив самоту господарство поля
Я вирішив не випускати його з руки поки не прийду додому і не покладу під подушку
Подібний він трохи до старшої сестри Оксани має те саме гарне мов виточене чоло але усміх коло уст і самі уста то їй-богу Манині
Бликала на Остряницю великими чорними очима і відводила погляд
І хай не думають що духу забракло цього вистачило б але який-то вже вітрильник якщо він сидить на місці
Спихальський і Новак стали обабіч полковника який тремтячими руками відстебнув від пояса шаблю і поклав на стіл перед воєводою
Калінкін невдоволено засапав
Кучеряве пасмо русявого шовку з-під очіпка впало на її заплакані очі і надало молодесенькому обличчю вираз дитячий нестотно ображене дівчинятко заплакало почувши ласку уперше Не те
Перебити сторожу і захопити корабель
Але ж вона ще й мати
Осадчі носилися з нею мов дурень з писаною торбою трубили на всіх перехрестях величались як свиня орчиком сам поет просить руки їхньої доньки
А може і нема Ігоревої вини в цьому
О-о сказала вона зачаровано
Горобенко засміявся на всю хату
Надійна
Та воно після дороги лучче б тієї як його тобто горілки чарку
Вона всього лиш поле на якому проросли й дали коріння давні Вепрові помисли
Горбоносе застигле обличчя старого тьмяно осяяне далекими загравами нагадувало карбованого орла з старовинної монети
Все
За Бургасом коло Мурад Тепесі зустрівся караван верблюдів ведений миршавим похнюпленим віслюком
Як ся маєте
К е з г а й л о Годi вже мовчать
Але звірі не підходили i тільки Ведмідь ледве-ледве переводячи дух запитав А ти ж хто такий
Я не знаю відповів я коротко
Весело глянули ті хмарки у блакитне море як у люстро і не можна було пізнати тепер де море а де небо
Від безнадійно хворих людей вошка втікає отож
Мають уже сідло гнуздечку й допитуються де взять вівса
А хто ж мене тепер привітає хто дасть порадоньки мені хто посумує
Я було занедужав після нелегкої зимової дороги і оце ледве вичухався
оголосив Силка
На мотоциклах
Екзаменував мене професор Яворський якого дружина що він її покинув викрила фотографією як австрійського жандарма
Нарешті всі зійшлися
Ніби в піжмурки грався
Але Дмитро Іванович не пустив ту думку далі
Як коли
I тiльки тодi коли перед ним вiдчинились а потiм щiльно зачинились залiзнi ворота Буколеону iмператор почув себе краще тепер нiхто нiбито не мiг його дiстати за високими неприступними мурами фортецi над Пропонтидою
Де б оберігатися легенько ступати а він товче
Всі наші терехівські з установ
На головному майдані Казвіна теж зустрічали його музики і натовпи роззяв
Югині накажи щоб завтра забігла і не сама а з Андрієм
Що можна поїсти на заводі
Я не зійду із курсу через них Не повернуся з обраного шляху І не злякаюсь недругів своїх Що радо повели б мене й на плаху
Розумник
Молода повеселішала
Кочове життя по країнах по амбасадах взаємини з багатьма різними часом полярно різними людьми все це привчило Заболотну так само як і її чоловіка прагнути з людьми взаємин доброзичливих злагідливих виробило певний досвід переборювання конфліктних чи близьких до цього ситуацій якщо такі виникають
Сам собі гетьман
У його жінка княгиня з Волині ляшка
Тут і там над плесами кружляли чайки вихоплювали з води глушене риб'яче дріб'я й або з'їдали на лету або шугали до високої скелі декотрі ж сідали на велетенського дуба який застряг між камінням другої лави
Що воно
І я ніби чув крижаний подих коли читав вірш згадує великовид
В одному не міг відмовити собі дома чи в гостях був всюди був із Миловидкою пишався і не приховував від содругів того що пишається своєю Миловидкою
При дітях би не казали десь вирветься просить Дарія Олександрівна
Тому й кажу
Всіх опанував бадьорий збуджений настрій як після тяжкого бою коли всі раптом зустрічаються живими
Однією рукою рвонув до себе рушницю з плеча поліцая а другою вдарив його з усієї сили в перенісся
Ясно та гоже довкруж мовби на вселенське свято
Руки цiлувала ха ха
За кілька хвилин прошумів над нею бій уламок людської боротьби за щастя за майбутню пісню людей і навіть за стародавній поетичний відгомін що згодом перейде на сцени і в книги
Тільки не жито й не овес а таке зерно для котрого немає ні зими ні весни ні осені ні літа —а сіють як у притчі святе слово
Якщо облога не потриває довго голоду не боїмося
Чому ти не хочеш його трохи змінити
І тобі Бачмане годі сваритися
Є думки вони не повинні пропасти
Хвіртка на крючку
додала з сумною сердечністю
Молоко шипить собі по землі яка поволі втягає його в себе
Остригли хай
Двір був майже пустий
Що це за норови на тебе напали
Суд засудив писаря і цар звелїв вислати його в Сібір
У кімнаті справді був неймовірний холод
Король не дав права цього робити
Сам не п'ю та їх б'ю а все не гуляю і їм не попущу гуляти
ПОДКОПАЄВ
І зробив недозволену річ витер піт долонею з чола й промовив якось безпомічно ні до кого навіть ніби винувато й ніби виправдовуючись перед Андрієм
Худоба розтеклась на всі боки по всьому повіту
Огонь
Бо замерзне під хатою під самісіньким порогом проклянуть усі геть з кісточками з'їдять
Отож щоб тріски не летіли треба подумати а не так з тень-те-лепень
Степанидо Іванівно
Але ж і раніше в тата була нагальна робота
Як у морському поході розвів руками Сулима Хто вип'є того за борт
Гаїнка подалася далі
Чому не служити в спосіб гарний своїй вітчизні або хоч свому талантові
Аби надвечір до міста добрести
Діло могло піти й на трибунал
На Великдень хіба що приходять
Червонясті плити були в якихось химерних візерунках
Не пущу до вінця
ДЖЕРЕЛО
На другому розі Шікрятов скомандував
Омелько пішов у другу хату входе Палажка
Панич викрутився та після того оженився і зажив паном
Пишу
Тут у Фессалоніці
Вам ще це невтямки
Вона теж думає ту саму думу його героїчна дружина
Хоч і нікому не признається ст. 115 116
Коли він наближався від трупів нехотя піднімалося в небо вороння
Аж світлиця од їх покращала дивувалась Ольга Павлівна і все доторкувалась пучками до шовкових стрічок неначе лащилась до їх
Убога моя голова після сього
Зрештою вам цього не позичати
Щонайвартіше ніколи не плакала при тому а завше сміялася і нарікала на свого Явтуха застерігаючи Даринку від такої долі як у неї
Тіло нещасного судорожно здригнулося але він не підвів голови
Ті що Україну воздвигли вони у віках Єлько
Акинджі й татари палять села винищують жителів щоб згодом своїми ордами заселити цю землю
гукає дружко
І ви її збираєтесь карати
Зробила паузу
Шевченків і Кулішів
Пу-гу закричали всі гуртом
Сонце то мій вірний отаман
Квартирка гарна й новенька та чистенька
Так
Людям потрібен світоч зірка що всіх веде до спільної мети
Вони стояли на стiнах гасили пожежi кидали на ромеїв камiння лили гарячу смолу засипали їх стрiлами
Монах розігнув спину кивнув рукою до Марії і вона як заворожене зайча що саме йде у пащу кобри подалася з Мальвою за ним у ворота
Продався німцям
Не спішіть Єрємєєва нема
Герасим
А султан тим часом сідав на свій гаремний трон високий весь у блиску золота сам теж весь у золоті в широчезних до самої землі важких од золотого ткання халатах у неймовірно високому тюрбані на якому криваво зблискували дві нитки рубінів а ще один рубін може найбільший у світі ярів на підмізинці султановім ніби криваве око що втупилося у строкатий дівочий натовп понуро вишукуючи там нещасних жертв
Ну тоді ти зовсім файний хлопак
Орися кинулася віднімати але не так-то легко було це зробити бо він міцно боронився
Кушта яко ратний муж теж достойний того щоб покладати на нього надії і на розум не скудний
Та чого ви такий блідий і Семен Васильович навіть злегка обняв Тараса з співчуттям заглянувши йому в вічі
Д Е Й С Т В И Е І Театр представляет село при реке Ворскле
У семінарії Просвіту роблять
Сама невеличка метка й жвава з веселою усмішкою на виду вона так і вабила до себе
Якийсь великий пан лише не знав як його назвати
Є де спати много поля
І вона добуваючи всіх сил пустилася йти майже бігти в напрямі до ринку
Що там докторе
Хто знає що робилось у душi воєводи
Увага
Воз ваш
Гонта здригнувся й підвів голову
Складали протокол
Навіть конюхи й скотарі покидали роботу щоб побачити як буде повертатися з купання їхній голова
Це виявляється нiякi не гiперборейцi а скiфи анти склавини
Сіда й запалює цигарку
Вона з його живого тіла уже летіла в райські сади
тихенько питає він
Він і сам не розумів що таке сталося
Розв'язати Ганчо
Через півроку кожного що їстиме сонячний хліб будуть карати смертю
Ото диво
только даром кормят
І теж у невідомому напрямку
А вона
Тут стерня до зяблі готова
Сидить схилившись на шкільних ґанках
Не бійся цить втихомирює Гриць
А пан регiментар при ямi сидить
А все свійське вавилонське птаство в тому числі й кілько індиків цих тендітних велетнів у яких кохався Рубан вважаючи їх птицею суто вавилонською було зібрано до хлівців та повіток Матвія Гусака
Мабуть ті з шкільної самодіяльності що не менш за тебе хвилюючись мручи від дебютного страху виходять на клубну сцену в барвистих народних строях
Ви усі мене тим лихом страхаєте як вовком
У попа й без мене були свої музики
Пауза
Сонце горнулося до задумливого обрію єднаючи свої проміння з достиглими пахощами вересневого надвечір'я
Пожди
Котляревський повторив звернення і стоячи на стременах зняв шапку і помахав нею над головою даючи цим зрозуміти що приїхали вони з добрими намірами
Татари стратили запал завертали коней втікали в степ
Р и т а
А дiвчат аж земля бiлiє вiд їх хусточок та всi такi гарнi
Я козирок бачив
Конфіскувать від імені правління і сів так само дивлячись поверх нікуди
Мамо а що робить То дох Мамура
Чепуріться чепуріться та й міру знайте сказав сердито Гуковнч
Та ну тебе в болото а з мене вже буде i однiєї лезоруцiї добре що хоч як-небудь голову до плiч пришили i вона поки що держиться
Дородна росла і красива Приступна добра не спесива Гнучка юрлива молода Хоть хто на неї ненароком Закине молодецьким оком То так її і вподоба
Та підмовляють дівку
Я не на цісарський мундур плюю але на того огидника що ганьбить образ божий
Для чого
Однак Давид уперся
Чую що й Едик перевертається на своїй розкішній постелі
Вона б'ється в тузі й з останніх сил повзе по землі лишаючи на ній багряні плями й пір'я
Були дурні
Ви обіцяли бути цілком одвертим
Мені дивно що дурна Горпина мовчить
Ватра запалахкотіла
Але щоб це не було мені здається що я на цю ролю не надаюся
Вона склала на грудях руки й мовила
Далi буде пiзно
Мало в кого вистачило сили волі доїсти його нормально
Я люблю виходити ввечері із своєї кімнати іти на шумні бульвари випивати шум нюхати запах бензолу й тоді йти на закинуті квартали щоб побачити японські ліхтарики так здається в трикутниках цифр будинок на розі горить
Не чув бува спитав Андрія
Вона трошки замішано але з розмахом простягає руку
Вважаю себе порядною людиною
С г а н а р е л ь Вам наче недогода
У Золотому Розі щодня розвантажувались галери
На другий день тільки почало розвиднюватись Соломія була вже на березі
Здорового-здорового
Помилуйте панове реготався studiosus upsalensis таж то зі сміху вмерти можна
Д я д ь к о Т а р а с
То може десь періщать якихось тварин скажімо тресують собак і вони скавулять непритомно десь не то вгорі не то внизу а чи десь збоку за герметичне закритими дверима
Біда що кожний хоче старшим бути і керувать а через те один будує другий руйнує
За двадцять хвилин я вирушав уже з дому з посвідченням у кешені про те що такого-то ім'я рек командирує домком тоді це був єдиний орган народнього самоврядування на провінцію закупати продукти
Із гадів у степах плазували величезні полози жовтобрюхи гадюки та всіх барв ящірки
Всі хлопці як ті що увійшли так і ті що були у хаті з ніг до голови заляпані в болоті
Ганна
Та вони не мали постійних квартир їх мов овець переганяли із стійбища на стійбище
Ще в дорозі вони нахвалялися Чикаленкові що обов'язково визволять Коцюбинського з його дивної самітності
Не приймаю і розсипався лайкою
Кавун чоловік добрий та зате Кавуниха дуже лиха гризе мене як іржа залізо
Море море
Так тривало тиждень місяць уже все мовби забулося чи принаймні забувалося і тоді Роксолана вночі у султановій ложниці після поцілунків утіх стогонів і солодкого знесилення несподівано спитала
спитав я здивований таким випадком
Що
По дорозі йшов незнайомий
Дядина також не з порожніми руками прибула велику мисалу холодниці привезла та величезного пшеничного калача
Поглянув у той бік де виднілися бескеття яруги
Чує моє серце тихо відповів Микола Розум підказує що не всі в бою гинуть а серце так тривожно б'ється так ниє ніби віщує щось недобре
Он потяг їде
Одразу ж видно контра ворог повстанства
І пише діва жіночий ватажок наказ
Доки ми живі ніколи
Ей коби вже до того дійшло
А одного разу спитав що коштує простий віз і селянська свитка аршин полотна простого відро дьогтю чистого й возового
Ідіть діти сюди
Та дарма мамо в тім дівчина не винна
Школярi ходять i вчаться сваволять i товчуться по-давньому
Отже завтра Дмитро Іванович повинен розвінчати Абрамчука
Швидко повинно б світати
Та в нас серце кров'ю обливалося
Тільки задній керманич стоїть спокійний величний уродливий мов мальований стоїть і не змигаючи дивиться на Євгенія
Того й звемося руси або русичі сиріч сини руса-медведя
Зі мною на Січ і аж стрепенувся бо хоч цю думку носив у собі віддавна але була вона десь далеко мовби про запас а тепер спалахнула як порох
Данилку рідний що з тобою
Моє
Під вікнами купи воячні нижчих чинів що кількома поверхами стоять шкірять зуби і лаються
Хло давайте Ой ти Галю просить Оля Єхнич
Безтямно любив свою маленьку дружиноньку і прирік її на вічну каторгу з ненажерливими свиньми
Тут вони розсталися Славута поїхав до веж а Ігор повернувся у свій полк
Він подався в сутінках червневого вечора до стайні а я з Зіньчиною матір'ю вийшов з двору Кузьміних-Караваєвих
Аскери
Как бы не так
Iмператор Костянтин що все своє життя присвятив визначенню церемонiалу вiзантiйського двору дуже розгнiвався почувши те що не вкладалось нi в одну з вивчених ним i записаних у книгу церемонiй син його Роман заявив що хоче одружитись з дочкою шинкаря Кротира з Лакедемонiї
Я прийшов сюди в справі його винахідця Гаррі Руперта
Уникав Полуботкового погляду
Зараз дістанемо ще
Князь Святослав сидiв у кутку свiтлицi склавши на грудях руки
Ти скажи мені невже женщина так міцно зв'язана з революцією що без неї новелістові не можна обійтись
Ось він весь напружився завмер підвівши вгору дуло пістоля
Це ще маленька дівчинка в куцому білому вбрана
Яка вона смирна
Було скрутно не ставало куцого дня електрику треба заощаджувати
Груня ж була балакуча зацокотіла як курка під кущем порічок
У Венеції інквізиції нема пане бургомістре
Ти б зааранжував 24 яку забаву Богдане кликнула вона до мене здалека побачивши мене
Він цього не знає
Чи вона теж хотіла пізнати жіночу свою сутність
Само пекло должно прийти от него в ужас
Занапастили землю продажні душі
Староста пояснив маршалкові підступ на який узяв його бурмістр
Дещо радив
Посікти на дрібну локшину на січку
Ви стріляєте у божий світ як у нову копійку сідаєте дерете натільну сорочку і перев'язуєте коліна й лікті
Ніяк не хотіла бігти
Що ви каже що мене стережете
Немало їх випило сьогодні чашу смерті їхні душі вже розповідають у раю братам про нову битву з невірними але хан знає що паском перемоги підв'язуватися рано
А я пану говорю прошу мені вірити сам той ліс варт сто півтораста тисяч
То твоя мати справді з Баруча
Але що головна причина була все-таки та що пані Олесь будь-що-будь усе-таки мати Богдана і вона в своїй доброті не могла інакше поступити як саме поступила то розуміється вийшло що мусила
Святий закон
Чекай я йду кличе він до неї і вже туй-туй стане коло неї
Ти сказав правду був світ старий закон і покон отців твоїх все це повинно було померти й навіки вмерло княже
Ошалів ти на острові зітхнув Міщило
Рано брат
Прошу вас не ускладнюйте ситуацію допоможіть нам розв'язати вузол
Як прагнуть справдi люди миру й любовi як прагну цього я
Ти живий
Тож будь острий на розум і зроби исе можливе і неможливо аби мої домагання восторжоствували в твоїм словеснім поєдинку з імператором
Один ти Явтуше на цілому білому світі
Може кажу до тебе ходять
Пригнані султанськими емінами через кам'янисті гори привезені в сідельних тороках із далекої Боснії з берегів Струзького озера і з берегів солодководих слов'янських рік обідрані босі худі нещасні збиті в безладний тремтячий натовп обв'язані грубим міцним канатом діти стояли перед палацом і тільки великі чорні очі світилися їм на змарнілих лицях очі ще й досі повні сліз страху і глибокої навіки затаєної ненависті до тих що відірвали їх від рідної крові
Та щось не бачив
І було так
Необхідно
То пусте сину мій
А я кажу я не молодець а Стецько
Ж а л і в н и ц ь к и й кладе вінок до ніг Лучицької
Почав навіть брати сумнів чи справді помилився він а може він це спеціально перевів їх сюди з наказу начальника
То грязь що прилипла до наших коліс
Так правда лежать колишні владики господарі життя лежать випотрошені обвислі як порожні торби а жінки штопають шиють перуть ніжно гладять їх по головах вибачливо потішають жартівливо термосять їх снігом соромлять
Лише там де була околія Випалу стояло осиротіло кілька халуп
Ти мене не бачив Миколо а я тебе бачив у Хабаровську першого травня минулого року ти був на трибуні поруч з Блюхером
Нині я знав для чого живу я почував свою силу навіть отуто оступлений з усіх боків чужими будинками чужими церквами чужим військом в самому серці ненависного мені царства і ненависть моя була більшою від цього царства
Знайомі що приїздили на острів розважатись тільки заважали Коцюбинському працювати відривали його від робочого стола і думок
Хто там був що там було
Прийшли іменини
Йой боже далося чути між дамами
Усі вони зараз же овес
Та я просто
Його похмуре збуджене лице когось нагадувало Богданові та він не знав де бачив і звідки знає його й спитав ратного можа
Але в цей момент щось хруснуло в ліщині так чути було крізь відчинені вікна древонасадець ухопившись берданки вискочив на двір
Ех
П е р ш а
Ну
Одягався поспішно з почуттям свята і існування з дрижанням кожної жилки од холодку сорочки й тепла маминих рук жадний на весь світ наче горобчик що все розкриває пащу в гнізді
Бо свобідну волю дав Господь людині до добра і зла
Їхні набиті вола ходили під молодими жовтими дзьобами наче діти цю ніч нікуди не збирались
Я ніч не спав заснуть не мав я сили І бачив я як зорі весняні В досвітній час і мерхли і біліли І потім всі погасли в далині
Опір ректора мов студеною водою їх облив
Пауза
Не міг забути за них але був утомлений розбитий
Бери Панасе на корову
Й ви єсте поляни
Ватаг занятий був добуванням живого вогню
М и л у ш а розплющує очі
Бо сей то дуже великий пан і вчений адукант
Розжену більше двох тисяч гайдамаків що там зібрались і думають ударити на Тульчин і Немирів
Юрій одержував про це листи зі Львова Тернополя та інших міст
Між іншим сказала би йому і те що він занедбався духово став поверховий плиткий що над ним взяла верх буденщина вже наскрізь і він не зреалізує ніколи ані одної з тих ідей котрими одушевлявся давно коли не опреться тим впливам буденщини
Військова рада та вибори військової старшини відбувалися щороку а коли саме кажуть не однаково добродій Скальковський в історії Нової Січі твердив що як і на Дніпрі старшину за Дунаєм обирали на Новий рік а добродій Кондратович із народних переказів передає що те проводили на Покрову в день престольного свята в Січовій церкві
Закортіло
Нехай рветься
За віщо
Це ж викінчений тип було його улюблене резюме Дядько наш Филимон неперевершений майстер відтворювати характер ліпити його з дрібниць які ми навіть не помітили б
Що вони зробили
Чорнява
Його капітал ріс і множився мов заклятий
Го
Ні ти не лякайся вважав конечним успокоїти його Сень страшного нічо нема в тім що я задумав
Ти для них піклуєшся побиваєшся з шкури лізеш а вони замість дяки серце тобі надвоє роздирають
Суперечка ця була б метафізична
Горо його величезне
Стало зовсім тихо
примас вища духовна особа у католицькій церкві
Із козаків уральських
I робити нiчого не хочеться i читати не хочеться i гратися не хочеться нiчого не хочеться
В серці знов заворушилось приємне почування одроджувалось кохання
Налітай налітай
А за тобою з учорашнім національним союзом і Просвітою поплутані мотузи зради лакейства і бутафорія побутового театру
Ну значить ось і сам Чернега вийде
Бути пригнобленою
Те що в мені діялось я зачинив у собі
Петро в цій хвилі завважав що недалеко в малиннику щось стиха охнуло і зашелестіло
Отже ще й більше каже їм А ви позостаньтеся в місті аж доки зодягнетеся силою з висоти 11
Радюк сидів і думав
На рожевуватому тлі вечірнього неба чітко зарисовуються візерунки кроков його гордості клуні
Труби ревли як несамовиті
А знаєте яка
Стали турки нарікати
Одразу спека
А проте випив іще іще й іще
Юхим кинув на неї хутеньким поглядом але зразу ж і заспокоївся
Тихо й на позиції
Слухаю вашмосць
Хай мандрівники вирушають у нові походи хай з'явиться новий ватажок
Нехай вони лише лишать її в супокою
Кого це мордувати будете
Арсен ще молодий і його треба провчити щоб знав як нехтувати гостинністю щирих дру-іів відказав Палій дістаючи з судника плесковату пляшку і три чарки
Закінчивши допит він відіслав бородатого зачинив двері й почав допитувати Дені й Поля
ВІДМІНИ БАТОРІЯ В УСТРОЇ КОЗАЧЧИНИ
Та я й не мішаюся господь з тобою
Остюче ти великий кіннотник
Особливо його серцю були милі старовинні козацькі пісні і коли Дмитро Іванович дізнавався що в якомусь бодай найвіддаленішому селі є старий дід чи кобзар який знає не відомі ще йому пісні він негайно вирушав до нього
Звідкіль вони
Десь у дворі зацокали підковами коні
Не мав коли приступитись до неї
Можна було пробратися до річки й залізти в очерет але ж він заклякне та й знайдуть там його
Михайло Михайлович не заспокоювався
Блохи
Хотів видаватись собі кращим і бачив себе таким
Хто ж там свої чи чужі
Жінки
Мінометом і мортиром
Або обміняє на якогось турецького бранця
Знав лише що він плив як у тумані а пливучи ніс як щось украдене малесеньку глибоко затаєну думку думку про те що він був на волосинці лише на тонюнькій волосинці від катастрофи ще трішки й він би підписав протокол
Бичковський не прийшов
Але от що зауважте як тільки почне балакати слідкуйте коли з першого ж натяку згодиться й дуже охоче і братиме за талію дуже ввічливим буде тоді значить не дасть
Славний російський критик Добролюбов присвятив сим оповіданням простору статтю5 і ім'я Марко Вовчок бо такий був псевдонім нашої авторки сталося голосним на всю Росію
Навіть бог всеблагий і всемогутній може бути самим тільки богом і ніким іншим отже й він обмежений у своїх діях то' яка ж мова про князя
Павло широко розмахує кулаками
Оце одружиться а жонатому звісно вже не те що парубкові
Із ліжка встала вибігла нараз Гукали раз її гукали двічі
Краще мовчи бо зараз прочитаю людям що там наварнякано то засміють
Бо там стояла вона і дивилася на Отаву своїми різнобарвними очима і в найдальших глибинах тих незвичайних очей витекрювався лиховісний посміх
В провід цієї організації Бунчук завербував усіх викладачів професорів і інструкторів свого інституту
Від нього ще гірше пектиме
Тепер проводирем мав бути менший бо в воді довго не блиматимеш очі защемлять
І враз якась невидима сила зупинила передню лаву ворога
Але візьмім навіть так
Тут так а там так
Миля вріс у землю
Ось що непокоїло воєводу і змушувало його вагатися стримуватися від рішучих дій
Всьому заколоту призвідник Сулима його треба взяти з козацького табору і все його військо зараз же розійдеться по хатах
Мотрі здавалося що з ними розлітається й вона руки тут ноги там голова розколюється болить аж до нестями
Ось ти розповідав про скарання в столиці людей
Він забрьоханий з ніг до голови пхав трактора
Іду дивлюсь мій край моя земля Сміються в сонці золотому Річки і села і поля
Хапається за поперек Наче щось порвалось усередині
Оба не виглядали в цій хвилі як добрі приятелі товариші
Нi
Викликала подив і захват своїм золотистим волоссям і чорними бровами а ще різьбленими скринями- касоньє в яких привезла справді королівський посаг безліч сорочок гаптованих чепців суконь незліченну кількість ланцюгів застібок низок перлів браслетів і перснів
Хрущі над вишнями гудуть
Нічого не бачила
Ось іде за мною
І почав розказувати як обвалився на гнилому переході
Чорна ярмулка ледве держалась на кучерях ніби на пружинах
Поздоровкавшись без церемоній окинув прицінливим оком Сергієву дещо розвалькувату постать що занедбана господарем вже почала набирати тлустості
Ну а якщо таки дійсно він не вмре своєю смертю то хіба це так уже й погано
Альоша не говорив і ще сміявся тихо й щиро й дивився Голгофою коли вели легендарного Христа на Голгофу
К о п и с т к а
Їхній бригадир Кузьма Сидорович руку мав маленьку теплу здоровкаючись він ледве потискував Олегові пальці і сам був комплекції непоказної
Та боже ж мій сплеснула в долоні кума з Літок Та ви тільки бабі Галі скажіть то вона його прямо до мене
Варка
Супутники iмператора Iоанна кинулись до берега щоб дiзнатись хто посмiв поставити човен туди де присутнiй iмператор ромеїв
Скрипнула драбина хтось поліз нагору
Знову помовчали
Хлопці завили як шакали
Багато тоді наших Сава половив
В нас тільки не достачає медицини та юриспруденції а решта зовсім як у вас
Сказавши сеє потяг пан Уласович додому
реготнув Джузеппе
На жаль ні
Лише рябок засвистівши пролетів з однієї височенної кедри на іншу і завмер на гілці мов сучок нерухомо опустивши чубату голівку вниз і витягши шию
Леонід Семенович крутився як муха в окропі але таки застукав Антосю за кружалом
Ніч виспав погано ввижалися різні чорти та примари
А вгорі щебечуть у гніздах ластівки стайня без ластівок то й не стайня а льох
І зник так же непомітно як з'явився
Господь милосердний йому поможе а не наш плач
Щоб не губить душу
XII Смутний і невеселий ходить по хаті пан конотопський сотник Микита Уласович Забрьоха урядившись якможна гарніш і виголившись чистенько і чуб підстригши любесенько
Що буде як буде
несміливо почав перевізник
Ти напевне дуже стомилась після далекої дороги
Доки ж це буде
Може й справді мав рацію начальник штабу радячи до приходу артилерії зняти підрозділи звідси покласти їх обороною в лісових болотах вздовж Морави танки в ліс не пройдуть втрати в живій силі будуть незначні плацдарм буде втримано напевно
Д м и т р о. Він він і не кажи
Дiтей б'ють тiльки iмперiалiсти
А по короткій задумі під час котрої гризла свої червоні викочені уста відповіла Часом гафтую деколи печу сама тістечка тепер не варю дома бо до тих слуг нестає мені сили п'ю чорну каву виходжу на прохід переглядаю журнали бавлюся з Фітіцею курю що ж маю робити
сказав не скоро Федір
А як у вас Федоре Михайловичу справи з совкою
Втома й крижана купіль сп'янили чоловіка пекучим павутинням заснували широко відкриті очі
Ще вечір спав в очеретах І полохливий мокрий птах Шукав гнізда
Роби судейське діло своє
То чого ж продай Гаврило волики та найми Семена хай і тобі заспіває
Недалеко от Богуслава коло Росі в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори
Нормальнi хлопцi не можуть не любити футболу
Не поплакала я ще й півроку за своїм Павлом а тут і батька ми поховали
Тут усі похрипли відколи війшли в гори з їх стуленими джерелами та різкими змінами температури
Він тільки дивився запаленим зором уперед хапав порепаними губами повітря й мав тільки одне пекельне бажання дійти до порога
Так-таки вони чобіт для мене і не вигадали а вирішили що ми з Парасею ходитимемо до школи по черзі один день вона а один день я
Як же скаже він садитесь то з душі як вітер повіє як скаже сядьте то трохи відійде а не зовсім як же тільки махне рукою або головою кивне то всі позавмирають
Невже твоє життя таке солодке що і медовий місяць в ньому зайвий
Фронт тут видно недавно пройшов
З нею і дні приємно коротати і на люди не соромно вийти
Я першим ділом повертав до майстрових людей і до тих де під одним дахом кілька пар робітних рук
Окрім своєї прачки та може ще й господині певно не має нікого його додав можна не раз здобути він як та дитина
Кого на яку
Міці
Та Арсен миттю просунув у щілину ногу плечем натиснув на двері і ввійшов до сіней
Надбіг сонний офіцер черговий на кухні почав стріляти
Та кого вона назвала допитувався Рубець у Проценка що після того наче опльований ходив по садку
А твоє препильне нутро ніколи не підіймалось вище підозри
Не вмирає душа наша
А когда мне сюртук справите
Я вам що казав
Але на цьому святому острові були ще й гірші ще жахливіші підземні тюрми
Доря знов глянув в долину
Обрин завагався і того доста було аби доля виправи його повисла на волосині
Ось увiйде твiй братик ти йому не соромлячись усе розкажи нехай їде мерщiй у Конотоп до пана Забрьохи та й скаже щоб присилав людей за рушниками
Матрос обережно загорнув у нього подарунок і гордо поніс його поперед себе
Будете казати що цього всього нема
Лихо йому з чужою роботою
Вже її в Лужку І в Ступниці і в Мокрянах видали Була аж в Страшевичах і на Сприні
Але я уперто продовжував і таки навчився
По обіді мав стати перед вельможного і хотів мати ясну тверезу голову
І далі Юнона сідає знову на свої саночки і злітає на Олімп Лисенко М Зібр творів У 20 т
Вона була ще дуже молода
Де та правда по котрій нам велено жити де вона ділася хто її украв у нас гарячився Чіпка
Вартовий коли почався дощ дбайливо прикрив снаряди брезентом а Духновичу й такої схованки не було
Мрію про нього колись вони виношували вдвох
Ми поділимо наше горе на двох і воно здаватиметься нам наполовину легшим
Свиняча філософія
Запорозький Кіш скаржився з приводу цього Сенату й російський уряд листувався з польським урядом та поляки так і відповіли що Гард поруйновано за те що запорожці наскочили на Немирів і захопили там польського полковника Саву Чалого
Не бійся я не злодійка
Навіть пишноти що ними не поскупилися святі отці обставляючи похорони навіть велелюддя на похоронах не приносило полегкості
Нам навiть не треба поспiшати так повiльно вона сунеться
Дуже ти мудрий Слободяне
Тут за кордоном у Парижі
Та як
Халупа з саману
Вона постаріла змарніла але як і раніш приваблює своєю лагідною усмішкою миловидним і ніжним обличчям
Це взуття носили і слов'яни козиряла в нім усяка знать що ботинки довші більше шани можна багача по них пізнать
Ні
За убієнних і за живих
Рука задрижала
Ішов без відпочинку до самого вечора
Вловила кілька вже знайомих слів стало їй смішно не втерпіла засміялася з химерної розмови німої з глухою
латає
Пані зареготалася зареготався і пан
Ференц намагався у всьому допомагати бійцям бо не хотів задарма їсти їхній хліб
Сторожі-джигіти завмерли перед ним у шанобливому поклоні
По молодості чи з якихось інших причин не догадався стратег Мартін порискати на придунайських островах а каган скористався тим пересидів ганьбу свою та й об'явився невдовзі там де не було ромеїв
Звичайно це вам ще не на транзисторах не на напівпровідниках але
Вона одчинила двері і гадала що побачить як молоді пустують дуріють бігають по хаті
Не знаю де од їх подітись
Соломія аж похолола коли почула про таку напасть на Остапа
Один раз коли він лежав так несподівано прийшла Маруся
Дамо
П'ять днів столиця з Єюбом Галатою й Ускюдаром сяяла вогнями
В гарненькій голівці Гаїнчиній оця штука громадське добро була якась занадто невиразна от як туман біліє а підійдеш ближче нічого нема розвіявся чи що
Злидні скулюються під порогом темною купою
Спершу треба дощенту змести старе
Чи не ваші милості розпустили в собі джерело похотей через прагнення здирства грошового і мирського достатку і насититися ніяк не можете а ще більшим голодом та спрагою похворіли прагнучи світських достатків
І при цьому світлі що ніяк не могло пригасити електрики Криленко побачив таку картину там де розкинувся звечора журналіст лежав з заплющеними очима Сердюк сам журналіст стояв серед купе і щось викрикуючи держав в обіймах низеньку й чорненьку жінку
Почувши що десь дзюрчить вода він підвівся і заглянув через колючий живопліт яким було відгороджено від решти двору невеличку ділянку за горіхом
Моя О л е н к а
Він ішов до війська на Січ так як ми зараз ідемо на завод
Ви ж не маєте нічого проти того добродійко додав сердечно звертаючись до матері не маючи найменшого поняття на який пекучий терен ступив у тій хвилі з цими словами
Це зникнення безплідне життя свинське споживання і скотська бездумність про майбутнє
Прибігла вона в стайню коні стоять на припоні як печі аж шерсть на їх вилискується
Спасибо спасибо улыбнулся больной на шумный восторг Сыча а что родовытый это не беда если бы все наши родовыти к нам прилучились не дошли бы мы может быть до такой беды
Тільки тепер Ясногорська звернула увагу що стоїть на довгих ящиках запакованих наглухо
До самої Москви достукалися
Ось твій їде
Одягайтесь мерщій у що попало і ходіть за нами
як вiн уже дрiботiв по ескалатору
Я не відповів
Вона врятувала Григорія якого заплутав Хоменко
90
Чому це спитав лінгвіст він уже забув вечірню розмову коли сам радив приятелеві ховяти від Ганни свої зустрічі з Аглаєю
Степан
Слухай ти чия приглядається А та це ж Павла Музики дитина
Але як скинув сорочку то побачив що було чого маніжиться спина груди плечі— все було в страшних синяках все попухло тіло побито так що поробилися великі рани криваві
Серед передовиків і Гайцан і Рижов і навіть Карнаух його шкета теж кличуть зайняти місце серед правофлангових бо скількись там більше за інших полину назбирав та польової ромашки
Скажіть лучче нудний
На столику неминучий чайник конфітури
Г Д'Анунціо після першої світової війни посилено пропагував фашизм
Другарі промовив воєвода ми всі раді що зібралися тут разом
Кур'єр перелякано оповідає вираховує на пальцях
Треба півсвіту відмахати щоб потрапити додому
Лушня встряв у шинки
Тоді я хочу говорити з імператором Василем
Нарешті в припливі якоїсь бентежної погордливої відваги підніс її на руках угору зірвався на ноги і так став
І тоді в розмову втрутився крамар-пройда Влас Кундрик що саме приїхав із сусіднього села купити чи вициганити в батька меду
Ну та
Ну от сказав карнач звертаючись до Андрія
Переможці
Мальво
Треба якось жити
Він одсунув на потилицю кашкета і мляво відповів
Посидьте-бо зо мною доки свіне
Вечірній прийом закінчився й Олександр Іванович вийшов на ґанок амбулаторії
Багато жорстоких вiйн знав цей куточок землi мiж Дунаєм i Руським морем кожен камiнь тут i кожна пiщинка политi були людською кров'ю
Пауза
Нічого не вдіяли лише зубів наломили
Що ж ви стоїте
Тож заривайся якомога глибше і справді не засни бо замерзнеш
Гуркіт Баранового тарабана торохтить ледве чутно серед реву хуртовини що робиться чимраз сильнішим
Він порадив мені зв'язатися з робітниками економії а коли справа не вийде то він сам її докінчить
Нiчого не чуть
просив зворушеним голосом
Тіло на мило
Невже навмисне водить мене за носа
В а с и л ь к о в трохи розгубився
Хіба не знав там доріг
Віктор Васильович Борозна єдиний окрім Марченка доктор у лабораторії
Родину всю мало знаю
Ось і тепер не гоже не добро
Ну-ну
Т а р а н затуляє долонею рота дихає
Войско ево штурмует а он знай себе бунтует паднімает угору плечі і гаворит такії речі з городом вам атдамся завсєм толькі патєште менє тем оддайте міне алі птицю алі чорную куницю алі красную дівицу какую у вас ізберу і до себя приведу
СЛІПИЙ БОЯН
Ну пішли Федоре за фашистом сочити
А що є на землі більшого за добру славу по людині
А Щепкін так стривожився що показав мене одразу двом знаменитостям
Неодмінно
Вона не показала йому свого обличчя
Воно цікаво до яких консеквенцій така молода голова іноді доходить щоб лиш своєї цілі діп'яти
А вголос сказав Але ж Маріам уже пішов сімнадцятий годочок люба хіба не час закохатися
Честь і слава на віки вічні вам лицарі непоборні
Дихати важко
Хоть сонце піднялося високо в залі тьмилося від димів що повисли над містом
Царі з міністрами-рабами
Червоне око останнього вагона швидко віддаляється гасне в степу
Чого він попхався до того Закхея
Якось перед людьми нiяково скажуть потай женили сина
Курінь горить
Щебечуть дітки а нянька тільки глянула на господаря та й гукає
Тож Григорій зрадів нагоді помандрувати десь подалі
О господи що це таке
Виходить пане Славинський різко обірвала його Леся що ви так же погано розумієтеся на античному як і на сьогоднішньому
Подруг у мене не було
Якийсь присяжний питається в Левантини чого вона опинилася тієї ночі в Диблях
Діти слухали й засипали коло його на його руках
Уп'явсь мов кліщ
паходной Ленін
Так ото веде дід жили колись люди і велику біду терпіли од нечистої сили то вона клята сонце заступить то чуму напустить або товар геть-чисто потравить
Вона була в своїх осудах строга особливо проти жінок без взгляду деспотична вузькоглядна але до некоректностей як оце з листом вона б ніколи не причинялася
А що вже воювати з бусурменами так хоч щодня
Можна вбити мене вас вашого цапа але Явтушка вбити все одно що вбити птаха у гнізді
Все спало залите неживим міражним сутінком стояв серед неба великий і голий місяць
Султан був у захваті від уміння венеціанця
Хоча по-своєму вони послідовні нетерпимі до фальші найменша несправедливість викликає в них бурю
Причілкове вікно також прочинене з хати знову долітав гомін тепер вже притишений
А ти ж кошеня дряпуче скрикнув Зінько і вмить схопив другою своєю рукою обидві її руки От же тобі
Це мені подобається
Але він же й пригасив Олегову радість
Кебетний та заповзятий
Назустріч Хлопцю підіймалася по старій дорозі жінка із напрочуд знайомим обличчям він миттю впізнав її жила неподалік колишньої 12-ї школи
Партії йшли на відстані в кілька верст одна від одної полковники зносились між собою гінцями
А що там пробурчав Тараско Ярмарок
На вовків натрапили
Я прийшов щоб визволити тебе Якуб-ага
Павле це ти
І вже оте тремке з обкипілої кров'ю радості живий мертвіло
Та гусак антихристе жебонить стара най буде гусак А пошепки бубонить Я чогось завше думала що то гуска
І з надзвичайною яскравістю помимо його волі зринаючи з глибини позасвідомості з найдальших кутків мізку проходить перед гарячковим внутрішнім його зором немовби на екрані все що сталося за такий короткий але такий несамовитий подіями час
Нарешті впало це слово двійник
Лаштуючись на нічліг він сказав Кирилові що вдосвіта попроситься на лимани але Кирило його розраяв там ще важче
Хотів би тиснути його до себе горнути
Чорна розчавучена колесами возів і машин вона простилалася через пагорбок
Правда й то що будовничий циган та шахрай але відки я простий робітник приходжу до того щоб надзирати за паном
І стільки книжок з малюнками гарними і нічого не дасть нічого не покаже такий він вредний той Василисько і недаремно мама його не люблять
Товариші-спудеї розлізлись досі по Україні або й по всій державі від Запорожжя до моря Білого
Вона пригадала як колись ще малою дівчиною їздила з матір'ю в Лебединський панянський монастир як вони заходили в келію до старої черниці материної родички
А ви
Я й так довго чекаю а треба бути дома тихо відказала Марія
І затишні і плодоносні сонцем виповнені гейби братниця вином і водою що стіває з гір доста напоєні
Тож на пир нас увечері запрошуй вихилимо келих за твоє здоров'я але перед тим знайди годинку щоб порадитись з тобою
А брат казав колись Він Тургенев з панами хотів бути паном хоча по природі своїй по духу не був пан
Бере сопілку
Чим же я винувата що він цілував
Дарина слухала мовчки слова молодого ченця її довгі вії були опущені й прикривали очі але груди високо підіймалися виказуючи глибоку схвильованість дівчини
Подальший шлях проїхав немов у сні
І ми разом будемо творити всі троє бо ми всі трое одно
Свирид Мірошниченко
Арсен повернувся на другий бік підклав під голову кулак і знову заплющив очі
За віком Сівілла доводиться бабою а то й прабабою Іванові Котляревському
Стає перед дверми прив'язує коня під хатою зі сторони де не йде так дощ а сам іде до дверей
При самому в'їзді трапилася пригодонька відстала й почала хляботіти підкова на правій передній нозі мого коня він закульгав ми запитали де кузня й під'їхали до неї
Я втомлена і знеохочена
Треба щоб народ не розпускався через неї порядок держав
І я кохаю тебе
Ви ж слуги божі гукнув Григорій Борці за людські душі святі угодники
запитав себе Улас і з презирством провів їх очима
Туркиня
Він став коло стіни й сперся на неї плечима
Собори шаблі козацькі курені
Напевно то якiсь новi варяги Бо в нас таких не зустрiчала я
Іду к Евандру погостити На перепутті одпочити Евандр цар добрий я чував
Звикши до нормального життя дисциплінованого певним режимом він фізично не міг піддатися снові більше того як припадало йому за встановленим у блокноті розписом
Хіба це можна рівняти
Напився в смак і запитав
Ні на що вже не потрібні пошматовані гусениці поблискували сталевою лускою наче побиті велетенські змії
Де моя донька
Чи й тобі так весело зо мною як мені з тобою
Моєму батькові сімдесят два мамі шістдесят дев'ять
Тільки що він трохи одійшов назустріч йому вибігла з-за скелі жінка Бородавкінова невисока огрядна дама повновида й гарненька
Чи бачив він і чув величну красу у природі
Хоч він не крився ні від кого що сам вийшов з давнього козачого роду що його прапрадід Лошак служив колись за бунчукового товариша у якомусь козачому полку оже тепер він не зміг себе прилучати до того темного та неосвіченого гурту во з козацтва викопала його доля
А за селом по безкраїх снігових полях снували кістяки вибраних киргизьких коней
Дорого заплатять вони мені за твою смерть
Повість-дослідження
Тільки ні я тобі не Андрій
От одвезли дочку в школу грошей треба
Баришня Татьяна говорила просто не так як баришні з кавалерами спеціально підготовляючи розмову про кохання
Він ішов у напрямі поля тою самою стежкою що знижалася мов котел що колись ішли нею Анна з Михайлом
Султан проглянув 90 томів решту звелів спалити
Стара почала вмовляти останься та іі останься бо жалувала мене що я їй щиро робила не лінувалась і слухняна була от як той товкач що мені загадають те й зроблю
Недовіра і смуток глибокий вони найбільше вразили
Який легкий який свобідний Герман
Будьмо пийте на здоров'ячко
Варуй Боже великий гетьмане сплеснув руками Перетяткович і підхопився на ноги
Пізніше ми пили каву і слухали музику
Виходив під біле крило далекої вілли
Здібності
Що
Поки вони б'ються вони нічого не бачать
Не лякайтесь це може бути дуже корисним не тільки для Олександра Вадимовича а й для мене і не лише в тому що напишу про них
Це справді важливий наказ вигукнула вона
Та я ж тебе попережав що приклад
Залунав стріл і відбився могутнім гомоном по лісі
Соня
Біля них стали Микола Степан та Добриня
Оживуть степи озера І не верстовії А вольнії широкії Скрізь шляхи святії Простеляться і не найдуть Шляхів тих владики А раби тими шляхами Без гвалту і крику Позіходяться докупи Раді та веселі
Господи
Ви Ганно теж звичайно не будете
Вір мені Дмитре Тимофійовичу що так воно і є
Я гадаю коли можна чимось перемогти труднощі треба це зробити не надаючи великого значення не роздумуючи не терзаючи себе простіше дивитися
Притулив до вуха слухає
Зiнько ледве всидiв на сiдлi Стара Демчиха подибала одчиняти ворота
Сонце в подобі каплоухої свині
Фурія спалахнула але не вибухнула чомусь подивилася з-під лоба довгим злим поглядом і процідила
Тепер усе тепер ми в безпеці
Народу намножилося стільки що вже йому не ставало тієї землі яка в його була а багатирі силкувалися підгортати під себе й ту скуповуючи її в убожчих хазяїнів або забираючи за позичені й невер-нені гроші
Десятий і найбільший володар Османів Сулейман нехай вовіки триває слава його дарує тобі волю і каже запитати чи і коли хочеш опустити його палату столицю і державу
У статті помилково зазначено д
Та слухала та тільки глибоко зітхала
Не трещит там молнія и гром
Обійшла старого отак кругом і обплутала
Ще день минув похмурий зимовий день
Нехай хоч півгодини вони їхатимуть по місту і свіжий сніг рипітиме під полозками саней
Це теж очевидно маленька військова хитрість додав він невесело
Патріоте наш Іване
В тім погляді Андрій відчув колосальну вольову силу й по ньому перебігла неприємна хвилька не острах а така собі неприємна хвилька щось подібне до безнадії смутку чи нудьги
Він був тут
Бо ви не знаєте що декабрист Волконський мій рідний дядько що батько мій давно в опалі ще й під ганебним слідством що ми усі тут власне як на засланні
Він усміхнувся многозначно і глипнув скоса на матір
Готувалася змова щоб його вбити
Та я й не зважуюсь на це
Але не дала сього пізнати по собі
Ось тільки щодо Феодосії
Ой вертайтесь вертайтесь таки зараз таки разом з нами
так само пошепки відповіла Улянка хоч правду кажучи вона нічого ще не бачила
Історію творять царі а пишуть гузнолизи
Коли про стекла забалакав значить не так страшно
Не про ту згоду йдеться в Наталці Полтавці Коцюбинський посміхнувшись переглянувся з Панасом Яковичем
Іноді до нас і панич зайде
Лукія не пропускала ані одної неділі щоб на селі не побувати
I хто ж цей ворог
Він замахнувся удруге і спустив руки Ні руки не здіймаються не можу чогось за серце стисло
Доїмо щавель з тирсою тоді все
Що вам пане Баране
Ясно
Такі як ви потрібні багатьом людям
Приїхали по картоплю
Подай нам господи з неба дрібен дощик
С т е с я що пізнала Ружинського
Гарно
Він тату мене зневажає має мене за невчену людину нічого мені не говоре не порадиться зо мною жалує давать мені до рук гроші
І не доходи до лютості небоже се нездорово
Наче знала бо так плакала на весіллі
Та багато лишало зброю й кидалося панічно рятуватися втечею наосліп
Я хотів щоб коні у нас були сірі з великими чорними яблуками як ті що на лісництві
Не огнецвіту потребуєш ти а труженників до жертви спосібних робітників малим довольних чистих покірливих душ
Па-а-не заверещала та перелякано і як опечена зірвалася з місця
Так він усе обізвалась стурбовано дівчина
От тобі й баніція готова
Отакий значить спосіб полювати тигрів із слонами
Сібя в коня преобразів
Куди поспішать
На что они были мне
Були пани були раби а тепер усi товаришi
Ще дуже багато чого люди і не знають
Коли б пан Мартин був не такий схвильований він міг би помітити як сполотніли щоки дружини а в очах щось здригнулося промайнуло зляканою пташкою і миттю щезло
На чолі натовпу каменщик Журейко вродливий ставний чорнобородий муж
Хотів Ягнич запитати хто такий Страдіваріус але з Оксенових слів це одразу й так стало ясно
Щось її дуже мало
Здається їх умочили у сметану й поставили сушитись
Нехай вона спить
До Мамури
В таких роздумах іде покрученими вуличками насурмонений Безбородько додому а думки повертаються й повертаються до химерної вдовиці яка так безцеремонне випровадила його з оселі
Ти ще була тоді підлітком
А ну ж бо ну Кіндрате
На гавкіт пса вийшов з хати брат витирав долонею рота саме вечеряли
А вони собі принесли шпроти
Та й яке має він право так казати
Одразу за нею починався величезний масив кукурудзи
Підняти капот одягнути клему теж півхвилини
Коли різні NN будуть командувати народними стріхами сама стріха повстане й скаже Одійди не було б стріхи не було б тебе
Як людина що викладає точні науки й мусить знаходити скрізь суворі закони я мабуть краще від інших навчився цінити випадковість
О д а р к а
А із злиднів дивись чи не скоріше за нас івчанці виб'ються
Ой лишенько
Оскольдові видалося що десь уже ніби бачив його
Н а т а л к а
Вибачте я придушив вас увічливо сказав доктор і що мав сили вдарив Креве в горло
Я все роблю надзвичайно легко
Наймит зловив порося і держачи ніж у руці волік його на заріз
Хіба я знаю
Навесні Марія знову радилася з Сонечкою Пфьоль і обидві вони говорили з Сонеччиним чоловіком Олександром Карловичем і просили його поклопотатися про дозвіл
Він з тамтої сторони відказує якось розсіяно та задумливо Тетяна і встає поволі
Товариші народні месники
Ждали ждали а його нема то вже тоді ми подалися додому
Писар одкашлюється і встає
Мені день починався з того що я виходив на подвір'я й дивився на той шпиль і слухав тоненьке немов комарине дзижчання вигравання курантів
Це законився вечір і сонце готове було запасти за обрій
Ще за школярування в сільській школі було чутко
Я зараз хлопців відправив побоюючися щоби котрий не виговорився з чим що вашмосць із Запорожжя та не заговорив дещо про запорожців
То ж мені од нього молоденького дариця аж до віку
Половці зупинилися на пригірку
Хай моя Таня говорив бувало про свою молоду дружину вчительку в райцентрі сьогодні сама лягає у холодну постіль
Слухаєм
Що горить
Молодий інженер з самого початку не видався професорові дуже приємним
Незважаючи на позіхання слідчого Андрій угадав що те так стосується саме його
Підойма заїхала Бенедя півиерек щастя що не по голові а тільки в бш
Це ж ви молитеся своїй власній гордості
Він чуйний друг цей Вернер
Ошалілим поглядом обвів усе навколо
Отак при першій зустрічі скривився в посмішці Не забагато
Знаємо яка сода
Лiда виходить
А вставай панотче бог гостя приніс крикнула вона
Чого я нічого не кажу сказав він Що ж я буду говорити
Мабуть на Сибір
Що ж се він так там мордується
У неї безбарвні не тільки брови а й волосся проте на виду непогана маленький носик невеликі чітко окреслені губки лагідна усмішк
На те щоб собі покою не мати
Глянь чия маю бути і на що ти мене викохала
Тут у нас не зiвай
Буржуй ти і больш нічого
Якось більше від серця розмова йде
Видно щось неабияке розпочали там у Дрогобичі
Що що Катря
А осягнеш їх більш-менш прийдеш і станеш поруч зі мною допомагатимеш мені править імперією і сам навчатимешся
Шевченка та Франка також маємо
Він легко перекинув за обрій ніч і звитяжцем простував назустріч дневі
Та хоч зараз
У лікуванні найактивнішу участь беруть отцієзуїти
Тільки все збирався жити та за битвами за відбудовами за перебудовами не було часу а час уже й сорок літ відміряв йому і зморшками ліг біля уст
Але ж людина
Яко кадило перед тобою
Навіщо ти так
Дивися ж
Я яких ченців
Чи не так як ото турецький гарнізон у Кафі
Тепер же внаслідок протекторату Росії відкривалася пряма дорога хоч і утруднена все ж таки шляхтою до переяславського єпископа Гервасія
ІІ
Він задивився на річку на зелені верби понад водою
Чи може бути людина певна себе
Гетман
Вони били звідти від великого селища що бовваніло за лугом ген там дідько його знає й де
А він його стишив голос навіть до дівчат не має всюди герой
Вибравшись привітався статечно як це роблять у нас давнішні люди Здорові були
А може і її піддурюють підводять
Мiг би допомогти пiп але я не пiду бiльше до нього пекти ракiв i досi сором як згадаю
Мама теж підтвердила що завод
Вона так і обмерла
Мати була старосвітська жінка міцно держалась старовини й боялась усякої новизни а надто всього городського
Брат рідний дав а наш би то й ні
13 Ферії канікули
Розглядаючи усюди пізнав Зубиху зараз стогнучи і почав коренити батька і матір її що зробила над ним таку капость
Якось так просто виходило ніби в цьому нічого поганого й надзвичайного не було і все-таки вона знала що робить щось непоправиме жахливе і злочинне
Золоте літо несло за собою нелад між Кайдашенками
Як трохи притримаєте свої насмiшки то може й пустять кажу обережно бо хто ж знає як воно обернеться справа
З появою Антона Герасимовича вчителі одразу стають поважними сміх де й дівся хоч Марися Павлівна аж губу прикусила щоб утриматись під час нежданого візиту в належній серйозності
Кидалися на заробітки в город а верталися часто неробами розпоганеними
Так-то брат Таню Степура з гіркотою глянув на дівчину
Ми добре зіграли
Допитаюся де буде треба будеш видіти
Він не знайшов на те питання відповіді і мовчав і вдивлювався в огнище поки не прибіг вартівник з табору
Вже у дощаному коридорчику що вів до червоного кутка почув Ну ч-чудило жартів не розуміє
Отже ніяк було й вогню розкласти
А н т е й
Так самі себе бояться Лукавії люди
Крик
Обрав добровільну самотність і тепер мав спокутувати цей вибір
Кликав його лагідно Ваською і чистив згреблом та щіткою
Не знаю отче признався Щиро Сковорода
Десь далеко жевріло крайнебо от-от мало спалахнути
Страшного напруженого вечора варшав'яни почули сигнал тривоги шість вибухів з гармат
Щоб побачити смерть Дніпрогесу
Потім
Тобто
Дивуюся сама з якої хвилі остався образ її в моїй пам'яті і чому саме з тої хвилі
Орлицам гнезд не вить голубкам счастье
Вої промовляли слова молитви
А дехто просто брав одного або й двох своїх колег на утримання поділяючись з ними в міру своєї щедрості
Сонце стало в зеніті
Товпилися коло дверей і несамовито цокотіли зубами
Тую галеру з грізної гармати привітайте
Перший раз на віку вона закохалась щиро закохалась без міри
Козаки порозкульбачували коней і поклалися горілиць на мураві милуючись тінистою прохолодою
І першого вересня Матвій сам сказав до Катерини
Чув свою силу й ніби радів що народився на світ
Ніколи досі він не замислювався чи буде дощ чи сонце ясно світитиме
Прилітають солов'ї не всі одразу напровесні десь надвечір чуємо пробують в гущавині голоси лиш поодинокі солісти
Вєлікін здивувався всі інші зробили іронічні міни
Похитуючись ступив чомусь холодною як лід підлогою і скрикнув щось йому рвонуло груди
Враз подався всім тулубом наперед рухом нерозміреним аж грудьми на стіл навалився руку до карафки простяг звалив чарку
Я через п'ять хвилин поїду а ви через три днi виходите замiж
О і овшім
Раптом вона відчула чужих вся затремтіла затулила собою дівчину й заголосила
Чи не моя
Хо
Тоді згадаєш мене
Це Володькові неприємно
Пообіцяй
В а р я г и у різних народів ще варнаки вар'яти веринги назва військових бродячих дружин які виникали у народів Балтійського помор'я в тому числі серед балтійських слов'ян та скандінавів чинили грабіжницькі напади на Західну та Східну Європу займалися торгівлею служили воїнами- найманцями у Візантії та в інших країнах
Та ще й смієшся
Для нього кожен піп є піп і всі вони на його думку однакові
Ще побитi легiони Цимiсхiя стояли пiд Доростолом а вже до Константинополя мчали гiнцi з вiстями що вiйська iмперiї наголову розбили тавроскiфiв а князь їхнiй Святослав змушений був скласти ганебний мир з ромеями
Завернули направо
А як там Англія
Елізонько дух же забиває їй богу мені просто дух забиває
Хіба можна щось пожалувати за те що вона любила й любить князя Святослава
Годі вам мамо
Довідавшись що Жолкевський наступає на Білу Церкву з великими силами Шаула вивів козаків із міста і став табором в урочищі Гострий Камінь біля озера
Чи може Габишеви передумали і він шукав іншу квартиру
У місті на велосипедах тільки діти й спортсмени їздять а в селі усі
В Євгенових очах горіла рішучість самогубця
Навіть Боска не лишили
Спинився і впік одного з тих що жаліли очима проте не став допитуватися в чім річ попростував до терема
Необхідно було кожного занести у спеціальну книгу вказати звідки родом як прозивається хто залишився вдома
Зараз дізнаємося відповів Арсен
А поки цього не сталося
Сказати вам по правді
Що буде Мойше
Сидячи при місяці на вербовому пенькові біля річки помітив я одного разу як з під густого вербового шатрища за сотню кроків від мене випірнув маленький човник і швидко перетнувши плесо шаснув у зарості очерету на острові
У дулібів і тільки в дулібів склалися з тими сусідами віддавна добрі стосунки
А я кричу й кричатиму їм в обличчя зате я складна людина чуєте складна і я не винен що у вас не вистачило відваги й духу піднестись над своєю простотою і я не збираюсь опускатися до вашої духовної ницості
Хоч би різун йому в ребра в зуби заглянув та папера якого дав
А що все одно не вирвеш
У-га
Га
А що
Тихше-тихше заспокоює його Сєргєєв
Нема нічого милого
Фірман цей ми прочитаємо як тільки стрінемося з старшиною щоб усі знали про нього бо він стосується всіх і кожного і адресований вам славні воїни Іслам-бея
Та були й такі думки нехай Україна буде комуністичною але сукупною
Тільки ти обережно мій Воронько норовистий як скине тебе знову в газеті напечатають статтю Падіння бригадира
А коли паничику час не жде й державі потрібні жертви то вона не проти відробляти вже сьогодні з товаришем із району і то за дуже дешеву ціну за перший раз червінець за другий п'ятку а за третій взагалі задурно
Перезйомка
Л у к а ш Ми взавтра й будуватися почнемо
Бом-бом дзинь-дзинь
він ковтнув теплої гнилої води і виплюнув її на підлогу редакторового кабінету і пішов порожніми кімнатами як сновида висмоктаний Терехівкою вплив порожнечі на духовний організм що вирізняється з маси почвалав порожніми кімнатами перечеплюючись об пороги тицяючись у столи не відчуваючи нічого окрім спраги якої нема чим втамувати і спеки яка ніколи не скінчиться не забути він найбільше з усіх днів не любив днів недільних і святкових у будень робота п'янила його в свято він лишався наодинці з Терехівкою
Вівса йому в шаньку насипали Рошетняк ще й пожартупав
Яка сама добра i незлобна так i про усiх дума усякому повiрить i бог її сохранив що вона тебе а не кого ледачого полюбила з другим би пропала на вiки вiчнiї
Найтяжчі хвилини в житті
Заніс меча раз заніс удруге та й мусиш уступати місце т9му хто напирає ззаду
А хто ж пану дав цей майонтек
І ще не подобалось що той ніяк не хоче вчитися
Скриплять кочети шумлять весла хлюпоче за бортом тепла вода
І що відповів Регволд
Султанка Ель Хуррем кинула також власноручно 49 кремінів на долині Міна
Олива з мухами
Не розумієте
Чи замовчиш ти каналіє враз дубовим голосом озвався Качан
Куди б він мав привести жінку в казарму
Чому кажуть що нема в світі щастя
Він багато вже бачив на своїм короткім віку і навчився не реагувати
h1 Сестрі h1
Маріє Іванівно
В цьому впевнився другого дня після того як його одвідав хорунжий вже сам без лихого почту
Макс вибігає на саму гору сходів
Швець відказав Микола крутячи в руках музейний експонат
О л е н а зітхнула
І ще буйніше котилися сльози у матері вона за сльозами його не бачила простягаючи руки щоб підвести Бог
На другий на третій день він і не брався вже за книжку
Младенці в голові
Ті очі світились хорошою людською ласкою лагідністю
Як
Панасснко був тонкий височенький з лиця трошки схожий на сестру
Дружинники мовчали але стояли недвижно в своїй ворожій поставі
XI
А як припізнимося то й заночуете у мене в хаті
Як він візьметься до тієї рани
Тоді візник пояснив
Не гайтеся гукнув Тарас бо Феофан встиг відчинити сінешні двері Скоро мене відпустять з Києва у Петербург
Ну й слава богу промовили разом батюшка й титар і перехрестилися широким хрестом титар прикрив долонею очі й глянув туди куди показала Пріся
В справі тої організації яка дуже цікавить увесь Об'єднаний Банк
Взавтра вона вільна
Вы до сих пор не делились чем же вы вздумали теперь делиться скажите проговорил Карл Осипович ставя в угол свою палку и шляпу
12
Як же так
промовив Андрій твердо
Маля спало а Настя тихо поралася коло печі
Авжеж
І він не давав Руденкові спокою з тими проклятими ведмедями з жахом задивляючись у таку невідрадну перспективу
Рідко омивають душі чистотою ііеба і блакиттю плеса
Що ти говориш донечко
Кочубей руку безсило опустив
Давай-давай
Валяй підвів підсумок реаліст
Мар'янко
Петро вклонився і вийшов у свою кімнату
Се буде значити що ми з хлопів обдерли ходаки щоб полатати панські черевики гумористично висловився пан граф знаючи дуже добре що своєю опозицією против сього проекту затягає петлю на шиї пана маршалка
Та я за тим же й забігала щоб розказать
Відки ж ви набралися такого розуму спитав Леон
Брини ж у серці Мріє Золота на різні тони
Його обличчя справді нагадувало скального вірла котрий шукає добичі і готовиться до лету
Але здавалося до багатьох дженджуристих фертиків не доходили жодні відомості
Соку боярину і мені
Дощ опритомнив Романа він очуняв і застогнав
Еге
Ви завше такі поважні пане Олесь а я хотіла б знати чи ви були через те коли влюблені бо я не була ще ніколи
Що ж горличко моя то святе і непорочне діло
Вот Андрей отделился от длинных рядов всадников и подъехал к городским воротам он пошептался о чем-то с караульными стоявшими неподвижно у ворот и возвратился к полковнику
Моя дитино нацокотали тії верхоумки скосирні а ти віри пойняла
Злякались
А от ми з Настею хоч і не відрізняємо п'ятака від гроша а рахувати вміємо
Адже і Сірко і Нечепа підозрювали що він давно розплювався з богом і з усіма архангелами і якщо вірить то лише в святого духа
В долині край лісу висить синя імла
Але гетьман перебив його зараз на перших словах Це лиши на пізніше
Ніби тому бідному захеканому засапаному засмиканому фугболістові й секунди перепочити не можна
Від цього чоловіка казали вони відійдіть геть з цим чоловіком не слід вам розмовляти
Вона йому ніби й не під пару бо повна молодечої сили наче розквітла троянда і чимсь нагадує Сигиду
Не судилось
Ііша зі смаком їла картоплю їла індичку пила сухо вино
Одні з двора а другі у двір
За татарським бродом коні топчуть яру руту й туман
Вночі все та ж декорація світу море вершини гір місяць що в дір'ях хмар як сива медуза пливе
Вже не вернуть вам Вкраїну
Чуєш Мілечку що за скромна дитина
З одного колгоспу інший видно
Якщо ти мурзо гадаєш що я згоджуся на таке життя то ти жорстоко помиляєшся
Ще на майдані біля ратуші Колосовський звернув увагу на цього веселого міліціонера який розповідаючи щось розмашисте жестикулював під юпітерами амфібійних фар смаглістю виразистого обличчя та булькатими очима він був схожий на знаменитого актора з італійських фільмів
Я уродзоний шляхтич довготелесий гордо випнув вузькі груди
Ех
То-то й ба
Як ваші рідні
О л е к с і й Набачились мабуте усякого дива
А злазьте сюди
Огрядна молодиця пустила стремено і накинулась на чоловіка
Якщо цього не станеться ми анти змушені будемо вийти і стати супроти вас всію своєю силою
Якщо я не розумію то хай пан посол пояснить усміхнувся самими очима Арсен а сам подумав що коли б він не розумів значення вістей почутих од Ванди то напевне пропустив би їх повз вуха і не переповідав би тут у посольському стані
Отже ми сидiли й хрумкали
Так і скажи своєму дякові услід почув він глузливий голос
У м'якеньку шовковисту голову
Яв тебе розумною тільки тоді була коли дівувала не сердячись одказує Мотря
Та Варвара не кинулась як бувало раніше йому на груди не почала гаряче цілувати ба навіть не підвелася з отоманки
Як же багато їх роздавала вона потому в Европі й Азії на землях і на водах в армії і флоті у судах і скарбі султанськім
Знай же волею моєю Править інша воля
Тут за Дніпром я буду королем в моїх безкрайніх маєтностях
Але всетаки гуцул не є злий
Мушу й до свого люду приглянутися аби визначитись і старти на чомусь
П'ятниця субота
Не женися
Мокрино йди додому
Всі вони були різні і всі рідні
Джузеппе підбіг до охоронців пана Болеслава які схилилися над тілом розпростертим на землі
А потім залізти десь у кураї і там до безтями смоктати виплекане нашаруваннями далеких предків своє бентежне солодке майбутнє
Не говори Галакточко
А просто ж придивляюсь до твого іконостаса
Тягар утоми ставав такий нестерпний а хаос у голові такий болючий що приходило пекельне бажання щоб хтось ту голову розбив уже і вирятував з того болю
Вона боялась його очей бо в його очі буцімто були наврочливі
Пан маршалок як бачу приходять до мене в подвійно проступнім намірі
Там було наділено у власність наказному отаманові Гладкому 1600 десятин землі полковникам та військовим старшинам по 400 десятин а іншій старшині по 200 десятин
Вона тобі щодня буде вичитувати та висукувати то те пропало то те згайнували
О певно воно мусило в нім знов зрости і тому
Думаю думаю
Єсть у них у обох якась думка тайна невимовна
Й саме життя
Г о с т р о х в о с т и й
Він розпитував а лице йому скам'яніло й скам'яніли губи він через силу розтуляв їх а Іринині слова сковували його щодалі дужче й дужче
Аджеж коли вас питають ваші кохані чи траплялося вам бувати у повій ви звичайно говорите гордовите ні так звичайно бувають власне всі всі ваші приятелі й товариші але річ ясна не ви
Їх треба буде вислати у світ
Водосвятський проясніщав ще більше й почав розпитувать про неї
Ось уже й сині віконниці до яких завжди сміливо підходив
Холод відшукав їх ще тоді радився по проекту а тепер вони прийшли самі щоб допомогти зробити монтаж їхній власний винахід запатентований блукає десь по довгих канцеляріях відлежується в пузатих теках
Одна свічка що горіла в головах умерлого впала покотилася саме до ніг Сави і тут загасла
Летіть як метелики на світло
Чимось невдоволений
6 Доктор Серафікус
І що нам з того лісу за добро
А головне ця фальшива ситуація думав він може закінчиться зовсім неприємно
Марина тільки що встала й не вмивалася очі в неї заспані волосся розкуйдане
Кажуть князь суздальський Ярослав знову має чималу дружину докинув отець Іван витираючи рушником руки і сиву бороду
Це собор запам'ятайте
Ой гоп по вечері
Вони довго сиділи вдвох у хаті і мовчали
Звенигора і Драган зайшли до колиби воєводи
Галя
Так як повинен був воювати не вступаючись із місця поки ранений не дістався до неволі
Ішли мовчки
ось
Крок за кроком снувалася за мною межи всіма чужими і свояками її улюблена собака з сумними очима і вниз спущеною головою
Не важко обмовити людину а хто їй порадить як цей час прожити
так думав Карл у колі тих що з ним пройшли важкі дороги для смерті чи для перемоги
Воду вичерпати дiрки позатикати просмолити верх забити дошками
Як бачу каже Сагайдачний тут щось на празник похоже
Пiдемо зараз на рiвнину до Дунаю за зиму прийде пiдмога вiд уличiв i тиверцiв хочу домовитись i з печенiгами
Але ж сину мій навіть монахинею жінка не може вступити до виповнення їй шістнадцяти років себто competentia aniiorum вигукнув Бодо Ваш шлюб ніяк не може вважатися відразу доконаним це має бути ніби шлюб і ніби весілля
Мавро
Почекай до завтра
разом крикнули приятелі
Спасибi
В курені було темно
Тут побачили як з одного великого турецького корабля спущено на воду човен в який залізло двоє гребців і двоє турків
Ще восени 1774 року Запорозький Кіш вислав Сидора Білого Антона Головатого та Логина Мощенського депутатами до Петербурга де тоді мали розглядати справи Війська Запорозького
До Мотрі в гості
Я буду вмирати та поки мій розум у мені я буду змагатись я буду квапитись я буду прагнути збагнути глибини великої тайни
Вона була зовсім привітлива ближче підсунулась говорила підспівувала підливала горілки
Усе до кінця
Я оглядаюсь i вiрю й не вiрю своїм очам вулицею вигнувши шиї мчать вiтроногi лошата паморозь накинула на них заволохаченi скатертi а за ними на крильчастих санках учепившись у вiжки стоїть розпашiлий i гордий дядько Микола
В розмову вмішався Матвій
Кожен ждав своєї черги
Кричала киця на мене Кричала мама надворі І я кричало бо всі кричали І з печі так пахла гречана каша
Почали знову вигортати сніг з хати у сіни з сіней надвір
А як же там у світах
Дух острів'янина жив в Ібрагімові завжди хоч і затаєний
Про що
Ой щось не розумію тебе
Добре слухаєм звелів же сидіть тихо а ми гомонимо
Тремтить у творчий він тривозі
І ти сам маючи багатство й силу а підпорою бояр воєвод дружину боїшся життя не знаєш як жити
М и х а й л о. Що там
1911-1918 pp
Двоє селян-таки а то міські
Тут же потріскував сушняк чулася бесіда Петро сам з собою про щось мимрив наче ураз сварився
Будуть свистіть і тюкать на Степана от бідний
Я не таких лічив та й вилічив
Мати обізвались
Нема вже мені куди тікати й чим оборониться
Нізащо не буде по-німецьки нізащо
Кинула оком на те що робилось на полях як велося доням та й осміхнулась сама собі
До тебе прийшло сольство від каганату а не засліплений ревністю отрок на якого маєш гнів у серці
Ну що ти вигадуєш
А хіба погано придумав для науки
Якісь чужі люди
За чим тужити й сумувати
Коли тобі дісталося більше так і знай когось обділено скривджено обкарнано й покарано
І товклися на місці з надією відстати згубитися з очей варти а тоді чимдуж чкурнути
Слуги сказали воєводі що гетьман в церкві
Х
От виведемо на могилки і дрючками їх
Будьмо знайомі
А Василько весело щебетав оповідаючи свої пригоди в лісі
Пішов би на весілля —страшно чого доброго там здибають як кинуться шукать
Я знаю одне в тебе не вистачило часу стати людиною
Бо так порозперізуються що й ради не дасте
Батько тричі поблагословив свого сина та все придивлявся до його
А їм окаянним хочеться взяти мене живцем щоб поглумитись так як над Наливайком і іншими бідолахами
Брешеш брешеш песька донько Била мене і товкла
Ну Корнію
Протягом півста літ я жив при наймогутніших володарях землі нашої не раз у походи з ними ходив славу і неславу ділив
Він захолов
Блюд підвівся
Хіба не бачите тату
Війна в Кореї наближення виборів у США заколоти советських сателітів виступ на світову арену політики динамічного дядька Хрущова все це невичерпальна криниця невичерпальних комбінацій і можливостей
Але й востаннє
І він всевладний гетьман мусив скоритися ба мусив приховувати свої гнів та роздратування
Маю почуття що я ще не дійшов у дечім з нею до кінця і що мушу переждати
Коли я пробую намалювати Ліді яким був цей Кирик десь там у наших степах дівча просто віри не йме Ліда майже певна що Кирило Петрович був завжди дорослим і що ніяк не могли його вигнати з класу за нестриже-ність за те що у вухах гречка росте якщо вже де життя його й починалось то радше воно починалося в небі в кабіні яструбка
А може це ті що з-під Москви
Медведяче леговище то був високий тільки від південного боку з трудом доступний горб покритий грубезними буками й смереками завалений вивертами й ломами
Мені треба заскочити на хутір
Щонайменше сім князів Святослав Рюрик Володимир Переяславський Ярослав Чернігівський Ігор Новгород-Сіверський Всеволод Трубчевський та Давид Смоленський рідний брат нашого князя Рюрика підуть у похід
І постаттю й своєю апостольською величчю навіть не зважаючи на ґилу
В запалі вони не бачили кошового
Україно ти моя молитва Ти моя розпука вікова
h1 Мати h1
Скажуть
Я думаю що і в нього ні була коротка відповідь
Позаду хворі й поранені
А в чому власне річ спитав обертаючись на стільці Микола Миколайович і поклав на стіл карти
Ага
Отож я любив дивитися на місто й думати про його минуле про тих несуєтних людей які лежали під темними дерев'яними і куцими камінними хрестами під валами і донедавна вважав своє життя також похованим скінченим
Іноді він дивився на мене
Двухсотый умер
Тільки тинів ми не будемо городити обсадимо будівлі бузком або жовтою акацією
Де знайти вихід
А что же с такими шельмами делать
Вниз головою
Жандарми снувалися і усміхалися як коли би мали перед собою діточу забавку
А може б не відпихати з порога того осоружного Балаганська тверезо подумати над генерал-губернаторською пропозицією
Треба ж було таки йти помагати дівчатам набирати того комбікорму
Перші п'ять рядків половина строфи підкреслено вахлацькі імена і тільки в п'ятому рядку якось непомітно на останньому перехід до повних без знижено-зменшувальних суфіксів імен після Стецька Ониська Опанас
Була малою дурною необачною покинувши свою землю
Брат мій тут Гліб сказав невесело Ярослав
Добре добре мамо
Первосвященики не раз ставали на захист храму господнього
Наступного дня Комаха чекав на Вер
Ну дозволь
Ні я не про те силуючись посміхнутись проговорив Вадим
Мурза уже нічого не міг вдіяти
А що решта новиина почувати
Всі дурні
Ну про галушки потім а тепер про роботу
Султанші не плачуть
Він м'якосердний він був завжди як глина з якої можна виліпити усе що хочеш
Сумасшедший
Вспомнил я что в прошлом году в походе почти такая притча случилась с моим гнедком совсем издыхал конь и ноги откидал присоветовали люди пустить степную кровь он и ожил
Білі широкі кінці намітки заворушились на широких плечах
Півдесятинку б
Біля входу до юрти розвівався золотистий стяг з головою собаки та кольчужним наколінником кончаком від якого й пішло ім'я великого хана
Я ще живу знеможений до млості І думаю хоч тлінням вже пропах У тих побитих долею степах Десь поховали волю запорожці
Як то купець не зумів навіть подивуватися таким словам
Вихопилися на гору від бика потягло свіжими кі-зячками
А втім я скажу те що дало мені привід висловитись так як я висловився
На щоглi сидiла сорока i легковажно струшувала довгим хвостом
Легка паморозь лягла на задумливі дерева серпанками куталися далекі звиви Пруту
Роззявляв закривавлену пащу
Ти й не думаєш що хутко вже нам бог дитину дасть
І раніше були відомі йому деякі пісні Бояна
Геть усе московське військо розгубилося й майже не оборонялося на луці стояли кінське іржання лемент крики в деяких місцях ратники та затяжні солдати вилазили на вози й намагалися відстрілюватися звідти але козаки збивали їх з суходолу влучними пострілами татари стинали з луків в чорному і білому оперенні стріли летіли тучами від них нікуди було сховатися
Убило комсорга
Трат лівою рукою ударив сина в обличчя
Поперек болить
Постойте постойте панове обратился он к окружающим дозвольте мне вас еще одно слово спросить
Не спиш
Гладун іде поблизу Степури нахнюплений весь час гнітить його думка що дав маху маху який тепер може коштувати йому життя
Губи тремтіли лице скривилось на вилицях проступили червоні плями
Для нас
Сотниківна молилася
Стоп
І думав я
Як зупинити привернути хлопця до себе
В казан
Якось раз увечері панич кличе мене до себе в хату
Моя філософія дише мужицтвом додав опісля глумливо не правда
Будь вашець проворний і хитрий
Судьба звернулася до неї хмарною стороною і ніякі мольби і сльози не зміняли її постанови
Але у сон до мене ви приходили а не вона
XIV
Місце її останньої ганьби найбільшого пониження й сорому
Молода гетьманша сiла на турецькiй софi на першому мiсцi
Гаразд сказав він Камищукові днів через чотири я вам дам її прочитати
І вернулись невольники на волю вернулись в край хрещений в край веселий
Він винний поспішив але раптом голова пішла обертом що вони вдвох лише вдвох а вона зайшла така мила привітна як у колишніх немирівських листах
Угорі над яром шелестять осички
Прощайте
А старший син Святославів Всеволод Чермний прозваний так за рудий аж червоний колір чуба і бороди здивовано знизав плечима
Але що та земля без Прісі без хлопчиків без коненят і без того всього що залишив удома складеним змащеним нарихтованим до весни уже так дбайливо що і найбільший хазяїн не міг би зрівнятися з ним у цьому
Він насупився та голос його був як і раніше ласкавий і теплий
Великі роки роки неспокійного сонця і життя пролетіли над землею
А ввечері Івась таки почепив на сосонку все що мав ще й недогарків кілька позосталих запалив
простогнала дівчина і змалівши на силі тихо та звільна стала опускатися на землю
Тим-то й горе що новина старовину прогонить
Хуртовина
Ні це не простий козак як вони думали спочатку коли везли його на хутір
І хай би тоді всі Адами в смертельній самоті пройшли хоч однорічні курси як треба шанувати своїх Єв
Не обережний
Пузир розглядає
Мені не хочеться
Довго їй прийшлося іти поки зачула вона дальні заводи собак
І скільки тих країв та людей різних
І не було ради не було рятунку
Загордий був щоб її це сказати
Я граю коли наструнюється моя душа
Домка ошелешено дивиться на Карпа Гнилокваса що горбиться перед нею корчем покрученого вузластого коріняччя
I через те що мед трохи вдарив у голову Добринi а хотiлось зробити сестрi добре вiн сказав
Извольте-с материал первого сорта
Отже маєш пам'ятати й те куди запроторив Златку
А я грішний завжди хочу бачити в людському труді гра акторська це великий труд тільки хороше
Знизу його послали нагору звідти знов униз
Денис кинувся до дверей і одчинив їх
Чи станеш ти колись людиною
У голові станового думки каламутилися то він прощався з котолупами й здавалось йому що вони хрестилися як він виїжджав з їх містечка то йому прийшов на думку той щасливий день коли він раз на обіді вихваляв як поет Василя Семеновича віршами
Студент велосипеда веде Оленка з ним поруч iде
А чого ж допоможу
Рибалки сиділи з удлищами непорушно неначе вироблені з міді людські постаті
З цим буде окрема розмова
Я знав ці питання вони звучали наївно але вони були в моїй концепції життя невід'ємним складником з яким я мусів рахуватися
Номер
Теми що були колись на часі одживають свій вік але остається загальний дух та напрямок творів остається тенденція ва неї переважно ми й повинні звертати увагу
скрикнула не дослухавши матері
Розщедрити й зробити милостивим
Ой у мене сину затіпалась вона в риданні
Як з Ладоги
Тепер після кількох років роботи одного й другого комісар і міністр мають зустрітися надовше
Твій розум не може передатися синові
Кажемо вам що не мають часу
всміхнувся коли прийшов
Дожидати страшного страшніше ніж його переживати
Люди нетрищ такі ж діловиті як і всі інші
А Петро Могила грізно і гнівно дивився на ту сцену роблячи своїм аскетичним лицем великий контраст з академічною конференцією
Бардзо дзінькую
І тепер позосталася сама з цим чоловіком у цілому світі
Он замолчал видимо обдумывая какой-то вопрос затем тряхнул русыми волосами и произнес живо обращаясь к боярину
Біля самої ріки розклав багаття поклав у присок кілька картоплин і став підсмажувати на шпичці шматок сала
Дядьки гомоніли собі та ламали голови куди то їм випаде їхати а в кабінеті Гната ішла таємна нарада
Він Тедзик тільки несподівано спитав
Чи вже й ти починаєш глузувати з мене
Генріхові теж Верона припала до серця найбільше і саме тому як пояснював він у посланні до своєї жони він побажав аби це місто стало гідним місцем для перебування імператриці в цій землі на той час поки імператор зайнятий буде своїми військовими трудами
Біс і життя робить бісівським
Збудженому Загатному все було вдивовижу його веселила конкретність навколишніх речей все хотілося робити самому ламати хліб відкорковувати пляшку й споліскувати над відром підставки
А поки ми сюди в горн спровадились вона до матури 15 готувалася
І з одного боку використовуючи молоді творчі сили тобто прудконогих молодих акторів а з другого боку диво двадцятого сторіччя телефон ми розгортаємо бойові дії
На той ступити не хочеться не дозволяє совість на другий страшно
Устим за пень сідає мов за стіл До кулешу дає дозорним ложки Черству хлібину крає наопіл
За Сибіром сонце сходить
П о е т а н а р х і с т У о л т У ї т м е н
Він був дуже затурбований бо усі добре знали що з Марусею Чепе- лівною скоїлося
А був кінь
А так на люд глянути видовиськом потішитись
Зіновій Петрович вніс у землянку саморобну недоплетену рафу і вручив Маркові
От коли ми діждались од господа ласки гукають кругом Іванця міщане козаки й мужики
Не впізнаєш усміхається жандарм
По моавських долинах марних Ось Ізраїль кочує За ті голі верхи перейти Він охоти не чує
Матрос Дюваль що в мене його документи мій партійний товариш із Франції
З самого початку Коцюбинський не поїхав до нього бо не хотів опинитися серед суєти і людей що могли бути в його маєтку
Або зірвусь або видерусь
Стривай
Хоч Ібрагім вважався головним наглядачем султанських покоїв і хоч Баб-ус-сааде теж належала до його відання але переступити за четверту браму пильновану білими євнухами не ризикуючи втратити голови він не міг так само як будь- який інший чоловік окрім самого султана
Сонце піднялось уже високо на небі коли з села остатні за всіма надійшли закличники несучи перед собою тухольське копне знамено
А сама заходилась якось аж злісно орудувати своїм рогачем над пінявою овечою ванною
Я до твоїх горщиків не заглядав
Він любив слухати і тихо всміхався або сумнів або напружувався весь уявляючи те про що розповідав товариш
Мачуха рубає калину
Зупинився і знов придивляється та невже се я сам
Я все тобі верну все і плаття і намисто все
Він вкутав чималу порцію наливки та горілки
Коли б узяв бочку перевіз би
Після смерті царя Федора минулої весни на престол зійшли малолітні брати Іван та Петро а державою керує їхня старша сестра регентша Софія
чути вже городничеський голос Стьопи Карафольки
Годі
Петро мій після обід хотів іти додому так Кирило Тур придержав його да й каже
Не покидьок не хамлюга діло життя вирішує Вірунько
Та ще помру я тут
Вигнуло спину випростало лапи і на рожевому тлі випливала як чорна мара пелехата хмара розкидала кругом од себе безліч рук і ніг
І він лишив Андрія трішки живим
Давай попоїмо
Колисав мою колиску Крик неволеного люду І так в серце вколисався Що до смерті не забуду
Шушон жіночий верхній одяг
Не треба говорити які були раді з цього батько й мати
Ну хорошо
Бронепоїзд мусить бачити вас увесь час
І прийняти рішення
Гості й Марта Кирилівна ще раз розпрощались з ними в вагоні і вернулись на платформу
Настрій у нього зіпсований
Тарас здивовано дивився на Мирона
Сірий хребет Тепе- оба і дуга високого міського муру тісно обступили її ніби обсотали вужівками цупкого кримського плюща і нікуди звідси не дінешся і будеш у цьому світі вічно
Хіба мені звикати
Юрiй вступив в покої i пiшов шукати своєї сестри Катерини та гетьманшi
Кланяйся
Йшов без поспіху вверх костельною вулицею невдовзі повернув попід мури ліцею дуже потребував з кимсь говорити і думав куди б його зайти щоб знайти когось зі своїх людей
Хай тільки одбере
Або кажуть думка бринить
Га
Я тут поруч живу
Його слідчого роль маленька
Прибігаємо наприклад ми до губернатора
Тільки хитрістю можна
Дякувать красно за танець
З-за баби Марусиної голови з'явилась голова Галини Сидорівни
Дитина була здорова
З радощів тобі признаюсь Що я твій брат Івась
А я згадав наші кулачні бої на Волзі та як заходився усіх у мечеті молотити
То ж у мене бурякова плантація
Я кажу ім'я і прізвище
Авжеж дурнички
Що ж це
Стояв серед світлиці простуючи кості
Ячмінь також у моду пішов
Вони зупинились напроти терема купця-гречина Феодора
До неї було мене й направлено
Тамару запорожцы заставили принимать также участие во всех этих тостах
Тепер її зброєю буде султан
Це устійнено
Ще в харківській тюрмі мені пропонували написати прошеніє заговорив Павло не відповідаючи на запитання
Ти зачасто повторяєш моє ім'я перебила Лена
Погадайте дванадцять тисяч нашого козацтва вкинуто тому Молохові в зуби
Я мовчки взяв його за лікоть одвів трохи хоч поблизу нікого не було крізь зуби процідив
І здавалось що то незграбні кудлаті опудала з чорними обличчями й ватяними бородами й чубами товпляться знадвору у вікно
Ще здалеку побачивши Грабовського махнув йому рукою і побіг назустріч
От група різнокольорових пик стоїть якраз на розі
Примітки
Всі товпились коло човнів кождий хотів скоріш зайняти місце примостити свої клунки
Вони ж не вмістяться
Вибачте товаришу ви не знаєте де можна взяти дозвіл на виїзд із міста
Заходив до мене часто про все багато розказував тільки про жінку довго не казав ні слова
Хорий чоловік що на нього нападає значить хорий на таку слабість якої всі бояться а на яку ліку нема до того відомий як убійця своєї жінки ну коли б тепер Вагман відправив його то що його жде
Чуєте
І батюшка почав вговорювати Романа щоб він порадившись з своєю матір'ю владнав діло з Соломією щоб і дітям не було потім сором перед людьми за своїх батьків
А проте думати й бувати на самоті з собою доводиться мені дуже мало
Могли б ще звинуватити ніби вона отруїла і колишнього великого візира старого Пірі Мехмеда який помер від загадкових хворощів поки султан ходив у свою безславну виправу
Ой господи
Слуги що прибули з василіками внесли тим часом дари від імператорів поклали на лави добру зброю оксамити узороччя
Погоди хозяйку прежде попотчую
Та й то ще не знати кому загрожує той кривавий камінь
Потому ударив попик поклін один і другий притисся лобом до каменю й так завмер на хвилю
Розмова має схильність перейти до стін директорського кабінету де закінчуються завжди подібні розмови
Як сирота скаче
Ну я таки його вкоськав
Забулося
Шкода тобі над ними вболівати Бо падло се сі трупи гайдамацькі Однаково собаки будуть рвати
Коли і Денисові рекомендація була написана єфрейтор беручи її мовчки виструнчився і взяв під козирок
Одного хтось збив кулею але другий високий гнучкий звинувся вужакою перехилився на лівий бік заніс криву вже у крові шаблю
Коля подибав до його
Холоднеча
Зорі з неба лагідно дивились
Чув як заграла скрипка зацокотіли копитами коні заторохтіли колеса
Між лозняками пасемось нікого не бачимо не чуєм нізвідки іржання
Тоді цим переляканим вішають на щию дзвіночки щоб їх принаймні було чутно коли вже не видно
Він безпорадний як дитя
Мабуть
То він Іван Франко колись присягався Ользі що він сильний що витримає все на світі але стане безпомічним коли побачить її горе її сльози
До Алкана-баші прибували
Бо мій батько хахол то й Бубкою дражнили а наш вчитель Хвадей Терентєвич казав що я вже Бубков а не Бубка
Вони застали тут Колісника котрий прийшов до хазяїна побалакати за дуже низькі ціни на м'ясо
Душею кривити не стану
Га
І не дише й не колише Листочка злегенька Бо заслухалась темненька Співів соловейка
Ой загулялася ж я а в мене дома робота як і в усіх людей
Йшли так поки не зайшли в чудову розлогу долину
Ти сам нечистий що мене подибав
Не стало власне самого доктора Верходуба
Тут на правому березi вся земля була вибита кiнськими копитами а трохи вище над яругою насипана була висока могила
Нас ведуть
Зугарний був Олексій Іванович усім страху завдати
Тонкостанність підкреслювапо буфистими багато гаптованими рукавами
Чи кожен із вас правдивий стійкий принциповий
Думав вже не так як хотів старий учений Мугіеддін Сірек
2-й хор розбігається Ганяй їх
Подивився на коні
Я був би гордий коли б мав таку жінку
Вони свіжі панно Маню
Маємо котедж
Махно зібрав на майдані великий сход казав промову
Повів тут батько вусом Ні каже синку ні
Що це
Скажіте чому це повинно так бути щоб стільки зела і барвистих суцвіть і раптом не стало барвінка чи рути чому це повинно так бути скажіть
З пониззя тягло вологим вітром на плавні накочувалася туга сіра хмара
А торік ти про це недобалакував закинув Гордій
Але брама зачинена
Якось урочисто так знаєте вiв далi Павлуша
Розбуджена спогадами павза тихо спустилась із стелі і повисла між ними
А чи то ж мало
Сіявуш син царя Кавуса втік од свого батька до туранського царя Афрасіаба
Можна й пожартувати
А що ж
Бо ж усім відомо які несамоваггі Ольговичі
Крім того митрополит уніатський надіслав свої листи на польські прикордонні форпости по березі Дніпра з вимогою не пропускати нікого з православних священиків і мирян у Переяслав і взагалі на лівий берег Дніпра
Одні пишаються походженням інші становищем ще інші багатством красою силою ти ж не маєш нічого ні сподівань ні страхів ні душі ні тіла тільки перелякана ненависть до всього сущого загнана в найдальші закапелки душі
Тож можеш здогадатися які почуття примусили мене залишити за таких незвичайних обставин загін
Неповторні були роки легенда казка
Образився
Слухаю пана
За десять років я виніс лише одну догану
А тому нема кому й журитися за мною
Яка широчінь
Замість відповіді незнайомець вихопив кинджал
Так же ж дітей і повбивати можна
Як же не поділитися такою радістю
О невже б то се татаре Наших позаймали Села й ниви попаливши У полон погнали
Працювати вона почала по закінченні десятого класу щоб доточити до маминої пенсії і свою копійку
Там тоже хохлы живут
Наше діло служба
і— Професор доктор наук
Скільки їх у вас
О так так
Слава богу
З Янкою
Запротестуємо
Учора б приїхав та вісь заломилась
Мы было подумали прежде с Орысей уж не дурит ли вельможный пан бедную дивчину
Володько обскакав увесь город усю дорогу весь луг даремно
Він кілька раз сердито з запеклістю клацнув на Остапа зубами крутнувсь і щез у комишах
Коли якоїсь хвилини найчастіше саме пізньої вечірньої години раптом схоплював її
Був він рядовим а від рядових жінки за чужі помилки не відступаються
В Масюка гарна дочка догадався старий Радюк
Стефан Баторій зважаючи на послуги запорожців що нині були потрібні для Польщі 20 серпня 1576 року видав універсал у якому ствердив за Військом Запорозьким володіння містами Трахтемировим і Чигирином та всім Дніпром од Трахтемирова вниз до лиману а вбік од Дніпра на захід до річок Бугу та Синюхи а на схід аж до річок Донець та Дон себто всі ті землі що їх запорожці відвоювали в татар
Йому не треба багато місця
Свій власний театр у Васюківці
Телеграма була важливого змісту але не така термінова щоб дружині треба було через неї забиватися аж на протилежну околицю міста і показати Коцюбинському телеграму на годину-дві раніше ніж він міг би її прочитати вдома
Між иншим у мене не перестає що-разу як бачу її ворушитись бажання зробити щонебудь таке щоб умочити цю праведницю в гріх
Н-не знаю п-пане белькоче дворецький
Батько про копи і дід теж і мати може
Німці палять Київ прошепотів Довженко
Марко знову зупинився перед житами в долинці
Головні підвалини були такі
Кайдаш придивлявся до їх впізнав чумака й батька сів і собі кінець стола і почав з ними балакать
Баба Сіроха склавши руки на грудях постояла сумно й строго подивилась на Адама зітхнула й пішла в хату
Воно й не було би зле філософувала стара
Крім того там он люди ходять
Виходь донечко за іншого
Хитромудрий Ярослав приїхав лише для того щоб знову як це бувало вже не раз викинути коника
Адже звитяжець
Єрунда
А по-нашому це нечесно як здобув так i розповідай
Розкажіть мені за Петербург які там люди звичаї які там доми та бали спитала Олеся
Ага-а-а
Пустю
Нiгде дiтись побiгла моторнiша iз усiх от таки Домаха Третякiвна до скрипника та й приклика його
Перша крапля капнула в битві за міст через Сулу
Готуйте хворого до операції наказав
Ти ж іще хворий вважаєшся
Ой мамо дайте мені спокій з тим Рудим
Рано
Пишу до неї листа
А якби ви були такі добрі та й спекли зо два буханці хліба й зо два малаї то б мали поману 94 за мене слабу та нездорову
Це раз
Така сміливість трохи стурбувала стару Каралаєву
Митю усього аж пересмикнуло
Такий товар і вдруге нам вези
Я ніхто але я хочу бути людством
Кінчається книга циклом шахтарських оповідань
Не знаю
Але вона не віддасться Васіллі
Я в батька наче в раю жила
Гасан-ага зі своїми яничарами сприймався палацовою челяддю як щось нетривке тимчасове породжений примхою мав так само швидко й зникнути завдяки новій незбагненній примсі чарівниці султанші якій падишах чомусь догоджав мов болячці
І плаче і радіє і розпитує і частує Може тобі того з'їсти може того спити
Геть від мене
Є ще й закон розмноження казав я зверхницьким тоном
Чи не береться вона сама до роботи яка їй найбільше по вподобі
Prego синьйора як знайомій з усмішкою простягнув їй листа чорненький юнак
Чудно як
Вона глянула як Гануш обняв тонкий Настин стан як його довгі пальці вп'ялись в її талію й вона жалкувала позавидувала Настиній красі й молодості
Маю таке прочуття що той старий труп таки купить мене
Я от пообшмульгував собі боки а як бачите високо вгору не пішов
і той закон людський що допустив невинно згинуть і той закон небесний що за гріх безумних поколіннів вимагає страждання крові й смерті соромної того хто-всіх любив і всім прощав
І дрібненький син кричить Татусю до побачення
Більше стрельнути Ігор не дав нікому
Михайло Всеволодович обняв тисяцького за плечі
Щоб жила вона з милості в когось під чужим дахом
І нічого страшного за ним ще лагідніше казала вчителька душею він добрий і в школі зовсім не найгірший
Кожний бравнінг має свою історію темну як духовне нутро окремої особи
І не дише й не колише Листочка злегенька Бо заслухалась темненька Співів соловейка
I де вiн пропав
Набравши дорогою зграю волоцюг він приїхав до графського двору з великим почтом
Це її сама написала шепоче на вухо Старицькому Ольга Петрівна
Посеред протоки посеред зоряного плеса човен темніє а в ньому зсутулена постать дід Нечуйвітер старий металург пильнує свої ятери
Знаєте що я теж поїду з вами якщо нічого не маєте проти
Чував про таких
Й тепер із двору вирушає пастух а мати Сину мій а сидора ти взяв гукає про торбу і про їжу в ній
Нiчого заспокоював я свого друга як-небудь обiйдеться
Бачив її вже не такою як досі
Вгодно нехай живуть а неуподобно про мене як знають часто говорив Лемішка сусідам
Так усі співробітники н казали
Без каміння без степу запашного
Чи запалася поетова могила
Слушай Лобода обратился к нему Мазепа расспроси ты этого поводыря куда он нас ведет и скоро ли буде жилище Гострого
Гурт легінів коло нього підбурюють до танцю
Менi було так тяжко немов щось шептало менi внутрi що коли буде що злого Степановi за олiвець то в тiм буде й моя вина
Наші не пустять чужих
Ми такими не хочемо бути відповідав Балабі ідеологічний інструктор Марко
Увесь храм
На спориші посеред двору застиг заплющив очі вслухаючись у теплий літній досвіток у те як ноги лоскітно холодять краплі збиті його ходою
Та вгадай з ким
Тукальский не любив Польщі
Деякі убрані бідно а інші в пенсне і в моноклях
Працюй на посаді і пиши пиши
Запорожці ховали вбитих підбирали поранених ладналися до далекого зворотного походу
Х а р л а м п і й
Розпочалася між усім живим війна страшенна одно одного підсідає стереже де б його краще згарбати
А ми ж не діти
А сила ворожа
Он молит Бога чтобы скорее кончились его страдания но конь инстинктивно скользит между деревьями и охраняет его муки и вдруг сотни светящихся точек погнались вот они сзади направо налево несутся роем удлиненных теней
Дома Варивон висипав на стіл насіння і довго розглядав зерна вівса і вівсюга
Ну й добре що просто
Але як
Натхненна промова секретаря райпарткому Павла Савченка наче бистрінь освіжила селянські душі і зараз щоденні чіпкі турботи подалися назад даючи дорогу свіжим сходам
Він прикмітив номер дома показаний в листі і з дива спинивсь
Доктор Рудольф підводиться й простягає руку Труді
Ах ти ж панська на тобі шкура
Границею між нашими державами має бути Дніпро а не Рось не Тясмин не Інгул
Давно то дуже давно діялось ще коли велетні жили в наших горах
Се тілько так хвилина
Хоч би поміг мені носити клунки
Так вона в кожнім листі і мені привіт передавала
Він оглядався зупиняв їх думкою поглядом молив бога аби злучилися з тими що стояли над балкою
Хан з половиною орди став на березі Дніпра
Гріх тобі таке говорити моя люба подруго
Там запорожці вистежили сімнадцять турецьких галер та сандалів що везли до Очакова припас і крам маючи невелику турецьку залогу й напавши на той флот штурмом побрали судна захопивши крам на свої чайки самі ж кораблі потопили
Кому це потрібно відповіла з неприхованим презирством Віра
І що ж спитала я
Там пожеж поки що не було
Всім стало відомо що о. Хведор не звелів справляти весілля напрохувати гостей всі знали що й музик не буде
Я допоможу тобі
Мені залишиться тесаного каменю на простінок буде кузня і лазня
Гетман был один он стоял опершись спиной о стол лицом ко входящему Мазепе
Останні тижні Дорош ходив як потороча
Лик у Вергілія Лікос Вергілій
Завтра быть может свобода
Пам'ятай ти віднині не просто телепень двадцяти двох років а посланець заступника великого коронного гетьмана
Через те з певністю можна гадати що запорожці перебралися в турецькі землі не тільки байдаками а й пішки
Раніше
Корзини й вузли розв'язані
Запорожці ті хлоп'ята Сини його діти Поміркує загадає Чи бити чи пити Чи танцювать то й ушкварять Аж земля трясеться
Доки існуватиме смертельна загроза з півдня доти повинна існувати і наша Січ-мати
Так з ним
Це українці їх зіпсули
Рятуйте
Премного вдячний
Як не потрібні
Бики у дворі ждуть
Малюєш стільки
Не знаєш що в мене женська хвороба
Ідіть щасливо
Вона мутить її душу відбирає спокій
Та куди подінуся проти ночі
На те він і цар одмовля чоловік
Роздягся
Не можна тільки на небо вилізти і вчасно зупинився ледве не вирвалась груба як йому здавалось серед цих людей приказка
Одинадцята
Один знайомий пише мені з Гамбурга що там швидко будуть потребувати 500 000 дубів на кораблі
Надлюдською силою піймав кабана за оба уха
I Був вечір 30 грудня 1647 p
ОтецьХрисантій
Люди повернули насторожені вічі в той бік
То військо козаків лагодило до походу свої чайки та конопатило їх
Я посмiхався собi в душi а з мiсцем грибним не таївся
Декотрі не бачать у ньому істотної різниці від попередніх народницьких рухів змішують з боротьбою за економічні умови
Залізняк з великою охотою прийняв запрошення керівника експедиції стати фотографом
Вони послали його сюди щоб налагодити тісні зв'язки бо мета у них спільна і шляхи одні
А чи міг би я знати ваше імення
Василь Митрович правду кажуть
А нижня губи підборіддя твоє
Сиділа
Депутацiя проходить за браму
Ходiм зо мною в мiй палац
Переїжджає повіз Кенігзена поряд саней на котрих лежить Чечель і їх очі зустрічаються з собою востаннє на землі
ЯВА VII Входе тихо Герасим а за ним Савка несе на плечах здоровий мішок з кожі
Як дамо то вже зумієм Саме в час і розігнати
Повинна була викласти все що мала для власної оборони мерщій висипати на безтямного чоловіка перш ніж той схаменеться і перестане бути таким нікчемним тюхтієм яким показав себе ось зараз
І я в тому шпиталі лежав восени сорок першого
Та й інші чують те тату
Сльози знов це не для вас
Дуже були скупі й боялися щоб хтось не бачив що у них дома є
Ти була зі мною також весь день біля моїх машин
Хочете
Хліба не одержали
Тут поле закипіло справжнім морем поміж нестихаючими хвилями заворушилися нові темніші плеса побігли з долинки в долинку обсіваючи їх колисковим співом
Настав великий піст
Доброго здоров'я вам Степане Ивановичу
Ясно
Скажіть йому Дмитре Івановичу звернувся до Марченка як до почесного і авторитетного судді чиєму рішенню підкоряються всі Вадим
Ранка вже запеклась затверділа і відпала натомість чула вона що їй болить ліве персо начебто хтось стис його залізними пальцями
Неспокійно було і в школі учнів порідшало і всі ми розуміли без пояснень чому це вчора не прийшли школярі з Чумаківщини а сьогодні когось нема з Вигурівщиви чи від Порубаїв
От на гарбі й поїхали
Він же був лежачий хворий здивувалась медсестра
—Тілеса свої голодом морю
Моя квартира проти самої монастирської брами сказав Копронідос і встав щоб попрощатись з ченцями
А ми водимо
Дві жінки в чорному впали на його могилу закидану квітами і їх з трудом підвели і одну зовсім непритомну віднесли до карети
1 Електронна бібліотека української літератури 2 Вернутися Розділ 13 3 Зміст
Селянам він звелів виганяти католиків панів з маєтностів
Тут під стіною і кровать старшого
Ну а всі гуртом справжнісінькі запорожці
Да ведь я сама ему о том говорила а он сказал что любит меня что жалеет меня как никого на свете
Пролийте благотворний бальзам на мої рани
Аж унтер на нього вирячився мов на блаженного
Але як її викликати
І слухайся мене
Та це не вся моя робота
Маріуца цмокала била її віжками обертала батіг то одним то другим кінцем підбадьорювала горловими звуками
Їй добре подумав Вільгота бо їй нічого не шкода
Спасибі що потішив
Тьху яка гидота знаєш-маєш
Султани можуть їздити тільки на війну і на лови
Не встигли приїхати вже й не знайдеш їх
Бабич
Але чим пояснити що постійно маємо недобір
7 Далі Розділ 7 8 Зміст 9 Electronic library of Ukrainian Literature
І знаєш живе у моїй крові її крик такий виразний аж страшно
Сюди Арсене сюди гукнув Роман
Треба ж з дубової було там зілля всипляє і слух одбирає
Він слухав його жалощі позіхаючи а думка рядом з розмовою малювала йому інший побит життя ще до заручин
Бабуся обіймає діточок пестить їх а вони дають їй хліб і м'ясо
Коли б же то мій голубе
Ні пане обізвались вони
Мене приневолили до того поступку обставини відповіла я спокійно незважаючи на його обиджаючий тон
У кого дома залишилися якісь статки тих родичі викупили
Одного разу зайшла до Марини одна московка не дуже й далека сусіда що прийшла з Києва до своїх родичів у гості
Він крався за названим батьком так неначе боявся виказати його перед Вавилоном якщо у дитини відбирають одного батька то вона вже живе під страхом втратити і другого
Соломія одяглася і навіть не глянула на Романа
Ні
Я дуже вдячний
Все так раптово несподівано
вигукнула Параска
Може неправда
Стареньке вбрання на них було вже цероване-перецероване
Ні вона поки що не завжди спільниця батьків
Немало горя принiс йому i нам оцей зелений спiвучий лiс у який гадюкою вплазувала загребуща жадоба
Лишіть його хлопці каже дід Ну говори а не дуже бреши
Бог со мною всегда со мною оттого что я христианский лыцарь а все-таки моя правда глупо я сделал что поехал к Варке в шинок думал-то разумно а вышло глупо думал тебя спасти Алексей а погубил добрую бабу
Послав і чекав що скаже вчений
Щоб сам посилав її то тiльки на спис до Перуна
не договорив свого
Хоч би милосердний господь порідив вас війною або мором яким
Ха-а
Ні ні королівська корона
Дід Гурмаза скис аж перекособочило його
Чи ти розумієш
Чи забудете мене чи не забудете знов спитав він взявши Галю за руку
Скажи ж мені перебив його мізкованнє Петро як отеє ти опинивсь на сім боці
Згадаймо жорстокі до самого себе слова Пушкіна
Але скажіть провадив він сівши збоку як власне ви потрапили сюди
Знаєте я ніколи не був у претензіях і не дурив себе тим що якась жінка може справді щиро полюбити мене
В этих дружеских беседах которые с каждым днем становились непринужденнее Мазепа с восторгом открывал новые и новые богатства ее души и ума последний при всем убожестве знаний обнаруживал большие дарования и память и наблюдательность и гибкость в усвоении всякого рода понятий
Він придивлявся до неї із здивуванням та радістю адже чудо прочував
Борони боже
подумав він і трохи опритомнів
назгрібає купку охопить її лапами притисне головою і суне до нори
Вони не сміють голови піднести
В його стінах могли появитися несподівані щілини які з настирливою впертістю негатавно впливали на мою хатню температуру то я мусів лізти на його старечу покрівлю і там шукати якихсь недоліків то знов чогось вимагав димар який не міг гаразд впоратись з димом а що головне я безнастанно оздоблював його нутро
А що ж ви святі знаєте
В якім маячінні загубив і згубив
Щоб ідучи назустріч побажанням трудящих
Що тут гуляєш зі своїми
Наталія Миколаївна важко зітхнула її вразило не те чим потім став зять того пана а те що украв дочку
Ну а якщо таки дійсно він не вмре своєю смертю то хіба це так уже й погано
Ха-ха-ха
Дзвінким і широким як крок караулу словом Kommandantur написаним чорними літерами на рівно виструганій дошці яку повісили проти Міської Думи над входом до Дворянського зібрання 1918 рік ствердив для революції перепочинок
Краще бачити де друзі де вороги
Сумно прощали тухольці свої хати й подвір'я й огороди та засіяні ниви котрі нині ще мала зруйнувати і столочити страшна монгольська повінь
Прийміть і мене до вашого колгоспу
Як сина люблю тебе казала цілуючи в голову а Мотрю як доньку діти ви мої рідні
Котляревський не заперечував мало радості трястися біч-о-біч з паном і його племінницею Мафією дівицею як видно надто цікавою поки дядечко івийшов з дому вона встигла спитати яких наук пан учитель навчатиме її родича
Ні це видно було щось страшніше
Вона колись замкнена і мовчазна він забув про Немирів та що там
І тому коли Ганна вперто повторила своє запитання ти це правду говориш у нім спалахнула злісіь
Ніякі квітки не пристають вам так до лиця як оті гвоздички
Тільки обливаючи сльозами пориті недолею та літами щоки прохала у бога смерті
Де Вальдемар
Рада що вирвалась
Так основно як ріжниться Схід від Заходу
Навіщо ви посадили його за стіл крикнув Єремія до військових
Ти не в Парижі
Ха-ха
Ой кувала зозуленька тепер не чувати
Вона тихо засміялася
Ви мабуть співаєте спитав Сухобрус Воздвиженського
подарунки менi а я
Володько має дуже великий з цим клопіт День і ніч журиться пасе Рябу і журиться
Це було тої доби коли розпанахана Україна мусила у московського царя Олексія Михайловича оборони шукати коли він уже по Переяславській раді послав свої потуги в Литву
На все добре
Так воно у нас Петре водиться
Г о с т р о х в о с т и й знов сідає й заглядає в книжку
Люди крихітними кузочкамн лазять по горі обліпили п'єдестал Сонячної машини величезними згустками хилитаються по схилах і під горою
Боже
Кованько з тих що б'ють летючу й котючу опуку як кажуть на селі
Пора на політінформацію хмурим поглядом проводить Новиков знахабнілі самольоти
Пауза
Добридень чи вже вечір привітно відповіла вона Марті на вітання
Не було чутно жартів молоді й сміху дівчат не чулось радісного поклику при кінці роботи бо не було їй і кінця вона була безконечна ця робота рабів
Я слухаю себе
Там любила вона найрадше пересиджувати
Ще молода княже
Мовчи
Постояли якусь часину мовчки й пішли залитим сонцем ранковим садом
А як не хочеш сміятися то хоч люби по-давньому інакше кидаю тебе і йду до Дубівни
Той радісно з усіма поручкався звісив наперед руки з паперовим жмутком і так стояв ніби голяка перед медичною комісією високий глистуватий з довгим носом і маленькими запалими очима
Прийшла звістка з волі що в рідному краї за довгі роки неволі вперше вільно вдарили в дзвін будячи од вікового сну заколиханий неволею край
Радість біль тривога і нездоланна віра в життя в перемогу переповнювали серця друзів легендарних партизанських ватажків їхньої тихої і схвильованої розмови ніхто не чув у збудженому гаморі вируючого натовпу
хмарно буркнув Рисецький
Фурія читала читала
Фіцхелауров знову підійшов до неї
Но между тем посол Дорошенко сообщает что гетман действительно вступил с Бруховецким в союз и решил оторваться от Москвы
На зіадку про обід мені так захотілося їсти що я мало не заплакав
Але той голос той голос якийсь такий дивний
Отсе добре поцмокуючи мовив Стальський
Ну що от мені з ними робити
На кого скарги висиплють їй
Сподобивсь він на небі царствування
Хіба не догадуєтеся здивувалася Леся
Обличчя обвітрене й мужнє а тіло радувало очі чистими лініями
І обличчям і одіжжю і манерою триматися за столом Чубар ніяк не нагадував їм того голову Раднаркому якого вони знали по портретах і якого кожен собі прифантазував уже тут перед його появою в цій стодолі
Він мирно спав підклавши під щоку долоню і прицмокуючи губами мов немовля
Втекла втекла
Тоді Череваниха з Лесею поїхала попереду щоб усе дома як слід спорядити
Досить там поляки жеруться між собою а наші донечко ще гірше
Та просто перепливемо обізвався Йован
У цій строфі названі всі хто не заслужив раю кому там не місце
Ніхто не слухався ханських наказів тепер кожен розумів що битва програна і що треба думати про порятунок
У Матвієвій клуні крім коней примістилися шевці
Подивимось що лишиться від Єгипту після цього грека який вашою милістю їсть і спить на золоті
От вони його і просять Ну покажи Охріме бо ми зроду золотих часів не бачили
Половці
Значить і я ще можу трохи відпочити
Голосні виляси били повітря і танцівники мимохіть розсувалися даючи попикові дорогу
Досить похвалятися
Коли ж за вікнами спалахувала блискавиця і яскраве зеленкувате сяйво наповнювало світлицю на стіні вимальовувались меч і щит Святослава в кутку суворий образ Христа вихоплювалось із темряви обличчя князя Володимира його тривожні неспокійні очі зернини поту на чолі пересохлі уста і стиснуті в кулаки пальці рук що лежали на ковдрі
Уповай на Боже милосердя
Еге ні
Він знав чого вона хоче і з незадоволенням кинув Я не Остап у мене бичачої сили нема
Сюрчав під піччю цвіркун тихо знайоме ніби ткав для нього нитку споминів
Ей слуго повірений Хмельницького
А тут швагер прийшов із церкви
Скрутив цигарку й припалив
Одчиняй Ільку ворота їдо пан сирота
Розуміючи що розмова має відбутися мало приємна директор хотів було покластися на невідкладні справи і піти та не давши йому кроку ступнути Іван Петрович заговорив гаряче і схвильовано
Тарас сидів на канапі тупо задумливо дивлячись наперед себе
Марія Олександрівна виїхала з Петербурга 29 квітня з Тургенєвим
Кажи Заїро просто
II Із циклу Сотворіння Світу
Коні й наймит були потрібні для роботи вдома
Гриша через плече поглядав вперед бачив цей міст багряні води ріки і волосся Варі що світилося рожевим світлом
В нас на воротях стояв Бардадим центром форвардом був Вовка Маруня наш васюкiвський Бишовець який хоч учився тiльки у восьмому класi i тiлом був щуплявий але обводив здорованiв десятикласникiв як мальчикiв за висловом дiда Салимона
Якось увечері коли йшов поволі темним Хрещатиком у тій кінцевій частині його де скупчено технічні крамниці й поставлено мало ліхтарів його перестрінула жінка з тих що просять прикурити й цікавляться часом
Будемо видіти що він вам за чічку додому приведе
Що ж робити що ж робити якось байдуже й задумливо й наче не тямлячи того що промовляли уста прошепотіла вона
Матиьда Тосканська яка вперто стояла па боці пап ворожих Генріхові звабила своїми незліченними багатствами молодого баварського герцога Вельфа такого скупого що заради смачного обіду міг перебратися через щонайвищі гори
Всі засміялись окрім Яся
часто схвильованим голосом кидав він у бік своєї дружини От би в кого повчитись нашим газетам
Далі вийняв з татки-шкірянки на боці вогонь урвав кусник огнива в сушеного вареного трута прищепив його пучком пальця до кременя й по ньому кресалом чиркнув зо тричі так що віхтями сипонулися іскри
Де ж їй тоді подітися
Курилась горіла пшениця скриплячи ярмами ревіли круторогі чорніли червоні мальви чорніли сиві діди і невідворотність наближалася до станції
Тепер уже одрадяни не одкидалися
Шпигують
Не думайте мої панове що я це розвів тут щоб перед вами в чомусь виправдатись щоб щось доказати
Ой Кармалюче Кармалюче В яких піснях тебе знайти
Знаєте приказку їж дурню бо то з маком от так воно і з тією природністю
Куди
Заходить Таня кладе цибулю на стiл
І ми поплентались назад
Проте в народі сватами іноді називали людей з якими уклали якусь угоду яким щось продали з свого господарства чи купили у них щось
По дорозі товаришка потріпала мене по тазові й сказала
До того ж вона тримає мене в обіймах так міцно як тримає за одяг кредитор свого боржника
Спробував посміхнутись ясною щирою посмішкою підбадьорливою тією давньою оптимістичною
Сначала правда он и мне понравился но это ненадолго
Спираючись на плече старого негра йшов ще не зовсім здоровий Вінсент попереду рішучим кроком ступав Дюваль
А Сухопень
Тоді хай тобі мої зауваження допоможуть загубити час
Це комсомольський соз перелякалася Марійка й безпорадно замовкла не знаючи що сказати дочці
Потім декламували її вірші
ЯВА І Писар сидить на землі сонний протирає очі і оглядається кругом
У волоки шовковії
Так
Чим глибше врізається в землю Кузьма Осадчий тим виразніше стає видно йому що курган цей мов книга складений сторінками-пластівнями шар землі а під ним шар перецвілої трави морської потім знову шар землі під ним знову прокладка настеленої кимось трави що й за віки не перегнила лише цвіллю взялася
Я как кончил ее то перекрестился
Дехто навіть пускає кулю в лоб
Небо брякло нечутно й зів'яло скрадалися полинялі соняшні дороги до незнайомих горизонтів до туманово-бузкової маси
Може і ця приїхала по гроші
Давати їм одкоша чи безборонне дозволити заарканити себе та покірно йти на галери
Добре
Свої відносини до жінки я люблю обставлять красиво
Г о с т р о х в о с т и й
П л а т о н.
Несе ці чотири варіації до редакції і читає редакторові
Минуло скількось років
І тим що учать нуда і тим що вчаться біда
Пл а т о н.
Підпалені сонцем хмари горіли довгими пасмами розповзалися по небу як палаючі кораблі
Аллах хай буде мені ласкавий простогнав паша встаючи з землі
Над посизілим багаттям на розсохах висів задимлений казан —у якому гусла немудра селянська страва пшоняний куліш що пахнув не лавровим листом а м'ятою
Кара Деніз
Пріська не видержала
В хаті запала насторожена тиша
Ободок завжди з чорного матеріалу потилицю прикривав округло викроєний чорний клапан
От i пiшла наша молода з старшою дружкою у село поспiшаючи до вутренi щоб там шлюб приньмати з паном Забрьохою конотопським сотником Микитою Уласовичем
А чи я тобі не казала а чи я тобі не наказувала
Браття ковуї загукав щосили
Три її сини-богатирі як златокрылатые ястребы мчать у погоню
Видно було що вони звикли слухать Радюка
Тепер йому здавалось що минуле відійшло від нього
Як же взяти його ось питання
Йому вже не давала супокою та думка що можуть Їх догнати
Семенку
Марія Хведорівна щонайстаршого вина з погреба добула
Ця обставина не дозволила докторові Леонардо закінчити в ту ніч свою подорож і полюбити прекрасну Альчесту остаточно і повно бо Альчеста була людина
Мати хапала старшого сина за руку примовляючи Гаврюшо
Послужи за мене поки я перележу з-під платка загомоніла плакучим голосом Мар'я
Ходи ж з нами сказали ті люде й повели Карпа далі ставши по обидва боки
Урра
Правда така як і те що в нас сьогодні свята субота провадив далі кривий старець
Невже вони можуть знати що вони вільні що ніхто їх за їхнє свято не покарає не оштрафує що їхні діти від цього не голодуватимуть що вони можуть дивитися на сонце на ліс на траву і вранці і вдень і коли схочуть
Читали Росію в імлі Уельса
Слава Рудольфові Шторові
Спасибі сказав Тарас
З хрестами й мечами як зарізяки
Ульф син Рангвальда варяг
Хвалилися гайдамаки
Не сміє навіть і сказати йому що зосталась тут ради нього щоб бути до нього ближче
До того ж князь Володимир помираючи роздав усі володіння між своїми дітьми
Коли ви громадян звете хахлами то хто ж ви такий спитав нарешті Радюк Бубку
Орлюк
Потім він опинився на підлозі втративши рівновагу й зсунувшись якимсь чином
Йосип хотів було свиснути з подиву та нараз йому майнула думка Ех просвистів я своє життя і він провалився у чорну яму
Навпаки здебільшого вони були розташовані в приміщеннях з коридорною системою яка вимагала втручання в кожну з кімнат
Как эта таинственность неразгаданность отношений обновляет силы
Навіть якщо їм від нього нічого и не треба вони й тоді заїдуть а цю безкорисливість старий найбільше цінує
Не знаю я на степах у Гоголя не бував
Чому ж нею не скористуватися як е хіть і жага до сього
Ти не сумуй
Ні широке поле прикрите промінням западаючого сонця ні дрімучий ліс коло Куту ні самий Кут хороший як картина не підвели її голови важкої не зняли на себе її похмурого погляду
Але на місце Вишеслава прислано Ярослава який вважається князем Новгородським хоч властиво е тільки племінником Коснятиновим
Убогії ниви убогії села Убогий обшарпаний люд Смутнії картини смутні-невеселі А інших не знайдеш ти тут
А заведено
Труднувато Дмитре Тимофійовичу
Годі братця не знать що торочити обернувся він до товариства нуте лишень чоловікові поможемо хліб добирати бо час не стоїть
З грішної душі не проросте свята любов
Божана була донька гордовитого вишгородського смерда Живка йому ж Адамісові лишалося ще багато літ неволі
Часом ваш човен натикавсь на рибацький
Гвалт
Через день кілька йому починало здаватись що ще краще було б вирізьбити Марту в мармурі
Ках
Де ж я вас бачила
Які вони не схожі Герцен і Бакунін раптом сказала вона
Ну аякже
Але все коли бував підохочений жалкував
Заглянеш до його в кімнату сидить над книжкою як муровина непорушний мовчки ниже рядки очима ниже й ховає глитає як жеретія
Та не будемо нині осуджувати його він сам себе покарав
Бій як усі добрі морські бої мав раптовий початок і на жаль такий же раптовий кінець
Се ж не вірьовка тобі щоб перекрутити а залізо
І хоч де я буду хоч у яких боях ніколи тобі не буде соромно за мене
І летітиме він не над чужими а над власними луками
И цветы и шмели
Та ад'ютант вручив губернатору телеграму
34 Еней же з хмелю як проспався Із'їв солоний огірок Потім умився і убрався Я к парубійка до дівок
Мачуха перевертає переглядає мої й сестрині столики ліжка скриньки нишпорить по кишенях
Скрізь треба а гроші на дорозі не валяються
Попереду Самара маже чумак дьогтем сорочку від чуми та гадини дістає з дна мажі рушницю та шаблю проти розбійної ватаги проти татар коша який складає свої неправі домагання востаннє гаряче молиться чумак у церкві щоб уберегли святі його й скотину від морового повітря а вже попереду Кінські Води сорочку він просто втоплює в дьоготь й знову молиться до прихиленої до підтоки іконки з парсуною святого Миколи щоб не взяв смертної плати за проїзд і щоб не гнули великої плати татарські диздарі імани каймакани і щоб сіль сіла добре й щоб не поламалися мажі
Так тоді не збільшуймо їх бо Господь велів прощати кривду яку творить нам ближній
Тоня не може пробачити собі що так мучила його різними витівками комизливістю вдачею джинджуристою
Христя довго дослухалася та вже більше нічого не вчула коли-не-коли тільки доносилося до неї важке зітхання та плач
Не з богом і повелителем пресвітлих муз а з другом своїм Мокрицьким одним із тих хто визволив його з кріпацтва й увів до царства вільних та обдарованих
Однак не так воно є Бог захисник правди
Іду
Заплакали перелякані діти
Вражений Добриня підняв його перед собою оглянувся на Милану
Я не думаю щоб так нагло яка небезпека грозила монголам
Знаючи що ним піклується недремне око вийшов заздалегідь
Худоба і так не може більше пастися
Оце ж тут щоднини згадувала тебе
Ну та Господь їй суддя
Ніде не було чуть ні найменшого шелесту
Бог для неї був не тільки заборонений але й непотрібний
Працюючим
Знов перець
Кому то ти добра такого зичиш любенько обізвалась Галя до його на хвірточці стоя
Мені ще багато працювати а ваше слово не кличе до цього буцім я все зробив
Відчувається що не має він до матері зла а тільки болить йому за неї гірко й соромно що вона так вчинила
Ви погляньте на цього новака у нього замість онуч роздертий есесівський прапор
Чи ти маєш бога в животі а царя в голові
До неї скрадаючись підходить Безбородько
І личко гарної хуторяночки як зоря при сході сонця потонуло в промінні нового світу пової краси
Трудармієць схопився за стремено а видертися не міг
Ви помиляєтесь товаришу сказав він до інструктора українізація повинна скріпити змичку міста й села
З кінця літа коли Ібрагім-паша зазнав поразки Чорний дракон перевозив недобиті війська в Болгарію на зимові квартири
Чого смієтесь
Рогволод сутулився перед вічем простоволосий і сухий квітневий вітер глузував з його сивого чуба
Моя спеціальність підривати залізниці станції мости
Ануте лиш вип'ємо по чарці
Дайте і мені чарку вина хай вип'ю на щасливий наш поворот
Леле що важила тут зміна холоду на тепло крім відповідної зміни одежі
Знайомі наші виїдуть на ярмарок
Він
Але ж і я не пропащий вів своєї Духнович
А все через нашу ромейську самовпевненість все тому що вважаємо тільки ми мудрі й спритні більше ніхто
Хай би їх у мене десятеро то одно в одно не вдасться а то ж він у мене один як порошина в оці
І всі сміються як вино І всі співають як вино Я дужий народ Я молодий
Імператор у війську
Вона мовчить і є Лиш годі зрозуміти
Деякий час стояв нерухомо мов прислухався до чогось а потім широко розкинувши руки почав і собі тікати
Літала в димар відьма носила під комин жар а був то не жар а червінці
Чого такий страх
Очима темними мов вереснева ніч
Не розуміла як могла щось подібного сказати хоч добре знала звичай мослемів у справах заручин і подруж
Там панувала півтемрява і прохолода
Завтра вся Русь стане навколiшки промовляючи священну клятву
Сто
Тепер сам здоров бачиш почому не можу тебе зятем прийняти
Матвій не знав що з тим робити судитися не хотів а битися з усіма також не випадало
Ти міркуєш як дитина Марто сказав біохімік роздратовано
Гик-гик-гик
Сьогодні я вручаю його нашому великому візирові п'яти-бунчужному паші Асану Мустафі і хай кожен відає що відтепер він сераскер і його воля його накази це воля і накази вашого падишаха
Степанида Сидорівна підвела до Турманші Радюка й порекомендувала його
А чим же бритися
Один тілько мій Ярема На кий похилився Стояв довго
А що буде завтра потім всі одуріють скоряться озвіріють і зітруть все те що збудував він з братчиками на землі і в душах
Скільки переказів не тільки про його дружбу з карбонаріями а й про його любовні пригоди лишилось тут у Венеції і серед простого народу бо в нього коханки були не лише знатні синьйори
Лист було адресовано на клініку
Хай давні душі б'ються на ножах
Чоловікові ж треба щось їсти треба десь заробити а йому не дають змоги й заробити
І так па руках він сягнисте ступаючи широкими сходами відніс свого нового друга назад де хлопчина радісно зустрінутий цуциком-страйкарем був з належною церемонією поставлений між колонами поруч із своєю квітучою мамою
І вже тепер пісеньки Дорошенку зложенії суть і тебе стосовні бо ж за тебе Самойленка-гетьмана врешту пуста сьогобічна Україна стала за що сам перед усевидящим богом відповідати будеш
Кругом него с шумом и хохотом толпятся в беспорядке козаки и девушки
Принаймні це хоч чесно й одверто сказано змахнув зі столу крихти
Київ
Семен Семенович пускає якийсь дотеп приємний Шапочці і вона витягає трубочкою губи й замішано крутить головою
Степова
Ясна річ після Лондона пожвавішав і Опанас Васильович і дружно зібравшись поїхали до Остенде
Але то знаю добре що чотирьох цалiв завдовжки не тримав
Настала страшна спека і сморід від падлини
Сьогодні фашисти убили
Тоді треба би їх заходити не знати звідки треба би повідомити Чепеля а заки він з своїм тяжким табором і піхотинцями зможе заступити орді дорогу то тим часом татарва може порозлазитися по Україні меншими загонами
У синьому сукняному каптані розчесаний не по-селянському а у проділ він визира таким поважним-заможним
Там буде зібране все створене в високостях германського духу і всі ліпші здобутки варварів
Не знаючи чим заспокоїти старого Василина подала йому
Невже тобі Ганно шкода було б бісового Безбородька
Млинки наче вимерли тільки собаки завзято гавкали по дворах
Тому я тепер до знахаря не поїду бо коли б збрехав і він приїхав а не поміг то Мустафа-ефенді йому голову відрубати накаже а мені його шкода бо кажу тобі він мені дідусем приходиться і славний знахар
І для вас буде неспокійно і для нас небезпечно
Сказав Савко
Вовки вже більше не приходили
Навіть ім'я його не знаю
Биків звали Юлаві
Нутро собора отвертого широко сяло гордою міццю хрестообразних склепінь пишнотою стінних малюнків олександринами мозаїк іконостасом сповитим у роззолочену тугу мов оклик релігійного захвату
Нахаба
На борозні он який вітер дме а тут навіть лист не ворухнеться
Коли їх гнали на війну вони йшли без опору бо не мали куди більше йти коли інші молилися їм теж хоч-не-хоч доводилося молитись коли хтось обжирався вони ковтали слину і люто скреготали зубами від голоду думаючи лиш про те щоб вирвати шматок і собі бо наїдалися досхочу тільки тоді коли приходили до казанів з пловом після битви і живим припадала пайка своя і тих що полягли трупом їм до вподоби були зухвальство і гіркий сміх їхнього святого Бекташа
Опит
Під місяцем біліють зуби І кров тече з притислих губ
Усі молоді такі всі вони вітрогони легкодумні в їх вся натура ще клекотить як окріп в казані
От через що я так тривожусь цілий день душа нещастя чула
Їм видавалось усе це скорше від анекдоту аніж від дійсного і їхні сміхи та жарти потроху з суті самої події переходили на Дружинінову особу на його запальність і жестикуляцію
Вона не в Тетильківцях
Потім пішло морожене цукри і фрукти і тут маршалок у довгій цвітастій промові подякував усім гостям за честь а обертаючися спеціально до графа горячо славив згоду і єдність усіх найблагородніших і найповажніших людей у повіті остерігав перед розладдям у їх рядах перед лицем ворога що встає знизу і піднімає до бою проти сього острова ладу традиції і цивілізації всі темні сили
Далеко-далеко в море вганялись рядки накиданого в безладді каміння там далеченько купались в морі люде
Зовсім поруч цвіли темні оченята
Чого це ви Антоне Петровичу не схотіли їхати до директора лукаво спитав Муляр Адже ж усі пани поїхали туди
Її не можна навіть трактувати як таку і я переконаний що у покійної Марко вона не була простою буденною товаришкою
Гадаю не всі ж мої соколи загинули
На якій підставі ви берете на себе право нарушення цього великого закону життя
Шпагату нема біжи Порфире юки наріж
Дітки ж у мене
А вам мамуню привіз птушок заморських і насіння німецкої цибулі
Що то як хороше буде зобачитися
Спершу їх сприйняли за повстанців як зненацька козаки повернулися до них спинами і розмахуючи шаблями посунули на повстанський табір
Таж як
А немає сину тяжчої докори як докора багачки про твої злидні
Михайло
Здається він уже ж не спить
Я сказав
Що за дивна зміна в поглядах обізвалася тітка глумливо і заходячи в хату змірила мене насмішливо очима
Захвачу
Побачивши його Андрій інстинктивно шарпнувся піддаючись якомусь внутрішньому панічному голосові
А вам відоме таке поняття як велика душа поспитала Роксолана Здається мені що велич душі не має нічого спільного з розмірами держави
Забудьте про жаль
Що це вам прийшло на думку що я яхнянський дiдич
А пан випив ще чарку сів у карету та й поїхав
Допоможіть занести в камеру схорони яблука і здати ваги
Максим навіть не цікавився куди його ведуть
Де ділись твої рум'янці спитав князь
І Грицько теж
Та куля видно не влучила бо огрядна постать спагії зникла в пітьмі
Ну звичайно ж мчав двадцять верст із села
Був дуже осторожний і нікому не довіряв
Мене зламано
Я вірю що ти слово і такого отой глухорожденний люд не чує
Чи жандарми заставлять робітників лізти до ям
Він винувато здвигнув плечима пробелькотів
Ех коли б у неї був кинджал
Патриції лежали в три поверхи виставивши три шереги надьогтьованих чобіт позв'язуваних мотузками черевиків лаптів і так репаних п'ят
Все те ясне не варто про се І балакати далі Та от що нам з тобою зробить По вчорашній ухвалі
Знаєте що тату почав Роман Как так нам жить дак ви лучче одділіть мене
А тепер ніяких грошей не треба і через те нема ніякої брехні обману насильства
Слідом за ним поїхала і Ганна Іванівна щоб хоч трохи полегшити його страждання* Разом терпіли вони незлагоди підтримували як могли одне одного
З очей по розлогих щоках покотилися дрібненькі сльози
Навпроти кузні іржаво червоніють купи різного брухту де Віталій Рясний та його друзі копалися цілу весну зараз серед залізяччя валяються біліючи на сонці ще й величезні суднові манометри зняті з того військового судна що намертво лягло у водах затоки
На зиму майже всі потягли по домівках та зимівниках
Вiн так близько пройшов повз мене що менi здалося вiн зараз перечепиться через мою ногу i я швиденько пiдiбгав її пiд себе
Мартин
Щось показував на мигах здається просив не гриміти чобітьми і мимрив губами
Йшла ще більше вигинаючись усією постаттю грали в ній усі суглоби витанцьовував кожен м'яз і тонкий шовк слухняно передавав усе те повторював і відтворював аж ніби зітхання захвату супроводжувало й переслідувало цю таємничу незвичайну дівчину котилося за нею наростаючи побільшуючись намножуючись змагаючись у могутті з невпинним вітром Бак бак бак 14 ^14 14
Бандура горлиці бриньчала Сопілка зуба затинала А дудка грала по балках Санжарівки на скрипці грали Кругом дівчата танцьовали В дробушках в чоботах в свитках
Чи це сніг розтанув чи це справді жива сльоза
І розумію що звідкись тут взялася Валька що вона зштовхнула з мене Будку і стоїть наді мною войовниче розмахуючи руками і кричучи
З хлібом стягнув з полиці й образ Шевченка який був повернений лицем до стіни
Сонце все вище й вище піднімається
Біля клубу на фанерному щиткові для кінореклами висіло оголошення що його склав сільський кіномеханік він же й завклубом і баяніст і писар по гаслах Мишко Чирва
Ото б настрахали маму знову лячно стало менi
Шукай того слова що на акацію скидається
Користолюбна й славолюбна Єреміїна душа мучилась неначе він кипів в окропі в здоровому полум'ї
Заручена дівчина пов'язувала руку судженого хусткою яка служила символом їхнього вічного союзу
Мені ніяково втручатися
Так що дбайте не про інших а про самого себе
Розумом сприймав як незаперечну істину всі докази наявні а серцем не міг сприйняти
Тут я загубив і останнє здоров'я і силу і енергію і на старість одружився
промовила старенька Не боячись турецької потуги
За що не знаю називають Хатину в гаї тихим раєм
Ти ж на бранi стрiлятимеш поперед Себе а не позад
А-а ти встиг уже й руки висвободити
Це не наша справа повторив фразу вже нині мовлену Єжи Мнішек коли на Ринку почастішали постріли —Чей же не чужинці вступили в місто
Вибравши над лісовим струмком під горою де били джерела затишну місцину
Що ви маєте на увазі
Сьогодні він розпочне атаку
Зникла жартівливість у виразі обличчя Старицького
Тетяна
Помилуй бог юшкою задухмяніло
Дим над стріхами зводиться подвір'я гудуть вовтузяться дорога не дивлячись на приморозок стоптана до того що розтає сніг і ріденька грязюка збігає у рови
Могутні дуби що густою лавою стояли понад озером повилися густими тінями
А голос Добролюбова лунав уже зріло вагомо і з ним найдужче рахувалися в Современнике його старші колеги й друзі Чернишевський і Некрасов
Ти не сама звернулась вона до Марійки нахиливши як гуска голову
Він цілу ніч не буде спати аби йому найраніш устати братів побудити у поле
Сивоок просунувся наперед мов сновида не відчував вимощеної дерев'яними кругляками вулиці під ногами не бачив ні просторих дворів з білими дерев'яними будівлями ні великих і маленьких дерев'яних церков що штрикали ламаними пальцями своїх хрестів у неозори весняного неба ні княжого кам'яного терема що стояв над самим краєм Київської гори мовби хотів виловити своїми штудерними віконечками всі вітри з Десни й Дніпра хлопцеві перед очима застилаючи весь світ стояло тільки одне кам'яне громаддя рожево-сіре розлоге й струнке водночас неохопне у своїй великості так ніби зібрало воно в себе весь камінь Руської землі а водночас легколетюче мов засвічена сонцем хмара
Як огрубіло її обличчя
Параска
Москалі випили по косушці заїли хлібом
Але ж тут нас лишилося не один
А хто ж заглядав під ваш очіпок
Ахмед Змія недоладно змахнув руками зівнув великим чорним ротом і поволі осів на землю
Загін займав вигідне для оборони місце
Ховаєшся за спину
Самі хлопи пильнують його
Сергій шустро метнувся в хатину приніс миску квашеної калусти хліба і п'ять цибулин
Я вже бачу
Та-бо ви як діти скрикнув гнівно Гермар
Усіма бурями овіяний сонцем і морозом загартований дніпровою водою напоєний весняними грозами обмитий
Но Наталка не одна на світі
Що там двоє дітей
Що таке
Жидки загерготали й зацмокали язиками
І був огонь і теж велика велетенська сила фатальна тільки від варязьких гостей вона не йшла
Ех Ганю дивлюсь я оце на хлопців і згадую наші з Явою походеньки
Ох і знав же ті очі козак
Дійсно прислухавшись чую що хтось дрібно й весело шиє на швейній машинці
Ви
Що вже зварити або спекти так де й ресторанові
Комсомолець і в болото попівське
Ті ж і Микита
Дивним було те що саме в цей час і саме в цьому місці саду опинилась Феофано
І справді полонені являли картину не варту путнього слова
Ти ж ще не показував
Я не встиг договорити
Був такий у білій гарячці
Справді ніхто тебе так не розуміє як Інна ніхто до тебе не виявляє стільки терпіння та великодушності як вона
Тепер у пансіоні буде тепло а вечорами і світло
Коли потопають про майно не думають
Коли і чим
І од цього в серце йому билася якась погордлива саможертовна відвага
Княжич подув у неї та почув лише невиразне шипіння
Яка розкіш
А старий і далі туманів біля нього
Антей знов приступає до ліри
Невже згас
Обіллється дрібними сльозами
У Вергілія про коня Турна читаємо Кінь фракійський під ним виграє весь у яблуках білих книга дев'ята 49
Ще крихіточку тут побудьмо каже Петро а ти мій брате розкажи мені все про її кончину що знаєш
Другий поверх
Про мене нехай Мотря йде жити під три чорти або під греблю я з нею зроду-віку не буду жить під однією покрівлею кричала Кайдашиха
В снігу й холодних дощах борсалося османське військо мов велетенський звір що грузне в трясовинах губить один за одним члени свого незграбного тіла задихається знемагаючи конає від виснаження
На-ту-на
Батько думав що те добро прибишів складка злодійська або ж нічийне тоді багато людей у лісі прикопували свої статки од татар а по татарськім вигубленні вони в землі лишалися
Повідав нам співомовки з сатиричним вістрям всі сміялись особливо Нонешвілі й Вікстрем
Iмператора Костянтина вiдповiли мужi немає нинi в Константинополi коли вiн повернеться не знаємо
Снилик рішуче не пізнав моєї антикваріяльної резиденції а Медик з виглядом знавця старанно оглянув і належно оцінив її внутрішній зміст
Говорилось про інших городських однак Єльку неприємно кольнуло відчула що зашарілася в темряві
То є правда правда але вір мені Ярополк нахвалявся тебе вбити він би і вбив тебе
За лікарем звісна річ не посилав
Тим більше грішно плямувати істину брехнею а брехливе передавати легковірним нащадкам
Он чех Дус як дістав тридцять десятин так і внук його ще тридцять матиме бо то легко з капіталом докупляти
Як вона докотилася до цього
Трошечки розуму щоб вміти розумно жити щоб щось творити щось давати життю
Та й не тим вона горіла зазнала як мені здавалося втрати більшої непоправної
Не пожалкуєте
Навіть напам'ять знаєте зніяковіла Косачівна
Тягнибіда
2
А що правду креше у вічі то це така вже натура
З різноманітного руху міста виринула в його душі туга за домом туга що воліклася що висисала його що безгомінно пристала до нього
Бурлака
Що вже розумний то розумний бо набрався розуму од розумних людей він знається не тільки з семінарськими басами але навіть з митрополичими
Мабуть такий у нас слов'ян норов що коли ми все чуже прославляємо а все своє гідне славної пам'яті засуджуємо зневажаємо
Вся її тонка постать хилилася до підводи що швидко наближалася
На
І не було жоднісінького чухраїнця без отого знаменитого
Але в чім непорозуміння
Недалеко походу предивний танець тіні і голосіння двох плачниць
Андрій посміхнувся
Страшно довго тягнеться мовчання
Очевидно вони того ж вечора були знову у матері й забрали його бібліотеку й його архіви що зберігалися вдома і що були вціліли після першого арешту в перший арешт вони забрали тільки те що було в його квартирі в Будинку авіяторів
Інструктор посміхається
Альоша замахнувся кулаками над його головою але хло'пці стали між ними і він з придушеним криком відійшов до стіни
Кров пролилась немарне вона відлупилася за два десятки літ у переможних битвах у визволенні землі вкраїнської від злої волі шляхти і короля
Піт котив з нього ручаями
Яка бездоганна краса
Тому йти в Половецьку землю ні з ким
Так таке кажу тобi
Вганяється Олег
І пани як заяці висувалися
Сірко передихнув змахнув з лоба рушником краплини поту
А в весняний час коли в ріках піднімалася вода і затоплювала броди доводилося споруджувати громіздкі плоти
Нехай пропадають нехай погибають
Вже ніхто з вас не вернеться в Січ і на славну Вкраїну І не скаже За те Кочубей у неволі загинув Що не кидав п'яниць із чайок у безодню морськую Через зраду гультяйську втеряв корогов золотую
Колись цією вулицею проходили тисячі прочан-богомольців до Свято-Троїцького манастиря що десь там колись був
Грицько такий сердитий крикливий жінка його Хівря така уїдлива тільки й чуєш як Хівря лав Пріську або Грицько кричить на Пилипа
Шавлія Salvia поширена на Україні трава з великими пахучими квітами
Гаразд що він не піддається на лестощі
Я султанша сеї землі
А вiн один нi з ким слова сказать тiльки слухає як стукає його серце
Се ж безумство тиснутися нам Самохітно до пастки
Бо як спізниться ой сорому великого сорому зазнає вона тут на селі
Машинально прямував попід високим сірим муром дійшов до ринку перед ліцеєм що його вже касують і на його місці мають зробити сквер квітник щось для розваги і окраси
Куций драбинячок деренчить далі минають долину що ділить дерманське відлебедського минули криничину з купкою вільх з якої вони беруть воду минають три старі залишені для насіння сосни що колись стояли на взліссі а тепер серед поля під пагорбком ніби три сироти викинуті напризволяще
Усі ми переступаєм через закон та ще й як
А на порозі неодмінно додасть
Невже це все було
Навколо стояла відволожена вечорова тихість а в ній золотим мальком поволі коловоротились зорі
На вибалках руділи сухі бур'янці ними хлопець розвів огонь смалить обполосканого ховраха перевертаючи його на дротині в димку принадливому з теплою пригірклістю
Г о р н о в
От як коржик спікся вона й дала його з'їсти Олені за три рази запиваючи з водянчика водою що нашептала бабуся а затим і горщок з зіллям став закипати
Немов на тихім тлі заграв Бенкет в огнях сія і тане
І ось тепер він сидить з блокнотом та олівцем в руках і дивиться на свою роту яку плекав навчав ростив як мати своїх дітей
Схопилося мести несамовито
А тепер заблисло сонце щезли демони півночі уляглись вітри скажені теплотою подиха
А вот он и начальник наш крикнул Мазепе стрелец
Мерзавець стой
Привели мене гарно одягнену й наказали мені виконати при нім усе чого мене вчили в моїй школі
Не появиться кошовому на очі зовсім
К о в а л ь
Слухай дівчино чи не бачила ти де хазаїн
І буду чекати тебе з походу
святого
Дуже заклопотаним наче сп'янілим видався Юзьку після повернення з мандрів Юрій
Навідайтесь ж до давньої знайомої не забудьте
Лише опівночі Арсен скупався поголився залишивши невеличкі темні вуса перевдягнувся у чисту Романову білизну і ліг спати
Люди похмуро дивилися на господаря та чудернацького купця який чомусь захотів купити їх живих мерців
То його лихо п'є недаром він хвалився ним
Дуже просто
Про партію відповів Андрій як гарно при ній
Вони гарні якщо їх довго–довго варити
Губернатор мене знає
А сама п'єса стала може тільки тим віддаленим приводом що розворушив тепер у ній цей біль
Балабуха пив чай і словом не обізвався до неї
Не відставала від театру і музика
А чому ви варвари питає Ліна беручись чистити зуби
Батько та мати й не спитали де вона взяла їх а почали її по голівці гладити звати умницею й дали трошки горілки випити
А Чіпка з товариством і не вилазять з його людей закликають частують
Народ серед якого вони живуть і який мусить поставляти оружних людей для оборони засіків нерадо зносить їх власть над собою
Бачиш тепер що я вмію додержати слова
Але на цей раз немирівцям пощастило і вони спаслись Єремії не довелось дійти да Немирова
Пилипко не спав лежав тихо широко розкриті очі напрямилися в куток печі він ними й не змильне так дивиться прикро
А по сто злотих за що вам будуть платити
Дмитро аж захитався і обм'як
Бачив що й люди не хотіли йому помочі дати
Поряд з усім що піднесло його на стільки щаблів угору в ньому лишалося ще стільки зовсім дитячого адже було йому коли його заарештували двадцять два роки
Це я добре пам'ятаю
А я дивився на їхні обличчя й ненавидів усіх
Я за нею
Зирить чи не горить що на Подолі
Моя память блискавично запропонувала їй свої послуги
Вибачте здається знову оповiстка
Потрібні
Хто
Чи в санроті чи на дорозі сюди
Книга була добре зшита не піддавалась
Неначе меч титана дзенькнув Об штик ворожий у борні
Це березняк що побратався з полохливою осичиною
Ха-ха-ха рассмеялась звонко Галина да зачем бы он увозил меня
Коли б нагода обізвалося нараз щось у мені щоб потрохи пімститися і з тим враз я злобно усміхнувся
Вона і в дитинстві найдужче любила образ діви Марії
Віднесуть
Хто
Умирає
Люба Альчесто сказав доктор
Хтось прислав щойно видані листівки за мотивами картин художника який усе життя присвятив змалюванню Київської Софії
То ще невідомо яку саме ціль він переслідує на що саме він полює
Паленіла видом і тупила долу зір
Додому йти
Огнивенко підвівся
Що ви зробили з моїм другом
Ну добре
О дуже прошу Ганно Пилипівно
А сусіди бачили
Сам ти дурак са сваей новой курткой
Не довго думавши позвав Орисю
На рік
Оце батько розкаже про наїзди на Туреччину
Тіснява крик кінське іржання рипіння возів погуки озброєних верхівців клекотнява різних голосів і різних мов гелготання й кудкудакання птиці кувікання свиней дзенькіт і бренькіт цокотіння й бубоніння лайка і свист тупотнява і вереск виспіви й гусельне гудіння запахи скори й меду заморські пахощі й запаморочливий дух свіжої смаженини несамовите різнобарв'я землі води і дебрів поклятьба і лестощі погрози й благальність вихваляння й зневіра а над усім брехні обдурювання крутійство на тобі боже що мені не гоже як не я тебе то ти мене
І не через те що був непривітний от як на дідову думку то всі пани такі що ніколи по-людському тихенько- лагідненько слова не скажуть а все з криком та з гуком то це не дивина була що й лікар такий
Сюди Ванда дивитиметься зі спеки дня і буде їй дуже важко бо коли ми спрямовуємо погляд на захід ми вже все призначене нам цього дня пережили
А вона продовжувала вже іншим тоном м'яким співчутливо
Звідси в біблії а потім пізніше і в мові духівництва ці назви стали загалом означати людей чужих ворожих
Арсен стояв крайній
Запам'ятайте суть Елленбергу нізащо об'єднання
А Варсава завмер у глибокій задумі втопивши очі в глибоке нічне небо
Тухольці
Я бачив у нього на руці три довгі шрами
Навкруги під дрібним холодним дощем не горять а куряться вогнища коло них в туманистих загравах кривавими плямами вбачаються постави людські інші лежать скорчившись інші сидячи сплять і тільки де-не-де ходять між ними з рушницями пильні вартові
Невдача спіткала і Гельона
Ну й налякав же ти мене мурзо
Вона мені так гаряче і нервово тисла руку прямо тонула в мені очима і казала
Ну оце й усе начебто
Певно чекає панство коронного війська
Хата моя а коли вам тісно так ви йдіть собі відціля
Тим часом Клим Синиця так і не дістався до Глинська
Потiм враз насупила брови i мовчки почала вибиратися з-пiд велосипеда
Раніше як завтра зранку я їх ніяк не умовлю вирушити в дорогу
Прокіп Гордійович ледве розчув ті слова
-Скільки світа знала Скрізь панує згуба Люд узаперті
Врьош
І княжич не винен Купало і його звабив звів нас над водою
Отроходін думав що ж тепер питати
На моє здання провадив польний гетьман запиваючи свою мову ковтками старого венгерського не слід нам затримуватися тут повними силами ради якоїсь там жмені ошарпаних гультіпак і негоже і мети нема та й часу жаль Беллона страх вередлива і за марнування часу помстить жорстоко
Че бывал же ты в садку в садку
Правда доню
Хіба міг він зізнатись що на півдорозі до фронту уже він не годен
Я чужого не хочу лиш най моє вігорить
А рушники все гарні біло-біло убілені повишивані орлами та червоним хмелем
Але нам невідомо що зараз робить і замишляє на майбутнє візир Кара-Мустафа
Вічно юною пезникною усмішкою всміхається зі стіни Мамай
Учителька
Хоч би швидше швидше ранок
Дід спав на полику не роздягнувшись
Ефіопка Нур тим часом витирала Роксолану губкою змоченою в оцті з мускусом
18
Огнєву довелось згодитися і з цим а потім найняти шевців та кравців щоб привели в належний вигляд одяг та взуття вихованців і роботу цю звичайно відшкодувати належним чином
Та комендант не припиняв розправи
У театрi це називається нiма сцена
Господар повів гостей до залу де стояло кілька вітрин з експонатами на стінах висіло чимало картин
Га
Але тільки йому
Коли вийшов за Мости боліли зовсім
Що це в вас за хазяїн такий крикливий та галасливий -спитав гість
Дивись я не журюся
Парубки
Потім обдивився дошку жовту нову погладив її долонею
Але ніякої відповіді
Може думав вдасться чимось допомогти Гулькові
Ні немає нічого
Там там
Вода в Сиваші поступово прибувала броди псувалися але переправа ще була можлива
Сам їй жалувався що ти лиху винна що його манила голову дурила
Щоправда завжди зарубку робив уже перед сном помолившись богові але те подумав не важило
Тепер ти у новiм свiтi меж янголами святими знаєш як менi тяжко як менi гiрко без тебе молись щоб i мене бог до тебе узяв
Гуп важких кулаків гук зітхання і плач Загнибідихи
Все ти та й ти
Запуст заговіни пущення останній день перед постом коли готували особливо багатий обід з скоромних м'ясних або молочних страв
Гудок різкий пронизливий тривожний захвилював касарню
При переговорах із кизляр-агою висловив бажання лишити свій яничарський одяг помічників собі набрати теж з яничарів жити всім у приділенім їм окремому приміщенні в палацовому дворі за воротами Баб- есселяму щоб бути завжди під рукою у великого євнуха отже і у султанші Хасекі
З долу з її села ні
На острів востаннє прокричав Агапіт і зник
Проте не стрілив
Не змилуюсь
Вони не спосібні віддатися якому-небудь сталому заводові видержати в тім як цього вимагає закон
Чому це чужий чобіт має заносити в нашу хату свій бруд
І москаль пройде мине і крамарський віз простугонить і пан четвернею пробіжить тільки тебе курявою обнесе та й знов з поля вітрець повійне і зазеленіють тобі гаї й степи
Тим часом козаки обступили зв'язаного Сруля
чую я голоси будь вони трижди прокляті
Більшовиків подавай і квит
На небі вже булькали зорі і із степу йшов легкий димок пожарища
Одна неміч тягне за собою і другу так як одна лож тягне й другу за собою
Вся долина немов змагається
Незважаючи на те що нічна вода холодила
І зараз перебуває в Попівці
З мене печінка мало не витрусилась поки це діло скінчилось та щоб я не мав в руках свого заробітку а заглядав вам у вічі як цуцик
Як це сталося
А тобі за корою гріх заховуватися землю знаєш як свої пальці
Будете вдоволені
натикнувшись на неї в дверях сказав Мирон
Запродався
Домажир перехрестився на образи розгладив цупкою п'ятірнею рудого чуба і кошлату бороду
Ну що що кажи промовив вуйко ласкаво
Що там у сироти оглядати
Йшло воно з обозом і сумними кіньми і розтягнулося на добрих п'ять верст
Мишко заспокоївся підтяг штани очі засяяли аж луна скрізь заблищала
Але його не було
От як ми всі будемо через ліс їхати
Колись ми нерозумні ворогували з вами а ви з нами
Іноді Миша Чернишов гляне на Терлецького і тоді йому нараз спаде ану коли б узяти як-небудь цю свинячу морду з гладкою шиєю на якій брижами збігається сало вставити червону крашанку в рота і під хріном на вітрину в ковбасню
Пішли до Оришки поки стемніє
Еге ж українських чортів
Тільки що вони обігнули гору як перед ними блиснула темная хвиля мутного ставка а коло неї здоровенними купами чорніла вчорашня пожежа
А мені соромно страх що руки порожні очей звести не смію не смію показать йому руки
А тут хто вона он в чім смак
Недовго ой недовго і зовсім закосніти не побачити життя живого
Ой доля людськая доля єсть сліпая
Ви би не повірили
Найменший з трьох братів ухопив Гайового коня й привів ближче Сікур скочив у сідло й безоружний погнав до річки де й досі галасували раді перемогою Брунгільди готи
Так йому на роду написано щоб жити багатим до старості а умерти бідним він не виноват
Згадалось що саме тут на веранді три дні тому Новиков перед тим прочитавши Полтавку сказав про неї добре слово спасибі йому
Під ногами міняється грунт
А другий меншенький то поводир
Були й такі що по кутках товкли свої пенни тільки й чути вур-вур-вур
А вам досадно
Згордував усю славу весь блиск І земне панування І всі пахощі штук і усе Книжкове мудрування
Власне власне казав він з ораторською вирвою
На сьомому небі озвався я
Відтепер ми завжди будемо разом щастя моє
Нічого Тараску
Тимофій Шах сторож лікарні а влітку ще й садівник
Конрад
Ось вам папір і ви на ньому все напишете
Хоча
На одну ніч
Не ясно скривився в недобрій усмішці Віталій Може поясниш
В покорі туляться прилипають до стін
Ну пора уже додому
Підла тварюко
Турми їм дай волю їм дай
Он Микола
Ну то й будьмо сватами одказав Кабанець старостам
Нi-i
Пішла вмилась напилася Мов не своя стала Вдруге втретє та мов сонна В степу заспівала
Гаразд сідай Даниле заспокоївся Сірко і теж сів
А далі загін цей він таки піймав
Вечір був тихий та ясний
Залила вулиці її села затопила хати сади ковтнула ліс луги поглинула Прип'ять
Л е м о н ь є
Вже зник з очей вершник у білому тюрбані візир Кара Мустафа зник його почет
Л у ч и ц ь к а
Закипіла робота аж горить
Ну й насмішив клятий невіра
Так що ніхто й не побачить заріже її ранесенько начинить обтертими яблуками зашиє покладе на сковороду смажить поливаючи салом що витоплюється з неї
Ніхто не хоче
Він уже часто каже їй mon enfant
Мені здавалось бути веденим крізь пустинні дебри
Який вислід
Розкажіть же каже Петро і ви тепер як ви викрутились од запорожця да добрались до Хмарища
Слухаючи розмови старих запорожців Семен Битий зняв кудлату шапку звернувся до Котляревського
Бач якого ж змiя розмалював Павлуша
Скільки тебе знаю все на дурничку
Я тобі покину свій портрет а дасть бог я до тебе приїду то й побачимось
Колокольчики мои
Чи душу йому луципірові треба то нехай би брав бо без душі мабуть легше як без грошей
Одна дідова довбанка лишилася
І хто її перетанцює хто переспіває
То не од Патерика
Бурлака
На кого ж ми тепер зостанемось
І ти прийшла мені це сказати
Письменник сказав Я вчора даремно турбувався
Пустіть руки
Ну то постривай я покажу їй Олексу
—Згинь до дзябла
Кетрин також все скидає на духів але хто до дідька вам повірить
Та й багато службових справ доручень генерал-губернатора
Гордий потрясав якоюсь книжкою
Місто чудне
Він легко вимахнув на незасідлану кобилу й потюпачив до своїх стогів
Після кожного близького розриву після того як переставала сипатися згори земля Петро підіймав голову й бистро оглядався навколо що є з його товаришами й близькими поблизу розташованими вояками
К р я ч к о. Куркуляка
Усей мiст був залитий кров'ю
У мене пане зовсім застоялася кров і я вже давно думаю як би її розігріти
Коли б половці стояли на Сеймі вони не сиділи б мовчки і не переглядалися б як свати на заручинах коли жених дівчині немилий а відразу б схопилися за мечі
І головне риску ніякого веде далі розумний Ява
Розуміється багато в маєтку негодящого смішного шкідливого але загалом усе досить добре
4
За п'ятнадцять хвилин до одинадцятої бібліотека працює з одинадцятої одягаюсь виходжу на вулицю
А що ж тут про цих шкідників думати
Одні з нашої валки подались на Тульчу на Ісакчу до родичів а я бачу що й тут наші люди та й лишивсь
Я вважаю одним з таких Котляревського автора української Енеїди вставив Новиков
І приписка ловка
Багажний ледве встиг купить білети а пани насилу встигли вскочить у вагон
Слихом слихати в вічі видати
Вода що він хотів напитись вихлюпнулась на коліна
Аж здригнувся з несподіванки зиркнув убік
Той дзвін ніби в'язав черницю до мурованих стін і вона поволі повернулась до часовеньки
Про царя Мину ви також нічого не знаєте
Це процес безперервних мук що триває по кілька днів при участи низки слідчих і заплічних діл майстрів що ведуть свою роботу на зміну все над тією самою людиною застосовуючи послідовно всі методи фізичного й морального впливу
Серед ночі зненацька встав і навіть не попращавшися пішов
Мені не видно їхніх облич сказало хлопченя
Сірко сів і ще раз натоптав тютюном люльку а коли викурив її цитькнув на Тимка й ще раз прослухав ніч і сказав що ляхів немає вони поїхали
У другу труну вона заглянула вже сама ст. 101 102
III
В конюшні заспокоїлося
І знову сміх
Наше хазяйство щоб то і сюди і туди так де ж ні приступу та ще й лає
Лариса Петрівна оглянулася на місці де щойно стояла група лишилося двоє
Люто я орудував
Д и в за повір'ям східних слов'ян чудисько яке мало вигляд дракона чи змія втілення злого духу
Відтак знову в комиш
А що як блукали всю цю страшну чорну ніч довкола того самого села й може самі знову прийшли в руки Єрємєєву
Так схотілося Ігорю
Потім вона бігала метушилась збирала жінок улаштовувала жіночі зібрання де говорили про аборт про кохання про право куховарки Ленін сказав
А ти чого ж не пишеш
Їли мало а пили тільки ситу та сирівець
Та хоч і півсотні та з толком
Побачив навіть ряди женців і почув пісню що злетіла над полем уздрів також полукіпки й боцюна котрий спустився на один із таких полукіпків
Чого ти хлопчику так на мене дивишся
На якій із двох мандрівок май зупинити свій вибір
Ворог наш сильний і вимагає від нас чималої січі
Сафар-бей узяв Арсена під руку
Бейлер-бей лежав ридав і думав про те хто ж нині стане хондкаром
Я поблагодарил ее за предпочтение и спросил ее будет ли она рада если Михайлов медаль получит а я нет
Станіславе
Яку питаю іншу
Він увесь час змітав щось біля себе
Гострим поглядом вона перша вгледіла що в долині польовою дорогою йшло кілька хлопців з лопатами і сокирами
Не чув
В о є в о д а Читай отут
З ним треба нещадно боротись але його ще можна зрозуміти
Звідкіля така горличка полохлива
Мусит щось старий знати сказав Митро коли вірник запер за ним двері
Та понятно нада послать входячи в кімнату суворо сказала Варка
Над Києвом спадав курний вечір
Ох уж не прощу я ему до смерти гибели Мазепы если только он наважывся погубить его
Двірські дами лякливо зітхали осудливо підбирали губи дивуючись з поведінки імператриці хоч глибоко в душі мабуть кожна з них заздрила такій незалежності й твердості молодої жінки що вже не знати й звідки могла зачерпнути собі сил адже ж лишилася самотня в цілому світі відвернувся від неї люд відвернулися можні світу сього сам бог позбавив її своїх милостей погубивши вчора одного з найнаближеніших Адельгейдиних людей відштовхнувши від неї найдовіренішу баронесу Заубуш
Крик шум рев
Ах підемо і я сплету вінок
Повір мені що більше від інших треба оскільки мирське лихе життя всі природні межі та цноти ґвалтує
нахабно визвірилась на нього жінка
Та сей мамо вже пiдтоптаний
Сергій підступив до них тісно обняв їх обох
Зірок не видно вгорі важка ледве освітлена сяйвом міста темрява
Та отих же святих отців дурисвітів проклятих
Одначе така висока честь дуже не сподобалась Радюкові
Агусі маленька заплач батько спече калач
В кишенях у нього гуляв вітер але то не завдавало турбот панові мав-бо кебету в голові і завше вмів це доказати
І тяжко і соромно хилитись перед тими хто мені кланявся
Проте хто це каже
Дівчинка розгубилася за що їй догана
Кажуть що тут зачах на протягах великий Карл
Із софійського поля султан послав тисячу яничарів з Хусрев-бегом щоб вони почали облогу Белграда і взяли Земун для ліпшого доступу до міста яке очікувало навали з півдня від гори Авали
А канонада все ближче й ближче
Вівця для мене все одно що людина і їсть і п'є і боліє тільки не скаже нічого не вимовить
Нехай вона за тобою тужить а не ти за нею
Там у голубих вікнах дівчина самітна
Поверх голого тіла на ньому була сукняна свита перехоплена в поясі дерев'яним ґудзиком з отвору світилися чорні оченята голого циганчати
В школі навчання ще не починалось я сів за свої книжки і сидів за ними часом допізна
Її не послухали й повели дітей
Хвилинку мала вражіння що всемогучий Бог вислухає її та сповнить її гаряче бажання
Проливаючи кров свою мій рід інакше думав про все
Чи знайдо когось із них
Он передал Гострому что после Чигиринской рады у Бруховецкого собралась своя старшина для совещания и на этой раде было постановлено всеми как можно поскорее оторваться от Москвы но сделать это тайно так чтобы ни московские воеводы ни ратные люди не знали об этом до последней минуты
Та чень же так не будеш
Сонце викочувалося з-за хмар пливло по синьому шматкові неба обливаючи всіх несказанною тривогою
Подайте каліці за упокой душечок ваших померших рождеників за спасіння їх душ заканючив старий п'яниця одразу збіднившись та скоцюрбившись неначе актор на сцені бо вглядів що проз його прямує якась заможна міщанка
Коринівський
О хай Бог милує
І ще хоче відвідати своїх подруг котрі як вона дізналася живуть у цьому місті
Пфу
Отой невеличкий шматочок рідної землі обмежений з трьох боків болотами річками та озерами де він народився жив і був колись щасливий тепер вирував морем полум'я
Тепер він знов по всій країні піде бо він воскрес воскрес у новій славі
I все ж швидко втрачала сили мотузки рiзали її долонi ноги ковзались на слизьких схiдцях i часто повисали в повiтрi
Поставив у старому вулику під повіткою і миша проїла у ньому велике дзюрище
І хай знають усі
Ми загасили головешки і повикидали їх за борт
По всіх ярах глухе каламуття На Кожум'яки й носа хоч не суй Хвилюється Подольє тільки й жде Найменшої щоб спалахнути іскри
Скільки разів був я й переможеним і переможцем
Ну еще после этого Собеский порадыться со своими и после уже решат отправить посла так время до рассвета и протянется
Горобенко підійшов до Кричеєва
Вона весь час бажала собі одного жити жити жити за всяку ціну жити хочби в біді й пониженню в татарській неволі
З м і й
Тюремні дружки не пізнають свого капітана
Прокинулись гадаючи що прийшли свої вавилонські
Пишно вив'язала Ганна голову як та краля червоною великою хусткою з білими та зеленими китицями
Боягуз
На щастя виявилось що судно не заражене люди здорові
Воно ж одно лишилося від мене
До вічної пропащини
Я взе знаю яка то псениця сце часом крий бозе
Та швидче коли робить то часу на хитання гаяти нема чого
Що він тільки не витворював на своїм віку
Порипують роменським шляхом гарби Сулою тихо хлюпають човни
Білі коні золоті імператорські стяги рицарі в золочених панцирах двірські дами в чорно- червоних шатах білі плюмажі багряний одяг Євпраксії біло-золотий помолоділий імператор
Ти подумав на кого хочеш зняти руку чим усе те може завершитись
Дівчина удостоїлася ласки божої в шані та славі ходитиме по вічнозеленій поляні Вираю а вона ні одвіту ні привіту
Але тут же розплющує очі й простягає руку панові президентові
Старшина дивиться якусь мить на обох
Режисер вам покаже цілу низку найрізноманітніших глядачів і ви переконаєтесь що правду кажуть буржуазні теоретики мистецтва коли стверджують понадклясовість справжнього мистецтва
Та хiба Людина може ангела впiймати
Невже ж
А хіба тільки капітан
Даремно бігаєш
Вам по ній не пройти
Хiба лише вiд цього не переймешся бiльшою повагою до чоловiка i не подумаєш про себе що й ти чогось варт
І все буде вільне й ясне
Ти неспокійний і не находиш собі місця
А тут піски якась убога травка кущі обдерті вітром і сонце сонце
КАРТИНА 3
Та-бо й грішниця я грішниця
Мати розгорнула несподівано бурхливу діяльність кидалась в різні установи вдавалась навіть до малознайомих людей котрі як їй здавалось могли ще відвернути від сина удар
Чула тіточко я йду
Та половці теж зрозуміли до чого прагнуть русичі і докладали всіх зусиль щоб зупинити їхній бойовий порив
Спинилися неподалік ростральної колони і слухали далекий ледве чутний голос землі що їм дала життя і вклала в груди душу
Люди ж навкруги
Поряд з нею в череп'яних мисках духмяно парувала гаряча підлива на смак кожного і з перцем і з лавровим листом і з грецькими горіхами
Поцілувала Ганна Марину а Марина аж іздригнулась
Це треба відзначити
Він якийсь мент стоїть вепорушно ніби вслухаючись у сад потім підносить руки до голови й загрібає волосся назад
Вирушайте негайно і в дорозі не баріться
Умер
Я кажу—Тихий помер
Є чутки що граф Лоріс-Меліков який має надзвичайні повноваження від государя по наведенню порядку в імперії створив комісію в якій розглядається й справа перегляду деяких цензурних положень
Скажи чи добре б'ють то скажу де ножі каже Мася та ще в нас є такий гострий що ну
Гінці вернулися без лікаря він сам застудився в дорозі його лишили в якомусь селі
Згадав свою актрису
Шкода що зір так близько сягає що нема крил у людини що сила не в стані здобути того чого прагне душа
Й хоч професор В П Петров не встиг дати ствердної відповіді але він рішуче заперечив скіфи не були іранцями
Відмовився б і квит
Пані такі страшні сердиті вони з'їдять мене
А по кім
Боже ж мій
Похнюпивши голову він пішов до господи де стріла його Марта
Чому не признався
гукнув городничий Признавайтеся мені зараз хто з вас панський а хто казенний
Візьму гуслі сумирну кобилицю та й по всьому
Найбільше Рябченкове свідчення подавало йому силу дрібниць з яких можна було скласти щось суцільне і те суцільне зовсім обвинувачувало Зінька
Га
С 185 192
Той тільки бере та кланяється а наш бере та ще й батька дере
Побачив всі види тюремного мистецтва
Він ішов затишним селом і відчував на собі сонячне тепло він босими ногами торкався лагідної землі йому здалося що він іде сам через фантастичні степи іде як тінь од свого життя міцніє в рішучості й запеклості
А ми вже думали
Ми всмiхнулися мимохiть лiтнiй дядечко який уже певно мав онукiв був у нього Вiтя а ми старики
Нічого нічого
На землю
Я хочу щоб ти обігнав мого меншого брата
Світ наче займався в їх помаленьку замиготів і блиснув промінням
Текли тротуари вулиці і доми блискучі залізні дахи мокрі коні і люди текли фіакри дерева і вікна в крамницях
Та чого не буває на віку надто з жінками наділеними розумом і вродою
Пізніше їхні роди розгалузились а деякі навіть позміняли прізвища
Так нічого галасувать
У цей час до них підбігла кучерява обідрана дівчинка з чорними виразистими очима
Як ніколи відчував свою самотність у холостяцькій кімнаті що поглинула в своїх чотирьох стінах вісімнадцять років його скромного життя в Полтаві
Заплатіть добре то й гарний вчитель знайдеться
Ніхто її не сміє діткнутися позавтра вечором уступиться з-поміж нас а ти відповідаєш мені за неї
Мов бачив як він іде академічним коридором зсутулений напівсліпий як одчиняє двері і боязко йде до Неви щоб глянути чи не збрехав сказавши що спить Нева
Ет не будем про це
А коли б якийсь лях клятий то мабуть крижаною так і ошпарила б
Олекса це розуміє
Що таке час
Одна Ольга притулившись на стільці за матір'ю блищала як алмаз як зоря серед хмарного неба
Не спить планета
Ти не бачиш що мені в них красно питає
Я так вуйку бо він такий смішний в своїй претензіональності
От коли ми сьогодні тут зійшлись так обміркуймо діло як слід
Розбурханий безплатною виставою натовп
Ковтнув слину і відчув що також хоче їсти
І оцей короткий рух був образливіший для хлопців за будь-що стільки в ньому було зневаги
Відтак двоє дужих ординців ухопили його за руки й втягли до великого червоного зсередини намету з високою шкіряною кобкою зверху в просвіт між нею та наметом падало світло
Примхи
Роту даю через седмицю-другу покладемо край нашій виправі супроти аварів
Я спробую поговорити при нагоді з Сергієм Волконським а вам треба вплинути на Рєпніна
Велика всезаймаюча гармонія захоплювала його все сильніше запалюючи колисаючи втишуючи і розм'якшуючи
Але нема ради
Там Мустафа Чорнобородий збирає каратюрків-бідарів щоб відплатити нашим кривдникам
Карпо йшов помаленьку скоса поглядаючи на Довбишів двір
Потім
Любий Степан
Всі підуть за нашою волею а хто не схоче той за одним нашим замахом упаде в порох
Застав зовсім не ту жінку яку покинув тут півроку тому
Куля попала йому вище ліктя
Пожалуй будь дорогим гостем произнес он подымаясь бодро с места и указывая рукой дорогу Мазепе
Це я так
Та мо' ще який зимівник
Грицько збирався проводжати але Наталка заступила дорогу обхопила руками за шию і дивлячись в очі ніжно але заперечливо
Сьогоднi-бо вночi Умислив Ульф з княгинею лукаво Тебе схопить i в поруб 1 заточить А Київ весь варягам
Дочка обернулася
Купля-продажа різко додав Вадим і чогось встав
Тук тук
Ну добре брехати всім і в усьому як ти сказав
І дивне діло
Ні я здалеку
Пригнічене прибите зло затаюється і жде коли проб'є його година
Не тільки хазяйська дочка та хоч би королівна хоч княгиня та хоч би і сама охвицерівна не подивлюсь ні на кого усіх презрю для тебе
Вона у мене як була молодша була предивна як на людський глузд
Як смерті боїться
Хто буде в тебе правою рукою чи думав ти над цим Ісламе
Пан Забрьоха притулив тую виделочку до серця панни хорунжiвни вона зараз спросоння i заговорила i каже I вже менi пан Халявський плюю на нього
Тепер можна спокійно поспати
Що приніс їй Рустем
Вислухавши повідомлення купця Володимир запитав
Дурницю мовиш Володимире
Грицько плівся позаду одставав боявся мов а про себе пригадував як би його викрутитись так щоб Івась не дізнавсь що він його обдурює
Луко
К о з е л i у с Шановна панi варварський i темний Живе там люд i милостей твоїх Не вартий вiн.
Не міг же він явити слабість людям які самі шукають в нього сили вогню своїм пригаслим душам вимученим в оцій страшній пустелі
Билась билась як риба об лід з цим Кундриком і покинула його
У селах питала Шлях у Київ
Ти не помилився
Щирим німим стисненням руки ми привіталися
Але він умів триматися
Пек тобі відчепися
Не краплями а струмінь проливний
Нині хрестини внука мого
Невелике щастя
Є тут таке село а там мовляв мало танцюють фокстротів
Хай відтепер дружать риба із звіриною як брат із сестрою земля з водою а ми з тобою
Треба значиться лицем повернутися на захід до Карла й Лєщинського
Хоч би той же Петровський
Підходе до вікна Пан Шмигельський блідний і з уха кров дзюрчить
А чи відомо вам скільки мені років
Абсурд
Принцеса помалу відходить од вікна й зупиняється коло столу задумливо обводячи пучкою круг шапочки чайника
Фронт скрізь
Прощавай
Може він і справді був прокажений але ж Тигинова нога скалічена тим самим ведмедем давно загоїлася а мої рани ні
Ми затримані
І швидко одійшла в другий бік
Бо ти його не маєш сине божий
Та одхиляючи нас від себе та не слухаючи нас нарікати стане жалкуватися Коли б же хоч попрощатись прийшов коли б же хоть ще раз його побачити
Кожна щось думала сама про себе
Запам'ятовуйте двори де вам буде визначено мешкати приводьте туди свої сім'ї і поселяйтеся
Вибачте я вас не розумію
Не заскніли думи співця в найтяжчі часи відриву від рідного краю й народу
Не говори сьогодні про медицину
Він богобоящий і письменний не дуже припадає до чарки
Словом вона повернулась звідти якась не така як була
Бліда засапана очі горять і вся тремтить
Дами сиділи кругом столів перемішані з синіми мундирами
Віддайте
Ха-ха-ха
Пішов клепаючи і гомонячи Пішли наші літа як вітри круг світа
Ті що проводжають усе ще не разходяться і старші званням і котрі без звань понависали вподовж палуби не зводять із старого очей
Де такі гроші Христі взяти
До Києва вмирати прийшов
А скажіть а привиди тільки на кладовищах бувають
Мала на увазі майбутніх вихованок інституту шляхетних дівчат
Там стояла турецька залога то хай сама обороняється
II
Пан Чарнйш наказував не знімати шванки трохи застерігаючи а трохи виправдовуючись мовив третій їздчик
А потім зірвавши з голів картузи замахали ними привітливо здається головним чином на мою адресу і майже разом вигукнули
Їм обом було страшно
За зиму дружба стала справжньою тепер життя для емери-тів набуло значимості воно виповнилося турботами з материка виписано було всі можливі книги про лебедів жінка й чоловік готували для птахів харч так само як батьки готують їжу для дітей лебеді належно цінували людську турботливість вони стали майже ручними за зиму вони погладшали наросло на них нове пір'я вони помітно погарнішали стали такими прекрасно величними що навряд чи й могли б стати після довгих перельотів на південь та знов назад у краї літніх гніздувань
Тетяна
Носив він галіфе та синю вельветову сорочку з пояском
Нарешті ґелґіт у вухах Петра Ясенова ущух
Для чого вбивати живе
Дух у собі запираючи лежали тухольці й дожидали ворогів
Забамкав десь годинник
VII
Вони йшли крізь його регіт
А то ось я скільки пропонував наростити мур підняти його на метр або й на два а послухались
Останнє слово Безбородько вже з люттю вимовив у думках згадав як Марко насміявся над ним
Поженимо молодят сказали і поженили на наше лихо
Там-таки в Дермані в семінарії
Купці потираючи руки тягли руч за панича коли ж його й погуляти як не за молодого віку
Уговоріть же татка щоб не губили мене
ВАЛЬДШНЕП
Я люблю тепер
18 грудня 49
Разуразна тяганина та біганина безперестанку аж заморочувала мені голову
Старий уже а серце мов у дитини
Сіркові лихі передбачення справдилися
Земля і Воля це найперше і найголовніш твердо повторив Чернишевськнй
Нещасна
Там у кінці темної алеї були ями де жили колись вовки і стояло дві скіфські баби
Пий Гошко бо ти дурний
Ти віриш у казку Юрко
Яке маєте останнє бажання
Тільки ти
Вони проспали вилазку орусутів які захопили в полон десятника Товлура і нічого не зробили щоб його визволити
Він заплющує очі коли вода ллється йому на голову й потім знову байдуже розплющує їх
Але яке ж було здивування Трояна коли одного світанку на полях Заставщини за яких п'ять кілометрів від Залужжя появились чималі формації веркшуців озброєних мінометами
Ходімо зараз
Так ніби раптом вичерпався запас снаги на добре діло
До речі чому в протоколі не відбито свідчення пушкарнянського паламаря
Добрий сказав Іван Що не вистачає кивнув на пляшки І тож усміхнувся Чи не свашкою бува на весіллі
18
Розчулені Младен Ненко і Арсен обняли старого і так обнявшись постояли в мовчанні якусь хвилину
Згодом ти припоручив мене Кірці
Чи вона справді вернеться туман туман і непроглядність
Нам треба ж було рiвно на дванадцяту
Мусив Петро підождати до обід чи не потішить матері да сестри Кирилової доброю звісткою
Віолончель тоскувала над парком
Частіше ніж до інших забігала до них запитати чи досить гарячої води та мила
На твого змія
Поїхав ще й не знавши тоді що в нього син десь тут ростиме у цій Комишанці
Ювеналій Дмитрович додала Ковалевська
Справді-таки ти
Та й не один додав хтось із селян
Оп-ля-ля
І всі ми
Я сказав вам я лихвар
А як ви думаєте питав я на її питання
Чи у віччю туман
Коли палитимуть то повинні б не з одного краю заходити а з обох боків почати щоб швидше щоб менше людей повислизало
Прийшли попи диктатори о сором якраз всі ті кого Ти не любив
Сірко окинув поглядом майдан
Почав нарешті вгору рости
Кидається до них але її піймали Зміївни не пускають
По вулиці йшли школярі з сірими полотняними торбинками через плече
Сідай ось тут
Омелько
Там найкраще
Почнемо репетицію
Яничарам що ввірвалися на майдан було теж нелегко бо підмога не приходила на валу їй перекрили дорогу свіжі загони приведені Штаренбергом
І оком не змигнеш
Лагідна усмішка враз зникла з лиця баби Мокрини натомість з'явився вираз гніву
Іще була легенька й срібляста тривога
Вона житиме
Якби ж то вона писала про нещасних чумацьких воликів але вона претендує на тон святих кобзарів-заступників і плете нікчемний пліт з вічних тіней
І потай визнавав їхню рацію
Зараз мені злазь та давай одвіт перед нами
Може він вже вигрався як молодий мед
Це я Лариса
Щоб під час ворожого обстрілу не вибухнув
Либонь пожежа в маєтку Ґалаґанів
З легким усміхом подивилась жінка на дітей чоловіка
Ви в цьому переконаєтесь
Він нічого вже не бачив тільки шлях той золотистий і ту барку ген на морі і ступив і тихо щез
А так закивали головами й інші
Хто сонця не пізнає коли воно з-за хмар промінням ясним і теплом освітить і огріє бідну душу
Складає собі сам
На то є семафор
Олег бокаса щоб таки не вчепився в холошу відступив до сіней і обкрутившись шарпнув двері
Небо сіре по-осінньому
Перед тим лісом хоч він невеликий боюся я все страшенно
Але ж я осавул а не простий козак
Скільки було оплесків скільки разів його викликали на сцену а він стояв біля освітленої свічками рампи і не ховав щасливих сліз
Нічого нічого
Решта зосталася на Екваторіяльній станції
Так
Закурімо Костику
Чмише носом
Це красуня із красунь каане
Пани почали думати та гадати як би спасти Польщу бо московський цар вже забрав усю Бiлу Русь i взяв Вiльно
Звенигора виступив наперед
О мій ти цвяшечку
Ти ж чув чоловіче що тобі сказано
Ні я гадаю що ми тим разом нічого писати не будемо лиш скажемо панам комісарам твердо слово що цього не зробимо
Вус Яворницького сердито ворухнувсь
Дивлюся вже порядкує руками розмахує кричить вуса наїжилися
Залежність інтеліґенції від буржуазії розвиток промисловости і тому подібне
Ще одна мить і Зінько відштовхнув би від себе нахабного і тоді мусила б початися бійка
Ми посміювались коли вони над силу підводилися вдосвіта на полювання коли вони перекидалися в плавнях у наших човнах коли вони невміло кривавлячи руки чистили рибу
Мороз її переймає і вона хреститься
промовив iмператор
Де ти був так довго я вмираю
Хлоп ненавидить своїх гнобителів і тому вважав панське добро як свою власність
І вовк озивається з поля
Кажуть то буде пересувний пам'ятник
А я
Тільки тут і є добрих людей що мати хрещена та Зінько а то хоч би воно все й завалилося опріче церкви божої
Сміюся
Серце моє зупинилося на довгу щемку мить а тоді заколотило загупало на всю залу рвучись геть з грудної клітки
Аякже
Він підійшов до дівчат брудними пальцями піднімав їхні білі підборіддя і цмокаючи язиком заглядав у очі
Нехай це таки й високий штиль
Кличе Орлика й Войнаровського до себе
Найда несказанно зрадів
Дашь
Він
Ну постой же попытаю я и тебя
В тій хвилі молодиця встала
А я хочу з вас сміятись
Похмуре керівництво важка бездушність і нечутливість цього наймилішого Петра Івановича
А ворожий табір починав уже теж ворушитись і розповзатись чорними плямами мов збентежений той мурашник
Моя батьківщина на Данелевщині
Інтеліґент продовжує говорити
Сірків голос
Які
Я був ні в тих ні в сих
Вона усміхалась
У Бендери Прийшли ми
Дикий і розгублений побіг в напрямку своєї оселі з подвір'я котрої незважаючи на небезпеку бігли мати Василь Катерина Хведот
Ну добре
Викушайте ж наливочки хоч чарочку припрохувала хазяйка наливаючи пахучої наливки чистої й смачної як вино
Анфіса Акулина Аїда Афродіта
Старшина дивиться у вікно
Застерігала щоб не застудився
Знов пішла кругом чарка
Хай мовляв кує
З Києва оповiстка на ваш поїзд
Стоїть таке неможливе небо нібито воно тільки-но народилось
У гроб ужену ревів дико Матвій і гнався за ким попало
Тоді перед Андрієм стелилася головокрутна кар'єра але все перерішив цей сухорлявий фанатик сам того не знаючи просто самим своїм існуванням на цьому світі
А ми без твоїх мишачих очей і не бачили
Зозулю слухати
Що нового в літературі спитав він
Це отрута
Не мути дівчини не мути відказав панич кінчаючи вмивання
Але чогось їхній відблиск стає суцільним розпливчастим
Треба щоб росло не лише в колгоспах та радгоспах не лише на садибі в колгоспника робітника чи службовця треба щоб і садиби наших МТС стояли в садах щоб наші рудники школи лікарні дитячі будинки все щоб огорнулося зеленню щоб наші промислові центри нарешті оперезалися нарівні з степовою хліборобською фабрикою потужними зеленими кільцями плодових насаджень
Він може посміхатись скільки хоче але факт є факт
Де-не-де чути жіночі хіхи та ха-хи
Згадка про акцент ізнову збентежила його
Сиріч під наглядом поліції
Визиравши iз садочка побачив що двi дiвчини геть-геть вiдстали вiд прочого народу тихенько iдуть собi i розговорюють вiн зараз вгадав що хто то йде бо серце у нього тьохнуло й подало звiстку ото вiн i пiшов буцiмто у город тихою ступою похиливши голову мов задумався а у самого аж жижки трусяться i дух йому захватує вiд радощiв що ще побачить Марусю і поговорить з нею
О свята Супремо 5 чому ти обминула Польщу
Лісничий дуже стривожився коли дід Маврикій сказав йому що Улянки ще не було
Як ссав народну кров так буде і далі ссати
Щоб не дихали занадто жадібно й не захлинулися повітрям
Хоч-не-хоч а йдуть разом
Так от значить як вийшло
І нас з собою
Вони довго радились вдвох з чоловіком коли будити хлопця як його одягти чи пускать до гімназії завтра
Тепер ось і Порох розхвалює а тут ще й досада з самого ранку за серце ссе в тілі трохи холод чується
Я помітила
Тільки передні з них мали однострої темно-сині чемерки і шапки круглої форми
І тільки тон з яким Михайло розповідав утримав
Задзвонив дзвін на утреню
Воно було широке пласке побите ряботинням з великим носом і важкою нижньою щелепою спокійне й таємниче
Лук'ян далі не пішов за ними не міг одірватися від Бубелиного бугая до якого не один раз водив і свою корівку цей обов'язок лежав на Лук'янові
Миколка почав оправдуватися
Хочу
Сердце у него сжалось от боли и что-то сдавило ему горло
Взяли в руки по кавуновi це бомби пiдняли над головою i ву-у-у
Та що це з тобою
Він підставив морозному вітрові темне суворе обличчя і пильно вдивляється в обидва крила свого війська а воно котиться на захід сонця і немає йому ні кінця ні краю
Від греблі зостались тільки горбочки землі при самій воді
Комедію нам дайте захоплено говорив Іван Карпович комедію що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставля людей мимо їх волі соромитись своїх лихих учинків
Та ще й як він пошив у дурні хана
От і почав ходити Хоцінський з Серединським
Пан тоді не то щоб одсилав спати ні вибивши добре щоб не був такий сонливий становив навколішки на всю ніч
7 Далі Розділ 20 8 Зміст 9 Electronic library of Ukrainian Literature
Вже сьогодні схлипнув Щепкін підводячись на ноги і витираючи очі
Один доводив що треба ставити справжню селянську хату інший малювати хатній інтер'єр а Городенський мав намір вулицю показати і куточок хати оце і вся на його думку декорація проста дешева і повністю відповідала б духу п'єси
Далі все трапилось несподівано для всіх і для Добрині і для Янки і для хана Менгу і для його почту і для багатотисячного натовпу
Слава навіки
Передо мною виринали картини з моїх наймолодших літ
Гуляє князь гуляють гості І покотились на помості
Стійте братця кричить отаман на наших
Мені стало ніяково я опустив своє обсервуюче місце і почав звільна проходжуватись щоб ступання по тротуарі не звернуло його уваги
Голуби над потопом
Тут
Живі подобалися йому більше
Якось знехотя вони обоє звернули з доріжки й стали над самою горою котра була перерізана вузькою та глибокою долиною
Гірше
Не міг
часом говорила Маруся до чоловіка
Продовжуйте топтати моє ім'я якщо комусь треба нехай я швидше вмру
Вона була тоді дуже намучена і на все життя стероризована
Одначе минути того не можна
Туся теж у нарядному але не жаркому костюмі Дюймовочки ходила слідом за Лялею
Чорне діло
Та вже ж як то жалiбно говорив що й подумати так не можна як то вiн йому усе розказував як його Маруся любила як за ним убивалася як занедужала i вмираючи що йому наказувала
Чекайте чекайте ви щось плутаєте
Це ж буржуазна метода освіти
Робіть як хочете обізвалася вона майже розпучливо
Наталка любилась з Петром як брат з сестрою
Я безтямно люблю вас шепнув він Ви особлива ви якась чудова
Анна випускає з рук мотовило і веретено
Відомо що Франко при кінці життя сам впорядковував свої листи і от після двох листів від Целіни він у папку вкладає лист отриманий від невідомого адресата з Дрогобича або з Трускавця
Єн така порода сказав Дмитро Іванович Сидячи на плечах вони можуть далі накинути оком
Ні вирішую твердо більше ніяких зважувань
Свідомий і освічений читач знає те що каже нам наука фізіології про деякі людські потреби а саме що вони абсолютно невблаганні й неминучі
Параска
Е шкода й питати
Талановитий композитор веселий бесідник сміхун відважний і одчайдухий в поводженні з тюремною адміністрацією та зі слідчим як горда високоосвічена людина
Щось тепле й ніжне розлилося в грудях по всьому тілі
Всі сподівались побачити Рогволода й тепер були ніби розчаровані
Iмператор Никифор цiєї ночi мусить обрати не тих кого любить або ж не любить Феофано а тих кому вiн довiряє своє життя
А ке лиш дівко вогню люльку запалити підходячи до печі промовив Грицько
50 карбованців
Сідай кинув Чередниченко і сам сів на приступці першим їй уже нема де й притулитись
Було таке
І йому вмить усе стало ясно
Щаслива думка блиснула в голові у Мирослави
Тут безпомічна розпука чувство безвихідної загибелі напівнесвідоме бажання хоч як-небудь і чим-небудь продовжити ще хоч на кілька день те нужденне мучене життя а там
Боже мiй
Вибачаюсь вашмосць
Совершенная красавиця озвавсь богослов
Бакун застогнав
Розуміється розуміється
Вах-вах-вах ударив рукою об руку Іцик
Всі мовчки повсідались
Хлопці ось як вдарили
Йому здалося ніби в залі після його покашлювання заблищали скельця окулярів заскрипіли стільці
На землі лежав вбитий чоловік
Я б хотів
То пройшла махновщина і зникла в степовій тирсі як згадка про дику татарву
Коні попріли так що аж шерсть злипалася
Тепер вони постерегли що вони не зразці для усієї України а сліпі проводирі за котрими Україна не пішла слідком і зреклась їх як своїх ворогів з їх нащадками й сім'янем
Обвів нас навколо пальця цей проклятий гяур
Тоді ж виходила анархічна газета Набат
Дух мій не терпить сього
Штаренберг промовчав
Кажи як думаєш
На плацу він їх ганяє до сьомого поту
Коло порога стояло барило горілки
Але торкнувшись Кіркиного ліктя він раптом відчув що думки йому пішли якось в інший бік
Верховне панство ніяк не могло добитися порозуміння
Він летів кудись у безвість одколював його од чогось ясного світлого радісного
Тільки раз потім уже малювала б напам'ять
Його тут ніхто не знає
Роби сам отому дурневі-хазяїнові бо ти й сам зроду вдався дурний а розумний нехай виспиться досхочу на всі чотири боки
84 Не бійся добрий Евріале Іул йому сей дав одвіт Ти служиш нам не за пропале На смерть несеш за нас живіт
Раз якось вона йому сказала
З Сафар-беєм
Йому закортіло заглянуть в той шинок бо таких шинків давніше не було в Журбанях
А далі в степ темніє щось купами по землі
Копач ходить по хаті то сіда на лаві
А на Мамуру скільки
В нас буде своя машина
Так
Та ось старий вояк приходить один І мовить Та княже у мене там син
Так нащо ж ви менi проти ночi таке говорите
Ховатися в горах не буду
Але воєводи стали боярами і княжий гридень може стати воєводою
Невимовний жах охоплює Вовку
Малі не наважувалися відповісти
і безпорадно розвів руками бо невідомо де впала і ніхто того не бачив їскаїм
А чому гірше
Навіть те найстрашніше не страхало мене
Нарешті призналися
Швидше
Земля ж глянь
I князь Улiб зрозумiв що все те про що вiн мрiяв i до чого готувався вже вiдомо князю Святославу i його дружинi i що вони руськi вої не простять йому того що вiн содiяв
Думаєш так просто
А то ж як
А вам від області до землі нашого колгоспу рівно п'ятдесят два кілометри і не веде вас до неї зірка а веде анонімка
Скільки ця людина навчила
Фанзи і знову тигри тигри тигри
Вінстон Чорчіл Муссоліні Фербенкс
Ось ти паняй по своїй снасті кружка-біжка і зупиняйся де хоч а я спиною до тебе одвернуся й казатиму до саме ти зупинився
А ми тебе не зобидимо заспокоїли його ті кому доручено лічбу
А може після одруження варто буде й батька забрати до себе
Хлопці сюди скликаю я в думці до себе лісове товариство Що в мене є
Соня
Ганна неначе розум стратила
Ну це влаштуємо
Говорить пестячи
Я не можу тебе не любити
Головне щоб не вийшло тих чи інших непорозумінь
Коли вже дочки попідростали між тими ва-зонками то й самі не відчували потреби спілкуватися з селянами
Згадав лише Андрузького який не знав більше ніж інші братчики
Тоді він вирішив послати сержанта Чохова на лівий край де як було чути по стрілянині хтось відгризався
Сам в неволеньку попався
Може десь аж в Дарданеллах переймуть малу твою байду переймуть а вона порожня в ній нікого тільки хлоп'яча сорочка чиясь та авоська з недоїдками бутербродів загорнутих у райгазету Вільний степ
І лагідна мов погожа літня днина
Там мамина пісня Ой Дунаю Дунаю чому смутен течеш а тут п'ять разів на день молитва мов у невірних турків тут доноси й нашіптування тут насмішка над маминою піснею і ненависть до козацької вольниці
Піднявшись зі свого місця я перейшла хутко попри його в другу кімнату не глянувши на його ні одним поглядом
Ніс материн брови теж її тонкі і якісь сміливі розгонисті справді не кожна дівчина зостанеться байдужою до таких
Тепер двері забито цвяхами червоний колір замазано зверху зеленим дивно просто аж не віриться коли зважити що в місті Н навпаки всі будівлі пофарблено саме в червоний колір але мабуть це тому що революція за поняттями цієї країни це всьо наоборот а в середині створено комфорт поставлено кілька довгих лав із спинками і ще й зроблено троє вікон
Воно звичайно ваша власть і сила але цього робити не можна
І сконав
От добре
Він має гарну платню Наталочко а дитина малий слабий хробачок має осібний маєток по матері
Хоч би ви йому втовкли в голову що береш раз а віддаєш сторицею
Ваш Костомаров ледве не втратив розум лікаря до нього навіть кликали
У тому яру можна так заховатися що й не побачить ніхто
Добре будеш мати такого що якраз для тебе який пан такий крам
Так
Тепер же й об'яснились мені нараз її нехіть і упередження до Обринських її розстроєная й денервування коли я заходив до Обринських і тіут і там зраджувався перед нею своїми почуваннями для дорогої мені дівчини
У своїй кімнаті просторій і розкішній Сахновський пустив Зіньку й зачинив двері в канцелярію
Він був худий тендітний довге волосся спадало йому на плечі
Отак живо живо чоловік і негадано стрінеться з самим щастям заглядає в журні очі вдови
Попадя мерщій одхилилася від нього несло таким хмелем
Господи каже пошли щоб запомогли менi тут
Змарніла вся заплакана
Діло вельми цікаве правда панове
Виходить і ти братику думаєш не про захист ісламу а про власну кишеню подумав Арсен а вголос сказав Я пообіцяв паші тисячу курушів
Зваживши на його солдатський білет управитель узяв його за підстаршого сторожа до лісу
Не признаєтесь кричить найду руки-ноги повириваю
А ти б дочко оступилась од неї та стала деінде
Хорих мужчин убивали на місці
По хвилі він почав говорити далі За сим та тим та за хлопотами коло дитини я й зовсім забув про бійку і аж пізніше дізнався що вона скінчилася на нічім
А через хвилину похмуро шепотіла
Я їй вперед через вас погрожу а як не поможе знаю куди піду
Я не знаю може це психоз хоробливе щось але я ввесь час власне це схоплюю в собі
Дехто з в'язнів мав речі спаковані так як їх передано з волі приготовані для етапу все те було розпатрошене й чиста білизна валялася з вошивим ганчір'ям укупі
А я думав пройде
Та так тебе ціп і звалить на сніп та й так деревієш до ранку у сні аж тебе роса припаде
Над усе боявся хлопець що вона затримається й тоді годі буде її впізнати в юрмиську
Айро
Ненависть давить йому груди до болю
Хоть би й найтяжчої
З людини яка півдня потіє над восьмирядковою заміткою ще ніколи не виходило гарного журналіста
Гарна з тебе дитина рости здоров на потіху твоїм батькам
Хвилину я завагався вступити
Нарешті вечір
І от пружина розкрутилася й ніщо вже не в силі її накрутити знову
Хай хвиля по вас слизне і в море полетить
Андрій мовчав гойдаючи на руках дитину але в тім мовчанні було стільки почуття що йому навіть очі щеміли
Це щось вона теж не прочула вухом і не побачила оком
Давно прошепотіла
Тільки більше на присадибні ділянки дивимося чим на артільне
Іще в напівсні Дмитро чує як за вікнами лікарні важко зітхає машина і на її зітхання обзиваються тремтінням співучі шибки чує сердечний біль і млость
Великий візир звинуватив у всьому Скепдер-челебію хоч хто б же міг боротися із стихіями
І зітхає коли б то воно було так у цьому світі якому не вистачає розуму на життя
Отже нам за ці три дні провадив Петро слід зробити все те що радив Лящ тільки додам я треба стежити за Гершком не спускати з нього ока стерегти й тінь його а на четвертий день як він вибереться звідси й подасться в містечко то перейняти його й
Видно досвідчену руку
Скінчився зруб і там далі в темноті показався цвинтар Володько зупинився послухав і свиснув
Тепер пан-біг напевно обдарує його новим приплодом
Хай відчує тепер на власній шкурі силу руського меча загули бояри
Бо бач понаходили
Я думав що тут рожі та лілії розкоші й збитки а тепер бачу що тут здебільшого терція та будяки
Може Андріїв вигляд оформлюваний Донцем може що інше штовхнуло вчителя на зближення але вони подружили
Коли виводять мого чоловіка
Якраз тоді приїхала до нього жінка здобувши пропуск приїхала а назустріч несуть їй мертвого
Відзначив місце на майдан
Музика грає
Що ж ти робиш на замку
По Андрієві йде гаряча хвиля
Та в голові
Та наливай досі вже настоявся
Я вважаю що жінка і без таланту може бути щасливою знайти щастя в сім'ї
І може тому що лишився з ним віч-на- віч у пустельнім полі а може після оцих гірких зборів але почував як щось важке гостре тиснуло на серце
Чогось наша Ватя швидко вернулась з гостей сказав о. Артемій з столової
Велике огнище там про гетьмана Не про козацькі череси горіло
Крадеш помаленьку
Р и т а
Не легкий це припав тобі уділ
От біда
Га
Погиб я подумал он и следовал за басом как агнец на заклание
А Ватині тисячки стали б тобі в пригоді
Вітер шумить поміж стогами п'яний од духу сіна хмари лягають в покоси ніч наче озеро в берегах неба а Хома знов бачить стоїть перед паном економ нагайка при боці
I треба ж було щоб вона свiтанням чогось схарапудилась i гайнула в туман волочучи мене по землi
Незабаром вечеря а вечеря в степу під погожим літнім небом не менша втіха ніж милування знадами
А скілько ж ячменю і пшениці принесли
Це вже цікаво
І сьогодні ж дочекаєшся міліції
Спадаючи вируючи на цьому камiннi й мiж скелями вода в Днiпрi шумiла так що луна котилась далеко берегами
Щоки її горять
Чого сумуєш синку
Та й у мене не кращий зітхнула Явдоха
Є в лісі дерево задумливо сказав лісник старезний дуб з величезним дуплом
Бодай його писала морока
А чого се тут не світиться каганець
Кавалькада поскакала далі
Обіцяв що вернеться але не вернувся
Невже ти сумніваєшся в цьому
Благословенний
Але те все до Авдрія як слід не доходило
Ось випиймо лише
Здавалося що він цим висловлював не тільки свою повагу до нього а й приязнь свого брата
Якову хотілось їй помогти дарма що в тому була небезпека що він не був її раси її долі її призначення і може саме тому
Часом губиться межа між сном і дійсністю
Мазепа
Я слухатимусь їй-бо слухатимусь
повинні ж ми коли- небудь віддячити Україні за нашого Гурамішвілі
Але це мене і згубило
Вона достойна носити царську корону і буде моєю жоною
А Христя ще нижче схилилася ще дужче пригнулася до своєї роботи
Ряд
Нездарність катакомбних художників
Ну й дременув
То ти випустиш цих людей
Сунемось уперед сказав він
І важко після неї заспокоїтися сказав Сераковський
Колись убивали тільки вночі а тепер і вдень і людей до того призводять таких що вже не тямлять себе
І він лише тепер подумав що краще було б мочити коноплі у копанках
А Тугар Вовк з дочкою вже й минули табір і перейшовши не дуже широкий кусень поля дійшли до стрімкої кам'яної стіни
Усі бачили
Нічого тут не змінилося
Тебе здоровлять знову
Думалося побачимо справді щось страхітливе якихось душогубів а вийшло
Пропонували ще кілька міст але нічого путнього
Нещастя
гудів у трубці басовитий голос Тимофія Шаха
А тут цілий кагал на голову
Любимым местом их стала между прочим ближайшая могила с которой открывался широкий простор
Витягни ще наказала дівчина
Смаглявий прудкий хлопчина з фотоапаратом через плече шмигнув у курiнь i одразу ж вискочив тримаючи в руках електричний лiхтарик
Он стоїть мій чорт
В о є в о д а Ну що гаряча Свiчко ще тебе Сьогоднiшняя буря не задула
Сім'я немала вимагає уваги
Говориться так
Ані зайцям ані козам ані морозам не віддамо
А тепер скажи скільки тобі заплатив Кара-Мустафа за Златку
Ти у мене ще побачиш як людей убивати
Что за времена стали
Богоподібний імператор зітне мені голову
Сагайдак помовчав твердо глянув на зв'язківця
усміхнувся Павло
О ні
Просять
І смерть
Кукання те було одноманітне й безжальне і від того хотілося хоч раз злетіти
Я не можу вже робити
24 Помилуй пані благородна
І попрямцював до вибіленої вапном продовгуватої бочки на Кіндратів голос Я вже йому вуха протуркав мудрими вашими словами ми венозна кров міста кров яка очищає оновлює тіло Ирію
Знаєте як про це сказав Михайло Іванович
Друзі рятують Марусика
Та королева злюбила ті казання
Витягнувши шию Антончик благоговійно глянув на плівку
Карпо Петрович не одповів нічого
Давнє забулося мов його й не було ніколи він тепер отаманує на громаді
Що значить донощик Кочубей супроти діла на котре рішився гетьман
Хазяї були українці це почули з розмови
А друге сонце за нашими спинами їм в очі
Чого
Що вiн думає гомонiли кругом
Омелько пішов
М і р і а м
Люд мій не стоїть поза ратними виправами антської спільності ее так одначе земля моя не знає спустошень що їх лишають по собі вторгнення чужинців
Веселе сонечко ховалось
Але я вгадую вашi думки пане Немиричу навiть просто скажу що не помиляюсь
Глянь Паньку яка у мене доня радів Тарас
По-моєму без усяких балачок шльопнуть гада і точка
Для чого ж таке насильство
Човен доплив до плисковатого острівця вкритого густим високим зіллям
У селі нашому Шилівці й досі не можуть без веселої усмішки згадати Павла Васильовича старшого батькового брата
Давно від тебе вісточки нема Я записки як в прірву посилаю Німим чеканням змучений до краю Вже й сумніви збираю крадькома
Повість
Собі я взяв одну тільки річ це була невеликого розміру скляна банка упакована дуже дбайливо в коробку з написом Bandja
А то в таборі все було трусяться над кожним із нас море при самім бережку обгородили далі не заходь туди не забродь тільки ось тут і хлюпочись на мілкому
І замішаний хтось в тім хтось зблизька і хтось здалека
Осмілься
Коли вдруге підняли завісу й на сцену вийшли низько вклоняючись Саксаганський з артистами жар загального піднесення дійшов апогею
Фріцові стає боляче соромно от цей же може бути таким недбалим таким зневажливо-спокійним і твердим
Та що ж я для тебе зроблю
Боюся без тебе
А відьма коли зачарує то не те що в ляха в дерево кулею не влучиш
Мені здається що тобі нема ніякого діла до моїх листів грубо кинув Карамазов
А наші пристанища в Тірі і на Дунаї а земля Тнверка
Сидів
Будинок колегії спорожнів аж перед вечором уже минула та година коли Лятерна мав прибути на збори братства Магдалинн у Соліковського чомусь зіпсувався настрій після смоленської баталії на Ринку і він забажав його скрасити в товаристві членів таємного братства на Високому Замку в колишній резиденції Бялоскурських
Плаче
Але то не мати
Шукає
На щастя панночка нервовим рухом зриває листок виноградний зробивши тим маленьку шпарку в зеленій стіні
А був би шмагонув тоді як
Ат
Рудька ніхто не купував
Говоріть голосно
Але воно мабуть безглузде з точки зору іншої третьої площини
Григорій притримав хлопця і попросив аби мовчав
М К-ю усерднейше посвящает сочинитель
Куди там яким-небудь шампанським чи токаям
Хай йому частець отак тут за гарма-дарма чапіти
Слухаюсь і покоряюсь схилив голову Жадігер але тут же випростався
Побачивши в очах Тараса сльози коли зайшла укотре мова про лотерею він спаленів і кинув гнівно прямо в лице Жуковському що позував для ще якихось дрібних поправок
Саме так не кучері а чорні великі ковтюхи
А ворота навстіж злякано мовив Тодосій
На козака глянули темно-сині з іскорками очі ніби шматочки зоряного неба перед сходом місяця
Там стояло невеличке сільце або краще невеличкі хутірці розсипались по балці як стоги сіна зимою по степу
І як се ти подумати могла що я тебе просила проводжати мене на сходини
Прокляті уруси захопили мої вежі і мої табуни
Кинулися а писаря й слід прочах
Каюсь
Важка дорога в цій горішній частині острова
Не повернуть до Риму навіть тлінні останки поета Овідія вимурує над ним фортечна залога лиш важкий крижаний саркофаг
І далі далі далі
Одначе батьки видно мало турбувались його штанятами а зате журились як і де дістати грошей
Їм чудію було що вони ходять попросту на вулицях між усякими людьми котрі сновигали поруч з ними і часом не звертали їм з дороги
Й не пив би терпкого червоного вина
Тиміш ухиляється од неї і од діда вспіває разом із тим пританцьовувати і приспівувати
Так чого ж він з уст немовляти чує такі страшні слова
Справді в кімнату входили отець ігумен і генеральний обозний
Боже їх благослови одказала Катря по своєму звичаю
Вона моя Регіна мій ідеал моє божество повторяв він у своїй душі сотні разів
Анна порядна господиня
Вона ніби бачила його всього в чорному навіть в чорних рукавичках
Ге втомилися бачу сказав швець скоса зирячи на непроханого гостя
Так то Хміль могутній залізний чоловік
Як хочеш дам тобі я сорок гривен
Яку зброю нiчого не розумiв я
Вона повторила
Стоїть вона коли чує регочеться хтось
Я як рвонув двері так защіпка і відскочила а я ввійшов дивлюсь аж в неї в гостях чорт та от як бачите словнісінько як пан писар Прокіп Ригорович нехай здоров буде така йому і пика і одежа і усе таке
Шановна пані
СОН У РУКУ
А я тим часом піду до Бабича та спитаю його чи їде він у ліс
Поїхав би та коли сказати щиру правду не маю до цієї справи хисту й потягу
Зажарський заткнув лист Меншикова на спис почепив білу хоруговку і переїхав Сейм
А постать сидить непорушне важко чавунно
Темно
А як труїла ще не розібрались
Гляди щоб за сьогоднішнє оповідання Безсмертного й тобі не ікнулося
Я женщина слабонервная чувствительная у меня уже начинается тик
Жест
Я не знаю що б тодi було
Його батько ще ззамолоду паламарував таки в нашій церкві та й помер а отець Онуфрій не хотів скривдить його сина та й випросив йому батьківське місце
Гаї змінюють поля поля змінюють гаї
А то попрошу Макара Макаровича хай підвозить тебе до школи кіньми
Може й доведеться
З усього світу злітаються вони туди як орли на недоступну скелю
Поет читав прокламацію а мовби чув голос священика з собору Це глас сатани
Приходько й Літвінов попідписувавши двохсотку пішли на трибунал
Тобі нічого не кажи слухай тебе в усьому тоді ти будеш добра
Одна думка мучить мене як житиме Феодосія з малими дітьми
А втім я зовсім не збираюсь вам читати лекцію політграмоти
Вірьовку треба до пенька прип'яти
Чув
І кому випало народитись то перший крик новонародженого теж пролунав цього ранку вгорі над водами в кабіні вертольота який незадовго до з'яви наймолодшої людини на світ зняв вагітну жінку з даху сільського клубу
У яких Африках в яких Скандінавіях
Йому ввижається як дрібненько перебирає ніжками ота дівчина як отой парубок налягає на закаблуки садячи тропака
Не думай що зо всяким можна однаково розправляться
Зоря зорею люба а нам пора нагадав Дударевич дружині а Заболотному сказав що вони зараз їдуть до них щоб забрати доньку
Коли вони пробирались до річки Чублик не раз вигукував О
Стриманий суворий від природи а тут мабуть і він розчулиться Давно я ждав цього сину
У хаті цій як у труні вона
Та що ж ти знаєш
Загадка
Може й Феррох- хатун підбираючи для малого свого раба мусульманське ім'я зупинилася на Ібрагімі щоб сповнити гордістю його дух
Показує пакунки Це тобі доню на плаття купив
Казала ж вона ніколи не скидай тепер машкари й спи в машкарі
Втікачі паломники купці рицарі відчайдухи пройдисвіти люди а нечистими намірами в серцях і з молитвою на устах морські розбійники вічна загроза османських берегів
Відсахнувшись спиною в замкнені двері розпістерши руки як крила білий-білий мов би післанець неба стояв бог патрон цієї землі Карл Маркс
А это много
Ні треба спершу налити чаю в миску
Стоїть зухва-ло прищуривши занепокоєне око
Встерегли
Се було те чого він не хотів казати нікому
А руки ослабли відвикли воювати і воювати ні з ким де ж його вороги
Залишились переважно старі члени на місце великого товариша Ілька увійшов Володько на місце блаженного Симона дядько Михалко
Що ж ви хлопці робите
Тільки не пережени худобу на мило
До дябла вирубаємо
Тоді він до жінки Покажи
Він знову одсунув листа рішуче підвівся
Ні ви Никодимович проти науки не йдіть
Поїхати однаково що вмерти
А видихнув Петро
До Кочубея
На фільмі Валентіно коли темпераментний Антін Декстер виконує з Еленорою Паркер свою приголомшуючу Компарсіту Марта до крови вп'ялася нігтями в мою руку і мало не вмліла
Він був не тільки визначний композитор а й етнограф збирач і дослідник народних пісенних скарбів
Які клумби
Ні
I хрестилася
Мессебі допитливо глянув на Гаррі
З пластин зварювали шоломи вибивали з мiдi кола для щитiв дружинникiв золотi й срiбнi для воєвод клали по зброї чернь приковували дорогоцiнне камiння
Тарасику
Ану вже iди сюди iди
Ані папірця щоб написати й кинути в ніч
Мержинський Сергій
Він вернувся досередини й присів на землі скулившися при печі де горів огонь
Да кто ж за нас твердит
Небагато достойний
Пора й тобі Іване сукать дратву
Але й туди йде якась його частка
Коні розбивають глибокі снігові насипи та рвуть уперед
Не зобижаєшся —багатозначно перепитує особіст якого часто мучило безсоння А на розвідників теж не зобижаєшся
Весняне сонце що весело посміхалося з голубої бані й кокетливо шпурляло на брук свої золоті проміння остаточно зачарувало всіх святкова публіка весело пливла по асфальтових тротуарах і шмигаючи своїм строкатим вбранням безтурботно шелестіла симпатичним міським гомоном комхозівські автобуси цілком нормально курсували по своїх маршрутних напрямках і наївно покрикували своїми англійськими сиренами навіть журавлівські візники ці музейні експонати що їм без грози приходиться тримати себе сторожко навіть вони на подив легковажно шмигали по вулицях жартівливо демонструючи пішоходам задрипаність своїх старозавітних екіпажів
Ти знаєш мене а попереду ж тутешня зима
Так треба
Тепер стільці й крісла були присунуті до стін щоб звільнити посередині простір до танців
Ось
Утретє навідало Івана його дивне світло в 1931 році
Сумну славу здобув цей старовинний замок перетворений на тюрму
Не треба ні паризьких бруків Ні Праги вулиць прастарих Все сняться матернії руки Стара солома рідних стріх
А чому ж пак мені за його й не вийти одказувала Гризельда
Чи не чула ти казки як було собі три брати два розумних а третій дурень
Бурлака хвата його за барки
Після восьмимісячної заборони Русского слова журнал знову почав виходити
Тоді буває тоскно
Нараз Іван пропав десь а коли його жінка прийшла до Германа допоминатися грошей що зароби з її чоловік то Герман увидів що в книжці видатків стояло виразно записано його власною рукою Взяв дня того і того всі гроші
Хлопці поставили труну додолу Микола ставши біля Кривов'язової голови стишено але досить дужим голосом покликав
А зупиняєтесь ви ясно в селянина що живе недалечко від озера чи від болота
От хотів би я подивитись як ці високоморальні пожаліли б цю істоту
Купцi не хизувались вбранням всi вони були в темних довгих платнах тiльки деякi з них носили гривни й чепи
Але в неї не треба стріляти вона сама рветься на череп'я
Внутрішній ледве вловимий зміст вокзалу мав щось інше зовсім протилежне зовнішньому виглядові
Снують Вишневі Пушинки мерехтять кружляють на світлі танок маленьких принцес
А ти Субедею
Хоч поручитися не можу можливо то мені в очах зарябіло
Після весілля Радюк з Галею мав їхать до Києва
Тобі не страшно
Варвара-ханум пильно подивилась в його широко розплющені очі в яких мерехтіли відблиски зірок
Нехай як хоче море грає Нехай роз'юшений так як бугай Нептун Тризубцем байдаки і човни вивертає А човник Добрості шамкенький мов цвіркун Як селезень на дно за качкою пірнає Та вп'ять звідтіль наверх без шкоди виринає До берега ставка ціленький допливає
І Кисельський це радить
Нагадала
Гетьман стояв поки не переїхав останній від обозу поки останній чура не поволікся за ним
Для всіх людей любов це вибавлення радість найвищі захвати для неї ж оберталася прокляттям
Но но пане полковнику не забувай з ким говориш спалахнув гоноровитий Яблоновський
Гордість свою трудівничу на чарку проміняв
Серед майдану поставлено підвищення для старшин і для промовців поставлено стіл під клейноди
Скільки скажеш стільки буду давай тобі балик і горбушка
Діденко почоломкався з Данилом картинно в своїй киреї захопив середину хати і підпер бровами високе чоло
Монашки
Уже я знаю що ні
Благаю благаю вас мiй добрий мiй ласкавий Остапе не залишайте мене
Нi iмператоре пiдкорити всього свiту нiколи не вдасться
Старий зупинив погляд на Ступачеві похитав головою
До картоплі солі треба
Пані поглянула на Петра і мов кисле яблуко вкусила
Всьо вийшло остався лише голий борщ 27 а до борщу хліба ні шматочка
Лежить головою до річки
237 справді дуже підступне слово
Це буде ще одна нечесність
Готуйте гарячу вечерю
Вони саме про щось голосно ґелґотали біля броньовика коли загін Колосовського підкрався до них
Ще більше зрадів Рогоза коли на другий день байдак звернувши з Дунаю у протоку привернув до берега і він побачив на острові тридцять вісім новеньких куріньків що підковою обступили майдан так само як і у Січі на Підпільній там же де підкова зближалася кінцями стояли паланка скарбниця і розпочата в будові церква
Моя голодна мрія шикувала миски з вергунами борщем з поросятиною полумиски з галушками локшиною гречаними млинцями та пампушками з сиром пирогами з маком та медом
А Роман десь знову зслиз
Лож
Я не готовий відповів я
Вони нетесані кладуться кострубате а хочуть висказати тобі ввесь мій біль від того часу як вирвано мене з зальодинілих наших гір де зародилася й розрослася моя страшна любов
Він теж горів бажанням помститись і хапавсь за татову бартку важку ще для нього готовий кинутись в бій
Сталася ще одна подія
Хто знає на чийому боці буде щастя
Мотре
І ніде правди діти розумна хитра
Ще й один короткий переулок закладений купами кавунів
Воно звичайно краще б на мьягкому ліжку та поруч з
Та й грати стала куди краще
I визирнув з машини i приглядався i прислухався до весiлля
Працюють і сектантки це Тоня своєю бригадирською владою заставила їх чепурити для овець кошару там підмажте там повимітайте там підстеліть
За панами і за жидами
Чи давно тішила неситу жагу одного ще труп його не вспів задубіти а вона уже перед другим ламається
Піднявся писк стогнання охи Враг на врага скакав мов блохи Кусався гриз щипав душив
Хоча б малесенький розмай
Заусміхалися засміялися й знову танок
Нема в мене тепер нічого тільки два карбованці зароблені в панів та не знаю чи оддадуть а хочу я згодитись на рік
Уляна
Вимий збанок та й сип борщу
Була одна сіра дорога в нічний степ і була мжичка
В такі дні камера була піддана загальній психозі відчаю
Що було чотирі роки тому принаймні боляче то тепер просто смішно
Однак їх ніхто не чекає
Згідно з сеймовою конституцією ми вербувалися лише до першого грудня
Вона також козачка
А до списку внесли усю підозрілу для уряду молодь
Арсен шепнув Палієві Кращої хвилини не буде батьку
По-перше він заведе собі револьвера
Латана-перелатана мала вона по селу великий посміх
Вона не могла дати собі відповіді чого саме їй було жаль але почувала що було жаль
На приязнь від довідали приязню на щедрість щедрістю
Хвилин з десять ми сиділи й мовчали
Мавка
З чим же ти поїдеш завтра на ярмарок коли пропив гроші
Ось чим
Що ж ви тут робите
Треба та й годі
Зловив уже
Невже і мати і Настуня вже мертві загинули
Теперь нам в приязни и любви друг к другу таиться нечего потому-то и просит тебя гетман принять эту булаву
Глянь
Макар і Володько як молоді спокійно дивляться на справу
Казано що від холери але здогади були отруєний
То справді був він одвозив тепер хазяїна на луку
Думали він затримався у вас
Пан Мишка виходить
Очi були тi ж самi але материнськi уста не ворухнулись а вiн почув
Цур тобі пек отак налякав
Позвольте
Треба тікати звідси І говорив Остап Соломії оповідаючи їй свої спостереження А то ще вскочиш вище халяви
Почему і
Ой матінки
Сергійович Кологривенко
Себто отверезити тебе упімненням щоб ішов ти до лікаря
Отi великi надiї на хлiб новий на рiй золотий на щастя у дворi на рогову й дрiбну худобу в оборi сходяться i сходяться в нашiй хатинi що й справдi починаєш вiрити настане той час коли господар на току буде зорi вiяти господиня в хатi золото прясти а сивi срiбнорогi воли потягнуть за собою срiбнi плуги
Чи приснилось поцікавилась Жанна
Перед нами на бiлiй стiнi голубi оленi пiд ними саморобний стiл-трикутник
Просимо дорогий муже i тебе сину до хати з таким усмiхом з такою добротою вклоняється нам мама що хочеться пiдбiгти до неї i поцiлувати руку
Інколи Дмитро Іванович просив диригента виконати танцювально-пісенну сюїту Український віночок або фрагменти з опери Запорожець за Дунаєм
Вітя знизав плечима і показав поглядом на Максима Валер'яновича
Де це в нечистого подівались ті наймити
Ніч яка господи
Сатисфакції
Живі джерела це душі їхні джерелами ллються водою запашною й цілющою
СЛІПЧЕНКО
Оже сяк-так понакладали вози забендюгували ушнурували
Ідуть чорні воли сльози їхні падають в кам'янисту дорогу
Він стояв неначе серед сяєва
Христина кволо з широко розплющеними від якогось внутрішнього здивування очима опустилася на диван
Яка це розкіш
А сама вона комуністка запитав Ріхтер через перекладача
Що й кому несе в своєму електронному череві
Вітер напинав виноградні лози на фасадах
Одна навіть спробувала прогнати индичку але злякалась і мусила щодуху тікати геть
За що
Ти не вийдеш бо не впевнений у собі
Так великий візире
Де ж вони у неї візьмуться
Гофман почервонів
Літо кінчається от-от задме осінь вони хочуть надолужити за все своє прогаяне життя
Цап применшував високе становище Левка Хороброго через того рогатого чорта заступник голови дещо втрачав на людях і сам частенько опинявся під градом шпильочок та клинів дотепників які нагадують про себе і в найтрагічніші хвилини
Позаду лишився невеликий п'ятачок шляху на якому тільки-но було розіграно стільки трагедій
Про що ти
не знала що відповісти
Видно чоловік потерся
Ні вона не сама оддасться до рук а візьме його в свої руки
У князя своє у гридня своє
Я сподівався що король Бела прийме нас бо ж його мати половчанка наша княжна
Йому видалося мало й того наказав викопати на драбинівському кладовищі батькові та материні кістки вимити і теж висвятити в католики
После нее двое осталось сынок и дочка
Так ще мені на
Коли сягали то й з козаками царі московські цяцькалися зітхнув Кордет
Претвича Струся Гульського разом з ними йде і наш паперовий гетьман Язловецький самих старостів понасилали
Рація рація
Серед того простору стояв стiл застелений червоним сукном
Латиш єфто тіш смірной народ мудрай оврей тож нічяво
Впрочім додала я усміхаючися з гордим вдоволенням маю я і кількох щирих товаришів і працю чого іншого не бажаю
Раптом на мене падає велика груда снігу
Аж поки Побачила села Знівечені
Від роботи
В мене й досі шия болить
Митя погодився
Перестаньте мамо та й бувайте здорові
Максим закляк із жаху руки йому похололи серце перестало битися
Бо такий тепер час
Обшукує Шенчика
Н а т а л к а поет
П р о к i п i О д а р к а вместе
Годі годі кричить Гонта
Там тобі зявилася садиба сад такий пишний сад
Золотко не сердься
О л е н а
Так так повторив за нею Найда немає такого горя яке не загоїла б вона і я не залишу її й не перестану їй служити ціле життя своє
Змінилися королі в Франції Іспанії Англії Швеції Данії Польщі Угорщині
Мовчи
Ось ще там у рівчаку дві черешні
Ти й не плакав
Тоді ще більша тиша впала на землю
Ет забобон
Дякую що прийшла
Хоч і засмученого звісткою мати все ж приохотила Миколу сісти до столу на підобідок
Кожен думав що то він
Небійсь тій яку покохав би не сказав підеш приведеш
Сонце зійшло
Ба пі не було так до мене не буде й по мені
Я вірю в свою фортуну і якщо душею буду спокійний то гори зрушу
Вона так давно бачилася з ними після Миколи не виходила ні на досвітки ні до кого на попряхи як крячка та просиділа трохи не три тижні коло матері
волає благанням усе єство хлопчика
Носи и имhй хоть не нюхай
Краще ти розкажи прекрасній дамі про свою останню мандрівку а я тобі за це дам скажімо три кубічні дециметри сала бо хліб у тебе очевидно є
Дитина твого брата
Як зрізаний колос похилилася вона на мене
Лушня зирнув ледве піднявши вгору верхні вії
Барсов приходив провідав і ніби між іншим сказав що Щепкін і Угаров наполягають на Корчмі там і готуватись мовляв не треба
Віддати їй зовсім
Але ви не маєте права не вірити
І Гнат вернувся до села
Неначе лебідь купалося сонце в лісовому озері воно від краю заросло чубатим очеретом і широкою рогозою
Забагато їх вирвалось з нашої петлі
І він без церемонії вхопив руку д-ра Рафаловича і зігнувши її так як згинає кавалер ведучи даму сам узяв своєю дужою долонею його рам'я і так пішли оба вулицею
Я знову вчув у його словах зверхність і мені стало дивно чому владика підкреслює свого перевагу наді мною адже справа друкарні належатиме не йому і не мені а поспільству
В цю мить батаджі-нубійці відчинили високі двері і султанський чауш-паша рушив попереду
Знаєш казав Сергій твій старий сьогодні себе показав
Розуміється ви насамперед
Шукав між трупом я сотника пана Шмигельського але його там не було
Це я сумної завів
Викликав її в сіни дав якусь книжку ощадної каси й сказав що у його там лежать п'ятьсот карбованців
Чи ти такий певний того
Та ходімо вже забіжимо до Гальки вип'ємо по
Функція пана панувати слуги служити купця торгувати робітника працювати
Примара
На відміну від гостей він був одягнутий по-домашньому в чорний шовковий халат підперезаний тонким шовковим поясом з барвистими китицями на кінцях
Синок
спитав я
О д а р к а перебиває
Хіба він знав у цю мить що прийде такий час який вижене жаль із його серця за- грубить душу і наллє її зненавистю такої сили що не лише його куля а його очі спалюватимуть на попіл ворога і що мимо не одної братської могили доведеться пройти йому і що він не тільки не припаде на коліна перед тими священними горбиками а не буде дивитися на них бо тяжкий сором і ганьба їстимуть його совість шершавим язиком лизатиме йому серце невимовний жаль за тим що вони сильні здорові озброєні покидають рідну землю і ці немеркнучі маяки дорогих могил
Не домовився заздалегідь не попередив
У тебе є хтось із рідні
ЧАСТИНА ДРУГА
А он бач я можу
Тоді він не почував до нього зла
Добре то якийсь казав людська кривда і на третім поколіню відомстится
Від кулі вмирають воїни а зрадники від зашморгу
Я почуваю себе здоровим розумієте
Поляна біля вишень нічого нема а колись був квітник рівні насипи вкриті зелом виказують що красувався в зірчастому обрисі
І обличчя її так сяяло наче то було не обличчя а сонце
Потомилися кіннотники
Ну ти повертайсь
Я здибав сина вже неживого як його додому везли
Рифка і її тітка занімалися деякою роботою котра їх прокормлювала а і Германові також небагато було треба
Ні поки що не наздогнали заперечив Бачман Уже починає темніти і вони не посміють сьогодні перепливати Ітиль
А то нікому й у голову не лізе що вона там у себе ховає
Перед нею станула дівчина
У кожній кімнаті на золотому ланцюжку висіло яблучко
Я мовчу бо мене не питають
Не вбито нікого
Бо таки великими щедротами платить цей край Драпакові за щоденний страх
Пане Володимире запитав підвівшись на ліжку Коцюбинський поясніть мені хто міг підняти руку на мисливця Макія людину що була просто великою дитиною бо тільки ж у дітей буває така щирість і безневинність як у нього
Это Иосиф толкует сны своим соузникам виночерпию и хлебодару
Риси ці як на ту старовинну термінологію звалися так
Нехай що вона й гарна нехай що найліпше вміє ворожити хоча така молода хоча й дочка славного між циганами Андронаті йому вона вже не жінка
То він хвалив Воздвиженського за його побожність і розказував що він дав обіцянку йти пішки на богомілля в Почаївську Лавру
Я підозріваю
Коротко відповіла Наталка А мені Настя казала сказала вона й замовкла
Це всi знають
По-третє першому секретарю райкому за підрив політики і посівної кампанії
Не стало ні хат ні садків ні добрих лагідних людей
Я імейт міндаль за роботу чушілов
йому одібрало мову
І так далі минають дні
І ніхто в цілому світі не зможе їм допомогти
Я його Туркиня
Он узнал перед Берестецкой битвой о том что Тимош повесил его жену
Чи ти оце чуєш сину що я говорю до тебе
Ні тут штрафною пахне
Ти мудрий мій цар ти світло очей моїх шепотіла Мальва ти лицар перед яким падають вороги твої ти вождь що подаруєш волю своєму і моєму народові
Жаль жаль що закидаєш старий грунт
Тiльки на людях нiколи вони не були смутними але й не свiтилися бо Малуша жила на Горi
Розвідники дійшли аж до місця вибуху
А вони патріотів шукають
А що вони їдять
Кличте попа
Матвійова Настя все-таки по- сбоєму раділа
Нікогісінько мовив хлопець і обличчя його було таке спокійне як і все навкруги
Та я за бабу Мотрю нічого й не кажу
Імператриця втікала від свого імператора
Звідки в тебе такі чудові очі
Куди ви
А она жива
Валя в істерику
Ласунка люба
Микола
Це жах такий що й словом того не скажеш
Він її розумів хоч і почував щось схоже на образу на досаду що оці люди на деякий час розлучили їх ще й відтиснули його вбік заявляли на неї якісь права принаймні право розділити з нею радість і зовсім ігнорували його самого його право навіть не підозрюючи про це
Впрочім вона нічого не знала
Та що з того
Колотнеча
Такий жах
Впрочем я не обременю вас подробностями и скажу в коротких словах что тетеря была род жидкой каши из ржаной муки на воде молоке или на чем кто любил мамалыга род пудинга из маисовой муки ее едят пока горяча с свежим коровьим маслом и разрезывают ниткою а варенуха вареное вино с сухими плодами и пряными кореньями нечто вроде глинтвейна
Не треба мені кращого гостинця як ти сам сину мій коханий каже мати
ЯК ЗАЧЕПИТЕ ПОКОЛЕ
Прогнав мене від себе мабуть не хотів заразити сухотами от я і ходила на Абіссінські горби
Але ж ми самі були свідками
Казали що султан цим прикриває свою вічну роздвоєність невпевненість вагання перед прийняттям рішень внутрішню муку що не дає йому ні підбадьорити будь-кого як слід ні налякати як годилося б у його становищі можновладця
Що то була за особа
Один з таких убитих яничарів навалився ззаду на Романа і козак думаючи що турок хоче схопити його руками на мить одвернувся від супротивника з яким зчепився врукопаш щоб відбити напад з тилу
А-а
Я вже знаю що я йому не цілком байдужа хоч маю також те переконання що забув би мене знов скоро
Хіба ж не ви вдвох недавно склали з подушок і перини дуже цікавий силогізм
Он до чого те кохання доводить
А я тепер Марiя промовила Малуша
Отой кретин
Що ви сказали
То що ж зоставалося цьому нікчемному чоловікові
Відповіла не зараз
Якщо Він вшиватиме отакими клаптиками то це затягнеться напевне до кінця війни
Від широкого жесту міцної руки розпахнулася ряса ченця і всі побачили червону сорочку узаконений народом одяг гарібальдійців
Мій супутник мені щось говорив я нічого не чула мені стало все байдуже й нікого не соромно тільки б він подивився знову на мене
А в часі тиші яка панувала в сераю коли обрізувано сина її Баязеда відчула його мати що зла думка її була в ній тільки зломана а не викорінена
Я переконаний що саме із Сходу з Росії з її півдня вашої України підіймаються свіжі міцні сходи
Тільки два дуби ще стоять біля дороги
Гнат
Залишіть пані попросив шепотом простягаючи руку за мною
5
Вони реготались мов діти вона тонко і дзвінко як молода дівчина він грубше передчасним баском двадцятилітнього парубка
Як це тобі
Гострив на нас німець зуби хай же тепер попоцока ними
Так
Слава богу що живий
Може по параграфу похристосуватися хочеш
Матвій звик поважати владу служив Хмелеві служить Виговському служить Україні
I зовсiм уже незрозумiле
Та вона не встигла вiдповiсти
Однак вона не була
Бровко дивився на них і від очей його теж текли краплі
Бризнув чорний вогонь загоготіло полум'я і наче закрутився завертівся пекельний бурав виїдаючи всю серцевину сосни від її вершечка до кореня
Це я надто гостро відчув третього дня коли перед тим як накриють труну віком батько відвів мене востаннє попрощатися з матір'ю
Поки Параскева Петрівна готує ти посидь от так і вудки хай коло тебе не чіпай їх
Дула їхніх карабінів спиралися на підрізані гриви охороняючи лісову дорогу з двох боків
Усіх притягнутих до справи насамперед обвинуватили в тому що вони особи віддані злочинному вченню соціалізму та комунізму
Він останній його пагін
У довгих колись мабуть в'юнких вусах стирчали остюки очі дивилися похмуро з недовір'ям і мені здавалося що зараз діда турбує одне-єдине чи я не хочу зігнати його з чужого облогу де він косив ріпакове бадилля
Таке у вас вiйсько
Виявилось що ці спогади записувала її племінниця Євгенія Коблик бо Михайлині тоді вже важко було писати
Хазяїн попросив нових гостей до гостинної далі за залою
Вона стомлено сідає потім лягає на канапу й заплющує очі
Віддайте ж мені гроші за халат
О л е н к а подумала
Хоч пальцем стріляй бідкався полжовник
У його нема грошей
Німці взяли хліб
Та-ак протягнув справник
А може в самому місті поховаємо барона
Ніхто не поспівчував йому та й він сам не співчував собі
Скільки в нашій глушині коштує відро яблук
От як ми всі будемо через ліс їхати
Навіть комуна вдавалась до послуг Панька Кочубея його запрошували туди двічі–тричі на рік і там він уже сягав вершини
Декотрі ж повернули списи проти своїх довчорашніх господарів
Тоді й він Журило ходив з дружиною
О не тiкай благаю постривай
Тим часом гість стягнув закляклими руками шапку
Коли не знаєш хто я то й се байдуже я тебе виділа часто дуже часто
Люто кидаючись до його Мовчи тобі кажу
Доярам підвісну дорогу давай електродоїлки
Торiк дiд подарував йому на день народження берданку i почав брати з собою на полювання
Розповідайте
Кмет провів їх до невеликої кімнати що служила йому за спальню засвітив свічку і підкоряючись твердому поглядові воєводи з великою неохотою вийшов і причинив за собою двері
В день прибуття армії ваша світлосте
Кожна нова книга повинна бути як сповідь казав він до неї
Вони купці квапляться хочуть ще в цьому році розгорнути промисел
Поминай мене не удавайся у тугу прощай на віки вічні
А нам же яка порада буде загули козаки дивлячись що усе їх начальство чи переказилось чи кат їх зна писар мов після дурману повіявсь собі додому а пан сотник понурив голову та теж потяг до своєї хати
Оббиті сухі ялиці брязкотять і висвистують пруттям
Ох брате брате
Хороше що отсе ти мені розказав про Забрьоху та про Олену ось я його оженю достанеться і тобі що мене так занапастили що і сісти не можу і згнущались надо мною що при парубках порвали на мені і плахту і сорочку і пазуху розірвали і очіпок збили що я волосом освітила та били мене о та й били ж мене ох били ж мене били били били що ні сісти ні лягти не можна а усе оттой Швандюра що зняв з них мару
скрикнув Оверко і поточився Андрій і заревли переможці і дмухнув з південного заходу майстре і стояли нерухомо вежі степового неба
Хочете я візьмуся
Обід відозвалась Лена схопила мене за руку і ми швидко побігли до їдальні
Кожен з них не роздумуючи міг кинутися за ним хоч і до чорта в пекло
Сніженко полегшено перевів подих значить щось таки перепаде
Прийшов Яонька мовчазний заклопотаний взяв волів за налигач потяг із двору
Може в тюрмі а може
Світ як колесо крутиться повсякчасно і хто гарантує що завтра ті які нині втекли знову не появляться на колесі й настромивши на мене штики спитають
Гуцули тихі добрі працьовиті й покірні люди
Це дочка моя зрадниця большевичка
Шапочка задумливо гладить мою руку
Кошовий благословив їх на щасливу дорогу
Не закути його не спинити як не відвернути пробуджених думок про волю
Хто
Це була пісня нова її недавно почув і запам'ятав вона могла вельми зашкодити мені адже йшлося в ній про людину мені близьку про людину в чиїй волі перебував нині
Озлився
Який ти межи людьми сиромудрий а який ти маленький коло моєї Анички
Граф Адольф щораз більше й більше починає вірити в правду слів принцеси
Бачиш показує Абдулаєв на воза і коней посеред подвір'я
Але нас замало щоб йти вперед
Атож
Надiслати телеграму
Молоді татарчуки а їх був добрий десяток мовчки слухали розмову діда готові кожної хвилини пустити в хід короткі буджацькі кинджали
З хати виходить Гнат
Такий папірець від повітового військового комісара
Султан ще молодий йому щойно виповнилося тридцять однак почуває в тілі ліниву млявість утому
Зайду зайду обов'язково
Могилка
Грай в карти закохуйся роби які завгодно дурниці тільки будь коло мене на волі
Кос-Арал 1848
Міст загудів глухо під жалібною отсею колісницею і тоді з уст видців вирвався зойк якому рівного не чула галицька земля
Вчора сіно у Вороного згоріло а він скаржився старшині що каже парубки заходять з дівчатами під сіно курять цигарки і сіно вони виходить підпалили
Я стояв обкладений кавунами не в змозi ворухнути нi ногою нi рукою i дивився як до мене розмахуючи кийком бiг дiд Салимон
Ой як ся маєш як живеш
Іграшка у докучну або там яка друга докучить і обридне ще тільки малую Галю трохи тішить і смішить а всіх гніва та сердить знакома казка про Івася нікого не поруша тільки малую Галю трохи
Напнулися жили на міцних шиях
Старику было за сто лет и чего ни знал он чего ни рассказывал
Але коли увійшли до хати там було темно і безлюдно
А всіх інших обертають на рабів
Чи вони дуже інтелігентні
І ми все те мали мій молоденький сину
Побіг
32
Навесні сільце потопає в білому її цвіту восени червоне від ягід
Бо смуток і радість падуть ніби рука в руку
Шльома частує їх
От яку собі мій друг любов знайшов
І заспівав
Лекерія Петрівна обмотала голову білою вуаллю якось по-турецькій
Правда то є мій скарб відповів він Вісті
гомоніли дворові Що було з неї а чим тепер стала
Такого він не сподівався
Хотів би я тебе голубчику бачити з нами цієї ночі
Був я майже зовсім хворий
І агентом гестапо став зі страху
Я тут назнав співця справдешнього
І нащо такий клопіт святим
І побачивши зніяковіння Спихальського додав Та ти не того
Звелю зідрати з тебе шкіру як з барана і здирати теж як з барана не ножем а руками щоб не попсувати а тоді висушити й повісити на пристані Текфурдаг з написом Так буде з усіма хто крастиме в Стамбулі баранів
Плачемо й сміємося щасливі Що зібрались вкупці хоч на день Ми немовби маримо лишень У якомусь дивному пориві
Не забула
Та нічого
Підняв голову й крізь мутну пелену побачив Караїмовича
Але йдучи я нічого не трачу
Тепер коли пригасало життя коріння гумап щоночі вилежувався на ньому а потім шкутильгаючи підіймав над землею холодок підкошеної м'яти і вологість затоплених лілей
Одвезли Пархвена до Острога
Прибігло кілька заспаних сейменів
Це вони схотять щоб ми давали їм половину картоплі та буряків
Вони пішли до Антоніни
Але з єгерем ви вже самі майте справу
І затіска їхня
Бреши сама з собаками
Скажіть же нам чи згодиться наш купець добрий молодець
Чуєш
Не відповідає нічого матері тільки гасить лампу і йде на своє місце біля батька
XXXIV
Приємно вражений
Краще темна могила ніж таке життя казала вона дожидаючи зо дня на день сільського сходу виглядаючи чи не йде хто кликати її
Кравчиха
Та Ліхтаренко певно знає все
Але серце мені так хутко билось що я певна була художник стоїть десь іззаду й чекає мене
Якої мошеї
Це все я вичитав у Вести
Після врочистої мовчазности бібліотеки де лунке шепотіння й рип пера виростають у погрозу уявленої катастрофи після книжкової тиші коли біла одноманітність прямокутників паперу книжок лискованої площини стола замикає в собі обрій вражень зелень дерев і дитячий метушливий галас заспокоюють
Гомонів натовп що вивалився з поїзда і сірою лавиною плив до вокзальної площі стугоніла під ногами земля
Прикинув однак що нагодувати таку силу людей гарячим десь під землею річ чи й можлива
ІЦо саме було те ні ждано ні гадане Данько не знав
Менандр Протиктор заява аварського посла імператорові Юстиніану
Казаки пришпорили лошадей и через несколько минут въехали в деревню
Євгеній стоїть над рікою і вдивляється в її каламутну воду
А того ж
Біля високого туго перетягнутого поясом в талії Панюшкіна Степура впізнав командира своєї роти лейтенанта Осадчого невеликого на зріст з задерикувато випнутими грудьми
Ні не відчиню
Скажіть мені чи не знаете бува Григорія Петровича Проценка
Посхилявши голови на груди й позгинавши ноги вони сидять рядочками як індійські факіри а чи мусульмани на молитві в глибокій філософській задумі тяжко дихають і сходять потом
І такі розмови на ружні теми мама торочать цілими годинами вони вміють також розмовляти на городі коло картоплі в саду з деревами а коли падає дощ то й з дощем якщо віє вітер то з вітром
Фабіян повернувся з Глинська наділений високими повноваженнями над Вавилоном оскільки і за віком і через сліпоту не підлягав мобілізації й проявив далекоглядність
Бач який він гарний —додала уголос кинувши очима на Довбню
Прощавайте сказав уже тримаючись за клямку і спробував усміхнутися але не зміг щось незнайоме досі холодне й байдуже як татові очі уві сні не дало мені того зробити то тільки губи скривив А Личакам краще б ви не одчиняли
Що це
Життя котило його по колючих стернях і те що не поколов не подірявив на них душу важило дуже багато
Андрієві стало раптом страшно
Аякже
Боже
Ти твердо надумав їхати
наказала вона і миттю згас запал войовників трону
Він усе не кидав
І Брюллов нагадав Саша
Ще хто
Ого
Г Петникова ДВУ
Ліпше я читатиму про одного з найбільших негідників свого часу
На екскурсію до Києва завтра вони не їдуть
Надія є їм треба документальні свідчення його крамольності його вини
А чи шукав хтось із нас нові слова так так слова
Прибувши додому хотів кинути своє офіцерське вбрання в піч і спалити його але завагався
Власне так щоб вона могла прийти до тебе
Да говорил он после этой трогательно простой прелести наших песен что значат уродливые создания современных нам романсов
Що за фантазія каже товаришка Галакта Як це можна без другого блюда
Гай-гай Прокопе
Андрій намагався обернути все в жарт
А вона зиркнула на його
Поки на волі ми повинні тікати
Та тепер наспів Жолкевський
Ми побачимося завтра
каже йому
Звідкіля така горличка полохлива
скомандував Тулайдан і ми всі пострібали берегом Тиси в нічну пітьму
Ми твердо станемо на обох берегах Дніпра аж до самого Києва і я своїм списом застукаю у його Золоті ворота
За це й дякую тобі княже Володимире
Пригадує тоді Марка вперше взяла прикрість на Лавріна
Iдiть i любуйтеся рвiть робiть букети та вiнки
Тільки що ж оце ми позабираємо в руки щоб достоту сповнити оцю картину промовила привідниця Люцина
Щум океанів пралісів співи птахів рокоти грому брязнули зі всіх боків
А н д р е.
Я сварився i кричав i гримав на тебе за те що ти корилась їм
Вигідно купити чи продати надміру розхваливши товар заінтригувати продавця чи покупця звичайна річ
Моя дружина покійна маленька була як дівчинка а як розійдеться то й сам біс бувало з нею не зладить
Без боярства без київської раті без підтримки чорних клобуків що набирали все більшої сили на окраїнах Київської землі він міг би втратити все
Юрась кивнув пахолкам щоб підвели жінок а коли ті стали перед ним суворо запитав Викуп принесли
владно гукнув поніс вимуштрувану постать з такою холодною урочистістю наче він тим багнетом оберігав ціле царство
Давненько ми з вами не бачилися
владно повторили вони Ти що не розумієш тобі не можна рухатися бо знову почнеться кровотеча
Із гурту назустріч їй вибігла Шура
Казав Гарасим що цей сон проти того що в нашій церкві дуже гарно співає півча так гарно як ні в одному селі той мед ніби ті співи в нашій церкві сказав з повагом Филін
Микола-цар мов рідний син Нерона чи тінь його
Власне син Рагнвальда
Це був молодий повновидий хлопець жвавий та верткий пишно убраний в кольорове убрання
Венеціанський баїло доносив своєму сенатові про нового султана Він справжній турок в найвищій мірі поважає закон поблажливий до християн погано ставиться до євреїв намножує знання і все робить свідомо упертий у своїх намірах
Хлопці хлопці
Входе Омелько в чоботях і в дранім кобеняку
Запорозькі козаки турецькому султанові почав читати писар
Але батько батько
Коли все це скінчиться
Перепочивав і знову повз
Вона була величенька звірів п'ятнадцять-двадцять
не обертаючись промовив візниця й потягнув до себе віжки
Коли машина рушила автоматники що були в машині опустили заслону за своїми спинами й засвітили ліхтар із свічкою піднесли той ліхтар до горішньої перекладини там його причепили й почали пильно пасти очима всіх а зокрема тих що стояли найближче
Стрільці драгуни козаки й військова обслуга їздові фуражири маркітанти цирульники цілу ніч копали шанці встановлювали на висотах гармати вбивали перед шанцями в землю гостре кілля щоб спинити атаку ворожої кінноти підвозили порох ядра
У Лавріна зомліло серце
А далі пам'ять прудко перескакує одразу через кілька літ
Вітер хилитав слова дробив їх на друзки і раптом вітер полетів на нього і враз остудив його спітнілу голову
І квилить-плаче Ярославна В Путивлі рано на валу Вітрило-вітре мій єдиниі'і
А коли Аллах допоможе мені у цьому благородному ділі потурнак підвів очі вгору і так завернув що аж білки попідходили тоді не мине мене ласка падишаха і візирство
Костя підсуває до неї стільця вилізає на його й лягає грудьми на стіл увесь тягнучись до солодкого
Де годинннник не стiльки спитав скiльки процокотiв я зубами викручуючи штани
На рові груша густа-густа дика мов дротами переплутана
На неї дивилися ніби вона впала з місяця
Щоб при достатках гарна і молода
Це ж дві копійки
Та бодай у лиху годину не згадувати
Тоді прийшли на мою политу марним потом ниву недобрі люде серед зів'ялого саду поставили наспіх збиту трибуну подібну до ешафота і прикриваючи свій сором а хто не сором а недобрість чи пустоту свою кричали голосно
Бо тут чорні з синіми не укладаються в пару віщують смуток
Але в гостi до нас нiхто не квапиться i з хати не чути нiякого спiву
Я природжений руський я почуваю так буде
І було ще одно що змушувало його боротись за життя перемагати хворобу князь Володимир дуже хотів жити він розумів що не може у цей вирішальний час піти з життя хотів докінчити справи які почав
Та добре добре а поки що
Прощаючись з Позняковим Дмитро Іванович запросив його прийти до музею де він доповнить свої розповіді про інші реліквії
А вона покірно змучено стояла важко дихала і тримала руку на серці
Що значить майже пошепки каже вона
Зокрема це стосується думки про те що пародійно-травестійна література у нас досягає значного розвитку тільки у XVIII ст. оскільки Казання руське написане в XVII ст. досконалий зразок такої літератури
Тут прийшов Пампущенко Антіпод як його називали за цілковиту протилежність з Скалозубом
Повагом чвалає Баглай-студент у своєму трикотажному спортивному костюмі щось намугикує йдучи
Кремль
А що творилося в степу
Як же послав червоноармійця по карти знаєте женщини карти та інше а їх біля Шкурівської станції в колодязь укинуто
І все через обрів
Романтичні жагучі слова що його завжди в ній так захоплювали видались тоді професорові наївним дитячим белькотінням жодної уваги не вартим
Народились нові умови існування
Ну то скажу вам попросту що тутешні жиди видячи що силою з вами не порадити післали мене до вас щоби зробити згоду казали питатися попереду усього чого хочете чого жадаєте
І в далеку дальше
А як ми начнем вечеряти а москаль прокинеться
Іване Петровичу
І раптом Юрія як прорвало
похопився Вепр і подався до дверей
Сміялись чогось
Він певно старший тут бо Саву я не бачив
Свистуха
Ідемо буржуїв бити
Нагодувавши та напоївши коней вирушили в дорогу шляхом до Диканьки
Прошу тато
Я їх знаю
Що й казати iмператор Костянтин довго й старанно збирав вiдомостi для цих своїх трактатiв
Дивіть уже нерано я боюся
Ти мені ще гірше зробив
Иногда и Карл Павлович с нами потому что я почти каждый день в это время заставал его у Штернберга и он часто отказывался от роскошного аристократического обеда для мизерного демократического супа
Хіба можна собі уявити справжніх колгоспниць настоящих майстрів наших урожаїв щоб вони стукали в двері
Завіса
А чому ж жі
Бач як воно на світі діється то як собаці кидали а те— пер уже як людині подають та припрохують
Фосфор
У пiзнiший час лiтописець згадуючи похiд князя Святослава й цю зиму писав що не було в них борошна й був голод великий по пiвгривнi платили за кiнську голову
Засідання комісії папірці
52 Таку побачивши утрату Аркадці галас підняли Клялися учинить одплату Хоча би трупом всі лягли На щит Палланта положили Комлицькой буркою прикрили Із бою потаскали в стан
Гнат
Але чому все що твориться в ім'я аллаха має супроводжуватися болем
І очі є в його мамо
Тобі дурневі дано владу так ти ж шануйся а не фортелі викидай
Їй Богу голубе не вірьте бреше Петро
Скажіть
Так
Не розуміє чому люди такі недобрі
В низькім обширнім старосвітськім домі між поважними смереками з дахом що аж угинався поміж цвітами з ганком оброслим блющем з білими як сніг занавісами найшов її
Теж ні
Ти не хотів би так далеко від їздити поцікавилася зрештою
Одного надвечір'я на заморений обоз налетіло два літаки з-під їхніх крил злобно замигкотіли вогники кулі крешучи з асфальту іскри потоками промчалися над беззахисними людьми і худобою
І віри своєї все ж таки не змінив
Або ж він сховався в кутку за спинами
Зроду ще не бачила таких цукорків
От тобi й контррозвiдка
Ох жаль мені човна ох жаль мого серця
Зібрання творів у десяти томах
Йди до роботи бо швидко з голоду попухнемо
Вари вареники
Ю ви ще не знаєте мене сумно похитав головою Юхрим
Це книжка з української етнографії та антропології
Та-ак
Ну та це певно що вона не піде до своєї суперниці хоч би то була сама княгиня
Пригадав смерть Софії та дітей згадав і свою сім'ю і важко зітхнув
Чому я тебе назвала провінціалом
Священны слова
Усміхнувся і подумав що то він супроти неї безборонний а не навпаки
Почувши знетямлена вискочила з двору з костуром у руці подалася на пошту
То може б ти міг підвестись
Він стояв з фузією в руках блідий як полотно
Бо зрештою куди ці втечуть
А если оно так то нам нельзя ни в каком случае вкыдатыся до прибытия орды с войсками на правый берег дабы не разбудить бдительности его до часу
Глянув на колоду і на ката з сокирою і очі рукою закрив
Вона жила й виросла в такій глушині де крім фанта ніяких розваг не знають
Іноді слухаю вчені промови липового професора Гамбарського який очевидно в мене закоханий
Але що менi тепер та-атуньо скажуть
Потім він ізнову наладнав електричний провід зійшов сходами увійшов у таксомотор і покотив по вулиці
А з неї повиходило панства-панства і в палєтах і без палетів
Неначе відрубав
Навіщо ж я
Я більше не можу
На цьому ж човні поїхали й ті що мали з собою кіноапарат
обізвався по хвилині мовчання
Та вони змирились
Тимко обмацав у неї кишені
Через дев'ятсот років важко судити хто ж мав слушність де істина який насправді був імператор
Може він поспішив відмовивши в його просьбі думає воєвода
Сина тоді не впізнати очі життям горять коли мова заходить про які-небудь ризниці восьмигранники про дивне оте козацьке барокко
І вже я не спускав з них ока
Сонце тут непотрібне сонце тут сентиментальність то світить то ховається електрика певніша ділова надійна сила
Молиться
Шанував я її ні роботи тяжкої ні слова поганого
Михайло зірвався а старий зібрав сполохано свої мізерні речі в мішок
Я люблю вашого Тараса ставлюсь до нього так само як і до інших вихованців і роблю це з обов'язку служби
На стола поклав бравнінга й на нього дивився тривожно редактор Карк
Такі добрі такі лагідні
А ви будьте веселіший бо так же скучно сидіти закінчила вона і трохи засоромлена невдачею встала й оді-йшла од Вови
А ти все-таки заступайся і борони
Інтеліґент благоговійно прикладається до ручки
А горілка в підвалі смаковита та добра
Ліля вже бачила як дивуються дівчата як дивує Про-кіп Гордійович
От і Никон
Колись можливо
Чому князь Святослав так питає
Як заїдеш куди оком не кинь всюди плавні від обрію до обрію
Коли це сказали Недолі він говорив
Сам губернатор не поїхав на села катувати селян
Не бий мене дуже
А камеру наглядач на прохання нещасних мешканців залишив відчиненою щоб провітрювалась і просихала
Та найболючіше коли вона гасне ледве встигнувши розгорітись
З л и й г о л о с. Утік
А плав оце відсіля й починається
Не було пак вам на городі місця для огірків насадили під самим перелазом
Боже мій
Панове завтра впоряджаєм бенкет
Була третя по обіді потяг що мав мене повезти додому до неї що лежала ще може й досі непритомна й знаходилася між чужими відходив аж о-пів на п'яту
Підіть гляньте коли не вірите
Призволяйтесь до мого ресторану
Ну ж
Корчилася від самої думки про те яких принижень зазнала в цій землі пригортала до себе дітей не відпускала й на мить
Андрій опинився в чисто вибіленій затишній лагідно освітленій камері-одиночці
Підбиту ж худобу вівці та вози мали переправити невеличким паромом на якому орудував увесь у пасмах сивини зосереджений неквапний дід
К у п е ц ь перекопський
Послати двійника до двійника і хай б'ються
Тума б тебе взяла
Слідчий мені говорив про пролетарське правосуддя
Усі на світлині були молоді очевидно було їм весело позувати перед об'єктивом бо посміхалися їх щиру посмішку навіть іржа часу не погризла
СПОМИН
Він житар із сусіднього села і почасти побережник оцього лісу ішов рано лісом
Нариємо мечами вузьких ямок глибиною в лікоть таких собі пасток для коней
А ви
Або коли не має чого робити
І школи чортма
Такого хазяїна виганяв з прихожої прийнявши за старця а все через кожух
Але вона розуміє
Сходяться і сходяться дівчата жінки привітати своїх рідних
Напевно Елізо
Цей сутінок застав надворі сивоволосого козопаса і його жінку
Вже не піду більше
Читач вже догадався що це був містер О Кенан що так трагічно загинув у попередньому розділі цього роману
Це вам не поведеться так цілком гладко як уявляєте собі тіточко обізвалась лагідно вспокоюючи Дора
Цілком як давно ніжна укінчена краса
Моя дурна голова не раз міркує чому б то думаєш та не могла сама громада тримати той млин
А хто тепер напише про таку любов коли є Джульетта але нема кому їх любити
Перед воротами звичайної міщанської хати два високого росту трабанти з аркебузами на варті стоять
От де моя стихія лепетала Бородавкіна неначе й забулась що діти сидять на дачі голодні й босі
I коли в залi нарештi спалахнуло свiтло ми сидiли у своїх бiлих сорочках i в нових рипучих черевиках жалюгiднi й нещаснi
Ага
Хай живе холоста женщина
Ух
Все збурилося й забажало помсти
Тоді один якось згодився
Микола усміхнувся
Сріблом-злотом ощасливили його обурився Безбородько
Одна публіка розходилась друга публіка залишилась стрічати Новий Рік
А хіба звершив усе
Баба
Нащо ж ти Романе хочеш виписувати Мінею
Я боюся щоб з тобою чогось не трапилося
Обидва були раді з того знайомства вранці Фабіян відшукав у своїх святцях Харитона й по суті поклав початок нової парафії
Киньте Кандзюбенка ходiм до Шкуратки та поговорiть нехай не губить нас
Та скажи мені Ривко що трапилось
Я си обую файно та й буду дівка
Де вже його в ката тут шукати тії жалості коли тільки й думки як би з другого жили вимотати на другому поїздити
Хмарна вітряна осіння ніч
Богдан Гатило вперше подумав про сей бік справи
Вона не обзивалась більше
Нема
Бій був його стихією
Лихим стало козаче життя війни та війни чужі їх на війну женуть і свої примусом ведуть
Високий виснажений старець лівою рукою тримався за плече підлітка років п'ятнадцяти а правою опирався на товстий сукуватий костур
А містечко і справді зашумувало
Але її тіло наче каменіє не чує болі
Ми пішли поміж скелями видолинком і невзабарі помітили печеру
Я бідний чоловік
Чого він хоче
Тетяна несміливо
Я на одну хвилинку
І ще не розуміла що він писав не з формули чемності і не для годиться я буду щасливий я хотів би по- справжньому допомогти Вам
Миша Чернишов раптом стрепенувся От Радченка товариші треба було
Борони боже
Чудесные стихи
Поволеньки-поволеньки ніби мжичка в осінню годину він оповивав душу пригашуючи крихітний вогник надії що ледве жеврів
З ранку до вечора подорожні уперто просувалися на північ і за два дні встигли залишити позад себе добрих двадцять фарсахів шляху
Как еж подымает свою щетину так выставим мы все свои спысы на твоих врагов ответил с чувством гетман
Потім отямившись поліз самотужки в петлю
Н а т а л к а
Прийде незабаром і на тебе твоя
Ти був єдиним моїм коханим
Аж відчув як одразу тукнуло й заболіло в грудях
У л я н а
А тут кожен робив тільки найнеобхідніше сідали у певному місці не заступали ні дверей ні вікон тут існували непомітні для стороннього ока особлива сув'язь особливий стрій заснований на повазі до найстарших до порубаних та покалічених а також до курінного отамана
Пів години згодом вона справді обережно застукала до моїх дверей
І в ній хтось є
Бобинець зиркнув на Сергія і Тайфун Марусю схилився до бригадира і зашепотів йому щось на вухо
Нарвіть же тепер і в пілотки додому понесете сказав Штокало
Такий гарний що куди заговорила паніматка ось ідіть подивіться
Несподівано з-за моря припливло ще одне дзеркало для Ібра-гіма
Ось iде ведмiдь
Що ж ти брешеш
Ет помовч про голову
Він уважно подивився на змінене обличчя падишаха і низько склонився майже дотикаючи чолом долівки
Як тато
На губах у нього запеклась біла смага мабуть од якогось раптового скороминущого переживання
Ну добре
Лазитимеш лазитимеш по бантинах
Ну чого ти крізь сонну лінь запитала вона
Кюцнер
Який він повільний цей клятий пором
Дякую
Правда він твердо рішився зробити своє діло як можна найспокійніше і не доводити його аж до проливання крові але хто ж міг йому поручити що боярин знаючи його слабу сторону сам не буде шукати зачіпки
І що йому на думку спало щоб усі земляки уся українська громада піднесла Марковичці подарунок сам вигадав золоту обручку
Попик пересунув ослінчика з сонця у затінок але разом пересунув і ту сонячну стягу
І щоб щедре сонце вашої прихильності ласкаво зігрівало мене своїм промінням
Ну як дійдуть туди то там знайдуться проти нього й більш конкретні аргументи
Де ділась лінива розвезеність умисна глузливість амбітного бідняка серед чужих розкошів
Борисенко стиха
А тісто біле пухке
Чому довкола вас убивства й убивства
сказала Галя Їй теж на молоде господарство потрібні гроші
Страшенно добре
А пішим усюди дорога
Каже що бачила вас недавно на ярмарку та не насмілилась підступити
По дорозі з Москви на Запорожжя посольство завернуло в гетьманську столицю Батурин і Са-мойлович як було домовлено з посольським приказом у Москві зі свого боку послав у Бахчисарай визначного козака військового товариша Раковича доброго знавця татарської і турецької мов а також латині
Недовго й цивілізації розсипатись
Я поїду до Брюсселя напишу бельгійському міністру юстиції чим чорт не жартує а може дозволять жити в Брюсселі
Гривастюк примружився
Це вони повезли в Одесу картоплю продавати
І пристосований він не абияк
Вона дивилась на жовте заниділе батькове лице на його запалі щоки на гострий ніс і сиве волосся і злякалась думаючи що колись такий достоту буде й її чоловік що він на цілий вік закопається в кабінеті в книжки як у домовину й забуватиме на цілі дні за неї молоду
Т а н я
На цвинтарі цвітуть старі тінясті липи
І так само йому обмотували стегна
Нехай ще на завтра
Печаль осиплеться як маки
Наче хто голкою шпигонув вельможного пана так він прожогом скочив з ліжка звелів подавати мерщій убрання випив нахватку стакан чаю і не глядя на те що жінка ламаючи руки благала не виходити вискочив з хати червоний сердитий
Добре добре пане брате ще не раз підемо орду бити
Череда з поля пустилася додому корови поспішали побачитись з телятами і заздалегоди подавали про себе вістку протяжним ревом
І між іншим той загадковий Сезан
І хоч знала вона що з таких мовчазних хлопців частіш за все виходять гарні люди та не могла вона знести цього мовчання Андрієвого і йшла від нього в зажурі
То виходить я осуджую свою кохану
Знову увійшла Горпина і тихо поклала руки на плечі Марті
Ах чорт бурмотів він
Ні чого повтікали
Всі мовчали
Тараса він не впізнав
Мушу доповісти
Я слава богу і фургони маю та моя стара не хоче їздить
Юрій удаючи здивованного підняв лице
Так от що дорогий мій сину
Твоє місце в хомуті який уже тут інтелект
Куцу- куцу куцу-куцу клацало об дугу залізне кільце
Так стоїмо кинув Гнатюк
Ті хрести на старому дідовому тілі й ті інші дерев'яні на яких були розіп'яті сотні людей говорили про одне
Ет та що й говорити
Як тільки Карафолька скаже
Спокійно други не гарячкуйте й не поспішайте з висновками утихомирив Григорій братію
Ой чи то пан чи пропав двічі не вмирати
Натовп швидко покотив до Сули
Де вже нам
Почему освободить вашего отца и брата и не освободить всех
Коли Жидів повішено на подвір'ї стихло
Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки як я
Мама-ж любить її
Я ж
А мого маковцвiтного нiщо не бере
Я врятував його за що він уже встиг мені віддячити не раз
Ой боже мій це мабуть я вмру
Тепер він ішов на Голготу
Ні
Невже їм удасться той зрадницький замах І світ попадеться у їхнє сильце
А хіба держава не там де падишах знов упертим запитанням відбилася від неї Роксолана Чи може ми з вами станемо противитися царственій волі його величності
Розділ четвертий
Побратись вам не можна обізвався батько
Прикладайтесь до Господньої ризи —говорила черниця плаксивим голосом
Десь ти сам боїшся
Воздвиженський зрозумів що треба йти на мир що Марта зробить те що схоче й буде поти коверзувать і глузувать з його поки її воля
Пливли поволі ледь продираючись крізь лугову гущавину
І-і-і
М а т и зойкнула
Та тільки зачинились за нею двері як вона пирхнула зареготала й погупотіла по сходинках
Тьотушка пустіте погібаєм
I Малуша зайшла на кухню побудила дворян сама принесла гов'яда зерна рiзного зiлля помила посуд запалила свiчки й прибрала все в стравницi
Так чого ж це ти мені цього раніш не говорила
Йому мабуть дивно що на Дніпрогесі пахне сіном
Усi думали що князь щось почув чи побачив нiхто не ворушився
Іноді здебільшого тоді коли музики виводять канта або якої іншої церковної пісні його заступає регент із Самарського монастиря він приїздить на ці дні на Січ
Варенуха Хлібне вино або наливка варені з сухими плодами медом і пряним корінням К
Скопці які непорушне стояли вздовж бортів гребці що одноманітно намагаючись не шуміти підіймали й опускали в чорну воду свої весла всі вони не знали що за жінка в темному одязі й з темним покривалом на голові спустилась з дромона й сіла в їхню лодію
Доктор каже камфора якщо не дістанемо умре
Не в п'ятірках щастя
Там мав я весь товар під собою
Там навіть крізь пилюку наші груди вбирали ідеально чисте повітря і ми не помічали його чистоти
Ясні соколята
Та де там вам согласна не хоче в нього є вже каже Параска
Авжеж
Так я кладу хату
Подивилися б ви що твориться в селах
Завзятіший од всіх бурлак
Це ти Вітько
Вперед братці
Невже пан Мартин не дозволить їй цього
Федя женился
Украй схвильований Сковорода дивився на дівчину яка сьогодні стане його дружиною його супутницею у горі й радості його найближчим і найвірнішим другом
А що чи зломив людський звичай
Щаслива голубка високо літає Полине до бога милого питать
Купами йти було зовсім неможливо
Суща коханка
К о т е н к о цілує їй руки
Чи чого ти щулися ге
Всі уже там
Ех девушки патеште нас патеште пiсеньками
Ото цар звелів стерегти застави і з усіх чотирьох застав в одну й ту саму хвилину виїхав той єресіарх і поїхав за границю на теплі води промовив авторитетно отець Єремія
Побачите який садок буде годів через три-чотири
Кінь вигуляний он як поривається на простір
Ліхтаренко казав що у це діло вскочив і наш хазяїн
Паренек он по-видимому умен и пишет неплохо но позирует
І тільки
Рятуйся панотче поки ще не пізно
Хай бог милує
Ви пильно вдивляєтесь ліворуч де мають бути стіжки сіна
Вони іще й парубкували разом і поженились десь у одночассі
Зате ж ми даємо інституткам все-все і науку і добру харч і розкішну обставу
Король старий та недужий ще й на біду прихильний до козаків
Фабриканти та банки розкинуть потері на других підведуть свої баланси і квіта
Спитаю хто краще мене ударив би в дзвін чи на достойно чи на многа літа
Так він думав але Борислав слушно рече
Зате яка магічна сила
Ха-ха-ха зареготав диякон й поклав ручисько Тарасові на плече
Запорожець
Тьху найшов годину на покаяття
Як замерзли мої бiднi босi нiжки
Але редакція газети Воче-Дель-Пополо не забарилася виправити свою помилку
ОБЛОГА ТРИВАЄ
Цілу ніч просиділа дівчина на підлозі коло тата й мами темрява ховала їхні обличчя і їхню кров спершу вона скигліла як цуценя тремтіла усім тілом потім утомившись отупіло дрімала схиливши голову на груди а ще потім отямившись надслуховувала очікуючи чуда що з маминих або ж із татових грудей проб'ється крізь смерть і кров тонесенький промінчик зітхання подиху
Сюди йдуть спочити від справ від політики від родини й клопоту щоб пожити хоч півгодини безтурботно й трохи помріяти
Про це були попереджені деякі службовці клініки
ІІащо його вішать коли ти сама повісишся у нього на шиї
Гей докупи певні діти
Не довго посиділа бо зараз же стукач прогнав її звідти
Два роки
Тепер ми однакові і тілом і духом панове
Добридень
Татко перед війною пожертвував бібліотеку на Просвіту сказала Христина перехопивши мій погляд Випустилися нема що й почитати
Стало буть з молотка
Сидять по теремах от як і я не бачать світа
Уманські гармати теж відповідали чавунними ядрами
Чіпка підождав поки геть підбилося сонечко одягся у свитину й пішов до баби де жила мати
Поїде
Ну і доглядай мене
Гарний такий
Половину плати напереді Щоб жінки й діти залишилися забезпечені
Я також
Були не такі горопахи не такі нещасні ще й віддавали всю решту життя вітчизні
Ні не так я зле сказав
Звели її ласкаво запитати хай сама розповість
Зробиш ти мені пакість то я тобі й десять
Курган был покрыт густою высокою травою на вершине его стояли несколько низеньких кустов ракиты
Так і затирає тебе
Виймала ота пісня з її душі як з чорної скрині все чарівне і ясне і розвертала перед нею і надивитися вона не могла сама на себе в дивнім світанні
Найближчим часом хочу поїхати до короля Бели
На третій день надвечір Мамай стояв на лаві поруч із богородицями
Слава богу —додав завтра піду вже в клас
Весь світ підіймався проти Османів
Я буду в цих степах ніби уділовим князем який був князь Костянтин Острожський
Кілька хвилин мовчать
А ви від чого
Для нас вона в світі єдина одна в просторів солодкому чарі
Зненацька щось скрипнуло стукнуло
А тепер батько став тобі важкий
Чужинець
Він ішов назустріч хмарам і вітрові
А то зовсім здоровий
Задрижало їй у грудях серце заболіло тонко і вона перетерпіла цей біль
Були ж не десь там на своїй землі під своїм небом готувалися ж не до татьби до веселого діла
Порушив мовчанку Палій
Ахва
Чув його лайку
Ми їх у дитинстві називали діди зненацька почувся голос Заболотного що продершись крізь лісосмугу саме наближався до них
Настуся вирвалась з рук Грицька і крізь сльози поцілувавши його бо вона тим часом плакала поки Грицько говорив побігла додому
Зимою мерзли літом смажились на сонці восени місили грязь а весною нас заливало водою і хто цього не знає не знає тієї радості і повноти життя
А что
Та пусти я гляну
Якби на кутку були собаки то вже б усіх перебудив
Усе гаразд і не все обізвавсь Елпідифор
Ну як спалося надворі синку
2
А я відчиню підземелля
Мартин
Хвіст трубою і почалапав не поспішаючи
Схопила за шию перегнула назад
Невже завтра мене випустять на волю
Iоанн Цимiсхiй лютував
Він зразу ж схопився
За тими дверима ще двері
Запросили Олександру Михайлівну зіграти на фортепіано
А якщо Гамід заманює нас у пастку
Ліс кінчився на горі
Щоразу потрапляла Євпраксія мовби в якийсь новий світ
Ще зупинився хотів коні напоїти та якась мара відро урвала
Марченко посмутнів коли побачив скільки людей не повернулося з атаки і звелів видати Новоспаському полкові ще одного червоного прапора зі штабу
І у мене повстала думка піти на вершок і добути сю корону
Допоможіть виламати один хитрий замок сказав я Покутський не підводив голови
Аристарх побіг за ним наздогнав геть на горі
Вона не чула
Де вже пак
Навпаки небоже навпаки
Коли ти бачив я тебе питаю розтак твою такі витріщився Прокіп
Безсмертному легко було воювати персональним пістолетом зі мною абсолютно беззбройним і непідготованим
От-от бог прийме до себе
Замість душу пускано воду з брандспойта
Він тремтячою рукою поправив пенсне й замовк неначе боявся свого питання
Це хто вийшов
Цей виведе вас у люди трясця вашій матері
Ага
Бровко знову поводиться не так як завжди
Йому здалося що позаду пролунав тихий скрик Златки
Не слава була йому потрібна і не вінець терновий а поступ краю рідного високий дух народу вогонь який він теж роздмухував із іскри що не згасла під грубим шаром попелу
Човни сновигали між ними
Так Максим борсався посеред спалахів ракет із трьох боків мов у зачарованому колі дедалі все затятіше намагаючись із нього вирватись а при тому все тримаючи курс на південь
Важкі залізні кулі падали у татарські лави і робили широкі борозни поміж ворогами
Авжеж
Приголубила його а воно може шпигунякою їхнім було ще тоді
Вона погана дівчина
Десь узяли Хмельницького козаки
Тарас зупинився
Скажи по правдi моя дорога Олесю
Ні не зустрічав
Слуги приносять другу діжку відбивають чоп
Жупан без складок
А я при ньому служкою
А Грета витріщила очі на Дітріха й нічого не бачить
Завжди траплялось гірше ніж передчувалося
А ми з ним у Мекку не підемо
Коли куплена рабиня
Одні сюди другі назад
А призначення того тину ловити рибу
спитав Чужбинський
І нарешті вона з'явилася та особа якій тепер мала належати Андрієва голова
Що ж
Лемкам не терпілося побачити героя цілі депутації почали з'являтися на подвір'ї й вимагати на ґанок Леля Лельковича
Пізнім вечором карета вдови Семикоп зупинилась у Драбові біля приземкуватого критого очеретом будинку що належав вдові поручика Більського Серафимі Петрівні
Приморозок
Коли стулював бачив прерізні барви
Як же змiнився мiй князь подумала Малуша що побачила Святослава тiльки похiд став завертати до Подолу
Я не оглядалася назад і вже не бачила це візниця мені говорив як мама випроводжала мене білою хустиною і не бачила це теж візниця говорив мені як повз нас пройшов наш маленький дячок і здивовано подивився на мене
Poczekaj że łajdaku
Та коли він їх хотів узяти в лева то цей загарчав і повернувся до нього спиною бо він усі їх тікаючи порозбивав
А зараз а в цю хвилину
Ранки вечори погода чи сльота все одно
Все дужче дужче дужче
Обвалені стіни знесені дахи потрощені паркани
Я дивився на в'язня й що більше вдивлявся в його обличчя то дужче мене охоплювало хвилювання
Тихін похмурий і задуманий мовив тихо наче сам собі
Перейдете коло мене
Ви розсердились
Мирон граючись перекинув капелюха з одної руки в другу
Од першої ж бурі розлетиться
То мені не лишається нічого більше як поблагожелати вам як уже раз давніше на новий шлях і повторити першу свою цілком просту й для вас я знаю незначну думку що не на добро їдете ви в чужину
За допь імператор оглух
Не встигла жінка цього зробити
Якщо сідаєш у директорське крісло поторгай чи нема в тебе хвоста
Був туман і лава наша далеко-далеко обхопила поле по боках хмарами кіннота
Знайомий з Віташевським Зубриловим Гусєвим
От що гуси зробили
Праворуч і ліворуч від дороги здіймались обривисті горби теж зайняті гайдутинами
І в Туреччині матусю Є спасенні люде
Попереду ступав рішучим кроком Дюваль
Одна така Тайфун Маруся варта цілої де-небудь комсомольської організації
Тодi вона погасила всi крiм однiєї свiчки й сiла бiля столу
Прокоповичка любенько дивилась на його делікатне з рум'янцями лице й тепер довідалась що він схожий не на чехоню а на хохітвянського пана
Ви так гарно розказуєте неначе по книжцi читаєте просила Олеся
Що ти хоч кричить мати Куди ж ледащо полізеш
Того ж таки тижня самого занедужала панночка
Але ж Михаиле перебила мене Марта тривожним тоном
Тільки якщо гімни царів починались словами Я зруйнував Я покорив то гімни художанків мали зачином Я воздвиг Я спорудив Я виконав роботи прекрасні
Мавру в спогаді тих слів мов гарячою кров'ю обілляло
Це його природний нормальнй стан
Вiд цього дива у матерi випав починок з руки i вона певне вже побачила в торзi свою корову
Не думаю що це він тільки при мені був таким
Я істина я бог
Невже ви це про мене говорите
Вона Мані якийсь час цілком заборонить виїжджати верхом значить і на прогулку вона не поїде хіба в бричці а й то не тепер хіба аж за два тижні як уже подужає цілком
Та пора би йти
З міста доносився глухий клекіт над озером уставав легенький туман дужче закумкали жаби в болоті засвистали черепахи у сазі а солов'ї як не розірвуться в Ратієвщині
Я тобі стара собако
Га
Життя моє
Чалий
Його вдумливi зi смутком на денцях очi глянули кудись аж поверх оселi рука торкнулася до басiв вони озвалися сумом а приструнки повели мелодiю
Не ламайтесь містер
Той під Берліном той в сніжнім завою Десь під Варшавою і третій там
Незважаючи на ніч у місті гамірно
Хочеш таточку
Брешеш
І враз дивний для всіх несподіваний поворот неприступна завела розмову з нічим не примітним арештантом
С Москвою заключили мир
Запорожці стрибали з чайок мчали до замка
По-людському тепер пожити хочу
Запорозьке військо завмерло в чеканні
Остаточно опиняється він вже коло неї
На мить йому здалося що він студент і ненароком втрапив на гульбу влаштовану десь на Подолі хлопцями
Могутнє колись його тіло ще боролось широко розставивши ноги й хапаючи руками повітря він стояв ждав що біль зникне
Я казав щоб ви не спали так довго бо під вами заведуться раки сказав отець Мельхиседек потягаючись
Час було виїздить на вокзал на денний поїзд щоб приїхати заздалегідь а Флегонт Петрович не вертавсь
Пилипко вибрав найзручніший пеньок і сів на йому
Це не дурниці
Трачку різали
Це
Співці-пташки туди вже прилетіли Навчись у їх навчися і кохай
Він глянув на неї а в неї аж волосся зайнялося вона чує як він дивиться прикро дивиться на неї
Ото і нині
Купуєш якусь здохляку а там одвернувся перекинув їй гриву на другий бік та розпушив хвоста та підчистив копита і вже продаєш як доброго скакуна
Всі прокинулись і почали лаять Воздвиженського
Гасне свічка поволі
Всі гризоти затихли в ньому без великого з його боку клопоту і він розгонисто мчав уперед як пущена з пружного лука стріла
Але для цього я мушу мати бодай яку–небудь зброю без неї ні мені ні моїм людям злочинця не взяти
О а це що
3 якою насолодою взялася вона за цю роботу
Здається глянула також на нього
Арсен зник у темряві
Чого ти
Оце напалися не знають самі за віщо
Кинулись у нову хату аж Федір висить безпечно собі на трямку в сінях
Ой злий же він був тоді
Душі свідомості
Нехай рангом повище але все одно канцелярія
Ви ж учора хвалились Морозам І н ж е н е р мов
Ну не будьте ж дурною заспокійтеся
Та от ще що мертвих тих що зовсім сконали вже ми з собою не візьмемо бо нема часу з ними вовтузитися а ранених не можна кидати катам на знущання
Вартовий опустив гвинтівку підійшов ближче
Чи ще дуже тебе голова болить
Я дал ему на кварту денег и он поспешно удалился
Лежать наморені солдати а не проживши й півжиття
Коротше кажучи я лишаюся відносно тебе на своїй давній непримиримій позиції
ЛІТАЄ ПОПІД НЕБЕСАМИ
Щоправда той тепер був заклопотаний їдвом смачно плямкав сопів зригував мов жирний гусак знов відхоплював величезні шматки жадібно ковтав аж Сивоокові видно було як після кожного ковтка ніби корч проходить по Ситниковій спині і він ще більше ненавидів і самого Ситника і те як він жере ненавидів пахощі вепрятини од яких у голодному животі йшли млості
Іде поїзд сипле іскрами в ніч перетинає всі Зелені Млини з кінця в кінець засвічує вікна клубу й потім ще довго відлунює стук коліс у скронях
Є в ф р о с и н а
Що казати хірургам щодня біля постелі вмираючого
Не тільки ж один він грішить
Я вас не розумію Кіндрате Остаповичу
Так не можна
Кундрик як думається це із тієї кендюшної породи яка все хоче взяти від життя але нічого не дати життю
Будь ласка
Олекса молодий парубок його племенник
Мерщій вона ухопила чарку і пляшку і почастувала Довбню і чоловіка
Біжи зараз по Мар'яну може одшепче підкурить чи переполох викачає не знати що їй таке
Розуміється що все це розвивається не само по собі а в загальному процесі розвитку нашої літератури і взагалі культурного нашого життя
Вйо
Хто тебе послав до мене
Води
Надворі вже вечоріло
Отже я напросився в гості
Німці за Дніпро драпали
Петро
Але все-таки доказав виразно
Старий Варчук поспішав скосити перестиглий овес і підганяв Карпа Варивона та Грицька з побоюванням поглядаючи на сонце чи впораються до вечора
V
Не журіться соколи милі
Не про вас я цар
Влада це ніж який весь час доводиться нести вістрям до серця
Що ти маєш на увазі
А дідусь
І ступатиме по них не просто так а в ім'я чогось
Я знаю що вiн згадує
Яцько полегшено передихнув миттю пригинці перебіг відкриту місцину і плигнув у яму
Боже мій
Оставшись один Запорожець зняв з покуття портрет Сталіна
Земля поринала в глибинах нiчного океану на небi все вище й вище пiднiмався мiсяць у березi переливалась бурштинова розсип хвиль а от над ними з'явився й заквилив птах кулик
З лісу долинає музика ледве чутна там іде гульня життя кругом кипить всі дихають свіжим повітрям розважаються а той один відлюднився заліз як тарган і сидить у червонім кутку доноси фабрикує
Ну
Але що ж
Для мене немає у світі кращого нема й не буде
Він хлопець дуже молодий
Соломія вийшла з хати
Мишко каже там навіть ліпше в Луцьку
Потяг розриває простори й летить
Всі низько поклонилися
Поки я його знайду поки він знайде гінця та коней мине півдня
Високо спалахнула надломлена блискавка і грім обвалюючись увігнав її в ліси
Я ж прошу
120 Чувати стерегти оберігати піклуватися
Е в ф р о з і н а
Даремно
Вона сиділа на цементі закривши обличчя долонями і давилась плачем
Може піти
Захекані вийшли вони з печери на свіже повітря й мовчки обіперлися на свої заступи
І я туди подамся
А потім піде задоволений собою так ніби й насправді утнув щось ду же гарне
Коло будинку скромний садочок який сам Дмитро Іванович садив своїми руками він виростив тут яблуні груші абрикоси різні квіти
Я б розрубав їх знову коли інакше з них нема визволу
Я півжиття віддав би щоб бути грішним буйним
Взагалі я вам скажу мої панове це надзвичайно пікантна історія
Еге кажуть і вас можна збити
Що ти знаєш спитали ми зупиняючись
О дев'ятнадцятий рік двадцятого століття і місяць липень херсонського півдня ночі темні землі невідкриті колумби босі
Ты должен обождать
Осінь проходить майже спокійно
І то було зле
Ілля перехилився через забороло
Ну де ти тут фашистська наволоч де
Бiльше бiльше нагинай стебло щоб не порiзатись каже позаду тато який уже встиг спустити Обмiнну
Так загинув цей невпокійливець шукач вічний ловець невловного
Так не можна
Так пане гетьман запорожець підтвердила і жінка
А дивіться дивіться хто там сидить
По стежці під мостом вряди-годи сновигали робітники з фабрик та дуже вбогі міщанки з Соломенки з кошиками в руках
Нас слізьми не розжалобиш
Я ж прочитаю свою нову поему
Я незадоволено відповіла
Про Обринських як і давно не зачуваю нічого особливого хоч раз здибав Василька гарним елегантним офіцером а разів кілька й брата його молодшого Нестора
Рухалися від Кам'янки до Сюурлію десять верст без поспіху виславши наперед і на обидва крила посилену сторожу
Провожатий
Вот тебе дукат протянула она оторопевшему жиду блестящую монету только помоги его разыскать
На хвилину втиснулась між нас глибока мовчанка
Отсе дякуючи Богові милосердному ступили ми на правий берег Десни
Чому не пишете крикнув вiн грiзно до хлопцiв котрi напiв з усмiхом а напiв з ляком дивилися на те що дiялося при таблицi
Почорнів увесь як розбійник мов мечами січе на всі боки голим галуззям
Шура
Пузир
Знову й знову думав про втечу
А що
Леся лежала з широко розплющеними очима дихала рівно спокійно
О яка слабість
Не досить
А довгоногий хорт Вишневського рвонув із карети і припустивши навперейми схопив злощасну бирку й роздер на клапті
Та Зіна та Зіна з її вольовим носом
Ось у середу його винесе аж до понеділка не буде
Ангел мой дытынка моя родная шептал очарованный этим признаньем Мазепа чувствуя как неизведанное еще горячее непорочное счастье подымает его на своих радужных крыльях куда-то в лазурную высь
Може вже більше й не прийде
Не злякався я його й не боюсь
У книзі Троянди й виноград є вірш-заповіт досвідченого майстра молодим майстрам художнього слова Як парость виноградної лози плекайте мову
Будуть Левка Кочубея По Вкраїні знати І під струни про Мурея Що він бив співати 10
З Явою ми бачились мало не було часу
Видно слова не сказані були на вітер а добулися десь із глибин душі
Оце удружила тобi похитала головою Мар'яна
Он пошел домой а я к старику Венецианову
Мотря кинулась до кропиви
У дяді Варфоломія одна радість сестричі і він давно вже ховає теплу надію що змовкне нарешті дзвін шабель тоді засвітить хтось своїм сміхом у цім домі що на Тарасовій вулиці вище від гімназії в тихім повітовім місті
Мовби велетенський платан а чи дуб розлого розкинув своє гілля і шумів шумів
Розтривожили Хюсама сльози Нафіси хоч сам він не тужив більше за приймаком
З не меншим інтересом слухав і доктор Літвінов а коли Приходько робив павзу або губив нитку сюжету Літвінов нагадував йому підказував забуті подробиці і потім далі слухав з тим самим інтересом
Король Карл чекав на ґанку
Я для щастя Марії Харитонівни і недоїдатиму і недосипатиму буду працювати до кривавого поту аби ви Маріє Харитонівно були щасливі репетував Фесенко поклавши обидві долоні на широкі груди
Ніде ні людського гомону VI вітру ні рипу ні стуку
Найрозумніший найкращий загуділа вся неначе мідь
Ніяка влада не родиться з ненависті
Сину Святославе
А я забув його накази Й життя розмінюю на дим
Спасибі Яринко
Таж цікаво
Згадайте горезвісного Хому Кше-совського Ігнація Коніжицького
Ну спалимо якогось там ну всиплемо комусь київ щоб ними не допікав селянам
І що ж
Великим жупаном сих слов'янських народів був тоді Радогость
Неправда це
Хлопці
Тож маємо ми і свої справи
Ти не пий тут і не їж нічого
Борисенко по паузі
Який я тобі Охрім
Лягай спи
Розшуки нічого не дали
Дружина жадібно вухами очима всією істотою слухає
Віті несподівано в пару припадає Кость
Так так батюшка ласкаво усміхнувся
Протягивает к нему руки а он разнежась и охорашиваясь хочет подойти к ней
Може се не був Сава
Був той голос приглушений як шепіт але вона його зрозуміла
Адже він мусив від мене відійти
Він вірив у свій талант видавця
Шевчик з якого часу на мене зуби точить
Тамтим іншим щось там робив записував але й на них слаба надія
Крадучись попід муром рушило ще кілька чоловік
Десь зблудишся тропи не знайдеш десь замерзнеш серед поля
Друга графиня Матільда Тосканська
Нарешті зважився і відкрив двері
Немає сказав Сергій
Час як безногий чоловік лізе туга та горе гадюкою в'ється біля серця безодрадні думки обіймають голову
Йона
За якусь годину-дві близнюки домчали до підміського шлагбаума що перетинав дорогу в темне без жодного вогника місто
Ну й чого б я поїхала мрійно спитала вона
Треба боротися з соціальними хворобами організовано
Наслухувати нема коли
Тоді Хведір в критичні моменти затягав пісню і ті що сперечалися по-одному приєднувались до його
Вчора кажуть у Шумську стоїть на греблі їхній патруль
Я постерiгаю що вони спротивляться цьому а найбiльше спротивиться старий князь Василь Соломирецький та Христофор Стеткевич Олесин опiкун i нiби названий батько
Як же це отак раптом і все одразу
Демагогія
Галя тепер думала про нього як про далекий і надто чудний сон
Гарна була Ганна як було оце сяде та задумається та спустить свої довгі густі вії на повні щоки
Це я не сам узяв це мені святий ангелик звелів узяти
А я рішився піти на медицину і на тім кінець
Так сын мой покорись богу и законам бери свою невесту и пойдем на суд кошевого и всего товариства
Сивоок стояв третім у своїй десятці
Всяких жучків носять йому під шовковицю трав'яних коників кудись кличуть і він часом хоч і супиться невдоволено але відклавши конспекти йде з малечею на сагу або на кладовище
Будь ласка дай нам чаю
Двері швидко відчинилися показався господар
Двері з його кімнати виходили до вітальні він грав на піяніні і в нього було багато книжок
На порозі він оглянувся й ми зустрілися з ним поглядом
Але цей третій повівся не так як личило б господареві
І він не підводячи голови вголос заплакав
Варто було перемліти переридати ті задушливі ночі на мокрій від сліз госпітальній подушці Варто було знести горя вдвоє і втроє більше щоб тільки дожити до цієї хвилини їхньої зустрічі дожити ніде не спіткнувшись відкидаючи спокуси дійти до нього незаплямованою чесною вірною
І нічого не робила та все б плила та плила б сказав насмішкувато Селаброс
Мельхіседек упав на коліна й так долілиць застиг у безмовній молитві перед розп'яттям що висіло на стіні
Скільки вам років
Краще вже двiйки одержувати нiж пiдлизуватись
Ношу дрова до куреня розводжу огонь чищу картоплю ожину збираю косарям для горілки
Солдати замикають дверi i теж виходять
Христя противиться
Ще й з будинку цього виживу
Гарно гарно
А може й раніше
Ще ні разу половці не взяли його
Вже мовби мала взятися струпом
А зараз проведіть мене до кошового
На щастя ніхто її там не побачив
У Дніпровських плавнях нижче порогів на початку XVI ст. виникла Запорозька Січ
Ходя по базару он останавливался смотрел вокруг себя и снова продолжал шагать по базару
Чекай
Вовка
Голова б приніс він з людей надрав а нам оддав
Десь у коморі без потреби висять п'ювшорки з померклою міддю а нам згадалося недавнє і знову якась нез'ясовно трепетна урочистість запанувала в хаті невже в Зелених Млинах і досі ходять товарні та поштові поїзди цього разу вже з Азії в Європу і так само весело як тоді кричать паровози під самісінькою хатою особливо ті поклики незвичайні вночі і справляють весілля батькового народу з маминим весілля бундючні гучні з переймами викупами шаленими бійками і мирами до яких мій батько був не серед останніх бо мав уже вавилонський досвід до якого інші тільки–тільки тяглися у тій Лемківщині
Бо таки й справді було на вулиці
Та й змовкли ми
Вот тебе й порадошний разговор
Сiдай
Вона пішла на оперетку
У провінції трапляються такі ж кретини начальники що псують нерви і так само вмирають люди і навіть по гриби нам ніколи та й ні з ким їздити бо немає таких жіночок як у столицях раптом обізлився я
Ти вже їх тут не клади
Чого з її дурного язика не зірветься
Так як ланцюг тоту собаку до буди
Воно ж шкодить зауважив Степан закурюючи
Вони пішли а услід їм кричали голосочки і бувай здоров і вернися і вертайсь хутче а Галя то вона тільки вигукувалась братик милий милий братик
Обидві вони вступивши в свій садок несамохіть якось одразу обернули очі в той бік де стояло Кам'яне де мрів ніби сизий туманець княжий сад звідкіль виглядали легенькі готицькі вершечки оранжерей
Гнобителi проклятi
Се ж грабунок
Вірно дочко
І не скажу
Адже не забули
Глиняник покотився на середину двору а за ним простяглася біла стежка неначе хто простелив од порога білий рушник
А як же їй
Даремно катуєте
Тремтить мов пропасниця його напала
Вечірня зіронька встає
Од злості всі осатаніли
гордо сказав Ява
Тiльки сам князь Святослав i вища дружина його не спали
Наговорились
Староста щось прикинув на всіх своїх зморшках цікавіше глянув на непроханого гостя
А добре ти гигикаєш
Десятий рік минає подумай як задушено нашу силу
Твій тато небагато взяв за мною решту ми самі доробилися
Війна
Чулося тереблення кукурудзи як зернята дзоркали до поливаної миски і лоскотіло дерево в печі
Так чином навіть крива нога і та часом служила гармонії природи її рівновазі
Біля вітряків він випустив останню кулю й кинувся до першої хати
І писарша тріснула кота по спині з усієї сили
Цілющість
Не печалься княже не сам будеш я завжди з тобою
Увага ця була йому приємна та навівала сумні думки
31 А послі танців варенухи По филижанці піднесли І молодиці-цокотухи Тут баляндраси понесли Дидона кріпко заюрила Горщок з вареною розбила До дуру всі тоді пили
Сніг дедалі все більше тав брався водою ноги грузли а в другому місці приходилось прямо брести
Милуша падає
Чи не скінчиться трагічно ціла тая велика комедія котру старий гетьман затіяв
Люба
Ясно що якби Правда надрукувала до зборів це повідомлення на яких виступив Червоненко я б йому сказав
А коли замість того він перед її і моїми очима впав без слова додолу мов дуб-велетень захитавшись лиш разів кілька її жаль і розпука були неописані
Яка б дивина перед ним не поставала не злякати його відважного духу упертої думки палкого серця
С г а н а р е л ь Ану ж ви розминетесь то що я буду тут робити з нею
Прокляття
Почекай мене за хвірткою у садку я тільки листа напишу та зараз і вийду
Пияр
На твоєму заводі людей до корпусу виходить ти комкор а над тобою командарм
Ті живо погодились Привеземо привеземо кажуть
Чего тебе хочется
Виходить
Знову це почування вини в мене
Ви тоді з цікавістю обдивляєтесь двері ґудзика й карниз
Князеві Тивері слід дякувати що мав у серці мужність стати супроти всіх
Було це в Рязанській області де моя родина жила в евакуації
Заблищало його лице на ясному сонці залисніли чорні кучері
Та чи його приречений вигляд уплинув на старців і можів чи вічем в останню мить покерували якісь інші почуття й настрої бо таке часом буває коли докупи зійдеться надто багато люду але меча в Рогволода не забрали
I нехай тодi ромеї не нарiкають а переселяються в Азiю
Бубела осікся збагнув усю недоречність а може й необережність свою і запросив Рубана завітати на хутір
Вона ледве протиснулась крізь натовп в новому цупкому кожусі яким загортала дитину і зараз уклякла на обидва коліна на мокру од крові землю
Що діялось за тими вікнами
От тобі моя рука я тебе так не покину
Ні він повинен зараз же побачить їх обняти
Я чув Галина Сидорiвна моїй мамi скаржилась
А нехай вони собі будуть і самі злі духи щоб тільки помогли мені
Що і в тебе дуб спитав диякон не підводячи голови
Але дайте
Всі хто чувся молодим і винним покинули свої хати і подалися в Бущенщину
Багато
ХОЧ З-ПІД ЗЕМЛІ А ДО МУЗЕЮ
Підождіть будь ласка
Я не сказав би боронив я свою давню учительку
Нептун сидить і жде дальшої насили
Настася роззирнулася по великому покою
Дарина аж почервоніла від радості й міцно стиснула в руці листа ця звістка давала їй певну надію здійснити свій намір
Я схожа на метелика який уже присмалив крильця боїться вогню та все одно летить на нього
Задля цього він готовий на все навіть на шибеницю крім одного відмови од переконань од боротьби
Найогидніше це яничари перевертні які застряли нанівдорозі свого цураються а до чужого не дотяглися
ЧАСТИНА ТРЕТЯ
Минулося розійшлося І сліду не стало
Що вони тепер про нас подумають
Та все-таки вагаєшся Туркине
Отут під серцем
Ти ж знаєш що на мене це не діє незворушно сказала мама фарбуючи щіточкою вії
Мірошник прийшов підняти заставу і вглядів у воді неживого чоловіка
А ми на Запорожжя
Братіку
Білий димок ліниво здіймався над грузом завалених стін наче пара у холод з ніздрів худоби
Як це розуміти
Надина кров
У хату ступив Кузьма Одновухий
Куди ж підемо
Чи на музиках чи на весіллях увивається коло Марини чорнобривий ткач Микола і почав ходити до неї стежку топтати
Тоді ще козак мало зважав на жіноче серце
Отже Турн їздив на різномасному коні
Він стояв коло Опанаса Васильовича Марковича
Сузанна тісно стуливши уста як людина що хоч-не-хоч має переходити через брудну вулицю продирається ще ближче й раптом бачить в одному віконечку нахилену біляво-золоту гривасту і олову
Не знаю який з тебе Іван вийде ну а тріпач добрий
Нет нет пожалуйста
А в ніч на 18 серпня 1678 року російсько-українські війська перейшли в рішучий наступ по всьому Бужинському полю
У Львові він сподівався заробити грошей але наскочив на поліцаїв
Уляся поналивала стакани й подала гостям
З-пiд Канева мчу
Чи то ж так просто переступити через її скорботу її тверде а може й криваве ні піти з вигнанцем і стати такою ж вигнанкою як і всі
Я одразу догадалась
Обвів поглядом усіх присутніх неначе хотів зазирнути в душу кожному
І не лише для дітей для Ірини Михайлівни а й для Дмитра Івановича
Агу-тю-у-у гукнув дід ляснувши малахаєм
То буде початок його кінця і нашого визволення
І так мені гарно
Тепер тільки вона вгляділа що окріп клекотів коло огню аж у ключі вбивався й вже давно збігав
Герман звідався що робить Готліб
До нього все це доходило він сміявся Не великим муфтієм а великим візиром
Бо хіба він не жив сподіваннями—знайти відкрити хіба він не мав утіхи в роботі в енергії своїх помічників щирій відданості йому а отже й справі аспірантів та молодих науковців і зрештою всієї лабораторії
Уздовж стін сиділи наче тіні отаманові родичі засумовані й виблідлі а коли говорили то шелестіли наче дерева під вітром
Чого ждуть
Одна шайка
Що з воза упало те пропало
І його осяяне червонястим вогнем перекошене від напруги обличчя корчилося від зловтіхи
Зречеться навіки жорстокої плутанини міського життя отруйних мрій що тяжать над галасливим бруком задушливих поривів що роз'їдають душу в вузьких закутках кімнат відкинеться божевільного прагнення що ятрить думку затиснуту в лещата міста
Говори
Ти й бачиш що робиться надворі
Де вона
Мені важко я не виношу дуже вуха бьє це дратує
Нарешті коні були готові папери сховані до чемодана
Бібліотека його рідна дитина складена з уламків поміщицьких книгозбірень розкладок з повітполітосвіти та дрібних купівель і пожертв нараховувала 2178 томів що він їх сам переписав перенумерував і порозставляв розбивши на відділи
Йому приснилось ніби в хату серед ночі вбігла коза з червоними очима з вогнем у роті освітила огнем хату вхопила в передні лапи кочергу й почала поратись коло печі та все клацала до його червоними огняними зубами
Ах так скажу я
Олександра Петрівна встала підійшла до неї ближче і глянула на неї
Благало змилуватися не губити
Виїхав за село і помчав польовою дорогою
Маюфес
Дорогувата плата зам'явся Міюський
Зате все що губили інші визбирував і клав на свого воза
На все воля аллаха
Вся надія була на вас
Старша дочка отця Харитона Надезя пробула рік в Богуславі в пансіоні в однії польки
Не про те будемо говорити
Це вам принесла квітки казала вона Бігла з Мокриною й вирвала
5 О с т р и в а суха смерека з галузками на якій сушиться сіно
В е р н и д у б
На одній улиці Старого Києва в низенькій чималій кімнаті де жили студенти зібралося ввечері молоде товариство
Не було на сидінні ані долі під ним
Пам'ятаю був я в Асканiї-Новiй
В такий день збожеволів Гепнер Юлій Романович Гепнер— професор Харківського Марксо-ленінського інституту
Я хотел пооригинальничать но из этого ничего не вышло
Бог з тобою чи ти у сні чи справді збожеволіла
Другий удар ліктьовий при якому рука згинається тільки в лікті
Он тин похилився
Ось бачите
Хоч буде по правді
Євангеліє від Марка XVI 15-16
Дівчина замовкла і схилила голову
Хто ж нам складе список
Здається він усіх боїться будь-хто може його образити чи й зовсім згладити зі світу але не ображали не згладжували він і далі сукав свою ниточку й висукав трикімнатну ізольовану квартиру в колишньому професорському будинку й дачку над Десною і сіренькі Жигулі
Глянув перед собою і його серце похололо та сама панночка з чарівними очима прямо йшла на його дивилася йому в лице й привітно усміхалась
Справді я кріпшаю почувши голос музики
После раннего сниданка пани велела седлать лошадей и готовиться к выезду
На розі в меду горіла липа
Яке то мало значення
Його лічити треба і його й батька а чим лічити
Іноді мені здається що я ввібрав у себе увесь світ
обізвався я до неї
Молодша дружина визволивши приречених на загибель побратимів повертала коней назад
Шмигельський
Залишившися в хаті заносилася з плачу за вмираючим братом і починала як впевняла мене посліднім своїм словом мене з братом дожидати
До Михайла Миколайовича подвійний інтерес перш за все у якому стані справа з цим поміщиком чи не повелів князь віддати оного душовласника на дворянський суд честі
Ну легкая оплата да небольшое послушенство а в наши домашние дела она мешаться не станет и турчить нас не будет
Життя бо людини жорстоке й суворе
Я відбивав неочікуваний наступ
Ой впаду здається щось таке вона крикнула тоді і досі пам'ятає як штурман підхопив її на руки і ніжно делікатно поставив на землю
Панна пригадала в цю мить мученицьку смерть батюшки вбивство ігумені наругу над святинею й мордування сестер
Не могла ні вирватися ні втекти ні забутися її зустрічали перехоплювали усі прагнули мати в себе таку високу гостю
Ха- ха
Довго не спала стара підперши голову долонею
Шість кусків поліз у кишені і викинув на стіл кілька пачок грошей
В своїй оселі я рабів не маю і прийдеться їй висіть на повітрі на ремінці
Соромно чужу жінку мацати і то мацають а святого хліба просити не гріх вирвався з цупких рук Сергія Денис і побіг до свого воза
Султан знав усі звинувачення які висували проти Ібрагіма його візири й наближені
Школярі закрались вгляділи що бабуся спить один виліз на вишню другий на черешню та давай рвати бабусині ягідки
Ти розумієш що це значить
О
Чи не снилося йому те все
Як відмовиш
Цими днями
Устим справді читав щодня
Нє так спить шо не послишить
Ганжа упав був на мішки намагався заштовхнути їх подалі в куток щоб не впадали в око і тремтів за них більше ніж за себе
Торік у їхньому колгоспі був організований народний хор
До старшини в червоному жупані підійшов сивовусий непоказний чолов'яга
Стидалися б
Хай все добре сниться вам
Мабуть басом співаєш
Як не соромно панові в такий час
Гальт
що місто має сім брам і з кожної можна вийти хоча досі жоден мешканець цього міста не міг відчинити брами з тієї простої причини що ніхто з тутешніх насельників не спроможний вимовити коротесенького слова що відчиняє ці брами
Колоски стояли як люди
Глядач не повірить у вірогідність такого збігу обставин а коли не повірить бодай один раз то не повірить і далі і кінець
Так Ільдіко-Предслава мусить бути тобі жоною
Андрій ще ніколи не приходив так пізно
Холера ясна
Задніпровський
Але чи султана Сулеймана задержав білий квіт ясмину що заглядав у вікно чи білолиций місяць що пронизував пахучі листочки ясмину чи біле як ясмин личенько Настуні чи її переляк досить що султан не відходив стояв вдивляючись у неї як в образ
Касторов старий більшовик
Ще протопресвітер викаже в консисторії
Для сього разу він і нове прозвище пригадав Василеві ящучур
А-а-а в шиночку вдовин сип напива-а-ається
Час усім судія
Так Богдане ти
Чого так спішите кинула Настя
Що це спитав спантеличений князь який перебачив немало див у своєму житті та тільки не таке
Ноги підкосилися все навкруги попливло обертом місяць на небі ніби сказився заплигав заблимав потім покотився вниз прямо на мене
Бо весело сказала вона
VIII Рече Паньматко
Але не жадайте щоб та данина була занадто велика
Отаким штилем розмовляли колись твої хортицькі попередники
Сухої формальної моралі
Загін зупинився на середині узлісся
Чому ж би я не знав
Пузир
Вона тоді зараз обітерла очиці і побігли ми до гаю приховавши відра свої понад ровом у бур'янах
Недавно й я ходив до в'ятичтв примучив їх але хiба я шукав там золота
Перед ним стояла таинственная казачка с которой он встретился прежде в лесу
Там світилося
Я бачу ви розгубилися
Чого ж одному все а другому нічого
О не тому відповіла вона і звернула своє гарне що гірко всміхалося лице до мене
За нею всі хлопці гонять
Аж ось двері розчинилися і як та ясочка ускочила Галя в хату
Може здибає батька-матір розвідається тепер про них може кого хоч одного з своїх тодішніх людей побачить зустріне
Що говорити бувало наробишся аж поперек тріщить бо ж весна бо ж ореш і сієш картоплю і кукурудзу садиш а зійдуться хлопці станемо колом покладемо один одному важкі свої руки на плечі і співаємо що не по правді козаче не по правді соколю зі мною живеш бо як звечоріє до другої йдеш
Не турбуйтесь про неї
Авжеж Муньо для сиріт не складає ніхто капіталів
Потім узяв з бюрка лампу і застукавши до дверей своєї спальні ввійшов досередини
Другого дня пішла чутка між студентами що Воздвиженського за його благочестіє дуже повисили в списках і мали навіть замір зоставити при академії бакалавром
Запас би треба якийсь зробити
Нарешті й ріка
Аж поки не урвався котромусь терпець
В цьому наш порятунок
Ще ж рано
Ну та й швейцар мене тепер пізнає
На ґанку стояла молодиця
Є синок
Знову згадав про тол і вирішив якнайскорше позбутися його
Він знову звертається до старшого
І хай бог милує отака трудна панна випала мені на перший раз
От тобі й каша з молоком і чай у накладку з булкою
З новим здоров'ям з новим щастям з новою славою
Пес став передніми лапами йому на груди
Надвечір лісок аж гув од пташиного співу
Одного дощового дня ще не розкраявши нашого з Ольгою спільного хліба я зрозумів що він буде гірким що той хліб буде лежати поміж нами каменем сталося це на самому початку нашого кохання коли ще й цілунок як пелюстка цвів на наших губах і добре що це сталося на початку
Посли почали вивiдувати в Виговського навiщо гетьман має стосунки з шведами та трансiльванським князем Ракочiєм
З різних куренів вискочило кілька десятків козаків
Пишіть велику картину
Але в наступну мить його усміх взявся кригою
Альянс
Всчалися тоді в нас карності щоденні щоденний плач
Гребли поперемінно а потім Миля посадовив мене на весла і змусив гребти
Хитнулася вперед відірвалася од стіни і зникла
Теж цукру хочуть
Севши на гранитную скамью и прислонясь к бронзовому грифону я долго любовался на тихоструйную красавицу Неву
Ніяк не міг відігнати спокуси якось поєднати випадково впійманого двірського поварчука з можновладицею Топкапи
Високо покотивсь місяць на небі
Чого вона
Не тільки я хрещениця ось кума там а за сусід за народ я вже говорив як він ходить і вимага
Ярема приніс воду в тріснутому горщику Нечуйвітер довго і жадібно пив розливаючи воду собі на вуса і вода стікала йому на груди вже рожевою
Получіл виговор от секретаря ком'ячейкі с предупрєждєнієм винєсті єго недісціплінірованность на обсуждєніє обществен-ного мнєнія партії посредством партійного суда на предмет перевода в кандідати ілі окончательного ісключєнія із нашіх коммуністічєскіх рядов
Там вони будуть у безпеці
А дзуськи
Але її трупоїдська світлість сидить у свойому лубку і все це не має для неї сутнього значення
Галушки
З ув'язнення Матільда вийшла навіки ворожою до всіх германських імператорів
Чвари розпочаті як групові як загострення властивої тодішньому літературному життю гуртківщини набирали виразного політичного характеру
А що він здав
Вірні сини падишаха будемо стояти на смерть на цій землі сарматській але ні на крок не відступимо
Не хочу з дурнями
Я з цiєї макiтри нароблю шматкiв
Ми фашиста б'ємо Червона Армія уже визволяє Україну скоро хіба так заживемо на вільній землі
Ти комендант
Проте коли такий знак і був то однаково княжі мужі заходили на дворище адже тут поруч із охрещеними могли жити й язичники люди старої віри
Біліють скрізь сорочки пригнутих женців над возами понапинаті холодки прип'яті пасуться коні під возами колиски в колисках діти
Так Ненко
Петра ж ця звістка приголомшила ще дужче ніж інших він зрозумів це початок і кожна згаяна хвилина може коштувати життя близьким дорогим серцю людям
Ооо як тішуся
На хвилях видко було Мусієву шаланду вона блукала догори кілем натовп рибалок поздіймав шапки і в цей час побачили у морі помах людської руки
Йому докоряють сласністю але який же порядний танець не сласний
То може там
Розмазано зелені лапи велетенської сосни а може кедр це в самому ріжку картини видно для створення місцевого колориту
На папері пиши
Так ми не можемо жити
Оселя біля самої станції чимала з будівлями біля яких можна знайти скоринки картопляні лушпайки та іншу остачу поживності
В числі тих що допомагали мінометникам влаштовувати пораненого був і розхристаний Козаков який теж недавно забився сюди
Він привітався з кожним кивком голови а сал-тану Газї-бею котрий мав від'їжджати днями до Криму зі своїми людьми і Чогаку котрий щойно прибув щоб замінити Газі-бея потиснув руки
Балакалось між іншим о деяких знакомих і мимоволі перейшла бесіда на мене причім він довідався о моїх заручинах з Лорденом
Степура був поет
Злує як пес
Машини мотоцикли автобуси довкіл
Погожого вечора коли на снігах так м'яко переливалися блакитні сизі рожеві і темні барви а веселі стрімкі дими коминів убирали в себе одсвіт зорі Марійка аж до перехрестя проводила Докію
Не до Ієрони і не до Авідоса повіз Хільбудій твого Божейка і всіх хто з ним
Гострі рибальські очі побачили далеко над берегом у напрямку з Одеси людину
Товариш Жучок очі драконом
Хата на грунику перед нею повітка а з обох боків по оборогові
Невже не пощастить перевірити механізм
Що ж робити Василю
А тут ще Марко Безсмертний приїхав
Може б ти мені купив махорки га
Як вона опинилася в Кам'янці
Скрізь у хазяйнів по всіх ікономіях дочко однаковий отакий як бачиш
Воздвиженський побачив що вести далі діло було б і недобре та й надаремно
За молодого не сором
Зомліє було нога захрущить кістка піде вогонь од ноги по тілу кольне аж у голові а ти стій не ворушись
ПРОКОПІЙ
Кульгавий на вигадки майстер
Хе-хе передражнив його Спихальський і раптом згрібши за груди притиснув до стіни вирвав мушкет
А він золотий
Бо ніхто її вам готової на тарелі не піднесе
А люди ходитимуть у білих ясних одежах і рухи їхні будуть повільні розважливі а мова мелодійна
Між іншим на Сватовій нас тоді розбили ліві есери 7 сахаровці
Ось розбилися й віковічні кайдани кріпацтва
Балабушин погонич звернув у колючки на горб і трохи не перекинув Балабухи просто в віз Млинковського
Не спали тільки ті нещасливці що стояли на вікові реліквії
Все добро що було сховане в скрині в кімнаті в пекарні в хижці в коморі навіть на горищі все те було знесене в залу й кімнату все те було кинуте й валялося жужмом купами по столах на підлозі по вікнах
h1 Де тополя росте h1
Стійте тут у них має бути кіннота рівнина бачте гарна
При таких нікчемних обезславляючих обставинах годі бути чоловіком
Василь з Ганною стоять на двох грядках поруч далеко поперед усіх врізались в зелене бадилля а за ними рушником простяглася чорна виполота полоса з двома рядками буряків
Навантажилась баржа відчалює рушав а на ній при кермі хто ж би ви думали
Так так жорстокий
Гордій сказав би аж закусити хочеться своєю лихістю могли збентежити наймужнішу людину
Он ще кожушина вовною вгору мов вівця простяглася
Скільки ти біди наробиш
Та нi ми Степане Iвановичу про вовкiв
Сагайда образився але промовчав
Хвилюючись пригорнув до себе охоплюючи другою рукою пружний стан
Воронцов нахилившись вперед майже прошепотів немов відкривався капітанові з глибокою таємницею Донбаський шахтар ста-лін-гра-дець
II На цей раз ми з вами умовимося так у Коропів хутір ви не пливіть а правуйте човна до отого зеленого-зеленого острівця тільки обережненько правуйте щоб вудочки не зачепити бо часто й густо отак біля куреня куди вам пристати треба там лиманський дід Кирило Іванович Дудка рибу вудить
Вона так загорнулась у ряднину що видко було тiльки блiде чоло й надзвичайно великi очi i схожа була на пташку що почувши небезпеку щулиться ховається в своєму гнiздi
Петько повагом розкрив планшетку вийняв звідти товстого зошита з прив'язаним до нього олівцем
Були такі що Десятинну в Києві знищили
А вітер ходить і повертає гілля те гілля скрипить стукає гілочка об гілочку роняє сушнину що лускає і летить униз торкаючи лист раз два нижче бринькає по листочках згори донизу десь летить до землі
На те ж я хлопець на те серце в мене
Гнат
Так так уміючи можна жити скрізь
1 Творів
Живі люди а не хворі
Ну-ну товаришу ми цих хитрих галичан перекуємо на простодушних і щирих
Це мені на руку я почуваю себе в більшій безпеці це мабуть важливо коли носиш ключ від Святого Духа й про це мабуть здогадуються сексоти платні й добровільні
Реєстровці побоялися щоб за непослух їх знову не позбавили прав і вдавши із себе спільників запорожців пішли в їхній табір уночі ж після того коли Сулима їх почастував вечерею як своїх приятелів старші реєстрових козаків Ілляш Караїмович Барабаш та інші захопили Івана Сулиму його побратима Павлюка та ще декого із запорозької старшини й потайки відвезли їх до Конецпольського
Жарт
Хто в луг хто в плуг
Не треба б було продавать того домка й тепер обізвалась Текля Опанасівна практичним тоном
Може ви маєте якесь прохання Чумак
Олено бачиш вже недалеко наш володар
Тільки тепер і мого
Пан Маркел швидко
Марко й без твоїх червінців багатий візьми
Тепер портовим майстерням брошурок Коли скінчиться війна одна дві три чотири п'ять крапля дзень
Я завсігди кажу чим ти є тим треба цілком бути
Згадавши близнят Ярипку ще ревніше затужила жінка забуваючи гріх чоловіка
Колись як ще жив у Кирилівці йому завжди здавалося що то про доньку Гриневу та про Романа Жорнового співають хлопці пісню
Ну скептику
Волосся на головах у бурлак було закудлане мов у непросипленних п'яниць
Відповів не зразу
Марта Сухоребра якась Сорокопудиха Репа Гепа
Ти мене причарувала навіки як підеш відціля гробаки заточать моє серце
Тепер напевне знаємо примирення як не було так і не буде
Це погано похмурнішав і щиро запечалився Дмитро
От просто зараз i пiдемо
М'яла в пальцях сумочку
Блідий з зворушення музикою і з очима що палали надземним ще вогнем він очевидно не бачив мене а лиш дивився будучи думками в іншім світі
Вечоріло над подвір'ям уже висіли перші зорі
Добра людина
Легкодух ти і вітрогін
Може хто з них озирнулась Паня на вбитих
Завернула свій двір пославши імператорові звістку про своє вирішення спустилася в долини стала на перепочинок
Його слова не мають тут ваги
Видатний радянський історик Б В Рибаков твердить сколоти це праслов'яни
Іван Кирилович вбачав у тім загрозу власній індивідуальності
Вони жили в одному селі але досі були мало знайомі
Серце тільки дуже б'ється
Єлисаветград Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ
Олеся повела татар туди
Л у к а ш Була надія що віддячусь потім
Тре собі лоба
Вже охопив усю галерею і перекидався на дах і внутрішні приміщення
Мов камінь стій
Але Федько як під кригу пішов
Самі ми собі нестерпні після цього
Не треба мабуть було просити в Нижній а їхати на зустріч з ним під Москву в село Нікольське як спершу було пропоновано
Колю
І вона бігла до кухні несла корчаги з грецьким подавала херсонеське наливала в келихи мед ол
Павло Михайлович правдою бере істиною
Видно вони хотіли взяти Чублика й Сиза живцем
Коли б не так хотілося їсти він би й не покуштував такої вечері
Що ж ви підете
Грушевич порився в клунку який використовував замість подушки видобув олівець і папір
Свирид Яковлевич уловив цю тінь але він ясно розумів що з Січкаря не витягнеш слова
Інші загони розбрелися по всій Україні і вони стали хапати людей у неволю
I потiм на Арсенальнiй вгору аж серця з грудей вискакували
Далі він запитав те саме у Філона той довго мовчав і затіпався піп і напружилися старости-гайдуки дужче вперли в спину молодому дула пістолів і тоді Філон проказав голосно Шлюбую
Але якась груба сила вхопила хлопця і як руками турляла на крадіжку і не було сили в малого змагатися
Всі люди на кутку спали
Від них був у захваті великий Алі-Шир Неваї а незрівнянний Фізулі якому падишах Сулейман вступивши в Багдад дарував берат 79 ^79 79 навіть наважується писати назіре на газелі Насимі
Весело було у Кончака
Те що потрібно спливе на екзамені
На що Джузеппе негайно відповів
Віруєш твій бог заборонить тебе
По станціях повно народу
Куди йому вертатися в той Оренбург
Тепер це був суворий воїн що міцно і владно сидів на бойовому коні
Обмолотилися вже
Вона духом почувала його животинний потяг як уміють постерегати це панни з добрим розвитком розуму та з направою до чогось вищого ідейного
Навести лад у хаті не мудре діло
Дива Версаля Лувру красота Та й Ейфелева башта не поможе
Він не раз про це думав одягаючись уранці й розбираючись увечері коли ближче стикався з своїм хамлом і переконувався як мало пасує це зовнішнє впорядження до його здібностей
Одначе й випустити його з полоном не можу
Мені хіба такого круглого сироту полюбити як я сама
Вона постояла поки вітались дочка з матір'ю потім підійшла до Христі поздоровкалася поцілувалася з нею
Краще б дівкою зосталась легче б мені було б
Шутки-тесть полковника
Вона навіть хотіла негайно їхати у район в лікарню
Каторжник ствердно хитнув сивою кучмою і потягнувся до торбинки
Як ти пишеш як
А так
Здались у літню спеку цього року
А щоб тебе в домовину поклало заплакала Уляна та й пішла до хати
Він сидів на цеглині спиною до Живецького обхопивши руками голову
Вони доповзли до Колгоспної по якій ходили автобуси і залягли на її темному березі далі від вуличних ліхтарів боялися світла
Олесю я слово зламаю чуєш
Але Андрієві сподівання були марні сподівання на те що та трійка робить своє діло по-злодійськи незаконно
Не бійтеся
Все вона світом нудить все ні до чого у неї нема охоти ні до чого жадоби
До чорта їх
Вже я ходила ходила до голови по розум поки схаменулася
Правда вона здобула там чудесних друзів
Готовий до всього
От i добре
Але тільки так що й моя стара не бачила
Ти Майку як народився футболістом так ним і вмреш
Як море зрадливе сьогодня на лоні своїм гойдає тихо байдак і мов присипляє пливця а завтра в мент один скаженіє і б'є на тріски той самий байдак і топить у хвилях своїх навісних необачного пливця отак і народ коли розірве ланцюг покори подібен морю навісному
Бо праворуч була станція метро А метро як ви самі знаєте це метро
А ляхи-то мовляв люде лукаві умови не додержали собі ізнов усю Вкраїну аж по саме Дніпро загарбали
Мирон широко подивився на неї
І як я на нього напоровся
Ти князю вже не любиш мене
Гнат
Промину місто де я народився й жив з якого не виїздив нікуди ніколи промину і не оглянуся
Вони собі повбирались в управу лущитимуть з нас грошики та й ні гадки
вигукував Лель Лелькович на шкільному подвір'ї так що Аристарх мусив його раз по раз зупиняти нагадуючи Тихше нас можуть почути хоч окрім прив'язаного до горобини коня на якому голова приїхав наче й нікого із сторонніх більше не було у подвір'ї
Кожна людська душа хоч би й найтвердша має свої недоглядені моменти в котрих прокидається зерно любові і вона м'якне й піддається шляхетнішим зворушенням а найбільше в старшім віці
Все зроблю
Тепер пішкбм до Січі прямував щоб сповістить принаймні кошового де ділись братчики-січовики
Чому ні
Тепер усі молоді жінки репетують що в їх чоловіків голови напхані половою
Де отаман питали
Він ніколи не вірив у провидність хіромантії та нині спокусила його забобонна надія є ж бо десь Гізя сам бачив її чотири роки тому на страті Дратви невже привиділося
З Льолею до Валерія у мене була любов
А що ж і се можна
Тільки й твого
Коли б тільки який гаспид не приніс того горобця безперого
Я думаю що коли б ми відмовилися зробити те чого Польща від нас хоче тоді і ради не потреба і козацтво про це не потребує знати
Мотря вже сердито поглядала на свекруху й насилу здержувала свого язика
Дивиться вона своїми вивітреними очима на схід сонця
От я вже занудився за моєю панею бо хвилина без неї мені віком здається
Хто
Тонкий і ставний він гордо сидів у сідлі і в усій його жилавій поставі відчувалося що він тут господар
Якийсь сумнів якийсь невиразний здогад ворухнувся в душі козака
На ґанку стояв Єремія поруч із Гризельдою й вітали своїх високих гостей
Треба знати Треба дочко лічить плату Зароблену плату
Може б їй це вже десь там сказали щоб Корнія витягнути
Тоді ніхто мною не гордуватиме тоді мені не сором буде по улиці пройти скрізь мене прийматимуть і поважатимуть
Самуїл вибрав найзручнішу тіснину між горами Беласиця і Огражден по течії річки Струмешииця і звелів будувати між двома хребтами високу непробивну стіну з величезних кам'яних брил
Як загадав так і робить
Скосив очі на стрілку амперметра й побачив що вона лежить на крайній точці під позначкою мінус
Проміняє Інку на ваше відчіпне
І найцікавішим було те що цей Металіді страшний терорист і повстанець згідно обвинувачення в чому він і признався щиросердно цебто в намірі знищити всіх совєтських людей все таки не відважувався вбити мишу
I князь Святослав не помилився
Сіроока журналістка зареготала й заціпила зуби
Однак всі листи доводиться прочитувати на кожен відповідати
Певно щось про його діло переказує зауважив Орлик
До яблунь поприв'язували коней
Я випустив із рук од дверей клямку Куди я власне рвуся
В с і
Бричка зупинилася
Приїзд Целіни у Львів знову викликає у Франка неспокій
Що вона там робить мама не може сказати бо принцеса запинає штори як при ходить
Дайте дорогу
Аллаха В твоїм саду моя любов і сестро мила
Мені доведеться мабуть лишитись а вона поїде додому
Ні ні це було б надто просте пояснення не така вона дурна щоб фіміам запаморочив голову
Скільки тобі казано щоб і ноги твоєї не було в цього архаровця розсердилася Кіндратівна й легенько ляснула дівчину долонею по стегну
Солдат
Може й я потрібна на цьому світі
Ще кипить там зараз робота величезний колектив кораблебудівників друзів твоїх знайомих і незнайомих невтомно день за днем будує це судно що його вести крізь бурі крізь шторми та урагани тобі
Ой дядечку
Ніякої допомоги я не прошу
Ненависне відчуття бруду та протягів
У голосі дружини знову озвалися сльози
Черкаські степи зеленіли як море
Запалало багаття
Вiзьми її Капусто
Ніхто не хоче помирати
Рюде
А то тільки що весна настала
Розлючена фурія підступала до стола
От і повимітав з душі павутиння релігії а не знаю чого мене спів цей так чудно тривожить
Благайте бога щоб не справдилися слова пророка про сім худих корів що пожирають сім ситих про сім сухих колосків що пожирають сім налитих
То був гнів справедливості правоти презирства до дезертира й осуд тих що мимоволі звільняли його від кари
Іди-но їсти смаркачу
А якщо там буде засада
Теребушкова наука обійшлася Лісовському в цілу свиню
Це невідхильна потреба серця котру не може затамувати ніщо
Тут на Слобідці в затишку садиби друга Тарас знайшов нарешті те чого йому завжди найбільше бракувало самотину і незалежність від будь-кого
Іде Микола оглядається
Так хоче найвища воля
Ні ні одної не знаю а ви знаєте Ой не відтіль вітер віє
Просто подiї тої страшної ночi а потiм моя хвороба якось одсунули думки про це заглушили iнтерес i все воно згадувалося так нiби то було не зi мною а десь читане чи бачене у кiно
Вбирав очима серцем сільські одвічні краєвиди хати дерева хмари що тут були немовби якісь свої кирилівські й вертавсь поволі в лоно свого села і роду
На дверях неохайно зроблена таблиця Відділ перепусків ДТЧК
Чорна туча стріл промчала над головами немало їх ввіткнулося в частокіл
Тоді він зможе спокійно майструвати далі
Марта й Степанида заговорили про своє діло й рекомендували начальниці своїх маленьких дочок
Нарисуйте для меня этот самый вид которым мы теперь любуемся и пришлите в Зеленый трактир в номер N N
В абсолютну свободу
А втім дійсно що тут нахабного
До українського ніби войська голосимося
Мине якийсь час і ніхто не штрикатиме йому очі тим собором не нарікатимуть що історичну споруду загиджено запущено перетворено в склад комбікорму хоч там і комбікорму тепер нема
А у нас в Києвi сталася велика змiна запанувала Москва наїхали московськi стрiльцi десь узявся московський воєвода почав говорити князь
Побігла з хати
Що мусим робити
Кочубей намовив мене говорити про Заленського при царських міністрах з и н ч и м и о к о л и ч н о с т я м и
А самі до ям не полізуть потримаються може кілька день та й мусять-таки до нас прийдіте поклонімося
На посірілих аж попелястих луках у вогких лозняках закопують туші розбухлих тварин коней попутаних
Дім Бога званий Кааба ціль паломництва всіх вірних мослемів був у нутрі зовсім порожній і пустий
Колесам та не мені
То я до цих грошей трохи прибавлю своїх
Він так само досконало вивчив історію міст географію і звичаї країни що на його поради зважали не лише солдати але й вищі начальники вій показував шляхи і знав де біжать джерела в пустині
Молю тебе добий
подумав
Схудле марне тіло було порване подряпане скривавлене живого не було на йому місця
Що ще
Чи прийдеш Мелашко
О к с а н а Хіба хто нападе
Дома на щастя нікого не було
Щось дрiбнiшає тепер i наш вiк i здоров'я
Насправді ж Іван Кирилович був набагато складніший ніж я отут намалював
А за це ой як у них строго
Учорашній жебрак на дерев'янці стояв тепер перед юрбою на двох здорових ногах і про щось палко кричав вимахуючи милицею і показуючи нею на жовнірів та ксьондзів недалеко від нього Петро помітив вогненну чуприну диякона і його волохатий закривавлений кулак що високо підіймався над юрбою
А еще и дьяк
Не зчулися коли маршал церемонії попросив до обіду
Абдулаєв з глухим ремством бере на плечі кулемет люто шепоче маленькому Громову
Тату хто хотів хліба на машині в степ везуть повідомив син
Прихильники цієї течії відкидали церковний догмат про єдність Бога- отця і Бога-сина
Та й чарку горілки не погано випити подумав отець Харитін і звелів погоничеві завертати слідком за Бонковським в його двір
Петровський же що так побивався над Андрієвою й Давидовою бідою а сам про себе мовчав був мордований в спеціальний спосіб
Кажуть що як годинник без причини стане то в хаті хтось умре
Княгиня Ольга обiйшла терем княжича нiхто не бачив вийшла у двiр там його не знайшла i тодi пiднялась на Подольську вежу й там побачила як Володимир прикипiвши до заборола цiлиться в печенiгiв пiд стiнами
Які пігулки
Потім забрав свої накупи без особливого ентузіязму попростував вверх сходами і був вражаюче здивований коли біля клямки дверей знайшов пришпилену булавкою писульку російською мовою Заходили Мишко але тебе не застали
4-й г о л о с. А я кажу бурсацький
Я критик се правда часами навіть і безмилосердний критик однак більше над собою як над другими
Чому
Дім був темний і перш ніж зайти він сів на приступці й запалив люльку
Чи не краще б їм поробити п а р и к и
Ні один случай не обходився без його
Вірний побратим то найдорожчий скарб
Але не додумав цієї думки до кінця як йому присвітили ліхтариком в обличчя
Спочине і зведеться
Беру з собою Жмайла а щоби служба їхмостів не виговорилась то вона лишиться на Січі аж до нашого повороту а ми візьмемо кількох наших запорожців до почту переодягши їх за панських пахолків
Хоч вони в тому й не винні
От і за образами
Нащо питати
До того певно незадовго всилує мя й сам Герман буде тепер старався ще більше шкодити мені
Низ шаблею мазнув по пупу Зад з головою сплющив вкупу Що із Серрана вийшов рак Бо голова між ніг вплелася А задня вгору піднялася Умер фигурно неборак
Ну звичайно він пам'ятає вірші про Полтаву і все-все пам'ятає хіба ж можна забути вечірні бесіди пана доглядача
Авіація їхня ще ні разу видно його не бомбила
Т е р п и л и х а в своей хате
Сказати правду Саня таки любить поставити на своєму бо вона таки нездатлива а я їй ні в чому доброму не спиняю й не заважаю їй
Ох-ох-ох
Так чому ж ти не кинеш своє мертве діло канцеляриста
ХРИСТЯ
Оже Христя все-таки не стала веселою
Так уже казав закон
Я їм раз у раз змовчу покорюсь то вони й подобрішають
Всі гуляють
Два тижні
Якби ж пак що було
А той і сам почуваючи свою силу так різав начеб строєвим кроком карбував гомінку землю
Нізащо б не впізнала
Пройдемо до Дунаю і зникнемо за Дунаєм
Тут треба бути рішучими
Високі білі квіти під мурами
Тепер на бій пора не на жалоби
Постать ще важче застукала чобітьми і хутко пішла за Людмилою
Утік
Артим був тим затурбований і почухав себе в потилицю
Андрюша трохи перелякано дивиться на Тагабата й мнеться
В цей час унизу під горою шляхом скрипіли чумацькі вози
Бучинського це дуже зацікавило
Матка Боска
У полі як видиш жнива люд знемагав під сонцем а пособити немає кому
Сволочь какая-нибудь
Корчма недалеко вiд руського кордону
Ось їдуть уже царські бояре ми їх до Переяслава не пустимо
Майже не розуміє що читає і лише при кінці писані слова вражають її
Ц е х м i с т е р. Пане пiдскарбiй що належить з пана Круп'янки в братерську карбону* Карбона посудина для збирання пожертвувань у костьолi
Вона знизала плечима
Матвій вертався з хати і в сінях зіштовхнувся з Супруном цокнулися лобами й обоє засміялися враз з обох злетіла ніяковість і наплинуло хвилювання братське розчулення вони несамохіть мовби розходячись у тісних сінях обнялися міцно тепло й довірливо
Ти Мечем Кривавим Звелів твойму слузі іменуватись Щоб на землі твоєї правди й слави Войною та ясиром допевнятись І мов той гуррикан ширококрилий Я мчусь куди мій дух повеліває
Я за вас не хочу заміж то татко мене силують а я вас не люблю
Що це ви читаєте
Речі Ягельського залишилися в камері й лежали ще кілька днів складені в куточку біля параші поки по них не прийшов хтось з тюремної адміністрації
Правда є ще в Кекала але вiн своєї машинки конкурентам не дасть
Разом з ним посилаю ще двох захудалих мурз хай сам Саферелей відправить їх до хана негайно як посланців
Однак пощо говорив так часто що що я люблю люблю вже навіки
Взавтра хай про щуку розкажу
То чужинці день і нічку
відповів він
Добрі військові фургони коні аж репаються брезенти зверху і під ними на двох возах кулемети
Але хіба ж можна в таку ніч спати
Знову лягли
Ось Омелько дасть мені коня
Хто ви єсть
Виродок
Отже нема чого тобі й турбуватися
Видимо було що пресі належатиме у всіх дальших подіях величезна роль ще більша ніж досі
Васько тим часом побіг провідати якесь кубельце й вони спускалися до греблі вдвох
Грошей тепер я не дам до ваших рук бо швидко розкотяться
Карналюк ішов до операційного столу розхитуючись немов на палубі корабля в ураганному морі
Цей голос довго після того вона все ніби чула в своєму серці
Дістань із печі глечика
А чому ніяк не міг заспокоїтися Іван Сопун
Всі обличчя повертаються до поважної з строгою й сумною гідністю випростуваної постаті
Ми й так темні й глухі ми й так маємо більма на очах
Кажи
І в історії хвороби записав випадкове поранення
А Ісмет не розбирав розпачливих слів старої
Ми вам не сторонні люди і нас це таки ображає
Це ж не Сибір
О ні не дещо а він таки знавець великий справжній
Аполлон Кульчицький з другого класу
За кілька годин бою обидва польські гетьмани потрапили в полон а решта поляків здалася козакам на милосердя
А хто би того всього не знав думав би що вона бог знає хто
Там письменникам за працю Сам уряд складає дяку І з тріумфом їх провадить В Сибіряку в Сибіряку
жартував Носач
Приглядався до товариша немов бачив його вперше
Вона думає про Трояна про Дермань про партизанів
Ваша сестра перший рік у Київі
Пан доктор був дуже дуже добра людина знову повторювала стара жінка і хотіла продовжувати однак раптом зупинилась вона дивилась у широко розкриті двері де на тлі розкішно обмебльованої кімнати стояла дрібна худа постать
Ну гвіздок забитий держиться добре
Ідуть та ідуть по боках широкого шляху плинуть потоками сірої води рівно й одноманітно у голові кружиться і в очах рябіє
Гості й господарі квапилися наговоритися й накуритися гуртом на знак такого знаменитого знайомства
Чого ж тоді їдеш запитав донський отаман
Звичайна історія чиновник спокусив гоняшку однієї прекрасної травневої ночі коли зацвіли яблуні під яблунями
Жива здорова й тут з нами
Ну от
Андрій міряв лозиною то одного то другого
Потім повернувся до віконця над поликом і помилувавшись трохи моріжком під грушею зітхнув глибоко і запитав
Серед хати стоїть Оленка барвисте платтячко непокiрнi косички пов'язанi стрiчкою в руках велика чимось схожа на неї лялька
Е-е-е друже вовків боятися в ліс не ходити
Гу а самаво так лихорадка и бйот
А султан проїздив перед ними на чорному коні весь у золоті в хутрах у коштовній зброї і кінь його весь був обнизаний такими коштовностями що за них можна було б купити не тільки натовп отаких маленьких рабів а цілу державу
Руді ж уперто спокійно розглядає підлогу
По короткім віддиху Максим почав розставляти ловців у два ряди так аби вповні обсадити плай
Звідки воно в тебе
Постоявши хвилину
Не їсть нічого твердого і мушу підігрівати їй воду
В квітні
Дивиться на труп сина
Не встиг ще Порфир оговтатись як Бугор уже стояв над ним витріщившись баньками своїми нахабними
Мотре коли ти наша то слухай матері та роби діло
Так змовились щоб не примітив двір не всім збиратися на раду
Зараз тебя на абвахту та пад ваєнной суд
Уяви Собі ці темні завмерлі міста це страшне мовчання цю зоологічну тишу в якій чути тільки рев самців гарчання й плямкіт уст що жують зелену жуйку
Що ви робите братця
Як усі вихваляють
Від такого погляду боюсь щоб пристріт не напав
Перед вечором безсмертним пощастило здертися на вали обабіч Лядських воріт і на самі ворота і тут зчинилася жорстока різанина
Будьте здорові з машинами
Виходило якось само собою
Зальбадерей
Щоб і воно на ваш язик попало
Засідання відкрив міський голова Трегубов
Ворочайсь додому гукнув Антосьо скажи хай колясу пришлють
Чуєте
Самому ж не гоже чинити супроти його волі
До сих пор не можете розшелепать того де бурса а де семинарія
Глянь іроде он вуса вже висіялися в нього
Його очі спинялись на руках що в пітьмі здавалось йому торкались жіночих грудей на сплетених ліктях на притиснених докупи стегнах
Той глухо закашлявся затрясся всім тілом а віддихавшись відповів
Іще
Вашмосьць ніколи не задумувався над тим що в такій ситуації може виникнуги конфлікт між гетьманом і ханом
Тарас мовчав
На чистому повiтрi пiд гiллястими грушами гостi забули i про гетьманшу i про її шляхетський етикет занесений в вольний козацький край
Найстарший тринадцять другому одинадцять третій дев'ятий пішов четвертому
При ньому можливо дечим і допоможе бо ж таки душевний пастир але він уже на ладан дише
Ну жінки кохаються звичайно в минувшості
Дівчата-буряководи порозгинавши спини лукаво позирали на хлопців
Я немов пережилася
I ми з Антончиком городами дременули до рiчки
Таке діло
Щоб я продав це полотно
Буду од цього часу жити тут з тобою в добрі і в щасті а сестрам дамо десь на якийсь час он ті кімнатки скраю
Перед ним заколихане сном лежало Едірне
А що мені думати подивився на мене дід Платон
Вона думала про смерть цієї женщини про те що потім сталося і про Марка
Але знаєш що коханий пане Йване
То мабуть хтось дрова рубає
Інший стан в нього підлий
Поруч нього підстрибував малий Ігорьок хлопчик котрому два тижні тому Холод зробив останню операцію стравоходу теж махав руками репетував дзвінкоголосе
Повстання прокотилося від Дунаю до Тиси тільки під Темешваром семигородський воєвода Янош Запойяї виступивши проти селян із справжнім військом розбив їх
Зупини
Коли ж вони ніби усі на мене дивляться
Пора було вирушати у зворотну дорогу
Побуду з малими поки зможу простиу якщо кривду вчинила а ти ж ні в чому проти мене не винен
Так я можу повезти вас у чудесний дешевий з садком готель тихий спокійний
Тримався бо мусив бути мужнім і непохитним
М Шашкевича
Та соромлива тиха й боязька
Як прізвище
Как
О л ь ш а н с ь к и й Там там вона живе і наче в казці Її страшні потвори стережуть
Патрони він зможе взяти у пана Манжуса шефа поліції
Так я змерз відповів він і підсуваючи мені крісло недалеко себе сам оперся о поруччя свого й дивився вижидаючи на мене
І куди тільки директор дивиться
Уляна
Та кляті десятники всю силу з тебе вимотають
Юрій знов сів вільніше і знов нерви опали він розумів що це просто жарт
Такі прізвища й зостались за ними в околиці
Чому я
Нехай завжди панують там де влада
Чекав же він того свята і не міг ніяк дочекатися так йому вже той піст набрид ціла та проклята цибуля та картопля та огірки а особливо та самота і та щоденна праця
Далі шлях ішов на Сіліврію
Не доведи господи
Очевидно кождий хто пише чинить се в тім намірі щоби піддати сугестувати другим якісь думки чуття виображення тільки що один уживає для сеї цілі поетичної форми другий наукової аргументації третій критики
Звичайно мені докладно розповідали де він з ким живе
Хтось перед ним стоїть
Хліба й сала хутко не стало і хотілось ще їсти але коли він закурив перехотілось і по тілі пройшла розслабленність і ніжна теплота
Раптом все щезає і Оксен стоїть на троянів-ській горі сам без шаблі без коня
кликнув вуйко і почав зворушений ходити по світлиці
Ага думаю сукинi ви сини уже мої вила вам за зенiтку здаються почекайте ще не те буде
Спочатку допустила була необережність пішла до вагона з того кінця куди заводили й Григорія
Коли я входжу Клавдія Петрівна винувато підводиться й чіпляє на ніс пенсне
Не їх дукачів мир послухає їм добре грошей наздирали з нашого брата багатіють а ми знаємо як то воно з голими руками прожити
Але ми арештуємо тебе
Ти смiєш мене осуджувати закричав нестямно Никифор
Ну як там Фіалочка
Букет справді був прекрасний
Та є в нас чим його турнути в шию І низове купити отаманнє
А-а-а
Вигаданого
Поїхала Ганя з двору і сльози навіть не пустила з очей
—вигукнув Метелиця
Та пополудні зайшов на хутір угорець із різними краплями
А волосінь у мене у двадцять волосин та ще з якого жеребця
Тут конче необхідне примирення характерів
Вітали всі мене з щасливим полем кричали щоб мені й далі не було ні пера ні пуху а потім співали
Нічого махнув чомусь рукою Гнат
Отак несподівано й загадково закінчилося моє перше кохання я тяжко переживав розлуку й ще не один рік сподівався що ось-ось отримаю від неї листа що завтра зустріну її на львівській вулиці зустріну й дорікну Де ж ти люба так довго барилася
Минуло ще півгодини
Тихо
Тепер межи круглим козирком і заборолом видніли тільки його сині вічі
Ано щоб було так як хоче чого заслужили ці звірі- люди ця проклята богами земля
Потім
Дядьку
Так робить тілько хто й того не розшолопає що своя сорочка до тіла ближче
Помни мой сын что твой род Мазепин был всегда по-божным и ревнителем нашей родной Грецкой веры так не изменяй же своей вере ни в каких прыгодах
Просто менi хотiлося познайомитися з вами
Але тепер видно і він не потрібний
Аж тут поворухнувся Василь підвівся на лікоть і завмер а далі не вірячи собі й питає
А нащот горшків котрі порожні кидай
А твоє яке діло гукнув він аж Хівря затремтіла
старий раптом схопився за бороду поманив пальцем дружину до себе
Ніби тобі не відомо що за кожну нашу листівку гестапо готове тричі послати тебе на смерть
Павло з'їв паляницю хліба і такий горделей борщу що собака не перескочить поліз на піч відсипатися і оце спав уже третю добу
Такий здавалось би невагомий легкий мов скрипочка а як сміливо буде боротись супроти роз'ярілого вітру та хвиль що розгойдавшись буває цілими горами котять навстріч
Ганя
Потім підставляла вітрові свої молоді груди і вітер їх лоскотав
Усміх донни Ізідори Був дедалі все ясніше І щораз вона ставала До Бертольда прихильніше
Коли то ще Куліш надумає їх познайомити
Случай не замедлил представиться прочитать письмо Зоси наедине именно когда Никифор Федорович по обыкновению отдыхал в пасике после обеда
Ого-го
Вам би належало про це знати
Хазяйська дочка покликала Інтеліґента
Командування розраховувало взяти село комбінованим ударом
Мій начальник чи й справді богомільний чи тільки вдає богомільного бо часто ходить до церкви в церкві часто стає навколішки і б'є поклони
З^пане невмите лице жидівки напрямило туди свої чорні очі
Він знав багато дечого іншого чого вона не знала
Кованько держав в роті претовсту папіросу неначе заткнув в рот ковбасу
Лукаво так позиркував як Тетяна за тим портфелем по кутках нишпорить
Що
Слово сержант ударило Максима наче довбнею по голові
Новгородці з великим трудом пробились і розметали околля проминули вал і рови стали під самими стінами дерлись на них почали бити ворота
Нестор здіймив капелюх і почав прощатися
Князь Володимир посміхнувся
Ласкава запобіглива лялечка кохала його до безпам'яті але зовсім не розуміла
У військовій гавані попритулювалися човни рибалок
Таки ні
Три ночі не спав але й четвертої не до спання
У вікно забарабанив Іванчук
Дивина
Княгиня Ольга
Повечерявши косарі перехрестились до церкви подякували за вечерю позабирали коси й пішли гуртом з двора
Нi в лiсi було спокiйно
Як там
Незабаром сюди прибув дід з яким нещодавно вели розмову
Запанувала мовчанка
Бувай здорова
Усім бог відміряв рівно тільки декотрі прихопили чужого
До внука він не признавався щоб не пошкодити циганським походженням а все лиш від часу до часу навідувався щоб переконатися як йому живеться
Ну невеличка поміч буде мені з такої невістки
Ось пара молодят шепочеться про те що життя їхнє не буде подібне на життя їхніх сусідів літнього подружжя що теж вирішило погуляти й почуває себе досить ніяково
Селім-Гірей чув гуркіт бачив вогняні сплески що були схожі на спалахи блискавиці й тривога колола йому серце
Вилізе тобі на бочку такий горлатор розверне ротиська і репетує
Старію од того нікуди не дінешся
Бо мовляв там снігу по пояс там ані їсти ані голову притулити та ще може й партизани
Розказуючи те він так гірко плакав
Я знову став дивитися на божка і закінчив зовсім тихо
Картина разделена на две части вверху покров пресвятыя богородицы а внизу Петр Первый с императрицей Екатериной I а вокруг них все знаменитые сподвижники его в том числе и гетман Мазепа и ктитор храма во всех своих регалиях
А він поводиться так ніби його життя застраховане й цілком забезпечене найменше на п'ятдесят років
Стара Хайка лежить долі В перинах поганих
Цей злак і у Вавилоні залишають на кінець
С 243
Ба кого бог приніс
Вона любила Домніку і була б їй усього добра рада як рідній сестрі
Які хлопці
У шпиталі
Він же хотів збудувати царство своє
Що ти говориш
Оця рука від крові чиста
Проте він мав зробити такий жест інакше б його честь зазнала страшних моральних збитків
Присунувшись до столу ближче на якусь мить задумався і ось уже косо зрізане пірце побігло-полетіло від краю до краю по чистому білому як сніг полю Милостивий пане Федоре Миколайовичу за особливу честь вважаючи обрання мене в почесні члени
Немирич утікав його обскочили за Кобизчею й порубали шаблями
Він сидів за лінією біля підніжжя Калічої гори тримаючи в руках довгу паличку з мисочкою для подаянь двоє міщан які подали ялмужну розмовляли стривожені про банду що йде на Львів Волинським шляхом Кампіан чув розмову та не прислухався його це не обходило
Так Денисе Пилиповичу
Сідайте та прочитайте оці депеші сказала вона до Комашка
Хата була такою ж як і колись
Самі вилізли з шатра та і другого би там упхали
Вона вже з іншого тіста зліплена хоч і в ній також багато від жінок цього дому оранжерейною квіткою принаймні вона не стане
Остап перекіінуч^чедюз тин за яким стояла Соломія сакви і сп'явся на тин
Ви прошмигнули через наше село
Якщо Карл з Мазепою перейдуть Десну не пора облягати Батурин
Кілька драгунів оточили татарина вже літнього у драному кожушку він щось швидко розповідав і виразно жестикулював
Софійчині щоки наливаються ще густішим бузковим рум'янцем брови немічно тремтять і вона одвертається з дитиною
Сонце підійшло високо і дуже нагрівало
Послухала Мотря людської ради пожалілася у волость
Ці мутні чутки ширяться з кожним днем і як змії розповзлись по вулицях
Говорили про скріплення й поліпшення стану ліпший вигляд і т. ін.
Так він робив і так робить від юних літ а тепер має міліони
Тільки-но відкрився люк як отаман почув стукіт барабана й хрипіння двох сотень невольничих горлянок
Там вона пролежала років з чотири
Я приведу його зараз
Ще раз вимахнув руками й перед очима блиснув жовтавий відсвіт він знову пірнув але пізно треба було раніше якщо хтось із дозорців дивився на воду то побачив його неодмінно
Марисю
І ти б не знала що сказати Рнно
Навпаки вони були спокійні дещо насмішкуваті і весело перемовлялися між собою піджартовували
Спасибі тобі
Гайда
Тим паче що в нагода
Короткі посічені коси настовбурчились на його голові неначе колючки на їжакові
Хоча й не без іронії а написав душевний лист потішив його найвищою з усіх похвал
Мов неприкаяний тинявся я щоліта по запорозьких степах їздив на руїни Запорозьких Січей перепливав із нестримною хвилею Дніпрові пороги мріяв на скелях Сагайдачного й Хортиці плавав протоками й лиманами Великого Лугу лазив попід кручами Микитиного Рогу й Капулівки схилявся над могилами славних лицарів марно сподіваючись знайти десь відповідь на свої питання або хоча б почути правдиве слово про те як загинула остання вільна українська громада
Це зрозуміло роки зосередженої роботи дали себе знати
Раніше стара слухала ті звуки зазнаючи від того немалої втіхи була певна що це вона населяє так чарівливо ту гору
Переміг шляхетський меч
Якою п'єсою відкриємось
Мив мала дитина в колисці першої миті коли тільки розплющила очі
Делікатес
Ось ще якесь хлоп'я перебігає вулицю
Максим Валер'янович моряк
Нема для того що приневолений приймати їх з другої руки
Що якби хто дотепний змальовав її так як вона єсть із маленькою дитинкою на руках
Як де батько князь Володимир виправляється було чи то на лови чи то в бій усе він було проситься щоби і його взяв із собою
А нащо ж і одкладовать в довгий ящик адже ми не судді
Це був ще не старий дебелий чолов'яга з густою чорною гривою на голові і такою ж чорною подекуди покрапленою сивинками бородою
Потрапляючи на урочистості султана Селім або говорив дурниці або варнякав щось на ловецькому жаргоні їв як ненажера
Я намагався було увійти по-змозі непомітно щоб менше турбувати Лену але вона здалека почула мене як тільки я увійшов задніми дверима повернулася в мій бік побачила в моїй руці пакуночок і між іншим спитала Що це ви там принесли
Йозефе з цих стільців можна покласти книги на підлогу
Можливо постукались би і в монастирську браму там зовсім близько цікаво ж дивитись на ранкову Полтаву з Монастирської гори помилуватись розписами в монастирській церкві
Я й так
Тодозя стояла на траві під густою гіллястою яблунею й ніяк не могла опам'ятатись
Щоб вітер дув розгонив ґедзів та комарів
Часом тягнула далі звертаючися до нас всею красою своїх ясних очей коли вона буває не в настрої й неприступна я доказую їй жартом що це в неї шляхетська кров замулюється
Мене манив той інший свій заборонений відділений простір я завжди чогось шукала завжди за чимсь тужила знаючи що я в родині небажана
Острашливо подалися в комору тримаючи сокиру напоготові
От бачите скільки радості й утіхи
І сміється він разом і горілку п'є
Ото господи як злякала аж ноги затрусились
Все його могутнє волохате від волосся тіло було в усій своїй красі
Не ми обробляємо землю а вони
Не раз він чув його від Сіверцева коли мова заходила про Ленінград
Ви не знаєте яка тепер н а ш а д е р ж а в а
Шли князю старостів
Павло Радюк наймав собі невеличке житло на Старому Києві
От каже моє щастя прийшло
Бiдний бiдний птах
Дівчина подивилася на Сидорові руки і кинувши Я зараз зникла в сінях а по хвилі вибігла звідти з цеберкою води та корцем
Зуби вибивали шалений рок-ен-рол
показав рукою й одразу рушіїв з дороги до чорної купки
Ні
Доля як у тій пісні співається Зеленая та ліщинонько гей чом без сонечка зів'яла
В это время дед накинул его сзади рядном и крепко охватил руками
Назустріч униз мчить чудовий рисак під сіткою візник у передку тримається як князь
Звичайно подумав
Що ж ти мовчиш
Працюють вони по редакціях газет та журналів
Ах так пан Славек зовсім не подумав що в нього ж є товариші які їхали разом з ним страждали разом з ним
Це так мене схвилювало що я всю дорогу почувала як поширюються мені ніздрі
Бліда без кровинки в обличчі вона все ж стримала себе промовила наскільки мала сили тихо спокійно
Поїдемо братику
Теж у товариші приписалось
Попомнуть і вам боки як подільцям
О він знає шельма що говорити й де
А от лист батька був у чомусь образливий для нього
Входить Пузир опираючись на двох робітників
Чого тобі треба
То ти а то коняка
Приготувались
Випива
Може й так
Конашевич слухаючи того ахкання панни Зосі трохи уголос не засміявся та подумав собі На таку цяцю то татарин певно не був би ласий і ти би турецького гарему певно не побачила
Одягнена майже вся біло здавалося перемінялася в якийсь білявий стовп і перейнята самим болем мала розійтись з імлою
От i видужав i дожида доброго чоловiка щоб йому i господарство i сестру вiддати i вже нi до чого йому дiла нема усе тiльки книжки чита а Олена за нього усюди по господарству поворочується
Між іншими було вирішено щоб держати готові списки людей здібних до зброї
Нагледів нарешті жалюгідно миршаві ніби оптичпо зменшені до розміру комах
Аж так і є
Остряниця тоді погодився з отаманами а тепер шкодував
Ожиданий інший говорив з притиском і глумом не з'явиться
Йому було дивно неприємно соромно
Та й солов'ї у Ратієвщині як свищуть
Широко розкрилися двері залу і прибув князь у супроводі ад'ютанта
Він безпомічно озирнувся з одчаєм провів поглядом по лицях лиця хмуро недовірливо вороже дивились на нього
Я люблю вас люблю страшенно
Злегка шкутильгаючи він пройшов по палаті постояв біля вікна обернувся до воєводи
Іще раз копнемо
Козеня Неначе теє кошеня І не пручалось не кричало На лоні пестилося гралось
В цей час гримнув на них рудий як з пожежі і здоровенний Гриць
Білозерець був старосвітський сотник іще-то з тих що перші озвались потиху до батька Богдана днай батьку Україну а ми тебе виручимо
Мені не заходило на звичайні зальоти думав юний чорт хотілося розбудити у ній потяг до волі
Піднімай опускай
Може їй грошей треба а ти не хочеш мені прямо сказати
Юрасеві очі горіли ніби він насолоджувався муками своєї жертви
Я художник
Вслухався здалось що чути далекий стугін швидких копит скрип полозків і срібна пісня дзвоника
На мить Біланове обличчя закам'яніло
Михайло Данько з Грайворона
Стояла на край села сиротою пустка завидувала палацу
Спить Новгород тереми над Волховом княжий терем всі конці й людіє в них
Слухай Порфирій я тебе переведу в Мануйлівку а вас пане Зеленський в Чагарник
IV Вбігає Мирослав
Один Чіпка не спить
От для кого я вирятував Хотину скрушно і навіть з болем подумав Лаврін але іншої ради скласти не міг
То нехай був би хоч зо три дні переслався як уже не що інше
Він людина розумна розвита і в його очах світиться думка
Майже вся троячка наша загула у тому павільйоні
Тоді Степана набік
Та й тягне щось мене в Москву Бодай чогось не сталося
Здавалося ті звуки вигойдувалися й сповивалися в колисці суворої народної бувальщини щоб єднати людські серця в побратимській задушевності
Правда
Переходить день минає другий третій як крізь землю провалився
Краще вже дві години вчити уроки ніж півгодини стояти в черзі
Значить керуєте пильнуєте
сказав їй Володимир
Прівєцік яму пірадаш как вярньоцца
Вони йшли так поволі й хитали головами неначе кивали вже здалека до нього а віз ледве-ледве волікся за ними
Ой не кидайтеся там дайте пройти почув дзвінкий веселенький дівочий голос облишив дошку яку вже намірився був запустити майже вертикально в небо і сперся ліктями на трубу
Мов обнімають шию бранну Старому лицарю-гетьману
Бабуся
тихо отвечал полковник и что-то начал говорить вполголоса
Що стосується Софійки то остання доводилась рідною племінницею пані Більській зрозуміло теж була б не проти побути хоч би один вечір зі своєю тіточкою двоюрідними сестрами-близнятами
Не дочка і не гостя а родичка
Ну прошу
Не нас
Здебільшого молоденькі смиренно понахиляли голови шепочуть молитви
Виїхали з Борзни
Постіль біла стіна німа ні до кого й слова промовити
А ходім панотці що там за диво діється в курятнику
Юні піонери називається витріщився він на нас розсердившись що ми й далі не зворухнулись на його окрик
Ця чванлива дівчина завжди стояла перед його очима
Де їх мученики
Близька доступна пружна мов тятива й п'янка мов добре вино
Тоді йшов собі в садок у лішник
А серце їй так закалатало аж рукою груди стиснула і мить не знала що ж їй тепер
Добре так
Рече Вельможний пане ПлетенецькийІ Се королеві ганьба і всій шляхті Що так перед послом язик чернецький Розляпавсь у твоїй чесній палаті Мов перед хлопами у простій хлопській хаті
Серед людей не залишимось без людей хай лише почують про добрі діла
Квітки-Основ'яненка Салдацький патрет
Ї д е ц ь
Але з роду мужик я мав силу і моє нутро віщувало мені що догоряючого голуба з чужини я завезу до рідної землі живого
обережно мовив Драб
Ті гроші які Польща непотрібно топить в кишенях візирів башів ханів і мурзів треба би краще видати на узброєння козацтва
Він махнув рукою
Зійдеш з ума
Після їх кілько ж впало до бруку прошиті наскрізь кулями
Але от якось умовили виступити бригадира різноробів Романа Ляща
Христя глянула ген за горою наче догорівше пожарище світило жовтуватий світ гойдався тремтів в темному мороці
перебила Марина
Але краще все-таки сядь
Що надійніше утверджувалася в своїй вірі в порятунок то обережнішою була
Собаки з лящанням подались навздогін та харзу мов вітром піддало метнулась на дерево і подалась верхами
П'яний Володя
Боже упаси
В антракті Корвин підійшов до Вер
А що коли фашистські бандити й підпільні маніяки-людожери озброєні величезними капіталами вкрадуть у Труменових молодців чи куплять нишком півдесятка бомб і знищать Москву
Вона не знала де пробував Єремія які пригоди з ним трапились
Я зроду ненавидів тих обережних
Прошу
Тепер партизани повискакували із схованок і вже не дослухаючись до команди кричали що хто міг кинулися за ворогом
Ритм був такий шалений що мов потік підхоплював усе довкіл примушував єднатись з ним
Біда брате біда
Люди запротестували не підемо мовляв без того що нам належить
А вже як налетять такі молодці після походу то не підступись ні гетьманська ні запорозька варта
11
Маланка уперто мовчала
Ох
Человек добрый молви словечко как он по мне сохнет
Не зрадувався ж i пан Уласович як вздрiв щирого свого приятеля а пуще тим що думав собi От теперечки вже вiн не сердиться i дасть менi пораду у моїй бiдi
З лиману повіяло холодком
Просто із своїм дружком зустрівся
С 207
Був той уже в старшинському вбранні поголений свіжий сяючий
Вірніше спить Журба а Мальва ніяк не звикне заснути надворі
Піщана коса була тверда і коні йшли легко лиш подекуди занурюючись у воду до загривка
Т р е т я
Матвій роззуває чоботи
Гурра
Добра дитина хоч куди
Всі засміялись а Масючка аж голову одвернула набік
Я не пущу
Єсть
й розгубився знову кинувши оком у бік Максима
Мавки одхиляється він все-таки її цілує
Та він не знає і не дбає що ти його кохаєш
Не чіпай отого козака
Це ж про мене вождя комнезаму хуторяни таку примовку склали
По ньому як і по десятках інших мешканців колонії давно відправили погребальні панахиди він уже не був жильцем для зовнішнього світу
А все ж ковтав пекучу оковиту Вклонявся гречно дамам здалека
Ти пробач
Коли ж починалася мжичка холодна й сікуча о цій порі орач напинав на голову мішечка ворком і тоді зовсім зливався з рудою землею так наче й нікого не було за плугом наче коні самі орали те безплідне поле самі без нікого
Хтось почав тихо задумано
Подайте руки прошу вас
Стали на нічліг
Огонь тріщав каша зачинала кипіти а Матвій лежав на постелі й ні о чім не думав
Висказав усе і точка
Помітив і все зрозумів
А пані радникова знала що всі ті об'ясняючі розмови відносились до неї бо вона поборювала ту модну божевільну й деморалізуючу хоробу на кождім кроці
Я на заочнім
Мені до жаскості захотілося чимось похвалитися але не знав чим
Не ріжнилася зовсім одягом і мабуть не багато виглядом
Йшлося про важливі для майбутнього Порти діла
Ні ми не з одного села відповів Басараб а так побратимаємось в іншім способі
Це зовсім приватна справа
Бо маємо рано встати
Небо бірюза
М и к о л а показывает в ту сторону куда спрятался Петро
За бабою стояла Мелашка в білій сорочці в червоній новій хустці з зеленими та синіми квітками в зеленій ситцевій рясній спідниці
А постривай-но озвався нарешті
Мельник повів сивою од років і борошна головою на розчинені двері
Утигури вичерпали з наших міхів соліди й забули про обітницю
Візьметься хоч пізно промовила жінка
XL
Це на тебе давно гикавка напала
Н о с и л ь н и к швидко входить з квитком у руцi
Все одно обманюєте
На візку тихий і залюблений у неї
То йшли робітники з заводу після десятої яких каральники почали лупцювати як і всіх
А глумления над директором моєї сільської школи Гайдашем
Коли я заворушився вона одразу побачила мене i не здивувалася
З КАФЕДРИ ЛИНЕ ПІСНЯ
Не нам про те за те раховати
Жив з усіма добре але у великій приязні лиш із старим Петром
Тіточко
Ой хочу тату охопив батька за ноги а вiн чогось заклiпав повiками i поклав руку на мою голову
Рибина летіла вище лисеняти але воно прудко підскочило й
Ми схиляємо голови пишемо
Вiн закопаний тут за городищем над Днiпром
Григорій бачив як у гущавині посунулось щось смугасте
Стара подивилася на нього із прижмурцем і такі були гострі й пильні її очі що він аж зайорзався
У якій школі ти вчився
Справді в долині якраз на їхньому шляху стояло кілька вершників у кудлатих овечих шапках і таких же кудлатих кожухах
Приїхали до Гісерни
Пасовисько що ви за нього процесуєтесь має всього двадцять моргів
Я не гнівався
Мене впевняла що я характер трагічний з артистичними зарисами і що не смію ні за що в світі віддаватися
От я піду ви посмієтесь і на тому скінчиться для вас ця історія
Скаржитись
Малуша обернулась і побачила що Добриня і Тур стоять далеко від них біля саней
Кальфа теж не змогла приховати почуттів
Небагато й тих хвилин котрі привели до того що я міг провадити її по них
Рубайіте їх і вперед гукнув Бачман
Маю на увазі той факт що підпілля дедалі частіше вдається до терору там когось повісили там розстріляли а того взяли вночі й слід за ним пропав
Ближча до правди буде мабуть така гадка про походження Ромоданового шляху
Находився по зеленій землі пожив між людьми дітей виростив пора і честь знати
гукав кидаючись на волохів Трощинський
Шура гадала раніше що під час атаки треба обов'язково бігти бігти вперед по геометричній прямій як у фільмах а тут бійці йшли неквапно на весь зріст рухались і прямо і навскіс розходячись променями наче обмірювали все поле як землевпорядники
Першим примчав Гордій Чурай
Його повели на майдан до церкви
Несе Галя воду коромисло гнеться
Куций барчистий обрубок у соляному овечому кожушку
Чого йому треба
В його ухах мов ножем по склі ріже лунає солодко- огидливий голос Стальського
Порох дощу обвіває його мокрі боки на ребрах лежать купки жовто-червоного листя віти дерев поріділими гіллячками спускаються з-за муру на вулицю
Моя ясочко
Принцеса Еліза встає й одходить од дверей
Звуть їх нещасними
Україна пішла
Ну а ти не знаєш не догадуєшся де він може бути тепер
Свої чи чужі
Прийде скажімо звідкіля чи приїде тільки-но в двір а тітка
Час від часу вони уважали за потрібне затріпати крилами витягнути шию й голосно на цілу околицю затягнути своє кукуріку
Вона вибігла йому навстріч з сльозами на очах
І не зо всіма
Чи побачусь там із нею
h1 Заснування Переяслава h1
Леоніда Семеновича брала нетерплячка
А хіба ж ти озвавсь батько Пугач не казав нам окаянний як підмовляв нас у городи Ходімо батьки зо мною заведемо свої порядки по всії Україні
І тут проти розуму збунтували любов чи сумніви а може тільки тебе дурня й чекала Мирослава може для тебе й уночі не зачиняла дверей
Я подумаю
Але що гітлерівцям до великого німця
Історична довідка
Мешканці переважно ізраєль
Турки були злі чи роздратовані гаркали гиркали поблискували білками очей аж Маркові ходив по спині холод
Права рука в нього була покусана і кровоточила він мішав кров з потом і розмазував її по чолу потім обтер долоні об мундир як різник і вийняв з нагрудної кишені німецьку цигарку закурив бичачим сапом виштовхнув крізь широкі ніздрі дві смужки диму колупнув ногою під бік свою жертву і переконавшись що вона знепритомніла сів на колодязний зруб
Всі чекаючи цього таємничого ченця притихли й задумалися
Далі
Пантелеймон Куліш
Микола уявлявся мені схожим на оцього шофера тільки що з більшим черевцем
Настав вечір а в хаті було сміття трохи не по кісточки
Люди мліли від довгого сидіння і все якось норовили простягти то ту то ту ногу
Павлюк звіркуватий більше на себе надіється того його ще не підбили
Політав на гойдалці сам Мальва почувалась кволою і не стала з ним
Запам'ятай це
Однак і Прокіп був неспокійний
Упали передні яничари
Омелян щось бабрається у квітах біля ганку там видно росте молоденький плющ і Омелян вириває одну галузку
Ступа кричав у нору щоб до холери ясної бандити добровільно здалися так буде суд і може буде людське милосердя або ж людський гнів товариш Ступа скрізь любив виступати від імені людського
Тут же за стіною вивертів обізвалися роги Тугара й інших бояр
А втім стривайте
Мунгали
Знаю
Хіба б я пропуделяв того крижня
Дорогою побачила і дяка такий же низенький сухий і в одну косу волосся заплетене тільки тепер та коса стала у його коротша і тонша
Було їх не букет і не два а сніп оберемок
Вся ця історія з пістолетом розважила мене трошки
Тут важко жити
З усієї сили не чеканячи поки кормушка відчиниться голосно вигукнув прихилившись до щілинки
Дочки на бал не брали бо не вистачило грошей на убір
Подався б і я з вами та воно вже не до Петра мені а до Різдва
Навдивовижу міцний Андріїв організм скріплений фанатичною жадобою жити й могутньою волею до життя справді вичухувався
Ми живемо в Лубнах маємо там леваду й хату обізвалась Мавра
Хтось кричить
Що мають за дружбу з Никоном
От їй здається що вона стоїть з Лавріном в садку під черешнею розмовляє з ним дивиться йому в очі
Вже само повітря п'янило
Ні за що
Песю маму
Бог простить а я не маю чого прощати
На морі шум
В этот роковой день она мне показалась особенно очаровательною за обедом потчевала меня вином и была так любезна что когда пробило пять часов то я готов был забыть про класс однако ж она сама мне про него напомнила
Вас хоче бачити
Чого ж сум чого ґвалт чого страх
Здорова Оришко
Вперед
Дрімайло був великий штукар і я добре знав що він наваживсь начепити торби тільки для штуки щоб потім забавлять писарів своєю комедією
Людей надо от релігії відривати а ти кандидат партії виступаєш фактично проти лінії партії у вихованні трудящихся
Л о з к а
Він ледве доплив
Хто трохи не в ногах лазив руки лизав поки треба було
І тим жила і тим годувала свою думку тішила свою уяву
Вона не віддавалася пустим мріям і спокусам про золоті гори десь там у Молдавах та інших чужих краях а знала працювати в границях своєї батьківщини
Ну але преці варто би над сим подумати мовив Євгеній присуваючися ближче до стола
Герман бризнув в покоях зачарованим зеленим напоєм
То був буцім козак буцім міщанин у простій старій одежі дуже замараний
Я
Турбували лишень обставини
Цілком зрозуміло
Михайло
Хлопці-поганці
Починався переліт
Гладко причесане темне волосся на круглій голові м'язисте опукле добре поголене обличчя живі карі очі що крили в собі улесливу посмішку говорили про спритність і самовпевненість уміння привертати до себе увагу з першого знайомства
А ба
Люблю я ліс
Це твій батько поцікавилась дівчина
Чого ви зразу не сказали
До неділі
А по той бік воно теж світить серйозно запитує Оришка
Э эх
спитала вона тихо
Хурщик дядько чухає голову невпокійна це і клопітна справа од села до села перевезти в хуртовину хуру реготу
Ніби йому не однаково хто перед ним терехівські вожді чи терехівська маса
Потроху я почала скуплятися
Запас бач біди не чинить говорила Ликерія Петрівна стягаючи подушки з воза й кидаючи їх на руки погоничеві
Звiрi трохи наблизилися до нього але зовсiм близько не важилися
Бачу i ти непослухом вдався
І звечора за давньою мисливською традицією питимуть горілку і розповідатимуть різні мисливські історії і співатимуть пісень і кепкуватимуть один з одного
Жінки сумні й зовсім безнадійні вийшли в коридор
Пан все гукав на неї то те прийми то те подай
То була здавна ще за гетьманщини голодна ненажерлива сарана котра налетіла з Польщі на вільні степи розкішної України
То показуй другу половину
наказав Гуменюк
Тільки до Шумська каже той по-українськи
Ану злазь
Це я
Добре знаєш що він лише тобою живе тільки про тебе вірші складає а я йому
Його сестра з усмішкою сказала
Отримали угодовці тих кого й заслужили
По той бiк рову вже ждали бо на дерев'яному настилi мосту одразу ж тупотiли конi лунали кроки багатьох людей то сюди на Гору з Оболонi й княжих садiв i городiв холопи везли молоко овочi й зiлля* *Овочi садовина зiлля городина поспiшали на роботу здателi* *Здателi будiвельнi майстри всiлякi кузнецi яким не було де жити на Горi i якi тулились у хижах i землянках передграддя
Тарас наблизився до канделябра де щойно лакей поставив високі свіжі свічі
Не дивуюсь що наш Ягнич і досі не знаходить собі спокою
Так йому подобається легко як він каже дихається щоб було тепло прикривається кожухом
А згодом
До ранку шосе вже було розчищене бійцями від дубових колод
А може фрiци i не дурнi
Та й як же не лютувати
О та ти вже молодцем Дмитре
Чи вiддасте с насмешкою
Воронцов знав і те що кожен його непродуманий наказ кожен його хибний крок навіть хибний жест обернеться чиєюсь кров'ю тут під чужою дамбою обернеться сиротами і вдовами там на Батьківщині
Он там лежать зів'ялі хатні лаври сьогодні він нам свіжі принесе здобувши з рук знавців
Жили вони тут здавна ще з десятого сторіччя у невеликих дерев'яних та мазаних хатинах нерідко в напівземлянках шили чоботи одяг шапки валяли валянки виготовляли вози збрую бочки діжки верстати для ткання займалися дрібною торгівлею ледве зводячи кінці з кінцями фурманували
Сиві полукіпки Вельзевулових брів грізно злилися на переніссі а ліве око прищулилось наче не могло розпізнати зухвалого учня
Цього досить
Не спитав навіть чи я той що вони дожидали
Запросив на неї ліпших людей Києва
Олександр Дейнека погано лає
Він дивиться якимись іншими очима в будучність поширеними може і понад наші голови
Вони не варті перевидання
Прокіп Гордійович відчув як у його грудях теж загоряється злість
Того жодним писанням не тільки не покажете але й ще почуєте прокляття на тих хто сміє отак важитися
Привези i його з собою привези i людей щоб кому швидш рушники подавати або людей не треба i тут назбираємо тiльки його мерщiй його до мене вези
Також коротко зупинився на останньому розпорядженні головного судді про поголовні розстріли в тюрмах і концтаборах
Ти хочеш скла
Доле моя щастя моє неначе простогнав Микола вхопивши Нимидору в обнімок і сам залився сльозами як мала дитина
У пояса его висела походная чернильница знак писарского достоинства
Які страви
Втечу та й годі
Хай заспіває про Супруна-козака сказав Панько Виривайло ох і пісня ж грусна
Він намагався підтримати в них віру у велику науку у великий ризик віру в самих себе у нього у своїх друзів
А він уже не вірив ні в що і найперше в гетьмана
Тому він безсилий був задовольнити Надійчину цікавість що роз'ятрювалась дедалі
Після того Данько вже садовив хлопчика не біля порога а за столом слідкуючи щоб той з'їдав свій шматок
Вештається скрізь по вечерницях може яка й піднесла чого доброго ще пропаде
Ворог
До кого
Розмашисте весело пішов Дмитро уперед
Велике спасибі вам
П'ять мазалниць обмазали та оббілювали управу за два дні й достали од писаря по восьмигривенику за день
Можно и паче можно
Лише дві невеличкі групи ворогів що першими вскочили в ще принишкле село врятувалися втечею від партизанської кулі
Зависть людська
Ми мусимо наповнити собою всі краї всі народи
І кожна деревина музику в собі таїть
Тоді треба придумати щось таке покрутив розчепіреною п'ятірнею Спихальський щоб прошу пана пошити хана в дурні
Від Онуфрія з грибами відповіла слухняно мов дитина тремтячим голосом
Не журіться звернувся до них Матрос
зібрати етнографічний матеріал у
Собор тоді вразив Єльку тільки своєю суворістю холодним і якимось величавим непривіттям
Не знайдуть місця
Простіте мені
Гризельда почувала його силу й завзятість так як почувають лицем гарячий промінь сонця
Уся справа в тому й полягає що Серафікус ном і гомункулюс лялька з картону
Легче право легче
Ці слова про сплетені руки Про жагучі шепоти юності Що війнули з податливих вуст І згубились в розкішній косі дружини
Обережно вийняли з цебра привезеного
І хочеться щоб не Чернишов лежав тепер там а ти і хай плачуть так само сурми і стиха поміж себе перешіптуються прапори
Вони з братом земля йому соловецька пером забрели туди з полювання йдучи й занесли зайця
Ну гаразд
Жодного натяку на будь-який стиль
Коли такі ви що душі спасенне І вам і діткам вашим і жінкам Байдужня річ у вас і прославленнє Святої віри не потрібне вам І патріархове благословенне Пригідне на щось тільки гетьманам Дак вас Петро і ми всі покидаєм І до царя на службу від'їжджаєм
А він тільки подививсь піднявши вгору брови та сказав От же вражі ляхи таки пронюхали
Та вже ж пустять перегрітися не дадуть же загибати на морозі
Радпартактив значить убивай
Й досягнуть чого
Чубенко на нього не оглянувся він їхав далі й дивився на карту лісова дорога зникала за соснами осінь і лісова гниль
Стогін зачув
В нас багато хто тікає бо несила
Високий гибкий і кріпко збудований як усі його одноплемінники мав він лице чудно гарне
Я ледве втримався
До дон Жуана
Вона тут показав на скриню але ключі не в мене
А що розповідати
Тепер на це звертають увагу
Ой ти моя ангорська кізочко моє біле ягня ти кіпрський виноград говорила Зоя до Сані
20
Могла б сказати якби не зупинив
Він звався Імадеддіном а взяв собі ймення Насимі по-арабськи душа ніжний вітерець
Підвівся обмацав хапливими руками стіл і рушив поза столом на подвір'я ближче до вітру що повівав уже ближче й до грому-гуркоту що наближався та й наближався з далини
А проте потім як роздивився та він же трудяга
Мені ні
Однак почуття жалю перемогло
Але руки в братів були чіпкі з двох боків схопили коня за гриву
Кожен мав принести якийсь дарунок до хати рідного лекмана
А де вже тепер сонце
Один Чіпка без тямку поволік ноги далі
Коли слугі божі виявляють найвищу відданість до земних владик це треба цінувати ваша величність
На другому кінці були до драбини прив'язані два великі залізні каблуковані гаки
Лучники знайшлися швидко всі тридцять як і загадував болярин бо майже кожен повісив у княжих сінях свій лук
Його діти і досі як тільки випаде сніг шугають по горбах на тих крилах мов очманілі а могло ж бути й інакше якби Лук'ян довів тоді справу до кінця
Помремо всі а Батурин не здамо
Чоловік зняв з голови чернечий клобук струсив з нього навіяний сніг обтер рукавом кожуха ікону
Одарка стала тепер вільніше й сміливіше поводитись з Тереньом
Гілка зачепила бриля на голові в Селаброса й збила його
Але я вагався
Інших полонених Родзісад з того дня віддавав до польового суду
Молодець же нашого міщанського роду син нашого війта а дівчина бач роду шляхетського дочка пана Домонтовича
Бачив десятки сотні тисячі вгодованих сердитих пик що затуляли собою шлях до волі чув їхній злобний звіриний рик і переймався відчаєм
Леоніде Полікарповичу Леоніде Полікарповичу чи не час вам відпочивати
Тараса понесло високо понад землею і тільки десь унизу самі собі рипіли на снігу чоботи приграючи і приспівуючи Маляр Оксаночко зірочко вечірняя ясная без сорому
В неділю моя голова найбільше працює говорить Сев
Та іди ж не огинайся
Приходила людина п'ять футів п'ять інчів росту з малою обдертою валізкою і здвигала Парамонт Метро Голдвін Маєр
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ
Хай буде
Коли нiкого не було в хатi я заривався в подушку i просто вив як той собака голодний
Враховуючи підупалий дух австрійської армії сардино-французькі союзники підготувалися до рішучого удару на південних підступах до Мілана під Маджентою
Вальдшнеп тим часом щезає десь в присмерку викликаючи самицю млосним хорканням і людина стоїть посміхаючись
Страшно подумати
А зійшовся з ним за три стрельбища від табору та побачив який є і втратив дар речі перед ним постав геть висушений літами гідний пе лишень подиву а й жалю старець
Здоров
Що ви врадили з отаманом
Христина мовчить
Затрачати вміння щоб різьбити стандартних хижаків отаких
Кажу голові Дайте мені конячину
Так почав він вибудовувати на кам'яному острові дві химерні й дивовижні рєчп собор із камін-ного мережива і дівочу душу в звуках своєї далекої прекрасної мови де хліб називається житом як жаття а вода має в собі щось від водіння бо тільки спробуй піти за водою то чи й вернешся світло ж пов'язане з безмежністю світу прониауючи його наскрізь а дружиною зовуть жону І найвірніших охоронців володарів земних
Обезсилені з морозом а не з кров'ю у жилах лежать у шуварах і лозах понад Сеймом борікаються зі смертю
Я йду завше просто і ніколи не помиляюсь
Амінь
Тим ви дали доказ що розумієте своє положення і щиро бажаєте подумати про його поправу
Товаришу цей ранений член ЦК комсомолу
Тоді най приймає свій рішенець без мене
І він раз по разу обнімав доньку немов боячись утратити її
Вся Тернівщина знав яке диво сталося саме в Климової Хими коли вона поставила пасочки в піч і хоч всього з двійко їх печеі а вв-иж замість пектись давай раптом у полум'ї таипюватя
Сам я й штанів мабуть не скинув би
Зі своїми білими блискучими зубами й червоними викоченими устами виходила при слідуючім танці неначеб не було нічого сміючись наново до них і вміла наново звернути на себе увагу і діпняти свого
Мружилася й милувалася на купчасті хмари одна рука її стискала білу сумочку а друга вільно ходила біля тіла
Біле ж як сніг
Щось незвичне немов далеке але серцеві все ж близьке
Неначе рай цвiте в садках та виноградниках
То не варто і нам жити
Тільки здається панові Німандові наздоганяти не тре ба його очі так вогко іскристо плавають од лиця до лиця губи такі червоні й усміх такий вселюбовпий що він цілком сміливо може не тільки разом із усіма а навіть на іпередку Вакхової колісниці їхати далі
На таке він не сподівався
Кого тобі іншого ждати
Словом ми з Олею до себе його більше не пустимо
Чи тобі то так дорого-мило що ти Христя перевернулась у панночку
Більшу половину вільного місця в ній забирала глиняна піч з припічком до котрого припирав дощаний тапчан застелений соломою і накритий грубою веретою
То й що мені до того
О яка ж це мука
Дівчина так і зірвалася з колін
Орда швидко обійшла його з двох боків оточила жодній живій душі не пощастило вислизнути з нього
Прибув як обіцяв
Чи не вернутися й направду нам
За успіхом і голосними речами похвали як іноді буває прийшли і неприємності
Яку
81 81 Єні-Батан-Серай Запавшася Підземна Палата
Як почула я такі слова ласкаві аж за серце мене вхопило
Лель Лелькович був у начищених Яремою чобітках то аж підскакував від люті на сторожа який так далеко зайшов у своєму благодійництві
Надворі ясний день усміхається сонце і вказує все ясно лиш Тетяни нема
Війна
Ота що крильця білі наче з вати
Томара рвонув із піхов шаблю
А я вважаю чоловіка чимсь божеським
Здавна на Україні так само як у Росії та Білорусії сіль як переважно привозний продукт першої необхідності цінилася високо і витрачалася економно
А я уявляю переконливо сказала Шура
Через те-то я багато в чому поступаюся перед нею між іншим я ненавиджу місто й зостаюсь в ньому рівно стільки скільки необхідно а дружина не любить села завжди хоче до міста то їй в тому й догоджаю супроти свого бажання їду з села до міста
На батьківщину у Тулон
М а т и вибігає з хати і кидається з обіймами до Лукаша
Повідомляю вам що зусилля наші потрачені на захоплення Фессалоніки яко тверді з якої ширилося б заселення земель між Дунаєм і Теплим морем коли вони не принесли вам бажаного мусять бути визнані за даремні
Живісінький і цілісінький стояв мій друзяка Кукурузяка на березі виткнувши із кущів голову і радісно усміхався мені
К о т е н к о. Що ти мені з своїм Степаном Івановичем
Якове всміхнувся сумно Сковорода
А де ж це Книш що його не видно подумав я
А коли надходила четверта Масляна закликав кажуть четвертого сина і сказав йому
Та як його вберегти
Тут по-моєму непослідовність сили волі
І ти пониження й неволі путь
Кривоніс став серед кружка
Нащо ви його так впоїли
Справді треба подумати сказав розважливо Святослав Рильський пильно дивлячись на дядьків своїми сумними карими очима
У своїх заслугах перед людством рослина ця досить скромна а от дітлахів тернівщанських пасльонець по раз виручав
Несвідомість заїдає жінку і навіть не розуміє цього
На чорній дошці крейда дбалих вправ таблиці Морзе білі крапки й риски
Під монастирями з торбами я вільний козак
В тебе що дурна кров завелась
Застав'є продається
Анна задрижала з жалю і обиди
Іншим часом за інших обставин довго певно оплакували б вони цю страшну втрату свого роду але війна теж життя
Він вихопив з-під френча маленький браунінг і пустив собі в рот кулю трохи постояв нерухомо став гойдатися й розхитуватись скрутився як сухий лист гримнув об землю і розлетілася з-під нього мокра земля
Чи не після тернівки отсе ви такі стали
Стоять напіврозвалені цегляні Стовпи засипані снігом
Молюсь усердно молюсь все более и более раздражался Дорошенко теряя способность владеть собою
І дві поли широких дубових дверей розчинились На порозі два янголи з неба в сіянні з'явились
І він розказував як трохи не кожної ночі накинувши на себе лихенькі хламиди тягли вони на здобич як розбивали обходи били об'їждчиків пили вольну горілку крали сало а раз живого кабана на вулиці спіймали закололи затягли до річки і до світу упоралися так що і сам чортяка не знайшов би слідів
І хоч смуток не сходив з його лиця хоч як усе говорив мало він пішов поміряти місце під січову церкву пооглядав дерево порадив Маркові як до того братися а сам узявся за організаційну роботу
І взагалі били тут і без простирадла викручували ноги й руки й робили що хотіли бо нічого й нікуди звідси не чути
Я кохаю тебе до божевілля
Тепер що робиш
Коли приходив султан не скаржилася не нарікала нікого не звинувачувала не вимагала співчуття не просила жалощів
Але цього року їду в К Чи справді спитав я здивований
Він од Зінька вже навчився всіх літер умів з їм і слова читати тільки ще дуже важко йому було вимовляти все слово враз і розбирати що воно саме за слово
Ой боже
Тоді він більше придивлявся до святих бо маляр дав їм усе краще що мали люди
Так і облили матір сльози
Князь прийняв його дуже ласкаво обіцяв хлопцями заопікуватися дав мішечок з дукатами на Самбірську школу
Таня знала що Богдан пішов до райкому
Мамо не плачте
І лице хоч змучене проте має в собі привабливість в погляді сяйливому гарячому почувається внутрішня пристрасть прихована жага
Як мене покинеш засватаю Дубівну
З такими думками вступила в шкільну кімнату й усіла як інші на плетену мату підібгавши ноги під себе
А як на неї то вона вже й ніч отут просиділа б
2-а с е с т р а
Кость швидко ступав по м'якому базарному поросі
Зоряне небо
Роман розіклав книжки в себе на столі
Енеєм кинута я бідна Як сама паплюга послідня Еней злий змій не чоловік
Грішники й злочинці обмивають запорошений звіром образ божий
Як прийдеш тоді віддаси
Трактир пристойний є номери і де поїсти й випити
Ще далеко переклав Ксянда з жалем дивлячись на своє взуття і одяг
Артимиха побачивши Конашевича таким дуже зраділа
А якщо мене поранить чи Всеволода чи Володимира
Кажуть в отакому гудзику приймач у портсигарі телевізор
Не стерпіла добра душа такої наруги
Пригадується казка про заворожену царівну
Але в моїй господі звичай римський і він свої вимоги має
Зоя дивиться перелякано
Да
А надовго ті курси запитала одводячи очі від Григорія
Перша під соломою з увігнутими стінами і дахом але ще міцна бо рублена друга під черепицею але стіни з саману третя з одним вікном теж глиняна але під шифером зводилася для корови якої в Артема вже давно не було
Спеленуте ніщо в твоїх руках
Діти мачушині хотіли довідатися і назирцем одного разу побігли за нею
Отдайте мне его
Это хорошо
Не в пустелі б'ємося
І так нам прикро стало хоч плач
Вона милувалась собою кокетувала лишала уста блискала зубками
Може ще я поділюся Словами-сльозами З дібровами зеленими
Потім біжу
Чомусь схлипувала поривалася щось сказати Варвара Іванівна його помічник та так і не сказала
Едик дивився на мене злякано
Хтось нагодився до криниці на далекій улиці
Фронт рани тяжкі роздуми і вагання сховала ніч
Ха-ха-ха
Але більше займає мене те коли він загадує той свій замір сповнити
Ця процедура тривала коротко
Я не лиха
Тільки старий Пірі Мехмед наважився сказати султанові про сумну новину
Бук піде в нас на кіль
Дурний гой
Отож доводиться зробити висновок що щось яке перебуває за межею небесного склепіння повинне якось відрізнятися від того що перебуває в його межах
О як не хвилюватися як коли оце саме ге увесь вік мене пекло і кар'єру поламало
I я швиденько побiг у касу брати квитки
Горобенко сів на ліжку спустив долу ноги й насупив брови
Перед очима весь час стояла Златка
Що не кажіть браття а треба мати мудру голову щоб додуматись до такого
З дубом я поділяю свою самотність
По бліндажах горять огні і там гуляють з дівками Бикови Рикови Колумбаєви
Не плач мати не журися
Сатана
А неправду поруч себе За столом саджали Не вином людськими слізьми Кубки ісповняли
XIII Переповнена школа ще до початку зборів упріла й важко дихала
Нині ж як пішли чутки про обрів і зовсім став непохитним
Пошел
Якщо я саме для цього з вами пішов
Тут із скриньки вийняв узлик з поживою
Під самим лісом їх наздогнало кілька мін дві вибухнули далеко позаду третя шарахнула в лісі
А маєш коня сідло та шаблю
8 IV 1944
Стоячи бiля вiкна вiн зачарованими очима довго дивився на яскраво зеленi усiянi весняними квiтами гори на голубi води Почайни й Днiпра на заднiпровськi лiси й луки на небо де пливли нiжнi майже прозорi хмарини
Вранці Дмитро і Созінов об-ходили свої володіння установлюючи головні позиції оборони
Олена Чугаївна бачила як із церкви йшла аж зітхає як згадає
Лихо моє доле моя
Вертаючи від кагату Мирон Данилович бачив село в тінях мов погорілий острів
На Йване
Чередниченко сам помітив за комбайнерство каже Ганно хвала і слава тобі оскільки ж виростила достойного сина штурмана для степового корабля виховательські здібності виявила то переводжу тебе віднині на дитсадок
Його вуркіт розчулить ваших ворогів і символ спокою в його дзьобику продовжить ваше життя
Та коли людині до всього байдуже їй однаково чи йде дощ а чи смажить сонце
У воду Михайлику направо
Честь твоя має пропасти
Що ти кажеш Нимидоро
Кінь і на чотирьох спотикається
Вірю не знайдеться такого
Пригода окрилила селян надією як наочний приклад і доказ що наші мають силу й то неабияку коли їх і німці бояться
Все буде зроблене
Поклавши короб на спину керею на плечі капелюх на голову та взявши ціпок у руки він іще раз уклонився Лукії та й пішов із хати
Ваша частка і моя частка ви сьогодні господар а я завтра сказав Лаврін
А колись було сам-один на цілий куток на парубків з люшнею ходив
Безпечні там ті скарби
Вище
До того ж вона не байдужа тобі
Пане Мартине крикнув Звенигора дивись яка пташка перед нами
Не заважай
Імперія ослаблена
Відтак щось біле ніби операційний стіл
По бульвару плентає як нічна тінь серед білої днини стара жінка
Що ж зробити
Далі були такі делікатні чемні обережні наче те чого вони ще не мали було живе з ногами руками очима поки що заплющеними і з грудьми які вже дихали під землею
Краще
одна одній слова не скаже
Гнат вносить Софію
З нашої групи чудик
Да
М-р Кенан вирішив що це один із удосконалених способів вимагати гроші про що він читав у Дж
Колчак
Кращої од Палажки нема на всі Семигори
Усе це спростовується елементарною наукою
Вітя востаннє почув здаля голос
Ніхто не прийме на роботу а тим часом Ліхтаренко приведе нас сюди силою
Не було дозволено
Крицевими дорогами мчать у далечінь поїзди
Ось розмова з Кузьмою Музичуком довго і вперто пояснюю закони І це треба підписати питає Так І йти до волості знов питає Так І щоб вуйт затвердив
Він тепер у Чалого в коші
І спасибі
На всьому крапка
Де там
Бо ти ходиш без вінка та плачеш від наруги
Ганю
Ось іще скрізь сіріє птахою вечір ще птаха-вечір дзьобає зорі в небі п'є росу по левадах кутаючись і гріючись у млистому туманці але вже має тікати з села бо ви тільки погляньте на Княжу гору
Водити парубка та ще такого гріх
Може порвати з католицизмом з його жорстокими догматами які часто стають на перешкоді почуттям накладають пута рабської покори й умовності
Що ж робити дурноверхий з тобою
Е ні як ви по милостиню а так собі щоб бачити світ
Як
За божественним установленням імператори ромеїв не можуть родичатись будь з ким а тим паче з невірними жителями Півночі
Але в пана Голубовича вже мабуть є домашній учитель отже нема чого й надіятись
Та кому потрібне це життя кому воно дороге
І тепер ставши заміжньою дамою лишилася такою ж милою та доброзичливою
Діточки ж мої
Обоє мовчали
Запали смолоскип
Де
А тим часом він зустрів її припозицію насумрено як злу прикрість
Я-м признав тебе відразу мовив Богдан і не відав що далі робити чи стати чи підійти й ухопити сього сивокосого старого лугаря в обійми
Мені все ввижалося що зараз вийде відомий усьому Вавилону злодій Назар із плескуватим носом і оббере нас до ниточки вб'є Явтушка який разом з іншими колись полював на нього аби той не вкрав коня
Далі ні кроку
Запитання без відповідей
Мабуть тому що ви не воїни а нікчеми боягузи свинопаси
Від озера наближається мати а з нею молода повновида молодиця в червоній хустці з торочками в бурячковій спідниці дрібно та рівно зафалдованій так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими червоними та жовтими стяжками сорочка густо натикана червоним та синім намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї міцна крайка тісно перетягає стан і від того кругла заживна постать здається ще розкішнішою
Для чого злодіям красти коли матимуть однаково з ним
Пусти мене чоловіче заговорив зовсім тихим і лагідним голосом лісник
За сюю капосну дурницю Полаяли Синицю Та й розійшлись
Ото прийшов він до мого діда в гості розбалакались вони про давню давнину а старий запорожець і розказав моєму дідові та батькові що за нашим селом в лісі в урочищі Григорах коло скелі закопано великий скарб
Ходім
Пріся заліпила перші вареники з вишнями а Явтушок загодя щоб підправити свій авторитет страхового агента який на той час помітно підупав в очах Вавилона запросив на вареники вавилонський актив буцімто так без будь–якої причини а просто тому що наспіла вишня
Стій-ної звертається до нього Марія
Ой у полі вітер віє та жито половіє
Війна перенеслася на територію Західної Європи
Та вози котилися в самому хвості так наказав Гатило відставати ж Борислав не наважувавсь
У тієї там і Павло якийсь там що не дає проходу приносить їй якісь там дуже гарні цукорки і має він дуже гарні русяві кучері
Ви ж голова здержував Чабанця десяцький
Тоді відкинув меч до велетневих ніг Ухопив голову і з нею до своїх побіг
Ось-ось тишу розломить гуркіт сонце пов'ється курявою десь дрижатимуть шибки
Робити чесно працювати щиро
Хапнувши повітря Ягідка пірнув удруге
Ці книжки для чоловіків а не для жінок любила казати а чоловікам тут нічого робити
На майдані зібралися всі від старого до малого
I так менi добре було в їхнiх обiймах що я й незчувся як сонце поволеньки перейшло на другу половину неба
З ніжним сумом дзвякає замок старовинної скриньки різнофарбним переливом блискає фамілійна велична таємна реліквія
Проти втікача завжди і земля і небо і люди і боги втікачі викинуті а життя в існування вони роблять це добровільно не витримавши примусу й упосліджень з якими інші миряться впродовж цілого життя
Нє повєрю чтоб ви всьо зналі
Там дійсно дуже мило Несторе
Я почувався в сідлі
Давно пора
невдоволено покосився Борисенко
А ти що думала
Великим візиром назначається паша Асан Мустафа
Вже завтра сказав я
Чо-чого речу перелякано заволав Малко й у нестямі хльоснув княжича впоперек спини гарапником
Ні до Жолобок
Пішов
Голова мітингу Лавренко повертається й бачить Корецького
Пругка надія сонячного дня Прокльовується паростком з-під снігу І я вже розпукаюся веснію Скресає крига з серця як броня
Хто його знає що воно за хлопець може обікраде вночі як той босяк Володькін та й утече
У 59 61-й строфах змальований знахар вельми примітна постать у народному житті ще з прадавніх часів
Маринка вибiгла з хати i побiгла стежкою в садок
Хочете я вам ще щось скажу
Якщо судити з ревматичної ломоти в костях та з брудно-сірого коліру шкіри то довго
Прощайте браття
І він виразно собі уявляє як у суботу прийдуть вони за рощотом а він нахилить голову набік і ніби жалкуючи дуже сумно одповість їм Біда хлопці
Батько мої з братами та з сестрами на Дальнiй Схiд подалися десь аж на Амурi опинилися а я з дiдом залишився
Геть де Пекло Ночі завше
Тебе не забула не забуду мій ти мій
Прорватись до нього уже не може його відтісняють до яру
Я тепер нянею в госпiталi
І знов стоїть і знов чекає і знов вслухається
Навіщо говорити так отче суворо перебив його Ярослав
Другий тип збірника Четьї-мінеї від грецького місяць збірник широких житій також розміщених у календарному порядку дванадцять частин за дванадцятьма місяцями року причому на кожний день в порядку зазначеної вище ієрархії подається декілька житій різного обсягу аж до розмірів повісті і навіть роману
Подорожні стояли перед страшним урвищем глибину якого оком не можна було зміряти бо з дна його підіймалися високі дерева дорога обривалася так круто що якби Петро зробив ще півкроку вперед то вони обоє лежали б на дні урвища з потрощеними кістками
Входить Бурлака і слуха послідні слова пісні
Мовчимо й ми
І ми повернули за павутиною видерлись на стару шосейку і далі збиралися йти якщо треба то і в білий город де білі будинки білі кіоски біле реміння в міліціонерів
Любив дивитися на срібні дерев'яні або шкіряні обкладинки на жовто-сірий пергамент любив гортати цупкі сторінки з чорним мереживом рядків на чолі з червоними заголовними літерами йому навіть було просто приємно сидіти тут і вдихати неповторний запах запах вичиненої шкіри і старовини
Ви з на ми
Брати заняли порожній столик під стіною й замовили пива
Коні стали дибки і неначе обнялись за шиї цупкими ногами та копитами вчепились один одному в морди зубами
Селаброс гримів промову не своїм голосом
Та вже дома Без кадила без кропила За три шаги охрестила А три шаги пропила
Він гасав по Києву на своєму возі і знай збирав мішки з піском та возив їх до Софії він виканючував пісок іноді просто прибирав де погано лежало а то й крав пам'ятаючи що в святому ділі всі засоби дозволені незабаром його знали в усьому місті і називали професор з конякою або ж Отой професор що пісок краде
Я так і сказав
Того ми ніяк не гадаємо
Узять греха на душу пабольш брехать как абнаковенно при сватаньє
Нiмцi падають але по трупах своїх солдатiв уперто лiзуть уперед
Чи прошкував кудись
Буйний чуб зухвало стирчав з-під козирка над каламутним оком
Море завжди нагадує мільйони років
Де того всього взяти
Вони одна одну так люблять
Світло може привернути сторонні погляди
Хіба вмру що тобі не оддам за своє
Ех Богдане ти мужик
Це розповів лікареві старий сторож Ісмаїл що задержався тут як самовидець тих далеких часів із колишньої байської челяді
Не знає що таке жито а жиє ж у селі
По-ми-ри-ли-ся
А зараз поки що пуп'яночки і весь майбутній кетяг ніжна гілочка і на розгалуженнях від неї зелені кульки як схема формули складної молекули
Про цей лист нікого не повідомляй ти ж знаєш яка безмежно заздрісна й брехлива людська чернь
Хм хмикнув обрин і зловтішне посміхнувся
Сидів на коні уже й князь сиділи ліпші з мужів його
А на долину на тиху-тиху річку лягали сірі сутінки
Покиньте діти се становище сказав Захар Нехай він стоїть собі тут перед стрімкою стіною
Це те чого власне я давно вже сам хотів і Нестеренко тут тільки збіг подій
До ти взявся бісів гусак
Юрасик
Тут підбіг Денис та й потяг Олену до танцю за рукав
Ван-Гехт добру хвилю думав що йому робити а відтак казав везти до Германового дому на обід
Ходімо на сонечко сказав я спускаючи з ліжка ноги
Отже він на неї не гнівається за ту коротку публіцистичну суперечку з приводу українців Желябова і Кибальчича в російському революційному русі
Над собою він ще почув рев і гудіння ворожих танків а з учорашнього вечора прибився шматок пісні Зоре моя вечірняя зійди над горою
Щоб про це знали тільки ми
В зорях що при самому дні лежать і ясніють крізь темне мілководдя у небо поміж хащами й кущиками туманів і туманців поміж лататтям і щучими сплесками
Другий ще міцніший удар відкинув його в сіни
Ні відповідає вона
Скоро люди прийдуть давай порядок
А бачте само сказало
А вірменочка що її родичі тобі дуже раді а й вона сама хоч молода здається не надумувалась би
Не зважаючи на ніякі невигоди всі спали до обіду наступного дня який видався сонячним і білим бо ми навіть не помітили що над ранок випав свіжий сніг що закрив всі сліди наших нічних пригод
А ось і Самуїлова оселя
Вадим серйозно уклонився і теж по-руському одповів їй
Ах за віщо за віщо за віщо
В готелі розкішно картини шафи з книжками золочені люстри мармурові застелені коштовними килимами сходи
Я коли сплю все на світі чую не раз вихвалявся він поміж селянами
Порвався дріт
Ходім я хочу з вами
Оскаженiли фашисти i все село спалили i людей до одного
Чортівня якась
Навряд щоб такий інструмент коли у церкві лежав
Їй не хотілося повертатися до Пфьолів не хотілося заходити до Білозерських
Господи
А з сосків бризкає кров
Мені здається йому можна вірити
В світі горюючи
Калина плаче тужить
Страшно було в солдатах
Мені сором що я тобі сказав
Звідки ти
Взяв ти дорогу на небо а вона як та грушева палиця геть крива
А я додому
Так
Добре мамо каже парубок
Т р е т є м а р е н н я
Та тільки чорт їх розбере
Перед двома днями заходив до Юхима промовив Володько
Чи ти створив його чи з материної утроби з собою це для життя виніс
З якоюсь ніби дитячою образливістю болючою вражалася душа від дрібниці хоч одночасно при пекучій діткливості і згостреності наставало зглушення в істоті через що речі незвичайно важливі колись погасли значенням для думки мов зовсім порожні
І з тими словами вона поставила в Миколин човен тикву з водою поклала хліб та рибу
Тепер питаю вас відки ви і коли ту дівчину-попадянку що ви її няньчили забрали татаре
Від часу до часу мати втирає мовчки сльози роздає з Дорою грубі милостині за душу
А як же без шинку
А для Месії
Це ви
ЛЕВАНТИНА
То вже я вірю що ні
Стара сьогодні прокинулась удосвіта і ще тільки Галя надягала на себе ясно- синє плаття коли в глибині дому пролунав різкий гортанний як погук ворони крик
Оце хоче йти полювать на качок сказав отець Зіновій
Загинув Майборода
Середняк мав кінну машину і жив як трудовик крім машини і коней була в нього корова
Коли риба спіймана вона вже не потребує принади
Смуги гречок блищать на сонці неначе лиснючий атлас аж в очі ріжуть
Він би продовжував читати і правити далі коли раптом виглянувши у вікно побачив Мефодія сторожа з театру
П'ятериця
Та й тебе б не взяв коли б навідався хоч у полудень
Куди тебе дідько несе
Нічого не чула але думаю дай піду побачусь
Сьогодня ж жалобу управляющому
Заполонена тугою за Вами зітхає вдень і вночі і стоїть на краю загибелі
Тут добрі люде на раді гетьмана обирають а він ледачий до ковалихи
І брехнею мене ви не лякайте
Ось погляньте тут на лісове городище тут кожне дерево сягає корінням глибинних пластів тисячоліть і п'є із глибин силу дерева могли б багато дечого розповісти й може таки розповідають ми тільки не розуміємо їхньої мови
Святослав послав до угрiв воєводу Свенелда
Одчиня двері Так і є ха-ха-ха
Зустрів їх не карликовий сад і не пальметний де ото молодим деревам руки викручують та розпинають на дротах зустріли хлоп'ят могутні черешневі вежі що вільно вигналися в небо й зажеврілись уже купами ягід по верхах горять як при світлі вранішньої зорі
-Доведеться пособити чоловiку трохи зневажливо махає рукою на плуга дiдусь
Ні не піду
Тоді старші серед прасинів ті чиїм розумом і совістю трималася партія і підвладні партії діми скористалися святковими ристаниями на іподромі і викликали присутнього на святі Юстиніана на розмову
Це ж чудово ага Мартин
О пан Мартин
Колись були коні
Була рада вмирати раділа мов мала дитина що вже йде до Марусі
Що ждати
Ставищане од голоду мусїли здатись
Колись правда було воно інакше відповіла я а по хвилині мовчання додала Якби був ваш батько жив було б може й ваше життя інакше уладилося
Жданові перехопило від жалю подих
Грива
Ну Качуре одведи коней подалі та поприв'язуй їх а ми тут улаштуємось пошепки промовив Лящ
ковтаючи сльози промекав Будка
Коли ж одважився побачив які вони зелені небезпечні
Дитина
От ідуть рядки яток без накриття зверху з готовим селянським убранням
Чи ти його знаєш
То сватай Вівдю
Оно баба Триндичка сто десять одмахала
Що
Чому досі не вбив мерзенну тварюку
Із-за гори великої зазоряли зорі
Не прощу я Маврі я її більше на очі бачити не хочу
Ти знаєш хто тепер у місті як то його бир бургомістром
Шевченко ви здається зайшли далеко надто
Нема
Стій
Відповідь наспіла
Втирав хусткою піт
Він знає тут у горах кожний закуточок
Писав довгі трохи сентиментальні вірші про нещасливе кохання про весняні солов'їні ночі про місяць та зорі над своєю Ворсклою чистою мов із сліз річечкою південної Полтавщини звідки він був родом
3 вашого дозволу я вип'ю ще келишок
Як дозволите послухаю
Грима ще молода
Тут Йому скажу Хтось заплакав за порогом З херувимами служу
В тріщинах набивалося листя щоб перетліти і віддати себе землі вода у джерелах посвіжіла і зробилася чистою-чистою
Воно й добре сією машиною хліб брати та то не гаразд що вона так часто ламається казали одрадяни німцеві
Чоловік справді вже був сивий а жінка чорноброва й молоденька
За нею підходить лисуватий добродій з черевцем пукатими як у вівці очима горбатим носом і пухкими червоними губами
А ми раді слухати
Власне щоб зовсім уже назвати її невдалою цього мені не дозволяє та звикла людська псевдогідність що часто топить у морі невдач найкращі наші заміри і плани
Але тепер вона Хуррем а хто знає що це за жінка
Неначе той автомат що спершу йшов силою заведеного механізму а тепер уже гойдався самою силою набутої інерції
Та й ви вже наче маєте родичання з ним при новій владі
Гадаю що він сам себе покарав належним чином
Юрасик
Але вже сталося
Усе це неправда крикнув Селаброс
Він бачив її не раз у Карташевських та не звертав уваги
Сльози бризкають з очей наче опиняється в мерехтливому кущі з бризок-сліз і дід та баба сяють і ламаються в цьопу кущі й мати й стіл під грушею й груша й геть-чисто все що потрапляє на очі
Я раніше коли села ще не знав теж бувало заморював черв'ячка всячиною
Здохла і закопали в землю
Врешті утихло
Она такіх любіт
Ти ж диви гадство і вночі не сплять
Мав такий пречудовий чистий настрій і все це так нагло безоглядно змінилося
Як знаєте пані Ольго як знаєте мій обов'язок попередити вас
Однакова заколисуванка однаковий шум
Від виду крові що виступила на спині козака вони осатаніли ще дужче й били смертним боєм
Ми вмирали з надією що нас не забудуть але це не найголовніше
Журейко каменщик київський
Роман Копач і Герасим
Домагатися
А що
Я
Ночі були чарівні завжди пахло небо і зорі і весь світ
Ночі йшли за ночами
До другого класу я перейшов з похвальним листом і сам на підводі з базару приїхав до батьків на літні канікули
подумав я мацаючи свою гулю
Після того постояли всі ще хвилинку тримаючи речі й дослухаючись до коридору чи не наближається наглядач
Він певно має на думці й у мені придбати собі не татуся а банк замість свого покійного банка
Кумельгом покотилося прямо на дівчат
Турки йдуть а я сидітиму гадаєш у запічку
Веди ж оцього дурня в холодну
тихо потайки шепоче йому сестра й пучкою показує у вікно Он бозя золотою різкою свариться каже ну-ну ось я тобі дам хліба
Буде погрілись хтось крикнув Давай танцювати нашого гостя дивувати
Бог єсть
Ой як колько тут ой бур'ян б'є по ногах ой як колють колючки аж сичав Фесенко підкидаючи ноги вгору
Галочко рибочко мояі шепче Чіпка а в самого серце як молотком гамселить об груди
Без гвинтівки з голими руками дівчина бігла назустріч бою
Вчитель нині скрізь потрібний запитувала мене
А за нею дріботить євнух його недремне око пильнує повелительку а звикнути до євнушої опіки вона не може
Він здивував присутніх привезеною з столиці книгою на обкладинці якої значилося
Ха
Потім непогано віддати песика для науки досвідченому єгереві
Пробував і сам складати коломийки та награвати їх на флоєрі
Хто їде лунав із хащі тихий оклик
В мене от каже і показує на золоті півмісяці в ухах турецькі ковтки
Лишіть її Марійко лишіть її вона нічого не робить успокоювали благаючи й остерігаючи кілька голосів
Ах нечесані
Чому ж тоді завжди освідчуються в дружбі любові повазі
В правій руці шабля у лівій хрест
не домовила
Гей зараз же сурмити скрізь тривогу
Знаєте
За Збруч Роман не потрапив бо польський суд нарокував йому п'ять літ
А то буває приїде котрийсь літератор чи журналіст повештається подивиться тоді як напише
Слухайте зайдіть до мене я дам вам три франки
Я люблю життя
Усі поспішають
Вона закриває перспективи відбирає ясність оживлює сумніви та знеохоту
Чоловік з багачами кумпанії не водив то й на багацьких штуках не розуміється
Він грізно позирав на жидів а особливо на Бауха свого принципала
Я онімів відтак поліз ще далі в кущ
Ну почалося гірко подумав Володимир
Присягаємося
Журба помішував його в казанку грушевою ложкою дав спробувати Мальві на сіль Журба недосолював досолив тоді вцідив з пляшечки ложку олії і засмачив страву чудові пахощі вмить наповнили подвір'я
Я з переляку внiмiв знiтився i облизав уста що одразу ж посмагли
Марусю
Начхать мені на комісарів
Та угамуйся божевільний
Як страшно
Наконец голова скрылась из окна
Та про це тут говорити зайве
На сволоках манячіли повирізувані і вже потроху постирані якісь написи якісь взорці
Я тобі ще їх принесу коли вподобав
та збагнув нараз викаже тим і себе і Данаю
Чи вже ж ти хочеш запакувати себе над цим днищем
Ні ні що ви якось злякано сказав він тремтячими пальцями зав'язуючи сидора
Таж видите тиверці
5 Електронна бібліотека 6 Зміст 7 Попередній розділ 8 Наступний розділ
С т а р и й з острахом Хто ти така
Лаврін пізнав її й одрізнився з нею од челяді
Це нагадає йому зимові чернігівські вечори
Голосую
Одягнув я галiфе одразу пiдрiс i покращав сам собi
Генеральний ваш ворог
Щоправда Вінсент Поль справляв краще вражіння від інших але хіба він не признався Дювер'єві що програв усі свої гроші в шмен-де-фер
Грицько хотів щось сказати та почув як зразу до очей підсту-пили сльози і він нічого не сказав дідові тільки махнув рукою
Андрій згадав що сьогодні неділя отже виходило що хоч в цей день працюють усі заводи й фабрики тут це вихідний день ніхто не працює
Вашмосці маєте яку скриньку так давайте сюди а ти вашмосць що знаєш татарську мову скажи їм що окуп вже для них приладжений хай зараз поділяться тим на наших очах щоб нікому не було кривди
Сон сниться чи чудо діється
Вони кохаються вже два роки але до Сонячної машини вони боялися зради й мучилися
І раніше у багатьох виникав сумнів у правильності вибраного для станції місця
А нащо
Устала пішла назустріч давньому плеядівцю
Я його добуваль з один квітка
Перше зроду і аж сльози зронив від радості
Он уже й на постать стали промовив Федір і придав ходи
У хаті тиша до самого надвечір'я коли ж зайшли сутінки Мирон Данилович найтихішим шепотом розповів дружині як навідувався до Самохи
Утомився
Але коли доктор Тагабат кинув на оксамитовий килим порожню пляшку й чітко написав своє прізвище під постановою
Забула ще раз сказати що любиш спитав
Усе інше залишилося звезда кулемет допити доноси насильство жорстокість
Прискакала кізко
Показати з якими людьми валандаюсь
Яка вже їх жисть буде
Ви на світ мене народили
І хай я буду песій син якщо вимагаю забагато
Тоді стали його вітати медом шклянкою
Ой бачу парубчину
З осередка спахнула порохня неначе дим
І Людмилі з маленького горбика було виразно видно як до цього червоного мов до сонця збігалось все зо всіх боків а біля його наче кипіло й бурлило ціле море
Він вибрів на мілину
Але він грів дужче ніж інколи велике багаття
В Самборі ж обов'язує магдебурзьке право
Такі гарненькі симпатичні
Тільки собаки надворі ще довго брехали роздратовані криком та світлом у хаті в таку пізню добу
Мовчи дурню
Хіба на кооперативну платню він міг би купити такого буфета
Онопрієнкові хати обідрали дочиста вирізали всю худобу побили вікна побили горшки й діжки поламали тини і зіставили самі голі стіни
Стоять під ворітьми читають небесні знаки
Дочко
Далі москальча злякалося щоб він не розсердивсь та не дав би йому щипки покинув його та мерщій у кабак та й зачинивсь
Тодi ви зразу на його i кинджал йому в серце
Буть по цьому промовила ключниця й рушила стежкою до терема
З подругами ніколи не грала і вже овсі до них і не виходила
Як засватаєш мене та повінчаємось
Виявилось що наша Коломия пречудове місце не лишень для купання
Швидко ми переїхали на вузлову станцію назбирали духової музики і стали готуватися до походу на французів на греків і на увесь світовий капітал
І вже ніхто так не вмів одтоді догодити Сулейманові ніхто не вмів так вичистити й засідлати султанського коня і так підвести його повелителеві як цей похмурий боснієць і Рустема зненавиділа стайня тоді зненавидів султанський двір зненависть як вогонь по сухій траві перекинулася на військо мало не на весь видимий світ бо світ ніколи не прощає успіху
А тоді перш ніж старійший старець городу стольного Пошогод устиг нагадати йому він узяв з долу грудочку сухої землі висмикнув з неї ниточку цупкого корінця що заплутавсь у грудочці й поклав у рот
Та амальгама була дуже тонюнька й ледь-ледь могла прикрити ту трагедію
Так от
Без Мазепи почалася б на Україні така анархія що й погадати страшно
По всьому коридору від підлоги до стелі зашипіли трасуючі зарикошетили
Панове
Добре сказав Пета нехай буде по-твойому
Біля казана з великим ополоником крутився маленький ко-зачок-кашовар
Володько зірвався мов заєць і пішов геть
І не через те що боявся цього чолов'яги його погроз а через те що таке йому сталося вперше і він просто не знав чи має право втручатися в чуже життя
Мамцю
подумав
Яка близорукість яке нерозуміння душі народу
Були гінці з Тивері від уличів а вчора об'явився нарочитий муж із Волина
Здається не дурний а не вистачило кебети возз'єднати Правобережжя з Лівобережжям і Росією
І Радюк і Кованько залицялись до Ольги до неї обертались з розмовою до неї обертали жарти а як не до неї то до котрої- небудь матері
Тому я тепер переживаю
Вітер все дужчав і дужчав бив у лице пара холола просто на губах вуса йому вкрилися інеєм блищали проти зір
Уранці він дізнався що княгиня Юлія народила сина якого нарекла Святополком
Ось послухай як і коли лише не забудь
А ще він подумав Ех буркунцю Ь мені крихту та закуритиі Бо дорога видно невесела й нелегка буде
Погонич вибирав з сіна гарбузці й викидав на шлях
Звістки які привіз Найда підтверджувалися і втікачами з пограбованих сіл але Мельхіседек ще не надавав особливого значення цим фактам і заспокоював усіх проповідуючи терпіння й надію
Був переконаний що соромитись мають його противники якщо вони здібні соромитись
Микола
А хто її має
Так гадалося та не так сталося
Ну що ж кінець
Так є пане полковнику витягнувся гарматник
Майже
Ті ж і Микита
Ноги мені тремтіли й підгиналися в голові гуло її ломило від болю
Власне чи можна ще Шпіндлера залічити до категорії людини
Кінь мітив на ногу малого
Сталося те нещастя від того що штурмувати турецькі судна запорожці намагалися невеликою силою і на деяких кораблях турки почавши відпливати в море забирали необачних лицарів у полон
Біля обережного нерішучого Скоропадського і сам став обережним хоч душею вболівав за козацьку справу
Рогніда діяла й мислила так як батьки її й усі далекі предки що над усе в світі ставили силу силою добували владу але скорялись і вірно служили коли зустрічали когось дужчого від себе
Звичайно ж блондинка
Пан хита головою
Дівчині стає трудно бути уважною
Куди
Мир душам загиблих
Хочеш свіжого меду
Ага Мавра
Ось за пазухою в нього шкіряний кисеток а там кресало з сизої криці чорний кремінь і сухий трут теж подарунок Родимів який завжди застерігав пускаєшся бодай в найкоротшу дорогу май при собі вогниво щоб завжди міг обігрітися відігнати лихого звіра щось там спекти попоїсти
Г о р н о в
Папаня сміється при мені сміється очевидно для того щоб я пам'ятав і мої твори колись якийсь начальник від мистецтва замкне до буцигарні або ж викине до пивниці щурам на сніданки бо вони не затверджені згори бо вони не перевірені часом бо народу потрібні картини без формалістських витребеньок бо націоналізм повсякчас переодягається міняє обличчя і шкіру
Обличчя тверезішають гихішають
А вот мамо Дорошенко Петр и задумал злучыть обе половины Украины в одно целое
Добре як не буде зараження крови
Перша жінка в історії мореходства буде капітаном бригантини
І людей перепоїв на лихе підбив
Ти що за один
І зараз прямо звідти перебив оповідача Павло охоплений тривогою
Мама знали безліч пісень і стрілецьких в тому числі
К в і т к а
Настя й пальцем не ворухнула
Коли б ти знала
Немає нікого
Чутки і розмови про це не вмовкали але ніхто не думав що воно станеться так скоро
Ха-ха-ха
Ірод Великий 73-4 рр. до н. е. цар іудейський відзначався жорстокістю за євангельською легендою в його правління народився Христос
Ви занадто щедрі майн гер дивіться не помиліться в рахунку
А там з високого підмитого берега хлюповсь у воду
Ой догнали літа мої
Вони не побачуть своєї брехні
Можна сказати ні
Там є хоч щось
Та як же
БІЛЯ БРАМИ РАЮ
Але тебе оце таки пригадав
Одберіть лишень з десяток доброї щуки я десятника зашлю
Мовчанка
Піп наняв мене охоче
Може б нам господь послав талан та добрий врожай на полі вговорювала мати сина
О ревуар
Мама поїхала
Електрична крамниця раптом спинила його
Брак матеріальних ресурсів часто ставав на заваді цьому
У ту мить як човняр підпливав під вербове шатрище й місяць освітив його обличчя побачив я в зачудуванні що то дівчина ще й як видалося мені вельми гарна
Тільки для чого для чого Іоанне
Оцето та тиха оце-то та смирна недотрога
В горі в біді
Мати замовкла
Над Віднем було безхмарне голубе небо
Потiм знов
Бо розкладається минуле як труп
Я приніс правду в палаци володарів наповнив нею їхній слух попри лестощі і всупереч лжі
Ту пісню козлогласно співаєте ноту якої вивчили і нині вчите
Або як про чорнобриву сироту так і жениться на їй
Як справді є там не відаємо
Та все ж помру серед свого товариства
Всі пісні які знали майже всі проспівали
Там зберуться тичбою і заведуть
Важка і незвична для нього праця думок кинула його мов у гарячку висисала прудко його сили
Мильці південна околиця Полтави
Напевно цар надумав помилуватись їхнім парадним строєм
Ви там всі на щось надієтесь
А тоді до письмового стола і я оком у висунуту шухляду тільки стрель
Тут в цій камері Андрій мав змогу здійснити свій намір свій останній вчинок на цьому світі
Але я кажу так як умію
Куди ж ти повернеш свою покручену долю
Перекинув через плече свою двостволку і левадами пішов до лісу
Українське шляхетство ближче стояло по своїм змаганням
Весніє вже цвіте по підгір'ю мигдаль але весна холодна з вітрами з дощами і шторми б'ють майже день крізь день
Він узяв Златку за руку і рушив до дверей
Задер голову й Кульбака нагледів і він ту кроковку в небі що рухаючись ледь мерехтіла у високості журавлі йдуть із гирла кудись у верхів'я ріки кудись аж за Київ на поліські болота подалі від браконьєрських пострілів
А може
Добре єй-богу добре каже тоді Кирило Тур своїм голосом ховаючи ніж на халяву й-богу каже
Потривай
Може ти й маєш рацію
Та хто сміється
Не журіться мамо
Нічого
Бо ти читав одне в інституті
Чи на нас покластися не можна тітуню Купаво
Ви мені скажіть краще про що я думаю
Така рада
Стратон викульгав на поріг обличчя його було брезкле і осунуте він якось винувато розвів руками
З Дмитром прощався спокійно тільки очима косував на Василину що й на людях не витримала плакала
Рибалка якийсь
Я до товариства
Набив добре ноги натомив думками голову втомився трохи
На мене то найкраще дома сидіти
Я пану меценасові улегшу
Я обіцяв що куплю йому чорний сердак
Все одно ж треба щось украсти
Кожний день нова сторінка велетенської книги життя і Володько не тільки перегортав її але й перечитував вникав у кожну її кому торкався всіх її місць і переживав цілим своїм єством повноту її многогранного змісту
Але він покликав Івана й замовив самувар попрохавши наготовить його якомога швидче
Він станув нараз близько перед нею і вона зачула від нього вино але в тій же таки хвилі заки вона змогла се завважити пірвав її палко до себе
А тут особа царської крові та ще й жінка
Тільки не сердься я нездужаю
Одначе коли Потоцький підходив до Черкас його стрів коронний стражник і доповів що Павлюка в місті немає
Зате коли об'явилася на подвір'ї а згодом і біля доні мати Людомила мусила слухати та й слухати нарікання та попрікання
Який Париж
Чудово
Всі стежили за парадними дверима
Щоправда ці його добродії не вимагали за хліб і сіль нічого а навпаки були цнотливо вдячні за честь зустріти гостя нагодувати й почути слово про те що в світі діється
Усе це за моїм тодішнім уявленням мало свідчити здається про ст. 5 6 мою універсальність у малярських справах а значить і про не аби-яку кваліфікацію
Виявилося що багато хто пам'ятає його
Повставали
У хаті в Пилипа Сиваша за столом сиділа бесіда брат Охрім із жінкою сват Манойло з свахою Килиною кумТерешко Тонконоженко сусіда Струк із своєю сердитою Стручихою дядько старий Корній Грабенко та своя сім'я
Сава дивився прямо і твердо
На вулиці він підхопив мене під руку
Він сидів уперед похилений підперши голову на руки і прислухався
І ставника сам собі під оком поставив десь об одвірок гецнувся від ентузіазму
Господар він чесний звєсно порядошний і слово має тверде і важке
О який слушний неомильний був той інстинкт що здержував дівчину від зносин зо мною а з тим і з моєю ріднею
Навіть як умру не потрібуєте за мною плакати
Тому й прийшов до тебе щоб сказав де і як шукати
Думаю що й друзі його порадіють звістці
Сюди
Носатка посудина з довгим носиком
Прийде час потрапить птаха до сільця
Далі зирк туди зирк сюди швиденько як метіль влітає в ко-мору
Що б ти оце їв
Я поведу вас у землю гарну й простору де тече ріками молоко і мед
Не чіплявся до тебе
Це я Таня
Найстрашніша смерть але раз все одно помірать то чого і її клятущої боятися
Була майже від чотирнадцяти літ на службі у дворі а забави й розривки 54 її сільських ровесниць були для неї цілковито чужі
Ми за звичаєм предків віскі з льодом сказав Заболотний тільки з роками доводиться трохи змінювати пропорції менше віскі більше льоду
ніби перелякано гакнули за надгробком
Я запитував маму чому опер так ненавидить книжки мама затуляли мені рота й затуляли долонями мені очі а я із затуленими очима бачив пожарище на вчителевому подвір'ї що ярилося як свіжа велика рана
Прислухаючись
Васильков уже збагнув що Кравцов не жартує
Згоден він здати Київ чи ні
От же щоб не дождали батьку так треба нам з москалем за руки держатись
Вікторе Васильовичу я ганебно відстав останнім часом
І от треба ж такої напасті з-за сусіднього горбка вигулькнуло і як їх та земля держить два шестирічних шибеники й дзвінко в один голос
І полинув той спів шляхами тернистими
Як алмаз
У суботу приїхав з свого хутора хазяйчин батько і забрав дочку до себе та й надовго її мати занедужала
Що не було чутно кулеметів
Йому було незбагненне як може хлопець котрий має ось-ось захистити дисертацію котрому в першому кварталі наступного року обіцяли дати квартиру котрий має роботу по серцю покинути все й піти в світ зігрітий тільки отим теплом
Рано чи пізно йому приходить кінець
О Юра не мабуть а напевно піде
Адже догадуєшся якою ціною
Забули про пожежу вся їх увага звернена була на останнє прибіжище на замок
Отам он показав пальцем до старих яблунь прив'язали Никодима й голову відрубали
З роками розквітла Киліянина краса пішла дівчина в Брусів але вгадувались у ній і материні риси
Робота вона не любить ждати
Це була Катя
На лаві сиділи Гуляницький Богун Петро Дорошенко у фотелях з високими спинками Немирич та Тетеря
Тепер нi гетьман нi цар вже не пустять католикiв-дiдичiв в їх маєтностi а це велика шкода бо то були люди вже просвiченi не те що московськi бояри
Тоді вночі відвезли мене в Ескі- серай віддали Махідевран
Не можу тільки собі пояснити а може пояснення давно живе в моїй душі чому власне Святий Дух ізнову привернув до себе увагу єфрейторів
Та їм і самим було видно вогні чимдалі їх було все більше й більше палахкотіли на валах на Подолі біля торгу
Міною його покалічило ще хлопчаком тоді коли той фронтовик-учитель загинув ногу порвало зостався на все життя скаліченим
Гліба вбив хто хрипко спитав Коснятин трохи лякаючїсь своєї відвертості але вже не маючи куди відступати
Навколо мерехтить тьмяна мла видно лише найближчі предмети
Наймолодша сестра давно доросла гарувала 27 побивалась неначе мужчина дома і по полях
Піди гопкай сказав конюший Орестові й болярин одразу зрозумів його
Хиба що тільки виграє
А що вас цікавить
Мене мати мене мати ляхи знають Пивом-медом наповають пивом-медом наповають
Мене ваше питання дивує графе
Не кради
Що ви
Розуміється що сидівши в Києві не вивчивши цього всього матеріалу на місці мені трудно було б щось про них уїдливе написати
Життя і майбутнє діток оцих
Ви ось тут агітуєте за радянську владу а вночі городами прокрадуться нишком ті що в лісі й теж скажуть селянинові давай хліба давай сала самогону
Виходить студент
Як же можна і віддати Коли горілки він не п'є
Пошли йому передніше будлі-якого хабара то він одразу стане прихильніший
Потім червона голова підводиться й знову дивиться на юрбу й на затихле не то вражене не то пройняте поштивістю лице Труди
З Валентином була нова морока його ледве-ледве втягли в каюту і то зарання поговоривши з капітаном і взявши в нього відповідний дозвіл
Вмер і край більш не встанеш
Покажи мені його хоч на одну мить
Карпо стояв серед двору й осміхався
Ми пiонери
Розлука ти розлука
Таке дурне наснилося що до цього часу не можу прийти до пам'яті
Виговський вигнув дугою праву брову
Самі ловіть
Я думав про себе Чи воно правда що я усамітнився через гординю
Спасибі Не палю
Та й вин в нас сливе що нема говорила хазяйка вже заклопотана
І сказав Остап із кутка
А життя йде рік за роком і кожного року стрічаємо Новий Рік чи не прийде щось інше
Вони такі дурні
Ох це громадське харчування
А хіба ж я не втраплю до города чи що промовила Мокрина весело і дуже сміливо
Йосипів заховав собі а мій мені прислав
То я допоможу і сподіваюсь ви врахуєте це
h1 Тричі мені являлась любов h1
Будь же мов іскра кохана моя
Ах вона йому дякує за те а він нехай простить їй що завдала йому своїм втихомиренням рану і нехай не забуде її ніколи ніколи
Ся струя породила такі прегарні перли нашої літератури як Катерину Наймичку Відьму Марину Петруся та Княжну
Ти для його перетривай усе поки батька вблагаєш
Чи ж я тобі знаю
Настю серце а подивись чи кругла в мене талія
Не сподіваючися того коноводи так і наскочили на їх у темряві
Негр заскавчав мов побитий собака
Все были придавлены ужасным предчувствием всякого жгло нетерпение узнать поскорее свою судьбу но никто не решался потревожить Дорошенко вопросом видя его совершенно убитым с поникшей на грудь головой
Нiчого вередувати
Так отакі в нас дискусії Марто ще й дитини тої нема а розмов повна хата
Він довго проводив очима її постать що поволі спускалася ковзькою дорогою назустріч холодному вітрові
Засинаючи я чув як батьки знову почали сперечатися i в свiй сон захопив материнi сльози
Горобенко пожадливо втягнув перший струмінь диму і зненацька здалось що в кімнаті пояснішало
Жданку
Найкращий аргумент на це його величество цар
ПАНАС АНТОНОВИЧ чоловік Христини
Я ж йому говорив
Значить читав
Але тоскний холодок усе більше й більше розходився докторові по всьому тілі й страшенно хотілося закинути кашкета туди в верби
Хіба можна це забути
Я сам
Найметкіші зразу пригнали човни почали шниряти на них по спокійній гладіні річки вдивляючись у прозору як скло воду
Але Полуботок розсудив інакше
Ідіть в училище
На сході неначе якась велетенська сила одчиняла вікно в небі
Добре
І за такі його намірення ви мусите на нього жалобу мировому посреднику подати
Таки не треба було сину пускати дітей із школи дивись яке віє
В стіну
Я стоятиму
Ніч
Отже в полудень віку хай Вам Василю Сидоровичу буде видно далеко як далеко бачить лебедина зграя в многотрудній путі своїй до ласкавого сонця а ясен цвіт слова бринить над Вашою сивиною
А вголос промовив Буде так як уже сказано треба провчити непослуха
Гудок
Щоки її були вологі очі затуманені
вчули розпачливий жалібний крик благородного гуїгнгнма але зупинити не могли Славко мчав швидше од метеора мабуть це була вимріяна ним швидкість світла
Немирівський зроду-віку
Таран зітхаючи іде в хату
Біда з ними біда і без них
Ціла площа заставлена возами різного роду
Кажуть і в цій акції проявилася воля і далекоглядність їхнього великого діда який давно вже запримітив у молодому внукові Бату щось своє чінгісханівське непохитну волю жорстокість і військові здібності
надумалась і вхопилася за ту свою думку ніби потопаючий за соломину
Названо його і він помер
Ну
Щось перекинув раптом і той уже не барабанний звук привів його до тями
Й першому Бориславові-таки спало на думку Масницю ж хрестаті не блюдуть
Поважні корови та воли гойдаючи головами йшли до своїх загород
Паплюга розпутна жінка
Здавалося горить мертвим німим вогнем вода ламалися на течії місячні зблиски хтось неначе засипав річку золотими й срібними монетами
Боже як же гарно як любо
Ви обидва поети сказав тоді Семен Потапович мило посміхаючись самі й розбирайтеся між собою бо мені дуже ніколи біжу-лечу
Від суховіїв спеки падежу
Забагатів я сказав Глоба Баданові коли всі верталися вже до хати Бач у мене млин всяка худоба нелічена зимовник на дві половини
На цьому слові бувай
Його гнала вперед надзвичайна впертість сто разів випробувана і загартована мужність
Знищить чоловіка
Мальва вилизувала миску і просила ще
Я розумів той її як повінь як гірська лявіна всепориваючий нестримний гін її сильного жіночого пориву і її прагнення цілою гамою загравань накинути мені свою волю
Себто немає
Го го Несторе сказав я й поклепав його по плечі
Як розгукаеш то тоді вже ладу не жди
Турки
Такі думки клопотали Христину голову
А Ваня їм
Д у б р о в с ь к и й усміхається Княгиня так думає
Єдиний кого Петров боявся і не підступав до нього з м'якенькими своїми розпитуваннями це штурман
Щось тьохнуло в грудях доктора Леонардо від цих її слів від того тону яким вона вимовила слово любий
Цей типовий провокатор найманець уряду виступив немов від себе проти Герцена за кордоном надрукував брошурку
Кармелюк озирається гострим злодійським поглядом
Чуєш
Потрібна
Тоді Сахацький підкликай до себе воєнрука і коли той підтюпцем весь час тримаючи руку під козирок підскочив до нього подав йому списаний аркуш а сам знову вп'явся очима в лінійку
Його обступають розпитують він задумливо-сонно поглядає на них морщиться й мовчки йде далі в супроводі всієї юрби
Сила зможена води
Дивися Ганю дикий кабанище
Хай вибачить мені наш гість зиркнув на Чернишевського підкресливши таким звертанням що той не має права голосу та я глибоко впевнений що мусимо вести часопис своїм шляхом осібним
Спали
Тоді я попрошу князя Ігоря щоб узяв тебе на службу йому потрібні як і мені гарні сміливці
Нічого особливого
Хліб стану місити а мене всю в діжу затягує
2 Р укопис стосторону
Зате безмежно зрадів коли уздрів Славуту
Сором недбалим усім
Чи заодно із цими змовниками зрадили народ свій
А розмова за столом не припинялася
Де ж ще більше горе як не могти віддать за друга душу
А ти Павле плюнь на неї та й годі
Другі діти жваві як дзиґа крутиться на місці не всидить
А чому хочеш стати лікарем ти запитую я домучивши розповідь
Ще вчора з дороги я послав до Киюва одного орусута
Усім від цього нелегко
Докійко
Кума
В їхньому коридорі чути було як раз то раз клацали пальці десь гупали вихідні двері що вели на сходи й до брами в будинок управління в поспіху вже там не дотримувалися тишини та обережності
Вот за что
Як повная чаша любов на землi
Чекає москаль
Той з дуже ввічливим поклоном прийняв перелічив і тут-же чомусь віддав половину другому
Байдак за-стугонів зачепився довгим стерном за Крутька
Чи не пособили б ви там словом де слід
Таке як я пережила тітусю
Горiлки та сала
При людях вона не насмілилась поцілувати й приголубить свою кохану доню
Насилу знайшла вона її аж на самому краї міста
У короля сидів гетьман Яблоновський
Обідати вони пішли втрьох без Духновича який ледь кивнувши їм на прощання понуро почвалав до трамвайної зупинки більше звичайного зсутулений перекосоплечений під вагою портфеля
Кузь забрав пусті носилки пішов двором
Та може ватажки важче переживають ніж неватажки
Що ж це можна було побачити з тієї кручі
Там на вас вельми чекають
Холод охоче взяв чарку
І через те на місці їхніх найщиріших зусиль стояв такий безпорадний порох невміння й гамору що аж у самих очі сльозились
Живосилом не те Силоміць діє тільки та худобина Пшияловський
А то на кого не зглянеш усяке мов звірюка про свою тілько шкуру да про свій берліг дбає
Ось так прошу пана і будемо галайкати попід стінами
Може його батько в гайдамаках був
Колись бувало як зірветься в селі пожежа то всі мов скажені біжать
В один з таких своїх нападів ностальгії за справжнім чоловіком що міг би повести її по життю примусити щось зробити цікаве й корисне зустріла цілком випадково в санаторії Бориса Отаву
Шепіт рознісся над натовпом
Мусять обернутись одно по другім мусять оглянутися
Чи саморуба
Раз людина звертається до тебе за допомогою одмовляти її свинство
Це вражіння було здається безпомилковим і саме це вражало на тлі слимакового плазування скімлення та биття себе в груди багатьох інших
Були б смо взяли Рим і мали б ще одного недруга змію в пазусі
Талант побожно шепотів Дорошенко
Він навмисне стояв поруч із аташе щоб краще все бачити
Єпископ Федір злякано дивився на все
Коли я приходжу як завжди додому попом без нічого всі спокійні
І зроби все як я казав
Камені будуть тобі подушкою спатимеш на піску й кремінні житимеш у пітьмі і навіть бог перестане бути твоєю надією
До перону підійшов варшавський поїзд
Тарас Шевченко підмальований під атеїстичного бунтаря революційного демократа глашатая дружби народів Іван Франко ціле життя тільки й мріяв про соціалістичний лад у Галичині заповзято пропагував Маркса й дописував кавальчики до ленінської Искри Центральна Рада Західно-Українська Народна Республіка зборища буржуїв які мріяли кому б дорожче продати неньку- Україну в Києві палять українські стародруки в Галичині то тут то там спалахують церкви й каплиці корчують хрести на полях та на роздоріжжях із музеїв вилучають твори митців імена яких поскребовані бо вони Зенику малювали українських князів гетьманів січових стрільців Петлюру й Грушевського і твори ті знищують або ж як то ведеться у нас розкрадають по селах по зачинених церквах нишпорять облесливі колекціонери які видурюють за безцінь ікони речі ужиткового мистецтва навіть дзвони знімають з дзвіниць й підпільними стежками пачкують в чужі краї археологи з Москви та Ленінграда коштовності здобуті ними в розкопах на нашій землі явно вивозять до своїх музеїв письменникам звелено писати про прекрасну радянську дійсність а котрий із них зважується втекти в історію той запідозрюється в усіх смертних гріхах тих же хоробрих які пробують говорити бодай про елементарні права людини чи про русифікацію вихоплюють з людського гурту й за давньою доброю сталінською звичкою везуть у тюрми й табори
Щоправда обмаль часу їхали вони поштовими та важкуватий настрій Олександра Олександровича ущербили останню їхню зустріч
По горах та западинах мріли ліси поміж лісами ніби тонули в срібній імлі то там то там села блищали хрести на білих банях церков мріли на пригорках білі хати
Тоді мене теж ніхто не будив я прокинувся сам
Поляки австрійці козаки німці показували масові приклади беззавітної мужності
Добре добре
Чигирин навіть не пригубив чарки більше нічого не говорив і не питав Мирона
Прийде на вас погибель чума прийде
Звідси й імено
Та двадцять
А сонце все вище та вище підноситься у вись піднебесну не просто гріє припікає вже і ті що клопочуться торгом змушені врешті-решт зняти з себе теплу вдяганку й освідчитись сусідові Ото днина ніби не до зими до літа хилиться
Стривайте
Але тактика ця наівна не допомогла вигнав барбос
злякано прикусив губу
А хіба ж я пашу вбив
Тимоха якраз личаки скидав
Йому остається лише прийти як обіцяв
Не бачиш я зайнятий
Єдине на що спромігся підхопив сулицю й став до бою
Вийшовши на гору я озирнувся далеко в низині за Артилярщиною мов на долоні мріло в мареві моє село вузенькими колінцями вигиналася річка на луках біліли рядами хатки як розкладені дітьми крем'яхи з необпаленої цегли жовтою смугою лежав піщаний косогір біля кладовища він завжди рятував село од повені а трохи далі на одшибі мов маленький чоловічок що вибіг за село стояв млин піднявши вгору двоє рамен як дві руки і ніби кликав сюди сюди
Як вона там
Київ це маленький Константинополь ти також схожий на імператорів
Аж воно таки в цей одказую та й подаю йому білета
Раз є люди є й оселі а нам на ніч великих розкошів не треба
Нема Кардового університету
Пріська розказала
Тут Іван сів одпочити
Хіба зустрітися на маскараді не веселіше ніж на кладовищі
Пушкарі ришгуйге іармати
Потяглися довгі як море ночі
Не можу я бути жебраком
М у л е н.
Вони по-господарськи широко вклали і врублили сіно
Стало соромно за себе що він міг інколи в запалі недооцінити велику турботу часом різкого проте завжди вірного слова Мірошниченка
Може ще не blc втрачено
Одначе то грали не русалки а гусари
Вони ладні були сміятися на кожне її жартівливе слово
І людство весь час вростає
Але вся хитромудра конспірація його роботи тут полягала тільки в тому що він стежив за цим потай із вікна своєї комірчини і найбільше дбав про те щоб його ніхто не помітив за цим кримінальним заняттям
Говори дурню
Хор прогримів Многая літа а дружинники і городяни-севрюки прокричали
Гроші я вислав окремо але в листі попередив Марину щоб не сплачувала штрафу за бункер
Мене врятував Амур мовив Бакунін схопивши і поцілувавши її руки
Зараз приїде ця більшовичка шпигунка
Пам'ятаюча про вас Марта Каралаєва
Всі сполошилися і за хвилю двір опустів
Ця фраза як ножем різонула мені в грудях бо Кук так і не зрозумів мене
Біля печі поралася стара господиня в хаті якої поселив Осипа батько а сам подався на службу
Хотина хвилину вагалася а тоді в її очах змайнули зеленаві вогники й вона підвелася
Годі
І до того його довела що він перерізав собі горло бритвою
Залишився Гордій удвох із Мотрею при своєму наймолодшому синові Денисові
Грає він цар тонів і струн і мов душу на нитки розділює грає і в світ якийсь безбережний з самих тонів пориває
Настала осінь
Взяла вона гроші і виходячи попросила Андрія
Та вода по каменю
А де ж вона
Напишу до його лист і просто-таки спитаю чи він має на думці сватать мою Улясю чи ні щоб часом ще не довелось шкодувать за торбами подумав старий і зараз скомпонував листа
оповідав Єазда сусідам
Наш чорт прошепотів Альоша білими губами
Ти збився з дороги
Але за Дніпром на берегах горіло багаття й освічувало щогли байдаків то білоруси варили вечерю
Жита
Ого
І снилась їй дивовижа Летить вона під небесами Така молода-молодюсінька Ширяє понад лісами
Принц Георг час од часу дає наказ у телефон
Підійди сюди наказав Магомет і коли
Але ж пане Йване в вас кiнь
Авжеж погодивсь я
Так едем де росте виноград і клюква коркове дерево і якщо вірити тобі полярна береза живе субтропічний барс і гімалайський ведмідь ще й полярний урсус арктос на придачу шляхетний олень і сніжний горал тендітний єнот і сестра гієни росомаха тощо
Нівроку не поскупився пожартував
Ну прислав мені о. Артемій цілий горщик приску та ще й дуже гарячого подумав він
Двадцять дворів об'єднувано в катун літнє пасовисько
Але я вже погасла
1 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 2 http www utoronto ca elul Vynnychenko Zapysky 3 http www utoronto ca elul Vynnychenko Zapysky zapysky9 html 4 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 5 http www utoronto ca elul Vynnychenko Zapysky 6 http www utoronto ca elul Vynnychenko Zapysky zapysky9 html ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО
Да він спроста не прилетить
А тепер блись гурк і вже він там де мороз сизий хоч на землі в цей час жарота сорок градусів аж хвальковито виголошує за сина Горпищенко-чабан Мені чабану і то дух перехоплює коли він ото вгору на небо дереться
Хотів звестися але незримий тягар зігнув його
Це не Карпати
Хоч ці не заглянуть так ті
Куди
Вона врівноважує а серце завжди перетянув на один бік воно як тобі відомо зліва
І так рік а то й два аж поки не звикне поки тая халупа не викликатиме вже ніякої підозри
Слідчий засміявся презирливо
Іду просити
Може й не весілля а зустріч усіх засланців Вілюйщини під виглядом весілля
Батько зробив докірливі очі
А дівчина нахилилась над копанкою бере воду та стиха співає
Але та совість за сімома замками
Коли ж скаже і дійде до того слова і в духа святого що від отця виходить і з сином єднається він же знаю додасть І від сина
Не вередуйте лишень та викиньте з голови оту дурість
Бо в нас за такі речі раз і кишки вон на телефон
На цьому дереві змагання верхолазів влаштовували
Господи
Чого ти розгадючився
Хто це
Так же й дітвора його не приймає
Он дід прожив заледве не дев'яносто
Тихо моторошно
Тремтке хвилювання передвістя значимих справ які ще належало здійснити на землі Михайлові Решету гарячою хвилею хлюпнуло в груди підняло мене на паморочливу височінь і тільки дзвін в очах тільки різке яскраве прозріння коли світ статичний альбом темно-білих контурних фотографій знятих модерновим фотографом
То тільки їхні князі мають право женитись а лугарі-косаки дають обітницю сіроманства не одружуватись не кидати меча та сулиці з рук і пильно берегти свою землю від ворогів
Вони зовсім охляли з голоду
І хоть через те щез він ловцям з очей скрившися за купою вивертів то ревіт його не втихав і не втихало скажене шеметання
Вештаються з таємничим виглядом сільські хлопчаки-учні шепочуться з Вітею
Потім ледве стримуючи себе щоб не бігти він не пішов а попхався серед спертого натовпу метушливої вулиці
Але племінник перебив її
Она сама воображает много
І Санько дивився Пересаді в очі спокійно й наівно й теж нічого не кажучи
А Великий Луг батько
Двадцять діб карцеру
Кажу прийдеш вночі і підстрелиш мене
Хто ж ваш командир
Та мабуть і в головку на радощах лишає закинув
Спускає з плеча своє хутряне корзно 1 і укриває ним дівчину тоді сідає
Ми живемо в атмосфері постійного холоду і наші чоботи стали частиною нашого тіла
З темного степу доноситься глуха канонада
У Воронцова мусило бути завжди все гаразд і було б дивно почути що він на щось скаржиться адже це Воронцов
Проте він прочинив вікно
І то негайно
Верхолаз торсав Таратуту за плече
Давай не задумуючись кажу я
Не буде й танкерів
Настала весна
Ех каже дядько вам не косити а гуси пасти
Скільки ще валятися колодою
І Ленін сказав йому Хліб
А чого ж це ти босий коли в тебе є папа й мама
Олеся крикнула й вибігла надвір
Колись я тута відкрив чи краще мовити закрив гетерію співецьку потаємну
Доносився глухий людський гомін десь скотина ревнула порося кувікнуло кури кудачили півні голосили
Я в цьому вже звірилась
Падала кліть падали за шию холодні лячні краплі падало серце
Чорнобай скочив на піл пригнувся і раптом шуснув у вибите вікно
Пізніше Яворницький почув що Гаркушевський купив комплект Киевской старины аж за п'ять років
А другий вершник перегнувся до мене та як оперіщить нагаєм раз і другий
Враз гребля прорвалася і всі ринули на подвір'я запрудивши його за одну секунду
Хто то
Може до цього взагалі не дійде
Рядочок ще один і строфа готова
Правда прізвища нема
Гукові похмуро кинув рудобровий коротконогий дядько викручуючи штани
Пождав доки упораються з даниною потятим всі інші й знову подав голос
І на древнім на скитськім1 1 на кров'ю залитім просторі Говорили могили співали козацькі вітри
Він собі розказував от так щоб ротові була робота а цей взяв те за щось важне і так йому відрубав
Що ти накоїв
Швидко підхопився підняв золотого хреста
Зрозумів
Чому він покинув нас бабцю
Чи ви гадаєте що з доступом до всяких занять і до всяких наук зробляться сильнішими напр. в характері
Так чуєте тошніла Настя
Святий сидів на цьому стільці
А чого ж він у тебе домагався знов спитав я з напруженою цікавістю чекаючи чи на сей раз одповість
Моя годинонько зраділа Настя Як він тут
То й я пiду з тобою Микуло
Тут думок як піску в морі а ти з чортзна-чим причепилась
Про те щоб відчинити Батиєві ворота і піддатися і не думай
Якби хотів знайти таких двох неоднакових людей серед тисяч і тисяч то мабуть ніколи б не знайшов так різнилися вони зовні між собою
Друг умер я сам зостався
4 Чесність з собою
Рукою показав на канцелярії військові
Як довго
Значить така відрубна література може бути тільки для народу для маси не знаючої другої бесіди
Вони похоронили його цинічно насміявшись
Дурниці одповів Шахай вони ж мають мого наказа
Нехай поїдять і їх персні і їх зрадливу погану любов
Ой брате брате і доки ти отак тинятимешся по світу
Вони поволі йшли вздовж коридора
Час від часу чути рушничні стріли
Сідайте Антон Павлович
Зразу ж схопився подерся на гору
Одні кажуть на мило переробляють другі натоптують в ями й засипають негашеним вапном треті годують ними псів-енкаведистів щоб ті не знали для в'язнів пощади
Ми ліземо з кручі в чорну холодну прірву підпираючи одне одного плечима і хапаючись руками за якесь мокре цупке бадилля
Пошіптували що з чарівних зеркал берилю читає будуче віщує судьбу
Всі дорослі працювали в полі
Щось скрипнуло в хаті і тінь метнулась наблизилась до вікна
Через двадцять літ впадатиме куди захочем
Ні каже Маруся я вважала та думала ее так
Мелася випровадивши матір готувалась стрічати гостей
Довго прийдеться мені вчити цю Мелашку подумала Кайдашиха і важко зітхнула Коли б хоч не була така сатана як Мотря
Сузанно
Примітки
Мережить головою прихитує мов чарівні речі примовляє і сама собі радіє що робота не йде марно
Борони боже як Маруся почує це ж уб'є її вона й без того слаба
Ханські слуги теж воїни султана суворо одказав Селім-Гірей
В її гуморі знаходив розважливу принаду та не відчував тієї історії в таємниці якої з благоговінням входить потомок перегортаючи літописи своїх предків
Мішеля Штепи
Сподіваюся ти не забув Якуба
На тебе жалітися треба
При мені двох мародерів на вулиці розстріляли грабували магазин
Побачила вона обличчя сина який народиться через дев'ять місяців після цієї ночі і відчула в очах руках у спині та в плечах утому від усієї тієї роботи яку їй доведеться зробити щоб утримати родину стару себе й сина
Раз потайно а раз прилюдно лишаючи її життя без подій і без полудня
Тобi належить гнiв I местi меч як сину Коснятина Добриничу наслiднику князiв
Заболотний як завжди коли йшлося про дітей надто ж про Ліду виявив свою поблажливість а Софія Іванівна навіть зраділа бажанню Ліди бо знала що юна приятелька її людина з характером і зможе в дорозі стримувати Заболотного якщо він опинившись на трасі розвиватиме більшу ніж дозволено швидкість
На березі моря недалеко від їхнього табору металургійний завод
А якби підірвався
86 Не так розсердиться добродій Коли пан возний позов дасть Не так лютує голий злодій Коли немає що украсть Як наш Латин тут розгнівився І на гінця сього озлився Що губи з серця покусав
Одже ще причепиться до Марусі а вона може зохотиться та й вийде за його заміж
Знаєте Сергію Костянтиновичу от скільки вже об'їздила країв а найріднішою все-таки лишається для мене Волинь
Здоров
Авжеж притиснув ще й рукою ухопив та й держав доки ченці з усього Києва не посходились
Ні моя пані
Потім постукала в спальню і ввійшла
Єдине завжди завжди хочу бачити Вас
Поробив вас панами
Тоді рудий Максим староста сільський витяг з кишені знак і почепив на груди
Завтра одягнеш належну тобі шинелю
Завіса
Горпино Корніївно
VIII
А дерево що блищить яблуками уже штурмують хтось нещадно нагинає гілку його застерігають
Нема часу на вибагливі відповіді
Ішли в поле до схід сонця спотикаючись роздирали кулаками невиспані очі згинались од холоду
І гнався зі скреготом
Довго дивився їм услід дядько Денис і раптом сказав без звичайного озлоблення навіть з добрістю в голосі
Одна правда в мені я не можу Осі Антошки мої старі не можу я не мати в собі вашого болю
Там вивели коней і погнали на познанську дорогу
Оце допіру лише сказав що ви в актриси Піунової
Усе скінчилося тим що наймогутніші духовні владики германські архієпископи Адальберт Бременський і Ганно Кельнський були проголошені правителями які мали опікуватися малолітнім королем
Несподівано гарячі його слова про неї були пройняті ніжністю повиті пісенною красою
Ти зовсім дикий сьогодні
Ось зараз вийду моя голубко тільки трохи прочумаюсь та потягнуся разів зо два
Один із активних противників Брестської унії в 1596 p
Хм
Ті уста ті чудові очі й манили її й дражнили серце і чогось лякали і врешті довго-довго спати не давали
Гостей зустрічав управитель господар двору регіментського розводив по хатах старшин до гетьманської білу челядь до хати гетьманші молодь у дальній кут двору до хати гостьової перед якою білів свіжотесаний поміст для танців
Філолог Чемерис сміється нервово
Господь з вами пане кухарю відповів він з усіх сил намагаючись зберегти спокійний тон
Дивись квасоля
Сулейман вислухавши великого муфтія схилив голову і вимовив слова про повернення
Султан хвалиться що його річний прибуток складає цілих шістдесят бочок золота
Микола бере чарку
І хоч командування Задунайською армією поки що в руках Міхельсо-на але добувати Ізмаїл доручено Мейєндорфу який більшу частину свого життя провів на цивільній службі
Тож мало в тому дива що всі уповали на появу полян оглядались і питалися подумки а чи один у одного Не запізняться
До дідька ясного
Дашкович сидів і не промовив слова
На що ж ти нас підбиваєш окаянний
Мені у хванта грати
Піїт він хоч поки що й неведомый но милый
Ідеально
Обоє тихо розходяться понад озерами що наче соняшники в цвіту пломеняться вечірніми барвами
Сотник замість відповіді піймав його за вухо
Не хочу вже напився не міг Тарас спинитися
Але всi були цiлi здоровi i нiхто з них не пошкодив нi свого нi чужого тiла
ІЗ ІХ 19 44 Москва
Поварили чаєняток добра була каша
А я раптом подумав я
Біла пташка печалі летіла у червонуватому небі і тужливо посилала в ніч і в тишу своє тихе зітхання
Ти не знаєшся на цих справах
То не місяць сходив над лісами не на заході його отчина то десь за лісами де стоїть город Полотськ щось горіло і ця велетенська пожежа не вгасала всю ніч навіть перед сходом сонця на західній частині неба видно було багряну широку пасмугу
Хіба спала
М і г у е л е с обертаючись туди до Блека
А ми за соборну Украшу
Хочеться піднятись рангом вище спитав Тарас не давши йому домовити
Це він розкладав карти на столі
Я відповів
Перед матір'ю проходили одна по одній картини її невеселого життя і проходили дорогі обличчя її маленьких синів
Оно столь необычайно столь часто начало повторяться в последнее время что я просил бы вас обратить на это свое серьезное внимание и в настоящее заседание рядом мер положить раз навсегда предел такому печальному положению
Та Ілля відповів твердо
Се ти
Що тоді
Люди почали розходитися
Сидір до провожатого
А я брат реаліст
не втерпів гетьман
Уже видно плавучий маяк пояснив сусіда по-французьки значить туман починає розходитись
Хоча б таки про того Торісмунда
Нехай собі розійдуться Так як ізійшлися Тихесенько гарнесенько Щоб ніхто не бачив Ні дівочі дрібні сльози Ні щирі козачі
Не буде його відтак ніде
Запитай бусурменина чому Кончак відразу не пішов на нашу землю а зупинився на Хоролі
Коли повіяло справжнім холодом а йшлося до зими згадав Живу її затишну оселю й спинив потішений знахідкою коня чом же він шукає порятунку все по цей та по цей бік гір
Та я думаю всю ніч не доведеться
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ
Воєводи Андрій та Роман Нездилович від цих криків утягували голови в плечі розгублено поглядали один на одного
І ти на ньому ще молодий з кимось в обнімку сидиш
Маленька гостровида з пов'язаною білим голівкою з напружено круглими величезними очима нічної птиці мишка за якою зараз почнеться полювання старого жовтого лютого кота сидить графиня в куточку величезного фотеля й нашорошено слідкує за кожним рухом чоловіка
Повертаюся до рідного Вавилона в надії на те що час та обставини потрудилися тут і мені вдасться дещо цікаве довідкрити в його людях а то майже однаково що знову впускаю вас до власної душі сподіваючись на порозуміння між нами таке необхідне на самім зачині цієї як і всякої доброї справи
Чи витримає вона цілоденний перехід по нетрях бескидах та урвищах
На новому місці ми не почували себе так безпечно як у льоху Корнякта
Другий поверх зовсім невисоко
Хлопці показували дівчатам носи язики й басками співали
Побачивши агу вони радісно вклонилися загелготали Слава аллаху перемога
Син Володимира Вишеслав їде сюди князем
І як це ти вигадала
Тоді хіба так було
Ні тіла ні одягу не знайшли
Йому навіть здалося що з них і справді хтось дивиться боліла йому натомлена нога піт просихав на чолі але не мав Володимир сили спуститися так швидко в долину
Та вже до молодиці
Горбина вслід Туди тобі й дорога
Як сміє поліція заборонити мені говорити що я хочу
А пізніші писання все глибше переконують що йдуть від серця
Настя як побачила гой ярмарок серце її не видержало і знов заголосила
Ніхто ще не спав
Я ледве її наздогнав я розумів її втечу і розуміючи був готовий оборонити її від куль й від лихого слова адже люди добрі мати не повинна нести хрест за те що її син зблудив із барвінкової дороги я був настроєний просто по- людському її заспокоїти прогнати страх і навіть посумувати що на її сина передчасно вилито кулю
Ченці ж каменосійці переможені страхом і зле тлумачачи апостольське слово Дайте місце гніву 54 106 попустили їм сквернити на престолі їхню мшу мша римо-католицька церковна відправа
Він скочив у сідло і витягнув шаблю
Вони не помітили як позаду на тому місці де раніш стояв солом'яний погрібник а тепер лежала купа чорного попелу тихенько піднялася обгоріла ляда і крізь вузеньку щілинку на них глянули чиїсь очі
Вона знала що в таку ранню годину захопить Павлуся дома
Як Бутаков і Герн пішли Поспєлов кинув не без лукавства
А коли вона верне
Треба вміти ділити й радість
І скільки видно було на цілі кілометри рухались і рухались колони військ здіймаючи буру куряву
Ми швиденько розляглися
Чого ти
Іде між ними тихий гомін горобці на липах завели мов жиди свою джеркотняву і не дають слухати про що гомонять люди
А собі й не гадки що то їй було кривдно і що вона нишком закохалася в мене й молилася щоб мене дурного не вбило в якій веремії
У великодню п'ятницю біля катедри зібрався натовп найпобожніші католики а особливо жінки пропихалися наперед щоб зблизька побачити рицарів Ісуса вістка про яких розкотилася по всьому світу від Іспанії до Хін а до Львова входять уперше щоб захистити святий костьол від схизматів
Сльози підступали до очей і вже не міг стримати їх
И под нависших бровей глаза глядели теперь бодро и весел под усами играла веселая насмешливая улыбка
Тяжко образила Чіпку громадська неправда
Слухав розмови дивився на поведінку господаря й відчував як у груди закрадалася холодна порожнеча серед якої незримо ворушились жаль і сум
Усе заснуло заснуло й горе
І чого він бариться
Ну й що ж їхньої згоди ніхто не питатиме
Бути принциповим на поворотах перехрестях на вершинах
Лишається тільки скласти речі й можна рушати хоч зараз на край світу
Чому вино жінка й пісня три гіпостасі людської веселости й радости
Король не наважився виконати бажання запорожців боячись війни з Росією але з великою пошаною привітав і виряджав запорозьких послів
Не хоче
Давид бадьоренько
Не треба й згадувати
Не повірять може
Зиркнувши на мене він спробував усміхнутися
Всі думають що кури вміють лише цокотати та кудкудахкати
Серед них був і меддах Якуб
У нього був лист від канцлера до Кочубея
А ти її не бережеш
Намічалося що ми будемо по черзі розкопувати й розчищати дот щоб врешті створити тут музей бойової слави
знову зашепотів Марусик показуючи на озеро
Йдуть під ядрами та кулями як під дощем
А тепер нехай красуються в колишнього наймита
Огонь погасав Германові ставало лячно він докладав полін і раз в раз притулював лице до вікна чи не почує теленькання Іцкового коня
Вдень у них там будка порожня
Та тут він аж жахнувся
А я вже хотів ставати з паном на герць сказав князь насмішкувато
Забувалася деяка розбіжність у поглядах Михайла часом не виправдана як здавалося дівчині стриманість
В кінці греблі під вербами стояв знайомий млин зчорнілий од негоди
Пан бачив як блиснуло світло як бурлаки стрибали з вікна надвір і з переляку дременув просто через грядки нахиляючись при самій землі
Т а м а р а відвела погляд від Кравцова
Ух благодать
Коли
Повернула вправо
Тому й хочуть виграти час
Ні не жартую
У мене перед очима стояла галявина з заячими слідами Від думки про незахищеність людини серед того снігового моря я здригнувся В хатині було тепло навіть запах самогонки не відбивав почуття домашнього затишку
М а л а х і й
Менi трохи полегшало
Вдихаючи повними грудьми пахучий воздух силувалася майже несвідомо затерти чувство самотності
От тобі й рада
Сидір Колиска кохається в конях одмалечку пожаліє найгіршу шкапу але отих четверо і тих двоє не любить
Вершники помітили їх теж і рушили в долину
викрикнула вона до дзеркала і повернулась до мене
І от і в нього воно не укладалося
Я тiльки матерi сказала що люблю його дуже-дуже i що краще його i у всiм Харковi нема
Дата була нинішнього дня
Бути біді
Пильно поглянув на дружину та дітей і голосом який не міг викликати ні тіні заперечення наказав
Темна постать уже виразніша
Можемо врешті зараз зачинати
Нагадав-єм собі за свій хрест та й мене геть відійшло їй як не побіжу як не побіжу на свій горб
Чи то комар чи хай бог милує блоха
Балі-бега назвуть Газі найбільшим войовником священної війни повернулася до неї Хафіза То й що з того
Ось я писав бач книгу дивовижну Аж чую в голові якась мана
Адонія Коснятии
Обоє пішли в глиб подвір'я
А через нього чия
Це не кiнець
Та ось і вона
Хто вигадав
Вони сиділи мовчазні як двоє любовників що не кінчали своєї любові а лише розпочинали її
Ти мене розумієш отже
Котрі він жертвує для добра і слави його милості гетьмана Мазепи
Лиха радість наливає Хомине серце
Хіба ж ти кого ще покохаєш
І те що він побачив схвилювало і вразило його
Там дописаний до половини аркуш ручка але він ще довго не брав її
Кажуть що добрі люди
Раз і вдруге
Я тебе повішу
Мабуть на конвейєрі я не працював би жодної хвилини мені треба бачити що я зробив тоді зможу продовжувати роботу
Бо я вже покохала іншого
Е ні
Авт
Петро мимоволі відчув як холодний дрож пробіг по його тілу під поглядом мертвих олов'яних очей отамана
Вікна горіли як печі стіни халуп стали рожевими по білих сорочках розлилось червоне світло
Стьопочко ти не зробиш цього жахнулась Мирослава
Хто міг зазирнути в султанову душу
Олег спіткнувся впав на купу колод боляче вдарившись коліном
Бо нігде немає правди немає добра і землі нема пропала
А коли по краю прокотилася чутка що із Запорожжя з'явився якийсь Палій з козаками і б'є турків у Тульчині Джурині Тиврові та Шпикові спалахнули справжні повстання їх очолили Абазин Іскра та Самусь
Казани з водою закипіли і окріп вже вбивався в ключі
От дивак не вiрить
не своїм голосом закричав Караїмович і рвонувся на Павлюка з кулаками та до намету зайшов гетьман реєстровців
Радченко це тільки псевдонім
І стрибав він не дурно
Добрий вечір жінко добра
Я не за це
Донечка Настя семи літ і п'ятилітній хлопчик Івась
Чого ти стала тутечки біля нас
19
Опівдні важко навантажена гарматами яничарками порохом полоненими козацька флотилія відчалила від Тавані
Ну
Але коли я одірвався і глянув навколо я відчув уже не віддалений гуркіт грози і не краплі дощу на листях а тільки втихомирений спокій снігової пустелі і ніжні струмені бадьорої як морозець любови
Ти
А хіба влада не є насиллям може папбільїппм і найжорстокішимУ Хіба такою імперією як Візантія можна управляти без таємних послухів вивідувачів донощиків
Як же піднялись козаки з гетцу маном Остряницею то і він устряв до козацького війська бо гарячий був чоловік Шрам і не всидів би у своїй парафії чуючи як іллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями за наругу католиків і унітів над греко-руською вірою
І хоч скільки припрошував дівчину піти з ним у танець завжди відмовляла йому
Генерал Міхельсон може інакше розпорядитись
Так він Жадігері Що ж несе йому ця зустріч
І хоч приречений в житті На муки й змушене смирення Він рідне слово на хресті Несе як віще одкровення
Була то в запорожців гульня на диво всьому мирові
Він ішов і навіть не примічав як на Софіївському майдані вештались прочани сновигали ватагами молодиці
Не день не два теліжився о. Яким ніж забриніло перед ним Кам'янецьке кладбище що стоїть верстви за півтори перед підварком Польськими фільварками
Вона метка і водночас не метушлива
А показувати речі відомі старі й зрозумілі не художньо
Невідомий
Була чиста не самим тілом душею серцем не забруднила жодного свого помислу може й ліпше що сховається в цій вежі знесеній високо в небо куди не дістане з землі ніякий бруд
Йому треба великого супокою
Во-первых мы требуем чтобы нас выслушали а для этого необходимо дать нам преобладающее значение хотя в таком незначительном органе самоуправления как земство
Тож помітивши вдалині отару овець і чабана з собаками звернули вбік і широкою балкою накидаючи гак помчали на захід
Ні не тікай
Немов не помітивши його руху хова лист в кишеню Сегодня ночью выступаем
Тоді що
Залишки від давно вмерлих народів
Вона не знала чого вона туди ходить але щось несвідомо тягло її у той бік
Ха-ха
Одна красуня зустрівши той погляд бридливо здвигнула плечима і щось зашептала на вухо своїй подрузі
сказала Спиридонова і знову підбігла до Марченка Я знаєте от що хотіла вас спитати ви бачили коли-небудь обличчя шизофреніків
Де я лишень не жив
А-а-а
Я не такий уже твердолобий
Громи на вас
Рукою попробував чи не занадто гаряча вода і після цього поставивши ночви на ліжко опустив у них похололі Любавині ноги
Іде Чіпка додому іде та й плаче
Стара П е р е б і й н и х а дає останній лад на столі їй помагає дочка її О к с а н а і с л у ж е б к а
Валер'ян Підмогильний
Руки опустити
Трудонько
Ну то й кінчайтеї Хай спить вічним сном наша мати
Ну та й син цяця
Дурба
Торочив про новітню добу відродження про те що нас не перевішають не перестріляють і брудними закостенілими пальцями розминав грудку смоли він швець
Треба подивитися хто там вовтузиться
Уважаю
Напам'ять вивчила
ІІ
Знав Сірий і річкову широчінь здолає і його вершника винесе
Знов почалась така сама комедія
Он як Степан каже папінька мамінька
Непоганий і такий іще спосіб
А в них зараз порятунок
5
Нешвидкою ступою потяглися Кайдашеві воли вздовж Западинців
ТЕРЦЕТ
Може це він той самий так досі й стоїть
А візир вів далі
Бо помітити означало принизити себе свою султанську гордість яка вже не мала нічого спільного з колишньою гордістю дівчини з дикого гірського племені а стала пихою і величанням
Двері до її кімнати були щільно причинені
А вот что панно ступил шага два вперед Остап и понизив голос продолжал таинственно Пришел строгий наказ от его мосци гетмана Бруховецкого чтоб поставили прибрежные села по Днепру варту значит чтоб с того берега никого сюда не пропускали а если кто с этого берега вздумает на тот бок переправляться так чтоб каждого забивали в колодки и отправляли к воеводе
Знали б тупі жандармські голови яка для нього кара страшніша смерті
Неправда
Так як і тебе відповіла незнайомка
Та невже жартівливо спитався Свирид і побрався до печі
Що осталось Пеклом запалало
Усе йде по божому повелiнiю
Але в Петра не вистачило мужності і на це
Пальта наші роздуває вітер і намагається повалити нас на землю коли ми поминувши східці до порту біжимо просто по стежці
Я можу показати гостеві кімнату
Вони вже мовби прикипіли йому до серця
Про запас маю і князівський жетон
Офіцери від машин також рушили за нею
Олег перервав свій спів на півслові й почав наслідуючи студента з Дні нашей жізні жалібно скаржитись
Щоб я продав це полотно
Серед двору жалібно підібгавши хвоста й уся скулившись немовби її трясла трясця стояла боком до Олександра Івановича Жучка й вила на місяць
Старик
Розлютований невдалими походами під Чигирин Магомет Четвертий ошаленів від такого нечуваного нахабства якихось волоцюг голодранців що посміли насміятися з намісника бога на землі
Але на цей раз нiщо не могло розсердити розвеселiлого хлопця
А до страви так і не доторкнувся
А тепер нам така морока що не знаю коли ми опорядимо та приберемо свої покої
Торг також та з пістями від спарха передусім
Ні Богу свічка ні чорту кочерга
Гнат
За Жолобками починає вечоріти
Прибіг до хати й руками розвів а тепер куди до кого податись
Я перший раз сьогодні зрозумів як ображають автора біскаї танцюючи її не так як ви Я дуже дякую
Не можна так
Розкриває свою кирею і дістає досі заховану під нею пишну злотом гаптовану багряницю і срібний серпанок надіває багряницю поверху убрання на Мавку Мавка йде до калини швидко ламає на ній червоні китиці ягід звиває собі віночок розпускає собі коси квітчається вінком і склоняється перед Лісовиком він накидає їй срібний серпанок на голову
Вони були злодіями змовниками зрадниками
Ну братику
Ліс не тільки мав захищати від стороннього ока та несподіваного нападу ворога влітку він був рідною хатою для воїнів і щедрим столом
Виконувались пісні в його обробці Ой дівчина горлиця Чи се ж тая криниченька Ой не ходи Грицю Ой хмелю мій хмелю Пасла дівка лебедя
І поговори потьмарили образ Марка бо вона дівчурів ненавиділа усією пристрастю дівочої душі
Але ж я тільки сплачував борг ласкавий пане сказав він спокійно
А я вже думав не приїдете
Сказати правду він звичайно не міг бо не хотів відкрити своїм ворогам справжню мету приїзду не хотів щоб вони знали про його зв'язки зі Златкою Ненком Младеном Якубом про його сім'ю
Гетьман довго мовчав спроквола ходив по світлиці
Дорошенко одчинив вікно й поклав обидві рушниці на підвіконня
Тоді все буде
Один за другим гості вставали з лавок та розходились по кутках де було весело й тісно
сказала непокоївшися врешті
Це його милість дає до Високої Порти зібрану дань берегти мені цього скарбу добре каже Ібрагім до переодягнених козаків
Сьогодні вступний іспит чи не проспав він
Скажи мені чому ти пішов у монастир
Поди сговори с нею
Степан як з ніг не зіб'ється то показує де що брати то висилає хлопчаків по черзі бігать за хутір і виглядати чи не видно од шляху легкової машини то ходить навколо столів і киваючи пальцем та ворушачи губами вже вкотре підраховує скільки людей уміститься
Очистивши майдан гайдамаки взялися до роботи
Й зненацька отака круговерть полон викуп широка долоня Хмеля
Напишіть щоб не барились і вдома роботи вистачить
Я передам мовила Марія і сунула йому в руки свою маленьку записну книжечку
Не велено зітхнув солдат
Пущай погибнет три с полтиной
Він і добрий парубок та що зможе з отаким батьком
Такі торбешники вже два роки бігали отак по всіх шляхах і стежках кожен шукаючи свою часть але тримаючи при тому курс додому якщо пощастить
Хан зрозумів натяк і подумавши сказав що в залі присутні тільки його найближчі радники й старший син Селім-бей
Білі хмаринки застигли зачепившись за гірські кряжі
На каторги всіх закричав позаду якийсь ara
Та що тут таїтись сказала Леміщиха
А може воно й не так було
Клопотний одне слово для нас із вами такий спосіб охотиться на тигрів
Одного разу коли суперечка мало не переросла в бійку він пробурмотів
От пойдём ей-богу пойдём сами посмотрите
Нічна пригода була настільки неймовірна що коли я вранці прокинувся то навіть подумав спершу чи не приснилося то мені
Це довге загайне діло бо моральна хороба в їх задавнена але але гуманізм потребує такої системи
Дювер'є може не боятися за вас
От як він стоїть і молиться служба божая співається вийшов насеред церкви читати апостола і хто ж
Днів через два Докія знову була під калиною засиділась і не почула як мачуха її кликала
лунали на цілий куток жалісні голоси й найжалібніше з усіх бринів голос нового сіромахи
Як вирватися звідси
А зараз врятуй нас від погоні
Але хіба не знати твою печаль
Виговський подякував i поцiлував Стеткевичiвну в руку потiм розпрощався i вийшов з свiтлицi
Року 1916-го я застав у цьому кутку великі зміни ліс дуже порідшав дуби зовсім зникли очерети щороку скошуються і вони вже не виростають такі високі як колись і сам закуток утратив свій первісний вигляд і став для мешканців Олександрівська місцем для прогулянок
Сафар-бей щільно причинив двері підбив на м'якій отоманці міндер запросив Гаміда сідати
Смак і запах хоч безмірно важні для фізіології нашого тіла для психології мають далеко меншу вагу
Вздовж берега пішли рядком тополі мов парубки на інший куток села
Лучицька
Я боюся тих страшних грізних очей гляне на тебе чоловік і здається каже стережися бо з'їм тебе без солі й без хліба
Коли
Та хоч би ж олією помастив он у миснику в риночці ти гайдамако
В голосі його друга відчувається здавлене ридання що ось-ось може прорватися непоправно й безнадійно зливою сліз чоловічих сліз риданням людини що зривається в чорне провалля
Ти не уболiвай Микуло сказав князь Святослав Тепер у Руськiй землi довго не буде бранi кров наших людей пролита небездоб пiдуть вони зараз до своїх родiв i осель
До криниці подзвонюючи відрами брели з усього хутора жінки
Чого не скажеш у гніві потис міцнувате плече сина
Знов крик іще дужчий
Христя стоячи коло печі і позираючи на його думала чого сей чоловік сидить сам собі не їсть не п'є і ніхто його не припрохує
Імператор
Вони завернули за ріг і пірнули в густу темряву
Він повертає свій зір в інший бік
Як казка народжується тоді балада
Ану пора чимчиковать
Якого змісту
Дякує богові що з Чіпки вийшли люди
Але ж і так хотілось хоч знати що з ним хоч одне слово стиха почути
Того що душу їм гризе І сором і досада Здається їм що все кругом Гукає Зрада зрада
О н и с ь к о. Хіба хочеш мусиш
Мабуть не спала й тієї першої що коротала з дівчатками ночі всього лиш дрімала бо почула крізь дрімоту в сусідній кліті гомонять
Прочитав одну газету взявся за іншу заглибився в статтю під рубрикою В сімейному колі як раптом на газету упала нечітка тінь
По-перше Дєлов колишній оперативник органів тільки прокрався й одхопив за це десятку
Чи не буде ваша ласка дати мені водички іспити
Танки досягнувши в різних місцях берега один за одним входили в воду занурювались дедалі глибше
То Гонта кликав Залізняка
Лупіть Рябка сказав чухрайте ось батіг
Поволі мов знічев'я іде до нього
Добриня лише глянув на них і відразу зрозумів що то сини боярина Дмитра настільки схожі були на батька
Дитина слабо починає плакати
Нудно
Селяни оповідали йому що з тої пастки не вийшов ніхто живий він сам той чоловік не бачив на свої очі як загинув Микола але коли не подав досі про себе звістки значить він уже не живе
Вскоре двери сеней отворились и на ганок вышел заспанный хозяин дома Варавка старичок зевнул всласть перекрестил рот снова зевнул и потянулся
І обличчя в вас стало веселіше
Але я колір у очей не міняв і мені крепко не влетіло
І тепер от бачить що тут зовсім не з того починають що йому ніхто не буде викладати в чому саме його обвинувачують і напевно нічого конкретного не знають та й не потребують
Ну так уже і вб'ють
Егеж
Тільки Прийдеволя стояв коло порога з лицем мертвецьки блідим і з заломаними руками стояв як живий образ болю і ока не зводив з Андруся Басараба немов від нього ждав не знати якої пільги
Щоб родила треба ще на ній пособкати
Дуже гарно впливає на характер
Та то ж парашутна вишка
Іване Степановичу що це ви
h1 Хмарина в небі голубім h1
Він страхався всяких таких інших нечистих чарівних речей на яких розумілися деякі неначе на хлібі насущнім
Ні не штиль
Татаре щораз дальше запускалися в безмежні степи йдучи в полуднево-східнім напрямі
А тут іще оті безпері
Зараз вони обоє подумали вже не про пальне а про перемогу що піднімала крила над усією землею
Краще я в тюрмі зогнию на Сибір піду ніж такій поганці три тисячі дам
Але словоохочому аґентові мало
Хай роблять як хочуть смирно одказала Катря
А воно каже Не знаю
На подвір'ї корчми Арсен упізнав Янека який копирсався біля своїх саней але не подав і знаку що знає його
А раптом воно оте плачуче несподівано вибухне й рознесе його химерне щастя осіннє
А можливо помилився
А що це таке
Шаленої невздержаної їзди щоб почування що володіли мною не розсадили мені груди
Заспівали скрипки у моїй душі
На якусь мить Батий затримав погляд на коневі зиркнув на золото та срібло а потім запитав
Іншим разом воєвода милувався б дочкою така вона була стривожено-гарна але зараз було не до того
V То не роса з очей гірка отрута Мов та смола з проклятого анчару Що нею жаль сліпий і помста люта Намазують кинджала яничару
Я вже теж в армiї стою регулюю
А это наш командующий особым отрядом товарищ Подкопаєв
Орися схопилася обтрусила пом'яту спідничку розгубленими очима глянула на Тимка
Може це все тому що пригадав свою рідню Кирилівку
Саме тепер щось і треба робити сказав Володар Часу
З цими суто релігійними уявленнями з цим реакційним культом незайманості виховання мабуть не провадять достатньої боротьби полишаючи сучасну дівчнну під владою смішних забобонів
Гарний як і його мати була гарна
А на досвітку ми долинули До свойого ж таки села
Хто ж іде а хто з прощальником танцює до самого монастиря
А старий садівник в більший кіш збирав веприни причякнувши перед розлогим вепринником і підіймаючи гілку за гілкою
Не дамо знущатися над нами досить пролляли крові
Будь ласка подумайте
Не добивай мене Марку до решти винувато скривив заволохачене обличчя Шавула
Кучук засміявся своїм хижо-диким сміхом від якого обсипало морозом всіх хто чув його
Торкнувся швидко конячих вух олівцем і всміхнувся до Гната
Боже який дикий
Анемподисте сідай
Спихальський хвилювався і пропонував негайно тікати в гори
Але ж
Люди сидiли родинами родини селами села волостями
К Трегубов чоловік Антоніни Хоружинської сестри Ольги Франко
А як гадаєш таточку чи вони приймили б нас спитала вона живо
На світанку дев'ятого січня о десятій годині тридцять хвилин почалася артилерійська канонада і тривала дві години
А часом помилиться і висипле мак собі в рота
В 1920 році митець жив і працював у Катеринославі
Пан Уласович Микита сiв на долiвцi та давай уголос
Пізніше по прогулці до Чортового млина на орхідеї
Мені здається що я не помиляюсь називаючи твоїх нових знайомих нахабками промовила вона Чи може ти думаєш що це не вони зачепили товариша Вовчика
З п'ятнадцяти тисяч полонеників що вирушили з Києва залишичася в живих ледве половина
Хай тепер радіє на вулицях весело магазини всі одчинено
Мені снився цієї ночі мій чоловік та так страшно що й сказати не можна говорила вранці дітям Нимидора розказуючи сни
Пиши розписку та хукай на печатку буряковим духом
Походила вона побродила по міському садку та по улицях та й додому вернулась
Голубко моя гаряче скрикнула Пріся і обнявши молоду єврейку почала її цілувати
Дам пану совітникові наразі дуже інтелігентного практиканта то він буде пану допомагати а пан совітник будуть ласкаві держатися у всьому його вказівок
Єремію встріли як стрічають побідників королів
Або весною
У дванадцять годин приїхав чиновник до Польського удвох з справником і прийнявся за діло
Моя любов знов стала вогка й мокра а твоя прозора й суха
Та мені й збиратися нічого відповів він підводячись з землі
Може останній вечір
Боярин видивився на неї зачудуваними очима він почав боятися чи не відьма вона що так страшно бистро вгадувала в чім діло
Він називав імена Андрієвих знайомих за чергою й заносив їх у протокол
На кой черт такую глушь выбрал спитався суворо Проценко
Он для чого її родили годували кохали
А ворог пре
Митрофан Дяченко сердюцького гетьманського полку козак син Олексія сотенного писаря тутешньої сотні
Він підвівся
Марія любила свого мізинчика пестила і шанувала
Та де ж тут правду дівати обзиваються інші вона таки здорово на циганку скидається
Сонце майове щедре реготливе з розгону б'є крізь розчинені широченні вікна в дзеркально вигладжений паркет одбивається перелітає в жовті дерев'яні стіни в дерев'яну стелю грає скрізь зайчиками від металу апаратів лоскоче червоне м'ясисте вухо Мертенса
Наш примітний
Її гнучке здорове тіло плястично поволі вигиналося вібрувало це виходило вражаюче і майстерно я був захоплений але далі мовчав
І що ж далі
Певно мав намір сісти на огира й скакати в той бік де Сінгидун і переправа при Сінгидупі та швидко одумався і круто обернувся до вірних
Ви сказали
Повторювала біблійний вірш
Коли б захотіла мати любаса узяла б Юру
Го-го вигукнув Ява Ми ж у плавнях виросли
Старий Сірко теж вінчестера
О
Прокіп нагрівся взяв з стола шматок хліба й пішов у клуню до молотників
Такі цигарки були найсмачніші особливо коли перед тим камера не курила вже кілька днів починала крутити вату або кору з тих щитків які були не залізні а збиті з соснових дощок така кора тоненько настругувалася скельцем потім розколювалась люлька чи чубук вибиралася вся частина просякнутого нікотином намочувалась в чаї а тоді в тім настої квасилось кору просушувалось і курилось
Але то о тім буде ще час поговорити
Другі діти не хочуть плачуть а він уже набрид мені щоб одвів у школу
Така нагода випала
Моторніший брат швидко мов кіт зашарудів униз вистрибнув і втік
пильно поглянув Сніженко на Югину пригадуючи слова Дмитра в райпарткомі
запитав він удруге
Йому стало відомо що доглядач встиг закупити для дому необхідні на зиму продукти це він директор схвалює і не заперечує таких кроків Ну ще б ти заперечував
Ану козаче сміливіше підходь звертається господар до найменшого частуйся щоб швидше ріс
Він в саму пору заколов татарина як підходив до мене ззаду
Гетьман з одним полком просувається в напрямку Сахнового мосту на Росі
Христя розказала все все як було не втаїла і того що Проценко нашіптував їй
Султан не заперечував високих гідностей свого найстаршого сина навіть пишався ним його кров кров Османів але водночас не переставав сподіватися що в Мустафі озоветься гідність вайвища благородство й самопожертва і він добровільно відмовиться від трону на користь синів Хасекі
Я зажмурив очі
Сiдає за стiл
Іван сплигнув на землю став проти неї і мовчав розгублено
Принимаем принимаем закричали громко со всех сторон голоса
А ще більша честь належить їй за це що коли вже умирав наш поет це була вона та єдина і поважна старша пані що приходила його навідувати і своєю пестливою рукою назавжди закрила його згаслі очі
думає Володько Може він чує
Де Мойка злилась з каналом він ледь було не повернув голоблі й не втік кудись на набережну Неви уже скресала крига і нуртувала важка і чорна як ніч вода
Значить по-латинському флагеллум 28
Пасічник Мина мимоволі втягує голову в плечі у вікно хтось стукає
Хлопці дзвонили в дзвони аж дзвіниця тряслась
Студент захіхікав
Нічогісінько не чую їй же богу не чую
Що ж було такого поспішного що примусило його їхати у Станіслав
Треба гукнуть Круневича або Барі
І мені
Одначе десь у нім була гірка правда доля гіркої правди
Вони на хвилину замовкли і в тій мовчанці вичулась загадковість
Тільки-но пройшов
А взагалі була мертва тиша бо звуки кайла гасли в забої і кожен інший звук падав як вода на землю звільняючи місце тиші
На батьків на братів
S Бедный Демский и вскрытия Невы не дождался умер и умер как истинный праведник тихо спокойно как будто бы заснул
Скоріше вода з огнем побратається ніж я з ним помирюся
Це маленькі-маленькі химери мамо сказав він
Ми будемо всі здоровіші спокійніші ти краще працюватимеш
На Соломенськім шпилі вже заманячіли опрічні малесенькі халупки та землянки без дворів без городів неначе шпиль подекуди заріс здоровецькими грибами та опеньками
Люблю армію
Вої одразу вийшли в наметі лишились князь з кількома воєводами два невідомі ромеї
Так їх умирущому складають
А голосиста горлиця уздрівши людей у свому гаї затуркотіла злякано й шугнула в хащі
Та ти ж було прийдеш одвідати та з порога ще може вам мамо дрівець урубати може водички свіженької витягти може торфу сухенького прикупити
М и х а й л о. Зарізать мене хочеш
Спасибі що заступилися за Федосія Івановича
А як моя доля мене покине од мене сховається
Нічого боятись
Заручена дівчина підожде а тоді і весілля відгуляємо
Шульга зупинив машину простяг Івану Кириловичу пачку Прими
Беріть
По третій чарці вже й почали співати а потім плакати й картати долю-шлюху що продалася панству
Якраз на таких як оцей і спираються всілякі осташкіни та їх брехливі відомості
С и д і р С в и р и д о в и ч.
Питають обвинувачених чи не скажуть ще чого
Була тиха спокійна ніч десь вдалині в полі перекликалась сторожа птах лопотів крилами над головою високо вгорі випасались на темно-синіх луках понад Перуновим Шляхом цілі отари іскристих зеленкуватих голубих жовтуватих мінливих як перлини зірок
Тепер же це є реальна металічна плескувата коробочка з нарізом на шийці
Хоч золота і самоцвітів
Хотілося лежати мовчки не рухаючись ні на що не дивлячись ні про що не думаючи
Ануте ще раз
Бути громадянином жити болями й муками працюючої громади ото і плуг і молот і арфа кожного з нас
І знаєте що відповів мені мудрий Вербень
В солому заривайся
А крім того автор оного писання теж місцевий не житель Санкт-Петербурга чи Москви не знаменитий Шаховський чи Коцебу а ніхто інший як автор Енеїди відставлений від військової служби майор Котляревський що живе на Івановій горі поблизу Успенського собору
Що там чувати що так пізно гостите до нас
Червоним танкістам слава
У початку другого місяця хоч хати й не були ще докінчені по них уже почали жити і одну половину Баланової хати нарешті спорожнили так що Галя з чоловіком знову у ній оселилися
У нього бач від гарячки порепались губи попалені внутрішнім вогнем часто облизувані й обвітрені
Тоді враз вимахнув шаблею гримнули затинні пищалі рушниці й мовби ураган промчав по передніх рядах турків
I я отсе йду додому каже їй Олена мати прислала за мною
А Корніїв Сірко коли ночі морозяні і прозорі коли світить гострим поглядом великий набубнявілий місяць а по деревах нервово осідають і їжаться випари працьовитої вертухи Землі коли сад обер— тається у кораловий чагарник і стоїть непорушне зачаровано залитий мідяним зором неба тоді старий Сірко вилазить зі своєї нори волоче за собою кострубату тінь протикаючи м'якими лапами сніговий цільник виходить на край коралового гаю і тут увіткнувши пащеку у місяць заходиться довгим і пронизливим воєм
Бо яка ж жінка знехтує нагодою виказати чоловікові все що вона про нього думає і не важить при цьому хто чоловік а хто жінка чи найубогіший юрюк з Анатолії чи й сам великий султан
Нарешті сам Сухобрус став серед хати і почав співать церковних пісень
Не в гнів тобі будь сказано батьку Захаре заговорив один громадянин —але твоя рада хоч мудра і велику обіцяє славу та неможлива для нас
Може хтось і має на нього зло напевне є такі адже не можна вволити волю всіх та він і не збирався догоджати будь-кому жив власним розмислом жив турботами коша нехай кажуть він зустріне їхні слова з одкритими очима
Де вже було під той час Марині до людей або людям до Марини
12 Чи по неволі чи по волі
Поцілуй он батюшку в руку
Чом не пам'ятаю аж помолодшав Безбородько
В кілька років по послідній мандрівці в світ саме як Тетянці йшло на дванадцятий рік станула Мавра одного разу перед Іваниху Дубиху з просьбою дозволити їй відокремитися від неї і замешкати деінде
Якиме мій коханий мій милий йди спати не муч мене
Най буде так
Кизим сів на лаву запалив люльку
Край залізної дороги потяглися стінами живоплоти од снігових заметів
Воно ті про кого ти кажеш
Повне село
На другій вулиці стояв чималий дім директора рафинаду
Моє дитятко в котячій шубці
І ти з такою податливою натурою смієш думати що моя дочка буде любити тебе скрикнув гнівно боярин
Її руки тряслись старенький очіпок зсунувся на тім'я з-під очіпка одвисло пасмо сивої коси а стара все пильнувала над коміром вилічувала нитки та вишивала заполоччю
Видно люди роботящі жили
Чи не мало це зборище якогось відношення до Тереня та його товаришів
ГРІНБЕРГ
Чого ж то так батюшко
Понеділок середа п'ятниця важкі дні
Ворота зачинені підняті мости сторожа стоїть на стінах дивиться в темряву але кожному ввижається що там унизу вчиняється й наростає шум може підступний ворог уже дереться на городниці
Поряд стояли дідусь воєвода Младен Якуб
Коли б я збрехав
І хоч усміхалася Марія не до ворона а до того кого носила в собі ворон радісно змахнув крильми злетів угору обліг на крило виписав крутий віраж і опустився на яблуневе гілля сипнувши на Марію золотистим інеєм
Вона глянула напівусміхаючись напівдопитливо на мене
Де вже без вас
крик з озера Перрекинулась
Відчинили вікна й усі дворі щоб чути було всім навіть тим що стояли на площі перед школою що говоритиметься на суді
Ми грошей не маємо ми із розумом живемо
Не погребуйте
Адже ми обі не діти
І винуватий у чомусь чи не винуватий те на його совісті
В тобі останній глузд народу гине По капищах безумно-богомольних
Піп у церкві вечерню служе а він з матушкою чаї розпиває
Це вже буде зовсім не по правді
С т е ц ь к о. Спасибі
Квартира в Шаха невелика дві маленькі кімнатки чуланчик
Не боюся правду в очі різати
Плюне той спересердя і піде
Вона стоїть немов свята стіна Як захист всіх народів християнських I всіх скарбів ученій вікових Від Азії кочовників поганських
Сонце початок всього живого на землі
Тільки один раз коли на руках у молодої матері верескнуло злякане юрмою вершників дитя він несподівано усміхнувся
У вас дядьку вже на голові гуляє білий цвіт а ви з жениханням притулила до себе меншенького
К кулакам і іх пасобнікам нада прімєнять самиє жестокія мери воздєйствія
І вона все скоріше та скоріше ступає рипотять її ступні по мерзлому шляху кров приливає до серця розходиться по всьому тілу гріє думки здіймаються в голові все то веселі та безжурні легкі та одрадні
І словами примовляє
Тепер у його хаті живуть Липські
IV
В Берліні встановлюється Тимчасовий Уряд призначений мною
Та плесо знову вирівнялось і лагідно всміхнулося небесам
Сумно усміхаючись він згадував що хотів присвятити цей роман графині Ламберт своєму вірному щирому адресату з журливими очима й ніжними руками
Противитись княжій волі
І коли входили в сутінь придорожніх верб повернулись і бачили один одномасний узаміт міста
Та що й казати коли вона мені небога
Не бійсь мені не оддаси сказала Мотря
А тепер
Коли б можна видивитись душу як мотор подумав Олександр Кіндратович
Усі відвернулися від неї себе липі тямлять про себе дбають що буде з Каломелою байдуже
128
Л у ч и ц ь к а
Готовнiсть через чотири хвилини
Поправив торбу сховав за пазуху пропахлу вітром бирку й пішов розмашисте неначе знав куди йти яку дорогу вибрати
А так
В саду
Спинились постояли і знову швидко закульгали
Так отже надіюсь що ти скажеш мені те слово як трафити до серця твоїх громадян і твого батька щоб пристали на наше предложення
Навіть і в колгоспі коли хтось що не так зробив можна було почути Ех ти Добчинський-Бобчинський
Явина мати була-таки рішуча жінка
Тут стояв якийсь штаб
Але Корній переживав не менше вдоволення як і вона
Наперед вийшли трембітарі стали в три ряди
Побіжиш і передаси урядникові я звелів посадити тебе на тиждень у холодну
Немає
Сцена із Савою прогнала м'які сльози від неї
Записує скільки кубометрів викопано
Вже давно проминула Одудів яр Лисячі нори а заповідного лісового кутка все немає та й немає
Бачив його тисяча дев'ятсот третього року коли він з Старицьким приїздив до Жовнина провідати свою рідню та земляків
Почекай
Мені було противно слухати м'які удари шомпола і стогін залізничника
Найбільше з того дивувався він що бажання опанувати Зоську в ньому якось погасло і вбачав у цьому певні небезпеки але зрештою терпляче ставився до присутності дівчини в своєму серці десь глибоко переконаний що юнакові бути закоханим неминуче й цілком природно
Тривожні і заспокійливі думки переважували одна одну як шальки на висячих терезах
До Києва Малуша прийшла надвечiр шляхом вiд Перевесища i стала на Щекавицi звiдки видно було Гору передграддя Подол Днiпро i Почайну
Як же його прийме тепер Терентій Іванович котрий чотири рази стрічав смерть
Голова його хилиться під нестерпним тягарем
Шумно збиралася молодіж і ставала поза ними широким півколесом
Ага
Що поборювала вона
Я поставив питання не звертаючи ока з лиця дівчини і потім наступила хвилина цілковитого мовчання
Хто з вас пробував печенізьку жону
Вона ненавидить його проедр це знає він усе життя використовував і обдурював Феофано їй це також достеменно відомо проте така вже гірка усмішка долі один крук ніколи не літає де він з'явився туди прилетить інший стане важко вони виклюють один одному очі
А может и вразумит
Цей дурно-пусто патякати язиком не стане
Степура й Духновнч теж влаштувалися тут і вже з кузова грузовика побачили востаннє колишнього свого помкомвзводу
На світанку вже може бути пізно
Я відхилив капелюх і подав через вікно руку
І виставлена епархом охорона нічого не могла уже вдіяти
Згинь з очей католиче
Це йому коштувало колосального напруження волі але в ім'я тієї мети що заволоділа всім його єством він був здібний на таке останнє напруження
Ще по одній і все
XII Ю р к е в и ч кидається до вікна
Ми вимушені дотримуватися обережності
Не зупинився й не оглянувся
То мої оці ось комсомолочки поспішили мені на виручку
Ти слухай слухай Ілько та ти сам знаєш та це ще коли в Києві
Але ж сила
Надворі так гарно а ви сидите мовила Ольга Петрівна
h1 Терцини h1
Гнат
Я не хочу говорити так про мого друга про нашу найкращу шановну письменницю
Ці два славні зразці для України найбільше од усіх панів не припали до вподоби козакам і усім українцям
Зараз і люди саме сходяться на засіданіє
Може нам зустрічатися в Покутського
Ніхто мене не питає що я за чоловік
Не треба нічого питати не будем доскіпуватись що він там шукає бо може й сам він той хлопчик не зовсім ще усвідомлює природу своєї цікавості не міг би може й пояснити до ладу чим саме його приваблює вирування прибою весняний неспокій моря
Над усім стояла як дим осуга несамовитої лайки
То молоде загір'я
Е-е-е голубе не в зброї сила
Микола підпитий з келишком у руці серед хати
Тільки вчора перед вечором одна моя подруга батько якої писарює в тюрмі сказала що тебе сьогодні мають везти у твоє село під нагляд поліції ніби в заслання
Ходить взад і вперед
І всі померли
Не тільки не покажете запевне знаю але ще коли захочу викривати на кожен плід вашого життя супротивні діла оскверню піднебесне повітря й отрую голосом людський слух
Чо так
Турботам що впадуть на мою голову
Кочубей блідий втомлений волосся посивіле губи мов на ладан дують
Неначе сновида Матвій ступив на лаву з лави на долівку
Якась сила неначе руками держала його на місці
На кораблi вiтрила були пiднятi але вiтер з Босфору ледь повiвав корабель iшов дуже повiльно все не мiг одiрватись вiд берега
Важний молодняк посторонившись на обочину пильно слідкував за живим коловоротом
Тому він невимовне зрадів коли йому сказали що прибули гінці від перекопського бея
Зрадливі звуки притаєні шелести
Нові чоботи Христі купив старий радіє дитина обновці а тепер приходиться ті чоботи продати або заставити
Обтинав Сулейманові нігті над срібною мисочкою і беріг те у трояндовій воді ніби найдорожчу реліквію
К р а у з
Їх превосходительство не приймають
Високо над ним i нiби зовсiм близько вiд землi плив срiбний перетканий темними западинами мiсяць
Не треба тіточко поцілував жінку кклонився їй
Туди тепер ніщо не доходе і нізащо не дійде
Не передумали стосовно Братства
Ми віримо легендам
Маюфес
Один Якимко гомонить тонким голоском п'є воду невважаючи на те що хто нап'ється за вечерею води той в жнива дуже хотітиме пити
Не хоче
І так само комарі комарі
Криленко згадав туманні поля що бігли йому назустріч рештки княжих палаців які вискакували на кургани і раптом ховались у сиротливій далечині
Ти писаре вже раз відчинив би уста
І самі не будете слідкувати
Вони тільки заважають
Ще з улиці зазирнув у вікно
Кайдашиха проїхала коло шинку де стояла купа чоловіків гордовито підняла голову й добридень людям не сказала
Черниш ніяковіючи відповів йому по-таджицькому
Для Європи вельможна жінка- літератор була в ті часи звичним явищем
Та сили були нерівні
Тримав усе оружною рукою
Не думали ми з вами що так вийде та сталося не малою великою кров'ю на своїй території тихо промовив він до портрета
Може і я його занедбаю
Щодня тобою журюся щодня думка круг тебе в'ється
До того ж він юж не хлоп прошу пана а запорозький козак
Було вийду на подвір'я з дійницею соловейки щебечуть аж садки розлягаються небо ледве починає червоніть
Професори стріли митрополита цілували його в руку
Та це ж треба
Червона неширока стрiчка вiнком обвивала її голову та товстi чорнi коси на головi
Я не пам'ятаю як розставляли черниць я пам'ятаю до мене підійшов доктор і положив мені руку на плече Ваша мати там
Коли всім то всім
Він підняв брови високо вгору і спитав цілком зимно й спокійно
Зблід молодий пан і посунувсь на руки жовнірам та покотився до ніг його і Безногий порубаний посічений шаблями
Ходімо в танець
Да ото й судили його військовою радою і присудили усікнути голову
В ній гордість є
Лаврін пхнув Мотрю
Що це за людина яка надлюдська енергія
Так вот оно выходит что если бы гетман Дорошенко теперь на правый берег ударил могло бы повториться в нашем войске то что случилось под Желтыми Водами в польском лагере
І здалося їй тепер життя не домовиною а безвихідним страшним виттям смертельно пораненого пса
Я дав згоду обережну щоб бува не передумали у ВУЦВКу
А смертна кара глухо спитав Сергій
З його обличчя зблідлого й нахмуреного я прочитав осуд Чом ти ключар коло Святого Духа не оберіг ці могили
Немає одміни одказав Кайдан вдивляючись у пітьму що облягала долину
І ви отут сидите і не знаєте
Тепер настала черга Гюргія
Не станеш же ти чи Г и р я чи там дід Онисько ревкомом коли по закону вам не полагається
Щоб тебе Сафроне нагла смерть на дорозі прибила поринає в згадки Докія
Знаєш Марку не ті тепер люди що перше
А як нашот Сталінського
Ви розвідники
Жінка скинулася перелякано
Любов до всіх поневолених до' всіх трудящих людей на землі
Там стояли його пишні воли й одна корова з кривими рогами що належала до Сави
Та Педоря
Отже ж
Хлопці повеселішали
Коли Петро йому сподобається то може йому дуже помогти в кар'єрі бо він має великі конексії з панами
Княже сину мій наступають нелегкі літа для Русі
Після кожного обіду і солодкого спання під возом той негідник не забував повертатися до оселі філософа який давно розгадав далекосяжні наміри Явтуха й затамувавши посмішку під окулярами чекав розв'язки
Мало мені клопоту ще й з чарівницями морочитися буркнув Остряниця і швидко спустившись подався попід брамою до берега
Хай людям
В цілій державі
Крізь одчинені вікна долітала музика ресторану перериваючись і глухнучи коли там раптом зачиняли двері
Orb
І тоді знову можна жити якийсь час далі
Так ми й лишилися лежати мовчки аж поки до нас на сіно раптом не виліз суворий сторож здоров'я і доброго гумору мудрий дідуга-сон
I зразу ж вибухає урочистий марш яким зустрiчають поїзд
А хіба не чудо що ми з вами ось дивимось на цих хеттських жінок смаглявих молбдих азіаток і зовсім реально чуємо як вони сміються їхній живий сріблястий сміх чуємо що дзвенів десь там під хеттськимії скелями за багато сторіч до нашої ери
Наче дівчата з коромислами на плечах пішли й пішли степами на схід через балки через горби і пагорби ледве помітні зникають у далечі степовій
небезпека на землі малі розуміли що треба уважати на кота який ідучи за своїми справами щось занадто підозріло б'є хвостом
Але так краще
Мельхіседек ствердно кивнув головою та коли гайдамаки поставили владику на ноги він заточився й знов упав би на землю якби Петро не підхопив його
Адже однаково хтось має їх супроводжувати з султанських людей
Не молитва а пісня йшла на душу
Але колись ви може й гірко покаєтеся того
Він у нас і завгосп і завтранспорту і оператор по виводженню курчат
Віриш
Товариші які ще є запитання до доповіді
Коли б хоч був з'їв той полуденок або коли б хоч нікого не зустріти зі знайомих
Іноді коли прозоре питво розворушувало своїми градусами вояцьку кров журливо тоді ставало в корчмі
Ох як би було добре щоб уже не бачити на пшеничних та на житніх ланах отих степных цветиков додав директор
Ніякий не секрет
Чом же не подаєте мені руки Варваро Омельківно
Втікав від чистого аркушика на столі і знав що не втече
І ось
Гарна була земля
Село було довге й здорове
Але вікно було те саме воно так само як і тридцять років тому дивилось на смітник і кльозет що були теж такі самі як тоді
Скоро їдете
Це не може бути
Чого стоїш
А я йому кажу що й нам не подобались його нагаї
Гарним громадським господарюванням доброю оплатою сердечністю ми маємо завтра ппвільпитп його від копійчаної мізерії від страху маємо зробити з нього мислителя героя творця
Сюди ідіть
Виноград на пісках під Києвом на основі штучної системи водопостачання
Тут нікого немає зовсім тихо шепотіла вона ніхто не почує не побачить
Чого ти від мене хочеш прохрипів Чорнобай
Ну й що
Це той що йде
Натура героїні прочитується в кожному її погляді в кожному жесті
Тут саме виїхали вони із-за гори
Он хохотал как демон лютый И длилась страшная минута И мир пылал со всех сторон Рыдал немел он в исступленьи Душа терзалась страшным сном Душа мертвела а кругом Земля господнее творенье В зеленой ризе и цветах Весну встречая ликовала
Перша жертва дворище Оксена Гамалії
Арсен вибрав для своєї родини чималу хату з клунею і повіткою виплетеними з лози і вкритими очеретом
Укріплювалося старе місто
Комори й хижки льох були тут багато повніші всякого добра товару й птиці було багато більше
Зозуля
Раптом бачу що я біля Ступаєвих дверей
Вийшла
Перший не витримав Рябенький
Ступали ми тепер ліниво стомлено і обом нам стало холодно хоч і йшли нагору
За дівчиною тужу
Ховає митрополит почув я позад себе Нездужав дивіться святий чоловік приїхав
Мудро придумав князю
Не туди попал тут первий клас
Заколихав гордовито чудовою головою свиснув у простір та пропав як сон
Не находив досі дівчини аж ось кого найшов
Хоч без крутих слів не обходилося отже він так непримітне уплітав їх у свою розмову мов золотар цяцькував персні дорогими камінцями
Пригадуєш розмову
Тільки значно гостріший
Товариші
Вона побігла прощатися з батьком перед сном але перед самими дверима спинилась почула голоси і трохи затрималась
Вінчатися хочеш із нею
А дідові я щось придумаю
Таке не забувають вельможні і невельможні крикуни як не забуде люд візантійський і того скільки сили й розуму доклав імператор Юстиніан аби здійснити давно сподівані законодавчі реформи обмежити владу сенату і сенаторів заборонити крупним землевласникам мати свої в'язниці творити суд над підлеглими аби подолати згубне для імперії запустіння земель у провінціях
Думаєте їх розтерзала ворожа граната
Присяйбіг кметі стямляться і не втримаються прийдуть па раду
Еге тоді
Не можна було вмерти
Також улан
Над заднім сидінням я приварив ручку хай хтось тримає
Але взявся натягати цупке м'ясиво і запивав гіркотою з клепчастого дзбанка
Спиняється біля конторки Микити
Козелiус подає Воєводi листа
Ти о розумнику не блукай у віках
І ви переконані що за вами злетіли б і другі вгору
Воєвода Дмитро
Мой милый мой Алексей венчается с другою а ты зачем здесь
Розмовою скорочують час
Краще вилазь сам та ми тобі скрутимо руки та продамо в Туреччину на базарі аби ти знав як воювати з нами
Кожний випадок нагадував їй то тим то другим Мар'янівку
Даремні потуги
Куроїд
Тим часом як титарка смажила гуси та поросята на селі скоївся переляк
Він узяв на себе ролю й конферансьє
Таємниць більше нема
Колись замолоду на такі запитання відповідалося жартома так А так пишу беру папір беру олівця сідаю собі та й пишу собі
Гукала-гукала не чутно
Одначе це не було великою новиною для Богуна
І вона брала Павлика загадувала няньці надіть на його чисті штанці вмить та зачесати
Вона встала і похилилася над сплячою Діаною трохи згодом закликала її з напругою
На Горбушинiй могилi
Бу-деш видихла весело громада дівчат і парубків і дівчина погасила довговіїми повіками очі
Корчмар подає горiлку i страву
Любі діти
Який мене гаспид поніс за сього п'яницю
Пан постановив оддать Миколу Кавуна і їх однодумців в москалі та ще як можна швидше
Видно було що Спиридонова про інше думала але Марченко цього не помічав і тому так відповів
Кажіть скоріше ще багато зосталося діла кінчати а вже нерано
Переправи через Дніпро в наших руках
Не скупий вдався завсігди бувало частував наших дітей всякими лакітками що привозив з города
Було чудно і радісно разом
А йди-но сюди Анастасіє підкликув вів дівчинку ноздоровкайсь до хлопців
Що це за знак
Отець Кирило і Мачошенко знали його особисто пам'ятали й старого Хмельницького що був підстаростою за небіжчика Даниловича
У нього переймаючи знаття Вони росли й міцнішали з роками А з нього листя падало зірками Від радості за їхнє майбуття
З'явилася на столі миса тлустої зі салом капусти
Із Богуслава до Білої Церкви їх у неволю зібрали
Це ж тепер усі знатимуть
Іншого виходу Ольго Петрівно немає обізвався Кароль хоч тутки гинь хоч що хоч
Карпо Петрович примостився за столом і розщібнув мундир
У вiдьми пошилася
Весна розгорнула все
Але провини свої побільшив поразкою від угрів і сербів у поході в який його ніхто не посилав
Там сосни шумлять і виють білі ведмеді
Один намет згорів ще один упав
Ех народ народ
Як спомин про ті гіркі часи залишилася байка В Сосюри Дрозд і Соловей яка теж дещо додає до історії газетної публікації принаймні допитливий читач може легко визначити хто ж був тим вольовим діячем що припинив друкування роману
За других відвідин буфету наткнувся нарешті на Снилика
сказала Олена та й почервоніла як кармазин і язик став мов повстяний А бабуся перехопила та й каже Дем'ян
І розуміється ми були твердо рішені навіть без мови одружитися ось тільки я впорядкую свої достатки роздобуду справжнє мешкання і вистачальний прожитковий рівень
Татарські чирики не залишають таких слідів та й ніколи не бувають на підковах
Посилала Любку за двір виглядать та все тривожилась як собаки гавкали надворі
Може він закопав скарб саме в той день
Був
Мало вона їх била та штовхала
Чого ти так посміхаєшся страшно дитино моя життя моє
Чо'о
За золото не звонтпили ошукати свого царя що дав їм у всьому віру не звонтпили через того Іванця наготовити кривавих буч своїм землякам із нашим безталанним людом
Нікого
Не розплющуючи очей Сергій став пригадувати подробиці вчорашнього
К о р н і й
І таку у космосі тривогу Підняли рятуючи прогрес Що в сліпій старанності й самого Деміурга скинули з небес
Лаврін вів з Архипом завзяті бої за козаччину і за совєтську владу
І спаляться беззаконники та грішники вкупі і не пригаситься той вогонь
Матвій поблажливо дивився на неї злегка кивнув рукою й одвернувся
Ні ви непоправний жартуєте мабуть
А чим я їх рятуватиму трохи одійшов Безбородько
Не минуло й півгодини як половці похитнулися подалися назад почали відступати
Вода плила між двома досить стрімкими берегами
Весняне сонце підбадьорило діда
Ну не гарцюй зараз освобоню
Може шістдесят
А вона пристала на те не вагаючись ані хвильки мовбито випадало
У старому Катеринославі напроти гірничого училища до революції стояв пам'ятник Катерині II бронзова статуя вагою двісті пудів
Тільки карих очей не далось закрити
І розшуки почалися
Петре
Серед неба стояв ще блідий місяць але зір ще видно не було
От чути в коридорі важкі нерівні й обережні кроки І вже любо сидіти в фотелі і вже повно повно стає в холодній кімнаті вже все нашорошено чекає в ній і грубка з акуратно вийнятим із неї принцесою попелом і фотель і голка і синюваті від холоду замерзлі від чекання руки принцеси
І відправивши хлопака додому я віднайшов Дору що ущасливлена безнастанним товариством пана К була розкішне розположена
Куди веде
А хiба Херсонес не iмперiя
Пішов не попрощавшися
Ках
Чудово
Я встав і підійшов до вікна
Була простою жінкою мала свої болі син Журило навіки зостався відірваний од матері а такий же як Євпраксія дванадцятилітній в абатстві повно було в неї клопотів топила печі готувала лампади свічки вимітала сміття чистила овочі варила їжу слугувала в трапезній
І Черевань щось помірковав
ніби голосно й ясно підказала їй неначе над самим вухом думка
Щоденна небезпека навчила запорожців стерегтися від бусурманів
Княгиня Ольга обережно зiйшла по походнi на лодiю i спираючись на плечi родичок i гребцiв пройшла до керма де для неї приготовлений був куточок
Навіть забув що не болгарин що не підлягає покарі за болгарські гріхи хоч і які там гріхи в людей які не хотіли надягати на себе чуже ярмо
Завів братерство з дьяволами І в світі нашими бідами Не погорює ні на час
І що ви думаєте допомогло
Вони самі коло землі не ходять її не роблять другі за них топчуться коло неї
Мабуть здаюсь йому нікчемним
Панували добували
Я пішов і обурений розказав про це воєнкомові і свсю думку про старшинську їдальню
Красномовно описав як вони зрадили або проявили боягузтво та слабкодухість
Ходив він у неперешитій шинелі солдатській і хоч партійний а без нагана за поясом
I раптом сказав
І тепер бачу помилився
Що ж сталося Фрідо
Буду заплітати буду плакатися на тебе поки не вмру і не буде тобі щастя на чужій стороні за мої сльози сирітські
При людях вони на ви і вона йому каже Олександр Вадимович
Вправо вліво
Вже доїздила до місця де тесали каміння під будову святині її святині
Вставай
Торохтіли мимо хати вози ревли воли і пахло зерном що всю зиму пролежало в засіках
Бувай же здоров синку
А втім що ж одним судилося бути спадкоємцями свого класу а іншим ренегатами
Ласкою покорений ворог може з вдячності стати приятелем
Це наш салон обізвалась кокетно Бородавкіна
Я вам сказав уся його кар'єра залежить од цього
Я ж тобі наказував щоб нікого не пускали
Підбіг карнач караульний начальник
Коли спорожниться православний владичий стілець то вже православному його більше не бачити
Ой колишу колисочку
Слава
Інші теж
Люди добрі коли ви не оглухли так послухайте
Так пане
Хіба піти самому в хату
Вранці він побачив поле бою всіяне трупами гусарів та жовнірів
Що зо мною я не розумію
Обидвi вони закутанi в бiлi тонiсiнькi хустки поверх очiпкiв чи шапочок
І як він ізлагає
Нічого
Кажи-бо
Мати любила оцю найстаршу дочку своєї сестри мов рідну дитину і прощала їй усі примхи і вади котрі не була б простила другій ніколи
А я долила йому їх до склянки з чаєм
Вона певно з чималих панів
Отак отак
Мій дорогий читачу я ще раз відчуваю своє безсилля
Хлопці аж задрижали на той вид а Марко охнув і закрив долонею очі
—Ми комуністи і комсомольці повинні знати де наше місце в поході і в нічному бою
Завтра або післязавтра поїду з Феногеном вівці куповать
Тоді вона уважно глянула на нього і в тому погляді було стільки духовної твердості і холодного презирства що Тимко пригас і заблимав очима
Кирие елейсон змішувалось у гарячому повітрі
Що з вами Марто
Праворуч стояла справжня громада
Втома звалює людей у провалля твердого сну
Хто їй може таке дати
Коли ж картину ухвалить преса й громадськість режисер мене почне поважати
Охолодження
Він дуже обережний собака сказав Драган
А втім досить і Аглая махнула парасолькою в той бік де вже вирисовувалась фігура Карамазова
Чому ж він сам досі не лягає подумав Хома про командира роти
Криво посміхнувся
Він народився на Росі виріс там то вже його батьківщина
Передай каже в такому разі поклін хундожникові я його рішу заразу руду
Гнат
Бо зав'язка Жовтень а розв'язка соняшний вік і до нього йдемо
1 належати все це мало тільки їй а він сам Лаврін приставлений до неї за пахолка
Где нам грешным с ангелами знаться
Несе чорта у глеку
Вьйо
Степанида підперла рукою обличчя
Ану панове-молодці на вали вмить кинулися козаки до діжок з водою
М а з а й л и х а
А мене господиня щодня пареним молоком напувала
Один вчений намагався на конгресі довести буцім рак природний процес
Думала весь час за Корнія
Геть усе усе витрусилось із голови
Тут водилися дикі кози олені лосі борсуки та вовки від яких і назву дістав
Цьвохнув ремінець обкрутився навколо пужака і швидко почав розкручуватись
Це почалось одразу тiльки-но вона стала ключницею
Боже як виросла
Але и вони не порадували Поцілуйка пам'ять вискіпала з якогось закапелка що саме в такий день бабиного літа він колись прибився на хутір до вдови в якої навколо рота майже завжди тремтіла прекрасна жіноча жалостинка
Не називає своїх пацієнтів голубчиками
О л е к с i й От вже думаю походили по свiту навидались усячини
Через те він вибирає найкращі будинки привозить у колисочках своїх нащадків і оселяється як у себе дома
То добре сказав кесар Борис який зрадів побачивши тут у горах так багато болгар
байдуже й спокійно відповів Тур
А вечір сідав на ліси вів за собою ніч повну загадкових шерехів криків зойків в пущі мовби розпочиналося нове життя набагато бурхливіше й клекотливіше аніж удень головне ж у сто крат загрозливіше
Ромеї не могли стримати русiв що заподiяли їм такої великої шкоди
Ні ти тільки уяви замість холодного мармуру рожеве ароматне тіло
Скажете імператорові я взяв його послання на карб
Поступово спадало збудження стерня бачилася мов стерня а небо як небо набрякле й сіре
Арсен з Яцьком потрапили до загону Бекіра на який покладалося найважливіше завдання проникнути непомітно в замок і відчинити ворота
І ти справді за
Брехня
Попельначенко засунув глибоко в кишені штанів руки й зневажливо прищулив очі з довгими чорними віями
Залишив на все життя позначку на лівому Сірковому плечі трохи вище серця
А Данилові згадалось оте колишнє перший рік його вчителювання
Ми маємо зробити фотознімки до сатиричного вікна
І знову доля в грі мінливо-змінній Ненатлі орд ненажерові зграй Все кинула на пожру і поталу Та реготом безгучним реготала
Вернулась пізно з театру не який гарний настрій був тож ліньки було підпалювати і спати вклалася хапливо від якогось невдоволення від невиразної ваги на серці що настирливо хоч і ніжно її гнітила
Він завсіди охочий похвалитися що завдяки його голосові історія змогла повторити легендарну пригоду старокозацької доби
Попит за ними був сильний
До її дверей наближались люди
Може тільки здіймав руки а промовляв хтось інший багатоголосе твердо переконано звичною церковною латиною
Ну а та малжонка пане Квочка хто вона
Аж ось вони й зовсім затихли а в повітрі осталося різуче Христине голосіння
Харашо харашо од мовляє він од дувшись як індик
I дядько так забамбурив по лобi спершу менi а тодi Явi я подумав що голова моя репнула мов кавун на двi половини i з обох половин посипалися iскри
Не в вусах розум а в голові одрізав хлопець
Так і з Мазепою Іваном Що до нових іде хотінь І потопає в їх отруті
Підійшла фельдшериця
Тут риба товаришу лейтенанте неапетитна
Ану стара
Князь Ярослав справді дуже постарів
Посеред номера стоять Едик та незнайома дівчина й сміються
Мусію
Л а б е н ц ь к и й
Де дорогою де навпростець
Плечі розтинали стару полотняну сорочку яка пропахла рибою і ряскою
Тоді блакитнить весна дзвональними дзвониками й похмуро костилить баба-яга костяна нога сива зима із шкульгальною лицею в зимальну північ
Пахощами ранішніми несло від лугів
І той камінь був він сам
Немає в Києвi княгинi Ольги на столi сидить вiн Святослав треба вставати йти до стравницi пiсля того вершити з воєводами й боярами суд їхати з ними ж за Днiпро на лови
Розумію батьку
Вийшовши від того передостаннього вершителя долі Антипової Зіна весело заявила
Тепер на тебе черга сказала Мотря збігаючи вдолину
А як у вас був самозванець Дмитрій так ви не хіхікали переклав відповідь Киримли рудобородий
Очевидно все-таки не на вокзалі а на тротуарі
До Степана Ходім
Ваші жінки то як фіалки але на фіалки не дивиться жоден мужчина
І ще довго потім було чуть музики та співи між вербами та поміж хатами
І Барон пішов перед старим викидати словесні колінця вигинався мов клоун на килимі
Далеко-далеко на південь засиніли смугою гори вкриті лісом
Хо слухає як молодий лікар розгортає плани своєї лікарської та просвітньої діяльності на селі де має замір оселитись
Чимало води утекло в Дунаї з того часу
З цими думками Діоген рушив у палац
Тут на серце ціле пекло а я сміятись і жартувати йду
Цей Хмарний є найшкiдливiший злочинець можна сказати всiєї лотровської справи принципал* Принципал глава господар
Попереджую підготовка довга риск великий хто не наважується хай все ж таки присягнеться найсильнішою присягою що мовчатиме й нікого не викаже ані за яких обставин
Я тебе вже сам мусив гукати каже пан
Тоненькі ялинки розбрелися по схилах гір
Та я за те на тебе i не сердився хоч ти i довго менi об тiм доклади докладав i в вiчi насмiхався
Аж тепер почувши з батькових уст монгольську мову і побачивши з якою пошаною монголи сповняли його волю вона догадалася що батько її не віднині знається з тими страшними нищителями рідної землі і що правдивою мусить бути та вість яка глухо шепталась при дворі князя Данила немов то Тугар Вовк у битві під Калкою зрадив Русь монголам виявивши їм наперед цілий план битви уложений руськими князями
Кончак плюндрував навколишні села а награбоване багатство та полонених з охороною відправляв у Половеччину
Жандарм
Ті рушили ведучи все-таки розмову про жито
В ы б о р н ы й
Сонце уже зовсім сіло в хаті стало темно Порох свічки не запалював а ходив мовчки з одного кінця хати у другий
Це і вона такою співачкою була
Не дасть він
Шукали-шукали того гною шукали-шукали нема наче його й не було і чобіт нема
Поміж дворищами густі садки з яких під цю пору опадало листя
Тут тобі й вода посвятиться
Пора по другій
Пущено лісопилку на паровику пішла перша дошка на весну задумано відкрити цегельню палац не вміщає всіх комунарів треба збудувати поруч щось пристойне аби не соромно було показати навколишнім людям ось вам комуна
Силкується перемогти себе
Йому здавалося що тільки таким сполученням своїх власних сил до спільної помочі і оборони робітники зможуть на тепер добитися бодай якоїтакої пільги для себе
І так затямив кожне слово
Ми поїдемо
Я так зразу не можу
Жлукто призначалося для зоління білизни перед пранням
Ні нехай хто на той бік по кризі перейде от буде герой
Насамперед бик
Карпе що це ти
От же не муч
Нема мені на світі нігде пристановища
В Сицилії таке твориться Що вам би треба подивиться Там крик мов підступа орда
Десь за річкою гув болотяний бугай в осоках покахкувала час від часу дика качка в сазі одноманітно безконечно кричали деркачі
Ходив він часом і на Дін не щороку а так як йому по вигоді привозив було рибу й спродував людям хто попросить а то й собі па споживок ішла
Т а р а т у т а
Люба моя моє безцінне моя темноока душе сказав Леонардо
Нащо те життя мені здалося коли щодня безчестям покривають голови козачі
Поляки тут хазяями їхня влада світська їхня влада й духовною став
Знову вбігає Павлик
Бо ж тепер родиться наша будуччина
Мар'яна
Дуже цікава й весела особа
Щось велике-велике і смутне і радісне жде її
Хіба самі козаки поженяться й заживуть на слободі
Я стидався чогось сам не знаючи чого i забув про олiвець
Похвально що ти так любиш нашу Сіверщину
Наталю
В'їжджаючи на широке подвір'я міського замку запруджене військовим людом пан Мартин раптом стиснув Їй руку і суворо сказав
Я попрощався з ним і пішов
І яке щастя що він тут сам
І раніше не був
Вам чого тут треба
Батюшка сів проти неї та й закашлявся
І зрозумівши це вона не довго думаючи сказала
До друзів співробітників
Дівчата давалися просити
Слуги ж дивляться
Б'ються
Не затримуйтесь
Одна чурупка рожева друга червона третя жовта а там далі щільники блакитні а ондечки сині білі
Богу ся помолили й до праці ся взьєли
Всі озираються на Кармелюка
Котрий впродовж всієї косовиці
Виявилося що звуть її Галею що батько її жив перше в городі а тепер перейшов сюди за начальника станції
А знаєш що вони виспівують
II Розсипається небесний дріб по даху і співають ринви одноманітну пісню в переливах легкого дзвону
Я не міг уявити себе поза ним бо здавалося мені він не зможе проіснувати без мене й дня а тепер ось спробував уявити себе з цим новим натовпом і не можу
Помисли василевса як і помисли Всевишнього не всім дано знати та як на нього намісника в Іллірику на тій безкровній спробі скорити остготів і слід було спинитися
Стьожками рік срібно-синіх жевтяво-зелених прибралася хутра лісів накинула на плечі
Мої ще не встигли навіть зайти до їдальні
По другий бік довгого столу сиділо тільки троє комісар Менжинський і шляхтичі Порадовський та Монтковський
Ул я на
питала я себе раз по раз і жаль і гордість стискали моє серце і проганяли сон з очей
Чого тобі запитав він підійшовши
У тебе в самого один зуб
Жайворонки над військами
З подовгуватими очима краски моря й чорним кучерявим волоссям
Юля цілуватися ні з ким не стала
У нього супутники один високий такий чорногорець другий низький і товстий подібний до вас італієць
Дійшов і кроків зо сто перед Марійчиною хатою зупинився
Транспортир
Горе мені
Накажи паші Галілю і Азем-азі щоб не спускали ока з ньо-го
Я цього од вас не сподівався промовив Бонковський у котрого лице й очі аж налились кров'ю
Я завмер прислухаючись
Тут такого ні за які гроші не добудеш
і обернувся потилицею до гори й маца попід кровать Святий Миколаю рятуй
Мартин
Вбито шофера і чотирьох солдатів
А щоб відвести підозру від себе він намагався убити тебе щоб потім безкарно обвинуватити в зраді
Бачиш бульдог хазяїна повів
Весело Ну аби розуміли
Здавалося від напруги ось-ось закипить піт на його чолі
Та цього ще мало птиця то вона птиця та цiкаво не те що вона птиця а цiкаво те що вона цiкава птиця
Прийшов уже й товариш Огре
Свистіли шаблі
І в а н П а в л о в и ч і А н д р і й К у г у т
Потомствений бо і батько мій і дід і прадід щоночі подорожували на цій бочці в повиті туманами довколишні поля
Аж відтак пішов туди звідки прийшов
Га
Просто на суді я був вражений дивовижною річчю уявіть собі дорослі люди очевидно більш-менш розумні прокурор судді присяжні адвокати
Може то одвалився з душі камінь війни і захльоснуло його людською радістю що стріляний пропахлий смертями воїн потер рукою щемлячі очі над тихою пустельною рікою
Майборода прийшов до дяді Петра Григоровича на октябрини
Згодом Бусбек проживши цілих сім років у Стамбулі напише свої Legationis turcicae ehistolае в яких спробує розвіяти уявлення європейців про жахи що нібито панують в Османській імперії
В хату ввійшов Кайдаш
Оце ти так до 'екзаменів готуєшся
Дуже не любить коли на нього звертають увагу
Багато її обсіло думок з учорашнього вечора багато болючих думок оті бахури гвалтовні та п'яні оті огидливі речі оті звіроцтва ота пекельна ненависть і злоба до брата та хіба ж таким виром нелюдських загар може бути владована згода в розхитаній і облитій кров'ю державі
Це як почне кожен переводити по жмені зерна то швидко на нашій ниві всім колоскам голови поскручують сердито почав вичитувати Григорій
Любка догадалась хто прийшов до неї в хату
То мати над ним котка співає чи хто інший
Говорили про матір що не могла помиритися з його неприсутністю
От тобі й дожив віка меж своїми людьми
От у минулому році Известия писали про унікальний експеримент радянських учених у Сибіру коли цілий понімаєте місяць лаборантка Галя М провела у гермокабіні повітря в якій постійно оновлювала оранжерея хлорели вбирала понімаєте вуглекислий газ і в процесі фотосинтезу перетворювала його на кисень
Чіпці стало ніяково
Глянув убік палав уже край неба
Якщо зможеш пробратися ще раз до Штаренберга скажи щоб тримався до останнього
Кидай роботу
Ну й буде з них а від мене не поживляться
спроквола заговорив поранений
Політика товариші не така проста річ як декому здається
Ну-ну
Не візьме їх лиха година
Це сталося значно раніше від того ніж Мальва опинилася на вашому ліжку
З ліжка до мене озвався високий режисер
Та ж статура та ж велика голова ті ж карі очі рудуваті брови навіть чуб ледь-ледь кучерявився точнісінько як у нього
Особливо молоді не злазили з неї
Чи має що за душею її батько
Ваша правда браття
Але в той же час приязнь дружба це така незрівнянна ні з чим радість у світі
Я бачив пекло на землі і раю хочу я також земного і вірую в земний домашній рай
Москаль став подивився на село а далі сів на окопі та й почав насипати тютюну в люльку
Шкода мені вас
Але треба поспішати
Тут вам асфальт і на тротуарах тут вам асфальт і там де пролітають бадьорі автомобілі таксі і де вже не плентаються зовсім сумні допотопні візники
Роздiл XI
Чи бажаєте собі того
Всі речуть так
Коли ви прийдете з полювання додому й принесете шістдесят сім перепілок не забувайте двох правил після перепелячої охоти
Чорта з два кому після мене дістанешся
Що
Сосна загула і вклякла
Як буде з приданим Мані
Шум тривоги
Порадь мене Зірнице-мати де мені пари шукати чи межи боярством преславним лицарством чи межи князівством чи межи простим поспільством
Не найдуть не кончать дороги в чужинця впадуть на холодний поріг щоб вже й не вставати ніколи
Кріт підвів голову й побачив над собою величезну круглу сіть що погойдувалася од протягу цей Павук думав кругло тому й сіть у нього була кругла
Після цього трохи згодом Левдик з двома хлопцями подався в Ріпаки і їм дуже добре пощастило вивести троє коней
Кінь смакував її цілячи крізь зуби
Соняшниковий пилок лежав на її білій хустинці й вивітреному обличчі
Кому
А пiшли ми навкруг неї всякими там сiньми та переходами а там пустота тлань де- не-де каганцi горять скрiзь плiсень iмла
Прибігла і так протяжно ніби людина заголосила своїм добрим коров'ячим голосом
Не вийде Дмитре Тимофійовичу
Скажіть бабусю чи правда що у вас е запорозький пістоль та пояс спитав Дмитро Іванович
Про мене нехай буде так сказав Карпо
Хто він
Донечка в мене була Величка
Чого ви штовхаєте мене кулаком
так як є у ріднім краї
Побачиш ще
І вже не запитували а правили вину
Треба знайти артиста і докладно розпитати про деталі мого духовного життя на вкраїнських землях
Чув Мені незручно
Караїмовича Кононовича і ще кількох старшин котрі були повинні в загибелі запорожців під Кодаком та в багатьох інших злочинах проти свого народу
То ваша онука тая дитина тату
По-перше самий хутір багатий та просторий велика чиста хата з фіранками на вікнах
Тут у Новгороді князь Володимир велів охрестивши людей створити першу після Києва руську єпархію через що разом з мужами туди їхали єпископ Іоаким кілька священиків диякони що везли з собою ікони книги сосуди церковні
Товаришка Уляна засуєтилась і побігла в кімнату
Як чоловік має під рукою рисунок і міру то не велика штука
Наближалась весна
Потім сказала
Воно й справді потроху віддалялося забувалося
То начебто у них не бував
Вогонь- хлопець
Палка уява заповнювалася близькими рідними картинами
Где
Він знову пройшовся по хаті раз і вдруге знову глянув на дочку і матір
Приглашую його бо зараз не маю права на співчуття розчулення нині я тільки лікар той біль і в мені і и усіх нас але зараз він заважає слухати поетове серце
А діти піна на воді щось на них трісне та й понесете всіх на могилу
До Миколи А ти хлопче все батькові воли пасеш
Високі свічі в срібному трисвічнику горіли в княжій ложниці до глибокої ночі
Усе здалося
Невже
Хто пе пише
Висока ставна аж ніби понижчала стеля од неї в кімнаті в Андрія
Скучаешь голубка моя спросил он нежным тихим голосом подходя к гетманше
Музика мовчки показує смиком
Від того крику Овлур здригнувся з його грудей вирвався болісний стогін
Дзямбет-Гірей швидкий на думку не кепський воїн хоч трохи заніжений у дитинстві в Стамбулі прагне показати себе воїном суворим витривалим не підвладним утомі
Хто ж не знає рід Чумаків
Отыскать нам кладьі чїо земля сокрыла Не плакали б дети мать бы не тужила
Це сталося без мого й Ольжиного дозволу
Голова раптом розкололася вибухши вогнем і теж розкинулась у просторі тонким як нитки гілляччям
А вслід за ним відбилося почерез яр на противній скалистій стіні виразно умліваючи
А як шворка то що
Мушу припускати мосці панове що ціла Польща з глузду збилась
Поночі вони вивели лоша і стали наганяти на каміння
Ще малим хлопчиком був як заходив сюди
Ягнич розумів цей стан отой порозвійний коли людина томиться від горя й журби
Поетична документалістика вона ж таки можлива
Бо певно хоче мамі з очей уступитися
І дід Гурмаза сидів теж
У Гуттера то тільки так мовиться
Даруйте панунцю за помилку
Була
На чем они положат на том и мы будем стоять
Він радить мені одложити діла й розібрати позачергову справу Тільки-но привели з города нову групу версальців здається всі черниці вони на ринку вели одверту агітацію проти комуни
Ми спимо в одному ліжку всі троє
Тепер я там не засну і вас туди не пущу
Так і ти не зоглядишся
Я валачуся за нєй і она пайдьоть за мєня замуж бо я значитця знаю все ахвіцерськія артікули і благороднеє обхожденіє понімаю
Од того часу всі брати постриглись в ченці
І тобі не гріх
Устав
За невільників безталанних
Ось тільки звірів ніяких із лісу не видно але ж звірі не птахи що сп'ялись на крила й пурхнули на клич
Було це зимою зустрів того діда мій чоловік і каже
пише гарно і писар з його дуже справний
Розуміється метода що з неї я тоді скористався була найдавнішою з усіх метод що їх лишили вдячним нащадкам симпатичні предки
Теж не дають про себе знати
А сказати я мусила так аspettі mе а саsа
Ну аякже
Перед дядьком двома рівними рядочками стояли прорезинені тапочки великі й малі і зовсім манюні на дитину
Я знав одного у двадцять п'ять старший ніж ми з вами
Колись іще дівчиною Паня полюбляла вилазити на монаха і стрибати з козирка
І на це нарвався учитель
Поль знайшов на горищі цікаві залишки козацького причандалля
За колотнечею думок що аж розпирали голову мало не прогавив Михайла Чигирина який на дурничку скоком-боком хотів проскочити повз нього
Все це москальство лежить на їх як на волі сідло
Переважно селянські жінки босі з великими за плечима клунками
Арсен не відповів
Під ложечкою ссе докучливе бажання закурити справді закурити
І я чую на своїх руках її хрустальні росинки
Є далебі є і червінці і таляри
Люблять це місце орли й пугачі
А Сергєєв підходить до вікна шарпає штору й відчиняє вікно знову зачиняє
Вже двадцять літ минає як він жонатий десятеро діток мав та ні одним не дав йому господь очей нарадувати
А вiн засюрчить i тiкає
Готувалися вдарити копитами ще мить і заіскрить земля й понесеться цей табун у невимірний степ
А Никидима вб'ють несподівано може навіть для себе додав Ось
Князь Єремія по своїй природженій вдачі не любив розкоші не любив пишноти але на своєму весіллі показав усе своє незліченне багатство щоб підійти під смак попсованим магнатам і заломити засліпити й забити їх своїм багатством
Неквапно пішли вулицями
Була се слабосильна ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя на якім за першим поглядом було пізнати що тяжка ненастанна праця й жура що гнітила її надали її п'ятно старості
Він лежав посеред класу з простреленими Шредером грудьми оточений розпростертими тілами своїх безстрашних потемків якими споконвіку славилась наша земля
Має з чого погрубшати
та й подався із синком за Сож
І раз-у-раз голова болить
Великі каміння перетинали йому дорогу
Крики сміх вигуки глядачів що йшли випадково дорогою й зупинилися
У л я н а
Під ними його люди
Здається за цигарку вони всі й сперечаються
У літописах далеких днів про ці події говориться багато й натхненно рядки їх написані древнім уставом* *Устав найдревніша форма руського письма квадратні літери у тиші монастирів осуджують князя Володимира як язичника і возвеличують його як християнина вони осуджують також і всіх руських людей- язичників благословляють русів-християн
Раптом позад нас затріщали кущі і хтось по-болгарському вигукнув Стійте турецькі собаки
Знаю я що там знову готуються розпочати війну з Персією
Хіба ж таким торгують
По всіх лісах і байраках по всіх степах і руїнах по всіх селах і містечках пішла одна поголоска а заніс її в край чернець з Афонської гори що стоїть посеред моря-кияна
Темнiти почало
Ти правда не завважав того тобі взагалі було і є байдуже що світ гадає про талант і прикмети твоїх дітей
Ви пального не розжилися
Резолюцiя про Якима Сикуненка з Баранього Поля що впустив до себе двох гайдамакiв i не заважив непристойно забити й замордувати в своїй хатi шляхетного пана Плавського
Такі як ви здоймали його з-під образів кинули до землі і казали мені толочити по нім
Коли забрязкав конвоїр ключами І перед нами двері розчахнув Не на допрос а выходи с вещами
Олесю чи вже ж ти мене отсе не впізнаєш промовив знов Летючий
Вибалок затоплено різнотрав'ям що хлюпає в груди по хвилях різнотрав'я вигойдуються білі рожеві червоні та жовті квітки мовби спалахують відблиски на поверхні теплого моря над морем цим зеленим літають лелеки а ген віддалік і походжають гуртом лиш спини лелечі видніють і голови їхні стримлять схожі на небувалі квітки які також вигойдуються на вітерці
Можеш повернутися до семінарії навіть зразу на богословський відділ туди тих хто вже служив у церкві приймають легше пільгове
Разів кілька прокидалися то один то другий і годували вогонь
У кожному закутку Попівщини щось діється
Закукурікав у січі на драбині півень заляпав крильми по драбині але чи далеко до світанку було невідомо
Він жде бо знає що раз прецінь настане та хвилина коли вона сама скаже прямо й щиро Тепер я вже можу йти з мужиком коли б і не захотів він
Арсен тяжко зітхнув
Роздiл XX
Спочатку це був якийсь клубок
У той час його оцінювали в 200 тисяч карбованців
Що це знову за поетична заява спитала вона з зимним інквізиторським поглядом
Якби таки
Нові люди небачені типи навіть чудна мішана розмова мала для їх свою приємність
А чого ефенді цікавиться тією дівчиною
Се було те велике щастя за яким горіла її лакома душа й без якого не могла собі уявити життя
Де ж твоя участь гучний правдоносче
Чорнява
Конашевич пішов у свою кімнату
На кургане видны люди кучею стоят должно быть татары или турки позволь языка достать
Тим часом батько перепочив розплющив очі й почав розв'язувать вузлика
Чоловік може бути добрим сім'янином скромною людиною далекою від усяких зальотів та горобцювання а проте писати такі самі речі як Кернеренків збірник В досужий час що дає критикові нагоду до прикрих для особи автора здогадів
Згадуєш і мовби теплішає тобі і вже не так жалить тебе в тонкому повсяксезонному пальті знайомий здавна вітрюган
Далі василевс повідомляв що на відзнаку своєї великої перемоги він посилає жителям царственого града тисячу полонених варварів які повинні бути осліплені другого дня по тому як приведені будуть до столиці на Амастріанському форумі згідно зі звичаями а також з Книгою церемоній імператора Константина Багрянородного і хай це буде найбільшим тріумфом для жителів царственого града і вдячністю для доблесті війська що адобуло для Візантії жадану перемогу освячену богом
Мавра послухала
У вiкнi щось застряло
Ми знищили царат
Піду рішуче стріпнувши чубом схопився на ноги Богдан
Будьте ласкаві ваше превосходительство
Софія киває головою
Одумайтесь смирітесь Одкиньте гнів і ярость і хулу I срамословіє
Як на приреченого як на смертника глянув Спартак на Богдана коли цей з новими своїми друзями виходив уже з КП
Вернувся додому рано зате ще п'яніший ще веселіший
Веди воїв на брань клич нас
Бий
І я і ти всі дістанемо пристановище
Очевидно зустрінемо професора Канашкіна серйозно відповідає мій приятель
Не повезло кажу мені цими святами казав він далі зовсім уже був зібрався в дорогу пішов у волость за жалуванням і тут тобі й скоїлась причина
Лесі що сиділа біля фортепіано було добре видно кімнату й гостей
Тільки що всі голі і не торгують
Для заохоти поправила Аглая
Деякі присідають до землі зі сміху
Грицько ти чого
Негайно
Ані я ані мій батько не приймемо ніякої відплати
Ага
Понад садком попід калиною де снігу коням по груди вихоплюємось несподівано до колодязя а тут якраз і він сам господар спокійно обрубує лопатою наледені-лість довкола зрубу щоб не спіткнувся на слизькому хтось кому доведеться воду тягти
Господь вислухав їх молитви
Цей хлопець пастух Ферхада
Зібрав мовляв їх султан і загадав загадку в двадцять тигр у тридцять лев у сімдесят корова у вісімдесят курка а в дев'яносто яйце
О д а р к а
Яцьку
Смішно
На брамі в будці стояв стійковий і раз-у-раз позіхав
А між тим приготування до робітницької війни швидко кінчилися
Хто буде робити непорядки попросимо за двері
Приходимо до хати а мама виходить напроти пас перестрашена і каже
Побіля дуба де був ховався Ковалинський з'явився вершник
Грізними роями знялись серед пітьми ракети запущені з протилежного берега
Здавалось всяке прощальне слово так і застрягло йому в горлі
Схоже на те що нас зустрічають не краще ніж торішнє посольство Сухотіна і Михайлова
Не на тім світі на цім розвели його пани над нашими душами
Л і с о в и к Та ні то хлопець на сопілці грає
Ліб-ретто майбутньої опери її неодмінно напише Микола Віталійович
Чи не поїсти б і нам Володимире Івановичу поки ще не стемніло спитав Грабовський напившись води
Дівчина здригається закриває очі рукою і теж забуваючи що перед нею стоїть Дмитро не приймає од нього руку не відчуваючи що грубі пальці втішають її як можуть
Поїдемо княже встають усі в палаті
Уста матері тремтять але плач стримує
А читай читай
А коли нарешті зійшло сонце Мітрадат узяв кошик з дитиною й поплентав до яруг де водилося безліч хижих звірів
Зрештою може він і подобався їй але тепер безпритульний чим він міг її чуття зміцнити
А хто не встиг сховатися того німці заганяли в грузовики і вивозили
Аж я сама трохи ізлякалася
Порився в кишенi укинув щось черцевi
Я сам по собі писар сам по собі а Ватя певно ні сюди ні туди а може так само сама по собі
Давно вернувся із города
Ніколи не возгордіться коли вас хвалять і ніколи не падайте духом коли вас гудять
Не хатина не двір а груша на межі з Лебедями на яку ми колись малими здиралися мов вивірки і ховалися там серед гілля від батькового чи материного прочухана
Чула від мого брата колишнього Вашого слухача що бажаєте женитися а не знаєте відповідної особи щоб вам могла стати за жінку
На короткій раді вирішили негайно розвести селянок по інших келіях приставити до них сторожу попередити воротаря й послати його сина в сусідній виселок щоб звідти ще вночі прибула допомога
Ніби боїться свої слова пояснити удовіднити 23 щось розказати що на уста рветься
Коли б ти знала я так хочу їсти що далі не видержу
А якщо вони і справді залишать пансіон
Я тебе тільки за плече торкнув
дивлячись на неї палаючими очами тихо спитав він
Та побачивши блиск шаблі кинувся в протилежний бік Арсен устиг підставити йому ногу і він сторч головою впав на зем гію
Розмахуючи руками як вітряк крилами вона летіла з кручі йому назустріч і кричала щось раз у раз озираючись
Вона потонула у спогади дитинства і проспівала мені п'ять пісень улюблених свого батька а мого діда ткача Ярмоли що дуже любив співати було за своїм верстатом
Жили на лівій нозі трохи вище коліна немовби перерубані
Звідціль нас не добуде ціле військо аби харчі
Все забути від всього утекти бути самим собою
Блаженко люто витріщився на юнака
Це пустяк одно баловство
Що эа вид показався йому
Годі тобі дівчино
Ви так зробіть покладіть їх в ощадну касу деякий час житимете як раніще
То тодi скажiть прямо я свого гувернера пошлю
Олена
І на передлітті і влітку і на політті аж поки не спинили Доста
Чи хоче вона їсти
Хата крутиться червона така
Коли хочете знати обмірковую тут свої вірші
Чому б не заспівати
Надвечiр усi лодiї зiбрались на Бiлих берегах
Майборода й турки
Дядько Радя був дуже добрий і простий
Через два тижні прибув туди Бодянський а звідти просто до Дмитра Івановича
Забули й страх божий
Хапливий нетерплячий стукіт у двері
Затріщала церковна огорожа
Село з несподіваною німецькою пасткою кануло в темряві
Я покличу камераріїв хай вопи поможуть тобі ввійти до неї в постіль
Не забудь треті півні проспівають ми біля Голтви
Якби де в яру та ближче то поміч дали б а то далеко і на такому видному місці що й не думай
Чітко звівши високі каблуки докупи гість відрекомендувався
Це все од масонів од масонів
Мляво ледве рухаючись руки задерев'яніли так буває коли гецнешся об щось ліктем вдягаю нову сорочку й святкові штани
Так так так так
Головно розуму
До якого села тобі треба спитала дівчина і її голос рознісся неначе в житі затуркотала горлиця
Я хочу знову чорноброву
Серед монастиря перед п'ятьма золотими банями серед чернечих келій і темних алей понеслася мелодія про Сагайдачного котрого могила була за десять ступенів звідтіля коло південної стіни церкви
А Выговский Ивашка
Більше на жаль мама не знає бо дід мамин батько казав колись
Ішли якісь чужії люди що не знали його Петра Скрипника
Недовгі збори кільканадцять годин дороги і ось він завжди людний ковельський вокзал
Всьому кінець
Згадай скiльки городiв поставили ромеї над Руським морем скiльки кровi пролили руси в Тмутараканi на низу Днiпра Iтиля-рiки Днiстра
Поки баба тішила гостей отець Мельхиседек убрався й вийшов у двір
Максим раптом став помічати що на нього всі звертають увагу
На крикливій доріженці там ся іспіткали
Бо їх взагалі у німців немає
Вже й день минув і обрії примеркли
Лускаємо було лускаємо ті соняхи з гарбузцями та з горіхами аж язики подубіють мати дивляться та тільки покрикують
Вiн дав знак i опоясана патрикiя подала блюдо на якому лежала купа золотникiв
Він працює в одного з найзнатніших адвокатів і про його говорять що він бистроумний і здібний чоловік
Але я зміню
Сосницький твоя жінка питає коли ти прийдеш додому
Знаю що це неможливо
Козаки одчинили ворота Нема вам милости закричали Поляки вскочивши у ворота темної ночі і почали рубати в пень козаків жінок і дїтий
І є з ким сісти є що з'їсти Так хліба доброго нема
О-о-о-о
Од самого царя
В о д я н и к А не хочеш
І зваж виховувати потрібно воїнів покірних слуг престолу
Пустое перловое ожерелье а ясновельможная гетманша не хочет взять его чтобы щегольнуть перед послами иноземных дворов
Більш копи не буде з вами У поході лиха
Він принишк і мовчав
Мимоволі зітхнулося бо навіть подумати важко було що цей вечір і тиша і золоті мости обрію були заґратовані чужинськими багнетами
Перелякані задубілі дівчата ледве звелися на ноги
М і k l о s і с h
Знов
Чому
Дома
Якось буде
Очевидно йдеться про київського і черкаського старосту Остапа Євстахія Дашкевича
Гамуючи стогін який рвався їй з грудей Роксолана відхитнулася в сутінки бічних нав пішла до другого стовпа але назустріч їй з древнього мармуру вже виступав новий передвісник пекла женоподібний любострасний чарівливий у своїй підступності гріховно-привабливий
тільки й було чуть на всю залу
Прудкий і до всього цікавий Чублик задер голову і вже захоплено роздивлявся навкруг
Бажаючи цього Андрій поволі процідив
Паня вже мостилася спати то тепер стояла біля дитини з розплетеною косою такою чорною що коли дивитися на неї то змигували очі на припічку блимав підсліпувато каганець
Вона й головою не поверне в ту сторону де находяться молоді люди очей не підведе
Стьопка
Хто знає
Журналісти писатимуть його біографію
От негр із Центральної Африки
Усмішка тільки й зосталась у нього якою була гарна сором'язлива дівоча якась
Він збирався тікати на південь від суворої чернігівської зими і тому тільки наприкінці листопада вибрався з дому Все ж застав ще на Капрі Леонтовича і переконався що доведеться кілька днів змарнувати на прогулянки з своїм знайомим якому він в силу обставин був дечим зобов'язаний на Україні
Щоб повернулося старе
А вона ж іще не знає що чекає її завтра
Він не пощадить
З султанського ложа подаровано йому в жони білотілу одаліску вже не така й радість як на Рустема бо це однаково що оженитися на білій корові
Видряпав дві бочки пального
Не розумію
II
Люди вбрані у святкове світяться радістю обвітрені обличчя степовиків діждались
Якось дуже гарно в тебе виходить воно довірливо поглянула на Марка
Другий
Живуть та й годі
В голові снувались останні слова молодого смерда й на душі було порожньо й тоскно
Така пізньоосіння незатишність аж на душі зимно
Ось я і прийшов до вас
Тільки й речі тільки й мови що про земську раду про налог
А я мислю підняв голос гетьман напольний що така бойня шалена появить за собою саму-но руїну яка нарешті і стане могилою Польщі не в знищенні своїх кревних підданих які й боронять наші крайниці лежить сила держави а в спільній користі та згоді
плащ королівський золотом протканий з червоним берегом згідно з польським звичаєм зорями золотистими засіяний ціпок бурштиновий у золоті ланцюг золотий шмельцьований в лицарські вузли вагою 364 дукати і ланцюг золотий кручений в пуклі ваги 288 дукатів
Одначе татарин вдарити не міг
Навіщо це
Побачивши полоненого козака Гамід аж засичав від радощів
Звенигора й Рожков з висоти могили оглядали поле бою
Гонобобель кинувся на Макароніну тицьнув її раз другий зробив підніжку на це він був мастак і Макароніна впала
Зовсім як у кіно
Вже мені меркло в очах і слова молитви плуталися в голові
А панська ласка що вовча дружба
Вищі помисли
Але ревізор і сама вона обидвоє вони знали що з цього пручання нічого не вийде що вони таки підуть до ревізорової каюти
Ж а л і в н и ц ь к и й
А
І красовулю піднесли кросовуля велика чарка К
Перепитав
Та людям мук моїх не знать
Пріська глянула на неї
А ким же нам бути
Він закрив на хвилину очі і опустив бліде лице на груди
Ну й чеше
Надворі летіло павутиння
Однак він не сподівався що Січ так збезлюдніє
Поки об'їдеш туди- сюди а тут іще з тобою балакай
Думає мабуть що то є він дячок
К о п и с т к а
Руїна всього
Тепер мамо зима
А що о. Мойсей
Під ятаганами падали старі і діти
Тоді він випустив
Вони під'їхали з одного боку з великим криком і пустили на табір велику силу стріл які навіть не долітали
Боже їм поможи
Ну так от
Ну я ж не маю наміру вас переконувати
Як він міг утекти
На лівому ложі великокняжої полотки сидів княжич Юрко
І чому б ви гадали
Серед воєнної метушні мене мало це захоплювало
А як на мою думку тату сказав Зінько то ви краще б зробили якби справді відділили Романа
Король буде той кого викричать барони та графи в Аугсбурзі або ж в Трібурі чи де там зберуться
Аж 1957 року вже після Юриної смерті мужніх і суворих героїв Британки побачив київський глядач
Як Тетина засміється
З Волині
Передав йому в спадок тихий голос трохи замрії прагнення самоти
Скарби добувають у цілковитій тиші може не менш скорбній ніж та за якої їх ховали від людства
Розказуй дальше
Хіба тобі до дівчат
8
А ви гукнув на жінок і дітлахів геть звідси
Ой-бой
Хіба він дівчини не міг собі знайти
Так то на сцені Марку Трохимовичу з докором відповіла дівчина мовляв як цього не розуміє їхній голова
Генерали спали у квартирі директора шофери навпроти в колишній бібліотеці
Ми сиділи на березі Підстепного лиману під розлогою вербою і така та верба стара-стара що аж репнула від старості і на три стовбури поділилася стовбури ті в різні боки порозкарячувалися і утворили вже не дупло у вербі а якесь міжстовбур'я де не те що сісти а й лягти можна
Ріна зараз же визволилась з його обіймів і провела рукою по лиці немов би приходячи до пам'яти
Вчора од царя прибув ще один гонець з новим респонсом
У Кирила Оришка умерла
Ти оганьбив наш ліс
Говорила як із книжки й угадувала з карт хто приходив до неї з серцем і вірив у те що вона говорила
Й ле-жеш як готиня
Перші чотири рядки 56-ї строфи тринадцять лайливих слів
Не треба поспішати сказав Рожков
Та крига в душі не танула й се розуміли всі й насамперед сам він
І вона працює з ним успішно ось уже третій рік
Наспiвує
Не дурно що вість про приготування нового повстання незвичайно жваво кружила між людом
Ми до тебе
Він не радить —допитується з ним не дійдеш до істини бо йому нетерпеливиться вилічити всі твої гріхи
Вогонь цей не руйнує але творить
Потіль плавати й літати По морю й по полю Покіль нас орел крилатий Водить за собою
Спасибі будьте і ви здорові
Я придивився чим вона торгує
Мовчазна бо повна дяки За можбу велику У неволі повертати Волю чоловіку
Батько зразу хотів заборонити йому пити так багато але далі подумав собі Нехай швидко засне то і перейде все
Щасливий не вбили нещасливий живий
Видремо у нього що тілько дасться з того скарбу людського щастя який був призначений для нас
Ти Драгане
Не балакай навтямки кажи товком чи віддамо Марисю за Миколу
Гляньте дише
Але не стало і її сил
Вона помалу повернулась до його
А це те саме що старий те саме що Герри
Ні ні ні не забув перервав Прийдеволя
Щось мусить ізробити
Андрій усім своїм єством радів що потрапив у карцер та ще на такий довгий термін і вважав це за благословення Боже
Робоча опозиція
Там я прочитаю свої нові вірші поеми
Ти заїздив до нього
Данило підняв фіранку
Подумай ані на волосинку не заснула
Щодня приходив він до Олексія Максимовича і один одному щиро звіряли вони свої діла і мрії
Я попросив шофера почекати і зайшов сам досередини
Але дозвольте
А жидів уже не питали
Надворі в темряві архангел передав Андрія комусь іншому
Правицький буйний хміль що розростається й дереться вгору лише по тичці
Не знаю
Більше ні разу
Перед ним на полі і в вивозі купами лежали незастиглі ще пошматовані і кров'ю оббризкані трупи його товаришів і ворогів
Шкода жугіитись молодичко
Це ж роки мільйони років
Перемагає душевний бiль по паузi
Андрій з досадою зрозумів що розмову їхню обірвав наглядач
Щоб друга-партизана врятувати
Він мене не обманює
Це дійсно надзвичайна здатність
От же я знаю що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить
Катя сіла побіч його
Два роки
Вони пошепотіли якусь мить
І повернувся до Ванди Ідіть пані збирайтеся в дорогу а в нас тут ще буде чоловіча розмова
РОЗДІЛ П'ЯТИЙ 1 Вранці зі сходом сонця Ждан і Любава по кризі перебралися через Дніпро
Дали вам джосу знаєте-маєте
Робітничий рід
Хто б міг подумати що такою смертю помре мій син
Його можуть убити флорентійці
Це був удар як то буває удар сонячний
Та
Калин Дудакли вихопив ножа
Лечу на всі чотири
гукав пан Адамек видираючись на гору
А чи не здається тобі Левку що ми всі і кожен тепер маємо думати не про своє а про наше про всенародне
Карпо сів на лаві й насупив свої рудуваті брови
Дончак простягнув руки
Штаренберг подумав що імператриці як і багатьом тисячам городян справді треба виїхати щоб не ускладнювати становища захисників міста але імператор міг би для підняття духу армії залишитися
Очевидно вона або їхала до цієї тільки станції або ж висіла ще раніше
Це ти руснаку вигукнув вражений Момчил упізнавши козака
Любила вона кожну рослину всім своїм єством і здається кожна рослина відповідала їй такою ж любов'ю
Нехай не відразу
Проте мій герой є швидше квітка ніж шампіньйон
Дякую я не п'ю сказав Городовський відсуваючи від себе склянку
Ви знаєте що вона втратила пiд час рiзанини
Грицькова душа переселилася в осот
Сумно стало Максимові серед лісу жаль йому стало своїх степів безкраїх свого неба високого тут за лісом було тісно душно а небо здавалося низьким похмурим
Ось знайомі хати сади
Іди звідціля кажу тобі
Мати відповіла гордо
Пани
То тут може хто-небудь з вами присісти буде кіньми гнати і потому приїде назад
А лейтенант закінчив уже до Максима
І пригадується йому як то Петро Великий слав тисячі українських козаків копати ті канали та сушити ті болота як він замучив голодом у тюрмі останнього українського гетьмана Павла Полуботка пригадується йому як то і Вторая Катерина доконала свободу України зруйнувавши Січ Запорозьку та закріпостивши український люд і в ім'я тої сумної минувшини в ім'я тих тисячів вільних людей закатованих тиранами в ім'я всіх нужд і терпінь українського народу він кидає страшне прокляття на тих розпинателів народних на тих катів-людоїдів на тих чистокровних представників а в значній частині й творців темного царства
Він зрозумів
Перш ніж почати працювати із цим приладдям мусимо оцю роботу показав Петро Михайлович малюнок на папері розібра-ти по кісточках і знову скласти
Вийшовши надвір я одразу сказав тиха погожа буде днина тихі дні у нас бувають не часю непрошері гості суховії ще заскакують раз у раз зі степу
Висока стеля капа мокра бо люди дихають сопуть а дума сльози із-над Волги на поле рідне глухо котить де села сонячні ростуть
Се справді ви
Дешеві копії картин на стінах килимові доріжки казенна показна чистота хоч би якийсь безлад що свідчив би про звичайне людське житло
А місяць так і сіяє понад красними та високими нашими горами
Коли я не дістану грошей Оля піде в содержанки або простітутки
Тепер ми ще більше впевнені що ту секретну справу яку ми маємо доручити тобі ти виконаєш з честю
Ні випишешся
Бронзова статуя цариці має свою історію яка пов'язана з одруженням і сімейним життям великого російського поета О С Пушкіна
Кохана скинь же з себе той тягар
І чув я Туркине що в тебе багатство тож ти хлопців найдеш і без того Гриця
Незабаром усі замовкли й почали позіхать
І диви напали на Козин загнали в церкву двісті п'ятдесят люда і спалили
Та й ж нки хоч і тремтіли від страху але допомагали в роботі чоловікам або виносили з сіл домашнє майно й ховали його в яругах байраках лісах а то й просто закопували в землю
Одна наче вистромила химерну морду з кирпатим носом мов комедійна машкара
Навпаки його жалiбний сумний погляд болiв менi якось вертiв у моїй дитинячiй грудi
Пізнав і так перелякався що дрібні краплини зразу ж запарували на його плескатому лобі
Як ти сюди потрапив братику
Он прекрасно помнит этот момент когда он услыхал это слово то сразу ощутил какой-то легкий толчок в сердце и в ту же минуту перед ним вырисовался угол какой-то серой незнакомой хаты глиняный пол рядно какой-то длинный вытянутый на нем предмет и две женские фигуры в стороне
Я вже боявся що він і нас почне цілувати але ні він тільки помахав нам рукою і сказав
Дружина пристрасно з запалом обіймає супруга
Скидався на переодягнутого попа
Чи ж не чарівне гніздечко захоплено казав я
Довелось мені перечитати недавно в одеському журналі По морю и суше критичну замітку д
Рожевий туман оповивав осінній степ
Пройшли передні відділи вляглася курява і на обрії силуетами виросли вершники в дзьобатих шоломах то наближався ханський почет під зеленим прапором
Це все брехня
Звичайно визволили Журавель відчував себе винним
Бризки крові упали на широкий дерев'яний тапчан на якому він сидів підтримуваний Арсеном
Задоволений із загальної уваги Васька Глухий почав розповідати докладно як він прийшов до лікарні як говорив з дохтарями і як його пустили до Пувички
Мислі різали мій мозок
У Щербанівку привели вечоріло вже а ще сонце не зайшло
Усе він для неї зробить
Нема коли з ним воловодитись
Голосую за пропозицію з додатком щоб трохи згодом мені одному дали слово
В Гриця ніженьки болять
Ill
Дуже просто
Невже він невже ця тінь початок того одвічного нерозгаданого
РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ
А в цей же час кораблі варягів ідуть далі й далі досягли південних морів уже в їхніх руках Каріаті Росано Герачі Орія Козенца Торенто Брундузіум перед ними тремтить Сіцілія Калабрія Апулія вони завоювали Ломбардію Каніто Салерно Неаполь Амальфу Беновенто
Вона скинула на мене чорними очима немов питала яка в мене думка та й одказала Чому ні
Однокрил ще трохи й проїхався на ньому тоді зіскочив на землю і разом з Кузькою пішов до сторожки
То ви чарівниця
Максим постояв деякий час а потім ступнув до центру й сів на шевський стілець
По правді усміхнулась сумно старенька женщина
І довгий час його не було
Га
Гнат мусить догнати і силою за пояс заткнути хустку
Душу Прокопа Гордіновича
Це було кажуть незвичайним пробудженням апетиту
Пішли
Яванці красивий народ декого з них наче зроблено з золота тіло так і сяє розкішними золотими фарбами стрункі вони гнучкі і люблять співати
Куди тим солов'ям
Інтересами держави
А рука Федори вже м'яко перебирає його кучері
І в свої молоді літа він почував у себе стільки сили й волі
Через півгодини ні навіть тільки затих стукіт копит коня посланцевого я вже жахнувся Що ж я роблю
Треба йти в поле й заорати конюшинисько але не будив його
Та ні і до дзвона з невмитою пикою не йди
О боженьку мій милий покарай же мене покарай
Він прецінь був зразу бідним л и б а к о м він бажав вибитися з нужди бажав щастя а щастя весь світ каже в багатстві
Князівна Еліза переводить зелені стомлені очі від вікна в якому розкудовчено гойдаються віти дерев і пильно зупиняє їх на м'якому носі графа Елленберга
Сум знову обняв Івана
З чорним струмком з самим собою
Теж через міст
Можна
Болять мої кісточки
Спустив голову і дивиться в землю
Ну чому вони так довго не могли знайти одне одного чому
Та ще й витрусимо твої торбиночки га
І в мене і в тебе далека дорога
57Я к задавав Еней затьору Всім супостатам на заказ Як всіх калічив без розбору І убивав по десять враз Лігар з Лукуллом поспішають І в тарадайці напирають Енея кіньми потоптать
Много вас таких поганых
Тоді Данько упав лицем на землю і причаївся
Я проводник
В нього орден а в мене іменний годинник
А це наймудріша наука не гратися з вогнем жити на планеті без глобального хуліганства
То був старий Бубка батько того парубчака такий смуглявий як і син
Слуг
Радченко схопив телефонну рурку й кинув секретареві
Адже се буде знято а може й ні дивлячись за обставинами
Ану ж спробуй
нахвалялися вони озираючись на всі боки чи не видно німців
Звіяло усього холодком сполоснули гарячі хвилі образи сорому жалю
Раптом лiворуч здiймається заграва що освiтлює всю сцену червоним свiтлом
От за яку я сердечну грамоту
Що чоловік не скаже то вона все робить навиворіт
Він напевне може також дати цікаві відомості і про Якуба котрого Гамід не без підстав вважав своїм смертельним ворогом і котрого хотів би якомога швидше прибрати з своєї дороги
хтось
В тебе я перейду і не вмру
У нього є Крим
От і потрапляй поміж ворогами
Ой не співайте не завдавайте жалю бо я вже плачу
Тож і повеліваю доста тішитись чужими жонами і чужим вином
Сергію
Вона була небагатого роду але гарна як степова квітка весною
Безсмертний
Я дуже брудний
У Торонті мене ніхто не зустрічав але на летовищі Малтон я взяв таксі і направився просто на вулицю Маркгам де Степан Снилик замовив для мене приміщення у мого прекрасного земляка Пилипа Стецика який вже встиг обложитися гіпотеками і стати власником на десять кімнат будинку знизу до верху виповненого як дорожна валіза такими ж як я мадрівцями
Та коли б ти знав мені чудно й навіть сумно буде жити в багатих та дуже просторних світлицях
Треба ж уже
Чи у неї в руках була яка робота про котру знала що вона нікому не потрібна і нікому ні на що не здасться чи книжка котра її ніколи не могла заняти все тота нестерпима нуда тота самота давили її всисались їй усіми порами в тіло немов гризька багнюка її жива кровиста натура ниділа і сохла в тій холодній бездільній самоті
Кажеш землеміри вже наїхали
Стоять київські гори непорушне заглядають в синій Дніпро як і споконвіку несуть на собі пам'ятку про минувшість для того хто схоче її розуміть і ждуть не діждуться поки знов вернеться до їх слава старого великого Києва поки знов заквітчають їх потомки давніх батьків свіжими квітками історії
шепче сама собі Пріська
Старша звалась Марта а менша Степанида
Вона переїхала в стару кімнату посварившпся зі мною навіки
От біда моя відповів чоловік та й заплакав
Я думала що ти не даси одкажеш ласкаво промовила вона коли лакуза побіг
Він реготався й кашляв
Раз викрали з комірчини навіть м'ясо й здорову рибину а оце за зиму повиносили з льоху приполами трохи не всю картоплю
Ви так засиділися те впливає зле на дівчат це я з досвіду знаю
Лежи урус і замахнувся ятаганом однак лише погрозив уклав його в піхви і наказавши щось трьом товаришам своїм вибіг із мазанки
Духовенство й гості загомоніли й забули навіть про недужого
А ось уже хвалити бога й на світ благословиться чую голос матері
Предводитель пан Черниш виявилось у село своє виїхав довелось до нього стукатись
Ой чи такий же він до самого споду
Море стало суворе непривітне
То молиться в кутку цілими вечорами то нападає на нього такий сказ що не тільки люди а й боги в хаті не вдержаться
Ми не ра-би
Говориш ти ніби царя-батюшки нашого не знаєш
Лісок
Мені колись батько витесав горіхові лижі
Забрали
Чого лишень вони літаті перестали
Аще кто речет яко люблю бога а брата своего ненавижу ложь есть
Хтось гукнув Вйо
Єден готовий коротко сповістив Спихальський і гидливо сплюнув
То й ходім
Але хлопці не дивляться на вікно
Що ж до моїх синів
Стоїть нерухомо
Татарин да гроші много золота син девлет-ґірей лепетав татарин заслонюючи себе руками
Зося
засипаю його питаннями
Вони чули постріл і крики і побігли за Миколаєм не знаючи гаразд що й трапилось
О матка боска вигукнув Спихальський
Так повально що забіліла вода від випущеного перед кончиною набілу з вим'я
Собеський задоволене засопів носом значущо глянув на Карла Лотарінгського і Таленті
Любувались собою і сперечались а між тим шуміло море прастару звісну пісню пісню про любов
Так як оцей козак
Тепер зовсім інше
Здавалося б що могло залишитися у щонайбагатшій землі після такого грабунку
I глядачi мої з гвалтом зриваються з мiсць
Не дуже й зарані
Воно рухається так як вода в Амурі припливає і одпливає не затримується
Навіть школяр те знає
Першого тебе о князю
А тепер я питаю Відкіля вони вийшли товариші Жучки
Повар випив води став невмирущий сам того не відаючи але не сказав про чудо своєму владиці
Загомоніли заходили М а з а й л и х а Р и н а Барокова дядько Т а р а с
Я вже не знаю чи вгоджу чим панночці
Декілька пар кинулося ген до дуплинастого дуба
Краєвид на село й гори Карай- Дубини найкращий здається на Базавлузі а напроти села Карай-Дубини на правому березі Дніпра в урочищі Петрівщина йому додає краси хоча й молодий але рясний ліс
Він зараз розвертав свій молитвослов і співав голосно з криласом
На вишці над лісом майорів червоний прапор
Пане докторе сідайте
Він перший зачав живо говорити
Невже правда
З знайомими був ввічливий як завжди але потай почував свою вищість навіть трохи смішно було що вони вітаються й розмовляють з ним так як учора й позавчора
В глибоких западинах біліють хати зеленіють городи чорніють тини котрими помережані долини й пригорки
Нехай ця буде тобi ще може знадобиться
Зловтішне потер руки
Христя почула як щось ляпнуло немов хто кого жартуючи ударив як Мар'я дзизнула
Я одружився б на самих запахах
Своїм ідейним натхненником живопису я вважаю Делакруа
Жінки мовчки хитали головами
Не миска сусідоньки це жисть моя розбилася
Пансіон який підшукав їй Іван Сергійович був скромний затишний
Збирайтеся і в путь
Остряниця потиснув йому руку і Биховець притримуючи шаблю почав спускатися з вежі аби не гаяти більше часу
Останнє пристановище його душі
У хаті було ще охайніше ретельно підмазана долівка піч помальована чудними квітами й тваринами застелений обрусом стіл а на ньому хлібина й грудка солі
Слиш Савко
Про що говорити з цим підступним слимаком та ще й психопатом
Коли скінчив питає
Матушку цей вислов зовсім не столичний трохи засоромив
Мурашкова подала йому руку і вся ніби іздригнулась
Співай
Ти може хотів би ще вищої скорби щоб Лесик помер і тоді мою скорб намалювати
Ввечері я випив з хлопцями горілки і мабуть від неї або ж від того що цілий день не робив і напруження упало заснув як убитий
Недаром він посивів сидячи над бумагами
З кутка несподівано заговорив мовчазний і похмурий Дружити
Я зрадувався почувши що бiльш нiчого не треба щоб грошi заробити як тiльки бути чесним i своє дiло не лiнуючись справляти
Пузир
Далі зачервонілась і опустила вії
Легіні ще закурили погомоніли
Халтуріна записав у большевики
Хіба знищення Глібова можна приховати
Що зо мною були її перші слова коли вона прийшла до помки
Забудьте
Вернув Орлик і доніс що це наших людей знов москалі пороли
Дівки злазяться зі всіх боків оточують огонь і гріють ноги
Чи й далі так буде і чи на добро се
Що ж влада перемінилась і ми прийшли до тебе з повинною
Їли вони багато забували про елементарну пристойність застольну Явтушок охоче приставав на найнебезпечніші лозунги багатіїв стояти на смерть а коли повертався додому і падав у ліжко черевцем догори то признавався дружині Страшно мені Прісю з ними
От сьогодні виберемо щотчиків пощитаємо його
Він заступиться за Романа
Що ж бегадире відмовив Максим видно велика туча впала в горах наш потічок дужче виливає ніж звичайно
Як буду без тебе
витягала губи Марія і тулила до рожевої шиї жовтий пушок
Важко панійко самій не дивлячись на неї таки зібралася з силою вимовити Христя
Ця підозра підозра віку невиправдана як невиправдані вони на дев'яносто дев'ять відсотків усі якої проте достатньо аби повісити перед людиною чорну запону вона виправдана тим що запізнися й та запона вже не одхилиться ніколи
Завтра вночі у Чигрині Свячений достану
Таємнице буття моя болісна рано Прадавній мій зболений кореню де ти
Казаки поехали по своим куреням а Никита прямо к кошевому представлять новобранца
Вадим дійсно якось слабо розумів його
З Дмитром краще воркувати
Це було настільки очевидно що селянин черепаха розмахнувся пляшкою і пустив нею в собаку
Хоч міг цього й не говорити
Завтра вранці скріпимо свою клятву ділом
В особвідділі був тільки карбатальйон в 60 чоловік
Тим часом од'їхали вони далеко і не стало чути їх розмови
Вічна любов
Горда дуже кажуть і строга а для своєї доньки то здається чи не самого боярина вижидає
Я не мiг устояти на мiсцi
Побачивши камеру він отетерів вилупив свої й без того банькаті очі приголомшено
Неначебто щось труситься в галуззі
Вони поволі пішли стежкою в леваду
Відповідайте
Ну й утнув свиняче вухо
Думати про інше
Л у к а ш Та добре вже загороджу нехай-но
Ясочка наша
А як же він біжить поцікавився брат
Х
Все брешеш язиком як та собака крикнув дядько
Важко підняли ноги побігли погупотіли
Але все одно вони співали втрійку а Санько сидів слухав
Грецькі фавни і сатири можуть собі бути які хочуть бридкі а проте ми любуємося ними в скульптурі
Чи ви мамо не знаєте у москаля є дочка пита він трохи згодом
Треба все зробити аби реєстровці були з нами а не проти нас сказав Павлюк
Де є
І дивно завжди мої ноги нащупували мілину я виходив на берег
Три хунти воску на ставних фунт давня ще з часів Київської Русі міра ваги у східних слов'ян дорівнює 409,5 грама
Розстеляють солому і всі гурточком лягають
Ні одного слова без триповерхового матюка
А мама мовчить
Ворог мабуть вирішив перейти в наступ
Що ж тут такого сталося
А далі практичні вправи до Парижа по салонах по курортах до Вашингтона до Сан-Франциско до Токіо
З того часу Маркіян занедужав і до самої смерті либонь ніколи вже не згадував про порядок
Побратими на пальцях пішли до дверей
Великі жилаві руки спокійно лежали на столі цими руками можна добре кувати в кузні й рубатися в бою
Всі його вже ненавиділи і тоді ж на Правобережжі в Чигирині відбулася рада з правобережних полків та запорожців скликана Дорошенком і на ній було ухвалено з'єднати обидві половини України під рукою Дорошенка
Мелашка була з поетичною душею з ласкавим серцем
Вдень село мусило нагодувати й напоїти ватаги облавників та уповноважених
Не теля а бузiвок
А ви вже торгали двері посміхнувся Данило
І далі розповідав Захар про життя перших людей про великий потоп від якого люди ховалися в горах і печерах про старих велетнів і їх царя тухольського Сторожа що розгатив тухольське озеро
Тепер той хлопець перейшов на п'ятий курс виїхав на практику
Мовчить тихо сказав Олесь
Тарас обминув одного з живих героїв твору і зупинився перед Варварою
Будь воно панське будь Іванське лиш без праці не оставай
Що ж іще
Я прошу співати далі і знов вона нахиляється до ґітари немов шукаючи в неї поради що грати
Бом-бом дзинь-дзинь
Де саме питаю
Саме так ваше сіятельство підхопив Іван Петрович
Микола
То тоді ті козаки теє зачували
Рахуба
Далi що
Аксак кивнув головою і вийшов
Ім'я воєводи Дмитра видно подіяло
Слава
Вони багато пофілозофували на різні теми але то була тільки попередня розмова
Здається там є кілька
Але все відкладав
Регіт її підкидав давив перевертав
Попадешся у біду дурна
Та йому цього мало
З самої Біржі він щось розповідав Опанасові Васильовичу а той мовчав і думав про своє
Орлику сизий орлику милий
А до того ще й тяжка вага гіркого життя тебе придавила податками тебе примучено важкою працею прикручено землеюматінкою обділено
Ні для кого сказане Сірком не було таємницею але слова старого кошового мовлені на смертному одрі кожному здавалися і вагомими і болючими і навіки закарбовувалися в серцях
Постой постой так это ты тот казак Остап которого в реестры не принимают
Друже мій у мене попереду найважче зустріч панів акторів
Секретар обкому спитав мене
Але ж вона любить Романа
Дасть бог і він колись отак само вивезе на базар власне жито
Мене хвилює і бентежить це
Палучіш на сапагі товару
Корній вештався по господарству Гната як у себе дома
Сам казав що будеш її сватать діти полюбились я до неї привикла вона до мене дівка красива здорова зна всі порядки коло птиці коло свиней коло корів одно слово хазяйка біля всього в хаті як у кімнаті я вже нездужаю а против неї скілько їх у нас не було ніхто хліба не спече ніхто борщу не наваре хоч і без олії іноді а всі їдять не нахваляться
Краще всі гуртом
Он як
Я Карло Іванович не знаю
Літвінов хоч був і терапевт з вузького профілю але в цих умовах міг бути й за хірурга тільки на жаль мав він лише самі голі руки
Зате у нього є поле й худоба
Ви од неї самі відмовитесь
Будеш з того щось мати
Безодня смутку увесь жаль і безсильний страх зійшлися разом в очах і разом сплодили дві білі сльози
Придивився у вас
Надруковане оповідання вперше у Синіх етюдах потім окремим виданням у ДВУ 1926 р. та у т
От уже майже над головами вже один бік вулиці освітлений як од пожежі другий у косих тінях
Не муч себе
Очі в неї були закриті під очима сині мішки рот скривлений Зітхання важке хрипуче
К о п и с т к а
Ми більше сидимо вдома вдвох з мамою сказала Маня
Вода
Ви грабуєте прочан дурите й грабуєте темний добросердий народ ще й одбиваєте хліб од калік-старців говорила Уляся плачучи
Тим часом через річку гнав човна з дівчатами рябий перевізник Лаврін мабуть збив ціну і чорнява дівчина побігла їм навстріч
Не знаю не помню на Бога ясновельможный гетмане я думал что то важные паперы
Вночі маєш проникнути тією щілиною затаїтися за спиною когорт і вивідати що діється в таборі яку силу мають стратиги чи надходить їм поміч куди простують ті що надходять
Охрестив о-го-го го-о го-о
Учора каже привела Дитину-сина
Він зовсім не приховує що скористався Соловейковою порадою
Дівка позіхнув пан писар наливаючи собі другу маленьку чарочку
Солдати просякнені освідомленням того що вони зробили новий крок у мистецтві та вмінні обороняти дорогу отчизну освідомленням обов'язку перед Царем і Богом товариші складачі прошу залишити великі літери Прим автора солдати що їх так недавно показував нам режисер у момент мобілізації звичайно бадьорі й веселі
Як сміє
Такой высокий белобрысый на правой щеке бородавка
Згадала Дмитра
Я навпаки знав чимало таких що в тилу як то кажуть на ходу підметки зривали а тут перед лицем смерті ставали жалюгідними боягузами
А Руді сміється любовно обнімає й мамуню за плечі радісно цілує й нітрошки не нагадує хорого лице свіже свіжіше ніж уперед очі ясні чисті одверті тільки бризкають вихлюпують переповненою затримуваною лукавою радістю
Просніться ж хоч
Він ждав од неї хоч доброго слова хоч одного ласкавого слова для себе
Ну того що приїздив до мене
Чим хата багата тим рада а наша Україна багата на турботи
Це ж народ тепер такий страшний
Під ліжком
Від губерніальної земської управи привітання виголосив голова Лизогуб Федір Андрійович
Єдиним болем бути Тим криком що горить в кривавім стиску уст І знать що випало загаснути забутим І спомином кінця кісток народних хруст
Сніжинки
Ні не бачу я на хвилях корабля
Стефан писав так Ї д ь т е.
Встає інша сила не та на котру я покладав надію
Ще до зруйнування Січі Галя й Демко справили заручини а тепер вже повинні були б взяти шлюб та тільки скасування Січі так засмутило Галиного батька що вони при ньому вже не сміли навіть розмовляти про своє майбутнє щастя
Чіпку все зачіпало все торкало
Раділо за маму якій неодмінно треба бачити гарні знаки в зошиті
Він гордий а для неї має упокорення лише в любові смисл і тому нехай не ожидає ніхто з того якогось романтичного закінчення і т. д.
Це ж вона там ще в місті щебетала й так вигравала голосочком перед начальником
Ні мабуть не тому я просто фіксував настрої тридцятих років
Я щоб ви знали не якийсь там жебрак
Ще сподівався що Лук'ян вчує натяк брата що йдеться не до жартів і підкориться наказу
Так от з позавтра підеш до мене в бригаду
Нема спокою
Він затремтів уклонився їй вона з ледве замітним усміхом кивнула йому головою і він весь тремтячи в якійсь нетямі не озираючись побіг наперед немовби крив не знати який дорогий скарб
М е л а н к а Не можу милий
Кажуть либонь тебе якийсь панич присоглаша на село
Мовчав про свою ганьбу
Однак ніколи було віддаватися сумові й роздумам
Опрiч того був вiн ще й темноволосий мав карi очi
39
На тій високості вона зараз впізнала цілий довгелецький рядок веселих студентських голів
Скинути зі стін
Поспи
Вечеряли ми з Оленкою в тій самій кімнаті наріжній що й колись
Не персні з образом святих Кирила та Мефодія не папірці статутні а сокири та вила та гострі коси
Андрій поглядав на розвалені кам'яниці і радісно хитав головою
Степан вийшов з іспитової зали
В крайньому разі можна буде стати зв язківцем Мироненка
А чиї ж
Може вона передумала й не поїде з нами на Малий Фонтан промовив Комашко
Павло Плигун
Я йду по цій ти по тій десь зійдуться
Салон у модної губернської дами
Останні слова витиснула разом зо сльозами
Дівчина відчувала що на ній схрещуються цікаві погляди і їй це явно подобалося
Пишіть все оце в протокол
А Коб'як
Хозяйка
Усе те сталося на диво швидко
Витягається горілиць чуючи як вода просочується крізь одежу холодить плечі спину ноги
Кирпу не гни бо обісраний ти увесь і я хочу знати чи дуже ти смердиш ворожим духом
Дуж вернеться як скінчить лови
В цих чудових убраннях та в паперових коронах вони танцювали вдаючи з себе усяких казчаних людей та всяких привидів
Це вже кінець одказав
як засвітиш на весь світ прекрасний
А старців-старців як на печерах у Лаврі
Дивіться
А він прийшов
Але які тут пани які панії
Баязид поставив себе поза життям так само поставив і своїх синів
Як командир учив
То про мене нехай жениться
Надто до вас прилип цей ваш сусід
Підем квапив Єлисей
К о п и с т к а
Ні ой боже мій скриня моя згорить кричала Мокрина
Заріж мене замуч мене на конях розірви та не прощай
Як сидів зосереджено-суворий так і лишився сидіти
Ходімо
Відходив додому Катранник і тривога тінила болісна і чорна мов північна туча з якої невидимі вістря пронизували душу мучачи погрозою
С е к р е т а р. А ви його знаєте
Хотілося гукнути Діду аго-о-в
А втім чого тепер вагатися та ворохобити себе
К чорту
Сам Пазюк не зна сказать Хоч щось твердо дума
Воліла б я була ті гроші на службу божу дати як упхати проклятому у грішну руку
Так отак іди йди йди і в самісіньке своє місто прийдеш нікого не стрінеш
От як була я в одного князя в Варшаві так у його одна оранжерея на кільки верстов
Антін дочитавши задачу до краю підняв червоне від натуги лице й веселими очима оглянув слухачів
Народ загатив увесь ринковий майдан тріщали балкони хлопчиська чіплялися карнизів і стояли на дахах весь Ринок здавався одним величезним котлом повним тисяч людських голів
А н д р е влаштовують овацію
В тебе вже й сестричка маленька є
Сивоволосий козопас Іван Шевчук сидів на веранді й дививсь у просвіт між кручених паничів
Це кожному ясно
Так я видумав собі тата й коли бабуся показала мені його карточку зняту зі стіни та приховану в скрині під усяким ганчір'ям я не повірив що то він бо мій тато був вищий ширший у плечах мав довгу густу чуприну й великі вогнисті очі
Чавдар ніяк не сподівався побачити тут Мальву й отаку зовсім домашню з цікавістю розглядав її чоловіка про якого свого часу склав собі зовсім інше уявлення
Але ж товариство наполягло
Не розгублюється й після пострілу кидається до їхнього човна а вони веслом б'ють його по руках побиті руки потім назавжди зостануться вузлуваті
З печер
Слично слично одобрил с восторгом этот план жид быстро ходя по комнате и подбрасывая от удовольствия заложенными за спину руками свой лапсердак он уже считал в уме сколько потребуется для выполнения этого плана оковытой и меду и какие перепадут в его карман барыши
Богдан уже звертає з своєї полюбленої стежки
Чіпка глянув на секретаря очима вони стрілись
Знав він що половці жорстоко розправляються з полоненими торками берендеями та чорними клобуками які зрадили степовій вольниці і заради спокійнішого і ситішого життя піддалися руським князям
Змагатись за трони
Коли вам в очi кажуть що ви талант i переконують у цьому дуже важко сперечатися
Хто там
Я В Л Е Н И Е 2 Петро и Микола
Колісник що торгував колись м'ясом і гнувся і терся перед Рубцем запрохуючи надбавити таксу
Пан Конашевич говорив що від завтра зачнемо вчитися латини
Офіцер кинув на Лупурелло паляницею паляниця потрапила в голову якійсь дамі Лупурелло вдарив офіцера палицею
Тим часом чергові мили підлогу одержували разом із старостою хліб і цукор і роздавали
У Каневі побув Конашевич три дні
А коли зголоситься
Деякі начальники прославились на фронті боротьби з людською неподібністю
Ну як можна сказати що людьми рухають лише ці ниці мотиви гроші становище
Чиї вістуни збудилася
Бабоньки
Та нам від цього не легше
Дівчини не видно тільки зеленіли то там то там обложившись полями хутірські сади як розкішні квітники а між зеленою листвою вишняку груш слив та яблунь біліли чепурні хаточки
З тих пір як у Вавилоні спалено церкву й помер отець Сошка батюшок привозять з інших парафій
Мені здається що я ніколи не зрадив би тебе і ніколи не захотів би подивитись на іншу
Було б із жиру так жиру ж того нема
Хіба щось сталося спитав я
Просто задаються на півтори копійки
Гусак до Вигури
Мама в Iванкiвському районi медсестрою працює
Мати й батько сестри й гості всі жахнулись й одхилились од стола
Мимо машини та батька з сином у нових капелюхах з дірочками Павло привіз такий самий капелюх і старому проходили люди здоровкалися шанобливо на що Павло одказував дивлячись понад їхніми головами на річку С-с-тє
Чого ти до мене чіпляєшся
Одне за одним восьмеро внучат
Лише воліклась під вагою щоденної тяжкої журби
Турман уроджена де Пурверсе кахикала сухим кашлем як тільки стрічалась з людьми
Воду не підвели
За деревами не бачили їх
Ну не люби її викинь на вулицю забудь покинь
Зальбадерей
Козак в лісі безпечний як у себе в хаті
От тобі ще на придачу
Начухаєтесь тепер у свою волю
Ви знищили держави ви стерли кордони це так
Підходиш з того боку од складів береш у якогось піжона чемоданчика й рвеш кігті тобто жмеш за пакгауз
Хіба він тобі такий приятель як і я
Пойдём
О к с а н а Та годі
Кирило Геник не боїться того що Франко є Франко і запрошує його до себе
Іди смерте у дебрі в болота де люди не ходять де півні не піють
А Марта лишилася у мене
блимнув знов очима поет
Но меня смущает очень важное обстоятельство будет ли понимать название средний читатель
Повірте мені
Петро з Марком посідали на покуті
Тому довелося посланцям зачекати доки закінчиться служба в мечеті
Скуфійки й клобуки вмить були зірвані
Тож не побачить уже ніколи українського богатиря в якого вірлиний погляд і демонська сила слова що від нього тисячі лицарства йдуть на смерть
Де ж се ти була так довго де барилася
Коли схилялося на захід сонце він любив сидіти біле відкритого вікна і дивитися у далечінь де послався понад Ворсклою шлях гублячись у синій безмежності
Пантелію чи ти не думаєш продсклад відкрити сміявся Олекса Слюсар
Риплять і розвалюються трактори
Повернулась Марина боком майнула чорна коса з стрічками й розсипалась по плечах і по грудях
Всі відчули мандрівочка пахне
У мене вдалась
І він недбало одкинув аркуш на стіл
Не відаю про що ти мовиш з великим зусиллям вимовив нарешті він
Чи од мене ж залежиться починання цієї справи цієї довгої тяганини
Що
Тільки цього не вистачалої Мов із вогню вирвав руки порачкував назад витерся вогкою соломою ліг зіщулившись мов цуценя і тихенько заплакав
Дівчина навіть не розплющила очей вона тільки стрепенулася й поникла всім тілом повисши на мотузці
Хоча відношення Союзу Східних Держав викликає деякі сумніви
Был там где козам роги правят
Знову ж повернулись купцi нашi вiд Саркела* *Саркел Бiлi Вежi хозарське мiсто на Дону встиг ще сказати Свенелд пограбували їх там двох убили а Полуяра ослiпили
Микола Іванович Гнєдич ще молодий у дев'ятому році йому виповнилось лише двадцять п'ять приїхавши з Москви де навчався в пансіоні при університеті уже шість років жив у Санкт-Петербурзі і тут скоро став відомим як автор повісті Моріц або Жертва помсти і роману Дон Коррадо де Герера про ці речі говорили переважно знавці літератури нічого особливого в їх появі не знаходячи
Дотепний веселий і серйозний
Дивно живе курча з'їв а ще нам вичитує
Мені ще часто буває ніяково важко з людьми я тільки цього їм не показую
Він свідчить що так скіфи називали своєю мовою річку Прут
От голісіньких і випроваджу та й побачимо хто буде за це одповідати
Шевського діла починають учитися з сукання дратви
Коли тепер не віриш то не заважай другому не заступай стежки до бога
Це нас усіх здивувало а старшина пояснив що у них інтелігенція багато читає бо неначитаний уважається за неосвіченого
Чи хочеш спробувати
Я намагався міркувати
Але вона любить таку втомляючу фізичну працю в котрій буває ціле тіло в напруженні це приводить і зворушений ум до рівноваги
Чи той світ небуття те безмежжя до якого долучишся то тільки холод холод і тьма
Він торопів ніяковів перед тихою покорою з якою дівчина зустріла його останніми днями не знаходив слів для розмови і все тепер здавалося темнішим і старішим
Ліхтаренко з підносом на которім хліб і вінки з колосся
А як ся має ясновельможний Розум
Будьте гостями сідати просимо та скажіть за чим ви до мене з далекої сторони прийшли
А тепер треба розшифрувати левосерого
Я скаже думала воно добре що путнє що аж воно
А ви діти йдіть вже гуляти бо й ваша мати і батько гуляти підуть
Які здобутки в неї за всі ті часи що ми бачились
Взагалі не хотів нікого бачити
Данилові лячно стало від оцих слів бо для нього вітряк завжди був живим як людина а тут забити цвяхами
Медсестра доки казенний папір складався та обставини з'ясовувались мінялася просто на очах
Тетяна розсміялася уявивши собі з малих пастухів татарів і уганяючу за ними розпатлану Мавру
П а н н о ч к а їй Оврам цим часом чистить черевик
Мандибула захвилювався
Пора
Це твоє найкраще придане дівчино з ним не соромно вступати у нове життя
Кажи
Нагірська Максимовичка Симонова та багато інших героїнь-трудівниць яких ми ще не знаємо то не плід поетичної фантазії то реальні люди не об'єднані в якісь товариства чи клуби а розкидані по найдальших закутках країни зайняті своїми різними ділами але вони винесені на сторінки газет і журналів постають яскравими літературними образами гідними наслідування
А він її ріже він її чавить він її роздирає на шмаття замітає рештки вогненним хвостом і летить летить
Як казала срока вроні-не ходь по пшениці бо вискочить хлоп з камінням тебе покалічить
Почав лікувати герцога горілкою
Чекали на Бригадо огонь
Добра добра прихвалював отець Миколай смакуючи потроху З чарки
Тому коли стемніло й похолоднішало Сковорода добув вогню і підпалив ще з дня готові дрова
По-перше голубчику я не знаю що тобі все розказала Соня
Ніколи бач не ходив з такими хворобами до лікаря не піду й тепер
Співець ти зверталась вона до вигнанця
Не подобалась йому неприродна зустріч з Ярутою та й сам Ярута не подобався мовляв навіщо його робити професором
Чи не для тебе ж тут місце в цих багатих світлицях чи не твоїм білим ніжкам пурхати б та дріботіти по цьому паркеті чи не твоїй красі виглядатись у ці велика дзеркала
Гелій Борисович а вам що не подобається спитала жінка
Та ні
Аклане
Що ти кажеш
Правда что нашего брата художника не поражал хутор Сокиры своею наружностию зато нехудожника поражал порядком
коротко звелів отаман
Краще побільше валеріанових крапель у слова і чогось такого що нейтралізувало б терпкий присмак їхньої нічної розмови
Ми її шукаємо бо полуда з наших очей спадає поволі
Нам це не судилось
А я десь під дванадцяту вернувся в готель не вмикаючи світла роздягнувся і впав у ліжко
Одійшовши може з верству од села стулив пальці приложив до рота і завив як пугач
Ну
От і почала вона до неї хитрощами підходити
Вона ж богиня материнства із серцем повним доброти отож в пориві доброчинства взялася їм допомогти
Тільки сизий димок що вився з виплетеного з лози й обмазаного глиною димаря свідчив про те що в колибі хтось живе
За все мали розплачуватися завойовані
Дуже вона гнівалась на пана
Встав добув вогню і запалив руками які йому не підкорялися високу грубу свічку
Двері відчинив високий худий довгорукий юнак із русявою борідкою і перев'язаною тасьмою ріденькою косичкою був він злегка зизоокий
Він шукав собі транспорту щоб везти котушки з кабелем
Галя то так собі не важне а головне у мене зовсім не те
За нею одна по однiй iшли княгинi й бояринi
Як
Але тікати їм нікуди
Хіба ти не знаєш Варки
А товмач до мене
Не хотів учити
Все життя бути калікою прикутою до ліжка
Пузир
Пильнуйте
Так і сеї неділі
А ви голки вмієте робити спитав Іван Пиріг із сусіднього з нашим селом хутора Пироги він вимовляв Пирліг я з Пирльогів а ти
Павлуша теж
Нічого не знали
Страшний здоровенний ужака
А дурість
По хвилі важко дишучи увійшла Рифка
додав по правді кажучи мені було б наймиліше наколи б і вона зо мною їхала
Ні в якому разі ні в якому разі
Його зняли навіть із стипендії але й на мить йому не спало в голову покинути школу щасливі цільні натури що в нещастях тільки загартовуються і з невдачі здобувають нову впертість до боротьби
Хіба не так само сподівались і сподіваються на повернення тисячі інших невільників
Надворі лежали просто на землі бійці
Зворушений не зважає як коло її уст грає сваволя
Але ж ви самі казали що батько мій був український шляхтич
Супроти них треба кидати й осібну рать
Той циган грубий хтивий а він Лук'яньо ніжний наче юнак
запитав Чечель
В небі як розсипане вугілля шорхнучи сірим попелом дотлівають дрібні хмарини
О любий мiй
Проти кого ж він думає йти
І на се ми згодні а вже ти Сагайдачний говори з ними за ціле товариство бо головно тебе польський король хоче міти
Батьку сказала Мирослава до Захара я бачила твого сина
Тодозя сіла проти Єремії
Хто це оторопіло запитав Ступач
Як його прізвище
Ти хто ж така спитав Тарас
Внутрішні ряди приготували луки і стріли
Не йде далі
Коли в творі даного автора показано ті причини то критик користується ними і дякує автора коли ні то чіпається його як мовляв ти смів вивести таку людину не показавши причин її існування
Тепер залізу на солому як у пуховики
Здалеку доносилося протяжне вовче виття уривчасто гавкали дикі собаки та лисиці що вийшли на нічне полювання з-під кінських ніг спурхували налякані птахи
На мішках лише Давид сидів із Гордієм
Запиши її відповів Нестор з теплом у голосі
Як воно в селі питається Кириленко
Вглядівши ідеально голу свою жертву хлопець розгубився
ГОСПОДАРСТВО СІЧОВЕ Й КУРІННЕ
Така ж спокійна нічого не відповівши навіть немов вона давно погодилась із цим покинула Соломія конак
Біленькими паперовими клаптиками тихо безгучно падали на підлогу синє море білі кораблі чайки і альбатроси
Її бліде перемучене лице свідчило о важкій перебутій борбі внутрішній але блиск її очей говорив об побіді
Ти хто
Всі метнулись хутко з хати І поет один зостався Подививсь на слуг спокійно Гордовито привітався
Чого ж тоді товкти воду в ступі
Десь у коридорі гуде пилосос клацпув ліфт забулькотіла вода в трубі і знову тиша
Обманули нас як хотіли а тепер маєте нахабство знову звертатися по допомогу
Чого я хочу
Гадали що натрапили на дурнів
Звісно буде
Є біля нього волхви-баяни в й басихи
Черняш товк його потилицею об камінь і все було мало мало
Не хочеш ставити в Києві поставимо десь в іншому місці
Одначе таке щастя вирватися на повітря з ними сталося лише один раз та й то замість того щоб радіти кілька людей знепритомніло на свіжому повітрі
Я вже казав що чудом збереглися його укоханий секретер і освячена як талісман модель бригантини
Під обвалом слів плечі його ще дужче опали
Гнат постояв поки проковтнула його темнота і вернувся до хати
Гм я волів би щоб у мене було більше синів усміхнувся Кончак і враз спохмурнівши додав Я ніколи не чіпав купців а навпаки завжди ставився до них доброзичливо
Істинно тобі глаголю сину мій
Наскільки я пригадую книжка була в червоній палітурці
Одну та щиро любити двох не голубити
кажуть про нього дворові
Тоже знають куди стрілять
З хати притьмом вимчав кіт скочив на похилений тин вигнув спину зашипів а тоді занявкав
І тепер стоять вони як живі передо мною
Наймит впіймав порося
Ну як ти тут
Він би навіть образився за запорожців коли б гетьман не мав і себе за січовика й не починав з Січі свою велику справу
Він сподівався від цієї чи не єдиної мислячої людини на ціле місто й його околиці дістати відповідь на трагічні болючі прокляті питання й побачити дороговказ
Та не в тім братця сила що кобила сива
Ще вийшли з двору що напроти меланхолійні гуси
Особливо моторошно було дивитись на око і рот
Кость Паньківський надіслав ще десять примірників Проліска а в листі просив нових творів запитував чи все дійшло з його попередніх посилок
В i ч н и й дiстає якийсь згорток
Його запал до роботи в Просвіті давно минув
Настю-Спасительку обвіяло якимсь крижаним вітром наче вона опинилася в буревій у голому степу
Бо я не можу плакатиму
Палій важко опустився на піл за грубою похилив голову затулив обличчя руками і довго сидів так нерухомо
Якщо країні не загрожувало вторгнення то для чого зводити мури
Таки впізнав
Село розкинулося в неширокій долині зі сходу до нього прилягав сосновий бір посеред села величезний став попід берегом плаває притоплений човен і дітвора бовтається довкола човна та регочеться а увечері як зійде місяць все село з вербами осокорами церквою хатами зорями в небі відбивається в тому ставу й дівчата ходять колами за греблею і всі такі молоді та гарні і в кожної в коси вплетено або настурції або королевий цвіт або чорнобривці
І вона не розвеселилась і не втішилась батьковими словами
А дозволь-ка спросить твою милость не с того ли косматого супостата эта шкура которому ты позавчера на вловах так молодецки брюхо распорол
Куди подався Ольг
Боруля шука очима Степана
Відмовити не прийняти сироту сина небіжчиці економки і закатованого кучера
Та я все розумiв
Як на те в нього сталася прикра сутичка з нашим поміщиком
Та я тим не змішався
Сказав же пророк ні один волос не впаде з голови без волі аллаха
Дозвольте йти
Вона взяла якусь роботу до рук а він усівши проти неї в моїм глибокім поручевім кріслі спер голову на руки й приглядався мовчки як шила
Л у ч и ц ь к а
Ви ж тут мабуть нiколи не були
Насмілилась я знов та й думаю Дай зиркну чи не вгляджу й тутечки десь в закутку таки образів як в переднішій господі в Рибачкової
Дід радий баба рада а курочка кудкудаче
А почув би ти як він
Зараз кажи нащо їх тобі
Дорогой возлюбленный
Хай дожидає
Та коли тобі дана небачена сила коли володієш половиною світу мимоволі виникає спокуса стати на змагання з землею охопити її всю подолати підкорити
Нагонили нудоту і однотонні дзвони і чиновницьке шарудіння паперами
Хоча стороння людина не збагнула б тут нічого йому сорок чотири їй тільки двадцять вісім
Загриміли барабани
Дочко моя знов мені снився твій батько і так страшно
Він чогось не до їх обертається а просто до мене витріщив злі очки крутить ними неначе хотів мене з'їсти або застрелить тими очками
Юрасик
Але все таки чи не було б краще саме тепер її бачити
Я помітив що йдучи мимо віконця у нашому льоху вона уповільнює крок
Ви зараз же будете розстрiлянi
Йому пригадалася недавня розмова з Регіною і його безумний намір покинути все те вимріяне вилеліяне підготоване зусиллями його душі і бажаннями його серця покинути і занехати задля жіночих очей задля блідих болящо стиснених уст
Скрадаючись Данило йде вперед до якихось чудернацьких зачаклованих велетнів що застигли у чадному світанку
Багато хто ходив тоді отак стригти колоски і їх об'їждчики ловили називали куркульськими парикмахерами хоч ніякі вони й не куркулі а просто голодні люди
Що ж то я гадюка чи як
Одного разу коня навіть у циркачів був потяг правда на цьому й піймався
Лишайся
Кляли нашого адвоката
Милості прошу ясновельможний гетьмане
Бе пхе сказала Кайдашиха
А то їй-богу могорич запили б
То я не потраплю на поїзд
Говори
Він ішов по вулиці кози слухняно й дружно бігли за ним слідом коли перечікував машину чи воза ставали вони всі три обіч нього Валентина Іванівна при цьому мекала в тон їй вторила Світлана Іванівна а Людмила Іванівна дивилася на світ осмислено
Християнське теж маю
Та перечити не посмив
З димом нетямковито перепитала дівчина 3 яким
Горобенка неприємно вразило це величання по батькові
А р и с т а р х
Згідно з проектами моїми вернеться
Я
Скажи сам
Треба тільки відігнати від себе страх і спокійно робити своє діло як робив ти колись у чинбарні чи в кузні
Що ти тямиш
После классов встретил я их на набережной и присоединился к ним
Цікавий був чи кіньми чи волами наволокати будуть
Дозволь товаришок і цей
Це вже не твоя єпархія і не твоя печаль одразу хоче приголомшити але не приголомшує Броварника
А ти гаспидська Левурда от що касательно тебе закон повеліва оного неключимого Талимона Левурду наважденіем своїм приведшего сожитіє своє сиріч жінку до дружелюбія з сатаною дух свят при вас пане Уласович
Нащо
Вмер батько і за мертвого плати подушне і за живого плати подушне
Їй мабуть стало шкода мене вона почала потішати мене й декілька разів поцілувала мене
Карк червоніє
Невже один з невiдомих вона
Навіть пробує всміхнутись але не може такими і зостаються риси обличчя як застигли в виразі болісної зосередженості
Т а м а р а продовжує розповідь
Вирвалася ледь не ціною власного життя і життя своїх дітей і ось дарунок долі
27 грудня
Мабуть білу посватаю обізвався нараз сам Гриць
Вістка про заручини Франка з Хоружинською швидко облетіла Львів
Не журися пан полковник звелить нову пошити почав утішати Сковорода коли Ничипір вмостивсь на возі і взяв ремінні віжки
І враз чийсь догідливий голос
Одних розходів на підкуп несогласних та на угощеніє п'ятсот сорок вісім рублів тридцять дев'ять копійок
Меркнуть у тумані років події стираються на швидко збудованих пам'ятниках не перевірені історією імена
Тріщить і скаче до очей димом
Вікна завішені
Хоч кричи хоч бийся головою об дерево нiчого не допоможе
Сіпнуло йому плечові суглоби але він з підбігу вмить докинув стопи на підніжок і пристав до швидкості
Вона не знала чим його виразити що сказати й коли піднесла свою маленьку чарочку до чарки Дмитра Івановича в неї на очах виступили сльози
Ти може думаєш він ожениться з тобою злісно додав він
До них підходила дуже гарна яскраво-свіжа барвисто усміхнена повновида з легким загаром дівчина у ясно-сірому зовсім новенькому костюмчику
І пригадалося Ількові одразу як ще сьогодні гній возив ними на ниву
Ага пам'ятав яка несамовита радість охопила султана й двір коли з козацьких степів прискакали гінці з вістю що замислене збувається
Молився і на святому Афоні сподобив господь молитись і в Єрусалимі коло гробу господа бога сказав Копронідос
Але Мнронсць почуваючи силу і правоту за собою нікому не дивився в зуби сміливо виступив навіть проти своїх власник учителів сивоголових авторитетів які-вчили його в інституті опромінювати ікс-променями сочавицю та шукати гени під мікроскопом
До нього підходить попрощатись стара хата
Та ось над тинами прилеглих вулиць виткнувся ліс кілків і шапок що швидко наближались до церкви
Тут же стояло дерев'яне цебро з вірьовкою все що потрібно для копання
Наказ поліцмейстеру і все
Чому ж ти батькові та матері не сказав
Її Безсоромно загарбав воєвода I сім років тримає під замком Всі наші привілеї надання I вільності всіх київських міщан
Це недалечке
Може й він з вами бути тут подобрішав староста
Пече мене всередині в роті пересохло
Вся трепетно-збуджена Тоня вихоплює в брата з рук його дорожню валізу і мчить з нею вперед раз у раз озираючись весело на брата а русяве пухнате волосся вже розпустилось і метляється їй на плечах
Дякую дуже-дуже
Коли ж коли ми вже розіб'єм кайданом катові висок
Він бачив що Марченко міг ударити міг взагалі вчинити хтозна-що
Це ж він має стати справжньою людиною
Головне сказано
По сонцю та по зорях потрібні шляхи шукатиму а дійду
Одна жінка казала мені
Дванадцятилітній Мустафа білотілий високий дужий бистроокий як його мати-черкешенка тримався гордо милостиво змахував рукою яничарам які захоплено ревіли побачивши його до султана підійшов поважно уклонився з гідністю руку падишаха поцілував ледь доторкнувшись до неї устами мовби сповнював обряд а не виказував шанобу
Я буду жити
Ой як же я забарилась казала матушка одмикаючи шафу не роздягнувшись і зопалу ніби кидаючи на стіл чайницю сахариницю й усякий посуд
Вони стоять залізним ладом З-під брів горять їх очі злі І ллється сонце водоспадом На їх оголені шаблі
Чого ж ви мовчите
Смарагди зблискували у відкритих скриньках як вовчі очі зеленіли як трава на могилах
Він купив два білети взяв клуночок в руки і перейшов залу першого класу
I шворку на якiй вiн має висiти закинуто кудись нагору
Т а р а с о в н а д о ч к и й с у с і д и
Судно здригалося на хвилях тремтіли зорі в небі
Gott über die Welt буде лихо
Уяви що не я а до мене заглядали
Піт обливає чоло заливає очі
Мелашка й Кайдашиха взяли її за гриву з двох боків завели в хлів та й заперли
Придивився оратай І злякано вихрипів Сину Ти скажи мені що це
На їжу сніданок і вечеря кава або чай а порядний обід брати з трактиру 24 зр щомісяця
Якщо говорити тверезо і щиро то пора братися до зброї а вони никають попід тинами із в'язанками часописів
Моя хата і клуня догорали
О зовсім ні і я боровся
Пiшли
1938
Тоді я великий коли будую коли творю
У Грінаві Брянського вже не було
Сю ніч ніхто в господі воєводи Дмитра і не думав спати
Ще троє було після мене
І я заздрю їхньому тихому плинові
Таж ось буде війна таж та Жеч Посполита трісне як булька таж прийде Україна таж
Та потавруйте його щоб всякий знав що він втікач
Мовить лицар з гучним сміхом Слухай ти втікай лиш краще
Так тривало досить довго
Після нагнав нас Тулайдан
Денис сунув у кишеню пусту пляшку і пішов стежечкою вниз до ярів
Він міг провести на річці тиждень вернутися в місто і вночі йому знову спрагло снилася риболовля
Оскільки мені було відомо не виходила пані Міллер до нікого з літників у гості
Самому йому не встати
На нього дивилися десятки очей
Серед метушні гамору й крику страшенної спеки штовханини огидної вокзальної пилюки бігає дівчинка років шести в білій панамочці в труси ках і кричить переляканим голосом Бабусю бабусю
Савка вертиться на всі боки
К е з г а й л о Нема таких звичаїв Щоб коменданта перчить раз у раз
Нізащо
Іди майн лібер і хай береже тебе бог
Це певно ви Ганно Іванівно навезли з села
Одягаюся я бачу вiн менi пiдморгує i киває головою ходiм мовляв є якийсь секрет
А що добре піддурив вас обізвався Єремія
Товаришу Шторе ви запізнились на двадцять хвилин
Через їхнiй вереск повiрте свiт менi немилий став бо i вночi спати не дають
Незабаром після того вийшла воля
Все блищало сяяло в ній дихало якоюсь святочністю новістю якимсь ожиданням
Певно нічого втішного не вишукав думаючи бо не ожвавився як раніш бувало
Ну так забрати у багатшого треба а тоді всі рівні
Але його все питали
От і вся музика зітхнув Данило
Але хтось натякнув що годилося б піднести дарунки не тільки султанові а й султанші і Морозов одібрав для Хасекі найкоштовніших червоно-чорних соболів
Навіть уже чути бруньковий дух од верб понад ставом
Вже в нашім селі він більше як сорок літ
І що сказав він
Сьогодні ж Маковейчик несподівано випив свою порцію та й ще забажав випити Хомину
Праворуч маячів сторожовий загін мойого батальону
Звичайно я й зараз бачу незадоволені обличчя мовляв все добре та от багато публіцистики але й тепер на жаль нічим не можу допомогти
Що ж робити
Я зараз
Ні візьми
Кирпатий весело голосно виставивши всі зуби під двома дірочками задертого носа а жовтовусий тільки зморщивши очі й розсунувши на обидва боки вуса за якими дене-де проглядали зуби
Їв таку землю хотів він мене людоньки волокти каже Настя
Ну вже й щодня
Родина Кепрюлю наймогутніша родина імперії а можливо і всього світу з надр якої вийшов і він Кара-Мустафа
Я хотіла своїми власними силами пізнати напівабстрактну даль
Тут іронія сова кричить невбет знак втрати незалежності
Вона на фортеп'яні я на челло 34
Стишуючи голос
Коли придбаєте собi примiром лаверака то такого лаверака нi в кого не було i не буде
Який же він із себе спитав Олекса лукаво мружачись
Я лише тут хотів уздріти себе
Мені здається що я міг би й у тюрму піти і життя віддати за те в що я вірю й люблю Але
Який це іменник
I тiльки як не стало уже боєприпасiв вийшли бiйцi й беззбройнi пiшли на ворожi кулi
Ложку маєш і хліба накраяно
Але якщо гетьман Юрій Хмельницький відсахнеться від турків і знову почне служити його мосці королеві польському
Останнім часом це для неї по-особливому жадана розривка і Марія Яківна не відмовляє собі в тому задоволенні
Обіцяю
Марусю
А ще ж якби вони знали як його били
Із спальні зашльопав босими ногами батько заспаний скуйовджений у самих трусах тільки прокинувся
Втім з чим він міг критись
Нимидора розцвілась як повна троянда
В путь в путь в путь
Останній твір добутий мною є Сон ця геніальна сатира що так влучно відбила в собі пороки петербурзьких придворних вельмож що так грізно карає наших мучителів розкриває рани нашої України
Двадцять літ минуло коли вона здорова крепка робуча дівчина одного хорошого вечора стрінулась случайно на улиці з бідним либаком Германом- Гольдкремером
То я й пiшов зiтхаючи кажу батькам
Л i д а наливає
Ніхто Вас не замінить мені ніхто й ніколи
Бачиш легко зітхнувши промовила вона
Випив оддав чарку і подавши на прощання одному Загнибіді руку мерщій подався у сіни
А загін вершників оголивши шаблі навскач помчав понад берегом на південь сподіваючись прорвати праве крило урусів
Довкіл усе тут панське усе чуже
Лавріне
Піду по довгім часі знов до вірменочки і
Послідні слова її викликали в мене блискавкою спогад про колишню нещасливу грошову позичку котра за моїм обчисленням що контролював її мала саме тепер десь закінчитися
А поки що уложив собі од Лесі якомога одбігати і на самоті перемогати тії нещасні любощі
Он чотири прислужники несли на носилках шось жовте котре так важко стогнало
Пробуджуються нові сили до творчості
Це роззброїло Тоню цілковито
Los los
Це я раз-у-раз повторятиму
Туреччина велика і знайти в ній людину особливо невільника так само тяжко як макове зернятко на піщаному морському березі
Погодься на вимогу Менгу-хана бо іншого шляху до порятунку немає
Розуміється
Такої брате
Дивився на начальника
Полковник заступає йому дорогу
здивовано перебив Грабовський
Дивляться млин приковує таємними ланцюгами
З-під Києва йдуА
Він повісив того свого величезного сидора на ґратах і дивився на нього як та лисиця на виноград
Все було напоготові
Злість Фокину пояснювали всіляко і шрам дістав через Маврикія і жони не має через таких як Маврикій
Він підняв поперед себе сак і тримаючи його обіруч почалапав до берега
Коли вже плакати то за брата що в його й жінка й дітки дрібненькі
Безперечно
Згромадьте найбільші наші сили ніби до приступу щоб відвести їх увагу а тим часом малі відряди нехай рушать з обох боків до причілкових нестережених стін
Я сього не боюся була її одинока відповідь на всякі закиди
Колись тут кажуть заворіть була і глибочина
Отець протоєрей спитав
Вона в нас жила як ластівка в гніздечку ні горя ні нужди не знала то дивись
А коли зачепить нагримає чому він шапки їй не скидає Грицько знає що їй сказати
Але як вона могла забути про Рустема
Хворостяні тини дощаті ворота
Елізо
Тільки й чуються вільні пісні
Я продав їх усіх на галери
Я всім людям розкажу за віщо ви надо мною згнущаєтесь
Ви ще не вміли обнімати А воювати довелось
Світились і гасли світла шуміли сосни бив вітер
Глядіть ще щоб не найняв сторонніх
Вона прийшла коли вже всім нетерпеливилося
Він вельми обережний розважливий іноді хитруватий в ступі його не вцілиш а тут дав хука
Він відкривав другий фронт входив в одвертий конфлікт з найнебезпечнішим контрагентом партизанки
Хлопець лишився невдоволений примірявши її до себе а проте обережно взяв її під руку коли довелося переходити вулицю
Із таким обладунком покинуті всім світом мали виступати проти страшної османської сили тоді як магнати і єпископи поховавшись у своїх володіннях спокійно спостерігатимуть за їхньою безславною загибеллю
Вона оджимала так здорово що аж намисто бряжчало і дукачі коливались
Дурниці
Ой мамо тісна мені буде ваша світлиця
Блоху
Яків ішов далі зайшов до собору вислухав Херувимську зустрівся зі старшим Бачинським довідався що багато з його шкільних товаришів займають тепер різні урядові становища зустрів Мотрю що радісно його привітала була здивована схвильована ви так виросли так змужніли а були такий юнак
У-ду-ду у-ду-ду
Хай скачуть вгомоняв його інший
Дурень дурень
Стискає руки Анні
Петруню водили сьогодні на суд і сьогодні він уперше після довгих місяців сумної тюрми знову побачив вирування вільного в городі життя побачив весняне сонце безмежне небо і хоч суд вирік йому дванадцять років каторги він все ж не міг заглушити в собі пробуджені весною радісні струни
Нічого спішитися
Пам'ятаю я всю дорогу безумствувала мислі шалено летіли наздоганяючи одна одну
А їх же кілька буде отже треба брати з перспективою
Ваш взвод на охорону
Скидан змушений був розділити козаків один загін відстрілювався не даючи змоги полякам вискочити з лісу а другий тим часом поповзом перетягував гармати
Кілька днів по Спасі зайшов Грицько до Дрозда і довідався що валка зібралась і за три дні від'їжджає
Треба дочекатись союзників
І навіть це їй подобається коли він отак прикрикує на неї отой її легкоатлет факультетський що теж міг би перемагати списом і диском
Чекай прийде й на тебе мати Лада та всесильний Ярило вони укоротять тобі бороду заткнуть і пельку з котрої дме та й дме стужа
Чи це тільки для мене
Чи не трапилося щось в може но дорев встряв у якусь комерцію
Іншим цікавим типом був з числа тих які були найближче до Андрія худий як скелет чоловік на прізвище Дахно
Купити продати забрати дитину відшмагати нагайками
Маємо щось повідомити
Тому ступила так швидко
Я відказала дякуючи
Там теж була непорушна тиша й спокій
Попівна я
Ота жовта лисиця промовила писарша
Пригадуєте як поводив я себе тоді на вечорі
А в другого з'являється запобігливе підхіхікування
Не те знає
Він запевняв що ми не пошкодуємо туди нещодавно привезено прекрасні екземпляри
Кизил-Єлмом себто Червоним Яблуком називали Османи Рим про здобуття якого мріяв кожен від султана до найупослідженішого воїна
От ми вже тепереньки вкупці навіки
Той розуміє його
Я вже втомився
Я швидко
Розбризкуючи чорнило підписалися
Та на біса б і колотивсь цілий вік чоловік якби не загорював якої втіхи
Кумушка
Чітко сформулювати
Мовчав
Безліч
Не бачив хiба нiколи
І вони засипають щораз глибше
Ми з вами будемо як у Бога за дверми говорила тiтка натягуючи на руки товстi рукави кунтуша пiдбитого лисицями
До суду
Вранці на молоді звірячі свої апетити вони мають лише хліб черствий та цвілий та до нього старшинські підбадьорювання
Це я Петре
Я знаю що вашмосці додержите слова але вашій службі я довіряти не можу щоби між татарами не виговорився котрий
К о п и с т к а
Нагадав відразу за чим сюди приїхав
Навіть програму дали виступали і солісти і танцюристи і з віршами виходили бригадні віршопльоти
За мене не турбуйся
З її легкої руки на табірному подвір'ї з'являється така собі Дошка юних забудьків на якій висять на гвіздочку чиїсь забуті труси чиїсь балетки чийсь картуз
Там його стріла жіночий організатор товаришка Шмідт яку він часто бачив у парткомі
Була темна ніч
Він згадав як уночі його карета зупинилася і форейтор крикнув у темряву Дорогу імператорові
Руські люди терплячі ми шукали не брані а токмо миру у нас є ряд з Візантією укладений князями нашими Олегом Ігорем і отцем моїм Святославом а від землі вашої підписаний імператорами Львом Олександром Костянтином потім Романом Костянтином і Стефаном а ще пізніше Іоанном
Снаряди прогули при самій землі
До неї щось гукнули зі стежки за парканом
Чистий можеш буть собою То нащо тобі броня І шолом над головою
Коли ж розкрив зіниць огні Це що таке
Хай інакше нове але є
З темної пропасті виринала-виходила вгору на світло страшна почорніла труп'яча голова
Я вас і не ганю вів поет
Підвівши рішуче штурхнула хлопця батькові навстріч
В такому разі приходь
І спохватився здумавши що перед ним людина якій потрібна відповідь одверта й точна
Цього дитя моє для служби в театрі малувато а проте спробуємо
Зараз запряжу коней і в саму столицю майну
Вона вмирає
Не вб'є ж вона тебе
Вилетівши несподівано зі снігу з криком такий пишнобарвний півень сюрчав зразу по прямій вгору як веретено летів так вгору метрів з 30
Микула хотiв заперечити сказати що Ант був ще роботящий дужий i багато- багато лiт мiг би ще жити але пригадались сварки Бразда з батьком пригадався день коли Бразд пiшов з гнiзда старiйшини i змовчав Микула тiльки стиснув у руках чорну корогву
Впрочім хто схоче присягатися що померша жадала в послідніх хвилинах свого життя паперу і олівця
Тут принаймні серед людей
Ill Сто двадцять літ живе чернець мовчущий І звуть його Мовчальником спасенним Та він в своїй молитві невгавущий На поученнє прибіжанам темним Знай мимрить голосом глухим підземним О Господи о Господи помилуй
Тепер мовляв світ не такий не той
А тепер не те що тоді
Після зборів Савченко уважно вислухав Мірошниченка і Бондаря
А тут тухольці нападали чимраз лютіше каміння сипалось мов град монголи падали один за другим і Бурунда побачив вкінці що даремна його завзятість бо пройти туди годі поки не вдасться зіпхнути тухольців з верха
Перш за все чемність та скромність
Он ощутил в своей груди то чувство которое испытывает боец остановившийся перед началом боя против своего противника
А пошукаймо теж при трупах якого сухаря або в'ялої конятини говорили другі бо голодом заморимось
Я її не знаю
Маймо надію батько що він швидко буде знов на волі
Коли приходив на лекцію заставав її в салоні він знав що завсіди перед його приходом вона встане від фортеп'яна і вийде йому назустріч до салону часом з котрою з панночок а часом сама
Витримає
Наяву бачив далеких пражан що задихались у вогні й крові і поспішав поспішав
В цілім місті лунала одна-одинока пісня
Нет это обязанность и долг служащих а не отличие
На козацьку біду та на нужду страшенну дивились І вжахнувшись одна до 'днієї плечем притулились
Вроді як за спостережний пункт будеш у мене
Коли Опанас переступив поріг його старого дому де тхнуло старістю і самотою служитель культу зустрів його ні співчутливою жалістю ні словами примирення з волею Всевишнього
Ввечері ждатиму вас в Одесі на вокзалі залізниці їдьте просто на вокзал
Голубко моя тихо прошептав Федір і міцно притіїс Христю до свого серця
Погладив кота й ртой низько вигнув спину нахилив убік голову тихесенько м'явкнув
пролунало в палаті але ніхто з бояр і воєвод не зрозумів що саме запитував у смерда князь як не зрозуміли й того чому так відповів на це Давило
Невважаючи на свою дохожалість вона любила чепуриться була вбрана в ясну сукню й мала на голові рожі які були б до лиця молоденькій панні
Його розшитий золотом та сріблом візантійський одяг виготовлений у майстернях Константинополя сяяв самоцвітами мов сонце і коштував кількох кінських табунів
Кличе всіх до обурення тіла проти душі ізгоняє майбутнє словом близький до божевілля
Повз мене проходили обози пролітали кавалеристи грохотали по мостові тачанки
А-а
Так луна по їй i iде
Живи
Мне скучно сидеть дома и заниматься с матушкою
Нiчого лускати натурально можна
Він став заглядати через голови школярів у вікно
Там на вулиці з'явилося багато жінок і дітей
15
Почав з молитви яку вона дала Тарасові перед від'їздом з Яготина
Матуся кудись пішла й Микола його прийняв під вишнями які цвіли в садочку побіля двору
Не відтіль ти заходиш зовсім не відтіль
Невже небезпечна
Тут ще крім мене Ісмет і Якуб
А старий нетерпеливився теж
Одно велике червоне море шуміло й гуділо там де ще вчора жили люди в своїх затишних домівках
Як тобі відомо я не євнух
Вели колону наші хлопці майже хлопчики з червоними зірками на сірих шапках у куфайках підперезаних брезентовими поясами
І враз нахмурив брови
Какора сказав камінь
А чому би ні
І от з усіх сторін З усіх країв з-за густої пшениці і високого жита почали витикатися дівочі і жіночі голови гладенько причесані гарно заквітчані
Чую як дужче й дужче б'ється в неї серце а рука все тисне мов на якусь змову кличе мене без слів
запитав удруге фашистський генерал своїх офіцерів
Жиди держали в себе ключі од церков
Стали Алкана-башу з дівкою-санджаківкою
А що ти втомилась
Чистий не замурзаний не те що у Володька
VII
Сорока накрутить
І по хрещеного і по басів і цибулю криши
Міщане повикочували на улицю бочки з пивами з медом з горілкою роблять війтенкові поминки на ввесь хрещений мир так козацтво поскуплювалось як бджоли до патоки да загуло так що аж слухати сумно
Обгоняйте
У великім троннім залі тьмяно освітленім товстими свічками по кутках Євпраксія застала двох батька й сина
Се був знак що рада зачата
В чистім полі плужок оре
Що говорить цей орусут
Буде з тебе й Омелька
Хіба ти скажеш про свої болі які вони є
Буде з тебе як поцілиш у голову
Староста знайшов його і вручив повістку на завтра до повітового староства
В И Х І Д V
Я будувала б багато будувала б
Носитиму вас біля серця сказав глухо звертаючись до тих хто стояв зараз перед ним в його уяві до своїх дітей дружини до стареньких батьків
З звичайним виразом ненарушимого спокою на червонім трохи обрезклім лиці сидів він на призьбі під вікном і пикав люльку
Обличчя подібне на цеглу
Дядьки антидор прийняли прожували й взялися за попа
Я йму віри тобі я знаю що ти не покинеш сироти одинокої в світі не запакостиш мого молодого віку
З яких це пір яйця почали вчити курку
Таке вже настало що й хліба ні за що купити
Перебийніс знову присів хоч і погано сповірявся на коров'ячу етику
У костюмерну побiгла
З лугів потягнуло прохолодою
Човновий
Очевидно ніхто з його оточення не зважився розповісти всю правду
Танець скінчиться
Чорні довгі вуса піднялись вгору і наїжачились а чорні брови аж заворушились
Дівчина вирвалася з обіймів відштовхнула від себе парубка
Я зараз
Атож
Щось людина мусить мати таке
Позаду пролунало кілька пострілів
Не витримали міцні дубові бруси могутніх ударів тарана піддалися
Це діло не таке просте як ти гадаєш обірвав його Метелиця
Врешті він нестатковитий пустий паничик котрий тільки зугарний тинятись по Хрещатику та наводить своє пенсне на паннів
Прийшов пантач стріляв партач і вийшов пшик
Дітей збереже в добрім місці Боґна Навойчина бояриня за це ж її Красний Двір а йому нехай вже коломийська сіль
А чи догадуєтесь що вона за вами тужить
Хтось може й не дуже мудрує біля такого потаємною пристрастю наплутаного клубка але статечний Безбородько не легковажний джигун
Через три дні з'їхалися до музею археологи
От хто почастує нас після башлівки
Наладили зв'язок з колами Нестора Махна в Парижі
Столи знову загули і гості розбившись на невеличкі купки розсілися різатись у карти
Тим часом ворог наближався
Погляд упав до дверей де стояв гурт а поза спинами Хоменко намагався з класу втекти
Денисе
Пий пий надудлюйся вволю щоб живіт був як барабан
Черниш поставив його на перший взвод яким раніше сам командував
Моя душа сподіваєсь що приятель мій п.
Її батько чоловік грошовитий сказав батько
Хай реве
Звідсіля доходив гамір і плач бранців
Жадна газета жадна пошта не переносила так швидко звісток з одного краю до другого як язик Борухів
Заробив як Хома на качалках одну продав а дев'ять баби на плечах побили
З'під ніг з грюком сунуться чималі шматки глини а вона одно чеше одно чеше тільки її червона сукня майорить у вечірньому посутенілому повітрі
Всі троє знов замовкли
Ти гадаєш я прохолодила собі коли губи краплею молока
А тими синіми очима що на одну мить на дівчину глянув зачарував її зовсім
З-за каменя показалась постать Алеко
От сидiв Наум сидiв думав та думав а далi й обiзвався
Тільки тепер трохи одпочивши од дороги та напившись чаю вона примітила що Галя вже не вдома що тепер вона в чужій господі в чужій хаті десь далеко од рідної оселі од своєї господи що Галя вже навіки вилинула з рідного гніздечка вже вилинула й ніколи не вернеться до матері ніколи до самої смерті
Значить ти мені а я тобі вороги смертельні і нічого нам не поможе хіба брань войскова
У його приглушеному голосі прозвучала така туга що Ненко не' зміг заперечити
Одначе сам без мужів
А втім до лиха всякі сумніви
Радий вас бачити буркнув він на мить відірвавшись од роботи Сідайте пане Повсюдо я зараз
Я буду спокійніще
Іще одно а Саша Прокоф'єв сидить у Ленінграді і карбує поетичні червінці
Це нагадувало йому баєчки про шварцвальдське озеро Муммельзеє
Товаришi
Марченко підійшов до своєї квартири пошукав ключа час пізній не хотів нікого будити але враз по той бік клацнув замок і оббиті чорним дерматином двері відчинилися
Янчині губи кривляться очі наповнюються слізьми і дівчина припавши до матері починає голосити теж а-а-а
Побачите поти очі заплюють
Я вже подумав
Та є така-сяка цяцька тільки не доберу як вона стріляє чи дулом чи держалом бо те і друге кругле
Бригада побачила як заходило сонце прорвавшися на ту хвилину з-за оболоків і від'їхав паровоз по колії ліворуч від станції
Oй яка важлива говорила Сара
Це її право освячене законом
Коли мати штурхне в потилицю тоді краще одному забився в куток похлипав трошки і все пройшло
І сказавши це взяла свого короля й королеву уставила їх лежачи до ніг мого короля й королеви й усміхаючися з нервово здригаючимися устами відступила від столу
Не тільки у воду не побоявся б полізти
Чого ти така сумна стала змарніла зовсім
Любий любенький любесечкии братику
Старі Іскри любили свого зятя як сина обнімали цілували його нудились за ним як його довго не було в господі
Хочеться сказати ще кілька слів якщо не про ідейну настанову поеми вона зрозуміла й ясна то про образ Меланки дівчини яка проносить тремтячий але незгаслий вогник крізь бурю і терни своєї весільної ночі
Славний край нічого не скажеш задивився в степ Вася-танкіст
Трохи вищий за вас обличчя у віспі і гаркавий
Кайдаш увійшов у хату
Поїхали до замку
Похапцем висмикує обома руками червону нитку кабеля розпускаючи його за собою через річку
Невже то були пророчі слова
З такою великою силою він сміливо напав на турецький флот і хоч турецького війська на галерах було далеко більше ніж на чайках козаків він упень погромив турків
Шукав Петра може цей чи не повезе він сміливіщий від других сказали що пішов на весілля
В скандінавському епосі Хельга-квіда слово гуни має те саме навантаження що й в ісландських квідах
Нас більше браття сказав Палій витягаючи з піхов шаблю
Хочу вам зробити боляче на прощання
Оте Надьчине дитинча озивається до мене Заболотний чи воно хоч раз усміхнулося коли
h1 Баллада о моем осколке h1
Та невже щось можеш
І дороги також
Тесть зробив велику дурницю
Знову сидів біля води й спостерігав як дика стихія підкоряється стихії його війська його власній силі що не має ні меж ні впину
Але сам знаєш іноді не все можеться що хочеться
Наступного року весною я пошлю туди султанське і ханське військо
Безперечно
Это смутное сознание начинало прокрадываться в ее душу и отзываться в сердце неведанной прежде болью
Ваш так би мовити колега
А мати без протесту виконує всякі його бажання й без перестанку цілує його руки ноги груди не відриваючися хвилинами
Десь між садами в городах осипаються латочки жита а поля пустують
Леся і Топченко залишились на палубі
Що ти робиш Рифко
Помітно змінилося також бурсацьке товариство стало рухливішим моторнішим клопіткішим
Ось так Сірки бавились собі знічев'я
З заміною і без заміни це слово знали й наші предки
Отець ректор немало здивувався такою бесідою Германа але швидко й сам побачив що Герман говорив правду
Торік із батьком двох вовків убили
Цілувалися в сполохах блискавиць
Юрко зосереджено хекав
Вони повернули на гору до пам'ятника князя Владимира 51 де ввечері гуляло дуже багато людей
В полуднє од переїжджих почули про Осьмаки
Тримайся
Оце спасибі вам що ви трапились
Здурiли всi
А може ні
А коли ви були в Москві одержав листа і статтю від вашої знайомої дружини художника Якобі
Єремія попросив гостей сідати на липових непомальованих дзиґликах
Він відчув що тиф ламає його на всі боки дихати важко в голові стукотять молотки за мною пролетарів —гукнув Чубенко борючись із хворобою
От за це спасибі
Чималий
Там бодай можна розкласти вогонь й зігрітися
Все тіло горить щемить але так блаженно почувати його не на даху не в обіймах із ринвою а в м'якій чистій спокійній постелі
Кошівка такі сани перекинулась і обидві постаті випали в сніг
Ти не торкався
Матрос схопився за замок але він висів одімкнутий трохи покривлений
І не страшно вам отут у посадках запитала Ольга
До денних був окремий дньовий касієр а до нічних нічний
Що ви Пульхеріє Іванівно
Ах бідний хлопець
Хто це такий спитав різко
Маю
Одумайтеся
Врешь сволочь крикнув становий
Біля боку шабля
Село вімерло що до лаби а я собі гадки не гадаю у тот бік не дивлюси
Може з нами інакше й не можна
Г о р п и н а
Замість того щоб зменшити панщину пани її прибільшили і силували народ робити панщину цілий тиждень
Чи не хочете самі глянути
Поки Івась чистив тараню Грицько носився з торбою хотів заховати у бур'яні видно намірявся занести аж в осоку до озера та роздумав
Все лишилося так як і рік і десять років тому
Якщо Мальва не встигне сюди то це буде його вина а не їхня
Добре ви Раїсо Михайлівно вчинили що дали вашу дочку на науку в пансіон а не в гімназію
Ямок уже більше як триста і дівчинка поспішала закінчити роботу до морозів
Гей Гамід-ага мерзенний пес
тихо одказала Мар'я
Ляшка усміхнулася з прикрістю і сказала
Ходив Купріян підтюпцем в такт своєму бубонінню
Павлюку аж не вірилось що так легко й нечутно козаки опинилися на мурах
Поки що ламав зелені гілочки й прожувавши їх випльовував його мучив голод і спрага
Надійшли події які відсунили все на задній план
Першої-ліпшої години вони мали виставити не менше тридцяти тисяч вершників воїнів досвідчених і відважних це серйозна сила на неї росіянам доведеться зважити хочуть вони цього чи ні
Він ще довго дріботів словами молитви задоволений із себе а ми з тіткою сіли до яєшні засмаженої на керогазі бо піч була затулена заслонкою та сажними челюстями густо обтинькована глиною яка підсихаючи парувала й тріскалася
Та що з того
Справді
Ви давно в Києвi
Вже потім по омиванню подала їй туніку з тонкої ромейської тканини й веліла спочивати по виснажливій путі
Під впливом тих утисків селяни кинулись тікати на схід за Дніпро та заселяти Лівобережну Україну
А я що кажу відповіла вона їдовито Ви повчили би його з раз Івоніко
Чугай відкликав Охріма дав нюхнути зашерхлий кулачище
Сторопілі дивилися на величезний різьблений з позолотою стіл на такі ж розкішні з різьбою і позолотою шафи та крісла на портрети у важких рамах на фарбовану начищену до дзеркального блиску підлогу і не помічали що король стоїть праворуч під стіною між двома лицарськими панцерами
Медвідь і Грива
Р у с а л к а Татусю не може пара згинути бо з пари знов зробиться вода
Почекайте
На розставанні ще тобі одне скажу не побивайся за мною ні ти ні тато
Чого ще
Але Самоцвіт ніби оживає
Ото інша річ
Один із них позіхнув аж захрустіли кісточки видно добряче хотів спати
Він видить що мені серце з жалю тріскає що Михайло мусить іти а він каже Ідіть з ним до жовнірів
Треті стверджують що таки висить
визвірився раптом милий слідчий перейшовши на ти
Ви справді неспроможні задовольнити усіх я ж просив лише про одне
Усе що по дорозі пали
Нова сходка
А очі вогко про себе весь час сміються
Уранці наступного дня спагії обложили місто з півдня і заходу
Що зроби-ив
І спливає йому на думку земство з своїми плутощами та хитрощами з своєю образливою неправдою
Підожди ж думаю підстережу я тебе щоб не видавала себе такою святою та недотрогою
Але рішившися сказав собі що вороття немає
До самого бога
Війною тхнув кожен рядок антикомінтернівського пакту
Отакі були Добриня і Тур звичайні прості гридні княгині Ольги
Зчинився гвалт а далі й справжня січа і хто відає чим завершилася б та веремія коли б не нагодився загін комонних
Пересидить горе
І ніколи вдень тільки вночі мов кажани
Супрун рахубний гострий рвійний
Розділ п'ятий
Тиф
Правда отці його не зовсім добре зрозуміли і почали молитися до святої Піви щоб повернула папі здоров'я
Всі кажуть що ти розумний купець а ніби ти не мусиш їхати з Перемишля до Львова як вона тобі каже що їй там чогось треба
Ліза стояла па стільці обличчям до вікна й намотаною на швабру ганчіркою знімала павутину над гардинами
Ну-ну то ще не знати що головне сперечалася з ним моя Парася
Тобi добре ти на безлюдному островi тобi питаться нi в кого А я
А крізь той дощ квітів крізь ту мерехкотяву рук машерують вони
Відтак виділа я ще багато-багато склянок виділа зелені дерева в саду й інші речі і се було все
Облога затягувалася
Незаможницька наша республіка не зганьбила себе кілька місяців хоробро відбивалася від махновців та від григор'євців трималася доки не підійшли регулярні червоні частини
Прокляття
Погуляємо
Дашкович все глибше закопувався в книжки
Це ваше золото
Вона все нiби бачила перед собою гетьмана порубаного порiзаного ножами бачила що нiби вiн плаває в своїй власнiй кровi
Взяла на руки меншенького що схожий був на батька поцілувала в біле волоссячко й крізь сльози мовила
С т е ц ь к о. По шишки
Не ти
Галино Сидорiвно
Оце бабусю стільники
Миколка розгорнув мишачу купу другу
Але постать мовчки насувалася і хлопець не пізнав а якось зразу догадався це хазяйка
Місто то саме чоло містечка по самій середині чотиригранястий плац де ярмарок стає
При відході інженер подав мені чарку віски зі содою
В Чигирин
Побудем з нею ніч а там дивись і зачепив чого-небудь
Чи так по світі волочусь
Моя султаншо хіба таке можливе
І чи можна переписати
Ішли роки
Що краще воєводи брань чи мир між сусідами
Чекай я маю з тобою поговорити
Присягаюсь що з цим папером вигукнув Залізняк стискаючи в руці пергамент усе піде за мною і душі замучених полетять попереду війська на люту кару ворогам
Да
Перед ним було повне болю образи й здивування фізикове обличчя
Хоча й тут у степах я не бачу нічого страшного
Чи в тобі не той самий дух що оживлює трупа як і в убогого
Фролов не дочув її слів
Бить камінням руїну стару
Параска плакала
І чи вони це зрозуміють
А коли бачиш кого я люблю в далекій стороні згадай йому про мене наведи на його хоч сон про мене
Докірливо хитає головою
Гей забирай полонених
Нудьга
Старий кахикав поглядав навколо
І замкнули вмріть а не пустим
Це граф звелів сюди подати пан Лундишев
Піду топитись
Та куди ж вони потяглися
А я стою отут як перед розстрілом за вас
Пам'ятаєш на селянському з'їзді в Станіславі всі делегати виступили проти нього
На прозі він як кажуть собаку з'їв
О я нещасний безталанний
Замісць до дверей підійшов до вікна приложив бідачисько мокре чоло до тахлі й дивиться
Те високе лоно прикрий погляд чорних палаючих очей наче кип'ятком обдавав його
От якби цю ковбасу та присмажить ще на сковороді на салі сказав Радюк
В будинку з панами
Підуть вони до його побачать його й наговоряться з ним
спитав Пассек усміхнувшись
Лили з воску
В другій кімнаті писнула дитина
Ви підводитесь і стріляєте
Коли не хоч пропасти кидай мерщій свого старого друга
Було їх тут без ліку
Марія ж не каже чекай чекай
Гей Туркине Туркине додає він погрожуючи голосом і очима щастя твоє що ти красна а то
Може заступить вам мене її чоловік
Правда що музика підсичує і біль у людській груді аж до божевільності
Староста побілів
От його Туркиня спалахнуло в думці
Життя спинялось у Давиді Семеновичу коли він лежачи про це міркував
Едіт попрохала міс Вуд залишити її на хвилинку з дамою
Цілую наших танкістів
Ще голова дзвеніла від попереднього вибуху ще зрушена земля сипалася в окоп а повітря вже знов гойдалося завивало пружинило втискаючи тебе в землю
Невже це тому що він був свого часу міністром
Остюк зацікавився таким розташуванням війська
Переехавши по деревянному на весьма жидких сваях мостику мы очутились в крепости
Стояв він один у коридорі опустивши голову і сором виїдав йому гарячі очі
Куди тепер повертати
Аксак непотрібно питав від кого діти таке чули бо він добре тямив що ніхто інший не мав приступу до його дітей
Молодчіков червоніє і я червонію і багато з нас червоніє бо більшість із нас це ті що нічого не знають але цього ні в якім разі не скажуть
Отаман жартує
Ось
Потягнім дружино по князі
А ви
Стоят они одинокие и забытые словно угрюмые старцы среди чуждых им юных людей
Одну до Колисчиного двору де чекала кароока весела Парасочка де чекало спокійне гоже життя другу на Січ на якій за словами Митрофана хліб з остюками а воля іноді теж без штанів бігає
І надало ж мені на той час глянути на те дзеркало
Не свідомо думаєте
Ні Дмитре Івановичу Бруно цілий
Князь Домінік швидко опам'ятався побачивши що то були не татари і козаки а його колеги і заворушився
Його замішання помітив боярин Славута
Крымцы его убили
Він був тут явно рятуючись від общего числа
А туг іде дід Салимон
Навіть без ста грамів тарабанить тітуся
Напади глухоти почалися в нього ще після отого триденного стояння на морозі в Каноссі приходили завжди з настанням дощової пори холоду й пронизливої вільгості
По тих нивах залягла тінь Іванова як велетня схиленого в поясі
Тим часом місяць піднявся високо
Мені видиться що я мусила б тепер того й соромитися
Це видно по тобі суворо міряв поглядом Адальберт свого сина
Лунає гасло втіхи й насолоди Хай кожен гість запросить і веде Прекрасних пань звичаєм стародавнім
На хвилинку станула коло неї і мої очі спинилися цікаво на ній
Звідки буде
Там Миша Чернишов і Фролов
Піднявся на задніх лапах і стеріг вухами
Вона сказала це з холодним усміхом і зовсім спокійно
Жду вас звитяжцями содруги мої і кличу Небо в поміч вам
А що ти чула стара мегеро
Веселість все розпалялась
Складати свою мізерію
За вікнами шибав собою вітер розганяючи низькі хмари по далеких куточках неба на чисті небесні плеса викочував несміливе по-осінньому соромливе сонце
Нема нічого в світі тільки лихого чи тільки доброго сказала чорна кума задумливо
Нічого не змінилось хоч незвичайні події промчали-ся смерчем тривоги і тріумфу над столицею імперії
Втрапляв у море безмежної ласки й терплячої любові здавалося йому що саме про таке мріяв він колись тижнями валяючись на плацкартних полицях
Пожалуйста без трагедий
Горно в дивиться за лаштунки
Щось подібне находиться поки що ще в стані ферментації на дні душі
Ти чогось не сказав Анастасе
Він сказав до Нестеренка
Ми ж усі побожеволіємо от так
Гайда
Ну проста річ
Чита Бач ірод
А що Зубисі досталося то нехай бог боронить
От і все
Біля пушкарні побачив Ярему Летючого джуру отамана і одного з своїх рятівників-визволителів
Грало троє музик один на лютню один на скрипку а третій бив у бубонець обличчя їхні були урочисті і звуки весело роздзвонювалися навкруги
Рудий ви-цвілий
Адже мов нерозумне мудріше від людини а моє недуже міцніше од людини
Зібрання творів у десяти томах
Якщо оклигає хай живе на здоров'я
До завтра
Далі та сама знайома формула лише викинуто на підставі статті 200-ї
У нього тверде недобре серце і бог би його скарав за його слова
Так вам мабуть бог дав
І все що далеко було виразно підступає вдягається в шати переливні барвами і променем
Це не була циганка
Герой
І він щиро потрясав Євгенієву руку
Потім сказав
Еге
От так-о чи що б то промовив він трошки згодом
На другу ніч прийшли наші до ями глядь і сліду нема від приблуди
Молодець
Нехай носить жінці своїй а не тобі
Гетьман розсилає свої а цар свої
Я такой манеры не люблю
І не повірила спочатку що були в неї вони поки вгорі у дзвонах не зашеберхали весняні вітерці
Я супроводжував його разом з Хачиком та слугами в поїздках по Волощині Болгарії та Туреччині
Сиві колоски дрімливо спадали йому на сиву чуприну па свіжу полотняну сорочку але старому видать було гарно відчувати цю добру вагу
Я мабуть таки стану міліціонером
А сльози тихі так і біжать з очей ласкавих
Я як бачиш приймаю від поляків недоїдки і мовчу
Через плече полотняна торба в руках ціпок чобітьми топче осінні квіти під вікном що срібною комашнею вже вкрила їх па-морозь
Вона пильнуватиме
Бо там отаман Ропуха дурнів ловить для війська полковника Гнилиці
Одчиняються двері нарозтіж вітер дме з подри ватра з радості лиже чорний котел в якому сироватка Єуля коломийки і серед диму й вогню блищать в спузаря зуби
Напівосліплий од злості ледве не збиває на ґанку з ніг Софію яка несе їсти поденщикам
Він пригадував прибій великих хвиль aбо музику дзвонів у скловім повітрю
Лихими людьми називають їх лякаючи довірливих обивателів
Перестань вже белькотати
Завіса
Доб'юсь
О л я
А так виходить що дуже смутно живеться нині на Бойківщині художник нібито навмисне нагнітає похмурість
На Бассарабії не було такої панщини як на Україні
Наближалась фатальна хвилина останньої відчайдушної сутички
Старі люди пішли з життя нові її не знали вона давно вмерла для всього світу
Це рибки випливають і цілують повітря
А ви хто такий
Врешті Тяпкін зважаючи на те що Запорожжя фактично визнає владу царя вирішив не наполягати на своєму і просто зняти це питання з переговорів з тим щоб порушити його потім у Стамбулі під час одержання затвердженої грамоти від султана
Хотів його потихеньку відштовхнути але пудель не рухався
Не пристало мені тепер жити
передразнила ее гетманша вот уж право не думала я что из тебя ничего умного не будет
Обидві вони бігцем побігли з зали й кинулись до дзеркала
Отак і почалось моє партизанське життя в бою мене хвалять а після бою насміхаються і допитуються чи скоро я відпущу вусища такі як у польського магната
У смертельній тривозі яка й найбоязливішому не раз у остатній хвилі додає відваги зупинилися монголи і обернулися лицем до своїх противників
Казали те що й Богданків гінець а он як тішили своїм казанням серце таки правда що сталось замирення що її муж і князь живий не на цій то па наступній не на наступній то аж на тамтій седмиці а буде вдома
Та вже для вас хоч і вернуся на часок сказав Селаброс він нібито хапався в редакцію але це робилось тільки для ефекту напоказ
Йон стояв спиною до місяця
Вже Савран та Кикошенко збиралися на східцях щоб спускатися у фортечний двір як біля сигнального дзвона прокинувся вартівник котрого в сум'ятті було й не вгледіти
Ходім пани-браття
Звідси й незадоволення й понуре бурчання деяких
I так кiнчалась
М
Але що це
Сіється сніг
Та Ярославна заперечила
Аж підійшли дивимось а в них де очі там рани одні
Хліб що вродив уже кінчається
Та дитину захолодите
Знов молодим завзяттям закипає В котрий це раз збентежена душа Але завжди з нудьгою i одчаєм Я для меча цi книги залишав
Чи в закостенілих кастах сходу
З острахом дивився на чорну ковдру під якою лежали сповиті вірніше зв'язані діти воєводи
Даруйте але ми нічого не робимо
Я вже ніколи не просплюсь
Коли б пак було копирснуть хоч раз заступом того каторжного горбика
Але нащо їх такого навчати
Як матiнко княгине
Нікуди було кидати скрізь люди розгублений погляд його всюди натикався на обличчя таких як сам
Ц а р. Краще
Сходинка під Сироватчиними ногами теж була поруйнована розбита але так що він стояв у ямці й мав гарне опертя
Чи без провини
Він був просто щирий і скромний і до аудиторії звертався не як трибун а як співрозмовник і цим пригортав до себе симпатії слухачів
Вітер тріпотів її блакитною наміткою вона тримала її тонкими білими пальцями й дивилася не в кримську а в кавказьку сторону
А чи пограти з долею в піжмурки й піти га
Проклята робота
Михайлику
Тетеря послав Петра Дорошенка за Днїпро
І станеш моєю нареченою
Я знаєте також художник трохи
Роботою керує поважний старець срiбно-кучерявий iєромонах Сильвестр з посохом i золотим хрестом на грудях
Краще взимку
І яке ж те все було болючо-близьке й незабутнє і клекотнява лелек на хаті в Теребушків і сині блискавиці ластівок у надвечір'ї і скрип журавля над колодязем і золотий пил від череди що повертається з пасовиська через Львівську браму і ліниве бомкання дзвонів у церквах Богородиці й Святого духа
Не доведи господи не одна душа згине а разом аж дві
Вперед вперед
почулося з того берега
Він ішов коліями пролазив під теплушками оглядав усе й примічав
Супокоєм своїм не манять нікого до себе а кого приманять на хвилину той відвертається збагнувши оком глибінь обіч камня-велетня не журиться більше ним і йде
Щоки в неї були товсті червоні в густих синіх прожилках
Тепер це корова а тоді кусень сухореброго нещастя
Матко найсвєнтша
відказав кооператор
Я для неї й грошей не даватиму до рук
Жити щоб перекреслити все те чого прагне Павлюк аби та чернь і думати більше не сміла про волю щоб жила на колінах біля його ніг
Хазяїн читав у їх душах як у книжці
З грiшми от і Стецько шанується мов чоловiк а вiн по правдi сказавши що вiн
Вже он і зорі сиплються з Ковша
Я піднявся й оперся долонею о стіл
Бо коли я цілував дівчину я закривав очі і уявляв що цілую Констанцію
Марюки німі і таємничі чорніли не даючи заснути
Тепер мій читач чекає від мене мабуть цікавої зав'язки цікавої розв'язки а від кота в чоботях загальновизнаних подвигів красивих рухів
Тут їм усе відоме
Наїхав на котрогось конем
Була в Києві ходила за мною назирці слідком і на свої очі все бачила
Так от відкіля той мед
Я задово-олений
Мужик і цей раз піддасться волі аристократів однак бажає щоб і Нестор сповнив йому одне бажання
Кит казав
Вкотре вже пересвідчується князь Волот як добре що анти мають по сусідах своїх послухів
А понад ним на кручі немов на небі сяє хрестами й банями золотоверхий собор Михайлівського монастиря
Перед самими ханськими грудьми свиснула необачно пущена кимось з татар стріла ковзнула по кінській шиї залишивши на ній кривавий слід
Ти ж не злякаєшся коли я скажу тобі
Якби його так намалювати сказали б то не чоловік сидить то сам сум
Але у відчай не падав це лише прискорило б загибель
Піп розгубився
І Галя не заснула цієї ночі а просиділа до ранку під віконечком і так їй істненько наче у сні снилося велике білеє село на горі у зелених садах дві церкви високі з золотими хрестами синій Дніпро попід горою снилися люди тамечки з такими-то вже приманчивими обличчями що яких вона ніколи ще не стрічала дівчата такі чепурнії та любії що таких вона ще зроду не бачила
Смішно про це й думати
Рушили далі
Плакала
Коли вибрався з села на биту польову дорогу колесам стало трохи легше
Забили гайдамаку пане коменданте
Христю обняв якийсь потайний острах від того задуманого погляду і вона перехрестившись опустилася на коліна
Я вже своє відгетьманував пора й мені спочити
Поручився за нього
Скоро будуть тут
Юхим спинився вражений
Сестра з Франком розмовляла довгий час
Сусіди жваво реагували на її мову і спочатку Коцюбинський сидів приголомшений під перехресним вогнем балачок
Давнє знайоме й близьке слово
Т е к л я
Уречен сси столу великокняжому сердито відрубав Гатило й пішов геть
К у м
Князь землі Полянської Острозор велемовно почав Гудима узявши до рук братницю шле тобі князю і всім мужам землі Тиверської свій низький уклін і найщиріші зичення добра та здоров'я
Слова доброго смітнини послідньої не стоять
Про що саме точно говорив Опанасові Чуприна чи Кравчина на жаль ми нічого не можемо сказати на користь нашого кіномистецтва бо це треба було чути
Поважаю за непохитну волю за прояви справжнього людського безумства
За його любов ти царства Взяти не схотіла
А вчуле ваше серце знаємо
Це одно добре злодійство яке я знаю в світі це злодійство Прометея що вкрав огонь з неба і дав його людям
Так ми ж говоримо не про це
Зник кіт у чоботях у глухих нетрях республіки
Не підемо
Треба добре навиглядати його
К и л и н а відслоняє їй обличчя і пізнає Чого сюди прийшла
Він навіть малював на знайомих і дам а найбільше на череватих і вагітних дуже смішні карикатури то задирав їх кирпаті носи вгору то приставляв їм здоровецькі животи то закопилював спідні губи то розтягував сухорлявих на зразець драбини та чаплії
Як малим так тепер великим змивала власними руками їх волосся і білля цілою душею рада була видіти їх добрими ґаздами щоби люди шанували їх у селі щоби шанував їх світ
З кожним кроком наближалося страшне лихо до рідних місць до найдорожчих людей
Але цар такої наглої переміни тепер робити не хоче
От який отой свiт думає
Авто- бендюги звозять матеріали вишукані по старих складах армія грабарів блискає до сонця лопатами стукіт молотків лякає жайворонків
Де твій дурень спитав і помовчав
З її уст і носа закапала кров але з її уст не вирвалося ані одно слово ані один стогін
Вона знає куди се воно йдеться до чого доведе
У край веселий
Раптом з обох боків башти повільно певно висуваються наперед дві велетенські золоті руки
І знову-таки повернусь до соняшника
А по ярку туди далі не ходив запитав у мене пристаркуватий уже солдат довідавшись кого я шукаю
Та й перевернув папiр уси розгладив озирнув усiх щоб дивилися на нього i кахикнув тричi по-школярськи i став читати
Послано було султанського чауша до Буди який відвідав королеву і королева заливаючись слізьми подала османцеві загорненого в шовкові пелюшки і горностаєві хутра сирітку-короля
Гізель батьку тепер у нас такий головатий чоловік як колись був Могила
Дружина Леонтовича дочка філософа Лесєвича цікавилась Черніговом
Хоч кров із носа візьміть сказав дядько
Роман одружився на Зої
Я захищатиму це місто поки стане сил моїх
До мене
Ад'ютант Котляревський якщо він живий і здоровий приїде сьогодні конче затримати його можуть хіба що якісь абсолютно виняткові обставини
Від хвилювання спітніли руки і пересохло в роті
А ми гуляємо гопака витинаємо до дівчат залицяємось та величаємось та хвалимось як коней перемкнули та які були коні
І Кравченко і Вовк поважні люди хазяїни ніколи не стали б вони підбивати громаду на лихе проти вас
По хвилі Сірко уважно слухав їхні оповіді
На заході тихо розливалося ніжне пригасаюче сяйво вечірньої заграви
Майте святого бога при собі Іване
Л е в к о Ц а р. Я не людина вже
Лихі на його деякі люди а йому те байдуже
Хлопець меткий
Чимало колон у Стамбулі яких не загорнуло османство у свої священні будівлі і тепер ці камені нечестивих стриміли повсюди і обабіч дороги якою їздив султан на Ок-Мейдан білі мармурові колони що нічого не підтримували і колона імператора Константина звана Чемберлі-таш камінь з обручами бо обкована була залізними обручами після того як блискавкою відбито горішню її частину і як обпалило її пожежею у час повстання Нікі і готська колона під мурами гарему витесана із суцільного граніт —ного блока колись на ній нібито стояла статуя засновника міста Бізаса і зміїна колона три переплетені бронзові змії що тримали колись на собі золоту чашу чотири ступні в поперечнику і вже втратили її бо все суєта і тимчасовість
Наталя
Ця твоя Маруся причарувала би мене а тоді ми з побратимів стали би до себе найзавзятішими ворогами
О д а р к а бросаясь к Стецьку
Ану ж його справа обернеться так що його звільнять і тоді і тоді його раптом можуть повернути бо де ґарантія що Андрій таємницю втримає при собі
Що ви хотіли дядьку спитав Григорій різко
Вчителі не люблять щоб їх учили
Таким робом наша ціль рятування власної народності через ужиття здобутків загальнолюдського поступу народ наш мусить піднятись у розвитку до інших освічених народів остаючись тим часом народом українським
Тимко у новому сіренькому костюмчикові штани на випуск поверх чобіт картуз на кучерях стоїть понуривши голову прощається з рідними
Кому б не охота жити барвисто кіноекранно
Здурів
І пахне вона настояними чебрецями вечірнім спокоєм пізнім літом
А що
Кричіть щоб Сулиму нам видали
Тільки фашисти бо я крав у них
Я зараз другу принесу
Зрештою ні не вірте а вперед переконайтеся чи я брешу
Білі халати білі простирадла білі пов'язки
Л у к а ш втупивши очі в крокву що вкрита кучерявим вогнем як цвітом Добро
Ну чого
Біжу
69
7 Милорадич Михайло Ілліч Милорадович український поміщик за походженням серб у 1715 1726 pp гадяцький полковниц
Можна хіба що писати іга німецький кшталт трактат про Неволю
У других і хліба пе стало та ніде й позичити
Параска плаче
Нащо
Все твоє життя в невдачах в борні
Не раз траплялось що язичники потай приходили до церкви й зчиняли там бiйку
Ту червонокосу продасть венеціанцеві який дав завдаток тим часом буде разом з усіма
Такий тяжкий акт твориться в сім'ї що трагичністю своєю переважує сміх
І для чого б йому Дмитрові було життя для чого б йому була немеркнуча краса рідної землі і неба коли б він хоч на хвилину забувся що його дороги живі і болючі лежать тут на тривожнім привіллі що він є часткою своєї Вітчизни
Входе Омелько
Добігаю до греблі через Бахмутку і бачу з Радивонівки іде моя бабуся
Абат ворушив губами але звук з пих не видобувався
Підвода зупинилась якраз напроти човна і згори загукали
А литаври що стояли на залізних триногах у центрі кола біля стовпа не вгавали
Мені ж з тої вишки стрибонуть отак-о треба
Пример Мазепы привел казаков в добродушно-юмористическое настроение
Він починає вже мені снитися
Прошу до буфету
Се ж пилок
Це плохута чоловік і вас не зжене з місця коло брами
Матч з канадськими професіоналами
Коли-не-коли тільки перейде засміченим майданом який чоловік але ніхто не займав Романа
Так що й загонщикам як бачите треба бути пильними
Але Рудеві справи були ще гірші
Смієшся то добре
Б є л о х в о с т о в
Їхав молодим конем Гнідком Ворон спочивав у стайні
Ненависний ворог і я заприсягся спасінням своєї душі заприсягся помститися йому
А з голови не йде думка Та як же вона справді довідалась
Дуже треба
Але невже ж Україна і без того не приносить в жертву деспотії царській своїх людей і своїх маєтків
С т е п а н.
Мазепа дума як на крицю Знайти ще дужчу силу гнів
І почуваєте себе значно краще
Точно
Бо на що можна сподіватися коли тебе буйногриві коні пронесли через цілих п'ятдесят літ
У л я кивнула головою
У нас кажуть знайдеш такий колосок матимеш щастя
Важко сопучи він пройшов до столу сів
Паска
Він не вмів триматися не вмів і не хотів і коли котився то під саму гору
Показує пакунки Це тобі доню на плаття купив
Про долю того кращого цвіту народного некоханого дощами неполиваного що гнеться з торбами сонцем запалений смутний скрізь попід позамиканими брамами мурованих шкіл
Маня або Оксана будуть їх у мене просити промовляв ніби більше до себе але я може не дам їх
Вогненна зірка в небі пролітала сичі кричали вісники біди
Стійте графе Ружинський
спитав Тарас
звернувся вiн до сестри
Й що її не подолати з'єднаними руками і навіть вустами
Ч е р е в к о. Зате мета товаришу комiсар вiдома
І брильянтів він не крав
Л ук а ш Та як же будемо сидіти тута
Ходиш сам без пари додала кали я до неї зблизився
А ви лапами гребете
Я це з'ясовую не так його порядністю як тим що до мене гарно ставився місцевий комгурток я проводила в установі досить-таки велику громадську роботу Кук страшенно боявся комуністів і завжди ходив перед ними на задніх лапках
Як крейда білий ставав в таких хвилях дурів лютився як скажений
Але вони не можуть інакше
Бабушка прокидається ледве засіріє
Чоботки Орыси глухо застучали по твердой промерзшей земле
Дали хука будемо триматися
І прийшов він каже як Січ Запорозьку розбили
Песни Метлинського стор. 338
Голос став слабнути стихати і ось він уже зовсім розтанув у свіжому весняному повітрі
На машинi попiд кабiною вже сидять купкою найнетерплячiшi учнi
Це був вереск усіх нервів та всіх клітин глухо гули понівечені суглоби тільки затята воля умирала мов боєць не відступаючи ні на крок збираючи резерви заощаджуючи завзяття
Тільки поляки не встигли випередити козаків і всі троє їхніх ватажків Шаула Лобода й Наливайко під Білою Церквою з'єдналися й на загальній раді обрали Матвія Шаулу гетьманом усього козацького війська
Чомусь стало страшно
Бицю бицю кликав той
Своїх сусідів він майже не знав посидцем сидячи весь час у своїй хаті а то більше не здибаючись з ними в кухні де звичайно відбуваються хатні зустрічі знайомства й сутички
Не шукай винуватців боярине
гупнув його межи плечі Макар
Мандрьоха не завжди була пропащою жінкою повією
Озирався назад бився з нею відкидав і знову тікав страшно тікав
Та таки не його послухала громада а Карпа
Хотів відходити Мирон Данилович бачить гурток дрібний рушає помалу помалу до кладовища навпростець через безпарканні садиби відтіля де дитячий будинок рудіє
Ні татко сам повернеться додому
Котя рвучко підводиться і твердо не заточуючись хоч машину кидає з боку в бік іде до заднього борту
Хай пан загляне їй-богу не брешу
Весело перемовляючись вони пішли до лазні
Куди ми підемо
Але вас покохає краща за мене
Або хоч жартом приступити
І це облишити
Запам'ятай його
Де ж палець
Та не всю бо скоро Достойно проспівали мій Віандар із церкви моргнув на неї та й вона за ним вийшла
А між вами хоча ви й мирно живете не завжди є одностайна згода
Тим часом порожніє в хаті пустіє і в коморі і на дворі бо сказано без хазяїна двір плаче
Соломія вхопила ножниці котрі лежали на столі і кинулась до Романа
Та викинь ти думки з голови сказав Кирило
Чому ви саме мужам володарям займанщин дозволили узяти гору на вічі і правити вічем
Люблю але ніколи не чула
Старий музика у вицвілій сорочці й благеньких шароварах крекчучи сів у коло поклав собі на коліна козу і задумався прислухаючись до ревиська гармат
Зовсім ні про віру я можу говорити скільки захочеш вірно служитиму тобі княже
II Знову ластівочко-серце Ти вернулась знов звила В нас під хатою кубельце
Мелашка злякалась і вибігла слідком за ними
Доктор Рудольф підіймає комір всовує в нього підборіддя й почуває колишній з дитинства затишок схованого під дощиком у комір половини лиця
Копач
А це почув що гримить і в нору
Макс знизує плечима глибоко втикає лопату в землю й розвезеними лінивими кроками йде за нею
Палагна цвіла й веселилась а Іван сидів і сох втрачаючи силу
А воно тепер і виходить що наші совітчики в стороні а ми отвічай їм бач цього і треба було щоб нас з паном порізнити
Гроза пройшла і сліз безкрає На листях травах на квітках Ласкаво ясно сонце сяє І відбивається в сльозах
Не чуєш що пан будовничий кажуть раст бити
Пузир
Свічник тремтів
Ти діло мені кажи
Тимко нехотя повернувся спиною до бійця закрокував по піску
Це коштувало мені не тільки багато долярів але ще більше безсонних но-чей ніби я збирався ограбувати банк або виконати атентат
Повноводий весняний Сейм під скісним промінням сон ця що заходило за далекі бори блищав мов щире золото Лежав він ген-ген унизу і Путивль з його високими валами і ще вищими заборолами та вежами здавалося пливе по тому щирому золоті мов велетенський казковий корабель
Та щось і сон не бере коли їсти хочеться
Вони чують дівочий сміх і поцілунки і млосний шепіт під церквою під липами на горбках у таємничій темряві
Навіщо ті стрічки
В якійсь Гарбузівці школу одремонтували
1 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 seraf-06 html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 index html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 seraf-08 html 5 http www utoronto ca cius 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 index html 7 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 seraf-08 html 8 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 index html 9 http www utoronto ca elul Main-Ukr html
Дочко
Не зостанусь
Кинь осавуле цей вертеп мовив тихо
Мурза налив у срібні та скляні келихи вина промовив Дорогий мій родичу дякую що завітав до моєї хати
Воєводи Гори задоволені це вони обіцяли князеві зібрати спорядити дати коней і зброю воям
Любила ж мене цілий вік поневірялась за мене
І він метушиться бігає по кімнаті разом з Йонашем і думають що робити
А все їм здавалося часом що Маруся зайвий клопіт у їх здавалося це їм того що важка робота в убозтві зучила їх труситися над кожною крихтою
Треба ж робить щось
Гейби два безконечні кінофільми
Дивись інший і не дурний і учений а все в нього через пень-колоду виходить бо свого не найшов
Шум гам крики сміх не вгавали ні на хвилину
Мені невимовно тяжко жити з ним жалібно говорить вона й губи знов витягуються
З ним враз хочу здійматися почерез усі перепони усі труди почерез увесь бруд життя хочу летіти дібратися до щастя до полудня
Вже навіть сонце стомилось гріти землю
Люди мовляв пішли до церкви але залишили під образами лампадку
Дуже приємно усміхнувся іронічними куточками уст Криленко Я бачу що наша країна не жартуючи збирається бути новою Америкою
Ти повинен написати йому
При тих словах упустив голову наново на руки й розревівся вголос
Невелике в безконечності віконце нагадувало чужосвітню мару що прийшла сюди на дно мороку нагадати про інший далекий світ світ просторого і великого життя
Бачиш а він сміється кивнув у бік Тараса
У моїй голові машинально спрацював присипаний сміттям часу досвід через отаких свиней найбільше біди бо незважаючи на свою причетність до бруду вони ще заграють з сумлінням і намагаються виправдатися
Х а р л а м п і й
Одного зараз встромив в ротик а на коника і бандуру дививсь з великою пошаною
И мало ли еще грехов на мне
Це катихуменiй покої василiси в Софiї куди нiхто крiм неї не має права заходити де нiхто не може її турбувати
Плювать би він хотів на них
Своїми сліпими очницями і притемненими зелено-блакитними очима новітнього василіска вона вже бачила тінь свастики над усією планетою
Викликають стрільців
Мені наплювать
Принесіть хай здорова буду
З Дорнбахського лісу виступив Станіслав Яблоновський який вишикував свої війська півмісяцем щоб Кара-Мустафа не зміг обійти його фланг і тепер відтіснивши яничарів та їхні вихідні позиції сам почав атакувати
А ти собі візьми ступу
За десяток сажнів од сушарні на модриновій корі в'яляться окуні й карасі
Дмитре Тимофійовичу
И он страдалец жизни краткой Все видел чувствовал и жил Людей изведавши любил И тосковал о них украдкой
Олександр Іванович насупився
Р и т а
А що їй до світу і що світові до неї
Варто зрушити камінь як піде лавина
Взялись
Німа пустиня не погнітить душі як хатня тіснота не поспитає як і де свого лиха добулася куди з ним неслася тікала
Чому ми сьогодні спали через цілий день Марто
З валу осипалася земля й тихо шурхотіла у рів
Хрр
Тим часом урочиста присяга закінчилася
Ха
Актор надривається ніби через усю військову гавань розтягся його голос
Я куплю його
Спочатку навіть не пізнав його худий блідий став низько пострижений очі якісь гострі нехороші
6
Який швидкий
До неї приєдналися ногаї
Ніхто навіть не підійшов до середнього ніхто не гукнув знову усі йшли розмірено і рівно
Дивлюсь аж супротив мене їде здоровенний запорожець з усима що я ще й зроду не бачив чорні чорні та довгі та розкішні такі що аж вилискуються
Федір Несторович ширнув у воду милицею і жаби поринали
Витягнувшись пiвколом у глибокому мовчаннi стояла за князем його дружина
Рідко коли так буває
А от землi Руської не береже князь Оскол
Надійшов Войнаровський
Не докоряйте йому тату він ще дурний і не буде все такий уступився за брата Михайло
Хвилею зітхнув натовп і Варчукові здалося що з сотні грудей вирвалось Знайдемо
Йому радо відчиняли заходь очищайся кріпися духом
Вартовий заборсався намагаючись вирватись захарчав але швидко замовк
Так не піде
Що це ви
Він хоче пригорнути дружину але вона відхилилась Григорій знову забув що знаходиться в церкві
А що зробите як за Петром вся школа стане
Цей примусить товаришу комісар будьте певні
Але нічого
Змилуйтеся молить син і хоче на коліна впасти та не може прив'язаний до яблуні
Ти що Гаврилов
На дачний чомусь здивовано спитав Сердюк
Передніше хоч одговійтесь а тоді вже журитиметесь скільки схочете бо журиться та вдаватись в тугу це один з семи смертельних гріхів
Та ти й Проценка знаєш ще дужче здивувався Колісник
Лист вручите капітанові зразу після написання
А читачі вимагають закінчення роману
Я не стану читать вам лекции инсектологии мне бы только очень хотелось чтоб вы в тихое прекрасное весеннее утро посмотрели на муравейник когда это маленькое царство покроется белыми личинками подушками как говорят в Малороссии
Холод навіть не запитував чи надовго вона приїхала і де думає жити
Чублик кинув погляд вгору і помітив на дверях підсвітлений зсередини напис
Ну що
Автім вибач мені хиба не все-одно яким способом ти це зробиш
Одначе вельми далеко розумом не сягав кілька разів був обдурений королем і ханом не бачив не відав у що виллється його спілка з Москвою
А скажеш раніше то й коней не побачиш і сам біди не минеш
Зозуля вмовкла і одразу ж мовби тільки й чекала на те дико неначе кішка закричала іволга
Піднявши лице вгору він подивився в ніч послухав і точно визначив де його дім
Недалеко од неї роздався свисток сторожа
Любить
Щасливий наш полковник пан Куликівський
Та ні
Читав думав Чому смішно
Та хто не мріє в молодості перевернути гори й розкрити людям очі на абсолютну істину
Отже її комбінації були фальшиві і вона засуджувала його несправедливо вона може з ним знов говорити
Собаки забрехали
Петя й Коля оддавалося як тихий шелест листу
Що з тобою сталося
Головокружна сенсація загадкова тема двадцять чотири години роздумів огненний знак питання
Гнат
Головне ненароком щоб вона не здога
А він мовчить
Палажка
Він не йшов а наче біг по тротуарі й трохи не штовхав прохожих
Панна Ольга нахилилась до віконця й крізь шматочок запорошеної шибки подивилась надвір
Цікаво майнула іронична думка в Максимовій голові чи це також належить до засобів психічного впливу на нашого брата
Краще забий мене
Мої брати і сестри ще й досі роблять панщину
Як і того разу побачив на узбіччях велетенські більші за людину ромашки бджіл як лелек що гули над тими квітами врешті й самого лелеку котрий стояв як журавель біля криниці
2
Я сказав про це Аркадієві Васильовичу
Серце голубчику білий лебедику говорив п'яний Грицько тикнувши колючою бородою Карпові в ніс
Колись давно ми з Струсями-братами 21 Поза тобою здобували слави Волощину 22 мов щит із рук турецьких Ми довго рвали вкупі з поляками За приводом Серп'яг 23 та Вишневеньких 24 Блукали в полі вовчими слідами Шуганнєм по світах рівнялись із орлами
I тiльки на Днiпрi то тут то там мiж сiрою кригою зачорнiла каламутна вода вони заходились спускати лодiї ладнали в кочетах весла оглядали вiтрила
Навчило одного браконьєра подумав я сам собі
У тебе ковзани є звернувся він до мене
Докруги було темно й тільки під чорним стовбуром дуба ледь вирізнялася світліша пляма
Ходімо звідси сердито сказав він секретареві музею
Плигнути на дерево
Поріжу кричить
В мені якась особливша і непоборима антипатія супроти всіх товаришок гувернанток учительок і тим подібних істот
Лежачи на підлозі лицем до дверей як їм усім суворо наказано Андрій цілі ночі перебирав у пам'яті всі знані йому методи втечі з цього світу здійснювані при найсуворішому нагляді
Ви такий знаючий
Покійник хазяїн був царство йому небесне говорив Петро
Я скипів
Саме так батьку здалося радо вигукнув Павлюк
Гримільда вбігла до красної світлиці й од дверей поманила можа свого
Бачите ні вламать ні вкусить
Заходь
Повернув назад дивиться на хвіртці стоїть Галя й гукає
От прав моих не откажусь
Якщо помирати то разом
Ясна Зоре нашого кону
Отче в моєму полку йде в похід твій колишній конюший Ждан сказав Володимир
Як не дивно але Рюрик без страху чекав свого кінця
I цвів бузок i конвалії цвіли
У неї така ж усмішка як і в дочки
Ітимуть танки переходом може завернуть
І повернулися додому бо подумали що коли ти живий то теж повернешся сюди
В усіх сферах злісний нахабний саботаж
Чого ти плачеш малий наскількимога лагідніше запитав він
У неї найбільші ї найсмачніші груші
Він підняв голос ще вище
Та трохи є
Такі історичні генерали поховані а ти не хотів іти
Куди
Але
Скляні очі і чорний схудлий зразу вид лякав Маланку і вона почала сама труситись над Гафійкою хрестячи її всю дрібними хрестами
А Денис он цього року до хати приробив ще другу половину з великою світлицею та з кімнатою
Жартував сміявся оповідав анекдоти
А Епіктет тільки попереджав його Ой не дуже каліч мене адже я не буду здатний працювати на тебе
Не доведи мене до сього господи
Коли б у мене були такі вояки я б уже півсвіту захопив би
І що й казати навіть тут у похмурому катихуменії серед пороху й цвілі з своїм струнким ніби виточеним з мармуру тілом тугими персами пристрасними устами темними блискучими очима Феофано була чарівна прекрасна
А ви
Настунина мати з плачем зі сну зірвалась і до церковці св. Духа зі своїм тяжким болем пошкандибала і Матері Божій свою бідну Настуню всею душею в опіку віддавала
Тобі зле
Та було пізно
почувся голос Гаміда
Мусить віднині бути дужим твердим як кремінь
Чи но пора вечеряти
Про Сича
Не тому заперечливо похитала головою
М а р и н к а Ти
Не турбуйтесь надаремно
Якби знаття що в кума пиття
Я знаю що Мавра винувата що велить чинити наш звичай за зраду жінки та що як не укараємо ми її самі її гріх чи може й не гірше укарає її сам
Чи не можна його побачити
Дмитро Іванович хоч жодного разу навіть не скосив убік очей почував Світлану розпашілою щокою скронею думкою усім єством боявся щоб вона не заговорила не сказала чогось такого від чого їм і зовсім буде нікуди подітися почне вибачатися просити щоб він забув усе або розіграє безтурботність жартівливість а таке в жінок здебільшого кінчається істерикою
Вбралася
Всі ж бо хлопці молоді нежонаті тільки Яків старший уже одружений напускає на себе степенності
Які тут люди люб'язнії очі її заблищали
У мене е копія з протоколу депутатського собранія коли хочеш— покажу Я і сам не знав а тепер довідався що прапрадід мій був стражником та-моженог-о скарбу і на його бумагах підписаний сам суперетендент Севастян Подлевський от що
Сучасний історик О М Апанович пише Наприкінці XVII і в першій половині XVIII ст. вглиб української території татари як правило пробиратися вже не могли
Здається що коли Марта відходила останніми її словами було щось як хай вам присниться а що саме далі не пригадую
Порятуйте
Бачите
Може не слід перечити йому застерегла несміливо
І як от рибалка їздячи човном кукольван розсипає так той потайний зрадця Вуяхевич розсипав гіркі слова в козацькії душі
Історія
В мене нема на довгу забаву часу сказав я поважно
Говоріть же як визволить ну говоріть
Мусить бути чуття винуватості що з вами ось тут веселюсь розважаюсь
Своей дремоты превозмочь
Хоть то ніби пан біг не каже бажати другому лиха але такому злодієві бачу не гріх бажати не то лиха а й усякого безголов'я
Он і в Антона Петровича Рубця зібралась невеличка купка
Коби ти мені його хоч раз показала донько потягає Мавра не ховай вже його так як золотий червінець
І всміхнувся оце б здивувалися усі коли б пішов у танець
Звичайно Сірко міг вдатися до когось із заможних козаків за позичкою але позичок не любив
Хай серце болю повне вщерть Розірветься нехай
Славний партизане
Знаю тільки що написати обов'язково треба бо ж і я все-таки несу відповідальність за себе
Тепер йому байдуже про всіх мул Про всіх імамів з Мекки й Туркестана Нас повернув у мотлох ув огул
Ви хочете відібрати Сонячну машину в людей чи ні
То хіба тут на землі він гетьман не мусив мати чари ліпшої ніж простий золотар
Ведіть
Тарас зневажлило й нетерпляче повів плечем та головою
Але яка краса в цій майже хлоп'ячій постаті в тонких руках у вузьких стегнах
Високоповажний Михаиле Михайловичу
Товариші коти з спальні здається шумить-гримить наша Параска
Про це теж усі знали крім пана
І раптом Женя зупинився
Жебрак перейшов на веселі навіть дещо масні пісні і Коцюбинському важко було слухати з уст людини що позбавила себе зору жарти і веселощі якими хотів той розважити такий же злиденний як і сам співець народ
То я було обожеволіла а тепер умру коли мене покинеш
Ми поїхали з Канева на Шевченкову могилу низом понад Дніпром
Його прізвище Баєр
Бувало ввійдеш туди з дубового згромаддя й мимоволі замилуєшся його ідилічним життям гудуть бджоли сокочуть кури з повіток пахне дровами й сіном
Ваш фах засадничо не був поганий
Шпіндлер оброслий кудлатий закинувши пуделячу голову аж за спинку фотеля дивиться в стелю
Добре товаришу комісар
Чарувати я вмію мене ще бабуся навчили
То мій земляк подбає
Тільки хай ваша милість не баряться казав підставляючи Чуйкевичеві стремено
Місяць щербате циганське сонце вибився з-за хмар й став над степом у західній частині неба десь далеко в той бік горять стерні за балкою хтось підпалив і видно як величезні багрово-бурі валовища диму освітлені місяцем вирують важко стеляться низом
А зло погана їжа погана одежа погане помешкання
Я ведь обидеть тебя не хотела а так занудылась здесь стосковалась за своими стосковалась понимаешь так мне и досадно может оттого и степь твоя надоскучила рассмеялась она и начала трясти за плечо Галину
Запахло кров'ю
За хвилину вискочив звідти налякано глянув на юрму і хрипло крикнув
Та наробили були б кати прокляті якби не ваш хлопчина якийсь
Чи тебе Ірина до плити поставила
Ш е н ч и к.
А Ждан хоч і не дивився на Митрофана але теж думав про нього його очі дивно мінилися здавалося в глибині їхній вихрила метелиця чи й завія
А старша
Доброго ранку моя люба
А
Я годі сказав найменший
Максову голову від цього погляду підхоплює буйним вихором од землі
Ви питаєте
Угорі кружляло гайвороння
Тарасові здушили горло сльози
Це вишивала рука художника
Пора до розуму прийти
Жезніцький потирає руки
У селі й за десять літ не придбаєш того
На флангах не було не лише доріг а навіть стежок
Вийшов у сад
Віддавши повіддя коней слугам вони зійшли на землю змішалися з натовпом багатих муштері покупців живого товару
А скабку так-таки всю й не вийняв маленький кiнчик лишився
Копронідос тільки поклонився низенько й не рушив з місця щоб провести гостя
Рабина відвели набік жиди розступилися щоб дати місце робітникам котрі мали зрушити з місця величезну підвалину і впустити її на приналежне місце в викопаний глибокий рів
Всю дорогу аж до самої Холодної Гори горошину по тротуару носом котив би
А тепер усі враз збуджено загомоніли метро метра метром на метрі
Тепер ледве вимовляючи слова сказав
Однак подейкують що він зобов'язується виставити сорок тисяч
Посидь
От там Закаблукова хата порожня
Не диво отже що нинішні сходини зачалися понурою важкою ожидаючою мовчанкою що побратими зійшлися всі в повнім числі і ще навіть перед звичайним часом кождий знав що супроти чимраз тяжчого життя в Бориславі супроти день у день більшіючої нужди та напливу незанятих шукаючих праці рук мусить щось зробитися але що і якими силами сього ніхто не вмів собі сам вияснити і сього іменно вияснення кождий ждав від спільної ради
А він не знав як і де втопити тугу
Та немає нічого в світі вічного
Гукнув Півненко вже вслід йому
Сын же увидhв мнимую матерь свою со всhх сил устремился к ней а за ним безчисленныи
Корови землю нюхають боязко їм ступають несміливо з опаскою
А вдалині вже Лавра нездвиженна вечірнє сонце брала на хрести
Мій батько
А через що ж він ворогував
На дубовий ослін падає
Так минуло півгодини коли Марта з Юрієм безглуздо слухали її нескінченне старування вряди-годи перекидаючись дрібною фразою
Куди мені податися щоб тільки не трудити роз'ятреної рани не дерти горла криком навісним
Ваша компанія вже бардзо поріділа помочі ніякої
Хай посумнівається
У вас на все порада готова
Зрозуміло не забувались при цьому події місцеві
А він при чому тут
Ой проза проза
Так доста на перший раз
Вийміть назад
А попробуй по-грецьки говорив митрополит
І мов стадо лебедине Співи розлітались Не в одній вони людині Любо відзивались
Великий василевсе
Але ж товариським судам чомусь і після того є робота та й не лише товариським
Помовчавши якусь часину Микола глянув з-під пелехатих жіночих вій і відповів
Московські купці що прибули з загоном вельможного пана тут чи ні
Тепер же ти Уляно Аж ось мене послухай Ой плач тепер небого Потилицю чухай
Перш за все очистіть церкву від усіляких зваб та єретичних забобонів і без суєслів'я у простоті серця бога хваліте латинський сморід пісень із церкви виженіте а богові співаючи простою нашою руською піснею дякуйте
Але ні
Хіба дехто з того боку
Кажи
Прошу любить і жалувать
Повстання підготовлялося досить швидко
На диво козакам а на злість жидові рідко хто зайшов до його й у шинок
Та що буде тихіще спитала Варка
Розділ другий
Це тобі Саша й Марія Олександрівна передали А це Іполитові
Ой кувала зозуленька тепер не чувати
Може ти слаба може ти застудилась чіплялась до неї мати
А дуже б добре було якби ми по-панськи вередували над мужиками
Чаргар після тієї розмови коли я пропонувала йому віддатись якось замкнувся і безперечно запобігав мене
Один за мільйон сказав
Куди князь туди й я
Мільйони ім'я яким народ
Він ураз ще не розплющуючи очей згадав усе не згадав а продовжив думкою бо воно не переривалось навіть у сні
Моя Оришка так і тільки так бо іноді можна почути ще інший термін він мені ріже вухо Оришчин Микита
А чорноморці храбрі запорожці через Дунай переїздили
Ех пороху сюди
Як хижак ікла й пазурі як змія отруту як бог громи й блискавиці як жінка красу й поваб
Ні але я сам роздумав
Квітчається і співає
Ах Вадиме як я не люблю Зиммеля
Соснину що була над нашими сіножатями майже вирубали
Незглянешся як обірве ретязь
Я її ладен після весілля хоч вкинути в Дніпро сказав Досифей
А хіба тим що на власному городі вродило прогодуєш
Лучче б був гнив собі в криміналі
Не на моє хилиться
Життя ти спокійне і радісне
А на другу ж як
Жовто горіли облиті сонцем галявини і він сам паливсь у тій жовтизні
Забілу Тарас застав уже в тяжкій журбі за щирим своїм коханням яке убили жорстокі люди за гроші й статки
Потім звикла і коли я постукаю прямо до неї на піч там умазана шибочка лепетить тоненьким сон ним голоском
Може тільки зараз нарешті слух у людей на красу повертається
Лихий їх зна що там робили Було не видно з-за могили В льоху ж сиділи тілько вдвох
Коли б султан узяв у похід свій гарем тоді збирано б ще й податок на гарем але Сулейман віз із собою тільки Стамбульський звіринець на здоровенних мажах запряжених волами залізні клітки з левами тиграми пантерами гієнами вовками й ведмедями
Спекли коровай
А що ж то за птиця коли є пiр'я а нема голосу
Треба як личить стрінути дорогих гостей
Мила його розчулилась і до зайця поставила на скриню наповнену пляшку без шийки
Горький очолює зараз принаймні в літературі все що є кращого справді революційного
Ось послухайте лишень як нам панотець у церкві чита що господь небесний нам як отець дітям
Там можна вільно говорити можна кричати
Хіба ж я оце за себе говорю сказала мати
Боєць лизнув язиком шорсткі губи
Це не може бути відповіла я так само зворушена уникаючи його гарячого погляду
Тетянка його дочка
Вона таки побачила Йванове обличчя стояв й зазирав у вікно
Тс-с-с
Цить не плач потішає Гриць і знов тулить дівчину до себе
Старшина
До Сухобруса почали вчащать молоді паничі з своїх-таки купців
Гнобителi
Філон на ті прохання і погрози батьків та Йосипа не зважав бо ще не був упійманим
насильстві держави видобути вигоду з влади якою заволодів чоловік дорівнятися з ним у розумі коли їй заборонено перевищувати чоловіка
Невже знаєш
Прошу я пану меценасові покажу дуже добру реставрацію
В нього при дворі трудився тоді якийсь зайшлий митець ще молодий з блаженними очима русобородий босий і бідний як усі справжні митці
Четвертый день уже путники были в дороге а степи все еще не было конца
Отже так річ малася
Він найшов вигіднішим для себе подрімати
На кострах стояв грався зі смертю
Матінко
Забувала про ціле своє окруження про все а бачила лише його
Сама хоче вишити йому сорочку
Чи не має це знову відношення до Руперта
Дмитре спокійно повернувся він до Гуні
Він ненавидить тітку але він не знає як я ненавиджу того що зветься йому дядьком
Чогось такого нема в чоловіці відповів він напівсумно напівнасмішливо підперши голову мов у задумі рукою
Я поїду сам на роз'їзд
Криве проміння стояло в задумі потім гладило оксамитом мигдальний колір лісу
Вірю Володимире
Будь ласка
Тоді знов хтось казав
А воно таке молоде юна ще така а в неї ще серце од кожного слова кипить в неї ще думки рояться веселі дівочі ще б молоденькій порозкошувати по зелених садках тихими вечорами красними зорями побігати любих речей проти місяця стоя послухати
І це ще не факт
Вже дехто й занудився при дозвіллю Якби хоч стрельнуть хоч пшоном хоч сіллю
Пізніше смерть Франка зблизить їх
Знає він і так куди
Він вагався
84 84 Мудшагіди мусульманські борці за віру учасники святої війни Джігаду
Так їх і беруть не на заголовок дивиться а пальцями лапа який папір чи не дуже товстий
Тікайте од його то скажена собака
Воротар назвал несколько фамилий между ними и Варавку
Уже напрацювався
Га
Ага
Можна мати їх скільки хочеш без страху за їхню долю
Згадки одна одної дорожча закружляли немов крижини в льодохід проте і в наймиліших споминах таїться підсвідома тривога як у південь тінь біля корневища дерева
А моя точка машини всякі
Мати його не осудить
За ним уже була репутація громадського діяча який не боїться протестувати проти беззаконня який уже не раз підносив голос проти людей що мали в своїх руках немалу владу
А чого же мені внивать
Тонкий рівний як у грецьких статуй ніс був дуже в пропорції з довгеньким лицем
Бач яка несміла а людей давити знаєш
На хворобу чи не на хворобу
От би коли лягти отам під коморою на свіжому повітрі і заснулося б
Гріха ти не боїшся казав хитаючи головою Рубець
Приїхав на коні Домініків шурин Конецпольський що держав Гризельдину сестру прискакав князь Збаражський так само перевертень з славного українського роду князів Острожських
А
Для нього все це якась формальність
Я почав роздивлятися гавань і вулицю як перед походом
Рятувати
Отже на тому тижні приїздили з наробразу казали все гарно буде
Сотенний Глущенко попередив нас
В чому був її зміст в чім сила
Проспівали треті півні
Краси веселий кондотьєре Несете хрест свій там ген-ген Серед похмуро-рідних прерій Ви еллін схимник і Гоген
Зо всіх сторін уявіть зо всіх сторін
П'ятнували
А в того коня шовковий хвостик
Султан молився в мечеті засідав з візирами в дивані разом з великим муфтієм Абусуудом схожим на вченого чижа щодня думав над законами молився в мечеті султанша десь ниділа в глибинах гарему принцеса Міхрімах училася їздити верхи українські бранці надійно сиділи в підземеллях Еді-куле євнухи пліткували по всіх закапелках Топкапи намагаючись замінити свою чоловічу неповноцінність бодай язиками якими вони володіли так само вміло як яничари зброєю
Плаче стара і журиться тяжко Я ж сподівалась тебе за князя дати за багача за вельможного
Веди
Ваше ймення червоніючи спитала Пистина Іванівна
Правда
Як тільки 300 тисяч турків перейшли Дунай і хмарою кинулися на Поділля а потім взяли курс на Київ що загрожувало Росії запорожці зажадали від царя Олексія повернути на Січ грозу бусурманів Сірка
Не треба так
Не курив зовсім це абсолютно вірогідно
Сопілочка дзьохкає ластівчиним голосом а потім підпадьомкає мов перепілка солов'єм заливається на всі лади синицею щигликом жвавим
А ще не одружився
Хлопці і Аннушка з жаху одступаються до дверей
Але хто він хто він
—Ну коли вже ти старшина то ось
Д м и т р о. Не яке воно й чуже
Біля однієї з таких хаток-ліплянок Миколка зупинився
Мало їжі ще давай
Ха-ха-ха
І за те старшим обрали Над всіми човнами Над старими старшинами Над отаманами
Одинадцять років
Навколо на підлозі ринки горшки з водою миска
Ви йдіть уперед я доповню свій туалет й надійду за вами
Звісно художник не міг обмежитися готуючись малювати свою картину текстом цього листа як не обмежився він і зразками зброї та одягу що передавав йому Яворницький
Іти чи не йти
Але сам винен
Ні звичайно ні бо ніщо не зраджувало жодних змін у внутрішньому замкненому й похмурому житті цієї чудернацької родини
Могутнє джерело творчих сил кохання палає в ньому міцним вогнищем
Усім хотілось сміятися з такого жарту Сагайдачного
Л i д а
Мене
Гетьман глянув на нього і мусив признати що виглядав він погано Ніби з дівками бився
Марійко Варко
Теперішні розбили б конюшню а вкрали сказала молодиця що в береті
Ти задоволений
Молчание
Він виходив з нагої жіночої постаті з архітектурної перспективи зі світла неба дерев квітів
Навіть здавалось що на обличчі в неї сяла якась радість
Але козак розумів що досить одного необережного слова чи руху щоб накликати на себе підозру великого візира і все загубити
В хаті у Марини в печі палає полум'я світло так і б'є так і ллється кругом хвилями з усіх трьох вікон і освічує верби та вишні
Нічого подібного ще не було в наших касетах
Я пошарпав кілька його городків і сіл і всього
З ким вже вам тут жити —сказав він
Омелько
Ти чого
А про те що Богданкові яко синові моєму ніхто не повірить і не подумав
А чи вмієте ви співати Господи возвах глас третій а заспівайте несподівано спитав батюшка
V
мене і хто троянець
Ускочив М а з а й л о
Він знайшов камінь що гострим рогом виступав із стіни повернувся спиною і почав терти об нього вірьоики
Ніч наче чіплялась йому за ноги і не пускала а він волік її за собою та розпихав грудьми
Годі тобі вилежуватись гукнув він Христі
Ходіть до нас
Тут уже туркам ніщо не допомагало ні темрява ні гострі шаблі
Який кажу він вам товариш безсоромниці
Устим
За Россю вже мріли гори горби та пригорки в поетичній далечині
Не згледівся як опинився аж на Сенатській площі біля моста через Неву
А мені хочеться в театр
Діти біжать сміються пальцями на нього тицяють а він несе
Потім мені так хотілось попросити Степана щоб поносив мене що я від сорому тікала з дому
одні одним уста Промовляють насміло Та не вимовлять того що там У серцях защеміло
Метнувсь в альтанку почав мерщій обмацувати стола
Я тiльки хочу щоб ти менi трошки допомiг
Редакторику любий не скорочуй тільки небо оце
Що тут було розпитував Авірон
На обличчі вималювався вираз подиву
Але не використати тако ї щасливої нагоди може одної з тисячі не могли
І ось він вирушив у цей грандіозний похід
По обидва боки долини стримiли рядами крутi горби
Пріська устала і підійшла до старшини
Тоді як обертався в Августіоні серед вельмож чи дещо раніш коли чув за університетською лавою повиті звабним серпанком слова про велич священної Римської імперії достойної попередниці Візантії про мудрість імператорів не менше уславлених аніж уславлена ними імперія
Заждіть
Ти пристаєш на це
То прийдеш спитала мати радісно
Десь уже рухаються не дасть і вночі їм спати Ягуар Ягуарович генеральний обозний
Прожив день і те добре
Коли б їм у далось добігти до нього то були б спасені ніяка монгольська сила не здужала б їм тут нічого зробити
Зальбадерей
Правда о. Зварич занявшися справою викупна селян із довгів мало звертав уваги на інші справи
А другого дня з невеликою групою автоматчиків Троян брав участь у похороні своєї Марусі і братової Домахи
Та фраза була промовлена меланхолійно до самого себе кимось у кутку в звалищі тихо як зітхання зламано й безнадійно
Можна б уже і забути про книжку
А тепер бачу ніс і очі ті ж
Юнак поранений в ногу був при пам'яти й дуже зрадів товаришам і в той же час злякався за них злякався
Мати вічно бігала за ним щоб він не пропив грошей і ми росли як трава в бруді й сонці вічно голодні й немиті
Землю ж їхню так щедро политу потом і возведспу в плодоносні поля
Дивіться і
З'їла-м його
Почувши про це Бунчук танцював з радости доля виручила його
Ось скатерть шльонськая нешпетна тобто з Шльонська Сілезії див. коментар II 60
Михайле слухай
Юлічко
У нас у хижі вуйко умирає
Ось ще блюдо менi дали промовила княгиня
Досадливо одвернувшись від Лагутіна Степура бачить в окопі Колосовського що все пильнує з-під каски за ворожим берегом та його сусіду сержанта Цаберябого якого вже кожен тут знає за гучний голос та веселу компанійську вдачу
Вольський мовчав
Збоку за ріжком станціонного двору дзве-ніли веселі дівчачі голоси
Якби ж знаття
Нічого але
Я люблю як у корінні співає вода
Хмарна осінь надворі смутно в Ганниній хатині
Романе а де ти
У коробочку склав
Її лице гарне як перша маківка на городі потяглося слідком за рукою до його
Любив Сірко повторювати прислів'я Нужда закон змінює
Ти не плач не сумуй повернусь таким як і їду Рогнідо
Кругом оглянув бліде худорляве обличчя покраплене кількома зернинами ластовиння сміялось по-дитячи щедро і ясно
Діти теж пожвавішали
Мокрі ми сиділи поруч під вітрилом дивились на береги
Перебігши через подвір'я через городи вони опинилися в якомусь скверику з підстриженими кущами з доріжками притрушеними піском
Лугарі сиділи круг багаття кожному дісталося по доброму шматку смаженої лосини й кожен перш ніж уп'ястися в неї зубами відривав найкращий кусник і кидав у жар урікаючи своєму захисникові
Ждана підказав Самуїл
Це моя сестра
Смиріться й ви розкрийте душу їх преподобію зніміть скорботу з серця й верніться в лоно церкви
Не вбивайте його
Бог вість як діло скінчиться не завадить обезпечити себе
Не знаю
Клавдія Опішна мала такі справунки довкола що Мальва ледве встигла обшити її до маневрів
Та мабуть бити
Хтось через плече зазирнув йому в книжку і знову регіт
Щоб до тебе повернутися
Коптить соромливим сивастим вусом димок а в ньому притаковилося кілька котьолків
А вікно золотилося й цвіло все більше вогневіло фантастично розписане найгеніяльнішим майстром у дивні візерунки
Хтось iз дядькiв кинувся просто в воду
Заробити ж де
Написав і перечитав знов
Прошу почекати внизу до другої години поки пан староста розгляне ваше прохання й накладе резолюцію
Геть
3
Боса в старій камізельці що колись була чорною та вишиваною у білій домотканій сорочці що виглядала з-під рясної чорної спідниці молодиця була схожа на ластівку
Оповідали тільки що будуть трусити а в кого знайдуть той не мине розстрілу
Звідки він
Він не сподівався застати таке світле товариство але цілком не збентежився панами
Старий вже помер
Грішний Боже на тебе розгнівався
Ну а на службу до мене хочеш не хочеш доведеться поступати така воля князя
Він хоче всіх залякать поки заплатить поки все виявиться пожалуйте в острог
Достанеться й передам
Стрічне і поперічне бере її пограється полюбується і кине
То невже ляхи такі сильні що їх не можна здолати
Анна
Якщо траплятиметься я даватиму тобі шкуринки іноді в мене бувають
Радісно стало йому немов зустрінув він когось милого давно сподіваного
Це наддало йому сили
Тепер здається краще слово знайшло себе саме тут у цьому місці
Вона стулила сухі губи і зняла очі до стелі
Так відбомбила перша хмара й розвантажена погуготіла на північ
подумав Івашко і серце у його забилося
Прошу бiлетик 11 карбованцiв 75 копiйок
Обличчя дівчинки порожевіло але вона була ще така слаба що не могла говорити і лежала з закритими очима
Саме головне розрахувати щоб поїзд вчасно наскочив на свою смерть щоб бікфордів шнур був не пожмаканим і порох сухим закінчив Слюсар
Давид прочитав то десь у селі Демидівці їхньої ж округи голова сільради напився в когось на хрестинах а повертаючися вночі додому звалився в рів проти сільради та там і заснув
Видно на инспектора дворян поэма Мертвые души не производила никаких опасений
Стояв біля шляху прямий і нездоланний як Голота в думі
Наш броньовик став на мосту на Ворсклі
Увійшов Яків
Рік народження
П'ять талярів вона віддала назад Естерці
Та коли ж воно прийде
Як же можна і віддати
Хоч знову ж які
Негайно
Які наприклад
Бо цей пісок заносить все вирівнює ховає слід
Бам бам бам
Щасливий я був тоді
Дякую брате
Он нам часто-пречасто сію притчу спhвает
А я полечу до Дніпра
Дурак
Можливо якби ця тюрма не була мурована люди вже її розсунули б розвалили розіпхали б геть ізсередини
Для чого збирав оце все
Тих що ночують у підземеллі
Слухай-но Василику я не можу оцінити що ти намалював може це ще не шедевр може взагалі мазанина
Слава богу що купиш
Широкі степи лежали перед ним і його селом
Жаль Дмитре що не разом ідемо
Лупіть його кругом
Скромно і тихо стала біля нього перед дверми і ждала
Я мусила останнє теля продати щоби його поховати
І це почало дивувати старого генерала
Далася вона вам
Янко
Думав про сестру думав про матір
І житимемо тута як у раї і зробимо з землі небо
Вельми сильна
Він приохотив Тараса до навчання а от зараз ще й театром зацікавив хлопець ніби вдруге народився а то ж було нудився місця собі не знаходив
Хотів би я щоб воно вийшло просте рівне правдиве викінчене як різьбярська праця а не як композиція неспокійних нервів
Вона не вірить вона не може вірити
Ех пропало все пропало відказав Матій
Ходіть братця звідси
Про що ж там пишеться
Ця мова виголошена з такою певністю зробила на Конашевича велике враження
Я здвигнула мовчки плечима
Ми стояли в вагоні на Вапнярці
А от гляньте що робиться кругом і яких заходів вживає беззуба Корона й могутні речники лицарської свободи
Минувши хвіртку арештант поглянув на дерев'яний будинок що правив за канцелярію Бутирки
Маріє
А хто з вас спроможний вигадати інше
А в цілому духовна й матеріяльна суть епохи
Так-таки зразу згодився та й пішов до прийому виспівуючи та вигукуючи
Шкапові чоботи тобто чоботи пошиті з кінської шкіри
А на зикратого сам сівши тут зикратий масть коня
Видно йому теж набридло сидіти на спудейських харчах хотілося на волю на дніпровське привілля
Всі пригнічено мовчали
Мені їх не треба
Пливли й співали
Дмитрів мужньо тримався і не думав здаватися
Поки ще яничари обороняються треба впустити татар
обізвалася Леся
Балбачан хотів нашу армію подарувати Денікіну 2
У Дрездені все так наблизилось що стало обов'язковою умовою перебування за кордоном
Пожалівши обшарпаного солдатика вони ткнули йому великий окраєць хліба хоча тоді і в Донбасі було з хлібом сутужно
В Богдана була думка забрати пiвденнi польськi провiнцiї заселенi українським народом i довести до кiнця визволення усього українського народу од Польщi
Роман
Едіт працювала на текстильній
Тепер млин є а хліба в хаті нема
Мурашко з козаками йшли понад ровом до болота
Побачите
Прощаю як бога кохам
Ти ж до неї залицявся Орле мій королю
Поїду з варягами
Залюбила вона в себе якогось Кулибабчука із заводських білочубого вилицюватого з гарними сірими очима
Їх було п'ять братів
питалася
Та врешті попався
Сватає тебе князь Єремія
Фу
Там прийшлося разів з шість колядувати батюшці матушці батющиним дітям
Що ж до професора Шнурре то як тільки він звільниться від своїх пильних службових справ він відразу повідомить вас
Воно звісно краще б у знайомих місцях де всі ходи і виходи знаєш
У греки
Ні ти приймаєш добре
Краще Мазеленський
Га
Він ще якийсь час постояв мовчки споглядаючи на страшне діло рук своїх і судячи по тому як хижо-радісно роздувалися його ніздрі воно його тішило
Тягніть разом
Поховайте та вставайте кайдани порвіте
Чого вам від мене треба неласкаво обернулася вона до його
Ні поезія буковинського Кобзаря жива правдива поезія вона буде порушувати серця людські й тоді коли про стихи його критика світ давно забуде
Медно-красный слегка приплюснутый месяц подымался над горизонтом и с каждым мгновением освещал больше и больше окрестность
Каменярі взяли під руки Сковороду й Михайла і потягли до шинку
Ану підійди
А ще чим гарний той Амастріан- ський форум то це застилкою
Підеш до мене учнем
Шепчуть пальцями показують
Щоб я не пішов з вами
Він сидів бо сон хоч відступив ще не покинув його якісь уривки кольори обличчя з ікон шматки облич наче побито їх на черепки
Це був лист від самого Рейнеке де той розписував всякі подяки й щиро просив по товариському пообідати разом з ним та його сім'єю
Одне його слово важить більше ніж усі бали
Далі загепалось щось немов о отіни розбиваєся знов регіт знов шваркіт і тиша
Сперш поволі бігли а як замаячили вже вітряки зірвалися скочки
Г а н н а
Оголюючи свої думки він оголював її тіло
Ага
сказала але ми вертаємо в хату
Не повірили що прийду
Одні з довгими кочергами другі в рукавицях з кліщами
Ти не так скріпивсь як повинен закинув тут добродій Олесь
Між ними та серединою втворилася тріщина Гатило ж тільки на се й чекав
І пішли
каже
Адже так як він її кохає не кохав ніхто на землі
знайшовся котрийсь із передніх і розрядив гнітючу німотність вітанням
Марко скрадаючись обережно пішов понад берегом
19 За орудками в справах
Покон не дозволяє ханові перечити радним ба навіть виказувати свою прихильність чи неприхильність до їхньої речниці
Він їй здався кращим за всіх кого досі зустрічала і вони були друзі і він був закоханий але ж зовсім не так як вона пише сама
Юрко сказав Ходімте товаришко
Він такий мій як і тітчин
Я її так міцно схопила що вона мусіла стати на коліна
Хто за лісом обізвися
Не видко
Ми не цікаві
Планети не знаю
Чи жива вона чи здорова
Коли я був у Америці мене вразила популярність пісень Лонгфелло в яких заплямовується американське рабство
Він не поворушив пальцем не кліпнув очима ні разу не зітхнув що буває знаком великої сили почування в щирого українця
Як я колись молодого віку жила в батька в матері
Боронитися нам більше несила так не давайтеся живцем у руки а краще рубайте братці один одного
В очах в Селаброса засвітився вогонь йому здалось що Фесенко запобігає ласки в Мурашкової
Потурай їм
Самого Рустема названо було сераскером походу на Угорщину і тепер уже над ним насміхалися яничари Все вже було але конюх ще ніколи не водив нас на війну
У твої руки складаємо долю їх і долю твого сина
Кара
Пішов пити воду по дорозі взяв чийсь сніп струснув перевесло розлізлося як гниле і сніп розсипався
Ескадрони що на добрій рисі посувались на Козів комкор повернув на Вавилон але це вже не могло зарадити справі
А через те що я не кріпак а вільний козак
Лакиза це щось середнє між людиною яка дещо знає і дурнем
Якби його хто підгледів у цей момент то побачив би як у гострих його очах уже іскряться найсміливіші вигадки й комбінації
Настя
У сяйвi мiсяця навкруг нього померкли зникли всi зорi небо там було таке ж голубе й чисте як i море внизу
Ого
Затих і знову розплющив око
проговорила
Ще б пак ефендії Я цим займаюся двадцять років
Мавра молиться до місяця в нім душею потонула а з тим і в Тетянинім горі
Невеликі зеленкуваті очі стурбовано пильно вдивляються в Самоцвіта а тонкі хитрі губи наче прикусили щось міцно й щільно стулені
Тоді до Гепи підскочив наш лівий край Юрко Загубеньо і врізав його під дихало
Але за місяць чи за два я повернуся і вже назавжди буду з тобою
Ха ха ха знов розреготався пан маршалок
Я тут з батьком лишуся
Пензель його не слухався і через те примусив себе полишити таку приємну працю
А ти вже тут
Дід бурчав
Кажан подивився на Нечипора й зразу замовк
махнув я рукою не хотiлося не те що згадувати думати про це
Там вона спокутує свої гріхи тяжкі там вона зложе свої кістки грішні
У вечірніх сутінях дивилась невелика хата темними вікнами ще не світилося
Коли й дозволяла інколи себе поцілувати або трошки міцніше сбняти то зовсім не з якихось там почуттів кохання а тільки від 'дружньої ніжності й небажання образити друга
На школи потреба великих грошей бо треба зачинати від малого від початкових шкіл
То з одного боку забіжить то з другого висвічує допомагає шукати тієї Оксани
Хто тепер склитиме га
Що ж на тій дорозі його підловити важко він їй гаразд покаже це
До нього піднялося зі землі безліч полонених
Арсене стережись пролунав раптом чийсь гучний знайомий голос
І мені чи то сумно чи то боляче від того
Нічого не чув не бачив
А де ж ти волоцюго волочився до цього часу крикнула Кайдашиха з хати Не одчиню
Найпрудкіша ластівка
I де ж ви її доп'яли дивуються його очi нiс уста i зморшки на чолi
Ваш друг
Аж плачу часом
Ромул між бувалий у многих сольствах маючи мудрість у тому рече що щастя й могуття Аттіли такі велії що він пещений ними вже не терпить нікоторого перечення хоч яке справедливе воно
То чи не міг би ти пане Мартине зробити мені одну дуже важливу послугу
Але ж це єдиний вірний мені чоловік
Знаю я якого Панаса
Панотець удав що не почув того не й дав цілувати хреста
Треба вони кажуть
До їх коли гляне Попереду старший їде
Потім почав міркувати чим взагалі можна отруїтись
Звертатися до когось з проханнями для мене мука мені здається що люди роблять ті послуги неохоче що я одірвав їх од якоїсь важливої справи крім того я не знаю як розраховуватись
Ах воліємо ми гинути від справжніх ворогів ніжлі від зрадливих оборонців
Хотілось би завидна дочвалать до іменинникового двора думав Радюк хапаючись
Акшаминиз гайролсун
Давньоруський город як правило містився на узвишші
І підпис
мимоволі вирвалось у неї
Ніби зняла дівчина з неба дві зорі та й грається ними як жаринами
Еті нікогда
Дайте мені слово просив при тім що дасте мені вскорі нагоду віддячитись вам хоч почасти за всю вашу щирість і пожертвування і що в прикрих хвилинах звернетеся до мене А я вагалася подати йому на се руку
Дяки гуляють
За багато
Один Бог із неба видить де Зеникові кісточки лежать
Ми вже давно проминули провінціальний виконком потім ми залишили за собою й комсомольський клуб
Ти я бачу не Мавра ти я бачу не перенесеш сього
Як ти сказав
Але логічні міркування не збуджували в ньому найменшого співчуття
Та не стяв тобі голови Амурат не запроторив у темницю Ібрагім то я тебе помилую
Тільки Забава коли вже Ярослав причинив за собою двері вхопила шкіряний кнш жий плащ який сушився з другого боку вогнища і як була боса в самій сорочці метнулася надвір
Іди ж моя голубко і спи спокійно тебе одну я не покину
А тепер уже знаю ви колись так кумедно в район на коні їхали засміялася Орися і її очі бризнули тамою веселістю щоки так вайнялися збентеженою дівочою кров'ю що Дорош теж посміхнувся і подумав Їй материнства хочеться дитинку колихати а тут чорне лихо землю рве
Але ж несила
Йшла у своїм слюбнім одязі
Малий бач день його і в рубля не вбереш а вони по два семигривеники
Справила не голосами а своїм змістом
Який жах
Простора попівська кімната відгонила ладаном і зворушливою материнкою
Зараз із того темного дубового гаю зі співами гімнів вийдуть величні люди у довгих білих одягах
Чорний ангел
Навіть не знав від чого рятувався тільки пам'ятав що його виштовхнули чиїсь руки
Олександр Кіндратович говорив він боявся що заговорить дружина
Я бачу що це брати
Небезпека
Морозі Хоч би в таку холоднечу не відмовила зброя його синів 66 взимку таке траплялось і в нього
Декотрі одначе поприв'язували клунки до рук мотузками й довго не спали доки незнайомий чоловік не впав на траву як куля і не захріп на ввесь яр
Знаєш
Так високо будеш піднесений понад усіх
Ібрагім платив Сулейманові відданістю любов'ю і обожнюванням
Усi козаки загули як бiр у велику бурю
А тхне від нього так що аж сюди чути
Ай як я ненавиджу тебе слов'янська собака важко задихав фон Крауз
Проведемо тут
А я думаю що не потім а зараз тепер же
Один біс що пан що багатий мужик
Кожна зоря в небі має свій круг матиме свій круг і ця нова зоря що народиться цієї ночі
Єремія звелів поодтинати їм голови понастромлювати на високі кілки і поставити на окопах коло царини
Йому Чечелеві як зловлять і іншим визначним старшинам зроблять окремий парад
Скориставшися з того що невідомі стояли до них спинами хлопці один за одним скрадаючись попід придорожніми кущами підбігли ближче і зайняли зручний спостережний пункт за старим парканом неподалік від подвір'я де були чужаки
Той самий якого знає Ярослава тільки з листів що бачив її тільки з екрана першу артистку в їхнім роду
Опісля додав Не писав бо був завсігди дуже занятий мав стільки грубих клопотів і жив до того мов собака
Знітивши серце затискуючи в руках ще теплий метал мундштуків Пантелій відійшов став поруч Дениса
Його просили деякі вступити також членом до Спілки прийняти повномочність до ведення діл Спілки Герман завагувався
Знесилля й байдужність знову обняли все його тіло
Слава Ісусу Христу
Бачить Василь Семенович що в Пісках непереливки ще коли-небудь вберуться прокляті п'янюги та й з душею не випустять та сказав будувати новий палац на Красногорськім хуторі та й перебрався туди жити
Ваші сльози вся ваша постава говорить щось зовсім інше
Однак до Відня він поїде тільки восени 1892 року
А зараз я більше не можу про це думати
А без неї неможливо розривища такі що й чемпіон не перестрибне
Тимко нічого не відповів
Будеш павою матусю В парчах походжати І в шовки свою Марусю В жемчуги вбирати
Не було вільного ні одного столика
Перейшовши Буг друзі опинились на льодовому просторі покритому міцною наче перепеченою травою літо цього року було дощовите вода вийшла з берегів і колгосп не зміг навіть викосити отаву
Смачна яка
Ярина Федорівна тому не могла показати характеру що вона ах Боже мій вона нічого не розуміє буквально нічого в цих камунічеських та афіцерських справах тому що вона не будемо ховатись дещо й радила своїй доні але хіба ж вона думала що все так погано закінчиться
Тільки вийшли з хати як одразу прикрість
Затуливши собою хана вони на ходу повернули коней і поскакали вслід за ним
Ану спробуйте їсти траву без цього апарата
Ні він не проб'є цього решета головою
так-то вже величає їх
Зварили юшку з перцем і лавровим листям
А нижчу вже скінчив
За графом Олександром полюють
Прощаюсь
Я тебе послухала але тепер не знаю чи добре я зробила що згодилась
В ногах така ослабленість що я похитуючись як видужуючий підходжу до вікна й сідаю на стілець
То я то я серце моє обзивається він до неї і чує як вона зводить його бере на руки як малу дитину і вони летять обоє у високості ген-ген до зоряного неба
Скрипка грає
Мені не жаль нічого говорить
Так оце і за тобою можуть полювати
А ще записано там віддати Польщі всі краї які Хміль привів до визвілку
Так буде
Несучи до сітки підляща несподівано зауважив що не почуває тієї скаженої радості яка мала б охопити при такому улові й кльові
Аж мурашки по спині бігають
Уважно слухаю Дмитра куди веде вервечка
Ходімо до Тухлі
Але спершу спробуємо глюкозу
Павлуша
Сад залишився у колгосп перейшов а хату ми перенесли в нове село
Прошу тя будь супокійний
На Гущу
Помершим чарка а нам горілка
Вони докочувалися й до Холода щирим сміхом друзів шепітком за спиною двозначним натяком
Цить Сашко не плач приказував мені прадід Тарас коли я починав чогось там ревти не плач дурачок
Коли б українці стали завтра сильні то вони зараз перестали би ненавидіти поляків
Там он Мартин засів
Під шкурою моєю заховане
А оце що
Його кімната була темна обставлена двома довгими стародавніми скринями з усяким добром
Софія
Оксен також мружився від сліпучого сонця і розминав затерплі від довгого сидіння ноги
Про Гриця можеш
Молчи
З Ровані сміялися
А що
Але звідки в цього жебрака такі дорогоцінності
Про цей план вони розповіли Лонтові
Дивлячись однак усе ще зчудованим переляком на неї я все ще не рухався з місця лише чув як під моєю долонею задрижала плита стола
На коротку мить перед ним постало запитання чи почувають такі люди як Одинець коли-небудь муки совісті чи караються вчиненим злом
Усе життя під оцими вітрилами
На яку гіпотеку
Тепер той будинок рудий
А вночі старий Надель чує як доктор Рудольф не спить як ходить по майстерні щось часом бурмотить і зітхає
І Холод і Соловейко забули що звело іх в цьому кабінеті
Але вона не була дійсністю
Вона ще жива але йти далі під гору не в стані
Ну бач а то такий був
Нехай знає Польща що ми не пiдемо нi на яку приятельську умову з нею доки вона не одкажеться вiд усiєї Русi
Ви
Це ж можуть і нас погубити за нього всі душі з нас повитрушують поліцаї якщо тільки докотиться до них кого ми тут переховуєм
З ментом коли господиня одчиняла вранці двері і сипала їсти починався день самих насолод
Тільки курява закурить
Двері відчиняються
Обом
Нехай одслужить сказав рудий А тоді
Тепер він либонь не прийде висловив здогадку Кассіуші
Я теж болгарка
Перед нею встали і далекий Любеч із жовтими його пісками і той день коли їхала вона під щитом брата Добрині на Гору хижа Ярини й два камінчики сережок що світились і мінилися під місячним сяйвом стравниця куди входять княгиня Ольга й Святослав
Бій не втихає не затихає чуєте хто живі
Та одразу постарівши мовчить чоловік тільки рукою тягнеться до шапки витираючи нею обличчя
Російське військо не гаючись серед ночі захопило місто й люто помстилося за змагання
Іди до його
Кiлька варягiв входять за ним
Герасим
Вертаючись до житла Серединських вона на хвилиночку завернула на те місце над водою де вона стояла з Ясем глянула на воду на листаті вазони почула ніби дух його краси й тихісінько зітхнула
Слухайся та будь привітливою
Ми швиденько вийшли за райцентр і там у полі де нікогісінько усі по черзі приміряли комбінезон чорний як галка блискучий з цупкого хебе
Мені
Вертаючись назад він побачив чиєсь жовте лице
Чого ви стали
Так
Берiть i ви другу рушницю та набивайте обiзвалась смiлива Олеся
Знову копитами били білі коні знову забирали її сон-і спокій
Я тебе пам'ятаю
Ет
Це вам не царський прижим а я не той дядько що в три погибелі зігнеться
Розумієш
спитав я
Добряче там полювання на качок восени
Стихли сміх і розмови на возах
Ну то
Тут усі рівні і перед богом і перед людьми
Що мир погибає
Він одразу став таким енергійним і запальним яким Шура не сподівалась його бачити
Звідтам із боролищ не покличе вже
І нічого не чути
Для всіх що мають серце і слух
Так він казав
I от нарештi на галатському березi пiдiймаючи стовпи жовтої куряви з'явились вершники
Кажіть я спішу ми чекаємо тут одну даму
Адже шлюбна жінка
На якого диявола брали ми татарів у полон
Негідник
А Залізняк бере кобзу Потанцюй кобзарю Я заграю
Аж ось він підвів-таки її позирнув по хаті
Це всі знали
Запроданець
Пригадав своїх батька матір братів
Оце не погана штука
Нею поволі брався на кручу рибалка спираючись одною рукою на горіхове вудлище а другою придержуючи дошку на плечі та мокру торбину з рибою поверх неї
А ондечки в хвіртку входить наш Дунін-Левченко
Молоді наводчики Бойко і Шестаков мали за плечима досвід форсування Дунаю
Тут прибрала деревину в глибшу зелень там ще ніжно мов окинула її ледве замітним серпанком
Хіба я тебе коли підводив хіба що зараз
В цьому художньому творі Яворницький показав цілу галерею поміщиків і земських діячів замінивши їхні справжні прізвища
І все ж страшно
Вона їла пила спала вставала не з своєї волі а з чужого наказу
О то ще взимі співучо й майже з гордістю говорила бабуся
Брешеш
і відмахнув рукою
На побачення приїздила два карбованці грошей передала їй-богу
І Воздвиженський почав переглядать порозгортувані на столах книжки
Іскра переповів це мурзі через що відразу затерлося збентеження у поляків
ледве повертаючії язик у роті мовив Загнибіда
До неї ходив дорогий вчитель музики й виправляв її гру на роялі
На брата брат
У Фракiї й Македонiї на чолi вiйська стоїть патрикiй Iоанн Куркуас у минулому видатний полководець але зараз гiркий п'яниця а славетнi його полководцi Вард Склiр i патрикiй Петро все переслiдують повстанцiв по Каппадокiї яких веде Лев Фока з сином своїм Вардом i небожами
Позад людей волохи кінні і нахиливши гострі списи до людей на них всі наступають
Над землею його підлога підіймалася на десять метрів
Пригоди вплинули на неї позитивно вони розвинули її й усталили а разом з тим вона й репутації своєї не втратила бо мати зуміла зберегти доччину таємницю прикривши її правдоподібною версією про гостювання в тітки аж у Сибіру де казала вона не почувалось голоду й молодій дівчині безпечніше було прожити лихоліття
Уявляла собі тую щасливу хвилину
А як ви то правий
Нічого те нічого
Розмова пішла про літературу і Степан закуривши уміло вів у ній перед
Це сам-один Матвій у своєму великому продовженні
Я це Кий і Щек і Хорив а сестра моя Либідь
Вірю вірю мовив ксьондз-пробощ і для того не хочу розмазувати сеї неприємної теми
А вам навіщо убивати своїх братів призвідник же заколоту Сулима
І вже перед такою люлькою не було важним все інше
Йому легенда приписувала російську народну пісню Не шуми мати зеленая дубравушка
Бери його сестро тягни
І зараз хоч Добриня з Малушею виїхали з Києва пізньої ночі перед самим світанком скрізь вони зустрічали то дружинників на конях що повертались з поля то смердів що підводами везли з дворів всякі добра то просто якихось не відомих їм людей що спираючись на посохи згинаючись від мішків на раменах ішли невідомо куди й звідки
Я буду недалеко але ніколи не прийду сюди і ніхто з Гори не повинен приходити до мене
Ож зваріть Онисіє Степанівно варенухи нехай гості покуштують сказав отець Харитін
Серце моє доле моя
Ви копаєте
Побачивши як ідуть танки просто на них Петрові похололо на душі
А там де Христина спить
Хіба я ще не зліплю
На щастя його посланець тут
Я й сам так думаю хлопче
Затоплені хати амфібії навантажені різним скарбом солдати знімають людей з дахів і т. ін.
Від його пострілу не втечеш
Сімеїз курорт в Криму поблизу Ялти
Написали вексель
Гриць
Нападе на монгольський улус поб'є пограбує забере свіжих коней а своїх стомлених залишить і тікає далі
Ну ми тобі наробимо їх багато тільки приймай
Все віддам готов як грішник вічно у смолі кипіти лиш тепер зроби для мене чудо барку заверни
Аби одмінити їхні наміри вилити гнів на Каломелу мав і далі підтримувати щойно роздмуханий вогник нової мислі живити її новими резонами
Молодиця була не в гуморі й не відповіла на привітання
Сагайдак мимоволі посміхнувся придивляючись до повних музики зиркнув на Чигирина
Після дякової науки Сухобрус посилав їх до одного пансіону годів зо два де вони вивчились говорити по-великоруськін вивчились шити й вишивать і грати на гітарі як тоді була мода
Та й довше боронилися б
Світло горіло як перше а в кутах ховалася темнота
Пройшли вулицю
Кілька їх сам Павлусь винищив у степу таки ціпком
Іменно мерзотників подлих злих еґоїстів треба жаліть їм треба давать їм убогим бідним а не хорошим добрим багатим
Зовсім замучив
Я був не Я Лиш мрія сон
Тут ще стояли двоє молодиків та дві жінки
Иона мовчки взявся шпурляти на віз ящики зганяючи на них свою злість
З лівої руки з-за високої гори виглядав вкритий лісом Монастирський острів а повз нього широкою срібною пеленою вибігав рухливий Дніпро і добігши до піскуватих кучугур Огріні круто повертав на південь ховаючись одним краєм під ту саму гору що на ній стояли подорожні
Він сідає й починає витирати скла пенсне близько тримаючи його коло очей
Вона знов мовчала ще впертіше стискувала свої темні уста кидала на Ібрагіма погляди гострі як стріли обстрілювала його зусібіч швидко вміло влучно
Попрощайтеся ваша світлосте
А як боярин Дмитро
Хіба ми не тії ж козаки
Підхопивши ці слова Маковей уже скакав напівуючи їх на власний імпровізований мотив
У горщику братається борщик смачко-смачно пахне
Стояла зовсім близько від нього й хрипко дихала
Вони захлинаються від диму і помсти
Але вона сьогодні не поїхала і ми ще побачимось
А на сьому нiч на днi ями раптом роззявилося зануртувало джерело виповнилась яма водоiо i утворилось озеро яке так i зветься Захаркове
Одне мене турбує сказала стара
Це не міняє справи сказав він хрипко
Ніхто не має права судити мене окрім князя і рівних мені бояр
Хiба можна вам рушницю довiрити
Поли його куцана розпадаються на всі боки ніби якісь особливі крила особливого неземного птаха
Сморід та блохи
У храмі ніжно-жовтий матовий присмерк
Таки в Ольшанці був найнятий легкий візок до Києва
По них треба їхати до Стамбула
Його ж попереджали сердито озвався другий
Не по однім козаченьку заплакала
Тепер циклон ставить тут свій фільм розгортає на весь край драму широкоекранну і дівчата вже залучені до участі в ній
Один за одним пролунали два постріли дивовижно нагадуючи стрільбу з мисливських рушниць і ракети навскісними зеленуватими вогнями підвелися до низького хмарного неба
Одного дня з Дерманя прибуло кілька молодих жінок
Потім ждатиму вищого
Ти
Але вона лишалась такою ж милою розумною щирою і поетичною Марією Олександрівною і Тургеневу було не байдуже до її життя і він їй часто писав з Куртавнеля а коли приїздив до Парижа вони завжди бачились і ближчі друзі знали від Тургенева навіть швидше і точніше можна довідатись про Марію Олександрівну ніж від неї самої
Бо татари налетіли на Рогатин уночі прокралися тихцем одразу крізь усі брами забили всі вулиці оточили всі доми кам'яниці й церкви а тоді підпалили весь Рогатин виганяючи людей з помешкань бо звикли вбивати й хапати на просторі
Потім таким от способом одразу другий варіант
Я й беріг рабів
І знову доктор Рудольф уважними невидющими очима во дить од краю до краю рядків і нашорошено кожним волоском ловить звуки ночі вони зараз прийдуть вона перевірила і вони прийдуть
Якась погана людина робе капость мені й вам
Олег навіть сказав що коли я помру він не піде за моїм гробом
Гляди ж каже пані як ти не будеш по-моєму робити то я вмру
Я не впізнаю сеньйору
Розбивайте двері бо невольники згорять
Там ялини неначе велетенські шатрища й берези височенні зі стемнілою корою й сосни й лежать вони в безладді на землі як п'яні велети й скрізь припаді темні болота та річки нетрі крізь які не продертися
Підождеш
І коли підняли першу чарку то сам Михайло що засідав на родинному троні сказав промову чого він ніколи не робив
Слуги виходять
А виховати це твій природний обов'язок
Люсю сказав Павло Явень
Може й нам покажеш чудо
Ви сидите на канапі а перед вами приятелі сидять
Спершу тихо було потiм дiвчатка класи на землi понамальовували застрибали на однiй нозi хлопцi в квача завелись
Не журися
Глянули нема вже в нього зірочки на пілотці
Пані Висока промовив Радюк і кров кинулася йому до голови ми любимо що є луччого в селі але село має багато дечого темного бо туди ще не прийшов світ науки
Він перебирав в пам'яті до кого навідається цими диями з-ким піде у перша засідки а сам усе більше й більше починав хвилюватись ваближавтьея до того глухого місця яке він облюбував для партизанів
Так було легко й просто зрадити себе відповів я йому
Дві постаті з страшними круглими нелюдськими головами такими моторошно грізними в своїй лриготованості із своїми двома дірочками в яких тьмяно ворушаться баньки живих очей
Візьми й оце дрантя схопила із жердки свитину й кинула на купу
Грицько подивився довго їй услід і посуплений потягся через терни додому
Сплять всі спокійні сплять безневинні сплять всі покірні
А що з того жиру коли б уже не було на свiтi нi борсука нi його дiток
А хто перелякався той залазив до себе на хутір у село проклинав новий вік нових людей день за днем тяг злиденне життя проїдаючи останнє своє добро викупні білети за котрі баришники-жиди не давали й половини ціни
Одсуваю
Освітлені місячним сяйвом підходили постаті до дверей і поринали в чорну млу неначе зривалися з порога в якесь провалля
Забіла і Шмигельський були в захопленні од Громохкого сліду і казали що книжка геніальна
Хтось сказав що вони вже всі на кораблі
Сеймени поїдуть зі мною
Чіпка глянув на правий бік
Так ти заховався і на сонечку загоряєш
Щось трапилось Святославе
Казала ж
Можна грушу
В ту мить йому воскресало давнє почуття незмірності вночішнього степу завмерлого спокою рівнин під неозорим мінливим небом що він споглядав самотньою дитиною з захватом і тремтінням
А може цього разу приказка таки була до діла
ЯВА І
Задля того наші турботи будуть в тім
Музики грали
Поки серед череню лежало трухле полінце дожидаючи підпалу Катря була ніби покійна
Аварам не подобалось те і все ж не посміли явити гнів свій на слон'янипа
Добрий чи злий
Ну що ж він прийме виклик
Це місцеві люде мусять боронити Мадярщину
Вона певно очікувала моєї відповіді бо довго мовчала час від часу кидала на мене позирки
Стельмашенко Вадим
Ще є шкідливо-корисні і корисно-шкідливі
Але любов завжди переважала
Відданий йому од вух до п'ят
Це дуже гарно Орядин
Угу
Ви розумієте і сказавши це вона зробила здивовані очі От тобі й раз
Їдять мало
Коли як
Государство буде тоді багате як усі будуть працювати хто б він не був
Або й ще щось трапиться
П е р е д е р і й Так кажи
А це ножі хоч на ведмедя з ними хоч на тура йди ребра розпахують голову відбатовують за один мах
Чого пан сенатор Конашевича чіпався
А те що найяснішого султана хоче хтось убити так на те є мухафизлар
Зам вийшов із-за столу щоб роздивитися на Дороша пожмурив на нього короткозорі очі знову сів за стіл і запитав грубо й дражливо
Не мав і краплі сумніву вона зігрів його остуджене вітрами мандрів серце научить жити в затишку народить діток
Вони звернули на дорожину що веде до кущів
Любка пішла додому увійшла в хату зглянулась з чоловіком і перекинулась кількома словами
Добре кушай i будеш як бугай
Будемо раді й тебе прийняти в себе
Как чаво разве забыл
Мазепа забросил гордо голову и по лицу его пробежала надменная презрительная улыбка
А я тобi щось зробив —дiдусь викривлює свої великi напатланi брови i вже добряче посмiхається
Султанські лікарі відступали в розпачі
Сердито бликнув на вогники в замку
Долорес рушає але зараз зупиняється
Мабуть з наради виніс якесь невдоволення
Смуга перешкод да знову не обертаючись сказав офіцер
Спасибі прошелестіла у відповідь
Так і жили тішились
К а н д з ю б а
І все ж не думаючи про наслідки він хоробро випалив
Войнаровський силував себе щоб сяк-так достроїтися до оточення не плюнути на нього й не рятуватися втечею
Підеш собі свистячи і гаразд
Бізнес
Роман поспішив за ним
Султаном стає найстарший а всі молодші
С горки на горку выговаривая s'horky na horkou даст барин на водку
На голову покрытую
Чекаючи на чергу поки їх впустять на міст роззявлювали роти і дивилися на Сейм
З реготом вони побігли до хати нагинаючись попід тином ще й принесли два маленьких гарбузці як двоє яблучок
От до чого талановитий народ
Хто єси злякано буркнув князь
І побивалася ж Катря і мучилась і раділа
Великий божий приговор
Говорили про все і довго і розійшлися ген біля півночі
Нишпорячи довкола очима я пройшов подвір'ям потім за школу туди де був сад пришкільна ділянка
От вам дід тицьнув пальцем на Бобешка
А ще сто ринських просить відки вона озьме сто ринських
На ножейках мат шнуровані бітки
Я навіть дивувався як я міг закохатися в цю смуглянку
Ви посміхаєтесь а це правда
Ти що хлопче не здурів часом
ДЖЕРЕЛА ПЕРЕКЛАДНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Квочка вигребла яму саме серед огудиння
Дякую хане
Ти татусю
Троянці з страху задрижали І що робити всі не знали Стояли мовчки всі смутні
Вуха Владлена враз спалахнули він зашарівся
Бо й куди ж їй подітися
Що я винен
Скiльки не просив як-то не молив її Василь щоб таки виходила сюди хоч через день або через два так нi за що на свiтi не захотiла i з тим пiшла додому не звелiвши йому йти за собою
На одинадцятий день попросила Гілея пристати до берега
І раптом якась сила прориває мертвечину і зривається буревій
Що ж
Вслухаюсь хвилі йдуть з-за небокраю
В Африці бої
Серцем чую що виказав
А то він ходив імператор Генріх
Тобто
Пасовському який всю молотьбу стояв біля ваги також запраглося на ту їхню вечерю але ж не знав як дістатися на неї без дружини
3-й чоловік
Легше громадяночко
Коли їхав на торги в далекий улус то не залишав її у таборі а брав з собою
Багато хліба давала поспитав хлопчик світячи голодними очима
Неминучість від якої вона хотіла порятуватися навіть помінявши віру ніби султанський одяг і прикраси які вона міняє по п'ять і по десять разів на день
Цю операцію робилося в тих місцях де мав звичку ходити ворог
Брате
рабів в уруський полон
Оришка до них Москалики-лебедики охрестім дитя
Ет плюнути хочеться і тільки
Ну ладно —каже сотник —доглядай його доню мов брата а він тобі певно подякує
Спасибі вам але ви опізнились
Відкинули пишні килими що прикривали двері і Олександр побачив свого родича який сидів на невеликому підвищенні обкладений з усіх боків гаптованими злотом подушками й килимами
Бой обернувся Таратута до одного з компанії майже підлітка
Гур-гур-гур
Були зчорнілі забрьохані лише очі гостро виблискували від збентеженості
Каган Куря знав що князь Святослав розбив свої лодiї на три частини
Невже вовки
О вони дорого заплатять за це
З Дерманя на південь виступив відділ силою батальйону
Іди лиш до церкви та поприбирай а я заходжусь обід варити
Ось свідки є горівку п'ють
Від жалю ж я брехав
А у вас у бойків бачу коровами орють
Жнива кінчились наставав вільніший час
Одправивши в саду молебень із водосвяттям вони зайшли в ризах до хати потім окропили свяченою водою оселю сіни й комору та знову вернулись до хати
А я незабаром повернуся
Гано стояв зіп'явшись у стременах і вдивлявсь у бік призахіднього сонця
Прошу вас не скандальничать повернувся він до тих хто був у халабуді
Не перебільшували скаржачись на безліття воно й так без міри велике і не нарікали ні на кого
Анітрохи бо все розумію
І багато багато чудного розказував ще
I нащо вона мою оцiнку запам'ятовувала
Улянка повільно глянула навколо й наче вперше помітила що ліс її любий уже прибрався в нову чарівну одежу
Час виміряв дружбу з Олександрою
Прощайте княгине на віки вічні
Як же могло це статися
А по прозвищу Цвіль
Було вже на п'яту
Її сватають
Галера увійшла в лійку між мисами Румелі і Анадолу
Бачиш біда
Ти там
З жахом Що ви робите
Казала ж вона казала як цей Опанас Васильович присікується до бідної Марії Олександрівни
Звістка про наступний концерт викликала пожвавлення
Єсть могила его в Ладозі Новгородская летопись по Синодальному харатейному списку
Що являє собою той Бордонський наслег
П'яність якась
Нарешті здалеку почувся гучний кінський тупіт і Петро з Лящем побачили що до них чвалом мчать Качур і Довгонос
Лундишев
Окружавшая Бруховецкого наемная стража вздумала было защищать его но в это время шатер гетманский окружила разъяренная толпа казаков
Хто зажадав
На прогалині біліють різні-різні кістяки пса кота грака і якихсь інших дрібних істот
Гетьман хмуро розглядав криві тісні вулички занесені снігом хатки
То вже щось друге зайнялося не видко повітка чи хата тільки щось друге
Корилась мовчки мати нещаслива Байдуже їй про позолоту суту Ждала одного щоб покіль жива Побачити дочку хоч на минуту А що їй казано приймала як отруту
Я товаришу комуніст
І не тільки жити а рости ширитись
Та вони вернулися
Навіть в курній поліській хаті здається легший
І носиться з своїм Капказом як дурень з ступою
Пручатися Сивоок не мав сили
Од Галі вона тебе любить
Цього звичайно дуже мало але що можна більше
Степан пригортає її
Увечері поінформовані про лиху задуму Жука мене проводжали зі школи благородні гуїгнгнми Славко Пасічник та Андрій Політайло
Було се дуже давно
Нескінченно довго тягнувся час
вскрикнул он с облегченным вздохом
В Мокрини лице було довгасте з тонкими пружками
Шкута вказав на мене став я перед сотенним урядом поклав на євангеліє руку й не одважився сказати неправду
Виросте в нім прокинеться батьківська героїчна вдача глибокий віщий інстинкт по матері вони попровадять його в інший світ
Кулі лунко булькнули у воду
Коли я читала твої перші статті я дивувалась не могла зв'язати тебе такого як пам'ятала і твої статті навіть невеличкі
Чи думаєш повертатися до ратної науки
Призвели
Дай її тут і ходи додому
Ми не варвари
Потім Володька вгостили кислим молоком зі сметаною та коржем
Ні слово ані чин його не зрушать Йому не досить наших утлих тіл Йому до дна віддати треба душу Щоб він пообтинав їй рештки крил І древо мислено трусив як грушу Щоб розкроївши скальпелем нам лоб Він кожну думку брав під мікроскоп
На Боковеньці
Розповідаючи про цей відгук на одній з учительських рад Огнєв додав що старання пана доглядача заслуговує похвали але в майбутньому йому все-таки варто більш уважно добирати п'єси бо не кожна заслуговує сценічного життя
Ха-ха-ха
Може хоч тепер повірите в існування сили духовної безтілесної божеської
Вперед баатури
Микула посунувся по пiску схопив руку Святослава
Матвій ішов у поле
Віти смерек набірають снігові нарости гнуться стрясають ніби попіл цигарки і набірають знов
Це дiло благочестиве
А по шляхах і доріжках стелився шпориш
Я зараз
Що ж тут дивного
Та згодом завихріло так що не стало видно кінських голів
Нема лучче з таким робить що добре село знає промовив Ярош
Пузир
Товариш Огре в капебеу в експедиції в редвидаті і ще десь
Ну і ось
Умерти братіє умерти всім простогнав старець Єлпідифор
Коли чує знову той самий голос
26 ХІ 19 54
На брідку стоять корови й телята ліниво ремиґаючи й одбиваючись від мошкари від докучливих ґедзів і мух
Раби погані затупав ногами Ібрагім
Іди сюди
Але
Та ненадовго
Як звичайно ввічливо відклонювався тим що здоровили його і розглядаючись по таборі шведськім балакав на тую тему зі своїми
Вона бiгла по улицi додому неначе втiкала од страшного кривавого видовища
Скинь шапку поклонися тоді й покажемо
I кицька вже на грушi
Прокіп Гордійович ніколи не намагався нав'язати синові свою волю
Ненавидів він її за без-божництво за нові порядки за мужицьку мову а особливо за кооперативну крамничку яку заснував при школі гурток учнів
Та то би на дванадцятий сніп якийсь раз торгнути то би якийсь раз схилитися то з поперека вогонь у пазуху сиплеться
Лаврін спинив воли й водив слідом за Мелашкою очима доки вона ввійшла в свою хату
Так обізвався один левіт що не знати звідки опинився поблизу
Брянського Кармазин знав дуже добре обидва вони були ветеранами полку
Кажи чого прийшов
А сам Губачевський-Носач тут же живе і нічого не каже
Цими днями а може й завтра як чую приїде пані Дора К Вона займе як заявила мені пані Міллер оцю кімнату
Тільки задарма голови зложимо
Не кажіть такого мамо
На цей раз приголомшена вся Росія
З його вікон має бути видно башту довкола якої кружляє сила-силенна голубів
Отаман був чоловік невисокий але дуже широкий в плечах з великою головою з здоровими чорними вусами з запаленим лицем і чорними блискучими очима
Плутарх
І легкість і голість і безпечність і незалежність
Руські люди з Росії пливуть
І батька треба збить щоб він з дворянської зарубки зскочив бо все хазяйство піде прахом а чиновника з тебе не буде
Лишень мене
Що ж до річки Московки та Кінської які впадають у Дніпро у верхній частині Великого Лугу то перша була татарською до року 1739-го а друга майже до кінця існування Запорозького Війська
Так так дитино моя заступилася тітка ніхто тебе й прикрим словом не скривдить заспокойся й відпочивай а я ще зілля приготую то ти в нас до зими як огірочок будеш
Ви знаєте побут і життя малоросів
Але як до цього поставиться пан Рєпнін
Дідона за античними легендами фінікійська царівна яка заснувала місто-державу Карфаген на африканському узбережжі Середземного моря
Марко вражено побачив що скромно поцятковані груди кулика і друге крильце були закривавлені й пляма крові з кількома пір'їнками темніла на вогкому снігу
Трохи згодом у село прибігла оглушена конячина впряжена в борону а навздогінці за нею блідий закривавлений погонич Семен старший Ониськів син з одбитою по лікоть правицею і видзьобнутим оком міну розряджав
А якби й привезли сюди то чи я зобов'язаний знати де закопають стерво відповів він збайдужа
Одні стояли за їх через те що були їм винні напозичавшися багато то не мали сили й змоги проти їх іти другі змагалися й собі вибитися вгору на більше багатство то держалися багатирської купи сподіваючися що та їм швидше пособить перевагу взяти над іншими громадянами третіх багатирі купували за горілку і таких було трохи чи не найбільше
Мені здавалося що ви умисне на досаду мені робите
Варуй боже сто золотих гукнув Дорош
Чи є в тебе козаченьку
Ось як вип'ємо з божка по кухлику то може не так заговориш
Я не боялась би коли би не знала вашої чудної неспокійної незадоволеної натури закинула
Я більше не можу тут
Ты нам батьку голова ты думаешь и мы думаемі быть ему Чайковским
Бо вони такі хлопці
Тим часом у хаті не вгавала балачка
З вуст його виривалось якесь напівзвіряче бурмотіння свист змінявся на сичання і все разом звучало якоюсь дикою нелюдською мовою
За люд ладні постати перед ясноликим Хорсом і вблагати його аби був милостивий не посилав кару
Знов мене кличеш Соломіє
Казав що то може у других панів кріпацтво страшне а в їх він і хату нову обіцяє і город і поля на нове господарство
Трудилися у потi своїх чiл
Отже пан чув про цей незрiвнянний камiнь
Є товаришу командире тільки в животі нема нічого жартівливо відповів Жолудь що також подався за ці дні похудів і обвуглився
Рудько знайшов у собі новий хист
Вони не їли тюремних харчів якщо не хотіли а діставали харчі з волі
За мною Романе
Погляд хлопця відхилений до сусіднього дворища там дія з участю трьох
Чого нам забиваться
Правда не все і не всюди се справджується бо я справи против хлопів ніякої не прийму але у всяких інших справах радо служу
Мені здається ще півтора року
Ввечері перший зіскочить з воза назбирає хмизу сухої нехворощі-залізняку що спалахне жарким полум'ям і обпалить обличчя принесе води а інколи й воли попасе вночі
привітався Звенигора
І не забудь батога покласти в домовину
Якось коли Туся й Ляля ішли зі школи Ляля раптом зупинилася й сказала
Ота що полум'ям твоїх очей горіла думок твоїх пила нектар отрутний що ладна й далі йти за тобою
Як вiдомо тобi громада наша З давнiх-давен звичаї стародавнi I вiльностi мiськiї береже
Чечель присів на хвилину на камені щоб спочити бо виснажений був до краю
То матері не було а тепер і батька нема
Щодня пiсля того Маринка думала одпроситись до гетьманшi в гостi i щодня не ставало в неї смiливостi й запикнутись про це перед Лютаїхою та Лютаєм
Відчепись відмахується він від Тамари і додає при цьому таке слово що навіть Гриня відчув себе так наче на нього бурхнули багнюкою
Усім людям я люб'язний тілько тобі моя горличко моя квіточко
У мене ось родимка на шиї і ще одна є
Я друга річ
У Махна загорілись очі ковтає слину і ніяк не відірве очей від спокусливої горілки
Взяв собі квиток у касі і лети а хочеш їдь
Аж дух тобі перехоплює коли загледиш її злегка усміхнену до тебе та ще коли вона з щирим співчуттям запитає
Не більше
Одначе в мене нічого не виходило
Той один переход від губернії по холоду і по голоду чогось та стое
Зустрічав аби не затримувалася внизу не зачіпалася ні за що швидше вгору де в саме небо врізається замок германських імператорів твердо стоять палаци собори монастирі де імператора ждуть ліпші мужі а імператрицю прагнуть побачити високородні жони
посміхнувся він
Поволі ступав вибоїстою дорогою а думки роїлися округ Тетяни Іванівни наче бджоли довкола рідного вулика
В повітрі засмерділо смалятиною й мархоткою
Це Любава з Глібова
Його очі заходилися грубими слізьми і він відвертався від неї
Ще моліть бога що вона вас за одно страждання позиває а за те й мовчить що ви її насилували
Уважте вже святий отче заблагала Дзякунка
Заманулось сина зробити паном а тут він не пан й не Іван
Роман вийшов уперед ін був молодий впевнений дужий і сказав
Спокійно методично
Подобалось йому і бірюзове небо і післяобіднє сонце подобався глибинний неприємний сміх Ліди Спиридонової
А ще залежить від того хто на санях і куди летиш на них згори чи під гору
Повертаю на той бік гір мене ждуть
Ось і зараз захоче встане підійде до фортепіано й зіграє
бо півні співають тоді
А вона сидить не рухаючись не цікавлячись нічим тільки час од часу розплющує очі пошукує ними по юрбі й знову заплющує
Спиняється в дверях щось збагнувши
Тоді король розповів йому що трапилося з його хлопцем і порадив його на дорогу Уважай на свого хлопця не дуже йому потурай бо хлопець небагато чого вартий
Нетерплячка бере
За ним я
Там парубки комара б'ють
Але куди
Свіччене весілля
Тут і там несподівано вилітали в повітря будови спалахували пожежі переважно в тих місцях де були якісь склади особливо склади пального
Багато років зустрічала вона таку весну
Навперейми льодом мчали вже гусари пана ротмістра Гулєвича
Мати помалу загинає до крихітної рожевої долоньки малюсінькі пальчики починаючи з мізинця і над кожним пестливо примовляє Горосю бобосю пшеничка тичка —Дійшовши до великого пальця мати раптом надає своєму голосові штучно-сварливого тону й злегка витягаючи онуків пальчик каже А старий бобище Тут заходить коротенька пауза коли баба ніби міркує що ж учинити з старим бобищем а малий роззявив рота й заціпенів у захваті дарма що чує це який там уже раз
Що
Що ж воно буде
Чи може забули вже
Не ображайся
Добрий буде муж твій Настуню дитинко сказала Мати Божа Воротарниця Ти в його любові замкнеш очі свої
Сергій схвильовано стис руки
Оже не сердься
За всіма поплавками устежить
Тітка мовчки поралась коло печі
Доганяй
Молодиці вижали удовине жито хрещений батько Харитин звіз хліб у стодолу і сироти вже не боялися голодної смерті
І вони вдвох довго марили як гарно буть артисткою
До сих пор верно служила моя сабля крестила головы неверных не выкрошивалась не притуплялась до сих пор чужая рука не трогала ее и не тронет умру завещаю положить ее в гроб со мною
Мені тужно мені тяжко
Лаврін довго не міг заспокоїтись
Вас не податок а натурально кримiнал чекає
Ідітьі І хай вас береже Бог
Ларивон піп не хочу з ним нічого мати
На старі літа принаймні мав би де голову склонити мав би свій кут та мав би когось хто б йому свічку потримав на лаву як слід уклав
Коли б уже швидше кінець зимі
Та не вмітимеш у землю християнську входити
Тільки портфеля не носить
Почали ширитися нові чутки що успіхи дерманців зовсім не такі блискучі як це видавалося Скиданцеві
Я знімаю
Все те ж бейефенді
Сторожа заглядає вниз і виганяє зайців на перон до гурту звідки всіх женуть до зборища коло вокзальних дверей
Я розумію що не на чужому золоті а на робочих мозолях підіймалась наша держава я розумію для чого нам треба було і не доїсти і не доспати я розумію що таке боротьба за хліб
Ми кинулись відчиняти
Раз якось поїхав князь Костянтин до Полонного
Хіба не видите вони й бевзя ладні посадити на чільне місце в землі нашій аби лиш він був дулібом
Олена
Минуло панування я тут хазяїн а він у мене слуга
От і готово
Гарна гарна штучка
Затулила руками очі а сльози між пучки так і капотять
Їду
Патронацький
Ми на кінець встигнемо
В душу ломився відчай крізь ту саму проломину
Увесь свій біль і кричущий протест проти безпросвітної недолі в яку ввергнули її оці плєнні лайдаки-безбатченки сліпоголові весь гнів своєї пристрасної натури вона обрушила на вагон невольників
К о п и с т к а цигарка скрутилася
То їх привозили з усіх сторін приміські поїзди і вони вискочивши з тих поїздів бурхали шаленою лявіною через вокзал на площу мов гнали на пожежу
Дашкович устав і собі й не знав що й почать викликавши таку мару
Ну хай же кортить коли хочеться
Коли враз йому в очах пішло круга
Ідіть тату в повітку та майструйте коло воза
Він повільно зійшов з дерев'яного заборола
Чи не караєш бува ти мене за те що я позавчора з того кохання реготалася
Ану рішайтесь
Городова ж козацька старшина за коронного гетьмана за старост за державців і їх намісників і орендарів руку тягнула а між себе ділилась козацькою платою по тридцяти злотих на всякого реєстрового од короля і Речі Посполитої
І вона її остерігала від його
Уп'ять же й те почав знову Довбня
Відки ви і як вас маю звати
Петре
Василь різав поросята
Ніколи не відправлені
Пристав ледве перевів дух
Варка
Чого в неї тільки нема
Я пани-браття
Постерегла й пані гнівалась велико соромила її і матір Ти мати чому не впиняєш
Коли лебедина зграя курличе наді мною я думаю про тих кого немає серед нас і не шукаю в небесах їхніх бентежних душ як це схильні робити деякі поети тим віддають небо а самі втішаються радощами земними я далекий від того
Чіпка стояв одсторонь коло одного стіжка та в землю дивився міркував щось
Де ж воно набралося
Це відьомська строфа
І це добре побачити як великі пани бенкетують
За цією брамою на подвір'ї стояли спагії вишикувані в два ряди
Папери
Я вже одспівала
Де була
А великі мовчазні сльози тихо капали на босі смагляві ноги на молоду траву і входили у весняну землю
Михайло
Тоді козаки добре дбали
Павза
Я встидалася за темноту й брусоватість 27 своєї рідні і за те що я жила в таких зависимих майже негідних обставинах
Я вважаю що любов це не якісь перегони де виграє той хто має прудкіші ноги
Як її Мавру не жалував ніхто ні він сам опісля ні чоловік ні родичі так і бідну Тетяну тепер і сей не жалує
Сюльки такту в людині
Ставши в 1618 р. архієпископом полоцьким домігся підпорядкування своїй владі всіх православних церков і монастирів
Здавайся паша крикнув і Звенигора
По-друге навіть зостаючись у Марбурзі він не захоче з вами бачитись і ви його не примусите
Вічне метання від слабкішого до сильнішого
Я однако ж не знаю почему не дал ему заметить моего удовольствия
Коли так то й я сам можу
Та не скінчився світ з-над могили сонце встане усміхнене рум'яне дихне жадобою життя нові думки нове чуття і знов воскресну я
Джура був старший за неї років на десять коли не на більше вона називає його на ви й досі він зайняв місце на панському паровику якого саме виписали з Одеси а дід з Андріяном залишились у дурнях бо з'ясувалося що Андріян не мав до машин жодного хисту не підступав до них ближче як на відстань кочегарської лопати не терпів запаху машин і навіть боявся паровика коли той починав свою навіжену роботу
А вчора каже вчора і позавчора я усю ніч під цією яблунею стояв
Зжер сукин син думає Володько а вголос звертається до будьоновця що ще поруч
От право не можу
Студент із Тонею за стіжком
Та ви ж це десь франку і не ївши
Прибігла титарка поприбігали молодиці з усього кутка
Знову дрімалось
Володько й Олег змінили розмову
До її хати падуть два чоловіки
Вона подала йому його знявши обережно з стіни де висів образ а він довго любувався новим сріблом листочків незрозумілим і таємним для нього символом шкільної мудрості
Та вдень Антось лежав стогнучи і не рухаючись
Підводчики терпляче ждали а він стояв дивився й не міг надивитись
Я з роду-племені того анта-раба що кинувся з ласки господаря в море
Навіть жінок не любить
Легінь зітхнув А де ж краса кохана
Ні в городі ні в селі
Ліпив де хтів навіть на дверях самої поліцай-президії
А може то наші повертаються
Стареньку неньку зарубали
Хто
Масних палениськ пелехата юга
Бирок назбивали небагато зате горіхи були дуже смачні і багато їх у кожній бирці
Там був командантом пан Зарембський
Це надто врочисто
Не мені бджолам дякуй
І на чиєму він власне боці
І знову ти врятуєшся коли утопиш іншого
А що ви за люди і відкіля бог приніс
Вони до тебе зуби сушать їх хоч до рани прикладай а прикладеш ненароком обпечешся отруєшся жахнешся й загинеш
Я згадала Париж Францію тамтешнє всенародне свято й подумала що між нами й французами є багато спільного
Ось де треба було вуха нашорошити
Б и ч о к.
Правда був хід
Вони зникли одночасно
Цур їй
Гірка посмішка промайнула в кутиках уст Ярослава
У нашій біля залізниці
Гервасій свата нашу Марисю за свого Миколу
XXVI
А ми з Києва
Гетьман не раз запитував себе невже тому харцизові так-таки нічого й не треба
Іди-но сюди
Ті що знаходять підкову ніколи не думають про того хто загубив її
Але ж вона не Петрівна вона Іванівна її ж батько Іван Гнатович
Всього лиш шістнадцять років між матір'ю і сином
Чи ж давно в такому човні він дитиною хлюпався на своєму прихутірному ставочку де так гарно жебоніли перечищалися води
Добре
Прохолода повіяла на його з вогкої низини прохолодила його гарячий вид запечені смажні уста
І такі
Ні
А Петро після цього поки приїде нове начальство розбереться з ділами захистить вас наново почне крутити справами
I цілісінький день лилося з грудей тоді в мене Коли б уже вечір Та й повечоріло
Комашка яка сидигь на раптові черевика пасажира трансатлантичного лайнера на ти з лайнером
Ти кого зараз студіюєш Гегеля
Знайдеться і у мене дещо мокре
Взагалі виходило так що історія кожного з них абсолютно подібна до історії дурного Аслана чесного чистія черевиків
Хто перший увірветься в місто даю кожному по сто талярів
Це велика загадка
Уже зрання на двір в'їхали обшивні і Василь ще здалека по буланих конях пізнав що то їдуть залужні дядько Корній з тіткою Зінькою і зі своєю дочкою Катериною
Ну панове або дома не бути або слави добути
Як приїде до мене то й піде туди де й була коли їй завадило в Києві а я не стерплю такої обиди —сказав він з осміхом
Читай
Отак не раз і не два вигукує було розпалившись п'яненький Мирін своїм сусідам як посходяться де на гулянку під неділю або під свято
Може б ти не вчив мене вченого
Коли б він вивчився на маляра то може б і сестрам чимось допоміг
Це обличчя було спокiйне замислене Володимир рiвно й глибоко дихав
Так би мовити про діло плакатне
Чіпка все це чує і кожне слово як гостра колючка коле його в серце
Тому благоденствують
На рейді вже диміли труби двох пароплавів а біля пристані на мореплавців ждали човни з матросами
Та й не дивиться-таки на мене
Хоть дух переведи хоть чарку горілки випий да закуси
Вбирав у груди свіже повітря
Це ж уперше ще соромлячись одказує вона
Ну добре він поки що не буде до нас їздити
Ну що ви що ви спинив Барі Ви заплатили муками за нас усіх у війську
Отже душа його виявилось лiтає десь близько вона тут iз ними
13 ІХ 1952
Тому кинув усіх напризволяще і метнувся до потайного ходу
Трьома пальцями руки з під'ємом у старечім усміху владика благословив боярство
Так убить голосно й з вибухом ненависти викрикнув Ось
Т а р а н.
Він п'є якусь пахучу рідину молочно- білу розведену водою
Он хтось прийшов до тебе
Старий Манєвич наприклад вічно подібний до колючого їжачка перетворився в студента такого сухенького маленького років на тридцять
Нарешті подумала дівчина але до кімнати зайшов зовсім несподіваний гість інженер Дмитро Стайничий з Дніпропетровського
Старшим боярином був з города парубок свитник Василь
Потім він химерно затріпотів летячи плавко вниз і за ним водоспадом сипалась у воду земля що її збило кінське копито
Заперечують зовнішні форми релігійності сповідують пацифізм
Набирайся сестричко набирайся
Чи ти не здурів
Хай тебе потом пройме
Де вже пак не подобається
ледве чутно шепоче
Іде шахтар
Прокинувшись Володимир сів на холодному ложі дивився на сіре вікно думав яка ж вона його мати
То я сказав відозвався один робітник встаючи
Смерть
Тиша гойдалася на деревах у садах і зрідка струшувала на землю яблука
Я вже сам
Навіщо ти так говориш сердито перебив його Дорош
Куди у болото одказав Грицько
Прочан кликано на учти княжі місця їм відводилися коло Ярослава подавано багато грибних потрав м'ясо смажене на жару дичину ставлено кубки й ковші з пивом медами фрязь-ким вином але святі люди вдовольнялися самим хлібом та водою клали смиренно на дубовий стіл свої ніколи не миті руки покорчені від ломоти в кістках з порепаною подібною до волової шкірою ворочали повільно велетенськими як ведмежа шуба бородами відрощуваними навмисне щоб протиставити справжню чоловіцьку красу бісівському жіночому безборідству
Сам знаю що у вас там на півдні далеко смачніші є
Бо то не просто собі дощові й громово-буряні ночі то вселенське свято торжество Неба і Землі з нагоди зачаття й визрівання плодів на улюбленому богами дереві горобині тій буйнолистій горобині що її перенесли з небесних садів з самого острова Буяна всесильні боги й тішаться-милуються що їхнє дерево плодоносить і на землі
За сорок хвилин він міг зробити з чотири кілометри
Я візьму його з собою в дальший похід щоб він побачив загибель землі своєї загибель усіх хто не захоче підкоритися мені
А він забагатів з графської ласки та з ласки графського управителя цебто рондзи тепер живе та хліб жує без роботи бо він католик
Знаю
Знаю що підлещується з якоюсь метою а задоволено сміюсь
Фортеця міцна майже неприступна
Збирайте військо
ляснув голосно Комашко
Мені не здається але я вже не від нині бачу що воно так є справді
В некоторых местах обвалившиеся сухие ели перебрасывались с одой стороны обрыва на другую словно висячие мосты в других они совсем склонялись над дорогой своими мохнатыми ветвями
На вигоні коло возів і на возах стоять і сидять люди
Опритомнівши Олена деякий час лежала не підіймаючи голови очікуючи нових ударів на свою закривавлену спину але ударів не було
Шлюб мій із пим власне випадковість
Важкий тягар життя агітатора який уже видохся
Якщо встрінеш скажи йому хай приходить
Він не був простим вчителем
Ось тобі
Я спала
Це досить великий будинок розподілений поверхами коридорами стінами й дверима на окремі кімнати
Хотілося загладити свою провину
Пахучий дим з дорогих цигар клубився понад головами до дощаної стелі плив тонкою струйкою крізь прорізане вікно
Гляділи захожі ніби перемагаючи сліпучий хоч невидимий сполох з таємної пожежі коли вмить з'явилася з іншої ніж та що речі спалить
Змінялася несвідомо мимоволі
Поступаючи так зухвало Максим розраховував на те що керівник фінвідділу українець-земляк і добрий друг його й Миколи був також таємно і їхнім ідейним прихильником
Боїться і живе в субінспектора чекаючи доки приїде батько
Уночі ховаючись за потоками дощу яничари підвели під стіни Петроварадина дві величезні порохові міни в утворені вибухами проломи кинулися найвідчайдушніші головорізи і тепер уже Ібрагім справді міг похвалитися перед султаном першою своєю перемогою і на учті переможців поклав до ніг Сулейманових п'ятсот голів захисників Петроварадина
Знаєте лейтенанте повернувся я з космосу на землю лежу я отут спеленений слухаю як болить мене слухаю і думаю що може й справді пияки наді мною пожартували
Дякую
А я знаю що ти шах-заде Баязид і дивуюся як можеш допустити щоб я лежав перед тобою в цьому бруді та ще й зв'язаний
П ш е п ю р к о в с ь к и й підводиться і вхопившись за голову закриває хусткою рану
Одривай Лавріне їх хату бо я сама полізу та буду зривати кулики
Тими вустами що несли тільки лайку та прокльони всьому світу станеш їй про своє кохання шептати будеш цілувати у-ух
Сама виховаю сама виплекаю хоч би як важко довелося
Хоч сахарня давно вже закинена розсипалася і заросла травою в порожніх будинках її раз у раз вчувався шум немов гомін машин і робітників лишився на старому житлі
На це кілька разів натякала Улита
За правду
Хіба ви нічого не знаєте
Вона лишилась у турецьких розкошах гадаючи своїм милосердям до земляків спокутувати зраду батьківщині
На дереві спіли ово-ші вкривали рясно дерево аж гілля гнулося додолу її обсипались перед моїми очима
Христос ваш рече кесареві кесареве
Стояли золоті дні запізнілої південної осені
Матиму розв'язані руки а з роз в'язаними руками знайду собі раду
Бог- автор бог-редактор і бог-читач в одній особі Куліша
Ідол же ти проклятий
Списав їх з пам'яті й запорожці казали що його богородиця достотно така як на справдешній хоругві в січовій церкві
О
В Ваті очі стали перелякані аж пригасли
Мушу говорити з нею
h1 Єрусалим на горах h1
Ось Данько і виручав роту
То місце де зберігаються важливі памятки
Літом і зимою
Ти забув урешті що в наших-таки Горопахах коли в тридцять дев'ятому прийшла радянська влада то енкаведе арештувало Дмитра Бойчука Василя Качура Штефана Данилишина та ще кількох
Я щаслива що я душею викупляю душу не кожна жінка має сеє щастя
А мені що куркульню жаліти
А з тебе переляк швидко витрушу дещо хвальковито відповів Павлюк
Попик хитнув головою не сказавши однак і півслова і незграбно поліз на підводу
Над твоею колыбелью Песни злой неволи Пела я и со слезами Ожидала воли
Я підходжу до неї обнімаю й міцно радісно цілую її
Озовися
Сєргєєв
Не дозволимо нехристові посміятися над нашими святинями над могилами предків наших
Не приховували свого незадоволення і його бояри дружинники та вої
Сусанну виправдав і врятував від смертної кари юнак-пророк Даніїл
розкрився лише на мить і знову вліз в овечу шкуру слідчий Це жарт звичайно
Хоч і третій Оленці яка незабаром віддасться за сина лубенського полковника Андрія Маркевича Якова також посагу не дасть
Всі слухали Володька з увагою але ніхто не йшов купувати квитка
Його худорляве гордовите обличчя було непроникне
Але без князя
Брошка була дуже гарна і якраз в такому густі який любила Ріна
Ковбаниха вибралась до зятя
Потім рушником витер вуса й став розповідати свій сон
Соліковський збагнув духовну сутність цього ревнителя Ісуса якого ні каліцтво ні запідозрення в божевіллі ані побої не звернули з праведного шляху 1540 року папа Павло III повірив що Лойолі дано бачити Ісуса і затвердив його генералом ордену єзуїтів
А я гадав собі що впливаю на вас як-найблаготворніще
Їй-бо
Вузьке вікно в протилежній стіні нагадувало бійницю замку
Григорій Задніпровський новий інспектор вашого райвно
Не топчіть ногами
Так ось що заганяє вас сюди —пожартував Сергій
Вони тільки трохи нанесли блощиць у черевиках та чоботях із собою але тепер старанно нищили їх
Хм
Це чути
А щось одразу заперечувало підказувало а чом би й ні
Друзі є
У 1818 році на посаду ад'ютанта генерал-губернатора Рєпніна прибув з Петербурга підполковник Матвій Іванович Муравйов-Апостол
Дмитро-Іванович поважав його за ввічливість та за прояви цікавості до історії рідного краю
Ми ж не маємо ніяких на це засобів
Провів рукою по чолі й сильно зітхнув
Обвислі фіолетові сережки навколо очей здригалась окреслюючи лінії глибоко захованих неспокійних прожилок
Дотепер Марія не виходила з Мангуша хіба оте що зі Стратоном на каменоломні різати камінь
Тихо було тiльки у царському таборi де бiля намету iмператора стольника i протовестiарiя стояли вимальовуючись на тлi сiрого неба закованi в броню озброєнi списами й мечами безсмертнi
Вона бундючилась і перед своїм батьком і вважала на його як на грубу й просту людину як на деспота й варвара
Один нагнувся зірвав на ходу взявся одразу їсти ту бур'янину
Між іншим моє інструкторство показує яка чула і прекрасна більшовицька партія
Ні весело
Коли б я міг Оленко розвів руками пасічник
Що ти кажеш
Глядіть же не забудьте однести
І недалеко від вас дорогий Степане Васильовичу мовив Саша
хрипко сказав Сивоок
Але маю ще не зовсім добрі вісті
Нюся розказувала про козаччину про боротьбу українського народу за своє визволення
Якби ти знала Як тяжко та як сумно тут мені В смутному цьому місті що таке Занедбане і темне як могила
Спокійний сумирний стоїть сад
А ми давай спробуємо одного потрусимо
Я покликав вас тільки для того щоб оце сказати
Здавалося розбурхане море вогню кипіло ревло бризкало вогняною піною раз червоною як грань раз білою як світло блискавки і йшло сердитими хвилями на чорні безборонні плавні що причаїлись і тремтіли у вічній пітьмі
А от вії довгі волохаті вони не гармоніювали зі строгістю губів і всього обличчя вона їх теж не фарбувала можливо раніше фарбувала а потім зрозуміла що втрачає на тому хоч і знала що вони зм'якшують її а може й хотіла того
А коли дiвчата почали заплiтати вiнки й пускати їх у Почайну щоб запитати в долi чи судилося їм мати пару а якщо судилось то з якої дороги сплела вiнок i Малуша
Для тебе я покинув ясний замок I в темний яр спустився щоб красу Твою ще раз побачить чарівнице
Для Терехівки кожна нова людина подія неабиякої ваги
А того не радіти що один іде шкереберть та тільки ж другий іти шкереберть не збирається
То как я бил у солдатах почав Кіндрат і стояли ми у Вільні
А вона йому Твоя жінка молода що каже як не днюєш не ночуєш дома
Чарівна все-таки людська звичайна воля
І чому знов роблять
Перед сном мені так палко захотілось розвести левів і слонів щоб було красиво скрізь і не зовсім спокійно
Зосталась Ганна в хаті не пішла в старці
Доню моя схаменись
Хутірський
Уже можна розгледiти як надимається од вiтру сорочка на спинi
Я засунув руки в кишені вже зарані
Я передам вами для Марії Каспарівни Под суд Думы і останній Колокол
Жених вийде а ти сядь за п'яльці будь з ним приязна
Тепер він зник -і я радію разом з вами
Гляди ж
Якесь дивне поєднання надзвичайної дівочої краси і суворості
Сподіваних за час війни змін у житті країни народ не дочекався
А далi все сталося так блискавично що я не встиг отямитись
Попа їм треба було
Підійшли до Савка мовчки роздягли його й голого повели в поле
Д о н Ж у а н Бо я хотів її живою мати а не камінною
У ва-ас жа-а-а-арр потім схопив Дороша за поперек і пойіс молоти до млина
А правда тіточко
Арсен втягнув ніздрями запашний дух наперед смакуючи ситий обід
Бери тут а я подамся далі гукнув Рудигер і погнав коня напролом крізь коноплю
поцікавилась
Іди в волость нехай волость вас розділить а не свекруха репетувала Мотря
А пам'ятаєш яка була вона кажу
Вони ж усі конокради
Взяти двох жінок і не питаючись їх згоди тільки через те що вони полонянки примусити голими позувати перед його робітничо-червоноармійською авдиторією
Так на Деміївці
Бароне звернулась вона до фон Лянге пригадуєте нашу зустріч з контесою Сімпсон
О виродок з шляхетського заводу
Носився носився цілий день і зайшов з нею аж у ліс
Хорони боже
кивнув синові щоб вийшов з хати бо розмова набувала надто несподіваного повороту
І знову перепадало нашим пальцям знову ми сичали й зализували садна
Коли б уряд наш був трохи розумнішим говорив Чернишевський він би вам Олександре Івановичу дякував за ваші викривання
Ми посiдали на землю
Дива
Першу цифру він не міг собі уявити а другій не міг повірити він бачив височенну могилу над тридцятьма тисячами трупів і в нього вироблялося внутрішнє переконання що такі могили виростають перед заходом сонця кожного божого дня
Читач
Бряжчать ще й видно в його їх немало бо лічить часом отой лапіга таки довгенько
—Прощай Урал —прошептав Пшеницин поглянувши на друга
Минув ще тиждень
Читання тільки розпочалися а вже на них такий великий попит ніби на італійську оперу
Перебіг у споминах усі свої розмови з жінками
Прочитає і замислиться на хвилю
Ієліїл був там десятником над своїми ж земляками сам не потрі бував робити а лише приказував до того ж іще заробляв тим що різав людям скотину з якої брав собі звичайно найліпшу часть і продавав потім хоч своїм хоч єгиптянам
П'яний Книш поміж розмовою доводив їй потроху що робилось і що говорилось у місті
Один по одному розгортала Улянка листи їй писав казах-сержант родом із Акмоли
Для імператриці тримали золотистого коня
Був свідомий що тільки дробинку з того величного завдання що перед ним стало спроможен зараз здійснити бо життя навіть однієї людини варте томів оповідання
Парасковіє Леонтіївно з ним щось трапилось занепокоєно озирнулась на матір Тетяна
Їй-богу аж дяа лисичачих виводки
Добре робить що вчить
Він сидів під деревом на землі незвично збуджений червоний від чарки і сам собі співав Посія- ала огірочки
Що
Коли собі бажаєте звернувся до мене то я можу вам цими творами служити
Так я не буду видіти твого лиця
І я ще дужче натиснув на педалі
Почули духом паничі куди потягло постерегли одразу що воно є та й зслизли
Побачивши трьох незнайомців він поволі посунув до них напевне щоб краще роздивитися
Але після церкви не міг з нею Говорити
Гетьман Скоропадський до того був приголомшений одібранням од нього залишків влади що року 1723-го вмер і Україна на якийсь час лишилася зовсім без гетьмана
Стали один проти одного витягли вниз шиї нагнувши голови ріг проти рогу
І вже бреде сліпий кобзар І Гонта кличе на пожар Кавказькі гори в млу повиті Рясною кровію политі Чолом підводяться до хмар
Милий мій невже ти не розумієш
Ну держіться ж міцно
Вадим заспокоїв Ося й одіслав додому
Ми не вимагаємо надмірного а тільки те що нам належить по праву
Але ж звичайно всі втекти відразу не могли
На возі запряженім парою коней стояв здоровецький бородатий дядько і гув примирливо перемацуючи очима товари
Юрась
Але й на Волині цій квітці так само не пощастило
І Одарка раділа слухаючи Христине щебетання
Хіба ж наші вечорниці для вас
Дурне плетеш чоловіче
Зоя поставила на піднос мисочки з варенням і три стакани холодної води
Савка протираючи очі
Я буду лічиться дома як тільки прибуду до Києва сказав Дашкович аби одчепиться од настирливої сільської знахурки
А тут ось кров
Час
не зрозумів Грабовський
Саме така гірка доля спіткала кошового П Калнишевського
Разом з дівчатами заспівала й Нимидора
Бажання виникши в ньому й прищепившись скоряло його всього зрушувало собі на користь всі його сили заступало весь світ роблячи його самого подібним на тетерю що тільки власний спів чує
Григорію любий
Ну так вот кто же из наших
Я їх дуже люблю бо як защебечуть то так як у божому раю любо
Зерно їм падало на голови а в головах народжувалось нове заповзяття а в руки прибувала нова сила
Одчинивши двері він увійшов у сіни й заглянув у клас малий тісний з облупленою глиною на стінах
Вони там заревли мамули
Так от беручись за борщ промовив Олександр твій служник до Гершка ще не поїхав
Він виніс пережив те ж так само несподівано-негадано став вільною людиною зустрів споріднену душу яку саме небо послало йому в особі чарівної Маріам і так же безоглядно кинувся назустріч їй
Я по закону
Тому на відміну від співбратів які давно змирилися з усім він весь час думав
Витягали їх за бороди і тягли до сіней
Кірка принишкла і затишено спостерігала як він обережно відхилив двері і проснувся крізь них у середину
питає її непевний голос
К о р н і й
Шаблі не діставали селян за прикриттям а прорвати його було важко
Люди не сплять хоч пора б вже їм спати
Так товаришу ваша правда я теж маю свої підлоти
Так так
Переодягніть десятків з п'ять надійних реєстровців у селянське вбрання і хай вони попросяться у фортецю буцімто хлопи-втікачі
—спитав
Анна вдавлюється в неї по хвилі
Ну-ну бідкається здивована і гнівна
Ну то нехай буде Сава
Що ж йому робити коли так
сердито питався
Відтак спитав
Ледве на вечерю встигли
Сотні разів питалася у самої себе а відповіді не знаходила
Так пролетели святки так пронеслось еще немало времени
Карамазову прийшла мисль що дівчина просто жартує з ним
Та й більше бачиться нічого
Браво біс
Іменем найсвятішого Ісуса промовила стишивши голос одна з них
Через хвилину він немов обезсилений немов западається в себе і майже не може вдержатися спокійно щоб не звернути на себе глибшої уваги але за хвильку звертається до його священик і він мусить над собою запанувати
У Брюсселі доживав свій вік старий Лелевель всесвітньовідомий вчений історик етнограф нумізмат до того ж тонкий майстер-гравер що сам гравірував свої Атласи свої книги з нумізматики
Варивон відімкнув прип'ятий до старого вузлатого пня човен
Не сховаєшся од нас ні за високими ворітьми ні за привілеями
А пан у нас Полуварич
Внутрішній ворог гірший усіх
Він либонь з султанського двора бо лише вони так знають лупити думав собі паша
Вони мовчки здіймалися вгору і хоч була вже ніч Іван виразно бачив при світлі зірок її обличчя
Це був чоловік років сорока
Тіло почало корчитися витягувалися чи скорочувалися жили щось у ній росло а щось зникало
Другі за ним
Більш докладно змалював зустріч з Кара-Мустафою і його оточенням
Ет
Хто забрав економію в пана
Церкві богові
Чув куди воно гне
Да дуже понімающа була людина погодився Бондар
Згадала Рівчаки
Ось це й була підстава для всього діла
І славився хоробрістю для Христа
Я йшов покірно Бо я любив тебе надмірно Але мені тоді здалося Що то не золоте колосся Що то любов мою безмежну Стоптали так необережно
Дем'ян
Дурниці
1 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 khmary2 html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 index html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 khmary4 html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 index html 5 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 khmary3 html#N_1_ 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 khmary4 html 7 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 index html 8 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 1 Вернутися Розділ 7 2 Зміст 3 Далі Розділ 9
Та ти чи зроду дурний чи ще свіжо скрутився
На кухні чи де
А поміж ними чисте горбате поле тільки подекуди мріють кущики лози та хвилюються високі до пояса трави
Гармати грали а ми наступали
Передай ему ответил гетман пусть только похлопочет закрепить за нами все права пактами Богдана Хмельницкого утвержденные и я ударю челом государю не только всей Правобережной Украиной но и всеми городами Галицкой Руси
Не смійте говорити далі
Ну да было что было верно так богу угодно прошло и я забуду
Ні
Надходив вечір розкішний літній вечір в селі з своєю прохолодою з густими довгими тінями в садку в березі обсадженому густими вербами
Я приємно здивований
Мене зовуть Михайло Чупрун
Він багато приводив до художника своїх земляків та знайомих прототипів які позували йому під час створення картини їх постаті й риси обличчя скидалися на запорозьких козаків
Позбавити організм допливу білка і він розкладеться хоч би й годувати його найкращим українським салом
Іван Франко в передмові до Галицько-руських народних приповідок зазначав Приповідка як монета поки в обігу кожний знає її ціну а вийде з обігу то й робиться не раз просто загадкою особливо коли вона оперта на якійсь грі слів або являється ремінісценцією якоїсь мандрівної анекдоти або якогось місцевого давно забутого факту 10
З іронічними посмішками беруться хлопці за пляшки свого ситра та лимонаду що педагогічне вишикувались перед ними наливають цього дитячого напою спершу собі потім дівчатам а одна з дівчат грайливоока така смаглявка почуваючи на собі капітанів погляд насмішкувато застерігав кавалерів
Але ж коли врахувати що в латинській а ще частіше в давньогрецькій мовах к та х писались одне замість одного то коїни й хоани це не що інше як кияни тобто перевізники
Паша тут куди вже кращої
Голубчику мій та ви не до універсітету вступаєте а до шлюбу
Ну за вічне
Дуже гарно
Старий замовк і посмутнів
В мене рушники готові
Коли козак застигнутий в одиночку у високій траві чи в лісному чагарнику він щоб обманути чуття ворога щоб збити його зі сліду гавкав по-лисячому вив вовком кував Зозулею кричав степовим пугом
Вже він дочитав до кінця оповідання але все сидів над книжкою і дивився на листок хоч і не читав далі
І чому я не пропала малою скрикнула Загнибідиха і вся затіпалася
Ще й не бачивши її вже назвав Міхрімах що означало ніжна як місяць
Мартин нехотя торкнувся її спраглими губами й заіржав голосно на весь майдан
Одначе стояти на цій вулиці довше також не має жодної рації
Дивно чому Емма не відходить
Не діждуть же вони сього
Іроде гаспиде закричав Чіпка напився що й язика не повернеш у роті то йому й байдуже що тут з тебе жили тягне
Юдко засоромивсь як дівчина якій прилюдно роблять тайнобажану але сороміцьку й небезпечну пропозицію
Перелякана його криком Малуша випорснула з свiтлицi зупинилась у сiнях i заплакала
Настоящий воин настоящий запорожец
Значить сиди і нічогісінько не жди як казав наш великий правдовидець Тарас
А ось і поля загойдались і до притихлої дороги підійшла уся в щирому золоті дика груша
Переправився через Мармару до Муданьї там піднявся в гори проїхав над урвищами Улудагу побіля виноградників і оливкових гаїв і задихнувся од видовища велетенської безмежної долини в яку скочувалися з Улудагу прозорі потоки прохолодного повітря обвіваючи високі зелені чинари віковічні горіхові дерева і славетні персикові сади
категорично сказав Явтушок чим неабияк здивував Манжуса Так мало
Я не одержала нічого злякано сказала Дара
Вепр
Солдати замикають двері і теж виходять
Щодо заступництва то в нього не було нікого
Так
А я лежатиму та їстиму те що ти наробиш
От де пристать би у прийми на усю маєтність та зажити дідичем
Чарка пішла кругом стола
сяйнув очима Палій
Постріл
Сьогодні він з'ясує їй що життя можливе тільки в природі яку вони покинули й до якої мусять вернутись а місто душне й нудне це страшенна помилка історії
Німеччина за цей час розпочала революцію і їй стало розвиднятися в темній голові
Приходжу сьогодні до його щоб узявся повінчати
—Так ми артиста не знайдем
Власне я так подумав
Галя
Будний
Черниша мимохіть кинуло вперед далі від того крику що вже переходив у стогін він чув як за ним і всі бійці повзуть швидше бо сопуть тяжче і частіш
Злякався самого себе
Його шпортають ножем під ребра він потрапляє в лікарню нюхає наркоз
Яку там зиму
Дід стукав ціпком а баба палицею
Він глянув на його вишкірені міцні великі зуби й у думці додав коли б його не було взагалі не існувало б зовсім
Але вiн нiби забув про рани без страху дивився на iмператора i його воїв
Прошелестів гомін здивування
Бригада хвилинку мовчала командир хотів був подати команду струнко як один з підкови підняв руку
Чи думаєте що так втечете від смерті
Сірко переступив через порубаний поріг
Тамара не раз помічала як багато бюрократичної писанини розвелося в медичних закладах кожне чиєсь нещастя тут одразу ж обростає купами казенних паперів якщо кому й потрібних то хіба лиш відомчим формалістам для перестрахування а хворому від тих паперів ні холодно ні жарко
Хіба обличчя хіба постава бо серця теж нема
Так буде і для тебе ліпше
І тими словами впроваджує його ніби в інший світ
Виникла дискусія спочатку так собі але вона набирала й набирала сили до неї долучились інші а там ще інші і нарешті створилося дві партії за Блоху і проти Блохи
Забий
От вам i тобто
Ти як сип божий маєш сповнити предначертано
А за ними по драбинах лiзли повзли видирались новi вороги
Я привіз його з собою княже
Ну звичайно он у тебе вже вусики золотяться
Возів багато ми в кінці обозу
Або зведуть верхи ліщини докупи і позв'язують як курінь і так живуть
Потривай же ти
Так насправді є а ще більше хочеться Богданку
Жалко а делать нечего когда законно
Позаду гарцювали молоді гридні з охоронного стяга Ярослава
Ні краще вже смерком прийти
Дозволь і мені піти з тобою
Що як хто чув те
Знайомий регіт підняв з землі
молить ще раз мати з надлюдською якоюсь силою і тулить ніжно доньку до себе як малу дитину
Скажи як називаєшся
Хіба не так
А таку муку терплять діти нашого духовенства селян міщан та й ще за свої злиденні гроші
Де провалилась грубувато казала Мокрина
Коли він складання віршів Бунтівничих не покине То в тюрму його закину Там він клятий і загине
Отто як почув вiн се вiд неї так на душi стало йому легше зараз i зрозумiв що йому треба робити та мерщiй їй беркиць й ноги та й просить
З хати вибігла Кайдашиха просто од печі з кочергою в руках
Оксана ласкаво припрошує всіх до столу
Що давно тихо тут було не чути ніякого голосу крім вівчарської трембіти десь на далекій полонині або рику дикого тура чи оленя в гущавинах тепер на полонині гейкають воларі а в ярах і дебрях галюкають рубачі трачі й гонтарі ненастанно мов невмирущий черв підгризаючи та підтинаючи красу тухольських гір столітні ялиці та смереки і або спускаючи їх потятих на великі ботюки долі потоками до нових парових тартаків або таки на місці ріжучи на дошки та на гонти
А як же мені
Сором невдоволення мучило його і йому не хотілося так вертатися додому
Дорога справна
Зарості шипшини полум'яніли червоними ягодами і Потоцький гарцюючи поперед гусарів елегійно просторікував
Рясний піт збігав йому з чола заливав глибоко запалі очі
Тим паче що сила зараз на їхньому боці
Ну й нехай раптове відчайдушне
Ой ти мій синку мій Іваночку Поперед війська не вихвачуйся Позаду війська не зоставайся
Давида Тихін стрів питанням в очах
ПАНАС
А з ним виросла й тривога вона вже влилася з тією великою тривогою котра щоразу охоплює суспіль всіх батьків змушує дивуватись шукати радіти проклинати
Сокирою махати
Зайшов додому забрав обидві пляшки і подався на цілу ніч на другу половину кутка за яр
А ти почім знаєш
Потом возьмутся себе за руки и придут домой и никто их не спросит где были и что делали
говорили ромеї
І мені
Поле таке рівне і чисте що на ньому нічим зачепитися погляду
Рештки пропадають
Там коштовне каміння Індії Персії Хіджазу
Раз якось повернулося було своїм гострим боком закрутило у безодній кручі та и то не осадило на дно а зразу винесло наверх на чисту воду на тихі хвилі і помчало-понесло геть до щасливого берега зоставивши в душі одні гіркі споминки про дурний розум молодого віку
Пані Вандзя не поспішайте раптом пролунав тихий голос
Дими зблизька аж душать Єльку важко стеляться від заводу тепер їй хочеться швидше звідси старий проте не спішить вовтузиться біля бакена спокійно а тоді ще стане давати димам оцінку білий то ще нічого та й чорний що клуб'ям валить теж не найгірший найстрашніший жовто-бурий отой аж червоний
За нею пішла й Любов Хведорівна щоб відтирати
Правда
Та еслі по раздєльності то пущай уже я
Поставила гарбуз варитись а насіння на жаровню у духовку
Не смій мені таким тоном балакати
А все ж таки дожидав його великодушності
Се смерть у очі заглядає шепнув І знов почав молитись ще щиріше Ще гарячіше
Чуєш
У ліс до партизанів як тінь прийшла й сказала Сю ніч
Обід
7 червня 1945 року до нас бiйцiв вiддiлення iменi Миколи Красношапки приїхали українськi письменники
Ні не відступлюся дочекаюсь якщо вже Вітеньку серце обрало
Принц Георг поштиво й довше ніж треба для поштивості прикладає уста до сухої й атласистої руки
Мені й тепер весело
Дзінь–дзінь
Тільки що перепрягли коні і всі почали сідати як до самого вагона прикатав гарненький фаетон запряжений парою баских коней
Я здогадувався
Ну йдіть мамо йдіть
Дитя моєї Олю
Але ти мала б його полюбити
Він чув як вона дзвонила притишеним голосом розповідала про чоловікову невдачу й лихо яке з ним приключилося
Яка
Гаряча хвиля несподіваної радості зненацька огортає Льодика і він не може втриматися від усмішки
Молодий свіжий і бадьорий Онисько як завжди посміхався
А дівчатка в захопленні дивляться на неї бо вважають що вона дуже гарна ну прямо красуня
Зовсім не страшна що ти вигадуєш
Дідусь встав з-за столу і нахилився до вікна
На козацькій долі
О уми
А хто мене впевнить що ти додержиш слова
Рука її лягла на дверну ручку великий палець почав повільно тиснути на язичок клямки і це зробила Галя так управно що клямка безшумно підняла защібку і хоч двері й заспівали але не голосніше ніж шурхотіли шашіль та миша
Виходить
Знов ляск лiнiйкою по лапi
Чого захотів
Чи я був там
Орудуватиме ними Старк
Зрідка верещала мадмуазель Арйон і тоді незв'язно говорив тип
Ні ні й оцей жук дурниця
До сих пор гетман жил с ими в мире и от того не было нам никакого худа
Чому ви це зробили
Та вони мусять спокутувати свої гріхи працею на галерах
Імператор став зі своїм двором у Падуї заповідався прибути до Верони але не квапився з тим а Євпраксія його не чекала
Он як
А що ж буде далі
Цей проповідник піддавши критиці всі інші релігійні культи і довівши перевагу грецької ортодоксії православ'я розповів князеві про створення світу про історію відносин між людьми й богом а на закінчення розгорнув картину запону на ней же бh написано судище господне показав йому одесну праведныя в весельи предидуща в рай а ошюю грhшники идуща в муки це було живописне зображення останнього суду божого над людським родом так званого страшного суду
Немов зараз бачу одчинене вікно вітрилом напнулась серпанкова завіса
Бачать вони лежить неживий Осел та й усi гурмою до нього
З княжого терема можна було охопити оком все і церкви і двори і торжища
Гасан-ага лишиться в Стамбулі щоб берегти мене не тут у гаремі а на волі бо коли й загрожує щось мені й вашим дітям то загроза та напливає з волі ваша величність
К о в а л ь руки в нього тремтять
На народ отой убитий
І коли дав йому Мустафа від доброти великої зеленкуватих кульок забуття Джихангір упізнав стан в якому опинився мов у знайомім домі де жив давно тільки не знав що живе там
Він від того всього відкуплявся то папіросами то чим іншим
По одному
Освітила своє і його обличчя усмішкою
Відтак зігнувшися вдвоє розмахнув сильно рукою щось забриніло у воздусі а камінь полетів у рівнім мов нитка напрямку низько понад землею і влучив із цілою силою зникаюче звіря
Але ж тодi ми одiрвемось ще далi вiд Дунаю й Русi
Олександра Михайлівна запитливо глянула на Панаса Яковича
Страшні будинки клятого Стамбула Ввижались матері й малій дитині
Зате батюшка прокляв і пана і маляра бо той його досить грішну нічим не прикриту статуру помістив у пекло
Споминав про те що зайде й сюди але що мусив непремінно відвідати вперед якогось небезпечно занедужавшого відложив візит сюди на пізніше а сам поїхав верхом
А як же тоді з отою піснею
Дудіння ставало щораз виразніше
Там пишуться якісь бумаги
Маєш роботу
Нева також була закута кригою чорнілії лиш промоїни на бистрині
ЯВА І
А тим що дірами через загорожі силою обіцянками викрутом людським догодженням та іншими хитрощами вдерлись у Христову церкву а не в законний спосіб і начальствуєте
Тих отаманів курінних Що під гармати революцій Уміли кинуть п'яний сміх В скривавлене обличчя муці
Дід наморщив лоба
Дощ перестав раптово
Явтушок дуже пишався з того коли знаходив у Вістях опечатку або ж пропущену літеру
Приїхали з міста голубим автобусом але Мелешко будучи і хазяїном і заодно екскурсоводом нізащо не хотів згодитись щоб вони господарство Червоного запорожця також оглядали з вікон свого автобуса
На фронті я був-би ні до чого
В нормі розумієш
Братський монастир 'у Києві на Подолі заснований 'в кінці XVI ст. при школі потім академії
Дара непорушне з болем дивилась йому вслід
Одвернулась
А бодай того попа хороба втяла
Я теж ціную Ваш талант і поважаю Ваш характер усміхнулась вона йому й читала про себе далі
В книжках пишуть ось людина вона те й те
Щоб ми самі зробили з цим хлопцем усе що треба
Дослідникові впали в очі столітні дуби величезні скелі та глибокі печери
Ви мене до iнфаркту доведете
Як мало тобі іншим разом добавлю
Характер у них такий
Накрив лантух свіжим м'ясом і закаляв у кров
Роман мовчить
зраділа Марія
Методію Кириловичу покликав він схвильованим голосом свого симпатичного колегу Я вас викликаю на соціалістичне змагання
Зідхнувши глибоко розкрив валізу дістав пляшку коняку і підійшовши до столу налив у чотири склянки
Сівши за парту Ява кілька хвилин мовчить поки не вляглися почуття викликані похвалою вчительки
Распродав свой товар и купя кое-что в Лубнах для домашнего обихода Касьян возвращался домой
А в них у мисливців очі сяють від щастя й радости
Здравствуй Никита отвечала она и не думала ждать
От що
запитав вражено
Він засипав його з головою співаючи панахиду
Одчиніть вікно
Нехай вони собі здорові будуть промовила Катерина так спокійно наче те все було давно минувше
На жіночім краї заговорили тоді
Люди
Я світу за слізьми не бачила я про вас і забула
По тому минуло ще чотири роки й нарешті Валларієві пощастило пересварити слов'янських володарів Галиції Турингії та Вендії
Я вже відвикла від цих
Аж раптом тінь упала на плесо довга-довга бо якраз проти місяця
Невже я звідси
Ще що вигадаєте
Чого лаєшся
Ні мабуть вони ще скоро не впадуть
Монарх-то не людина то вислів сили могутності єдності покоління
Усі повставали насторошились
В пансіоні при Полтавській гімназії
Розумієте
Вона зробила довгий шлях і потрапила до мене
Вирушаємо завтра вранці
Коли б ще хоч трохи затримати спагіїв щоб у сутінках вони не побачили в якому напрямку він піде
Поети життя
Этот ужасный крик казалось долетел и до сознания Бруховецкого проблеск какой-то мысли мелькнул в его остановившихся глазах в ужасе отшатнулся он назад и споткнувшись упал на землю
А грабіжник так і горить очима простягає руку наперед гарбати
Аж так милосте ваша
З надривним бухиканням та стогоном
Правда це залежить від того на вантажена машина чи порожня але ми навчилися здалеку по мотору впізнавати така чи така
І стида вам немає і сорому батькувала вона розмахуючи прутом
Того ж дня кооператор урочисто відімкнув парадний хід у будиночку й наліпив на вхідних дверях клапоть паперу де акуратними й великими літерами написав Давид Семенович Иванчук
Хто ти така
Коли уб'єш мене то се буде тілько добродійство бо й так мені не жити
Гроза вщухла лише поодинокі краплини бубонять по гонті
Істинний бог не було він правду каже
Все блищало сяяло в ній дихало якоюсь святочністю новістю якимсь ожиданням
І В С Яременко
Про що однак ти думаєш пане доглядач не встиг поріг переступити а туди ж втручаєшся осмикнув себе озирнувся на Огнєва чи не помітив чого
Уф яка жижа
П а в л и к ще вагається
Видно спокусився на безмежні простори Правобережної України
Маю великі витрати на фабриці але що в нашій силі прошу від щирого серця
Я не можу цього своєю косноязичною мовою висловити але інколи я ризикую з сучасними кодексами моралі бути неморальним навіть невіруючим щоб мати чисте сумління для сприйняття чистої правди
Але крик його чомусь Андрія не лякав
Говорить по-простому так як у всіх людей дома розмовляють скажемо тато чи мама чи сама найпростіша жінка
Та вони вже такі що й ніг либонь не потягнуть
Пан наробив нами жид надурив з нас
Ох
Ось люк
Марія згадала кабінет іншого енергійного завзятого видавця теж захопленого своєю діяльністю П'єра-Жюля Етцеля
Знаєш що тебе чекає паля одривчасто спитав Ярема ближче підступаючи до Богуна
Крутяться немов завірюха знялася
Чи не це полум'я гріло його дитиною вночі на пасовиську серед лячної темряви де жили страхи й вовкулаки
От ця шушваль і заставля бути обережним зітхнув і посміхнувся до Вадима Федір
Збереглось вісім листів її до Івана Франка
А тут теж надзвичайний випадок і начальство
Вас
А впоравшись з усім старий заходився надворі варити обід
Незабаром жінка вже готові дрівця підбирала
Понабирала води у відра й понесла в ніч що насувалася немов орда
Як давно ми вже воюємо
Ми молоді казав далі Орлюк обнявши здоровою рукою Уляну але оскільки загинули батьки й матері наші й нема в нас нікого крім товариства і ми з Уляною починаємо рід спочатку казатиму як старий від батька й матері й усіх предків і нащадків наших ніколи ні перед ким не відступить мій рід з цього дніпрового берега з цих колгоспних полів
Чи не на цьому мості через Тясмин оповитому по обох берегах густими непролазними заростями калини наздоганяв хтось вороними кіньми свої марно втрачені літа і прохав їх повернутися до нього в гості
Я сам тобі привіз лист великого государя де оповіщалося про воєвод
Якийсь вусатий
Лине здалеку дівочий спів
Треба б і далі мовчати але Юрія ущіпливо кололи слова і ніколи не дійдеш
Сергій Петрович пильно по черзі подивився на дітей немов перевіряючи їх
Я мстила тому кривляці за чотири довгих роки що він забрав у мене
Тут деякі розрахунки
Але це вірно тільки почасти
Кіті була меншою сестрою другокласницею Анею ж виявилось був Анемподист так зменшено звали його в сім'ї
Зупинився біля мурованого каміна на карнизі якого стояв боєвий золочений годинник прихилився спиною до гладеньких холодних кахель дивився звідти вороже
106 во гресях родила грішна мати
Шукаєш
Дівчата передали свої вінці молодцям їм не слід було сходити в долину де кождої хвилі міг напасти ворог
І ніколи не було
Може й не вбереш
Лемки сіють Ганну лоофдорфську пивний сорт який потім відправляють до Тиврова для пива
Дякує за добре серце
Ха-ха
Гм
Та не перебаранчай
Заметаливсь гнівом голос
Ще з короткої репліки Андрій взнав що Санько син розкуркулених батьків висланий разом з ними хлоп'ям на далеку Печору
Чи не рознесеш
Ви старий трупоїд і рабовласник
Трохи болить
1 Годі вже знущання
І що тобі Бережане до того до наших смертей
Коло столу сидить схилившись над книжкою молода пані зачиталась аж буйна коса ізсунулась на лице
Гинуть
Заждіть нетерпляче каже Порфир і тяжко зітхнувши робить відчайдушну спробу витягти з себе Мені тринадцятий минало я пас ягнята за селом
Я думаю що ось нещодавно ворогам попався хрін без поросяти
Хотіли б вони побачити в якому хаосі опинився б довколишній світ якби хто надумав закрити цю останню глинську мотузянку
Поки ми ся та й любили сухі дуби цвіли а як ми ся розлучили сиренькі пов'яли
Себто як
Він мені не сказав
Осавуле до мене ходи щось скажу
Хитро й забавно
Ще батько побудувався на ньому а Зінько тільки додав дечого
Влас норучно складеного вірша
Радюк пішов додому вже спокійніший з більшою надією на своє щастя
Сложите вы псалом суровый Про сонм народных палачей И вольным гимном помяните Предтечу друга своего
Безвісти пропав
Хто може полічити скільки в оті бурхливі неповторні часи середній районний працівник провів безсонних ночей витратив своєї сили згубив здоров'я
Ото вони й є
Жаль говорить з тебе мій брате заспокоював його хазяін
1-а с е с т р а
Газди нишпортять по тайстрах й кишенях може там у кого шустка завалялася
Тур
На всі гори скільки тут здіймаються немає щасливішої від Маври
Ми з Леною трималися за руки
Та й ті незадовго поображувались за її дразливість та наглі непогамовані вибухи і перестали бувати
Вот вам за труды сказала Татьяна и плюнула нам почти в глаза и побежала в степь
Кацапня там подихає з голоду і суне вся сюди под флагом социальной революції
На ній й обличчя людського не знать
Ї м і н е н а ї м с я
Таратуто
Більшість партизанів пройшовши тридцять кілометрів від табору були на залізниці що врізалась в невеликий чорнокленовий гайок
Вона тільки хитала головою
Дякую
5
Променистого вечора те сталося
Мартин і Роман теж погодилися з цією думною
Робота буде лише коні трохи спочинуть
Як се так закричали обоє старi
Мовчки поривчасто вхопила розгорнула на хлопцеві шмаття що його соромливо й старанно не давав він розгортати
Він мав вигляд готичного собору з башточкою перед якою було прироблено чималий майданчик
Чому весь світ такий несхожий
Хай люди обходять її наче помийницю
Рішили смажить українське сало
Стара свекруха як певний заступник за Зосю перед Лемішкою обіцялась випрохати на завтра коней
Один з ковалів падає
Іштван
Чи б я тримав собі такого лихого наймита
Іван Лобода
Ну хай малі були хай несила це зрозуміло змилостивилось дівча
6
Так вони й пiшли
Невже ж би ви дійсно трудилися сама задля цеі дрібної справи обізвався усміхаючися якось дивно
Я звернулася за вказаним місцем у надії що побачу щось особливше одначе не побачила нічого
І багато ми дечого не знаємо журливо похитував двома насторошеними жмутками волосся хоробрий генерал Багато ми дечого не знаємо що робить його милість король і не довідаємося ніколи
Галецька й собі рушила з місця й подибала по сходах
XXXIV
Зоставмо се про гайдамак безбожних Що плодяться між темної мужви Нас кличе Конашевич воювати Татар і турків разом пліндрувати
Цвіла вже не одна весна після його виїзду в столицю і потроху гоїлось його серце
Входе Герасим
Ходімо га
Це значить що в йому гарчить жадність
XIV
У нас у селі пішли чутки що й там він анархію накоїв і його позбавили нагород словом розжалували
Тоді бродяга вийшов у завірюху і наблизився до Ничипора
Ясновида нічого не відповіла й він мовив Маєш доньку
Давно
Не йде до нас в гості
Розповідав один ріпник знакомий тої жінки що ходила з дитиною до попа щоб охрестив але піп не хотів охрестити поки не покаже батька дитини
Радюкові здалось що вона журилась і йому стало дуже-дуже її жаль
Андрій встиг сховати рушник і вткнути голку в щілину підлоги висмикнувши геть нитку
закричав Остюк і троє друзів швидко мали перед собою армію з восьми людей дев'яносто два партизани повтікали дорогою
Нарешті я вже міг і дещо розслухати говорив пристав трохи гундосим і тягучим голосом
Чи думав ти що станеш отаким-о могутнім промотором таким рушієм отакої-о маси людей підіймаючи і пориваючи їх на надзвичайні діла та ще й женучи їх уперед в ту химерну казкову країну
І кохання також лишиться
Перейшла вона город і садок вся убрана й швидка й весела неначе хто переніс через оселю пучок червоної калини
Чуєте музику
Г о р д і й
Права щока пов'язана червоною шовковою хусткою
Вони їдуть цим робочим поїздом на працю поспішають із усіх станцій містечок і призалізничних сіл геть з відстані ста кілометрів
Классы кончились
Ходи одягайся
Рано Володько прокинувся й довго не міг отямитись
Мої візири беглербеги казиаскери муфтії кадії сеїди шейхи двірські достойники і опора царства санджакбеги начальники кінноти й пішців алайбеги субаші церибаші всі мої звитяжні війська великі й малі люди високого й люди низького звання всі жителі моїх земель і окраїн правовірні і райя можні й сіроми все суще має визнавати мого великого візира за сераскера і в тому званні поважати й шанувати бути йому поміччю й слухати його велінь так ніби вони вийшли з моїх уст з яких сиплеться бісер
Ось поруч нього на лаві під шовковицею четверо колег
А на другий день в бур'яні Шевченко будує з булиги та коров'яків курінь
У сепаратній криниці
До пiзньої години доки київськi гори не сховались в iмлi сидiли князь Володимир i Добриня на кормi лодiї прощались iз землею батькiв хто знає коли i як доведеться їм повернутись сюди
А ця мізерія й ні до чого нахмурив брови дядько Павло
Iшли чоловiки жiнки iшли ремiсники з передграддя люди простi з Подолу
Це був би неприємний сюрприз для нашої критики що спеціалізувалась на арії про літературну кризу
Але я повинен бути тільки вдячний за неї
І чому й він як і Тучапський і Мельников худий блідий
Важкий диявол
Удень над селом сковзається клапоть перламутрових хмар а вночі хмари зникають за проваллям тоді Солонський Яр горить огняницями і ліс і село і небо
На серці важко неспокійно
І Пріська повідала Одарці чого і куди ходила і що виходила
Тіна дуже хвилюється вигладжує свою зовсім простеньку скромну тільки трошечки кокетливу суконьку й нетерпляче поглядає на Макса
Не положено
Перший уголос прочитав на засіданні
Ось як
Я міркую що Петро не з тих щоб замолоду на піч лізти йому до слави дорога
Ти їдеш собі свобідно по своїй широкій країні голосно говориш сміло дивишся в вічі
Марія не йде Марія летить
В чому річ
І таке в неї співуче і круте о Та що ви і так вона співуче вимовляє його ім'я та по батькові
Мирослава стояла шарпана страшною сердечною тривогою і не могла нічого більше сказати
Одна тільки Фанні донька Гаммершляга визначувалась з-поміж дам іменно тим чого їм неставало молодістю і красотою і виглядала між ними мов розцвітаюча півонія між відцвівшими будяками
Іще мазок червоний іще мазок поспішай квапся чоловіче поки сонце не зайшло
Від Софійських воріт до Боричевого узвозу два перестріли всього або й менше
З ширини полоззя старий Сірко виснував що це старовіри
Минають його і стають на землю обіцяну
К о в а л и х а
Я смик
Як у вас часто болить голова то я вам пришлю шапочку з голови св. Івана многострадального що в пещерах
Та ні
Підлога все так само дрібно потрушується під графом Елленбергом за кожним кроком пана президента
Небо не встеляють оболоки грім не б'є на мій затишний берег і вся природа тихо допомагає
Андрій розплющує очі й дивиться по камері
Ми вольні люди і не знаємо ніякого пана
Не заочно на її роздоллі
Одна в нас правда і могуть Як і одна в майбутнє путь
То й ми теж починаємо танцювати i зараз уся командирська пиха сповзла з розпашiлого Петрового обличчя
Вони зовсiм схожi на тих якi прохали мене у снi щоб я не їхав у Херсонськi степи
17
Нічого з цієї писанини не вийде казала бабусі
Навіть народжені з ним у той самий день
Попростував до Замкової гори і сівши неподалік од десятирічних картярів став стежити як вони міняться на лиці відчуваючи близький виграш
Адже вона це звичайна дівчина яких сотні здибаєш удень на вулицях яких сотні розкидано по безлічі установ на дрібних непомітних посадах
РОЗДІЛ XX
Што за гадина Совєцькая говядина
А ба що вчинив
А ми з свого боку не нападатимемо на Ногайську орду зокрема на Білгород-ську
А питала я за всіх і за тебе і за Степана і за Іллю і за
Г и р я в и й назад руку Оправдательні документи
Зачем
Я молилась
Мовчки бавляться люкси своїм світлом білим до різі в очах і ховаються по темних кутках луни трамвайних ударів
Про характер і особливості російської та української орнаментальної прози можна дізнатись зі статей херсонської дослідниці Г М Бахматової Російська орнаментальна проза світовідчуття на межі епох Рад літературознавство —1988 10 —С
Ваша величність але ж він недужий
Одразу стало душно
Він підводиться й резонно підкреслює
То ще паніматко не мороз справжній Мороз у вас сидить у хаті та й чудно якось засміявся
Чи ти вже знайшла пачку
У тебе й справдi ноги мов деревляччя
Тільки з умовою подумай Мино
Маруся взяла його за плечі і піднесла
Нащо ви вигадали нас
Він був ще живий
Так можна до зірок долетіти радів Мишко
Що ж нехай убивають гаряче скрикнула Сара
Вклад його в художню прозу драматургію публіцистику ввійшов у золоту скарбницю нашої культури
Правда спорядив у дорогу дав грошей і коней і харчів їдь мовляв дорогий племіннику швидше звідси та шукай собі пристановища деінде
Так будем рятувать Україну від гайдамацької руїни
І діждався я з бідної на сміх полишеної сиротини на старі літа підпори
Зроблено добре діло сідаючи на воза весело каже Сагайдак Чигирину
Яке мені діло до нього
Я Мазепа из русской шляхты герба князей Курцевичей и душой казак
10 Зібрав троянську всю громаду І сам пішов надвір до них Просить у їх собі пораду Сказав їм річ в словах таких Панове знаєте трояне І всі хрещенії миряне Що мій отець бував Анхиз Його сивуха запалила І живота укоротила І він як муха в зиму зслиз
Вся чесна громадо
Він устав із пітьми й скрикнув як колись кричав його камрад до нього
Страх гетьманщини раз і нової влади два
Це чортзна-що скривився кремезний гість
Такий вже я на вдачу зроду сказав Єремія і пригорнув до своїх міцних персів Тодозю
Був тут і єврейський закуток на колишньому татарському поховиську густо заставлений кам'яними сучкуватими стовбурами
М а к с й м. А те що я ще зроду-віку не бурлакував а оце мовляв вже ніби приходиться покидати стару
А як співає дівчина оця
Онисько придержував її голівку рукою і так поволі вертали додому
Ж о в н і р. Лист до пана Дубровського від регіментаря Стемпковського
каже Цуцик Що ж робити
Того знайомства ніколи не було ніколи
Та прибрали добре
Пожежа скинулася з хати Соколюків миттю переметнулася на сусідів а далі пішла жерти солом'яні материки бідаків не щадячи по дорозі й залізні дахи згортаючи їх у білі сувої легкі мов пір'їнки та палячи ними в небо
Якісь гості йдуть готовтеся братики
Правда я нині уже і їв і пив
Обід скінчився
Але чех видно не зовсім розуміє Володька щось говорить словами з яких Володько чує дуже багато твердих і шиплячих звуків
А далi як затруситься неначе у лихоманцi очi аж на лоб повилазили та мов горять та як зложив кулаки як хряпне себе по головi що насилу устояв i довго чмелiв слухав далi вже як почав мов розперезаний лаяти i панну Йосиповну i пана хорунженка i пана Забрьоху i дядькiв i дядин i братiв i невiсток i дружок i коровайниць i слiпого скрипника і наньмичку Хiврю вже коренив-коренив вичитував-вичитував аж пiна йому з рота б'є мов у скаженого а далi як кинеться до Хiврi так би її i розтерзав якби не догадалася та не втекла
Хочеш за кермо потриматись
Тим більше що про попереднє побиття Солов'я поголоска пішла далеко за межі тюрми і начальство мало деякі неприємності
Лагідні дніпрові хвилі плавно гойдали байдак від ритмічних ударів весел він злегка здригався і йшов проти течії поволі наближаючись до протилежного берега
І вже зовсім негодящий Онисько до будь-якої роботи косить з чоловіками сіно ручку бере таку як стежка завширшки сторожує вночі колгоспну худобу теля в нього одв'яжеться та в ясла вкинеться заходиться вдома грядку полоти городину позрубує а бур'ян обійде бо ото ж підсліпуватий
Ах чортяка його мамі раз у раз він отак-о починається раз у раз вона захоплює ініціативу в свої руки робить перший наступ ослаблює його розуміється перемога майже раз у раз буває на її боці
Раяли мені це панове вчителі і я про те думав раяли до котрого ліцея єзуїтів та я не можу цього зробити боюся щоби з нього не вийшов перевертень на ганьбу нашого роду
Кажуть щось у моторі зіпсувалось
I нi одної не лежить
Хто посміє зачепити Романа
Твій вік буде довгий сказала Саня до Махнівської
Я згоджуюсь сказала Едіт ледве заховуючи радість
Я діткливо відчував її дотик
Перемоливсь я й кажу йому
Смерть його не була несподiванкою
Швидко од тієї дині не зосталось і шматочка
Матвій бачить поле своє як лежить воно перед ним доступне мов раб
Пусть шарпає меня жизнь пусть рвут на шматкы'' ее бури у меня счастье и за это счастье я перенесу всякие муки всякие катування
Але я залишився
Лазитимеш лазитимеш по бантинах
Ви знаєте мене
Оддай
О що то вже за дівка
Правда
Дмитро Іванович насторожився глянув на Будая і сказав
А Якуб
От так би й давно голубчику
Чи це було фальшивим золотом а вона пристроюючися ним хотіла так перебрехатися через життя
Какой же з тіб'я солдат був
Чи хоч чи не хоч я тепер твоя а ти моя
То це ж та жовта лисиця й розказала усе благочинному
Це ще не все
Григорій
У жнива раз помер один товариш шкiльний Сергiїв ще й сусiда близький його та й Оленчин Андрiй Бiла-ненко
А те що від твоїх мадьярів теж сама квитанція може зостатись
При тій думці його похмурий погляд мов злодій нечайно закрався на шатро де була виновниця і проникливе впивався в нього
А може й порве облизувався Павло майструючи цигарку
Пане старосто пане старосто
А кров там чия не гамується він
Трам-там-татам
Ось солдат підвів гвинтівку пролунав постріл хлопець легенько пхнув дівчину в чагарник а сам зразу ж скочив за нею неначе в темну воду
Однако желание узнать истину превозмогло в нем чувство страха
Якщо обдурив гнів аллаха на його голову
Радюка ждали в Журбанях щодня
Ні вона його не пускає
Простісінький фарбований Лис
Так вони ж тут поряд
Я обережно підсунувся ближче
Скільки тут сьогодні народу проходить
Ні спасибі
Там вони й лишилися а про те що Вельямінов писав Поклицькому ми не відаємо
Як з'явився Тово перед ним сказав король
Татарчат двоє
А ввечері Володько зібрався і пішов у село
Він говорив на ввесь голос і від голосу йшла луна до річці
Лежіть Сергію знов той же голос
Ось як попідтягуєте животи на останню дірочку тоді й самі закричите кому
А надто як сонце заходить
Зiнько перекинув сакви через конячу спину i прив'язав їх до сiдла
Краще хату збудуй сказав
Я н с о н
Якби ставив не прийшов би сюди
Оглядає його
Потім він підійшов до унтера витяг у його з кишені пакет з хиною й жадібно ковтнув раз два три
Минали дні тижні нарешті з Ізюма в московську пересильну тюрму вирушили всі засуджені харківські народники а прокурор не відгукувався
Отже там турки або татари
Чи не сталося що йому чи не наробив чого він
І слава Союзу Радянському слава в Радянськім Союзі ти щастя знайшла
вигукнув Арсен притримуючи коня
Що він міг
Десь зачепила та розмова найпотаємніші струни його старечого серця і от слухав тепер їхню невтішну мелодію коб не чужі на возі то й замугикав би в тон їй повільно неголосно
Там у моїй торбині залишилася мазь прикладатимеш до рани Ігорю
Так він
Спиридонова засміялась
Двоє козаків чи то вже згаслих після бою чи й не виймали з наділків шабель стояли на краю дороги і їхні чоботи тонули в синьому квітові
Він з досадою потер лоба і підкликав тисяцького Рагуїле зупини рать і сторожу
Він ще не встиг опам'ятатися від усього цього шалу що тепер так несподівано наперекір усім його сподіванкам налетів на нього
Од вікна підступились хлопці до Давида і сказав Остап Ївги-удови усміхнувшись а невесело
Захопили табір
Але шануйся потому інакше ти
I по телефону говорив басистий дядько
Михайло Михайлович запросив їх
Максим дивився на неї слухав її і було в нього таке відчуття ніби він перед нею тяжко-претяжко завинив перед цією матір'ю бо ж не бачив ні її сина-сокола ні її чоловіка старенького
Чора підвівся і швидко вийшов
Пан цікавиться де поділися скіфи
Обоє міцно спали але піднеси один з них руку або підведи голову зараз же він побачив би розплющені очі компаньйона і воля до життя визирнула б з них
Здорова будь княгине в пояс вклонились їй усі
Але чого і по кім надіятися коли темне царство мов те море землю криє ба здається вже й небо зуймило і бога в шкатулку сховало
Хто ви такі
Тоня прикривалася спідницею
Вона видоїла корову процідила молоко принесла горнятко матері а сама також ще теплого від корови кварту випила
Вони не можуть мені дати підводи
Вже зайнялась довга здорова клуня
Там у Переяславі
А якби Мина хутори не позносив межі не розорав де б вони теперішньою технікою розмахнулись
А може ліпше кинути марудне діло мучився страхами унтер що за компанію прийшов сюди
А вранці записував уже все як слід
Товариш Вовчик раптом позіхнув і розкинувши руки ліг на траву
Він ішов помаленьку немов з великою повагою до себе ніс на собі свою чорну підстрижену бороду свою кучеряву голову та широку білу стьожку на брилі
Але це ж бач була не якась чорносотенна жандармерія а робітничо-селянська міліція і такої субординації в ній не заведено
Принцеса непорозуміло дивиться на страждаюче лице графа Адольфа
Ген-ген кружляло гайвороння
Як Михайло Львович
Читать ты умеешь
Тим-то князь зазвавши полковників до Зінькова погодив їх царевим словом слухати Іванця як гетьмана
Ти мене розумієш бовдуре
Далі я одмовляюсь говорити
Ти хочеш знов розсердить батька сказав Карпо
Савка
Не треба
Тлумач переклав
Вставай вашмосць вже недалеко
Я хотів сказати МОЯ потім НІЧИЯ
А небо то розхмарювалось то знову пелехата завіса закривала далину
Внизу стояла печать
Ніяких прибутків Левко Хоробрий від нього не має
Божий я чоловік хіба не бачиш обізвався старий
Та не про те зараз мова
22 22 Тут мається на увазі Богдан Хмельницький
Де ж та дача
Б о р и с. Годі годі
От і прийшла вона сюди не господинею а страдницею не знаючи чого в неї тепер більше любові чи болю
Крім Хведота ніхто ще не спав
Читайте літературу та гостріть язики
Щоправда він весь час почував себе біля Лілі ніби трохи винуватим
О будьте прокляті
Одначе на воді ти взяла лиш трьох
То ви тепер Христино самі зостаєтеся
Адже вночі вештаються усякі сили чисті й нечисті
Гм гарний дужий і розумний
Мені хотілось зразу признатись
Нетерпляче дихав імператор
Коли питають відповідай
А цить же цить
Плечі були як біфштекси
Якщо буду боротися буду боротися з підлістю із забуттям із знеславою із жінчиними наріканнями на убоге життя і може з її ненавистю і незважаючи ні на що буду малювати буду малювати в катакомбах а колись як вигибнуть єфрейтори мій правнук прийде в підземелля відчинить скриню де складу свої полотна і здивується яскравості чистоті моїх фарб і незнищимості мого духа
Я розумію і мило простягаючи руку Ярута рушив до дверей
Ще раз вже до кінця збагненною мені стала поведінка гетьмана чистота і несхитність його
Яким хилив тоді горілку не згірше свого дядька Охріма
Але знаючи що тебе займає кожна дрібниця логично моєї особи я ніяк не могла себе побороти щоб не розповісти тобі й про цю історійку
Маня Обринська
В листі Дарина просила його превелебність прислати за нею якщо знайдуться в монастирі чи його околицях вільні люди хоча б чоловік із десять охорони а ігуменя повідомляла що довкола Лебединського монастиря нишпорять конфедерати і якщо не буде прислано озброєної допомоги то нападу можна чекати кожної хвилини
Власне щастя цілком усвідомленого чину мали тільки передні її лави
І хто знає може їм пощастить досягти свого
Довіримо своїх кревних захисту панни небесної
Його вбили в гридниці Святославовій
І каже Одчиняй
Збори були гарячі задиркуваті веселі
Це не тільки в Зеленій Гуті таке вся Україна піднімається на боротьбу
Я сказала же ти покинув нашу службу засміялася вона раптом і засвітила з-під хустки величезними своїми очима
Інші робітники були зайняті своїми думками й розмовами а Василь лежав спершись ліктем на клунок і повернувши своє бліде худе лице з чорним волоссям і чорними напруженими журливими очима в той бік де серед земляків своїх лежала Катря не слухав його
Залишилися в Пітербурху всі й почали шукати способу та нагоди щоб вручити цареві ці листи
Юрась зробив паузу і його обидва співрозмовники вичікувально дивилися на нього
І раптом- мажете уявити собі цю чудачку боГться
То прийми їх собі з дороги майже спокійно перечить батько й гонить далі
Дай думаю
Наші натури занадто однакові щоби могли з'єднатися занадто однаково замкнені в собі щоби могли завсігди порозумітися
Простоволосий згорблений оперезаний навхрест через усю спину спітнілими ременями
Ви мабуть не помиляєтесь промовила вона Але що зробиш
Він як червак здається має здатність то робитись іще довшим і тоншим од поштивості то зщулюватись утягати самого себе в себе ставати товстішим і меншим од погорди
Виробляй такі плани щоб паніка увесь час трусила фашистів
Мабуть колись краще жилося
Йди ти Ателю умовляють хакан-бега
Чорна пляма заліпила все обличчя Бандура
Пам'ятаєш що ти сказав як у лижний батальйон набирали
Мені починає здаватись що я на принятті в зубного лікаря
Але Гудзь дасть дулю о
Синьо-сивий срібний світ і синьо- сивий срібний шлях
Звісно на Русь
У нас не можна було про цс говорити
Обличчя його після хвороби ще й досі було змарніле зім'яте зблякле
Є на що задивитись сказав Селаброс
Ні зірвалось з уст князя Володимира я не скорюсь Візантії не визнаю главою німецького імператора я проклинаю папу римського
І що ото вони витівають там загомонів хтось з-під стріхи на старців А чи не пора б уже вам на піч
А так могили копати так гроші в нього є а ховрашків із нір виганяти щоб врятувати наш хліб так для цього нема невоспотребним ділом занімаються
Вже майоріли частіше в голові думки що ними поділилася вона в Петербурзі з Надією Білозерською
Назавтра скоро світ заграно в труби рушили з замку
Ще одне визнання вашого авторитету
Ви не помиляєтесь
Дала йому картоплі
А как увидела тебя так словно солнце блеснуло на меня и заглянуло лаской мне в сердце
Рабіня
Так
Хіба ж це не радість
Грабовський
Де ми живемо на планиді якійсь чи в Радянській республіці
І коли в нашому царстві в печерах стало тихо й глухо ми раптом завили од страху й голоду їсти
Тепер куди підеш
Я рад би заслужити на нього
Сто тисяч
Прощавай Михайлику
Як вільно дишуть груди Який простір обняв мене зусюди Як пахне скрізь і місяць як сія
Я що
Бо знають що віддається роботі себе не щадить
Хочемо зробити так щоб ти був щасливий
Олег зараз там на вулиці
Хоч-не- хоч а йди пане добродзею до плуга
Обов'язково прийде друг-італієць Мадзіні славний Мадзіні
Так
Товаришу Жучок можна двох любити
В ній рятунок
Коли я виходила з установи й на порозі зустріла сірооку журналістку
Чуєш Параско
Лишіть
Старий батько згорбився білий як молоко зробився за малий час зовсім постарівся
Господа служивий
Думав чи просто вичікував коли відчай імператриці дійде до краю
Але Крупяк не дочекався Карпа ні в четвер ні в п'ятницю
Р у ж и н с ь к и й одним стрибком зривається на ноги
Мені цього не треба бо ми люде заможні
Нелі тихо заверещала
Де були в полі широкії долини
Ніхто з панів її не знав Не знала і вона нікого
Журишся сватом
Студент знову злякався й хотів навіть встать
Скільки років
Діду а ви теж Махна й Петлюру громили ге
Ігор їхав мовчки
Та то було невірогідно на такій відстані важко щось вирізнити а ще серед римлян у їхній довгій одежі мало не до п'ят
Бува по-всякому признався щиро Варфоломій
Ви любили багато і все оддали тій любові а любов найбільша на землі сила найвища сила й на небі вона ніколи марно не гине вона і джерело і весь розум життя
І натовп мов змигнувшись у один голос заревів
Коли б лише мати те за собою що мене ще до ординарної буденщини в'яже рабом до часу держить а тоді побачите тоді може мене дехто й не пізнає
Останешся тут з кількома шляхтичами і допильнуєш щоби так було зроблено як я присудив я Грицько Жмайло-Кульчицький
закричав йому Фабіян
Та в нас мощей такого що хоч греблю ними гати говорив уже сердито Воздвиженський і трохи вже не загнув лайкою коли б Дашкович не штовхнув його ліктем під бік
Вона знайшла розсипані крихти й скликала знайомих та родичів
За одного пана
Їдемо полювати на полозів
Знаю
Ось він зітхаючи кладе край стежини своє знаряддя опускає руки па плечі Мирослави пальцями перебирає її сніп волосся
Здибаю відтак касієра на улипі і до него Чому ви мені не виплатили
Одійди жоно від гріха
Тепер мені зрозуміло чому ми маємо служити в орті Азем-аги
Слава аллаху ти прийшов до пам'яті мій хлопчику вигукнув спагія злегка накульгуючи на поранену ногу
Що це за шлях
Багато думок пустив з твоїми водами
Крайня пора
Секретар нічого не відповів лише похитав головою
Один прийшов підсипав і одсудив а дай ти п'ятдесят карбованців тобі одсудять
Та гра урвалася несподівано й жорстоко
Брацікові мему пєнкнон кошулєчкен
Яким побитом
Товариш хворий хто вам дозволив нарушати медицинський режим
Не була з того часу у їх і не буду
Він женився ще на третьому курсі
Де кам'янисті межі скитських прерій Врізаються в козацький буйний Понт Причалом генуеських кондотьєрів Кінцем твоїх бурхливих перепон
На станції ми відшукали інструмента і зіпсували аж чотири одрізани ми майже по рамку одпиляли рурки
Крізь слюдяну круглу шибку видно було як за Перу* *Перу берег Золотого Рогу народжується ранок
Калатало серце так що не чув як заскрипіли на снігу дівочі кроки
Знов запорожці хочуть ухопити Череванівну
Петренко трохи здивовано глянув на мене Максим Валер'янович
Бо слухай
давай гроші на школу
Треба щось сказати
Чого ви кричите
А найменше знали се й надіялись сього князі та бояри
іще багато чого
Скидаємо ненависне ярмо
Що ж маємо робить коли мені так забажалось
Лементував наказував вимагав лаявся благав
Максимові до них було теж байдуже хоч він і не був зайнятий своєю трагедією бо всі трагедії що з ним були вже відбулися а це був уже лише фінал
Троянівці швидко дають знак своїм що пішли правим входом і тим що залягли за будинком в саду
Для них Південно- російське козацтво це багатоголовий звір а козацькі війни ще при перших гетьманах і аж до Богдана Хмельницького це не що інше як військові бунти м'ятежної черні і божевільне посягання на цінності Речі Посполитої непокірність законам та вищій владі за якими має йти жорстоке покарання винних
І круто одвернувшись Тарас швидким кроком пішов униз по проулку
Розлючений мубашир підбіг і до нього рука в розмаху зупинилася
Чому ж ти не прив'язав
Зустрiчають
Оце сказала вона мені
Бачите
Коняки ж у нас Давиде нема
Це була одна з найповажніших інстанцій що вимагала багато праці й студій але як поясняв його туди тягне
Незабаром спустився у глибоку яругу порослу чагарем і дикими грушками
Боже що робить
Певне ця делікатність властива йому певне є в нього душевна потреба саме такого поводження з людьми
Олена Іванівна одяглась у блакитне шерстяне плаття покрила плечі тонким кашеміровим платком вив'язала голову шовковою хусткою у вухах сережки блищать на руках золоті персні
Чого питатись любко
Абсолютно вірпо
Він подав голові обплетену жилами і до блиску протерту чепігами та мотуззям дзвонів руку
Хоч це не буде нагадувати їй про її гірку долю
І хурщики зодягали шапки та журно хитали головами був мовляв чоловік—нема чоловіка
Привіз наказ про добро Кочубея
h1 Авірон h1
Тому зустрічі їхні були випадкові і короткоплинні десь на вулиці чи на валу серед людей де вони могли перекинутися поглядом та двома-трьома словами
Я бачив Марину ще біля воріт але тоді один на один вона не наважилась підійти до мене
Сповістити про все по сусідству надійних людей щоб теж були напоготові
Куди ж то нас направлять
Як уже стояв одного разу коли ти у спілці зі своїм сватом Кончаком хотів заволодіти Києвом
Як він бідаха Злився коли хвалили Григорія а не його
Брость дерев оберталась на бруньки
Так трясця ж їх матері
Та то там
Чемно вклонився полові доглядач і покинув учительську
Працюй працюй
Чи не ліпше було смиренням живим бути аніж гордістю здохнути
Казарма де шахтарі жили це була довга кисна й брудна будівля
Завтра біля степового вогнища під вечірнім небом Декамерон
Однієї крові
Хіба не відчує вона й сама прокинувшись завтра вранці
Не сплять тілько зорі в далекому небі та не спить той старий дідуган Морозенко яким Катря лякала свого Пилипка
Хто бреше хильнулись сюди й туди двері бо вступив Йон
Де Запорожець
Б а б у с я злякано
Ви мені просто розплющили очі
Та й пустуєш же ти Саню
А надворі так гарно
Що ж хотять вони бачити
Ти докажи а не так
Мені не к спіху і занурився в папери позіхаючи
Будете ще зв'язуватися з хулiганом загукала Валька вона думала що нас поривають лише лицарськi благороднi почуття
Хо-хо для людей
У печері як і раніше палало вогнище
Це той дуб над ярком подумала Гаїнка і йшла дивлячись на його як він усе більше та більше визначався а темний простір ставав усе менше та менше чорним
Я з рушницею ти з лiхтариком
Бувай же каже здоров панотче і пане полковнику
Ручки були маленькі кругленькі з повними неначе пухкими пальчиками та пучками
Стезя до богів терном заростає і требища не знають щедрих жертв
Ал-л-льо-о-о
Ну так ходімо додому
Четверо коліс неначе залюбки та заіграшки крутились на ясному сонці й сипали бризками на всі боки
Випити
Дід Хтодось високий плечистий сивий з довгими вусами але жвавий та проворний як хлопець веселий як парубок
Знаю
Скільки разів доводилося там і ночувати як плоти та барки згори водив
Т и м i ш
Як він повинен глузувати з мене як він повинен глузувати
Так і кажуть це ж уже черниця
Г о с т i Тобi за честь подяка та шаноба
Він Юрко писав довго надхненно Ще була вночі тривога і гули гудки на заводі пожежа
Вона пам'ятає він ще глузував з її зозулястої сумочки
На біса мені гроші крикнув Максим
Багато незлагодженого було в тому співі але кожного він брав за серце
Скажу все все княже здригнувся Калокiр.
Я не знаю чи існує моральність у чистому вигляді
Боявся сам себе бо знав що так як він так не любить ніхто
Я їду на добрих умовах з гарною перспективою на будуче і
Коли ж біля невеликого острова Володимир Іванович почав витягати жаки Каленик пожвавішав немов прокинувсь од задуми і сам засунув руку в горловину щоб дістати рибу
Порошив дрібний сніжок замітаючи сліди на безлюдних вулицях
Хто подужає той і прав
А відповісти хоч щонебудь хоч звук якийнебудь треба бо мовчання стєнка самопідписана самоапробована стєнка
Та як пізнав він людей а головне свій обов'язок свій головний обов'язок
Гарний доктор своїми блискучими й трохи смутними очима все неначе вертівся перед її очима
Ніде не видно й цяточки землі
Добре тателе охоче погодилась Сара
Треба зайти до батьків її і розпитати все докладно думав він Може вона лишила мені листа
Глибини жадає від нас і поваги
Не раз бувало що серед глухої ночі будила людей пекуча струна і тоді казали люди що то десь під тином проснувся Ларько та й засумував
Всі інші голови засолити й нахромленими на списи провезти перед очима султана і всіх правовірних Столиці Щастя
Щоб колись ото полетів та шию собі зломив
Ходи душко до мене
Га
Скільки ви берете за дівку-бранку па работорговольному ринку
Дякую стараюсь скільки можу
Але перепросить
По тому як забилось серце в грудях міг угадати
Ви одружені
Як для чого
Не забув
Ex що ж ти зробив Ганчо
За що ви караєте цього молодця
Щоправда люблять деякі братчики позиватися те для них як дошпетна гра
Уляна йде до президії
А ось коли сказала їм оте гордовите Льотчика веземо
Ну а коли нікого не буде
Так
Треба буде розпитатися в них розпитається треба буде заплатити знає кому і скільки
А там же тих кораблiв неначе хатiв в Чигиринi
А тим часом заносилось на дуже гарячу днину бо на небі не було ні одного облачка
А все через те що дурна
Швидко прийшла в хату пахнучи морозним повітрям свіжа з похмуреними бровима з рухливими ніздрями
Це не давало нам схилитися і загубити віру
загукав він кинувшись у хату
З якою тугою ми виводили
І він так зробив
Одшпурнувши ногою вбік газети він вмить повернувся до Сріблюка й злісно сказав
Правда ж мало чого цікавого знайдеш
Коли він став для інших тягарем а хісна не приносить їм ніякого тоді він уже не чоловік а завада тоді він уже й жити не варт
Тим часом ці усі принципи для мене мало зрозумілі
Младен плеснув у долоні
Тугар Вовк і Максим котрих Бурунда невідлучно провадив із собою також прикладали рук до роботи зносили каміння і скидали його на купу
Вони порівнялись знову
Через кілька годин будемо в хаті лісника
У нас закон для всех равен должен быть
Речи сказав Гатило
Гордій з ноги на ногу переступає
Геть
Організатори всі ті хто революцію оберта на оперетку або літургію а класову боротьбу на паради й цілування сказав нам петроградський товариш
Навіть на думку тоді їй не спадало що дужий та чорноволосий батько її колись постаріє та посивіє здавалось що завжди він буде в дебелому здоров'ї з голосом весело-грізним і при зброї
Коли всі повсідалися на міцні вишмульгані до блиску дубові лави Домажир на правах тисяцького покликав князя
В серці наче рожу про тебе пам'ять пісня зберегла
Майже все село зібралося вже біля столу
Я сидів вражений
А татарин їй
Так-с
Непомітно для інших і дивлячись не на Поліну а на свого Богдася Марія пригортає її до себе а сама питає сина
Я знаю
Тому нас і ненавидять оті
Володькові копійки гостинці щось почує нового похвалиться як то він уже читати та писати вміє а там піде з колядою до мельника та побережника заколядує копійок з п'ять грошей а там і до них колядники навинуться чого доброго зі звіздою та з дзвінком церковним
Вражіння було гнітюче це була неприступна фортеця держава в державі царство молоха ця Холодногорська тюрма з безліччю розгалужень тюремних бльоків якихось прибудівель
Тепер нема за що купувати другої
Хотіли ще й вернути до Оренбурга так добрі люди не допустили
На небі блистіли незлічимі зорі а з-за темно-синявих гір виринав місяць мов огняний кружок
Вже вона мов просватана вiдрiзана скибка
Скоропадський вже не очуняв
Батько й мати одцурались
Товариш Жучок очі драконом Ваш партквиток
Не вгадаєте бо пішов я на побачення
Бадьорість і життьову патетику заступила бравада нудна й придуркувата казенна бравада
Хтомочко мій дорогий продовжує читати Хаєцький нашій телиці уже шостий місяць а вівця кітна
прошепотіла вона з якимсь дрижанням у голосі
Ну що таке питаю я
Тю на тебе який ти гарячий
Нехай вже я розкажу
Цебто б и т т я
І хлопчик тихо щось квилить-шепоче
Що ж тепер буде і як буде
Так мусив погодитись Ткаченко
Його убрання так вразило всіх що батько зараз спитав його про одежу а не про здоров'я
Одружившись на Федорі одного рожевого вечора під черешнею розповів їй про те що давно вимріяв і ці черешні цей садок цей хутір вимріяв її тобто з його мови виходило що й черешні і хутір для неї для неї і для нього що сотворений він для домашнього вогнища для плуга та коси думав цим дужче прихилити до себе Федору але по її очах побачив що вона зневажає оце його гніздо
Стою та роздивляюсь коли чую Здорова була дівчинонько
Брате
Розуміється болить
Чомусь особливо запам'ятав як учив їздити верхи меншого тримав за ногу а кінь схарапудився й побіг
Залізняк задумався
Гості встали
IV Ти не потурай Христе на те
Пантелеймонівською простукотів колесами легкий візок чи фаетон
Лариса Петрівна не встигла навіть словом заперечити як пропозицію знову під оплески прийняли
Леонід Семенович подав їй руку й поклонився
А тепер ледарювати
Бороніть дівчат
Дурниці
Я чесно думала й робила
Щось немов кози по спині язиком лижуть
Бородаєвці привозили їй по два рази на рік оброки а піщани як ті воли робили на неї по чотири дні в тиждень та зносили в двір курей гусей яйця
Та найголовніше ескалатори оті чудесні сходи
Зривався вітер
Так так тільки вони
Лено
Терентій Гаврилович я чоловік бідний служу і вам і Петру Тимофеевичу
Поважно схвильована
Політика
Посеред неї стояла ніби давним-давно виросла тут старенька колиба
З тьми невідомого з'явився я на світ і перший віддих і перший рух мій в темряві матернього лона
Освятіть пам'ятник поруч з цісарем
Воно заховалося в самому кінці останнього рядка характеристики і ненав'язливе ледве помітно виглядає звідти мов краєчок царської мантії з-під плахти молодиці
А вже як було далеко від солонця старий Сірко заговорив
І туги дайте й моли-итви
Гляди й за цим разом убережуть
А с я
І пройшла злива
То Явтух то Явтух трагічно шепотів Лук'яньо
Олег тільки тепер роздивився того кому показував руки
Одно тільки смішне було в ньому дуже вже чемний до дівчат
Ще раз бахнув вистріл
Придавила казаченька
Всі сиділи пригнічені ніяковостю й якоюсь спільною думкою
Та подякує подякує хтось не раз і не два мені за неї одказав він з сміхом
Мабуть такими були всі перші христіяни що взяті на муки не мали в серці ані злоби ані відчаю й дивилися десь вище понад людськими головами в велику тайну їм одним лише відому й приступну
Аж ось де її знайшли
Боже як перед нами темно зітхнула вона
Який він
Другарі до мене вигукнув розпачливо розуміючи що сам недовго зможе протриматись
Про це все він звичайно не написав а тільки згадував і знову глибоко зітхнув бо йому шкода було лишати це привільне життя в Італії і повертатись до пансіону та що поробиш він обіцяв мамі добре вчитися і пристойно себе поводити а вона обіцяла якщо ще затримаються за кордоном на ту весну відвезти його до швейцарця з яким і вона й він Богдась і всі хлопчики з сусідніх дворів заприятелювали у Римі і потім виявилось що у нього вдома у Швейцарії також пансіон для хлопчиків і він на літо запрошував до себе Богдася
Але Чорного мало обходила проблема ночі
В хаті прості лави стіл і дорогі підсвічники дорога скриня і навіть комод із різьбою
Коли упрохувалась вона до людей переночувати їй і снилася Мар'янівка
Розкажіть розкажіть мені хмари Ви чого це тікаєте далі
Оленка теж задивилася не вiдводить очей
Пасеться де хоче не робить нiчого нiхто його не б'є вiдколи жиє ще такого добра не зазнав
Навіть якщо поїдете всі я залишуся й подам ці листи цареві хоч краще було б якби їх подав пан Романович цим засвідчивши що привіз їх просто з Коломака од всього товариства військового
І в очах її була така радість і втіха що Ляля знову засміялася
Ледве вибіг побачив що в двір увіходить сусіда Грицьків Юхим
Як ходім то й ходім одразу ж погодився хлопчак і дмухнув на свій школярський пакуночок
Що-небудь з минувшого життя забирати в нове зовсім не потрібно
зразу обурився й почервонів Ксянда
Я щось його не бачив
Спершу намагалася щось ухопити в летючості часу потім стала рватися від чоловіка цілком неусвідомлено стихійно й уперто а він не мав ні часу ні характеру щоб її коло себе утримати
Оце тобі галушка у твій свинячий рот
Бездонний день клечальної суботи горів і голубів над селом з лісу везли на возах клен-дерево ліщину дубове галуззя терен зелену траву хати чепурили до клечальної неділі подвір'я пахло в'ялою травою прекрасне село стало ще милішим воно прибралося в зело заквітчалося клечанням хати білі й суворі двори увігнуті чисті й затишні і синюще небо лилося й лилося
Я слідкую за ним очима
Єпископ Анастас неначе вгадував думки князя
Така дружба таке товариство пішло між бузівком і невеличким хлоп'ям
Не вміє вона його спожити
Риюся одказав Кріт Домівку собі будував
Рано-ранісінько схоплюся біжу на поденщину
Бо власник того млина в Австрію п'ятами накивав а в людей мливо кінчилось
Коли дитя прокинеться я вас покличу
Я сам усі ці пеньки порубаю а дуба знайду
Я слухав як на голках
Ні то дуже довго буде
Тунгуз поставив гвинтівку до дерева і обтираючи рясний піт з обличчя сів на колоді
Її серце брехливе
Вона була надто серйозна й надто обурена ця поважна й незалежна п'ятилітня дівчинка щоб Комаха не засміявся
Він підвів голову й побачив що Яремко Ціпурина підвівся й хитаючись побіг услід за графом Лозовицьким
А скоро і в їх серцях защемить людське почуття збудиться бажання волі тоді й страшна їх сила розвіється тоді настане кінець темного царства не стане ні власті ні кари розпочнеться нове царство царство братолюбія між людьми
Племінник
А коротко
Филимон Васильович мав прекрасну пам'ять смак до образного слова і був неповторний розповідач
Він повідомляє Франка що до нього приходив високий гарний селянин Мельник з Волі Якубової попросив журнал Молот а потім слово по слові сказав що має намір одружитись з Анною Павлик бо її статті у журналах йому припали до серця
Він нічим не гірший за вельможного пана Яблоновського пане Мартине втомлено сказав Квочка
Місце наших таємних зборів дуб у гущавині лісу кучерявий рясний
Зайшов і сів на своє місце до столу
Мерщій ідіть і ви до татка
АРСЕН
Не цвітуть на вікні герані Сонний символ спокійних буднів
Марченко відчув сором і ніяковість чомусь у першу мить тільки сором і ніяковість попрощався й вийшов з квартири
Все обернулося в прах
У мерехтливому їх сяйві стало краще видно князя Володимира його світле срібною ниткою ткане платно широкий зелений пояс червоне корзно
Та ви славні шепоче
В одній камері я бачив розп'ятого на стіні прибитого цвяхами священика в чорній реверенді живіт у нього був розпорений навпіл і в місиво кишок устромили голе немовля
Думаю що щоби лицарем бути треба змалку до того заправлятися
Не кажуть самі значить не можна про це говорити
Прокопе слухай мене се я Маланка
За шумом вітру мурзі не чути що він сказав але видно як відчинилися двері і на порозі з'явився сивоголовий дід
Вони впливають на мене майже по-трясаюче
Та вона нічого не бачила
Мусимо самі її здобувати
А Уляся не дивиться на мене либонь через те що я їй байдужий а про кого й про що вона думає не знаю не відаю
Однак життя повертається
Бетсі і Дженні намовляли Мод піти все-таки подивитись
Казаки с презрением отворачивались от татарина даже скидывали и бросали на землю жупаны до которых он случайно дотрагивался
Я полюбила тебя с первого взгляда я смеялась шутила пела перед тобою а ты был грустен даже не улыбался от чего хохотали другие даже не смотрел на меня и мне стало совестно самой себя я была сердита мне казалось я ненавижу тебя казалось готова была убить тебя и не знаю чего бы ни дала чтоб спасти тебя от пьяных казаков
З того часу вже ніщо не могло спокусити її
Ні за двадцятку і край а десятку давайте здачі
Підеш з нами
А Яришка захихикає пальчиком показуючи і приспівуючи Так тобі й тгеба
Потім посуровішав і подав команду вільно
Діти нізащо не тягнуть
Крім того ця варта була абсолютно беззбройна й якась мирна
Ч о р н й й
М а з а й л о
А тепер слухай ти не зачепиш цих людей ні діда Живосила ні Любави і пальцем
Навіть сороки й ті перекочували ближче до людського житла
Схиляюся перед тими що на своїх знаменах написали гасло Пролетарі всіх країн єднайтеся
Він пильно глянув на свого давнього знайомого
За все життя оце один тільки раз на ведмедя й полював
Іменно філософія
Форма цивільного генерала кашкет з червоною облямівкою великий блискучий козирок що низько прикривав лоба надавали йому вигляду хижого яструба
Крім того серед житів ми ближче наблизилися до Бога й до України й таки ближче
Треба було з дитинства як для Мустафи
Міхи престрашні надимають Огонь великий розпаляють Пішов треск стук од молотів
Мало-мало треба овса треба сіна
Піди к чорту убирайсь убирайсь Коло воріт не шатайсь не шатайсь
Зараз тільки замети біліли навколо в тиші крумкав ворон наче скаржився на свою самітність
П'ятнадцять крейцарів мовив Баран беручи гроші
П ш е п ю р к о в с ь к и й помiтивши рух музик грiзно
Підходить до мене й каже
РОБІТНИЧИЙ АРТИСТ
Злодії мимоволі
Миславський знав Григорія й не став допитуватися чому та як
Здавалося чув їхні кличні голоси скарги на лиху долю на памороззю прибитий первоцвіт кохання
Созінов устиг вийняти ноги із стремен і відповзти осторонь
Аж ось швидко біжать чиїсь кроки хтось поспішаючи відчиняє двері
З того шепоту Андрій узнав що існує якась таємнича вербовка кунді-бунді чих-пих
То певно якийсь морський розбишака та чорт його бери
Плюнуть
Соломон опустив свої очі й посірів
Виходить батюшка брешуть
Але
Інші залишаться на місці святім і високім як ті зорі що в далі горять на тверді небесній
Сіре каміння почервоніло від крові з нього здіймалася ніби рожева пара
Вони мчали широкою дорогою ніч падала на степ немов шатрище чорного підрубаного намету коні форкали в темряві й притишували біг
Але його просьба була даремна
І ось вони сидять тепер на чорній розсохлій фелюзі
З гестапо прийшли згодом дали професорові Отаві передихнути після концтабору два дні а може навпаки наганяли страху бо однаково ж він мав ринести з того табору найбільший ляк перед таємничим гестапо якого жахалися бЬльше ніж стрілянини в ярах бо там просто вбивали а в гестапо як розповідали людей довго й жорстоко мучили щоб потім покінчити з ними в якийсь особливо вишуканий і катівський спосіб отож вони не квапилися однаково професорові Отаві нікуди було податися кожен його порух був простежений будинок надійно охоронявся не з огляду на перебування в ньому Гордія Отави а з інших причин але вже раз сюди втрапив і радянський професор то мав там сидіти доти доки прийдуть за ним звідти звідки мають прийти а тим часом хай він сидить трохи оклигує після сирецьких розкошів і проймається переляком до шпіку кісток
Ворожі літаки бомбардують міст
Остап
Не наше це діло не доходне
Мадонна з синіми очима стоїть лицем до статуї все нижче й нижче похиляючи перед нею ясно жовту голову
Сліпив очі сніг іржали коні брязкали сагайдаки й стремена але опріч того не чулося нічого жодного людського поклику чи стогону
Щастя людини в тому що мрія росте разом з нею що попереду завше зоріє нова незвершена мрія
Турбації не заживайте не турбуйтеся К
Та коли казати правду то й дівка вона хороша доброго роду й на вроду гарна й здорова та може ще й приданого сот п'ять дадуть
Міркую про сучасну українську белетристику
А що було на мислі в неї ніхто не знав
Коли струмінь спинився коло якоїсь аудиторії тільки тоді він спромігся спитати де ж саме відбуватимуться іспити
Ну а ти як дуїдаєш
Бою за добро щастя й волю всiх
Все можна все годиться що тільки дає щастя чоловікові все що його робить кращим становить вище
Головне в житті це вміти поставити кожне явище на своє місце бо як і між людьми серед явищ трапляються пихуваті задиркуваті нахаби що претендують на великий вплив не маючи на те жодного права
Були часи коли одними стійбищами жили спільно в походи ходили і здобували в ратних потугах звитягу за звитягою
Війною пахне кажуть
Яєчню спряж онуко та меду постав
В душі його щось зойкнуло
В моїх очах є такі чари що як на кого пильно подивлюсь то одразу й причарую й прилюблю до себе
Вибіг надвір під місяць та зорі хотів було сісти на коня та одразу ж і стримав себе
Небо як скошений луг тільки що копиць не видно
О
Лиснючий гарний салон приставав до випещеного та підмальованого Елпідифора а він своєю постаттю прикрашував салон
Ідемо на прорив скомандував упівголоса Колосовський
Я пішов до латиша комісара станції Яма розказав йому все про управителя і що я хочу зробити так щоб його скинули
Спинися княже
А ти серденько все мовчиш
Тільки далеко десь гупали важкі гармати та часом торохтів у небі далекий чужий самольот
Тоді страшно дивитися ніби на землі запалася синя небесна безодня
Якось одержав звісточку з Болгарії з самої Софії
Не знаю одказав і замовк
Вибачте
Забава вихопила з вогню запечене на червоне м'ясо стала розкладати його на дерев'яних мисках перед посадником і варягами що зблискували очима чи то на їжу чи то на дівчину
Тетяно та не дури-бо людей
Грушевич видко не збагнув як тонко обійшов його професор і згідливо кивнув
П'ятдесят татарських конокрадів іде за викупом
Почалася боротьба за місця
Навіть вирубані роки на сволоку давно сточив ненаситний шашель а поріг в темноті коли його забуде змастити глиною баба Орина починає світитися димчасто-золотою трухлявиною
Ну хто куди любля
Та й рішення він Максим теж уже прийняв
Для Рильського доби творчої зрілості характерна викінченість форми конкретність словника пластичність образів
Піднімають та й кидають аж поки вдовольняться
Він покликав капуджі-агу
Надіюсь ви не запропонуєте своїх вихованців у лицедії
Я закурив перечекав трохи і повернув голову
Про рабів і казати нічого
ЯВА II Входе Роман
До нас шановна братщино прибули від ляхів посли
Лена почервоніла збентежена захоплена несподіваними освідчинами не стратила як звичайно так і в тій хвилі духу і простягла як стій обидві руки до нього
Часом заглибишся в такі місця де всю тебе огорне царство тиші протока якась петляє береги всі в навислих оголених кореневищах
А-а-а
На старiсть буде як нахiдка як приказують люди
Заспівали пісню Козака несуть і коня ведуть
Це по- справжньому його схвилює і він довго сидітиме в своєму лозовому кріслі тихо все те переживаючи
Волею аллаха ці безконечні засніжені простори Сарматії від Дністра до Дніпра і від Тясмина до Карпатських гір відтепер належать блискучій Порті
Правдою торгують
Не можна
Будемо сукупно з ними переможемо ромеїв
Панна Емілія пішли на вечірню молитву мовила стара служниця
Ой очі очі не буду я тепер через вас спати ні вдень ні вночі подумав Роман переходячи через вишневий садок
Згоден
Краще б її зовсім ніколи не знати цієї науки сказав копирсаючи милицею землю Духнович
А все-таки ви дєдушка пожертвуйте щось на книжки їй-богу нічим учити дітей
Новенькі книжки аж лисніли проти вікна на сонці
Чи то не пані у білому маячить
Це зовсім Володькові не до вподоби
Він дивився з великим інтересом спостерігаючи його весь час ще відтоді як Максим опустився в воду з протилежного боку Ворскли
Рахунок дням згубився як згубилися й чіткі грані між порами дня між вечором і ніччю між ранком і днем була лише пора коли інтенсивно кличуть на допити і коли не кличуть пора коли належиться згідно з командою спати але ніхто не спить і пора коли спати заборонено але всі дрімають не в силі перебороти сон
Ярема відіклав убік паліччя над яким щось мудрував і тільки шароварами залопотів
Вiдьмище
А сонячне марево заливало всіх дрижало переливалося між жіночими та дитячими головами неначе якась золота вода крутилась поміж людьми неначе якась основа з тонких золотих ниточок снувалась по двору кругом людей кругом хат навкруги садка
Нехай не всі а більшість
Сходилися дядьки гуторили так і так міркували
Вухо вимагає жертви
Дивиться воно вперто на твого сина а вираз у нього сатанинський
Над самою альтанкою горіли три зірки дівка воду несе
На неї дивились печальні повиті смутком і зовсім не дитячі суворі очі Ярослава
Але ж їх так багато а йому стільки пропало часу в тюрмі і він так мало знає
На що ж ми житимемо коли я покину службу спитав коротко
привітно
Яка краса вислову
Знов прийде сотник чи осаул чи там який хорунжий полковий до полковника Благослови батьку зайняти займанщину
Тепер такого не було
А очі при цьому метали іскри сіяли навколо себе задерикувату веселість
Ніжні випещені ніжки його спотикаються брудний потік залива бархатові штанці дощ враз вимочує акуратно зачісане волосся і курточку
А існують же для чогось як існують для чогось і всі ті їхні апарати операційні столи та підозрілі різні верстати
Не шкодую
Кричав що з човна йому мати змиває голову в воді таких як лебеді крилатих метеликів бере в латтаті пуска на брові та до вій
Здорові були привітався він уступивши в хату
Коханки мої в Римі зістарілись
Кияни перехилилися через заборола мовчки стежили за монгольським посольством
Але зараз же підбігла до дзеркала і загорнувши вуаль на капелюх стала чепурити зачіску
Ну одначе що ж саме за його чути
Мирон деякий час мовчав дивлячись поперед себе похмурими скупченими очима
Нічого не побачив але взяв коцюбу й коцюбилном там поворушив лиха година тобою б ворушила коли ти так стараєшся
Може й ти трохи винен що Соломія тебе покинула
Так в один iз вечорiв княгиня довго блукаїла вулицями Константинополя пройшла вулицею Меси довго стояла на площi Августеона перед святою Софiєю а потiм тихим кроком разом з багатьма iншими людьми зайшла до собору
Воно то й так
усміхнувся гість Та ж Скрипник
Шлях до соціальної правди тернистий послався нетрями і байраками
Художник старанно перемалював постамент квіти але з рамки зелених гілок на малюнку дивилося не розумне жваве обличчя письменника а гарненька жіноча голівка
Зріст на обох портретах натуральний
Ми жили разом от уже півроку
А ти знаєш Ніно торохтів я далі ось тут у цій розщелині застряв був кінь
Микола з Нимидорою врізався в високе густе жито як у ліс і почав з нею розмовлять він признавсь що бачив її вчора ввечері в березі і почав розпитувать звідкіль вона прийшла в Вербівку і де вона стала в найми
Нюра усміхнувся їй назустріч босоніж устав з ліжка на підлогу і так стояв прислухаючись чи не тупотить хто в сінях
На віщо вони тут
Той як вхопив три дні потім не розмовляв тільки на мигах показував язик розпух у роті не вміщається
Одначе по хвилі Лаврінові той веселий настрій розвіявся чомусь згадалося власне старцівське дитинство та й побачив дівчинку яка стояла біля ятки з хустками і стрічками й великими сумними очима дивилася на барвисте маєво
Бог восхотів прославити княгиню Ольгу мощі її нетлінні сказав Анастас
Січа зав'язалась на самому березі й коли ворога достатньо потіснили на нього сіли задні лави русинів сховані в близькому лісі
І Вінтер всепоштивий секретар мож брати кожну голівку в свої руки цілувати дихати молодим невинним нічого не знаючим духом їхнім грітися й зв'язуватися з усім світом через це намисто
О-ох
То свистав то булькотів як джерело підземне то іржав як його знаменитий Чорнозор
Глянув убік
Що далі
Од пайка зосталося їжте це я вам
Бурлака до старшини
Спасибі
Хведот ще ходить до школи а після школи пасе товар
Коли ввійшов балканджій і дмухнувши на свічку ліг на лаві дончак ущипнув себе за вухо і широко розплющив очі
Усі вийшли по охоті обізвалося кілька голосів
З Червоною Русев 57
Ян Кульчек повів його в глибину будинку
Я дістав вістку певну з Острога що Наливайко держиться цупко княжого хвоста і збирає на нас козацтво
Спритно зв'язавши йому руки й ноги
Без ніякої страти без ран в повній зброї і найкращім порядку лицем до ворога молодці відступили під стіни боярського дому
Се нічого сказав дід
Туди козакам дзус
Замість кожуха одягне халата
сказав Михайло з докором
Якщо розрахунки правильні то тоді всі люди весь світ і не тільки турки а й зрештою рідні земляки одержать з його рук новий спосіб проектування розрахунку й побудови великих споруд
В книжці воно називається з'єднання православної церкви з римською і підчинення обох церков римському папі
Речи хай ідуть сюди
Можна й повечеркувати великодушно погодився Безбородько
А що ж
Пішли у волосну Раду зложили солончанське шмаття біля шафи
Учитель поволі розправив папірець прочитав і прищурив око
Кобзарь не подозревал как была кстати к месту его древняя легенда но пел ее с чувством голос его дрожал струны дрожали замирали в диссонансах которые мало-помалу переходили в стройный аккорд жалобный вопиющий страдальческий А люди шли мимо не обращая внимания ни на старика ни на его песню
Так благочинний начина
XVIII
Він добрий
Разбиты окончательно
Книжковий
Треба б сходити подякувати за запрошення і поздоровити молодих
Бо я до обіду дістав прекрасного вина
К о з е к а Ведіть її
Крики зойки паніка
М у л е н розуміючи її
По східцях у фортечний двір вже неслися козаки стрибали драгунам на голови кололи їх
Залишитись хочу
Надьку ж Винниківну тернівщанські злоязичниці якраз і звинувачують у тому що для заваблювань вдається вона до цього недозволеного засобу нібито замість звичайної води напуває зоряною прохожалих вигурівських парубків і навіть парубчат а відомо ж хто хоч раз зоряної напився то вїке й навік такого нічим від неї пе відчаруєш
Для мене свято
Тарас сидів дивився на те що діялося на сцені на Піунову яка пишалася в яскравій плахті й вишитій рясній сорочці і так було йому на серці дивно
Він допоміг Ларисі Петрівні зняти пальто і повісив його на кілочку біля дверей
Не знав що сказати і зопалу промовив що першим спало на думку
Ви мусите довіряти слідчим
Козаки рішили взяти більшого човна бо їздити через увесь лиман маленьким каюком було небезпечно через хвилю і позносивши в човен зброю деякі рибальські знаряддя й харчі рушили в лиман
Я про неї вже згадував
Помагай бі чоловіче добрий спокійно мовив дід
вимовила беззвучним голосом Я здибала Саву
ІІІ Мій герой збирається з товаришкою Галактою на зібрання комосередку а також і про те що трапилось після цього
Було це в театрі Бергоньє на Фундуклеївській вулиці
Аж недалеко варти Мирослава дігнала батька й сіпнула його за рукав
Тільки покропить Дід людей піною налякає трохи та й пустить далі
А відколи люди настали від того часу воно зменшувалося бо як чоловік народиться то відриває ся кусень сонця з якого постає зірка а як умирає то його звізда гасне й падає
Певно бувають виїмки
тянул с улыбкой Мазепа наслаждаясь смущением панны пал на поле чести или лучше сказать кто остался в живых и не был тронут ни мечом ни татарской стрелой
Я не домагаюся панської ласки одказав сіряк а я прошу робити по закону
Командир роти Кармазин зібравши всю роту докупи перетворив і їздових на вогневиків
Розруха настала в місті ляк і непевність мало не щоночі втікали до лісів хапаючи що доведеться з майна
Петро причинив двері й мовчки повів його серед темряви аж у найдальший куток
Це був знак стрільцям і ті миттю випустили у ворога раз за разом сотні стріл і майже кожна з них знайшла свою жертву
Перша хвороба це була його безтямна закоханість
Ви всі майбутні пастирі свого народу поети воїни яким стояти на варті волі мудрості
Я не заперечую вони надто вірять в селян на Русі а я зараз нічому вже доброму в Росії не вірю не вірю і не вірю
Я собі ще зроблю коли захочу
Із султанського наказу татарська орда вирушила з Криму але наступала мляво й неохоче
То знай ця з тих що її треба тримати за сімома замками
Вирутиш день а на всю ніч з дому
здивувався він
Поволі в підземеллі стих гамір
Завiса
напiвголосом проспiвало з темряви
Ніяк менше не можна
На столі лежить Вона Ата мертва а на грудях у неї немовлятко
Краще ви завтра самі побалакайте з ним
То йшов мовчки
Всі сестри дивлячись на матір і собі поскривлялись
Уже давно красний Кут відкурив порохом гарячого завзятого бою вже давно зникла забронірована підвода десь далеко за ворітьми клуні а героїня сключитєльного гражданського случаю і досі була в стані якогось химерного забуття
Розказує одно всі за животи беруться та регочуться почне друге жаль серце немов каменем давить на очах виступають сльози
Сучасні донкіхоти й може сучасні гамлети собакевичі
Ті сторопіли далі метнулися до комоней і кинувши наХаиане сягнули через загорожу й подалися геть
Ледве розтягли
І чиста як богиня
І якби ж не міг а то можеш здатен сумніву в цьому не маю
Сама кликала
Ти хто такий
Бути може це не поступово але ми цього не хочемо
А який Фабіян ходить пити воду в сільраді
Одвертим і щирим не завжди безпечно бути
Андрусь радувався жартував Ну ті два старі з них нам і так хісна великого не було би
Невідомий
придется богу рассудить
Повели їх у казарми
Любов не терпить свідків а в місті їх годі позбутись навіть під гіллям садків
Тромб
Д у б р о в с ь к и й
З легким свистом над головою пролетіло кілька чирят в плавнях обізвалося господаровите простуджене кахикання крижня
Сковував мене й погляд Анастасії Марківни кілька разів вона підходила до палісадника буцімто в якійсь справі
Ніч тікає а нам необхідно зараз висилати на розвідку людей Ви мусите йти з ними й віддати нам усі ваші сили
Який же ти молодець що надумався провідати свою тітку
Вийняв платок з кишенi утирає лоба
Молитва заспокоєння вводить у четверту обитель
З гостями ж не будеш кисляк хлебтати
Під час інструктажу
Матвій не шанував за це цього брата
Тоді я похиляюсь на телеграфний стовп і думаю що я ніколи не розкажу що робиться в моїй душі які виникають образи які як потоки як жемчуг протікають біля мого романтичного серця жемчуг хрумтить і японські ліхтарики коли гоголівський ярмарок біля прозоро-фантастичних леденців коники що я їх уже ніколи ніколи не побачу на базарі
Як на дерево шашіль на метал корозія на пшеницю— кукіль може так насупроти майстра мусить бути і свій браконьєр
Чи це ви Свириде Івановичу
Прикуси язика то й не взнає
Автор
По обох сторонах потоку скалисте гостре каміння а трохи оподалік від них тут і там між молодими соснами вільні ясні місця
Цар Микола бач не був дурень коли на-посівся на тих дурних х а х л і в
Рівно в шостій вечора сотник вернувся зо служби передягнувся закурив і сів
Можливо то було благання вмираючого
Я відпочиваю на полюванні і тому покраса незнаних світів мені також відома як і всякому флямаріону
Голос глухий але дужий
Силою військ вирушили один проти другого
промовив я до шофера й монтажниці
А неволю половецьку не згадуйте
Відбирали коней буйволів віслюків кожне колесо деревину шматок мотузки
Тільки не з покорою а з чимсь іншим
Бити цих тварюк цих жирних гидких ворожих
Яка мила Кампіан кивнув Льонці головою А ви пане Антоніо як бачу ще не виїхали із Львова з консулатом
Решта або полягли або були поранені
2-й чоловік
Слава Україні
То вже був не вітер
Або може переживати нишком свій затушкований а тепер розгальмований жах і свою особисту трагедію свою таємницю
Вона любила азійські різкі та гарячі кольори усе квітчасте та поцяцьковане на перський зразець
Невже ж оце я вмру й не побачу його перед смертю сказала Нимидора дочці
У хаті порожньо
Пишіть і вашій матері поклоніться
Спочатку думав що то буде одна з багатьох сотень одалісок якими переповнений його гарем і які були йому зовсім байдужі
Коли ви невинні то не маете чого боятися на суді ваша правда покажеться
Нічого нічого
Ти дивись-бо що там робиться понукував його раз у раз Чорнота Бачиш ляхи либонь назад повертають
вигукнув Котляревський побачивши кінну групу яка несподівано з'явилась у воротах фортеці
Сам папа римський імператриця германська всемогутня графиня Матільда герцог Баварський князі світські й церковні чотири тисячі прелатів тридцять тисяч мирян що прибули на собор з усієї Європи жителі самої П'яченци цікаві з Пар-ми з Реджо-Емілії з Болоньї з Феррари уся Ломбардія уся Тоскана уся Італія прийшли на велику урочистість
Настя помагає прятати
Ци знаєш де там Левова палата А в їй мурах вибивана кімната Де образи по стінах золочені
Діти тільки того й ждали
Амеба ця потвердить гіпотези і так досить солідно обгрунтовані вона потішить самолюбство людське своїми розволіклими рухами але користі з виробництва одноклітинних і навіть многоклітинних було б приблизно стільки як і з добування води для сполуки водню з киснем у електричному струмі за наявностю річок морів та океанів
Моссаковський з задоволеною міною осміхнувся одним боком рота й попросив Балабуху в покої на полудень
А як не хотілося розлучатися з нею навіть уві сні
Ти думаєш що з доброго серця недобре важко й ледве помітно посміхнувся він
Всім було так гарно так весело що про господу ніхто не мав і гадки
Ходім
На випас дав дванадцять тисяч овець а слідователеві показав що я переховую його вівці
Гребінка не відповів
А з якою принциповістю відтрутив він ту нахабну претендентку на— її роль
В неї достоту були такі чорні брови такі темні очі тільки вид у неї був худіший і вона була тоненька й утла ніби захарчована ще змалку
97 Скажи Венуле нежахливий Всю хана Діомида річ Здається був ти не брехливий Таким тебе зна наша Січ
ховає очі Меланка
Бо ніхто ж не бачив тих синяків у неї на спині на грудях
Я ваше благородіє не бачив бо я вийшов уже як читали
Не забудь ти мене
Мовчки забувши певно де він й чого прийшов
Побачимось поговоримо i менi легше буде на душi
Вони почували себе на морі безпечнішими
Христя взяла чарку в руки пригубила кивнула головою й почала їсти борщ
Стояв сірий осінній ранок
IX
Прісьчине обличчя ворухнулося із зціплених уст вирвалось глухе зітхання
Молоти молоти а буде таки по-моєму бо сватають мою Манюсю а не твою Саньку подумала Раїса Михайлівна
Корчмар подає горілку і страву
Мені потрібно до гетьмана
Це не так просто я розумію ходити ночувати на цвинтар
Один робітник закалатав
Юхрим пронюшив i про це зрадiв і наперед смакуючи як вiн пiдсуне вiзка головi комiсiї двигнув до лiкарнi
У хаті
Чом чоло моє Покривається потом
Немає вінків немає цвіту саме лиш бадилля обшурхане прикипіле на грудях кров'ю
Розділ п'ятнадцятий
Високоповажний пан Герман-Євген-Сидор Ляуфлер ц. к. надворний радник
Чому сталося що не йому не Льові Роттерові сповненому найясніших почувань віддала вона свою любов
Та хоч словом щирим розважити допомогти
Невже ж тому що ти розпалила в товаристві вогонь він горить і ти тим перейнята
Звенигора показав на темні купи золи над Смотричем на запустілі руїни порослі бур'янами
А може він і не спав а тільки марив змучений
Чи городом чи то селом
Всі виходять крім Юркевича що сідає за стіл похиливши голову на руки
Заскоч в книгарню може щось нове є
запитала молода дівчина і при тих словах зсунулась поважній дівчині до ніг
Ченці думали ще в церкві пожежа та й позбігались
Аж млосно стане тобi як їх прирiвняти до себе настiльки освiченiшi вони
І як хтось іде чути
Марш
Перегорить горло
Дія діється в неділю по обіді
Ервика
Скажіть поїзд на Харків скоро
Бодай десять хвилин
І тепер несподівано здобувши свободу з лютістю і нещадністю накидалися на ворогів били ламали і спалювали все що не могли взяти з собою
Може що й порадить
Ото пишний панський рай
Чого ж приємна жіночка
Я сам так уперіщу що й богові душу віддаси
Ну прощай
I ледь-ледь чую як дiд Махтей говорить
Але вже за Вероною тебе зустріне почет гідний твого сану і твоєї чистоти
Вічний В с е р ц я х п о к о л і н ь
В дверях з'явився прокурор по надзору
Стояв схлипував ятрився обра аою карався думкою
А вернувшись виймає з-за пазухи п'ятикопійкову французьку булку
Перед ним стояв не один смерд Давило він бачив за ним щось більше страшніше
Невільники знають його
Тепер кожен дбав виключно про себе і керувався єдиною ціллю досягти протилежного берега
Коли б швидше знайти Остапа вона тоді знов подасться на розвідки тільки не буде такою дурною не забуде значити дорогу
Серце стукотіло якось дивно здавалося воно ось-ось зупиниться й не стрепенеться більше
Мокрицький викликає мене на суд до себе вимагає щоб я пристав на унію й листом безчесним перепросив би його й прощення благав
Колись може вміла а тепер може й забула
Хюсам скорботно похитав головою
Таком^видать
Якщо тільки правда що він є бог нехай хоч раз проллється даремне божа кров і за людей
Ти не так скріпивсь як повинен закинув тут добродій Олесь
Цікаво було б подивитися на нашу бабу Триндичку з такою ракеткою
Сільський культурник що з марксівської науки твердо засвоїв конечність економічних передумов прокинувся в ньому цілком
Начхати на його крикнув Колісник
Я не хотів з нею бачитись лишень зрідка мигцем бачив її в різних місцях між публікою уникав зустрічі і аж при кінці імпрези на балі в Каса Ломі під час танців у одній з притемнених заль де я танцював з однією студенткою з Філядельфії під час перерви коли я мав намір підійти до буфету я несподівано зовсім перед собою побачив її
Так ти сам забіг у Берлін чи з військами
Тебе не спитали сморкуна огризнувся Гнат і знову до Ганни Ну ти йтимеш на роботу чи ні
Не довіку ж їм там стояти
До записів міс Древінс додала справоздання щодо будинку й ніжно натякала що мабуть м-р Мак-Лейстон уже перевтомився від подорожі й скоро повернеться додому
Все йде з ними і так усі три становлять собі обопільно якогось роду охорону
Nicolas
Колись була наймичкою в Карякіних доглядала їхніх дітей а оце вже кілька років хазяйнує з Євпраксинією
Не я вгадав що вони й земське вигадали щоб себе полатати
У поході проти Родосу він лишався великим сокольничим і наглядачем покоїв султанських палаців а також улюбленцем падишаха чоловіком який мав честь їхати біля правого султанського стремена
Хоч їм вже мабуть ніколи не сісти разом до святкового столу не розікласти на річковім березі веселого вогнища
І готов показати його нам
Перелякав мене на смерть ножем ударив по столу загнав його по саму колодочку
Коли що не так кажіть мені в очі не бійтесь ми ж віднині друзі
До палацу
У людини з смаком гроші завжди бувають зауважив секретар
Мати провела Оришку за поріг
Ну тримайсь за мене і поповземо трохи далі бо вже сили моєї нема кишки вивертуються від тяжкого духу
Настояную на бодян бодян ароматична вічнозелена рослина
Довго його не було
Грицько скінчивши подивився на Пріську поглянув на Христю
Пожовкле листя гаснуть очі
Ти скептик песиміст інтелектуал закричав дядько аж від його голосу випали шибки кухонного вікна
Там уже й листка нема
На тебе побіг
Сухобрусові дочки Марта й Степанида були малими дуже гарні дівчатка кароокі чорняві кругловиді з ямочками на щоках
Або чергує вона по класу треба квіти полити
Тота висока i страшна наука вiдбувалася таким способом що професор викликував одного до таблицi казав йому там писати крейдою цифри а всi iншi хлопцi мусили тi самi цифри писати на своїх зошитах
Тут необхідні велика ерудиція та нахил до розумного синтезу
Зразу треба було з ним замирить
Скільки
Паскуда
Баварці вразливі на несправедливість
Холера тебе не забере
Що ж це таке
Таке запекле серце тоді було
А доктор Рудольф буде слухати і мовчки з солодким болем і ниючим соромом усередині здригуватись на одно ім'я
Як же так
Ти камiнь з серця зняв I твойого я дiла не забуду
Над цією статтею він працював з натхненним проникненням майже болем душевним
Широко створені немов нерухомі очі на його
Мене горду чисту чесну і непорочну тоді
2
Зовсім ще підліток
Як же так гості приїхали треба ж таки підправитись
Впоравшись із галерами Кулага пристав до Козлова й дозволив козакам грабувати базарні крамниці
У руських купцiв також є золото й срiбло це гривнi куни рєзи шматочки дорогоцiнного металу нарiзанi з прута
Урочистість розтає і зникає
Аж ось зирк iде наш отець Микита та ще мабуть було i у головцi iде та собi пiд нiс всемирну мугиче а далi i вздрiв кобилу та й каже Що за ледащо мiй Охрiм
До Мацькової пивниці долинав той ніжний весняний гомін Мацько дослухувався його сидячи за столиком навпроти Пилипа Дратви і проймався жалем чи недаремно стільки коштів і труду вклав аби жити у цьому місті де людські душі розчавлюються мурами а потім чорти пішки ходять і підбирають їх де камінь тисне на землю і серця де навіть пучки пролісків перестають бути квітами бо оцінюються грішми
гукнула Ясна в туман і з нього виринув високий стрункий старшина з величезною пляшкою
Мельників план був дуже простий зв'язати невеличкий пліт аби міг здержати двох людей і в темну ніч ховаючись од козаків переплисти у плавні
До того батько все одно не спить
Так тоді ж Роман ще дитиною був примирливо сказав Василь
Піду послухаю що там будуть казати
Професор зрадів що Марія Олександрівна їде проводжати чоловіка
Під самою церквою спало на землі покотом кільки сотень богомольців з усієї України
Куди
Л у н д и ш е в
Біля другого кінця столу сидів Довгоногий Архип і його направду довгі ноги були далеко виставлені на хату так що вони одразу кинулись у вічі Володька
Секретар з головою допізна гомонять про світову революцію про те який би вона мала вплив на їхній Глинський район а Хома з комунівськими сторожами роблять усілякі припущення супроти неї
Ще не вчені
Вночі жахалася страшних привидів які здавалося кишіли в темряві а вдень усе нагадувало їй про тіточку
Куда в волшебном упоеньи
А що ж Василь Iванович
На жаль тільки цим
Рибалки на човні щосили запрацювали веслами однак він ледве посувався Сіркові й Міюському довелося чекати довго
Отець Хрисантій сам кілька разів набивався щоб я щось узяв на вхідчини з його потайника
Та спи доньцю спи
Маша він Володя зве її просто Машею наче це дружина його брата
Погляд його сяяв очі синьо прозоріли вуста пом'якшувалися від тремтливого усміху і їй аж голова від того запаморочилася
Треба коня і для вашмосці і для чури бо він з клунками не побіжить
Гідність княжа скоро минають і не можуть
Насилу розтулює очі вдивляється вперед себе опам'ятовується
Прощай Михаиле обняв його лісник і бородате обличчя на хвилинку закрило притьмарений вечірній світ
Другого дня голова з двома свідками ділили Степанове й Дарчине добро
Тетяна розсміялася
Лена була помітно зацікавлена
Гуляти раденька
І немає більшої радості аніж жити за покликанням
Згадалась раптом тиха весняна ніч край неба з якого теж осяйно й врочисто виплив місяць
Один відомий критик приміром запевняв мене що добрий стиль блискуча фабульна конструкція драматичне напруження твору що давалися буржуазії довгою роботою самі зваляться під перо пролетаріятові як тільки пролетаріят ознайомившись із політграмотою Коваленка візьметься писати оповідання
Він сам геніальна сльоза Землі В штанах замурзаних райдугою
І тому вони без пояснень брутальні тверді без жадних сентиментів бо вони стремлять до своєї мети наївні розрахунки цих хлопців як вони вже навчилися їх називати підпорядкувати собі
Його груди піднялися із внутрішнього зворушення і ніздрі задрижали
Що робити
Я її за руку
На що нам відкрилися очі
Недаремно Тореадори з Васюківки перекладено двадцятьма мовами і внесено до Особливо Почесного списку Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей
Пробують тягти
Що йому робити
Трапився оноді гідний купець із далекої Праги купив рибу за цину й скло то Самбор велів спустити один із ставів де риба велася дрібніша
Здогад що вони мали бути за формальних свідків при розстрілі виявився не тільки хибним а ще й смішним бо ж справді
Мавро
Де горить
Заброда
Задній панцерник раптом рушив назад і помчав шукати загибелі під откосом
Від Блюдник Вихторова Перевозів від Пітрича Болшова Чесибісів від долини Бистриці здовж обох берегів Дністра скакали на баских конях бояри осадчі дружинники знатні огнищани текли кметі у сивих жупанах повстяних клобуках і сафіянових чоботах празничних
Кр-р
То взагалі чоловік не сього світу викупаний у грецьких і римських купелях ткав розмовні мережки з срібла й злота мабуть не було того у світі чого б він не знав і водночас не возвеличувався ні над ким тими знаннями мався просто мав веселу вдачу любив жарти бенкети жінок розмови про перелюб тільки йому прощав таке гетьман тільки його не обривав
Правда ж
Яка одначе широка ріка
Зате глаголю будеш в раю сказав розважливо батюшка
Ось мусів теж зупинитись але не повернувся до його
Прибув туди сам губернатор Татіщев
Сьогодні однак не було коло мене сина його ніде нема він проріс зелом чи деревом під польським Лобліном зате торкнув мене за лікоть струбок Петро Когутик торкнув вибачливо але вимогливо
Чи може посадженого батька молодому виберемо та
Не лякайся Тодозю
Свистіла шабля і поляк просувався на один крок наперед
Купував мій старий коня і купив приїхав додому аж це кобила
У тебе є тут друзі сину зовсім тихо майже нечутно закінчив Іван Петрович і підштовхнув Тараса до виходу
Г и р я підвів брови
Тут ще надіються може пригасне
Краще мовчати
Нічого не поможе
А Павло Денисович це мій друг мій вірний і незмінний друзяка Павлуша з яким гай- гай скільки різного всякого пережив я за своїх тринадцять років Прекрасний письменник Гоголь і повість його Як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем блискуча повість але далі писати під Гоголя я не можу не вистачає пороху
Брянський послав майже половину роти носити звідти міни на вогневу
Стара дивується та головою хитає а далі вже не стерпіла
Пролітають над Олесею ворожі літаки
Я їх питав із щирою душею Яку ви любите найбільше мову
В плече ось і в обличчя
Посадник княжий новий терем поставив
Все то забобони видумані попами
Це якась личина
Чорт на вас настачить катюги залізо ламають
Дурно хліба ніхто не дасть
Брати а живемо як люті вороги
А в бога ви ще вірите
А хіба міг він його закінчити
П'ятдесят кілометрів кус дороги
Навкруги він бачив страшне погноблення природи і дерева камінних вулиць та обгороджених садків замкнені тут у клітки як дивовижні тварини по звіринцях журно простягали йому своє набрякле гілля
Вона сіла коло самовара й наливала чай кругом стола й на лавках сиділи хуторянки й хуторяни
Підкреслюю перед вами а то ви все думаєте що перед нами гм
На суботу маю я мати математичну задачу
Втекли
Дівчатам що їм до школи на вісім годин
Пропадають мрійливість ногая і замкненість тата пастухи стають воїнами готовими робити все що їм накажуть вбивати палити нищити аби тільки за віру в якій ніхто ніколи не сумнівається
ХРИСТЯ
Вулканічний вибух
В той час коли працювала археологічна експедиція з хлібом та іншими продуктами було сутужне
А в мене її й не було
Приніс
Та ось нарешті сонце сіло так низько що зазирнуло в бабині вікна ласкавенько полоскотало старій щоку зогріло темні прожилки на руках і сховалося за річкою поставивши над Княжою Слободою високий рожевий стовп
Скільки років маєш
Опустили покійника і накрили його простирадлом замісто савана накрили і почали кидати перші грудки
Вони тут же замовили собі вина та закуски й сіли бенкетувати
Веди піших на правий фланг
Го-го-го
Але ж якби грек Архіт раптом ожив і опинився в теперішньому Стамбулі то й він би певно став мусульманином як став ним недавній вихованець Київської братської школи Мусій Ціпурина
Не для того
Прощай Сузанно
Се батьку як до чоловіка
Степане Йвановичу
Може хоч тепер кине тепер нікому буде настроювати може оханеться
Твір поданий на подальших сторінках ЛНВ дуже нагадував поетику тогочасного В Підмогильного
Побудьте в Києві
Чи у вас же їх трохи єсть
Варивон тільки вікна пильнував щоб не заважати розмові
Леопольд у супроводі почту на тонконогому красивому білої масті коні виїхав із Швехатських воріт і попрямував до центру війська де стояла група вершників на чолі з королем Речі Посполитої
Як завзялись піймать то чи в Яру чи деінде а все одно піймають
Та в людей же ж i бешиха i шкарлятин i обклади i кiр.
Він неначе бачив в тій срібній імлі в тому ворушливому жвавому морі жваву Саню бачив її сині очі ясні кучері обвиті блакитними незабудками
Готов ваше високоблагородіє
С и д і р С в и р и д о в и ч.
Ти тут мирно спитала стара
Ну то гаразд
Але ж ви боїтесь
Розкажи вашмосць його милості королеві та й своїм землякам усе що ти тут власними очима бачив
Вчителька почала розпитувати що він буде робити вдома
Те що божеством було для людини далеких епох Даждь-богом Ярилом те що й сьогодні з ним із ясним порівнює хлопець кохану свою дівчину з сонцем порівнюєм усе прекрасне в житті
Підходили лапали одіж хитали головами але ніхто не ризикував пізнати своє
Панас Кандзюба дививсь на поле що простяглось од воріт і уперлося в небо і все зітхав
Чоловік сей божевільний
З вашої
В теплі людського тіла в випарах поту їй зовсім добре
Цур йому
Їхня родина була невелика старині двоє та п'ятеро дітей
Кожний відв'язував коня сідав на хребет без сідла без уздениці
Паничі повставали пішли слідком за ними й провели їх до гостиниці
Місто взято цар в полоні Бусурменський
Буду Тетяною чим мала б бути і з тим як камінь умовкла
Все навкруги позникало і вона здивовано роззирнулася
І знову гори і знову пустелі й ріки
Бурлака
Запалахкотіли освітлювальні ракети на півдні й на заході
Як же можна інакше
Про Шосгаковята
Христя мухою повернулася
Не вірте
Гака того ми прив'язали на два зв'язані налигачі прип'яли до осокора та пізно ввечері й закинули в Оскіл
На-на-на Рябенька просить він її спочатку але куди там рябенька
Коло огню турок сидить
Хотів викреслювати її геть з пам'яті але не міг
А переяславського та чернігівського і в очі не бачив
Тільки один мабуть старший спитав суворо Чого треба панам
Так усміхалося його звичайною ядучою посмішкою
Максим махнув рукою Та
Чомусь згадався на Холодній горі той учитель той симпатичний наш Колба над яким ми поза очі насміхались а він залучаючи нас до різних дослідів лабораторних чомусь ні разу й не розповів як його підвішували і як він таки зостався жити витримавши все
От Радиш i говорить нiбито трохи не так як Микула якось твердо широко
Все своїм
Місяців за два Марко з Божою поміччю подужав граматку аж до самого іже хощет спастися
Навіть більше в організації партії мета якої буцімто відродити гайдамаччину вирізати всіх панів
Завжди говориш мов сни переказуєш
Правда любий брате
Ну що
Настя перериває махаючи стиркою
За поясом висів просилений головою чималий крижень
Нема чого соромитись
Там ішла дискусія на близькі мені теми
Перед Давидом вставала та сама дилема що повставала перед кожним і що встала була й перед Андрієм
Все в свій час
Склала на грудях руки міцно стулила запалі зморщені вуста
Що-о
СЕВЕРИН ГАЙДАШ
Хай би не йшов у нашу землю
Одного разу Дмитро Іванович сидів у кріслі замислившись
Рвонули коні Гната повезли попереду за ним Марія
Ой ти горе моє
Параска
Якщо хочете знати Антоне Герасимовичу буду я найщасливіший у той день коли ми зможемо і ці вже існуючі наші мури розмурувати
Я не тікаю одмовив він і повернувся знову до сіромах
Жовті Води
Ні одна людина не сміє й не може вийти за цеп кордон усяка спроба потягне за собою неминучу смерть неслухняного як тільки він увійде в смугу смертоносного світла
Та швидше Махмуд-бей
Миша Чернишов страшенно цікавився колись чому комета Галлея так і не стукнулась кінець кінцем із Землею як це припускалося
Бо як глаголе мудрий син Сирахiв Вино єсть втiха серцю i душi Єгда душа його прiємлет в мiру
А н т и п о в
Поставила й зорила кудись удалечінь а Матвієві здавалося на той бік Рогачика де на високому стозі з вилами в руках стояв у білій полотняній сорочці Сидір
Гуляй гуляй Павле
Явдоха зібрала свої манатки поїхала
Тягнирядно прямо ж як гнали отам ще самого хотів убити та Филька одбив Нехай ще потрібний
Потоваришуймо від цього дня Осип потиснув Михайлові руку обняв його як рідного
Холодно там жостко хруско там прихилити голову
Вам не завадить трохи розважитись і хоч на день відірватись від письмового столу
Я хотiв його розрадити але довго не мiг придумати що сказати
Позавчера на облаве поднял он медведя
Вони окружили його і ладились перебоєм видістатися з табору
Що там є у тебе
Він переяв у кутригурів змогу
Може тому любила ходити до Айя-Софії вибираючи час між двома денними молитвами коли велетенський храм стояв порожній і таємничий як віки як історія як усе життя
Правильно лісничихо посміхнувся Макар Макарович —А хто скаже що це помічено на ній зеленими кружальцями
1891
Невже ви думаєте що там вас жде якась баба-яга або що там десь куйовдяться злидні та вчепляться до вас побіжать слідком за вами навздогінці до вашої господи і поналазять в хату і в хижку і в комору глузував панич
Горе богам коли людська месть приходить до слова
Не має значення але сказали
Радість
спитав я не відвертаючи з його стрункої постаті очей
Де ж Ти Меснику всенародний
закричала громада
За ними й сила
Впадає й не може вже викотитись
Невміло й безладно смикали за посторонки інші тягли коней за повіддя ще інші норовили вирвати волосіні з конячих хвостів діти крутилися під ногами в купця той гримав на них штурхав хто попадався йому під руку буркотів
Вони підозрівали що я шпик
А знаєте що
Це ви мамо шепнув він
С т е ц ь к о все думавший соглашается
Ура
Чи й вона в воєнному настрої
Й на герці першим виривався проти гусарів окутих панцирями проти уланів у кірасах а сам у одній сорочці без шапки
Голодних годуй хворих лічи школи заїзодь пам'ятники якісь став
Але вороги цього не побачать
Але в дійсності він її зовсім не для війни взяв що ж він міг би зробити з фінкою хоч би навіть і з такою гарною проти всього світу ні він узяв її просто тому що спокусився зброєю
Видно що твій Бурунда починає нас боятися коли задумав нас лякати
Чудово
Гай-гай
Пише син
Дарма що нехрещена
Обійшовши збоку смугастий шлагбаум дівчина вже напевне знала що ген попереду де стримить над дорогою рядок тополь має бути лікарня
Але хіба це життя
Чи він не мав чим годувати її
Вони не знали мого прізвища і я відповів
ген і дикі кози майнули з-під їхніх ратичок сніжок пурхав легкими хмарками кози скочили в ярок десь там і пропали в хащах
А вона не помічала
Він прикладає зволожений заспокійливий рушник до його муки до його спаленої стражданням душі до набряклого болем перегрітого серця
Може ще хтось так робив як я я не знаю
1917 Золотий гомін
Дехто зраджує нашій українофільській корогві вів далі Єфремов друкується в кацапщині і навіть він кинув погляд на Лесю що стояла поруч з жінками навіть за наукою туди їздить
Цілоденне мекання духота запах сірки жиропоту крові карболки
Дівчур дражнили його в школі
Щось ви говорите таке чого я ніяк не врозумію
Ти добре зробив що не схотів заходити до міста в містах дуже бридко тхне сам я теж ніколи не зайшов би туди з доброї волі але ж я невільний раб що мені звелять те й мушу виконувати як ось і це
Вже лежить на лаві
Ось що вона каже
Він бив не пам'ятаючи нічого то протестував інстинкт життя поставлений перед фактом можливої безглуздої смерті від голоду
Всі вклонилися і Аксак став представляти ясновельможному гостей аж дійшов до Конашевича
Хіба ж побачиш її в людині
Закровоточили давні закровоточили й нові рани відчула себе не просто знедоленою скривдженою
Третіми в цій ієрархії побачимо осіб духовного сану вкупі з розумними филозопами до яких письменник теж немилосердний
Последний заявил что Бруховецкий теперь уверившись в искренности Дорошенко и в его благих намерениях на все согласен что дарит ему в наследственное владение староство Чигиринское и рад до конца дней своих руководствовать во всем ему советами
Маня поставила його для нас на невеличкім столику перед софою
Хіба що примовлю то одно ще знаю
Це Артур Бенні англійський підданий тому мене пустили до нього
А зараз іди
Вiн став смiливiший
Кожного разу обіцяв собі що ось піде й викаже все що в нього на серці й випитає в неї а приходив і втрачав сміливість і язик починав заплітатися
З кожним новим днем показувалося на світ уже пізніше
Підійшовши до вікна довго стояв замріявшись і тихий сум огортав його душу
Дядя Варфоломій хвилюється
Аллах свідок мурзо я не знаю пробелькотів хлопець і махнув рукою
За Болгарію
Я тебе кликала
А що ж брати панове звернувся старший до своїх односельців хоч і як нам шкода рідні гнізда залишати та коли розвелося там пекло то що ж нам без кінця терпіти бути лядським бидлом
На леваді вже темніли й зростались дерева під ногами перехитувались роса й туман а над усім світом стояла така тиша що було чути як плакала надламана гілка
Мене вивів із думи голос Платона
Вона ця чорна змова може прикінчити з Свиридом Яковлевичем Іваном Тимофійовичем
Матері їх дуля гукнув він махнувши рукою
Сьогоднішній їхній штурм закінчився як і всі попередні відступом
Шинелю теж кинь отуди все це нам ні до чого зневажливо кивнув він у куток де були звалені купою розвідницькі шинелі та протигази
Старий облуплений скиток
Здається так колись мені говорили —підійняв він проти світла пробірку
h1 Гордовита пара h1
А їх всіх навчили що біда вся у світі що жити так погано що і в тюрмі вони сидять саме через отих страшних ворогів народу різних троцькістів бухарінців петлюрівців фашистів тощо тощо
принимает червонец
Посів дружно зійшов заврунився закучерявився обіцяв якщо буде з весни поліття обернутися добрим врожаєм
Швидко після того Саня з мачухою та з сестрою збирались виїхати до Одеса купатись в морі
Смерть на носі а ви голитесь
Той собі усміхаючись дивився на Проценка
Ах ти мій нещасненький дон-Квізадо
Весь світ залитий кров'ю
Я сама нікуди не хотіла виходити
Как би одказав то й носом би землю зарив да не стоїть з'язуваться з усяким каким-нібудь
Карпо йшов помаленьку скоса поглядаючи на Довбишів двір
Та тебе сам чорт злякається не тільки чоловік
Тут гірше єсть та
Всі витріщили на них очі
Наївняк ти
Я чоловік спокійний
Він мовчав
Доказ цьому мистецтво малярі скульптори архітектори поети
Саме тепер найкращий осінній час
Пошукав очима панича але встиг побачити тільки чорний хвіст фрака що ляснувши об одвірок зник за порогом
Розпустить плахіття бендерська чума та й зачіпа
Щоб жита кілька разів одколосилися
А от коли стали на одній кладці почав відчувати щось схоже до ревнощів
Оце було її діти пустують вона на їх сердиться а на мені згонить злість
Чом же ти хоч не зайшла до нас та не сказала спитав Кайдаш
Десятий рік тому пішов як батько вирядив його з Двору у город з письмом до знайомого товариша по службі та з невеличким збіжжячком яке спроможилась надбати йому його старенька мати
Він оповістить їй що його батько був сільським ковалем що мати його вдруге вийшла заміж за Гриня Гаврилика котрого він тепер зве батьком що після смерті матері вітчим женився ще раз
Люди йшли по слідах як мисливці
Уже хоча б тому що мета лежала в кінцевій точці шляху його роботи була вираженням доцільності її а отже і його життя
Той так само очима безмовно відповів ні не казав нічого нікому а цього не кликано не приманювано сам прибіг як бездомний пес
Будучи на місці вашого батька й братів я б ніколи не підпирав вашого наміру
І широкую долину І високую могилу І вечернюю годину І що снилось-говорилось Не забуду я
А хто знає чи се вдасться
Хай инчі роблять своє
Їх одчинила хазяйка вже пристаркувата міщанка зав'язана в чушку цебто без очіпка чорною хусткою
Тьмяно блищить воронована сталь
Він підвівся дістав із шафи іще оберемок книжок і поклав на підлогу
Оце ми випровадили товаришку як на цвинтар говорили дівчата вертаючись в село
Данило недбало засунув гаванець до кишені
Словом ідея єсть і ідея не погана
Потвора лежала майже нерухомо лише конвульсійне здригалась розчепірив одерев'янілі пальці
Ні сорому ні честі
Виходять
2-й г о л о с. А який тепер хор найкращий
Ти приїхав
Сідайте будьте ласкаві
Він сам ревнув оте Згода й побачив що в його руці знову повний келих
Він ішов трохи дивно попід самою стіною в кутку повернув і знову ж таки попід стіною під прямим кутом вийшов за двері
Ох побила мене лиха та нещасна година зітхнувши важко тихо сказала вона і пішла в кімнату
Доктор сидів сперши голову на обидві руки
Журюся
Але вони прозріли побачили чого прагнуть імператор і патріарх і відмовились не хочуть константинопольського хреста вони вороги Візантії сам наш патріарх Даміан проти Візантії він не хоче жити в Преславі а сидить у Доростолі
Роботою буду відбувати
Обидві сестри так присікались до молодого серба що купа студентів кругом його так і розсипалась по залі неначе од куль з рушниць та гармат
Червоний шовк як кров і я в ньому червона мов ранкова троянда
Ти тут пігнав з неописаною тугою в голосі як перше покликом і ждав
Костик був ще в черевиках але Максим був уже цілком босий хоч бурки ще покривали зверху ноги
Через що тебе не прийняли у салдати
Коб не туга за Польською за ойчизною укоханою то б лишився я тутай з вами друзі мої солодкі
Попереджаю вас що ще раз і я подам заяву до місцевкому
Варя ще раз рвонулася і вже була на шляху
Запевняю словом щирого друга все буде гаразд м'яко заспокоїв його Крупяк
Посадила Гафійку на піл і почала тремтячими руками обмацувати її лице голову
А тепер знов коло неї цей чотирикутний як шафа надутий нездара
Хоч би котрийсь подавився
О так ваша величність стократно так
Це ж
Ти належиш тепер до світу чоловічого вдоволено зауважив Сулейман
І хлопці не викажуть там не такі ябеди як оцей Карнаух вони не зрадять
Яка різниця справді коли робити знімки та печатати пальці на перший день після арешту а чи на перший день після смертного вироку чи після вироку на довгі роки каторги
Ясно мій повелителю
Гетьман і воєвода чекають підмоги аби дати генеральну битву
У мене нема грошей на роздавки
Але й на них усi веселооко зустрiчають свою волю
Таки годі краю свого ба й забути
Джура вийшов
Ось і великодні святки прийшли і пройшли зазеленіли поля зацвіли садки защебетали соловейки
Кожен поспішав додому щоб зібратися і виїхати разом з імператором
Злі язики сконденсовані в шепоті Охріменка який всі відгомони тих язиків визбирав і от передавав Андрієві говорили що сам Карапетьян вербовщик усіх тих нещасних вірмен та персів що масово йдуть по всіх сферах новітнього пекла в ореолі приголомшуючої анекдотичної слави
Як я скажу
Другий програміст в суцільній темряві лиш голос Трансформатор перегорів
Ми три днi не грали у футбола писали конспект зустрiчi i хвилювалися
Ява м'яв йому вухо i примовляв
Які це слова
Ти шпійон
Нічого крім прикрості й приниження
Не такий чорт страшний як його малюють
Ну пождiть пождiть я ще вас пiдловлю
Тепер ха-ха я вільний
І значить у цьому городку жила-була сім'я папа мама брат сестра й т д
Як бо її звуть говорила Марта стривай стривай от і забула ага згадала Одарка
Мюрад-Гірей накаже живцем зварити мене в котлі
С 225
У святому письмі сказано коли царство розділиться само в собі не зможе устояти це царство
Еге
Як же я тепер устану
Володимир тривожними очима дивився на стіни ікони тьмяні лики святих
Що це ти малюєш
А тепер виявилося що совість його перед революцією чиста як сльоза як і багатьох що після нього пішли в небуття з жахом у серці
Сагайдачний таки задрімав а Іван вийшов на поміст і тут поклався леліючи рожеві надії що гріхи будуть йому прощені
Я Степанів
Да
То я просто так
Солдат
Чіпка побачив
Батюшка знов осміхнувся
Таж я стратився б якби по твоїй смерті роздумав що я тобі на лік жалував
Хтось щось іронічно протягнув
Хлопці махають руками на прощання а дівчата стоять і плачуть
Вдивляючися в темряву ледве помітив трохи ясніший клаптик хмарного неба видний крізь двері в другому кінці шопи
А скільки за цю кімнату
Хто знає якого мали б гадячани учителя
Та ні
А вам братця одно скажу не вірте ви нічому на світі усе брехня
Забряжчали золоті таці й на жовтий китайський килим посипалося мускатне печиво пахучі жолуді персики в меду солодощі з амброю пиріжки з фіалками та гіацинтом
Пиши мені а я писатиму тобі
Сли сюди ябедника
Нашу дружню розмову подеколи переривають дві Людині дівчинки що заскучали за мамою
Марися
До якогось часу він також був певний того що любові немає
Хіба у мене дві наречені
Тим часом вони сиділи в темній і вогкій другій половині камери
Тарас злякано зкиннувся швидко підійшов до дверей кабінету та з одчаєм постукав
Е прутьі Ніхто ще того не видав
Шастаєте категоріями як картами
Пождіть же трошки буде наш весь світ
Та ні
О ба яка хитра
А посеред дворища вогнище горить і над ним казанок вечеря вариться
Сантиметр сюди або туди і одному з нас уже ложка не потрібна
Копач
На бричці біля їздового похнюпився увесь у темному Прокіп Денисенко позаду насторожено сидів міліціонер
Всюди запановує хаос
Ті ж і запорожець з вартовими
загомоніла шинкарка на невістку так та й замовкла а щось мабуть добре хотіла казати
Прего грація грація прего кидаючи праворуч і ліворуч прошмигнув у юрбі за нею батько і вони обоє зникли з очей молодого чоловіка і він знову перетворився весь у слух і увагу бо він не все добре розумів
Тоді приборкувач виймає з кобури зброю
Лiтаком
Ніке мусить свою роботу знати
Художнику потрібне світло
Киселі не ликом шиті
Увесь у золоті а сам красний красний ще кращий як був лиш що поблід трошки на личку
Ну як таких грошей не купить
Я зараз піду у другий шинк
І коли ми
Я певен що в нього нарив лопнув і почалося зараженіє крові замітьте пропасниця б'є
От я й повернувся на твій голос втопив руки в ячмінь а той солодко зашерехтів по них достиглим вусом
До тебе прибіжить лягаш а цього від їх тупості й вимагається
А чому ні
Максим зарубав собі на умі що це мудріше правило на світі та й став по йому жити
Тiкати поки жив
Мотря натомилась коло роботи
думав Леонід Семенович годуючись димом папіроски
Стоячи навколішки Франко роздмухував у грубі огонь
Зрада
Тільки десь-не-десь проривалась і моргала ясна зірка ніби око гарної дівчини та ще час від часу то випливав з-за хмар то знову ховався великий круглолиций місяць
Все втихало навкруги й навіть вітер втихав ніби змовився
Значіт капіталізм імєєт трі прізнака найомний труд найомний труд найомний труд
Хоть потурчилась ти ради лакомства й панства небого Та пісень по шинках молитов по церквах буде много
Хома и свати подбегают к Гале
Було б навіть непедагогічно якби я вас узяла
Ні-і знаєш-понімаєш не вийде
Згоріла і Садкова і Чоборя
Правду казала Мармусія наче вовки
Ось і кріслечко у йому так покійно сидіти щебетав він підсуваючи до неї крісло
Але що це занепокоївся він подивившись на затягнуті прозорою шкірою віконця в стравниці що почервоніли ніби налилися кров'ю
Розділ дев'ятий
Спокiйно виймає й лiчить грошi тодi дає Парфенiю
Ось уже безперервно двадцять років Сірко перебував на Січі й очолював запорожців у їхнім смертельній боротьбі з турками і татарами
А я вже по вираженію лічности віжу чого нада
Людей було напхом напхано десь і той нетутешній із своїм рюкзаком між ними загубився
І до паніматки заговорила вона балакала по-польськи а ми на своє звернімо каже як же ви їмосць погано повели свою дочку
Вийшла й тітка до вечері
Ненависть душила його
Отче
Стежка повилась на гору де вже було видно Хохітву
ЧЕРЕЗ ДЕСНУ
Ушей тут много зайвих і чужих То потечемо лучше на Подольє В подвір'я наше поговорим там
Одному роду-плем'ю хай будуть ліси та степи другому гори третьому та земля що довкола неї море та й море
Це по газетах видно сказав о. Артемій
Чудні жінки знизав плечима Валерій Іванович хіба в неї не могло бути своїх неприємностей адже в неї стільки роботи турбот та може в неї просто щось не виходило з її новою повістю
Увесь чар її рис вся тонка й далекосяжна отрута посмішки та очей випарувала вмить з її обличчя а лінії тіла які він знав зробились холодні й приїсні
Так це ж уже бажали вам
Та то лише раз таке було
В результаті вийшла імпозантна контрреволюційна організація з ним Бунчуком на чолі і тепер він під режисурою слідчого укладав програму й статут тієї організації
О мої думки неінтересні відповів він
Я не обіцяю вам життя але честі нашої козацької ми не втратимо не заплямуємо її угодництвом з панами
Готувала сина до ватаги
Раптом до її слуху долинув глухий тупіт кінських копит
То це ти Алі-паша
Лиш як морози почали на добре притискати а далі і сніг налягати на широких вітах смерек білою вагою перестав він вижидати дівчину в лісі
От дивіться яка невеличка оця газета а яка правдива
Невеличкі села дивували невільників своїм незвичайним виглядом
Горобенко лячно подумав Ну що робив би я з нею тут тепер де ніби скасовано кохання і де ліжко заступає найкращі відносини статей
З вигуками За славу Січі
Мертвий
питався у неї і важко було добрати усе ще попрікає чи просто журиться
Як дома
Думав звичайнісінький альбом чи рукописний пісенник сільської панночки-мрійниці таких немало перечитав ще в бурсі а потім у семінарії
Аглая раптом перехилила келих і випила свою горілку
Воно в неї світле текуче як чиста річка густе вона відкидала його красивим і мабуть завченим порухом повної руки на подив йому було своє не отих міднуватих платинових чи ще яких кольорів таблиці Менделєєва а солом'яно- біле аж переливалося сонячним світлом
А тут строкові робочі за харчі почали ремствувать
НЕСПОКІЙ НА УКРАЇНІ
Ліля
Письма пиши не гордуй рідними
Дівчатонька голубоньки
В один з ніжних днів Маруся сиділа у Мирона й читала
Однаково
Ти виховаєш його так що він буде своєї родини соромитися що буде так само кров з мужиків ссати як ти і тобі подібні
Нічого
Хе
Кожний думай що на тобі міліонів стан стоїть
Скажіть чого ви стежили за мною
Воєвода Всеслав нагнув буйволячу голову з-під кострубатої брови пронизливим поглядом єдиного ока зирив на поле запруджене чужинцями стримував гарячих
Гризня перенеслася кудись за кам'яницю де Михайликові не було видно
Але знаєте адже я через вас став учителем
Так и человек ослепленный коханням видит всюду кроме своего солнца одни лишь темные пятна
Він ніяково кашля з рукавиці Подаючи шкуринку сухаря
От тепер я й знатиму
Вже навіть найменший Джихангір докінчував цю тяжку й невдячну науку щоб вивільнити час для знань потрібних володареві хоч і не було ніяких надій на те щоб він став султаном адже над ним стояли за правом первородства аж чотири брати
Занадто твердий горіх трапився а слідчим не входило в пляни так просто в одній турі роздавити свою жертву на смерть
Побачивши Сірла встав із незвичним для себе поспіхом вийшов на середину горнгці немов намагався заступити отаманові шлях
За тонкі брови чотирнадцять
Але за ними гнались якiсь iншi вершники
Парубок повільно підійшов до Іслам-Гірея і сказав
Кого ж ти сину маєш на приміті спитала мати
Нечитайло
І п'ятниці нічого не помогли говорив Карпо
Краще ти Романе помирися з батьком та з братом та пособляй хоч трохи в роботі поки знайдеш собі службу
Пироги печуть курей ріжуть самогон у кущах за городами женуть
Проте незлостиву ту насмішку він сприймає як приязне ставлення і ладен душу свою перед будь-ким відкрити ладен про все розповісти
Карбованця від пана на горілку
Схопивши парашу навіть не чекаючи що скаже коридорний великий гурт з Саньком на чолі потяг її геть
Думи мої потім Заповіт
Він сидів спершись ліктями на скатертину й з усієї сили не давався впасти в крайність
В мене зараз в сю хвилину дріжять руки від хвилювання
Тепер панове думайте
Микола вчився читати з великою охотою прочитав од дошки до дошки ввесь часловець і псалтир і не раз в неділю або в свято батько й мати загадували йому читати десятий раз той самий псалтир самі сиділи мовчки згорнувши руки зітхали ніби й справді розуміли
Кажіть кого товкти
Яким не випив і тим показав очевидячки неповагу до гостей
Я здвигнув плечима
А він забув про весло що лежало під ногами і боявся поворухнутися щоб не сполохнути її голосу тихого як наводок і чистого як подих землі на пагорбах посеред заплав
Що менi його крякання як менi сили були потрiбнi
Тоді вони перевезли його в Радомишль а звідти до нас у Грудки й задумали тут замучити нещасного на смерть
Знали вони те озеречко окутане верболозом кущами терниння та глоду
За постій гроші платять
Та червона стрiчка незвичайно приставала їй до лиця надавала краси темним карим чималим очам
Ти маєш на увазі свої екологічні проблеми
Ото штука велика
Ще можна взяти їх на роль дівчат із ферми для сцен де треба тобі втікачок нічних що шукали притулку на острові
А у нас що розпалювався доповідач А у нас ні одного справного воза двигун і досі в МТС на ремонті у молотарці пурхають горобці як у драній клуні понімаєш а на молочарці систематично крадеться обрат замість того щоб іти в корито свиням
Вправді Польща наставляла свого старшого над низовим козацтвом та він не посмів там показатися а запорожцям ані снилося його слухатися і вони вибирали правильно свого старшину і зі всіх розпорядків панського старшого глузували
Еге ж пускай щоб забрали нас в свої лапища в наших таки мiстах недалеко ходивши щоб накрити нас решетом в самiсiнькому гнiздi сказав Iван Виговський
Куди правитесь
Десь раптом знайшлися ноги мокрі холодні задубілі зомліле тіло забажало рухів дійсність розвіяла чари розбудила мозок
Вскочить у трубу прибере живого голосу заводить як по нотах
Всі скосили очі під гору
Може Андріїв авторитет може його сила від якої агресори розліталися на всі боки може його голос а може все накупу так вплинуло але мурашник розпався
Не такі ми люди з Христиною
Я відпровадив його до пекла
Ні ні не в лікарських
Брюллов взял шляпу
Є така солідарність є такий закон неписаний є така арештантська мораль що подібної до неї більше немає у світі мораль упосліджених святиня арештантської дружби
А я глядів і чудувався йому
В любов
І зненацька в серці старого прибиша ворухнулося щось лагідне добре до дочки й отого парубка несамохіть він замилувався гарною парою та побажав їм щастя
Говорив але тоді я не все розуміла
Ви все таки недотепний Сєрж
Зрештою розвідайся
Але вона чомусь стоїть чогось жде не може зрушити з місця
Прийде вона
В печінках мені сидить оця дискусія
Які бились люди
Хоч його тоді мордовано так що потім два місяці в лікарні гоєно але й тоді і тепер він каже одно тільки він сам і винен більше ніхто
Бо в кожного необмежені можливості кожен міг дійти навіть до звання великого візира аби лиш зумів першим крикнути Аллах великий першим змахнути шаблею і опинитися на мурі ворожої фортеці
Місяць потопав у очеретах за Дніпром на небі змигували рідкі зорі притрушені сивим попелом хмар
Чи не потрапили ми замість корпусу та в церкву говорив Воздвиженський роздивившись на образи
І нараз станув перед ним величезний пес із огняними очима і витріщився на нього
Дивись які тут дива промовив чи подумав Пилипко
І він сталив
Копач
Під настрій Дмитруха складав про нього жартівливі вірші
Зачорними ґратами каміна палахкотіли вистрелювали золоши зірочками соснові полінця у відкриту пащу димоходу тяглися вогненні струмки
Л i д а
Встає й посміхається Та й питать не треба так ясно і вам і мені
Ібрагім п'яно зареготав
Навіщо ти любиш
Омулі були свіжі омулі були й смердючі але всіх їх розкуповувано бо це ж були не звичайні собі риби-омулі а священні риби омулі тієї омулевої бочки либонь що про неї від століття співала ціла романівська імперія а тепер співає ціла широка страна родная словом екзотичні омулі
Ні тату цей дим як смерть
Обшарпану із скрученими за спиною руками водили її по селах ваі-анавайте хто така
Байдуже нам про се
Скажи лучче синку були да загули
За кіньми з боку на бік заточувались легкі санчата
Що Сергію
Діла Остапе
Таточку мій ріднесенький
Потім він виривався мовчки лише сопів
Чоро скажи мені правду адже я не ворог тобі а найкращий друг і порадник
Його обличчя все більше й більше хмарилося
А тут підігріті горілкою хлопці розбалакалися розсміливились казали про нього похвальні слова
Чим більше бидло товчеш тим воно стає слухнянішим
Ф е д i р. Сам по добрiй волi взявся
Аби жива була з пазурів самого шайтана вирву нашу любу Златку
Розбещений і злий з природи
Заповіт
От що
Побіжи Настусю в хижку та винеси вареники й сметану та не забудься вхопити горілки пляшку сказав Роман до Насті
Божився що втратив тридцять копійок
Весь цей час він ховався в натовпі намагався триматися подалі від запорожців
То вже не моя власть
Та добре вигострить сокиру
Мені султан дасть за твою Ривку п'ять тисяч
Обіцяв привселюдно підтягнути вихованця йому повірили а він що
Граф Адольф сміється з милого дотепу пана президента але зелені банькаті розумні очі пана президента знову пильно й допитливо впиваються в м'яке горбувате лице з сіро-жовтими віями
Ти прослідкував де він зупинився
А чи можна його взяти з собою після довгої мовчанки спитав знахаря отаман
Далі пішли навмання
Палій замислився
То хотілося святощів і чистоти за які готова була вмерти а то бунтувалася вона вся дика воля до життя народжувалася в ній штовхала на вчинки нерозсудливі
Там мій син Ростислав сватається до його дочки Анни то гадаю Бела не відмовить прислати військо на поміч
Хоч взагалі майже всі хвороби прогресують з часом
Згода
Не піду я сама йди разом зо мною
І немов тікаючи від чогось швидко повертається хапливо відмикає двері виходить до передпокою й так само хапаючись одмикає другі двері
Давно
От тільки з'їжджу в Половеччину
Але що таке як Бог дасть так і в файтоні большевики не зачеплять а як судилося то й не то що в фурґончику а на тачці схоплять
Добриня ліг біля неї і заснув теж
Та й що мав писати
Тут слово праведне порвалось
Пошлемо на постій та прокорм до сусідів у надроських околіях чи покладемось на те що не всі з нас сидітимуть та грітимуться біля вогнища й залишимося при купі
Витерти ворсу тут у значенні дати прочуханки побити
П ш е п ю р к о в с ь к и й
Дівчина й парубок
Князь Ярослав силою захопив також це місто
Мене душить недоля народу а їх що болить
Бо се неабиякі вісті і втіха теж неабияка рать повертається і не поганьблена осяяна славою
Прості слова повернули Роксолані притомність
Олег здригнувся усім тілом підвів голову
А говорив все по-нашому
Князь великий київський Володимир Рюрикович в бозі упокоївся
Діти за нами
Знищу
Не кажи дурниць
Я видишь как услышал от панотца священника что есть способ тебя вызволить от смерти и поехал нарочно к Варке в шинок отвел в сторону Татьяну и рассказал ей в какой ты оказии находишься гляжу она побледнела бедная как полотно верно душою почуяла близкий конец
У кожного на голові кучма темного довгого волосся рівно підстриженого над чолом
Тоді запитав А кому з вас мужики соб'сно го'ря легше тому що внизу чи тому що вгорі
Зирк
Витираючи з чола рясний піт Янь востаннє тупнув ногою і сів на лаву
Переяславе
Він очевидно був її вдачі
Часто коли я дивлюся на розпластану на операційнім столі людину я бачу когось із них
Закрякали чорні крюки Виймаючи очі Заспівали козаченьки Пісню тії ночі Тії ночі кривавої Що славною стала Тарасові козачеству Ляхів що приспала
Тоді Дорош знову наливає із відра в глечик холодної води і ще раз повторює попередню процедуру
Добре
І може де кобза найдеться Що гучно на струни озветься На струни на співи мої негучні
Аж головою похитала
Знаменитый пьяница Радзивилл Шевченко має на увазі князя Карла Станіслава Радзівілла 1734 1790 одного з литовсько-польських магнатів
А ще далі від півночі в кухні живе в наймах Томко
Тихо тихо пет загомоніло кругом і утихло
Це ж на скільки років запитав Джура дрібно постукуючи підошвою об підлогу
Був він тоненький можна сказати ніжний і якийсь запашний як шкіра з абрикосу
І якщо впадеш ти на чужому полі Прийдуть з України верби і тополі
Але для поспіху у такім ділі прошу ясновельможного я пана написать до Сави лист і приложить свою печать гербову бо Сава певно так не ввіриться мені а в тім листі пообіщай йому вільготи для поспільства про які я говорив вже його мосці
Та знать на вітерець збиралось бо одна попала шлею в зуби й почала термосичь аж бричка скрипіла
Невже коли б я до тебе прийшла ти не пригостив би мене
Скільки я передумав пересумнівався
Єдиним либонь чого домоглась Візантія було те що Болгарія лежала розірвана навпіл землі її над Руським морем аж до Дунаю і над морем Егейським до Ларисси захопила імперія болгарам залишились тільки гори й полонини Західна Болгарія
То старий Дропан львівський купець їхав з сім'єю в Рогатин женити свого одинака Стефана з дочкою о. Луки Лісовського пароха при церкві св. Духа на передмістю Рогатина
Половці рушили в наступ
Тут вони дійшли до кріпацької волості
Iде бiй
І хай вони збирають звідусюди козаків хлопів різних гультяїв саджають їх на пустирища і служать з ними Речі Посполитій
З городу Візантії до нас
І еволюціонує зовсім в небажаному для слідчих напрямку Він вже не ненавидить політичних контриків взагалі а диференціює їх і має сентимент до певної категорії
Вона розказувала про це сестрі а я підслухав каже я люблю сестро Гната і так як на смерть не хочу їхать у город
Був тут вигукнув Добриня Отже він десь недалеко
А зроблю я справді так
Його вже оглянув брат наш Антоній сказав отець Аркадій каже що коли господь допоможе то можна сподіватись удержати його життя
Він бачив що тут ціле діло його життя важиться на вістрю громадського засуду
Мене цей крик
Видержиш і переможеш
Твій віддих прискорюється руки тремтять на моїх плечах
Але всі як матері жодна не забуде що влаштувавши в землі того маленького треба того ще й з головою прикрити щоб зовсім не видно було чубучати його верхнього вічка бо спекою запече або засіче піском
Тепер затягли Срулька до льоху і замкнули та пішли вечеряти
Сашко
Голубчику
Коли мене забирали в армію її не було
Все одхиляє убік голову ніби на той обід і дивитись не хоче
В с i Грудьми й мечем од вiтру i людей Клянемся наше свiтло боронить
Очей не розплющувала
Й раптом білий жеребець Теодоріка проти ночі він пересів на найбілішого спіткнувся й на всьому скаку впав
І такою ж корою почав братись одяг на Максимові
Спасибо брате мне и в голову не пришло сначала что это шпиг лазутчик от татар наделали бы кисло во рту если б оставили его на воле
І вважає себе великим скульптором
Видно як посідали на ґаночку дехто до пожежного інструменту побрів
Дезертири
А в нього на роботі й взагалі не видно просвітку
Чути як дихає
Кайдаш спахнув полум'ям
А коли так звідки взятися немочі
Мої батько і мати і тітка встигли вскочити в ліс
Л у ч и ц ь к а задихається
Це тільки і втішає мене
Нарешті мовчанку порушив Кур-паша
Але Леонід Семенович помилився в гостинній не було нікого
Я вже послав вірних людей у Сливен завтра чи післязавтра ми матимемо докладні вісті про Златку якщо вона там
Хіба я щось казала про добре чи зле вигнула брови стара
Там тепер правив один володар страх він був дужчий за всі повеління й накази
Чому Наяді не перебратись у Кривих Гарбузах у людський образ
Ви так вважаєте ваша величність зрадів Рамберті
Вона зраділа коли вперше побачила його і знову подумала Приїде Богдась вчитиму його музиці
Два рази продали тебе чужі люде а третій раз ти сама себе продаєш
Здушило їй груди
Ю р к е в и ч схвильовано
Вадим знов устав нетерпляче пройшовся постояв і знов сів
Снайпери сиділи в дірах сливе на очах під дощем снігом з напруженими до відмови нервами з гарячими червоними очима
Оце луку найняли
Да только согласятся ли утвердить за нами все наши вольности и права
Ні
Джерегелі коси дрібно заплетені й викладені вінком на голові
Заснув під ранок уже після других півнів
Він перейшов пару разів попід Вагманові вікна але бачачи все в спокої лагодився йти до Стальського коли його здибав на вулиці пан маршалок
Але ж ми домовились
Раптом не стримавши себе вибухає несподіваним гнівом Тільки так і можна
Іван здригнувся і став
Якби можна було перейняти весь хід лейтенантових почуттів і думок то він звичайно перейняв би їх
Невже ж таки вона мусіла безприкословно відпустити свою доньку чорт знає куди та ще й в такий час коли мабуть на тому тижні прийдеться до кушерки йти
Знаєш що Петре
Пузир
Біля столу сидів сивобородий чоловік і здивовано дивився на прибульця
А що була за пара нашій Вечірній Зорі
Тут знаєте
Підожди я зараз сказала дячиха
Гості ділилися новинами читали вірші а потім грали на фортепіано співали
Через рідку траву блищить глина пополовині з шматками не зовсім чистого граніту до котрого примішаний якийсь піскуватий м'який состав
C'est la viellesse
Додумалися
Вона сама стояла під бузиною вуаль була опущена мов забороло
Перша горжетка на вас іде
Аптекар сказав комусь що коли комета з хвостом а хвіст той вогненний та ще торкнувся землі то неодмінно бути якійсь новій біді можливо навіть не приведи господь війні
Воно й не дивина на торжество кличуть усіх причетних до звитяги
Лише ген-ген на заході ясніло небо і пломеніли рожево-білі хмари
А в тебе нема ніякої рідні
Я простился с Михайловым и Эльканом и пошел к нему
54
Що ж воно в тебе тепер може бути на мислі
А в цей час пiд вiкнами загупали кроки засвiтилось закружляло мальоване в образi дiвчини сонце i вечiр забринiв молодими голосами
Надень намысто Фрося
Зі сльозами на очах він поцілував Гозьського і вони довго після цього пили й оповідали свої пригоди доки не поснули обійнявшись під столом
Козека виходить
Кожен має свій крам
Попів жерців і всяких волхвів не буде
Я ж виджу
Рибалка зітхнув
Мені хотілось щоб мої високі сосни здовж алеї Матіяса гармонійно давали основне тло будови щоб мої яблуні залишились заразом допасовані до ці-лости щоб моя стара хатина затримала своє місце
Ну нехай
сердито як і на Зульфата сказав їй дідусь Гарєєв і хлопцям стало від цього ніяково перед Наталею Миколаївною а вона лише усміхнулася схилившись над дитиною
Вона думала про смерть цієї женщини про те що потім сталося і про Марка
У нього тремтять губи від зворушення
Ось Народний будинок
Проте коли виходили Дара одкладала книгу і склавши руки на грудях ходила по хаті грізно нахмуривши брови
Вірно робиш Павле
Та ось уже й кінець мосту
Навіщо тривожити їхні серця їм бідолахам і так нелегко
Соборне послання Якова III 2
Так само galici galisi
Н а с т я входить в хвіртку і йде до ґанку
Яка яку скурає
У тій темноті я блукав не раз
Цікаво відзначити що для них господарі у яких вони крали то вороже плем'я Гевали і Амалики
І все те належить султанові отже мовби їм усім теж
Царство йому небесне і слава на віки вічні йому треба подякувати його досвідному отамануванню а не мені
Він в'їхав у Київ з великою пишністю проїхав через Золоті ворота до святої Софії
Бiйка
Блискавично скажено пристрасно ніжно болізнобожественно й само собою на все життя
Я нахмурююсь
Мене призначають комісаром
Червоні броньовики одійшли до Лоскутовки і почали бити по штабу
Старість розсипалася по жилах мов сухий пісок
Уже останні перевітники долучилися гурту за отамановими плечима
Тільки незрівнянна могутність вашої імперії не дає їй розпастися і поруйнуватися від безладу
Та
Дочитав лист вже весь у сльозах
Дяк мовчки перехрестився
викрикнула Лена коли ми зайшли до сальону
Така якою вже зроду вдалася та якою бачиш
Тарас закляк
Одна з маток якраз перед тим як ожеребитися потрапила в лисячу нору і зламала ногу
Троянівців старших вишикували і наказали збиратися на марш
Але ж темрява хоч в око стрель
Кожен із нас потайки носить образ Надьчин з собою в серці коли блукаємо по наших стернях а якось одного вечора коли ми сидітимем удвох із Кириком на гілляці старої верби край нашої левади й мовчки лічитимем незліченні зорі що густо всіяли небо він раптом скаже до мене з незвичним хвилюванням Віриш із її рук я не побоявся б і зоряної води напитись
Забудь що хтось тебе малює
Було саме тоді свято батько й мати сиділи у стола говорячи
Пан Прозка
Так
Ліна Митрофанівна суворо супить брови і орлиним поглядом роззирається навкруги пильно стежить щоб ніхто ні в кого не списував
Бе-ем
Ну що ж тепер буде
Учила сама учителька бо учитель пішов до Крем'янця щоб висвятитися на диякона
Баян не підскочив вражений ба не поворухнувся навіть возсідаючи на столі
У матір удалася
Чого б я ризикував
Є чутка що цар готує каральну експедицію проти перських революціонерів
П р е ф е к т
Аж так над осінь доля панноччина прийшла і шарахнули вони усі од псі врозсип себе самих соромлячися
Кінець-кінцем хтось таки втрутився в справу злякався мабуть що люди справді догниють і ні на кому буде слідчим вести слідство
Як треба буде до нього зайдуть
Тут поряд з креслярнею головного архітектора Михайла Амбросимова у лівому крилі будинку були і кімнати Приказу громадського догляду
Хмари нависли над самою горою небо гогоче все в тріщинах блискавок крізь прориви у хмарах бачимо в спалахах ще вищі горішні сфери
Князь Святослав тута
І чи промимрив той Отче наш а чи й ні і чи лемензнув що там а чи й без того зовсім заспаний і розчухраний жене він ті свої хвостяки а в голові у нього повно всілякої всячини хоча там ще сонний морок і хоча його босі побиті поколоті і попухлі ноги штикільгають
Мішаний
Сі круглії вежі й високії мури Страшні та суворі непевні понурі І скрізь у тих мурах стрільниці-бійниці При вежах тих сумні темнії темниці
Рожевих квіточок
Не встигли всі розсістися навколо стола як владний і впевнений голос по вінця переповнив кімнату обергрупенфюрер іноді зупинявся сам з охотою прислухаючись до власних слів
Нащо тобі ці козаки
І не вичікуючи моєї відповіді звернувся так само до Нестора Чому залишили ви нині свою добру сестричку вдома докторе
А яка там холера
То ти так їх пасеш
Панія Висока й справді трошки скидалась на макуху бо була присадкувата кругленька з круглим повним лицем котре од духоти почервоніло й лисніло од поту
Де воно в мене взялося злякано витріщався Яонька
А батько
17
Спершу я одпихався то сим то тим а потім побачивши що тільки час марную сказав як воно є
Б о г д а н и х а
Саме проти Паліївщини лежить понад Дніпром урочище що зветься Велика Пуща
Да зачем посылать
Хіба обкурили або обпоїли чим вражі дочки не то понуро не то боязко сказав Грицько
Я не кажу про вас
Отче злазь
Пролетарями Лєніном й Троцьким
Дмитро наказав своїм партизанам що попали під перехресний кулеметний вогонь відступити від півострова а сам із штабним взводом помчав до Бугу
Слухаю ваше превосходительство
Тепер тут поле
Та й Любава побивається за тобою
Буває свій гірше ворога продасть і гроші полічить
А вона спокійно відповіла
Гик
А тут сон мов безвісті забіг і на думку не зійде
У сінях без кінця цокотіли прощаючись потім несподівано впала заставка тиші
Чого тільки нема в цій лавці
Він перезувся сівши на цинковий ящик з патронами
Але він не заплакав
Приїздили до імператриці єпископи Госларський Майнцський Вормський Шпеєрський
Тілько не забувайте що у вас один зостався приятель і повсякчас прихильний до вас я
І водночас думка про те що хоч і легко змитисліди людей але люди прийдуть знову і знову полишать їх
Яке нам діло до того що робить Водосвятський у себе в хаті
Гм як на демона то се можливо
Гетманша потупилась
Здоров брате
Озирніться й подивіться іде хто-небуть за нами
А це ми побачимо
Гарячка згодом спала рана швидко затягувалась сили підживали
Знайшла
Колоски торкалась його плечей обличчя немов хотіли втихомирити і не могла втихомирити стрвждаввя людяна
Погляд його пронизливих очей що зосереджено дивились з-під довгих трохи розкосих брів вражав добрістю
К о н о п л і ц ь к и й
Времени она не теряла и двинулась вперед с Андреем придерживаясь едва заметных следов
І не перебільшив хвали звичаєм поетів Фойбос
Тарас прокинувся немов відчувши ту переміну в світі
Чудне питання
Понюхай тільки як воно пахне
І не питайте не було й натяку
А я відгортав полову
То вона так на невістку для порядку бурчить а сама любить
У такі хвилини на все була здатна а тепер коли спекалась видно як переживає за ним страждає
Життя буйне відродження країни
Той самий дяк що ще малою його чула завів своїм охриплим голосом боже поспів'я і їй закортіло його побачити
Сонце вже давно зійшло світить на повну котушку а я мов той жук-гнойовик у багнюці порпаюсь
То я би мав у тім бути
Мабуть треба було їй сказати щось різке або уїдливе Не твоє свиняче діло але мені не схотілося такого говорити і я просто сказав
Не правда ж відповів
А це той козарлюга вже вернувся спровадивши дівча що я тобі розказував про нього
Коли він умер на домовину принесли багато вінків і сліз
Хлопче ти говориш розумно як старий досвідчений чоловік
То бери золоті
А старший боярин пан Пістряк кишки рве зо сміху та біга по селу та збира свій поїзд щоб швидше на посаг молодих садовити
Плати гроші Алі
20 жовтня 1883 року Антоніна Дзвонковська вважала за необхідне повідомити Франка Від Павлика я мала лист
Чого ти так женешся
Яненченко мовчки зліз з коня кинув поводи козакові і згорбившись поволі наблизився до гетьмана
Найрозумнiших академiкiв так не знають як артистiв
Приїхав нарешті
Гнат
Одвічний ворог поступу його гальмо
проситься з ями
А ласощів кому змалку не забагається
Сходились тракти були станції були допотопні наглядачі гужевих трактів гужевих станцій
Пахла в саду кора
Дядько якось по-своєму зрозумів Дружинінів сміх
Листоноша тітка Василина йшла через вигін до Миколчиної вулиці її помітили відразу ж усі хати і землянки
І ось ні Мар'яни ні одвіту
Перепливе вона Лету
А перед тим як битись я мушу знати хто ти є
Вірю достойний ті вісті до тебе ще не дійшли як вірю й тому що вторгнення вчинено супроти твоєї волі
Хочеш—іди зі мною а не хочеш то я тут же перед тобою сам собі смерть заподію бо без тебе не буде мені життя
Тоді вона перестала
Видовище рідкісне
Твою загадку дитина вгадає це горщик у печі й жар
Гей огня
Там брат кажна бариня свого любовника ймєїть і даже не то што барині а й горнишні й кухарки
Не час вилежуватися
Поки засну
Крізь сльози Буду кашляти та марніти а далі умру
Гайдутини вийшли в коридор
Навколо нього всі шелестіли обгортками цукерок жували і сміялись
Тепер уже плачеш
А щось таки буде
Він в такі години думав голосно певно для того щоб вигуркотітись
Чому воно має гинути
По вулицях ходили так же як за безробіття в часи непу тільки без пилок і сокир селяни в свитках голодні мої брати вони од голоду вже не могли ходити і їх звозили у призначені місця
Марися
Перед ним п'ятдесят кілометрів дороги але знає її дуже добре
Веліла
Чого ви сваритесь почав Кайдаш Господи сьогодні свята п'ятниця а вони тобі неначе на злість тільки до гріха доводять
Я говорю тобі це мій сину бо свідомість та відбирає моїй душі чи не ввесь спокій
Але чом вибуху того не було в початку в середині розмови
Але дядько Лоскотон Не боявся цих заслон Він ходив по всій країні І носив з собою сміх В розмальованій торбині В пальцях лагідних своїх
Визначили день тої неділі
О його либовь вся Словаччина знає
Але по хвилі зм'якшився йому хотілося мати спільника
1 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 khiba-revut13 html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 index html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 khiba-revut15 html 5 http www utoronto ca cius 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 index html 7 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 khiba-revut15 html 8 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 index html 9 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 1 Electronic library of Ukrainian Literature 2 Вернутися Розділ 14 3 Зміст 4 Далі Розділ 16 5 CIUS Press
Ліщина гомонів безперестану вираховуючи чи вийшла б скирта до хмари коли б позводити всі на Україні копи до одного місця
Постій каже ще причешусь
А от уявіть собі на початку літературної діяльності брата ні навіть не на початку адже були вже написані і Саша і цей чудовий вірш В дороге пам'ятаєте Скучно скучно
Ге тото бо
А там далі вона повилась між високими вербами та лозами що обступили її стіною з обох боків
Щоб не молола всілякі погані слова про власть
Ви тут
А н т е й
Пахолок розвів руками і пішов попереду
Кінь угинається під ним
Століття твоєї боротьби грім твоєї славетної зброї десятиліття тяжких поразок іспитів ощадності збирання сил твоя вперта невтомність шляхетна сувора брутальність твоя кров піт наука праця все кінець кінцем утворило Мертенса
наварив цепів
Чотири роки мов чотири віки пройшли над землею мільйони очей згасли на ній і стали землею
Звичайно звичайно
Усi вони як збаламучений потiк що вирвався iз гiр поспiшали до Адрiанополя
Отож коли хто вмре при початках здорового віросповідання й осмислевого розмірковування про богослов'я віри то як же ти хочеш щоб не блудив в інших духовних заповітах та узаконеннях
Карамазов зареготав
Завтра Новий рік
Пройшов рік-другий а в сусідів те добро пропало
Дорогою йдуть люди але хоч би хто- небудь подивився на відірвану голову ніхто не дивиться бо либонь не бачить
Ількові цієї осені йти до школи мовила Галя
С в і ч к о г а с сам знову сідає на лаву
І оплати всі віддав та й іди тепер звідкіля прийшов
Тривало так довший час поки татари перебрались на цей бік річки
Як же її шукать
Знаю чого хочете від мене і постараюся вволити вашу волю
Давно це діялося душі були тоді доступніші й відмикалися вони на голос дзвону
Піти туди пісками чагарями
насупився лісник
Еге ж дуже розумні
Пішки
Побачив на стежці ніж з виделкою трохи нижче блищав долі загублений грант з самовару
Не міг читати далі кров шугонула в голову
Удвох вони зайшли до пiдземелля й зупинились
Там де ліс зовсім близько підійшов до дороги хлопець раптом рвонувся вбік і шпарко мов заєць помчав геть від валки
Слуги виносили книги й приладдя з веселими погуками конюх роздмухував вогонь а вона чекала доки винесуть усе
І погляньте якого вінка мені подарували
Ото вже й сватає він панночку
Балаболка
Людей було все менше та менше
Такого завидющого мисливця їй-бо немає у світі
У мертвяка
Голова їй при тому закрутилася і їй стало зовсім млосно
Що ж ти думаєш
Скажіть одверто
Так ніби до султанів не існувало ні цих птахів ні оцього тріпотіння крил у кам'яному затишку нагрітих сонцем дворів і над дзюркітливою водою проведеною в місто з довколишніх гір по древніх акведуках
Сироватка на те не зважав бо стогне він і не в могилі хто зна де йому гірше
гукнув із двору полісовщик і дівчина побігла до хати
Герасим
Цілих два місяці коли пішов Остряниця місто було вільним козацьким
Та їхні голоси хоча вони говорили тихо доносилися виразно
Хоч воно і не криваве
Панотець заприсягся що страху ради своєї церкви не покине та крім того в нього на руках тепер умирає замучений губернатором отець їларіон
Всі знали його вже моряком але за два місяці до відплиття Вікторії він зник з корчом і ніхто його не бачив
Печі не було а замість неї поважна на всю стіну груба з розмальованими синькою візерунками
Майбутнє світу на полотняній латці
Гнидики обскубанi
Десь видно забарився
Отже за всякими оправками з приводу назви звертайтесь будь ласка до вищеназваних меценатів
Мабуть треба сильніше
Я скажу таке слово і всі квітки з Капленда й Трансвааля так і перелетять на днищі на Лису гору в одну мить
Автоматники сіли обабіч Максима по два а двоє стали на крилах машини
Не вірте він зрадник
Хан відповів на привітання короткою пишною фразою і мовчки дивився на незваних нічних гостей
Церковний староста замовивши цю картину не взяв її бо ціна була надто висока один кілограм сала
пив
Був звідусіль обплутаний павутиною тож мусив вилізти з неї як з одежі
І я побачила Його ноги
Нащо ті зелені лани густо зарослі підмети коли їй по їх не ходити добра з їх не збирати
Чути дзелень-дзелень
Д з в о н а р и х а
А після лиману ще кудись були наміри
Чи може ти не музика а кравець
Заіржали здиблюючись коні загриміли об червоні щити русичів половецькі шаблі заблискотіли важкі руські мечі розтрощуючи деревині шоломи степовиків
В серці хтось знову накручує пружину
Микола
То друга річ не стане то ви заплатите
Візьміть книжку почитайте
А добра чому свої не вимагаєш
Він багатьох забрав уже ще більше забере люду коли нічого ііс вдіємо і то негайно
Звенигора відтягнув його до борту передав козакам що залишалися в чайці
Замість ікони
Подруги дивувалися Марині
Подумай
То єсть смерть моя простогнав пан Мартин
Кат зна куди ви оце запровадили мене сердився Фесенко
Хіба не розуміє що дружба це не тільки веселі розповіді про колишні походеньки до дівчат а й допомога тому кому зараз зле
Отто оглашенний не розбере
Ось білочка стрибнула на сосну Можливо теж призначена тій жертві
Розпрягайте хлопці коні
Козаки позасідавши й поховавшись в кущах несподівано виступали проти їх
Але може приїхати
Дорослі кури глузливо посміхалися і тільки мати зайшла одного разу в сад і пильно подивившись на Рудька з задоволеним виглядом подалася назад
Й запанікувало й заголосило й обурилося озлилося й рвонулося високо-високо наді мною над натовпом під самі хмари
В мене в човні є
І все ж де його шукати
П'ятнадцять тисяч сімсот двадцять два прочитала Марта підсумок і на мить здивовано спинилась вона зовсім не могла пригадати як виглядав той професор що Льова до неї вчора приводив П'ятнадцять тисяч сімсот двадцять два проказала вона ще раз але не змогла пригадати ні його обличчя ні зросту ні костюма
А яке призначення вище за збирання багатства питав Скендер-челебія
Тут вони вдома
Ще й досі в нас кажуть Щоб тебе лизень злизав
Найнялася тільки я не знаю чи вона ваша наймичка чи може чия інша знехотя обізвалась Олеся
В камері є газета
Толстовська правда не є головна особа цього роману її немає навіть серед другорядних персонажів
Пурхає
Віро
Тату коли ви буде в наших місцях мене заберіть із собою
Вона скоро піднялася й сіла прямо в ліжку
Попились вразькі запорожці так що й повивертались у садку на траві
І навіщо було мені їхати на ці хрестини
А згадується мені згадується батько Половець і його старі слова
Заслужив і почепив
Поклала шмат тонкого житнього коржа їжте на здоров'я
Згодом Павло почав обвикатися надто коли в камеру прийшов новий арештант
Зсутулений з картузом нацупленим на самі очі кинув Решетлякові навздогін майже з похвалою
Але печенiги лiзли щосили на стан князя Святослава вони зрозумiли що пiдкрастись зненацька i вирiзати всiх воїв їм не пощастило
А за ними кобзар Волох Переваги-ваги Шкандибав на конику Козакам співає Гайдамаки гайдамаки Залізняк гуляє
Читайте
В такім запалі він був і справді трохи схожий на героя Іліади а не на крамаря
Мене забрала тітка
Такий овес косити загайно не втиснеш грабки в глибину бо тільки зерно обіб'єш і гриву зробиш
Хочу сказати вам ось що кожен мусить уміти питати та витлумачувати державні документи так би мовити на свою користь дечого в них не помічати інакше трактувати
А розгадка проста поспішаючи з виїздом в хапанині забули той напис зняти залишився він після вчорашньої поїздки на екскурсію до гідроспоруди куди возили премійованих школярчат саме тих які відзначились працею в майстернях
А дід однією рукою взявся за бік другою велично показував уже на верх шовковиці що росла за тином
На дискусію ти розумієш
Клавдія Петрівна довго й помалу крутить головою не кажучи ні слова
Ну так про те що там написано й треба говорити
Блажені кроткії яко тих єсть Царство Небеснеє
Як не полюбиш в мене вистачає на двох любові
А так ви розгнівали Леона відопхнули його а тепер радь собі сам
Цілий день думав Аслан сидячи на ріжечку стільця та все падаючи з нього коли слідчий торкався пальцем до його бідної голови Ну ти будеш говорити
Не рухалася
Я пік пальці об гаряче од стрільби дуло моєї рушниці
Андрій підвів брови запитливо
Михайлика огортає розчару­вання
Зо мною чи що
Якісь галюцинації
Помилуйте
Два тижні скоро
Хліба там близько нема
Гм Наталя
Заброда
Але те що поступило в продаж розійшлося
Половина воїв лягли трупом у степу понад Каялою та були поранені інших похапали половці
Молились Молилися перед хрестом Закуті в пута неофіти Молились радостно
Піду ще піддам жару і знову голосно зашурхотіла його залізна лопата
Чи готувать їм вечерю чи ні
Скажіть тепер же на самім початку самій собі й мені
Як пішло
Знаємо
Ждала мого поклику як щоночі коли ми мінялися коло хорої
Там ми бачили в вікні одного грива біла само руде голе рота роззявило немов тебе проглинути збирається одмовляє Грицько
Які в тебе бліді воскові вуха
Руїни млина Райха дебелі мури за котрими засідали з кулеметами повстанці і строчили отуди по той бік стависька в очерети
В цьому розумінні ми йдемо за заповітами Великої Французької революції ступаємо в сліди великого Робесп'єра що над гільйотиною підніс культ богині розуму
А очі мені люди виб'ють то й буду сліпий
Що давало йому до того право
Гнат сидів за столом і порипуючи стільцем перечитував телефонограми прислані з району за ніч
Це була освічена жінка німкеня що повдовівши й бездітна мала свого часу конвікт 41 і вчила французької мови та гри на фортеп'яні
Нарешті озвався
Сам не знаєш сам не знаєш зрадів Тінь і кружка забігав по хаті
Як у Жаботинського
гукає коваль і перша лава кидається зі штиками вперед
В Ступача одвисла нижня щелепа
Хто ж це міг нас так обдурити не вірить Кундрик жодному слову Магазаника
Хоч би нічого лихого не трапилося з хлопцем
Бодай вас лиха година міряла як ви оце переміряли сказала сама до себе й заходилась мірять поясом грунт вподовж ой гвалт
Раз родився раз і помирай
Я миттю пiдхопивсь i стривожено спитав
А тепер звернімо увагу на означення сановита яке стоїть після веселої гарної замикаючи перелік достоїнств Дідони
Маршал замовк несподівано і зрадив звичай своїх предків з Великого Лугу пожалів жінку
Ти живий кинувся до Сашка Цигана пошрамований
Я дуже люблю музику і хоч добре ще не граю але вчуся щодня промовила Ольга
Задрімав і Марусик
Оце ж правлюся в Катеринослав у цій самій справі
Вони довго бігали по улицях мов гінчі пси хапали кождого стрічного ріпника за плечі дрижачими руками і хоч очевидно пальці їх раді б були мов залізні гаки нерозривно впитися в робітницьке тіло то прецінь хоч силуючись вони питали ласкаво-уривано
І крім того тягтиме його туди якщо він тут лишиться і крім того розповідатиме йому що там робиться і крім того розказуватиме там що він робить
Коли з розуму вижила то держи і язик за зубами суворо почав він
Генерал помітив
Не знаю не виджу відшепнув я матері нетерпливо і сперся знов у кріслі звертаючися всею душею до музики
Схрестив її з козацькою
Ми не можемо самонародитися й самовиправитися
Доле моя доле де тебе шукать
Ні Володимир не буде молитись старим і новим богам Гори яка вспоїла й вскормила убійника Ярополка він служитиме Русі що підтримала й грудьми встала за нього в цю многотрудну годину
Я
Барабан за Брамою блаженства бив гучно й радісно мов її серце він бив переможно бо це була її перемога
Поки що він не помічав нічого особливого
Не гайте часу Арсен-ага
А ти що таке
З тої каси вже не міг би видавати ані касієр ані одна кошара а тілько цілий збір борпславських робітників розумівся тих що платять до каси
Виходить за всіма
Сьогодні панянка а завтра може б ніхто не став і балакати з нею якби дознався хто вона
І найперш усього вдарю В передмур'є церкви Баламутниці народів За живих і мертвих
Декрет уже підписано всією колегією
Ну от приміром подивися сам живе твоя вчителька дуже бідно аж злиденно її переслідують над нею знущаються староста й піп
Дорошенко оповіщав у листах що він не став на силі що під-помічні йому ногаї в усіх битвах з адверсором оголили тил і що він залишився сам проти поляків та Самойловича що коли султан та хан одкладуть обіцяне рушення до осені він не встоїть і оддасться на милість ворога
Дзеркало було схоже на малого хлопця в високій батьковій шапці
А та ж удова те моє лихо пекуче каже Чайчиха дрібні сльози виливаючи
Розвійте як-небудь Заокеанськую тугу
Справді-бо
Мазепа не авантюрист і не примховатий дідусь
Серце її боліло дуже вона чула як у ньому одна за другою рвалися найсильніші й найсвятіші нитки нитки дитячої любові й поважання
Так усе це було
А посполиті марять новою Хмельниччиною
Я мушу десять разів на день слухати що з ним потягло з хати й сонце і все добро
Він був проти цього весілля
Вони поставили могорича а Настя наварила вареників
МИКИТА ІВАНОВИЧ СЛІПЧЕНКО
Тоді ми йшли і довго ходили по місту зупиняючись біля театрів дивлячись на яскраві афіші і зітхаючи
Вона і в думці не допускала що її залишили навмисне
Я мабуть занадто холодно сприйняла цю звістку подумала
Там мокро темно і пахне гноєм
Наші кинулись бігом у балку
Де нашому робітникові до якої розумної Selbsthilfe
Не треба
Нарешті він вичерпує всі свої арґументи і в якійсь ізнемозі злякано дивиться на мене
Ваше діло на лад пішло
Серйозно
І ви мені не указ
Я так розумію переключимо жінок на підвищені швидкості
Дуже було тісно на першій алеї
Та є печальна втіха далебі комусь на світі гірше як тобі
Колись до війни як ще Польща у нас панувала то діялося навиворіт святих та побожних напоказ наплодилося багато
Хтось вас послав чи хто звелів
запитали всі разом і наставили вуха
Нічого не видумала
Я не маю нічого проти подружжя хоч воно не є в основі нічим гарним ані величним особливо тоді коли люди своїм характером до його не спосібні
Трохи врятувалися в лісах
Їм усім буде в нас недогода а мені це буде неприємно і нас потім ше й судитимуть перед людьми сказала Ольга Павлівна з сутінком заклопотання в голосі
Мазепе уйти было невозможно с занятого им случайно поста да и любопытство приковало его к месту а собеседники направлялись именно в эту светлицу
Тому він бажаючи зберегти раба для шаха замикає хлопчика в погріб куди є тільки єдиний вхід крізь двері в підлозі біля трону
Чи він смирний чи тільки вдає з себе тихого думала Онися водячи очима по його лиці бровах та очах
Приємною була б куля бодай хоч із рук своїх та ба
Мы вольные птицы пора брат пора
На екрані ще раз промайнули генерал дама цивільний мощі
Мені вже час виходити з дому
Драганові
Біжить до вікна Чи не кум Савка вернувся
Одні з села а другі в село як отой Марко Гуща що недавно привели в село як рештанта
Ми самі кілька років підряд протистояли страшній навалі і хоча з великими втратами й труднощами а вистояли
Ну я не про себе говорю
Надіє
Нею стали користуватися усі течії прибираючи до рук усе ширші кола населення
Князь-вітець діло каже обри погромлені це і е вона нагода добити їх та й позбутися біди
В садку знов заревла гармата
Ми тоді привезли з Немирова звістку про те що гетьман Іхмельніскі послав свого родича полковника Яненченка до Ляхистану
закам'янів піщаник в очах Магазаника
М і г у е л е с. Вульгарність не одповідь
А Оленка в Сергiя в дядини крадькома вже бувала
Ні огорожі ні деревця ні будь-якого знаку турбот людських
Було резиденцією останнього гетьмана Кирила Розумовського у 1750 1764 роках адміністративним центром Лівобережної України
Отава випроваджував його так ніби сила тут була на його боці а не на боці штурмбанфюрера
Висока ідея мрій
Там на мене чекає шибениця
Потiм сказав
Мандибула струснув головою і ще швидше забігав по кімнаті
Між присутніми в хаті й Іваниха Дубиха
Смутнi Маринчинi очi стали ще сумнiшi їй все здавалось що вона сiла за стiл обiдати з ворогами
І зараз таки розігнувшись підібгавши живіт безшумно зникає за царськими вратами
За вікном стигла ніч темно було в палаті крізь розчинені двері струмувало жовтаве світло з переходів на порозі ж невиразно окреслювались чиїсь тіні звідти линули притишені голоси
Іду якось вночі під Пилипихи коли гульк Мальва
Ніхто вже крім німців сюди не заїде буркає глухо Гришко
На стукіт бабусі ніхто не озвався
Закутайте менi й ноги звелiла служницям
I справдi у дверях вагона майнув вельветовий Бурмилiв спiнджак
Входять Параска і Мотря
Але Аркадій Петрович вже сміявсь над собою
Він сирота хто без мене Його привітає
Примха долі
Вона була пофарбована в дві фарби жовту й синю
Адже крiм Ярополка має князь Святослав ще двох синiв
Але це якраз і було те що треба
Вигнав Марусю
Золотницький
Це не той час
Я скажу не вагаючись що писав Фесенко обізвалась Мурашкова
З цього приводу батько перервав роботу біля хати
Михайло відчув це також відложив свою газету і мабуть хотів було також щось сказати але Марта міцно тримала стерно розмови
Не в тім річ що були злі вчинки а в тім що не було спротиву в народі проти них
Але тут мав мовчати і щосили виказувати увагу й слухняність
Но ведь на сцене возможна всякая несправедливость особенно на провинциальной
Він був прямий
Нема ніякого гніту
А здобудем неодмінно
З тими словами схилив голову наново над письмами з котрих вичитував дещо робив нотатки й заглиблявся дальше
Туре не пізнаю тебе поглянув на Тура потім на Соломію що аж голову нагнула щоб заховати рум'янець на щоках
Ходжаєв швидко підвівся бо з репродуктора на пероні голосно повідомляли про відхід поїзда
Наливай жінко
Що ж і це непогано
Не бог а ми
Вірунька не приховуючи цікавості розглядала перстень
Карл Маркс відслонився від дверей і ступнув пару кроків повільно як сомнамбула і став розпістерши руки
Гей гав не ловіть
Але й се на диво остало таємницею
Тебе жде золотий Галицький стіл під рукою незабаром стануть залізні галицькі полки під якими коли вони йдуть здригається земля і води розступаються
Я скільки разів казала вам щоб ніяких розмов про любов між нами не було це умова нашого знайомства
Якраз в тій хвилі виглянув місяць із хмари і показав його очам контури високого будинку з кінчастими вежами і золотими хрестами
Вся библиотека заключалась в небольшом едва сколоченном ящике и состояла из 50-ти с чем-то томов большею частию исторического и юридического содержания на языках греческом латинском немецком и французском
Орли орли в небі майте Мого тіла не займайте
Холодна маска лягла на обличчя архієпископа поет Шимонович почав вільнодумствувати вголос
Вузькі сорочинські вулиці ніби від древності повгрузали в землю разом з тинами порослими дерезою
За стіною пролунав стукіт копит перед вітряком зупинилися три вершники
Можна разом з тобою старий хріне відповів Лука засипаючи жменею пшоно в казан
Я любив дивитися як Марко і його напарник сукають дратву як блискавично і точно вони колючи шилом тугу і темно-жовту підошву забивають в неї дерев'яні гвіздки як із різного з'являлося народжувалося в їх чарівних руках єдине і гармонійно-ціле
На цім відтинку шляху амфібія рухалась ще без особливих труднощів
128 Як так на небі дві хитрили Тут лагодились два на бой Всі за свого богів молили Щоб власною своєй рукой Ізміг врага в яєшню зм'яти
От і працюй з таким народом
Ти мені краще скажи
П а ш к а
Принцеса вже жде на нього
Андрій тільки ще дужче влип спиною в двері
Поки ж тільки не звичилася а як оговталась обжилася то пізнали ми тоді де воно в світі лихо живе
Я знаю що це не ти хитрий а Панаєв а тільки все ж таки і ти трошки
Проте на кручi залишилось ще трохи людей що либонь хотiли перепочити на зеленому дозвiллi над голубим Днiпром а може про дещо й поговорити
Про пекельні муки співають старці
В павільйоні працює Сев
Оці ще мені балахони
Зловісні вигуки тупіт ніг брязкіт кайданів усе змішалося в один грізний рев
А ні так уже далі неможливо
Где
Скоріше б уже зима
Попробував би ти
Раз-два-три
Бо вони загнуздали час товариші всі ці майстри заводів паровозів шахт
Ректором інституту був товариш Стрільбицький світла пам'ять про якого незгасно горить в моєму серці
Катрусю
Воно незвичайної форми дугасте довге
Василь їх післав до неї
Зчову прокинулась Христя
Під'їхав Зиммель і несподівано заговорив
Лель Лелькович стояв на милицях ще свіжих не затертих з одною ногою у чоботі з жовтого хрому друга холоша підігнута вище коліна була заправлена за пояс з білої сорочки стриміла худа шия обличчя також худорляве загострене й лише очі та тиха усмішка нагадували того колишнього Леля Лельковича
Гребе тихо обережно пильнує
Тьма
А ті які повернулися на берег чимдуж втікають дорогою
Ждан обідав з матір'ю та Любавою
Мушу їй вірити скільки разів це повторяла я вірив але де взяти віри коли не віриться
Я хотів би аби й онуки мої й діти онуків моїх не відривалися від неї
На добраніч кинув з порога і зачинив за собою двері
97 Оногди недавно одного разу
І пасквілі твої написані цілком тверезим розумом
Та
І хоч султан ходив із своїм жахливим військом і на той другий бік але їй здавалося ніби провалюється щоразу в небуття
І підхопили всі дерева Се устами одними І взялися просити терна Щоб царем був над ними
А його чудова секретарка панна Лідія з вийнятковою сердечністю піднесла йому для заспокоєння чашку чудової кави та якісь особливі гаванські сигари та погрозливо заявила
Просто в диктатори смальнув
У Франка на руках закордонний паспорт
Коні стиралися боками о себе їздці штовхали себе чобітьми
Бо й таке може статися сама не відає що несе в Заверганову оселю
Бо була з ним Зоринка
Повипивали усе дочиста а мені нічого не зоставили аж завищала Бородавкіна
Марія не заступила сина свого Ісуса а ви ждете
Помаха помаха під носом та тоді й пускає
Розтоплений віск виливають на воду
Павлусь лежав із заплющеними очима й важко віддихав
А я ж
Та до того ж це справа юрвідділу політбюро чи ще кого там
Це ти Косто
Я лазил на дерево отвечал один разъездный казак и все высмотрел местечко большое и площадь есть и костел и лавки а народу не заметил все жиды словно в муравейнике жид на жиде да жидом погоняет
Г о с т р о х в о с т и й
Обирають найбільшу піч у Зелених Млинах запрошують коровайниць ті випікають велетенський коровай із нового млива одягають хлопця і дівчину в старовинний національний одяг покладають їм пшеничні вінки на голови тоді беруть коровай на рушник і через усе село з музиками несуть до майдану
Не буду
любовь была как сон как призрак как вериги
Сьогодні Святий вечір каже Джура на Вавилоні пахне кутею млинцями і рибою а в мене вже третю ніч не заводиться трактор
Ваті заманулось поспихать з човна небожів і позакидати їх кудись в очерет
Та й сказати по правді нам і батько непотрібний а потрібний його син сказав о. Артемій
Надумалась і пішла тихцем
Перед від'їздом командир каже
Де це ти Григорія подів сьогодні подивився у янтарні очі Варивонові
Така психологія творчого інтелекту дати якомога більш навіть тоді коли не можна
Краще бути бідним зате чесним
Бо вони тільки застерігають та наказують строго насправді ж он які мудрі та солоденькі
Зарядив арбалет стрілою
Довго жив у наслегах та улусах а оце недавно дозволили переїхати в місто
І чого він на нашу голову
Так вона все до чогось придатна
І як же йому тепер пити коли там діло
Улетів збуджений Драган
Хіба ж ми не такі як і він
Я як закричу
А кобзарева пісня будила вже нові думки і почуття
Тоді цап не полишений фантазії уявив самого себе на тій гойдалці й стукнув її рогами
Торги базар
І вам живеться не на солодкому меду на голому пожарищі вибиваєтесь із кривди
Іскрилася черінь коли Лук'ян згортав із неї жар вишневий
В цьому є певна частка похвальби
Щоб зберегти власне життя і життя своїх синів треба було усунути загрозу
І заплачу з вами
Ненавидів її
Заговорив уперто Ні Дюнічко
Анастасія нахмурила брови
Микола замість панського лану вийшов на своє поле він стрівся з людьми і тих намовив жати своє жито
І коли за всю мою роботу за все те тяжке що пережив я мені пощастило хоч разочок хоч на хвильку на мить розгладити зморшки на чолі народу мого весело заіскрити сумні його очі ніякого більше гонорару мені не треба
Яка може бути глибока розмова про мистецтво і взагалі приємна розмова без вина сказав він сміючись
Навпаки розмовляти в присутності батьків по-мужичому себто по-українському мені суворо забороняли мати ж кажучи що-небудь про селян не тільки з презирством називала їх хохлами а ще й неодмінно до слова хохол додавала термін проклятий
Марусик і Журавель порівнялися з ним і витягли шиї
Васько насумрився
Один із Бурляєм топитиме турецькі галери з другим піду сам бусурманів рубати та в замок усіх яничарів заганяти а з третім хай Хвилон невільників по льохах шукає та на світ божий випускає
Хоч якесь полегшення а таки вирвемо люду
Ви можете дуже ласкаво більше того співчуваючи йому сказати чемно
До бою
З моєї батьківщини і від свояків діставала я вістей небагато впрочім я й не тужила за вістками від них
Після такого от вступу тихий слідчий спитав Андрія чи він знайомий з матеріалами діла
Потім Дюваль розгорнув уранішнє число Timеs'a
Параско Калістратовно
Мені було гидко на це дивитись
Це таке диво яке можна й за гроші показувать
Ото як гарно прибрав Яремка мою спину
На вірну гибель
Як ви страшно змарніли сказав ледве чутно і його досі сухі очі стали вогкі
Що ж маєш діяти
Коли серце зацвітає вогнем коли груди розпірає безвідчитна радість від одного тільки погляду від однієї тільки риски обличчя видної в профіль від однієї тільки думки що хтось тут сидить зовсім близько такий безмежно дорогий і такий любий тоді слова бліді й зовсім зайві
З грішми можна і бездільничать і других обдирать та ще замість щоб такого у Сибір так такому ще і кланяються
Ні
Мені можна бо я чоловік віруючий
І не маємо права як наш славний Вишенський пишатися тією бідністю в самотній келії
Не чули про таку
Видя недействительность ручательства благороднейшего малого он попросил у него целковый на выпивку в чем ему Ватя благоразумно не отказал а иначе он мог бы довести пьяного зверя до неистовства а там недалеко и до полиции одним словом заключение визита могло выйти самое сценическое
А далі товаришу вам треба відправити нас зараз же в штаб
Ти ще пожалієші Я не забуду цих слів
О горе мені
Люба й Таїса як бачу плохенькі обидві як плохі курки думала Мелася чуючи як Елпідифор тупцяв по кабінеті та мабуть чепурився перед дзеркалом виряджаючись кудись на карти
Княжна чомусь спахнула й сховала очі
Добро хай осяює мудрість чола Хай воля пізнання розгортуе дії Хай совість весніє хай світ молодіє Хай вітер зеленим своїм язиком Підтверджує серця весняний закон Жити
Пойду к сіпє
Іваночку та озвися ж до нас хоч словечком
Що вона ніжиться мов пані з Басані
На підпал вати насмикав із куфайчини хоч та куфайчина й так вітром давно вже підбита
Ніщо не пропадає мало не скрикнув Рогатинець
Саша викапаний ваш чоловік Тетяно Петрівно зауважила Марія Каспарівна
Заробили аж торба продралась одказує друга
З німцями буде життя нур фюр з большевиками ні для кого
Степане
І напружений погляд хоче Відшукати у тьмі глибокій Блискавок фанатичні очі А не місяця мрійний спокій
А ще саме нинішнього дня Леон вколисав був його серце такими солодкими надіями
Тоді на якийсь час я покинув цього диявола хотів виждати й придумати щось сатанинське
Той увігнувся Міг би краще Демиде сказав він встаючи Лягай
Ця наука дається нелегко
I справдi вже минав другий рiк од того часу як Україна присягла на пiдданство московському царевi а поляки й до того часу ще не одмежували границь України од Польщi i вважали Україну як польський край
Виходять
Жменька мужніх обстріляних прокипілих ненавистю до ворога людей оце тепер і був полк
Щоб працювати можна було в сорочці
Та найцікавішим експонатом музею був рідкісний любительський знімок на якому можна було впізнати першого радянського космонавта одразу після його приземлення
Вік буду молити бога за вас
Понятно
Вони ще посиділи там у тих п'янких чарівних пахощах
Треба перечасувати думав а там після суду то вже моя воля буде
Але за тим дивуванням пробивається щось таке лукаве й певне що губернаторові стає якось сумнівно і здається що каторга це справді вже занадто
Це чує скрипнули двері щось рипучими чобітьми пройшлося сіньми і назад вертає
За два кроки від вас буде першокласний критий ринок під склом під кольоровим синтетичним дахом
За той час Сагайдачний спорядкував своє військо до походу
Тим часом вони сиділи в темній і вогкій другій половині камери
ІІ
Марта що дрімала на печі спросоння скочила долі й не бачучи в хаті ні Марка ні Лукії злякалася
Її рука ця люба рука що вже ніколи не підведеться з домовини не раз гладячи його шию зупинялась отут на цьому м'язі
перервав моторошну тишу Найда
Вона тонкими пальцями розв'язала на грудях воїна голубу крайку і подала командирові загону невеличкий тугий мішечок
І виходило що всі фахи добрі і всі можуть придатися а тому люди вчили все чому тут можна навчитися
Хто рече сіпонувся король Гунтер
Як посувається ваша робота
Простіть Іване Петровичу у наї як ви знаєте кажуть за що купив за те й продав слова з пісні не викинеш
Я бачте люблю поезію але не забуваю й за прозу сказав Бородавкін
Вони зовсім не мчать а тихо коливаються
Гля
І цареві служи вірою гукнув хтось від ґанку
Це тільки один випадок який свідчить про те що розшуки народних скарбів тривають далі
К о т и г о р о ш к о. Що хочеш ти іще
Згадаєте моє слово що може тисячі платитимуть та землі не буде
Ось підійшов до однієї ниви нахилився вирвав при самім корені пучок жита глянув на його далі глянув на ниву і лице засвітилось одрадою От де моя праця немов казали його очі не марно потрачена вона зробила з мене чоловіка хазяїна
Пріська припавши головою до долівки одно голосила
Яць-ко намагався не відставати від дорослих та під ранок зовсім знесилів і Арсен відіслав його в комірчину
Капут
Як мені душно промовила Ольга і паничі побігли до буфету
Що їм тут треба
Це ду-у-же цікаво
Ми ж такі як і ви
Тоді вже стало мені непереливки наділа я дранку почіпляла на плечі торби та й стала в галереї коло Печер рядочком з старцями
Марко притулився до одного вулика і він обізвався мелодійним гудінням
Давно вже дядьку ще хлопцями вивезли нас до Острога в школу давно не мали ми вісточки з рідного краю
Дуже
Ха
Потім повернувшись у кабінет Найда прошепотів до товаришів
К о р н і й до Тарана
Не гаючись і вирішувати слід
С к р я г а
Кайдаша взяла злість він ухопив макогона кинувся до комина та як трісне макогоном по шиї аж шматки глини одколупились і посипались додолу
Ні вона однаково любить своїх дорогих синів і вона зовсім невинна що має мізерний заробіток і нездібна виховати обох їх так як хотілось би
А ти детективе вже поживу собі вбачаєш
Пам'ятаєш наш саморобний шпиталь на польському фронті
За відвагу
Сафар-бей зблід ще дужче
Гори високі Синь дніпрова Молодість наша Вічно жива
I коли Інгігерда із зневагою дорікає йому за домішку до шляхетної варязької крові рабининої крові натяк на матір Володимира Малушу Ярослав з гнівом і гордістю парирує цей удар З усіх небесних благ Найвищим благом кров я цю вважаю Що є з народом вірний мій зв'язок
Але був тоді ще занадто малий щоб радіти так само як не знав ні страху ні суму коли матір його вигнано з Топкапи
Передражнювання вийшло таке вдатне та химерне що всі в хаті аж реготались
Братья не грешно ли вчуже
Робота неважка саме припала йому до вподоби по його літах і по його душі
Аякже
Ще одна така Ординація і реєстрове козацтво поробиться хлопами в панів
Він уоміхнувся
Решту ж запалили посеред Босфору й кружляли на чайках навколо доти доки корабель із золотом та самоцвітами не пішов на дно
Увечері коли вже на вулицях вляглася за худобою курява під'їхав на машині до самого двору
Обидва ж ми одного лiгва вовки I руки в нас обох в кровi братiв
Так хутко все скоїлось не вспіли ми з Гнатом побратися як твого Степана узяли
Теж правильно
Скинься рибо —думаю скидається риба
Зникла ніяковість візники відчули довір'я до вчителя і собі теж стали розповідати хто що знав або чув
Ти щось сьогодні добренький
До балагану поспішаючи наближаються дві жінки
Я щось не тямлю аби ти був охочий до бійки
Ще раз всі помолились за єго душу а відтак вернули кожде до свого дому
Не охочусь тепер
Ботвиновський Юхим Георгійович
Збирались на сходку
Слідчий мовчить не натискає не кричить він чогось жде
А тепер розповідай звідки сам
Доктор Верходуб не пам'ятаючи вже що все є неповторне почуваючи тільки чудну ослабленість ніг помалу став підходити до Юдка не зводячи очей з чорного капелюха з поважним гарним пером
Йду далі киплять
Коли жінка хороша можна бути при здоров'ї
Завтра т е. в воскресенье посетить Строганова и Юсупова галереи а в понедельник Эрмитаж
Пийте морквяний сік і ви матимете такі самі щоки
Несколько минут стояла она так с искаженным невыносимым страданием лицом но вот губы ее опять зашептали порывисто беззвучно безумно
Там було вже четверо дітей та двоє старих то Маруся була аж сьомою
Це Килина сліпа прислала казав хлопчик оддаючи клуночка Молоко тут та хліб
Рукописи малюнки одяг
Дві години босого на снігу потримали і дарма
Раптом голови всіх повертаються в один бік під ложу Макса
Я таки вiдвiдую дiда Салимона
Ось бачте
Ще й б'ється
З-за низького небосхилу вставав похмурий осінній день
Є
Марко
Я заховав її а завтра ліпитиму
О л е н а
Ти мене хочеш слухати
Арсен щільніше припав до засніженого дерев'яного дашка
Навчання спасінню отчизни
Віват
А так
Ну
Й вірьовка враз послабшала
Він був неспокійний усе то виходив то входив у хату кудись щезав і знов з'являвся щоб таємно порадитись із жінками
То было Аральское море
Це не большевизм це чума
А ще Чумак
Ніхто не сміє
Ой із-за гори та буйний вітер віє
Рідних своїх братів
Меня к больному не пустили потому что он был в припадке бешенства
Ой пропадуть мої годовані гуси
Видать і не збирається покидати
Знов крадіжки по селу стали проявлятись
Товаришу Миколо це до мене Микола Хвильовий
Ну годі тобі
Дерманські та лебедські пастушки за це місце не раз люті бої зводили це ж бо живий перелаз
Ви цього не розумієте я не можу пояснити це питання патології
Жоден воїн не лягав спати
Гриць розреготався
Ну куди тепер
А без землі усе пропало усе
Це був вірмен Мікаел Налбандян
Чи я до самої смерті маю нести каторгу
Гука
Гей гей засмутилася
Але помалу в міру ознайомлення та саламаха почала диференціюватись і Андрій побачив цілу низку цікавих і оригінальних типів
Ми самі
Йому нудно цими крадіжками він скрашує одноманітність свого побуту
Нерозчесане волосся спадало обабіч густою золотою хвилею а голосок який продзвенів серед зали золотим дзвоном озвався
Матінко божа
Несміливо доторкувався до її шовковистих персів і відчував це
Я купила купила слово честі
Ну що ж гуляйте собі хлопці а я піду в мене свої діла
Хі
Дав Чубу за чинбу зайців і куниць 9 копійок
Інтеліґент швиденько відчиняє двері
Думаєш
Онися засміялась моргнувши до матері й подумала їй-богу кривиться
Колінця у неї тремтіли
Євгене Михайловичу
Побалакай з ним так знаєш політичне і коли тепер не приїде то напиши мені що скаже
Вавилонські
Уже боявся поткнутись на двір опустілий збезлюднілий лякав його ще дужче ніж недавня облава яка обминула їхню хату дяка Юркові
Коли вона дійсно любила чововіка вона могла б почекати на його кинув Сергій
Шкода що вам не довелося побувати на Україні
Я тобі на порозі стану не попущу йти
А люди
Чи їх зрештою не затим кликали сюди
Справді сміються-плачуть солов'ї
За нею йшли простоволосі з розвихреними чубами чоловіки бо не годиться від початку аж до кінця похорону щось на голову натягати
Це ти впустив тих розбійників падлюко прошипів господар
Що там думаю
Туга по недосконалості зробленого по тому що мусив би зробити
Плещуть в долоні схва-і люють і вітають його він далі показує наркомам наочно як треба реформувати людей
Ось ми вас городових кабанів хутко впораємо
На площу
Пане сотнику ми ж не знаємо в чому річ
Та всі голоси і зяблика і вівсянки і зеленушки і навіть одуда заглушувало кування зозулі
I вiн показав бездонну синяву в водi
Треба мерщій лягти й заснути
А тепер добраніч вам Наталко
І вже знов перейшов на свій жаргон чи сам не помічаючи того по звичці чи думаючи що для розмов про прості матерії повинна буть і мова инча
Було біля години десятої але Рону застав ще у постелі
Що це за неповага до жінки
Якщо труд то труд якщо брань то брань так здавалося Святославу i повиннi жити люди
—Чого ти тітко обдивляєшся мене як вовка
IV
Отож сказав суворим голосом
Негарно
Чи все доповідає чи нічого не приховує
Мелася бігала од кутка до кутка од одної речі до другої придивлялась лапала пальцями трохи не нюхала оглянула двоє високих до самої стелі дзеркал з мраморними консолями а потім спинилась перед одним дзеркалом і видивлялась в його оглянула свою постать свій стан щільно обліплений ясно-бузковою сукнею свої розкішні темно-русі коси та все дивувалась і голосно ойкала аж цмакала
Поїдете в село
Може не делегація а кооперація —сказав із притиском на останньому слові
Бачиш нам і бог велів дружити жити в мирі й згоді
А весною мов на диво На мене дивились
Ви знаєте що означає спустити стави
Коло рота було та в рот не попало
Битву робите в таборі
Нащо ти привів його сюди скрикнула нестямно Горпина придавлюючи стіл головою мов вона хотіла його продавити
Це було б добре промовив князь пригладжуючи на голові рідке сиве волосся
Тепер ця думка Біланові наче зубний біль
Уже третій рік як вона тут служе
Евіва
Впіймай і увічни
Як же нам пане Ригоровичу за них узятись щоб вони вернули дощі і щоб нам не наробили опісля якої капості
Программа
Знав також що коли його побачать то відішлють додому дисципліна є дисципліна
Чорні й червоні прапори як зморене в боях отамання тихо сунули за трунами
Я ж була перепiлочкою i повиколювала очi як лiтала вночi по стерниночку коли зруйнували недобрi люди мою хатку
А я з тої половини яка не дрижить
Це у великій мірі залежало б ще й від того чи вони повірили б що більшість людей в Радянському Союзі мають отаку ненависть до Сталіна та большевизму як оце ви кажете
І хоч Стрижень вочевидь повнів нашим потом що струменів з розпашілих тіл ми все ж не були лихі на нього за несподівано трудну науку
Але коли амбуланс з юрбою ес-есів примчався на місце катастрофи на диво всім знайшли Даргеля лише приглушеним лише запамороченим засипаним порохом але живим і цілим
Ради бога скажіть що то за болість така
А ще нижче подавалося свідчення очевидця що та банда пішла на схід намагаючись очевидно прорватись до Японії і що бачено її вже аж на Охотському узбережжі
Досить сказати що одна тільки стіна цієї вежі була завтовшки дев'ять аршин
Московский посол был приглашен на обед пили за здравие московского царя за объединение под его державной рукой всей Руси за покорение под ноги его супостата пили и за гетмана обеих Украйн гремели салюты из орудий при поднятии келехив и раздавались веселые дружественные крики до позднего вечера
Дашкович так розходився що підняв палець угору подумав потім роздягся й сам поліз у воду ловить рибу волоком
Я нічого ні про кого не знаю
О яких тільки прокльонів не накликав я на голову Гурмази зціплюючи від безсилої люті зуби
Пили не раз за Ваше здоров'я і просили мене благати Вас щоб Ви хоч на ту весну пошанували Полтаву явивши їй свою кохану і шановну персону
Що ж іди згодився Остап може й мені що напитаєш як очуняю
Марлуся Балаба
Було смішно а трохи й лячно
А хлопці й так ледве ходять
А він витався Ну як там
Не погасай мое светило
I кожен удар кожен удар віддамо нашій любові
Все-все стало іншим
Я вже не знаю чи вгоджу чим панночці
Я вилупився на нього
10 cm
Нізащо вона не спуститься в каюту як їй радили запевняли що тут на цьому короткому шляху завжди качка і краще одразу лягти й заснути
Якщо вийде
Єдине чого я мала б добитися це щоб тебе було викинуто з дверей дому на вулицю
До речі був це добрий Петрів знайомий з тих кращих і порядних німців яким расистський дурман не вдарив у голову
Мав слово яке об'єднувало всіх в хвилини душевної розчуленості не називав іх антропосами а ласкаво казав Друзі мої
А от коли вона не збулася
Кілька разів і збудиться вона з півсну ріка все її дразнить мов чогось домагається
Бог зна що буде далі
Але без прокльонів вона не могла прожити й дня
Напівлежачи в кріслі вона була звернена трохи до мене плечима з закиненими над головою руками що зціпившись дрібні мов дві агрифи в темнорусявім волоссі біліли якраз проти мене
Ш а в у л а Та що це ви
Р и т а
Чорний люд збирається під Ніжень як сарана
Бо навіжений Воздвиженський смалив книжку
Закрив сховав
Жданко ходіть сюди
Послухаємо
Гарбуза
Тоді чорніють поля від піших військ падишаха що пливуть як повінь
Офіцер був у повній парадній формі чистий вимитий причесаний у лайкових рукавичках які щільно облипали сухощаві руки
Тільки закладай папір
Одна газета з портретом Шевченка яка розбила мою наївну віру що червоні як нам казали старшини розстрілюють за кожне українське слово
Нема
Тільки зустрілися і вже понадувались як сичі
Прийшов щось побалакав з писарем мене оце й послано
Ти ж одержиш у барнаульській громаді паспорт а з ним право на мандри по всьому Сибіру і можеш спинитись жити там де вподобається
Живуть плітками як жінки в гаремі
Один покривджений пішов до графа на скаргу і попровадив свідків
Так як же оце
Гнат
Як Антонов
О мудрий князь
Невже вони аж звідти
Ледве хоругви з галасом наблизились до козацького табору як залпом вдарили гармати й спустошили перші ряди
Він брав у постіль книгу запалював над головою ліхтарик і заглиблювався у древні писання
А закусіть
Ет дурний
Адже пам'ятав усе добре хоч і лежав на операційному столі
Ґратулюю вам Павле
У Юхрима знов округлились i очi i нулi на щоках
Нет нет бог с ней
Постояв трохи й звернув за ріг
Приніс то матимеш на чому сісти сказав Тарас радіючи що менше буде клопоту при безгрошів'ї з меблями
Небо прозора льодяна скеля слизька холодна зацьвяхована зорями наглухо спаяна морозом не проб'єш не розломиш
Виходьте з колиби
З того як вона кілька разів озирається навкруги я догадуюсь що їй не хотілось би щоб її тут хтонебудь бачив
Від солдата вниз до води потканої клаптями останніх туманців спадала стежка
Зажарський побачивши нових своїх оборонців набрав відваги В листі тім —почав —князь Меншиков два дні проволоки вам дає
задоволено каже режисер
На сьогодні скінчено
Не було вже в неї плачів
То ти бовтом неправильно бив
Забута лісова просіка де між коліями гарно піднялася шовкова трава а в ній знайшли притулок ромашка і деревій білий та рожевий
Про Уралова вже й казати нічого
Не відаю повторює Вовчий Хвіст
Може там знову товариство збирається
Гречаний Федір за найстаршого
Марино
У кептариках біленьких Школярі ідуть зі школи Діти йдуть мені назустріч Кажуть добрий день мені
Своїх вона знайде будь певен
І мені не конче було вигідно але все якось їхалося поки не доїхалось до Г де як знаєш треба пересідати
Точнісінько як у Луцьку зауважила Леся
Може людина сучасна оглушена какофоніями хаосом поп-арту саме й шукає для себе класичної цільності —якихось втрачених гармоній
Не однаково чи чистою чи робленою
Згасла планета а світло від неї ще йтиме роками
Він чув як у нутрі його немов таяв якийсь давній довголітній холод
В о е в о д а нетерпляче
Ходи зі мною дитино вхопила дівчину за руку і повела скрадаючись надвір
Ой спасибі засміялась збуджена і гарна
В обидва боки скільки сягало око слалася безмежна Військова Скарбниця плавні очеретяні та верболозові хащі острови та півострови на яких росли чорні та білі тополі вільхи берести чорноклен а поміж них кущі бересклету терну крушини
Ю р к е в и ч.
Смикнув фіранку на єдинім вікні редакторського кабінету
А ви куди
Це він Рустем міг забути і рід свій і землю промінявши все не знати й на які вигоди вспокоївшись ліниво від думки що двох баранячих голів не зготуєш в одному горщику
Самовар вже парував на столі
Озброїмось косами вилами мітлами і зметемо їх з лиця землі
Грубі руки заткнули в рога мій власний каук
Це прямо не свиня а кролиха пороситься й пороситься та все рябими рукавичками
Добре
Сганарель увіходить і докірливо дивиться на дон Жуана
Вони напишуть листа в Москву пошлють гінців на Дон
Чи не трапилось із ним якогось нещастя
Рабин знайшов дерев'яного заступа із залізним лезом тихцем запитав
Чи зможеіе нам ще посвятити зо дві-три ночі
Перед ним поволі вмирало небо
Здається увесь шелест на хвості
Бендери з їхньою фортецею і форштатом вузькими покрученими вуличками хатами- мазанками швидко загубилися за степовими могилами
Ніби я напередодні якоїсь подорожі й чогось чекаю
Скоро в кімнаті чути було легенький храп
Оже ба
Нi вiдси нi вiдти здається йому що власне тепер йому випадає щось сказати
Це буде зразу чути
А я дурний боявся
І той поцілунок біля собору як він його опалив
Чому вони спокійні і щасливі а вона терпить муку
Тоді братчики з веселим гуком підняли діжки з медом та з горілкою узяли стужку з калачами да й повели Кирила Тура до обіду
Найдорожча річ була в матері від покійної доні мабуть остання вся оплакана з нею і смерть
А що менi такi вчителi
Мені не кортіло до них
Скільки непочатої праці
Степанида й Марта привезли своїх дочок додому
Не роби цього доню бо то гріх смертельний
Заєць заєць
Добрий це вірно
Будуть у нас сини щебетала вона ночами на вухо Багірову —будуть такі гарненькі чорняві косоокі китайчата
Розказала й про те як Роман увалився
Ніскільки
Люблю
Не даючи нікому нічого сказати я закричав далі
У цей час па дворищі одночасно завищав дріт і клубками люті вибухнув віишій кундель
Але ти не звертай уваги
Не согласитесь ли Вы быть хранителем нашего архива
Добре передам
Скрипка вирішив сьогодні ж не відкладаючи розповісти Варі про все що було в нього на душі і про свій обман і про допомогу Колікова і про свої почуття до неї
Тільки фари били по вікнах та бляшаних дахах одноповерхових будиночків
Пізнав Галина мати
Другою показував де тут і що у Глинську
Чому така точність
Так вони й зажили у мирі та злагоді
І не надоїсть господи цілий день з людьми гризтися
Дмитро Іванович посміхнувся в лад своєму настрою подумав про те що може ті тенорові старання зовсім даремні
Он бірінде майюзюне бакилир одинадцятилітньою вже задивляються на її місяцеликість он алтисинда петек бал олур у шістнадцятилітньої нулик наповнюється медом йирмісінде керван гечер йор олур йирмі бірінде бір к'єтюйє кул олур у двадцять один рік стає рабою якого-небудь негідника
К о т и г о р о ш к о. Грай
Не по твоїх літах це діло
Я щороку продам груш два або й три мішки за три або й за чотири карбованці
Труда швидко лягає вся притулившись до Макса пересунувшись до нього в ліжко
Вночі фашист боїться лісу
Сподівався побачити там якщо не самого Данька то принаймні її циганку прикинув собі що тепер міг би подякувати їй за той жарт з кошиком і відразу порозумітися
Марусi на руку ковiнька мерщiй з хати i ще Василь не вийшов iз сiней вона вже й бiля нього i зчепились рученьками
Старий пояснив що це за будинок
На перерві Андрій підігнув ніжку плетеного з лози крісла і вчитель гепнувся разом з кріслом на підлогу
Але все це було бліде непотрібне неактуальне
А хіба там не було радості в князя Володимира він твердо сидів на столі в землях полунощних мріяв про далекий Київ отця і матір сади над Дніпром
Коли сонце окресливши дуту над станом схилилося за невидиму звідси річку Марну до полотки несміливо заглянув Вишата
Не знайдуть
А власть і слухати не хоче
Якось перебудуть твої потерчата без молока замірявся на жінку прикладом спиячений Терешко
К а т р я
Хазяйки поназносили на обід курей м'яса борошна узвару молока сиру і усякого добра
Так например сельский или другой какой писарь в кругу честных безграмотных мужичков все равно что Сократ в Афинах
Що ви так несучасного боїтесь
А ви думали як
Тоді почав виступати цвіркун і десь довго й протяжно кричала зарізана сирена
Хлопець ставить п'яльця на місто і виходить
В гостинній було чисто як у віночку
Адже збирався нагадати за будь-яких обставин
Нагодував
Так
ЯВА 2
h1 Вічно жива h1
Кібкало і Маня сідають не одразу бо він її не пускає обхопив довгими руками скиглить їй щось на вухо а вона випручується і каже вголос
Ми билися до останнього і не осоромили козацької слави а через те хоч померла Стара Січ так народилася Нова
Подивіться яке варварство
Зимою перед роком розказував переходив він тутейші села збираючи милостиню бо цигани коло котрих тулився звичайно посварилися між собою і погнали його шукати хліба в світі
Ідуть мовчазно ковалі І в хлопця руки в мозолі
Я не вмію в карти
І горе було тому недбайлиці що попадав на в'їдливий язик голови колгоспу умів з примовками і приказками начебто незлостивими так відчитати під загальний регіт на зборах що хоч крізь землю провалися
Лук'ян Iлько чим вiддячила тобi панночка крiм цього наперстка
Провидіння показало тобі дорогу яку ти вибрав і якою підеш
Гарно гарно нічого сказати
А другий
Усі одразу
Бо ж то худобина
П'ять літ плавав прикутий а на шостий поталанило-таки розбив вериги і втік
І відбувся цікавий парад
Голубко-серце надіє
Тепер він розтане
Ворушила патичком ворушила блиснуло іскрою
Але дорогий товаришу Рисецький зволили самі налізати
Оце вона близька смерть пролетіла подумав Богдан все ще дивлячись на сержанта який так само дивився з торопленою посмішкою на нього мовби радів що не тільки він сам живий а й студент теж
Молоді збились в купу в другому кутку коло п'яніна й провадили веселу розмову вигадували та реготались
Кепські виходить мої справи
Ви самі маєте або ваші родителі крестян
Тоді Захар попросив Тугара Вовка віддалитися на хвилю
Чи вже перестав любити хоче до іншої старостів посилати
Вона ледве торкнулась його уст своїми устами і здригнувшись зразу припала до нього таким довгим безтямним поцілунком що він почав задихатись
Сідай молодице з нами запросив Безбородько господиню до столу
Карпо одрізнившись од батька спочатку таки набрався багато лиха поки зібрався на своє хазяйство
Підводилось сонце і туман осідаючи відкривав шапки верболозу і вільхи чіпляючись за трави він поволі котився за вітром і розходився неначе важкий сон
І за те що я так про них написав хоч я погодився змінити думку про них як вимагала рецензія т
Він здавалось виступ— проти самої цариці життя і смерті війни
Поки що звичайно ні але може таке статися
И не раз мы ее уговаривали просили как просили-то
Наколи б спитали сказала б правду
Стьопа не такий
Написать
Раніш нічого не буде
Ну що ж побачимо
І справді не минуло й кількох днів як Богданові довелося розкаюватись у своєму вчинкові а через рік його примирливість мусила оплакувати гіркими сльозами вся Україна
Ні я тобі заткну
Кожен знав що не на військовій раді яка має зібратися опівдні а тут на сходці буде названо людину яку потім рада має обрати кошовим
Володько ніколи не сподівався її тут побачити
Мені відняло мову
Навiщо раз у раз В пожежу злу огонь той роздувати Що мiг би душу зогрiвать твою
Князь Добриня подумав вiн i йому стало навiть душно серед цiєї ночi
Вони ще довго шепотілися в темряві
спитала Сераковського Марія
Хочеш я тобі повідаю
І коли він сказав це страшна огида до його присутності опанувала хлопця
Ольга вийшла за двері й зачинила і йому здалось що для його зайшло навіки сонце та вже й не зійде вдруге
Впущені туди метелики стають з білих кольоровими і напевно гарно там бавляться
Ми тим часом помчали до особняка в якому мав жити він і встигли зняти будинок напис на дверях і нарешті самого комісара коли він приїхав з вокзалу
Оля була вражена
Вона дійсно була бліда й сіра
Молодиці-сусіди посходились і мовчки хлипали стоячи кругом Соломії
Хто ж простить мене мені
Я переконався що в Острозі вчили його добре
Струнко
Він був трохи зворушений
Коли б так уночі до них добратися то ні один не вийшов би живий думав Петро вертаючись до своїх
Якщо ми виступимо через годину то надвечір будемо там і схопимо обох ворогів разом з їхніми людьми
Виллазь
Денис насилу діждав водохреща і після Івана Хрестителя заслав старостів до Насті
Випивши по чарці по другій молодиці почали дуріти та сповивати повивачем колодку убгавши її в пелюшки
І заблистіли їх долівки з гебану золота й алябастру їх зеркальні стіни й блискучі повали
Добавив улесливо у палі наглих сподівань
Дівчина ставна весела аж химерна трохи героїня Ґуля Корольова поет з якою пристрастю він сперечався про діло кровне про літературу Кость Герасименко спокійний простий лагідний твердий Десняк Олекса більшовик незламний
Забула вам сказать що я ще й боязлива
То завдяки енергії Дмитра Іваненка
Вчитель малювання засмучено зітхнув і одвернувся щоб ненароком не зустрітися поглядом з Котляревським
Л а б е н ц ь к и й
Володько зовсім німіє ось-ось мабуть пізнає його але відповів
Здрастуй
Та й у нас теж нема чого
Попроси когось пособити
Вер звільнилась од нетерплячих збуджених рук Корвина й прошепотіла
В дверях з'явилася господарка
Він витягне соску скаже дластуйте і знову смокче
Старші Кузьміни-Караваєви мабуть уявляли собі в загальних рисах моє походження і мій домашній побут але з делікатності чи не бажаючи зачепити моєї амбіції ніколи не заводили мову на цю дражливу тему
Ніч панувала над нами глуха чорна немовби цілий світ запався у безодню ні голосу ні собачого гавкоту ні вогника блідого
Корчениця замислився він о я думав колись Микуло що коли маю корченицю то маю все золото срібло
Христя промовчала замовкла й Мар'я
Я сам был три года в плену у немцев
По алеї я послала б квітчастий килим і приходила б туди кожнісінький ранок бесідувати з богом
Я цього не казала нікому
Й нажилися трохи
То хто ж роздягнув мене перший ти чи Сікурд
Все пісні бувало їм заспівай
Я відчував себе розвідником якого закинули у німецько-фашистський тил
Припущення було страшне
Не прогайнує
Вона робе що схоче ходе куди хоче мене не слухає
А на третім цвяху висить ніж у піхвах
Хлібороби орють землю й забезпечують зерном своїх загарбників а загарбники стрижуть вайлуватих рабів і царствують у кибитках
Писала дурна писака накрутила хвостом писаці собака вірші писані дьогтем а писав їх певно богуславський дігтяр Лейба
Промовив Володимир
На ньому андріївські колгоспники силу качок свійських і гусей розплоджують у природних сказать умовах
Музики гам людський крики та верески потішеного отрочою увагою дівоцтва глушили і стукіт сокир і падіння дерев як не завважили й іншого коли і з якого се дива молодші отроки навіть ті з них що стали сьогодні звитяжцями на ігрищах були відтіснені з танців
А вони там не мордуються по лісах та болотах
Дробинський
сказав Арсен То що тобі рибки закортіло
Хара маса
II
Ми пустимо яхту вниз серединою річки саме бистриною
Перед смертю валіде вирвала в Сулеймана обіцянку послати свого старшого сина в Манісу в ту саму провінцію Сарухан куди колись послав його самого султан Селім що був хоч і жорстокий але бач справедливий бо полишив для свого сина трон
Старців калік побили трохи та й залишили
І казатимуть про неї всяке якщо ми перш ніж збудувати не подумаємо як слід та не скажемо всього що треба й можна сказати
Дэюрчить вода в криничці неначе хтось невидимий зробив сопілку та й випробовує и безмежно довго
У той короткий проміжок що запанував між настанням тривожного мороку й неминучої бурі переляк охопив Сінам-агу і його прислужників затрепетали скуті залізом бранки тільки галерники викрикували за кожним змахом весел ще дикіше й мовби аж зраділо та п'ятнадцятирічна Настася оте золотокосе дівча зухвало роззирнулася довкола і вперше мабуть за час плавби подумала що може й справді б оце кинутися з кадриги і втопитися навіки
Микита знітився
Навіть майстер сміху Остап Вишня слухаючи його заливався від реготу
Україні нашій буде од вас більша користь
Пошли ж боже щоб і на той рік не побачили
Так перемовляючись вони беруться удвох оглядати ще зовсім новий Кузьмин бульдозер
Вслухаймося у вступні акорди с н ж на два такти ду-ду три перебори пальців скрипаля три порухи смичка
І стать на Шведськую могилу це значить на братську могилу в якій поховані російські та українські воїни що загинули під час Полтавської битви
видихнув прокляття Спихальський
86 І часовиї на мушкетах Поклавшись спали на заказ Хропли всі п'яні на пікетах Тут їх застав послідній час
Одна шкідливість смертельна їм
Ще Василь Легеза тримається твердо на ногах іде чітким кроком а він уже
Я вже попереджала вас щодо цього
Мої хлопці мали рацію Бог приймає молитву скрізь і церкві і перед образами вдома і в саду коли сходить сонце і ніякий колгоспний Чобіт не має сили молитву переймати одначе мене чомусь потягло в поле тут молитва чистіша і глибша вона в полі сіється як дощ так сіється бо велика в наших душах спека спека зашкарубла потрісканим коржем і останнє зіллячко у ній в'яне душа як каня дощу цю молитву випрошує і дощ припускається
Мабуть що так
Сказав йому що був оце у Лошакова поздравляв його
Не така ще як тобі здається сказав Сомко
Боже мій милий боже великий
Чуєш
Умрім зараз
То як ваші справи запитав сідаючи поряд
В очах стояли сльози
Він почав веселого козачка а сам смичок знов повернув на жалібну думу
Це щось схоже на бездонну глибину яка існує але ми боїмося чи не вміємо досягти її дна
Час такий
Не треба помочі сказав просто Ярослав сам зроблю
Хіба ти якийсь чудний звір
Мати їй убрання хороші та пишні купує вона ледве одивиться згорне та й забуде мати посила її в гостину ехай розважиться вона йде усюди та й усюди світом удить
Здається мені ви особисто пане майор гри нашої не приємлете
Не виходить ніде
Перед ними стояли високі скелі наче стіни
На небі стало прояснюватися хмари кудись поділися
Все гаразд
Знаєш скільки отуто в Києві отаких як я начальників
Дає помордаси всім в кого влучить
або
Мабуть я вибрав Петра через те що він як мені здається не зможе приховати правди
Гам алас сала77 77
Забризкався захлюстався
Вони можуть отруїти Мехмеда Селіма й Міхрімах але Баязида я не дам він найменший він ще коло мене його я не дам нікому
Р и т а
Якби не мати що не менш уважно слідить за музикою як я я був би до скінчення концерту й з місця не рушився
Ну що ж хай порядкує
Простягай руку й бери
Твій чорт
Чи може виходці-бурлаки
Можна звичайно взяти напрокат слона або в зоологiчному садку або в цирку але багато з ним клопоту доки його до Бенгалiї довезеш та поки навчишся молоточком iз гвiздочком ним керувати
От і сопілка що давненько вже такої бажалося
Табір хвилюється
Вони прийшли до неї опівночі чоловік вісім зайняли всю лаву а вона стояла перед ними боса в чорній перешитій з запаски спідниці та накинутій на плечі кухвайці
Та ні засміявся Хлопець
Говори ж говори що сталось
Той крик-стогін мовби шмагає Галю по спині ладна бігти ще прудкіше але молоде жито б'є в груди але повітря стає стіною але ноги влипають у землю
На гостя впрочем этот тяжелый воздух произвел видимо приятное впечатление и он сбросив на руки Вицент та керею спросил почему-то у него
Світилося ще в Гривастюка
Одарка вас нагодує
Складали свій одяг свої бохча на різьблених дерев'яних лавах обгорталися яскравими простинями-пештемалами розбрідалися по лазнях не стережені по пильновані знаходячи тимчасову свободу бодай у цьому кам'яному втечищі тепла води й спокою
А тепер як хоч так i терпи бо не вiддам
Пий до дна свою чару що б там не було
Камери замість порожніти наповнювалися бо брали двох а приводили п'ятьох
Забарила я вас спитала
Коли купала клала до води любистку щоб любили дівчата
Це в неї виробилося з деяких причин котрі порушувати не належить сюди
Силуети будівель промайнули перед моїми очима й зникли
XII
Постривай же не так ти в мене заговориш
Понеже так сказали вони то ми охрестимо всю Русь
Другарі
Іди вже собі кудись бо від тебе як від перцю чхати хочеться незадоволено бурмотів хлопець
Помітили гади
Се вам на нове життя на вільних землях
У всьому цьому одно було цілком ясне для Максима це те що ті проти кого насправді були спрямовані ці постріли напевно вже так далеко забігли за ці дні що їх ніякі кулі вже не доженуть
Що над операцією задумався запитав Савченко
Коли я ще був у місті в мене в самого були друзі славні такі модерняги з матросів
Добре кушай і будеш як бугай
Чи ти знаєш що у мене немає цигарок
Бекір мов несамовитий закричав
Або вб'є вас або буде водить по ресторанах і напувать
Але вмить змітає усмішку з вуст і зиркає навкруги чи не стежить хтонебудь за нею
Входять Свiчка i Янулiс.
Доброго здороовья весело протяг він входячи в передпокій
Ну–ну
А ненависна Орська росла й росла а гауптвахта ближчала а постать батальйонного ставала все грізнішою
І зарізав би та диво Диво дивне сталось Надо мною недолюдом
Так довго йшла так ждала терпеливо
Прощай Галю
Як сказано так і є
Знайомся
Я викличу сюди Риту скажу що добродій Мігуелес має важну справу до неї
А ви як те пізнали спитав хлопець наминаючи кашу
Спасибі за раду
Невже ви хочете їх змарнувати
Чого скоком-боком
Чого лилися вони
Як потім уже я довідався він позичив у сусіди коні і зрання чимдуж погнав до фельдшера у волосне село
Отже ви можете говорити прямо й щиро
З перших рук як кажуть
У кіномистецтві зробив Довженко найбільше кіномитцем він був так би мовити природженим
Самі казали у ромеїв інші боги
Дурна
Лектор говорив цілу годину
Плакати
Не знаю
Я з силою штовхнув його ногою і він розкинувся горілиць
Матушка хапалась прибирати старшу дочку неначе боялась щоб часом панич не втік з дому
А ось його Взяття хрестоносцями Константинополя
Ще забила два цвяшки з правого й лівого боку щоб портрет стояв похило
Автомати кулемети гранати револьвери
Но но
И въступи ногою на лобъ и выникнучи змhя И оуклюну и в ногу и с того разболhв ся оумьре
Слухаю
Люди не залізні до того ж Устим десь а Оляна ось тут поруч мучиться
Це символ безмежно інтимного нерозривного злиття з найсвященнішим з рідною землею
Він захворів у дорозі і вночі помер
репетував Пузанов і нісся до своєї крамниці
Їгорко проштовхався крізь натовп і став перед лінійкою поруч з майстром
Дівочі постаті у білім і червонім В калині наче жар і в чистому снігу Понад Славутича голубоводним лоном Клонились у пісні вливаючи жагу
Добре
Глянула Марина на себе в дзеркало і сльози покотились з очей
Спи дитя моє ти життя моє
Дай їй боже панування
Лежатиме вона в архіві довгих двадцять п'ять років забута нікому не потрібна
Це там камери смертників
А любить він от що не є що курить —хоч газета стара хоч слов'янське все одно читає
Коли для багатьох воно є вічне джерело всяких клопотів неприємностей страждання коли цей деспотизм є для них тяжкий хрест фатальний обов'язок
Шукали покинуті стоянки медсанбатів назнали там закопані відходи їхні відкопували розмотували чиїсь руки забинтовані ноги відрізані
I велосипед його такий хороший i блуза i все
З ярма одного в друге
Як пам'ятають старожили з батька був звичайний собі кравець і можна сказати надзвичайна людина
Чалий
Доктор зробив їй знак пальцем і нахилившись до лиця їй прошепотів у самий рот
Тілько небоже ти все-таки лишишся під вартою бо скажу тобі правду ані Бурунда ані я не довіряємо тобі і скоро би показалося що ти зводиш нас то будь певний що смерти не минеш
Під колеса потрапила сердешна
2
h1 Підкова h1
Признавайсь
Але це потім зараз треба піти звідси головне піти і що скоріше то краще бо більше він тут не витримає
У восьмому альбомі я склав переповістки про відьом чортів упирів домових лісових дідів нявок польових мавок що в житах живуть У дев'ятому я вимережав стовпцями топоніміку з навколишніх околиць усі оті язичницькі Бабища Раїни Требища Могилки Чортові гори
Ти не з обману
Так так
Я собі куплю у татар бухарський
Вирішив за ліпше поцікавитися як хорунжий дістає з наділків однією рукою шаблю але той так бликнув на Мокія водянисто-синіми очима що йому заціпило
Чи не тому що нині над тим гноєм тіла пануєш
А кашовар зварив обід Веде до кухні димний слід Листи доставили в траншею
Прийшла сила війська гайдуків і пахолків і ми мусили йти врозтіч а мені загрожувала смерть коли б не втік
Сонце зовсім сіло
Я знаю їх
Ні я справді
Кнут не втече
подумав Іраклій вголос
Как же тьі мальчишек измучила реготала вона закинувши назад голову
І знову весь сельбуд покотився зі сміху
В хаті стало тихо і лиш з-за замкнених дверей доходив до нас тут і там голос старших і молодих
Раптом пригадував деякі подробиці на які натякав слідчий а потім Сафигін
Дівчата зареготали на всю вулицю
К а т р я
Ми привіталися але відповідь почули не одразу
Не присягайся люто засвітив на нього очима дід Інокентій
Не долюбишся ти тут жодного тепла
Важко уявити собі що буде в світі через п'ятнадцять літ
Турки розпочали війну проти Австрії
Вороний знову зафоркав на тривогу
Деякi лодiї вони поперевертали щоб жити довгу зиму пiд ними викопали землянки на березi щоб там рятуватись вiд вiтрiв i морозу
В дядька ж Миколи брови хитрувато пiдстрибують угору i аж тремтять од прихованої радостi
І гетьман у думці змагався з ним й зо всім товариством низовим А ви своє зобов'язання виконали
І жодного птаха з прив'ялого зілля не чути чогось в нерухомім бору і навіть на луках тримає неділя урочисту тишу мов гори стару
Може в його якесь діло трапилось в банку
Чумак
Не проґав життя свого нашої родини
Менше б гріха ви б умерли Не католиками А сьогодні сини мої Горе мені з вами
Йому й самому ті коні не по нутру
Невже і герой новели був колись як він говорить главковерхом чорного трибуналу комуни
До сцени їх неначе тягла якась непереможна сила ще й до того вони обидва мали прехороші голоси й самі любили співать
Робота прямо скажемо нечиста
Это горе нам не горе
Яку землю
Сонце
Смерть шумить косою
Не пам'ятаю
Хто ж винен
Через три години я йду в відпустку
страви стали з рушниками за спинами гостей
М у л е н.
Інакше як можна зберегти себе для служіння справі що нею тримається світ
Так вони сидячи діждалися неньки
Але Михайло Михайлович мовчки з нервовою поспішністю продовжував одягатися
І шумить і гуде дрібний дощик іде
Є озвалися хлопці
Свідомість моєї низької освіти давила й корила мене сильно
А ондечки й моя свекруха
Допускати щоб якийсь Попельначенко хлопчисько власне міг дозволити собі такі жарти як тоді
Косарі що почули нас із першого погуку були тепер уже близько до нас очманілих долинав із-за спин рятівний їхній гомін ось тут і глитайчук ніби трохи отямивсь зачувши небезпеку загледівши як підняті коси наближаючись на сонці горять
Залізняк повів бровою й відповів загадково
Довго не темно прислухається хвилюється а коли говірку чути Карло Іванович сальтоморталить по-цирковому залежить ноги в залізні перекладини балкона а тулуб і голову кине вниз
Літніх жінок і дітей не зв'язували
Самі прийдуть
Ну за ваше всіх здоровлячко
Неначе постріли ляскали голоси гайдуків хисткі вогні блукали по саду розшукуючи ного
Помахавши кулаками вслід гуркотові навідник облишив зенітку й прийшов здавати взяв карти до рук
Є дві роботи Кавалерідзе просто без вихваляшія сказала Інна
одвітує твердо Сомко дивлячись на його
Знову як у могилу
Ні тільки вже на здачі як вдарив ротний за клевету
Ти глузуєш з мене Рогнідо
Проте він нас і не кликав самі прийшли а ти найнятий а таке базікаєш
Нікуди
Наскільки це зміцнить нас наскільки стане кращим життя
Тоді прозорі очі вкривалися серпанком смутку
Лукьян встретил меня в коридоре и разрешил мое недоумение сказавши Барин просят обедать
Де ж той Гаральд
Що ж воно таке запізнє каяття чи сум за тією честивістю що оминула його
Соузник наш імператор Візантії Юстиніан Перший увідомив нас що кличе тебе прийти й сісти в його землях
Перед ними просторий майдан що поступово переходить у вулицю
Тату тату
Але Микола був сумний навіть не дивився
Цей світлий день почався напередодні ввечері як Аполлон прислав йому записку
ХРИСТЯ
Вона сама не знає чого їй стало так смішно
Я люблю порати худібку небіжчик тато з пуп'янка привчили до згребла й до щітки було у цій простій роботі якесь таїнство чар зріднення людини з твариною і худобина певно відчувала ласкаву людську руку бо аж вигиналася від задоволення і постогнувала стиха
Зайва хвилина може зіпсувати все
Либонь не могли примиритися січовики з Дорошенковими зброднями його якшанням з турчином та татарином з тим що він двигав їх на християнські землі
Вона злісно скривилась і затулила пучками свої тендітні вуха
Ми з вами просиділи тільки ніч і вже здається терпець уривається
Тихо прямує під вербами поминає острівці водяних лілей безшумно виходить на плесо ані хлюпне ані бовтне веслом
Гей скільки його тут
Мене Петро нiколи не бачив розпатланою чи недбало одягненою
Подумав який-небудь непевний елемент
У шибки цебеніло сонце тремтіло на стіні рожевими плямами в голубих рисочках
Куди ж було справиться кому з Антосьом
Все що мали ви віддали дітям усе до краплиночки до крихітоньки
А
А чого він рлакав
Або чи хто перед нею стане і заслонить її білу одіж перед брудними замахами
А за що ж смотритель переведе
Аж тут принесло на майдан бабу
У проваллі справді пахне талиною як ото кора з трухлої вільхи а під ногами щось гуде і рипить
А це що таке жінко
Льово я нічого не знаю
Стиснуті щелепи задумані очі довгі риски печалі й страшної утоми біля уст саркастично роздуті крильця ніздрів від глуму над усім і над самим собою
Будівлі й ті були позначені тією печаттю якісь без душі з приплющеними очима з замкненими устами без обличчя або вірніше з обличчям закритим серпанком чогось невисловленого якісь безживні безрадісні
Вниз по Єнісею свистіли як у трубу вітри з Заполяр'я гасали білі хуговії а в госпіталі було тепло і зеленіли українські столітники подаровані шефами
Ах чого він мовчить
Жила собі удова коло Києва на Подолі та не мала щастя-долі було гірке її життя
Був ще молодий не важився підійти до дівки запросити до танцю
1948
М а в к а Не руш мене
Он кажуть з тамтого боку село підпалюють
Матвій витріщився на Сидора
Докинув у ватру смеріччя поглянув па постоли обсмикнув сорочку на собі і став до танцю
О я залишусь тут ще днів кілька
Тим хто захворів чи до крові підбив або відморозив ноги без жалю зносив голову
Він не жалкуватиме що під Багдадом призначив цього гордопоставного гяура башею першої орти
Ми дуже часто вдвох ходимо вечорами на прохід
У л я розгубилась
Марта Кирилівна і справді сиділа в кріслі край вікна
Вийшла мати і почала питати сина
В другому вибраниі візантійського народу
Куди
Не треба не хочемо вас
Дуже рано понесло тебе в світ
Мартин
Громада згодилась
Годі вам не знать чого убиватись
Ніж пішов по руках а вартовий татарин і не догадувався нічого
Та ну тебе к бісу з тим Капказом ти вже надоїв мені ним
І Григорій не без гордості згадав що і його турбота красується червонобокими яблуками нахиляється до родючої землі обважнілими вітами стукає плодами у нові вікна колгоспних хат
Очевидно цьому надолужило врешті те що вона йдучи за принципом ніщо в природі не терпить порожнечі знайшла чим себе допекти ст. 120 121
Самійло Лащ
На чорта вони
А він в бігах обняв притис легенько поцілував
Доки він нічого певного в руках не має доти він нуль і доти не повинен ані женитися ані дівчині про любов говорити
Навіщо
СОФІЯ
А відтак додав усміхаючись гірко Це найголовніша причина що виробляє тепер більше слуг як людей що затирає чимраз більше гордість і оригінальність і творить плебейськість
Ану нехай котрий-будь із твоїх пасемців спробує зо мною порівнятися побачимо хто дужчий
Тиха вода одначе ж несла добре зносила й зносила вниз і веслувальники попопріли поки нарешті причалили під високою рудою кручею
Як ви на простій ви на мужичці женитесь
А за що
Отже ти з ним
Як у землю
Не гордость ли низвергнула сатану в преисподнюю бездну
Я вiзьму оцю рушницю та як смальну кулею в лоб одного та другого хто насмiлиться ввiрватись в палац то другi вже не поквапляться лiзти куди їм не слiд сказала Олеся
Воно приступало чимраз ближче й ближче і тепер було вже тут
А вже там тих цукрових пірамід тих вин шампанських то за це нехай вибачать
Загув би якраз головою в саме провалле —да—Кирила Тур прискочив і вхопив його за руку
Озирнулася кінь пасся коло ліщинового куща де вона його прив'язала
І ці слова він і сам промовив так тихо неначе боявся сполохать ту тишу ту дрімоту засипаючого садка
Ешелон спинився на маленькій спаленій станції поруч з другим ешелоном що теж тягнувся на захід
сказала Іванна готову фразу
Захворів захворів вигукнув сердито Ігор
Заціпило
Вранці Яринку повезла до міста отуманіла від сліз Василина Голуб
Раки в Самоткані Домоткані Самарі Сурі й по плесах степових річок так само як і в озерах Великого Лугу траплялися майже в лікоть до того ж їх була сила-силенна
На білому обличчі князя щось заблищало зникло
Так що ж бо наш Уласович
Одного ксьондза з челяддю тут у церкві застукали ну оно й оточили сторожею він показав на церкву
Я не хочу від вас грошей
Плуг як бачите непомірно великий незграбний граділь і чепіга зроблені з букового дерева в ньому тільки леміш та чересло залізні
Чим власне відрізняється його вчорашнє поводження від поводження того приятеля Вер що в листі до неї писав люблю й хочу і що на нього з обуренням нарікала Вер
Я знаю я все знаю
На цьому особливо настоював Володько
Очна ставка
Чи може в театрі казав Сухобрус
Ні це щось інше щось неземне такі камені можуть бути лише на небі
Хто бачив татей питає
Дитина із звірячою жадобою починає ту осоружну куклу жувати ссати тіпати щось мимрячи невиразне погрожуючи комусь головою
Ви ж не казали нічого
Горобенко засміявся на всю хату
5
То кепсько
Дозвольте товаришу голова я собственно слова не прохав
Від роду до роду Від краю до краю Слава й хвала слава й хвала
каже сміючись пан Пшилуцький але жарт набік та ви мосці панове не виговоріться часом що вони запорожці бо татари пірвали б у куски і нам попри це дісталось би
Що ж далі Вербеню було брав мене Бережан за руку й заглядав ув вічі і світилось ув його очах людське співчуття
Тут лучився надзвичайний випадок який мусить перервати ворожбу
грізно скрикнув Довбня
Вони підбадьорювали одне одного
Минула хвилина друга третя
Старих усіх пізнаю а на молодих не вистачає пам'яті
Якби я Остап Вишня міг написати мої думки по-англійськи по-французьки по якому хочете невже це принизить мене як українського письменника
Пізнала тьотю Христю
За ці пояснення люди дякували Білому а той згадував добрим словом свого вчителя
На екс-про-прі-і-ацію підбив п'ятьох м молодчиків
Да как же так постой
Так прийдете
Очі в тебе лагідні але лукаві
Вона бігла за ним
Як від нас до Мартинового хутора
В руках лише дві великі пляшки а сам іде регочеться
А вище другий третій
Зашуміли загули і незабаром із членів гуртка вийшов наперед Петро якого товариші вибрали одноголосно схвильований ра-дісний
Забувала про Дорьку і всі думки звернула на себе їй було гірко
К у м
А Тулайдан давно вже має змогу натішитися війною
Бідність наша спокусила мене
Да так одного разу сидю я з крякухою
Віра в кінець розгубилась і мовчки дивилася на всіх
То вічі русинів що відійшли в ірій
От засяду зимою і напишу комедію малоросійську Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак
В м'якій напівтемряві кімнати прикрита до пліч пальтом дівчина спала глибоким непорушним сном сном великої і довершеної стоми її груди ледве помітно здіймались вбираючи разом з повітрям спокій і затишок кімнати а теплінь її крові живий дух її єства осідав їй прозорим рум'янцем на щоках
Володька запалюючись став розповідати про тих що Титана заводського врятували під час окупації
А далі туго немов слова до язика поприлипали а він їх одривав з великим болем промовив
Іллі Іллі лама савахтані
Хто перший спорожнить свій келих той буде перший для мене
Вместе
От i гiсть до нас прийшов Михайликом звати знайомить мене голова комнезаму iз дядьком Стратоном колишнiм мiнiстром селянсько-бiдняцької республiки далi з вiдомим на всю округу музикою Федоренком його сiм'я складає аж цiлий духовий оркестр з кобзарем Левком i навiть зi своїм батьком що саме стоїть посеред хати в бiлiй сорочцi й бiлих штанях мов розгнiваний пророк брови його звелися вгору чуб настовбурчився на вiтер а вуса опустилися вниз на дощ
Заява його була для всіх як грім серед ясного неба
Забувся хто порекомендував тебе на завідуючого відділенням
Попануєш
Потім по річці пройде дикий пташиний крик
Ну як ви нащот того
Куди понесе його ріка
Уже чекали трусу все що могло викликати підозру позаховували або й знищили
Літературну годину
Звертаюся до вашої мудрості до вашої совісті
Впрочім концертовий комітет забув що й Лена грає на фортеп'яні та співає
Заміж віддам огород дам хату вистрою одказує
Л у ч и ц ь к а
Сказав якось Мусій Клюсикові про дівчину кохану блиснув очима Тиміш зуби вишкірив
Петро
А тепер проведіть мене до Терентія Гавриловича
І келих об келих
веселіше защебетала вона
В їх оточенні кожен володар здається собі величнішим
В'язнув до неї а вона його проганяла
Він пішов додому й не бачив куди поділася бісова тварина
Він же прецінь був кілька разів у мене
Христя стояла по сей бік течії та аж затіпалась як Кирило провалився їй здалося що він потопає
Не мине їх революція
Це була справді біла ворона серед присутніх
Падали зорі
Я була б не тут а в себе вдома у селі Сугаках на Поділлі я гралась би оце з моїм сином Тодорчиком мій чоловік Никодим працював би в полі а його батько Тодор малював би
У його блиснули в очах сльози і мені стало його жаль
Ай справді час треба виграти
Не пам'ятаю
Того що ім'я геройське
Ні Добрине
Була і в волості була і в Лобурця
Як же вони співали
Розпухле вухо Тимка на якому засохла кров кинуло Орисю в жар їй хотілося торкнутися до нього пальцями щоб зняти з нього біль але вона не наважувалася цього зробити щоб не спричинити ще більшого болю і тільки дула на нього охолоджуючи його своїм диханням
Але погоджується
І головне майже ніхто не гудив мене за це
Ух
розтечеться розпливеться
Пошли їм господи всього чого вони тільки бажають
Надвір повибігали всі сестри всі обнімали цілували Ганю знесли її на руках з великим плачем
Ось вона завмерла і щось по-пташиному полохливе і по-жіночому розгублене безпорадне вчувається в її тонкому обрисі
Не погуби дочки своєй
Чому Ліля прийшла сюди а не додому чому така тиха серйозна
Збиратися
Нема чого дурити себе нема чого сподіватися несподіваного випадку переговори скінчені треба числитися з тим що як тільки піднесеться мряка москалі почнуть обстріл
Через деякий час їх уже затягує текуче польове марево і вони для хлопців уже мають вигляд вічних пісенних отих що колись проводжали своїх милих за Дунай у похід
Коли через деякий час археолог уже стояв з нею поруч і схилившись на мур знову повів мову про давнє античне Інна й цього разу вловлювала в його словах отой глибший додатковий зміст який лише їй призначався
поцікавився Журба якому було доручено увійти в прямий контакт з товаришем Чубарем і запросити його на бал у Зелені Млини
Умираючи старий Чумак старий коваль наказав був усіх синів своїх до себе мерщій згукати телеграму вдарити щоб мерщій поспішали поки ще він живий
І в хаті заснула
Про Харю забув єси
Але що далі
Oй билиночка до билиночки прихилялась
Всі ви нас ненавидите
Він все ж залишався імператором
Кілька смужок волосся спадало йому на чоло а очі були заплющені
Моню витри
Минуло вже півстоліття як його не стало але скільки б я не жив ніколи не забуду войовничої пристрасті що ховалася в добрих дідових грудях
Тату
Забудь мене ради Бога тихо мовила Олена
Наказ ви Чи ж не читали
Вони пишуть книжки ці книжки друкують продають беруть до бібліотек і на книжці того Вигорського що він тут побачив його власною рукою поставлено печатку в далекому сільбуді
Воно Сергію на землі ще на жаль так влаштовано що кожен бере від життя те що може взяти та не кожен віддає те що може віддати
Так це правда що Дмитро Тимофійович живий
Стояв прислухаючись і дивився в імлу поперед себе чекаючи великої й прикрої несподіванки
Сама мокра курка боїться у воду полізти щоб черепашок наловити для птиці
Скільки переступив на своєму шляху порад мудрих звабливих на перший погляд але за ними стояли виготовані каркаси в котрі заганялися людські душі
Я гадав що ти один з другим хоч вчений а в лицарстві незнайко так бачу що ні
Приезжайте мой незабвенный мой сердечный друг
Але в Шнурре було повно своїх клопотів щоб задумуватися ще над випадково кинутим словом чоловіка який однаково ж завтра стане спільником
Що сталося
понижаючи голос ледве одмовив Чіпка на перше питання та й повернув до хвіртки
Ой а ви знаєте зашепотіла Валька Будці так перепало так перепало
Пам'ять наче провалилась і на її місці зяяла каламутна прірва де не зроджувалось жодної розумної іскорки
Якось не знав з чого почати як заговорити про те що мені хотілося
Од скарлатини помер тої зими шилівський хлопчик з яким Григорій любив гратися
Я ж зараз вернуся а ти поводься з женихом як слід дочці Мартина Борулі уродзоного шляхтича
Про султана
А Матвій сказав твердо
На вогні пекти
Я вас не розумію
Тоді я кричу Ви забуваєтесь
Тимчасом вона обізвалася
Власний адвокат торгового дому Сава Єремієвич Столєтов
Ольга виростала поза російським впливом
Не та в неї хода не та й постать да й українська одежа якось їй не припадала
Люди стали його знати поважати й шанувати бо іноді Чіпка ставав декому й у помочі
Це щастя що він один як палець що не страждають нині його дружина діти
Бери дві тисячі й скачи туди показав ошуюю до воєводи Власта
Хто тобі може дати гваранцію казав собі Чечель що за хвилину не впадуть до села царські люди і не захоплять тебе
За ту неньку правлять наслідки загальнолюдського руху просвітного які осягнуло сучасне людство
Поїдемо ж хоч подивимось копи
Р и т а
Тепер у вуха його йшли і спадали шерехи то від стерні то з скирти то з неба
Що за дика ганебна цинічна пропозиція
Хто цього вечора блукає вулицями
МАРКО
І враз несподіваний жіночий голос
Щоб од бога не гріх
Куди це вона гне
Десь праворуч у заростях мирно жебонів невеличкий струмок
Десь збоку внизу сочно чиркала коса і звідти віяло вогким густим духом свіжокошеного сіна
А потім трохи полегшало
Лпухтін Олексій Миколайович 1840—1893 —російський поет
У полон потрапило сім тисяч степовиків і сімнадцять ханів Коб'як Карлиєвич і два його сини-підлітки Ізай Белюкович Бокмиш Осалук Барак Тарг Данило Содвак Кулобицький його брат Корязь Калотанович Турсук Башкорт Гліб Тириє-вич Єксна Алак Тетія з сином Турундай тесть Коб'яка
Хіба і в Росії не зачитуються її творами не плачуть над ними
Та як воно дивиться збоку коли він до неї З усім серцем як у вічі не вскоче а вона ще й свою мармузу набік одвертає
Першим прийшло бажання кинутися за ловеласом схопить за комір вивести на божий світ та зупинився вчасно
Забув як грязюкою мазали голову щоб пам'ятав звідки вийшов
Звичайно якщо не зміниться погода
Отож і виходить що нагодувати людей мета утилітарна
Той як вовк тече всюди де б підійти обманути заграбити не здержиться й перед рідною кров'ю якщо вона йому на перешкоді
Не вийти вам звідси живими
То ходім
Ні був у них город
Уже в XIV столітті великий князь литовський Гедимін заходився поширювати свою владу на південь і завоював усю Білу Русь край од Прип'яті до верхнього Дніпра
Та воно все можна на очах добрішала Пріська
Мусив понімаєш підкуватися
Торгівля провадиться чорним ходом
Я думав про своє кохання думав-про кохання Пилипа та Каськи й возносився над ними
Личко що в воді собі усміхнулось
Альоша мовчазно стояв біля дверей
Селянина що приніс квіти він не зустрічав більше
Посмійте пане учителю ще раз руку підняти на кого-небудь з вихованців училищний комітет негайно про це знатиме
Не знаєш
Розкладайте багаття варіть куліш коней потриножте і пустіть на попас
Не рубай мене брате я твоя сестра ордою замучена порубана
Дозволив гетьман позвати перед себе
Він дивився на мене тупо Очицями повними блекоти Дарма ти себе уявляєш пупом На світі безліч таких як ти
Вона чиркнула один сірник
Дідько мерщій засукав рукава заплющив очі почав на пучках ворожити млинком покрутив ними та легесенько й зводить пучку до пучки
Я ж нудьгував за іншими запахами нудьгував за іншими видивами за Україною
Але враз виринула чи з гімназії чи просто з дитячих літ казочка і стало смішно й сумно
І Демко взявся сам собі пояснити Улянчину поведінку
Коли вчився в Чернігівській колегії Полуботок не вибував з походів пам'ятаю лишень як одного разу він від'їздив на війну з турками і ми співали в церкві напутній молебень полковник їхав попереду козаків на вороному коні покритому шовковою попоною дзвеніли литаври сурмили сурми майоріли на вітрі прапори та значки він видався мені надто грізним надто суворим я малів перед ним і пишався ним перед іншими бурсаками
Палажка у двері
Ляже душно йому встане холодно
Арсен сказав Друзі мої у всіх у нас зараз одна думка про батька Семена
І знову весни вороття І ржуть над чорноземом коні І світ як умите дитя Сміється на матернім лоні
Щкодуй не шкодуй а воно може й не слід було нам спішити
А це мої супутники стримано відповів Михайло Всеволодович
Що
Спасибі тобі за раду закопиливши губу мовила Кривда Все на воді та на воді
Що таке людське
І де в тебе той розум дівся гримала Онисія Степанівна
Назад не наперед зауважила лагідно султанша Бо й хто може знати що жде його завтра або ще й сьогодні до заходу сонця
Наш великий бог відповідає той
Схилила голову на коліна задрімала
Як тебе скажений собака вкусив узвару з дрику напийся допомагає
Піду одгукувалась Христя
А над усім білий мов зі срібла хрест що береже вічний спокій незнаного чудесного Шевченка
Привернути увагу сильних світу цього до сліз их скарг пригнічених
Та прийде колись час і для вас В життєвому пориві Появиться вам кущ огняний Як мені на Хориві
За що вони балакають
Незабаром до ворiт пiд'їжджає дядько Трохим з батьком i наш невеликий двiр повниться гомоном
СОФІЯ
А втім вони цього разу добре це затямили додав він хвальковито усміхаючись і підкручуючи свої вусики
Ось твої безглузді вередування
Плюс масло і ецетера ецетера
Він перехилився до мене і по його тонких устах заграла лиш для мене замітна злослива усмішка
А він каже Не бачу
Слухай Вадиме
Пора по другій хлопці узяв кумгак Мотоніс
Сафар-бей стояв збоку в узголів'ї матері і вона держала його руку в своїй руці ніби боялася що він зараз піде від неї
Де ж ти живеш дитинко бідна
В боковій вулиці саме напротив Вагманового дому вона зупинилася вся облита потом утомлена задихана
Вони ще заполонили в ту гущу й дяка
Ще й питає бестія наче не знає чого задоволене посміхається Безбородько і смакуючи радість зустрічі цілує повітря
Урал набух підняв високо воду й шумів густою кригою що йшла і йшла в далеке Каспійське море
Нє ти Галакточко все- таки не вмієш виховувати челядь в пролетарському дусі
Пізно підвечір вертала Мотря від мами
Батько його Степурин бригадир городньої бригади теж був учасником виставки
Завчасно полягали спати а раненько побудив Сагайдачний усіх
Сьогодні він таки не пізнавав її хоч здавалось уже й вивчив
П а н і
Лишаю слідоньки по двору а слізоньки по столу
Він був теплий від тепла Владленових грудей і грів мене
Нарешті надумавшись і наважившись на відчайдушний плян Максим пустився стовпа зробив кілька кроків і давшись збити себе скаженій течії поплив
Сміх розкотився по хаті з кутка в куток
А мені заварне чуєш
До речі як там наш Козаков
От йому й захотiлося послухати мене
Бачите говорю се спокійно
Что мы будем теперь делать а
Лярі-фарі 12 любий докторе
Ого
І рвучко круто відвернувшись іде до вікна
Біда
От ти й знай
З того часу почалося його злодійське страшне життя
За нас не турбуйся
Од Віхоли цього не приховаєш
Вечір швидко спадав на землю
Ні Славуто це не пустощі це правда сказав твердо
Чого
Жандарм
А як то кріпак буде скрикнув Олексій Іванович
Ще здалеку побачив над містом сизі димки що вилися з димарів і був здивований коли при в'їзді дорогу йому перетнув вартовий з мушкетом
Тихий
Стрів приятелів Хоми мовчки відвернувся
В такім оточенні довелося умирати Марченкові
Воно б то й тягу дати п'ятами накивати та як глянуть вони на свої хати садочками закрашені на свої засіяні поля що зеленіють навкруги села як згадають як біля них мов біля дитини свої руки ходили як здумають прощатись з старим гніздом де мовляв і вилупився й вигодувався зріс і посивів з батьківськими могилами
Ех Богдане ти мужик
Постоє Арсен трохи над кручею погомонить з рибалкою та й покашляє далі
А може так і болить душа про біль душі часто поминала мати але тут під годинником на вітрянім ирійськім белебні я вперше відчув її
Просторий строгий кабінет портрети вождів дві карти і стоси книг
Хай береже тебе господь бог
Повечеряли вкрали хліба та й подались
Все пішло в танець всі закрутились повеселішали пожвавішали й навіть забули і про батюшку і про князя од впливу веселих мотивів багатого світла канделябрів і швидких танців
Через гору піду
Але жарти жартами а оце коли ми випадком зібрались то при цій нагоді було б варто побалакать нам про щось поважніше сказав Радюк
І трохи забагато вже розносників суворих директив з портфелями попід руками
На Валах у Дермані
Арсен не приховував радості А Златка
Надзвичайно освічений знайомий майже з усіма королями Європи
Ой нащо ж нам був той фальшивий утопленик
Малята заверещали від утіхи по-обхоплювали дідуся рученятами за шию і притулилися щічками до його лиця
А Любава тим часом думала про те що доля несправедливо повелася з нею
Чи думаю над тим повторила я згорда
Рябе віспувате обличчя Кзи червоніє зоб надувається як у гюрзи а очі наливаються жовчю
Приходьте завтра вже настають вакації
Вони теж відкриваються
Таке як бач коле Пацюк
Вона ходила як цариця і ніхто не одважувався наблизитись до неї
Я недовго була в Петербурзі але Шевченко Тарас Григорович встиг познайомити мене з своїми соізгнанниками з Сераковським поетом Совою- Желіговським
Хто хоче проїхати на аероплані до Києва й назад
Увели в кімнату
Ти купив мене за злото а тепер хочеш і кохання моє виторгувати
Місяця квітного
По шлюбі
Я не звик до такого тону
Чого
Чого ж ви брешете тут з своїми проповідями
Що баяни і що басихи
Донець пильно вивчав його обличчя
Трохи знаю
Божественна для неї мить
Без мого дозволу ніхто не смів нікого доторкнутися але старшину треба слухати
Вона вже не сміє піти до міста купити собі на сорочку
Тут Дорош пригадав свою останню зустріч з Оксе-ном і почуття гидливості охопило його
Тут недалеко вже сестра Василина
Це ж мене розшукують
Махновські коні іржали біля цієї брами
Тут стояв ярмарковий гамір
Скiльки вже батько з матiр'ю її не розважали усе нiчого а тим iще пуще що не знала вона зачим i куди Василь її дiвався чи надовго вiн скрився чи вернеться i коли ще то буде
Да цікавий пес
І якнайбільше
Щоб мені і руки й ноги повсихали
У Випалі живе дівчина Миловида
Наливає і п'є
Як запобігати йому
І не має він права забрати самій стало досадно на себе що заговорила якось так неначеб винна була перед ним
Вас вже не обманеш ви всякого обманете а це велікоє дєло коли не тебе за чуба держать а ти других за чуба держиш
Павло ступивши назустріч їй тремтячою рукою простягнув букет
Хто мені дав право так поводитись із ним
Мотря бачила що на неї черга
Хома спинився глянув печально так на нього і відповів серйозно як на духу
Вона сяла уся привітно як сонце коли нагнулась над ним з турботним питанням
Чого б то
Хіба нам з тобою мало сонця мало трави на лугах цвіркунів метеликів кульбабиного пуху
Ті що вмерли каються
Потім Шкіц запохмурнів
Марш мені зараз до гною
Парубок йшов тихо похнюпившись наче провинився в чому або загубивши що відшукував
Роздягайтесь
Знов сміх
А ночувати можете й тут ось у цій кімнаті
Достойний родаку сказав зближаючись князь-вітець Склавинії воліє бачити тебе
Незабаром почнуть співати
Оддавши Галецькій шитво вона пішла й до титаря й просила і його напитать будлі-яку службу для Галецької
І ще одне додав Мурах-баба пошепки роздрухані яничари допоможуть позбутися того хто вважає війною погоню за газелями в лісах Понтійських гір
Цей смерд не повинен бувати в нашій господі сказала твердо бояриня
Цап ловив себе на тому що завше думав на цвинтарі про свій безславний кінець
Потривай же ти великорозумний академісте
Допіру він зіткнувся лице в лице з найбільшим лихом сучасної медицини
Швець зітхнув покрутив шиєю наче звільняючись од липкого коміра й узяв незграбними пальцями той папір у руки
Жиди одняли в папаші магазин і оддали його папашиним робочим і ти о Майбородо оставсь касиром у папашиних прикажчиків
Не може його ще для себе використовувати
Перед ним стоїть Йон і чекає
Не скоро мабуть заснули ви мамо тої ночі
Звичайно ледве замітний бренькіт бджіл творив тут у тишині своєрідну преніжну музику що переводилася воздухом пильно-рійними хвилями з місця на місце оминаючи хіба безцвітні пасма землі
Але тепер здалася їй досить реальною річчю
Грива
Ага то ж Катерина в одній панчосі
Снітка не вернувся натомість турки прислали свого посланця сиріч вивідача з котрим прийшов і Мурашків челядник
Заціп
Хіба я пам'ятаю людина сміється
Забудьмо все минуле Мавро
У хаті поночі і самі голі стіни
Я схлипнув для чогось оглянувся
Ой затуляй-бо рота бо ще бджоли влетять подумають що улик сказала матушка
ХРИСТЯ
Знайомитися не було коли та й ніхто не мав охоти для кожного всі люди були сірі однотипні й око вже не розріжняло їх всі були однакові крім того в цій сірій масі однотипних людей безперечно було багато провокаторів і кожен тримав язик за зубами мовчав про все
і не доказала
Накриєш листок долонею щось тверденьке
А що ж
Глянь у праву руч
Обіцяю
Вислідити все те було б дуже цікавою та хосенною річчю в кого єсть до того хист та спромога
І чим яскравіше на тлі сірого осіннього неба вимальовувались величні верховини Планини чим ближче було до гайдутинського краю тим більше він поспішав і хвилювався
Будем драти стиха промовив батько і приставив драбину до покрівлі
Да молчит всякая плоть человечья й да стоит со страхом й трепетом й ничтоже земное в себе да помышляет
Розтулив пащу широким отвором півкола і вишкіряє здорові зуби наче сміється рядами білих доків
Самойлов знітився ще дужче вгруз у крісло
Усе своє свідоме життя Сірко провів на війні і як справжній патріот присвятив його боротьбі з ворогами своєї вітчизни
На глухім шляху
А щоб чим-небудь хоч трохи одводити душу обзавівся якоюсь повійницею та й гуляв іноді з нею
Ви ж бачите що он діти горять наче воскові свічі
Як
Бо там і земля краща і село неспалене і господарство невелике і сватати мене на головування не доведеться все менше матимеш клопоту на свою дуже розумну голову засміявся Марко
Ми вам дамо бойца і ви сходите з ним
А може в тім селі за Чабаницею і вона живе
А царедворців біля великої владарки така хмара що й доступитися через них до сонця вельми трудно
Не діждалась не діждалась ти його
Та от якось лягаю спати а мені моя Волга сниться
Має гроші й корови мала полотна й мед всілякого рода збіжжя а навіть не дивиться в той бік де проживають вони
Кошовий
Є
Гаразд прощавай
Само собою
Нарештi передi мною дот
І всі так
Ви повинні мене вислухати
Моя мама як контраст до мого русявого татка була чорна майже циганка мятежна і розкидана
І тікають мутні води в невідому даль
Нещасні будуть вівці
Здоров здоров парубче
2
Коли вже знов їхали старинним Шляхом Фараонів котрим Ізраіль мандрував перед віками сказав старий араб до могутньої султанки показуючи рухом голови на сугорб з маси шкаралущ
Тепа подивилась на Вадима на його недобрий блиск в очах та побілілі губи і поспішила сховати задоволення
Не беспокойтесь бариня
Неприємна це річ дзвін у вухах хоч Сенека й прославив його у віршах
Тілько по невчасі я дізналася що в тім стані до нього присідаеться ще одна відьма карти
І ось уже нічого нема
Вона була дуже негарна з своїм широким лицем з широким ротом з кісьми схожими на конопляні пачоси з ясними очима
І раптом загуділо поле задзвеніло залізом заголосило
Присвячується М В Лисенкові
Боже мій коли за кого
Одна болість та й годі розважливо похитала старечою головою
Пливти нам далі не можна татари помітять
серйозно спитав Льова
Також зрідка одлітали оселі але Криленків погляд зупинявся лише на тих будівлях що виникали руїною
Яцьку промовив старий витягнувши вперед до моря зморшкувату шию у тебе молоді очі поглянь то не човен показався з-за кам'яного мису
Ніпочому
А далі де гляну Далі все степ той без краю Тільки вітряк виринає де-не-де з туману Часом могилу стріваю
Тепер коли близький вже був кiнець великого походу князь Святослав думав скiльки кровi руських людей пролилося за минулi лiта скiльки їх залишилось там у горах Болгарiї й на берегах Дунаю
Султан теж це знає тому з такого нудьгою на обличчі вслухається у гризню па дивані
докінчив я замість неї
Маму вже забув
М а л ах і й
Дуже хочу слідом за Явдохою щоб разом
І вся галява сонцем заливалась
Цаберябий кивнув Богданові кудись направо Ото тільки занудьгує так і за лопату гребе й гребе все йому здається що мілко
То це ж здорово
В руці дід тримав кийка мабуть не задля підпори Володимир усміхнувся до старого виклавши в тій усмішці всю ту радість якої зажив на цій вулиці але це не розтопило замерзлі й такі насторожені очі спалахнув тільки там блакитний полиск
Бунтар кричить гайдамака
Аж до панотця в горниці той крик досяг
Га
Сміялися десь дітлахи рипіли сани гупали копита коней
Та ж сама бабуся ввійшла в світлицю і винесла на підносі пляшку вина й чарки
То я тобі в десятий раз скажу що ти дурень і ти мене пустиш
Знаєте що Америка послала советам
Варто було б нобілітувати їх у святі хрипко озвався із кутка отець Гервазій
Білим інеєм чіпляється він за дерево гладенькою кригою вистилає собі слід по снігу дише в повітрі таким холодом що аж кипить усе кругом його
Собеський підняв обидві руки просячи тиші а коли вигуки уляглися сказав Ні панове я вважаю що зараз не на часі розслідування цього діла
Ідучи за нею приглядається він її одежі
Готуйте нову суспензію
Щоб зберегти себе в біді людина повинна вміти сміятися
Іван здригнувся
Все пропало
Та й дурна ти яка
Попросяться вдруге а ми ще голосніше
А довкола ні подиху вітру ні хмаринки
Ледве чутний ґелґіт дикого птаства у нічній високості до кожного з них промовляє по-своєму чимось розбентежує і кличе кудись
Чи спати їм не дає якраз оця магія ночі з гуркотом моря з місяцем з бурунами
І чомусь защеміло чоловікові у грудях і очах
Жінка діти
Вінсента Поля заарештовано в Лондоні і він утік того ж таки дня
Не можу тебе вдарити каже Блек
Вже й попа ладилися покликати щоб соборував
Гірке досвідчення переконало її як тяжко вона помилялася
Згорів із церквою святою
Чіпка сам не свій так йому любо що вона доторкнулася до його виду своєю біленькою пухкенькою рукою
Ми поїдемо вдвох до Італії ми побуваємо в Римі Неаполі Венеції
Завтра Соломія мала попрохати свого болгарина притулити поки що Остапа і коли він згодиться зараз же вибратись із плавнів
Показує на шию Що це
Завжди в тебе якісь незрозумілі примхи
Ото штука
Під Одесою в нічну розвідку разом аж на лиман ходили
Вся його тверда міцна душа розтопилась як віск на гарячому вогні й розплилась слізьми
Чому ж ти почервоніла як буряк коли не гадала
Сам султан перелякано щулився у своєму розкішному наметі думаючи що вперше в боротьбі за чисту віру небо подає йому такий зловорожий знак
Хома
Білі труси біла майка білий чуб в'ється кучерями
Де вже нам і корову держати промовила невістка і пішла за-ганяти вівці
Час покотився жваво
Маємо нового косака
Наче в ньому сидить другий Караїмович холодний як вуж хитрий підступний і сильний
Вона перелякалася
Таке розповідають старі люди коли в п'ятницю йдуть на могилу Газі Мансура біля Чуфут-кале
Навіщо ж було галасувати
Зараз оце Варвара покликала щоб банки поставити голові
Ой сину що ти робиш
А батьки проте силкувалися будь-що а повиводити дітей у люди
Де ж цей Кшемуський
Ця мертва самотина припадала б до вподоби моєму братові що було залізе в селі з книжкою в кущі та й ладен сидіти там хоч і цілий день
Він обпер плече об коліна Ясині і зорів за жалібними світлами золотим деісусом в іконостасі та могутним Архангелом-Вістником розмальованим над його головою
Куди збираєшся
Ті її і заразом його Нестора уста і ті її і його очі чи могли вони що інше говорити як саму правду
Давно не пише
Виросла псяюха йому з правого уха
Благодать дорогий читачу
Не застанеш ти Васюти в Ніжені поїхав кажуть у Батурин на раду
Не брехав видать дідок сам я собі подумав
Так хто ж це може зробити
Та ніхто з яничарів не звернув на нього уваги
На мене покладався обов'язок добратися до одного повітового міста на Дніпрі не пізніше як у середу на цьому тижні щоб там застати ще військовий загін до двох тисяч душ
Мені вже все на світі обридло
І дійсно
Тикнув виразно в той бік батогом
Багато кажу почав він розказувати і за день усього не перекажеш
Так отеє й мені прийшлось бачу або луснути або доказати слави бо вже не дурно щось мою Турову голову так заморочили дівочі очі
Одразу ж після татарської зради під Жванцем козаки поновили свої морські походи на бусурманські землі
Зосталась я сама-самісінька недугуючи
Отак і художник
Безглуздо годинами стовбичити десь перед афішею чи вітриною
Гроші я сплачу
Вийшла Сусана Уласівна
І для того так поводилась щоб ви зробили мені ту пропозіцію
Що за танцюра
Він зроду не чув щоб хто казав про се та ще таким зичним голосом з таким страшним завзяттям
Сірко щільніше тиснеться до стіни міцніше звивається краще втушкоіує свою голову під себе
Окрім того що набрав він На війні всього без ліку Ще король йому в подяку Надгороду дав велику
А яка славна червона валка
Марина жінка добра
Говори говори
Я вам із зав'язаними очима скажу де який сорт Для жарту вирішено було зробити експеримент і виноградар справді з зав'язаними очима самим тільки доторком пальців визначив їм сорок сортів і жодного разу не помилився
То я їх чистив таким мазьом знарошне таким мазьом щоб швидко рвались
І тоді не тямлячи себе Пшияловський штрикнув коня кінцем шаблі в круп кінь як скажений понісся вперед і почав відриватися від переслідувачів
Р и т а
І для роботи час матимеш
Собака слухняно залишився надворі а Іван і незнайомий вступили у темний прохід
Рано звик уставать
покликав Шварц
Всі глянули в той бік куди показував хлопець
Не на життя на смерть стялися
Мужа вподобала
Таврія насмішкувато спльовував він набік
Танковий корпус нагородили гвардійським званням і ми були в цьому корпусі
Археологія археологія це олива в світильнику історії без неї нема ясності й нема в історії баз археології живого життя
Після того як син гетьмана Самойловича полковник Семен Самойлович з військом напав на Правобережжя і вигнав Яненченка з Корсуня він перебрався в Немирів і поселився на Шполівцях
Одначе була в Сіркові що сидів напроти нього непереборна сила яка мовби сковувала Дорошенка
В яслах щось попискує шарудить у стінах лускає в трухлявих дошках
Не хочу
Це не просто лапка
Що ви робите
Газети і журнали і видавництва
Кравчина йде поважно заклавши руки за спину не роззираючись і не зупиняючись біля зустрічних наробився й виголоднів не до балачок
Слухай Олено щоб мені отого казна-чого і в заводі не було
раптом питає мене полонений
Річка переповнена вихлюпує пригинає кущі осьось вийде з берегів
Та вони замість нього кинулися на мене
Дурний чоловік був
Поруч з ним ішов парубчак в картузі в крамній сірій козачині підперезаний червоним поясом то був приятель Бубчин що вчився в школі вкупі з ним
Він запитався одного з них котрий відповів йому випиваючи душком склянку пива Ну а що
Засуджений на отакі спалахи що будуть зрушувати й пустошити його душу завдавати непоборної нудьги викликати гнітючу відразу до себе до життя до людей
Ну виразно одверто настійно закоханий
Дехто все ще кругом помосту ходить хоч знає що нічого нового не побачить
Ай-яй-яй
Не патякай
Оце по-нашому
Тимко взяв її за руку і повів вершняком яру
Через те що вітер малий чи може через те що обрії розходились далі й далі пісня пливла за кіннотниками
Вони озброювалися єдналися з козацькими ватагами спільно з ними пробували ціле літо в степах та на річках серед повсякденної небезпеки від татарських наскоків на зиму ж обтяжені здобиччю верталися до своїх осель
Олеся
Хай убирає це слово в себе болі й розпачі жіночого безталання
Мізерна була вона супроти об'єднаної сили обрів і лангобардів
Йому було якось не по собі і Тимко знав що коли він ляже спати то це тяжке почуття буде мучити його ще дуже довго і тому він хотів зараз якнайшвидше заглушити його хоча й не знав чим
За нелюба-товстогуба Утопить дитину Що робила Божим раєм Нам стару хатину
Ці рядки справді забриніли їй лебединим співом ба більше похоронним дзвоном над її запальним наївним прагненням до нового й незрівняного в коханні в тому що вона пристрасно чинила теж нічого нового не було
Чи не віриш Христу
Але мені слуги-воєводи не потрібні вони мусять робити свої справи мені служитимуть дворяни
А-ж не віриться
Саме нестримним попри всі роздуми розголос лють його матері
Догадалась тоді баба що то на нього нечисту силу наслано покропила свяченою водою і дід відійшов
А вона сяяла а вона переливалася сріблом манила до себе
Один скрізь один
Після того як я побачив та ще й сфотографував тут привида це місце стало для мене по-справжньому страшним
І цього разу всі камінці хоч непомітно кидали в її город
Я ще вагаюся але я вже зважив
Кажи прилуцький полковнику що ти чув
Знадвору через вузькi але високi вiкна в олов'янi рами яких встановлено було склянi круглi шибки сюди вливалось багато свiтла все в палатi сяяло й блищало срiбнi свiтильники попiд стiнами свiчада пiд стелею високий помiст в кiнцi палати де стояло велике викладене золотом крiсло два золотi перехрещенi списи над ним знамена княжi i ще два такi ж але меншi крiсла без списiв обабiч
Щебечуть наче горобці
Переганяючи частини піхоти обминаючи гармати стережучись танків слухаючись наказів саперів які складали обабіч шляху купи брудно-зелених смертоносних дисків ми в'їздили в Київ
Од того часу Сухобрус боявся сам спать і клав у своїй кімнаті одного прикажчика
От синашо сказав гетьман Грицькові як той прийшов Казав тобі не журитись от воно на моє й вийшло висватав тобі красну дівицю
Привів мене господь побачить і панів Мов простий чоловік там інший пан сидів Другі задравши ніс розприндившись ходили
Небезпека
О нема нічого солодшого в світі за помсту
Распустите КЫЛЫМ
Зброя то найбільше многоцінне багатство князівське
Га
Полковники і вся старшина догнали Дорошенка вернули назад і знов настановили гетьманом
І дія рух дотепне гостре слово
До мене горнулася мов та бджола до меду а я любила її так само щиро
Вгадали
Ходи кумочку
Буравлять не зразу а потроху
Чого це так
Стримано
Тепер лоша
Може пан бог менше гріха припише
Недалеко від Петронеля у фланг колони несподівано вдарила п'ятнадцятитисячна кримська орда
Час вам йти на мир
Ми ше покажемо людству на що ми здатні
І знову як на пляжі я подумав скільки у Києві ота ких хлоп'якуватих дідів
Тепер би й назад та не можна
Але хай буде
Ну як хочеш
Навіть спати ніде коли посходяться всі
Чи на такому ж папері пишуть до молодої крикнула Христина і видерла в його з рук білий папір пошматувала його й кинула додолу
Але ж основний тягар лягав на нього на братів та батька
Просто мета його життя вгору і вгору
Відірвали від товару ще на пристані в Золотому Розі
Прокинувшись я побачив що бiля лiжка сидить на стiльцi Яришка i читає журнал Барвiнок
Від Романового степового осідку не зосталось майже нічого крім обваленого колодязя недокорчованих пеньків та кількох диких колючих кущів то все терники на яких коров'яча шерсть висить клаптями упродовж цілого літа
Пам'ятається світлий весняний ранок Яновський іде Києвом уважно вглядається в людські обличчя здається він працював тоді над Київськими оповіданнями
Від того аж розгубився гадав що має хвильку щоб заспокоїтися
Скільки віддаються з приневолі а живуть
І тільки слава
Медоваре меду отрокам
Ворон ворону ока не виклює
До нас пiдiйшла усмiхнена мати
голосно і дружно підтримали свого князя мужі
Це був перший лист від Шури Ясногорської одержаний Чернишем сьогодні
Щоразу при поверненні його з походів при зустрічах вона цілувала йому руку від вдячності за все що він зробив для неї цілувала й тепер легко схиляючись до закостенілого від старощів і маєстатичності Сулеймана і зненацька відчула що рука султанова холодна як лід
Вийняли одяги викинули купу черевиків зняли з полиці книжки колупали трухляву підлогу заглядали за вікна
Підтягтись треба
Верховина
Гудуть мов бджоли в улику
Ні
І віп кидає свій ошматок додолу а очима стриже кудись уже на піч і тільки вчитель з'явившись знадвору на лемент пригамовус Минин апетит
Духмяну тишу збивши полохливу
Вперше йому пащекуватому подолякові забракло слова для відповіді
Квіточко
Власне і метикувати довго не треба
Вадим хапливо кинувся на поміч
Коли ж буде діло швах зашиюсь десь у темний куток
Загнавши вістря в щілину між камінням випрямив його і відірвавши шматок штанини обмотав ним відламаний кінець щоб зручніше було тримати
Вийшли з хати її брати
Гнат
Возьми її розбий обухом не треба мені її тільки дай дочці своїй ще пожити на світі не заїдай її віку вона не винувата
Було вже тихо
Час визволення для дій
Таинство брака совершил священник Симеон Трегубов с диаконом Григорьевичем
Потім партизани змилостивились забрали тільки підводи й коні а самим голландцям наказали роздягнутись
У дворі гвалт якийсь стоїть
Він саме обернувся до Ігоря Дмитрухи як раптом публіка зааплодувала
Але в той час прийшли Мотрині діти до Мелашчиних дітей гулять
Чого він вартий
Прокинувся серед ночі
Коли Сава зблизився наново до брата й почав як перше заводити підняв Івоніка голову що тримав її досі оперту в руках і не поглянувши на хлопця ні одним поглядом сказав до Марії безтонним ледве чутним голосом
Ходімте в мене є порошки
А що
Хоче встати Долорес удержує її за руку
Нагнав орду а вони побачили хорта сподобався він їм і взяли його нагодували й напоїли
Х-хох зітхнув диякон і погасив недогарок
Але чого вартий той мир про який говорить ворог щоб тебе приспати й убити
Абдагул заніс над ним ятаган та Сафар-бей випередив його схопивши за руку Чекай Абдагул
25 ХІ 19 48
Взяти пораненого
Тим часом фабрицькі офіціалісти побачивши коні й віз перед директорським домом і купку дам в квітнику догадались що в директора гості й почали забігати з усіх усюдів
Очевидно змучена й зворушена не мала охоти розмовляти а коли Нестор заглянув з своєї кімнати до неї запитуючи чи вона не загляне до нього вона сказала що не прийде хіба аж хора усне що настає звичайно аж надранком а тоді він і так буде спати
Могила вже заросла травою
Вузенькі вулички вузенькі одноповерхові з палісадниками будинки паркани за парканами пахощі квітів та акацій притрушені курявою
Бо ж з ким пан Рона коли прийде до крамниці буде грати в шахи
В морду мені хазяїнові
А що коли надії сподівання зараз розлетяться як придорожнім порох під вітром
Отже я твій коник Федоре
Це знаєте-маєте того не перина та все ж м'якенько буде
Великий маю гріх на душі
Власть утекла Совєта нема мабуть самі судитимемо
Робота йшла
Наступ нашого радянського воїна в це бездоріжжя більше ніж чудо
Із якими вістьми питає гетьман
Тридцять років буде тому як я послав бомагу до царя щоб дозволив мені викопати той скарб
заревів Петро
Взимку Іван сидів біля грубки дрова різали вони разом а рубав він на колінах у нього лежала книжка і цієї книжки Марія теж не могла збагнути були то писання Сковороди
Господи боже мій наполохалася Устя
Це добре але яка потреба щоб роздумуючи
Зібрали люд на тому самому майдані де відбувалася рада на злагоду Хмельницького з царем майдан густо цвів червоними синіми зеленими козацькими шликами сірими та чорними баранячими шапками кобеняками
Ото нахаба
Тепер увечері по хатах біля припічка на соломі цілі мітинги
Господи така важна така горда така вчена принцеса соромиться як дівчинка
Хлопи хлопами але панство почало глумитися з української старшини
З рідною дитиною не помириться за онучу зіб'ють бучу просто хоч бери їх та розводь
Серце моє чуло промовила Пріся що ти наша що ти всім нам рідна а мені рідніша за сестру
Ми вже не були Явою i Павлушею хлопцями iз своїми характерами смаками й уподобаннями
В мою уздечку запрягати Мене ти будеш як осла
Мандрика
Адаміс підійшов і князь не встиг і спам'ятатися як хлопець поцілував йому колючі поробошні спершу один а тоді й другий
На порозі стріла панночка
Залишився довший гостріший спогад і трохи бурчливих філософських розважань за чашкою кави в кубічній кімнаті Иорку солідної людини яка вперто тримається переконання що судженого не об'їдеш конем а не суджену не привабиш ніякими чарами чемлі
Оббувшись трохи з картинами Онися часом таки ставала перед ними потай од усіх як нікого не було в хаті й довго роздивлялась на котиків та кроликів
Ми нікому нічого то и ваи поки що нічого
Пробігайся ж з ним на вольну та постав йому четвертину то він до тебе буде добрий і дочку присилує
Підбадьорені попрощалися меліоратори з Савченком і Чабану
Воно лагідно прийняло на себе легеньке тіло погойдалося трохи лоскочучи траву гарячим листом і завмерло
Знайди якусь осиротілу попівну та й по всьому
Той лупав очима як сновида Марко хотів розбудити його нагайкою але в ту мить заголосила молодиця
Відтоді літ та й літ спливло маму поховали вже
Чувся роздратований Гамідів голос
Тому й ходить при матері
Що ж він тепер
Меш там доти спати доки в літі на Купала не зішлю своїх соколів щоб ти встав добувши прощу
Борони боже
Ланцюжок школярів ще не сягнув дверей їдальні і я щасливий бо дешевого ласощу не вистачало на всіх став у хвіст черги блаженно зиркаючи через плечі передніх на буфетний стіл де в лозовім кошику кудлились тріпотіли кучилися рум'янолиці пиріжки
Рік за роком відходять у вічність минулого й несуть із собою не тільки людей свідків колишніх подій а й зовнішні ознаки давнього життя й природи
Алім прагнув стати воїном
Власне я і не маю права вірити вона очевидно натякала на приналежність свою до партії але от на практиці якось інакше виходить
Арцибашев
Кампіан умисне викинув його за бар'єр звідки він уже не зможе вдосконалювати існуючий лад хіба що боротися проти нього Альнпекові стало страшно бо збагнув що стати з черню пліч-о-пліч на боротьбу з патриціатом і ділити з нею порівну долю він не зможе не в його це силах
Пані Гольман поспішно підходить до щілини ну слава богу добився поговорив таки Зразу повеселішав хлопець навіть посміхається
Розвернулося перед ним зелене поле ходить він по йому обдивляється радіє що так добре зійшло росте зеленіє цвіте
Через те що в мене була політична освіта слабенька брошурного характеру й трохи військово-політкурсантського де я познайомився тільки з основними принципами марксизму і керувався більше класовим інстинктом я вступив студентом до Комуністичного університету ім. Артема 32
Хіба пропаде зміст якщо він справді золотий
Мирно й сумно побалакавши з селянами вони тихо рушили назад несучи за собою тіло вбитого начальника
Вона згадала в тій хвилі свою Парасинку що опустила її хату й пішла за чоловіком і стару Марію
Макс знову хапає за плечі за голову підводить ворушить він чує своє перекривлене лице чує вогкий холодок цих колись таких хвилююче теплих пліч чує страшну неживу вагу голови й не вірить не вірить свойому жахові болеві й одчаєві
Ну що ж ви
Признаюся попервах байдужістю отруєний ще сонний неумитий блукаю навкруж Святого Духа і його пощерблене каміння стін і похилений хрест на бані і ковані двері до мене не обзиваються ні словом ні звуком
Чи це в тебе в кабінеті й образа нема сказала Степанида оглядаючи стіни
Джеря мусив везти хліб на базар продати і заплатить жидові гроші та викупить кожуха
Василь Невольник голосно журився на його гледючи
Ти хочеш виссать мене всю мою кров як той вампір
Спасибі цеховий брате за пораду
Вона сиділа на кам'яній приступці ганку підібгавши коліна маленька сіренька мов покалічена пташка
Несподівано Соломія дуріючи вхопила колодку з стола і з усієї сили кинула її сторч головою додолу
Хтось пальцями торкнувся дверей але не відчинив а навпаки притиснув до себе
Так несподівано страшно і буденно
Був павук а став він
Сівши Аяс-паша майже не поменшав стирчав перед нею стовпом дивився дурнооко щось говорив але що саме Роксолана не могла збагнути
одказав він їй у тон
Де мені ключниці відати про панські діла
Він заглиблювався в них дедалі з більшим захопленням і насолодою дрібні звичайні слова здавались йому глибшими змістовнішими коли він розпізнавав їхні складові частини й таємницю їхніх відмін
Бо всякий такий журнал буде фактично
Тепер панно Маню спочивайте спокійно
От був ще
Дивився у вікно
Коли князя Вогняна
Ха
А ви придивіться
Чом ворога не різали
Ви бліді як полотно дрожите ваша жінка плаче що се таке
Не перейшла перелетіла вона базар і мерщій повернула у свою улицю
Вони шниряли по пристані мов голодні утки за жиром
Дереза набігла як татарська орда аж до середини садка
Там сьогодні хрест забили
Це так аби не мовчати
Тоді ватаг вийма з-за череса цілий жмуток дерев'яних колодок і починав читати
Ю р к о в и ч.
Не сподівався я такого сорому Дмитре не сподівався
А на селі страшенно сміялися й глузували з Романа лаяли за лежні та за те що високо нісся
Можна й у борщ
П е р ш и й х о р Іди від нас братику не жалій Ми вже твою сестроньку прийняли По червоному килиму провели Повну чару меду їй налили Цілував її наш майстер молодий Обсушив її від інею-води Русу косоньку від дрібної роси Біле личко від дівочої сльози
Оцей клекіт у грудях лякав більше ніж температура
Немой закивал утвердительно
Чи не більше нас приперли засумнівався Данько
Часом цей порядок порушувався
Затялась дівка і ані руш
Проживаючий в Відні бельгійський хімік ВанГехт що від кількох літ працював над аналізом земного воску по довгих пробах винайшов спосіб чищення того воску до такої степені що очищений віск тратив властивий неприємний запах нафтовий
Я був обеззброєний
Сіромашні люди вхопивши що могли або й з порожніми руками рятуючи бодай душу втікали в ліси й у гори шукали плодючої землі якомога далі від шляхів там кидали зерно в землю щоб виріс якийсь колосок і можна було прогодувати діток продовжити свій рід не піддатися понищенню
Твої слова діла й думки зістануться і будуть далі чинити твою волю
Тяжко йому
Таке нещастя
I бог i люди нам не простять
Але що це
Ви зволили вгадати панно Мар'яно як дванадцять розбійників
Ми можемо тільки припускати але припущення видаємо за знання
Галя тільки й примітила передніше ніж самого гостя ті широкі зуби неначе лопатні
Марися Павлівна не відводячи погляду стежила за молодою матір'ю знаходячи в ній схожість із сином така ж чоласта очі сірі тільки великі в того розбишаки дрібненькі шия висока й худа при різкім повороті голови аж жилами напинається
Чи хто всміхнеться не часто всміхалися панночка біжить до старої Бабуню мене не шанують
Караул
Навіщо воно вам
Сніг обтяжує її мов сон жебрака
В голосі його було щось таке від чого Оля злякано та уважно на сходах двічи глянула в обличчя його але воно було як звичайно тільки очі якось чудно жмурились неначе у хижої звірини що готується плигнути на ворога
Бог єдиний для всіх народів і приймає він молитви з різних храмів і різними мовами аби тільки вони були щирими аби тільки до них не діткнувся бруд користолюбства
Тю
Бо ж хіба вона знала коли такі болі
гукнув я з самого вершечка
Дискусії по всіх салонах
Двері розчинилися станція Хрещатик
Син його кажуті був командиром у військах у Совітів викинувся над горами з парашутом і його на батькових очах розтерзали хортисти
Звикши вже за свої останні недовгі але багаті на пригоди дні і ночі до всіх і всяких несподіванок я і тут заспокоївшись од першого здивування й ніяковости пішов уперед байдужим кроком звичайного собі мандрівника
Це Павло Григорович Тичина начертав
Ібрагім мовчки дивився на Сулеймана
Ну що ви
Ха-ха
Чисті барани чмихнув іполит
Нема там ні панів ні мужиків ні багатих ні вбогих
Що ти надумав
Убийте
Що
У вузьких вікнах згасали останні сонячні промені
Та таку щоб запахла на весь Відень а мої друзі щоб уподобали її на все життя
Нарешті він усміхнувшись ввічливо сказав дідові Корнієві
Додому йди вилазь на піч і предавайся сну
І в цей момент Січкаря побачив Дмитро
У повітрі стояв важкий дух цвілі гнилизни смерті
Лакеї у білих поручниках цілою ордою розносили пахучу смачну страву
Чого прийшли до мене болгари
Але мене спіткала невдача
Химерний інцидент і ще химерніші його висліди
Где делся Тамара никто не знал
Не такому б бовкунові як дід Улас вона личить отже хай і він попотовчеться
Ви не знаєте що то бакшиш
Тепер на душу припадає вдвоє менше землі ніж було спершу
Білі коні
Сила бачу я велика Русь
Филониха поставила перед гостем полудень
Чому ж ви не спите
Софія Леонівна повагом ішла по зеленому шпориші в широчезному білому балахоні з подовжастими тоненькими чорними смужками
Піймати його та відлатати так щоб аж ребра крізь шкуру повилазили то він тоді не піде сіяти на чужій землі
Принц Георг щовечора вертається зеленкувато-блідий від утоми колючоокии од роздратовання але сталевий і пружинистий від загострення волі
Кому не відомо землі імперії межують із землями варварів на сотні й сотні римських миль від Понта Евксінського до Сінгідуна
І промерзла чужа земля
Тичуть мені за жінку якусь яблушницю якусь міщанку якусь Оленку
Порізав захалявним ножем
Спочинь княже спочинь
Співа
Хоч як щемить на душі та все ж намагаємось пе показувати цього один перед одним
До дому далеко а у світ широкий йти було страшно
Жіноцтва теж незабаром поменшало лишилися з сторонніх тільки Неля та сусідська молодиця обидві перекочувавши на веранду про щось там перешушукнулися з господинею а потім уже не чіпаючи ні гостя ні голови непомічені вислизнули з двору
Мої селяни міцно тримаються і духом не падають
Інша справа якби чоловічок з метеликом спробував посягнути на те у що вони вірять Тоді протест розростався б на кожній бруньці несправедливості
Та чутка не підтвердилась
Звичайно якби не був голодний не взяв би того гороху
Татарський посол маленький чорненький очиці так і бігають нишпорять виловлюють з твого обличчя найменшу відміну ну тобі диявол недарма й наймення таке має Чорт-хасан
Послухай які пісні виколисали його мислі і який мелос у його піснях
Творилася з II ст. до н. е. до II ст. н. е.
За все лице й постать мене називають Мефістофелем а за ніс Кирпатим Мефістофелем
А кому кому достається нашому братові найгірше
Дядько сів до гри якої не знав не розумів її та й був підпитий весь час програвав
Ніхто й пари з уст не пустив
Перед обідом
Подумай обміркуй гарненько а ввечері відповіси
Серце шалено билося в очах стояв якийсь туман
45
І як спис крицевий проходить одразу крізь кілька тіл так і він пройшов своєю вірою і надією крізь них усіх Виговського Брюховецького Хмельниченка пройшов і звільнився від них і тільки іноді йому грізно примружиться із зеленавої пітьми Іван Виговський злодійкувато усміхнеться Брюховецький чи болісно скривить своє вічно недоросле обличчя Хмельниченко
Я був дуже задоволений із того що поранив полоза
Я був упевнений
Княже вставай
Ай мамо почекай ти з своїм сном
Iди
Невесела її служба мабуть така як і моя в контрольній палаті
Зразу зачали перед паном крутитися щоби батька підкопати але пан знав батька і не вірив жидам
Мовою він дуже нагадував мого батька
Менi було досадно що вчителька не вiрить
Їй-богу добра ваша річ
Последний Кошевой Атаман Запорожской Задунайской Сечи
Граф вислухав його уважно звелів гукнути писаря і тут же продиктував листа до графа Адлерберга міністра двора його величності
Гості взялись частувати дівчат
Лавинії к Петру мандрик коржі з сиру з мукою та яйцями називаються мандрики Маркевич
Так він дарував думки він розробляв проблеми багатьом молодим науковцям
Незабаром Сухобрус встиг обробить верхній етаж нового дому
Дозвольте й мені стати на дверях
Панки дивилися на нього злякано мов на суддю злочинці
Ні
І ліс так пильно в вічі Дививсь сусідам димокурних труб
Це ж мабуть ви тут корпуси прив'язували
Почав затихати припав устами до кухля
Козаки дали там добру відсіч і хитрощами потопили багато польського війська в Бузі
Як у Клавдії скрізь багато плахт долі й на стінах
Але Настасі не було
Не кажу нічого може кланявся і тоді
Підібрали тони і ліра стиха загула
Проте куди вони перейдуть
Побачив би ти тоді Павла
Та княжич був гордий
А сам чує як пальці щораз більше трусяться як за ними починає страшенно тоск-но душити груди
Будь певен оберемо ми достойного
Ніби улюблена схема слів думок вчинків Ірчиних
Я згоден віддати все за волю сказав Тарас
Вже афішки пишуться запрошення розіслано
В вашого батька таких нема
А наш хуторок притаился как в мисочке словно гнездышко и весь укрылся кучерявым дубом да ясенем
Був маніфест з нагоди вошестя на престол сказав Тарас
Прислухалася тихо
Іван допомагав їй своїм пискливим голоском
І думу вольную на волю
Чаргар пішов і я залишилась серед лісу сама
Після пробного пострілу він вирішив що із цих короткостволих гармат можуть палити лише велетні
Чом пак ви не оддаєте їх на проценти
Мені однаково кому платити погодився Арсен
Я вчився спрагло схоплював усе що чув що бачив
Бо ви з тої породи соколів котрі гірші за круків
Послинив нечистий усе лице й губи й щоки
Та що є
Добре далося їй і те і друге
З тією метою він наказав поновити свої фортеці Аслам та Кизикермен і збудувати на острові Тавані ще й третю і між тими фортецями перетяти Дніпро ланцюгами із дзвониками щоб запорожцям уже ніяк було випливати в лиман та Чорне море
Зробите Україну хватить і для мене
Квиток таки дістав
Старець ваш Славута жиє
Та кара не мине його
Гуп гуп тільки летіли бризки
Ну і ну прости господи
Не чули тиснучи її руки виправдувався Павло
Тільки б побачив хтось із хлопців
Суддя почав товмачить їм що вони од того дня вже вольні не панщанні а коли хочуть мати поле то щоб хутчій вертались не до Кривди а до своєї господи звідкіль вони повтікали
Говори нарешті
По балках танцю чи пісні під такою назвою виявити не вдалося
Він знав напевне що цей химерний диспут не похитне ні в чому Крайського і сперечався лише заради Іова та інших членів суду
З листом
А все ж таки молодець утік подумав Оксен і це була остання ясна думка
А ти думаєш не зберу
Де я
Або Та він глухий мов тетеря тож хай Тетерею і прозивається
Шелест якийсь
П'ять днiв
Марічка
Байдуже собі і моторно розвішувала все на вірьовці на гіллі на латах
А чи вдома вдома та бiдна вдова
А вже за тим морем голубе царство вічного літа
Ходім походимо трохи
А не тайожний згодився Сірко постукуючи люлькою об поліняку та натоптуючи її помалу знов
Ти теж його бачиш
Що вона
він бережно кладе руки на її плечі
Младен здивовано і з обуренням глянув на козака
Брильянти міняючись кидали іскри в рубін і він поглинувши їх займався тьмяним кривавим сяйвом
Коли ми пройшли всю набережну i пiдiйшли до моста iменi Патона я нарештi не втерпiв i сказав
Щасливий Ленiнград город-богатир город-герой що має таких у себе ленiнградцiв i ленiнградок
О л е н к а
Тільки хто вам сказав що Грушевський заборонений та і як можна заборонити Грушевського
Я прижмурив очі знизнув плечима і висловив поволі одно її преславуте твердження І це значить ніколи ніколи
Вона вам хоче тільки краси тільки краси
В такий спосіб вони дозволяли собі пожартувати з вищого начальства з його манери розмовляти
Іван не встиг нічого сказати так швидко в одну мить налетіла й проскочила карета
І ти думав що рятуючи її від пазурів медведя ти здобув її для себе як бранку
Як бачите я маю за собою більшу половину кладки тож шкода щоб тепер вертався
Я Радюка так мало знаю
Правда правда
Хай і так зате з кожним літом буде ближче до рідної землі
Тітка Марина поставила глек з молоком на лаву і подивилася на Климка спершу злякано потім обличчя їй жалібно скривилося очі набралися слізьми
Мало не вгадав щасливо пирхає в руку
Останні мої слова я витиснув крізь цілу небулю туманности в мені відбувалися космічні процеси розбиття сузір я нічого не думав а тільки маячив
Чорт їх уже й матиму
Кого же бы это
Іван Кирилович перехилився через підвіконня та гукнув ледве не на всю вулицю
Солдати не розходились
Що се таке каже
Де в лиха взявся тут запитав
Настало мовчання
Ні не піду я в Золоту палату не одягну корони Ольги не сяду одесну тебе
По аакону природи досить дотику двох пластинок металу холодної і гарячої щоб уже потекла електрика
Га-га-га заіржав Бурмака Відгадай загадку
І знову жниці в хлібах з-під руки і сльози проводжають їх і жодного чоловіка в полях
Далі вони удвох пили вино і султан читав Зюннунові свої вірші а той підносив руки вверх завертав очі і зітхав і сміявся залежно яким тоном декламував Ібрагім
Вітер піднімав хмари жовто-зеленого пилку й тоді затуманювалося сонце а коні пирхали й збивалися з кроку
Він випив трохи і впав на подушку
Газетних ортодоксів у нас не траплялось усі люди випадкові в журналістиці сімейні хочеш правити прав лише б не лаяли та не примушували переробляти
Проте він з тими голими руками зробив дещо
Справжній Лев Яшин міг з нього вирости
Чорта йому даси коли воно таке удасться
Навіть повержений у бруд сповитий сирицею в подертому але ще з залишками багатства одязі він був величний по-своєму пишний і не знати як здійнялася рука в цих убогих людей на таку позірну могутність
Кораблі підняли якоря
Ходімо друзі
Господи боже
Що втік
Кульчицький єстем ваша ясновельможність виструнчився той
Чим наживляти гаки на сома
И у Карла Павловича свадьба кончилась бутылкой клико
Сходилося усе село і мале і велике приходило поглянути востаннє на любу Марусю
Вертутій весело і безнадійно махнув рукою отут ніяк не проскочимо
Та плакати вам саме вам панове треба
Бійці шукали кожний для себе кращого місця ніхто з них ще не знав що буде далі
Когда же после смерти гетмана Богдана на гетманство стали вступать всякие предатели и зрадныкы отец мой громко вопил против них также противился он не скрываясь и избранию Бруховецкого но хитростью и коварством Бруховецкому удалось достичь своего тогда он первым делом отставил отца от войска и велел отдать свой полковничий пернач но отец ответил ему От того войска в котором ты стал головою я сам ухожу но пернач врученный мне самим гетманом Богданом не отдам его конюху
загорлав вбігши до зали ротмістр
Це ж про цю вулицю говорив чистій черевиків у сентенції про калину
Маленький Селім плакав аж заходився з плачу
Никона почали судить та гудити і навіть обговорювать
А ми спасибі богу того не дознавали од неї поки не вселилась панночка
Назовсім якщо приймете
Я проклинаю свої костури але й горджуся ними
Це було не легко генерал мов навіжений носився по стінах і справді весь час був там де найважче його поява в самій гущі битви піднімала дух воїнів поривала їх знову вперед на ворога
У мене гарна кімната казав Яків
Але Зінько негрошовитий чоловік не здолає тут нічого пособити коли б уже вони шукали помочі то знайшли б не одного заможнішого за його
Витягнула свою білу ручку й заслонюючись від очей гостя вдивилася в себе
Треба
Готуванням до свята заповнювалось усе дозвілля Панаса Яковича
В тому що ви хотіли здати Львів туркам
А сам узяв свічку пройшов у свою хоромину-бібліотеку і сів на твердий дерев'яний стілець з високою різьбленою спинкою
Так от як кров свою лили Батьки за Москву і Варшаву І вам синам передали Свої кайдани свою славу
Вона спала мов човен па тихих водах повен життя вогню і прихованого руху
Їй здалось що вона сидить в своїй темній спальні й жде милого
З щирою та правдивою до вас любов'ю
Се немов його відплата за добродійство джерела
Тота гарячка не покидала його й по повороті до Дрогобича
Мене приваблював порт
Німецьке командування звільнило вас від комуністів і жидів
Ти парубок як дуб на все село і глянуть любо
Подзвонив на роботу
Цього я не пам'ятаю уперто повторила темногуба жінка не даючи Ібрагіму наблизитися до неї у своїй щирості пі на п'ядь
Лісовий чоловік грівсь коло ватри та розтирав собі круглий живіт а Іван думав уперто яким би чином довше затримать чугайстра щоб Марічка якнайдалі встигла втекти
Микола Рак недаремно боявся за свою хату на п'ять вікон
Дячок подивився на Кажана
запитав удруге
Пан президент злегка підводить руку
8
Всі погрузлі самі в себе на приведених людей не звертають уваги
Я ще хлипав по дорозi а сльози текли менi без моєї волi по лицi хоч на душi стало далеко легше
Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри а для волі Росії зробив більше ніж десять переможних армій
Чого вони нахмурився
Якщо він зробив її своєю наложницею я уб'ю його уперто повторив Арсен
По хатах тихо тільки час від часу хтось завиє побожну псальму
Болить
Це ж ти вже мабуть думаю встав черевики почистив сорочку нову надiв галстука пов'язав
що співав Ягор і кінець пісні розбійників були духовним поштовхом для шукань мого юнацького серця коли я закохався втретє уже не в сірі і карі а в голубі очі і так само уявляв їх як той розбійник у горах коли в морі зір за розсуненими моєю уявою стінами й стелею казарми її обличчя широке як небо нахилялося наді мною і теплі й рідні губи до фізичного відчуття притулялися до моїх гарячих і жадібних губ
На жаль ся дівчина вміла все її супокійну душу виводити з рівноваги як-небудь вона за кождий раз по таких бесідах з болем і лютістю заразом висказувала їй свої думки
Великий Рим повен тріумфальних арок
Прийшов попередити
Гарна видалася ніч у дорозі
І взагалі після цієї поїздки Володько стає розумним неймовірно
А зір а зір
І яка ж чудова вона тоді коли усміхається
Потім Вадим читав батькові Євангелля а мати сиділа й шила
Вчора я зарізала на великій дорозі що ховається за мигдальними кучугурами що пересікає тракт Карла XII вчора я зарізала жінку з дитиною
Він надто освічений щоби поступав так і я відчуваю інстинктивно що всьому причина Орядин
К о т и г о р о ш к о. До синього моря мамо де Змій живе
Карпо не думав про те що турки от-от засиплють їх ядрами було тільки одне врятувати Клюсика веселого кучерявого спудея з-під Фастова
Вірш захоплював щирістю
По стернях стоять та чорніють копи
Що ти з голою землею зробиш
Цієї ночі рішається доля планети
Далебі червінці о і таляри ну дав Бог сироті долю доброго коня собі вибрав
Один синку мій один
А я переходжу в самодіяльність
Він згадував цей факт кожного разу вранці коли особливо гостро відчувалася потреба випити згадував мовчки й про себе
Поволі галас затих і на майдані запала тиша
надула губки панна
Ой який я нещасний
Перша вийшла за старого однак багатого кавалера і проживала безжурно далеко від родичів
Це й була остання крапка що її поставив на своїх писаннях старий козопас більше після того не написав він ні рядка
Фесенко витріщив очі
Знали цимбалюка далекі гори і доли Обличчя як місячний вечір заблуканий в лісі густім
Проживу й без нього
Прочитайте Соціалістичний Шлях прочитайте Голос Металіста послухайте що говорять тепер по робітничих кварталах подивіться які там бійки щодня бувають прислухайтесь який для нас проклін зростає скрізь
А хоч би з шилом
вклонився вчитель
Він вчив хлопців іншої науки як відрізнити несправжню покрівлю від справжньої як розпізнати загрозливий кумпол як визначити без газоміра концентрацію газу як швидше вибрати вугілля
Килино
Доїхали ми гарненько донизу сiли у голубий поїзд
Де Наливайкова нема
Запорожець ненько
Мені цікаво спостерігати їхні звичаї побут
Арсен довго не роздумував
А про що співає він про що
Чого ж такою полохливою бути
Жид та давав по трояку од копи знову Лушня а це й свій чоловік та на дурницю звик
Я не стомився та й занадто багато ще роботи
Ожесточились ожесточились нрави людей сумно кинув дід Лука і сказавши дівчатам на добраніч повернув до села на ту далеку гавкотняву
І шумів весняним шумом широкий шлях велично і легко здіймаючись над притихлим перед пробудженням безмежним привіллям
У такій душевній самотності можна зачерствіти заглохнути або впасти
Князі київські зібрали силу немалу і ждатимуть тебе княже з дружиною на Сулі
З ночі пекучий біль у грудях
Я ще нічого вас не навчив відповів Степан
Чого-бо ти й досі тремтиш
Це справжній чоловік подумав коли задерев'яніле тіло стукнулось на дні човна
Багато нас вигнанцiв знайшло собi притулок бiля старшого братчика Юрiя Рогатинця який встановив у будинку бiля Успенської церкви друкарню i обiцяє зробити з неї прибутковий заклад
А-у-у-у відгукнулося з другого боку і довго не вгавало
Мусиш здолати його замкнутість і озлобленість якщо перед тобою зле вовченя
І як-небудь пан радник з професорами жив на найліпшій стопі через се дім його був для них кождого часу отвертий все ж таки Герман- Євген-Сидор приносив кождого півріччя чимраз то гірше свідоцтво
Дивишся на що зійшли нащадки старшин козацьких і розумієш глибше що з нами сталося куди йдемо і як нам далі бути
Гай-гай де то ми з ним зустрілися стонайцять чортів йому в пельку
Світлиця патера Вінцентія була дуже здорова й світла
Які пісні співаються печальні про Остряницю все та Чурая
А зараз
Загорів на головешку дуже зміцнів був весь у шрамах навчився лаятись одіж на нім особливо штанята самі діри
Втекли від пана
Внутрішній ледве вловимий зміст вокзалу мав щось інше зовсім протилежне зовнішньому виглядові
Що там таке спиталася Олена Іванівна
Від невеликого острова відділилась плоскодонка
Спочатку слабо потім сильніш сильніш і запалало
Але їх зовсім небагато
Бачите ж тісно
Даремно Турундай лаявся погрожував ніхто його не слухався
Олександр Кіндратович полегшено зітхнув
тихо гукає Шапочка дивлячись то на мене то на хаос у хаті
поспитав Богдан і Вишата відповів широкою усмішкою
Та й говоре якось дуже голосно аж кричить
Особливо на Степана був би я в тiй хвилi не поглянув за жоднi грошi
Коли ви мені скажете
А організація письменників
Рустема-пашу відігнала від козака суворим поглядом
Молодиця озирається на його потім на курча нашвидку витирає рукавом сльози
Учителька йшла за ним і коли Володько сухе досвіданія кидав протягнула руку і мовчки взяла його за карк
Мама
Тепер він тихо-тихо їхав попустивши повіддя і понуро міркував над питанням що далі чинити
Якби ви знали як-то хочеться бачить вас хорошими людьми щоб ви не черствий хліб їли
Пляшечка опіуму в неї була
Єдина навіть їхня зброя
Ви минули останню на селі хату
Словом щодо натуралізму то це оповідання є типовий романтичний етюд щодо вина то він пив воду як говорив колись здається Віктор Гюго
Ти ось що Параско
Бо він не вірив у аллаха великого
Отерпши сидів і бачив того в'язка що ніби ріс у нього перед очима високий ґанок квіти й паркан якого тут не було тринадцять років тому
З-за дверей післяопераційної ледве-ледве долітає пісенька
Гершкова Теся обіцяла мені пошити блюзку на Великдень а ще до сьогодні не пошила каже Ганка
А явился ей-богу явился
Подібно до того як бджола збирає мед з різних квіток так упорядник візантійського збірника чернець Антоній XI ст. старанно добирав мислі мудрих людей з книг церковних і світських
Про того ченця скрізь по селах пішла слава що він вичитує екзордію й виганяє з людей нечисту силу
Ріпники і про те розказували як хорі їх товариші умирали опущені і розточені червами як не раз аж по кількох днях найдено умершого без людської помочі ріпника в якім-небудь відлюднім закамарку
Батько
Як вхопив тоді селянин ніж як замірився на босяка як закричав той переляканий з несподіванки втік
Все пнеться в козаки
Витримаю милосте ваша
Десь неподалеку дорогою загупотіли коні
Кругом огонь як пекло ліс палає а з чого воно сталось не знаємо і кинулись рятувать скарби та утікать
Копронідос одскочив аж у куток і звалив додолу і пальмові гілки і камінці з Йордану
Латали собі постоли стягали мотузками сердачини і направляли істики
Ми все в Латинови уста Внесем дрібнесенько розкажем І щиро щиро те докажем Що з Турном дружба єсть пуста
Я не відкрився йому до кінця одначе розповів що генеральну старшину тримають у Пітері чинять над нею вивід а мене гетьман послав добути деякі папери
В Чигирин прибiг один московський гонець з листом
От я все вам і сказав тихо закінчив князь
Потім бачать як пірати перекладають золото
Тієї весни пан полковник звершив кілька вигідних для себе купівель придбав угіддя в селах Грунь Оболоннє Довжик Тубичі а також у містечку Любеч
Сплюнув і вийшов
Він жде від неї оживлення й своєї музи і готов свою вільну думу назвати також її думою
Бурлака
Командир знов підвівся на стременах і кинув у товпу
Який день маємо нині
Саме тоді нянька вешталась у покоях і чула всю ту розмову
Не піддавайтеся ніяким впливам обізвався він мов відчитав що в моїй душі діялося і кріпіть вашу душу значить не будьте надто вразливі на щоденщину
О
Ото
Ні мусить син відповідати за батька
Як приведеш дитину несвоєвременно їй-богу з двору вижену
Дорогий та рідний брате мій Грецьку
Я щось не так сказав
Ринва крекче хряскає каміння муру здирає шкуру ноги попадають між ринвою та муром і застрягають
Залиште
Старий співець недарма все життя провів поряд з князями добре вивчив кожен князівсь кий рух кожен погляд
2-а с е с т р а
Можливо саме тому до спогадів ставиться особливо ретельно ніби вже зараз кожне її слово про Івана має історичне значення
Вийди на хвилю
Пішла вістка по селу прочула теє й Марина
Кілька хвиль пізніше примчав до нього стовпом високий вихор снігу вдарився сильно о його груди пірвав його кусень дороги за собою покрутився вихром по місці і тяжко стогнучи помчався далі у нічну темряву
1 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 2 http www utoronto ca elul Vynnychenko Bozhky 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE %D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B8 bozhky22 html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE %D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B8 bozhky24 html 5 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 6 http www utoronto ca elul Vynnychenko Borzky 7 http www utoronto ca elul Vynnychenko Borzky Borzky22 html 8 http www utoronto ca elul Vynnychenko Borzky Borzky24 html 1 Електронна бібліотека 2 Зміст 3 Попередній розділ 4 Наступний розділ
Правда коли найдется женщина которая захотела бы из-под топора или петли прямо вести преступника в церковь и перевенчаться с ним то его простят да кто захочет опозорить себя
Дев'ять безумств переслідують чоловіка самохвальство жага до чужої жони відсутність жони власної передавати владу жінці прокляття доброзичливого звичка позичати те чого не зможеш віддати нелюбов до своїх братів
О
Великий візир ідучи поперед султана порозпускав по всій землі загони хижих акинджіїв і ті знов плюндрували все довкола тим часом Луїджі Гріті для якого Ібрагім випросив у султана титул верховного намісника й графа Мармароша безчинствував в Угорщині
Мусить
Скажу він мене кгвалтом узяв
Про мене хоч цілком з начинням ковтни її мені аби гроші
попросила і не почувши відповіді знову повторила Води
Хто
Діти виховуються інакше пане Ляуфлер
Бере її руки
Привезти так мотоцикл
Добрий буркун хай би йому лихо
Із старшим-голубим барачний лікар іде
К о л я н д р а Кому ж i засвiтити як не Свiчцi На те ж i Свiчка вiн
Григорій Савич я радий бачити тебе в своїй господі
Устиме зажди трохи
Про кого б я писав свої геніальні твори коли б не було на світі мене самого
Ну як ти так думаєш іди
Застрелив од одного разу
Ти велика мрійнице Лесю
Славко подав руку і я радісно потиснув її
Це він це сатана як бухнув мене в спину то в мене з очей так і посипались іскри
Приліг би
Він побоювався що його непрактичний друг зіпсує йому план
Вона нізащо не хоче відриватись од цього тепла від якого так незрозуміле певно солодко- страшно бажано-дивно щемить уся істота
кинув старий і відійшов
Скільки вони забрали у мене вихідних годин відпочинку фільмів і книжок
Він нарешті таки не встояв проти великого природженого потягу до співів та артизма покинув земську службу на селі поїхав у Петербург довгенько вчився в консерваторії а потім на курсах професора Еверарді й виступив на сцені в опері з таким великим поспіхом що незабаром його запросили в петербурзький імператорський театр за велику річну плату
Тема для блискучого оповідаїшя або сценарію
За давньою козацькою регулою
Він мав талант підприємця вузький талант ділка а в політичних питаннях часто був безпорадний
Златка хотіла висмикнути руку та в останню мить утрималась
Адже я знаю що ти любиш мене
Але мало людей
Сідай Полікарпе підвезу трохи
Тебе виглядаю
Очі
XVI
Їх бачили разом в університеті на виставах у парках
Тоді вона схоплювалася з постелі й кидалась із палкою молитвою до розп'ятого бога
М е ц е н а т
Люди мусять знати додав Сава
Нема Насті до ночі нема уночі не прийшла і вдень
Залізняк ще раз пробіг у думці всі відомі йому факти з життя Найди і не знайшов у них відповіді на своє запитання
З ним були син і Маруся
Вже в Орологiї сiнях палати було повним-повно сановникiв чиновникiв чинiв кувiклiя* *Чини кувiклiя охорона деякi з них збираючись купками по рангах розмовляли мiж собою деякi-найбiльш поважнi сидiли на лавах i непомiтно дрiмали
Мазепа взглянул с изумлением на Сирко
Правда я стою за вищу освіту для женщин за їх права але мамо мені трапляється гарний жених а я люблю тихе життя в сім'ї люблю хатнє господарство
Ледве живим довезли
Тоді знову відходить у дикий і німий степ
Хтось креше вогонь
Двері в ту гостинну де сиділи ізбранні аж блищали од великого світла хоч і в залі було не поночі
Зиайшла дурня
Казала що не дасть дитини своєї доньки на пастуха
У будці вартовий невідлучно
Якщо вони хочуть робити щось таємно вiд армiї
References
Собi
Рассказать вам почему у меня его нет
Вона мов боялась світла що роз'їдає таємницю як кислота і їхні побачення завжди зберігали чар несподіванки
Іще далеко не доїхав віз до сотницького двора а в дворі вже чутно було що вертаються
Але незабаром загуркотів засув скрипнули заржавілі завіси і двері розчинилися
Він здригнувся згадавши товстого спагію якого все життя відколи пам'ятає себе мав за старшого друга майже за родича
Оправляясь хохочет
Панна Ольга хапливо стала шукати
Помітно хвилювалась
За Лілю я взагалі нічого
Та мусиш слухати коли маєш у хаті не господиню а гвалт на все село і два хутори
Соломія все опиналась та соромилась
У сьомий раз як в перший раз Зібралися селяне
Фортечна брама була настіж відчинена а підйомний міст повільно опускався на рів
Ой вихори не кидайте Сирим піском закидайте
Всього кілька днів
Ну отже як ви думаєте
Мури стоять як стояли не подаються
Г i л ь д а Та це ж недовго
Старшина сердито
Вона хотіла побачить його хоч перед смертю
Гармати ревіли міни тріскали
Гриць довго не може знайти шапки потім жмакає її в руках знову кладе на лаві і рішуче наближається до Югини кладе руку на її плече
Боїшся князю щоб не напхав я за пазуху золотих гривен
Підстаркуватий сивобородий терджуман ткнув Добрині камчею в груди зміряв поглядом його постать схвально зацмокав язиком
Ад'ютант Міхельсона капітан гвардії Осмолов що прибув кілька годин тому в Бендери терпляче чекав відповіді
За головним храмом під мурованою високою стіною в затінку розкішних лип сидів гурт селян середнього віку худих обшарпаних і провадив тиху розмову з поселенцем Слобідської України
Огонь палив йому голову серце наче ціпом молотило
Часом не мали в хаті й по кілька день молока кусня кулеші а вона вдавала що й не знає їх
Аллагу Акбар13 13
З таких треба жили вимотувати щоб у кожного хто хоч у зародку має людиноненависть шкура від ляку відвалювалась щоб він у душі поганій зарікся пальцем зачепити людину
Ти розвивав передо мною свій улюблений план перенесення камеральних дібр під заряд краю закладання на тих добрах вільних хліборобських спілок при участі селян і інтелігентів ступневого викуплювання панських дібр і парцеляції їх таким спілкам ступневого розбивання теперішніх сіл на групи фільварків удержуваних такими спілками
Скориставшись цією паузою воєвода з лукавинкою в голосі закінчив
Тихо крадькома мов кішка насувалася юнакова загибель
Загнибіда сидів і похмуро дивився на Колісника досада щипала його за серце
Варка
І Марта й Степанида знаходили Воздвиженського здоровілим їм обом сподобався його бас його сміливість хоч і дуже груба
Як знаєш виїжджало тої днини що й я багато люду і це було добре що ти мене відпровадив до двірця й ждав поки я не всіла в поїзд їхала я як їхала жидівок було повно їхали до Дорної-Ватри я не повинна була їхати в п'ятницю
Жандарм тягне Анну за руку
Де моє дороге намисто
Ми йшли назад
Сулейман пошелестів шовком зітхнув гнівливо
Мамо
Та тільки де вам узяти того золота мабуть І срібла ще ніколи не бачили
Дано було їм ще писаря що дбав про їжу і все необхідне а також помагав зноситися з великими людьми як звано царських вельмож і дяків з приказів
Та й купала у медочку
На базар збирались Гайдамаки
І хай тягнеться Сузі
І в очах така ж ніжність і любов до матері яка світилася коли був маленьким хлопчиком
Коли зі брався їхній молебень я все переплутав і виказав москвофільську програму замість радикальської
Ота мені Хотина в печінках сидить
Що там до нашого номера далеко ще —перевів він навмисне на інше балачку
Диявол
А поки що в мене сьогодні ґава є
Тут відчував тишу первозданну бо не була глуха можливо відчувалася так об'ємно бо звуки гучали напрочуд влагоджено світ раптом поширшав і спросторів для Володимира тихе світло розлилося по ньому
А міцний мир можна укласти тільки тоді коли сторони передусім домовляться про кордони між державами
І князь Домінік став їй навіть противний навіть гидкий їй не припадали до вподоби делікатні та русяві паничі
До кого прийшла гарячка та подушила діти тому ще легше
Цілує Жалібницького що вийшов з бокових дверей
Та на місці буде видніше
Звідки цей страх
Ой любчику не тра мені й питати
Дозвольте віднесу його до хати сказав я рішуче
Саша слухав Марію як заворожений
пояснив чоловік
Одного разу там на Півночі під час пурги коли вона за три кроки від домівки заблудилась ох яку він тоді зняв стрілянину
І якось так воно ведеться що той другий голос чутніший та переконливіший
Так так
Звісно Іван Кирилович дивак з химерами й трохи не в моїм амплуа як кажуть актори
Хорошун усміхнувся мовляв все зрозуміло рідкісна книга сподобалась Яворницькому і попала в надійні руки
І за коротку мить він зрозумів ще одно оцей смерд Давило і всі що стоять за ним небезпечні не тільки для бояр воєвод купців а для всієї держави
І нарешті мамусю
Дашкович почав розказувать про Дубовія як він недавно катував жінку й дітей і спитав
В нього пак штучне скляне око
Ось і заводські ваги
Першим хто помітив що Артема не видно вже другий день був Кримпоха
Прийшла Маруся додому батечку весела моторна i говорить i розказує i порається за трьох так що мати дивлячись на неї аж повеселiшала i їй полегшало
Да эта липа будет высокая
Ех шкода тільки що немає превелебного отця ігумена
Це її фундамент
Щоліта Порфир пасеться в довколишніх виноградниках і в станційних і в радгоспних знає де сорти найсмачніші це тоді коли грона наллються й виглядають з-поміж листя як мамині груди
бідная вдова
Добре коли там пощастить Малушi i коли їй поможуть добрi люди
Ордени розплавились на грудях одразу скам'яніло добре обличчя Василя Тримайводи
І коли я шукаю аргументи проти цієї популярної серед їхніх філософів думки то поруч із безліччю інших фактів поруч з постатями великих будівничих воістину творчих натур щоразу виникає з марев дитинства і образ нашого Романа-степового
Нині ж цей стан гнітить холодить душу острахом
Спасибі вам за вашу працю
При тій думці в його душі неначе роз'яснилося
Гітлерівський генерал похвалявся що коли ми не здамося то він викличе сюди бомбардувальників і знищить цей лісок разом з нами
Всього не переказати
Тітка сердиться коли я на ліс лише вікном споглядаю зве мене лінюхуючою химерницею
І то правда мигнув яснами Нюра Дешево немов і сердито
Вже більше як півроку
Не я вам казав
Добриня бачив як один iз воїв схопився вириваючи стрiлу за груди ще один зовсiм близько стояв i стрiли витинались йому просто з очей
Вона у вас втріскалась по вуха
Заходили жнива й перші копи вже кинули легеньку тінь на літо
Я за його умерла б говорить дивлячись поглядом своїм добрим а смілим я для нього б у світі жити рада а люблю я його давно давно завсіди люблю як зазнаю
Де можна було все те дістати іншим способом він не жалів себе не розбирав доброго і недоброго способу і досягав до цілі кинувши на бік науку
Якби вони були такі всесильні як ти речеш то не дали б руці твоїй витягти меч
Михайле
Лукавство прозирало з глибини її чорних очей
От я й рада що наша Масюківна стала вам в догоді аж кричала од радощів Ликерія Петрівна от я вам зараз ще принесу тарілку
Минули роки з тих пір за які встиг пити воду в Дністрі й Дунаї а похідна бурка пропахла вітром
Невже ж він про свою кар'єру тривожиться
Ще скільки господи на світі є незрячих духом ницих плазуючих перед добром і злом
Мар'яна
Кинулись парубки до того сала як вовки на вівцю та давай закушувати
Полно Герцик гневить бога нехорошими речами сказал Чайковский Бог все знает все видит сам накажет грешника
І було непри&amp мно коли деякі козаки п'яними починали розорятися битись і кричати так що їх доводилось зв'язувати
Наче й невдобно сипати в рів бо багато всякого мотлоху завелось
Звідки
Колись ти і дядька Ягора до ворогів причисляв а зараз нібито в дружбі з ним
Ще спинився повернувсь і роздивився навколо
Отче якщо дозволиш
Підожди ж галочко
Варка
Тоді куди ж вони їдуть
Сама думка про те що в його повіті під його управою має розпочатися якийсь людовий рух який він був про се свято переконаний має в далекій перспективі революційні цілі ворожі теперішньому державному порядкові сама ся думка була йому неприємна душила його мов занадто тісний ковнірик
А н н а махає на нього рукою Ідіть уже назад в свою домівку
А ви ж діду як спитав Петро Отже ми на скелі бачили дошку з написом про те що ся земля вже не ваша а князівська
Коли ми єдинодумці і єдиновірці коли в нас одна мати Україна то давайте діяти вкупі
Вони обнялися троє може ж треба попрощатися і попрямували до фаетона
Мені було це дуже смішно
186 93^ 93 К ю р е т е к а ш і л а галери
Щоб утекти від отого дня
Петровський сидів близько біля нього й журно щось розповідав Кулиничеві теж старенькому білому чоловікові першому директорові Першої Української Гімназії в Харкові в роки революції
О яка урочистість ледь опанував себе Явтушок
Бачити Александра відповів Діоген
Чи я кажу що не можна
Володько мовчить
Враз одлягло від серця
На палубі ні душі
Це щось не теперішнє
Вони щоб змалити погоню стають в одному місці і тут розділяються на чотири гуртки
Ні він не пустить
Тетяна
А думка весь час повторює одне і те ж
Вiн наш вiрний спiльник
Пши
Тоді Еліза швидко бере клуночок і куверту хитає головою Йоганнові и прикладам руку з довгимн пальцями до серця
Мартин
Сестри опустили руки наче на їх хто линув холодною водою
Від півночі заходило воно в мозирські мокляки йшло повз київське воєводство на полуднє займало чималий шмат Поділля
А я думав
Ну обіцяй
За хвилю почулося в різних місцях тріскання лускаючих куль куски гарячої смоли розліталися по смоленім помості
Вона уважно обводить поглядом зал Ось майже поруч у бенуарі Старицькі
Де поселилось горе не могло бути щастя
Ні
Ну ж
Позавтра у Євдошки
Не сором
Нічого
Я готов сразиться
Але очі йому гостро холодно з іскорками чогось захованого та пекучого бігали по обличчях зібраних
Тихін поник головою
Не знав їх де дівати то по городу трохи не стрічному і поперечному роздавав
Рахіра йшла до доньки старого Лопати в лісок з якою мала вічно інтереси задля ціток і ґерданів а що далеко й широко не було нічого такого що могло б викликати в її лакомній душі глибоку увагу то побачивши дівчину при товарі порішила без вагання задержатися на часок коло неї і побалакати з нею
По хвилі увійшов цар
Але це ж не все
З Надійки чудова господиня
Маю надію що й моя Маня буде щаслива за вами сказала Навроцька
Все зле на тебе некликаний
Таті знають де лишали їх вийдуть саме сюди до пониклої над водою верби
Потяглась після того душа його знов до Тернівщини
Будемо сказала так просто й щиро Олександра що він собі на сором позаздрив другові
Гори ніколи не сходили зо своїх місць
Тільки чарку горілки випив
У л я н а
Цить цить Галю
Виривають один в одного
Треба дуже з ним няньчиться щоб з того видужав
Нова молода Україна складатиметься з інших
Стоп
Миналися несучи з собою смерть і руїну
Тепер можна було його роздивитись на рудій облізлій спині стреміла здоровенна болячка
24
Оточені
Може думало що й ухопили його на березі лиш для того аби втішило грою капудан-пашу
Він охопив руками голову і втупився безтямним поглядом у темне вікно за яким була глупа ніч
Звичайно Марта його чатувань не помічала та й про нього самого майже забула
Женці знову одностайно зареготали
Та я знаю що я дурний тим і прийшов щоб ви мені розуму доточили
І як тільки земля вас носить
Ось-ось уже лебiдь мене крилами накриє
Все одно ні одна не вцілила
На шаблях
Десь-не-десь стояло мовчки не шевелячися не жате ще збіжжя дрижала роса на колоссі або товпилися один по однім снопи в кланях 103 кидаючи відсторонь велику неповоротну тінь коло себе
Моя машина і нещастя
Вода в ній коли порівняти з жовтою Дніпровою здається зовсім синьою і прозорою
Не видно
Ще колись так і удар буде
Миколайку братику що там так синіє
Всі оглуплені і мали б не дивитися з сорому в очі а дивляться
Переправившись через греблю коло Михайлівських млинів на Либеді ридван в'їхав у невеликий виселок і піднявшись на гору помчав зовсім безлюдними полями
І з вами говорить брат вашого Половця а обоє ми з ним рибалки батьки наші рибалки й увесь рід
Занятно
Я теж не втримався розказав про те як повеличав себе у заяві до училища не Павлом а Павлентієм і ми розсміялися гуртом
Нестеренко ступив до нього крок
Святому не місце серед людей спокійно сказав Ярослав нащо його до них пускати
Не засип
Тепер можна було пізнати обриси коней і їздців
Можливо йому було неприємно говорити з Сафар-беєм який незважаючи на всі намагання спахії примиритися не хотів зробити останнього рішучого кроку до остаточного примирення
Чому так думаєш
Вже було геть з полудня як Артим збудив Конашевича
Невже вас оце вітром рознесе по цих безкрайніх степах а мої вороги ще й насміються наглузують з мене
Та й чого мав би баритися коли виважив тоту відповідь на найточніших терезах своєму сумлінню
Справжня буря
Мов ластівки шугнули вони до нього
Беріть варенички пані Ликеро
Кулі тьохкали об кригу і відбиваючись сюрчали як несамовиті
Після легкої й афектної перемоги Пушкар рушив від Полтави й дейнеки розполохували залоги маленьких міст та сіл його військо зростало від дня на день вже чимало й миргородців лубенчан і гадячців перебігли під Пушкареву корогву
Так не крижакiв йому захотiлось Першому
Коцюбинський знав ще силу якихось темних людей маклерів і агентів що живилися все своє життя біля селян
Матня не вмів кидати горілки другим
Намічалася дружня скромна в зв'яаку з військовим часом вечеря яка однак могла й затягнутися
Чи не бачите вашу премудрість адже у звабах цього віку потонули
Хто ж тепер гетьманом у Немирові
Текла-червоніла
Я дослівно здрігнувся не сказав нічого і намірився відійти
Хай принесуть тиса що негній-деревом називається в народі червоного дерева і хай ще покажуться сюди три сосни американських лісів смоляна сосна жовта сосна та біла сосна
Слово має Біднина
Хоч би хотів то піп не звінчає
Але шлях йому загородили
Ні не твоєю візире
Стьопа з Руська так вони його звали
—Щоб наші діти отак вибрикували
Це гарні компліменти говорите дамам
Тут починався рівний широкий степ
Було чуть що в прихожій завештались люде зачовгали та зашаруділи черевиками
Тоді читав далі але ж кровинку рідну нічим не замінити вона горить в людині як вогонь горить ще й гріє нагадує тобі хто ти є у цьому великанському світі яка мати спородила тебе людину
Каже не раніш Купали
Коли ж подивувалася ба знайшла за потрібно противитись а противлячись питатися чого хочуть під неї пащо умоту ювують не церемонились і не хоиалися вже ч намірами
Смішна десь буде така що від неї стане тільки сумно
Нам більший
Стежка то вигиналася між кущами то бігла прямо коні йшли собі дрібною риссю
Підіть же каже другий здвигнувши плечима
Будь ласка
Арсен розумів що то не місяць гойдається а він сам коливається в сідлі
ЯВА П'ЯТА
Нема зараз путніх попів
Тоді хтось гукнув Стережися княже й він підсвідоме нахилив голову важка кована дубиняка прохурчала над ним і влучила в сього воя певно русича-земляка
Цить
Регочуться з мене а я з них регочуся та дещо вигадую
Івась подививсь на будячину зелена нерозцвічена квітка її лежала свіжо збита долі подивився в очі брата чи не бреше лиш ні Грицько так сміло дивився на його
Маленька дурненька
Чого захотів
Дуже смішно
Прийдеш на базар витріщиш очі ото й будуть витрішки
Магазаник теж кагороїжився
Кулі лягають у вісімки дев'ятки
Але зараз Явтушок був лише заручником в очах Ріхтера
Але може це помилка
Думав Дурить сволоч
А може б помирилися
I що не прибігав за вами щоб ви з рушницею йшли лебедів стріляти
Ходімо Марочку до хати та вип'єш наливки щоб йому там легко тикнулося козакові
З однієї кишені Марко виймає засіяний цифрами блокнот а з другої томик поезій Шевченка
Били копитами й шарпалися пряли вухами чуючи тими вухами рев літаків і не дуже-то далекі вибухи бомб нервувалися а деякі без причин жалібно іржали позираючи навколо вони без сумніву угадували своїм інстинктом близьку смерть
Гаразд зітхнула Роксолана —хто чого не вміє того вже й не навчиться
Вірьовку ж узяли
Г С Сковорода
Пам'ятаєте як ви сьогодня сказали що тут у вас був бунтовщик Опанас Бурлака
Схаменіться пани що ви чините
Не інакше чари
Кинусь на розшуки зловлю натовчу налупцюю та хіба ж биттям виховаєш
Не клевещите ее
А ви хто такi
Ніде правди діти погодився боярин
Заїзд вчинив в Ромнах те саме що в Гадячі
Виявляється ми попатрали самого хана Кзу
Ти мене любиш спитала тихо самим лише подихом
Він дивився на Вірного і не міг відірвати від нього погляду
Отаке в мене було коли я вперше зважився стрибнути в вершечка верби у рiчку
Для мене в Вас є завжди щось таке що стоїть вище всяких кружкових котерійних та інших справ от мира сего
Ніколи ми не вернемось додому
Унадливе немов молився
Але ж постій чоловіче божий гніваєшся а не знаєш за що
Позривали свої гострі шапки на знак скорботи позгортали похідні намети позв'язували кинули на землю відмовляючись служити новому султанові
Любви все возрасты покорны як то кажуть
Взяв перо і написав ось такого листа попові Скибі
Здається всі
Лаврін стояв сп'явшись на драбину
Як доїдете до могили так дорога влiво пiде тiєю дорогою й їдьте
Я з ненавистю дивлюсь на нього і зціпивши зуби шепочу Упади
Й краса її палила йому серце але вже не так як колись ятрила викликала напади смутку та злості
Те що син справдовується перед матір'ю і є його освідчення
Бути каталем не кожному випадало тільки перші кремезняки туди потрапляли
Він терпіти не міг різних розмов на так звану жіночу полову тему і завжди плювався і тікав коли йому хто скаржився або просто розповідав про свої чи чужі на цьому ґрунті справи
Вона стала до його дуже ласкава
Звівшись із-за столу чиновник особливих доручень додав Подумайте капітане
Копирів Кінець де автор містить оселю своєї героїні Меланки знаходився отже на дорозі між Горою з її замком і Подольєм що від нього він відділявся згаданою Кожум'яцькою брамою і був трохи вищий
Роздягнувся і до озера мерщій
Носії
В нагороду за прилежаніє та благонравіє вона доручала цю роботу кращим школярам і тоді коли який- небудь найтихіший карапуз утерши рукавом носа брався до сусідового чуба вона тільки вичитувала винуватому наставлення
А як повинен жити я щоб і в мене було взято мою лепту для справедливого діла
Ю р к о в и ч вбігає весело
Молодший тримав у руці закривавлену шаблю запитально дивився на старшого
Бо цi черешнi дуже гарнi й на них найбiльше тримається роса як на тiтчиних пiснях сльози
А ти
Будь скромним і знай що хвастунів я органічно не переношу
Показалось ли мне или удостоверяются где я подумал Мазепа пожалуй ему самому следовало бы удостовериться
Коні підскочили під ґанок
Хоча самої віри для цього мало
Ну також добра рада
Будка викручувався намагався вирватися але ми держали його як у лещатах
Так просто цікаво
—закричав хрипким і задиханим голосом Галат
Нема таємних перешіптувань і тихих викриків у палісадниках балабайки й мандоліни замовкли
Підставлені літери якраз заповнили розмите місце
За сірим павуком доріг розпластався протитанковий рів
Розслухається аж тут ось яка вродилась новина богдай мені не чути і не казати
Підвівшись він підійшов до хвіртки виглядаючи випадкового курія
Феодора докладно розповідає що вона почувала під час смерті
Он трепетал он цепенел
Умийся серце щоб пізнала Тебе єдиную свою
Павлусь здійняв шапку і вклонився по-своєму
з тривожним скриком дружина миттю опинилась біля нього один її рух і важкі жалюзі з металевим гуркотом потекли вниз
Вернутися
Над долиною повівало спокоєм та свіжістю майського вечора
Коли ж дiвчата й юнаки почали стрибати через вогнi Малуша довго боялась вагалась а потiм скiльки було сили в ногах побiгла одiрвалась вiд землi пропливла над багаттям стала на ноги але не зупинилась а побiгла далi щоб зробити коло i повернувшись знову стрибнути через вогонь
Ця людина не мала сліз
Поступило зведення від четвертого що взята велика група полонених
Мокра ж як хлющ
Принеси господине мого лада до мене аби не слала до нього сліз на море рано
Ти ворог народу і мусиш все про себе тут викласти
Боги наші
Р и н а затулила рукою рота тітці другою дядькові
Мені велено тебе забрати
Вглядівши таку кумедну емблему пани зареготались й загаласували
Ти на людей дивись а не на слова
Цілий тиждень не виходив Чіпка з двору
Пам'ятаю
Спитав чи не треба води одмовилась
Дівки на прутах роз'їзжали Ціпками хлопців муштровали Старі ж учились кидать в ціль
А справді нема куди хіба в воду або на скелю сказав тихо Балабуха
Не будемо робити на тебе
Ось це й буде тактика
Ну що кинувся до них Петро
Брехня це камуфляж ховання правди
А Шрам йому
Ними завжди козиряв Соса виказуючи свою належність до культури
Як хочете
Довга тінь од горба вже облизує його ліву ногу а права ще ступає по сонячній смужці
Може брешу і дрібні зіниці Січкаря як дві краплини олії задиркувато грали на сірих наче притрушених попелом білках
Де ж у нас гроші
Правильно
Парубок дзвінко засміявся
І крім того він десь випадково бачив Славенка тобто Юрчика подумала вона отже може знову за нього згадати почне ще з нього глузувати ох яка це буде мука
Бачу
Юж вшисткі сили стратив терплячи
Впору сипнули
Не помічав і як лікар і як син
Я думав люди з Немирова
Навіть дядька свого Михайла Глинського згноїла в темниці так ніби мстилася за потоптану свою молодість
Дуже прошу вибачити мені мій сумнів щодо вас ваша величносте
Він Гуща отой не крав а народ бунтував
Набралась рішучості безсоромності постукала до нього в кімнату
До нас на сім кілометрів ближче вони ж твердять що на всі сімнадцять а по–моєму воно однаково тут напевне якась інша причина
Мабуть незабаром напише сам
Тоді вмовимо князя
Я не сердюсь я нездужаю а не пригортаюсь бо мати раз у раз докоря що ми тілько цілуємся
Все окували залізом
Маруся вміла вибрати хвилю попрохати так гарненько і так кріпко обняти за шию що старий суворий сотник м'якнув мов віск
Ромен-зілля іскошано
Тільки що всілася Миколка виполоскавшись виліз із ночов і Одарка почала його одягати як у хату донеслося Тпрру
І дякуйте богові що ми вас отут не застрелили
Де маю знайти найщиріші слова щоб Бог їх почув у яких святих книгах вони записані
Слово за слово а тут третій
Галецька стояла ні в сих ні в тих
Доктор Серафікус замовк
Справді
В гімназії багато говорили хто підлесливо хто заздро про Анемподистового батька Миколу Миколайовича Кузьміна-Караваєва який мав у місті великий вплив але я його досі не бачив
Що вдієте княгине заговорив з шанобою язиковід
Правда тепер я їхав обережненько об'їжджаючи кожну ямку кожний камiнчик кожну калюжку
Навчитесь
Ви гадаєте що його колись зішкребуть і виявлять під ним ім'я професора Паливоди
Скажи хочеш побувати вдома побачити стариню
Жданові довелося силоміць вивести її на вулицю і посадити на коня
Наприклад у тій книзі що пан пастор дав їй читати в Біблії господь бог увесь час страшенно на всіх сердиться
Христа на Голготі
Та що мав робити
Знайомий гавкіт Бровка
Сільце закрилося хоч не спіймало пташки
А це іцо
Ви подивіться
І власне те що воно в чорному що нагадує якусь святість незайманість гріховність це найбільше хвилює
Регіт був якийсь неприємний і такий образливий що їй одразу ж тоскно заскиміло в грудях
От знову він як і раніше яловий знову в кімнаті труні своїх сподіванок знову коло столу де пильнував був ночі і ранки як проклятий раб своїх шукань
Тут при Завергапові немає
Вийшовши надвір Дувид вглядів купку чоловіків
Що за гістерія навіщо ті конвульсійні заперечення
Ні на літо
Я не можу засудити доктора Леонардо за те що він склав такий ніжний вірш для неглибокої і неосвіченої женщини яка ще й до того носила лайкові рукавички а зараз ішла поруч з ним гола і несмілива в луках над сонним Дінцем
Моя вина не в тому що маючи можливість померти за тебе я все ж живу
Які там подарунки коли воно наше
Редактори
Друге плесо
Горе нам за гріхи наші
Легко сказати тікайте
То ж хапуга стали заперечувати інші
Одправили й молебень
Шмигельський
І лиш потім усе виразніше й виразніше поставала перед трьома польськими шляхтичами перспектива їхнього подальшого жахливого існування
С л у г а
Т а н я
А діло своє він знає і діти його не цураються
Тим-то в Сари залишався тільки один вибір або їхати з ними або померти
Хіба ж ти не чула як він з дамами говорить
На мові людській це було б насильством безправ'ям грабунком
Чи може чи може я їм не пiдiйшов
Не рони вербо сліз над водою буде ж матусенько милий зо мною
950 p до н. е. ізраїльсько-іудейський цар
Один з родичів виступив за поріг і запрошує не дивлячись в очі
Ні
Вже забула
Поїхали
Засунувши руки в кишені френча хлопець проштовхувався між вуличним натовпом уникаючи дивитись кому-небудь в обличчя
А так сказав Готліб з усміхом вдоволення то най же си шукає
Это вы пане полковнику
Із Москау пошел век
Феноген
Чи татари чи якийсь інший біс ми мусимо бути готові до найгіршого
І не думай
Тиміш
Чоловік має собі добрий дохід незалежний від нікого неділя свято вільні до того вакації а перша 8 сміявся хитро має також свої добрі сторони коли який багатий татуньо хоче її бачити в свідоцтві свого синка
От-от
Ріки в Південно-Східній Азії в Туреччині Сірії та Іраку
Вiн почув вас бо звiр вiн дуже сторожкий i обережний i коли за вiтром то вiн чує вашу присутнiсть за кiлька кiлометрiв
Доктор вистрибнув у сіни
А що вони найчастіше їли борщ і мамалиґу фасолю і бараболі се не мало попросту нікого обходити
Як запливло Сонечко в інші краї світ оглядати зібрала докупи вітри гострі холодні студить ними повітря вільне гнітить його хмарами зеленими
Нарікши її своєю жоною не можу й не хочу про неї говорити
Мила чарівна легенда
І це після того як вона десять років захищала його перед султаном
Яблуні й черешні росли й посихали пускали молодняки як хотіли між густими бур'янами
Так що думаєте
І знову великі пальці здорованя судорожно вчепилися в запітнілий затвор
Бачите що ця наче лежанка вмурована під комином
Кожне терпить про себе і конає мовчки
Часто закашлювався болісно зводив догори великі повні сліз очі і по тому довго мовчав погладжуючи п'ятірнею груди
Дуже приємно кинула Брук виявляється ми маємо спільних знайомих
Але ж сам товариш Ступач
Від цього і безпорадний з собою
Якийсь час лежали вкутані мовчанкою
Він завербував його керований страшною злобою та лютою жадобою відплати
I не вiдчус вiн себе по- справокньому людиною
Йому зашуміло в голові потемніло в очах і він зімлів
спитав Меншиков дивлячись грізно на нього
Беремо це як символ
Як саме
Отже я розповім вам про півня
Тут він завзято воював на всіх фронтах
На це інші знайдуться
Швидше швидше з'являйся сину на білий світ і зануртує в тобі гаряча нескорена кров Павлюків і Кизимів
Чого плюєш
Там на Чорному морі на камені білому стояла темниця кам'яна
Чує з проповіді знов
А хто його втямить
Буває Григорію
Чому я цього не намалював
Далась тобі та Ганна
Ще
Потом я предлагаю вам выбросить начало— царей
М а л а х і й
Почекай-но
В біноклі мерехтіла веселка
Дика
Здавалося він зараз хукне із рота його вирветься полум'я
Сліди багатьох чобіт залишились на ній
Цей поетичний переспів належить перу старого Коваленка який п'ятдесят років свого життя віддав охороні здоров'я людей захоплюючись одночасно й українською літературою
Якби сточити в одне навірчене разом виглянули б на той бік землі в Америку
Розмова що виникала зовнішньо здавалася без усякої логічної послідовності але була якась внутрішня послідовність у всьому
Я сам збив її підсакою
Жисть копєйка
Они хотели меня провести ряжеными являлись святыми прикидывались чтоб тебя выкрасть но не удастся им это я тебя сейчас же поволоку к Московской границе истерзаю на клочья разорву и падло твое выброшу московским собакам
А ти Мокрино зоставайся на хазяйстві
І питати нічого
При чім тут я
Чули навіть як притулився один з прихідців спиною до стовбура вільхи і шорстко тернувся об дерево мабуть вибираючи зручне положення два інші стояли осторонь тим самим видно віддаючи перевагу третьому
Говорив він глухим хриплим голосом та все засукував рукави оголюючи волохаті руки
Ти світове з'єднала з таємним Якби тебе людська душа не знала Було б життя як темна ніч сумним
Наступного дня він побачив як розвідники виїхали в поле на конях
Тремтить уся від мотора теплом пашить а в кабіні новим сидінням пахне
Своїх товаришів горне в широкі щирі обійми
Ти віддав своє життя сцені а я зарився в канцелярії
Дід сказав що піде до родича а сам махнув у Глушківку і вернувся геть пізно ввечері
Саме тут і саме він повинен був прорвати вороже кільце і вивести всіх до Дінця
На те у них кебети катма не дано їм
Михайло
А в тому також купівлею авто-машини
в адєскую маліну
Звідси було видно шмат сірого поля і зелену смугу лісу і золотаві копиці хмар над лісом
Він поплив на вогненній каруселі тяжкої пропасниці
Чудная книга
Ірина моя підливає що нам шкода сивого первака для рідного товариша Ступи
Три роки неволі поневірянь голоду та побоїв далися взнаки
А під ногами цвіт і вітер доносить запах розквітлого бузку
Він не доказав що йому було тепер так тяжко й гірко що не хотілось і розмовляти
То помели
Скажи постiльничий ти також багато п'єш
Якби був згубив то так би й знав що згубив
Я повинен негайно добратися до Едірне й стати перед його величністю
Г о р н о в
Раптово хтось постукав у двері
Вони скоро і свою забудуть у такому страхітті
Настільки мамо щоб знати якого вчинку можна від неї сподіватися відповів я спокійно
ВОДЕВИЛЬ П р о к і п
А коли підвів голову то всі побачили що по щоках старого течуть сльози
Бо ше кажеш ізроду не брехав додав шуткуючи Сомко
Наші голосні й суголосні літери в його виходили такими твердими та шерсткими ніби він ставив ъ перед кожною
Хто без чубів мовби поменшали всі на очах
Розкажи батькові своєму одказав Дашкович
Внук кремезного чумака Січовика блідий правправнук Я закохавсь в гучних віках Я волю полюбив державну
Якісь жінки сміялися на балконі від радості життя сміялися а не з Єльки
Я кинулася збирати Що тобі таке Катре
Прозвали її Базавлуцькою через те певно що острів на якому вона розташувалася належав до Лугу Базавлугу
Чи тілько часом вашої власної дрожі не приймаєте за якийсь страшний і ворожий вам рух промовив трохи терпко Євгеній
Сказав раз
Виходить за ним Семянніков який схвильовано й трівожно ходить по хаті
Немає в мене ні хисту до того ні духу ні прагнення
Анонімку майже крикнув Борозна
Зі своїми ватагами Верлан рушив походом по всій Брацлавщині руйнуючи панські маєтки вирізуючи жидів ксьондзів та уніатських попів і змушуючи людей присягати на вірність російській цариці
В залi стало душно як на печi
Сергій сидів за столом дивився на людей люди на нього проходив час але ні один не вийшов з юрби за квитком
Лежати горілиць у траві розкинувши руки без шапки босоніж дивитись на золоте блакитне червоне зеленаве мерехтіння зірок розсипаних по небу чиєюсь доброю могутньою рукою
І певно не без радості міг він глядіти на них
Жовте лице Івана спокійно лежало на полотні замкнувши у собі щось тільки йому відоме а праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей на грудях на стулені руки в яких горіла свічка
Постривай може я його розбудю
Губа підійшов до газети
Бачу що з тебе буде путящий археолог
Я бачу у пані тонка ніжна натура
Та й кивнув головою Ри-горович сеє кажучи
Мене теж мусило настигнути та десь барилось мов дозволяючи попрощатися зі Світом
Коло дверей він стих потім двері враз розчахнулися обома половинками і до кімнати вбіг трирічний син Олександра Івановича Вася
і припавши на коліна знову цілилися
Вони затанцювали корови підняті на дибки й моторні юрливі відьми
Карпо розгорнув на колінах мальовану венеційцями карту берегів Чорного моря
Савка показав на цапа
Ольга знов розгорнула книжку й почала читаїи але не звикши до наукових книжок вона швидко втомилась од напружування своєї голови
Як як
Мабуть такий журний ще мабуть дужче посивів
Ішли сказати йому ми не хочемо йти в Мекку йди сам султане
Отакеннi коропи
Згину згину
А по ярах по схилах як тубільці землянки покопали погорільці
Люди слебезували про їх довгі гулянки удвох поза городом
Одна кроква з палаючими латами та куликами впала в сіни і потрапила Соломії в потилицю
А звідти по них теж з гармат
Він приніс із кухоньки майстерно вирізьблену з дерева хлібницю і обережно щоб не впустити жодної кришечки почав краяти хліб
Уже ж каже я тобі дам за ці пісні
Тоді він б'є її мов скотину ногою в живіт в'яже сирицею руки
Обвиняючи його прилюдно в убійстві брата грозила ще й сама що заподіє йому зло
Бо таких цигарок сюди звичайно не привозять
Ми з тебе Свитченка зробимо
Я не можу
А коли не хочуть то тут у полотках
Словом статтю треба посилати
Солдат
Обережніше відчахнеш
Я знаю що вам сказала Ольга
Та й на свої не гаразд пити
Як він розцінить його втечу
Візник повернув назад і Леся зосталася одна
Мерщій вогню
Бачите
Досі фортеця спокійно собі стояла варта не дуже остерігалася нападу певна що козаки й на гарматний постріл не підступлять до мурів і раптом
I як отi злодiї живуть на свiтi
Се Миколчин голосочок
Хто там
Сьогодні 11 липня 1875 року день Вашого ангела Ольго
Може народжувалися вони для того щоб славити багатство й красу своєї землі а може щоб плакати над її долею бо багатство завжди приваблює нападників
Але горе його було видиме і велике
Микула здивовано подивився на брата
Маріам
Мушу стати нарівні з імператорами говорив Володимир а Русь поставити врівень з Візантією
І не кивайте голубе ніби нічого не розумієте
Не бачити вже нам її личка білого не чути речей медових
Звенигора полегшено зітхнув
Максим аж спльовував
Коли ж це потім
Вечоріє
З цього мабуть і виросло її перше кохання
Від яток смерділо людськими екскрементами і довгий понурий м'ясний ряд скидався на перекинуті кінські кістяки
Андрій споглядав послідовність при здійсненні наміру ніби картинку в книзі
Сковорода не вірить що ми з тобою пішли в штики на Крайського підпріг його вельможний
Як мати не спротивиться то я піду за тебе промовила Настя так тихо неначе боялась щоб і верби над її головою не почули її голосу
Замість соб наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок де до півночі гуляли й марили молоді Сухобрусівни
Р и т а
Не стало в хуторі гарної доброї мов янгол Марусі
Що ж буде з того що ми порозгонимо ваших ляхів
Ти менi друг
Мотря важко зітхнула і розкрила сплющені очі
Німці село спалили і людей до одного
Уже ж всяк баче як я працюю
За хвилю їхній Ікарус наздоганяючи кавалькаду знову летів щодуху на південь світячи величезними сліпучими фарами сонцю навстріч
Минає час на кого нарікати
Перед нами за нами над нами справа й зліва ворог ворог і ворог і лише під нами наша прамати свята земля
Що це за диво
Що ж тобі за пригода така серце
Питається Шрам
Хропе циган неборак на усе поле аж вороння жахається на березах
Гинемо
Балабушиха вискочила слідком за ним
Ага мовив зловісно
Будемо разом з вами відбиватися
Море не лякало її своєю глибиною бо вона знала що комунівські жінки які працюють по той бік на птахофермі щоранку перебродять його отак підібравши спідниці
Он умер
Коли б то так коли б то так дав бог і по звичці хотів перехреститися але зустрівши глузливий погляд Крупяка відсмикнув руку назад і вже благально заговорив Омеляне допоможи мені увесь вік дякуватиму
Барвисті плями держав державок розкиданих випадково в непорядку червоні поплутані жили залізниць чорні річок
Спасибі утішили такою спадщиною
Тоді трохи переждавши я чув як за дверима тихо крадькома заспівало жіноче сопрано немов вкладало в пісню давню потайну свою тугу
Лідо
Морем хлынет
Дивилась на книжки й уперто думала про нафту
Підповз Геннадій до рації
Напевно справді згарячу як висловився хтось із солдатів що супроводжували обоз вони здолали за перший день аж тридцять верст і зупинилися в урочищі Ханга-Баба де як не дивно води було достатньо хоч і на полк
Треба назначити старшим конюхом Карпця
А нетутешній
О коли б вона благословила мене так само віддано і спокійно
Ти чув щоб хтось з католиків став уніатом
Треба вже сідати у вагон
А темні очі коли зайшла мова про боротьбу з османами заіскрилися молодечим запалом і невгасимою силою
З цими словами він ще раз обсмикнувся зняв пальцями з рукава якусь ниточку і рушив до дверей
Дивиться вслід Мар'яні що зникав в натовпі
І мокрі стіни по яких збігає вода
Так-так спроквола мовила Дарина пригадавши як до неї приходили п'ятеро гайдамаків розповідали про польські справи про Найду тепер її страх де й подівся а в серці заворушилася радісна надія почути від жебрака щось певне про коханого
Людмило Василівно зашпаклюйте їм будь ласка ці штуки
Байдашний зиркнув на Колосовського подумав
Псякрев
Це знов той кручений каже клопітська Катерина Ох як зловлю його
І більше до дітей не підходила й на руки сама не брала тільки як мачуха звелить
Про дівчат обдурених зраджених про дівчат одружених наприкінці й щасливих від цієї нісенітниці словом про відомі їй буденні кінці яких вона боялась і яких уникнула
Бо всякий чужий бог то ще одне ярмо на шию
Другі аби рік вибути зараз і одпрохуються а він ні
Чому йому тепло від тих слів бідної циганки від голосу що її змінив як почала говорити
Яничари Гасан-аги хоч і були чужими для всіх хавашів Топкапи але опинилися завдяки своїй незвичності на перехрестях усіх таємничих вістей новин і знань і в короткому часі стали володарями найбільших скарбів не докладаючи власне для цього ніяких зусиль
Давай ще будемо їх рвати як рвуть дранi галушки
Ким
Не скигли стара сідай та попоїж рибки
Ти далеко літаєш ти далеко буваєш
зраділо вигукнув сотник
Мати стала в сінях а наблизитись боїться наче то не їхня корова а чужа
Обвалюючи сніг і землю в окоп ведмедем радісно скотився Пантелій Жолудь міцно охопив Миколу
Одна ішла закута у вериги у ковпаку залізному невзута
Ну
Вони трималися тут довго навіть у XVIII столітті і зникли тільки тоді коли після зруйнування Запорозької Січі 1775 року ці землі стали чорніти під плугом
Навіщо
Або
Вони вмостили мулам на спини важку поклажу і рушили назад
Скрізь весело скрізь радісно
У землянці я поки що живу
Має приїхати хай їде
Одного дня йому дуже не пощастило
І ждали того Кирика й Улити як великодня
Це я
Та вони гінця наперед вислали
Ничего лучше быть не может для обучения алфавиту малых детей Никифор Федорович говорил Карл Осипович
Дмитре мій Дмитре тулиться до нього
А ти їм повірив
Покину все тебе і батька і матір і сестру і брата
Ти зможеш бути провізором друкарні
Народу записується до роботи така сила що нема навіть рації далі записувати
Адже й тебе він перший оцінив
Ти краще ніж будь-хто з нас знаєш цього пройдисвіта
Забирай манатки та йди собі без оглядки
поцікавився я Партизувався наново
Класний апарат
Поки пан Пістряк читав по складам та зопинявся над словотитла так ще нічого як же став по верхам читати так ну -фіть фіть та й тільки
На викрутасах видать не протримаєшся все життя
Стоїть на колінах і клянчить про якийсь Крим
Я не про це думаю не про смерть мільйонів моїх братів і ворогів
М ик й т а гнiвно
Дозволь мені поцілувати твою голову
І згадала а від цього легше стало це ж до тих святих що стережуть матір божу на скелі Успенського собору схожий ханський воїн
Молодий молодий з боярами наближається йде
А він крізь темряву плавнів у бік собору час від часу сваривсь нахвалявсь
Для чого б турбував вас
Сама хата наче побільшала роздалася повеселішала
Адже мені завжди щастило всяка робота йшла в руки з людьми я сходився швидко й легко вчився заіграшки
Ти не поїдеш зі мною нарешті в розпуці скрикнула вона
Як це вдасться то прейма свій куток матимуть до якогось часу та руги який день і сяка-така капанина буде з парафії то за треби то з приносів
Десять із них найкращих у небуття
Лісова річка винесла довбанки в озеро а над озерними плесами ще дужче тягло димом і згариськом
Подавiться своїм коханням
У Максима серце похололо й він трохи не кинувся з усієї сили навтікача від несподіванки
Його любов до Ольги злилась в один потік з любов'ю до рідного краю
От такой блестящей карьеры отказываешься
Але Соколлу в столиці не знайшли разом з шах-заде Селімом він вирушив на лови не знати й куди
Тепло й тихо тільки чути Щось у кобзу грає І до струн живих неначе Голос промовляє
Допивайте-бо чай бо прохолоне обізвавсь Кміта
Надійшла Марина
Як що
Оця бiсова худоба здавалось позлазилася з усього села на наше убозтво i кiлька рокiв без угаву пиляла на своїх цвiркалках а ночами ордою нишпорила по всiх усюдах
Худоба
Корівка кліпнула і в її очах на мить промайнуло щось таке як ото бувало у матері над батьковим листом що він живий і здоровий
Діду
Чорна маса бородатого людського м'яса з трьох боків обложила стіл президії і своїм нечесаним уболоченим громадищем пригнітала Горобенка
І раптом закричав Хлопці візьміть-но його живцем
Видно зібрався в далеку дорогу зі своїми хазяями
Людина
Хтось підштовхнув Многогрішного до кам'яних перил
К о т и г о р о ш к о. На п'яти замках
Вона не дотримала-таки даної собі перед тим як іти на бесіду обіцянки бути твердою мов кремінь
Я ще й не натанцювалася
Я не знаю як ті п'яниці її п'ють
Коли це надворi знов застукотiло в ворота ще дужче неначе хтось хотiв виламати ворота i ввiрватися в двiр силою
І не було ні мурів ані брам лише на зрубі зарості малини і перший ветхий дерев'яний храм з престолом ще із каменю і глини
Очевидно в Мархіно недавно передавав мені звідти гостинець
Маркс зазначає з цього приводу Так званий історичний розвиток грунтується взагалі па тому що новітня форма розглядає попередні як ступені до самої себе К Маркс і Ф Енгельс Твори т
Природа входила в нього духом коріння чистотою небесної синяви бентежила хліборобське серце
Було б цікаво казав він до бездушного Макарова підвести нарешті якийсь баланс цій справі
Батюшка встав промовив маленьку промову й поздоровив хазяїнів з новим млином
Спустившись униз він попростував поміж деревами все далі і далі і сонце гналося за ним поміж дубами а потім облило його з ніг до голови і засліпило очі
Тепер Берта мертва
За їм увійшла дівчина
Тож ідіть і приведіть нам сестрицю домагався старий добродій
Літа орел літа сивий
Обнажай тілесо своє преподобний отче
Кохаюся лихом привіту не знаю І гірко і марно свій вік коротаю І в горі спізнав я що тільки одна Далекеє небо моя сторона
Та вже ж погодився Грива
Я поклав пташковi кiлька кришечок хлiба кiльканадцять зерняток проса i кiльканадцять хатнiх мух кожний рiд поживи окремо в чистенькiй мушлi Мушля черепашка поставив йому черепок води i пiшов геть аби лишити його в спокої
Арсен з Марійкою прибули на другий день опівдні коли Драган і Яцько стомившись від безперервного очікування обідали в тіні чинари
І тепер тікали озираючись щоб їх ніхто не побачив
Енська
Чому не прийшов складати
благальне глянув панок
Ні крику караульних ні собачого гавкоту
Революція так революція
Інший на його місці скористався б із такої ласки бабахнув би коли вже не по злодіях то бодай з вікна для остраху в Зелених Млинах напевне почули б його збіглися б сюди з дробовиками але Журба відмовивсь усе якось вагався вдатися до зброї без крайньої на те потреби
Всіх окрім тебе се можливо
І Володько далі нудиться вигадує всячину пробує що-не-будь з Хведотом заграти щось із казки
Так хто кого
То ходила неначе нежива а тепер лiтаєш неначе та птиця
В таку хвилю очі його просвічували тварин наче рентгенівське проміння обдивлявся кишки шлунки серця легені все це ворушилось і працювало
Він був малописьменний книжок не читав хіба часом анекдоти про Балакірева
І собаки ніби не гавкають
Людей у дворі й коло двору повнісінько та все в білому душно квіти червоні й жовті сині й білі сурмлять до сонця у саморобних вінках із соснового гілля машина з опущеними бортами в червоному його Степанова машина
А тепер я питаю
А може лиш вітрець від крила повіяв
Не треба княжичу вогнi ще горять
Вони повідомляли що на валах тихо в стані Володимира не чути нічого
В макрокосмі ми є абсолютний мікроскопічний нуль
А тим часом хліба вже не було картоплю всю поїли затого вже зовсім нічого їсти буде
Васю одійди тобі ще роботи вистачить
Ц в і к л о в і ц прикро усміхнувшись
Тебе надибали ще вчора ввечері люди що прийшли нині зранку до мого млина але я не могла сама скорше забрати тебе до себе аж ось нині
Як зовешся
Або й будяком яка різниця
За отаманом на вал полізли інші козаки тяли татар по головах
Старовинне
Коби міг за себе відповісти ошуканче крикнув Євгеній
Ти мусиш його привернути до нас інакше Улько ти більш не побачиш ні Мокія ні нашої кватирі
С в i чк а Меласю рiдна ластiвко моя
Часом викликали охочих карати буками нещасливців
Христе голубко
Ти певне чула в Києві має організуватися аж три українські пролетарські газети
Ланцюг такий що вола вдержить
XX
Опісля молода стала роздавати дарунки зачинаючи від Петра котрому прип'яла до боку шовкову хустку і вклонилася йому
Та краще я всю свою сім'ю під турка виведу
Найбiльше ж вирубано було лiсiв i найбiльше жител стояло на середнiй найвищiй горi
Пише до Васюти Во ім'я боже ти пане полковнику ніженський і всі під його рукою будучії послухайте мого голосу не погубляйте отчизни
Гончарні печі знайдені біля села Жванець на Хмельниччині належать до тієї категорії яку можуть обслуговувати лише чоловіки а гончарство вже тоді п'ять тисяч років тому стало не домашнім заняттям для власного вжитку а ремеслом і промислом
Юрко дивився на це не вперше
Повно набивалося людей
Байда молодецький
Спокійно-понуро байдуже-зневажливо ходить щовечора Фрідріх Мертенс до річки по воду
Нещасливі стовпились коло багаття бліді страшні неначе мертві
Здорові були товарицючки гуиав їм Роман Блаженко бадьорим голосом
Іноді мов уві сні долинали якісь голоси
І серед тії темноти неначе сови перегукувалися дочка й мати
Так і жив би мабуть на радість батька-матері люду довкружнього коли б не заговорила в ньому Лада та не повела назустріч тій що ждала- виглядала його свого судженого
Більше в Києві робити нам не було чого
Та не про те зараз мова
А я кажу був неоружоний
гавкнув з-під дерева Людвіг Крауз і витягаючи поспішно з дерев'яної коробки маузера кинувся до Запорожця
А може тобі принести моні
Спасибі спасибі знов повторила жінка душевно
Оленко
Г i л ь д а Як смiєш ти
У класi регiт
Плутяга
Оце ж тая й Турова Круча
Тримай
Що чути про моноголів
За ним Гурко Роман і Спихальський
Над тобою схилилась політик Чи впізнав ти цю матір вдову
Як то можна миритися з цим
І бабуся регоче
Вже давно засвітили лихтарі
Йому чомусь здалось чи не дрижипільська єпархіалка часом задумала листуваться з ним через пошту коли не трапився випадок передать йому листа через руки
Панна Ольга злегка потисла ліктем його руку зрозуміла голубка
Крім виздоровбатівців тут одержували зброю й мобілізовані що їх напередодні було привезено сюди пароплавом люди суто цивільні для яких усе що потрапляло до рук із військового спорядження було дивом і викликало в кого смуток в вічу в кого щире зацікавлення
Чи так же можна б нам жити при його достатках при його грошах
Поволі-поволі гонить невидимкою хвилею місяць по блакиті і вся блакить як безмежна вода сунеться
Не буду
Купала на Хрестителя утопіте і огненне скакання відкиньте гнівається-бо Хреститель на землю вашу що в день пам'яті його попускаєте дияволу глумитися вами з вас же самих
Ти не дивись що я товстий у мене всередині все добре утрамбовано хекаючи відповів йому медовар а як не здужаю бігти попереду то побіжу тримаючись тобі за ногу
Він зачекав поки всі вгамуються і додав 3 усього видно друзі що будуть між нами й розходження і суперечки
А як жив-здоров будеш
Йшов нетвердою ходою падишахова погроза стриміла в серці мов ніж вгрузаючи з кожним кроком все глибше
Скажи Марусю скажи Химо
Як буде готово тодi й приходьте
Усе кругом спало мертвим сном нівідки не доходило ніякого гуку тільки його ступні мов гіркі докори роздавалися серед тії німої німоти
Починай Абдагул
І ні один із нас ні бранця не потаїть Ні бранки бо в Корані золотими Словами нам прописано щоб навіть До ворогів були ми милостиві Не вимагаючи великої поживи
Як це розуміти глибше
Стоятиме і при внуках
Добрий козак не повинен журитися
І твій слід на моєму серці Поглиблюють кожні очі
Хіба не можна чесно та мило бавити часу без усяких зальотів
Це правда він страшно нещасливий однак
Він знову сів за столом насупившись ще більше ніж досі
Він уже не тішив себе думкою про перемогу повстанців бо занадто нерівні були сили
У їхній хаті на подвір'ї а то й коло двору кажуть щодня відбуваються криваві бенефіси
Для чого я роблю оцю роботу
Стугонить серце старого хана стугонить радістю
Чи моя присутність вас виганяє спитав я і мій голос котрий мав я досі завсіди в своїй власті задрижав мимоволі м'якістю
Де ж таки хто чував щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась
Ти
і від неї так пахне сонцем наче вона перепливла сонце коли ярами проходив туман а луки співали на достойно в юне небо а хлоп'ята розкладали вогнище й пасли коней
А Чайчиха й наша мати сидять от мов ті голубки сиві що бачать як їх гніздечко розношають
Глядь а горбаня й слід прочах
Повстання неминуче якщо від Кодака запорожці підуть на Україну
Передній бік був зовсім не заслонений
Він топче ногами той закон і всі закони
Знавці твердять що ніхто до Кучугури-Кучеренка й після нього не виконував так майстерно народних пісень як він
Такий похід вкриє їх невмирущою славою на всю Україну
А мы сами тому не рады сами ее увещеваем иди
Ох ти
Вона мусить десь конче виїхати Мілечку
За допомогою її ми відгадуємо таємниці неживої матерії
Але Ейзенах місто невелике
Я
Галина вискочила з кабіни приязно поздоровкалась із жінками і сказала матері щоб та кинула хмиз у машину
Дядьку Петро
А про кого ж
Р и т а
Геніально
Данько кинувся було за вершниками у вуличку в якій ті зникли але тут Явтух біля воріт
Да с самого початку
Про те ж таки що й ти знаєш
Коли сміливці визволили своїх братів з неволі і вихопилися з Босфору в море де тільки хвилі й вітер та ще розлога пісня мала громада київська сиділа довго мовчки
Вона письменно рішила станути перед ним
Чекав тут аж три дні разом з батьком і матір'ю коли перед роком му сіли брати легітимації
Так він хоче літати
Що ж ти мені зробиш
На хвилину всі стихли а тоді враз ура зарепетували Патрокл Кучма й Лукаш
Спочатку нічна темрява а потім густий туман і непроглядні зарості лісу надійно ховали їх від стороннього ока
Клич сюди
З дворища від возовні де розсихалися старі вози і мажари придивляючись чи принюхуючись до всього ішов на точок той самий старець якого Магазаник побачив на ярмарку
Аби ні з ким не говорити не сповідатися в нещастях та й заощаджував час
Він щось тихо скрикнув якось зовсім не до речі похитав головою і зробивши легкий уклін дамі промовив Пробачте
Но зимою трудно было достать лилии или белой розы а главное мне мешал несносный мичман
Микола Лисенко диригує
Матвій хвилювався чиберяв як поранений журавель на краю болота по якому ходять стрільці що там у Жуках
Медвідь
Це інстинкт
У коморі навіть мишами непахло
Нас эта самая самостийная Украина и так зарезала
З-за пазухи випав білий сувій паперу
Комбінат сортування відокремлення й переселення душ і тіл людських
Вирішили пташине яйце
Погляд посередності на розіп'ятого бога Дивіться дивіться в нього ноги криві
Так буває жалість породжує жорстокість і це почуття тоді діє як благословення
М а в к а Годі ой годі
Ми з Адаменком дві ночі сиділи в соляній шахті радилися сперечалися й вираховували в Адаменка був гострий розум план того бою цілком постав у його голові я лише коригував і переводив на практичні рейки
Розбіглися за вами та наче нам ноги попідрізувало наче дороги позав'язувало
Посланий до ханських служителів Стефан нічого не міг вияснити
Вона чула се кілька разів з уст Маври але що їй байдуже про те чи старости прийдуть чи ні тож не обзивається й сим разом на слова старої приятельки
Коріння мов у сома вуса всміхнувся Скобелєв
5
То що ж би я був тоді за дворянин
На все краще І пішов упевнений що він вернеться назад
Що се такого загомоніло кругом
крутнув він білками бо до них саме підійшла офіціантка
Делавер догідливе закивав головою
І раптом чує що якийсь перестук стугонить у його руці просучується в долоні і котиться до передпліччя
І вже ваше минуло
А Байбал та Дулемба майже щодня навідуються
Затужив і ти єси старий конюше спитав він вайлуватого вогнищанина
сказав знову вірменин жалісно й так само як і перше тремтячи
Ставайте вряд та й буде лад
Може ви мені стежку покажете як на поле потрапити
У ньому ти будеш найбажанішим гостем
Тут на водних глибинах їх гибель
Старій Каралаєвій мабуть мало ліків од морського повітря од нервів їй треба б степового
Хай Лесик помирає мені все одно
Приверзлося що опали бджоли
Цих настанов Целіна Зигмунтовська твердо дотримувалась протягом свого довгого життя
Ви ваша величність матимете власний парлаторіум це так прекрасно ваша величність
Як же не бути п'яним
Він підвів голову і глянув туди куди показували розширені від жаху очі дівчини
А ти не хочеш цього зрозуміти
І Меншиков заспокоївся
Бодай би всох
За двадцять рублів
Скоро про ту пригоду й забули
А пройдуть люди і їй знову сумно
Мабуть мені на лиці занадто щиро виявляється здивовання бо Шапочка зупиняється і трохи иншим тоном додає
Чалий
Сонце підбилося по той бік скирти тінь від неї покоротшала і потеплішала
Куди його поділи питала сама в себе молодиця дивлячись на Івана і не бачачи його
Він забув що не Добриню а Степана посилав та Добриня не став виправдовуватися з силою відірвав боярина від мертвого сина поставив на ноги
Простора світлиця була застелена пухким килимом на який невільниці наставили полумисків із їжею глечиків з вином та щербетом
Про батька-матір вона давно забула не знала чи й жили вони на світі
Вояки чистять зброю клацають сердито замками й зубами гармати наводять на ціль
Пригадали вони тоді як дід Улас плескав як вони завидували Федоровому покуманню
Така вона гарна а якась така
Я розумію коли й як можна жартувати
Наймитую
Але лицаря кокетливо відповіла Текля мабуть та нитка водила й до інших утіх ми були в небезпеці а наш оборонець усе по якомусь лабіринті блукав
От і добре це дебелий спокійний голос
От іще
Ясногорську немало вразило що колишній сердитий політрук з перебитими ногами тепер навіть не шкутильгав
Терджумани хутко помчали вперед і незабаром привели кількох знатних людей які піднесли ханові хліб-сіль
Ой боже мій
Ви всі однакові і тільки блахманите очі Речі Посполитій що ви їй вірні а держитесь тої клятої шизми
Тільки-но починався травень цвів бузок по підгір'ю зеленіли луки в низині а Ворскла ще не ввійшла в береги і здавалась синім морем без меж і краю
Вона зовсім закрила фартухом обличчя і заплакала
Вона займає половину звичайної міщанської хати в її кімнаті велике безладдя великі й малі валізи безліч на всіх стільцях і столах суконь уніформ капелюхів на туалетному столі гори флакончиків креми одеколони парфуми пудри щіточки всіх розмірів і родів коробки з цукерками фігурки слонів муринчиків екзотичних птахів
Просто в дальшій кімнаті горіло матове червоне світло а ліворуч крізь зачинені двері чути було брязкіт посуду та металевого накриття
Не хату а озію
Що ти там понімаєш
Над світом пливе пісня Степаниди
На превеликий подив усій сім'ї відповів
Савка
Висока у платті вона здавалася ще вища
Нижчий голос в тітки засмаглої мов сушена слива хрипкий і з задишкою
Не в тому ж кінець кінцем річ що він не може відрізнити сторони а ти можеш
Про них і в газеті можуть он як написати а хлібороб знову буде сидіти на картоплі і в йоле не виходитиме
Війна
Не хвилюйся Коля
Маса що звикла покірливо зносити гніт і знущання маса розпорошена в своїй дріб'язковій боротьбі за щоденний ст. 78 79 шматок хліба маса вихована всією сумою попередніх умов в дусі од віку встановленого поділу на можновладних і слуг на начальників і підлеглих ця маса не може повірити тільки повірити в можливість іншого стану не може розбуркатися тільки розбуркатися од своєї інертности і безнадійности без якогось наочного відчутного конкретного прикладу що підривав би на пні цю непорушну силу цю необмежену владу
Коли повертався зайшов погрітися до Джури
Кто не глянет в окно только всплеснет руками Запорожцы заколотили двери в светлице выпустили из бочек настойку и ходят по колени в дорогих напитках и наклонясь пьют их как лошади воду
Аби тільки вона не пручалася
То в тебе од страху матня горить сказав Сироватка і всі хто стояв поблизу від нього зареготали
От воно
Добривечір вам привітавсь панич до батюшки
Начало вечереть когда перед нашими путешественниками открылась крепость обнесенная высоким земляным валом с глубоким рвом вокруг и палисадом вал был уставлен пушками за валом раздавался говор дымились трубы блестел золотой крест церкви и торчала высокая колокольня из ее окон глядели пушки на все четыре стороны
Тому і поспішав зайвої хвилини на станціях не сидів
Унизу під горою все ще вирував ярмарок хоча й відчувалось ось-ось він вщухне упокоїться
Увесь сей куток Великого Лугу починаючи від Закутного лиману й до річки Мірошника надзвичайно порізаний протоками
І якою б не була очевидно напочатку їхня доля тяжкою і трудною в кінцевому рахунку український народ робить рішучий і неминучий крок вперед
Господи боже що я зробив
Так ніби хтось зумисне освітив їх йому якимось таємничим потойбічним світлом щоб він бачив щоб він роздивився й запам'ятав усе до дрібниць та й щоб знав яка доля яка перспектива чекає й його
Справді раб і всі тут раби може й сам султан теж раб тільки вона вільна бо не піддавалася нікому й нічому і не піддалася
Вона вона вовчиця передає разом із Сашею їй подарунки
Ровно ничего увижу разве только то чего бы не желал и во сне видеть
А може й на три
Нащо вони тобі здалися
Вона згадала батька
Чутка дійшла що лазутчики Гасан-паші ведуть деяку роботу на цій дорозі
Таку ославу пустила на Єльку по селу що й інші жінки стали поглядати на неї з підозрою
Поганяй я тобі кажу
Всі це знають не звертають уваги
Я відплачу їм сповна за твої втрати і за твого батька чужинцю
Не Яринка
Серед сріблистого блиску од сонця й снігу весела світлиця яро ясніла мов писанка весною на Великдень і неначе сміялася з сумних та задуманих обличчів та похилених голов
Яз нею однією не буду їй-богу я її боюся
Болить
Чудо
Так от коротко на вас замахуються батогом
Скрізь розшукуваний хліб і не знайдений дістався де і не подумати про нього в самій погибелі
Ну що сталося Рифко
Коли на серці лежить важкий камінь коли в душі темнота і тільки одні думки як сичі заводять свої страшні заводи то і краса світова не збуде веселої споминки не звеселить затуманених очей
Андрій глянув на лампу й інстинктивно закрив очі рукою від болючого сяйва
Так він боявся
І розкажу як її треба використовувать
Служба та служба без кінця
Але ви ще не дослухали до кінця
По хвилі сказав
В о н а за мною
Вiн би нiколи не простив менi цього
Треба було висміяти це явище звернути на нього громадську увагу винести його на людське посміховисько
Тьху ти
Савко
Отже отже й раніше
Отець Артемій і його жінка були вже люде літні
Кров не може бути прощена ніколи а тільки відплачена або спокутувана
Житимемо вдвох в теплі та в добрі хоч теперечки коли не довелося нам вкупі жити передніше тоді
Ну Сидоров
Ану ж діду розкажіть як ви з бушлею кричали
Командири рот в голову колони
Дубові ворота фортечки були зачинені
Несподівана й нагла смерть звалила його мов блискавиця додолу і він вже більше не піднявся
Її слова падали йому на груди й зігрівали його мов міцний давній мед а він стояв наче дерев'яний повісивши руки додолу
вигукнув по-турецьки Олександр
І довга провокуюча дорога крізь ґраніт і ліси до людського серця і мізку
А мого там не бачили несміливо боязко запитала Мотря
Ну тюремне начальство як і водиться нічого не дало каторжникам на дорогу ні одежі ні харчів
Вона глянула в дзеркало щоки аж пашіли од сорому
Так любиш чи що
Та не встигли випити як у коридорі зашаруділо
Такі люди йому подобались
Завтра тобі передадуть мого листа відвезеш на Січ
Михайле
Він засвистів знову
Має бути вдячна обителі бо пригріла свого часу дала шматок хліба й притулок
Мені з вами не жити моє місце у столиці
Товариш Хрущ що йшов до цього часу спокійно раптом ні з того ні з сього загортався і озирнувшись назад тихо й таємничо промовив
Повесні ж дожилися хліба не стало та й мусив дитину віддати за п'ять пудів жита та чоботята там хоч старі
Частіш гонці з фронту
Що ви його пустили візьміть його він арештований
Був то старий Андронаті і його вірний товариш музикант-цимбаліст що ніколи з ним не розлучався
Ми ніколи в житті вже не будемо воювати
Ударивши кулаком у двері він почав чекати і серце його кидалось багато голосніше ніж він постукав
Юля сіла на лаву
а тусь мені
Чоловік попустив краватку що мабуть стягувала йому шию
Бачила як батько вихоплює з горна малинове залізо кладе його на ковадло
Здрастуйте вам
Сам знаєш які там дороги особливо в цей час
А йому
Стыжусь моих злых окаянств и сам себе кажусь презрительным как за дурные поступки противу моих родных равно и противу всех людей
Я б їх коли б узяв
Чим причарував
Він не змінився зовсім худий високий з гарячим блиском у голубих очах
Таж ніхто інший а Блазій побіг у Пивоварну вежу до Альнпека коли Кампіан в один мент побачив що його тіло покрили синюваті плями
Ну хлопчики вперед
Досить швидко вона вийшла в число головних городніх культур
Був у нього знайомий приятель цилюрик та ще й Марусин кум вона в нього аж трьох діточок хрестила так до нього пішов він радитись що треба робити а коли можна то щоб і сам прийшов та й подивись на болящу
Яку щиру хорошу статтю зовсім своєрідну написав про Марусю
Михась оглянув їх уважно і зовсім по-дитячому мотнув головою
Сірая з тобою
Довго не міг нічого второпати
Ні недаремно мовиться що на ловця і звір біжить
Перед вечором архієрейська карета рушила з панського двору а за нею рушив увесь поїзд
Того ж дня надвечір випустили інших обухівських
Не знаєш
Одна голова що лежала на високо збитих подушках
Від Нової слободи прямо на них мчали вершники на скаку пускаючи в бік лаври хмару стріл
Приятелі почали одвертатися стріваючись на вулиці
Нехай зостануться мостивії пани самі в своїх маєтностях великих і нюхають ті весняні квітки за котрі панщину робити заставляють
І вони протестують
Тому я залишив Менжинському провідників а сам рушив услід за вами
Кяфіри мали б умерти від того крику як умирали й падали зі стін оборонці Відня Семиграда Нейхейзеля Брюна Ольмюца
Ще раз ухнув народ і разом звільніло напруження шнурів величезний камінь рушився зі своєї посади і хвилю захитавшися в повітрі з страшенним глухим ломотом повалився додолу поперек потока й тіснини
Та він затявсь
Рипнули двері і в кімнату хтось заглянув
Громадянин Харитон Заїка має право мешкання у селі Жовнино
Княгиня із Ляхистану
Коли відкрутили з товаришем у інвалідній колясці фару а потім звернули на двірниччиного Гриня двієчника й балбеса
Вiн розказував до всього докладав жартiв та смiху
Випивши заговорив про Янчеюка
Навіть на очах легкодумного Михайла Кириковича з'явився якийсь легенький сутінок жалю та задуми
Не думай собі що я так дурно по світу ходжу ні
Ще мабуть ніде й ніколи не втікали так два купці з ніякого міста як утікали ті що привезли матір султанки Ель Хуррем
Ба ні Дениси Рябченки Сучки от кому серед неї вільно й ласо живеться а чоловікові чесному та вбогому ні
Видно вона йому про щось довела
У нього радісно тьохнуло серце випробуваний у багатьох боях запорозький засіб зупинити наступ ворожої кінноти цілком виправдав себе і тут
Я дешево продам
А вот продолжал он кремешки из Вифлеемской пещеры помогают всякой жене при родах столочь их только и выпить в чарке горилки
Гайдамаки
Вставай убійнику вставай
Долі шукала пішло умліваючим шепотом з уст матері
Один повний місяць стоїть серед неба а другий сходить з-за лісу червоний як жар та здоровий як віко од діжі
Гассан трясся весь час як осиковий лист
Та-ак гадають що мені кори-и-сно змінити хазя-я-їв
Замість лікування тільки розведення рук
Ні навіть вельми добре
Вона iншого роду звикла до iншої обстави до iншого товариства
Ти бачиш що я теперечки оглядаю вали та бархани щоб ваші козаки часом не вскочили сюди ненароком та не спалили мого палацу
Щось таке чула та не хочеш мені сказати
Та й неволя ж мабуть не вічна
Хто ж тобі їсти зварить
На вал вели старі скрипучі сходи
А що як дітки ваші спитаємо
Батько вмер
Хан наче лев що готовий до стрибка позирав за море прислухаючись до стамбульської метушні
І зойкнувши сконає жива істота
Сьогоднi мене теж можна називати Їлонкою
Чого вони ті декабристи повстали тут
Сволок і одвірки цієї хати стояли колись у запорозькому курені
По якому скажіть праву обкрадає їх тисячами гноїть на каторзі у казематах
Тепер
Дмитро розгортає книжку і в його почуття й думи вплітаються з другої хати стук теслиці і міцний молодечий голос
У князівській гридниці давно не топилося було холодно
Кохайтеся ж любітеся
Де хазяїн
Вона склонила голову не мовлячи ані слова її очі звільна піднеслися на лице Євгенія постояли на ньому хвилинку і з таким самим виразом тихого здивування перейшли на лице Стальського
За ним плила Тепа з одкинутою назад головою сміючись і блискаючи зубами
А ходім справді та послухаємо сказав Радюк
І пе хотів бачити Євгена Сидоровича
Грошей грошей от і все
З чого б то
Де пахне бром там скоро смердітимуть трупи
Кінь повів ухом почувши своє ім'я
Ми хочемо все перетрусить передивиться
Оглянув весь Гостиний двір поторгувався
Тебе забути
І питалася в невістки
Чи не погуляли б ви ще по ярмарку мої голуб'ятка
Я не злодійка пані
Видно має він таки ту владу і все що марилось йому вчора спектаклем Кара-гез було найсправжнісінькою правдою
Невже я не маю права відпочити одну хвилину
Діти з портфеликами за плечима бігли зі школи ковзаючи по лискучій дорозі закрижавілими чобітьми
Тепер з легким серцем розпочну діло яке заповів мені аллах
Маєш же ти щось робити
Одні над пропастю другі горою ніби й собі станули
У тій каже що шпигунів ловлять
Ну хай і не ворог Бондаренко але яка радість од нього
Й о г а н н а
Але я мушу своє зробити
А будь я сухий не могучий
Ой на Купала-Купалочка
Егеж
Нехай за доччину вину страшенно гину
Порипує крига
Людською кількістю ворог задушить і зітре з землі
спитав Марусик
В своєму кутку хлопець давно вже лишився сам
Вона лiтає
Пробачте
В районі полку були містечка й села з будівлями міського типу і бійці штурмували по кілька разів давно захоплені ними вулиці вели запеклі гранатні бої будували і руйнували барикади
Що трапилось
Дар слова несіть для народного блага
Загулювали очі на смерть або осмотрювали рани
Яничари пішли врозтіч і хто не вспів скритися той гинув напевно
3 Вийшли й регочуть
0сь він вибрався на чисту поляну
Ой господи
Ні я не розумію Елізо що ж має сутнє значення
Загомоніли люди закивали що там казати всі парубкували
Я свого зятя на всякому місті оберу гетьманом
От бачиш
Маруся мовчала і дивилась у вікно
Тілько слухай Зосю щоб мені відтепер ані-ні давніх фох
Хлопчики
І тепер він мільйонер
Маня з'їла з ложечку й кинула ложечку на стіл
Що ж воно буде
Галя про них нічого не знає тепер
Коли ви не прийшли на обід
Мічурін це справжнє кіномистецтво
Ах але тут дома також годі оставатися
На небі відбувалося театральне видовище день померкнув крізь потемнілі хмари пролилася і ллється осіння холодна блакить зірки ледве помітним миготінням з'являлися на небі ніби наближалися до землі їхні вічні вогники
Обоє разом
Почувся брязкіт посуду
Розуміємо
Не ждала тільки тепер сьогодні зараз та ще вночі
Га
Хай їм всячина здивовано пробасив Бурмило
Нарікав як прийшли і жалуєш коли відходять
Вона зробила кілька кроків до борту
Посіла ж це місце еліта так що їм було досить просторо й нікого не пускала до своєї касти
Підведіться з колін і сядьте
От слухай революцiї треба хлiб
Старший простягнув сувій цупкого китайського паперу тихо але урочисто промовив
Дме північно-західний вітер
Ще б пак не хвилюватися коли вже зараз бачу верба ось Загнибогина гребля шу- шу очерет
Мандибула ж у найзвичайнісінькому життьовому розумінні цього слова страждав
Не знаю друзі мої чи можна почервоніти більше ніж почервоніла красуня Клава
В мене очі як фотоапарат гляну і на все життя
Та правдою також є те що поміж нами живуть герої
Він поміг водяникові звестися на ноги
Єще раз питам хто тутай
Та лихо наше що вони все прибрали до своїх рук запрягли нас у плуг ори мов дурний хлопе роби на мене
Та постривай щось скажу
Але щось менi здається ви теж не з бiдних
Де тут взявся ведмідь
Я народився у Мандриківці
Руки простягнені вперед таким теплим утихомирюючим рухом що здається хмари стануть на коліна й схилять кудлаті сиво-золотисті голови
Хто ти суворо запитала Феофано
Я не дав би для
Придбав і коники порядніші
Тільки в кареті ніби відповідаючи на німі запитання Софійки сказала
Востаннє обличчя святих засіяли надземським блиском глянули здивовано і перемінилися в огонь
Саме поки вийшов я з хати в нас була пані Маріян з донькою й коли зачули що йду сюди просили передати тобі й сестрі твоїй просьбу щоб зайшли до них
Тепер він міг сказати що почувають вільні не панські люди в біді та радості бо встиг зазнати того й того
Мерщій збирайся та ходім поки сонце світе походимо людей побачимо мені город покажеш
Прутинку легше перерізати навскоси чоловіка легше зрубати навскоси армію легше розбити також так
Диякони вже гасили свічки коли зі свого бокуна вийшов Сірко
Кричать удвох Добре діти
Е хлопчику мій малий оце тобі й є чорна письменницька робота катувальниця наша і радість
О передбачливий і діловий редактор Благосвєтлов одразу зрозумів який скарб потрапив йому в руки
Та що там слухати хіба й так не видко
Двоє що досі стояли посідали на траву чухмарилися позіхали
Тому ж і в неї був свій розум і вона не виходила в ліс до нього
С л у г а увіходить
І не затер слів про кохання до полиску
Суд на якому головував сам Чуприна з Чупринок вирішив і його зіслати з вавилонським охвістям заодно як підкуркульника й заколотника
Історична повість Івана Левицького
Нічого не знаю одказав понуро Лушня й перекинувся на бік
І все ж повинен сам на все подивитись своє око не зрадить
Іван Кирилович пошпурив сигарету й ступив до столу
Вернулась і з нею увійшла суха потерта якась дама
Яка батьку
Про що
Мені б було дуже його жаль
Й за руку тебе смикнула баба Килина
Хіба од села до села
Фундушу прошу щоб викупити друкарню Івана Москвитина
Щось неймовірне чаклунське було страшно й темно як в глибокій печері і в тій густій імлі блукало безліч маленьких вогників- ліхтариків
Вантажать у тi куренi спочатку вiскi бефи пудинги й шампанею а потiм уже англiйських лордiв iндуських раджiв та камердинерiв
Познайомився з ним
Г и р я
А вів нас в атаку секретар ЦК Бурмистенко
Зойка усміхнулась і кивнула йому
Чого
Тітко що воно за крик турботно прислухалась Оксана кинувши сапувати
На повних щоках грав маленький ледве примітний рум'янець
Голос наближається наближається наближається
Кравцов прокинувся
Це була своєрідна кумедна але приємна романтика кухні юнака й злочинної мами півсентиментальний хатній роман освячений незмінною ніччю та стукотом дешевого годинника на стіні роман з раптовою зав'язкою жагучим змістом і нудним закінченням
Коли ж на бокових алеях гуляють самі міщанки та наймички обізвалась Степанида
І як Він міг закохатись у таку
Треба ж чимсь її обробляти
Отаке досягнення за час його відсутности
Не дає і пообідать В Київ проганяє
Котрий дочко
Перед ним зодягнений у козацький кунтуш сидів чоловік такий худий що в нього позападали не тільки щоки а й скроні мабуть сушила якась хвороба і щирив в усмішці великі як у коня зуби під куцими рудими вусами
Цікаво б знати скільки в його тисячок сховано в банку подумав Леонід Семенович
Як так то я вже не сердюсь
0-ля
Большевики
Ну а як же
Не знаю
Одного з-поміж своїх синів він послав наказавши йому скликати всіх приятелів та знайомих на бенкет
Іди сину іди сину пріч од мене
дав йому лопату Іван Хомич а сам узяв кухлик і задумався
Звався божим чоловіком сліпий старець-кобзар
А я брат реаліст
Та й на який кінець оце мені лихо
Але тутай ще є одні двері прошу вас показав Спихальський на темну дерев'яну стіну що перегороджувала колибу мабуть навпіл
Не подобається мені твоя Зоряна сказав я
Екрани гордо й високо стоять над юрбою мовчки кричачи до неї чорними чіткими писаними рукою літерами
Теж трохи не заплакав
Хорошо сказал Степа взял картуз и поковылял в город
Посли приїхали в гетьманський двiр.
І ще прошу вас сказав на закінчення Леон до Бенедя зайдіть зараз тепер до мене на мою кватиру я маю з вами де о чім поговорити
До автобусної зупинки
Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи
Після обливається водою і витирається шорстким рушником
Священик порадив дати його в університет щоб він вистарався на доктора або на урядника
І йому було шкода розставатися зі своїми новими знайомими
То ви вже перебільшуєте
Хазяїна
На камені гірському стоїть вона і вітри її хилитають на всі боки
Розтяглися півколом гармати повернувши на ворога морди
А виглядаєте добре
Чи ти ба
Старий Надель сумно непорозуміло знизує плечима
Маріон здригнувся й поспішно пішов геть
Там же є легші
Мовчи заважаєш
І все ж у перші хвилини цієї ранкової зустрічі вони почували себе досить скуто до цього дня ніхто із відомих їм антрепренерів не говорив з ними ось так як цей елегантний пан що віднині мав у них бути за директора тобто людини від якої чимало залежало в їхньому житті
Навіщо ти вкрав барабана в мого хлопця
За всяку ціну повторив Старий
Слуги повносили в кімнати скрині
Тю задавака
Нема за що
О Кобилянської
Чи не ти страждала чи не ти її згодувала
Дає йому Прокіп гроші Вибачайте дядьку що мало кріпак не багацько розгорює
Розсмiшив ти мене
Це щось з іншого поля щось зовсім незвичне
У походах він вершив роль наглядача стратигового намету в битвах ніколи прямої участі не брав отож не брав ніколи й здобичі а тільки лічив та ділив уже здобуте ковтаючи слину на чуже і задихаючись од злості й заздрощів
Я прошу сказав мій герой і побідно ступаючи зійшов на трибуну
Так так дідуню
От вона пройшла проз його дуже близько поруч з Христиною трохи не черкнулась об його жупан рукавом бiлої сорочки
Теперь гуськом один за другим в ряд скомандовал проводник вступая в болото
А наша копа як осудить так у нашій громаді й буде
Лиш надів усі йому Митянчик ти як янчик
Слинько ти шепеляве
Ось походи по нарядних і послухай
Прибігав рятувати мене від повені
Д і д
На пий
Я переступив поріг кімнати й одразу нікого не побачив
Ех
Ніде такої не побачиш як серед цих медітеріанських вод о такій порі опівдні
В тебе один син
Образа її гнітила вона здригалася від огиди й обурення
Але не обманювати
Аврума знало усе село
I чого б це комусь не прийти сюди не спитати як я живу i що я роблю тепер
Правда
Тафольно
Спека стояла нестерпна
Зала була порожня неначе пустка
Наступником Лінкольна був Джонсон
Старша дочка Олександри Панасівни роздмухувала вогонь у літній печі стулила губенята й заповзято дула
Та щирість майже дитинність якось дивно уживалися з суворістю й тверезістю
Чого це вони не в норі пошепки щоб нікого не розбудити спитав Кріт у Їжака
Тікаючи од дідового реву одного разу стрибнув я з-під порічок прямо в тютюн
Ні лист не приходна
Вона ступила крок од його ліжка руку ст. 48 49 їй він давно випустив і за промовою забув і зітхнувши наважилась відповісти
Вожак прибрав з неба свій ключ ніщо тепер не відволікало Месмера і Манжус міг піймати нарешті його погляд
Висхла куряча постать барона відсахується вбік і сунеться назад
Всі вперто твердили чума
Заливається флейта трубить з переливами трубач рявкає бас гуде баритон
Через ріки бистресенькі
Мабуть на дощ збирається
Атака атака відповів він дивлячись у бінокль
Ну да це ви вмієте засопів Квасило
В кращому разі він міг хіба що відступати з більшовиками
Я вже годі мовив Степан Закурив
Селім-бей раптом обірвав сміх устав торкнувся наче знічев'я позолоченого руків'я ножа і сказав
Добрий але обмотаний циганськими вговорюваннями відповів Михайло Нехай ночує з мамою в хаті на горі а ви вже самі пересипляйте в бурдею
За ваше здоров'я вельмишановний пане бездоганною українською мовою відповів господар а сам подумав Ось такий антропологічний типаж насамперед повинен піти в землю
М о к і й хмуро недовірливо
До біди веде вона
h1 Раб краси h1
Гаврило
Не міг ти стати мозаїчистом чи золотковцем тільки тому що володів умінням це Ще слід було довести
Ось покинь ти свої вівці не вік же їх тобі пасти
І от як ви кажете що то її Загнибіда вплутав так і слідователь каже
Хіба ж то був бій
Не кожна переступить одвічну кологрань світу жіночих забобонів
І з тими словами попрощавшись поспішив немов бажав бути сам а там далі за якийсь часок зник мені цілком з очей
Та се ж чорна Ївга
У кожного дитинства мабуть є свій ирій моїм ирієм було місто за Собакаревою горою
Добре було б йому й легко якби
Сторчак
Тепер у станi все спало притихло як це буває пiзньої ночi
7
О Боже
Я
He розумію
Якби його постригти
Господь з нею
Тетяна Ничипорівна варила парадний обід Ада з намови фрау Гольц яка теж брала участь у родинному святі піднесла батькові букет фіалок що вже продавались на вулицях
Із скла ця скупчена й перероблена енергія попадає в апарат на рослину вбирається нею й знову проходить певний процес
Нікчемний
Коханий мій
Сам Камбіз Перший колись перестрибнув через неї коли вона вилазила з вагона на станції Бориспіль
Городи зазеленіли городиною
Адже йому справжньому правителеві Османської імперії доводиться гнути спину перед цим нікчемою і лінтюхом який одначе корчить із себе великого завойовника і мріє про лаври Александра Македонського
Десь щось клацнуло
Усім їм смерть
Що ж робити
Годі годі мамо каже запорожець Ти б здається тілько й робила що няньчилась ізо мною
І в цю мить майнула думка про друкаря Івана Федорова який рік тому упокоївся в Онуфріївському монастирі заклавши за борги друкарський верстат лихвареві Ізраїлеві Якубовичу
Ще одне мав зробити до від'їзду побесідувати якось із Миловидою
Я прийшов як виявилось дуже до речі бо Микола Миколайович Анемподист і великий аматор преферансу наш повітовий поліцейський справник Слатін саме сідали на веранді за ломберний столик щоб почати пульку
Добре Масі
Як погасили світло непроглядна темнота обхопила їх ані смужечки схожої на світ неначе в домовині
Тож помонявшись дозволили ескулапові піти за сельбище й зібрати те що хотів
Ніякий шлюб ніяка розлука не заборонить щоб ти була поезією мойого життя
Спасибі вам що не цураєтесь не забуваєте
Сперш Грицеві потім йому
Вечорами збиралися у котрійсь хаті і гомоніли думали
Дурниця яка що Грицькові тоді менше припало землі
Перекажіть у передій лави хай підпустять їх до самих завалів а вже перед запалами зпімуть з комоней стрілами чи сулицями коли обійдуть якимось дивом і по стануть здобиччю вовчих ям
Спочатку одразу після призначення завідуючим лабораторією була насторога навіть боязкість бо весь час здавалося що йому вставлятимуть палиці в колеса надто після того як один із співробітників прошепотів на вухо що вчора його заступник сказав Який це завлабораторією
Далеч же то
Що ти злякалася дурочко спитав він її весело зазираючи у її похмурі очі
Ніде ні серед того широкого неба ні на цій великій землі він не міг знайти спокою
Його лице дивно мінилося
Хе-хе-хе ніби знехотя осміхнувся Фесенко
Адже ж Вагман закидає свої лихварські сіті на панів посесорів урядників значить на саму сметанку інтелігенції в повіті
А що як я усохну
Миля
І не затримуйтесь люди князь Ярополк кличе нас іти йому на поміч швидко тільки волостелин Кожема дійде до Любеча разом із ним мусимо вирушати й ми
Не можу сказати й як
Іди
Мулко вельми грузько
Затулило недогорілий місяць і синьо хиталося над цілим світом
Гнат
Батюк радісно стрепенувся
Яке діло
Ще пахне клеєм фарбою
Олекса привів сліпого на одне око парубка який назвався Онисимом Невечором
Роман сидів на лаві коло самісінького стола спершись обома ліктями на стіл
ВИХІД 5
Принаймні в листах він згадував як було добре і писав Марії що обов'язково обов'язково у серпні вона мусить повинна зобов'язана приїхати в Англію на острів Уайт де будуть Олександр Іванович з родиною Анненков Макаров він Тургенев і він вік не простить якщо вона не приїде
І голубі хвилі весело били об береги Істанбул-богааи
Хіба ва Добрита не було того
До неї видивився Фіцачок а Іван нічого не чув вже ні на що не відповідав
Про себе він ніколи нам не розповідав але від інших ми знали що під час першої війни був він у полоні в Німеччині харчувався брюквою яка на наших базарах навіть і невідома неодноразово вдавався до втечі але все його ловили і підвішували за ноги головою вниз чисто прусська то була кара що ждала кожного за спробу втекти
Потоцький
Ідіот
І ще голос
Але нам старим що робити
За всіма ознаками тут зібралась еліта гуртка
Звичайно загублений рай
Нащо питаюсь навіщо ви нам іспортілі город
Паньматка так зраділа немовби ненька рідна
Невисокі під гонтям доми білілися до сонця мов сріблява луска
Пустіть мене князю
І вони мовчали як змовники й як змовники шуміли грайливо вітами назустріч прихиляючи небо скорочуючи до нього шлях
Ні патрон мій суворий але сама панна мимохіть викликає захоплені похвали може й недоречні але падам до ніг від них утриматись неможливо
Марусик здригнувся і розплющив очі
Дорогою я пояснив операторам що ми робитимемо і написав записку до лабораторії про негативи
Мы с Федей переглянулись что это на нее нашло
Так
Раді старатись гетьман і собі криво посміхнувся
На голові кепочка в яких зараз модниці ходять
О ні
Перше село яке ми поминули під час своєї мандрівки було Семиводи
І Павло почав розводити своє
Що ж друге
Яворський
Звістка вразила обох мов блискавка
Вона не змогла довше дивитись на себе почувши над собою подих смерті і ледве дойшла до ближчого фотеля сіла і затулила вид долонями
Аж моторошно коли читаєш кінцівку сказала вона навіть не від смерті Дарії а від надзвичайності образу Мороза
Ходім аж на той бік лісу
Народжуються ж люди усе одне до одного і постать типового невдахи і прізвище знахідка для гумориста
І що воно так по-весняному приємно пахне серед кислот з якими він працює над акватинтою
Шість тижнів
І от почався голод
Та ні Новиков мусив би попередити
Хіба ж він колись за все життя гуляв весною
Чи ти коли згадувала нас
Пряде з бабами набалдашник
На танець
Ця навчить як жити
Прощай дорого
Гофман з червоноармійцями вже заквітчав зал
Записуємо
Чого властиво хотiв професор навчити Степана господь знає
Мені досить для відпочинку навіть нашого поля і нашого лісу на піщаних горбах і нашої Золотої Липи що немов рибка плюс кається у вузьких берегах
Ось що я тобі пораджу
Ой бідний ти кумочку бідний
Я вам знайду
Нам би тільки зиму перебути
Вони вiдкриють дверi воям
А певно горе що тут казати
Так дума собi Ригорович та кахикнувши як пан дяк збираючись читати полунощницю дума I ураговим бабам i молодицям хто менi якусь капость робив або теє- то не сотвориша послушанiя знаю такiвських усiм вiддячу позаполiскую їх добре
Поти знайшла сірники поти засвітила Загнибіда сидів і лаявся
Гаразд
6 III 1953—1988
Оксана похилила голову
Ведомо стало нам ясновельможный гетмане что вельможность твоя зело скорбит на нас за то что когда ты на польское войско точить войну прибрался то мы на тот час бросились трохы Крым и клятых бусурманов пошарпать
Там сухоє убірають і т. д.
Де вона обідає
По всіх хатах говорили про це й чекали чогось
Після провід через тиждень треба було справляти празник мироносиць
В імені закону мовив той сам голос і рівночасно повторилося стукання до дверей з більшою силою
Так воно гарніше виглядає
Як часто вона тепер думала сама про твори для дітей
У мене й досі голова гуде
Згадка про знеславлених тлумить одну і зроджує в серці іншу хвилю відплати- мсти
Гай-гай
Сховайся тут бо ще хто побачить
І раз і вдруге отак і на суходолі і в прибережжі там де стіни виходили в море
III Хутенько казка кажеться та не так-то хутко діло робиться
Тато глипнув на мене здивувався звузив одне око на кпини й нiби з великим пошанiвком спитав
Тому я покладаю особливі надії на тебе на твою спритність і твій розум
Спасибі не можна гукнув о. Артемій і неначе впав у повозку
А як звати кучера що повіз його
Байдуже
Ой
І з циганським родом-племенем нічого спільного вони не мають
Підіймаю я голову дивлюсь а на скелі знов стояла та ж сама неземна постать тільки не в білій а в рожевій сукні з рожевими квітками на голові
Ждання було тяжке напружене нестерпне
Тут і трапилося те про що ніхто не думав і не гадав дімотів підтримав увесь Константинополь і найперше охлос той найчисленніший константинопольський люд у якого крім робочих рук нічого не було підтримали й зневажені Юстиніаном аристократи
Ті зрозуміли натяк
Замкнули за нею дверцята всередині карети
Дні життя рахувалися тепер Піснею сьомого дня закінчено другу дію восьмого сцену зустрічі Мавки з Лісовиком дев'ятого і десятого ці дні видалися найтяжчими
Протокол увесь чисто фальшивий
И светлый праздник воскресенья Тоску сторичную несет
Андрію провір мене по алгебрі
Ідуть крізь зливу сонця
Коли станеться так що нікого з кревних не застанеш у Випалі коли у тебе й вогнища свого не буде не обминай Черна і мого терема в Черні
Видно краєчок запнутої білим колиски
Ах брате
Я ще вранці наносила хоч і подивіться
Любити ближнього нам заповів господь
Ти хвиля каже розум що повстала й розіб'єшся об скелі
Устино
Тим часом в хату вбігла цікавими карими очима озираючись Оксана смуглява весела
На другім кінці палацу у лакейській нудили світом без роботи Петро Вареників син та Иван Шкляр а перед самою залою на стільчику сидів у лівреї з золотими позументами Степан Пугач молодий вродливий камердинер генеральшин
Накоїли вони мені лиха
Старший його син Клим що його хотів було на високі школи подати також щось не видержав щось у нього в голові від високих наук чи від чогось іншого поплуталось і мусів його до того дому де лікують нерви віддати
І чого ти й досі не виходиш заміж
Оце ж тепер уся худоба наша бо Гітлер і кури пожер і корови в салотопці перетопив щоб його нечисті до судного дня на бісячий лій топили
Махайте я піду Москві служити Гріхи свої мечем покутувати Цареві благовірному годити І високо наш руський стяг держати
На спів нанизує слова Він про далеку Україну І пісня та крізь вічність лине Як завжди юна і нова
На попечених місцях почала злазити шкура
Та хто він
Біля ніг її шпортались кури і сокотали допоминаючись їжі
Князь Володимир згоден укласти ряд якщо ти василевсе пришлеш йому вінець
сказав генерал і нетерпляче втупив погляд у двері
Пріск зумисне повільно йшов до воріт а коли вийшов з двору звернув за гострокіл і сів на траву
Треба дожидатися поки Маринка подруга до неї трохи прихильна пособить
Дівчатка реготали а маляреві вривавсь терпець
Шварц пошукав у натовпі Фабіяна посміхнувся попрощався ледь помітним кивком голови не проронив ні слова
Люди з Доростола не знали хто вiн але зрозумiли що це не звичайний воєвода
Який вас враг сюди направив
Петро й Качур низько вклонилися отаманові і старший одвів їх до одного з казанів коло якого вже сидів гурт гайдамаків
Вони мали й бібліотеки
Ге уполюєш а все заберуть відмовив той
Натомість пильним поглядом вивчав ряди вітрильників які чекали ночі
Стало тихо всі здивовано дивилися на Чурая
Молю вас схаменіться подумайте що ви кажете
Ні мабуть ніколи
От і гаразд
Сорок п'ять років
Хто б же за ними пішов коли б вони його не лаяли
Кайдашиха зачинила двері з притиском а Мотря ще голосніше гукала
Біля печі обпершись плечем об комин стоїть засмучена жінка висока смаглява щедрої степової вроди
То вже стоїть людина нежива
Оксен спохмурнів і довго маячив по кабінету мовчки потім сказав
Що вже стара Макаренчиха сліз вилила то і у всіх цих книжках не списали б ні Антошка ні Манька
Коли б у кімнаті раптом провалилась підлога або грім розпанахав стелю це б не так вразило Івана
Та Андрійко ходив тут як у себе вдома
тихо
Десь простудився мабуть бо на різдво таки пішов до левенят як називав малих дітей Жемчужникова й дозволив їм поїздити на ньому верхи як на коні
Походить певне від слова драпач шаповал який очищає виготовлену шкіру від шерсті дротяною щіткою
Оба пішли додому
Чого пішли на Русь воєводи запитує він
одказав Колісник підходячи до його
Сухе й колюче гілля било й хльостало їм в обличчя обривало на них одежину
Є лисячі вовчі ведмежі сарнячі оленеві звіра тут досить
Розпічнещ із ними ґаздувати а відтак як зі всім упораєшся спродаш і купиш на їх місце інші молоді
Та минула година друга
Він страшенно упадав за мною
Павутиння між дерев думає на нім павук
Он в слезах Упал и землю лобызает Как перси матери родной
Ой сип сирівець Та криши петрушку
Ти ж не видиш що я все більше та більше ослабаю а тато боже прости йому гріхи пересиджує у Мендля як у рідного тата свого задовжуе тайком як я оноді довідалася поля тратить гроші і що з тебе буде як я замкну очі
Шваби й мадяри збурилися також
Біля клініки стоїть легковий візник
Тьху
Авжеж я вам не рівня я з вами свиней не пас
В кого кайла сюди
Ліниво потягувався розглядався його високе присипане гривою хвилястого чуба чоло ясніло спокоєм по губах проковзувала умішка
Юру витягли з води ледве живого
Дай йому нашу газету дай
Якщо вже вони уявляють його таким розбійником дніпровським то хай таким і буде
Савка
Геп
А їх же вночі а може завтра отам у шелюгах
Я поверну привідці ромейських воїв стратигів Сергія та Едермана поверну й людський полон ба навіть рогату твар
Громоход не жереб
Входе Палажка
Коли ж на яку іншу стежку схибнеш це значить у мертву воду увійшов чоловік
На різдвяні святки вона справила великий бенкет ще й з ялинкою для дітей запросила Марковицьку й Любу і Малинкіна і генерала
Богові
Жандарм
Занедбане нещасне створіння з гостреньким підборіддячком з гостреньким пташиним носом
Може й до свого наймолодшого ставилася з дивною байдужістю не вірячи в його майбутнє а Джихангір мовби вичуваючи материну нехіть до нього набридав їй просився спати в її покої канючив солодощі іграшки вбрання не давав спочинку ні вдень ні вночі так ніби мати була його рабинею
Він сказав отсі слова
Але ні
В бійку розумієте
Сумно і непривітно тепер в нашій Тухольщині
Андрію він найліпший крім Іраклія тут чоловік сказав Тарас
А знаешь Орысю заговорила вдруг оживленно Галина подымая на подругу свои загоревшиеся внутренним светом глаза знаешь когда никого нет и я остаюсь одна мне кажется иногда что я их вижу как видела когда-то
Стукають молотки терновий вінок в'їдається в скроні тече кров по обличчі
І не з нашого села він
Значить треба переглянути Колокол і перейти до листів з Росії
Сину
А тут і Супруненкова хата виглянула з-за комори
Це власне буде не бій а несподівана забавка яку милий товариш Кестенбавм неодмінно хоче дати товаришам милі товариші мусять прийняти її
З самого краю коло Мелашки лягла баба Палажка і ніби стерегла своє стадо як добрий пастир
Самойленко схвально кивнув головою
Тарас не став вслухатися
Гора з горою не зіходиться а людина з людиною зійдеться
Одного не дамо
Скорися батюшці попали мужицькі книжки викинь із голови все те про що марив самотніми ночами і будеш найщасливіший із усіх учителів у повіті
Але ж вона не винна за це
Та кому міг розповісти Сулейман про цю жінку про її слова і про дивний її дарунок
Потрібно писати кожен день до нього листи
Всунути ноги в султанські пантофлі ніхто б не посмів
Рідко вдавалося й кошовому добутися під броню безжурності та кпину
Ну хто йому повірить що він такий бойовий подвиг зробив коли всі знають що Охрім власної тіні боїться
Погані наші справи
Потім голосний дзвінок у передпокої
Я їду на Кавказ
Мені здається що її будуть мордувати катувать різать
Вадима довгасте блідувате обличчя прямий рівнин ніс виразні губи які зараз приязно усміхалися Марченку
А раби ці вміють терпіти
Після тривалого вмовляння Марина нарешті на це погодилась
Переяславський
поспитався Сидір
Линка
Стала проти неї простягає руки хоче піймати а оддушина все мов вище та вище підіймається
Бажаєте щоб я вернувся панно Маню
Бої його добували її дуже запросто там уполюють зайця чи косулю там качку чи гуску яких он скільки водиться по озерах та річкових заплавах
П л а т о н.
захоплено вигукнув він до товариша і прочитав те місце де шикують злидні нас юнак до юнака
У сусідньому селі
Де ж він тепер
Автомобiль
Треба було й справді наперед розвідати й вже тоді гадати як умикнути Вишаті красну Діву
Запросто
В духовниці не так написано
Боже мій
От коли б ще випити хоч кухлик
Під фронт Петрова батарея підходила в надвечір'я глухими польовими дорогами малов'їждженими помежи ланами пшениці гречок кукурудзи
Фатер наш фюрер наш нацизм учить нас
Це ще і трагічне замітила румунка а по якійсь хвилині задуми сказала В нас то хоч ворожка розважить чоловіка коли йому нудно а тут
I все-таки люблять
Молюся й тобі людино вільна що взяв ніж і запалив серце грозами
Ми з паном Мартином будемо гребти самі
роблено безтурботно перепитав Скрипка
З ведмедями барложився
Бог з тобою посміхнувся Микола вгадавши з самого тону що десь надужито його підписом
Пташки скрізь подавали голос
З пекарні вернулась знов до стола й налила на ході чоловікові другий стакан чаю не присідаючи до стола
Маруся попестила його погладила дала кусок медівника
О н и с ь к о бере рушник мочить його у воду
Якщо ти хочеш знати мою думку
Що
Тихий
От всього день не бачила а як скучила за нею
Ми знаємо ваші каверзні
Брешеш
Коли хочу що сказати то обертаюся до служниці
Тільки сині очі потемнішали від внутрішнього хвилювання
Одного разу місячної ночі ідучи від Левантини через тік до повітки спати він побачив на току ворох пшениці
Потягну
На широченному полі
Довго билася вона на цьому слові з Романом поки вкрай вимучила себе й хлопця
Я тихіше гребтнму
Один зробить гав другий зробить гав бо в природі теж весна заплаче дощами а потім і осінь заплаче дощами
Лемент то затихав то лунав дужче
А ще страшніше ні за що
Може й ліпше що мор прибрав Аяса-пашу мій султане
І нікому було його поставити назад
Гм
Вона хороша мов лелія приваблива як ідеал
Татарин тільки на коні татарин
Таємний посол турецької султанші міг бути саме потрібним поштовхом для спорядження експедиції Ржевського бо без цього поштовху ми не знайдемо для неї ніякого вірогідного пояснення
Молодиці позгортували руки та важко зітхали приказуючи
Допоможи рабу своєму а моєму синові Володимиру захисти від злого ока лукавства зваби ворожого меча постав щит між ним і супостатом дай йому перемогу на брані даруй здоров'я і щастя на многі многі літа
Може три сотні веж а може й п'ять
У Святоюрському храмі гриміла відправа
Володько оглянувся навкруги побачив Ганку й підійшов до неї
Хто й всидить тихо як не Піхтір
Ми ще собі не можемо уявити скільки вони зла принесли народові радянській державі
Нахилившись Надька так обережно-обережно ніби немовля вкладала хворого чути було як натужно він дихає як хрипить йому в грудях і віп знову щось говорить у маренні сліпо й нервово стискаючи Надьчину руку
Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь широко стелеться килим ясно-зелоного вівса далі наче риза рути темніє просо
Зате коли односельці допитуються в Нюри де та ким його дівчата працюють він одказує твердо ніби з погордою
После этого происшествия след его оказался на великом Запорожском Лугу15 и в числе запорожских депутатов вместе с Головатым он является Екатерине Великой потом является на нецеремонном обеде у генерала Текелия16 и по уничтожении низового запорожского войска возвращается благополучно в город Переяслав с чином капитана и правами потомственного дворянина
почувся тихий голос бая Димитра
Загорілий як чорт струнконогий вибродить з води на руках виносить невагоме своє каное
Однако радость Галины оказалась преждевременной
Я не пережив того що пережив він я не долинув до жодної з тих верховин до яких дотягнувся він
Так вас з прибавкою сказав він
Коли лазили то зрозумієте трагедію культурної женщини поставленої перед такою проблемою
Кайдаш пішов швидше а чорний хлопчик біг за ним та приказував за кожним його ступенем туп туп туп туп
Здалеку пильно-пильно дивиться на нього і гасить віями вогке місячне сяйво
Вона з Глинська повернулася до Вавилона то їй доручили вітряки та хліб
Двома повторними атаками він затримав Кара-Магомета рівно настільки щоб драгуни й козаки відірвалися од переслідування
Зрозумiв
Мучився Гриць цілі два роки сам із дрібними дітьми
Дванадцята година ночi чорна маска
То був витичівський велій болярин Ждан
І голови хто звідки родом поставили перед народом
Заплаче було бідна одна у кутку на печі сидячи та й годі
Все погнобленіший
Так ти живеш у наші дні Ти з нами в праці і в борні
Всі погляди одразу повернулись туди в передпокій
Гадюка вкусить та й сама тіка а ти сичиш і в вічі лізеш кусаєш і знов сичиш
Ти ще смієш роздирати моє серце говорити мені свої дурниці коли мій син через вас і ваші прокдяті гроші зо світу пропав
Лащ випив кубок до дна й стукнув ним об стіл
Ніхто нічого не бачив не чув не знав
С т е х а
А з а
Вб'ють же через неї неодмінно вб'ють
Я сама так думаю що все те брехні що по селу про його плещуть
Каша вже кипіла
Не осоромиш свого чесного роду
Плакали дівчата-партизанки плакали од радості і зворушення бувалі воїни що не раз віч-на-віч стрічалися зі смертю та й Дмитро якось незручно рубом великої долоні провів по очах
Геть від мене гадино
Він кривився й одвертав од мене обличчя
А стежкою садом хтось то ставав то йшов
Місто помітно готувалося до земського свята
А батько поцілував сина в чоло та й каже
Клин клином вибивають
В кілька хвиль пізніше як доходили ми до помешкання її приятелів вона сказала
Ви може образились Марто що я так говорю
Чула Вірунько що нібито одержано сигнали якоїсь далекої зірки
Галецької не лякав цей приємний старчик і вона мерщій посунулась і стала поруч з ним
Над Кушніром загойдалось кілька дрючків і збоку до Бондаря почав підкрадатись Карпо
Кілька разів на день повз них проходила сестра
На монастирському дворі панувало незвичайне пожвавлення
Я не за передачу кажу ні
Але ж це прошу ласкавого панства справді смачної Побий мене перун якщо брешу вигукнув Спихальський запи-хаючи до рота хрумку грінку і запиваючи її кавою
Вибив у долоню мокрий тютюн із здоровенної люльки стис щосили в жмені щоб воду вичавити знов запхав його назад берегти треба бо мало в хлопців цього зілля дістав з-за пазухи дрібку сухого з кисета приклав зверху прикурив
Колгоспи росли розросталися
Такой способ решения государственных вопросов не понравился Мазепе толпа непременно должна была подчиниться чьему- нибудь влиянию и в данном случае все Запорожье видимо зависело от воли Сирко
Олег ішов останнім перепустивши всіх попереду
Який учитель вона
Ні дурниця цього не може бути
Ну тоді єсть законна причина
Не жаліла матеріального добра а жаль їй було родинних пам'яток споминів все одно сумних чи веселих хоч останніх і не так-то багато зазнала в тім дворі
Бо гріх був би коли б люди забули про Михася Несмія-на на прізвисько Затичка
Я ще живу шепоче він Я не помру лице з одмін Не взнаєш чиста біль-збіла
Та воно конешно нічого сказав дід Остап тільки
Будь ласка
Серед білих статуеток і справді стояла руда горда постать чорта і простягала руку над чорним плесом
Не забувай Духнович девіз нашого гуманізму коли ворог не здається його знищують
Откуда они вышли
К р я ч к о про себе
Я снова жизни полн
Він не міг себе стримати і в солодкому пориві каяття в спалахові всіх спогадів що були йому з дівчиною зв'язані пригорнув її і став цілувати поволі божевільно в очі у волосся у губи захлинаючись від радощів покори як не цілував ніколи
Я запропонував їм здати зброю
Аж трушусь
Слуги понесли слiдком за ними пугарi кубки плящки та бутлi
У віщо вона їй обійшлася
Роте киває Максові запрошуючи підставити вухо
Д р у г и й
Гав-
Тоді козаки як діти негаразд починали
Не питала
Собрание русских народних песен с их голосами
А старания деда и казаков хотя медленно но возвращали молодой труп к жизни сердце в нем начинало явственнее и правильнее биться дыхание восстановилось теплота зарождалась в окоченевшем покрытом страшными язвами теле
Князь
М і р і а м Щоб визволив мене ціною крові
За родіну
Отож ранком я вже мало не розкошував мати на часинку позичила в сусiдiв чоботи i шмаруючи їх березовим дьогтем заходилася повчати щоб я у церквi не лобурясничав не шморгав носом не крутивоя дзигою не ловив гав не перся наперед не смiявся не пирхав не лiз на крилас та частiше хрестив лоба
За Прохорівською горою вниз по Дніпру знов стелиться рівнина знов синіють за Дніпром ліси темніють в тумані розкішні верби понад Дніпром і тонуть десь далеко в блискучому світі раннього сонця
спитав Павук насмішкувато але не дуже
Ганка на мить завагалася
Це ж таке діло
Петро глипнув очима немов зі сну
Вони живуть між льодів
Стара мати ласкаво поглядала як син прибирав та опоряджав свою хатину але Соломії все це дуже не сподобалось
Проте притишив голос
Вони запалили Ускюдар
Чого скучати
І їй усі тут були брати а йому там усі були як сестри
Мені нічого
На сторожі ж стояла рать Хрисафієва
Довго-довго не здавалися повстанці
Підпер носа кулаком і
Та ще кому
Хоч і трісни хоч і лопни бий виганяй а Тимко любий мені і все тут
Нарешті він розчинив вікно й гукнув до каліки що вже був збирався йти
Може так і треба
Ю р к е в и ч обурений
Всі ці афоризми з арсеналу найновішої філософії ув'язнених мислителів і ще низку інших подібних уїдливо й загонисто висловив Краснояружський сидячи в позі факіра й закінчив
почав сердитися Сафар-бей
Та звичайно
Хай вагається
Дівчата підійшли до воріт
I
Навантажують підводи бредуть обози поспішають натовпи на північ
Павлусь втратив пам'ять і впав на землю
Від головного входу до будинку почувся якийсь шум крики стукіт
Отуди б докопатись до тих потаємних глибин
Ви ж на зйомках ще мабуть не бували
Його знав Гепнер і інженер Н як одну з чільних партійних персон тепер керівника якогось тресту ще й вхожого в керівні кола НКВД та кола військовиків
І добре Хариті на ниві ї страшно
I сказала стиха мати
Так ніби тут у нього сидів на острові навчитель
А в цей же час бій почався і в полі там вирвались з лісів комонники
Не пустити в місто
На ній не було чути ніяких розмов опріч криків прочан що просили Бога дарувати їм їх гріхи і провини
Робити на дурницю
Час тягся
Дарина озирнулася маючи таємну надію побачити Найду але ні серед присутніх за столом ні серед послушників які прислужували в трапезній Найди не було
Сніг з градом пополовині випав та ще й чималий
Підбадьорений допомогою Стоян насів на нього і прикінчив влучним ударом шаблі
Трошки згодом знов її шле Під ворітьми хтось стоїть то Під вікном хтось добувається
Він її сина заводила від неї забрав підкинув багачам щоб зазнав ліпшої долі як циганська і ось яка доля постигла його в багатстві
Але копичку таки перекинуло і сіно цілими оберемками покотилося в грядки
За капелюх заткну
По якімсь часі Жандарм з Анною знов пускаються в танець
Іван Сошенко
Щоб вас болячка із'іла
Я не матиматик але думаю що її пояснення остаточне і воно не міняється
Князь Володимир знав що Рогніда виїде з Полотська тільки скресне Двіна через що в кінці квітня вирушає вгору Дніпром до Вишгорода він хотів зустріти її після довгої розлуки не на Горі а в іншому відлюдному тихому куточку
Великий візир шанобливо схиливши голову мовив
Там почалися зустрічі та братерські зносини запорожців обох ворожих сторін
Поволі сонце хилилося в тихе надвечір'я
почав голос але його перебив суворий баритон
Справді Тепо це неправда
Г о р п и н а ходить кругом стола і наливає всім
А сам зітхнув
Вже не так часто він заходив до корчми вже одникував од могоричів з десяцьким та з своїм тестем Филоном
О ні
Та як побачив ще здалеку сріблястий блиск води як ступив на берег враз пригадалася маленька Ушаковка в Іркутську на яку три довгі літа дивився через грати і марив щоб хоч раз пірнути в її повільну течію
Руський покон лишається поконом для всіх і Гатило не мав права топтати його бо князь хоч і є князем і ніхто не владний заперечити володареві але його найдужче видно з-поміж усіх і йому зовсім не байдуже що про нього думатимуть кияни й некияни
Всі зглянулись всі осміхнулись всім очевидячки було приємно
Принесли перед виставою
Але на цей раз не читалося
Нарешті з крейсера спустили шлюпку з дванадцятьма матросами і трапом зійшло до шлюпки ще двоє
А буває й так що Мотря чимось не догодить Юхимові
Дівчина зіщулилась прикрила очі наполоханими віями і прошепотіла
Звісно багатир візьме собі поживе й спасибі не скаже
Так левобережный народ подготовлен загорелся новой надеждой и радостью гетман
С і підпихає їх демон Ф Д
Здається щось добре
Гриша помітив що Варя вміє дивуватись всьому з щирою і чарівною безпосередністю
Він приніс скаргу вже наступного дня
І я переходжу жити до комуни
Вертів вертів хвостом бісів Супруненко та й довертівся
Одного з вас відпускаю
Як тут не кричати пугу і не возноситись духом чуючи зловіще
Холода
Сплески вилітали так високо що ми крізь них дихали подвійною вогкістю шторму
Хай хоч один зайде так краще ніж обидвом загибати
Хоч би утекти відсюди куди-небудь хоч світ за очі аби утекти
А потiм i це було найстрашнiше невiдомi численнi загони стали заявлятись позад них бiля Переяславця Доростола
По служенію Хмельницький приймав у себе у воєводській палаті патріарха митрополита поважне духовенство значніше міщанство
Жезніцький
Ось що я хочу запитати вас товариство
Уставши вранці пішов Петро у станю а на стані вже панотцевого коня й немає ще до світу махнув старий у нову дорогу десь його й сон не взяв
Де найбільше юрмище там і Сірко
І вона зважилася
Це ви Маrіnе
Справа надзвичайно важлива i секретна
Тільки в голові шуміло та миші бігали по хаті
Ілько боїться за свою сестру
Крамарство корисніше ніж наша наука
Така поведінка невідомої людини мені не сподобалася вона скидалася на зіочин
І добро й душа пропала бо немає правди на світі немає між людьми
Обухівці як приїхали то вже гаразд ніде було й стати
Ба отой невловимий дівочий смуток завжди приходить тоді коли серце вже чогось прагне а чого сказати не може
Ти моє безщасне дитя
Діло потрібне
А воно мене як смикне так я стовбцем у воду виринув та до дiда
А для чого бояринові так багато криці
Невже ще одну відчайдушно жорстоку студену ніч доведеться провести у сніговому заметі
У лі прорізалась коло губ перша зморшка гострої печалі
Когда союзники наши узнали о набеге нашего славного лыцаря Сирко то не только отказались пойти и докончить врага а хотели было обратить на нас же оружие заподозрив что с нашего ведома их ханство запорожцы сплюндрувалы
Одправивши чужоземних послiв гетьман запросив до себе Бутурлiна та Михайлова на прощання
Старого чоловіка обгорнула сильна нетерпеливість
За що ви таким соромом покриваєте мою голову на старість
Покоїк і кухня два вікна в партері
Так Якиме так
Так тридцять дев'ятий рік розпочався напружено і бентежно не тільки для нас а й для всього світу
Що з тих кубків як повні сліз мовить мати
Проклятий дерман
Та ні
Коли се
Продолжай вашець
Або з мосту та в Дніпро сказав Павлусь
Щоб ваші ж діти вас побили Щоб з потрухом погиб ваш плід
Зате вночі дядько Софрон спав не прокидаючись а Василь не лягаючи грав
Видно було шлях обсаджений вербами леваду й зоряне небо
Одна плаха під водою друга виступає з води між ними глибока щілина
Кравчиха
Вітаю вас
Хитрувати міг лицемірити міг а прямо відверто сказати не смів
Із-за горбів злітали ракети але ні Чумаченко ні Чо-хов не знали чиї вони ворожі чи наші за дощем трудно було вгадати на якій відстані вони падають
Поїхав далеко не бачив вас і забув за вас
Ось тільки лице скривлене й очі страшні
Війну Микола прокочував з обозами як і Загата
О аллах що діється на світі вигукнув Ісхак-бей
Буду боятися допоки не побачу твою голову на пласі у Варшаві
Тоді я очумався дивлюсь срібні гроші дає мені в пачці
У кацибірці його заховають
Праотець тільки блимнув
Вчителька Єжанська власне так мені й пояснила дурно хлопаку сьорбаєш носом твої фантазії мішок полови з якої не всукаєш очкура бо для того щоб стати письменником треба закінчити гімназію в Рогачі й вищу школу у Львові а твоя школа хлопаку граблі і гній
Ось вона все наближається та наближається
Вони писали листи
Володько знав Сергія давно ще зі школи але сприятелювався з ним перед роком
Гайдуцький рух носив сезонний характер
Їх зоставлено таких як Потап
Отакі хазяї
Заголюється по саму бороду
Тільки можна було скинути оком червоніли шапки та кунтуші
Хто скаже як надовго
Не займайте мене я сама прийду знову задріботала пані
Ми підпливаємо до Косача
І мовить руда борідка з сумом
Оттой що втік казав що горох його хазяїна
Не плач
Умер давно той цар з лицем тирана Зоставсь по ньому круг і збитий напис
Ху та й гарно ж у вас преподобні отці промовив він важко віддихуючись і витираючи шовковою хусткою піт з лисини
Вони піддержували мої чесні заміри
Бідний суддя нудився і нараз коли практикант випитував жидів про справу Страхоцький з плачливим видом обернувся до нього
Дівчата побачили барса зупинилися
Були й золоті цяцьки лукаво грає бровами і віями жінка
То сторожа підносила зброю
Ти як я бачу зовсім такий дурний як і твій батько був царство йому небесне
Це тобі не борщ тут пробувать нічого треба взять
А тобі довіри Аттіла не має
Я сказала що я можливо і поїхала б коли б загубила свою невинність
Ти Iоанне постав свої метальнi машини
Юра між ними як президент Сполучених Держав
Спочатку вона понесла в сарайчик цебро з водою
До Марусі
На побывку
Сонце червоно граючи сідало захід палав наче пожежею
Те що він бачив і над чим сумувала його душа було дуже невідрадне
Сказати що все мусить бути як і допреже що нове може жити поряд із старим тоді либонь загине в гущавині старого нова поросль сказати що старе повинно загинути і має право жити тільки нове
ЯВА VIII
В
Геть мені відси геть до одного несамовито скричав Навойко і схопився з ослона готов сам бігти у голий світ
А що ми пімститися щоби зарадити лиху треба крім чистої совісті ще й сили а у нас що за сила
У такiй же каструлi тiльки глину мiсити а не юшку варити
Уже ні один пастух не міг на неї щось там крикнути вроді А куди ти щоб бодай ти була здохла нехай
Іч яка прудка обізвалась до неї погладила галузку бабуня
А я щасливий що хоч на власну шкоду пізнав такого знаменитого адвоката
Хіба не бачать цього очі ваші
Головне сміливість швидкість і неодмінно крик
відповів гетьман
Вітаю
Щось він крикнув а що не розібрав
Йому дають рай а він
Старий хазяїн щиро привітавсь з молодими підвів голову випростав згорблений стан і неначе повеселішав
Порівняно невеликі вони б таку армію як російська не спинили
А в душі погадав собі яка то сила в тій марній мамоні
Де себе діти
Почекай бо кості розтрощиш хай йому дідько
А колись давно ще сказали ви мені одне слово страшним воно мені здалось і незрозумілим а тепер воно мені здається ще страшнішим ще більше незрозумілим
Не наше діло плати
На широкій призьбі сидів гріючись під ласкавим промінням сонця старий священик такий же старезний і вбогий як і його церква
Брели люди зв'язані по кількадесят воловодами витоптували в степу чорний шлях і лише гайвороння летіло слідом
Я розуміла його жаль і мені видалося дуже нерозумним переривати правдеиий смуток його якимись потішаючими фразами очевидно його страшно боліло що не міг бути сам при ній хоч би і годину під час цілої її короткої але тяжкої недуги і не був при ній в її останніх хвилинах
За десертом зашипіло шампанське в чарках
Він мій студент втрутився Костомаров
Доробилися глухо повторили жінки
Щоб то раз так а раз сяк йому буть при роботі до ладу
З сувоїв чути чхання
Скажу ще раз Пан я над панами
Тоді вернеться і візьме Левантину
Потім починають повільно відчинятися двері вже й відчинилися та ще нікого нема і в знеможливій тиші з'являється рука на одвірку далі нога на порозі потім і немічна постать жіноча згорблена
Чи не треба було б врятувати Комаху від самого себе
Це два карбованці й пів
Від межі Польщі щораз ближче до нас падуть ці опори одна по одній
Другого дня я вже ту забавку оглядав третього підписав оферту а четвертого брався до роботи
Дочка так вже звикла марити за білу атласну сукню що їй здавалось ніби та сукня вже приросла до неї
сказав головний начальник В партійних справах і не може бути самолюбства
Доктор Роттер провадив свого коня а Маня йшла недалеко нас обох сама
Параска розказала Кайдашам всю комедію з бабою Палажкою в Братському монастирі у велику п'ятницю
Всіх не пожалієш
Де був кущ калини там стояла чудова дівчина і брала воду з криниці
Вона роздумувала над тим як то буде коли молодий хлопець піде
І війт здогадується
Добре ви все продумали і діло добряче завели тільки нічого з цього не вийде і марні ваші заходи я не з лякливих
Годі годі любко моя каже стара а сама так і журиться
У тебе
Амінь
Бідні злодії
Не можна
Це мебля
Куртц
Дзвеніли тарілки
Ага дiдусю чуєте
Трах-тара-рах резолюцію прийнято
Яким таким диявольським розумом їх збагнути
Три байраки зелененьких
Здавалося порох спалахнув
Принесено воду перев'язано рану і затамовано кров але відтерти зомлілого годі було
На одній як на сопілці грають мелодію інші дають фон незмінний тон див. також коментар І 37
Тепер коли моя праця скінчена не маю з чим таїтись
Убить його хочеш неголосно кинув він
Загін що був розтягся по дорозі збився в купу
Я думала все про те що ти пішов у монастир додала вона швидко
Ми вже вiдпливали
Генріх вважав що то він подолав папу
Все тодішнє життя весь його стрій з надиханою атмосферою галасом студентів випарами з шинків і співом оперної актриси
Наша армія втомлена і виснажена чим далі вглиб Московщини тим тяжче діставати з далекої Швеції скріплення в людях і в воєнних матеріалах до того надходить зима а вона чим далі на північ тим жорстокіша
Боже скільки ми разів падали
Ми ж так любимо говорити що ми народ робітників і селян кого ж ми от-там киває на вікно так люто боронимо
Візьми
Вишлють чи вечеряти чи обідати а його там і не було як не в лозах різки плете то де-небудь зариється в солому і пухне
Не тужіть
Виховав сина-бандита
От тільки щодо церкви вони не зійшлись трохи батькові було байдуже чи є та церква чи нема а мати не пропускала жодної неділі щоб не піти на службу божу
Сверблячка напала
Макар видно спав тепер звівся з розбитого ліжка й закурив цигарку
Генерал зняв шапку і важко опустив голову у смушевий комір
Усе що з димом не пішло що не змарнувалося в бою і чого солдати не розікрали як круки вивозив з Батурина князь
Одначе всі переспівані пісні не сподобались молодим паннам бо всі були козачки до танців
Тому що основи премудрості святого духу не мала а без цього фундаменту клітка мусить розвалитися від будь-якого вітерця
Де Сидоров
До Ростова далеко сам знаєш двічі ти примучував в'ятичів аби й тепер там лиха не сталось з-під нахмурених брів подивився Ярослав на Володимира
Якщо Яненченко довірив Кермен-азі таку важливу таємницю то безперечно між ними здавна існує якась потаємна згода домовленість і старий здогадується що лист дуже важливий
Почекайте ось я зараз принесу вам свій таки добре запорожнений мішок принесу вам ковбасу на вечерю бо коли б часом не обросла цвіллю за ніч
Недбай уважно оглядав їх до світла обдував з їх пил
Бо кінець тепер усім торгам й продажам
Скісні угорські дощі не розмийте його слідіві Хай стануть вони висушені вітрами та сонцем тверді мов камінь
Миславський махнув рукою
Хлопець думав про вчорашню подію
Хтось упізнав Чужбинського а хтось його зчинився гамір шарварок
Серце колихнулось у грудях а далі немов застигло Петро слухав
Професоре
Але ж iмператор знає що у нас з болгарами вiд вiку iснує мир ми з ними одноязичнi люди
Якщо про
Іван Миколайович
А відтак коли б ти бачила Павлинко як у них по-панському як він прибрав напр. її кімнату яка в неї бібліотека як вони
МАТИ І СИН 1 Високо в горах серед неприступних скель на порослій соснами та ялинами затишній улоговині стоїть кілька нових колиб
Трагедія в 5 діях і 7 картинах ДІЄВІ ЛЮДЕ Потоцький коронний гетьман
Коли я охрестився мені здавалося що все минуле то поганий сон
Он у горщику під лавою ще й попелом притрушені стоять
Для цього доводиться брати мінімум одну карту але буває що беруть дві три чотири п'ять більше
Ваша милосте чи правда що швед знову руских розгромив
І хто його може на такому сидіти
Боже як мені не хочеться зустрічатися з Миколою Поляком
А свічки мовчки плакали перед іконою схлипуючи сухим тріском і скам'янів безпорадний скорботний лик пречистої серед тих заплаканих огнів як серед огняної палаючої кропиви
Втихала бандура і вівчар Семен Струк на своїй сопілці грав зуба
схлипнула
Уже напружено скребла стіну
Юрiй Васильович Шумський чудесний артист i чудовий охотник дехто примiром каже що вiн охотник кращий нiж артист дехто тої думки що з нього навпаки артист далеко кращий нiж охотник а ми такого погляду що коли вiн такий охотник як артист то таки справдi вiн прекрасний охотник так Юрiй Васильович розповiв нам таку пригоду
Ти що забув оту таємничу розмову
І її губенята мазнули мене по щоці біля носа
Хто ж їх наліпить тепер
В матушки аж у душі похололо
Була б завернулася й оставила дорогу вам
А поки що дивізія буйної молодости
Надивилося товариство на цього хлопчака
Карпе
Плакати
Йому забажалося самотини бо полохливі люди що стрівались по дорозі стались йому гидкими
А раніш як Сірко з синами почав тут промишляти то людей тут було ще менше
Для того я ото до тебе обертаюсь 37 чи би ти не прийняла мене до себе на квартиру не чекаючи Катерининої відповіді говорив він дальше
Я брав складені в дровітні під парканом круглі буханці і мов диски на уроці фізкультури шпурляв здалеку одну по одній в роззявлену пащеку кабана
Вони почули відразу що тут починається рішуча боротьба і постановили за радою Захара Беркута стояти твердо і невідступне при своїх правах до крайньої крайності
Та я все голодний признаться по правді
До нас прийшли
Та прожогом кинулася з хати і трохи в сінях не збила з ніг хазяйки
Граф Адольф не любить галасливості
В кухні також
Пустіть переночувати
Мене вони поклали всередині фургону добре замостивши подушками й покривалами
БОРОТЬБА ЗА ПРАВА Й ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1681-1709 роки
Авжеж
Знаю
Оживши кинула їм Хай інші
Словами не своїми а взятими з священної книги відповіла Сулейманові не приховуючи гіркоти в серці
Адже він і до Олександра Вадимовича ставився добре і нічого не міг закинути
На тепло мабуть бо вітер із Чорноморії повернув
Це наш захисник росте
Хіба батьку вертаймося на Січ говорив уранці Сагайдачний до Чепеля
мати зойкнула тісніше притуляючи до грудей викручений вузол рук а ноги починають самі заточуватись—одна взута друга боса
До нас би йшов
Усі кудись ідуть квапляться вітаються
Фельдфебель кидається його дістати адже він відповідає за цих гадюченят
Бо з пирогами забули скінію духовну
Дарма й сонцеві що в глухих нетрях землі риється якесь сліпороде звір'я хай собі риється та підпушує землю на котрій тепло поєднавшись з світом зародить таку буйну рослину
Знаю
Звичайно
Ханшу відвідувала перед тим мати
Джура налив у чарки знову
Сонце зайшло
Зоська
Позбутись грунту предків
Косарики плужки кують
Не смійтесь
Сам обернувшися до мене спиною вихилився через вікно й глядів на захід сонця
А все серце в тузі
І не можем жити мов без хліба Ні вона без нас ні ми без неї
замовив він любо та тихо
Тільки не бреши
Я знаю людей які опинившись навіть за гратами не зрадили своїх переконань не перестали бути ленінцями
І то правда була вночі коня підгодовував свою пайку цукру йому віддавав
По всій Україні Його знають
Відчепися
У його чорнявій чуприні з'явилося пасмо білого волосся
Щоб там не сталося поїде до Меншикова зважатиме на кожне слово скільки хитрості в ньому прикличе на поміч зробить усе щоб рятувати справу
Що ти шукаєш
Чи на те ж наші батьки обороняли тебе од бусурманів не шкодуючи свого життя щоб дістався ти чужим людям на поталу
Андрій облизав шерхлі губи подивився пломеніючими очима на руку Сергєєва що тримала листа подивився тим самим поглядом на Сергєєва й прошепотів
Ніколи ще не доїздив аж до сеї хатини хоч скільки стрічався з Тетяною в лісі
Та це все були самі лиш сподівання а як буде насправді ніхто не може знати наперед навіть сам Ібрагім попри його пронозливість і меткість розуму
Запили могорич
Кирило якось неймовірно дивився то на Колісника то на Христю
Е ні ще трошки
Не знаю що вже тому дiдовi спричинилося чи змерз чи щось iнше та тiльки вiн у крик
Не бере
На обочинах шляху вже лежали обгорілі залізні кістяки а невпинний потік прямував далі і далі
Відбившись од турків запорожці пішли понад лиманом угору гадаючи сполучитися зі своїм комонним полком аж тут знову лихо зі степу набігло чимало татар і давай закидати стрілами до того ж із лиману зненацька вдарили турецькі гармати
прошепотів хтось гаряче в вагоні експресу припадаючи до вікна
Відтак побачили мене та й нічого не зачіпають навіть не звертають на мене уваги а далі всі шнурком потягли на цей бік по Дністрові
В печі зашкварчав горщик
Не ота думка яку кожен з них приховував від друзів але яка кожному свербіла муляла в голові і не давала радіти
Робітник на чорному полі
Але сподіваюсь що пан головний капелан не буде в своєму щоденнику акцентувати увагу на деяких неприємних і непередбачених дрібничках нашого походу
Знаєте устави губернатор поглянув на Філонова обличчя якого застигло в невдоволеній усмішці
А я став думаю чого це не видно дядька Артема
Пастка
Ой по горі по Панянці
Аж хрястить
Настала зима настав важкий час для Мелашки
Хтось упав
Ти й сам не помічаєш що любиш уже не так її Шуру Ясногорську як своє студентське минуле свою молодість
В горах мабуть дощі впали великі живо прибуде повінь а тоді трудне було би наше діло
Хоч видатися могло ніби всі дні сповнені одноманітності й нудьги й від безкінечного їхнього повторення час зупинився насправді Євпраксію не полишало відчуття що все мчить кудись з такою неймовірною швидкістю аж втрачала здатність відлічувати дні й тижні час підхоплював її на свої всемогутні крила й ніс кудись далеко на цілі роки наперед і вона озиралася назад з подивом і невеселим співчуттям до того що полишала
Залишили діда на того диверсанта а він
Потім тихо розсунули очерет виглянули на плесо і завмерли перед ними вирував справжній пташиний базар
І справді попросилася погуляти подавши ввечері самовар
З того часу як Ганна вийшла за Василя між подругами неначе недобрий чоловік загородив стежку тином
Стальський засміявся весело
Ще не ставши на перший щабель письменницький не бачивши своїх творів у друкові він проте вже літературу взявся вивчати щоб на тому щаблі зміцнитись
Та й султан коли його мати якось натякала що могла б розкрити йому очі на походження одної занадто дорогої для нього людини недбало відмахнувся і не захотів слухати
Рушниця в камері
І гілка суха як рука кармеліта тримає у жмені оранж горобини
Він міркує
Іди здоров
Приїжджають до тебе з Січі задля узяття тілько подарунків
Побачите що його пустять
Якби ти був добрий ти б мені усе розказав ти б у мене попросив у всьому поради
Піднята комуна вирувала в подвір'ї
Тільки тоді впізнавав її Іслам-Гірей коли вона схилялася над колискою сина наспівуючи звідкись знайому чужу мелодію
Як він чудно та швидко пролинув
Здавалось десь булькає вода
Сперся руками пiдскочив i сiв на шафу
Нині залишишся зі мною доїтимемо кобил на кумис
Якщо по правді тату то ти сам винен що я пристав до капезу
Сьогодні він Степан завтра Іван а післязавтра Гаврило
Верніться ж назад літа мої молоді дівочі
Роберт неначе річ держав Змагався боронився Зняв потім ясний свій шолом І людові вклонився
І я тебе
Куа летіла над ним і пронизливо каркала а берегом тупотіли неслись ватагою здоровили збиваючи на шляху дерева
Слухай Стесю
радість сплеснула знову крилами
Хто міг тепер допомогти йому
Четвертого дня під човном було викопано глибоку яму й корсту з небіжчиком прикривши мережаним віком пустили в землю й закотили колодками
Так почали співать Радюк Галя панія Висока й сам старий Масюк
Султан закам'яніло сидів у критих ношах
Це був лише сон страшний
Зі стріхи струмочками дзюркотить вода гомонить і творить великі чисті баньки
Вже час сказав о. Артемій вдягаючись в рясу
Недоступними теж не були для султанського онука а згодом сина
Добре
Когда Никита с Алексеем вошли в курень казаки уже собрались к ужину и толпою стояли среди комнаты громко разговаривая кто о чем попало
Ой нема морозику тільки роса
Чи треба й тобі подібної долі
Арсен метнув швидкий погляд навкруги мов шукав порятунку і раптом відштовхнувши наглядача плигнув з високого берега вниз у руді води Кизил-Ірмаку
Рубенса я розумію відповідала вона
Невже громадянине Полтавський він умисно уникнув імені та по батькові і громадянине сказав поволі з притиском невже ви справді гадаєте що я буду боронити буржуазію хоч би навіть і родичів мого батька
Ми себе забули і своєї мови цураємось а шляхтичі хоч які то вони на Поділлю ні нашим ні вашим не цураються своїх звичаїв не соромляться
Село як на долоні так мені в очах замигтіли білі хати колодязне цямриння розквітлі садки й городи
І сей тост принято з великим одушевленням а маршалок і граф кинулись собі в обійми
І падав і забивався боляче
Сулинського лиману вої у яких на кров розбитi були руки й ноги вої що багато днiв i ночей не знали спочинку вої що кiлька днiв тяжко страждали без прiсної води виходили на берег ставили у верболозах i комишах свої лодiї припадали до води що здавалась їм солодшою за найкращий мед i одразу засинали на пiску
Якось непомітно зайшла Аза і стала в дверях
признався чесно
Синя шевйотова спідниця й біла англійська кофточка надають її постаті стрункості й інтимності
Й за них мене заслали на край землі
Вгадав
У книзі Майбутнього каже Остюк я не помітив шахт і заводів
Ти з Михайлом тим часом закінчите науку поодружуєтеся надбаєте дітей а я повернуся з ще більшою бородою житиму біля вас коли приймете і няньчитиму небожат
Іскри сипались з рота в коней а з ніздер та з вух летів клубками дим
Тут уже
Про що ж ви розмовляли мамо спитав син
Пізньої осені прийшла жахлива вість про смерть яничарського улюбленця Ферхада- паші
До того ж стояв барак у такому веселому місці що його з усіх боків осяювали вогні зі станції з вагоноремонтних майстерень та від шахти і він плив щоночі в тих вогнях наче корабель у сріблястому морі
М е с і я Куди ти йдеш
І жодного щоб просто з вулиці
А на столі пашні насипано
Час тікав вверх настрій вниз
Між дерев замиготіли бані церков гострий шпиль католицького костьолу вздовж пригірка побігли хати крамниці і нарешті розгледів веранду що ніби ластів'яне гніздо приліпилась до будинку на самій горі
Це було так просто й так звичайно що він над цим навіть не замислювався
Очі в неї блищать
Кажуть Об'єднаний просто в облозі
Ну i де ж той олiвець
В першому ряду з тих що сиділи ближче до столу розгублено нерішуче поплескали нечутно й собі а потім знову голосно говорив Горобенко
Пробачте я не знав
Вот ты мне дай доброго коня я поеду прямо на зимовник Касьяна и там подожду тебя батюшка верно согласится на нашу свадьбу не согласится бог с ним займем кусок степи сделаем землянку и заживем
Я народився в Стамбулі тому маю підстави значною мірою вважати себе османцем
Обоє байстрята
Підскочила гаряча пора оранка косовиця грабовиця жнива возовиця молотіння нового хліба ніколи було дихнути не то що
Я зараз їду
А в цього красуня лице широченьке
Він зненавидів Миколу бо вгадував в його гордих сміливих карих очах велику ненависть до себе
Не може бути аби по перехитрив тебе Баяне
Того самого дня по обіді зійшлися гості запрошені Оленою і її родичами старі вчителі з синами надлісничий священик із родиною і молодий Фельс
Одного разу пересиджувала Анна знов із товаром у полі й шила
Чиж сидів у своїй улюбленій позі потонувши в глибокому кріслі
Зрештою ти надто моїм вихованням став уже моїм сином щоб міг ще до мужицтва взагалі вертатися
Я мовчав
З дівчатами з жінками найкраще зав'язувати знайомство саме так
Вдруге Фабіян побачить його навесні сорок четвертого
Це вже видно не перед добром моя матінко
Мати сумно подивилася на сина і теплою долонею провела по його шорсткому чорному чубові
Проклятий
його руки поволі підіймаються до дівочих плеч
Чи й не диво хани
А музика ж буде
Де скрутно туди посилав його Батий і лилися там ріки крові і відрізані голови переможених встилали землю
змушений був застрахувати ще і Прісине життя
У черзі за бідним обідом для співробітників Наркомосу я познайомився з Копиленком
ЯВА IX
А тепер здіймай капелюх з землиці поклонись сосні й ходім куди нас очі ведуть
Подумайте над цим питанням
Це Поляков
Не встигли половці подолати і половини шляху як русичі вже перегородили перешийок щільним живим валом
Один проходжувався мовчки по хаті а кілька спало на своїх лежанках
Але тепер по що я тепер розгнiвався на Степана
Циганочка наша
На запитання ж Рубана чому він не вступив до комуни адже саме враз туди з трактором Джура сказав що побоявся комуни лише тому що вона може привласнити трактора а він Джура ще не намилувався ним ще хоче потримати його в хаті аби пахло ним а потім зізнався цей фанатик трактор має ще одну перевагу він відлякує од Петра божевільну Рузю
Кілька слідів а більше нічого
Мало чого що з одного села що однолітки та у кожного з вас інша дорога
1970—1974 pp
Та й не дуже дошукувалася причини
Чи не ліпше було б покінчити
А ти звідки знаєш
Ні ні не можна перший спектакль
Що вона вiйськовий об'єкт чи що
Йому пригадувались оповідання ріпників котрі він чув по дорозі в його уяві вони перелітали не як слова а як живі образи
Подруги мали рацію Соболенко дійсно виявився людиною нудною й нецікавою для такої жінки як Марина
Щоб підготуватися як слід потрібен час
Він висунувся з вікна і волав на весь Слівен
Шукати треба
Чернець балакав це аж губи тряслись у його аж голос дрижав
Якщо тільки мені повернуть мою валку ти дістанеш штуку найліпшого гданського сукна на жупан і шаровари
Треба знати що думає твiй ворог але не поспiшати вибрати слушну годину
У храмі вже оживає гомін нерішучий непевний з нотками полегшення несмілої радості стриманого захвату але й боязкого сумніву
О голово ти моя золота подумав Шрам Коли б то так усі як ти держались честі да правди
Завзяття його в цю зиму досягло найвищого ступеня
Качаючи воду я не переставав оглядати палубу нотуючи всі дрібниці мов хотів вивчити їх напам'ять
Я візьму двадцять джигітів хане
Ні не прийде
Сюди ж зійшовся майже весь Вавилон
Коли гляне за зеленими вербами на траві білиться три шматки полотна
Про що сигналізують
Там на безкінечному Чумацькому Шляху зриваються зоряні метелиці мчать шалено небесними просторами потім гаснуть розсипаються на дрібні золоті сніжинки і тоді вже спокійно виблискують на поламаному Волосожарі або на Возі що повис серед неба закинутою каструлею
Фіцхелауров пройшовся важкою слоновою ходою перед партами і знову скоса глянув на Горобенка
Зачувши голос батька Демко й Галя схопилися з трави
Яка ж одвага в смутне врем'я
Про далекі чумацькі шляхи і про веселих безжурних ніби чумаків що все співали собі за волами йдучи та й зігнали чайку чаєнят забрали
Все одно
Щоб знов тебе поставити навколішки щоб ти була рабою як колись
Багато таких суден тепер списують ріжуть вантажать на платформи й відправляють на металургійні заводи щоб з цього металу народилися трактори комбайни різні розумні й гарні машини
Тебе вкусило що
Купка драгунів нарешті кинулася на Левандовського та він був добрий рубака гайдуки теж не поступалися йому в майстерності
Студент мовчав і професори мовчали
Ох як мен і нудно і на серці трудно
Не вийде
І у літери тайн степовії складалися зорі Щоб пломінним пророцтвом означить початок пори
Господь з тобою
Шура скинула свій зелений берет і теж стала махати ним у повітрі відповідаючи на далеке вітання
Корній не попускав віжок
А потім додав Немає сну
На сміття
Їй-бо сам
Розділ перший
Одно тілько клопотало його що зробити з Мирославою яка конче хотіла й собі стояти на окремім становищі а не при боці свого батька
Йон поволі одвернув велику з бронзове загорілим обличчям голову
А ця дівчина не для тебе Богдане
Ніхто дівчині не нагадував про її батьків і довго Марта не знала що вона лише приймачка Варчуків
Т ь о т я й М а з а й л о
Так то сонце розчінило весну на землі як у великім кориті
Подумаєте що там він
М а р и н а
Я прочитав його кілька разів і хочу поділитися з тобою своїми враженнями
Тепер воно по дорозі в канадське
Обід зварила сама і розуміється погано а вечором знайшла собі служницю якусь погану стару бабу
Тепер мерщiй мерщiй
А ти думав як
Чудна
Невже таки опубліковано
Кожному належало вкласти в цей медальйон маленький пацірець власноручно заповнену найкоротшу в житті анкету хто ти і куди сповістити коли тебе найдуть
Мусять бути усунені
Мені він видавався коштовним діамантом що тільки тоді заграє всіма барвами коли його відшліфує вмілий майстер
Ти куди попав сукин син
А чи тоді багачі не спровадять собі з других сіл других робітників і таким способом не знівечать цілий труд
Ну скажімо біля пам'ятника Пушкіну
Хто ж він насправді
До того ж у мене є й інші причини про які я не можу нічого зараз сказати
М и к о л а
Що це мало б бути
Ей драгий побро крикне чорногорець Кінчай боржій бо вже онде погоня
Довго білі широкі поля
Я навмисно їздив до нього шукаючи книжок з педагогіки
Мені здається що я
Увійшов до хліва
За себе вона не турбується віджила вже вік а діти ж
Перебуваю в гнітючому моральному стані
О в р а м комусь у телефон
Пінкертони з ліхтариками нікого не зачепили в вагоні лише світили всім мужчинам а особливо хлопцям в обличчя пильно придивлялися шукали того кого їм треба
На першій сторінці Професор намалював контури двомачтового брига вималювавши детально такелаж
Ну ну ну
Або математичку Iрину Самсонiвну
Скільки людського життя і крові тратить у цій боротьбі Руська земля
За вікном стогне вітер і тріскасться на Неві крига колюча снігова крупа тарабанить по шибках
В останній час він линув думкою вже на тім світі десь в безкрайному небі
В історію хвороби
Оксана пригнулась і прямо пальцями почала підкопувати для нього картоплю
Сльози самі лилися з очей а з грудей виривався стогін
Звідки така впевненість
Коней силуети
Ви хотіли може сказати за карету
накоїв що він вкрав
А що чи є в тебе грошi
І коли мандрували козаки на Січ то завертали сюди щоб запастися списами
Мертва тиша телефон перервано
Христя сумно-сумно зиркнула на його
Сідаю на першу-ліпшу китайську джонку в темну ніч у супроводі хоч китайців хоч самих чортів пускаюся на море і пливу лечу мчуся хоч на дно моря хоч до тебе Массіно мій
і подала руку
Я це знаю холодно сказав Чаргар
Лежи не вставай я тебе вкрию і вона вкрила її своїм кожухом
Слава князеві Ростиславу
Вряд ли удастся нам заставить твое славное войско проливать свою кровь за неверных и вероломных гяуров
И мы тогда только рассвет заметили когда увидели от подсвечника упавшую ярко-голубую тень
І сяйнуло в її поглядові щось дитинно-невинне жалісне і разом з тим таке палке зазивне що серце молодого воєводича здригнулося ніби його щось опекло вогнем
Галина да
Лель Лелькович водив його по класах хотів похвалитися ремонтом що забрав у нього весь цей місяць а надто пишався свіженьким зеленим дахом
Розумієш
Не вміє не вміє реготали розвідники
Мабуть
Тисячі людей було замордовано а ще більше було відправлено в Туреччину в рабство
Ви потрапили в таку ситуацію з якої брат немає виходу
Володько й Лазюк деякий час йдуть мовчки
Дія відбувається на одній залізничній станції але в різні часи дія перша 1912 року дія друга 1919 дія третя 1920 дія четверта 1929 ДІЯ ПЕРША Пасажирська кімната на невеличкій залізничній станції
Ніби вік не бачила
L
Бере в міліціонера Гаркавого шаблю і одним ударом вибиває в Заброди зброю
Пасма тиміяму листочкуватими нитками струнко й безупинно тягнуться вгору до жовтогарячих променів бані
Козак нагадав що треба вбитого татарина сховати
Я ж тобі вже казав що не чув нічого
Це вже не перший випадок коли козаки від недоїдання з ніг валяться
Що ж до характеру то краще давайте змовчимо Варі такі соромні сни снилися кожної ночі що про них Ярина Федорівна навіть і не мріяла
А в одному селі почув як старий дід розповідав своєму внукові казочку
Не ніби а справді вершник промовив другий пахолок у білому башлиці
Ще треба телеграму вдарити
Ой страшно
Юхим витяг з-під сіна військову рушницю клямцнув замком загнав у магазинок п'ятку набоїв і поклав коло себе
А потім забудеш мене ніби й не знав
Какой-то подавленный крик раздался за дверью что-то с шумом упало на пол огонь в окошке погас
Ні вона таки має стати його єдиною радістю в цьому закутні як добре що її спіймали драгуни на якомусь хуторі
Він скочив на коня покликав князів наказав готувати до бою полки
Слухає
Поводилась вона невимушено як людина що йде навпростець до своєї користі і своєю примітивністю якось глибоко задовольнила його морально
У морі вода солона
Не щастило голові з ключами ніяк не второпає відімкнути при нервуванні увага розділена бо і сам ловить нитку лірникової мови
Затаєно тихо незграбно протискувалися до покою кизляр-аги сідали на червоних килимах підкладали собі під боки шкіряні й парчеві подушки-міндери брали грубими руками коштовні чаші з шербетом подавані євнухами
Ударив чи не послухався
Другого дня він побіг до магазину достав один французький роман ледве діждався вечора вхопив той роман узяв кілька українських пісень заведених у ноти його ж рукою і побіг до Дашковичів
Волосний і писар побачивши покривавлену Кайдашиху полякались і побігли до Кайдашенків
Як ти хоч мого ножа не загубив турбувався Хома Хаєцький забираючи в Маковея свого ятагана
Шкода звичайно але факт
Вийшли вони з клуні напрямились до хати де жили робочі з пивниці
Все було сповнене ніжними пестощами першої весни
Не встигнеш кліпнути оком як воно враз повернеться до тебе іншим боком піднесе таку заковику якої ніяк не сподівався
Коли й клопочеться то дітьми господою та господарством соколиновезьким коли й шукає для себе відради то лиш тієї що може дати бесіда з дітьми та з жоною Миловидою
Тут чи тут лукаво й ніжно посміхаючись показала Ріна собі на щоку а потім на груди
Ви звичайно не повірите
И то правда отвечал Алексей
Гм гм
Чи Леон Гаммершляг хотів сватати за мене свою доньку
Він зрозумів що тепер не зможе відірвати рук від штахетів не зможе ні дертися далі вгору ні злізти назад униз
розпроклятая
Не крало потому что чиновники это мы те же дворяне
Сьогодні утнуть одне завтра зовсім інше таке що й передбачити годі
Дертися по іцаблях
Що думає ніч
Однак се все не вменшало турботи Докії про будучину доньки
Завагалась
М а т и До твоєї волі
В його серці зрозуміла Неоніла вона буде тільки гостем це тільки їй судилося заповнити ним своє серце до решти їй стало соромно що вона тратить час що виставляє перед ним свою знесилу і кволість вона пізнала під ту хвилю й іншу істину це він приходитиме з'являти перед нею свою знесилу а сили його вона може й не уздрить
Діло вияснилось зовсім просто
До кабінету начальника вбігає кур'єр
Султанка сіла
Всі вражені
Матері ставало дедалі гірше
Що ж товаришу Безсмертний зараз вас незаслужено підступно ударили під серце
Батько одужав
Після та сама думка захопилася словом хлопи далі перескочила на щось інше ще далі знову на інше і коли редактор казав але дорогі мої товариші про це розкаже вам мій колега якому й передаю своє слово Володько отямився витріщив очі трошки заплескав і дивився як товариш редактор обтираючи хустинкою чоло сідає на своє місце
Адже всі ті що серед них ти жив іще так недавно всі вони по той бік усі вони міщани
Але заміж за тебе не піду
А потім йому привіз муку нічний гість за ту довідочку з якої ображеним оком дивилась печатка
Посадіть на коня і стережіть мов зіницю ока
Боюсь
Ходить по кімнаті потираючи руки
Михайле
Сотник
А я ж дурний думав
Усi кричать гомонять бiжать до неї проти неї усяк хоче тусана або запотилишника їй дати та й є за що
Що ж сідайте підвезу скочив у машину поглянув на годинника і нахмурився
Просто геніальний виявився тип
В саду зеленіли мовби відновлені кущі і дерева потрясувані хвилевим немилим вітром а вузенькими піском висипаними стежечками лисніла вода
Доведеться допитувати інакше
А скільки в тобі зосталось
Га
Розповідай
Ви одні можете мене заступити
Ти розумієш як тобі зараз необхідно ширше входити в життя ділами ворочати
Піхтір мовчки написав пальцем на лавці хрест і поцілував
Але до суду вiддам
Хм
Ой Господи
А чому ти запитуєш це в мене смерда дуже просто запитав Микула
Такі і подібні думки дразнили мене мов невидимі демони доки сонце не ладилося до заходу доки додому не вернула
Ні не було Тихона вже й пізно
В її очах такі яркі страшні
З темряви невиразно наближалося до нього її біле пухнасте пальтечко
Настя залишила подвір'я останньою відходячи повернулася похрестила все на всі чотири боки і пішла
Глухий тон подібний до крику в жахливім сні бовтнув над Галичем і змовк
До того ж у мене за тиждень захист
Князь у мусії а родина його в простому малюванні
Та найважливіше те що ти зможеш знайти сили військо князі не відмовлять тобі в цьому щоб захистити нашу Сіверщину що залишилася зовсім беззахисною від степовиків
Бо як не пустиш так я не подивлюся що у тебе шабля при боці
А Гриша впізнав і тим було для нього гірше
Cполкомщики простонародне від рос исполкомщики
Та конешно то моя часть ту можна взять
З чого ж така честь вам випала
Юрба волала тягнучи руки до неба до балкона а Надир-бей мовчав
В її душі спалахнуло оп'ять почуття вдячності і навіть якоїсь гіркої розкоші але майже в тій самій хвилині стягнула болісно брови
Не стало братерства не стало товариства і кожен думав тільки про себе норовив тільки для себе аби самому добре
Володимир не розуміє що він потрібен їм тільки до того часу поки вони не знищать мене а як упаду я упаде й він
Хай уже убивають
Коли студбатівцям роздавали довідки та медальйони було раптом виявлено що досі в багатьох із них є при собі ще й студентські квитки і матрикули і навіть цивільні їхні по різних міліціях видані паспорти
Їду на Волинь відповіла просто
Чисте біле молоде
Марія вкрилася з головою потім рішуче відкинула ковдру простирадло нехай застуджуся нехай умру
В її погрозах є багато й реального
Чи правда що ти вмієш ворожити
Петровича
Гарний світ
Оце ж сьогодні сьогодні розщитають Мар'ю сьогодні і їй треба на щось рішитись була її перша думка
Чим же я винуватий
І буде так Сліпі де ж те небо я не бачу
Ой чистим полем конем вороним
Я так гадаю що тижнів за два й стали б ми на Дунаї
Іноді буває людина якраз щось добре зробить
Тоді сам під неї як під паню вирізав би якесь кріселко
Следуйте за мной повторила тюбетейка з притиском засовуючи руку в кишеню
Чуєш
Завіса
Ні
Тепер він сидить рядом з панами більше сам пан
Розказували що менша дочка прогнівила була матір у себе в хаті раз переховала горничну Уляну котра капосна дівчина тільки те й робила що сердила генеральшу
Уже одне те що ти був на прийомі у великого візира піднесе тебе в очах яничарів і візирського почту так високо що нікому й на думку не спаде коли-небудь запитати хто ти й звідки
На свою торбу на свою латану свитину він дивився як піп на ризи й ставив себе коли не нижче дяка то ніяк не нижче диякона
Могутня порода й твариняча живучість брали гору
мовив президент і написавши кілька слів на своїм білеті та вложивши його в коверту вручив Шварцові
І як тяжко колгоспним керівникам із ними
Розповідати має що
Не мав слушності батько коли говорив що здоровля найбільше добро людини подумала Бо ще більше добро свобода
А що голова обережно заперечив Дзякун Поки на роботу ходили поти й голова голова
Безгальмівність показна бравада якою іноді приховують душевну травму якісь внутрішні розлади що можуть призвести навіть до руйнацьких дій
Арсен витирає брудним рукавом обличчя облизує розпухлим ніби повстяним язиком порепані губи і вперто йде далі
В цій переможній війні акинджії були розділені на два війська
І Сулими вже немає
В нашому загоні було 400 люда
Походять де трав'янисті вибалочки стеляться край кучугур по наддніпров'ю де й до них ходили колись і після них ходитимуть і небо їм світитиме теж
Це чухраїнець
Старий дуб був колись біля нашої хати в дитинстві
Так це я відповів випроставшись чоловік
Так наче щось а може хтось прокинувся в його душі розправив груди плечі
Я стогну
Одначе Сироватка не скочив на землю
Теж пішов свого командира шукати
Ти чимсь збентежена
Люди почали вірити йому
Галасу безліч
Поділюся Моїми сльозами
Запитання
Султанша над чим
Ще хвилину стривай
Я почав носити рудий батьків піджак і поступив на завод
Я маю намір забрати шрифти
Це тобі брат армія а не університет де міг патлами метляти
Мій байдак добрий і певний а легенький мов перце
А вона працює що є сили бере уроки англійської й італійської мов силу-силенну читає і пише
Біліють у темряві дибають кудись вайлуваті
Він знав про що б не почав мову все їй болітиме бо все так чи інакше буде стосуватися Юрія буде пройнято Юрієм бо хоча вони й не згадували досі його проте він весь час був з ними між ними
Ще через якийсь час у влахернськiй церквi патрiарх Полiєвкт кладе вiнцi на голову щасливого подружжя
Одному доля дарує лисину другому шляпу з широкими крисами а третього причастовує батогом
Дядю ваша вудка попливла
Обмацав торбу й лише тоді згадав що навіть крихти з'їв у Почапинцях
А ти звідки такий-о
Це буде правдивий шлях у вашому житті
Почали орати на весняний засів
Не знаємо бо Він незримий
Це по помилка
Почекай швидко прийду не забарюся вже
Витягуючи шию роззирався доокіл
Покличте когось із ваших офіцерів
Шафіров дає рукою знак щоб став
Вона вийшла несподівано й нечутно підійшла до мене торкнулася мого плеча
Парада у Львові то було давно здається вже тисячу років
Це вже вона на дворі
Ви про своє мамо а я ж про службу
Здалека чується клекоче орел лопотить своїм носом бушель сова стогне божевільним реготом кряче ворон а кібці мов метелики в'ються понад гіллям випискуючи жалібно-голодну пісню
Бо треба вміти
Нехай він і не їздить до мене й не топче дурнички нашого двору подумала Гризельда скоса поглядаючи на князя Домініка
Лицо Остапа приняло также озабоченное выражение не говоря ни слова он пришпорил своего коня и понесся вместе с Мазепой вперед
А так би хотілося аби щось залишилося по ньому на землі хоч би кущик співучої калини
1 Одначе коментаря до Енеїди в сучасному значенні цього слова ще не маємо
І розум і серце а видно все це не діє
Постійним означенням його є побожний божистий
Тому що ми з'єднали свої серця чого давно вже прагли бо створені одне для одного
Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі а робітники та собаки надворі повинні буть
Сьогодні мене везуть вигідним теплим спальним повозом я не мушу знати дороги шукати напрямку за зорями
Тепле тіло дівчини не вабило вже його
Труда зараз же бере його під руку й швидко веде за собою
Солдат
Наталка прижмурила свої чорні очі так дивно що Володько спустив свої додолу
Тим часом гості почали прощаться й вийшли з покоїв
Наче життя зупинилось у ці хвилини
Отже побий мене бог меж ними є фальшиві і таких грошей можна купить скілько хочеш
Серед всього цього смутку зненацька зачув дужий і владний голос одного із сивих богатирів
По его словам произошло будто бы необъяснимое недоразумение подвергшее насилию и заточению почетного посла Дорошенко но что дело это вскоре выяснится и невинно пострадавшему будет дана полная свобода
Га-га
Чий кулемет б'є
І все ж я не знаю ніякого Якуба хай провалюся в пекло якщо брешу
Насправді давно й уперто ждав нагоди аби стати таким як Волот а то й на місце Волота
А воно недолуге
Та тільки чорт їх розбере
Відтак король для великих заслуг князів Острозьких визначив ще два Миколаївський і Йорданський
Слава богу
Ти знав цей закон
2
Якщо Борзаківський лише полюбляв слухати про дівчат та вдавав з себе зальотника насправді ж пильнував своєї слави своєї честі не давав упасти на себе порошині то Биковський ходив у гріхах як свиня у реп'яхах
Каже Олька що живу розбоєм
А маршали бриються щодня Олекса і Сергуня мацнулися пальцями за неголені щоки а студент помовчав усміхаючись і поринув у густобілу морозяну хвилю що кругло вкотилася в сторожку
Дзвони-бо дзвони не лінуйся
Проскурів тепер м. Хмельшщьшн'і
Хукнеш а воно пара клубком вихукується
Власне хоча Княжа гора й вигинає ведмежу спину окрай села починається вона в них одразу за садибою за городом
Що це за поведінка і як її пояснити
Глузуєш
А куди полетить до кого мабуть і сам до пуття не знає
Від сьогодні за тиждень в неділю їх весілля
Обстукував кожну шпицю залазив під розворину казав при тому що віз то вам не сани а річ складна й красива і позичати воза майже те саме що позичати скрипку поганому скрипалеві
Виходив у садок і грівся на сонці бо Онисько все говорив що від променів сонця чоловікові крові прибуває
Чіпко
А ти стривай зловісний княже тьми Литовський вовче ти ще нам заплатиш За наші кривди і за світло те Що з наших хат безсоромно украв
Ну то вибачте почервонів Ключар
—А ти ж що плюнув йому межи очі —допитувалась Маланка а сама осміхаючись думала чекай чекай ось прийде осінь тоді побачимо
А ми його викуримо вигукнув Бекір
Правда Тур не говорив з нею але ж нiщо йому не заважало думати про неї i вiн думав мрiяв як колись стане поруч iз нею скаже їй все щиро одверто
Командири востаннє перевіряють міномети
О королево
Володько виразно вимовляв свої слова
Мандри по землі яких зазнав уже в дитинстві викликали підсвідому жадібність захопити всю тільки для себе
Всі мої адораторки зложили зброю і відійшли на бік
Ти сядь Нікітенко сказав Котляревський сам проте не сідаючи
Лежи Лесику лежи тато буде тебе і сати він зніме з тебе вічне
Випряг коней увійшов у хату поздоровкався з матір'ю поцілувався з Галею
Це застереження треба мати на увазі
Мама плаче
Ні я тебе десь бачив до того як познайомив нас Іван Максимович
Воно брате не все що старе то й древнє мудро зауважив Сиз XII
Хотів вірити
Калмиків теж прийшло мало головний тайша Аюкай спорядив у похід свого брата Великого Замсу але той чомусь вернувся з півдороги відрядивши на Січ мурзу Мазаи-Батира з невеликим загоном Дон усе ще не набрав на силі після погрому Разіна був слабкий як бранець Після квестії
Микола однією рукою вхопив пана за ногу а другою почав давать стусани в груди
Ось уже недалеко
Він іноді одходив трохи осторонь і тоді скоса винюхуючи оглядав Горобенків профіль
Еге Ватю от і не догляділа паничевого букета мабуть ти не налила води в стакан бо твій букет пов'яв сказала мати до дочки
Із сталі стругати
Досконале
Остюк оглядає його критично ще раз
А політика діло нешутєйне
прискалив око Сулейман навертаючи Ібрагіма до простацької грайливості в якій знаходив спочинок від постійного напруження влади
Вивели мене з ряду ні живу ні мертву й сам пан запровадив мене до окремої кімнати зі старим башою де той при нім мав мене докладніше оглянути
Вона арештована в Золотому Розі твоїх друзів завтра повісять а ми з тобою помандруємо на острів Родос
Мне так понравилось огненное освещение что окончивши эту головку я думаю начать другую с Паши же Весталку
Першим зайшов подзвонюючи ланцюгами пан Спихальський
Верзеш таке що й купи не держиться
Якої
Щоб отой Сталін якого так який так
То хочу я побачить чи не знав Якийсь мудрець такого заповiту Щоб утворився спокiй на землi I люди мудро як в раю жили
Ви дома Корвине
Він Матвій хотів жити у своєму гнізді тихо та мирно зростити дітей забувши все війну злидні дитинства й брата також
Ой прибрали ви нас у свої загарбливі руки так що й дихати важко
Він зарані нічому не вірить що скаже Дітріх
Кров прилила йому в голову серце затіпалось на виду зблід а очі світили як у вовка
Ні не чула
Сумна мелодія єднала нас стверджувала в душах спротив і вона була поминальною молитвою за тих кого винесли з нашого вагона й закопали в російських нетрях
У Ронівському саду голосно затьохкав соловей
А він одно мирися
Від східньої сторони від престола
Марфа Галактіонівна говорить таким зворушливим і упевненим голосом що Явдоха відразу ж відчуває як вона негарно зробила зайшовши на три хвилини до союзу без відповідного дозволу хазяйки і зрозумівши що таким чином не можна збудувати соціалізму просить пробачення
Саме ж калина вистигла
Він так сподівався на твою допомогу
Слухай уважно
Не зневаж її Заїро Не гордуй старою Бо безумство з неї здіймеш Тільки з головою
Тепер я навкулачки будь-кого поб'ю
Верби йдуть за місто до провалля де вмирає тіло
Д о л о р е с устає і втирає хустинкою очі Ходім Аніто
Та позабирай зі столу виделки а то вони повиколюють очі один одному
Ярослав тільки хоробриться чуючи мамині радощі а Гостейка з Жалійкою і в долоііі плсщуть ішязь-вітиць приїде
Він ладен був упасти тут на землю заплющивши очі й про все забувши
Именно ее
От і поперлися туди бідні люди з усіх сторін хапаючися за посліднє так як той потопаючий хапається за стебелинку
Через старі шибки вкриті зеленими та червоними плямами не видно було навіть неба
Чому ж вони затримуються
Лише бубон в кількох місцях дозволив собі нагадати про себе як найдавніший людський інструмент
А 30 увечері кур'єрським потягом Карло Іванович з Хаєю їхали в Ялту
Призначення
Помер
Я вчора писав та й писав аж до півночі а думки якось важко й цупко низались
Тінь від куреня закривала його обличчя
Відпочиньте сказав Володько так само чужим голосом
А тобі чого до Зінькової Гаїнки
Щоб виконати царський наказ Розумовському довелося для слідства в цій справі послати на Січ окремого полковника
Ластиться до матерi
Та хіба ти
Рука була гаряча й тремка й той трем ураз пройняв усе єство князеве
Аанис не відала що в купі дрантя лежав її рідний батько найславетніший вілюйський мисливець
Страшно Андрію
одказав Колісник підходячи до його
Не спить воно та ще й не збирається спати
Дивіться
Чорні очі біле личко
Як же діждатися ранку
Я віддалася приватній філософії щоб казати вже словами доброї Марко і живу собі спокійно цілком удоволена
А я нічого не маю
На жаль нам
Нармахнар появився
обізвався Котляревський
Туго зв'язані руки й ноги затекли і він перестав їх відчувати
Насватувавсь якийсь київський та вона кажуть такою чимерицею попоштувала що чхатиме доки не вмре книшем назвала розказують люди а до самого й говорити не хотіла
Зазнала й я таких самісіньких злиднів не дай господи їх нікому хрещеному й молитвеному
Заплакані взяли косу та й пішли
Євгеній був трохи розчарований
Ну значить можна їхати
Шортуна знову посміхнулася Поцілуйкові але нащо було при цьому мати свідка
Левадиха дала листа від Покутського
А мені здавалось що вона дома бурмотить він
Павза
Чого дивишся
Цього одного руху було йому мабуть доволі щоб його роздразнити ще більше бо не ожидаючи довше моєї відповіді обізвався наново Не правда ж те все що я кажу
Я з будинку
Данилович ніяк не може відвести очей від чорної дірочки пістоля і зрештою оговтавшись хрипить Ротмістре
Підступив до неї ближче обняв і пригорнув
Ступач тоді одразу скипів
Намісник святого Петра зверхник усієї церкви християнської папа римський Леон Прімус 30 твоя величносте тихо відрекомендувався сол і низько до самої землі вклонивсь Гатилові хоч сан не дозволяв йому кланятися навіть імператорові
Вулицею мчали чорні потвори на конях і волочили за собою жінку
А з-за пожолоблених закурених стін ринули натовпом наші наші братські сірі шинелі і розвіваючись летіли прямо на будинок
Ну от і все
З санок позносили напої та наїдки
Це звичайно небезпечно
А ще скажи кричали з гурту не хтось інший ми зробили її плодоносною землею
Та мені більш до вподоби його ґаздівське раціональне ставлення до землі ніж твоє історико- археологічно-поетичне її обожнювання
Я тебе Маковею теж іноді ховав коли побіжиш бувало на лінію
То роби що хочеш
У меня как гора с плеч свалилась
Давно бачився
Зранку як тільки піднімалося сонце брала з собою куплену колись матір'ю парасольку книгу або журнал і пускалася в мандри
Я не розуміла його
Але я не міг увійти в роль
Соловейко на калині так лящить аж серцю любо
Ви й так щось дуже підсипаєтесь
Для мене в їхнім цвірчанні ну як би сказати є щось ніби неземне
З Карафолькою
С т у п а й
Може і справді до нашої темної малої хати приходить Бог і ніхто крім матері не відчуває так виразно його присутності
Зустрiчав гостей князь Святослав з сином Ярополком
Ми якусь хвилю вагалися згадавши умову стрiляти тiльки по неживих цiлях
Чутно йому що пані плаче за стіною
Дашкович дуже любив чистоту здається по природі
Коли прийметься
На ній особливо з-тієї сторони по котрій тяглася біла стежка де зеленіли полонини багачки саме недалеко її шпиля висадила Чабаниця з себе біляву скалу яку прозвали люди впрост Білим каменем
Але усмішка вийшла бліда вимушена
Посміхнувшись іще раз на думку що таке може трапитися цілком дорослій людині серед білого дня Городовський глянув на годинника
Коцюбинський був вражений
Слухайте ви мерзотнику кричав я захлинаючись гнівом і жалем за самого себе до чого я докотився
Погнав коня щосили і от вже на білій стежці
Про нього йде слава як про милостивого й людяного він легко прощає провину
Герасим
За що
Це наш прийдешній день
У Запорізькій Січі найважливіший ритуал обрання кошового отамана судді писаря інших ватажків військового товариства включав у себе крім обов'язкових не менше трьох разів відмов кандидатів від пропонованої посади вручення клейнодів присяги на вірність запорізьким звичаям та інших урочистостей заключну церемонію новообрані схиляли голову в знак покори перед волею громади і всі присутні до останнього козака-нетяги всіляко висміювали обраних обкидали гряззю та сміттям щоб не задирали носа пам'ятали що козацька громада вище кошового вище всієї старшини разом узятої
Це сестро зветься не сліпим а справжнім щастям
Он спідниця моя гомоніла стара
Загримкотіли тулумбаси
Тримався на спинах двох біломармурових присадистих слонів
Хоча за неперекірливість та роботящість за лагідну вдачу Решетняк пішов навіть на підвищення старшим конюхом
Оце нехай господь милує спинили його мати
Наполіг щоб назвали хлопця Аполлоном так і виріс Аполлоном тезкою молодого древнєгрецького бога
Відомі ж ваші бардзо велкі смаки
Про що учать
Діти прожогом вилазять на дерево і вмощуються між галуззям
Куди загонюєтеся ви у своїй хоробливій пересадженій уяві
Такий другий кінець мав додаткова оплата
Зроду-віку не чутно не бачено такої всесвітньої неправди
І потім навіщо вчити дитину всяких дурниць
Базілю передай
Он свято на носі багата кутя різдво
Коневі що
Зрадіє як побачимося
Віддана тобі Marie
Ленка прийняла мене на ночівлю в хатину з розваленою грубою ще тут стояв трухлий теслярський верстак на котрому либонь давно вже не столярували й точило а маленьке перехняблене віконце при самій землі заросло пилом і павутиною так що ледь сіріло в пітьмі
Тепер я дома казав старий і не знаю що буде
Лавріпа кортить побачити
Так я колись у себе на Волині самотою бігала вночі до лісу щоб побачити мавку
Прощай
Теперечки ми в крузі чистих мрій у небі сказав Павлусь
І Харитина
Не знати як то надовго але грізного Сергєєва не було а був такий собі юнак сіроокий і роззброєний
З 1949 p був першим секретарем ЦК КП(б)У
не ходіть Мержинський силкувався підвестися та батько утримував його
Серце стогне ніби в оливі Розгаряченім кипить
Дедалі більше видніє степ ширшає розпросторюється після нічної мли а на сході за блискучими стовпами ракет між сивими козацькими могилами несподівано з'являється червоний вершечок ще одного кургана і той курган свіжий яскравий молодий дедалі більше росте підіймається над смугою обрію аж поки стає зовсім круглим стає не курганом а сонцем
Кинулись шукати його по табору да не так-то його й знайти у такій мішанині
Ну чекаю
Кажуть багатству чорнобривої в нашім селі рівні нема тому хто знає чи за мене дадуть
З тієї хмари не буде дощу
Того проклятого односкладового слова й прикритої ним жахливої суті не вистачило щоб зіпхнути його на той світ
А він почувши се вже пірвав її в свої обійми покривав смертельно бліде її лице гарячими поцілуями шептав пристрасні любовні слова сміявся
Что там за хвостик
Зіперлась на одвірок щоб не впасти чи то так душно в хаті що не стало чим дихати
Дід мій по батькові виховувався поміщиком як талановитий селянський хлопчик
Мовчки Христя присіла і хоч їсти їй страшенно хотілося не багато їла чогось їй смачна страва оцих добрих людей становилась руба у горлі думка про своє калічество не виходила з голови і вона боялася глянути на Сидора та Мар'ю
Блідий
У святих нiчого не болить їм добре живеться
Візьме підлатає почистить та й піде франтить ручки в кишені позакладавши
Та більше не попадайся людоловам в лабети
Овва доходи
Одначе
Костю я кому це кажу
О лицеміри
34
Так чого ж повертати занепокоївся і наче трохи поменшав Тодох Мамура
Знаєте сказала вона теоретично коли так можна висловитись я теж не вірю
Песеред ставу убито чотири палi товстеньких а угорi позв'язано вiрьовками та вп'ять якось-то хитро та мудро переплутувано та у кожнiй палi угорi дiрка продовбана i туди вiрьовка просунута
Велика ласка буде
Але тут на нас усі затюкали і ми змушені були визнати що так звичайно вірш можна читати бо це ж не для друку а просто а якби для друку тоді інша річ
Сонце закотилося за гору червоно-червоно немов обпилось тієї крові що була пролита за день
Ч о р н и й
То почулось мені
Коли ти дівонько не хочеш жати то я ж тебе не силую
Я з тобою
Хто нищить землю нищить також і себе
Було умовлено
А вы уже здесь почти воскликнула старшая
Найбільше допікало Валі те що не знав він з чого власне сміються
То їдь
Ще люди побачать
Чому ж не йдуть
Злива наробила чимало шкоди поскочувала з полів по покатах скопи недокладки та п'ятки в городи й на вигоні
Аж ось загурчало загуділо розсунулися кам'яні плити
Пощо у світ родиться
Господарю Волоський
Ще й як
А ти город василевсів Візантіон скажи до чого ти дійшов город щастя в минулому город нещастя нині
Він може купувати вона повинна продатися
Далібуг
Обнявши його за плечі з надією запитав
Зроблю все можливе
Двері в башті такі що їх не проломити й металевим тараном долівка камінна та й мабуть стіни сягають у землю на сажень вгорі двоє вузьких довгих віконечок у які не пролізе й кіт
Ти справді знаходиш там щось варте уваги
Вони й зараз ладні були кинути зброю і повернутися додому
Чарнецький розбив шведське вiйсько
Це йдуть запізнені женці запізнених чиїхсь жнив
Село Переїзна
Прощайте панове сватове
Що ж до коней і колісниць гості не скупляться платять за них скільки запитують тільки хочуть щоб коні були дужі а колісниці зручні
Тротуар замовк
Льоню та йди вже
Я вас розумію
На зиму дідові дають з колгоспу пшона олії борошна а сільські баби по черзі варять йому їсти садять полють вибирають картоплю на грядках і зсипають її на зиму в хаті під полом
Не болить вона —підкреслив материну повагу до пораненої ноги
В неї неначе отерпли руки отерпла й голова
Вiн таки стане художником
Віками сплять вони поховані братами-товаришами на гірських шпилях у вкритих смерековим лісом ущелинах щоб людське панське око не знайшло їх кам'яної домовини і не потривожило давнього спокою героїв
Куди
А як наші справи
Зійшло червоне березневе сонце
Стали люди жалітися батькові що Махамед синів їх розпоює стали радити щоб здержував сина
Нікчемна байка яку виплели два попи Самборович та Нил котрі не помирилися між собою і кожен хотів повісити ту байку на шию своєму недругові
Цього було досить щоб Яремко вивернувся і тут же ногами штовхнув сеньйора в груди
Татарські коні витягнувши шиї як гуси в лету з створеними широко ніздрями гнали так що животами мало не доставали землі
Мене ще ніхто не любив візьми мене бо вся я твоя
Тетяна слухала була уважна і хоча чимало вже знала й від інших та слово в устах матері було дорожчим всіх розповідей почутих випадком від малознайомих
Що се ти говориш
Поодинокі вершники почали завертати коней і тікати в степ
Сонце вже стояло на вечірньому прузі як підходив Чіпка до Гетьманського
Поїдемо
І знову ці жінки з малими дітками й немовлятами закутаними в лахміття
Всі троє сідають ліворуч Скряга з бубном
Зінько всміхнувся але Карпо сидів похмурий
А в небі владно мовчки безшумно кружляють орли зірко стережучи здобич
І сором тут і сором там Вставать з чужої домовини На суд твій праведний прийти В залізі руки принести І перед всіми у кайданах Стать козакові
Як наскочу на який слід то можуть пан староста бути певні що без найменшого огляду на те що він мій господар а я його локатор цупну його так як тілько зможу
32
Знаєте що ви відчислені з семінарії
Ко мне прилетает орел молодой
Гусак
І апостол на Голгофі буде оплакувати свою самотину ось згадаєте мене що так станеться
Щось схоже на стогін вирвалось з грудей Микули
Я не поклав годинника в кишеню
А зараз прошу тебе будь розумний і не здіймай шарварку щоб нас не схопила турецька варта
Сьогодні дівчину приніс
Вiн пипьно глянув на мене i сказав
Вы уже приготовили ответ моему товарищу
Тут лошади остановились
Та це ж справдішня мрія а не розумне міркування
Бо
Коли б зараз побачили його закордонні знайомі Марія
Тобі яке діло
Лише за одне десятиліття сімнадцятого віку наш теперішній районний центр був двічі зруйнований
Богохульствуєш дяче
Романкове Тритузне Карнаухівка Таромське Діївка По-ловиця Чаплинська Кам'янка Самара або Новоселиця Кільчень Чаплі й Никитине та тільки згодом і це залюднення земель було зараховане в провину Війську Запорозькому пани сенатори довели цариці ніби запорожці для того заводять у себе хліборобство щоб економічно не залежати від Росії та відокремитись од неї
Ще стояло може там кілька таких що відзначилися в битвах випало їм укоротити віку багатьом людям званим ворогами колись у тому певно була користь князеві й державі але проминуло вже те давно тепер ЕОНИ не розмахували мечами не здатні до того через старощі зате повсюди всовували свого носа і на все мали своє осібне рішення А я кажу так а не отак
Ніби то не перо шурхотіло а думки ясні й погожі злагоджено крокували зручно влягаючись у рядки
А ноги він має
Того й труситься на куркульському задкові
Боже
Не чув далебі нічого
Те що дозволено імператору буде названо злочином коли дозволить собі Хільбудій
Поминувши свої степи з невеличкими хуторами що як квітнички весело кидались в вічі свої великі села з кривими улицями з білими хаточками з вишневими садочками свої городи схожі на села увійшли вони в лісний край
Гетьман відібравши царські листи і наказ зловити винуватих і відіслати їх на суд цареві стурбувався немало
І на дядька жадно очима дивився
Можна їхать
Тому
Ви передали йому справи з посмішкою на устах спитав Молохву
Задавлю гадюку прохарчав він стерявши з серця голос
Хлопець не запалював лампи і в мороку кімнати його тінь здовжувалась і стискалась від спалахів як кисть величезної руки
Насунувся Петро Яценко вихрест добрий знайомий довірениці Любові Хведорівни шинкарки з полтавського шляху
А я думав не застану
Для кождого з його дотепів мала привітну усмішку і визиваючий погляд а присутні знали з певністю що з них вийде пара і то пара рівної краси
Жінки розсіялися
Ти будеш стояти дивитися на цю лампу і думати і ніхто тобі не буде заважати
Пихнуло на Сашка пивним духом
М і р і а м І єхидна несвідома а всяк її розтопче як стріне на шляху
І мати і Мелася і Мишук усі ходили засмучені
Ми дійсно балакали про те куди нам прямувати на Вітебськ чи на Київ
Чи зазнав я хоч трохи хоч краплину людського щастя
Лише потім здогадалась що тим пошанівком сей князь мабуть пробачався перед нею за минуле і благав її за майбутнє
вигукнув Арсен
Їх розмову перервало прибуття нового гостя пана маршалка повітового Брикальського що буваючи в місті майже ніколи не пропускав нагоди щоб загостити до пана бурмістра
Темна з розмитими берегами крайка кілька чорних горбків і щось сиве як дим усе що міг ухопити зором
Ну що діду Лапоню попрощаємось
Не скидати ж їх у криницю як наказано
Ой не вгадали
Ця звістка дійшла до Слободзеї у квітні коли Головатий ще перебував у Петербурзі й військо ще не знало про те що йому відводяться землі на Кубані а через те чорноморці були приголомшені тяжким розчаруванням
Але як настав мадзур та й найшов кожушину аж під вишнев
А гороху там наросло
Тоді Яворницький вирішив поїхати до Харкова і поговорити з наркомом освіти особисто
Серце нило в Соломії од жалю й тривоги їй легше було б коли б куля потрапила в неї
Й по вулицях по каналах по Неві пливло безліч усілякого колоддя деревин плах із розвалених водою хат і ми виловлювали все те й складали в себе на подвір'ї
Я кажется то есть из благопристойности не выхожу
Члени сім'ї могли вже ходити щонеділі до кінематографії і навіть почали думати про власний маленький будиночок
Що вирізали Янову Долину
Сказывай хозяин как тебя зовут
Нехай тоді мати трохи поскаче циганської халяндри сказала Христина Стара ніби й животіє на світі задля того щоб кривдити свою дочку та й вас
А це ж люди
Капітан заявляє цим що він сьогодні відпливає з нашого Міста до своєї країни за море
Файний легіник обізвалась стара
А до кого більш горнувся він
Беріть і катайтеся на здоров'я
А в Печержинської всі спали як побиті хоч повинось їх діти сказано діти а сама з панства покачувалась
Можливо мені це найбільше імпонує
Берестечко
Завтра ж рибалок спроваджую на річку і з улову будемо варити на полі юшку для всіх
Тарасе братику так ти ж немов заглянув мені у душу схопився з лавки Костомаров
Однак усі ці ідилії як пізніше визнавав поет не закривали від нього того чим було тодішнє село а тяжкі злидні знайомих селян викликали далеко не ідилічні думки і почуття яким розвинутися дано було згодом
Сюди шепнув пан Мартин
От ви витерли вже пiзненько лягаючи спати поклали Джека на його мiсце i лягли
Чоловіче ти напевне з тумену Мунке-каана якщо знаєш мене
А я бач не маю
Педоре
Гм
вскрикнул Дорошенко и даже отшатнулся
Дознавши мук гірких недолі і турботи Душа їх в небеса в самій собі зробила Мов райське божество на нас вони взирають І серцем матернім всі провини прощають
7
Ми пшениці наваримо паляниць напечемо
І так ідея неділі викликає в нашій душі образи спокою тиші молитви святочно прибраних людей у Шевченка не те
Отдать нас в руки этому гаспиду этому Иуде
А чого ти там боялась
Зачим же він узяв у нас одну нашу радість
М о к і й
Авжеж так що правда то правда
Це розірве тебе трохи
Чому смерть
Мати Панина померла іще там на хуторі
Співати пити та їсти не робота а лише крихітний хвостик з головного призначеного нам діла
Олено
Взяли хлопці грабельки торбинки підкинули на плечі і далі
Зосю що ти кажеш крикнула Люцина
Так так
Вигнали мене окаянні з хати
Але признатися тобі дорогий Меме у мене немає зараз сил написати тобі другого
Саме з'їздили в полонину
Який голінний до морди
Не пущу
Над театром встановлювався жандармський нагляд посилювалась цензура на театральний репертуар що здійснювалася через так звану п'яту експедицію при Третьому відділі
Наливали в боклажки та в сулії олію спирт гас мед
Я теж мав право мовчати бо чоловік якщо вже він народився має право на життя сидів на моєму правому плечі ворон і в'одно нагадував про осторогу
Говоримо далі я розпитую хто вони самі і взнаю чорнявий друкує книжки а старший хімік з лабораторії
Тррр
Ониська ридала над вишиванням
Софія Перовська Віра Засулич Надія Сигида Марія Калюжна Марія Ковалевська Евеліна Улановська Софія Новаковська
Гомін не стихав
І хоча був вечір а коні ледве трималися від утоми на ногах та й самі вони особливо Златка потребували відпочинку Арсен рішуче сказав
І так все і завше
По кожнім дзвінку ввесь затихаю й мабуть якось дивно дивлюсь на Миколу що докладає бо той починає здивовано поглядати на мене
Але перше для вас Маріє Каспарівно
Вичунявши вона все дожидала господині що ось же над'їде і візьме її з собою
відгукнувся хлопець
Не для війни для щасливого літа видно білились
Не руште
Ніхто не почув від дивної жінки падишаха ні словечка жалю хоч одяг на ній скоро подерся і звисав шматами і хоч руки мала болючо й до крові подерті кільцями ростин у диких дебрах Джебель-Сербалю
Німці тікають
А сам Мелентій пізніше ледве впросився в колгосп
Володимир Полив'яний працював десь у Ленінграді і тільки чотири чи п'ять років тому повернувся до Києва
На подвір'ї нікого
Для блощиць
Мовби вже згорнулася увібрала всередину все чим так щедро красувалася вдень перед бійцями його роти перед ним
За ворітьми було повно народу
Треба щоб хтось живим у Батурині остався і внукам розказав як його руйнували
Народу більшало й більшало приходили й з Можів Ловчих і з Берестового й з-за Дніпра з земель сіврських Дарниці Броварів Княжичів що були віддавен під рукою київського князя
Помни же слово мое
Йому стало ніяково попліч з ним сидів її чоловік і міг примітить ту безглузду вихватку залицяння
За що ж волхв і жрець гнав тебе від жертовника києм
І чим далі то вже дужче виявляється безсилля Візантії вже Херсонес перестав бути фортецею це тільки торговиця Константинополя херсонеські й константинопольські купці залишають пониззя Дніпра осідають на житло в Києві їдуть до Смоленська й Новгорода
Я чую значно більше ніж можу висловити
Гнат
Зробили мари з гілок і понесли дороге тіло додому
Ну Федори Чи рівні вартості
Таїшся
Ні ні
Але ж після того ми не можемо бути певні життя ані майна
Проценко глибоко зітхнувши замотав головою Христя і Мар'я зглянулися й зареготалися
Набралась неначе вівця реп'яхів в городі
Кожний держав по жарині в роті жар світився в їх зубах зубаті пащеки червоніли
О л я злякано
На місці залишилась тільки купа попелу і велика випечена навколо чорна пляма таборового попелища
Не вийшло то й руки опустилися
А ви ж не смакували ще диню з горобцями
Але ж треба потерпіли і погладив дівчину по голові
Але мури заспокоїлися куля мабуть застряла в камінню не перебивши стіни
І я летіла би через море
І раптом ще не видимі машини повіяли йому не бензином не тенлом моторів а ніжним хмелем зерна
Та жила собі та удівонька
А кажуть богом дані
РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ
О пані відповіла одна з її невольниць Такого вже давно не було в гаремі якраз тепер батожать дротяними нагайками двох євнухів твоїх перед страшною брамою Джеляд-Одасі куди їх незабаром запровадять
Ганна знає що це чергове несерйозне захоплення але на цей раз вона чомусь боїться за репутацію свого чоловіка
Зітхнув чогось Кость
Ще й як гуляла а все округи огню особливо як до нас заходили пани та розвідували про наше життя і звичаї
121
Га
Р а б у в а т и грабувати
А ти все-таки не сиди кажу в хаті
Ще сподівався на чудо на літо на щедроти життя йшов до весілля вперто наосліп відіслав навіки від себе єдиного свідка своїх молодечих нестримностей і свого нинішнього пониження Заубуша і нічого
Нижче в долині Михайлик бачить старезну ялицю її густе обліплене снігом віття спадає аж до землі творячи широкий намет
Отаке
То перебільшення
А в ньому далека рiдня чи свояцтво проживає а в них i хлiб смачнiший i вишнi не такi оскомистi i люди уважнiшi до тебе i очi їхнi так добре зорiють i всi тебе рiднею величають i навiть пiдшукують молоду
Таємниця з таємниць роздумує Художник
Звели тепер задушити мене як це у вас ведеться
25 генваря 1856
Оце господи
Він давно не був у Просвіті
Чи може розірвуть їх дикою грою в дрібні кусні не донісши цілими де судьба призначила
Так декабристи любили свою вітчизну любили її скорботною любов'ю
Вони пройшли поуз деревами до рундучка що шатавсь і подававсь під ногою і вступили у церковцю
Кого послати наперед та де зупинитися на першу ночівлю
Я зараз сам прийду
А хіба ти ще нічого не подарував
Я громаді присягав
Я сказала що треба поговорити з головою виконкому але сказавши махнула рукою
А там скрізь
Менi треба було щоб поряд була жива душа хай навiть коров'яча
Варивоне що воно робиться зразу ж забуває про коня Олександр Петрович
Ось чого хоче клятий убивця
здивовано подумала Сара але в цей час у кімнаті почувся шепіт а потім голосно й озлоблено заговорив рабин
Звели пані господине повиносити столи в садок
Сьогодні я вручаю його нашому великому візирові п'яти-бунчужному паші Асану Мустафі і хай кожен відає що відтепер він сераскер і його воля його накази це воля і накази вашого падишаха
Р и т а спалахуючи
Варшавські соціологи виробляли новий погляд на традиції
Бувають військові значкові І сотники і бунчукові перелічуються звання які надавалися українській старшині за полкового устрою
Якби менi навiть сто мiльйонiв давали я б його у напарники не взяв
Заїх тебе беруть від мене одслу жувати
Варяги вбили воїнів Славни у князя
Воно мені заважає
Я вже наперед знаю
Та й кутригури вгомоняться а вгомонившись одумаються а одумавшись скажуть
Эти рассуждения ведут только к тому что отдаляют от читателя предмет который я намерен ему представить как на ладони
І батько справді замовк і не казав Романові нічого
Тітко звернулася до Федоськи Леся дайте мені на врем'я цього листа
Він підійшов до якогось столика за ним сиділо душ четверо вже дуже під банкою
Пам'ятайте що моя душа і з того світу зоритиме за вашими ділами
Є щось
Хлопець за ці два дні освоївся із степом і з татарами а тепер не лякався нічого
Зборні ізби збірні приміщення в яких збирався сход
Гості тислися до нього з жиченнями
Тому завів собі в коморі найпотаємніший сховок зладнав засік з лядою під замок і держав у ньому три центнери пшениці лантух обім'ятої кукурудзи кілька горщиків квасолі торбу сушених ягід словом те що довго зберігається
Зробимо наш район квітучим парком
Наглядач страшенно здивувався він був просто приголомшений
Ні це моєї
Проситься в iншу єпархiю
Тому що в очах твоїх ошмаття ночі
Мене звуть Варкою
Брязь брязь рушницями
Вода пішла через греблю
То наше кладовище одказав козак
Той чоловік і байдуже а одного разу вранці встає пішов у повітку аж коні його пара добрих коней здихають хтось уночі вліз та ножем кишки їм повипускав
О небо що за день сьогодні вигукнув Младен
Боротись за щось найвище сягаюче далеко поза буденне щастя
Waren sie nicht da
Тепер мені буде сором і очі показать до благочинного коли в вас заходять такі сварки та змагання обізвався Леонід Семенович
Слідчий відправив Андрія назад
Прощайте мати
Та й заплакала Горпина тихо
Це був би шантаж коли б ти на це погодився
Щоб дотемна бути нам усім на тім боці шелом'яні
Це ж на їх власних очах Матюха грім та блискавка на Обухівці ба на весь Щербанівський район колись що матері дітей замість вовком та ним лякають Цить он предсідатель іде
Блаженні голодні й жадні правди бо такі наситяться
Входе Харитон
Ох i не без дураков
Завжди готувався хоч знав усе навиліт
Народ наш один в ліс а другий в поле
Радіють ваші що Славця їхня артистка
Дуже-дуже треба бачити
Ти Вітю справжній герой не міг втамувати свою радість Грабовський стягуючи з гостя мокрого плаща Подумати лише така непогідь така холодна і в'їдлива плюта а він приїхав
Дванадцятилітній Ісус так само був загубився і Марія знайшла його лиш через три дні
Поруч сидить Чхеїдзе
За три дні не стане Маври між вами обізвався знов Андронаті
Або дай мені злетіти мов пташипі зі скали
Можна
Смерком комітетчики і червоноармійці уже були на леваді
Вона дивилась на нас своїми темними безоднями і наче бачила все навколо
Паллант і сам був зла брехачка Язик його тож не клесачка В брехні Енею не вступив
Справді
Біля греблі побачила на шляху три підводи на першій пізнала Степана Кушніра і догадалаяя що позаду їде її батько
Ти Святославе поїдеш у Древлянську землю ти Всеволоде в город Волин Станіслав у Смоленськ
Виплутував одну ногу застрявала друга виплутував свиту й заплутувався руками
Неморально
Ой леле яка розкіш
Я знов до вас
Звичайно Павло Усенко хоч і любив його як поета і перший вітав його як поета присвятивши йому вірша коли він іще жив у Полтаві Сьогодні геніїв чекаю 19 звичайно Павлуша благословляв такі випадп в моє оголене всім вітрам революції серце
Я й кажу Не вiр бо звiр.
Вилупить свої жовтенькi пухнатi перепеленятка отакусiнькi водить їх за собою й квокче
Не вимовлено було ніким його ім'я але він знав що цього не треба чекати підводився незграбно невміло аж стало його жалко відставляв далеко вбік евою дерев'янку намагався витримати погляд імператора і легко витримав би його аби не було тут отієї ясноволосої з диявольською силою я чарами
П ро к і п.
Чому все-таки ми не зробили спроби зайти до музею звернулась Ліда до Заболотного коли ми стали спускатися сходами до машини
Куди се вона
Хто це
По сіль кажеш
Чи ж це йому потрібне
Неправда відказала якось кволо й невпевнено ми з панею Дорогою Лоренцовичевою одному богові молимося
Над річкою Старицею ясновельможний пане
Тим часом наймать робітників не було за що
В той час прибігла одна двірська панна й покликала Тодозю до Гризельди
Жінка не витримує обертається й гукає Чого причепився звідки ти бачиш мої зуби
Хороша-прехороша сказала жінка сміючись
К а р ф у н к е л ь
От моя жінка буде не така
Що пише Урус-шайтан
Ти-бо слухай Гордію що я тобі іще скажу
Віки промовляють до нього в цей опівнічний час коли вже не джмелять моторчики по садках не шелестить вода із шлангів і над заколисаною в місячнім сяйві Зачіплянкою над її тихими вуличками панує тільки червона сторожкість неба та спокійна ясність собору
До того ж і свідомість перебування в своїй кімнаті не давала йому аж ніякої втіхи бо він не міг тепер як колись оддатися улюбленій звичці і відпочити
Гадайте ви собі оце
То він потряс сивою головою попід чорні кінські гриви та кричить дальше Та на піч брє я ще годен вілізти але піч студена облупана
Всує пропало все
Вигляд безнадійно нудний
Мріла що коли він поверне то привітає його не тим що ждала на його а тим що працювала і що її сила розвинулася вже і пливе бистрим потоком також до полудня
Його вид манячив перед нею вже неначе в тумані
Недарма останні дні кружляли журавлі над хатою
А відкіля ти молодице пита її Явдоха
Напишіть-напишіть сказала ззаду мама і назвала номер школи і клас
Д у б р о в с ь к и й цілує руку княгині
Він лише обезсилений
З поваги до нього він звав його паном техніком або навіть інженером
Ні вона Марія не думала про це нічого не хотіла доводити нічим не кидати виклик суспільству як захлинаючись бажали деякі молоді дівчата вбачаючи в своїх захопленнях якийсь подвиг
Плеве до того наводнив місто жандармами справниками що їх стало більше ніж книжок у книгарнях
Туркине
Оце зробить окіп та й давай його розвертати буцім з бою бере
Така здається мрійна лагідна вдача
Думав
Потім знову наріпився на хлопця
Лежить і дивиться в стелю
Недаром живеш
Бачите трохи не детектив
Кажуть він залишив Зелені Млини з валізою в якій не було нічого окрім сорочок вишитих для нього його останньою наймичкою яка народила від нього доньку
Герберштейн який хвалився тим що всі його посольства були успішними подумав вдоволено що й цього разу вій вийде переможцем хоч ще нікому цього не вдавалося з упертим турком
Бога ради
Нижчі камери теж чули концерт і напевно там шалено потішалися
М а т и Певне
Отуди
Аж ось де не узялась конотопська вiдьма Явдоха Зубиха
Де нам на думку прийшло щоб таке гороб'яче опудало як ти посмів посягнути на таку кралю
Роню мій Роню
Цю заповідь пам'ятав кожний і в міру сил намагався бути тим кого зображав
Вияв великої жалоби і
До тонкого сердечного чуття як до гармонійних звуків
Лиш до вас хотів і з тим обернувся щоб відійти
Чи так М а к с и ме
С о ф і я П е т р і в н а підводиться
Я стільки марив у Петербурзі цим днем цим щастям
Я піду пустіть мене
А то повиряджались папугами а діла з вас
Здавалося що зібралися всі племена з цілого океану
Щоб не збрехати було це якраз отоді як вийшло замиреніє з Гапонією Японію дід Круча уперто називав Гапонією а японців-гапопцями
Комусь треба їхати сини мо
От
Взагалі
Як
Віктор її знав ще з Харкова його з Балаганська
Той підморгнув йому То теж наш
Щоб і ви помогли
За что
Горда
Усі його речі поставлено в куточку папери які він приніс з собою лежали на столі
Зблід
Чим більша здезорієнтованість тим краще
Обличчя в діда темне пооране зморшками але по-старечому красиве
Тож най буде без нас
Тихо ллється мелодія української пісні Засвистали козаченьки
Гайда в поле
І одразу ж поїхав додому
Він перестояв і покляк
Григорій Петрович
Ах ці жучки в чоботях вони конче не дають мені покою
Не заздрю ж я вам
Стрінулись поглядами і вона кинулась навіть уші почервоніли
Миттю старий одстебнув геть лижви і наставивши коляку як спис гайнув уперед
Завдання відповідальне і тяжке Созінов для чогось поправив кобуру ясно стрівся очима з Туром
Ще хоч би не товариство то може б
Треба зачекати а то покинув діжу напризволяще і пішов
Або ще таке торохне з ходу по зайцю а той як припустить навтікача Глипа за ним женеться скільки й духу бачить не догнати жбурляє рукавицею тоді знімає чобіт і чоботом а тоді падає на ріллю і хрипить Вернись все'дно пійму
Добре
пізнає свого давнього знайомого
Зброя
Так говорить старшина котрого гетьман залишив для оборони городу
Слухняна Зося чомусь сміє не слухатись її і навіть глузувати з неї
Кум
Що тогдi б прийшло добро
У мельника он двоє щенят кормлять
Глухий бренькіт від того йде понад землею розпросторюється в холодному та густому повітрі а дійшовши до лісу стукається об кожну деревину
І якщо одержував належне то тільки завдяки мудрому законові природи наші друзі є наш засіб притамувати наші болі
А н д р і й почервонів
І паніматка погнала своїх до длубання
Протасій Микола і Степан
І тут я згадав є
Йому хотілося буть якнайніжнішим
Це така музика для мене ваш Пушкін а для Маріхен найкраща насолода
І Роберт од вікна одступивши Ліг на лаву і погляд підвів На потріскану стелю на стелі Павутиння павук собі плів
Сподіваюся що своєю Наталкою Полтавкою ви відкриєте двері в широкий світ
Не маєте як тепер до нас у гості заглядати
Ех і тетеря ж ти напався за ворітьми Варивон
Вам це легко
Шкура була розвішена на бантині велетенська займала майже всю бантину сіра з золотавими барвами літа і з потертим боком Віл
Настка спустила очі захмурилася і хвилину немов роздумувала над чимось
Купуй у ленінградському об'єднанні раджу
Мабуть наскучив московський квас
Ті самі Жандарм і Анна танцюють
Ага ти додому
Пішов мій стравохід пішли мої ноги
Аж ось одразу хитнулась од діда дідова сусідка червона радісна й сполохана хитнулась як од того полум'я що довго дувши таки його роздмухала
Кошовий тихо відступив назад
В розвідку підем
Петрусю
Її очі спинились тривожно на дверях він зараз увійде
З якоюсь незвичайною затятістю воно вело поєдинок зі смертю всупереч передбаченням сподіванням навіть бажанням відтягувало й відтягувало кінець аж поки не відігнало смерть невідомо на який час —власне настільки щоб дати Ларисі Петрівні змогу пережити ще одну особисту трагедію
промовив він глухим голосом й усміхнувся якось чудно
Потім Марченко підійшов до того вікна що освітлювало коридорним світлом хазяйську кімнату і спершись на стіну став безцеремонне хоч нібито й без усякого інтересу розглядати професорові покої
Не те читаєте мій милий і не там
Козаки відпирають їх назад
А тим часом вигострене на все незвичне око малого вже мандрувало по обійстю й зауважувало то велику гарну будівлю з вибіленими стінами яку годі було й назвати хижею так вона різнилася від Родимової бідної халупи а ще була там- таки й справжня хижа тільки набагато нужденніша ніж та що в ній виріс Сивоок і геть обдерта стояло кілька міцних дерев'яних будівель-без вікон таємничих мов людське обличчя без очей в одному куті лежали товсті колоди в іншому височіла гора дров ще далі на вирівняних клаптиках землі росли якісь дивні зела видимо уходжені людськими руками бо земля там чорніла так само як на лісових галявинах зритих вепрами в пошуках жолудів а не лежала вкрита товстим шаром дерниння як на обійсті в діда Родима
На дверях того прикомірка завжди висів великий замок і стежка до нього заросла моріжком
Але чому
Тобі не доведеться повертатися
Інша знов моя власна робітня
Ні не сплю
Йшли партизани додому схудалі Йшли мовчазні і змужнілі від ран
С м и к.
Йому все байдуже ходить та чхає та грайливо моргає до риб а небога із кручі рукою махає Вернись чоловіче бо з'їм твій хліб
Майже біг вулицею до Богданової площі точнісінько так як біг колись щоб устигнути помститися за батька
Зблизився до владичої коляски як винуватець зліз з коня зняв шапку і взяв владику за руку щоби поцілувати
Михайло сидячи на помості намагався закурити цигарку він чомусь недавно почав курити мені починали мліти ноги під столом
Я цілу ніч на обході вихвалявся сторож радіючи що все добре і немає ніякої кражі
Так урятуйте урятуйте ж мене
Млин побільшав
Гей нуте косарі
Розвідки ще нема сказав комісар Лещенко але завдання гадаємо виконано
Разом з нею меркли потомлені очі жебрачки вона засипала поринаючи в таємничі видіння
Останні слова різонули гетьмана ятаганом
Поцілуйко багатозначно
Грива
Мамо-о
Чернуха давай далі звелів староста і Чернуха давав далі
Але що ми самі робимо щоб спинити цей терор яким противник вибиває в нас зброю з рук
Крамниці здебільша зачинені
Від реву в Андрія в самого морщиться шкіра й чоло береться потом але він тримає себе з усієї сили
Максим хотів попрощати боярина й його доньку і звернути додому але щось немов тягло його йти з ними дальше
Життя Байди-Вишневецького та його походи й боротьба з бусурманами лишили по собі чималий слід на Україні й на Запорожжі
Чекайте я зараз вожатого на вас нашлю і побіг до вогнища
В цьому дозвiллi серед невимовної буйної краси цвiла й їхня любов
Стривайте
Що ж се похвально пізнати свою похибку мовив Євгеній не знаючи що йому сказати і пощо Стальський виволікає перед ним свої домашні справи
Що ж справді іде його Маруся у світи
Тілько що заплющу очі так він і маріє передо мною так його обличчя і змалюється перед моїми очима
І жаль пускать і хочеться побільше мати вигоди
Федора Оксеньовича
Всі троє здригалися від холоду хоча були добре одягнені
Пили ромейське вино й жирували з ромейськими жонами день пили-жирували й другий
О ще й як надає
Чому ви так говорите
Звечоріло а Микола не появлявся
Я тебе переконаю
А князь уруський Рюрик уже готується нещодавно прикликав до себе у Білгород хана Кунтувдея і наказав на кінець уруського місяця травня з усіма чорними клобуками зібратися біля Заруба на Дніпрі і ждати на нього там
Дуби над Чортомликом стояли в срібному інеї вітер зривав з гілок білий пилок і трусив на червоні верхи козацьких шапок на сині кунтуші іскрив на сонці
Тепер я бачу що знав тебе недостатньо
Ну-ну суворо сказав голова Облиште
Конвоїр висмикнув з кишені папірця перечитав його і кинув на землю
І вона зрозуміла що я про все здогадався й ця мить замкнула якось невидиме кілечко якесь маленьке коло в якому ми опинилися вдвох
6
Ти там я тут
Старий Масюк та Олександра Остапівна Масючка Галині батьки теж захотіли їхати вкупі з ними на прощу
І тому ходить він тепер якийсь безрадний якийсь пригноблений
А у вікно знову бив дрібний дощ
Не просити прийшла я прийшла позиватись сказала Онися Степанівна
Яблука доспіли яблука червоні продекламував Созінов
Внапасть сказала не вдавайся І битися не поспішайся Як луснеш ти то згину я Без тебе нас боги покинуть Латинці і рутульці згинуть І пропаде дочка моя
Гатило слухав і думав що цісарівна каже не те бо він і руйнував і палив і вбивав лише там де палили й розпинали на хрестах його воїв і його людей так вимагає покон руський зуб за зуб й око за вийняте ворогом око та стояв і слухав і дивився кудись убік де від липневого вітру тихо ворушилося сукно полотки
Ходімо сьогодні в гості до двох перепілочок
Це можна сказати і про пізніші часи
Він рано вийшов з панської садиби сказавши що снідати з усіма не буде
Добре сказав повертаючи документ
Х 1931
Неприємно що я не так само як ви думаю
У цей же час Мейєндорф сяк-так заспокоївши татарина вимагав розповісти все що тому відомо від підпасича сказати саму тільки правду хоч би якою вона була жорстокою
У нього було ще два пункти які він мав провірити медпункт і школа
Дріб'язок марнослів'я нікчемність
Мольєр Расін Корнель Гете
Полтавської губернії Золотоноського повіту села Криві Гарбузи
А вчора що ти наговорила панові губернатору Гайдамаки своїх не чіпають передражнив він дочку
Ох не думали ж мої старі очі вбачати пана Шрама
Чого
Мій лицарю любий пане нащо сі страшні закляття
На найбільшій картині пташина ферма білі кури чи гуси розбрелися по згірку посеред них красується весела дівчина- пташниця в білому халаті
Стояв на валу серед густої нетоптаної вже мабуть безліч літ трави дивився то на Яворове озеро заковане в обійми лісів то на город з його лисими пагорбами й зелено-кипучими падолами бачив унизу на зеленому мурігу Ягоду з її сороміцько-білими ногами чув з-під землі дзенькання невидимих молотів які кували десь тихе срібло золото й різуче залізо був піднятий над світом на оцих валах але й відчував скутість у серці мовби ті вали пролягли через саме серце і нез'ясована туга штовхала його за ті вали за брами назад до широкого світу вийти вирватися вибігти втекти
Для спасения отчизны должен был гетман обманывать Москву
Ховаючи в гаманець решту Вер вийшла з крамниці з радісною посмішкою на порожевілому обличчі
Ніколи
Там відступало військо Остряниці
Його й продражнено за це Добрий вечор
У неділю до нього завітав несподівано Дмитро Пильчиков
Одразу дала
Злість його душить
Аж ні то просто плавку дають
На шибеницю гукав одним голосом народ
На мить скидуються на мене повні страху очі й я почуваю під своїми губами її шорсткі дуже гарячі й м'ягкоуступливі губи
У грудях дзвенить
Шелестіла вода падаючи за борт звуки що їх давала помпа були жалібні ніби кректала качка
Що ви мелете нарешті перебила вона його з якоюсь погрозою в голосі
У Дмитра Івановича щось тенькнуло в грудях тенькнуло знову і стало твердою скалкою
Ой по горі по Панянці В понеділок дуже вранці Ішли наші новобранці Поклонилися шинкарці А шинкарка на них морг Іду братики на торг
Ох ласковый пане мой хотелось бы мне верить тебе да только дивно мне одно откуда у гетмана Дорошенко такая ласка и зычливость ко мне проявилась
Надів широкі козацькі штани жовті сап'янці жупан підперезався цвітастим шалевим поясом та надів кунтуш
Два-три запитання
Точнісінько як ти оце
Той частокіл складався з окутих залізом загострених дубових колод і оперізував місто неправильним видовженим овалом що розтягся по самій вершині узвишшя
Ну як
Сказав би то воздвигли б славу
Розпочалася сварка бійка
усміхнувся Добриня
І друге
Скупими
Лавріну стало так тужно й немічно що аж затемріло в очах
Дорогою спробувала в пальцях матерії
Тепер так настало у кого гроші той і пан
Варка
То було добро його дівчини яка віддала усе святкове вбрання милому на перемогу а може й на смерть
Це була їхня остання адреса місце побачення яке не відбулось і коли дівчата залишаться тут то вони будуть мовби найближче до них до своїх
То давно в перші літа його присутності на троні кричали на іподромі Було б ліпше коли б не народжувався твій вітець Саватій
Повернулася коли посутеніло не засвічуючи лампи сіла на лаві й втупилася в чорну порожнечу хати
Л у ч и ц ь к а
Бачив її і знайшов що їй покращало прийшла вже в себе зовсім тільки коли-не-коли обізветься її тяжка хвороба та вона вже її осилює
Я знаю що підлогом можна зробить усе
У л я н а
Треті півні заспівають
Іди кажуть мужик
Коли я вийду з літератури минулого
Смієшся Марічко
Ти добре сказала
Зріднився з ним як з побратимом і носив у серці його волелюбну силу
Б і ж у й н е н а б і ж у с я
перепитав Котляревський і згадавши щось своє давнє звернувся до Білоконя А чому добродію село ваше так зветься
Одійди
Краще б переночувати в курені азиж блукатиме по острові Жмуркова душа
Як ви забуваєте міру часу сказав Пшор
От і має спалені села
Справді трошки люблю а любитиму ще більше
Так і є
Атучілася відна гаваріть
ховаючи очі буркнув Ява
Чула немов у ній крізь усе її єство перепливає якась рвуча ріка влади золота блеску могутності
Договір же такий як грошей в строк не віддам хліб зостанеться за Жолудьом без суда
Одну хвилину вона стояла безрадно відтак поглянула на мене великими благаючими очима котрі мов говорили Бачиш
Калинович
Був чудовий липневий вечір
Коли нас веде Гітлер
А цей бур'ян треба доконешно достати хоч з каміння вилупать
Він з жахом нахилився до води і знову почув плач але вже не з криниці а з боку дойшов до води
Се був пройдисвіт і непевний І всім відьмам був родич кревний Упир і знахур ворожить
Казав же опівдні всі мають бути тут
Як бачите сьогодні знов натиск
Грає
Вирвусь хоч ти мій боже не хочеш цього
Тільки зачекай напою
Пусти сказано тобі
День від дня лілій на плесах ставало менше а пір'я з підхмар'я падало більше
Я не йму тобі віри смерде проказав Богдан але хлопець уже здолав ковтнути і вже твердим голосом одповів
Чому ж його заволікають хмари
Збирайся Володьку
Усім неба не прихилиш пробурчав Криж опускаючи ноги з двоколки Словами цей вузол не розв'яжеш додав він скоромовкою з якимось винуватим виглядом
Правий або південно-західний берег
Вірю
І жалібниці і порадниці образилися покинули Марусю нехай же терпить коли така
З-за хатки виглядали невеличкі хлівці повіточки трохи далі тік за током огород а все кругом обнесено низенькою ліскою
Краще ми проведемо тебе до Сливена
Умовою з Бах-чисарою віддерла кусень нашої землі' й Туреччина хоч прав ду сказавши не було над чим сварити ся бо цілий правий беріг се було поле безнастанної війни розграблено трома ворожими війсками попалено зруйновано знищено
Аж ось ввійшов до неї у хату братик її пан хорунженко на личку веселенький неначе і не був недуж так добре помогло йому від завару соняшниць
Після Жаботинської різанини польське панство на Україні разом із католицьким та уніатським духовенством і жидами заметушилось і почало рятуватися
Та й дурний же ти а ще писарем був
А удар з заходу це пришестя великої бурі що несе їм визволення й здійснення мрій
Треба слідкувать
Юра Коливанович
Вона шляхетського високого роду вмiтиме прийняти й привiтати людей
Ферхад скочив з коня
Сюди
Зробиш щось путяще і ідеш своєю землею такий щасливий як у перші дні кохання
Чого вам мамо
Старий закон і покон то вже нехай цупко тримаються землі за своїх богів але ряди треба писати по закону новому
Я буду перев'язувати козакам рани і стріляти коли треба
Пісня була така весела така жвава що підіймала ноги до танців
Ну біжи до хати замерзнеш
Всихаючи вони розчахалися на вітрах трухлявіли запалими гніздами сумовито дивились на світ дотлівали іржавим огнем
Давно-давненько дуже давно вона також так смутком вигравала пригадав він собі
Чула одірвалась од ніг земля й так у руках поніс
Свідком прощання був Чорний Черемош та капличка будову якої легенди приписують Довбушу
Не гніваєтесь питала вона з докором відчуваючи за собою силу
Якісь два військові ходили слідом за сержантами
Чим це пояснити
Як вимела рівненько
Сп'янілі від болю очі якийсь час нерозуміюче гляділи на неї
Людям потрібне житло
Проте настає-таки той день коли Бугор каже Годі
По-моєму це лихi негарнi люди
Ігор оглянувся
Скажи що ти дочка російського вельможі й ім'ям цариці вимагай захисту
Приходить щось нове
Пора вже подумати й про мене
А тоді ледь-ледь торкнула хлопця за вухо тільки торкнула і він одразу кинувся підхопився наче й не спав
Непотрібні спогади розвіялися разом із хмелем
Свідомо ні
Ану покажись
Думки
Всі
Звідки ця несподівана криза
Тому сухі бур'яни на межах і безлисті кущі глоду та свербивуса над канавою стоять ані ворухнуться немовби намальовані
Відповідно і поетика твору насичена ремінісценціями та алюзіями з різних творів персонажів епох стилів для створення відповідного грайливо- саркастичного тла розповіді
Сівши під берестом коло фонтану що миготів сріблом на сонці він напиндючивсь мов сердитий індик і почав писати
Хоч йому тріскало в мозкові щось подавало знак зціп вуста дурню
Чи то справді так уже треба мені сьогодні з дому
Боюсь Прісю тільки не за себе а за вас
Зруйновано зметено все людське державу релігію власність громадянство мистецтво науку працю все чим одрізнялася людина від худоби
Ти маєш слушність Богдане обізвалася тут мати сухо
Землі усім вистачить
Тільки після нових наказів Потьомкіна губернаторам та справникам наприкінці травня їх зібралося коло Чепіги біля 1000 душ з якими він з наказу Потьомкіна й під рукою Кутузова почав наступати чатами на Бендери
Добриня зробивши своє швидко спустився вниз а вони натягли мотузи валили волокли ідолища до Волхова
Чорний вершник вигукнув полковник Яненченко
Чиясь рука обійняла її за стан
Їй здавалося що воно мало вигляд таких лиць що готові все до послуги
Навпаки сам зохотився
Од берега до берега ніби лютувала біла водяна буря крутились вихри вертілись чорториї неначе все те викидав під-земний вогонь або заховані на дні вітри
Щось вона мені натякала про свій рід що вийшов звідкільсь з-під Варшави чи що про своє життя багате в Києві
З Марією Костянтинівною я познайомився
Ого
Стіл був заставлений наїдками й напитками
Мов жарини того вогниська до якого простягав свої старечі руки сімдесятилітній Ти названий тобою в твоєму ж романі химерним псевдонімом То- Ма-Кі спогади ці і зогрівають і печуть мене
Бо зараз уже починається
Пан Маркел
Висловився і переможно жде
вiдповiла княгиня
Колись казали старі люди наше кладовище було за селом але з часом мертві як і живі поширили свої володіння й тепер воно опинилось мало не в самому селі
Вона підбирала квітки та зв'язувала в невеличкі пучечки одномасних кольорів
І їдуть не на прогулянку а на баранжу 38
Чого б то й бажати та не випадає
А що я уздрів те й сказав
Зібратися ми можемо за день і вирушимо завтра сказав твердо переконуючи передусім самого себе що йти треба і що вони встигнуть
Я не знав що зо мною хотять робити пощо мене тягнуть до Дрогобича але гадаю собі Що ж може так і треба
Він підперізується кінцем довгої линви а другий кінець партизани прив'язують до пенька
Вночі був по-особливому ніжний із нею і в Марії так і язик не повертався спитати що з ним діється й куди щодня ходить
Добрий ранок
Пан Шмигельський лицар
Сміються з вітця мого і з мене
Хто вони і по якому праву це здається нікого тут і не обходило
Це була велична увертюра до мого Торонта
От у мою душу вскакують i починають борюкатися острах i радiсть а невидимий швець у мiжплiччя забиває цвяшки
Пересмiявшись червоноармiець серйозно каже до мене
Не Ульф почав
З сінешних дверей хутко входить
По голосу впізнала кричала тітка Рута невільниця з Переяславщини сорокарічна дружина Туглієвого наймита-пастуха Торіата або по- простому Трата як звали його всі родовичі тобто Гнідого Коня бо саме так він прозивався
I Феофано зрозумiла що марно вона запитувала про це у воїна
Непогано придумано
Мовчазна мова поглядів їм сказала більше ніж тисячі слів
Блідий вимазаний у вогку глину Чорнобай підбіг до комори
відвела Олександра руку маркізи і зашарілася
Тепер iди
Я згадала нашу провінціальну дичавину й шведські могили
Зотич знав його
А діло зробити треба
Послать деяких наших
Трандалєв
Якщо ж пливе то куди до кого
Як пройти до ясновельможного пана гетьмана
Чекати теж потрібно вміти
Мій віночку вишневий батьків садочку
Коли хочеш щоб тебе заграбали в могилку то спробуй
Подумав і про Звенигору
Виховательки діти
Крайський кусатиме від злості лікті коли дізнається що ви зі мною їздили дзвенить Михайлів голос
Люди по городах копали землю засіваючи її зерном яке мали під руками вціліле засівали всуміш із надіями й вірою
Знайдеться звичайно кілька одчайдушних п'яниць таких що й на палю сядуть але більшість віддасть перевагу запропонованим пільгам
А ти мене держиш
Що ж
—В мундирах
Здавалося що під монастирською горою розпласталася багатобарвна велика жива істота
Хоч може ці сентенції й справедливі
Савка
Цим він нагадував бабу свою княгиню Ольгу що збирала устрояла Руську землю на санях їздила з Києва до далекого Новгорода укладала з землями ряд визначала уроки й устави а Деревлянську землю примучувала й збройно
На те Маня схвилювалась і відмовлялася
Лисичка подала у суд таку бумагу Що бачила вона як попеластий Віл На панській винниці пив як мошенник брагу Їв сіно і овес і сіль
Прийди як кажу знов
Як же ж так отче
Я попрохаю у пана сотника на це його згоди
Не боїшся
Вони були потомлені аж тлінні
На тому боці на Тавані приблизно за версту від каюка зажовтіли ніздрюваті стіни Кизи-Кермена викладені із черепашника
Кілька білих хусток подали з куркульського гурту
Ти така ліпотна і така люба дитино іцо мені й рана менше болить коли дивлюся на тебе та милуюсь тобою
Її образ
То за віщо нам зараз гризтися
Там у Києво-Печерській лаврі при мощах святих угодників божих шукатиму заспокоєння і прощення моїх гріхів там і до смерті покутувати буду
Частуватиму повною чарою
Характерник
Ха-ха-ха
Андрій курить і якийсь час думає про вартового
А добра душа товариська у славетного волоха
Був у одної дівчини
Витерла краєчком хустки очі й оглянула цікаво гостя
Щоки її спалахнули густим рум'янцем але вона враз схаменулась і швидко заговорила про інше не відриваючи од ченця очей
Помовчали
Борисенко задумливо
В небі мерехтіли зірки
Та як ускочити здував слова на свої хащі і так товк чоботиськами дорогу ніби вбивав сваї
Один раз прикажчик як оперіщив гарапником через голову так і розпанахав спину
В камінний бушлат уложити вказав рукою на другу каменоломню Іван Стражніков
І я не залишуся за це в боргу на щедрість твою відповім достойною щедрістю
Сірка чи не вперше на віку поймав острах
Але ми були аскери тобто воїни і одного дня нам затрубили похід
Ви гарні хлопці як бачу
Збоку в кладовій шаруділи пацюки
Подбай про охоронні грамоти
Міг бути й звичайний страх за те ж таки вразливе серце якому з кожним роком стає все важче й важче спостерігати людську біду й неволю жорстокість панства тупість й одверте здирство чиновників та духівництва
По короткій мандрівці зверху вниз і навпаки та після очікування мало не до другої години Володько довідується що дозвіл буде готовий завтра
Вони беруть однією хистю а в нашого брата про запас і характерство єсть
І тепер на Запоріжжі та тільки він робітник-металіст і отаманом не був
Хай у сільбуді буде його книжка і товариші що він покинув хай дивуються й заздрять йому
Відтак просив гостя сідати на липовій лавці що тяглася попід цілою стіною від одного кута до другого про неї він говорив що полишилася йому в спадщині ще по дідові та угощував гостя медом
Просто млин а як він вразив нас тоді своєю таємничістю коли горнув ту місячну воду натужно розвертав перед нами надра темряви й світла
Добрине
Чого нам забиваться
Потирлувався під воротами й повернув коня до лісу
Піди та вилай свою матір
Вічно був у дорозі
Не перейменували там ще її посміхнувся раптом
На Софію Леонівну найшов смуток
П а н і розпаляючись
Даремна праця Грицьку
Ви замордуєте тисячі нас але сотні тисяч виростуть нам на зміну і знову повстануть ці тисячі щоб довершити ту справу що нам не вдалася сьогодні
А що це думка знаєш-маєш підхопив Іваник
Тоді розгортай лавою й діли свою тисячу надвоє
Хмельниченко нехай панує зринало в кількох місцях але несміливо
Так Семен Гурко
Темно-зелені сосонки стояли густими рівними лавами по оба боки дороги
Там є і другий канал
До речі чи релігійний мій герой
Про мене не про мене йшла річ а це діло не твоєї парафії
І все ж здригнувся щільно-щільно притиснув трубку
Щодня про одне й те саме питають
Він кіньми і обігнав батька
То слід би на здоровий глузд зараз же стягти у фортецю все військо й засісти в ній а тут оголошують у такий час похід щоб лишити фортецю без захисту
То слухайте що казатиму
Ця коротенька розмова перед сном запала в серце третьому студентові Дмитрові Яким'юку
Українці й інші слов'яни їли в піст скоромне
Вона прикмічала що всі пани й панки на неї дивляться що всі дами скоса поглядають на неї як вона показує себе
Тоді переді мною виростають милі й далекі постаті Пульхерії Іванівни й Афанасія Івановича що так тривожили колись Гоголя
Авжеж і з місця не рушу
Вона каже що як не послухають її й не зроблять нам справедливості то так їх обідре що лишаться в тих калісонах
Правда як оця медаль дід показав на свої груди повернеш в один бік то світиться хрестом а повернеш в інший бік нема хреста тільки якийсь журавель розпростер крила
Куртц показує свій язик
Зате ж він тебе й охрестив що ти наперед лізеш
І де я чув цю пісню спитав себе уголос Варфоломій
Тим часом Сафар-бей зі своїми людьми пробирається гірськими дорогами й стежками до Чернаводи
І я збагнув секрет старання і нині з іншими ділюсь
Ходім гулять на гору до Владимирового пам'ятника
Матвій закладає коням опалку і одразу відходить
Може це також якесь чаклунство
бурчить Іванець
Холодний колючий мокрий
Стоїть міцний як з криці і цілиться в пітьму
Яка
Де ж він
Сташко не вірив їм запитав у бабусі чи правда те що Мальва тут переховується у тітки Рузі
І не змовляючись діди побрели туманом до Івана Тимофійовича
Знали тільки що в його все було на запорі позапиране позамикане
От так
Начасничився -смiється дiвчина
У мене навіть руки тремтіли
Як дасте чаю то й вип'ю сказав Никон і все зорив по світлині та по стінах
Р и н а
Але непогодь не проходила
Ротмістр уже не стрибав і не підплигував мов жаба а лежав тихесенько мов слухняна дитина
Семінарія
І я вірю що все оце минеться
Винувато ступив на підлогу
Мирон ані слова не казав про ці зникання
А з другого крила сомківці теж заворушились
Уступили б трохи тьотю
Євгеній закусив зуби щоб не сказати якого прикрого слова
Пане
Без ухвали генеральної ради гетьман може відправляти тільки пильні справи за радою генеральної старшини
Не впізнала хоча твоє обличчя знайоме мені відповіла здивована Дарина я десь тебе бачила
Оте дитяче лежить так близько що проступає назовні й підкоряв людину
Вони втягують у свою коаліцію і Річ Посполиту
Запала тиша густа як ніч налита вщерть як хмара що народжує бурі
А може і врятує
Я його захопив зненацька й нікого з ним не було нікому при мені передати ключів він не міг
Та чого це ти кричиш як на батька крикнула Кайдашиха Мені вух не позакладало чую
Сечас з тобою не стидно і на люди
Знайти щастя втратити щастя покохати на все життя кого-небудь убити
Старшина того бажала
А Дашкович як на тотеж все розвивав та розвивав перед ним свою теорію радіючи що знайшов вважливого слухача
Іди назад
V З правого боку вертаються Симеон і Фока
Те що станеться цього поліття може зовсім по-іншому вирішити долю кутри гурів
Не хочем
Гляньте
Тепер вже не дуже то як бувало
Жовніри спинилися не розуміючи звідки вони взялися
Ваші онуки розумніші подалися в ліси а мене зчавив невикрут
Падає перед хрестом
Ти повертаєшся в Київ
Єдина людина котра прийняла його всього отакого як є
А коли би хтось такий дурний наказ чоловіку і дав чоловік ще мусить мати свою голову свій розум і серце
Вночі вона вже заслабла
Потім померла мати
Сюди до нас
Аби комедію продовжити
Мати княгине
А нема що казати
Перевагу нашу я добачаю найголовніше в тому що ми поставили собі завданням перевести наші ідеї в життя і певні що зробимо все що в нашій силі й змозі
Він піднісся з свого місця
І нічого не треба
Хвилинами в нього прокидався жаль до Славіної
Ні
За його приводом побралося усе товариство то на одну то на другу
Давай їм зараз усе і свідому вкраїнську інтелігенцію і народну освіту з добробутом і рідну культуру і героїв і патріотів і грушки на вербі і зірку з неба
Він не помічав нічого
Гризельда прибувши з батьком з Замостя до Варшави взяла з собою й Ганну з кількома дівчатами горнишними та швачками
Мелодії їх квартету добру годину невгавали на віллі
Щодалі більше випирають ребра відростають бороди
Підійшов до робітників
Вона оце хоче видати свою дочку заміж а зять забере материні гроші
За вікном в блідосиньому небі плещеться зірка на лаві стоять плетені з червоної лози кошики накриті білим шорстким полотном
А прийоми способи методи молодий чоловіче у нас різноманітні бо ми не тільки караємо але й виховуємо попереджуємо злочини
Про те кобзарі не співають
Але від того читання ще більше роїлося роздумів незбагненних бажань
І одразу облягла тиша врочиста рухлива й дзвінка ніби наспівана вітрами сопілка
Ви пам'ятаєте оту раптову зливу
Але що там
Пане гетьмане і сьогодні хлібця нам дасте
Одбули ми дурне мужицтво одбули міщан одбули й старих дундуків
Князь Володимир дивиться на захід туди він спрямує свій перший удар уже в городі на Подолі й Оболоні стоїть численна дружина усю зиму з Чернігова Переяслава й усіх ближчих земель до Києва йде і йде земське військо
Осип пізнає того що погрожував йому в вагоні
3
У публічній насилу знайшли
Я тебе не кличу в цю дорогу
А верхи я поїхала начебто в Печери і можу пробути там хоч би й два тижні і ніхто навіть не кинеться що мене нема
Пам'ятаєш як усі ми тоді веселі та дурні дівчата прибираючись на весілля як ми питали в неї про його і як вона од нас втікала як не хотіла розказувати і як нічого не розказала пам'ятаєш
Тепер нічого боятись
Махновці заскочили навіть у вокзал і ми захопили у полон 18 махновців
Витягнуті шиї
Чобіт передовий колгоспний голова вночі прижене на стрілецький цвинтар бульдозер і зрівняє його з землею як це зробили ваші єфрейтори у Львові на Янівському кладовищі
А я також нема що казати пантрував єї як ока в голові така ми стала дорога та люба
Церковник
Але тепер змінимо напрям поїдемо до річки Хирії
А що бачиш у собі вищого від інших людей чи що більше від інших умістити в собі гадаєш
Капiтана кулi в руки в груди щелепу перебито
Бовваніє на обрії мурована вежа елеватора
Але не тільки землю свою оглядав і прагнув захистити князь Володимир він їхав туди куди вело його серце
Бурлака
А я був коло кіно
Купи будинків таких крихітних і кумедних здаля захоплювали її і вона зраджувала веселим сміхом свою радість що там житиме
З такими дурницями до самого
Катруся приняла фотографію у чорній піжамі як належне зло і тільки одного разу дуже обережно ніби торкаючись павутиння вона питала Хто вона
Маю до вас Павле Арсеновичу одну невеличку справу але про неї скажу мабуть потім
Добриня вийшов iз палати й одразу повернувся з княжичем Володимиром
А хазяїн бородатий
Але його враз погасили то комусь затисли жменею рота товариші брутально лаючись
І нехай Яблбня наша в цілий край Гілля нахилить крізь туман На чеський ліс на польський лан На руську землю
На широкій площі перед судом що постала внаслідок збомбардування довколишніх будинків ранками появлялись шибениці з повішеними які гойдалися на вітрі мов балони
Він хотів би їх вирвати зовсім із коренем затоптати їх щоб затамувати цей біль
Своєю щирою вірною любов'ю мамо котру ношу я вже не віднині в своїй душі для тої дівчини
ВАСИЛЬ БЕРЕЖАН
Ягуар Ягуарович не з тих хто применшує свою роль с усіх цих колективних зусиллях
Тихо і темно в землянці
Я вам нічим не догоджу
До кімнати він не схотів заходити хоч там тільки Ганнуся цокотіла своєю машинкою
Молиси за мене най мене бог хоронить най мене направить на ліпший розум бо те спечу у вогні як пацюка бо меш три дні попіл за своїм богацтвом згортати
О як тоді мабуть я затужу
защебетала вона ще здаля до чоловіка
А їй писати не зважувався навіть соромився бо ж як не крути а він відступив з поля бою хоч і переможцем
Надзвичайно важні
Лаяв себе відшукуючи в пам'яті найдошкульніші слова
Біле й зморщене мов пожмаканий папір лице єпископа порожевіло він сів опустивши долу ноги братчики помітили в його погляді зблиск тої злості й упертості з якою мали СТІЛЬКИ клопотів він злобно посміхнувся й мовив до Потія Не маю ще права вмирати ваша превелебність бо поки найдеться наступник ви наробите багато лиха
Я так і сказав їй
І то обознікі с вінтовок
Та і Вертутій бачив що затримувати друга не можна коли б тільки зійшло сонце вони б тут же попадали на піску і заснули б і вже ніщо не розбудило б їх до вечора
Не кинь сиротою як кинув діброви Прилини до мене хоч на одно слово Та про Україну мені заспівай
Нема володаря без слуг піддані ж завжди знайдуть собі пана
Ображає нас посланник малюючи націю нашу продажною без вірності й честі
Але що сталось з князем
Хитруєш душа моя
Ловити січовиків у степах Дикого Поля як називали поляки запорозькі степи та у Великому Лузі було все одно що ловити вітра в полі
Щоб взятися самому того нема
Так потішав себе старий Захар але серце його скимідо глибоко надто сильно всею силою своєї душі він любив свого наймолодшого сина
Ледве третина останнім вибачте не цікаво
Ні в ім'я злоби
Василь ніколи не хорував
Прострелені впали емблеми покірності впали щоб не піднятися ніколи
Вона розгублено закліпала очима
При цих словах Денис підвів голову і вже в який раз запитав чи не зварилося
Та Чубенко махнув рукою на фельдшера й облизав пересохлі губи пити мені хочеться весь час що воно за знак що хочеться пити в голові цілий мартен гуде ти до мене фершале не підлазь бійці Донбас хочуть побачити бійці на траву донбасівську хочуть лягти і я їх веду на з'єднання з дивізією за півтисячі кілометрів куриться наш Донбас він чекає нас додому і ми прийдемо додому ми гукнемо по шахтах і заводах ми встанемо ще дужчим полком фершале губити людей нам не випадає а тифозних ізолюй від загону
І начепила ланцюжок одягла прикрасу на шию
А тебе ще раз остерігаю
Гуцул забився знов у цілину
Списом
Нарешті наважився
Надворі вже сутеніло й навіть поночіло
До церкви вночі наїхало стільки народу що довкруги на цілу милю не було місця поставити авто ані не було спроможности протиснутись до середини
А як знайти розумних як понуро поспитав султан
Вiн обернувся до мене
Картина за лиманом була дуже пишна
Дурня й по сміху впізнаєш
Не встиг я ще й осколків усіх тоді повиймати у деяких штамбах сиділи вони в живому тілі аж боліло мені отут
Мабуть ні бо дуже похмуро стягає брови
То підкотилась карета під Дашковичів дім і стала
Я стояв на вулиці біля стіни як і тоді коли приїхав з Перемишля та не тому що не знав куди податися а тому що не впізнавав себе
Не допитувався уже і не вагався підхопив своє омріяне жаданнячко на руки й поніс до дверей
Негайно відступити через брід у степ і швидко йти назустріч Святославові
Не люблю я базарів та що поробиш
Для мудрого ж ідея й образ смерти є тільки тими тінями які роблять радощі життя рельєфно-опуклими
Танки за річкою закричав хтось нестерпно голосно
Нікому нічого
Хуррем не дала дитяти мамкам
А Кривда й каже
Тут Мині є чим похвалитись не підвів його син
Тоді латинник коли й не схоче визнати джерело старішим скаже Не буде джерела не буде й ріки не буде начала не побачиш і кінця не буде основи не уздріти й верха
Русичі певно не чинили опору бо не чути було ні ляскоту мечів ні звичних для бою криків
Чудний милий кривляка цей Слава
Це той
Останнім вийшов до трун Дружинін
День цвів чудовим літом над ними розгорнулося чисте й яскраве небо сонце аж з себе виходило сипало жовтим золотом від того тремтіла ніжна шовкова блакить все мерехтіло й дихало
Багатий козак посилав за певну винагороду біднішого
У Молоду гвардію в Одесу
Вікно теж завішене порт'єрою
Тарас випручав із обіймів непокірну нестрижену голову
І парубок очей з мене не зведе
Нема такої сили тепер на світі щоб могла встояти перед нашою хане відповів Хмельницький і в цю мить перехопив гарячий погляд білявого ханського воїна
Батьку Ант
Напереді став сотник із Касяном відтак ставали козаки один за другим віддаляючись щораз далі достоту як ключ журавлів
О завдамо ж лихим невірам муки Покрушимо одним походом сили Що правовірну кров із року в рік точили
Дівчина вся стрепенулася болісно почувши про свою рідну землю та й знов ніби заклякла
У гармонії зоряних просторів всесвіту вільноплинно звучала мелодія несучи у вічність заповітні слова
Князь зустрів управителя дуже неласкаве і ледве промовив я хочу завести в себе деякі зміни маю на думці змінити мою господарську систему
Одчаюга говорять
Голос йому звучав роздратовано різко
Кожен сам собі пан сам собі свиня
Навіть потер руки перешіптуючись з Сєргєєвим
Німець не міг збагнути як ці люди що складають такі ріденькі нужники з соняшничиння примудрились так високо виперти товстелезну соснову балку для гойдалки балка помітно прогнулась під власною вагою і Ріхтер мимохіть подумав що гойдатися на ній цілковите безумство
Стьопочка самою їддю полоснув її
Пан звичайно жартує
Спина вся моя побита
Фрідріха заарештували хоч усі готові заприсягти що він ані сном ані духом не винен
Мати перелякано схопилися з постелі
Це було щось як спогад
На другий день погнав я пасти
Я уб'ю тебе уруський вишкребку заревів видобуваючи зі шкіряного чохла широколезого ножа
Ну зараз Ахмед Змія примусить його заговорити
Ловіть
Не загаюсь і я на сім мізернім світі
Може її троха підховаємо і продамо якому баші
Мене ніхто не порятує
Хоч було темно Тараса впізнали по старій батьковій свиті що теліпалась мало не по п'ятах
Труд і болізнь взяли над ними гору
В темряві пролунав сміх
Мороз по мені пробігає на саму думку про ту пропасть в яку я готов був кинутися коли б один відрух Вашої руки не був зупинив мене впору
Доглядач здвигнув плечима і не заперечував
Навчив мене красти батько будь він не ладен зі своєю наукою
Не могла довідатися
Шавула кінчиками пальців прикрив м'ясисті й глибокі мов гаманці вуха
Чи тремтять у мене руки
Де це ти
На цей раз пішов Антосьо з вискоком і вже не спіймався
Макс засуває руки в кишені й дивиться в небо як курка одним оком
М и к и т а I ще тебе просила вже окремо Щоб прихилив у себе бiдну Джему Яка весь час отам на чужинi Була при нiй i подiляла з нею I сум за рiдним краєм i пiснi Хоч в рiзнi землi линули душею
Якось Ява з Яришкою сестричкою меншою посварився і при всіх плескачів їй надавав
Л о з к а збентежений
Іч який комісар виськався
Харитон Кирилович поклав свою повну долоню на стіл і почав молотить одним пальцем по столі то був знак що він щось думає та гадає
Грицько мовчить мов не до його річ
Жеребець як пійма то ожеребишся на ньому хоч ти й не кобила
Ранньої осені вперше з'явилася Марися в цих краях а осінь тут тиха довга з високими небесами з величним спокоєм степів
Що він має робити як рятуватися
І незчулися як на подвір'ї м'яко загупали чиїсь кроки як вникнули росами наполохані черешні як зашипіла земля
Ти плохой человек
Вхопився за живіт і почав мінитись на лиці
Постріляйте там розберетесь
Коли терпінню приходить край народ мов буря його нічим не спиниш
Я мовчала довший час а відтак почала півголосом майже несміло
І вона затихає й лежить безвільно покірно непритомно
Цілував її хапливо взагалі все хапливо робив додаючи якоїсь нервовості в їхні зустрічі що нищила колишній спокій любовної мрії
А ні самі покличемо чи завітаємо в його квартиру
З того часу Воздвиженський і Дашкович почали навідуваться до Сухобруса ходили з його дочками гулять в Царський садок
Наберу я в черепок хуху та виллю я на раба Божого Омелька
Чому
І тобі неба подряпати хочеться своїми омнеїстичними баштами
Варю знизав плечима Макаров її брат це дуже освічена розумна талановита жінка
І пропасти
Ми без броні се правда
Щороку та й дитинка
Зараз дізнаюся
Почував що може скинути тільки одним покутою
Притискує хустку до щоки
Була задуха чути було як від швидкої ходи й сходів калатало під сорочкою серце і очам ніде було спочити на безкінечних однотонних діаграмах і постійних портретах що трохи де-не-де затуляли сірі стіни
Я не туркеня різко відповіла Галя
насторожився я
А висновок такий просто і рішуче відповів Коцюбинський Творчість навіть таких некультурних народів як гуцули лемки бойки реалістичніша значить і більш поступова за творчість якихось там Сологубів
Воно так кожному на світі те є другого не достає одного й багато а другого ніяк це запобіжиш
Така думка поминаючи нерівність сил тим дальша від мене що й предмет обох статей принципіально різний
У Христі дух захоплювало у грудях коли вона про те згадувала
Дівування воно стече як вода навесні
Як же його ловлять такого пита Грицько
Донька тепер поїхала чогось до Львова але завтра має вернутись
Жене корів кульгає до узбіч
Ні ще злиденної своєї хати Душа не кинула
Це його не перепиняло що даний привілей відбирав одному а давав другому городові
Товстий сволок через усю хату бачив не одну подію
Я дуже давно не писав нічого й оце кидаю лиш наборзі
А вслід за рушницею з'явилась і Улянка
Народ хреститься знявши шапки
А що ти проти
Чого ви так пізно
Прийшли купці купили та й уже
Кільки взяли
Вы врете сказал Алексей
Бо на вечорницях дівки чарівниці
Навідувався
Вона закличе ще товаришок і організує артіль чи що
З самого краю коло Мелашки лягла баба Палажка і ніби стерегла своє стадо як добрий пастир
Знесе голову безум подумав Данько і зопалу дременув недалечко на гойдалку
Господи
На них повно наших рибалок
Єремія осміхнувся й повеселішав
А коли не зле то дякуй богу
Як не оборонимо так погибнемо всі до одного
Приїжджають до тебе з Січі задля узяття тілько подарунків
Ездил за знахарем дома не застал
В кожного хто хоче зберегти свою душу й тим перемогти немає вибору
Ліхтаренко
Та січас кричить економка і біжить її покликано
I так знай свiтом нудить удень а нiччю мало чого й спить усе їй те на думцi що коли-то вона побачить Василя i коли-то не буде з ним розлучатись
Через поріг до світлиці вкотилася сиза студена завороть і домовина попливла в ній немов човен у тумані
Що йому султан
Дєдю
Нізащо
Дике і пустельне місце
Скидан
А тепер усі порозходилися зостався лише він один а хіба йому одному багато треба
Калинович
У нас мостивий пане всі козаки вільні
Вірний вражений спокоєм і зневагою до нього оцього чорного пса впав голічерева і залащився
Будемо сподіватися що з часом чи Бенгалія до нас наблизиться чи ми наблизимося до Бенгалії бо клімат як спостерігають тепер досвідчені географи міняється
Роботу докинув господарство занедбав коні продав та все тілько з п'яницями водишся та своє добро розкидаєш
А сам собі думаю Може справді уперта доля дбає за мене то-ді в степу не вдалося подружитись так от вона знову звела нас докупи
Прослідкувати в якому напрямі вони попростували було зовсім не важко ковані коні залишали після себе такий виразний слід що й менш досвідчені ніж Звенигора і Воїнов не могли з нього збитися
Справді цікаво було б вислідити від Котляревського до наших часів якими мотивами одушевлялася та жила наша поезія
Де вона
Коли б я знав що така мені на старість буде честь од пана Шрама то враг мене візьми коли б я засурмив вам хоч на один приступ
Коло нього стояла Гандзуня і говорила так само скоро
Я не знаю як почати й питаю
Було чути як зачиняються ворота й глухо б'є копитами вогкий після дощу шлях самотній кінь
Уродись кажуть та і вдайся
Годжусь
Він сердиться на мене а ти напиши при смерті хоче помириться
Банкноти були по ринському а з грубості купки Сень догадувався що в одній купці мусило бути сто' штук
Я скажу йому
Важкий
Каптур отой чи страшило а по-нашому клобук у якого квіст висить ззаду правильно називається страшилом
Максим бажав дочку виростити у багатстві та розкоші бажала й Явдоха того самого
ПІДПРИЄМСТВО І ЗАТОКА
Літом бив качок зимою зайців і приблудних собак здирав шкури чинбарив і продавав хутірським хлопцям на бубни
Тепер він розпочав смутную думу про Хмельницького як умирав козацький батько
хотів ще щось мовити Осипко але Адальберт не слухав повернувся до гостей заджерґотів по-німецьки сівши поруч пана комісара
Ібрагіме Ібрагіме
А ось Павлюк запальний
Пам'ятай наші бесіди
Його очі стрілися з Соломіїними очима
Пройдуся кажу
Ну тепер ми самі
І я в тому винна
Мо' маєш щось передати діткам Прісі
Но і у Турна був сутяга Брехун юриста крюк підтяга І діло Турна защищав Та і Аматині пролази Пускали розниї розкази Щоб Турн ні в чім не уважав
I покаже ще й кинджал у ведмежій крові
Взявши гроші й переконавшись що я не одберу тих 25 рублів він почав виявляти теплу душевність
Два печерних страшила які стояли спиною до нього вже загострили свої жердини і тепер прицілювалися весело відштовхували один одного мовляв хто перший кине в старого
Лариса Петрівна пригадувала останні події літературно-мистецького життя на Україні розповіла про масові арешти соціал-демократів про заворушення серед робітників і селянської бідноти
А чому ти чому не я
Кілька днів не потикався в шинок впевнений що він сам прийде до мене але Миля не йшов
О й дядько тут
Мем розігнався їй на це щось сказати але вони підійшли вже до своїх дверей
А от щоб на Великдень дощило по-літньому цього Галя не пам'ятає
Т а н я
Письменник знову з полегшенням зідхнув він скінчив і розділ другий
Веселе товариство по дорозі добре нагукало здоровим мертвим шафам і Вольтерові і Дідро та Жан-Жакові Руссо і Бантиш-Каменському та Георгієві Кониському і іншим небіжчикам і вступило в просторну столову
Я сьогодні ж пошлю гінців
Вона надто занепокоєна її душа перенята якимсь передчуттям і вона просто мучиться
По підлозі вогняні гадюки плазували з дріб'язким сміхом
Рогатинець схопився все життя ждав цього голосу і нарешті в той момент коли безнадія обплутала душу він прорізався пролунав
Пізніше в іншу ніч говорив Володимир вже я сказав що тінь Ярополка стоїть між мною й тобою проте тоді вже ти не згодилась а сказала що її не було й немає
Повів він їх не до головного входу а до невеличких дверей що вели в підземелля
Рятуйте хто в бога вірує
Ця пихата жорстока і безнадійна оврежия мікролюдина зробила все для того щоб художник відчув себе меншим і нэкчемнапнав за тем
Так сестра
Що ж то скаже отець Модестій
Перше моє слово до вас буде таке вітаю вас усіх від України від золотоверхого нашого святого Києва від Києво-Печерської лаври від славнозвісного її архімандрита отця Єлисея Плетенецького
Зрештою що вони могли втратити
Дівчинка залишилася сама
Їм протиставити хороше подружжя з любов'ю щастям дітьми
Іван Сошенко
Й ця хата може скоро згоріть
Стіл був розсунутий на всю довжінь і щиро заставлений простою але симпатичною стравою консерви сир оселедці шинка межова на риба вінегрет та різномасні ковбаси
В один день і демобілізувалися
Йому ціна
9
Бо другий син його моя кров ет-тоє якому хотів майстерство в руки дати і вчив на коваля також пішов
Адьє
Ви образ і подоба моя
Хіба треба було питати
Еге черепок
І вернулися всі дерева Стали пальму благати Ти між нами ростеш нам рідня Йди до нас царювати
Скажи ж що-небудь
Для тебе лучче щоб ти швиргала на його тарілками а не він на тебе
Відклав Святе сімейство
Я думаю що сей оден карб стачить за всі
Біля попового саду довжелезним валом цвіте білий і звичайний бузок
Татаре здержали похід
Будь ласка хоч сьогодні
Та й пішла понад болотом На Тібр поглядає
Він помовчав якусь хвилину й сказав
Так ти вгадав знак Вирождення Ти А не Відродження такий підлотний вирід
Ось воно рівно-рівно піднялося вгору на мить застигло наче зупинилось у повітрі і курявою беручись почало розвалюватись
Меткі вої збивали до гурту стада й отари
В один день затопило ліси сінокоси городи
Тебе просичала стара опускаючи в тій же хвилі несвідомо руку
І ухвалило доручити догляд за могилою антифашиста Гюнтера Гроса нашому класові
Так плинув час як суцільна стрічка химерного конваєру
А дівчина з козаком
І сам не будеш світом нудити й мені поміч буде
Хреститься поклони б'є і плаче потиху
18 Швайнерай свинство нім
Валіть осокори гукнув Пиво
крикнув погонич і скочив з козел
Роботи буде небагацько
Якось і не думав про це
Хай вони воюють а я прибережу сили
Не подобаються мені такі самостійні чи самостійницькі обличчя які не люблять визнавати чиюсь волю
Семен заграв
Од цих втручань тхне погрозою
як і завжди спокійно відповів Методій Кирилович Іменно вашого
Прошу пробачення
Се не марне убрання для покраси
Відаю княже все відаю знаю згодився священик
Коли он сам Перунів волхв на київській горі вітав Вольга з варягами
Дрібний дрож пробіг по всьому його тілу а задні точені ноги мерехтячи синюватим сяйвом підків витягувались і деревеніли
Котилися тіні речі розмивались і ставали хитливо- драглисті лишалася тільки ця синя дорога якою ішов і його незмінна туга що йшла обіч наче співподорожанин
Вибiгає
Мусінько ви ображаєте мене сказав він
Та чесно кажучи не дуже придивлявся бо бо темнувато було
Ну тепер оддихайте та будете готові на ніч
Цілуємо вас папа й мама сім'я Андрєєвих
Ти ж там загинеш такий такий і не доказала одвернулася й витерла кулачком очі
Не насміхайся
А листа цього можете показать своїм товаришам і знов меч схопить і знову бить прикладами і знову вести на розстріл
Якісь гультяї й п'янички вискочили на вал і загукали з-за частоколу Йдіть собі геть
Так голос той її такий любий та знайомий шарпонув йому в грудях
Ось він самотньо зійшов на крутий пагорб і зник за білим громаддям хмар за яким здавалось обривався світ
Вийти б па повітря витурити оцю чорну мишу і вшити
Мені здається що й самого Тебе вже люди прокляли
Дуже важко в пана Томари
Султан далеко в Румелії колотиться самозванець величезна імперія може не сьогодні-завтра розвалитися
Лізь підсаджу
Скрізь і завсіди тільки за себе її все хвилює сердить радує остільки оскільки торкається її
Хочеш дармового палива
Вергілій
От спокійно сідає на стілець злеіка перехиляється й пильно вдивляється в нього
Роман
Ай
Вікна були низько в мурі і тепер коли те одне вікно стояло широко відчинене я переглянув цілу освітлену кімнату
Вона почервоніла
Чуєш Рифко ти знаєш його доньку Фанні
А я коли в мене є провина згоден вертатися у вежу
П'ю за те щоб щасливо дістатись до Києва дійти згоди з Володимиром
Але радощів нова віра не принесла дала тільки пригніченість духу сприймалася як найтяжча мабуть неволя і може щоб забути цю неволю відкинути її так відважно й легко занурився Сивоок у нову для нього справу здоблення книг і писання ікон на дерев'яних дошках відкрив у собі здібність породжену ненавистю тоді як ігумен Гаврило зумовлював це щіро світленням заолуканого тавра
Назар
То провалювалася в білий морок то виринала на мить спрагло облизуючи спечені губи
Баби с к-рап-лямі рядамі
О д а р к а
Обірвав її різкий дзвоник сповіщаючи про закінчення уроку
Я люблю з чаєм пити
Радуйся Охрімку й Пархімку і ти невісточко свята покрівонько що в лаврі замурувалась
Перепочити можна
Ну та це старожитності
Зовсім воно не так як говорять усі й бабуся навіть
І врізався в банду
Спокійно оповідала далі мов казку дитині
Ти знаєш що я говорю не тільки про О льгу але і про себе самого
Я тут гетьмане примчав Скидан на коні розпашілий збуджений шапка аж на потилиці очі горять
Славний пане польний гетьмане Речі Посполитої
Ні
Покликали мене
Спасибі
Правда ми ще не жонаті хе-хе-хе
Папа казав що не швидко поїде за границю бо мама розтринькала всі гроші
Ні ти любиш мене Геню
Її вабив таємничий Одудів яр вабили світлі галявини пахощі чебрецю нагрітого сонцем сонячні зайчики на вузьких покручених лісових стежках
Така потеря устрашила І серце бодреє смутила У самих храбрійших троян
62 62 Дервіші магометанські монахи
Та їх потурили задні і повстанці розлилися по коридорах палацу
Коли ж методика слідства зовсім інша й не на те направлена щоб ти міг боронитися
То з інституту на літні канікули то з донецького краю у відпустку то з фронту
І поводи кинув
шепнув Шнадельський весь тремтячи при виді страшного Вагманового лиця
Зненацька на лівому стовпі виступила з мармуру відразлива машкара
Адже брат Ярополк його ненавидить не зупиниться нi перед чим
Щоб збільшити своє військо Тарас Трясило видав універсал закликаючи всіх хто був козаком або хоче ним бути збиратись до нього й разом здобувати собі права й волю та рятувати від польських утисків православну віру
яничарка особливий вид рушниці
І Юдко тепер так само сидячи на передку свого файтона приплющував очі розводив руками й щось гаряче доводив якійсь дамі так так не пролетарці в хустці а дамі що стояла біля брички
Тоді вона голосно заплакала захлинаючись і хрипучи немов стримувана повінь сліз відразу випорскнула з її очей руїнницьким потоком
Іспанський король давно вже нахваляється що хоче на мене вдарити ну то ось я на чолі свого війська
А я в суботу в путь
Запитання було несподіване і Звенигора збентежився
Тепер лишився трохи розчарований
62
То може б ми знайшли квартиру
Він тяг такий оберемнще що я боявсь щоб у нього пуп не розв'язався
Людській душі і в карцері добре
Мої люди незадоволені
Діти були різного віку від чотирьох до сімнадцяти
підняв угору щоб дядько побачив маленький білий вузлик
Дара розгорнула листа й почала читати
Палінур був кинутий у море з волі богів ворожих троянцям а коли вибрався на берег загинув від рук тубільців
Знаю
І від цих слів душу хлопцеві охопив жаль
На них спочиває лікареве око
Роззброєння світу вічні домагання працюючих
А я
Це кричить большевик але Володько не має часу зупинятися
Вона гляділа вперед себе хвилю живо задумана з випуленими очима
Кинулась ранком Пріська вийти э хати ніяким побитом дверей відчинити
Хто цей оратор
Без суду ясно княже
Тоді тільки Турман встала так помаленьку неначе її підводили цупкі пружини канапи котра и справді підіймалась і росла під нею ніби найм'якіша подушка
Я похитнувся мов підтятий а думка робить своє спогади пливуть знищечку обурення росте зісподу
Потчивает Скорика
Мишко Чирва переливчасто свиснув зі своєї будки
Колір крові ніби скував Мирона Даниловича і думки тривожили ось що тайно хотів бачити її пролиту мовляв нею заплатять за нещастя всіх люто розорених і повбиваних чи вдоволений червоністю її
А чого згодом
Я стежкою коротшою побіг Аби тебе остерегти мій княже Вона ж пішла десь певно тим шляхом I мабуть тут повинна десь пройти
Рибалко поторсав ще кілька дверей
Не можу знати що він думає
Прийшов Панас і Яків і Ярмолай і Логвин найзаповзятіші брати-софісти із Бабаїв та ближніх сіл
з жахом питає Галя
Цими днями тут був уже один посол
РОЗДIЛ ЧЕТВЕРТИЙ
Це вірно
Все таки набути добру кваліфікацію доброго фаху
Таке траплялося і раніш бо хто ж не хоче дізнатися про майбутнє
Вчора я підслухав прощання двох закоханих
Гриць вже перенісся
Не бачачи бунчука над наметом візира аскери повсюдно схитнулися пойняті смертельним жахом
Ні
Хай їде собі
Я й дружина моя каже князь Володимир думали над тим про що просять нас імператори ромеїв і дамо їм допомогу шість тисяч воїв
Мою поведінку ворожість оту в школі помітили
Боже милостів будь мені грішній а Володько все дивується що мама моляться по-мужицьки не по книжному а по-своєму і йому здається що така молитва не може бути справжньою бо справжньою є лише та що написана у книзі он як та що її читає батько
З Миргородщини дідусю
А тобі жаль за тим
Настя думала як би все-таки малому якусь кращу одежинку справити бо все-таки не кажіть а воно ніяково отакими жебраками поміж людьми як та сирота виглядати
І вітри повертають на круги свої
Славний напиток
Отже слухай сюди Бурлака на тім боці на весіллі то він неминуче буде йти цією вулицею назад
Ми вже знаєм що в райкомі сказали
Кольорова феєрія вдарила в очі а разом з нею вдарила й кров в обличчя Максимові
Але тут він сам почував себе трохи непевно
Петро вже мав відходити як ще спитав архімандрита
Яку відповідальність
Зранку подавши менi снiданок вона як цуцик дивилась на мене i покiрливо питала
Не в небезпеці річ Маєте досить вірних людей
Так вона й зробила
Що таке героїзм
У них з-за плечей виглядав старий понурий православний піп
Покладіть нехай відтануть
Посічуть на капустуї Та й справедливо обвинувачують вони нас
Підлогу поцілувала а сама плаче та показує як вона це робила
Коня мого не візьме аркан
Так це було те що частково пояснювало його стан настрій серпневого сонця
Танцюй
Хто кого покохає Уляна перша знає зажурився хто Уляна розважить
Тридцять два місяці дев'ятсот сімдесят п'ять днів двадцять дві тисячі сімсот шістдесят годин один мільйон триста шістдесят п'ять тисяч шістсот хвилин
Палажка
Вітром здмухнуло хлопців з траси сліпма летіли кудись миттю змалівши обидва до розмірів горобців
А це брильянт що одсвічує тобі всіма фарбами всіма вогнями
Одного разу джиґун проходячи мимо спокійно привітав Галю в тому її сховку начебто вони зустрілися були на стежці
Тепер камiнець нiчий
Я не то мала на увазі
Микола
Його ханове теж не було винятком
Що жило йшло нарозтіч
Ну так
Засіб перемоги і влади Діма в неї в руках
Не бійся
Як воно і сам не знає про що тепер говорити
Шапку червїнців під добру руку
Байраками та ярами Неутомно проходжали В рідний степ у край веселий Простували поспішали
Наша дорога браття веде до комори достатку яка називається комунізмом їж розперізуйся ми принесли вам ключі від цієї комори беріть ось золоті ключі й кидайте автомати
Ніколи
З дому вийшов старий лакей і запросив усіх в покої на чай
Кому ти оце лагодиш сину спитала й опинилася близько коло мене
Тут же недалеко лежав Юлій Романович Гепнер і з ним можна було вести цікаві дискусії що й робив Микола ганяючи цього професора марксизму-ленінізму й діалектичного матеріалізму на корді тонко потішаючись з його трагедії
Що він мав їй сказати
Коли пішком то марш шульгою Коли верхом гляди ж правою піхота в строю починає рух з лівої ноги шуйця шульга коні під вершниками з правої
Спихальський теж на правах доброго знайомого чоломкався з усіма сповнюючи двір своїм могутнім голосом
Гість привіз з собою рідкісну книжку История Русов 1846
Щодо зауважень і претензій редактора Франко чемно відповів Ця повість моя і я ставлю під нею свій підпис а не Ви а відносно оплати то Простіть Добродію моє вираження але справді я не знаю на яку тепер ступити з тим нещасливим Беркутом
Нi кажу не сусiда а ти
Бо ондо у Васюківці один на Жигулях новеньких у кювет угнався
Груші були здорові й дорого коштували на ярмарку
В стрісі й під кроквами всередині машини мостили гнізда горобці незчисленні мільйони горобців як тоді здавалося Максимові
За ним і жид і жидівка
Доню серце
Не вгадали підстрибнула з радості Євця
Ах я хотіла б бути крамарем казала вона
Але ж але ж
Кличе голуб голубочку
Тільки тоді почувся пронизливий крик рибалок але він незабаром розтанув у шумі прибою
І все ж таки це примусило мене подивитись на деякі речі з такого погляду з якого я не дивилась раніще
Тихо його милість іде
Він нервово повів головою й непокійно не дивлячись всеж-таки нікому в обличчя подивився по кімнаті
Сержантові нестерпно було на нього дивитись
Хіба уже я не доживу до того промовив
Витанцьовуємо біля цієї корчми бо поміняли чоботарські шила та дратву на бурлацькі торби
Першими названі найголовніші з народного погляду достоїнства чепуруха проворна тобто роботяща а вже потім гарна
Бісівську міць має
Щоб розходилися так само потаємно як і збиралися
Встала пiшла
Тільки що зіп'явся на ноги показали мені дівчину
Ой сынку умудрил же тебя Господь взглянул на Мазепу любовно Сыч
Не дай боже
Товариство порозскакувалось по кутках щоб часом не дістав Чіпка
Пізно ти вирішив Стратоне
Як ви сміли так думати
Коли б знаття що ви тут раніше б приїхав
Ти чого розвоювався різко дивиться блідий од хвилювання Віктор Сніженко
Спершу було тяжко впадав іноді у відчай але потім збагнув наслано на нього всі нещастя для гартування духу
Він там і тепер на парафії
Звідки це в тобі
Де ж ти погибелі лихої був
Три ночі не спала один лист писала
Вогонь
Вийшли
Шалений клич
Хіба ж то не чудо
Він і сам так звик
Так робила вона й тут на Русі подорожуючи з Херсо-неса до Києва обнімала Володимира цілувала говорила ніжні слова а в той же час придивлялась до нього думала як їй бути
Професорові давно відомо що Варвара Іванівна любить його
Богорський все зрозумів
Що я ж тебе не тільки виглядала я ж у землі сиділа тут мов кріт
Вона мусить поворухнутися
Тихо вроді
Він почував себе неначе після важкої виснажливої хвороби
В с і
Ви на врем'я кажу приїхали чи будете жить у баби
Треба сіять
Піднявши з землі голову свого малого сина вона здерев'янілими ногами попростувала туди де ще точився бій обережно переступала через трупи й ішла
Прощайте друзі крикнув пручаючись
Дядьку Миколо
Безбородько навздогін йому
Потаюк помовчав поводив нахмуреними бровами з-під кубанки і враз засміявся іронічно
Га Луко
А Гнат одвів Тараса за ріг комори і мовчки вказав йому на дівчину яка стояла осторонь за перелазом не сміючи зайти у двір або в садок де накривали великий стіл
Торохнули двері з хати вибіг Супрун
Оддалеки він спідлоба дивився на Мотрю як на її плечах ма-нячили довгі кінці стрічок як дріботіли в танцях її червоні чоботи як бряжчало на шиї добре намисто з дукачами
І ширяємо над землею замріяні далекі
—озвався хтось несміливо
Бо щось глибоке в ній несвідоме й недовідоме раптом стривожило її
Ненавидів наругу над людською природою
От-от вже завидніє межи деревами долина
у якому врятований називав свого рятівника Ісмаріотом
Беріть мене товариші міліціонери
Ну добре
Зальбадерей
Там ще одна камера
Пробив єси високі скали Текучи в землю половчина Носив єси на байдаках На половчан на Кобяка Дружину тую Святославлю
Значить тобі не потрібна земля подай її назад
Дві Німеччини
И только ежедневное посещение больницы Всех скорбящих мало-помалу уничтожило первое ужасное впечатление
А тут поети шукають у місяцеві розраду й порятунок од душевних мук Коли стає сумно треба тобі подивитися як по смарагдовому морю пливе золотий корабель
Ой на горі огонь горить
Пазька наварила мудрого борщу
Чого
А тепер таких знахарів і не чути щось
Біля неї тремтіла зіщулившись Стеха
Люблю ті монументи освітлені раннім сонцем на тлі широкої ріки з розлогими раменами мостів які нагадували геркулесову силу геніїв що поклали на землі ці гігантські споруди
Вона мене на зиму прийняла і порохном м'якеньким устелила для мене ложе
Буря в ньому наростала але він стримував її й звернувся до Узуньяна й Азіка якнайспокійніше
Палій проклятий
Чекаєте одинадцять мiсяцiв
Як жили інші про це в другий раз
Змій виривається але зразу ж козиряє і б'ється об землю
Той що виносив лопату низенький вислогузий як качка підвівся з землі й під загальний регіт поставив поруч себе опудало в новенькій з кількома орденами над кишеньками гімнастьорці перехрещеній портупеями та з планшетом через плече
Дивіться панни як зацвіли в моєму садку квітки
Одначе вiн не вчинив нiякого лиха самiй Катеринi i випустив її на волю спаливши всю її оселю i пограбувавши її маєтнiсть
Зовсім не видно на них слідів фронту
Живе для нестійких елементів
Ба що се у тебе Миколо таке лице обдряпане
Не приїхав
Тяжка робота злидні
Татарове
Про них там високо
Это их встряхнуло
Щось покреслив почеркав по паперу а тоді почав ставити запитання
А коли стихне над нею шалений екстаз цієї справедливої помсти вона тоді стікаючи брудними пасоками мовчки встане на ноги і потім скаже
Кайдашенки так здивувалися що їм здалося що молодиці зовсім показились
Чи ти не бачиш який я літній
Цього звичайно було мало щоб знайти Златку і визволити її тому друзі не гаяли часу
Як мені радісно і як мені тяжко що ви прийшли
Йому були прикрі й ці нитки ще й чимось схожі на ті вкриті ранньою памороззю адже почали чіплятися зовсім недавно як те ж павутиння за колючу степову грушу він їх не знав раніше в найкрутіших боях та небезпеках котрих перебрів більше ніж чумацька валка річок по дорозі до Криму
Якби я міг дістати
Хіба для примхи казав він далі
На панському лану вже стояли полукіпки довгими стайками на людському полі не видно було ні снопа
Розумієш
Ха-ха-ха
Видіти-ймеш одповів Гатило
Вирісши на лоні природи Дмитро навіть сидячи над картою завжди мислив образно і так в уяві освоював місцевість шляхи і стежки ліси і переліски болота і озера що часто вперше проїжджаючи ними він оглядав усе начебто воно було давно-давно знайоме
Чи людина щось може
Охоплені спільним почуттям друзі довго гуторили впівголоса лежачи горілиць на землі і вдивляючись у густо-синє небо всіяне безліччю мерехтливих зірок
Може повернутися напитися за братове щастя не встрявати у те все що перебрав на себе разом із хутором
двадцять один двадцять два двадцять три
Бо обернулося так що на вогнище пішла з волі богів княгиня а не князь
Перед Духновичем хтось згинаючись поніс зваленого собі на спину тяжко пораненого Лагутіна
Я пішов
Злочин на Супрунові
Ненко обняв його за плечі
Видно мого друга вкрай збентежили і схвилювали дідові слова
Тут же і запорозький курінь оселя Яворницького де можна знайти притулок і увагу господаря
здивовано спитала Дарина
Тріщали кості ребра боки Летіли зуби пухли щоки З носів і уст юшила кров Хто рачки ліз а хто простягся Хто був шкереберть хто качався Хто бив хто різав хто колов
Павлусь присів на лежанці й таки налякався
А значить це З вогнем солома краще не дружи
Стриба Рябко вертить хвостом Неначе помелом І знай дурненький скалить зуби Та лиже губи
Ні
Ви знаєте що транспорт АРА за два дні одпливає до Росії
Захвилювався натовп
Який
Що
Як се весело
Я давіто зрозумів у нашому серці йде пекельний нещадний бій і тривав він все життя
Шавкун скінчив
Не люблю чаркувати сам сказав майже весело Ми розіп'ємо її втрьох
Вона вигойдувалася у мене в срібній колисці а їздитиме в срібному повозі
Вже минула північ Лемішка перекидався з боку на бік а музики й танці не переставали світло горіло в пекарні і в Зосиній світлиці
Безбородько
Усмішка була але без очей
Ці завше сваряться
Чи відчуває вона серцем зміст тих слів думав Григорій Ні ясно
Невже ви не знаєте більш цікавої теми
Хитали чорними стовбурами торішні будяки мальви та інша рослинність якій пан Славек не знав назв
За ним юрба студентів
То ж яким побитом обережно запитав Оникій витираючи долонею ріденькі вусики
Кайдашиха наділа тонку сорочку зав'язалась гарною новою хусткою з торочками до самих плечей і понадівала всі хрести й дукачі наділа нову юпку нову білу свиту ще й в жовті чоботи взулась
Але султан уже не слухав її
Візьмеш яблуко в руку щоб подивитися і таке воно перед тобою красиве таке божественно-викінчене що вже не зважуєшся кинути його знову на землю
Втекла втекла гемонська птиця
Пишіть
Але як схоче з нею побратися що тоді
на весь голос гукала молодиця й кинула в свиноту надтріснутим держалном
Ну а славу я вже постараюся здобути шаблею своєю
Брюховецький сам не знав чого злякавсь так уже грішна душа його тривожилась
Тепер їм ключi вiд Артеку а там вiд Сочi а потiм без ключiв труситимуть батькiвськi кишенi
А я був щось незрівняно крихітне біля нього глухого забагнюченого загубленого в лісах і болотах Пакуля порошинка в потокові віддзеркаленого від нього світла і водночас щось більше од нього бо він уже був у мені як зернина в землі мною відчутий і осмислений
Крім цих двох жупанів Дмитро Іванович знайшов у скрині Лося запорозький пояс витканий з шовкового сирцю розміром дві з половиною чверті завширшки та 11 аршин завдовжки темно-малинового кольору з позолоченими кінцями та з шовковими плетеними шнурками завдовжки в аршин які були прикріплені до кожного з кінців пояса
Правда біля тисячі душ запорозької сіроми що не мала за що переселятись довго вешталось по заробітках у південному краю доки осавул Черненко зібравши їх в Одесу вирядив-таки за поміччю генерала де Рібаса на Кубань а все-таки не вистачало чимало чорноморців і через те треба гадати що під час згону з Дністра чимало їх пішло не на Кубань а на Дунай
Цей лист свіжить їй голову і надихає знову думати не тільки про того гейдельберзького хлопчика
А
одночасно вигукнули Младен і Ненко
Ми приїхали по нього
Чи могли вони тут жити спитала Шпринздя і голос її звучав також ніби з труни
Звичайнісіньке колесо від воза
Що може принести Леся в його життя
Отак і викупатись можна засміявся і взяв її за руку
Жодного городища не уціліло окрім Крем'янця та ще двох-трьох міст Данилова Холма
А що
Я тобі твое намисто принесла почала знову Христя
Валька пішла у свій флігель через чорний хід
У монастирi сьогоднi щось неспокiйно є якiсь новi етерiоти може Феодора вже дiє
Сидять куняють А за шатром в степу співає Неначе п'яна з приданок Додому йдучи молодиця
Виглянь у віконечко
Загаза чогтова
Вона похапцем скинула капелюш і пальто й почепила на кілочку в столовій де вони часом висіли не сховані по три дні й припадали порохом сливе на палець
На те він мені відповів що українська мова остільки легка остільки близька з одного боку до російської а з другого по польської що знаючи російську й польську мови можна швидко навчитися читати по-українському особливо живучи в такому місті як Москва де багато українців
VII
Піду мати москаль мене добре знає
А от же В селі Демидівці голова Кіндрат Нестеренко
Тепер вона забита дошками а дзвін знов на своєму місці
На ній лежить прокляття страху можних підступних підлих заздрісних усіх хто ссе з народу кров вважаючи що так і має бути
Не забарились і їх обкрутити
А заспівайте коли ваша ласка почав просить Радюк дуже ласкавим голосом
Коли б пошматувати на латки десять тисяч десятин графської землі то може й сорочку б мали нову
На березі стікаючи струмками машини зупинились і з люків виглянули усміхнені засмаглі хлопці в шоломах молоді здорові сіяючи оповитими славою і подвигами орденами та медалями
Ідіть ідіть весело закричав Клим
Петро повів рукою по ніжному шовковому волоссі й його шорсткі пальці заплуталися в тоненьких волосинках
Спасибі вам притис Тарас чарівних уболівальниць
Быстра
Може над своєю будуччиною
Тривожно загули верховини грабів і кленів
Рятуватись треба поки не пізно
Роздосадуваний іде з хати а Домка тупцяє слідом за ним надвір бубонить
Та що ж робити вчив
Бреше скажуть сякий-такий
Ломиковський добув з киреї зложений удвоє великий лист паперу
Порвалось
Д у б р о в с ь к и й перепиняє
До вечора змелеш і додому вернешся
Вони і його запрошували щоб заходив коли відвартує своє
А горілка
За мене не турбуйся
Горняшки були багато
Хе
Молодиці
Отже після Ave Maria а до того лежати на балконі й дивитись на затоку
Усі ми смертні і всі під богом ходимо
Так вони зійшли на третій поверх
Він стежив за кожним рухом промовця за кожним його словом
Два помічники наливали пиво другі два розносили різники хліба та сушену рибу
Додому
Пузир
Але трапляється що й справді доводиться втікати очима від тих біляків
Будьмо
Вона вже ладна була спалахнути на обличчі запашіли червоні рожі та в цю мить на порозі стала мати і Тетяна позабувши про все що тільки-но говорила побігла їй назустріч вони обнялись розцілувались і він задивившись на них у душі порадів їх відносинам і покартав себе за надмірну обережність
Мчались місяці
Ми хотіли б разом сказав Роман
Козаки про кохання говорити не любили
Мотузка впала мерзлим кінцем ударила Зосю по обличчю
Так ні ж
Він ще щільніш притиснувся був до жінки але в цей момент дорогу їм пересік Бергман
Пек тобi
Яка порода з них найкраща
А образи де
Добре
Проти того никло все що б не сказав
Галя
Дорогi батьки Миколи Красношапкй Марко Пилипович та Параска Сергiївна
спитав тим часом Савич у Гулака
Андрійко опинився серед гурту хлопців яких заганяли у браму фортеці
Розвівши руки до нього йшов сусід чорнуський Ничипір Доля
Я ж повів мову далі якщо провина цього чоловіка тобто Милі невелика віддайте його нам зі всіма його шкодами на виправлення та замолювання гріхів
А далі ухватив за комір і тягне і кричить Давайте на вичистку та за праходку я казьонний мундєр патьор і сапоги таптал давай та і толькаі Наші ні відхрестяться ні відмоляться Цур тобі кажуть батечку зділай милость господа служба озьми собі і груші з мішком тільки цур тобі відчепись і пусти
ПРОЛОГ
Поранений Гете схилився як віть 'Wer reitet so spat dursch Nacht und Wind І Шіллер вжахнувшись кричить віддаля То Кеніг підняв на багнет немовля
Баглай з ласкою взяв її обидві руки дивився на плечі що стікали плавко оголені більше звичайного
І вітер мчав над ним пісню про бригантини котрі полинуть на гребенях пін і про чорняву дівчину яку доведеться покинути морякові
А щоб тобі
Зараз допомагатиму Михайлові
Одного разу до рабина прийшов з позовом на сусіда Шмуля бідний єврей на ймення Хаїм
Дєніг нєт
В далекій дорозі Найду або долю або за Дніпром Ляжу головою
Та одного разу все-таки не видержала
Хлопче
Кіт у чоботях це товариш Жучок
Ми бачили що ще того самого дня коли приїхав з Відня він загодив будовничого і Бенедя а в понеділок з початком тижня і сам полетів до Борислава щоб власними очима допильнувати закладин нової фабрики
Присягання божіння і тоді зрада й ганьба неслава сором
вона під деревами була така густа що здавалося стовбури тонули в чорній стоячій воді
Защебетав залящав зачиркав засвистів затріщав то стихне ніби пошепче своїй самочці як її любить а вона йому мабуть скаже що й вона його любить і похваля його пісеньки то з радощів і гукне на увесь садок а як промеж того ще й носичками поцілуються тут він уже й не стямиться зажмуриться защебече затерчить що аж неначе охрипне та знову ще дужче лясне
Ні Богдане
Тому й лежали поруч із ліками безості й остисті колоски розповідаючи про ті дива що робились без нього на ланах
Та се ж пакульська Фе-дора їй-бо Федора їй-бо пакульська щоб мене грім побив людоньки добрі
Арсен переступив дорогу
Не про це зараз мова
Гуня витяг пістоль й подався за ним
І не сама але колективно
Нехай покладе їх на пам'ятку в овій дорогий облицьований золотом портфель
Потім обидва виводки плавко почали віддалятись
Масти хлопа хоч медом він вкусить наче гадюка
Конец ли приходит ее бытию если уж и дети на нее поруганную поднимают ножи
Але Георгіяні сказав
Я ще буду пити хвастаючи сказала вона
Дурненька ніби лаяла опісля бабуня розчісуючи довге неподатливе її волосся
Рівна полонина край гірського рідколісся
Однак ні в Спихальського ні в Романа ні в Гурка коні не відзначалися прудкістю і Яненченко швидко відірвався від них
Нешто так
Про здичавілих собак що тягають мерзлі людські голови і руки межи бараками
Мержинський заплющив очі
Пробачте що зіпсував так іменини
Ти любиш Микульську
Сама не наважується передати ким-небудь бодай записку
Євгеній відразу зупинився як вритий одна з тих учениць була та сама панночка що торік на балу і на вулиці зробила на нього таке сильне вражіння
М и х а й л о примочує їй водою голову приска
Ні я не піду
Вона мусульманка
Товариші часом були не од того щоб пожартувати з його про-те мали за вірного товариша допомагали йому в ученні прине-волювали навіть братись за книжку
А до того жде її також праця
Море тихе місяць над морем ніч ясна
І невелика сильна рука що так уміло орудувала автоматом а в хвилини дозвілля писала поезії вихопила з-за халяви гостру бритву і страшним ударом черкнула по горлу
Гамід зразу ж ринувся у наступ і трохи потіснив Звенигору
кричить кондуктор
Передай валіде сказав він уранці кизляр-азі що я просив би її вислухати мене
А справившись там пішов паніматку вговоряти щоб не зважала на старшу а як лучаться люди до меншої хай з рук не спускає
Щось є в скітниці щось позичимо в мужів-волостелинів
Був він наївний у своєму прагненні заворожити нас книжками знаннями заохотити нас шукати глибин
Дойде
То був русявий стрункий юнак з обличчям ангела який засмаг полями ходячи пліч-о-пліч із тими хто вирощує хліб насущний
Я подумав начебто це дика кішка і ведмідь з вирваним оком таким мені чогось здавався Сильвестр Окільнюк коли сердився
Оногди вже по тім поздоровленню замітила я як він переходячи попри наш дім повернув ледве-ледве замітно голову легесенько саме до того вікна де я тоді стояла
Усі під богом ходимо
А
Любава молода витриваліша а стара мати ледве тримається в сідлі
Там за вікном лежить на стільці моя одежа зашепотіла Олеся витягни її
Та біля кожного кіно його закручувало у вирі
Чіпка кинувся її обнімати
Прийшла з малим синком вся в чорнім і з глибокою заслоною на обличчі
Звуки їхні мовби від сонця
Де вона взялась
Не вдавайся в смуток надаремно
Як же ж тепер сповістити Петра
Жвавішала торгівля гомінкішими стали ресторани
Подумати тільки куди ми з тобою забрались сказала Тоня радісно-тремтячим голосом На справжньому крейсері
Отаку штуку удрав гомоніли чоловіки розходячись
Що тяжче як хапать гребінці спитав він раз коли Матрос знесилений сів на купу
Розбій грабунки і поневолення зробили вони своїм ремеслом бо це приносить їм величезні прибутки на невольничих ринках Криму й Туреччини
Отак обійди хлопця та й води його за собою сказала низенька таранкувата Педоря
Було як стану на одному боці Дунаю та заспіваю пісні то турки по другім боці було збігаються та слухають
А я й не боюсь
сказала хозяину Марина
Пильно вдивляється й далі говорить уже неуважніше майже машинально
Галя почула звідки вітер віє куди хилить
Що коли серед семи що їх забрала моровиця об'являться і найрідніші йому
І все розповзалася
Є межа яку не можна переступити не втративши свого лиця душі своєї власне всього себе
Та и шинкар видно при силі був бо тільки струхнувся так усі й одскочили як груші
Хлопці ходили біля неї роєм гули немов джмелі погожої днини
Тиша
Людота заслухавшись гусляра не зразу й відчув що його Славка тягне за рукав
А кому тату належить Росія
На ній піввіиськовий одяг шкіряна куртка штани й високі чоботи
Таки зарадив моїй біді
В цю мить я позаздрив блудному синові він свої митарства вже відбув його вітають вітець і ненька вітець замовив на його честь розкішний обід наказав зарізати гладке теля
Називав його іржею на блискучому мечі Османів
Корнію
Зима 1909 весна 1910 телефоніст Донецького содового заводу м. Верхнє
Діди почали словом і руками заспокоювати її потім взяли рядна з возів підійшли до пшениці і враз наче змовившись кинули рядна впали на них і почали зривати з зерна обвуглену скоринку
Та ми тiльки так щоб поборюкатися з коропом гукнули ми
Розумію
Резеда розливала тонкі делікатні пахощі попід грушею
Нехай накидають одну шкуру здеруть а не дві
Якась неозначена надія на поміч на свободу почала прозябати в її думках
Ми підем віддамо за неї життя й сили
Тривога ще зростає
Нi не такого iмператора хотiла мати Феофано
Не багаті
Не бійся
Отже поки що у ніх з Едиком приблизно рівні шанси
Тут також виготовляли зброю на замовлення українських козаків
То бувало до Костянтина Петровича забігаєте провідати а тепер і ви одцуралися
Скінчилася наука Володько стукає до її дверей серце б'ється обличчя паленіє
Я вірю цьому і люд мій вірить тому й сподівається ще плодоноситиме Тиверська земля а плодоноситиме земля буде й на нашім подвір'ї свято
Ге–ге
На сцену між тим виходив виборний
Огонь розходився розігрався
Ніким ти тут не кликаний нікому не потрібний навіть кущеві оцієї напівобдзьобаної калини
И заробылы б соби у Бога шану и у людей дяку сверкнул глазами черноволосый казак
От-от саме ядро
Може то суворе життя так порубцювало душу що її не торкався той спів
Надворі зразу ж шуснули в темряву глибокого зимового вечора
Я мав що їсти у що одягнутися і не тільки ладив авта а й ходив на засідання Народного дому помагав ставити Наталку Полтавку співав Петра дописував до Свободи залицявся до всіх дівчат і завів старого надійного кремової барви Олдсмобіля
Ніколи опісля не могла в порядку пригадати собі того що бачила і чула за дев'ять днів свого весілля з десятим і найбільшим султаном Османів
Кріпись синашу
Чи не за вама їде підвода
Жгут
В обов'язки вчителя історії не входить організація екскурсій і шкільною програмою понімаєш це не передбачено
Кажуть в Андалузії вогонь дівчата
Чи ти не віриш у пролетарську великодушність
І далі которається прями веліми Христова паства
Виправданий
Але було в дiвчинi щось таке що й привабило Ярину
Що я люблю люблю вже навіки відповів він їй півголосом словами поета Гейне
Ідіть сюди професоре сказав Гепнер упізнавши гостя нарешті
Якась дівчина хотіла просунутися ближче до паперті з якої промовляв падре Гавацці і трошечки відсторонила його рукою
При тім агент запевнив Ван-Гехтові що Герман чоловік солідний і грунтовний і роблячи з ним згоду він може бути певний свого
Смажені кісточки зробилися крихкі і смачні зернятами
Так скажіть на милість чи треба багато розуму щоб зрозуміти яким чуттям такі як ми радянські люди можуть горіти до Сталіна та його партії
Тебе давно не видно між людьми не звернувши уваги на Марійчині слова сказала Мигельська Я написала нового вірша прийшла похвалитись
Самі очі променисті зеленаві говорили про все
Козаки вернулись до свого стану
А ненавидиш дуже знов спитала вона
кажу я
Се вже так завсегда буває що скоро чоловік зробить добре діло то сатана не за хлібом його згадуючи і підсуне іскушеніє
I я не знаю вiд чого бiльше був такий червоний Кукурузо чи вiд напруження чи вiд того ого го
Не можна хвилюватися
Колись стільки зазнали разом випробувань та ще яких
До вас ніхто не заходив з націоналістичного підпілля
Ще ось що
Марианна теперь ехала совершенно спокойно и уверенно одно только обстоятельство тревожило ее смутно не опоздала ли она со своей помощью
Він спостеріг моє вагання і воно заболіло його
Іскри летіли на них
Ходім завтра вдвох
Панна Інна
То це Бубка розмовляє з моєю дочкою
Ви написали нариса заново
Тоді він поклав край пошукам
Погромивши Чернігів і сплюндрувавши південну і східну Сіверщину Менгу-каан 5 син Толуя онук Чінгісхана двоюрідний брат Батия спустився зі своїми значно поріділими після безперервних боїв туменами 6 понад Сеймом та Десною до Києва і третього дня місяця січня 1240 року по-монгольському кулкун-іля тобто року Миші зупинився на низинному березі Дніпра біля городка Пісочена
Потрапив я до полону
Хоч по очах вже прочитав нічого не сталося
За торговицею і за будинками що лізли вгору ніби живі торкалось неба блакитно-біле диво якоїсь церкви
Бачу брате
Ліси виступали ясніше
Метеори раз у раз спадали з неба на степ то ніби хто кропив небо огняною водою то ніби огняний палець велетня розпорював все небо од верху до самого низу
Тоді наступну зиму можна зустрічати без страху
Хоч би вже швидше
Він не полковник нової імперії не гроза східних областей з вогнем і мечем
Казна-що мелють язиками
Ну так уже й ні в кого аж захвилювався і рум'янець нерівними смугами прорізав жовтизну на щоках
Та так-таки што есть
Небо заслалося непроглядними хмарами з землі встає важка пара і закриває від очей світ білий якісь померки стоять над землею і люди снували у тому мутному світі наче непривітні тіні
То спiвали гугнявими голосами пiдпилi Книшi
Нелю я вас я вас
В хаті стало чорно наче хто позатуляв вікна й пообкладав стіни чорним сукном
А це правда що я байстрюк
Хіба ти думав
Я бачила їх там у замчищі
До слухового центру в мозку доходить від слухового нерва так сказати сліпий алярм
Мої грубі в теплих вовняних капчурхі ноги обнесли мене великим колом перезулися в тверді цвяховані чоботиська й ось носять тут по кручах скелях носять прудко бадьоро без протесту й нарікань
Я скажу що прокламації мої
Але що в його вигляді було найдивовижнішого так це стоптані подерті калоші на босих ногах і куце й тісне у плечах пальтичко на зовсім голому тілі
Побачивши матір обоє розсунулись
Але що слабше співав він тим сильніш хвилювався цілий корпус
Вона згадує коли вона йшла якимось селом містечком здавалося що всі знайомі їй
Потiм рушниця
Добре каже він кликнув услід за своїм сміхом
Треба спішити бо ще дуже багато людей
спитала жінка глибоким грудним голосом
Оце їжджу по батюшках та лічусь знаю що в матушок стоять барила з слив'янкою в льохах давай думаю поїду та повидираю мед з бджіл зашипів Млинковський
зойкнуло в душі
Невже і для вас тяжке врем'я— скидас Лаврин кирейчину
До них підійшов забрьоханий юнак
У тих небезпека не знищила військового послуху
І потім називаючи її ім'я теж гаркавив
Цигарковий дим самотність нудьга
А за твої премудрі повчення так почуваю себе зобов'язаним
5 Електронна бібліотека 6 Зміст 7 Попередній відтинок 8 Наступний відтинок
О я вмію бути дуже веселою
Вмру й не знатиму
Назву його цим самим словом і хай собі люди проходять повз і любуються задармо
С т е п а н Ні чом же
Інші вербівці стояли коло полу бо слідком за Миколою й Кавуном почало прибувать на заводи багато вербівських людей
Амен
Одвіз я в Гайки
Що
Савка осміхнувшись
От бачите все ж одно не знаєте
Сьогодні сьогодні ж
То хай пан приходить сюди завтра вранці
Д і д
А вода гірка погана
Та помилуй же
Каждый день сапоги чисть
Хай усі знають що Степан Радченко пише оповідання що він письменник виступає в Академії і дістає оплески
Пусте задумав нахмурився князь
Розуму його не встиг помітити знаю що він високого росту узький рівний весь час не то ласкаво не то насмішкувато посміхається
Не забув
Хто сей грунт купив
Метода ставлення запитань ненароком і байдуже була добре Андрієві знайома
Скільки боїв попереду
трохи повеселів сотник
Тепер вона близько простягни руку й бери
Лежить же ніби сама печаль
Не забувайте пана Мартина а він вас до останнього дня свого не забуде
Прийміть мене пустіть у волость бо я приїхав по ділу обізвався за порогом в темряві шляхтич
18
Стільки енергії було на людях а за хвилину зів'яв
Староста здавив очі і губи а потім рубонув
С а ф о незадоволено
І вона не чуючи стогонів і хрипіння конаючих на Мохацькому полі не бачачи піраміди з відрубаних голів перед шовковим наметом Сулеймана мерщій пошле йому у відповідь на ці вірші свої вірші перейняті любов'ю і тугою
Дєдушка вчора не поїхав на хутір він сьогодні їде
Дід їхній Стефан сам з Львівщини
Багато дядечку ціла хмара
Хтось товк горшки сьорбаючи носом
Не пам'ятає Дарія Олександрівна як вийшла з потяга і опинилась на дорозі
Ну як це назвати Хаєцький
Виявилося що це колишній полтавський семінарист який знав і поважав Котляревського
У Михайлини Ольга довго не затримується
А час же йде
Ну-с я слухаю
А оце стоїть важкий учений котрий часто вагається по кілька разів зважує шукаючи правильного і найкоротшого шляху
Бог громом уб'є нерішуче обізвався один
Мелодія се певне симетричне згрупування музикальних фраз котре вже само собою своїм пов'язанням тонів викликає в нашій душі напруження зацікавлення степенує його і вкінці доводить до стану зглядного спокою і втишення
Л у ч и ц ь к а чита
Ануте братіє дерзайте
Президент Мертенс поважно й повільно підходить до столу теж мовчки й побожно схиляє голову и потім сідає в свій фотель
Нічого їм не станеться коли якийсь тиждень посидять під вартою
Тоді що
Вперто невтомно безсонно перемірювали свої клітки дикі звірі на пухнастих пружних лапах хижо поклацуючи твердими як сталь пазурами з некліпною кровожерністю вистежуючи здобич ніби закляті душі-упирі
Ах так
Замість приреченості й страху в її очах світилася відчайдушна рішучість а в міцно стиснутих вустах і гордо піднятій голівці вгадувалася сильна воля
Хведотові тепер самому скучно не виходить у нього так як то у Володька не має він думки такої а як зробить щось то горе одно
Пане вчителю
Отсунь ворота
Марія сплеснула в долоні
Цить бо люди почують гримнув на неї Мирон
Очі йому болять дивитися на все це він повертається але вже не бачить ясно-синьої постаті біля будинку
Попереду показався якийсь екіпаж запряжений четвіркою коней
Від цього запитання Пащенко спинився в протилежному кінці кімнати
Досить для робітників і самого ті-і-ла
Панин чоловік Микола Рак на залізниці дослужився до головного кондуктора на початку війни супроводжував військові поїзди й не повернувся за Панею залишивши її з дитиною доньці шостий рік у незакінченій хаті
Від неї вправо на кілках за плотом соняшники й рожі на плоті в'ються гарбузи на кілках не дивлячись на вечір глечики
P P S Зараз біжу дізнатися про Кірку і їхній виступ
Пане Шторе
Чи не лячно тобі виходити із етюдником На цю космічну дорогу де майстрове сидять у віках І в кожного Мадонна своя і сія на століття Чи не жахно тобі брати пензель у руки І мимоволі ставати у той довжелезний ряд
Казав що йому більше нічого не відомо
Про мене не турбуїйся
Від кошового отамана Сірка
Ти ж знаєш у нашій родині Надія для всіх здається загадковою
А ці
Аж учора ти припадкове довідався про неї
Військо пірнало в нього як у сиве кобиляче молоко
Крий боже що їй мук голубці завдають
Прощай миленький прощай
Тиша як і час стукала в саме серце
Що ти хочеш
Пійду в греки
Чи виїхали усі кудись в гості чи що
В селах бачте трохи інші звичаї ніж в містах
Ми бачим як ви Всі попропивались Ледве де в кого халяви Да штани зостались
Шинкарочка почастує
Привезли юрби китайців татарів киргизів
Дивно
Чорногорець зараз кинувсь до свого побратима а Леся до Петра
Перед ним п'ятнадцять кілометрів дороги
Група верхівців відокремилася від загону і не зменшуючи галопу ринулась до тачанки
Почалось змагання кому що брать почалось навіть силування й накидання декому такої роботи
Чи так походимо подивимося на оці запаси та й додому порозходимося вимовив він далі скрутнувши свого чорного вуса
Ігор
Горобенко відчуває тільки як сотні голів витягнулись до нього й ловлять всмоктують його слова
І Мотря привидом майнула В траву з високого вікна
Хомо
А що не казав я що він не при своїх
Ноги б повисмикував
Семенівно я мушу йти
Сурми грають військові йдуть в процесії а я ніяк подвоєності не позбавлюсь дивлюсь як бурякова течія зника на заході
Мисливець-розвідник
В душі маленькій дитячій глибоко й далеко від людського ока ховався тяжкий біль
Менi жаль i його i вас
Він налякався свого вчинку
Смійтесь смійтесь
І ніхто не помітив будучи споєний тими пахощами святковими помислами та бажаннями що поки їхні світлі та ясні боги спочивають чи омиваються десь за морями-океанами на землі Тиверській діє інша сила Чорнобог
Або що
Так до Львова
Придивившись своїм одним оком він впізнав Остапа
Скажу зупинився трудно підбираючи слова
Без махорки я не воїн розтуди твою Гітлера Герінга Геббельса Ріббентропа і весь світовий фашизм
Сонце
А ви Андрій
Ще годину тому була а зараз нема тільки невилиняла цяточка на тому місці
Так Косьмино кам'яний і вічний
А ти чия молода молодице
Наші
Не лише для себе а й для дітей своїх для всього роду
Комінтерн єсть
Але я найшла лише кілька старих продірявлених монет які дістала раз від бабуні
Писав се я потребуючий Божої помочі син свого батька нехай Аллаг вибачить обидвом коли написана недобра відповідь
Присько шприц готов
рішуче промовив Петро й кинувся вперед за ним подалися й інші
хрипко простогнав Їгорко і хотів випручати руку щоб відштовхнути Васюту але не зміг затисли Вислужитися хочеш мордань геть
А знаешь что это такое
Сказала це і на душі полегшало вона втомилася від грубих пестощів безсилого старця слава богу що досі не спіймана хто б їй простив коли б дізнався чому Мнішек того тривожного літнього дня 1607 року був таким милосердним подарував єврейській гміні грамоту на синагогу та ще й в додачу глинянську митницю її мужеві сеньйорові гміни Нахманові Ізаковичу
Бере може хто мою думку і чуття на розвагу
Коли ж до того додати існування справжніх петлюрівців хвильовистів шумскістів троцькістів дашнаків бухарінців правих лівих і перпендикулярних уклоністів сіоністів соратників Тухачевського тощо тощо то просто дивно як та совєтська влада все-таки тримається
Бастувать будем
З чого ж воно взялося
Якось Грушевич запитав чому він не читає газет
Мої перегортаючи на долоні зуби спокійно говорить і наче для підтвердження широко сміється порожнім ротом
Я могла б привести султанові сина і стати баш-кадуною як Махідевран
Вона пригадала те блаженне почуття щастя остраху радощів що виповняли її коли верталась засмерку додому і в тій самій сорочині лягала на лавці і засипала приємним сном з усмішкою на устах
Але ж і ви
Сисой
Де ж аби добродійка та вже так запивалася докінчив Онуфрій Оноді билася з двома жінками у корчмі за якесь полотно
І тут он з тих дверей до них явилася та біла жінка напівжива безсила тінь кріпачки
Ох діточки мої та це ж мого Андрійка ви тут поховали
Тільки тітка її рідна сестра зрідка приїжджала
Надовго Соню
Цього примітива Гуляйвітра з його ситим псом так і кортить подражнити
Значить коли я матиму на все життя коло себе негідника то від того чогось моя і їхня честь урятується
Про що іншому і згадати страшно те низовець сидячи над широким морем-лиманом викомпонує вимізкує і вже хіба лусне а не покине своєї гадки
Ольга Петрівна має йти на лєкцію й ми лишаємось удвох
Пристав я на тоту раду
Оседки ті іменували градцями а їхніх волостелинів або всього лиш волостелинами або й князями важило те який був волостелин і як багато сельбищ могло знайти захист у його градці коли людові погрожував супостат
Маршал Остюк пройшовся ярмарком
І ви до Мірошниченка
Племінниця рідна
Тільки почував що тут щось непевне
Знецінення султанського престижу чи байдужість народу до державних справ які завжди звершуються без його відома
Хоче щоб ти відчинив ворота міста і здався на милість переможців
Відповідала також так
Там Лук'ян Соколюк веде людей од вітряків весь у борошні іде Фабіян із вавилонськими хлопчиками іде Рузя геть не причинна нормальна навіки закохана у Клима Синицю іде Савка Чибіс що помудрішав на сто років скриплять вози з борошном а ми відбились од лебединої зграї і маємо за те ніч міражні овечі череди в Овечому нам переходять дорогу і вищать вищать коліщата у візку
Але чого це ви лаєтесь на мене
Це нашi
Пані Люба
І я тебе прошу
Вигрібай дівко з себе жар бо і нас спалиш не знайшов чого кращого сказати Роман і посміхнувся язичниці
Турбується не так про себе як про дітей
А тим часом разом в трьох вікнах майнула жіноча голова в червоній хустці
Дошка показників
Якось так просто виходило ніби в цьому нічого поганого й надзвичайного не було і все-таки вона знала що робить щось непоправиме жахливе і злочинне
Старішій лейтенант здивувався
Весна усміхається весна зітхає на повні груди
Піднімається зелена озимина
Дай мені тільки знак що робити маю у своїм ваганні
Але що ж се за вихід такий що тілько вдень можна його знайти
Ось дочка прийшла
Годин через три будинок Польського знову кишів панством
Його наздоганяє мати
Коли князь iз синами своїми ввiйшов до палати там усi затихли
Добре як хто добудеться
Він напружив свої сили одскочив набік і опам'ятався
А я тебе також ні Василю
Ви можете собі йти мені однаково чи буду вам ворожити чи ні зрештою додала з вигребущим поглядом на вираз його лиця зрештою ви дуже зжурені й неспокійні
До кінця днів своїх
Ну був горщик ну жили тут люди
Герцик посмотрел кругом закрыл глаза левою рукою как бы собираясь с мыслями спросил воды и начал исповедь
Був-був-був
Видно золото подіяло і на цього суворого воїна
І дивна річ з першого слова мати повірила їм відчула що не повинно бути таємниць від цих людей які віднині теж відповідають нарівні з нею якщо не більше за її таке буйне невлаштоване душею дитя
Тим часом піднявся вітер і роздмухав пожежу
Відчиняй партизан
Але Марія Василівна ледве карета вийшла з-під критих воріт і спинилась посеред двору попередила фурмана щоб не розраховував на нічліг а про баню і говорити нічого а тому щоб не розпрягав а дав би коням вівса самі ж вони повечеряють чим бог послав і в дорогу більш тривалий відпочинок вона надіється буде пізніше на місці коли приїдуть
Часом глянеш які нам ставлять мури на тому шляху то іноді одчай візьме
Вона швидко веде за ними собачку й поспішає до рогу
І зрячими їх зробиш сам-бо вчений єси
Тепер почнуть повертатися і наші синочки хто живий зостався
Хай покозакує років двадцять тоді ми й оцінимо який у нього розум
Безсмертний
Чому вони себе вбивають
Горе своє вона перенесе сама зате має втіху від того що сказала Генріхові
Опівдні з Альми з посольського стану прибуло московське посольство
Без неї Києву як без рук
ДУМА П'ЯТА
Обідав і здавалося йому що тримає в руках не срібну ложку а булаву спав і бачив її вві сні стояв під явором і чув не шурхіт білопінного листя а маєво гетьманської корогви
В И Х І Д Х
Стогне Софія
Лікар сидів біля столу поклавши на зелене поле бліді непорушні пальці
Як літо і зима добро і зло
Втікаймо лучче заздалегідь
Може ще живе
Друге це букварів українських надрукувати
А тоді пусте вже Давида й де-небудь підстерегти можна
Звела василiка Калокiра доля iз сином Iгоря князем Улiбом
Я схопивс я рукою за вухо i в свою чергу затопив Явi кулаком у живiт
Диво-дивнеє але я теж ніби бачив десь таку ж пику як у Лейби
То хоч Марка на чомусь присади щоб маком сів
Чуєте
Вона своїми несподіваними зво- ст. 23 24 ротами й вередливими обходами непомітно вбирала наші кроки і йти було легко
Вона то хоч і зараз так він бач не хоче
А потім один по одному поснули прямо на сонці
Два промовила вона тихо і злегка зачепила картами
Ходив же ти у дорогу
А між тим це справді революційний справді марксистський рух
Мої тяжко зітхнула
А та безталанна за слізьми й світу божого не бачить і слова не промовить
Петрик і той покинув гратися якось дивуючись обводив усіх своїми чорними оченятами
Вони ввійшли в темну чорну долину і неначе одразу пірнули під землю
Л у ч и ц ь к а з зусиллям намагаючись погамувати хвилювання
Блудика стріне
Ольга категорично відмовилась
булькнула у воду торбинка з принадою
Так домандрував я аж до Володимиро-Суздальського князівства
Сей люд лиховісний —-дотопить вас у Волхові
Він зовсім не вірив у це а навпаки вірив у здоровий глузд і лад
Чого ти хочеш від мене Вадиме
Клячала й молилася до Бога свого обернена обличчям до малої церковці в Рогатині
В понеділок Антосьо вже й не пішов у клас втік до Ковинського ще всі спали
Візьми і віднеси в кімнату
Це наші перші спільні меблі
Навкруги паша вилягає а вони кошеним годують
А мені що сказано те я повинен виконувати
Iтимете ліворуч під горою побачите стіжки сіна
Ой господи
Ах
Подивлюся на долину
Вони прилягли над краєм обриву і з-за густих заростей бур'яну почали стежити за тим що робиться внизу
Судді не поспішали щоб не погадав цар що діло поверхово розбирали
Що скажеш
Першим опам'ятався Добриня
Яка чарівна краса
Оце знайшли жадану допомогу
То ви не вірите спитала Христя
Шапочка з деяким дивуванням поглядає не мене
Вони питали про дрібниці всю свою увагу скеровуючи на Тайах
Привів рать свою в поміч нам
Сльози блищали у його очах
Степане
Не заважайте
Леонід Семенович накинув на голову бриля що лежав на фортеп'яні вернувсь в кабінет вхопив сестрину чорну хустку що висіла на стільці напнув її на бриль ніби чернечу намітку випроставсь на ввесь зріст задер голову випнув черево напиндючивсь і повагом увійшов у двері
Пан Бжозовський і справді довідався од людей що бували по ярмарках про вербівських утікачів
Тетяна
Калинович
Семен Васильович нічим цих чуток не підтвержував але селяне уперто та хитро завжди виставляли наперед Омелька коли треба було прохати пана про щось значне
Вона була зовсім не така як вималювала уява
Прісовський мінився на очах то бліднув то червонів поводився якось дивно ніби й хотів щось сказати і не зважувався
До Оксена підскочив вершник і перегнувшись із сідла щось тихо сказав
Час такий
Мов на святу мов на мадонну дивився Баглай на неї яка так жарко опекла його вогнем свого несподіваного поцілунку дивився й відчував пашіння її палаючого ніби схудлого за ніч лиця
З вас гласний то таки гласний
Я сама себе винувачу сама на себе жалію і нічого не враю з собою
Ні мусить спершу вивідати яка перед ним сила а тоді вже зважуватися на щось
І де вже
Хіба ж ви не бачите що діти ростуть а їм же треба землі
Не прощу якщо з Абрамчуком щось станеться
Міч Кривавий 27 Прости нас Господи пророк султанський Сю відьму верне знов до чортової лави
Сам дядько Харитон як звичайно пихкав своєю люлькою отруюючи навкруги повітря ядучим димом
Чого
Необмежена влада яку мав султан над військом помагала йому долати всіх своїх ворогів тримати в послуху народ власний і всі завойовані землі
Зубами дзвонив не з зимна а від зворушення
Швець навіть здивувався
У поході вславився з лука по-мистецьки стріляє та ворога б'є
Він узяв Бригіту за руку й повів її до себе
Чоло йому бралося збрижами як чобіт
Пріська жила собі на другому краї села і не відала що Грицько заміряв що пригадував
От що
Тому парубок залишився жити на Січі й товариство з наказу Сірка поводилося з царевичем дуже чемно й добре годувало його
Вистачить з вас моєї
А друзі не давали спокою не розуміли чому рідко ходить в гості не показується зовсім останнім часом сидить вдома як рак-самітник
І знову степ
А напевне ж є такi щасливцi у свiтi що й змалку можуть грати на такому дивi
Дарунки треба приймати
Хто з молодих людей не впивався на своїм віку
І от же не підвернувся тоді такий
Христя ще як Свирид тільки прийшов прокинулася
Це не ваші груші
У мене нема ні копійки
Я вам коли схочете запліт наче вишиванку вишню аж підстеляється хитрун
Козаки пхаючись сюди потрутили його усередину
Дмитро Іванович мовчки попідписував обидва папірці і щоб затерти ніяковість поспішливо показав на другу течку
Тільки я тобі раджу хати не продавати
Тебе сильно порубцювало каже він
Мав чоловічу голову хоч замість волосся в нього було пір'я
Шахай вивчав успенівські схили і рівнини виміряв шляхи навкруги Успенівки і розповідав Марченкові грубу схему свого плану
Ви кричали кликали мене
Привезли з центру овес ячмінь
А коли Людмила Василівна почала потім нам брови й очі підводити а тоді ще й губи посадою губною мазнула я не стримався і загиготів
У льоху темрява поквапливо зашарудівши чорною мантією історії прочитала мені довгу нудну нотацію
Попри те нехай читає і вчиться й здобуває освіту на власну руку
Іще тоді звав він її своєю судженою і зложив з Череванихою руки
Він либнув очима висмикнув вудку підтюпцем подався до машини
Зажди каже Ява
Отже піп тобі буде
Йому треба писати передмову
Поклонись землі тій
і стало холодно як зима і непривітливо мов осінь
Ви йому опишете вашого царя i вiн напевне впiзнає хто це
Що він там нагледів
Позаторік же ще й зосталося а торік як накликав гостей то все в один раз поїли
Лежав на животі і широко розплющеними очима дивився в темряву
Ніхто і не знатиме у мене ще місяць канікул
Та не всім той хліб однаково смакує
139
Це скоріш набутне
На колодку
Павло знімає зі спини чувал несе до засіки половину відсипає
То довідайтесь
Не кат і не жертва а просто закоханий у жінку ось третя правда на світі
ну стійте наші
Закладає руки в бруки
З допомогою Замбула
Ніби не бачать яка буває як силує себе йдучи до чужих і небажаних
Арсен зразу зрозумів що то татарський чамбул вирушає по здобич на Україну
Та я ж голосував з додатком
Колію перемело чи за стовп зачепились
Не продав Матвій ні одного пуда
Писав літописець про той рік Татар сорок тисяч з чотирма цариками до Русі вторгнули і положилися недалеко Бузьська кошем а загони по всіх сторонах розпустили палячи в'яжучи стинаючи в неволю беручи і більш ніж шістдесят тисяч люду тогди забрали в неволю кроме дітей а старих окрутне стинали і на миль сорок волості вздолж і вшир огнем і мечем завоювавши додому вернулися в цілості
Та так звана самостійність і незалежність буває в жінки іноді дуже гірка й сумна
Напад був такий нагальний що всі потратили голови
Юрасик
Маю тепер клопіт на свою голову
Я не я не компетентний товаришу професор але місце повинне бути
Ну ось ми й зустрілися Караїмовичу процідив крізь зуби Павлюк коли віз із полоненою старшиною спинився в Чигирині па майдані
То раніше
Коли не піп
Говорити не хотілося
Ті здвигнули плечима
Ти ніяк не можеш зрозуміти що без інтелігенції без науки неможливий розвиток суспільства
К и л и н а не одриваючись од роботи Якби хто перевесла крутив то я б удух сю нивку вижала
Не признавайся
Але й це має минутись Вона підійшла до Поцілуйка довірливо вперше пригорнулась до нього подивилась йому в вічі й метнулася до комори
Кума моя люба моя моя душечка
Побіг виніс кварту
Якщоб добре побігти то можна б за пару годин і добігти одним духом
Вже як на службі оговтаюсь тоді й кралю заведу
Одначе відійшовши ледве кілька кроків стає і за хвилю гукає півголосом
Про сором свiй я й думати забув
Завтра ти одержиш Колокол і побачиш якщо Бенні ще не розповів написав через кілька днів після радісного листа Герцен Тургеневу Різними шляхами діставали Колокол і в Італії та ще не маючи нагоди прочитати про те що писав Герцен у Колоколе Добролюбов і Маруся дізнались про події у Варшаві з італійської газети II Diritto
І видно було що вони з простого дерева а тільки ж які барви і яка несподівана яка сильна гра сяйва
Побачивши його вона сполошилася почервоніла і нахиливши голову стала швидко ганяти колесо прядки босою ногою
А ти звідки знаєш
Вот он здесь
Навкруги зарясніли усмішки
Так пан гебітскомісар читав Федра але йому більше до душі Платонів Бенкет
Як творив Бог світ
Вона була людина перехідного часу вчилась у повітовому місті в невеличкому пансіоні трохи вміла грати на фортеп'яні й силкувалась щоб вдержаться в усьому на вищих східцях культурності не спуститись низько та не спроститься як спрощується й недоброхіть спускається низько багато матушок і навіть паній-дідичок по селах
В рудого міліціонера од скаженого бігу ніс був мов та цибуля
Поїхали запалили хату й поїхали
Плач плач
Мамо мамо почала з гарячковим переляком кликати а її волосся підносилося дубом
IX
Боже йому помагай говорив Жмайло
А ставши узяв не ліпше той жереб що зобов'язував іти з Тивері
Л у к а ш Хто ти
О краще б ножем ти мене вдарив у груди ніж почуть оте слово
Тільки вернувшись до неї людськість знову відродиться до ясного світосприймання до цілості натури й творчого пориву
Ти їдь а ми пройдемось трохи спромігся-таки на слово
Потім я вхопила конверт і розірвала його
Таким обрізають ніс і уха в кінці XVIII на початку XIX ст. тілесні покарання з відрізанням носа вух інших частин тіла ще мали місце в багатьох країнах в тому числі й Росії
Хочу бачити його в себе і говорити
Чай готовий зауважив Професор книжка є моя свята власність
По коридору задудніли кроки якась метушня й враз кормушка відчинилася за нею стояв черговий корпусу але вже не той що привів Андрія а якийсь інший
І хай це все кінчається
Ох мені лихо промовив о. Хведор озираючись на темні двері ніби звідтіль за ним гнався домовик
Ой вже ж москаль Запорожжя кругом облягає
Хіба можна сидіти спокійно в курені склавши руки
П е т р о. Я вам ні в чім не помішаю кінчайте з богом те що начали
Варка зітхнувши
Два хутори проїхали спокійно
Дивлюся вогник плоти пропливають
Людино ти вмістилище всього найкращого й всього найгіршого з того що є на світі
Перекинув перстень з руки на руку
Я Іванів брат неначе крізь сон промовив чоловік зовсім похиливши голову бо він був записаний в Кривді Миколиним братом
Султан уже дав згоду на усунення його від влади на Україні а тепер треба домогтися щоб дозволив стратити або кинути у страшні каземати Єди Куле
Світил залишиться тобі в ті літа
Я не знаю треба або нічого не розуміти або краще не говорити
Жінка з дітьми вже сидить на лаві швець на своєму стільці але не шиє чобіт сьогодні йому не до того
Меншиков нервово порушився на кріслі
Але вiн розумiв головне отут на луках над Дунаєм i скрiзь далi в гори є городи є села i скрiзь тут живуть болгари
Тугар Вовк напівгнівно напів з подивом глядів на молодця згори
В джунглях
Та що там казать коли навiть стосемилiтня баба Триндичка прапращурка нашого зоотехнiка Iвана Свиридовича про яку дiд Салимон казав що вона вже почала другий вiраж що в неї скоро знову рiзатимуться зуби й що вона нiколи не вмре до якої приїздили аж з Києва щоб дiзнатися чого це вона так довго живе 1 баба Триндичка яка вже тридцять рокiв не виходила з двору нiколи не була в кiно i не те що в клуб а й у церкву вже не ходила ота сама Триндичка i то причалапала на нашу виставу
А я їм знаєте що казала
Чи може інтелігентська самотність спокою не дає
Лихо
І я не бачив виходу
На софі сиділа начальниця Турман й очевидячки їх дожидала
Ні
Боюсь що й то випадкове за волоокість мабуть
Я ніколи не ображаюся перебив Лінкерта Роман коли це говорить Лінкерт
Повіки опускаються на очі голова подається взад на білу теплу стіну перед очима літають рожеві листочки троянд руки пашать ніби хтось мурашок до них насипав чорно
закричав Великін і загугнявив глумливо А-а він бідняжка не знає про що йому говорити забув
Цікаво що пишуть про неї місцеві журналісти
Чому не встані не тільки примирити батька й Дмитра
Мене обняла тиха лагідна зимова ніч і поцілувала
Так що
Соловьи соловьи не тревожьте солдат
Ни одна нищая не сопутствовала нам а их немало встречалось дорогою
Голос Задніпровського
Перевівши дух пригладивши змокріле павутиннячко чуба на голові Лобода рушив стежкою до асфальту
А то ж чиї коли не твої воли каже Уже вдруге на току
У заметiль таку що тiльки в нас буває непроглядну як бiлий дим
Його постаті не зламали літа й негоди
Орися підняла білу корогву і наказала впустити до брами одного лишень шляхтича
Ох
Він дуже добре знав логіку цієї костоправні як знав і те що тут лікарів у звичайному розумінні слова не існує
1 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0 drama13 html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0 index html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0 drama15 html 5 http www utoronto ca cius 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0 index html 7 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0 drama15 html 8 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0 index html 9 http www utoronto ca elul Main-Ukr html
Іншого людині не дано
А українцям
Провідав Макар Мусійович поцікавився-таки її долею і хоч не довідку відпускну так зате ж ім'я їй приніс
Віддаси Янку за мого Івора
Я люблю глибінь кожного вчинку й постанови виміряти
Ой доню доню в їх до смутку грошей
Він ще дужче напружився підвівся на стременах лівою рукою тримаючи повід коня а правою стискаючи держак меча
А по тому прибіг до мене Степко дядька Якова паровозника син
Кожен із таврів знав той заповіт предків і не зважувався порушувати його
Ми не видали його ніколи і у нас він не володар
Ти дивися який
Ким
У
Вороги ще й пустили б поголос що то вона намовила Сулеймана вирушати проти Відня щоб султан поклав їй до ніг одну з найславніших столиць Європи
Бив головою ногами мордою
Я
Що це ти
Як несамовито кругом
Він нам зараз не страшний
Мій батько есе до неї переносить
От перейняв його і натурив прямо на компаньйона який тільки того ждав так ударив лозиною і затупотів замахав чорними рукавами що воно з великого переляку помчало просто на каміння і зломило ліву передню ногу
А його замисл то божевільний ризик
Десь тут і він поневірявся десь тут у глибині степу а може й зовсім недалеко і досі знемагають у неволі мати й сестриця
Кулаки його машинально стискуються
Навіщо
Вiн скоро з мене Варвару-великомуче-ницю зробить а я ж на злiсть йому хочу по-людськи жити
Тижнів зо три зоставалося ще до весілля
І їм двом стало тісно на безкрайому полі
І хоч гримлять зараз чужі громи та ще замають наші короговки де й не маяли замають
References
Не розвіваються гордо похилилися вділ ніби руки в розпуці опустили і замітають землю чужу непривітну
Я давно не брав участі в дискусіях на літературні теми
О н и с ь к о. Корову доїти пора
Линяють бліднуть огневі витвори півночі руйнуються царства димом ідуть дворці й палаци
Але то був один момент одразу ж солончани пішли в обхід
Як же
Але хотів про вас потурбуватись
Кликано мене на учту до губернатора
Не треба мені й цукерків
Я ще міцний
І кажу Клавдіє серйозно
Піп з чашею показався з олтаря суворо на їх позираючи
А дістань-но ти мені його
Так крадькома
Відділ стенувся і обернувся до річки
Чи йти мені до палацу чи не йти спитала Тодозя неначе випадком в тітки Маври
Лаявся люто сливе всю ніч рішався і таки рішився
Ж а л і в н и ц ь к и й
А поки що шукай мене брате
Я тебе навчу сказав Пассек можливо ти так довго й не думатимеш
Коли столиця зрадить чого ж тоді сподіватися від інших міст
Хтось грав на катаринці чи на чімсь подібнім
Ет коби цей Соснін да й на десяток годків молодший
А як я скажу Волькові щоб він вам нічого не давав бо я не буду платить
Ніяких втрат
І цікаво що з того вийде
Султан похмуро вислухав шаленця і мовчки махнув своїм дільсізам щоб вони заткнули пельку цьому нахабі
Ви тільки погляньте до чого доводить брак страху перед володарем
Чого клопочуся
Марія Іванівна і так зобижається на наших односельців що непосидющі такі
Цього мені було досить
Здолавши сірійських церковників та патріарха Несторія Константинополь ожив
Про нього знав я що був пожаданою партією в своїй околиці
Кості поторощили а тіло перемісили зі снігом з попелом жужелицею заморозею земною
На ґвалт виліз із-під порога Однокрил
День бою як життя так багато вміщається в ньому
Ага тоді як на нашому тину сорока сиділа
З л и й г о л о с. І Копистку з ними
К о п и с т к а по паузі
Це моя улюблена пивниця сказав поет
Це ж прелість купатись уночі
Розмова стала веселою невважаючи на пізню добу
Вiн i моєму татовi сказав що я голос
кажу чому ви хоч з дочкою своєю не поговорите
78
На стук ніхто не озивається
О д а р к а
Він приклав руку до вуха вслухався в гул із темряви а ноги самі переступали намацували стежку і швидше швидше витупу— вали туди на гул з ночі
Тобі Олесю треба виписати жениха з Києва або з Парижа то такий може б тобі сподобався сказав батько
Тут бублешниця змовкла й раптом заплакала
Чернь ладна живцем згоріти аніж здатися на нашу милість
Очевидно ним колись стікала нечисть з коровні або свинарні
Яр повний снігу і тільки
кричу я на ввесь голос
І хлопці рожеві від потилиць до п'ят одвертаючись до стін кричали дружним хором
Хіба це опозиціонерка та хоч би й та що кається
Ну це не така вже велика біда колись виправимось
А дітей мені не паскудь
Давай давай
Тоже хорошо к радости
Вони відчувають усе по своєму
Видно пошепки відказало хлопченя
Це було тодi коли всi скарби болгарських каганiв лежали вже на колiсницях i коли сам iмператор мав вирушати з Преслави
Дома заліз у льох і почав збирати книжки
Усе ж минулося
Зринув тривожний сумнів
Але я хочу щоб вона була моєю жінкою
Сонця не було але далеко вгорі небо ясніщало і наливалося рожевістю
На вулиці враз зробилось людно то з кінотеатру висипала юрба
Я бачив вона боролась з чим-то
Чи жива й ваша мама чи вже померла
Святочний гомін вітання найбільше дами
Та куди ж вони потяглися
До Да-а-ри від несподіванки навіть спинився Мирон
Метелиця дуже давній народний масовий танець що відтворює ритми зимової хуртовини
h1 Грицеві курчата h1
Ну швидше
А ті величезні мов хмарини осокори біля ставка а ті безкраї як море квітучі сади а соловейки
На останнє питання я не дістав відповіді бо знизу почув телехвон і мусів відійти а Лена переглядала мої розкидані купами книжки а коли я повернувся з розмови зі ще однією кандидаткою на наречену
А ще ранок який от-от мав нагрянути розмореним сном стулити їм очі
Вона знає се і стає на час
Вирішив улітку ще раз поїхати до Криворівні і потім засісти за народну героїку
Містком пройшов якийсь чоловік і зник за вербами
Ми перелiзли через паркан обережненько пригинцем до горiха видряпалися i от уже пильно вдивляємося крiзь вiкно у Книшеву хату
Гості Лемішок були їй дуже не до вподоби
гладив її волосся мов повернулося до них дитинство А твій же де
Що ж то за святі слова якщо їх можна повернути як спис куди хочеш залежно від того в чиїх руках опиниться
І серце моє мліє і зупиняється
Аллах екбер
Біля переднього пасажирського вагона стояв гурт німців
Перед тим як пірнути в нетрі Наталка обернулась і помахала здалеку уже невидній матері рукою
С 193
Далина ж то яка
Шавкун розвернув бумагу одкашлявся як дяк на криласі глянув
Петро Михайлович взяв у руки олі-вець і почав поясняти план
Навіть перед найближчою небезпекою вони не могли погамувати власну гординю
Літопис Нестора
Коли впаде падаюче нема нічого що заперечує її падіння понижуючи її підносячи коли потрясеться земля потрясінням коли сокрушаться гори скрушенням
Немає ні правди ні любові ні милосердя
Хто є такі
Вагман сидів на простім дерев'янім кріслі край старого бюрка купленого десь на ліцитації і посковуваного залізними штабами
Який же він смачний смажений бекас
Дійшли до місця де мають розійтися
Човнове се в них зоветься
Котляревський підвівся
Хоч він і не був редактор із газети а тільки коректор але відомо що в такій спеціяльній установі зовсім не сушать собі голови такими дрібничками як різниця між редактором і коректором
Хай береже вас матка боска Ченстоховська
Мартин
Обірвала мене війна обкарнала обпалила
Ионька згорнув цигарку повеселів очима
Поміж дорослими як між деревами ганяли діти
Прихилилась би я до калиноньки
Як вгадаю про ту волю
Козаков ревниво заздрячи танкістам був однак щиро задоволений з того що вони так прудко пішли вперед
Сонно десь ремигає в оборі віл
Важко дихаючи він стояв уже біля шостих чи сьомих дверей коли вони перед ним раптом розчахнулись і звідти застряваючи в одвірках з лементом повалили німці
А ти не спиш спитав він
Який лагідний супокій який мир привітали її в тій тихій кімнатці
Дні текли по-ярмарковому і може саме тому жваво
Оце він у ній чомусь стишив голос Шах варить на плиті зілля
Що може бути
Чи не та ж доля спіткала і її
Попливти по річці й припливеш прямісінько нехристам до рук
Але і він Наталко і він не подобається мені
Гості зібрались у світлиці
Стежкою до школи осокором під хатою вулицею якою ходила вона
В таких вредних печінка скоро спухає з притиском давлячись словами наче кісткою говорить Карпо Варчук
Засядуть вони за столом на цілі години
Господар стояв серед хати мовчки й тільки дивився як роздягались гусари як заблищали їх еполети та коміри йому було очевидячки ніяково
У перші дні ходив оглядаючи місцевість що викликала спогади раннього юнацтва
Урожайні ниви і плодоносні сади постачатимуть вам хліб і овочі
Господи невже кінець його стражданням його тяжкій покуті за гріх великий правду
Феодосія з дітьми вийшла
Та смуток тут все закриває
Значить у комітеті дізнались що він утік
Буде час коли вони мене послухають а тепер коли пірнач не в мене так я й не полковий старшина
Страждала рвалася я того приниження і тим жила і виходить була щаслива
Я кохаю його
Надія нервово засміялась немов стверджуючи його здогад
Тут і видно відозвався він хто верх веде дома
Не було порядку й на небі по ньому то гаями то зчепленими химерами купчилось потаємне з такими очима хмаровиння що не можна було збагнути чи зиму чи весну обтрусить воно на землю
Ти вже нас півгодини тримаєш а про діло ні слова
На ті часи величезна сума
Пряжило сонце маленька ватага розтяглася по степу втомленим пташиним ключем
Та як кара жорстока мине Знову карк ваш затвердне Черга злочинів кар і жалю Знов свій закрут оберне
І держи язик за зубами
Гм ти маєш рацію
Я раз у раз з головою занурююсь та й тiльки
Усі зареготались з такої політики о. Сави проти пруссаків
Давайте завтра вирушимр в мандри по морю
З тебе був би такий доктор як з мене ну лучче най не кажу
Ну добре приходь за три дні ні краще за тиждень може що скажу
й поцілувала ліве а потім праве око
Щось мало таких шоферів зустрічав
Він не був усе такий як тепер не слухав тільки свого розуму Маріє
Га питаюся
Вони вже переконались як може він їм придатися
СОФІЯ
Він знітився й замовк
Мій відчаю мій тяжкоокий вороже
Батіг падав на спину на руки на голову
Яка в тебе справа запитав Сірко
Дочка кинеться розкриває очі мерщій за роботу береться
1-й ш е р е г о в и й
Ю д к о. Ви все з жартами нехай будете здорові
Чи не посварилась вона з Дмитрієм
Я негайно доповім воєводі і гетьману Самойловичу
Ех відступиш з якої позиції і душа тобі вивертається
Ось я тебе попомуштрую Не так як в бурсі
А за що
І для бджіл буде добре що будуть її мати близько
Притишуючи голос
Вернувшись до себе вона походила по хаті посміхаючись і приклавши долоні до щок
Коли б не хитрував не крутився як горобець під яструбом досі гнив би як собака в ладижинському рові або в отій долинці де одтяли голову Мурашкові
Створено його по образу іподобію Божію
Збиралися завгодя
Бідолаха аж на курорт привіз свій біль ображеного російського самолюбства
Молоденький видно був
Роксолана гірко зітхнула
У човні сидів Гришка Бардадим і кілька наших хлопців-юннатів
А кому вірити
Не казав хіба
Здавлює голову
Соромно було почувати себе живим після такої образи
Чіпка минає
Яворницький зупинився біля неї
Він дивиться на годинник і знову підраховує
Гетьман думає
Така та не така знову буркнув Іваник
Прошел еще год и детская любовь приняла уже характер не детский
Ну і прислухався Мазій санітар барачний і чути було шарудять у листях мишенята дощовитої осені
О Хведор кивнув бабі щоб вона йшла собі до пекарні не соромила панів
У вас перше п'ють а потім танцюють в нас навідвороть перше танцюють а потому п'ють
Сара швидко озирнулась
Іноді автор сам дивується
Вчора пізно було
Священик докоряє
Нам треба скинути їх у воду дати дорогу нашим танкістам і піхоті
Яку ж печаль ця ніч мені несе
Товариство
Посилалися на завірюху непроїжджі дороги декотрі відмовчувалися
Чогось було сьогодні йому так важко дихати
Другого дня увечорі вони лежали з Миколою й штурманом біля своєї стіни і Микола задихався від браку повітря
А не ляльку
Злива з часом помітно вщухла на дорозі повиднішало вона відкрилась кудись аж до підніжжя темних що низько пропливають над лісами та дюнами хмар
Пізніше коли Ольга виговорилась вона оглянула кімнату
А до того часу додавав він повернеться з кварцяним військом Стемпковський і розметає гайдамаків наче солому
Соня
Дем'ян
Подумаєш
Вірний слуга
Я згорнув листа вчетверо сховав до внутрішньої кишені піджака
Оці
Оце гарно
Вже й та панія пішла собі давно й шелестіння її ходи затихло а вони обоє все дивились та дивились неначе хотіли випитать в природи собі пораду
Згадає серед них і Галю і побачить її раптом не дівчатком-каченям а тою дивовижною жінкою якою вона стане
Новаки сипонули врозтіч
VI
Та сама залізна брама той самий швейцар потім ще якась дама спиняли їх доки повели через довгий коридор в залу де вони знов просиділи дуже довго дожидаючи начальниці
Далеко тобі ще йти
Лізуть усі на першу алею та й годі
Ці слова й вирвалися з серця
Чого б це мені не коштувало
Говориш страшне
Пауза
Всі навкруги по всіх селах знали його всі любили й всі поважали
Товариш Лайтер
Але з єгерем ви вже самі майте справу
Був би Ідарич була б і певність що утруть обрам писка і обламають наставлені на антів роги
Бідна одіж
Рани лікують а не ятрять
Інтеліґент дбайливо пудрить ніс і підборіддя
Дім буде наш бо й стоїть на нашому подвір'ї
Нічого
Якісь там дамські річі купує
Навіть і для нього було несподіванкою які запаси затятості дружина таїла в собі яку силу волі наполегливості раптом виявила сумирненька його Соня коли під час відпустки стала добувати ті труднодоступні ліки
лукаво усміхнулася й приклала палець до губів Тайфун Маруся
Вона бажала показатися перед мар'янівцями у їх рідній одежі
І очі карі блискучі і постать рівна але він чимсь скинувсь на цапа
Аж душа зледеніла в мене
Та їсти приніс
Я подумав що знову марю й прошепотів
Люде не мали місця та зазирали крізь вікно
Від нещадної хитавиці і морської хвороби обличчя втікачів позеленіли
Особливо про останнє
А н н а Але ж ти кохаєш його шалено
Мене хилить до сну і знову нудить як учора
Зразу ж поклав торбу в голови і випростався на брудному дереві
Що продавав совєцьку власть
Ставила їх взірцем для решти підрозділів батальйону
От тільки тут нещастя
Там у далекоду Санкт-Петербурзі у домі вдови Державіна він бачив і іув Рилєєва Бестужева Гнєдича одного разу познайомився з Олександром Пушкіним своїм однолітком а тепер трохи менше як два місяці після того в древній Полтаві слухає співця України бесідує з ним
Потім голосно й живо починали говорити
Пийте браття
Арсена аж струснуло від Ненкових слів
Я не такий дурень як ти думаєш
Нічого
Вони знали вдачу свого пана і постановили втікать з села на далекі сахарні поки мине некрутчина
Очевидячки кожний прохач мав своє власне давнє місце з давніх-давен насиджене котрого вже другий прохач і не квапивсь займати щоб не дістати попотиличників
Про це вони писали обоє звичайно по-різному він у своїх статтях вона в своїх художніх творах
А що ж робити
Безсмертний
Бабуня оповідала що жила з ним так прегарно
Цим моральнішою людину не зробиш
Не дерево а девело
До речі тепер не в моді цей спосіб літературного оповідання
Вона війнула перед очима в Отави своїм яскравим платтям і пішла до їдальні
Настя
Богданові терпіння не бракувало
Коли б господь дав щоб не було горішнього вітру
Е брате то вже забулося
Доїду й сам сказав Тарас потішений словами Честахівського
Особливо найбільшу жорстокість насильне позбавлення життя іншої живої істоти
Метнулась утікати побігла понад кручею гострий камінь до самої кості ріже білі ноги дівчині колючі кущі розривають руки рвуть буйні коси що плечі встелили а дівчина біжить та несила втекти від погоні
й став на хрест
Вибачте
1928—1959-1960
З ненавистю дивиться він як настрій охоплює навіть кочегара Данила примушуючи його жвавіше сунуть солому й повертать здоровенною коцюбою
Кинулася між них і стала між ними мов хвиля морська що вирвалась з просторів і сп'ялася
Джурило стишено засміявся гамуючи нетерплячу злість сказав майже спокійно
Вже прийшли
Романе
Так їй те й подарувати
Князь йшов поруч з Котляревським по широкому м'якому килиму майже такий же високий як і капітан
Завтра штурм говорив він
Гість привіз чимало новин був добре обізнаний з життям Києва Петербурга Варшави
Я навіть не попрощався з ним бо він не звелів мене будити тільки поцілував сонного і сказав матері та бабусі Сина доглядайте
Уже добре видко стало траву над дорогою всю в сріблястих непрозорих перлах праворуч попід лісом клубками котився сходився й розходився білий туман дихати було мокро похолоднішало
Азем-ага мовчки дочитав до кінця згорнув сувій і урочисто промовив
Бо час долається сам собою він тече як ріка обтікає тебе мов вода камінь без уваги на тебе а простір можна покорити лише вирушаючи щоразу в походи
І я прийду
Так або майже так само минув без якихось пригод і другий рік хіба тілько що Марко почав виразно вимовляти слово мама
Це мана
Гурти жидів що виносили трупи із казематів із підземель й укладали їх рядами на подвір'ї жидів як я потім дізнався пригнали сюди на спокуту за гріхи жидів-енкаведистів
Бик урізався в загорожу схитнувся сміливець і закричав пронизливо бугай підкинув його вгору могутньо мотнувши головою
IV
Нарешті стук це шофер
А коли зайшов до терема і побачив що тут збереглося все як було при багатьох його попередниках і вовняні доріжки на жовтій дощаній підлозі і покриті скатертинами столи і лави обабіч і пухові подушки на ліжках він перехрестився і повернувся до Дмитра
Боже мій Катрусю
Микола Гаврилович там в Олексіївському равеліні писав твір який відповідав що робити Что делать
Я був звичайно вдячний йому за співчуття але жодні слова не могли мені допомогти
Ич ти
Правильно
А я думаєш вийду за його каже Орися
Ша
Чорноморці були тут дуже корисні й під час штурмів одбивалися доти поки Головатий не заїхав із байдаками Дністром у саме місто колишню Тягиню яку запорожці не один раз добували ще за два з половиною століття досі а як тільки чорноморці почали обстрілювати місто з байдаків турецький паша відразу ж здався
Її очі горіли як перше
Дмитро наздогнав Бондаря на розі вулиці
Вона не пускала
От і все що дізнався Максим від нових союзників
Чи Марина тут живе
Важкий проломить лід і стане тонути а за собою потягне й легкого бо той скутий з ним колодкою
Сам-один
Цілком натурально й резонно що запорожці чуючи про насильства чинені над братами обурюються й прагнуть захистити їх і віддячити мучителям
Дехто засміявся
Боюсь щоб не вислизнув до червоних
Думка її знову рушила в синю темінь у якій простягнено було срібну стежку ступала по ній неквапно бо йти їй цього разу виміряно далеко
Над Меласею легко можна буде верховодить та вволяти свою волю чого не забажала б моя душа
Загнибіда з усмішкою глянув на Христю потім на жінку і мовчки пішов у кімнату
Добігалася поки й носа збулася додав він та Мар'я мовчала її чогось така завійна за серце вхопила
Обрали гетманом несчастного Юрася
А він усе прохав прийти до його
Скажи гетьманові що я небавом прибуду до нього своєю власною персоною з незчисленним військом
Обов'язково
Вийшли ми тоді з ним у поле вдихнути того повітря на повні груди й перезирнулись
Доведуть хлопа до божевілля от що
В тому що при розмовах з слідчим не принижував своєї гідності не вигороджував себе не каявся а звинувачував власті
Тарас поволі стишує ходу звертає на іншу стежку і поминувши крайню хату виходить у степ
Рівночасно з якогось місця на стіні проміж порозвішувані химерно фетиші чи трофеї запалало назустріч обом око в чорних і білих красках з зіницею як меч
Крики лайка стогін і хрипіння вмираючих посвист шабель глухі удари тарана в підворітті безладна стрілянина все це одним нелюдським ревом котилося з Чигиринської гори у тривожну темну ніч
Умови праці дослідника були дуже несприятливі він терпів холод недоїдання й недосипання навіть у літній час доводилося одягати пальто
Об'їдь усіх і кожному скажи персонально що мені Скиданові Петру його жаль
Я лиш так
Ото була трава
І щоб мені ні пари з уст
Котляревський волів би вже і відкланятись але не міг підвестись все ще сидів хоч і розумів нетактовність своєї поведінки
Вона сиділа якнайспокійні-ше в своїм кріслі і лише її очі оживлені майже усміхнені мов з дитячої суперечки свідчили що вона в тій хвилі й не снила о якім-небудь зворушенні
Отож везіть це добро і передайте на галери
Оце наші Западинці а ондечки біліє наша хата сказала Мелашка показуючи на одну маленьку хатину під самою крутою горою в кінці вузької тісної долини
Дурень ви скипів раптом Василь Маркевич
Снилось мені що виходимо ми з Катрею і з Марусею на якийсь шлях великий між степами і всі степи тії і весь шлях усе Чайченки закрасили усе Чайченки та один у один хороші
Хіба можна
З ним іще був якийсь чоловік якого бабусі не знали
Немає вже нашого заступника немає нашого молільника немає нашого сонця праведного
В усіх наших селах церкви переважно будували в центрі на мальовничих пагорбах щоб село щомиті могло намилуватися красою щоб зблиски хрестів на банях зрештою нагадували людям про Бога
Він подав Сагайдачному руку
Люди відвикають од сонця пам'ять не сприймає краси міста бо витвори людської праці запам'ятовуються лише тоді коли дивитися на них разом з сонцем
Все пропало
Адже він точно знає за тими он кущами де край засніженої рівнини то і є підступне болото
знов спитав їх чоловік лепетливим язиком
Скільки лісу теє перевів
І Ватя ніби заглянула в свою душу й примітила що любов ще не зникла в серці що вона ще жевріє
По тих словах фурія лишила Андрієві руки й ноги в спокої зайшла за стіл всілася зручно вибрала з купи течок одну якусь і заглибилася в неї
підстрибнув і Стрибог
Замішують пшеничне тісто з маслом і з молоком обкладають цим тістом кахлю перше змазавши її маслом кладуть гусячі нирки печінку кусочки м'яса заливають товченою печінкою закривають все це краями того ж тіста і ставлять у піч пектись поки буде готове Маркевич
За чаєм вона оповідає йому як ховала фарфорові чашки від реквізицій вони лежали у відомого лікаря внутрішніх хворіб а в нього реквізицій не було
І ризикуючи скрутити собі в'язи перестрибуючи через чотири-п'ять східців понісся вниз
Мене одразу записали до хору яким керував неймовірно лихий злючий котрий бив різками без будь-якої причини регент
Кохання
Тільки віддалік наприбоці недалеко берега стояла ще одна купа немов остання чорна скала вистаючи з-посеред повені
Що ж таке власне зчинилося
Звичайно Аглая цікава дівчина звичайно Карамазов неврівноважена натура але все-таки це ж занадто
Г о р н о в
Хіба я що
Вертався десь від дівчини з вечорниць
Заночуєш у нас спитав Покутський озираючись на двері до кухні де мучилась від болю голови його стара В такому разі йду загрію чаю
Вони згодяться на це обізвався Вербицький
До біса
Чора підвів голову
Розберемось
Та годi-бо скiльки не стає
Сам трьом куркам ліку не зведе а мене
Поки укладали посольство до Москви поки умовляли старшин на ту факцію з Москви надійшов указ про настановлення ще трьох московських комендантів в українських містах Богданова в Чернігові Яковлєва в Переяславі і Пашкова в Стародубі
крякуха
Ми пiшли переодягатися
Вона не раба сухорука вона ще жива у ній повно сил молодості жадоби щастя й краси
Якось за Махна пішли ми з ним на базар
Це дивно піничу надто дивно
Невже ти хочеш нещасній Сарі такої жахливої долі і Сара обливаючись слізьми впала йому на груди й забилася на них мов підстрелена пташка
Р у ж и н с ь к и й
Неодмінно зайду
Раптом сталось щось незвичне і страшне
Человек карту гукнув Колісник шаркаючи ногами і обкидаючи кругом поглядом усю вокзалію
А над Києвом над Дніпром справді пливе хвилями вічність та тільки я неспроможна осягнути її побачити відчути до решти поглинута цим привабливим земним світом в якому стільки краси що може вистачить мені на все життя хоч величі й немає
Нічого не видно
Чого ж помножується ваше беззаконня
Б и ч о к.
Не дісталася Киліяна Лаврінові нею вони рятувалися нею занапащалися й занапастилися навічно
А 21 листопада при розгорнутому описі подій занотовано Головна квартира командуючого визначена за Дністром у селі Телиці на відстані од Бендер у 25 верстах
А Сірко казаз далі
Сергєєв увімкнув лампу що досі не горіла на бічній стіні
Живий
Олимпські нас не одступились Вперед
Потім упала на свіже пахуче сіно і вже сказала сама собі Навіки
Жінки тим часом обдивлялися запаси дивувались хлібові святому що він у Олени Іванівни завжди і пухкий і високий розпитувалися у кого брали борошно як учиняли чим завдавали
О в е р к о. А я оце в понятих був
Ну не гвинтик а скажімо карданний вал
То це саме по собі
Оце я збираюсь на ярмарок
Уже море
Потім схопився обняв козака
Я все дома пороблю і вже готове принесу вам
Як ось тілько що кошовий дід батько Пугач виступивши наперед хотів кланятись на всі боки до раднього слова аж Іван Мартинович звелів ударити у срібні Сомкові бубни і прийняв сам таке слово
Тодозя почувала якусь тривогу в душі яку певно почувають серни коли углядять рушницю вловчого націлену на їх серце
Хіба ви не знаєте що діється в Києві
Та скажу я її після того як добуду для царівни молоко морських кобилиць і скупаю її в тому молоці
Хто їx знає
Півень ногу волочить спокійно обізвався Карпо
Перепочивши край стола вона одступила ступнів зо два назад і почала хреститись
В цю мить об колеса першого вагона задзвенів молоток
Між ними більший сірий папір з підписом міністра внутрішніх справ
Бачиш хтось написав кохаю чекай
Але вона перемогла себе
Кажи Не пльондруй каже України
Та я ж йому не словами я йому сльозами виливаю гіркими докорами очі вибиваю
Так тривало довго
Омен подумав я і мені пригадалась хвиля перед нашим виїздом у Чортовий млин цього літа
Соловейки щебетали аж луна в гаю розлягалась
Що ж там тепер на тих площах
З неї як на долоні старий Дніпро з лугами та рукавами а вдалині на обрії немов хмарина в небі Михайлова стрімка гора і Прохорівка внизу під нею
Именно ее словно повторил какой-то назойливый голос в ее сердце
Це якийсь виродок колись славного поважного роду на Україні
Вони як кроти ледве встигли відірватися од адвер-сора вискочили на горбок і вмить зарилися в землю
Чим пояснити те з'явище що в той час як чорноморці тікали на Дунай задунайські запорожці переходили на російську сторону
Гапочка приніс лист туди
Заспівайте дівчата про талан про щастя
Нащо ви мамо святите мою хату
І Аллах защитник правди Покарав невірних Оддав їх нові осади В руки правовірних
Хліб йому селяни принесли
Тут є у вас на пивниці пушкарі мабуть вони знають
Він і на цей раз тихо вкрадливо говорив що він хоче повернутися знову на Україну і працювати в Радянській Республіці що він буде корисний новому суспільству і т. д.
—Ти бачиш який він до нас примчав
Біда панове погибель прошепотів Кшемуський хапаючись рукою за високу спинку крісла
ЯВА 5
Така була нам зараз ціна
А як по правді розсудити то все-таки на мов вийде що Хівря дуля з хвостом
Він не говорив із вами
Але якби я тільки будував
Переговори з оточеними бандерівцями
Чого ж милості просю сідайте я зараз почастую то одна жеч а це друга
Так чому ж не жити людям серед цiєї краси й дозвiлля жити тихо мирно щасливо
Ця боротьба наближалась якби не повстання в Малій Азії імператор Василь давно кинув би проти Болгарії кращі свої легіони повстання в Малій Азії тривало й Василь скеровував туди головний свій удар
Він усе бреше
Він мене називав своїм сином а я його своїм батьком і він се чув тоді а сьогодні оглух
Схід навіть усміхався блакитною плямою і здавалося там лежить та щаслива країна яка пригорне всіх хто жахається і тікає від шорсткого обличчя війни
Аж із Петербурга
Ходiмо
Згодні
Мені дуже кортить ще раз на нього подивитися
Того ж дня за порадою Михайла Васильовича Котляревський відправився до Огнєва
Це рук стискання працьовите Це серць братання у бою
Се чоловік до Кіндрата Остаповича
На добрий лад ти мав би жити в теплій і вільній хаті кімнат на п'ять писати і малювати а ми ходить навшпиньки та прислухатися чи не бракує тобі чогось
Спасибі тобі каже Тамара звично сівши в бідарку й беручись за віжки спасибі що допоміг І вперше відколи Гриня знає її обдаровує його Гривню поглядом такої гарячої вдячності такої ніжності й краси що йому аж сумно після цього стає
Втікачі побігли від хвіртки і завернули за ріг подалі від нещасливого місця де розлягалися крики жінок і дітей тягнутих і киданих на тягарівки
Бо світлішає на серці коли споглядає землю і все що є на землі з високості бо як би там не було а прагне ж не холодних туманів і не безпросвітної мокви таки погожої днини а відтак долів просторих ліпоти й привілля на долах
Там коло лихтаря стояв Ганжула один тут такий собі літератор нещасний
Якого біса підчинявся я тому лиху
І ще кілька разів виглядав з комірчини Лаврін а тоді задумався знову ж таки про все тутешнє про жнива про Хотину про Захарка та й незчувся як задрімав
Біда з батюшкою обізвався секретар суду усіх обіграє
Новиков вийшов з кімнати своєю характерною майже нечутною м'якою ходою
Мовчить моя Оришка як води в рот набрала
Шахай зліз униз і потиснув обом руки
Адже все одно порція мабуть одпускається на двох
Хто виліз з води тікав далі
О архімандрит говорив з жаром а Петро захоплювався кожним його словом
Спасибі
В самісінькій Січі брате
Хвилювались
Ви ж мене з листом до Хоткевича посилали
Закутської далебі вона сусідить із нашою
Та не тільки хвацько джеркотів
Вона час від часу позирала на годинник що тикав обіч неї під кришталевим дзвоном на мармуровім столику
шепотнула Галя оченятка в неї прибільшилися а бровенятка вище знялися
Сто сот крот його ма
За обідом домовились що наступної неділі поїдуть на оглядини до Ковеля бо тут мовляв незручно далеко від залізниці
Лишь только весть о том что Дорошенко высадился на левый берег разнеслась по Украине все хлынуло к нему навстречу
Кожний міркував у душі тверде слово скарги
А Андрій дивився усміхненими очима на всіх присутніх
Воїни потрясаючи зброєю погрожували їм смертю жінки простягали до них руки вимагали повернути загиблих чоловіків і синів щось кричали посилали вслід прокляття чорноголові босоногі дітлахи вищали жбурляли на них гарячий присок з-під ніг і бігли попереду показуючи язики
А вчили його на тигра як
Марно Стемпковський доводив губернаторові що замок і без додаткових оборонних заходів неприступний що без артилерії його взяти неможливо і що ліпше ніж затрачати на це зайву працю сили й час сю ж хвилину відрядити з ним Стемпковським загін жовнірів і він розіб'є бунтівників та гайдамаків у Малій Лисянці й на самому початку погасить пожежу навівши жах на околиці
Її він і сприйняв було за ядро
У анархистів
Обіцяй же мені
Я б ніколи не була цього по вас сподівалася
Я з трепетом ждав
Я їх казав любити
А земля й небо мліли так солодко в теплому повітрі що будили сподівання навівали якесь щастя якийсь спокій на кожну душу і здається були ладні загоїть смертельні рани кожної душі а тим більше душі молодої
Ляшку не чекай обіду ані підвід
Корсту поставили на сани всипанi свiжими квiтами поклали кетяг калини що вже починала червонiти
Кажуть вiдповiв Добриня що ти така ж як i ключниця Ярина зайвого корчажка меду не даси покорм видаєш скупо
Я вам якусь одежину попошукаю переодягнетесь кинулась Софія до скрині
Як спеклась i зсушилась тая жаба Явдоха достала її обiрвала усе мнясо а кiсточки позбирала i стала з них вибирати от i знайшла одну точнiсiнько як виделочка i навчила Уласовича що з нею робити
А скiльки з них було убитих
З підворіття в напрямку до Ринкової площі вели розпливчасті сліди Мигельської
Максим уже собі в'являв те радісне життя
Казали що вона дуже непроворна
Ужахся весь нарід татар лютих Сяжнодовгі відметнув ратища І пиловав хто вдав втечі скоро
Бо він наробить усім біди
Чого ж мовчите
Вставай Гаменхотепе
У цю ніч вона не спала
гукнув Миколка А як же звати її
Та се ж твій Петрусь
Близько до самого урвища підступали розкидані там і тут стіжки сіна що нагадували високі юрти кочівників які невідомо звідки з'явились на скошених луках
Виступає він у Чечелівці в робітничих районах
Не бачиш ти того далека
Питається і чудна в його мова
Стенд морської практики
Як пам'ятають старожили з батька був звичайний собі кравець і можна сказати надзвичайна людина
Буцім подруга промовив Прокіп Гордійович коли та поклала трубку
Напишімо їм такого листа
Я теж так думаю
Вернулися селяни додому
А коли зібралися присмучені Валахи до вечері якою цього разу знову був куліш затертий конопляним сім'ям то батько згадав про кларнет єдина коштовна річ з якою він пристав у прийми скінчивши службу в чонівцях і заграв для Валахів щось вельми мажорне
Ех ви голодранці
Не торкайте його
Я не встигну проковтнуть однієї галушки а вона вже проглине дві
Не хотіла би щоби любов завмерла тоді коли противно повинна би міцніти
озвався нехотя
А те що людей мордують не страшно
Обоз прибув аж після полудня двоє саней відбилося й ми так їх і не знайшли
То ж не-мiй приймач i не в мене його одбирають
Декілька офіцерів стояли мов скам'янілі
Чого доброго я помилюся і дам за нього більше ніж ти сама хочеш
А ті ідеали знов повертаємо в дійсне живоття обертаємо в космополітичні тенденції нашого розуму як би сказати в найпринципіальніші принципи
А чи для них він творить
Ми говорили про тітку Ен
Важливо знати до чого ти прямуєш і що шукаєш
На лобi написано
Коли сонце піднялось велетенський обоз рушив з села
Спасибі тобі діду за твою опіку що не дав пропасти
Та ще слава богу паночку
Мало часу було
Давай їдь уже не витримує нарештi Кукурузо
Насамперед імператор відбув у Козельщанський монастир взявши там участь у молебстві за дарування перемоги
Нашого тут тільки й зосталось що оці хати та комора та клуня й повітки
А коні наче знають чого сим шибайголовам хочеться скачуть як кози то сюди то туди поміж кущами
Що будемо робити
Теж витріщив очі і теж дивився на гостя пильно і з цікавістю
Піду і я за ним
Мар'янівщани кохалися у волах а не в конях конем так поїхати куди прогулятися а волом робити
Стомлені голодні коні важко брьохалися в імлистій сніговій круговерті з натугою здиралися на круті горби
Застогнала земля під кінськими копитами обох сил козацької і панської
Та поїдем у Тамбов
К о т и г о р о ш к о. Я Котигорошко
Ми не вiдчували пiд собою нiг
Старшому козакові було теж небагато років двадцять
Ліве око примружив а праве тримав на мушці цілячись у переднього переслідувача кожної миті готовий натиснути на собачку
Закушували мало
Гриць ще пробував жартувати лежачи горічерева на землі
Яків не відповів
Бояться щоб я не замерз
Знаєш я впевнена що наші бажання здійсняться
Досі ми йшли по ромейських долах і уповали на те що домовимося з ромеями про поселення в їхній землі без зайвої крові і зайвих руйнацій
Якась жінка що все тужила по дорозі піднесла руки вгору й кинула туди за паркан прокльони
От і хоти ти добра
Нареготавшись вдосталь прискалив око і запитав
Ген отамани
Орисі ставало страшно
h1 Пісня про незнищенність матерії h1
Перед ними безшумно розчинялися двері
Ви зробили помилку і її треба виправити щоб не завдати шкоди обороні Чигирина
А що його постійне зринання з соробкопівського небутгя в ту хвилину коли Марта лишалась самотня її не могло не дратувати то й крику та гдирання в їх розмовах отже й таємної радості для хлопця було досить
Ні не так
От може і в мене з старими швидко владнається справа то тоді безпешно
Ну вернись
Один приніс і подав татаринові кусок паляниці
Трошки згодом він знову летить
Я цілком поділяю твою думку Якубе
З одного подвір'я вибіг'пес і пустився за ним
Думав пануватиме
Дуже мені шкода що ми не могли сьогодні порозумітись
Випадково можна й тигра бахнуть але з цього випадку нiхто не дасть вам назви
Хлопці гордо перезирнулися
І яскравіє тепер серед садків прекрасний будинок- писанка весь у художній оздобі
Чіпка помітив скриту бурю похопився промовить Ходім пани-браття в світлицю бо тут з бабами ніякого пива не звариш хай вони собі прядуть
Дуже імпонуюча роля лишень
На те не треба було седмиць за два-три дні і тисячі лангобардські і турми аварські стояли націлені на похід ждали лиш повеління
Там наче в горшку кипіло і мусив наспіти час коли та вся енергія молодої живої та здорової республіки виладується
Біля левади
На вулиці ґвалт крики торохтіння тріскачок сторожів дзвони на сполох всі бігли в бік Адміралтейства десь там далі вставала заграва
переможно заскрипів птах і витягнув посивілу шию
Прощаючись поклав мені руку на плече стоїть переді мною рідний добрий наставник
По перших півнях
Він був на диво твердий і непохитний тоді як завдавав Вепра у вериги а ще непохитніший коли вийшов і став перед вічем
В одповідь челядь кричить гуртом
Хату діда Рятушняка Первіика з'їла за два дні
Така мова на всіх вплинула вона мені подобалась також наш настрій виразно вимагав жертви баль направду за годину кінчався а наше товариство ніколи не звикло розходитись одразу після гімну ми завжди заїжджали кудись на каву а на цей раз ми спонтанно пригадали нашу хату
У меня денег куры не клюют
Невеличка примітка воску пчолячого надавала йому запах а знов інша хімічна примітка барву звичайного чистого пчолячого воску
Клим Іванович про це не знає лише здогадується що так могло бути і щоразу ловить себе на тому що йому бракує зараз бодай ось такого вітання цієї жінки
У нашому гуртожитку в тринадцятiй кiмнатi
Твоєю
Я знав що не в мене одного таке горе хоч я ще вірив що НКВС меч диктатури пролетаріату і раз заарештували Марію значить було за що
Тюрма проводжає їх понуро сліпими очицями та вежами
Зі мною консул неапольський Константус Гракхус три біскупи
Начепив жовтоблакитну квітку от комік
Отримавши звістку про смерть Войцеховича гетьман два дні не виходив з хати
Ніхто не помітив як перекинулись бистрими поглядами мурза Кучук із сином Чорою
На другий день Кайдашиха прибралась і пішла до священика жалітись на Мотрю
Знайома давня хвилююча близість сеї жінки сповнювала його гарячим чадом
Замавши власну сім'ю я забрав той окрайчик і поклав у скляну банку з кришкою і потім часто показував своїм дітям
Щоправда доходили чутки що польське військо на чолі з коронним гетьманом все ще перебуває у Прибалтиці а шляхта хоч і біснується при згадці про запорожців котрі відбили у неї Кодак але вирушити в похід до порогів лише з своїми силами не зважується
А ти ти не самотня
Дуже отут Довгі ночі
Не стерплю
Він був би вчителем біології
Він підходив всп'ять до їздця беріг свою тінь щоби хто-небудь із робітників у розгарі праці не замурував її на підвалинах як нову зловіщу приміту
Не сперечайся колорит у характерах завсіди буде існувати
Тоді я йду туди
Марія подивилася на дочку
Корнію
Стають супротив князі запада дармо
І взагалі окрім футболу по телевізору спорт його не цікавить
Полічіться одпочиньте
Знайомий серйозничає Чудний українець то він флегматик не знать який то він злодій з великого шляху то він революціонер
За пізніших часів розквіту цивілізації така сама карета але вже рухана автомотором чорна автомашина
Майнуло було чи він не п'яний але одразу Інна й відкинула підозру ні
Сьогодні о дванадцятій годині ночі всім зібратися біля музею
Одначе чутно гомін
Через пару днів приходить Настя з Катериною
Версальці насідали люто й яро це передають у телефон
А коли той налив йому великого срібного ковша і подав черевань вихлебтав мед трьома потужними ковтками визвірився на медовара
Феноген зачиняє двері стає на коліна перед Пузирем і цілує його в рукц
А може більше боялася його ніж любила
Але якщо нема Тузика й нема Білочки вони гризуть усе що є Золотий ключик Еру Киць-киць Морські камінці Бджілку Корівку і навіть тверді хоч об дорогу кидай Козинаки
А що ж вам
Вона була на диво спокійна
Опріч високих могил з скорботними назвами та болючої нез'ясненної туги
А може хтось інший доклав рук
У цей час почулися чиїсь кроки
Дівчина бабина онука стоячи коло печі спиною до вогню сумно поглядала то на сина то на матір то на свою бабу й кусала ніготь другого пальця на лівій руці
Я вже й правнуками величаюся
Чи вони там вже помирились чи може й досі лаються та змагаються про це напевно ми не знаємо бо й зять вже давненько був у нас та й нам не було часу до його їздить в гості в кінці розмови додала мати
Здравей сину тихо промовив воєвода пильно приглядаючись до обличчя аги
сказав гість завзято усміхаючись на весь рот і не встиг Нюра навіть руку знести як його тендітна долонька хруснула в дужій хлопцевій п'ятірні
Я хотів крикнути і не міг
Яку терпіла муку
Гілка сунулась по воді поволі а далі ніби побігла на потоки і шубовснула під колесо
І більш нічого
Сiдайте їжте самi
Смерть ворогам
Довелося піти на хитрість об'явили що ми загін батька Федора і подалися знову на Поділля Коли ж розгромили фашистів у двох районних центрах щирі зрозуміли що то діє партизанська рука і кинули свої банди на нас
При всім тім він нетерпеливо ждав найближчих сходин побратимства надіючися при тій спосібності дійти до якоїсь більшої ясності в тім що треба робити в теперішній хвилі
Діждався
Очевидно великої сили й досвіду злочинець
Нет
З-за своїх двадцяти копійок
Давши лад рибі та снастям підійшли до них рибалки стали жартувати над Сухомлином що добрі мовляв з окозамилювачів виходять юшковари
Побачите чим все скінчиться
Але на Яву моє завзяття враження не справило
Лиш берізоньки мережка радо-радісно дрижить
Галас сплітався з ревінням волів та корів свинячим кувіканням меканням овець
Усі усі забула
Анна Олексіївна зазнала на своєму шляху немало труднощів та горя
Не нам про те за те раховати
Не можна сказати щоб це робилося вільними голосами
відказало товариство
Ніби з Сум чи й самого Харкова
Турбувати його не можна
З неї
Вже комвзводу
Серед гуку й гаму Селаброс несподівано схопився з місця як опечений і задзенькав ножем по чарці
Раз
Ну це зовсім у них по-різному
Ніяких забобонів
Гара що розпустила своїх дітей як зінських щенят
Одружується і розлучається
Пожадливими затяжними ковтками пив настій і напитись не міг а думки несли його на легких крилах у ті години що більше не вернуться до нас тільки спомином повіє од них як дівоча хустина у хвилину прощання
Сигналю Мамо
Вони й справді приїдуть за три дні й перепишуть все майно коні та корови кожухи та кунтуші кухлі та підсвічники й цілу добу сидітимуть в одному з потайних льохів рахуючи дрібну мідну монету
сказали вони і піднявши високо вгору копне знамено встромили його в дірку продовбану в камені
Подивився якусь мить мовчки в блискуче пенсне поворушив губами а тоді так і не знайшовши потрібного слова спазматичне хлипнув горлом і раптом харкнув у те пенсне кров'ю
Чудна ти
То ціла історія стримано сказав Черниш одначе розповідати не став
Тоді виступив наперед дебелий чолов'яга задер довгу сорочку і з-за пояса портів дістав щось зав'язане в брудну шматину
Нема куди мені більше йти
В кінці садка що був зараз же сумежно з током якийсь чистий молодий голос виводив пісню
Просить її як дитина маленька
Знайшли час труни тягати
М'яка тепла вода її оновила мою душу очистила від журби і скорбот повернула до краси
Скоренько пробіг письмо
Раптом Метелиця щосили уперся ногами в дно
Кулі б'ють ляскають залізний град дроботить по ізоляторах по металу щогл
Мати каже що де ного не посій то вродиться
Це однакове синку тільки в тебе приготовлене для тебе а в мене звичайне там його цілий туязь і ми його з тобою вип'ємо десь еге ж
Хата Явдохи
Нестримний потік подій закрутив його у своєму вирі
Христя дивиться на неї на її бліде засмучене лице на її блакитні задумані очі
Але дітей пощастило врятувати крім кількох малих
Щось знову зрушилося в Самойловичевому серці
По цій реплиці Андрій її впізнав
Ухнув народ з натуги затріщали грубі підойми але камінь і не похитнувся
Тільки вбрання на них що власна кров
Феноген про себе
Не відомі також імена будівничих
Є чим натішиться їй-богу часом за поганшу платять гроші
Гасан сказав дякові Ржевському що здається він має знати черкаського старосту князя Вишневецького то чи не послати до нього людей щоб дав він провідників по Дніпру і перевощиків на порогах
Ох як гарно тоді було коли я тебе щовечора у корчмі ждала аж радісно згадать
Він би виріс великий навчився б по книгах і сказав би твою казку усім людям
Нащо то
Моя залишилася і усмішка самозадоволення грає на тонких устах начальника штабу
Ви зриваєте мені зйомку
І відскочив убік
Ше була добровільна підписка на позику
Ми з тобою брати але здається шляхи наші різняться
П р i с я дiвчина
Вона зайшлася гірким плачем і плакала довго й невтішно
Батурин не пустив царського полковника Аннєнкова до свого полку Батуринові москалі не можуть того простити
Видно Христя припоручила все те Здорові там коло іх Здір жив
А зараз обрітаєтесь у духовній семінарії
Він запер мене в оці гори обставив дикими лісами оточив вовками жахами приволік отого пса
На жаль говорив тим часом Волот сталося непередбачене
Перевиборча трійка будете товариші
Як не зрадів а не одразу побіг на поклик Білозерського
Чесність нині не в моді
Щоб ви прийшли до неї
Як Вільгота не любив гостей у своїй господі так і сам не просиджував чужих ослонів
Зорі й трави і серпик місяця і тихий як подих немовляти сон
Де котрий з нас нині ляже
На дядюшку Гервасія уся надія
Бувало виберуться десь на річкові розливи або обсядуться в хаті а він все чого та чого
Таж можеш узяти собі пана з міста їх там як трутнів
Справді що ж у нього є
Ну хіба ні
З тими словами витягнув годинник і поглянув на нього
Тривоги гостя не безпідставні мовив розмислюючи Велемир
Іноді це було саме тіло іноді тільки душа метався між цими загадковими сутностями загадкової жінки і знав що визволення йому не буде ніколи
І нічого не здригнеться
Опісля сказала я Зміни в тім щоб могла розпоряджати своєю особою чи там своїм я так як сама хочу
Час наглив
Чалий
28
Могутній князь
Вам то можливо потрібне а нам ні
Прокинувся одуд теж у пісню встряв перебиває хлопців
Орися пила молоко тримаючи кухоль за вушко і раптом побачила що по ньому лізе жучок сонечко вона посадила його на мізинець і стала тихо примовляти Сонечко сонечко заглянь у віконечко свої крильця розпусти до милого полети
Петро зрозумів її знак
Він невесело усміхнувся а потім почав прощатися
І старим і малим виходить не байдуже що з річкою буде
докінчив неначе опам'ятовуючися з своїх слів і навертаючи до давньої теми я цього літа може й вирвуся на кілька тижнів і поїду з матір'ю й Манею в гори щоб послухати шуму смерек і поглянути на той дім і сад де я колись розпочав думати й пережив свій найкращий а то дитинний вік
І так глянула
Розрізняємо кілька головних об'явів душевного життя п а м я т ь тобто можливість перераховування і репродукування давніх вражень або взагалі давніх імпульсів та змін у нашім організмі далі с в і д о м і с т ь тобто можність відчувати враження імпульси і зміни як щось окреме від нашого внутрішнього я ч у т т я тобто можність реагування на зверхні або внутрішні імпульси ф а н т а з і ю тобто можність комбінування і перетворювання образів достарчуваних пам'яттю і вкінці в о л ю тобто можність звершення наших фізичних чи духовних сил в якімсь однім напрямі
А то їх млоїть як хохлам добираються до шкіри
І от приходив доктор мама була мертва бліда як смерть і її одкачували
І він знову забувши лік годинам не знаючи день зараз чи ніч засів за роботу перед цим переодягтись у свіжу білу сорочку поспіхом присунувши стосик зеленкуватого з золотистим обрізом паперу
Як фамілія
Струдженій змученій хворобами Ганні Остапівні нелегко дається табірне життя лікарка навіть порадила їй наметовий режим але вона й сьогодні тут із своїми бусурменами
Почекаємо ще трохи сміявся гетьман Відколи світ відтоді й війна і поки його поти й війни
Бунтівники
Ей великий муж
Се лучається нині вже третій раз
Не чуємо на чужині
О в тебе вже зразу зміна клімату
Як твоя Марія Івановна оце ночує сама вдома спитав о. Хведор
Хiба не для нас здобували волю пiтерськi московськi тульськi робiтники хiба не вони прогнали Денiкiна Юденича Петлюру
Тихо й похмуро в Орисиній світлиці що в закутній башті
Еще замерзнет
Вот как я нынче живу
Молоді юнаки підлітки й старі батьки і навіть дівчата котрим у століттях не снилось ніколи таке життя творили в загонах сувору помсту народу
Один з соцьких зайшов за хату підійшов до дірявого причільного вікна сунув Чіпку під бік палицею
78
Вона схоплюється випростовується немов би готуючися грудьми зустріти мій ніж
Він вийняв гарячу пилку і понюхав її
Знав старий хитрий учитель дивиться тепер в його потилицю і вгадує всі мислі що рояться в голові калги першого претендента на бахчисарайський престол
Холод і далі палив цигарку
Якими силами
Розстріляли за контрреволюцію
Я може і вдень і вночі молюсь за вашу ласку за добрість
Увлек его неудержимый поток и бросил в пропасть
Відігрійтесь
Ну що мамо
За сценарієм їм треба веснянкуватого кирпатого саме такого як Марусик
Зазирнув в окопи сухі чистенькі навіть прибрані зів'ялими квітками довгі ями у бойниці як у могильні віконця просвічує небо зверху понад окопами стримлять іноді дитячі млинки з очерету
Дідусь встав з-за столу і нахилився до вікна
Праворуч і ліворуч од великої церкви уздовж просторого лаврського двору виросли одноповерхові муровані будівлі келій і простяглись густі алеї черемхи лип і безу весь двір оточив високий мур а в середині його з'явилося багато менших церков святих апостолів Петра й Павла святого Михайла першого митрополита київського святого Сергія радонезького чудотворця живоначальної тройці святого Миколая та інші а головний вхід прикрасився чудовою брамою
Вони вічні як сонце
З Центрального Комітету
Він подивився на паруючий горщик і ковтнув слину
Финтик
Я обіцяла сама переглянути коректуру
По дорозі косарі гомоніли про різне злазили з воза перед калюжами й на гору потім сідали і я знову бачив навколо себе вгорі їх велетенські спини а над спинами і косами які вони тримали в руках як воїни зброю у високому темному небі світили мені зорі й молодик
Не знали ми тільки де й хто його виробляв
А вибивались із-під ляхів усі укупі
Та зв'язавши останнє своє збіжжячко у клуночок перекинула через плече перехрестилася і пішла до сусіди старої баби-пупорізки що жила недалеко від їх дворища
А він сам прибився до Стамбула
Вона б то й хотіла матері розказати та не знала з якого кінця узятись та й подумала Нехай же спитаюсь у Василя він мене навчить як про се розказати
А ти значить ще й не зять а вже занозу хапаєш
Прекрасна дівчино
Жінки витирають хусточками сльози Краніхфельд і Ожигов дихають немовби придушені важенною брилою а Грабовський прикипів гарячим поглядом до поколупаної кулями й багнетами стіни і не може дати своєму серцю ради
Носил родителям деньги в Глемязов
Єсть пробігти до самого роз'їзду з готовністю відповів Пантелій витягуючись перед командиром
Чи обріли пане Уласовичу Тьфу
Жорстокі Холодові слова і болісний віщий пташиний крик
Інтеліґент кинувся в крісло спиною до дружини
ЖУК ЖУЧКИ І ГУЇГНГНМИ
То прийміть і мене до своєї спілки
Що ж саме
Як же ти догадався
І за цими словами сли й купці Руської землі відчули глибоку образу княгині що була й їхньою образою увесь біль її що був також і їхнім болем
Зовсім нове ніби трохи суворе черстве
Парада зникла а Максим усе ще дивився на річку в очах його мерехтіло й він уже не був певен чи там не йде ще хтось хто не має вже видимих ані ніг ні голови зовсім невидимка
І раптом вона чує тихий шепіт
Корова вже була в машині бабині дочки теж
Коли б вдалося хоч натішитись до заручин з Євфросиною бо як заручуся то тоді годі тобі Свириде Йвановичу до дівчат липнути
Я щось маю вам сказати зостановила її Оришка
Брама відчинена
В обличчя йому вдарило вогнем кількох свіч хмільним духом настояного меду й тілесними випарами
Його тримають не двома чи трома пальцями а в кулаці щоб не виприснуло від удару і не влучило у сусіда
Что значит костюм для хорошего актера
Невчасно старий пішов од нас сказав Микола стаючи біля мене
Пан хита головою
Але він не дивився в її бік
Здоров здоров самашедша голово
Але чого ви смієтесь без образи але з цікавістю повторила Ріна придивляючись до чудних очей гостя
Зрештою вона вірила і в нечисті очі
Усі вулиці снігом замело
Устаньте та нарядимо її скрикнула схопившись Марина
Реєстр буде збережено в межах шести тисяч або шести полків
Зійшов велетенський надутий місяць і зупинився над вільхами двірського ставу
До чого балачки про суд
Всі тікають туди оговтався чоловік
Несподівано виникнувши воно раптом з'єднало їх міцно аж вони одне без одного себе уявляти перестали
Колісник примостився якраз на кінці проти Лошакова
Ах ці німці оті дикі мадьяри
Ніхто не підбіг йому на допомогу всі вели бій
Три з половиною метра зразу ж прикинув скупий Гаценко
А не дай бог переб'ють йому покличуть до ротного ще гірше
Гучний настирливий
Над Полтавою як і над усією країною нависали зловісні хмари
Мав до вас діло
Адже вони птахи
Багато світу перейшов я та такого красного жвавого хлопця як оцей Гриць як ти кажеш Дончуків я нігде не бачив
Обидва хирніші ніж Мирон Данилович який тримав добрячий костур і йшов прямо
Те тільки диво що й Тугарова донька Мирослава не покидаючись батька посміла також вирушити разом з гістьми на лови
Голос Мірошниченка тихо і задушевно пробирався до обтяжених щоденними турботами селянських сердець
То вона любов'ю своєю і болі мої забрала і від торгу віднадила і наказала триматися тільки землі і жита бо без хліба ми нічого не варті
Станет она муженьку высказывать что ей с ним скучно что ее тянет в богему
Зінько засміявся
Нема правди в світі а єсть сама хапанина хто швидше хто більше вхопить
Саме розвивались садки
Передали скаргу Юрі
В його очах враз блиснули пожадливі вогники
День чи два ми з Ключарем навіть не починали бесіди про стінопис Павло зранку брав косу і граблі а я прихоплював мольберт і декілька листків картону й тюпали ми до Страдчої долини йшли в людських гуртах що поспішали на колгоспну роботу часом обступала нас череда корів та овець що сунула на пасовище під лісом часом обганяв нас трактор а фірмани які цілою валкою піднімаючи вище дерев пахучий пил дороги квапилися в поле за скошеною конюшиною худобі запрошували нас у свої драбинясті вози інколи з бокової вулички гейби із засідки вискакував уазик колгоспного голови товариша Чобота одначе голова ніколи коло нас не зупинявся а тільки жбурляв нам косий свій погляд і натискав на газ
Рада йшла над тим які поставити жадання жидам на случай угоди
Лейба вужем вився по землі а Селім бив його і бив аж поки він не зомлів
Дощу вже не було але земля ліс небо все було мокре сіре повите хмарами й туманами
Немає зброї при ньому це так
Взаимные наши посещения продолжалися без малого год и кончилися тем что я уже другой месяц в роли жениха и совершенно счастлив
До Гната тихо Чого не вийшов
Слави тобі
Твардовський знову прицмакнув
З того берега приїхало кілька високих татарських старшин аг от–аг тримаючись Карач–бея вони пішли в намет
Що
Мамо я відсунусь від діда а ти отут поміж нами на столі постав миску а в миску насип галушок
Ну а як такий що провинився втече в інший край питаю
Саня мордувалась нудила світом
Так ми тату стали погорільцями
Літературну діяльність розпочинав і як поет видавши збірку В огнях вишневих завірюх X ДВУ 1925
І робота
Гарно прегарно живеться відколи він тут
Тiльки я єсть майстер часу
Ось я кладу вам на столі адресу
Вода хлипнула наверх з масою напівзадушеної риби Я побродив з саком
У рік стара пані вмерла
На столі навіщось горіла лампа заслонена здоровецьким рожевим абажуром
Та чую не позакладало
Ой чаєчко наша неправдонька ваша
А поки що твоїх студентів отець Гервасій поводить з миром по вертоградах біблії
Живет между казаками морочит добрых людей это еще бы ничего а то говорят
Скільки вона мене навколо кузні попоганяла дорогу витоптав утікаючи
Виходить
Очікуючи чого
Холодів Олег і Біланова Ліля
Він вклонився й пішов до коня
Нараз вона встала з лавки наморщила чоло і обертаючися до Євгенія промовила
Яку
Два опру ги
Вiн сам щодня цокає
Лежу горілиць
Якби ви знали скільки разів я мріяв про нашу зустріч і раптом сьогодні
Але нічого що б прояснило долю Звенигори не побачив
У вазонах були різноманітні кімнатні квіти лілеї фікуси примули
Що вам грати пане Олесь
На та пий дурню гукає Лушня подаючи йому пляшку горілки в кварту міри
Але затримуватися тут вам з Драганом не слід
Щось заробили
Звідки тут взялася Вандзя
Одним божевіллям більше менше це не має ніякісінького значення для того режисера який ставить божевільну п'єсу
Несміливо мов собача бездомне якому кинеш кістку
Нерпа
І що б вона не робила в той день мольфарів погляд її в'язав
Дякую данке
Коли б тільки мені то півлиха було б
Корнію
А цей він так насичений іменно гноєм ненависти жовчі злости проти кацапів що гидко до його торкнутись
Не проміняйте неповторне на сто ерзаців у собі
Пограю трохи хлопцям щоб краще на завданнях гралося
Та ти не бришкай крикнув старшина
Кожен з народів продовжував він навіть той у якого забрали свободу й обернули його на раба багатий своєю поезією
Так от
Але пароплав раптом звернув і довга спокійна смуга річки протяглася далі до ледве помітних пагорків на обрії
23
Творив не в тихому кабінеті не за насидженим столом а усамітнюючись на роздоллі
посміхнувся воєвода тією солодкою й облудною посмішкою котру рідко хто міг байдуже витримати
Видно на багачів полює
Ти будеш їхати світами Усівшись на моїм хребті І кидати за джиґунами Свої очища золоті
Він і так утомився нехай відпочине
Ідуть ледь-ледь попереду і я в досвітній змрок спішу погнати череду під їхні цок та цок
Кілька білих хмар вбирало в себе багрянець наче губка воду й раптом стали роздутло- червоними рибами
Коли мовчазний султан брав тіло малої рабині вона щосили захищала й оберігала свою душу яку прикривала золотим хрестиком
Тітка померла вийти заміж у Львові не вдалось то чом би тепер не попробувати щастя десь на провінції
А казали що слухатиметесь
Є в ф р о с и н а Н а с т я О л ь г а і В а р в а р а
Авжеж щоб там яка душа не була а не побачить тут ні Кульчиць ні оболоння бо це зі сто миль звідсіля жартував собі Петро хоч йому ні раз не було до жартів бо від слів Маркових його проймало жахом тривогою
Зітхає раз у раз частенько було й сплакне
Правда несподіваний гість
Подали солодкі потрави маковники шулики хрусти
А коли ви вже захочете щоб на свiй бiк їх пригорнути ви їм скажiть
Петро виліз на сам вершок вітряка й розглядав околицю
промовив Карамазов і відчув як йому знову повертається колишній настрій
А щоб ти більше не переїдався дрібненькими справами запам'ятай одно ніколи ні перед ким нізащо я не пригну свою совість
Корчмар
І вмить вмовкло побоїще
Потяг не йде
Так ти маєш рацію промовила вона уривчастим голосом
Туре заперечила вона
Будьте ласкаві мої куми та випийте ще по одній
Селім помалу втихомирився відійшов від Катаржі сів на порозі й підібгавши під себе ноги заплющив очі кілька хвилин сидів непорушне
Це незугарні до господарства руки запопали таке добро у цього не вирвеш його сплоха
Пихата Махідевран навіть розвеселила дівчину і Настася ще довго неспроможна вгамуватися сміялася при згадці про черкешенку і подивовані одаліски які ждали від новенької зітхань сліз і розпачу а не веселощів назвали її вже того першого дня Хуррем розвеселена
Врятуйте Будапешт
відповів Джон
Так би й не знав що наша Капа Капітоліна
Попереду в два ряди стали копійники міцні зграбні гридні кожен з яких мав на озброєнні крім лука і меча довгий спис і короткий спис-сулицю
Володько взяв то до рук і довго довго розглядав його з усіх боків а потім положив його на місце і пішов спати
Та якої їм ще треба волі
Коли ти вже з дружбами підеш селом
Не потурає своїй цій слабості встає і йде на вулицю де свіжий вітер
Як
То давай сину поб'ємося навкулачки весело казав Кизим також засукуючи рукава
Ці почуття Олександро Михайлівно ви викликаєте не своїми духовими якостями
Отрута
Та це б ще нічого
Уляна
Як здішнього сотника син ти мабуть знаєш не одно чого звичайні чорняки не знають
Кожний мучиться по-своєму промовив Дзеньковський до полковників вертаючись од князя
А потім моє серце чи будеш ти щасливий зі мною як з дружиною
Він почував хоч і невиразно якусь у собі переміну
Я зрозумів що катер сюди не зайде
Зранку як Івоніка й Михайло пішли до бранки у місто вона накинула на себе сердак і побігла направці чорним полем до сусіднього села до далеко й широко знаної циганки-ворожки щоби дізнатися від неї із карт чи Михайло останеться дома чи візьмуть його восени від неї до війська
О
Кивнула- махнула білою рукою Вернися батеньку вернися рідненький уже ж мене не однімеш і сам старенький загинеш
Той уже пізнав Тамару але ще не вірить своїм очам
Завжди вперед Фр
Ось воно як
Пху чорт батька зна що
Без галасу тихо то видряпуючись на скелі то припадаючи до землі наблизилися запорожці до окопів з боку Дніпра та байраку з поля ж у Сулими стояли лише віддалені три сотні вершників щоб переймати втікачів
Нам треба було кінчати
От девочки не добьешься ничего словно она сама свой недуг-то голубит
А артист одразу шубовсть у воду i поплив кролем спiнюючи ногами воду як моторний човен
Клим важко опустився на коліна
Гострий позир чорних Єреміїних очей пройняв її наскрізь неначе меч
Мушу вести процеси в обороні церковного майна а це може остогиднути
Тільки цур не лабузнитись а то і ту половину пики стовчу як цибулину у салатовці
А сама бачить зустріч на леваді біля верби і хоч як намагається осудити Григорія проте не може і забувши що вона втішає Югину усміхається собі пригадуючи як попала в парубочі руки
Хоч і який я мужик Несторе але плями крові маю я також з того в серці
Він більше не нарікав і не плакав а почав ходити до Крем'янця
Всі стали мов мертві безладна сумішка перемінилася на безладне остовпіння
Це Долина Чекання
Но есть люди даже в образованном обществе люди-ненавистники странные натуры которым несчастье ближнего доставляет душевное наслажденье они без всякой видимой причины готовы делать зло где только можно готовы повредить вам не из желания поважничать не из корыстолюбия не из личных отношений нет а просто безотчетно для собственного своего удовольствия готовы замарать ваше доброе имя уничтожить вашу службу испортить всю вашу будущность чтоб после в тишине кабинета сказать самому себе самодовольно А
І люд тиверський не забуде цього
Як знати може підтримуєш майбутнього султана
Там у листі Левицького є пам'ятаєш місце про Головка
Буде веселіше мені в дорозі будемо пісень співать на радощах сказала панія Висока
Христя підійшла ще ближче
Він дивився на Отаву спідлоба дивився довго між ними відбулося змагання поглядами Отава витримав це мовчазне змагання але гестапівець не розчарувався і навіть як видно не розгнівався пружно підвівся пройшов по кімнаті потім наблизився до столу відімкнув шухляду глянув на якісь папери дістав з іншої шухляди кілька чистих великих бланків з зображенням хижого фашистського орла нагорі сказав сідаючи
Та й наглядача зручніше злапати
Ходили вдвох
Між иншим ви не звертайте уваги що я так швидко та гарячково балакаю
Мелькали в темряві придорожні дерева й кущі
Хоч одне прізвище з тих згладжених ви донесли до своїх дітей донесли й попросили запам'ятайте його того стрільця який упав за Україну
Так і зів'яла королівна сама од своїх очей
До Дунаю вже недалеко сказав князь пiвночi їзди туди пiвночi назад
Просимо просимо пане добродію каже Гвинтовка І сіни й хата перед тобою настіж
Сірик
Навкруг дивлюсь серце умлiває
Та й Любава побивається за тобою
Залога вельми вкгрунтована хоч і невелика сажнів по двадцять у кожен бік
А те що він тільки про око людське вмер а справді живий
Построїла одна жінка хату хрести на сволоках повипалювала а жити не вживе
Європейські письменники не відійшли від цього задавненого погляду на Роксолану і ще польський поет Самюель Твардовський 1595—1661 у своїй поемі Велике посольство повторив усі звинувачення проти Роксолани хоч міг би спростувати бодай деякі з них скориставшись своїм перебуванням у Стамбулі
Мати iде ще буде мене лаяти зачiм з тобою стою
Вже стільки їдем а воно кричить
Ото ти робітник
Коли відпочивав щось метнулося і вскочило в одну з незабитих нірок геть далі
Княже Ігорю
Відніс туди і свої книги привезені з Миргорода
Ну дорогі мої вип'ємо за все добре за твій
Поки сто раз не поцілує Й читать не хоче
Ну то ще побачимо
Поклав на підвіконня книгу обтрусив з рук порох
Вона йому вірила
Неправда
Що там за цяця приїхала в Журбані з харківського інституту питали в Радюка хуторяни
Правильно Гриць каже
І душа його як раб завмерла й не сміла рухатись
І справді він сидить якийсь ніби відсутній ніби перебуває в трансі
Марта відвернулась розчарована учора скільки думала над цим планом помсти а Улянка все зруйнувала одним словом
References
Паничі посідали за стіл і похапцем сьорбали прохоловший чай неначе хапались кудись на службу
Вона глянула на нього
А за ключi вiд клiтей боялася бiльше нiж за своє життя
Ковтай і будеш ситий
Спершу птах одвертав од неї дзьоба тоді клюнув раз удруге і за хвилю ложка була вже порожня
Що робить загримів з-посеред хору щирих провідників дужий голос молодої беркої талановитішої людини кругом неї згуртувалося все що було тільки рухливого совісного розумного джерелом забила гаряча праця знижені та бездольні підіймали голови переймались снагою та надіями
Хай помолиться
Та є ще в країні шотландський народ
Я вірю тобі
Перше про що турбувався Павло Марійка
Яке непотрібне йому ім'я
Чорний силует перекреслив небо
Все як треба буркнула у відповідь Федорка
Вже коли вона плаче то напевно його любе
Тобто
Все буде як бог дасть
Я вас на крилах підіймаю або сумую разом з вами
За сім-вісім років все так перемінилося
Швидше
Завжди
Зачем так высоко усмехнулся Мазепа моя услуга поменьше ты должен будешь передать Галине дарункы которые я ей через тебя пошлю расскажешь все что творилось здесь и передашь ей лыст мой
Я тут трохи приляжу та й відпочину
Старший лейтенант
Княгиня Ольга подивилась на ключницю іншими очима їй хотілось сказати що Малуші нічого про них турбуватись що коли нема однієї Малуші то знайдеться друга і що в неї є вже нова ключниця Пракседа яка розповіла їй цього вечора про купальську ніч і про інші ночі коли Святослав був у хлівині Малуші
Мов огонь пішов по жилах
Се не людське життя
А в той час титар сивий аж білий з довгими вусами тричі навхрест підійняв вгору здоровий полив'яний червоний жбан сити придержуючи зверху рукою хліб котрим був накритий жбан
Еге трохи старенькі погодився дід Антип і лукаво спитав А коли зволите прийти з платнею
Потім раптом сильно здушив пальцями руки його й прошепотів
Я на рибалку на ніч їду
О до вас мабуть найбільше
Проте в житті гетьман такого ширмування не любив
Штаб стояв у селі Требухові
I kto sig nie leni bgdzie twoim panem 30
Ой купався Іван
Слухайте раптом червоніючи звернувся я до нього ви ж мабуть нічого не їли
Який ти догадливий у нас
Слава богу
Попереду нього котився кашкет із кокардою
Прийшла гарна весела зима
Зупинився перед териконом задиханий готувався вимовити перше слово і стало раптом моторошно а що коли не вийде
А діти сипались
Щаслива Катруся що вона таким не морочила собі голови а спокійно зосереджено вишивала червоні й чорні хрестики по канві білого полотна
А в Польщі розбрат між магнатами
Господи
До них підходив ошатно вдягнутий товстий турок у тюрбані
Торік вони зібралися на корову душі не чула Пріська у невеличкій телушці
Рука мовляв ще не тремтить
І всі впали й поклонилися йому увірували в нього і хрестилися
Тепер доторкаючись злегка капелюха та вступаючи їй з дороги я поглянув на неї
Пані твоє заступництво зворушило мене
Скоро й обідати пора
А н д р і й А н д р і й
Прецінь не були готові й до того не мали ані порохових труб ані глечиків з нафтою
Ви мабуть і скористаєтесь ним
То ось яка тут стенографiя
На його запрошення до кабінету вступила Неля Рибченко
На її віях тремтіли тривожні і радісні сльози
А надто сердешну мою Україну
Самі знаєте чому
Рівний степ як долоня лежить без міри в довжину наче простягся до когось по весну
Ідуть
І вони знову дивились одна на одну
Це діялося нині зранку
Вона повернулася й хотіла відійти на своє місце але в ту мить він швидко зривається й кидається на неї з-заду
Нічого не знайшли повторив Івоніка коротко
Ті прізвиська взагалі чіплялись до нього легко як реп'яхи до собачого хвоста але так само легко й відставали
Так сам робив так і нам велів
ВИХІД 7
Та цим не закінчилося покарання Мишка Остроградського
Не ти хіба
Гіпс покладуть завтра я не знав що тут перелом
Це Адіке
здивовано підвів він брови
Люблю другого йому слово подала і не розлучить нас ніхто хіба могила а за вас я тоді вийду заміж як у спасівку соловейко заспіває
Усміхнувсь поет на теє Не турбуйсь за мене пане Маю я багатства стільки Що його й на тебе стане
Та чи ти відаєш що говориш
Догулювали до старості
Чи вам не приходило інколи на думку що в думанні людськім ндетав застій що воно потребує якогось сильного порушення щоби змінилося віджило але не теперішнім плитким самолюбним життям лиш якимсь кращим чистішим і сильнішим
Стіл на трьох ногах
Кривава смужка обірвалася лишившись на пляшці
Ми звернули з головної широкої вулиці що йшла очевидно до центру і поїхали вибоїнами якогось вузенького покрученого заулка
Час все затре і все буде добре
Ішла гроза
То вели спалити хати і ночувати війську під голим небом
На сіро-сталевім тлі ріки вона відразу визначилася мов ярка зелена пляма так рясно була обмаєна смерічками по краях обвита хвоїновими вінцями встелена пахучим листям шуваром та сітником
Ах сколькс их прожито
Що скажеш доброго
Утигури металися гейби нажахана вовками овеча турма й помітно оступались
Сиз відхилився а Куа джухнула каменем вниз а потім здибила крила сторчма і різко шугнула вгору
Запорожцї зневажали старшину і виробляли що тілько хотїли
Се ж тільки в заклад
Так оце продам два аршини землі кричав Карпо
Платтячко синеньке на їй попередничок ботики
Яка може бути ціна такій несвідомій праці
Козак-нетяга у долині Рубнув її і вже стежину Дівчині вказує у бір Ми ще зустрінемось повір
М а к с и м. І все ви шуткуєте
Як старий деркач на бані всміхнувся відчиняючи сіни
Синиця вийшов нескоро то весь цей час Данько тихцем спонукав брата до втечі
Поволі мов тінь обходить Корній своє колишнє господарство
Після пропуску стояла літера а потім знову пропуск і розчахнутий дуб
Серпень з вереснем стискають Один одному правиці Що одна правиця сонце Друга місяць-молодик
Вони стали
Мотре вставай моя дитино затопи в печі та як будеш розкладать дрова то поклади на двох полінах переклад та вибирай моє серденько товстенький переклад щоб дрова швидше розгорілись
С м и к.
А Сомко щоб помагати Шрамові або лютовати на комишників він замість того сам давай рятовати од смерті Кирила Тура
Хіба могла б я жити тепер деінде коли там син і він коханий
Більше того поза нею нічого не було в світі
Я
Навіть страждаючи за непутящих своїх люблять і любитимуть їх доки й життя
Очі Мальвині прив'язалися до материних і довго відірватися не могли та враз ніби струшуючи з себе шкаралупу отупіння вона розвела руки і заговорила прислухаючись до своїх власних слів
Тепер він і не прийде
Коло огню старий циган З люлькою куняє
Вона обернулась глянула на мене хотіла щось сказати і захлинулась
Руки у всіх були закривавлені ніби в різників
Нібито я в Бущенському лісі на великій галявині шукаю там свої украдені коні і бачу ціла та галявина старими польськими жупанами покрита
Волхве Чернине вкажи нам хто з челядників володаря Веселого Долу був того надвечір'я біля капища Перуна
Прошу пити
Де її поховано
Максим не йшов а шарпався мовби йшов по цвяхах або по розпеченому залізу
І звідки вони беруться отакі слимаки нікчеми думав при цьому
Побачимося i будеш ти моєю коли не на сiм свiтi так на тiм
Куди
Наслухався слів хитрих облесливих а ще слів мовби й відвертих у які вірив і той хто їх зроняв та воднораз той чолов'яга знав що одні слова для одних інші для інших а часом обдурював і сам себе
І хлопці засміялися хоч і не зрозуміли як це потенціальний
Та якщо тітка Ганна скаже що вроки не вчив цього держака скуштуєш
Наталка пішла
Назар
С 75
День видався напрочуд ясний що траплялось досить рідко в сю пору ледве починався п'ятий місяць року
Одначе годину тому я говорив з Арцибашевим і він обіцяє своєю владою дозволити тобі зостатися на місяців два-три в повітовій столиці а згодом мовляв ще щось вимудруємо
Так так саме Вишневі
Що роблять часто і дяки мандровані дяки бурсаки
Десятки думок роїлися в Арсеновій голові десятки найрізноманітніших гадок виникало в нього
П л а т о н.
Розумний чудесний чарівний був хлопчик із синіми лукавими очима
Марія згадала сімейні нелади у Герцена які не припинялися і тепер коли людина мусила перемогти нелади що виникали з поляками хоча за його ставлення до польських справ проти нього усякими провокаційними засобами настроювали ліберали на батьківщині
Андреа жваво і впевнено відповів на всі запитання показав зошит з латинської мови а от Шліхтін завдання не зробив на жодне з трьох запитань не відповів
Ксьондз
Я схопив дві
Пропаде молодиця ні за цапову душу
Дерев'яна канапа покрита смугастою домотканою ковдрою
Залишити тут загинуть
Видно шукав пайки але опівночі не міг ніде знайти роздатчика а тому згріб що підвернулося під руку й так І приніс
Хто послав
Не знаю ким би я став до цього часу коли б одного дня над містом не забив на сполох дзвін
Поклон тобі від Пувички мамалиго
Ось чому я намагаюся підготовити синів українського православного вельможі до того щоб вони як виростуть дай їм боже здоров'я не пішли слідом других а держалися свого рідного православного грунту
Ти будеш мій а я твоя хоч би мені прийшлося ждати тебе і рік і два думала Настя поглядаючи на Дениса журливо
Від тієї думки власне від того болісного переконання душа Петрова заячіла тужно як на смерть розкремсаний птах
А в вас того дару нема
Отакий він з білою бородою добрими очима в зморшках у липових личаках із кобзою в руках
Хай іншим разом коли розбагатіє
Кесарю Борисе сказав вiн.
Ну
Iще з того дня як проводила Василя не надiвала Маруся нiякої скиндячки нiякої стрiчки як пов'язала голову чорним шовковим платком так i пiшло усе чорний платок та й годi
Не порятуєш не повернешся й до Живи
Це постеріг і князь Вишневецький
Це або комишники що вбили господаря й посіли його добро або втеклі в'язні
За Кушугумівкою Великий Луг починає розширюватися й проти устя з лівого боку річки Янчокраку сягає найбільшої ширини 20 верст
Весна прийде розквітне ще Україна
Я під цю статтю не підходжу
Сьогодні впівполудні зустрів його на майдані
Та в дорогу збираючись на це нічого зважати бо не стямишся як зірветься завірюха і таке почнеться наче до різдва йде і мороз і вітер і сніг
А що отамане обертається Лушня до Чіпки в яку мутну воду закинемо сю ніч свій невід
Лиш хижуни розпростерши крила розкошують під небосклоном
Як не стрічати
Заради вас я згоден на будь-які тортури
Ходiмо
Але він прийшов не так як звичайно ходить вечір
Подумав І що той Льонька в ній найшов такого
Ніхто докладно не досліджував Кучугур і через те понині не відомо якому народові належало те місто
Треба йому знов дати одкоша
Всіх ніби хочеться приголубити
Хоче до нашого приходу взяти його замислено промовив Собеський
Ну добре ходім у дежурну
Тікаємо у Лебединський монастир
Чому батько віддав його в цей чорний Рим
Дабиит теж просив
У нього був сьогодні щасливий день
Йде йде йде
Перебийніс вистрелив не влучив і збожеволів
привітався Кирило
Я єй-богу не знаю що робить з таким чоловіком як ваш тато
Зіна і це прекрасно врахувала
Ой-ой-ой
Він не чув
Забила
Сірко махнув рукою затуркотіли похідні литаври й запорожці притьма побігли до шанців
Х а р л а м п і й
Некрасивий карлик іще раз погладив по голівці дівчинку по її м'яких як пух волоссях
Ага
Люба моя
Ви щодня буваєте в громадських господарствах нашого крайсу
Не раз і не двічі збиралися за склянкою міцного чаю друзі
Покладаючись на своє чуття Степан зійшов на п'ятий поверх першого будинку але останнє помешкання в ньому мало дванадцятий номер замість потрібного вісімнадцятого
Щасливий я що народився на твоєму березі що пив у незабутні роки твою м'яку веселу сиву воду ходив босий по твоїх казкових висипах слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину що лічив у тобі зорі на перекинутому небі досі дивлячись часом униз не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шлях
То ж наше горня що я в ньому курям варю
Ось що відповів мені А Й Козачковський
А нам прядиво треба
У нас же кормів сила одного сіна триста скирт
Матеріальна культура селян Катеринославщини експонувалася в етнографічному відділі музею
Пріська Зосталася
І ніби ще хотів сказати Такі бачив контрасти що тобі брате й не снилось
Марко виглянув із своєї схованки
Звідки він бородатий мамулуватий
Навіть на завжди безбарвних одутлих щоках пробився легкий рум'янець
Було відомо всім якщо в царя починалося тіпання уговтати його не міг ніхто тільки цариця Катерина поклавши цареву голову собі на груди зупиняла ті конвульсії злоби
В темряві передсвітанку він збився з дороги і всилу натрапив на кагат вже як метелиця порідшала
Не репетуй бо всю Голтву згвалтуєш шикнула Параска Ти чому мені зразу не сказав що так і так хочемо клятим ляхам вправити роги
А ще ж папір і пензлі та олівці
А нічим хай подише свіжим повітрям
Ну що
Я силу його знаю
Подаємо за виданням 1929 р. Раковський Християн Георгійович 1873—1941 голова Раднаркому України з 1919-го по 1924 рік згодом внаслідок незгоди з національною політикою Сталіна та участі у внутріпартійній боротьбі на боці лівої опозиції впав у немилість спочатку призначений повноважним представником СРСР у Франції та Англії потім по справі правотроцькістського блоку засуджений у березні 1938 р. Воєнною колегією Верховного Суду СРСР на двадцять років ув'язнення проте розстріляний 11 вересня 1941 р. в орловській в'язниці
І добрий і справедливий та ніжний
Дай і тобі Боже
Король французький Роберт знетерпеливлений сваволею і розбишацтвом своїх феодалів попросив єпископа з Боне щоб той виробив присягу для великих васалів і списано було таке Не вкраду ані вола ані корови ані жодної животини не хапатиму ані хлопа ані хлопки ані слуги ані купця не відбиратиму в них грошей і не змушуватиму їх до викупу не шмагатиму їх батожжям щоб відібрати їхнє добро від половини березня до середини листопада не крастиму з королівських пасовиськ ні коней ні лошат ні кобил не палитиму й не нищитиму осель не плюндруватиму й не нищитиму виноградників
Школярки та школярі юрмою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли
Мені казали що там недалеко є харчевня де я могла б зупинитися
Важка робота виссала в його сливе усю кров
Насилу діждала вечора
Ви бачили її щойно тут
Ты был такой веселый что мне было жаль тебя печалить да и мы сами не знали где дочка полковника пропала и только
Вони накривають метеликів картузиками а чи долонями обережно вибирають їх щоб не покалічити і радісно зносять їх у прекрасний спеціально збудований пишний палац з блакитного червоного жовтого білого шкла збудований тут же недалеко в зеленій канаві серед ромашок калачиків кульбаб та подорожника
В очах батьків своїх ми діти В очах дітей своїх батьки
Командував польським військом під час повстання С Наливайка у 1594—1596 pp
Дюваль підійшов до нього й засвітив сірника
Кобзар раз-другий провів пальцями по струнах
Кишені в Гріті були набиті коштовним камінням яке розграбували угорські вельможі
Іди і хай береже тебе аллах
обізвалась несміливо Маня
І то ховав так що ніхто не знав де
Для основної маси служилого люду який згідно з положенням того ж Табеля починав службу з найнижчого щабля чин колежського асесора був вершиною кар'єри
Першою жертвою стало невелике сільце що заховалося між лісами у розлогій долині
Не знать що вигадуєш
Мислилось
К о п и с т к а до Параски
І сонату Бетговена
Білка така летюча середня сестра між вивіркою та бурундуком
То ж тільки раз і зачепив
Бач усього понамінював тобі
Та на цей бік за нами
А воно не добре
Грюкнув кулак по столу підстрибнув хліб і ніж на піваршина
Мені чогось стало страшно розмальована в молодиці спина цятками синіми як квітками як червоними биндами
Який же телепень дає у села міський пароль
Лист був жорстокий не тільки щодо Опанаса Васильовича
Та нехай не боюся
Дубовіїха переказала своєму чоловікові щоб ждав її в гості як виросте в його у світлиці трава на помості
Тепер потрібно було просити його про завісу роботу складну і незвичну
Рубали голови не скривившись крали коней в сусідніх бригадах і любили відступати останніми розшукуючи барахло
Дивився очікуючи
Що не слово то золото
Він потішав її все що поведе її вліті на ярмарок на Петра до міста до сина
Я слухав усе що ви сказали і сам сказав що думав закінчив князь Володимир
А так
Тепер же нам три радості піч бичка привела а бовдур —телушечку припічок ягнушечку ступа яйце знесла а макогін женився
На порозі з ліхтарем у руці з'явився вартовий
Утремо носа Бурлаці
Он живо изобразил в нем и не виданную им киргизскую степь уподобляя ее Сахаре и патриархальную жизнь ее обитателей и баранту и похищения словом всё что было им прочитано от П
А так хотілося
Видно що Котляревський уважно прочитав словник перших видавців
О далекий раптом скрикнула я й побачила з жахною силою розсікаючи темно-сині простори летів на землю витвір геніального скульптора
Всюди виднілися сліди турецько-татарської навали
Але сьогодні певне такий уже день і він ледь-ледь усміхнувся розсуваючи великі вуста
Виявилося що багато хто пам'ятає його Ну як же ти
Чи бувають рідні привиди
Лиш пес від часу до часу десь гавкне в селі зрештою всьо тихо
І чого нудьгує по ньому
854 до 955 а похід Олега на греків із р.
Коні поріжуть ноги
Він то насторожувався наче до чогось прислухаючись то хмурився ніби не йняв чомусь віри то на перекошений ріт набігала несподівана усмішка розходилась зморшками на щоках перетворюючись в оскал болю
Епілог
Чем же я виноват
Народна пісня
В голові йому шуміло й гуло серце гупало наче дзвін
Дай сюди пляшку
Ось він нарешті сходить з веранди виринає з сутіні двору поряд з ним дибає стара Дорошенчиха
А коли сотворите велике побиття то зміцнюйте узи
Народ збентежився
IV Ви не смійтеся з діда Кирила Івановича Дудки бо він розсердиться
В цей час мішок заворушився і з нього почулися звуки такі знайомі для Улянки що вона не могла помилитися
А я вас жду та жду
Біля неї пишався рясний садок
Е р о д і й
Андрій зітхає глибоко й шепоче сам до себе Не може ні не може бути
І жах великий пішов по Стамбулі султанській столиці пішов по палатах султанського сераю пішов по блискучих салях селямліку і по пахучих кімнатах гаремліку
У вухах півмісяцем блискучі сережки хоч уже й не молода
Мої якутські колеги захоплюються нею
Щось надірвалося в мені і я йому тоді сказала
Бігли вперед по мерзлій землі по пришерхлих калюжах темної площі по склу тонюнької криги що ламалась із дзвоном і брязкотом по хлипкій смолі грязюки проламаних баюр крізь таку саму темряву проламуючи її нагло
А більш каже мені не по нутру ота мізерная пиха що розвелась усюди по Гетьманщині
Дивися ж через плече зиркнувши скрикнула вона
Максиме
Д з в о н а р и х а цілує її
Вiн почував що смерть вже замахнулась на його своєю замашною косою вiн неначе почував хвоський свист тiєї коси над своєю головою
В 1926 році Михайло Возняк через колишнього свого учня Степана Іванця сина Михайлини Рошкевич попросив Михайлину Рошкевич щоб вона намовила Ольгу написати спогади про Франка
А розум говорив мені спокійно Затям що завжди гадина лежить
Потерпи ще трохи люба потерпи шепотів
Придбав щось копиць з п'ятнадцять сіна
Арсен оглянув себе і Романа
Кто бы это был произнес с тревогой в голосе Сыч набрасывая на плечи свыту и снимая со стены рушныцю
Вивести з собою крім Гаміда ще й Сафар-бея
Ой господи
На моє нещастя я зустрів банду приятелів з Ню Иорку які бурхливим товариством їхали на обід до ресторану Полтава при вулиці Дондес де вони замовили окрему кімнату запросили мене з горя я не мав сили їм відмовити між ними була і моя нова приятелька з Філядельфії ми опинилися у якійсь затишній кімнаті на першому поверсі ресторану було багато тостів я впився і на цьому моя трагедія закінчилася
Сам винен собачий сину
Щоб потім не сказали що ви не знаєте за що вас тримають у тюрмі що вас не повідомили й ви не могли захищатись
Окрім одного
Думаєш як квасолю почепив на петлиці так їздитимеш на мені як і раніше
Небо на яке дивився тисячу літ тому далекий наш пращур також турбувало його це безбережний голубий океан світ якого людина не знає й не може знати там живуть невідомі істоти боги там є сади ріки вирій де літають і пурхають як птахи душі предків вдень по небу котиться сонце що ночує в підземних коморах вночі сторожа неба запалює в небі множество зір он вони переливаються всіма вогнями міняться кволим промінням освітлюють темну землю
Він прислав Євпраксії розлогу грамоту де говорив і про любов і про ту радість якої зазнав що сестра його високовельможна перебуває під покровительством і захистом римської церкви і її першого єпископа щедро дарував Святололк поради настанови побажання ще додавав до цього любов закликав до покори перед богом отже й перед папою
25 Александрійський Михайло Семенович чиновник Оренбурзької прикордонної комісії жив в Орській кріпості як попечитель прилінійних киргизів
Будь хоч з дівчиною шляхетним
От і борись
Великий візир виставить завтра близько ста тисяч воїнів та понад триста гармат
Тепер він знав достеменно що гнуло його весь час що крім обмежень на в'їзд та нагляду гнітило душу гнало важкі думки
Їх гілля гнулося від тягару плоду вітер намагався помогти їм і ціла їх територія вгорі і внизу була засипана їх запахом і кольорами
Та щаслива зустріч як напасть Трапилась негадане й неждано
Ханенко того не бачив і я загасив пальцями
Сьогодні мосьпане у класах сидить не більше як по два-три учні
Неначе зроду не бачили тітки
Мій батько широка мужицька вдача потайний алкоголік що протрачує періодично грубі суми в картах
Кохання не можна втаїть од людських кмітливих та цікавих очей
Я сього хотiла прохати та боялась вас потурбувати
Йдіть подивіться
Тут запорожцеві спало інше на думку
починалась та поема
Навколо нього зібрався натовп
Я ж тобi як женцевi даю вибiр.
Проти його двох з половиною тисяч жменька
Рипнули двері
Еге смачно зітхнув Кузьма
У сусідів давно так заведено
Який-то ротний
Болонка сидить на пуфі і крутить хвостиком
Нікітенко вийшов у передпокій де залишив шинелю й сумку пошукав там і повернувся до вітальні з рукописною книжкою в м'якій обкладинці
Доведеться таки задляться в Києві
Чого шукаєш
Але й процентик напух півтораста без двох
Мовби тільки аж тепер збагнула Поля всю ступінь небезпеки
Чим же ви діду їсте
Дядько Себастiян зупиняє коня зiскакує з санец i радiсно пiдiймає голову вгору
Милості просимо
Восени слід за нього взятися пильніше замітив патер Чи не виростає часом вовченя у лігві лиса
Лісами блукала відгомоном гралася а з другої сторінки блудом обдавала
Маріє де ваш Михайло
І заразом важко неможливо ганебно вертатись назад спростовувати свої слова жебрати продовження
Дошки на могилах подекуди повиривані
Брате мій перебила його Рухля
Роман
І по тих словах людина знову сіла в фотель вмощуючись у нім якнайзручніш і заглибилась знов у газету
Невдячність
Вже сутеніло годинник показував 7.20
І доки жував землю й доки ковтав її сіпаючи гострим борлаком на шиї злий вогник в очах його блякнув і блякнув Рогволод помітно згорблювався й нижчав і те всі бачили й удоволено зашепталися бо князь перед усіма клявся найстрашнішою клятвою переступити яку ще ніхто не наважувавсь
На скільки
Через тиждень він знов явився в Євгенієвій канцелярії і сказав йому що знайшов спосіб конверсії і переписка з банком крилошанським уже непотрібна
Отака то мережа
Нас більше не ділить
Не з нашого
Сторчак
То хай на нього й гримає
Укрившись лежав похихикував ніби з лоскоту так йому незвично було хоч і вдома ж не щодня ходив замурзаним адже мати в нього чепуруха в хаті рушнички а влітку ще й свіжою рогозою долівку настелено
Квапився так як тоді у сні
Він говорив і не спускав з неї очей між тим коли вона відчуваючи його гарячий погляд на собі мінила краску
Мазепе захотелось познакомиться еще ближе с этой странной девушкой
Нібито
Чи тебе може найняли вiдганяти купця
Козак зчорнів на виду як головешка тільки очі блищали
В хаті не було нікого
Кажуть він тебе й горілку навчив пити
А я дурний і не догадався
Ще дає папірці в котрих сказано який харч вживати хворому
Не тягни Драгане
Не випущу з рук ту золотокосу пташину
А де ж твоя домівка
Килина по селу біга до колін у непролазній калюці свої ноги топить роздобуває того борошна
Пропонували підказували навіть умовляли
Яка це іродова душа кидається горшками
В управі було світло й тепло а писар опецькуватий чолов'яга з чисто виголеним лицем виявився на диво люб'язним трохи навіть запобігливим
Зрештою вгамувалися козаки і на бік Остряниці став один бунчук
Віддав заклинання помогло сміється Заболотний вдоволений що касета знайшлась
Лука помахав над кіньми батіжком і вони пішли веселіше візок гойднуло на кореневищі кинуло у ковдобину і винесло на рівне
Проте коли вийшов у горницю ні на обличчі ні в очах святобливості не було навпаки в них світилася невпокорена злість і неприхований виклик
Навряд чи то правда бо він татарин а не узбек
І справді як було не реготати
Ми швиденько
Ніхто б з хлопців не наважився а ми
Засмоли Денисе
Що ж мовчите повів нетерпляче бровою директор
Певно як статую звалювали з постаменту палець зломився і зник
Поки йшли шумні диспути про етимологію і фонетику* про Куліша** і Драгоманова російську мобілізацію і шанси війни між Росією і Англією в Індії*** о. Зварич мовчав пикаючи люльку і немов дрімаючи в куті старої софи
Це молодий недосвідчений князь
Я вже давно інших мрій відреклася для тебе
Вживу всiх заходiв
А
Він злегка потиснув їй руку підніс до блідих губ прошепотів
Але Дмитро не в силі їх стримати
А золоту
Мати молилася святому Юрію Побідоносцеві що топтав змія лошаком і отак благала потопити її ворогів батька діда й бабу що занапастили їй життя
Йому правду сказавши і нема іншої будучності по нім видно на перший погляд що він мішаної раси
Той дикий степ був полем бою на гранях багатьох епох і це не заважало перекопській рівнині пишно зацвітати щовесни і вигоряти на літо мокнути восени і замерзати на зиму тоді по ній ходили люті й прокляті хуговії а по селах плодилися степовики і один із них народився в цьому степу до Перекопа п'ять годин ходи і ріс серед степу а його смалило сонце та обпікав вітер і завше йому хотілося їсти бо народився в бідній хаті і першим спогадом дитинства був степ
Що не кажіть а він живий той вітер
К о р н і й
Опанас довів мене до якогось села і сказав іди каже в село і признайся звідкіля ти то тебе назад пошлють бо не тобі каже бурлакувать
Врешті коли звернувши вправо вліво й знов управо ми виїхали на маленький порожній майданчик я раптом занімів від несподіванки
І тільки тепер стара Ганна кидається до сина завмираючи водночас обіймає і притримує його а він горблячись нахиляється над нею і пучки зморщок під очима виколихують радість біль і рух сльози
Три черепи повні сирої землі
Витирає сдьози Покійний батюшка порадується на тому світі
Він мені нічого не каже
Ні нема на цілім світі гидшого з'явиська як жінка без чуття без тонкості з сухими чисто практичними поглядами
Та Арсен все ніяк не міг зігрітися після доби проведеної у холодній сирій ямі
Михаиле Михайловичу це не мае значения
Люди добрі
У людей лихо продовжував Антін а він одно поросят на базар возить та гроші дере
Я взагалі нудьгую в готелях а зараз хотілося завити по-вовчому
Таки ж їжачки наполягала на своєму скрипочка
Світ ширшає обрії відступають
Мої єдині друти
Як оце ниньки
Музо про ту лжу велику Що вагонить над Сходом і Заходом Збиває письмаків із пантелику І туманом лягає між народом
Розмова повернула на інший шлях
Я ж не панянка можу побути й тут рішуче відповіла Марія
А знаєш що вона співає
Одначе ні зі згодою ні з відмовою майстер не квапився
Хай славиться ім'я пророка
А в Глипи вже при мені два рази була пожежа мазанка й зараз стоїть обсмалена а від хлівця зостались стовпи-недогарки і щербате звуглене корито
Пласкі ледь вигнуті предмети стоять укупі кружкома
А тепер усе зникло
А в неї зараз у неї хіба через Сашу через Опанаса не бездомів'я
Вишивані сорочки й блузи стрічки розкішні чуприни
Не дівчата тополі
Чалий палива кубки
Невже турки пішли на приступ
Піде в садок аж у гущавину та й сидить
басив зсередини молодий голос і в одповідь йому покотився придушений сміх
Я в ухо тобі стрельну—і зразу смерть
Та глузування вона даремно боялась в церкві людей було мало й її ніхто не помітив вона стала собі біля самих дверей а в церкві ніхто назад не оглядається так принаймні в наших селах ведеться
Ворожий панцерник насідає на наші станції передають у телефон
Як у юнака
І справді тягнув він з повагою дальше
У шовки наряджу сріблом обкую золотом обсиплю
Бачила захопився парубок дівчинкою то може й вона задивилася адже буває це в дітей
Отодi за лiсом мене вцiлив печенiг стрiлою в груди
Що стежимо за ним хоч і здалека але уважно і доброзичливо
Червоні й чорні іскри замерехтіли перед очима груди щось стисло аж похилився з сідла
Народ много вижидає вашу милість як спасителя
Андрій сміючись запевнив що ні
Бiр тихо гув неначе далекi хвилi моря
Вершник тримав перед собою якийсь великий клунок пастух не розгледів здалеку що саме і швидко мчав у напрямку Загори
А тут у Клідіонській клісурі в пишному багатополому царському наметі прикрашеному імператорським стягом 'лежав почорнілий од пропасниці й призбираної тридцять літ проти болгар упертої злості другий старий чоловік і свідомість тьмарила йому тільки ота злість і чорна ненависть до великого народу який не бажав підкорятися йому імператорові всіх ромеїв
Попівські золоті ряси срібна портупея в пристава
А я кажу засвітіть
XVI
Вранці як все скінчиться благополучно він замерзлий але радісний вбіжить у хату й поцілує Олену в м'які теплі ще сонні губи
Я чув як об її зуби цокотів вінчик великого лудженого кухля і не підводячи голови сказав
Павло мов камінь повчить
За вікном співає хуртовина
Вбігає Павлик
Офiцери сiмейнi в окремих квартирах живуть
Славнозвісний горезвісний
спитала в неї Саня
Соню
Спускалося вже сонечко низенько Проміннєм степ червоним золотило І мов дрімаючи на небеса гледіло
Та ще й у таку мить
Оце ж і ти нікого над собою не визнаєш пішов і пішов по життю пустопаш
Та чи й скажеш більше рукою іншої людини людини яка теж стала тобі не те що близькою рідною любою на яку насправді він повинен молитися
Може ходімо зі мною
Несеться потік
Купець хитнув головою
Почали розглядатися й помітили що місце вже столочене до нас тут хтось перепочивав
Тому панове не говоріть цього нікому що тут почуєте
Як вдарять у дзвони виходь
Гетьман наказав покликати Чарниша
То постріл по ньому з дробовика
Його проста невеличка річ подобалася усім найбільше всі закричали Ура-ура за згоду за згоду
Ч і п I де воно береться в тих кравців
Жив у нашої сусіди сліпої Варварки отакий прудиус як ти
Ганна Остапівна веселішає і вже до всіх Будете сумлінні діти то сваритись не будемо дружний у нас з вами складеться колектив
Ми цього не боїмося
Треба було доконче тобі їхати та гаять час
Се ви бабусю
Сумно лилася глуха її мова мовчки слухали її Одарка і Христя нерадісне все те розказувала Пріська нерадісним і закінчила
Обличчя його було повне ворожої люті до сержанта
Єсть питаю
Рапортую
Спаси біг за раду сказала а зупинятись не зупинялася
Вибачте я на хвилинку дуже ввічливо але твердо мовив Хаблак переступаючи поріг Я хотів тільки сказати
Андрій дивиться Петровського з глибокою мовчазною симпатією
Ледь не скочила йому назустріч не вхопила за руки не підвела з килима
Мені хотілось так чисто завагітніти як завагітніло голубе небо що вже мільйони віків хоронить у собі таємницю найпрекраснішого й найчистішого зачаття
Тоді підуть тисячі горожан на площу м'ятежної комуни а потім підуть карнавалом на аеродром
8
Микола вхопив в руки дрючка й кинувся до отамана
Хіба ж ви забули як ми їхали степом і ви казали що там сільрадівська толока і щоб я тамечки пас
Того він і був самий бойовий з усіаї петлюрівської армії і більшовики завжди не витримували нашої штикової атаки
Цього і ніззя було проводить ще якогось лиха нашле на бідну мою голову тьху-тьху не на ніч згадуючи
Але майже кожного разу замислювалась і иноді навіть до того що не помічала як Сергій визволяв голову з сумною посмішкою підводився й сідав за стіл
Була цікавість до поета до української мови цікавість художника майстра а для Добролюбова Тарас Григорович був боєць-однодумець якого ніщо не скорило не зломило він був навіть у деякій мірі зразком непри миренності
Яким постерегав що його й справді не розуміють слухачі хотів говорити попросту але якось не потрапляв
Громадяни
Над його головою висіло зелене гілля верб і кидало тінь на воду
Так маю хочу зостанься
Там у тій кімнаті покурити можна
Чого ж поспішили
Декілька юнаків побралися з білоруськими дівчатами і перейшли жити в їхні села
Дивись гайдуки сказав Карамлик
Може її відсікли в татарське нашестя
Зоринка сказала аби не ждав її ще на тамтій седмиці повезли до Колоброда і надовго
Та тілько ж йому сивий соколонько
Скорій глянув світлійший
Чи надто мені не симпатичний цей клієнт
Батьки можуть тільки все зіпсувати
Сильвестр виходить
Осавул його мосці молодого пана Ржевуського а їде він до ясного пана губернатора з дорученням од ясновельможного нашого регіментаря і просить гостинності
В нас його немає
Тобі ліпше Каломелко
Такий Петров
А я о тобі й не переставав думати відколи тебе побачив
І Кушнір тепер з хвилюванням стрічає машини на них похитуються усипані живицею соснові дошки сіріє згустками туману цемент і червоніє полуницею дзвінка цегла
Тепер Орядин
Поглянь на небо високо
Бурно мутить воду
Моссаковський не зводив очей з Онисі
На сусідній шаранті вартовий щось вигукнув
Та я прочитав його собаче ім'я
Корчмар витріщився на нього
Мелашка сподобалась проскурниці а од неї саме тоді одходила наймичка
Ігор мовчав
Великі чорні очі допитливо зупинились на ньому проте лісник розміреної легкої ходи не стишив прямував до озера
Дядю Мусію підождіть
Перепустимо й підемо вслід
Юрба робітників
Запомни собі навсегда товаришу Мотузко що ці вопроси зараз до діла не стосуються
Воно у сто крат слабіше мого
Коли на обрії забовваніли неясні обриси орди
Ніколи він не бачив таких рук
Слухайте повторив Дювер'є
І став я композитором
Вже другі півні проспівали як Ничипір Хрущ урвавши своє старанне хропіння котрим він удавав що міцно спить і звівши голову над подушкою сторожко прислухався
Чи не надто я багато заправив від життя і воно мені мстить
I в ногу будуть все хадіть Кагда ж тут есери завадіть
Та була тут історія
Мені завжди хотілось ніби роздвоїтися розмножитися розірватися на сто шматків і щоб кожна моя частина жила й творила й пізнавала різне гарне і щоб все це був я
Де вже моє не пропадало
За хвилину-дві я від'їду
Історія це вам не рак назад не йде обняв Тарас Михайла
Щоближче дуб наближався до порогу то все дужчало те ревіння і врешті вже козаки не чули один Одного
Чіпка припадав ниць мов хотів сховатися
Тільки що з голоду не мерли
А как только мы туда переберемся спросил у него Мазепа озираясь по сторонам
Хтозна
П'ятеро коней
Був оце в аптецi купив настоянки конвалiї
Та якщо всі так оглядатимуться на інших як ти то не діждеться нещасна вітчизна кращої долі
Приказ строгий жорна здать
Гюргій набіг саме вчасно щоб устигнути вхопити Сивоока який би так і шелеснув у чорні пошуми завалля він міцно вхопив товариша смикнув до себе відтяг од прірви мовчки попхав ще далі від небезпечного місця а Сивоок так само в мовчазній затятості вирвався і знов був стрибнув туди до прірви але тут Гюргій нарешті збагнув усю небезпеку того що може відбутися й устиг крикнути
А вам же куди
Правда дійшов лист до нас запізно через треті руки бо посольство хана Батия в дорозі було затримане князем суздальським і лист ним був відібраний
Вперше такою бачиш
темненької ночі
Німий нахилився до корми де лежала його одежа і в'язочка осоки з пляшкою молока всередині дістав звідти холодну червонобоку кислицю і став їсти важко рухаючи враз отерплими щелепами
Та це ви справді чи так тільки одкашлявшись радісно промовив він
І розуміється не тільки про Каховку а й про Ангару і про Єнісей і про майбутні міжпланетні польоти і про перетворення всієї землі в нову землю
Вона ж так давно бачила в своїй привітній господі такого дорогого гостя як я
Скидан тупцює в тому болоті і чує як на майдані все ще приводять людей до послушенства
Вона зрозуміла що не її мова мова її оповідань а українська
начяти старыми словесы
Сотник говорив весело
Ні
Я можу посидіти й сьогодні коли хочеш
подумав Володимир
Первое муж он всегда пьяный
Ще раз вченим повіримо
У садку тим часом народ зашумів всі пустилися до вокзалу
Тореадор Iван Рень i тореадор Павло Завгороднiй
Я міг би тобі одрубати язик за таке спокійно мовив одноокий
Нічого надзвичайного не сталося
Завмираючи від жалю та хвилювання Дарина переступила високий поріг і ввійшла до вузького й тісного кам'яного склепу в якому мав бути живцем похований настоятель Мотронинського монастиря
Як підходили вже до села
Гу
Як тільки надійде лист зараз можна почати роботу
Лекції Дмитро Іванович читав простою зрозумілою всім мовою без жестикуляції але ж глибоко западали його слова в серця слухачів
Горобенкові несвідомо хотілося якомога довшє вдержати книжки в Нардомі
Інтеліґент по-господарськи поправляє речі
Ні не страшно
Ну вони й озвіріли
Інший налає а інший вип'є
Озирається
Покуштуйте лиш який смачний борщ з курятиною Павле Антоновичу
2-а с е с т р а
Одного разу поиходить вістка що в Києві змінилася влада
Великий пак страх
Пий Петре
Чим
Доживайте вже мамо зими в баби я заплачу що там баба скажуть
Тільки Мар'я чогось не туди гне сумна надута наче сердиться
Полікарпе Явдокимовичу
От бузувіри
Ви хмільні й дурні
Все ж бач хрещена мати тебе не прожене
Обтер вуса та й каже Нічого
Із повіту приїхав карний загін
Ні шабля чоловіча сила а куля суд божий
Я ж казав засміявся Франко
Нічого
Приїзди швидко
А от якщо курпину розірвеш або штани на коліні репнуть тоді
Мовляв там завжди можна знайти вагон домовитися
Нащо це вам окуляри спитав Комашко
Я поблагодарил ее за внимание и просил в комнату
К о р н і й розтеряно
Тихо плачет и хочет ее оставить
Вони стояли від нього в кількох метрах і йому здавалося що вони його бачать
О а чому не слухати
Я гадаю про вищий погляд на вищі ідеї
Випрямовуючися обізвався О ви аристократи
Ох і славна ж дівчина
І це так це нас Купало звабив
І для вас браття є шлях до волі шлях на батьківщину
Прислухалася ліпше не чути нічого
Якби була сказала Ходім до парку
Тобі все одно що пикою що потилицею ходить
О л ь ш а н с ь к и й Так так її вiзьму я тiльки як
Він те знає і уважає
На плечах його згортаючись у чорне лоскуття горіла гімнастьорка і Дорошеві зробилося моторошно від того що на людському тілі горить одяг а людина не кричить не бореться з вогнем а сидить мовчки
Хотів було вертати але нехай і так проведу вас іще через тіснину до вашого двора
Звідки вона
Ми вернем вам ваше добро десятерицею
Ярему Кривого посміхнувся Лель Лелькович
Я став неймовірно здивований
А що річ певна і чого не можна заперечити це те що він елегантний хлопець і за ним можна пропадати
Не проживу
Про Супруна думав мало навіть про те що може зітнутися з ним у шабельній кип'ячці намагався зібрати себе на спокої й силі
Це у них узвичаєно так робить султан так роблять візирі й паші
Чи казать за це усе татові як вернеться додому спитала мати в дочки
мовби прокинувшись від глибокого сну кинувся Петро
На родича на князя нiж кривавий Наважився убивцям передать
Цим разом чорт не вспів їм помогти
Пахло п'яним запахом
Він бачив Грицькове щастя
Постійте ми поспитаємо хазяїна
Ви вагуєтесь
У нещодавно відкритій у Полтаві масонській ложі Любов до істини її майстер начальник генерал-губернаторської канцелярії далекий родич відомого просвітителя журналіста і видавця Михайло Новиков на одному із засідань запропонував Івану Петровичу що перед тим був обраний вітією ложі зробити спеціальне повідомлення про театр
Вісімдесят акча закричав він Та в мене мейзар 71 на стегнах і той вартий вісімдесят акча Ось я мейзар і оцінив спокійно промовив Ахмеді А ви самі о падишах не варті нічого
Ох боже мій і Олексій тут
І ось вона прийшла до тракториста Мамайчука й побачила там молодого Дорошенка в його штурманській формі з його ласкавою блакиттю в очах
То Варивоне дуже погано коли хтось сам собі подобається
Может быть орел теребит зайца
Ми там у його касу не заглядали
Батюшка зітхнувши вплів у сиву прозелень бороди звосковілу руку подивився поверх нової районної влади
Йди ж мерщій заручайся коли хочеш а то й справді втеряєш свою пальму
Пів- Європи переїхав щоб добратись до Німеччини до своєї давньої з юнацтва нареченої
Одного разу прокинувся а в хаті справді ясніє од вікна м'яке біле сяєвце
Хто ж це
Після прогулянок досадно було повертатися назад але їх не питали
Нарешті вже далеко за південь вернулася хазяйка вона щоправда принесла крім харчів чотири свічки й навіть дещо з посуду а саме дві ложки та якийсь черепочок але хоч і покупки зробила сама була напідпитку не втерпіла таки сердешна забігла до своєї щирої приятельки шинкарки
Присівши вирвала стебельце синіх дзвоників і крадькома зиркнула пильним оком на незнайомця
Один каже що ці вітряки нагадують йому Вестфалію тільки там вітряки колосальні й внизу під ними мешкають мірошники
Знаю що в домі чекають на вас
Пане докторе прошу прийняти моє запевнення що я винна в тій несподіванці яка вас зустріла в цій кімнаті
Та погляньте знов приязним зором
Шпиці в колесах затинковані багном та зледенілим снігом
Дуже прошу
Загубився десь під Черніговом Лизогуб бунчужний генеральний будував монастир і відгородився монастирською стіною не приїхав і київський полковник Ганський і ще чимало
Догадувалася що слово Хуррем значить або спокійна або безжурна або весела
Дванадцята камера крокує в зловісному мовчанні
Коло стіни розкинулась зібгана розтерзана постіль
Я вже сили не маю
Але чого так непокоїться гайвороння над нхмв
Люди
Приїхав гетьман Бранiцький
Війт
i нiколи ми вас не забудемо
Пальцем тебе не ткну
Чорт з тобою
Тоді голос сказав їй що він звичайно знає Михайлика але все-таки цікавиться відкіля вона чекає його
Що подумають Святослав і Рюрик якщо моя дружина помине їхню землю і піде аж у Сіверщину
Левко Цар
Вечеряла з жахами й кров'ю
Чий
Лящить кажеш
Серце нагально стукотить
Люди помирали мовчки
У той час коли на Правобережній Україні напружувалась у всіх верствах суспільства життєва боротьба а в повітрі чути було запах крові й пороху в той самий час на лівому березі Дніпра було цілком спокійно
Життя лиш доти має вартість говорив він частенько доки чоловік може помагати іншим
Ні Арсене наще місце тут
А натхнення все линуло на неї та збільшувалось од сухого холодного повітря й таки добре турбувало й мордувало її нутро
Ваті стало легше на душі
Прилетів Юрій на білому коні з списом у руці і автоматом за плечима оглянув нас і каже Поки мені не треба таких вояків ідіть собі хлопці на землю і бийте фашистів бо інакше не бачити вам раю вовіки віків
Невже це можливо
Йому лишається один шлях тікати на південь у Туреччину
Дійсно треба було спішитись
Він же зробив усе що сила зробити земній істоті яка має діло з такою неземною істотою як ця дорога смуглява дитина
Не забувай синку за нас та справуйся добре
Яке безглуздя
Се ви мене дядюшка буцім живого ріжете
Про Насимі довідалася десять років тому на перший погляд цілком випадково але коли згодом думала про цього поета і про випадок який одкрив їй існування великого богоборця зрозуміла що це просто одна з тих подій які неминуче мали статися
Безсмертний ворухнувся
Вони падають з ніг
В даному разі се питання мене і не клопоче я ладен здатись навіть щодо кебети та вартості творчої цілком на думку д
спитав він диякона
Усіх попросили вийти
Співав спочатку дискантом але після перейшов на альт
Деякі побратими бажали щоб той вихід конечний для повної вдачі змови і для повного притиснення жидів відбувся потихо без шуму малими громадками щоб жиди не швидко догадалися що воно таке і до чого йде
Два роки
Єлпідифор підняв кропило й під голосний спів окропив свяченою водою найближчі ряди
А ніколи і за холодну воду не бралась
Знову щось затівають
Є й ясновельможному впин і не князева сила й воля проти його стати
Сто разів ні
Гуня поцілував булаву сунув її за пояс і подякувавши товариству коротко мовив
загримів Заєць
Виковзнувши Радульським провулком на Піщану вулицю я побіг через сосняк аби перестріти дядька Дениса десь на півдорозі до Собакаревої гори і невидимкою супроводити його
Вранці Степан пішов до інституту і тільки ввечері побачився з Борисом мусивши знову до нього вертатись бо подітись не мав куди
А що ж вони будуть говорити
Жахливе видовище
Давай
Це було зроблено необачно бо доки запорожці розбирали крам козловський калга Феті-Гірей скликав озброєних татар і кинувся на запорожців побиваючи їхні розрізнені купи
Його жвавість та запальність вплинули на хана й 11 квітня 1692 року хан з одного боку і Петрик од імені Війська Запорозького з другого склали умову за якою хан мав допомогти Петрикові одібрати Гетьманщину й Слобожанщину від Московської держави до своїх рук Петрик же за те мав перевести східні слобідські полки на спустошене Правобережжя з тим щоб одчинити татарам Муравські шляхи до самої Московщини
Кожний з тих кого ми панські діти визволяємо є щасливіщим за мене з насолодою без вагання я помінявся б усім з Охримом
Богаза обійшла усіх робітників заглядала їм в очі й не знайшла тих очей що її причарували
Ви зрозуміли
Мені здається це й пірвало Наталку за собою що вона та елегаятська пані не зважала ні на сукню що тут і там здерлась зачіплюючись ні на фризуру що змокла теліпалась остаточно одною довгою косою по плечах надаючи їй чудний вигляд
Седнев 1847 березня 7 Нижній Новгород 1858 березня 6
Гляне аж вони давно в шкоді
Коран теж говорить Меч є ключ до неба одна краплина крові пролита за боже діло більше вгодна господові ніж два місяці посту й молитви
На арену вилітають голуби
Мовчить невеселий мов із заліза кований не гляне бровою не поведе твердий як криця
Рятуйте
Дивлюсь я а на скелі стоїть чортяка з рогами
41
В Вані в руках дзвіночок без сердечка
Ну що як він спізнився як комісія вже закрилась
Зараз почне перепрошувати знала Камілла
Садови на палю
Лядою гуркнув ще батько а тоді повернув до дверей своє похмуре обличчя
От чого не треба того не треба почав її заспокоювати старий далі підійшов до скрині відкинув ляду й з-під рушників сорочок скатертин з доброго дива вийняв тернову хустку и червоних з росою трояндах розгорнув її на вузлатих руках
А бідні піддані і день і ніч на вас трудяться й мучаться ви ж бо їхню кров силу працю і старання висмоктавши і починивши голими в оборі та коморі ваших вирванців що ступають перед вами фалюндишами утрфинами і каразіями фалюндиші утрфини сорти сукна каразія кармазин сукно червоного кольору одягаєте щоб красним виглядом тих слуг око наситити а ті бідні піддані простої доброї серм'яжки не мають щоб покрити голизну
Нерівне світло осявало коротку грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям зарослим мов куделею пасмами полового волосся блимало по накиданих безладно клунках та по втікачах що сиділи й лежали купками по землі
Ви не туди добродію заїхали
Козаки мовчали
СІНІЦИН
Не можу розстатися з своїми друзями твердо й переконливо говорив Пильчиков
А дехто
гукнув до нього
Сама Анна у білій сукні лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою
Він дивився на свій рід на захлиснуті піснею помічені тавром відчаю прості щирі людські обличчя і хвиля сліз чомусь підіймалася йому з нутра до горла
Село мовчало лиш на буковинському боці приразливо і гірко заходилося в плачі дитинчатко
Старому видно було ніяково за те що виявив перед незнайомою людиною слабкість хай навіть скороминущу знову як і перше добрими успокоєними очима глянув на Єльку
Тому що ви стали ліниві і вибагливі то вам здається що старієтесь
Мусимо дивитися правді в очі і казати як воно є
Колосовського пам'ятаєте
Герой фронтів командир морських десантників і герой мирних літ дісталась йому Золота Зірка коли ще був у МТС рядовим комбайнером
Скільки сліз тут виплакано темними ночами скільки крові пролито і нелюдських мук зазнано
Далі сягнув рукою в мішок і набравши з нього повну жменю блискучих червоних кинув їх як перед тим своїм капелюхом до землі кликнувши
Хто міг сподіватися що зустрінемось та аж де
Та ну тебе не тягни i без того гiрко
Якусь хвилину князь Ярополк стояв тримаючи цей меч
Чіпко
Батий повів оком по колу
Піди зараз
Коваленко чи Лаптьов чорт диявол всіх однаково в грязюку все топче закроїв бесарабець
Біднота
Мати стривожилась
То навчи
Часто під виглядом таких посланців виступали всілякі пройдисвіти та авантюристи
Відколи дізнався про свою приреченість щодня линяю
Але не кажи сього нікому Анно
Він справді здібний
У безщасного від того нагадування все обличчя якось бгалося стискалося в один вираз страшної пекучої муки сірі очі туманіли
Тримайсь стара хато
Утворилися Сербський і Болгарський курені
З ними вкупі поїхали ще деякі значніші пани
Три стакани на день дає похвалився Миколкою дід Рятушняк А я вже думав де там ти і що
В полон ніхто з живих не здався І полягли усі в бою
Сидить яка-не- будь розмальована фіфа що жениха собі ніяк не підчепить шкрябає пером
З льоху долинув дзенькіт кайданів стогін
Та чи ж ти не рідна мати своїй дитині
Клич у Павловське Миколу Софію Михайла переїздіть туди обживайтесь а потім гукнете нас
А тут коли б ти знала Явдохо яка нам пригода трапилась перервав Кирило нудне мовчання
Явдоха стоїть на порозі і теж усміхається
Царевич ще якийсь час кипів панічне шаленів але все його шаленство розбивалося об суворий отаманів спокій як весняні хвилі об морений корч
Добуде вимовить яке захоче слово
По всему видно было что они шли издалека
Божественна Джіоконда мружить очі в ореолі леґенди про майстра що її сотворив про безсмертного Рафаеля Санціо
Ти думаєш ти зробив оту мозаїку
Князь робить з ними ще більше відповів боярин Він дає їм мудрі права і мудрих суддів посилає їм своїх вірних слуг аби боронили їх від ворога
Крапля довбе камінь
Коли ж
А що як
Вона була як погода напровесні мінялась щохвилини
Квапишся як попівна до шлюбу
Микола
Буде сіяти орати косити жати ростити дітей
Леся сиділа поклавши хвору ногу на низенький ослінчик і уважно слухала
Один Роман був як ніколи веселий і часом немов школяр пустотливий
Надіюсь позитивну
До якого батька-матері
11Чи довго плив Еней— не знаю А до Евандра він доплив Евандр по давньому звичаю Тогді для празника курив З аркадянами веселився Над варенухаю трудився І хміль в їх головах бродив І тілько що човни узріли То всі злякалися без міри Один к троянцям підступив
А тут ніколи ні одного слова ні одного звуку ні одного погляду
Може хто й застромить її собі за високу шапку тілько той буде не з нашого десятка
Що вже ти там синку награєш сказала здавленим голосом уривано і силувалася всміхнутися та замість того вибухла голосним плачем
Слава
Ти ж тiльки гляди менi щоб нiхто не бачив
Ти ж бо його бачив як їсть він і п'є і осудив а він пішовши з корчми у свою келію той смачний кус і кухоль оплакавши й віджалувавши прийняв од бога прощення
Вы преувеличиваете
Ізюмська сакма вела з приазовських степів понад р. Осколом до Курська 63 0 б і д н я або літургія церковна служба що правиться після утрені
П е т р о. Ні се не мара а се я Петро і тілом і душею
Ласочка
Просиділи до других півнів
Він не бачив нічого
А що коли на це блюзнірство відповідять мовчанкою або хтось скаже ні
Швидко
Коли б ще дочку пристроїть за благородного чоловіка
А пісня й далі линула
До речі невже правда що акушерка по- українському пупорізка
І гомоніла збираючись
Нехай свій винахід на собі спробує
Що ти будеш з таким дурнем робити
Так же ж не вбили
Про мене лягай там під тином
І хоч на колії ще нічого не видно опріч маленького клубка диму на обрії натовп хвилюється
Він Сироватка впустив її зі свого дозорського ока й за те має каратися гинути в оцій смердючій норі
І знов пустився у просторікування про душу з воску й любов до всього що має богом дане життя
До піщаного виступу з шипінням розводячи воду похитуючись на хвилях наближався човен
Через це тісніше туляться одне до одного плечі і натовп комуністів дивиться на трупи одним спільним печальним оком
Воно буде кричати а я буду втоптувати землю і сміятися бо я чоловік віруючий
Дивний прекрасний хлопчина
Це було мабуть його творчим завданням
Двоє залiзничникiв демонстративно пiдводяться i йдуть до виходу
Галя зводиться в ліжку мацає пальцями стіну дістає до стелі
Навіть не уявляє як вони зустрінуться
Нашим рідним і близьким
Чого не хочеш говорити не говори чорт з ним а що хочеш говори
А за Малушу ти мене прости сину
Кликала Данає
Як не мали вони вже сили добувати собі їжу то приходили в Покровське з торбами випрошуючи хліба та й знову ховалися в Лузі не маючи навіть хати а живучи по дуплах та так вони й померли не розголосивши де схований скарб Запорожжя
Ти питаю коли служила
Так то ж я тобі говорив щоб ти рано прийшов без запізнення а ти мені комедію граєш
Гаразд мене поповозив востаннє вже не возитиме нікого більше
Гей як ся буде сивий голуб трепотати
Ну й що
А сам лягай за ним
Чи мої бажання такі противні кожному
Як пізнав свою похибку то зараз направити її
І справді хоча була неділя Григорій не зустрічав нікого
Не наша справа описувати в подробицях де саме це відбувалось і перед яким наступом
Од них смерділо горілкою тютюном і брудним одягом
З кухні крізь кілька зачинених дверей до нього доходив шум трьох примусів відповідно до числа родин що збито жили в решті чотирьох кімнатах цього помешкання
А здоров синко здоров
Зайдемо до Пр-ронів каже вона не дослухаючись до чоловікової балачки бо діло вже зроблено і матерія на шарахван міцно затиснута у неї під пахвою та поспасибкаємо за молоко може ще раз пр-ринесуть
Вона придивилась i в червонкуватому вiдсвiтi вогнiв вiд Почайни побачила обличчя гридня Тура
Чи хоче чи не хоче
От як повинен реагувати Інарак а не соціал-демократичні слиньки з якими ви й товариш Паровоз так панькаєтесь
Може і наш Дмитро ходить із хлопцями Кармелюка
Я багато думала багацько читала але мушу признатись що й тепереньки ще не виробила собі світогляду пересвідченнів і будлі-якого погляду на людське життя
Ні князю ще не пристала та й не
І ти змовчала
А приїждже товариство запросило Єльку по Дніпру прогулятися з вітерцем
Мартин
Ти сину таки її просвіти
Халупа на похилому березі яка тремтить од вітру і мево свічки що раз у раз б'ється по стінах і хазяї не знати чого викинуті до цієї пустелі й забуті людьми
Ніколи їх не пестив не обнімав а тільки бачив здалеку мов на картині
Тепер кажуть як проспівають півні незримий оркестр ночами виграє її по панських будинках
І жиди вилазять з якоюсь політичною організацією
Я завтра напишу що їх має вчити та й годі
Якщо ви допоможете визволити Мирона
Тому що ми тільки слуги й привідці до тієї мети тобто віри а самі ми і Петро й інші ніщо тільки плату відповідно до своєї праці й старання кожен прийме
Це вона
Решту ж я не віддам
Олександр Іванович давно вже закінчив приймати хворих в амбулаторії а думки про рак усе ще не покидали його
Медичний інститут мав дослідною базою їхню лікарню
Йшлося тепер тільки про те щоб говорив Андрій
А чиї кості
Князівське
Ні меч ні закон не замінять любові
Часу в десятом присылает за мною Григорович
Нема
Окрім його настійливої вимогливості сили диявольської енергії яку цей літній уже чоловік виявляв було в ньому те без чого не був би він Сава Данилович за владним голосом за словом твердим часом дошкульним і навіть грубуватим дівчина помічала в ньому внутрішню природну повагу до людей яку вона в думці назвала антибайдужість
Бачила його палаючі уста й його хворобливо блискучі очі
Мавро пригадай
Одного другого третього отак
Тоді просто на море але щоб завтра я тебе на заводі не бачив
Й подумав про спалену луку його поривало запитати про те Супруна одначе не знав як і боявся що по тому між ними може розладнатися не тільки розмова а будь–яка злагода
Хіба ж ті бранці будуть зимувати в редуті
Я р о с л а в гнiвно
Мета ж виправдовує всі засоби
Много бессонных ночей провел я думая о тебе проклиная свое рождение
Реєстровцям вірити що вовком орати
Ще дитиною запхав собі до вуха кістку черешні
схлипує
Проте іноді думка його зупинялася на зовсім незначних подіях на тому як він позавчора поламав косу як Ничипір лаявся з своїм кумом а потім парубок знову весь насторожувався завмираючи в болісному напруженому чеканні
Він повторив Можна жити
Але дівчини не побачив
Андрій нічого не думав
Читаєте
Чорно й неприязно дишів гріб коли приступили до нього
Аби довідалися що горіло то й набіжать з села людиська тії
Підійшла черга до Андрія
І нікому нічого ні слова обізвуть тебе мішігіною або запідозрять о це вміють Хтось з твоїх родичів був у бандерах
Жандарм
Скорочено
Всі три панове поєднались
Зрештою хай буде як буде
А н н у ш к а вернувшись
Б а р м и ц я сітка шолома яка прикривав обличчя і шию воїна
І султана Османів дійсно шукали його вірні люде повзучи з нараженням життя поміж скелі Афону що дрижали від ударів перунів
Бій тривав дев'ять днів
Чілі папаша мамаша треба так казать як дворянські діти кажуть
Карпило ще не знав хто перед ним але розумів що сперечатися небезпечно у незнайомців листи з князівською печаткою
Щастя що я зустріла Грушевича
Впини лишень свою дочку бо вона затого збавить і мою Маню сказала вже сердито Навроцька
Що там за цяця приїхала в Журбані з харківського інституту питали в Радюка хуторяни
То розум десь не татків З'єднаєм що нестатки до нестатків
Він знову ще раз і може востаннє ставив на карту свій авторитет
Він слухав це почуваючи небезпеку цілком виразно надзвичайно близько зразу за порогом своєї кімнати де вона похмуро стоїть поклавши на клямку свою жахливу руку
Баба
За те що в моїй головi меншає полови
Дивись пак любісінька милісінька була жінка зранку а на вечір тільки тіло зосталося та й те задубло
Там одні очі чого варті як зорі
Кабачок був невеличкий звичайний лондонський кабачок для скромного службового люду
Білгород
Пауза
Спитати
Гість стояв біля порогу й не рухався
Мені зробилось моторошно невже так може вимізерніти людина що їй і земля на якій вона родилася з якой їсть хліб пахне червою
Сідайте тут одпочиньте ви сьогодні надто бліді
Е цього не роби бо це все тебе скомпромітує
Чого
Чоловік
Апостол бере його за руку Я все казав що обозного слухати треба бо він усі розуми поїв
Напад було вчинено минулої ночі під ранок
На что людям мешать
Може що часто користав з того
Він раптом сів за стіл
Щоб разом іти до школи Котька й Зойка щоранку зустрічалися внизу біля під'їзду
Мертві слова мертві люди
й вирядили
Где ж это поделась сила казачья
Вона трохи не кинулась йому на шию
Що ж це вони так утікають
Попитай у гаю
Бог тебе не опустить говорила потішаючим голосом
Як-то нема
Всі розсілися коло столу забрязкали ложки ножі видельця
Це було в останній місяць зими
Тих не можна і так продовжити
Легкі перкалеві блузки спідниці
Куди я попав
I це може бути кажу я трохи з жалем бо шкода буде як хтось забере Мар'яну i я бiльше не побачу її
Шлях мандрівників послався до привокзальної площі
Що тілько в біблії прописано усе чернець той мов живе списав скрізь по монастиреві
Всі ці роки які минули й були переповнені такими турботами адже для світу загального вони тільки й були він бухгалтер а вона вчителька
А хоч і вони
Михайло Михайлович подивився на годинник
Завтра ж подай прохання
Художник Корвин високий і тонкий подібний на розкриті ножиці з гострим як у Гоголя носом перебігаючи повз скверик привітався з Комахою
Прибігали вже десять раз із ружжами Джмелики на сходку загадували
Повітря стоїть ані дихне не ворухнеться мліє у своєму тихому спокої місто німіє гасить світло і покривається сном
Григорію а ти не думав над таким ділом чи не можна стебло пругкішим зробити
Хлопці
То так видно з-під ножа одскочило
Не розуміщ чим вона всіх вас вчаровує
Сергій посміхавсь у вус
Я притуляюся носом до щілини в дверях і навмисно хрипко щоб голос грубішим здався гукаю
В повітрі стоїть дзвін здається що десь далеко мабуть аж у слобідській Україні тисячі ковалів кують чересла
А як вітряно то ще й гуде потихеньку
Раз родила мати раз і пропадати сказала Онися Степанівна
так почав пояснювати що Бондар і Мірошниченко зрозуміли прийдеться їм тільки в селі розпитати дорогу до голови який порушив родинну рівновагу візника
Страх минеться забудуться ті страховища що душу лякали сон своїм спокоєм все те заснує а все ж зостанеться споминка про ту страховину й та споминка одсахне сина від лихого заміру
Запрягли коні в ридван посадили Василя Невольника за погонича і помчали нас із двору
Він заспокоїв Галю і не відмовляв Івана од його замірів
Що мені за пожиток з тієї малої розкоші коли я вовіки у вогненній печі смажитися буду
Я люблю прудку проїздку так щоб коні летіли як птиці щоб аж дух забивало сказала Ватя
спитав Хропаль
Заливайте
Він запропонував взяти за зразок типове господарство одного селянина з Мишуриного Рога
Як дасть як дасть
Біжи до Сидоровички позич
Боярин Славута
На віщо ж пані скаржиться
Було тихо
сказав Тарас
Горбуша і в могилі не знав спокою мучився спокутував свій гріх
От що мені гроші
Страждання й жах породили богів і гіпноз страждання й жах повинні зруйнувати їх
Не багато таких потовпилось би в курені
Франко допомагав їй жартував хоча в погляді його більше було задуми
Це про Мічуріна
Леон ніколи ще не видав її такою
Не доводилось чути
О то длуга гісторія
От рояль розливається щемлячими акордами під тоненькими пальцями
Тиран мертвий мертвий закричав схопив ротом повітря й впав зомлілий на руки Hyp Алі
Ми знаємо що діти трішки варвари
Ніхто не знав чим наповнені дні султанші
А ти ще таки не перестав думати про ту прокляту Січ
Тільки—сьогодні саме в цей момент її глибоко затривожив він
Й навіть із сином
Зненацька страшенний гвалт залунав по замку i захитав його стiни галас тупiт стрiльба розлагалися з усiх бокiв
Скоро і форма буде
Гаряче повiтря було напахане й промкнуте запашною парою
Із хат виходили люди тислися біля Оксенового коня
Багато було слів гостей і всіляких людей ромейських вони за життя не відходили від цариці
А що тепер хазяйка діє
Та не дивися ж не дивись бо звалишся у прірву
Востал язык на язык голова на голову разум на разум сердце на сердце
Що-о
Візьми свій меч і вийди назустріч юрбі
Вони втрьох з'їхали з горба і попростували до Успенівки
Стукнув у двері коротко і боязливо
Давид із хлопцями повз ставок саме біг тоді на кручі щось майнуло біля млина А хіба тоді знав
Навіть найменша форма була мені завеликою гімнастерка як підперезавсь стала на спині халабудою штани були кругом широкі й довші ніж треба десь на півчверті то довелося вбрати халоші у шкарпетки
Як радісно як просторо
І не розплющуючи його прошопотів
З марева лугів випливає постать чиясь
Якщо був коли-небудь рай то в ньому я певен пахло так як у моєму саду
Ось ходи сюди
Потом отошел от него шага на три посмотрел на него и сказал решительно
Глину
Лейтенант миттю відірвав геть козирок з м'ясом і подав Максимові
Говорив пан Тетерваковський возний і кожному почувся голос цього дряпічки і диво-дивне не лише голос перед очі лицедіїв з'явився сам герой у вузьких в темну смужку штанях у черевиках з гострими носами в капелюсі з ковінькою в руці
Такий звичай
Біля бакенської будки грає листям гінкий осокір його здалеку видно
Двинем діла-а
Геть звідсіля
Вона мати сказала їм
Ще тільки рік минув як розмовляв із Вишневським про жезл і пугу а натинявшись і він повіявся шукати щастя-долі
Правда її грубі випнуті губи швидче нагадують Муринку
Додому
Я розумію
Ну та що там горе лічити перебив він сам себе з веселою усмішкою не такої ми мудрої науки щоб могли перелічити все своє горе то вже панам-ляхам єзуїтам або звіздарям якимсь легше зробити а не нам
Чи може тому ви вважаєте його приїзд за непожиточний що він бачив Христову церкву заплюгавлену нечестивими черевопасними пастирями місця хвали божої зайняті мирською владою зневолену поганським мучительством оганьблену злим і нечистим життям піддану огуді й до решти збезчещену
Я не рушав з місця
Тільки всілякий на землі неосілий хибкий народ цей звичайно туди й хилиться куди вітер повіє
Інакше вони жити не можуть
То майте бога в серці згадайте о. Гервасія
одрубала вона
Та й не для того пишу щоб нерозумних просвіщати
А н н а П е т р і в н а виходить з офіцини до Павла
А щоб Гнат не застав його зненацька придумав таку механіку прив'язав до дверей порожне відро
Чим пояснити ці несподівані ривки природи вияви незрозумілих нам устрімлінь
І знову військо
Дерева хитались і там злегка за ясно освітленими вікнами показалась раз стать пані Обринської і більш нічого
Треба учинить Постійну варту по отих удоллях Що йдуть під замком де живе той люд Непевний і свавільний
Ніч темна бадьора
Йдеться про єретичну течію у християнстві яка набула певного поширення у XVI— XVII ст. у Польщі і на Україні
Чого нема
Прокіп кланяється просить
І пошив мій син йому чоботи настоящі козлові хоч би й гетьманові такі гарні
Ми мусимо всі боротися проти найпідліших кайданів унії
Вони ходять навколо діжок на верстатах забивають у обручі гвіздочки і все співають сміються і співають
загомоніли козаки
Меланя випросталась і визивно випнула груди
Серце її замирало обливалося крів'ю
Не обізвалась
Сказано дурна не бувала ще в наших руках
Годую я тебе отамане скаргами а ти либонь ще й не обідав
Так ти он як розсердився нарешті бог суходолу
Ні
Король встав і поцілував князя Єремію в обидві щоки
Боюсь я добродiю Скряго що твоя голова скоро й рада буде густи та не зможе
Стояв у неї на городі чому очерет складений на городі а не в дворі де стоять садибні будівлі копиці сіна соломи та ін.
Десять-і день
А мені здається навіщо тобі крячкою сидіть мордувать себе
Казанцев гнав коні й мовчав
Прижмурила очі до півдитинного сміху
Іншим разом Карл замилувався б прекрасним обличчям цього невисокого і на перший погляд неміцного зовсім юного офіцера але зараз він був вражений почутим
Раптом Галя скочила і до дверей метнулась
Зостався Чіпка в Бородая
А мене от витягли з постелі
Дарма нехай жалкують а йому у отца дуже-дуже добре
Цей щось мислив і чимсь жив
Тут не то что проезжим купцам обрадовался бы всякому жиду а то купцы
Чим воно скінчиться
І світили дивними блесками прекрасні діядеми з червоних як кров рубінів і з зелених смарагдів і з темно-бронзових турмалінів що приносять щастя
От дурна
Там і зараз запорозька паланка стоїть
Але ж не хотів признати статті які Іванцьо Брюховгцький уклав
То Андрій зірвав із голови свій шелом з візерунком парда над очима і верг у чиїсь стрічні руки за глотком води
Бо бачите в неї уста все затяті і аж викривлені чоло зморщене погляд мрачний
Ті напевно не вшанують нікого а пронюхавши в них гроші поріжуть усіх пограбують так що ніхто й не вгадає де ділися
А в російській літературі він лишився ще в пам'яті тим що один один він з вірним камердинером Пушкіна Микитою проводжав труну гаряче любимого Олександра Сергійовича в Святі Гори
Вона втекла до полюбовника
У такi ночi й середульший син Анта дивився на далекi вогнi хотiв бути там разом з богами й кузнецями
А новий відповів
Тут немає високого Вічного Неба не шугають орли в піднебессі не свистять у весняному степу байбаки і не мчать як вихор у безмежних просторах косяки коней найкращих створінь на світі
В тій квапливій і непослідовній розповіді було стільки захвату й сердечного вогню що її не зміг би спокійно слухати навіть той хто ніколи не цікавився минулим
Так нема
Не піду я сама й з місця не рушу доки ти не підеш зо мною промовила вона аж трохи крикнула
Ха-ха-ха
Ігор почав будити брата Всеволода і сина Володимира
Сагайдачний вийшов пошукати за Чепелем
А я й по гриби туди не піду хоч би навіть знала що ніколи грибка й у рот не візьму завела й собі одна молодиця Не дай господи
Та ось Момчил сказав голосно Пора
Ано було б ліпше і певніше коли б дбав про справедливість
Часом в неділю Підпара здіймав з жердки жупан і надягав на себе широкий пояс
Дід часто на полюванні під гарячу руку і лаяв і кепкував з них і вони ніколи не ображалися
Я ми
Загнибіда схилився і довго сидів похнюпившись
А ти і трохи не перемінилася
І минуле було прожито для того щоб ствердити майбутнє
І наказав Горбуша розкопати Захаркову могилу спалити прах а попіл вистрілити з гармати щоб розвіявся по вітру
Він попередив Віру Іустинівну про характер літературного вечора що про нього довідався він зустрівши випадково Судиму і Прокопенка
Золотого піску ніколи б не знайти не будь цього дрібного випадку
Войслав уже не раз і сам бував Гатиловим слом у різноличні язики й приймав у себе не одних та знався на прийманнях незгірше за самого Великого князя й Гатило останнім часом подумував чи не зробити Войслава старим конюшим або кравчим 26
Сердив їх тих хлопців коли їм перечив
Як рідним моїм братам і сестрам що й досі ходять у кріпаках
А тебе ж діду звідки і куди господь несе
Як тобі твоя ясочка
Чекайте я зараз вожатого на вас нашлю i побiг до вогнища
Становий ще раз обернувся ще раз раяв вибирати панів попрощався з Чіпкою моргнув йому може й він у гласні сів на обивательські коні покотив з Пісок
Почуєте ви силу мою що правнукам вашим відпаде охота до усякого бунту і зради що ваші будуть зриватися зі сну а жінки прес ваші родитимуть уродів на світ
По прогулці
А ти вмієш мінувати
Знову підвелися продовжити путь
А як тільки він скаже що я поздоровшала то так каторжний одразу й наврочить своїми баньками
Так він
Така обхідчаста така ввічлива розпитує про село про сходи про Христину матір хвалиться не нахвалиться Христею
Ну от тобі
Я там під печею пиріг сховала як баба вийде до комори з'їжте
І мислив Хрисафій-євнух бодай многе золото й срібло взяти з Флавія та новий патріарх прислав йому в дар просту хлібину мовляв то є тіло боже
А потім помалу обзнайомились і тепер друзяки
М и р о с л а в збуджений
В кутку ікона Христос благословляє дітей
Нi не їздять вони пiшки ходять
Я прийшов василiсо
Біда та й годі
У них релігія заступила все
Всеволод прибув через два дні привівши з собою дві тисячі кметів-трубчевців та курян
Ей-Богу можно подумать что покойник стоит где-нибудь в хате
Можу й з вами
А тоді гармати враз умовкли й проти північно-східного рогу фортеці турки викотили на горбок два вози
Я вдивляюсь у хуртовину може раптом появиться циган на шкапі
Важку неприємну мовчанку розбив Улясин голос
Та ні ж ні
Люди які приїхали разом з сином Агаси-хана стають аманатами
Адже він старший за неї на добрий десяток років з гаком
Левко не видержав такого нещастя що одняло од його і славу артиста і засіб
Задерихвіст почав і справді ґедзкаться пішов такого тропака наче й справді його ґедзі кусали і в спину і в п'яти і в підошви
Вона відверто насміхалась а що ти вчителю відповіси
Які
Це індульгенція Сузанно
Це мене так здивувало що я навіть не найшла що йому сказати і мовчки чекала його
Гнат
Братіє загув трубно отець Георгій воздамо хвалу господу нашому за даровану славному руському воїнству вікторію над супостатом погубителем синів наших ворогом землі Руської
К о п и с т к а
Коби так за що друге як за лихого чоловіка віді звалося кілька голосів
Зiнько почував що на його сипались iскри з тих ясних очей i западали десь глибоко в душу в його серце
Але жінки вже не ходять
Вони також жили як боги на землi
Заспівай же де була
Отже ж ніяк не переговориш оцього панича їй-богу не переговориш
З Берліна поїдете на Дрезден і все
Добре коли тобі так хочеться
І смак же в нього в чужинця особливий
стрибнув на віз Григорій
Виходь мара ми чесні люди вантажники
Як батьки дурні то і вчити їх треба озвався хтось
Один дзвонар поклав на ту подушку образок поставив олив'яну тарілку вдарив поклона й поклав на тарілку шага
Герасим
А вона ж веде так тобі чисто як майстер свою плавку веде
Широка немощена дорога вкрита грубою верствою м'якої куряви весь час тягнуться скрипливі вози повільно котяться тяжкі колеса з-під кінських копит збивається хмарками курява
Мені од цього тьохнула всередині якась безглузда і зрадлива думка
Маємо а вам дзуськи
Хай би душогуб й їли отой попіл наших спалених хат
Як же ви подаєте мені руку дозвольте вас спитатись
Сказати що український шляхтич ієрарх або козак прямував до тії ж самої цілі як і посполитий що всі вони були перейняті одними думками і змаганнями однаково боролись за укр аїнську ідею значить ті- шити і себе і читачів казками зажмурювати очі на події справжнього життя затуляти уха на голос науки і розуму
I от знову вони стоять з Артемом на кладцi
І все те помалу зосереджувалося в одних великих і мерехтливих очах з яких дивилася чиста кришталева безмежно любляча й велика як всесвіт душа
А тоді казала людина що
А той Міхельсон хай краще штурмує свою генеральшу на печі
Вона могла б і не питати
Сам знаєш
Уста її знову стулені міцно й непохитно
51
Це Ібрагімова кров ваша величність
Без жертви не обійтись
Перегорнув сторінку ще одну ще кілька прочитав рядок всю строфу і так стоячи сторінку потім ще одну
Силкуються там гуртома щось погукують чую вже уривчасті погуки й Заболотного по-англійському мабуть означають щось близьке до нашого Раз
То такі в вас мізерні де то я не мізерна коли в свою шкуру не зміщаюсь
Я впізнав його з першого погляду з першого слова Ельяса зрозумів хто він
Це був справжній велетень
Галас
Ці тільки не сумували бо як трапиться раз на віку така лахва то й добре
Прийом до товариства перетворився на криваву розправу
Спочатку кімната провалилась у жовту пітьму а потім випливла з неї набралося світла з лампади
Ти не знаєш
Круг гори спіраллю до самою Сонячної машини йде дорога з високим бар'єром
Матвій
Але він знов суворо й вимогливо окликнув їх змусивши всіх озирнутись
Тому виграє старшина від миру черні з ляхами
Боячись що вони можуть дійти до святої землі й осквернити її Олександр заганяє з божою допомогою нечисті народи в північні гори гори зсуваються а прохід що залишився Олександр замикає залізними ворітьми і замазує синклітом якого ні залізо не січе ні вогонь не палить
Я не довіряю йому великий і преславний візире
Це буває тоді коли в кімнату влетить такий симпатичний але зовсім не підпорядкований монументально-реалістичній теорії весняний вітерець і почне валяти дурня в її декольте
Не стане і Андронаті бід
Ярополк вiн у мене хрещений але злий зухвалий
Де Сава
Відтак відповідав він йому свистом або покликом по чім справлявся по нім додому
Раз у раз Ява прикладає холодну ложечку до вуха
А попiд хатою мак
Поки що я не зустрівся з князем на полюванні він а повернеться піду знов
А мати все хвалила Радюка все говорила про його Журбані не згадуючи про те що на ті Журбані мали право ще дві Радюківни
Та ще
Кілька день ждання нічого не принесли
Мокрий Собака лежав біля Миколчиних ніг і гатив хвостом по калюжі
А мене держати нікому
Ти яблук ніколи не куштував
Нині однак в тій хвилі прокинулась вона так бистро наче б її доторкнувсь який лихий демон прокинулась і сховала розпучливим рухом лице в долоні
Вони йшли взявшись за руки неначе дві подруги й прихиливши одна до одної голови тихо розмовляли
Христя давно вже витерла таз та не хотіла нести туди де стоїть він до регоче Мар'я
Батий помітив це і розсердився
З ним накреслили план екскурсій
Я буду на суді
А ти як думав
Але по путі на Україну нас чекає осине гніздо
Те почуття обвіяло його ніби пахощами ранньої весни пахощами білого цвіту вишень черешень рясту та молодої першої травиці
Кругом його Мов вимерли люде
Поки з ними договоришся до ладу то волів би копу пшениці змолотити
Пісня розповідала про похід русичів на половців про переможну битву в далекому полі за Сулою про повернення переможців до Києва
Поряд із східними ласощами лилося вино заборонене для всіх мусульман але не для Ібрагіма для якого не існувало в цій землі ніяких заборон
Ого-го
Келійник подав чай і вийшов
Боже мій добрий
Он і запивають товаришу
Підходжу тихенько запитую
Покинула вечеряти й з хати пішла
Я зараз сам прийду
перервала здивована Ель Хуррем Ворохобня проти
Бо як повернеться наш дідусь Морозенко то буде тобі лихая ненька
Все живе поховалося в тінь тільки на північній межі радгоспних земель там де пролягає траса майбутнього каналу стоїть залізний гуркіт бульдозерів
Слово павук зробило такий вплив неначе іскра громовини
Сорок тисяч татар пішли на Волинь і в Галичину стали кошем під Мостиськами розсипали навсібіч летючі загони грабіжників-людоловів земля стала попелом
Але от я беру це слово і як індійський факір зачаровую ним ваше притуплене ухо
А матуся сперлася на костур І щоб якось біль перемогти Зігнута малесенького зросту Просить щоб писати їй листи
Я и не подозревал вмешался в разговор вкрадчивым льстивым голосом Самойлович что наша пленительная владычица обладает таким орлиным умом полководца
Знати багато б нього людей і не щадить їх
Разом з ним збиралися їхати й король ново-лунгський та його брат
Ну нехай обиватель нехай буржуй ґвалтує що одбірання в його награбленого ним є грабіж
З дочкою малайця поцікавилася Тайах
Може годі вже
Тобі тільки казки в голові розважливо відповів
А другий А ну їх к лихій годині
Он пробудит в нем сомнение к словам Мазепы
Дехто казав що його врятували але чому ж він не написав мені нічого
Відбувається якась велика масова пантоміма
Так змінити щоб найближчий товариш не впізнав
Вже час наспівав і здібний син Сулеймана Мустафа як винна літоросль дозрівав
А гачок після того став ще міцніший
Тепер час при-метикуватися до вдачі красуня отця Тарасія
Любуня мов статуя та скаменіла
Моє миле котятко
Навколо неї стоять з мисками чоловіки жінки діти ласуючи пахучу страву
Я говорю лише те що ви закидаєте всім тим хто сидить за цими мурами
А звiдки чекати собi допомоги
Тільки рано- вранці можна побачити її слід на росяній галявині кожна зігнута травинка поволі підводиться братки протирають очі бур'янець-вівсюг розправляє зім'яті вуса
Вся ця наволоч робить нам провокацію
Могутність султана мала виказуватися вже в пишних титулах якими розпочиналося послання Я неоціненною безконечною благістю Всевишнього і великими сповненими благословення чудесами Глави пророків якому хай воздається найнижче поклоніння купно як і його дому і його супутникам Султан славних Султанів Імператор могутніх Імператорів роздаватель вінців Хозроям що сидить на престолах тінь аллаха на землі служитель славетних Хоремейн-у-Шерифейн Мекки і Медіни місць божественних і священних де всі мусульмани проголошують обітниці покровитель і володар святого Єрусалима повелитель трьох великих городів Константинополя Адріанополя і Бруси а рівно й Дамаска запаху Раю Тріполі й Сірії Єгипту рідкості віку і славного своїми радощами усієї Аравії Алепа Араба і Аджена Діярбекіра Зулькадрії Ерзерума чудового Себаста Адани Караманії Карса Чилдира Вана островів Моря Білого і Моря Чорного країн Натолії і королівства Румелії всього Курдистану Греції Туркоманії Татарії Черкеси Кабарди Грузії благородних племен татарських і всіх інших Орд від них залежних Кафи й інших сусідніх міст усієї Боснії із залежними від неї землями і укріплених місць великих і малих в цих землях володар нарешті безлічі городів і кріпостей яких зайве наводити й превозносити імена я Імператор втечище правосуддя і Цар Царів осереддя перемоги
У мене є
Коли такі ви що душі спасенне І вам і діткам вашим і жінкам Байдужня річ у вас і прославленнє Святої віри не потрібне вам І патріархове благословенне Пригідне на щось тільки гетьманам Дак вас Петро і ми всі покидаєм І до царя на службу від'їжджаєм
Чи ж могла я не повернутися назад
здивовано швидко повернувся до неї Мирон
У нас форма була така
Вам доведеться в ній виконувати роль витії
Рішучість охопила мене зненацька
Бабусенько минулася Лихая година
згадав дитячу приспівку
По хвилині бистрої надуми під час якої її чорні очі оббігли блискавкою хату додала Я незадовго буду з ним і перекажу йому дещо від вас
Тiльки чесно
Як у нашого пана Павлюка
Найбільший водоспад на Ненаситці збився під правий берег ближче до скелі Монастирки і те місце порога запорожці називали пеклом
Ну
Так ось воно що
Сластіон мовчки перевірив цілість струн швидко настроїв інструмент і дуже легко взяв кілька акордів
Панько навряд чи вдома
Боїшся
Вот тольки нимного поживу з вами дак ми такое завидьом що тільки ну да й оближись
Почуття якогось розчарування майнуло на мить вбачаючи тут явну непошану до своєї контрреволюційної персони
О дванадцятій годині вночі голова культкомісії місцевкому ВУАН зачинив і затулив вечірку сказавши кілька зворушливих слів про те що все якось обійдеться що смертельної небезпеки немає і дай боже здоров'я літературі
Дак що ж
А дорогою підеш то і шкура труситься на тобі
На все добре
Уже сама свідомість володіння такою красою сповнювала б значущістю і смислом його власне буття смислом простим і високим який може чимось і вступає в суперечність із божим помислом але без якого людське існування стає пісне і нужденне
Повернувся козак Нечай на лівеє плече
Він тепер ще про пісні думає
Отже я мав радість велику рідкісну радість
Нарешті і сама зустріч
З півдесятка молодих людей і слинявих стариганів мляво заплескали в долоні
VI Чути крик пугача
Зараз я покличу обох і теремкового і релейного старосту скажеш усе те при них
Нікого одначе й там ніде не майне дівоча постать
Чи те що бра-атик дістав одну з них
Але що за таємничість чого він мулиться
А так гадають собі москалі піддуримо легкодушних черкасів і без труду і без всякої втрати дістанемо їх у свої руки
На півтижня
Ближчі інформації про цю віллу незручно було зібрати бо коло вілли ходили якісь підозрілі люди
До них підійшла Надя Трав'янко й сказала
Дарина затнулась але переборола свою ніяковість і провадила далі обережно несміливо зупиняючись на кожному слові
Підемо до грека кофею нап'ємось з калачем
РОЗДІЛ ДЕВЯТИЙ
C'est un grand malheur de n'avoir pas ete bien eleve
Женя щось кричав нерозбірливе й радісне
В цьому пеклі я й забув про тебе
Зрозуміла
Будьте ж ви щасливі вдвох у парі як і я щасливо ізжив свій вік
Серед такого оточення росте і міцніє Володько
Так
Ой ладо ой лада ой ладо люлi
Я часом заразом стріляв тамечки по три качки
Следует следует
Прошу вибачення кальфа-ефенді вклонилася стара
А от здалося йому що полюбив цю Ликеру кріпацьку дівчину Макарова
проривається наверх-таки надія щастя як трясця
Що воно за мода
До неї підійшла якась чужа жінка горда зла вовчиця- німкеня і з підкресленим презирством ударила її по щоці
І вона йому відповідала
Будь проклята
Тим часом озвалася скрипка вдарив бубон
О х р і м. Ти-бо не будь тим що моркву риє
Із сусідчиного садка вихопилася свиноматка кинулася в город волочачи по заметах обвисле черево і вговкана скоро вернулася назад
Джмелик засунув руки в пахуче сіно сказав замріяно і схвильовано
Не любив вiн Москви за її непросвiченiсть i постерiг що Москва не додержить свого слова однiме привiлеї коли почала ще за живоття Богдана ламати Переяславську умову пiддержувала Польщу на погибель Українi
Сафрон Варчук повернувся із заслання перші дні тільки висиплявся та від'їдався
5 Електронна бібліотека 6 Зміст 7 Попередній розділ 8 Наступний розділ
Тільки довго оглядалася Мовби кликала іди
казав той розтягаючи кожне слово коли брати діло поважно і зробити як слід
Марко горів з нетерплячки чи живий його побратим
Треба розчавити бандита інакше бандит розчавить нас
А воно каже Не знаю
Вони
Приїхав я додому в село запитую в мами де тато
Тут пролилася козацька кров що збурилася в кріпацьких грудях
Бо якби так без жодної пригоди то били б чому сказали б не приніс
Ну як стискує зап'ясток синової руки
Під таку брилу підкопаєшся
Поряд з нею смерть
Його ніхто й пальцем не чіпав не чіпав і словом
Я ж вас знаю
Міщани не сподівались такого швидкого нападу
Не пізно ще не вмер то й до горобейки сватів послати можу аби охота була
За ним слiдком йшли посланцi й Виговський
Санна дорога не може бути кращою
М и х а й л о. Ніколи в світі
Ну і в гарному ж місці збудували колись монахи лавру
Ти i не оглядишся i незчуєшся як зоставсь сам собi на свiтi хоч i з людьми i промеж людей та ба
Бачиш ти теж поділяєш мою думку
Він їй же богу вигукнув Тарас зраділий що стрів і тут товариша по ремеслу або покликанню
Ах так
Великі філософи ніколи не зазіхають на чуже і позбавлені почуття заздрості
Може змилується Бог та й так полекшає
Арсенові й Романові нетерпеливилося їм хотілося якнайшвидше добратися додому на Січ а звідти в Буджак де в неволі знемагає Златка
Ніяких матраців чи чогось подібного звичайно не було як і ніяких меблів крім незмінної смердючої параші
Бере гітару під полу Давай бог ноги від такого шлюбу
Вся наша гідність і наш порятунок у думці в розумі
Роман потрапив увійти у двері хоч і коливався на ногах
Це ж була його земля Переяславська україна
Зиркав на козаків мов зацькований хортами вовк
Карк зійшов на площу й раптом обернувся його покликано
Місяці ж це браття
Б і ж у й н е н а б і жу с я
Ні
Разве пристало христианке ходить в человеческом мужском платье как поганой татарке когда бог дал ей особое платье законное платье
Наша присутність це і є та дорога яку я так часто останнім часом бачу
А все-таки краще з Миколкою бо таке життя
Зупинився присівши на задні лапи ніби роздумував що за дивна істота перед ним
Не поймьотє ви романц
На захист інтересів старого вченого знову став Іван Андрійович Гаврилов
сказала владно хоча і зовсім тихо княжна Варвара й Базіль одразу знітився
Ми підійшли до муру
Й прошепотів
А мужик
Спасибi мамо спасибi сказав Юрiй i поцiлувавши Ганну в руку хотiв взяти хлiб
Гвулт
Л i я пригадує
І ти знаєш як буває біля річки коли ловимо коропів коли в прозору воду падає небо
Певне і Герцен давно їх не бачив думала Марія сидячи в затишній невеличкій їдальні
Ніхто не відповідав Я і ніхто не відповідав Григорій
А десь же є призначена йому Даждьбогом лада подружіє його єдине пресвітла доля його людська
Замість відповіді вказала вона хмарним поглядом на Василя а по якійсь хвилі додала майже поважно
Вона ціла
Зараз не можна
Череда мужиків якими захоплюються народолюбці
Лукія глянула на сина Це правда
Говорю ж я з Клим-Климом
Вірші його вийшли насмішкуваті й ущипливі але зовсім недоладні
І тому кажу не вірте панам не вірте попам не вірте адукатам нікому не вірте
В людей звичайно а не в тварин
Слухай
Маша і хлопчики мабуть ще не виходили зі своїх кімнат
Тим паче що звідтам від лісу чулись уже закличні сурми сигнал комонним настигнути супостата і взяти на меч та сулицю
Ви сіль землі
Поїхали
РОЗДІЛ ШОСТИЙ
Українські
Ти ж чув що я тобі наказувала старий чорте гукнула дячиха смикнувши його ззаду за косу
21
Така неприхована безпосередня погроза такі насуплені ті молоді брови такі сердиті сині очі такі затиснуті уста
кликнув знов гіркий голос у нім Уже останній раз як я ходив до нього бачився з ним тоді лиш кілька коротеньких хвилин бо він саме мав вирушити на якийсь марш вже тоді жалувався він на одного капрала що йому ні за се ні за те а особливо ж при вправі Nіеdег 79 садив кулаком межи очі
Смерть узяла бабусю люта смерть
На кавалерській стопі
Та то брехня не вірили другі
Опалі щічки зраджують поволі свіжість і молодість
І проводжав слів своїх у тривожну путь потерпав за них і провів не переставав потерпати
І вічна нужда без ніякої надії на покращання
А Васюта собі підніметься бо за ним уся Сіверія уся стародубівщина потягне
Він радісно скинув чомусь кепку поспішно накинув на обличчя свою машкару усмішки й привітався як із давнім знайомим
Бо не годиться засоромилася вона
Чи не одна з них чого не буває і опинилась оце тут на крайсвіття занесена ураганом часу
Уночі Антип сидів над Дніпром
Про маму Ганна скаже що вона для тата була його інспіраторкою його порадницею
Руки так тремтять неначе пропасниця трусить
Готов одповідати
Аж ген туди до води
С ужасом все увидели страшную перемену рука посинела опухоль быстро подвигалась к шее укушенный палец почернел
Так ось чому вона зноровіла сказав Маковей кинувши в барабан розкручене перевесло Це так доглядали її
Ну здорово роде ковальський-молотобойський
Сідайте
7
До смішного доходить дивлячись на Інну своїми ясними почав розповідати курсант Заболотний
Палили рабували тебе усякі варвари топтали різні пройдисвіти шматували свої хатні удільні чвари плюндрувала тебе зі сходу насунувша татарва а тепер обливають кров'ю степи і лани твої свої ж брати в спілці з невірою
Він змарнів погано спав відчував нехіть до їжі
126
А ви загальмуйте колесо й зведіть свої коні за вуздечку
I ти боїшся
Перевернеться вона на другий бік уткне ниць у подушку своє лице кашель підступить під горло лоскоче душить
Гермап ішов не думаючи ні о чім крім свого гешефту не обзнраючись ні на пору ні на погоду
Але Дмитро Іванович категорично відхилив їхні турботи про його здоров'я і повів гостей у музей
Помiж хлiборобами дженджуриться в розкiшнiй синiй бекешi i сивiй смушевiй шапцi Юхрим Бабенко
Коли ж їдемо
Ой до роботи
Хоменко був особисто знайомий з Коцюбинським зв'язаний був і з Просвітою
Підійти до берега десь де нікого немає де зовсім порожньо тихо
References
Гривастюк поправляється
Струк догадався що це сало і мерщій метнувся до своїх
Чи воля княгині й матері так нічого вже й не важить
А хіба ти засватана
Той що в апостольській столиці
Гена здається цього ще для себе не вирішив сидить у задумі а дядько Іван був видно порадуваний наміром небожа
Я спав некріпко чув як возиться біля плити господар як підбадьорює себе перваком з пляшки без шийки
Вам и В Н и ни от вас ни от В Н до сих пор не имею совершенно никаких известий право не знаю что думать
Язик йому заплітався
Але ти не повинен друже пропустити ще один шанс
Від Одеського літературно-артистичного товариства Батькові нової української літератури славетному автору Наталки Полтавки
На цей раз довший
Але скрізь тут працювали люди серед яких були й такі що називали себе його товаришами
Співає потихеньку Ой як було хорошенько як рід з родом п'є вип'є чарку вип'є другу та по сестру шле
І де ті дітиська ото полізли
Когда Кочубей ввел Марианну к гетману она едва узнала его
Та й моргнув на мене
Нудить мені від картин
Я здивовано подивилась на нього
Сюди приїздили з крамом турецькі а найчастіше грецькі кораблі
Я організував би собі іншу армію
Обвів присутніх поглядом з-під обважнілих навислих брів і кинув ніби докір
Справді варта золота твоя Параска підтакнув гетьман
Ну хлопці вечеряти
Яким же ви плугом думаєте виорати те щастя
Бач
Боже то ж тоді нічого не залишиться що ні
питає
Я ж ще як каже моя сестра доперва в дорозі до розумового життя
Мистець далебіг мистець поцілив в саме серце
Мені треба будинок ч.39 на Петроградській вулиці
Місяць ще не зійшов
Ось про богатиря Іллю Муромця ось
Гм та чому не подасте їй він кивнув головою на мене тій Лореляй рам'я 22
Ось Руденко сидить у кутку в позі Будди й перед люстром священнодіє видушує угрі й збирається голитись
Ой стережімся бо так і лулусне котрусь по голові довбнею говорила Марта показуючи на довбню в Геркулеса в руках
2
Ах як вони мені всі збридли
h1 Євпраксія h1
Нічого
Kлeвeт паскудних мотлоху невірний
Ніколи не визнаю
Купувати доводилося у неп коня у війну сіль сірники та саморобне мило по війні пуд жита якось купив грядку засіяти
Дарма
Не дозволимо вам його труїти
Це примха
Падає вражений на землю
Умер місяць мов зів'яв скам'яніли дерева погас світ
П'ємо за удачу
1920 рік
Проте хвилюватися не було підстав
Анікого
Присягаймося нашими життями що ми відплатимо мерзотникові й пройді вбивці й грабіжникові псевдографу
Потім сів до столу написати листа своїй добрій приятельці графині Ламберт
А Чернишевський справив на мене разюче враження
Голубчику дорогий
Треба віднайти також міру своїх почуттів
Добриня знайшов у кущах затишне місце намостив із сухого очерету та комишу високе тепле ложе сказав тихо
Покажемо ляхам що й ми маємо шаблі
Скирта тут була
Дівчата мовчали
Холодна ця неміряна безпоемна пустеля все поглине
Вона вже давно шукає причини закрити Просвіту
Ти не слухай дурної баби що вона знічев'я плеще повернувся до Христі Колісник
Якось надвечір Олекса Слюсар що був у дозорі підбіг до Дмитра
Та й корову ще заберуть
І горло жах йому затис всі храми Всі армії всі тюрми весь Сибір Держава що кишіла шпигунами
Ні
Він не давав Лаврінові грошей до рук і Лаврінові стало важко покорятись дражливому та лайливому батькові
Навіть Арсен і Роман які вже не раз чули свого товариша які разом з ним бачили все про що він щойно розповів тільки тепер усвідомили в який страшний час вони живуть і який тягар покладає життя на їхні плечі
посміхнувся Павук Щоб дивитися одразу в усі боки
Отримав гарну відповідь і раптом Драгоманов помирає
Прощавайте
Та як же як же
Єсть
Божого
Отак напевне біля житечка на оранці на сівбі на жнивах пройдуть і мої і твої роки якщо контри чи заміжжя не заберуть тебе від ниви та перепілки в ній
Ось цьому ми з нікчемства свого п'єдестала створимо та освятим в кадильнім диму та сипнемо під ноги квітів та у лаври чоло вберем та щоб весело жив на світі приведем панну Музу в гарем
Митна сторожа лежала мертва
Уж не думаешь ли ты Украйну в агарянскую неволю отдать спросил Сирко Мазепу после минутного молчания
Т а р а т у т а
Я я боявся
Коли б знав напочатку відповідь то чи захотів би йти далі
запитує вагар
Простіть мене не гнівайтесь уже на мене
Здавалось скільки йтимуть все буде оця вогкість вапнякові сталактити гулка беззвучність склепу куди не долинає жоден звук верхнього світу
Дурне малятко
Він ні але його тато
Марійка почервоніла але не відхилила обличчя від палких поцілунків юнака
Гнате Архиповичу І Я за вами руку підійму
Онде-о дуб той що стогне ночами по котрому чорт верхову їзду вправляє
Я р о с л а в Ну повернулись з поля косарi Стрiчай жона трудiвникiв держави I мужу пiт з чола його утри
Ниткою сировою парусницькою тригранною голкою було зашито судини
Страшно стало
Оживе
Добре що зимно
І коли другого ранку вона пішла до бодні взяти затірки на борщ бодня була порожня
Драгоман перекладач при дипломатичній місії посольстві
Таким я вас і до зустрічі уявляв душевним чоловіком сільським інтелігентом сільським енциклопедистом
Далеко за палацом плакало муроване небо над бідняцькими оселями й кружляло хрипке гайвороння розносячи від хати до хати обвітрену печаль
От і наробив мені клопоту
Козак оживе Оживуть гетьмани в золотім жупані Прокинеться доля козак заспіва Ні жида ні ляха а в степах Украйни О боже мій милий блисне булава
Марко почув хтось кличе здалеку Горю я хлопці ой горю
Тепер усмішечка на обличчі господаря затримується надовше
Тепер уже все
Сказано тобі
Я б може радніший був свої руки підложити а не те що зробити яку мализну
Великий город
Я чую в них дзюркіт наших ручаїв
Сидячи в старій пустці почне пригадувати Мотря все що тільки стара пам'ять у голові задержала
Чи ти пак Меласю знаєш що ми достали вчора запросини аж на двоє весіллів
Правда
Коріння родів наших міцно переплелося вже
Перша його розмова відбулася з бабою Галею але розмова та велася на такі дивні й заплутані теми що баба Галя нічого не второпала тільки висловила здогад що гість мабуть прийшов до самого професора а не до неї бо вона все-таки хоч і живе тут довше аніж сам професор але завжди була й нині є просто бабою Галею а професор то таки професор до того ж у неї на кухні сидить кума з Літок а до Літок тепер спробуй доберися кумі не можна затримуватися тут довго вона привозила молоко тим супостатам що живуть нижче поверхом тільки тому її й пропускають до Києва і в цей дім чума на них усіх
загомоніла Ясна
Поема ніжності ось що таке ці ваші Хима та Клим ділився він своїм роздумом з Андрієм Галактіоновичем
Вынесу вынесу
зайшовся таким дурним криком що ніч стрепенулася від його галасу а він мелькнув перевернувся в повітрі і так чкурнув під гору аж смуга лягла за ним
Зберуться зійдуться мої товариші та земляки
У тому й була мабуть зверхність воїв-утигурів
Побіжить з ними й до батька
Перебираючись з місця на місце він забрів аж на Басарабію і досвідчивсь що в забродських ватагах багато вербівських втікачів
А друге хай уповноважені скажуть що з хлібом зібраним на землеустрій сталося і де він
Добре синоньку
Тихий
Розпитавсь козак і про те що просто втрапить у місто а все ще його ноги не несли від Галипого віконця
Ти мабуть не знаєш що робиш з хлібом
Що-небудь станеться джерело моєїі сили у вас
А бач який роз'їв портрет
Пішов по селі поговір такий саме як то буває в повітовому місті коли його єдиною вулицею жандарм тройкою проїде
Ми остались самі
Не розкриє то шкодуватиме весь вік
Вночі перекинувши через плече торбинку з сухарями я рушив до Залісся
Вночі розвідники Гоглідзе привели до свого командира оброслого сухорлявого чоловіка
Як і треба було чекати Карло Іванович довго слухав а потім пополотнів
Чого питати
Я пробував зараз як професор завдав і трудна
Горпину здивував Петро тим що йдучи помоливсь
Ех які ж вони дорослі ті батьки
Це шлях не новий добре випробуваний
Тривалий час М Яловий був також головним редактором ДВУ Державне видавництво України
Останні його слова мало не зіпсували всього діла
Добігши до присілка Яринка зупинилася коло своїх воріт прислухалась і до хати і до клуні чи не стоять там коні а потім пішла до броду в глибині його купались місяць зорі і сум
Розплювательний вишкребки великої імперії
Він був дитина
Щирими очима він так дивився приязно на світ
Сідайте ближче
Я тоді подивилась на небо воно було криштально чисте і його тиха бірюза ласкала мої очі
К р а в ц о в
А
Ввечері він скликав у полотці своїй раду велію й наказав із сонцем рушати
Похмурий ви
Перед Найдою постали страшною кривавою картиною страхіття панських і латинських насильств які він бачив останнім часом серед обгорілих руїн спотворені трупи заплакані діти кістяки що гойдалися на деревах
Але вона сьогодні не поїхала і ми ще побачимось
Дуже вас просимо Вінкельмане
Я була вже з ним один раз це дуже цікаво хоч і досить важко і вже зовсім не можна сказати що приємно
А хто ж
Або й он там під скалу
Дехто з рештантів іноді казав
Чому не в іншій напр. в такій коли давала мені щось на що я була дуже ласа
Вдоволені
Нині щось про свого батька й матір
Кілька чоловік підлізло під воза він заскрипів загойдався почав хилитися на бік
Їх четверо верховодить усім Новоспаським
Голова підвівся чекаючи тиші
І дочка жалкуватиме
Ви вільні
Тухольські молодці з криком мов ворони кружили довкола становища ворогів то тут то там разячи одного або другого добре виміреним покидом рогатини
Вона любила причепуритись і держала себе дуже чисто
Правлінню хотілося щоб люди побачили свої Веселі Боковеньки з висоти пташиного польоту аби проникнутись до них більшою повагою
І думаєте той борг зменшується
Западенні перелази
Мені завжди цікаво писати про дітей підлітків особливо дівчаток
Озираючись подеколи бачила на санчатах закушкану дорогу їй людину весь час задивлену в небо в те сине просторе
Вони лежали їй на спині але часто заважали грати бо коли Мері нахилялась щоб стукнути молотком кулю коси спадали їй наперед і розплітаючись затуляли золотим серпанком її скроні
За столом ближче до лампи що крізь молочний кльош розливає м'яке світло по хаті сидить із шитвом мати
він задихався проковтував слова побоюючись що батько не зрозуміє його
Ми ж тобі не чужі а рідні добра тобі бажаємо й думки не маємо допікать тобі та настиратись
Прийшла перша книга Современника
Чекали на голос свого командира якого знали і в якого вірили
Хіба це можна
Сигарета на водорості
Серед дослідників внесок яких у цю справу особливо помітний треба згадати Іеремію Айзенштока 1900 1980
Потім пригладив чуба і причесав вуса
Чому нема
А той і собі не одводив погляду
Мати окинула її всю оком і почала ніби пригладжувать її голову і так гладенько прибрану
Не знала й бліда невольниця з далекої країни що викликало в ній заграву нової думки таку міцну що аж рукою прислонила очі
Дурні ви мамо
Килина
Вилузуючись iз шкури недосипаючи ночей вiн товкся в хазяйствi наче в пеклi надiючись зробити з нього рай
Очі її широко непорозуміло розгорнені на чітко-червоних як накусаних устах нерішучо-здивований усміх
Бог простить синку це мати витираючи сльози
Ще один коряк і дукати мої
Та я гадаю так хай наша нагорода зрівняється з карою бо обі вони однакові
Мовчанка
Лі
І ті квітки були рожеві а далі жовті а далі білі сині і всякі всякі
Тепленька ваша милість
Между тем и поселяне казалось успокоились после слов Гараськи
Тюремна наречена ще не справжня наречена
Я створив його любовно і палко викував срібним молотом в найгарячішій кузні вилив в не бачену донині форму мого нового часу з цілої безлічі щонайскладніших звукових сполучень найрізноманітніших протирічивих як сама боротьба
Це знаємо
Та нехай той потфель пропаде коли за нього гризтись
Вона пестить його тулить до себе він піддається тому мовчки а відходячи хіба скаже
Сплітався з дівчиною як дерева корінням намагався злитися з нею воєдино жадав усю її поглинути і всю її притягнув і мов із сот з губ її пив губами солодкий мед
Єремія впав на ліжко й вхопивсь за виски
Я тебе вовік не переплачу Ради тебе може і живу Я в тобі як пам'ять родову Бачу рідну хату і Дзвинячу
Од кого телеграма
Замислюєтесь
На його білому лобі густо осіла роса а очі посоловіли
Ноги під нею задрижали
По всіх пунктах
Ай
А Ліля йшла не віддавши нікому ані крихітки уваги досяжна поглядом але недосяжна навіть помислам
Вона все одкидала волосся Андрійовим рухом і мутно дивилася перед собою
У божниці горить свіча
Заборонив мені й ногою до вас ступати замикає на замок та ще приставив до мене Ривку
Годі вже
XIII
Зілля добре або лихе годиться лише жінкам у руки або циганам але не молодому хлопцеві
Дуже добрі коні
Щодня бредуть вони через залізні брами Південноросійського Гретера і Криванека кубляться в низеньких наспіх зліплених хатинах десь поза містом але духом незламні
Також завданням нашого віча є познайомити наших виборців з іншими виборчими листами що ведуть між нашим народом агітацію й пропаганду з наміром перетягнути наш народ на свій бік
Ну нічо гадаємо собі може там де на могоричі абощо
Конина смирна якраз для такого кіннотника як ти
Блищали мідяні позолотистії герби на ридвані в Череваня миготіла в очах дорога горорізьба леви струсеві пір'я булави з бунчуками а тих може перевелось і кодло що сими гербами величались
Марії хотілося сказати не бідну не безпорадну то я зараз бідна і безпорадна а людину вирвану раптово брутально з життя і зараз ще не пристосовану до звичайних умов взаємин до побутового клопоту
На візок обидва наказав їм Клим Синиця майже здогадуючись що це ті за кого напередодні просив Фабіян
А що нам збиратися
Це що я кажу правда і з тим стану хоч би і до сповіді
Не могла простити йому що покинув її в таку хвилину
Які правила
Та незважаючи на те що цей тісний двір був зовсім відрізаний від навколишнього світу Сара невимовне зраділа побачивши над собою клапоть ясної блакиті а над черепичним дахом будинку в якому вона жила нескінченну стіну гір що химерними білястими силуетами вирізувалися на м'якій синяві неба зливаючись вдалині з високим пасмом хмар
Остряниця кинувся на ліве крило швидко наладив оборону між возами велів поставити гармати
Яка мука не бачити вас
Живого місця вони не знайдуть на собі
Спасибі
Знову долетіли звуки балабайки
Щороку перекриватимеш по латці а через надцять літ дивись уже й вся хата перекрита
Ожила щоб боротися й перемагати
Сьогодні ж
Гершко
В нього приятель і друг непропускатель бувший сторож закритого розподілителя
І готувався до неї
Завтра з тебе лупленого осла одні ратиці лишаться
Ти скоро дійдеш до того що навіть цей сніг назвеш геніальним бо він холодний а не теплий
Те запримітила і Пріська
Рiзними Трохиме вичавив скупiй
Залишилась година
Підійшла до дерева що видалося їй схожим на божу оселю і вклякла перед ним а вклякнувши простягла благальні руки
Чого я в червоному
Це ж не простий кораблик це Нінин і я зробив його з соснової кори яку прислав нам таємничий Олс той що знімає капелюха вітаючи людей
Прокляті хахли -гречкосії не хотіли пахати ланів милостивої великородної панії Польської по батюшці Дирюгиної
Хтось до його нетерпляче
Той тільки плечима знизує і не може слів знайти зрештою відповідь сама приходить
Гаврило схопив його за руку сказав слабким рваним від хвилювання голосом
Коли тобі Меласю не буде ніякісінької роботи то будь ласка вдоволь мою бабусю та запишись або в товариство Ясла або в Добродійне товариство помочі сліпим та убогим старим що нігде не знаходять собі пристановища
Поднимавшееся волнение зажгло его глаза мрачным огнем на щеках горел густой румянец
Я почувся протяжний голос
Він вважав що поруч із звільненням від рабства-кріпацтва повинно йти визволення і з іншого рабства неуцтва темряви і за це мають узятися все суспільство всі люди у яких лише є бажання і стремління
Знаю що час що день вiн вiд мене усе дальш от мене туга й душить
Кругом в середині намету донизу висіли квітчастою смугою перські килими і обвивали намет неначе дорогі поцяцьковані рами
4
Всього доброго тобі Югино
Ну ще зріст
Роман надумав поводитися з нею так як звичайно поводяться з своїми дівчатами сільські парубки
І довго читала їх та й навіть виписувала з них старинну мудрість як пчола що збирає мід де зустріне його
Де це ви Зінько були спитав Филін
Мартина енергія й злість зовсім збили його з пантелику
Хрест-навхрест перев'язані вози з кладдю хилились то вліво то вправо здавалося готові в першу-ліпшу хвилину перекинутись
Ох мій боже
Вінок сплетете мене вберете Господи помилуй
Перестала дихати і все її єство напружене в сій хвилі лиш до слуху
Де ж хлопці ваші смажені бички весело нагадує Ягнич кельнерам
Говорить тонісінько мов сопілка грає а тиха як ягниця
А мужики тільки те й робили що пили в корчмах горілку та орали дбали про хліб про шматок хліба та лаяли панів
Цап поліз мордою до глечика і перекинув його маслянка залила все підгрушшя
І каже Земля
Гайдамаки
відповіла вона геть під волосся зарум'янівшися
За дверима якусь хвилю мовчать нерішуче покашлюють
Лазорчиха живе аж на другому краї села
Мовчанка
Мирон мій давній приятель і справа моєї честі допомогти йому
Ще порадник не доказав до краю а вже з Романа стягнено обгорілі чоботи хтось розгріб купу жару
До зими далеко
Водять інших
Веду перемови з колишнім секретарем земської управи
Тільки не веселі а смутні думки обхопили материну голову
Про що ти говорила з ним хотiв би я знати
зiтхає Ява i ми стримано по-солдатському обiймаємось Менi щипле в носi дедалi бiльше
Організований плановий і без-милосердий терор є найкращий засіб для того
Я оце іду з Києва та по дорозі додому завернув в вашу господу
рими не знаходилось
Любо мені тут мужі мої
Ось звідки видно її рідну сторону
Для нас для моєї родини це Миша Пилипенко замічательний артист чесний скромний хороший лагідний Пилипенко що приніс себе в театр свою до театру любов душу й серце
Але він прийшов до млина вглядів людей люди ходили розмовляли носили мішки на вози
Павлюк встав і вийшов з хати
Зерно обсипалося
Борислав Борич був тепер першою людиною в усьому царстві Руському
Далі за берестами на терасі що йшла над самий скелястий берег моря стояла стара низька гостиниця закрита кущами
Вожатий говорив серйозно без всяких жартів
Прийшли вони на місце
Карбував аби не заблудитися в днях не загубити свят
Волосний розпитав про їх діло вилаяв Палажку але не присудив їй іти в Київ шукати Мелашки
Клунки покиньте
Так ми робили в дев'ятнадцятому році тоді білі вистрілювали людей і загортали а червоні коли вернулися звеліли щоб полонені би розкопували ями і виносили мертвих
Щоб люди з нас не сміялися
Він бив у них кулаком і кованим чоботом збиваючи половинку з петель і гукаючи суворо громовим голосом
Що робитимемо коли піде валом
Між бійцями про марш ходили різні чутки
Німець а боровся краще від наших за нашу чужу йому справу
Висихаючи маса з такою кіптявою була тверда і чорна як ебоніт
Завмер вдивляючись до болю в очах у чарівне видіння
Бенедьо звісив• голову мов хотів зібрати докупи розсипані думки
Таке огнище розвела немов серед пекла по землі густий дим стеле до хмар жарке полум'я засилає
А-а
Беріть його люди добрі та садовіть у чорну
Скликав усіх навіть молодших командирів і кращих бійців
В тихом безстрастіи во зрhніи свягых
Боже скільки млинів можна поставити на Снові бистра вода крутила б колеса та ба
Найближчі сусіди амадоків амаксовії
Чи це в вас нова мебіль спиталась дочка
Нам уже несила два кроки ступити а ти кажеш поприще
Живіт спина й зад у милі
Вони любили розмовляти мріяти пригадувати
Вони мабуть навіть забули про його присутність
Оце тільки що розпрощався зо мною і вас не звелів будить та й пішов у мандрівку кудись
Який ти щасливий і нещасний брате
Вона слухала його уважно широко розкривши очі частіше мовчки не перебиваючи зауваженнями ніколи не кажучи як то часто трапляється у жінок з кожної нагоди а я а у мене
Давніше були в вас інші думки
Відчувала як всю її пронизують невидимі струми печуть висотують сили
Дещо погрубшала розплився стан обличчя помарніло й на ньому зявилося кілька вимовних зморшків
За гору закочується сонце
Ця новина Тарасові була немов бальзам на рани
Та взяла невісточку не до любові
Лукаш
Де ж ти пробував
Ніхто не боїться королівської влади всяк покладається на шаблю
Чи ти не відаєш як твердо стоїть на своєму господар і повелитель нашого благополуччя в цім вогнищі
Се річ звичайна
За село вибрався Мирон Данилович —до струмка що біжить через Зміїв яр і впадає в річечку
У погребі в правому кутку за дверима прикопане у глечику
Вони вже приводять сюди третю Мальву але байдуже
А більше нікого з нашого роду немає
Катерина враз опустила униз сині винуваті очі
Мирон Семашко
Це було щось нове і коли входив у хату вона встигла зблизька зазирнути йому в очі
Ці слова очевидно вловило недрімливе вухо шефа жандармів бо він насупив свої кошлаті брови і з острахом глянув на імператора
У тій хаті спить
От він викотився над степом здоровий як діжа червоний як жар
Аллах же недаремно так багато народів на світ призвів
Та вже ж не кого і додав ласкавенько Спи вже спи дочко
Скільки ж мені лежати ще
Юстин гадали собі похилий віком до того ж не має спадкоємців
Начальник засміявся
Жданко зіщулився притулився до Любавиного коліна голівкою і тремтів мов перелякане пташеня
смутно промовив він
Давай сюди євангелію
А сварки не було тому що інші речі заволоділи душами й увагою всіх почався особливо тривожний вечір за яким ішла ще тривожніша ніч ніч напруженої праці ось такої от бойні такої фабрики-кухні
Неотруйне чи може смертельне
Знає
То не женитись
Що скажете якось з серцем сказав Яків
Та Черепаха не погодився б із тим коли б він чув ці слова
Але зате тепер Богдане обізвалася зачіпливе Дора твій колишній ідеал дуже попустив з свого колишнього розмаху науки й вищостей
кисло гугнявив сусіда похмуро зиркаючи в наш бік тому що його покупці перейшли до нашого віконця
Уже й дим над комином не в'ється
А Галина
Так та усе нишком не хвалячись чаклує
Ще в святому писанні сказано береженого і бог береже
Шо ж саме
Після арешту і розстрілу 1937 р. В Примакова була звинувачена у троцькізмі подальша її доля невідома
Вони звернули з лугу в'їхали на чималий вигін і зупинилися перед церквою
При чому мабуть таки найдемократичніша республіка на цілій планеті якщо на хвилинку забути про залежність її від того світу що за мурами й від його церберів
Обидва вони пильно вдивляються в море
Для неї тепер усе було однакове
Як добре було б Данкові мати поряд себе такого Шумила
Авжеж
Жоден з євнухів не сміє поткнутися в її покій
Великдень цього року ніби поминальниця
Але ж він не має права затоптати її
Я впізнав би його навіть без прожектора у темряві
Я звідти каже звідки добрі люди мандрівки виглядають
І ви самі це добре знаєте
Авжеж сміливий відважний вчинок але який ризикований
Але й на цей раз здригаюсь і мені здається що я йду в холодну трясовину
Мирон мовчки подивився на неї
Усім
прийде термін бери готові гроші
I закричав Амете
Вчасно ви нагодилися
Держімся товариші говорив він Швидко в Тухлі почують крики або хто-будь побачить що тут діється і нам прибуде поміч
І аж здригнувся чоловік
Між скромними сором'язливими зорями гордо красувався місяць-молодик
Вона тримала за руки двоє діток
Зірким оком помітила перстень на правій руці в Бориса Савовича і одразу ж зробила висновок що вже він одружений не якийсь там неоженьба що тільки й шукав романів отже такий більше пильнуватиме довірених йому вихованців
Це він зробить пізніше готуючи десь через півтора десятка років повне видання Енеїди
Ще б чого бракувало сто чортів
Вона бачила таких десь у книжці
І щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину ні сподіватись на мізерну одноосібну користь прошу вас коли вже загинув мій Василь за нове життя поховайте його теж по-новому щоб не попи та дяки за гріш про смерть виспівували жаль а наші хлопці-комсомольці та дівчата самі з новими піснями про нове життя
Чому ж не кажуть так про нього гетьмана чому навіть генеральна старшина піднімаючи за нього чари мимрить щось лише про розум розважливість статечність
Раджу
Я погодився що вона з великим душевним запасом
Пішов Василь Петро Данило
Надворі смеркало й сутеніло
Розчинив їх дужим поштовхом ноги й пішов далі траплялись інші знову розчиняв і знов йшов чуючи радість якої не чув ще тішачи себе щастям якого не знав
Насуплюється і Варивон
Кореспонденція-надійшла в середині лютого
Живучи в Петербурзі він підтримував постійний зв'язок не тільки з Яворницьким а й з іншими діячами культури часто бував на вечорах які влаштовували українці що жили в тодішній столиці
Кривов'яз подивився на мене запалими очима і в його погляді я побачив приязнь до себе
Захопив я з собою сотню і гайда до вас
А хто її так втоптав
Вона стала вірницею його задумів отже опанувала його геть усього прилучилась до найдорожчого що має людина творчості й праці
А од цього ст. 90 91 їй раптом засвітилися очі ці росплескані води степових і з них виплигнули пустотливі ховрашки її бадьорої молодости
I оладки каже i в школу беруть
Я вже давно хотів поговорити з вашою милістю на цю тему щоби у хлопців перемінити спосіб життя
Якби на вас то й не сміявся б ніколи
У мене серце було не на місці чого криється з чим
З концтабором чи з кулею вона все одно не розминеться
Не забувайте ж і ви просив о. Артемій писаря
Їхні виходини збігалися з порою обіду в Зелених Млинах
Ці кавалеристи вже давно одбили од жидків торгівлю кіньми та худобою і заволоділи нею на ярмарках
Женщина
Довбня замовк а Проценкові все ще вчувається дрібний козачок все ввижається як крутяться перед його очима люди
Він зблід
Як ти Ольго підеш спитала Рівка
Цілі години сидить так плечима до степу очима до моря виглядає сина що десь у далекому плаванні
Іди біда глибинами
Він використовує настрій і пише хороші листи приятелям
Єремії чогось став противний той випещений свіжий панянський вид шляхтича стали противні стримкі пухкі русяві вуса став гидкий самий тоненький голос що подавав йому неприємні звістки з Варшави
В кожному разі він не мусить поспішати робити поквапливі висновки
Далі послали Лейбу за батюшкою молебень служити
А що нас цікавить вирячився на нього Порадовський
Пізнати за що та війна й чому ми воюємо
Який він величний
Та Уляна ж і досі
І хай не оминає нас щастя
Він знов бачив Марічку її миле обличчя її просту і щиру ласкавість чув її голос її співанки
Втомливо-ляклива просонь струшувала шептання з трав світ облягали тумани такі щільні що в них не літали навіть янголи а то зненацька роздиралося небо й падали на землю бурі і в несамовитих замахах розмітали все навсібіч і тоді Євпраксія молилася в душі якійсь невідомій силі щоб щезло все нічого не зосталося а вона щоб опинилася вдома у Києві на Красному дворі щоб повернулася туди куди вже ніколи не вернеться
71
Поклавши діток спати завершують свої труди жінки
Самі вони вважають ці хутра не дорожчими за всіляку погань і тим я вважаю виносять присуд над усіма нами бо ж ми домагаємося хутер куниці як найвищого блаженства
Сірко із старшиною вечеряли на чернечому дворі в ієромонаха
А то про яку ти кажеш що до неї тобi далеко
Хлопці обернулися в напрямі церкви перехрестилися й подалися до міських воріт
Господар засипав а пес скориставшись із безгоміння й нудьгуючи на ланцюгу чи підкоряючись інстинктові прапращурів починав перекличку
Проти урусів
Видно свекруха розходилася
Отож
Іван Сергійович писав далі Я цілком переконаний іцо між нею і Пассеком нема нічого рішуче і це переконання базується саме на тих психологічних даних про які ти згадуєш але les apparences Зовнішня пристойність франц. справді проти неї
Земля
одказав той Сьогодні з тих країв був знакомий чоловік
Беріть дурні якщо дарують дарованому коневі в зуби не дивляться
Анна ледве чутно
Гнат
А я спалив би сказав Тарас
Ілля Петрович швидко засунув у шухлядку подарунок Шуазеля
Мені здавалося я навіть хотів аби він зрізався
Після сніданку хлопці взялися за роботу на подвір'ї
Кожний із них окремо прекрасно собі уявляв безглуздя й марність говорити тепер на голодний шлунок про якісь там нові освітні плани дошукуватись нових методів коли немає чого їсти нема підручників нема зшитків і бракує навіть пер
Диверсант мов луна повторили Марусик і Журавель
Видно він невдоволений
В добрий час
І здається в того офіцера що передавав мені листа таки не було вусиків
Да химерник посмотрел пытливо на Мазепу полковник но у того уже мутились глаза
За нею полюють жандарми
вигукнув альбінос свою ідіотичну команду на якій він напевно поміщався й поза якою мабуть не вмів нічого іншого
Пам'ятник народу
Яко ж і в дальших часах обіцяєм У нашій ласці братію держати І на Успеніє старим звичаєм Церковні добра щедро надавати А чесна братія нас мусить послухати
Увесь день вої оглядали лодії забивали конопаттю щілини в днищах готували вітрила снасті укоті
Тільки їм не пощастило
Тільки тепер не забрудню твоєї родинки що впала на твоє слонове рамено
Христя не змогла говорити так її серце билося стукотіло
Одначе звук виходив справді унылый смутний
Прийми боже мою душу А ти моє тіло
Тату мій
Добрику
Ідіть зі мною на село Наталко
Тепера так
Свириде Яковлевичу я до вас завтра по книжки прийду
Убий мов древні римляни що йдучи в атаку кричали Фері
Другого дня після приїзду Сірка з Хабаровська надвечір прибіг Заливай
Видимо була про нього недавно в хаті розмова
Написи повторювались дванадцятьма мовами російською українською чеською англійською французькою
Моя подруга
Як доктор Роттер прийде
Моє діло запропонувати
Тож князь і піддається спокусі
І куди вивезли здивовано спитав він
Битіє опредєляєт сознаніє
Він пішов через поля до предатків потім вузькою дорожиною до Одерадівського березового гаю
І так-то вона говорить і сміється а Чайчиха тільки слухає не зводячи з дочки очей похмурих
О Мойсей був високий сухорлявий
Повільно ніби в напівзабутті Він лівою господарю простяг Ціпок терновий у крові по лікоть
Не кажіть
Матрос і Черв'як залишилися під вагоном наче прилипли до землі
Й тече розтікається по душі єлей хоч я й далі вдаю заклопотаного махаю рукою Ах відчепіться
З другого кінця світлиці в одчинені двері вступив Вишневецький
Здогадка що він онімів і оглух так приголомшує його що він на мить заплющує очі а потім всім тілом робить надлюдське зусилля щоб звестися на ноги скинути із себе страшне заціпеніння
З села долітали звуки дзвона
Андрій зідхнув
Хотів ухопити за руку блиснула стилетом став
Це безперечно правда
Що на таке життя родилася
Надворі мороз
Всі знизують плечима і всім ніяково за нього Рудольфа Штора Ну хай до них неувага але до нього все ж таки можна б і не такими вже бути
Все одно
У нього ще стільки діла на цій землі він ще не звершив того заради чого прийшов на світ
Нікуди ти не підеш
Він посміхався йому приємно було чути собі хвалу й віру в свої сили від цієї синьоокої дівчини
Хоть убейте ничего не понимаю знизав плечима Микола Миколайович
Коли виходить з бібліотеки не мине звичайно й музейчика це тут же в палаці зазирне до Панаса Омеляновича
Ви ж все це знаєте
То був непевний сміх нестямний регіт так сміється само лихо або почуття його
Сонце вже он куди вигналось
І хоч би тобі словом обмовилась здивовано поглянув Іван на Марійку яка вже граючи очима ставила їжу на стіл і хвалила свого чоловіка як він піклується созівськими ділами
Половий з бруднішою серветкою на руці приносить нову порцію чаю
З гори аж до греблі суне поволі хмара народу
Князь Володимир гірко посміхнувся
Піду коли неня дозволить
Паслися мов коні літаки
Правда з кімнати де живуть старі солдати в щілини в'ється світло
Ти мене зрозумів підвищив голос Менгу
Ліщина тихо схилилася над доктором його стало млоїти на мить сонце пронизало корони дерев і Леонардо зомлів
От і ніч молодесенька тиха з сережкою місяця в намисті Чумацького Шляху
Це я мамо
винуватили Мотрю одні
Додому
Груди мої швидко піднімалися
А наші уже в Галіції а там також кажуть сам наш народ
Бог вість як довго
Ще захитав
Все його життя всі його помисли були віддані одному вітчизні задля неї жив боровся страждав
Але ти ніяк не змінився
Спогад з майбутнього
Тож поки не пізно поки була хоч найменша надія партії сперечалися ганили одна одну на всі лади вихваляючи свою політику свою тактику
Кричали Ой горю
Я дізналась про вашого гордого безстрашного Уго Фосколо про Поеріо який помер від ран у Венеції і навіть про ті твори що ходять у вас у списках— Беркета і Джусті про його славетну сатиру Чобіток-Італію який носять і Франція і Австрія і який нарешті належатиме своєму народу
Він уважно придивлявся до них наче шукав тут того майбутнього яке чекає його
Що ж робити
Все закони знаю аттаво i усе ка мне
Славута поцілував князя і княгиню підняв руку благословляючи від'їжджаючих
Коли ми вже в колоні сірій виходили крізь розчинену браму з тюремного двору Решотняк влучивши момент кинув у натовп що одну цидулку мабуть останню
Коли мама і тато розхваливши Вовку до небес нарешті взялися до своїх справ Вовка подався до сусідів
Та я тебе просив щоб нарівні стали з тим сучим сином що он до образа пнеться та не може зняті
П е р ш и й
Багацько сіл багато міст на Україні минули бурлаки багато неділь налічили вони в дорозі доки прибились до Вербівки
Інших сил і способів урятувати людську отару немає
Це ж решето а не каструля
Відходив з маленькою порожньою торбиною через плече Хведот
На мерехтливі зірки поволі насунулися хмари і все довкола сховалось у пітьмі
Як тобі
Цюцюрівці та ніжинські міщани вигубили всі п'ять затяжних хоругов за годину не милували нікого Остер скривавів від крові
Після коронної артилерії моїм орлам уже нічого робити
ЕПIЛОГ
Ми битимемось до останнього
Хто то спитала Марина
Яцько і Семашко підхопили Многогрішного якому зі страху відібрало ноги і поволокли нагору
Озеро
Тоді як Лемішковський літав із Зосею в танцях впивався красою її лиця саме тоді двоє так само щасливих очей ходило слідком за ним до півночі кмітило за його чорними кучерями і за білим личіном Зосі
Страшний день починався зовсім не страшно
Ваше превосходительство почав Колісник
Доступ повітря гарний жити в трюмі можна цілком з комфортом
Долягав гетьмана Скуратов нидів пиляв в'їдався в печінки таке мав веління й таку вдачу аби їхав у Москву аби розпустив козаків аби вклонився Ромодановському
В ній єсть щось що відпихає молодіж
Погано зробили Кочубей і Іскра що в донощики пошились а все ж таки вони колишні товариші наші
Випив чарку випив другу і як мене розібрало досі не розумію
Навіть навпаки
Я районний
Отже їх треба повернути назад і вони зміцнять головний полк
Йона можу тебе порадувати фільм Бессарабська комуна будемо демонструвати в кожному селі
Гроші давай мені гроші треба багато чуєш
Коли він повертався з лінії з'являючись над кручею йтрибаючи звідти як з неба рота полегшено зітхала
Тарас поставив руба книжку разом з папером витягнув руку примружив очі і схиливши голову на лівий бік вдивлявся довго в малюнок
Суми щастя поступ не збільшує от у чім річ
От черной гари ночника
Хіба в психіатричку
І другий сам не має чим писати а йому віддасть
Уляна
крикнув мені позаду Анемподист скочивши з місця та я і сам спинився на першій сходинці
З того шалу не буде нічого
Очі в царя і в цариці враз стали холодними мов крижинки
А я як манекен покірно скрізь ішла з тобою поруч
Може бути що бог судив вам побіду над нами і в такім разі ми не спинимо вас тілько ж знайте що лише по трупі остатнього тухольця ви зможете вийти з сеї долини
Мати враз посвіжішала й виходячи з весняних плакатних вулиць за містечко з надією дивилась в теплу легко-бірюзову далечінь
Якого сину
При тім же в Європі привикли більше до порядку до систематичності до докладної бухгалтерії а в Бориславі тоді ті привички були ще слабі і далеко не загальні
Збляклі димчасті хмари летіли над полем по- осінньому низько і швидко
Котляревський зацікавлено озирнувся на генерала
І ніде тими руками приробити
І маєш нову епоху
Не проганяв нікого не відмовляв ні в милостях ні в захисті ні в ласці ані постарілим воїнам ані вигнаним із дому дочкам ані безнадійним боржникам ані пограбованим купцям
Його завжди обходили й витоптували траву
Це вам пане майор
Ми гадаємо що не знаходячи волі в одному місці розігнана з Дніпра запорозька сірома переходила на друге доки один за одним не поскладала своїх кісток де кому бог дав
Ми всі про щастя мріємо в коханні Хоча воно й примарне як мара Дивлюсь на нього й серце завмира Ачей же ми обоє безталанні
Ти сама бачила
Ви не погоджуєтесь питав я її
Раптом з-за хати вийшло троє
І раптом біля прилавків надривно страшно серед тиші закричала жінка
Її улюбленим філософом був Фабіян його вона могла слухати скільки завгодно що ж до Фабіяна–цапа то вона терпіла його лише в присутності хазяїна без нього їй здавалося що то одне з хитрих перевтілень філософа й одверто кажучи вона трішки побоювалась цієї хитромудрої худобини якій не раз кортіло сказати Фабіяне ану ж перекиньтеся в чоловіка
Постелив піджак і ліг біля дубівки
Дивного в цьому нічого немає бо навколо ліси і взагалі некультурна глушина
Та кажуть що вона до вас по цілих днях не говорить
Що ж я собака по-твоему
Та мабуть чи не все читав
Ст
А н н а складає долоні Сеньйоре пробі
Це ж власне кажучи панну це кидає тінь на панну
Вони були задумані й безпомічні
Хе
Хрисантій вдруге пішов супроти свята святих у побуті мореходів
І до мене Сідай
Проходь у хату гостем будеш
Так так вона завжди працювала безупинно
Вся обросла кучерявим в'язом а коріння повисло над самою річкою
П ш е п ю р к о в с ь к и й
Даремно Вєлікін дивився таким чекальним напруженим поглядом водячи ним від обличчя до протоколу
А коли не маєш з обуренням промовила женщина то не треба й брати її на себе
Вперше в житті Данило заплакав
Але ся приязнь не буде щира
Ми з тобою вдвох вишивали йому сорочку
Іваненко
Зараз за тим островом скелисті високі береги оступаються од річки подаються трохи набік а там далі каміння ховається під землею гори розступаються півкругом і по рівному полю в'ється річка по зелених луках та левадах
Тоді батько написав заяву до созу який мав показати себе з настанням весни віддав заяву Рубану а разом із нею віддав до його рук і свою середняцьку долю
І наша кураївська рибтюлька ще не всі там сітки попропивала
Яцьку промовив старий витягнувши вперед до моря зморшкувату шию у тебе молоді очі поглянь то не човен показався з-за кам'яного мису
Але Павло Михайлович не обминає жодного питання підготовки підпілля в районі
Цілий день гарцювали його жовніри перейшовши річку вбрід стикались з козаками бились в густих спотичках з ними на герцях
Він мені казав що нема й в світі кращої од мене що в мене брови як шнурочок оченята як терночок і поцілував мене та так поколов мене вусами бо в його вуси як щетина
А чого ж на тих дорогах на яких ходив удача не випадкова подорожня
Узгір'я долина і навіть сизий вал над річкою посвітлішали заграли райдужним відсвітом
Ну и нехай спробував прогнати її мов обридливе котеня
Тяпкін Зотов і всі члени посольства прекрасно розуміли чому опирається хан
І спокійніше й лучче безталанним під землею лежати та землю держати ніж було жити й горювати на землі
Люблю солдата
А не опоетизований це в уяві всіх на землі сущих хто бачив й хто не бачив була звичайна чорна халабуда на колесах
Чесно кажучи в ту мить не думав як мене прозвуть
Софія Леонівна стояла червона неначе зацвіла як маківка на городі
Пізно світилось проти п'ятниці світло як в великодню ніч
Минулої ночі
Заходить нарешті заговорив Хома задумавшись
Біс його знає де та ліхтарня бурмотів він
Надворі стало свіжіше
В одного з-за пазухи виглядав крайок паперу в другого на грудях наче горб виріс то оддимався цілий хліб узятий з дому на цілий день у третього за плечима торбина
Хто знає скільки йому відпущено паперу й днів
Муса сидів навпроти грека що його вправно перев'язував слуга і слухав як грек кривлячись од болю розповідав про себе
До дяді Комахи Ірця відчувала особливу ніжність вона гладила його волосся руку обличчя і з невисловленим бажанням не наважуючись попросити скинути черевики щоб поглянути на його комашині ноги вона злізала йому на коліна обіймала за шию й зазирала йому в вічі
Альоша не хотів іти далі
Через те й наказував найбільший супокій і хвалив собі лісничівку з сторожами-соснами і окружения в пані Міллер
Слухайте ми здається можемо втекти
Ні ні ніяк
А це їх котедж над озером а це другий в горах
Самі знаєте
Але вибачте я мушу лягти голова дуже болить
Скінчилося як і мало скінчитися
Ви втратите радість отцівства і радість подружжя і навіть материнську любов ми отруїмо вам ви слухатимете матір і цуратиметесь її бо її очима дивитиметься на вас безліч наших матерів а її голосом говоритиме їхня довічна скорбота а в її сльозах одсвічуватиметься наша кров а коли ви схочете шукати затишку в материнській ласці ви не матимете її ми кричатимемо й ревітимемо й скавулітимемо
До горла йому підступив гіркий клубок на очах виступили сльози а плечі самі мимо його волі затряслися в ледь здержуваному глухому стогоні-риданні
Ми проходили повз старий набокуватий колодязь iз журавлем з якого давно вже й воду не брали так замулився
Світ не такий
Літературне життя починається за достатньої наявності людей здібних про літературу весь час розмовляти
самі прошепотіли губи
Якась туга Прокопику
Міюський знайшов щілину між двох стернів і спрямував дубівку до причалу високої лісяної запрути у воді на яку од берега були покладені важкі липові верхняки
Він бачив її Ольга сиділа перед дзеркалом розчісувала на ніч волосся чистила нігті
А що застоялись ваші вільні крильця
До борщу галушку післав би засміявся котрийсь
Вони ж тую проклятую Змаілівську орду з батареї збили
Посвистіли ще посміялись і почвалали далі
І як трудно було вдивитись в те рухливе обличчя гір так трудно було дитині спіймати химерну мелодію пісні що вилась тріпала крильцями коло самого вуха і не давалась
Лють затуманила Арсенові розум
Але де ж були ви візири опора трону найвірніші люди падишахові
Е що там мені ваші писані права офукнувся граф і пустив величезний клуб диму просто в лице президентові
Припускаю що єзуїт наговорив йому всякої всячини і ще й покуту завдав за те що служить у жида
Думав
Туди де зовсім не виключено чекає вас смерть
Подумайте про Златку
Хмар не було але сонце закривала димова запона
А звичка як відомо Друга натура е.
Оборона Руської землі наш спільний обов'язок а не тільки мій чи Святославів
На рейді
У нього брудні руки брудні штани і навіть під носом чорно від куряви
Торбу захопив
Хтозна може хтось із вас стане в майбутньому справжнім артистом
Так знову зібралися докупи всі балаганці крім Володимира Івановича
Як нам задурно класти голови то чи не ліпше помиритися з ляхами
Що ти хочеш сказати з полегшенням зідхнув Іван Іванович
Тримайтеся
Так
Та й не було коли думати і бачити Орисю вдень і вночі він знаходився в ар'єргарді свого війська
Побачимо як ти під сокирою заспіваєш
Он свято йде другі раді тому празникові гульні та спочинку а нам чого радіти чим його стрічати як проводити
Хочеш не хочеш а сиди брате Іване сиди і чекай коли будуть
Старіші офіцери сіли грати в карти молоді пішли в танець
Все це скоїлося так швидко майже блискавично що сторопілий до краю вражений Ждан не встиг вимовити й слова лише зблід і напружившись завмер
Можі були при повнім оружжі закурені й стомлені
Вимагає наказу за вашим підписом і печаткою
Хотiв був не казати але псовi i тому хвiст не кожен день потрошку обрубують а зразу весь
А вугіль
Ат не бачив
Ех ви посміхнувся презирливо Донець
А-а
Ні Мотре ще ні
А ви що скажете батьку Семене
Але й цього разу підйом він помітив лише тоді коли літак був уже на добрий метр над землею
А ми вам їмость на ту байку позичимо грошей на дорогу і туди і назад як схочете вертати
Та тікать не було вже коли Малинка й не постеріг коли на дверях з'явилась постать середнього віку огрядної пані з випещеним гордовитим обличчям
А батюшка десь ніби закачав рукави та давай пригорщами збирати мед та виливати назад у церкву
Куди міг податися рогань зі стрілою в шиї
Але назвавши ім'я капіджібаші білих євнухів уже не хотіла відступати
Амінь
Він зовсім не винуватив тебе
Нарешті перед очима відкрилися живописні краєвиди Саксонії повитої весняними розливами Ельби
Ніби не міг вирости на землі цей м'який білий міцний матеріал
Незабаром прийшов і Мандибула
Вдома не ночував
Не знаю це правда як тебе звуть але
Ти ще потягаєшся зі мною
Але не вдалось
Жменька вояків лишилася
Не дуже довгий національний убір зменшував її зріст так що вона здавалась дівчинкою
Здурів
Що там
Раз на муштрі один старшина бувший денікінець закричав на козака
За це не турбуйтеся
Може мамо так а може й ні
Матка боска регіментаріями славного війська Польського баглай 178 Заславський недоук Остророг і шмаркатий Конецпольський
Проходячи повз Гільду гості поштиво їй уклоняються
Не знаю
Всі панни всі погоничі збіглись дивитись на їх
Хоча ми з Павлушею звичайно домовилися що вiн уважно стежить за щоглою кiлька разiв у день дивиться на неї i менi доповiдає
Ми будемо знімати з сіткою вирішує режисер воно буде красиво нерізке наводження на фокус дасть пригніченість
Минуло життя
Мені вже ніщо не допоможе
Зблідла постояла мить і ще раз глянувши на Колосовського з очима повними сліз ппбігла в коридор
Га-га-га дужче
Я сам з Кубані
Які я муки пережив пекельні
Тепер він вас уже не зачепить от побачиш упевнено сказав Владлен А ви ще йому якусь листівку на двері почепіть з погрозою
Усі ми дітки діти і старі і малі й середульші одказує старенька і сміється німо без жодного звуку
Наступила пауза
Пий з нами
Так буде як я сказав та й досить о тім балакати
Стежину до річки
Віддячив за науку за врятування з неволі за ханський престол
Єлені хочеться наслідувати хочеться вірити що такі жінки насправді є та вона таки ж є
До дочки Кланяйся
Вічная слава
В останньому з них Лоренцано повідомляє що вбив свого благодійника під час ловів але з Флоренції вимушений утікати бо влади захопити не зумів
Не доказав але Бенедьо не допитувався далі він ясно розумів Сеневі слова
От і добре промовив Навроцький
Коли її нахиляли я побачив Адама він лежав суворий і суворо дивився у небо
Для чого я піду туди товаришу
Стрепенулись соколята Бо давно не чули Хрещеної тії мови
Я таки повела його до Улити шептухи пакульської
Це ріжниця
кажу
А зiрка не мiняючи пози гайнула далi
А сатана й заздрив на їх щастя та давай підбивати щоб согрішили
А я ж двадцять нецьок продав горілки купив
Багряно лягало сонце на карпатські узгір'я вечоріло
Пізнім вечором перед Іваном Купалом плавають дівчата по воді човном або коли бояться щоб русалки їх не заманили з-під води на дно до себе в русалку не обернули проходжуються понад берегом і співають різні тужливі любовні гарні й приманчиві пісні
А куди я ходжу
Старі столяри довго сиділи але в кінець усього й їх узяла охота до танців
Та чи не наздожене нас Коб'як чи не оточить своїми незчисленними ордами на голій рівнині де ні ліска ні ярка ні річки на які ми могли б опертися
І Бенедьо справді перебував тяжку недугу з котрої сам він те бачив виходу для нього не було
То ж це грабунок
Здавалось він уже вмер
Словом негодящий
Чи може це втеча від самих себе
Аж мені встидно каже учитель
Які ви щасливі аж пищала стара панна
Тому ми підморгнувши мовчки один одному похапцем стягли на буфери вже відомі нам із попереднього скриньку й клунок і доволі зручно там умостилися
Ідіть собі Іване ми з самуваром самі раду дамо
Сковорода махнув рукою помовчав трохи й заговорив
Перейшовши через тиху вулицю та споглядаючи від часу до часу на освітлене вікно що мало для мене щось успокоююче мов для старої властительки дому німки я звернувсь врешті в іншу сторону й пішов додому
Ми її пили солодку й холодну
А хто там такий хтось обізвався з хати
Й розколювалося надвоє серце двоївся сам
І в світ комунізму велично ідем
Так одного разу вранці перед початком занять говорив Павло Федорович Квятковський своїм колегам Пилипу Івановичу Єфремову Олексію Семеновичу Рождественському і викладачу мов Вельцину
Дивлюся сміюся дрібні утираю Я не одинокий є з ким в світі жить У моїй хатині як в степу безкраїм Козацтво гуляє байрак гомонить У моїй хатині синє море грає Могила сумує тополя шумить Тихесенько Гриця дівчина співає Я не одинокий є з ким вік дожить
За що ж вони тобі наворожили
Кожний з них мусить один одного послухати
Давайте зараз
На думці жінка дочка і маленька внука
Удар виявився такий страшний що лезо меча мов шматок вогкої глини перетяло латинця надвічі від шиї до пояса
Не знав тільки що ви добро можете творити
Він це знає
І ти вважаєш що я
Влаштуєм пастку з кількох рушниць дістав Тарас з кишені шворки якими він запасся ще в укріпленні бо припускав що їм джульбарс не стрінеться
Наблизившись до церковної садиби один з них ставний молодий парубок з гарним смаглявим обличчям і чорними бровами відокремився од своїх товаришів і ставши однією ногою на приступку перелазу перескочив у двір
Хотів би я бачити тих дурнів що маючи патрони мінятимуть їх нам на хліб не спробують патронами поговорити з нами
Не міг
Шахти ці відомі не лише в Донбасі а й по всій країні
Журливий і досадливий жест
Матвій видно готується вставати та відходити
І тільки він це сказав як на шляху спалахнуло два величезних ока і світло від них так різонуло приятелям у вічі що вони аж заплющилися обидва
Він для мене завсігди такий привітний і ласкавий що це було би нечемністю відповідати йому грубістю
Це ніби якесь прокляття що постійно висіло над Україною з року в рік з віку в вік прирікаючи козаків на все нові й нові безплідні жертви та поразки
Чалий бере Зосю за стан і садовить біля себе
А колись усе те було люди і все балакало однією мовою
Ox ox ox чем- то оно кончится
З м і й
Усі вони діють за принципом рука руку миє
Одеса чи Очаків
Такі кумедні щасти їм боже
А цей прибув на такому осляті на страшнючу війну і ось їде обкиданий вошами й грязюкою і зігнутий тупим відчаєм ще й сухотами в три погибелі
Народ побачивши Кочубеєву карету оточену волохами з шаблями наголо дивувався і не ставав як звичайно щоб поклонитися генеральному судді тільки всякий уступався якнайдальше з дороги щоб не попастися під кінські копита та під волоські шаблі
Хіба те не поло кожного іюгпрм но розпітрпс болея і злобою груди
Близький зрозумілий рідний
Я немов завзялася не відповідати на її питання не виявляти їй своєї душі і оставити її будь-що-будь в несвідомості
Василь Хмарний
Я дуже стривожена
Все хтось псує підважує основи вітри зривають дах громи б'ють
Після університетського товариства після палких недавніх диспутів у Києві йому й тепер здавалось що він розмовляє з молодими товаришами й хоче перемогти когось в диспуті
І так смокчучи цукор і витираючи очі ребром руки він ходив од дверей до ліжка Івасика і понуро думав
Додому
Другої такої не зустрічав ніде хіба що в пісні
Можно-с
Пс-с
О тихо відповідає кесар зрозумівши що Ірина справді не знає про що він говорив з княгинею вона говорила про дружбу яка з давніх-давен існує між болгарами й русами нагадала про спільні походи мого батька й київського князя Ігоря на Константинополь
Цей чортів базар
Записуючи його адресу й видаючи йому посвідку елегантський секретар лекторського бюро приємно сказав йому
Серце її замирало обливалося крів'ю
Кресь вогник
Хоча б ковток води
А чо мали б іти услід за лангобардами
Тобі Ґудзя не дарував хусток
Як то нащо
Собі
Фуги Баха
Рідний брат і до того ж єдиний
Мені бігти три кілометри
Ой ти старий опеньку
Вона не знала як і коли се сталося втома і шум комишу приспали її
В дечім я все ще давній мужик панно Маню сказав я й усміхнувся з невимушеним усміхом
Це божевільний
Я хотів би тебе спитати ще про одне сказав Хлопець і голос його при тому став металевий та сухий
Він спинився сяючи від задоволення
Я стілько ж випив як і ти
Проповідь остав на ті часи як знов митрополитом станеш
Найперше їм випало серце Запорожжя острів Хортиця і західний берег Дніпра починаючи од кінця порогів униз за острів
З чого ти взяла
Я тобі кажу жінко що про Марусину долю я зовсім спокійний кращої пари їй і не ждати
XIII
І навіть ганчірка якою вона стирала пил з каміння історії не здавалася зайвою в її красиво округлій руці
Це таке незрозуміле таке абсурдне дике це так не сходиться з тим шо
Добрий вечір Ілійко
Направду ви чудово виглядаєте вас здається не було вдома останнім часом
Не йди дівко за удівця
Кто по своей охоте вложит в ярмо шею
Довго будете у Львові
Сідай душа моя
Регель вклякнув на коліна і напружився весь зосереджуючи свою увагу на трьох страусових яйцях що висіли перед міхрабом як символ гарячої Мекки
Думала горло переріже
На обличчі найпомітніші були чорні розтопирчені вуса і лагідні маленькі оченята
Ніби Великдень
Хтось гукнув Зараз будуть співати
Так і лежав заклавши під голову руки дивився в пітьму яка поволі розсувалася перед ним
Подивився як сонце сходить і досить
До того ж і в нього вдома теж здається поступово та все ж назрівав оця клята проблема підлітка
Се знала вона ще від своєї небіжки бабуні
28
Кошмар
Через це людина й пропадає у ньому як комаха чи птах
Мирон усміхнувся
Так
Воїнов і Спихальський зчинили крик
Нема вогню гукнув матрос який чіпляв ліхтар на мачті та й там лишився стежити за видноколом
І дідько не розбере
Я запитував Романа чому власне комуністична ідея припала йому до душі
Ідіть
Я пойду как и сюда явилась послушником при страннике из святых мест пойдем мы за подаянием понесем святые камешки песок воду корешки
Дивись добре
Певно щось невисоке а любить бундючиться подумав Радюк і сміливо почав розпитувать Турманшу про інститут чи багато там інституток чи добре стоїть там наука чи дорого коштує виховання кожної інститутки
А спробуй поділити рівно на всіх славу та владу
Нема на тебе Степана Кушніра
Вони сидiли кружка курили й балакали про страшне
Поставмо князя Єремію на чолі нашого війська збираймо військо збираймо гроші на бойне діло на бойні припаси
Запиши скільки їх яка в них артилерія обози запаси провіанту тощо
Все одхиляє убік голову ніби на той обід і дивитись не хоче
До себе в самітні очі
То в його одна донька
Соломія втихомирилась заспокоїлась
Гей діти хто за нами
Ні думки мої іншого характеру
Степан ледве стримав свій подив
Усе вкупочці одно одного держалися
І знов не знаю цікавість чи що це
А такі завзятущі плескачі це ж була вода на його млин
Він сивий весь
Плескаючи увсібіч золотими бризками вона летіла вниз у ненаситецьке Пекло
Та не залякають
Гарно балакає
Це останнє Володько розібрав зовсім виразно
Полювати на неї з'їжджаються до Лисої Гори пани-поміщики з усіх околиць і тому треба думати що й цього дорогого звірка скоро тут не буде
Самотні блукають у життю без приюту без становища сказала би-м без змислу аті жиють щоб не вмерти
Гетьман спить і бачить у своїй руці поряд з гетьманською булавою ще й пернач кошового
Свириде Яковлевичу просимо до нас запрошував Орленко
Але слава богу пане Олесь
Він хотів оглянутися щоб побачити чи далеко свої але тут його тріснули списом по голові Не крутися собако
голосно
Настуся вгляділа на столику купу газет кинулась до столика з грацією справдешньої парижанки побігла неначе легенька серна поскакала через покоїк налапала здоровецький жмут газет розгорнула здоровецькі листки й почала шпурлять їх у камін на тліючі головешки
Сором який
Читальня йшла зле
Ми ще трохи поговоримо
Тепер я притаївся на печі крадькома визираю із-за комина
Він тільки сів на коня та прискакав на поміч коли я послав йому вість про звитягу
Нi впевнено промовив Микула ходили ми немарно
Коли будеш за це сердитися то вони ще більше при своїм будуть стояти
Незабаром він виїхав на степову дорогу що вела до Троянівки і пустив коня тихіше
Тут показав навкруги менша сила але вона в дії і жде нас
Чалий
З кожним перейденим кілометром сонце припікало все дужче наче бійці самі наближались до нього
Есаулу Нелейводу-Присядковскому серебряную чарку
Коли проводиться секретна операцiя про неї знає дуже обмежена кiлькiсть людей навiть серед своїх
Прадіди ходили ним не хилячи в поклоні стрічним голови і нам не личить плентатись по манівцях
Устань мамо
Я беру батьків оселяю їх окремо і починаю процес з Никодимом
І ось іде двадцять тридцять чоловік один за одним один за одним і один крок один змах руки один подих і ти серед них у тому танку сівачів а попереду сам диригент дід Хозар який і робить ті колобці і сіє з них
А що ж це воно братця заводить хто з кріпаків це так два роки робили та й дурно
Ось тут ляж
Ну а поки що одчиняється ота низенька брамочка i ми в'їжджаємо на територiю студiї
Помітили в дворі собачу будку
Бомарше
Щоб вас не вкусила спитала Антося
Біля возів і в самих возах зчинився шарварок там кипіло вирувало неначе в пекельних казанах лунали вигуки лайка щось тріщало й гахкало дейнеки пообпадали вози та мажари шаблями й ножами полосували катряги деякі вози поперекидали й кільком чоловікам повідбивало ноги
Ну що я мав робити промовив згодом
Не зважай на чиїсь теревенi вони весь вiк чiпляються до живого
Який це жах
Дівка як шкло
Го-го
Питає Чи так само мед варить
Ах Галакточко
Старий жартувати не думав
Роздавимо грона ми в чашах златих I соком червоним наповнимо їх
Мусив
Стіл канапа три книжкові шафи всі меблі
Велика ідея боїться аналізу як міфічний чорт ладану
Отам якраз насупроти вхід до даїре кальфи Маріам
Стій
І лизав мокре від дощу обличчя господаря яке визирало серед руїн поваленої старої хати
Дивлюся що робить куди його тягне та як стелить собі дорогу на пізніше
А в ліску Кленове листя по піску Лежить багряною габою А чорногузи між собою Клекочуть на старім містку
Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті
Ото ще верисько
Хто
Місток перекритий
Щасливий твій бог видихнув нарешті Селім і провів руками по обличчю немов творив намаз
Куди ж підемо сказала друга така ж висока й довгонога але не рудо- іржава а до блиску чорна з чорними віями із східним штучно наведеним як у гейші розрізом очей
Ну а тепер по трудах вип'ємо
Тоді мені потрібно було б зробити з себе цілий іконостас сказав Тарас не без лукавства Сошенко Венеціанов Жуковський Вієльгорський Брюллов Мокрицький всі брали участь у викупі
Одломив од паляниці кимсу і підсунув ближче до себе полумисок
—Де він Жах усе більш та міцніш її понімав і посягав і з почину вона нічого не здолала зрозуміти потім далі все вже зрозуміла усе побачила іфозібрала
Бреше він харцизяка залементувала Рахуба Він цехований на тілі
А щоб тебе так кат опік скрикнула Мар'я ухопившись за плече
Аби не ризикувати вирішив зачекати доки розгориться багаття
Вона нам заявила в небагатьох словах що для Нестора Обринського виходу нема
Одже видудлять усю горілку
А коли ти того хочеш то й покличмо
Гой
Та се тобі так Катре а мені дочці
Обідав у трактирі їв молочну кашу з білої миски блискучою ложкою яка дуже пече в губи
Кругом високої кам'яної стіни колись білої а тепер полупаної проліг не так глибокий як широкий рів
Та танцювали коні
А що Лавріне сказав Карпо розділим тепер грунт пополовині а то батько одрізав мені городу неначе вкрав
Всі князівства
То Катря опустилась навколішки й замолилася вголос
Але хто ж може заспокоїтися минулим
І він виступив перед громадою та й каже
Не воювавши не спробувавши бою сидить калікою в лісі під дощем біля купи снарядів начинених смертю
Ех ти Миша Чернишов
плакав старий Рід і не ховав сліз
Не буде
А так так каже знай же мене щиру приятельку
А протокол підпишеш ще до того
Зате чим гірше було навкруги чим більше надії хліборобів в'яли тим більш Андрія опановували мрії про фабрику
одчайдушне закричав я
Кур'єрів дискант тоненько задріботів у кабінеті
Zuruck
Де
Сторожа
Не цілуйте моїх рук сердито казав я
Я вам не заваджу постелі мені не треба
Не мине лихо видко й за панську землю
Колеса в повнім бігу не спиниш і не повернеш у другий бік
Чи через сльози та кислицi чи через весiлля не вдався тобi борщ чiплявся старий до жiнки
У нього й каблуки криві
Батурин з Мазепою у змові
Ти живий
Він готує дані артпідготовки а над картою сидить начальник розвідки старший лейтенант Зуєв
Тобі ж Марку хоча б ти й без ніг був все одно доведеться головувати
Для нас тепер що не подує то все не з того боку
Цілісінький день роби двигай волочися худобу збавляй мерзни і мокни як остатня собака і за все те вісім шісток
Годі тобі валятись
Так відповів я і прикипів до нього пильним поглядом ст. 257 258
Глипа їх знов поставить
Ви думаєте на все місто один ви такий досвідчений екскурсовод сказала грайливо майже кокетливо
Якби він повернувся додому з атестатом батько мабуть забив би до смерті
Хто ж то такий
Та їх тепер сюди й калачем не заманиш усміхаючись відповів Найда
Як там люди за морями живуть
Гарно чоловіче похитала головою Марина
Закосичився Київ прапорами і святковими транспарантами
Перечитав привезені з собою журнали переглянув і дорожні записи
Тепер він був зовсім молодець
Сторчак
Вона
Заслуга вам від людей велика буде
Мені треба невістку з приданим з грішми
Гостинний і привітний як і всі тубільці Кім-Гі-Сун був особливо гостинний до Сірків
Не встигнеш підвестися як тебе пронижуть козацькі кулі
Молодиці поназносили силу яєць сиру сметани курей та поросят
Гупає заступ
І з завжди розтуленого рота з-за нерівного частоколу зубів язик вискакує
Ніби в Фракії Іллірику по всій імперії не можна набрати когорти здатні зупинити аварів
Тут знов перерва
Чоловік звів винтовку й вистрелив йому в голову
Дмитро Іванович просто-таки чавив у собі напади ніжності до доньки насталювався на строгість
Кому служите
Тільки й забудешся як добрий чоловік приб'ється до хати та розговорить
V
Біля дверей Максим на мить затримався згадав про нові калоші постояв нишком скинув калоші щоб дружина не бачила й тихенько поставив у куточку за дверима
А князь слухав ті запевнення й ловив мить коли можна буде заговорити з епархом про ще одну не менш важливу ніж ся послугу
Лаврін під'їхав до невеликого озерця біля якого пастухи напували коней
Не було контролю влучання били навмання але згодом з обсерваційного пункту Видумка що біля Чеської Борщівки змогли уточнити влучання і по деякому часі ворожа батарея замовкла
Ну та певно що не для каменя а для людей відповів усміхаючися майстер
Надворі вечоріло а полуднувати не давали
Треба гасати грати у свинки колдовку
Чи не це якраз і жене людей у далекі плавні на поживу комарам
7
Він ладен був крикнути це з дахів щоб позбутись глухої гризоти що не корилась його владним наказам
От гетманам
Бо як видамо одного то забажають другого і всіх по одному розтягнуть
Так то ж худо худо княже
Зважаючи на обідній час Іван Петрович чемно підвівся
А що тут казать
Тоді його тіло слід покласти в ладдю й спалити на чистому вогні
Л у к а ш Тут світляки в траві я назбираю вони світитимуть у тебе в косах то буде наче зоряний вінок
Недурно ж казав доктор що в мене зроду нахильність до якоїсь грудяної слабості бо в мене шия дуже довга
Нащо забрав сюди в підводне царство
Другого вересня прийшла звістка з далекої Ладоги що на каналі помер Іван Черняк наказний полковник полтавський а небавом ще одна кілька стародубських козаків поскаржилися в Пітер на свого наказного полковника Журавського й звідти з Пітера прийшов указ зичимо покійнику на небі вічного упокоєння в обох полках обрати полковників із москалів яких буде указано осібно
То були Цюця Гава i Рева про яких менi мати колись розповiдала рiзнi баналюки аж поки я не засинав
Ми складали перший у своєму житті екзамен а вона державні іспити
Аж то по довшому часі на дворі здається дійсно щось заворушилося чорне на білому
Вона натрапить на цю думку
Погріб великий і холодний
Сонечко почало з-за гори випливати грало всміхалося
У кожного з нас є своє
Побажав познакомиться з нею а тодi у Вербiвцi тiльки й дiвчат iнтелiгентних було що вона
Одразу вріс в цю масу людей як нормальна й природня частка цього ярмарку
Якби ж то вам серця одягши в кригу Згадати шлях яким помчався Ігор
Свою мету вона вже втратила причина її застелилася туманом днів але сум лишився незмінний проймаючи кожну думку відтинаючи кожне бажання що вряди-годи в ньому прокидалось
Карим оком блиснув на полик
Куди кинутися
Таке траління операція довготривала треба робити все з витримкою маєш справу з глибинами величезними
Дорога моя знахарочка
Затріпалось у неї серце як пліточка в неволі
Удвох згода
Одначе ти піднімаєш руку на моє життя а хто ж тобі на це дав право
Коли англійського язика я не знаю
Чорти його батька знає як він виламав це вікно
оперуповноважений несподівано звернувся до мене
На чудо
Блисне сліпуче як срібна зірка і згине
Ах ясновельможный пане не достоин я грешный таких щедрот возразил тронутым голосом странник да и как же такие страшные святощи давать в руки людям
Голодна і знесилена
Гонець тим часом передав губернатору листа від дружини його ясновельможної пані Ядвіги
та й умер
Але не гукнув
додав Михайло мрійно
Писар Козелiус доповiдає про справи
А що ж винна графівна Труда пане графе
Очі в Охріменка заблищали й він стиснув Авдрієву руку
Не засиджуйся проказала бабця й рушила до дверей
М-да-а промурмотів Петро понуро Теж мені герої
Знову попи урядники горілка гризота безпораддя
Бровко розтулив друге око мотнув головою і роздратовано гавкнув
Бурсак а надто в молодших класах дитина що живе виключно інтересами живота і виконує уроки лише з примусу під канчуком а семінарист юнак котрому іноді перевалює далеко за двадцять
Мені хотілося щоб вона ніколи не відпускала своїх рук від мене
Знову була кровотеча
А султан переправившись через Драву власне й закінчив свій похід на Відень
І тим самим рівним певним непохитним голосом балакає телефоном із графом Адольфом Елленбергом
Нехай хоч випогодиться
Чи годиться так
З такої що ти благала
Як рибонька без водицi
Вої йшли упокорено тихі один одному вслід
Що з тобою обернувся до нього Сашко Циган
А ви ж як знаєте
Здається товариш Пупишкін підходить до будинку
Леда з острахна-хизіявться да меде а травонадим гри пунишияв чи ви тоже це що порізав Мадонну
А за куліш не сумлівайся
Він згадав що Марченка спіткало вдома лихо що воно ще не минуло й замовк
Суддя пождав щоб гамір трохи змовк
Село одказав йому старший москаль що вів їх
Просто не зроблю
Кожний держав у руці посудину з теплою водою перевісивши через плече рушник
Кинувсь пан Пiстряк хап хап мац мац нема дверей та й клямки не налапа сама стiна стала перед ним
Но но
Вона завертає за ріг і зникає
У мене інше діло
Нагородженим нагороди здавалися недостатніми прикоханим ласки малими
Як добре що ми з тобою стрілися
Знайшов час провідати
У нього чималий загін в Лукомлі для нас це теж підмога
Тихона не бачила видно
За лінощі теж канчуки
А Павло сьогодні таки буде в ній
К о н о п л і ц ь к и й з поклоном
Знахар
Коли ось заходжу вранці до Андрія
Генрисю
А його завзятий запеклий ворог Богдан підступив до Львова розбив замок на горі й взяв з міста великий викуп
Першим знайшов його там чабан у горах теж є чабани питає Ти наш
Тройчатка нагай на три кінці
Все далі і далі відходять вони
Там ананасів цілі городи там усякі здорові овощі квітки
Довго вдивлявся в прибулого а тоді впізнавши кинувся з розпростертими руками наперед
Але немов на знак які великі спосібності криються в народі нашої землі видвигнула з нього Божа воля якраз в тім часі одну жінку як найбільшу жіночу постать світової історії тої епохи
Уся ненависть до ляхів уся палка любов до батьківщини вся відданість вірі батьків уся гордість козацька спалахнули в його серці яскравим полум'ям коли він почув звістку привезену гінцем
Звичайно зійдемось по- людськи
Сама була винна що підпустила цю українку до свого царственого сина занадто близько самій треба було й спокутувати провину
І тільки тоді коли землянка щезла з очей Улянка хутко побігла лісом
Володько дивився йому на прю
Тарасові згадався став левада струмок по ній що навесні вбирався в цвіт і зело а потім гори Канівські зелений обшир луків що за Дніпром
Пригинаючись Бондар побіг напереріз рухливому клубкові
Явдоха була пишна горда
Навкруги з кобзарством Ченці співають гурмом трисвятую
По селах містах і містечках лютувала громадянська війна
Сумні усі
І Вадимові не зможе простити
На її голу прекрасну постать важко було дивитись і в той же час страшенно тягнуло дивитись
Вона наче не чула його питання
Вiдколи стояли Родопи i вiдколи п'ять морiв бились у крутi береги Болгарiї нiяке вiйсько в такий короткий час не доходило до вершин Родопiв нiяке вiйсько так швидко не посувалось уперед
Знову Максим з Явдохою хоч і інаково прийнялися за діло молодих літ
Як же він таку жінку гарну доп'яв отакий-о красень поцікавився Григорій знічев'я бо сам думав над тим що то ж і ті літаки вранішні далебі теж за тією їропланою нишпорили
Ні
Зась
Ну як там наші
Я до цього часу ніколи з ним не розмовляла був він якийсь суворий і нелюдимий
Суть не в ілюстраціях а в думці
Степана забула
Потім чутка ходила що Христя задавила хазяйку
То не йди до попа благословиться
Хтось уже тут на суденці
Садок розрісся на волі
Що ж без інструмента тільки блох ловлять
Зауважте не просто доктор а доктор медицини
Параска
Піду я вже
Наталка було покладе під тигрячу шкуру свій черевик або хустку тільки щоб не бачив а тоді Ой Боже мій
Їх переб'ють з бронепоїзда
При тих її щирих і теплих словах у мені заворушилося болюче почуття жалю до неї
Покликає він на Івана Виговського
Чи можу служити ясновельможному запитав отець Кирило поклонившись гетьманові
Бандите клятий
Она сама созналась
Ой Дніпре наш Дніпре широкий та дужий
Рух українського люду на Київщині та Брацлавщині було припинено зовсім несподівано
Такой большой так далеко
Топтати рвати метати і вперед вперед проламуватися крізь хащі крізь живих людей не зважати ні на що хай летять голови хай ллється кров хай крики й стогони не озирайся вперед вперед життя належить відважним безжальним і не тупоголовим зарізякам а мудрим і мужнім
Вони причинені нещитно в щілину видно весь куток з супротивного боку
Підлога як і стіни застелена шкурами диких звірів вузькі вікна-бійниці
Тепер я бачу що ви справдi музики
Їхні обличчя помережані світлом і тінями ясніють стриманими усмішками
Не спіши хлопче
То був рівчак ущерть залитий водою
Ти мене навчиш боятися
Як добре що свій медальйон я подарував Адіке
Ой ще хоч трінь-трінечки
Був теплий тихий день
Це страшні дні бо Ярополк не надіючись на дружину піднімає земське військо княжі гридні женуть з Подолу передграддя Оболоні всіх чоловіків старих молодих і юнаків навіть на вали в рови на видиму смерть
Днями сиділи в нетопленій хаті і не варили страви
Мати так руками й сплеснула
Довго рахує
Я знаю це й так
Рушаймо
Бідолахи дожидалися виглядали щодня і щодня надія їх дурила і щодня вона пригасала пригасала
Незабаром світатиме сказав Звенигора
Яка солоднеча в твоїх устах
Жандарм заглядає йому в очі
М а л я р побачив дружину
Але не частіще
Я сяду тут біля тебе княже
Неси швидше мамо поквапила її Орися хай хоч трохи підживляться поки вороги послупіли а то як прочумаються то не дадуть і шматка хліба до рота узяти
Ця шафа підслухала не одну школярську таємницю тому вона й здається такою поважною і мовчазною як мудра бабуся
Це схизма крикнув побожний Тишкевич
Ну ну Миколо
Те обличчя темніло від сліз і зморщувалося
Для вас я радостно сложил Свои житейские оковы Священнодействовал я снова И слезы в звуки перелил
просить-ридає
А хто запрагне згадувати відбити охоту
Надвечір увійшли ми в село і розбрелись прочани улицями
Пелагея мало помітно але дуже лукаво посміхнулась
Бачите заради чого Русь огуджуєте а латину хвалите Русь мовляв дурна бо відчуває малу порошину єресі в оці своєї церкви що його хочуть запорошити неправдиво найменовані пастирі і відразу ж очищає і геть викидає а в латини неправдиво найменовані пастирі цілою колодою нових вимислів завалили зіницю людського спасіння а писнути й промовити за істину немає кому
Йому стало ясно куди веде Кучук свій чамбул
Він не терпить насильства й примусу але без сильної руки нічого вдіяти не можна
Однак минає день-другий гайвороння звикає до опудал любісінько походжає поміж ними та вишукує здобич набачить молоденький пагін що тільки-но виткнувся з землі хвать його дзьобом як обценьками смик і трощить
Перемогу перемогу ми одержали в війні
Саме тому Іван Іванович ніколи й не ділиться з індивідуалістами-жебраками своєю копійкою
Юля показала на Гошку що витирав червону мазку на обличчі
У зведенні
Я фельдшером був
Але інженер не образився
Хоча б у церкві не брехав
Одного разу прослизнув у сусідній провулок а ще якось дременув в темну підворітню і просидів там скорчившись укривши голову полою каптана поки пан доглядач не пройшов мимо
Це справді був боярин Дмитро
До нас коляда прийшла
То буде хлопчик обов'язково хлопчик
Чи недужа хазяйка чи нема дома
Невпинний герць упертий бій
Мабуть на кінці світа
Артилерія поступово замовкла вогні вибухів усе рідше випорскували з суцільного бродива диму що затопив позиції противника
Тіні від дерев пописали сніг чорним мереживом і в ньому рухалась Максимова тінь мов риба в ятерині
На подвір'ї появилося два стрибки з карабінами а поміж ними голова сільради Петро Щирба про котрого в селі казали що він сам себе їсть бо був худий як риб'ячий хвіст і нібито через худо-бизну в його голові не трималася купи жодна думка слова не міг вимовити без заікання
Якщо чували з містечка Гощі
Зі заходу досить швидко насувають лапаті хмари
Тургауди зупинили його
поник Рогатинець
Знатись з Владиславом Дзвонковським емігранти вважають за честь бо всім же відомо що Дзвонковські були відомі і шановані ще при королі Сигізмунді
Щаслива будеш говорить Катря
Злякавшись кобила різко рвонула вбік віз нахиливсь і сливи мовби з решета сипнули просто в річку бо Залізняк і Гонта гукнули саме на Нечитайловому містку
Зате на мілководді на сірій кам'яній підошві течія світла весела і тепла- тепла як купіль у ночвах
Газі-бей підозріло втупився у ставного красеня козака і це відразу підстьобнуло Арсена
Побратими посходилися а за ними й ціла юрба святкуючих робітників котрі не тільки наповнили тісну Матієву хатину але густо обступили її довкола цікаві яка то буде згода
А продать нема чого
Справді-бо сумно й подумати коли воно на сьому все й кінчається
Я знаю його земляче
Так розум каже а цар приказує інше
С 347
Хай не зовсім все ж одійшов серцем став схожий сам на себе
І хитрий і викрут дивий і навіть розумний він та карбованець розчахнув йому і ровум і душу
Ну тепер я рад з душі стукнутись із тобою шаблями
То я тебе на стаєнних конях повезу вони ще тримаються на ногах
Мелашка пішла додому а Лаврін пішов до криниці де збиралася вулиця
Раптом десь всередині будинку заграв баян і почулася пісня
Батько пише
Чіпко
Ми станемо на рiвнинi бiля Аркадiополя попереду себе пошлемо лазутчикiв
Колись він ходив по вуличці в полотняній кошулечпі а тепер на вулиці як сич стовбичить поліцай
Про задержку не журися
Каліка той хто не здатен предківщиною дорожити
Правда дими враз щезли зате біля сахарні роїлась купа людей і чорніли підводи
В такій ситуації при такому моральному стані юний Ромцьо рядовий стрілець а пізніше зв'язковий з сотні зв'язку приходив увечорі до Петра в гості сідав на ліжко скидав запиленого шолома витирав спітніле чоло й посміхався
Ти каїшся як тобі погано а як добре стане то знов за своє
Але він не хотів розуміти
Далі закашлявся з булькотом і писком у грудях і вмовк щоб снагу до зборів приберегти
Стехо
Думав що досить буде сповістити висловити підозру і когось пошлють а воно посилають його
І передусім про уражених язвою їх набереться тисяча
Мотря
Ойє
Я не поспішаю
З тих усіх трусів в'язні сміються бо попри всю пильність ловців господині все ж таки в кожній камері є справжня голка а часом і не одна шматочок бритви- жилєтки а шматочок осердя олівця то вже напевно
Всі
Ми вже після
Благочинний схопився з постелі й облапував кругом себе руками
Як ось виїжджають за Броварський бір за піски аж із Переяслава до Сомка гонець курить
Життя пішло новим ладом
Младене дай мені зброю я уб'ю його сам вигукнув я
В його погляді все ще таїлася недовіра
Гриць сплюнув
Імена вітрів з античної міфології Борей холодний північний або північно- східний вітер
Це
А чому ж не бачить
І були це фахові каптьори один з морфлоту другий з піхоти
Добігався вимовив він
Як хороше в цьому яру
Мені тільки стало до непритомности задушливо і на лобі виступив холодний піт
По півзолотого
Де ж одвірок вирвав рукою
Є дивно і одночасно приємно ствердити що порівнюючи за короткий час я не пізнав свого власного села
Вільно кружили птахи і пурхали навкруг навіть пострибували на покрівлі
Се не тяжко зробити але чи воно на тім добре вийде
Ставши зовсім кволим настільки слабим що до нього вже було ризиковано застосовувати радикальні засоби Андрій спостерігав злорадно що його мучителі опинилися в дурній ситуації
Мовчки присів біля нього збентежений Іслам
Невеличкий такий
гукнув Карпо
Пани чимало хліба поховали
Грім травневою порою то слова Боянові над Чернечою горою в предковічнім Каневі
Арсен знав що все те могло бути знав і те що справжній страх не такий уже й страшний як вигаданий
В його руці блиснув ніж
Щоб цього не було я відмовляюся від честі бути кошовим
Зацвіли знов нові квітки весною в Києві і знов зацвіло його серце бо воно вже загоїлось і знов жадібно забажало кохання бо воно було ще таке молоде так хотіло любить
Младен Анка Сафар-бей Адіке
Ночами на роботі і дома я думав я викликав Снилика я радився з фахівцями
Ні чорний
сміється Феодор
Але сьогодні я дякую йому ти розумієш за що за те чого ще ніколи не було на цій землі і що збудеться сьогодні Альчесто
Навряд
Береги того острова були дуже круті а вода трималася така мілка що навіть дубами не можна близько під'їхати
Чисто міщанські догляди
Усім і всьому кланяйтесь чулись-те
Та вже б час мені й додому їхати сказав Леонід Семенович
От тільки правив уже як хотів
Вона розпукувалась з пуп'янків може місяць поки дійшла до такої краси а я вирву її та й покину сказав Леонід Семенович
А ще в короні
Симпатяга цей воєиком хоч і коноплястий все тіло в ластовинні
Для тих що оточені іклами ворогів дають кривавий зарік розпороти собі груди об ці ікла щоб так їх обламати
Аж слідчий здивувався
Султан Махмуд IV козакам запорозьким
Прийшов чорт його зна й відки сказавсь біс його зна й ким а ми на тобі та цить і лапки поклали
27 Тут їли розниї потрави І все з полив'яних мисок І самі гарниї приправи З нових кленових тарілок Свинячу голову до хріну І локшину на переміну Потім з підлевою індик На закуску куліш і кашу Лемішку зубці путрю квашу І з маком медовий шулик
Спитав чи надовго він додому
Гукни Жезніцького
Руки мої ніби не мої
Тут старий Надель не може вже витримати
Скриплять вози немов чумацькі мажі Та не до Криму шлях лежить в Сибір
Звідки ти знаєш що годинник не наш нарешті спитав я
Справді Василь Невольник був собі дідусь такий і мізерний мов зараз тілько з неволі випущений невеличкий похилий очі йому позападали і наче до чого придивляються а губи якось покривились що ти б сказав він і зроду не сміявся
Недавно вiн сам з кулеметом
Ти чого це спалахнув Кирпа
Видно він зазимує в Нижньому бо й досі ще не знає толком що сталося і що його жде попереду
Він недоброхіть почав заздрівать свою жінку в нещирості навіть в його душі з'явився здогад про зраду
I яких тiльки у нас тодi не було галiфе i круглих як пiвбубона i напiвкруглих i тих що починалися вигином а закiнчувалися дужкою i таких мов перевернута голова бика i зовсiм рiжкастих
На мить він теж спинився захлинувшись від безмежного жалю потім підійшов до неї і взяв за руки
Всі твої лекції до лампочки мені
Одначе я промовчав не хотів ображати людину
Один із способів увечері дівчина йде підслухувати під сусідські вікна
Та кажу ж тобі що я не хочу ні Лясковського за кума ні Яловської за куму
h1 Голубі олені h1
Собаки йому не треба сам добичу відносить
Дурний Охрім не вмів її глядіти Таскав коли й не слід таскать
Помолюся господеві Серцем одиноким І на злих моїх погляну Незлим моїм оком
Ванну поцупили
После объятий и поцелуев Жуковский вышел в другую комнату Брюллов увидевши меня улыбнулся и пошел за Жуковским
Через день через два може через тиждень
У Зільберів
У відділенім від залу марлевим запиналом закапелку де висить умивальник поналивано й брудно
Я завтра ж грамоту верну до Ради I світло всім дозволю
І хоч як важко правити Данилові свою ношу аж згинається старий одначе несе бо знає що без усього того добра що в нього за плечима в лісі далеко од села не проживеш
Арсен поволі тягнув його за собою обминаючи знесилених плавців що гублячи надію все ще борсалися серед куширів кострубатих паль і слизьких холодних колод
І Свєточка одірвала нову вже від свого фартушка
Що протікає поцікавився Гаврило
Що таке гомоніли гості
На вечорниці
Чого тобі ще треба ти наївся напився провів день у товаристві красивих жінок і одна з них запросила тебе до себе й тобі мало
Ви певно буваєте там частіше
Ти не хочеш завітати до своїх у Салачик
Мусить
Так швидко відповів Арсен радіючи що його маленька хитрість принесла перші плоди
Навіть з Денисенком і Созоненком спочатку говорив обережно крився зі своїми думками більше налягаючи на чарку
Це запальні Діцгени що їх використовують Маркси та Енгельси але це не Маркси й Енгельси
И тебе не скучно одной
Він не говорив із нею і не сказав їй і досі своїх тайних думок та здогадів про убійника
Не опускаючи очей гнівно дивилася на чоловіка стиснувши на грудях міцні красиві руки
А ось одна мить
Лютим ворогом Чарниша став колишній комишнянський сотник Степан Яценко зсунутий Чарнишем зі свого уряду на сотенний уряд Чарниш посадовив Івана Крупку
Попаде
Виходь
Інші навантажили свої вози так що коні ледве тягли їх
Невольничого хліба дав скоринку
Це справді щастя зітхнула Тетяна Петрівна і Юленька Єшевська співчутливо кивнула їй головою
Петро вибіг миттю з хати бо Марка пізнав по голосу
А що мені Батьківщина
Він відчув що цей зайда має свій світ окремий як і в нього свою дивну людську долю свої муки й надії як кожний кого він тільки бачить тут а не знає й не розуміє
А час лине несе нові зміни враження зустрічі з новими іншими людьми
Щодо космосу та автомобіля не скажу а от приймач він дійсно сам зробив
На другий день Настя бачила тіла обидвох покриті військовим знаменем
Ну що вже про се говорити
Я знаю що ваша праця була писана кров'ю вашого серця і я відчув що мушу вас пізнати але тоді я не міг до вас підійти мусив відложити це на другий раз
Я двічі забирав додому батька фактично витягував з того світу один раз після гнойового плевриту другий після серцевого приступу я сам запарював' трави но'оив з аптеки кисневі подушки готував їжу тобто не сам а з допомогою Люби яка жодного разу не дорікнула мені на тісняву клопіт навіть не подала вигляду хоч і їй було не легко
Грицько приміряв пишного соболя до ковніру сестpi чи до лиця
Казалось лодки пошли на веслах еще быстрее они будто понимали песню неслись как птицы смело прядали по волнам
Поволі наближається Різдво
Папуша пам'ятаєш говорив що він повну ціну заплатить тому хто витягне аби тільки витягли
Але коли в тебе нема серед хлопців нікого близького то й надалі будь дуже обережна камуфлюй себе під партійний колір і спостерігай учись розпізнавати під камуфляжем свого близького
Факт
Стріляли з гармати
Ходить клопочеться молиться Богу й постить
Привид вiн привид i є
Ти скажеш мені правду
Всі люди на світі мабуть переживають одне й те ж саме коли в отакому становищі раптом побачать вогник живий
Звичайно партизан
На небі над ожередом зорі на землі під ожередом зайці
І знаєте що він відповів
Поможи нам у тім страшнім бою
Ой карбовані соколе наш додавали прибулі
Ну спасибі ніколи не забуду пошепки говорить Джмелик розчуленим голосом
Вона взяла їх у хусточку
Ради Бога Соню зрозумій
ПІСНЯ ДРУГА
Дурна божевільна була б коли б одштовхнула
Та й двоногі вовки всюди пантрують тепер загомоніли люди
Вибирай тисяцький
Тепер їхати треба було тільки вперед слідом за головною групою
Не знаю
Чом же вона не зуміла
І це ж тоді образило більше аніж його дурний сміх
Хіба я можу впевненим бути що не відхиляться двері отак трошки з легким скрипінням і з невідомої темряви такої глибокої та безконечної не почнуть виходити люди всі ті що складали у моє серце як до власного сховку свої надії гнів і страждання або криваву жорстокість звіра
Роззброєних погнали у віддалений куток двору
Ти
В кількох місцях хлопці бачили частини їхньої дивізії розташовані то в ліску то в садках то межи клунями повітками й іншими забудованнями селянських садиб
Затаїв дихання розминаючи затерплі руки й ноги
Марення чорний сон шепотів Сиз
Коні не винні
Листя облітає
Пани офіцери озвався Стефан
Ну хочете
Мальві він видався аж зайве вродливим як для мужчини
Разом в дев'ятсот п'ятому бастували разом паровози від німців рятували а тепер у таку хвилину свій пролетарський пост покидаєш
Тобто
Та де ж нам луччого Василя ськати
Ні і воля і розум і чесність їхня може й готові не слухатись катів готові йти на всякі муки ради правди й свободи готові навіть смерть прийняти
Так от чому він сидить на землі зринав думка
А це що питає грізно
непомітно стеживши за санітаром та Олею заходив захвилювавсь як ще ніколи
Одну руку мав закинену на спині а коло його уст малювався вираз рішучості
Прояснились між стовбурами просвітки проглянув шматок поля по той бік шляху
Вона подружила з зайцями і щодень годувала довговухих на тій галявині
Він окликнув Бережана і опираючись на його плече піднявся східцями на вежицю над ворітьми
Я все аналізую й не маю милосердя ні над собою
Ні зйомки ні перезйомки для нас не було
Замість чорних об'яв начинених великими літерами і вироками він приліплював невеличкі листівки-ластівки і вони співали по всьому селі таких пісень від яких прояснювалися люди і синіли фашисти та поліцаї
кричало в ній а вона давила той крик заганяла його в глиб душі переповненими слізьми очима дивилася вже й не на глибини в яких навіки зникла добра морська істота а на високі зелені береги на птахів що вільно ширяли над кадригою на біле каміння суворої фортеці що переперізувала тонку протоку на товсті залізні ланцюги якими замикалися турецькі води відгороджувалися від вільного світу моря
Не міг же я кидати їх у біді
До того ж не без наслідків залишилися й гастролі російської артистки Марії Савіної
Жахливий голод що не шкодуючи фарб малювали американські газети притягав молоду дівчину як метелика на вогонь
Дядько наче й повірив
Алеї з акацій кругом скверу купи кущів на зеленій свіжій траві клумби широколистих квіток все ніби мліло в ясному гарячому світі
Прошу ж слухать до кінця а ні то може пану дать води
Хто не кликав її у куми
Покурюючи й закинувши ногу за ногу Гордий з безподібною проникливістю та самовпевненістю ловив Андрія
Блаженство
Адже я розповідав тобі Регінко що се мій елев ще з гімназіальних часів
Але Кучук круто повернувся і вийшов з кімнати
А ви куди зібралися
Нема жодного доказу ваша ясновельможністьі Ви самі бачили як Палій не шкодував життя і сил ні під Віднем ні під Парканами
Вона щойно висіла з трамваю Дандес і чекала видно на Батерст
От брехуни без сорома і совісті
Моє добро батьківщина
Ще не одружився а лише що по заручинах
Та ну-бо годі
I нехай Не думає литовський воєвода Зробити з нас челядників своїх
Вони ж мешкають з Саліас в одному домі тільки на різних поверхах
Зачувши ще один згук сурми Митрофан Гук глибше увіткнув голову в коліна
Так
Маюфес
Вадим заплющив очі й важко дихав
Але усі його дубочки були знищені
Говорить неначе з неба почулися голоси
Вона ж ні на кого уваги не звартаючи поставила перед місцевими образами по свічці й подала на часточку о здравії младенця Марка
Гайдуки канчуками зганяли селян і кричали
Моторку заводжу і на Віслу і на Дунай
Пилипові теж кинулась у вічі Прісьчина постать струнка її норов тихий її голос любий
Бажаємо найскорiшого видужання
Їм назустріч розверталися лавою кінні вершники
З його одягу стікала вода
Я слухаю кусаючи губи видушив із себе Александр
Куди ж біжимо
Геніальний старець
Далеко в нас зайшло з цією людиною
По вулиці мчали автомобілі
За Україну З огнем завзяття Рушаймо браття Всі вперед
Богдан суворо глянув на нього й не відповів а теж поспитав
Ой
Нема
К у ц ь Я їм коня притяг за гичку в стайню
Від туги й безкінечного та безнадійного ходіння по всіх усюдах сина й дочку шукаючи вмерла їхня мати
А з султаном вести тонку гру до останнього дня і головним козирем у ній буде ця прекрасна полонян-каї Як добре що йому спала на думку така туманна обіцянка султанові подарувати дівчину після перемоги над гяурами
А Кайдаш сів кінець стола блідий як смерть і задумався
Яцько був не в настрої
Серйозна
Тетянко це ти
Ми були певнi що авторитет Карафольки пiсля нашого листа впаде и загуркоче як порожнє вiдро
Пізніше пам'ятник було відновлено
А все ж таки мене тягне до неї вона чудова чудова і молода
Була година багно життя заворушилось змагання вставали за змаганнями громада прокидалась від сну придивлювалась до меншого брата з його занедбаними потребами ламала старі кайдани
Хорювали обнімалися слізоньками умивалися
Ні мабуть не треба
Затихають
Поряд із запальничкою на панелі рябіє наліплений малюночок зроблений дитячою рукою акварельне сонце в розпатланих променях якісь квіточки комахи звичайна дитяча ієрогліфістика
Саме знов заграла оркестра і я запросив її до танцю
Завше треба віддавати перевагу дереву що зрубано його ясної сухої осені коли листя падає огненними метеликами і чути звук кожної шпильки з сосни шпильки що падає на землю
Альоші закрутилася голова залоскотало в горлянці
Ох похристить оце він нас— довіку будемо знати'
Через його через його
Хоч би ще знав що гроші матиму й за таку роботу а то робиш за панське спасибі
Земля
Пофілософствувавши на цю тему згадав скільки перетерпів не пивши два дні горілки та пуншу й написав байку про доброго чоловіка Микиту та лиху жінку Феську котра не давала йому пити а сама щодня хилила горілку в корчмі
Чи до моєї ноги їй заразi
Захворiє
Вона з військом волічеться як давно ще тато і мама говорили
Виходь
Мовчи ти мені з тими петлюрівцями
Швайцари посилали своїх дворян із одної кімнати у другу з другої у третю четверту п'яту
Зерна ж мало тільки в рот покласти
Тимофіхо кумо я хочу до вас напитиси
Л ю д о м и р хитаючи головою
Нащо йому втручатися в таку справу
Та знов
І собаку з'їв
Ніжно и солодко попахуе чужим духом із лабораторії
Потім хтось сказав що псаломщик проколов голкою яйце видув жовток та білок а натомість напустив у шкаралупу розтопленого воску
Увесь клас нашорошував уха як Середа вставала проказувати вивчене вона не тільки погано його знала а ще й завсігди казала якусь кумедну нісенітницю звеселяючи тим нудну лекцію
Враз чути один за одним кілька пострілів
Та вже хіба крадькома вирветься а то як того цуцика на верьовці держу
Півгодини пізніше від'їхав батько до хорого а я залишився сам один
І тоді мені не захотілось жити
Мені діється так немов тій собаці що покірно зносить як її копають сказала Олена
Я не міг припустити щоб Мері не зворушила драма осліпленого в турецькій неволі Степана його поворот на Україну де в цю пору розігнано Січ і запроваджується кріпаччина несподівана зустріч засмученої розлукою Ярини з коханим але вже сліпим Степаном і нарешті незвичайний їхній шлюб
З доброї і щирої цікавості спитав Квасило
І там на широкій долині між гір Селяни всі табором стали Палили багаття вони цілу ніч Все ясную зброю кували
То були дивні листи
Невеселим оком дивилася й її стара мати на ту оселю на лихий той захист через який вони стільки горя приняли стільки клопоту звідали
25
Сивий кучерик над лобом здригався в такт її крокам
Сама ото я й зосталася в живих
Ми в'язні ми приречені
Бо саме туг отаборювагся Сiрко як повертався з Криму розбивши кримського хана бiля Сиваша
Кінчай дискусію
А хто піде в Єрусалим або щороку в Києві в Лаврі паску їстиме або вмре на самий великдень той спасеться того душу янголи понесуть просто до бога
Чи ви чули коли-небудь осіннього передвечір'я пісню колгоспників
Прийняли мученицьку смерть від заздрісного лікаря-язичника
Щоночі тепер пожежі
Ніби й не до тих співають хто тут зібрався а до когось далекого в небеса
Оселедці метляються над водою та ще виблискують гострі вістря ножів
Дуже швидко Малуша вiдчула що бути ключницею княгинi Ольги набагато важче нiж вона думала
То був дзвін на сполох що примусив захвилюватись дзвін на сполох який сповіщав про наближення страшного лиха
Мусите знати що Оришка моя набагато вища за мене ростом і взагалі нівроку їй добре вкомплектована сто п'ять кілограмів
Все це Марту розважало ще краще але вона помітила що Давид Семенович надто часто випадково виходить вранці до кухні саме в той час коли вона в чималому дезабільє проробляла там процедуру вмивання
Закосичився Київ прапорами i святковими транспарантами
Весь день сиділа при телефоні
Я глянув здивовано
Завада виходить з хати позіхає
Не так созівців як їхніх жінок
Далеко клекоче брук
Сонце воля весь світ і два якихось незнайомих хлопчиська що знають його ім'я лишилися по той бік
Над столами повисла мертва тиша
Он принимал участие в расстреле большевиков еще до нашего выступления
Яка ж то правда тихо-тихо спитав Яків
І щока сержанта почала стухати обвисати пожмаканою ганчіркою що потворно підкреслювала другу значно більшу половину обличчя
Про мене знаєш більше аніж кажеш
Навряд
Давайте
І тут не стали і в других втеряли
Тільки тепер широка стрічка червоно-кров'яного кольору обхоплювала її тоненький стан і червоними смужками вилася по білій сукні на обидва боки
Хто вас сюди впустив
Ярослав вражений спиняється i опускає меч важко дихаючи
Я одразу відгадав усе
За версту від тебе потом тхнуло
Знаєш що каже він Нічого не зробимо
У неволі
Помчав у другий
Я було розгубився що з цим непроханим гостем у такий час і в такому місці маю робити але пригадав одно індійське повір'я за яким поява такого сотворіння мала б принести цьому домові щастя
Немножко левее разрешите я поправлю
Скільки їх
Іноді буває гарно як зараз
Поїзд
Подекуди папір одстав од стіни роблячи міхурі як на тілі від попечення
Одна та ще одна а з ними ще чотири
То мигоне проти тебе просто розшитий рукав тонкий то ледве не зачепить тебе колесом то одсахнешся від пари очей грізних то на шиї у себе чуєш морду волову то рогами тебе зашторхне він то знов ти зашторхнув та покотив качана капусти з чийогось воза то ти на когось наторкнувсь то тебе сунули
Костя-сліпий склав і слова і музика його
Дмитро Іванович засяяв гучні оплески публіки були для нього щедрою нагородою за турботи про бідну людину
Не за перів а за колгоспну череду
Вона стала вашою ця дика яваночка
Ну то йди дурню до Стемпковського нехай він покаже тобі твою цяцю
і вирячивши очі їсти ними начальство
Що пан надумав
Люди Тихо шептались в дитячім плачі
В хаті вже забули який смак картоплі
Що йому Ізяславів город чи Копирів кінець
Але й пiсля того Преслава ще не впала
Він звичайно знав як він має відповісти але він не міг на жаль відповісти бо тут якраз втручалася товаришка Галакта
Він почутив що його серце оживає і все минувше життя на селі в рідній сім'ї між своїм народом життя в пишних Сегединцях так і встало перед його душею
Одну лише краплю
І так Настка не гнівається ніколи на Гриця
Балабуха стояв ні в сих ні в тих
Герасим
І вона тріпотливо насторожена як дика пташка на сторожі свого гнізда чекала свого завтра
Шкапа одна не йде
Тільки тепер нам милі світлі дні
Усе-таки він був господар на ній а не попихач не наймит
Він мав заклопотаний настрій здається мої пляни йому не імпонували особливо досвідченим оком він ще раз оглянув мою територію зацікавився справами далі за річкою переважно мовчав роздумливо дивився і коли відходив ніби між іншим з докором у голосі запитав Навіщо тобі будуватися
Це навіть точніше
Обережно
Накинула перед дзеркалом хустку на голову потім опустила на плечі покрутилась повела плечем сюди й туди
Варко
На проводиря щоб ви по степу не блудили як тоді з Острога дам вам старого запорожця Ониська Пугача що в мене недавно гостює а йому дуже скучиться за Січчю
Не прощаючись Яненченко вийшов із світлиці
Минуло по суті зовсім небагато часу і людина здобула крила піднялася в повітря перетнула океани
І вже на перший день Великодня коли скрізь люди святочні ходять коли без перерви дзвони видзвонюють та цвітуть черешні і все довкруги радіє Матвій враз заявив щоб Настя готувала йому харчі на дорогу
Не ми їх зробили
І раптом сильним рухом він кинув кресаню на землю
А тут і не роман
Лаврін здогадався що то вовчиця
А той Грива був старий дідизний чоловік
Вогкі стіни ледве сіріли од кволого блимання свічки що стояла на невеличкому столику
Мф
От про що нагадує мені невеличкий портрет Володі Ульянова у звичайній фанерній рамочці що стоїть тепер на моєму столі
Випровадивши непроханого гостя та вгомонившись більш-менш
Вони зараз листям прикидані
І ніхто не записується до ячейки
Кликали ми тебе сюди
Спершу держалися черги а далі і чергу погубили
Чуєш крик
дивлячись в гору промовив Мирон розплатившись з візником
4
Геть відци мальчишка
Ще зо три милі
Ти гадаєш що стоїш поза доцентом
Мішки картоплі
Мене нема ти мене не бачив сказав з притиском
Їх не кличуть а вони приходять
УеСеРеР Управління Ради Народних Комісарів Харків дата нумер
Юнак поклав ручку на стіл устав і солодко потягнувся сплівши руки над головою
ІЦе хвилина із жита заманячила дівоча постать
Гаврило Iванович сiдав на весла а Валентина Василiвна з дорiжкою
І дочка у неї як кобила хоч зараз у віз запрягай
Сказано бурсак
Але вона ніби вдарилась об щось тверде і знову злетіла йому до рук
Так мало пам'ятаю їх але тепер бачу і пізнаю їх виразно
А потім все-таки я буду льотчиком
Бiда та й годi зiтхає Порфирiй
Її не брав сон
Як вернеться Корній не буде жартів
Єретицьке то зборище душу свою погублю
Буття жахне Мене навчило
Дядько розгорнув газету повів пальцем по колонці лотерейної таблиці
На широкій лаві під вікном охопивши руками голову оголений до пояса лежав Миколка Ге кращий гімназист і актор пансіонного театру
Оце символ мого недавнього занепаду роздратовано звернувся він до Льови
Паничі замостили гільцями один бік того куреня забили чотири кілки перед куреня а на їх прив'язали дві дошки
НІЖ У СОНЦІ
Піхтір дивився на його великими довірливими очима слухав поки розумів потім збившись став думати про інше перевівши ліниві очі кудись у куток
Длубати без кінця йотовані й шиплячі звуки смоктати речівники порпатись у дієсловах та безособових зворотах ах яка це безмежна нудьга
В руках у кожного пилочка-ножівка з залізним станком та сокира а в декого ще запасні зубки для відбійних молотків поза реміняками
І от тепер той собі а цей собі
Між богомольцями походжав старий ігумен в шовковій чорній рясі розпитав їх чого вони шукають і почав уговорювати Лавріна щоб він зостався в тому монастирі на роботу на год або на два за спасіння душі доки не знайде в Києві своєї жінки
Чого ж вона корова падає
Найчастіш я ходила до Марусі
Сторчак
Как вы присудите так тому и быть
Йому увесь час здавалося що на нього хтось дивиться розплющував очі й бачив над головою лампади зір що мерехтіли в безодні неба
Вона заздрила вона шалено заздрила нам
Заспокоївшися роздягнувся і погасив свічку
Мої любі грійтеся
Злото й так принесуть до моєї корчми а череп'ям вистелять дороги
І тут зчинився великий галас
Де ськати помочi
Бачиш яка границя
Та хлопець не виправдав сподіванок м-ра О Кенана вмивши руки й обличчя він утер їх носовичком і подався геть
Але ж сотнi людей трудом заробили чекають на квартиру на свiй куток затишок
Тротуар прокидається
Можна подужувати її хоч болюче віддається на серці
Чого б їм даремпо приходити
І якийсь милий чоловік у формі підполковника додав мені гвоздику
Любов до рідної землі він вважав не лито правом а й одним із найвищих обов'язків одною з найістотніших прикмет справжньої людини
Воля
Підійшовщи до нерухомої постаті архангелик хвацько стукнув обцасами і подав ордер
А мститися вважайте самі до чого то доведе
І тут теж
Він упав з високого піднебесся u земне остогидле життя
Ледарство гірше від тяжкої хвороби закінчив Яворницький
Від догадувався що незабаром за Голіцином появиться московське військо й розпочнеться облога
I не мені а вам Зачинять двері новгородських брам
Тільки щогли гнулися б і хляскали шкотами а команда прив'язавшися до койок забула б де в людей стеля і де підлога
Та от
І довго ще чулося позаду огидне крякання круків та смаковите тявкання лисиць
Я втручаюся в цю справу і в думці тягну руку за грубим голосом
Береш мене на кпини аж зупинився
Але ж мусила десь бути хвіртка
Панії вистрелили
То це ти сам Потоцький
Одначе по ньому видно було вдоволений тим що почув від князя
Документ
У неділю приїздить до дєдушки батюшка
Та як схоче і німе заговоре
Киліяна знепритомніла
Неначе для втечі відмітив гетьман
Обливались крижаною водою а тоді знову майже окропом
Л i д а глянула на годинник
Повинні бути сліди
Не можу прошелестів спеченими вустами Я хочу її побачити
Дзуськи
Спасибi брате що навчив
П л а т о н.
Як вам відомо мої дорогі співістоти речі найкраще пізнавати з порівняння
Так він і впав
Новий романс столичний засяяли її великі й гарні до щему в серці очі
Та якби я був на твоєму місці у мене б усе жест кипіло а я лежав би та посвистував
Найулюбленішою дитиною обох Перепутьків була Надія
Я пропонував би знову сісти в човна
Відійдіть панове
Подумав оглянув усе навколо знизав плечима
Хтось не витримав та
Хіба можна це забути
Глянь скiльки в мене веселих подруг
Нічого не продумаєш
І тихо як жалоба сіється сніг
Я працюю
Сковорода всміхнувся
Шия йому боляче щеміла і він потер її рукою
З нею поки що ніхто так не панькався як з цим Марком Вовчком
Незручно мабуть радянській владі арештувати батька який віддав на вівтар цієї влади скажемо так пишно свого сина
Тепер чути
Але чому ми так довго стоїмо
Десь вража мати підкусила Щоб хирний тут ти не сидів
Всі за руки
Клава вийшла за демобілізованого шофера з яким тепер то б'ються то миряться по тричі на день нерідко втягуючи й Тоню в свої родинні бучі
Гм
Лишилося воїхати до нього та підписати ото і все
відповів дід кийком шукаючи воріт
Не може бути
Так це мій брат Володимир Ігорю сказала тихо Ярославна
Хто там крикнув біля Перевесищанських воріт чому риплять жеравці на воротах від Подолу
Вантажники перевалюючись по-качиному на дужих ногах флегматичне мов до комори заходили до кімнат і з ними разом кімнати сповнювались незвичайним шумом
І тихо там тихо гарно
2
От-от
Бачиш коли я йшов до колгоспу в тридцятому то потайки збув свої коні циганам
Твердо було спати сумно якось стомлено спитала вона помацавши рукою верстат
Жде
Я багато що знав але щоб пан Станіслав зазіхнув на корону повірити цьому не можу
Навколо ворожо чорно мов хижий звір лежала ніч
Если пан ротмистр застрелит меня сейчас же как собаку то никогда не выберется назад из этой пущи произнес он спокойно а если поедет за мною и дальше то всегда будет иметь время застрелить меня для того же чтобы пан ротмистр не думал что я хочу спастись бегством то прошу привязать мою лошадь к своему поводу и пустить меня вперед
Гримільда дохлипуючи розповіла йому все що знала про смерть свого першого чоловіка
Одночасно з тим король перестав брати на державну службу православну українську шляхту отже українське панство щоб мати посаду почало й собі переходити в унію а часто й прямо до католицтва
Загаласували вулиці
Є сорочка радiсно вiдповiла Малуша пригадавши про материн вузлик
Чудний
І поки вона журилась я виліз тихенько з кожуха та на лід
Нєгдє і картішкі сигарнуть-та
Нiчого мамо журно затремтiв i в мене голос
Якийсь старшина котрого імені не затямив і гетьманова сестрінка панна Мар'яна їх вітає Марія Хведорівна
Сього вечора не було ясно
Сини мої сини мої
Що роль Дзержинського чи іншого Ягоди йому найменше пасує і що він воліє залишитися тим чим є тепер вишкільним інструктором батальйону в Рівному
Не сам Хома прикажчик казав
Для нього зрозуміло що життя Belle Marie далеко не легке і не просте
Що міг їй сказати
Він випадком натішився її красою і в його неспокійній клопотливій голові вже й зник її пишний вид
Без правов
Особливо долi i вздовж i впоперек i навскосiнь
Ничипір яскраво побачив знизу кіль і кермо його
Це був запопадливий час мій телефон брязчав без перерви мій Меркурій невтомно бігав між Оквілем і Торонтом конто в кредитівці поповнялось свіжою готівкою
Заодно з отими чорними брудними алкоголіками які старцюють у Дідівщині біля церкви які невідомо де живуть і яким справді крім бога може ні в кого вже випросити на похмілля
Завтра ми будемо цілий день
Що з тих кубків як повні сліз мовить мати
Якщо Глипа суне повз нашу хату я хутенько шасть присідаю за погребом або за кабицею
Треба було з півмінути поки все втишилося
Янка помовчала трохи потім зітхнула
Ліворуч від столу полиці з книжками та згортками пергаменту
Ну а князь
Він знав що натовп не любить жартувати
Зуби застукали в ротi неначе в пропасницi
Живе
Я вас поб'ю московськими руками й оддам усіх бунтарів-хазяїнів у москалі
І в ім'я чого
Я загину
Можливо я дурень раптом каже Недуженегідник
Що буде з нами
Він не належить ні своїм бажанням ні своїм потребам
Роман наклав головою в Карпатах на Дуклянському хребті там тисячі й тисячі впало наших краян мобілізованих до Червоної армії і недов-чених молодший Зіновій у сорок восьмому загинув під Надвірною від енкаведистської кулі воював в УПА за Україну
Та не забудьте ж на постаменті зробити напис додав Дмитро Іванович
Сьогодні ми в театрі спитав він
Як же вони дрібненькі
Так це була Сара але її бліде обличчя здавалося мертвим очі були заплющені
Так скажемо й громаді на земське ще заробляйте
Це були для мене сонячні хвилі і за них дякую вам із щирого серця
Це ж ранiше були i царi i князi i графи i аж барони а тепер усi стали товаришами
Не стало співця України
Але й руїн таких як тут мабуть немає ніде в світі
XIV
—питає здивувавшись Галя
h1 У цьому полі синьому як льон h1
А поглянь уважніше на них придивися до кожної зокрема як вони схожі одна на одну
Одначе фашисти роз'єднані кущами стали боязкішими почали інстинктивно збиватися докупи звужуючи місце охвату
Щепкін коли дізнався що вже Тарас навідався до Рєпніної оглянув хворе око й махнув рукою
Багато дивного
Піди вперше вберися в жовті чоботи та в червоне намисто пані економшо коли хочеш вести мене позивати в волость
Ці з колодянками вміють якось широко ступати допомагаючи відсутній нозі всім тулубом
Не буде ж так
Тулубом птиці
Олесь біжить підтюпцем і раптом помічає що дерева теж біжать кружляють ховаються одне за од ного немов у жмурки грають
Цей клаптик паперу встановить мене в партії оживить мене ідейно
Мужики продають по півтора карбованця коняку по сімдесят п'ять копійок вівцю
Стійте
Може Павлуша знає то хай мені розголосить
Та се тюрма
Відбігли ми милосте ваша
Неправда
Сипле густий лапатий сніг і кружляє білим роєм у промінні ліхтаря що висить біля воріт
Ще й наказували безпремінно доставити і самій Христі до рук дати
Жандарм схапується
Султанська мати не показувалася
У руських літописців острів Хортиця вперше згадується під роком 1103-ім коли на ньому зібралися князі з усіх князівств щоб іти в степи на половців
Він легкий полиця вияснена скибами до блиску чересло гостре крає чорнозем як воду
Не дамо
Слава Богу всі сидимо дома й хліб жуємо
Чого ж ти там зостався
Я не знаю коли і в хаті була
Ви ж раніше на всіх старців і лірників собак напускали
Тікаймо з зали та вийдемо до гостей з кімнати буде якось ефектніше зашепотіла Балабушиха
Зараз ви дістанете можливість знати дещо з нової історії сказав Шредер
Натомість із його решток стали появлятися на дорозі міражні замки мінливі та непостійні в яких однині їм доведеться жити й страждати за всі оті звойовані й неприборкані покоління що чорними смерчами вставали одні проти одних цієї ночі а тим часом Соколюкам на погибель
Вона ледве не вигукнула йому у відповідь що це барахольщина
Звенигора і Златка кинулись до гайдутина
За те що билися за нас
Сама лиш утома
Ви знаєте
У кімнаті куди ми ввійшли було накурено і людно
П'ятиліток уже йшов просто на коня залягаючи під кожним кущем і розпалюючись чимрах яріше
А вулицею iде дядько Микола й питає Чи я сплю на пнi чи дрiмаю
Зараз розкажемо
Робив те з навмисною повільністю мовби насолоджуючись своєю безкорисливістю
Пішов
Попереду всiх iшли музики княжi молодi одягнутi в бiлий одяг юнаки що гучно дули в мiхи гудiли в роги свистiли в сопiлi i били у величезнi накри* *Накри барабани
То була неабияка підтримка Драгоманову не стільки матеріальна як моральна
Чужбинський не відповів
Квятковський ні слова не зронивши вийшов щільно прикривши за собою двері
З нетерплячкою ждав Рафалович найближчого балу
Полуботок закликав гадяцького полковника до Глухова
Воля або смерть
Та нащо Іване Артемовичу його ще й у газеті друкувати обійдеться
Та хіба я їй забороню бабунику
О я їх усіх ненавиджу до смерті ненавиджу і того Леона і твого батька і її усіх усіх тих що для грошей відрікаються життя і сумління та ще й других потопляють враз із собою в тій проклятій золотій калюжі
А тепер на хвилинку звернім свою увагу до тих хто власне став причиною
Ти думаєш як ти отаман то й велике цабе
Правда
І годі вже тобі
Невже ти не подумала про це
Кого ти поставиш коло себе беручи її за жінку
сказав Тарас устигши вже прочитати рядків десь вісім-десять
Мура кричить Ан-дре
На нього дивились широко розплющені сірі Карналюкові очі
І так мовляв життя налагоджується
Ось квапляться хлопці до школи
Так того кинувся Проценко у кухню
ЯВА 4
Де той поганий хлопчисько завжди так забрьохкається
Р у с а л к а П о л ь о в а Уже ж мене пошарпано всі квітоньки загарбано всі квітоньки-зірниченьки геть вирвано з пшениченьки
На голові білий капелюшок з високим наголовком і дуже вузькими полями з правого боку біле еспрі і рукавички теж білі по самий лікоть ще й обшиті рюшем А головне що вразило вона наділа перли обручки і сережки ті самі які він подарував їй в день повернення з гастролей що співпав з днем її народження
Він узяв списаний Лесею папірець і довго уважно його розглядав
Марія вдень була струнка пружиста гірської породи а в білках стояла зелена вода
Мовив так ніби щойно в цю останню хвилю переконався що корова таки справді його що корова не в чужому хліві а в його ж таки коморі що доїть її його жінка що зібрались навколо його діти
Взяти його гукнув султан відсторонюючись од свого улюбленця
Для цього потрібні люди
Богомаз
Ох погулял бы
Зося міркувала що приїжджі на бал доконче будуть перед балом гуляти в саду
Ого
Прекрасно всё прекрасно нечего больше и сказать
Підходжу до рябої
Але дозвольте
А чому б не оздобити один корпус у стилі козацькому другий у карпатському клумби зробити там із силуетом там із трав'яним годинником
Усі зареготалися глядя на розкуйдану голову на одутлу пику Матневу
Т а р а с о в н а
Закопано живими
Сонце посуваючись по блакитному небу піднімалося над степом все вище та вище проміння його ставало все більше пекучим так що й вітерець пробігаючи понад зігрітою сонцем травою не давав бажаного холодку а тільки наганяв на подорожніх пахощі розпареної сонцем соковитої степової трави й квіток
Гомінкою юрбою вони враз заливали залу приносили свій пах шкіри дьогтю шмаровидла махорки навіть куряви сільських доріг і тоді розсувались безладно стільці підлога вкривалась недокурками і в кімнатах стояв стовпом густий синюватий дим
Мова ж не про мене
Явился и всё пошло вверх дном
Тут комбайном і робити ніяк
Хай може який дядько візьме її
А з нами всіма з Києвом з народом усім як не сьогодні то завтра скоїться біда
О д а р к а
І веде нас міліціонер до машини
Того сказати по правді я не знаю
Чи не мина з ними й щастя
І зараз же після цього несподіваний перехід до доброї уважливої посмішки
А як же воно батькові та матері безталанній
Ось мій син товаришко сказала й указала на мене
Глипнув я спідлоба на матір а їй з очей кап сльоза кап друга а далі як заплаче як застогне моя матгнка наче ховає мене
Вибирай яка тобі до вподоби а то і всіх бери і Князь повагався ще мить-другу і зупинив свій вибір на одній такій вишнево-пишній і такій не по літах дозрілій
І давай бити Корбика як злодія
Але бачу ріки червоної запеченої крові бачу поле вкрите трупом
Відтоді Осип потоваришував з ним
Сестра Євпраксія сказала сумніви й сум'яття усе ще не полишають тебе
Прибравши серйозного вигляду Сухопень повів далі
Чи не випити нам ще до подушки
Усі жони імперії радо слугували б своїй імператриці
Штиль
А як стадося що той поголос обігнав аварів і встиг зворохобити ромеїв да так спритно що когорти імператорові опинилися в Сірмії та Сінгидуні раніш аварських турм те певно Небу лиш відомо
Я й сама тоді думала що щаслива
Посольська душа тріпотіла Черняченко аж упрів у куточках міцно стулених губів виступила піна
І обличчя в сього п'яниці й злодія мов осяяв якийсь світ очі йому заблищали дивним блеском
И новый кунтуш и перловое намысто а главное необычайное оживление придавали ее лицу какую-то особенную красоту
І ми її в такі хвилини боїмося
Нимидорі стало страшно а Микола все далі все глибше веде її за руку
Я скоро
Так це логічно
Підходив до того місця де народився на світ
Вдягайся підемо додому обідати та приміряєш
Закон парностi зiтхнув Ява
Хрести хрускотіли сухими кістьми й лицарями падали на зелений весняний моріг
Павлюк взяв відро за дужку у відрі плавали зорі
h1 Від серця поклонюсь h1
Лейтенанта Сагайду контузило на Тисі і він зараз теж відлежувався десь у госпіталі
Він хотів щоби вони всі залишилися живі
Все направці через шанці й межі через стерню чимраз глибше в поле й у ліс
Він одповідав їм голосно але й голови не поверстав до їх неначе в його скам'яніли в'язи
У руках українців всі воєнні запаси два броневі потяги
Єдиним наслідком усіх цих прохань був виграш часу
Ох мордуйся під його грозьбою
Ах Ріно ну та я ж бачу що ти жартуєш
подумав я
Раптом чоловік їде з поля возом Парубче куди ти
Вона вже кипить
Прощай любий
Море обмивало мій бруд і пил коли я сторч головою летів із пристані
Вони лежали мертві
Старий заходив по кімнаті цмокав
Довелося закидати його груддям із греблі
Я буду вивчать литовську
Так я її учора й договорив
Дур
І знову сідали йому на плечі дев'яносто без трьох
Смачною була після пива густа кабачкова ікра
Серед інших епізодів зустрічаємо тут і ходіння в північ по пусткам
А чи не можна діду от з цієї плющихи послати їм гостинця навздогін спитала діда Орися
Що ж скажіть імператорам що я дам їм Херсонес як віно* *Віно викуп за царівну Анну
Тільки й ти нас уваж
Обов'язково
I я ж християнин такий як i ви усi
Пробачте це ваша дружина
Ану отче досить вам топтатися за моєю спиною йдіть лишень сюди
Само фахове знання не чинить ще впрочім з чоловіка чоловіка ні
Інколи кликав їх на замок князь і казав собі читати книжки інколи заводив з ними розмови бо він дуже любив диспути на релігійні теми
Великий візир подарував азі чорного арабського коня з сідлом обсипаним коштовним камінням і перлами
На шаблях
Гризельда вийшла до патерів
Голос
Кому б більш запалити як не своїм
Він ліг на ліжку джура Охрім тим часом познімав з нього й почистив біля намету чоботи гетьман не терпів неохайності й лежав підклавши руки під голову а до нього раз по раз убігав Самійло перший раз повідомив що Скуратов не хоче залишатися в Голтві буцімто цар наказав йому бути невідступно при гетьманові либонь так воно й було стольник чинив вивід на що гетьман пхикнув у вуса Нехай сидить вдруге доповів що Скуратов привіз від царя листи які має вручити особисто й невідкладно нехай потрима і втретє влетів у намет і закричав
Нехай і палили але з того попелу повстала жива сила -сказав Комашко а її ніколи не спалять лихі люде
Ревнощі оті що спалювали хлопця не раз диму ж без вогню не буває
От же таки і віддячила
Та який же це клопіт —посміхнувся Марко
Се ж діло законне
Ті полковники що добули собі в Москві дворянство соромились і боялись звати ся дворянами
Ого-го
На такому невеличкому острівцеві в ще меншому селищі сховалося від тривог світу подружжя літніх людей їх можна б назвати емеритами тобто людьми на пенсії а можна й егемітами тобто ченцями-самітниками
З вагона вийшов комісар
Візьміть його до старшого
гукнув Грицько
Ліхтаренко оглянувшись
Це мабуть такого з божественних книг начитав
Поміж трьома дорогами
Протокол найбідніших граждан слобідки Рибальчанської
Чому не повідомила мене
Зробите й назад
А ось його Антирисис відповідь на Апокрисис Христофора Філалета який виступив кроти об'єднання церков
Оце фарт
Пріська плакала Грицько сміявся
Любиш мене ще Анно
Виходить єрунда ми говоримо зовсім на ріжних мовах ті самі речі сприймаємо зовсім і по-ріжному
Єдине вона розбудила пригніченого невдачами Хаблака
Сергій Іванович хоча і був сьогодні першого вересня першачком і вчителька так його і назвала кинувся з новим портфелем у калюжу підгилив ногою гусака підхопив лиса на руки і побіг додому
Сідай
Додому
Чомусь я глибше ніж інші відчуваю холодну безмежність світу перепрошую за мудрі слова це із статті якогось молодого інтелектуала вчора вичитав
каже Наум
В замку світилося
Ось і ті дерева в тіні яких залишив Янку ось і місце де вона сиділа на кожусі годуючи дитину
Сто-оп
Розповiвши це iмператор передихнув
Тоді він здригнувся і здер з очей білого пояса десь далеко з-під землі почувся важкий стогін схожий на зітхання
Син покинув пить і їсти й підвів голову
А хто він мужик салдат якийсь недосвіт
Та тільки навіщо вона вам товаришу Домірель
Лиш по вечері вгомонився й сів при свічах у колі родини своєї
Потім мій герой підвівся з канапи і можна сказати навіть забігав по кімнаті
Абдулла то турецьке ім'я
Я вимагаю негайного консиліуму тут на місці
Бо ось він вичарував з нічого сливе все те що іншим ніяк не дається
У тамтого я цвіт лотосу
А може я й розвеселю її якимсь таким кругленьким словом округлює долоні та обличчя хитренького чорта наморщується непевністю
Я вже ніколи не просплюсь
Біжи городами попід горою є стежка
Поля криються гострими стернями
Був це чолов'яга років п'ятдесяти з обличчям кольору й сухості волоського горіха на голові в нього красувався саморобний солом'яний бриль і тому начальство було схоже на звичайного сільського пасічника
Не всі пани такі як я твій скромний друг зітхнув Платон Якимович
Я
А видно хутірська на селі окрім попівни здається нікого підхожого
Туман на озері білими хвилями прибиває до чорних хащів очерет перешіптується з осокою сховавшись у млі
До кожного воза був приставлений енкаведист
раптом блискавкою промиготіло в мозку Степана Петровича
При одній припадковій стрічі він заохочував мене так гаряче що я під час дальшого походу почав обдумувати першу сцену та невважаючи на всяке зусилля здужав скомпонувати не більше як 8 10 перших рядків
Що таке
Він за ніц 136 не має її
Хто знає чи жиє Юхим
Зійди зійди з очей моїх відьма чарівниця
Зірвалось якось із язика
Це ти
Надевает верхнєє платье Гляди ж не цурайся слова
Звичайно як і тоді тоді в дикім степу на ній колір хакі бо революція знає одну гармонію фарб червіньковий з кольором хакі
Мудрий брат подякував скочив у човник нап'яв вітрило і океанські вітри донесли його аж до білого каменя
На голові
Диякон чимраз далі посувається від брами
Не трогай
Насеред церкви лежав на помості навхрест руки розвівши потурнак Іван
Краще б тобi нiколи не бачити цього наперстка
Але вона тільки питала чи може піде в парк
Лук'ян і засміялась із своєї витівки
А зірниці ймуть світити
Тим часом Драган і Златка швидко наближалися до гайдутинської засідки
Вікові смереки та буки з двох боків підступають до високої кам'янистої галявини
Ви простудитесь
Двоє охоронців пана Болеслава підійшли до пов'язаних і стали їх підводити
Не підмажеш не поїдеш
Не вибрикуй
Звідки біг послав
Так я трохи той
Юриспрудэнцыю долбыл
Так як він
Між Франком і Ольгою почались непорозуміння
Хлопці бачили його ноги
Шах-заде не спав тоді цілу ніч усе допитувався в Ібрагіма
Вже визначено на дивані що це триватиме рівно двадцять днів сказав він Весь Стамбул готується з радістю і вдячністю
Сидiть собi нищечком пiдкинула друга
Такі діла будуть вестися далі в'язнів возитимуть звідси на допити в Чорному вороні
Мені наприклад відомо що радянські професори не визнавали університетських мантій шапочок всього що заведено в Європі ще з середніх віків
Шнурре весь подався до професора і Бузини а Оссендорфер з чорним величезним парабелумом в руці стрибав довкола щось визираючи
Що ж саме не сподобалось
звернувся Карпо щоб не вражати Одарку нерадісною звісткою
Озуть пана у постоли
Невже чужа ворожа ненависна Польща з її озвірілим панством та гадючим латинством
А на чолі залягла глибока зморшка
Вони їдуть на ДВК що десь там на другім кінці світу на берегах Тихого океану
Хіба я вам заважаю
Доки кінь людолова топтатиме копитами нашу землю доки хижий аркан душитиме білу шию дівчини-полонянки доти ми мусимо міцно тримати в руках шаблі
Значить ви хочете її зустріти там і взять сюди
Граф Елленберг протискається вперед хапає перше авто яке попадається біля входу і справляє до нього ревуще страховище з паном президентом на руках
ПОВІСТЬ БЕЗ НАЗВИ
Може тому з царства амазонок не дійшло до нас жодної пам'ятки
Друга станція звалася Ли це два телеграфні стовпи що підпирають один одного
Після довгої сварки й умовлянь з боку Тушкана і Яворницького поміщик мусив поступитись
Здригнулась молодиця
Нараз я все зрозумів
Де воно все поділося оте високе що марилось перед шлюбом
Так значит он поедет не один а с послами и казаками
Назар с презрением
Це Даниле як той товариш що навесні балакав у сполкомі Сійте каже товарищі крестяне пашано од нього прибилі багато буде
Звенигора теж втрачав останні сили
Вона ще подумала
А пани що переїздили через пусту і попри наші шатра поступали до нас і любувалися тим
Ніхто тебе не примічає ніхто не пиляє не точить та золить як тута
Видала
У розтелепа шиплю я на Яву
Донечко моя нещасна моя нещасна
А чим нагрішив
Бо там крім страхіть були ще понаписувані такі речі від яких хлопцеві заверталася голова й мліло серце
Ось глянь брат на них він кивнув головою до Нестеренка ать-два він може а лопатою вибачте
Вона більше з маленьким зараз аніж зі мною
І рідко хто думає про той виклик
Туди дивисьi
Лише під Новий рік а може тижнем пізніше полтавські лицедії мали повернутись додому на свої зимові квартири готуватися до нового театрального сезону
Поїду водою по Десні тож заверну в Чернігів до брата Ярослава і підніму його на цей похід
Мені доручено доставити гетьмана і його скарб до Стамбула і там доповісти безпосередньо великому візирові
Раннім ранком загомоніли дзвони в усіх смоленських церквах
Дівчатка горді як пави але ми самі погасимо світло
Та мать верстов три буде
то я кричу Ясновельможний пане я є худоба бидло хлоп ланець і смерд вонючий
Він зробить так що жоден ваш крикун про волю та демократію
Зараз уберуся Емілія обійняла Осипа
І нащо ти граєш в карти коли ти більше програєш ніж виграєш спитала вона так сміливо й наважливо неначе судила його судом
Узнала про це мати не з дорогих синових листів він за весь час тільки одного написав а з ілюстрованих журналів де серед великих героїв вміщено було й його дороге обличчя
Ваші бажання будуть вдоволені аж у високому віці
Ох страшне оте змагання
Тепер знов доведеться починати з азів
Я боюся за козацьке військо каже
Він був гордий і сильний
За плотом не видно було ніякого домівства
Прощай же моя любов
Жадігер вклонився і поспішно метнувся виконувати ханський наказ швидко подерся на гору
Наскільки чудесний наш соціалістичний лад що в ньому злиті з ми воєдино я кожного з нас
Ті з мушкетами на самому переді
Отак гляди що на весну тут кишма кишітиме народу
Посилаю на щире запитання щиру відповідь
Там же дітвора сама
Вперше таке нікельоване рогате диво бачить Тернівщина
Серед невтомної дев'ятирічної боротьби за визволення й незалежність України Хмельницький занедужав і 27 червня 1657 року помер
Літери були круглі великі складалися в безжальні слова
Прибіг дізнавшись Йосип
Ні хвилинки не гаючись Валя вихором помчав од гурту кинувши
Ваш червоний туз більше ніж король і козирний така витончена чарівність що я заочно поцілував Вашу руку
Зодягнений він був у новісінький костюм приблизно такого ж кольору як і Москвич взутий у новісінькі жовті черевики на товстій підошві а тугу в рудих латочках шию міцно стискав комір нейлонової сорочки без краватки Павло не любив краваток
Більше ми його не бачили
З долини табуном куріпок випорхнуло кілька жіночих постатей
Ночували гайдамаки В зеленій діброві На припоні пасли коні Сідлані готові
По дорозі він зупиняється й знову перечитує записку
Не скажу що я співав того вечора гарно щось мені муляло щось мене долягало але коли співаєш одній людині та ще ту людину любиш співаєш особливо мовби передаровуєш їй пісню з осмутою власної душі і пісня завжди здається новою незнайомою й хвилює обох
Всілякі там осташкіни клопочуться не так інтересами цього убогого краю як власними гаманцями та ще тим щоб дужче допекти нашому братові
Хочуть усю Переяславську у країну навіки посісти щоб стала вона їхньою землею
Що скажете люди добрі поздоровкався Дмитро
Та не завжди крякуха розв'язується
Була в нас у слободі бублечниця а в неї наймичка велика чорнява дівчина роботяща а вже непотороча така як рідко то було стрінешся із нею питаєш Що робили ви
Тоді саме перегнали їх полк з одного міста у друге
І така дідівська поважність в обличчях запалих цілком і вкритих зморшками крізь які жодна усмішечка не засвітиться
Чого ж батькам моїм iти було на болгар аще вони сукупно з болгарами ходили проти Вiзантiї i змушували як грому й блискавки боятись їх
Саме пора поліцай регоче і пропускає Побережного
Та таки тут спить а тут дума як би то і де б то поживитись
Ключ також доручаю тобі хоч у річку закинь
Ти легенько відтягаєш її і знов кладеш на моє плече
Примружиться і ніби бачить його з гирлигою
Тьху
Не гостем а господарем бо Чернігівська земля твоя вітчизна і мені хочеться щоб ти відчував себе тут як дома
Ясний гарячий спогад повстав у ньому спогад нерухомої ночі й заколисаних просторів безмежності неба й землі синьої тиші місячного сяйва
Він попросив сина до гостинної й посадив його поруч з собою на канапі
Просимо гостя до вітальні запрошував Семен
Вона все з військом суне літає
Єдиний літературний образ напрошувався мені в порівняння сцена з Тараса Бульби де Андрій бувши ще київським бурсаком продерся в покої панночки-шляхтянки
Завтра я напишу до його заспокою його муки
Поскрипуючи східцями на ґанку почали розходитись остогидлі багатії
Ух ухкає мов потопельник розмахує руками намагаючись за щось схопитись але все під ним лише тріщить і саме тоді коли Володько торкнувся ногами землі дядько пролетів уже без перешкод останню віддаль і гепнув із шелестом на траву
Кайдашиха дуже стривожилась її серце пом'якшало і вона дуже жалкувала за тим що недобре обходилась з своєю невісткою
В ту мить щось майнуло перед його внутрішнім зором і він розплющив очі
Г о р п и н а
Цить не старуй буркотуне це вже не твого розуму діло
Я брати заговорив тихо Ілля Торський їздив до Києва а звідтіля подався до його ясновельможності
Тим часом поміж Тертикою й Губою відбулось нашвидку мімічне
Ох от цю
Швидко й мовчки ввійшли в покинуті відчиненими ворота вступили в двір
Тогда осенив себя знамением крестным он встал вышел на дорожку и дорожка привела его к самым стенам монастыря
То ж колись скажім одне багате друге дивись бідне
А було колись так що люди не знали як рахувати час
Лишуся тут
В останньому числі Вашого журналу надруковано моє оповідання
Напевне він дуже сильний подумала вона і хотіла запитати у матері що то за хлопець але потім схаменулася і зрозуміла що цього робити не можна
За здоров'я наших батьків і моїх і твоїх Павлушо —сказала Рита і почаркувалася з свекром та свекрухою
Сором і страх охопили її
Прокіп Гордійович не став заперечувати
Круг мене нині зібрався весь Половецький степ
Баба Маруся завжди на старiй яблунi розвiшувала сушити ганчiрки
Що таке Сонячна машина
Особливий згук не вмовкав
Далі йдемо на Синоп
Тоді навіщо перетворив Колегіум на ігрище
Та все одно настрій у Яви був кепський пригнічений
Розгортається на сцені зіткнення двох сил
Безбородько
В голові у неї зашуміло ув очах іскри зайнялися
Швидко по його приїзді розпочався обід
Савка саме пік на сніданок картоплю у грубці також славна річ
А хліб той місила до печі доглядалася хапаючись так наче Тихін у дорогу куди виряджався а хліба в хаті не було та спішила
Скажи
Гармидер крик сумяття
Все одно дітей моїх повбивали щоб вас било од дорогу щоб вас сира земля не прийняла
Руки йому трусились
Ви б подивилися на що стали схожі
Погулявши коло монастиря понад кручами коло високого маяка надивившись на море та на скелі розкидані попід кручами над морем Ломицький примітив що надворі вже вечоріє
Дозволь хоч краєм ока глянути
Мчали вони без відпочинку і на п'ятий день об обідній порі добралися до Новгорода-Сіверського
Підняв руками поли картуз насунув батіг в'ється за ним по землі наче гадючка і лиша за собою кривулькою слід
Під час перебування в Нагуєвичах вів себе зовсім спокійно
А тобi що до того гримнув на Михайла Василь
Тільки чулося скрич піння возів
Наталка мовчить завмерши мерехтить очима
Тс-с-с
Но в своих предположениях он жестоко ошибся
Правда-таки щоб послужити народові треба собі здобути сили
Посередині на щоглі повіває синьо-жовтий пра­пор під ним уложений з чатиння великий тризуб довкола нього вінком зброя молодих юнаків що будуть складати присягу
Усе місяць повний перед неї просто їй в обличчя дивиться
Скверная теплая вода сказал офицер Дай мне той воды
Прийдіть завтра до мене на вечорниці
Давай давай швидше психи кричав Підтиченко махаючи рукою
Проїхали вузенькою кривулястою вуличкою повз мокрі облуплені хатки Летнчева і зупинилися біля мурованого кам'яного будинку
Куди ти почув він чийсь спокійний голос
А ми ж у тебе що каже Лушня попустивши поводи серцеві
Гримить повінь
Це символ всефедеративного міщанства
Обох сестер Надію та Олександру
закутався Тарас у кожух
Кононович і Караїмович водночас ковтнули слину і витягши шиї жадібно поїдали очима чорні капшуки
Не милує не минає Нігде ні одного За титаря ляхам платить За батька святого За Оксану та й зомліє Згадавши Оксану
І по цьому я впізнав о князю
Ходімте товариші
Настал мой час і серце все стонеть Как камень дух в пучину зол тонеть
Князь Альбрехт часом зупиняється щоб одпочити і підводить голову догори до колосальної будівлі
Бджола сіла Шахаєві на руку він не прогнав її доки та сама не злетіла відпочивши
Він не був один такий
Зоріє також небо і також всі вікна хат
Кого
На бистрого коня сідає але маю надію що зломить голову
Не пропустять же
Нехай хоч сосонка для прикмети на дорозі стоїть
Наш договір залишається в силі
Признаюсь що сам шукав що прагнув з вами зустрічі
Держи одвіт
Хіба про таке розкажеш
Слухайте ви думали про страшну суперечність людини що свідома безглуздості свого минущого існування а увічнити його не спроможна
Я би собі подумав що й між січовим товариством бувають пани і прості
День-два пройде і минуться твої болі а є такі що й час відступає перед ними
Ні
Гамід сидів спиною до входу
Невже зараз віддасть цю скибку хліба
Я люблю Київ поволі говорив Володимир за ці ж літа полюбив Новгород
Небо величезне степове
Кланяйтесь коли вже до речі прийшлося йому доземно і скажіть знають його і шанують у Харкові понеже піїт він наш найкращий Енеїдою зачитуються вчаться на ній мові рідній
Ах дуже мені жаль
Сіпнувся начальник від хати і вилаявся з найїдкішою злістю свого серця і виразу
Руським морем навряд чи можна було їхати
Ні з чого брати
Полтаву зруйновано страшенно
Знімемо одяг пригодиться
Спасибі вам Олександре
Однак не подибавши на ній нікого полізла на Чабаницю і опинилася аж недалеко Білого каменя -велета
Це нагадало вдові як біля її грудей лежали діти
Подiлилися вони Вовковим м'ясом
Здавалось він був сам серед неосяжного безгоміння в незмірній далечині від світу й людей не причетний до життя але близький до нього як ніколи
Ну так что ж
Я вернусь сподіваюся
На Зарічці закадить гіркою зелено-рожевою кашкою водяний перець повіє золотистий дев'ятисил на Бабі коло лісу обізветься розімліла матірка і добірна ромашка на шляху духмяний чебрець тільки ніде не відміниться теплий яблуневий дух
Зараз
Він і не помітив як один маленький чаклун що стояв за кам'яними дверима нишком ударив у долоні
Що то їй новий рік принесе
Такою ж піснею була ще Суліко
їх будуть виселяти
Під тією казковою декорацією по фантастичній скляній алеї в яку обернулася вулиця ведуть Миколу
Якщо бог зачинить одні двері то відчинить тисячу тільки треба приходити до нього з вірою і покорою
Не підводячись розітер підошвою вогонь показав люлькою на городок у середині оборони
Підвівши призьбу Докія увійшла у хату і сплеснула руками з несподіванки
Мене тішить те що своєю діяльністю тут у Полтаві ви готуєте грунт для великих справ
Як же так маячив хлопець соваючи руками
Та то не живий то намальований
як і завжди спокійно відповів Методій Кирилович Іменно вашого
Але і по рано похмуро відповів Ступач
Добре що їм ото хоч підкріплення пішло
Потренуватися спершу добренько треба
Три тижні як із дому втік
Усе зроблено щоб панів не скривдити щоб їм обидно не було
Ішла крізь очі мов крізь колющину обдерта до кривавої роси
Чи ж устигне
Линули протяжні переможні поклики ура слава
Не журись сину скрикнув старий увійшовши в хату забув і поздоровкаться
Ні-ні він добре вчинив послухавши отця Іоанна вчителя й друга
Старости кажуть
Тетяно та ви чуєте чи ні
Поприпадали до землі й лежали мовчки нерухомо
Це моя жона усміхнувся Добриня Тобі я можу відкритися це моя жона Янка
Стан Мержинського після листа це було останнє послання живого живим почав катастрофічне гіршати
Поки йому розтлумачиш усі ці думки поки його переконаєш
Благаю тебе
Хто це
Це нечесно
Побідить Петро і одним махом зробить кінець останкам самостійної України забуваючи що українці допомогли йому побідити
Він в одну мить вхопив її за руку вирвав ножниці потім вхопив її за шию одчинив двері і пхнув у сіни в усієї сили
Мить і Заболотний нахилившись зник у тисняві тіл його дорожній досвід одразу певне знайшов для себе застосування
Хто ж їм пособить хто ж їх догляне
Нарешті їдуть
Тепер не було ніяких надій
Умгу
Це дуже прияло художникові
Білими нитками шито
Да брали мито-промито
Купи були порожні за зиму миші перетрубили всі свої запаси і зараз живились як могли коріннями листочками торішньої трави стеблами
Геть сейм котрий притісняє жовнірів
Лише від Писаревого лісу як дійдеш навпроти нього вологістю повіває там у гущавині по яругах джерел багацько та потоків більших і менших
Все тепер добре
1
Комаха почув що його нога торкається ноги Вер
Так пустивши вiнок на воду й пiшла вона понад берегом пильно придивляючись чи тоне вiн чи пливе
А вона й далі стояла заціпеніло замкнута в собі мов кам'яний вінок і відчувала як підкотилося щось під груди під серце і тисне душить не відпускає і вже звала не відпустить
Вітер з полом'єм по полю Мов по морю грає
Ось він стоїть передо мною далеко на київських горах
Коли він глянув за лінію осокорів то спочатку не повірив собі з обсадженої мальвами вулиці до зерносховища тяглося з двадцять підвід запряжених великорогими степовими волами
Але вона тут майже щовечора буває
Ноги обважніли
Вони лежали як крейдяні ляльки воскові й тихі
От тобі на
Коли маєш зухвальство до царів потужи бачачи ображуваних звів руки догори Зембіллі Ми прийшли до вас з істиною але більшість із вас ненавидять істину
Товариші зараз прийшла моя жінка і каже що мій син хлопчик мій вмирає
Але ж це зразу а що буде потім
Під його пальцями народжувались дивовижні голови сповнені страждання й могутньої скорботи народжувались груди в які впиналися жала гадюк
Вечірнє сонце сідаючи за хмари кинуло червону стяжку крізь мутну шибку й обдало червоним світом круглу лису Порохову голову перерізало надвоє білий папір і довгою й широкою попругою лягло через усю хату а заховалося крайком аж десь за грубою
Е-е воєводо з тої затії в Тірі може вирости наша сподівана міць
Вкруг неї куди б і не звернула очі темні заліснені гори що в місячнім сяєві ніби краю небес дотикаються і з ними водно спливаються
Уже стало зовсім видно
Т а р а т у т а
Так ім'я Твоє велике Між людьми святиться Що любов пречиста в серці Без конця таїться
Хто вам сказав що я борюся з самодержавством
Був задоволений з інтелігентних відповідей Настуні хоч при деяких незначно усміхався
Після такого доволі грубого подразнення з моєї сторони показалась мені Ваша щира і ясна душа в гарнім світлі
В його серці вмістилося багато людей і болючої гіркоти
Якось само собою перевелась на селі п'яна парубоча сваволя бійки та нічний галас
Це ж завжінвідділу Леонтьєва
Мокрієвська розпустила веселі жарти та крутила кокетко головою
Може тоді він стане розумніший і пригадає те що з такою упертістю намагається забути
Це йшлося про землю тих зрадників що з німцями вивтікали
Людині і більше нікому
Любава легенько зітхнула довгі вії здригнулися
Але кімната його Степан весело засміявся пригадавши її
Ось хіба на ліси багатші на віск і мед
Нет не заступайся остановил он жестом Ханенко не стоит
А від тієї не залишилося навіть портрета
Він не -повірив тоді забув про Мустафу коли ж згадав то засміявся від власної мудрості
Капітан і Антонович теж встали
Полуботок раптом підвівся полум'я свічок тіпнулося одна з них погасла
Але найбільша наша пімста тепер наближався і хто хоче бути нашим братом нашим щирим приятелем хто хоче мститися разом з нами за свої і за громадські кривди той піде з нами в тій потребі
кричало щось під вікном молодим дитячим голосом
Прилетіли гонці з вістю про те що доблесний і благородно мислячий султан Сулейман під захистом благополуччя прибуває до раєподібного Стамбула
З Бізенцуна вирушив після Нового року
Ну дадуть йому тепер ці дівчата
Це ж треба так
Як перестали співати то Марія стала непорушне як на образі намальована
Це рішенець остаточний
Пожуриться-пожуриться та забувши про те щастя почне собі кувати таку-сяку долю
Вимучений безсилий весь мокрий від поту він упаявся очима в болюче сяйво намагаючись перемогти його своїм ненавидящим зором в прямому герці і ламаючи той свій зір
То він засуне двері ляже на лаві закриє голову свиткою щоб не чуть було того уразливого плачу то з нестямки скоче вибіжить надвір побіжить аж до воріт довідатися чи не йде хто і не діждавшися знову вертає у хату
Він згоджується але зараз же кличе графиню до себе в кабінет
Він взяв її за руку
Дурман
Коли через нього ви хочете мене нещасною зробить занапастить мій вік молодий
Чую він тобі такого наказав начитав
Легені неначе хлипаючи набирали морозячого воздуху в себе а на вії насідали срібні іскорки палючого морозу
Але президент суду остеріг маршалка щоб не допускав до скандалу і Шнадельському дали зрозуміти що наразі всі посади при касах повітових обсаджені а маршалок додав від себе що про якесь місце для нього можна буде подумати аж по доконаній реформі кас
Він умирає мучиться
Він вже був певний що татарин його не догонить
Тому всі дальші стосунки після першої зустрічі ставали важким болісним для самого Івана процесом розчарування ідеал поволі вмирав
Побачила вона й сина свого Володимира у бiлому одязi й з червоним корзном на плечах у отороченiй соболиним хутром темнiй шапцi у червоних чобiтках iз хза
Маю
Виходить Мамура повіз прядиво
Зійшлися під Новий рік в одного з товаришів у хаті
Нараз глянула вона на мене очима що пригадували очі жахливої серни і рушила з місця дальше
А в колгосп як прийдуть наші підете
Направо товариші
Ти відповідаєш за його життя
i почав карлючки гнути
Інтеліґент одягається на вечір
Рано-вранці ще вдосвіта щось застукало в двері
Петро Петро Петро
Та треба піти не можна обіщав
Є з різними іменами але я вибрав
Попереду нього тримаючи голі мечі в руках ішли два гридні воєвода Вовчий Хвіст з світильником у руках ступав взап'ять князеві
Щасливий Петька
Хоч і навіки може поховані в цих чотирьох стінах але врятовані від пожадливих очей і живі живі
А що
О как он впился свирепо Бессильны пред ним врачи
З цієї штучки я стріляв у голову сільради комуніста Гната Реву
Не ті се що кричать і паки слово паки староруське знову ще було частовживаним у православному богослужінні
Та й не час тепер таким хлібом годувать ще покидають робочі возись тоді з ними а пора наступає гаряча
А що ж пане сотнику спитав середнього віку покарбований шрамами лицар увесь голений з самим лишень оселедцем закрученим за єдине вухо зухвало А скільки приходиться на козака тієї погані
Машини стали біля під'їзду сільськогосподарського інституту єдиної великої будівлі якої фашисти геть пограбувавши не встигли висадити в повітря
Здіймався від того на голубих спокійних хвилях чув біля себе шелест повітряних крил і той шелест чула разом із ним і Марія
Яка біда
Маруся заливається це ж чудовий матеріал для поеми
Не дорікай а прости
Варвари вже йдуть не од сходу сонця не з Азії а од заходу з Парижа почав так протоєрей
Геть усі поїв
Плигну несподівано для самого себе
Бо ся трафит хоч коли што і з другого села дехто приде а то не барз гарді
Ось в чому суть людини
До його предводитель знай нагинався а він йому шептав щось на ухо
Я не бариня а баришня
Та ну не лякай
Д р у г а
Кофеїн
Є щось просто артистичне в його роботі
Хай влада твоя пошириться по всіх землях невірних
Лiтнiй вечiр.
В той час знов з калини заспівав чудовий дівочий голос заспівав пісню до бога і вся громада слухала ту пісню і плакала
Правда
Нині в неволі знову
Еті паскудство
царі
Дзвони гули і грали в повітрі
Хто знає чи варто по сім шкодувати
Доктор Рудольф знову повертається до Страховища почервонілий смішний засоромлений сердитий і милий
П л а т о н.
Сюди сюди так само шепоче Мальва простягує руку в пітьму торкається дитячих рук геть дитячих теплих з довгими худенькими пальчиками пригортає її до себе чує запах її кіс чує збуджене дихання голубить худенькі плечики
Я оступаюсь вгору по вулиці
Ми малороси
Багато Рєпін зробив ескізів щоб використати їх на майбутньому полотні
Не первина
Пора вже
Було темно
Мовчки глянув на султаншу
Недовго їм довелось шукати води
Гаразд промовив Володимир
Про мене як хочеш
Коли буйні жита на дослідній ділянці пішли в трубку Григорій завагався чи варто їх підживлювати азотистим добривом і калійною сіллю
Говорять
Але руки її й до цього дійдуть розкусить вона усіх пустомолів-свистунів хоч би як висвистували вони по різних трибунах і аж захурчить за ними
Після того Наха побігла на кухню й принесла ложки
Спершу ви пані бо в вас більше багажу я відтак
I шкiдлива бестiя браконьєр
Які там справи он стіл а в столі три листи і план роботи на місяць
Сват не принимает
Перший партизан
Він відмовився
Ви всі одні чорти
Скiльки ще мучитимуся
А Онищиха дивлячись на те починала ще дужче плакати й дорікати чоловікові
І якби хто нині увільнив мене від сеї-от окраси родинного огнища він кивнув головою в бік тих дверей якими вийшла Регіна то я вважав би його найбільшим своїм добродієм
І він мене гнівав
Чорнявую та білявую Третю руду препоганую
Нічого вони холодні проказав Світлишин десь побіля криниці
Регіна стояла в дверях свойого покою і дивилася на їх підскоки якось тужливо-добродушно
Ти в горячці говориш доню ти перелякалася дикого звіра ти недужа
Звідти де ми нарівні з воїнами були літаючи на розбойовищах до цього убогого животіння у ранах у виразках зі збитими холками з обшмульганими шиями серед вічної туги цього лепрозорію
Вона про нього чула
Більше як двісті років лежатиме стліє тіло князя Володимира під'дубовими мостинами Десятинної церкви
Ю р к е в и ч.
О цій тяжкій годині мов сонце освітило козацтво повернувся з турецької неволі гетьман Самійло Кішка організатор перших запорозьких походів на море
Я то давно казав післати по жандармів най їх кольбами женуть до роботи крикнув один жид
За це його ще несамовитіше бито топлючи його хрипіння й уривки слів у ревищі
Запала тиша
І здавалося йому що всі оті лизуни всі оті фертики є щось тамчасове є полова що механічно відвіюється від добірного зерна його особи і дівчина немов вертається щоразу до нього як до сталої підпори свого життя
Повезіть мене хоч на лови
Люде стовпились коло ґанку неначе на ордані коло свяченої води і спихали одні одних з східців
Коли Грицько давав хука Наталка хвилювалась
Ні дівчина сяйнула на нього золотими очима Світилкою у сестрички
Я сміюся з таких мужів і уникаю їх товариства мов уразливих мух
Нi не йдуть
Сонце зайшло
Що за збиточник той Степан
Поволі згасав червневий день
Люди жили не тільки в заводі і за заводом
Бо те все на що я надивився і наслухався чого я між турками навчився складаю се на ваші послуги
Та вона помилилася
Вiн лежав високо на березi звiдки видно було Днiпро й береги пiдстеливши пiд себе опону а в голови поклавши сiдло
А гриби у вас є
Я Мотря я тільки Мотря Чуйкевича дружина на леваді квітка синя в винограднику китиця доспілого вина
Тихіше
Воно й правда доводив Тонконоженко Поки ми їх не почнемо вчити дак нічого діла не буде
І лише 1945 року коли на шахту прибув нарком вугільної промисловості В В Вахрушев ми одержали кілька старих насосів і дві автомашини
Гетьман зірвався з дряхлого крісла і став нервово ходити по хаті
Хрестян одібрали і сіре мужицтво узяло гору
Я до нього з кожним місяцем з кожним тижнем і кожним днем все глибше і глибше вростаю і все більше і більше відчуваю його своїм
Та однаково слід було заручитися підтримкою султанової матері бо ж тільки вона знала таємницю Хуррем і так само як і молода султанша тримала долю султанового улюбленця в своїх руках
Німця поки що евакуюйте
Е лікуватись
Журбу покинь
Невже врешті відчинить скрипучі двері невисокої хатини над Сулою пригорне до своїх грудей посивілу неньку заніміє від щастя вдивляючись у дорогі серцю обличчя сестри і діда
Їхати стало важко
Та ні тут діло як видно не в самих поклонах
Служба одійшла а Моссаковський не приїхав
Княгиня княже
Назавжди зійшли із стовпотворіння хайвею з напівдороги виключили себе з гонитви від усього її шалу відсторонились зі своїми тайнами яких уже ніколи й нікому не розгадати
Матій мав там знакомого пекаря і надіявся що через нього можна буде без шуму і без підозріння замовити таку велику многоту муки і хліба а перевезти бодай більшу половину замовлених запасів можна буде ще перед вибухом в протягу тижня в бочках та паках в яких звичайно возять великі ладунки воску і нафти
Геть вибився з сил
В партії повинні буть люди які кругом Ріна сильно зробила рукою круг з ніг до голови соціалісти
Хай бог боронить тебе попасти в лабети приставу другого стану
Невже ж таки доню тебе можуть розстріляти
Захотів рабів на козацькій землі
Чи чорнявий чи русявий чи купець чи військовий чи може вчений
Як не вірите пане покушайте або хоч помацайте прошу
Нараз помітила себе
Черева їхні висихають як порожні бурдюки
Побий мене грім хлопче якщо ти не зіпсував нам сьогодні день
Доктор Рудольф одходить і дуже пильно дивиться у вікно
Чи віддавна не так було хто хотів той і йшов за Дунай кому треба було правитися з-за Дунаю той і правився
І головне дивіться коли ви всю вимучили її коли ви перевернули її ввесь світогляд коли ви жалощами прив'язали її до себе на віки тоді ви робите собі з другою конституцію
В руках у кожного бринів напнутий лук
Жалоба
Чуманію
Он як Степан каже папінька мамінька
Хіба ви не знаєте жартів запорозьких
Мимо нього з гуркотом потаскало воза і погнало його прямо в Ташань
Борода в нього по саму землю а вії такі що ціле лице заслоняють
Я читав твої роботи
Бог з тобою Карпе
Моя сестра сказав Василь
Вона вона
Хіба не чувствував який то елімент твій Кушніренко
Сiла вона й тому що не могла перемогти зваби цiєї неспокiйної тривожної ночi
Пізніше
Вона ж здатна на все рішуче на все
Або віддам тебе драгунам на поталу
Наступного дня дівчинка сяяла
Я проста дівчина мужичка нічого не вмію я умію жать у полі громадить мазать корів доїть свиней годувать
Ай правда
Мені здається що я мала би йому багато що оповідати
І чари розвіялися
В один мет усі вони були на ході печера спустіла
Хворью никакой не страдаете
Гірка зоря
Не можу зрозуміти в ім'я чого вчинено дике злочинство
А хочеться тобі їсти
Мої люди покажуть
Так захоплює нас і кохання
Не думав я що ти такий
І Дмитро Гуня не тішив себе сподіванкою на диво
Видно меткий стрілець
Н а т а л я С е м е н і в н а
Мов по покійнику голосять
Він нічого не сказав і Богун із Дорошенком йшли трохи ображені гетьман не радився з ними щодо баталії
Більшого не варта
Стережу своє серце та мабуть не встережу сьогодні сказав Аристид трохи не на вухо Бородавкіній жартовливим іронічним тоном
Зараз же вони зникли з очей автора Останні слова які він чув од них були Вперед партизани
Ю р к е в и ч.
Ми її голубку раз і набік
Ніхто ж скажімо не заохочував злодійство або ж доноси
Що нас в'яже до сього гнізда
Соловей також не дуже показний
А ти звідкіля узяв дитину
По горах долами й верхами тяглися святочно прибрані люди
І ти мене для того розбудив щоб сповістити це
Гримить повінь
Ге reverendissime pater*
барон поглянув на кнехта вже трохи стривожено Хто стоїть
Коли потрібний телефон то можна й це сказати
Я буду її наслідки зносити
Та коли б ця розбита частина й правила за вказівку то не було б потреби так детально говорити про іншу похилену
Ну скажімо це вже не рабиня як то було колись з її матір'ю а високородна принцеса і підсаджуватиме він у сідло вже не рабське м'ясо а благородну султанську плоть але що ж змінилося для нього
Цей горяний чудовий закуток нагадав йому рідний Канів
На Великому Куяльнику їм зустрілися татарські чабани які забачивши козаків чкурнули щодуху в степ
Чого зуби скалите накинувся Караїмович на козаків
Замішання в рядах русичів не залишилося непоміченим половцями і вони посилили обстріл
Батьку ти наш Іване Мартиновичу
Поклав цидулку й взявся до дошки де вже вимальовувалося чудове тріо Соколова що мало назву Приятелі
Ти цього не знав
Не раз виводжу їх що й інших повинні б застерігати а наступного дня знову є
Уже в жовтні почалась зима
XIV Зовуть мене Османовим пророком
К а р ф у н к е л ь
Попливли діамантовими зорями білими інеями при місяці під морози співучі
Ох ні
Все одно на штанах чи на повіці Петра Павловича чи котрого із хохлів
Причаївшись у малині за смородиною я слухав бабиних молитов як заворожений
Я не можу так далі
Іван скинув весла у перший скраю човен витяг із-за пазухи старий турецький пістоль і подав Соломії
Орну землю iмам малко тоя жито сею дваж всяко лято
Обидва молоді й гарячі вони настовбурчилися як півні і дивилися один на одного лихими поглядами
Ніхто не зобиджає
Невважаючи на те що була втомлена в таку пізню добу вона весело кинула очима на молодого Радюка її брови неначе привітно заговорили
Ви подивіться на її добрі і лихі очі які вони гарні бо люблять і землю і людину і дітей і тихі води і ненавидять злобу і зло
Може тому що й Тур був не з балакучих може й тому що його полонили скромність і діловитість молодого командира
Ні лав ні стола
Це ж він буде приймати жертву на камені цім і до його ніг підійметься дим з опалу цього
П а р ф е н і й Повір мені великий государ Що коли я візьму сто гривен плати То ледве лиш верну свої витрати I викуплю заставлений товар
У небагатій скромній квартирі брата тимчасово він зупинився
То добра козацька дитина
Тарасе
Не бійся
Його відповідь довго мандрувала по Терехівці
Овва панотче да й заложив за вухо лівого уса себто знай не боюсь тебе Перевелись
Та хоп тую цигарку пальцем та й скинув її додолу
Левко Хоробрий якого зима застала роззутим ось уже цілий тиждень шив собі чоботи біля віконця і кілька разів спостеріг незнайомого чоловіка на Татарських валах
Більше ніхто Шурика мататися не запрошував
Але не відповів їй
Де б вона заробила стільки
А хто мені ви чого присікалися до мене суворо звела на переніссі важкі брови Марія
Таж у мене увесь рід багатий
Ну лиш приймаймось разом
Для гостя наготувала
К а т р я
Я й сам от думаю що слід було б урятувати и послати до Німеччини сотню молоді на роботи
Ой як довго
Бачив у нього торбиночки та вузлики за поясом
Нам треба щадити людей
Це по всьому видно й по рухах і по поводженню з передовою жінкою як зі мною от
А тут кричав далі блазень бризкаючи навсібіч слиною село на путі і весь люд у ньому вимер
Тоді наскочила машина і від дитини залишилось одно м'ясо
Бачу бачу мовив я
А опріч цього ще й Лаврін почав був із чимсь критись од жінки
Їжте та досєгайте ви птахи що летите не знати куди
Як оце ми ждемо
Плохо Никита
Глядіте лишень сватушка-панушка чи не напоїли ви нас таким що може й на стіни поліземо
Сейчас видно человека скажут парубки
Шануйте коми кожної пір'їну В розкриллях білих ста його томів Що піднімали з урвищ Україну
Петро ледве знайшов Романа
І багачка кажеш
Милана удає з себе подивовану
ГРІНБЕРГ
От як воно було панове коли хочете знати
Посідлали вороні коні та під турка втікали
Гм а чого досягнув він Мунке
Художник додав Сенчило
З чого це ви збили бучу
Таке поле хоч би кому
I
Хочете сказати надлюдина засміялася Леся
Р и ц а р i в захватi
Коли на старшого лейтенанта Пахомова наринув ворожий вал артилеристи запрацювали в граничному темпі
Що йому варто цьому Гуралику сказати що це я Микола син лісничого
Приніс дрохву та й прошу Приготуйте будь ласка на завтра
На віват стріляють прокляті
Чому Кара-Мустафа не наступає
З її обличчя враз злетів злий рум'янець нижня губа затремтіла
Коні воронії
тихо спитав Дувид
Повітря чисте пахуче
Тепер я прийшов повести вас туди де з'явився вже ворог
Натиск був такий несподіваний і сильний що драгуни не прийнявши його кинулись тікати розладнавши козацький стрій
Я тут старший натякну йому заздалегідь дам одкоша наздогад
Як живі будете то хоч напишете
Виходить
Гості пішли в хату баба Галя мити посуд а дід Салимон лишився на подвір'ї один
Андрій плакав зі страху але йшов і йшов шляхом назустріч учительці
Я зрівняю з землею їхню мерзенну Січ
Маленький Гриць бере сопілку в губи і та співає сміється плаче
Парубки запалили в Хрещатому Яру над самою річкою ще більше вогнище й отаман корогоду потяг усіх із кручі додолу
Пані здалася їй такою хижою такою злою
Ти занадто багато займаєшся науками це може зашкодити священному плодові
Я Наперед виступив середнього зросту чорнявий чоловік
Мені треба невістку з приданим з грішми
Згине з рук батька свого подібно як Мустафа
То не люди а фашисти просичав Сашко Циган
За плату не торгувався бо казав що має деяку поміч із дому а бажає тілько практики
Оксен батькове женихання розцінював хоч і не зовсім доброзичливо проте і без особливого осудження
Це просте й легке
Я майже вмирав а тут іще мати приходила й плакала що нема чого їсти щоб я написав їй записку до кооперативу
Та то правда
Не дивиться
Інші двірські панни полягали спати покотом то в хаті на долівці то в сінях
Він сів не роздягаючись ображений пригнічений раптовим занепадом свого пориву в безмежному жалі за втраченою надією писати
Та я нічого
Панич один на село бере до себе
Кажан нахвалявся Ви думаєте що це нас так і розбили
Пасучи щасливі очі Будем літа ждати Як на сонечку закаплють З нарду аромати
Його тривоги і надії не переллються в інше серце
Його лице лагідно-смутне було звернене на захід
Тутки
Щоб знав як хулiганити
Борозна залишилась аж за обрій за хмари лягла
Там баба Орина зосталася опухла напівмертва
Як його винищити
Прийдеволя глянув на нього з виразом непевності на лиці
Ти часом боявся власних слів
Мені шкода тебе Сашко
Кинули жребий и по жребию выпало Зосиму быть офицером а Савватию семинаристом
Ні
У війську почулися спочатку несміливі а потім усе дужчі й дужчі голоси в яких забриніла ледь уловима радість
Сулейман втомлено зрадів од цього відкриття а Хуррем злякалася
Рим або смерть вимальовано вишито викарбувано кров'ю на знаменах гарібальдійців
І напрямилася у хвіртку
Як і вся наша романтична республіканська молодь Леся сприймала харківське життя як життя по меншій мірі казкове і тому не дивно що і зустріч з харківським ревізором так схвилювала її
Виїжджаючи забрала свекруха молодої Оксани і її з собою
Шість років він бродить тут довкола цього будинку вже навіть трохи там малював таємно у класах гіпсових голів та гіпсових фігур знайомий був з її найкращими професорами а стати учнем ніяк не міг
Недосяжне небо сліпить його очі вони наливаються дикою впертістю і злобою
Володько швидко глянув на неї ніби його вкололи
Навіть Андрій зняв перед миром скалічену руку щоб не забули за нього
Мабуть мати підвелась і починає вбиратися
Помагай же вам Бог достойна громадо обстояти слушне іменем великого батька повік закріплене право
Це я добув зілля в знахаря і Гаїнці звелів
А стіну вивести треба рівно з отсими обривами заввишки побачимо що вдіє сила Чінгісхана проти сили води
Не шукай його за морем не випрошуй його в людини не волочись по палацах не повзай по земній кулі не броди по Єрусалимах
Лунко ішли над водою голоси гучно бились в уключини весла рибалки жартуючи і пересварюючись вивозили на цей берег людей що повиходили з плавнів і боліт
Ну звісно благородне дитя
Бабусине оповідання
Немирич нервовий на вдачу жвавий непосидючий та палкий вже кинувся з ганку щоб вскочити в ридван
Так я це для Олі
Лише час від часу хтось десь кудись мов сновида рухався
В тюрмі розпочалася своєрідна епідемія печатання пальців та фотографування
Нічого я не зробив худого
Поволі витяг полотняний вузлик поклав його собі на груди
Чотири молотобойці розпластали Андрія на підлозі перед столом Сергєєв положив протокол на столі скраєчку а біля нього нову ручку з цілим пером а тоді Сафигін з Великіним залізли на стіл приготувавшись стрибати звідти на Андрія й майже в один голос прокричали
Коли ж виспіє садовина то Роман і не вилазить звідтіля од ранку до ночі
Через свою неоднакову важкість по-різному вдавлюються вони в землю
Він бадьоро ворочав колодами як галузками лози розпитував селян про їхнє життя розмовляв про їхні потреби про стан культроботи в них але коли пішли вони боляче відчув фальш своїх слів і нещирість своєї цікавості
Як будуть розбирати економію в пана я візьму тільки руду корову
Хіба це не будуть мільйони
Виговський зблiд на виду
Ось тобі й чернь
Так спливли літо осінь поволі насувалася зима
Та бачили сказав Мина якби бусурманська сила то ми б її вже давно шарпнули
Він і на цей раз тихо вкрадливо говорив що він хоче повернутися знову на Україну і працювати в Радянській Республіці що він буде корисний новому суспільству і т д
Тим часом це дуже цікава річка
h1 Новина h1
От про яку красу пише книгу Макс вечорами коли розпалене спекою небо й камінь Берліна шугають і пашать духотою коли залізнобетонові будинки потіють і зорі кліпають од крику й блиску реклам про Світовий Конгрес
М а з а й л о теж захвилювався
не раз наказувала йому жiнка
Нічого не шанують
Ну пора
Старий отаман уже давно загубив лік своїм боям і перемогам
Потім завербували четвертого
Слава його як одного з найліпших адвокатів швидко облетіла всі повіти
О аллах порятуй свою віру
Учення світло невчення тьма
Роман просив щоб домовину занесли до церкви і одправили в церкві велику панахиду
Можна подумати що ми з тобою не знати коли знаємось
Сама невеличка метка й жвава з веселою усмішкою на виду вона так і вабила до себе
Тому я проішу вас не опиратись моїй просьбі довше а виявити мені все що знаєте
Де провокація
Це добра іграшка
Ганя
До тебе Марино з проханням
покрикнув пан веселенько
Тремтіли зорі в урочистому вічному небі
Голова його розкошлана
Предстоит трудное дело
І Христя метко вертнулася скочила з полу й побігла в горниці
Ввійшов до хати повен надії сили волі до боротьби
Ш е р е г о в и й виймає з торби в Скряги досить велике кругле люстро в срібній рамці
О к с а н а Нібито виходить що ви отак не мовивши ні слова і поберетесь
Вже старуха сива а пам'ять молода не забулась
Він завжди однаковий
Народ небезпідставно вважав винуватцем розорення рідного краю Юрася Хмельницького який не тільки не перечив туркам і татарам плюндрувати Україну а нерідко й сам наказував винищувати села й міста що не скорялися його владі
Коли ж не вiддасте то знайте
Після цього Сулейман замкнувся на кілька днів не підпускаючи до себе нікого
гукнув і жандарм
Ви бачите по його обличчю що йому млосно і з похмілля і може бути ще від чогось
Серед того пожарища зчинився страшний крик лемент виск що перелетів через луг через річку аж до монастиря і різким болем віддався в Добрининому серці
А втім вів далі Воєйков звертаючись знову до Калнишевського з найлюб'язнішою посмішкою найшановніший наш пане кошовий маючи на увазі слова мої чини у всьому як тобі природна твоя розсудливість підкаже
Стояла суха сонячна погода
На станції дико пронизувате свистіли паровози але сопілка була ще ніжніша від того
Ну так
І коли тільки змогла Марія звестися на ноги одразу йшла на могилки
Ні не через це добродію з натиском сказав Ось вдруге неначе придушуючи Гомункулюса очима
Хай господь помножить
А тебе Гусак я все одно знищу
Лишивши валку на добрий час 3 позаду він махнув до своїх и заглибився в ліс
Спершу погомоніли трохи а потім і забули
І для нас шмат знайдеться щоб навесні зорати та засіяти
А мо' в твоїй дурній балачці
Це він з намови Самойловича забив мене в кайдани і я волочив їх аж на далекий Іртиш
Легко зітхаю й викидаю сердито недокурену цигарку на шлях
Цебто я така красуля
І котилось над містом Пахуче високе рожеве Тепле сонце Як матір'ю спечений хліб
За нами сумно плив старий Нінин човник
і замовк бо в обох церквах що ворогували між собою ударили в дзвони
Коли говорять голосно то чути все
Як радуюсь
Я написав його після того як побував у Котівці на величезному ярмарку
В одному кварталі позатоплювали цілі вулиці порозбивач ши в льохах складу Гомнера всі його гігантські бочки з вином При мені витягли двох алкоголіків що з риданням кинулися сторч головою в море вина
Як швидко вони обернулися молодцi подумав я
Я не знав що в мого ботаніка така чудова душа
Що ж там в Одесі нового
Тому сів сам
Герой
Я ось тату
Меня приглашает генерал-губернатор Оренбургского края к себе в Оренбург на лето и я был сегодня у Владимира Ивановича Даля и мы условились уже насчет поездки
І ми до неї в гості йдем Вона росте і ми ростем
звернулася тітка до мене мов по хвилевій бистрій задумі
Окрім своїх капіталів любується ще гарними кіньми їздить щороку по купелях і т. ін.
На вашій ділянці з'явилась вода зауважив інженер треба пошукати звідки вона
Від розсудливої мови Аркадія Найду пойняло смертельним холодом
Ходив сам неначе поряд у Києвому городі й не було співвладця
Я тут вольна як пташка в лiсi подумала Олеся потягаючись на травi
Вигура
Не лізь
Наприклад за свободу
Хто там
А батюшці не треба зайвих рухів робить
Та сама дурниця тільки іншої пори інших літ
Ну а що ж робити
Та й те він і так не вельми часто ходить до опери
Переможець отримує штуку зеленого сукна
Я не хочу Більш гетьманувати
І хай вам щастить
Що робиться на світі
Сказав зробив
Коні над'їхали ближче
Либонь дихає
Розміром був мало чи не такий як Заградотрядникова голова
Шура витягнула цигарку і поспитавши в Лесі дозволу запалила
Катерина сиділа мов сирота
Саме тебе обрано
Віриш убив він мене цілий тиждень не спатиму
Сі-сі —просвистів поет
Месмера нема в Шаргороді поліція теж в розгоні на всю казарму було чоловік сім–вісім інші стережуть молотарки на полях зернопункти в глибинках в розгоні словом
На щастя Васюта підбіг ззаду вхопив Панаса та й звалив а тут люди наскочили відняли в нього дрюка самого відвели геть
Студент тихо розмовляв із Тонею й зрідка тьмяно поглядаючи на неї обережно клав свою руку на її білосніжне мереживо що виглядало від сорочки до матової шиї від тугоперсого молодого взгір'я
Ой сів же він при столику При світлі думав Писаннячко дрібнесеньке А він го читав
Все море зараз спузирило Водою мов в ключі забило Еней тут крикнув як на пуп Заплакався і заридався Пошарпався увесь подрався На тім'ї начесав аж струп
Вони далебі й виросли тут і посивіли така на них печать втоми й безнадії
А от товаришу Ступачу треба допомогти треба ще підпустити підшопоту про Данила
У вас так багато зайвої крові
А
Й т й
Ця суперечка виникла не вчора Може у печерній ще добі Але буть додатком до мотора Для людини мало далебі
Най біг прийме й так
Не застудились на всіх протягах зразу ж заторохтіла Ярина
Віконце дрожало тряслося і щораз більше тої крові напливало у хатчину
Ірусь ти молодець у мене сказав професор
І прискорили мовчки кроки
Але романтика така я закоханий у комуну
Дядько Лев
Тільки казати слід годилось а не годілось
Після тривалих кровопролитних битв військо відходило згідно з стратегічним планом командування
Я був на Кучугурах року 1882-го і можу ствердити слова діда Джерелівського Сумно на Кучугурах і страшно я не зміг примусити себе щоб зайти в Кучугури глибше як сажнів на сто вони ж упоперек мають більше двох верст
РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ
Але далі він не може більше терпіти щоб його за все бито і він воліє краще вмерти
Півдня пробігав містом а потім скільки зустрічей
Дай обнявши поцілую Добрі любі ноги Що приймають странню неміч У свої пороги
Ти мов пір'їнка відказував їй і ніс до бузку до цвіту клав на тапчянець спеціально для неї збитий і прилаштований під бузковим кущем під його розкішними повними пахощів китицями
Не могла не могла впевняє далі маму вдолині я дурила не сказавши по правді чого йду в ліс тому і сумління все здержувало
Ви невірно мене зрозуміли Василю Васильовичу
Фашист
Може й до свого наймолодшого ставилася з дивною байдужістю не вірячи в його майбутнє а Джихангір мовби вичуваючи материну нехіть до нього набридав їй просився спати в її покої канючив солодощі іграшки вбрання не давав спочинку ні вдень ні вночі так ніби мати була його рабинею
Це була красуня в убранні що ледве прикривало її пишне тіло
Ось бачите коли що то без Угарова не можете кричав актор а роль дати мене забувають
Я бачив як ти бився
Повернеться й добро
Невже ж ти думаєш що мені легко жити в цьому світі
Повз нього з повним цебром від берега поспішала Желань
Це не просто виявити
Але нехай дитинка не боїться це тільки змодернізовані старі фетиші з страшними й поважними пиками якими жерці лякають свою паству
До шабель
Глина там напевне була така ж як і в інших глинищах та оскільки за неї правили гроші то попит на неї був великий кожному хотілося мати хату з кращої глини
Арсен рубався мовчки зціпивши зуби
І всі лікувалися
Любі та дорогі батьки мої
Мустафа- ефенді гарненько тобі подякує
Забув
Ох
Кадій прибув і вклонився султанові
Смачно
Звичайно вона чула й раніше про пригноблення правослаэного люду в Польщі але намальовані вогненним словом запорожця картини підіймали в її серці почуття кривди й викликали в ньому нові не відомі раніше пориви піти на допомогу страдникам і послужити батьківщині
Сонце трохи скотилося вниз і жовто-зелене ряботиння падало вже на груди й обличчя Адама
Я обсервую життя відповіла і віддаючи мені капелюха додала ласкаво За лицарську опіку й силу
Там побачимо
Скільки жили вольними молодцями у своїх дідизнах стільки й трималися купно
Я тобі дам ха-ха-ха
У нашій п'ятдесят і п'ять
Гукнув
А може
Правда я бачив його лише мельком ще як лежав на снiгу бо вiдтак ухопивши його в руку я швидко шусьнув його до торби немов боячися щоб сонце котре так ясно свiтило не викрало його з моєї руки
Колись там весело було
І повний гніву і одчаю я ходив по золотих вулицях Харкова зацькований літературною сараною на зразок поета Каца 13 що кричав на мене з трибуни на письменницьких зборах
Тому й прислав пас слів своїх аби почули причину розбрату із уст твоїх
Тут ваші качки на ставу
Чи може справді досить цього
Та цьому не бути
Коли не стиснув його своїм перстенем залізним то за хвилину стисне здавить сторощить
Споживайте на здоров'я
Власне нічого
III Входить Володимир тримаючи в руках невеличку розкiшно оправлену книжечку
Чого сину
На щастя в той час від Верхівського лісу почулись кулеметні серії
промовив він уголос як Зінько доказав своє А тепер ось що скажи чи до цієї ночі Грицько Момот знав що ти ходив до його жінки
Три дні вже тут
промовив Лаврін тихим голосом
К о р н і й люто
Що ж ти крутиш фашистська ти шкуро
Удома я мріяла винайти чудесний спосіб щоб каштани лишалися блискучими та гладенькими цілий рік
Як бувало возьме собі що в голову то гадає що таки на його мусить бути аби не знати що дуже упертий був
Всі тільки чхнули по разу від слідів перцю та десь глибоко внизу ніби чути було слабкий відгомін ходи й вигуків За ногу херес мадейра естевано деля мадре за ногу
І як би ні
Говоре Було ж виходить за що признать
Феноген
Надворі йому таки полегшало
Проклинайте закони й канцелярський сказ Воля
Звідки в майстерні вітер
Бачу що ізсохну я од твоїх очей а все ж скажу тобі правду хоч велика сила у твоєї краси та сама ти нікчемна людина
Дванадцята година ночі чорна маска
І Ониська і баба Середиха
Хоч би милосердний господь порідив вас війною або мором яким
Вона і справді стала схожа на ту кострубату півонію що з неї вже потроху обсипаються збляклі листочки
Зіпонув я переляку ротом і гнаний страхом скочив у воду
Паскудство
Навіть якщо її й нема якщо лише мрієш про неї
Вони навіть не сиділи вони тиснучись отак стояли купкою бо не було для них місця щоб сісти чи лягти
Іде і внуків приводить і каже Знайомтеся з внуками тату
Вони слухняно виходили і навіть ретельно підганяли один одного і в той же час не виходили барилися гузалися то з мисками то з ложками вони вигравали час для своїх бідолашних товаришів які ще не скористалися з усіх благ такої от прекрасної інституції як ця вбиральня з текучою прекрасною холодною й чистою водою
Зачекай попросив
МОРСЬКІ ПОХОДИ 1621-1624 РОКІВ
Земля дар божий як повітря як сонце
Бувши ще в Петербурзі я всюди чув невдоволення та гнівний осуд государя та уряду
Панове товариство обратился он ко всему собранию в бытность свою в Варшаве я задел этого панка как-то ненароком батогом он обругал меня за это недобрым словом и закричал что обрубит мне уши как паршивому псу
Це була б справді щира послуга коли б воно чогось зовсім не прийшло сьогодні
Що мати говорила сварилася не слухала усе вона собі думала і частенько на виду блідла
Я знизав плечима
І в тихому зорі їй пасуться облудні бісики а дівоча хода заховує їй цнотливу стриманість
Висьорбавши суп Левко Іванович береться за друге за макарони з котлетами що попались йому геть пересмажені аж чорні
Поділяти б з дітворою радість праці красу життя
Що з ним
Потому келеп сказав Одне ще хотів би я сказати буває так подекуди що впаде тобі на голову горіх од цього буває таки боляче
Що за думка блисла нараз у Германовій голові
Івась полупавши очима і поскрібши у потилиці знову ліг і зразу заснув
Добридень дівчино закричав Петро
I одразу нас оточили пiонери
Я й забув що то смерті пора
Запорожці ховали вбитих підбирали поранених ладналися до далекого зворотного походу
Може й це не дає тобі спати і шкодить твоїй красі
Ні не хочу
Деяку секунду суворо дивиться на денщика
Невдовзі страшні вісті про криваву різанину по селах дійшли і до повстанців
От так пак
Там сиділа Марусина мати Марта Кирилівна
Якого хліба даєш їм у позику
Він уявляв її усмішку яка рідко з'являлась але була така чарівна жваву цікаву розмову з якимись кавалерами
Не знаю
Ніхто не шанує ніхто і за жінку вашу не вважа
Не раз він важко зітхав дивлячись на бідність народу серед такої багатої природи
О віра
Правду кажуть мисливський тут рай у наших плавнях
Все ж попоїсти є що витопити є чим та й бігати Килині з мисочкою по селу не треба
Гарбузи на сьогоднішній день в тон йому кинув Борисенко
Убогі темні люди думав він чи відаєте ви що весь світ прозиває вас варварами язичниками чи відаєте ви яку муку сам мусив прийняти й приймаю аби врятувати вас і захистити Русь
Оце довелось на старість терпіти таку напасть од своїх дітей —промовила Кайдашиха
Левантина
Втечу од матері а таки буду виходити до вас
Коли скінчили пісню сиділи довго тихо
Пообіцяйте що про ці мої відвідини і нашу розмову ніхто не знатиме
Тяжко мені плакать ні з ким говорить
Мені просто неможливо розстатись із думкою що так як воно є є недобре що наступить одначе хвиля в котрій правда сміло заволодіє справедливість перестане бути якимось даром ласки і настане час коли жінка не буде примушена жертвувати свою душу фізичним потребам
Ваше ім'я
А що татку
Як зразу розсердилася
Чорні духи сповістили про до вістку Ірода-Знущателя а той поморок і голод великий на народ наслав
Довкола тиша тиша
Вихором пронеслась над самісінькою головою мало не ввігнавши йому пазурі в тіло
Але мусиш знати сердито говорила княгиня що ти рабиня але носиш під серцем княжу дитину
Нескінченним чорним потоком розтікалися вони в різні кінці дворища утворюючи пробки що не розсмоктувалися не тільки по кілька годин а й по 'кілька діб
Далі скачіть на них
Так
Куда броситься
Плював я на твою за ну конституцію
До бази
Ти як
Йому більше всього бажалося подивитися на Христю що так йому запала у вічі ніж послухати що вона на його гру скаже
Війна й революція залишили на ньому свої чіткі сліди
Що мають значити його слова
До трамвая хвилин п'ятнадцять не менше
Невеликий уже людський гурт теж вибілений мокрим снігом не розходився від Павлової могили а ніби тісніше злютувався в обруч а посеред обруча засвітилися зацвіли як квіти свічки
Як ісхоче сам суд так і буде
Хiба на сухому качки плавають
Та ну його к Богу
Знов усе було пишно й барвисто як і з самого ранку знов урочисто й піднесено виголошували дімархи венетів і прасинів належні повітання повторювані згідно з правилами церемонії точно визначене число разів Хай милує тебе бог імператоре 60 разів Завжди твої раби імператоре
В лісах уже прозорий огонь зелені підігрівав чорні столітні дуби
Схопився кинув книжку й пішов шукать господаря
Адже всі його гнівні слова вона сприймала на свою адресу
Найда зблід слухаючи швидку мову господаря і в душі проклинаючи ту Гощу яка так фатально потрапила йому на язика
Випускають же коли-небудь на прогулянку
Відтак кинулася до нарікань
Найтихіша мирність прийшла мов сновиддя
М а в к а швидко збігає з верби Ні він не винен
Скоро дерев'яна клуня аж здригалась ілюмінація ж а надто сині лампочки їх фарбували так як фарбують яйця до Великодня і справді надавала і стрісі і столам ба навіть обличчям чогось такого небуденного й загадкового що я ледве впізнавав моїх рідних Валахів
Висока та тонка вона була схожа на стовп й з того дива й справді трохи не стала соломяним стовпом
Северин збирав свою мізерію і ладився в дорогу
У мене скрізь у залах в галереях в корчі на сходах до озера скрізь у мене світять ви думаєте що прості лісові світлячки
Так мабуть на роду написано коли не один то другий підхвебель виварює воду
Таж ліс ось-де-ось рукою дістати
Скотина
Йонька вже не раз прикинув оком скільки в неї платтів дорогих та черевиків хіба ж за Федотові гроші стільки справиш
Донечко
Метелиця
Однак що той син вийшовши на громадянина має обов'язки не лиш проти вас але ще й проти свого я і своєї суспільності ви ніколи не гадали
Щб я дурний хлоп можу гадати
Може вдруге справді такого не буває
В камері були всі ті ж такі рідні знайомі обличчя
Він крокував неквапливо і поважно увесь сивий як лунь кремезний і ладний міцно і широко ступаючи гордо ніс в міцних руках булаву
3 обох з обох
П а в л о. Єсть на те один тільки спосіб
Він задихавсь
Князь і воєводи вийшли у двір щоб сісти на коней прямувати до річки а там лодіями й далі
Але тих хто живе тільки ідеєю для кого весь світ розчинився в ній тих ми садимо в Кирилівку
І тільки вранці протверезівши послухав моєї ради та зійшов разом зі мною з села погодившись що розкрут нічної пригоди може бути й не на нашу користь
Матвій з Володьком зносять мішки важать їх
Біс
Ти капустяна голово
Ступив крок наперед
Він стояв коло замполіта грізно пригнувши голову і закинувши руки за спину Я питаю у вас Валерій Максимович
Рівночасно уряд заборонив панам тої околиці на кілька літ вирубувати решти великого старого лісу і сій забороні завдячила своє врятування також гарна діброва в Буркотині яку зрештою пан маршалок устиг тим часом гарно обтяжити гіпотечними позичками
Я з охотою підтримаю тебе
Чикаленко всю дорогу над чимсь міркував і нарешті промовив
Пополам обидві шаблі
Та Марія бачила що він зовсім не такий яким описували його Анненков Кавелін грубий семінарист нахабний і зухвалий котрий руйнує все високе і святе в мистецтві й літературі
бовкнув Леон
Григорій наливав і понуро задумливо пив
Погуляємо
Що значить лицемірство
Напевно вам говорю що визволить
После этого мне стало совестно говорить с нею о литературе
Міномет має велике майбутнє
Більше як рік минуло з того часу і ніяка згадка ніяке слово від його не відсвіжило їх
Герман i здригнувся i одскочив од порога
На палю лотра
Не мети до порога бо візьму тебе за шию як кішку та натовчу мордою в сміття щоб удруге так не робила сказала Мотря
Слухай дочка і глянь та й прихили ухо твое і забудь про нарід твій м батька твого
Так
І все ж таки ти поїдеш не до Кончака а в стійбище Коб'яка
Справив кроки на круглі сходи теремів а там у княжі кліти
Але тепер я бачу що це була робота злих язиків
Чи гору
Розумна й строга школа життя і голоси великих учителів народу
Вона не відказала йому нічого
Проходиш мимо глянеш і рушиш далі
Все по- старому
А її можливо хто-небудь почитав би
А бач бач зацокотіла пані які вони в тебе порозпушувані
Подає солене
Вона намагається відійти від прірви а ноги ковзають і наближають до смерті і от уже один крок і її нема
каже
Це моя прибічна гвардія
Султан не відміняв попередніх законів а невтомно вигадував нові мовби намагаючись ствердити істину що коли невігластво панує в суспільстві а безлад в умах тоді закони плодяться з такою силою що їх незмога не тільки застосовувати й виконувати а навіть прочитувати
Хіба тут і людей немає
Смерть відділилась від свого рентгенівського знімка поглянула на Марка і втомлено без погрози сказала
Забивайте забивайте двері од матері
Дід знав що смерть його за плечима і думав своєю смертю спасти від смерті міщан
Галина Галина
Вон
І коли вчитаєшся в усі ті переклади й контрпереклади раптом спадає на думку а хіба слово суворий не лягає в одне синонімічне гніздо зі словами похмурий сердитий страшний і сумний
Біля дівочого броду Лаврін Гримич уже який день розкопує старосвітську могилу
Передайте х-хазяїнові що я п-падаю до його ніг і прошу а-аби в-він зволив в-вислухати мене
Люди молоді
Хіба ж цим жартують правдиво з острахом і мукою глянула на нього і її голос забринів мов трепет болючої пісні
Сьогодні Мальва вперше не вдалась до рейки щоб дати Сосніну виспатися з дороги
Гонта мовчав у темряві важко було роздивитись його обличчя але судячи з переривчастого дихання видно було що його глибоко схвилювали слова Залізняка
І тоді каяття ганебне й боягузливе окрутило душу чом не стала жінкою татаринові тепер же їх розлучать із дочкою
Ігор обняв боярина заглянув в очі
Що сталося
заговорив Іван Петрович
Ввесь день збирались та складались І світу тілько що дождались То посідали на човни
Ентелл на їх так закричав
Під одіжжю на животі в мерця щось завовтузилося
Я всміхнувсь і здвигнув плечима
Переганяючи бійців у шаленому леті промчала тачанка з кулеметом і високий чубатий козак молодцювато стоячи на весь зріст щось з-за широкого плеча промовив до воїнів
Незадоволене зле гудіння багатьох людей
Прощай чудова дiвчино
Ха-ха-ха
М е л а н к а Ходiм мерщiй ти ж бачиш ось наказ
Чекав він недовго
Огрядна молодиця пустила стремено і накинулась на чоловіка
До кінця віку не забуду
Чую галас Націоналізм
Скільки у нас на Україні тих кладок дикуватих стежок осокорів скільки маленьких річечок що ніби й не тече в них вода а спить
На ранній зорі по-молодому сизою хмаркою переснутій роздер правда мовчанку пекельний ломіт мійських таранів але на зачіпку не було кому відповісти
Крик диякона ошелешив як обухом по лобі й лицаря що мчав попереду нападників та він не міг на всьому скаку зупинити коня і налетівши на Дарину схопив її за плече й вигукнув
З нього глузували просто в ніс
Добре Журавлю
тихо помалу здивовано сказав неначе вслухуючись впиваючись музикою цих слів
Захочете з Марійкою допомогги нам спасибі велике не захочете ми зразу ж підемо в гори
Муляють мені думки всілякі
Коли ж ромей не пускає
Якщо князь Святослав поїде суходолом вони його зустрiнуть у полi якщо морем на Днiпрi
Ф о к а Та де ж вона прелесниця сiя
А зо дві сотні українських страшних повстанських і терористичних організацій
Де княже
Він охопив руками голову і втупився безтямним поглядом у темне вікно за яким була глупа ніч
Його щастя якщо загинув разом зі всіма
озвався згодом
Вона в серці людському
І хоч на кедрах та ліщині було сила горіха проте вивірки місцевої було мало
Співай дочко поки молоденька бо як мине твоя весна то перестанеш співати
Дарій заблукав у степах і довго не міг знайти дорогу до переправи
Ще не вірилось що ненаситна смерть відібрала бойового друга якому б жити і жити дивитись на світ сміливими очима міцною і легкою ходою ступати по зеленій землі
Його любили поважали боялись і боготворили
Він дрібно тремтів від напруги всім тілом кожен м'яз кожна жилка зсудомлено тіпалася в нього ноги йому якось дивно вихлялися а спина вже напнулася так що мала неодмінно зламатися в самій своїй середині
А Хуррем сиділа поруч із султаном довгі години дивилася на нестримні веселощі стамбульських дармоїдів і думала про чуже щастя
Мені не було кого чекати
Уся тепер де-ревня говорить што наш панич жениться на какойсь помещицькой баришнє так вот какая симпатія
І якщо це вбивство із милосердя то чи слід за нього карати
Хто ж більше має права доглядати тебе наставляти на добру путь та на добрий розум
За хвилину татари оточили хижку
Зразу не розбереш що в болоті ніби в чоботях
Планета вступила неготовою в другу еру буття
Ти що п'яний чи кулака просиш
Та навіть на свої чоботи не дано йому надивитися а поставлено одразу ж па коліна й пригнуто голову до самого килима так ніби ці мовчазні велетні хотіли примусити його їсти вовняний ворс коло підніжжя трону
Де ж Мартин де ж Мартин
Але сам Виговський знав що б він не сказав якою б міркою не відміряв за ним ще стоїть гетьман
Уляжеться
У грізну годину лихоліття коли хоробрий але необачний князь Ігор відчинив ворогам ворота на рідну землю весняним громом вічовим дзвоном пролунав його могутній голос звернутий до всіх руських князів досить чвар і міжусобиць опустіте вже стяги свої вкладіть у піхви мечі свої пощерблені у братовбивчих війнах черленими щитами загородіте Полю ворота на Русь
думається їй
У неї хата своя наділ За нею зостався
Показуєте суворому дядi i так на нього дивитесь як у дитинствi колись дивилися на батька коли суворий i заклопотаний батько ваш ласкаво подивився на вас та ще й приголубив
На могилі біля хутора трохи не щоранку й щовечора челядь бачила таємничу молодицю
Обличчя в неї біле як крейда очі червоні одежа пом'ята коси вибилися з-під платка та й платок сам поліз набік або ж вона цілу ніч не спала або ж на хвилину задрімнувши кинулася і зараз побігла додому
Потім з військової канцелярії вийшов Іван Сірко
Ото стали лавами
І що мені розгойдані глибини Коли до тебе світоньку неспинно Моя душа на весла наляга
Сірко вів на Крим десять тисяч запорожців
Його обліпили ці голі люди як комашня шкоринку хліба
І Рюрик з усіх сил так ударив по рамі що вона вивалилась назовні
І чому з нею не лучилося того
Мотря весь день була на замку
А там того мусить бути так багато і таке воно все хороше
Поле таке рівне і чисте що на ньому нічим зачепитися погляду
Я й собі зломлю гілку й почеплю в кімнаті
Такий час такий час не знає жалю
І зброя
прогув Метелиця
Чи ми дістанемо що чи не дістанемо се вже потому покажеся але на тепер від своїх жадань не відступимо будь-що-будь
Тут чи надворі
Ліхтаренко
Феноген
Але так тривало недовго
Нема сумніву що її захопив султан Газі-бей і ми постараємося вирвати її з Криму
Потім посипались з матні на берег здорові лакерди плисковаті палажки заблищали морські півні з червоними перами залисніли червоно-золоті москалики
Одначе за чаркою Петрові справді рівні не було
По тому як непевно це було сказано і як порожевіли щоки пані Вандзі Арсен зрозумів що жінка все вигадує від початку й до кінця
Хитрує
Та хоч і молилася то її людям бог неприхильний
Я дуже давно не писав нічого й оце кидаю лиш наборзі
Ми мужчини чи хто ми такі сіпнувся дідусь
Вард Валент знав куди нам треба їхати сказав цей чоловiк але зараз вiн мертвий
І що найбільше гріє він в Академії
Так відчував Нестор
Радянські письменники і українські і російські ставали щораз більшою і більшою мірою адептами незвичайного нового та ще й не цілком позбавленого старої малошановної репутації мистецтва кінематографії
Придивляючись до життя тої оселі Остап помічав багато незвичайного тривожного навіть
Пiд звуки музики й гучних привiтань Капуста i Тетяна обводять молодих навколо всiєї палати пiсля того садовлять їх на покутi
Вадим аж одхилився трохи
Вона зложила свої руки і так уважно з такою легкою теплою іронією подивилась на інженера наче вона мала слухати трьохлітню дитину
Найгірше оті коні
Смертельно зранене Сонце стікає полум'яною кров'ю і заливає вогнем всю Америку
І крізь сміх пояснювала що сіна їй не треба і всім хто живе у місті теж а що траву не можна м'яти бо це псує вигляд парку
Певне його замкнули до карцера або тяжко побили і відправили до лікарні
Мама звернула зі мною в бічну вулицю
Пощо убиваєте
Її треба було пристрелити але в Дювер'є зовсім не було мавп на зміну і він пробував так-сяк вилікувати її до неї приходив лікар-гіпнотизер і після сеансів вона тихшала здавалось що насамкінець вона таки видужає
Чому саме Сталінське
Чи ж бо не знаєш де та мудрість узялася котра учить насміху й наруги
Довга розповідь лилася з уст кучера про вічного мандрівника вічного шукача щастя
А її мати Тетяна її рідна сестра
Нема в ній претензії як це часом буває в дружин дипломатів є стримана яриродна гідність а надто ж очі в цієї Заболотної- сан коли хвилюючись зведе їх угору на чоловіка вони стають сяючі просто розкішні
Чоловік мав би впасти на коліна і їсти землю благаючи пощади але він стояв і сміливо дивився завойовникові у вічі
Усе
Боронять прокляті
А інші родовичі наші
Завіса
Вiн i бровою не повiв
Забавляючи себе він збирав потоптані гаденята і кидав в огонь
Яка ж крута ця гора промовив князь Володимир
Нічого-бо на ньому тепер не видно нема там ні святих ні грішних одна звізда лише й світиться
Для того сказав боярин з силуваним супокоєм що ті твої добрі люди а поперед усіх той старий чорт батько твого укоханого Максима ухвалили на своїй раді вигнати нас із свого села розвалити наш дім і зрівняти його з землею
Доктор із досадою прикрив її лежала б уже тихо нарешті
Ви розуміється зараз же дістанете патент а право на експлуатацію винаходу
Візьміть мене
Батьку отамане
Багато поміг випадок Грицька коло млина на Мостах і та кулька що одним доторком перетяла биття серця зараженого страшним трунком зловинної ідеї
Дорого заплатив я за волю гірку ціну дав
Дам тобі я на дорогу і на прожиття усякого добра
Писав зовсім не знайомий хлопець
4
За довгим столом заставленим спорожнілим посудом сиділи Рюрик Святослав Святославові сини Всеволод та Володимир
Він наняв майже три рази більше робітників до ям ніж їх наймав досі відновив роботу в вісімдесяти ямах в котрих досі через кілька літ уже не йшла робота задля різних недогідностей грунту і справді багато з тих відновлених ям тепер оправдало всі давні надії
Але й три копійки бере бо справді не брехав
Той потік гнав зі степу розірвавши геть греблю й клекотав крутив шматки криги віхті соломи дошки й паліччя що підхопив на шляху свого переможного бігу
Довелося доточити
Ось уже минуло понад дві години а написано всього-на-всього кілька плутаних речень
Але ми вже не мали ніякої охоти з ними битися та й палиць придатних для бою під рукою не було й ми тільки розганяли їх щоб часом не наступити ногою на гадину
Привет Вано
ДIЯ ЧЕТВЕРТА
Перед ними була чудова картина Дніпра облитого сонцем з високого неба
Ользі стало легше
Horn мої потрапили між шпал і дрезина вдарила мене вище колін
Годі мовчати бо вже ж намовчалась
Мертвих може не здійметься рука ганьбити
У пани вийшли як же
Все то воно до чогось йдеться та приходиться як ниточка до клубочка
Безліч тачанок за крайнебом ховались у куряві
І знову здригнувся Поцілуйко
Серед них виділявся високий юнак без сорочки
А тепер папа Інокентій думає інакше ваша вельможність
Один тiльки раз
Повірте у вас все буде бо ви така добра та гарна щиро з глибоким співчуттям говорила Тетяна Гнатівна пригортаючи дівчину до себе погладжуючи її коси
Хто мене звеселить у світі
Тiльки iмператор Костянтин зник iз Золотої палати княгиню Ольгу й її почет оточили рiзнi урядовцi
І почав вилічувати попа за попом що дітей повіддавали в науку і дома балакають все лиш по-польськи
Дмитре
Тож-то й воно що душа в тебе молода та гаряча і довірлива до всього
Власне полонянка
Прибув потяг почалась веремія коло приступців
Виборний з возним зупинилися біля курських богомазів щоб купити вінчальні ікони
Треба числитися що Мазепа розішле й свої брехливі відозви до народу так тоді добре буде якщо царське слово скоріше й голосніше промовить до розуму і до совісті людей
Їй хотілося співати танцювати нести на люди свою молоду красу щоб усі милувалися нею
Йдеться про Курляндське герцогство створене 1562 p з столицею в місті Мітаві нині Єлгава яке перебувало у феодальній залежності від польського короля
Мокію вперше спливло на думку скільки-то всякого народу годується біля Січі
Пшилуцький подумав хвилю і каже
Повій вітре на Вкраїну Де покинув я дівчину Де покинув чорні очі
Пропало
Отак собі думає
Давай утечемо
Страшні вони страшніші й придумати важко табір безправ'я дикого свавілля та цілковитого беззаконня
Так так що робити нам заговорили всi сусiди
Адже ти так думаєш
Справді обізвалась я
Ніщо так не заводить на манівці її як самовпевненість зухвальство й пиха
Коди проїздиш біля такого стовпа він гуде ніби на тих дротах виграють
Ти докажеш
Все це цим скотам не потрібне
Тільки одну перевагу проти неї мав був здібний і не боявся іспиту
Бо коли б не він смерть заглушила б життя
Бандити
Ти Ігоре займись вогнищем сказав вожатий хлопчині з фотоапаратом
Пропекла ти мені серце
Військо Запорозьке разом зі своїм незмінним кошовим Іваном Сірком було дуже обурене таким несподіваним як казав отаман зрадливим нападом на Січ
Не гімн а звиняйте за слово чисте г
Слухай Павле Абрамовичу
Канесе канесе куди тебе понесе
А щиголь між тим отямившися з першого переляку при першім напливі цілої товпи народу скакав собі по щебликах клітки теребив конопляне сім'я дзьобиком а часом ставши на верхній щеблпк тріпотав червоно-жовто-басманистими крильцями і щебетав тонесенько Тікілі-тлінь цюрріньцюррінь куль-куль-куль
Пане Мартине крикнув Звенигора дивись яка пташка перед нами
Нарешті прорвалось
Олено-о
Тепер коли личко прикрите й мені видко тільки чорність його волосся в мене нема стиснености й гидливости а чудний жаль і трівога побільшуються
Він представник інтересів салдат робочих і б'ьдн'ьйшаго крестьянства
Докучай мало-мало не на хвості в неї сидить
Шмаровоз у первісному значенні той хто підмазує шмарує коломаззю колеса возів
ЯВА VIII Ті ж варта з нею запорожець
Демид і справді був худий далі нікуди
Кожний лишив дома десь там свій загонець і він буде надармо його вижидати
А того відповідає щіткар що сила хоч і громова а чоловічого духу боїться
Клавдія Петрівна виймає звідкись зза коміра хустку і притуляє її до лиця ввесь час здригуючи плечима й головою
Ходить про сильний і рішучий удар що ним розібємо їх остаточно
На дверях Мельник кидає
Ні тисячу разів ні сама собі рішуче мовила Дарина підводячись на ноги й стискуючи руками голову
Лиш шкіра на кості
Городи обрізали попри самі причілки
А коли вже сходять сонця всіх планет і птахи всіх світів умиваються ранньою росою я тоді підводжу свою тиху од щастя голову і дивлюся у вічі свого сонця
Ха-ха
Це по твою Тарасе душу
Заради мене
Старшина третій Справді співа щось піду спиню
Ви взяли
Стара увійшла вся закутана старомодними шалями й одразу пішла в дитячу кімнату
О ці брехалівки в глупій порі по півночі
Я люблю соромливість сказав він вона украшає женщину мов вінок з білого цвіту однак все має свої границі
Бачу
Нею насочились і жмаканці під очима а далі злість поповзла по щоках накопичуючись у складках біля уст і носа
Ніхто й не ворушився
У зубах у нього стирчить люлька
Ми затоваришували бо я ділився з Пасічником ідеями космічних подорожей
Інна день у день бігає на медпункт часто бачать її в бібліотеці
Вдягаюсь я біжу аж до Савки в сільраду кажу йому включи точку
І що воно за Змій Горинич
7
Чорні розпущені коси впали на плечі й укрили їх зовсім
Так
Тепер я знаю Хомо чому наш Брянський так сердився коли ми натягала собі на голови трансільванські чабанські шапки
А-а
Все
В першому ж приступі Гамід недорахувався більше десятка своїх воїнів
Нелегко утверджується Христова вiра над Днiпром ой нелегко
Робіть так сьогодні Пушкіна а взавтра Шевченка
Нечувана радість запанувала в звірячім царстві
Но ты сам тому виной
Скажи що
Знов пізніше
Уже настав вечір
Цього слова ще ніколи не було чути
Та чи не ти ж винен що не зумів привернути серця своєї дитини до себе й до рідного закону
Все ваша величність
Таких як він тисячі приходять до міста туляться десь по льохах хлівах та бурсах голодують але працюють і вчаться непомітно підточуючи його гнилі підвалини щоб покласти нові й непохитні
Перед високим будинком ткнув за чавунну огорожу свою палицю і стараючись щоб похідка була рівна попрямував до секретаріату
Та як смикну
Андрій побрів через пустош до сараїв потоплених між бур'яни самі руїни з потрухлими дошками в плісні
І охота тобі говорить
Закотив полу полушубка і з штанів дістав насіння став лузати
Вона хрестить дорогу говорить якусь молитву
Легінь з тебе
Задля чого це та ще в такий час
Вертаючись тієї ночі з летовища я одночасно вертався з далекої кількарічної мандрівки під знаком Лени
Вільні
От і вернулася і таки біля самісіньких його ніг іде і впустила хустку буцім загубила думаючи що салдат гукне на неї щоб вернулась і підняла хустку от вона тут з ним і заговорила б і пожартувала а там би і пішли лади
Але Мирон проти свого звичаю поставився без особливого захоплення до проєкту чим викликав нетерплячу досаду у панночок та розчарованність у ініціаторів
Може й приснилися вам оті діти спокійно звідомив він
Але ви ніколи не вдоволені
Тобі було достатньо десятка літ щоб зрозуміти хибність того шляху яким пішов
Одне одного просто давлять
Світло виливалося з княженка хвилями здавалося він купався в розтопленій міді замішаній на молочних вершках
Кілька разів він уже підіймав на поріг ногу але все неначе з-під порога вискакувало полум'я й пекло йому ногу
Ой
Бітте
Було ще досить рано але Степан зайшов пообідати до їдальні що трапилась йому по дорозі їжа не тішилась його прихильністю і ставлення до неї лишилось у нього суто ділове
І вмерла
Балабуха чоловік вчений пригожий має вже парафію
Як Саші не хотілося брати ці гроші
Певно в артистів така вже поведенція що стосується до лицяння й кохання
Тільки вітер тихо шелестів листом колишучи віти
Ви бачили оцю Граматку Куліша
А може й смерть
Не знаю
Без утиску і хитрощів без лжі і малодушності і без ненависті
Заключонниє
Ось як доробилися ми на царській службі
Опустила безвладно руки глянула перед себе і раптом впірнула в чорну вогнисту безодню що не пускала її від себе
Ікон багато
Він говорив спокійно з повною свідомістю того що говорив
С т е х а
Як же так
Бо ми ж тії пеньки так порешетили
Маланка ловила його за поли
Горлатий безжурний безстрашний Чернуха
Якове
Вуйт
Яровезі тільки й відомо кого отак подовгу жде біля воріт старий Лобода очі замружіють слізьми а він усе виглядає бездушного сина свого
Ні ні не хочу
Ж у р е й к о пiдводиться
Зрідка перегелгуються на ходу перемовляються своєю тільки їм зрозумілою мовою
Я придивлялася одному великому олійному образові з намальованим нічним краєвидом котрий викликував дуже часто мій подив і чинилась що не дочувала його слів
Тиха радість почала вливатись у серце старого нагадало це йому всі три спалахи які він пережив
Про коня
скрикнула мадмуазель Люсі
Ярослав і собі ворухнувся щоб уникнути світла яке падало йому на обличчя так само з темряви відповів Сивооку
Маня ридала розпачливо по закутках давлячися в присутності матері сльозами а старушка не говорячи про те більше майже ніколи подалася раптом мов заздалегідь бажала зрівнятися з землею
Бо сьогодні я навіть сама себе не впізнаю
Дозволь з товариством перестріти їх у полі і відбити його звернувся до кошового Звенигора
Значить
Чому так і чи довго триватиме це
Відгуком тої моди був також дуже слабий вірш Олени Пчілки Дебора написаний 1887 р. і надрукований в Першому вінку
Тезіфону уявляли страшною бабою оповитою гадюками на голові в неї замість волосся теж клубочилися гадюки
А Богдан Чорногор думав що він хоче попробовати чи кріпкі в Тура плечі заслонив свого побратима спиною схопивсь за шаблюку да й каже
Що ти за людина
На грудях у діда жалісливо теліпалася медаль
Мартин
Перелякана тим відвернула я очі в противну сторону зали зворушена чудним чуттям
До сіней рипнув та й хутенько до курячого сідала
Думай
Товариш Хрущ енергійно замахав руками
У кожушках-безрукавках у білих штанах
Рубан перелякався й засюсюкав Сарас іди носювати в клуню
Молодий Радюк мусив скинуть чоботи й пішов на баштан в самих шкарпетках
Здавалося що вірний Ібрагім буде незамінним супутником на все життя але тому закортіло самому стати сонцем місяцем бути набридло вважав те принизливим і нижчим своєї гідності Ібрагіма довелося прибрати
Ці дні Коцюбинський ледве знаходив сили працювати в статбюро
Тут у складальному цеху
Сам на чердак виступав
Княгиня розповіла йому про смерть Сікурда й сказала
Але хто роздає тімари й зеамати той найперше і має з них зиск
Об у полі криниченька
Тепер ти зовсiм панна нiби щира варшавянка а там ти станеш мужичкою зовсiм спростишся
Із-за припічка виглядав старший хлопчик з кудрявою головою і чорними мов терен очима та цікаво хоч несміло приглядався гостям
Хлопцi
Ганна вихоплює з-під лавчини благеньке полатане взуття а до неї підкочується зайченя й починає тертися біля ніг
Праворуч від дверей на дощаному полу покотом спало чотири козаки
Атож
Мати
Де
Скажи ти лишився вірний своїй землі люду слов'янському
Схаменись кажу послідній раз по-доброму
Балуй балуй
Рідний край у тебе в серці Поки спогад ще не гине
Я люблю таких та й може трапиться хто
Біля Миловидиного намету зупинився й прислухався
Довго мовчки дивився на сина батько а потім з огудою сказав
А-а вшистко єдно
Та бив
З ласки великої матері нашої революції я помазався народним наркомом
Агафії закортіло довідаться швидше яке там діло І вона пішла в крамницю
Та й гімназистки самі тобі віники нема на що й глянути
Може підшляхетської
Тепер Хома влазить туди і вмощується спати поклавши автомат під голову
Він і думає не так як інші
Але не дали їй говорити вороги як люті шакали накинулися на неї й зав'язали їй рота
Боючися зброї селян одні вартові зникли за брамні стовпи і звідти відкрили обстріл інші лягли на сніг де перед ними були горбки там пристрілювалися в голодних передні ряди яких почали вже бігти до млина
Дати
Ти ж бачив увечері який він був а вночі ще погіршало не годен і з ліжка підвестися
Я знаю що в батька пильна охорона сказала на прощання Оленка сердюки там усілякі й інші козаки але але пообіцяй мені бути при ньому й охороняти особисто
Ох коли б тільки вчасно прибув Менжин-ський з козаками
Щоб хоч кілька днів провести разом у такому доброму товаристві
Узяв пан сотник собі зятя узяв дочці до любові безмаєтного хорунжого передав йому все господарство а хорунжий виявився людиною ворохобною і підлою й розпочалися поміж ними сварки та бійки й люто билися вони на шаблях і відрубав хорунжий сотнику праву руку
Ти только верет яких приладь подушку а кожухом накриється
Побачивши таку купу дітей вона спершу сплеснула руками а потім наважилася забрати на віз і свої діти й Грицькові та й повезти всіх на храм от нехай уже дітвора побавиться
Тільки мікроскопічні краплини їх перетворюються в скарби що рухають уперед цивілізацію і розорюють перелоги для нових поколінь
З скаженого овечкою стане
Він висмикав одну в'язку зробив у стіні кубашку вистелив її м'якенькими тринами і там щеня вселив
А козацтво хоч з ордою Б'ється і воює Її оком позирає Її серцем чує
По лиці їй як краплі дощу по склі збігали у низ струйки перешарпуючи губи
Лишилися ще два Кабан i Лис
Ось почуєте як збереться громада та прочитаю указ
Ніхто не спиняє
Він тихо стукав у вікно як і перше стукав
Коли очі звикли до напівтемряви він побачив унизу кілька зарослих змарнілих облич
Але навіть ніякої вістки про неї не здобув
А що сказати коли правда
Нарешті
Гарячкове намацав зв'язані руки і ятаганом розрізав вірьовку
Чи не набралося в нього води
Коби всії біди
I доки доки iмператори ромеїв повиннi терпiти над собою владу патрiархiв
А вони все ходили по садку й дивувались
Мабуть трудно було злетіти
От і не виліз от і короткі ноги ге
Рушать половці далі вони врятовані кинуться нишпорити по кущах хтозна чим це закінчиться для втікачів
Брехав вибачай
Була то збірка коротких грецьких віршів
Але все тому що бабуся в мене знахаркою були
Пише мені щоби йти на мирову з тим розбійником Косинським
Ач звикля перед панами гнутися панські підніжки
Ставаймо
Я вже мало не плакав так мене розібрало від її слів а вона помітивши те аж зраділа ніби аж запишалася та і собі напустила на очі туманцю і вже несла до них пелену рясної квітчастої спідниці але нараз хутко підхопилася й закричала вишкіряючи дрібні жовті зуби
Це якийсь більший гурт а ви самі говорили що король тільки з кількома трабантами і з Гульманом поїхав
Хочете заробити карбованця
Макс заплющує очі й здивовано чує як зразу в вухах починається гу-гу-гу-гу
А чого тобі треба в Війтовцях
Феодосія поставила на стіл миску гарячих гречаних млинців перемащених смаженою на олії цибулею і три тарілки гарбузової каші
На щастя на здоров'я на Новий рік
Він був сином ц. к. лісового радника і міг легше ніж кождий інший дістатись на таку висоту
О вже заляпав не кінчиком язика а цілим лопатнем до самої пельки подумала Навроцька
Справжній мужчина шморгнув носом і витер сльози
Коли Демид тесав дерево на Курінь то перед тим як сісти перепочити розгинав спину брався руками за поперек і казав
Хлопці ще довгенько чекали причаївшись за тином але так і не дочекалися
Як же оце я прийду додому без очей
Легенько стьобнув батіжком стоїть горда і непокірна як камінна статуя
І даремно мечеться начальник тюрми кричучи несамовито
Дрімали
Ви як їх здобули
Вклонився селянам і поскакав далі
Готово є відповів Костан
Він знову стояв на могилі й пропускав повз себе полки які йшли з розгорнутими корогвами сотенними прапорцями та значками розтягнулися на дві верстви там вдалині переходили через новий місток річку й звідси з чопика могили здавалося що то чиясь невидима рука перепускає через срібне кільце шовкову шалінку
На цей раз він був сіро-плятиновий і промінював
А то
Де живеш куличе
Так Удяно
От Журавель
Геть песиголовця
Тому всім громадянам пропонується негайно вернуїися до виконання своїх громадських обов'язків перерваних нещастям
Петро ж та Яким пішли в Крутий Яр а я оце зайшов за тобою
Це б на полі душу виїло б
Та й нащо ж я буду бігти разом з ним
То зоставиш мене прошепотів гаряче
В о є в о д а Чули вже про це
От бачите
Ну то й що
Генерал-губернатор не сподівався такої партнерки
З-пІд волохатих брів кидають очі далекий погляд а вуха чуйно вбирають в себе найменший звук
Х
Не базікай роби що велю
Всі знають ці звуки
Аж дим iде
И это мне воскликнула Галина даже отступая от Остапа
Христя мовчала хоч її і зло брало за вчорашнє вона за цілий день тільки невеличкий шматочок хліба з'їла цілу ніч просиділа під коморою перемліла та перемерзла та що їй було казати
А ви корсета носите
Коран забороняв жінкам оголюватися перед чоловічими поглядами
Спливає як за водою найліпший цвіт народу промовив згодом журно
Вилізши з тісного трюму Турно засяяв весь
Забуфь
Видно молодец
Одвертий кличний немов дитинний музичний зичний та ще й гостинний
Нині-таки рушаємо в Батурин
Млинки мовчали
Звісно якось-то ловлять прирозуміли якось коли кажеш держать у хаті
До його кімнати заходили то старі то молоді господарі а найчастіше розуміється Шприндзя
Дюваль стояв нерухомо
Тепер він побачив штабну нараду
Зникли розійшлись по шляхах по кварталах по глухих дорогах республіки
Онися держала в одній руці віжки а в другій батіг
Раненько того дня поки його винесли і коли майже нікого коло нього не було вона ввійшла сама легким ледве помітним кроком і зблизилася до нього
Пріли з нетерпливості або оповідали собі взаємно свої клопоти задля яких з'явилися у славної ворожки
От скільки не топчу землю а туди тягне
І моїх дітей не пожалієте
Ляхи в них дітей забрали вигукнула дівчинка
Я бачив у траві верблюжі вуха ростуть
Ну що ж сьогодні розподілимо ролі зробимо і першу репетицію
Чомусь всіх найкращих робітників друкарні забираєте до партизанського загону
Як він забув
Ми з Циганом перезирнулися розгублено
8
Бережіть же себе прошу Вас дуже
Та в яму а не на цвинтар
Щедро обдарована волею до життя не мала тепер навіть тої безпритульної волі що мала найпаршивіша кішка на вулицях Стамбула
І здавалось той зниклий шлях з'єднавшись із небом у безмежній рівнині другою галуззю вертався знову до села несучи йому ввібраний простір
Навряд чи розказала
Олеся добігла до кінця садка глянула на Рось на скелі покрутилась на всі боки заспівала пісеньки одначе не загадала Бонковському лізти ні в воду ні на скелі
Напружити всі змобілізовані сили для найшвидшого виконання смертного присуду над проводирями тої банди Мертенсом Штіфелем і Айхенвальдом
Матвій на жаль не святкує не святкує і його родина
Але що каже їм цей чоловік який має на собі хламиду слуги божого
Приціняєшся на всякий случай
Не знаю
Вер сподобалась надзвичайність і своєрідність Серафікусових думок про кохання все це було ефектно парадоксально й риторично але вона була зовсім незадоволена з його поводження
Чого це ти так занепав
Коли гайдуки відчинили млина Філон спав на мішках
Себто я коли й не на десяток то у всякому разі років на вісім старіша за вас
Крути та не перекручуй лукава душа
В кутках із стелі звисало павутиння а один куток аж чорний був од вогкості ізнизу навіть поцвів
Потягло вечірньою прохолодою
Раніше легко випивав дзбан меду а венгржину без кінця-краю і як з гуски вода
А я й не знав
Та все ж бачте рідна сторона
Навроцький опам'ятався
Хіба ж не отак збиралися колодяжнянські парубки та дівчата
Тiльки мiсцями на покрiвлi зеленiли широкi плями ясно-зеленого моху неначе понашиванi на ганчiрках ясно-зеленi оксамитовi латки
І вже ніколи не стане порядною людиною
Лікарні шахтарські і навіть школи в багатьох селищах були вже перетворені на госпіталі і в одному з таких госпіталів опинився й Степура
Зводьте мовляв найкращий шматочок де вам захочеться
Та зашарілася впустила квіти й побігла геть
Не треба думати недобре
О моя кохана пані хто осмілиться до такого лицаря як Сава доступити
Бо ти чомусь схуд
Воздвиженський вбіг до кабінету
Я не знаю хто тут раб крикнув хлопець Бо ти той хто щодня тут їсть з моїм отцем і кому він ложку дає поперед мене а я вперше допущений до султанської трапези
Бо
Взагалі так
Дід Катеринка глянув на півпарубка той на діда Катеринку
Чи ти чуєш мурло що я тобі кажу
8
Ну як же там
Ваша милість величає мене як не знати що
А та вже знай діли ішоче Теришки ишойдуючи кладку і живіт
Я питала диких гусей чи не бачили вони що діється зараз у Кодні вони довго не хотіли сказати мені правди
В'їздив у ворота злий лютий
Господи боже змилосердися над грішним народом твоїм він кається
Вгадали
Бурхлива супутниця походів вона вже здається має в собі присмак перемоги
Спасибі вам величезне спасибі що ви сьогодні були в мене
Неначе зрадівши що можна розлитися ще ширше Дніпро починає відкидати протоки праворуч підходячи до самісіньких гір
Чудна тиша почувалася виповнена лише нервовим цокотом сотень сердець
Приїхала пожежна команда
Вловив лукавий і мого Османа
Худобу розтаскають повіднімають хто її защитить
Ява враз пiдхопився
А коли трохи звик до сліпучого світла то побачив на вигоні загін вершників а попереду князя Володимира Путивльського
Чи можна більше разів любити в життю
Нікуди він не поїде
Він усміхнувся майже болісно
Дома усе врозор пішло а він сиди
Віра стояла в його очах мов жива тут зараз близько на досяг руки він чув її дихання шелест її чорного сатину
А праведні звеселяться
Чалий
А чом же й не придбать то в сього то в того
Я гаряче заперечив
Вже не рано
Від того що він бачив цеї ночі і переживав можна й розум утратити не то що
В вікні померкло зарожевіло потім взялось цитриновим коліром потім стало опаловим
Вцились-мося а баба галамага вiдповiв Гриць
Цього не можна так попустити
Сволочники скрізь бувають цього одразу не можна
Я навіть кинувся покликати когось щоб послати догнать посланця але мій сожитель не пустив
Тяжко і довго їли пили неначе хотіли наїстись і напитись на все життя
Але ж якось треба назвати
Час від часу злива спадає дорога тоді набирає далечі вся вона червоно тече в гронах мокро розблислих рубінів їх безліч попереду сигнальних світил
Якщо ж поправді то чомусь мені здається що ви не здатні запродати мене енкаведе хоч не треба й продавати а лише гукнути он того драбугу з автоматом що лежить в лопухах щоб мене арештував бо я сякий-такий
Ми обміркуємо великий хане твої думки
Микола сідає за стіл хреститься і бере ложку
Згинь маро
Бам
Стояв одягнений в довгу тогу руки зложив на грудях і ждав
А сьогодні Вас на харчі ще мабуть не записали пізно прибули Ви
А чого ефенді цікавиться тією дівчиною
Від них ще пахло горілим залізом люки були відчинені з чорних отворів тягло холодом і ще якимось моторошно солодкуватим духом од якого мені стали ввіччю і покійна бабуся жовта видовжена аж на два столи і хлопчик з гостреньким носиком і веселий дідусь котрого люди закопували вранці посеред бур'янів над проваллям а я все лазив рачки по вологих від нічного туману закапелках та шукав навіщось його дерев'яну ступку
Рустем-паша не зміг їх поконати навіть маючи вдесятеро більше людей
Але вирішив подарувати в султанський гарем і не зачепив
Той висмикнув руку мовчав думав про своє
Ні
А Київ наш зелений i прозорий
Хоч би одна близька душа біля тебе
Ми повінчалися і він перейшов до мене
Я все знаю
З горба в долину одна за одною спускалися кінні сотні шикувалися в дві колони
Вийшли з лісу на луки
Бо нікому не потрібна у кожного є своя хоч поганенька
До Стамбула
До самої смерті поки вмру все дивилась би та слухала його
Тим часом як старші сестри пускали на його свої стріли щоб вразити його серце Зося розгорнула книжечку і почала читати
Приходив дуже пізно
Біля нього два багнети
Діти Ми в класі в Бога не віримо а вдома віримо бо й Наталя Миколаївна вдома вірить ми самі бачили
Нарешті вона пересилила себе й оглянулась
Це не дивувало генерала про причину такої незрозумілої поведінки противника він був попереджений Кульчицьким
Її очі замигтіли злобним блиском і вона почухалася всіма п'ятьма пальцями в голову
Призначений для нас
А ти а ти в сімнадцять з половиною не гриз уночі під собою дошки
На взгірку спинився постояв дивлячись на всі чотири боки світу далина далина неозора
Ты как говорится был в Риме и папы не видал
Їй-богу павук
Що встаєте
Саня замовкла й задумалась
Е пан жартують
Я зараз батька покличу сказала вона юркнувши з хати
Бачив iмператор i те як пiсля дванадцятого страхiтливого наступу коли на поле вийшли всi таксiархiї коли з бокiв полетiли iз засад вершники вої князя Святослава довго й уперто з ними бились потiм почепили щити на спини дiйшли до стiн Доростола й зникли за його ворiтьми
Не пора на грища
Передали мені що можна довіряти
Був черевик та стоптався
В покоях пахло житнім хлібом старим медом кожухами ладаном і канупером о. Савватій нюхав
Злучити землі чи згуртувати людей
Є туга є нудьга важка гризуча темна неначе я зробив щось таке що забув і воно мені погрожує бідою
Гриць сідає мовчки і все дивиться на циганку що перед ним чогось аж до землі хилиться пригадуючи йому собою тим старого Андронаті
Поки його самого не розстріляли
Вона не була вродлива
Дивіться ж мені в лице
Тепер також збираєшся викидати фіглі-міглі
Узяв велику бочку обтикав її всю бур'яном та серед озера й затопив
Другого таки дня Богдан скликав козацьку старшину на раду
Мовчки йшов Бенедьо слухаючи оповідань ріпників про погане бориславське життя
Кров Петра Павловича
Буду хоч як жити аби жити
Зостався Наум iз своєю сiм'єю сiв собi i сумує
Молодий комісар перев'язав хлопчика напоїв
Це так зрозуміло
Питання
Вона глянула на вчительшу й примітила що вчительша дивиться на неї й сміється своїми маленькими чорними очима
Дружина вміла приймати непотрібних їм людей так люб'язно-холодно що вони вже потім і не дзвонили й не заходили
У-ва-га
Ні тобі читата те що ми отримали від
В Росії роман не побачить світу
Наступають жнива
Коло неї стояв молодий парубок наче квітка в яла і здавалося жалко йому було Галі та як зглянулися їх очі він затрепетавсь разом і хутко спитав Звідки ти
Мов хижий звір плигнув він на свого ворога На
Ні
Хе
Дуже швидко нiмцi тiкають не наздожену
Кидай граблі іди до двору
Яка скупа
Вся в золоті в шовках
То як мислять собі князі січу з ними
Я хочу спитать його
Він прокинувся в якійсь обширній світлиці в котрій не знати чому було дуже холодно
До кого ж ми спершу поїдемо спитав сторож
Голова не хотіла триматись на в'язах і все хилилась
Чи вона його як уразила в серце та гордівниця чи він роздумавсь а вже проводить з юлиці Оринку до самої хати і вона на його квітками з города середу дня кидає
Пройшов поволі через вузенький місточок на Тисі а після кілька разів сюди й туди пройшов по лівому березі
Рядами і так гуртом стоять торгуються
Єремія промайнув над Немировом неначе страшна чорна пошесть і неначе чума повійнув смертю над безщасним містом покинувши за собою сльози та голосіння та калюжі людської крові
Референт конкурсу Ольшевський обіцяв пояснити чому так сталось з повістю Франка і збирався навіть з тим роз'ясненням виступити у пресі однак цього не зробив
Була така гарна й молода під тим сонцем
А ти чого сюда прибіг запитав він по хвилі
Рай небесний пошли
Далеко ж ти залетів
Щедрий вечір добрий вечір
Я казав порівнюючи цю тюрму з іркутською кам'яницею
Само того зразу не помітивши дівчина її притьмом у собі затаїла щоб обмислити й спростувати до кінця
Аж двi
Так само Палагна не трималася хати так само марнів Іван
Микола перекидався на ліжку з боку на бік
Але чорнота якась м'яка мовби ніжна аж серце стискалося і хотілося плакати й сміятися
До низького
Сідайте будь ласка я вам наллю кави
Нічого що чув
Що їй тепер і той ясний жених і те гетьманство
Він ще постояв у задумі вдивляючися в казкові обрії що зливалися з сталевим відблиском води
Навались у кою гроші завелись
Вона озирнулась
Рушили всім родом своїм білі хорвати рушили словени сорби
Л и з я
А ще ж кілька днів тому вона казала Зої що в неї з Борозною нічого немає що вона й слухати про нього не хоче
Вони ще не спали лежали на кошмі прикрившись рядюгами і кожушинами
Я хочу помити руки і трохи освіжити обличчя після важких обов'язків господарки
Іще жалко не зробив
Я подумав що мабуть призвідця в цій справі не Едик а Ліза
Одважний чоловік
Чи то йому здалося чи й справді вітер доніс із-за Фонтанки із-за Неви ледь чутний дзвін курантів
Слухаючи таке командир аж звівся на лікоть
Я мушу сказати їй
Чи вже ж це ви Ольго Василівно
Не може такого бутиi з недовiрою зазирнув дiвчинi у вiчi
Чому неможливо
Десь там на Чорному морі на білому камені висаджує свій зелений десант весна а тут впродовж набережної течуть білі снігові змії й крижини на Неві стають сторчма її так замерзають і на ті блискучі злами вранці сяде воронця та закаркає на негоду
Тодi вiн намовив мене щоб я втiкла з ним їй же богу признаюся що я вже хотiла з ним тiкати i вiн як поїхав то вже й не вернувся бiдкалась панна Павлина плаксивим голосом
Для всіх таких ігор користалися галошами та шматками скла
З пожовклих листів поставали люди з їх способом мислення з їх віруванням психологією я читав-перечитував рукопис і поволі сам ставав сучасником описуваних подій зрозумівши тогочасні образи алегорії їх символіку
Він усе думав нащо то бог так вчинив що недобре розділив долю між людьми одним дав панство й степи й лани а другим дав важку працю бідність та трохи не торби
Любов Хведорівна від доньки повернулася до мужа
Сыч вышел Галина осталась одна
Яка ж ви партійна ортодоксальна правовірна і т. д.
Поготів отієї бортної пригоди
Що
Тут двоє сидять трохи осторонь
А панчохи паніматка дала
Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами коли сонце вже сковзнуло з вечірнього пруга минуло криваво-багряний горизонт послало вам останній золотий привіт i пішло спать
Ні
Кляв себе
Невже ж
Щось цьохнуло в мене біля вуха і я відчув пекучий біль на правому плечі Хотів обернутися але розлючена молодиця тицьнула кулачки мені в обличчя влучивши одним у ліве око
Дякую боярине вклонився Добриня
Не відставай
Любов не може бути поза законом
Справді
Що це за слово
Там він бачився з Настею там міг побалакати з нею
Інколи вона навіть ловила себе на думці що Кривинюк справді став їй ніби чужішим просто другом але не коханим що нічого в ньому нема особливого звичайна людина і все
Боролася з всею молодою енергією з усім чуттям що бувало чи не завше мотором всіх її вчинків
Боклажки були мокрі вода з них капала блискаючи проти вогню
Тодi бiжать мати або баба беруть тебе на руки несуть додому по дорозi дотовкують приказуючи
Довжка я не побачу розуміється
Ні Ігорю послухайся Всеволода втрутився брат Всеволод Святославович
Сиди
Спала мати спали покотом на полу менші діти
Сьогодні ми не будемо продовжувати теоретичну дискусію для неї ще знайдемо час
Він не грає наприклад у карти не п'є а те бач чимало значить
—Може думаємо здуру десь хлопець у біду вшелепався може допомогти йому треба
Далебі вибрали хвалиться він
Усі вони вроджені на генералів
Що дав
Сусана Уласівна встала й церемонно привіталась до гостей
Марія зібрала скалки образа заліпила ранене місце стіни і заставила похапцем іншим образом
В уяві йому промчалось кілька несподіванок і він здригнув
Так ми соціалісти марксісти й українці
Але ж ти здається був на одній нозі сказала дівчина
З Чупахівського заводу привіз чувал цукру хоч і обгорілого проте солодкого Прийде зима можна чаю випити
Проте січова голота дуже любила сміливця й коли до Січі вернулося товариство з лугів та степів і дізналося про його страту то почало нарікати на Гусака за те що звів доброго козака і врешті в 1692 році обрало на кошевство ватага Федька
Так їх підбадьорював усіх Левандовський перебігаючи поза возами
Недавно трапився цікавий випад Приїжджає до села з документом інспектора молодий лов'яга і велить війтові збирати віче
Зійдемось відповіла задивившись всею душею на нього і не звертаючи вже більше очей з нього пішла з вигона з оберненою за ним головою вгору білою стежкою якою саме він з'їхав
Повзли по землі наче стадо мандруючих мишей
Ключі ось а піп не хоче йти
Ні слухайте серйозно ви маєте дійсні підстави до таких порад мені
Григорій так багато горілки ніколи не пив
На десятоліттях взяли мене в двір
Чого ти пристав до його
Глянула вона на чорні Леонідові брови та очі і тоді одразу одгадала звідкіль злинула та радість та веселість на її серце й освітила увесь світ і закрасила і береги і воду і сонце і небо
Хто смів хто міг мені се зробити
Ти слухай
Не надівай ти українського убрання при матері й не розмовляй при ній по-українській
Як же Златка Младен Якуб
Змахнувши рушником подекуди порох Марта вийшла з кабінету
Усе було міркую і обміркую добре а не помагається
Шахтьор пашеньки не пашеть
Грабіжники
З безмежної відданості тобі
І зіпсує султанові радість від того що нарешті має перед собою справжнього ворога
Тільки каву взяла рушника пішла до ванної кімнати
Тарику тобі не можна хвилюватись
Правда
Правда поезія поки що менше піддається такому скороченому поступуванню як проза поезія вживає ритму і рими і різнородних способів які дає мелодійність мови на те щоб окрім зору раз у раз відкликатися до слуху
Але мене гнало додому і в грудях стояв сум у мене каменем
Когда же старики уходили по хозяйским и другим делам из светлицы а Орыся также убегала на свидание с возвратившимся Остапом то Мазепа с Галиной оставались одни и тогда еще живей и счастливей происходил обмен их мыслей и чувств теплей становилась беседа и ярче светились глаза даже застенчивая Галина преображалась и начинала сама своим серебристым голоском передавать своему другу пережитые ею страдания
Це був високий дужий козак років за шістдесят
А за такі комбінації не перейшов би на казенні харчі
Бо інакше не дам нічого
Німували
Ліси ліхиі Скільки ви зарятували людей у громадянську і скільки зарятуєте тепер
Неприємності з академією
Припадає до каменя
Але це до нашої справи здається не має ніякого відношення обережно вставив товариш Вовчик
А ми всі вертаймося швидше до нашого орла-білозорця хай порядкує а отець Єлпідифор пришле сюди нового попа освятить церкви і все монастирище
Ану що тут
Сюди заходив він інколи як школа вже була в русі
Ляскіт оплесків боляче ряботить тишу
В кухлях жовтіло пиво
Присутні завмерли чекаючи чогось лихого
Навіщо тут вночі Блукаєш ти дитино нерозумна
Ні як хазяїн-таки як розумний чоловік хоч ти його не то що розкуркулюй а не знаю що —все одно хазяїном буде
То їдуть щасливі бо вони не вмерли і тепер уже не вмруть тепер війна їх не зачепить бо на стороні їх стоїть міжнародний закон що забороняє чіпати все що позначене широким червоним хрестом на сторожі їх тепер понівечених і скалічених стоїть гуманність і чоловіколюбство
Що то коло тебе
Гаразд тільки я
Попитаю цього подумала Уже ж він знає то може скаже
Ні ніякого тут порушення я не бачу
Добре що царя тут немає
Об заклад
Грюкнули двері
Голови покривали червоною китайкою
А проте знайшлися й такі що вказали на найліпшу
І винна в цьому тільки одна гріховна і нечистоплотна людина якій аллах не дав розуму царювати
А ось стара циганка ніби та Сівілла що супроводила живих людей у пекло
Але Віра Іустинівна буде перша
Де ваша зброя і обози
Але треба було знайти десь для нього таку людину яка б була і організатором і керівником і артистом
І от від цього останнього по серцю йде холодок
Та подивися ж який він цибатий та зубатий
Подаючи Асланови пригоди Карапетьян вставляє й свої пояснювальні ремарки що доводили наявність в цьому всьому безглузді залізної логіки залізної послідовности й розумного навіть геніяльного начала
Нечипір здригнув але промовив спокійно
Не придумаю Дмитре Івановичу не зможу усміхнувся скульптор
Розказала й те як скучала і журилась без нього усе розказала до посліднього часу як що було
Т а р а н.
Чоловік підійшов подивитись
Боже тих чий шлях прославсь морями
Буджак великий
Санько рипить зубами Сволота
Хай ти сказишся
Я хотів стати навколішки та мене за комір поставили на ноги
От і розберися що ти за одно сказав ніби з образою
Схопив серветку розмахнувся з усієї сили і впустив слабенько тут же на свою тарілку
Наталка боролась там і доктор Нестор
А Вовчик не зовсім поганий співбесідник підходячи сказала тьотя Клава
Ніколи не забуду коли мій батько Михайло Кіндратович старий сивий розумний дотепний співак чудесний баритон у нього був схиляється було до барининої ручки
Вiн зовсiм випадково попав на репетицiю лагодив у клубi стiльцi а тут ми прийшли
Може нехай усе йде своїм природним шляхом і нехай як казали римляни бог не втручається
Десь у рові або спить або лежить
Будь ласка
Мають
Це цілком зрозуміло
Та перервати не змогли
У Дніпрі скупатися підхопив Ява
20 Струнка намет для доїння овець
Та й мені немає коли про таке думати
Всi кинулись на перон Оля сiдає на лавку сумно похиливши голову
А всіх сіл щоб ви знали в повіті Оран-оглу тридцять шість
І перед ним ти в неоплаченому боргу
Хоч не перечу будуть і винятки
Шапку i рукавички вiн поклав на стiл гвинтiвку обережно прислонив у кутку
По городам всяк полк назвався По шапці всякий розличався Вписали військо під ранжир Пошили сині всім жупани На спід же білиї каптани Щоб був козак а не мугир
Яка дивна несамовита околиця
Я вже комезився
Не буду
Губи були щільно стиснені неначе тримала ними нитку очи ходили по постатях але очевидно нічого не помічали
Хоч Дмитро Іванович уже й відійшов од музею але не поривав зв'язку з археологами листувався з ними давав цінні поради хвилювався за їхню роботу й тішився з їхніх успіхів
Бо по місту шниряють і вишукують та виловлюють усіх різні оті Зайці щоб посадити в тюрму а потім може й розстріляти чи повісити
Тут у Києві за все плати окроми і за простирадло окроми і за подушку окроми і за отой самограй окроми і за якесь дране укривало окроми і за свічку окроми і за те що сядеш і один ступінь ступиш охроми говорила Ликерія Петрівна
Умію засоромлено посміхнулася дівчина
Отсе була людина яка найбільше підходила їм під смак
Лапнувши рукою за вуса старий зрозумів що страх його марний
Послані Коментіолом нові вивідники гнали комоней скіфським трактом день гнали другий третій і не виявили аварів
На здобутті замку був моїй роботі кінець
Дай братовi спокiй обiзвався з кутка Данило Виговський примiтивши що Iван Остапович сидить понурий
Не тільки їй а й Україні
Сучої матері
Треба поспішати додому
Чорні від сонця і вітрів обличчя
Ми хоч бідні але чесні
Я покаявся в провині не виказувати ж було товариша
Не смій мені зринати три ночі місячні поверх води
Чесна громадо ви чули признання боярина Тугар Вовка
Може настануть кращі часи і хтось інший поведе вас у бій
I проклят хто як ти блюзнірську руку На заказний той кремінь піднесе
І щиро шкодував що образ у вбиральні змився на мокрій підлозі
Добрий був цей чоловік
На бугрі стоїть вислопле-чий чоловік у розстебнутому кожусі ніс м'ясистий лице фіолетове очі маленькі сонні
З метою ж зчинити між козацтвом замішання він пустив чутку ніби султан сподіваючись війни на Дунаї хоче переселити всіх запорожців разом із райєю селянами в Єгипет
Якийсь незнании захват якесь чуття солодке враз охопили найменші фібри тіла і запалили вогнище
А я не хочу для куряви
7
А вдалині на луці якийсь косар самотній підняв бриля і помахав вітаючись
Поспіхом підняв газету яку допіру кинув на підлогу поклав на стіл
Степові пірати зчепилися бортами і їх кружляв задушливий шторм степу
Давайте отроки ми теж скинемось
А то Мурашині солдати одшепнув Їжак Такі в них порядки одні сплять інші мурашник сторожують
А ти будеш жива
Тепер усі побачили двох балканджіїв які швидко піднімалися на кам'янистий схил
Тепер щасти вам боже доню синьоока а Гриця пильнуй від неї стережи
Всі зразу засміялись
Я вам Даниле Петровичу подарунок привіз одну книжку дістав
Але не знаю як ще наші жінки скажуть сказав Лаврін про матір вже й не згадуючи
Не чіпай їх
Давай трубку сказав Геннадій телефоністові хочу попрощатися з батареєю
А чи знає страшно революційний і кро-вожадний товариш Тіле що його методи які він пропонує викопують сотні проваль усередині пролетаріату
Налетів Заливай як демон і без ніякого попереднього слідства просто задавив тую рись та й уже
Він її боявся її ж взяла колишня дика нетерпеливість й вона задрожала на цілім тілі
Чого ж це не заходиш запитав нарешті Гаврило
І передадуть у спадок своїм дітям
XVI
Та най як хочуть так і оберігають сина я й з-під десяти запорів добуду
Усе своє життя воюю за могутність католицької церкви
Прислухалась ні шереху за дверима
Ты здесь останешься дня два
Неподалік від нього сиділа вона
Бо не хотілося б мені відступати з чималою конфузією
Криво ведеш провід
102 Опонувати суперечити
Недарма в болоті нам очі комарня виїдала
Та ба возносилися гуртом а в гурті не остерігаються і не соромляться високого злету
Привiт старики
Кажуть любов добра злагода роблять чудеса
Я зараз я зараз мамо відповів він дуже швидко роздягнувся приліг тут же на лаві біля столу на готову постіль прикрився грубим рядном і заснув
А одному через щось висловлює огиду та зневагу
По-перше ви даремно підкреслюєте тевтонів що було те не вернеться
Випереджаючи Черниша пронеслася душогубка з полковими розвідниками
Чи ви чуєте
Перебрели через рокітливий потік
Аж плаче бідний іноді
Міщане каже гуляють з козаками
Спершу не хотіли йти в млин то він їх позатягував
Врешті намислили вони що найліпше йому підстерегти Івана і поїхати у плавню разом з ним
Деґенерат
1 http www utoronto ca elul 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9F%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D0%B8 pomizhvorohamy07 html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9F%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D0%B8 index html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9F%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D0%B8 pomizhvorohamy09 html 5 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9F%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D0%B8 index html 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9F%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D0%B8 pomizhvorohamy09 html 7 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9F%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D0%B8 index html 8 http www utoronto ca elul 1 Electronic library of Ukrainian Literature 2 Вернутися Розділ 5 3 Зміст 4 Далі Розділ 7
Не розумію казав чому ми одні з другими маємо увесь час мов барани товпитися
Криваві синяки на Шахаєвих руках гупання в стіну і цей товариський жартівливий тон розмови здавалося що не можна бачити це в одного чоловіка
Одна постать вже чорніла на возі друга зі стогоном і хрипом дряпалася на віз то був червонолиций
Ви мабуть любите театр спитав в Ваті Леонід Семенович
1 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F kaidash8 html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F index html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F kaidash10 html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F index html 5 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F kaidash10 html 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F index html 7 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 1 Electronic library of Ukrainian Literature 2 Вернутися Розділ 8 3 Зміст 4 Далі Розділ 10
Дзвiнки
Високолоба Валентина завжінвідділом повпаркому
Хто ж зрештою стоїть найближче до цієї відповіді
Думали було п'яти мазати а вона бр-р-р бр-р-р по п'ятах по п'ятах
Куди
Стань на розі повартуй
Не зовсім хане
Спасибі не відбудеш складаються в приязну усмішку прив'ялі уста Павла Михайловича
Бо чого б ішов назирці за нею бо чого б кликав до себе
Кожуха в якому був зашитий лист Сірка ще в караван-сараї забраи Алі
Душа від Бога хай Бог турбується нею
Почнемо
Козака несуть і коня ведуть
От того й туга така що зачим я на те весiлля ходила
А потім у хлопи
Мармусіє
Я ходив до Мендля по тютюні відповів звітливо Хати не вкраде ніхто
Вибач Катрусе сказав я і без поспіху відійшов
Однаково тiльки при берiжку видно знайомi камiнчики та й чути звичайний любий журкiт води на бродi
Інколи дочку від матері рятує покійна хрещена
Розмови навіть не пригадати про що
Були колись
Йогомосць узяв гребінь почесав ним тім'я зітхнув
Ні голубе вони у воду не полізуть відкусив Безсмертний
Це досить-таки симпатично-декорована кімната
Та як у городі робота то в селі удесятеро важче
Побачимо як ти відвикатимеш спати по двадцять годин на добу
Люди товпилися на тих дверях влазили й вилазили
Ну Дмитрій сказала Аглая ти йшов би додому я зараз думаю надягати купальний костюм
Кальфа Маріам
Б'ються ентузіасти спільний в них інтерес як рядок перекласти ці то пес ці то бес
Євфросинія метнулася на той поклик як пташка і впала князеві на груди
Едик хлопець дуже спокійний урівноважений
В одному міфі говориться що колись в Америці жили племена із сумною долею- прокляттям вони будували свої міста з країв терену який їм подобався до середини
Далі Зірка йшла накульгуючи
А ходи-но до дому
Пожили ми отак з місяць а може й більше
Після того як поли врізав від Чіпчиної хати казав і Христі щоб не ходила
А хреститься жінко так складаєте тросперстя кладете його па чоло потім на живіт па право й ліве плече
Чомусь згадали Мазепу маленький червононосий канцелярист Рукавиця мовив що од Мазепи пішло все лихо з ним погодився інший канцелярист Кирило Копил який сказав що Мазепа перехитрував сам себе
Ой вдалася вона в мене ой вдалася в мене бідкалася баба Зінька
І зрештою подався своєю незнаною небесною дорогою
Навіть імами підступили ближче повторюючи вдоволено султанові слова бо ж вони були мовби прочитані з книги книг корану Візьміть його і зв'яжіте
Зітхнув
Стоїть відстоює свій останній студентський пост і йому теж чути як нагорі там час від часу гукають гіркої і чути цю пісню що зараз ллється звідти і забирає від нього його кохану віддає її в цю ніч іншому назавжди
Мешканці хоч і не полохливі з вдачі затривожилися чимало тими чорними непрошеними гістьми
Але на другий день вона лягла й вже не встала
Житомир оголосили на військовому становищі
Давно б уже треба рушниці в усіх у них повідбирати а їм ще й премії за шкурки видають
А ви спитала вона в Фесенка
Юля знову посміхнулася і вийняла з сумочки дзеркальце щоки її трохи зблідли а усмішка була чужа розгублена і жалюгідна
Немного поплакав Татьяна заговорила со мною да я ничего уже не понял то кланялась тебе то целовала крестик и медный дукат на шее но глядя на дукат вспоминала свою матушку просила у нее благословения потом за пела свадебную песню затянула высоко-высоко я уж было и заслушался вдруг остановилась будто кто ей рот зажал рукою и повалилась на землю я к ней не дышит глаза открыты и не двигаются Что будешь делать
До Харкова під'їжджали вночі
То ви їх бунтуєте а не я одрізав Чіпка
За хвилину лишилось тільки потоптане місце де стояв татарський кіш
За ним крикнув Євгеній до інших що стояли не знаючи що робити
Магнатство руками реєстровців відбило Кодак
Важко кажете
Про смерть
Зі своєї жінки спочатку вибийте
Потім напевне вирішив що це здобич яка може наситити його порожній шлунок бо вже другий день його не годували і він відчував нудотний пекучий голод
звернувся до Андрієвського
А де для того я вчиню щоб нічим земним на землі не хвалилося переді мною ніяке тіло тільки мною і прославлю тих котрі прославляють мене добрим життям та смиренням а які ганьблять лихим життям та гордістю тих до кінця і навіки знищу й осоромлю
Досі він думав що йому дозволено те що й усім
Миготіли шапки свити та кунтуші кожушанки сипалися прокляття та погрози
Дещо з речей забрали в них дещо довелось попродати щоб якось жити далі а піаніно Олечка ж так чудово грає
А от чи зрозуміє інше
Накинувши на голову каптур старої киреї він мовчки мов маленький посмітюх сидів на санях позаду Зіньки яка тримала в руках віжки і байдуже поглядав на чуже незнайоме місто
Буде
Це ж до його плану заготівель цей маніяк належить
Пийте Йосип Степанович пийте мамо а я вже вдовольнилась
Дещо вивідав але дуже мало Саву не бачив трудно приступить
Це не людська любов
Не треба й кумекати
Нема того щоб хазяїнові піддобритися
А що треба
Ой
Бо мене весною туди поженуть
Він відчув якщо піде Андрій страшно спорожніє світ
Припускала що на Чорнім Шляху
Виловив в цьому монастирі усю вартнішу рибу треба заздалегідь вибиратись під другий монастир
Раз у раз заглядала до його клуночка чи все вложила йому що постановила чи чого б йому ще не потрібно
Дуже рідко доводиться про них чути
Ви понімаете какой пейзаж згиділи з вікна
Це там на річці в плавнях
Порається там як щороку і за життя Марко около зільника її звичайно прозоре біле обличчя зарум'янілося а хустку яку була закинула на себе ідучи сюди відкинула вже давно
Ув'язнена колона схитнулася і заточуючи моторошне величезне півколо стала падати прямо на людей
Володько не знає що то бамкає і уважно наслухує
Там уже те добре що багато люду
Хто почне Гірке вино то хай не кривить рота
Вкінці вийшли обоє
Клекіт зчинився немов в озеро звалився доразу підмулений обрив
Ранньої весни 972 року лодiї князя Святослава почали одриватись вiд Бiлих берегiв над Руським морем i попливли вгору до Києва
Це ж не сніп
Оце буде вистава побачите
За річкою шуміли плавні
Тут десь є лісові криниці
Щось трапилось подумав Коцюбинський А може в нього весілля
Коли ви поїдете спитав Леонід Семенович в Ваті
А вже отець архімандрит так мені наказував щоб тебе у безпечне місце перевезти
Мені вона і на тім світі буде про добро людське нагадувати з нею мені і під землею легше буде лежати
Ось уже гине ось уже відходить ледве що найшла
Батько віддав тебе на службу й там маєш заробляти собі добра
Скажу прямо я задоволений тобою сотнику
І не беріть пані такого важкого гріха на душу
Те що ти говориш дуже цікаво
Влетів у двір відомий усім забіяка Си-венко він ще коло хвіртки зняв і кинув під паркан свитку по-плював у руки й полетів у той бік де борюкалися між собою скілько душ школярів
Доки на шлях виїхали довелося і припиняти і злазити та гуртом стягати з дороги вози попохмуривсь Гордій на возі коли б це дома вже бути об оцій порі
Була
Велика торба з невибіленого сирового полотна що теліпалась у старого за спиною відлетіла і торохнула по худому висохлому тілі
Клопоту мені з якимись ченцями
Хто тобi се сказав
Цимбаліст був молодий вибивав шпарко і плечима підкидав і бровами підморгував і троє молодих скрипалів стояли плече в плече довгі чуби повибивались їм з-під шапок обличчя мали непроникні смичками водили наче шаблями
Каже з усміхом Максим
Шестеро кинуто слону і він розшматував їх
Та осінь от вже тут
Присяйбіг нічим
Хто ж цей знайомий мені і досвідчений воїн
Тож послав двох гінців до воєводи Вилкова свого дап-нього приятеля і соратника з проханням прибути на допомогу
Дивись яке моє-твоє
Хворів поет колос що міг колись підіймати на свої плечі більше ніж ціле його покоління
А Роксолана хоч відчувала його присутність але була така безсила що не могла навіть сказати султанові про свою ненависть до нього
Їж
Скільки про ту правду говорять а де вона яка з себе коли б хоч одним оком на неї глянути
А що ж у вас спитав Залізняк теж переслідують
А Катря наша
Бiля самих нiг ледь торкалась пiску хвиля
І ще обличчя Сергія Володимировича нагадувало мені старовинні українські фрески
Якщо будемо отак розкидатись то не тільки соціалізму не збудуємо а й кусати не буде чого
Ліс лежав замкнений у собі вдоволений
Попався
Таке щастя
Це була слава Гітлеру слава нації слава могутньому фашистському солдатству що несе стару імператрицю смерть нікчемному млявому слов'янству
Як я служив за асистента в одного професора мені не було часу і вгору глянуть як кажуть селяни
І знову тоскно бився в своїй хатині все клацаючи телефоном все пробуючи з кимсь балакати
Всі Бертольдові погрози Слухав мовчки усміхався
На підборідді священика виступила кров
Гот Інгельд колишній роб якого Богдан кілька років тому наставив тивуном у своєму селі Можі Ловчі казав що в лісі над Либіддю-рікою розвелося багато вепрів- дикунів
Ніде не зачепило
Він довго її не бачив і вираз її лиця здивував його
Які були там люди для нього
Не кажіть мені нічого про Тургенева спалахнула графиня
Куди
Немой закачал отрицательно головой
Про це й каже зараз томарівська племінниця
Сковорода
Я не видержу такого життя
И опять на печи послышалось громкое позевывание затем какое-то кряхтение и вслед за этим по хате снова разнесся тихий храп
Й замислився
Поля
В очах Порфирiя починають шаленiти надiя i мiнлива радiсть
Перевізникові й цього разу не хотілося їхати на перевіз але чоловік уже певне застоявся а хто його перевезе коли він єдиний тут перевізник
І дивно
А я грішний раб Його святої волі заздалегідь на все тебе благословляю І поспішив хутчій у монастир підняти братію на поміч Богунові
Ти мене лякаєш
Пригадую тільки що розповідала Марися про якийсь льох чи мури що там теж було темно й сумно
Його тримала й його волю підстьобувала безодня зненависти що прогресивно зростала а з нею прогресивно зростала упертість
Це котрий день ви пораєтесь біля мене
Це псевдо
Світло проникало сюди крізь вузький душник у стелі
Була та я ненарльоком поламав а мати б'ються
Вона здавалася русалкою з давніх казок їй не можна було навіть заздрити
Одначе я рішуче не сприймаю вашого звинувачення у сліпому тероризмі є жертви бо фактично триває війна і якщо хочете війна братовбивча
Отак і плив тут її забутий з сапкою в руці час поміж худобою бджолою і перелітним птаством
А вам що до моїх сміхів
Коні пасуться
В неділю знов батько оминав корчму
А то погана прикмета
Перед ранком зійде місяць і тоді взагалі нічого не зробиш
Того вечора сон довго не приходив на Бамбури
Он який се князь і що ховається за личиною такого князя
Бадьорим кроком ми заходимо у двiр де живе у флiгелi Валька
Ляга-а-ай пролунав хрипкий зойк
Поспешим к нему подкрепимся и приступим к забаве
Потім нас проводжали і ви знову промовляли бажаючи нам стати добрими робітниками
Тим часом на доріжці з'явилась якась немолода панія
Ти лиш відчув апостоле а нам на долю випало прожить життя у цій юдолі печалі й сліз
Щоб злетіти їй ще й розбігтись треба бо важка
кричав задихаючись
Томара враз хитро примружився Чув я що любиш ти пане Іване заходити до моїх селян квашу в них сьорбаєш ляси точиш танці танцюєш пісні співаєш
Пан Аксак подивився на жінку
Вони заметушились і забідкались кинулись шукати Мелашку по монастирях скрізь питали в прочан і нічого не допитались
Княжич Богдан сидів поклавши на коліна довбешку й нестямно дивився на Малка на того можа якого порятував сам і який тепер ходив поміж розкиданими на траві степовиками й дорізував поранених
В перших двох виданнях Енеїди здійснених без участі Котляревського було Ой ненько на цимбалах грали
Доживаєш віку
Сила їх велика а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю перед поріг нашої хати
Ет морочиш тільки голову
Журавель про неї здається зовсім забув
Так в тяжкій безнадійності і помер у великих муках
Немає доброго жене непотріб
Але змінилась за цей час до невпізнання Малуша
Ракета пливла в небі і пливли метушились тіні між високими торосами
Однаково голі з однаковими веліннями від імператора
Вона почала сопти тихенько крадькома перешіптувалась але зрештою малювала вже жваво і старанно
После долгого задумчивого умного взгляда он едва слышно произнес мое имя
На Афоні дзвони дзвонять
К о н о п л і ц ь к и й
Г а н н а не завважаючи іронії Авжеж сестричко якби ти бачила що там купців наїхало
Продайте нас одному хазяїнові щоб ми були разом попросив пан Адамек
Пусти його не варт він того
I ще одне нi в якому разi не дивитися в апарат
А де там та вода дівається
Йому несли на срібному блюді шовковий шнурок
Ось чому тебе люблять солдати Сергію бо ти он який все розсудив
Нараз дитячий спів голос Нестора в супроводі ніжяого акомпанементу фортеп'яна а далі той легенький голос строфою одної старої гарної пісні пестить обнімає
І такою жалюгідною і нікчемною здалася Вовці ота його благородна помста побудована на нечесності і брехні
Петро прячется Я В Л Е Н И Е 10 Микола и Наталка
3 Косарик кримін жаргон симулянт
Та й без наказу
Сміявся всім своїм нутром
Чекали наказу вриватися в курені
Козацтво загинуло навіки
вирвалось у неї з пересердя
Дорога перед Миколою була порожня хоч коли придивився він пильніше побачив там кілька майже невидимих тіней
Боже і ти мамочко
Я и не заметала
І рушники на образах та ще як гарно повишивані
До того ж було прийнято виконувати вирок публічно
Сама
Схлипнула
Тепер порайся
Оце має піти в школу
Чи не можна б пляшку-другу слив'янки говорив Млинковський порядкуючи неначе в трактирі
А тепер пане полковнику звернувся він до Залізняка може приділиш мені кілька хвилин для одної приватної розмови
І коли вона запевняє що нічого подібного нема то він їй ніколи не повірить бо інакше б вона не віддавала так багато часу та енергії тій праці
Зно-ов
Прошепотіла
Служниця з мисою під передником подумала що й сам король Гунтер походить із вандальського племені та згадувати про таке було суворо заказано й вона мовчки сховала в скриню свого доброго бога якому потаєнці творила требу й сама й багато хто з-серед мешканців королівського двору хоч усі й носили на шиї мідні та срібні хрестики
Рятуватися треба
От і добре
Мабуть пише в своїй кімнаті
Хоч засвітило те сонечко в наше віконечко повоєнної пори проте напередодні у нашім городі та по довколишніх рівчаках парувало одна тисяча сто сорок сім апаратів що їх мати зібрала з усього Пакуля і самогонний дух висів над хутором такий густий що дикі качки й гуси які летіли з болота Свин в ирій туманіючи сторч головами шугали із холодно-синього неба в казани з окропом що їх передбачливо розставила мати по колгоспному житнищу
Бабуся
Вона згадала свою небіжку-матір Якби була жива моя мати в мене коровай був би біліший і рушники були б не такі прості й одежа на мені була б не така дешева
Сідай кажи
Значить прощай навіки Сузанно
А так кажіть що я напоїв
Постанова є і виконай
зразу ж озирнувся і навіть ступив до його декілька кроків Андрон
Це теж проходять у першому класі
Можеш іти додому
І вибрали Мазепу
Дядьки
Ох як же тобі тіло зім'яло та покалічило а душа в тебе видать кріпка наша вихорівська перековтуючи жаль подумав Тимко і прикрив братові простирадлом ноги і це було першим знаком уваги до нього за все життя за все життя
Ми їсти хочем а баба не дають
доноситься до мене дідів голос
А я що кажу відповіла вона їдовито Ви повчили би його з раз Івоніко
Так ти так
О н и с ь к о. Аж за вухами лящало
Все це діялось швидко натягав короткі штани накидав легку без рукавів гавайську сорочку на якій були і гори з вулканом Мауна Кеа і плянета Сатурн і крокодил Гавіял і місяць у повні і гриб атомового вибуху в Гірошімі
Га-й га-й пожалілася знов
Стара заперечуюча душонка з такою-от знаєте саркастичною дотепністю
А роботу не таку вже страшну я залишив самі знаєте тому й поїхав
Лаврін пішов до нього
Коли б я як вояк заходив до тебе до хати то сварили би та й таки не треба аби хто про се знав
Рояль загуркотів застукотів неначе гармати Валленштейна
Dann ein Fiscber-Zwiegesprach am Uter
Пробували гризти дрібні кислиці та груші що часто зустрічалися на їхньому шляху та зразу ж випльовували бо таким кислим і терпким було те їство що судомою корчило рот
Вперед
Злиденна нещасна країна
Жмиволос
Але ж мають стурбуватися
Потiм взялися за заступи
А то ці цербери
Утворився дивний небувалий настрій
Як це розуміти поцікавився в Таргіта
У солом'яному брилі й босий
І люди відповідно діляться на катів і на жертви і це найсуворіша правда цього світу
Дивися ж без витівок
Земля скована морозом покрилася білим снігом
Він повернувся перед тим з Італії де їздив і на Капреру до Гарібальді цікаво ж було познайомитись з Гарібальді побачити італійського героя на власні очі
Бачите
Як ж ї так
Чи корисний же той хліб закручений пучками та веретеном
Яке
Це було вже пізніше
Хіба нам щось перешкоджає
Де ж наш ще молодий
Тарас знав сам кого і де питати
Нічого собі кімнатки тільки якось в цих великих городах незатишно голо холодно в хатах
А вона
Неначе пробуджені від сну надзвичайністю того що сподіялось люди набули раптом немовби нового бачення світу і ввесь смисл їхнього буття всі труднощі злигодні й героїчні події минулого всі пристрасті сучасного і завбачення і передчуття своєї історичної долі все постало перед ними у величній небуденній єдності
Ат
Привиди тепер обступали її звідусіль зраділо заповнюючи порожнечу тиші творячи стіну ще щільнішу ніж чорні гущавини з яких на неї стрибав звір містичного перестраху
Так то й мій рід вічний рід мисливців та рибалок то моя земля іншої я не знаю й не хочу а без цієї но зможу жити
Правду кажучи я ще й сама тут як слід не роздивилася
Гладун насмішкувато прискалив око
Я сама
Спритний жвавий
Годі
Не знаєте хiба що воєвода Заборонив всi збори та свiчки
Депресивний стан має певну градацію яку визначити в щоденному житті буває дуже корисно
Простоволоса із зарошеним посинілим від студені обличчям в гумаках вона топталася біля порога топталася й не мала сміливості підняти на мене вид
Та ніде його не було
Адже й насолоди є різні
Лише одно не могло заплутатись ніде та й загубитись гостре відчуття що доля його не відстає від нього
Тілько послухай
Адже ж чув кожне слово її
Та в Якима Гирла не було такого дозвільного чумака а тому не було й балачок про мудровані чумацькі пригоди
Підбав доню водички гарячої щоб не застудити храни Цариця Небесна
Ревом ревло над Десною всю ніч
Від батьків
Не дуже дави ножем моє серденько любе то горщик не буде скавучать наче собака що зав'язла в тину
А чи не ото він на канатах сидить
Мені пекло в душі і день і вночі
Особливо лякала хвороба горла треба було негайно поспішати за кордон
А то пішла б я зараз до них
Все думала хоч би ж було спитати хто склав слова про нього про той край
Потім табір вкладатиметься спати хлопці помивши ноги перед сном розбіжаться по своїх шатрах а вранці і прапорець знову злетить над Бригантиною щоб спалахнувши ясно-червоним у вранішнім сонці весело майоріти над табірною щоглою упродовж цілого дня
Т ц м i ш
Сонце дуже пекло в голову й він прокинувся
Еге не жаліючи свого життя промовить дівчина тихо та й замислиться ще дужче і довго замислена ходить
Може Юленька турбуватиметься що її непристосований до життя професор мандрує сам-один але що поробиш йому відкладати подорожі не можна було
Оленка й далі стояла на ґанку в тонкій білій сорочці тонкій запасці боса сонце виціловувало дрібненьке муратиння довкола кирпатенького носика
Але найкраще слово на землі
Я не житиму
Там напевне ще щось треба забрати
Маму ні її татарин вбив я бачив
По якомусь часі з-під столу виліз Васін товариш той що видався був Максимові таким похмурим і неговірким
Взявши целковый он ловко щелкнул пальцем проговоря Живем и сделав налево кругом вышел из комнаты
Не папірці а робота тільки вона спростує все засмучено поглянув удаль де на притінену землю золотим колобком опускалося сонце
От якби хтось тонув а ми його врятували
Усі вони ділили однакову долю носили однаке ярмо тож покористувались доброю нагодою та видобулися з турецького пекла
Менi захотiлося побачити Ярослава у внутрiшньому конфлiктi в боротьбi обох напрямкiв його творчої енергiї бойового i мирнобудiвничого
Я наказав передовому загонові зупинитись
Гаки так глибоко вмуровано в стелю що жоден з них не піддавався його далеко не слабким силам
Він їх переводить як переводять поїзд з одних рейок на інші виводить з тупика на широкий простір і пускає по квітучій долині мрій
Сперечаєтеся хлопці
Це ти в мій город
Поведеш
Ану
Я прочитав доповідь я виконав свій обов'язок перед громадянством зробив що мусів зробити і отже не бачу жадних підстав щоб мене ще чимось турбували абож іще вимагали чогось від мене
Куди ж ти йдеш
Один раз захистилася вдруге вже не вийде
Ти каже до сих бідних козаків-нетяг хоч злая да й обашна
У найважчу годину бою вони готовi були вийти на поле щоб чесно вiч-на-вiч стати перед ворогом зiйтись з ним на прю i заради життя рiдних людей не шкодуючи власного життя битись з ворогом i навiть якщо померти то також перемогти
Хто дав їм право сковувати в залізних путах цю всемогутню силу пружину поступу яка мов доля охочих веде окрилює а ретроградів насильно тягне
Він гадав звідки беруться ці страшні почуття ці пожежі людської істоти божевільні потяги де захлинається розум
Балет композитора Чайковського
Промова до людей це була новина в селі
Здорова була сестро обізвалась до неї Марта роблячи якесь діло й ледве повертаючи до неї голову
з Курилівської брами
Он свято на носі багата кутя різдво
За се Баян перевів дух а поки переводив ще раз окинув зором турми
Тьху пек тобі цур одітхнув він нарешті Як налякало І пішов далі
Він поривався щось сказати але не міг розціпити судорожне стиснуті зуби і крізь них вилітало глухе ричання
Як же скінчимо цю справу
Одна улиця друга шинок
Туракіна
Чудна ся Мар'я думалося їй
І Галя й Володимир відчули як у них щось прорвалося шалений потік що довго стримувався раптом звалив греблю яку мостили мимовільно і вони забули про всі ваги й противаги застереження й умовності тіла їхні спалахнули нагальним вогнем і в ньому згоріли всі їхні нагальні й невідкладні справи
Вона рада що татко приїхав і дає йому свою ляльку
Ні
Лице колись кругле і рум'яне пожовкло згризене брудом і нуждою обвисло вдолину мов порожній мішок губи давніше повні рум'яні і різко викроєні посиніли віддулися очі помутніли і скаправіли
Я ж казав їй поменше вивозь дитину надвір не суши пелюшок і повзуночків на вулиці а вона дурна коза хіба ж послухає
Він і сало в нас покрав і рибу в'ялену
Чубенко тримав у руці наган пахло лісом і чимось людським
Цілий вік із тебе луску шкребли а ти воле у плузі йди
Коли людина просить пробачити її то це значить що вона засуджує свій вчинок визнає його недостойним ганебним
Крім цієї сріблястої стрічки ніщо не порушувало одноманітності квітучого степу
Тетяна
І скажи мені як твоє ім'я
Все торжище разом схарапудилося гойднулось і люди побігли збиваючи одне одного вириваючи з-по між плечей свої клунки вузли торби
Ну у мене не швидко спливе те що маю перервав її Колісник поздоров боже дурнів панів що вибрали мене у члени я тепер покійно можу умерти
Отаманом справді мав бути Арсен але мабуть у цьому поході в нього буде багато інших турбот
Про супокій і помишляти годі
Ви турки вас не зачеплять
Адже він давно засуджував консерваторів які намагалися писати незрозумілим для народу язичієм
Що се таке
Гуляла Варя канєшно в тому таки ж богодухівському сквері що стоїть недалеко від базару якраз напроти дому Савича колишнього дрібного богодухівського поміщика
І се і те
Бач як витяглась
Тютюну купити на дорогу
Коли б хоч углядіти хоч подивитись
Як же я можу його прийняти коли його не випускають з караван-сарая
Але ж однаково мав вона сповнити своє призначення подбати про лад у безладі й
І тільки вранці вгамовується відділ що проводив так як міг свого товариша в останню дорогу
Прокляття
Ну
Бачив чотири головні лінії на тій долоні найважливіша лінія життя а там лінія здоров'я й розуму і лінія щастя
Його думи літали десь-інде десь далеко в якійсь казковій мрійній далечині повитій туманом
Пиши пиши пергамент все знесе Хоч як бреши знесе теляча шкура
Противно він гордий на це і старається дати їй до тої праці якнайбільше спраможності
Та він не чує ні холоду ні болю захоплений химерного хуртовиною думок
Трясе їх як чорт суху грушу
Вода це найкраще що єсть
Ну тепер слухай
Але не текли їй з очей сльози були ті сухі й болющі і палахкотів у них чорний як ніч вогонь
То в холодну запремо
Куди швидше
Господи милосердний і праведний
бадьорим голосом озивається Яремний
Стены хаты были чисто выбелены большие окна с виконныцямы окаймляли зеленые полосы с раскрашенными на них зелеными цветами а прызьба была вымазана ярко-желтой глиной
Він похитнувся ніби п'яний і взявся за спинку стільця
Сафар-бей схопився на ноги
Відтіля побігає
Проміння пронизувало те зеленувате сяйво й сипалось на землю золотими зернами
Йди сюди коли життя тобі як понюх табаки коли люта ненависть роздирає груди згірш од сухот коли серце розпеклося неначе гарматне ядро і злість зсоталася під горлом в тугий клубок страшніший за чумний бобон
подумала Христя зирнувши на хазяйську крамницю і трохи не впала крамниця була відчинена
Ідем Вітько
Аби ти помагав їм аби не давав кривдити
Кумочко кумо
У свіжому ранковому повітрі відгонило димом і кров'ю
Він зайшов до конака і запобігливий слуга повів його нагору до зали звідки вже долітали голоси багатьох людей
О коли б я певність мав що полегчу народні біди і що умовини мої пани додержать то не вагаючись пристав би до Потоцького я зараз
І він думає кепсько якщо лікар вживає таких засобів
І всі
Пироги з буряками
А йдіть діточки полуднувать та й батька кличте крикнула Кайдашиха тонким голосом
То князь виконує волю імператора який вирішив через біблійні товариства поширювати занепалий дух божого смирення а через військові поселення створені за проектом Аракчеєва здійснювати свавілля тупої воєнної диктатури
Я знаю чого ви хвилюєтесь
Озирнувся в хаті було порожньо
Він слюсар з депо
Дід Євмен підводячись обмацує себе
А бодай тебе
Палїю Семене на охоту до мене
Наші коні були найкращі тому Павло без великих труднощів перегнав усіх
Діжду весни піду на заробітки
Ряд
Завіса
Це я у вас хотів запитатися зітхнув домовик
Хоч буду до смерті біду та неволю приймати
А може це і є життя може це наука треба пройти всі пекельні кола щоб твій талант став мудрим
Яким і справді згадав покої Клюцковського згадав широкий двір обсажений високими тополями а по дворі отари овець зграї гусей індиків корови коні а за домом сад оранжереї згадав жінку управителя що жила мов іста дідичка згадав їх дітей що бігали по хаті повбирані як ляльки згадав гарно повбираних няньок що водились з дітьми
Найда й кинувшись на циганку вхопив її за плечі
Мартин
Коронка лежала на туалетному столі
З першого ж року у нас пішов нелад та сварка та лайка
Чи скоро ділитимуть землю
І мовчазна покірливість а тоді мовчазне виконання
Шовковії вервечки
Той щез а князь пішов до молитви
На небі до погибелі зір
XXIII А ти матусю ти мов голубиця Мов дух святий на небо вознесешся І возсіяєш і возвеселишся І сміхом херувимським возсмієшся Бо породила душу чесну чисту Що не схотіла грішно царювати
І тут принцеса бачить як ліва нога доктора за кожним кроком провалюється в ямку а все тіло перехиляється вліво й дугою знову випростується
А штраф усміхнувся Іван Шістсот карбованців як
Л i д а знову повеселiвши
Ай молодець
Та ходiм уже
Панас Мирний
Йому снилося що кум Шевчик і його брат Одарій виловили в Скарбній русалку й принесли йому в подарунок
Йой
Їх була ціла група німців у цій камері але Ганс був найхарактернішим
Хоч бюлетень про твоє здоров'я вивiшуй
Цап не витримав теж чкурнув од хреста і його врятувало тільки те що в цю мить стрільці саме перезаряджали рушниці
І те щр сувора свекруха усміхається бентежило Орисю
Мамо одійдіть
Веде додому затамувавши злобу щоб там уволю познущатися
Жмайло радив щоб таки зараз відгуляти весілля та Чепіль стояв при своїм що весілля його одиначки буде славним і пан кошовий певно на весілля приїде
І Гандзя завмирала і Оксана завмирала і всі завмирали
І почувався як хлоп'як
Іван почув як ударив церковний дзвін
Князь оступивсь од дверей якось нехотя але йому не хотілось йти до своєї кімнати
І хто б міг йому розкрити її невірність
I всi невдачi i всi дошкульнi прiзвиська i всi чортики й дулi одлiтають од мене як луска на вiтрi
І на самій могилі був і на грушку вилазив оце недавно як по мишачі купи приходив з Собакою
А ще пізніше Відступають
Спалахувала лампочка клацали по металу плоскогубці
Пані Гольдкремер на всякого хто її бачив робила прикре аж гидке враження
Завіса підіймається в залу віє холодом сцени старими фарбами й тим особливим запахом куліс що завше є незмінний у кожному театрі
Я Рассєею завоююую
Ти давай-давай не балакай роздратоване повторив Будка
То квітки садить то воду носить і підливає то бур'ян поле а все щось говорить начеб з покійницею розмовляла усміхається начеб її бачила а часом то і пісеньку стиха заспіває
Теж як видно степовики розносять дім всміхнувся
Викапає моє золотко
І нарешті замість благополуччя віншуємо тобі з жалю сердечного нинішнього і крайнього упаду України отчизни нашої малоросійської сьогобічної бажаючи аби дивлячись на той упадок ти схаменувся і остерігаючись упадку власного пошукав для вічного життя і добра милості божої яка щиро подається всім чого і собі щиро зичимо
І небо упаде і земля западеться
Незабаром під старою вербою вже стояв прекрасний просторий курінь міцний- міцний ніякі бурі не страшні і такий затишний що аж мені захотілося жити в ньому
В мої двері стукали ще з півгодини але я не звертала уваги й засинала
Рибки ж принеси інкубаторнику
В першу мить я хотів убити і тебе і себе
Ось суть цього методу щороку на місяць я їду без дружини дружина без мене
Обличчям русалка була схожа на Мавру
Може ще з її людей хто
Татарочка зойкнула простягла вгору руки ніби захищаючись від удару чи благаючи пощади
Пішов Давид пізно від Якима
Обідали мов одбували
Собеський знову витріщився на молодика
Він прорипів до столу протезом у хромовому офіцерському чоботі підтягуючи його за ціпком написав щось червоним олівцем на заяві і простягнув її мені
Ні вагатися нема чого
Я не забула тебе
відповів нарешті Томара поставивши недопитий келих
Пам'ятаєш як ще тоді гілка піді мною вломилася і я догори ногами на сучку повис а потім упав просто па голову і думав що голова моя у плечі зовсім вгрузла дихнути не міг
Козаки з берега виспівували
Та гляди не все випивай залиш і нам
Куди ж не зрозумів султан
Іди єпископе сядь біля мене
Куме
Я описую цей похід як визвольний похід шляхетного лицарства
Л у ч и ц ь к а оглядається
І все добро його мусить бути йому схоронене в цілості
Лаврін трохи вже не зостався але йому дуже хотілося знайти Мелашку
Чого ви довго не були
Проходила літня метелиця а в кінематографії грала музика міщанський мотив присмерк будні зажури як до революції
Добридень вам
Ожвавіли хлопці згодом лише коли при наближенні до кураївських полів у хмарах піднятих кушпелищ змайнули білокрилі перевісники моря кигитки
Ох Коля Коля
Бо для кожного з них світ починається і гасне повстає і зникає в маленькому розтині його повік
Хоч би дали очуняти на небо глянути
Ми б уже якось збилися б грошима
Савка
Разом з Москалями обдирали народ і козацькі полковники наставлені Бруховецьким а не вибрані козаками
Але наперед вискочив Яцько затулив собою дівчину
Щоб сконтролювати офіцер зупинім ще раз Максима й запитав
Угу
Коли ж ще від неї землю одібрати то тоді хоч у старці иди
Туманним сонним містом попростував до Троїцької де у отця Бориса квартирував Михайло
Піднімалися легко навчені братися по драбинах
Привітай крилатий орле Козака-понуру Що було тобі на морі Грає у бандуру
Тільки такі люди й втримувались на цьому важкому полі
Принцеса Еліза спокійно повертає голову и зразу ж швидко підводиться чоловіча постать
Заспокойтеся мамо
Так
Тепер він був забезпечений з цього боку принаймні на рік інтенсивної праці
Остались наші прочанки тілько з Василем Невольником
Де дід Момчил
Так
Киля теж підсіла до столу супроти небожа згорнула в пелені поморщені білі руки і дивилася як він їсть
Щоб справити сильніше враження отець Михайло одразу повів приїжджих на другий поверх і розчинив залізні двері які вели в найбільшу залу
Повітря було холодне і чисте
Браточки гвинтівки зайвої нема
Зоставшись сама в кімнаті вона частенько заглядала в дзеркало і трохи засмутилась що її лице зблякло од не зовсім спокійної ночі
Я вже сказав що це трагічно
Але настрій у всіх збуджений піднесений бо зразу надходять чутки про падіння то того то іншого дота хоч і бійці-штурмовики часом гинуть разом із ним
Що ж очевидно ми не станемо витрачати даром жодного шматка родючої української землі
Політ-ізолятор всесоюзного значіння
Перший день нової роботи особливо глибоко вдався Германові в тямку
Затичка вiд пляшки чи що не можна збути як лихого шеляга навiть у карти нiхто не бере
Недурно ж благочинна тільки й балакає з нею
Аж ось ви бачите що звiр упав
Клубника так пахла що я тут же купила два фунти
Короленко простяг руку вітаючись
Гуп
Знов його весна прекрасна
Це Юхим
Чому пізно стривожено спитав Найда
Що там таке закричав я маючи на увазі Оксанку яка могла залізти без мене до моєї кімнати і наробити там гармідеру але на це відгукнувся з-за дверей досить знаний загрозливий альт однієї з найдавніших моїх поклонниць такої інженерки хемії Галини Дуб
Нема вже Секім-башка
Може вона десь за церквою говорили баби
І немов роздразнена тим тягнула дальше Та вже вечері хочеться
Вічний покій вже розливався по її чолу
Другого дня рано Матвій дещо полагодив дав розпорядження узяв торбу хліба й пішов
Ви її знали ту безталанну вуличну схвильовано запитав Панас Якович
Але в дитячий будинок Тадик не потрапив
Чути калатання засувів ЯВА ШОСТА Микола по хвилі входить Жандарм з карабіном увесь присипаний снігом за ним Анна
Чи багато корівок та воликів думаєте дати спитала сваха
З і з і
Дні були жаркі в місті стояв сморід
А потім щука здохла від голоду
А я Патрокл Хвигуровський
Може стрінемося коли в городі то признавайтесь повернулася вона до Христі одказуючи на послідню Кирилову річ
А який по-чортячому певний себе
Та що це тобі на думку спало скажи мені ради Матері Божої
Ну що ж робить вона у мене одна для неї тілько й жив
Все це один вузол подумав він
Дорого
Хм
Скинувши картуза він витер мокрий лоб і прислухавшись до гомону весело привітався з народом
Надвечір як уже сонце стане на вечірньому прузі пани вертаються з рушницями на плечах усі повбирані в зелене куце убрання
Аби б через поріг то ми й за поріг глянем
Палій яскраво змалював страшні картини запустіння всенародного горя й убозтва яке козаки бачили під час своєї подорожі
Земля та я i ти тут княже мiй
До них горнулися крамарі
Балабушиха стукала своїми міцними нервовими пальцями по клавішах неначе молоточками а скоса все поглядала на повні малинові Ганушеві губи
Будь ти дитиною кашляй від тяжкої хвороби на груди все дарма напуватимуть тебе тією отрутою сміючися і з твоїх прохань і з твоїх протестів
Ах господи ти ж де живеш
Ми пахали
Що ж мені тобі розказати
Та невже нема
Там я пересидів дві доби п'ючи гнилу воду з багна
Я збожеволіла
Такеє ратнеє фиглярство Було у них за регулярство І все Енеєві во вред
Мамо схаменiться
якось сухо й рівно промовила Людмила не встаючи і дивлячись кудись в куток
Знав Карло що з ними робитимуть москалі
Наступить ще й така хвилина коли з вдячністю будеш сягати за рукою такого дурака
Осміхнувся
Тільки тепер це бажання зле непокійне сласне
І ви бачили їх життя
Іноді стручок тільки до нього торкнешся раптово з сухим тріском вистрілює навсібіч всіма своїми коричневими або перістими ядрами і мати згинається іде нижче визбирує
Тільки Гнатову дівчину згвалтували
Сама не відає всього лиш не вірить чутці чи не хоче аби те що чула було правдою
Миколаю-угоднику скорий помочнику святий Юрію святий Григорію на білому коні на білому сідлі покарайте його своєю десницею щоб не їв він тієї морковочки та бодай його пранці та болячки з'їли та бодай його шашіль поточила
Не змовляючись подорожні вхопили з сідел пістолі а Джузеппе ще й рушницю видобув та прилаштував на спині своєї кобили
Може знайдемо пораду в завзятого Владимиреску додав Семен Битий
Той тупіт прокотився по перших візирових словах сполохав їх
Ні нас гріє вогонь Прометея пожартував Мишко
За якийсь час він мав уже саму голову а замість тіла чорну купку попелу що нагадувала форми його тіла
Пани й кріпацтво знову
Х а р л а м п і й
Та цього здається не по- ст. 188 189 трібують ні історія ні авторське реноме ні тим паче читацька зацікавленість
А ось і чорногузи хилять обідати перегодя каже Куцевол киваючи на групу археологів що з'являються з-за Кургана і прямують до котлопункту
Я не Ферхад почав було Арсен але Чорнобородий перебив його мову
Привiтавшись з старою гетьманшею Олеся Виговська привiталась з Богдановими дочками так само як i з Ганною
Одначе не довго
Як він затанцював як він завихляв перед Максимом
То ще щастя що її геть снігом занесло а то б розбився як горщок
Великого труду стоїло се побратимів поки їм удалося штучно притишити бурю і держати її немовби на припоні щоб вона де-небудь за першим товчком не вибухла перед часом
Ваша голова милостивий князю
А потім у кочі панськім до самого Курчинського у Очеретне одвезли
Поза тим не був в силі більше думати
Вже загорілися зірниці а за ними дивись і сонце зійде велике променисте сонце правди і волі щастя і радості
Батько й гості поздоровляли їх з заручинами
то й одсердився
Що це значить що він прикупив до дев'ятки
А мати її ще краща була на все село та й навкруги не було кращої дівчини
Інших дитячих пісень не знав доспівував до кінця й починав знову
Але ранок зруйнував усі плани
Чи думаєш що я могла б піднести зір понад сьогодня коли б мої плечі замість паволоки вкривала нитяна кисія наймички
Правильно
Присяжний подайте їх сюди
Вона забилась й закрутилась в його обіймах як в'юн а іі синій плащ тримався на одному плечі як перебите крило
Над чагарником височів лапатий розлогий клен біля хлівця
Доведеться твоїм онукам як виростуть ділити і так невелике Новгород-Сіверське князівство на зовсім дрібні уділи
Годі було терпіти те Галі кидала книжки й виходила надвір
Для чого вам знать те важко зітхнув пишний господар і понуро схилив голову
Про що він думав
Ти з України
Ксьондз жахливо не може вимовити слова показує на виламане вікно
Відколи він є цей косий удар
І померлих від голоду не тягтимуть уже до багаття мов ті колоди й не палитимуть сумовито- спокійно як палять непотріб
Навесні купив би за виручені гроші цілий табуні
Все
Помехи еще есть
І як молоде зітхання землі як рожевий подих ранку стоять на тонких підсвічниках тремтячі маки
Повернувся додому увечері ми ще не лягали а вже всюди було тихо як його голос грізний почувся
Я про це подумав уже сказав Шнурре
Пріська стрибнула з полу та в сіни
А надi мною вечiр жменями засiває зорi а бiля мене арфами бринять пiдмороженi верби а пiд ногами голубi тiнi бавляться з снiгом що iскриться зблизька i туманиться поодаль як iз коней пара
А ото біля нього стоїть Яцько Остряниця також батьків побратим
А мо' й ціла копа
Бонжур Трістес
Як це так
Ні думає Марія
Там на транспортері повернувся ролик і вугілля сипалось просто на підлогу
Гаразд що ти дуже добра сьогоднi
До сього моменту я майже не жив
Коли візьмемо до рук киї та будемо мудріші за сторожу здолаємо її бігме
Спасибі в'їли не надіявся що ви такі
Пороблять їх попівськими синочками і зятьками які в садочках біля пасік виголошують перед пашіючими здоров'ям нареченими пишномовні тиради про вісімнадцятий рік
Блисне булавою море закипить
Двоє біля неї ще третє вдома
Але
Що він має переказати від свого ясновельможного пана
Бо клята жінка зовсім би оселедця вирвала
Після вечірньої порції сала що стало йому єдиним пожитком він виходив на подвір'я сідав під сараєм і курив
ледве примітне колихнулась куліса і на сцені з'явилась дівчина постояла озирнулась і пішла до річки з відрами на коромислі
Денне уявляла
Дві-три усмішки коханих
Його місце за нашим велінням займе Ібрагім-паша якому надаємо також звання румелійського беглербега з належними прибутками
Наїжся оцього болота по саме нікуди
Мали ж якусь насолоду
І гайдамака скривдив панну
Нехай слуги Христові помоляться за грішну душу раба божого Адаміса й подав Пріскові кубок зі щирого золота
Нема що й казать городянка як слід
Я й вінок прийняв і могилу розрівняв
Неможеться щось моя квіточко сили щодня никнуть та никнуть
Але я вже нічого не думаю
Тихо осміхаючись Дашкович почав розказувать їй про філософа Канта
Все все
Се блондин середніх літ з вицвілими на сонці вусами порівняно пристойно зодягнений
В тім самім дитинячо-наївнім тоні держаться віршики Літо краснеє минуло Мамо іде вже зима Тішся дитино поки ще маленька
Ну-у він як мовиться тут перегнув зарвався
Біля Бендер запорожці поруйнували й пошарпали чимало татарських сіл а потім стали виганяти поляків та жидів з українських міст і визволили од польських залог Брацлав Кальник Могилів Рашків Умань Смілу й інші міста південної України
Навіщо підмітать листочки
Всі повернулися до Юрія Хмельницького
Хоча знайомство єсть яке в вас
І якраз коли Леон говорив про велике нинішнє щастя цегла гепнула перед ним на стіл в купу склянок
Невже запізнився
І наче наполохана тими зловісними голосами тут же виринула з темряви зозуля й низько над самою водою облетіла човен легенько черкнула крилом Сиза
Тіточко
Ви добре робите що заходились затягать до себе на ліки наших селян сказав отець Яків а то в нас знахурки зовсім-таки опанували селян та й держать їх у своїх руках під своїм містичним намовлянням
На гірке життя уродився я
Врет твоя быль
Не погоджуватись
Яремко завмер аж дихати перестав
Його чекатимуть як долю
Якщо не помиляюсь ідеться про якийсь старовинний манускрипт
Але на драбині уже пестуни долі
Він добрий любонько до молока
Прощання їхнє власне вже почалося у ті години коли вони відтворювали на полотні чужих дітей
Молодії стрільці до бою
У царя запитай або в короля
Щоправда кинув він Куліша його велеречиву вступну статтю чи пак переднє слово
Чи буде йому коли кінець
Видно бачить його спантеличеність і сама починає розповідати
Додайте літеру і в множині одразу стану слобожанським містом
То хто краще б'є
Що за делікатне поводження з дамою захоплювався Івачук
Мала якусь тугу не могла перенести
Сріблясте тіло його масивне
Рушаймо далі
Хай продовжить аллах ваші дні і дні великого султана і хай над вашими днями завжди світить сонце
Потім її уста вже самі з себе створилися б
А по камешку нам брось
А перескочиш ти Мораву вирвешся на широкий тактичний простір прийдеш першим туди де тебе люди роками ждуть
Але ж ви мали мати своїх
Ось вам гроші
Ходімо до намету ти ще не бачився з батьком тобто з воєводою Младеном
Триста років царювали не могли й для нас тарані насушити
І чому
Звичайно Клава ще й не починала збиратись
Зранку ще Явдоха така весела була жартувала сміялася а на вечір один труп без дихання від неї
На кого ж тут чекала біля верби
А коли Ява скінчив схвильовано сказала
Словом колгосп із вини сторожів не мав жодного збитку
В садах щебетали
Пади
Наймилішим місцем його молодих дум був старий садок
Ах як се нудно як нудно все одно чути
Що за мана
І тут одразу ж мені піднесений настрій від споглядання цього видовища раптом упав
Можливо прийшла пора
Еге ж усякий впізнає
Курила радо до пристрасті але не сміла того робити інакше як тайком бо мати била її за се а вона боялася глуму людей
не закінчив думку болісно поморщився
То як же тут моя княгиня
Відьми на мить зупинялися лагідні корови тислися до них теплими боками і відьми лоскотали їм животи
Поміркуйте самі хіба ми чоловіки несемо такий тягар як жінки
Але чого так багато папірців на нього і чого він сам такий
Нічого їдьте
А чом же ти сину не йдеш до волів
Стояв і слухав сам себе
загорлав підпилий Волод метляючи довгим оселедцем на всі боки
Його думки снувалися б і далі та їх раптом урвали якісь тривожні звуки що долинули з глибокої балки
Він кілька разів човгнув ногою й не відчув ні листя ні сухих гілок що вкривали землю в густому лісі під ногами в нього була гладенька й тверда мов камінь земля
Ще померзнуть на морозі
Я не пускаю а він Вазьмі мойо галіфе парадне з лампасами шашку вазьмі только пазволь
Хлопець здивовано відійшов і озирнувся навкруги оком бурлаки що до рідного краю прибився після блукань і нічого не знайшов того що був полишив побачив усе зміненим і таким від спогадів далеким що навіть жалю ця спотворена дійсність не була варта
Жду отвєта як соловей лєта
Арсене
Вони тільки ждали наказу одно слово і з непокритих стін знявся б тільки порох угору замість підвалин одні глибокі ями зачорніли
О мій Боже
Стій ані з місця
Морська царівна
До нього підійшов соборний сторож дід Гнат
Лідочко
Що я вам за вуйцьо
Алі схопив лук
Скільки ж це буде коштувати
В батьковому голосі Чорі вчулося грізне відлуння тієї далекої вже грози
Ще чула як бряжчав за перегородкою посуд глухо перемовлялися свекор з свекрухою і вже крізь сон донеслося тихе рипіння дверей
Мати й налякалася і зраділа і заплакала
Зовсім недавно виявлено вже власне забутий факт коли в 1931 році театр Березіль вирішив підготувати виставу на честь колективу харківського Тракторобуду спектакль називався Народження гіганта то тексти для нього написали Юрій Яновський і Мирослав Ірчан і були це здається чи не перші спроби в українській літературі написати про сучасний робітничий клас
Гуси
Але то я так знарошне чистив черевики
Йому вже багато літ
Рука не здіймається на таку грішницю на таку гадину
Що я кажу то правда
Мамуню
Невозможно дивитись на вас равнодушно
Чого ти вчора й позавчора не був
Ніхто тобі давання не давав
Я Мацьку не так просто собі просиджую в тебе неділі й свята
Хоч вже ніщо не в змозі було навернути його до серйозної розмови
Співаючи ридаючи заєдно розпачала аж доки не ув'яла Старий Андронаті зразу боронився а відтак умовк
Я погодилась і ми пішли
Хутко
Разом ніби по команді викрокували з стрілецького гурту Скоромні батько і два сини що привели сюди Рубана стали стіною між стрільцями і тими що на хресті
Хто умсрля
Поспішав літав мов на крилах
Товаришу начальник —звернулась вона до того що з молоточками
Єремія вже бачить крізь стіни биті шляхи обтикані палями та шибеницями а на їх висять мученики козаки та панщанні селяни
Став на базарі
І ніхто не знав
Ні
Дітей також виведе варта
гукнув Тарас й побіг униз по сходах
Санітар ухопив Романа на руки і поклав його під дверима
Розчерепити б і нам ці пугарі
Отож наче сходяться до поета в жовнірську казарму пригноблені й поругані наче благальне звертаються до нього
Тут лиш тільки видно що від берега щось клубилось в густім тумані і розходився гамір
Авжеж
Л у н д и ш е в ставить пляшку і схоплюється
I раптом хтось вигукнув
Діти не видержали і гудючи на все поле помчалися навздогінці коням
Тільки що він виліз на піл і хотів лягти йому здалось що на постелі лазять здорові раки та чорні павуки
Живемо
Я зовсім облилася і через вас
Барині ускакує служебка Там принесено з крамниці такий вінок з срібла що аж сяє на сонці
Ви скажіть що він у мене Буде жити в шані в славі Тільки звісно хай забуде Різні вигадки лукаві
Заарештовано два євреї студенти з Одеси їхали уОдесу
Павза
А потім знов блискучий камінець на сонячнім вершку і маленька дівчинка заблукана в лісі і лице Ориськи повновиде червоне з повними м'ясистими губами і з безсоромно всміхненими очима і знов тітка в труні і з труни висунена труп'яча рука киває на неї і знов сумна-сумна пісня мов жалібний бренькіт мушки замотаної в павуковій сіті
Розпустив до води похилив
Слава Богу що я з вами стрінувся
Ну поймiть дедушка хiба я хотiв їй же богу
Навіть головний євнух вимушений був заплющитися від сліпучого сяйва Роксоланиного тіла
Ударила злегка пальцем по пухівці й збила зайву пудру
Ми решту й набор доберемо як на що не стане цих грошей обізвалась Балабушиха
Тиша гнітить удавана примусова до краю напружена тиша
Але поки що ти молишся а не готуєшся до вiйни
Хіба ж батько пас з тобою свині
Перше я вийду
Придивись лишень гаразд буркнув батько втямивши доччине натякання на позичені гроші за котрі була куплена та чорна світилка
Яким родився таким і помру
Кликали нас і на весілля на Різдво та Пасху славили Христа по дворах багатих старшин та купців до найбільших урядових старшин ходили на дні їхнього народження
Даси мені нині дияволе убогому й неславному чоловіку втіху й похіть тілесну жону даси мені дімок і землицю даси мені смуток і біду щоб я поховав свій розум у тій забаві у смутку серед домашніх земних та жіночих клопотів
З ним листувались
Адже ім'я моє Іван а всі кличуть Котигорошко та Котигорошко
Бо тоді вони нас ще дужче в шори візьмуть та ще й з усіх боків і судом і землею і скотиною всім
Усе ж усе пропив
Герцик советовал полковнику сделать вылазку полковник не соглашался ожидая скорой помощи
О горе мені
Несподівана розкіш безробіття та спокій заколихали й як малу дитину наддали спокій рисам лиця чистого білого як мармор
Мали його в руках і не хотіли випускати без слушної нагоди
Я більше не турбував Миколу і він зрештою тихо засопів
Але де менi тебе покласти безпорадно озирнулась вона
Йому дуже заманулось випити по другій
Сіно повстромлювалось в дірки
На чорній сукні ясно вирізувались жовті зернисті чотки котpi вона держала в білій пухкій руці
Тим часом Фесенко розпрощавшись з Бородавкіним ішов до Навроцького
Сумно самій піду думаю розшукаю знайомих
Гафійка тихо посапувала спершись на Іванчукове плече
Несосвітенна дурниця в яку я повірив
Він лається кричить в нього неабиякі відзнаки в петлицях але для них це байдуже схопили стягли бо нема вже для них ні чинів ні відзнак є тільки Дніпрогес який треба захищати
Господи що вона таке сказала що він так на неї витріщився
Молоде дурне
Ні то ще брехня дратували їх козаки ще два роки доробіть на пана та тоді уже й воля
Г а н н а
Я тому й прийшов до Миловидки заговорив коли стишилася трохи тому кажу й прийшов що вірю вона достойна бути щасливою бо має від мами-природи все щоб робити щасливими інших
Всi роблять так само
Благаючим голосом він знову став просити не здавати його не кидати
До раня ми знали все й порядно посміялися
Я пiрнув пiд шлагбаумом i поїхав до палатки
Привiв жiнку а ти їх з хати
Зверху сидів здоровенний чоловік у бороді зодягнений по-купецькому
М и х а й л о. Нет дело в сенате говорят все состояние на карте
Тобі теж уже недовго тут бути навесні помчиш у свій Буджак
Жандарм
Хочете виповісти мені помешкання
Постарів
Він знав тут кожну вуличку і завулок усипані понад парканами жужелицею про осінню та весняну багнюку кожен дубок і кущ глоду в балці зі струмком поміж камінням і травицею
Оплакав рід тіло свого владики над могилою й дома оплакав доморослий писака Озерський свого давнішнього ворога а тепер приятеля у московських газетах
Знову його церква зостановила знову він коло неї прочумався
І важко розгризали позолочені горіхи Немиричевої перери козаки скислив обличчя Лісницький Носач який грамоти майже не знав але од природи мав розум тонкий і хитрий думав про те що він особисто отримає з цієї депутації Груша пильнував аби Немирич не вибіг за береги своїх повноважень
Д р у г а
От збереться їх докупи десятків або й сотень скільки виберуть собі ватажка характерника такого що вже його хіба срібна куля візьме що козаки за ним і в огонь і в воду гайда на Вкраїну
На спросіння їхні що ся приключило наші пристави повідали їм причину тривог наших
Рівка мовчала
Певно щось гарне в тебе на думці що так оце вигукуєш
Мушу признатися що це був перший і останній раз коли Сев користався трюмо для таких дрібниць як комірець і краватка
А я за цього ірода гній вергаю аж хребет тріщить
Тьху тьху тьху
Знову підуть дощі та мокрий сніг
XIV
Такий зразок десь виставляли на доступному місці
А хоч би й я
Та так
Балабуха не вертався
От попарили
О п'ятій встав одягся хтозна для чого й ходив по хаті маятником
До дрижання напружилось міцне тіло
За Онуком Дніпро вужчав а скелі берегами вищали і тиснули річку з обох боків немов хотіли задавити
Що тобі Лейбо треба питає
Так почив Іоахім Веймарскінд дитя Веймара чи що особистий номер 3 071 400
Не був на весіллі в мене
І вже всі всміхалися і давали якісь краплі мамі
Розсипаючи мертвий шерех свого плаща твердо протупав довгим коридором під немеркнучими поглядами давньоруських святих на нього не справили ніякого враження ані ще більша колекція ікон у кабінеті ні безліч книжок багато з яких для знавця були б справжньою розкішшю він ніяк не відгукнувся на запрошення господаря сідати навіть не поглянув на венеціанське крісло в яке не дати як би й уліз зі своїм негнучким залощеним плащем дістав з польової сумки якісь два папірці один подав Отаві на іншому тицьнув пальцем
Деякі таки знялись пішли не до батюшки а до матушки жалітися
А смотритель не знає хто бив
Надінь на себе
Не выдержал мой юноша разбил псалтырь и гусли бежал и в городе Пирятине записался в полк под начало пирятинского полковника Николая Свички
Він довго ворочався мабуть хотів заснути знову а тоді позіхнув широко перехрестив рота й сказав
Тепер ви й так знаєте хто ми яке є наше на землі право й за кого нам треба голосувати
Коли б не ці рукописи не жалюгідна кількість книжок що чудом вирвалися із забуття ми вже поснули б ходячи
Нас тут аж троє яничарських старшин спокійно пояснив Ненко заздалегідь обміркувавши з батьком та Якубом як їм триматися коли настане час зізнатись хто вони
І тоді на лівому березі загуділи заспівали невидимі мотори
Воздвиженський дурив ректора
Так вона дійшла до землянки в якій жив Тур сіла на камені недалеко від дверей він немічний хворий може ще спить навіщо його будити
Вам
Надя наливала чай і подавала паннам
П'ятiрку до пенсiї
Сховайте вашого глиста й слухайте бо я ще не скінчив
тонкий голос переносить
Котляревський вирішив діяти негайно не відкладаючи
Після дощу де-не-де стояли калюжі і в них світилися весняні зорі зривались кудись і зникали
Вона лягла спати а сон її не брав
Печені ось покуштуйте устряла до мови теж повногруда молодиця
Обходить кого треба та й про себе не забуває
Так отак значить озеро Лиман а сюди ближче до села Лиман друге озеро Чайки зветься
Як пааночка ніяк не можуть залишитися то я ось що скажу потішу
Не пропадать же зіллю
Воно тобі затямилось
Ось слухай лишень братику який мені сон сьогодні перед світом снився
Черговим камери був Руденко він встав підійшов до дверей понюхав у щілинку де не щільно прилягала ляда кормушки й скомандував понуро
Заходьте просто в номер до Наді Мурашкової
Во іст дізе Полтава
А німець і визвірився на нього
Та як же може бути інакше це ж чужий піт не свій не зароблений
Еге ж
Щастя-щастя
Кілька вулиць їм випадало йти разом
Як дихну неначе ножем ріже по животу ой
Тиші ж і спокою та цієї самоти цілком досить щоб віджити душею відпочити прийти до пам'яті
Тьху
За твою щиру службу я тобі сердечно дякую
Від'їжджаючи з Луганська татусь сказав матері яка гірко плакала
Я до неї близько підступила і кажу Катре чи ти вже мене зовсім забула
Сват назвав батька мошенником батько свата за бороду а він батька я кинувся оборонять батька а сват Панас вчепився мені в чуба саме отут на виску я почав викручуваться отак шкура з волоссям витягнулась а я крутюсь та до того крутився поки добрий жмут чуба не зостався у свата Панаса в руках а таки викрутився
порається ший
Екскурсiя виїжджає з Москви завтра о дванадцятiй годинi значить якщо я спiзнюся пропали i грошi i всi мої надiї
Особливо відома була колонія в Ніжині в добу Котляревського вона ще зберігала етнічну відокремленість
От подія
Навпаки вона тоді зробила все щоб його зберегти
Притаївшись за парканом все ж вона чула тоді
19 Земелька ся була Латинська Завзятий цар в ній був Латин Старий скупиндя скурвасинська Дрижав як Каїн за алтин
На ляхів на гнобителів українського народу гукала уся юрба
Еге моє серденько
Р и т а жагуче гнівно
Мабуть ця пісня зі мною Ляже в могилу мою
Над нашими головами ледь помітно гойдався дим і разом з ним гойдалося полум'я в каганці
За хвилину як ту квіточку прибрала постілочку
Силкувався триматися непорушне але ного очі турботно перебігали від суддів до присяжних і знову до суддів
Себ-то й не довго так трохи
В кутку сидів сліпий жебрак із хлопцем-поводирем а трохи ближче гурт плотарів що добирались з півдня в свої краї на Тетереві або на Ужі
То вона прохає щоб я по змозі грошей їй послала якусь вона потребу має пильну
Я чомусь на ту вечірку не потрапив мабуть куняв на якійсь нараді або був у від'їзді
Бо коли ноги його торкнулися землi вiн уже щодуху мчав до ставка
Уб'є й не здригнеться
І квітів і свіжого вітру й хмар поменшало на кожного з нас
Адаміс зітхнув але заперечив
Чекаю з нетерпінням коли ви одержите 44 Колокол там моя сповідь з приводу війни я за війну і проти Австрії і прочуханка Современнику
Я до неї слово зговорила
І ці зміни він радо приймав він з насолодою піддавався їм бо відчував у них незаперечний найміцніший доказ отих світючих слів вона прекрасна
Секретар з пошаною вклоняється і робить захоплене обличчя
Хоч у вічі не скаже словами іноді так зітхне або головою похитає
Але в'язні потішались мабуть не так над ним як над ким іншим а може й над самими собою
Дід вірить у його безконечність вірить що Україна не вмре
Коби лиш щасливий був та бартку гуцульську тримав у жмені
У стовпиську людському й кінському у тісняві без води і тіні дошкульність та була особливо відчутна
Другий дим
Атож
Хлопець з настовбурченим виглядом ждав відповіді і Тритузний мусив пояснювати що про вбивство лелеки дико й говорити бо це не тільки корисний птах він просто друг людини
Сагайдачний запорядив йти далі возовим табором
Дувид перестав пхаться з людьми та все скоса та скоса поглядав на Радюка ще й жінці щось шепотів на вухо в кімнаті
Бодай би його Бог тим пірначем побив
Не дочекавшись вироку за мене Її на старість вивезли в Сибір І десь в тайзі самотню й безіменну Звели зі світу кинувши в тужбі
І все ж як двері грюкнули упало серце
Він єдиний найглибше збагнув стихійну могутність природи а в жанрових картинах возвеличив пристрасть змагання людини
Душа почуття просяться жити і не зустрінувши істинного життя часто хочуть знайти вихід у падінні
Не бійтеся
Та свита та українська розмова той запал з яким говорив молодий студент все те не тільки вдивило матір але й злякало
Ти тяжко поранений і повинен спочатку видужати
Оставалося трохи так я на примусі розогрів
Добридень вам американці
Се те чого буденні люди не мають
Дякую
Правда він уже не був певен що його в наступному нападі не розколять той ідіотичний крик та вся похабщина забивала памороки наповнювала серце розпачем безнадією апатією відчаю огидою до всього
Дєдушка мовчить
У його своя іграшка своя забава ця хитра червона комашина хоч би усиками моргнула ніжкою повела хоч убий
За кілька днів папа прикликав їх до себе зняв церковне відлучення звелів уникати стосунків із Генріхом поки той не покається але всім дозволено говорити з Генріхом з метою схилити його до покаяння
Бо ти бувало вийдеш надвір візьмешся до чого робота тобі в руках горить
Авжеж ні
В эти страшно продолжительные минуты одна только очаровательная моя ученица имеет на меня благотворное влияние
Вони кричали на тюремну адміністрацію й лякали її голодівками їх тюремники боялися
Шкода мамцю шкода Вишневого цвіту
Паньку побійся бога мовила його дружина
Жовті очиці вп'ялися в Арсена
Га
Вранці Ярему вінчали А ввечері мій Ярема От хлопець звичайний Щоб не сердить отамана Покинув Оксану Ляхів кінча з Залізняком Весілля справляє В Уманщині на пожарах
Тінь Святополка бачив я цю ніч
До Михайла
Він наче що опекло його зразу висмикнув руку
Треба вирватись тільки звідси з цього ось місця з цього села
То ви зрадів він напевно знаєте Йона Пацюка Володько і це підтвердив Як він там поживає
Потім вії злегенька затремтіли і м'язи лицеві біля рота в печаль
VII Що се за стук такий у лісі спитав боярин у своєї доньки йдучи поруч із нею через монгольський табір
Для чого було не подумавши робити таке
Почало вже сіріти
Але на трибуні знов духовний пастир
Забула усе забула
Потім опустився на коліна скинув кудлату овечу шапку і схилив попелясто-сиву голову в низькому поклоні
П л а т о н.
Близько нікого немає
Другого дня польське військо знов полилось трьома лавами і перейшло Пилявку
Свят свят свят
Що ж Франсуа
Хто його зна
Варивон вдарив бовтом і навколо держала закипіло заклокало сиве шумовиння
Давно кандалами гремит
Я голову даю що це
Нехай і так
У вузькому коридорчику що відділяв артистичні вбиральні від сцени раптово ніс до носа зіткнувся з молодим актором якого знав про це з афіш прізвище було Щепкін
У них не стало набоїв
Й удерлися мнихи числом тисяча й вів їх чернець Варсума й почали бити сторонців патріарших Флавіанових і ховалися єпископи під столи й витягали їх і знову били нотаріям же єпископським переламували пальці
Старшому поколінню кожного разу доводиться розв'язувати одвічне питання та ще й не так як розв'язували їхні батьки
Коли за кілька хвилин мандрівники зустрілись на столичному вокзалі і Черв'як схопив з радості Матроса за голову той слабо ойкнув і відтрутив Черв'яка
РОЗДІЛ СЬОМИЙ
Здається що підпливали вони на чорних хвилях як черідка цікавих рибок до самітного в морі темряви огника в вікні
Умерла
А ви хіба мене шукали
Не знав автор Енеїди коли писав ці рядки що йому як учаснику походу проти Туреччини 1806 р. в чині штабс-капітана Сіверського драгунського полку доведеться воювати під Бендер'ю
Думав так і хряснеш об камінь
Я сам скромний у своїх особистих вимогах буду старатися урядити її домівство по змозі моїх сил мого становиська й культури мого нутра
В буді тим часом ішло дуже весело і гойно
Де стара
В людині не переміняється доконечно ніщо тільки гартується або розгартовується твердішає чи розм'якшується
Ой уже ж їх перекинулась ціла низка
Мем тоді розгублено і з одчаєм кинувся до неї
Однієї ночі Андрієві приснився дивний сон
Це ніжність Лесі Українки
Коло млина як звичайно завізники
Один матюк ніяк не дається йому
підняття уста темно-червоні аж фіалкові як перестигла вишня
Гей туляки
Грошей в його в кишені було обмаль
Я зараз зараз заторопилась девчина
Отже я ретельно намагаюсь уникати всього того що може мене вибити з колії
Ще б пак
Знаєш що
Не чути
Це не болгарин навіть а брат василіси Ірини
І тільки коли співає вона красивішає особливо тепер коли після прощання з Степурою в таборі зблиснула їй якась надія
А я про нього давно забула
При цьому прийнято було кидати у вогонь різні речі які могли згодитися небіжчикові у загробному житті
Голова привітався з ним за руку як і тоді в сільраді свідки так поздоровкалися Дарка навіть не глянула в його бік
Я знизав плечима
Тут були перешкодою широкі рови з понастромлюваними колами
Кинути кілька цеглин у спину такого завідуючого то ж тільки на користь справі
Ніколи пане Олесь
Піт виступив на чолі інші хлопці і собі пустилися в тан
Мусила б зараз там порати потерпілих її попередниця по медпункту Варвара Пилипівна дружина Чередниченка-голови
На сніг лягла смуга світла
произнесла она гордо выпрямившись она нас согреет и мы будем жить для нее
Ану читай уже там опанував себе й таки вищирився хоч і невесело
Хто ж бунтується
Чобітки оті червоні і дзвіночки і усмішка
2-й поранений
Увiйшовши в келiї митрополит скинув з себе архiєрейську мантiю i обернувся до образiв котрими була заставлена стiна в просторнiй свiтлицi
Дві велетенські слов'янські ріки текли в нього під ногами стелилися йому до ніг і не стелилися норовисті невпокорені могутні
Їду додому глядь у тебе світло горить от і завітав
Жаль мене бере що ви такий молодий а вже ламаєте свою душу сказав Комашко
Це була заслуга матері
Часом моя стара спартолить таку потраву що зветься жеримовчки
У неї грудь хвилювала злегка
Третя група легіонів сформувавшись у Медіоланумі 22 побралась понад берегом Середземного моря на захід щоб з'єднатися з головним осередком готського війська
За такі вчинки свого покруча козаки в своєму листі не пошкодували на його голову різних прокльонів та тільки все те пішло намарне бо Ґалаґан був у царській ласці збудував собі біля Боровиці добрий будинок і жив як кажуть паном на всю губу глузуючи з безсилого лютування своїх колишніх товаришів
Розкажи
Ми не відповіли нічого тільки Сев витер щось з обличчя
Либонь нас навмисне тримали в тому незнанні
Чи вина її в цьому
Накинув свитку одягнув на голову шапку яку він сам собі пошив і вибіг з хати
Пилип яблука стеріг а Пріська чого Пріська тут опинилася і досі не знає а може й забулося
А за сто років хто буде питатися скільки ти жила і чи жила після того як пішла до старости із золотом
Він перед очима—мелун а за плечима—кладун
Відкупного
Що отаман Iван Сiрко спiвав
Та з півдесятка чоловіків тут же розстріляли між іншим для порядку
Левко усміхнувся
Та куди ж я його приткну
Два хлопчики їхні один за материну руку тримається другий за батькову в сукончатих ушанках обидва і в старих піджачках натягнутих по два на кожного рукава нижні видно з верхніх рукавів
Плачучи кидається до чоловіка охоплює його шию руками
Він був підкреслено сухий і презирливий
Хотілося лише два слова сказати на прощання
З своїм папусиком папунчиком папунятиком вони мене виплюнуть як виноградну кісточку
Гай же не голка і в степу його можна побачити за десяток верст
Пхи
Його неприємно вразила шумлива галаслива аж криклива музика
Палить села вбиває всіх на кого падає підозра у зв'язках з нами нещадно розправляється з захопленими у полон гайдуками
Далеко-далеко на сході розіллялася зеленим пахучим озером лука і відтам доносить вітер дренькіт кіс та декуди видно ряди немов великих білих комах що порпаються в зелені то косарі
У крилатому піврухові борцевих колін у дівочім під'ємі рамен блиснула довкруг дика краса борні від якої скосий бльок щитів зійшовся верхів'ям і стопив водно
Теребив наполовину вимолочені колоски жита і почорнілими зернами вгамовував різкий голод
Бо сидів сидів та й упустив непрохану сльозу сам не помітивши коли і як вона викотилась
Так ви ж кажете що знали
Ви не дали мені викінчити думки заперечив Прокіп Гордійович
Лдже цього ще нема
Ви вгадали осміхнулася Лариса Петрівна і враз посерйознішала
Вона вже давно його нагляділа тільки він не примічав її
Тут за столом уже сиділи хани Кончак та Туглій Кончаків син Атрак названий так на честь свого діда та кілька беїв
Не бійся бог ласкав будуть іще
Однак що ж робити
Марія Олександрівна сяє як іменинниця зауважила Олена Костянтинівна Станкевич ти тільки подивись Сашо
На тім світі маєтки проситимеш спльовує Джевага
Він подивився на карту потім відповів
Штіфель здивовано й сердито повертає триповерхову смугляво-червону шию й наставляє до шепоту запале в череп вухо
Виходить Дід сідає на лаву кладе шапку на коліно
Виклич машину
І досить йому торкнутися її як вона забринить згадкою
Виявляється що це член СП не так просто
Скажи Лукієчко защо ти мене не любиш
Поміняли
М е ц е н а т
5
Бо в ту старовину коли дівка заручена то вже й годі уже й не кажи що не сей а той мені люб а то на весь світ піде слава
А потім уже придивляючись до кожної з сусідок у довгій як казарма палаті познайомившися з ними вона дізнавалася про драму кожної чимось подібну до драми іншої але в чомусь свою особисту своєрідну і відчувала як потрібна інколи одна рідна усмішка одненька квітка щоб допомогти людині видряпатися звідси напружити останні сили в боротьбі за життя або або не такою безнадійно холодно-самотньою залишити цей світ
Не смійте мене ображати
Був до того Ант ще й добрим тямущим мисливцем рибалкою знав де можна знайти в лiсi бортi де живе звiр водиться риба
Вікна були чималі на шість шибок
Хоч тепер нема кажуть раю
С т е п а н.
Товаришу Сердюче який ви чудний зареготала Брук сьогодні ж неділя
Все було в Полтаві і Петро І і Котляревський і Короленко і от він він наслідник спадкоємець всієї слави полтавської всієї історії аж страшно і він бере це все как должноє бо він народ
Ти ж сам Коницаре даєш йому золото
Кицька руда сидить на сопці умивається
Маша одчинила двері прийняла з стола самовар познаходила в пічурці тарілки й розставила їх на столі для вечері
ПОЧАТОК ЗВІДСИ
Що це таке
Мейнгард Данило
Та сама дурниця тільки іншої пори інших літ
Може деякі й нарікають Богдане кожний завід чи там фах має свої добрі й прикрі сторони а винятки бувають усюди
Щоб наші кулі не летіли ні за цапову душу
Арсен не пам'ятав коли плакав
Розділ 12
На подвір'ї пустка ніби нікого там і не було
Усе в нові на світі форми переходить перебуває в тьмі й на сонці як в раю
Вокруги виринало із навислої нічної теміні галуззя садовини що обтулювала хату трохи дальше розляглися поля а тут і там підіймалися із землі неповоротні сусідні хати і нічого не перебивало тишини
І йшов собі далі вичитуючи на ходу кому-таки той лист Лих
Борони нас боже од такої скнарості
Почав ворушитися
Зійти з розу-му
Не знаючи що й думати Чигирин попід призьбою пішов до дпорой борожпо торкнувся клямки і дворі одразу відчинились
А я думав
Звенигора й Спихальський теж міцно налягли на весло
Прошу до моєї хати сказав Палій тимчасової
Пусти ево брат промовив до Іванова впраксєєв
Це він
Ще доки я жию думав Герман то може воно буде якось іти але відтак
Я вашої любові не забуду- Кажіть мерщій кажіть-бо де вона
Раз весела я була розказую усякі нісенітниці паничеві теревені правлю а далі питаю його Чи будете раді синові або дочці
Не їхав би
Це прокляте місце
І передусім він
Колись як він сидів цілий рік у камері самотнього ув'язнення він ні за чим так не тужив як за людьми і нічого так не хотів як того щоб нарешті вийти зі своєї мишоловки і з тими людьми побачитись не важно з якими аби лиш то були люди
Вона то волочилася по широких покоях мов заклята то сиділа в кухні балакаючи з службою то лежала цілими годинами на софі то виходила на вулицю і вертала швидко додому не можучи найти собі ніякого заняття ніякої роботи нічого що би піддержувало в якім-небудь руху її нерви і мозок
Вона по цвіт папороті прийшла
Прости мені моє ясне сонце якщо я спричинив тобі хоч на хвилину страждання
Сміявся і Палій
Прощайте
Так Оленцi боязко-радiсно
Хто її міг зглибити
І знову докрикувала в садок Не ховайся там у кущах Володимире від здорової критики не втечеш
Не скарби й не землі потрібні цареві Петру що послав на вас велике військо
Добрий Петро
не витримав Кириленко
І вмію грати і знаю класиків але господь не дав мені таланту до музики
Авжеж
Ось він шепнув Дарині Петро показуючи на щось темне в кутку
Л е в Спасибі
Бо так Дана захтіла
Тоді й староста скипів
Ах краса краса і в них
Не піду
Володько кинув на неї погляд посміхнувся але Кіндрат вже підносив йому під самий ніс налиту чарку
Бережана кортіло впасти на поміст або ж принаймні сховатися за заборолом його проймав страх перед третім вистрілом а жовніри скаженіючи від люті що три тижні топталися в грязюці перед схизматським курятником не можучи його взяти на спис знову набивали мушкети
Ти мені не указ визвірився Роман на Дениса Можеш ти знать понятіє необразована ти мужва
Та скажеш Онисію Титовичу
Там
Чужий чоловік теж ворушиться стає видно навшпиньки зазирає у вікно
Що ж ви тепер малюєте Маріє Харитонівно
Господи милостивий
Тільки міщани лічать час роками ми будемо лічити його ударами нашого серця
Серед колишніх соратників тут були присутні Щедрін Слепцов Єлисєєв з'явився новий молодий Писарєв і всі розуміли що незабаром саме він вестиме критику журналу
І як п'ються згідно з старшинством кумис і кумран так хай роздаються посади й звання беїв між колінами й родами а коли щось залишиться можуть скористатися і інші
Попліч Потоцького справа сидить польний гетьман Лянцкоронський він навпаки одягнений в звичайну бойову одіж обличчя йому повне достойності й поваги в очах синіх великих світиться розум
Здавалося рішився нараз повірити все якійсь незнаній невидимій власті нехай би вона все вела розсліджувала і засуджувала
Не світилося ще
Так i роби надалi
Он хати їх
Але ж пане
Сергій вів його під руки а той йшов слухняно похитуючись і говорив
А потім з усього розмаху шибонув під ложечку так що Улян охнув і без дихання джвакнувся в пил
Хлестаков
Вівсом нехай підзапасуться
Але навіть чиновник у справах меж та спадщин не мав таких золотих окулярів які має цей франт у парусинках
Слухаюсь
На кожній чайці було по дві начинені порохом трубки виготовлені в січових майстернях
Прекрасно дядюшка Касьян
Мамонько
Буду конечне буду
О Боже
Показуй Байду
Помовч блазень
Не сходяться щось турбувався Марко
Вони бігали від хати до хати хапали все що мало в їхніх очах хоч яку-небудь вартість розбивали двері склепів лавок церков запихали у свої шкіряні хурджуни торби для здобичі найцінніше
Чи тільки тому що боявся ще раз зустрітися з братом- відступником яким вважав Ярослава
Пускайте на голоса
Він повністю залежав од неї квартира і машина були записані на неї зарплатню вона одержувала більшу вдвічі вона залишила йому тільки кілька душнич-ків цигарки футбол риболовство
Волосся вибивалося з-під очіпка сивими пасмами а очі жахнулася чудернацького полум'я що хлюпало з них
Ніно ти не знаєш як я переболів за тобою
Так з ранку до вечора а ще й після вечері сиділи допізна
Він пішов на ніч у степ обминаючи колгоспний двір страчував напрям і довго топтався серед сніжних могилок оглядав чи схожі на кагат
Ні не мана
Ти сумуєш тривожно питалась вона намагалася вгадати мій настрій у цьому притьмареному освітлені
А насміятися над ким украсти одняти що йому дай
Власне він мав цього ждати
Треба так складати щоб лежали як сірнички і тепліше будеї А ти що робиш
Коли ж прийде моя черга коли здiйсниться моя мрiя
Навіть дитина не хоче жити в незнанні
Тоді Ярослав підійшовзоке нього впритул взявся за коштовне корзно мовби хотів труснути посадника за груди але тільки потримався похмуро молвив
Як дотягнути з хлібом до нового врожаю
1839 С -Петербург
Ага преці маємо відповідь
Морські шефи і вчительки забувши про свою солідність регочуть верещать бо справді ж таки сміхота дивитись як люди нагадуючи спутаних коней з усіх сил натужаться перегнати одне одного в цій мабуть найкомічнішій у світі ходьбі коли ноги звичні до нормального кроку безладно дрібушать у мішковині перечіпляються та заламують одна одну аж поки ходак геть і зовсім заплутавшись втративши рівновагу падає щоб за мить знову піднятись і кинутись доганяти передніх
Покутський так само змарнів постарівся чоло ніби осіло вуси якими він завжди пишався загострювали і спотворювали обличчя
Вiн ковтнув щось мов удавивсь та й нiчого
Після невдалої війни послабла муштра командування давало перепочинок знесиленим у походах жовнірам
Бери вершину і матимеш середину
Не порадив а вислав не стрималась Феофано
Запорожці посідали в сідла коні пряли вухами переступали ногами а Лаврінів Коршак вищирив зуби й поривався вкусити курту
Обидва вони і бритоголовий і комісар не втручаючись у розмову уважно слухали відповіді Колосовського
Никонів швагер два
Н-ні
Він бачив себе на поверхні землі чув свою голосну команду і розбишацьку пісню
Дістану
Як йно справлю це якесь незвісне мені діло то зараз прилечу до тебе а тоді вже не розлучимося
Тьфу аж у серце шпигнуло
Га
Сам не знає спокою і другим не дає
Мазєнін
Творець Галатеї закохався
Смутно себе має на Чорнеє море поглядає
Моя совість чиста і каяття не буде
І ти вір Христе
Одягнутий у яничарьке вбрання
Не знаю що з нами буде сказала прощаючись із чоловіком Дарія Олександрівна може вижебраю для вих
Шляхтичі пили й гомоніли
Щось мене за ногу
Воно має в собі щось успокоююче щось поетичне добре
Було вже геть з полудня коли він дійшов до ринку
А тут
Отара посхиляла униз голови немов слухала того плачу тяжкого
Жоден пан не вгризе його зуби поламає
Раптово розвіяла мереживо мрій дараба що понеслась по воді
Однаково що Фабіян без цапа
Гивинi батьки дуже хотiли бути багатими але так щоб усiм людям здавалося що вони бiднi як мак начетверо
Бачу його в небі
Копронідос довгенько мовчав і отець Єремія мовчав
Степан несміливо взяв у руку коштовність і роздивлявся па неї поклавши на долоню
Стрілки показували три години
Я вас так вірно люблю так вбиваюсь за вами а ви
Прийшов Г о д о в а н и й
Момчил скрушно похитав головою і промовив глухо втішаючи себе Ну не хвилюйся будуть
Стільки на тій душі гріхів смертельних що шлях їй просто в пекло
Всяка птиця своїм носом сита
Поспішився вмитися і вийти на вулицю
Тота малпа
Чуєте
Батареї без угаву молотили по них осліплюючи і оглушуючи методичним вогнем гарнізони що божеволіли в тих залізобетонних черепах
Та ніяк не міг ще обняти білолицьої
Подосинников був так закоханий у фауну як Яворницький в історію
Тільки мені усю ніч страшно було
Вони плавають по воді сходяться і розходяться
Неспокій та ураза роздратування а разом з тим безсилля все це обвинуло його з голови до ніг тронами й поворозами здалося йому що звідти з глибини цього зеленого світла притяглася рука чи звір дивачний на п'ять голів
Я маю тут бути і служити панові і паничам
А що ти думаєш
Інсургенти відходять
Аж серце защеміло коли згадала Добролюбова
А коло куп кавунів коло проїзду знов проїзд обставлений по обидва боки возами з кавунами неначе облямований двома зеленими низками
Причому назву гевал вживали в зневажливому значенні простак грубіян та ін.
Перед ним стояла справдішня жидівка в наушниках в плисових начосах в старенькому капоті з одним спущеним рукавом в старих патинках
Дідусю лебедику підіймай хуторян доганяй злодіїв і посічи їх шаблею триклятих
Я сьогодня трохи недобре поводжуся
А як нажали копу то спочивали
А преподобний до них каже Не знаю вас звідкіля ви
Почуває в плечах де їх неначе викручують в суглобах почуває в ліктях в намозолених долонях
Ну
Нічого
Роман знов почув що на його ніби впала блискавка і почервонів
Дядю ви будь ласка дайте нам квитки ми вперед пiдем
Але що вас те обходить
Пузир
Чого мені боятися
Пристреліть ради Бога
Стало легше й простірніше
Ну як же не журишся
Я зараз
Вагани видовбані з дерева великі продовгуваті миски у вигляді коритець з яких їли гуртом страву козаки на Січі в походах громадою на обідах поминках і т. ін.
Боричу сказав утаємничено
Грають на його проміннях наче на струнах
Потрусивши ятері дід прийшов додому побачив того татарина що взад дивився перехрестився проказав тремтячи I мені таке буде
Може бути сказала дівчина я про це і не думала
Великі бенкети зчинати
скрикнув він
Але дивна річ
Вірніше він тут був
Гамід проявив виняткову наполегливість
Коли бджіл боюсь сказала Онися ледве здержуючи сміх
Кожда хвиля кожде місце добре для почину кождий нехай починає сам від себе в своїм крузі в межах своєї здібності і компетенції
Пан навіть на новім хазяйстві подарував на сім'ю по дню поля
Господь вкладе у душу їм милосердя
Раду таку подавав усім справників чи слуга чи приятель чи родич хто його нікчемного зна
Це що таке
Виходили на вулицю
И вот благодаря Бога вижу живым и здоровым и нашим как я и говорил
Вже сонце стало на вечірньому прузі
Я тебе повідомлю в свій час не бійся відповів я сухо
Побачите насмішкувато згожувався Семен Васильович
Дерева ті мають дуже делікатну кору
Ні розуміється
Від пострілів гармат дим заволікав небо й усе довкола
Життя мов річку не повернути назад угору
Ану оцініть поліграфічну роботу
Чи ви пак знаєте що він оце недавно сватав дочку одного багатого одеського купця
обдувся
Дивися яке личко в цього херувимчика і майстер показав рукою на свою роботу
Чи скінчили ви своє діло спитала сваха в молодих
До нас прийшов ваш ректор і ще хтось і я мусила їм видавати до столу
Пан Аксак сміявся
Подає руки
Пан збирається на базар
От теперечки ми вже й справді не Посмітюхи промовив Микола доведеться знов вихрещуваться наново на старі прізвища та не знаю в кого й де вихрещуватись
Братику братику
Роксолана прийняла його ласкаво попросила сідати почастувала солодощами помовчавши спокійно сказала
Вершколиз
Заплющ очі
Гайда
Він хитався мов п'яний
Усi посли царськi по милостi царського величества в моєму домi їли i за довговiчнiсть государеву пили
Дозвольте тоді узнати де тут речі вами прикуплені
Маючи назву на означення поета пізніші теоретики вимірковували для неї відповідні дефініції не згідні з самою основою предмета
Здрастуйте здрастуйте
Марія зложила обидві поморщені старечі руки у пелені і спокійно рівно дивиться перед собою в далечінь вечірнього смеркання
крикнув Левандовський
Сиз кахикнув закурив люльку і невесело замугикав пісню
Здоров'я пана Куліша
Плюнь у ті роззявлені роти В очі що аж лізуть із орбіт
Батько знать не мав часу розводиться і як було колись в передніший час наказати анекдотів
Сядьмо отут сину під осокорами
От бачите сказав дивлячись на брудну воду що вже наповняла прочищений ярок
Звичайно тоді як відпочивали змучені
Коли тільки
Славні поля
Ти про Рим не згадав
А ще не вір боярам
Ліс потемнів кар'єр посинів а ти золотієш сказав він сосні
А все мав на думці не вснути
Повчитися треба в життя
Встать
Гнано звідусюди люд на спорудження небаченої в цих краях твердині ламали й везли камінь з кріковських кар'єрів з Мі-лешт і Мікауців пиляли дерево в кодрах люди волоського воєводи Влада який добровільно підкорився султанові везли на будівництво харчі прокладали дороги й мости
Ібрагім поволі заспокоювався
поцілувався з слами новгородськими подякував їм за
Вони почали прохать вибачення просити вважити на їх студентське життя
Ви чули
Все
Що се такого
Бийте йому поклони моліться
Високі церкви та препишні палати
Бабцю тобі до кого
Ні думаю в поліцію піти
З хвилини в котрій ми перший раз розсталися почали ви мене не розуміти
І дивно не прочитає заголовка літери якось переплутались і кров залила обличчя
152—153
22
Кошовий довідався про мистецтво Петра і казав собі цю штуку показати
Господи
Маринко
Хтозна подобалося їй таке сороче безпутне життя чи платила за тронний стілець
Погасили
І він є у всіх живих істот
Та фортеця мабуть теж за Сагайдачного будована щоб ворожих човнів повз Хортицю не пускати
Як-не-як друзяки ми з Марком от і не байдуже
Я мимоволі глянула на неї благаючим поглядом чому порушувала вона цю мені так немилу тему і то саме тепер
уперто повторила стіна
І зразу ж застугоніла під снігом мерзла земля заколихалися над рядами бунчуки прокотився полем грізний клич алла алла
З усіх боків чулися крики
Ех управителю управителю не сокиру тобі тримати а нагайї Так для нагая часи минули а сокирка льокайських рук не слухається
А ота книжна погорда до селянина i його кревної працi породила в менi першу вiдразу до пихи де б не вищирювала вона свої iкла чи з житейського щодення чи з книги бо в книжцi злелiяне слово мае бути справжнiм святом душi й мислi
Тепер може нічого відповів він саркастично
Чи отак сам всю ніч і стовбичитимеш
І мені здається що я вже багато пережив і десь на чужині згадую мій край мою далеку Україну печальні карі очі покинутої дівчини і я в'яну од журби з повними сліз гарячими очима
Ось свідчення Іван Франко Є К Трегубову Львів дня 27 н. с. травня 1915 року
Він чомусь заблимав очима і подивився собі під ноги
То надходить ніч
Я удав що нічого не бачу
Молодші рибалки кинулися до шаланд їм заступили дорогу старші не дурій хлопці шаланди загинуть і вас краби поїдять а артіль наша бідна голова артілі Мусій Половець він нам за шаланди голови поодриває коли живий випливе
В неї було одинадцятеро дiтей
Облишіть Хомо
А мені все це не в шапку хотів сказати не сказав
У мене ж там брат Сава робить на тракторі чи ти забула
Ні заперечливо хитнула головою
Що
References
Проїхали дві станції на котрих паротяг брав воду
На раду в таборі над Сеймом старшини зібралися в просторому гетьманському наметі на вікові кованої скриньки була виставлена для всіх ступка тютюну турецького й одчинені обидві вилоги аби виходив дим
Згадалась йому якась вичитана з книг історія про художника що написав портрет коханої жінки подивився на нього і вмер від розриву серця але тут же Гриша подумав що серйозній людині негоже забивати собі голову подібними думками
І був він не близький тільки далекий тільки чужий як чужа земля де тліє торішній гній
А їхню хату видно мов на долоні
Згадувалася Марунька Голодова з Рогатина яку збезчестив гусар
Хутірський вигін був геть запруджений нажаханими людьми
I всi крiм дядька Володимира починали смiятися бо знали що на снiдання i вечерю в дядька Миколи парувала сама картопля
Іскра радості й гостра як лезо ножа думка Погине зірветься там нижче смерть
Саме цей закон діяв в мене з неймовірною силою
Там тепер був Іщук
Нестор
це в нього ша чи пшов
Годі
Марта натомість не зважаючи на цей жарт поблискувала як вовчиця своїми великими котячими очима злорадно заявляла що коли когось тут занедбують то ніяк не на користь її а тієї он примадонни що її фотографії розтавлені по всіх вівтарях
А дзуськи
І пані біля його пада знову лізе їй у голову
Мати коли побачила мою чорну голівку крикнула
У зморшках темрява
Я протестую проти такого перекручування
Прокинувся оце о першій ночі Коли якраз у Києві світає
Повернувся тим самим лицарем-козаком
І з тими словами Готліб підійшов до вікна отворив його немов хотячи поглянути в сад і в одній хвилі скочив вікном надвір
І я справді йду
Прокинувся Добриня від грюкоту в двері
Захар говорив дальше
Вона прекрасніша за сонце і вища сонму зірок в порівнянні зі світлом вона ясніша бо світло змінюється а премудрості не перевищує злоба
Своїми діями стариш професор Яворницький ризикував але не боявся поліції та її агентів
Я допоможу
Один парубок виліз і сів на тину
Тепер в мене те стоїть за лихо пекуче що мені слова промовити не вільно при батьку тільки наменусь усі моргають і кивають що треба мені за язик вкуситися
І жінка краля
Лисиця тигр
Авжеж що не хвіст такий як Кочубей
ДЯДЬКО ГІЛЯЙ
Так собі подумав хлопець І у когось запитав
Григорій Савич
Га-га-га
Не вмерла
В одного і в другого в грудях гуло як у млині
Що тільки тінь від неї зосталась на тому камені де її вибух застав
Потім зв'язали їй передні ноги ще й примотали мотузку за голову
Как он пролежал долго почти при смерти и как наконец пришел в первый раз в себя
МАРИНІ ДУЖЕ ВАЖКО
Пробачте я не хотів
Але я хочу сподіватись мосьпане що ви не пропаща людина
Володько поправляється око починає дивитися і сливе не потрібно його зав'язувати у хаті здіймає обв'язку зовсім
Друга ж будьте підлетіла всп'ять на невидних крилах
крикнув на хазяїна бородатого що тут на рундуці гроші в долоні лічив дзвякаючи
Ага вказав він Признайся байдужому не повірить
А вона співає
Показала добрий-таки м'язистий кулак
Шершень се образ людей котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки щоб їсти пити і таке інше
Гірські кряжі лишались позаду
Може
О ні
Отаке наше літо
ЯВА II Ті ж і солдат
Дiвчатка запропонували менi що зашиють труси
Пріори монастирів у нас збирають розбійницькі банди й грабують навіть католицькі монастирі а то ще наймають для розбою і коронні війська
Тільки по-моєму це вигадка
Хай наші пильнуготьі
Ти виростаєш струнка як пальма весела як водиця
І коли він саме того не боявся він був усе дуже обережний із зброєю мав взагалі перед зброєю якусь неописану відразу то міг окалічіти в інший спосіб
Збоку гарцював у бурці Зиммель
Потім хвилина блаженного спокою минала й люди бралися за ганчір'я піт заливав і синє небо й ті хмаринки білі й всі ті шелести та всі асоціації
Е добродію мій каже зачервонівшись з сорому Гвинтовка Запорожець запорожцеві не пара
Лиш таким чином можливий всякий поступ
Сидить пробачте в ложі значить він
Бувай здоровий друже
Я не жартую пане і не бавлюся в парадокси
А ти не страхай мене тихо-тихо відповів старий
Іваник зірвав його з древка запхнув собі за пояс
Петро Антонович почав оповідати свої мисливські пригоди і Леся повеселішала
Не смачно
Зітхнув з глибини душі
Однак переконався що Момчил і його друзі не затівають проти них нічого злого
Нащо вам мамо той клопіт
Покинули махнув Степан рукою
Він гатив кулаком за кожним словом
О л е н к а
Обіцяли одно зробили друге
Стехою
Всі наче померли затихли одними тільки очима слідкуючи за машиною
Поблизу легко з пританцем пройшла в панамці в туго обтягнутих штанях дівчина невеличка гарно складена здається з тих що на Коксохімі практику відбувають осміхнулася Лободі наче знайомому і стало на душі ще приємніше
Незабаром Сергуня повернувся веселий червоний розджохканий і
Перше ж зроду довелося мені вітати таких дорогих гостей
Чи справді такий є як його видав нам Калегул
Але й його побачила вона таким же далеким і чужим як і Остапа
Дівоче серце не зітхне не сплаче
СОФІЯ
Здається вже злостивий геній не міг більше нічого вигадати
Боже як добре що він тепер не там а тут
промовила вона
Трактори весняної оранки не затягували
І я не знаю чому це так але це закон
Але коли Юрій вийшов за Ріною Клим пішов у кабінет і випив підряд три чарки 707
У відповідь вона кашлянула
її усмішка при цьому вийшла зовсім гіркою негарною
Се я братики рідні промовила до їх Галя та вони чогось не підходили до неї вітатися й старшого брата зовсім не було поміж ними
Нічого вони не тямлять тільки людей псують
Це мене так здивувало що я навіть не найшла що йому сказати і мовчки чекала його
Й образи познімали
Не світіте ясні зорі
Німець мовчав у губах засіла смерть а в пальцях вигребена з-під снігу грудочка землі
Коли-бо то в суді так не йде скаржиш кого то вперед докажи
Я мовчав знищений розіп'ятий на власній сірості й нікчемності бо після краху з мріями про театр я ніким не надумував стати окрім хіба як шофером таксі бо побачив що таксист на зупинці читав у Побєді прочотну книгу
І хто його зна до чого б воно дійшло коли б батько й мати не повідганяли дітей від столу й не повкладали назад під лахміття
Марко раніш Тася днем пізніше
Перелізши через гострі шпичаки паль на внутрішню земляну приспу швидко підняв драбину згорнув і закопав у сніг
Цe ж мій хліб оті казки що я їх мушу експромтом творити для кожного хто може дати мені копійку
розгортає
Тож не може бути щоб Сірко не скористався таким випадком
Відпустивши стомлене військо що повернулося з нещасливого походу за Дніпро на спочинок Юрась проїхався верхи вздовж валки переселенців
А що
Знаємо вас
У цій прекрасній ріці він убачає тільки деякий спосіб комунікації можливість пересуватись довбаним човном
Так ні ж королівський посол ясно сказав бути до обіду
У декого був свій ніж і робота йшла швидше
Ходімо
через хвилину гуркіт розлігся і полохлива луна відгукнула його по долині
Григорівні
Швидко сплигнула на землю обтрусилась від сіна що пристало до платтячка й метнулась до хижки
Просиділа сама не розмовляючи ні з ким якихось півгодини поки не повели її знову до зали
Це страшно мамо промовила Анна
О л е н к а
Хтось мене любить і цінує
Боги чи то ж може таке бути аби жереб випав на Ласкавку
ГРІНБЕРГ
Джихангір тихо засміявся
А ви Пионерскую правду читаєте
А ходімо до Романа та скажемо щоб він одягався та йшов до нас в гості промовила Настя до Дениса
Коли Дніпро виповнився купець патрикій Феодор став збиратись у далеку дорогу
Хай не бентежиться серце твоє брате мій во Христі заспокоїв Мельхіседека намісник немає в нас на всій Україні іншого захисника православ'я іншого заступника за долю нещасних братів крім тебе
Все мало свій час і все минає
Я зробила честь вашому домові що ввійшла в його
Є тепер на район усього шість тракторів але немає ні краплі горючого
Рукав спідньої сорочки закотився на руці аж по лікоть і майор видався Чернишеві цивільним як батько
І йде
І знову я бігав по селу витягнувши шию і зазирав по всіх усюдах
Воля
Він ступив ще кілька кроків
Еге-ей обізвалися козаки з високого редута
І над ким над самими ромеями
Його замішання помітив боярин Славута
Потапович вийшов
Ви даремно ображаєтесь
Так возклоніть же її паки закричав Ригорович і сотворіть їй школярську сікуцію яко же і нам во оноє урем'я субітки твориша
А в тому погляді старе недовір'я а той погляд мовчки вимовляє найогидніше слово Козак козак козак
Невідомо де
Наказано було розташуватись вподовж ешелону і ждати розпорядження
Я тоді б сказав таке що попадали б усі буржуї у світі а Дід Юхим возрадовався б
Пан тільки всміхнувся зачувши те змагання Федора з мамкою
Мазепа оком знавця обкинув худорляву стать царевича що творила сильний контраст до гарного рослого і здорового коня
Молчи
І дивлюся на нього при цьому очима найщирішої в світі дитини
І особливо зручно тому що це були не просто лапті а живий доказ що в арештантській суспільній гієрархії зовсім все не так гаразд як думають слідчі
Почекайте ось буде диво
Володько відчув у цих словах тяжкий докір
Якщо це нечиста сила то згинь пропади
Їй 6огу правду кажу цілуються є такий французький танець як скомандує один то всі дами кидаються на шию своїм кавалерам та цмок їх у губи сказав Казанцев
Надивилася тієї козаччини вийшла з таким відчуттям ніби в чомусь багатшою стала
І от почулося бух гу-гу
Чи не так спитав я й шукав її очей котрі консеквентне відводила від мене
Але до чого тут Роксолана
Джура провів їх з подвір'я тоді повернувся до хати пройшов на Рузину половину у виступцях у білих штанях і в кожушку наопашки
Коли Тур подумав про те що вона лежить там на голубнику тихо дихає спить у нього дуже забилось серце вiн хотiв би сiсти коло неї взяти її за руку сказати щось сердечне щире ласкаве
Партизани стояли навколо нього українські російські казахські татарські киргизькі його сподвижники й брати
ВІЗИР
А на кого Василь Семенович гнів положить прямо хоч в ополонку
Намалюйте мені оцю ніч каже грайливо до Берестецького Марися Павлівна
О д а р к а увидев его
От я полізу знайду
Та щоб тільки розв'язати цей чемодан потрібно принаймні півгодини
Як мало потрібно батькові для щастя
Хоча віче мало зачатися о одинадцятій та проте вже від дев'ятої коло заїзду Мотя Парнаса почали збиратися зразу невеличкі а дедалі чимраз більші купи народу
Натягнув байдужість та повагу і
Швендяє по садку
Як не знайду Мелашки то я вас бабо вб'ю або повішу
Наче висірелені з гармати ми прогуркотіли сходами вниз вискочили у двір потім на вулицю і цілий квартал бігли щодуху не оглядаючись
Невже ж внесли жалобу
сміявся Іван
Отже ж то на те треба зробити складки щоби забезпечитися на таку пригоду
Глянула на квіти і на кращий від квітів одяг який мала на собі
Я їх цілий десяток куплю
То Загнибіда сьорбнувши чаю не видержав і приснувши зареготався
Немає тепер у мене нічого аніні
Р и н а
Турки готують наступного літа похід на Київ і Лівобережжя
Чого плачеш
Опорай з'їж сама і кусник занеси їм
Буде що Бог дасть
Аж поки він не крикне Ой не можу
Сухо тріснув постріл
А йому в поміч Сірко зробив паузу і оглянув присутніх Семен Палій
Грабовський не розумів ні дивного настрою хазяїв ні безпредметної Ольжиної тиради
То яка-небудь комерція чи що
Хатоньку замести
Я здається з вами чемний
Балакати мені будеш гад
Він підходить до Лії
Від Ат-Мейдану через Іподром до Айя-Софії і сераю Топкапи зовсім близько
Сизо даленіла дорога
Збіг то й добре
Клопітна тільки служба
Тяжко здихає
I в хатi i в дворi було тихо
Ти Стьопочко не заблудився часом
Антошко ніс клунок Конашевича і так пішли з Артимом до міста
Гм
Саламаха великодушно простягає їм флакон з парфумами
Але тепер як гадала султанша саме настав слушний час нареші віддати Нурбану одному з її синів та не Баязидові а Селімові хай втупиться в цю небачену красу і забуде про все на світі
Слухайте
Ходи де живих нема і не приставай ні до кого
Виходить що і в тебе Не вирвався то й цілувати можна
І вона не вирвалася не втекла мимоволі зрівнялася з цим старим покидьком з цим недовірком
Як приїду між січове братство там мені усе дадуть чого мені буде треба
На цей раз він і натяку не подав що інженер дратує його своїми виходками
Гомоніла зграя поки сонечко не закочувалося багряна зоря не кидала на все місто свій багрець і мороз не кріпчав дзвінко й різко одтупувалися усі ступні по снігу ворітьми стукнули у дзвін ударено визга полоззя й біжать санки й людський голос і собачий лай
У в'язницях Києва Житомира Вінниці сиділи сотні повстанців та це зовсім не означало перемоги приборкувачів повстання
Художник обернувшись пильно дивиться на освітленого спалахами старшину
Та я вже казав що сам церкви ставити не буду
Виклопотав йому шляхетство й подарував два села
Дід мій про те ще розповідав
Це все вона мусить забрати з лікарні
Він був хоробрий і вірний вояк нашої армії
Очевидно Фреєві було вкручено хвоста за його великодушність проявлену шістнадцять днів тому
Чом не відповідаєте
А коли ти витерла сльози він узяв тебе ніжно за плечі і дивлячись прямо в очі сказав
А звідки він дізнається
Та й відро б не завадило
Мій дорогий читачу
Розбій
Знахарів і знахарок ворожок таких як Сівілла у третій частині Енеїди народ відрізняв від чаклунів чаклунок та відьом і певною мірою протиставляв їм
Він пішов озираючись але дівчинка не помітила в його поведінці нічого незвичайного
На славному рицареві Опанча рогозовая Поясина хмелевая А на ногах сап'янці Що видно п'яти і пальці
Два роки він працював
Щось пекучо-беззахисне було в тій бушлатній пригорбленій постаті з гостроребрим сундучком що поблискував мідною оковкою
Зараз він у Чернігові
І жіночки нахиливши голови підійшли до попа
Про Оха-чудотвора
Попадя зоставшися сама повернулася до жінок
Можливо не все таки Ягнич зробив щоб залишитись на вітрильнику
Виявилося що людей у курені не так уже й мало
Христя глянула на його своїми понурими очима і опустивши важко зітхнула
Вони вівса не просять
А сонце вже над Лебедями і коли дійшли до Матвійового хутора воно почало сідати за Дерманський парк отам геть далеко сливе на обрії
На вежах бовваніли в синій імлі постаті вартових козаків
Бо не зносити нам обом голів
На щастя дверцята були не замкнені
Живий відгукується Черниш з хмари піднятої пилюки
Да што братцы на ево сматреть крикнув впраксєєв до п'яниць
Але ні то була велетенська галера
А ще як він приїде о то би я виграв
Приїхав і Шеффель
Мати повернулася до мене
А сама повіялась по Києвах та по Варшавах понавозила губарнорів отих по дві пари держала їй-богу
Так то інша не Маня
Встали й інші начальники
Вони звіряються щоб знати напевно чи одною
Пригадувала як з нею не схотів балакати матрос що виратував її від Ріпса на Вікторії
Всюди укладався сніг і робилося якось мило а заразом тужно
Він балакав ще що приїде на рік 119 і поставить помершій з її компаньйонки поміччю красний надгробний пам'ятник що тепер не може цього вчинити бо мусить якнайскоріше вертати але оставяє дорогий гріб її опіці
Ви ж поспієте на ранній обід то невже ж таки Пузирі не дадуть вам попоїсти
Награвшись і наспівавшись Настя послала за кравцем Мошком і звеліла йому принести картинки з модного журналу
Він мусить знати про це
Богдан мовчав
Дискусiї про те як вважати тепер гуску чи її забито на полюваннi тобто вона законна дичина чи вона упокоїїлася власною смертю тобто вона дохла тривали недовго
А колядку пропивати до мене
Вони всі всі ці прокляті мужлаї
Але знав без них ханові не обійтися
Ревіння і стогін дніпровських порогів
Під стінами турецькі канапи напереді стіл
Але ж Лено
Крім того це був район кількох заводів касарень більш-менш показних будинків де раніше містилася навіть німецька комендатура а також інші установи і може саме тому тепер німці вибрали їх за мету свого бомбардування
Я за вас не хочу заміж то татко мене силують а я вас не люблю
Хай наша господиня знайде цього року собі господаря і закружляв з нею по тісній хатині аж задвигтіла під його ногами глиняна долівка
Куди
Я не хоцу відповів той одразу
Головне в такому випадку не розгубитися не розгубитися умовляв себе і наказував собі
Чого ж вам іще хочеться
Тепер йому краще в ополонку ніж показатися на очі Христі
Неодмінно неодмінно
Ми недалеко від кордону живем
49 3 Иоганна-Генріха Песталоцці видатного швейцарського педагога-демократа
Яцько не міг розпізнати чи серед них був Арсен бо найближче вогнище вже почало пригасати
Вона бачить Рось новий млин нову греблю
К о р н і й
Прибігли з лісу
Юрта стояла на горбочку щоб не було в ній сиро і щоб вітром здувало мошкару
Майстре десь зірвався сказав Оверко Половець і оглянув степ обставлений блакитними вежами неба
Як
Мати люто насідає на батька
Може збудити батька все розказати зібрати людей і туди
Той ніскільки не розумівся на рекламі і Земі довго потім довелося пояснювати за які подвиги він виставив Джуру на вітрину
Це роблять з початком осені цілий рік до пізньої весни
Від землі хтось швидко піднявся й підступив одразу до Володька
Нарочито поставив його біля себе
Тільки тепер він ще більший ще червоніший і кулаки поросли волоссям
Привідцею дружини завжди був князь
Ні ще вона не пропаща коли її врода не зносилася
Коли її у полі я за правду не складу нехай за правду кат рубає
Чого людей по світу ганяють думає Мирон Данилович глянувши на Савченка злиденно вдягнутого що сніг обліпив приподібнивши до привида
І что же ви хотітє
Хорошо очень хорошо
І все ховається від людей мабуть заздро що люди веселі так щоб не бачити
Можемо показати коли княжич не вірить
Все купується і продасться
Вони ж увійшли в прихожу поперед мене а я зосталась позаду
Галя
Га-ла-ла
Бо Льоля хоч і сама прала панталони але без білих як сніг панталонів ходити не могла і без мережива на панталонах
Родим Родим
Правду братці святу правду стогнав поранений Все одно мені вже на світі не жити
Отож поки йшли оті троє глухо мовчала вулиця навіть пси позабивались у буди бо щось жахнюще відчули жінки дозволили собі з'єднатися одна з одною хіба що поглядами і виказали отак німе здивування щось величне й неземне прочувалось у рухах чорної жінки та й кирея покривала її постать надто загадково
Немирич вхопив кубка обома руками i втопив гарячi смажнi уста в холодний напиток заспокоїв жагу i став i сам спокiйнiший
А мусив викреслити Надійку з свого життя знищити її в собі як путо що приковує в'язня до стіни
Постривай же свекрухо говорила голосно Мотря сама до себе розвішуючи сорочки по тину Будеш ти в мене циганської халяндри скакати а не я в тебе
Спали до самого вечора
раптом почервонів увесь Мирон Ти як дивишся
Хведот не розуміє що з тим діється але що тут багато розважати іти так іти
Заходьте
Дiдусь було по головцi погладить її гостинчика дасть їй якого яблучко абощо
І як музика польових просторів ллється ця надзвичайна агітація
Ішов справді парубок
Яким вас вітром сюди занесло
То знайте тут для них несприятливе середовище
Дмитро Іванович пам'ятає йому тоді захотілося пити
Пригода з Лаським трохи розважила Роксолану
Стоїть будяк чорний аж світ отьмарює
Сьогодні в мене завтра віддам іншому не налипає на неї золото і хуторів нею не здобуваю
На другий День Ілля Юхимович прислав Яворницькому листа в якому він дуже жалкував що не здогадався запросити до себе Дорогих його серцю гостей з сонячної України
Тiльки тодi коли почало темнiти вiдступили вони за стiни пiдняли мости зачинили ворота
Досить
Товарищ Носов пригласите
Ніякого болю вона тоді не почуватиме
Паспорти для нас були вже готові властиво один для нього з жінкою
Ой полетиш ти сторч в яму аж ноги задереш
Подаємо за останнім виданням 1929 р. Жлукто довбанка стовбура деревини в якій раніше золили білизну
Довга оксамитова рожева французька сукня пишно сунулась за нею слiдком по пiдлозi а голубий шовковий кунтуш аж шелестiв на її станi нiби на радощах що вкриває княжi плечi i княжий стан
Драгане повідом наших людей у Слівені щоб слідкували за кожним його кроком
Гляди ж мені
А жаль так дзвенів у голосі її як дзвенить умираючий звук дзвіночка
Звенигора важко присів на сіно
Вадим красивим ледве помітним порухом губів випустив кілька майже ідеальних кілець диму що жовто засвітилися проти відчинених дверей попливли вгору й сховалися в темряві його обличчя його погляд були сповнені неприхованої іронії
І він майор а тодішній слідчий мав би собі спокій з божевільні-бо є лише один вихід у могилу
Гаразд не сиротитиму твій славетний музей
Повірили в той папірець
Але чомусь думки линули в минуле
Гафійка стрічала його за городом Підпари
Нас ніхто не чув ні Бог ні енкаведисти за дверима ні сотні в'язнів що душилися в інших камерах про нас здавалося усі забули або ж просто ще не надійшла наша черга вмирати
Хiба так можна дитино
Німець що правив за старшого і приймав від селян картоплю вишкірився на Явтушка закричав щось по–німецьки показуючи на бібки
Паші розуміли настрій візира
V В понеділок рано виринало блискуче сонце з-поза рожевих хмарок щоб через день знов палити та жарити нерозцвілу підгірську землю
Розмова пливла собі далі
Що я пану буду говорити мовив жид моргнувши хитро
Чим
Мене так вразили її сльози й слова що я теж мало не заплакав з жалю
I н г i г е р д а Це князь
За шарварком спортивного свята не помітили як хмара зайшла десь із степу і дощ такий рідкісний та жаданий у цих краях дзвінко вдарив першими краплями по шиферу шкільного даху
Спали там сотні книжок що встиг він уже прочитати і спали інші сотні книжок які він прочитає значно пізніше
Та мабуть на наш вік вистачить і приймаків і бюрократів і пажерливих жорстокосердців і невігласів що дивляться не в душу людини а на своє черево
Було тихо
Що не школено по-хазяйській не бито як у інших
Ти забуваєш що ми належимо до посольства
Щедрістю нашої чарівниці-природи рай його батька кинув свою улюблену примовку Михайло Петрович
Отож і розкажеш товариству
Е-е-е вибухає плачем Костя й сідає на підлогу соваючи ногами
Хто ж то перейшов по нас як по містках до храму слави всесвітньої
Сучасний вандалізм звідки він звідки ця психологія браконьєрства
І то сьогодні оце зараз
А чого ви мене кинули як собаку без усякої допомоги
Гей сюди
І за що ж мусить погибати хоч би й оцей безталанний Олекса Сенчило
Важко мені трохи але це пройде
Я вас не розумію раптом з усиллям сказав Тарас
Лорд це ти зрадів і засміявся зовсім виходячи зі сну
Нам такі не підходять
У далекiй дорозi дружина мусила їсти пити
Задуми молодих ентузіастів гаряче підтримував і Найбавер який у різних галузях прагнув ширити культурне життя в Чернівцях
Не казав Гасанові які саме вісті та й не переймався вельми тим добрі вони чи лихі
Я сказала Він не пройдисвіт
Солдатські братерські півсерйозні півіронічні обійми з поляпуванням по спині з грубими словечками щоб прикрити ними те глибоке й щире сердечне зворушення яке буває тільки у вояків у друзів приречених на смерть про що вони про приречення добре знають
Гриша виявився набагато дотепнішим за слідчого він в простий і дешевий спосіб здемаскував цього страшного повстанця й терориста
—Лягайте
Ви товаришу професоре застали нас зовсім не підготовленими скрикнув жіночий голос Треба було попередити комгурток
Хіба ж так можна
Ольга підійшла до неї й присіла
Не буде їм добра тепер у лісі
Послали мерщій на лаві узялись обоє старі зводити Марусю
Бунчужний нашої сотні спокійно став на дверях із рушницею і чекав
Робітники вже не прогонили її їм було жалко дивитися на цю дівчинку таку без краю сумну що здавалось то живий жаль живий сум прийшов у тілі людському та й сів отут на камені нагадуючи людям про те нещастя про те горе яке ховалося там глибоко попід землею заховане запечатане цією каламутною водою
Побачивши коней і озброєних на них зарізяк перекупки чимдуж кинулись врозтіч і Діоген лишився віч-на-віч з Александром
А ти нічого не втрачаєш
Ти ще воскреснеш вирвешся змахнеш крильми заторсав його Григорій
Це й кожному так можна
Панна Гризельда була й найкраща за всіх
Останні дні перед од'їздом
Штрафом не відкупишся
Ви би може й гуляли якби
Так як колись у дитинстві і не так ніби
Віри не йму
А Настя стримала себе хоча їй теж хотілося бути зараз там у юрті
Біля столу родинна рада
Вигнали нас таточку
Показалося що цієї ночі багато козаків у рукопашному бою полягло
Навчив на свою голову
Ми перебрали майже половину виводку й Марія похопилася знову
I для мене то була не цiла слава а пiвслави
І тут уже всі вони разом залишивши свою роботу обернулися в мій бік і почали мене пильно розглядати
Поет парусів ха-ха
Усе Своє покинула пішла вбивається мати
І так триває уже тисячі літ ллється кров падають з висоти вбиті велетенські птахи йде сила на силу затято запекло й непоступливо а розум і спритність часом рятують наймолодших і щовесни знов прилітають до Дунаю Дніпра й Дністра лелеки знаходять давні гнізда ждуть своїх суджених і дають початки життю новому й вічному
Твардовський сидів за столом як бог
І ось Зему викликали до самого Месмера наказали відімкнути фотографію взяти все необхідне повезли у Вавилон
Хай розламається гребля
Не гріх тому добре повечеряти хто не обідав
А хіба ж не все одно що каша що пшоно крізь плач вимовляю
Мабуть засидівся у герберзі пропив останній шеляг і тепер викинутий за поріг господарем герберга плентався не знать куди замітав землю шапкою
А вже коли Народні оповідання вийшли годі й казати
Їдуть раптом заалярмувала Наталка дзвінко й радісно
З тих грошей оддай десятку Пилипу що я позичив хліб як змолотиш не продавай щоб була своя мука
А по-твоему как
Тому й казяться дуки бодай зовсім показились
Будь ласка
Мельник з людей дере а нам зі свого треба урвати
Всього вмію
Ох святий отче
Адже вона
Ну як хочеш одказала та і перекинула собі у рот чарку
1918— 1926 у значних відступах бурливого часу разом з іншою історичною ще не печатаною повістю Проти орд Джінгісхана а перероблено у Львові в pp
Ще один жест у бік лорда Гекслі
М а в к а Чому я маю сеє пам'ятати
К и л и н а Ой дядинусю се ж ви мене тепер зовсім злякали
От тобі і поїли меду опустилась Ольга на землю
О рятуй мене любий
Після їх оправляють
викрикнув Володько і кинувся до Василя
Не той якось настрiй
Світає
Марі я тебе прошу випий трохи теплого червоного вина я тільки-но нагрів воно підкріпить тебе
Бийте
Під вікно підступили Пацюк з Матнею
Ти дай мені такий маєток так я гори озолочу а вони гнили в них щорік щодень поки не зогнили
Та буде пiзно
Ну ту Хуліганку
Вибрали ще дві шаблі й по два пістолі
Такi грошi витратили
Отож і спустіли весі пустують і оселі в весях
Одні спорожнившись одпдивають від торжка в до х інші прибувають
Чи не плаче хтось сказав і собі ж наслухуючи Леон
Є про що думати Заверганові і є від чого втікати
Рудий іноді подовгу чекав на зупинках щоб побачитися з нею
Дуже чудна й несподівана притичина протверезила студентів
Чого це вона корчить із себе королеву обурилася Олександра Михайлівна
От і єсть
Настала вже ніч змінювалися гребці дромона поволі посувалася в пітьмі шляхами назначеними самими лиш зорями а ці двоє кинуті морем одне до одного сиділи тісно притулені Сивоок з острахом прислухався до того як у ньому випростується непогамовне й нестримне через те боявся поворохнутися а Ісса мабуть не відала того
йому сповнилось сім років коли його і трьох братів стали в селі називати Холодовими сиротами
Найдеш долю а не найдеш
Годі кажуть обдирати нас
Так кажу тобi що багатий
Як-то йому було вмирати в тому бою
Я хан Алак
Дати їй грошей забезпечити на далі і з питанням покінчено
І затвердити угоду між нами
гукнула стиха
Входить Дід з погаслою люлькою в руках
Але Савко розумів що йому милостй не буде
Покинуте начиння ще подекуди вивантажувався який-небудь зацізнілий відчайдуха купець який привіз кільканадцять бочок рідкісного фрязького вина бігав во слизьких дерев'яних містах пристані ловив за воли збайдужілих вантажників благав обіляв погрожував
Що ж до лікарських рослин то вони ростуть всюди умій тільки їх знаходити з-поміж бур'янів
Одягнені всі були в стародавнє запорозьке вбрання і взуті в червоні сап'янці на високих підковах
Еге правдива зітхнув драматург
А дорога ж далека
Назад боягузливі ішаки дурні барани
Що ми тобі вчинили що ти маєш супроти нас
Інше муляло й пекло
Борошенця підсію Буде свято не в час
Я мимохіть усміхнувся
Чи не той самий табун що вчора на мокрому лузі
Вона і в полі добра і на окопах і на барикадах у місті пригодиться всюди
На половині мандрівки де схрещуються дороги стоїть великий копець що відмежовує дерманські поля від лебедських і Володько присів на ньому
Прекрасно
Наші повертаються тільки щось мало їх
Хай сидять
Було ясне й чисте яким буває лише в осінні ночі
Хоробрий
Так уклонись же цьому хрустально-голубому небу що зробило бурю в твоїй душі і хоч на мить вивело на загублені доріжки твоєї юности
Лину до неї думкою і бачу як б'ється-побивається нині
Ага а на лиці мінишся
I вже пораючись коло столу скосив раптом на мене своє каламутне але всевидяще око
Одначе отаман не запитував більше нічого
Ну так і женіть коли пора озвався з-під печі Василько
Диви
Таке добре що аж солодке
Вона опитувала ще кілька разів напружуючись щосили але нічого не помагалось
Доля розлучила їх i розкидала в рiзнi боки але горе i радiсть у них однаковi
Троцькіст
Вона каже що це непедагогічно
Мирослава глипнула десь у далину засміялась
Великий візире сили війська вичерпалися
Нас там багато
Вона кудись геть-геть дивилася а він на неї
Кажи прямо бий одразу легше буде
Побоюючись що цю його геніальну ідею може перехопити хтось інший він нишком склав невеличкий капітал на трунарстві того літа трапилось одразу кілька заможних клієнтів і першого ж осіннього ярмарку подався до Глинська щоб здійснити там свій підступний намір позбавивши Глинськ подальших підробітків а свій Вавилон поставивши перед фактом нечуваної здогадливості а може й мудрості філософа в залежності від того як розвиватимуться події далі
Вона говорила очевидно до сина об якійсь тайні
І головне вона так і зробить як говорить А може це поганий сон
Біля варстату стоїть невеличка шафа для книжок яку допіру роблять
І навіщо
Неужели же она любит его
Не прийшов ніхто
Бризки стрибають угору сягають на голову осідають росою на косах
Він був вдоволений своїм зятем сераскером Рустемом-пашою син Баязид учився в свого великого батька долати безмежні простори а сина Джихангіра щоб не наражати на небезпеку його слабке здоров'я падишах зоставив намісником на березі моря в Трабзоні щоб був неподалік од Амасії де сидів шах-заде Мустафа так наймолодший син наглядатиме за найстаршим і таким чином мир у державі буде ще міцніший
Трудилися
Така ваша доля
Я тут був з Кирилом та Тарасом
Гатило спинивсь і здивовано роздивився меч
Чого там вертатися
Але десь таки мусить бути межа цим наростаючим швидкостям цій гонитві гонитв
Там залізниця й села Княже Почапи Ясенівці Вороняки а далі починаються ліси й ліси й узгір'я
Варвара зціпила зуби щоб не розридатися задерев'яніло лежала на м'якій постелі і сухими очима дивилася в густі сутінки що залягли по кутках
Проведіть нас до воєводи Младена
До речі дві з цих останніх збірок Троянди й виноград і Далекі небосхили відзначено однією з найвищих нагород нашого часу Ленінською премією
Більший за перший
Багато добра всякого та худоби навезла Галя з собою вісім паровиць везли її посаг у Піски
А ті кому належить нехай думають що ніякого товариства вже не існує
Постріли рідіють і нарешті їх не чути
Вам випало таке тяжке життя
І враз спалахнуло видіння палає терем новгородського волостеля Рюрика
Пауза
Чого ти
Не вийшло з Тараса і стельмаха
Сумно було що цей син уже мабуть ніколи до неї не повернеться бо зійшов він на зовсім чужу їй і невідому доріженьку
Заквітчай голову дівочу Лілеями та тим рясним Червоним маком
Етнограф запевняв що кращого різьблення йому ще не доводилось бачити
Проте Добриня одгонив ці думки що київському боярству Новгород їм звичайно краще мати тут слухняного посадника аніж ще одного князя з новгородськими боярами й воєводами Добриня був суворий невмолимий але самі вони такі ж суворі й невмолимі того що беруть від Добрині не візьмуть від князя ні вони просили колись у Святослава сина-князя під знаменом Володимира вони здобули честь славу багатство але не стануть рубати сука під собою не просять у Володимира сина
Залишилася тільки дівчинка-немовля її і взяв за дочку Варчук надіючись що запухле дитинча недовго поживе а йому весь грунт Горенка не завадить
О л е к с i й I там знайду та й задушу
Відтак мовчки подякувала йому щирим стисненням руки
Галя дочь его
А хліба та сухарів майже зовсім немає
Ми обрали й укріпили вигідну позицію хан може атакувати нас тільки в лоб
Ой моє нещастя
Справді він був природжений видавець винятковий видавець
Панич знизав пухлими плечима і ледь помітно посміхнувся мовляв вважайте як хочете а мене це не торкається мені байдуже
До того ж тільки незначна частина багатої розповідної літератури Візантії перекладається на мови південних і східних слов'ян
Відгремлять сморідні грози відшаліють страшні гурагани залізні одбахкають блискавки зла й злоби
Князь Регволд вельми хитрий і лживий відповів на це Михало
Хіба я вам барин
Поборовши кашель витер сльози шкарубкою долонею й запитав
Я не змогла б я не посміла б цуратися такого славного в люді мужа як князь Тивері
Може б тут і заночувати довелось якби не проїздив поблизу Пауль-управитель з бутлями самогону в тачанці
Я не знаю за что их арестовали может быть выяснится
Що тоді
Тим скликать мусите ви все козацтво Нехай воно здобичну путь покине Нехай покине хиже гайдамацтво І до Дністра всіма полками двине Бо зникне так як дим як іскра в полі згине
Але небезпечно
Ніколи в нас не було щоб кого видавали не видамо й цього молодця
Або ж хотів подолати її мовчанкою
Тоді встане одна дівчинка худенька в ластовиннячках в убогій спідничині дожене його і соромливо подасть пучок синіх волошок
Який
Не марно в ній тече жагуча Татарсько-українська кров
Падає навколiшки
Перший парубок кланяється
Гетьмане
На ліжкові затуливши спиною місячне сяйво сидів Ліфер
А колись був тільки радгосп
Пригода мамо
Михайлик згадав теж плаксиву тітку й душну хату і відчув як в очах йому закрутилися сльози
Я не озирнувся
Прости або заріж мене тільки не кажи що вона не моя не кажи
Він аж поривався щось сказати ханові але страх сковував його вуста
Комзвод цеп'ю к лісу вперьод
У тебе все
Таких українців тоді звали українофілами
Ой яка ж то була висока поезія
Ти можеш того не знати Що сміхом залізо поре
Малороссийская народная песня
Мріючи про дванадцяту камеру або про якусь їй подібну Андрій вирішив обдурити всіх що так за ним пильнують в камері й поза камерою
Навіщо
А Кажан ліз уже в воду
Але Холод розповідав сухо й коротко
Так
Ой Сташе Сташе
Князь нічого не відповів їй чекаючи коли вона вийде щоб знову поринути в забуття
Ану ж діду заспівайте що-небудь церковне помоліться за нас
Пожди я винесу
Жінка
Другий раз не робить вона на його то саме враження але зворушує-таки в нім деякі струни вона ж йому знайома
У тебе батько дука а я бідна сирота
А от що сумує та тоскує вона коло мене се правда
Ви з багатьма з заарештованих листувалися чи були просто знайомі
Вправді багато вчених говорило що жінка не має душі але ся очевидно має душу подумав
Мусить бути скрикнув Бурунда і кинувся в воду а за ним його туркомани
І хлопець здивовано дивиться на обох конюхів
Звідси один вихід або в землю або на каторгу що означає теж в землю
За властю і достойністю регіментарською даю цей ордер пану Дубровському вельможному судді Житомирському щоб негайно по прийнятті цього ордера він відіслав до мене в Кодню бунтівника Василя Хмарного Стеся скрикує з усім судочинством що до нього належить а також аби повідомив з якої саме причини припиняється виконання смертного декрету над вищеменованим бунтівником
Так пане то все правда
Нам не потрібний ніякий презент вирвався знову наперед Звенигора
Знаєш які після того в Союзі на мене нарахування зробили
Над усе її спокушало виселити Марту геть зовсім з помешкання здихатись одним нападом цієї зарази подлянки хвойди
Але чим ще він міг її зацікавити як не науковою ерудованістю обізнаністю неску-тістю й сміливістю думки
Вмить приволокли Рубця посадовили на лаву цар видобув з шкіряної готувальні велетенські кліщі наказав Рубцеві розкрити рота й вхопив корінного зуба рвонув кліщі клацнули в роті у Рубця хряснуло й зуб упав на підлогу
Перед світанком був проливний дощ
Пас
Поруч альтанка
А я знаю про кого підхопив Сашко
Тодi ми його заберемо в лiкарню
Савка трохи випивши
Головоньку клонить
Слухай закохана
З натугою розплющив очі
Отак і стоять вони якийсь час наче вимуровані з каменю самої історії
Тоді я зважився відкрити карти
Хозяйка вырываясь
гукає під вікно
Мені дозволили
Трівкий смерековий зруб критий гонтами з сильним деревяним помостом
Гайда
Жовтовусий одхилився і поклав руку на револьвер
Та це ж Митя брат тому так просто спочатку думала вона
Я тебе кликав сюди
Брудне
Нехай молодші співають
Весна
Ні ніколи
Потім Комашко й Саня довгенько йшли й мовчали дивлячись на синє море
Брати разом посхоплювались і кинулись іти
Всі мали відтепер розвинути по селах агітацію за вічем освоювати селян з думкою про потребу політичної роботи і дбати про якнайчисленнішу участь на вічі
Чого ви думаєте
Авжеж
Я десь вичитав що кожна листана кожна билинка кожна пташка і все живе любить бо так треба і не смійтесь коли скажу найбільше щастя щастя любити
Як відповім йому
Дітиськам ноги мерзнуть а вони їх сунуть в огонь ніби кусні коріння та все по кущах лазять та трусок сухий нипають
МАГІСТРАЛ
Пху
Експансивні відкривателі давно відкритого і зухвалі рекордсмени давно перейденого
Куртц
Вони добрі були для схимників і вчених але аж ніяк не надавалися для екзистенції людям простим не пасували дозвичок темпераментів і уподобань
Та й що там було освічувати
Яка тітка забувши свою брехню крізь сльози дивується Мавра
Зайдеш у камеру змовкне запитаєш що з ним відповідає
Тривожний погляд Проценків стрівся з її заплаканими очима
Лише тріщав хмиз у вогнищі
Хе-хе-хе сказав насмішливо Герман в світ без грошей не втече а впрочім
Залишається одна сила що здатна захистити Правобережжя Москва
Сказано всюди де тільки темний помучений кріпак котрого цілі віки ніхто не питався нічого котрий був волом що переорював панські лани та засівав на панський прибуток скинув з себе панський ланцюг дихнув волею
Вона відчувала на собі всі Сидорові доторки вони палили її палали на ній Груня соромилася їх і прагла ще
Землі шматок єсть не під нужду тобто ділянка землі без якої можна обійтися в якій немає великої потреби
Тепер не ті часи з твоєю наукою далеко не заскочиш
Очевидно йдеться про похід козаків у Болгарію в 1606 р. коли вони зокрема взяли Варну
Потім повагом вийшов старий лисий татарин у червоній сорочці і барвистих рясних шальварах
Сповніть ваш обов'язок
Від Золотих воріт він протореною дорогою спускався вниз поспішаючи навздогін за своїм військом що мов обжертий полоз поволі виповзало з Хрещатого яру на гору до Печорського монастиря і десь там зникало в імлистій безвісті далини
Він вийшов з землянки і на подвір'ї побачив сліди копаниць
Палкого чому
Гуляло багато людей на заручинах
І нас усіх розіслано по місцях
Знову ж до них
С и д і р С в и р и д о в и ч позіхає й хрестить рота
С т е ц ь к о. Ану ну до чого-то воно дiйдеться
Чого ти йдеш
—мовляв до Назара
Народ століття зносив гніт Терпів ярмо й сваволю
Розчулений старий паша який мабуть не сподівався на таку самопожертву своїх старшин навіть підвівся з м'якого міндера і обняв Гаміда
Налити вам заходився Поцілуйко біля пляшки
І Маня також привезла великий букет від пана Янка
Щоб ти маленьким був пропав
Але ми є сказав астроном
На ганку сиділа дівчина і читала книжку
Я стараюсь о вас з щирою глибокою любов'ю неначеб нас не в'язала гарна а заразом і гіркістю переткана минувшість
Хай милує мене аллах від твого гніву високий ханський достойнику за чорну вість яку я тобі приніс
Тото говорю що ми серце каже
Опівночі прокинулась Як у ямі в хаті
пропало пропало пропало
А ти це звідкіль дізнався про наші секрети спитала Мелася
Коли всі земляні роботи було скінчено гармашню геть розставлено бойовий припас знесено і розпайовано до потреби по торбах козачих тоді пан сотник зібрав усіх оборонців край своєї мажі і мовив
Вітер ледь дише парусся легко бринить
Чому ж ти не рвеш нас
А Марко підняв угору костури і в цю хвилину сам скидався на підбитого птаха з одерев'янілими крильми
Слова єпископа розкривають тугу шкуринку пригнічення за-мішаннч А ні нехай його преосвященство вибачить
Та не бiйтесь нiчого
Бутурлiн та Михайлов в довгополих кафтанах облямованих парчею з довгими бородами були схожi на московських поважних протопопiв i своїм убранням i бородами i поважними фiгурами та рухами
Яворницький не вперше звертався до своїх вихованців з таким закликом
Полились На цямрину святії сльози Та й висохли
Наум одягшись зовсiм iзмiв iз скатертi що на столi i посунувши хлiб що завсегда лежав на столi к покуттю а за тим Настя засвiтила свiчечку перед богами сiв на лавку в кiнцi стола й дожидається
Сіни сіно
Ти що там знову таке встроїв
Його нема врешті сказав абат
Нам нужен дешевий робітник розумієте
Свiт тих одлискiв бiгав миготiв по горорiзьбi янголи неначе засмiялись на радощах що настав мир i спокiй в Польщi що Україна знов пристає до згоди з Польщею
А ще дочка просила та й ми з старою просимо щоб приходили у цю неділю на свайбу
Наче звідти з-над Ворскли прийшли й стали ось тут на запорізьких кряжах
А далі на нього наповзла димова хмара здавалося хтось натягнув на яничара волохату татарську кошму
То наше січове товарист-во
Чого це пани-ляхи так довго морочаться спитав сотник занудившись чеканням
Пригадуєш як тоді в Со-колянах
Потім вона стихає
Штовхни під бік свою жінку нехай устає до роботи
Вересень 1881 року
Неправда тому неправда
Степан похитав головою
Учора вмилась в річці Полузір'є
Графе ваша комісія перевіряла фальшиву Машину
Пригадують його легку ходу його усмішку любов до людей і все що він умів робити весело й спритно
Ватра розгорялась веселим вогнем і одділяла од танцюючих тіні що корчились й бились на залитій світлом полянці
Але з за пухнастого лиця вистрибує ще молодше чисте не пухнате уквітчане жовто-білим вінком кіс
Найбільше їхнє багатство вони самі згадалися слова центуріона
Але замісць того я сідаю на східці спіраю голову на руку й сиджу
Подивися на неї
Не по скарб видіте їхала
Нема в мене нічого
А могло ж і не статись
І він мерщій повернув назад повів їх на квартиру до машиністового сина свого сусіда по парті
Який концерт буде цієї неділі чи Возведох чи Гласом моїм
Щоб пан возний ніколи не попрекнув тебе що взяв бідну і на тебе іздержався
Та що ж я можу
Яка ж розкіш
Але у Германової матері грошей не було зарібку не стало і хліба нічого
Я вже не бригадир затиснув уста
Знайшли б
Може в Андрущенка є так він мені показав би
Чому вони втекли чому не стали до останнього смертельного бою
Долі як кітна з випнутою спиною розкарячилась книжка
Що терплю коли вже ні терпіти ні мовчати не можу що читаючи люблю твоїх Орхана Незвала і Данте в дев'яте коло прагнучи стремлю
Не таким тут роги обламували
Чому
Лабцки італійське плем'я жителі міста Лабики в Лації
Сам знаєш що ніхто не стане поганити рук об таку паскуду як ти
Мазепой
Что вы что вы шановное товариство даже отступил слегка шляхтич я ведь за него не заступаюсь так только миркую на сколько мне мой малый умишко помогает
Тепер на ньому було все хазяйське поважне теплий добрий чекмен на сидінні свита від дощу шия синім шарфом пов'язана
Ну та й спасибі вам за цей гостинець
Дмитро люто перерізав батогом молоде стебло полину і швидко пішов до плуга
Здається діло добре йде
Ніякої
Ніхто тобі не указ
Та й після того учні не встигли намилуватися своєю школою наслухатися тих знадливих історій та бувальщин які для них щодня множилися в Байбаловій юрті
А на тому та на морогу
Я тут не залишусь
Вона мені й сказала як віддадуть за тебе —сама на себе руки наложе
Треба негайно відправити до Ячакова ескадру Шакір-реїса щоб замкнув вихід з лиману
Пузир
Але правити за тло для чужого блиску він не хотів ніяк
Сліпим братам торуючи межу
А на устах твоїх Така усмішка жалісна і тиха
Тобі жалко за своєю стороною шкода батьків
А тихо як
Малка не здатна більше народжувати дітей
Дорошенківського полковника Якима синок
Кепсько із зброєю
Тоді може поправимо
Червоне нічне страшне волаюче ото і все що звідти
Поділився своїми хвилюваннями й з друзями насамперед з Василенком
Мені здається не треба про нього думати
Спихальський зостався біля вхідних дверей а Воїнов поклавши руку на пістоль зупинився посеред світлиці
Всі заніміли
Я мусив щось сказати на прощання дідові Платону
Мовчиш
До сердюцького полковника Чечеля відповідає москаль
Можна сказати феномен
Вся купа дитячого одягу що лишилася ще ненамотаною валиться на дитину
Він глянув на перші рядки і враз його очі синьо й щасливо засіяли
Надворі падав сніжок
Ось я не піду
Зостається широка за нами Геть далеко розкочує хвилі Що сердито трясуть гребенями Наче гривами огирі білі
Люди не звернули на те ніякої уваги
Він мешкав далеко від села
Як козелецький прач сердито буркнув Каліграф
Нарешті я мусив згодитися що мої пошуки марні
Трохим вийшов
Ах пані
А занедужає не приведи господь та зляже
А це що знов нового
Як не дивно нашi дiдусi й бабусi охоче вiдгукнулися на цю iдею
Може злодюга лазить сказав Лаврін
На нашу одну дивізію припадає десять
Знеможений цингою та ревматизмом що мучили його всю осінь-зиму лежав собі в казармі й радів що день уже минув що взавтра знов неділя на муштру не поведуть аж відчинились двері й поштар гукнув
Не одна трясилова ніч пройшла іде прийде тисячі тисячі тисячі
Його буцімто Сулима порятував
Вдаримо на світанку
63 Геспер у давньогрецькій міфології божество вечірньої зірки найпрекраснішої із зірок
Г о р н о в
Та й хто відає що буде завтра післязавтра з одною та другою
І чудно й нудно як поміркую Що часто котяться голови буї За теє диво
Обабіч вишикувалося католицьке духівництво з хрестами й запаленими свічками в руках у пишних світлих ризах а православний священик облачився мало не в полотняну ризу й стояв перед аналоєм з кипарисовим хрестом у руці
Ото кумедія їй-богу чудна оказія обізвався запорожець і почухав собі потилицю
Подойдя к самым воротам хутора он не без изумления услыхал женский голос поющий
Маєш піти в жовніри
Знову в очах йому з'явилось щось тоскне
Все поголовно катуе на колья сажает
Усі зупинилися
Всі мої загинули
Це звичайно не вголос
Сидить і спить
Ви здається інженер
Про Глібів чутка і так миттю рознеслася по всіх князівствах як Ігор покарав Володимира
Листа до Абрума вона заліпила воском і просила передаючи його жебрачці щоб посланець нізащо не віддавав його Петрові а взяв би тільки від нього відписку що той одержав свого листа
Поштар
Хіба забув скільки в Будапешті шпигунок наші хлопці ловили
Балабусі хотілось пхнути панка з скелі в воду
Вигнаний в числі гетьманських недобитків з України у вісімнадцятому році недолугий син волинського попа Євген Грибовський прожив за кордоном двадцять п'ять років
Хто там
Жандарм
Після того як Драган сповістив про можливий напад Сафар-бея Младен стягнув усі свої чети що налічували близько трьохсот вояків до Чернаводи і перекрив нижню дорогу
Знайду й без вас дорогу до Османа Султан царського знатиме гетьмана
Онде йшли вони татарські бранці оточені татарською сторожею
Хочете танцювати
Які в їх талії
Але що писати
Мiсячний промiнь повз по долiвцi дiйшов до голови Малушi освiтив її блiде спокiйне обличчя заплющенi очi уста переповз ще трохи й зупинився на постолах поясi й усерезях запаливши в камiнцях таємничi зеленi вогники
Знаєш чим більше я пізнаю Марію Олександрівну тим більше її люблю сказала Шура
В таких походах він опитний бо бував на морі
Зуби шоколадні попсуті
Ухопила мед і помчалася з ним у кухню
Смерть ляхам
За хутором шмигнув у кукурудзу і сидів доки дочекався якась старенька бабуся вела корівчину пасти
Сиз тільки зиркнув у її кров'яні зіниці і враз одвернув голову Штовхнули Сиза в спину стиха понукуючи
А твоя Аристарше навіть на людей не дивиться
Якщо розумно повести діло то зброю тобі постачать у борг
Звідтам де стане стійбище каганове і з ближніх до нього околій відселено всіх до єдиного гепідів
Куда пустить
Семене де ти там
74
Не знаю чи й піду відмовив хлопець
У господині економка Емма і папуга
Вона тільки зіщулилася як кошеня у нього на руках і довірливо прилинула всім своїм тримтливим і безвладним тілом
Ой дядьку мовчали б уже
Степове безлюддя повите спекою
Як же пак не брати подушок коли в вас в кімнатах стоять тільки голісінькі ліжка
Хіба ж то ви тих гільтаїв на наших послали
О ні він гарна людина пане Олесь
Тоді скажи що ти бачиш
Не поспішав Ждан до дармового борщу аби не думали що голодний
І так заживе
Ось моя хата
А там гаряче літо і сльотлива осінь і довга біла зима
Отож і зараз
Тату панотче
В селі всі дівчата липнуть до нього хоча він до жодної
А що до бібліотеки
Чи є тут хто живий
Все боже перенесу перетерплю тільки перенеси мене у той рай щонайскоріше
При розмові про ці поверхи найзавзятіші арештанти нишкнуть навіть троглодит Краснояружський затинається й притишує голос
Клим
Приховав
Тобі надається сила для перетворень
А в хату як зайшов Давид од стола ступила крок Марія до дверей йому назустріч і спинилася серед хати схвильована й наче розгублена
Знаєш же що сказав рішуче Герман
Справді
На волоску на волоску весь світ висить бубонить своє дід Смик Той що стоїть у них там біля кнопки
Аж тепер звиняючись з всього сам перед собою він розрив всю погань яка нагромадилася здавен-давна в його житті аж тепер побачив ясно причину всього того що мучило його і гризло
Ітиму повік бо не зможу не йти
Тож перебудемо якийсь день там
Адже і в колядках співають що Сус Христос землю орав і сіяв а божа матінка обідати йому виносила
І я подивляю ваш дар одушевлятися
Так що незважаючи на внутрішню напруженість професор був знезосереджений його голова брала явища й речі поза фокусом
Святослав запросив усіх до столу
За столом почали судити протопопа
Ні не поспішаю гетьмане
Сьогодні став академіком
Він зрідка показував на своє горло і присутні могли подумати що справа в задусі головний начальник теж страждав на зажиріння серця але ці припущення правда їх і не було одразу ж розвіяв секретар
Чим
Д і д Ю х и м. Га-га
Добре заливає старий опеньок кинув із натовпу рябощокий махновець у кудлатій папасі а Яворницький впіймавши його очима враз прикипів до нахаби суворим поглядом
До того ж пан Сухопень радів з нового придбання
Але ж хворіють же діти й тут
Гай-гай подумав я чи ж можна йти до таких людей прямими стежками
Гетьман мовчав
Вельямінов розумів що відмовлятися йому не випадає відмова виставить його у лихому світлі сидів в одній світлиці з Полуботком прокурори банкетували в іншій з міською старшиною
Трохи не до землі нависли важкі свинцеві хмари пелена мрячки затягла все у світі і ще більшу нудьгу навіває на Потоцького
Контроверсія каже Головкін
Навіщо нам погане місце коло хати
І князя Єремію покинула мужність
Гребці-невольники зачувши вигуки своїх братів- козаків поривалися на поміч але залізні ланцюги міцно тримали їх біля весел а турецькі наглядачі за непослух забивали гребців на смерть
I кольоровий телевiзор i оце саморобне крiсло у вас напрочуд пасують одне до одного
Без бакшишу як знаєш у нас нічого не робиться
Сказано дать нам по чарці так вже тут нічого добррго ждати
Ні ще раз
Ти не забула як покійний твій батько напослідок не злюбив Петра і умираючи не дав свого благословенія на твоє з ним замужество так і мого ніколи не буде
Харитон мовчки крадькома стежив за ним як він похнюпившись дивився собі під ноги ніби його дуже цікавив тротуар
Та там вельможний пане люде прийшли
Він зблід неначе здеревенів і закляк на місці з піднятою вгору шаблею
Це тільки торочать що жити без жінки шкідливо але ж за це їм платять
Воно все-таки сповнене рухів хоч невидимих
Ну де ви бачили щоб люди їхали компанією на машині і не співали
Ввесь широкий ставок був ніби залитий кров'ю
В этом отношении я нахожу много общего между ей и мною
Угу
В перший же день ми зустрілися смерком на мосту по дорозі один до одного
Тоді стояв глибокий холодний вересень
Там рябіли якісь слова про контрреволюційну безперервну діяльність
Ні
Сікши передні ноги конячі і грудиння Мирон Данилович відділив грубіші кості на другий раз кращі шматки в мішок склав а останок загріб під землю і сніг
Раз-раз-раз
Не плач Саро не плач збентежився ще дужче Петро
Доки сили стає шугають вони сполохані з гнізд своїх над широким полум'ям в диму та курищі в гарячім від палу повітрі поки не посмаляться
Вони тоді прийдуть вже на готове і візьмуть одних і других за чуба
Сини у Бездушного мовчазні понурі а сам він зустрів Явтушка ніби й привітно на всю ораву наскидав дерев'яних ложок на стіл повечеряти дав
Для свободи ж дурні не потрібні
Рустем навіки зненавидів поетів і будь-яке письмо з укороченими рядками
М і р і а м Каміння у пустині відкликалось потрійною луною але сі не обізвуться ні дарма надія
Колоди колодами ними й ворушити не годен під ковдрою Навіть якісь підозрілі виразки з'явилися на них кровоточать
Закидали сіті ловили велику рибу осетрів сомів пудових сазанів
Так брате
О в Київі куди він повернеться за два тижні цей брилик чимало приверне до нього сердець
Так от i трапилася така охотницька за старих часів пригода
Думаю спечу дещо щоб на суботу лишилося менше тупотні
Навіть наважився запитати листоношу
Спасибі ж вам тихо з почуттям вимовила молодиця
Перемелювала сотий раз стару річ
Не застанеш ти Васюти в Ніжені поїхав кажуть у Батурин на раду
Вернувся до звичайного стану Мирон Данилович враз почув кроки від воріт і голоси за вікнами
Пітьма пітьма
Іди з моїх очей забирайся
Але не мої чорнилом завазьканi пальцi а полiтграмота доконала тiтку Марiйку
І стиснувши мені мовчки руку та поставивши галузку зеленої смеречини улюбленого його дерева йому покірно в ноги склонилася перед ним глибоко і вийшла з кімнати мої не була
Варфоломій набачив біля Канева таку як треба гору
О л е н к а
С т е п а н.
підвівся справник
І знов згодом задаю їй те саме питання
Йому треба б уже бути на операційному столі сказав Духнович
Дай зошит
Дядько Тарас ще зірвав житній колосок поклав його на долоню понюхав
Батько каже що ми в дворяне вийшли панами стали а Микола не дворянин і через те нерівня тобі
Углублясь в самое себя Марианна не заметила как конь ее пошел словно бы под гору и зачастил рысью но когда он неожиданно остановился и как-то особенно захрапел обнюхивая с тревогой воздух она вдруг очнулась натянула удила и осмотрелась
Ти не зустрічала Пилипової худоби
Сталь для залізних конструкцій і мостів десять сотих процента вуглецю й не більше п'ятнадцяти сотих від трьох до шести десятих процента мангану ну там сірки й фосфору поменше значить усе як годиться
МОТРЯ
Та та та каже що десь за за за
Щоб вся аж підскакувала порожняком наче ось-ось розсиплеться драбинчата стоголоса його катюша
Благородну справу затіяли
Ні до чого ця балачка гетьмане
А мене ж на кого
Чому не тут не зі мною
М а р и н к а
Та не важиться рукою Рідну кров пролити Об каміннє головою Хоче доню вбити
Як себе почуваєш
Як сказано вона любила осиротілу циганку а по-друге була їй і вдячна за правдиво материнський догляд за дитиною
Візьми рядно велике квітчасте та гарненько закрий сіно щоб панич у реп'яхи не вбрався
Тоді як мала будуватися колія в нашім краю як мала переходити й через наше сусіднє село й через он той ліс великий та через он ті трясовиці які люди геть-геть здалеку минали
Тільки в погорільців ще є надія збудувати нову хату
Я мало знаю людей яких Лілі так швидко могла полюбити
Вiн пригнувся до тiтки Марини поцiлував її в прив'ялу щоку а потiм зажурився Воно-то так
Годі Зосю
Хотів голосно сказати а й сам не почув свого голосу
Якби мав розум не тратив би часу плентаючися зі стрільбою цілими днями по полі і в лісі а приложив би як ялося руки до землі яка його годує і сидів би на місці
О д а р к а
Велику та світлу хату на дві половини
Хай не буде противним твому величеству
А Дюваль справжній чоловік
Він помітив як заюртувалися Єлисей і Мирон а він усе блукав буцім не бачачи їхніх стривожених злих поглядів бубонів собі під ніс перші-ліпші котрі спливали на думку слова
Діти плигали сміялись
Усе вийшло добре
Для якої надобності
А батько оце мов де пропали
На війні воно звісно чого не трапляється
Хіба не знає приказки
Та воля також гординя солодка гординя зречення вознесіння над усіма іншими людьми навіть гетьманами то схима пісна і солодка схима
Від Борисфена до Гнилого моря 26 височать одна біля одної сімнадцять веж жодна людина не пройде через перешийок без ханської грамоти
Велика річ гасло
Вакаціями молодий студент їздив в гості до сусід був навіть у Лекерії Петрівни Високої і скрізь проповідував свої ідеї котрі не давали йому спокою неначе муляли йому в голові доки він не порозносив їх по сусідах
Сучка вас а не мати породила
І так до трьох разів
Вони зможуть отруїти й вогонь бо можна отруїти дрова й вугілля усе на світі можна отруїти ваша величність
То я постелю
Я геніальний актор
Хай посидить погодує пацючню
останній
Заметіль прошепотів Лаврін і вперше несміло пригорнув її
Я проковтнув клубочок у горлі й поспішаючи докінчити цю балачку сказав
Нігде дітись треба бігти додому
Я думаю що яке-небудь зворушення в матері не можна припускати бо я переконаний що гадка з подякою в постаті шовку не є виключно твоєю видумкою лиш вашим спільним ділом
Цур навести підозру да свого товариша
Кожна пташка своїм носиком живе
Він не знав що Хуррем тепер легко дратувалася часто плакала може з жалю до себе а може від гніву на інших
кажу я
Як хотілось зробити щось значне цікаве аби заполонило душі земляків щоб глибше полюбили край свій землю рідну слово своє
Се ж вона п'яна
Що чув
h1 Сотник h1
Потеруха б тя стерла
Два чи три жовтих обірваних чоловіки простягаючи руку прохали їсти
Чиркнув угорі сірник блиснув світ засмерділо тютюном
Чабан тихо ховається між люди і разом із ними зникає
Панас Павлович злегка відсувається й зітхаючи каже
ЧАСТИНА ПЕРША
Ліля
Занудило Ярошенкові якимсь дивним нудом
Одного разу після вечірньої перевірки після укладки спати вони співали цю пісню
А увечері в наш вагон вскакує сотенний Глущенко
Чуєш Грицю любить волю нашу зробить
Вівці сивим туманом котились попід ногами а далі пропадали й вони
Більше нічого
А Максим же питаю де
Я не з тих що бояться
Я не Литву я вас би сік да рубав бісові діти
А коли увійшли в кімнату чули як далеко в степу кричав паровик Гу-у
Бере з рук Меланчиних свiчку й запалює вiд смолоскипа
У це діло Павле і мене дідько впхав
Радюк пішов туди де зібрались дівчата на вулиці і стояв до півночі спершись на тин дивлячись на хлопців на дівчат слухаючи пісні
Що ж він має в кінцевому рахунку
120 Нехай турбуються латинці Готовляться проти троян Нехай видумують гостинці Енею нашому в із'ян
Поки вас господь на світі держить я вас ніколи не покину
Зараз до Василя Семеновича
Вона скинула й дала йому свою теплу запашну проняту духом її тіла хустку
Андрій взяв
З простягнутими руками Оксана добігла до нього схлипуючи впала йому на груди обдала розплетеними зі сну косами
I совiсть роду свого не дам плямити
Надю ти ж для мене вже рідна крикнув Селаброс
І з тим словом Лекерія Петрівна вкинула в рот чарку наливки й разом ковтнула
А якогось дня вчителька не прийшла скільки Андрій її не виглядав і він сам поплентався до школи
Чи астральні з'яви мають кістяки
Бідний родич
У здогадах губилися люди
Це був чоловік літ 38-ох
Вихекував у кулак довгу путь і ляк що обійняв біля городища
А що старий Чуб робить
Може так і кінчився б цей чоловік власне й не почавшись для життя і світу в своїй безглуздій затаєності й безцільній злочинності коли б не випадок з султаном Сулейманом в час пишної зустрічі підготовленої йому султаншею і зятем їхнім Рустемом-пашою
Подумайте каже над цим Взяв цiпок пiшов
І несподівано страховисько нагадало про себе
Досить походив він по світу за свій вік чимало надивився але такої вбогості бачити не доводилося
При бажанні він міг би цілком законно уникнути відрядження
Тодi ж вiд доростольського берега одна за однiєю одривались однодеревки-довбанки вони пливли на пiвнiч до Залiзних Ворiт i на пiвдень до гирла Дунаю
Та й до каші щось знайдеться натуральне лісове якого в рестораціях і за щире золото не роздобудеш
Пора кажу
Мій боже прошепотів помертвілими вустами Лібенберг і знявши капелюха витер долонею на лобі холодний піт
І в і у ж мить пес ударив грудьми в груди того чужого і впився в нього пащею
Ватя й Леонід Семенович і собі встали й вийшли з млина
Зайдеш потім до мене
На султаншу посилатися не наважувався брав усе на себе давно змирившись з думкою що принесений у жертву справі набагато вищій ніж його власне життя
Пузир
На віддалі семи кілометрів од старовинного міста Нікополя на крутому березі Дніпра лежить гарне козацьке село Капулівка
Та й як не знати
Андрій затис її міцно в тремтячій руці відчуваючи як вона його пече та манюсінька записочка
Він перейняв і мову й звичаї людей серед яких оселився й незабаром уже нічим не відрізнявсь од русинів-киян хіба що був трохи смаглявіший
Пробували у війни
Аякже
Злобну усмішку бачать на гетьманових устах
Спасибі
Але ж не я винен
Ні ви чимось стурбовані
Не турбуйтесь
Куди прешся зупиняє вартовий
Амброзія
Ви знаєте коран як справжній хафіз 8 похвалив його Ібрагім
Тільки одна мати знає ціну своєї дитини
Він знав журавлів і лебедів знав ластівку яка приносила на своїх гострих крилах весну в його землю а тепер читав або ж слухав розповіді Гієрона про птицю Фенікс самотню як сонце сонячну птицю що живе п'ятсот літ а потім заглиблюється в древа ліванські наповнює крила свої ароматом летить у город Іліополь возлетить на приготовлене для неї ієреями города тре-бище і спалахнувши згорає
Як легко назвати митця божевільним як просто тицьнути у нього вождівським перстом і крикнути натовпові закаменуйте його
Мабуть він розумів що оцей хлопчина розчарований бо не побачив зараз таких гарних епізодів які звик бачити на екрані
Йому треба женшини
І він не помилився
Коли сіли на прощання до столу він звернувся до Юрія
А має ще твій чоловік маму
Кінець
Галате почулося од Остюка передай там поклон Марченкові і хай він тебе ще раз застрелить після твоєї смерті
Підчепився ззаду і за двадцять хвилин був в Ясіню
Не пізнаєш усміхаючись пита Свирид
Беручи воду вона і не запримітила що набрала тільки півглека ускочила в його хату забула з собою таза узяти
Зате що своє стала правити
В тій безвихідній матні вона довгий час билася мов риба в саку і не раз цілими днями сиділа на софі плачучи та думаючи що ось може десь тепер у школі тягнуть її сина сіпають покладають на лавку б'ють а тоді вона голосно проклинала і школу і науку і чоловіка-ката котрий навмисно винайшов таку муку для сина і для неї
Шмигельський п'є
Якої
Овва небого думаю собі тим мені не заімпонуєш я на таке оружжя твердий
Вєлікін взяв ребристу спинку стільця в руку й підійшов до Андрія
Правда
Можливо він зламався тільки внутрішньо сам у собі відчаївся якимось чином вибратися з цієї пастки з гратами
Вона у вас є я знаю самолюбство у вас скажене
А вы там конституционные приговоры составляете
Іди
Ранок настав сірий холодний і безнадійний
Пам'ятаєте
Зруйновані ми говорив післанець підгірських громад Села наші попалені худоби зрабовані молодіж вигибла
Щоб вас чорт побрав щоб ви вилопались лаяв він
Чи то не та що може веселити прикмета
Їла
Він ліг на землю головою уперся в високозрубаний з виїмкою пень мрійно задивився на небо мовби слідкував чи не з'явиться де крилатий вісник
Тоді ще студенти були вірні духові академії
В клітках
Блискучий опричник закурюючи цигарку з срібного портсиґара перечислив людішек як овець перевірив за списком і здав
Певно неньова й мамчина шкирить Тулайдан зуби
Ми й у коморi i в хлiвi i в свининцi i пiд свининцем нема
А не вдарить Перун налетить чорним смерчем Стри-бог закрутить завертить над Ігоревим градом зруйнує хороми розметає вали і ми теж вийдемо звідси до живих людей
Скільки і як тебе не збивано вела далі Ольга Петрівна ти стоїш на своєму
Дідів слухають що Бог дасть
В густих хвилях важкого повітря ніби повисла пісня розпростерши сірі крила над поснулими над тими кого не брав сон
34
Арсене прошепотів дончак намагаючись втішити побратима хоча Арсен знав що в нього теж душа боліла за Стехою
А імператор де
Їм стало жаль того всього і рідної хати рідні ровесників рідних піль і левад
А тобі що за діло
Але я знаю що Іван Іванович будучи скромною людиною не любить похвалятись своїм сюрпризом
Другі посідали сміялись балакали
На столi на олив'яних полумисках лежали недоїдки редьки та смаженi на сковородi кружалки квашених бурякiв обсипаних борошном
І при цьому якось ненароком нехотячи Троян згадав брата свого
Волхв давно знав Жадана
Бо їм уже набридло розказувати про свій виграш і показувати щасливий білет
спитав Грицько
Якісь розчепірені привиди злітали на дорогу
Відтоді як побачу її саму зведу сяючі очі й миттю опускаю хай ніхто не підгляне не дізнається про нашу таємницю
Гринь Гаврилик котрий замінив батька людина практична без іскри поезії
Вона працювала на Горi на дворi але не впоралась от княгиня й послала її в село княже
Історичка
З доручення комітету золотої булави посилаю до вас корнета Пероцького
Не прогнівляй богів
Ви будете в мене людьми казав він
З чийого дозволу виїхав ти звідти
П а р ф е н і й Не можу княже бо не мій це крам
Відмалку виріс він у глибокім почуванню своєї єдності з громадою і святості громадської волі тож і тепер коли зовсім не впору для його серця на нього впав почесний вибір громади прогнати з громадських земель ворога громади якого бачили тухольці в боярині і тепер він не смів відмовитись від того поручення хоч серце його рвалося і краялось на саму думку що буде мусив стрітися з Мирославою з її батьком як з ворогами що буде може мусив боротися з боярськими лучниками або і з самим боярином проливати кров людську в очах тої за котру він сам готов був свою кров пролити
От тільки недавно загомоніло все село про Івана Бондаря надумався чоловік з купкою бідняків організувати соз
А де ж новина яку ти мені обіцяла
Здолаємо її то відчинимо навстіж двері в усю Південну Німеччину в справжнісіньке бомбосховище фашизму
Он мати сердиться що я її сина не любила
Скло залізло матері твої
Вона ж свою дитину годувала та вже й сусідську бавила чужу
Миттю затулив хлопцю рукою рота
В просторій тиші було чути як прогупотіли кроки як скрипнула трибуна
Тепер буде видно хто кого хе-хе глузливо хихикнув Юзек
Звенигора запитливо глянув у колючі очі візира не розуміючи куди він гне
Ну каже бгате тепер розказуй а ми слухаємо
Вранці полковники поприходили до Єремії
Признаюсь заздрю планетам вони мають свої орбіти і ніщо не стає їм на їхній дорозі
Коли від'їду нічним поїздом мати переспить прощання і встане завтра сильніша
Поб'є сам собі доповів усміхаючися гірко Коли йому швед не дасть ради то ніхто йому нічого не зробить проковтне нас з чобітьми
Хіба ж я винен що ти і досі маєш приворотне зілля
Ми про тебе чували
І чи в в цьому мудрість
Водив очима знизу вгору згори вниз із босих ніг що стікали грязюкою й до рота дивуючись що Максим заговорив до нього по-німецькому
Борейкова дивізія в той час замішала
За дні штурму Черниш помітно схуд і його смугляве хлоп'яче обличчя ще більше витяглеся густий рум'янець щік потемнів як тужавий дубовий листок повитий багрянцем
Наш комбат Що це сказав йому як брат Підняв і нас бо й нам іти Бо треба славу берегти Червоний стяг
Її лице з легеньким оливковим сутінком показувало її провансальський полуденний рід
Таких людей переважно вивчають у науковому плані заробляючи ступені
Харків'яни дуже полюбили театр а ми письменники буквально не вилазили з нього
Потім ще одно не вистачає на обід яловичини напередодні Настя не попередила забула а ось тепер маєш негайно послати Діонісія у м'ясний ряд
Зате ж гарні поетичні гори
І вона рішилася як тільки Марина докаже свою розказати про дівку і вдівця
Це так мовлено для мене а я добре знаю куди й кому мама понесли печиво хліба у ліс партизанам там наша рідня Може й загаюся сказали щоб ми не переймалися
А хоч би й так
Він не знає тебе в обличчя
Якби такої служби та двадцять п'ять пекельних літ
Повіриш вночі снилося вим'я таке як клуня а дійки як голоблі а я маленький наче комар причепився на дійці та й гойдаюсь
Щоб під час ворожого обстрілу не вибухнув
Сергій фільмував і це як лежала вона віддихалась і поволі встала похитуючись пішла
Усі оторопіли
Од батька до його перейшла ніби в спадщину любов до книжок до просвітності навіть до штучності
Хто знає що він думає проте нічим ні разу не дорікнув
О ця горьовита пошта людської надії
Яка це достойна річ приголубити людину
Здуріло село
Він хотів збудити Соломію але лиш глянув на неї як схопився за боки від шаленого реготу
Довго мовчали обидва
Сироватка аж сахнувся а тоді здогадався що то півень
Не можна ясна річ залишати в спокої вовчі лігва і самих вовків цих ворогів нашого господарства
І радощі й печаль з одної чаші п'є Сміється серцем він очима сльози ллє
В комнате царило мрачное и угрюмое молчание
Поки ж Явдошка була малою то знай голосила на всю хату коли хотіла їсти а піднялася на ноги стала по дворах ходити прохати христа- ради
Що це таке
Другий дума як би його На подзвін придбати
Аж згодом коли донесхочу наковтався жаху відчинилися двері і увійшли ті самі гестапівці з якимось чином що мав на грудях чорний хрест
Невже знову рік минув
Найскрутніше з усіх руських земель доводилося від татар знову-таки Русі- Україні бо вона була найближча до степів і не мала жодного природного захисту з боку татарських кочовищ тому після нашестя Батия східні й південні землі зовсім здичавіли поросли будяками й перетворилися на безлюдні степи
Наче на похорон поправив Пантелій і раптом змовницьки підморгнув Остапцеві
Пистина Іванівна напрямилася стріти не знану ще гостю
Сьогодні Славко я подивився на себе критично і вирішив стати кращим аніж був досі
Може й бричку відновить
Що мені буде треба я матиму й без грошей
А ми маємо богів не таких убогих
Жалюгідва постать в уявленой балами голова нічим не задищена блищить годизиою вода з мамородця таж і тече ручаями хивщить та плющить
К о м а н д о р Се добре
В ній змалку жили суворість і владна рішучість її нелегко було скривдити й вона вибрала собі спосіб що як їй здавалося єдиний був достойний її роду і її честі
Зіркаті очі засмальцьовані тупі носи
Потім сипалися страшні погрози і прокляття на адресу ворогів народу усіх мастей та їхніх приспішників і симпатиків а особливо металося громи викорінювати всіх підряд жорстоко немилосердно повсякчас і на віки вічні
Крива козацька шабля захищала від ударів зверху як щит
Другі протовпившись самі підносили до рук
Хочеться мені чогось солодшого за воду
Злякана Єлизавета відступає й горнеться до Сильвестра а Гаральд підходить до Анни
Микола
Як попогупаєш цілий день від світання до смеркання півпудовим ломом або великим трембом-молотом то не бійсь
Коли б не підстрелили його не те що річку море переплив би
Але не один він тут добре стріляє
Життя пішло собі тихою ходою приносячи то одраду то тугу та все стираючи спомин про Максима
Хіба я твого Зінька не знаю такий мудрий що й знахарям не вірить знаю що не питиме а ми зробимо що таки вип'є
Випустивши рій стріл руські стрільці вийняли мечі зімкнули ряди і з голосними криками кинулися на половців
Просив та не діждався
Як би тобі сказати раптом вимушено усміхнувся той
Ніхто того не знає
А долом Черемош мчить жене зелену кров гір неспокійну й шумливу
Сам аж хитається
Дроботова долоня ляскала його по плечу і Дробот ні з того ні з сього запитав Чапаєш
Це ти вже вигадуєш Богдане
Одначе ви не уявляєте що значать для боївок безперервні рейди з села до села з лісу до лісу з району до району або й на далекі терени щоб тільки ворог не оточив облавою щоб не зміг за нами устежити щоб спалахував бій там де ми його нав'яжемо а ноги наші як кажуть не куплені і сніг і дощ і невідомість і голод і рани і смерті і зради
Стоїть Тиміш український робітник
Він пішов до Новгорода повіз із собою старшого свого сина Володимира щоб настановити його князем землі Новгородської
Дай я тебе поцілую потягнувсь Іван Тимофійович до Дмитра
Що таке
Знаю знаю
Пилип Дратва вголос дошукувався правди
Кулемет поставив під стіну налив склянку хотів нести зупинився підозріло оглядаючи Микиту
Заклинило
Під корчем виглядав із мулу краєчок труби і коли я смикнув її з труби вискочила зелена жаба-ропуха
Чи то живий чи то вже мертвий
Якби той утопленик не обдурив мене та не вловив
Мирон обірвав і заходив по хаті
А втім він був теж такої думки
Люті очі блищали страшно
105
То його вітер підвіяв
І знову спокійно тече собі розповідь як сільський парубок запізнався з мавкою а мати стара розлучниця злая супроти того пішла оженила хлопця на багатій вдові як жили вони в гризоті щоденній і як лісові духи відомстили за мавку напустили на селюків злидні та розорили їхнє кубло
Ми як кажуть і сами з вусами
Його жінка Настя стоїть поміж молодицями мліє
Регочеться санітар
Я ледве чи буду нею ще займатися
Л i д а
Володимир тримається й зносить ці удари намагаючись вдержати скіпетр василевса дбаючи про спокій і лад у землях він бере Туров під свою руку в Полотськ посилає сина Брячеслава в Ростово-Суждадьську землю де сидів раніше Ярослав старшого сина від цариці Анни Бориса у Муром сина Гліба разом з ним по згоді з єпископом Анастасом посилає єпископів Феодора і Іларіона
В покое своем Гострый уже застал посла Бруховецкого это был Тамара но полковник не знал его в лицо а потому и не догадался кто стоит перед ним
Чекай
А як тільки рука моя бралася до кишені витягуючи коробочку з цигарками горде й холодне личко моєї королівни зразу одживало вона ласкаво позирала на мене моргала брівками осміхалася і так покірно-покірно благала
І тут перевтомлені нерви здали він затрусився від приступу божевільної люті заверещав і вихопивши з піхви кинджал замахнувся ним на яничара-агу
Руе
Постоявши перед високою просмоленою брамою поки прапорщик переговорив з вартовими ватага вповзла в подвір'я етапного пункту
До такого я добре прислухався ще в Острозькій академії
Вон там видать ее
О скільки нині втоплено в житейськім морі
Як судився за півня з сусідою то три роки аж поки не висудив
Мо' заспіваємо запропонував він
Н е о ф і т р а б А мало нас погинуло даремне кривавих жертв усім богам неправим та гине й досі за того царя що кажеш ти на рабство осудив нас
Він буде в тій справі компетентніший як я
Це ти наче дятел довбеш
Є Лаврін чував про них
Оксано ти
Пливла до неї вірила й надіялась відпливає не має ані того ані другого
Підійшли до самої їхньої батареї товариш Швед махає шаблею та як крикнемо та як вдаримо гармата вистрілила а до кулемета й стрічки не встигли закласти
І б'є з такою люттю залізяку Що сиплють іскри й гаснуть віддаля Що офіцер аж уші затуля І тупає ногами з переляку
То ревматизм розбудить то сон поганий
Поразок султани не прощали нікому
За словами сучасника князь був молодим у колі молодих а серед старших віком лишався поважним твердим але ніколи не був недорікуватим часто гарячим там де бачив неправду за те його не особливо жалували та завжди був шанованим як муж прямодушний
Але жiнка зупинила мене
Мус є мус
А-а так
Вiйсько було набране лише з нащадкiв
Щось у ньому було від якогось рєпінського персонажа з картини Запорожці пишуть листа
Мені п'ятдесят дев'ять років
Глянула на невістку
І потім коли підвів до мене лице очі вже дивились прямо твердо й з тою самою холодною суворістю з якою він зустрів мене там на улиці
Вона крадькома дивилася на мене а коли я оглядався на неї швидко повертала голову вбік удаючи що не бачить мене
Король узяв шаблю з-під пахви вдарив нею об долівку і сперся на рукоятку
Калоші на босу ногу
Матері не було пішла в поле
Що ж це ти наробила
Поки довідалися що сталося минуло півдня і Сулима був уже далеко
Якоже бо се некто землю разоретъ другый же несеетъ
Вони зустрілись на середохресті доріг-проблем біля Семафора в Майбутнє щоб посперечатись про велич прийдешнього мистецтва
Раз тільки бачила його в церкві
Воно попихачів немає Так ти знайшовсь берлінська курво Гітлеру поклони б'єш
Уже все кроме часового давно спали крепким сном измученных непрерывной скачкой людей а Мазепа все еще лежал с подложенными под голову руками не смыкая усталых глаз
Ми знаємо вашого станичного Хмару з трудом говорить Михайлик
Не було нікого
От штука знати
О цього і я не можу збагнути
Пхе
Добридень
Тільки постільці по сирій землі шелепають та сухі гілки потріскують
А ні тоді в самий центр бомагу будемо писати
Чи це так має бути
Потім якась незграба нахабно штовхає вас у спину
Часом до нього ще якісь приїдуть пани
Та мабуть таки доведеться в жнива весілля справлять
Оксана похапцем сяк-так застеляє ліжко ковдрою затіпав єдине вікно хатини в якій зараз чогось норовить спати чоловік засвічує злиденне теперішніх часів світло бо що говорити про електрику в селі коли її і в районі нема
Ей ти хахол
Та впокойся хлопче
Через месяц получает он повестку из почтовой конторы что получена на его имя посылка на 5 рублей серебром
А ви геть звідси
Вони всі любили й поважали Михайла і цікавилися щиро його долею
Дівчина не опам'яталася як вихопила трубку
Тут чимсь пахне
Г
Той лист розбудив уяву а цей впаде на неї вихором
Але з-за дверей ніхто не відповідав
Він увесь вечір сидів похмурий
Всю цю процедуру роздачі обіду хтось з в'язнів назвав дотепно по-російськи к о р м л є н і є з в є р є й
Спостереження
От радости себя не помню
Вона тiльки не знала хто це має зробити
Вона все йшла
Тільки вибачте товаришу молодший лейтенант але я вас щось не закмітував
Смерть у бою на людях красна
Мотря помолилася богу умилася й сіла за гребінь сумна зажурена
Потоцький
Переведи тільки мене до вікна
Не на твої роки і сили наше діло
А багато на те треба вивіря Чіпка
Видершись на крутий обривистий берег упав у знемозі і кілька хвилин лежав відсапуючись
За кожну краплю людської крові безневинно пролиту
Я не завжди розвіюю цю їхню упереджену думку
Татари
Ти ба то ж мати
І навіщо вона вам здалася мнеться Кузьма
Він косив повагом раз за разом махаючи косою і майже не відчуваючи її в руках така вона була легка
Проценко витягував шию і знай водив палючими очима за співачкою мов вона була магнітом і тягла його за собою Колісник вертівся як опарений і тріпаючи себе по животу по боках гукав Ох не видержу їй-богу не видержу
Слушай ты
Адже ж сього будьте певні що скоро нам не грозитиме небезпека то ми всею громадою прийдемо вам на поміч
Через Добриню
Щоб у хаті мені псиною тхнуло та щоб рвав занавіски
В Волощину
А яка народжувалася з рабства долаючи рабство і досягаючи найвищих висот влади
Він почув як старша відьма плеснула в долоні серед галявини спалахнула раптом велетенська ватра
Шаленство те а ще краса і дика і витончена водночас краса підносять ратний дух і гріють серце
Дивно менi це чути одверто сказав князь
Михяйло Михайлович згадав розправу вихвостівських куркулів з біднотою
А скільки прилипло до його рук одному богу відомо
Фантастично
А як же я ж тебе кохаю
Аж ось голова ведмежа тріскає й ламається
Ранувато
тягнув я зворушеним голосом
вигукнув Ігор
Будинок на два ґанки передній низенький і широкий задній високі вузькі сходи збігають на галявину за якою починається ставок
А дітки як очепились за шию мені то й не вступаються цілують та просять
Кому всміхнеться фортуна
рядок із вірша С Єсеніна
Що ж ти скажеш їй
Чорт би побрав таку штуку
Сидів пильно дивлячись на зігнуту постать під зеленим абажуром що так занурилася в папери
А може їх було кілька днів та ночей
То друге діло
Всі тяжко зітхаючи
Я такому і в пику затопив би
Софія кладе руку з листом на стіл схиля голову на рі і беззвучно ридає
Організовано
Доля милувала її
На абордаж командує Ява
Бо забути не можу
Од доріжки повертала на крутий бік гори маленька стежечка поміж терном та жостіром
Вони купили квитки до кімнати сміху куди Євген теж ходив хтозна-коли
Гей
Насміхається
Де рідна земля
Несли в родинну обитель плекані в сімейному вогнищі бажання й надії
Доволі нас заграничною музикою розважати
Тоді розшибалися теж дзвони і гомоніли понуро немов говорили Вже ідем вже ідем вже ідем а її виносили обережно з хати
Там кущова нарада має бути
Одначе не на всю глибінь видно чують цю землю чутливі пристрої пташино попискують вони й там де мусили б примовкнути бо якось вранці коли Кузьма Осадчий прорубував свіжу траншею земля під його бульдозером скреготнула різко металеве
П е т р о усмiхнувся
Тіло його було нерухомим права рука з пістолетом витягнулася вперед
Побіля дубів кажуть лежав битий шлях через Великий Луг там де слобода Янчокрак через Кінську був татарський міст одбитий козаками
Він щоразу повідомляв Великого князя про свої дії але то було для годиться бо ж обидва добре знали се
І от під Спасівкою я і втік
Хани розправляються з непокірними безпощадно
Мар'в
Дивується що панич узявся за мене клопотати
Самі поспитайте дітей де їхні батьки й чи бандерівські як ви кажете у них сім'ї
І довго ж ви жиєте з нею в отаких відносинах
А в тиші голос Давидів чи бачив Матюху чи не бачив
У вербну суботу ціла Матвієва родина в церкві
Але часто проводили час за пляшкою ракії або за картами
За ваше добре слово
Сивизна
Хотів другий вус повернути гмикнув Скидан
Кидайте в карцер
Незадовго до світанку хтось обережно повернув ключ у дверях
Ніхто від неї слова не почує
Сини
O ні
І
Він хрипить і кашляє
Жодного шелесту свисту чи шарудіння важкий ліс цей був мертвий бездушний за серпанком ранкового повітря
Олегові самому доведеться будувати життя
Ми не лише затим стали перед твої очі одбираємо в тебе час аби узнати причину розбрату
Братимемо на абордаж не задумуючись відповів Недайборщ
Якщо людину вирізняє з натовпу лише її одяг вона щохвилини може втратити свою перевагу
Постать несміло й зігнувшись якось просковзнула проз неї й так же несміло просунулась у кімнату
Творчий процес твій Романе стає механічний ремісницький
Чи не болить в тебе голова кажу як в нашої Катрі
Всі визнавали що вона тепер має право до-нести на Павлушку
Роман-степовий скажімо був для нас вічним неперебутним він не міг зникнути так само як його садок і музикою наповнені вулики і все на світі з'явилося лише для того щоб бути й бути ніщо не зруйнується і ніхто не зникне з таким ми жили відчуттям
Камера оберталася в якусь східню молельню
К в і т к а
По ніжно-зелених із синіми вікнинами весняних озерець луках що були вщерть залиті яскравою сонячною повінню пливли оранжеві під сліпучо-білими вітрилами крокв кораблі
Увійшла вона в хату підождала ще трохи немає
Половину миколаївками половину хвартушками та осиковатими
І не так тому далеко що багато кілометрів як тому далеко що всі шляхи їм перетяті що всюди куди не повернись ворог з яким треба битися
Руські
Зараз треба операцію робить
Все було тихо
Стрівшись поглядом з учителькою хлопець знову сердито й різко крутнув головою одвернувсь і цим інстинктивним порухом знаком зневаги й нерозкаяності мовби ще раз підтвердив те що міг би сказати Ти така ж як і ці цупкорукі
Другий поліцай віком майже хлопчисько закляк у санях і просився щоб його не вбивали
Доводиться і тікати коли треба але шляхетно піднімає пальця з гонором
Тепер праворуч
Ой радуйся земле син божий народився
Христя поперемивала посуду поприбирала сіла на полу коло печі за гребінь прясти мичку
I що стурбувався князь помiтивши що Микула затявся
Капітан
Базаринка подарунок хабар
Ру-ру-ру
Я ж поспішаю
Копач
От ще й лишилося для гостей каже Петро заглядаючи на дно горщика
Моя вiдповiдь не дуже сподобалась поповi i його сину
Куди ти Мотре
Захистком
Аж за Дунай глибокий
Кров на рукаві
Він був увесь від ніг до голови обліплений ковтунами куряви з барабану машини
Де вiн
Тільки ж мотайся мені як попівна заміж
Той бережно узявся за пальчики і прихилившися роздивлявся долоню ті невеличкі борозенки що покарбували її
Бо об Василевi нi чутки нi вiсточки як у воду впав
Перша крапля розбилась об скло за нею вдарила розплескалася друга
Князь Заславський вглядівши короля в кареті догадавсь про все
Тільки необхідність заставила нас смертю спиняти смерть
Хома з любов'ю оглянув підрозділи що підіймались косогором
Власне я тому й зайшов до вас зустрітися віч-на-віч поза службою
Як не е він злодій а злодіїв жаліти нічого і затоптавши цигарку пішов до контори
Вот он уже подымает свою покрытую пеной голову чтоб взглянуть близок ли ненавистный враг
Товаришка Галакта навіть думала що це в порядку речей мовляв нічого тут особливого нема коли куховарка називає Жана барином по-перше ніхто того не чує і значить нема тут ніякої компромітації а по-друге товаришка Галакта ніколи не посміє позбавити Явдоху волі слова куховарці так подобається хай так і говорить
До речі хто ж така Адіке
Ні
Нема проводу
Розподіляючи землю десь понад Бугом він мріяв про той час коли випаде щастя робити таку саму роботу над зеленим Німаном
Директор у розпачі професори розводять руками й говорять по-місцевому приклавши до уст пальця
Що там
Блискучі очі пригасли
Такі щоденні безперестанні мандри дуже ображали генеральшине серце
Це просто марення зарозумілого плутаника
Десь пливли до Дунаю й кораблi Вiзантiї
Самуїл Шишман розуміє яка зловісна хмара нависла над Західною Болгарією він посилає хороброго свого воєводу Несторицю до Солуні щоб той там на берегах Вардару затримав військо Василя а сам прямує горами на Приліп і Велес щоб загородити шлях Василеві на північ
Буде буде тобі дівонько клопотів не занудьгуєш
Волков нарешті також озлився
Івась кинувсь шукати
І одна агонія мине але прийде інша
I хто його зна може хтось колись доведе що є вища сила яку ми старi люди богом називаємо
Найліпше рвати завтрашнє страшніший біль
Сором і страх охопили мене я жадібно впився очима й щось шепотів але то не була молитва
От побачиш
Одинокою прикрасою одежі були срібні гузики в пісковий горіх завбільшки ажурна ювелірська робота філіґраном
А далі сталось те про що йдучи за корстою Яроиолка думала Юлія
Та й пішов пішов пішов
О-о-о
Пощо я йому в потребі есмь
Розлуку
Мавра опиралася
Але як
Засіли в заводі і строчать сукини сини з кулємьоту
Авто хрипко і страшно кричить і од його крику коні злякано несуть дядьків у бідних свитинах з суворими і засмаглими лицями під золотими брилями
Бог творець і знаменням всьому світові своєму
Тим що не хочу
Батьку та що ж це ти
От тобі й сват вигукнув дочитавши Ігор
Що ти кажеш голубонько нервово махає рукою мій герой За кого ти приймаєш мене
Хлопець зітхнув хотів щось сказати далі махнув тільки рукою і пішов
Той що б'є мертвих басом засміявся але не сказав нічого тільки ближче нахилився до віконця і нібито пильніше став вдивлятися у заметіль
Він не шукає нашого співчуття він змирений з найбільшим своїм горем яке колись би потрясло схвилювало б і нас а зараз майже безсиле пробити важку липучу сонливість наших виснажених душ
Вже що-що а сонце до нас певно не достягне своїм промінням у цьому захисті промовив Яків Кирикович
Куди скаже
Полонили
Стоїмо i зiтхаємо
Відкрилося і в Отаві
Ci-cil по-своєму прокоментував інженерові слова поет А точніше
Порох стрів його на порозі ввів у хату
Усі вони наступали на його
Комісар Лещенко одхилившись від вогню сидів на ящику
І глибоко зітхнувши вона зціпила зуби і посварилась комусь кулачком
А може тому й зринула що часто думав про неї
Нема тебе й ніде мені прихилити свою голову
Як багато є порад що красиві здаються на
Наліг грудьми на столик і лигав морозиво як товчену картоплю вже третю порцію
Дівчина в червоному салоні наважившись підходить до телефону
Прив'язують парубкам та дівчатам солом'яні хвости задмухують свічки хоч то й гріх ховаються одне від одного
Тож нічого дивного що нам дорослим так важко з ними
Порадовський у першу мить розгубився
Іди сказали
25
Він зараз зачне говорити про гріх і скаже що з гріхом на душі чоловік ніколи хісна з землі не здобуде та й таке інше
Байдуже споглядав на смерть її синів тішачи себе думкою що спадкоємців для трону ще задосить
І тоді я буду справдішній мужчина
Поки це було переведено ворожий флот став чимраз наближатися
Хто скаже
Е-е-е його вже давно й сліду нема
Та й пішли друзі на практику
Вона ввійшла в свою темну хатину сіла на kаву зіперлась на стіл та й заніміла так
Все-таки вони мужицькі діти й пестощі їм не личать
Р у с а л к а береться з ним за руки і прудко кружляє На виру-вирочку на жовтому пісочку в перловому віночку зав'юся у таночку
Часом мені здається що підсвідомий потяг людства до всесвітньої війни до самознищення це зла але справедлива помста природи
Були царі
Ну скажіть хіба це не геніальна епоха
I ось тоді тоді мені здається Що ми чужії люди для киян I світло це що тут як річка ллється Ми відняли у наших громадян
Пощо
Чому
Літопис Нестора
Повзав собі по землі чоловічок роз'їдали його всякі пережитки а він сам намагався роз'їдати інших і втонув у свійському багні та ніхто тепер і добрим словом його не згадає
Питали
Ти навіть вдарити мене не зможеш
А цитьте діду німчура йде
І тоді за Тором пролунав свист
Знов пізніше
Це ще добре коли є кого зобижати на мить болюче примружив очі Борисенко
Заміновано
2-а ж i н к а
Годі не баріться
Павле
Добре не втямлені просвітні свіжіші європейські ідеї прикриті смушевими шапками злякали київських бюрократів та псалтирниць мабуть так як налякали європейських псалтирників Галілейові гадки що земля не стоїть а крутиться кругом сонця
А може трапилась на селі якась несподівана притичина
Конвой завмер за спиною не вклавши шабель
Попадала і повмирала
Не рушся гукнув а то далебіг уб'ю
Бачу опір їхній слабшає видихаються шевлюги
По теплу та по добру вона роздивиться як і що повернути
Іван спродав усе що мав бо сини з жінкою наважилися до Канади а старий мусив укінці податися
Якi в його тихi яснi очi якi в його м'якi русявi кучерi
промовив Вєлікін чемно занадто чемно
В усі ті реляції комісії договори якими сподівався повернути собі Україну
На гальорку пробралися й Панасові побратими
Божусь вам і присягаюсь перед братською чудовною богородицею що се все брехня
I почалося це недавно вiд Києва з того часу коли проминули вони Перевесище вийшли в поле на Червенський шлях де вряди-годи траплялись порожнi гостиницi а в ярах i на берегах рiк стояли княжi села й простi весi де жили роб'ї люди смерди
Анко-о
Зігнали людей кого постріляли кого порубали інших забрали в город
Він сам з часом те зміркує
накинулась на Андрія Маланка
Усков присів на огорожу дістав з кишені люльку набив її і запалив
Коли чую аж то він пісню старосвіцьку хоче співати та вже голос йому дрижить і не виведе тільки муркоче
Текст цієї присвяти в перекладі на українську мову надрукувала газета Нове слово Львів 1914 523 с.
Сновигає іноді по двору від хати до воріт від воріт до хати хмурий насуплений як з хреста знятий за цілий день від його слова не почуєш
М а з а й л о раптом у розпач вдався
Нібито у повітрі більше та газами душитимуть
За цим роздумом і застала Антона Герасимовича несподівана відвідувачка
Від свідомості цього їй полегчало
Те безсоромне припадання перед тобою те ускакування у вічі
Кур'єр не поспішаючись зачинив щільно двері а Чернишов ображено пробурмотів
Такими слуховими музикальними образами оперує Шевченко залюбки в одній з найкращих своїх поем у Гамалії що вся є немов дзвінким погуком козацького геройства відваги і енергії
Півтори тисячі цехінів
Завтра прийдуть за тобою заберуть шепотіла болгарка
Овва він вас дуже послухає закинула жінка
Не слухайте кажу бо хіба ж не бачите що він несповна розуму став
Тільки Опанас її не помітив
Яким скочив з воза і побіг до отця Микити
Не хвилюйтесь
Пряженківська вела свою роль тонко і так гарно що незабаром вона з виборним стали в центрі уваги глядачів
Я донесла
Управитель масонської ложі Новиков підготував до зборів— уривки біблійних текстів які могла бути використані для поширення протестантських настроїв
Там його обступили люде
У своїй віллі серед маслинових гаїв на публічний огляд поставив би щоб потішати і твій цезарю зір
Грайте ж тепер в кості на сірники сваріться співайте смійтесь опускайтесь на самий низ з пролетарської гори вниз і бийтеся з босяками робіть все що завгодно але тим вигравайте хоч рештки своєї притомності від божевілля
Всюди сіє міжнародний приятелізм
Вiн здивовано дмухнув на свої вуса вiддiлив од них два прокурених вiхтики потiм обережно обiйшов навколо Обмiнної хмикнув i запитав мене
До її ніг упала шовкова дитяча сорочечка
Остюка везли в село до лікаря й зупинилися коло Шахая
Да
Спасибі ж за віру розчулився чоловік
Потім затягла мене в куток підворіття і майже захлинаючись говорила мені Так ти не брешеш що не знала мужчини
Левко повів їх показуючи дорогу
А мене щось на сон знемогає
Запроси шляхту сюди тілько не всіх разом перше двох-трьох
Лице в діда Гордія начебто багатшає ще на одну борозну а стільки ж їх у нього що не лице а рілля
Еге ж Прокопе Івановичу це я
Так мабуть до них оце До жінок повернувся Вам не сюди
До них озивався нічним шурхотом степ шелестіла під вітерцем тирса цвірчали на тисячі ладів коники іноді десь налякана нічним хижаком запідпадьомкає перепілка чи зірветься з гніздовища бистроногий стрепет
Від хвилювання тремтять повіки хлопця і дрижать руки все тіло
Але я продовжував мовчати
Докруж зібралося чимало можів які боялись навіть голосно дихати
Хороші двері
Макс увесь витягується наперед і не зводить поширених очей з рожевого ритмічного тіла
Вона все думала за Радюка
Бо спізнаєш мук яких не спізнають найбільші грішники у вашому пеклі
В поезіях самого Насимі зустрічаються імена великих поетів і вчених Сходу Алі Ібн Сіни Хагані Нізамі Фелекі Халладж Мансура Шейха Махмуда Шабустарі Овхаді Марагінського
От я зросла в доволлі та в розкоші нічого того не знала завжди весела співоча
Пам'ятай сину не пролив ти крові ворога в грізну лиху годину проллєш батькову і братову проллєш
Сліди то йшли поруч то перехрещувались петлями
Люди то здивовано то хмуро подивлялись на стражників на чужого чоловіка один на одного
Тільки б і старості
Про металургів про тих що серед розгулу смерті врятували свій чорний міф чавунного з розірваними ланцюгами Трударя в якому так молодо-неповторно відлився невмирущий дух революції
Здорово
Наталя подивилась на себе
Кохання сліпе дике з поширеними ніздрями з скрюченими пальцями накидається на все що може йо го задовольнити
Побудив усіх а сам тілько прикурнув і до цієї пори проспав
Кому віра свобода вітчизни жон і дітей життя дороге ті проти своїх гонителів злобителів і утискувачів повстануть
Жоден спогад не зігрів йому грудей
Поперед інших стяг новий неси
Крізь двері трішки прочинені видно немічних старих що сидять біля стола
А он теж халабуда і смугастий стовп —вигукнув Ігор Дмитруха
З дому вона вже вдома
Цього разу його окликнуто було вже по-російському з грядом несамовитих матюків
Ібрагім мав убити султана султан його випередив а тепер вони хочуть звалити все на вас ваша величність уперто вів Гасан-ага
Вони прискакували на пожежу перші оточували палаючий будинок відганяючи шаблями навіть господарів коли бачили що в домі є щось цінне мерщій тягнули з вогню а так ждали поки згорить знаючи що срібло й золото перетвориться на зливки які легко знайти в попелі а все інше не мало для них вартості
Й тому говорив з жаром з запалом він почував що починає зацікавлювати її що вона починає вірити в нього самого його відданість чи навіть жертовність науці
Невже подумаю в тебе діду голова дурніша за інших
Та князь боявсь щоб гайдамаки тим часом не довідались
Леонід Семенович ліг в постіль і довго не міг заснуть
Одначе ніхто не міг сього твердити
Народ стовпився натовпом кругом майдану неначе на ярмарку
Міста ще відбудуєм ще сади посадимо піднімем особовість
А дідько з тобою Євлалія ти чи Мотря
Чоловік лежав ниць урившися в солому сховавши обличчя в руки
Невідомо як довго це він сидів
Пробує дверi
Клопотався вже іншим
Була це оповідь стародавнього хроніста ім'я якого забуто
Повз нас пробіг якийсь дядечко-офіціант і теж дуже лагідно привітався киваючи Максиму Валер'яновичу й Олегу Івановичу
Бродяга за непомітними ознаками вирахував коли почнеться справжнє пекло
А якщо це тільки чоловий полк а за ним ціла орда висловив сумнів обережний Святослав
Маслій
І дійсно як не розуміти
Лечу
Ви ж здається були великі друзі
Страшна халазія пішла
Тим однаково як дудка в очереті
Скрикнула
Єпископ замовк
Шкода було б якби умазався в кров
Думи несуться і несуться сили наповняють зів'яле тіло гомін дерев входить в душу
За ворітьми опускав у колодязь свого довгого носа журавель а біля нього біліла чоловіча постать
Вирішено в медінститут документи здавати
Щоб легше i надiйнiше на душi було
Не виздоровчим батальйоном а виздоровчою армією точніше було б назвати це вировище незліченного люду направленого сюди з різних госпіталів
А мене звуть Драганом
У молодих літах чула померла йому наречена і він більше ніколи не хотів женитися
Следующую осень прожил я у них в деревне и уже называл их своими родными сестрами а к концу осени старшую называл уже мамою а меньшую невестою
Княжич поскаржився татові Гарпагу але Гарпаг не мав влади карати сина царевого пастуха через те вирішив поскаржитись самому цареві
Олеся вгляділа й дух притаїла неначе замерла
Очі князівни поширюються лице тепліє рожевіє як холодний порцеляновий абажур усередині якого запалено лампу
М а л а х і й
Другий білозубий із тоненькою сіточкою на голові що охайно тримала його довге як льон волосся махав рукою
Земляк забіг надвечір
Плаче
Спасибі коронці спасибі милому збитому на старість із пантелику батенькові
Наша Ольга зробила б честь навіть при дворі часто казала Турман
Відтак щоб учитель прив'язав дитину до себе щоб дитина свого вчителя любила і йому вірила
Іди до брата і не ганьби більше свого роду
Цистерну спирту даю за танк
Так і з цими пальцями їх печатали тотально
Тяжко їй стояти опустилась на діл коло покійного і шепотіла Мироне мій бідний Мироне
Дорогий промовив розчулено все ж таки життя це найбільша розкіш
Перше всього загомоніли кого тепер у предводителі
Але ось так ненароком ми вигадали для тебе Білий Лебедин
Вона складена була з двох тонів без жодних переходів між ними чорного волосся очі сукня й лаковані черевики та смуглого обличчя тіло рук і плеча та панчохи і це просте поєднання надавало її постаті гордого чару жодних кучерів чи гребінців у рівній зачісці жодних прикрас чи гаптування у рівній сукні що від стану трохи ширшала й немов підрізана була внизу як і пасмо над чолом
Гнат
І не питай дитино
Але Тугар Вовк а особливо Мирослава й Максим налягали конче аби кінчити розпочате діло
Він радіє що придумав її
Звичайно ніхто навмисне не вчить вкради
О
Гетьман думає що Ждан не вміє читати й не знає що той з дячком Алтином давно подолав часословець псалтир і октоїх і тепер сам читає всілякі книженції
Може саме завдяки тому багаторічному змаганню зайшли великі зміни й у Сивооковім характері
Усі народи певні що жінка може завагітніти приміром од вихру щось з'ївши або проковтнувши вишневу кісточку
Що той іще казав Журавель уже не чув
Бєлохвостов і Іван Андрійович улещують пані що ледве на ногах стоїть Харлампій і Аннушка пориваються взяти Катрю але через Михайла не насмілюються
Невідомо що зробили йому цигани кажуть у таких випадках вони хлюпають йому під хвіст скаженої може хлюпнули більше ніж треба ведмідь раптом заревів так що всім позакладало вуха метнувся вбік і вирвав ретязь з рук низенького міцного цигана той упав ведмідь переступив через нього звівся на задні лапи й пішов на нас
Всі ви бачите адверсора лютого ворога що цілиться нам у груди й ось зараз почне на нас напирати
Час від часу він залишав штаб що розмістився у школі й у супроводі кількох генералів та ординарців верхи виїздив у район Абіссінських горбів звідкіля особисто командував контратаками нашої піхоти щораз відкидаючи німців за Семиводи
Білих червлених синіх жих що споюють аер пахощами а єство людське відвуттям блаженства
То будь здоров подав уже зігріту ласкаву руку
Там усякого було часом з квасом часом з водою часом з перемогою часом з бідою
І стало перед думкою Марининою життя не уквітчаним втішним боком як колись воно ставало перед нею обернулось життя до неї другим темним неприбраним буденним боком
А щоб діло вірніше було обіцяю кожній ланці яка виростить більше двохсот центнерів половину надпланового
Звідти мабуть чудові краєвиди
Під церквою божий чоловік
Назбігалися люди дивляться
Емма
Вона окрилася за горою
Я трохи пожвавішав і почав наспівувати якусь мелодію
Біля персів Вона тримала зоряного сина
Може це зовсiм не алмаз а як алмаз то не той
Відпустіть до завтрашнього дня додому
Дві чи три сотні кинулися вплав сподіваючись досягти протилежного берега та стомлені ледь живі коні напившись без міри води швидко потонули затягуючи за собою на дно і вершників
Два полюси однієї цілости діялектично сполучена єдність протилежностей ось тут вона виявилася
Ні ні
Підлога майже вся зірвана а земля перерита
XVI
Троянівці злившися з глиною сиділи по своїх норах уздовж дороги а їхні дьогтярі автомати та міномети були скеровані на долину
Воїни iмперiї бачили що на них iде Святослав але стояли на мiсцi й тiльки вiдстрiлювались
Кую тепер
Господи боже мій та я б зараз сам написав на себе анонімку
У зеленому човнику сидів малого росту з невеличкою сивою борідкою рибалка а біля нього на носі човна непорушно сидів малий кудлатий рудий пес
Боже мій боже мій
Особливо у воді
хатини визирнула жіноча голова бистроока й молода похиталася скрушно й зітхнувши зникла
Кажуть що коли запорожці гостювали в цариці Катерини II так їм подали такі ложки що держалки були довші від руки а треба за самий кінець держати
Фесенкові випала партнером Христина але тепер йому були не в думці карти
На цей раз він і натяку не подав що інженер дратує його своїми виходками
Іван одсунувсь насупившись гасячи в очах п'яну пристрасть
Тепер стало діло напереверт на людському полі стояли полукіпки а панський хліб стояв незжатий
Он як
додав живо завдав нам професор знов тяжку математичну задачу по обіді буду її виробляти
Де ж той Шрам
Лакуза несучи самовар спинив її
Мовчки йшли якийсь час далі
Хай це будеш не ти аби лишень щез смуток і клопіт з твоїх кутків і холодних твоїх сіней
Мета подорожі
Івана Рога
Не виправдовує їх Франко хоч і розуміє і прирікає на самогубство
Після обід надвечір вони виіхали
Килими аж нога потопає
Буде
Тут уже кожний трiск гiлки то трiск усiх ваших нервiв
Замість перепинювати в тім святім ділі їм би треба всіма силами пособляти а тоді було б краще нам всім жити
Ого
Рідна земля рідні люди
Всього назналися тоді
Марія тривожно
Нервуючись широко повів автоматом туди й назад і два фашисти немов переважуючи почали падати один на луг другий в річку
Сюди сюди діду гукнув Сікач мастак до танцю
На зло крутнувся не через те що вчили його плече
Надій мало не вмер од сміху слухаючи несамовиту бабу
Ага
Фарадейович з термосом у руках підходить до озерця
Чи заховано хоч в одного сто талярів чи ходив хтось із них мрією біля справжнього щастя чи мав хист і розум до справжнього жаргу чи закохався в гарну-гарну дівчину
А що їй зробиться
Слова уривалися мішалися з риданням
Увесь ліс немов разом обізвався з краю в край
Савка причепурився був у нових штанах у новому кашкеті і в сорочці з прицянського пурпуру але ж чоботи Савка лагодив їх тільки–но вони рвалися і тепер знітився за них перед лемками відступив за актив
Йой матінко-зірко
То значить партія хвора а ми здорові7 здивовано поширила очі Маруся
Радюка дуже засмутила така гірка доля людська
Майте на оці що в мене револьвер прошепотів він увійшов у кімнату й зачинив двері
Ціле степове царство прокинулось і загомоніло на свій лад
Братику рідненький
Він скочив на полотно і мов безумний почав топтати його плювати на малюнок здряпувати фарбу нігтями а далі приступивши один кінець ногою хопив за другий і роздер на два кусні зім'яв їх в клубки і кинув геть через вікно
Скільки за десять секунд чоловік може зробити
Тиждень тому біля стовпа стояв прив'язаний Харко Туз велетенської статури козак і хоч чоловік він лютий-прелютий і такий що вночі краще з ним не зустрічатися ще й до-кожного хто брав у руки ківшика сичав Уб'ю не прощу зроду лозу обхвостали до білого
Десь обізвались дзвони а п
Усім винні
Вийняв я батіг із-за сволока дай думаю піду подивлюся що воно там за коні такі об'явилися
Пам'ятаєш як Стьопа Карафолька на шкiльну Дошку пошани не попав бо коли фотографували його саме бджола вкусила i мордяка була як гарбуз
Адже материнські очі підмічають найменшу зміну
Як добиратися з нього до Краніхфельдів
Не в плахтах не в намітках виходили жінки та дівчата а в чорних запасках і чорних хустках
Поважної ходи Роман не знає поклич його він підбіжить з підскоком пошли куди подасться так що тільки пісок закурить
І хоть кількох ріпників за те арештовано і заперто в громадськім арешті то прецінь між ріпниками вість тота наробила великого голосу і шуму а на жидів кинула чималий пострах
А тепер ось думаю
Мурза Кучук прибув додому ввечері
Очі горять як у вовка сам аж тремтить гвіздком на портрет націлюється
Подорожні минули кільканадцять дворів зрештою зупинились біля високої різьбленої брами
Маруся тікає аж на піч у куточок а Максим тим часом умивається та передягається
Отже пропозиція колектократії з нашого боку і відмова імперіялістів надто американських зразу підняла б наші політичні фонди
В церкві мого отця ікони Вознесіння й Страсті висіли поряд
Пана Стьопу наші партизани найменували поміж себе старшим хоча літами він був кажуть юнак юнаком
Коли б так то я знала б уже наперед що з нею станеться
Почувся стукіт гуркіт тріщання ламаної мебілі дзенькання битих вікон
Ось зігнулась помалу і враз розігнулась мов сталева пружина з дзвоном
Він зморений поволі передвигає ноги з яких вода сочиться в намотані ганчірки
Швидше товариші
А з непокірливими коротка розмова удавку на шию або ложку отрути у вино
Ще б пак
Н а с т я
Петро Тимофієвич багатіє не'по дням а по часам люде заздрять і плещуть
обізвалася стара дама живо
Пузир
Коли ж не покажеш то накладаєш на Петра примусом брехню і наклеп бо того він не казав і не думав це ти намагаєшся утворити з нічого сутнє бо не можна земній людині творити як богові тільки бог може сказати Будь
Очі заблищали сам загорівся серце билося аж збоку було чути
Дивись дивись iще
З тієї бшти крізь густу дерев'яну різьбу ханові жінки дивилися на паради
У її очах світився жах
Обидва човни сунулись по чорному дзеркалі і лишали за собою город
Досить своєрідне поводження у його мушу признатись
Під дзеркалом лежали тільки що накуплені нові книжки перший том Лассаля 75 на німецькій мові та інші наукові книжки що їх Радюк купив для себе й Шпільгагенове 76 Лавами та рядками та всякі Діккенсові 77 утвори куплені для Галі котрих вона ще не мала спроможності прочитать на селі
Ой не треба Семене
Часто любив говорити із нею З тою Вітчизною в ночі грізні
А Сомко знаєте самі доводиться Юрусеві дядько бо старий Хміль держав уперве його сестру Ганну так він і не злюбив що чура орудує небожем
Та коли спалахнуло ще в одному місці стояти вже не могли
Не та вже сміхотуха десятикласниця іншою стала серйознішою нові обов'язки мовби наклали на неї свою печать
Не боюсь я вашого Шапки
А схоче перебратись до нас про мене хоч і зараз
Є спосiб з диктом i з молотком про який менi розповiдав один iз досвiдчених охотникiв на тигрiв
Та ще з Овлуром синочком моїм єдиним
І зробив млинок
Він люто ненавидів лівобережного гетьмана котрого вважав одним з найголовніших винуватців свого незавидного становища і котрого якби міг не задумуючись піддав би най- жорстокішим тортурам
Варяги не змогли пробити мосту на Дніпрі полунощні полки сходили кров'ю а вої Ярополка стояли за заздалегідь насипаними валами до них підходила й підходила допомога
Тільки всього
h1 Первінка h1
Григорій сів на перелаз
А нащо тобi
Приходили з усіх кінців тугі вісті
Ех і дівчину ж викохав я хлопці
Любить коней
Демко схаменувся
По паузі
Превеликим товщем і враз з Перуном
П е т р о. Там і Іскру почитують
І кожного разу заново відкриває світ
Нарешті коли Арсен закінчив він сказав
Раз посиніє вдруге позеленіє
Там на станції ціла батарея гармат скоростріли і навіть три літаки
Страх вже майже зовсім остудив Олегові голову вивіяв хміль
Нашому загонові і вам особисто висловив подяку представник штабу партизанського руху
Та се ще зовсім не значить що твори сеї штуки і на нас роблять враження недвижності та мертвоти
Простої сільської одежі було мало більше всяке городянське вбрання
Ми чудово бавилися
Що тепер від нього церква дістане то наше по його смерті готово все пропасти
Потім звернувся до Клима і сказав
Дядько Єлисей за коні і гайда
Про що вам говорив слідчий
Чоловік у шинелі й кашкеті вийшов з Стеблинки й пішов у бік червоних
А що якби
Почнеш обдурювати вищестоящі установи
Т і с а м і й б а ш м а ч н и ц я
На коні
Та не тільки в цьому біда
Як пожаліється татові йому зададуть
І ось тут нагло зчинився алярм
Еге та ви до нашого села не прикріплені
Чи не тут підчепили за ребро Байду
Потім задній щосили вдарив гострим і довгим мов цвях обушком бойової сокири одного з них по голові і той упавши на землю враз зупинив увесь десяток
Галити квапити гнати притьмом див. також На бой дивитись всяк галивсь VI 125
І найнещасніша з них остання
Раптом потяг рушив і він не встиг
З другої вилучки з'явились мадьяри
Так
Але він ішов
Отчаиваться еще нечего попробовал успокоить ее Андрей мы возвратимся и вместе с Варавкой
Але я вже ветха деньми Варко
Ой любий що ти робиш шепнула злякано дівчина
Відтак схиливши голову низько над скрипкою неначе учув там в ній для себе потайний окремий голос з її наказуючого нутра і заграв
Я вчився в острозькій школі святий отче
Моста зруйнуй або спали і в їхніх руках Дніпро
Та й марило-ся якось охотніше коли лежали вони перед очима не з чого ж іншого як тільки з їх будував я мости якими лагодився піти од батькової мужицької хати в ту країну де як кажуть усі кози хо-дять у золоті
Якби дав бог щоб хоч живих найшли
Буде дощик
Емілія скарано і мене скарають
Мамура поморщився
Проворонив тебе
Якщо це хороба то лікуватися боротись а не збільшувати її дурними філософіями
Цукерка злежалася в кишенi пiдтала обгортка прилипла так що й зубами не вiддереш
Там було темно як у колодязі
Вона швидко опанувала цю техніку
Ні до тебе ще й над нього Мамо прихилюся Що з козаченьком ззирнуся До тебе всміхнуся
Чи вони від того будуть ситі що жиди покапцаніють
За вами опівночниці усміхнувся
Мартин
ЯВА IV Входять парубки
І вже почавши читати порухом голови вказав послові на фотель
Очі в нього адміністративні мов перепустки а одяг того напіввійськового фасону що може завести в оману лише сугубо цивільних жінок
Рудницька була з небагатого роду i з охотою перейшла на життя до Богдана Стеткевича
Хоч цiлуйся з нею я в той бiк навiть i не гляну
Та хіба я що
Ні
Народ рознесе по волості по ярмарках
Вихопили зброю і його товариші крім Олександра
Чому ж не почекати місяць чи півтора і не піти сукупно
Жартують москалі що Марина й сонна поминала якогось Василя а шинкар щоб збутись клопоту виволік Марину за ноги та й кинув на улицю
Не мала ні того ні того змушена була виборювати собі волю по крихті а замість землі рідної вдовольнитися чужиною лихою і жорстокою яка вже стала вітчизною для її дітей
Ті що лишаються в фортецях можуть бути перегодом сусідами а сусідів усім дозволено дражнити тільки не кров'ю
додав затискаючи кулак
ПІСНЯ ТРЕТЯ
А
Не виженуть
Шатнулись разних трав нарвали Зцілющої води примчали Гарлемпських капель піддали І все те вкупі сколотивши Якісь слова наговоривши Енею рану полили
Герасим
Мені що
Геть
Помирають братко сам же ти бачив такі інциденти
Підрегочують сідають
І довіз
Розумієш
В о з н ы й
Поки ні понуро каже Лаврін
Посеред світлиці на чисто вимитій але вже потемнілій від часу підлозі лежав досить- таки вичовганий килим
Геть не руш його сказав він Хіврі
Це мабуть ознака душевної молодості
Важко човгаючи натомленими ногами пройшов до полика знайшов у купі одягу свою свитину шапку й одягнувшись ступив до дверей
Лободин кітель знову при місяці забілів
Це був тiльки початок весни
Чиїсь руки охоплюють її вона з подивом і радістю чує сказане напевне не устами а душею дороге слово Мамо
Для них і для нас
А що ж робити маєм
А хто знає може й він міг би послужити до моєї цілі
Таню приший
На темний бір спала ще чорніша тінь
Ти б ішов до шинку там вже зібралися треба могоричить декого
Мав я скрикнути
Як же
Одлягло одрадянам
Весняний вітер надимав порожні рукава у Платона Вернигори і Юрка Мирси
Що таке опирається проти чогось у голосі старої Маври молода дівчина
Та скажу
Хлопська голова не до письма а зад не до крісла
Тепер ні
Поспішіть доповісти як провалився старий Мейєндорф
Ой
Галя
У л я н а
Вона стояла мов укопана спостерігаючи як вужаки один по одному іноді сплітаючись повільно зникали в норі під пеньком
Учора передав куті меду
Мій старосвітський друг передає мені весло кладе в човен солому і за хвилину я на воді
Та кинь ти Федосію цю думку став розважати його Василь Тимофійович Нічого тобі не буде до самої смерті інспектор у нас людина молода погарячився а насправді він не зробить лиха
Ти хоч тямиш що кажеш
І не через те тільки що саме діло було не маленьке задля громади важне
Ми не знаємо часу з якого походять її перші віршовані проби але в 1888 році вона вже в деяких п'єсах доходить до повного майстерства
Який Кирило
Її ім'я Наталка Полтавка
Слава богу слава богу
Дякую ханочку сяйнула білками Настя
Так минуло півроку чи й рік і я сказав їй що хочу побратися з нею
Розмовляли пошепки
Піддались на ласку переможця
В таку рань Фабіяна рідко бачать на Вавилоні
Та хіба ж тоді не впаде й на неї той гріх
Попереду старша позаду молодша
Зрозумій що людей об'єднує нині безліч речей
Я люблю його
Гусак витягнув шию
Лицарі
Про те не сумніваюсь відповів я
Все буде о'кей каже він усміхнене і розцілувавшись з матір'ю та Лукією сідає в газик де в кутку ждучи дороги вже занишк і не дихає його майбутній корабельний радист
Якби була чобіт не заховала та на піч мене не загнала я б її був порішив
А неправедне бо й скорпіон Жить у світі бажає
Щo-правда для вияснення деяких моментів вони чекають ще на своє розв'язання далі не зашкодило б тут сказати пару слів про те що хвороба ця походила від укусу звичайної собі воші і звалася несправедливо образливим для неї чужоземним ім'ям тифусу так само до речі було б згадати і те що вона на цілих півтора місяці прикувала мене до брудного ліжка якоїсь захряслої містечкової лікарні і зовсім відібрала мені всі сили
Говори була сьогодні вночі у Рафаловича чи ні
Може шведів не велів гетьман впускати а не нас
Світу-світу ясного золотого
Цей обернувся і вхопив Павлуся теж
Ну не скажеш і не треба
Серце так неспокійно б'ється
Тут Іван Іванович почуває що йому серце все-таки зрадило він сідає на канапу і просить води
Подякував за гарну гостину і за те що вирвала його з рук роззвіреного натовпу
Що йому робити
h1 Королівна h1
Ну с промовив юнак нарешті спокійно й досить іронічно
Нагадування не зашкодить
Тихше
Не про себе тут дбаємо а про громаду
Власне він і сам не знав чого прийшов до Одинця
Чому ж я тебе не бачила
Ну як же буде Янчеюк
Коли я вас малюватиму
Отак
Не вернуся
Се Обида обсіла вже Його й стукається до нього
Великий будинок де живуть ченці зі широкими сходами до помешкання архимандрита
В духовному житті він не бере участі
А як ці атльоти і з тобою те ж зроблять
До нас
Та як його не сумувати коли злидні та недостачі в печінки в'їлися як його веселою бути коли дрантя та лаття покриває молоде тіло
В это время дети подбежали к крыльцу и Карл Осипович лаская их спросил
Я думаю дати йому раз по голові та й нехай пропадає ледащо
Запорожці одняли в Гнилки дишель але скільки не розраювали гніздюк не йняв віри що то був жарт
Заходить молода жiнка бiдно але дбайливо одягнена
А що мені з цього стану повернув широке мідне обличчя Сидір
Сковорода відчув як похололо у нього в грудях обличчя церква хмари вмить розпливлися перемішалися
Ні моя любов
Але дядько не хоче чекати він гримить далі
Якась груба шкіряна рукавиця вся подряпана так ніби точили об неї пазури самі дияволи
Хотілося наздогнати й сказати аби йшли тихіше
Не сьогодні-завтра ту дірку затулять
От завтра знов свято
Пан Маркел
Я сам ладен хоч зараз засвiтить
Наче хто гвіздочки забив їй у голову її
Первінка тулилась до Миколки і дрібно тремтіла коли вони поминали постріляних корів чи коней чи навіть верблюдів
Христос воскрес
С т е ц ь к о. Без сорома казка кажуть що дурний
Ні Френк ні містер Кирик мабуть не могли б сказати з певністю чому вони власне заприязнилися між собою чому після випадкової зустрічі коло цього білого каменю з рекламною бджолою виникли між ними довірливі людські стосунки що перейшли в оце дружнє приятелювання
До роботи час
Стрибай як хочеш із скель
Козаки не потерплять осиного гнізда біля Січі
Пам'ятаєш ми всі троє одно 24
Перед нею ніби майнули якісь невидані інші міста в якомусь далекому краї міста чужі з іншими людьми і вона на хвилину задумалась
Єсть же штанга
Ні моя пані нема чого сміятися
Я думаю и вы скажете что лучше
Твоя сестра знає що ти до мене зайшов спитав я переглядаючи з зацікавленням його письмо
Одного лише не знав Йона що не в такій уже й далечі від Хмариного за полями та балками закутими першим морозом помста чиясь не спить готує за тих невідомих парашутистів розплату
Він сів на ліжко й довго сидів закривши лице руками
Я зараз міняються зброєю і Сергій великими стрибками летить до казково крихітного будиночка-грибка
На Догань- утца
Чим займається цілими днями додала
Що буде
Дельсаль поглядає на годинник і переглядається з дружиною яка сидить поряд з графом Потоцьким
Ще миліша воля
Нікак нєт
І святе письмо лежить забуте дід починає розповідати про ті часи коли гайдамаки панів різали та палили як ножі святили як вирізували Умань
Ночами не сплю все думаю об весні помишляю як сіяти будемо Йване
Відливати своїх товаришів
Матвієва Зірка ударила грудьми чийогось коня й козак на ньому люто ощирився цвінькнула над головою куля й вже Матвій пересягнув між двома возами дорогу
Вони були в палаті на верху терема що виходила вікнами на Волхов тільки вдвох
Над стовпищем знялися сокири
Мабуть він і не перейде думав Андрій бо що може він ще застосувати крім того що Андрій спізнав
В давні часи коли шляхами були тільки річки повз Хортицю Дніпром ходили в слов'янські землі торгувати греки далі венеціанці й генуезці а тоді й турки
Всі тепер у зборі
Вон з мого двору
Перепрошую пана Квочку що нового в наших краях
До кого ж поліції шатнуться
2-й староста
Вісім шарів оліфи вигукнув професор
Iмператор Костянтин дивився на дарунки княгинi Ольги i блиск його очей руки що вп'ялися в поручнi престолу свiдчили що вiн як i всi присутнi в Золотiй палатi дуже вражений тим що сталось що вiн не ждав таких щедрих i коштовних дарiв
Пробач я мовив нерозумне слово
Да
Третьої дороги шукають всі одвіку
Отож і схопили анта а схопивши вивідали по помітині що підневільний і повернули навікулярію
Михайло говорив обережно ніби між іншим якби він почав казати щось вкрай несправедливе Марченко неодмінно зупинив би його
Ви здається й до моря і до тієї скелі Капуцина говорили б промови -дражнилась Христина
Знов тобі хвала За двох дочок прекраснішої вроди
Переміна світла
Я зараз Орисю
На дверях він уклонився
Худобу ганять в праз-ник гріх
Марш ^'•Додому
Чого на світі не буває сказав він і проткнувши затичкою люльку набив її знову потерухою
Гуковичева подибала й обіцяла що гроші будуть сьогодні ввечері і що зять поїхав до Некрашевича за грішми
І можна мені взяти подивитись
Не такі у мене станете
Яке безглуздя
Панна Ольга не маючи сил одірвати очі закрила їх рукою й одвернулась
Серед лiсу ставок очеретом з одного боку прикрашений
Саме тепер він узявся до організації журналу для дітей та юнацтва Magazine d'йducation et de rйcrйation Журнал виховання та розваг
Як нумо то й нумо сказав панич
Таких місць у Кобзарі чимало їх можна би взяти за образові речення за конвенціональні звороти якби вони не появлялися надто часто власна в пізнішій добі Шевченкової творчості в тих його ліричних творах де він добував найглибших найсердечніших тонів де був свобідний від усеї конвенціональної фразеології
Тільки Настя як сіла в кутку як схилила голову немов замерла так
4
Це ж невидана у світі ганьба
Так під бомбардуванням хлонці нарешті добралися до мети вони таки прибули до штабу дивізії до постою командира дивізії генерала Фрайтага
Гієни озвірюють безвинний народ і Бог дивиться на те
Єсть
Не збагатієте нею
Спасибі
А видом видати слихом слихати
За тридцять вісім літ володарювання це стало б поконом а покони не так просто поламати
І молилась би й не вмію
Ні на що не зважив би я коли б був простим козаком а не отаманом
Проте здивувавшися спочатку він потім поклав усе це на рахунок їхніх невдач
Тобі треба покинути службу сказала вона
Мене цікавить ваше становище
I Вiста сказала
I в одну мить Демко з наймитами шугнули з двора верхами i покатали в мiсто збирати своїх однодумцiв та товаришiв
Мовчав
Потім вирік
Килина завжди стежила щоб їли спокійно не поспішали щоб під ложку підставляли кусень хліба щоб із миски не вигрібали гущу не виловлювали м'яса щоб за столом не теревенили не крутились не штовхалися а їли вдумливо розумно й гідно
Тобі може байдуже дак мені не байдуже
Хочемо пошукати бікфордів шнур
Чекаємо в лісовій хаті
Шафіров читає цей пункт У гетьмана у Печорському був ксьондз Заленський єзуїт ректор вінницький і той перед значними особами висловився так Ви панове козаки не бійтеся шведа котрий не проти вас а проти Москви лаштується'
Сьогодні в село заїхав гуцул міняв кварту солі за дві пшениці і мало його не розірвали
З народної пісні Вийди вийди молодице з відром по водицю Нехай же я подивлюся на плахту-дрібницю
Це було так радiснб що я аж закричав
Не знаю звідки в мені така віра але вірю не загине
Трупний запах
Чого там трудно
А ще як коняки в котрого бідняка немає погиб щитай
Ой Романе і ти серце Настусю не кажіть же своїй матері що я оце була в вас сказала Соломія і прожогом кинулась в сіни через другі сінешні двері вискочила на задвірок і неначе птиця шугнула в садок а з садка чкурнула через огород просто через грядки та й зникла в вербах
І за що
Надвечір хмари опустилися нижче а тополі над селом повищали і набрали войовничого вигляду
Де ти з мечем там i я буду
Мабуть мій хрест такий
І сьогодні
Катря щира його нянька теж за щирою гульнею на шляху згадала про малого тільки тоді як з поля показалась череда
А от роблять хлопами як волами не дають їм до козаків йти люто карають тих що перекрадаються на Запорожжя а Запорожжя обороняє весь край від татарських набігів
Пріська тужила
Халтурина записав у большевики
Як я міг не почути такого
Що нам тепер бідним робити
Зрештою дзвінок Франца-Йосипа тобто шкільного сторожа старого Тимка Шинькаря з розкішними вусами й цісарськими бакенбардами обов'язком якого було згідно з розкладом смикати шнурок дзвінка завершив здається історію з розп'яттям ми похапали свої торбини з книжками й тихо висоталися з класу
Я вас любила замість рідної матері я вам корилась і корюсь поперек слова ніколи не сказала
С н і ж и н к а
Той подав знак бровою
Тимко добрався додому тоді коли за Беєвою горою світліло небо
Бо чомусь так складається що рід їхній постійно мусить захищатися від інших родів
Такий от Санько
Анна
Цей страх знову привів мене до Корняктового льоху
Палаючі гнівом очі широко розкриті перекошені від лютого крику роти затиснуті корчуваті кулаки були страшні і безпощадні
Ворожа хвиля вдиралася на греблю розривала її роздирала перевалювалася на другий бік аж тріщали кам'яні одвірки аж брама хиталася в основах
Він завжди стояв на розі як пам'ятник і мені часто здавалося що стоїть він там лише задля того щоб повезти мене на контракти
Перед полоненими Менгу-хан зупинився
Його обступили почали кричати торгуватись сваритись
Хоть же князь Олелькович Симеон підняв її знов із руїн тілько далеко їй було до стародавньої ліпоти
Нате ще і забирайтеся геть
А до того недостатки
Ось він його препарат
Віддай військо царському фельдмаршалові а себе здавай на ласку й неласку царя
Бал не добрала
Егей де ти хлопче
Ніби вас і немає
І та їхня віра була така велика така безмежна що коли навіть почала церква наповнюватися димом люди не кинулися навтьоки
Чи поймете віри що їй же богу було підемо гуляти в їх та й заблудимо їй-богу це траплялося ще й не раз
Не сказала
Ну які
До Софії О сестро Бог тобі цього не простить
Ми не хочемо зразу бо ви в нас добрі спасибі ласкавому пану і вашій пані
І його легко подумати головою але от треба відчути серцем
Як видно звик усе тримати міцно
Ця нова весна й була коли так можна висловитись початком мого кінця
Де ж чувано де ж видано щоб у таку пору і не було дітей дома
Сам Антось або Тедзик або ще хтось із загону повстанців читав
У нас техніка авіація флот
Батько нiчого i Гриць нiчого
Забрав свій клунок на плечі і пішов на гору Зайшли у Лавру
Треба напасти на жандармерію відбити своїх людей
Ну й що б мені було після цього прийти додому і розповісти про все своєму бригадирові
Я перелякався мов на лихім учинку зловлений
Тому Григорій вже перед самим хутором звернув ліворуч
Сходило сонце
Чимало минуло часу і велика зміна сталася з старим Радюком і його жінкою
Вона ж
З Лiтина чи Вiнницi
Скаже цар будьте панами ну і будемо
Згори настирно уп'ялась йому в вічі жовта електрична лямпа
Я остаточно збився з ніг
Що повинен почувати Костя до Міки
День проходив
Я розум і гнів лишив на своїм подвір'ї можете мене і вібити бо я видите старий птах та без гнізда
Брови мала широкі й чорні з-під полотка ж на спину висла товста руса коса
Вистави не буде
Життя складалося з уривків з початків чогось що ніколи не ставало завершеним з плянів досвідів і проєктів що їх вона ніколи не намагалася здійснити
Наступний день теж пройшов тривожно напружено в якомусь чеканні
Скільки полотна було хусток плахот юпок
І що ж
А коли заснула тихо пішов у свою кімнату сів за стіл
Ніхто цього не каже але всі знають
Декотрі кидали косяки на Ониська
Доходило до каші і Гнат почав бастувати
порадив Кучма
Солдатський ще ревматизм дає про себе знати нагадує що він не спить а лиш дрімає
Ну то підійди сюди з вовною а я передам
Ще рано думає Христя
Лаврінові допомагав скільки міг дядько але Перехрест ніколи нічого не споживав сам ділився з Марком та іншими хлопцями
Мир з Ярополком
Тут голова й сам засміявся разом з усіма навіть молодий пересмикнув устами нібито усміхаючись Заманюйте чоловіків у наш колгосп
І я сприймаю те мов належне
Так так саме сприяє
Важко дихаючи блідий він дивився на Запорожця і довго не міг вимовити слова
Чубенко сидів тримаючи в руці залізну троянду високо над ним миготів Альдебаран і все сузір'я журавлиний ключ вічності
Цікавиться хтось долею цих усіх приречених людішек зданих на милість хлопчаків у єжовських уніформах чи не цікавиться в цілім СССР
Вибігла з хати
Бо достеменно знала вже жереб братимуть сьогодні можливо зараз оце
Так ось ми б хотіли щоб ніхто з ваших людей в розмову між нами й султаном не втручався
А як по престольнім богослужению виїздили з мечету і доїздили до Авретбазару вечеріло
17
Дітвора сиділа в кутку на полу і дивилася як мати крутилася їй справді було скрутно
Я почувся хрипкуватий голос домовика
Мати-ігуменя ще щось веліла переказати мені
Правий бік бінокля темнив
Пiсля перерви знiмаємо епiзод Зустрiч Артема э Марiєю
Два панки що держалися ззаду перші висмикнулися з комнати а за ними цофаючися взадгузь вийшов і Шнадельський
Тут де на тисячі кілометрів не було й сліду людини поставлено в ріку отакий меч
До того ж сьогодні в Кураївці великий концерт а таку подію Віктор навряд чи пропустить
Перекинув ногу за борт
Ось уже повернувся додому приятель і товариш батьків дядько Федір
Поколошкаємо татар кинув хтось із гурту
Куди тобі такому їхати припала до нього Югина
впав знову запит
III Поїдьмо товариші на Попівське
Вона мовчала
Мій вам останній наказ ми прийшли сюди не тільки відомщати не тільки вбивати й палити
Уявіть собі таку картину сидите ви над ставком рано-вранці ще й ранесенько
Як у літню спеку на безводді надибавши невеличку течію бігучої води в глухому ярку припадає чоловік до неї щоб загасити свою пекучу згагу так Христя з згагою прислухалася до того вечірнього клекоту
Одначе ніхто не міг сього твердити
Так так
Ви з нами йдете дядьку спитав молодший хлопець
Два тижні тому мала бути та не була
В ім'я слави й могутності Великої Брами
Уже в розборі Гайдамаків я старався зазначити той перелом що хоч не корисно вплинув на цілість і стійність тої поеми зате був безмірно важний як для поета самого особисто так і для стійності його пізніших творів
Розумів що тепер кожне його втручання може зашкодити Дмитру Івановичу йому залишалося одне відійти вбік
Правда
Л у к а ш затуляє їй рота Ні не кажи
Я лежав би тут а вони там батько і мама
Вирішили взяти оборону Й стояти доки не підійде на поміч Самойлович
Р и н а
Нехтує православною вірою заводить унію народ шляхті в хлопи перестає
Так точної відповідає йому командир дивізії
Он у людей хіба молодий Сціпіон не врятував Рим від Ганнібала хоч підступні карфагеняни засилали до нього і нумідійок і пунок і андалузок
Мені трошки жалко було що вони одбили у нас вагої з обмундируванням
Слухайте люди
Й досі наче спить бо де це бачено щоб було стільки гаддя і щоб воно обплутало так людину хай навіть вона й кам'яна
Діставши згоду Санько намилив Андрієві щоки справжнім милом десь доп'яв змилочок потім вийняв із своєї кишені Андрієву пропащу залізячку й гарненько його тією залізячкою поголив
Я не звикла до поводатарів обізвалась знехотя понура й насуплена Настуся
Несподівану добрість побачив у насмішкуватих гострих очах напівприкритих припухлими повіками
Біля церкви зійшлися всі ті жінки що ще не від'їхали а мають їхати і зчинили таке хоч у землю лізь
Князі відпустять тоді ханів і беїв і всіх половецьких джигітів та ще й заплатять нам щоб ми відступили від стін їхньої столиці
Андрій дивився у спину Хомі але перше ніж зникла похила фігура затихло шипіння зелених гадючок погасли пекучі слова і одно тільки дзвеніло в Андрієвих грудях гуральня
Не дивись на дуже далеку мету бо ти сього робити не будеш
Мене відсіль ноги не винесуть
Мовчазна процесія підходила до бору
Ох воно так гарно як жінка находить підпору в мужчині а й противно мужчина в жінці
Молодий вертав іще два рази
Я оце хотів сам трохи роздивитись а коли прийшли розглянемо всі вкупі
У палатах крик Куди несете
Одривай хату од цих злиднів говорила Мотря в своїй хаті Карпові
Степан
Ось одна з них
Слава
А слово у нее даром что детское верное я спокойно себе отъехала
І Пушкін же про нього
Без насильства не збудуєш і не перетвориш держави
А чого ж нам помирать
Орлянченкова компанія теж повернулася і сам Ромця котрий скорше всього був на Ягорових заручинах головним організатором перевороту з'явився смирненький з наївною усмішечкою ніби ні в чому й не замішаний
Виходить навшпинячки
Ця розмова непроста
Стояв ще й досі в своїй захопленості жив у світі дитинства і відчував що тільки там справжнє його життя
водночас побачила перед очима і чорнявого мов надвечір'я парубка і літнього з сивиною чолов'ягу на костурах
Їх ще треба позбутися сказав Борозна На землі ще й зараз голодують мільйони людей
Отроки ви чи біси суть промармотів
Тут був Куліш
Всі папери були забрані ще до мого повернення
У городі в тюрмі тепер сидить
Ні звичайнісінький загально принятий
А я не знаю хто захоче жити серед гадюк і щодня наражатися на небезпеку бути ужаленим
Так пане Кульчицький чи то пак пане Комарницький чи як там тебе
К р а в ц о в
Може бути Вас буде ще стримувати то що я ніби політичне скомпромітований однакож сьмію Вас упевнити що се неправда доказом того може бути й се що мене на другий рік приймут на університет
І чи то спина була їй така вже сонгородна чи то й справді їй спати хотілось але як би там не було вона ні з того ні з сього широко й з задоволенням позіхнула
Так Остюк знав від Шахая про бій під Ріволі з італійського походу генерала Бонапарте
Та що та бійка
Забарилася ж ти дівчино
Всі побачили вище зап'ястя багрові сліди
І хрипке квиління яке долітає з-за валу з городів стогне поранений не підібраний своїми турок
Гордо й пишно як білий лебідь ледве сунувся корабель по воді
Отже ти
Зелень забіліла підбоєм уверх ніби стружинами світла проти неба глубокого як індиго
Йонька гуцнув на соломку і закляк що буде те й буде
Гляди ще деякі скажуть це неінтересно
Умираючи старий Чумак старий коваль наказав був усіх синів своїх до себе мерщій згукати телеграму вдарити щоб мерщій поспішали поки ще він живий
Княжий двір у Виштороді був для цього цілком придатний
Важкі
Перший варіант драми Лимерівна я вже написав
Так раптом гостро все уявилось мені і загорілі його ноженята в сиротах і руки в подряпинах і синові жарти чую і вже ніби вдвох ми розглядаємо отой камінь скелястий на якім викарбувано по міді що тут загинув у бою з печенігами славний витязь Святослав Ігорович
Й навіть тоді коли над Волошкою пролунало голосне пугу пугу та по сухих очеретах різонув веселий свист не одгукнувся
От я крадусь попідтинню До своєї хати
Як не встигнемо наставити самовар то вхопить тебе за коси та як сіпне то трохи голови не одірве з волоссям
Видно було що мене терплять тут тільки через те що я здібний перший учень у класі але то багато важило тільки за партою в гімназії а не в цих покоях де насамперед цінували походження титули й звання
Б и ч о к з ляком
Аж тепер збився я з тямки дотла ні оставити живим щоби свідчив ні штовхнути в груди щоби сконав
Побратаемся
Філософ подумки став на неї й заходився літати
Що з цього всього вийде
І будь спокійна
А
Русский солдат немецкого солдата і тикнув з розгону в повітря так як би ударив когось під зад
Так само невеликий був пожиток з того що в купців награбили
Марко був дуже знеможений
Крутить веремія чинити бистрі атаки Приміт авт
Що від Ареєвих рук перетерпіли стільки за неї
Кругом ні духу гості почувши змагання і думаючи що до бійки дійде усі повтікали
Дивиться на те Матвій нечесний пішов народ
То вони тільки так показують що сама від себе
Я тут підійшов Савран
Входе Гершко одягнений чисто по-городському
Тоді мусив би мовчки оборонятися тепер може й спитати не ховаючи очей пощо чините так
Від природи ж Клим Подовий був наділений винятковою добротою під час колядувань він ладен був із Химою віддати нам за щедрівку останнє що тільки було у їхній злиденній хаті
шкапи вже б я від вас теж не відстав а коса у мене добра
Х о р На небі слава господу Христу що визволяє від земних кайданів з гріховної темниці нас виводить у царство світла вічного
Отепер кiнець всiм мрiям нiколи вже нiчого вiн їй не скаже
Не чуть нічого
Оце ж і доказ вам
Може піти сказати щоб нам дали щось випити і попоїсти спитав господар тихо
Вона ще дурна нехай перше розуму дійде
Князь і мужі його надто мужі думаючі не лишилися байдужими до того що робилося і до чого йшлося в землі Тиверській
Бач брате
Ходім лиш подивимся на худобу
Що варте таке життя а то ще для дівчини
Не хотів його напоїти
Хто знає нині від чого помер імператор Роман
Тон Ягничів був грізний і старпом аж виструнчився пояснюючи скоромовкою
Є ж тобі місце обминути так от треба зачепити стороннього чоловіка
Заньковецька увіходить в роль перевтілюється в сільську вродливу добру і пристрасну дівчину
Бо Оленку засватали
Ти коней бачив на лузі
Не лякайтесь
Але я Мані не вірю пане Олесь
Захар Беркут
А може не впізнав
Гордилась його відвагою Підтримувала безстрашну йоги чесність на кожне добре діло благословляла
Сава не був би мав таких пригод як сей і він не боявся б їх
Хіба вас було мало
П'ять років жила вона без жодної звістки з рідного краю тепер не могла стерпіти й п'яти днів
Ярослав мудрий чоловік
Я теж прошепотіла Златка
І не кажіть такого
Жестока была борьба их без звука без стона они жали друг друга объятиями смерти грызлись зубами как свирепые звери заходящее солнце по временам освещало то гладко выбритую голову татарина то чубатую запорожца они попеременно подымались кверху каждый раз страшнее ужаснее облитые кровью обрызганные пеною
Коли б до осені не втекла то не мине моїх рук
І Петро знав
Розкриється лист підемо в свист
Вона була ладна бігти слідком примогла б летіла за молодим гусарином
Включно зі мною
І невідомо куди м зайти
Буцімто це під моїм впливом поступила па заочне відділення фармацевтичного інституту
Прошу не забувати що шахи гра маршалів
XIV
У неї в хаті завелось багато всяких вузликів з насінням великих і малих і раз у раз щось сушилося на вікнах
Бійці притихлі й насторожені гостро стежили за кожним рухом Сагайди
Перебіжка вправо
Дехто на це тільки хитав головою і дивувався
З півгодини ми перекидалися якимись незначними фразами а потім між нами виникла така розмова Ви вірите в судьбу спитала товаришка Уляна
Хоч і звичні до всього козацькі коні проти колючого піщаного вітру йшли неохоче швидко втомлювалися худнули на очах
Чи не пізнаєш
А хіба ви не мати моя
Я Отава
Його випукле чоло наморщилося й нависло над орлиним носом уста тонкі й немилостиві самі собою розтягнулися під довгими вусами мовби прикриваючи передчуття зла по обличчю що мало барву потемнілої бронзи пролинула каламутна хмарка принц який своєю чесністю і вмінням дотримувати слова заперечував розповсюджену думку про турецьке віроломство ніяк не міг повірити в принесену Ферхадом-пашою вість що вмер султан названий Незламним
В е р н и г о р а
Виборному козакові доводилося утримувати військовий справунок і якщо він не на війні то в прикордонній службі на лініях усіляких у тривозі постійній
Не йди тепер донько ніччю втихомирює давлячися сльозами тепер північ
А ти Романе в цій шапці наче румунешт
Виходять всi троє повз Симеона дорогою до замку
Не хибив ні разу
замотав головою Журавель
Я молода чуюся між ровесницями самотньою і старшою
Так до нього звертаються і тато і мама
Миколай первий
Але цей рай здався втікачам страшним пеклом на зеленому лужку паслися осідлані коні ближче до узвозу яничари ставили намет а через місток саме поволі перевозили важкий віз критий брезентовими попонами
Гм
Солі я не мав
Ой це ж начебто й дорого буде зажурився Тонконоженко
Полумінь мигалася нечутно переміняла жаріючу барву в легко- синю а тишина й самітність довкола нього розширялися чимраз більше й більше неначе сповивали його у свої невидимі обійми
Зелене латаття пiд ними навiть не вгинається такi вони легесенькi болотянi курочки
Вона коли б оте слово гукнула б на весь світ спрямувала б свої громи на глибокі темниці де за кованими замками за товстелезними гратами закута правда людська вона розбила б мури і хай тоді ясна-голосна розляглася б у рідному краї пісня хай квітла б у ньому нова весна-Леся взяла олівець і на звороті конверта що лежав на столику поспішно записала кілька рядків подумала і додала
У вас є приказка не такий чорт страшний як його малюють
Чому б Тобі Господи милосердний не послать їй талану та радісного життя
Люба відчувала велику незручність
Тому з'являються такі споруди як терми Тіта прибудови Доміціана до імператорського палацу на Палатині дім Флавіїв велетенські зали цілі комплекси небачених склепінчастих приміщень
Он у Козакові-стихотворцеві грав
Коли ж нарешті ка горбку перед ними зачорніли руїни сахарні Андрій виразно на мить побачив дими почув знайомий гомін
Але Добриня не помилився вiн все зробив так як замислив
Треба по правді а неправди я не люблю не дай боже як не люблю
І рівнобіжне з тим своїм виздоровленням вона тим сильніше полюбила свого сина чим той був слабший і докучливіший
Дізнавшись що втікач за три дні перетнув безводну пустелю вигукнув
По затиснених устах знати було що до балачки нескорий
Сестро
Ну а що ж ви говорив далі велет до Бенедя як ту будете майстром то будете так само збиткувати та кривдити робітників як другі будете ссати з них що моги і виганяти з роботи за леда слово
Може й правдиві байки про лебедину вірність
Вона чує що уб'є
У неї відверто розбещені очі вона просто пасла ними Едика
Тяжкі й неприємні
На міській башті загорівся циферблат
Майже рік пізніше
Чайки жалібно скиглять
Ні чому ж здоровий
Раз що ледве чи саме тоді буду мати час а по-друге не знаю напевно чи й вона там буде чи взагалі бачитись мені з нею
Рокочуть струни народну немеркнучу славу
Скидан
Він побачив як розкришився пекучий біль і заблищало голубе червоне й жовте скло в цю мить над ним оглушливо вибухнула глупа темрява і він покотився в її неозорість
Рука покладала на папері його тривожні думи
Чергова серія моїх спроб закінчилась блискуче
Погану гру граєш
Спихальський тихенько підсміювався і підштовхував Гурка під бік попався мовляв
доносився до неї стоголосий клекіт
І вище них не перескочиш
Стежив за Сидором
Косить кирпата завзятих а вони знову наростають
Він став плакати
Дівчина схилилася і помогла
Тепер сміялися всі
Щоб потім мене сумління мучило не приставав на те Андрій Іванович
БАТАЛЬЙОН ШВЕДА
До того часу з'їсть вона тебе
Оришка розіпріла сон солодкий
Та машини всякі заводити як-от трактори
Виходь
Рибалки допливли до Цареградського гирла минули єрики що промикувались через косу в озеро і пристали в самому гирлі до кордону
Не ступнув і кроку впав
З цього боку не виходило з палати ні одне вікно і ніхто не бачив що тут робиться
Урядовці
І потому скидала ти вже одно за другим аж поки не дійшла там де тепер стоїш і думаєш
Як тільки на світ займеться і можна буде йти вона піде просто просто і буде йти аж поки дійде до краю
Отже не треба бути в претенсії коли вишукана постать мого героя його тонка талія вузенькі плечі і в деякій мірі запалі груди що наближаються до типу так званого чомусь курчачого коли вся оця вишуканість мого героя прямий наслідок виховання ніжного й делікатного високошановний Сава Єремійович іменує трошки презирливим терміном хлюстуватости
Не стільки непевний як нестійкий
Я віддаюся сказала із згриженим лицем і вділ спущеними очима
О мадемуазель
Нi я тобi кажу назад
Може поговір який почула не вір
Нахилилися над картою і потонули в лабіринті цифр і ліній так що не зчулися коли увійшов польний маршал Реншільд мужчина гарний рослий з гострим носом і червоними як у дівчини устами
Знялися табуном швидко як горобці полинули на село
Зате ціле його єство повне вдячності до цього клаптя великої своєї батьківщини
І Роза стала Надією
Душа і сама повинна там бути присутньою
Це недобре дєтко
Радянською людиною так
Забере Костика і гайда
І дійсно за некоторое время прислав ще десять карбованців та повідомив що в скорості надіюсь увідітся в чом остаюсь жів і здоров
Кого ж це згадуб хлопчак добродушно шпигає Кириленко
Коли багато було рижиків і груздів він і солив їх у діжницях лісника а потім щедро ділився з ним цією смакотою
Ми теж знаємо застрибали дівчатка
В Радюка ввесь смуток одійшов од серця і надія знов засвітилась в його душі
Учора коли геть вибився з сил сказав конвоїрові що далі йти не можу
Люде його боялися може були б і з города прогнали коли б не те що він був потрібний не лише людям але й самому бургомістрові який ним частенько послугувався
Смерть Сонячній машині —загибелі людства
Це ж воно підкріпиться набереться сили мені на погибель
Ідуть ідуть
Він їй привезе і очіпок і сережки і хустку завсіди він свою куплю так красно покаже а продасть добре такеньки словом перед жінкою приміниться такого їй новинок нарозказує а була жінка цікава з цікавих що вона його слухає та й заслухається та тоді туман спаде як вже він знов з дому вихопиться куди у ярмарок
Я тобі перстінь приніс що купив на Петра в місті сказав він і витягнув його із-за ременя
Знала як нема людини з однаковим голосом так само неоднакові й рослини
Та й Марусi ж добре було
Степ стугонить від тисяч кінських копит
Дак щоб ти ж знав що в мене білий бобер е а в тебе нема чоловік беззвучно розсміявся просто в ніс Какорі і тепер уже пішов від купця не слухаючи його прокльонів і погроз
Добривечір
Так Городище з своїх низин підводилося вгору охоплюючи партизанським оком увесь район
Поздоровляю вас старшино з Великим князiвством Руським i з новим правом шляхетства
А головне що свого часу вона цьому асові після одного з чергових його падінь буквально життя врятувала розумієш
Відокремившись від імені Соломона мотив замкненого біса з фольклору перейшов і в художню літературу оброблений І Франком на основі усного переказу в оповіданні Без праці і Гоголем в Ночі перед різдвом
Як ви тільки добралися
Тоді сей потурнак порадив плисти в Дністровий лиман з вітром
Так тоді чому до мене з листом не прийшов чого носиться з ним як з писаною торбою
Бо вже час починати
Кремінь та й годі
Хто привикне до думки що йому доля всміхнеться той двічі чується нещасливим коли його поб'є недоля
Надежда твоя в царях
Коли князь Володимир був у Олафа Скетконунга і наймав у нього дружину вони твердо домовились що свіонські вої допоможуть йому дійти до Києва а там князь дасть на кожного воїна золото й відпустить їх
Після кожної такої розмови Полив'яному здається немов він проковтнув порцію непотрібних неприємних ліків
Після війни мабуть усі поженяться
Отож як панти припсувались трохи їх дутиме і вони репнуть тоді треба як ковбасу поштрикати їх голкою щоб зійшла порча
Там у степу за містом він ще дошкульніший проймає наскрізь
Авжеж
Отже це правда
Чорний ворон чорний ворон
За цим питанням стояло інше не обманюєш мене
У цьому районі міста найміцніше трималися місцеві традиції
Не знаєш пане сотнику що сталося з моїм побратимом Марком Жмайлом
Його долю повинен вирішити головнокомандувач князь Ромодановський
На майдані усі затихли
Байберечники
Та нiби з Херсонщини байдуже вiдповiв перший голос
Скажи своє авторитетне
З півхвилини він лежав непритомний
Але Льово ви уявити не можете в якому кепському стані опинились ми сучасні дівчата з цими лицарями
Таке зробив для себе маленьке відкриття і тихо порадувався йому
Пани отамани і вся чесна громадо
Народ висипався на майдан мов бджола з улія під рійку
Який він мені у чорта тато кричав сердито Павлусь а наздогін харцизові гукнув
Що мені тсе
Мій друже вірний справедливий
Хай у тилу порається
А то ми якраз пробивались крізь хмару крізь хаос хмар
Один командир уже не повірив
Їх зв'язали віжками повели в очерети
Але ми я й Юлія Шпол стоїмо на свойому мовляв без бляхи тут не обійдеться мовляв на слідуючий рік ми вже саме Канашкіна будемо обирати мовляв він же знає що в цьому році ми таки зуміли провести кількох своїх кандидатів
Столичний гамір заважкий мені
Таки як бо гарно
Спасибi з пiдкресленою чемнiстю сказав я але квитки у нас є i витяг з кишенi квитки
Врешті той плюнув і схопивши складного стільця поволік свої дорогі снасті праворуч під кущі де вудило двоє хлопчаків
Залопотіли знамена
Капуджі схрестили довгі списи закричали Стій
І так гроші передавалися аж доти поки доходили до того товариства що і вкрало коні
Безтурботне вільне життя для Марини закінчилося
Мене до чарки не тягне
А може то вода вже прорвала греблю й шубовснула на городи та левади обізвавсь трохи сердито Назарів
Образливо було за себе за руду борідку за тисячі розкиданих по Україні невідомих і близьких
Матвій сам попередив щоб не йшли в село а лишалися на ніч у нього на хуторі
І що вимагалось закачати рукави озброїтись терпеливістю почати наново т у саму роботу яку я проробив минулого літа
Т а р а н.
Той каже забув
Міцний загорілий на степових вітрах з круглою голеною головою що міцно сиділа на жилавій короткій шиї пропахлий після походу кінським потом і димом кочових вогнищ він швидко ввійшов до жіночої половини будинку і побачивши на отоманці дружину що схилилася в задумі на подушки радісно блиснув білими зубами і розкинув руки для обіймів
Ю р к е в и ч.
Шабаш тепер Маріє Іванівно
Сидір
Впізнав по чубі по гарній поставі голови
Її нервовість повна ожидання виводить його з рівноваги і він придивляючись їй як говорить мішається сам здається йому недостає відваги говорити
Та й я трохи втомився втомився сидячи в човні почав жартувать Леонід Семенович але він почував що в його десь зникла охота до жартів йому так хотілось їсти що ніякі жарти не йшли на думку
Але вона трохи психічна
Потому проклинаючи все на світі і жінку і сина і самого себе пошкутильгав до білої Кончакової юрти
Г о р н о в
Та Трохим на зло мені запустить так коней що й чорт з ним не збіжить
Ю р к е в и ч поривається до Ліди
Він згадав свій перший візит в цій гостинній ту тишу той спокій який панував тоді в цьому домі і котрий так принаджував його
Хто
Наконец они все закружились там возле этого хуторка и светлой хатки потонувшей в зелени вишняка
Кожен щомиті підступається нагадує про себе благаючи найперше одіслати його
Але на всьому лежить печать тривоги і неспокою
Хай Бог милує його милість пана гетьмана
Вдарила артилерія з обох боків
Вона неначе бачила перед собою його міцну постать пишний убір густі чорні кучері чорні рівні високі брови що ніби зрослись докупи
Тiкай-бо любий
Але ті люди либонь не наділені великою мудрістю
Старий Онисько каже до сотника
Деякі в одних сорочках при зброї у польських кунтушах постолах
Вони злякались такого страшного сусіди небезпечного для їх монастиря й для благочестивої віри
Вони всі зробили по козячій ніжці
Земля
А руки долоньками до землі
Вона знала що коли собака сниться— то напасть
Руйнуються одвічні тверді й на тих місцях зіяють похмурі хляби
З якою радістю палив перегортаючи папір так щоб і шматочка не зісталося а спаливши ще й попіл закопав в огороді щоб вітер не розвіявши як-небудь не видав його вдруге
Аж тут з-за кулiс на сцену виходить Ява
Тобі противно ге ж подивилася на мене своїми вже посоловілими тупими я навіть не збагнув якого вони кольору очима Ач який гарненький хлопчик
І якась жінка гупнула його в шию
Добре
Немов удалині заграла сопілка і раптом усе затулила гігантська постать Перебийноса
О то вона така злобна
Бриг розподілено на дві частини глуха перегородка знизу й до палуби відокремлювала на кормі каюти для начальства залишаючи багато місця для команди на палубі й в кубрику
Облишивши снідання під возами обступили Лук'яна всі якісь страшні й нещадні
До якої тисячі дійдуть
Минула зима прийшла весна літо приходить
13 Батько
Феноген
Та ми проте щокрок заглядали цiкаво в воду пiд кожний прут пiд кожний зiв'ялий лопух у кожний корч чи не задушився де який наш знайомий щупак пiд льодом або чи панi видра не була ласкава зробити нашим рибам вiзиту
Та ти що дурна може
Минуло й родинне щастя
Та вже минулося
Уперед виступив його старший син і спираючись на довгий меч пробасив
Коли це раптом навдалі щось блискавицею свіргонуло
Хлопцеві мріялась навіть снилась мальована позолочена книжка у яку він по своїй вподобі уписував вірші
Батий міг ждати але не хотів а колодяженці не могли ждати бо з кожним днем все міцніше здушувала їх за горло кістлява рука голоду
Нельзя
То тут по-твоєму курорт
Онися наробила гвалту на ввесь садок побігла до зятя вилаяла зятя й Надезю а потім вже лягома щоб ніхто не бачив пішла на цвинтар на могилу й виплакала свої сльози й свою злість
Запорожці ходили з ним під Хотин ведучи перед в армії Мініха а добувши його опанували Яссами та всією Молдовою
Папашо
Казанів мали вдосталь своїх та й захопили чимало в татар
Василь розлігся на призьбі чорний волос розсипався навкруги по призьбі
Вона те все позбувала їй помогла Савчина хазяйка та грошей було мало
Церковна озія що в мороку виглядала похмуро й таємниче так само справляла на нього негативне враження
Початком тієї біганини була поява голови стрілка в кормушці й шипіння
Горобенко глянув на дебелу постать Параски Федотівни і нараз подумав Дивно за весь час у партії мене ще ніколи не потягнуло до жінки
А я й так хотів із ним розумне слово поговорити
Та як не повірити коли ось вона вже переступила поріг
Ні самому бути зараз біля неї
А Павлуша ж на човні він човна не кине
Але він не знає що робиться
Но
В Андижан на вокзал
Точно в два дні по тім він з'явився
Певне незважаючи на те що я руський а вона італійка у нас багато спільного в духовному житті мовив він але сумно додав Та мабуть мені й тут не пощастить
Тільки пропливти проти води повз турецькі міста йому не вдалося й він змушений був потопити свої байдаки в Дніпрі й рухатися на Січ суходолом
А ви шукаєте
Його тонкого по-дівочому ніжного обличчя не торкалося лезо бритвИ
Але найбільше чудо говорить поет радянський народ створив із самим собою
Кульчичане їздили кожного року в іншу сторону пізнавалися з княжими державцями і економами пізнавали народ робучий
Навіть і не починай нічого казав він і не трать крейцарів бо однако хлопця тобі заберуть
Не люба нам розмова з вами не хочемо її ще раз говоримо не йдіть а то будемо бить
Оддай коня бо піду з дрючком одпирать хлів гукав Карпо
Враз він розплющив очі підвівся вхопився рукою за горло
Ці безконечні емігрантські чвари
І одвернувся все було погано
З вашого життя
Тут треба такого щоб діло знав
О л е к с і й
До кімнати Грабовського зайшов Габишев
І так ніби це вони в дитинстві гаряче обговорюють якусь чергову хлоп'ячу авантюру
Коли б чимось ударити раз та другий то й сьогодні б ланцюг розпався
Останній покупець одійшов
Усі завважали що на Дністрі прибуло води
Й трохи ближче Аттіла при цьому оголосив що коли ромеї зволікатимуть або ж почнуть готуватися до війни то й він перестане стримувати скіфів від нападу
После Никласа Никльби таким же порядком прочитали мы Замок Кенильворт потом Пертскую красавицу и еще несколько романов Вальтера Скотта
Гадаю що і мої друзі думають так як я
Тетю Любаво
Упевнившись що все упорядковано добре кошовий зняв шапку й перехрестився на схід сонця
А тоді почали вибухати ще частіш повстання
Вона що так його любить
Дає чашу отруї в руку і кинжал у другу й говорить
Знаменосец хохол Хрущов одказав безпалько
Та ну її к бісу
Єсть
Що прямо тебе з монастиря і на партійну роботу
Якщо ось вони рідні брати не можуть дійти згоди
Я голова в домі а вона моя піддана
Грай рижий чорте
Він бігає стрибає голосно виспівує якусь пісню яку щойно видумав і яку зараз забуде
За що його убивать
Козаче козаче та почекай же не чуєш чи що
Або мені або йому не буть в Горобцівці
Я благаю вашу імператорську величність ім'ям усього для вас священного і дорогого звернути увагу на мої слова бо я кажу свідомо і беруся підтвердити вражаючими історичними зіставленнями
Темрява затихла
А оцю мою останню друковану працю Дніпрові пороги з автографом віддайте Сластіонові на спогади про місця де колись ми з ним мандрували і марили про кращу народну долю
Уже потім призналася що сама боялася дуже і вартувала надворі весь день чи не принесе їх і сюди лиха година щоб же хоч побачити здалеку та щоб чи в льох чи на горищі Давида заховати
Меланка згиналась згиналась а потім і звалилась додолу
Від того воно зайшлося плачем ще дужче плач поплив понад очеретом татари заґелґотіли голосніше й жінка у відчаї занурила дитину у воду
Ой стій же ти милий брате не журися
А зачепи його па партію обижається
На вилогах їхніх мундирів людські черепи
Прощаючись із ним уже в таксі вона черкнула його летючим поцілунком опалила і після того він здається уже зовсім втратив був розум
Уже пізно дуже пізно йти тобі до Володимира
І де
Тому як тільки ми здибаємося я в першу чергу питаю що йому снилося
Була весна
Ось уже рішуче дивився на мене мовляв Ну ось я що тобі треба нарешті
Першим порушив тишу він
Вона пила чай і вряди-годи зиркала на його втомленими ніби благаючими очима
Однієї ночі я йду по вулиці од заводу і насвистую якусь пісню
Що б там не було а й ти Костю скорився цій силі вона зламала тебе ще там у парткомі з цигаркою і поведе тебе туди куди схоче
починають легко поволі дівочі голоси
Коні мов жінки
Тільки що вона трошки заспокоїлася тільки що прийшла у себе як знову їй іти у ту непросипну гульню у ті безперестанні побіганки їй пригадалися слова п'яненької Оришки А ти не смійся
У ній непомітно ані зайвої сором'язливості ані самозакоханої самовпевненості як трапляється часто у красунь
Відносно
О тільки б тут не впасти на дорозі Як падала на тій слизькій горі
Я що інше
Ну що мені от інтересно інтересно мені от що чим воно оце все кінчиться
Дякую
Марина її бачила якраз за день до
Так так хіба може вона зараз повернутися коли в неї ще стільки несплачених боргів
Світиться справді світиться
Рубець розгорнув на столі карти
То юнак чорнобривець скочив униз гей козел і біг йому назустріч одними пучками пальців увесь замінений в ухо
П а в л о. Та я й постою
Показывает на сердце
Про що говорити
Що саме не зрозумів Отава
Дробот утер скатертиною липкі руки і пустивши до свого баса трохи інтимності важко підійшов до Горобенка
Тут втрутився Яцько
Він враз підвівся кинувся до Кара-Мустафи залопотів каліченою турецькою мовою
Пропащий ти чоловік
Чого вони ждуть
Азем-ага взяв на службу
І раптом Макс одразу розуміє через що Берлін біржа робітництво обивателі так хвилюються
Генерале війна тільки починається і Відню в ній на мою думку судилося зіграти вирішальну роль
Стеха
Очі його з-під скелець масивних окулярів стріляли тобі в лице підозріло пильно й коли Подолюк довго зупиняв свій окулярний обстріл на тобі то здавалося що він пронизує тебе наскрізь
Ох і перепаде мені як довідаються
Всяке може трапитись
А потiм ти захворiв тобi ж хвилюватися не можна так що
Хочеш щоб я тобі голову одрубав
Т 18
Марина
Так що молодці хлопці
А чи нема тут такої молодиці щоб помісячне згодилась
І голос у мене зірвався
За здоров'я пана ротмістра підхопили ті що сиділи за столом
Поневолювати народи й володіти рабами та невільниками є справа азіатського тирана а не християнського монарха який мусить славитися й направду бути верховним батьком народів
Да-а
Та оту що ти на хутори погнав
Ви молоді вступаєте в життя вам це віддячиться в житті
Тепер робота тебе чекає
Розвиватиметься напевно ж у бік прекрасного а не потворного
Вам видніше пане операторе
Хазяїн твій здається чоловік хороший буде а як що там і випаде тобі у службі як там лихо-горо то ти приймай за добре
Стримано і журливо всміхався по-хлопчачому припухлими губами та й весь був просто хлопчаком у якого тільки очі виказували що смутки і тривоги злидні й переживання не обминули юнака ані в єлисаветградських степах де проминуло отроцтво ані по убогих притулках київського студентського існування
-жартувала Галя то ми до вас в гості
На каланчі горить огонь відтіля чути неясний клекіт із слобожанських степів що оточили город
Скоро кінець
Добриню боляче вразили його слова в них вчулася приреченість
З тих грошей оддай десятку Пилипу що я позичив хліб як змолотиш не продавай своя мука буде
Народився Клим Синиця в місцях недалеких які в погожі дні надто осінні коли повітря буває прозоре і нерухоме можна легко побачити з Вавилонської гори колись то був город Козів не так великий як багатолюдний з білими дзвіницями з руїнами старої фортеці ярмарками своїми доскочив було європейської слави
Ми вже певно десь коло зірок Терезів або недалеко од Квочки або й під Квочкою
Що це ти верзеш таке Гриньку
Почуття ненависті до панства все більш зростає в її серці
3-поміж мужів знову пішов сміх
Бій буде жорстокий не на життя а на смерть і ні на кого нам надіятися тільки на самих себе
Вже йдуть чутки що незабаром у Кічкасі почнуть будувати греблю
Рано ще
До полковника Соболя
Він же з дороги твій Микола то мусить бути і в поросі і зайвою латкою на штанях світитиме порадив акторові Медведєв на око потрапив у вузеньких штанцях капелюшку з паличкою в руці
Мабуть Мазур знав про це бо при зустрічі опускав голову розминався поглядом
І я хочу підтримати кожного з вас
Весь світ зійшовся йому на оцих гуркотливих сталевих клубках що насувались на нього
Двічі водив військо проти Відня але обидва рази пощадив це славне місто при наступі багато тисяч жінок і дітей ховав у лісах щоб їх не захопили в рабство
Якийсь Крутихвіст якийсь Задериморда скине тебе з гетьманства й видере з твоїх рук булаву
А що інакше
Спочивають втомлені метушнею і недосконалістю світу старі очі Сінам-аги на гнучких білих тілах бранок
Продали зітхнув Павлюк
Нічого те
Якби знала до схід сонця Була б утопила
Карпо був білявий але волосся на його голові звершечку було трохи рудувате
Не розумієш
А груди думонька стиска
Нам буде вас не вистачати
Захоплені зненацька кримські улуси ставали легкою здобиччю запорожців
Ю р к о в и ч кланяється комусь за лаштунки
Я обволаю на тебе
Так
Невже ніч
Та ясен раз у раз скрипів
Вона не зробить так як чорна Ївга зробила та й ще сердиться коли їй натякають на Тимофія
Вишата запросив Максиміна разом із Пріском а також слів од західного римського імператора до себе на вечерю
Сказано великий світ та нема де дітися
То так дедалі більше хвилювався Борозна
Інакше я не вмію
Він певне зовсім забув би запросити сісти
На якийсь час у кімнаті запала мовчанка
Тільки й знає Баглай що звідти вона де степи де будяки по балках де смага сарматська на обвітрених лицях горить
Останні два дні йшов теплий весняний дощ сніги стали рихлими сіро-жовтими крига на річках посіріла в долинах і ярах задзюркотали струмки а на лугах стояла коням по коліна тала вода
Що робитиме коли повелить
Гори ж говорять
Слабке місце є
Вона зробила дуже енергійні наголоси на цих таємничих тут і там але вони Марченка мабуть зовсім не зворушили і він спокійно пробасив Краще ви мене слухайте там
Чи не думаєш ти вражий сину до мене за зятя
То ж кажу
Для мене це діло велике тихо й несміливо промовила Саня й замовкла
От значить добре що я порвала з Благосвєтловим мовила вона й подумала Треба про Митю сказати але раптом Некрасов сказав
Тільки болісно скривились губи в нього
Кочубеїха далі стояла серед муравника як статуя
Воєводич Микола з досадою похитав головою а Добриня не стримав гніву
Кожен мов наяву побачив своє майбутнє
Час сідати за карти сказала Христина і взяла Марту Кирилівну під руку та й повела в одну невеличку кімнату
Відразу скільки друзів вона придбала
I тебе били хотiв крикнути але чомусь дуже тихо спитав Микула
Нехай волочиться
Воно є солодке коли йдеться про кохання нетерпляче коли ждеш звістки нудне й дратівливе вищого уряду тривожне невідомості страшне кари
А що як Гриць жениться на мені
Тепер багато е тих грамотних а їсти нічого
І в келії не сховається
А слідчий вимагає що ти робив
Тоді передвижні трупи розкинули передвижні сцени і на майдані виросло кілька мініатюрних театрів
Отже Птолемеєві амаксовії перевізники
Зверху було видно невеличку смужку синього неба
І тато пішли
А я й скоропись розбираю
Це як скажімо вірувати в бога і продавати душу сатані
Нет
Журба та дума
Ніхто й не думав брати Варину дитину
Чом же ти мене не збудила
Вас панство звідкіля забрали
Коли там у краю лісових затінків сонце вже як глевтяк непотрібно висить на брудному небозводі тут на півдні воно ще маніжиться у шатах каштанів і в синіх прорізях чубатого моря
IX
І
Наскільки я зрозумів переді мною стояв відлюдник чоловік замкнений і як завжди в такому стані жорстокий але здатний легко розгубитися коли на нього натискати віч- на-віч
Може це мене зморила спека
Хлопчик же лежав очевидно непорушно
В тюку газети ніякої не було
Правда полягає в тому що серед людей є сміливі безстрашні поборники
А там ніч мати козацька прийме їх під свої темні крила а дикий степ що розіслався між Дністром і Бугом поглине як море тріску
У голосі тривога співчуття
Вони були дуже вродливі Навіть у сутінках Арсен звернув на це увагу і почав здогадуватись яка доля закинула їх у цей покинутий вітряк
Коли доводилось бувати на вечорах у знайомих і родичів Григорій не танцював не жартував не сміявся а стояв десь збоку насупившись стиснувши рот і дивився на всіх з таким виглядом ніби хотів сказати
Усе наше буде
Авжеж утрьох трудно брехати не те що одному
Правду сказати вони й раді були такому поворотові справи бо ніхто не хотів лізти під шаблю того шайтана
Гуп-гуп
Будь ти Барабашу в городі Черкаському гетьманом
У мене тоді почав виростати потворний горб
Воно бліде замкнене й суворе
Але так мусить бути
Гусак
Він також не помітив щоб Янчеюкові висипалися всі зуби
Тоді Городовський швидко взувся взяв наопашки піджака й тихо вийшов у довгий коридор м'якого пульмана освітлений матовими лампами попід стелею
Цей кавунячий закуток з двох боків од пішоходів знов ніби облямований возами з кавунами
То нічого
Навколо цілковита темрява
Треба рятувати наших
Ріна так же чудно й мовчки похитала головою потім коротко сказала
Шмигельський
Великий клубок що стояв коло горла раптом вибухнув і буйні сльози полилися йому з очей
Грицько одружився живуть на чужій кватирі платять п'ятдесят карбованців дружина ще студентка без заробітку й чекають дитину
Він теж з магнітофоном
Буря потопить або розметає по морю їхні човни
Пішли ми на міст
Пожалуй би любила так вiн на таких i не подивиться
Ті сиділи під образами пили холодний узвар із сушених персиків яким частують тільки послів та інших вельможних гостей і перемовлялися
Спасибі я вже пополуднувала дома
У харківській Утренней звезде надруковано уривок останньої частини вашої поеми
Щось багато про тебе в газеті почади писати в'їв його Ступач
Ти що погано чуєш обізвався Хрущов
обізвався
Золотим аж темним клубком опустився рій спершу на одну з наших верб завис кетягом на верховітті а звідти що й зовсім уже було дивним перекочував до володінь найкрикливішого та найлатанішого з наших тернівщан Мини Омельковича який навіть не знав що то за штука рійниця а саме вона тут би знадобилась
Сніг і туман і розрізнені речі виринали з туману й зникали знову в тумані поодинці
Ну знаєте
Я й у горішній вітер повертався з моря ображається рибалка але нахиляється над веслами ховаючи своє поблідле відразу обличчя
гукнув хтось із сіней у хату
Який ранній
Я не хотів бути похожим на інших
Проте життя для обох було великою життєвою трагедією
Куди ж ішов ти де твоя вітцівщина запитав я
Який до землемірів
Бідний Масі бідний хлопчинка
Ти може хотіла б закрити гарем
Ну й хай тягне
Коли ми з Явою це зрозуміли ми одразу помирилися
Письменнику і біографе мій посад у нас нема
Ви йдете Соню
Над стихією Бедестану невладна була ніяка сила окрім хіба що стихії ще більшої
Хтось із жінок значуще покосився на голову
На палиці не підемо
Вона підвела руку і мило спокійно усміхнувшись несподівано для всіх запропонувала
Ти віддай
Я тобі Антоне рану йодом зашмарую
Їлонка
Біла буйна шевелюра і борода клубочилися розкуйовджені вітрами під час чаклунської зтогосвітньої подорожі
Здоров добродію бо вони один одного звикли добродіями величати
Прочитайте ось рапорт з Рясного
Як чинське чорнило
Довбишка виглянула в вікно й догадалась що Кайдаші йдуть на розглядини
Мов на поганий сон дивились ми на цей передсмертний танок а самі бачили свою землю і журились одним невже вона покладе ганьбу на наші імена
Жали та складали в копи та ласували яствами що їх готували й подавали на стіл вдови
Невже це говорить славетний художник
Її недосвідченість не знала меж
Віднині там панове житиме й Тарас Григорович Шевченко
Господар перегодом знову запропонував нам піти перегрітись і ми разом глянули на ту безліч разів бачену ха-'гУі Де раніше так радо вітали нас зустрічали гостинцями й жартами після нашого новорічного посипання
І що з Володимиром
І раптом тверезі сльози затріпотіли на віях чоловіка
Отам проспіваєш усю пісню
А наші завели сварку за кумів
Павутиння сріблилось тонко позависавши на них
Р и н а
Коли я пристав до берега менi хотiлося кинутись i обняти иою на радощах але я стримався
Альчесто люба
Усе село каже що ти з Лушнею та з Пацюком та з Матнею
Осип сів поруч співака
Починається виховання мисливського собаки а від виховання залежить все i добутливість вашого полювання i вся краса й насолода від полювання з мисливською собакою високих кровей
За що
То сталося в Багдаді Рано-вранці Амурат вислухавши від меддаха Омара зловісне тлумачення сну очманів
Не варто розповідати міс
Не думайте що нас нудьга бере
Після гучного панського життя в його Люба й мати жили років зо два в невеличкому своєму домикові тихо та мирно доки не трапивсь другий зять Елпідифор Петрович Ванатович
Варту було перебито ворота просто повалили
Посоромились би докірливо глянув на нього Андрій Галактіонович
Тепер Маланчині очі вже самі плачуть
Наступає чорна хмара А другая синя
Розташувались тут же біля річки під дощем на кострубатому камінні
Вона спахнула
От і підмога радісно вигукнув Арамаан уздрівши прибулих
Уява вимальовувала скривджене з підтискненими губами Біланове обличчя він поквапливо підвівся і пішов до річки
О я безхарактерний чоловік
Він розумів що це спокуса випробування мужності
Страшніше як там було за Каспієм
І коли ми рівночасно будемо тямити про важкі обставини серед яких відбувався той розвій і до крайності сумний стан того суспільного і духовного грунту на якім виростає наша писателька то сам факт її постійного розвою і то власне такого розвою будемо вважати доказом незвичайної сили її таланту і при тім одною з найцікавіших появ нашої нової літератури
Та трохи
Незабаром тишу продаватимемо на кілограми
Моїх діток нерозумних
сказав Тарас
Спочатку він сидів мов на голках але коли Максимін наказав Пріскові витягти зі скрині срібну амфору грецького вина й почав пригощати гостя Адаміс аж розчулився
Зараз ревком править засідання
Бачман із спільних запасів коша виділив їм і одягу і кошми і килимів і посуду і пару коней і корову і кілька овець і зброю шаблю боздугана лука зі стрілами та бойову сокиру
А як почало видніти умилась росою пішла до базару питаєть-ся
Вона можлива тільки в нещасті і непевності але не тепер
Чечель сунувся першим десять тіней за ним а десять перед ним з другого боку нори
Дайте довершити суд
Й примовкли солов'ї а з далекої далини линула пісня
Га ніби я задоволене посміхається старий
Де ж наш Василь
Галя відчиняє віко скрині й заглядає всередину й чого тільки нині цілий день скриня так вабить до себе що тільки про скриню думається
Одночасно пробитися всім підводам неможливо
Коли твою честь украдено душу твою обезславлено
Їй-бо он бариня обернулась і дивляться
Освіту маю університетську вищу школу скінчив у Німеччині
Хтось крякнув
Глядіть же щоб ранком були як часи брязнув дверима аж глина посипалась з одвірків
Синку
А вы должны нас уважать и ничего для нас не жалеть
Затим криша з труни килимом покрита а несуть її чотири боярина за ними попи з свічками і диякон з кадилом а там дяки та так прехороше та жалібно співають що хоч-не-хоч так заплачеш
І всі побачили грек нікчемний і всі будуть нікчемні на його місці а султан незамінимий
Пантелій з насолодою слухав усі новини узнав що тут і Югина і Андрій і Ольга і сам собою не міг нахвалитися в душі що заскочив у яр
Як його тепер зустріне Мирослава прокльоном чи журоою га сльозою
Там йому було сказано Хочу щоб мені сьогодні повернули хустку
Навіть скупий який ховає золото в підземеллях хвалиться своєю скупістю то що ж казати тоді про тих найбільше багатство яких складали знання вісті новини
Це великі люди
Ідіть у хату
Там
Досі гості бачили кагана у великоханському наметі на ьйкладеному килимами столі
Недаром він тоді казав Тоді скажеш гоц як вискочиш
Ну та що ж у вас там скоїлось таке
В Росії всі винуваті в чомусь
Разом трапезу приймемо
Якби знала не заходжувалася б і коло вечері
Виходь
Олена Іванівна налила
Сумує квилить плаче рано
Мелашка задумалась
До тебе Мавро до тебе
Не журіться тітко утішає Карпо
Ну що ж
Чому ж се така до мене неласкава
Директор почув кинувся
12 всесоюзної слави будівничий звівся й не знав що ж йому сказати
Було як місяць у віконечко засвітить Василько дивиться очей не зводячи
Незважаючи на обіцяпкч Kurjerza Lwowskiego та Switu повість Франка не була надрукована
Але докінчить йому не вдалося
Юля на секунду затримала погляд і відвернулась не любила його ні живого ні портретного
простогнала радникова
Я й отерпав зі страху і чудувався і навіть пишався своїм товаришем
Додам іще до вашого відома що я самотній чоловік живу в Бистричанах там прописаний працюю в котельні третього будинко-управління
А втім є річ більша за багатство —влада
Вернися до мого серця
Кожен полонений офіцер мав своє окреме місце для спання щоправда постель не було але де ж їх настачиш для мільйонів полонених
Може й справді складається так як хоче охоронниця злюбних уз Лада
Бачили своїх дружин своїх дітей на горах біля Дніпра самих себе мов на картині збоку
Звісно
Навіть люблю тут
Перед його очима встала картина народного горя та ще в таку гарячу робочу пору
Ах що нема нікого хто би за мною вступився
А може пісень не треба
Говори
Я вказую на нього як на татя Державного злочинця
Ч е р е в к о. Зараз Олю зараз
Перший спосіб щоб науку подавали дитині в займаючій зрозумілій формі
Чужа для мене мого люду доля
Ні дівонько-голубонько ти не вийдеш звідціль
Ти швидко навчив мене божественний
Якщо ж на твою думку вона заслужила кари то я прошу помилувати її
Він ввічливий і не дуже говіркий
Дід Платон аж крякнув і підвівся на кормі
Старий чесний Яринин батько що його грав бенефіціант Саксаганський щире кохання Ярини й її названого брата Степана сцена прощання з Степаном перед від'їздом його на Січ так зворушили мене що я довго не міг оговтатись коли впала завіса і антракт повернув мене з далекої козаччини в освітлену електрикою сучасну залу де серед публіки впадали в очі білі мундири пристава та кількох околодочних міської поліції
Он як
Бо як була міжусобиця між полоусівцями і василевичівцями то одні то другі закликали на себе ляхів
За красних
Хмелю зелененький
Мура похилила голову на Андрієве плече а Андрій у задумі
А что это с тобою сталось Сыче
С т е п а н Мамо я попрошу царя щоб нас пустив до тестя у гостину чей же пустить
Хто там
І син Фатіха султан Баязид так само був безжальний у справедливості
От руками не візьме
Ти не знаєш теперішніх людей
І для чого б ні серденько
Є що породжують бурю є що породжують печаль і легеньку журу
Підтягнувшись вони тюпали далі доганяючи колону й уже знову починали відставати
Але він тога не помічав якне помічав величної літньої ночі що розлягалась по безкраїх просторах таких свіжих зелених запашних
Словом Яринка стала панночкою як і її приятельки сусідки з інших сіл
Слава
Вдруг Маша как вскрикнет как бросится брату в ноги
Третій каже що він би пройшов до самісінької хати на руках догори ногами та все кричав би з ентузіязмом Хай живе Сталін і все Політбюро
Не бійся о хатун сказав араб Ти кричиш більше з несподіваного страху ніж від укушень
Ось так виглядає мерзость
Бере торбинку з хлібом огірками
Віра зустріла біля універсітету
Еті овса готова
Авжеж погодився і здивувався чи справді так спокійно на серці в Дмитра чи удає
А чому ж де-то ще ви були а фашистів геть нужа понападала
Я боюсь я боюсь
Вони знайшли
Ввесь час воно в мене вертілось на думці проте не пригадав
Недурно ж вся околиця звала її губерносом
Останній Юрій Немирич неначе припутень серед соколів обличчя тонке в білій хмарці кучерявого волосся очі іскрять розумом і переконаністю пекельною статурою тендітний руки білі пальці худі й довгі але шаблю тримають міцно
Гризельда оселилась в палаці з своїм двором розташувалась по тісних невисоких кімнатах з своїм добром з двірськими паннами та бабами
Там шумiв вiтер i Малуша чула як здригаються i скриплять надворi дерева до її вуха долетiв i шум хвиль що починали сердито бити в крутi береги
Нащо спрощувати
Хай тепер італьянці або німці підкинуться з своєю
спитала Балабушиха
До побачення
А раз є молодість тоді єсть усе
Я те змалював що зумів змалювати
Він був обережний і хитрий як і всі і такий же вічно нашорошений та переляканий
Йдучи шляхом темної ночі вони все бідкались що їм не спосудилось добре оддячить своєму панові
Останні слова перед тим як умирати
Максим не квапився затягаючи відповідь
Та ні
У цих палацах правді й чулості ніколи не було місця
В цій кімнатці збиті як сірники в коробочці вони мусили чекати кінця трусу
Йому бачите здається звернулась вона до Славенка що історія виробила в української жінки багато позитивних прикмет
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ
Власне в Легіентеєві порівняно з іншими якутами нічого особливого не було
Де це я говорив сам до себе Кайдаш
Диво дивнеє то вже я пив мед-горілку й підмовляв дівку
Там сказал он все простота и изящество
Олег з радості так тер Андрієві мочалкою спину що той аж постогнував
Кому сердца раны в слезах покажу
Вони налітали до нас разом із Тетяною передчасно
Чого ти звідтіля вернувся пита його голова хіба там недобре стало жити
бовкнув Леон
Усе це вартувало великі неоціненні гроші
Я вже покаявсь рибонько
З княжого парку в управительський сад можна було ввійти через легесенькі ворітечка з точених кілочків гарні як цяцька
Ну та гаразд
Мені це й раніше спадало на думку
Далеко би йти кров буде течи з хлоп'ячих ніг сліди червоні
Може вже тую кулю в дуло кладуть котра покладе край моєму грішному життю
Щи роба'іить
Втерли носа
Ні це я теоретично
Я гадаю
Підходжу до пам'ятника звідки видно огні порту й море
Гетьман з Орликом за шпигом ішли
Вибий собі проте з голови ті мрії котрі як я переконуюся викохала ти надармо
Я вас не розумію
Та вона ще не відразу сіла
Мелькають дні і ночі і знову дні і знову ночі
Платон не одповів
Я пішов у затишну вулицю котра цими часами мало ще освічувалась і глянув на знайоме мені мешкання
Та сама легендарна Нечаєва
Щось таке чи подібне до цього колись сказав Арістотель
Чи Горпина дома
То сміються з закоханнячка свого радіючи то плачуть свою нещасливу долю згадуючи
Отож зикратий Турна який далі зустрінеться ще не раз має на собі недобру прикмету несе рутульського вождя до його поразки і загибелі
І в сні вони висаджували мости і станції відстрелювалися од ворога умирали і вмираючи чули вибухи ревіння волів і спрагу
Сотник Аббаз не повертаючи голови відповів на це
Та й чому б ні
Він тільки розстебнув пляншетку оглянув її і знову застебнув
Він стояв навскоси від невідомої й незнаної для дитячого розуму точки десь вгорі і вниз в проломину що утворилася на полу бо одна дошка з того полу випала
І це дуже добре що й ви не від того
Виходить німці ще не добрались сюди
Багато чував я про йомсборг переводячи розмову на інше сказав Ярослав дивний город кажуть
Хотів ще сказати Ти зависоко замахнувся
Вулиця його дитинства
Воно глузливо одскочило від ринви і показуючи вгору язичка від б знущалось з правовірних міщан
Чиєї крові вчителю
Спершу держалися черги а далі і чергу погубили
Добре виходить що всі вчили
Запанував голод прокинулася холера багацько родин вимерло багацько вивандрувало із Циганії до Молдави а ті що осталися на місці змішалися з іншими мешканцями і лиш небагато з них осталося вірними своїм традиціям і обичаям
Я вас помітила
Оля оддасть
Людей слухай а свій розум май
Та нема злоби в її словах її злоба в минулому і крихкотіла як сама бабушка
Скільки
Зовсім та сама п'яна дика жагучість якою тільки Марта вмі ла вибухати
Ти в нього ж наймитував гостро подивився крізь запітнілі окуляри
З кишені вийнявши півкіпки Шпурнув в народ дрібних як ріпки Щоб тямили його обід
І не питався чому вважав це ганьбою і чому тікав і куди тікав з такою безпосередньою щирістю і такою навалою почуття
Ударила година справедливої помсти полум'яне вигукнув Найда
Він підноситься хитається ніби бажає вихитатись з кореня
Як добре коли почуваєш що зробив саме те що слід було зробити що можеш тепер відкрито глянути кожному зустрічному у вічі
Я тебе не знаю
В який вони бік ідуть
ХРИСТЯ
Шаблі лисніли кунтуші ворушились і метлялись і козаки й пани на конях бились то наскакували одні на других то одскакували неначе червоні та жовтогарячі птиці шугали низько понад землею й потім падали несподівано на зелені луки щоб вже більше не здійматись і не літати
Вони й з досвітків приходили вчасно не догулювали до ранку як інші парубки
Він тоді був малий і кривди його були недорослі
Другий є сином поважного морського старшини й він ходить до школи
Світяться злидні
Хтось iз землi з зенiтки б'є
Їй допомагали Стеха і Златка
Фізичний вплив і невблаганна логіка признаєшся житимеш як розкаяний не признаєшся вмреш як принциповий ворог
Ні дядько Сава простягає їй грудку цукру
Се ж того козака що ми бачили се ж твого князя се ж твого судженого
І їй здається виринає З-за хвилі човен доплива
Пора пора
Ніби стояла фортеця і якась орда зруйнувала її стіни звалила в річку
Як хотіла б вона зараз стати чаклункою однією з тих що зналися на магії мали доступ до сил таємничих що нібито вміли повертати надію навіть безнадійним
Та й не знаю кого би то собі взяти
Зітхнув лише
Реве ліс ламає Козак стогне бідолаха Сам собі гадає Ревеш вітре да не плачеш Бо тобі не тяжко Ти не знаєш в світі горя Дак тобі й не важко
Під'їхав до неї магнат
А н т е й
Очі його час од часу підводяться від підлоги і тоді виразно видно як трудно панові президентові стримувати свою радість
І справді суботній ранок видався ясний морозний
Що се що з тобою дочко чия ти де ти була звідки вирвалась
Моя пісне вогниста шалена Креше небо і котить свій гнів Ах розбийся на світлі акорди Розридайсь і затихни як грім
Не знайдеш тепер його
Він був призвідцем і організатором багатьох наших протестів проти зухвальства тюремників і зачинателем нашої голодухи
Медвідь
Жандарм виліз із води посварився на нас кулаком але без злості усміхаючись
Дід Гурмаза кличе
Тоді в'язні удавали що вони нудяться а як вартовий відходив ситуація мінялась
Що тобі питалася перелякана мати
Якщо берете мене з собою то постараюся не відстати
Павло скоро збагнув що Сигида замикається в собі
Загнибіда говорив про свої крамарські діла кого і коли накрив як і його накривали
Нехай донька твоя буде здорова але на вдячність ніяку я не заслужив
І що мені з того
Куди тебе несе проти ночі
А далі ж як
Проспал человек полдник да и хочет полдничать теперь скоро ужинать пора ворчал Гадюка выходя из панской спальни
Нарядіть дочку як слід та й у горниці а мати й на кухні послуже
За цими здурілими людьми горів світ немов на те щоби їм до пекла дорогу показувати
Іменем права
Але поки що правую ними я
Їй спало на думку піти до неї на вивідки розпитать за Малинкіна в котрій годині він виходе з канцелярії на якій вулиці його житло
Кельнер мотається зберігаючи індиферентний вигляд
Вона не баче нічого не чує не чує навіть свого охриплого нелюдського плачу
Характеристичним у соціалістів є не змагання до знесення власності взагалі а змагання до знесення форм власності буржуазної
скрикнула Антоніна побачивши як один дуже-таки побитий німецький офіцер вислизнувши з мадьярських рук і перехопившись через тин біг до неї городом
Та ми твоєї кривди не хочемо ось маєш твої гроші а дівчина наша
Ми виходимо на балкон
Він хоче витерти руки й бути невинним як голуб
Нащо співали в бурсі чи в архієрейськім хорі та поряд з оцим чорнуським дядьком ті славні півчі козли сміховисько
Думи мої перебиває доктор Сталь
Але про таке імператорові не кажуть
Одразу йому і сон
Що б се таке було думають печеніги дивуються
Цей вибір ні в кого не викликав заперечення
Ну й особа
Тільки навряд чи він тепер і поїде туди пан губернатор з панією панною і всіма панами вибираються кудись із замку допіру повози проїхали кажуть в Умань
П'ятьох на тюремному подвір'ї а одного вже за мурами на вулиці
Але обійдемося без крові
Та ні нічого
Дама
гриміли турми знявши над собою бронь і погрожуючи нею
Тільки що був гамарником а це одразу вже став дзиґою обізвавсь Наркис сказать по правді я не люблю тих хамул тюхтіїв та мовчунів
Але доля вирiшила все-таки вiдтягти трохи час розплати
В обозі осталось всього четверо коней
Сидів на Журавлівських кручах втопивши очі в море вогнів що мерехтіли в долині і думав про село про хлопців що були десь там далеко від нього за тією темрявою і навіть не догадувалися про те яке нещастя спіткало його і не могли сказати йому ні слова втіхи ні слова поради
Марниця заперечив Ключар
Занепокоїлись конвоїри
Ще не взяв
Тобі шкода мене
Саня дивилась вниз на обгорілу од сонця землю
Чи пам'ятаєте ви пишні Шевченкові слова
Драган замовк і похилив голову
Коли паша довідається як хитро ти його одурив то певно сказиться
Хто тебе звав
ЯВЛЕНИЕ СЕДЬМОЕ
Я своє знаю
Козаков біг не чуючи під собою землі і не міг нічого крикнути бо звуки заклякли в горлі а очі затуманилися слізьми
Боже хай діється воля твоя
Уже цегла не в моді гатить Муссоліні з наганів та з браунінгів а то й з кулеметів
Порівнявшись з матір'ю став узявся в боки глянув на неї
Ми збирали з сином на землі каштани
О ні не треба
Поминувши анфіладу кімнат де біля кожних дверей стояло по двоє мовчазних суворих охоронців спустилися вниз до передпокою і вийшли надвір
Став мовби таким як був у Кведлінбурзі
Поодинокі розрізнені яничарські загони з боєм пробивалися до мечеті і під прикриттям своїх стрільців чинили запеклий опір козакам
Шабля блискавкою в сніг і шипить мов кобра
Його зморщене натрудоватіле коло як вид рахітичного немовляти що допіру побачило світ плаксиво скривилось і не хотіло світити
Гу-гу
Його листи у Нижній і в Петербург із хутора біля Борзни а потім і з Брюсселя пронизані були чуттям братерства думкою про спільне діло
Хтось може й знає але хто
Що воно біжить так прудко
Два тимпанники стали перед його з срібними бубнами
Тарас кивнув
Та й залився сльозами
Таки дотримаю слова і лишусь вірною тому що казала татові чи спокушусь Божейковими звабами й піддамся іншому велінню великому шуму
Наближався вечір і вся Радюкова сім'я зібралась на терасу пити чай і виглядать Павла
Буть тобі князем
Одного дуже красного майового ранку отець префект Братської Академії прийшов до отця ректора з сумною новиною що на старшім курсі лишилося лише три спудеї і то калікуваті решта повтікали очевидно до війська
Іще подумав що я вчинив надто сміливо вирушивши вночі зі Львова асфальт мокрий дощ темрява зустрічні вантажівки
О я довго ходила давно вже я була дома
Як трохи їй полегшало болящу перевезли в город а на зиму вона з сином поїхала за границю та вже більше й не верталася звідти
Жалеешь ее
От що віддайся будь ласка на волю інтуїції і тобі все буде ясно
Ви подумайте
Ай нещастя глумився хлопець Хотів би я знати що він мені може зробити
Все це мені здається дуже гарним і цікавим але така національна своєрідність може піти на шкоду якості твору й зробити його доступним лише невеличкій кількості французьких читачів
Борюся з собою
А тобі чого ще хочеться відповідав сміючись Яким
Бандити
Так дивно було дивитися на цих друзяк що стали раптом літніми й беззубими як і в часи школярства
Но это был обозный Степан в правдивости которого нельзя было сомневаться и холодный ужас прокрался в его бесстрашное сердце
Матвій збирав на нараду товариство і вперто наполягав якнайскорше сплатити борг у дворянському банку
Всяку поміж людьми
Ікона що я за нею схопилась якось похапки і з тривогою була старою дошкою і на ній ледве-ледве вирисовувався образ Спасителя
Балабуха замовк
Поїзд їде їде
Бачите з димаря димок в'ється
Сей спосіб представлення можна би назвати аналітичним і він здибається в поезії досить рідко
І Спиридон житиме і Софія житиме
Генерал бачив як ми падали думав що літачок спалахне здогадувався що його прислано за ним і тепер тільки поблажливо посміхнувся як людина якій вже нічого не потрібно
Вiн саме виходив з своєї хвiртки
Вот лубенский полковник Иван просит нашей помощи
Убив би неодмінно якби чобіт не порвався
Довольно
Тетяна йде радо і вибираючись заквітчується
Настка й собі погнала назад до хати взялася за роботу і при ній співає
Що ти
А проте не одразу сказав так
Навперейми весні
Літали бігали лазили якісь жучки й комашки що теж раділи мабуть весні
Ніяких звісно слідів не залишалося од минулорічної драми
Чула виразно що розлетівся вже ніжний запах її першої любові яку відчувала до Стефана та що помалу але постійно входить в її серце друга любов
Чого ти
Доходи вчителя музики хоч і спосібного й дуже інтелігентного худенькі
Зараз оце саме та пора коли від безлічі клопотів він чманіє глухне він просто не чує тебе якщо тільки твої слова не про силос не про вовну
Тілько братику твоя жінка не злякалась би тебе хоть би ти й королем зробивсь
Але ж то дуже боляче голубе почав умовляти його дід Онопрій
Прожив більше ніж сотню літ
74
О в такому разі вона нічого не скаже й ви нічого не знаєте
Не було ні шеляга а це зразу така сила
І по телефону говорив басистий дядько
Жорстко наказував осавулу дозірної команди пильнувати дозорці повинні лежати ланцюжком від табору вперед
І нам що в атаках зуміли дружить
М и к и т а Дарма аби ти радiсна була
Стрілять піду злісно кинув він
і в тій хвилі домацався ногами чогось твердого та надибав під водою гілляки з верби що в тому місці в воду запалася
8 квітня 49
А ще
Чому каже холодним а не гарячим дочервона розпеченим
Конi також спочили й добре попаслись за нiч.
А хто не збереже тому гірко буде
Десь далеко спалахнула блискавка і впала на воду
Ой мені ще треба забігти до Некрасова і до Єракових
Ну я не вимагав щоб він обов'язково топив Гребенючку хай живе але щоб викинув її хоча б із свого серця
Знайди спосіб
Після закуски Мелетія принесла на полумиску здорового начиненого коропа а після коропа подала шматок печеного поросяти з начинкою порося було сите пахуче з закарцюбленим хвостиком вона ще й подала хрін до його мов на великдень
Ой колишу колисочку
Облиш Афіни в спокої
І помовч ти хоч при людях
Чи за Нерона сподаря
І тоді Іваникове обличчя проясніло
Зінько аж з місця зірвався побачивши Дениса
Такий він був і маленьким оце було покину в колисці піду на город вернуся а він лежить ані писне
Отворите же ворота закричал он еще громче и снова замер в ожидании ответа
Кітіні очі збільшилися
Вона силкувалася задавити цей голос та не могла
Послухаєм що тепер Карпо заспіває
Той хто викінчив його почувається не меншим звитяжцем ніж той хто вийшов живим з кривавої січі
Проте посланці від жінки не приходили не з'являлась і сама жінка Юхимові ставало ще марудніше не знав де себе подіти як дивитись у сестрині очі
Чего стал Чортовий
Сагайдачний став на місці наче задеревілий
На комарах він знається багато
Де то вже не бачив
Мой-ня чуєте як богачі рип'є
П л а т о н.
Ходім хлопці до мене по трудах я дам вам по чарці
Література це зрештою книжка а не дикція і виконувати її прилюдно так само чудно як і читати без рояля музичні твори
А й між більшими властивцями розумієся крім одного Германа Гольдкремера нема ні одного солідного гешефтсмана
хрипко промовив Іван прокашлявся й додав Цього ти не кажи мені Катре
Підійди я тобі за це по кумполу дам
Таж він уже й не при пам'яті
Або мужа з вірною жоною
Дочка Рєпіна Віра Іллівна добре знайома з Яворницьким прислала 17 квітня 1932 року йому листа в якому розповіла про останні дні життя свого батька
Та чухайте ж іродові душі звернувся він до пахолків ще вчорашніх своїх підлеглих мої п'яти так щоб мені було не сумно а весело
Армія може прибути вже через тиждень
Послухайся доню
Це було три роки тому
Зробити виставку на Медісон авеню
Давай сюди і змовницьки прибавивши долоню до рота він таємничо проказав мені Пустимо чутку що то була сорочка
Тільки Попельначенко обіпершись ліктями об коліна з-під лоба дивився на Мілютінові сіренькі розплескані оченята та Кричеєв часом записував у блокнот нотатки
Весняна ніч вкривала їх своїм зоряним омофором
Мені здається я вже мав честь зустрічатися з вами
Манжус був зворушений такою мовою очиці у нього заіскрилися а вусики а–ля Гітлер наїжились від посмішки тоді майстер мав нормальні людські вусики завважив Явтушок
Чи дозволиш мені встати
Тим же він і сердитий
Скільки часу минуло поки він сидів за колючим дротом на Сирці
Вона не належить до сентиментальних а скорше до тих для яких біль розпач заколот творять гостроту насолоди для тіла і духа
Тепер нічого іншого не лишалося як звернутися до того мірошника бо переховуватися далі на сьому боці було небезпечно їх могли спіймати одіслати до пана або запроторити в тюрму
Хоч як напружував думку Беймбет але так і не міг збагнути значення того загадкового російського слова й тільки знай торочив що він ні в кінній ні в пішій міліції ніколи не служив
Перебуваючи у 20-ті роки на керівній партійній і культурно-видавничій роботі сприяла українському письменству зокрема М Хвильовому та його колу письменників
Звичайно вона накоїла чимало прикрих для себе дурниць вона обікрала сама себе найбезжальнішнм способом але що ж надалі матиме з того науку
сказав Мефодій так ніби він-то й не проти але не хоче обтяжувати лікаря
На високому залiзному стовпi величезне коло а до того кола на довгих ланцюгах крiсельця причепленi
І Яцько і Спихальський міцно спали
І сам рятуйся і не забудь нічого що тут сьогодні бачив
Кіннотник задирливо подивився в вічі комдива
Аж поки це не надокучило Господу Богу
Нема кому і звістки подати хіба що може Гивор доскаче
Чим ти живеш
На Собакевича Цить
Отже перша передумова успіху цілковита таємниця
Мабуть
Він пожвавішав повеселішав неначе вхопив іскру од веселого Кованька й підживив свої розторсані нерви застояну кров
відповіла вона продовжуючи сапати
Ви мусите їх визнати як державу по Білу Церкву а нам данину за чотири роки по сто тисяч злотих щорічно і наперед не ухилятися від плати
Ждан подумав Боже яке диво зросло в цій маленькій убогій хатині
Зі мною враз піднявся й Орядин і я глянула на його
Еге ж
Ви серед нас будете перший
Хазяїне Остюк сів поруч Марченка попоруба-ла моя шабля лівий фланг
Набої є
Лісова пісня
Потім розтанув
П-пусти
Ледве привітавшись зі мною він сказав Слава богу що ми здибались
До Левинських приходили й відходили різні люди
Гатило простояв на Ільмені до пізньої весни коли стежки в лісах і драговищах протряхли
А пані вже вчепилась у мої коси
Ви як виджу з міста не привикли до такого як ту у нас
У супроводі півчих і дияконів святителі рушили поміж возами окроплюючи свяченою водою складену на них зброю та воїнів що стояли поблизу і промовляючи благословення
Він копав колодязі ями на кладовищі коли хтось умре косив молотив одне слово що йому веліли те й робив
Будьте обачні казали сотенним
Залізне дерево ніяким вітрам непіддатпє
Дем'ян
Певно перевіряв розвідку робив щоб переконатися що ніхто не перешкодить прошепотів Марусик
Кошовий
Ми обов'язково вирішили з Олександром Вадимовичем хоч по кілька днів побувати там
Тріщали
Ані доріг ані стежок до нього нема
Ох ти розумна та до чортового батька знаєш уже підвищив голос Павло
Тисячі очей дивилися і тисячі сердець билися чекаючи великих божих слів великих божих діл
А як би ти там повівся коли на тебе насідають повітряні торпедоносці коли бомба влучає в твоє судно а в трюмі під тобою триста тонн тротилу
Він підскочив до Скалозуба поміг йому роздягтися повісив його дорогу шубу й шапку а коли той привітався зо всіма підставив йому стільця з радісною танучою посмішкою
Там вони
Чекали у почекальні
Я чула як тебе хвалять що ти один із найліпших адвокатів у краю
Так одразу й штурмував би
Він не знав хто жиє в тій хатині і йому зовсім не йшло о то дізнатися сього
Оце вони ті жоржини
На вокзалі росте тривога
Він не довго і возився адже все приготував звечора
Кажу ще раз не знати чому бо я був певний що олiвець який лежав тепер супокiйно в моїй торбi не був Степанiв
Весна йому принесла дивну звістку з його землі з його села
Я вже сказав що в учнів Григорія Матвійовича були різні шляхи в житті
Височенного Зросту довгобразий з страшенними рудими вусами гострим горбатим носом нахмуреними бровами з-під котрих мов дві жарини блищали жовті аж червоні мов у кроля очі
Шлях є та кудою він проводить каже козак
Йому сіна не косити дмухнув у ложку відстовбурчивши нижню губу з великою синьою бородавкою на ній В'юн
Давня
У мене он нема за що дров купити а Йон буржуй
Чи ж вона на славу чи на безчестя вічне перетвориться
Після розмови з матірю Кіті дещо поправилася
Усі втрьох
В монастир
Співали розмовляли читали книжки ласкаві до простого народу і нарід до них прилип коло них цвів збирався їх розумом добувати мужицьке право що пани з давен-давна закопали в палатах
Нинч
Я-м не апостол щоб робити диво
Це не забобони
І під обух
Але ж однаково житимеш
Я схопився з місця
Отець Хведор не ввіходив до салону де танцювали
Іван Кушка купує знов землю і на весну виїжджає з Тилявки десь отуди за Шумське під саму границю
Молода дівчина приступила скоро до стола і поклала збиток нот
Хоче аби ми завтра досвіта йшли орати
Сірко перевів дух і промовив знову тихо але якось урочисто Запросив я вас до себе братчики для того щоб попрощатися
Що
Походив походив
Сара зрозуміла що тепер уже й храм не захистить уся ця юрба нещасних жінок теж прибігла шукати порятунку в ньому й тепер ніхто з гайдамаків не повірить їй
Чому поневірявся по всій Русі
Третя заповідь
Одразу ж безшумними тінями пішли вперед розвідники відділилася бокова охорона і загін швидко попрямував у глибину вечора
Може знайду
Дим вдирався на дзвіницю дверима й вікнами усіми щілинами розгойданого повершя
Перезорюють зорі
Може почекаємо трiшки
Всі були приголомшені
Геральдический дуб т зв.
Гул і чорні блискавки котяться до озера
Борозна тому що до кают-компанії майже не ходив заблудився в плетиві стежок потерпаючи що там не стануть чекати рвався через кущі
Тепер він пружний мов тятива
Тут дорогі друзі наберіться терпіння і почекайте трохи
Бух
Де ви кажете тепер Вінсент
Тетяну обгортає болючий якийсь смуток по лиш що пережитім а він зворушений
Хай погуляє дитина
Дивись товаришу Куриця не підкачай
Отак беруть груди дівочі голі груди у руку отак
Я бродив з рушницею в степу полював перепілки а в запасі було в мене кілька набоїв з крупним шротом
Для чого ви все це говорите спитав Топченко
Квітчала калиною святковий книшик ставила його на покуті а сама позирала у вікна когось виглядаючи
Що чуєте
А най бог боронить
Коли мені залишалося до селянина метрів п'ятдесят я знову озирнувся
Раз якось Ольга з матір'ю підступили до конторки за білетами і вгляділи там Кованька
Це не боги а чорти
Очевидно ні
Очевидно він має тверду інструкцію не чіпати певної групи імен і не оперувати тими матеріялами які можуть зорієнтувати жертву І він ту інструкцію виконує твердо і послідовно
Як—що
А доведеться бувати в наших краях пам'ятайте же там єст сільце Закопане а в ньому жиє ваш незрадливий друг і пшияцель Мартин Спихальський
Від зла тих що дмуть на вузли від зла заздрісника коли він заздрив
Довелося вчити трохи не щодня а далі й щодня
Мартин
Ой летять-летять
В тій хвилі Леон поглянув вбік і побачив на фундаменті сліди іншої жертви кров людську кров помічника мулярського Бенедя
Тілько батько мій не пускавсь у такі жалібнії розмови як той козак із своєю жінкою а надумавшись сам собі сів на коня ухопив на сідло карапуза-синка свого себто мене ледачого та й гайда на Запорожжє
Вечорами на колодках почали збиратися дівчата виспівували сливе до ранку
Добре
У Терпила в городі на Мазурівці був двір гарний з рубленою хатою коморою льохом і садком
ЯВАV Приходить Семен
1 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE misto1-01 html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE index html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE misto1-03 html 5 http www utoronto ca cius 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE index html 7 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE misto1-03 html 8 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE index html 9 http www utoronto ca elul Main-Ukr html
Спробуй доведи
Liberum arbitrium лат вільний вибір
Чого ти від мене хоч
І навіщо він їй
І чаєчку ізігнали чаєнят забрали
Фельдшериця забрала пакуночок і поклала його до матері
Вона страшно провела очима і повагом вийшла з хати
Він не те бачив
Та що робить
За ним пішов його кінь сосни рипіли і мовчки рушив за Чубенком загін хто на коні хто двоколкою хто пішки
Згода
Дев'ять рокiв тому я була молода i любима
Як ми заживемо після війни єдиною сім'єю
Менший вдень більший вечорами й ночами
Слід
Краще б думаю вона умерла щоб і чутка про мене до неї не доходила
І вона вмерла
Як же ви тут живете допитується дочка у матері увійшовши в хату і обдивляючись ту оселю де зросла вона
Адже Митя нещодавно вийшов з фортеці він пережив такі страшні роки
Я ж щоб направити те що ви занедбали мамо
Шаміль так Шаміль друг наш не заперечує
Щури трохи принишкли й збилися по кутках але зі складу не тікали
Старість
На базар же у Київ не потягну
Частина воїнів загинула у битві з Мстиславом Глібовичем під Черніговом багато полягло під час взяття самого міста немало розгубилося по всій Сіверській землі
Вони були дужі й гарні
Брудні руки брудний посуд брудні сорочки
Дуже можливо
Нової
Зелене латаття під ними навіть не вгинається такі вони легесенькі болотяні курочки
Башмак був при повній амуніції
VIII
Коли ти їх здаля побачиш то приготуєшся стрибнути і коли підійдуть ближче вистрибнеш почнеш гавкати труситись і стрибати мов скажений
Той до письом лінивий
Ну почався гвалт
На одну мить ми спиняємось скидаємось очима і розходимося
Знав тільки що любить він їздити на великих швидкостях надто ж коли сам без нікого в машині жене мало в повітря не злітає
Бо це ж таки справді ставало неможливим
О л я
Виходи мерщiй
Племінниця рідна
Ще мить тому він був погноблений а тепер йому виділись безмежні перспективи
А тим часом ховалася в ньому загроза як у всьому незвичному бо незвичне ламає усталений лад а це неминуче веде за собою нещастя для когось надто для жінок які усе своє життя витрачають на відчайдушні зусилля дати бодай якийсь лад тій суміші хаосу й випадковостей з яких і складається власне життя коли на нього поглянути оком неупередженим і нечоловічим
раптом запитав той по-болгарськи
Народнеє ж добро
А звідки знаєте ви це спитав знов
Перший забрав голос Пета головний начальник сього відділу чоловічок літ коло сорока тип монгола невеличкий повертливий з хитро мигаючими малими мов мишачими очима
І немов в одповідь йому важко дихав Остап тихо постогнуючи крізь сон
Дівочий веселий регіт геть провів його Федір не озирався не дослухався
Всього тепер у касі нашій близько шести тисяч а графиня вимагає всі вісім
Аврум Марчик бідний кравчик засміявся він і весело додав Здоров здоров товаришу
Граф має сміливість цього індивіда називати аристократом цю коротконогу довбню із лицем професійного ката з руками горили з манерами зарозумілого незловленого вбійника
Нишпорячи довкола очима я пройшов подвiр'ям потiм за школу туди де був сад пришкiльна дiлянка
Збирав їх не я один
І чим була б я для нього
Я нічим вам не вгоджу сказала Мотря одійшовши до печі
А по руці тихо скотилася горошиною на стіл сльоза покинувши за собою слідком мокру смужку
Звідси було добре видно все половецьке кочовище
Він давав землі чого потрібувала обробляв її впору а се ж була перша й найважніша річ
Літостанський так обуривсь що вже хотів вернутись додому
Нарешті сказав
Взаємна ненависть між батьком і боярами а потім і городянами росла і збільшувалася як брость весною аж поки одного дня не вибухнула повстанням
От соловейко
Це окреме питання
Добрий гридень задоволене сказав Святослав
Глипа шарпнув з такою люттю наче збирався одірвати коневі голову а Гавро чесонув по спині лозинякою
Ходімо мерщій до дзвоника а сопрано за нас Опанас Васильович залюбки послухає
Він глянув на той острів де й сліду козацького не зосталось де козацькі могили заросли бур'яном та огородиною де на гетьманських могилах колоністи німці наса-дили картоплі
Ти певно Омаре думаєш що так помреш як він вів далі Мурах-баба показуючи на Кир-огли
Я не питала більше
Дома неприємності
В кожнім разі він одно вирішив твердо в і н н е д і р к а в і д б у б л и к а і в цьому всі в цій цитаделі пролетарського правосуддя мусять переконатися
Може пригадуєте собі часи Хмельницького його атаки під Корсунем під Пилявою але може пригадуєте також його останній бій під Берестечком
Я гатив ногою щосили але марно
Данило пригорнув дівчину вона стала навшпппьки невміло поцілувала його потім обтерла вії а руки її впали мов неживі
Про значення цієї події сам поет незабаром писав
Нічого з ними не станеться
Старі дуби й граби стояли в тіні стовпами а на противній горі верхи дерева ще горіли на червоному вечірньому сонці
Ох для чого доля звела мене з вами
О то видовище я вам скажу
А чому ж
Не спиться запитав
І що ж далі
Одкрилися нові місця з великою платою і на ті посади присилались то безбороді то в моху учені хлопці а який-небудь голений тридцятилітній служака обходився
Варивон Іванович
Матимеш прихисток поле а з ними й добро та статки матимеш
Курка печена ковбаса пряжена під боднею найшлися та ще либонь і в наших мисках
Селім носив свій тюрбан ледь не на маківці голови намотаний абияк трохи аж зсунутий набакир оголюючи чоло ніби яничар-забіяка
І чужинок дружин приводять вони до оселі своєї
Проте не було іншого способу як ходити в конак де можна було побачити драгомана а на нього Соломія покладала надію
2
Габель оповідає свої пригоди з грецькими принцесами в Одесі свої хоробрі вчинки в легіонах
У нас є тепер резони Кандиху не лише пропонувати себе а й вимагати свого
Вони мене ловили били і гвалтували
Так знай же цей документ положив у твій портфель не хто інший як Семен Якович і положив зовсім випадково
Вандзя вирвалась із його рук гордо підняла голівку
Поет
Посадив Андрія в першу кабінку й сам десь пішов
Я не можу зрушити їх з місця
Скидан
Навіть шпільмани втекли від короля
Сталося так що всі великі поети померли за Баязида й Селіма
Зависоко літала
Що ж вийде
Що б дала я коли б побачити її хоч перед смертю
Він тікав за ним бігла стежа
Це ж глум з Кестенбавма з Макса з Шпіндлера з усіх тих хто взяв хрест і пішов на розп'яття
Но когда возобновляя исторический памятник этот из шести куполов уничтожили пять экономии ради то он стал ездить к Покрову
Ми про це з тобою добре знаємо і він по-змовницькому підморгнув
Пане полковнику ламай
Нічого не бачу
І прикро професорові що син і сьогодні не залишився вдома
Трава он яка росте густа та соковита
Корова йшла собі далі а ви зупинились і сміялися з Леля Лельковича
А вони йшли і йшли одні радісно посміхаючись інші похиливши голови бо ж на них дивилися отаман і козаки й може десь глибоко в серці обзивалася совість
Маруся усміхнулася до нього і заговорила
Піду кудись в інше місце в тінь
А-а добридень Олександре Михайлівно
Онде причина і показав пальцем під ліжко
Ми навіть корінчика їй не поклали їсти а вона молоко дає
До того Пріська якось раз понуждалася в грошах і попрохала Карпа розміняти їй ту бумажку що принесла Христя
Михайло гнівно
І коли вибрались на пригірок звідки видно вже Лебеді їм назустріч із-за кучерявих садочків вийшло величаве округле світило що почало швидко підноситись
Будьте нашим приємним гостем
А ондечки далеко на обрії суспіль полягли сизими хмарами ліси та гаї
Як би ж зробити
Бодай не встали
Князь знову всівся у кріслах запрошуючи жестом сісти і Котляревського
Злякався тiльки не зовсiм до кiнця злякався
Усякі чутки про його нищити
Безліч висловів цікавих чуємо ми всюди
Повір знаю як потрібні ті ядра
Не йди Богдане я мушу те все побороти
Як тебе звати запорожцю спитав він Семашка
Попродавши насiнчя вони йдуть з порожнiми кошиками на стадiон i там хрипкими базарними голосами галалакають на футболiстiв
Бобренчиха зайшлася від ридань
Се спершу здивувало молоду жінку й вона не вірила своїм очам
Это юркий маленький человек движется по проходу разносит плацкартным постели беспрерывно повторяя Прошу прошу
О а може добитись до голови комнезаму дядька Себастiяна який усю вiйну пройшов не раз був поранений а потiм партизанив у Летичiвських лiсах
Вони як ті ченці що в своєму несамовитому фанатизмові не зможуть забути цього ніколи до могили ніколи
То я піду до вашої
Ольга звісно була в купальнику і я не міг відірвати очей від її налитого загорілого тіла мене хвилювали її стегна груди особливо притягали до себе пипки що по-дівочому гостро аж ніби пробивалися через купальник і я ховав я ховав позад себе руки щоб не дати їм волі і потупляв очі лякаючись що Ольга помітить у них поклик жадання
Здоровенькі були відповів той і показав нагайкою на фортецю
А правда
Коли створила по хвилині очі і побачила свій власний образ у воді впали їй в очі її незвичайно червоні уста
І торік і позаторік пекла рівно
Знатніших піймали і вели перед Сагайдачного що стояв з старшиною на базарі
А за селом Дніпро синіє
Я
П л а т о н.
Думки ті величні
Та й цей закрій пішов од них вони мене теж ніколи не називали дорогим золотесеньким котиком чи зайчиком здебільшого навпаки басурманом тюхтієм або зірвиголовою ось тоді й для них слова втрачали первородний зміст вони в них не вірили і жодного разу не крикнули будь ти проклятий чи щоб ти здох бо то насправжки то е прокляття якого вони не пробачили б собі
Стародавній Галич наприклад був од Галича сучасного за шість кілометрів але ж ми не кажемо що це різні населені пункти
Та коби він мені вже дома
Крізь виноград визирають грати
Пес наструнчив вуха і загарчав
Не так він від одного замаху вложив того кацапа що в Гершка ночував
Ось позволь сину мій бідній циганці щоб вона тебе поблагословила
Вогненні віхоли
На півдороги до квартири Спиридонової їх наздогнав мужчина з важкою текою в руці
М и х а й л о. Ти б її Парасю серце привела коли то ми б разом і вчилися
Приплентався до села
Довго сидів там мов глухонімий доки ти весною не сповістив листовне причини мого нового арешту
А я тобі Тарасе приніс гостинець
А як коні спитав він
Не розчесавши коси заплелася
А прийшли на таку землю й забули про люд жіночий байберек затуманив мізки
От що сказала вона поспішай на мою доріжку а то буде пізно
Є ж господиня
О люди люди небораки
Це тільки фундамент що має пробити до твердого грунту пісок щоб потім на ньому виводити мур
Сив- зозуленька кує
Я буду обережний
Вірю
Я можу стати вільним
Од вікон крізь щілини постелі пробивається світло ранку
І дуже гарно мій милий Павле
Пора
Пора в клуб
Практикант і прокуратор ззирнулися і всміхнулись
Ви тільки знаєте обносити чужі сади а самі не створите на цій землі нічого великого окрім собі подібних
Заб'ємо кедрину кандьор буде
Небіжчик Лемішка наче дійсно знав що не його унуки й правнуки топтатимуть стежки в його саду
Із туману до сонця лети
Лишіть його лиш най вибуяється замітив знов інший якийсь податковий урядник 11
Та що ж панове чи згодитесь громадою оддати мені й свій шинк і будете пускати людей в мої шинки
Чіпка тільки вийшов з двору так і наліг на свої ноги
Полишать при обозі нахапаний по околіях товар і знову зникають на кілька днів полишать і зникають
Селім-бей проїхав по ньому тільки один бо загін що його супроводив затримала охорона і таким чином замкнула коридор
Та що ти розумієш у житті коли тобі тільки двадцять років
Адже тяжко й погадати щоби богачі зараз першого дня та пом'якли і згодилися добровільно давати нам більшу плату
Дзеркало прикрасило зал прийомів у Гюльхане воно сподобалося самому султанові але й Сулейман виказав стриманість гідну володаря не спитавши звідки воно
Ображений
Справді я був дуже зажурений тим що трапилося
Гай-гай де то ми з ним зустрілися стонайцять чортів йому в пельку
Що справдились то справдились
Ніби глузує їдь мовляв
Частина лужан яких кілька років тому прилучив і засмирив Богдан подалися за Вислу й ще далі до великої річки Райни що несе каламутні хвилі в Полунічне море
Новий вирубаємо
Землі
Для чого це їй
Б о р и с. За позику
На лісовій поляні була нарада
А за вікном стояла порожнеча і на баню церкви злітались галки
То одбери першу тисячу
Хліб їли з ячменю
Галю
Забився шинкар з жінкою
Ой
Наркис знов ухопив в обнімок Софію Леонівну щільно й міцно пригорнув її до себе й поцілував в уста і в руку неначе на прощання
Володько подався просто на взлі'сся над Угорщину
Та про це краще не заїкатись бо одразу скажуть там ще є бандити
Ось цюкне зима треба буде чобота а де ти його купиш
Та тільки ж агентом Германа був якийсь солідний німець-гешефтсман що хоть лупив з Германа добрі гроші зате вже і вмів походити коло його діл у Відні
Йди повторив Іван
Ну що ж там чувати з приготуванням до нашого віча
Бо ти сам так ведеш діла що всі проти тебе стають сказала Христя
Ні одразу ж заперечив воєвода
Підкопуєшся
Шостого або може було це й сьомого року виїхав я знов одного разу на кілька день до столиці
Солдати лихі що не дали їм в місті погуляти
67 Загавкав грізно в три язики Уже був кинувсь і кусать Еней підняв тут крик великий Хотів чимдуж назад втікать
Оце ж мов бачся й Окунева хата
То Христина й Ольга захотіли свіженької води
З мене не свисне ніхто
Хоч би єдину карту
1-й запорожець
А вам же
Він панове молодці молодий розум має
Вона дивилася на нього сумно з болем у химерних своїх очах
Це просто чудо
Козацька сила притихла
А Сулейман ще й досі плавав на своїй золоченій барці так ніби сподівався що заколот вляжеться сам по собі як влягається вітер нагасавшись досхочу
Данило Максимович загляне сюди тільки увечері
От і добре
Божечки загубили чоловіка бідкнувся Одинець
Правда Чабаниха й тоді зосталася певною в тій думці що це вона своїми посланнями-блискавками врятувала сина відвернула від нього в океані нещастя
Іван Тимофійович морщачись і наперед підбираючи заспокійливі слова підійшов до дружини за ковдрою
Поздоровкавшись Комашка не зважується при дівчатах викладати свою справу бровою відкликає мене вбік
Не мені дякуй за се Василю каже божий чоловік дякуй богові да ще тому хто не поскупивсь викинуть за тебе з череса сотню дукатів
Провалитись мені на цьому місці
Молодик крутив переляканими очима витирав руками піт
Бачила
Тридцять восьмеро з половиною пакульчан та ирійці утопилися в морсі і стали червоними рибами відтоді їх розводить на спродаж місцевим любителям акваріумів Ирійський риборадгосп
Обачніше
А роботу поки-що ми вам примудруємо таку
Мудрі люди запорожці мандрують по всіх світах розставили по всіх перевозах застави й ловлять у митні сіті свіжі вісті й засилають своїх вивідників у далекі степи а чого не знають те домислюють та так що іноді й не одвієш правди від домислу
Там далі за коренастими черешнями його захід
Бога бійтеся
Не раджу вам вночі по сінях ходити
Султан Селім не любив сина не любив і жони своєї Хафси доньки хана кримського тримав їх оддаля від себе байдужий був до звичних утіх до гарему зазирав зрідка та й то лише для того щоб військо не мало сумніву в його мужських гідностях любив тільки війну лови вірних своїх яничарів
Світало і вони розходились
Та хлопець тільки осміхнувся на це слово й пішов додому повний різноманітних приємних почуттів
Та хоч би й крила мені солов'їні І воля своя Я б не лишила тебе в самотині Країно моя
Повертів папір у руках безтямно глипнув на агу Джаббара який був вражений не менше ніж Гамід
Кого нам господь носила питає мати ледве голос зводячи
Думки снуються і снуються як бесконечна осіння мжичка
Ці князі язичники варвари
Коли б сісти
Сідав на лаві біля вікна дивився крізь круглу прозору шибку всі інші були круглі матові в поле
Стукнемось так щоб аж ворогам було тяжко і нехай лучче про нас кобзар співає пісню аніж розійтись чортзна по-якому
У неї не те на серці
Поїду на вокзал завтра думав о. Артемій не сідаючи а неначе кидаючи свою високу постать в повозку
Жах
I майже всi хто нам зустрiчався а людей у коридорi товкучилося мов на Хрещатику вiталися з Максимом Валер'яновичем ну прямо як у селi драстуйте на кожному кроцi
Видно було і вої і привідці їхні роздумують як бути що вдіяти опинившись лицем до лиця перед уготованою їм засідкою
Там нема ніякої Мальви
Не бійся його тут нема він десять літ уже в Криму чабанує навряд чи й прийде
Аякже
Потім на команду Грицько відкрив патрон і насипав на ранку цілий заряд пороху але запалювати вагався ану ж як одірве геть ногу і одмовляв від цієї хоч і вірної але тяжкої операції
Щоб сторожі не подали про це знаку треба їм навіки затулити рот
З одного боку глянцюваті блискуче-зелені з другого матові вкриті ніжним сивим пушком
Весело італ.
Цікаво що задумував інженер Н коли будував цей карцер
Усякий тобі командиром хоче бути
А втім це й молодостю можна пояснити
Батько так назвав
Вистріливши другу порцію набоїв знову біжите до хати знову берете набої
А Василь
Пішли
Коли підходила до них відтіля пурхали горлиці й летіли до лісу
Погомонять за неї трохи люди а як візьме своє кожному заздро стане
Він хотів щось доводити згадав чомусь і зовсім не до речі Прованс провансальську літературу згадав XIX вік Жана Жансемена Теодора Обанеля і т. д. але тьотя Клава вже знову одтягла його на дистанцію в три кроки
Кріпаки раді такі що діждали весни першої вільної весни що годі на панів робити
Піднімає Василеву зброю й оглядає
Поки не пізно допоможіть мені а цим допоможете й собі
Але вчиш хоч і не дуже
Двоєшiшк
Не раз йому доводилося ставати супроти козаків навіть завертати їх під час втечі на бойове поле погрожувати смертю одначе й тоді почував за собою правду
Цілу ніч міркувала вона як би це за допомогою Естерчиної матері сповістити свого сокола Петра про себе й дістати від нього звісточку
В о д я н и к.
Трапилося щось
Почастуйте
А пан генеральний приїхав не забув
А ти повернулася вона до Христі твоє ще тільки заснувалося
Вер
А знав ти коли як граф Румянцев там сражався князь Потьомкин там разив
И Никита ушел к Поповичевскому куреню напевая новую песню
Один старий єврей перед залпом сказав
В небі вже давно погасла густо-червона хмара розтавши в густій синяві
Сержа
Шо стосується мене то то я спробував перефразувати відому сковородинську фразу що світ мене ловив і не зловив на протилежне константування світ мене таки упіймав
Шалену ціну
Обвітрені ледь- ледь прикриті латаним убогим одягом
Мирон питав вже не так певно
Я зацікавився потяг її
У наслідку цих баляд на подвір'ї моєї Коломиї появився справжній новенький блискучий фордівський Меркурій кольору за моїми поняттями рембль-ґрін 108 тобто на цей час модерного сіро-зеленого чи краще оливкового відтінку який найбільше промовляв до моїх вибагливих естетичних вимог
Вона готова будь-коли віддатись йому не задумуючись про майбутнє про те як там буде далі
Варвара Йосипівна Дмитрук дожила до наших днів і багато розповідала мені про малу Косачівну купалася в тиховодих озерцях рвала квіти та плела віночки співала розважливих волинських пісень
Пробує встати та бачить ледве вдержується на ногах
Три гайдуки на превелику силу зупиняють його
Та й мені так здається
Покійний ваш батько хай царствує їжджав тим шляхом як служив у війську і чула я від його що се шлях небезпечний
Гетьман приймав його
Ця вістка прийшла до камери з волі приніс її один новенький
Гані з'являвся якийсь чудовий вигляд чарівничого місця якась палата якийсь садок повний квіток де поміж деревом гуляли мармуряні люди
Харчі є на двох вистачить
У долині над заболоченою річкою стояли рядком темні гостроверхі вежі-юрти на возах перед ними горіли багаття вешталися жінки чоловіки діти на лузі паслися коні ремиґала худоба мекали вівці
Що з тобою питає Домаха
Треба щось робити це ясно але що
Да робу треба антілігентну щоб ні одної дірки де не полагається
Найкращі сини вітчизни найблагородніші і найславніші лицарі заклали вже конфедерацію в Барі
З лиця не знаю а так дещо чував
От і дівчата
Арсен упав на купу тіл що притиснувшись одне до одного лежали тісно на товстій солом'яній підстилці
Візьміть мої книги й щоденник коли я помру
І ось одного разу перепинили його лісові люди
Он слышал все панове произнес тихо Гарасько
Всі ади старого дяка з тисянської церкви памятають
Ви не мисливець
Мабуть ціле село знає що сталося вчора в читальні
Горват судомивсь і пручався та незабаром утих
І попливли вороги народу в тюрми рікою
Навіть якщо Чигирин буде оточено з усіх боків я знайду можливість проникнути в місто
Я ж казав вам що їду додому і післязавтра буду в Гейдельберг
Він не від нині знав про наміри Кочубея і співчував йому але не сподівався що діло зайшло вже так далеко
Возница мой тоже не видя в будущем ничего отрадного предложил мне подночевать
Справді ж бо після тієї сутички не хоче визнавати її дикий цей вихованець не лише на Тритузного а мовби й на неї переніс образу
Що буде то буде жартувати це ти Катерино вгадала сказала Ольга Лютаїха
За Соснівкою небо посіріло вкрилося дрібними злими хмаринками ставши подібним до потовченого замерзлого моря
Прийшов Оле
Широкі спини огрядного та дужого люду покриті були розмаїтою пістрявою одіжжю тут вбачалася і руда та порвана свитка і білий виложений шнуром кобеняк і кармазиновий запорозький жупан і короткий кожушок і замазаний в дьоготь оксамитовий польський кунтуш і саєтова рожева з панянських цукрових плечок накритка
Далеко ще до Кругляка
Набридло вже їх рятувати
Нам вистачить якоїсь години
Мене на могилі
В нього аж сльози стояли на очах коли він слухав як співала вся камера
Маю надію що зроб'ю так що він буде так само гадати як я що розвину ширше єго круг понятя
Степові царства бачив козацькі дозори під цим місяцем пасли своїх коней
Моряки Інно народ химерний
Онисине завзяття до праці росло разом з дочками
Минуло їх аж п'ять а на щастя сиротам і не заснітилось
Труби в ріг бий у тимпани клич свої турми в похіл
Тепер мав слух треба було відповідати чемністю на чемність
Аж 31 жовтня вранці варта на замкових мурах дала знак що ворог надходить
Бо задам тобі я гарту
Він не відчував ані холоду ані мокроти
То й скиньмо
Дякую
Садись пане добродию будь дорогим гостем
Такі що й не послухалися б старійшин одважилися б противитись знаменню коли б не розкололося тієї миті небо і не хлинув у ту розколину проливний дощ такий густий і такий буряний що про похід годі було й думати
Нічого
Але хто ж каже посилати військо
Рано по благодарственній службі божій вдарили на майдані в литаври
Нічого спільного
Я ж неграмотний
Ні не розказувала одказав понуро Василь
Скажи мені правду чи він не перестане любити мене
Щось добродій Франко нині смутний
Точиться од свічада вбік до стіни і притуляється до неї плечима тремтячи всім тілом
Навіть коли б всі фурії а тут їх мабуть не одна стояли в усіх коридорах і на сходах і дивилися
А тут ріка глибока панно Маню
Ходімо позаглядаємо по лавках може щось путяще купимо та підобідаймо десь
Старша себто Оксана заговорила дальше про цвіти одначе розмова чомусь не клеїлась
Та ти Юхиме мабуть злізь не шкандаль нашої фірми
Тут мало хто й чинив опір
VI Сумно минали празникові дні важко тяглися довгі різдвяні ночі приносячи і проносячи неодрадні думки
Доктор Рудольф уже впадав в одчай у інів у лють
Однак Іван і досі не боявся хоч ніколи на своєму віку не зустрічав він таких жінок
Пойду пойду
Ще слава богу
Та слава про яку ми так давно мрiяли
Та й з нас заодно з ним
Буденна якась сіренька
Варіть хлопці чабака
Не вижорнали в темінь грозову
С 156
Люди бачили як у тому краї щось горіло
Челядники й роби що траплялися їм на дорозі здивовано рячились услід першим можам городу стольного з воїнських і стаєнь визирали отроки й конюхи
Думав Дрозд що вiн пiде собi геть та де тобi
Берези гойдають косами піднімають та опускають довгі фаї ніби дівки при купанні
От і добре
Макс так само бурно сідає й одвертає неприємно блискучі очі від Труди
Війну й мир перероблялося в мене та переписувалося двадцять два рази
Дивні звірі обходили його звідусіль
Краса квітів дивує але якби то вони мали сині очі усмішку ласку все те що дає смертним на землі рай пророка
Козак Панас недовірливо подивився на пана Адамка звідки йому відомі козацькі таємниці
То не метикуй
Я страшенно вам рад страшенно
Вона понюхала повітря блиснули на мить дві намистинки її оченят і звірючка сховалась
Слiдом за ним увiйшов i Тур
Уже Горпина з подругами з усіх боків забігала не йде
Знову бухикнуло весло а лслсчнха на хаті схлипнула крізь сон як схлипує немовля
До Біюк-сарая йшов гонець із фетвою
А сама ти не зводила б зійти і сміється бо східці ж прийнято
Я ж уже розказував
Безглузді химери
Що ж це ти отче такий необачний кинуа Найд ватажкові гіркий докір не розставив дозорців навколо загону
Так що не чекайте мене в неділю
Мимохіть позирнула на Демка а він мабуть теж уже догадався що зараз буде і вдаючи байдужого надував рум'яні щоки
Але продовжував мій герой ми таких місіонерів не приймаємо
Відтіля їх вигнано
Мовчав Володько мовчав Кіндрат мовчав Антін мовчав Сергій
І не йо
Але часом як кажуть неначе хто чоловіка обійде або обворожить
Добраніч
Хіба моя Марина мала
Він не знав тут місцевості
Був з Богуслава старий Аврум приїздив торгувать пшеницю та просо сказав Леонід Семенович
Однак щодо Баглая то в нього філософія інша труд звеличує людину
Дурак
У корчмі порозвішували одяг
Заросившись посперечалися і не вгаваючи дістались петри тверді якою був для них Григорій
А то сидиш над книгами
Петро вийшов і скочив на коня
Поява цих фільмів які вийшли на республіканський екран промовисто свідчить що петриківський розпис став своєрідною візитною карткою Дніпропетровщини у багатьох куточках нашої Вітчизни
Яка то вона дорога людям стала
Один розумний і доброчесний радник десь при особі цесаря може принести народу більше користі ніж полк борців за волю
Балабуха з великою напругою підвівся з стільця й пішов слідком за Олесею в садок
А що сталось би з землею Василя
Я не ваша не золота
Юстип привідця імператорської гвардії
Вона вона
Припиніть сварки
Далеко не втече де не бігатиме а однаково до наших прийде коментували товарищі
І тому трапилось так що в світлиці залишились тільки кесар із болярином Сурсувулом і княгиня Ольга з своїми родичками купцями й послами
І чого менi iнодi здається що в тебе з рота вискакують не слова а жаби
Чоловік газбенд ман дома казала вона
Багацько їх душ до тридцяти забрали
Коли дізналися на Січі що цар не приймає запорожців то через боязнь помсти з боку татар та турків за зраду запорозьке товариство почало хвилюватися й погрожувати кошовому Гусаку вбити за те що призвів Військо до такого непевного становища
Немов огонь пущений по скошеній сіножаті повзе покіс за покосом і злизує копицю сухого сіна за копицею так тухольці спихали монголів з одного становища за другим у воду в холодні обійми смерті
Маєте на увазі наліво
Осторонь на столі стоїть на декілька персон непочата вечеря
І це не звичайний тобі Кравченко а генерал
Ти так
Найбiльше ж у нашому селi доводилось воювати з нечистою силою дядьку Миколi
Остапові зсунулась пов'язка з рани і він ніяк не міг дати собі ради з нею йому ніяк не вдавалося зав'язати її
46 47
Тарас кивнув
Ви сказали dobroczyńcy і мені зараз пригадалися його слова
І цим він її не ображав а кривдив
Іч приїхало якого давно не бачили в наших краях
Потім далі тихше
Устим був у новому синьому галіфе з червоними кантами що мигтіли на сонці в темно-зеленій гімнастерці туго підперезаній широкою ремінякою шкіряною брезентова то хай на будень при ордені й медалях і в пілотці набакир з-під якої стримів угору густий закрутень рудуватої чуприни
Скрикнула Хая Забуфь
Там на Кесвіку знаю будинок
А я подивлюся
В землянці одразу став тихо
Хто видасть дочку за господаря який не ниву оре а городить загату під ставок Й поспішливо видав її за сусідського парубка Охріма сина багатого чумака
Чи гетьман зрадив чи ні того ми не знаємо бо зради його бачити не довелось а якщо він справді зрадив цареві то ми залишаємося у нашій попередній вірності
Він поважно витягає з портсигара жовту елегантну сигару й одкушуе кінчик плюючись і витираючи масні спухлі занадто червоні губи
Іван Іванович слухав а Марфа Галактіонівна говорила
Від нього пішов і інший закрій у сім'ї який сторонньому окові міг би здатися відчуженням а насправді був тверезістю зрівноваженням стосунків та зрештою хоч пунктиром отієї лінії якої їм бракувало
Не звертайте на них уваги й пiдкрадайтеся далi
З Гуцульщини
Мокрина голосила
Куди не глянь усюди бандити
Син свого часу І Котляревський у період написання перших трьох частин Енеїди обстоював гуманне ставлення до кріпаків але не засуджував кріпацтво в цілому як систему
І на мить настала така тиша що здалося не хвиля ударила в берег а розірвався снаряд
Ти Косьмино не рубай там жодного дерева гай над Дніпром як стояв так і мусить стояти не вези туди каміння й древа не став ні фортеці ні палат високих збудуй мені невеличкий терем у якому б я жив один де б міг спочити від усього світу
Які несправедливі й божевільні буваєте ви подеколи проти себе й других
Гриша
Барабан закрутився назад кодола коротшала і за кілька хвилин вагончик з шахтарем вернувся з шахти
Зник
Ти б людей соромилась
Так сталося зiтхнув вiн.
Фарадейович приїхав аж надвечір і того дня так ми нічого й не довідались
Мати задумалась і засмутилась
Чого б йому на нас сердитися
Разве долго обмануть эту Божу дытыну
Тож від завтра Марисю Павлівно займетесь табором
Як ти не зохотишся стати княгинею Заславською то князь Заславський і не буде шукати іншої
Сама кажеш заважатиме місяць
Той дух вирізняв асенізаційну валку з-поміж узвичаєного міського мурашника піднімав над буденністю усамітнював та втаємничував
Став її питати
Він кричав цю глузливу команду кожного вечора й кожного ранку
Отакі та інші виблювали погрози й огуду
Але нині іншу зміну відчував у собі
С 5 другої пагінації
Господа служба
Скажи мені Павле скажи вибухає старечий голос
Ось так він живе зміцнює світову солідарність почуваючи себе посеред надій і життя як писала колись еллінка Теодора
Я чоловік такий що жодної роботи не гиджуся спочатку сміття з дворів вивозив а коли припас кілька сотень золотих то вдалося їх позичити під процент
Сиділи на полу молодиці
Шевчик пововтузився й сів
Іде вулицею поміж тинами голова то визирне то заховається собаки брешуть аж з очей іскри сиплються думають що то він їх дратуе Середульший Федот дрібноростий чорненький схожий на батька
Він побачив на лаві рівно складену чисту свою одежу матроску і штани вилиняли після прання ще дужче аж побіліли устав і вдягся
Здавалося що перед Лейстоном розгорнулася якась безодня де зникало все що йому було потрібне
Костя з свого кутка пильно стежить за нею й раптом кидається на матір і починає бити її руками ногами кричучи
А он з води захоплено верещить худенький жевжикуватий дошкiльник рокiв шести
В дверях на веранду з'являється Сніжинка
І знов надія в розпачі оман
Шинкар дуже до мене добрий хоч опiвночi прийду то й вiдчиня та таки i горiлка не розведена
Були такі що погнівались на смерть за мої резони
Левантина мов заспокоїлася пішла тихше
Даремно ми метеликів- одноденок жаліємо мовляв дуже мало тішаться білим світом
В цій ситуації може бути два виходи в м е р т и р а з а б о в м е р т и д в і ч і
А кому ти на землю пожалієшся
Прийде Кончак на сей бік битимуся
І боліючи серцем заплющила очі прислухаючись до кожного шереху
Ніяковість майже зникла було лише трохи лячкувато та нудило буцімто в літаку що падав
Вона ненавиділа їх з їх вічними з книжок вивченими компліментами з їх малпячим надскакуванням в котрім виразно виднілося більше ушанування для батькового маєтку ніж для її прикмет
Усі схопилися з місць
Бабі Зіньці чогось здалося ніби ховають мертвого ніби з хати виносять Соломіїну домовину
А чому ж він нічого не одказав нам як ми просили щоб нам земство видало з казни хліба
Але тут голили клієнтів так само чисто й гарно як і в усьому світі
Можна мені подивитись
Уходя все поет
Втіха коло доні не гасне як місяць любим серпиком
Невже довіку
С е к р е т а р здивовано
Вона так і одскочила од стола й подалась назад
Жбани й вази з винами та медами спорожняли так швидко що слуги ледве встигали наливати їх з бочок насилу увивались
Так
А мені ж як
Палажка
Я таки вкинула в свій дормез новий віник з нехворощі
Ми збентежились
Про кришталеву чесність комсомольця серйозне ставлення до своїх обов'язків про захист інтересів колективу
Герман і Густав зареготались і переложили матері Балабушині слова по-німецькій
Гуляв над Тібром Рафаель
П е р о ц ь к и й біля телефону
Та що такому дідові й треба
Побігла
Ризикуючи постукати лобом Андрій ще пробував увечері кілька разів зв'язатися з камерою зліва але нічого з того не виходило
Може щось із цього й осіло у душі але на моє щастя я кілька днів пробув у камері із старим більшовиком що знав Леніна
Та на горілку
Що ти кажеш
Передвечірні тіні злодійкувато прошмигували в долину а тоді краяли її з катівською жорстокістю ковтали рештки світла наповнювали долину каламуттю
Нічого Анно нічого
Буржуназна наука
Але послухаємо краще разом із Сашком Циганом хлопцеві ж теж не терпиться як про все це розказували йому надвечір у лікарні Журавель та Марусик
Чому
Щоб бува Петро не вскочив у злосні
Але й жодного серед тих кого мучили до мене і кого будете ще мучити не розгадали й не розгадаєте
Не знаєш тут е щось таке де б переночувати й повечеряти
Нетвердою ходою підходив Яким до дому свого начальника
Після революції 1905 року Павла Савченка кучерявого веселого юнака він навіть самого князя Кохана здивував винаходами із кам'янець-подільської фортеці погнали в Сибір
Де ж ти переднюєш у мене
Шостий палець на лівиці завдяки Фабіяну перетворився в таке достоїнство Протасика що Харитон Тапочка віднині хотів би мати усіх листонош шестипальких
Ще якась неприємність
Не висіла вздовж тіла а мовби пливла в повітрі рухалася жила мов теплий рожевий птах
Один по одному завмирали всі клопітливі звуки села
Одчепіться од мене засичав Майборода
Та вони таки й не забували Бога
Чого ходила
Що тут скоїлося гнів аллаха на ваші голови гаркнув зупиняючись перед утікачами огрядний підстаркуватий хала-вуз з окладистою сивою бородою
Хай приходять
В інституті Степан простував велетенськими кроками
Краще б йому було загинути лягти трупом на бойовищі ніж терпіти таке приниження
Над селом небеснi мiрошники просiвали зорi i зоряну пергу а селом i досi з кутка на куток розхлюпуючи щастя переходили колядники
І в тобі нема жодної писклявої фальшивої ноти вів він далі
За тебе Іване
Еге ж багато побачила світу й людей До Лондона їздили це ще разом з Опанасом Васильовичем Опанас Васильович хвалився як її Герцен уподобав листується з нею про неї в Колоколе написав захистив від несправедливої критики Читали
Він безцінний
Для вас це слово нічого не каже
Златка підвелася зітхнула
Якби він у ту хвилину піднявся до неї або покликав її в сад вона б підійшла й заговорила і може б серце відгадало правду і може б береги на яких вони стояли почали сходитися знову
Перед ними за Дніпром з'явилась чарівнича невимовне чудова панорама Києва
Козачество гине Гине слава батьківщина Немає де дітись Виростають нехрещені Козацькії діти Кохаються невінчані Без попа ховають Запродана жидам віра В церкву не пускають
Дівчинка видимо сама захотіла переконатися чи то справді так і заляпала босими ніжками по долівці
Бачите що мені балакати важко
А ми паліччя наберемо та її паліччям
Ой
Д о ч к и
Самі бачите що запорожці тепер перші пани на Вкраїні понаставляв я їх сотниками й полковниками судитимуть і рядитимуть вони по запорозьких чвичаях усю Вкраїну
Вічний ідіотський трафарет memento mori
Слів не чутно чує тільки Пріська хтось десь бубонить хтось кричить А дочка а сама
Хороша була Настя-титарівна
Знаєш які у нас там звичаї який народ
Бабусі зітхали
Сулейман кивнув
Нiч iшла зi сходу обгорнула поле за Днiпром насунула на Почайну прикривала поволi Подол Гору
Ну що спитав він глядячи їй у очі
Аж двi верстви
Він замовк
Мов одірвалось од гіллі Ненагодоване і босе Сорочечку до зносу носить
Мама про те їх слухати не хотіла щоб її сини коли-небудь були жовнірами
4 Залишки розбитих родів хана Туглія тікали з Хирії до верхів'їв Орелі
Набивши добре кишені грішми видуреними в темних богобоящих селян він пішов на хитрощі вже більше корисні задумав дурити багатих київських ченців
Не їж Лисику я тебе посмiшу
Я б обсадила черешнями двір щоб і твого голосу не було чуть
Звідси зрозумілими стають і ті численні топоніми що й досі збереглись у південній Швеції й свого часу стали приводом для різних норманістських теорій
Живу як живе народ маса і поки що не скаржусь
Мадам Фур'є збентежилась заметушилась а потім не знала куди положити руки
Шубовсть
Лице його якось перекосилося
Дівчина роздягалася
Сава сказав він протяжне й журливо Сава вже не Михайло
Чекали на поворот Свистуна й Васильченка
Повік не забуде цього дивного місця хто бачив його хоч раз на віку
Жде тебе біля прохідної будки і соромиться страх як
Як звать тебе
Потім пішла поміж партами й заглядала в учнівські зшитки й у дитячі насуплені відчужені личка дитячі ж очі споглядали на неї з-під брів ті очі були схожі на непроникливі сліпі ґудзики я злякався що мої учні враз осліпли мені було цікаво знати що приїжджа стара вчителька хотіла вичитати з глибин олов'яних ґудзиків я мав намір їй сказати що обставини вчать дітей на цій землі замикати душі й ти до замкненої душі колего не достукаєшся
Кажуть Грушо коли ти народилася Мина Омелько-вич пропонував назвати тебе їракториною
Не можна вона повибиває всім бабам очі гукнули чоловіки сміючись
Може й пособити як захочете ще з опаскою говорить Безбородько
Збереглося 60 листів Ч І Ю Рєпіна до Д І Яворницького і ЗО листів Д І Яворницького до І Ю Рєпіна
Я передав польському королеві листа де було сказано
Він немов відгадав ту думку бо сказав
Там князь Улiб мав ждати й бити вiйсько Iоанна якщо воно спробувало б тiкати до Солунi
Серед них триста гімназистів
С в і ч к а Амінь Меласю тільки що ж робить Коли добром ніхто не дасть нам світла Його здобути треба не молить Бо без борні нікчемні всі молитви
Голосно гуділа трубка
Сусідчине бажання було зрозумілим і простим
Лиш не дайтеся підточувати тузі
Але всупереч цим думкам прочинив дверці кинув під заднє скло капелюха
Міцно утрамбувавши землю просвердлюють вісім дірок і забивають у них чисто вистругані білі кілки
Але якось воно та буде
Я ходив по павільйону лиш для того щоб бачити як можна те що написано в кадрі переводити на плівку
Чи чуєш
І чи довго чи скоро вдруге рипнули двері і на цеберці дужка брязнула біля помийниці
Тільки тепер панна Дарина випручалась з широкої киреї в яку її загорнули наче в пелюшки
Як стріль стрільнула бичок зірвавсь з місця
І добре буде потім узяти щоб нести на базар
Спасибi спасибi
Борозна хотів щось гукнути а тоді важко стиснув і розтиснув кулаки й швидко пішов у інститут
У повній тиші Тарас пішов до входу в печеру зробивши вигляд що дуже страшно
Що садки вишневі повирубувані ріки збаламучені степи сльозами обпоєні і небо ясне людям потемніло
Та все мені каже давня воля сниться чогось мені невпокійно усе чогось дожидаю сама не знаю чого
Знялось гайвороння на бурю
Мученику
Але я певний що і чернь молить Бога аби він їй послав перемогу над нами
Вже смерком князь пішов оглядати окопи та башти не ймучи віри своєму комендантові та жовнірам
Платон виразно протиставляє поетичне вітхнення свідомій штуці по його думці поети себто те що чинять не чинять з розмислом але якимсь природним поривом немов маючи в собі якогось іншого духа
Гнідий підвівся
Свято було облаштовано так аби нагадувало цареві урочистості по Полтавській перемозі
-сміялась з неї Саня
Як слухає хтось то я не можу грать
Коли на нас трьох постановлено сторожу аж з десяти чоловіка та все один другого не видасть здорові як бугаї а високі як верстви
І тепер нам ясно все цілком
Ні я знайомий з ними давно
Та й виміняв шило на мило
Як сипнячок вражено насторожується
Лисуватий іноземець прокинувся
Крутий далекий берег озера що мабуть був колись берегом моря стояв в тумані неначе стіна вкритий зеленою травою під ним зеленіли очерети та оситняги скільки можна було скинуть оком
Куди ж іти
Згодом виходить моя дівчина з дійницею доїти корову чогось сама собі усміхається і навіть пісеньку наспівує
І все ж Бубела відчував за всім ходом подій що слідство непомітно ставило його в центрі цього епізоду як головну силу
Гора над містом
Виказують люди на Хому Гудзя на Гурчина Саву
Холодний рівний серйозний дощ такий самий як бував колись за минулої доби
Чекай Романе
Микола
Як введе в дільницю подумав Антосьо то пропав я
Всі мчать до дверей
Я давно вже не бачила Олени Антонівни пояснювала Ользі Юліанівні
Але чому ж тоді я чую як щось дзюркотить і булькає
Я збив кількох на товч але їх там було стільки що й не перелічиш
Стамбульський кадій не сміючи ставити перед себе Хуму прогнав із джамії Делак-оглу і той помандрував до Едірне
На стінах ного офорти
Живий
Він сердито заховає фото у свій гаман і надовго замовкне
Не знає де Таля й діти і що з ними
Паша кивнув головою і заговорив знову Я докладу всіх зусиль щоб покарати розбійників
Ломиковський і собі з крісла піднявся
А нічого нарешті видавив син
Арсенові стало жарко
Грицько оханувся і мовчки одіишов від труни
Сюди
Дз-з-з гудуть оси та бджоли попід тим багаттям
Стрілець
Але це вже йшла не на а самотня машина що чогось відбилася від свого руна
Але чоловік байдужісінько мовив
Мені тільки жалко було моїх віршів
Сидячи з Катериною вдвох вона судила усіх дам які тільки були на балу судила їх ходу розмову попримічала як кожна була убрана і показала в тім таку прездорову пам'ять котрою можна було б збагнуть всі дочиста дріб'язки всіх наук які тільки є на світі якби тільки та її цікавість була повернута на щось путніше
Прощаючись з нами Євген Михайлович сказав
По долині понад водою стояв туман густими пасмами подекуди вже розірваними неначе над річкою плавали в повітрі шматки прозорої тонісінької намітки
Харілісовим лазом і скористався Лаврін
Олеся й собі мовчала мовчки доїхали вони додому
Нехай ходить він блукаючи по землях
Маленька Молдавія насмілилася повстати проти могутньої імперії
Тоді людина працюватиме так як співає
Нелегко буде в цей час i киянам
Не дозволяв тим часом собі ніяких надмірностей ніякої пишноти
З'їв кусень старої паски що лишилася від Великодня
Це мабуть ваша жінка
Та де вона
К о т и г о р о ш к о. Ану ти заграй
Проте з дивану вибіг останнім страх вимів радників умить величезною мітлою
Потім бліде і ще напівживе лягало знов у труну
І поспішати мені не треба і робити нічого
Солдати в повному лаштунку стікалися на Городецьку котили гармати везли скрині з амуніцією впираючись руками в затильники підвід вйокаючи і ляскаючи батогами
Кукурузо вперто відмовлявся
Матері лист напишу
Тодi доробляємо доробляємо доробляємо
Гостi розсипались по садку посiдали на лавках на ганку заговорили голосно й весело неначе защебетали пташки випущенi з клiтки на волю
Далеко зліва гула канонада десь і праворуч все стугоніло мов танки своїми панцированими лобами розбивали таранили десь там залізне небо
Хто це
Ти знаєш Якуба Махмет-агу
Тисячні голоси лунали на вулиці
Що таке
А в наступну вибухнула громом
Мені тільки приємно було що вона мене любить
Ні відповів він ми не можемо зараз тікати
З вавилонських найдовше протримався Фабіян але наприкінці сезону начебто й він зіспівався з Теофілою тодішньою вагаркою і був відкликаний з цього поста
Вона ще не продумала всього що мала сказати чоловікові з приводу несподівано прочитаного листа Марини
Володько зовсім вдоволений бо крім цього панночка обдарувала його дуже милою усмішкою і не менш милим дякую
—Та-ак протяг Великін як тресор отак кожного разу як тільки ти спробуєш уникати ось цього світла правди тебе битимуть башкою об паркет аж поки тобі в ній не поодскакують клепки а в грудях не повідпадають печінки але ти ще житимеш житимеш ще й ще і вже ідіотом ставши ти таки нарешті розкажеш і підтвердиш усю правду
М а в к а Ні я не можу вмерти а шкода
Впрочім це як я думаю не гріх і я лише кажу що перемінився але в чім іншім не згоджуюся з ним
Час додому Ірусю
Розумію
Безбородько від несподіванки задихаючись похапцем ковтнув повітря поблід обм'як наче з нього вийняли серцевину
Той подивився на Нечипора й усміхнувся полохливо
До всіх
За ним піднявся Арсен
Проти закону
І по довгім часі як колись у лісі наші вуста знов з'єдналися
Видко назавше зв'язав їх чорт бісовим мотузочком
Ви страшенно хороша Дара
Микола зняв шапку перехрестився й похилив голову держачи обома руками шапку перед собою
Хтось там мені із них і пособля
Так де тобі
Безліч безглуздих запитань він що ангел
Ми вам незабаром напхаємо недужих повну хату і кімнату ще й подвір'ячко як співають в пісні —сказав вчитель
Тетяна Ничипорівна довідавшись що дівчину виселено вважала свою помсту за довершену й у кухонних розмовах із фрау Гольц згадувала Марту вже в минулому часі була мовляв така крутихвістка
Хіба ж не бачиш обливаюсь потом от-от захлинуся
Вам кажу й вам
Рідні шатра рідні люди
Поблідли лиця дрімотних людей осмутніло мармурове личко моєї королівни
Ну й що
Авжеж він
Що й серце німіє
Як усунути лихо
Роман кволо усміхнувся
А він мене а я його
Та що ж ми стоїмо тут на вулиці
Ставай Тодозю та помагай ткати а ви сідайте за гребені та допрядайте півмітка сказала Гризельда до двох немолодих козачок що стояли коло порога
Коли правду говорити то тільки в машинці я находила свого друга
Ким
31 Вулкан до кузні дочвалавши Будить зачав всіх ковалів Свинець залізо мідь зібравши Все гріти зараз ізвелів
Про все
Блакитну бачив а бiлої нi
Це був теплий мелодійний дзвін так само милий як ранішнє сонячне тепло
А оце вже місяців зо два то либонь і про бога забула
Молоде пагоння на горіхах на гарячому сонці вже повиганялось на сажень вгору ніби сходило на дріжджах
Думаєш що ти станеш менчою в очах людей
Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки
Двері за нами клацнули поїзд рушив
Він не вдоволяє ані не успокоює ані не ситить мене
Не маленький знаю
Поклич же мені старого Гриву
Адаміса не дивувала та нетерплячка бо молодість завжди квапиться хоч і не завжди знає куди
Посередині навчального року в сьомому класі до мене на парту посадили його сина Анемподиста Кузьміна-Караваєва
Це вона вгадала затаєну думку валіде про возвеличення Ібрагіма до сану великого візира й одруження з Хатіджею і перша сказала про це султанові
Бо Петро мав їхати в Київ від січового товариства і повинен там достойно виступити а не як який худопахолок
От щоб я подавився нею гляньте він почав їсти землю обливаючись сльозами
глухо відгукнувся другий молодший у чепурному жупані у шапці з китицею
Не витримав
Даремно я оддала йому ті рукописи пошкодувала Леся та Франко нічого на те не сказав
Що це він зробив
І подушне і викупне і земське й мирське
Звідти через хвилину вибігає кругленький чорненький як кузочка добродій підкочується до принцеси і силкуючись зігнути своє туге кругле тіло віддає себе до розпорядку її світлості
ворожi хижi орди налiтали
Геть ослабли сказала білоголова старуха відтак додала Адіть скільки очей дістав сусідній ліс
Чого ви хочете од мене
Голембицький хитаючись наблизився до свого принципала й ухопившись за високу спинку крісла щоб утриматися на ногах промовив задихаючись
Грицько сумно прослухав тієї бесіди
І мати сидячи на призьбі Вже не вичікують мене
Тим часом старий Бубка обернувся до Дувида
Міняємось ще кількома питаннями і вже я знаю її а вона мене
Наївна дитино інтелігентна бабусю
Посеред тих звалищ величної природи виднілися подекуди медведячі стежки протоптані від давніх-давен вузькі але добре втоптані густо засіяні вибіленими кістками баранів оленів та всякої іншої звірини
Гості встали з-за стола
Якесь чудне йому щоночі снилося
Показати в ній людські пристрасті розповісти про багатострадну долю підневільної людини
Чому бог час від часу не дозволяє злочинцям карати себе самих
і злякано і захоплено вирвалось у Лаврика
Діти сплять попрокидаються почують слуги побачать
Я вам настійно кажу швидше й непомітно піти собі геть
Голос Задніпровського
Кара-Мустафа подався був за нею але передумав і зупинився
Для його душі неможливо вбити Хуррем
Протитанкові рови копала земляними валами оперізувалася в ці дні Україна
Тим часом поїду в город там розпитаю де Степана діли буду шукать його а не знайду Степана
Було й так приїздили до нього ставили його до стінки розстрілювати
Трохи не подавився своїми власними словами так садивсь на чемності
Скидається на те що їх було кинуто сюди зумисне спеціально щоби винищити щоби їхні мрії утопити у їхній власній крові
Так дівчино
Горить
Так-бо рече Бог і Дажбог і всі в кого віруємо
Микола
Ми з ним ніколи не дружили щиро кажучи він мені ніколи не імпонував
Серце калатало несамовито чула у всьому тілі дрож і холод мовби й справді вибралася з тої осоружної купелі
Авжеж бачив
Він мій сокіл мій орел моя кохана дитина замість святого образа стоїть сумний перед моїми очима
Колись як я ще малою була тих сосок і не знали
А Кончак що уважно слухав цю розмову красномовним жестом показав охоронцю на пораненого і той одним ударом шаблі позбавив його нелюдських мук
Ті що курили кинулися до дверей
І саме через те що Василь цього не знав диякон Лев закінчив Так впаде до твоїх ніг божественний василевсе Болгарія і її коміти
Невелика штука
Безпремінно прийду
А тепер усе з готовеньких грошей
Верещака
Кривий Юзек теж блискавично звівся на ноги і ще важко дихаючи підняв угору праву руку
Земля України стогне п'є кров насичуєть— ся лускає криється високими дикими бур'янами
Як вам відомо вів далі доктор позавтра в місті Луцькому має відбутися гучний похорон нашого славного письменника що сими днями помер
Не дай боже заболіть
Старша чабанка їхня навіть у Москву на Виставку їздила а я що ж не змогла б
Бодай всі наші сльози впали на того хто нас розлучає
Хто ж ти
Сином
Он платок юпка швидше
Я сидів і думав про того хто прийшов і пішов від нашого багаття навіть не назвавшись по імені
Видно було що він не помічав ні затишних куточків з м'ягкими килимками й подушками на підлозі обставлених деревами й завішених східними матеріями ні дорогих картин на стінах ні всеї обстанови навіваючої бажання говорити про ніжне хвилююче несхоплене
А як хто не схоче
Урядові кола Індії досить оптимістично хоча й стримано дивляться на результат боротьби
Так зглянь же на мене не закривайся
Я кажу що він був уже змалку упертий і злобний а ви кажете мені які-то змалку були ви яка я і які були інші
2-й КРАСНОГВ
Хто там тепер її піймає
Хіба з Катериною на печі
Як це
А за нами прорвуться усі
Я думала що він так і дремене в кущі та й сховається там сказала Саня
Чи не бачили ви дядьку Тут буланого коня
Всі дивились на ліс
Чому ви не йдете на лан сякітакі крикнув осавула
Двоєшник
Але де тепер є спокій на грішній землі
Але озирнувшися на колег і не знайшовши підтримки він осікся й не сказав ні слова
Зараз занюхали хто він загарчали та й як не кинуться до нього
Так воно і є
Друга недоношена є тільки тінь від першої
І враз почув над головою
Але всі люди в оцім селі останні дурні се сказав він Івоніці на всі його жалі
І тільки стогнуть
От вона тільки у вас і чаю нап'ється
Почав Гаврик жваво і впевнено
Так не хоче ні зілля ні ліків
Потім стрельнули сінешні двері рипнули хатні і в оселю вскочила розпашіла Яринка
Як там
Просто під ногами в неї лежав чоловік
Великий хане дозволь мені і салтану Бекташ-бею відбити атаку мерзенних гяурів що опинилися у нас в тилу
Що ви говорите
Чорна сукня чорний в дрібні квітки фартушок білий комірець запнутий срібною брошкою з дрібними камінцями
Шепни Дми кому треба а я піду гуляти далі
Лунала пісня
Та чого ж він мовчить
Співуча зрозуміла словацька мова радісно заздвеніла звідусіль
Гайда діти погасає Каганець козачий
Прекрасный Еруслан Лазаревич
Москалі Батурин здобули і зруйнували
Ще можна боротися
буде й серце ваше
Чи чуєш каже тоді Шрамові гетьман
Може б отам розбити табір
Пощо ти не встаєш коли я входжу зовице
Підійшов поїздок
Рушнички ви мої повишивані
Дак лизав старий до молодої губки Буркотав як сивий голуб до голубки
А зорі
І почне Чайчиха
а-агом а-аррш
Певна річ пан Голубович як кажуть людина своєрідна і навряд чи жде такого гостя як томарівський домашній учитель
І тільки хмуро муркнув
Щастю писати
По конях гукнув Кончак
Лихо ходить за мною по п'ятах
Нагонив страху панам і купцям Гаркуша з своєю безстрашною ватагою
Любою можна тішитись та бавиться здалеки як цяцькою або як гарною артисткою на сцені
Заклик знемагаючої Праги невідступне дзвенів йому в вухах гучною луною летів над ним всю дорогу
Патьоки води текли з доріжок на тротуар і вулицю
Трагедія в кукурудзі
Що це буде гукнув о. Артемій і при тому схопився з місця вхопивсь обома руками за голову й з пафосом бігав по столовій та репетував Це все не доведе до добра
Що ж я робитиму тут до ранку
Хлопець не відставав і коли кінь уповільнював ходу знову бив його линвою по крупі й по ногах
День-щодень Матвій у полі
Чого ж ти замовк Добрине
Ото буде про що розказувати Олесi як оце вона приїде в Чигирин
Знаю ваша милосте
Коли
З тої хвилі і прикувалося воно до нас
Може треба було б зробити ще щось
Феноген один Лічить гроші
Затишне
Та крім кількох вуглинок нічого більше не знайшов
Він приязно глянув на неї і сказав собі Польова царівна
Максиме подзвони і скажи їм що то гетьман польський і ці хлопці до його булави мають таке відношення як ми з тобою
Ось тоді ви і виберете достойного
За вечерею Магазаник напустився на непроханого гостя
Чи вона вся чи її основа була зіткана з невидимих сліз бо осипались вони на душу як роса на землю
А Чайчиха їм на те
Еге добродійко каже Шрам Череванисі
Я вас не чiпаю гвалтiвники душогуби проклятi
Але вона не закохалась в його як того сподівалась
Звідки ця несподівана криза
Він старший а кругом його менші все родичі
Йому стає шкода Йона
Їх випереджали гуртами приїжджі і входячи до села зразу висипалися в вулички та двори де вже ходило досить люду торгаючи двері або стукаючи ціпками об хвіртки і ворота що означало виклик на торг
Зовсiм було б усе по-iншому
Дурненький посмiхнулася мати одвернулась i швидко зав'язала свiй химерний пояс
Того самого літа В Києві теж появився волхв який пророчив що на п'яте літо Дніпро потече назад а землі поміняються місцями грецька стане на Руській а Руська на грецькій
У рядку якого не вистачає мала бути точна вказівка на місце де його заховано
Ватя вийшла в прихожу й переглянулась з матір'ю
Кза від люті позеленів
Хто віддасть
Дід Маркіян викохує сад по книжках і немає ні в кого на селі кращих сортів груш та яблук
Володар уже років із вісім сидів у Моравах а тепер посаджений князем усієї Паннонії й Сірмії
І виправдає саму себе перед всіма судами світу
Я випровадив Порадовського і помчав у Підкамінне
Скільки сягали очі гори гори гори
Вона чекала
На щастя Рустема порятувала того ранку пожежа
В Марти лице спахнуло рум'янцем од тих слів мужа
Ми нічого не знаємо як це сталося
Вона наморена ходою трохи не цілого дня випадками сьогоднішнього вечора зразу закрила натомлені очі
Це було велике горе лихо в нашому теремі й на Горі
Проте бачила Ліля
чортзна-що
Як аргонавти в давнину
Тим-то й тепер походивши посумовавши по стані не схотів вертатись у будинок щоб не зустрітись із своєю несудженою дружиною а пішов своїм звичаєм блукати по пущі чи не розжене свого смутку
Покладення кожного вінка супроводилося гучним Слава
Я пригнувся і щось замугикав собі під ніс хай не думає той що я злякався або дуже цікавий до зайшлої людини у мене свій клопіт вивести каравели з бурхливої протоки
А він ще каже що в коханні нічого нового немає подумала дівчина сумовито
Спокійніше за інших тримався на слідстві Кіндрат Бубела
Нема з ким розцвісти устам
Загорнув його в хусточку й сховав до своїх саквів вряди-годи видобував та давився на синю та червону стрілки й мріяв про те як привезу та подарую Улясі барометрум і як вона зрадіє і як здивується і ми дивитимемось на нього вдвох і показуватиму та розповідатиму що означають гачки цифри та стрілки
Микола глянув на Андрія здивовано й нічого не сказав
А тепер вже ти запанів чи як
Я в Селянській правді працював за секретаря
Заради того наїзду і жид що держав у оренді невеличкий садок на главній улиці хвалився що до жидівської музики найняв ще й полкову та до того ще й арф'янок виписав
А ви що сказали
Я знаєте много вас утруждать не буду ви тольки покажіть как і шо а я сам уже там пойму
Сльози скочуються з його запалених блискучо- чорних очей по схудлому хворобливому обличчі
Ніби Марфин голос зблідла Олена
Княгиня Раїна проживала з сином у волинських маєтностях у Вишневці де був палац покійного князя Михайла
Це мій найперший обов'язок
Ви скажіть що там ті собаки робили
От макового зерна і не зачеплю
Черга його на щастя не далека
Пропоную за гостя тост за пана Пантелеймона
Всі кольори здавалось Холоду злилися в один
А Зося блакитна як небо держала в одній руці книжечку а другою вела невеличкого сусідського хлопчика гарного як янголятко
Як же він вам подобається
Я запропонував би здавати деякі ідеї на перевірку до божевілень
Лягай
Які там люди
Тату в Мотрі є чоловік сказав понуро Карпо ви не дуже на неї махайте кулаками
Та що
Між нарочитий зустрічаючись із Богдановим поглядом опускав очі й се Богдана страшно дивувало
Коли-то ще вони почують путящу пісню гукнув Тарас
На того зманіженого бридкого слимака
Крикнув до ротмістра Всипте київ цьому палові і заодно відріжте йому і другий вус
Вона любила цю картину дуже
Бухнуло великим полум'ям і стало ясно в цілій редуті
Цілу осінь і зиму Роман вчив щодня своїх дітей засівши в невеличкій кімнаті де було тихо де ніхто йому не перебаранчав
Чого ж уже дітей не пустили
І справді шанує жаліє дружину відколи побрались ще ні разу руки на Віруньку не підняв хоча вдачі гарячої задерикуватої друзі кажуть про нього що заводиться Іван з пів-оберта
А це що в тебе
каже гірко усміхнувшись Сомко до Шрама
Господарі машин енергійні симпатичні юнаки виявились учасниками празького повстання
Та й за що їх лаять хіба вони знають Кого треба гладить кого катувать
І знаєте не жалію
А приголублю ось так ось ходи сюди
Дивіться які коники викидає
Хай
І враз із відповіддю зсунено чорні працею затвердлі руки що мов живі окови укладалися ціпко довкола колін
Переходить в третю купу 2-а купа
Задніпровського кине то все допитується про партизанів Мироненка то про мого брата Віталія
Я скромний а мене Ася не любить Оленка застрелити обiцяє
Хлібороб його потом не раз поливав сподівання душі мов добірне зерно у ріллю висівав
У нас власність кожного священна посягати на неї нікому не дозволено
Мухаммед-Гірей бунтує Крим султане
Вибіг
Калинович
Путь їм щоправда далека ще
Я радий вам
Скоро спливали великі гарячі сльози по лиці
Гюльбахар означало весняна троянда
Пісня дуже сподобалася Лесі
Ну і тому правда що Іванця в Січі огласили гетьманом
Усіх не підвісять гаків не вистачить
Ніч пройшла хутко наче хтось узяв і вилив зразу як відро води ті десять- дванадцять годин у минуле
Він киває на розхитаний стільчик застерігає обережно крісло вважай допотопне
Спочатку всі працівники ферми дивувалися зачинанням Дороша ставились з недовірою міський мовляв учений тому й вимагає хазяйнування по книгах
Постукують сандалі-дзорі жіночі руки з ходу складаються перед Заболотною для привіту і старші й молодші японки схиляються низько однак зовсім не принизливо у своєму традиційному пластичному поклоні і вже й Заболотна сяє очима їм навстріч вона видно не сподівалася бачити цих людей серед проводжаючих і тим більше потішена й рада що вони не забули її прийшли
А ви віддасте
Тут вже й шкілка при саді
ЦІКАВ Є СЛОВО
За довгі роки спільної праці вивчив Корецького гаразд і тепер майже не мав сумніву що той закликав його не на добро
Сідаймо верхи
Так де я тоді ділась із школи
Тоді Шрам сів конець стола підпер руками сиву голову і гірко заплакав
Сонце почало схилятися на захід
Ну це не всякий може пробелькотав щось збитий з пантелику Троянда
Каплицю бачиш
Обоє Білозерські умовили Марію щоб Богдась пожив ще в них у Варшаві поки вона влаштується в Петербурзі
Чуєш як трава росте зупинив Дмитро Варивона біля щебетливого рівчака
Нам з тобою Якубе ще рано вибиратися з Дубової Балки
Може й грозилася нещасна одаліска може кликала на поміч всемогутнього султана але ніхто не чув а євнухи які зашивали її у шкіряний міх і тягли через сади гарему до Босфору були глухі пімі сліпі бо наділені тільки єдиним даром слухняністю
Христя якомога поспішала
Ну приїхали за мною козаки та й годі
Ні
Ти хотів щоб тобі прислати якого служку
Отак їх проклятих
Художник який зобразив сутичку Генріха-батька і Генріха-сина на річці Реген оздобив свою мініатюру латинським віршем
Ти вже мав святиню свою коли б не согрішив так тяжко бо там на горі написав Бог на скрижалях із каменя заповіді свої і це була б святиня твоя
А за мною слiдом регiт котиться
Ходіть здорові
Розверзлись хмари
Надзвичайно цікавим був один військовий літун і командир ланки на прізвище Шклярук
Старий граф обережно ніжно гладить долонею по скрученій уп'ятій у ліжко руці й шепоче
А то ж ні
Ех товаришу Коліков гаряче сказав Гриша а я ж думав
Все вискріб що понакипало на чавунці
Що се такого
Звичайно він не міг поминути байдуже такий випадок знущання хай і не з дорослої людини
Лихо та й годi нашiй Марусi
І підвівши свій тяжкий величезний кулак угору погрозив ним коло голови старої
Не ходи туди сину
Що з нею робитиме
Марко кинувся запрягати до плуга биків заохкав як бублешниця на ярмарку
Та й чи треба було щось говорити коли наді мною у вишині знову так само таємно і сумно як колись вишумлювали смереки навколо церкви коли цілий світ хмелів молодими бруньками весною передчуттям свята коли мені нестримно хотілося як малому одним духом вилетіти сходами на дзвіницю й вдарити лунко на ціле село дерев'яним клепалом
Навряд
На справжнього політичного що має п'ятнадцятилітню щиру душу й саме тому не визнає компромісів
Стало тепло так у грудях любо
Хома
Коли тому правда сказала Мокрина сміливо підвівши голову то забудь свою жінку забудь для мене бо як не забудеш її то я сама собі смерть заподію я повішуся або втоплюсь я запагублю сама себе і сама не знаю що я собі заподію тільки не перестану тебе любити поки й мого віку
Так ніякого сумніву листа написано рукою штабс-капітана почерк свого друга Нікітенко знав рівний каліграфічний почерк людини яка довгий час працювала перебілювачем казенних паперів
Чи панові шкода цих собак
відказала Катря стоячи з засуканими рукавами біля печі
Та тільки ж вони не мали на думці дійти аж зустріту з ними але прибігши до піввіддалення разом зупинились і випустили стріли на обляжених
Не дивилися вгору де он над олтарем образ Христа усміхнений з ореолом
Я знаю твою любов до ближніх
Меч затремтів у руках Бориса але не схитнулась рука в бородатого чоловіка він вцілив кесареві просто в череп
Бугаї Христові сплюнула Льонця
Вiн думав що з гурту його односельцiв один за одним почнуть виходити поважнi люди якi з давнiх-давен радо йшли на рать бо вiйна ж їм приносила дань i славу вийдуть Бразд i Сварг вийдуть Гордин i Путша
Був ото ввечері у вас почав Давид і дивився кудись у куток задуманий було багато дядьків і жінки були
Григорій лише махнув рукою
Саме тоді я й найду потрібні мені слова і образи
Спасибі
Стидись таке казати щоб нам зради Найперш усього у попа шукати
А раптом повстанське військо сюди нагряне
Галі й самій разом чогось здалося що тут і управду життя таке що й не прирівняти його до іншого й Галя одказала козакові
Його похмурі кам'яні стіни ховали безліч таємниць
Везти з собою хворого в лазарет сперечатися з поміщиком котрий неодмінно поскаржиться на вас князеві а то й самому государеві чолобитну відпише
Він пішов попід вишнями лоза вербами і побачив як через рідкі гілки вишника зачорніла розкішна коса зачервоніло добре намисто на шиї
Коханий мій що з тобою
А те що було перед цим то був всього лише конваєр маленький
А де ж
Час такий що не до журби
59 Іул як комендант ісправний Енеєві лепорт подав Як війська ватажок начальний Про все дрібненько розказав
Й тільки-но зайшов до кабінету як йому сказали що його вже кілька разів запитувала секретарка директора
Ну Ликеріє Петрівно не дуже чваньтесь бо і в мене в наточанці є й сокира й мотузки й сириця ще й коли хочете позичу вам ухналів та цвяшків
Не будемо рекомендувати що саме з їжi має брати кожний мисливець у всякого як то кажуть своя доля i свiй шлях широкий свої тобто уподобання
Коли верблюдиця зітхає верблюденя ричить
Книш
Чи мого там не бачила
Але безглуздя як і навищий глузд є рішальним генеральним секретарем коли рішається невирішальне утопія
Що йому тепер його непривітна хатина хвора Хівря колюча нива коли він панського сина у віру вводе самому панові кумом стає а його синові хрещеним батьком
Здорово
Не знаю
І Мирін вернувся й волю приніс
То це по-вашому і радіо домовик чи як
—За ними конфісковане устаткування з друкарень
Д i в ч а т а спiвають
Князь Святослав ждав цiєї години
Я спробую розповісти приміром чому і як я написав свою Зенітку бо із моїх творів її мабуть чи не найбільше знають
Я вже годен був удатися до хитрощів і цікавою розмовою затримати здається третю партію пішоходів що безсоромно ось намагалася нас обігнати
з жалю завмирає
Жид боїться і був цілий мокрий виходячи від мене вчора
А як вони візьмуть ідею колектократії серйозно чесно візьмуть тихо спитав Степан Петрович
В Павлуся тільки всього що його краса
Вона тихо-тихо опустилася мовчить
Та що з того
Як ти потрапив до турків
пригадалися мені її раз до мене висказані потішаючі слова
Пахли бузки й тихий смерк наливався йому в груди
Бiлi хвильки хлюпочуть коло самої подушки але не заливають її
Що
Мишко
І дихнути нема чим
Та вже ж побачу
Як це попередив
Так
Пада зомліла на полу
Здогадуюся що це не дуже безпечно але ж люди запитують то мушу їм відповідати
І ось із тієї ж точки беру планету
В терориста замаї ерілого
Дякую тобі господи прошептав він зводячи очі до неба
Здоров коли не брешеш
Це його річ не моя
Словами голублю
Чую
Овва
Там нас чекають
Як воно все це вміщається і крутиться в твоїй розумній голові
В той же час дружини Олега і Мстислава почали стріляти через річку вихоплюючи з безладного кінного натовпу ворога немало жертв
Було радісно й дивно ніби я не Андрій а якийсь орган що чогось сам собі стиха грає
60 Прибігла фурія із пекла Яхиднійша од всіх відьом Зла хитра злобная запекла Робила з себе скрізь содом
Він до неї стиха
Зухвало
Спати хочеться мамо дуже пхикаю я і мов винуватий схиляю сонну голову матері на груди
Тільки сила тільки людська підлота рушить і так званим праведником що накладає своїм життям за ближніх і так званим бузувіром що винищує праведників
Бо Льоля хоч і сама прала панталони але без білих як сніг панталонів ходити не могла і без мережива на панталонах
О ні зовсім ні
Орел сизокрилий
80 До тих людей належу я які вмирають покохавши
Нема нікого за мене всі проти мене
Говорити вони не могли
Не чіпляйся
Чого він так страшно дивиться коли довкруж такий чистий польовий простір і такі ясні блакитні бані вгорі небесні
Половці прийняли удар намагаючись прикрити свої вежі з жінками і дітьми
Трудно
Пани
Починається риття навперемінки беруться до роботи вільні відпочивають підтупцьовують і хукають собі на руки
Висока струнка стать мигнула попід вікна
Він був практичний був би забезпечив вас цілковито зложив якийсь капітал
А чому він так чинив що народився упосліджено безпошанівно й неславно
Увійшовши до синагоги вона відразу була приголомшена загальним плачем
Ніяк не може нагріти місця
Голос мій знов обізвався у грудях і очі видющими стали
Сивенький пар в'ється над ним і тане над сивими чупринами очеретів
Він раптом уявив собі що перевтомився і потай покладав якусь коли не більшу частину свого уявного виснаження на карб мусіньки якої пристрасть зовсім недоцільно як починало йому здаватись пожирала його сили варті вищого й ціннішого вжитку
Коли то якось саме в обід як грім з чистого неба заскочили в наше село солдати
А якщо ж хто думає що Тоня тільки вирядивши Віталика на другий день побіжить до клубу на танці і до неї можна буде залицятись ох дуже той ризикує
Г а н н а
аж тремтів від збудження Дмитро
Се не була слабість тіла бо тілом вона була здорова і сильна се був якийсь дивовижний розстрій духу якесь надмірне напруження за котрим слідували хвилі цілковитої бездушності і апатії
Там собі обоє в ванькирі запиваються
Ще й тримаю тебе на кухні ходімо до кімнати
схопився Володя
Чи коли-небудь перетнуться їхні дороги
Та хіба се поможе
Ти вернешся до неї думкою
Почекай
Ой і зійди зійди ти зіронько вечірняя
Здавалося геть усе село зараз тут на затопленому кутку
Щастя величі може виникнути від піднесеності або чуття або рузуму
Може старому й жаль стало сина тілько не такий Шрам був батько щоб дав кому догадатися
Спить вона вічним сном не бачить як світить сонце на небі не чує міського гомону шуму
Там лежав чималий пакет аркуші Золотої грамоти
Наружность его показалась Мазепе неприятной и некрасивой но в узких глазах и в высоком лбе вошедшего светилось много ума а главное хитрости
Красавець мужчина і лагідний скромний тихий
А зараз мабуть треба виступити самому
I нащо ми стiльки морозива вмаламурили
У великоднiй четвер ми в нашiй клунi потайки взялись за роботу
А як не пустять тебе Шувалов та Долгоруков
А от через них імператриця докучає й вимагає в короля всіляких декретів і пільг для цих недовірків
Гервасій
Ну з нами чоловіками було ще так і сяк
Та в тій хвилі сталося щось несподіваного
Тоді почали записуватись у колгоспи
Він знов подзеленчав нею
Піде поговір піде по селі недобра слава про моїх дітей
подумала Мотря
І тільки раз коли Ліля зупинилася біля звичайного прямого дзеркала Євгенові чомусь сплив на думку сьогоднішній день а з ним напливла і бентежно-смутна хмара
звела вона до стелі руки
А Тетяна Петрівна де
Скажи най спочинуть з дороги
диякон зітхнув і розвів руками
Підлога вистелена кахлями блискотіла
І не то посмутніла не то посерйознішала
А може князь звелить і на спочив стати
Бо всі пра-пра і дід і баба в калюжу ще ніхто не сів
Так
Макс уже на інші планети з сонячним хлібом летіти збирався туди свій рай нести
Яку тут прахтіку зробити
Іди геть не говори до мене
Щось шепочуть перешіптуються урочисто настроюються
Це вперше і востаннє Кость побачив їх на Надиному лиці коли з теплого вечірнього присмерку Надиної кімнати він поспішав на двір на мороз у поле в невідомі сумні мандри
Що ж будуть робити
Одна радість син
Він знову нахилився крихітку і їх погляди стрінулись
Бадьорі й щасливі повертались вони додому
Що ви на це скажете запитав Грушевич заплітаючи тороки на халаті
Військова таємниця
Звідки випурхували чи була в них хоч крихітка правди а чи всі вони суспіль брехня не знав ніхто але що другою хірургією цікавилось міністерство та інші установи знали всі
Його чорні очі блиснули вогнем
Але та не розгубилася й собі закричала у відповідь
Михайлик подумав собі що вбитий це ениаведнст
Поки вони собi натiпають конопель та насучать мотуззя то я ще наживуся
Мовчки всунула вона тепер лист назад в кишеню а її погляд полинув знов долиною по дорозі
Боже мій
Тільки дівча візьметься своїми тоненькими мов соломинка руками за рогач щоб витягти з печі казан із картоплею уже котрийсь із хлопців відсторонить сестричку оберігаючи щоб не надірвалась сам тужитиметься біля того казана а якщо це буде Кирик то він що й пожартує
Однак досвідчений царедворець ні словом не прохопився про свою здогадку
Озимина вруниться буйно і ярина не набагато відстає
Під час його кошевства за умовою з турецьким урядом Кіш посилав 600 козаків у Стамбул ставити на якійсь річці муругілі чи заставки шлюзи
Угадав Вайзе
—Говорю до неї мовчить
Стрелив той чорнявий і штовхнув
Якщо він хоче таки дійти він мусить іти мусить
Принцеса Еліза якийсь мент задумливо-жорстко мовчить
А він за тих которії не проти
Сідаймо до столу друзі запросив Панас Якович
Проте він не винен у цьому він не раз простягав руку Ярополку був не тільки месником а найперше братом навіть нині послав гінців кличе Ярополка припинити січу укласти мир
Підвернувся фідфебель з роти
Тому то ці Судаки що остались живими багатіли на ціле село і з того були в усіх у великій пошані
питає
Ти чуєш мене Сашенько
І упряж позич в Сидоровички
Тепер я Марія
Мусінька поплаче й знайде собі зручнішого коханця
І я зайду з охотою з своєю кузиною коли це не обважнить вас промовив Петрушка
Усе другі за тебе думали
А при німцях довелось йому зійти з п'єдесталу на відвалах перебув у підпіллі
Його економії приносили йому великі річні доходи і мав з чого достатньо жити
Еге ж у клунi i просторнiш i здоровiше знову ж вiдповiдаю словами дiда
Ой ти Гриць я Маруся ой ти служиш й я наймуся вигукував рипучим басом Яків на ввесь вигон
Сторожа гріється
І нічого мені не аж
Я вас розумію сказав Отава розумію бо я теж майже художник
І не одно
І одночасно бачить як з незакритого отвору парні клубками перевалюється пара підтоплює ченця і його скам'янілих слухачів
9
Пили за iмператора й полководцi
Може не знав ще й сам султан
Та й він Іван нічим перед ніким не завинив
Стеля дугою півкругла
Відповідно в язичників-слов'ян дуб пов'язаний з культом бога грози і блискавки Перуна
Купець повинен називати подвійну ціну щоб дійти до справжньої неквапом поторгувавшись усмак і досхочу
Ш а в у л а Що тут таке
Самі пальці почали брати веселі акорди і незабаром гітара задзвеніла в Мартиних руках аж стіл затрусивсь
Назад
Вiн трудяга вчепився нiжками в нашу стару грушу i так вибиває в барабан мов запрошує всю столярську вулицю до танцю
Яка ганьба
А як же з цим шепоче біля мене Заградотрядник
Сагайдачний був чоловіком великої побожності і віри
Де
Вона була красива і чепурна
Це засвідчувалося багатьма ознаками які помітило досвідчене око старого полководця і тим з якою твердістю союзники відбили всі атаки противника і як чітко виконувалися його накази і як заспішили заметушилися ворожі загони що стояли в резерві Кара-Мустафи і навіть те яким ясним одухотвореним щасливим було обличчя сина Якова коли він несучись на чолі гусарської хоругви в атаку відсалютував батькові шпагою
Але
В цей грізний напружений час коли Батьківщина в небезпеці йому не довірено зброю його відкинуто геть
Я рятівник ваш
Щоб вороже то ні
Ей Хведьку вчись
Голова поводила щелепою подивилася на всіх по черзі пожувала якесь несказане слово й висунулась назад не зачиняючи кормушки щось там сопла роздивлялась записку потім знову всунулась в кормушку знову поводила неголеною щелепою й нарешті промовила таємниче
Щось сталось
Очевидно он рассказывал своим слушателям что-то веселое и забавное так как лица их были оживлены и до слуха Мазепы долетели веселый смех и одобрительные восклицания покрывавшие речь Самойловича
Переїде вона до Угорщини до короля Коломана до старої тітки своєї Анастасії колишньої королеви угорської і там наздожене погрозлива вимога Генріхова видачі жони своєї
Будемо їздити на влови і на татар і на вовків та серн сказав Єремія вже зовсім спокійним голосом
Зніме сніпки а дасть знов черепицю але трапилася купівля землі і Корній задаткував десятину
Палітра
Що правда то правда
Серце в мене замерло а він веселий як на Великдень
А може й це будяки думає Прокіп Гордійович
Ваш Заповіт дорога сестро з однаковою силою будить струни і в наших серцях
Неквапом розв'язав свого вузлика здалеку простягнув на розкритих долонях до Какори свою шматину що видавалася ще запацьоренішою тепер
Ну а за безчестя не думай
Аж на посліднім ночлігу сталася велика пригода яка всіх втішила
Надаремне він глушив у собі жалість вона розквітла як пахуче гроно заволоділа ним до краю
Не знаю
Павлик спорожнив відро й повернувся іти як раптом помітив коло паркану якусь темну постать
Така радість здивувала його й присилувала пошукать причини
Куртц
Усі бенкетарі напруго посхапувались вискакуючи хто куди міг перевернули стіл з усіма кубками й стравами
Данило з досадою стукнув кулаком по столу
На що ж то ти дивишся
Звалив Кузьму на ріллю і бив його кулаками місив чобітьми гатив по чому попало ах поки той не замовк
Входять у церкву
Я гарна
По-вашому на гаки-самодери гачив
Зараз побачиш сказав сатана
А он і Колісник
В кожному з цих домів бував і Котляревський тут він завжди був бажаною людиною і саме тут його попереджували проти надто поспішливих кроків а раптом чутки виходять від впливової особи і отже справу слід вести особливо тонко
Що ти робиш
Серед плавнів коло хатки лишилась на хазяйстві лише коза і жалібно мекала коли осінній вітер куйовдив її білу шерсть
Згадував розповідав а то й філософствував
Та що ж сталося
Або й потоптати всіх
Мій отець Степан не так поводився зо мною як був моїм женихом
Поранений
Від тої хвилини коли вийшов він зі шкільного двору й рушив плече в плече із тією жінкою образ якої йому вже й спати не давав мимохіть здобув оту легку забудькуватість якою відзначаються всі закохані
Та бачите на дворі гомін глухий пішов
Кілька голосів оберігаючи наздоганяють його і разом до ладу підіймаються над переснованим промінням лісом
Працював для них
Чарка розв'язувала язик
Брала книги в своєї приятельки власниці бібліотеки
Семеро нас втекло з табору під Краковом
2-а с е с т р а
Побажав тобі успіхів у роботі
Ну та що ти погиб умер
Встали поцілувалися і сіли знов
І мчатчмуть далеко в степу позаламувавши на спину роги сайгаки та олені а вся дрібна звірина закопуватиметься в сніг
Але біля московського табору шикувалося вороже військо його було багато в кілька а то й кільканадцять разів більше ніж козаків
Адже у машині сидів спокійно не зачіпав нічого
Кантемир мовляли Міч Кривавий
Одна зустріч і ніби поповнів наснажився хлопець
Маріє
Вони збиті в гурт зв'язані по руках і по ногах що ворохнутися годі біля муру на свій кінець чекають
Юнак окинув бистрим оком хату і її домочадців
Увесь день дев'ятого травня військо спочивало
Ради Бога
Над шумним гірським потоком на зеленій поляні серед ліса стояли шатри ловців курилися раз у раз величезні огнища де висіли на гаках кітли оберталися рожни де варилось і пеклось м'ясиво вбитої дичини для гостей
І то раз лихо висіло на волосині над його головою
Врешті я була між вами найсильніша то хрест нести припало мені
Леся і Варка все ще трималися пари
Почорніла похилилась
З'явишся в Троянівку рот на замок
Нехай вони вояки молоді недосвідчені зелені юнаки то тим більше не смів він їх зрікатися якщо він солдат не смів він їх віддавати на поталу якщо він солдат
Другого дня після балу Ольга все передумувала що бачила на балу і кого бачила і яких паничів і яких дам і як були убрані ті дами
А вона ж вам що
Просвиставши перше коліно він чує ззаду голос
Чому ні
Ти Талю
Нічого
Не наклепуй на себе Ольго заперечила Мар'яна
Але Патроклові Хвигуровському та й усьому товариству до вподоби припала тая вигадка
Я трохи стомлений
Враження буденності підсилено бо небритий в неділю схопили нагло
Не забарилася швидка Одарка принести ціле відро холодної води тільки що з колодязя і піднесла повен кухоль старій
Ми покружляли навколо урвища і сіли під крислатим кущем ліщини
Слухали чи не йде ще хто
А ти Володьку ходи
Знаєте Олено прийміть К го Він незабавки проситиме вас о руку
Бо липі тутки і радіти
Мрійливість часом находить це здається погано
А що порадиш
питає усміхаючись один великопомісний панюга другого
Надворі зовсім розвеснилось з тополиного і вербового галуззя обтрушувались пахощі набряклих бруньок
Після руки на щоці Макса лишається атласистий теплий слід і свіжий ніжний запах од якого на губах виступає почування м'яких вогких і таких хвилюючо- податливих уст Сузанни
Максим скований за руки і за ноги в тяжкі ланцюги кровавий простоволосий із пошарпаною на шматки одежею сидів на камені над річкою німий з затисненими зубами і з розпукою в серці
Все це проблеми
Під право
На що ж ти нас підбиваєш окаянний
Андрій дивився на зовсім молоде обличчя слідчого якому в часи коли існували ще хоч якісь царські тюрми було не більше десяти років дивився й іронічно думав Большевики
Як там не є а треба не піддаватись настрою триматись міцно
Повернулись розвідники
На все як сказав один фiлософ є свої причини
У селі й за десять літ не придбаєш того
Нагукав
Можна б стіл відсунути далі та з місця не зрушається ніжки вмазані в долівку ледь не на чверть скільки разів баба примазувала хату за свій вік
Синяві сутінки здавались безконечними й прадавніми вже невідомо було який це був уже з черги вечір
Правду сказати мовив хлопець я звик до громадської праці
Ні
Але Клавдія вагається ще не сміє й помалу мляво одягає Костю поглядаючи на мене
Як це тобі подобається
Тим часом поруч виструнчився високий мужній офіцер з чолом Сократа
Р о ж а н и ц і давньослов'янські жіночі божества
Завтра мітинг-концерт
Ні ти прикрасив його Тарасе
А що наш народ
Дорогі браття мовив Євгеній
Десь кричала перекупка
Тутешні парубки хоч не у кармазинах ходять і без шабель так за те вони кохаються з дівчатами живуть серцем щастя кохання знають
А вчитель каже Сирота Ходив по місту цілі дні
Всіма опанував піднесений настрій бо ніщо сьогодні вже не загрожувало життю страшне пекло бою відгуркотіло і чистий як скупаний серпневий ранокдежав до ясних горизонтів
Мостів треба мостів
Кралю Ничипорову бачили запитав Остюка сусіда
Давид задумався на хвилину нащо він це
Пішов їй-богу пішов
Як уже не робили ми а тільки з хліба на воду перебивалися
Мало хто з них залишився живим зажурилася жінка на затіненій сині її очей з'явилися сльози вони теж здавалися синіми
Тільки вони варті просвіченої людини а все інше то нікчемна річ нісенітниця
Кликала м'я молодичка війтова донечка
Бо не наставав мій час
Замочите собі без потреби ноги
Я не дуже второпав хто старався для мене взяв ту посилку і побрів додому
Якщо все це правда він заслуговує найлютішої кари
Сумно щипають соковиту траву корови пастушата визиркують із-за валу чути їхні перемовин
Уста так само усміхались
Дай сюди
Десь узявся Бровко
Хто будете і куди путь тримаєте
А мені нігде та прожити
І рушниця не настрахав його
Мартин
Удвох із графом Вієльгорським
Денну бадьорість по нічних утомах
Час від часу доводилось їй відбувати на лікування зокрема до Харкова
Ну бери ж кубок каже гетьман да підкріпись на дорогу
На луку впав гикнув і скоком Помчав з ординцями в байрак
Пiдходить товарний поїзд
Попросить також щоб дійсно згадував її коли побачить красу тамошньої природи коли над ним засіяє зористе небо Індії і він може буде глядіти в срібні хвилі Гангу
Це ж буржуазна метода освіти
Билися поки за ними не впали стіни
Ми возвеличуємось конструюючи вас ми щодень віддаляємося од вас
Через якусь годину мала бути Каховка
Вона вже давно про се переконалася заглянула пушці на дно й тому держалася від усіх здалека
Нарешті
Гак в мідні клекотить гарячій мідня підприємство де плавлять мідь
Ото і спитала якось чи не зна він усього вірша
Я тебе виведу
Треба писати писати просити клопотатися вимагати зрештою набридати
Отакий Корчагін з Як гартувалася сталь Островського
Тишкевич здавався для Єремії старою випещеною бабою зітхальницею що сидить на м'якеньких подушках нічого не робить тільки охає та зітхає та бідкається а часом чогось ще й сльози ллє без жодної причини
Бо таки не терпілося відшукати тиху заводь при березі заглянути в неї а заглянувши пересвідчитись у сподіваному
Він перейшов на тон нижче і почав якось поважніше Люди поспіль прості самі так не вкладуть а допускати будь-кого не будемо
направився іти
В пропасті-ярі шумить і кипить вдвоє побільшений зливою розбішений потік пориває з собою все на що наткнеться і гонить
Щось таке відкрилося мені
Моторошно випинаються на тлі неба обриси постатей
Просимо товариші вийдіть з церкви
Через дуже регулярні але холодні пружки лиця ані кришки не просвічується людська душа
Вони йдуть піші і їдуть на конях одногорбих і двогорбих верблюдах навіть були слони але вони чомусь поздихали вступивши в козацькі степи
А мадяр
Тут днювали
На жаль то був останній щасливий вечір для неї і для нього
Крайній справа підтягнись
Збоку од усіх на розстеленому килимі сидів літній козак з довгим сухим обличчям з очима якогось мертвотно-олов'яного кольору й сивими вусами що спускалися на груди
Що ж чинить
Вдарили постріли
І в цей час на весь берег заговорила ріка
А Арон
Ну суньтеся сюди ще раз чорти голомозі тут вам і смерть буде
До вас мала посилати додала ще товще
Панна трошки почервоніла а Лемішковський спахнув полум'ям до самих брів йому здавалось що він її зневажив
Їй було видко як люди йшли з гори як перелазили внизу садка через тини i пiрнали в гущавину садка
О Артемій підбіг до о. Порфирія поклав йому на плече одну руку нахиливсь і промовив сливе на вухо Буде война
Викреслив
Приєднався до галичан
Слідчий пряде очима а Андрій читає в тих очах затаєнне хиже чекання щоб Андрій хоч трішки десь надломився щоб здав психічно тоді він вхопиться й буде розмотувати його душу як той Асланову
Потім потім відмахнувся Багіров
Захотів умерти
Не взнав навіть тоді коли я коли ми зотлівши в полум'ї з дитинства виношеної муки раптом засвітилися синім світлом втихомирення й спокою
А це побачив чорняву
Ах Боже мій
Дивилась я вже ти дивись
Вернув нам світло влив цілющі сили
Запий все медом зібраним з квітів краю твого
Мотря й Оришка не спали не плакали тільки то одна то друга зітхала
Тоді другі взяли і строїли батька
Блідий з дуже стомленим обличчям з очима що перебігали з старшини Володимира на воїв без меча вийшов з воріт і Ярополк скорбна посмішка кривила його топкі губи
Якраз насупроти Лисівського монастиря через річку
4
Після того як я одволав Ферхада він проникся до мене повагою і зробив своїм слугою
Що ж тепер буде
Того ж вечора з тими ж таки братчиками вперше до безтями напився
Господи милосердний
Собака охоче проскочив через хвіртку в ту саму мить коли двірник уже зачиняв її
Вербівка зеленіла своїми вербами садками огородиною
Князь не повірив очам і вражений повернувся до боярина Федора
спитав Гребінка глухо немов чогось злякавшись
Здоров
Це був також високий на зріст худорлявий півторарукий чоловік із мужнім смаглявим обличчям і великими добрими очима в яких промінилася усмішка
Який буде присуд товариство
Про все все розкажіть
А тим часом разом у трьох вікнах майнула жіноча голова в червоній хустці
Його набили й вигнали
Чути їх
А само таке радеє веселе миле
Козаки й татари похрипли тепер тільки дзвеніла сталь бахкали постріли іржали коні
Тодi папiя схопив своє кадило пройшов з ним по палатi починаючи вiд дверей на захiд до трону iмператора обкурив царя женучи на нього хмарки ладану й смирни
Повернувся він а моя дочка іде навпроти його двері розчиняє як батькові шановному як чоловікові любому
Поїде Степан Бульба Тарас Печінка Максим Грух Конопель
Треба негайно послати на пошуки гайдуків
Олимпські нами управляють Вони на мене налягають Пред ними тілько я смирюсь
Га молодіж
В мене сповідь шагом дешевше й покута більша
Тобі справді пощастило похмуро глипнув спідлоба Коб'як
Мовили блимає кумир його на горі кривавим оком
Жінка від печі господар з лежанки діти хто звідки з тапчана й з-під тапчана з-за столу з-під лави з печі зі скрині з припічка з-за материної спідниці та з-під материної спідниці всі дивились на гостя з цікавістю аж наче переполошено
А тут молюсь убогий митар Шукаю Твій вогненний слід
Але ніхто не відважився висказати свого невдоволення бо дуже небезпечно було подразнити великого султана й викликати гнів його
І від продподатку звільнили нібито накладено неправильно було
Я чула машину якусь конструюєш
Дай руку коли не віриш послухай як стукається вже він проситься на світ і воліс жити в світі
Може чаєм почастувати
А хто ж твоя наречена чи молода
І хутір і мене спалять
О вічний боже прийми її у квітник раю
підхопить другий
Роздратованi хвилi борознили море важкi попелястi хмари висiли низько над обрiєм часом проливались дощами
Я при цьому як позавчорашній борщ
Стали гості прощатися і побрались додому
Слухаючи його Степура виразно уявив собі ту ніч і червоноармійця в колодязі і як той рахівник до нього прийшов наведений собакою а потім пішов і не повернувся більше
Хто до нас прийде хто купуватиме
Ми купці
Сню волосожарно
Понимаешь Никита
Кілька груп карателів у дим розметали
Вона писала що поспішає творити бо хто знає скільки їй дано днів на це
І не встигла погаснути крута дуга як ота остогидлива ковдра накинулася на нього
Бюлюк-баша поклав його на долівку і звелів Джаббарові принести оберемок соломи і шмат полотна
Несподівана й приголомшуюча знахідка
Будь ласка
Не знав що казати
Гості спорожнили бутля й на дні зосталось тільки рожеве листя
Почув як пальцями пробігла дрож як вони з гарячих зробилися зимними нараз затремтіли вихопилися з його долоні і Мотря затулила очі хотіли здержати сльози
уже суворо промовила вона Мені по подобається що ти весь час падаєш на коліна
Що ж ти там робила спитала Рузя
Та Надієчка дарма що молоденька має свою думку і свої уподобання
Приходь не барися а то я здається розуму позбудусь
На всяк випадок
Прокіп Гордійович здогадувався що ота пружність ота незав'яла краса коштують його колишній дружині немало зусиль
Ні я просто не готовий до походу
А ще цілі хмари птаства журавлі над весняною хатою і лелеки які прилітали з-під сонця вибираючи найтепліші дні весни
А те поле чуже тобі
Се ті дрібні п'явки з котрих кожна бачиться й не багато крові людської потребує аби наповнитися але яких тисячі живо виссуть усю кров навіть із велетня
Встає правічною новизною Інтернаціонала суремний спів
Товариш
Оглядаючи господарським оком кожен закуток він робив зауваження давав співробітникам поради де саме і як краще виставити новий експонат тут же й когось підбадьорить того похвалять кине на ходу живу репліку а потім задоволений повертається до свого кабінету
Не набагато краще виглядає й сама Евеліна квола й бліда як з хреста знята
Ніхто не притісняє і не ображає тут пана
Чого вони сахаються мов прокаженого коли заходить мова про їхніх дочок
І віслюк досяг свого чоловік сам- того не бажаючи вже йде поряд вже жінка перехилившись у його бік говорить йому голосом притаєно-ласкавим
Та от каже підіть на прощу до святого Івана та дайте на службу божу за вашого сина та й за ваше здоров'я
Може познайомимось
Сара впізнала той голос і висунула голову в розбиту кватирку
Б'ються викрикнула Ганка Вона підбігла до вікна потім вибігла надвір
Прокіп іде
Раді що трапилась весела оказія
Воно і досі мене як огнем пече як ножем ріже
Ой мамцю рятуйте і з тим заридала
Дуби клени осики берести та всякий чагарник густо поросли й позчіплювалися гіллям
Амінь ще раз ркаже та й позіхнула такеньки що в мене рукава замаяли а які мухи по столу лазили то поскочувалися як насіння од вітру
Ось денщиків покличу
Без води погинемо
Скільки
Слово по слову ступ за стулом в гущу в незнання в несвідомість
Це тут учився Петро Богорський
Такою життєдайною криницею видалися всім праотні землі Римської імперії коли помер грізний король її завойовників остготів Теодоріх
Його обличчя бридилося на чоло лягла тінь Перехитрував сам себе батуринський гетьман
Рідкий гість
Це мабуть од весняного повітря та од цього цвіту абрикосів
Ось поїду кажу бабунику в місто там мені натягнуть поза вухами шкіру розгладять оці зморшки повернуся до тебе молодим
Літа молодії
Ви своїми копитами з підземелля виб'єте
Розповідай який шайтан заніс тебе сюди
Це означало що орли тверезішають
Якої дитини
Думаю пан Бог посилає нам уродзоним лицарям а хлопи перехоплюють і привласнюють собі
Гості зібралися ясновельможний пане гетьман оповістив
Я б одразу це зробив василевсе але цi вiршi висiченi на мармурi склепу де лежить i Костянтин i їх можна знищити тiльки разом iз склепом
Під сопкою над широченькою бистрою річечкою стояла споруда комора не комора хата крита берестою березовою корою
Дорошенко замолчал молчал и Богун понимая всю важность момента
Дашкович почав тихесенько Гриця а Воздвиженський і незчувся як став йому вторувать
А що є тепер правильне
Капітан пароплава добереться до своїх
Як у раю так гарно
Знайоме подвір'я знайомі сутінки знайома шовковиця на яку лазили хлопчаками з куснями хліба підвечіркувати
Ласкою його святою й молитвами богомольців стоїмо ще твердо в вірі і не тратимо надій
Оврам
Слухайте ж ще раз
Я ж нічого не зробив не встиг же
Я так і чую як ти з докором тихенько питаєш мене А мама
Осатанівши від скаженого скруту з нелюдською силою стали локшити ці леви все що їх оточало їх велетенські пбсіки розбивали надвоє голови розкраювали молоді вродливі обличчя розвертали перса могутні поранені покривавлені перебійці все ще рушали вперед під блискавками навислої над їх чолами криці
Он Яшко пішов
Все надумав товариш дорогий
Сам не вилазь
Вона ж слухала довірлива добра і все їй було зрозуміло і теж разом в ним починала хвилюватись
А що таке слава
Я р о с л а в Не спiши Гаральд
Люди плачуть він їм грає
Маєш послать мене на муштру спитав Тарас
Ще падав деколи сніг але й одразу розтавав
Довше ніж на інших затримав погляд на пишнотілій Стесі котра стояла ні жива ні мертва з напівпорожнім уже полумиском підійшов до неї двома пальцями взяв налисник і вправно вкинув собі в рот
А врешті ти гадаєш для тебе було би зле якби ти пішов
О рідна земля яка вона була чудова бажана коли князь Володимир з перемогою повертався до неї
Твоїм сонцем і зорями гомінкими містами і вбогими селами скупим щастям і великою кривдою минулим твоїм і майбутнім
Пан Хлодніцький говорив стиха до Аксака
—Ми ж не знали
Ет панські штуки
Мовчіть іде
Вона сіла серед канапи сперлась ліктем на вишивану подушку заклала ногу на ногу по-паничівській ще й трохи простягла її набік що в сільських паннів вважається-за страшенний лібералізм
Бо йшов та йшов наражався на стовбури дерев обминав їх і знову йшов
Увечері на суднікафе зібралась кураївська рідня прийшли дівчата- будівельниці з букетами квітів завітало й керівництво комплексу і звичайно ж курсанти з Оріона та другмеханік усі бажані й дорогі Ягничеві гості
І щасливий до нестями я швидко ходив по шумливих повних сонця фарб і кольорів вулицях Києва і зустрівши знайомого в короткому слові поновили ділився з ним своїм щастям і біг далі щоб побути самому з собою з своєю такою майже екстатичною радістю
Сунулись тії тури в пущу так і виваляли дерево а князь за ними знай пускає стрілку за стрілкою
Чому ж тоді зволікає з виступом чого жде
Я ще трохи додам ясніше з большевизмом нам не по дорозі
Коли нарешті розігнали Терехівський район мені випало палити редакційні архіви
Мусить її приносити навіть безщасниця
Досить було iмператоровi зробити знак i зв'язковi стратигiв полетять на рiвнину вiйсько як могутня хвиля рушить уперед
Сидить посхідному підібгавши ноги традиційна бандура лежить на колінах а на круглім з сухими рум'янцями обличчі все та ж ледь примітна тонка ніким не розгадана усмішка характернпка-чародійця
Мати вже вмерла а дочка як і мати ходить тепер по наймах
Маюфес
Там куди вони їдуть не треба буде ніяких паспортів
Зітхнувши поглянула па небо
Цікавий прогноз зауважив один танкіст
Щоночі проклинатиму
Перетривожилась генеральша
Хихотіла й шинкарка
сказав нескоро в тиші статечний муж що палко так відстоював царя від бога
Ще дужче вражена була Роксолана коли довідалася про життя цієї шістнадцятилітньої дівчини
Стіна гола а дверей катма
Потім вони мовчали
Ідеш йдеш і йдеш
І так він згаяв тут скільки днів
Їхавши сюди він хотів побути на самоті відчувши тепер свою самотність боявся вже її
Тихими ночами я чую як той пташок тихо-тихо стукає дзьобиком о шибу i я прокидаюся зо сну
А Курінь давайте однесемо за пагорбок на солонці
У нас похід за походом
Все ж таки більше приглядалася до соколів бо й що чоловік та ще усамотнений
Загрохотів стілець
Божився і присягався мені що купив у якоїсь циганки- жебрачки а до нас ніколи ніяка циганка й не заходила
Вже один вигляд Безсмертного насторожує мене
Наш маляр п'є а діла не забуває
Один тут так прямо в кабінеті й спить
Після суду захворіла і вже не встає
Микола
Чернігівський губернатор повідомив жандармське управління що за згодою попечителя київського навчального округу професору Яворницькому дозволено прочитати в Чернігові 16 і 17 грудня 1900 року дві публічні лекції на користь місцевої громадської бібліотеки
Звичайно курка вирвалось з мовчазної авдиторії жіночий голос бо курка
Він допитувався в мене про якийсь правничий твір котрий мені на його думку як готовому вже урядовцеві може не був уже потрібний а йому до правничого Іспиту придався би
Тільки пані заоха або хто з дівчат на ухо за чим озветься котора зітхне з нуду
2 І просилася і молилася Пусти мене старий діду на улицю погулять
А я щасливий отче промовив палко Сковорода
Арсен не спускаючи погляду з юнака тихо прошепотів так щоб його міг чути тільки Ненко
Твій безконечно милостивий
Ввели і його
Одiйди ну крекчучи вiд натуги роздратовано прохрипiв вiн
Може Іван Максимович
Е-е-е чоловіче була б охота а діло завжди знайдеться
Ну знаєш ми не маємо щастя бути батьками нагороджених дітей а тому більше знаємо чим не вказуючи пальцем деякі батьки
З самого Глинська
Чекай
Живе ыа муку родиться на смерть
В хаті
Який мене гаспид понiс за сього п'яницю
Махнувши до молодого можа який стояв оддалік і пильно дивився на свого зверхника він крикнув
Так что вашь бродь разговор слишу хахлацкій
Хтось тут сказав що наші південні степи страждають останнім часом від жорстоких посух
Приїзд у Москву Івана Тимофійовича Хапуго-Соловейчика
На відповідь він кинув Корвинові своє звичайне
І если та гостина наша в вашем панстві показалась нам недишкретною то бить может так оно і єсть ібо козаки как не одной матері діти так і не одного нрава одні стріляли направо другіе наліво а треті прямо но так добре что всі в ціль попадали
А як на моє розсужденіє казав Сучок дак провчить їх падлецьов
Вона здивована швидко пригнулась до мене
На туалетному столі стояло кілька ваз із квітами на вікнах лежали французькі романи
Він зветься Василь
Що ж я буду дізнання робити на суху він одкинувся на ліжку головою до стіни й рукою обнявши за голову Матюху притяг до себе
Собака
Занадто вже великую ціну даєш ти розуму моєму
Тільки одна думка билася в голові коли б можна було розпочати життя од порога він би пройшов його інакше
А замок впевнений що може бути і ненадовго порожнім він наче загрожує і попереджає що з штуцерів може перестріляти всіх хто добиватиметься справжньої волі
У сьому буде вже моя голова
Він щодня в роботі та в роботі а їй у любов побавитися кортить як тій киці ледачій
Я н с о н.
Пауза
Вот благословение хосета
До самого живого дійшло
Вони прибилися до неаполітанських берегів неподалік від тих місць де Вергілій колись виводив на берег бравого Енея з славетними залишками троянців
Земля загорілася б під ногами такого клятвопорушника небо розкололося б і впало на його голову
Сьогодня ж там наші патріоти когось святкують
Кілька десятків ворогів упало в воду інші враз пригнулися закрилися круглими щитами ударили коней
Кравець та Некрашевич та режисер з оперетки та ще хтось говорила Мелася ніби наздогад
Сміються вони і вона ще всміхнеться
Пiсля чого Ява змiряв братика Миколу одверто зневажливим поглядом
Вулиця поширшала
Скажи мені краще правду Давиде хай я знаю бо буде гірше
Давай зустрінемось в темному кутку тоді побачиш
Цілий тиждень лив дощ як з відра
XXII
Тепер пани Грумбах Ган і панна Вайс заселяють частину долішнього поверху разом із Інараком
Тил подбав
А де взяти ту силу
Обід пройшов так само дружньо й весело як на Пожарском
А то ще скажеш що я тебе бив
Кого то обходить що ми їмо що варимо чи ситі чи голодні
Так так я вже чув
Сухим запашним повітрям степу дихав на повні груди Публій Овідій Назон
Як там кажуть хоч гірший та інший
В Україну мовив сумно ідіть думи-діти
Що
Якийсь такий віледж для нашого мистецтва
Це наш дивак почав пояснювати причинивши щільно двері Байбалом звати
Приєднувалося до їхніх загонів ще не дуже багато
А що таке
І ловлю вас на слові ви обіцяєте мені роль у новій п'єсі
То вже ми самі повставляли а решту позабивали
А от у Лондоні так і не була більше
Але все це все-таки ніщо проти людини проти її гордої несамовитої затятості що підігрівана лютою зненавистю відчаєм і безсилим гнівом помалу діходить до стану маніакальності
От хто за всі роки не покосував одвн на одного навіть поглядом
Зраду
Ліва рука на клавішах
Публіка гомоніла гула як вітер в лісі
Паліть мамо за смертю шкодувати не будем одвернувся від того папірця що волею випадку немов чорний ворон поквапився принести його Маркову смерть до матері она нема чому дивуватись сідав же гайворон на охололі груди Маркові видирав його душу біля якої мостилася смерть і може помилково віддер її костомаху замість життя та й шугонув зі своєю здобиччю у далекий край
Двері розчинились
Пане Елленбергу
Поля золотіють
Мирон зауважив це
В окна
В тебе ж є теж дочка
А ти на другу блиснув очима Федько А з тої ще на другу
Йому пекли ті сльози немовби падали не на сорочку дівчини а на його вразливе ніжне серце
Але ж батьку кошовий мені вкрай треба в Чигирин
Осока полоскала у воді зелені ножі
Втрутились купці
Якщо Прокіп Гордійович відміряв йому неприязнь квартою то той віддавав борг ковшем
І якраз тоді коли перестали пильнувати нору звідти вискочив ховрах і помчав мимо
Наговорившись назітхавши за покійником вони розійшлися кості зложено на купу і присипано землею пай не лежат на сонічку божім і давня робота зачинається знов одностайно мовчки важко мов і перерви ніякої не бувало
Селаброс без церемонії встав з каменя й налагодився йти
Нехай це буде тобi
Учора одібрала Ваш лист добрий та щирий мій Тарасе Григоровичу
Так це що скажіть
Усміхається професійно-задоволено
І насмішкувато в думках стежив за Марійкою яка присипала пшеницю в кадубах золотою половою щоб не заздрили люди що стільки вродило в них
І ось навесні 1889 року Рєпіну пощастило
Бідна смуглява дитинко ти вже принесла в жертву твій цвіт кохання
Ходім навпростець через баштан буцімто красти свої кавуни а погонич нехай їде просто до куреня
А чий батько дужчий чванився писар після того перед людьми
Чи це не сон
і мов задумалась
Хіба ви не бачили до чого призводять ребелії
Головне щоб не довідались мої батьки бо як могтиму їм це пояснити
Вашими можливо руками
Сьогодні в містечку порожньо і дико сьогодні зчепились в мертвій схватці два рідних брати а колись над містечком стояло хоч і вбоге але ясне й ласкаве сонце і Остап та Андрій були такими симпатичними людьми
Сливе два роки живе правобережна гетьманська столиця веселощами
Вероятно стыдится
Ненавиджу
Харциз коняку жаліє а жінку бити збирається
Вон захляла з голоду їй так хотілось чогось гарячого смачного незвичайного а дух свіжої линини лоскотав ніздрі спирав віддих їй аж нудило од сильного бажання попоїсти
Я сам піклуюсь про благополуччя і гідність
І проковтнув слину вельможний сеньйор тепер виминає
И пришедшю ему къ Киеву пребысть 4 лhта
Вона віднайдена й виявлена світові
О Небо
Ой є що бачити сумовито відповів Демко
Тільки жагу розпалив
Тоді ви дасте красу яка в вас є
Мотря бачить чорну тінь полтавського полковника що пробігає по мурах
Провалитися вона зуміла а от вилізти—дзуськи
Тяжкий іспит і великі страждання зробили її передчасно дорослою
Хотіла відомстити тобою за своє рабство і неволю довічну а відомщено мені
Насилу Христя утішила Івася насилу звела його з Маринкою і трохи спочила коли вони загралися
Ні мій тату я нікому не скажу
Виявляється ви мосьпане колись у дванадцятому році зуміли за сімнадцять днів сформувати кінний козачий полк а давалось цілий місяць
От якби ти до пiзнього вечора залишився тут ми б побачили усiх борсученят
Хлопче я хочу щоб і мене кохали
Я люблю осінь
Не один сто вас малярiв стане мiж нами всiх змету
Її бабуся з рота годувала
Але ж ти сам захотiв цього
Коли ж увіходять до Труди старий граф щільно пильно зачиняє за собою двері й вікна
Щоб почати початок правосуддя на цій він криком підкреслював це слово землі за власними вимогами щоб ніхто непокликаний не топтав її без нашого дозволу щоб зникла між нами зрада бо зрада це мор параліч засуд небуття
Звичайно я не збирався ставати на бій з упирями бо опріч всього знав що їх немає вони суть вигадка темних людей але коли б довелося виказати свою хоробрість пішов би вночі до тих млинів
Не тепер то в четвер
Щоб я зараз сказився
По другий бік Священного пагорба стояв терем його сестри Радмили вдовиці старого конюшого Вищати Огнянича
Як там мій
Поки що на них не зважали бо виділи не до обережності тут
Чому
Тайфун Маруся
Якось уночі я бачив як вивозили мармурове погруддя Шевченка
Що робить наша розвідка
Давай сюди що ти там ще мазюкаєш
Авдиторія була з трьох фігур
Так що ви гадаєте що вiн гусака не проковтне
Та я мамо не боюся Морозенка одказав Пилипко не страшний він мені
звів руки горі Сковорода
І тихо в мовчанці стоять снігові станції може знову ми будемо бігати сюди розгублені з запаленими очима а за холодними станційними будинками завиють вовки на журний холодний семафор
Так
Я киваю головою згоден мовляв молодець дівчина чорт з нею
Сього всього учить час і неволя
Мовчання ставало нестерпним і тільки тоді вже як Юетвн Другий верухяувея буде аби недати логофету знак аудієнцію завершено аварський сод може йти опам'ятався і встиг можвти слово-відповідь
Я теж хочу поглянути врешті і на ваше Чортенятко і на Чорного ангела
І їй теж не можна в неї печінка
Була мати як світло з височини і втратилося і такий біль тепер такий пекучий що не можна йому витримати похилився він до покійнички тільки і сказав
Принцеса Еліза обережно помалу сідає на стілець не зводячи застиглих заокруглених очей із порожевілого від підняття лиця Георга
Молишся ти в його хаті то він тільки відчіпне подасть а помолишся біля корови чи коня іншу маєш заплату
Ніби перегортав сторінку за сторінкою все своє життя
Утонув
То скiльки ж книг сьогоднi вже готовi I чи багато почали писать
Чує моя душа що по дорозі помру
Кліщами схватив за край рейки
О к с а н а Ті веретенця й досі в мене є
Так тривало годину чи дві чи й цілу вічність аж поки Вербень не зійшов з драбини а я зайняв його місце з мокрим тампоном у руці
І знову кладе лице в подушку
Й далеко так що очі мені болять від сонця
І вийшло так що турецьке військо тільки приминало траву а не витоптувало її щоб більше ніколи не підвелася
Отже наші збори законспіруємо присутністю панночок
2
Бачу що це я виновником цілої пригоди мені це страшно прикро
Ось вибухне ось задрижить
Це її фундамент
Тут Петро а там криваві тіні предків
С самого начала он отслужил панихиду по праведной душе своего благодетеля и перенесши на опустелый свой хутор драгоценное наследство мать его тоже скончалась он начал приводить свою дедовщину в порядок и уладивши на скорую руку что мог он пригласил духовенство и сначала освятил собором возобновленную оселю а потом собором отслужил и панихиду об успокоении душ отца матери и всех ближних родственников и ближайшего искреннейшего своего друга и благодетеля отца Григория
Конечно лучше отрубить как ни больно зараженную руку чем зараза пожрет все тело
Надвечір козаки зупинилися на високому березі бистроплинної Тиси на нічліг
Князь Святослав вiдiйшов вiд вiкна зупинився бiля кесаря Бориса i вийняв з пiхов меч
Професор сів коло дочки на софку а мати присунула навпроти стільця
Гм
Так мені зручніше
Ай
вигукнув Самуїл
І переймався глибокою заздрістю до людини що адреси не має
Всі люде в шинку зареготались
От і зараз
Та пригубте либонь
Вона он там під дверима
І коли вернувся Тихін не було ще Марії в хаті
Нехай усяке козака знає
Наміри його правдиві і щирі е а що умкнув Дарину то дива в тім немає такий в землі їхній із діда- прадіда покон
Хати були все бідніші
Вона їм не дорога їм дорогі грунти та обори
Але розбуркати Петренячого не можна було
Ключниця немов догадалась винесла з льоху два кошики яблук і всіх частувала
Ти ж футболіст а не корова
Глядить іноді на неї і мовчки в душі молиться до неї
А може не віддавати Златки
Похож а ты все-таки не узнал его когда он был здесь
Відчинився люк стала підійматися з нього чорна хромова рукавиця
Що
Ніфшелі она міня не люпіт
Раніше сам знаєш
Так мені оповідала про це Олександра Михайлівна
Коні наставили вуха й прислухаються до луни що глухо йде в гущавину від ударів копит
От настав Великдень
Чого я хочу
Піду я з бабою до Києва та одговіюсь в Лаврі
Потрібував тихенько покрутити клямку і переконався що двері були замкнені
Де ж ми великий пан кадильницю за попом треба нести а ми не робітниця не наймичка ми важна птиця паламарка
РОЗБИШАЦЬКА ДОЧКА
Ми всі народжені рівними перед Ним і маємо жити як рівні
Я вольна козачка промовила стиха Тодозя
Чи не найбільшої кривди завдали Православній Церкві нащадки славетного Костянтина Острозького та його сина Олександра котрі поміняли відправу в церкві на лядську в костелі та заходилися з неймовірною запопадливістю викорінювати схизму особливо прославилася на цьому терені онука Костянтина Анна–Алоїза спадкоємниця всіх багатств старого князя котрі перевела на костели та кляштори
Десять карбованцiв одчайдушне рубонув дядько Трохим рука в нього зараз була така важка що повела його всього набiк.
Мов сивиною
Я це отримав завдяки своїй професії жодного метра жодного кілограма дефіциту в крамниці чи продмазі і ніяких інших вигод особисто для себе чи для моєї родини
Я Ганнусі не боюся
Обіцяв прибути до нас товариш Микола отой літун що ви ба-чили його в Києві на аеродромі пам'ятаєте
Рожеві скла це прикмета молодих а чорні старих
А кинемо свої садиби
Я кружляла біля дверей щоб ніхто не підкрався бо ці євнухи так і шастають у кожній бганці запон по євнуху а то й по два
Бюлюк-баша ствердно киває головою і оглянувшись довго і пильно дивиться на купця ніби хоче проникнути в його потаємні думки
Він своїм широким лицем вимахував то на тоіг бік то на другий цілуючи смачно тонкі та зблідлі уста Олени Іванівни своїми товстими м'ясистими
Товариш Вовчик звичайно не погодився з цим твердженням і сказав що Дмитрій все-таки анальфабет І не розуміє що таке філософія
Я пас ягнята за селом
3 співали дами кладучи собі на тарілку величезні порції страви
І поєдналась Україна з Польщею як сестра з сестрою як єдиний люд слав'янський до другого люду слав'янського нерозділимо і незмісимо на образ іпостаси Божої нероздільної і незмісимої як колись поєднаються всі народи слав'янські поміж собою
Не відав що сказати на те і силиться уникнути вітцевих сумовито-гнівних і пристальних водночас очей
Кроваві сльози почуріли з темних її очей
Рай та й годі
Чув кажу
Ну от наші почуття себто мої і Соломії
Не може бути
Стривай сказав сам собі і спинився
Поліз у кашкет Юхим Ховай струмент
І нараз йому стрілила до голови нова думка
Мене ніхто не викрадав
Ти уявляєш
То машина поїхала
Бо я вже посилала не раз довірених людей з великими грішми щоб мені принесли бодай вістку про родичів
І бачимо каже його і помогти не можемо
С т е ц ь к о. Так помiняймось ке
Сафар-бей зі своїми людьми зупинився навпроти довгого вибіленого куреня
Замкни їх у скриню на замок на два зводи щоб часом не повтікали та не потяглись наслідці за тобою в гості на іменини жартував Радюк
Лікують плеврит
Усі були глибоко зворушені
Так-то пане чеснику
Воздвиженський тільки що переступив поріг свого дому а Марта вже й накинулась на його мокрим рядном
Спасибі ж тобі за вірш
Про це говорить ціле місто
Плакала рвалася йти до сина
Славута хвилювався ще більше
Батька вбили гукнув у розпачі Сікач сплигуючи з коня
Відчувши що вже стомилися перегорнув газету одкрив сторінку Селянське життя
І той дав гроші великі гроші цілих тридцять карбованців
Часом це виглядало трохи смішно
Миловида тоді лиш вийшла з зарослів і нагадала про себе як жінки завершили обмивання й стали погомоніти
Та
Хоч познайомились ми наполовину
І серце його тужить по людській цілості незрадливості
Похапцем записала
Прокіп Гордійович лікар
Червонобокі яблука там родять просто на стовпчиках
Запорожці нібито бажають служити нашому сонцесяйному султанові
Студенти попросили паннів до танцю
Коли Іскандер відчув що вмирає а мати його плакала він втішаючи її сказав Подеколи буває радість іноді печаль
гукав Чіпка качаючи Лушню з боку на бік
При всіх суди при людях щоб кожне бачило й чуло як судить ревком людоїдів
Підночовував у Стрийському парку
Україна і т. д. і т д
А вже гадають хто кому до мислі а хлопці зносять до багаття хмиз
А ви б на мені могли женитися
Лежала мати хора вже давно І не пускала ясного дитяти Тож уночі втекло воно в вікно Цілющих ліків матері шукати
Ледь привітавшись оббіг майстерню і кабінет на антресолях погмикав щось пробурмотів і запитав
XXX
Удар поразка і вони підуть урозтіч ідею кинуть на дорогу разом з брудним своїм солдатським картузом і самі ж розтопчуть
Коли б не те він вже давно втік би не надумуючись бо мав до цього багато нагоди
Батько нічого свого не каже
Руки його затремтіли аж трохи журнал не випав з них а лице й шия буйно почервоніли
Став розрива купу Ляхів мертвих шука когось
Голос за вікном
А хто винен
Раптом біля жаровні підвівся худий чолов'яга хрипко пролунав його простуджений голос
Вдягайся та їдь зо мною в Вільшаницю
От і забожусь що вкрав бо й хату поставив за крадені гроші
Та він піде сміло на смерть з козацькою піснею на устах
Але ти правий треба було обійтися без цього
Мене й мого сина ждуть злидні
Я босий слід твій бачу у траві Який боюсь і подихом займати
Ви хлюпнули на дядька хвилями усмішок
Пасічний
Дивиться Кайдаш з тієї дірки вискочив чортик такий завбільшки як кіт та й знов сховався на піч
Ото ж і воно що із землячкою
Коли ведеться йому може кинутись у воду й рискуючи життям рятувати другого
блиснув
Ти його теж через свої оптичнi жест на мушку взяла
Хоч обличчя гостей після доброго сніданку й випитого вина сяяли веселощами а очі блискали одвагою хоч у легкій розмові пересипаній жартами й сміхом звучало безтурботне молодецтво проте одразу було видно що шляхта зібралася не заради бенкету а в серйозній справі
Йому досадно що не зможе вслужитись Василинці А де батько
Унія поширюється і наші церкви забирає силою наших владик нема а просте духовенство темне розбите безрадне і нікому дати йому проводу
Коли головний потік спав і залишились самі тільки невеликі обози барон наказав денщикові покликати офіцера але не дочекався і сам поїхав назустріч
А гарна дівчина брови густі неначе чорний оксамит губи повні червоні очі великі карі
Нема ж бо й Бога тільки розум єсть У розумі і слава наша й честь
Але хай він як змія в'ється і скаче ми його знову викривати почнемо й обійдемо його обителі уготовані для тих що стануть на лівому боці щоб явно була пізнана неправда і зваба бо не всім буде один кут чи пристанище в мучилищі але різноякі за чином саном і життям кожного як і слава тим що стануть по правий бік ті сонце ті місяць ті зорі після того як проспівають славу світлооким і честь візьмуть у них у тих численних обителях що про них сказав Христос в домі отця небесного
запитали через віконце
Око за око вухо за вухо засміявся і відкрив розбухлий планшет
С н і ж и н к а
Христя підкидалася на подушці
Цітера одне з імен Венери
Леночко
Це хлопці
Повернуся з війни більше плакати не буде
Я сказав жидові не продам
Чуйкевич вернувшись в Батурин довідався про дальші подробиці долі свого тестя і його спільника Іскри
Ти глянь навколо
Може то вже моя летигь сказав
Молись богу щоб швидко й моя невинність виявилася
сторопiв розгубився вирячився i почав наливатися буряковим соком дядечко а мати затулила долонею рота й прожогом вискочила з хатини
Останні його слова потонули в голосному жіночому риданні та дитячому лементі
Документи маєте
Устина кинулася як метіль до вікна
Я тоді схиляюся до неї і натхненно шукаю її погляду
Сулеймана-пашу слуги півдня підводять з постелі а Другу половину дня він думає лиш про те як влягатиметься в постіль своєю тушею
Брат мій хоче бачити вас обох
Кров не вода
Картав себе і забігав думкою до кобищанського будинку хотів цього разу найтепліше зустріти дружину
На ранок має бути сабантуй
В їх руках спочиває будучність народу а їх самих жде безсмертність
Але хіба ми сліпці
А ще писав би вірші
Який сором скрикнула Марта
Спробував умовити гетьмана так ви ж знаєте який він
Що
Сила
Та він же мене з'їсть без солі
Ява нарешті розтулив губи
Мені однаково
Помічники онуко прилетіли
Раз на рік я ставлю дорогий попіл на стіл і розмовляю з ним плачучи й приказуючи
Пірат за мною
Любезне дiло
Похід задумано задовго до приїзду Святослава полки зібралися ждуть мого наказу і я в суботу вирушаю з Новгорода-Сіверського
Не на добро се
Ніхто на Єльку наче й уваги не звернув коли вона силуючи себе таки переступила поріг собору ніхто не запитав чого запізнилась чого заспала її появу в соборі всі сприйняли нібито навіть байдуже але в цій байдужості почувалася якась умисність
Я приготую вам краплі датського короля мій шановний
Мав ще звичку Олекса з місцевою дітлашнею блукаючи коло церкви шукати собі розваги біля тих небезпечних ям в яких гасилося вапно для ремонтних робіт за відсутністю таких речей як порох і динаміт що до них цей тернівщанин змалку мав посилену цікавість став він на потіху дітям заряджати вапном пляшки горілчані і їх потім розривало вибухами як бомби одного разу ледве очі по повипалювало нашому Олексі
Правда чудові
Утомившись він закінчив свою довгу річ надією що його рада буде прийнята а тим часом може хто краще що від його пригадав то хай повіда перед нашими зборами
С т е ц ь к о задумавшийся испугался от его крика
Тихо Но я может и не позову вас
Короленка і Василенка зустрів у вестибюлі голова губерніального земства і повів оглядати чудові зали
8 лютого
Що мав з цим робити
Оце сказали про свого сина дали йому характеристику махнув рукою Марко
Диво але йому тут найліпше працюється
Альоші він просто сподобався
Зажди трохи сказав Недбай Коли бал так бал
Все заростало як заростало й помирало саме людське живоття в господі
Папа Інокентій XI примусив католицьку Польщу приєднатися до цієї коаліції і хоча Річ Посполита була на той час вкрай виснажена безперервними війнами та шляхетськими міжусобицями король Ян Собеський вів з Австрією трактат про взаємодопомогу і зобов'язався виставити сорок тисяч війська
Хе-хе гляди бува
Верещака
Кинувся на печенiга вдарив його кулаками в груди так що той випустив зброю а тим часом сам вихопив свою шаблю й одним ударом стяв печенiговi голову
Він пручався вимахував руками заслоняв лице копав ногами та оборонитися не міг
Я також не мав такої нагоди
Він мучиться
Шиби стежили стежили
пошкріб Грицько потилицю
Я знаю хто ви такий
Йшов сторожко готовий зустріти чужинців
Ні Опришко не кричав як почав було попервах
Княгиня раптом кинула синову голову й учепилась обома руками в смолоскип
Дихнули росою і нічним туманом луги і ген вже близько під червоним місяцем заблищало перше озеро Нижнє
Жандарм вилазить з води нi на кого кулаком не свариться але про себе щось бурмоче видно лається
Вважайте самі одказує панночка всміхаючись
Такий гарний з себе
На чолі своїх закутих у броню сіверян вилітає на узгір'я і пологим схилом мчить униз
Ну проговорив він Я нічого
казав далі Копронідос
Згодом і штовхать-таки почали а хлопець що той чорний віл лиш боками поведе як його штовхнуть
Марко змовницьки понизив голос
Я мовчки підсів до них
У той приїзд
Вона витерла щоку рукою ще вище підняла ліхтарик і підійшла до стіни у білій холодній глині порубаній лопатою заряхтіли барвисті камінчики заблищали червоні жилки
Якби нас з тобою розділяла височенна гора злі язики згладили б її в долину коли б ріка пролягла між нами вони перекинули б через неї міст
Хай би на її могилцi навеснi як бузок розпускається хай би весь час соловейко тьохкав
Цим пояснюється що Ацест Енею як би брату Велику ласку показав
Виговський увiйшов в залу свiжий бадьористий з веселими думками в головi
Та чого ви Улю
Так оце допіру
Вся її постать—страх тривога і торжество
Довга шовкова сукня молодої шелестить остро по камінних плитах знати що вони зближаються
Та з того би виходило що моє завдання між козацтвом а не між вельможами з котрими я і говорити до ладу не вмію
А это завещание писано вчера сказал священник значит он с умыслом умолчал о дочери хоть и знал что жива она значит он устранил ее от последней своей воли и ты Герцик не смеешь отказываться от исполнения воли умирающего должен принять все его земные блага и стараться о приобретении таковых же на небе
За ними і всі інші
Молодому паничеві дуже сподобалось і село і чудопа місцина над річкою й кругом ставка і веселе товариство але більше од усього його надила молода господиня Софія Леонівна
Тараня була дуже давня лежана трухла й гнилувата
І Филін і його жінка Мокрина неначе вже ждали Романа
Хоч під лавкою аби жити з гарною панянкою хоч під дровами аби жити з чорними бровами каже українська народна приказка
Так уніати які володіли Софією тридцять шість літ -не здобулися більше ні на що як забілити вапном усі фрески й мозаїки і грецькі написи які дратували їхнє око звичне до латини
Я особливо серденько
Але він тебе не візьме
Розкажи
Це ж
Тобі не місце в партії й ми брат ошіблісь що пішли на поводку твого тестя і декого з району й прийняли тебе кандидатом
Коли ж таке життя настане що не буде ворогів не буде крові і сліз коли тільки люди будуть жити на землі
не то сама собі не то Христі одказала глухо Одарка
Ви хотіли аби вона сама виходила з повозу і роздавала гроші
От коли б так вітрець подув думав собі Жук та годі на це довго ждати
Після ситого полуденка якась нудьга примусила її никати по закутках нарешті вона знайшла колоду карт і сіла ворожити за скриню
Йонька забрів із косою в густу траву і поплювавши в руки став на покіс
Дівчина обережно наче в холодну воду спускалася по скрипливих східцях а місяць і тіш грали па її обличчі на косах і легенькій сукні що встигла увібрати пахощі вітряка
Я вас не боюся
Стряслося щось
Усе перемішалося в моїй голові
Так упивайся ж гадино у моє тіло
Як гарно з хаті як просторо в сінях
Комбат сказали як тільки Ясногорська заявиться на горизонті знову будуть вимагати її до нас
Сонечко десь уже зійшло але його промінь грав тільки на вершках дубів та високих яворів до човна ж через гущавину плавні він не досягав
Вої з княжої дружини після смерті Святослава взяли безтрепетне тіло Микули й інших поранених на руках понесли мимо порогів далі на веслах а часом під вітрилами попливли вгору Дніпром
Ой нащо ж нам був той фальшивий утопленик
Ви хочете мене залишити перелякано промовила Спиридонова й схопила Марченка за руку Не робіть цього товаришу
Якраз
Я маю ключі каже Ібрагім
Володько втомлений голодний розбурханий а тому чи не краще розпрощатися з товаришем і розійтися
Й усміхнувся власній усмішці
Вона ж знала він жив у Дорошенка в Немирові тепер у чернігівській гімназії де учителює Ілля Петрович
Когюбинський ще дужче хвилюючись швидко підійшов до старого і міцно обняв його
І сміялась безжурно
раптом скипів лейтенант
h1 Пахне хліб h1
Два карбованці
Яка-небудь шина що блищала з трави мов плазуюча гадюка або чавунне колесо до половини загрузле в землю викликали перед його очі картину шумливого життя фабрики і він бачив себе коло вагонеток з цукром або біля апарату
Всі нагострили цікавість
Але Бурунда вже й не слухав тих слів що іншого надумуючи
Не встиг переглянути весь цей скарб як Нюргустана принесла листи від Віктора Костюріна Миколи Віташевського Миколи Ожигова і Михайла Ромася привезені Ольжиним братом з Іркутська
6
Розв'язка в гітарних поетів
З Марусею вона про се не заходила у розмову хіба так навдогад що скаже Катря Нащо те кохання у світі
Ні ні
Та вона так не хоче
Під'їхала підвода з Остюком
Цей сам добре вмів по-образованому і радий був Романові
Христя мовчала тільки її серце непокійно билося
Якийсь абсолютно не схожий
Подивився класні роботи вихованців а потім ще вчора збирався написав листа племіннику графа Трощинського що цікавився успіхами усіх одинадцяти учнів які вчилися коштом кибинецького владики
Чом же ти не пішов в монастир як наш сусіда Петро а взяв мене собі за жінку —спитала в його Соломія
Как цветочки в чистом поле Вырастали дети Знала власть я знала волю На широком свете
Раз каже що лише той має вартість що сконсумував 107 таку і таку силу книжок а другий раз у неї лише етичний елемент є такий що робить з чоловіка вищого чоловіка
До старшини Пам'ятай Михайло що буде каяття не буде вороття і з Сибіру є сюди шлях
А коли й мати виходить він цілує незграбний чорний апарат і побожна притуляє уста до кінчика тої ложки яка торкалась уст ч-ервоної такої сьогодні зовсім- зовсім іншої голівки
Але з другого боку може руїни потрібні для гострішого відчуття сили і безсмертя життя
А після того
І вона чує
Дурак
Через скільки часу той вернувся веселий з папером в руках
Вони наближалися до чоловічої гімназії
Та де ж нам луччого Василя ськати
А колись вірили в Будду
Мовчать
Берiть його тiточки за боки тягнiть до жандарма
Нема нема та й виступить на котромусь із нашої молоді
Щоб туди добратись треба пройти студене Варязьке море довго блукати між високими гострими скелями де кожної хвилини на мореходця чатує смерть
Там
В руках і ногах немає сили звестися відігнати звірів які вичікують тієї хвилини коли можна буде поласувати нежданою здобиччю
Він перш усього вийняв з рота люльку сплюнув приплющивши очі в огонь повернув голову до Володька
А потанцюємо
Чорна мла тепер здавалося вже пливла й шуміла наче чорне море вічним шумом прибою
Але деякий час ще чулося тут на горі як немов з-під самої землі линув поволі стихаючий гомін перший літній ярмарок у Полтаві засинав щоб разом із світанком з першою зорею знову зашумувати завирувати може ще дужче ніж напередодні
Діти стояли на лавах на полу навіть на припічку
Коби руки в мене годні а я закуплю пару молоденьких биків вигодую та й за два роки знов буду мати те що лиха година витуманила
На лоскутке серой бумаги он написал итальянским карандашом Достань два билета
Нічого собі господонька озирався на всі боки Остряниця
1946 ДИКА ГУСКА Дика гуска це таки справжня гуска тільки дика
Як чого
Вода сягала вже до колін
То їдьте на Україну
Я не хочу думати весь час от про це треба напи сати от про це буде цікаво прочитати і коли ми вдвох я й не думаю як та що я писатиму я просто гуляю дивлюсь дізнаюсь про те що мені самій цікаво знати а в голові в пам'яті завжди лишається що найдужче вразило значить про це й треба написати
Ви бачили моє життя і я можу сказати вам усе
Обмислюю Вірунько чи не записатися мені в секцію класової боротьби
Слухайте що ви кажете
Я думав дещо троха над нашою долею
Льоню іди
Який ти чудний ципка
А потім підвелася і жагуче промовила
Капітан Пальма
поете устань
Андрей последовал за нею
Як море зрадливе сьогодня на лоні своїм гойдає тихо байдак і мов присипляє пливця а завтра в мент один скаженіє і б'є на тріски той самий байдак і топить у хвилях своїх навісних необачного пливця отак і народ коли розірве ланцюг покори подібен морю навісному
Ой коли б молодиці не пересмажили печені та курей
Орлик зрозумів вагу моменту пізнав ціну цього переломового факту в своїм житті і в відношенні до великого гетьмана
Та почекай
Верещака тремтячими руками дістав з–за пазухи аркуші рівняв їх
Кілька гайдамаків кинулося до будівель і трохи перегодя в різних місцях знялися важкі клуби чорного диму
Я тільки колись милувалася двома студентами неначе малими хлопчиками я тільки в їх любила гострі карі очі а не їх самих з тілом і душею
Вона стогнала і тягла їх за собою
Вона мусить іти щось не дає їй спокою
Ні з чоловіком
Сам вернувся живий а батька привіз мертвого
Давно побрели од левади й вернулися назад музики десь спали цимбали спала скрипка притулившись до теплого комина одм'яклим за вечір боком дрімав бубон
Діонісій що чергував у той день зустрів прибулих в напівтемному коридорі запитав до кого вони і навіщо і запропонував роздягнутися скинути у вітальні верхній одяг а тим часом він помічник доглядача доповість їх благородію
А Максим довго ще стояв на місці очарований щасливий
гуконув голос
Ось він труп голосу папського невір'я та гордості що нібито брама пекельна перемогла грецьку віру а римську не перемогла й перемогти не може і то через те що папа голова й намісник святого Петра
Дівчина похитала головою
З одного боку коли принц невиразно написав то очевидно ця невиразність потрібна але з другого боку коли принцесі не дати правдивої відповіді то тим можна стягти на себе її неприхильність
Я міг відповісти Пиндиликові що й поза шкільними підручниками в російських таки авторів можна прочитати про впливи галицького зодчества на зодчество Суздальської Русі й крамольного отже тут нічого немає Суздаль тоді тільки розбудовувався і заселявся
Деспоти нагадують дітей і ті й другі над усе люблять урочистості свята забави
Що більший самолюб і фарисей То більше прагне шани від людей
Коні
Тут для нього тіснувато
Але говорила вона про це весело
Як же ми тiтко поїдемо
Тип оголосив як конферансьє і взяв балабайку як артист
І от що це твоє сховище я його для тебе беріг Микола висунув шухляду в столі Ось тобі ключ од вежі
Ми ми
Гаятись не слід бо завтра може бути пізно
На цьому ми згортаємо історію Вавилона свідомі того що сказаного тут набагато менше аніж не сказаного але будемо плекати надію що й у такому вигляді книга зможе прислужитися людям
Мішками зав'яжуть собі шиї аги і вельможі і настане страшне панування Капу-Кулів15 15
Стояв липневий пропахлий медом ранок
А тобі хочеться замість відповіді сказав кетхуда
Не побачите вже Максима а почувши про мою смерть посумуєте і скажете згинув для добра громади
Свят-свят
Їх верхи сміються ще сонцем що владно осідлало Чорну Клеву
Ще там якісь жиди шваркочуть
Зомліла
Руським послам коли ввійшли до Триклінію Юстініана відкрилася велична й барвна композиція візантійських вельмож що стояли навколо імператорського трону мов воскові ляльки виряджені в багаті шати відразу ж учинено вітання з запитаннями через препозита про здоров'я й благополуччя архонта Київського Георгія а також про здоров'я послів а ще про волк імператора всіх ромеїв після чого посли сіли говорити з василев-сом а всі хто їх супроводжував перейшли до сусіднього залу Сивоок теж плутався в довгому незручному одягові поряд з Міщилом який здавалося й народжений був для палацової розкоші дер свою рідкобороду мармизу намагався видовжити коротку свою шию щоб побачити якомога більше а може щоб показати себе хоч і без того вивищувався над усіма на цілу голову вони з Сивооком були майже однакові на зріст тільки цей збудований був гармонійно а Міщило нагадував Агапіта короткі ноги коротка шия наклепника тулуб такий довгий що коли доводилося Міщилові сідати то не знав куди б заховати хоч трохи того тулуба
Так це ж пісня
О л е н к а
Красуня богиня
П а ш к а
Ця не ніяковіла й не соромилась
Чого ж він не при собі
В неї шия повна біла як у лебедя
болісно стиснулося серце в матері
І я зроду
—ридав Тарас не в силі більше стримуватись
Ой дядечку
Обмерши від щастя нахилилась над ним торкнулась стриженої голови торкнулась ніжно-преніжно щоб не злякати зі сну а як прокліпнувсь від незрозумілої ласки так і вхопила здушила в нестямі обціловуючи свого найдорожчого на цілому світі тиранчика
Мовляв за її душу турбується за її напрямок її думки
Значить ніщо й доказувати самостійність і потребу самостійності бо вона доказана самим тим фактом що так є і інакше бути не може
Він був при пам'яті
Ай-вай
От би залучити котрогось красуня для моєї Насті подумала Балабушиха
За собою мають вони ще народ
А просто попереду ген унизу якась метушня й клекіт
Розмовляю ввесь час французькою італійською мовою
Горе мне
Вибрала путь
Не плач серце я жартую
Отже висновок такий частині Друзів Ладу летіти до Азії
З ватаги під'їхав до Сагайдачного старший чоловік з сивою довгою бородою і вклонившися Сагайдачному каже
Ми поділимось на гуртки по двісті-триста людей
Поки поралась та прибирала i була з матiр'ю так їй i весело було а тим бiльш що матерi стало легше i вже пiднялась з постелi батько теж веселий i ласкавий був до неї от вона не тiльки не журилась та ще сама собi дякувала що так з Василем зробила i ходячи i пораючись усе думала Коли б швидше можна було їм розказати про Василя то як би грiх з душi
Вер спробувала натиснути на двері
Прийміть же наші презенти од щирого серця
Як ми досі сповнювали свою присягу о тім не буду оповідати
І хоча дурощами любовними не займаюся одначе як справжній християнин не супроти мар'яжу звичайно жінку шукав би не модницю й манірницю а просту покірливу й хазяйновиту
Коло пів до одинадцятої надійшов Євгеній
Хлопець ішов не поспішаючи визивно піднісши голову на знак вищості якої свідомість чіпко йому в голову вкорінилась надаючи блиску очам та спокійної розважливості рухам
Із досадою турнув геть від себе купу паперів
Тут сiдельники обтягали товстою усмою з веприни дерев'янi колодки оздоблювали сiдла золотими й срiбними цвяхами шили узди поводи
3 дігтярем
Жив серед коней пильнував щоб вони були вчасно розсідлані вищіткувані й витерті до блиску мали звільглий овес у жолобах і свіже сіно виводив разом з іншими своїми товаришами коней на проводку а ночами коли ніхто не бачив ганяли їх щоб не застоювалися
Вже поночіло і Коцюбинський з хвилину приглядався він усього рік не бачив свого друга і все ж боявся помилитися
Там певно все ще в руїні подумала і сльози заперлилися в її очах
Грушівка була майже на долоні
Кум
З Омельком
голос кобзаря нерішучий кволий непевний козак щиро не знав
Ватя випила чай і слова не промовивши
ВАРТОВИЙ
Омелько
Ось ближче до берега
Сто карбованцiв дам
Я й сам не хочу в лісі трубити з вовками та гризтися з рідним батьком
І тоді минало сп'яніння
Зараз я вам полоскочу боки
Татари розграбили спалили людей вимордували мою маму тата й діда вбили сестру взяли
Маленький щасливий вселюблячий і всім задоволений царок
Він щось має своє на меті
Я підняв свої покалічені камінням руки
Не віриш захвилювався він
Петро прочитавши письмо усміхнувся теж
А ось по грошу склалася русинська громада і вилила дзвін змогла
Это Хортица к нам приближается а на ней гудит Сичь или лучше сказать прысиччя потому что самая Сичь по той стороне острова
Упізнав-таки сина Думитре-бею
Мов над головою та хмара зайшла
Шлях від Чигирина де йому пощастило вислизнути з-під розстрілу до головної резиденції коронного гетьмана Речі Посполитої Караїмович промчав вовком уникаючи людних місць вибираючи лише глухі путівці
Ми той що в скажено-рухомому танці машини керує огняною електричною вагою непереможною всесильною
З цього всі зробили висновок що ці болячки не заразні і що вони не від інфекції а від розладу обміну речовин в організмі
Простори океанів відкривались і тобі але твоє судно ніколи звідси не попливе на мертвому якорі воно
А сам тому найбільше винен що Бенедя скалічило
На те потрібний час
Максим слухав пильно дивився Соломонові в обличчя й мовчав
Якийсь Він якась Вона
Бо все це придумувалося для того щоб вас помирити
Не залишився в боргу Микола син Іванів сквитав йому Бог дана
І це тобі можу дати тільки я
Хай би дівка мала втіху побачила свого лада та побралася з ним
Сміявся несамовито
Краще далі від спомину і гріха
Весталка меня более и постоянно занимает
Отакий фронтовик
Саня сиділа на софі підобгавши під себе ноги
Добролюбов дратувався слухаючи слова звернення Герцена до імператора хай і сповнені обурення і докору
П о т е р ч а т а рушаючи одно до одного Ти сюдою я тудою а зійдемось над водою
Знищити
І найсильніші душі прозріваючи впадають у безнадію і жадають заспокоєння в смерті
Сумував ходив по дорогах багатів не дбаючи
Боротьба Матвія зі селянами та своїми хуторянами скінчилась його перемогою
Сином його майбутнім тепер наповнене все її життя справжнім щастям стало для Лукії бачити його веселу молодість бо власна її молодість злетіла мов сон промайнула що аж диво часом бере чи все те й було чи був отой світлий рай-гуляння у молодого тракториста Мамайчука який тепер ганяє без ніг по радгоспу на скреготливих що аж душу ріжуть коліщатках
А одного разу як з гулянки йшов відьма за мною з версту гналася
Гонтині пікети неодмінно б її схопили і тоді їй смерть
Хлопець оторопів
Там не було й душі
Він тонкий знаток в таких речах
Ага
Тільки що Воздвиженський переступив через поріг як Марта глянула на його невеселими очима
Тим же голосом Запам'ятай твердо тільки так і можна
Олексiєчку мiй голубчику
Півгодини пізніше від'їхав батько до хорого а я залишився сам один
Затишно й мирно під цим темним покровом
І
Данько сунув руки ще глибше під ганчір'я шукаючи найтеплішої місцини і раптом натрапив пальцями на якісь гостренькі зубчики що стриміли із шпарки в черені
Таки ні
Нема ліверантів запалу биття в долоні могоричів
Його болісний стогін мовби став знаком для туменів що стояли в мовчанні по узгір'ях
Вже стемніло як козаки опинились над Інгульцем
Мій голубе мій соколе ясний візьми мене з собою
Рушники несла на руці
А там сидять стрільці
А де ж ти живеш на селі чи хутір свій маєш
Петро часто каже якби такого борщу як мама готує
гука Чіпка
Краса того місця так причарувала Карпа що вся його жизнь зма-лку й до парубоцтва здалась йому якимсь сном йому хотілось тільки дивитись то на сади то на скелі то на кришталеву стелю синю од синього неба а часом блискучу як цвіт веселки
Беріть живцем наказав Сафар-бей
Там баба Домаха свою квочку навесні тримала але її заклював шуліка
Діється між 1862—1865 роками
Тривало довго поки знайшли ракети
Скільки за ці дні думала-передумала про свого баламута
Голова в голови розколюється од думок рiзних
Здоров свине здоров жиде Здоров чортів сину
Пера на шапці були всі обсипані брильянтами
Про це теж усі знали крім пана
А виявилося
Стеха і Златка взяли з припічка два полумиски з перекладеними сиром і запеченими в сметані налисниками і понесли до столу
А як же з Югаєм
Вдивительно
Вона увійшла до салону а панна Марія повернула з Орядином
Коли уже в сутінках незважаючи на втрати половці розтрощили дубові бруси брами то раптом наткнулися на непробивну земляну стіну
У Вільшаній І кажуть що вкрали Дочку його коли знаєш
Кругом галявини стояв стіною старий зелений ліс а посередині росли три розкішні старі дуби та дві високі прозорі берези
9 Варе чей ачей
ДІДУ ви ж талант вигукнув у щиросердім захваті
Прошу пана-товариша вислухати
Он як
З голоду повмирали б
То він таки знайшов вас спитала Степанида Сидорівна
Генерал перехилився через стіл і потиснув Кульчицькому руку
Звели тепер задушити мене як це у вас ведеться
Не личить бути жінці вищою від чоловіка
Пропоную зробити перерву і піти пообідати-повечеряти але Едик знову відмовляється
І почав розповідати про стан кооперативного буряківництва про торішній урожай та шкідників
Нарочиті від Витичева вже не спали
Ет чорт зна що
Здоров Карпе
А хіба ти у гріх віриш
Дмитре
Потім чекай
Запорожець
Ви не вірите а може я не вірю
Слідчий розгублено дивиться якусь мить мовчки а тоді широко позіхає
Він вгледів дві зірки вкупі і йому здалось що одна зірка то його доля а друга зірка то доля тієї дівчини що перед вечором брала в березі воду
У гебрейському таборі ніч Проминула в тривозі Скоро світ всі глядять він ще там На скалистій віднозі
сплюнув у її бік кудлатий і зник у натовпі цікавих
Театр який ми готували і не без цього старались знову закриєм
З приводу чого
Оленко
А ми тобі грошей не дамо
Степанів вигляд вразив його
До кінця дня я буду з вами подивлюсь як живете ну і коли кому важко щось не виходить може задача трапилась важкувата чи щось інше приходьте разом попробуємо зробити
Не стало просвітку й на сонці Земля в премудрості азів Поцілував її і стронцій Мене як вірус заразив
Се грала буря надворі
Ба вона сьогодні не обідала
Самієвський полк працював ревно спокійно й діловито як величезна майстерня
Мій молодий вік марно пропав пропав до віку до суду пропало моє щастя
На ціле життя зісталась калікою
Шкода витязів
Га
Правда доведеться ще подолати наївні материні умови але загалом все так хороше й так мудро
Не знаєш чия земля
Упевнившись у тому що йому ніяк не вдасться навіть приблизно визначити місце в яке їх завів старший козак Петро вирішив терпляче чекати його повернення
Що ж тепер
Уявив її лукаві уста наближені до його обличчя її різнобарвні очі мало не біг до Таї водночас готовий був скласти молитву на честь тих невідомих сил що в мільйоннолюдній Москві в самому її центрі посеред білого дня давали можливість зустрітися двом без жодного свідка без жодної перешкоди
Ну як
Видать сейчас видать что оба гетманцы
Горобенко вийшов на вулицю
Одної хвилі говорить як належиться а там знов мов з розуму сходить
Бо де в якій землі утверджувалась державна міць тільки любов'ю і добротою
Мартин
Ходить по кiмнатi потiм зупинився розмовляє сам з собою
В залі зостався самий дріб'язок панни та паничі
кивнув головою начальник штабу
Перша основа правління не видавати непотрібних наказів бо се перешкоджає в праці чесним людям
Але то був поспіх лише першої гарячої хвилини
Михайло
А обрубком руки показував на балку тікай мовляв
Отак завжди
Правда
Да что ты
О павіани
В тихому куточку
Ти гяур ворог ісламу
Той крик ударив Арсенові в серце
Пильно слухаючи спустився господар до краю згористого глинища відкопувати запас для сім'ї найдорожчий
Роман ішов поруч із Скиданом
Ніхто Бо ми діти праці діти землі ми не маємо на це змоги
В сих безконечних мандрах померла Славчина мама тато ж ублагав полянського гостя який придивлявся до нього купити його разом із донечкою
А що коли в пансіон
Ще нам треба прослідити дві а четверту то ми певно знайдемо
h1 Коваль Микита h1
Сонце прозирало крізь нього сердите криваво-багряне
Спочатку робив байдужого далі залаяв але це нічого не помагало
Тоді накручую я свій старосвітський годинник пригадуєте собі його
Що бачив нас тут
тихо сказав Макшеєву
Ось на тобі і тикає кілька нікелевих монет
І от в одну тривожно-радісну ніч коли весняні
Міна
V
Дивись
Зненацька за вишняком закричали жінки заплакали діти
Ти що знав його
Він теж був разом зі мною у Києві
Таж він тут не сам
А це не те саме дядьку Матвію
Він радів що так добре грав Ніс
Він застогнав заплющив око й кільки ментів лежав як мертвий
Прийдеться
Учора двох убив і більш здається тут їх не було
Схлипнув Юрій а сказати не мав що і не міг бо хіба полегшає матері коли він повість що кохає Гізю що шукатиме її а стара вгадала його думки і мовила
Чалий знов наливає
Часто його голос як грім розкочувався по великих палатах щоб тільки меншим нагнати страху
Старшого
Вислухуючи його та здіймаючи з нього верхню зимову одіж і шапчину я говорив собі Чи не прибула оце вона в нім до мене
Скажи то дам
Господи як я перелякалась
Відтак прийшов Петро Джура весь пропахлий своїм трактором кожушок засмальцьований руки також чорні масні привітався зняв шапку сів на лаву
Вибачайте ще раз
Найшли собі родиночку
Господи чего мы с бабой уже ни делали продолжал он думали уж не сглазил ли ее кто из запорожцев много ведь есть меж ними характерныкив и все они дивчину хвалили
Імператор не просто запрошує пас оселитися по той бік Дунаю на плодоносних землях Скіфії та Мізії він ставить нас між собою і антами и воліє аби були другою Довгою стіною між імперією та слов'янами
Просто все в мені напружилося і в голові дзигою закрутилася думка що робити
Товариство горіло бажанням виявити хто
Вітасик рвучко повернув голову
Я з дитинства любив поезію і малювання
Ганну Хмельницьку посадили за столом поруч з гетьманшею але стара гетьманша й слова не промовила до молодої гетьманшi i все говорила з своїми пасербицями Катериною та Оленою
Там все те сталося
Нашвидку зроблені петлі погано зашморгувались і козакам доводилось чіплятись за ноги страчених і зависати на них щоб ті напевно подушились
Дозвольте потиснути вашу мужню руку
І дивись поряд з нею ще яскравіше виблискує вічне сонце гроза теж потрібна бо після йеї настає тихий і чарівний вечір
Які ви стали супокійні самовладні
И сама тебя отравила
Нещодавно ж переконався що Митрофан казав правду
Розчиненою була й кошара і з неї вигнано з десяток овечок в ці дні люди не випускали товар на пастівник боялися татарської займанщини тримали вдома татарин тягнув налигача до себе Овсій Качуренко сивий вже під шістдесят але ще дужий і рославий Качуренків син ошивався на Січі погано жив із жінкою а тоді покинув при старому лишилася дочка до себе корова нагнула голову й волокла їх обох назад до хліва
Помітили вони один одного не відразу й навіть побачивши не зразу кинулись назустріч таким неподібним було все на ту давно минулу дійсність
Володько хапає його за обидві руки
Тепер виженуть
Рано чи пізно йому приходить кінець
Вивантажені з ешелону бійці нашвидку шикуючись форсованим маршем рвонулися через місто у бік Дніпра
По купинах минаючи грузькі місця та воду дістався берега
Одначе ким населений
Спробую
Хто
А я думав що ти нас порадуєш
В кутку стояв маленький столик змайстрований з якоїсь ляди на ньому книжки зшитки а над ними гасло Ми світ новий збудуємо
Гнав та й гнав коня лісом потім луками знову лісом і знову луками аж поки не натрапив на засіяне поле а в полі на поселян
А думали
Починати слід завжди з одної
Завтра завтра Федоре Івановичу
Завважив це Петро і заговорив до них
Артим ступав певно начеб по своїй хаті
Єдиного що залишився волі
А тепер що говорив далі Герман
П е р о ц ь к и й тихо
Зупинився потiм глянув на голубих оленiв
Святослав спалахнув радістю
Твої очі звичайно такі лагідні тепер стали страшні
Ти думаєш що я до Гната
Ми бодай що-то а кров затамували
Тюремникам пощастило обдурити корпус і вночі вони непомітно вивезли його на страту
Це коло тебе мені буде боязко навіть сісти
Гірка образа ятрила її
Чули Благой теж підійшов
Настала осінь
То воно звісно почухався дід Михайло
А не доведи господи
Звертаючись до Марисі Павлівни директор попросив доповісти як почуває зараз себе той клятий комишанець
Накладай Самійле
Він пригадав що це за кімната
Як жаль що в кіно не можна було промовляти
Вона Бонковському смажить поросята в вільшаницьких поросятниках сказала Марта
Наслухавішсь Художника та Андрія Галактіоновича уже й ми школярі ніби іншими очима дивимось на це химврае підружжя що раніше здавалось нам тільки смішком бачито як дружно Клим та Хима живуть як сівши біля хати на призьбі снавають у два голоси Із-за гори світ біленький або як Клим не пускав дружину на холод щоб не застудилась а коли треба води сам брязкаючи кодадязним ланцюгом мов кайданами весело поспішав в балку до обмерзлого колодязя і потім з повним відром з'являється па порозі у здоровенних в'язаних з валу з ткацьких відходів дячаках про які тепер уж-е й не знають що ноно й таке
Чому ж брате мій я й собі назвав його братом якщо так легко як ти кажеш передається пам'ять від покоління до покоління на нашій землі безмір
Тоді вже ми їх запряжемо в кормигу пся крев
Вам хай ваше а мені моє те що не надувається штучно а зростає природно згідно з усіма безсмертними законами розвитку
Це оповістка
Ой дуб-дуба-дуба-дуба і т. д.
Даремно впадаєш у розпач Драгане сказав Яцько
Яке зараз скажу
Ай
Отакий не піддасться ворогам сказав Радюк
Він притягнув мене гарячим рухом до себе і я мимовільно склонила лице на його груди
А цапок ваш був
У веремії яка зчинилася Тарас не зміг побачити як слід її і тільки в церкві в тиші перед вінчанням він роздивився
Розмову свою ввесь час вели навколо справ сурйозних
Чуєш чуєш
А потім почуваю еге
Вона
Одвернувсь і пішов собі вулицею
А жалко що непощастило нам завершити розкопки
Не хочуть до кабінету йти
Потім Боб відрекомендувався а Едіт пішла спати в призначений колегією лікарів час
Люди не забули як я був секретарем райвиконкому а ви ж знаєте що той не вродився щоб усім догодив
Михайлик написав їй колись що листів від неї зовсім не одержує бо їхній загін весь час пересувається з одного місця на друге їй боляче було прочитати це але вона мусіла примиритись з таким становищем
Знов загоряються ліси
Б а л а б у х а Чи бачили
А був козак
Однако большинство казаков делилось на две группы одна теснилась подле большого листа какой-то грамоты прибитой на высоком шесте
Який чорт їх забрав не можу і втямити
Пішла пошесть по панах почався упадок на коні
Всього доброго з чуттям стискає руку міцними пальцями
Знайомий Князь Пожарский стояв на тому ж місці
Сулима завжди того-небудь рятує сказав хвальковитий осавул і не зрозуміло було хвалить він Сулиму чи гудить
М а л а х і й
І тоді зібравши сили в один кулак удар на поганих щоб назавжди відбити в них бажання ходити на Русь
Здавайтеся велю їм бо всіх винищу
І коні і люде страшно мучились
Анітрішки не сумніваюсь
Його підтримали і всі інші
Вони вийшли з палацу на протилежний від моря бік і тільки тут з висоти парадного входу
Після обидва лягають разом горілиць
Ото й біда насторожився імператор
Андрієві було шкода покидати ці чотири такі тісні й такі в той же час просторі стіни коли він побачив що його повертають до життя і подумав що його там чекає
Ні
Він страждав
Це Давидова
Авжеж
Та що се ви на нас з пенею сказав Наум
Всі мужики неграмотні а тут ще й весна не за горами ось-ось вигулькне
Отаман і всі рибалки сіли на маленьких дзиґликах кругом низенького стола що був тільки по коліна
І сама здорова і в здоровий колектив попала
Я сама не тямлю що верзу бо мало випила
Кілька татар довгими вузькими пасами вирізаними з нечиненої лошачої шкіри- сириці зв'язали руки Іваникові і Рожкову
Він нічого не натворив і нічого не підписав
А тепер або сідайте та гомоніть по- людському або йдіть собі з богом
А в Москві порядок
Чи задумується ще хтось крім нього над цим
Позвольте вам подарить кольцо золотоє
Тонким впевненішим багатограннішим ставало вміння живописати словом
Євангеліє від Матвія V 29
И сущим во гробе
Коли-то він вернеться
Го-го
Добре розсудив княже згодився Свенелд
Вечеря наша була як у святих риба сіль та відварений у воді рис жодних домішок цивілізації
Нащо ж на коліна
Аллах
Слізно благав аби ти прибув до нього
От нюні розпустив
Аби живі були
Ява повернувся i пiшов з левади
Непомітним нахилом спадали стежки з пагорбів підвищень східців майданчиків галявин розбігалися навсібіч мовби втікали і Хуррем теж хотілося утікати разом з ними до струмків до текучої води до гущавин але сахалася тих гущавин відразливе помічаючи як повсюди в них ростуть очі вічного нагляду навіть за нею навіть за нею тоді ховалася сама за таємничі решітки кйошка сиділа там цілий день відмовлялася від їжі гнала від себе всіх
Ну що ж можна б і їхати
Тоді Дмитро Іванович запросив Миколу до себе нагодував його дав грошей і вручив йому листа до свого приятеля Гната Мартиновича Хоткевича
Але він відскочив і відбіг
Ні мовив ще дужче задумуючись староста
На часок пішла а проходила до вечора з докором стріла її мати
Гадаєш що в нас із тобою нічого й не зосталося від них
Але кількох заперлося в Максимовій хаті
А не празнує дід князевого бога тож
Микита син чесного Коснятина Хто як i сам Добринич положив Своє життя за тебе господине
Чи справді смерті не боїться
Та вже ж десь перебуду
Ну так
Але зайчиків ви віднесіть Там назад де спіймали
Дякую за царську зустріч
Тiльки ген далi обабiч Днiпра шумiли пiсками кучугури увiнчанi купками сосен
Було колись та все спливло за водою та за лихими людьми
Богданко слухняно повторює за бабусею і раз і вдруге зрештою надумується й питає
Кузеві походеньки були успішними незабаром він з'явився до Сергія в хату в супроводі Бовдюга Латочки і Павла Гречаного
Материна любов перемогла й страх і сором вона стала на тому що хоч би що піде вона на хутір ждала тілько неділі коли на хуторі людей буде менше
Гаття
Ніхто не виходив а господаря не було з дороги
Та власне я й не наполягаю щоб ти його брав конюшим
Легкість малюнок дивовижні
Вертаючись назад вона промовила дивлячись на Лемішковського ох як же мені хочеться пити
Нізвідки
Дрюкрвана стала хто там що не скаже зараз на суд
Перед вуглинами-очима перед срібноголосим сміхом яким можна впитися більше ніж тисячолітнім вином і віршами
І раптом страшно стає Тарасові
Майже щовечора він десь зникав
В Енеїді Котляревського інколи фігурує під іменем Йовиш на польський лад
За розчиненими вікнами шумить і шумить Велика Камчія десь далеко-далеко в горах чути смутну пісню дуже схожу на ті які співають над Дніпром
Вдячні сучасники мерщій прозвали Константина Великим а столицю найменували Константинополем на знак чого було випущено медаль з відповідним написом
Який дух вони вам залишили тут
Найдружніший колектив так принаймні називали наш курс усі викладачі раптом луснув і більшість однокурсників просто на очах обернулася на маленькі фортечки дзотики зі своїми вогневими засобами й системами оборони
Не може того бути
Роздiл XX
визвіривсь на його Ярош
Наш брат піт лий
Будьте моєю дружиною Лiдо я вiддаю вам найкраще що маю
Чого тобі знову спитав челядник
То ширшає місцями на два-три люда то звужається знов у вузьку гадючку як де місце над яром
Старих зграйкою обігнали дівчата
Вона розплакалася ще більше а люди безпомічно мовчали
Цікаві вирази народні Ось каже чоловік один В провулок напхано сьогодні по саму зав'язку машин
Невже відлітає голова
Ага
Може набридав з осушенням озера закликав до спілки
Я не можу
Народжений він для життя тихого й простого а має ступати в такі копці
Дізнавшись про наближення повстанців міщани та реєстрові козаки підняли повстання в місті вбили польського старосту перебили жовнірську залогу
Шибки були такі маленькі що якби видавити одну то не можна було б пролізти а зроблено вікно було так що не відчинялося
Мені молодому мед-горілку пити
А ще в'язні просили конче надсилати умовлені передачі з волі хоч що-небудь аби лиш подати вістку
Сто тисяч
Звідки
І ні товариші ні фельдшер що їх супроводжує ніхто не може йому зараз допомогти вони навіть від водія не можуть вимагати щоб не так гнав машину бо всі розуміють гнати треба
В кожнім разі Давид в чомусь черпав з душевну силу терпіти тяжкий іспит стоічно
В човні сиділа дівчина й ганялась за качками щоб загнати їх на берег
Сумно Кантемир споглянув Так се він Заїро
Мовчки помалу але рішуче крутить головою
За мною хлоп'ята
Я не хочу мати тієї жінки абож тієї
Ну зараз двоє й обізвались один та ще другий молодий був хлопець Грицько а здоровий був як тур
Через півроку після тої бурі получилася бумага старого старшого де служив Гриць одставляють замість нього назначено з столиці
Мати теж дорiкають світите світло а воно дороге
Може вона щось хоче від неї
Він бистрою стрілою притьмом промчав мимо них до невеликого гурточка половців що в дальньому кутку двору стерегли ханських коней з лету стрибнув у сідло і гукнув
Гридниця загула
Хай би тільки хто зачепив його б мама рідна потім не впізнала
Це були чаги рабині
сказав Руденко злобно з кутка імітуючи наглядача
Я ж мушу бути як кремінь
Проти палат на другім боці річки на високому скелистому березі стояла здорова церква з тонкою готицькою дзвіницею
На червонощокій і білобородій голові розвівалася сива запорізька чуприна
Біля першого відгалуження Кампіан зупинився й мовив
Інтелігенція нашого містечка давала на добродійну ціль концерт у користь убогих дітей і на бажання вуйка ми мусили всі на нім явитися
Тебе дід цікавить
Мені не треба
На північ урочисто підуть мідні спогади
Втім чи я не заслужив зневаги
Князь Ігор утік
каже Іван
Панове лицарство палко мовив піднісши руки Младанович і підійшов з своїм хорунжим до товариства
Читав багато
Тільки тепер зрозуміла варта що за окопами коїться щось непевне а що саме того за темрявою не бачили й доки пролунав із замку перший постріл козаки бурхливими потоками посунули на шанці
Як мило як солодко
Ті невеличкі незгоди той холод і голод ті недостачі тяжкі не клопотали і трохи її голови як квітка у садочку розцвітала вона під любим поглядом старої неньки
Поезія користується не просто окремими словами а словами в певній послідовності
А завтра не буде то й біс із ним
Ніби з пекла до раю ускочив
Нічьо
Кілька разів поворушив гострими тонкими вухами
Пан президент благають вибачити що не могли прийняти його світлість моментально
Впрочім можу свої слова і повторити
За п'ятнадцять хвилин до кінця Вовка Маруня прорвався з м'ячем до воріт і вже був би вклеїв у дев'ятку але захисник Космосу здоровий бугай Роман Гепа двоюрідний брат того Гепи що пішов учитися на попа підчепив його погою і Вовка заорав носом
Бувайте
На поля із степів тепер вільно прориваються суховії а дощу влітку ждеш неначе щастя
Поклонитеся Карлу Осиповичу и скажите Степану Мартыновичу что я люблю его великую душу всем сердцем моим и всем помышлением моим
Один із літніх підходить до Інтеліґента тою особливою розвихленою ходою що вважалася в ті часи за шикарну
Хотілося з ними понести свою тугу щоб розвіяти її по рідній землі
А Дмитро Іванович ще довго сидів підперши голову рукою і дивлячись у вікно
Це було би нерозумно дати запанувати одному чуттю над цілою своєю будучністю і то саме тепер коли все склалося для нього так легким способом і так гарно
Крокуючи по дерев'яному мостовинню ставили ноги обачно та скрадно бо з прощілин між дошками вода сичала прудкими гадюками забризкуючи чоботи й одежу
Та ця прихильність керівника ансамблю виявилась надто важкою для маленького хлопчика
О ви
Геть проклята
Горе й тільки
Аби боялись потім попасти знову у ті краї
Стала випросталась
Він пересвідчивсь що не загине таке багате пишне й оригінальне живоття української нації навіть під політичними шинами з гарячого заліза його родича Воздвижен-ського
Думка літала як ластівка біля поруйнованого гнізда
випалив пан підстароста
Ставассер готов был молиться на великого Брюллова
Прикордонна варта перевіряє майно Інтеліґента
Грецьке жито суть гречка
Котрий з багацьких синів
Андрій буй при роботі і хоч не весь заробіток приносив додому а все ж голодні вони не сиділи
Вона за тебе не піде Муню
Эта деревня ведь
І звичайно з рушницею з вівчаркою от-от освітить ліхтарем сміливця що стоїть на мурі у повен зріст
Фантазував на різні лади одну й ту саму історію стаю невидимим і добираюсь до ласощів у поміщиці Золотницької і прізвища в них як на підбір
Заіржав тонко й тривожно крилатий кінь і звів до Івана великі прегарні майже людські очі
Я працюватиму ще два роки але доньки в замок не пошлю
Може ж я буду щасливою
Коли він прощався з селом то теж найбільше дивився на мене потім підійшов простягнув руку
Зараз я побалакаю з Валерою
Соб держи
Коли можна нехай мимо йде від мене чаша ця
Селім-Гірей ледве вгамував його
Не застав їх на гойдалці хоча й поки дерся на гору був певен що вони там коней їхніх теж не знайшов у подвір'ї
Підходить до полотна машинально піднімає й дивиться на нього видно як помалу заглиблюється й забуває за все
Натиск був такий несподіваний і сильний що драгуни не прийнявши його кинулись тікати розладнавши козацький стрій
Якраз може судьбу отих очманілих молодих і літніх людей що стоячи перед автоматами не помічаючи нікого й нічого забули тут про все на світі і вслухаються тільки в цю владну одноманітну до одуру здатну тебе довести металеву стукотняву автоматів
Критика
На вежах туристи лишають плями своїх автографів
Я до вас із чолобитною
Все грай та грай а ти робото стій
Мовчала б отак цілу ніч
Як хочете можете нас не допускати до нього але відповідальність за це ви берете на себе
Як вичавити зло з їхніх душ
Рубає мечем голови з плечей А решту топить водою Ой пийте ляхи води калюжі Води калюжі болотянії А що пивали по тій Вкраїні Меди та вина ситнії
Звичайно від доярки свого брата Степан узяв би молоко але добродійства від хазяйки йому не треба
Всі нерви напружені
Григорій не спиниться ні перед яким безумством
Біс із тобою
Ох Леночко що я все говорила
Замість того щоб керувати із свого штабу він лізе у саму гущу бою
В цю мить із-за тієї ж задимленої стіни вилетів на повній швидкості наш танк ведучи кулеметний вогонь
Мав би писати на власній шкурі
Ніде ніщо ні шерхне ні стукне
А хто ж буде за вас пости перевіряти
Належиться
Від задоволення булькаті брунатні очі паші заблищали
Ти спитаєш чому
Коли стало заноситися на світ усі байдаки були вже на повному морі
План підписував
Прокляття на голови узурпаторів тяжко зітхнув Юрій
сердито сказав Калінкін теж тоном господаря
Натомість всі зійшлися на тому щоб правителькою стала жона покійного хана Угедея Туракіна мати Гуюка
Нате вам ложки кинулася до буфета тітка
Моя мамо невже ти не зробиш для мене чуда
З кущів верболозу і калини до них кинулись побратими підіймаючи і цілуючи їх
Я бачу що полонений примружившись стежить за ними
На обличчi графинi тяжка болiсна боротьба
А всі діти мовляв народжувалися там завжди від заїжджих князів які творячи лови в довколишніх пущах закохувалися у княж-двірських дівчат і полишали по собі солодкі спогади тих короткочасних любощів
Але як звернутися з таким незвичайним проханням до Крилова
Чого ж ти не своїм голосом крикнув
Давно-бо прагнуть сісти на задунайських землях
Хто такий обступили й запитали погрозливо-суворо
Бери Данелевщину і будуй гуральню Гошко забирай ліси і пасовиська відкривай кінний завод
Мерзнуть вони самі коли-небудь
Зате 1914-й що застав її в городській школі вже трошки вплинув на неї і саме в тому сенсі що вона почала мріяти про невідомого прапорщика з золотими погонами героя й георгіївського кавалера а також їй дуже захотілося піти на фронт сестрою милосердя
Эй ты
Зморшки гіркоти зморшки втрат якось одразу підсікли його вуста недбало поорали високе чоло
Мені вже хлопче земна їжа ні до чого
У кожній мові в кожнім слові Краси майбутнього шукай Де в неохмареній любові Розквітне світу небокрай
Та не стільки як з нас
Нарешті втома і сон знемогли мене і я заснув
Дивіться мені в вічі придивляйтесь яким безкраїм щастям вони запалали
Щоб не збирати вас кожного зосібна ось мій наказ нині завтра починайте готуватися до походу
Твою оригінальність я ціню й прощаю тобі твої безумні речі
Дівчина здригнулася почувши той голос вона глянула в обличчя лицареві й пізнавши його скрикнула
Що ми бачимо конкретно
Де це видано щоб у твоїх літах
Дівчина засміялася тихо сяючи білими сміюнцями
Бач він мене кров'ю нагодує бо я не пригнув своєї душ до його ніг побачив ненавистю начинені очі і недобрі передчуття зворушились біля серця
Зачім гроші
Вставай
Вони ж забули вже який ти
А хіба там не глузують не знущаються пани старости попи справники
Нам не довелося довго сидiти в кущах бiля Бурмилової хати Не минуло й кiлькох хвилин як з хвiртки вийшов Книш а за ним Бурмило з мiшком за плечима
VIII
Сергієнко обсипаний землею спускається вниз
Ми повинні сказати собі тверде слово що церква і ми то одне нерозлучне неділиме сковане мов залізо
Все в наказовій формі
Та чому ж не треба
Негайно виведи їх із бою а натомість пошли свій тумен і постарайся збити орусутів зі стін
Вода серед води вже в цьому є незвичайність і є щось значне в самому акті впадання в цьому одвічнім єднанні гирла ріки з Океаном
Га
А чого ж мовчиш
Загляда у вікно Здається він іде
А вже козакові віри доняв
Ех жаль що тут немає хоч поганенької якої
Нарешті дзвякнув замок і двері з шумом одлетіли вбік
Люде спинялись на шляху й з дива наче очамріли та витріщали очі на садок звідкіль ішов якийсь нечуваннй чарівний спів
Хай скажуть
Догадка страшна блиснула в голові
Папа покличе
Тільки один був спосіб гамувати людей а іменно той що побратими обіцювали їм що таким способом скорше прийде пора
Ну а де ж ваш мужчина в золотому пенсне
4
Тим часом Балабуха вернувся додому
Згадували минулу революцію
а потім знов насупивсь та й байдуже знає вже що коли не сьогодні так завтра смерть
От і спасибі вам за добре слово та обіцянку
Габорак пристає на цій роботі і сідає біля Коцюбинського відпочити
Я довідався що в Козлові війська мало то чому ж не покористуватись нагодою
Дітей бачся годувала Та в засік ховала
Що ви на нього дивитесь
Яків Остряниця гетьман з військом Запорозьким зо всім товариством
Эй Маринка женщина просится переночевать
Кажете великий день
А тепер бігає мій онучок Павлушка веселий хороший а я дід знаю що виросте він чудесним хлопцем і комунізм будуватиме
Що ти дурна каже панич
Очі затуманилися слізьми
Професор сердито струснув своєю закудланою бурастою гривою
Навіть ті стегнасті що все ближче крутяться із своїм м'ячем вигинаються таліями і ті йому ніби ні до чого
Хліб видно у кождого в брудній полотняній торбі у деяких з торби висувалися зелені пера молодої цибулі
Горобенко з'їв шматок черствого вівсяного хліба з олією але по чай до Параски Федотівни не пішов
Григорій довго мовчав так довго що я встиг обидитися на ту його мовчанку й хотів уже гордо піти як він сказав
Я ревнувать не буду
Я вернуся сейчас і заступлю вас при матері
Пилип Притика
Якби не пани то и орандарів би не було
Я не цікавлюсь вояжами пана Єфремова тож нехай і він дасть мені спокій
П о л к о в н и к.
Но Орыся еще пуще рассмеялась и во избежание скандала удрала из сеней во всю прыть
Його штовхнули і він впав на коліна перед Максимом блідий пошарпаний весь нікчемний як опудало з конопель з своїм цурпалком замість руки
Вони витягали колоди й однодеревки з води однодеревки просушували колоди розколювали й тесали на дошки
Я нічого си не бою намагався поважним голосом відповідати Осипко тримаючи в руці саморобну бартку
Знаєш друже я не сказав би що ти поводишся з дружиною по-товариському
Цього літа лодії Ярослава вже Волока не пройдуть
Письменника особливо прозаїка драматурга читач оцінює передусім за тими образами якими митець збагатив літературу і коли ми думаємо про Яновського то бачимо як виходять на арену історії донецький шахтар Чубенко і комісар Данило Чабан Половчиха Іван і Мусій Половці Артем і Фрунзе Адаменко Швед і безіменний герой революції сільский листоноша тобто характери в яких ніби синтезоване народне життя весь драматизм того буремного часу
В тихих затишках міського добробуту шипить самовар і сняться обивателеві бакалейні сни старосвітського галантерійного життя
На волю
І йду разом з вами
Та вони були як дуби кучеряві
Пильнуйте
Нимидора випровадила Миколу за ворота і насилу дійшла до хати
У відповідності з різними законами геометрії він спорудив такі продумані бастіони хитромудрі кутові башти й стіни що в описі їхніх якостей мова безсила
То чи варто так непокоїтись
Холод у насурмленім погляді
Поперед усього в Переяславі
Заходь
Татарин просив їсти
Але воно буде якось ніяково перед людьми парафіяни обібрали нас на парафію помагають роботою
Під жовтим місяцем тополі Гіллям хитають їм услід
Леся схилилась на бильце і подивилась в даль
Лойова свічка вогником іскриться Пече у грудях дивна гіркота
Ну й чехвостив же мене Дмитро Тимофійович
Ви дивитесь на наше будівництво не скажімо з птичого польоту а зі своєї місцевої дзвіниці
Став він жити в пана тільки ночувати додому ходив
Ця концентрація сил не може викликати доброго самопочуття навіть у цілком безгрішної людини якою є людина неволі
Були кімнати засаджені деревами й квітами
Про вас
Хіба ще траплявся такий випадок здивувався генерал
Мені також було б приємніше потанцювати на балу у фраку ніж тут сидіти
йдемо а позаду чую якісь голоси вслід сичать
Avec plaisir madame сказала мадмуазель Люсі і передала сосуд
Долго и грустно смотрел он на ее прекрасную и грациозно опущенную на грудь голову
ніхто з їхніх товаришів більше не з'являвся в отворі
Де це ви длялись
Він може зробити з нами що хоче
Одні твердять що скарб він віддав своїм убивцям їх навіть називали поіменно нібито вони відразу після того забагатіли інші ж і досі шукають той скарб у глиняниках у ніч на Івана Купала
Якби це так пустували наші Петрусь та Івась або якісь там недолітки то я б ще дала собі ради а цих дітей я не впиню й нічого не вдію з ними одмовлялась матушка
Сашко це небезпечно
Він ще хвилю кричав але ослаблий до крайності заснув швидко мов дерево
Ось і зараз стовбичать два бевзи на опасанні дзвіниці і в руках тримають не зброю а голови соняшників
А тоді як приїздив хай і люди скажуть
Так
Какора чомусь нагадував Сивооку старого тура
То може можна і зирнути на неї
Приносьте паперові гроші
Коли поїзд рушив з місця я в останню мить ніби кимсь невидимим підштовхнутий у бік стрибнув на тамбур відпливаючого вагона
Старці з лиця були зовсім не старі
В чиї очі заглянеш коли важкі думи обсядуть твою сиву голову і хто зігріє твою стару кров у довгі зимові ночі
Хліба немає
Хоч і у великім грошовій скруті вони перебували та все ж рік тому Тетяна Ничипорівна таки домоглася щоб узяти навиплат машинку до шиття
Я почім знаю що там у місті було
скрикує а підо мною сторож то панський сторож блідий як смерть тяжко дише болізно сова руками й ногами чутно кров булькоче в його печінках біжить чорною річкою з горла носа
За коси витягніть стару відьму звелів Неживий
З них один промовив Браття
А втім що таке смерть
Може в їх у Києві тепер так поводиться
Написано 1921 року
Де дівчатка де майбутні матері нашого народу
Тепер усе село потопало в садках
Адже мертвого не воскресиш
Одержано наказа
Ганка усміхнулася й взяла
Йонька підставляв окраєць хліба облизував пальці
Зараз там за хутором од звороту на першій ниві в борозні
Так краєм вуха
Геть
Б а т ь к о. Іду
В руках і ногах немає сили звестися відігнати звірів які вичікують тієї хвилини коли можна буде поласувати нежданою здобиччю
Чого б це я його кидав
Цілий океан тепла запахів гарячої кави та вина линувся на мене коли переступив поріг
Не зразу
Нiчого
Ось він скільки років мовчав як камінь і на добре вийшло
Улас забрав квитанцію здав паспорт і разом із своїм заступником якого він не боявся той був у чорній кепці подерся на другий поверх
Хто б говорив
Стане на залу на всі видатки і зістанеться для Просвіти
І нащо тобі та служба
І торохтять мов кості на тих хрестах промерзлі рушники
Шкода
Дрібна людина зараз не в лісах душу студить а теплої печі шукає
Спершу боялися підходити зупинились оддалік і розмірковували що б то могло бути
Ліс не тільки мав захищати від стороннього ока та несподіваного нападу ворога влітку він був рідною хатою для воїнів і щедрим столом
Так нам видали пашпорти
Невеселі думки турбували Прісьчину голову
Зараз хоч абияк вдень роздивимось перев'яжемо краще
Хоч соромно а не поправиш
Цілі натовпи угодників Божих що посходилися сюди з цілої Росії та оздобили ці мури
Лишенько
Але ні плачі ні цей понурий мокрий ранок не можуть зігнати з Явтухового лиця того спокою й твердої віри що світиться в маленьких сіреньких очах
Раптово вхопила обіруч Якова за шию пригорнула притиснула до грудей закричала кілько було сили
То що ж вломиться
Арсен підійшов до матері обняв притиснув її посріблену голову до грудей
От я й думаю голубко моя кохана як би дізнатися чи зберігся той лаз і донині
Як нам боронитися
Борис пустив під стелю звій диму
Для чого було через вікно лазити
Цабе цабе вигукую напроти дідового двору хрипко й зморено хай лишень ночують як я підбився в дорозі і в що мені їхня солома обійшлася
Поки допровадив Інгігерду вона видно трохи збентежена сотнями цікавих які не в звичай холодних скандінавів проштовхувалися одне поперед одного аби бодай оком кинути на заморську діву приголомшена першою пишнотою отих небачено багатих хутр промовила кілька слів по-слов'янськи чим якось відразу розігнала Ярославові тужні спогади про Всеволода і вже князеві не видавався таким відчайдушним його вчинок чомусь подумав він що все йде якнайліпше лихі знаки віщують нещастя не йому а його супротивникам все задумане ним поки що здійснюється варто йому лиш простягнути руку і все в неї вкладається зібране військо прийшла варязька дружина прибула з-за моря невіста хоч уже й пообіцяно її перед тим королеві норвезькому і навіть Шуйця попри всю її дикість і непокірність впокорилася йому і має тепер він
Вона хотіла підняти руки але хтось держав її за руки придушивши їх ніби залізом до землі
Найперше їм потрібен був пункт Дальзаготхутро
Вона й не думала купати Миколки та той побачивши що сестру купають пробі намігся
Але я хочу щоб ви
Не треба дівчино
Хай вам Мати Божая допомагає й охороняє вас від усього злого
Цікаво
А в нього й голос виявився не з тих що на межилюддi втiкає в халяви i слова захитрились що спроста не розчовпеш їх
Більша
Уночі
Милості просимо не гаяти часу бо завтра нам треба в дорогу
Нароблять човнів в темну-темну ніч спустять їх у рів на воду ще й позв'язують і не тільки на човнах а й на стіні понатикають свічок огню-огню кругом мов пожежа
До кінця цього року залишаюсь ще тут а в лютім слідуючого по весіллю моєї сестри я їду до Ч і записуюсь на філософію
Зiнько незчувся як доскакав до Чигирина i дуже здивувався як заманячили перед ним хати та церкви як висунулась на небi твердиня на горi неначе чорна та важка хмара
В противагу старшому братові Тимошеві енергійному розумному і хороброму юнакові який у сімнадцять-вісімнадцять років очолював Чигиринську козацьку сотню а згодом водив у бої велике військо і помер від тяжкого поранення Юрась був завжди кволий млявий бездіяльний
Та все ще усміхаючись зайшла до під'їзду а він лишився на вулиці
Вибачте я певно не туди потрапила хоча адресу добре запам'ятала
Обабіч струнчаться ще два ряди берізок обв'язані квітчастою волосяною шворкою
О швайнерай
Твоє декому означає Киселя
В'їжджали в двір під флігель де жив Капніст немов за ними гналися розбійники або вовки
Пощо й для кого
Але одне діло залізна логіка а друге діло залізне серце
Він довго не може заспокоїтись те сину ходить у ньому мукою
Наскочив на нього найближчий наглядач
Гнат
У дідуся ж інша думка
В о д я н и к.
Жменя конопель маяла в її руці неначе лисичий хвіст
Полюбив
Гм
За язик діду тільки за язик з насмішкою обізвався світлоокий Василь Тримайвода
О Артемій після печені з курчат налив в чарки вина і випив за здоров'я дорогого гостя
От чого я так журюся Чого ревно плачу Мов береза слізьми ллюся Світонька не бачу
спитала вона
Повзи ти сюди
Пес могло стосуватися однаково й того бездомного собаки і прямо скажемо сина імператорського який останнім часом виказував занадто небезпечну близькість до імператриці
Несила Хасекі чекати довше
Але й з моєю мужицькою кров'ю
Він зморився а ви як ті реп'яхи
Нарешті в Києві почули що вої ідуть додому їх бачили в землі уличів і тиверців за городом Пересіченим вони перейшли Дністер позад них лишився Гнилий Тіскот і Торчевськ вони все ближче й ближче вже на Росі
Пий
Значиться зиск і швидкий і великий і певний
А ви що і подих затаїла
Щоб вони щезли навіки
Спасибі каже спасибі що прийшла а я не сподівався
Сава Гаврилович наче справжній учений хвилину подумав почухав ручкою потилицю і крякнув потім дописав спати спатки спатусі спатоньки
Ай Пріся ай сила
На води їхати коштуватиме дорого
І видить що Григорій у селі значить перед людьми
Лише золоте проміння проточувалось і лягло на синю воду що відбивала на собі охмарені рожеві плями
Пересипають такеньки пересипають панночка й зітхне
І партійці і комсомольці
В усякому разі до весни простоїть це факт авторитетно запевнив Ігор Дмитруха
Тягніть за мене руку
Уже п'ятий рік
Лідіє
Щоб хоч троха захиститися від них Максим велів повідривати двері познімати верхняки із столів і поуставляти їх перед кождим становищем як великі щити
Крякуха або як її ще звуть пiдсадна качка така нiби собi звичайнiсiнька зовнi вуточка менша вiд свiйської менша вiд крижня але бiльша за чиря
Де б він не був що б не робив стояли перед очима ті дачні дивні видива її лице постава коси усмішка
Звів ліхтарню й придивлявся
А Софія лежала на правій руці чоловіка перебираючи рукою поріділі чорні кучері дивилась і надивитись не могла на такі рідні риси дорогого обличчя
Тоді б же я добрі люди Вас би не питала Жила б собі співаючи Та й горя б не знала
Краще ми так зробимо
Прийшов ще попрощатися Маню сказав спокійно щоб додати їй сили
Хукнеш а воно пара клубком вихукується
Але чому я цілої вічності Не маю віком смерті не знаючи Я вічність би віддав для тебе Рідний і вічно коханий краю
І засміявся сам дзвінко а тоді видно вхоплений чи штовхнутий міліціонером залементував люто
Роби з ними що хочеш повісь четвертуй утопи чи на вогні спали
Невідомо було хто приїхав може якраз ота всемогутня жінка із прокуратури яка щоквартально навідується до цього спецзакладу наглядати чи все гаразд чи не порушується законність
Знали б відразу після сніданку навідалися б сюди
І взагалі яке тут втручання в наші сімейні справи
А що панове схизматський піп тут звернувся Петро до сторожі по- польськи
Які таємниці ховає в собі незмовкна мелодія невидимих струн зачарованої арфи
Уповаємо на те і воздаємо дань уповаючи
Усі партійні на селах
Весло взяв
Попадя як кішка стрибнула до нього і обома руками загородила йому рота
Ну коли дихає то людина
Як вернетесь побалакаємо про це дальше
Увесь ліс вся його м'яка волохата вогка темрява світилась горіла переливалася синьо-білими голубими зеленкуватими світлячками
Та чого ми будемо її ждати
От тобі перейшов і не замочився сердився Кирило
От приїдеш додому то не подивлюся що ти моряк а здеру з тебе твій кльош і висічу за таке неподобство щоб знав як носа задирати
Коли як
Нас ще господь до якого часу милує
Скільки ж це ми не бачилися
Хіба я не знаю Пашкиних пустот
Відкочуються
Ми з ним близько знайомі
Не знав я що ти такий боягуз
Не знаю
Прозові твори
Страшно й безмежно тоскно
Та
Молодець
Нівроку сини немов соколи Тарас Андрій Ярослав Найменшого Остапом нарекли
Маруся сама була в хаті сиділа на лаві хитаючи в обіймах недужу свою дитинку
Чортовий говорил хорошо со своеобразным красноречием пересыпая свою речь отборно крепкими словами
Над лісом розлився дивний спокій а дзвін гув та дрижав над шпилями тричі одбиваючи свій згук
Пом'якшав зразу ще пополаяв побатькував трохи та й прогнав Не сметь мне другой раз засеку
Коли Роман посміхався то робився дуже схожим на Ірку на свою маму посмішка злагіднювала його риси виповнювала м'якістю світлом і в такі осяяні хвилини я найбільше його любив
Обсіли сестри як галочки навкруги всю світлицю
Життя йде аякже
Це гарні кавалери настали тепер на світі
А н д р і й
А час спливав і вони собі росли та виростали одно одного краще та лучче
А н н у ш к а
жахнулася мати
Ну за що тобі такі чоботи каже він недбало кидаючи Духновичу його пару
А що покрив я дівчину неславою
А старій бабі не судилося навіть і таке щастя
Піт котився по обличчю кочегара заливав очі коли ж він протер їх і зиркнув у мій бік то я мимоволі підвівся тамуючи подив
Ніби заціпило обомі Що тут діяти подумав о тій миті
Дорошів товариш погинув а його зв'язали
Службу ж він тут покине
А-а-а
А руку стиснув дуже
Нам забракло власної фантазії
Не знав куди попровадити султана з султаншею його метанням поклав край Рустем-паша буркнувши коротко й жорстко
Замість того щоб відмовитись як підказував здоровий глузд мов останній дурень бовкнув З радістю вельмишановний пане
Іван говорив тихо але в кожному слові було стільки почуття упевненості й піднесення що й Маша пройнялася його силою і захопленням
Мені треба ще свою винтовку почистить
Він міг його читати вдень і вночі хоч знав уже ледь не напам'ять
Михайло Васильович досі не втрачав надії оселитися в Києві
Потім клацає ланцюг ключ двері обережно розчиняються
Вони роблять це на власну руку і самі знають на що ідуть
Чорні очі примружені травневу далечінь оглядають
Це наші народні Декамерони 91 тільки ще не позаписувані
Грицько почав розказувати як він у місті побачив Ззгнибіду як з ним таки добре підпили і почали хвалитися своїми вдачами і невдачами
Апокаліпсис виправив Чикаленка господар апокаліпсис слухаю щоночі дорогий мій
Ще в суботу Оришка нагадала панночці що завтра раненько під'їде Кравченко везти їх у Мар'янівку
Груди і живіт і спина в орденах стрічках і зорях ордени з усіх олешківських генералів почепили моряки на цього одного
І так інколи до сотні а все не насмію
Чого такий смутний
Щастить щастить Платонам
А то сидить вона раз у садочку
Вір мені приспіє
Супрунові очі блищали злостиво–збуджено він микульнув ними й стиснув Матвієву руку вище ліктя прошепотів у саме вухо
Через рік
Кого везете
І заглянув але свого пожильця не застав Павло тоді ходив у Мархінський виселок
Мов старший брат мов батько
Вповні
Семен боявся що гнів городнянської громади справується на Бутівку й зокрема на нього але він несподівано справувався в інший бік
Він тягнувся далеко і становив великанську картину котра пишалася кождої пори року іншою красою барв
После всего этого скажите чего мне еще недостает
Зерна рясного висипле із кружки Годує зрання зграю голубів На весілля загляне наче дружка В зеленій плахті в золоті дубів
Скільки ця людина навчила
Запросив нас до себе буцімто на гостину і хотів потроїти нас так як батька
Такий як і попереду більш думає а мало говорить та кожне слово до діла
А що то сталося з Іосифом
Одиниця думає за них наказує бажає будує державу
12
Тільки-так
В лабораторії та й в усьому інституті взагалі була добре поставлена наукова інформація
Ти довго Шекспіра перекладав сьогодня І знав що все це в тьму в майбутнє цій землі
Мовчки вислухав командира Максим Петрович Коваленко і навіть не замислюючись промовив
А чи не можна сказати що до цього ж кореня належить і слово галичани
Так то іначе а все на один лад кметуючи дійшли вони аж до Волоської покинули дітей своїх і поїхали розпивши могорич
Завжди не сидів завжди шукав на себе лиху годину
Хоч самих черв якiв їж
Я в серці маю те що не вмирає
Косить високий Іванко-кулеметник
Поранення в Чигирині ще давалося взнаки і Роман відчуваючи як хитнулася під ногами земля почав поволі відступати назад
Багато там роботи
Нічого
А між ними знаходилися такі котрим замолоду ані на волос ліпше не велося одначе які були строгі й немилосердні
М а в к а Ох як я довго спала
Раз-два
Бо ми солдати
Зачім же у шию
І добре що нема
Ось
Отак як є
Я фактор на цей куток і Смоквинов до мене належить а якби тот господин поворотілся до мєнє я б єму купив з одного слова а теперички на злість тому господину желаю вам устроїть діло
Кріпаки за те трохи її на руках не носили
IX
Ні ні раптом крикнув Биховець
Що це
Йому здавалося що він душею витягує його з того світу
Солдат
Дмитро засовується у ванькирчику набитому вуликами діжками рамами і зразу засинає нервовим чутким сном
Спасибо брат сказал он принимая деньги и потом прибавил мы ей протрем глаза
Назустріч вирвалися Златка і Стеха
О к с а н а Ти ж Іване у Києві не вчився
На нікого в світі не була би Іваниха Дубиха оставила свою Тетянку лиш на одну-одніську Мавру
В голосі її чувся такий жах наче в горнятку щонайменше варилось людське м'ясо
Такий себелюб кар'єрист-першорозрядник і раптом
Вигура
І в Лубнах спохвату я забула вбгати в скриню два кунтуші та ще й новісінькі і тут певно чогось забудеш коли виїжджаєш наче тікаєш навтікача бідкалась баба Ганна зшукуючи по покоях своє добро та усяке своє шуплаття
Операція набирала розмаху судно аж гуло люди перекрикувались розпалюючись у своїм веселім ловецькім азарті
За віконцем хтось радісно скрикнув
Чого злякавсь
Давид сказав що аби глиною не обляпала книжок
Не ваша вина пане сотнику
Дуй жени а куди і сам не знаєш
День випав якийсь хмурий
По дрова певно
21
Сину мій відповів наляканий бонза завше в таких божках є найцінніша річ усього нашого життя
Михайло спускає курок огню нема
І хворі видужують
Це в мені так глибоко що страшно видобувати нагору аби воно не тьмяніло
Бром
Так так анонімник підлий анонімник спочатку нашептав на вухо а тоді згордзяв наклеп
Конашевич побоювався ще одного
Справді
Не вірила тільки Явдоха-жона або як він називав її по старій пам'яті сожительниця та ще от і сестра її Ганна що жила по сусідству теж не вірила не візьмуть і все чого дарма ходити
Легкі тонкі пахощі мов спогад про якусь любу минулу мрію
І тут на допомогу нам також прийде оте л яке через західнослов'янське І органічно перетворилося на в та у й слеви slewy suevi svevi свеви
Література що має такого велета як Шевченко обов'язково набуде світового значення
Бач наші собі там не дрімають обізвався секретар з суду
Сила буває і в безсиллі
Не тільки шляхетність а й перебільшена уразливість
А вже отець архімандрит так мені наказував щоб тебе у безпечне місце перевезти
Далой Каміняку
Зараз покличу старих гайдамаків і всіх перестріляю
Шостий рік минає з того часу
За свою обдаровані ність Сивоок мав платити сам без нічиєї пом'очі
Мабуть вони їдять дуже багацько
Склендрувать труну
Те чого жадала вона здійснилося
Зостанься тут
Сільрада
Христя пізнала той голос пізнала Свирида і повернувшись до стіни закрила голову свиткою щоб не чутно було їх шептання
Збентежений до краю сповнений думок мелодії віршів Григорій вихопився на правий берег Лопані
Слухала спокійно і уважно
Рука Труди хапає його руку поверх ліктя й міцно тримає наче боячись що вже самий цей дзвінок може його забрати
Сильно відхилився назад Пантелій
Як же не розважити побачивши таку красу не во гнів пану Чуйкевичеві кажучи
На третiй день пiсля нашої з Павлушею розмови медичка послухала мене своїм лоскотним холодним вухом помацала мою ногу i сказала
Тоді уже сам Грицько налив півчарки посунув до Христі примовляючи
Жолобчик виструганий в облавку чайки давав можливість покласти мушкет і добре прицілитись
Назвем його Савою
В пра-пра-пра-пращатах мамо
Та незважаючи на втому по селу я теж не йшов а майже весь час бiг у цiлковитiй безпецi я мiг вiдчути себе тiльки у своєму дворi
Тепер я бачу через що я й старий і сякий і такий
Тим більше що я не хочу мати ніяких ускладнень з Москвою бо ми трактуємо зараз про вічний мир і союз із нею про спільну війну проти Османської імпері
Це недовго але подеколи й дуже довго
Хрест мене побий нікому
А може це той самий
І саме на північний бігун
Але хіба можна не дозволити йому говорити
Вмився
питається Головкін
Ха-ха з'їла засміявся Сиз і навіть утер теплу розчулену сльозу
А розгорніть я подивлюся сказав підходячи до неї
А козаки ж тоді були не наших парубків войовники хоробрі молодці а боялись до неї залицятись
А я думаю ми говоримо бiльше нiж треба та й бiльше нiж треба вiримо пустомолотам тому вони й навчилися язиком добувати собi мед а когось цим же самим язиком жалити мов гадюки
І от цей день прийшов
Щаслива я
Ні він тут
Вже мені господь послав лихо та горе його божа воля а вас господь милує то й шануйтеся
Там родилась гарцовала
То добра шляхта і певні люде то правда говорив пан Сілецький Яким
Та ви я бачу герої
Кіт з переляку сховався під піччю
Здоров
Весь центр війська був зім'ятий
Невже це полковник Яненченко
А твої брати сестри
Його навстіж розчинені двері з лакеями що стояли біля входу в дорогих лівреях і перуках здавалося зустрічали однаково радо кожного гостя та сам господар пан кавалер і генерал-губернатор Федір Матвійович Воєйков кожного новоприбулого гостя вітав з тонкою різницею ледь помітною для стороннього ока
Побачимо чия візьме
Вона хоче плакати
Я сьогодні обов'язково мушу виїхати до Харкова
А Мертенс помалу підвівшись із свого фотеля вражено наставивши наперед банькаті молоді очі не може рушитися далі
Кінь зовсім задріпаний сам втомлений розбитий голодний
Полуботок викликав повагу
А ти собако мусиш поплатитися за смерть стількох воїнів яких ти забив щойно разом зі своїми поплічниками
Вона в знемозі заплющила очі
Коли вступали до міста тамтешній архієпископ повітав їх урочисто реліквіями святих а також іншими різноманітними коштовностями з храму святої Софії який згорів торік унаслідок нещасного випадку
Найда перестрибуючи через пеньки й колоди добрався до того місця де він учора серед розкиданого сухого гілля побачив дубовий пеньок
Спасибі
До столу вийшла гетьманша Ганна в розкiшному зеленому кунтушi з чималим дорогим золотим хрестом на шиї обсипаним брильянтами
Чи щиро
А великі струги були в Стеньки
Га
Який я радий бачити тебе при доброму здоров'ї
Ви бачили апостола
Два поїзди сяк-так спустили в безвість голими руками
Ви ж мов юнак стрибаєте по скелях
Хіба що монгольські тумени гасають по ній від краю до краю виловлюючи тих кому пощастило десь приховатися
Гетьманщину звеселив
Він узяв її на коліна й почав зосереджено писати
Не сумуй доню
Кажу ж темнота
Біля вікна
Він проголосив тільки один тост який трохи спантеличив хлопців за Борозну
С т р а т и г воєначальник командувач військ
Ось при огні Сидять гуртом хто в гуньці в подігачці Хто в кожушанці хто лиш грубий міх Нап'яв на плечі
Але Холод одразу ж помітив і вишневий багрянець на щоці сина і нервове здвигування брів і пал очей
Мов паяний заточуючись ввалився в юрту в знемозі опустився на подушку простягнув уперед благально руки
Рушай
Очі Джузеппе були сумовиті й добрі
Вогняні вали з громом і гуркотом не один раз перекочувалися із сходу на захід і з заходу на схід
Від робітника Андрій узнав що один брат уже орденоносець невідомо тільки котрий і що інші великі пани та начальники
Щоб чимось задобрити невинного мученика імператор спитав Калнишевського яку б він хотів винагороду за перенесені муки й страждання
Чудесно
Кілька разів козаки наскакували на татар прокладали собі шлях через мури Перекопа й руйнували весь Крим змушуючи хана втікати за гори
Я прожила чимало в цьому світі і дещо в ньому тямлю
Гнат
Вже він довів військо до Яготина і заночував там але другого дня сюди прискакав на коні його давній товариш по битвах та походах Поляковський і подав звістку що запорозький гетьман Богдан Хмельницький п'ятнадцятого дня місяця мая розбив польське військо коло Корсуна й забрав у полон обох польних гетьманів Миколая Потоцького та Калиновського забрав усей польський обоз з усім добром а Потоцького татари повели в Крим в неволю
Хабарі страшенні беруть і всі такі милі ввічливі
Отже не Целіна
Кесар Борис має жалюгідний вигляд темне платно на ньому вицвіле й ветхе сам він схуд збляк у нього тремтять руки очі кліпають
У руках в джавурів клятих Шабельки блискають
Зате маєм малюнки
Я так i впав у гарбу
Все
Хто тобі дозволив згадувати злочинця
Ще якби була непочата вода
Тож виходить що запальний наш Микола Васильович і без ворожки- циганки суджену свою розшукав хоч не під солов'їною вербою а серед крові та стогонів під шатром фронтового шпиталю а доля їх таки звела
Я махнув рукою
Правда
З того дня минув місяць
ГВОЗДЬ СЕЗОНУ
І за сон не ручайсь
Он той там у тій газеті що в Рівному пише інтелектом і характером
Тобі ми добре знаєм ціну
Але це він почув у такому місці і з таких уст в крутежі між алькоголем між Кетхен між німецькими офіцерами гітлерівського Третього Рейху між жіночими торсами що гнулись мов лози під натиском бурхливого вітру між співом і реготом що здавалось належить дияволам
За півгодини великі групи почали розбиватись на невеличкі гуртки потім уже блукали й одиночки
Нещодавно прибув з подорожі в Швейцарію
Чули ж що померла дитинка Лукіяна Зарембовського
Я багато знайомих пізнаю між вами та ви мене не пізнали бо я дуже за той довгий час змінився
Через істину й віру
Вiн втратив памороки i злiг усiм важким завальним тiлом на дiдовi руки
Калина то краса яка після них житиме
О багато чого
Невже вона справді з години на годину може бути тут
Погляди багатьох поспішали за ними танцюристи справді були чарівні він стрункий сухорлявий у новенькій аж лискучій гімназичній формі вона нижча від нього на півголови справжнє диво легка схожа на колосок у білих панчохах і прозорій зітканій з самого повітря сукні
Сагайда нагнувся до його впалої колючої щоки і вони якось особливо по-людському урочисто й прощально поцілувались
Він вам втихомириться
Більшого добра як його твоя мати тобі бажає не придумає для тебе ніхто
До деревлян треба вдатись
До Степана Ходім
Я питаю били тебе
Так стали комиш-никами
Павло тепло одягся і светр і теплі рейтузи надів і валянки і шапку- ушанку
Годі журиться ану лиш погуляточки погуляточки по світові божому от як та от як
То він тату сміється од радості що потрапив в такі великі пани
Закосичені кольоровими биндами підлетіли під ґанок задимлені шпаки і Митрофан Созоненко в шапці-макітрі підвівся з воза за ним потягнувся високий вищий на цілу голову за батька Ліфер
Траплятимуться i такі випадки ви прийдете додому а з вами не балакає навіть Юрко ваш коханий синочок
Думаєш легко
За його словами земля гунів починається відразу ж по той бік Ельби
Серце його тривожно калатало в грудях
Я вже старий щоб неправду тобі радити
Влаштування дитини до інституту це на його погляд варто було найтяжчої напруги
Йому було достатньо того що знав
Хлопець солодко потягнувся перевернувсь на правий бік і заплющив очі
Алея була безлюдна
Вимили вичесали її обули одягли в нову одежинку як панночку і однієї темної ночі одвела її сама мати у місто до великого будинку
Це головний оператор
Даже исповедаться и приобщиться перед смертью ему не дал а велел застрелить как собаку
Одарка не раз дивилася як Марія догоджала Корнієві як ходила навшпиньках коло нього
Брешеш
Ах ні
Майже над кождими воротами на жердці висіла прибита якась хижа птиця то сова то сорока то ворона то яструб то орел з широко розпростертими крилами і звислою додолу головою се були знаки духів опікунів дому
На одного вже поменшало натякнув Стах на гидомирного Кундрика
З і н ь к а
Нарешті не витримав і попросився
Ти ж для мене як із скла зроблений
Ты прав кто встал на оборону отчизны жизнь для того мгновенье сон
Потім дізнаєтесь
Князь зрадів і простяг руку щоб взяти намисто
Я через тебе оставив Полтаву і для тебе в дальніх сторонах трудився чотири годи ми з тобою виросли і згодовалися вкупі у твоєї матері ніхто не воспретить мені почитати тебе своєю сестрою
Тривога Добрині за здоров'я і життя Янки поволі вщухла
За чим скажи товктися мені коли-небудь удруге в такий світ-далину по чужих лігвах незнаних дорогах
Проте турецький султан не хотів так легко зректися запорожців а тим більше їхніх земель що за Прутською умовою відійшли його державі а послав у Білу Церкву до графа Вейсбаха спитати за яким правом російська цариця взявши запорожців під свою протекцію залишає їх на землі падишаха та ще й зводить там фортецю
Стиха-стиха ніби з глибокої води зринають на йому у віночках із довгих вій блискаві карі очі вихватилась коса ясна що повісьмо льону замаяна синьою стьожкою
Ентелла скрізь пішов шукати Щоб все що бачив розказати І щоб Дареса підцьковать
Ото ж хотів би я почути чи ти вже почуваєш себе комуністом
Настя попросила Амалію пограти
Він у нас падкий на ласощі
Се моя царська печать
Котляревський швидко двома словами передав наказ
Його невідмінний спокій виводить мене з рівноваги а раз занепокоєна трачу звичайний настрій
Не можу себе дати засоромити і дати людям притоку щоб мене скуп'ягою проголосили
Вiтер гойдав ii розмахував рукавами
Но пощо ви ото такі малі віконечка зробили
То винесе в Полтаву то по селах як не замети звісно й не дощі
Ген-ген позаду залишилась залізниця на ній досі маневрує поїзд
До речі ось і доня ваша по вас приїхала
Тут я Олексо отут між людьми
У мене діла повні руки
Виявилося що в нього є тут один чоловічок бо другий хтось проти ночі в такий непевний час не поїде
На кого ж нам тепер надіятися
Одразу всі йдуть до церкви батько й мати до прихода і беруть Хведота а Василь хтозна-куди ніхто його не питає бо все одно не буде він сидіти на місці а перейде разів двадцять від монастиря до прихода дорогою і стежкою де повно таких же як і він богомольців
Далека далека сторона аж на краю світа
Пан Михайло Йордан перехопивсь з полком через річку нижче греблі
Але хіба тим перейматися в їхні роки
А чого вам доброго треба господа чумаче
Через кілька днів Габель пішов до своєї спулкі позичив гроші найняв Семена й на полицях шкальні знову з'явились шкалики
Однаково вбивство кров гонитви переслідування знемога безмежжя просторів
І завжди застрявали машини
Пощо карати роди сказали
Зі злості шпурив хлібом далеко на ріллю
Іноді нічний птах вдарив широко крилами з криком поплив верх стін і щез
Але він тільки здалеку заперечливо помахав мені рукою і ледве докричав
Коли не сталось то може статися княже
В цім анекдоті як і у всіх вірменських загадках та анекдотах одначе більше логіки ніж у трагедії Саркісьяна й усіх його одноплеменців
Коли б це нам зброя
Б і ж у й н е н а б і ж у с я
Чого ви так дивитесь спитав незнайомець відчувши на собі вивчальний Тамарин погляд
Доктор Сріблюк поспішно пояснив що він Галичанин а в галицькій Україні говорять трохи відмінно від тутешньої говірки
Почались не співи а більше репетиція співів
Небожата зраділи пташці більше ніж дядькові
Вони зупинилися на горбочку
А закиньмо ще на щастя вашої панії сказав знов наймит охочий до жартів
Червоненко 16 і говорив що не можна одним розчерком пера виправити всі викривлення ленінської національної політики що держава не може втручатися в ці справи в мовні справи
Високий чорновусий Алім стояв на правому фланзі Він нині нарешті отримав яничарські регалії це означало що йому повністю довіряють
Помер хан
Згорить то хай і згорить
Не йди
Славина не знала цього голосу
Радченко ж попович
Голос Германа був якийсь непевний він чув що в його нутрі щось буриться
Ну-с промовив Сєргєєв
Не стійте
У чому винна ти
Довгий темний коридор
То ти б до знахарки пішов щоб масті якої дала або зілля
Хай він
Хто би й ішов такою дорогою лісом як тепер
ПАНАС
Граф Адольф із тим самим виразом серйозної поштивості й заклопотаності що й у бокс і бадемайстрів навшпиньках підходить іззаду й зупиняється
Дуже її під серце чобітьми били
І рішив сказати
А хто обід варив
І ніхто так гарно книжок не читає як Зінько
Як вона в цьому знається —лепетала Мелася
Це не тільки для того щоб знати чи не наздоганяє він вас головне тут не прогавити коли він підсковзнеться
Підслухані пісні дівчат та парубків
О
Вперше
Зліз з коня припав до землі і став її цілувати
А так буде буря буде й кривавиця і саме там за Широкою рікою
25
Він має дуже гладенькі крильцята
Зустрічалися часто їм люди і ніхто не дивувався мовби Какора й Сивоок жили тут спервовіку
Посадять і за розтрату і за людяне ставлення до арештантів
Ну от була у панів робила
Так Арсен правду каже погодився Младен
Ясно
Іван Іванович прокидається з почуттям задоволення і з мажорним цілком монументально-реалістичним настроєм
Якраз проти вікна звичайно під барканом Дворовий пес Бровко лежав І думав Бач яким він паном Ледачий Цуцик став
Тепер Югино твоєму милому відбою від молодиць не буде
На порозі виросли два юнаки в формі залізничного училища
А може я з ними
Чому
Але ті хто правдою не винуваті
А Володько крім читальні куди кожного вечора ходив зайнявся писанням
Я хотіла б розпочати це не відкладаючи
Вже
А ви де вчителюватимете
А Тугар Вовк хоч і слухав Максимової повісті але бачилось не дуже вірив їй тільки ще раз обернувся позирнув на кам'яного тухольського Сторожа і з погордою всміхнувся немов подумав собі От дурні смерди в якій дурниці покладають свою гордість і свою надію
Ну нiчого каже хай знайшов конопельок плете нiчого нiкому
Бiльш як пiвтора лиха не буде
Если он угождал Москве то делал это только для того чтобы приобрести ее доверие укрепиться на всю жизнь на гетманстве и таким образом получить возможность удовлетворять безнаказанно свою ненасытную алчность и злобу
Хуртовина загнала
Знайшли солдатом То вже й мовчок
А коли вже судилося гуртом навалимось гуртом легко й батька бити а передову скласти раз плюнути я сам до каси стану університетську молодість згадаю а Йосипівна вмить заверстає золоті руки
Тільки гляну по скалках по відтінках по чомусь невловимому скажу тобі з точністю до тисячних доль
А пішла Манька як кажуть на люди вісім років прожила вона у Матвія привела вісім бичків і ні одної телички
Се ж вона се ж вона і ото вже тоді почав на прямоту викладувать свою мову пану сотникові і хто він такий і чого приїхав
Бліда вже без обруча на голові з розпущеним волоссям що сягало аж до колін у тому ж темному платні тільки з зеленкуватим каменем на грудях вона стояла з опущеними руками біля порога
Маю враження маю враження що й ви грішні подумали щось подібне
На жаль тільки в злочинах і карах
Гетьман не чув а може вдав що не чує
А решту на продаж
Отже конкретно треба знищити силу противника
Ні ні хто писав той хай читає
А коли так то чого ти не прийдеш до нас на поле та не скажеш Хлопці я зараз у відпустці давайте я разом із вами в степу попрацюю понюхаю як земелька пахне
Чого перелякався вилазь
Кругом його Мов вимерли люде
Щоб я на весiлля прийшов
Ви мене не зрозуміли сказав опісля лагідно
Вибились люди зі сну
Рафалович справді був голоден а відновлені перед хвилею спомини не дуже заохочували його до розмови з паном офіціалом
Чому не дозволив йому насолодитися шлюбним весіллям
Звідки ви
Іди не хочу тебе бачити
А Джой бачите любив купатися в Осколi
Нашою мовою напишуть книги й будуть учити по них у школі
Билися в її душі тисячі пісень стояла над безоднею зазираючи туди тепер могла глянути й на небо
Навіяли той ніжний вихор звуків Ну й що ж по тому
Завагався потім обережно витрусив одну на дно човна торкнувся пальцями гнучкого довгого паростка прикріпленого до дошки і страшна здогадка ножем полоснула по всьому тілі
Гарно виходить і весело і жалібно трохи
Сержант ворушив синіми губами довго читав їх нарешті повернув Гнатові
А тепер п'ю за здоров'я полонених шведів учителів моїх у воєнному ділі
Як мені кривдно стало
А коні
Ти боявся що не дістанеш землі і вбив його
І сестри і сама Ганя не втерпіли щоб не взятись до роботи
Кроковоє колесо вище тину стояло
Адже вони моляться ці люди заплющивши очі воркочучи всі один мотив не порушуючи єдиного ритму а якщо в якімсь кутку й затягувано кінець то це справляло вражіння великого безмежжя вражіння що пісню співає цілий світ
Пахло перепаленим на сонці дроком гірким полином і дятлиною
Уперше почули ми шелестіння кіноапарата та тріщання юпітерів запрошені режисером А Кордюмом до Люботина де Кордюм проводив натурні зйомки своєї першої картини на тему про класову боротьбу на селі
І терпіння досить
Ха-ха-ха-ха
Хочеш їх скуштувати
Бо значить так треба
Мене тогди були троха потовкли п'яні ріпники і я дві неділі пролежав без пам'яті відтак чую вже Івана нема пішов десь кажут світами
Всі мабуть пам'ятають іютрясаючі кадри в фільмі Щорс коли бійці Тараща пського полку несуть на носилках смертельно пораненого Боженка співаючи Заповіт
А нема правди одказав Грицько то живи так як і всі живуть
Читає
Та й городик маємо цибулька картопелька садовина—усе своє не куплене
Але під московською покривкою можна розвернути щиро-польський дух
Як нема
Вони співали в півголосу
Краєчок очеретини виставлений на поверхню зовсім не помітний поміж осокою й очеретом а козак через неї дихає й може пересидіти в річці доки татари підуть далі
Що виробляє канівський Потоцький то й пекло не нахвалиться
А відкіля ж ти молодий козаче прибув сюди
Скільки зможе
Двоє
Що ти наказав
Зоська махнула рукою
Звенигора руків'ям пістоля загрюкав у міцні дубові дошки
Але Лучук дивився на Сивоока
Усі усі скільки нас тут є а чужих нікого не треба крикнув Бородавкін
Гойдались грона хмар і нахилялись в руки Грибами віяв ліс
Там удалині праворуч гора і на горі кладовище
Рахат-лукум
Та якби я хотів то й зараз би доказав
Сонце опускалося на захід і визираючи з-за ханських спин сліпило Кузьмищеві очі
Значит Мазепа в опасности
А я пiдмайстерок
Але як змінився Григорій
боязно наблизилась
З'являються все нові озброєні л ю д й не поодинці а великими загонами
Він окинув оком поле бою ворог вражений появою свіжих сил перешиковував ряди
А що вічне
Коли ж я знаю що сьому не можна бути i бачу свою Марусю що зовсiм розум погубила полюбивши тебе
Тепер же пропливають мимо лише примари його
Шмигельський
Добридень вам в вашій господі
Рожевий мармур
Стук раздался снова еще громче и еще настойчивее
97 4^ 4 А с п р а грошова одиниця
Бурмилова хата стяла за школою край села
Чого варті всі наші солодкі панянки поруч з цією дівчиною палкою мов огонь гнучкою і бистрою мов турецька шабля
Ти думаєш що я не знаю нічого
Освятили освятили
Каждое ее слово казалось горело ее речь порывистая как стремление реки вблизи водопада казалось уносили всякого слушателя вперед и вперед заставляя его забыть все окружающие опасности и ринуться очертя голову в кипящую бездну но природное свойство ума Мазепы всегда управлять собою удерживало его от опасности поддаться увлечению ее речи и забыть все своечасни обстоятельства
Він вивчився грать ще вдома в свого батька бо дуже любив музику
Через них було безліч конфліктів
Тому що він по пам'яті співає
Бо війна йде Україна визволяється а степи розгасли ніяким тягачам не пробитись
Правда Петре що тобі вже полегшало
Та коли він востаннє з-за стола Підвівся в першій і смертельній зморі Гули не пізнані ще нами зорі В згасаючому всесвіті чола
Спершу ні а тоді вже як усе село знало то не інак що й він довідався
Нужда перемінить закони
Слідчий шив міліцію
Слу-хай
А вся хмарка полинула погойдалася далі до озера і встелила білими пушинками воду де їх тут же виловлювала якась дрібна підземна риба
Я мушу спробувати вернутись це буде найраціональніше бо тоді коло моєї легковажності таким робом замкнулося б у вихідній точці
Мати робе а жінка сидить он хата цілий день не метена нічого а мати скаже слово нападається сяка-така лиха
Майже цілий день не міг побути з нею
Через що ж вийшло тихо спитав Мирон
Інтеліґент оглядається
Поволі розмови уривались канули в сірих сутінках
Основне ваше завдання щоб устрелить гагару не дати їй помітити коли саме ви натискуєте собачку
Кілька разів поверталася до маленького невільницького базару між форумами Константина і Тавра
Підписуй ну
Фіцачок взяв побратима за лікоть аби той не кликав офіціантку
Він хотів викричати якусь погрозу але махнув рукою і занурив губи в ківш з медом
Так врачу ісцилися сам
Та ще ж яка й дiвка
Добриня обняв її гладив плечі що здригалися від плачу цілував мокрі очі і щоки заспокоював умовляв як дитину щоб перестала плакати
кричить щосили Будило і кидається навперейми стрілі підставляючи їй свої груди
Старий читає малий слухає
Зваж Лідо як їдемо
Пам'ятаєш суворі чудесні слова пливи гребись плавець на дно спускайся мрець
А дід
Усі враз замовкли
Його ясна мосць пан губернатор просить до себе свою дочку
Він заперечно хитав головою і безтямно кліпав очима
До дверей третьої кімнати Марченко підійшов перший ухопився за ручку обома руками немовби намірився вирвати їх з завісами
Стара зирк на дочку дочка обмертвіла либонь сплеснула мати руками та на його
Нiколи не було Щоб вiд цехiв такого вимагали
Увіходять Черевко і комісар
Як будемо коли пiд Польщею то козакам треба зрiвняти свої права з великими привiлеями польської шляхти i стати шляхтичами на Українi отодi нами нiхто не насмiлиться орудувати по своїй вподобi нi король нi сейм в Варшавi нi цар нi бояри сказав Немирйч встаючи з-за стола
Баришня з редвидату не Тоня самотньо сиділа збоку й дмухала на божу коровку що застигла в неї на долоні
прошепотів Аяп оглушений страшними погрозами
Що
Вона така лагідна а візерунки нагадують гетьманщину
Мотря
Бу-бу-бу ду-ду-ду і більше нічого
Радуйся ой радуйся земле
Але ж чи аж так варто було нас перепиняти
Посміхнулися вороги це найлютіша смерть
Тоді б
перебив Володько
На четверте літо знову попав брат на те місце де колись вперше побив ворогів
В салонах тільки й мови було що про майбутню відправку людей у діючу армію зрозуміло не синів благородних сімей а дітей козаків та посполитих ті візьмуть добрі дрючки та й доженуть нехристів з меж рідних країв а благородним нема чого кров свою лити для того і хлопців у кожного поважаючого себе землевласника повні двори
Ми ідемо з панотцем на смерть у Паволоч
Зараз піду поставлю самовар озвався і Гаврило
А якийсь ще й пісню поволі затяг
Тiльки так вигукнув Сашко- штурман
То така й жінка
Відірвався од сторінок і подивився як наближається вона до столу
Чого ж хотіли від чужинців католиків і лютеран коли православні старшини під час богослужіння вдираються у православну церкву і починають ґвалт
Соломон говорив а Максим мовчки байдуже слухав
Між ними вмерло все й двічі вмерло з загибеллю сина
І все в такому дусі
Іде до хати
Як же вони могли так некультурно зжерти свого товариша сирового норвежця
Журейко бере й цiлує перстень а потiм схиляється над Милушею
Ні так
Рахірині Маріє
Та нічого ж
Парубкував з батьком кумував з матір'ю
На цементовій підлозі мокро
Коли Еней прибуде в латинську землю Тезіфона з намови Юнони вселить у серце цариці Амати і рутульського царя Турна ненависть до Енея що прискорить війну між троянцями й ругульцями
Може тому що сам вiн був страшенно симпатичний з отих хлопцiв якi в iграх завжди бувають Щорсами i Чапаевими
Помирати так з музикою бадьоро вигукнув Козир збиваючи набакир соболеву шапку
Скидайте одяг вішайте
Еней тебе лиш визиває А нас латинців не займає Іди з троянцем потягайсь
Сьогодні з тобою здоровкаюсь і тремчу душею їй не дорікнеш хоч поглядом
Щоб люди бачили вас там
Якщо ти попадешся йому він тебе не випустить
Але ж бій триває мигнула думка
Другі прискочили до мене
Де ж мені дітися
Він уже третій день як виписався
То вам Іване Івановичу все авансом давалося
махнув рукою Тур
Кiнчимо школу i пiдемо в армiю
Батюшка опам'ятався протер очі придивився до Балабухи і впізнав його
Хан сторожко приглядався до гарцівників і враз охнув побачивши як один сеймен злетів з коня і простягнувся на полі ногами до татарського табору
Олександро Харитонівно
Там були їх ліжка там вони навіть пили чай
Біля нього вертівся Шевчик жалячи мов ґедзь тих що виверталися з-під удару Метелиці
Наприклад Ваша шановна бабуся впродовж місяця не з'являється на подвір'ї
Семеновичу
Цеховики оточують його
Інші вербівці стояли коло полу бо слідком за Миколою й Кавуном почало прибувать на заводи багато вербівських людей
Я робив тьху —і казав Ти що вчадів
зідхнула Мар'я Петрівна й порадила Візьміть же душенька від доктора записку
О д а р к а
Як тільки прийшов зараз кинувся вишукувати грунту
Покиньте діти се становище сказав Захар Нехай він стоїть собі тут перед стрімкою стіною
Відтак усміхнувшись гірким якимсь усміхом обізвалася
Не одного борця вона Уже поринула до дна
О горе йому
А Іван Степанович двадцять літ її носить
Наш тато прийде до нас раніше на тебе треба буде довше підождати
Правда
А я Доман
І ти Угаров теж
Плутяга
Вона стукала віком брязкала ключами викидала одежу що лежала зверху в скрині
Авжеж авжеж
Нема про що й говорити
Ти ж знаєш не гірше мене що вперлися в глуху стіну скипів Брюллов
Ольга вхопилась рукою за серце й почувала любов свіжу як незірвана квітка пахучу як троянда солодку як пахощі білої лелії і ледве вдержала сльози
От і добре
К о р н і й
Опустив очі
Та тільки ми не знаємо хто ви такі
А я стою коло столу як дерев'яна офірку в руках тримаю хочу перед образом засвітити
А так каже чоловiк що вiн там пiшов у ченцi
Навіть чернець котрий присвятив себе вищій ідеї не свобідний од світу у своїй келії і через те Тіло своє зсинцьо-вує канчуком
Або ж то вона знає що Герман хоть буде сам у Львові а Готліба може й не відшукати а гроші і без нього своє зроблять коли ще можна що-небудь зробити
Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця
Непогано придумано і засміявся
Голоси стають звучніші
За всіх хто нам дорогий
да й припустив за ляхами
Але ж Мальва вдає що нічого не знає про десант
Серце в'яне співаючи Коли знає за що Люде серця не побачать А скажуть ледащо
Діано
Але зараз мовчки зібрала чашки і понесла мити на кухню
Грушівка була майже на долоні
Ану діти
Тихо нечутне ткає природа свої події по черзі і не зміняється у своїх установах
До аллаха високо а до султана далеко
А може він покаже ту ріку отам на карті
Чи коли вона його згадувала
Можна було бачить що та поважна розмова була цікава для неї
У л я н а
Змарніла наша донечка змарніла
Богданові раптом защеміло в грудях мов од жалючої стріли
Зараз вони всі сплять тільки в гетьманському будинку вартує двоє сейменів
Вона лише хитнула головою
Отже ніяких привидів не існує
Півча зникла
Толя плачучи казав що він не винен що Федько призвів на те
М е л а н к а виривається
Гетьман писав Посилаю тобі князю Григорію Григоровичу знатного татарського мурзу Саферелея
Людмила глянула на його кинула застібати і раптом чогось страшенно скипіла
Слово має Семен Якович
Неправда
Хутко у вас празник говорить Маруся до шинкаря гостей же до вас гостей
І ось мені минуло двадцять дев'ять
Чорт зиркнув на Барона той улесливо посміхався оскалюючи чорні зуби гидливо поморщився Антипко відзначаючи про себе що Барон прогнив до решти удав що не впізнає але висмикнути рукава не зміг
От просто мовляв так у гості
От ти їм і пожалійся
Аскери підвели коней для Якуба і Златки допомогли сісти в сідла
З голоду не помремо
Скінчилися її муки
Хто заготзерно
Розгубилися сенатори розгубилися генерали ніхто не одважувався підійти до біснуватого царя
Поле лежало перед обличчям Володька зоране опоране обведене дбайливо межами
Щоб не брали їх скажу і щоб більше нічого у людей силою не брали
А вона стояла серед того проміння розчервонівшися після сну з променистими очима і їй було радісно весело ясно так ясно як там на тому блакитному небі де грало те проміння золотесеньке теплесеньке
Ах ти ж стерво незугарне очі безстидні
Можна б сказати що Зембіллі перейшов у спадок Сулейманові від його діда та батька і цим спадком молодий султан дорожив неабияк у всьому прислухаючись до порад старого мудреця
Десь між новим Кічкасом і Великим Лугом буде їхня оборона по кряжах
Увесь довжелезний стіл аж вибухнув реготом
Поженились вони вже після того як Вадим просидів у тюрмі і був висланий з города
Клаво
Бояться отже гмикнув самовдоволено
Вона могла б бути
У нього горіли очі усе лице було мов у полум'ї
Господар був теперечки дома і всі гості одразу набрались сміливості
І тоді закінчиться могутність валіде назавжди
Хоч у вікна вже повзла тиха чорна повінь але Кірка тікала сну
Грізною сторожею стоять вони по шляхах до палаців Кочубеїв Ґалаґанів Скоропадських
Ні тьотю я знаю і вірю в нього
Не можна з людьми й говорити
Справді возного
Тут узріла розгорнену в самій середині книгу історії наших найбільших страждань і мук
Хочуть наші займанщини У царя просити Щоб козацтва й жидовини В села не впустити a
Може тому він примружившись дивився в цікаві очі фурії іронічно а може тому що вперше бачив жінку в уніформі службістки органів ВЧК-ОГПУ-НКВД а може тому що від вигляду цієї вогненногривої діви йому привиділася сонячна благословенна Одеса й Дерибасівська вулиця
А я скочив
А й він
Нащо
Його конкретного
С 243
Тепер теж учителює служить комуністам і сама комуністкою стала
І такі довгі та пишні були вони її хвилями спадаючі коси така ніжна голубінь світилась в очах стільки муки було в тій голубіні на стомленому неволею виду що в Яровита йойкнуло з жалю серце і заціпеніло
От тепер знай ляше що по Случ наше
Сини Нема
По бурлацькому по бурлацькому
До них поспішно йшов Фіцхелауров дізнатись що трапилось
Скажіть йому не знаю чи то добре але я показувала його листи багатьом у нас в місті один лист навіть надрукували під вигаданим прізвищем у газеті
Бачила свого милого на зеленій траві коли він грав на сопілку а я тоді була мала й боса і заховалася за куща бо не могла не дивитися
Я юшки отак-о наївся
Ти обіцяв дядю Яша пам'ятаєш
По тому коржі що плавав поверх води у мисці угадувала знахурка від чого те лихо приключилося
Мусульмани ждали тисячного року хиджри
Але я все-таки не погодився б
І я подумав що як мені коли-небудь у житті доведеться командувати я буду командувати саме отак
І ці не ткнули ані шага
Піду на зібрання й роскажу Осеві
То ти а то коняка
О стокроць дяблів його мамці і його таткові
У конвої засміялися то вона тепер поготів повірила що й його арештовано
А то сидимо собі мовчки мов не про нас річ
Наперсток
Віталик ваш за за запеленгований
Кінний загін що супроводив Порадовського і Монтковського по Україні готувався до від'їзду
Собака промовив стиха Вибач мій дядечку
Стало відомо що напередодні цього вбивства було заарештовано головного організатора Желябова а потім повішено разом з чотирма народовольцями що здійснювали вирок виконавчого комітету Народної волі
Програв у карти 5 карбованців
Бо вижене з хати
Ага Кермен я маю до вас пильну справу
Козак на мить спохмурнів
Які були фейєрверки які були музики якого багато було людей в Шато
Прошу вибачити мене ваша ясновельможність
Чому любко питав він гладячи її чорне у світлі блистяче волосся і притискаючи її до себе мов дитину
Старшина навчили
Під ґорою ґо
А чого ти тут запитала Порфира екскурсоводка Хлопець набравшись духу видавив із себе
Ще й насіння лузають
Це говорить не один тiльки Лаврит коливаються попiд стiнами свiтлицi гарячi вогнi свiчад у червонкуватому вiдсвiтi проходять перед поглядом князя бородатi засмаглi обличчя мужiв з Гори на нього дивиться сотня злих роздратованих очей
Хто сам собі помагає тому й бог поможе
Ч е р н и ц і очатками блик-блик
А який з себе Змій так і не довелось побачити
Дівчата зачіпали Миколу жартуючи а він усе стояв похнюпившись
Немилосердно ріже заявив студент двом товаришам що чекали черги
Про що це ти говориш Іване
Але мала щодня тільки один а ще до одної бібліотеки записатись не дозволяли їй кошти
Чого тобі суворо спитав султан
Ну судився з ним питає Павло
Но Марина его не слушала громкие рыданья перерываемые восклицаниями я этому причиною на мою голову падет смерть его и подобные в этом роде задушали Марину
Куди зібрався
Пікова дама приборкає туза
Чи їм попрікне хтось коли з'єднаються довідавшись з яким полоном повертаються кутри гури і стануть на путі
Щоб я не пішов з вами
Декому вдається
Чи дійде ж він Найда якогось рішення
Раз я подався тепер годі
Ще пам'ятає Петро що в короткім зударі з ворогом що був перетяв їм шлях до своїх упав Кирило Діброва останній його товариш з батареї і він тепер лишився зовсім сам без найближчих друзів
Нічого не розумію
А як допливе зачнеться аж тоді його властива діяльність
І ця відсутність вразила його
Показали його графу Рум'янцеву так той аж ручки тер од задоволення
Головним джерелом їхнього прожитку є худоба яку випасають у близьких горах а також нужденна рілля що ледве родить овес і картоплю і тільки почасти жито і ячмінь
Вона знов навела слова з коралу не знати чи всерйоз чи хотіла відбутися жартом
Адже Юзефа і йому відмовила
Такі дороги й України
Не сплять мої сказав боярин
Дівчата пильно поглядали на москаля доганяли випереджували щоб подивитись на його
обізвала голосно подруга
На дворі вже смеркало
Ні мі ми не маємо права цього робити
Ні пожадливо блиснув очима старий
Той божиться другий суне тобі у руку оброть з шкапою третій тягне з твоєї кишені хустку де гаманець з грошами зав'язаний а сей вже й здачі дає та усі гуртом волочуть тебе під ятку могоричі запивати
Він аж удвоє згинався тримаючись за живіт так реготав
Чергуючи ночами біля апарата він уже й тут в обороні бувало з нудьги як соловей почне заливатися в трубку зачаровуючи своїм співом незнайомих і ніколи не бачених дівчат-телефоністок
Спихальський підняв його мов пір'їну а Метелиця тим часом підбив перини і подушки
І що він робить
Так ви баришня так би мовити уже більшовичка зареготав неприємним реготом чорнявий
Вона вибирала п'єсу і швидко смутна мелодія полилася по світлиці
Отже людей роздягали й складали в штабелі
Нехай же шляхи вам будуть рівні люди привітні і щастя довіку щоб ні сили темнії ні око злеє ні куля ворожа
Вже недалеко берег
Вже добре-таки стемніло
Тільки вищий Грицько бо двома роками старший від брата
Бо ніколи ще до нас не возили тільки вивозили
І небо таке сине таке барвисте якого ніколи в світі не буває в житті
У тому що ти Олега Настасича хочеш зробити своїм спадкоємцем хочеш віддати йому Галицький стіл
Коли він Олександр уперше відчув себе людиною
Ніколи
Знав як легко в ній заплутатись і як мало для того треба але як тяжко виплутуватись
Що майн гер є значить люди сильніші ніж ваша мудрість
Вечеряли в дворі біля призьби на широкому рядні
До города Цареграда убігали
загукали татари
А наші люди таку вже мають натуру що їм аби виговоритися то вже й легше
Божевільність мелькнуло йому через думку
Проходите чего стали
Виговський розпитав в посланцiв як приймали їх в Варшавi як вони давали присягу на пiдданство королевi а потiм поклонився усiм полковникам
Бо абат якому на сповіді відкривалася в усьому потоптав правду
Упізнав січового богатиря Максима Вернигору
Чуєш
Усе на ній було рожеве і мережаний візерунками корпус і щогли і обвислі без вітру вітрила і тонюні мов соломинки весельця які пінили іскристу воду
Гадаєте ми вже такі щасливі добившися свого становиська
Авжеж ми одразу погодились
Запримітив сірому здаля
Скинула футро
Аякже
Один повелитель другий його слуга
Я жив на другому поверсі і коли вони заходили до мене то я міг ділитися з ними тільки хлібом бо нічого іншого в нас не було
Поки нові то більше дадуть за їх
Бачиш як москаль падить
Iмператор Iоанн знає хто його друг а хто ворог i Варду Склiру вiн чiпляє на груди золотий ланцюг i призначає начальником всього вiйська Iоанну Куркуасу дає золоту печать i наказує бути начальником метальних машин але призначає нового друнгарiя флоту нового начальника етерiї нового великого папiю
Ні
Ніч була холодна
Ну гляди ж промовив він до Толі якимсь чудним голосом і пішов просто на кригу
Чимось нагадав їй вікарія Скарбського
Слухайте отче мовив він закурюючи цигаро я властиво так і не довідався від вас як ви зробили з тими вашими довжниками
А на Запорожжі він теж неабищо
Ви оратимете це поле й не знатимете що кожна ного п'ядь напоєна кров'ю
Зашелестіло зашуміло озвалася навкруги вся темрява
Зима доходила кінця та холоди ще сильнії кріпили І брати з Галею сиділи на печі піджавши ноги
Тоді під час їзди питав її щохвилі як сидить і чи їй не зимно
З верби зробив
Потім пізніше у Харкові коли я став відомим поетом і коли в мене не було настрою писати вона мені казала
Це ти Митрофане
Володимир жахнувся почувши про це
Вона красна і багачка віддасться і без тебе
Збоку вилискували на скупому сонці литаври оркестру й випиналися барабани
А все її нема не йде А час не жде а час не жде
Кость не заважатиме їм і вони не заважатимуть Костеві
Не лише він весь тиверський люд у придунайському пониззі зазнав ромейського ґвалту
Ти ж знаєш салтане що платити зараз нічим
Кажіть ціну
В млині розпитує розгребує дівочу тайну Мавра
З червивої собаки що урвати то урвати хоч клочок шерсті утішив Лушня
На другой только день принял гетман Самойловича как посла
Коцюбинський в радісній тривозі підвів голову
По тому з якою любов'ю він витягав жаки трусив рибу приказував над нею можна було в ньому розпізнати старого завзятого рибалку
Це неспроста зупинився на дорозі
А як же інші
Копронідос порозводив чорноризців по опрічних келіях і вертався додому
Вони забрали їх і посадили на віз поверх головок капусти та снопків хрону й петрушки і трохи покалічених повезли далі до міста
Ну хлопці завтра ж у поле
Біля мосту закіптюжений з ніг до голови боєць пропускав машини
Існує сто двадцять тлумачень корану і ми всі пройдемо розберемо і засвоїмо
Дідові треба впевнитися чи не лишив тут князь яких караулів або чи не поскривалися тут які мародери
Та він же
Про цю святу щасливу мить він мріяв довгі роки вона йому ввижалася у вогкі холодні ночі в Санкт-Петербурзі коли найдужче праглося тепла землі високого ясного неба і сплеску крутобоких дніпрових хвиль
Де вже ему вчитись читати вмішалась Катерина
Не маленький гарикнув на його лікар
Ставши на тій купі легше якось відітхнули товариші Бурунди
Чи не вдіє чого з нею батько
Колоти ж це означає розколювати биттям людину психічно мов поліняку
Коли враз почув
Того Анна не знає
І стадіончик би теж
Вона стiльки для нас зробила
Це ми вже в Січі Яцьку
Неприємна історія
Оці янголята схожі на Богдася такі ж видно урвиголови
Ат за всі голови
Я ту пісню чув сотні раз але ще ніколи не було в ній стільки пекучого жалю стільки суму і докору якоїсь могильної туги що плила широко як ріка на передвесінні здатна потопити і спустошити великі простори
І то таки була правда бо відразу за приборканими ведмедями чалапкало тисячу бранців ще недавно грізних воїнів а тепер безсилих і відданих на милість звитяжців
Зою мені темніє в очах
Лисий панич зареготався а за ним і всі засміялись
П л а т о н.
Хрумово Іваньково Кривушино
Він щось замугикав і відразу заснув
Дiє штукакенцiя дуже просто прикладаєш до гудзика натискаєш на кнопку i готово
Але перед полохливим тілом Роксолани яке лишалося незмінним упродовж десятиліть мовби зачароване ніколи не почувався владним самцем а мав у собі щось ніби аж рабське
Вона оперлася Володимирові на руку прихилилася до його плеча
Тепер не знав дивуватися чи лютувати від такої химерної зустрічі бо ж замість султана тільки султанша
Павло одвів погляд од вікна за котрим навкіс летів сніг понуро зирнув на піч
Надінь мені добрий кобеняк
Він від самого обіду майже нічого не їв а терпеливо чекав приходу матері
Радили прохати начальників може зглянуться що я стара та дуже здалека
А ще створіть із жителів пересувні групи для гасіння пожеж і лагодження пошкоджень в оборонних укріпленнях
33
Делавер-паша упав на коліна й став цілувати брудні ноги яничарів
Ех господи
І тим довелось звеличувати царя
Ще добре як просто собі меланхоли-мрійники бо таких чимало і поміж нашим братом на превеликий жаль водиться очі як в ісусів голубий дим в голові гріхи все збирають та на тому й їздять добре кажу як ще такі ісусики на осликах
Яка ж вечеря
Матиму на оці
Цілком
Бережись християнський народе
Сумно минали празникові дні важко тяглися довгі різдвяні ночі приносячи і проносячи неодрадні думки
Г а н н а його жінка
А як почали старці сходитись на обід і то їй-богу й присяй-богу і побий мене святий хрест говорили буцімто молодий пан звелів спустити з ланцюгів собак і цькувати тими псами нищих і своїми власними руками запер сінешні двері
Уже не хочеш їхати
От ти й знай
Хороша була та Катря
шикнув на них Сенчило
Та ти що
Кланятися тільки господу треба як Соломон та просити мудрості в нього всечасно
Але ж я не борець не боксер навіть не молотобоєць
Вони ж могли бачити весь хутір і зарічні луки що сягали самого небокраю жовтаво-зелені з сивими залитими сонцем стіжками
Останні килими й перські коври скочують і ховають до скринь
Інші брали твори Бакуніна Чернишевського Становище робітничої сили Флеровського тощо
Нарізно не знаю раю Господа не маю До колін твоїх рабою Низько припадаю
Розгублена жінка дивилась на небо благально підносила руки вгору до зір але їй не всміхнулась жодна зоря на небі не було ні єдиної хмарки що могла б спуститися до неї
Де ж вони
Нічого
У Л часом співає- співає та й заплаче їй-богу правда
Ух як він на неї видивився а очі як заіскрилися в його
Присягнув їй серцем і лобом
Нічого не знайшли
що Ігор Дмитруха врешті чвиркнув крізь зуби і вгледівши Шурика кивнув
Ще б пак
З чого складається красота
Валіде показала Настасі щоб та сіла біля одного із столиків
І так само зідхнув пілот
Вона й очей не заплющувала цілу ніченьку лежала на ліжку неначе черепаха в мочарі на сонці
Адже й ми брали участь у підготовці з'їзду значить маємо якесь право виступити на ньому з своїм словом
Як він перебивається бідолаха
дорікнула мати
І лежатимеш ти Жадігере у бур'яні як падло поки не здохнеш у муках або ще живого не розтерзають звірі
А як розуміла про се опісля розказувати
І уше-лепкався в цю бездну гнусності де кишать тварі подобні сій богам зненависній мармизі
Не нашему глупому разуму рассуждать а может и так
Оце стала одужувати
Так і занотуємо
Всю голову відвертає
От надіньте ладаночку бабуся принесла
Трат заверещав
1898—1986 —українська актриса народна артистка СРСР Герой Соціалістичної Праці на той час у спектаклях Березолю з незмінним успіхом виконувала головну роль дівчини Седі в однойменній драмі В С Моема
Радили то сього то того вкінці стало на тім що нема ліпшого касієра як Сень Басараб
І чи по-старому буде воно
Земля наша віддавна була найкоротшою і найзручнішою путтю від теплих морів до асійського роздолля від асійського роздолля до крайніх обводів землі на заході сонця
Ви не уявляєте як я скучила за свіжим повітрям зеленим листям щоб його багато було за водою
XV
Одна в них була думка коли б якнайдальше від Острога
Дивлюсь не спите
Ні Кирику
Спить Кавуниха
Я ніколи не п'ю
Отой колос земля і стали її долею
Явi Будь ласочка депутатський синку п'ятiрочку вам або четвiрочку
Воно його тільки його
О-о там у мене Чублику в підземній оранжереї є такі дива дивенні я колись тобі покажу
В вирах купами крутилися трупи де-де виставляючи з води то затиснені п'ястуки то ноги то голови
У тринадцятiй квартирi
І чого ти так кричиш Мілечку розповідаючи мені те все мовби я була глуха перебила вона йому оповідання
На прощання знову зійшлися біля хати завжди радої гостям
заспокоював своє серце вирішивши за всяку ціну побачитись
Світ Здасться викінченим як поема Митця старого а буває часом Коли хотілось би його зламати Розвіяти по вітру розпустить
Оце я цими днями з району привіз статут свого созу
А згодом мов тяжкий лантух повертаюся на бік пружини постілі напружено вгинаються починаю вдавати сон з присмаком втомленої жаги і незгасимої спраги що проходить по цілому моєму тілі
Аж тоді зринуло ім'я валіде Хафси
Незабаром Чіпка увів у хату Лушню Матню Пацюка та ще чоловіка семи незнайомих людей
Ось гляньте вгору
Він прекрасно знав що людина яка одержувала від султана такий подарунок жила не довше ніж потрібно для того щоб умерти
Хіба я вовк
Туманне світло
Вони не можуть спільно користати безмежний зелений простір
Туди доносились глухі відгомони подій
Врет твоя быль
Я тебе одразу й не пізнав
А бурсаки о господи ледве тягали ноги
Був це спонтанний протест що тлів у ній місяцями проти батька-матері
Володимир
Все добре
Методій Кирилович подивився бистрими очима по сторонах праворуч ліворуч назад і нарешті прошепотів чітко і рішуче
Я ту земельку купив би а не схочете продати я за свої гроші й іншу знайду
Уводь
А в іншім ви щасливі спитав він жартома
О народи
Добре що ти завітала до мене повторила маю тут до вас одне діло
Ворота відчинили дві досить молоді жінки але обидві в чернечім убранні
Я запросив його але відповідь була від нього невиразна
Добре хлопці задоволено мовив Скидан
Скільки їх валяється зараз
Тому хати розбирали ретельно і обережно намагаючись не пооббивати ні одвірків ні дверей ні віконних рам бо все це коштує грошей а їх нелегко заробити
Оце нещастя таке велике що не найде собі сховку на землі а крові невинного земля до себе ніколи не приймає
Ібрагім здригнувся від темного передчуття але поборов той відрух душі примусив себе усміхнутися у відповідь на сміх загадкової чужинки котра не плакала як усі рабині не стогнала не ламала відчаєно рук а сміялася ніби знущаючись не тільки з нього самого а з усього цього жорстокого світу який хотів скорити її зламати й понищити
Тепер ви не вдоволені шукаєте гострих почувань і можливо пригод
Тяжко поранений з обгорілою головою й руками чудом відповз він від німецького вогнища до партизанів і відтоді вже ні куля не брала його ніщо така сильна була в ньому жадоба помсти
То й що
Тепер і назад би
Готовий майже
Боже як хороше
Кукурузо так і застиг з сокирою в руках
Всякій проститутці сім'я гидка
Ми ж козакували колись разом Йване
Підіть до неї та розпитайте та наступіть на неї та придавіть коліном то вона й розкаже вам де діла Мелашку
Побачиш
То як бувало жнуть на ниві цілу ніч як дзвонять до сну дітям серпами що позаду них понакривані спали то чого їй тоді було треба або чого боялася
Бачила в тих очах щось не зовсім збагненне для себе якусь ще не виявлену силу хто зна подумала під ту хвилю може це якась хвороба в нього почалася
Кость швидко оговтався у бездітних людей
Так буде з кожним хто насмілиться підняти руку на могутність Порти
Какой медведь
Трохи вмію
Якась громада надійшла від Губич воші не хотять їх пустити до Борислава ну і розпочалася бійка
Де ви таку видрали в біса хорошу
І дарма що він обіцяв не називати імен щоб не загострювати й так гострих відносин тут же почав сипати ними мов з автомата всі двадцять п'ять за однією серією мовби на вітер
Чи так же було за старого гетьмана
Йому тільки двадцять п'ять років і вже чорбаджі завтра з благословення султана стане булук-башею післязавтра яничар-агою
Драстуй Юліане Шпол
Так що ж
Це було непогано бо тоді навряд чи хто кинеться мені навздогін
Кавун був стиглий і червоний як жар
Мав рацію Балабан чим ми їм відповіли
В тому кухарському курені стояли столи де кухар розкладав сиру рибу
Отже тягнула дальше відітхнувши неначе набирала тим віддихом сили проти мене й себе ти ж знаєш що я помимо того що від часу смерті твого батька не була на жоднім похороні на похорон того нещасливого молодця явилася
Часами буває дразлива але це має свою причину в її недузі у неї серцевий блуд і тоді буває майже невиносимо прикрою
Часом бувало так що їдучи в полi понад лiсом чи рiкою вiн раптом зупиняв коня довго дивився поперед себе немов ждав що от-от хтось з'явиться в холодку дерев
Ніби й не було важкого шляху до Криму Гаміда і Сафар-бея гайдутинів Младена ненависної галери довгої путі через Болгарію Волощину і сплюндровану Правобережну Україну до тихої Сули
Я про себе такого не сказав би
Болить то нічого
Учітесь читайте
Коли він сам Ілля Петрович читав цю повість він згадував свої прогулянки з нею по Немирову її людяне ставлення до всілякої бідноти незалежно від національності він не сміявся так як інші що звернули увагу лише на сварку двох провінційних баринь що з жиру казилися через рецепт тюлевої баби ні у нього сльози на очі навернулися коли він читав наприкінці про розор ні в чому неповинної єврейської родини про свавілля одних і беззахисність інших
Справді він сам відмовився признати Младена й Анку за своїх батьків відштовхнув їх од себе
Женя швидко затупцяла ногами й закричала
Інші зображали дивних істот у яких замість рук були йоги і навпаки
Нема вже нічого в очах тільки Дніпро тільки пброги тільки величний жорстокої барви місяць маєстатно встає з-за чорного муру дубового лісу підноситься вверх і зупиняється над самою серединою могутнього Дніпра
Нема там нічого
Не прикидайся невинним ягням Гамідеї Ти на нього зовсім не схожий
От красючка як лялька
Скажу не для того щоб
Ваша милість замало його цінуєш
Було про що просити
казав
Тепер ти вертаєшся всп'ять од Рима й Есфір може спокійно сидіти вдома
Невірні душі
Поглинав багатство очима та все примовляв Бож-же ж мій які добрі люди є на світі
А Псел пред ним змеей извитый
скрикнула Оксана
Він почував і бачив що жінка не тільки що не покоряється йому але командує ним чинить свою а не його волю
Я ж один зовсім один
От тепер нехай знає як класти в віз та в кишені студентам гарбузи сказала мати
В нього щирі очі я його люблю відповідає і ніби бореться молода дівчина з недовірливістю старої няні
Так ця дівчина зовсім випадкова й непожиточна зруйнувала його не тільки духовно але й матеріально а це принаймні однаково прикро
Пізнаєш тепер
І кинувши цигарку повернув усі кулемети в показанім напрямку
Попова хата що її призначено під штаб виходила ґанком на площу де розташувалися гармати
Лебедиця припливла до його близенько глянула йому в вічі та й каже В тебе козаче такі дивні карі очі яких я ще зроду не бачила
Речи гукають мене
У нас же кормів сила одного сіна триста скирт
Наші поселяне посмутніли
Чечель щоб не дратувати юрби наказав сердюкам піднести Зажарського на руки й віднести його на замок
І корінням грізно гриміла підказуючи громада
От добро свій садок
Дисципліни без авторитету нема невже цієї азбуки вас не вчили
В його й дух замер
Макаров знову ледь стримав себе тільки плечем нервово здвигнув Хіба не найбільша правда у Тараса Григоровича і у Марії Олександрівни
Я розумію мурзо для тебе велика спокуса залишитися у хана
Тарас підкрався до дверей і шаснув у сіни
Федеративная Советская Республика
I сам теж бив і грабував
Ярослав під'їхав ближче
Оксана в двері Вбили вбили
При нагоді Котляревський виїздив на коні в степ попускав поводи слухав мелодію безмежності
З прихованою гордістю дивиться на своїх мінометників
Той що написав славнозвісну Наталку Полтавку а в ній вивів на кін гарних людей і нікчемних людців
Збурила непокірність дядьків відмовилися мовчки відходити в землю
Що там таке
Посідавши в кущах люде подоставали харч з торбів декотрі повитягували з-за пазух шматки хліба і пополуднавши розсипались на усі боки розлізлись по кущах неначе комашня розійшлися тихо неначе їх поглинула гущавина діброви
Ярослав та iншi наближаються
Так мріями коли б вони мали ту силу датися тобі відчути
Твоя мати не буде винятком
Дідусь пометнувся до хати зник з-перед очей але моя уява бачить він сидить на стільчику та все пише довго запопадно а за ним стежить наглядач що ніколи не кидав на самоті
Більша частина людей розійшлася розтеклася по бічних вуличках і завулках
Не раз мене всипав наклепів рій
Я вмію плавати храбрував Миколка вимахуючи аж поза ночвами руками
Чом ви так довго не приходили
Обрахувати би ребра у того Ромашкана та Джурджувана
Мабуть усе це справа заходів Соні
відповів князь
Співаю й чую наче не один я співаю а з вами усіма
Вiн на таких i не подивиться
Разом з Великим князем київським додому повернувся старий конюший Вишата й ще один комонник
Узнал
Дарма що голова Павлюка стирчить на тичці нового гетьмана це не злякає
Від чого їх страхувати скаржився він Явтушку передаючи справи агентства по акту
Безсмертний
А може мені тільки так здалося
Куріли далі
Він тримав у руках чарівний камінь що міняючись і палаючи показує всі дива землі
Одна Мурашкова ані осміхнулась
Он лежить ткнув чоловік рукою
Руки вгору знову але вже не так басовито повторив Кукурузо і теж розгублено замовк
Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води
Повно козаків та все ж то повбирані так що й не розказати кармазин коло кармазина срібло коло срібла золото коло золота
Вишли сторожевоє охраненіє
Ївга довгенько заносила в школу для Маші бутвину на закришку та картоплю але їй згодом це надокучило
Веліла щоб приїздив десь після Коляди бо вона коли б її й катували навіть все одно лишиться вірною
и це не про нього тепер
Якове
А в цiй палатi було тихо кiлька свiтильникiв що горiли в кутках заспокоювали очi у покої широко розчиненi дверi на балкон за яким видно алею чудового парку ряд струнких кипарисiв залите мiсячним сяйвом срiбне плесо Пропонтиди
Скажи ж бо
Уяви себе там
Усі ми з одного тіста ліплені
Я вже не кажу про таких благородних і достойних пошани тварин як собака кінь чи корова
І вже майже визнав за ним рацію за Соломоном цебто
Хіба ж ви питались за це в бога пожартувала Мелася
Як то яке діло
Не подпустил ли жучка роздався З халабуди охриплий голос
Щоб ми робили щоб ми йому служили
Чи уже ж ви хочете спхнути мене із мосту та в воду
Дай Боже щоб ми коли-небудь сіли й за багатшу вечерю
Те що ви зараз прочитали є переклад англійської цитати вміщеної перед книгою
Схожа
шопоче вона й одводить очі
Що ж я готовий відповідати за свої помилки
Надивився на тих хто умiє пекти i впекти
Так само й про мову бо що мова без вітчизни
То де ж ми візьмемо другу скрипку
питаю я
Пузир
Він хоче щоб я йому в ноги поклонився шапку перед ним скинув
Вправо волосний будинок з того боку де холодна
Та випийте-бо хоч чарочку
І де ж тут правда
А вже чоловік
Було написано небагато а втім досить ясно Як комуніст-більшовик хтось наче умисне і свідомо підкреслив це друге слово несталий зважаючи на перебування раніш в українських організаціях як культробітник може бути використаний у губерніяльному масштабі
А скажіть пожалуста чи то правда що там инакше й не говорять як по- малороссійськи чи то пак по-українськи
Що там бачить
І не страшні їй ні злидні ні старцювання а це ж так і буде коли з хати виженуть
Хіба можна виміряти людське життя процентами
Так піднісши на руках і повісили Івана Тимофійовича не з помосту а з землі на одній з нижніх гілок
Та який там Христос
Все ще обсипалось з нього падало і навколо повно валунів пилу щебеню лому слідів катастрофи і пахощів шаленого тертя і вибухів
4
Ніколи було не признається Чіпка а сам собі подумав чому я її не зустрічав тут
А всередині то спалахував жар то розтікався холод
Для Холода такі розмови с Біланом старі а водночас і нові
Пiсля довгих рокiв вiн побачився з батьком поговорив
Стьопа
З неї час від часу виринають подорожні
Та вже надвечір Чіпка пішов додому
Святковий одяг ніяк не пасував до сумовитих облич
Поломлю-млю-млю-млю 2 поломлю
Чому ж се він мені не похвалився
Могутніша-бо за громи була краса Ларти-діви скарбом принаднішим за золото вкрите
Нічого дивного в гімназії вчаться купецькі доньки попівни та різні панночки
Бо їй так треба отаке-е
Донна Анна
Та в Чехословаччині туристом побував і розказав мій брат
Той встрягне де й покажуть а там п'є-п'є аж вухами ллється
Тому що Павло очистив ту звабу кажучи як і корінфянам сказав або каже Чи ж Христос поділився
Горять не згоряючи огрубілі солдатські руки чиїсь що так і не діждались обійняти дівчину кохану обійняти ніжно немов пелюстку
Скачуть ще так весело з-під ніг коли йдеш степом
Не послухався стратегів ані тих що були за Дунаєм і волали з-за Дунаю ані тих що промовляли їхніми устами тут в Августіоні впав натомість у великий гнів і вирік у гніві
Ось так виглядає пекло котре донині в моїй душі горить
А се що таке
О цей знав того
Очі дивляться ва все спокійно
І я
Ти потім служила у Рубця
Знаю тільки те що ми з ним знайшли як тепер кажуть особливо щільний контакт і мені від цього гарно
Води ж чистої немає казала Одарка
Мотря вибігла і вгляділа свого півня
За першим пострілом ударив залп усіх гармат
Він підвівся з-за столу підійшов до Марка поздоровкався і задумано сказав
Перше плесо
Має гроші
Мелася через силу вже дивилась на сцену ледве висиділа до кінця дії
Я ще сьогодні нічого й не їла мовила журливо рогожка
І красиве
З Києва вертались прочани й розказували багато дива як буває між прочанами
А потім одна публіка зовсім розійшлась а друга публіка зовсім залишилась
Це ще як сказати загадково вимовив Скрипка
Л у ч и ц ь к а
Що робити
Вдивляючись у далину хвилюється Сагайдак жмакає губи а на пам'ять не знати чого спливає тільки двоє слів Хвилино стій
Коли ж вiн дiйшов до трагiчного опису бiйки з незнайомцем як вiн брикнув ногами як незнайомець упав на нього i почав дряпатися у мене в животi раптом щось засмiялося пролоскотiло в горлi i вирвалося з рота коротким гигиком
а мені
Ой боюсь дідусю
Що з тобою Дмитрій
Гамід зупинився витер рукавом спітнілого лоба
І за військо твоє
Я тобі такої пари підпустив що аж кипить
Василіки затялись
Безсмертна
То ще добра дитина вона в мене одна як одна душа в тілі бо сина я втратив
Гостей було душ п'ять чи шість
За світ за себе за рідний край який покинув так нерозважно в тяжку недобру пору
О коли б встановити хоч приблизно в якому напрямі треба шукати цей пеньок
Побіліла трупом панським Поруч із козацьким І вквітчався труп не маком Порубом лицарським
Це можна одразу посмутнішали зморшки на високому чолі Броварника
Филін був дуже радий цьому
І Соловейко незримо житиме в близьких людях своєю посмішкою своїм може й невиказаним коханням своєю нехай ще невеликою працею
Одного разу він прокинувшись від дрімоти на хвилину зупинив коня постояв прислухався і навіщідьк повернув на глуху дорогу об'їздом але не проїхав і де сяти метрів як знову повернув назад
Вернув надвечір
Сам бог чинив тобою
Я кланявся тельцеві що ж ти мені зробиш
Так і в ділі не побуваємо бурчав боярин Шварн їдучи по праву руку від князя
А Леоніда Семеновича не було
Потім вони поверталися з пощемленими вустами і з гарячими очима
Знаєш куди йдете
Муляр Михайло Хрущ кладе кельню і спираючись на палицю яка йому заміняє коротшу від народження ногу зігнуту в коліні шкутильгає до нас
Тільки щось Кушнір пасує перед Крамовим
Премудрість в нужденній убогій долі Проміж людьми рідка се диво з див Ще ж рідша боротьба своєї волі Проміж земних мовляв богів-царів
Піщани роблять тільки чотири дні на тиждень
Хотів бігти слідом хотів
Все як на екрані рухається жестикулює сміється а згуку ще не чуть
Те чого він боявся в думках що відганяв від себе не хотів припустити тепер стало несподіваною безвихідною дійсністю
Е-е знаєш-маєш того я цього не знаю
Але наше терпіння і залізо переїсть
Він підвів голову подивився де він глянув на Галю і не міг слова вимовити
Не хверзь а ферзь строго поправив мене панич
Добрість працьовитість смиренність вони мало чого варті
Може дасть яке зілля
Прошу штабс-капітана Котляревського
Юрасик
Бач яка справедливість царська
Я на конях усi зуби з'їв
Мокрий ранений вимордований порішив забігти хоч на годину попоїсти та переодягнутися
Тим що вас усіх більше обпирати не буду
Тьху ти
Він хотів вручити короговку Солонцю але приїжджий з Глухова осавул підняв над головою царський універсал і гукнув щосили
Він вийшов зарані з дому щоб трохи проходитись та подихать свіжим повітрям бо ранок був пишний
На вагах природи людські чесноти й людські злочини важать не більше одні за одних
Чи вже ж ви Ольго Василівно не оступитесь за мене хоч одним словом
Після вечері неодмінно виконувались під акомпанемент гітар і моєї бандури сольні й хорові пісні а також танці
А ну-ка Кылыно покажи что ты там хочешь сделать с ковром
Музиканти закінчували зорьку й одразу переходили до катеринки від катеринки до закаблуків від закаблуків до жидівського триндика якого танцювали з вихилясами жартівливо
Я тебе раз сказал не говори худо о Герцике я знаю все не любят Герцика оттого что он мне верно служит что я ему и отец и мать и родина а это другим не нравится другие рады продать полковника за люльку тютюну трубку табаку за чарку водки вот что я раз сказал и не отступлюсь от слова пускай на меня грянет гром и сто тысяч бочонков чертей расщиплят мою душу как баба с курицы перья если отступлюсь
Ще й присів і приглянувся проти води
Тільки ви чули й бачили
Князь Добрит певно не тільки зараз оце бачився зі слов'янами що живуть у Карпатах і по другий бік Карпат він давно знається з ними і коли казав наша відмова від ратного вторгнення у ромейські землі не зупинить склавинів знав що казав
Готовтесь
Чом же Богу Україна Дорога така безмірно
Ну же хлоп'ята поспішаймо
Марку отямся вже перелякався Безбородько збагнувши що це не жарти
Вона підважує ворітця і в них прокидається чаїне кигикання
Ярополк обернувся й здивовано поглянув на нього
Ви ж закрутите мені веремію аж до Верховного суду
Свариться на нього а він стоїть собі дивиться і сумно посміхається
Ну як там
За князя
Пауза
З нею був її наречений
Торговиці аж десь коло дев'ятої почали потрохи заповнюватися приїжджими на ярмарок селянами
Марія Савівна здригнула
Той сполох швидко пішов гуляти по Августіону і не обминув звичайно аварського сольства яке за Маврикія постійно перебувало в Константинополі
Його життя зосередилося на тому щоб підслухувати і підглядати
Тільки-но в готелі зав'язався бій капітан Чумаченко кинув штурмові групи в атаку
На підставі тих рефлекторних криків стогонів і скреготу зубів можна змонтувати внутрішню психічну картину всього цього людського звалища
Це та що в Колісника була
Г-г-и-и почулося ближче і Галя подивилася на безрукого
Пробудився від добрячого штурхана схопився на ноги його тримав хтось за руку й шепотів у саме вухо
Тому знов Мартин виступив
Не бійтеся невинні не потерплять попри винних
спитала дівчина
Л о з к а збентежений
І ти дістав кремінчик та кресало
Се я дівую при місяцеві та при зорях
Привели до князя
Та не баріться бо вже затого чай буде готовий гукала до їх Софія Леонівна з-за бузини та колючок
Остапа Микитовича Вересая знав чув його пісні і розмовляв з ним
Ой скоріше кажіть
Ти візьми їх і потім вроді як би до вєтру в лози і скушаєш там
Професор показав собі пальцем на лоба
Так само як і Москаль- чарівник який народився того ж таки дев'ятнадцятого року вона пішла у широкий світ за короткий час завоювавши чи не всі тогочасні сцени
Вважатиме за боягузів
Таже і там бідний нарід стоїть коло порога
Не втрачай надiї може вiн i живий
Взводний поплескав його по плечу говорить щось на вухо
Хай з'їсть за моє здоров'я хоч бачиш мамочко дружочок я нівроку
Це ж бо з'явив апостол Яків про мислених охоронців здорової віри коли відступлять од царства яке є в божому догляді в плотське мудрування то годі їм уже не блудити і не бешкетувати Коли хто не помиляється в слові то це муж досконалий спроможний приборкувати й усе тіло 20 147 та інше
Я не знаю чи через переоцінку це з ним трапилось чи чого инчого
Так як і бувало так і тепер Вербниця Страсті Плащаниця
Ніхто так ретельно і стільки часу не гримувався як я
І в чужій одежі
зашипів він люто почекав поки Азік покірно ліг а вже потім тихенько закрив ляду
Стоїть на майдані
Так завжди
Даремно ти Хівре Дігтяренчихо не продала мені його
Кажу ж завтра не лише мати-княгиня уся земля знатиме про наш злюб і твоє воседля в Соколиній Вежі яко злюбиої жони й княгині
А мама дома
А разом виходило що нічого путнього не прийшло
В сусідньому дворі такий хороший панич і такими солодкими медяниками годує
Лише в неділі і свята заходила уся челядь до світлиці й засідала до одного стола з хазяїнами
Герман розбагатів закупив вигідний і обширний дім на Бориславськім тракті наняв прислугу якої гребувала Рифка і їй зразу немов полегшало
Йому потрібно залучити інженерів а також закупити деталі й установки які коштували немалі гроші
Відчувалося в усьому що закручують гайки до одказу
Ти будеш говорити
Треба було зі старим привітатися але він так несподівано появився переді мною що я розгубився
Планівку закінчено
Через відчинене вікно заходили в кімнату пахощі з садка і соловейко на вишеньці щебетав аж заходився
А ми з імператрицею виїдемо в Лінц
На військовому бронетранспортері-амфібії що призначений для висадки десантів і долання водних рубежів
Марія сумно глянула на нього
Ах как зто вновь меня наркотизирует
Скільки на думці
Ревла худоба яку арати-пастухи гарапниками виганяли через розламані ворота в поле
Думаю еще заняться французским языком это необходимо
Юрій стиснув плечима
Нам нужно его держаться его поддержать
102
I коли князь Святослав плив iз воями своїми Руським морем то з суходолу з ярiв i лiсiв за ним пильно стежив каган Куря з своїми вершниками
Донесення якогось неграмотного агента виявились фальшивими старання староста та поліції були даремними
Павловська переглянулась веселими очима з Олесею i впiймала iскристий погляд її очей
Йому врешті вдалося зірвати завісу власне залишки її лівої половини і кинути на сцену
Поміж ними знімаються цівки гонких осичок покриті зверху густою кроною крізь неї спускаються на траву непримітними пасмами іскристі сонячні стяги і пронизують сизо-блакитно-прозоре повітря золотими нитками
В вапнярках шипіло та булькотіло вапно немов лютилось що його наперед спражено в огні а тепер назад вкинено в воду
Врешті Яків кладе плуга лівою чепігою донизу собкає до волів
Це Михайлику вчитель Дмитро Онисимович знайомить мене голова комнезаму
Я заплачу йому й вам
Вона бере князя під руку пригортається до нього сміється трохи не летить на крилах
Оце для нього головне
Старшина
Святослав Володимир та бояри з превеликою цікавістю глянули на ніколи не бачений ними лук-самостріл що майже нічим не нагадував лука
Ім'я дав їй Луїджі Гріті
Тетяна перелякано
Ми ж таки вже розжилися маємо доволі добра маємо птицю
Тут тілько б гадині жити а не чоловікові
Мов приречений на смерть майже непритомний ішов він за цадиком ішов нічого не бачачи довкола механічно пересуваючи ноги
Як
Роздягається хреститься і лягає на землі А якби я завтра рано не збудився то будьте ласкаві збудити мене скоро встанете
Зовні здоровий але ніби слабує нервами
І досі не очистився
Тих козаків які були з Гордієнком звістка про зруйнування Січі тяжко вразила але ніякого заколоту вони не вчинили й лишилися прихильними до свого отамана не менш тяжко це приголомшило усіх січовиків що були по лугах та річках і почули лихі вісті не відразу
Мої сини як зима і весна
Притча може бути і без значення
докинула мати докірливо
Залізняк
Добре княже відповів воєвода попрощався пішов у сіни надвір щоб виконати княжий загад одразу ж узяти дружину мчати на захід ловити князя Святополка
Мы поехали на острова а он остался дома дожидать нас ужинать
К о м а н д о р Я не про те питаю
Сідало неначе в якусь криваву хмару
Ніхто їй ніколи його не замінить
Але якось загомоніли у Варшаві що на ринку четвертуватимуть козацького ватажка Сулиму ватажка тих самих козаків які врятували Польщу від турків під Хотином які стояли на сторожі південних кордонів Речі Посполитої
Так приспівував веселий Яким входячи до хати
Рано вона зосталася сиротою ледве пам'ятає ніжні материні пестощі в родині їхній не було ніякої близької родички котра могла б заступити сироті матір а тому Дарина й зосталася коло батька поділяти з ним його бурхливе життя доля їх кидала і в Варшаву з дорученнями від Малоросійської колегії і на Запорожжя з наказами від генерал-губернатора
То мій папаня меценат
Стрілою б вона пустилася навздогінці рябцем би впала де його спіткала сизим орлом підхопила на свої крила і миттю додому примчала
Ну й ще щось
Дивно менi та й годi
Чорт знає які каже забобони
Я тільки хотів щоб він бачив щоб він знав що я поділяю його горе і готовий зробити для нього все
Я це відчув усією істотою в той момент коли побачив на скляних дверях до кухні зігнуту тінь Покутського
Отже дай Боже
Як же
Чого ви пристали до мене
Він нахилив голову насупив брови підняв один палець вгору
Так намовились між себе щоб уже всіма голосами Сомка обрати і присягу йому виконати і при йому всім стояти
Десять
Замовкла навiки
М'ята Віє в душу запахущий дим Та маленька свічка тьмянувата Тріскає і мружиться над ним
А від шлюбу вже їхали разом на Гнатовій підводі
Та все ж він показав Манжусу на натовп над прірвою Більшовик
Я чесний
Недаром ваш папенька в таком горе
Від того піде звада в землі Трояновій а її антам лишень і бракувало
Дмитро пізнав на ній Григорія Шевчика
Таких краще не чіпай погрозливо сміється Прошка
Через те в Зіверта без пози а цілком натурально сидить і поет і рахівник і ніжна ліра так так від кого це я чув
Дівчата-сестриці прийдіть завтра до мене на вечорниці
Чи не думаєш що одного разу сюди пересунуться центри епох на її граніті постануть підземні й надземні арсенали енергії зникне північ засяє ще одне сонце
Льова мовчки закурив і глибоко замислився пальцями лівої руки нервово шарпаючи кінчики бурців
Тим часом чутка про бунт у Лисянці й розгром команди Кшемуського поширювалась з блискавичною швидкістю
Вже більше як місяць минуло як посольство поїхало та слух по ньому загинув
Ти мене з землі підтримаєш
Вже б я знала що маю його при собі і нічого не боюся
Отець Зіновій звелів запрягати коні й лаштувать повозку для Флегонта Петровича
Анархія та й годі
Омелько
Орися розгрібала дерев'яною лопатою жар у печі саджала паляниці
Недовго їла й відмовчувалася Миловида
Тепер вони тілько трохи набік поодвертали голови сонце догрівало найбільше у спину
Треба дохтора бо таке діло і погнав коней до першого перехрестя яке вело до лікарні і до одноповерхового будинку для лікарів
Звощика навмисне не беру
А акторки не видно
Що ж це ти пане полковнику одновусого захопив жартували козаки
Ну
Кирило паноченьку
Йшов йому вісімнадцятий рік і ставав він дужим вродливим парубком
Щомиті голів і рук меншало й невдовзі хвилі стали прозорі
Поцілуйтеся діти
Але додав нараз весело поки я кину тебе Богдане додолу підім ще й на другу сторону цієї пишної гори по котрій бігав я стільки малим хлопцем
Як прибула на Хортицю перша партія німців-колоністів він прибув знайомитись з ними і другого ж дня прислав старості на хазяйство по парі гусей качок та курей а проте лишився при німцях на Середній Хортиці недовго а випродавши коней та худобу подався на Чорномор'я
А ви дядечку теж з України
Скочила з ліжка
Ви ж розумієте сказав він що поки українці на навчаться добре одягатися вони не будуть справжньою нацією
Шерстюк
Дочку я мав
Розуміється таке вирішення питання було б цілком справедливе бо вимога п'ятьох процентів це дійсно божевілля
Мы их били как куропаток
Ходжу тим що його люблю
О братку мій То що то є то жах не бій Смертоубивство
Дуже болить
Андрійку тобі час спати
Передній то був Тхір упав навзнак на руки свого супутника
Сцени такі мені взагалі ненависні
Пані Штор обережно тривожно й ніжно бере батька під руку готова з усієї сили спинити скажений вибух який уже тріпотить у побілілих губах
Ой що ж я набідилась з отею відьмою
У скриньці що пахла так само як і дядькова діжурка і картуз і сам дядько лежали блискучі ключі й ключики
А потім згадала ще про щось торкнула рукою завiсу попереду якою можна було вiдгородити куточок від цiкавих очей тих що сидiли в човнi засунула її й розсунула
Павло
І звідки воно до тебе вчепилося
На Дону гарматними залпами коловся лід і павичевим пером виблискував на свіжих зламах
Похристосуйтесь же по закону тричi та нехай вас бог боронить вiд усякої поганої думки
Вона знає як самозречно батько любить її
Дивиться на Кажана
Значить під високу руку Колосова
Це чортзна-що не новий побут а якась карикатура на нього
П л а т о н.
Яка ж то далека що будем так говорить і двохсот верст не буде
Говорили ще про Зиммеля про нрави сучасности й говорили про комуну
Одні уподобляли пісні инчі були у захваті пом'януючи вславлювані раті
В її погляді вогнем горіла радість переможця радість мандрівниці в невідомий світ де уздріла вона не знані досі таємниці
Ми працюємо з усією душею а нас якийсь зайда може з колгоспу викидати
І завжди поруч із собою почував Тура почував фізично тілом а розум опечалювали майже очевидні докази
засмiявся проедр
Одна тут а друга на Малій Петровській
На березі палахкотів вогонь
Собеський через Угорщину не пішов
Нема на них слів
Я кохаю вас
Друзі
В комуні перестали бити в рейку але ґвалт після того стояв такий що сумніву не могло бути комуна гуртувалась у похід на банду
Ми з ним поговорили відверто він не навертатиме нашого сина до ісламу
Пане Троян
Невмираками звались такі козарлюги що в бою до дев'яти раз оживали битись
Як зійдуть зорі на небі я видам матері вечерю та й вискочу на часок у садок
Пробачте
А як мені не схочеться цілком тебе пустити
Ждучи тебе я тихо плачу
От уже де скажу тобі пісня
Розгріваємо ломаємо хліб й накладаємо на нього по шматку мяса й смачно закусюємо
Колісник дивуючись зиркнув на неї
О двір нівроку
Особливо коли ви їх над чолом укладаєте
Коли б я знав я убив би тебе ще тоді рявкнув Спихальський
Не знаю
Вчити дітей
Краще вже в Нево- озеро
А де така свята вода від цього
Боженьку а вона що з ним
Не погордуй уступити до нашої простацької господи
Зараз доб'ю снопа і прийду
Дякую відповіла
Болить що-небудь
Як вони радо приймали його як любо було бігати з ними плести вінки з лоташу весною ходити по лісі за грибами та оріхами восени як часом Іцик не їхав по селах
Отож відразу після цієї події й арештували Юстину Семенюк
Я флягу відчеплю спирту смик і потихеньку просуваюся далі
Г а ш а
Таке знаряддя циган ковальським міхом називає
Пригостить
Він пручається голосно протестує але четверо рук міцно тримають його й тягнуть до га нку лікарні слабо освітленою ліхтарем
Довго кріпився отець Харитін і не накидав на людей плати за треби
Людина встає і по обличчю я бачу що вона перемогла море
Що він не любить довго держатися хати одного місця
Раз сказавши собі що з нас не пара живемо собі ніби разом про людське око а на ділі зовсім окремо одно від другого
Маковей уже не бачив ні сонця в небі ні плацдарму оповитого димами ні австрійської станції що похмуро бовваніла вдалині
Яз нею однією не буду їй-богу я її боюся
Лобода посковзнувся і пластом гримнувся на дно яру
Він у нас у банці по вуха застряв
Й коли щось потрапило на язик двом жінкам його вже не втримаєш у темному кутку
Так
Скрізь встав народ бунтує хоче чогось робочі бастують покидають заводи чагунка не ходить
Так і тиждень минув
А тепер стара пар швидше молоко та звари легко зо дві яйці
Такий як і ви
Лаврін заспокоював їх усіх як міг
На мене чекала смерть
А потім
Бо він не такий дурний забрав золото
Клим хапливо зліз з столу й хотів підійти до Тоти щоб якось оформити замирення але Ріна зробила йому знак не чіпати її і обоє вийшли з спальні
Ти чарочку дерецінки вип'єш щоб розігрітись
Риштовання потьомкінське
Вже я перебралась туди й живу там тижнів зо два
Кликали і Володька але він відмовився
Ге ось в тім-то й біда що хлопці гав наловили понуро сказав Неживий
Але недовго й тут вони були безпечні
Лаврін присів у запіллі
Тільки що він виліз на піл і хотів лягти йому здалось що на постелі лазять здорові раки та чорні павуки
Тихоне оце Давид таке розказав за життя за дітей що як ти собі не хоти а щоб і не доказала бо почервоніла і над очима брови чорні стріпнулись
Ох бідна я жінка
Вийшли
Бийте гайдамаччину
І що воно таке та любов спитала Христя
Галецька важко зітхнула й задумалась
Я думала що це від нашого знайомого з Буковини бо він мав передати таткові якісь дефіцитні ліки
Воно трохи й страшно швендяти навіть мислію по божім обійстю ще шелехне з-за куща дрюком якийсь архангел але ж вельми хочеться козакові бодай краєм ока зазирнути в господній дім либонь не дім а палац ще й з колонами як у пана Казановського бо той дім на велике Сироватчине переконання стоїть посеред раю куди попаде й сам Мокій
Ой
Як сон
Весь шлях не був ні хвильки на самоті
Люди випивши по другій а хто молодший та ласий на дурику то й по третій повеселішали розсілися купками і почали кожна купка на свій лад згадувати покійника
Не судилося Мотрі щастя
Забув побіг обнялися
Га
Никифор Федорович понял в чем дело и целуя Степана Мартыновича поднял на ноги и усадил на стул и когда успокоилися он рассказал всю историю как ему рассказывал сам попечитель
Запрягай парубче коні та під'їжджай під ганок гукнула Онися на парубка
Пес загарчав показавши зуби
Коли ось мама як не гримне на мене сердито
Я великий князь мені і належить це зробити
Я маю на те свідків
Любив бариню Микита
Засмутилась молода Ганя опустила руки
Професор дивився ще хвилю
Усе життя ти про нього говориш і говориш тільки не бачу його де він не знаю
Сара дістала собі селянське вбрання
А мова не корилася царю ані царю ані його сатрапам з орлом двоглавим стаючи на прю що брав її у пазуристі лапи
Пішов до війта але за годинку казав що прийде
Благальне простягали вони віти назустріч сонцю впиваючи його променисту силу
Я жінок іще ніколи не малював і очевидно не буду малювати
Мужчина подзвонив льокаю
Не в гаманці а в голові свистить зітхнув старий
Досить
14
Оті гори дочко то все наша праця перекипіла
Ні ти таки була ти й зараз є по той бік усього цього жахливого що нас розділяє
І те що він ніби кричав кленучи то йому тільки так здавалось
V
Я тебе так люблю що не діждуся того іншого часу
Йди йди слоняєшся
Люди в ній влипали в підлогу й щасливими вважалися ті що лежали біля стіни а ті що лежали посередині почувалися нещасними
І подихом одним не труть
О-о
Що з нею сталося
Ось нехай лиш устане а мене тим часом поб'ють бо вже вдруге каменюкою хтось кидає то буде він робити на мене аж кректатиме
Денис хекаючи приніс із балки оберемок сухого терниння виціловував губами подряпані колючками пальці
Лягали покотом один побіля одного щоб було тепліше
А що ж би там нового Павлинко
Княжиче Святослав ти орлом літаєш у полі але ти знаєш що й де шукати серед жон полянських
Е де там далеко
Про людину про свою роботу роботу лікаря
Ну й проганяйте собі на горе
Коло дверей в столову по обидва боки так само стриміли дві високі лампи їх держали в руках чорні арапки в позолочених куценьких спідничках та поясах в позолочених кільчастих сережках
Зайшов Дзядзько певно ще нічого не знав про передову й Загатного поманило до нього хоч одна людина в редакції не тішиться з його невдачі здавалося що всі радіють з дурного випадку
Одначе лукаво усміхнувся Воєйков і жартома посварився на кошового отамана пальцем ця неприязнь не перешкодила козакам за часів Мазепи шукати захисту в тих персональних ворогів
Усі мовчки робили своє діло
II
Цим ми можемо і хвалитись і гордитись перед вами ми маємо право стинати голови й карати смертю наших хлопів маємо право будувати городи та твердині на своїх землях маємо право їх руйнувати не питаючись в короля
Ми оце йдемо на ярмарок в Богуслав та почули що в вас весілля
Я в духів не вірю сказав я Але
Та не вспіла се по раз другий вчинити
О велику радісну звістку приніс ти мені отче
Спішіть на молитву
Так здавалося
Вони вдавлювали обличчя в сплетіння горішніх ґрат намагаючись якось висунути голову й переглянути через щиток хоч голови висунути було абсолютно неможливо але вони тиснули в них лоби й зблідлі обличчя
А поруч із тими духовними вчителями ідуть і інші вчителі-цивілізатори ідуть ташкентці всяких розрядів
Верстви гони стовпи і шляхи і знову шляхи
Ніде такої краси не бачив
В ы б о р н ы й
Влада стала питанням мільйонів
Д з в о н ар й х а
Диким вирішило зостатись
Недавно його приймали в комсомол і Черниці не забув як Гай розповідав що його брата стратили окупанти Вас кличуть командир роти посміхаючись передав Гай задерши голову в маленькій вицвілій пілотці що кумедно сиділа на самім його тім'ї
Кожен батальйон мав свого карнача а найстаршим карначем на всю колону був Заєць
Чи мають худобу питала мати
Він захворів у поїзді його зняли в Києві і поклали до Прокопа Гордійовича
Салам алейкум
Від сорому хотіла б під землю сховатися
Не гляди так страшно на меня
Є каже їх доста де б не захотів
Обминути його вже не можна було навіть коли б ловці дали йому на це час
Жінка однією рукою трималася за одвірок а другою в хворому жесті вкрай безвільному показала на приміщення і зразу ж поклала її до грудей мов би серце хотіла спинити
Хіба нам йти було на ногайських конокрадів
Гаразд моя доню
Зайняти в повітрі всі підступи до палацу
Юрій запитливо поглянув на Драгоманова
Химерний загадковий світ
Ти кажеш женись
Зрада розпуста
Опираючись їй грудьми бійці швидко вибродили за Чернишем на берег
Собі на подив Мокій зараз не почував ні гніву ні образи на Мавру
Значит мы с ним разъехались
Що всіх бурлак збирає
Не хочемо ми видавати за тебе нашої небоги
Що з ними
Сам керівник Гордій Дзябенко знову ставав слюсарем у депо й отак щозими слюсарював поки фізично був здоровий
Марченко винувато посміхнувся і навіть трохи почервонів
Що пройде любе літечко Повіють холода Осиплеться їх листячко І понесе вода
Не треба божевілля туди де буяє велетенська надія
І його жінка держала стакан чаю в руках а задумані втомлені очі повернулись до степу до синього неба туди де стояв Київ
Через малі віконцята і піхуреві оболонки доходило сюди мало світла
Може невістку візьмеш таку що свекрусі й сорочки не випере
Ні ви отакого мені журавля зробіть як ото І височенний дядько під-няв ключку вгору
А коли скінчиться дивовижна повість то малі й старі зітхаючи шепчуть Ах яка ж то красна байка
Вельзевул весь позеленів і прошипів
Я тільки живу й животію вами
Усе не те що з розумним нема тобi воленьки нi погуляти нi в хорошi походити
думкою перелетіла дівчина в недалеке минуле
Але Онисіє Степанівно треба й од себе прикинути щось говорив отець Харитін до жінки
І чому люди замість радіти життю оплакують його
Звідси й на германську війну було йото забрано де йому випало пережити газову атаку і газ такий виявився що вчитель наш і досі постійно покахикує стиха і має жовтавий хоча й дуже чистий колір обличчя
Римлянка майже крикнула Якщо жона приходить до твоєї полотки сама мусиш бути можем
Не тупоти
Попід стінами стояли діжки з карбованцями та червінцями
Це ти що
В цім місці річка що текла взагалі крутячись та петляючи межи становиками як і всі тутешні річки робила круте коліно
Ті ж і гайдук подає лист
В КРАЇНУ ЗОЛОТОГО ЯБЛУКА
Махає
і вп'явся у смажену баранячу лопатку
Софія
Він прийняв їх ввічливо і зараз почастував їх горіхами та медівниками
Я прийду
Марина
Бунаца синя сонячно засвітить
Чи мало хто мене не дурив
А коли б ви побачили що робилося в Києві на панахиді по Лелевелю
Частина першa
Чуєте що по світі діється
Чому приходилося йому так тяжко покидати матір і рідну сторону коли говорив ще недавно що там йому мило
Вона думала що Василь її не любить а коли б любив то зараз прямо й сказав би а то про когось другого казав а об собі ні півслова
І плюнув в обличчя некрасивої жінки
Похмурі обвітрені обличчя гайдутинів повернулися до яничарського аги
Он боится он только боится
Він дочекався вечора коли сонце заглянуло на мить у північний проріз і тоді став на ослінчика щілина між крайньою і сусідньою з нею дошкою була більша ніж уранці він запам'ятав добре
Пани здвигували плечима хитали журливо головами шептались між собою
Матвій помітив що ложки в усіх і в нього теж щербаті пообгризувані чомусь згадалися ложки у власному домі новенькі грушеві з держальцями–рибками
Нарешті закінчилися
Нармахнар
Знайшли куди тікати скрушався Сковорода
Я із Богом щоранку розмовляю як оце з вами молюся б'ю поклони і кривди свої виповідаю
Ні ні дядю припадає до його рукава Миколка
А ми знайомі з вами всміхнулася княжна Варвара й лице її враз засвітилось ніжністю
Je les ai tous perdus je n'ai plus qu'a mourir
Медвідь
Коли ж батюшко Лаврінові діти лазять у город вибачайте як свині й толочать огородину а стара мати ще й намовляють їх сказав Карпо
LVI
Остюк подумав що божевілля є розум живої людини став розбиратися в тому як божевільний дивиться на життя і прийшов до висновку що він губить кінці свідомого
Замовкли
Здичавілі пси зграями бігали по порожніх пішоходах
А дехто навіть затягав гайдамацьку пісню
Біда тая зовсім його скрутила у голові йому завернуло наче почне говорити то путанину таку що й не розбереш
Ну добре Адаме для початку пришморгнув я носом
Тут тут уже близько
Скільки продали білетів
Хвиля материнського тепла піднімалась у її грудях і схлипуючи крізь зуби вона гладила долонею то чубату хлоп'ячу голівку то м'які й довгі пасемка дівчинки і в цю мить начебто десь далеко відступали всі кривди й образи натомість душа сповнювалась світлом доброти
Не знали де й посадити мене
Мужайтесь
Може який злодіяка вліз в сіни обізвався Роман
Загадка
Орися схоплюється як чайка від пострілу страшна блідість криє обличчя
Ці два характери приналежні до себе
Чути як в темряві зітхає і плещеться ріка
Зовні цих змін не було видно вона стояла перед княжичем Святославом така ж яку він знав і яку любив ставна трохи бліда з рум'янцями від морозу на щоках в незвичайному темному платні в шапці
Притакнули мовчки
Правда
тихо одказав Ольгу
От так його
29 квітня 1918 p німецькі окупанти розігнали Центральну раду замінивши її маріонетковим урядом на чолі з колишнім царським генералом П П Скоропадським правління якого у квітні-грудні 1918 p увійшло в історію під назвою гетьманщини
Значить
В страшному гнiвi
Можна
З добрим серцем не спесива
Лункий виляск покотився понад Ташанню
Що як завтра німці чи поліція дізнаються про партизан
Скараємо киями проклятущого палія
він гладив її важку косу зазирав у очі
Печалились солдатські душі згадували своє гніздо з якого їх забрали на двадцять п'ять гірких нещадних років чи й на закланіє
Оце прочитав статтю Плеханова про Ворогів
озвався він несміливо
А скілько нас зосталось
Хто такий Горощенко
А я би хотів якраз це лихо усунути знищити дотла щоб хрещеним людям полегшало
Вагаючись він тупцявся а потім раптом узяв капітана за лікоть ступнув з ним набік певне хотів йому щось сказати віч-на-віч
Ф л о р i а н Тодi ставайте панi й кавалери Давайте пшепюречку танцювать
Не бреши
Хіба ж я свята щоб мене Варварою звали
Прикурить
А був тим енкаведистом Сашко Козаченко
Зирк а зверху вже лазять махновці
Вони й вгамувалися ніби та не всі від Аспара вітець не уберіг свою дитину
А на другий день рано вже не було Моїсея в таборі
Зібравши всі сили він встав на повен зріст зняв з голови командирський кашкет і затисши в руці з блідим лицем і суворо стиснутими вустами поклонився в пояс далекому гомонові
Щоб значить була правда
Чи приймете чи проженете приймака
У Константинополі стоїть багато полків безсмертних їх можна було б кинути в Малу Азію й проти болгар але тремтить не тільки столиця найбільш переляканий Великий палац надія тільки на безсмертних
Засміялася як дитина і відповіла
Він вийшов у кальсонах і став прохати в мене пробачення
Ніколи б у світі не подумав що ти так ловко вмієш збрехати
Тут я гаркнув панотець і вийшов наперед
Сідай ось сюди
Вечір такий гарний я собі гуляла там
Та замовч Христа ради попрохала попадя зачиняючи двері від кухні
Таку край села жила де незаможницька осада де верби на ставок схилилися й слухають пісень гнідих що на зорі застигли й кожну мить сивіють
Спить тихо потім знову так саме Е-е-а-ам а-а-ам
Підожди осауле побачиш як і куди справити гармати
Як і багато юнаків сповнених непоборної і боязкої віри в себе він робив тоді свій великий крок у життя
I от ми вже щодуху бiжимо селом
Там наказав їм стати
Так вона й послухає тебе гмикнув Чигирин
Восени я сам понятiя знайду де брати насiння безжалiсно вiдрiзає старий парубок не дивлячись на мене
В поривах вітру чути дзвін бандури
Незабаром наступить погожий весняний ранок
Нимидора стояла серед хати з дикими очима з червоним як жар лицем
Кому скаржитися панотче з гіркотою промовив титар
Випаде з човна
Горобенко зловтішне дивився на натурницю але було разом із тим неприємно щось гризло в грудях щось заважало Горобенкові
Косіть а то гірше буде
Я так брами не покину хай прийде сам отаман
Що б то вiщував цей сон
Найкраще було б звернути вбік і сусідньою долиною обійти пастухів але Арсен відчував що в нього не вистачить сил зробити це
Не вірять що гребля буде зірвана
Хоч їхні слова й справді западали в думки засторогою виваж усе якщо боїшся не йди а йдеш знай що на тебе чекає
Я зрубав собі хаті серед піль і ліса та жив у ній всю торішну осінь сокіл пес і я
Бо смерть тут має свій голос яким промовляє до самотніх кичер
Тут Борис не витримав
Хомутенко
І сухим блиском карих очей і довгобразим обличчям і всією вояцькою вродженою ставністю він справді нагадує батька того червоного командира що його всі тут знали на Дніпрогесі і якого було потім забрано
Наче хто гвіздочки забив їй у голову її
А на полу ще хтось спав і на печі також чулося сопіння й тихе шемрання
Як я потім картав себе за те що був не ласкавий з Колею що іноді бив його
Тебе
Мені звело щелепи ще й через те що анекдот чомусь у моїй думці повернувся проти мене
Тато
Увесь ліс шумів од них партизанів
Коли Інна побігла в матері мимовіль ворухнувся сумнів чи не Варварині це штучки може навмисне викликають медичку-початківку щоб перевірити чи вміє вона хоч банки приліпити до пуття
Нехай мені який крейцар передасть чисту сорочку принесе
Лежанка челюсті й припічок неначе тільки що були помальовані червоною глиною
Доволі вже з нас того лицемірства мукнув Навроцький
Він приносив звідти вже не раз гарні гроші але пропускав їх бо кому мав їх остаточно передавати
Розуміючи його історичну вагу він збирався використати зустріч для узгодження і координації багатьох заходів у культурному житті
Та не встигли вони як слід умоститися на спостережному пункті у лопухах під дідовим тином як загуркотіла машина і до дідових воріт під'їхав колгоспівський бобик
Ти розумієш
Хіба тобі чогось бракує
Діло це небезпечне й тому таємне
Йолоп
Як це вам
Коли йшлося про надзвичайних людей або й узагалі про страшне й таємниче завжди відчував хвилювання
Пропаду на тебе нема анахвемо
Чи живі-здорові здивувався Безбородько
Вона кинулася до юрти
Щоб загарбать і з собою
Ну-ну
Нарешті ми в'їхали до Кульпи
Петро пив дуже мало
І відчувала що він зараз спробує виривати з серця ту стрілу
Переходячи з вагона у вагон він нарешті знайшов лікаря Постоловського і його хвору матір
Прудко біжить та річка гоней із двадцять до самої луки зеленої по луці вже тихо і широко розливається і тихо далі леліє попід гаями а там у високих очеретах десь пропадає
От і спасибі тобі Досифею що ти поспішивсь з самоваром
Така вже ж вийшла пуховита запашна І зірка ось глянь п'ятикутна з озюминок
Я кажу любіть Людину в самих собі і в ближньому своєму
Пішов у хвіртку й почув як та хрипко зачинилася за паном
Скажи я прощаю їй
Мансур-бей хоче бути нею
Коли після війни повернувся сама манишка зосталась сорочка зотліла й розлізлась хоч була лляна
БІЛЬ У СЕРЦІ
Але нема з дороги вороття I не дає людинi бог всесильний Нi тишини нi забуття
Аж піна з уса потекла
O sancta simplicitas
А тут де не візьмись Дмитро Гуня
А що
Втішайся молодче розкошами землі вони не гірші за піднебесні
Цей напевне довго буде їсти начальницький хліб людей підбирає тільки з чистими анкетами або за чиїмись срібними дзвінками працює тільки за вказівками
От саме тому ми й голимось байдуже прорік Петро Вмирати треба чистому дурню
Князь наздогнав його вже за ворітьми де дорога збігала в окольний город і поміж високими хатами та хоромами в'юнилася на той бік засіки
Чекало на нього ще безліч справ значних і невеликих почесних і клопітливих мав ще того дня прийняти своїх воєвод і бояр мав також вислухати людей які прийшли з західних царств і принесли вісті про те що діється в Європі мав також бесіду з вивідниками-купцями що прибули з Візантії де всі прикмети свідчили на користь князя Київського імперія позбавлена твердої руки щодень втрачала на силі й значенні хоч легковажити ясна річ ромеями ще ніхто не міг треба було вичікувати відповідної хвилі може добре було б наготувати скажімо достатньо людей приберігши їх десь у верхів'ях Дніпра потаємно від усіх візантійських доносителів серед яких найпершим Ярослав уважав митрополита Феопемпта та при нагоді пустити добре військо по морю просто на Константинополь
Це вiрно робите що збираєтесь у степи
Карл Маркс відслонився від дверей і ступнув пару кроків повільно як сомнамбула і став розпістерши руки
Мене по вас послали
Гостей чекаєш
Агаті можна вибачити
Г а н н а
А теперечки ми марно тратим літа наші молоді дівочі в цьому паскудному місті промовила Люцина
У тебе пропуск з комендатури
Річка в повіддя розлилася по луці
Я лиш не розумію чому ваша тітка і вуйко приняли так дивно звістку про його заручини
Я їм щавлику нарву виправдуючись сказав Миколка і знов підбитим пташенятком погуцикав на луг а Володимир сів на човен закинув вудочку сподіваючись на рибальське щастя
Бухгалтером буде Аристархова жінка а його на свиноферму
Тікай
їмо бурчить хазяйка
Восени сам подамся в район скажу воєнкомові хай забирає
Мирон здивовано простягнув руку
Лiпше буде коли ще сьогоднi вiн переночує у мене
Лаврін та Марко помилися в струмку й стали радитися
Все оце не чудо про яке я вам хотів сказати але справжнє дійство й плід латинського духовенства де що корисного зробили і як у якому монастирі жертвували по тому і про чудо розкажемо йдучи оповідним шляхом
Але нi не тiльки тi сусiди що слухали Микулу були тут
Крім курсу теоретичних основ біології та іншої спеціальної літератури на верхній полиці він побачив чимало поетичних збірників кілька десятків класичних романів і що його особливо здивувало книг античних авторів
Та що ми з ним антимонію розводимо
Йому не можна говорити слів утіхи
Класна дама в гімназії де вчилася його молодша сестричка Катя дала ляпаса по щоці дівчинці в присутності її подруг
Одне не дуже певен був що стратеги ромейські послухаються антських слів і підуть із Склавинії без дозволу імператора а друге він Світозар справді добре знаний у Константинополі йому легше буде доступитися до імператора ніж комусь іншому з антського сольства
І ще прокляті сміялися з мене викрикував почервонілий від жару Леон коли побачили як я обшарпаний і обпорошений
В вухах дзвін Мов од копит що б'ють нестримно
А я біжу прямо на блиск бо він був паперовий
Дядько це помiтив але нiчого не сказав йому тепер було не до мене
Матвій водив пір'їною по підборіддю
А чи можна взагалi встрелити гагару
Простий чоловік ворог усякого довгого думкування та міркування
Темно
I чує Марина що вона оживає молодіє одходить неначе рута-м'ята припечена палким сонцем на свіжій poci вечірній
А так
І чиїм деревом ти облагодилась
Розтинаючи задощену тьму рефлектор висвітлив вежу циферблат годинника сягнув ще вище і всім стало видно на мить табунець голубів зовсім сріберних сяючих вихрився в бездонно-темному небі
Крізь розкидані постаті партійців пишно пройшла переступаючи лопати й брили свіжої землі Фролова
Та в нас роботи стільки що вистачило б на добру сотню таких як ми Шевченків і Кулішів
Але це тільки бунт одчай а в душі у такого бунтаря одночасно в цей же мент живе холодок жаху за своє кощунство й він з хвилини на хвилину жде кари
Напевне для кiно дядько Шевко був би неабиякою знахiдкою
А ти сину звернувся князь Володимир до
Хто ж то бачив що парубки з дівчатами під сіном стоять та ще й цигарки курять
Що
Швидко й обережно перейшли вулицю
Але те не во славу Божу
Про них та про багатьох вуглерубів які працювали тут чи працюють зараз не раз писалося в пресі передавалося по радіо і телебаченню
Поки перев'язував монголи почали здиратися на вал
То може уповажниш мене говорити в тій справі з християнським патріархом
Ждатиму допоки й воно ходитиме по небу
Маня витріщивши в стелю великі чорні як у батька очі ні з сього ні з того хихикнула
спитав у Єремії король
Оце добре полегшено зітхнув Мірошниченко
Знаєш Марку коли б я був знав те що тепер знаю я був би не скомпонував тих повітальних віршів а коли би був хто інший за мене це зробив я був би не в силі їх виголосити
Нічого не дала а ще взяла
Вона передбачає що Михайлик не відповість але її питання почує дід
Трохи
І вони заїхали до Високої заварили цвіту принесли слабій молодиці напоїли її втушкували вкрили кожушиною
Друже ви починаєте дратувати мене своїми поглядами на ту жінку в синьому капелюшкові
Ано не такий стривожений щоб не вірити йому
Без цієї манюсінької шрубки
А церкву церкву посеред фортеці бачиш
Не має зовсім нічого і не знає нічого
Послухайте мене ті що згубили серце і відійшли од правди
Коні ледве переставляли ноги від утоми
Противно й слухать
В її душі заходить щось страшне
Вже пробував
В ы б о р н ы й
То вона стерво цілилась у Звенигору
От послухайте
Мешік П один із найближчих сподвижників Л П Берії який разом із ним постав перед судом 18 грудня 1953 p
Я прислухаюсь до його гехання й починаю посмiхатися
Заснеш часину другу
Ви приходили обідати до мене для того щоб із нею побачитися
Так колись вона заспівала і цю пісню
Олено озвався він зрештою виходить що я допомагаю бунтівникам
Зовсiм недалеко вiд Микули й Радиша на скелi бiля Росi стояла й дивилась на стан у якому дотлiвали вогнища на мiсяць у небi на плесо жiнка
На другий день рано Настя як звичайно збудилася і виглянула вікном на внутрішнє подвір'я гарему
почервоніла
К о з е к а А свiтло
Рифка була слаба
Що то за папери
Видно й йому тоді буде добре що не сам Васюта за це стоїть а товариство обстає
Однак він стримано промовив
Тяжкою була та ніч для всіх трьох особливо для нього у грудях пекло бракувало повітря голова розпадалася
Варя глузувала з тих Теслиних припущень вона певна що Шатров загинув адже крейсер на якому він служив потоплено у Кронштадті ще у вісімнадцятому
Тут вони саме дійшли до хати
Безглуздо було клеїти перед людьми такого дурня
Як ітиме через болото висохне твань ствердне трясовина
Ото знак що простий козак або посполитий в'яжи коня до залізного а хто значний козак то до мідного як же хто рівня господареві так той уже до срібного
Спав її чоловiк престолонаступник Роман що й цього вечора як звичайно дуже багато випив вина
К о п и с т к а
Упав тоді один на призьбу під вікно і гірко заридав
вимагала від Івана Палагна
На віщо ж ти важиш
Чуєте серце музики
Новий доглядач входив в найдрібніші подробиці пансіонного побуту та з таким знанням справи неначе все життя тільки тим і займався що підраховував скільки до прикладу треба борошна на галушки якщо готувати на всіх братчиків-пансіонерів і що краще на сніданок після гречаної каші з салом чай чи збитень і радив навіть наполягав поки холодно та дощить збитень корисніше як-не-як в ньому і мед і молоко і зілля різне що як звісно здоров'ю не завадить особливо дитячому від всякої нежиті оборонить
Якось переболіли а там донечка найшлася Соломією назвали
Підсудні це знали і навіть не збиралися захищатись
Знову перебільшення і перебільшення махнув рукою Крамовий
Щось йому підказувало що лиха іскра злетіла з Супрунової руки Супрун поїхав і одразу спалахнуло
Особливо гарні були берізки гарні в своїй молодості нестримному зрості зеленому кипінні
Пізніше коли пригасав до нього знову вертався інстинкт годувальника сім'ї знову ставав приземлений та елементарний як більшість чоловіків навколо і вона яка звикла вже до життя дивнішого й особливішого часом мала до нього й жаль
Сорок літ ти був певний і вів Хоч насліпо та сміло
Що ж воно робиться мамо
Та й навіть постраху не буде на них бо прецінь будете все мусили робити потаємно то й ніхто не буде знати хто се і за що зробив
Касян підступив до Петра поцілував його в голову і каже
Так писав Франко 1885 року
До чоловіка
Все протестувало в ній все потопало в стражданні
Він знав цей дикий звичай гуцулів коли мати гадає що її дитину бісиця підмінила на свою вона б'є дитину надворі сподіваючись що бісиці стане жалко своєї дитини і вона поверне матері вкрадене
Скорочуйся
Боявся
Тепер пане добродзею оділлються вовкові овечі сльози
Страх що змушував його забути про свої неофіційні обов'язки
Наступного дня Сара вийшла в звичайний час погуляти надвір і застала вже там Естерку
Гроші які ви виплатили наперед повернути запитав я
Мавра
О х р і м. І приголублю а тобі ж що
Тож сотня Скидана знявши десять гармат вже було потяглася ланцюжком до узлісся як зненацька в таборі спалахнула безладна стрілянина почулися крики лайка
Де султан
Раптом гуркоти вщухли
Ідіть ідіть
Де
Чував я не раз од старих козаків що сі бурлаки сидючи там у комишах да в болотах обнюхуються з нечистим
Готуйте
Каган у тебе питає що даси і то негайно зараз
Від усякого лиха відказує знов сухо стара воно з-під Білого каменя
Ви ж самі мені колись казали що коли б ваша сестра увірувала ви б самі їй запропонували піти
Маленькі фільми
Сагайдачний усміхнувся
Олеся зірвалась з стільця й побігла в двері так швидко що трохи не звалила Килини з ніг
Ксан Ксанич посміхався на те підморгував Фабіянові той в свою чергу підморгував Явтушкові тоді Явтушок заходився шукати спільника в особі царського наглядача але той глушман рішуче не розумівся на розстановці політичних сил у цій хаті все гакав та шокав Явтушок мало не сплюнув спересердя на його волохате вухо що скидалось на вухо Фабіянового цапа і господар в якийсь момент щоб не плутати ті два вуха прогнав цапа від столу
Кому не кортить загосподарювати на власному грунті
Але ти пожди
Нєт
Поклавши весло на дно і перебираючи руками по стінах я провів човна у другу кімнату
Бурлаки стояли ніби під шибеницею
І далі писано про інший коштовний але не великої ціни спадок що кому належати має про суми грошові великі не йшлося зовсім
Один по одному пройшли в клуб не зупиняючись коло людей заклопотано- зосереджені як і личить суддям члени товариського суду завідуючий кооперацією Тельнов у військовому галіфе офіцерського крою і цивільному кітелі за Тельновим сердито процокотіло підборчиками по цементованих східцях молодюсіньке й ловке дівчатко Соня Касян ланкова-передовичка з орденом Знак Пошани брівчата Сонині були так по-дитячому нахмурені так гнівно тремтіли що сторонній подумав би новеньку прокуроршу прислано за Сонею пройшов і директор школи голова товариського суду Микола Миколайович Матяш людина чемна не лише за обов'язком а й за вдачею він розкланювався до всіх особисто
Пороззявлявши роти вони жалібно пищали а навколо кубла наді мною їхні батьки невпинно снували й носили їм комах
Потомствені металурги
Але будь обережний
Гречки у нас отже лишилося
Уже фашисти там на капусту шаткують людей
Це найпростіщий спосіб розвязати питання
Ще голоси пролунали
В кінці тижня Огнєв зібрав малу вчительську раду і представив на ній нового доглядача будинку виховання
Я п'ю за страх перед неминучим
До мене
За столом крісла з високими прямими спинками
Щира ся людина Так мене мов друга ненька Наново зродила
Поганин Август і той як висилав Овідія в страшну країну гетів не боронив писати та малювати а християнський ласкавий цар заборонив йому рукою власною і те і те
Сагайдачний був чоловіком великої побожності і віри
Це неабияк вплинуло на Яву
Сам колишній політичний засланець
Що там тепер із нею
Тепер він скаже ще щось ефектне дуже горде повернеться й вийде
Гляди мені дівко щоб чисто ходила біля свиней
Гад полосатий
Ніколи не думав що він такий сильний у ногах
Господи
Тіні од листя й од квітів манячать під ногами як холодні гади що виповзли грітись на місячне проміння мимоволі гидливо переступаєш їх щоб не роздавить
Щось про авіяційні кола
А він повів її до Славути
Боярин мав дуже стомлений вигляд
Товариство до шинку
Везу
Тоді він дасть монастиреві тархан 73
Казановського старости богуславського і писаря польного коронного гусарів чотири хоругви козаків чотири хоругви драгунів два ескадрони
Та свої прошепотів Альоша
Синьйорі коли їй дозволено було знову зайти він сказав тільки що хворий просто застудився і хай кілька днів полежить обов'язково полежить
Ти сi прав сухим голосом промовив Борис
Як рівний з рівними він летів з воями у полі навздогін за ворогом і як і всі міг перемогти ворога але міг прийняти й стрілу
Чіпка викрутився цілий місяць як муха в окропі ніколи було дослухатись що люди говорять
І коли ми отямились була година третя
гремела толпа ломая подмостки и торжественно уводя Алексея и Марину к церкви Покрова
Ми говорили ми плутались з нами іноді бувало навіть дурно
Перед нею попливли сині смуги і відчулася вона немов на дні моря
Загадка
Та й іду напротив них аж радуюся що їх так богато більше як сто люда
Повсякчасне нагадування тих колосальних просторів що їх перейшло людство
То клався на ліжко бо відзивалися болі то ходив по світлиці блідий виснажений з почервонілими від недоспаних ночей очима
Мої півчі нарікають що їх годують пісним борщем з лободою та з тарханами
І дощ і вода в ріці були теплими і ясними Дністром від глибинного дна до гребенів хвиль пливла котилася радість і омивала нас із Ольгою ми відчули себе дітьми й плавали наввипередки немов щупаки і я знав що ми обоє були прекрасні як Лада з Купалом предковічні боги увійшли в наші душі й коли вони підступно непомітно увійшли в наші душі то ми забули про ріку про дощ про високий протилежний берег звідки хтось міг за нами підглядати ми навіть не помічали що плаваємо що живемо дихаємо ми переселилися в інший світ у якому звихрилася жага вода навколо нас закипала а дощові краплі що падали на наші голови вмить випаровувалися ставали туманцем що розстелювався понад водою і заслоняв нам очі так заслоняв і ми сліпі оглушені ловили себе руками і ногами грудьми й спинами цілунками обіймами ми то перепліталися руками й ногами то задихане пливли поруч обнявшись і веслуючи кожен тільки однією вільною рукою ми не дай Боже могли б і втопитися якби Дністер не злякався та не вихлюпнув нас збожеволілих від любові на берег
Підписали
Ах братец я є така щаслива що тебе віднайшла
І гніватись на нього
Титарка заходилась варити варенуху та ще й дуже міцну
Катюги
Битися до загину щоб прихопити з собою на той світ якомога більше ворогів
Ніколи думки не були такими різнобійними і непостійними ніколи так не мінялися настрої від радісного хвилювання до болючих обривів серця
Але я сам знай Богдане сам відложив це
У Грабовського не було поради
Великий ввнух Ібрагім знов набридав Роксо-лані
Іван Петрович сам підійшов до нього взяв за руку
Ну извести маму чтобы сразу не потревожить да вот и забыл гукни чтоб мою команду разместили да чтоб и коням и людям было всего вволю
Марія змерзла але йти в будинок не хотіла не могла
Це були перші весняні квіти
Не соромишся в такому вигляді піти в місто як умовились раніше в її голосі чулась настирливість
І тепер вона налила всім по стаканові й поставила один порожній навіть вкинула туди грудочку сахару
А що буде в її оседку і що з оседком коли й далі отак складатиметься муж у походах та на боролищах вона повелителька Втікичі замість мужа
Що не вірно хіба я разсуждаю
Вишневецького брала досада
Известие о болезни дяди его психологическом состоянии меня
Ми їх навчимо як складати чернігівські карти
Князь підійшов похмуро кинув
Чи сподобить Господь нас іще раз ступити на неї
Ну то йди готуйся
Довелося полюбити Іване Васильовичу
Тоді відпочивали й полонені
То коли його вивчити
Якісь ясні пишні сцени знов замиготіли перед її очима знов загув ніби якийсь акорд знов почувся низький гомін тихого низового басу
Які вони е
Можливо скривджені оскаржать Чого він Господи тут
Чого він нас вчепився
Нарешті Марта причепурилася і підійшовши ззаду ніжно оповила йому шию руками
За білу шию аж дванадцять
Але Олександр Кіндратович знає який він бог
Мій муж чоловік не найтоншої вдачі задивлявся й відносився до мене як відноситься нетерпеливий їздець до зноровленого коня поки передчасна смерть його не звільнила мене з пекельного ярма
Ранок починався з настороженої мовчанки
Поспішно відзначає на карті всі входи й виходи фортеці й міста де і скільки зосереджено павлюківців
Він насилу встигав за Султаном не маючи часу роздумувати що значить його тривога
Юнак був гарний милий і навіть кучерява м'яка борідка не робила його соліднішим
Висушили мене сльози у грудях мене давить голова морочиться в очах мені жовто куди не гляну
Чоро промовила тихо мати коли мовчанка затяглася я знаю ти не відіслав тоді тієї дівчини
Усе трава і лушпиння усе прах і тлінь усе минає учив старець Сковорода
Наче хто здушив Котьку за горло перехопило подих
Лише стіл стояв ногами на чотирьох цеглинах щоб не вростати йому в долівку та ще піл застелений потертим ряденцем і також на цеглинах
Над десяцькими і соцькими які є зрештою частиною трудящого люду стоять начальники п'явки людськії канцелярська братія відома в народі під одним збірним іменем писарі
Правда не той так би мовити
Потім з другої кімнати мружачись на світло вийшов Омелян Крупяк
Он по опеці одного братчика довів що під суд оддали
Оці ідилічні гуртики дітей в щасливому щебеті серед ласкавості літа і ряди піонерських будиночків що вишикувались понад річкою в зелене фарбовані біліють візерунками наличників їх треба остерігатися дивись щоб не потрапили в кадр не внесли фактуру іншого життя прикмети іншого часу
Місто що віддалік було біле від сонця й легке тепер важко нависало над нею згори
Схоплюючись радісно Та не може буть
Так мені й треба
То миліше тобі жити по наймах панам догоджати ніж працювати на себе
Тепер скажіть хто ви
На відміну від свого попередника думкою доярок не нехтував радився з ними як збільшити надої молока
Прошу прошу
Усте Усте
Нині ж ваші панове ходять ще у гамівних сорочках
Мабуть оце воно і є щастя
Аж ось тільки що дочиталися до во утриє ізбивах аж шасть у двері свашки світилки бояри дружко піддружний старости та усе не прості усе з панства у кунтушах у черкесках у сукнях таких що тільки поцмокай
І говори з таким
Продавай за скільки хочеш аби тільки посланця завтра відрядити
Погасла а все ж відлуння її саме дихання чулося вся низина аж до самої води повнилася нею і не було сили звільнитися від її чар
Тьху
Третя
Одважив солі добре каже божий чоловік да зробив негаразд
Яцька забрали теж
Меч
Гнат придержує її
Куйте залізо поки гаряче гукнув батько
Зосередившись в собі Андрій думав про ранішні качині перельоти коли отак стоїш біля воза в лузі і мусиш іти крізь туман до саги десь і боїшся ступати в росу босими ногами
Вечоріє а нам ще добрячих верст п'ятнадцять їхати
Чому князь не спить
Вони мигцем глянули на мене не перестаючи сміятись та зробивши кілька кроків повернулися назад і одна з них простягнула паперову марку
Брали його захожі ріпники брали заїжджі люди що приїздили до Борислава дещо продавати і навозили його до домів не раз цілими великими грудами
Він упізнав Юру й мене бо знав нас ще по роботі на кінофабриці
I ви теж
Це кажу тобі як людина віруюча як більшовик і твій друг що певне не дуже зуміє тепер захистите тебе
Сюр-сюр
Дайте мені три копійки
Де немає закону там кулак пан а проти кулака суддею може бути тільки кулак
Може стара мати сеє усе вередує
А собаки ж у вас не кусаються
Вхопили вдвох і домчали до дверей що якраз тоді рвучко відчинилися бо за ними стояв хтось і ждав коли впускати
Іч як йому замуляло засміявся Ярема
Панич якось його чи вскубнув чи вщипнув
Бач
Мій тато найкращий на світі
Авжеж що так загомоніли жиди
Рятуймося
Не одiрве
Те ж саме і в просторах
На що на чудо
Але ж по дорозі була монополька славнозвісної на всю околицю Гузійки
Воістину
Земля у вас е і земля багата
О в тому ж то й сила
Хай вона з нами буде обідати
К 1952
Щось говорила Фітне але Устя її не чула
Звичайно природа мурує основу недаремно ж кажуть у народі батьків характер материн характер
Що він сказав Митрофане
Я ж не договорив вам я ж ще сам контрреволюціонер
За що ж ти караєш
Спасибі тобі брате обняв його Метелиця
Рано-ранесенько прокидалися вони й ішли у місто на роботу
Ледь не задушила цiлувала Коханий рiдний мiй трудiвник спасибi
Він на вас велику надію покладав і покосився на Варивона
Його лукавий мізок коверзує собі нову думку як би того безталанного Сомка до посліда-години допровадити
А їдь собі сказала вона жорстоко
Кип'яч варити в кліщі їх
Так Михале
Куди йому йти та й у чому його йти по такому лютому холоду
А Герцен на конгрес не поїхав
Коли ж це ти з ним нагуляла
Тільки треба дружно стати всім і вкрити конфедераціями всю Польщу
Ми почутимо кохання й раювання усіх віків і кохання Зевеса з Герою і Геркулеса з Венерою і Ромео з Джульеттою
Павлина
Шавкун битий жак
За це вона мусила умовити мене щоб я зійшов із своїх високостів і зволів зробити ще одного майстра корабля до бугшприта
Це вам не Варшава
Та нараз стали йому перед очима вчорашні в'язні
Ади стріляють чи що
Любо Христі так і легко сон колише очі стуляються тихе забуття в'ється над нею
Зостався один сторож Грицько старий-старий аж зігнувся борода біла як молоко по коліна
I ось тиждень тому одержую останнiй журнал з Парижа i що ж ви думаєте
Ох ясновельможний пане заступись за мене і оборони мене від мого заступника
Ви подуріли
Чого доброго подумають що ти проти побудови соціалізму в одній країні
Нарешті почулися вибухи
Саме до них звертався перед кожним новим походом вдаючись до виправдань найпростіших іде захищати віру сповнюючи заповіти своїх предків
Оце вже практично інше діло мало не посміхнувся Безбородько
Хіба тільки що він ростом високий а вона трохи нижча
Задля цього життя поки що можна й поступитися дечим
Павичка коняка павиної масті також зменшене від лава
Передусім супроти харківських звичаїв ставання в чергу до трамвая було йому новиною бо в столиці пасажири чекали вагонів юрбою що здобувала місця штурмовим чином
Вона налучилась пальцем і стукнулась у паничеві двері
Мені немовби клин у голову вбив
Ігрек
Всі Сірки
А так сам па світі як місяць у небі
Матюха з несподіванки так і застиг із повісткою денною в руці
Удавала немов спить
Я програв тебе в карти
Марченко одразу зрозумів це але мабуть за своєю звичкою спершу підніс праву руку догори як це роблять піонери і тільки потім бачачи рішучий професорів намір стиснути йому долоню зробив різкий рух уперед і попередливо підхопив тендітно-білі пальці свого співбесідника
Значить нема чого їм допомагати
Душа обважніла мов жорна й так же як жорна не знаходила виходу вертілася на місці
Перебравши все це в пам'яті Найда досить легко відновив назву річки від якої збереглась лише початкова літера С
А щоб ви знали що дамо
Був там і козак Байда що висів ребром у турків на гаку а не зламав своєї віри
Ювеліри там на Бедестані а ти злодій
Надія держить нас на світі
Добродію
Я з них вискочив а вони з мене ні
Скаржині книги Про єдність костьолу божого
Ганьба
Скажи ж мені відкіль ти ідеш куда і що ти за чоловік
Хай знають усі що таке хвалена організація переселенческого движения
І тоді жінка почала клясти Магазаника
Настала вже чи не сама північ а Іваниха Дубиха лежить обезсилена на своїй постелі заєдно надслухує
Ну от з великою образою промовив товариш Хрущ Та там же звичайно
І майський ранок веселий і осінній день гарний та тихий
Фантастичні і реальні дивовижні аксесуари нерозшифрованої жаскої легенди таємничої легенди про зникнення душ
Абді-ага
Почалось
Наталка не обізвалася
Та обережність хтозна коли народжена залежністю від примх природи стримувала виказувати на людях трепетні надії і сподівання
Тарас кивнув
В пітьму запізно гуркоче платформа несе
О та у вас тут і помічники є
Ходім Паню
Санжарівки на скрипці грали дальше підвищення темпу і тону
Так
Це все через тебе так добре обернулося із Благосвєтловим порвав і з Некрасовим зійшовся
Татарчуки хутко відбігли вбік збилися в гурт і почали з цікавістю розглядати чужинців
Іди сідай я сама принесу
У листі від 5 травня 1889 року Поль писав Яворницькому
Вже з цвинтару не трафила й до хати Пішла долів селом Я-яй
І ми товариші взяли зобов'язання як по надоях так і по польових роботах
Так само як і перше це видання поеми було для Івана Котляревського несподіванкою
Але я проти тієї боротьби коли економимо на грамах а губимо пуди і віддаляємо хлібороба від соціалізму
Здасте в оренду землю
Інтелігенція
Чим-то будемо їх приймати як усе поїмо що наготували на святки
Майже чотири місяці минули з часу від'їзду доктора Марка і ми зажили знов давнім ладом і колишнім тихим одностайним життям
Смутний i невеселий стояв понуривши голову аж до грудей пан конотопський сотник Микита Уласович Забрьоха у Безверхому хуторi бiля панських хат дивлячись що панна хорунжiвна Олена Иосиповна сидить на посадi з паном судденком Дем'яном Омеляновичем Халявським а бiля нього стоїть
А які чудові стрічки з цупкого добрящого шовку
Іноді буває дівчина і скромна і роботяща і красива однак мов тінь таїться в ній якась нарочитість прихована закоханість у себе чи щось інше
Він несамовито скреготав зубами лаявся з кимсь немилосердно далебі з своїми слідчими обкладаючи їх найсміливішими епітетами запевняв когось презирливо що він не закричить хоч би вони його навіть запхали в м'ясорубку або робили з нього шніцелі бо ж він не гепеушник задрипаний а червоний партизан і комбриг
I хоча знаю що мати говорить з насмiшкою одначе весело кривуляю до стiни в яку вмазано товсту друзку отого дзеркала що було до революцiї в панiв i в ньому бачу лише свої осмiхненi очi нiс i кiнчик язика якому чогось тiсно за зубами
Від них було ще тяжче
Коли це несподівано Заславському привезли лист од Хмельницького
В Стьопочки від подиву навіть зіпсувалися млинки вій це ж зразу якихось чотириста карбованців покладе у гаман
Матушка пішла до пекарні пеклюватись вечерею
Це Панасе Яковичу ми знову зустрілися щоб продовжити розмови
Тільки один був спосіб гамувати людей а іменно той що побратими обіцювали їм що таким способом скорше прийде пора
Тому й кажемо негоже карати смертю лиш за те що в молодих молоді бажання і що ті бажання взяли гору над здоровим глуздом
То був чорт у подобі янгола
Розумний гарячий дотепний
Ти може теж малюєш спитав він раптом як здалося хлопцю ласкаво
знов рекла нещасна мати Щоб знав єси що в нас Ісус наш значить І з ним сосуд пречистий благодати То дай мені дочку мою побачить Тоді готова й я від тебе смерть прийняти
І навіть сірі горобці Здаються срібні промінці Дівочі очі карі й сині
Витанцьовують духами пахне й цигарками лавошними
Обабіч стола стояли старшини
Що ж виходить
Думки видно не одженеш від себе
Скільки добра загибає скільки горілки
Справжня
Ніколи Маргарето лучче вмерти почулося стиха
Несподівано дмухнув вітер вхопив рами й стукнув ними об стіну
Усміх донни Ізідори Був дедалі все ясніше І щораз вона ставала До Бертольда прихильніше
Андрій став читати але ті що сиділи за столом і ті що товпилися навколо підганяли його квапили Давай жівєй
Я не міг узяти Пилипового гріха в свою душу адже присягнути нечистому це те саме що відректися від Бога але я був готовий прийняти на себе його муки й спокутувати його гріх
У його інша була думка умислив собі після панотцевої смерті ійти на Запорожжє да поробивши власним коштом човни з охочими козаками турецькі городи пліндровати і жизнь свою по-лицарськи на полі чи на морі за християнську віру положити
Знову про плагню схопився Потоцький
На великім аркуші паперу міститься значна частина його словника
Пролетів коло мене повний іронії їдкості глуму повний потайного сміху а однакож не без чувства
Але ви не відповіли на моє запитання
Звісна річ Герман не дуже з легким серцем підписував такий контракт і обіцював технікові таку нечувану в Бориславі суму він потішався тою думкою що чой зможе в Галичині яким світом прикрутити Ван-Гехта витягти з нього як можна більше а заплатити менше
Хтось підбивав розходитись бо все одно мовляв нічого сьогодні не буде
Щодня по одному нас на гаки водили На Байдині гаки і страшно там губили
Покажуться і слизнуть так живо як ніби вві сні приснилось тільки й знаку що в ляхів та в жидів скрині порожні та ще хіба що в іншого душі в тілі немає
Діється в одному з великих провінціяльних міст на Україні в початку 1918 року
Здавалося безконечно йшов і все згадував про хатки що тут були світлі мов скарбнички серед вишневого цвіту з яскравими грядками чорнобривців і соняшниками коло вікон
Від нині за тиждень прошу вас зібратися знов
То й що нам негода
Отец Григорий знал что для вящего облагорожения сердца человеческого необходима музыка и для того просил письмом друга своего философа Сковороду показать своему любимцу начальные основания музыки
Боже що за поважна хвилина
Я вами зовсім вдоволений запевнив я її патетично
На високій дніпровій кручі біліли руїни
Повезли вдвох
Догадувався воєвода не до веселощів князеві у Соколиній Вежі тому й воліє бути далі від неї
Чора закохався
Потім звикли до її різкої вдачі до мумійно-сухого її обличчя без посмішки і лише коли вона зрідка усміхалася до свого партизана коли крізь оту її сердиту темну іконність на мить пробивалась мимовільна усмішка то вона так змінювала Катерину що декому здавалось не так уже Брага може й перебільшував співаючи дружині хвалу
А в літературі
Будь собі на здоров'я Марино пробурмотів я
Коло ґанку вже стояв осідланий кінь
Тату все о'кей
Тепер я сирота й одним одна й безпритульна й безприхильна на всьому широкому світі
Добре годі тепер співай
Та був коротенький
Треба щось уполювати сказав Ігор
І всі стоги високі ладно вивершені ув'язані навхрест скрутнями з осоки приткнутими в стіг ще й прикладені вербовим гіллям
Цілу годину Дмитро Іванович розповідав йому як виникла й розвивалася кобза про кобзарів як творчу силу народу про розвиток цього музичного мистецтва
Ой боже мій
Третій партизан
Ще й з будинку цього виживу
Кінчивши впорядковувати хату дізнав глибокої радості
Потім полем твоїм де стежина знайома Де у пам'яті в'їлася грудочка кожна Де в труді здобувалася сила не втома А тепер на врожай подивитись не можна
Найда і Залізняк підвелися
Пронизливий писк обірвав мову шейхульіслама Ібрагім забився в істериці він плескав у долоні викликав слуг погрожував і отямився від короткого слова Hyp Алі
Чим далі в місто стежки ставали вужчі й мілкіші а на Ринкову площу не ступала жодна нога
Навколо стільки людей і багато з них напевно щось чули
Вона справді на панському дворі дівчам ще була
На на на
То я зостанусь
Пахло розтопленим салом
Прокинувшись вглядався з-під засніжених брів у степову глухомань чи не чорніє десь попереду хутір але старечі очі його йнялися сльозою і він чітко не міг розгледіти що там попереду і знову опускав лице в комір мерзлякувато поводив плечима
Он по совету врачей оставил работу и уехал на остров Мадеру
Лязг і скрегіт
Тут стала їм руки цiлувати а вони так i розливаються плачуть i її цiлують
І лише один Стьопочка вже надівши пілотку не витримав
Але надбіг старшина глянув крізь скла і гукнув щоб на півградуса піднести
Це він пише йому зі щирого батьківського серця і яко старий досвідчений чоловік котрий вміє з життям числитись хоч був також колись сам молодим гарячим молодцем
Ну то іди ж прощай моя сердешна
Це ви про що не второпав Оксен
Академік що ж це таке звернувся він до командира полку
Він вернувся і знов став на сходах
Лежав неживий розкидав ноги й руки на всі чотири світи тільки на вустах наче усмішка
Они поняли что со звуком этого набата пробил их последний час они были в руках озверелой толпы
Мені здається що ніхто не може буї и цілком щасливий поки не влюблений і іне заручений
І хвилювався
Обчистила одежу на чоловікові
Ет
Це безперечно була явна контрреволюція і не завадило б на автора напису створити нове таборове діло але як ти його знайдеш серед маси потайних людей
питає Володько
Знаєш що сказала Величка мабуть нічого не збагнувши з похмурої Сивоокової історії Хочеш я покажу тобі мак
Христе
Слуги випроважали Ганю за двір ніби йшли за домовиною
Що-ранку виходити на умовлене місце
Тепер вже ті й померли що йшли на слободи і мали привілеї а ми за них роби
Тепер не хотіла ждати того дня бо вже була в могилі й підвелася з неї сама без будь-чиєї помочі без богів і дияволів
Шість десятків років має чоловік загадку маленьку загадав для нас не проґавив жодних іменин за вік та в житті їх справив лиш п'ятнадцять раз
Послідній рік лишив на тобі якісь сліди ти даруй вже за мою одвертість схудла й споганіла
Ох важке наше життя
Полотську княжну треба було прийняти достойно віддати їй честь як жоні
Удари Молота і серця збірка поезій Василя Еллана-Блакитного справжнє прізвище Елланський —12
Держава закон війна
У мене так мало часу
Їж тобі треба їсти бо ти ж носиш під серцем сина чи дочку
Дамо двадцять рублів тільки не всі разом
Що
Не муляй марно очей
Може не мені а йому доведеться задриґати ногами од моїх фельєтонів бо цей полковник обшахрував полк та з того й стулив собі оцей дім та ще взяв багату вихрестку а вона йому приліпила до дому ще й другий дім
Він мав звичку під кінець робочого дня запрошувати своїх помічників до кабінету Ну синки досить зачиняйте двері музею та поспіваємо
Досі належав до тих кого ніби не дуже й помічають згадують більше у свята відзначувані салютом для декого з дівчат- горожанок ваші казармені будні видаються можливо малоцікавими навіть нудними не зовсім зрозумілими
Мені болить прошепотіла вона
Стiл видно було розгорнуту книжку скрипку картини
Дядько чи не добрав останніх слів чи може просто не дочув йому раптом заманулось підтакнути Славіній і він сіпонувши віжки жваво проказав Та воно так тепер усе для народа
А потім не взуваючись зайшли збоку і забрались у халупу
А як же
Так нам батьківщина сказала
Я перекидаю через плече мавзер і виходжу з княжого дому
Що це
От ми й на горі в імлі
Про Гаркушу тут кожен пастух знає
Верно все вы созданы для обмана
Своїх конкурентів придушили і ціну на товар підвищили
Це жертви боротьби комунвідділу з приватним торгом
Ци знаєш де ци знаєш моя доле
Мамо Олександр Вадимович теж хотів вийти до столу
Арсен міцно стиснув Романову руку аж той скривився
Гаварят памрём с голоду
Не знаю що вам і сказати є і немає
Ото ти батьку дістав карабіна та тільки для своєї шкури а він годиться щоб боронити усіх нас бо тепер за нас отутечки ніхто не заступиться
Проте десь у передніх лавах раптом сталося замішання
А як музиканти Бондаренки вдарять на всі бубни увечері на толоці чи на далекім кутку біля Мини вчитель і там з'явиться слухає їхню музику приязно й зацікавлено хоча до танцю й не йде коли бойковиті дівчата жартома буває закличуть його до козачка
Граф одказав
І справді ніколи потім він уже не міг забути дитини що не спроможна була ще й кричати а тільки сиплим пищанням протестувала проти дикунства батьків
пригинаючись таємниче питає Петро
Цар повинен це розуміти
Далі спроквола почав вичитувати ніби по написаному
Гвалт безжалісний скрута горенько Та темнота ось відповідники
День був похмурий
А сам Сашко Циган Цілком з вами згодний
У Росії
Видиться мене гетьман Кішка
Де порятунок
Причина поїздки всім відома кожен з вас зголосився добровільно допомогти нашому товаришеві Арсену Звенигорі визволити його рідних
Василина
Яничарські старшини на відміну від рядових яничарів прикрашали свої повстяні ковпаки пучками пір'я скріплюваними коштовним камінням
Вони так заслухалися що про все забули і лише дивились на Петра мов на образок
Дюпати и Пиранези
Зводниця цитерська походить від назви острова Цітера Кіфера де був особливо поширений культ Венери і знаходився її храм
Куди
Дівчина хихикнула й не відповідаючи мені на привітання шмигнула кудись
Стара збиралася вранці податися до лікарні щоб зняли побої щоб записали всі синці та її плач суд без медичної довідки не хоче судити але її відрадили мовляв з ким хочете кумо судитися з головою з Чоботом та він усіх у районі й в області купив бо тому дошки на дачу привіз тому на іменини килим подарував а прокурору коли той сина женив бичка в колгоспі купив за дешеві гроші бо нібито той бик на передні ноги заслаб
Коли побачите її скажіть що мені шкода що вона так швидко пішла од мене
16
Навіть очі взялися живцем на якусь мить і ледь ворухнулися губи
Бог не на те її творив щоб палити
лiва брова старшини вигнулася у знак запитання
Що там доброго в Уграх слихати
Маруся кмітила за Ломицьким дуже вважливе
Відмовитись перекладати
Йому здалося ніби звідти подивився не він сам а хтось інший
Ой господи
Отак горять старі дуби розбиті блискавкою
Вернітесь
Вдруг больной вздрогнул с ног до головы и открывши глаза обвел всю комнату горящим безумным взглядом затем он быстро сорвался с подушек одним порывистым движеньем сбросил с себя рядно и севши на своей постели устремил глаза в дальний угол
То защо ж мого Сашка було тут вбито
4
Бог з ними тими тітками
Кадригу гнали вперед своїми веслами галерники
Чому діду
Арсен сказав
7 Того ж дня Арсен і Ненко попрямували до правителя кам'янецького нашалика Галіль-паші
Тим часом візьмись людей навчати
СОФІЯ
Ти чого грубо крикнув він насилу втримуючи її а во-мовчки випручувалася з його рук важко дихала волосся розтріпалося закрило обличчя тільки одне око проблиску-їло їй крізь пасма чорного волосся було повно ненависті в тому оці ненависті тяжкої нелюдської чи то до моря чи їдо корабля чи й до нього Сивоока
Губи їх сині а попід очима чорно
Було оце хто засумує то й на сміх підіймуть
Я ввімкну а тоді ще дрімаю до дев'яти
Гарно ніби це все у сні
З півночі заходу і півдня розкинулися безмежні степи вкриті буйними весняними травами ковилою буркуном будяками
Теж заюшений кров'ю сама каска і кров
Адже річка від нього не тікає бо її тримають круті береги і вона щорік на одному й тому ж місці
Доки його не було доти я жив собі тихо в мирі молився богу не знав ніякої спокуси
Звір дико заревів заборсався намагаючись пазурами дістатися до ворога
І чи не мала ж вона рації написати до його після щирої розмови з ним
Сiв я попiд Явиним тином i вирiшив хоч до ранку сидiтиму а дочекаюся Щоб зручнiше сiна в сусiдiв через дорогу наскуб з копицi
А в одній із альтанок зібралися учасники таємного товариства Пестель Сергій Волконський Олексій Капніст Лорер брати Муравйови-Апостоли
Коцюбинський з болем у серці згадав як довелося йому збирати пожертви серед земляків на допомогу хворому Франкові і зібрана сума вийшла така мізерна що її соромно було відсилати
Через одчинені двері Радюк побачив високе жидівське ліжко з перинами й подушками застелене білим простирадлом з зубцями навкруги
Дійшов
Не може переступити вона через смерть вітця свого й піти з тобою
Пилипко враз кинувся і з плачем побіг із хати
Вони стояли мовчки з хвилину ніхто не підходив
А тим часом прощайте
А як поголили чорну з сивизною щетину було ще гірше та чужа людина мала темну шкіру що обтягала кості скивиць і щелепів і мала на щоках хоробливі червоні плями плями сухот плями смерті
За хвилину вертав зі спальні з новою свічкою у срібному ліхтарі
Не знаєш
Сказати правда зле
Але вся біда і нужда всі нещастя'нічим були для мене поки була хоть одна людина котра вміла мене потішити розрадити приголубити котра віддала б була своє життя за мене котра любила мене
За цим разом недарма
Гості очевидячки шанували пам'ять небіжчика й говорили стиха ніби небіжчик ще й тепер лежав на лаві або неначе ще й досі не скінчився похорон
А декотрі вже перевдягаються
Колісник стояв і зло дивився на браву осадкувату вже постать Карпову
I сховатися прикритися нiчим порожнiй-порожнiсiнький кузов
Ах Господи копається
От що Мар'е помовчавши обізвався Кирило чи немає у вас чарки горілки
Ви прибули з Каменіче
Мала й худобу і господарство своє зросла в розкоші а доводиться служити за хліба шматок та годити може і лихому і ледачому кому
Гаразд
Яке боярське не сказав хоч і бубонів ще щось
Не журись вмовляю її не журись
Принесіть йому водички наказав Фабіян
Ти ще багато чого не знав
Під закритими повіками все попливло-попливло в чорну безвість
Востаннє з батарейцями на кордоні співав а потім уже було не до того тепер може й голосу нема розгубив може і цей скупий скарб коли розпалений боем гинучи від спраги пив грязюку з калюж із боліт
Я того не бачив так розповідали ті хто був у церкві Звісна річ не брали мене й до Преображенського куди старшина їздила в суботу на поклін до цариці Катерини Олексіївни
Але мало озирати життя народу сидячи в канцелярії додав Панас
Одірвалася від даху й дзенькнула об сходи крижана бурулька хтось забухикав простудним кашлем
розбіглося в тишині непорушного лісу в різні сторони її голосом
Який він тепер в епоху не Леоніда Андрєєва й не ГПУ а в епоху Єжова наркома железного
Про же що вчинилося на Україні в Глухові
Хіба запорозькі землі од Польщі муром кам'яним одгороджені
Занедужав тяжче гірше тільки живий та теплий
Таким чином ви спокутуєте перед Богом свої гріхи а перед суспільством ту шкоду що йому спричинила ваша нечестива поведінка
Дощ лив як з відра вітер перевертав стіжки
обратился и Андрей к деду
Ліда перенудилась перепечалилась помарніла й зблідла на виду
Дивись кров он
Зарипіли чобітки
А зірка не міняючи пози гайнула далі
Рум'янець перехлюпнувся через усе його обличчя
Він поклав рушницю на нарти загорнувся великим коміром і приліг немовби збирався спати
Й они садились все вместе в обширную буду а если с мамой в рыдван Ивась обнимал в восторге своего дядьку и расспрашивал обо всем что делалось без него дома о сестре о Степе о кучере и о собаках
Сказано молодий хисткий нікому було покріпити
Отже добраніч чарівна
Адже його нiхто не зупинить нiхто не поверне назад ось як хотiв цей нiмець
Говорив про основні поняття національної економії ціль і значення цієї науки зійшов на розвій 100 капіталу а врешті і на розвій нинішнього соціалізму
Ні
Та ти крім наук книжних вчи їх ще дещо такого чого в книжках нема
В ці дні в нього прокидається до неї особлива незвичайна ніжність
Остряниця раптом кинувся до Павлюка поцілував його і сівши на лаву відвернувся до стіни
Кабака тютюн для нюхання розтертий у порошок
Навіть до принцеси ніколи й словом не обізветься
Усюди було тихо і спокійно лише сичі та сови перекликались
Хто жар хто губку з сірниками Хто з головней хто з фітилями Погибель мчали кораблям
Перед королевою встати не хочеш а свого брата змішала єси з
Що чувати про Галинку
Йому так легше вітерець обвиває голову освіжає її
А потім воно видалося йому схожим на інше до жаху знайоме і рідне Костикове
Та й тітка так нараяла Іди бо вчора він за то кипів а завтра розсердиться що тебе довго немає ще гірш наробиш
Пожежа гуде крокви падають кінь крізь полум'я стогне
байдуже спитала Марія
Сайгор мовчав
Думки холод
Чому ж
А ти не знайшов мене бо не шукав
Це значить покинувши бездушних кумирів
Повне комплексне вивчення Слова в цьому аспекті справа майбутнього
Людина Іваненко Петренко чи Гриценко відчиняє двері й вступає в вузенький темний коридорчик
Заспіваю розвернулась Висока могила Аж до моря запорожці Степ широкий крили
Я доброго нічого у бога не прошу
Господи та вона мене
Нурбана ледь помітно відсунулася ухиляючись від його доторку і тихо промовила
Тоді єдиний раз чорні очі на хвилину подивились на тебе і ласкаво посміхнулись мов кинули тобі на чай
Всі вони щось говорять один до одного кричать сікаються до прикажчика й поглядають на високого рудого мужика без шапки й піджака дуже схожого на Крутоноженка
Як їх багато
От гад лайнувся сержант
Чи про покіс випадає думати коли травиця ледь животіє
Одспівав панщину чумакував співав п'ятнадцять років співаючи по забродах бурлакував
Як же мені жити при вуйку далі коли тітка доказує майже щогодини що я для них тягарем
майнуло в дітей у голові
Прибiгши в двiр Демко звелiв сiдлати конi узброївся сам подавав рушницi та шаблi наймитам
Суд і довершив розправу трьох страчено двадцять вісім прогриміли кайданами на каторгу або підгодовують нужу в тюрмах
Він дуже одмінився з тих довоєнних часів взяв у звичку кричати на людей часом приїжджав на поле напідпитку
Пi-ста-лєт вiдрубав Ява
Ну
Там чорна дзвінка зі зорями ніч
Пилипи Андрії Векли Радивони Вавили Гапи Клими Йосипи Ганни Мотрі Михії Олешки Параски Романи Халимони Тараси
і барчак тукарган
Тисяча вагонів набереться
З протилежного боку від Ковеля простягся широкий луг
15
Обізвався кахикнувши Вільгота
Коні повезуть
І вивчився
Лежить вона терпляче в ліжку п'є молоко клює родзинки чита Барвінок і Мурзилку
Заніс Вільгота також сапи та лопати познімавши з них держаки з вилами зробив те саме сокирами колуном серпи позаносив коси
Зліва збоку стояло п'ять коренастих майже здичілих яблунь а далі за ними в зарослому гаю з туї ясенів кленів і кущів бозу стояла простора двоповерхова з мезоніном вілла колоніяльного стилю з відкритою задньою терасою і округлою заїздною площею перед ренесансовим портиком входу
Дерева ще безлисті але вкриті бростю що от-от має розкритись
Уїдливого лютого праведного
Вивiв мене босую
Нi вiн проведе лодiї далi вiд Любеча
запитав Грабовський
Володар душ
Думала що він ляже поруч пригорне як раніш припаде до неї буде перепрошувати голубити цілувати
Міцні замки
Кривов'язове прізвище просимо не розголошувати
Рука що перед цим летіла як спис націлена межи очі уже заховалась за спину
Чи є мороз дівчино Чи не-ма-а-а-є-є-є
Сама не знаю чого душа моя бажає чи щоб він знову озвався під віконцем чи щоб не приходив
Княгине моє ти золото
В серці йому загніздилася туга і вперше за весь час перебування тут йому захотілося знову покинути рідний дім
А здорово все-таки зафурготiла вона у ночвах
То йому здалося так
Сердешна в неї тілько й радощів на світі було що дитина а й того Бог позбавив
Довкола панувала тривожна тиша
Сiдає й п'є
Он до церкви дзвонять
А мати глянула на мене холодним докірливим поглядом
Ходив-єм уже два рази на горіхи за Діл зродили сильно цього року ми три одного дня назбирали 10 гарців 21
Прощай Марусю у в останній раз
Доста повеліла
Один візьме другий візьме так і хліба не настачиш
Та і на тім іще не кінець
Іскра з своїми лицарями побачивши таку підмогу відступили від муру і наперли на яничарів
Мить і Остюк на сідлі
Костюм водолаза розчаровано тягне спантеличений партизан
Це формула часів Івана Грозного з його опричниною
Не одрубувати ж тобі трохи шиї щоб можна було горілку пити
—мовляв до Назара
Панько таки друкує свої Листи із хутора
Ні зараз негайно
Але якби не мій гріх то я б ще й донині була при чоловіці
Бо вже коли загарбав у свої руки Іванець три полки то без бою його з України не випреш
Гроші є
Аж плачуть обидва
Треба терпіти
I Малуша з легким серцем переступила порiг зайшла до церкви
І він швидко поплазував попід вагонами зазираючи на кожну палку як звав Маслик
А він буквар перегорта
О к с а н а
У відповідь лунає сухий постріл куля свистить над головою Дмитра
І на чому ж ти Марку Героя заробив
Роби що велять
Як колись із варягів у греки
Друзі прийшли й пішли а думи його не кидають а думи з ним
У вишиваній сорочці у широченних червоних шароварах в яких його брат танцював колись у самодіяльності у старезній дідовій папасі що в ній уже багато років неслися кури та то байдуже гарцював Карафолька перед своїм військом водив його у походи влаштовував гульбища і козацькі розваги
Живенька бувша принцеса нетрудовий елемент
Його лице майже не було загоріле а матово світилося
Якщо від неприємностей не можеш ухилитися то навіщо уникати ласки подумав я
Він колесом котиться але уміє якось так котитися що голову весь час високо держить
І хоч була не набагато старша від Олександри здавалась тут паньматкою для всіх присутніх
Батько Толин десь походжає собі по просторій хаті задумливо слухаючи музику
П'ятнадцятилітнє бентежне серце і суворий невблаганний Владико живота
Предковічну церкву Успенія пресвятої богородиці вони назвали кримським Афоном спровадили сюди священиків і ченців а тоді потягнулись до неї всі християни Криму
Звичайно така розмова не для вулиці зітхнув Шнурре але вже так склалося
Треба рішуче покласти цьому край
Листок з клена летить тихо кружляє а потім падає
Так точно ваше благородіє вигукнув солдат зраділо
Мемові було це дивно несподівано і неприємно
Зараз Явтуше
Якого ж чоловіка
Між воєначальниками починаються суперечки й незгоди
Тепер ще ні
Добре
Бо ви османли багато горя завдали нам і не тільки нам
Я боялася за його тепер сповідаюся перед вами одверто
Повідомлення схвилювало його
кажу а того й не признаюся чого саме їду набиваю люльку далі
Благенька одежа не хоронила його від прохолоди він давно вийшов із помістя й давно кульгав курною дорогою
Вона кивнула
Вже було пізно як Настуня закликала службу й запитала чи султан був
Оселився Максим у батьківській хаті
Рибалки тягли кодоли ступаючи на кілька ступенів задом уперед і з усієї сили обпираючись станом об дерев'яні лями
От краще відчини
Але він такий же дорогий коли прив'язаний до свіжоструганого держака на вершечку щойно закінченої будови на шахтнім копрі над фермою
Не випадково він так кривляється над своїми пальцями
Затихли перед світанком
Твій Безбородько той паршивий полизач якому тільки хвоста бракує і взагалі хто чортові служить тому диявол платить
Лютуй
Он у мене аж дві точки
А ви не помічаєте обізвався я глянувши в море та показавши їй рухом руки на білі вілли залиті сонцем вам не помітно що ми пливемо
Кажіть ви я мушу мовчати
Були у мене старійшини родів силилася затьмити і ще непоборену ніяковість словом
замовив він горнучи її до себе
Котра дорога веде до щастя спитала
Ми всі вже заражені
Всю причину молодий професор бачив у собі адже він прийшов до неї а не навпаки
Вітер низовий дужий пружний котив за ним цупкий курай що схожий був на голови у малахаях
Графиня Толстая вся благородна родина Толстих взяли таку участь немов вона здавна була їм близькою людиною
І на душі в нього робиться світло і затишно
Регіт
Той солодкий медок одразу не сподобався Мотрі
А майстри сходяться в круг і йдуть гомонять про щось своє
Тату а Первінка буде рости
Отже тверезість і обережність
Він тепер здавався їй якимсь кращим якимсь вищим
Навіть напевне знає і я здогадуюсь до речі звідки вона про це знає їй переказав отой стрижений молодець з яким я мав нагоду познайомитись у неї ж і який одружений з родичкою моєї дружини
Володя там буде
СЛІПЧЕНКО
І всі ми прищухлі в чеканні немов бачимо його усмішку добру й підбадьорливу хоч насправді усмішки й не видно тільки височіє серед степу в розблисках світла так само розблислий у промінні трохи зсутулений силует людини
Але ж і лихо все в тому що Мандибула ні сучасної ні передсучасної літератури не читав
Так-так-так так-так-так так-так-так озивалися колеса а юнакові чулося
М а т и
Ти чуєш з неба
Тихий голос Костя
З огиря летіла жовта піна він важко дихав
Це ти в вікно заглядав
Не слід тобі пане-брате цілувати мене в руку ти мій спаситель а і віком від мене старший
Лобода нас не міг бачити бо були ми в сутінку під горою
Ось почує що царське військо пройшло вже й по Дніпру ще й до царя прибіжить
Мої сімнадцятилітні дівчата звісившись з розчинених вікон ловлять її пошерхлими вустами
В одному місці сказано ніби Крон зжер свого сина Посейдона а далі мовиться що Посейдон бог моря
Він бив машину що було сили помагав правою лівій руці крутив головки гайкам і ламав все що вдавалось зламати
Вели й мене на тортури і мабуть закатували б на смерть
А ввечері коли я боячись навіть клацнути замками чемодана заходився ладнати собі на підлозі постіль з пальта й книжок прийшов Калінкін
Ходiм завтра укупi на мiсто мати казала дещо купувати так ходiм зо мною ти таки усе лучче знаєш
Він винувато здвигнув плечима пробелькотів Зрозумів
Проти нього стояв не пес а вовк
Демку Петровичу вихилiть чарочку з дороги запросив господар
На що сподіватись тепер
Добре пошитий на нього костюм тепер незграбно висить на плечах
Як страждає цей чоловік
Х а р л а м п і й
Тепер же це могло зіграти вирішальну роль в її долі
Обшарпані містечкові хатки гуртувалися невеличкими черідками і сторонились високих казарм що як зголоднілі вовки дивилися на сірі хмарки диму і внюхувалися в нехитрі запахи борщів юшок картоплі
Чому ж не горить вогонь
От i нам старим буде веселiше сказав пан Беньовський взявши з столу кухлик i подавши його Маринцi
І вже з інтонації відчувалося що ця людина говорить від імені диявольської системи вважаючи себе вірним і авторитетним її стовпом
Якось перебудемо
Швидко опускалися зимові сутінки сині на прогалинах чорні під деревами і голубі на високих шапках дерев під ногами різкіше заскрипіли сніги
Володарі академій банків університетів мистецтва і зброї на суходолі на морі й в повітрі
Матка Боска
По тім він сів на підвищенім місці звернений лицем до народу тобто до східної сторони неба
Син
Правда наказано хлопців але
Найшовся старший вояк який розносив начальство
Зібрані докупи відчувши силу перейнявшись гнівом проти можних ополченці обрали своїм ватажком дрібного дворянина Юрая Секельї і проголосивши його селянським королем під іменем Дьєрдя Дожі пішли громити поміщиків
Тіло здавалося зовсім заніміло і стало тяжким безсилим здерев'янілим наче з нього хтось висмоктав і пекучі болі і навіть той нікчемний запас сил який ще почував у собі зайшовши до камери
А хто ж його візьме спитала Зося
Павло одскочив розмахнувся і його рука з дзвінким виляском упала на Матвієву щоку
Була хрещена
Я прикличу всіх моїх богів на допомогу всіх моїх пращурів і прапращурів щоб виручили тебе з біди великої у годину смертельну люту
Я піду собі а ти підеш також
Баян тепер аж ожвавився
А коли його не обрало серце
Він сказав на те погордливо Хто мене там судити буде шевці кравці ковалі чорна чернь
Не знали
Може помічником Гаценка збираєшся стати
Так
Так моя пані капітал повторила я
Вона ще дужче хапалася за свою думку
Горобенкові стало ніяково і боляче
Він зараз сяде візьме синій зшиток
Такої ситуації вони не пам'ятали
Ти будуєш нову царську державу на кістках сотні поневолених народів я рішивсь будувати свою незалежну від деспотії твоєї
А чи живий ти ворожий авіаторе з залізним хрестом на грудях ти який у ту далеку чорну неділю скинув на цю прикордонну будку першу бомбу з свого літака
З такою раттю прийшов єси брати город Київ
У нас iз тобою княжичу щасливi долi
Незабаром у їхній двір в'їхала легкова машина
Прилетіла зграйка синиць
Воно таки якби дочка йшла за богослова то не жаль було б і заходу
Я тобі допоможу
Ну а якби були такі гроші що всяке прийме то ви б згодились достать таких грошей
Олександро Петровно одягайся
Гіллєнкрок узяв циркуль лівим коліном прикляк на стільцю лівою рукою підпер голову а правою водив на північ і на схід від Могилева туди куди перед хвилиною перебігали сиві зіниці короля Карла
Ой вертайтесь мамочко бо ми оце без вас і з хати не підемо
На яку ж слабість вона занедужала
І з цим примиритися я не міг також
Я не маю більше сил
Пані Кшемуська рвучко кинулася до чоловіка й вихопивши з його рук вузлик розв'язала
Правда відповіді в нас на те питання не однакі
Пора пора набить патрони Пролить нападників злу кров
Пропаду думаю і вас потягну за собою в могилу
І заходився поправляти колибу
І все це було цілком наочним виправданням мого документу для прописки
Завтра завтра моя трояндо
Ходім
Бо він до сніданку спатиме
Е ні цього не кажіть
Настав час розквитатися з ним за всі його провини
І встає перед ним людська неправда
Дара мимоволі засміялась і подзвонила
Прекрасно
Феноген тихо розмовляє з Харитоном
Да
В цих просторах в цій волі йому невідступне світилась Єльчина душа
С 525 526
Ви вірите в її прийдешню долю
Укокош
В грубці гора золотого жару дихає запашним те-плом
Ступай ступай підбадьорив він гостя
Хотів і сам стати таким великим сміливим дужим щоб помандрувати разом
Так пожалуйста заходьте налити собі мені воно ні по чому а вам як холостому як же це так на службу йти
Ви така юна бездушність вам просто не личить
Христос воскрес
Благочинний переложив слова отця Харитона по-руській
Особливо для нас жінок
Зібрання завтра
А що
A то зьявлявся на кухні й починав з куховаркою Горпиною релігійні розмови уважно бігаючими сверлячими очима впиваючись в неї
Л ю б у н я
Плечі й картуз незворушно темніють серед сивизни бур'янів
На ній була картата новенька кофтина синя спідниця й біла хустинка як терен-цвіт
Здумай тільки ще раз уночі на леваду прибігти
Один з них вусатий широкогрудий чорнобровий подібний до шевця сидячи найвище як на троні тримав перед очима розгорнуті віялом карти дивився в них і співав
Але помилування прийшло
Там за вікном зачаровані тишею місячним сріблом облиті тихо гойдалися тополі
Там на березі моря ніби знайшли сліди його хлопчика
Вiтер перекочувався через дах рвався до моря й одкидав драбинку далеко вiд стiни вона здавалося нiколи не досягне пiднiжжя мурiв моря
Віро зостаньтесь на хвилинку
сказала Мурашкова і в неї голос затрусивсь
Труда вже жде його в салоні
Що та ненависть була й раніще то видно зі всього
Піду в тюрму
Iдуть у глибину зали
Де хоч
Він повдовів
Скажу вам Михаиле Миколайовичу залишилось небагато ще раз переглянути дещо виправити
Що ж до Неріси
Комсомольці йдуть тихо шепче Ліда і поправляє на грудях піонерську краватку
Жінка справді вже цілком оговталась і вже без усякого сорому й ніяковості позувала
І навіть начраймил сказав мені еге
По шинках шляється
Поважно гордо як римський консул
Ви справді виявили гідне подиву тертті-ння
Обкопчена брудна ніби справжня в'язниця
ІІ в а н А н д р і й о в и ч.
Заготовляли провіант та овес шили кожухи кували коні та заливали салом копита аби не тріскались на морозі лагодили сани
Можеш не сумніватися з глухою погрозою Стефан переклав і це
Владика так не доїде зауважила й Дарина
Ще рука з довгими тонкими пальцями яка ледь відсторонила його
Кидали бомби на землю
Роздуми налягли як темна грозова хмара перед зливою
Живу з тобою в парі а од тебе не чула про твоє місце
А вже ж тая слава На все село стала Що дівчина козаченька Серденьком назвала
В лікарні воно зараз на вустах у всіх від професора до сторожа
Бери дависьі Чия
Ждали милості
Кораблі вже давно спалено і поза партією тобі немає чого робити
Не можу зараз
Я йду
На жаль я ні разу не зустрівся з нею ні в яничарських сейбанах ні в замках бейлер-беїв та санджак-беїв ні в палаці падишаха
Та я попадя відказала паніматка давши місце Печержинській
Інтеліґент засмучений пішов вулицею
Вислав князь Любомирський з Попонного двох чи трьох жидів на розвідки обіщав велику плату та жидова так боялась гайдамацьких лап що повертілась трохи поза містечком та й вернулась ні з чим
Не чіпай
Але чим далі впирався ще дужче в усталене його бронзовобарвна і бронзової твердості вия не гнулася і не мала зігнутися
А як почало світати на зорях як побачила їх що сплять супокійне то й сама заспокоїлася
От і занудьгував
Коли ж вислухав його пояснення то стримуючи сміх порадив одпустити довше волосся тоді мовляв йому важче буде підійматися
Дітоньки там для вас і вказала на їжу під комином
Висока прямесенька як стрiлочка чорнявенька очицi як терновi ягiдки бровоньки як на шнурочку личком червона як панська рожа що у саду цвiте носочок так собi пряменький з горбочком а губоньки як цвiточки розцвiтають i меж ними зубоньки неначе жарнiвки як одна на ниточцi нанизанi
Вона прийде до сестри в неділю пополудні
Згадую про ту купку паперів не випадково адже зацілів тільки кінець тестамента й потім стільки було розмов про гетьманські скарби буцімто вивезені за границю в далекі Англію або Бельгію стільки вигадано небилиць а достеменної правди не знає ніхто
А як поїдете то напевно забудете мене
Тєрьоха як видно лизнув уже й геть-то бо посоловілими очима мутно тільки дивився на свого товариша хитаючи з боку на бік головою а слова не здужав вимовити
Ідіть бабусю відпочиньте
Потому звернув майже на полудень і схопив міцною підковою Генабум що здіймався чорними кам'яними стінами над неосяжною рівниною високого правого берега Луари
Перша кров пролилась через гадючу унію
Нарешті й вони прийшли
Будь краще вільною птицею
Силу рукам дай щоб пута ламати Ясність думкам в серце кривди влучать Дай працювать працювать працювати В праці сконать
Секретар під тим поглядом зів'яв і навшпиньки вийшов із кабінету
Ти піди в неї спитай
Прекрасна професія лікар
Знов вона з того всього нічо не розбере
Хто розбере
Вона знову заламала руки знову як поламані захрущали пальці на очі навернулися сльози от-от бризнуть
Посеред двору ще став і ще раз озирнувся і засміявся сам до себе тихо і глянув на ворогів своїх німців поганих і підморгнув їм лукаво і знову посміхнувся і швидко пішов попереду конвою щось нашіптуючи собі і посміхаючись
На стіні рясно карток дівчата у вишиваних сорочках у намисті парубки в шапках і киреях
А я розлютувавсь та з нестямки
От і скільки грошей їй лишив
Цього вечора вперше за весь час перебування в Харкові він не взявся за книжку
Помститься помститься якщо не воно то замучений вами народ
Його безжально-застиглі оченята спалахнули зацікавленням як у деспота якого давно не хвилювали несподівані винятки серед заведеного ним порядку
Мовчить неначе вимерло село над Бугом
Простягла руки схудлі Розчесала русі кудрі Ой що кучер до кучера Чи то ж краса докучила
М и к о л а
Анастасія Степанівна скаржиться що математику у своїх розмовах принижуєте затуманюєте юнацтву голови чимсь ідилічним патріархальним а отже й ворожим бо відриваєте молодь від реальної радянської дійсності
Лук'ян знічений тим сміхом знову вернувся до воріт став чекати
Тут взагалі дуже тяжко
Уряд довідався лише що цілий той бунт підняв відомий усім козак Петро а той пропав за воротами Лаври а звідтам його не дістане хіба підступом
В н так заступився за неї у Благосвєтлова порвав з ним почув немало єхидних ущипливих натяків та не звернув на це ніякісінької уваги
Все одно
А в крайнім разі доїхати аж до Львова
Невже ж нема її пішла назавжди
Адже половці вважають нас відступниками зрадниками і в полон не беруть січуть усіх підряд
Тільки-но зараз пригадав
Зброї їм
Тобі коханий мій пане боляче
Того слухаю мовчки одвітує Сомко що з сеї бучі пуття не буде
Та й світиться так наче зірниця
СИ
Але тепер я вимагатиму від вас ще куди дужчого напруження уваги
Це наш син йому вже третій сказав Усков
Та хазяїне ж мій дорогий закричала Маня таким нелюдським криком що мабуть би не заглушили його всі музики світу і забилася в руках у жіноцтва чорною хусткою шовковою обіпнута понад самі брови Та навіщо ж переступаєш ти востаннє рідний поріжечок тобою струганий тобою зладнаний твоїми ніженьками благословенний
З ним не хотіла я подибатися
От він сказавши кілька слїв заохоти нововибраним робітникам закликав Бенедя з собою до окремої комори і прямо запитав його що се був за збір у них і що він там говорив робітникам
Чому
Дрібні каміння сипались під ногами в Івана з глухим гарчанням спадаючи в чорну глибінь
Та ось нарешті у вікні майнула тінь і розпачливий жіночий голос запитав
Генріха загнано у воду но саму шию
Хіба вам не жаль що ці розчавлені дівчатка не красою не материнством а поганими хворобами наділять ваших людей
Так скучила ніби ти тільки з германської повернувся
Є другий шлях законний
Мені страшенно хотілося побачити Улясю хоча б на мить хоча б краєчком ока одначе знав що це неможливо й поспішав до міської брами
На вітер їх не кидаю не з вітру взяв
Ні
Та воно щось підхоже додавали жінки бо недаром вона нігде не показується
Не йдімо більше з яру коли прийдуть і братимуть
Прибіг до бабусі що прала рушник А що таке каже клумачний словник
Кир залишився з ним наодинці
Недбай підвівся з ліжка почухав голову
Мокій обдивився човна на котрому сидів підвівся
Рита
Глина та полива оце й уся краса з недовірою поглянула на виріб старого
Він почав щось надто часто дорікати їй
Тепер я можу з вами й сваритися за те чи інше місце в картині
На його голові нема ніякого покриття і вітер свобідно перебирає і шарпає рідкі довгі пасмвська сивавого волосся
Але біля кожного кущика ямка то хоч і бляклий а знизу він дихає
З незнавки та з нетямучості ви накоїте самі собі багато лиха
Скривився Так оце б я мамо ка-вунця з'їв так з'їв
Не пiдтягну
Весла вставили в дірки й запакували щілини змащеним жиром клоччям
Треба завтра щепія покликати хай кине кров
Килину Волохівську оно забирали діти
Пришедшю же ему с воины хорватской И се Печенhзh придоша по оной сторонh от Сулы Володимеръ же иде противу имъ
Пане кошовий там біля ганебного стовпа двоє козаків
Хиба що снить на яві про піскові пустари приспаний довічною нудьгою мочар у верболозах чужі голодні розлоги де чорніють шатра княжої дружини
Яких хлопців здивувалася Пріська
Шнурре ввімкнув Телефункен з приймача текла просвітлена моцартівська мелодія ще десь у Європі знаходилися не зачеплені війною музиканти і диригент ставав за пульт у незмінному фраку постукував паличкою закликаючи до уваги й зосередженості і скрипалі підсовували під свої Підборіддя складені вчетверо білі хусточки щоб не витиралася дека скрипки а вкінці диригент вдячно потискував руку першій скрипці вклонявся оркестрантам
Що дало вам причину думати що я не повірю вам цілком
І тоді Ігор якому ніколи не бракувало рішучості пішов напролом
Напівмертві поводянілі очі батька ще більше нагадували про небуття
І такий він був тоді щасливий
На велике діло думав я йдучи до Грушевичів
За кілька кроків від себе я побачив дорідну немолоду але ще не зовсім зів'ялу красиву жінку в дорогому парчевому кораблику зі складеними на грудях руками
Так і це виняток
Я йду за ними і мені видно легке гойдання всіх трьох крислатих хребтів м'яких вовнистих й звіряче сильних
Бовгар 19 сперся в задумі на довгу трембіту
А їм не було впину єй же єй прогупотять отак без нього мимо їдальні де жде їх гречана солдатська каша пробіжать мимо вартових під грибками вилетять із табору на простір і лови їх тоді аж отам десь серед їхніх вільних академій
Може і султан тому так часто втікав од неї в походи відаючи що нічим їй не поможе
З криком сів на груди ворон чорний ворон-птах
Пора самовар ставити гарячим чаєм погрітись бо незабаром і сам Лейба прибіжить з своїх щоденних побіганок а Лейба так любить чай
На вулицi не було нi кого
и запела снова
Одне з тих що ждеш їх подовгу а потім воно звалюється на тебе зненацька
Жезніцький
Може вмерла Пріська
Талановитий композитор веселий бесідник сміхун відважний і одчайдухий в поводженні з тюремною адміністрацією та зі слідчим як горда високоосвічена людина
Істерика
А чи ж не злодій ти
Тут же поряд та й Ліля мене зустрічатиме заперечила та згадала що цього не варто робити й погодилась
Так само ж кожен січовик міг поратися й біля гармат а вже в пізніші часи їх обслуговували окремі козаки що вміли влучно вціляти і їх звали гармашами
Вона мені здалася зовсім не схожою на ту Інну яку знав раніше
А я учепившися за васаг брички волікся по дорозі по камінню
Хто це
Тепер машина бігла по невисокій дамбі яка пролягла поміж озерець та боліт порослих верболозами ситнягом і очеретом
Якнебудь
Знай що кожен хто йтиме на тебе буде ворог сказав старшина
А коней нема це Давид
Як же все гарно починається в світі і як погано кінчається
Чуєте
Неначе мама вмилися попелом
Кури на здоров'я
І москаль серед муштри до неї бровами моргає і шевчик або кравчик посила їй навздогінці такі солодкомовні привіти що в неї аж дух спирає в грудях і блідолиці паничі стрінувшися з нею оживають проясняються й геть-геть проводять її своїми очима
Вона була би то говорила цілому світові щоби добре чули всі і добре все затямили
Обеззброєний такими доводами і чарівною усмішкою якої він давно не бачив на обличчі дружини Спихальський погодився
Сто двадцять тисяч
Як сів так і носа не показує
Кусень оброслого каміння в моїх грудях помітно заворушився
Велика ласка буде
Дурак
Ті самі ліжка й полик
Звідси смертельний гнів звідси й нещадна кара
Не плачте дядино не плачте
Я вважаю що мені нема потреби далі залишатися при війську
І не встидайся Наталко
Висять кажу але то мамині
Золотих воротах епохи
Се мотив розлуки
Друга удосконалений паперовий змій який од вітру високо здіймався підтримуваний розпростертими паперовими крильми
III
Він житиме сам
Ідуть досить довго
Та й ми купували в нього
Такой была упрямая душа
Пішов той та й вернувся ні з чим
I не знають нi Книш нi Бурмило що ми в Явою всевсе це бачимо й чуємо
Молодець
Грицько замовк і всі мовчали
Підстовба зламалась та я заніс до коваля а поки зварить зайшов додому
Пригадуєте ту першу вражаючу фразу Вершників той могутній сповнений епічної сили заспів
Лист
А сия цензура єсть лишняя
Вутла людина розумніша їй-богу
Огнем горіли букети жовтогарячих лелій
Добре це чи погано це інше питання
Анна
Нет я не могу с тобой играть папа сказал что ты развратная
Він сам зі свічею в руці відчинив пересохлі двері пустив до оселі непроханих гостей поставив свічу перед образом спасителя який тримав у руці поколупану землю
Клац
Еге ж еге ж зрадів не відчувши спочатку насмішкуватої інтонації
В тій хвилі пригадав мені так живо свою матір що я зрозумів його
Рибалки почали забирать рибу підсаками і кидали далеко на пісок
Да кого б нам оддати
А по вулиці там за вікном сунулись невгаваючи тупотіли колони то відступали відкочувались рештки італійської армії
Як прийде велика вода то змінить весь край
Ах то здається був сон
Ага
Чаргар іще щось говорив мені але й цього було досить
Л може й радились
Бо ми були сліпі глухі й німі
С т о р о ж а
Він не дав мені навіть докінчить
Ярема підніс до рота дримбу поклав на зуби вужчий край підківки защипав пластинку
А потім прозіваю будете лаять
Скажіть мені добрі люди В кого я вдалася
Коли б це з моєї волі казав він далі по паузі я звелів би створити комісію яка кожну робітну людину хоч один раз приводила б до великої радості
Чи фіалковий од рипиці пишної труби хитрої лисиці чи густий сморід зголоднілого сіроми-вовка чи невиразне пахкотіння і уві сні тремтячого зайчика-побігайчика
А ще може я озвірів на війні солодко мені пахне людська кровця
Піде його смуток на очерета на болота та на пущі думала баба несучи додому радісну звістку для Романа
Ой серденько моє
Видно було Ідарич похитнувся у своїй певності а все ж не збирався поступатися остаточно
Легенька тривога раз у раз примушувала мене здригатись
Не на добро це все
Савко скрушно похитав головою Мало тобі слабоди
В списку зарахованих до університету його не було не знайшов він себе і в списку де були і ті що мусили забрати документи
Он часто приходит ночью и если Михайлова нету дома то он ложится спать на его постели
Знав що треба завойовувати навіть дитячі серця коли хочеш утриматися на тих височинах на які тебе закинула доля
Ах виски тик тик
Мов розгукана буря впали на них тухольські молодці ломлячи й друхочучи всі завади і попхнули їх до пропасті
Ніс його заняв своє місце гідно
Він стоїть біля столу в кутку світлиці одягнутий як мореходець на ньому вузький облипчастий каптан короткі до колін штани на ногах високі підковані чоботи
А потім двоє одійшли вбік підійшли до хати й пустили два червоні півні
Тоді ми програємо Маню і піддаємося
Іди проходись по садочку заспокойся заспокойся
Ракеті
У Діккенса здається з тих же Записок Піквікського клубу є й такий радісний вираз А от і я як сказав хтось падаючи з десятиповерхового будинку
На Переяслав на Київ на Чернігів чи на Посем'я
Хто
Партія розпростерла тобі навстречу руки по блату завдяки тестю розпростерла вступай мол у мої ряди товаришу Ключар
Він розкаже як у Власівку на храм їздив
У Семена аж ноги затремтіли вхопив він його жменею як метелика взяв у пучки роздивляється
Та од нього голубчика самогоном несе як із бочки
Марія подивилась йому в холодні очі але нічого не промовила
Хм
Того ж літа він і привів її на Веселу
Біля воріт Боніфацій зліз наказав Савці зачекати на нього і неквапом пішов до хати як великий пан
Та господь з тобою
Ти земле турецька віро бусурманська
Але нічого в темряві не побачив
Відміряється і воздається
Та найстрашніше всіх воно в лісі душило
А чашу та хрест оддасиш
Де ж як
Їсти
Зривайте очерет
Знайдете іншу будете щасливі з нею
Не свого
Сидів і дивився великими зволоженими очима й чекав нічого не кажучи
А справа і зліва ліс чорний та темний грабина як свічки та ясенина та всяке дерево одно в одно рівне та високе
Розгублена
Холера
Підемо
Геть чисто всі ходять догори ногами
Той простят був уже руку щоб узяти та Порох вилив собі чарку в рот
Данько згадав про свої перші глинські ярмарки коли Соколюки не мали ще ні коней ні воза й приходили туди пішки
А якщо виховувати не так як виховували Чехова то обов'язково з дитини виросте негідник і мерзотник повірте моєму досвідові
Як жестам на війні
Мотря бачить його намір котрого вони там удолині серед бою не помічають
Щоб провалився я
А може й не пропадало
Одне око сіроблакитне а друге сіре з брунатними цятками якесь пістряве з гострим мало не вовчим блиском
Четвертого дня занедужала пані Марко і була дуже роздразнена
Ніхто її не рятує
Коло дверей з'явився Гужва
Й буде жити далі
А в інших випадках блимливу таємницю відкриває та сама що в її очах ця таємниця блимає
Це був добрий воєвода про нього говорили що дав його людям сам бог Перун
О я здається розуму позбудуся скрикнув він і забігав по хаті
А сам прийшов у курінь і стало йому чомусь сумно
Він почував як виходить з нього холод і як м'якшають серце та думка трохи боявся того і був насторожі знав з ким має справу
Суд прого виправдав Дашинських зазначивши що тут справа йде про чужих монархів і обидва молоді хлопці нараз стали героями серед станіславської молоді
Обмивши руки до вікна підходить здається душа вражена вся мов обдертий чорноклен і перенесена в круг без сталих байдужих речей замість яких тепер інші хоч подібні
То вищії помисли
З людиною
Не хотілося їм жити на пісках і невдовзі сталося так що там лишилася тільки Січ і перебувала запорозька старшина все ж товариство жило на своїх стародавніх вольностях по Великому Лугу на Хортиці в Дніпровських порогах на річці Самарі й на Бузі
Нема чого мені веселим бути
Туляк я а став донським козаком
І Югина почуває що в її очах грає такий правдивий світ неначе біля неї виринула постать Дмитра
Поживемо побачимо
К в я т к о в с ь к а
Бог мені свідок що коли б я мала хоч яку змогу я другого ж дня одержавши лист сама повезла б Богдана до батька але воістину кажу в мене на сен час для цього нема зовсім ніяких коштів
Я бачу що Марія Олександрівна добре в курсі наших справ
Девка какая-то старосты почему-то
І життя йшло своїм чередом
Бачив я й дочок Пузиревих ходили з охвицерами на проходку
Невже вам здається що ті що боролися за десятину землі чи за колхоз переслідували важніший і більший ідеал від тих що полягли за свою батьківщину за честь за славу цілих поколінь за традиції свого роду
Нема за що Господар ще раз пильно подивився на мене і сказав Холодно надворі
Своїми криками біганиною та лайкою вони лише заважали Ісметові хлопець утратив надію знайти наречену і кинувся до виходу
Лукіє ти зрозумій прийшли вдвох мов нічого не сталося
Ми люди свої не татари
А що вони значать тепер в блуканині
За вами всі луги й луки
Не чим-небудь а Петропавловською фортецею
Що найвища влада коли не можеш почути слова від єдиної жінки на світі
Пам'ятаєш ці слова
Слава аллаху що урятував тебе
Щось ти зачастив у той двір
Без слова з ними по обійтись
Тетянина улюблена пісня
Скажи хазяйці що халат у мене
Справжнє не перехвалиш
Та єзуїтом На радість матері не став
Хай поспішає
Я його всю війну ношу
Чудова сукенка кажу аби щось сказати
Обі з матір'ю дуже згоджувалися
За дверима чути якийсь гомін
А ти ж почім знаєш
Причому Любі усміхнувся з особливою приємністю
Такі цигарки були найсмачніші особливо коли перед тим камера не курила вже кілька днів починала крутити вату або кору з тих щитків які були не залізні а збиті з соснових дощок така кора тоненько настругувалася скельцем потім розколювалась люлька чи чубук вибіралася вся частина просякнутого нікотином намочувалась в чаї а тоді в тім настої квасилось кору просушувалось і курилось
Ні я не воїн відповів Добриня
І трубу свою до Гриця Простягає лютий слон
Він довго вовтузився на мішку а селітрою а в цей час од спарених кулеметів тихо озвався голос кулеметника Івана Переделюка
Але з муфтієм не може змагатися не те що слаба жінка а навіть всемогутній султан
Кто бы это мог быть
Звичайно ні
Стукіт у двері ставав усе голосніще й голосніще
Яків Кирикович милувався тим коником але не дуже-то звертав ва його ввагу бо не кохався в конях
Він підійшов ліниво до столу й почав робити цигарку
Нічим
Так вельми що йой
Тут церква ні при чім
Це білокрів'я
Р и т а холодно-вороже
Усi стояли нiби на повсякденнiй сторожi i мусили бадьористо й невсипуще стерегти себе од усякої напастi
Навколо ні душі
Тоді дурні Грицьки і Опанаси Вмирали як у зливу комарі
Згадався Ілько Не годен він жити
втішено перепитав Тодосій
Мавка проте не зважала на це і час-од-часу дозволяла собі розкіш подивитися як вона казала вигадане життя недійсних людей
І нащо їх тільки ірамоги вчили з почуттям сказав Ява
На небі виростають зорі й поливають на землю зелене болотяне світло
Під Коропом на луках гуляють табуни напівдиких коней і стоять стоги високі-високі на яких неначе вирізані з чорного каменю сидять підорли
Чудний цей Мельник
Для Каленика та Трохима
Той держав уже в руках простого на оба боки острого меча що його називав медвідником і готовився віпхнути його вістря в груди звірові
Вони вiдчували що перед ними виросла стiна воїв тому за всяку цiну i чимшвидше намагались зламати цю стiну бо вона могла обрушитись на них
Побійся бога ледве-ледве доходив немочний голос Загнибідихи
Тепер нам ніхто не скаже Ні
Може в нього якась затримка сказала Галя
Полум'я освітило ставок блищало в воді
Ну а Огирі мабуть прямо до церкви виїхали
Ж у р е й к о Так
Уже кілька років живе Леся в цьому провінціяльному городку
Обі воюючі сторони зрушені і затривожені новою і небувалою досі появою старались висапатися успокоїтися зібрати свої мислі докупи розглянутися в новім положенні
Коли по обіді зійшов у келію архімандрита він каже
Я теж не сидітиму склавши руки
Людиноподібна додав я
Якраз така розмова
О ти хто називає камені й землю перлами
Та й ще раз
Побачивши пароплав що вже обгинав острівець вона спинилась недалеко від Ольги та Нюргустани і прихилилася до одинокого стовпа на причальному вигоні
Павло Музика пальцями знадвору стукає в шибку й скло брязкає наче кришиться лункий лід на ставу
Горобенко посміхнувшись подумав Більшовик це мій білий ведмідь але якого ж філософського каменя дошукуюся я
Перший спосіб щоб науку подавали дитині в займаючій зрозумілій формі
Іди сину іди сину пріч од мене
Пізно буркнув отець Георгій
Пішов
сказав він як скінчив
Матвій про ту домову довідався пізно коли козаки вже вирушили з табору
Чи може за те що кримський хан скориставшись моїм походом напав на твою землю не відставав султан приховавши від Хуррем що то він звелів ханові напасти на польського короля щоб той не прийшов на поміч своєму родичеві королеві угорському
Ще торік переставився
І намисто куплю тілько ти уламай її
Маруся вміла вибрати хвилю попрохати так гарненько і так кріпко обняти за шию що старий суворий сотник м'якнув мов віск
Перша жінка
Як брат мій і я спитала вона і її очі опинилися зчудовано на мені
Не годилось би цариці На таке дивитись Ідучи до церкви Богу Руському молитись
Очі вилізли з орбіт
Опинившися відтак уже десь високо на горі і глибоко в лісі станеш розглянешся і слухаєш
Тобi теж нiчого ображатися
Вони обіймалися і цілувалися дві подруги Марія і Сонечка яча була вже не панночка Рутцен а пані Пфьоль бо нещодавно вийшла заміж за орловського поміщика Пфьоля Олександра Карловича
Нащо робити з писка халяву
У першій ложі він побачив пана Зелінського полтавського негоціанта
Чого ж ви так здалеку
З греблі Давид просто й звернув до кузні
І доки не усвідомиш оцього треба школа з її розпорядком буде для тебе тільки тягарем каторгою
Очі її затуманились
Блюд передихнув посмішка блукала в кутиках його уст
Під натиском Звенигори Чорнобай трохи відступив
Я тобі на порозі стану не попущу йти
Вводи волю мого серця Повінь чарами на воду Нехай ллється нехай ллється
Скажи княже встав з лави пiд стiною боярин Коснячок чи закiнчилась уже брань на Дунаї
Лось уже зовсім знесилився і байдуже спостерігав як наближаються діти
Другої днини я пішов о визначеній годині до Обринських
А москалі за Дунаєм Турка воювали
Не знаєте
Бруствер замаскований картоплинням одгороджував їх від противника
Може полегшаєВирвалась у мене з рук та й побігла
Мати умовляла щоб він дав уже мені спокій Ти хочеш щоб він уже зовсім
Гарна мов писанка
І сідають наші вівчарі втрьох під деревом
ДУМА ЧЕТВЕРТА Розчинились у гетьмана Рундукові двері Проти тої золотої Пишної галери
x
Важко дихала
Заліз у якийсь полк терся по передніх вельмож поки таки дотерся до генерала і до Пісок
Ох мамо купи мені отаку хустку
Як тільки я не карав її замалим не вбив власною рукою вивіз од проклятих гоїв щоб разом із сестрою врятувати її душу
Нам часу нема
Вони знають чим закінчилася сьогоднішня аудієнція у князя
Поїду туди женитися
Герасименко
Щось воно мені нагадує сказав Джемс але не можу надуматись що саме
Вона навіть пожвавішала і розповідала про це з неприхованим внутрішнім вдоволенням в очах
Досі ущиплива та докірлива розмова стихла
Щодо тата то я поки що нічого певного сказати не можу
Літники
Пильно їм було і не довго торгувалися
Душа у меня не лежала к Герцику я узнал кое- что от прохожего кобзаря из Польши и стал было обиняком рассказывать полковнику да ты приехал и помешал
У сатирика та гумориста мова має бути жива гостра дотепна наближена до мови якою розмовляє народ
Взято майстерню Сонячної машини
Ах вони би стільки говорили
Ні давайте ще по чарці сказав Довбня
А ви заходьте до хати
Як треба рятовати Україну байдуже мені і літа й рани
Ковалевська щільно причинила двері приклала палець до уст
Дізнав він того що як уганяв три кроки в один поспішаючися потомлений з поля хутче на добривечір їй дати а вона одказуючи добривечір і не оглядалася на його
Хлопцi вони меткi нiкуди не дiнуться говорить старшина i дивиться на Галину Сидорiвну по-орлиному
З Переяслава в Чигирин їх везли на возі
Гайдамаки понад яром З шляху повернули
Тільки кінчилась політгодина вартовий прокричав з-під грибка
Я підпишу двохсотку лиш дайте на підставі закону ознайомитися з Ділом
Той котрого я раніше знав був гордим і дивився на сотника Павлюка звисока як князь на челядина
А розкажеш залишишся живий ще й дамо тобі коня та харчів на дорогу
Вклади склянку мені в руку наказав Миля
То прошу тебе сину виконай мою останню волю дай пістоля
Ах ці жучки в чоботях вони конче не дають мені покою
Десь уночі я отямлюся і стомлений виснажений поплентаюся через усе місто прихопивши з собою портфель з саперною лопаткою
Церква розриває твій шлюб з Феодорою
Свої
Кілька припущень крутилося в його голові а найбільше одне що Марта віддалася заміж за Славенка й тому покинула посаду
Генріх ніяк не міг втямити звідки взялася тут Адельгейда
Декотрі серби й зброю вихопити не встигли попадали з коней потяті з–за кущів мушкетним вогнем інших посікли шаблями решта втекла в ліс
Як
А для цього і тридцяти турм вистачить
Краще жить на світі щасливим мужиком ніж нещасним паном це всяке знає
Тим сцену було вичерпано
Це мені приємно й я сиджу в неї більше ніж намірявся
Остра полонинська трава сильніше запахла
А останнє щастя від свідомості що душа впорядкована принципом розуму й підпорядкована йому і є найвище щастя тим часом а може й назавжди якщо не здійсняться пророкування теософів
Вітер розгулювався збиралося на дощ
На Палажчиній голові чортячі роги сказав Кайдаш
Можемо дати два шилінги
Лисавета пішла ми поснідали і взялися до математики
Ті захвилювалися
Трохи помовчав
Після такої радості нелегко йому й заснути
Мов зачарував усіх вражий бурлацюга
Такі як ви потрібні багатьом людям
Він був страшний коли підпалював стодоли і коли вилами розносив у всі кінці вогонь
Виступав же Сивоок під своїм християнським ім'ям Михаїл
Дух святий з ним він божий чоловік
Посланець вибачається що лиш за першим разом сідає на краєчку крісла біля вікна
Ти знаєш я боявся їхати на Україну
І веде
Золоту галеру повну Оксамиту й златоглаву Наші привезли додому Богородиці на славу
Отут спробуємо вдарив обчасом по льоду Варивон
Голубко моя
На лаві сидять Стратон Іван Кушка Кузьма Запорука Хома Ет-тоє
А коли ж то його вхопить коли він здоровий як віл знов обізвався Кавун і похилив на стіл свою русяву голову своє довгообразе лице з тонким рівним носом і з довгими вусами
К в і т к а
Падають під регіт глядачів
Чи правду я кажу пані свахо обернувся він до Лемішихи
І все нове збуджувало йому нову жадобу
Ов-ва відповіла як перше гордо дівчина мов не своїм вже голосом і відвернувшись від води відійшла
А я сам годую бережу і вчу своїх дітей а працю свою полегшую співом
І етнографія річ наукова але ви маєте діло з культурниками сказав жартовливо Комашко
А 25 без 7
Він поїде
Зося звеліла перенести своє ліжко в кімнату старих а свою кімнату переробила на світлицю купила нову канапу оббиту червоною матерією розставила шість нових гарних стільців простелила килим під канапою і під столом
Для зв'язку для всього
Давай я тобі зрівняю бороду промовив Денис взявши ножниці
Це посліднє личить її істоті знамените і я не можу собі уявити як вона могла б уживати таких рухів або слів як тітка або навіть і таких поглядів
При взгляде на загадочную шалунью я сам сконфузился не меньше пойманного вора
Наче марлею запнуло верби кущі осоки понад річкою і наш сад і терновище на тому березі
По-перше щоб ти навчився гарно й привітно дивитись на людей щоб здалеку перед ними скидав шапку як тепер скидаєш перед начальством щоб вітався з ними найкращими словами а не лайкою і щоб ніколи не матюкався
А певно так
Нам би краще ось танець завести повеселитися хто знає яке буде завтра
Обоє на долівці лежали сполощені кров'ю
Наче у піч ускочила Христя так у садку було душно і мляво
Її вузьке сухе обличчя з гарними великими й холодним очима незвично-спокійне
У нас в степах я так ловив дрохву
І не ділить
Обшарпані мов саме горе
Все
Ясногорська тоді гаряче підтримала політрука
В Кам'янці я віддав у подив свої документи й пішов гуляти
Зовсім
Вже пізно вернулась вона в покої не сіла за стіл вечеряти й пішла в свою кімнатку ховаючись од людей з своїми думами з своїми солодкими потайними мріями
У Марианны дрогнуло сердце и от чувства сострадания к этому ребенку и от какой-то жгучей обиды
Маємо непоодинокі приклади того як це відбилося в Енеїді
Розчарована й сумна дівчина мовчки допомагала батькові наливати горілку коли несподівано до шинку зайшли два одвідувачі і Сара зразу ж упізнала Качура й Довгоноса
7
Не те його печалило
Ясичі
Бабуся
Тише Таня Танечка не плачь
Його заглушив голос Віри яка вимагала щоб він нарешті сів
Але ж Елланський таки знайшов у Києві комерційний інститут куди приймали без екзаменів
Безсмертний
Що він меле
А тим часом Чіпка робився все смутніший зліший нетерпеливіший
А коники нашi на Анiчковому мосту стоять
Великий ліс що задержався коло села виглядав поважно і стурбовано і лиш десь-не-десь дрижало замираюче пожовкле листя на чорному гіллі зеленілась якась витривала ростинка на землі зрештою лежали лиш грубі верстви обпалого листя у пнях дерев і панувала тиша
Ніщо тут власне і не нагадувало тієї слави
Яку ж то кумерцію
Ю р б а смiється
Давай
Ми перші вітали Українську Республіку
Я їх люблю-ю
І всі кажуть ці брати що будували дзвіницю в печерах поцікавився молодий схожий на дівчину парубок у простій але гарно пошитій свитці
Слідком за геть-маном два сиві запорожці повели Карпа а за ним роєм посипа- лась уся громада
84
Як потрапити на неї
Овлур не подавав ознак життя
Грицько мало помічав теє й поспішав додому
Суд над Йонашем що його одноголосно домагалися селяне прийшлося приспішити
Місячна ніч густозапашна таємна любовна така як та коли з Максом тікали пливе над садом над будинком над Шванебахами і синіми вазочками із бідними-бідними орхідеями що так і стоять у ванні
Оперуючи листами іменами ріжними дрібними фактами які доводили тісний зв'язок з тією чи тією людиною Сєргєєв вибірав багатьохі живих вибірав безпомилково і заносив їх у протокол
Скільки багряниць вісону червлениць фарбованих козячих шкір
Всі на хвилинку замовкли
I роса опадала на одяг дубове кермо скоро новий день
Рибалки обстали стіл навкруги
Чому ж хочете між них іти коли знаєте що не будете мати з ними нічого спільного
На бурсацкой скамье или на подольском базаре подружился он с знаменитыми впоследствии Иваном Левандою14 Григорием Гречкою и тогда уже философом Григорием Сковородою а больше ничем не ознаменовалась его бурсацкая жизнь
Моя історія це не те що я пережила лише те що я передумала головою і серцем
А инші лежать і бояться
Коли хочеш я подарую тобі крім росту кілька живих гайдамаків щоб ти зміг замордувати їх власними руками в відплату за кров твоїх синів
Не май сто рублів а май сто друзів
Волот міряє його допитливим оком
Рано патякати про весілля
Я не люблю вештання та біганини по місті хоч дуже люблю театр а найбільше драму
Привiз казки страшнi-страшнi
Чуєш Романе
Та незважаючи на зайнятість генерал знайшов годину щоб потурбуватися про Арсенову сім'ю
Поклади на ліжко
Тоді почалося таке чого не знає навіть олонхо
Підняла чоло вгору похитала жалісно головою й зітхнула глибоко
Треба раніше говорити
Обурювалась та й обурювалась нарікала та й нарікала на богопротивні вчинки вельмож і таких як намісник Фракії Хільбудій і таких як навікулярій Феофіл зрештою підійшла до схиленої перед нею Миловиди й поклала на плече свою білу ніби з мармуру
Він проповз на колінах уперед до князя Ярополка заходився бідкатись
Одні готували на завтра зерно для посіву саме сіяли пізню гречку другі чистили гній у стайнях треті вешталися без діла
Там він тобі не тягне колод
Апостоле грай
Нарешті все
А за Україною ви й не скучаєте
Одні норовили всього лиш ближче стати до Ласкавиці й бути певними що почула їх інші простягали руки й опускалися перед божою обраницею на коліна ще інші бігли поруч зазирали їй у вічі й просили не забути про них коли стане щасливою із щасливих
Але майте на увазі я цілком незалежна
За думками Олександр Кіндратович не почув як зайшла до кабінету дружина
Але татари не показувалися
Звісилось кілька тонюніх кісок
Доки старий Коциба викрешував вогню і думка прийшла чим має відповісіи Дапилякові
Мене й у полон взяли тільки тому що я молов зерна і не бачив що наші відступають
Неговіркий але добре слово сказати може
Признаєш
Знову бухнув постріл уже ближче куля десь угорі тівкнула
Вискочив з якогось чуланчика знервований гість
сказав він радісним голосом
Бемц
Коні страшно потомилися вони тяжко стогнали й ледве волокли ноги
Уперше зроду вона звідала такий різучий такий тяжкий жаль по матері її тягло рвало туди до неї до своєї рідненької жалібниці до своєї єдиної порадниці
Але як схоче з нею побратися що тоді
Бо може воно й ні до чого
Карло Іванович говорив
Обережно бредемо якимось перелогом по високих тріскучих полинах
Ходім же хоч чобіт пошукаємо каже Антосьо втихомирившись
Скачуть у темряві навкруги переляканих жінок
Пишетеся Ключарами
І друге
Були б цього певно не зробили коли б то був собі який звичайний вчитель з яким можна робити що їм буде завгодно якого не раз пан дому і канчуками вибити приказував але тут судячи по його оксамитовому кунтуші і по багатій шаблі неабищо
Що ж можна
Добре
Перший бій виграно
Я ж не мав заміру зробити вам прикрість
Оце вибрали Романа за добросовісного
Релігія опіум для народу
Яке вигадав засміявся
А ти мені Марку будеш боярином на весіллі
Згори Володько востаннє глянув на свій хутір на луг на річку на ті верби що по них лазив на того млина де стільки вислухав казок на став на стависько
Недужа
Сидіти ждати коли помре падишах і на трон сяде брат Селім який пришле до нього вбивців і вб'є всіх його маленьких синів і навіть Хонді-хатун коли та буде вагітною
Зінько йшов тепер помалу вулицею і все морочив собі голову думками про те що його тут робити
В і л ь к о м і р с ь к а
Немарно ти терпiла I свiчку цю немарне берегла
Ты лучше позабудь просит ее барыня крепко меня донимала за тебя так я упрекнул
Кожна кухарка мало не міністр
Ліг на своє місце навпроти віконця під стіною заклав під голову руку й задумався
Встав знову з крісла і заходив по хаті важким виразним кроком наче втоптував в землю затаєні згадки
Бо й сама була неабияк вдоволена тим що має господу що буде господинею
Нам є про що поговорити багатозначно мовив господар дому
А документи як
Брати п'ють вино яке подають їм слуги вино це в міру міцне приємне на смак виготовлене старим дідівським способом виловлюють з миски шматки баранини їдять солодкі фрукти і знову п'ють вино хай простить їм аллах цю провину
Знюхавсь поганий з бабами і наробив сорома товариству на всі роки
Достобіса розумні ви стали
А ми з Павлушею готувалися собi окремо
Може то союзники вийшли нам назустріч
Вони літають як птахи кружляючи над рідними хатами вище й вище на синю скелю неба ледве помітними крапками стають там і насилу впасти може згори завмираючий клекіт
Хай зимує
Видно що їй зразу ніяково було
Він підозріло і насмішкувато оглянув Шевчика та Романенка
Марш мені з хати
Мені страшно досадно що вона горить
Врешті боявся ще раз протягом одного тижня випробовувати долю а якщо фортуна відвернеться від нього
М и к и т а Про Київ все співала недосяжний I так згасала мов свята свіча
Тоді скажи отче хто ж основав світ
Чому не доповів що брата поранено
Бере пиріг
А він сарака гадав що мами не застане вже живої
Колгоспну
Я ледве дотягнув до полудня
Ці самі інстінкти розум і інтереси класса утворили пануючим божків для їхнього панування
Людмила Степанівна повернула обличчя і побачивши Демка поманила його пальцем
От тобi раз
Я простила Заубушеві все
І я з мамою землю носив і носив
Вона була ще молодою І прехорошая собою
Володько перебив старого
Лечу
Так так
А мені заревів
Глянувши вперед Павло поточився перед ним стояла Надія Сигида
Чекайте
І знову доходив до того самого
Невже ваша рука пiднiметься на родюче дерево на його цвiт i плiд звернулась мати до сумлiння гостя
Що вiщує дiвчинi цей камiнь
Була просто неймовірною ця його втеча оце найсерйозніше для школи за цілу весну чепе
Ви не проводжайте мене
Може б легше було на світі
То ж дивися що такі як я уміють він указав мовчки на свого гарного коня а он гляди каже
Хоч дурний так хитрий зло промовив Бурмака відійшов огинці від князя подалі припав до ковша з медом
Н о с и л ь н и к.
От куди доля занесла непосидючих кочовиків
Бувайте здорові
Так что же так пропадать что ли
Дивно
Кілька хвилин
Але він знав що не може зупинити цього ходу і не зможе позбавити хлопченя його гіркоти
Хто ж там орудує
А я скажу під біло-синім носила червоного
А може ця задума-гра на його чолі що після екзамену
С 25
Мила собі поетична фікція якої вживали доти доки була корисна
Пізній жовтень
Знайомтесь
Троє що в машині настроєні весело безжурно їх радує світ
Чи стан невольниці перед якою стояла доля й давала їй владу від синього Дунаю до Базри і Багдада і до кам'яних могил фараонів
Школа стояла за селом і щовечора було видно як світились у селі на часинку каганчики кволі мутні блиснуть і швидко гаснуть
Ви мститесь говориш нене І повік так буде
Вже як я став парубком дід показував мені те місце
Батько хотів продати мене на все життя як Фріду і називав це шлюбом
В міру того як слухав оповідання козака щораз більше цікавився о. Дем'ян
Сонце блищить на крилах космос пливе й обертається назустріч
Вона встала перейшла звільна кімнату і станула врешті перед старою женщиною
Коняча і мужича душі рідні
До осенi й книжка полежить не бiйся мишi її не струблять
Ну цить же собако цить
То що ж ви порадите спитав я молодика
Х
Адже це Київ
Все одно
7
Т е р п и л и х а подбегает и обнимает Петра
Ати жз ним балакав
Давай усю тараню поїмо сказав Грицько йому нічого не зоставимо
А мне смешно становится когда я смотрю на ее серьезное детское личико
Та то ж той Микита що в нього жінка Оришка
Пам'ятай завжди було й буде так люди роблять а слава богові
Дід Євмен
Можна
Є цього щастя мовляли люди хоч греблю гати
Дами ввійшли а за ними Федоренко
Зручна місцина з двох боків Дніпро зі стрімкими кручами та Старець з третього болото в якому сполошені гарматним гулом увесь ранок кричали журавлі й тривожно гагакали гуси
сказав Гатило зумисно грецькою мовою бо Лев прийшов без тлумача викликати ж Костана просто не хотілося
Котора важка й кривава що спалахнула між князівствами роз'їдала землю Руську й Сіврську й Дерева й київському князеві довелося полчитись то супроти одного якогось городу то супроти іншого й тільки на Житнє свято повернувся він до городу Києвого
І я як наївний дурень як абсолютно безлобий індивід як середньовічний як його середньовічний трубодум трохи не надів плаща трохи мандоліни в руки не взяв я сам чорт бери трохи не почав писати віршів
Удаючи з себе людину напідпитку Яворницький заспівав свою улюблену пісню
Хоч і важко було часом гірко було а все було чим жити об чому клопотатися
Руки
Та й сам ясновельможний буде мабуть не від того щоб побалакати з запорожцем
Однако в эту важную и торжественную минуту Дорошенко не считал возможным спорить с Бруховецким о старшинстве но письмо левобережной старшины заставило его подумать об этом иначе к Бруховецкому уже прибыла орда и если полки казацкие отделились бы от него и присоединились к Дорошенко он мог бы поднять междуусобную войну а это было бы крайне нежелательно особенно в настоящую минуту так как положение становилось серьезным
Кортіло трохи по-дитячому а трохи і всерйоз
Тоді рушаймо
Груди колесом на щоках рум'янець кучерявий русий чуб безладно спадав на лоба у злегка нахабних очах лукаві вогники
Не має права вмерти і все
Недбало він своєю сокирою блискучою цюкав задумався сам тяжко і тихо і сумно співав
Щоправда в одному ліску над шляхом трапився йому в гущавині рясний кущ глоду
Спасибі вельможний хане за щедрий подарунок
Той булочки від Єлисєєва той коректуру несе той якісь книги шукає
Тоді в ній ще вода була холодна та чиста і на березі по вінцях м'ята росла а тепер тільки жаби живуть мулок допивають та вільхові горішки плавають
На чистому повітрі до його долітали виразно самі слова пісень повні високої поезії простої й пахучої як квітки зеленого степу
А за прообраз братимете свій маєток
Устав і заходився сідлати
Одначе вона відчуваючи це уникала того й сказала На чужині буде добре
Знов рахнуло й зашкребло над головами і на гнівний жест вождя гурт дванадцяти швидко забелькотів про те що вони недостойні піддані все зробили щоб виконати повеління сокрушителя сімнадцять разів оббігли круг озера хотіли враз і негайно схопити меншого карлика та схопити його не можна було ніяк він сидів на воді в довбанці
Що вони там думають іроди
Почему нельзя
Ха-ха-ха
Вже вдарили перші морози налагодилися шляхи до Новгорода князь ждав вістей але вістей не було ні з Києва ні з варяг зате мовби в передчутті возвишення Ярославового посунули до нього прочани мандровані іноки святі люди які бували в далеких заморських землях а тепер розносили по всій Руській землі чудеса бачити які вони сподобилися
почав було волати про допомогу але відчувши спиною надійну твердь замовк одразу
Ще з цісарських часів історичний рівень мостів вважався чотириметровим і так їх усі будували
Де набуті в сольських ділах хитрощі лукавство
Я з своїм уже управився бачу буде з мене
На книжці скільки трудових маєте
Тоді всі тупцялися довкола нього жаліли чи вдавали що жаліють
Добре
Вона знесе Федька
Вони знову вибралися горячою стежкою до шале доброго древонасадця і от на тій самій галяві де колись коханці втратили один одного їм треба було спинитися для відпочинку
Вони не схожі одна на другу й ніби об'ємні тілесні живі кожна нагадує мені когось із тих без кого цей ліс міг би зараз зчужіти для мене
На нього летів страшно витріщивши очі яничарський ага
Фашистів
Моя керея ще й досi пахне чудовими пахощами i нiжним дiвочим тiлом i скрiзь переслiдує мене цей чарiвний запах i не маю я спокою i тiльки одного бажає душа знов хоч на хвилину побачити її тiльки побачити а потiм хоча б i вмерти
Першою названа настойка на більш цінній ягоді далі дешевші
То я поїхав м'явся Варфоломій
На порозі одчинених сіней стоять двоє дівчат
Хай росте
Так мені оповідували старезні люде примітка П Куліша у рукописі іншої редакції ЦНБ ф
Правда вiн парень добрий коваль мудрий усячину зробить не п'є з бурлаками не гуля протiв мене звичайний усе правда
Нова людина це завжди якісь вісті
Ба чути
Перед вальним сеймом
Якщо погасять
Тут тисячі •Йерозв'язапих земних поточних справ а ви одразу про таке їй-богу
заговорив дід здалека
Сину
За ним зігнулася Марина з клунком за плечима та так і заколіла
Склепіння зарисувалося замість направити його зачинено браму
Що це за сили що поклали між нами той океан
Пристижені його вельможі На йолопів були похожі Ніхто з уст пари не пустив
Да и что могли они стоить
А Голубков і каже Одчепись од мене
Чому мовчиш маленький мій
Одначе ти хлопський отамане до поезії здатний озвався воєвода
Будучи вами я не пускав би з рук ці збірники
Заснув він там чи якого біса цей лютий Отелло
Чомусь вважав це за важливе
Ідіть мерщій
Іще грають весняні води під дарабами шугає живина верх тисячі потоків
А се що такого скрикнув він
З вами гулять нескучно та шкода що нам трапилось недовго погулять сказав Леонід Семенович
Веселість дотепність єдналися в душі із заздрістю з хитрістю
Ну і смішна мама
Чернігівці
Як добро тисячами на вулицях валялося
І от коли головний лікар скінчив один несміливий голос запитав
БІБЛІЙНІ КНИГИ
Смерком в хату ввійшов один офіцер Маховського й оповістив Виговському що його ро зстрелять сьвітом
Володимир Винниченко
Я перейменовував свій город так часто що вже й не знаю звідки я
Якого захочеш такого й пришлю
Ксьондзи до баб щоб не іржали спочатку в І Котляревського було ченці потім замінено на ксьондзи
Щось інше в ньому розпізнали політичне
Думаєш мені тепер не страшно на хутір іти
Ага я бачу ви самі тут не з'ясуєте хто цей незнайомець звернувся він до старшого
Дмитро простягнув униз руки ніби хотів вихопити сина з ворожого кільця і перенести на вал в оточення рідних людей а Ілля рвонувся йому назустріч але міцна Жадігерова рука притримала його
Ті голосні вигуки розлягалися понад Дніпром і навіть у зеленій плавні одбилися луною
Уста шепочуть Не спішіть ховати
Та так уже й зосталися бо знову почули не ясний але громовий голос Бога а йому відповідав тоненький як ниточка жалібний голос Моїсея
Абсолютно нічого промовив з готовністю і ясно поглянув на Кушніра
ГЛИКЕРІЯ ХВЕД
То вовки Матвію
Він показав на Арсена
Мені навіть було б важче зробити це
То ж запитую тебе художнику мій молодий сусіде як ти намалюєш на моєму портреті розчарування сільського апостола оте його довге очікування людської вдячності оті запізнілі й через те зжовклі й зблідлі Ґонтареві слова про неможливість бути нейтральним у земному житті
Тепер треба збiгати на вольну та на сватання придбати
Так усе так
Коли б то
Великий шум зокола ледве долітав сюди
5 Далі Розділ 11 6 Зміст 7 Електронна бібліотека
Вівчарка плавала швидше і очевидно добре розуміла накази що передавалися їй німецькою мовою
Чуймо пане сотнику відповіло навколо небагато вже голосів
Стара мати була ніби заколихана щастям своїх дітей сливинь кожного божого дня ходила до церкви а в сльоту та негідь сиділа вдома з нудьги читала по п'ять акафистів на день та просила й благала бога щоб таке тихе життя така мирнота та згода в домі продовжилась до самого кінця її живоття
Там нема ні правосуддя ні рівності в державних податках а сильніший душить слабшого
Від того припущення робилося гаряче
Це не злютовані наспіх когорти це палатійське військо варваре
Ти куди
А ми тут паніматко розбалакались з Марком Павловичем про академію та так налякали Килину цими згадками що вона впустила тарілку та й розбила сказав Терлецький до жінки
Чути коло воріт мати гукає Мотрю до хати
Взяти в полон
А Настя радіє
Вона звичайно не зробила цього
На ногах І на руках повиступала Од стужі кров аж струпом стала
Правда все те про що розмовляв вія з нею мані невідоме але знаю лиш те що коли по його відході я зайшла до Мані вона сиділа низько схилена над якимсь шитвом і видалась мені надто поважна
Який він рослий і гарний був
Голубе мій синьоокий
Та коли тільки Камищук опиниться на свободі то хіба йому обов'язково треба працювати в мене щоб зіпсувати мені життя
Бо ті голомозі чорти ще не признають нас за своїх сказав Звенигора і перший загукав по-татарському —Ойє правовірні
Немає
Чи це просто примха моди
Свята невинність
Виїхав то буде тут
Ясновельможна княгине
Можливо той світ її світ світ її предків її крови
А ти їх розігнав
Усі ми там цього добра вчились однаково
Думаю до Борисполя
Перерва
Що ж він йому більше не псуватиме настрою
З року в рік Гнилчина частка в Носа більшала врешті він відкупив у нього весь табун двісті п'ятдесят корів і бичків і хутір
Добридень пане професор ще додав незнайомий майже улесливо і мовби урочисто від чого Отаві вже й зовсім стало смішно він чмихнув як бувало на лекціях коли студент відповідав йому якусь дурницю сказав
Упаде розтовчеться мов крашанка сплеснула руками Докія не зводячи очей з туго збитої трохи нахиленої вперед постаті Леоніда
Крім того я нагадати мушу що тут не ярмарок а слов'яно-греколатинська школа юдоль науки храм мудрості
В И Х І Д IV
Ну і говоріть так
Що я міг учинити брате мій
Аж тодi Вард Валент сказав
Прилучилося мені проводивши Катрю того Чайченка зустрічати
Щоб вам перекидатися у гробовій могилі
Отій його внутрішній силі карбованості думок і вчинків відповідала навіть зовнішність
Нема в неї крилець їй богом не дано літати
І крутять і вертять і пруть і мнуть і труть І в дудку зцуплюють і рвуть і натягають І в сто погибелей муцують і згинають
Ледь склепить повіки і вже здригається від щонайменшого шереху
Воля керує друже життям а не розум
А було це так
Я міг би вас задавити говорив далі
Бий
Оповістки
Так от
Воліємо переговори
Марта й Степанида зарекомендувались до Турман
А це б і картопельки попоїсти теж добре
Впрочім чи праця літературна становить для вас одиноку ціль вашого життя коли кажете що зворот рукопису знищив би вас
Вони всі перейняті радістю яку я не можу назвати інакше як дитячою
Яку був з того жид бучу підняв та тільки й того що одібрав Наташчине збіжжя
Дивитися годинами в прозору глибінь бачачи в ній здвоєний світ той що існує під водою й той що над водою відображений догори ногами
З приводу переходу Запорозького Коша з річки Кам'янки на Базавлуг виникло затяжне листування та перемовляння між російським урядом та турецьким султаном
Була холодно промовила Дара
Ну вже взяв Сидір собі жінку
Колись може станеш таким що й нас теперішніх в усіх науках переженеш а поки що
Макс задирає голову зітхає обдивляється навкруги й ліниво посміхається
До вечора змелеш і додому вернешся
Хоче йти
Розхитуючись як ті що голосять на гробі співає стиха тужливу східну пісню довго без слів
Колода
Хто се
І людини нема
Драма в 5 діях ДІЄВІ ЛЮДЕ Іван старий чоловік москаль
Лжу й пiдступи важко взнати
Оця музика пригадує мені завсігди мою дорогу бабуню а коли нагадую її обгортає мене глибока туга за спокоєм
Голову об дерево розіб'ю а в полон не здамся
Живі
Так Гонта кричав По Умані бігав
Тепер вгадав це місце екскаватор брав тут гравій внизу на дні русла тепер він весь опинився в воді стирчить лише вершечок стріли над бурунливим потоком
Що це з тобою сталося
Аж двадцять чотири роки
Бояри мої й воєводи почав князь
Як ви думаєте
Ніч виростала в бурсацьку поему а коло тії Оксани мало не легенди вже творилися в палкій бурсачій фантазії
Ні Льоню з твоєї тещі толк буде і зразу ж осікся під суворим поглядом Ольги Вікторівни
Діду Кудря де ви є проскиглив він жалібно
Вона змовкла й зітхнула глибоко а Парасинка й собі змовчала
Прокіп Гордійович дивився на продавця і в його очах загорівся неспокій
Недалеко від дому поблискуючи на сонці зеленкуватими й фіолетовими тонами старого скла стоїть стара оранжерея
Їм довелося трохи почекати поки оформить свою розлуку попередня пара очевидно дрібні міщани що півголосом але завзято сперечалися за розподіл спільного майна
Хатнє тепло хилило його до сну
Надалі матимемо вас на увазі
Ми приїхали до Києва
Господь зглянувся
В с і Так
І враз його немов прорвало Господи
А піщану косу що веде туди бачиш
З найкращою одна біда
Та Крузо а не Кукурузо
Ф е д i р. Звичайно
'Може й до Софії ходила щоб порятуватися від спогадів сховатися серед величі й святощів
Це мої сини шановні гості Алі та Ахмет не без гордощів сказав він
Вранці нічні патрулі доповіли бригадирові гарнізону що в місті появився загін невідомих жовнірів
Дала йому гроші
Що Шишмани вони вискочки самозванці в них немає й краплини царської крові
В саду Гастроль ішла репетиція кінчалась репетиція а за силуетами димарів курів шлях
Більш ніколи ми про той вечір не балакали
Чи лучше їм чи гірше
Великих слов велику силу
А той суд буде короткий камінь на шию і в воду
Потім обв'язує свій бік рушником і поволі рушає
А то бач як Зозуля та без пристановища без притулку
Високий берег оповитий прозорим туманом мрів в далечині неначе поетичний міраж в прозорому синьому небі
Знаю відповіла здивована Кассім
Але обернений наглядач одного дня щез з коридора
В пролом як весняна вода в прірву хлинули чотири тисячі воїнів Каплан-паші
Чому ж не доповів одразу про того січовика
Така славна дівчина була
О прокляття влади
Нехай розглотиться трохи Марино
А між тим хліб ставав чимраз дорожчий до Борислава його довозили дуже мало і дуже неправильно і робітникам не раз і з яким-таким грошем за пазухою приходилось мліти голодом
Це марка
Це братику мій Зелені Млини а не щось
Цими порадами користувався Дмитро Іванович коли засукавши рукави брав у руки лопату копав ямки розпушував родючу чорну землю
Я жив серед половців три літа
Ну розуміється до Мулена а ви думали куди
Г р и ц ь к о. Тихше ми ж біля його хати
Володько почав читати
Того ж дня й пішли разом усі тільки пе в район а в запасний полк
Що ріку навіть узимку можна буде використати як зручний захист в цьому Богун не сумнівався
Та не хапайся за револьвер
А я все це дотерпіти мушу Бо в душі не душа а вина
Радість і страх зійшлися під серцем Поцілуйка
Потім випадають дошки і Панас вилазить
І враз спершу стиха а далі все голосніше й голосніше чується навкруги
Що там таке
Мейєндорф попивав квас усміхаючись слухав і не впустив нагоди зауважити
Він узяв палицю прогорнув золу і закричав розпачливо то білів череп
Оживає надія у серці кожного на краще вільніше життя
Тут недавно кіношники приїздили
Хворий трохи
Бито колись і мене замолоду да я не кволився стільки як Зінько
Ти у світ іди Милий синочку Ти усе спізнай І билиночку
Б у б л е й н и ц я
Побіг півень з горшка тільки патьоки по припічку потекли
Так він обшмульгав його молоде м'яке тіло
Цілий рік понімаєте голову мені морочив із тим табором а тепер понімаєте як путівка єсть коники викидаєш
Два тижні
Його серце зразу так нестямно забилося
Замале для бомби намагаюся заспокоїти себе я
Це ви Ларивоне Омеляновичу
Він мені рідніший за рідного
Бувало підходить і розмовляє сам він математик з академії от питає він
Билися поки за ними не впали стіни
Її ніби болить сьогоднішня ніч надворі їй тяжко на душі як зрадниці як проступниці
Нема в тебе Антоне кебети керівника
О л е н к а вiдступила крок мов запрошуючи його в хату
Козацтво витворило конечність
Надворі було тихо та ясно
І що ж вони сказали батьку-матері
Хоча не такi пак i там Полiєвкти
Вже й посланцi його посланi в варшавський сейм вернулися з Варшави
Та сьогодні він раптом відчув як холодна хвиля перекотилася по серцю і опустилася аж до ніг
Ну а ми як щойно сказав пан посол будемо розраховуватися карбованцями або якщо захочете піастрами і зараз же
У віддалі ста кроків всі вони зупинилися
каже
Зі смертю Рудигера з Євпраксії мовби знято було невидимий тягар
Чи може й справді старший
Умгу протяг він чи ти бач які ніжності
Коли розсадник обійдено Данило повертається до сторожки збирає дрівця наладнує триніжок і розкладає багаття
Ні
II
Коридорний
Гризлися за те хто чесно жив а хто з німцями співпрацював хто любить совєтську владу а хто ненавидить
Повстання 1637 1638 років скінчилося
Питатиме хто дістав і все
В останній рік його вчення в консерваторії Флегонт Петрович прибув до Петербурга й записався в консерваторію
Так бігала що аж вітер свистів
А от живіт видайоть
Поправитись вам треба Ларисо Петрівно
Царський посланець притакує головою
Вийшов страшний концерт
знову кинув він
Дуже прошу зараз покликати тата підійти до телефону
Сьому козаку бідному нетязі на похмілля живіт його козацький
У ньому він побачив середнього на зріст сухорлявого чоловіка в білому як і належить великому візирові одязі й такій же білосніжній чалмі прикрашеній великим самоцвітом і срібним челенком
Іноді розтиналось коротке скавуління чи виття
На мою думку важне
Провчимо зарозумілого Мономаховича
Чого стояти
Він скосив очі на сина
Давай
Плив і стрибав вогник доки не вигнувся коліном і не згас
І школа і друкарня усе загириться
Під кожухом ходить жар щоки горять морозне повітря зліплює ніздрі а сонце розводить на льоду олійні плями
Візьму Павлику візьму
Щось не пам'ятаю ваших попереджень проказав зимно й стомлено дивлячись у зелене вікно
Вітя широченними ступнями ганяє по двору
Нестямний ляск у долошки привітав красномовного пана за його річ
Балабуха прокинувся й спросоння стривожився йому чогось прийшло на думку що його жінка вночі втекла з Ганушем
Тому що я сам розбалував
Депутати мовчали хмуро позиркуючи на гетьмана
Вона була свіжа і легша сьогодні
Побачивши Найду спіймані жовніри впали йому до ніг
Сонце
К а р ф у н к е л ь що відійшов був до стола зігнувшись і тримаючись за щоку тепер обертається розгніваний забувши навіть про зубний біль
І потім йому погано
То й добре
Тепер життя повір не варт щербатої копійки прибіднюється Іванишин як прибіднюються старі люди знаючи що їхню мову приймуть з співчуттям
Головний штрек
Знаємо ми відкіля той сон
Може й він тут був
А Настасю з мамою наліт застав на обійсті
Віче слухає
Все це просто і зрозуміло
Що ж пане гетьмане
Якийсь татарин заверещав тонко як недорізане порося дияконша вхопилася однією рукою за серце другою за частокіл мабуть вона вже бачила як тягнулись до неї гаччя рук як вони зривали одіж
Ну що ж я думаю
Ні не впізнали б рибкомбінатівські господарники своєї списаної в металолом промислової одиниці яку так переінакшила в дивні шати небуденності одягла Ягничева фантазія
Це ще й по поріг втішив їх Мина Тут широчінь є куди кинутися обійти
Не викликав поки не вилазив з конячих стійл
Це безперечно було грандіозне видовисько
Проте побоювання її були марні
Гей орали б ми та не стояли б ми нема кому поганяти
Мне то что мне ведь все равно какому гетману служить только за правду стою
Зчинила лемент
Відтак стиснувши мені руку не вихилявся з вікна більше до мене
Спитай дівчино в судді Дубровського
Пани вiтали козакiв з поважанням козаки показували на словах прихильнiсть до короля й Польщi
Навкруги стало видно як удень
Расставшися с Карлом Осиповичем старики несколько времени смотрели друг на друга и молчали
Джек кидається i з-пiд нього вискакує здоровенна жаба
Підійшла до малюнка обсмикала рушник краще квіти порів-няла починає говорити до його стиха
Лісів великих нема доведеться на селах
Бачив
Может тебе холодной водичкой прохлюпнуть
Так сказала й нараз її очі стрінулися з моїми
Тарас завмер
Батько лагодився їхати в якесь далеке відрядження
З виразу обличчя манери триматися й розмовляти хотілось зробити висновок зносок інтелігента і дурник
Негайно приходьте
Ми ж думали на всякого долю господь плодить
сказав Тарас
Чим більше він рветься тим глибше рожен
Він просив милостини таким жалібним голосом як найбідніший найостатніший старець
Давайте ваші голоси на курінного отамана Жука
Я заміж не піду
Адже паші для коней і худоби зараз усюди вдосталь
Тепер усі затаяться позалізають нишком поглибше в нори
Гольцев винувато посміхнувся й задріботів пальцями в повітрі
Ти чого зерно не перелопачуєш
Дівчина вмирала дивуючись
Він ще раз виглянув з-за груші і через вишневий лист забіліло личко зачервонів роток свіжий наче стигла вишня
В такий час на теорії нам уже хотілося обідати а тут ні
Видумка
Важка неприязнь залягла між ними неприязнь яка Лагутіна більше дивувала а в ньому раз у раз розбушовувалась жагучою ненавистю особливо коли бачив як Мар'яна бігає за Лагутіним або з трепетом жде його десь біля бібліотеки в своїй дівочій всепокірності а він підходячи до неї аж ніби знехотя бере її під руку бере як щось від природи належне йому
А далi зайшло сонце сутiнки обгорнули Подол i передгряддя виповзли крутими схилами на Гору Київ засийав
Можеш
Калинович
Чого ви мамо нападаєтесь на мене
Покинутий усіма венеціанець з двома своїми синами перевдягнений утік до молдавського господаря Петра Рареша
Вони здається намагалися війну геть взагалі перекреслити вимазати з свого життя списати з дійсности
пищить у моїй душi тоненький овечий голосок
Розуміється така моя заява і подібні їй викликала тільки поблажливу посмішку на виду у всього єврейського табору що являв тепер на світанку дуже своєрідну картину чи то примхливого пікніка а чи якогось химерного ловецького загону що в гонитві за щастям вирушив не тільки зі своїми жінками й дітьми а й з перинами подушками каструльками й сковорідками
Докія
А віз чи не Явтухів
Нема непрохідних водних рубежів доводить він товаришеві всі вони прохідні
Тарас знову швидко повернувся до Дари
Люд теж почав розходитися по домівках
Одначе таких було небагато та й не всіх рятувала темрява
Гаїнка сиділа й дивилась на те
Поховалися за вікнами і чекають кожне зосібно поки невідомість загляне в двір
Традиція така єсть
Тепер голови їхні похилені на рідких сивих вусах блищать сльози
Все це було великою несподіванкою для всіх
Вийшов зараз за нею і вернувся додому
Гершку відчини
Тiльки усього i буде пита пан Микита
Тільки ця надія надала мені сили підвестися з ліжка а то б я й не встав
Як був єфрейтором так і залишусь
Так
протяг Максим заскочений
показав усi зуби Федоренко хотiв так само зробити але це в нього не вийшло
Плакати
Чого б це автомат повинен дивитися мені в спину
Є в ф р о с и н а
Ті i-та-та-та-а
Адже чимало тоді таких було що поховалися по плавнях щоб перечекати поки москалі підуть у свою землю
М а т и Ну то кінчай а ви ходіть Килинко
Мені треба щоб підійшла до телефону Фріда а не ваша фізіономія
І нагодуй їх і взуй
Хіба ж ти пані
Під Києвом
Або я йому це забороню відповів господар
Я чула як ти виходив
Бо в вас городян нема вже народної сільської поезії
Іде з балкона
Те-те
Ні я прошу тебе
Га
Впиваючись як отрутою самовладдям він не чув стогону народів що скніли у безправності під скіпетром непогрішного монарха неподільної держави
Принцеса Еліза втомлено й нудно витягає й злегка заломлює руки
Звук того імені здається мені був би мусив розплистися в тій корчемній атмосфері сплямитись
Чим же ми дамо ознаку коли нам рот затулений коли нам зв'язали руки й ноги
Молочай дійшов сюди і там з Микитою рядом помер
Ой коли б цi обiди з боярами i справдi не стали панахидами по Українi
Может быть это оттого что нету милого незабвенного Штернберга между нами
Хіба спробувати
І спасибі вашій ясновельможності князю і прости-бі вам
По закінченні грецького походу він узяв собі в Галичі другу жону
І звідки це все тобі відомо перебільшено здивувався Гайшук
Та й не відомо ще наскільки соуззя із ним певне
Мамо
Ти може не знаєш сидючи тут що вже розжовав усяк харцизяку Іванця
Правду козак каже
Душно йому
Зчудований її наглою зміною й таким вчинком піднявсь я й собі й приступив до неї
Спокійно дивлячись прямо перед собою не уникаючи пронизливого погляду Рєпніна відповів Не розумію про що мова ваше сіятельство
Добре їв випивав
І не помилився
По-доброму не говоритиме силою примусимо
Вернувшись в інститут він кілька хвилин порпався в шухляді столу одбирав потрібні папери згорнувши їх трубочкою і засунувши до кишені спустився вниз
Хіба то для себе
Люди він умер
Але сього літа він лише десь та не десь загляне на хвилину до неї вечором а зрештою в неділю свято його мов вітром удувало
І ти красний каже вона просто але мені тяжко на душі
Його присадкувата качанкувата постать зникла в натовпі заштовхана іншими і тільки видно було як він намагається виглянути до хлопців через чиєсь плече
Хто їде гукнув передній
Той понуро глянув і нічого не одказав
І як він це чинить
Я страшенно зрадів Милі цьому непривітному й навіть страшнуватому чоловікові цьому нелюді все таки є тут хтось знайомий
Еге не ждав
Сонце з небокраю встало рано-рано
Ти став на шлях з якого спихнути має право одна лиш смерть
Жоржини повідомив Павло
Далі такий антонімічний поділ тьма і світло бог і сатана добро і зло верх і низ фігурує не тільки в релігійному та соціальному аспектах а й у зниженому бурлескно-побутовому плані в різноманітних калейдоскопічне несподіваних поворотах
Певно ходив на заробітки на дармолежівку та проходив десять день і вернувся з порожніми руками
Тікать не думай
Прокидаюся висить мій плащ цілий-цілісінький
Мені рощот давай он що
І ніхто цього не міг перерішити
То ще як Каїн убив Авеля то бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою Дивітеся каже люде так як сей Каїн довіку-вічного нестиме на плечах мертве братнє тіло так усякий душогубець носитиме довіку до суду тяжкий гріх свій
Звичайно ви розповідаєте по-жіночому лірично а він з властивим йому безпощадним сарказмом
Коли його підтягли до берега чийсь багор ненароком розпоров набряклу вовшиту торбу і з неї сипонули дерев'яні орли
Вони вийшли надвір
Дівчина то червоніла то блідла
Заступнику і майстере
Клята кава
За два дні вже пан самі обміркують
А то їдь
Серце людини це вічний рух
Скільки то люду погинуло в тих товпах і лавах скільки їх втрамбовували дороги у ватагах розбійників всіляких крутіїв лихих отаманців
Але ніякою дисципліною й карою не може заборонити прояву вічного закону потягу до другого лолу
Вражало його волосся барви червоного золота вогнисте ніби обпалене полум'ям пекла і коли запримічувано те волосся втихали крики шепоти повзли слідом за малим султанським сином супроводжували його до самого трону на якому сидів Сулейман
Пане Ян не згадуй короля Людовіка заперечила Марія-Казимира
С и д і р С в и р и д о в и ч.
Пісня навіяла спогад про Златку
Я зиркнув на східне вилицювате обличчя майстрової що посіріло і взялося довгим пухом од недоїдання і мене огорнув жаль до цієї доброї і мовчазної жінки
Тільки нас там не було
Так вони вийшли з хижi батько Ант босий у чорному гостроверхому вовняному ковпаку грубих сiрих ногавицях i такiй самiй сорочцi пiдперезаний поясом озброєний луком стрiлами воїн син його Микула з непокритою головою в довгiй пiдперезанiй ремiнцем сорочцi босий на порозi стояла Вiста вона винесла батьковi на дорогу у мiху коржiв шматок веприни дрiбок солi з темної ж хижi де ясним вогнем горiло вогнище визирала Малуша
Он еще помнил только что какой-то седой казак плакал уже на его плече жалуясь на то что никак ему не удается до сих пор добыть сотого татарина а он обещание такое дал печерским святым за упокой батьковой души но и это воспоминание вскоре исчезло и все окончательно спуталось в его голове
Вона не відповідала нічого й відвернулася
Вона невдоволено нахмурила чорні густі брови нестеменно такі як в Улясі
Кирея стане мокрою од сліз
Он днем еще говорил мне что намерен идти к заутрене в Казанский собор чтобы посмотреть свою картину при огненном освещении и крестный ход
РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ
Козака сипте
Промова та не відзначалася якимись юридичними мудраціями й була коротка
Решту десь розкидали по інших камерах
Переляканий Сафар-бей з огидою витер обличчя заляпане кров'ю нещасного який корчився в передсмертних судорогах
Козаки були готові до бою
Не знаю що то скаже старий Филін Чечіт
Наступного дня до сусідки Панаса Яковича Анни Осипівни прибули Алоїз Вячеславович і Олександра Михайлівна
Хай полюбуються
Навіщо це Сузанно
Речи велеміжному Ецієві що Аттіла просить його на свій бік
Ви робите вражіння першокурсника
Не одного смерда виручив від князівської боярської чи тіунівської наруги не за одного гридня заступився перед князем
References
гукав од стаї спузар і вже звідти долітала до Івана його співанка Чорногора хліб не родить Не родить пшеницю Викохує вівчариків Сирок і жентицю
Бери вліво бистра велика загрібав Савка опачиною
Воздвиженський щось розказував Марті так розмахував руками що зачепив якогось пана п'ятірнею по голові й скинув з його шапку
Туск його обійняв великий коли він вибрався на самий челепочок Вавилона і зупинився перепочити біля розп'яття звідкіля цілий світ ніби опиняється під ногами
Де ти стільки пропадав
Здоров рибалко
Ні сину ні відповіла вона
Нестір ходив у суботу по пошту за десять верстов і приносив відтіля пошту й тютюн Бурас за дев'ятнадцять копійок у синій обгортці
Прийшов як уже всi пообiдали i обiдав сам
Мені було погано чути через балачки але я вловив одну цікаву фразу сказану молодиком Дорогу поступові завжди прокладають люди з периферії вільні од упереджень
А може й те повергло його в журбу що втратив суть що зв'язувала його з Тетясею як називали вони із Щепкіним Катрусю Піунову
Шарудить осипаючись на долівку глина
Хай ідуть з богом я відсіля не рушуся і моїх сиріток від себе не дам а коли на те то я для себе беру одну хату й зимовиком заживу
Сам великий візир добув од султана почесну одіж і як після кожного походу перо з діамантом на тюрбан
Нехай би розказали
То так не має бути
То звідки ж тривога
Просто
Умію крізь сльози промовив Славута
Тоді бери данину і звільняй нас від походів
Ах ні тепер не знаю вже чи люблю
Він пробився наперед стоїть в дуже невигідному місці бо зі всієї сили мусить опиратися напорові ззаду від чого аж мліють і тремтять ноги але все-таки він не пропустив ні одного слова ні одної здавалося рисочки на обличчі оповідача
Прийде з війська Василь ожениться і хату треба нову
Натягнешся за день приволочишся поночі додому й спиш камяним сном
Як схопить горобеня як крутне за головку
А чорта ні
А тут сльози
І очі ці вмить страшенно чимось нагадують йому очі старого пса Трезора коли йому авто переїхало ногу Він помалу незручно обіймає Макса за голову и мовчки притягує до себе як у дитинстві як і тоді коли батько виганяв його з дому
Шістсот
Каштани
А маненькі аж плачуть
І вже ледве- ледве як вихопив у фельдшера шприц і намагався ввести кров
В Аристарха ото добро
Він не тільки у них жив а й харчувався й не почував од того ніякої незручності хоч напочатку першого разу баба Варка й слухати того не хотіла Ви люди столичні учені а в нас харч простий селянський
Лучиться чоловiк от у мене i хустка
Чого ти жиде шляєшся та підслухуєш
В цій великій імперії люд був до того обдертий і збайдужілий що вже здавалося втратив хіть ї спромогу до повстань і протесту
Він повинен би і прийти зараз
А у великі вікна мов діти на підслухи позчіплювались віти в рясному інеї застують золотому промінню хоч зверху зазирнути на бурсацьке свято
Попереду піддячий за ним Іскра з Кочубеєм з боків драгуни відходять
Порожньо і тривожно кругом бо тоді роздягали навіть і вдень
Братик пішов у публичний ді-ім. Але тому що в публичних домах водяться хво-ороби він заразився
1965 РІК
Йому так приємно бачити почтивність до своєї особи
І дій його честі
Дивно
З ким нам знатися
Були такі хлопці що гарячкове копали коли був управитель а коли його не було вони зовсім нічого не робили
Проте не міг змиритися віддати друга темряві юрбі попів
Він щодня приносить маленькі деталі з яких повставала більш-менш правдоподібна цілість
І не треба мучити себе і других
Можна було б продертися до дому і з лівого боку але там були зарості дерези й глинясті урвиська
Коцюбинський довго сидів над ними
Годечан розповідав як він зрікся грецького бога й розповідав весело й невимушене й Гатило бачив як його давньому побратимові нарешті відлягло що він прилучився до всіх і став таким як і всі навколо нього
У Рябченка були добрі очі придивившися пізнав іздалека що то Зінько
Выздоровеете барин я это давно говорил
Войнаровський сам пішов до пивниці і сам налив чарки старим пахучим вином
І тягуче проходили хвилини напруженої мовчанки
Але ж олжа все це Маріє
У басейні плавав велетенський кілограмів на сім короп його упіймав і впустив сюди двірник Василь
У всіх од голоду воскові обличчя й тоненькі ніжки
Йонька стає гопки і тягне богвіда-куди
Вечір довгий а все що в мисках наше
Молодець Іваночко та вибив ворота
За погибель і припав до ковша
К о п и с т к а
Ти це з якоїсь трибуни скажи ощаслив людей
Піддужаю і на Вкраїну
Дівчина якось урвала на півслові і далі ішла мовчки вже
А проте того свого корчмарства бачити не хочеш зате на бідолаху зуби нагострив
Султан має знати правду
Здрастуй Женю
Луснув там як порхавка певно старий був мішечок і біле марево на якусь мить сховало мене від Пані
Де вступили до партії
Ласкаво просимо
Боже мій
Обдивляються шарять у ній
Сірко підвів голову Яковлев і Гук стривожено дивилися на нього
Ходімо
Я так довго вас ждала
І почувши ту славу за далекими морями сказав один юнак коли душі немає в неї не скорюся я очам чарівним і не сила їх надо мною
А ви тітко знаєте-маєте дайте паляницю
Вона бач не могла дивитись як мучиться i страждає Павлуша
Бач лякає
Найчесніший
Старий всміхнувся сумно
А сон не йде а думка б'ється-в'ється неначе зігнана з гнізда пташина
Маюфес
Виходило так що в Діярбекір для приборкання повстання джімрі мерзенного зборища дикого люду мав вирушити один з султанських візирів а що Рустем-паша ще недавно був там санджакбегом і як видно не зумів приборкати курдів то найостаннішому дурневі було ясно дамат повернеться туди звідки прибув
Безчисленне воїнство огненних слуг
Боярина і Мирослави нема дома слуг боярин повідправляв худобу велів перегнати до череди сусіднього корчинського осадника тільки лучники й топірники лишилися та й ті якісь невеселі не гомонять не жартують ані пісень не співають
Даремно ти не з'явився раніше поїхали б разом
А тепер у мене є ще друге діло
По вовчих очах ковзнув презлющий відблиск і мені добре стало видно всього його високого худого дві тіні вовчу і свою
Це вже було достеменно відомо
Одним спасибі не відбудете
Атлант-ель-стан Ніл-ель-стан зміняє наш Дніпр-ель-стан
Не підійти казав той не забігти
Вилікувався
Ви дiти не зважайте не на ньому тримається день
Він гнав на неї грудьми ще трохи і збив би з ніг
Луна покотилася полонинами розбиваючись у дебрях та зворах чимраз на більше часток аж поки не сконала десь у далеких недоступних гущавинах
Часом доводилося терпіти зневагу за прихильність до хлопської мови
Уявляєш сніг і чорнобривці
Ні всміхнувся батьки дівчат
Вгадайте
Два білі будинки з вікнами в двір і глухими стінами на вулицю щоб стороннє око не могло глянути на баєвих жінок були покоями бая третій що витягнувся вздовж двору й тільки одною бічною стіною впирався у вулицю правив за приміщення для челяді й комору
Сюди звозив усе своє збіжжя молотив ховав і спродував і жив чесно й свобідно мов той лісний птах
Гайворон повів на нього сірим дзьобом присів перелякано потім рвучко звівся на ноги і пострибав у кущі тягнучи крило а Кузька закрутився як дзиґа й раденько задзяволив
Ну нi пуху нi пера
Ось яку волю я знайшов на батьківщині
Може він розіб'є голову об мур
Це був молодший самець але панти мав не гірші менші але красивіші повніші і такі симетричні як близнята
Є там трохи зайвих грошенят промовив Воздвиженський знехотя якось
Орисі тоді їй не треба все наймичка поробить
Що мені залишалось робити
Пан одніме
Щось такого ніколи не помічав за вами
Ця комплікація потягла цілу низку інших
Париж для старого свпу є необхідність неминуча ло гіка останній штрих для переходу до нового світу
Лютували шаблі і коні бігали без вершників і Половці не пізнавали один одного а з неба палило сонце а ґелґання бійців нагадувало ярмарок а пил уставав як за чередою ось і розбіглися всі по степу і Оверко переміг
А таких Нептун купати велить
Це там де фольварк панів
Ему и в голову не пришла Тень великого Наполеона
Що ж такого великого сталося
Лиця на тобі дівко не видно
Серед тих хто тут безшелесне прокрадався в заростях берегових були й Степура та Духнович їх теж було послано і вони під покровом темноти витягли з води когось невідомого руки в нього вже були задубілі закістявілі як із мармуру
Йду вниз навмання без стежки глибокою сніговою цілиною
Вовча й є гукнув середульший брат і блимнув на двері
Не бійтеся Як одні оборонці духу минуться одні вартості переживуться заступлять їх другі
Сліпець
В ы б о р н ы й
Бажаю те-то спогади в Щорсі
Виявилося що не було начальства а варта не знала куди ж цих людішек вести після лазні
Оце Закуйовдило
Купідон літає за ним невідступно разить стрілами жіночі серця гарний з себе Гуляницький хоч малюй з нього ікону чи то хтось а може й сам Вседержитель і намалював його вуса двома легкими мазками довге обличчя довгий ніс чорна як смола кучерява борода й очі проникливі наче в самого Ісуса
Тепер твоя сила
Синьо-чорний чуб розпатлався по всьому лиці дикими пасмами в руці міцно затис-нена купка листів
Р у ж и н с ь к и й несподiвано
От тобі й ну
То й обізвешся Здоров був Васько
Вони так боязко тихесенько шкандибають до грубки наче по серцю принцеси ступають
Тріщина появилася років два тому
Вiн постерiгав що матиме багато клопоту як тiльки Маринка згодиться вийти за його замiж що йому треба сподiватись великої притичини од старих
Відкривалися вікна радіоапарати у ванній шуміла вода на кухні сковорода
Ті вусаті кругле стрижені люди в полотняній виквацюваній дьогтем проти чуми сорочці що рік у рік ходили через ці сліпучі степи з своїми круторогими були для льотчика десь у глибинах минувшини губились для нього в такій часовій та історичній далечі ну як античні які-небудь Гомери та Демокріти
Хотілося без зайвих вух
Ридання затихало слова змовкали
Наталка одна
Весь же роман називається Третя Рота 1
Одначе він тяжко помилявся
А от i ваш Зiнько
Всі чули всі так і кинулись отак мовляв засиділись
Напівзаплющивши очі відчував на обличчі тепле дихання свічок полум'я їх коливав ледве чутний вітерець що лився у напіввідкрите вікно
Робітник уткнув голову гадюки в інші вальці
В сенаті усіх порівну
Мовчки визволяє руку й злегка одпиха його
І обідаючи після тривалого морського походу і бенкетуючи цілими днями троянці все підбирають як на вечері косарі IV 29
А в Люсi може есть i книги такi
Що вдієш
А в ріг буду трубити
Панночка
Боронь боже ваша величність
Так тільки раніше траплялося ще по тих роках
І після цього вже вільно розлігсь у машині наче сидів не на ребристих пружинах а на блакитних Чередниченкових плюшах-оксамитах
Високий стародавнiй екiпаж поставлений на полозки бiльш схожий на фараонову колiсницю нiж на санки плавно й рiвно линув по утертому шляху
Спочатку я сміявся віджартовувався але тихцем почав приглядатися до дівчат аж поки наглядів одну Милану
Зiбравсь наш Кузьма Трохимович та й повiз свого салдата коли хто зна аж у Липцi
Сто дяблув
Я не знаю
А хіба він перебрався в Старосілля
Забрав одежу і пішов спати в клуню
Вороніжчину треба
До зустрічі весело сказав Будка
Що ж поробиш
Розсохи довгий час не вступали до колгоспу бо Ганна ще й не відчула себе господинею на тих десятинах всілякі комісії добряче втоптали стежку до їхніх воріт аж поки не обклали по твердому
А буде січа добудемо і коней і броню
Всі сплять а він не може знайти
Я за анархію голос останнього не піднісся вище за шепіт але його всі почули бо десятеро з присутніх знали що говорить Шахай я за анархію за руйнацію всього старого щоб не могло воно воскрести і відродитися і зацвісти буйніше та смертельніше
Правда вона гербова а у вас німців це цінне
Давня птиця одвіку свійська потомки тих що колись нібито Рим врятували ґелґотом розбудивши варту коли вона задрімала біля воріт Вічного Міста
Він наближавсь до сходів й походя виспівував вінчальну пісню Ісаіє лікуй
Сонце стало нижче ходити над землею і хоч було воно яскраве та веселеньке вже не гріло як раніше
Дак ми будемо працьовати а старшина одпасувати боки орудуючи нами
А ви яке маєте право задавати мені це питання
Він знову замовк і вже зовсім не встрявав до розмови
Жуков сердито гукнув на них і вони спинились
Дивляться мовчки на грізного свого гостя на батька Пугача чи не скаже він хоть словечка м'якшого чи не всміхнеться до них
Освітили її розум Чистим словом правди У нещасті до відради В щасті до поради
Ваш' благородіє кричить він тут ось ошибка случилась
Якщо добре торохнути то вважай що й кінець
А потім швидко загупала вузлуватим кінцем по осоці не помічаючи як чорна вода замішана дрібними ниточками корінців заляпувала одіж і обличчя
Іронічно
Га
Він ухопив здоровенну сукувату ломаку й викрикуючи шалено налетів на невдасного друга
Без мене вам не вибратися звідси
До нього навіть не дійшло що позбавив мене щастя з власної волі не з чиєїсь принуки кинутись у повітря пережити свято духу перше блаженство польоту
Оборонці послали до нього кількох полонених щоб ті сказали султанові як шкодують віденці що не можуть послати йому на сніданок нічого іншого крім гарматних ядер
В неї влилося все давні підступи гетьмана Сибір теперішні його викрутні кошовий боявся що не стримається і одвернувся до вікна
На тобі добро твоє втішайся та збавляй ночі довгої осінньої
Там де мусив би стояти красень полігонний лейтенант який-небудь нахнюплено стоїть він майже пацан з віхтиком солом'яної чуприни на голові з очима буденно-сірими дрібненькими з обличчям худим та в плямах веснянкуватих ніби в солонцях
Сього ніхто не побачить і через те не позаздрить
Збудований у 1073—1078 pp реставрований у 1723—1729 pp
Просто проти дверей вікно з погнутими ґратами праворуч ліжко на якому непорушне й незграбно лежить великий білий замоток
Снасть
говорила Віста
І це є загибель людства поворот у лоно звірів із якого воно вийшло
Вона потрясла головою
Треба крові брата крові Бо заздро що в брата Є в коморі і надворі І весело в хаті
Цього не передбачив ага усміхнувся бай Димитр
Так
Тут докладчик зробив відповідно серйозне обличчя вийняв з бокової кишені пенсне розгорнув Правду і совісно без всяких ліричних рефренів цілком конкретно розповів комосередкові те що було написано в газеті з приводу самокритики і що читали партійці і що вони мусіли ще прослухати
Там же
Мамо сичить цитьте мамо цитьте
Нема тут ніяких дівчат відповів чоловік таким тоном немов хотів сказати що тут мешкають тільки чесні люди
Спасибі моя дитино промовляє до мене бабуся Не турбуйся не гніви панії
По табору ходила чутка що у Володимира Івановича є жінка й діти що живуть вони десь під Москвою але напевно того ніхто не знав
Ви ж не знаєте моєї баби
Нехай повиздихають вороги нехай похлинуться власною кров'ю
І тепер має свою ділянку а проганяє
Як же вона може бути зайвою
Творити беззаконія на многі літаї
Зараз нам нiкуди подiтися
С к о р и к так же важно
Бач до чого дійшов
І вона по лімфатичних путях розпросторюється далі засилає в ближчі й дальні органи свої нищівні диверсійні десанти метастази
Уляна
Нiколи не була така весела i говорлива та ще з парубком що було їх жахається як не знать чого а тепер сама заговорює жартує вигадує i знай смiється з Василем а мене буцiм i нема з нею
Коза
Він сам десь чув що осліпив один магнат садівника який створив йому небачений казковий парк
сплюнула І хрестилася
Мій жених був хороший такий господи
Вмерло двоє поранених повідомив солдат очевидно він виконував обов'язки ад'ютанта
Казала тобі погасити світло не сидіти при світлі
Не знали
Але розумове він її перевищує
7 Кромі того відомо мені що в бібліотеці одного з італійських університетів знаходиться по-латинськи написана книжка про Роксоляну під заголовком Roksolana uхог Suleimani
Майже дві доби з хвилини на хвилину жити майбутнім шедевром що мав піднести його над звичайними людьми і раптом виявити гірку істину що ти безсилий створити цей шедевр ні недаремно я обрав для свого роману саме цей день
Молодь де набуватиме гарту моряцького
Нема
Ітимуть ітимуть ітимуть
Бжозовський задумав другого дня з сільською поліцією половить своїх кріпаків і вернути додому
Маленький в латаній свитині і великій укритій памороззю овечій шапці зі зморщеним обличчям він в інший час здався б смішним та зараз ніхто з козаків і не подумав посміхнутись
Я відповідатиму перед падишахом а ви переді мною
Будучи небожем мільйонера Симиренка і маючи власні маєтки і сейф з акціями він не думав про те що люди подібні відомому письменникові Коцюбинському і на курорті мусять не забувати про роботу
Поклав твій батько голову на колоду можеш ти спину підставити під батіг
перехрестив блукаючи байдужим зором святий отець і поспішив у дім з якого звабно пахло гарячим хлібом
А падлюга ноги хлопцям почав обіймати і голосити
Ви слухаєте
Далебі немало було таких як ті що їх мають судити
Це ж порубіжний город
Тільки одного не міг збагнути Володимир що змусило її прийти так пізно наглої ночі
Хліб наші найбільші статки твердиня здоров'я і життя
Я розпалився й не бачив по чому б'ю
Впіймали сонного
Хороша была сестра моя
Писар виходить
Виріс вирівнявся Іван змужнів
Не те не те з тугою вигукнула дівчина
Я оглянулася
Шовкун зупинившись полегшено зітхнув і підійшов до щілини ніяковіючи перед усіма за своє збентеження
Ти візьмеш із наук дотеперішніх пророків єдину сутність єдність бога і проповідуватимеш божі думки які тобі єдиному доступні Як можеш ти земний черв'як мати сумніви
Та чомусь мені мати не йде із думок
Ох ця його Комишанка преславна столиця низового очеретяного царства
Перед кожним хрес-том палав великий ставник а в кожному дубі був застромлений козацький меч
Нуда сказала Валька
З'явився він надвечір будучи добре під чаркою сповістив мимохідь що тільки завтра вранці почне видавати комбікорм бо зараз у нього мовляв ще не все оформлено
Угу
Знаю пан полковник не звик прикрашати правди гірко всміхнувся Ярема
Стіг стояв одиноко як і раніш і ніхто з-за нього не виглядав
Княгинi просто чомусь подобалась ця дiвчина щось у нiй викликало приязнь довiру
Значить це в усій тюрмі зробили генеральний ремонт забілили всіх блощиць змили весь піт кров і сльози замастили їх мастикою й воском
На Захід
Невже за ніч так мало проїхали
Відповідайте де Мла-ден
І лев сей лютий сей дракон крилатий Найкращим ділом в пишнім Цареграді Вважав собі джавурку проводжати В будинок що втонув у вертограді В так названі тепер Царицині Палати
Тільки ж Марійко
З туманної фотографії з найвиднішого місця дивилась на них молода кругловида дівчина у льотчицькій формі
Звідти гналися вниз до Кевелева
Дзвеніло ясними дзвіночкамиголосочками звідти
Горобцями стрибали вони навколо Гришки Бардадима i ощихаючи один одного без угаву галасували
А кока-кола
І завжди сторчить тут десь збоку десь позаду Володько
h1 Сам собі пан h1
1
Та чертежами
Бурлака
В Лубнах було тихо неначе в йому люде притаїлись навіть не дихали
XIII Та вже й убралась того дня панночка хороше
На погибель гриміло по горі
Михайло
Поливаная
Третій поверх
Одарка боязко підійшла до неї і нагнулася послухати чи жива ще вона
Ось у цьому хоч і є дупло та дуже вже хороша крона гілляста густа
Да в таком случае ну их к черту
Тобто до тебе
Гетьман постановив в Гадячi умову з королем вiн з декотрими полковниками та недоляшками православними панами знов запродав Україну Польщi
І справді
Його сади на Золотім Розі стали місцем для гулянь стамбульців
П'ять червінців покрутив головою
Трохим
Між Гліб сидів на ґанку й мов зумисне дивився на Людоту
І справді закричав Абдуррахман Ешек
Вона збагнула що барс не випадково опинився у дворі що його заздалегідь готували для двобою з людиною
В роті тримає папіросу і пересовує її з кутка в куток намагаючись одвести тонюньку цівку диму від очей
Тут же він наткнувся на гостре вістря що прохромило йому горло захарчав і впав під ноги переможцеві
Між Лосько сказав
Глянув на мене крізь окуляри та як вихопить кинджал як зажеркоче щось і до мене
Але поки що я волію сидіти на власних добрах
Я так і відповів жоні своїй Парасці
Я знаю потайну дорогу до Чернаводи ага сказав тихо
А я так гадаю отеє мене тіснить ворог з усіх боків виходу мені нема ніякого
На горі заревів лев
Міняються тільки форми але сам закон зостається непорушним і незмінним
Он ни разу не взглянул на свою прекрасную невесту
Се вам моя рада і мій роз-каз
Чи давно вона з села а тепер його і не пізнати
Ні той ні той не хотіли злізти й розчепити колеса аж поки міліціонер не підійшов до них і не наказав не заважати рухові
Чом же мені не тягнуть щоб і самому стать хазяїном
Виглядаю миленького з-під чужого неба
Дійшов до стану спільного з багатьма приреченими напасті коли дивилися в очі їй з незвичною для себе застиглістю мов спаралізовані духовно без запопадливого шукання засобів
Спав вiн чи нi
В о є в о д а Гаразд
Забіжить разів зо два зо три на день подивиться розпитає попросить в мене молока і однесе дитині бо в мене хвалити бога дійна корова сливе ніколи не переводиться
Студент
Все так і зісталось на купі
Звенигора і Рожков лагідно підсміювались над задерикуватим козачком
З того дня Соломія приносила з собою трохи грошей та купувала Остапові кращу страву
Пiдбiгли Галушка з дзвонарем Квазимодським та всi вчотирьох по всiх закутках по всiх закапелках
Це добре
Є
Ти при своєму розумі
М а р и н к а
Все те чогось никало по улицях вешталось по хатах по дворах
Всі почали розмовлять але розмова якось не йшла
А тим часом араби напали на караван усіх перерізали і поскакали на конях дорогою
Він добре стріляв із лука з яничарки 73 і пищалі 74 обганяв своїх однолітків у шалених перегонах на Ат-мейдані
Старші жінки і чоловіки одні проходять улицею другі заходять у коршму або виходять із неї
Що драли ляхів драли обдирали
Ба слухаю
А у нас сьогодні прем'єра
От
Часом приносив якісь розголоси Семен бо він кожного свята ходив чи на базар чи до собору або монастиря де найбільше збиралося люду велися розмови
Ви самі побачите
Сидить наш конотопський сотник Микита Уласович Забрьоха на днищу мов на конi ноги йому без стремен так i телiпаються i щоб не впасти руками держиться за теє днище а воно чкурить воно чку-рить ще прудше чим Яцькова приблуда а назадi Уласовича причепилася Зубиха та аж скиглить вiд холоду бо вiтерець продував i їй крiпко скубенти* *Дрижаки докучали
Потяг улетів на станцію з форсом немов справжній кур'єрський
Питав чи дуже я його люблю
Хто їм знати дає коли треба відлітати а коли треба прилітати
І Кравченко і Вовк поважні люди хазяїни ніколи не стали б вони підбивати громаду на лихе проти вас
Вже не догоджуй коли здитинився розумом
Від старої обителі тут і сліду не зосталось хіба що може які льохи та фундаменти а решта все нове
Дорош уважно слухав розповіді селян але відчував що вони приходять до нього не для того щоб розповідати такі невинні історії а що в них на умі е щось важливіше
Але той мовчав і в задумі дивився у вікно де аж до самих гір стелилися бавовникові плантації
А тут ще й Олексу Петровича забирають у округ
Хіба ми не знаємо що серед нас чимало є мисливців що назнавши лисичачу нору з маленькими лисиченятами беруть лопати йдуть і розкопують ті нори нищачи цілі лисичачі виводки
Запєвай
Двері в задній стіні ліворуч одчиняються
В цей час відкрились двері і головний лікар у супроводі двох сестер увійшов у палату
Ніби дівчинка-вкраїнка у вишиваній сорочці стала тут на землі турецькій та дивиться в небо на журавлів що летять у рідний край за море
Немає
Мартин
А чого ж це нам по дорозi кажу повагом хоча добре знаю що до веселки людина нiяк не може дiйти
А оно каже сидить чорний кіт
Стьопка за двері
Справді таке піднялось на ногах не встоїш буран ураган
Ждан настільки втомився що аж перехотілося їсти
Він догадливе почепіив її на задній вішак
Біжать вигукують от-от наженуть
І привітала з поверненням
Я разом з вами повечеряю
Звичайно він про це сам знав
Це ж можна тут рішитися ума
Туді
Без них бра і свято не в свято
То ж коли він вас в селі недалеко від домівки застукає а як не доведи боже де в голому полі або в лісі заскоче то там вже й душу витягне
Ого
У нинішньому Вавилоні лиш інколи спалахує в жилах стара ворожнеча коли одних називають монголами інших ляхами а ще інших синами великого Аллаха бусурманами
Відчиняй
Але досі ми цього ще не відчули
Г о р д і й
Одного разу він покинув свої корови і подряпавсь на самий грунь верх
Мій папа згоджується з Комашком і думає так само як і Комашко
Тимко сердився на себе що віддав не те цуценя бо виявилося що Вірний куди справніший собака ніж його Тарзан
Море води стекло
Але при всім тім він не покидав своїх думок не тратив віри і прихильності до тих бідних людей що безучасно холодно і безнадійно з кождого закамарка позирали на неприязний світ і тихо без опору готовилися вмирати
Далі
П л а т о н.
Хіба не прикуті ми до міст сіл посад
А що рече відповів Сватоплук
Монотонно-врочисто глухою луною прокочуючись під на півкруглою сліпучо блискаючою стелею розходяться залою священні й нуднуваті слова молебня цифри Присипляюче пошелестує папір під товстими обрубаними пальцями первосвященика-канцлера
Але мені здається що все те лихо йде од масонів од масонських лож промовила Турманша котра ще пам'ятала масонські ложі
А що скажеш посаднику коли додам ще як відплатив Болеслав своїм найближчим помічникам у захопленні влади Одилену й Прибивбю
Обертаса
Ще один завис у сідлі перехнябившись набік але решта насідала й насідала
Будучи членом товариства міжпланетної комунікації
Якщо й диявол то привабливий
У відповідь ані слова
Він одразу ж кинувся до тієї крамнички де годину тому купував тютюн щоб докладно розпитати як цей папірець попав до господаря крамниці та чи не збереглося в нього ще якихось документів
Уряди-годи довелося мені з тебе покепкувати а ти вже й сердишся
Військо пішло далі а Олена добровільно лишилася з пораненими
Але в основному плавні це очерети очерети височенні триметрові непролазні очерети
Ломицький стривожився і задумався матові віка впали на його карі очі
І тільки коли він одбіг я нарешті второпав що нас мене і Яву запрошено зніматися в фільмі що завтра буквально завтра ми станемо кіноартистами і наші мордяки побачить весь Радянський Союз а може навіть і весь світ що коротше кажучи як у казці здійснюється те про що ми могли тільки мріяти
Одкрива очі і встає Боже
Себто по-нашому Гайда однімем тобі дівчину
І приходила ніч і нікого не заспокоювала
Та всі сумні і а невеселі хіба старці що чули тлустий обід
Він зі страху
Ти ж знаєш мою берданку
Отаман причалив човна до берега скочив на берег замочивши ноги вхопив за кодолу й гукнув голосно
Соловей-Розбійник раптом загримить І у світі дивному і у світі чулому Солов'єм розстріляна божевільна мить
Марево
Як живеться Марто
Відремонтуються тільки екіпажі і в дорогу
Від цих думок аж дріж пройняв так ніби вийшов голий на зимний вітер
Iди пробивайся сам сказав я хрипло i безнадiйно
Ой лишенько
Клацання засува та лайка тюремника розбудили всіх в'язнів
Сара могла вільно виходити на вулицю й блукати містом прислухаючись і придивляючись до життя що вирувало довкола
Мати божа
Сів біля них та й поринув у мовчанку
Купив мій брат худобу став потроху розживаться
Ми наймемо човен сядемо й попливемо далеко-далеко од людей на море
Ми всі турбуємося небезпечними вістками
До того ж осiнь кесарю пiзно вже рушати в море
І вона й усі бачили як він прив'яв і не той став що колись був
І стояла в темноті тій ще темніша доля їх чорна темна страшна з худим з'їденим нуждою лицем з злими од голоду очима
Ти диви
Вродиться такий виродок
Кровію слід заливає
У її руках ключi вiд теремiв княжих усiх покоїв скотниць клiтей
Ні
Ой боже що вони зі мною зробили
Само зрозуміло що не добившись наслідків всіма попередніми методами вони доберуть інших
Він її розуміє тільки в грошах
Іди служи своєму Меценату забудь краси великі заповіти забудь несмертний образ Прометея борця проти богів забудь і муки Лаокоона страдника за правду не згадуй героїні Антігони ні месниці Електри
Грубник Самійло повільно йшов по дорозі
Лія засміялась
Найкращих людей необхідно поставити суворо з роздумом говорить Недремний
Своє i чуже
Мати схлипувала і витирала сльози Ганночка зіщулилася мов пташина коли над нею завис кібець Милана і Агафія попритискували до себе дітей і в їхніх очах застиг жах а чоловіки поклавши на стіл кулаки сиділи нахмурені й суворі
Вона збожеволіла обізвалася насилу Марійка
Той кинувся назад і проходом поміж довгим столом і полом побіг у глиб куреня
Тут Донець вставив іншу літеру замість т
Пізніше прийшли ще три молоді студенти
Схоплююся з теплого свого кубла дивлюся через комин у хату
Кілька щасливих місяців у Будутині де народила й сама кормила сина одна коротка годинка коли не витримала босими ногами прийшла з-над Росі до Києва щоб здалеку попрощатись із сином бодай подивитись на нього
Не подобається
Батьки не приїжджали вже до неї а до їх не пускав її чоловік
Не здаватися а битися
Максим забрав жінку з дочкою та й потяг на рідну сторону відшукувати батьківщини
В ньому розвинутий сказати б інстинкт справедливості потреба людяного вчинку
О Саво Саво
Він подзвонив що сьогодні не приїде зовсім
Коли ми дійдем
І майже всі хто нам зустрічався а людей у коридорі товкучилося мов на Хрещатику віталися з Максимом Валер'яновичем ну прямо як у селі драстуйте на кожному кроці
зрадів він і мені теж зробилося веселіше Слухай тобі не складеш ціни
Судячи з того скільки вас і в яку сторону світу націлилися не важко догадатися за Дунай у ромейські землі тримаєте путь
Слідствуватель
Два дні считай сушу собі голову
Молодець хвалить екзаменатор і його брови розгладжуються
Нагнувся поцілував Тараса в лоб
Встань
Мовчить земля ох як тяжко мовчить земля
Він задумав почать яку-небудь розмову доки стишиться в його душі
Отак за дурну ложку щерби й проходив півдоби
Я колись любив читати з крилоса послання апостола Павла
Христя трохи вкоротила ходи
Теперечки не дам байбарака
Йому стало страшно
Верзе чортiйщо
Я випростався
Йому так огидло бурлакувать так забажалось осістись і оселиться на одному місці
Б а ш м а ч н и ц я
Ось перед вами Глібів отчина Володимира вашого кривдника
Кайдан їх трохи розвеселив
То вони за Мокриною слідом
І ридально навік розірвалось
Дивіться здорові я ж іду до своїх гармат
Тим більше що це ж ніяк не могло походити з її так би мовити принципової дотриманости чи щоб то
Це так дома у себе в господі
Мавра
Але наш ти краю милий мріє наш чумацький шлях наші предківські могили на безмежних цих степах
Усе сидить і ледве ходить помалу сказав молодий проворний келійник
Дурненьке моє
За наказом Стефана Баторія страчений у Львові
А вона живе серед переможців які розплачуються за свої перемоги тільки смертями чужими
У нього діло тілько до тих що попідпирали голови в кучмах порепаними руками край нужденної їжі та прядуть безпросвітну свою тугу
Пувичко це ти наробив
Він так очевидячки роздивлявся на їх коні баскі та прудкі на їх довгі чуби що одставали од голов і маяли од вітру на їх лиця гарні й сміливі на кунтуші ясноцвітні що неначе все те й справді діялось тепер перед його очима на широкому степу
Дикторський текст
Саме в оцьому вбранні що й сьогодні тільки без очіпка з вінком на голові з довгою пишною косою стояла вона на краю прогайльовини готуючись вийти з гаю на пасіку
Ішли далекими глухими манівцями
Кольнуло у боцi
Пріська подумала-подумала утерла сльози підвелася і подибала до полу
На щастя він не прокинувся тільки промимрив якусь лайку й відсмикнув руку
Тоді він починав жартувать з нудьги і тим здається розганяв її
Скажи зібрався спати
Та пісня здалась йому крізь сон якимсь дивом йому здалося що він не спить і дивиться вгору на гілля
Вже гори стемніли і світ мов за хмари Зникає він теж на спочинок іде
Грошей немає чи що
Знаю
Опівдні Арсенові здалося що далі йти не зможе
Тоді написав Рогатинець гнівного листа старому другові і через паломників передав
Що то за Волоська
Відстань холод урочистість
Та ще твоя пика А люди
Таки потрібна зброя
Коли б у неї був серп або ніж вона різала б його доти поки б він не поліг увесь або вона сама не впала трупом
Вона не до своїх людей хоче що викинули її молоду як звірюку з-поміж себе знівечили долю а спокою вона хоче і відтепер зажити по їхньому звичаю
Перерізав реміння на ногах ще встиг перерізати сирицю на руках та ногах одного козака але в хаті почувся гомін там спалахнуло світло й він порачкував у дикі хащі а з них у рів
Добре обдарили
Порядок денний доповідь реформатора Малахія про негайну реформу людини з наочним показом на Агапії така даль голубая сьогодні а вона стоїть та соняшник лускає
Нечутно усувався з понурої висоти розкладав повітря і розсівав смуток холодною мокротою
От Наум йому i каже
Дуже міцного кореня живучий як і батьки його та діди був чоловік Микула-любечанин
Його всього переповнило її сміхом її голосом куди не повертав голову йому з пітьми світилися її очі
Т а н я
І в а н А н д р і й о в и ч.
Дід Данило думав що він там і Олесю знайде
Межи ними зчинилася бійка за якусь крадіж як розказували між тим поранено одного чоловіка цимбаліста а відтак розділившись по своїх фірах від'їхали вночі що й ніхто не бачив
В голові колони одразу за прапором пророка якого віз у стремені емір та двома зеленими значками з боків зігнувшись у дугу аж черкав гостроверхою шапкою закучерявленої інеєм гриви скакав нуреддин-солтан за ним п'ятнадцять отаг і ханська гвардія полк сейменів
У Гуманю дзвонять дзвони і мир б'є поклони Надлетіли з чужих сторон чорнії ворони
З динамкою
Нічого тут про Ігельда нема сказала здивовано
Гетьман впiзнав затяжцiв Юрiя Немирича
Де ти запопав зрадів Пацюк
Одначе Катратий жарту не прийняв і нитки розмови не випустив далі вів своєї бо хіба винна мовляв дівчина що попала в таке безправство
День як і вчора випав ясний-погожий сонце аж пече пташки щебечуть
Вони біжать пустелею й чують як женуться за ними любов до брата й совість
Пусти не держи мене
1891
Помовч Констанцію втрутилася в розмову Анастасія
В житті чого не буває мовила зрештою
Біля самого порога стало до млості страшно з-під балкона дивилися на нього насмішливо й глузливо каріатиди і стерпнула спина в Антоха а що коли у сутінних кутах подвір'я стоять слуги які виштовхають його на вулицю ще й поб'ють
Поплакала Трошки усміхнулась Помолилась та й спать лягла І тихо заснула
И жарко судорожно обняв и поцеловав Алексея Татьяна изчезла в кустах терновника
—1 чого встряв сюди Чіпка
Княгиня мешкала в сьому хоромику
А хіба до тої їжі нам вистачить однієї пляшки
Прохання посланців було до вподоби Підкові бо він був дуже рухливий та завзятий і не знав куди подіти свою силу що як засвідчують народні перекази була така велика що він розгинав руками підкови від чого й дістав прозвисько на Січі Підкова
Поволі обережним кроком тягнули бурі свій тягар
скомандував Сагайда бійцям що стояли навпроти вікон
Може отуманив мене
Б-б-бах
В мене зблідла душа
гукала пані
Поставив під загрозу
Підходять учасники експедиції археологи і виявляється не такі вже вони й черствяки
Де цей лайдак
Це пекло
Ні відповів Ібрагім Я вже думав над тим
З парубком якимось прибилися Марком його звати
Цур їм
Потрапляючи на урочистості султана Селім або говорив дурниці або варнякав щось на ловецькому жаргоні їв як ненажера
Нагорі пересувають стільцями човгають по підлозі ногами мабуть вечеряють
Добра женщина котра так само обожала одинака вірила смілому віщуванню свого мужа
Нічого тобі не кажу
Що ти мені лаяться заборониш
Нимидора наче знов на світ народилась
Ну теперь знаешь
Трохим Петрович пустив голову на подушку й заплющив око
А які ще чесноти повинен був виявляти перед сином
Естетика від грецького слова чуття значить властиво науку про чуття в найширшім значенні сього слова Empfindungslehre отже про роль наших змислів у приніманні вражень зверхнього світу і в репродукуванні образів того світу назверх
Такий ти твердий
Я вже піду
Теплота в покої Євгенієва спокійна бесіда і його тихий певний погляд утишили потрохи бурю в її нутрі
Не куй сива зозуле не кажи мені багато літ жити промовила я
В Києві сидїв в той час архиєрей Методий приятель Бруховецького а ще більший приятель московського царя котрий хотїв навіть настановити його київським митрополїтом
Навроцька розгорнула кущі
Не може Марія поскаржитися на Домаху свою стару господиню
Зненацька на дорозі загарчав мотоцикл і чмихнувши враз замовк зупинився
Ось зразок подібної словесної гри з українського фольклору Добривечір кумо
Яничари з охоронних орт хизувалися дорогим одягом барвистими шовковими поясами різномасною але теж дорогою зброєю і відрізнялися один від одного шапками
Він
І тут неволя гноблення
Г о д о в а н и й вихопив з рук
На греблі попрощалися вдруге
Нічого не скажеш зумів захопити вискаржувалась вона далі
Полковником призначу Коваленка а сотником
А може навiть вирiшила щось пiдстроїти щоб посварити нас
Батько і син
Михайло недбало повісив пальто довго мив руки
Є Не загинуло
Одну хвилю я несправедливо судив вас думаючи що ви в змозі зі своїм боярином
Ми сиділи в бур'яні до самого ранку
Людина я художник
Хто тебе до нього допустить
Це він є справжній творець песимізму й світових туг
Ні я душу не продаю
Цар Петро це символ нової Росії котра зі своїх болот і снігів виступає на широку європейську видівню щоб на ній відіграти великодержавну імперіалістичну роль
Що підмовляють се певне воно й не все помагає бити відповів старий журливо Мама все каже щоб його бити але я не можу зважитися
На ліве вікно впав промінь від срібного місяця і сам він срібний місяць почав зазирати в кімнату
Потрапляє в обійми Крутивуса
Вірніше евакуація світ за очі
На дощаних помостах стояли законсервовані гочкіси льюїси максими муравлиськами були навалені купи набоїв стоси шабель зсипища гранат
Коли Ви читатимете цього листа мене вже не буде в Київі
Сяде над тією книжкою неначе жид на шабас та й мовчить тільки брови супить говорила Соломія видираючи з Романових рук книжку
Олег тільки тепер роздивився того кому показував руки
Та побачивши як радісно блиснули Жданові очі поспішив запитати І скільки хан хоче за цю стару
Синій метелик повернувся і знову сів на своє місце і вершник почудувався на цю напрочуд ніжну квітку
А я думав прокинуться десь ревнощі зобижу тебе
Бачиш
Несподівано зі замкненої хати що напроти почав з вікон йти дим
Мебіль канапа крісла канапки якісь круглі дзиглики усе пооббиване шовком попелястого кольору з темними квіточками
Увесь район
Співають
Над усіма ордами там володарює Хозарія
Гарячим дьогтем заливали Ножами під боки штрикали Щоб не хапались умирать
По тротуарі цокають чиїсь кроки міркуючи по згуку жіночі
Прокопу Гордійовичу здається що й він одвіку ходить по цих горбах що він ще не звершив того що судилося йому судилося його люду
1954—1988
Рада б аірка зійти чорна хмара наступає
Замовкли барабани
І так прогризла вона йому голову за ті вічні поїздки
Признаюсь я ждав иншого приняття й через те я трохи непідготовлений
Приїдете з Чернігова тоді і скажу
Учитель малювання у Києво-Подільському повітовому дворянському училищі Олекса Фролович Сенчило-Стефановський
Може ці нагріють
Прислав епіскоп іншого
Ромеї заспівали бойовий тропар і посунули по зеленій луці тягли великі дерев'яні плоти щоб перекрити рів попід стіною везли запряжені кожна кільканадцятьма волами пристінні вежі несли високі драбини котили довжелезні колоди щоб по них дертися на стіну підсовували катапульти для метання каміння наставляли на браму велетенський таран з залізною баранячою головою на кінці
А я тобі кажу не чіпай
Бій затягнувся перетворившись на справжнє криваве побоїще
I подумав князь Святослав що мине короткий час i стан встане проти стану
Та й єсть одна землянка-пустка правда така що вже гіршої й не буває так що ж його зробиш
Але може людина виглядає пристойніше так би мовити сама по собі
Лист вiд регiментаря Стемпковського про виконання екзекуцiї до карання на горло по декрету вельможного пана
ТИХОН
Хто там
Вона теж глянула на хлопця
Ты улыбалась любя
Було мати стане їй казати Пішла б доцю на вулицю бач тепер весна вона раз красна
Там також попід східною стіною церкви ряд могил з чавунними або кам'яними хрестами деякі з тяжкими темної барви гранітовими нагробниками
Пишнi русявi його кучерi аж гойдались на вiтрi розкудланi й нерозчесанi неначе густа жовта пшениця на полi пом'ята буйним вiтром
В полі птиця сива кряче Облітає шир
Молодий ти й досі батьку
Той закричав і упав
Перше тужила за сином а тепер уже й за його батьком а своїм мужем відколи вмер старий
Знайдеш собі ще ліпшу почав також розраджувати невдаха-сват Якусь панянку навіть
Аристиде не мучте мене сказала Мурашкова
Мене це і бентежило а одночасно інтригувало я зацікавлений це гра і я ставив на неї також свою ставку
Багато хто вважав Дмитра Івановича за дивака вбачаючи в дивацтві одну з неодмінних властивостей старих дореволюційних професорів
І це на прогоні
Недарма кажуть бог за пожертву сторицею віддає
Ага може ви чували про паню Печержинську
Як я віддячу
Яка ж вона та воля
Почувши людину призивно заїржав буланий а потім тріскуче підминаючи копитами пересохле бадилля ведмежого вушка стріляючи ситнягом підбіг до Дмитра і довго грайливо водив головою неначе хотів ударити господаря лобом
І на свою натрапить
Щоки його посіріли чоло закам'яніло в зморшках як у мерця
Не змогла намалювати
Підстрибуючи на одній нозі вона наспівувала ту саму пісню яка недавно лунала попереду кантари про овець про пахучі яйли про красуню що жде не діждеться молодого чабана із степів
Опісля додав Не писав бо був завсігди дуже занятий мав стільки грубих клопотів і жив до того мов собака
10
Чи може й правда що для жінки завжди знайдеться місце і в раю і в пеклі і там де живуть ангели і там де ховаються злі духи
Може то горить вогонь що повідає про одержаний юнаком дарунок який перетворився на червону троянду
Як за що
Що ж і за те дяка
Це ти
З кожним днем його все важче й важче обороняти
Вона віддасться там пане Орядин
Мартин
Що пішли
За мить на його місці з'явилося друге а тоді третє вона впізнала всіх трьох своїх гостей студента козака і міщуха
Три кімнати й кухня
Ге-ге
Я каже вiзьму її до себе на верхню полицю
Финтик перелякано
Потіли дахи в ринвах чулося поцюкування крапель
То й дайте коли маєте
У-ух щоб тобі
Ой-ой
Абсолютно
Все благополучно
Так так
Дивиться при цьому на нього й чудно не то збентежено не то лукаво посміхається
Через Луцьк вела теж дорога зі Львова до Острога
Тiльки хвилi водою пiшли
читати
І я серйозно твердо відповідаю
Бог
Але тоді не було б і цієї достовірної різдвяної історії
А де ж це наша старшина наш голова писар десяцький та добросовісні спитав батюшка в Зіньки
В натовпі біля собору з'явився старець захожий із заселених старообрядцями- розкольниками сіл на півдні Полтавщини
А то Давид щось говорить
Стефана Лієвича
І на Карка
Молюсь за вас а ви Тарасе
Ви б спочили товаришу директор
Якась неясна глуха тривога підганяла його щомиті
Та невже ти не знаєш
Проте я не гнівався
Виграли
Не знаю
Вузькі храпи довгасті рожеві ніздрі мов у породистої жінки лебедина шия сухорлява морда шовковиста грива коротка лиснюча шерсть довгий хвіст а груди груди
Згадай свою
Куди йти питає дід
Вчора сиділа я до пізньої ночі викінчувала якесь шитво відтак пакувала речі а коли лягла була така перемучена що не годна була скоро уснути доперва десь аж надранком
Хто ж то був у неї тогді як усяк її цурався бачивши що вона є природжена відьма що і у воді з каменюками не тоне і дощі з неба краде і мару на людей насила
Михайло та Одарка як старші пішли на оглядини
Буду провадити для тебе дневник а при кінці кождого місяця посилати
Не знаю
А книжки якісь там є може треба дещо докупити то скажи
Ти думаєш що я тільки так тебе люблю
Спів ллється ось він гучнішає наростає дівчата співають самозабутньо як птахи
подався й вже чути десь за буфетом його веселий бойкий голос Вина карафку горілку двічі біфштекс двічі двічі двічі
І навіть в тому найгіршім випадку це поки що єдине найкраще
Інші правда перевертні запроданці лядські а Гонта ні
То-то ж а ти кажи почому за мішок даси
Ївга приткнула свою здоровенну голову між двох жінок
Що ж робити коли нема
Що це тобі означає чуєш
Ні
Раптом він здригнувся
Мат королю
Попельчаченко може це казати
Тебе наймали у горниці до печі й не становись то мов куховарчине діло
Свято чується і на людях і в повітрі Зогрітому сонячним світом дишеться якось легше на серці затихають муки на душі радість спокій
Мертенс Штіфель очевидно згодні
Інше тлумачення не менш давнє засвідчене вже на початку XIV ст. пов'язує назву слов'яни-словени з поняттям слово й перекладає як вербозі сермоналес гомоглотти
Імператор
Я вас дуже прошу запам'ятати собі незабаром кожний із вас зможе мати собі скільки схоче оцих дорогоцінностей
Який Чумак
Не бреши-бо Дувиде
Він пірвав її з собою
Воно лиш котить та й котить зелені хвилі і хлюпає ними аж в краї неба
РОЗДІЛ СЬОМИЙ
Сонце річкове повітря міцні вина і гарні дівчата
Він кожен раз приходячи на аудієнцію до султана чекав цього наказу який означає смерть
Хрести дубові посхилялись Слова дощем позамивались
Уже чути гуркiт мотора
Генерал раптом поперхнувся витріщив очі а його вид почав наливатися кров'ю
Сего ради молю вас любезная госпо же моя не смhйтеся и не хулите отца моего за то что ничего нас не научил кромh благодарности
Тільки от не вдалося зафіксувати
Тріщали кості ребра боки Летіли зуби пухли щоки З носів і уст юшила кров Хто рачки ліз а хто простягся Хто був шкереберть хто качався Хто бив хто різав хто колов
Він сердар
Він впізнав ті очі той погляд то були Ольжині очі
питає здивований Чіпка
А насупроти через річку був другий барак
Агов а де це діти
Мабуть боїться
Купуй собі
Щоб мої сльози прибили тебе
Тут нема чого козиритись
Другого дня Соломія зваривши обід думала вже забрати свою одежу та покинути Романа
Шевця невдатного котрий лише латкарював во селу
Пантелімон-Цілитель пишний кучерявий юнак з різьбленою скринькою в руш
Я упав в зелену гущавину й поліз попід листям просто до огірків
На кватиру прийшов випусковий
Перещитай
Можливо я помилився
Бувають вкінці й такі таланти що спочатку своєї кар'єри блиснуть мов метеор а вся дальша їх діяльність то повільне догасання не раз повне диму і чаду
Побачимо
Діткнутися світу який він є сприйняти його без посередників відчути себе світом ось у чому вічна принадливість наркотику він убиває ваш нужденний розум не вбиваючи в нас життя
Від неї відсахуюсь повна іще потайної тривоги і морок раптовий між нами між мною й тобою проліг
Вони сміялися і спорили з неспокійним запалом у якім були слідні озлоблення й нетерплячка
Реве ліс ламає Козак нудить сердешний Що робить не знає
Була очевидно реконвалесцентка 23 і гарна днина заманила її в город
З'явилися штабні працівники заклопотано кудись поспішаючи
Ті кому не подобалось просто йшли їх не тримали
На довгих столах стояли скляні банки наповнені порошками шматками різнобарвних мінералів рідинами
Той схопив їх сховав за пазуху і підтягнувши клунка на плечі швидко пішов назад
Безхозний нічийний я
В столовій затупотіли зашаруділи зачовгали чобітьми
Але се певно тому що виїжджаю рідко а наші коні старі й супокійні
Ю р к е в и ч.
Де ж се ти була
Не всяка пам'ять благо
Галю
Та коли зрівнявся з городом і при згасаючому світлі дня помітив нагі огризки ще недавно пишних капустяних головок йому знову зробилося нудно й жахливо
Вона хотіла щось сказати але робітниця суворо казала далі
Серж знітився і знову одвів погляд
Нi ясновельможна графине в мене немає дiтей
А ти Гершку все-таки наслухайся що там горлата голота базіка хоч вона і не страш все ж лучче коли знаєш
Або хоч надію Пошли в душу бо нічого Нічого не вдію Убогою головою Бо серце холоне Як подумаю що може Мене похоронять На чужині і ці думи Зо мною сховають
Не було жодного сумніву це був Мессебі
Хоч надворі стояла тепла весняна погода Чорнобай спав у шароварах і кунтуші розстебнувши його і широко розкинувшись горілиць на білих пуховиках
Максим напружує волю стримуючи нерви які своєю реакцією випереджують розум що мав би дати пояснення
Ось тільки чи не забуває він там свою неню чи не розучиться за всіма науками та муштрами матусю любити
Але треба треба провадити дiло розумно й обережно щоб часом i моя голова не покотилась додолу як дитячий м'яч в цьому дiлi або пан або пропав
Тепер тільки панич довідався що його піддурили і сам усміхнувся
Чим не знаю докладно сформулювати
Бо се тепер по дядькові жалоба а то була по тітці перед нею ж коли б не помилитись брат у третіх чи небіж у четвертих нам помер
Тараско і той на цей раз мовчав хоч як любив говорити
Іди Парасю по своєму ділу а у нас своє
Віддав значить віддав
Недалеко до Гадяча
Буна дзіва сказав я йому і ошелешив прикладом по голові
Становий з посередником вийшли з волості стали на громаду гримати далі страхати потім батькувати а там підскакувати та репетувати на все горло аж піна з рота летіла
Але що ж це за гроші Мироне Антоновичу
Тож нехай тебе пречиста благословить за твоє добре серце
-Ох тітусю насилу промовив пан Забрьоха
І ось на лезі
Правда Шеффель чоловік бідний несмілий і совісливий був би наразі відтрутив кождого хто би йому був сказав ходи сюди і фабрикуй церезин
ЗБІДКІЛЯ де вона взялася
І щоб земля не стала пустошньою хай орють сіють і обробляють і справно платять данину і ніхто їм хай не заважає і не чіпає їх
Побачивши Тимка вона встала і з таким виглядом що в неї просто болять зуби пішла в хатину готувати вечерю
Звідкілясь потягло димом
Не треба не хочемо вас
Ну це вже правда обізвалася тітка що це дуже поетична легенда
Позапрягали коні
Треба признатись що цілий ряд обставин останнім часом спричинилися до ослаблення цієї прихильности
Та
ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ЕНЕЇДА
Однак мала втіха
31 Напрасно швидко
Важно те що у мене нема
Кузить
Локти его опирались в колени а руки охватывали склоненную голову
Але чорно на душі
За кілька днів і справді пан Афанасьєв він же Чужбинський прийшов провідати старого друга
Тоді навіщо ж ці дурні ходіння сидіння розбалакування з руською
Не вірите
У великий пролом утворений вибухом кількох мін які все ж таки вдалося підвести під стіну кинулися першими яничари не так заохочені султанськими дукатами як сподіваннями на здобич у місті але військо сунуло за ними повільно й неохоче
На стінах миготять радіоекрани вулиць Парижа демонстрацій пролетаріату всоого світу за і проти Парижа перші делегати перед Палацом Світового Миру
Тепло і радість поволі залишають тіло яке грузне в холодну зледенілу ніч
Але яким же художником я мiг бути не розрiзняючи кольорiв
Крутнулася як вихор завертілася й раптом упала плазом на землю схопивши білого як сметана пса
Заки Сагайдачний видав приказ щоб козацькі судна ховались за кораблі флот завернув зараз додому
Коли був малим мій Семенко я не мазала його так і то для дитини ліпше
Вони завжди лишаються загадковими для володаря
Вона запевняла що пригода скінчиться тим що я таки як-слід зазнайомлюся з вами
Навіщо ви тьотю стільки п'єте
Обдурив мене
Тупа синіми ногами І вгорі спиняє зір
Підіть та запитайте
Плекали ростили
Він розумів що Гамід приречений але жалю до нього не відчував
Та це не спинило завзятого козацького ватажка він перейшов за той рівчак біля Чорного моря вдарив на Перекоп із тилу здобув і поруйнував більшу його половину відбився од Нуреддина-султана що прийшов на поміч і 16 жовтня повернувся на Січ
Ні не треба
Чи такі на світі люди
Чиста
Хто намагався вирватися із полум'я і прорватися через лаву натикався на багнети
Хіба господь не бачить що не карає таких відступників не розверзає під ними землю
Змисл дотику як ми вже згадали служить нам до пізнання не тільки форми тіл їх консистенції поверхні і температури але також їх віддалення корегуючи тут ненастанно змисл зору
виростом сказали тополі бризнем піснями сказали квіти розіллємось сказав Дніпро
Є вже Володько
Бо казала та й казала як кричав він бідолашко коли довідався куди ведуть і чого ведуть
Ви очевидно забули з ким маєте діло
За півгодини сидів у ванні з теплою водою яку встигла якимось чудом нагріти баба Галя і думав над отим простим і таким виразним словом утікати
Вона йде хитаючись наче од вітру валиться часом спиняється і низько нахиляється немов шукаючи чогось
Обоє були ми дуже поважні й зворушені
Вістовський пекар з яким вона зв'язала нещодавно свою судьбу заробляв добре а літо жниво для крамарів
Щоправда ті лицедійства мало хто бачив
Медом шклянкою
Одним словом здорово жив і крові з бідного люду посмоктав чимало
Навіть у часи найдружніших стосунків і найглибшої покори татари не любили коритися султанським наказам
Гамір змігся але був се вже не понурий тривожний гамір прибитої безрадної маси се був веселий гамір пчіл що і для них настала весна і зацвіли цвіти і ожила надія щасливішого життя
Він нічого більше не писав але вона певна була що він тепер обов'язково залишиться біля неї бо не вік же йому воювати за революцію і страждати по фронтах мовляв тільки його та ще двох здаєтеся нема на селі а решта давно вже сидить по своїх хатах
На його жовтуватому обличчі появилися рум'янці очі сіли спокійно в орбіти тримався він прямо виставивши вперед коротко стрижену рідку бороду
Маруся ледве дихала
хіба що в самогубстві
Наша людина космополіт
Дружинін скрутив козину лапку й закурив
Тобто
Дідок атестував а в Андрія помалу опускалися руки відлипала спина від дверей і очі дерлися на лоба
Ігор тут
Тим котрі хочуть досягти того дару і йдуть від миру вслід за Богом началом є п'ять таких ступнів
За додаткову невсипущу працю вони навіть відмовлялися від оплати
Вона допомогла йому піднятися відвела до сусідньої кімнати
Crand rond
Хан Котян наказав стерегти мене пильно щоб не втік і кував я шаблі наконечники стріл та списів кличі 36 вісі для кибиток стремена броню для шоломів та панцирів
Зрозумієте колись
А тут і справді
Андрій зітхнув
А яка артилерія
Тож вибирай що краще
С н і ж и н к а благаючи
Та й що це я вигадав
Винятково красивий
А якщо нічого корисного не вийде я віддам
Це плато не було вкрите лісом
Роз'їзди
От як в майстерні щось виточуєш або стругаєш усім тілом розумієш то це останній пруг чи стружку здіймаєш
А як на вашу думку Григоріє Павловичу мабуть той хто перший побачив той найбільше й зна про це діло
Гадаєш нам не ясно що ваше всеслов'янське братство лише більш-менш пристойна ширма
Сідайте о. Артемій обізвався тихо господар от я наллю вам чаю
Невже ж не можна тому лііху порадити
Все жарти та сміхи о бодай вас
Справді музикальна Доро відповів я на її жарт цілком спокійно
По прочтении эпизода из летописи Конисского друзья повечеряли и разошлись
Швидше
Ну чого дивишся сердито кажу я
Давно перестала бути малою а жити хотілося
Але й цей їй дуже приємний їй приємно що він із такою побожністю покірністю жагою дивиться на неї її хвилює коли він говорить їй на вухо непристойні слова її кидає в такий солодкий жар коли він коротенькими швидкими поцілунками ходить їй по руці до самого ліктя
Обігрівшись і попоївши кулешу стара швиденько дрібуляла по снігу опираючись на палицю
Про місто Білу Церкву я взнав уже потім
Я не залишу їм як це зробив Батий їхньої Софії
Уподобав козак дівчину соромився товариства раз по раз оглядався але й далі вився біля неї щось говорив говорив і усміхався
Смотри для твоих русалок осталось здесь еще много цветов
У нас були 4 відділи піший де я кінний гарматний та технічний
Я про інших хочу писати цілком спокійно цілком так як буде мені приказувати настрій
Такі й золоту гору розімчать
Я п'яниця вічная
Що лаємо то лаємо бо ж останнє від рота відірвали обізвався дід Євмен
Чому
Ну то так не дощитаєшся це настояща статистіка
Ол е н к а
Після обід надвечір вони виіхали
Але вже не на тих що у вагоні а на тих що напирали зовні не пускаючи їх обкладали їх божевільною матюкнею як розпеченою смолою з усіх боків згори знизу і вздовж і впоперек
Це ваш біль я хочу це зрозуміти
Тута ж визирали обличчя декого із селян і міщан
Плакала бо любила землю город поле а мусила варити їсти цілому табунові пажерливої челяді
Тут не ростуть навіть дерева
У ту ніч ти мене питала що тобі робити і я сказав ти жона брата мого Ярополка якому віддаю честь як князеві тобі такожде належить честь і слава як княгині
С 398
Загадка
Він сам підступив до Турманші й подав їй руку
Із-за Архангельського собору з'явились свічі ризи блиск образів
Комашко незабаром заспокоївся і поволі колотив чай ложечкою він не зводив гострих очей з Фесенка
Вони подібні до людей засуджених на смерть і звиклих до тюрми до своїх камер до самої думки про смерть
Звенигора який стояв зовсім близько міг би заприсягтися що у нього затремтіли губи
А тепер розказуйте
Знаєте такого цікавого діла я в своїй практиці не тямлю
Навколо лунали крики стогін поранених змішувався з хрипом конаючих козацьке слава і турецьке алла зливалися в одне страшне протяжне а-а-а
Сидицяне точніше сідіціни народ у Кампанії область на Півдні Італії
Глядів у той темний кут душі най
До нас прийшов Михайло Олександрович Бакунін чудом врятований
Одначе до тієї кулеші теж спочатку потрібно було дійти
Варка
Її серце покотилося з грудей вона нічого не могла вимовити
Опера Верді
Це якесь немислиме непорозуміння вони стали ворогами влади котра дала їм землю дала крила для вітряків міхи для кузні відчинила перед ними двері в прийдешнє
Такий велет а був зараз зовсім беззахисний у своєму горі
Віра затремтіла
Хрещений
Пішла й дружина Павла Денисовича
Видно кожного тривожила думка про недалеке майбутнє що могло бути для руського війська фатальним
Не поминайте лихом
Сонце шкварило як огонь
Не знаєте ви де раки зимують обізвався Бородавкін
о. Артемій
Тонкий чистий спів щигля дзвенів у тихім воздусі мов скло
І гортає Докія кожну хвильку відому Середульший секретарем райпарткому Із-за Одеру з фронту прибув додому
Правда в інших книгах дуже бояться мову нашого селюка до рівня хоча б якогось слюсаря дотягнути наче це загрожує робітничому класу чи інтелігенції
Хай їде
Я сказала Він не пройдисвіт
Так він як ув'язався за гагарою
Я писатиму неодмінно
Звільнив Гирю з черги в підводи бо віявся за його дочкою і продавав наше більшовицьке движення
заскакали радісно згуки і Іван з жахом побачив як виткнувшись з-за галузок затрясли головами бородаті цапи
Почуєш та й скажеш тоді чи прийде тобі по нутру
Постривайте
Одначе й заповзятість дубілів не обійшла його стороною
Маю багато надії що одержу яке місце
Те ж саме і з Івановою лавкою
От вона й знову збираючи хмиз над Почайною побачила воїна що йшов у травах а помітивши Малушу рушив до неї
Чом вона вас до схід сонця Була не втопила
Може плакала
Мене заманив сюди привабливий шматок простору зарослий бур'яном травою і рештками старого саду з покрученими деревами на яких все ще червоніли перезрілі овочі закритого від півночі стіною пралісу десь з часів індіян
Барабани б'ють там-там-та-та-та
Калина коценіла в головах з оксамитне чорніючими від німого ридання губами
І вона причинила за собою двері
Пригадав собі європейських монархів що жили без гаремів
Провів нишковим поглядом його постать аж за кущі глоду й ще постежив чи не вигулькне вона ліворуч од кущів
Чого ж ви їхали до султана
Знаєте як купувати землю пожартував
І коли ми вийшли в фойє то весь час то тут то там чули прнглушені голоси Оцей
О мені дуже приємно чути це з ваших уст
Бачиш навіть Іруся не знає
А як умру заповідаю з собою положити
А н д р е.
Копа чекала
Мала на собі шовкову ріклю 16 довгий новий багато вишитий кожух із звисаючими кутасами 17
Пiдходить вглядається у вiкно
У Робінзона було навіть кілька рушниць
І тільки тес эр Стах підхоплюється з ліжка тягнеться усім їідом на стук
Ріднесенька моя заквилила тихо Як же тобі важко лежати в сирій землі
Козаки лізли з усіх боків на судно кидали барила з порохом кричали пу-гу рубали шаблюками направо й наліво
Є в ф р о с и н а
Полова на котру ми здобуваємо потрібне для нас
Дід рудий баба руда
Дмитро Іванович низько вклонився й широко розвів руками мовляв закінчилася тим що ви всеросійський владар підкорених народів стоїте зараз тут на святій землі колишніх запорозьких вольностей а я нащадок того лицарського козацтва мушу давати вам пояснення до реліквій нашої славної історії в музеї
Це так
Г і л ь д а Що кажеш ти
Та чого ж так рано відспівали
Гнат
Вівці ліниво згинають коліна тремтять на тонких ніжках і трусять вовну Гісь
Довго рипiли жеравцi* *Жеравцi-блоки щось вигукувала в пiтьмi сторожа нарештi торкаючись протилежного кiнця рову гупав мiст.
І що запитала Малуша голосом що тремтів від хвилювання
В першій же кімнаті він побачив Матроса
Ну чув же бачив мов наяву
Слухаємо як вони розказують та хваляться і життям і людьми та хто ж не зна як-то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині
Теє слово всім давало То розвагу то пораду Слухачі співцю за теє Ділом скрізь давали раду
За рубежом
Казали що саджаючи в неї в'язням зав'язують очі
Ой люлі ой люлі да
Де ти їх візьмеш
Що нового там відразу ж змінив розмову господар киваючи в бік неба
З вікон здивовано позираючи на годин пики виглядали вчителі
Як ріпки найдешевших дрібних
гойдається на вітрі тремтить безнадійно над дитячою агонією
І доки ми не розкриті доти можемо сподіватися на успіх
Пугач ввійшовши поклонився кошовому
Поскаржився на горло учень повітового училища Сашко Кир'яков звичайно в класи його не пустив
Що ж це значить
З чортом Сироватка за все життя мав тільки одну лиху приключку
Коли й Сидір якраз настиг на ту раду
Молодший від неї нежонатий літ сорок може жив коло неї й Василя і помагав у господарстві
Та я вже набив руку Гервасій Семенович деякі бумаги і сам умію писать
Що жде його в цьому домі
А повноту життя на кілограми
Що ти вдієш
Сів на траві протер очі й побачив перед собою грудасту дівчину в синій косинці й зеленому фартусі
І води принесла і самовара постановила а ще ніхто не вставав
Дідо з тим мав такі гризоти
А там будуть співаночки по горах співати
Ге
В о з н ы й вышед вперед на сцену
Війт
Деякi дядьки нахваляються йому хату спалити а дехто навiть з начальства без солi з'їв би його
Ну звичайно не розумієш усміхнувся Палій бо коли брав мою сестру Варвару в Борзні то не питав нічиєї згоди ні її ні батьків ні братів
Ні-і
Деякі розкопи на острові були недавні й Кайдан сказав що робили їх запорожці шукаючи скарбів
Того що повідали люди Малуші було мало
Троянці сами то пізнали З малої речі пострадали Як то читатель сам уздрить
Туга у Христиному серці росла все більше та більше
Поки перебралися через греблю почало сутеніти
А я вас у фойе виглядала думала ви там чекаєте
Коні почувши житло легко йшли по твердій дорозі
сказав Тарас
На бархатний сезон
Така я люба тобі
Та це я обізвалась молодиця
П е т р о. Не влаштовує
Його помічає і десятник Аяп
Стомлений сідав на край могили і трудно й часто дихаючи прощався з небом і сонцем з водою ставу й вербами з вогнем калини й ніжністю стрімких тополь
То він ще живий здоровий
Скажімо ось тут показав на паперову купу в кутку лежать усі матеріали за останній тобто минулий рік моєї суддівської діяльності
У церкву коней
А коли
І вже замість неї виростає білий горбок схожий на замет
І коня оддав
Зразу ж за мурами тюрми Григорій Стратонович потрапляє Маркові в обійми
Та я й сам знаю що пірати Пушинки і крилатий чоловічок розбіглися як тільки відчинив я віконницю
Він не пізнав голосу свого але од того грубого крику всі почули себе вільніше і кожний намагавсь показати що він не злякався
Як це
Його неначе хто руками здушив за горло і не давав дихати
Ви не маєте права забелькотів каліка
Хто б нам те пробачив
Чора мій племінник
А як той звір що живе в лісі й страшно гарчить
А коли стежина ставала вже дуже стрімка взяла султанка звіра за поводи і пішки йшла перед ним додаючи йому відваги
Трохи вгадали пробурмотiв я
На жаль
Рій мух знявся з його лиця й загув попід стелею
Поблискують весельцями
Я мовляв мушу негайно йти з нею і я найду такий чудовий закуток який мені й не снився
гукали ті що були напереді
Падіння
References
Павло Платонович
Вона судилася хіба що пророкам апостолам та поетам які пливуть по життю в золотих човнах
Ой Боженьку та де хоч ти
сказав Бубела обтираючи долонею змокрілу брову
Микола ввійшов у хату достав з полиці псалтир розгорнув і почав читати
І косовиця тота доба самої оживленої і самої поетичної польової роботи не внесла ні життя ні поезії в загальний мертвий вигляд підгірських осель
Хто може тут нагороджувати
Хочете пересвідчитись
Вони були без сорочок
Розпочали Василь з Катериною які гріха за собою не чули і які може й грішно тішаться з горя матері та її улюбленця
Там їх зальотчиків біля неї такого що за день не перевішаєш хто сватає а хто візьме се то вже вона знає
Все те вона вложила до маленького шкіряного саквояжика наділа на себе шубу і калоші поверх черевиків і замкнувши за собою покій та взявши ключ до кишені вийшла на вулицю
Брр яка гидота
2-а с е с т р а
Устала мовчки й почала зіходити з рундука
Він чує що замирає
Степан мимоволі почував до нього симпатію бо юнак той здавався також самотнім як і він сам
Скільки дозволяла темрява Коцюбинський вдивлявся в обличчя свого товариша і вчителя
Вона не наслухаючи чула кожне слово вимовлене старою Мартою та старим Якимом
Ов-ва сказала лише згорда і повела спущеними очима по воді
Сидір наклада заліза
References
Милий Степане Васильовичу ви ще не дізналися я вас просила де тепер Добролюбов
Для такого курорту добре
Світлі ріки отруюєм небо зробили звалищем нечистот
Не знаю мій друже
Павло ще більше ожив
Вважатиму це за свій приємний обов'язок і честь одначе чому саме мені випав цей жереб запитав Яків
За нього всім нам знімуть голови
Висвiтлюється лист
Бог поклав мені на плечі цей тягар і він нас розсудить
Це її набої так немилосердно чухрали ліс
Пиши ларнику
Любити
А від тих довірених слів Світозарова місія не забарилася стати набутком каганових вух і в сумнівній як на його розсуд версії
Агуш
Ох тільки зітхнула Наталя Олексіївна інколи я почуваю себе гідом у музеї бо хочуть подивитися де пишуться статті для Колокола і Полярной звезды як живуть видавці
А може кулі тієї ще й не відлили мамо потішала її донька
Боїться церковного суду суду божого коли людським знехтував
Робіть вже ви тату свинюшники
Вона таки не втекла його рук
Через майдан дибав на довгих негнучких ногах рибальський отаман Гринь Жмурко
Вона знову каже що я її м'ятежний син зовсім замучив себе
А хіба партизани в болотах сидять
Сам він належав до роду Сичів
Жарт
Бачиш якi на нiй квiти i хвалиться i соромиться хвальби щоб я часом не пiдсiк її насмiшкою
Були поранені спитала тихо Галя
як його зразу ж обступали козаки
Не кажуть правди тим хто помирає Ні тим хто у дуренство впав безкрає
Першого дня Сара ходила мов божевільна її серце краялося від болісних почуттів і сумнівів не виказати губернаторові Ґонти означало на думку Сари те ж саме що своїми руками віддати на смерть тисячі уманських мешканців а виказати його це було все одно що погубити Залізняка з повстанцями її братами по хресту загибель яких спричинилася б до винищення всього православного люду в краї
Буду там де ніхто мене на падлючитиме
На зріст то вона й добра та на умолот не теє
Е р о д і й
Заморські вина на обіді Латина звичайні домашні настойки одначе приготовлені на привозних південних фруктах
Сыч отложил книгу
Здавалося одна мить такої зустрічі буде найщасливішою хвилиною в його житті
Гарячка менша
Література складається з творчості життя літературне з розмов літераторів
Знов умлів
В серці так і заворушиться щось сильне сміле
Ви мертві проказав дзвенячий голосок
Вадю Бог є
Так как же батьку атамане где же искать помощи
Кайдаші переїхали греблю виїхали на гору і в'їхали в Бієвці
Може саме на таких людей і робитиме ставку епоха в цей вік наростаючих дисгармоній
Ось місце те тут станемо панове табором гукнув спинившись біля вербового густого гаю Лобода
Гамід хотів прогнати її але циганка відгадала його намір і вчепилася темними скоцюрбленими пальцями в рукав
Джурджа
Як дивно на світі ведеться
Попрощавшись з товаришами як міг я бачити досить навіть спішно присів відтак коло мене між тим коли вони вклонившись нам а радше мені якось недовірчиво віддалилися спішним кроком у противну від нас сторону
А будет так как бог даст отвечали они
І церкви з срібним гудінням дзвонів і золоті ризи священиків і голоси ангельські голоси під голубим склепінням з розпростертим на ньому богом Саваофом 5 і все це теж як синенькі зошити для народу
Зараз усі навіть діти дівчатка Тата і менша Ольга не хотіли йти спати поки був Іван Сергійович
Дивно подумав він я ніколи навіть не здогадувався що повітря таке солодке
I свiт великий i прихилиться нема тобi де промовив вiн
Ти диви й мене дряпнуло
Як у цьому відчувається народ хазяїн усього
Йон каже що ми ідіоти проговорив понуро Володько
Чом яблука не рвем задарма Із дерева життя й знання
Звичайно племінники Святославові сини так просто не поступляться Києвом бо котрийсь із них чи Гліб чи Олег чи Володимир чи Всеволод Чермний чи Мстислав захоче посісти батьківський стіл та що вони вдіють навіть гуртом коли мене підіпре вся могуть Чернігівської землі
Тому вирішив усе і передати усно
Він підвівся з-за столу й підійшов до бюрка
Т 1 С ЗО
I за цю мету всi нашi сили весь наш час
пригадувала то се то друге Марина і все дедалі робилася лютіша
Я згодна
І хай но журиться без пас
І думаю 'настав час чаклувати над низькорослими сортами бо в стеблистих соки землі йдуть не так у эеряо як у солому
Житимете у нас
Допоможіть
А це ви Тедзику
А кого вам треба питаю його
Можно вас просить поужинать со мною
Ач який лицар об'явився своєї мами
Повинно буть бо сонце стане
Хвилину ворушив там пальцями відтак вийняв фотоапарата викинув порожню котушку
Хоч би чогось трохи пожувати або хоч покурити
Вони всі любили мене я прагнув їхньої любові мені і в голову не закрадалася думка що є поміж ними мої недоброзичливці або й вороги
Про вас говорять що ви щасливий і вдоволений чоловік і завидують вам те обізвалась спокійно
Легко вам остерігати коли стали в обочі од людей а ближже до бджіл
А як вони схотять видати їх монголам то що ж ми порадимо
Та мало надій щоб це здійснилось бо кожен хохол сидить і думає про гетьмана
І нехай
Дякую мені не хочеться чаю
Я нікуди не поїду звідси сказала Махмудові Єлена
А про ваших рідних я вже сама вивідаю сказала Феодосія звертаючись до Звенигори
Незадовго стану повнолітня а крім того маю після вашого приказу шукати реформатора
Не варта вона й доброго слова
Ты как солнечный весенний луч здесь на чужбине и отогрела и оживила умереть за тебя
Аксаки бачили що діти пристали до Петра цілою душею що те що скаже пан Конашевич є святе
Швидка течія підхопила втікача і понесла на середину ріки
Навіть завивало на голові має відьомське
Як буду священиком то ваше благословеніє або ваше преподобіє або превелебіє а тепер ще я не маю величанія
Вікна гаснуть тільки одне на найвищому поверсі слабенько горить густо-червоним світлом
Мов стрічка рвучись безладно летить па екрані прискорюючись мигтючо до хаосу так щодалі швидше в міру того -як входиш в літа відлітають дні місяці роки
Вечеряти
Чи ти здурів смола дурноголова Чіплятися тепер не до ладу
Що я панночка яка-небудь од вистрілу в істерику впаду
Вона уважно проглянула аркушики
Приреченість
Пісня була весела і журна одночасово як і життя людське
О благодарю вас товарищ
Розкажіть полковнику що бачили і що чули
Але коли Сивоок глянув на Ситника очі в того були безбарвні мов у хижого птаха
Ні сорому не боїться ні ганьби
Пройшов Максим разів зо два кругом чаркою на дні барила тільки торохтіла воронка
То вона через кожний тиждень буде водити регоче Мар'я
Чи ти мене не любиш чи може зненавиділа мене ще в Сенчі
Ще наше не пропало
Так воно й було насправді
Був
Ти прожогом метнувся долу схопив тремтячими дитячими пальцями редикюля й подав
В переказах про Соломона і Китовраса ми знайдемо багато дуже поширених казкових мотивів добування рідкісних предметів для збудування храму добувається камінь або черв шамир завдяки якому можна дерево і камінь обтісувати без усякого шуму боротьба з чудесною напівдемонічною істотою яка теж задає загадки цією істотою є Китоврас необхідний для допомоги при добуванні шамиру закляття демона що повстає проти свого повелителя і вміщення його в посудину викрадання дружини Китоврас завозить дружину Соломона і нарешті мотив про гордого царя чи не найпопулярніший у всьому циклі
У школі я познаходив деякі папери оддав Наталі Миколаївні
Ти так поривався в Болгарію до своїх гайдуків
Ми довго стояли трясучи руки як це завжди роблять ї вороги і друзі
Та воєвода вже підвів очі на Добриню
Що ти будеш робити з ним запитали мене деякi хлопцi озираючи зависними очима гарну добичу в моїй руцi
Там завжди калюжа і болото навіть у найсухішу погоду
Та не скінчився підступ
На більшості облич печать страждання і радості
Йому здалося що мати подивилася на нього докірливо
Аз якого царства з якого государства
Східні люди гидували користуватися чужими речами кожен віз із собою все своє до того ж нужденний побут кочовиків за тисячоліття навчив задовольнятися якнайменшим окрім того коли б у караван-сараях зберігалося своє начиння килими міндери довкола них неминуче збирався б бруд цей розсадник страшної чуми а так досить було побризкати кам'яну підлогу та промести її віничком і місце для нічлігу готове
Ці теж такі прожигателі життя й кишень може кваліфіковані інженери а може й кваліфіковані літуни а може те й друге разом
Це певно італіянець або якийсь венгер з Семиградії подумала Гризельда й вже не зводила очей з чорнявого Єремії до самого королівського палацу
лунало там
Зрада
Доман повернувся до сторожі
Максим почав лабузнитись
Таких натурниць зроду ще не малювали
ЯВА VII
Непрохані чи прохані зграєю змовників що видають себе за конституційний народний уряд втелющилися па чужу землю і гвалтують її колесами танків
Ви женете нас на виразну смерть а хто як не ви завинив що ми мусимо вмирати тут на ваших полях
Йосип що сидів із розтуленим ротом мовив
А яка ж буде кара
То знай
А якщо ви ватаг то скажіть своїм хай не лоскочуться
Що б мені сказали
Страшно розказувати
Ваш син паніматко то єсть найперший у світі лицаж вигукував пан Мартин
Проте натираючи віхтями Діогенову спину плечі й груди здираючи з них двадцятилітній леп вони не покладали і в думці що саме в ці хвилини вирішувалася і розв'язувалася найважливіша філософська проблема
Я йду
Треба щоб вогонь не згасав на полонині
Дядько почав гніватись
Відходять і не вертаються
Гм і коли вони встигли
Був-таки як справді живий навіть губ не стиснув
Петро похнюпився але жоден м'яз на його обличчі не здригнувся
Пообідавши розійшлися спочивати
Отепер ми посіли
Як і тоді на маневрах сім днів і сім ночей тривав штурм Вавилона
Не журіться мамо з усміхом одказує він Ось незабаром як бог поможе не буду й з хати виходити
Давай змайструємо гарячу вечерю
Одного разу
На шляху забурчали машини
Він жив тоді дуже похмуро вражений до глибини душі викривленням тих намірів і почувань гарячого радянського патріотизму віри в народ і партію які він вклав у образи свого твору
Сама
Не багацько й не мало а так саме добре для молодого урядовця на перший раз
І мене швидче випустять ніж тебе
І два рази в тебе тато є і два рази мама є а проте коло тебе сирітство
Який же день призначите ви для нашого весілля спитав Фесенко ласкаво поглядаючи на Навроцьку бо йому дуже хотілося хоч би й зараз стати під вінець щоб хутчій забрати Манині гроші
Основою життя є не клас а людина
Тонкі його уста тісно затиснені
Її очі спинилися лячно на мені і вона відступилася від мене
Зашуміли козацькі знамена
Тхне вогкістю зів'ялим листям м'яким тліном листопаду
Ганна поралась коло печі
Другого дня він не виходив на люди навіть у дворі ніхто його не бачив
І часом ті люди були могутньої будови атлетичного складу
Не сплять філософи сказав Григорій і простягнув Михайлові руку
Юлія якусь хвилину мовчала а от схитнула головою промовила рішуче хижо
Та ще якби лиш це
Так сказала вона мій брат лірик не написавши як сам не раз говорив ні одного вірша в своїм житті
Вголос читай попросив я
Я не бог
Але ви християни хіба ваш бог дозволяє рабство
За селом високо в небі над молодими пшеницями кружляла гайвороняча зграя то розтягалась у довгу чорну смужку то знову зливалася в кім'ях нагадуючи дикий бджолиний рій
h1 Чотири броди h1
Так
Сухо тріснули постріли
Брат наш Кайдан-бегадир що пішов через край волохів буде перед нами в домі Арпадів здобуде їх столичне місто а яку ж славу ми принесемо з того походу
Та так скрізь по селах говорять
Гнат обніма її тулить до себе
Ваша ясновельможність допущена велика несправедливість і я приїхав просити у вас допомоги й захисту
Ви безпартійний
А навкруги трава зелена небо широке пташки летючі
А вона мовчала й слова не промовила
Коли Надир-бей подивився на малюнок мечеті на папері а потім на її модель у глині він перелякано спитав А не впаде
Вічна облуда дужого вітрило і кітва корабля людського життя
Вона спала в сукенці лиш ноги накрила кінцем капи якою була застелена канапа
Чи ж міг сказати їй про це
Ані капельки одказала Мар'я спокійно
Ну й що ж
Гетьман послав Виговського просити їх зостатись на обiд
Розсипався з грохотом
Вавилону нашому потрібен мир
Він пускає руку й дивиться на мене чи я кажу це свідомо та з розумом
Та за що ти клянеш його так
Переночував Степан у церковного сторожа а вранці пішов
Збирайтеся на Софійській стороні
Лежачи у темноті Гнат боявся поворушити— ся і присунутися до неї
попрохав козак
Вона стягується щойно голову відділено від тіла
Галичанин-дід з люлькою в зубах що сидить перед огнем і згадує своїх синів
З того що навіть не почулося характерного клацу під капотом зрозумів що справа не в клемах
Я не дозволю сміятися в дивані насувався на нього розлючений Лютфі-паша
Да
Найкращі з них це ті що вчилися в Миргородській керамічній школі
Слідство може й має рацію
Маюфес
Він уже був канцеляристом коли якось одного дня його викликали до керуючого і наказали зробити загальний опис Коліївщини як у народі називали повстання в Уманському повіті
А ви собі думаєте Слава богу що пудель
Невже
Все життя шкодуватимеш друже мій за тим що не пішов сьогодні на прогулянку
Паню привезли на її колишнє подвір'я на хутір
Дід Лука ніколи не говорив вистрілив чи стрельнув а завжди він говорив попхнув
Посередині стояло сирно довгий стіл збитий з грубезних дощок попід стінами дощані нари на стінах порозвішувана зброя в кутку ікони
Зеленський відправив свого писаря і привітався з гетьманом
І брали ножі і точили ножі а Стеньчине слово лунало по оселях виходило з лісів відходило далеко-далеко
Візьміть метал і ви скажете що його не кожної хвилини випустиш із мартена і ківш мусить бути на місці і виливниці готові а найголовніше мусить зваритися сталь
Он там в кошику й пляшка наливки а друга перцівки
Дідові гарячі зливи і писарів розкотистий сміх тривали кілька хвилин
Гинемо
Чорнобай з огидою відштовхнув парубка від себе
Краще повіситись йому на дзвіниці ніж іти туди
Але вигляд Володька зовсім не нагадує грошовиту людину тому його обминають
Обачний розсудливий поміркований він у найкритичніші хвилини не втрачав спокою та самовладання
Коли ж горе і біда постигне то аби б він був біля мого серденька він не дасть мені сплакнути а як приголубить мене то і усю бідоньку забуду
Звичайнісінька дівчина що була може навіть непоказна для інших для нього вона виділилась з-поміж усіх людей яких знав і знатиме і вже стала найріднішою незамінимою з цією безконечною ласкавістю погляду з маленьким носиком і ямочками на щоках з п'янливою принадою знайомих призначених йому для поцілунків груденят
Нікітенко все це важко осмислював і врешті зрозумівши вдарив кулаком по лобі
Незабаром понад городом понеслися голосні хвилі полкової музики
Чим годуватимете себе дітей своїх коли всіх триматимете при собі
Та що й казать
Вечеря нікому не йшла на думку і тільки тому що вона була зовсім мізерна люди її проковтнули
Три дні тяглися для папи Лева мов три роки й він прийшов реченого дня на довгосподівану авдієнцію марний і виснажений мов після важкої хворості
А хто ж таку нам кучму дав
Котляревський відчував як кров сильними поштовхами б'є у скроні і темніє в очах
Ось-ось має покласти віночок на його задумливе чоло а воно далі відпливає за хвилею
Побіжи лишень Петре та кликни
Та те не допомагало
Стару матір вже бог прийняв до себе
Д о л о р е с Та що ж тут незвичайного
Значить усі
Малий ти ще сину
Зося зблідла
Тоді поїдемо до Швеції і Данії обзивалася я і майже чула як мої очі засяяли
Цього досить
Я прикрию тебе Кузьмо знаєш-маєш
Хіба ти не народжений для науки
Але листування з Яворницьким не припинилося
Раз обізвався до батька
Прийшов і став печера
Я нікому не дам себе в обиду ї дурного совіту не послухаю
Коби й щастя нашому княжичу було таке світле та ясне як вона
Арсенові враз стало страшно
Та коли схибиш багато горя поллється по світу
Важко мені
Чого це ти не на жеребці а на піхоту насмішкувато запитав його Оксен
Але все одно по- моєму виходило
І тоді треба швидко-швидко моментально втекти и заритися в якусь печеру в глибині непролазного лісу далеко-далеко від людей від минулого від можливого майбутнього
Відтак уже не ставлений ніким прийняв присягу Шибилист Яким
Є маніфест про волю
Я горілки не п'ю а чарівної й подавно
панна дочка генерального обозного російського їде в замок Кшемуського ти ж чула це
Вона не опиралась і хитаючись дійшла до ліжка
Майже щодня з задоволенням каже Рейхель
І с тем до приятного свиданія
Дихала важко глибоко
Маринка почула тихий голос
Що їй ще лишилося
Увесь тут
Коли в Румунії буде революція
Оточили нишком той лісочок над озером і почали підкрадатися
7 Далі Розділ 4 8 Зміст 9 Electronic library of Ukrainian Literature
На обличчі йому була написана ціла поема бездонної жадоби заздрости злоби розпачу скупця надії й безнадії благання прокльону
Опроче в останній час я почав цуратись людей мені важко як до мене хтось приходить а самому ходити ще важче
Уздовж долини праворуч і ліворуч горіло кілька вогнищ над якими висіли великі казани
Ой боже ж мій боже
У них ватага є велика та все такі завзятці що й чорт їм сам не брат
LVІ
У нього так довго не було успіху що він постарів зів'яв і зробився некрасивим
І не подумайте будь ласка що у нас на Бамбурах живуть люди погані недоброзичливі
Вперше бачив так близько ворогів
Слухайте шепіт хвої на хребтах і гомін вікових віт
Хай він помилився в оцінці Драгоманова хай умисно перекрутив але кінець кінцем Драгоманов був революціонер може навіть космополіт ти ж і Драгоманова Костику не тобі кажучи добре не знаєш а ти Горобенку хоч-не-хоч а на чверть може на одну восьму на десяту на соту але все ж таки ти український націоналіст
Сувора дієта який там до біса перець
Сидіння з-під нього вирвалося телеснув собою на брук
Де там
За що ж
Після смерті мого прадіда вони ділили землю і взагалі спадщину
Чиїм велінням сорок літ не випускав з рук шаблі
Все то було йому на користь молоді лічили його у своїм стані старі не чіпали його тихого та мирячого
Запорожці випили мовчки і Сірко який не любив ходити околясом запитав
А коли скінчиться дивовижна повість то малі й старі зітхаючи шепчуть Ах яка ж то красна байка
А як не те так самих попарю
Це ж і ти добродію басурманам служиш спробував закинути гака
Скрізь на селі співало заразом кілька вулиць
Дмитро Іванович зрозумів що мова перейшла на офіціальний лад
Він у вас як живий каже оператор
Без радісних співів і викриків сумно повагом ішли старі й молоді повні важких дум
Випадок зрештою був рядовий
А що з того вийшло
Чийсь грубий голос сердито бубонів Мені набридло ждати Живосиле
Здивовано дививсь Данилко на Костя своїми великими як у Архирея карими очима
Та було таких дуже дуже мало
Тепер переконуюся що викормила собі змію
Ти кажеш був
Лисенко просить Франка вислати тексти цих пісень що Франко і зробив повернувшись невдовзі до Львова
Тільки він сам із себе а ці ще самі не вміють мусимо допомогти
Проте сил не вистачило руки знесилено впали на груди
Настусю вставай лиш серце бо вже пізно затого світатиме
Він такий милий
То ж згинь породжена мною потворо
h1 Горить свіча h1
Бачили
Він ледве заспокоїв її присягаючись що не хотів образити
А вам Петре й Павле подвійна порція
На тихому небі заблиснули зорі Огні запалали У місті
Освободившися з його рук стала як перше
Є у Феофано й те що може все зробити у Римськiй iмперiї
Уриває
Не забула
Пищать у будці як вовченята
Округ ожередів по розлогих ланах зеленої вволю напоєної дощами озимини густо чорніли свіжі вирви після вибухлих мін та снарядів
Знаю трохи-немного
Дядьку Кузьма
Боже боже шепоче вона
Не розумію
Вони мовчали
Стаття била сліпо й жорстоко
Коло нього не було ні живої душі
Негр сидів долі схрестивши під собою ноги
То це Бубка розмовляє з моєю дочкою
І то сказати чом не погуляти козакові по світу чом не подивитись як живуть інші язики
—Уже ж і так здається дня не минає щоб не терпіли
Писано було в тій грамоті що монархиня всіх нас під свій захист приймає і обіцяє допомогти нам проти ляхів
З'їсть з кісточками але цих підметок не подужає
В наше друге відділення
То були двері дерев'яні а лиш зверху виправлені вапном і подобали на мур
На телеграму Морган одповів що все гаразд і нема чого турбуватися
Ч а г а рабиня літопис
Порох душив Леоніда Семеновича
Такий білий-білий сніг прошепотів Павлюк
І до мого горя ти жалю не маєш
У четвер раненько виїхали
Я i постою бiльшим виросту трохи нiяковiю од такої уваги до себе
Нi такi не токмо поганцi-християне много їх є й серед людей нашої iстинної вiри
Вивчити що ви являєте собою
Чого лукавиш
Не маю слова щоб оповідати
Засміялася так природно й весело якби хотіла сказати
А може прийнявши до уваги останній факт шлюб Целіна у 1896 році можна й по-іншому протрактувати три жмутки Зів'ялого листя
Ти не покинув мене
Так відчуваю бодай я старосвітськість
Хто бачив її в церкві не всяке протовпилось і я каже бабуся тільки коло церкви стояла та на ті воли дивилась та дивом дивувала що зроду таких волів з такими пишними рогами не бачила
Тоді я сказала Кукові що я хочу просто бути його любовницею я хочу віддатись йому бо мені скучно жити
З'явіть мені чи про таку любов казав Спас яка в трапезах вельмивигадливих і в питті різноманітному з музиками єднається чи яка правди й людського спасіння хоче і прагне відкрийте це мені
Мунгал довго не помічав його погляду він був зайнятий іншим
Степ сторожую сказав дід Лука
До Стамбула прибув тайкома заліг у неприступних нетрях сералю нікого не підпускав до себе не хотів бачити навіть Ібрагіма відмовив у зустрічі самій валіде тільки чорний кизляр-ага поночі водив до султана то Гульфем то інших одалісок привезених ще з маніським гаремом і тепер вони були єдині хто міг хвалитися і пишатися милостями й увагою самого падишаха
Антін в'яло минав квартал за кварталом
Нащо ти топтав до неї стежку нащо заручався коли ти не думав її брати
І може я повірив би наївний чоловік у його доброзичливість забувши що він майор із кадебе якби не запримітив що Сергеев збоку стріляє в мене насмішкуватим поглядом і губи його кривляться в іронії й увесь він схожий на мисливця який призачаївся у засідці збоку й тому не потрібує грати іншу роль ніж ту яку йому визначено він розуміє що майор Василенко уподобнюється котові що тримає під лапою мишу тримає і забавляючись муркотить
А враз похитнулась і з стогоном непритомна впала до нього на пісок
Нічого не зробиш їм очевидно прийдеться приготувати котлети
Настала б весна як тільки заспіває в полі жайворонок спорядив би я свій плуг та попереду подивився б як ідуть мої круторогі з двора на поле махаючи головами
Не кричи Мартинеї Сам міг би здогадатися що таких жінок як я в неволі не посилають доїти кобилиць чи полоти баштан
Дорошенко на минуту замолк видно было что охватившее его волнение мешало ему говорить
А мурза нахилився з коня пальцями взяв Стеху за підборіддя
О дурненька дурненька
Ось тоді й дізнаєшся чого вона варта і чи все купується-продається
Ой Устечко
Виходе
Ото твоя мама хлопичку
Щоб сьогодня вночі добре працювала
Вже їдуть їдуть крикнув хтось із юрби
Нагадували перших християн в римському Колізеї кинутих на поталу диким звірам
Я лежу з заплющеними очима й мені здається ні про що не думаю
Він одразу вибрався просто через поля сади і долину до Рони
Не голоси і без тебе нелегко суворо обрізав
Катерина знала що вперше на віку так грала бо вперше на віку постерегла що не дано їй щастя-долі на землі безневинно що її обминула доля
А як же Тайфун Маруся
Де ти
Ох які ж ви гидкі гидчіш від жаби
Ну
Склали зброю і роз'їхалися
І звідки в них ця пристрасть до бродяжництва
Ви бачите як чітко він перекинувся
Але ліс це ліс тут і рух і впевненість зменшуються тут здається за кожним деревом причаївся партизан
Не пущу тебе
Мої товариші стали на півкроку вперед од мене
Та вона це зрозуміє без слів
Йому треба було до повного щастя ще й певності що сестра найдеться
Ходять по городу каски суворо дивиться голуба одіж
Я слухав ці розмови під дубами і так мені чомусь робилося тоскно так жалко що світ споганіє поки я виросту і не буде вже сінокосу тоді ні риби
Я знову на вулиці
Цар доручає мені екзекуцію Кочубея і Іскри
Там також довгий викопаний ставок сполучений невеличким рівчаком з більшим потоком перегаченим поганою греблею яку вже сотні разів проривала повінь
Уляна прийшла в свою школу з чоловіком
Духота душила Санині груди
Хто захистить її та ж мене народ проклене
Надеждою хоть підкреплявся Но переміни він боявся І дух його ізнемогав
Здавайте городі летить з правого берега Сейму на лівий Не остоятись йому
Яку любов
В садах ніжно бриніли обволожені яблука і від легкого приторку вітру злітаючи з дерев щебетала роса
Та який ставний і борода наче в якогось великого чиновника
Стань
Об вечерi нiхто й не думав нiкому було поратись i нiхто не хотiв нiчого їсти
Скільки у тих людей сили яке чудове довкілля
Мiй батько теж без отого понiмаєте двох слiв сказати не мiг
І прощай
На четвертий день коли сонце без жалю висмоктувало зівсюди заховану вогкість наглі громи гармат гряд кулеметів і рушниць напоїли залізом спраглу землю
Куди
Він здобив псалтир для Ярополкової матері Гертруди залюбки зохотився полишити щось з свого вмільства і в псалтирику малої ввпраксії швидко і вправно намалював царя Давида з голодно-заздрісними очима пишно-зелений вертоград сусідський і прекрасну Вірсавію в тому саду
Людей немає
Пан штабс-капітан просить
Нехай людські очищає Душі там од скверни І від Росі одвертає Нарід сей мерзенний
На соборi на хрестi вчепилась нiжками галка i закавкала своїм м'яким голосом
Так йому було важко на душі
Мовчали тільки йшли вперед
Вони прислухались
Чи се заповіт що і його судьба така туманна колись жде
Сотник
І в Нижній вже збирався не повертатись чекав би у Нікольському своєї долі
Так після маніхвеста називають
Тут крадуть гроші
А я картуза об землю
Після війни одразу німці полонені її клали
Заверещала мадмуазель Арйон
За кого ж тебе тоді віддать
Приходь же завтра
І ось вона знову чує цей голос
Добре
В залі запала тиша
Нас матері тоді ще заручили як я жила у маминій надії
Шелестять папери пищать ніжки стола чи стільця а далі лясь лясь звук паперів об мостину
Только ничего не поймешь
Ви собі там смієтесь а ми тут тільки слухаємо
Спинився пізнав знайомі місця
Був та й нема
Горіла в пісні свічкою печаль Минулих літ єдина осолода
З того часу поле як причарувало його
Кості ваші прийме сира мати зе-ге-мля-а
Та й віддасть Успению клятий Здобич тяжко-грішну З образів московських шати Срібну утвар пишну І червінці що складали Люде православні По церквах як набігали Ми криваво славні Набігали та й не знали Що в гріхи впадали Бо Русь Руссю руйнували Москву в пень рубали
Куди-небудь невиразно кажу бо сам надiюсь гайнути в лiс.
А щоб легше було в дорозі я залишу тобі свій пояс у ньому золото
Мовчи
раптом на всю гортань гарконув дяк
Звичайна справа
Льоля горіла
промовив ніби ступив на кладку через потік
Чи бачив хто кумеднішу фігуру
Та воно не так і страшно як здається
Ще послужиш мені
То найбільший ворог
Це ж хто такий
Як вас звати спитав я
Нас чекають
а мій сусіда стогне
Не вийшла чогось на роботу
Довідався зараз про все і пан Аксак
Я й купив а він біс його батькові від своєї половини і одкинувся
Здрастуйте
Шевчик остовпів і закліпав бліднучи повіками
Щиро стискаю Вашу руку
У темряві
Що робити
I самому лихо і кінь морений так насилу-насилу допхавсь додому аж опівночі і як я розказував мерщій ліг спати
Розуміється ніхто тут не знав куди і для чого конкретно відбувається похід
Хлоп а пише
Тут нам робити нічого
Церкву посвятили ще того самого року на Святу Покрову
Пробі ратуйте ратуйте
Не вспів Чіпка підняти голову коли чує щось гукає Галю
В день суду Бялоскурські спокійно пили вино на Краківському передмісті в корчмі Брага
Куточок був і справді захисний поетичний був осторонь од натовпу наїжджаючих гостей котрі все потроху сповняли просторну світлицю
Планета наша Прекрасный мир наш рай земной Во всех концах ему чужой
Володимире Миколайовичу не ходіть до Беренсів
Знала що це марно
так-то вже величає їх
Десь прокрякав ворон його було не видно за туманом що обснував кущ верболозу по то ч бік річки
Я тобі сказати тиру Правду не боюся
Вже чую думає собі не виживу
Вийде з того що
Це нам шуцполіцаям гірше бо жандармський мотовзвод на партизанів ганяє наче солоних зайців
Не було у фільмі ні річки ні кладки ні бемц беркиць шубовсть ні революційне настроєних дітей бідняків
А може пам'ятаєш його три ворони
Це маленька спілка у великій спілці людей
До нас доходжати Смерті нашої доглядати
Давайте мамо їсти
Ще тільки на життя починали слатися дороги і так по-дурному війна обірвала їх
Христя потушила світло і вийшла на сінешній рундук
Не знаю
8 Вставай Енею годі спати Вставай і богу помолись Мене ти мусиш также знати Я Тибр старий ось придивись
І жаль їй було сама не знає чом що він їде свататься
То не глибока річка клекоче прорвавши греблю то гудуть селяни прощаючись з некрутами
аж плюнув з досади запорожець Ти йому образи а він тобі луб'є
Але з Барбаровим повелися дуже культурно як і личить людям з вищою та середньою освітою
Я не член бюро а ви як член бюро мусіли вже давно знати що це за штучка
Оце діждався діточок на старість видзвонював він зубами від холоду
Ви їх маєте
Ну звичайно ж курка
Притім були спокійні й випещені мов діти і знали його голос дуже добре
В неї обличчя бліде в очах пала якийсь огонь
Ні вони поміж розп'ятими свого сина не знайшли одначе старий Данилишин опустившись перед фрескою на коліна виціловував мученикам ноги що пробиті кованими цвяхами виціловував і казав
Проте пофортунило и тоді війна врятувала його від суду
рішив Грицько і повернувсь на траві лицем до неба
А-а пан Комарницький чи то пак Кульчицький чи як там тебе
Через кілька днів мати приїде
А ви
Вас іст дас
Потім перевела погляд на Младена
Марина коло неї і день і ніч
Все это говорили ясно и трепетавший от волнения голос и самоотверженное выражение кроткого личика и теплившиеся тихим счастьем глаза
А що буде одказав швець
Заворушився прокидаючись від сну гірський красень загомонів заграв застогнав погнавши водограї в сині неозори
Те посольство безслідно щезло па Русь не вернулося хоч відомо було що добралося під Белград і було прийняте в султанському таборі
Я бив долонями до того що вони в мене стали наче огняні
Петро Стінковий вигукував що треба допомогти республіці з останнього а коли йому закинули навіщо з Ковальчуком випакували зерно до вертепу коли була реквізиція страшно обурився і гримнув кулаком по столі
Він курив люльку пускаючи дим одним кінцем рота
Андрій почервонів Господи який же він дурень а водночас зрадів це чудесно що він має таке знамените товариство
Магазаник ніби завагався крекчучи поліз рукою до жирів потилиці
Зовсім що іншого Браш що його життьова хвиля прибила також до столиці цієї країни
Скільки раз лежачи в постелі пан Славек подумки громив усіх-усеньких ворогів які тільки існують на світі і які це були блискучі розгроми до ноги упень
Кошара з дощок і різаних стовпків розсілась над ямою мов сіре циганське шатро всередині було брудно і душно хоть кошара не запиралася ніколи всякого хто знадвору входив до неї сумерк хапав за очі аж по довшім часі можбуло до нього привикнути і розглянути добре все що всередині находилося
Підлещуючись до володаря морів Нептуна на це й натякає Венера називаючи його хрещеним батьком
Щиро вдячний сказав Тарас
В трактирі біля поштової станції
Рудольфові не можна з одчиненим екраном підходити до телефону
Арсен ствердно хитнув головою і вони повернули до кухні приземкуватої цегляної будівлі звідки саме вивалив гурт розпашілих від гарячої їжі яничарів
Грива осок та очеретів за селом свідчила що там протікає невелика річечка десь вона повертає в село посеред села висока гребля
С т у п а й
Про людей і не кажу
Двадцять днiв намагався вiн взяти копiєм город але не тiльки не взяв його а навпаки дiждався коли болгари самi напали на вiйсько ромеїв
Всім це зрозуміло
Не мені а вам заважа він втікати з полону релігійного
Зупиніться
Навіть шибеницю звуть святим деревом
Іван Васильович уважно слухав Дмитра слідкуючи за кожним його рухом намагаючись розібратись що таїлось за недоказаним чи обережно обірваним
Салям
Москва була глуха на цю пораду гетьмана та на його прохання
К в і т к а вибіга на галас в ложу
Як же інакше
Земля була мерзла і тверда і вони рубали її ножами від гвинтівок
Писали в Прилуки і в інші полки
References
Віслюк тюпачив звісивши велику голову і довжелезний караван слухняно плентався слідом за ним
Ще одне розплющилось оченя потім і це зрештою поринає в дрімоту сон як мед солодко огортає дітей
Чорний достойник став придивився їй уважно і сказав щось невиразно до жінки в заслоні
Якби ти у мене украв той мішок усю комору обчистив обібрав би мене до нитки міг би простити
Куделя
Мині Омельковичу видно ніяк не хочеться відпускати нас
Кидало їй з-над заходдя в труну золотих зайчиків
А дівчата і відозвалися до неї А що він тобі там говорить
В її вроді прокинулась не тільки романтична а може й справді артистична душа закинута в сільську глушину загублений вищий дар божий заглушений сільською мертвотою
Ба кого я бачу
Князям і веліїм болярам дісталося по чималому кушу решті боляр і ліпших можів також і вони потроху замовкали хоч військом яке зібралося при Дунаї можна було нагнати й не такого жаху на ромеїв бо тагми їхні саме ратилися в Асії
Лісовський схопився з лежака вмить вихопив з піхви шаблю й замахнувся на велетнів
Поважно і помалу
Людина яких у пас на студії небагато
Треба було негайно кінчати дискусію поки баба не набрала вирішальне очко
А він почав говорити
Та як же це сталось
Тараню він з'їв за обідом зостався один хліб та й той зсох на сухар
Туди ж прямували вiд города вози з усяким добром iшли мужi
Так скажу ж я вам що я жив тридцять п'ять років на божім світі і скажу ж я вам не маю для чого жити
На хуторі школи не було не було на хуторі й церкви з церковноприходським вчилищем і зростали хуторяни здебільше неписьменними бо навіть і до вбогого дякового письменства годі було прилучитися дяка на хуторі не було
Одні як і княгиня бентежились і ждали інші мали й повинність ждучи тримали напоготові те що мають піднести віншуючи князя із звитягою
В науку він одразу повірив
Дніпро
Істинно те що вам обіцяне настане і ви це неспроможні послабити
Ще його бракувало
Вірив
Перейшов його й побрів через другий потік
Чого він уївся на вас Іларіоне
Щез би у озеро та в тріски
Скоро похід буде
Чи може це було взаємне відчуження
Пані Марко стала від його від'їзду дразливішою і попадає часто в якийсь сумний настрій
Панна Ольга далеко мене обігнала
К а р ф у н к е л ь
Аж ось Марко
Але сьогодні вертає його Зося а у неї є така сила що віджене всі ворожі стріли
Опісля відтрутила сестрину руку від себе і скоро вийшла з кімнати
Морозом сипнуло з-за спини у душі мов у льоху похолонуло
Богдась нічого не спитав ані маму ані бабусю і ніяково і якось страшно було розпитувати саме страшно
Дух не в божому розумінні звичайно
Вона ледве підвела очі й глянула на хату
Офіцер наказав усім сидіти на місці
Падає і швидко- швидко вертиться як млинок і описує так вам і так викручує сліди
Кадильний спів з колишніх молебнів затоплює вулицю пішоходи доми натовп
Я трохи стомився
А брати поспішили до коней напоїли потриножили і пустили на леваду пастися
Іван Панасович як і товариш Матвій ще з більшим здивуванням поширили очі на чудакуватого вояку робітничо-селянського Уряду
Забравши з собою дівчину швидко пірнули в густу темряву
Павлюк
Хрокнуло й побігло
Після того як спала хвиля перекладів-переспівів що ставили собі завдання українізувати іншомовного автора згадаймо Гараськові оди Гулака-Артемовського що недалеко відійшли від Енеїди Котляревського пізніші перекладання Іліади С Руданського Антігони Петра Байди-Ніщинського та ін. над перекладами чужоземних поетів Шекспіра Байрона Гете Шіллера та ін. працював Куліш взявши за мету європеїзувати українську поезію примусити її кинути рідну письменницьку фальш і вирушити в широкий океан світової культури
А я ще не знаю скілько у мене
О Дем'ян довго придивлявся листові читав став щось нагадувати собі а далі вдарився радісно по полах і аж скрикнув
Однако делать было нечего надо было продолжать путь шагом
Обізвався серед Січі
Цього разу Золоторукий видно ждав князя а ще мабуть була в нього домовленість з К-оснятином домовленість про те як приймати Ярослава бо Коснятин непомітно кидав хитрі погляди з-за князевого плеча на Золоторукого а той не ловляча тих поглядів бо й сам відав що має робити швидко провів долонею по теплому ведмедну на княжій лавці поправив навіщось розглядний столик зачекав поки Ярослав сяде скинувши перед тим мокрий плащ і мокру шапку й зігнавши воду з бороди та вусів потім що вже було й геть незвично тіун закрутився-завертівся як иобитнй пес
Але що міг удіяти цей чоловік який не вмів скласти докупи двох слів і єдине що міг це махати шаблею під мурами ворожої твердині
подумала Мелася й пильно та вважливо подивилась на генерала ще й трошки осміхнулась
Сонце давно вже гримало над лісом але тут його не було
спитав Радюк навмання
Обличчя Галино було скостеніле а очі дивилися надумір уважно
До навіть вдало пораджу зробити що краще
Треті поскупчувались тут у цих кварталах круг райхстагу
Князь Потоцький заплатив тобі тисячу дукатів коли ти вилікував від сухот його сина
От жалко
Ще наш Дніпро-Словутиця чимало понесе благородної крові в українське море але на кістках тих мучеників встане Україна і засяє своєю красою на усю землю
Сестра осміхнулась на те й відбулася жартом-відмовкою
Трохи німецька
Свобода
Прочитай уважніш і ти мабуть сама догадаєшся сказав він повертаючись до стіни
Вона його і знати не хоче
Для добра став тісний а для зла просторий
Так
Ви ж знаєте що я ваша дочка
Чули
Їхали на возах цілі гори кожухів свиток кунтушів делій гунь байбараків усякого мужеського жіночого й діточого вбрання а за ними як зі снопами торохтіли вози з білизною шнурами кріпко поперев'язувані й рублями згори попридавлювані щоб не губилося те добро по дорозі
Яків теж
Коли не повернути через десять днів піп розгнівається знищить свій заповіт і не віддасть багатої колекції для музею
Я хтів би сеє краще зрозуміти
Ось і сьогодні прийшовши в гімназію пожалівся його мовляв збираються вчити на старості літ азбуці
Дрижи світовий капітале
Просто руками і годі
Я чомусь особливо хвилююся коли розмовляю з нею по телефону
Самі бовдури обгорілі
Старий Чумак бронзовий і мускулястий дивився просто кожному в очі примружено і посміхався
Бо йшов із добрими намірами облюбувати на терепі імперії багату на злаки та вольготності землю і сісти на ній родом своїм
Соседки глядя на все эти затеи Степана Мартыновича не знали что и думать про своего дьяка и наконец общим голосом решили что дьяк их решительно женится но когда увидели его на покрова в суконном гранатовом сюртуке тогда в одно слово сказали На протопоповне
Слава про те свято пішла кругом по селах де ще не завівся празник мироносиць усі знали що в Терешках буде справлятись празник мироносиць усім хотілось там побувати а баба Зінька ще й запрошувала людей до своєї церкви на те свято
Тільки він про це йе скаже це треба зрозуміти
Не приїде
Під час мансунів особливо ясно бачиш їхні контрасти
Його одразу оточили юннати
Ти дрімав
Прикра мовчанка запанувала в кімнаті
Володько побачив її і його жаль пойняв
Крім дружини яка нічим не виказує перед нами смутку розлуки Заболотний дозволяв проводжати його до аеропорту й мені як представникові Тернівщини та цій мудрій зараз на якихось думках зосередженій Ліді разом з її жвавою матусею котра жартома запевняє що без неї аеродромна служба дозволу на виліт не дасть
Тепер він чомусь найбільше боявся цих очей
Натякав на службу на тії невиспані ночі котрі вони проїздили шукаючи Василя Леонтієвича
Я ж тебе годувала
Ах он як
Хто їх збагне і хто почує німотні їхні крики
Енеїда Івана Котляревського виняткове художнє явище
І тоді товариш Павла Григоровича ще по робітничій капелі 1921 року Анатолій Карпович Павлюк забрав щоб зберегти всі рукописи документи фотографії найцінніші книжки і справді зберіг до визволення Києва і ніхто й досі не знає всіх пригод і поневірянь яких зазнав цей друг Поета на все життя
Значить вона тоді не помітила мене та не помічає й тепер
I через частокiл перелазив
Летіла над ранковим тривожним морем
Пан Гліб знову ходить учити
Першими йшли мужі княжої дружини
Та й коло крамних комор руки погріємо
Потім теж кинулись до вікон
Коли проходячи вулицями Слобожанської Столиці містяни бачать наполовину зідраний плякат вони нахмурюються й насуплюють брови
Магава
З усіх молодих вирізнявся один
Спідня товста губа його обличчя одвисла й по ній потік струмінчик слини
На перелазі навмисне затрималась
Жаб'яча лапка повторив Марусик і перевів на Журавля скляний погляд
сказала вона ніба маючи право па дозвіл і наказ
Доки читала ваш лист сльози текли від радості
Хіба Зінько такий святий що не може цього зробити
І Крилова там не вивчають але прийде час для його байок переконаний в цьому
так і кинувся до нього Чурай
Після того всього що він їй заподіяв
Спитай у віча 33 як віче рішить
Певно він добивався Нелиної приязні а Неля
Здавалося що там щонайменше йде рота солдат і не просто солдат а рота тяжкої німецької піхоти поуз вікно
Дивне ніколи не бачене видовище відкрилось його очам
Над річкою було дуже лунко через те всі чули і про кожну таку чвару знали на обох берегах
В усякім разі коли почула гомін людський не сполошилася як полохаються налякані і не одразу збагнула що то вже не сон
Тихо
Метелиця скерував човна ліворуч поки знову не досягнув потртбної глибини
Тепер прийшла коза до воза і сказала Ме-е-е
Може і за твоє щастя відповідає стара
II
Сніг лягав м'яко-м'яко танув На заціплений в руках наган На червоночорну рану
Що ти будеш казать дитині як воно отаке бідне плаче тремтить руки подубли
Не бiйтесь дiвчатка адже ви у город i я у город то я з вами буду йти а коли набiжить то вас обороню
I як воно все це старе й нове перемiшалося просто дивно
А ти
Свято не прийшло без злобливої настирливості нудних і безпідставних закидів та причіпок але вони примушені були вражені фактом безсумнівної великої ідейно-художньої цінності нового твору Яновського поступово хоч і несамохіть вщухати
Нас усіх пронизала думка настала остання година
Недавно були три вулики а це вже он більше дюжини
У дзеркалі що стояло на комоді з червоного дерева відбились крихітне на чотири шибки віконце столик біля вікна і два міцні дубові стільці
Одначе дозвольте нам і надалі називати вас хазяїном шхуни
Не Зевс не Пан не Голуб-Дух
Дбай православний християнине щоб не отруїтися зловір'ям єресі
А потiм пiшло нецiкаве життя
А Фріцові так дивно й чудно бачити це пристаркувате обличчя п'янички-візника що він мимоволі сумнівається чи Макс же це
Як би вона бажала побачити його душу побалакати з нею
Од власного удаваного оптимізму від брехні
Він обвинувачував себе в настирливості
А скільки червінців пішло до крамарських загребущих рук хто почислить
А другого ранку коли Володько спустив ноги щоб злізти з печі а вони йому як патики переламались і він полетів у запічок
присудить бог
На п'ятий день підвелась хустки шукає зривається ніби куди бігти
Нараз відкрила Саву
Марианна осталась с двумя казаками в засаде а Андрей с Чортовием и Лунем поползли ко входу подземной темницы
Вранці він почував себе цілком отруєним
Але якби хто добре причепився та ще щоб і кишені були не порожні та й брови чорні й голова не сива не така як оце в мене
Велика насолода робити подорож у такому поєднанні можливо простір вимагає такого напруження можливо він цим доповняється як вином і стає чарівно обезвладнюючим
Соломія мовчала важко зітхаючи та одвертаючи голову од пелехатого Романового обличчя
Чому ти так стараєшся зберегти те що віки душить тебе
Пояснення робив російською мовою
Ми побачили канонерку
Про що говориться у цьому вірші
Гість одімкнув двері
Небо із незвичайно випуклою глибиною було засіяне зорями а між ними місяць жаристий і свідомий побіди
Коли ж він дійшов до трагічного опису бійки з незнайомцем як він брикнув ногами як незнайомець упав на нього і почав дряпатися у мене в животі раптом щось засміялося пролоскотіло в горлі і вирвалося з рота коротким гигиком
Се ти
О зiтхнула княгиня Ольга вже хто хто а я добре знаю про що мрiють iмператори римськi
Вересень уже нахмурив брови сиплеться дрібними дощами розвішує сиві тумани облягає землю довгими вечорами й ночами а довколишній світ став немовби яснішим і якимсь привабливішим
Ми старі добрі люди що ллємо пляшками горілку
Он треба любить ближнього
Перехрестись моє золото
Залізні кайдани їм повпивались Мов зуби Цербера 56 у голі ноги Гребли всі влад аж потом обливались Бо потурнак ходив між ними строгий І карбачем крутим їм додавав підмоги
Якби більшість нашого славного шляхетства так благородно думала як пан хорунжий то ще й тепер можна було б урятувати нашу отчизну
СЕМЯННІКОВ
Сто спорідненостей сто звань а всі почесні як законні
Чи як ви думаєте
Він згадав зустріч з двома партизанами в хаті Василини Вакуленко і думки його закружляли в шаленій круговерті
Згодні
A
Коли воля ваша хліб наш приймайте і дітей заручайте
З верхніх відчинених і повибиваних вікон доносився галас
СУПРОТИ НЕНАСИТЦЯ
Їм треба оббігати цілий квартал це ж друга вулиця
Герцик дав знак і його люди пустилися в напрямі обложеного городу
Ти ж бачила
Але Златка мовчала мов оніміла
Казарми довгі без міри були ще поганші ніж на стеблівській сахарні
Авжеж укусить
Молоді розсипались по залі як овечки в степу і накурившись загомоніли про свої справи
I нет брат уж не здивуй
О л е к с i й
Не на те народивсь моя мати щоб мені людей на війні тратити було каже
I таке враження що ти в справжнiсiнькому лiтаку летиш
У роті раптом пересохло
Вже вас і не чекають
Він схопився з ліжка і зашкутильгав по кімнаті
О боже
Адаменко чекав слушної нагоди бо для бою не кожна година годяща
Іще поговорили про роботу в колгоспі родинне життя рибалку а потім Іван Васильович сказав
Та більшість в камері не належали до морітурі
Побачивши перед собою не козаків а сільських дядьків озброєних як попало драгуни з гиком і свистом понеслися на юрму
Він вже роззявив рота й хотів свататись
Далі висувається наперед типове обличчя бурсака який не витримав у бурсі суботньої лози й утік за пороги на Січ
Сама від себе щастя нагонить
Чхи
Інтеліґент поспішно хоч і з явним жалем покинув панночку й підійшов до дочки
От спасибі
Цікаво
Це ж фашисти можуть іще прийти сюди думав розглядаючи соти і одягаючись у викручену почорнілу від води одежу
Матвій лише ось хоче запитати
Через хвилину вони зникли в мороці зовсім не освітленої чернігівської околиці
Стояв на узліссі й ждав коли вийде або ж виїде Зоринка
Англіцьке сукно
Ліжко
Порадовський засміявся і відповів Не знаю що скаже пан круль а пан Яблоновський похвалив мене і звелів кинути заарештованого наклавши на нього кайдани у Підкамінному в підземелля
Пропив
В південних морях роблять кіль форштевень ахтерштевень шпанти ребра корабля палубні планки з тисового дерева що не гниє у воді палубні сволоки з червоного дерева твердого гідного розпираючи тримати борти палубні дошки й мачти з американської сосни
Вертливе й неспокійне знаряддя Пластун опоений самозакоханістю й поблажливою усмішкою пана Йонаша біжить у натовп гасає на спотикача кричить формує муштрує
Борисенко напівобернувся до Безсмертного
Должно любить терпеть страдать
Ви на мене сердитесь хлопці так
Де той цвіркун сидить
Голови не було а секретар сказав що він у комісії зараз по огляду будівель і радив іти туди до нього як діло важне
Як же б мені це зробити
Сіє домашнее они свое благо со временем узнав и плhнився прекрасною его добротою не станут безобразно и бhсновато гонитися за мырскими суетами и во всhх злоудачах возмогут себе утhшити сею давидскою пhсенькою Возвратися душа моя в покой твой и стези своя посредh себе упокоят со Исаіею
Як не бачу ще куди не йшло але як побачу
Все ніби гуляла з тобою в зеленому гаю та квітки рвала все ніби дивилась на тебе не надивилась говорила з тобою не наговорилась
Та розумієте які падлюки
Прикрившись щитами стали одходити
Він ніби й зараз бачить усі її деталі всі чує звуки шерехи
Радюк скинув картуза і кланявся до панії Високої
Покиньмо його стиха сказав доктор Леонардо він ще не дозрів до любови
Такого П'єтро не чекав
Микула був задоволений
Діти тяглися до матерів благали взяти їх з собою лементували
Тої миті задзвонив будильник
Але люди живуть не тільки розумом сказала дівчина
Сяйво проймає вам душу радісно затоплює все і очищав мимоволі спонукаючи подумати про вічність про безмір існуючого
Я вже нікуди ні на крок не відпускала його від себе
Хоча всі казав Терешко одним хором одним тоном вимагають єдности розуміється в лапках але тут же
Це був він і не він
Вона зараз після того написала до Кованька й дала йому гарбуза
Українська мова яку цькували й гнали в Російській імперії і на яку перейшов у розмові професор видалася декому з царських вельмож за образу імператора і вони нишком стали махати й подавати знак Дмитрові Івановичу щоб припинив цей скандал але той удав ніби не помічає тих сигналів
Ні не так називають того хто родителя продає
Та тільки не Матільдину
Знаю знаю весело розсміявся
Пародія на крилату фразу некоронованого Цезаря соціалістичної держави про жіть стало лучшє жіть стало вєсєлєє
Господи боже мій хоч би все було гаразд у Богдасика й Миті
Чекайте панове
То ви самі вашою нікчемною добротою
Мотря Іванівна викопала із землі діжечку з салом наладнала торбинки Григорію і Петру вивела їх аж на край города
Молодиці приплескували в долоні і дрібно вибивали танці
Носить на собі високу волоську чорну шапку а свита звичайна як у хлібороба
Обзивався вартовий ночі деркач доки лелека не проголосив клекотом світанок
І хоч померлих своїх вони спалюють на кострищах а від хвороб лікуються тим що носять в мішечках дрібки землі прикладені до живота а чорні чуби свої надстригають для того щоб матері їхні поклали ті чубчики у храмах якимось їхнім духам через усе це переступивши я прагнув їх зрозуміти
Як я скривджу матір
Отак вони жили вдвох
Де там
Неспокій і тоскна порожнеча гудуть у всьому тілі як завивання вітру в старій покинутій каплиці
Я знаю що ви зараз ду-ду-думаєте хлопці
Біліє пісок на круговині що вирівняно перед верандою а на піску вигріваються проти місяця кудлаті здоровенні собаки
Раніше мене з своїм начальником уб'єш розтрясця вашій матері а потім уже коні
Ти Грицьку
I коли вона рвучко як завжди розчинила дверi ми вже стояли за партами з букетами в руках нерухомо як укопанi
Ще й на якийсь прибуток сподіваюсь
Тут біля багаття й познайомилися вони
З очей падають рясні сльози по лиці
Жінки не вмирають
Ні мені не можна до церкви посмутніла й покрутила головою
Між бур'янами ввижався дід з каменюкою і ніби шелестів шепотом крізь тишу Тут не ходи бо заріжуть
Хотів заснути і не міг охоплений тривогою
А хочеться оповісти пояснити як все в думці складається до чого дійшла чого би рада як в душі не раз мов сонце зійде ні як в ній мов мелодія укладається
Я ж зловив його
Это была довольно обширная комната о четырех окнах выходивших в сад и заслоненных ветвями дерев теперь сквозь густую листву пробивались лучи солнца и наполняли светлицу приятным зеленым светом
А того мамо що мені треба буде клопотатись щоб приняли в універсітет
Варвара Хведорівна має такий вигляд що я низько поштиво вклоняюсь їй і виходжу
І бог почув
Генерал кидав на них бистрий погляд але не зупинявся мчав щодуху далі
Відбуде зміну свою робочу а під вечір як сонце схилиться на захід сідає Микола Васильович на свій безмірно заворожливий для нас велосипед і тоді тільки спиці мигтять поїхав наш учитель у степ на прогулянку верхи на двох сонцях покотив
Вигравали носами наче пастухи дудками Тут були всілякі молодці козаки і аргатали колишні посполиті і старшини колишній підпаламар і навіть колишній студент всіляких вольних наук із Києва єдиною ознакою вченості котрого лишилося обгризене гусяче перо за вухом бо в похвальбу що володіє латинським і грецьким діалектами ніхто не вірив
Хай же знають
Г и р я
Для молодих плечей легкий є неба в'юк в одноманітності не явиться нам позіх
Я скажу
І Володько починає гарячкове шукати відповіді на пекучі питання
У невеликій темній келії стояв біля столу сивий чоловік і дивився на тих що зайшли
Частіше звісно вдихає запах кінської сечі
Яке твоє діло
Кербюро раціоналізації стандартизації нормалізації і т. д.
Так несподівано сильно прозвучало слово старшини з рудими звислими вусами
З благанням помилувати грішних рабів
А звідки знаєш що так буде
Мені здається що на її губах миготить легка усмішка
С г а н а р е л ь читає Приходь я жду
Так-так
О ми добре знаємо цей будиночок
Хто сміливий
Найбільш гарячі вихопили шаблі готові на місці розправитися із зрадником
Чекай
При этом имени незнакомец сразу обернулся в ту сторону откуда раздалась эта фраза рука его державшая стакан слегка вздрогнула и расплескала наливку он опустил стакан на стол провел в раздумьи тонкой белой рукой по лбу и повернувшись в пол-оборота вперил свои глаза в собеседников последние занятые своим разговором совершено не заметили впечатления произведенного их словами на незнакомца
Так і так кажуть йому Ведмідь коня розірвав вовк вівцю задрав собаки зайця розметали лисиця курей поїла кури траву поклювали Всяке чим-небудь переступило його наказ
Спалювання кисню
Кімната її гуляє до четвертої
Бог його знає Несторе
Гребенючка прямо сказала
Задал он себе вопрос и тут же с последним напряжением постарался отвергнуть его нет это ляхи подсылают смутьянов чтобы породить смуты и обессилить их
О л е н а
Очолював послів латинян до Діомида
Уже ака мати така й дочка яблучко від яблуньки недалеко одкотиться
Однак це було для Янки єдине місце на землі що манило до себе що снилося їй щоночі що притягувало в усі дні їхнього страдницького життя
Поки їхали двором потім дорогою в лісі сани легко посувались уперед ближче ж до города над Дніпром полозки стали зариватись у пісок ледь посувались стрибали на вибоях
Треба видавати гострополітичну літературу
Простягла до мене руки ліву брову трошки ломить очі усміхаються
Нечитайло
Однотонне гуділа трубка але професор ще довго не вішав її
Медвідь
Повантажували вози різним майном свати шугали потай по Домашиному господарстві і що могли похопити перли і пакували на підводи
Вчені вони та недрюковані бідкався Филін
І вранці спіткала їх кара що стверджена
Навроцька розсердилась
Гулянки одлетіли жарти теж виступили наперед клопоти та жаль за марно потраченим добром
Пізнаю українську жінку задоволено промовив Дмитро
Його зморшкувате обличчя розпливлося в усмішці навіть помолодшало
Славута привітав Ярославну як доньку обняв поцілував у лоба повів з дітьми до хоромів
дозволяю я й починаю ходити взад і вперед
І без опію жити цікаво сказав Степан
Василь згадав про те місце про ті верби під котрими він колись гуляв і простягся на музики під верби
—А оті цикли сонячної активності
Отупілий заступ йшов неохоче у віковічний дерн і від того мліли руки боліли ноги спина
А я теж правий
Рицарський звичай що й казати
Сонце зайшло
Залишились віч-на-віч
І думав з острахом А що як навчання ще не закінчилися і в таборі нема людей
Далі пішла до дверей заторохтіла горщиками водою заплюскотіла
Мерзото
А н т е й
Знайшлися щирі люди і в Петербурзі зглянулися на сироту порадили що прочитать довірили свої скарби
Чернишевський так навчив тебе
От і добре закінчив він іронично
Налягаєш на нього вже обома руками помагаєш плечем дарма
Кованько з тих що б'ють летючу й котючу опуку як кажуть на селі
Хай сідає
Я бажаю не вам а собі гніздо звести щоб було де голову приткнути під час лихої години
Хочу всю воду вичерпати й дійти до середини океану де на білому камені лежить шабля що проти всіх і всього відвагу дає спокійно відповів мудрий брат
Довго так
Я не була знайома особисто я тільки читала й Добролюбова й Чернишевського і це такі переконані в своїх поглядах сміливі передові літератори
Мартусі ми платимо п'ятнадцять на асиґнації нову білу свиту й чоботи шкапові
Настя влетіла в хату з паляницею в руках зачинила за собою двері і придержала клямку
Він показав збірку Зосьці сподіваючись від неї похвали та поради
Зриватиму їх як листки з календаря і з другого боку їх не буде написано нічого
А в хаті вона посадовила його на покуті як дорогого гостя а тоді обливаючись буйними сльозами почала розпитувати а чи не бачив же він і її сина молоденького та й її чоловіка старенького десь там
Тисячі їх розбилося за віки на тому камені
Хан кримський за те ворогує з нами що ми пробуваючи поблизу споконвіку на степах і на морі чинили йому лихо в людях і в здобичі як і зараз чинимо а от дивно що московські царі не зброєю нас придбавши перевели наш край Чигиринський на лівобічну сторону обсадились з усіх боків нашим людом так що звідкіля б прийшли вороги та всі наші оселі попаливши а людей у неволю побравши повертаються назад
По цих жовтих застілках осені місто вступало в смугу свого буяння прокидаючись після літньої сплячки
Здавалось йому тією ніби й мертвою річкою де ніби й замерла вода з зорями але в тій річці було стільки живоття під тихим покривалом ночі
Мене чужина приголубить на Волзі в дикому яру про волю пісню там затрубить буран величний у бору
Не сумнівалися що по їхньому сліду йде погоня тож випливати на середину ріки було небезпечно і Арсен тримався руками за гілля що добре захищало їх від стороннього
Грудьми захищатиме його
Я тільки
Я його довго не бачила
Лаврін почував дивний трепет він боявся доторкнутися до Киліяни й тільки дивився на неї широко розплющеними очима
І вишита тобі сорочка
МарусюI отже поцiлую коли не скажеш
Особливо ті три бо по четвертому і слід десь щез у тім Сибіру на тій холодній десь каторзі
До школи поприходили хлопці з більш поважним виглядом зодягнені по-празниковому і навіть менше ніж завжди на дворі пустували
Там у напiвтемрявi довго й невмiло штрикав голкою наколюючи собi пальцi i ковтаючи сльози сорому
Карпиле
Явтушок кивнув головою мовляв слава богу всі живі здорові от тільки про нього Данька нічого не знають де запропастився
Пішов швидко-швидко деручися кручуватою стежкою вгору
А тебе ж за віщо сюди товаришу спитав Петро осміхнувшись
Що з нею
Невеличкого малого
Славили воскресшего З гроба славили його пречисту матір
Яничари заверещали кинулись до Анки
І по тім Захар успокоївся сів і знову звернувся до боярина
Що тут усміхнулася жартівливо займається женським полом їх критичним положенням і сучасними т зв. палючими питаннями
Гармати в порядку запитав Олександр у Недайборща що теж вийшов з шатра
Тут каже фашист жив старий член їхньої партії
Приємно відзначити що панно та фризи її роботи прикрашають стіни музеїв Москви Ленінграда Києва Львова й Дніпропетровська
О боже мій господи
А цей
Та й на вдачу він був легковажний в його було на тиждень сім п'ятниць
Чому дядюшко
Куди
Приблизно за кілометр став і показав на слід що виходив з тайги на стежку
Цього ніколи при мені не було
Стіл був заставлений срібним посудом срібними блюдами тарілками та мисками з усякими наїдками
Вуса зовсім побіліли а під очима з'явилися сині набряки
Там далі витиналися оман і стародуб ще далі притулилося вонюче зіллячко і він позирнув на нього з підозрою
Не було цього
То Марина лежала біля мене а то тільки місце тепле
Чув за собою викрики Люпус Наливайко
Київське Брацлавське і Чернігівське воєводства Хмельницькому
Ну чого ж тут чекати
питає вона нараз
Й валу виговці знову не сягнули
Але батько не йшов до вечері він навіть не ворухнувся на своїм леговищі бо йому конче хотілось щоби жінка кликнула на нього що вечеря вже на столі
І великий розтягнутий в усмішці рот
То вони в Томах
Та потім загубив руку він пометляв порожнім лівим рукавом і пішов як бачите в сторожі
Ще двічі набирав помер гудки лунали сумно й трпгожпо
Туркам и закон велит христиан уничтожать поддержал его другой
Оце попоївши ходім зараз
Хоча по правді кажучи не за таких обставин
Трусилося волосся в жінок губи в чоловіків зблискували голомозини чи звіювалися чуприни царював над цим усім блідолиций Княженко а керувала усіма княгиня його Біла Зоря
І тоді Блюд що причаївся в кутку запитує
Ідіть ясновельможний вас ждуть нетерпеливо
Ну ну годі мене вчити гримнув управитель а то прибавлю
Він давав їм поради писав супліки
Добре
Ось закурликали десь журавлі
Мій хлопчик панове плакав
Старий пересік вулицю вийшов на площу Рози завернув у завулок і пішов до електричної
Я стояв у їхньому гурті ховався за спини боявся щоб мене хто-небудь не впізнав хоч така загроза була дуже мала
В ті часи не було ще великої одлички між священиками та дяками
Мелася схопилася з місця прожогом побігла наниз і протовпом вбігла в партер
I вiрники наїжджають
І стріне слова не знайде й не насміє якось
Пільняківщина вплив форми й особливостей поетики російського письменника Бориса Андрійовича Пільняка спр прізвище Воrау 1894—1941 одного з яскравих представників пореволюційної орнаментальної прози
Його підхопили два офіцери
я спати хочу
Не випадково була запропонована Івану Петровичу почесна посада попечителя Богоугодного заведення що об'єднувало всі лікувальні і благодійні заклади міста
А студент
Бо я звелю застосувать тортури
Чи не хочете ви сказати що ви лишаєтесь при своїй думці цебто щодо купи сміття
А Тхір з тобою
Так це ж право видане новою владою Кундрику тримати приватну крамницю
До нього долучується ще кілька десятків возів і відділ кінноти
А то зовсім од рук відбилися
Радості і миру не знаю я так само як тебе
Їдемо дивитись місто
Ха-ха-ха
Ім'я Гарібальді викликало велику тривогу
Деякі люди здається мені зробили метою і способом життя насолоди
Марусе
Не знаходив слів і сердито махав кулаками
Соню сходи до неї і скажи що я послав їй як співав на ярмарках Зінківських бандуристочка сліпий послав три зозулі з поклоном та не знаю чи перелетять вони Сибір несходиму а чи впадуть од морозу
Герасим
Гай-гай минулося нема Устима
Бо тут він покаже тільки афішу а там у нього словники книжки
Скажіть нам
Я сама знайшлася сказала вона
І я зовсім чужа людина бандит за одною термінологією інсургент за другою я просто і ясно дивлюсь на ці портрети і в моїй душі нема й не буде гніву
Ага
Закінчивши курити Котляревський обережно вичистив над попільницею люльку і підвівшись сказав
Може знов на лиман подасться браконьєрів з дядьком Іваном ловитиме
Й ти-с мені запала з того літа визнав хлопець і цмокнув її в щоку
Какаріку-гу
Чого ж ти відвертаєшся від мене дурню
Що вже ми з Мариною наплакались і в твоїй і в моїй хаті
Отже через те що одрадяни не схотіли до машини ставати зажону не було
І торкається його чола і бороди в якій утопитись можна
Так куди забрався
Клара може сподіватись
Чутки ходили що Павлюк не виждав що ті Кумейки то кривавий сніг
Та як не берегли біди не минули
Наче виповзала кудлата потвора із темені блимаючи тьмяними очима
Бо як би їм на все оце дивитись і проти кого вихопить шаблі
Жартами і сміхом штовханцями а відтак перемінилася в грізну поважну силу
пита старшина
І тут же дядя Варфоломій подумав про курочок Гарно б завести
Господи як швидко
А коли нарешті забачили його ще за мостом умовкли як один
Це бажання або ліпше сказати мрія загорілося днів три тому в Сариній душі й тепер пекло її вогнем
Загін Арсена врізався з тилу
Mевідь
А велика головище Котиться по полю
I все
Чому
Зла твого
і ще багато таких і подібних означень характеристик і формул
Партизани замінувавши дороги і виставивши на них заслони широко охоплювали невелике сонне місто околиці його перед самою війною закрасувалися рівною лінією нових будівель тепер тут розташувалися фашисти
Були великі бої спитав мене Бережан
У Чернівці я не поїду
Він спить
Коні порснули в поле а за ними й ночліжани
Коні були завжди тільки кіньми натомість люди як відомо стають усім на світі і ніколи не знаєш чого від них ждати
Тусько зроби
Вони умисне ходили по воду якнайдальше щоб побачити ще й інших жінок щоб почути що ще й там у другім кінці стану говорять люди
Хіба вона жде що дитина почне страшенно благати її
Який то жах моя старенька мати
Чого то
Отакої
Упевненість владність з'явилась у повадках оріонця як же повноправний член колективу
Хм
К о л я н д р а Чи сміємо чи ні аби не ти
Як що
Помнишь как мы с тобой расстреливали комиссаров
Дивними були й люди що траплялися їм у дорозі й по селах та городищах
Він тепер назавжди розпрощався з ім'ям Сафар-бей і їхав починати нове життя
Заявись вона зараз додому вся її з трудом здобута незалежність лусне як мильна булька
Добренький
Здійснення мрій народу мого на протязі довгих століть і мрій моїх моєї юності
З каміння дерева та мрії
С т а р и й заминаючись Це бачиш
І коли ви рахуєте
Другарi домовились i про це
Бо ти i зорi i мiсяця дочекаєшся на ковзанцi
Я
За майже піврічну службу Марка тільки раз карали
Селаброс був палкий як присок ще й до того дуже опришкуватий на вдачу
Любить вона Волинь
Давно треба було його спалити почув Духнович біля себе голос якогось пораненого і чиюсь сердиту відповідь йому
Кода-цька фортеця відгородила нас від України
Візьми сам ступив крок уперед Левандовський
Ну так хто ж такий мало не скрикнула Марфа Галактіонівна Ну не мучайте мене
Чи тітка розлучила чи може се була така тиха любов про яку співає німецька пісня
Ніхто не турбував і не докучав
І я кохаю тебе найбільше в світі
Вона бігала по хаті немов молодими ногами а думки її літали як білі голуби на сонці
О
Ти йди
Де тебе притулити
Морозом обдав той сміх Пріську а вона дивлячись тривожними очима на дочку тремтіла їй так зразу гірко стало так важко лихо знову так надавило на її душу мов недавньої радості і не було
Цілую цей день
Народ хвилюється
Вона
Мені слово
Мови друзяко
Чому ж
У дворі стоїть мій віз там є все чого ваша душа забажає
А Григоренко тим часом витягнув з планшетки фотокартку і подав мені
Дужче та дужче стугонить небо і вся ніч і море мовби прислухаються до того далекого стугоніння де летить людина володар всього
Отож вибирай або проси в нього ще одного млина або йди звідсіля
Ми вважали що ти вже давно там
27 червня сталася рішуча баталія що прозвана Полтавською й у тій битві царське військо перемогло шведів
А паніматка
Забулькотіло в грудях Максим виправивсь тріпнувсь розкрив широко очі провів ними хижо по всіх
Учитель Тоді й без вас було
Чи ще ти ще спитався Кирило
Пахне свіжим хлібом ще чимось смачним солодким
Стверджено було факт що відважні й до безумства непокірні не перевелися
Орли
За ним пішов Жолкевський з своїм військом
Оце саме добра пора копать не душно холодком можна бог знає скільки викопать
Він пригадав як урочисто перед товаришами й воєводою давав обітницю чесно служити не жаліти живота свого за товариство і Болгарію а тепер проявив таку непоправну легкодухість
Вона махнула руко і журно припала грудьми до воріт що одразу вибили скрип
О
Раз княжна то й треба їй про князів
Хто йде крикнули вгорі голоси від огнища
Ти таємничими словами
Але прошу не посилай зі мною охорону
Улянка рано вставала
Нащо менi така радiсть
На жаль не можу вам зарадити
Ніщо не віщувало біди
Я вже мушу бігти зиркнув на сонце що ледь пробилось променем крізь темінь крон
Якби князь видав їм такий привілей він би мені сказав про це
Подумав що Сироватка упир або божевільний котрий втішається людськими смертями
Майстри були секрети свої знали
У ці дні його можна бачити то в Горошині то в сусідніх волостях де розквартировані окремі команди і всюди він не забуває подивитися як люди годуються чи добре вдягнені чого не вистачає
А то надало йому раз полаятися з швейцаром таки випивши був а той і пожалівся на його ще й виказав як він одного разу піймав Романа що той продавав казенні дрова
Теперь буря дытыно моя а в бурю все оставляют свои хатни справы и бросаются к веслам к парусам а наипаче стернычый который стоит у руля ему вверили гребцы и свою жизнь и свой корабль он должен провести его между диких хвыль и подводны скал в тихую пристань
І хиляться сиві чорняві русяві голови думають
Він чимдуж заходив по хаті
Гетмана встретил статный и красивый Нурредин гарцевавший на белоснежном коне
Що ти мені тим очі вибиваєш
Через що різко строго спитав Мирон
А тут їсти хочеться аж живіт корчить
Ще кілька ночей молотарка ніби сперечалась із млином коли ж вона вщухла і руде марево опало над током то нікому не хотілося йти звідси ні вчителям ні нам так ми здружились та поріднились на цій молотьбі
Приборканий стопою переможця коли рука пашіла до мести як мід він бува читав з розпуки й нудьги у сутінках старовіцького крилоса Видубицького монастиря
Не лиха ви казали але спортити можете
Якусь годину пізніше вість про це донеслася до Трояна що був на Залужжі і він негайно вислав кінну розвідку навздогін мадярам а сам зібравши з десяток підвід посадив на них відділи Булави та Залізняка і погнався скільки було сили лісовою дорогою на Бущу а там долиною Збитенки щодуху в напрямку Мостів
Він офіцер
А це що таке
Жінки ридали і тини і коні І так поволі слалася дорога
Ні душі живої тільки в небі журно плачуть журавлі
Хіба мене не пізнали
Одне тільки ясно що двом богам служити не можна
За величезним столом сидить страшний генерал iз свастикою на рукавi
Я лягаю на землю притуляюся вухом до того мiсця пiд яким повинен вилежуватись борсук з борсученятами
А тим часом пані заснувши перший сон кинулася
Це був лист від брата лист від Миколи
Султан давно прочув про її красу і хотів її мати хай тепер втішається
Довгу хвилину панувала тиша
На них було зображено важкі кабанячі голови і голови ті дивилися зі стін наче живі
Його ротний уподобав за його моторність
Вона дивилась на жовте заниділе батькове лице на його запалі щоки на гострий ніс і сиве волосся і злякалась думаючи що колись такий достоту буде й її чоловік що він на цілий вік закопається в кабінеті в книжки як у домовину й забуватиме на цілі дні за неї молоду
А той що як навіжений ганяє по селу
Різне базікають вашмосць
Сам Павло замовив і до Марійки
Чимало ми стоптали з тобою доріг по Україні а ще більше пісень виспівали
Об'їхати хочеш
Подивіться на них
Кидаю я тут свою сім'ю
Цього разу відкрилося йому що лякається зустрічі з Хуррем
Від холоду Володько тремтить і цокотить зубами
Добрий вечір Дмитре
Я не згадую вже про той випадок коли вони просто напиваються
Ходіть додому Лесю
Подивіться у його вусах жодної сивої волосинки
Навіть наші конюшники мають бути вищі за тубільців
Тоді лізь сам і позривай мені до останньої ягодини
Трохи помовчавши він сказав Ну вчись же Іване та докажи всім що мужицький син може не тільки хвости волам крутити
Федiр лагодить стiлець
Ну добре казала вона
Ти мене правильно зрозумів брате відвів очі Бату
Я трохи ніби слабий мені недобре сказав він і Степанида Сидорівна пойняла віри бо його лице було бліде наче мертве
Тут принагідно варто зауважити що дьогтю він мав справді предостатньо оскільки він як виявилось потім з комори мєской потай дьоготь крав за що і був поставлений пред врядом
Двічі мав він у своєму дзьобі сіре пір'я яструба і від нього носив на щоці широкий рубець
Потім він нагорнув з одного боку човна піску а з другого підпер борти гіллям
Попросіть будь ласка корнета Пероцького
Боже мій
Ну й гуляй
Після обіду усі перейшли до гостинної куди подали кофій
А якою б гордою стала оця попівна
Коли Володько вийшов Матвій вже Зорав досить порядний шмат
Але батько кинув їй пальто та капелюха і вона вийшла
Мати не казала їм нiчого їй закон велить благословляючи дiточок тiльки плакати
Повторив і замислився
Кажу ж неможливо
Треба самому сказать
Звон про земські справи нічого про се ясно не каже а закон про сословні права усім ясує що козаки прилучаються до крестян одбуваючи всякі одбутки і користуються усім тим чим користуються і крестяни
Стали рідні та ближні півколом Із надією в серці не з болем
Орлюк
А менi здається що не так навiть iнтересно полювати вальдшнепа з собакою як про те розповiдати
Якусь мить обидва мовчали
Отже на те бог чоловікові й розум дав щоб до всього дійти
П ш е п ю р к о в с ь к и й
Ближче
Боже мой боже Мой
І Арсен розповів про Сіркового брата якого мав визволити
А він де ж подівся прошамкотів Марусик
А тепер по секрету я гордий я задаюсь що я переміг переборов у собі і заздрощі і націоналістичну коросту і все-все
З розгону бухнувся головою в подушку замовк
Радше воліла б бачити тебе ченцем ніж мужем такої пустої неймовірно глупої жінки
В житті гм коли б ви часом не загнались бо в житті буває усяково
Городяни
По бруку з гуркотом і залізним ляскотом розхрьопаних бричок кудись гнали червоноармійці
З шаблею під лівою пахвою і з капелюхом у правій руці появився у дверях король Карло
Вражений Святослав не міг відірвати очей від вогню що швидко розтікався по схилу
спитав Ждан не без подиву бо в глибині двору побачив високий двоповерховий будинок складений із потемнілих від часу колод і вкритий ґонтом 16
По якімсь часі музики уривають танцюючі стають
Як будемо жити коли балакати по-їхньому не вміємо
Ідуть безпечно промовив стиха
Починається
Але тут же й опустив його здивовано подивився на прибулого і поспіхом вибрався з-за столу
Він тільки стояв на купі цегли з рідного дому й оглядавсь навкруги
Про що б не говорили а театром закінчимо
Скажіть будьте ласкаві чого мені ждати і чого мені сподіватися
І гіркий усміх поповз їй по устах скривив болісно все обличчя на мить зовсім зістаривши його
І хоч ніколи не знаходив жоднісінької краплини страх за фізичний стан свій що здавався йому похитнутим набридливо докучав йому
Хіба не великий гріх
Впрочем гляди сам
Виручити наших побратимів
Кайдашиха витягла з скрині чималий шматок полотна ще й копу грошей і дала Палажці за труда
Почули діти
Об украинофильстве
Ану що це тут у пазусі за кавунцята
А от тепер у сінях
Військо зібране готове в путь не розпускати ж його по домівках
Мар'я замовкла мовчала й Христя
Вона ж ще хора
Так молоденького панича або що і Оришка преєхидно хихикнула
Мені мені заплатять гукає Чіпка підводячись на руки
Чи жоііа та прихисток найбільша відрада
То чому ж
Припоручила мені дочка
Багато з вас мої читачі теж забули а дехто й не знає яким жахом для кожного культурного і інтеліґентного серця був наповнений оцей рівнобічний трикутник печатки ЧК
Скоро ранок а ми натомлені
Трамвай дзеленчав худий у форменці й окулярах водій раз у раз висовувався у віконце кричав погрожував але нічого вдіяти не міг
Що Руді
Дивлюсь неначе ті ягнята
Остап так і одплигнув мов хвисьнутий зненацька батогом по жижках
Батька й матір ледве зазнаю
Він ніколи на що не скаржився Андрій не пригадує такого випадку
Зачарований картиною він наважився увійти до склепу й запитати про ціну
Адже мати Дмитра Івановича ніколи не зробила їй нічого поганого але та неприязнь проступила од самого початку
І вона скаржилась що Юрій Олександрович дуже неговіркий
Для людини що потрапляє сюди немає оборони
Рана гноїлась зуділа немилосердно гній стікав потрохи з-під марлі поза вухо й на праве око
А-а гяур
Микола Так мамо кажіть
Скілько горя скілько дошкульних від безладдя утрат
Не в одну голову запала крапля світу й думок од його лекцій не одна голова стала світліша й ясніша
Шановний професоре
Дівчата он дідова кобильчина вже виринає з глибини століть
Не знала Євпраксія що ще взимку спорядив імператор гінців до Італії де мав свого власного папу Климента архієпископа Равеннського Віберта вибраного на скликаному в Брешії імператором соборі
А ми пане гетьмане не потребуємо посередника у нашій розмові з його ясновельможністю відрубав Палій
Ага
Не из-за Киева ли
Доварюється
Панове ми сьогодні вшановуємо нам дорогу людину що незабаром покине нас
Примчав Караїмович скочив з коня побіг придивляючись до землі
Ано таких не можна цуратися з такими вік-вічний хочеться жити
До Янчиного монастиря
До певної міри
Звикаєш не надаєш значення доки це є вважаєш що це завжди й повинно бути як вічний плин часу як неминуща краса світу
Боги богині і півбоги Простоволосі босоногі Біжать в олимпську карвасар
Ви ж самі бачите що ваші трони корони влади слави все ж це таке малесеньке мініатюрне перед тим що ми матимемо
Князь Святослав підвів голову зустрів гострі пронизливі очі матері й сказав
Терпилиха по смерті свого старого все те продала перейшла в наше село купила собі хатку і тепер живе як ви знаєте
Весну Весну
А жаль
І ти кличеш мене сам не усвідомлюючи того вже досить давно
Чайко світе мій
Причаєного кажете
У них були знайомства і зв'язки
Отак і підлазьте підкрадайтеся
Беру тебе під свою відповідальність
Хто ми кум і я
Ранком фон Крауз вдоволений з доброго сну сніданку приємного купання у строкатій піжамі підійшов до млина
Його низьке чоло що забігало у заросль волосся як мілке плесо у лози покрили зморшки
Хто її не любить
Тоді вдова Бобренчиха озвалась Та вуха ж в'януть на таку олжу
Бог
Ранок справляв свій тріумф
Ой Господи
Робота є витрушувати доріжки зітхнула
Правда твоя
Сидить там за своїми вченими книжками
Рашник там у хліві й паличка з мотузком там над дверима
А про маму про те що з нею трапилося не пиши до часу
Де
Та випити по добрій чарці і в нас десь у якійсь корчмі на Україні
Та чи запримітила вона мене взагалі
Книжки замінили мені товаришів і ласку матері вони влили нові барви в мою душу і вона зацвіла ярко і любовно під сяйвом звільненої думки
Порожевіла збурена грозою бігом
Велике горе Тетяни заподіяне її сином і біль доброї Іванихи Дубихи
Вертаючи додому й переходячи наш невеличкий садок вїд дороги зачув я вже з повідкриваних вікон що там знаходились гості і тому пішов я просто до своєї кімнати де кинувсь на отоману
А потім звалена грипом медичка і сама вже опиняється там де свого чаму побувала Віра Костянтинівна
Так і діди мої казали
Кільки раз я вже збірався сказать мамі про Варку і не маю сил
Ті винувато підійшли до воза мовчки стали допомагати везти далі
Ви хвилювались мабуть щохвилини
Це було б добре
Село на нашій Україні Неначе писанка село Зеленим гаєм поросло
Так він і уявляв собі його не раз вдивляючись поверх гостроколу в покрівлі тюремних будинків
На серці було вогнисте світ би перевернув
Вона завжди збирала всяке насіння зерно коріння маківки і в сінях або ж у прохолодному запічку в неї було повнісінько найрізноманітніших вузликів кількість яких ніколи не зменшувалась навіть тоді коли треба було засівати або засаджувати город
Ха-ха-ха
Зоставшись сам Ягнич неквапом обстежив кімнату попробував ліжко він не любить коли на пружинах уважно приглянувся до вафельного рушничка що складений у формі трикутника лежав на подушці
Але знає його не збочить пітьмою теплою сріблом підземних струмочків гаптованою
В епоху ракет хіба таким нам займатись
Як звичайно того вечора він був у дівчини
А-а мій таток пощипані українські вуса сивенький чубок
Я оце йому й медку хочу зібрати
Аслан думає при допомозі своїх веселих земляків і друзів опанованих психозом самовикриття в ім'я рятунку смерті та одчайдушним шибеничним гумором
IX Сумним та непривітним став Христі Веселий Кут після того часу
Мало ли мы видели птиц
Ви мене файно радите
А як похопилися було вже поночі
Вже сутеніло коли добралися до невеликого гірського села що причаїлося в глухій ущелині серед лісів
невидющими очима поглянув на нього Поцілуйко
Батьки самі признали в Сафар-беєві свого давно втраченого сина
Вона змовкла мовчав і Карамазов
Встигнеш
Син
Мадмуазель Люсі теж може їсти капчушки рішуче говорить він Скажіть будь ласка які ніжності
А потім почалося нещадне бомбардування
А тепер отакий наклеп терпіти
Тим часом загупало в будинку і по хвилі до зали увірвалися дядьки з вилами й косами
А той що я в нього служив
Не знаєте
Скрізь однаково
Всі стояли поважно з молитовними очима тільки Олеся скоса поглядала на Шмида й надула губи їй страх як не подобався той старець та проста кума цей простий звичай здававсь для неї комедією дуже компрометуючою навіть її не тільки господаря
Брати Молохви бухгалтерують в обласних організаціях
Він дивиться на кулак з наганом корчиться ніби бажає плигнути на свого грабівника але в останній хвилині з силою вириває себе з такого стану круто повертає і без єдиного слова йде в поле
Як здоров'я її тихо запитав присівши на березовий обземок
Одного разу Мальва не втерпіла розсміялась під час вечері а Журба Ну чого чого Мальво скажи ради бога
А ти мусиш знати Ахмете про три погибелі які чигають на чоловіка коли він стає дорослим
Стогне піднімаючись з землі і береться за голову А у голові гуде то єй-богу неначе вітер у димарі
Певне ці рядки вчитимуть школярі напам'ять
Кажуть що десь народився великий пророк що виведе народ наш з неволі
Протилежний берег був похмурий пустинний
Велика біда була курячому гусячому роду
Раніш говорилося що він думав їхати познайомитись з тією особою
Поляки ці чужі Росії та православію
На сіра крикнула Палажка і знов пожбурила на Параску грудкою
Грицько скочив з барана побіг до верб що росли над шляхом
А коли переодягшись він біжить нагору на своє місце до дверей покоїв принцеси ті двері щільно зачинені
В метіль важку Бувало прийдеш на сніжку А в школі тиша
Шалена атака захлинулася
Його вбито за віровідступництво ваша величність
І дивно що Ягуар пасі і не ображається
Чем больше приближались они к Гадячу тем чаще обгоняли их всадники обозы и телеги спешившие к городу
І від нього давно не одержувала
Весела компанія швидко її розвеселила
А як скинеш ярмо ти вже не роб
Тільки один рудий єврей з запаленими божевільними очима видряпавшись на спини сусідів замахав руками й несамовито зарепетував
К а т р я
А тим часом Комашко почув що в його серці щось ніби закипіло кипить і не перестає
А Крамовий то пройдисвіт
Омелько
Побачивши майора червоноармійці виструнчились поправили гімнастерки
Твій удар на чернігівців де і я був разом з князем Святославом відкинув нас мало не до Сули
То що з того що зосталося
Кільканадцять козацьких тіл навіки упокорених лежали вряд на окопі
І старий трохи догадався чого то син питається в його за той мир і розказав йому про всю тяганину сварку та про всі змагання о. Артемія з писарем
Місцина була дуже гарна
Ех люди люди
Це так згодився Ворожбит
Потім Великін вийняв з течки непідписаний протокол і мовчки поклав його на стіл насупроти Андрія
Хіба колись окремо й тайком зайду до пані Міллер й попрошу про це
Тукальский писав до його листи що Дорошенко оддасть йому гетьманську булаву і як тільки він встане на Москву і вижене Москалїв з України то забере під свою руку всю Україну
Нам треба пошвидше йти до людей
Та може й краще що не повiрить ще десь розповiдатиме ще десь значить кумпанiя буде весело реготатися
Бачив я знов її через рік у Миргороді ще стала краща замужем і дитина в неї як божа зірочка
Це поїхав лісничий
Відчини брами далеких овидів з палацами і людьми що носять на собі тонкі і чисті тканини і мають сили наказувать вікам
Жидовская птица сказал Касьян отходя к своей постели сел и задумался
Я корову на хазяйство привів а ти хоч скажи як її прив'язати
Григорій був її найближчим сусідом і коли Сава хотів до нього заходити мусив усе минати її хату
Плем'я се не звикло ані сіяти ані жати живе з того що візьме гвалтом у сусідів
Ви певно латинської віри
Віддай мені показав він рукою на високі стояки скріплені лише вгорі й унизу трьома поперечинами
Ви знаєте цю приказку
Ну то як
Але і цей сильний Марія чує його силу
Слухачі поділилися на дві половині
Та тільки що з того
Налихословити натурально кожний зможе але на твоїй посадi треба мати вежливiсть по всiх статутах
Була і в неї своя журба та ніколи вона не жалілася і зроду не плакала
Хай думаю од базару до училища я й пішака дійду
Встав із-за столу де щось писав благословив тицьнув похмуро руку для поцілунку
Це ти випустив бугая Хомо
Доктор Рудольф із тріумфуючою скромністю кладе руку на чорний досить справді незграбний апарат
Як тут Люборацька рум як пить дало
Згадалась Олена серце щемом зайшлося
Фельшара краще
Люди Юрка Хмельницького схопили його і кинули до тюрми
Живого товару було небагато і задоволений Алі спостеріг як за його валкою ринула ціла юрба покупців
Номер два чорний хліб часник шинка ессекс і кава юбан
Може за нею стояли цілі тисячоліття може
Петро став його будити
Це жорстоко з мого боку але що я вдiю
Ет
Простягає йому закровавлену руку
Ну лиш приймаймось разом
На зводах журавлів на дишлях в руках у хлопців і дівчат
Здорові пани-браття
Страшної
Улас вийняв з пазухи перо
64
Через три дні він знову прийшов приніс нові чоботи клунок солі і платок
Панас Кандзюба хитав головою
Стояв жаркий літній день
За уладжуванням усяких біжучих діл в Дрогобичі особливо за клопотами при аакупуванні сирого воску земного від різних дрібних властивців Леон уже більше як тиждень не заглядав до Борислава і не знав що і як там діється
1-й з а л i з н и ч н и к.
Про братів це було ніякого підтвердження
Йдуть і зникають у сірій безвісті
Народ не дивниця але старшини поправив Чуйкевич Старшини розбираються в ділі
Через те не любив Матвій починати тепер розмови з людьми
Перед кожним по дві пляшки старого дорогого вина їжі хоч розпережися пий скільки схочеш
З яким почуттям я згадував кожне Ваше добре слово як на щось рідне дивився на місця де і Ви проїздили не вважайте це за сентиментальність в прагненні до розумного погляду на все і до практичності насамперед так бояться потрапити хоча б на щось подібне до романтизму що потроху віднімають усю поезію від життя і з'являється на все якийсь жорстокий однобічний погляд
Ще б пак промовив вдоволений похвалою кетхуда
Але
Для нього ж світське козацьке життя либонь мало більші ваби воно вже справджується наказним полковництвом у двадцять три роки
А тресуючи й шукаючи морального опертя вони тезу про бітіє доповнили тезою що стала заповіддю костоправів
Тиждень минув як одна година
Понуро Буде й двадцять третій коли ти зо всіма будеш говорить тілько по-українськи
Зневажена скорботна й похила пішла вона східцями геть низько схиливши голову
І в кожного протигаз
Велела Машу силою вести
А якщо ні
Те що любила некорисно чи радше нещасливо в моїх очах чи не підносило її й було мені доказом її оригінального й самостійного смаку
Вона навіть снилася йому останнім часом і сон повторювався вже третю ніч
Партійці заповнювали залу й купами розходились по кутках
У невеликому покої куди він завів козака було прохолодно і напівтемне але воєвода сидів біля столу і щось швидко писав
Каже йому Мусій тихше не люблю коли люди кричать на всю горлянку досить з мене того галасу що в Києві наслухався
Вона тоді мовчки простягла руку щоб попробувати йому чоло
скрикнув москаль схопившись
И святая Покрова прибавили казаки сняли шапки перекрестились и въехали в городские ворота
З пустих поговірок не роблю собі нічого відповіла я зневажливо
Невже я йому не сподобався невже не пiдiйшов
Бо передо мною
І Марта Кирилівна ліниво потяглася як кіт зимою на лежанці
Півтемно
Це інша річ
А-а чого паиькатися з собакою темне обличчя спагії перекосилося чи то від збентеження чи від злоби
Бо може ви спізнитесь а я не видержу як почнуть
Результатом їхньої роботи була доповідь М А Шеремети та Л А Ясинської на третьому з'їзді патологоанатомів УРСР котра називалась Ретроспективный анализ болезни И Я Франко особая форма ревматоидного артрита
І став народ поруч свого великого брата народу руського
Розчарування
Уже не мій
Старі вернулись до хати а Яким пішов в садок ліг в затінку в холодку під гіллястою яблунею і міркував про випадки того дня
Замок спить пiсля бенкету
Царі незгірш
Й хіба не ходив з Ларіоновим на іменини до двох мальованих краль
Вже й дзвіницю посвятили але на цвинтарі валялась сила деревні дощок обаполків трісок та здорового каміння що зосталось од мурування фундаменту
У другім кінці його сидять над вазочками з морозивом дві молоді сумні циганки одна дитину груддю годує друга жадібно курить цигарку щойно взяла коробку Казбека
Так пройшов Бенедьо задармо п'ять чи шість хат
Це вже був якийсь інший наглядач не той що вчора
А я вже до цього всього придивилась то мені про це все байдуже обізвалась Ватя
Дійсно тринадцятий пункт притакує віце-канцлер
Може я колись навіть і розчаруюся але поки що в мене стільки охоти енергії запалу мені так хочеться поміряти зужиткувати свої сили розмахнути крильми погордувати мужеською ласкою котра завдає іноді жінкам стільки болю упокорення що чей же ніхто не схоче мені взяти за зле що я хочу піти таким шляхом як ішли та йдуть тисячі за й переді мною і здається не пожалували
Отакий-то пляжний волейбол
У Золотiй палатi куди через сiни й Людну палату завели василiка все також було суворим i таємничим
Хоч би на яку часину зглянулась вона на нього і то було б щастя
А чом би й ні
Нарешті що це таке вона подивилась очима повними страждання
Кладе вінок до ніг Лучицької і цілує їй руки
Хведько не вірить своїм очам сокира випадав з його рук
М а т и А що ж гадаєш ні
Макс швидко вражено дивиться на Сузанну
Але те все мусило вияснитися мусило вирівнятися успокоював я себе й ходив мішався майже безцільно між присутніми неначе шукав за ким відповідаючи розсіяно на кидані до мене кокетливі запитання дівчат і молодих пань аж опинивсь нараз перед матір'ю що сиділа між кількома старшими дамами
Кричати
Дядько Себастiян перегортав перед собою i мною велич надiй i на їхнiх лебединих крилах летiла в майбутнє моя дитяча душа
То Василь одв'язав та їздив доки не впустив коня а кінь як задер задні ноги та плиг у наш город кричав Лаврінів хлопець
Не знаю
І попрохала гостю почекати в вітальні
Хіба я знав якою є справжня мета
От їх достобіса
Увечір палено смолоскипи й смоляні бочки
Христа ради пустіть бо загинемо
Значить не пущу
Більше рубля не треба було давати
Савку він знав як облупленого не раз заночовував з ним у сільраді на дубовій лаві коли привозив сюди Теслю
Сказився
А знизу буйний вітер
Едем
Я сама собі раду раджу одкаже на те Пилипиха
І таке може бути все в руці божій посміхнувся Данило
Прошу чому не їсьте тістечок
Одним могучим ударом уразив він лотрів і вихопив мене з їхніх рук
А ті що в полі в дорозі
Але яким яснішим здавалося йому тепер його власне становище
Дрова розгорілися Коснятин звелів принести з тоболів бочоночок повний міцного меду дістав з-за халяви обкованого сріблом рога підніс першому князеві але той плечем показав на Забаву дівчина відмовлятися не стала вихилила ріг обтерла губи сказала
А Загнибіда у кімнаті не вгамується та й не вгамується
Кістьми ляжу за них і хіба що через труп мій підступить до них ворог
Несміливо спалахувало згасаюче вогнище ворушились крислаті крони дерев
Невеличка міцна темноока з розпущеною густою косою і виразними темними бровами вона скидалася на ластівку або на чисте звірятко що сполохано визирає з-за зеленого листу дерева
В сей час двері розчинились і з будинку вийшов добродій у ботфортах з нагайом в руках трохи подібний до Анатолія
Ну Олег не такий як оті що в квітники цвіркають повів Холода розмовою на вулицю Білан
Що мав робити
Більшість судячи по нерішучому виразу обличчь не знала як реаґувати
Хіба не підносить духу молитва
Вiтаю
Став добувати з кишені пілотку
Можу вас познайомити промовив Стеблін-Камінський рекомендуючи Котляревського
Ще питаєш
Сніг великими ком'яхамй налипав до гарматних коліс коні надривалися
По той бік біліли хати Веригіна обсипані золотом сонця сяяли бані церкви Богородиці Різдва
Вона догадалась що її свекруха недобра і що під її солодкими словами ховається гіркий полин
Посидьте діточки трохи
І то правда
Вони якісь дивні наче й злякані трохи й сміються
Їх забули як забувають усе що пережило свою славу
Не холодно мені
Це був вузюсінький коридорчик обабіч якого були дверцята
Уже не раз бійцям доводилось бачити блискучу роботу цих іптапів
Соня
кожного разу засвідчував Савка бо ж почалися ті вже останні й вирішальні кілометри коли Явтушок за всіма Савчиними уявленнями про нього мав би втекти й полишити цей гонимий народ на Савку
Але як-то кажуть у міру
Батько дає нам хату й слугу
Коло кузні жаткарі так відрихтовували сегменти щоб вони прилягали до пальцевих платівок точили запасні ножі
П'єтро замовк
Чому б не вміла
А ось і сама Десна твоя наречена сину
А чого
Вся облітаю як осінній лист
Вибачте будь ласка що я вас увесь час турбую
Прошу Павле Івановичу
Але почував її ту п'явку що всмокталась у душу
Бо мабуть людині іноді ліпше втонути ніж мучитися
Не чуже ж я візьму а своє
Тая втекла від Бориса попри всі його спроби затримати її вискочила на Дніпровський спуск стала на роздоріжжі не поправивши ні зачіски ні одягу стояла дивилася на Дніпро в ранковій імлі
Крейди не шкода
І грішми-достатками вони сила і в громаді сила
В його нутрі здіймився огірчений голос
Вчора я поводився з вами брутально
Не вашого панського роду а проста собi стара баба не знаю нiчиєї журби не знаю хто сидячи на призьбi журиться об Дем'яновi що пiшов в поход з козаками я таки i того не знаю хто бiля колодязя усю нiченьку з ним просидiла i на прощання зняла з руки срiбний перстень i вiддала з хусточкою що сама усякими шовками вишивала
Зелено червоно біло мигнули крила і хвіст літака
Болячки залюбки можуть повискакувати і на тому хто розкидається нами відказала Одарка крутнулась перед самим носом старости хряпнула дверима грюкнула засувом і вже її кроки загули в хаті
Благословіть мені старостів слати
Він колись допомагав січовому богомазу і пробував писати по дереву людські парсуни деякі з них богомаз позстругував а кілька лишив трохи підмалювавши
Ото тобi й корчi
І далі всі запитання були недобрі підступні і хоч вимовляли їх різні люди здавалося що прошемряні одними губами
Коли я що ганебного вчинила
Тільки дві гарні копії з портретів козацьких полковників хазяїнових предків були прикрасою в залі
Омелько
Цього разу їдучи селом він ще здалеку помітив запряжену волами гарбу що зі скрипом рухалася йому назустріч
Однак кінчилося
сказала Ватя й задумалась
Знаєш ти те сопів із гніву
Може б кликнути попа
С м и к.
Повівши звабно стегнами й неначе кішка вигнувшись вона розсипала блакитні іскри погляду і попливла як пава Прошу до хати гості дорогі
Я прожену її зараз і він широкими кроками вийшов з кімнати
Від свого вихователя занудливого Шемсі-офенді відмахнувся щойно вилетів на волю з клітки гарему з-за брам Топкапи і переїхав до Едірне де був всевладним валі намісником самого султана
Невже й досі сумлівавшся що мене приймаєш
При тих словах молодий Радюк пішов і сів коло Масюківни
Ходiмо я покажу де хмиз по-хазяйськи запропонував Кукурузо
Погано коли голова не помітив цього
Тепер він міркував про справу більше розумом ніж бажанням і розважав свій намір з боку реального його здійснення
Славетний ярмарок на Лубенщині це чудова нагода для розваги
Стеха метнулася в сіни
Базар у нас у райцентрi дванадцять кiлометрiв вiд села
Вона ласково усміхнулася і позволила Петрові поцілувати знову свою білу ручку
Дим чорний як смола пiшов в широкий комин
Ку-а-а
І це насторожує жінку справжні партизани завжди рівно з приємністю чи цікавістю дивились їй у вічі дарма що вони були зеленими
Чого ти сестрице спитала її друга дивуючись
Се Хима прийшла мене одвідати
Живо пізнали Мирославу що йшла передом
Здавалося Марченко викликав його своїм голосом
Летить у світовому просторі темна мертва планета яка колись так давно- давно називалася Землею
Вона перебувала під негласним наглядом поліції зазнала неодноразових обшуків
Ні
Ковалиха сидить на канапi дивиться на неї
Та швидше
Кара-Мустафа підійшов і взяв дівчину за руку
Ступач отетерів і навіть у сутінках було видно як осінньою водою гусли його очі
Може й його вела та ж сила що квіти сон та березу хоч Прокопові здавалося ніби він кохає Ольгу
Виходить Господи що все на світі повторюється люди в Черчені теж повторилися і тому вони мене впізнають
Тож латинник коли не осмілиться битися з люттю відповість Ми того тримаємося по соборній апостольській церкві що дух святий виходить від отця і сина
Це як путнє щось побачиш дощечку скажімо або гвіздочок тоді бери
А чого там
Та що ж
Миколка веселий підскочив до Христі і протяг руку
Леон Гаммершляг
Не бери її я тобi спасибi скажу
Ще он і Федорка на городі огірки збирає гукнуть і її
Своїх і гостей виявилось більше ніж ждали і дворяни поспішали з усіх сил наповнюючи миски накладаючи м'ясо наливаючи келихи й прибираючи посуд
Вони не подавалися
Він стояв за рогом зовсім один
Так ждала ждала його свого героя того дивовижного молодця що від кількох тижнів мов яркий метеор несподівано таємниче появився на її небосклон
Прощай
Азем-ага напевне думає те ж саме бо навряд щоб Юрась утаїв від нього цю свою затію
Під час війни Єлена як про те повідала славнозвісна Гомерова Іліада сиділа в обложеній Трої і
Не втікали пливли як переможці бо ж заволоділи всією рікою до самих її витоків і ось тут їх наздогнали з великим понад десять тисяч військом санджаки з Очакова і Бендер
Ісус Навін за біблійною міфологією слуга і сподвижник Мойсея не е автором Книги Ісуса Навіна із Старого завіту
Арсен вражено глянув на Драгана
Бо хіба то людина коли все у ній сіре і душа і думки і погляд
Конче треба
Май це на увазі
Але й мати й Таня-попівна і молода вчителька йшли додому і тоді Катруся брала з полички якусь книжку життя у телефонній кімнаті була ще й місцева бібліотека томів на 20 і читала її сторожко прислухаючись до кожного шелесту за вікном бо вже було зовсім темно й не видно було дороги до станції
Але я не маю часу
П е т р о. Не збагну що сталося
Та не було часу роздивляти по саду бо за Жмайлом щораз більше козаків перелазило
Повторіте
Тетяна
Я вам зараз знайду кни-и-гу
Під час того звернув голову саме в ту сторону де я сиділа і його погляд спинився на мені так гарно
Не обурювалася не гнівалася тільки підняла свої тонкі брови в незмірному подиві
Багато кроків
Арсенові здалося що коли б не загроза голоду ніхто б із них не подумав про новий збройний похід
Хоч він був ще зовсім молодий і не міг похвалитися освітою як ось ці студенти університету що сплять тут впереміж із цеховими учнями і підмайстрами але читати вмів і по-польськи достатньо розумів щоб уторопати що написано
Дружки взяли молоду княгиню Іладіку попід руки Й повели накинувши їй довгий копринний полоток на голову за ними сиві дружки повели нареченого можа поміж столами попід деревами до високого різьбленого ґанку княжого хорому й дівчата співали й співали й гайдарі до лускоту надимали свої гайди аж очі їм рогом лізли й у пісню вдиралися веселі вигуки бо кожен або ж пережив у своєму житті таку хвилюючу мить або ж мав незабаром пережити
То була правда
Усе життя метався воював боровся знемагав
Людоньки
І над всім мряка й тоскне одноманітне гудіння по стовпах
Загнибідиха зітхнула Ну вже хоч провідаєш
Але перед полохливим тілом Роксолани яке лишалося незмінним упродовж десятиліть мовби зачароване ніколи не почувався владним самцем а мав у собі щось ніби аж рабське
Польську мову чула між нещасними рідше ніж нашу
Так треба робити
В тобі дві душиці
Роздягся ліг у ліжко
Удар був меткий і щирий легінь поточився й клякнув додолу
А розпічнеться ся біда над вами Над чудотворними печорськими мощами
Чого це ти все оступаєшся за неї наче вона твоя жінка
Та гляди не виклич підозри бо в Голтві лядська залога
Скажіть будь ласка чи ви не знаєте де тут живе секретар Чижик
Та чи не котилося кам'яне колесо
Подякували хазяїнам позакурювали люльки та й потягли з двору одні в одну другі в другу руку
Хіба того мало
Може вже вирішено її долю
Викликали мене розпитали про все і одразу ж пустили додому
Попід протилежним оступленим високими дубами окутаним кущами берегом ще лежав туманець він тягнувся пасемцями зникав у зелених вітражах очерету так ніби чиїсь невидимі руки змотували і ховали ті білі сувої
Хапають усi
За ужином сперва пили печальные кубки за упокой души покойного и пели вечную память потом начали пить здоровье Герцика потом сотника и старшин закричали ура запели многие лета и перед светом разошлись очень довольные собою
Навіть коли б вони знали через що
Выходов нет
А нагнись Грицю хто там за нами йде наче
Дурень думає І нащо мені й справді ті воли та корови той клопіт
Товаришу академік А плюс Б скільки буде обзивається задьористий тенорок невеличкого смаглявого Бориса Зарудного і всі хлопці разом з Леонідом вибухають сміхом
Ого-го
А чи нам там дома чого бракувало а чи не жилось нам як у Бога за пазухою
Зціпивши зуби Богдан потяг його до себе і витягши на просторе стрясонув за груди наблизивсь до нього обличчям впритул
Екскурсанти з'юрмившись біля трапа саме заходили на пароплавчик і як здалось водієві
Може немає Мар'ї може вона вже покинула пішла у місто
Старший брат теє зачуває До найменшого брата словами промовляє Раді б ми тебе між коні узяти Буде озовська орда доганяти Буде упень сікти-рубати Назад у Озов-город завертати Ніяк нам буде утікати
Та показалося що не всі татари були тут разом
Але гм я забув що ви сиділи чимало часу в в'язниці і в таборах
Хай мовляв краще Крупяк вкаже їм дорогу
Вона окинула поглядом подвiр'я i пiшла до сусiдiв
питає Мавра і надслухує знов може й вона нещасна лісом блукала і за світлом до неї добилася
І ще не вийшовши із спальні вона бачить себе в довгому коридорі без дверей подібному до тунелю освітленому мерехтливим прозорим зеленкуватим світлом
Я поклав собi за правило приїжджаю додому а її в рюкзацi прив'язую щоб не забути
нетактовно
Бачиш я не маю наміру залишатися у Відні
Полювали ми з приятелем пізно восени дикі качки на річці Оскіл на Куп'янщині
На небокрузі виступили сизою смугою гори понад Сулою а над тією смугою піднімався новий напрочуд здоровий палац Вишневецького неначе стриміла гора над горами
Бога ради про це більше ні слова
І я познайомився
Тонкі руки наче промені а може й гостріші коли торкала ними людські груди простромлювала немовби голка
Бач мені наказув не кричи а сама на всю хату регоче
Гріх вам буде що ви мене хліба куском тепер дорікаєте
Досить мовчати кричав Тараско схопив порожню пляшку і вимахував нею над головою Кричати буду
Добривечір вам привітався Панько переступаючи поріг
Погано спалося цiєї ночi до мене увесь час наближалися великi темно-синi очi нашої i вже не нашої коняки озивалося її занепокоєне iржання
Ноги йому глибоко грузли він понабирав повні черевики піску але йому не хотілося одходити од води її важка глибина чорна непорушна гладінь народжували в його голові думки про щось тривке вічне безконечне
Нечитайло
Підтягували свої сили і монголо-татари
Сіла війнувши ясно- синьою хвилею шовку і він знову змушений був зустрітися з нею очима
Він звернув до ґанку під великою вивіскою Державне видавництво України і швидким кроком зійшов на другий поверх
А пощо не боронили сте її так як осі городи що не полишені вам ні кумирами вашими ні дідьми та прадідьми
9
Усі були вільні од роботи всі виїхали одпочивать та гуляти усі були молоді через те були веселі й щасливі
Я Наталена на прізвище Шутько
Ой батечку за віщо це їх
В очах йому стояла зима засніжене Драпакове подвір'я й Лаврін у сириці
Сергєєв посадив його біля столу а сам взяв лінійку і підійшов до Андрія
Смикнув за прив'язане до грудей кільце і над ним зацвіла біла шапка парашута
Але Микула був чимось стривожений неспокiйний
Ні скаже напише бо не може далі стримувати голосу серця
Той як яструб вирвався
Селабросові здалось що сонце сховалось за хмару і в хаті стало темніше
Поглянуть іще раз на рідну країну
Чи не пора справді зайнятись мостовими
Як боролися
Слава аллаху він милостивий до мого роду повагом з достоїнством відповів Ямгурчі
То коли ж вона каже правду
І хату знову виповнила самотина
Яво
А якось раз приходжу застаю співає пісню при мені твою
Ждати може цей прапор скоро спустять і тоді можна буде підійти до амбразури
До печенігів уже давно виїхали з великими дарунками наші посли і я певен ті добре б зустріли княгиню
А щоб тобі було заціпило гримнув Антін і вдарив ногою по околотові
Поки йдеться про боротьбу з турками і татарами гетьман і воєвода вбачають у запорожцях надійного спільника але як тільки війна затухає вони обидва намагаються прибрати нас до рук
В одчинені двері вступив якийсь святий а за ним янголи
Заріже подумав він цей мене заріже як раз плюнути
До Наталки яка зійшла з воза наблизилась до річки
Вона десь тут
Цього здавалося було й досить щоб дожити життя князь Володимир досягнув усього що хотів вона достойно йому в цьому допомагала разом вони випестили міцну родину невдовзі їх ждала тиха спокійна старість
То я зачинив міські ворота під самісіньким носом твого посланця
Виходило що так хотів Шахай
Буде зроблено достойний
Тоді я повернувся до доктора й кинув чітко Докторе Тагабат
Ми рано навчилися знати все
Невже ж навік зчорніла позолота Тепер ніким не пещених церков Що викохані мудрістю варяга І висушила горло вовча спрага
О там старались що не крок підвищувати бали і за невивчений урок безжалісно стьобали
Тривожно заіржав
Взявши з ніші одну пляшку з важкою темно-бурою рідиною Степура сколотнувши почав розглядати її проти сонця
Особливо це все його цікавило з огляду на страшну славу що кружляла по всім СССР про цю систему та про єжовські рукавиці в яку славу він до речі не вірив
Коли серед численних привітальних телеграм від митрополита Флавіана Сухомлинова генерал-губернатора і інших почали читати телеграму чернігівського земства її не дали закінчити
Але Коснятин сам поставив до вимогу кораблеці для князя і сам же з новгородцями вночі порубав їх і мав нахабство прийти до Ярослава з гострою сокирою заткнутою за пояс і повідати що вони не допустять втечі Великого князя Київського а ще раз стануть за нього щоб повернути йому стіл київський
Поліцмейстер що досі держався якось у тіні за велетенською фігурою Светлова виступив наперед і запитав мене коротко Ви знали Зиґмунта Зембецького
Він усміхнувся
Уже й вашу волю виконують завжди трудяться іти вслід за Скаргою а справедливості собі в Скарги витрудити випросити вижебрати й виплакати не можуть ніяк
Для того ж і хоче розводу щоб
Криниця була вкрита густою тінню
Старе серце завжди шукає де б його погрітися кому б його посвітити на прощання споїм погаслим світом
Пережитого не можна витравити з душі
Фортеця відсалютувала залпом усіх своїх гармат
Троє діток було і всіх поїла
А все те було таке смачне таке смачне що в нас три днi потiм болiли животи
П'янюче отруйне щоб кров заграла щоб ми могли бити козака за те що той зі злими людьми
Заклекотів козацький табір на останньому шматку вкраїнської землі
І облогу з живого вогню
Анахтему то по смерті ні пекло ні небо не прийме а так бідна душа не має де голови приклонити аж до самої смерті
Як ось позад брюховців сільська голота не чуючи нічого що читають почала гукати
заплатіть проценти та ще й червінцями а мою тисячу верніть мені зараз
Султан одразу кинувся до Коньї
Товаришка Люся від несподіванки навіть сіла на стілець
І той легендарний Овідій він би вас теж оцінив
Я Христю одведу сказав Тимофій
Але сказати нічого не одважилась
Сльози
Ой лишечко
І не тоді починати коли вже буде запізно
Тепер вже кінець
Але в українській прозі в якій ти перша а в російській де є вже Тургенев Герцен Гончаров зараз підводиться Лев Толстой
Ну так візьми оцього хлопця
Ходи за мною каже строго
А чого ж тобі ще треба було в матері
Скорблю сердечно и тем паче плачу что я во узах моих с вами только и В Н иногда переписывался
Це маленьке чортенятко Зуня наречена Казика Бобровського старшого брата Стефана
Нівроку
Хай воїни потішаться
І єсть іще час
Кажуть що біля покійників найясніше постає минущість всього сущого ціна діянь мирська суєта намарність сподівань і прагнень
Звільнені від мотузів бригадир і Стефан з неприхованою насолодою випростались
Києва стало тобі трохи не довше як на тиждень
Руками її для всіх не наробиш
Вона така рада новим знайомим
Очі мої кажуть у хаті молоді як у молодої кітки сталевої барви
Іди мені геть
Коли ж він романтику мій гордість моя прийде
Ми все вас просім Петро Васильович просимо просимо
Навіть поблизу розпаленої печі сей упертий мороз відчіплявся від нього лише з одного боку не перестаючи грозити другому
А не діждуться вони
Докладно він сього не знає не з тої він околиці але дещо осталося ще йому в пам'яті і він переповість
Такого ще зроду-віку ніколи не було
Григорію
О аллах невже я в чомусь завинив перед тобою що ти хочеш помутити мій розум прошепотів Сафар-бей відчиняючи темні дубові двері
Ява Рень
Мати
к хозяйке
А щоб тебе пранці з'їли
Піду ж я до нього та запитаюся Чи ти мой проводиш присягу при шлюбі в святій церковці на тото пусте чи ти проводиш присягу на те аби люди в мирності проживали аби одно за одне дбало аби працювали на хліб насушний аби дітей до розуму приводили та аби в хвалі божій із цього світа сходили
Голі босі
Щось в ньому було зворушливо наівне дитяче
Все
Ніщо її не спиняло
На раду в Золотiй палатi одягли вони оксамитовi й полуяровi жупани пiдперезались високими шкiряними золотом оздобленими поясами взули червонi й зеленi хзовi чоботи почепили на шиї золотi й срiбнi гривни а на груди чепи
Янь кусав губи і плакав мов дитина
Між нами
Вона знала що понад обома берегами Тясмина скрiзь розляглися луги болота й мокрачi знала що Юрiєвим козакам трудно буде перейти через болотяну рiчку як звалять в воду мiст.
Ану
Тіпун тобі на язик
Для Грицевого щастя піду на все а як скажу слово буде сказане
Він терзався що він не з нею
Ненко
Враз очі скосила та так і похолонула вся
Ольжині товаришки знали хто найлюбіший маркізі й Турманші і обожували Ольгу
Це був либонь найважчий удар що впав на князя Володимира
Батько возив мене на контракти сам
Комендантський дім колишній дорошенківський больверк було розтрощено прямим попаданням бомб
Щоб камінь рівно ліг по кутках довелося розбити чотири камени і нарівно покласти де ноги де груди де голови
Своїми очима бачив
Обережно ступав по нерівному глинищу
Хоч би сіделку зробив порядну сіделки немає
Потім нечутно зникають по оксамиту килимів у лабіринтах високих кімнат
Корвин завагався ще на мить але додав
А хто ж знає позвольте вас запитати
Так само не підіб'ють в ціні через те що ми турків у Варні погромили
Забрали всю зброю не оставили козакам ні одної гармати забрали коругви і клейноди скарбницю
Не знаю просит по неотложной потребе
Чому не стріляєте
Я ж не знаю нічого
Ніхто ясна річ не хотів стати на поміч Агапітові та він і сам гаразд знав що годі шукати кінця будь-якої справи там де його не може бути серед цих людей які мали пишні титули й не менш пишний одяг тільки завдяки тому що ціле життя усувалися від вирішення будь-яких справ не сказали ні разу так або ні
Козаки і селяни зареготали сміх покотився табором і комарі наче стали не так вже допікати
На подерж віжки
Я можно сказать влюблен в этот прекрасный богатый язык
Дядино Сергiю ви не сердитесь на мене
Так мало
Нічого собі
Жезніцький
І було в ньому щось печальне і грізне одночасно
А щодо політики то кожна політика лише тоді політика коли вона може спертися на збройну силу
Ані продають його ані за так не дають
Він бачив вона замислюється над усім що він каже і він захоплювався тим що зможе зліпити з неї свій ідеал
Полетіла б у діброву У зелений гай Полетіла б чорноброва За тихий Дунай
І не сміється
Оці жевжики оці джигуни неначе ті ведмеді влізли в пасіку та й поперекидали улики обізвавсь Флегонт Петрович
Зане всяка плоть яка трава и всяка слава человеча нко цвет травный изсше трава и цвет ея отпаде
Якщо Ждан захоче залишитися в Києві то я візьму його до своєї дружини він кмітливий хлопець і з нього вийде сміливий воїн
Володько взяв Наталку
Галасливим кигиканням ненажерливих чайок цокотом кінських підків по погано забрукованих вулицях і голосами перекупок розпочинає вона свій звичайний трудовий день
Після вечері на якій були присутні бояри і воєводи Ігор Ярославна і Володимир залишилися у затишному покої княгині самі
А небо міниться у воді каламутиться синявою береться крутить вербовий листочок і несе його богвість-куди
Буде як Господь дасть
Пізнайте у дрібничках у звичках у найменших і найбільших проявах її сплетіть себе з нею неподільно
Він одкидаєтбся на рівну спинку стільця набирає повні груди повітря и крутить головою з таким явних виразом неможливості далі слухати що Труда замовкає й починає чекати коли він пересердиться він дасть їй відповідь на всі її питання вона здається була досить одверта
Піраміди каменю стоси цегли глибокі сліди машин пузаті тягарники незграбні булдозери пе-регуки запорошених у жовтих шоломах людей
Але син протевона може бути як усi i йти разом з воями
Він ще прислухавсь
Він пересушив під комином порох оглянув і зарядив рушницю та пістоль
Західний вітер жене хмари
Може
Та й старої хати уже нема
Я потягну вас до князя на суд або сам ось цими руками
І я
Матвій самий зайшов до його хати не було дома
Чого це ти спитав він Бровка
І що йому зробиш
Жарко
Та й доторохтілася
Голову ніс високо а ретельно підстрижені вуса раніш закошлачені й опущені донизу хвацько закручував догори
На велике начальство вчиться Грицько казала сусідам
Коли би вмерло чую що дуже мізерне то маєток припав би на батька бо у матері окрім старих родичів не було ніяких ні братів ні сестер
Живи хоч сто років
Продати б але ж хто його купить як усі в мандри пустилися
Їх всього п'ять сімей
Це нагода братіє і така що вдруге може й не трапитись
О чудово казала вона
Одна
Чула що коли не буде придержуватися сеї думки то пропаде як тисячі перед і за нею
Я не поспішив дівчині на поміч
Дерево хвали святощів здоблене радісне ясніло серед смутків і нещасть простий люд впивався пивом втішався повільним співом ще повільнішими танками хоппельдейом рідеванцом
Чорна Рада
Це хлоп'я чи нехай і паненя з усього видно православне й письменне похмуро провадив бас та в душу до нього ніхто не залазив на словах у нього все гаразд виходить а от язик часом заскакує та й очі мов не знає куди подіти їх
Він почував себе винуватим перед людьми що дивились на нього з вікон і тротуарів маленького міста
Знаєте
По обіді пан-отець Нил та цілий причет церковний пішли в сад і сіли на траві під старою грушею біля криниці
Знамено ісламу віднині замає над усією землею урусів
І вмираючи в дзвінкій сосновій хаті батько заповів йому
Потім Володько поїхав з Василем на Запоріжжя їдучи селом скрізь помічався вже святочний настрій
Не треба нам Антона Волочая Київського
А ще полюють добуваючи тигровi великi й страшнi пазури висушують їх труть на порошок i п'ють той порошок для хоробростi
А ось що скрикнув він
То послухай що там чорним по білому написано я це виучив напам'ять
Що ж робили інші охоронці
Машо
А дещо пізніше не встиг Володько піти води напитися як Хведот знов зник
Та тут знов пані Обринська вмішалася в справу
Мороз поволі міцнішає щипає за ніс вуха щоки
Розбили під Ковалівкою
Та хай йому
Подружжя Яновських тулилося по закутках найманих де трапилось аж доки не переїхало до наданих їм двох тихих і світлих кімнат у новому письменницькому будинку
Тому що номер його називався Художнє читання
Підходжу так він батогом як усмужить
Чого мовчиш
відізвався гетьман А тепер побалакаємо про діло
J'ai perdu ma force et ma vie
О яка нагода мiй пане
Тоді розповідають один одному обмінюються словами-назвами
Немало вашого брата на той світ одправив
Але що кого обходило які руки поверне він Михайло Федорчук своїй землі
Хоч би нагодував хто скотину
З Хачиком ми жили як брати ділячи навпіл і хліб і сіль
Дивиться вражена Марія й страшно
Ми рушили захопивши рукавицю з зерном
Добре мовиш Фанні сказав він рішуче і я так кажу
В скриньці тьмяно блищали золоті монети різних часів і різних народів срібні та золоті обручки сережки персні з коштовним камінням
І справді перша склянка вина зразу піднесла його настрій
С к о р и к.
Добре
І шумить і гуде дрібен дощик іде а хто ж мене молодую та й додому проведе
Треба зробити один зачин і завчити його
Яке це щастя ми добре знаємо
Правда чисті та прості звичаї тодішнього народу свіже тухольське повітря просторі та здорові хати і ненастанна та зовсім не надсильна праця все те вкупі хоронило людей від частих і заразливих хороб
На рушницю стріляй
Не помилилась моя мокра рибонько
підхопила Люба
Знає що батько дорожить що любить її безпам'ятне так давай буду зловживати його любов'ю
КОЛОНІЇ ВІЛЛИ
Кого доля засудила на потолочення той буде потолочений ніякий суд не видвигне його хіба він сам видвигнеться
На ніч він мовчки запалював огні
Кажуть буде велика зборня
А це одна як схопиться як підбіжить до дяка
Краси
До сьогоднішньої днини не знаю з якої причини змінився але знаю що моє серце дрижало мов поранене того вечора і що відходячи до своєї кімнати на спочинок не могла я йому як звичайно подати руки і уста мої вимовляли майже насилу і ледве чутно слово добраніч
Може та культура вашого чоловіка свинцем облила навіки
Скидан
Вона тому не йме віри то все брехня гидка брехня
Вона боялася підвести голову показати Мар'і своє обличчя
Чи ви над тим ніколи не застановлялись
спитав візник
Я ж недалеко від вас
Ходімо вниз пішки а там візьмемо таксі
Говоріть про них
І ніхто не бачить
Зосю мой дитя мое и снова упала без чувств
Ні ми підемо в Чернаводу заперечив Драган
Все поперевертано поперекидано книжок купами по всій хаті а з них коли одна знайдеться з палітурками то ще хвалити бога
Комедію пана Фонвізіна до вистави дозволив його сіятельство
Поет рішуче відмежовується від тих хто досі не бачить нового в житті хто захоплюється абстрактною романтикою в дусі Уеллса і не бачить Дніпробуду цього справжнього чуда створеного людьми країни соціалізму
Упоравшись надворі мати пхають у дворі в'язку соломи і кидають біля грубки
Коля не одмовляв йому незручно було мати у себе батьків цілий тиждень
Скiльки турбот хвилювання нервозностi доки все в тебе буде в порядку i рушниця i набої i одежа i рюкзак одне слово все що потрiбно для серйозного добутливого полювання
Бо він же в їх голова старшина зареготався Копаниця Що правда то правда нам треба його збити з плигу
І взагалі в листі чимало вульгарного не лягай кістьми не накладайся й такого чого я своїм батькам не написав би
А в чому ж
Де оружейний завод
Учителює десь церковноучительську кончив
Йому залишалось одне їхати за кордон і там здобувати собі шматок хліба
Ну а тепер к бісу на виступці весело загомоніла вона
подумали вони й зайшли всередину
Всі полягали покотом на сіні
Я все робив що міг
Смерека була дуже стара і наскрізь порохнява а в споду в непроглядній гущавині ломів здавалось їй що чує легкий хрускіт і муркотання
От такої здивувався Корецький
Така непам'ять огорта
У нас стараються одне поперед одного бо мають не голову а такого завзятця що ні в чому не замілить лемеша
Жила якась надія
Ухопили мов сковали Костянії руки Тільки патли дибки стали Мов живі гадюки А Медузи 111 злющі очі В підлоб'ї склепились В судоргах пекельних щоки І вуста скривились
И три года жестокая лихорадка колотила полковника и три года постоянно он ел рыбу и раки говоря Посмотрим чья возьмет
Прекрасний розумний молодий чоловік але завжди такий збуджений нервовий
Володимир Глібович обняв княгиню Забаву мов хотів захистити від біди і з гіркотою вигукнув Ну от удружив Ігор
А що скажете
Він її не пускав
Мазепа приказал на всякий случай своим казакам быть готовыми всякую минуту к отъезду и вскочивши на коня отправился в Вышний город
Mille pardons за французьку мову
Пильно глянувши на турка він сказав
МАРКО
В мене вже стає допотопне серце
Правда як усе гладенько і гарно в цій картині
А щодо музикальних вечорів то це справді добра гадка котру ти мені піддаєш
Йому підтягнули Антін Кіндрат
Он скручуються в полум'я чиїсь прізвища роки національності маленькі фотографії круглі невідомо ким вдарені печатки
І ледве висказав ці слова я обняв її рішуче за стан і поки змогла опертися я зняв її на землю
Після недоспаної ночі після згаги осіння ранкова прохолода здавалася йому такою хорошою ніби оживила його
Не знаю за такого й не чула
БРАМА
Потiм вiн ступив уперед став серед людей
Я серце удова
Нині мусить зробитися всьому кінець а який кінець знаєш
А може він ще потім уночі приходив
Тоді карнач приступив до нього з кулаками
Оі голова
Старе покоління із тих що до двадцятьох літ без штанів у цурки грали
Це ж тут недалеко і я знаю оцю вашу картоплю непоказну що тривка як хліб
Вечорами молодь сходиться до хати Ониська що живе в батрацькому будинку Максим Стратонів бере свою скрипку Нестор Ониськів бубенце Василь Матвіїв гармонійку миттю прибігають босі й захекані три Ганни Тарасова Миколина й Кузьмина за ними гналися інші і танець починався
Так що ж
Та тільки Ягнич нахилився як кілька курсантів підскочили давайте мовляв підсобимо ви ж після операції
Але мовчав Кза Бурнович мовчали його родичі Бурчевичі й Улашевичі
Він стояв на крутому пагорбі що обривисто спадав до Ірпеня
Грецькi дромони й скедiї що переслiдували їх в останнi днi залишились далеко в морi
І додавав замислено
Ходить шепіт по будинку збожеволів доктор Рудольф од-правили в лікарню
Маюфес одходе до дверей
Командувач був зовні спокійний і неквапливий
і не договорив
А ти
Салдат за тебя дурака грудь сваю под неприятельские пули подставляет кровь сваю проливает
Варвара Кіндратівна хотіла щось сказать синові але Антін Антонович якось незвично для його сердито прикрикнув на неї і вона замовкла
Ви мені всі затупотів на сестер з лікарні конюшню зробили
І сонце сипле квіти як з бриля
Не думав я і не гадав що й тут знайду співзвучні рідні душі
Дальшу спробу реконструювати роман зробив Г Вервес
Задачі рішали збрехав матері Степанко
Голос був такий чудовий що його одразу можна було впізнать хто його раз чув
А де тепер Марина де Довбня
Був потішено збуяний переступаючи поріг княжого терема
Е все це єрунда
Треба щось придумати
Щоб бути відвертим се тож кличе мене піти по землі своїй
От тільки й розговорів не в вічі звичайно хіба б я дозволив по закутках З куркулями породичався
Ах Мартине ти ніц не розумієш схлипнула жінка
Григорій чує як у нього тремтять коліна напружує зір а серце стукає аж у вічу кола плавають
Чоловіки відійшли в куток і відвернувшись од Вандзі яка одягалася мирно розмовляли
Ліхтаренко
Звичайно всi бачать це i можуть виказати але то вже на їхнiй совiстi
Ні своїм питанням я лиш хотів довідатися чи ви певні що сила вашої волі не спроневіриться вам
Еге ж пусто й нікого
Звикай
А от весною як потеплiшає надворi переїдемо на життя в Суботiв в палац гетьмана Богдана просторний та свiтлий
А про Скалозуба говорили що в його може й за мілліон перегнало Уроженець бідного висмоктаного польською шляхтою краю де найвидатніщі члени української грошевої арістократії рахують свої маєтки найбільше сотнею тисяч корон звиклий сам з малих літ до рахунків на крейцари до урізування й ущіпування себе до мінімума Сріблюк просто поширявся душею уявляючи собі українця-мілліонера
А смерть жує охоче А костомаха знай регоче Кульгає в двір і на поріг
Отець Ісакій хоч і був дерзкий на вдачу але вхопив чоботи і як почув дух юхти та сириці як побачив чудові повишивані взорці то й не встояв так і розімлів і таки дався в руки пройдисвітові
Що його тепер гризло
Здоров будь і ти боярине відповіла громада
Полюбить покине осміє і свисне остерігає заєдно якийсь внутрішній голос її серце
А так что даже й ночами не спит зараз же вийшов із тяжкого становища Коростильов
Здорово
З якого ти прийшов світу
Карпе
Я розреготався
Лілі згадалася їхня торішня зустріч у Петербурзі
Ви дозволяєте
З чорною землею в устах і руками зложеними навхрест хотіла його бачити
Довго мусувавсь Івась і все нічого не вдіє то дивись денце зовсім одріже то дірку під колінцем велику зробить не грає дудка
Коли коридорний загримав засувами замикаючи Санько повернувся до дверей спиною й помаширував у куток через всю здивовану камеру як солдат Швейк
Це невгасимі гарячі відозви написані нашою кров'ю
Ввесь ставок лиснів срібними краплями неначе сипавсь з неба срібний краплистий дощ
Так уже за цю землю чіпляємось так уже її держимось кожен вершок її з кров'ю у нас видирають
Уночі Пантелій Жолудь тихенько постукав пальцем у причілкове вікно
Саме в цю хвилину ввійшов Моїсей
Нас
XIV
Питаємо третій раз сказав підносячи голос Максим
Поза бійця говорила про те що він був забитий якраз в той момент коли із всієї сили дерся на горб
Чому сказати й сам не знаю Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краю Одним одна біля воріт
І я прийду до вашої ложниці сьогодні вночі
Проривалася в стіни школи й коломийка яка не пасувала до суворих облич цісаря й канцлера що як наглядачі позирали з портретів
Комасі здалось що дівчина нарікає на його музичні вправи
Кільки разів підходила вже до твого дому й верталась
Вони намилувались собою й почали пити чай похапцем сливе нахильці ніби хапались щоб не опізнитись на якусь службу ні на одну хвилину ніби їх ждала велика одповідальність за спізнення
Мар'яна
Я й не оглядався на салю я не просив у людей помочі я вірив у їхню підтримку я споглядав на Ступу і мені було його жаль він ціпенів посеред сцени заклавши по-наполеонівському руки на грудях кулаків його не було видно але минали довгі хвилини саля за моєю спиною німувала так саля німувала і я тепер уже виразно побачив Ступині кулаки в обох сціплених кулаках він тримав людські душі і я зрозумів що сьогодні Горопахи не стануть мене боронити
Що пак я казав спитав Дмитренко загубивши останню свою думку й річ
Кагда будет теє так ми і онеє когда ж наше слово не в прийом так ми адретируємося і проч пайдьом
Правду говорив Петро Онисимович
Матвій знав кому те самоцвітне проміння ятрить душу будить надію в декотрих більшу в інших меншу ще в інших маленьку–маленьку а якщо й немає надії то є сподівання на випадок фортуну примхи й заскоки якої ніколи не відгадати
Сам
Зчудований і навіть трохи зляканий окинув зором юрбу спудеїв які сміялися про щось йому розказували і запитав чужим далеким голосом
Зарудний описує обід
Куди
Маруся пила чай мовчки
Відьмою б'ю
Я тепер збагнула чому в той свiтанок втекла
І від того що він нічого не сказав ще якось тривожніше стало
Ну засміялися в хаті де б то вже така й знайшлась щоб тебе переговорила
А як же церква Святого Духа і малювання на стіні і зламана козацька шабля спробував я боронитися
Значить приведеш мене до дому Сулеймана
Окрема людина не являє собою ніякої цінності
Тоді я підійшов до столу налив із графина вина й залпом випив
Ах вони полагодять
Він ударився об колесо й упав додолу
Фрунзівські поля
Мені здалося ви от-от прикінчите воєводу
Далася їм та Чорногора зі смутком мовив Гнатюк
Тому й кажу оце на кого покинемо вогнище в нашім прадіднім гнізді Соколиній Вежі
Гупання струшуваних груш розбудило на возі й друге око
Матвій як Матвій чоло його не висихає від поту руки його нагадують гаки якоїсь машини сорочка на його плечах ціла як купа багна від поту куряви та глини
Ти знаєш мені здається я тільки тепер знайшла усіх вас
А курiпка одним оком поглянула на тiтку Оляну проспiвала
Пан що приїхав з дачі і приймав роботу тужився аби знайти побільше вад у розписах і майстер ждав терпляче тих вказівок проте робив поправки так як вважав за краще сам і це найбільш сподобалося Тарасові
Там вони обрали своїм отаманом Лободу й пограбувавши під його проводом Білгород Акерман на Дністрі повернулися на Запорожжя
Ще більше розвидниться і небо на сході яснітиме світанкове підійматиме свої високі вітрила над плавнями і долинатимуть до Єльки ніби музикою налиті Баглаєві слова про собор про те який він рідкісний в усіх мистецьких довідниках можна знайти його зображення його силует
Михайло наливає і п'є
Та ба
Она віддячувала ему як могла і обпирала і облатувала і на печі єму стелила і годувала борщем та капусняком се були дві любимі его страви а коли учила свої сироти молитись за душу їх батенька не забувала від себе додати нишком ще один Отче наш за здоровлє діда Макара
Товаришу Л у к а
Я багато довідався
Поговір уже пішов її ім'я втоптане в бруд сповідник порушивши заборону відкрив усі таємниці
Як Захарченко
А вечеря між тим продовжувалась
Правду про вас сказано говорить святий легше верблюдові пройти крізь вушко голки ніж багатому в царство боже
Вийшла непоганого вигляду рукописна книжка
На що ж це
Шварц передчував що Ріхтер ось–ось його викриє і підштовхнув Мальву діяти рішуче й негайно
Він захропів туманним зором ковзнув по моєму лиці
Але доки тато живий мушу сидіти вдома
Не сердись Семен Михайлович
Исполнивши эту обязанность он подбежал к ланцюжным псам и начал с ними весело по-братски кататься по зеленому двору
Б тікай скоріше благальне зашепотів лісник
Пустеля
І хмарам набатовує на спини
Ала-верди
Я чекав тієї восьмої години з нахабною певністю мов би султан турецький який чекає свою одаліску але разом на цей раз я вийнятково чомусь боявся зустріти це явище для мене ще небувале по своєму загадкове з виразними ознаками містерії а одночасно приходило на думку чи це не є якийсь жарт придуманий легковажною Зіною або можливо щось зараз станеться хтось застукає до дверей якась Ніна чи Валя або ось-ось почую знизу голос телехфон і та сама Зіна насмішкуватим тоном заявить що наше домовлення ніщо інше як звичайна її примха
—подумав
Раніше був наступ ворога зі сходу з півночі і з півдня
Ледь чутно шелестіла над ними стара груша символ давнього й колись великого роду який міг трагічно скінчитися цієї ночі але й міг вибухнути з новою силою
Мотор
І ще один зі святих каже Що в нутрі осідає —мовить —те язик вивергає
Але нема ради
стукало щось молотком в її голові за кожним кроком коли вона поспішалася до Івана
Я прийшов в Бієвці недавно і шукаю собі роботи обізвався Лаврін
Душевний каже був Арсен і розумний
обізвався Лушня
З-за річки Дунаю
Коли я це почув то замалим не вдавився курячим стегенцем яке саме обгризав
Кум домів кленучи А Пазюк нові онучі В постоли до торби хліб П'ятку в черес палку в руки Та й для ліпшої поруки До ворожки до Дуліб
Так
Туманів Ельбрус
Не треба мати великого розуму аби збагнути який розголос це викличе у війську та серед посполитих серед котрих і так ширяться чутки про підданство гетьмана Польщі
вигукнув дивлячись на гори й плесо Днiпра василiк Калокiр.
Тепер здiлай милость прислухайся що старi про мене казатимуть чи будуть хвалити чи корити
Пішли поміж могилами місце вибирати
Малий козак та смілий каже Михайло
Доктор Верходуб злегка зідхнув і спустив очі до кави
І пригадує собі цю саму Лялю кучеряву яснооку повненьку дівчинку років п'яти-шести-семи і пригадує також як підкидав її високо вгору від чого дівча радісно й дзвінко заливалося сміхом а Мотря жартівливо казала Забавляйте забавляйте
Арсен зрозумів що вони потрапили в скрутне становище і силою тут нічого не зробиш
Вже й небо є
Збентежений і вражений оглянувся я довкола і побачив колиску прив'язану до сволока якої в нашій хаті досі не було
В саду Гастроль не було симфонічної оркестри співав московський Пірогов
Намагаючись вхопитись за перекинутий човен Соломія побачила що Остап б'ється в руках двох турків а третій той самий що був під Івановим веслом держить у руках димучу ще рушницю
Але на тих дорогах Не легко б князь добувся перемоги Коли б господь йому не допоміг I Новгорода в поміч не воздвиг
Він для них як сподвижник Магеллана
Випили по лампочці
Там у кутку троє завели річ про теперішнє життя трудне другі зняли мову як панів дурили треті згадували вчорашнє погуляння а четверті про давнішнє гуторили
Христина післала за доктором
Чи може вже хлопців усіх перебрали що чоловікові жонатому на шию вішаєтесь
До того ж в переяславських арсеналах чимало зберігається зброї та пороху
Полюбувалися з усіх боків я навіть до шиї приміряла їх а потім загорнула в пілочку і заховала в скриню
Суворий і бундючний він скидався на закам'янілу статую що уособлює в собі непорушність монархічної державності з усіма її атрибутами сваволі безглуздя й гноблення
Стояла на порозі нової оселі тієї самої що мали поселитися в ній аж тамтого передліття й кликала до себе
Насилу Чіпка намацав сінешні двері
Він хоче показати що все йде якслід
Адже дорогою он скільки людей проїжджав і проходить
Про королів та пап про рицарські походи та звичаї а того й не знає що сам їй здається найкращим за всіх рицарів на світі
Мене ж в життi неначе буйний тур Гаряча кров метала i носила
Що тебе то обходить
Нарешті він став біля покинутої іржавої буржуйки що притулившись до муру стояла на трьох скалічених ніжках нікому більше не потрібна
Коли йдете один то один промазуєте коли йдете колективом то промазуєте колективом
Не вперше вони зійшлися до нас
На мене напливала злість очевидно була моя злість безпричинна очевидно я не мав права сердитися на цю маленьку незнайому жінку не мав а проте сердився
За що знову запитав Пувичка
Андрусь Басараб глядів на Стасюру і на всіх прочих побратимів зразу понуро і ніби рівнодушно но вкінці на лиці його заясніло щось немов скрита на дні в душі радість
З коней бухала пара
Гетьманська карета під'їздила до якогось села в котрім слідний був незвичайний рух
Де його дістанеш
Невдовзі стало тихо
А н н а перехиляється через балюстраду і заглядає вниз А вам сюди не ласка завітати
Бачить аллах не хотів я цієї війни
О хай собі сміється глузує проклинає
Жовто-бура шкура його вкрилась потом і тепер ще більше здавалась відділеною від черепу
Спершу Юрій оклигавши й згадавши свою останню рать соромився що дав себе здурити римському латникові
Здавалося що за нами десь там за обрієм за океаном за якимись просторами часу залишилась одна унікальна пригода земного буття щось як один гігантський вир торнада
Пся крев
У цю нiч Добриня як це вже бувало й ранiше вiдчув що душа його розривається на двi половини
Або знов Вона вміє білля вигладжувати й наперстком шити але тим вона не доробиться ані землі ані чоловіка
Ця істота вже цьогосвітня
Ну
Чи ти не здурів
Відпускну одержав
Вона причепилась до Лавріна за батьківську спадщину
Брешуть у газетах у книжках брешуть в одежі брешуть у відносинах брешуть у молитвах у коханні у ненависті в усьому всьому
Але тебе брате таки порядно ті поліна мусили заїхати
Іди своєю дорогою і не зважай на минувшину
Знову викресав вогню знову роздмухав віхоть і пхнув у сухий очерет та сіно
I хоч ти заводiяко маєш вуха як розваренi вареники але чого встряв у розмову дорослих
Він стояв за рогом хати й витерав чоло
Летимо летимо
Гаїнка знала що Зінько розумний дуже розумний
Можна я перша почну озвалась дівчинка Жила на світі баба-яга костяна нога
Хіба тепер святки чи що
А як пан не пристане
А поживу шматочки хліба кидала старша Младанович Доротея що сиділа з двома паннами на мармуровій лаві коло самого берега
Є
Але коли Бенедьо зовсім уже зібрався в дорогу і став прощатися з матір'ю то стара мати ні з сього ні з того почала плакати і обнявши сина довго не хотіла його пустити від себе
Він наполягав щоб партизани •вже зараз були в лісах але перемогла інша обережніша думка прокотиться німецька навала і тоді почнуть діяти народні месники
Ай- ай
За ним усміхнулися і всі присутні всі до єдиного
Чи то не обсвійчилися не перезнайомилися чи то ніяковіли все-таки гетьманський двір
Швидко насувалася ніч край неба раз у раз спалахували лиховісні блискавиці а чорна паща лісу поглинала все нові й нові юрби загадкових прочан
Чи не помилка знову
Відкіля вони вийшли товариші Жучки
Зараз
Зблідли паші і чауші впали ниць у тронному залі чекаючи виходу свого володаря
І важкий сум обляга її душу тяжкі думки налягають на серце і немилосердно давлять
А їй усе видно світло вже горить у канцелярії видно буде чи хоч чути вночі як їх виводитимуть з арештантської може на допит
Другою кандидатурою був цап Жора
Ноги топтали землю а голоси цимбала і скрипок виринали монотонним зойком своїм лякливо то тут то там
На та постав там у хаті в куточку коло груби а потім як нагодишся в хату то виметеш діл сказала панія Висока
Просто як діти
Містер горить
Хто ви
А якщо так якщо несправедливі їх треба потяти
І мій Степан бог дасть дослужиться до чина та жениться на Тридурській і ми зовсім тоді порівняємся з Красовським
Тараско вернувся на своє подвір'я веселий щасливий
Без неї щасливi будем ми
Одведи мати божа
А з-за його спини визирали ті чорні потвори у мерзлому грімкотливому залізяччі
Поменшало вогнів на Центральній певне спати вже потроху вкладається радгоспна столиця бо рано почне завтра свій трудовий день
Добре я ще нині запоряджу що треба а ти відпочинь
І вдержався
Два воїни подали Магаві лук і стріли
Тиша
На січовому майдані роїлося від людей
Тільки щоб під себе
Повечеряю бо ще й не обідав
Похмура від задуманости і серйозна як сам господь бог у момент творення світу вона сидить ледве притулившись до якогось стільця чи канапочки і клопочеться тими негайними усе негайними і тими важливими усе важливими справами що їх поклало на її тендітні хупаві плечі суворе запілля
Сходились сусіди дивились сміялись випивали за нього за жінку за дітей і за гостей
Ми урівноважуємо одно одного сказав Мншук в жарти
Часом зляканість виростала в найдикіший жах що обгортав зір і вона знічувалась решткою думок
А коли згадаєш у дорозі мене то пусти цю павинку по воді
Усе б йому простив а за те що жмикрут простити не можу
За нічим їй не жаль лиш за тим що її не вчили музики
В листі він просить Михайла Драгоманова вислати йому бодай трохи грошей бо йому в нічому па вулицю вийти а вже осінь
Увійшов у чималі сіни з кілочками й гвіздками по стінах задля школярської одежі
Їй жалко немов дитину хоч воно й панське
Боже помагай Анно
При ділі що наш вік бересь вершити
Єремія вибрав пишне місце на горах недалечко од Лубен над самою річкою Сулою і постановив збудувати там палац щоб назавсіди оселитись в йому
Бажаю бути всеціло твоїм Тобі віддаю і душу і тіло
Побачивши Мефодієві збори Явдоха не втерпіла і висловилась у тому розумінні що краще б запліснявілому шкарбанові вдома сидіти ніж оце зрання собак дражнити на Мазурівці приспічило йому бач у службу мало за вік свій наслужився панам та підпанкам сяк-так жили на його пенсіон і далі б тягнули чи багато їм старим треба
Що я в саду зайва
Культурній людині легко прищепити культурні принципи
Січ чорніла за кілька верст по той бік Дніпра
Чому
з жахом подумав Явтушок
Що слід оддавайте Лейбі він у мене на хазяйстві зостанеться
Зоряна ніч радісно окутала їх і м'яко обвіяв тихий вітер
Хай спробує
прохрипів він
Стара Кайдашиха дуже любила свого онука колихала його цілувала пестила
Усі як подуріли як показилися
Не так панно Маню
Холод вмовк
Не крутив закарлюченого вуса не підносив лівої брови стояв як мур
За мною
Але слідчий все те здирав і арештантське милосердя пропадало марно
За дякуса
Г о р д і й
Думалось поховав Демко мене а маю ховати я його
Як хочеш їсти пий воду
Корова тобі потрібна бач скільки горобців маєш Вільгота кивнув на дітлахів що поперемінне заглядали в рот то йому то батькові
Уже стемніло коли вони серед інших пар зійшли на Володимирського горба до пам'ятника що зберіг у цьому закутку свій хрест благословляючи ним тепер купання киян на пляжі
Як ночви
Про посланця од народу
З поверненням у Харків довідався про арешти О Шумського М Ялового
Один раз коли сумнівався там біля хати вдівця у прочуттю майбутньої обиди шукав опори її плечей
Герман теж пильно й підозріло оглядає брата
Інтеліґент ожив повеселішав зовсім простодушно
Ставало тісно
Тепер багато е тих грамотних а їсти нічого
В Ленінграді група лікарів спроектувала нове штучне серце
І взявши в неї книжки Гриня недбало жбурнув їх у халабуду своєї пересувки
Але кімната
Не з канцеляристів
Перед ними на снігу лежав Баран відкинувши набік праники і балію кидаючись і б'ючися по снігу в епілептичних корчах
Покличте до телефону комгрупи
Чи не побоїшся ти Гризельдо їхати в той далекий край далекий од Варшави од королівського двору ще й до того дикий
Як нині бачить усе як було як гуляли в дворі як Михайло гуляв як Петро і Анна гуляли як пішли всі вихром і навіть вона з Івонікою кинулися шаліти а хто бачив що кому за плечима стояло
Двоєшник
Тарас відгадку знав але сказав навмисне зовсім не те нехай отець Гаврило потішиться
Ні ти жартуєш княже Володимире
У городі Смоленську сім тріумфальних брам з вежами й вежечками з цибулястими куполами й баньочками розмальованими й позолоченими аж за очі бере
Та й хто за те візьметься
Шурик уже знав хто такий стопер
Уранці він устав поснідав молоком із хлібом поцілував дружину і вийшов з дому як завжди виходив на роботу
Це завбазою
Народ приписувавсь в міщани бо в Акерманщині панщанних селян не було
С т е п а н придивляється до шитва Лагідно А що се буде з тої лиштви любко
А Тафуров радів ще більше бо приніс поважному панові дуже приємного листа
У чому її зерно її велика тайна що відкривається поодиноким обранцям
Вже й Гриць мені повторював Затям любов любов'ю а життя життям
Вони спливаються докупи
Хлопець тихо стогнав од болю і відвертався від брата
Владно нездвижно стоїть він сперечаючись своєю могутністю з палацом Кучубеїв з пишною аркою під якою проїздив благословенний
Да ведь он же спит все время
Відтягають а тоді отак б'ють ребром долоні
Я тобі розповіла як я вперше вела його через сквер і він сказав уривок із вірша
Спи ж вічно в холодних російських степах дитино забутого краю а я буду скрізь городи пролітать і флюгери з баштів у їх ізривать аж доки Вкраїна робоча не встане
Гаркавий виходить
У цей час Яворницький стояв схрестивши руки й спостерігав як гості брали вхідні квитки
Михаїл руський болярин грецької віри з челядниками числом семеро
Тихо сказав Бачиш цього яничара показав поглядом на Арсена
Хто думає про науку той любить її а хто її любить той ніколи не перестае вчитися хоча б зовні він і здавався бездіяльним
Княже Володимире голосніше сказав Давило я працював у купця як віл з рання до ночі а часто й уночі на нього працювали й жона моя діти але купу легко взяти набагато важче віддати аще попав я в неволю будуть рабами діти мої й онуки
Пузир
Та на Січі мав Жук славу небуденного ватажка йому можна повірити
Куди се ви матусю ходили що так довго барилися
Батюшка батюшка заходило по хатах
Отже ви щиро віруючий і навіть більше речник самого господа
Ха
V
Так
Пощо ж мовчав єси досі
Петро кинувся бігти до хати але дід загукав до нього від школи з дерев'яною лопатою в руці
Вони співали ту пісню яку старий Чумак чув мільйон разів і не звертав на неї ніколи ніякої уваги
А буде те що волю стрінуть люди
Це так елементарно знайти свідка
Вертаючись до неї він ніби відживляв те що загинуло те що зникло від його хибності те що сам у засліпленні зруйнував
А Осипко притулившись щокою до холодної шибки роздмухував паморозь на ній і дивився на подвір'я хотів бачити ще брата
І все то слідкують висліджують кмітять
І знову йому верзеться й ввижається
А із Січі вислав сина На свою господу І вподобався він дуже Нашому народу
Кукурузо нічого не сказав мовчки сунув папірець за пазуху
Чим ти мені ясніше тим душі ворогів мені темніші тим менш єхидна схожа до голубки
Ось біліють мури По мурах кров гаряча червоніє
Подай мені сіль Віро
Ясні дзвінкі дні коли рідке повітря далеко переносить кожний звук
Тепер я легше віджалую сина коли небо післало мені замість нього таку доньку
Ну вгощай не шкодуй валюти
Запалали відтак оранжево й кози і той сивань втрапили у ту стягу і яскраво позначилися
Спочатку було слово
Їдуть десь
Над каштаном у дворі тріпотіло кілька білих метеликів і Хлопець фарбуючи парти крайока стежив за їхньою грою
Правда вона про це нічого не сказала ні Валентинові ні Топченкові але почуття незадоволення з Валентиновоі поведінки не менш години залишилося в ній
Усім
Його вже навіть трошки сердить навріписте зле дитинча яке дряпає щипає його за ноги
Вам треба кудись інакше
Вона дочка одного вчите-ля висланого за неблагонадійність із Київщини в нашу Черні-гівщину і живуть вони тепер у нашому лісі в Голубій Дачі
Ад'ютант бачив що генерал схвильований і щоб хоч чимось втішити його сказав
Хазяїн пробі кричать
Хто казав
Комашня налітаючи б'ється заліплює скло знов буде Дударевичу робота
Втім один аллах знає хто він такий насправді
Я певен що тут обійдеться без вашого вгручання
Тепер позвольте вас неравнодушно розцілувать как собственноручную невєсту
І він усміхнувся гірко
Одначе зборов страх і підвівся знову
Катря
Ти ж бачив
Велика буде милость божа як ми його подужаємо
Лісом іде легкий шум
Іоанне
Боронитимем вас аки леви
Імперії міцні людьми які живуть чеканням зради ближніх
Та як пішов як пішов та й досі чутки нема
Тим часом Бурмило знову пірнув смішно дригнувши над водою ногами в ластах
Виходять з лікарем
Уявляв її на тому попелищі на краю поля над ровом із старою шовковицею серед двору на якій висіли козубці з вишневої кори кушки коси коли приходили з косіння на полуденок
Бо хіба ж не говорило йому передчуття що найстарший брат буде вбитий
Але на побачення вона прийшла з подругою
Пройшовши по небу тепла тиха червнева ніч стала оволодівати і землею безмежний степ вщухав корився ніжнішав і м'якшав від її пестощів птахи затихали і згорнувши натомлені за день крильця сідали на м'які гніздечка гріючи свої худенькі від роботи тільця пахучим ласкавим по- материнськи ніжним теплом розігрітої за день землі перепели хававкали то там то там перекликаючись один з одним як бадьористі несплячі сторожі одноманітно безугавно рипучо кричав десь в улого вині деркач
Він кулаком бив об нічний столик аж плящинки з ліками скакали
Звідки ви це знаєте
Обидва вони дивилися на людське сонне звалище з тугою зі страхом
Електронний розумник цей уміє ділити множити добувати корені він оперує астрономічними цифрами тож із ким Дударевич краще міг би тренувати свій інтелект
Перехрести Катрусю дядів
Такий полон миліший од визволу
То був Федір Супруненко
Може я навмисне збагачуватись не хочу
Потім з'являється і довго стоїть перед очима обличчя хана Кончака міцне хитре і разом з тим жорстоке
Хіба ж не знаємо як він був обшарпаним писарчуком чи економом в Нестеринцях
І ось тепер простий люд згадав Бедреддіна і його ім'я було у всіх на устах
Згодом пролунали десь по селу потім за селом потім далі далі
Ти хочеш неможливого Семене заперечив Кучук тримаючи в руці недопитий кухоль
Ваша величність ваша величність ми з найсвятішим папою завжди виявляємо милосердя завжди
Фонвізін Денис Іванович 1744 1792 російський письменник
Знаємо це і у великім поважанні тримаємо ім'я великого гетьмана Богдана Хмельницького
Згодом і його самого переживе тернівщанський переказ про те як він свою занедужалу Химу в типлі весняні дні брав на руки й виносив з хати а вона ніжно питала його коли він переступав поріг
І тільки низько над обрієм висить блідий пощерблений серп місяця розп'ятий міфічний Христос
Хіба я недостойний цієї честі
Приповідки
Вправді не срібна але зате дротована
Дмитро Іванович не збирався особисто бути присутнім при тому
Посковзнувшись Соломія вскочила вище колін у холодну тванюку
Чи мало були купно чи то й усе вже що було
Перше убогим стати як Христос
Боярин гірко їдовито всміхнувся
Піяніно гарненьке чепурненьке лисніло коло стіни
Так тоді й бачиш
Ще стояла вона на сухій деревині ще не дійшла до тонкого кінця сосни вода ще не переливала тут лежачої сосни але вже слідуючий крок мусив бути вчинений у воді бо тут показалася соона цілком тонка як і буває звичайно верх тої деревини
Тріпач
Коли дітлахи тягнуть його поганяти з ними м'яча студент відмагається показує їм на черевики на светр— не для гри мовляв виряджався але ж хіба їх переконаєш не відстануть поки він таки злегка підсмикне рукава свого светра якимось таким делікатним красивим жестом підсмикне і наставить руки під м'яч
Гаразд
Тхір зрадник бережіться
Ти скажи йому порай щоб їхав сюди
М а л я р аж задихнувся аж знесилiв вiд лютi
Тепер її доглядали та берегли від усього злого й навіть незбагненного
Встигнеш іще помолитися і вклонитися нашим святиням
Навколо нього розсувались лави й стільці вставали потомлені люди десь перелякано застрибало полум'я свічок
Та про мене згодився Павло узяв чоботи ціпок і скинувши шапку довго стояв обабіч дороги як чабан що запас свою отару
Шкода його дожидати не прийде
Я трохи граю і вмію навіть сяк-так співати
I справді як подумати навіщо Народу світло
Чого ж ти плачеш
Оскільки мені відомо пані Маріян обіцяла приїхати точно о-пів до шостої а тепер ледве три чверті на п'яту
Султан не кликав її може й не згадував може забув
Ураз поник почухав ліву ногу пальцями правої і поплівся до полика
Ми ж здається домовилися
Хлопцеві і їм
Ану одягніть
Я їм конфекти
Завтра вернемось у нашу Спасівку то може дещо і знайдемо
Всюди моторошна гнітюча пустка
Я тільки так
Всяк жив своєю хатою своїм двором
Все на землі починається ніжно а кінчається отако
У вас Данило Бондаренко
Чорно-срібний лицар сідає в куточку й мовчки дивиться собі під ноги
Спокійно панове
Іноді здатні на чудеса
Князь Святослав заплющив очi немов хотiв пригадати щось з далекого минулого а потiм подивився на Добриню
То вступіть коли эможете
Довгий довгий час не чути нічого крім повільного тупоту кінських копит відтак утихає й він і зачувається тужливо протяжний голос Гриця просьбою Туркине прий-деш
Причому один кінець їх був довший а другий більше присмалений коротший і від того обличчя здавалося скривленим ніби болів зуб чи підпухла щока
Очі найгірше бачать у такій темряві
Вы братцы обождите
А у степу голод
Щоправда обійстя ще не зовсім Маландієве
Але він увесь час якось розгублено дивився
Маю передати вам і назад повертати
І чим далі шаленіє ще дужче ревнує наче молодого
Пише про літературні новинки
Дивися —ноги одтопчеш скрикнув Довбня
Ніхто
У польському як не помиляюсь
Уся сортова подумав і зітхнув не наважуючись скинути на це добро смертоносний вантаж
Жалувати їх навіть якось серйозно не можна
Щиро сказати я вперше чую її ім'я та коли вона будь-чимсь цікава я обов'язково запитаю про неї в свого лектора
Лежати
Може думаєш я не люблю тебе
Заскрипіла підойма грюкнув залізний засув і брама відчинилася
Це навело Арсена на думку перетнути таким чином усю Туреччину і досягнути Чорного моря
17
Ґудзик перелякано здригнувся й хотів щось сказати але тільки розкрив рота й мовчки смішно якось став дивитись як декілька хлопців в один мент згорнули пас з реготом понесли його кудись і сховали у валці
Дуже гарно
Виходять пожартував
Пам'ятаєш у Кіплінга
каже Черевань Чи бачиш що тут у нас діється
Така вже порода
Коні чвалають по калюжах у повітрі свіжа вогкість де- не-де блимають далекі вогники
Є тату е метнулася Олена в хату
Спасибі Олено Петрівно
Мені все не так як людям
Та ви не бійтеся пані
Міряй
Ген молодий хіба не бачиш
Воно й справді було так але не зовсім
Михайлик здригнувся
Я ішов додому тримаючи волика під пахвою і думав невесело От уже й заплатили ви мені Мироне за маленьку мою осанну
Тоді ж Павло довідався про друге Надіїне горе вона втратила чоловіка
Е братику чує моя душа що й цієї весни я вже не побачу
Бачу з кожним днем втікають із раю душі як із кріпосницького двору
—Він гірший за мого
Кращих наших синів і дочок гноять у тюрмах на каторзі мордують у солдатських ротах
Добуваються до Києва б'ють таранами в мури
Я підхопився Павло
Панас повторив козакам сотників приказ
Йди звідси вже розсердився яничар-ага
А разве можно любить волков
Тоді ж раптом Зінька закрила руками обличчя й німо забилась у риданні
Тепер він навіть міркувати вечорами не був здатен
За цей час вийшли його збірки Під осінніми зорями 1918 Синя далечінь 1922 Крізь бурю й сніг 1925 Тринадцята весна 1925 Де сходяться дороги 1929 та Гомін і відгомін 1929
Керуючись глибоким розумінням ідейного задуму духу і стилю оригіналу Рильський широко використовує прийом творчої компенсації образу коли образи або характерні стилістичні звороти випущені в одному місці перекладу переносяться у найближчі строфи чи рядки
Пройди під роною прочитав він наступну фразу роною тут певно одірваний початок слова сто
Ні усміхнувся Костюченко
Боліли б серцем догадувались би співчували бились душею над болючою загадкою Кого ж це везуть
Чому нині щемно й тривожно від цієї думки
Вона завжди була віруючою як не намагалися збити її з пантелику як вона казала кузен Саша Герцен і його друг Нік Огарьов
References
Хто ж так робить
Він нам не заважає
Незважаючи на втому баримтачі миттю кинулися виконувати наказ
Вона розуміюче кивнула синіми кісниками зібрала бганки шкіри між брів і спроквола пішла коридором крізь товкотняву восьмикласників розгрібаючи їх мов ряску
Хотіла господу помолитися за свій гріх покаятися про щастя попросити
Коли б її ти прелестi узрєл То духом би i плотiю воспрянул
Пріся стояла на порозі аплодувала
Сподіваюсь що колись віддячу тобі сторицею
Нема жалю
Наглий гуркіт грому не був би дужче перелякав їх
Красиві та вредні
А коли двері зачинилися коли всі вже розсілися по місцях Санько наівно запитав Миколу чи він письменний
Те-те-те
Ось наприклад вечоріє субота така тиша що чути вечірні дзвони з Дерманя
Чому
Ет
Прощай дочко
Батьки ж бо українка і туркмен
Коли ж поліцаї вже зовсім щезли і публіка заспокоїлась то біля них уже стала збиратись ціла валка цікавих і проштовхуючись пролазячи поміж другими слухали його
Не обійшлося й без промови годі було не сказати кількох справді теплих слів дарма що Залізняк якому саме припала ця роль намагався як і звичайно бути залізним
Геройський парняга немов аж із жалем поділився він з рудим
Бо хто ж як не я на його каліцтво зглянулась і в житі з ним трошеньки полежала
А село темне й гниє в пранцях
Блимає той камінь мертвими блисками відбитими від сходу і заходу сонця і кам'яними очима своїми глядить на живу воду і сумує що не гнітить його тягар води як гнітив від віків
Розкішні кучері позад голови заметлялись неначе на їх дмухнув звідкільсь вітер
Как все согласно он шептал И край родной воспоминал У бога правды и свободы Всему живущему молил И кроткой мыслию следил Дела минувшие народов Дела страны своей родной И горько плакал
І далі щось жартівливе
Для дітей це просто рятунок
Вона мені народить синів які шаблею слугуватимуть тобі о Всевишній
А я стою у другій хаті та з-за дверей слухаю
Ну якщо пригощання тоді скуштуємо Іван сів на дерев'яну тумбу для запчастин та грубого вагоноремонтного інструменту і швидко хоч руки і не дуже корилися йому впорався з весільними ласощами
І положу я тебе в розколину каменя того і покрию рукою моєю над тобою доки пройду мимо
О Олено і залізо ломиться
Руський імператор теж виявився людиною високої культури
Але ти значить мені давай
Обоє
Та перед любов'ю ж до неї все повинно впасти ниць усе
Прийняв
Вона нам заявила в небагатьох словах що для Нестора Обринського виходу нема
Що таке
вiдповiв старик i важко зiтхнув
Я—в двір
каже тоді Василь а що ти невеселий
Ради бога не делайте скандала
3 лівого боку крадькома входить Свічка
Це вже скоро рік вийде еге ж
Відніс
Ми кинемось на них з обох боків і ззаду пальнувши перше із мушкетів прочистимо ряди шаблями а потім всі урозтіч
Малиновий прапор знову піднесено вгору
Він має рацію тепер уже неможливо
Напругу хребта коли розігнувшись високою стала
Семеном звати а вулично величають Язикатим
Але я кажу насамперед дізнатись би нам докладно чого вони жадають
Не сказала би ти мені доньцю чия ти
Злагодила за часок спритними руками чай і остаточно при помочі Христини котра справді показалася на цей раз до чого іншого нездатна присунула до мене столик і налляла мені чай
ЯВА І
Но военная служба как ни говори есть служба славная
Так що ж пане писарю брати
Я відходив назад я це знав і я її розумів
Щоголєву здригнулися брови й на мить з лиця сповзла державна суворість воно стало сумне і добре
раптом тихо сказав Сергій не підводячи голови
А там покохаєш когось родина буде діти
Над лінією окопів туманний відпар і незвичний спокій
Та поки що
Чи прибули з військом німецькі князі
Тільки-но встиг він зупинитися як до вагона випереджаючи носіїв влетіла Ліля
Я тільки слізьми вмиваюсь
Пісні слова обличчя рідних
А Артем герой i не повинен падати
Він допив чай поставив на стіл чашку й сказав бадьорим як йому здавалося голосом
Спасибі Пелагеє
Грибовський
Бачите помовчавши промовив химерний пасажир коли б ви були випадковим туристом то ці ваші гостроносі щиблети дуже хамлувато сиділи б на ваших ногах
Чує Баян серцем хотіння мати землю Паннонії своєю он яке велике в ньому та сум'яття що стоять на перепутті пе менші і хто відає як обернулося б що взяло б гору в його помислах коли б на пвміч йому не прийшли полишені серед лангобардів родичі
Панич радив мабуть добре та я вже махнув на все рукою
А що коли б почати з книг
Обнявшись вони в воді лежали
Над вечір вони рушили
У її салонах бували і пан президент і мій совітник і мало що не всі урядники-кавалери з суду з дирекції скарбу з пошти кандидати адвокатури і т. д.
Скоро пересвідчитесь
Що ти хотів
Вона пригадала досвітки та вечорниці де Свирид було завжди хлопців напое доведе їх до сварки та бійки або з дівчатами розпочне лайку усіх порозганяє
Будеш чабаном
Збудувавши палац новоявлений володар кріпацьких душ наляканий повстанням у селі Турбаях подався супроводжувати царицю в її мандрах залишивши своїх яничарів наводити кріпосницькі порядки
А все їдно
Насупроти нас за оцією косою Кизи- Кермен
Але висiла вона давно
Заливайків голос перекочується по горах дзвінкий і докірливий на нього не зважають
Татари побачивши так по-панськи вдягненого хлопця не противилися
Йому треба малесенької крихітної бризки
Передусім дружина за весь час шлюбного їхнього життя не виявляла найменшого незадоволення з свого побуту чи його особи навпаки була до нього вельми ніжною життя на селі її здавалось цілком улаштувало сільська інтелігенція була їй ніби достатнім колом де вона сяяла і раптом раптом
І до генерала Дотішампа Ваше превосходительство як вважаєте
Володько миттю виковистовує нагоду
Лише двоє лишилося на чатах та й вони всілися побіля своїх товаришів і клювали носами доти аж поки не поснули
Перо і пензель ніж і сокира талановитий молоток
Ще не привів коня з паші
Як почне говорити з Євфросиною та так говорить розумно що я слухаю слухаю і нічогісінько не розберу
Затрусилася вона і стала нерухомо на прислух знову
Се брехня її чоловіка ще не судили ще не знати чи він що винен а без суду нікого не вішають
Ні не здамось не просіть
А вона повільна не дуже голосна жахала жандармів хитала старі мури кликала до боротьби
Дощу ждемо а воно й дощі тепер не завжди благодать уважної вимагають перевірки
А відки ж би у них тілько грошей набралося спитав Герман
Через кiлька хвилин я вiдчув що на груди менi навалюється важенний тягар i менi нема вже чим дихати
Очі в нього запалали пальці якось скарлючилися
Але вітрець підганяє тебе й тут вище він уже не вітрець а вітер він подужчав та либонь іще дужчий там ген угорі куди веде стежка куди кортить дістатись щоб нарешті таки здибатися з вітром із Княжої гори з тим вітзом про який казала мати
Все було забезпечено
Заняття таке що вмерти не дадуть
Досяг той промінь і до Проценкової хати прокрався через помутнілу шибку й застрибав на клунках що лежали на полу в кутку золотими зайчиками
Вся та вірша немов моментальна фотографія настрою поетової душі викликаного образом тихого весняного українського вечора
Ще в Москві він спровадив писаря Шийкевича в Сібір
Але імператорові видно не до розмов ніч гаряча воєвода помітив що у василевса навіть тремтять руки
Негарний з виду білобровий рябий ще й ряботиння не ямками а червоними цятками ведмедкуватий але пронозливий дотепний путній козак і отаман
Инструкции гетмана Дорошенко гласили однако что ввиду состоявшегося соединения с Бруховецким он просит Гострого повиноваться во всем Бруховецкому до тех пор пока он Дорошенко не перейдет на левый берег так что полковнику волей-неволей приходилось соглашаться на предложенную Бруховецким резню
Рубався він затято
Нам що
Співали гукали раділи хто як умів і міг
Чув уже не раз ці дурні вопроси на запитання
М е ц е н а т
Вони обидва марксиста обидва жиди й обидва троцкісти але які вони ріжні
гукнув на їх Порох
Пора мені вирушати
Під полудень прибіг Байбал і злякався побачивши Павла в тяжкому стані
Я навіть думала що мене баба Горпина спасе
Ще в комендатурі де Рибалко виписував перепустку до головного управління на дві особи міліціонери звільнилися й кинулися прожогом геть вони безперечно зраділи що їхня місія скінчилася
Щось велике не знане раніше заполонило Ждана наповнило незвичайною відповідальністю аж урочистістю
Білани запрошували його залишитись на каву але він відмовився
І вона вийшла накривати чай
Невже Марія Каспарівна Рейхель не надішле мені сюди Колокол
Знає він що матері не легко що має вона повні руки роботи повну голову мороки а тут ще і це
Балабуха сів на стільці під вікном і поглядав на неї несміливими очима
Здається заснула
І Ступу і товариша Сталіна теж
Навряд каже він У нас є сільська рада і є її голова
Які ми Дмитре кручі з тобою розворочаємо
Я весьма счастлив что судьба меня снова свела с паном хотелось бы поближе сойтись
Вона здригнула й хутко роздяглася
Ех чудопал
Хотіла вона осміхнутися та не всміхнулась а розсердилась
А юрюк з-під Коньї почувши про султанську загадку приїхав до Стамбула з'явився в палац до падишаха і пояснив що його величність султан зображаючи перебіг людського життя натякає на свої старощі
Що ж вельможний пане доводиться i юшку сьорбати коли риби немає прийшлося взяти її за роботу коли грав у корчмi якимсь добродiям
Ніхто не орав його і не сіяв і межі ніякої на нім не було
Розповідь викликала жвавий сміх
Гайда
Тим часом розмова обійшовши кілька тем звернула на ту річ що до неї неминуче веде хоч найменше впорскування алкоголю хоч найчеснотливішій людині
Нижня щелепа трохи вип'ята вперед
Ну
В таком чистом как жертвенный огонь упоении бежали счастливые дни сладкое нежащее душу забытье отметало от Мазепы и злобу дня и горечь разрыва с Марианной и предстоящие новые бури
А хлопцеві уявлялося як на нього налітають десятки ворогів а він одним помахом шаблі розтинає їх від плеча аж до пояса
РОЗДIЛ ДРУГИЙ
Він ураз опинився на глибокому і його ледве витягли
Це ти кричить вiн це ти не туди повзеш
Ч і п А ти чого патлатий
Він так само дивується з геніальності пана президента як і раніш
Усе було в густому молочному тумані
Безперечно Кара-Мустафа хоче відпровадити султана в Стамбул а сам стати сердаром щоб лаври перемоги дісталися йому
Не пустимо
Тут є річ більш серйозна
Розповідав що він хіба ж знав отаке
Мовби всі вимерли
Він нетерпляче переступив а ноги на ногу даючи зрозуміти що йому пора йти
Обличчя султана проясніло він любив лестощі
Цокани також українці
Здається сталось сталося Михайле велике і страшне
На острів приїздила і літературна молодь
вигукнув у розпачі Леопольд
Де положити
Світало
Ніс у нього потоншав загострився а в очах чорніла така смертельна туга ніби він щойно поховав найрідніших людей
Як золота зорі бандура Душа акорди струн бере
Якщо й тут як на тому засіданні вважають що соборові настав час зникнути що він тільки муляє очі та клопоту завдає
Молодь сміялась на канапі
А потім ще в Москві застряв
Воно перевищає нашу створену силу сам Він дивна річ
Його зрозуміла й допомогла мати княгиня
Мене наче хлистом ударив хто невже він міг так сказати
Моя любов була як квітка в росі що п'яно хитається в янтарному полі й молиться на зорю і плаче багряними сльозами зорі од щастя
Шерега книг у золоті
І хлинули сльози Тяжкі сльози
Він мовчав тільки курив багато
Побачив що надворі пояснішало
Нам тепер о одно ходить зламати наразі їх упір а се певно що їх троха охолодить
Бо він у тебе думає багато
Ба та чути що там великі гроші у Абрамка забрали
Окуляри на носі Знак Пошани на грудях у руці стеблина знак влади над всім що росте
Якщо навіть товариству пощастить уникнути зустрічі з ханом і воно вільно перейде через Сиваш то Мюрад-Гірей не відстане від нього і буде переслідувати в ногайських степах
Та я ж тільки оте Гей-гей вчив цілий тиждень Я думав що гейкнути можна як заманеться аж воно ні
Батька не знала зовсім як фронт переходив нібито прижито було її від солдата безіменного
Прощайте браття і товариші мої
Винуватих не було
Там горiльчанi каладiзя
П о л к о в н и к.
Але він певно не прийде бо дуже пишний подумала вона
Як же ви без мiрки
Суми щастя поступ не збільшує от у чім річ
Коли мій батько князь Володимирко висватав за мене доньку Юрія Долгорукого Ольгу-Євфросинію він був упевнений що зробив добре діло бо поріднив два наймогутніші руські князівства
Може вiн знайшов iншу кращу за мене i покохав її а мене забув думала не раз Олеся ходячи по старому садку з сумною думою на чолi
Иноді він підходить до нас і дивиться на сотняні папірці які ми пересуваємо один до одного
Богдасеві вже надокучило витримувати роль статечного дорослого козака
Хто збільшує своє майно почувань той збагачує й свій розум а це є властиво ті людські сили котрі остаточно задержують посліднє слово
Сказано у бумазі що не так хвамилія стоїть у нових бумагах Боруля а у старих Беруля
Я маю розуму більш за тебе
3
Хто ще дихає
І коли вони згодом ішли по брукові чітко відбиваючи крок межи людською товкотнявої роман засміявся згадавши одеську назву чобіт та до Петра
сказав я так тихо що ледве сам себе почув
Як іти од нашої слободи до Любчиків то при дорозі шинок стояв і шинкував там жид Гершко
Розвеселілий Джонні вже ні на крок не відходячи від Заболотного все намагався зацікавити його своїм другом-песиком що теж носить на шиї табличку Strike а коли Заболотний нахилившись запитав які ж мовляв ставить вимоги цей пінчер-страйкар то жарт було одразу оцінено і хлоп'я й дорослі всі засміялись тут видно за будь-яких обставин почуття гумору не втрачають
А придивившись збагнув у Рюрика погорди було більше аніж розуму
Закрутивши чорні уси За ухо чуприну Підняв шапку човни стали
Адже є велетні й добрі
А вона тим часом посидить на самоті біля джерельця
За них Черниш був спокійний
Йому хотілось справитися так щоб Чубової редути не засоромити
Боже тобі благослови
Це було так дико й страшно я ж босий а він мене хоче ще зовсім роздягнути
А моє діло
Анна
Він сів коло неї й почав розмовлять з нею
Треба щоб казенна земля зосталась за мною чуєш
І це неправдоподібно
Не довіряючи собі чомусь гнівлячись на себе побіг очима далі й помітив як разом оглянулись чоловік і жінка що несли вдвох на палиці клунка
Хай пробачить Григорій
Так ми й не пішли
Між іншим це закон
Ні ні ви не зробите цього ви не зробите я мушу зараз їхати далі від цього залежить життя людини чуєте життя
Це в гетьманському саді стинали щонайкращі найрівніші дерева на гострі палі для непокірливого козацтва
Він повільно підняв трубку двома пальцями крутнув ручку дзвінка і майже прошепотів зачувши голос телефоністки Райвиконком
Ця дівчина була Люба
Ще Стефан Баторій стверджував що за цих голінних козаків колись стане вільною Річ Посполита
Між клумбами і скрізь по садку вились чисті доріжки посипані жорствою й піском
Які майстри умільці які таланти укрили трупом землю на тисячі верст
Нехай Матвій Іванович почне а я коли треба доповню
Чи я вам споминала що ваша мати не лежить у своїй хаті лише в лісничівці в пані Міллер
Хай піде кілька діб на те щоб вибратися її посланцеві з Долини Сліз хай ще одна доба спливе доки добиратиметься він до вітцевого замку та шукатиме способу побачитися з кревними за три-чотири доби вітець знатиме вже що з його донею і поспішить визволити її
Хоть с места докажу
Йому пропонував Охріменко нагострений держак своєї алюмінієвої ложки але Ляшенко відмовився бо коли побачить наглядач то ложці не буде нічого а камеру буде покарано за такий держак тяжко а за скіпочку не буде нічого
Виймає з-за пазухи папiр
Чиї ж машини підуть завтра шляхом
Малюйте пелюшки єдине вам зосталось товстенькі буржуазии будутщ купувати й вішати над колисками своїх товстеньких бебе
Пламень м'е раждижаєть і не отіду дондеже не совокуплюся з ліпообразною превелебнішою Кат
А ми хто
Були й залізні але запорожці користувалися дубовими цвяхами бо вони не іржавіють і довговічніші ніж залізні
Так
ти надибав черепок нагортаєш у черепок жару з плити й покрадьки несеш до старого напівусохлого дуба обертаєшся до мастильниць чи не стежать за тобою чи баба Килина за тобою не дивиться і висипаєш жаристі вуглинки в дупло потім іще набираєш у черепок жару в плиті знову в дупло висипаєш із дупла сотається димок синьою хмаркою куриться надибуєш віхоть клоччя запихаєш і клоччя в дупло ще запихаєш всохлий бур'ян тріски дим пасмами в'ється з дупла а жінки-мастильниці обідають під яблунею мовчазна Дарка Сторона полуднає з ними якась там бесіда точиться
Та вже сама пані походжаючи по двору вздріла і зняла
Так скоро
Ні не каже
Війна погана річ
На дворі підбіг до чужої жінки
Це він продемонстрував скажімо в своєму історичному романі Єгиптянин Сінух в якому від відомого в науці папірусу Сінуха не зосталося ні сліду зате панує невтримна і неконтрольована авторська фантазія
68 Параван ширма
Я не міг ворухнутися
15 15 Живо-живо Павла й Петра На світі не буде
І хоч не було там нічого справді наглого нічого здається особливо важливого однак Троян заметушився
То правда Вепрова обида на князя Волота не знає ані міри ані меж
Півсонні вії мов боїться втрати
Я буду просити одну річ подаруй менї Що таке
Я тепер пишу до Вас з Рима коли б же Вас сюди заніс який човничок щоб Ви не од людей почули а на свої очі побачили які тут руїни дерева квіти а яке тепло яке сонце
Вибач мені коли чим був тобі неприємний і дякую за все добре від тебе
Там вороги одверті навіть чесні в своїй ворожості його народові
Котрий газда у двадцятеро чи хоч у п'ятнадцятеро сін стоїть то й заможний
І плужок справний у вас оглянув без жодної латки шестеричка
З автомашини
Долорес
Остюк уявив собі розбите серце її дитину що плавала вже в Сені і наче жменю сухого піску кинув хтось в обличчя йому
Пройшла хвилина друга
Степан ледь помітно кивнув мені мовляв редактор то й редактор а Калінкіна обдарував прихильною посмішкою
сказала навздогад Ольга
Іван Іванович прокидається з почуттям задоволення і з мажорним цілком монументально-реалістичним настроєм
дивився на неї пильно
Бліда мов полотно Анка простягла до сина руки
Лено
В хату вбіг розчервонілий Янчик Димницький
Ах ти ж моя матінко-квочечко
Треба боятися бо до чого тільки не можна причепитись
Після тої анкети з парткомівською характеристикою до губернії Горобенко не помічав якось Гольцева
Він заходив до редакції рішуче зціпивши зуби
І першою на царині ітобачив Мавру
Грицько замовк і всі мовчали
Доки ж спати вже десята година
А вона пробачте забула захопити те чим заморожують зараз поїду миттю привезу
А коли блискавка згасла ми побачили iнший огонь бiля самого яру заломивши руки горiло скалiчене дерево
Сам казав ие так давно кого тільки не було тутки і всі топтали нам груди а купно з тим і замилуваність нашу краєм і землею
Він то збирав думкою все й тоді здавалося прилучався до чогось таємничого що має безмірну силу то знову мляво розвішував по стінах розкладав по скриньках і лавах
Побачив він самотню білу шапку кульбаби яка цвіла вдруге і вдруге народила свій легіон парашутиків
А ти позич її там Гусаку чи Вигурі
По-моєму це лихі негарні люди
Одне знає оскільки Ясноликий велить діяти так значить так треба а друге розкинув по тій першій миті мислями і впевнився там теж буде що і буде в кого брати
Соломією
Вдома худоба свині кури ну й дітлахи
Та ліву ліву
І не збагнути схвалював султанський вибір чи сміявся з нього
Постривайте все розкажу Слухайте ж дівчата
Руки його на тлі біло-чорного заліза були дивовижно рожеві вони поспішали і через те тремтіли ще більше за спиною в нього тупцювали гріючись кудлаті постаті воротар озирався вряди-годи й винувато всміхався
Щоразу сам перевіряй установки
З Гасан-пашею ми будемо говорити самі один на один
Подумаєш Рясне
Не боячись банальності
Ну да мені треба спішити до свойого батальйону
Кестенбавм який де пфеніга віддав усі гроші взяті Інараком під його кермою з банкірського дому Фогта який ее хоте за організаційні гроїгі поїхати на пару місяців полікуватись який помирає над своего друкарською машиною що ж повинен почувати цей самиї Кестенбавм вірячи що все це правда
Грабунки нічні напади стрілянина зміна влад розстріли
У відповідь Узуньян зашипів і вибухнув паскудною лайкою як то вміють лаятись вуркагани й вірмени
Зозулько
Через окна через окна
Разве мне будет весело смотреть что у меня в гостях жена войскового нашего писаря ходит не в своей шкуре переряженная словно пьяный гость на свадьбе
Воно вмирало од страху але й з усіх сил боролося за своє життя намагалося вимолити його всілякими штукенціями танцювало на руках просовувало крізь ноги голову й тоді ставало схоже на жабу
Він зупинився край дороги а жінки сторонячись його мовчки пішли полем що вже вбиралося в осмеркові шати
Цей спецкорпус складається лише з тройників
Війна
Глибокі саги обставлені очеретяним муром з білими й жовтими зірками водяних лілей з зеленими кружальцями латаття бистрі протоки між кількома річищами Ворскли мілкі броди вигачені по дну хворостом і глицями
Рятуйте хто в господа бога вірує
Мабуть людям мистецтва потрібні жінки які цілком живуть їхнім життям
Ті що з ним одтягали коня бач і здоровіші були і харчів брали ні померли
За правеє діло борися
Тріумфуюче повеличавшись на задимленім димарі наче лелека на гнізді я ковзнув униз виписав над городом загогулину і опустившись на парасолю любистку що гойдалася на гінкому пагоні меланхолійно прошепотів Прощай любистку
Те гарбузиння навело на його таку злість що він тричі прокляв Онисю й не міг більше не тільки їсти гарбуза але й дивитись на його
Хіба ж син не знає
Не віддай звірині душі своєї горлиці не віддай
А коли
Тоді
Щоб нас малярів і письменників відучувати від страху
С 150- 15
Так як харч в академії була дуже погана то Дашкович Калімері й інші слов'яни їли в пости скоромне ковбаси сало масло варили тихенько в чайниках яйця і закидали шкаралющі на грубу а часом і за вікна
Блисне каганець і кінець стола винирне смутна задумана Марина
Рвонувся до Амета але тут на нього стрибонуло з десяток татар і повалило на землю
Від чого ж він помирає
Навколо вогнища сідали січові діди гуторили билиці а Семен Битий розповідав про свої мандри пригоди
Поспішно йди дикий і лютий хижак
За місяць він помер отруєний за наказом сина на шляху із Стамбула до Едірне у містечку Чорлу через вісім років на тому самому місці помре Селім
Йому тепер було дивно не по собі обмацував здорову праву ногу й тримав долоню на незвичайно гарячому лівому цурпалку вище коліна
Враз її будять дзвінкі голоси
Незлецький козак Сироватка вилущив ханський-горіх з шкаралущі
Душа її вже почувала що їй більше не вертатись до Яся до своєї господи їй здалось що батько-мати повезуть вже її просто до ями
Тоді як із-за столу підвелися збагнула кривенький він клешнявий на одну ногу
Добре чиниш княже
Чоботи одежа припали пилом місцями подерті
Бражньовци діляться на дві частини одна рушає до правих дверей друга до лівих
Важко повірити а навіть і допустити щоб саме так як пише у цьому листі Франко склались відносини між ним та нею
Не стоїть того дела
черевиком за ніс зачепив
і лише після цих ввічливих слів навернула його веслом
Пам ятайте це і не прощайте ані йому ані родові його допоки котрийсь із того роду не заплатить кров'ю за кров і смертю за смерть
Марійко ти б пішла до Дарки там уже посиденьки з усього кутка сходяться
Невже все це правда зашепотіла вона й ступила ближче до нього
Спізнилась якось вечерявши та й біжу хутенько
Науковець з фаху невеликий на зріст пузатенький утлий на утори міщух хоч і член партії з 17 року й соратник всіх найвидатніших діячів революції хоча Андрій і був певен що в революцію цей Львов був десь парикмахером в Житомирі або в Бердичеві
Аби кукурудзянки заробити
Всі приходили в палату були щасливі й жили так весело й безжурно що не помітили як зістарилися
Зостався один сторож Грицько старий-старий аж зігнувся борода біла як молоко по коліна
Йди собі
Як же ти найшов нас
Боги благали подумки чи й уголос порятуйте
Сього брате ізроду нігде не чували
Пахкає під ногами холодна пилюка муром темніє вподовж шляху гущавінь посадки
Досить
Нарешті він поставив відро і нахилився золото позалишалося біля кожної планки
Пожалуйте до мене
Дівчата відверталися від нього перелякані тим поглядом а дві вагітні жінки віддалилися прудко з його округа спльовуючи та хрестячися раз по раз
I ВХАТ разом з нами органiзовувала Васюкiвський художнiй академiчний театр i в Київ з нами на екскурсiю їздила i спiвала разом з нами i взагалi
Увійшла с т а р ш а д о ч к а
Не занедбувано й звичайного анекдота
Його взяла досада й злість на своїх предків неначе предки були винні в тому що не поважали свого славного роду і не збудували палацу вартого славного давнього роду князів Вишневецьких
Пізно вже
Поманив його до себе пальцем
Через сіпи в ліс сказав лісник прихапком ховаючи тремтячими руками їжу й питво
Обох середульших братів теж ледве знайшли
Мовчи дурню відказав Панас а тоді знов удався до Грицька Ну ти кажу тобі не вигадуй а озивайся
Іду зеленою межею Кругом хвилюються жита І в'ється щастя над душею І на плечі нема хреста
Мене звати Сулейманом мій шахиншаху 52 відповів бусурменин
Правда наїдались А вам тепер вадить
Та шапка в якій покійний чоловік ходив років десять геть порвалася і крізь її денце стирчала цупка хлопчикова чуприна
Вибачте
Його питання заболіло мене і я опустила очі вниз
Хоч буря ущухла прибій був дуже сильний
Хлопці ідучи за Оленкою дуже присмирніли
Кругом мене кривда облягала неправда обступала як важкий камінь давила вона мої плечі груди опускалися в мене дужі руки закривалися очі я не знав нічого не бачив куди мені вилізти з того гніту як його вискочити
Панія Висока запримітила те і якось цілим лицем моргнула на молодого Радюка
h1 Я прилітав до тебе h1
І вся публіка
Потоцький оглядає своє військо
Але на Андрія шипіли з Хоминих очей зелені гадючки
І повели його з хати геть у темряву
Мовчиш командире
Ні говори велів Володимир
Відтоді продовжувала не слухаючи його мені довелося багато передумати зважити подивитися на себе збоку
Минуло неділь зо дві
Уж он лi свєта не бачил не учить єво
Софія попросила щоб Василько збігав за Карпом Бандрівським офіційним опікуном і товаришем Франка оповів йому про те що сталося і роздобув хоч трохи вугілля бо в хаті дуже холодно
Як стало відомо з достовірних джерел громадянин Голий виказав окупантам полоненого Ксана Ксанича колишнього старшину який переховувався у Вавилоні літа нинішнього тисяча дев'ятсот сорок першого
Ну звичайний собі договір Душнер колись іще за старої епохи купив мені дім театр і видав багато грошей а я за це обіцяла жити з ним цілий рік і бути йому вірною
Д у б р о в с ь к и й перегортає справу
Запанувала тиша
І здалось що тіні від журавлів упали на військо
Старий зареготався
А ти ж чого не садишся озвався Ярош до жінки
Не знаю
О л е н к а
Правиця з тяжким залізним п'ястуком звелася догори і твердо лягла на ляду столу
О а я й забула за чай
Гершко
Його вотчина його управа і староства Чигирин і Корсунь в руках ворогів Корони
Докажи
Має він гути де скло на продаж виготовляють буди по виробництву поташу
Не зводили очей з нього й три брати дивилися та лиш час від часу нишком перемовлялись між собою
Велике завзяття й гаряче слово і жар серця і темний вечір все те впливало на слухачів так що їм здалось ніби він кинув на стіл якісь чари а не пучок паперу
Сходив я і нашу землю і Половецьку а такої розкоші як там не бачив
Чалий
Останнє слово прикро вплинуло на Андрія Венедовича
І питиму мікстури ваші
Чи такої як Даная хтось може не хотіти
Він сильний
Між іншим з групою товаришів на державну премію
Підійшов і зупинився розтягнувшись далеко за полустанок у вечірній степ і між посадками на невисокім насипі наче ще одна виросла посадка всюди були гілля над ешелоном
Чого ви стали такі товсті як печі питає кішечка в коней
Селом запахло опустив Дорош голову та Оксен помітив сльози які блиснули під окулярами
Ключар казав що ми просто йдемо за грибами а ходіння з етюдником чи навіть лише з блокнотом це теж продовження роботи шукання красивих місць для малювання
Одна дадія
На початку червня обидва війська підійшли до річки Самари й спорудивши 12 мостів перевезлися разом з обозами на південний її берег
Довго грала Катерина сидячи за роялем і дала волю своїм сльозам
Л и з ь к а на його морозом війнула
Наша розмова йшла зовсім на іншу тему
Вона Лiда моя золота Буль-Буль ель Газар моя улюблена мрiя яку я втратив так безглуздо на цiй же станцiї сiм рокiв тому вона мене пам'ятає а може а може й кохає
У людей власть а в нас жити не можна
Але в наших руках твої діти твої жінки старі батьки
Не ворушись
Трохи обернувшись він побачив у кутку тихий вогник лампадки що ледве освітлював темну ікону
І свої додав до них
Завозився був з страйкарями потім поїхав до Києва в округ
Я не звертав на це уваги і сміявся сміявся
Сідайте до вогню сказав він і посунувся вбік
Гм
Що ти верзеш
тихо сказав Мирон Не йди
Певно має якесь діло в волості подумав він оступаючись од царських врат
Тота страшна думка огнем палила його серце
Тiльки слiди твої живi й милi для мене моє серце
Лише вже нікого не водили до амбулаторії а давали в камеру пляшечку й квачик і тут під суворим наглядом коридорного люди намащували самі себе й повертали пляшечку й квачик
29
Ну тоді я не журюся
Дивися неситий звірю і ти гадюко знову звернувся дід до Кшемуського й опритомнілої пані
Степан стояв хвилю передо мною i не кажучи нiчого бiльше дивився на мене зачудуваним поглядом а далi вiдiйшов видимо засмучений тим що вразив мене своїм жартом
Маюфес
Сивіть почав і ні до кого було голову прихилить
П'ятого дня святок о. Артемій сидів з жінкою та з дочкою ввечері за чаєм
Люди оддали
Часом Марта брала його цидулку що він написав колись чекаючи її і покинув потім на столі єдину матеріальну річ що від нього залишилась вдивлялась у напис його літер його слів і читала сама собі Марто я схиляюсь перед твоєю мудрістю в коханні
Але погодьтесь що все це не те що з обірванця стати вчителем з сільського вчителя інженером і з початківця-інженера зовсім непомітного в одному з заводських цехів видатним я знаю спеціалістом
Найбільше помирало дітей
Піду поставлю букета
Їздиш бач оглядаєш фортеці маніпули що в фортецях
О
Як вважаєте пане майор є у Щепкіна іскра божа
А може ви решту до осенi почекаєте слово в слово повторюю маминi слова коли вона згинається перед крамарем з мiстечка
Тільки цур не так як учора
С в і ч к а I ось В той самий час коли там на горі Пани вельможні гучно бенкетують При громі сурм та полум'ї свічок Ми в темряві примушені томитись Без світла в темних хатах як кроти
запитав Федот із тривожною обережністю в голосі
Далеко за хмари подальше од світу Шукать собі долі на горе привіту І ласки у зірок у сонця просить У світі їх яснім все горе втопить Бо долі ще змалу здаюся не любий Я наймит у неї хлопцюга приблудний Чужий я у долі чужий у людей Хіба ж хто кохає нерідних дітей
Жодна волосина не впаде з голів ваших і з голів підданих ваших
Пригадайте славу дідів ваших
А серце його
Проте Андрій добре знав цього чоловіка й його психіку
Так так відізвались деякі весело А такого убгати як ти то й тижня мало
До моря в якому не буде акул
А третьому що напали в лісі на Тайфун Марусю озброєні бандити-рецидивісти
Гарна та що має
В колгоспному дворі стирлувавшись біля корівника ревла худоба
Спасибі Мармусіє
Був би в мене костур то
Зе-ге-рна-аа й не-ге-ге клю-йоо-ооть
Отже i вiвторок настав
Д о н Ж у а н Ущипливе питання хоч несвідоме
Дивно почав одягатися краще навіть надто
Мій батько жив недовго й покинув мене сиротою
Але його дух громадський вибірчий вольний як воля
Я оце подумала ніхто й не подума що одного листа мало
До сходу сонця викопали козаки братську могилу глибоку й простору
Та це буде пізніше
Дара з усміхом подивилась на неї
Так
Я страшно пімщуся на тобі й на нім
Ігор задумався
Груша всохла і дві сім'ї помирились
А мене гордощi все пiдносили й пiдносили вгору i я вже залiтав у той час коли буду вчителем i доскочу аж сукняного галiфе
Щедра молдавська земля прийняла в свої обійми представників багатьох народів
Я бачу по всіх горах святі храми
Солдат
Взувся в такі ж домашні чоботи
Коли нарешті відкрила очі побачила кругом себе безмежну й дику рівнину покриту полином і чорнобилем тирсою-ковилем пориту балками й ярами
Доганяйте нас кіньми
Тедь і Радко сіли на камінь напроти князя розповіли про неврожаї про ординців що крадуть худобу в табунах
Докія постановила сих м'ясниць невідмінно доньку заміж віддати
Почувши ім'я Залізняка Сара здригнулася і насторожилась вона його колись чула
Він ішов услід за нами
А дихать
Навіщо
О це дурниця
Вас і нас
Ох бабусю та ти не проста питається Олена
Ой скільки їх довкола таких навчителів не погодився Яків
Ну що ж сказав Павло по довгій мовчанці й ступив крок до машини Якщо таке діло то
Засміялась і Мирослава
Розстрілює Мельник
Співай співай
І ті дрібнички і ті гармонійки та свистілки одразу змінили декоративний і вокальний стиль цілого можна сказати експресу
А боги рубались до знесили
Сірий постійно був зверх але коли він хоч на хвилину випускав з дзьоба скривавлений гребінець Рудька той сліпо ліз на нього знову
Помітив як промайнула усмішка і в великих очах наймолодшого
Ото насолода
Не зна Марко
До того ж давно не було дощів дві пожежі за тиждень бортний злодій медяна десятина а тепер їм ще нав'язують чужого недоброго чоловіка в сотники
Орлюк
Ну ну
Панія Макуха ледве встигала обтирать його білою хусточкою та все жалілась на духоту
Ото тільки дощ як затявся
А цей паршивий маєток тільки дає збитки
І про тих всіх твоїх друзів і однодумців мусить бути твоя щиросердна сповідь про всю вашу контрреволюційну діяльність не боючись ніяких перебільшень
Що тоді буде
Заплющила Мотря з Торбою очі а коли розплющила крізь сльозовиння побачила що наче хтось іде берегом
Які ви щасливі аж пищала стара панна
Або ти мене зведеш зі світу або я тебе зведу прилюдно вилами прохромлю а коней не дам продовжував розмову з Безбородьком і всім тілом здригався при самій думці що хтось може вбивати коней
Помовч
Пустіть мамо ще мене до дзеркала
Заспокойтесь воєводо промовив Звенигора виймаючи ятаган і розрізаючи вірьовки на руках полонених
Вже охоплений кривавими руками вогню він чесно молов своє останнє мливо
І хіба то моя вина що образ моєї матері не покидав мене в цю ніч ні на хвилину
Він сліпий
Марко підіймає шматок ніздрюватого сивого каменя якому не вистачило ще кількох тисяч років щоб заграти синім полиском
Половці зразу ж кинуться за нами наздоженуть у чистому полі не врятуєшся
Годі Марусе
повільно промовив Отава коли всіх вас викинуть з моєї землі з мого міста з мого життя
Постріляли-постріляли підходимо чоботи з мертвих скинути а собака не дає і хапає за горлянку
А пужално добряче прицмокував Йонька обчухруючи ножичком прутика
Ех Маковею Маковею
Не гавкай щоб і ти не завив
Часом десь на галявині блищали кригою олов'яні озеречка завбільшки з денце чашки
Тимко підштовхнув бабу наперед
Одне знай порятуєш царівну боги можуть розщедритися й звільнити тебе від призначеного ними ж бути мужем морській царівні
Звідки знає Леонардо каже цей жест що це груша а не приміром берест чи ще якесь дерево
Майгула сюди не приїздить
Уздрівши мене дядько простогнав
Ті що мали більше часу й побожніші не бажали тягнути сповіді до останнього тижня
Людей
Ох і біг
У хаті за столом Батюк зовсім позбувся соромливості й за кандьором полились безкінечні скарги
Десь далеко прогув паровик
Свідка а може й співучасника що потерпав а чи не доведеться йому теж пересісти на лаву підсудних
Командир застави
Але надиво минали хвилини а наглядач не приходив
Воно б i вiдпочити не завадило але ж соромно
53 38 А ти мовляла ко Енею Моторний смілий молодець Прощайся з юрбою своєю Ходім лиш в пекло там отець Нас твій давно вже дожидає І може без тебе скучає
Коли вербівчани зібралися Володимир підвівся на стременах
І Євгеній починає розуміти що він отсе сьогодні перебув якийсь важний рішучий момент перейшов кризис важкої хороби в якій по довгих болях наступив пароксизм потім глухе знесилення а потім не знати чи піде виздоровлення чи смерть
Спасибі тобі
Читав про козаків і твердо вірив що як тільки буде Україна одразу стане козаком
Розкішні квітчасті перські та турецькі килими були розстелені кругом стола й по стародавніх канапах з високими спинками
Вибачте сказав поет Ви мені дуже подобаєтесь
Братику
Я їй не заважав чипів собі на мості навіть не дивлячись у її бік
За цим словом вийшов з хати а за їм усі брати слідом
Милана й Злата наші не сьогодні то завтра прийдуть і скажуть нам те що казали тут послюблені просимо дозволу на воседля
Не хочеться їсти не голодна
А в полі вже витикаються голочки свіжої молодої трави пасуться здичавілі коні смачно по-весняному кракають галки летять дикі качки шумить ліс
Але чого не спробувати
Дозволено Рудченка Панаса випустити на волю
Але ще швидші були коні в розбійників
На поля тихо спускався сизувато-синій шовк надвечір'я
вiдповiв похмуро iмператор
Але ж туди мабуть далеко
І між іншим також твій добрий приятель
З десятої години без перерви сидимо
Служить вам рад малахаями Різками кнуттям і киями Щоб жар воєнний потушить
Досить було однієї людини щоб урятувати цілий народ цілу націю
Кому ти кажеш Микито
Я
Мої геть пожаленi кропивою вуха шия руки говорили мабуть досить промовисто
У медпункті в неї на чистім столі поряд з реєстраційною книгою завжди лежить закладений бланком рецепта томик чиїхось поезій
Як їхалось
Ну а скоро так то певна річ що жиди зачнуть нас шпигувати то щоби як така купа побратимів робити буде разом щоби се деяк не навело їх на який слід абощо
Якусь мить не міг втямити що йому вдіяти
Комашки комашки
Жди мене
Довго мовчки дивиться на неї
Отож у найкращої Зорі та знайшовся син Білий Палянин
Смертию смерть поправ
Ті самі примружені очі з осоковими прорізами по яких не вгадаєш ні вдоволення ні гніву те саме поморщене обличчя і рідковолоса борода
А що гарно скрикнула Христя і зареготалась
Пробач старий
Потім поник без тями
Коли грім бойовища став ущухати до Сулими підвели полковника Маріона
Не бажай ти умом Понад світом кружить А скоріш завізьмись В світі праведно жить
Їдуть козак з козачкою додому
Тим часом Новиков не здогадуючись навіть не уявляючи що станеться в наступну мить з його дитям вінцем потаємних мрій і глибоких роздумів спокійно відійшов до столу вважаючи що посуд як на його погляд розставлено невдало взявся пересувати його по-своєму і озирнувся раптом на Сергія дожидаючи що той робитиме з книгою
Що його зупиняло
За моє жито мене ж буде битої здивовано вигукнув кум і з усмішкою подивився на свій великий мов довбня кулак Не сподівався такого від тебе
Коли ж прийшла черга на панну Наталю вона відказалась вимовляючись що перейде сама по смереці через потік
Впала і пекла горіла і щеміла і полум'ям палючим до головки йшла
А багато до неї треба
Вбігають Олена і Ларися
Але руки не слухались
Я б їм такого галасу наробила з усього мiста люди позбiгалися б
Старший хлопець і вглядів півнячу перебиту ногу що стриміла з горшка
Мені було так любо глядіти на тебе впиватися твоєю красою
Ну й що ж заперечив Штаренберг якомога м'якше
Я напишу Ярославу щоб приєднався до нас Його могутні полки будуть великою запомогою нам
То за кар'єрами пронизливо кукушка кар'єри далі за кілька гін
Відколи угледів там у біді не перестає думати і дбати про неї
Там у полі ми сього не чуємо
Розсипаючи рукописи загортаючись у свій широкий темний халат старий схиляв негнучке кістляве тіло в низькому поклоні намагався непомітно просунутися до виходу вислизнути з приміщення щоб не накликати на себе високого гніву але Роксолана показала йому рукою на його місце сама підійшла до старого ласкаво привіталася спитала як просувається його робота
Горобенко посміхнувся
На забороло
Вона знов мовчала ще впертіше стискувала свої темні уста кидала на Ібрагіма погляди гострі як стріли обстрілювала його зусібіч швидко вміло влучно
Входять Куртц Зеленський і Ліхтаренко увійшовши кланяються
Кравчі наливали вином пляшки та бутлі
Хатина гісненька як бачите зачала знов молодиця може вам і невигідно буде
Я був у кіно на Павлові
Хіба забули Склавинія його земля
Бідна мати
Як ллється розмова
Царя заарештуєте хіба разом зі мною
Порипує перевалюючись на вибоїнах віз попирхують коні аж луна йде лісом а їй любо-прелюбо
У такі хвилини батьки бавляться з дітлахами поки матері накривають до вечері столи
Вона поглянула на нього якимось дивним напівгнівним напіввизиваючим поглядом
І я хотів таким себе побачити на полотні професора Бережана
Прощайте Трудо
Хлопець потяг брата під кручу до води і там Демко побачив Петра що разом з середнім братом Гнатом конопатив дуба
Життя цілих поколінь людей
Ага
Пройшли скільки ступнів мовчки
Мотрині зіниці розгорювалися від того огня
Без шуток
Ні він не бачив його послали
Мати дитину
От пан Рінкель як знавець і меценат мистецтва він дарує цирковій артистці брильянтові сережки
Забрано в похід великого євнуха Ібрагіма більшу половину євнухів і дві сотні служебок валіде лишилася з обскубаним гаремом де доживали віку старі одаліски спадок від попередніх султанів та кільканадцять рабинь яких Сулейман ще не повидавав за своїх наближених
Господи скільки я переносила дякові курей скільки однесла полотна яєць грошей
К а п у с т а Ти бiльш нас всiх за свiтло потерпiв То i тепер громада ухвалила Щоб з рук твоїх ми свiтло прийняли
Невідомі й грізні народи жили на полунощі Русі за Варязьким морем мов хвилі величезного суворого океану із-за степів за Ітилем-рікою виходили й виходили нові й нові невідомі страшні своєю силою орди таємничі незнані люди жили за Джурджанським і Руським морями
Одна друга пара схопилась покрутилась повертілась як муха в окропі та й перестала
А н н а При чому ж ти
До підвідділів відділів і батальйонів припасували варту
Це ж помітять усі і хто зна що подумають
Ще гаразд що колядувати обіцяла пустити а то хіба давно вона казала чого ти підеш
Знову ви
Але чом оце свекруха не береться до роботи
Куди більше підходив їй Стьопа Живодьор гостроязикий хвацький штурман що час од часу з'являвся в їхньому містечку і кричав Марині
Постать нечутне схилилась й повела пару крізь ті темні двері низьким проходом де вогкість та цвіль нагадали хлопцеві далекі й ближні лаврські печери і він здригнув від цього задушного повітря дивним способом спільного притулкам святості й розпусти
А те що брось
Отак і тата
Ні
Л i д а
От тобі поганче унія останній раз ти правиш
Наші механізатори головою товариського суду його обрали ставши ще привітнішою до всіх розгомонілася Бражиха Навесні як шофери наші в халепу попали в поїздці майстер давай тільки в прокуратуру передамо а Левко Іванович йому е ні-ні постривай
Я кликну сторожу
Пуска на брови й промовляє дивися синку аж на дно твоя Марися он спиває і простеля тобі рядно
Не цілуються хлопці між собою не заведено
Отже від нього передусім залежить і залежатиме і його доля
Син твій все вище і вище піднімає свою сокиру
Лобода насупився
Южный край та Харьковские губернские ведомости відмовилися надрукувати
П'ять карбованців зідрав живцем зідрав останні зідрав
відказує Тетяна і відвертається від старої
А я хочу щоб ти
Мені до вподоби восьма сура яка зветься Здобич
Я б три ночі не спала після похорону сказала Онися й знов почала роздивлятись на зелені одвірки дверей та на Авраама котрий підняв здорові перелякані очі на небо неначе й він углядів там якогось мерця
Я
Прекрасно знаєте що це забобони казав я
Запорожці бачать тоді що ба
І я впав
В балці в найвужчім її заглибленні росли кущі а з-межи них випливала вода з джерела
Побалакати треба як з другом
Уважно вислухавши Сафар-бея і наказавши зачекати зник за дверима
З якої це причини
Чую хтось у вікно тук-тук-тук
Замовкли
За що його забирають
Ні до свого супутника ні до Криленка він не промовив жодного слова
Невже ж Руперт також більшовик
Вже не торкався стежки летів і тільки вряди-годи відштовхувався від землі
Горпина оповідала сотникові як вони живуть що за той час у селі сталося хто вмер а кому вродилась дитина
Ні панове хороші ні його більше турбують дні швидкоплинного життя і люди яких він знає спостерігає в щоденній праці й турботах
Того ж таки дня Маруся каже Піду я мамо у Любчики
Так далі Софіє не можна
Дід як і мій батько писав вірші теж із сатиричним уклоном і теж українською й російською мовами
Братська чудовна богородице
При цьому їздові які пильно стежили за Гришею ие помічали з його боку жодного двозначного погляду яким би він окинув стрункий дівочий стан
Я хтів лишень сказати що ви задарма на мене вергли підержіння підозріння і що я в тій справі бог свідок нічо не винен
Як саме
Та й потім на Давидову думку час уже покинути біля припічка гнутися час вийти на широку дорогу
Пильно глянувши в перелякані голубі очі Вандзі ніби наказуючи щоб вона мовчала він уклонився і сказав Ми здається налякали вас ханум
Весь час від Москви до Варшави а далі й до Дрездена люднішими ставали шляхи
Ходімо спать
Там розбійник іде
XX Розмірене і тихо коливались попереду дві труни
А як помру то поховайте мене в саду під двома черешнями де колись передніше так часто сиділа з ним
Білі чайки над Ягничем мерехтять у повітрі
У мене своїх овець сорок тисяч боюся що паші не стане
Роки
Ідуть шкандибають не квапляться
Зустрічався разів зо два в гостях сказав Леонід Семенович
Старий махнув рукою
Тепер гетьман бере його під свою протекцію
Може саме тому аж надто уповільненим
Такою несподіваною видалася всім щойно виголошена речниця чи такою аж надто знадливою
Випадковість
Сьогодні свята п'ятниця
Він тільки двічі виходив за ворота лікарні
Був недостатньо обережний чи Даная належала до тих кого навіть невинна цікавість насторожує притьмом потупила зір і пригасла вся
Вся камера переживала його лихо й співчувала йому
Він хапливо ловив шпичкою шматки картоплі та кришеники сала й ковтав їх не жуючи
Ви і його з хати-лабораторії наженете
Зрідка за вікном проходять інсургенти
З'являються брати коваль
Це ти Одарко
Вибачте
Панько й собі
Який славний батир загинув від рук цих нечестивих собак-гяурів гнів аллаха на їхні голови
Я думаю що ваша віолончель жива істота і в ній жодного дисонансу
На його ясний божественний лик насувається чорний змій
I так щоб вона запам'ятала це на все життя
Та постривай діло ділом а поїсти не завадить
Вона думала що тільки в піснях жіночих співають як тяжко з нелюбом жити нелюба любити з нелюбом розмовляти
Так само крутило воду і зашумовувало піну
Тут ніби
Як же пана Халявського мінили так і на неї увесь мир плюнув
Зачепиш то він гуцає гуцає як пеньок
І його смутні очі повеселішали
А козаки все бігли і бігли видиралися на вали палісади набивалися у сторожеві вежі наче галки всідалися на деревах виглядали з вікон дзвіниці
Solanum nigrum відповідає Заболотний так по-латині його величають наш паслін
Вся Гнатова спина одразу покрилася смугами а потім чвиркнула кров
Тільки один мабуть старший спитав суворо
Єдина надія на милість богів
Що ти робиш доню поспитала мати
Це просто не вкладається в головi
Н а с т я
Уперше в житті по-справжньому злякався козак Шевчик
Обоє бубонить дід Гнилоквас упокоїлися обоє
Дівчата теж не шкодували байдужісінький був до них
Скажіть що ви брешете
Підводить Марині очі на Старий Київ
Вернувши зложила в руки Докії заслужені гроші і станула в неї за робітницю
Пробирався в гори тяжко й повільно здалеку запримічав нечасті тут людські поселення намагався триматися осторонь харчувався випадково вловленим птахом або рибою яку щедро дарували йому гірські річки тільки на жаль річок траплялося занадто мало і найбільше страждав Сивоок од спраги бо іноді день і два не мав бодай ковтка води
Що саме бере в бруднi з великими пазурами пальцi ручку
Собака
Вони бачиш без високої політики ніяк не можуть обійтися
Перелякана куховарка заглянула в світлицю через двері зиркнула на писаря
анархісти знали що Марченко говорить до них
Яка там відьма
1-й з а л і з н и ч н и к.
Обидві матері були такі що хоч би й назад та вже нічого робити діло прилюдно було зроблено
Сани скрипіли сороміцькі пісні супроводжували їх
Але ця помста й там у чистилищі завдає нещасному лише зайвих мук
Яким вітром
Скільки їх було
Треба
Господи а раптом те відчуття прекрасного пішло назовсім втрачено
Гаразд
Наткнулася тут на Отченашку а там ще на одного базіку і все моє підпілля пішло шкереберть
Чи вони забули ясу Чінгісхана яка гласить якщо начальник десятка чи сотні потрапив у полон його підлеглі мусять навіть ціною власного життя визволити його а тим хто цього не зробив ламають хребет
Та цього не можна не знати бо про це нині весь світ говорить
Я согласна коли б лише батько-мати віддали
Сафар-бей вистрілив із пістоля але Ганчо мов зачарований лишився не-ушкоджений
Він жахливо мучився затужив за дитинством його охопило почуття страшної втрати
Та й нащо це
Одне слово він дуже відставав від нас і щоб не лишитись на другий рік у класі йому треба було багато надолужувати
Я сам виїхав назустріч їй і в ту ж ніч вона стала моєю жінкою
Як її
Або хоч перекаже що вона їх дожене розшукає знайде
І чому
Найда зупинився
Чи може здатність мислити
Наші люди його бачили востаннє у Хмелинцях а се і мати доїхала туди до його вони ж самі з Хмелинців в їх там якісь родичі
Хіба час тепер щастю коли стільки нещастя навколо скрізь
Я не можу далі переносити сорому в який ввергнуто мене моїм сповідником перед цілим собором порятуйте мене святий отче
Вероніка сидить нахиливши голову
Хірурги різали пошматовані його м'язи стулювали кістки зшивали його поспішали з усіх сил
Ми подивились як мучаться грiшники прочитали Приидите ко мне вси тружда- ющиися й обремененныи
Неужели ты ее зарезал Никита
Віра для чогось показала цього листа Дарі
Османські війська прагнули будь що перемогти союзники були охоплені відчайдушним поривом відбити оскаженілі атаки і самим перейти в наступ
Не я над ним суддя все товариство з їм правуватиметься
Дивно влаштований світ розмірковував Шах
То значить про життя пані Стальської
Нарешті зусилля старої дали наслідки на Сариних губах з'явилася піна а слідом за тим усе її тіло затряслося від страшних корчів і з рота полилась яскраво-зелена рідина
Хіба цього не записано в книгах
Горни назад волає Клюсик
Олена Іванівна поставила чарку на стіл і приклавши хустку до очей заплакала здригуючи головою й плечима
Іще чухали потилиці
Чого ж їм іще треба
Ми з Павлушею як спеціалісти вважали що вірш Карафольчин або як він його сам червоніючи називав мадригал потребує ще серйозної авторської доробки
так ніби вже міркуючи сам тільки з собою мовив Стах
Підлість і жорстокість побільшуються від ученості так вважали наставники цього війська тому невтомно вчили й учили яничарів до самої смерті домагаючись найвищого вміння й досконалості
В тебе адной любов і дружба
Військо припливе на галерах по Дніпру воно добре озброєне має хороше спорядження
А що ж воно за ступа
Хоробрість його одразу де й поділася і він злякано озираючись навколо почав смикати за віжки але все ж таки не бажаючи принизити себе перед хлопами не переставав погрожувати їм хоч і знизив тон
А от художника ви даремне не взяли до загону
Люди розступилися і два вершники під'їхали до синагоги сплигнули з сідел прямо на ґанок
У пристані я їх не боюсь витягнемо гармати на берег окопаємось і нічого нам не зроблять
О д а р к а
вскрикнула пани гетманова и бросилась на шею к несколько оторопевшему но опьяненному восторгом супругу
Ні
Пильнуйте
От і добре
Золоті ворота музей Шевченка Історичний музей
Буть тільки з ним
і кинув геть зелену течку потім шарпнув її знову вийняв з неї протокол Вєлікіна й Сєргєєва непідписаний протокол вислід всього попереднього слідства й рішучим жестом поклав його на стіл
Ага сопілки
Ох господоньку мій зойкнула бідна жінка або ж я нещаслива знала де він ся подів
Жорстоко ганяла служебок гримала на неповоротких євнухів обіймала своїх діток брала на руки то одне то друге цілувала примовляла без слів у душі Мої діти султанські діти
Наче Аристарх іде
Потім біля Майдану
Скільки їхав разом і не помітив що то він
Того першого дня Різдва 1723 року Полуботок з Вельяміновим візитами не обмінялися
Петро Дорофійович не зважив на лихий досвід діда
Прохав Жук нового хазяїна щоб не рубав цього ясена і той обіщався та хто його знає як воно буде
Щоправда цей важкий вельможний чоловік не мрів ласкою ні до кого й мало кому вдавалося відгадати бажання гетьмана хоч усі летіли летом на один покив його пальця гнулися до підлоги лише він Ждан стояв прямо не гнувся й не хилився і гетьман терпів його
Хот
А тебе колисає
Це вже пішли люди його дивізії
пробурмотів Сивоок
Чекання чомусь ставало важким майже гнітючим
Я знудилася в тому Немирові й тепер вбираю в себе мистецький світ неначе губка воду
І чого він хоче
Скільки його не переконували він стояв на одному що пісні мають співати лише про мертвих і страшенно сердився коли хтось починав співати про нього
Помалу крики втихають руки з брилями й хустками втомляються махати
Твій батько
Осиротили мене на весь вік відобрали послідне і потоптали ногами і то так собі для забавки
Не в чеберяйчиків
Я завжди служив вам вірою і правдою
Прудко викотився з-за шинквасу і шанобливо вклонився
Я підходжу
Хай би жили само собою думалося Вільготі
Мовчить
Він просить вас надягти рукавицю і ждати поки він пустить зі своєї вежі сокола
Його аксесуари екзотичні аксесуари тієї відкритої ним екзотики панують тут і живуть поруч із усіма мешканцями розкішних купе салон-вагонів тамбурів і коридорів
Не знаю чи простить тебе Бог але я не прощаю майнуло в думці і охолодило все моє тіло
Вузенька доріжка відірвавшись од шляху дерлася на пагорб і вганялася просто в кільце гостроколу а там Сивоок побачив щось схоже на двоє дверей тільки набагато вищих і міцніших ті двері в гостроколі теж вбиті були з дубових колод і трималися невідь-як
Я певен що якби Македонський міг опинитися тут то від цього ми з вами а втім я можу говорити тільки про себе ніскілечки не програли б
Заскаливши око він її так гарно підтягав об підошву черевика
Та й майбутнє наше в його уявленні якесь химерне не таке як у людей
Хлопці-могоричники також розгубилися з котрого ж правити викуп
Автім ваше приняття дошкульніще ніж я собі гадав
Здавалось ніби дві Люби заглядають то в шафу то зиркають часто одна на одну
Я
Краще мені смерть чим неволя і з високої кручі кинулася в Буг
Лиш ти
Не знаю
Давид мружить очі дивиться і в напруженій уяві на тому зеленому майдані халупки молоденькі деревця понасаджувано
Вітер щодня потроху вигортає їх на шлях і коли вночі їде якась приблудна машина вони рожевим валком котяться за нею слідом аж до мосту а там падають у річку
Пані Качинська
Пробудився від легенького поштовху
Чом не був вибірливим шукаючи собі приятелів
Нічна пригода знову згадалася мені з усіма подробицями
Вої ізнемогли
Десь далеко за безжур'ям диха сивиною ніч
Гроші тільки беруть порядки совєтські пробурчав чоловік трохи зласкавившись
Тепер це тюрма
Чи видане діло щоб украсти дівчину з-посеред миру
Каганець почав примеркати останнє світло в ньому вигорало
Однак щоб завернути знов до першого питання ви боялись мене думали що я успособлений надто критично чи не так
Була схожа па людей приречених зважаючи на характер своїх занять на усамотнений побут на художників філософів схимників звичайних в'язнів які без належної підготовки й необхідної душевної твердості та загартованості несподівано опиняються у світі чужому ворожому створеному не ними і не для них і попервах а то й назавжди розгублюються зламуються скочуються до послужливості
Нимидора крикнула й залилась слізьми
Скрегнув розлючений голос як залізо об камінь і раптом зірвався
З якогось часу до Львова почав навідуватись посланець великого підскарбія сенатора Морштина верховоди французької парті
Татари лементували розмахували руками зброєю
Проходять бідні багаті горді молоді закохапі в хмари й музику Проходять
А ти доступись до тих хто вхожий до імператора
Ой що я бачила обертається до нього радісним обличчям
Потіль плавати й літати По морю й по полю Покіль нас орел крилатий Водить за собою
Бачите оце в синцях вухо
Ори сій жни де лю-бішу місцину вибереш
Він тепер ходить і вже вчить проповідує усім якісь кульки проти вагітности
Стійте
Вогник сірника пташиною забився в ліхтарі складених просвітлених долонь на мить вирвав з пітьми половину нахмуреного обличчя Варчука і погас
А всіх інших ми з Богданком та з вами матінко гожа поділили
Пристаркуватий панок тримав на столі верх долонею руку а юна лошичка очевидно донька з хвостоподібним пасмом волосся над оком блаженно усміхалась поклавши в його пригорщу свою лапку
Сон враз мов рукою зняло
Шпигуни тепер не такі дурні щоб їх хлопчаки виловлювали
Коли взяв її гріх в свої сіті
Писар
Так ти не бери до серця
Ах ти ж гад крикнула Валька
Бабуся
Надломи-но тільки й запричащайся їж вгамовуй голод
Не прийде з нарочитим
А сутичку з Доманом
Не знаю
Ну
З чого ся мисль вам приплелася
Ось тут батрачив колись мій І9-літній батько
Війна це моє ремесло
Да таке що й дітям твоїм
Так буде краще так треба
Два помічники наливали пиво другі два розносили різники хліба та сушену рибу
Гей каже козаки непорожні голови
Та ради бога сплеснув руками мірчий
Всі хто тут не є так само як і Володько чекають до другої години щоб дістати резолюцію від пана старости
Чи не зайнята турками ця вигідна позиція
Лелеки знають яка доля вготована їм над білими горами але знають також і те що десь далеко-далеко ждуть їх велетенські річки з солодкою водою ждуть безмежні плавні озера й непрохіддя боліт усі вони від могутніх лелек- ватажків до молоденьких лелечок-перволітків народилися у тих далеких зелених краях і мають вертатися щоразу туди вертатися знов і знов завжди й вічно бо їхнє лелече перелітне життя в не що інше як безупинне вертання і повертання до своїх народжень до того що назавжди лишається найріднішим
Ніяк відповів він коротко й неохоче
Мабуть оце тікає а за ним гоняться слідком подумали Мелася й мати й обидві полякались на смерть
Або на роботу подалися в колгосп
На чистому повітрі до його долітали виразно самі слова пісень повні високої поезії простої й пахучої як квітки зеленого степу
Густа шарудлива тьма в якій кров іще непокійніше починає шугати обіймає його
Сюди
Щось непевне коїться в природі Вже нема ні літа ні зими Все перемішалося відтоді Як зіткнулись звихнені уми
К а т р я здригнувшись
перебив її Гвинтовка
Під вітром трави як води Мінливі пасма на просторі Все хиляться туди й сюди Неначе хвилі в синім морі
Я зараз дістану жаринку
Зібгалась
Та до нього не прислухались
Далеко ти зібралася голубко
Знаєш гру в те хто дурніший вийде
Сховавшись у Чуфут Кале хан одразу ж розіслав гінців по горах і долах три сол-тани роз'їхались у три кінці й привели йому п'ятдесят тисяч війська
Звідки мав би він прибути
Ні відповів він якось коротко
Та Баянові саме резони й не подобалися в бесіді з Мезаміром саме істина припирала до муру й викрешувала у серці гнів
Олесь глибше зарився в подушку і тоненько заскімлив
Є в нас у бригаді один милий об'єкт для жартів Валя Боровков ярославський сам
Ні на кого не хоче проміняти попаді
А девушке в семнадцать лет
Одна тільки лінія
А що вже й казати в установлені дні їздили на різдво їздили поздоровляти з новим роком з новим щастям і з Василлям у четвер на масниці там оладки їли на другий день великодня паску
Писар
Закутого в кайдани Бородавку невдовзі було страчено під Хотином
У нас же слава богу не горить
Мов велетенський поліп присмоктувалося військо тисячними присосками до міст сіл полів із снопами до бджоли й худобини до кожного диму до кожної криниці і смоктало смоктало несло страх пригноблення і спустошення
Я тільки я мусив перемогти
А в темному кутку камери зображення Христа в терновому вінку
Уздовж і впоперек міряв того літа дунайське прибережжя
І знову вони надовго вмовкають передають з рук в руки каміння
Робіть добро й вірте в себе
Ну й що
Добре
Таку яка може лише снитись
Га
О це буде
Вечір
Все кануло в Лету навіки назавжди
Не журися Маріє
Тарасе ти не забув тієї пісні
Він допускав думку що Вандзя могла вже добратися до Криму і все ж зустріч була така несподівана що на якусь мить і він розгубився
До нього в лабораторії звертаються як до енциклопедичного словника
Шкода стільки праці стільки зусиль такої гарної побіди
Що ви
Назви ще не було і тому перший аркуш був чистий як ранішнє небо
Але ж пані бійтеся Бога
Не бануй за хатою а на різдво приходь
А вночі коли всі поснули Еймунд з двома варягами підкралися до намету перерубали вірьовку дерево розпростало свої віти підсмикнуло весь намет одразу високо вгору свічі всередині погасли варяги кинулися в пітьму просто до княжого ложа стали наносити удари наосліп але влучно й безжально
Камера 12-та й 10-та й весь другий спецкорпус і вся тюрма
Ха-ха-ха
У каламуті багатьох вражень промайнули дні
Край Радути освітлений вогнями заводів біліє на пагорбі дот
Йому на плечі лягла Романова рука
Він так схуд і почорнів
Ніщо мені пе заважало
Там на тому ослінчикові він побачив темну постать
Але Тайах відібрала її в Сева і не дозволила палити
Вони мають більше як я
Матінка писала
Неаполь
О звичайно стрепенувся студент
Жінки та дівчата то прядуть то сорочки шиють
Він не зводив очей з того аскетичного монаха марного тілом
Загурчали мотори колихнувся літак підстрибуючи побіг по довгастому майданчику а за ним помчали партизани Ось уже самольот одірвався од землі між зорями заворушилася червона цятка згодом зникла а схвильовані воїни ще довго слідкували за небом не розходячись з галявини
Як вийти з тих печер та стати до сонця перед тобою усе тільки гори крейдяні біліють високі а між горами тими узенька річка прозора і глибока дзюрчить
Можливо це було справді останнє таке Різдво
І етакую красотку опроменять
До хлібника до різників повара найняти та й не абиякого а такого що знає усі панські витребеньки
Все це і справді відбувалось у якійсь сотні метрів від гебітскомісаріату може аж занадто одверто і вартовий біля воріт у касці й при автоматі здогадуючись що відбувається кілька разів присвиснув недвозначно
Хто знає хто знає
Він певне погладив і похвалив Лізочку
Кажуть що я відьомського кодла
Як узгодити закон з очевидністю
Почав їсти дивився на річку що вже добряче зміліла на зелене заріччя з темною гривкою лісу на обрії а думав про свого Москвича тільки тепер уже зовсім інакше
Паляниця трошки підскакувала на долоні
Т а м а р а
Це був ще один шок
Мій перший і єдиний тепер син граф Адольф
Так сподівався на нові так чекав того дня коли нарешті побачить їх на собі та пройдеться перед Матвієм
Ледве стоїть
А н н а П е т р і в н а
І цим клята ще більше прикула
Не сподівався Марку бачити нас
Деякі його молекули наприклад довго ще базікали казна-що деякі вірили в бога а деякі та що й казати хотіли б збільшити трохи присадибну ділянку одним словом вещество з якого складався Тарас Кравчина було неоднорідне
Іслам-Гірей оглянувся назад
Пляшку
Занадто вони були різні щоб дружити
Думаю що ви пригадуєте ту блощицю й мою альтернативу
Всі що були в машині лаяли шофера на чім світ стояв а начальник безпорадно дивився на це все збоку стоячи біля баюри з закладеними за спину руками насунувши шапку на очі й розстебнувши комір гімнастьорки
Залізняка дуже цікавила ця людина
Прокляті дуки
Таким чином випливає ще один висновок вандали та бургунди теж слов'янські народи
Не так уже й кепсько сам себе втішав Потоцький
А вночі вони на світло злітаються
Не глузливо але не дуже й привітно а так немов даючи знати чия де сидить
Парубки побачать в компанію наб'ються чарку твою вип'ють і з дівчиною значить поговорити не дадуть
Адже в мене човен
То наша полонянка
Не було в ньому простоти й суворості заповіданої християнським богом поганські буйнощі криком кричали з отих покрівель з рожевості опоясані й стін щось приховано-поганське зневажливе до ро-мейського бога було й у двох камінних баштах поставлених поперед храмом схожих на обрубані стовбури старезних дубів ці башти що мали слугувати для входу в храм князя і князівської родини особливо дратували митрополита нічого схожого ніколи не бачив він у себе в Візантії жоден ромейський будівничий не наважився б поставити коло церкви таке неподобство це сприймалося мов виклик храмові башти були ніби суперники поряд з церквою їхня зневажлива незалежність від святині підкреслювалася ще й тим що переходи від них до опасані зроблено було не з каменю а з дерева
Гаразд
Тут такого добра накували що десять поколінь нащадків будуть уже готовеньке сортувати і то правду важко буде визначити
Ранком наступного дня Котляревський був у приймальні правителя краю
Я вибрався з села
Так ось ти який мій друже простягнув він руки назустріч молодому незнайомцеві в яничарському одязі
Дамо їм трохи роботи і відвернемо увагу від того що я маю зробити
Сліди були свіжі і вовк увесь час біг не звертаючи вбік
Але тяжко мені на душі тому й пишу шукаючи розради
Він зостався в далеких покоях
І вказав на звязаних
Ну щодо чєловєків то норма усталена історією наче б то збільшилася вдвічі ваґон натоптаний пасажирами до нікуди
Особливо болі тугу надії й розчарування рекрутського та вояцького життя оспівував він так як ніхто другий
Правда твоя брате
Самі ж забагли
І по хвилі Ідуть
Є тут Цокан
Рамзес
Чи так мучило його відступство від христової віри чи злочини яких докопував у своїй шпіонській службі чи одно і друге
Хіба в його тільки й землі що при Одраді
Лишивши панцерфавста в рові з цікавістю ступнув ближче
Павлові очі нараз спалахнули й розбіглися по видноколу намагаючись охопити все зразу і вогнесяйні бані церкви і вихрясті садки і темні покрівлі будинків
Розумна твоя мисль
Кінчався день
До втоми приєднались голод і спрага
Заходьте
Ворон справді дзьобнув його і вхопив прохолодного весняного вітру
Хоч і не служать у нас а щодня заходять
Іще Дмитро тобі чи який другий на думці починає липкими пальцями крутити їй праву руку
Йому й справді почало здаватись що не було ні прикрої сцени вчора ні тяжких думок сьогодні
К о р н і й винувато
Коли зів'єш ти саду цвіт
А втім їх можна виправити
О к с а н а
Одне що в батька було некрасиве одяг
Дівчата вже давно пересіли од бузку до оградки пошушукалися почмихотіли всяк даючи Ладкові знати що то вони з нього з його залицянь до чужої і заспівали тієї ж таки пісні що й хлопці але вже на свій лад
Воно й молоде та вже надломлене
Чому напримір худі нужденні чорні лиця ріпників працюючих коло ям нині так глибоко щеміли в кого серці а звичайно навіть уваги його не звертали на себе
То і на цих підірвуться довірливо питає Перепелюк
Ну здихай враг тебе бери з усім кодлом хіба мені що
Щодо цього погляди Антоновича цілком збігалися з поглядами комбата
Через два роки і сама воля прийшла
Але у всякому разі він виразно відчував що місцевість ця була дуже нерівна
І вона знову постукала у вікно
Він крутився у сім'ї як човник у верстаті
Павло пересік лінію окопів вїхав до Стебницького звору і вже свобідніше дочвалав просто до Ясіня
подумав він вступаючи в прихожу й заглянув через одчинені двері
ВАЖЛИВИХ ДЛЯ НАШОГО ДНЯ І МАЙБУТНЬОГО
Ми ж давно вже забули не то що про каганці а й про гасову лампу
Захопив буцімто черкаський замок дивлячись у миску відповів Роман
Всі вкрай засмучені у печалі жінки плачуть а бояриня Анастасія схилилася на стіл і її плечі вкриті барвистою хусткою здригаються від глухого ридання
XI
З другого боку дзвіниці в супроводі дітей з'являється з якоюсь допотопною зброєю дід Євмен
за собою
А чому б і ні
Бо й сам думав про небезпеку
Я винна це я добре розумію такий капосний характер
За нас не турбуйсь буде порядок
Кость стрепенувся
Так і миски поб'єш
Звенигора відступив на крок й усім тілом відхилився назад навмисне накликаючи бея на себе
Кілька днів над Віднем стояла повна тиша напоєна трупною задухою
Але Андрій знав що в цій установі так собі безглуздих запитань не буває
2 2 Скельні титани високі скелі скелі-велетні
Ха-ха-ха
Не марнославство мучить його Юрій завтра прийде перед очі товариства і скаже все що передумав і прощення проситиме за зраду він готовий стати найпростішим братчиком але йому необхідно нині переконатися в доцільності розпочатого ним чину
А це ти шибенику закричав він
Так це честолюбство скоріш усього забиває людину в гробові дошки
Ні
радісно вигукнув вражений Спихальський
Так розуміється інакше вона й не може собі пояснити його поведінку
Галушка з Квазимодським трохи відстали а я та Кречет по п'ятах за ним
І тоді хай тремтять усі вороги Жечі Посполитої
А яка то великодня ніч у церкві
Старе як мале
Андрій відчув як йому йокнуло серце
Наче народжений удруге ходив я по місту і слухав щасливі крики птиць у сині над золотими дахами
Справді не знаю
39 Троянці добре там курили Дали приманку всім жінкам По вечорницям всі ходили Просвітку не було дівкам
Тягни носо- ок
Літературна гадаєш легша
Ти ж знаєш що у нас жінок не б'ють
Чому держали ви це в тайні докторе що любувалися колись також спортом спитала і її очі промайнули з правдивим зацікавленням по його лиці
Літун став на аероплані щоб усіх бачити й почав
На стеблах бур'яну чорніє під місяцем потьмарена срібним промінням кривава марля як червона квітка спалена на попіл блискавкою і одсвічує містичним огнем
Що то за папери
Все кинуто звалищем стіни в патьоках крізь сіре павутиння темно проглядають сердиті якісь святі
Треба йти на заробітки стати наймичкою
Дякувати богам міцніше ніж колись
Сильно вдарив бовтом Варивон
Не хочу
Передавали щоб ви прибули
Зал був переповнений
Ви про Сержа
Оператор вибравшись із потоку став на камені ще раз міцно терпужить себе рушником тіло горить Пищик зауважує похвально
Вона готова була сидіти над ним всю ніч тобто пробачте весь день сидіти з в'язанням в руках стерегти сон і спокій милого брата аби тільки не сповзла з нього тепла ковдра не зсунулася подушечка не заскрипіла віконниця
Користуючись замішанням серед ворогів Арсен оглянув себе
Говорили про доктора старшого лікаря та про інше
Прецінь ех Богдане
Тепер Вишата молити-йметься щоби комождого літа по князеві переставлялося
Наємником за грошi Був твiй Еймунд а потiм перейшов До ворога що дав за меч дорожче
Де в світі видано щоб увесь люд жив при однаковому праві
Дивно стало Іванові що перед ним сидить така немолода жінка з рисами що ледь-ледь нагадують оту яку мимохідь побачив була вона вже як мати чи бабуся тієї
Але я
Адже тіні минулого населивши нас тривогами не повідомили чого триматись
Навчається в гімназії
Се не Марічка була а якийсь мокрий лантух синя кривава маса стерта річним камінням як у млині
Ой лишенько моє
Коли це Воздвиженський прокинувсь і закричав Дашковичу
І вам і дітям треба буде повудиться трохи
Тобі теє не пояснив сказав з смішком про Шкаварлигу
Вона привела сонячні але вже холодні дні й незвичайно погідні ясні ночі
Разбитый на голову король был уже в наших руках
Вночі напевно була роса
Поволі затихли наполохані балачки
прошепотів Виговський
Безладдя в кабінеті пригадувало ту нечистоту яка колись була за студентського життя в Воздвиженського в номері
Жалілася на болі в лівому боці на задишку мерзла дарма що гайдутини з ранку до ночі топили в колибі
На кого маєш надію Людомило
Ніде не видно революції
Так літував Іван у полонині аж поки вона не спустіла
Петра цілу дорогу заливали водою рознімаючи йому зуби ложкою
Але що це
Не схожу ні на чию
Вони зараз скинули з місця отамана Леська Шкуру за те що він знав ся з московськими воєводами Касоговим та Шереметєвим і вибрали отаманом Рога московського ворога
Може ж ви собi уявляєте астронавти коли-небудь пригощатимуть нашим глобу-лусом марсiян або якихось iнших гаврикiв
І мені було
Зараз мамо прийду
Він з пущі квітку носив
Обовли вклонився
Це напевно запитали
Кожен хотів вирватися з кривавої колотнечі що завихрилася на неширокому просторі приорільського степу
Господи
Одначе полковник небавом повернувся й один з козаків які його супроводжували тихцем вручив мені цидулу від Улясі В тій цидулі не було нічого такого що б свідчила про особливу приязнь дівчини до мене вона запитувала що я роблю чи вивчив якихось нових гарних пісень а в кінці жартувала що її Тур пес не забув про мене скучає по мені гострить зуби й не дочекається коли я знову стрибну через паркан
Чую —сказала Неля —Я подзвонила вам Вікторе Васильовичу щоб подякувати за те за те що ви зробили
Хіба тільки яка експедиція проїде вгору або старовіри по льоду поїдуть вниз до міста Імана
Матусю рідна що вони зі мною роблять
І раптом я сказав собі вголос Невдаха ти Миколо
Що вже iнтересно було i не питай люди скрiзь вибiгають подивитись на чудо жiнки страхаються i хрестяться дiтвора бiгцем за нами лупить i на дурницю як може чiпляється ззаду собаки валують пiд колеса кидаються кури й гуси розлiтаються аж пух i пiр'я сиплеться а ми з дiдом так уже пишаємося i так пiдгуцикуємо на панському ремiннi наче все життя не злазили з автомобiлiв
Найда теж прискорив ходу підійшов до каменя й промовив
Попереду Купало його хлопці несли по черзі
Я вас так не отпущу
Мимо нього теж пробігло кілька червоноармійців і один з них схопився руками за голову закрутився на місці тикаючись головою в усі боки як сліпий пробіг кілька кроків зашкопертав ухопився за дерево обійняв його руками зсунувся і так і залишився сидіти біля нього
Так треба щоб і муха не знала щоб і стіна не чула
Вуса в пана Яна стовбурчилися мов щетина на вепрі у зеленкувато-сірих очах хлюпало щось несамовите
Зачинивши за пахолками двері підштовхнув їх на середину кімнати і став насупроти
Решту мадярської залоги що лишилася ще в касарні негайно обеззброїти і вислати до Мадярщину
Як-не-як почот
Говори батьку говори загукали козаки
На світанку другого дня прокинувся і почав збиратися в дорогу
Приголомшило султана інше
Його провели мовчанкою
Федір одказав той тручись коло порога
А Маруся каже Тим що може вам пильно треба у городі бути
Я вашій милості
Під опівніч діви жінки та жони почали співати завідної усі повставали
Ви мене розумієте
Цей випадок був останньою кіраплею що впавши в Альошине серце переповнила його жахом
Батько усім правував в хазяйстві
З окопів люди
Втративши всяку надію на тишу він більше почав думати про божественне
Та то вдова дячиха
Сподіваюсь ви не збунтуєтесь коли я прийду до ложниці
Півтора десятка темних постатей стрімко подерлися на засніжений палісад
Бо люблю сіяти гречку
Б о р и с. Ох серце моє розум мій кригою замерзає
Хай нас буде не п'ятеро а двоє
Дуже приємно
1930 Іван КОЧЕРГА
Так йому й скажiть
Мовчав
Я нишком спостерігав жебраків сповитих у чорні шалі вдів юнаків і дівчат з чорними жалобними стрічками на рукавах зморщеними мов порхавки дідів прилизаних батьків і виснажених матерів
Сонце з-за обрію прощально махало червоною косинкою і дівчина впивалася тим прощанням
У цей час нагодився і Алоїз Вячеславович Єдлічка поділяв радість друзів
Поїдеш разом зі мною до Путивля
Характеризуючи настрій українського народу по битві під Берестечком Шевченко співає
Топталася краса честь кохання над усім панувала сваволя та культ кривавих брутальних ханів
Це здається найпоширеніша серед азартних ігр
Явень швидко підійшов і доторкнувся до мерцевої руки
Горпина така рада не здержалася і кинулася поцілувати Христю у руку
Справа стоїть очевидно по зовсім так
Аж здригнувся коли почув кроки
Болгари ще не мають такого вiйська як руси
Хан Кза зустрів сина Чугая в степу
Спом'янув Яким батькове слово що хрести та чини не нагодують і каявся що послухав своєї жінки спродав батьківську хату й млин і державу
Лія обгорнула його рукою за шию і почала пестити як мати і жаліти
Він зберіг ще кусень хліба а на гріш що зверх карбованця прийшовся за мед купив скибку ковбаси
Третього путi немає
До Сечи
Він вдає що спить а мати вже проснулась
Але мене вже благословив панотець батюшка лисянської церкви
Може я йому чим не догодила може недобре обідати варила не приголубила його коли
Тільки пташечка кричить-чить-чить
Коли пастух вийшов Гамід підвівся теж
Я патріот Радянського Союзу і комуніст хоча й недосконалий проте в великій мірі вищий за добру половину гнобителів моїх
Він відчував її дотики
Історія умреш
Євгеній не задовольнився сим
Ще спалах
Значний простір землі на Малій Хортиці обведений валами з дубовим частоколом наверху
Важить не те відповів Володимир де моляться а кому
Дивуємось жорстокості наших кривдників але не дивуємось нашій байдужості
Що
Колись я співала й на гітарі грала а тепер мабуть усе позабувала
Потім нахилив голову посміхнувся й одійшовши до клунків сів коло їх
Та не це вражало
Щоб врятувати Україну Петрик радив піднятися всім проти московців і приєднатись до нього тоді як він ітиме з ордою добувати Україну
Ту колибу просить вона від господині для себе і хоче туди назавше переселитися
До нього примикали двори три біля мобейну і декілька біля гарему захаращені найрізноманітнішими будівлями кухнями конюшнями складами казармами для яничарів слуг і рабів лазнями приміщеннями для карет і возів
Пором ліниво й ледве помітно став сунутися по тихій воді
Та майже дві з половиною тисячі невільників які битимуться незгірше козаків бо не захочуть знову потрапляти у неволю
На місці дому розрісся листатий лопух на лопусі позасновували листя павуки
Старець усюди має даяння проткнув колючим поглядом сіро-свинцевих очей жінку і так зціпив зуби що на щелепах поспухали жовна
Людський попихач наймит
Хіба сота
Коли пригріло в груди підставляли спини держали руки над полум'ям доки в долоні припече і ховали їх попід пахвами коли там тепло то і всьому тілові тепло
Постривай
Та надворі швидше провітриться
Чи знає про його знання і про його вагання між її життям і смертю
Брате писала княгиня порятуй
Тепер мені хочеться жалітись і обвинувачувати когось
Смачно правда чавкаючи спитав Ситник
Все як є
Щойно по хвилі додумалася причини свого зворушення мусульманський символ пригадав їй інший символ інакшого свята в ріднім домі батьків де на святий вечір вносили дідуха і стелили на долівці пшеничну або житну солому
Учитель і в церкві
Назад
Не хоче під землю хоч ти вбий його
ЯВА IV
Ось перевела погляд у поле тьмаве холодне осіннє
Сльози бігли на руки пробігали крізь пальці хололи-замерзали
В одному місці розлита по соломі
У Микульського теж досить підозрілий вигляд дивиться на Степуна неначе слуха а видно не чує ні слова і не бачить нічого
А хоч і званий ти на цей духовний шлюб то випробувати себе подобає чи маєш ти шлюбну одежу тобто чисту совість і непорочне життя
Але річ не в цьому
На край імперії обоз дістався на сороковий день
Такі думки дівчино відповіла стара дама хитаючи жалісно головою не доведуть до нічого
Поздоровляю
Ось що я рішилася вчинити
Здорова була господине
Може з пісні
Ну как скажі по-укрінскі будєт рукомойнік
Відтак обвинув смолою і облив довкруги смолою поки порох висох щоб міг загорітись то і смола застигла
Додому подзвонять за кілька хвилин до відходу пароплава
Богдане
Чорні волохаті брови зелені великі очі руда коса сукенка вище гострих колін
Тадик розмахнувшись ударив Олену набалдашником по голові Олена хитнулася але не впала
Не було в його ні духу ві сили
Теперечки він поправиться
Іван
Велика радість була по всій Україні й по сусідніх землях коли припливли до рідних осель визволені з Кафи батьки сини й дочки що були вже оплакані а слава Сагайдачного розійшлася по всьому світу
Надто вже покірні ті цигани їх старшини феодальні дядьки пудряться й затягуються в корсети
Верба рипить а воно вигукує Ой грай коли граєш
Вона
Він схопив її на руки притиснув до грудей
Це зовсім не полное собрание сочинений це не претензія це непереможне бажання моїх меценатів Раїси Азарх Сергія Пилипенка і Аркадія Любченка
Якби не п'ятий поверх зітхнула мати і погладила сина по голові
Менi пан її читав
Одна Ганна вийшла з цвинтаря неначе тінь якогось мерця і попленталася попід тинами
Я мала люди сина не розпусника
Я буду жаліться
А у мене як заграє Моречко з вітрами Мені духа підіймає Вгору мов руками
Та він теж мовчав і тільки пильно вдивлявся в обличчя присутніх
Але не думайте що це Київ думайте що це Марсель Сан-Франціско
Будь мамою що нічков темнов дитину хитає та тихонько-тихонько приспівує до сну
І бачить він як за Устиною голкою лягають сліди червоний і чорний
Учта розпочалася теплим напутнім словом Щепкіна
А вже я тебе красуне висліджу й познайомлюсь з тобою бо полюбив тебе
А мені вже обридло ждать і ховаться од людей
І знову починав лютитись
Поліз у курінь намацав ліхглрика засвітив
Роздягайтесь
7
Після цього витяг з кишені дві пригорщі карамелі і роздав її дітворі
Старий Борич сидів як завжди сидить коли буває вдома у своїй підкліті й латав-заварював чужі казани
Приходять та й приходять у мислі будять уяву і гонять від нього сон
Я переводжу погляд на ріку
Вони принесли сумну відомість що цього року панські війська розбили цілком військо Косинського і сам він поліг головою
Чому так
Немов вітряк на обрії
Помисль і ти княже
Ні
Підсоння новина вигноєна вироблена без пнів
Прийдеш сама на волю пущу обох
Діду та бабо хто мій батько
Що за біс
У сонячному хлібі він страшенно несмачний він просто отруйнуй цей чужий піт
Зазирнули в шатро аж отаман лежить і кинджал стримить йому в грудях а в другому кутку пані вдродлива мертва сама себе зарізала отамана заколовши
Не буду
Мишук не писав до неї й навіть не просив її перебраться до його
Діяти
Відтак почала мінитися на ньому й одежа з сірого полотна єдваб і парча витворялися з сорочки жупан а поверх нього розкішний кунтуш
Загін рушив до волосного правління оточений сільською вартою далеко численнішою ніж загін
говорю
А чого це я свої статки мав нізашо-ніпрощо покидати
Це ж він у тебе мітив батьку кошовий
Тож не гнівайся бери випий з дороги
Прощай дурна моя країно гірко подумав
Оста-апе-е
Володимир ліг на ложі
Понад сагою Дніпровою
Тоді танки почали крутитися на одному місці мов отруєні пси
Та це було колись
Ібрагім каже
Шаланда в морі одна з найромантичніших в нашій літературі новел хоч ця її романтика написана пером нещадного реаліста
Булькотить у казанку вода сонце тоне у високих ковилах деркач дере в долинці сухе лико й водяний бугай бугикає відлякує простудженим басюрою некмітливих ворогів а вже під одним возом обізвалася сопілка а під другим кобза
На ньому були звичайні без прикрас гриднівські шолом та лати на лівій руці окований бляхою дерев'яний щит у правій меч сідло і чапрак теж без прикрас і кінь під ним був не кращий ніж у його воїв
Та згодом як нажив грошенят і спорудив собі лавку зовсім закопилив губу
А де ж Негрі
Давай ще
Ну вояку ходи каже Матвій Стара
Та образ пропав відразу начеб його хто здмухнув
Ти розумієш що тепер в Німеччині і Англії робиться
Вигура
1 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88 %D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 ChornaRada17 html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88 %D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 index html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88 %D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 index html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%88 %D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 index html 5 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 1 Вернутися Розділ 5 2 Зміст 3 Далі Розділ 7
Товаришу
Народ шниряв у різні сторони штовхався і викрикував в різних мовах
Будемо надіятися на солдатське щастя сказав Сагайдак і поморщився
Аристид Киндзя вийшов побажав йому щасливої дороги
Я відповідатиму перед падишахом а ви переді мною
Очі його широко відчинені
Як я їхав що думав при батьковій домовині оповісти не годний
Будь ласка давайте за порядком
зам'явся перед світом
Ану розказуйте
Охоплена жалем болем вона не могла сказати ні слова а в нього тіпались уста теж темні наче обведені вугіллям
А що б було коли б я
За ним пішли інші дні тижні місяці
Єремія сидів з гістьми коло ґанку в садку
Арцибашев користується довір'ям і пошаною в губернатора
Ні він не міг мати людей за палички й цифри
Тихо ц обережно переступала вона як по ковзькій кризі по присипаній піском алеї наближаючись до ґанку
А если встретятся тебе нужды какие в чужой далекой стороне пиши ко мне как в ломбард из которого выслали бы тебе твои собственные деньги
Ну дужчеі Натискуй
Найзручніше бачиш на це резонне запитання відповісти самому майбутньому Менделєєву
Коло Лаври сновигала велика сила людей з усяких країв
Як
Я державний злочинець
Я буду все все робити аби швидше одужати
Йому булави хочеться
Ано най чує і знає то може й ліпше буде
Мы еще встретимся мы должны еще встретиться
Ти його тогді любила Як мене й не взріла
Я провів тут не один ранок не один день і не один вечір
Моя мила моя кохана
При чому тут збіг спитав Марусик
На галь-паль повірив
Обережно
Да й вийшов із світлиці
Не встигли рипнуть ворота як під ноги кинувся худий патлатий псюра і схопив дяка за халяву
А я дурний подумав був
Та мудрості її завдано було удару страшного й непередбачуваного
Скільки довелось прожити у Петербурзі клопочучись про паспорти
А Мавка сиділа як статуя занурена в думках
Пригоди в Києвi
Бідний благородний герой мій
Він тут сидить а слово його гуляє межи людьми сміється плаче кличе
Що ви менi дали понiмаєте
Той видно провів Марійку й вертався додому
Одразу всі люди в церкві загомоніли
Біжи додому бо я теля забула од-лучити
Ярославна пригорнулася до нього зазирнула в вічі
Зося
Я реготівся
69
Про волю тільки маримо ллємо тихенько сльози за бідним рідним краєм
Ані русинки ані польки ані німки ані вірменочка котрої родичі його так гаряче за зятя бажають ані ніхто
І немає Міці немає біло-червоної дівчини яка була причиною
Закони для села
Терлецький розфантазувався й почав пригадувати давні вірші й складати свої але дуже недоладні
Я невільник
Хоч і пізнувато але треба випередити події
Эт нашла что вспомнить вскрикнула досадливо Орыся знаешь говорят люди и рада б душа в рай да грехи не пускают он бы и сейчас сватов прислал да батько
Розумний хитрий як сто бісів з ним легко працювати бо він усе знає і все може однак треба остерігатися руки Ватікану довгі й нещадні
Навколо тiтчиної голови застрибали квiти вона сама стала схожою на квiтку а в очах її набилося стiльки радостi що вона почала стiкати сльозою
В світлоньку ввійшла
А чому ж вони не повертають вольностей та земель тому товариству що лишилося на Запорожжі
Думи мої думи мої
Андрій впився очима в акуратно списаний аркуш
Мене неустанно гризло би сумління що я відірвала йому перед часом одну силу для себе і вона змарнувалася не живучи в спосіб відповідний її характерові
У Сталіна
А товариство
Не сумнівайтесь
При свічечці що ледь яскріла перебирав своє добро неоціненне і знову плакав
Отакої
Ну нічого
Комірчина йото була в другому кінці будинку учителеві довелось пройти людську там він побачив Лавріна й старого Харитона але не затримався біля них
В селі ж тоді окрім польки й карапету нічого не знали
Вогнища у Звягелі і роз'ятрену від вина та їжі юрбу що вигецувала вогнище садиби Ходачківського на яке востаннє озирнулася біжачи за конем Долинського юна Ходачківська вогнище садиби Долинського й садиби Гозьського де звела до неба білі руки знівечена жінка й трусила ними чи молячись чи проклинаючи
Їздить на Волзі в нього жінка є в кожному селі нині він балює в одної а завтра вже похмеляється в другої
Церемонитись тут нема чого
Ні не хочемо й не можемо
Бандити ви гарні як на вас подивишся
Я вже й не пан я такий мужик як би й ви
Здружився з ним файнішої людини
Як і всі опустив голову панотець
Залізняк стиснув кулаки й так заскреготав зубами що навіть селяни перезирнулись але він стримав перший порив обурення
Інтеліґент уже п'яний
Ну как жізнь папаша
Навчив нас як треба нам думати про Бога
Такий корж Грабовському доводилося куштувати у Вілюйську і вчора за обідом
Насамперед він сам але пробачте мені Павле Федоровичу і ви теж не без провини в цьому і ви приклали свою руку щоб Михайло не знав латини
Я хотів щось казати але він не дав
Мустафа плеснув у долоні
Віденські капіталісти а Спілка в Бориславі
А люду коней було та й було
Цікаві панночки посаг розглядають дивуються Ох та яке ж оце хороше
Його наближення передчували звірі й птахи
зітхнув Тарас не озирнувшись
Ціле військо
Небагато залишилось щоб поставити останню крапку
Та ніхто не бачить
Ще далі шибениці біла хустинка на двірці війна
Всьогосвітня Сльоза мене в твоїй крові зародила
І око в око зазира мені
Я думаю що ти знов придумаєш якесь міщанське меню каже незадоволено Марфа Галактіонівна
Як тільки зайшов до терему уже й біжить зирить-заглядає у двері
В очах мені стояла червона пляма і я не одразу розібрав що то наша піч
Пізна
Я думаю що найбільше щастя в світі можна знайти в душі котра спочуває й симпатизує нам нашим думам нашим ідеям симпатія змінюється коханням
Прохвости
Жінка створена для очей і доторків
Коли вони вміють під нас під'їздити навчімося ж і ми під них
Ой догнали літа мої
Мотря стояла коло стола як стовп і дивилась на широкі потьоки на стіні коло помийниці
Але як від кого свердлили мізок думки
Знав і те скільки важитимуть потім у його житті вписані в біографію два слова партизанський хірург
Ондечки поруч з Георгієм Побідоносцем лежить
Скажiть князю мене послала княгиня
З вами хоч на край світу
Що про ню тепер думає Ірина
Я певна коли б я не покинула чоловіка я б і не писала ніколи
А а-а1
Добре діло задумано
Слава
А що коли довідаються про оці збор і там
От вже перед ними ліс
А ту як мож доказати
Зараз стільки ерзаців
В залі зчинилось щось подібне до бурі глядачі одностайно вимагали автора захлинаючись від сміху і захоплення кричала і Варенька Рєпніна Пане майор пане майор вийдіть же
h1 Михайло Коцюбинський h1
Над городом уже стояло чисте небо і сонце розкидало свої теплі проміння
Аж жижки чогось задрижать як почуєш той свист аж кров закипить а серце так ходором i ходить неначе ти напився старого меду або доброго вина на душi весело й кидаєшся в битву неначе йдеш на якийсь веселий бенкет як зачуєш свист куль зараз так би й кинувся в битву на ворогiв i рубав би їх i кришив як черствий хлiб i шаткував би татарву як капусту
Повар доскочив до Гліба і перш ніж той зумів вихопи ослабілою рукою свого меча загнав йому в груди широкого яожа
Це слівце інтригує недаром на шість літер апострофів два означає місцину над яром
Чорт с табой
Маковеєві одразу відлягло від серця
Він бачив у схованці арбалет стріли
Та й кому до сну тепер
Тож і Баян змушений був удруге піднести меча благаючи аби вислухали його до кінця
Господар поставивши ступу в сінях крушив зерно що з мишачих сховків і бабусиного кошвха
У тому що ще ти купив на зароблені в Трутовського гроші
Мамо
Від заслання мене не врятує ніщо
На цій посаді мабуть не кожен зуміє
Наймичка показала Ясеві другі двері з сіней на правий бік в залу
Такий дрібненький а нічого не боїться ні темряви ні павуків ні Сопухи
Ви за своїм чоловіком озираєтеся
Чи не думаєте ви сказала я що ідеалістичні теорії мають рацію існувати
Як липку облупимо
Та така тонка в перехваті аж страшно щоб не звихнулась і хід не хід а гойдання наче її в Печержинської на ресори взято хоч всього й року не повчилась
Ми їхали повз баштан
Тільки що на одежу
Кримське ханство було ліквідоване і приєднане до Російської імперії 8 квітня 1783 р. Нар Як хан долізе до Криму Номис
Сторож розв'яжи його
Сьогодні або завтра його можуть попасти на вулиці і добре попобити
Думка його закаламутилась завихорилась кров прилила в голову він мовчав боявся словом перервати дідове горе
Потім сонливість минула й прийшло безсоння
V Великоліпного як мур підмили І похиливсь колос і яничари Та спаги навкруги його могили Мов дикі низовці забунтували
Зрозумів ага
Вже хоч би і з вдячності що піддала мені таку чудову думку
Це розумна думка сказав Святослав і обвів оцінюючим поглядом воєвод
Коли б ще якось ту півдесятину набути але хіба тут допнешся за тими багатіями та тими чоловічиськами що тебе бідну бабу ані не пустять нікуди ані ходу тобі не дадуть
Сіна там хоч гатку гати але і тому ладу не дають
Чорний гостроокий міцний він вельми скидався на монгола чи татарина
Повернули човна попливли на гук веселого й гостинного Хворощі
Найбільша досягнута мрія це неначе черевики які вдалося вихопити з черги а вонії виявилося тиспуть
Зелений перстень водяних трав боязко зазирає сюди
Щось там на світі діється без його відома діється певно і в дворі а нікому вже переконувати його в тому що він найсильніший і наймогутніший і всі бояться його гніву
Хто тут може сказати до кого першого підійде щербата з косою
Князь Володимир нічого не сказав йому треба було йти до Золотої палати говорити з боярами
От так само була робила й твоя мама як була молода
Од юрми одділились Іван Короткий Дейнека та ще дехто з людей і стали біля Підпари готові на все
Коли султанша питає треба відповідати грайливо погрозила вона йому пальчиком
Ніколи не хотіла стати чоловіком а тут закортіло мало не до крику
Проклята баба вона заварила це пиво i хоче щоб я сам його пив
Сава живе як Сава Гнат живе як Гнат Потоцький як Потоцький
А що вже заправила за дві кімнатки з перегородкою то неначе за батька
Падлєци
*Зовсім трошки розсудливості франц.
Добре
Господи
К и л и н а дивиться на ниву де стоїть Мавка А хто ж то женцем у вас
Щоб не подумали що я тікаю спокійно йду по панелі
Радше головами наложимо всі на жебри підемо а своєї дідівщини у дармоїда купувати не будемо
Коли б усе зібрати списати то була б велика книга
Не зганьте меча дідів своїх які не відали поразки
Отрок та й усе
Тепер по тих співах музиках і гульні стало в хуторі тихо мов вмерця винесли
Шуткуй собі
Горе нам
Павлина Анфисівна як заходить сонце іде до ставка до купальні роздягається оглядає тіло й зітхає
Не чула не бачила не помічала відверталася проходила піднявши високо голову замкнена в гордощах свого походження зосереджена на своєму заглиблена в свое
Я бачив у шевця такий самий копил
Коли буде тихо і Михайло нічого не провіда то я одведу йому очі і мерщі виряджу до Петербурга хоч і ви його проводіть
Аж рябіло в очах мелькали імена Арістотеля Сенеки Діогена Гомера Езопа Софокла а за ними Гізель Ян Кохановський Сербієвський Галятовський і Ставровецький Транквіліон в окремій кімнаті стояли мікроскопи ще якісь прилади над дверима висів барометрум
І я відчув нагальну потребу щось устругнути
Зовсім не втішу тебе всякі є ще люди і дурень може пальцем чи словом розітнути душу як ножем але від цього розуму в нього не побільшає
Хлопці живуть лише Федь Долішний бідненький сам на той світ себе виправив як уже його дуже оті чорти з пекла приперли а з ним разом хлопець Онуферків
Кожна грудка кожний ступінь може посвідчити як наші крижі угиналися тяжко дороблюючися її як часто голодом і холодом ми годувалися аби зароблене не йшло на кусник хліба але на неї на грудочки її
Плесо довкола неї було тихе й сонне
Там він ліг на неприбране ліжко й дивлячись в стелю лежав цілий день
Получіть повістку
А ви б її заборонами спинили
Дон-Квізадо змовк
Там стояли велетенські намети і юрмився люд метушилися піші та кінні турки
Старих маю досить
Навколо мене бубонів шарудів плювався й шмаркався всякий народ
І коли сів у Києві Яімїслав то щедро заплатив і варягам і новгородцям старостам по десять гривен а смердам по гривні а новгородцям усім теж по десять гривен
Пристоять у тім місці де вітрильник защух на березі Ягничів ковчег піратська таверна
Може б нехай там
Щутка розійшовся і горить
Побачив двері а за ними кімнати такі самі довгі й заставлені ліжками
Туди ми й спровадимо його аби менше думав про дівок засміявся і взяв у руки братницю
Припадаю лицем до землі і цілую порох від Ваших ніг притулку щастя
Гнат шарпає Софію так що та трохи не пада
Зараз під самим муром стоять будівлі сюди замикають на ніч невольників пригнаних з роботи
Звенигора мусив бути ще уважнішим щоб у разі потреби відвести од воєводи небезпеку
Радючка навіть не обізвалась тільки її очі знов потягло в степ туди де ховався й зникав битий шлях де стояв Київ
Тільки разом вони можуть протистояти туркам
Завіса
А проте й плащуватим і в рямцях треба женихів аж цілий десяток женихів
Чого ходити
Хотіли тепер роззвірену юрбу спинити але не мали вже сили
Ти ж не тікай
Я з ним давно знайомий шепнув Тарасу Щепкін і Катю що колись малою бачив
Не буду і тольки
Мене мати втопила
Ще якусь мить чув на тілі глухі удари й схоплював вухом регіт потім опустилась чорнота
Лице боярина облилося червоною пасмугою злості при тих словах Захара
Як ті нещасні душі яким немає місця і на землі й на небі
Чи не винні в цьому неприродному сполученні якісь цікаві обставини
Може
Аби тільки не німці
Прошу прошу дорогих гостей сідати соловейком заливався воєвода
Хайреддін глумливо й уперто вдивлявся в галеру торговців не кажучи ні слова
Восени вітри нападисті й хитрі
Марчиха з сином плачучи дякують дідусеві хотіли руку їм поцілувати а дідусь тільки махнули Ідіть люди добрі подякуйте богові та обминайте цей двір десятою вулицею бо тут живуть не люди а дерилюди
Попили поїли у вас Петро Лукич сказав Рубець
Грати Асланову комедію відтягати муки й виповнювати безглуздя правдою щиросердних зізнань
Ту з якої баби квітки до свят роблять
Обидві сторони промацували одна одну чого хто вартий
Мимо девушек проходят
Що ж мати моя
Не встиг Дорошенко позбутися Суховієнка як на Україні знову незадоволені запорожці підняли проти нього правобережні полки Уманський Кальницький Паволоцький та Корсунський
Навколо нього гуртуються нині кращі сили російської соціал-демократії
На козацькі діти
Л о з к а розлютований схоплюється і виймає шаблю
Петро ж іти туди не хоче І швед рушає не Петра
Жуки притихли
ударила думка у голову Христі і очі її радісно заграли
Данило засміявся од цієї мови що була йому як музика
Жаль не було вже зозулі не було рятівниці
Як ви гадаєте русалки вже поховалися чи ще довкола бродять
Тепер лишилося дочекатися Романа і Спихальського
Що ж ви мали зробити зі мною спитав я жартом
Гнат Петрович подумав трохи і сказав
Їхали цілу ніч
Старий сину будеш як усе знатимеш
Цок цок цок по стовбурі по гіллі по листі
Я тебе люблю ти мене любиш
Людям горе а чортам радість
Та не перебирай вони всі однакові
Бр-р-р-р
Коли вії підіймаються вгору вони ледве не торкаються брів і тоді з куточків очей випирають дві вологі краплини рожевого м'яса
Брудні руки що пахли кінським потом хапали хліб шматки смаженого гусака налисники і запихали в роти
Ну-бо Микито кажи
Але що це я все про сумне
Підніс кухоль вина
Ходім ходім
Мандрагора пасльонова багаторічна рослина застосовується для тамування болю
Тепер стоять і ждуть
Далі Змійка й Митрик переснувавшись і діставши назву Плетенихи вливаються до Кінської
Хтось застебнув кожуха і м'яв уже шапку в руках
Олександра Михайлівна бавила в опочивальні немовлятко
Аж стоїть церква на льоду
Федір закустраний та заспаний хилився поміж лакеями то на той то на другий бік
Завіса
Він пояснив як заходити щоб не накликати шпиків
Він чоловік добрий хоч і пан наділяв нас не раз то сим то тим поки ще в дворі були
XIV
Варка
бо се він самий і був
Та я не від тих грошей аби Христя прийняла
Мамо я хочу у конверт покласти картку Гарібальді
Глядiте лишень сватушка-панушка чи не напоїли ви нас таким що може й на стiни полiземо
Не по твої гроші я приїхала свою нещасну горювальницю провідати
Ви дивовижно неможливий
Ану тебе із злістю шепоче Ява і рішуче зітхнувши натискаь на кнопку
Чуєте
І Женя боязко зупинився віддалік сперся плечем об вологий тонкий стовбурець липи
Я золота не маю але як піймаю то наллю йому топленого олова в рот
ДІЯ ПЕРША
У хаті не світилося
Якийсь бег уночі коло Едірне вихопився на дерево де було повно дрібненьких гадючок які миттю обсіли його лізли йому в очі в уста у вуха мовби шукаючи сховку від води і він боявся до ранку поворухнутися хоч усе в ньому дрижало і серце мало не розривалося від огиди
Спи любенький
Що ж вам скажуть
М а р и н а
Всохлі й тверді як дрова вони скиглять коли вгризаєшся в них зубами
Фортеп'ян ледве вліз у двері й зайняв половину світлиці
А Гордій Пронь є
Ходить як та мара туманіє за тією прости господи
Його не стало вчора
Жодного вертольота в повітрі час від часу лише птах пролетить над вербами над очеретами біло неквапно
Ваша величність навіщо ви це робите
Принесла води дала попити зрештою присіла коло Миловиди
Не тикай мені під ніс перекорище а рубай під корінь свої сумніви бо вони до добра не доведуть
Там же ями в озерах
Наука Нико-димович наука
Дивно що фашизм виносить па поверхню саме таких дегенератів міркував художник
Давить задихався Мержинський
Недобрі що гетьмана не бачать
Молодий він
А я як закричу Ай-я як вам не соромно а вони й порозбігалися
Сергеев нипав по хаті слинив пальці й гортав мої студентські конспекти й підручники що лишилися з інституту
А чому цим не каже прокляті а тільки не знаю вас
Жарт викликав усмішки а Мокрицький додав
Не до соли примовка Тепер мені не до солі пішла від народного оповідання відомого у варіантах
Косинського ти мусив знати добре
Меланка пригорнулась до Свічки зазирає йому в вічі
Головний начальник стоїть струнко і вітає піднесенням долоні на рівні правого плеча
Рогиня вишарпнув з кишені зім'яту газету і кинув її на лаву
Коли в камері стало зовсім уже поночі тоді засвітилися тьмяні лампки в стелі загриміли засуви на дверях в першій половині і розітнулася чиясь весела задьориста скалозубна команда несамовитим голосом
І він не спить
Приказка не зовсім на своєму місці усміхаючись глянув на червоне від напруги обличчя фахівця
Саме тільки зілля трава й дерева жили коло них
Воронцов з болем дивився на ці жалібні зусилля свого не раз контуженого вивіреного в небезпеках полкового вовка
Гомункулюс сів і зараз же взявши з столу в руки книжку почав її пильно передивлятись
В прохацтві більший заробіток
Я цього не казав але що правда то правда в нас уміють з водою вихлюпувати дитину
К бісу
Добре потрудились наші здателі промовив він до бояр і воєвод які оточували його
Якщо наша фантазія здатна будувати міста й кораблі то чому ж би їй не витворювати й інші всякі чудодійства
Чи не хотіло б товариство послухати
Весь перев'язаний просто сповитий
На вашій відповідальності
На все їх воля
Щлу книжку про пісні наші лісові написала
Ні
Ти з нумерками йди до роздягалки збирай все гамузом і виходь на мороз
Не пізнав розкошів богуславський чесний піп-тімаха На попівстві жив мов гречкосій-доматор сіромаха
Вони убивають людей граблять однiмають у їх
Е роді й
Воздвиженський взяв білет йому вийшов Гегель 35
Я каюсь що взяв її на себе
Ну ну жінко може нам пора додому
Бровко аж зайшовся шалено рвучись на прив'язі
Хіба знав
Серед паперів справді було чимало таких які могли зашкодити гетьману
Ми навіть не подумаємо злого
З-поміж м'яких складок скарлатного сарікіона він стелив руки у прощальнім уклоні та черкав повітря кінцями пальців причім жмурив стрічкою очі які натомив копоть свіч
Колись ми зберемось до Павлюка в гості і до вас завітаємо
Для нас лиш панські канчуки та ще хіба в солдати
До чого тут соромливість
Десь на середині її відстала половиця й порипувала коли ступав на неї
Вражена й розчулена Панасова молода дружина посадила квіти біля могили
Я її такою затямила ще змалку
То не годиться з такими річами жартувати
Яке б воно не було а все-таки якийсь рух плакат вітрина електрична жарівка
—Чорний
Раптом наче сповiщаючи комусь про паш прихiд бемкнув з неба дзвiн.
Скажіть будь ласка де ж Дмитро Іванович
А пiди лиш Яремо в льох та наточи меду в жбани та й жди доки я не звелю подавати
Він хихикнув лукаво в жменю і виштовхав Прісю з хати
Двоє найпрудкіших помчали до дерева з арканом у руках
А я ніколи 6 не одлітала від міста коли б була Орлом промовила Сорока
Дивний народ все мають у власних машинах розкатують а все ще чогось їм треба
Зовсім інакше в малюнках ідилічних спокійних нескомплікованих ситуацій однорідних усе одно веселих чи сумних настроїв
Так нічого певного і досі не знаєм про її долго
Тоді я промовчала а тепер скажу вам що я за нього не піду
Проклятий урус
І саме в цей час по порожній вулиці Карла Лібкнехта крізь оскаженілий потоп весняного дощу плигала через калюжі маленька жінка й у тривозі озиралася навкруги
Було
Гримить постріл
Знов урочистість пробилася в голосі Діденка
Ах ти ж зараза ненароком от уже слово честі ненароком сказав я схопив грудку і шпурнув у ту спідницю
Маючи під рукою невдосконалені інструменти старі розчини хімікалій що нерівномірно виявляли плівку поганий приплив повітря до барабанів де сушилася плівка ми працювали наче з натхнення
Підіб'є панів щоб її розщитали
Пильнуй
Вечір добрий пане господарю
Через що саме
Тебе послав навмисне я щоб спробувать твою козацьку вдачу перше а потім вже прийняти до коша
Чи справді ти це поважно говориш Богдане
У мене знаєте все по- простому
Да
Ось кому Янці
Воно хоч і окупація а їсти треба
Марта Кирилівна вхопила свого зонтика і вийшла
Тут йому треба було двір промітати носити дрова з сіней до хати побігти до сусіди ввечері спитати коли буде мученика Лаврентія у середу чи у четвер бо хазяйка прибиралася на іменини до Лаврентія-шевця або побігти до сусіди Меласі позичити трохи дріжджів бо хазяйка заходилася ставити пироги або побігти на торг купить за шага голок коли хазяйка зломила голку і багацько побігашок і пошарпушок треба йому було спожити
Ярик заздрив потай
Ляхи перемагають
Припала до його руки як донька
Коли бо дітки малась мога Знов повернутися між вас
Бере де рук ліру
Перед ними пляшка з медом і склянка
А може не все втрачено
Аптечка там є сказав шофер
Жінка несе світло ніжності або ж стає каменем урази
Звенигора і його друзі стали посеред світлиці з таким розрахунком щоб Чорнобай і пахолок були в полі зору
Те тепло йшло ззаду і з боків немов од печі
Прийшов найстарший між слугами і почав його з усіх боків оглядати
Дайте помолитись перед смертю
Тим і образ той як мати її пестує нахилившись до її Марусиного приголов'я зберігся в дитячій душі такий звабливо-чарівничий
Гетьман давно знехтував у думці листами царя та воєвод які розсилали їх по Україні але щепою в серці стримів лист запорожців до нього
Так-так з ворожістю
Про мене не турбуйтеся матінко
Замітили хлопці промовив один з гурту Андрій уже наки-нув оком на нову школярку
Любий
Нігде ні одного А вчора було багато
Очарував
Коли столиця повна вапняної трути що повисла в розпаленому повітрі серед цегли то жити можна тут зелень і росяні світанки
Роман пообідав І зараз пішов до своєї кімнати
Плаче
Дома Льоля й горбун Альоша горбун швагер брат Льолин
Страшенні розходи
І радощі й печаль з одної чаші п'є Сміється серцем він очима сльози ллє
Часом гра світла і затінку наполохає пильного служаку прикладе він гвинтівку до плеча а потім знов опустить затупає задерев'янілими ногами
К о м а н д о р наложивши на неї убір Як бачите досяг
Пилип уже старий став і вона нікчемна хай пристає у прийми хай молоді на очах у старих учаться хазяйнувати оддамо їм усе
Годі з ними газетками годі
Чорт бери проговорив він То ви вчена людина
Скоро і латаття і вони поринуть під воду і лежатимуть на дні до весни їх видно буде крізь молодий лід але будуть вони вже не зелені а червоні з прозеленцем
Треба щоб на всіх вулицях такі були
Десь у боях
Відітхнув усею груддю
А як я скину хустку та покажу
Для милого же Евріала Не пожалів того кинжала Що батько у Дидони вкрав
І так щоночі
Піддубний розсипав дрібними нотками сміх як горошком покотив
Гриб найшла ось Наталюся
А що роблять ті двісті мільйонів які не мають телефону
Але на його місце прийде новий сонячний
На узліссі де був уже й князь мужі з княжої дружини стояли в комоннім строю отроки зокрема ті з них що набули під наглядом дядьків ратних навиків і мають переходити тепер у молодшу княжу дружину
Маю довершити задумане і край
Ми давно підозрівали що ти служиш воєводі Младену гнів аллаха на його мерзенну голову а сьогодні пересвідчився в тому
Холодний сонячний ранок вітер за ніч змінив напрям і віяв зі сходу
СЛІПЧЕНКО
Ти з грамотою я через Сиваш
Бачив усе
Об тім мабуть не думали
Спасибі що похвалив
А була ж на вроду мов яспа зоря у погоду
Труснув головою і вийшов
Перед очима широкий краєвид левада далі ліс
Такі ночі не трапляються часто
Очевидно султан мусів уже заявити суддям що її обида се обида його і його дому
Бували ми і в гірших бувальцях
І знову стукає в раму
Не тільки покрівля де-где й ребра поросли зеленим мохом
Быстро оглянувшись кругом он в два прыжка очутился подле двери неслышно приотворил ее и приложив ухо к образовавшейся скважине замер на своем посту
Він оповідав про екстазу людської душі піднесеної в небо розповідав про тріюмф її після довгих шукань він оповідав і про історію тих шукань про крила Ікара й про крила холопа про всі спроби гордої людської душі пірватися в блакить і про її трагедії він оповідав про відважних літунів усіх часів і про героїв сучасности він оповідав буденні прості але захоплюючі своєю простотою речі
Чого ви так поспішаєте з ним ніби байдуже запитав коменданта поліції який не дуже твердо тримався на ногах
Вона дивиться на мене і співчутливо хитаючи головою тягне воду й каже
Що копаєте запитав
Отямилась тільки на городі в дядька Гордія видко впала через тин як бігла
Ти не підеш зі мною
Що далі
Берг Мей Плещеєв Михайлов і найбільше звичайно Гербель сам видавець
І в мене серце заколотилось
А там прийдуть танки і по житі
І рана його швидко загоювалась
Треба ще за сани сховатись абощо
Вінтер не самотній не порожній не байдужий
В мене шагом дешевше ніж у Мокрого Миколая
Їдьмо їдьмо
Се було на заручинах а на весіллі Гано тепер уже Гунтер удруге окрутив свого тестя
Так він зараз в цю мить старіє
Замкну я шафу й не дам йому горілки
На тому камені сидить Красна Дівиця
Його штаб тут десь коло Соснівки
Куди йде
Вона поглянула на нього уважніше
І коли дадуть невідомо І тепер там одно лиш виразно ясно люди не мають чого їсти
Далі у плетеному кошику височіє гірка ніжно-срібних з воском віночків
Речеш мене князем
Нема ні чесних ні безчесних ні грішних ні святих
Не треба великого розуму щоб збагнути батьки не дiйшли згоди
Хафіза донька султана Селіма від першої жони видана за двірського капіджібашу якого султан Селім незабаром за якусь незначну провину звелів стратити пригнічена своїм вдівством вважалася в гаремі милостивішою за красуню Хатіджу пихату й мстиву улюбленицю своєї матері-валіде тому Хуррем сіла біля Хафізи яка трохи посунулася даючи їй місце і навіть зобразила на обличчі якусь подобу ласкавої усмішки хоч султанським сестрам до одалісок не личило виявляти нічого окрім зневаги та байдужості
Скільки мені буде я того не знаю скільки мені є вісімдесят минуло і на перший пішло
Панасу Омеляновичу вона звичайно не сказала про це навпаки приспокоїла що може ж таки обійдеться двоє наїжачених якось порозуміються хай тільки ось він приїде як обіцяв
Спимо і лаємося коли нас будять кличуть протерти очі
Не те щоб він подивував що вона заперечила йому але його збентежив її голос
У Путивлі на стіні
Наскільки краще я почував би себе перед Явою
Зупиняв поштового кучера сходив з брички брав вуздечку з рук літнього супроводжувача його в дорозі який доглядав подарованого Отамана
За писанням не помітив як у лікарню зайшли Різногірський і економ семінарії Ільїн
Може за намовою Ольга
Каштани
Сюди сходились різні звірі та лизали солодку патоку
Дарма що ніхто тут уже не живе що не сьогодні-завтра все це знесуть
Потім щось швиденько задріботіло по землі і над Яремком схилилося чорнобриве дівчаче обличчячко
Він береже записочку від Катрі таку малесеньку паперову ґульку-горошинку і та горошинка стала для нього талісманом в якому криється велетенська сила
А місяцю все хотілося бавитись у піжмурки з ним і він то закидав його аж у саме небо то раптово так вигойдувавсь на скатертину снігів що аж кособочились хати
Генералові видно сподобалася відповідь
Він стояв біля дверей нецеремонно розглядав колишню дружину
Ну а очі й досі має строгі навіть коли сміється
Входять комiсар вiйськового поїзда
Чечель наказав позривати мости на Сеймі щоб коли не припинити так відтягнути на якийсь час переправу московського війська
Тепер води в ньому було майже повно віднині в спеку з нього питимуть чайки
І ходив я як звір той лісовий та не смів і словом перечити хазяїнові бо він нахвалявся наслати на мене посіпак
Менi й так легко уперто хитнув головою дядько Себастiян
Ждати пiд стiнами города не можемо воєводи промовив Святослав
Що ти робиш спитала вона ледве чутно
Але не по цвіти впевняв з вибухаючою враженою амбіцією
Він мені ще по семінарії знайомий а вона вона кажуть у нього теє веселенька попадька
Довелося прикінчити борсука
Глядіть як нас пасе очима
Скучив за тобою от ніби вічність не бачив
М Б Маркович
Іван ішов рівною ходою не пришвидшуючи й не притишуючи кроку
Ти казав що за вчинок Мані віддячишся сам
А за півтора місяця й війна
Сказано не дасть Уляна генеральші віку дожити
І звернувся до сотників Хлопці
Та несподівано того ж дня захворів Святослав
Ну що ж
Ніхто на нього не кричав люди тільки прихилялися коли він заносив ногу
Осіяпня це видалося Тивсрію на диво звабним і він не став вагатися зрихтував із перших що трапились під руку сольство й послав його у стольпе стійбище аварів
Чом не сміти каже Наум
А давно хлопчику давно він зник питають розгубленого Богдася
думаю
Божу борозну веде
За Бахчисарайським договором нічийна земля
Товариш один що ранений на поправку прийшов на власні очі це бачив
Принесли чай та бублики
Проте я уже не міг утекти я вже був інакшим я мусив бути інакшим
А чому
А коли мама не бажає мені добра то я маю право її покинути
Таким загоном щось можна зробити
Ну переміниш свою скептичну філософію на іншу оптимістичнішу
Пані мудро зробила похвалив її Арсен у душі визнаючи що жінка і справді розумна і він аніскільки не перебільшив хвалячи її
Сало загуло й підняло здоровий огняний язик лизнуло челюсті і загуло вітром в комині
Йде поволі в похмурому розпачі
Веди нас до будки
Він був якийсь розгублений неспокійний наче прибитий
Відпускаються з смика Докучай і Бандит
Ти чого шпигуєш тут попідвіконню га-а
Як почув що Володька хочуть бити він сказав хлопці
Ну їй-Богу не можу тобі сказати через що саме
Щоб тикали на тебе пальцями показуючи он він казнокрад бахур
Іліада Одіссея —давньогрецькі епічні поеми що приписуються Гомеру
Пауза всмiхнулася
Вдома за стіною живе мій товариш і колега завідуючий отолярингологічного відділення у цього внук вони з дружиною побожеволіли на ньому й віддають себе тільки йому
Мовби щоб показати Соколлу як багато він утратив візиром названо його колишнього товариша обережного й хитрого Ахмеда-пашу якого Рустем одразу назвав намиленим і зненавидів неприховане чого Ахмед-паша не міг собі дозволити ненавидячи султанського зятя потай що як відомо набагато небезпечніше
Коли б вона сама була то байдуже їй журитися
А тепер після моєї хвороби то вже напевно ти будеш основним сказав я ніби для того щоб заспокоїти Павлушу
Таки зважиться і скаже чи обмежиться тим що сяде вежами в незайманщині саму ж незайманщину лишить гостинною путтю
Ходять тут усякі божевільні
С т е ц ь к о выходя из-за ворот
У тебе мати старая а ти її так зневажив у чужих людей хліб заробляє сердешна
Товариші
Семашко мовчав видно був стриманіший
І отеє каже Шрам замість війни з недоляшком Тетерею заведеться війна між сьогобочними полками
Проедр Василь увесь час пильно стежив за Болгарією й знав що в той час коли імператор Іоанн бився в Преславі й Доростолі у західних волостях Болгарії підняли повстання коміт* *Коміт правитель області комітопул син коміта
Сподівався відповів я підкреслено
Вона побачила що в неї гарна ніжна шия й плечі що в її великих темних очах спалахують іскорки не-розтраченої ніжності й юного натхнення що вся вона легка й струнка
Секундна стрілка наближається до 60
І випало їхати довгими вузькими вуличками
Корошо
Конечно на другой день все было передано сестре под строжайшим секретом и с того дня они дети поборов страх начали с нежностью ласкаться к отцу а вскоре и мать выехала из Мазепинцев
Галя знову поринає в забуття мати хилиться тужливо над дочкою вглядаючись у риси рідного обличчя—такого дорогого й такого стражденного подумки молиться над нею і наче від тієї німої молитви дочка отямлюється
Я маю охоту
Даєш мені таку обіцянку
Не давали води вбиральню замикали
сказав дідусь
И рассказала ему свои недоумения насчет карьеры Зоси и Вати и прибавила
Що се чорне ворушиться на снігу
Коли Хуррем заснула він бурмотів над сплячою ніби колискову з Юнуса Емре занадто простого як для султанів поета але такого доречного для такої миті
Через своє каліцтво Сильвестр ніколи не був військовим а бунчук військових оркестрів бачив лише один раз на маневрах 1935 року коли через Зелені Млини повертався з Вавилона корпус Криворучка
Я не заздрю вашій долі
Маю поміч найвищу
Я чую її голос чую
Не час тим журитися
Захропли сипонули чорної сажі у воду і от озеро стало густим і темним як дьоготь
Коли чую хтось біжить за мною та гукає бабо бабо-о
Як же я піду з тобою гожа дитино казали його очі
А наша крихітка
А тепер я запитаю тебе княже ісполчився весь що робитимемо коли станеться так ми знімемося й підемо всім ополченням у ромеї а обри тим часом до нас
Про позаторішні вишкварки
Христя постукала
А як гомін був уже зовсім близько Максим ліг на черево й поповз ще трохи
Хто зніме Коб'якові голову а найпаче приведе на аркані тому честь і слава
Пальма тебе спас
І все супроти течії
Покликав Ситника сказав збиратися в дорогу
Мамо давати обідати
В її високій постаті худорлявому обличчі є ідось дражливе й спокусливе
Він розгубив себе так що на відході вдарив головою у сволоки одрини та ляг як камінь зі своїм нестерпним стидом на тверде лігво був сам
Коли ж сніг зійшов і протряхли дороги в степу й у лісах Богдан звелів сідлати коня
Почувалася в ньому любов почувався жаль
До Чопа що вхопив велику лаву
Після цього не хочу тебе бачити здохляку
Вітаю пана полковника
Я пам'ятаю як мене вразили її слова
Сюди з неуявних висот зливою лилися і впиралися цілим тягарем пахучі промені
І всього мене почала трусити дрож
А ти
Але досить було Борисові тільки нагадати про Надійну як хлопця охопила майже фізична нудота
То я тебе тоді догнала оддала ладку
Кожна мурашка кожна билинка кожне найменше єство діставало від сонця стільки скільки потребувало для свого життя й все від того жило на землі І було це таке хороше таке чарівне таке святе світло
Я попрошу її сюди
Б а с и до Гострохвостого
І повіяло зразу холодом і мороком темних мурів-будинків
В часи Александра Македонського світ перебував на грані цілковитого підкорення а отже й знищення в рабстві тільки простори Індії поглинули й розпорошили всемогутнє військо Александрове і так протривав світ далі
Ходім не треба довго глядіти
Еге ж думаю бач як наші тихі
Лісник скривив уста і не подумавши бовкнув
Шубовсть
Був малий
Не забу-у-ду махнула вона рукою
Лушня прямо підійшов до хати
Он куди загинає
Яка разюча тотожність в словах його й в словах оцих Санькових
Рецензія прихильна прихильна в такій мірі що може мої вірші того й не заслуговують
Але крапка
А про чибісів мовчу
Он его назвал бандитом
Реляція була вже готова
Малуша вийшла надвір стала під деревом недалеко від ганку так що ніхто її не міг помітити ждала
Василько оглянув усіх ніхто не сміється
Титар вийшов з свого круга пройшов вздовж і впоперек по дворі поміж громадянами та питав в усіх і в кожного чи пристають вони на його думку за цього одного з чотирьох теперішніх настоятелів на вільшаницьку парафію
лупнув на них Марусик спросоння
Забула розгнуздати коня
Чи не в порожній школі часом думаєш спати спитала сестра
Цимбали сипнули козака
Доводиться жити так як живуть довкола тебе а там метушнява марнослав'я неправда й суцільне зло
Я брав місце навмання те саме де вчора я бачив рибалок було безлюдно за вийнятком кількох човників які темними точками маячіли на непорушній металевій поверхні води
багатозначно мовила Варвара Яківна й зиркнула на Куліша
Такий пес заїдав на смерть вовка а татарина занюхав здалека їх не припинали бо своїм нічого не робили
Я ж тобі кревна рідня Єлько
Так-таки зразу згодився та й пішов до прийому виспівуючи та вигукуючи
Зараз по обіді Матвій пішов до діда Юхима
Оленка кудись запропала окрім неї я тут не знав нікого танцювати не вмів потинявшись трохи поза спинами підійшов до хати в якій обсілася старшина сів на призьбі
Відспівали треті півні
Чекала він зараз посміхнеться
Чорного всі боялися
Кінчилася твоя практика
А я Валентина Олександрівна
Нехай і так думав він сам собі по дорозі тепер маю його в руках не втече мені ніяким способом
Якби ж то добивалися
Він побачив що старий класичний дух академії вже почав падати що туди входить європейський
Вона сиділа не запалюючи лампи біля вікна що вже ясніло наступаючим днем і плакала
Слухайте вам уже відомо що у мене був іще один брат Марко і що його вбито на каторзі
не знає Созоненко чи старий переплутав назву папірця чи видумав усе
Щоб путь її була прекрасна І стала вільною вона
Замовкли і всі навколо
Агонізуючи Ягельський простягав ноги а Узуньян відпихав їх назад підгинаючи їх своїми довжелезними клешнями
У котрий раз я подумав що Андрій з вигляду нестеменний батько те ж чисте спокійне відкрите обличчя те ж високе чоло чепурні вуса одначе вдачі не батькової заніжений одмалку трохи лінькуватий
Вже я для нього що зможу то найліпшого зроблю він у мене хлопець жвавий і добрий додала як перше щиро і побожно Спустіться лише на мене
Була після того ніч місячна ясна повна краси
Як кажуть сивина в бороду а біс у голову
4 Чорна Рада
вів далі Іван Якович
Я дам вам сідло і сагайдак
Гапонець на руського царя задумав клятий піти
Роз'ярився народ татар лютих І займився хан їх крутим гнівом
Подивіться які пікантні дівчатка сказав він коли пароплав став наближатися до берега і коли на пристань висипав натовп місцевих дівчат Ви як підморгнув він оком ревізорові Охотник до бабочок
Приймає щовівторка четверга та суботи від 11 до 1 год вдень
Він простягав їм руку хоч гості були ще кроків за десять
Суттю за котру тільки мусить боротися
Що
Я зроду не страхополох мене княже Єреміє і не лякай не злякаєш ні нудьгою ні татарами ні козаками сказала Гризельда
Уже таких відьом таких нехлюй як ти світ не видав
Купецький повіз уже вигуркував колесами на тому кінці моста там якісь спритнярі метали з нього раз і два на мито
крикнув він
І наймитюга і нетіпанка і сяка і така
За ним підхопився королевич Коломан теж щось кричав
За посірілим від часу заборолом здіймалася золотими хрестами дерев'яна церква з високою дзвіницею а довкруг неї темніли приземкуваті будинки келії ченців та всякі служби
Софія
А Мелашка як горлиця горнулась до Лавріна
Схлипнула тиша
Не страшний нам пан Язловецький
І місяць і грози степові і річка і оіпішнянські гончарі і гм гм горе людсько
Ой не співайте лучче
Нащо ж я його полюбила коли я знаю що він на мене й не гляне й слова до мене не промовить
Та й правду він каже
Барабанщики в такт ногами сильно викидають болото з-під черевиків скаче на одіж і на лиця людей
Попи цікаво зиркали то на епіскопа то на Григорія
Та ми маємо з вами бути
Сьогодні ті а завтра другі
Катерино
Трапиться так гахну й чорнобурку
То й ходімо
Я ж чимось сподобався їй чи запам'ятала мене з минулого року коли дарував їй гостинця і я розгубився
Чи свого батька що за довги продав мене в неволю
Було щось жорстоко-безглузде в цьому ударі судьби життя його таке стійке раніше враз похитнулося
Розумієш
Дрібна людина товаришу командире коли життя веселе перша буде кричати ура перша буде чарку підіймати жерти хліб вона ж першою і напаскудить наригає в чистій хаті
Єсть
Ось так він ловить Андрія а Андрій навіть не спростовує безглуздя
Коли б не ті срібні окови дерев'яні обручки легко могли би потріскати і вся одноцілість ланцюга пропала би
Прокопе по довгій мовчанці тихо мовив Олександр Кіндратович
Як діти легковажать ворога
А я цілюсь
Адже її жива душа жадала живих людей
Щовечора сини зносять на авто важкі валізки й везуть їх до свого родича
Тарас устав
Півтузіна широкоплечих гарматників легко схопили і винесли молотилку
Хіба у тебе немає відчуття що кожної миті наше життя може обірватися
Зрадники
бубонів він безпорадно
Саме так живими в могилі відчули себе
Був такий і на палі і вдома
Те що він почув було справді грандіозним захоплювало дух
Аж дивно що де кращого в нас є те од нас тікає
5 VIII с. Світличне Лохвицького повіту
Вітер навіяв а чи правда чи брехня розсипала дзвінко сміх
Губерський секретар ще й регістратор
Какое главное твое стремление
То она говорит а то я
А чому
Збили
Та з приходом весни природа Воскресає всьому на зло Потепліло надворі й сходить Ярина й молоде зело
Да платья-то думаю много есть у него
От знову не вмію
Невже це ти
Л у ч и ц ь к а кидається до неї з риданням
Заграла музика і всі заворушилися
Шелеснуло тут шелеснуло там охнуло аж з того краю
Відставив далеко книжку і читав наче рапорт
А тим часом діти заспівали іншої пісні як настав час ділиться батьківськими спадками
Кінець
Є людські громади які живуть споконвіку своїм первісним життям
Будь вони прокляті іроди
Герасим
В i ч н и й
У тебе дівчинка
ПТАХ ПЕРЕЛІТНИЙ
Адже тобі від того ні знобить ні гріє
То як же громадянине Гайдаш тут бути з вашою проповіддю милосердя
Куди ти
Чунтуляк прибув у панський будинок де його зустріли як гостя влаштували справжній бенкет
Він раз по раз витирав їх і підставляв руки до вогню мовби золото й коштовні камінці могли розкиснути на дощі
Він підійшов до неї
Ніхто не знав про її план опріч неї і Бога на небі
На весілля не прибув він звиняючись дуже привітно однак обіцяв не забувати про молодих коли вже будуть на новім ґаздівстві
Може правда і по його стороні
Ви партизани одного району ми другого і кожен має думати про своє
Тихо тільки трупи круки і собаки
Треба було розважитися
Швидко її бистрі очі відкрили таку стежку майже зовсім укриту серед широкого чепіргатого листя папороті та колючих ожин
Він затуляв собою прикру дійсність для Петра
По кутках щоб піхто не бачив він наминав своє сало а ми голодними вовками дивилися на його слизькі губи й ситі очі
Ніяким психом Павло Ключар не був я працював із ним протягом літа
Бульк
А н т е й
Добрий гешефт нема чого казати
Але чого брешу я собі
Перед нами й за нами город
Очі в усіх жахтіли й Матвій вдруге подумав Який страшний се вогонь
Завтра останній день ти ще побудеш на карантині а післязавтра як усе буде добре зможеш піти трошки попрацювати тільки трошки годинки півтори не більше
Чого б це я так пізно валандався
Чоботи
Завела мене сюди моя навіжена весела вдача занапастив мене потяг до краси запагубили мій вік танці та пісні та чорні брови
Бородавкіна втямила це
І ти би таке зробив
Знову Куртца ждуть а оце зараз на лихо почули що вівці замекали і хотять сюди вийти подивиться з вікна на овець бо в ту кімнату де вони лежать не видко а перед цими вікнами раз у раз проганяють шматки овець підходе до вікна коли починаються салгани
Заграю її лише най ще трошки зажде
VI
І не буду
Бо це надто легко для т-тебе
Бачив що вона не звертала ніякої уваги на його невдачу й тішилася тільки проявами його сили
Вильные козаки
Здається ніби вони із снігу тільки як кетяги калини червоніють на білому обличчя під тінями од хусток та як чорні камінчики одсвічують очі
Вишата довго гаявся й нарешті прийшов із гладким підстаркуватим чоловіком без вус і без бороди
Над манастирем сонце
Гайдутини подерлися на скелі
Особливо багатою символікою визначається поезія Шевченкова
Але що писати
Але і в сільраді його чекало розчарування на дверях висіла табличка з написом Прийома нєт
Сотворіння землі
Тоді я хоч і мало читав але виписував і завчав усілякі культурні слова
Дівчата замітайсь крикнув хазяїн
Як присікаються зараз що тоді буде де їх візьмеш
А чого ти мовчиш
Ви ж —мабуть голодні
І котрийсь із хлопців у відповідь каже
Надвечір оперуповноважений товариш Ступа привів до вчителевої хати купу стрибків і всі вони веселі добре підхмелені оберемками виносили на подвір'я книжки з Гайдашевої бібліотеки скидали їх на купу
Та це мрія
Он у нас хворый так больше молчит истинно не от мира сего
Він зробив усе аби розколоти змовників і перетягти на свій бік усіх кого можна
спитав Андронаті а стара мати заголосила наново заривши руки в сиве волосся
Ти б не витримав
Товариство в сміх
Підгорнула ближче почала роздмухувати
Так i ви не тужiть
Вони рушили до Йванової господи а по дорозі батько оповів йому старечим тремтливим голосом про Маріїну хворобу і про те що вона банувала за ним
Сестри посідали за рояль і почали розбирать нову п'єсу часто спинялись вилічували такт міркували морочились та й годі сказали
Я до мами в кiмнату а вони в моїй
І пісні вольної жалем не отрую
Туленгіти очистили Софійський собор від трупів та поранених вигнали блукаючих тут у пошуках здобичі нукерів і натопили для нього єпископські палати
Таж то цілий вік свій напихав я чужу пельку
На підлозі брудні змішані з болотом опилки
Мусив їхати й Виговський і призначати раду
Я чув за ці недільні школи сказав старий Дунін-Левченко зовсім байдужим тоном неначе мова мовилась про годину або негоду
Гнат і Софія
А на морі
Огляньтеся на себе і пізнайте своє вбожество віднайдіть у собі гідність мого найкращого творіння яке я назвав найкращим ім'ям
Значить треба обставити це поважніще ідейніще
втішала молодиця
Про все що варте уваги сповіщайте мене через Станка а я знайду спосіб передати ваші таємні повідомлення кому треба у Київ а звідти в Москву на Запорожжя чи коли треба у Варшаву
Поспішати
Балабушиха зраділа й тихенько затягла мазурку
Топталися довго в темряві
Через пушкарнянського лісника Твердохліба
А крім того сідла
На самольоті прилетів у хромових чоботях
Дурень
Ха-ха-ха
І знаєте яке собі діло знайшов
Кортить щоб поскуб
Одне золото дасть можливість жити тут людям я не кажу про мисливство скотарство
Юрась вийшов з-за столу нахилився над ним
Сам таким був знаю
Олег здригнувся усім тілом підвів голову
Я в вас на дні станув кличе згорда і віддаляється упертим кроком щоб не доходило між ним і батьком до гніву причім прийшлось би знов наслухатися що він ласкою годована дитина невдячний і різне інше таке що болить і приводить жаль за собою
Його товсті ноги скидались на два дубових стовпчики на які для чогось натягли новенькі чоботи
Петро справді гроші пряче хоч ніяк йому про маєтки й думати
Чому ж тоді не заждала й не приїхали вдвійку
Сяду я коло вас та побалакаю з вами а жінка най варить вечерю
А я би їх лікувала буком
Старшини встали і побачили такий трагічно-комічний образ що дочиста розігнав і розвіяв їх мрійливий настрій
Це було так нахабно так нарешті нетактовно
Матері ставало дедалі гірше
Тільки молодь нашу розмагнічує а їй ще може воювати
На заході з'явилися танки
Дмитре наздогнав його Варивон і заспокійливо поклав важку руку на плече
Путящого робітника так із нас ніколи й не вийде
Василь Невольник підняв ізнов галас на весь двір а Петро не слухаючи його виїхав у хвірточку схилившись да й помчавсь як вихор
А наші чаршії паші палаци наші мости де ще в світі є щось подібне
Двох цивільних що випадково попали до карному відпустили і ті підстрибуючи по-телячому побігли від нас
Дівчата торкали струнипавутиння лунала срібна музика лилися чудові пісні
Усе
Дряпіжники сутяжники всякі військові товариші розкинули свої тенета і як зайців ловили в них просту темнбту
Позавчора приходила до нього разом вечеряли потім переглядали свіжі газети була здорова весела навіть співала
Поверталися з прогулянки збуджені особливо Ожигов і Краніхфельд
І чим більш Остап придивлявся тим більш помічав і все більше запевнявся що попав у злодійське гніздо
Там святочно одягнені люди там біжать з галасом діти там ідуть до церкви і гуторять жінки
А згадай-но Гатиле який був єси ти коли
Самовар вже погасав і шипів на всю просторну столову потім запищав на п'ять тонів вище підняв ще на три тони тонесенький голос зачиркав зацвірінькав неначе горобець і замовк
Мабуть він бачив сірі бавовняні хмари бо Женя задерши й собі голову угледів їхні волохаті повні боки
Т а н я
Матимете
кричала вона задихаючись
Хата гула неначе в улику бджоли коли пасічник стукає в улик щоб погнати бджоли вгору
Адже виклик належав не абикому а знаменитому Чередниченкові що його знає вся область колишній комбайнер а тепер голова передового на все узбережжя господарства Герой Соціалістичної Праці людина в силі спробуй до такого не прислухатись
То ж Наталка
Варто звернути з шляху проїхати десяток поприщ i очам вiдкриються села городища ниви сади колодязi
Що
Стій
Серйозно перекручують
Нe лякай мене смертю
Він покликав Баязида до себе і влаштував йому пишну зустріч для якої засмажено було цілого оленя впольованого в горах
Та ви й самі так і ви також залиті їхньою кров'ю хоч і не всі з власної волі
Не знаєш
Такі тонкокості жінки не старіються ніколи обізвалась мати тоном що мов камінь упав між нашу оживлену розмову
Може відпустимо її і запишемо розмову на магнітофонну стрічку
Я житиму
Вони добрі
Я йду і з кожним кроком щось у мене боляче сіпається всередині опускаючись все нижче й нижче
Він у розкішному західному вбранні дружинника-варяга з чималою флягою на поясі
Не вірячи сам собі Роман тремтячими пальцями ще раз помацав перервану ланку ланцюга і взявся за весло
Онуки ви чужі Мої гробовщики
І коли маєток серед численних спалахів засяяв своїми білими колонами Денис немов і справді побачив свого брата що звівся серед темряви степу вже не простим рибалкою з-над Бугу а могутнім нездоланним воїном
Потрібно зізнатися що виховні моменти виховними моментами а я й далі почувався як і всі ми грішні
Я теж трьох синів на війну віддав тепер тільки і чую плач ятровок
Правду я кажу Хомо
Та ти що-о
Далi менi маминою хусткою на два гудзи перев'язали шию запакували на пiч де парилось просо i почали обпоювати малиновим чаєм який зовсiм був би добрим аби коло нього хоч лежала грудочка цукру
Вогнем любові загорілася серця свіча
А чи вона збожеволіла під час підписування цих свідчень то тоді яку ж гірку чашу вона випила
ЯВА І На сцені нема нікого
Ні до чого
В оцій задумливій позі в картатій приношеній сорочці з акуратно засуканими вище ліктів рукавами Богдан їй особливо подобається
Хоч би не скинув
І чого ми заїжджали в цю Троянівку
Ви самі таки родом з Києва чи може ви перейшла звідкільсь сюди в Київ
Ви тут не жартуйте хоч вам і годиться бути козаками а все-таки ви малі то краще нікуди не ходіть ну коли доведеться здибати полоза так не дивіться йому у вічі мерщій тікайте бо від його погляду занімієте і скам'янієте як і всяка тварюка і тоді вже не буде ніякого порятунку
Ти здивувався давно а я в останнім часі навіть передчувала вже щось подібне іменно коли зачула що деякі особи рішилися зложити раз іспити
спитав Тарас
Що через дві вулиці спитала Надя в матері
А Чайченко кричить Чому
А от се був батьковий голос
Чим я винний перед ним
Он як
Боровиків Вже хутір минають
Я сказав голку визвірився карнач
Постараємся добре послужити нашій загальній справі
Виходить
Мені страшно сказав Остюк уперше вживши цього слова
Жезніцький
Тікаймо
загуло вельможне панство
Веди мене зараз же туди
Потім згадав про губ-трамот і в голові почало одбивати Губ-трамот
Ми з товаришем Жучком цього не знаємо
Ба чути
Дядько Катратий не любить коли Єлька задивляється в той бік
Пiдпоїти коняку
А це товаришу різниця
О народе мій
Не засуджуєте
Ви ви курите Олено
Твій учинок такий ганебний що що я дивуюсь як ти можеш мене кликати з собою
Бо напоївся іншими ідеями
Товаришу лейтенанте передає трубку боєць
Може такі як ми а може й гості чи сли заморські
Це очевидно сміливці герої і ніхто не може передбачити що їх очікує попереду слава тюрма забуття
Принаймні мені не хочеться думати
Скоро вашому Шапці дадуть по ш-шапці
У нас вони все знищили
Свистіло розрізуване шаблями повітря гула земля хрипіли коні натужно кричали й улюлюкали воїни
Густо збиті хвилею вони непорушно киснуть у воді і по них так м'яко ступати
Він глянув згори на Сиза
Щось сама одніська хоче
перелякано крикнув Іван Бересклет і загупав своїми чоботиськами в глибінь лісу
Писар хутко іде в волость
Три дні шукаю
Не розумію
Тихо Оця горлата баба наробить такого крику що й Є в ф р о с и н а почує г о л о сно Горпино Корніївно
Все-таки не з порожніми руками прийдеться в село вертатись
Навiщо ти привiв мене сюди сполохано крикнув Улiб
Учіться не вірувати в Бога вчіться його ненавидіти
Лізь
Так таки так
Ну якщо боїтесь як хочете
Чого ти не пишеш
І задком-передком
А звідки йому взятися знизав плечима диякон немовби й справді знав уздовж і впоперек усі околиці
Христі здалося що вона наче на обличчя перемінилася зблідла
Думали на дно пішов а я знову є
Сідай і їдь сказав Григорій твердо
Сьогодні не піду
Ти бачив його і можеш засвідчити це перед боярином щоб він повірив мені
Ледве пощастило помалу-малу вибратися звідти та винести цілу душу
Снарядами села зриті
Скільки їх може бути
Селім насмішкувато подивився на Галю
Нема й гірше як розривають тебе надвоє
Ще важніш були чим у нашого поповича що до хвилозохвиї ходив та оженившись на нашій дяківні у нас у селі попом став
І якщо зараз хто мов цирковий акробат мов матрос десь на вантах чи верхолаз найчіпкіший подерся й подерся по стовпу тієї небесної арки якщо хто вже на самім вершечку опинивсь осідлав її верхи на райдузі сидить то це звичайно ж Порфір Кульбака сьогоднішній чемпіон для якого нема нічого зараз неможливого недосяжного
Отець Єремія тихісінько закрався до стільчика взяв його у руки приставив до груби виліз на стілець і без найменшого шелесту одчинив дверці в каглі
Чи не рідня вона їй часом
До сусідів по пісні
От здорово
Божественна василіса
Чи з таким же я колись йшла через міст у сні стояла під вербою подавала рученьку
І жалко й страшно було дивитися на його сумну постать що так виразно чорніла між двома заревами світу місячним і західним
Хе–хе–хе
Там люди юрба кав'ярні крамниці до речі треба поповнити запаси холодильника і можливо справді розвіятись
Ну вже веселий
Він боявся про це думати і думав
Але Прокіп Гордійович не приймав ані співчуття ані докорів
Я не снимая шляпы рассказал ему свои похождения и он назвал меня счастливцем
Знiмаю
І це не один день не місяць ідуть літа все здається стало на місці зникло старе й торжествує нове чого ж печалитись Володимиру
Тьфу
К о р и і й
А він не звертав на неї ніякої вваги
Вона сильно рознервувалася випила каву й вийшла надвір
Останнє що я падаючи почув було неймовірне Гамід крикнув гайдукам Не стріляйте
Це вже не риба ловиться а якісь жаби та пуголовки
Вже частіше та частіше миготять суцільні смуги вивісок на тротуарах народу більше за столиками ресторанів сидить весела сміхотлива публіка Туди й сюди із шипучим рипом проскакують авто добродушно гуркочуть напівпорожні трамваї
І показав милицею на Княжу гору що лежала ведмедем
Щоправда мало було тих змін
І збільшити безслав'я свого краю
Я чув що ви діду вмієте всяких казок
В одну мить руки Сафар-бея було зв'язано за спиною і він став похнюплений біля стіни
Ви мусите в нас залишитися
Те довге тягуче нудіння злякало присутніх
скрикнула вона і блакитні очі її аж посиніли
Це ж дзвін на сполох
В хліві кувікало порося а в розчинені двері конюшні чути було Маріїн гнівно-ласкавий голос до коня
І настрій змінився
Скажи будь ласка
Перший день на острові імені Переекзаменовки
Вони послали на Полоцьк дружину Трувора що сидів у Ізборську
Князь Долгоруков знає чим пригрозить
Рікіміндуйте мене прошу вас
Нібито чого квапитися полегшувати працю іншим тим що мають тебе вбивати
Які ж у біса це іменини
Не був він одлюдком по своїй вдачі але й не любив шуму та гаму великих міст
Кажуть що до Павлюка в Боровицю поспішають
А вчитель
Вибери каже щоб свіжі
На моторолерах
Брати Шияни Яків та Іван у 1783 році за свої кошти поставили в запорозькій церкві Нікополя новий коштовний іконостас а пізніше своїми руками виготовили жертовник і рукомийник
Тільки Мирослава хлипала голосно втираючи рясні сльози що котились по її лиці
Як кожен закоханий я жив тоді в ірреальному світі думав він пізніше
Будь-кого за таке обірвав би примусив би замовкнути
Чом би мав зловісний нічний боярин полювати за Ярославою
Їхав дідич кудись на прощу до якого монастиря народ платив йому за мандрівку видавав дідич дочку заміж панщанні люде знов платили на придане дочці
Брянського поховали того ж вечора на самому шпилі тільки що здобутої безіменної висоти 805
А що може бути прекраснішим за усміх дитини
Пригадав Дулембу пошукав його в темноті покликав але ніхто не обізвався
Опять развязалось
Збудуй її друже
Та головне що річка в'ється повз давні насипи вали
Аж дядько Касян вийшов на двір поглянув на зорі а коли пізня пора була кричав з порога
47 Я зважився на подорож
Попрашали рухом руки і пішли
То знов ми мали іншу тему вона виймала з-за ліжка Зіни котрусь із своїх звичайно недомальованих картин ставила її на порозі насупроти вікна відходила на бік поглядала лукаво на мене і вдоволено мовчала
Сміх регіт жарти та співи
Пристав зиркнув на них без особливої уваги й холодно звернувся до Вадима
Відчинили ляду і втиснулися в тісну комірчину
Найближче брав до серця чутки Дабиит
А людина добре знає що робить
Інтеліґент із задоволенням танцює з якоюсь гарненькою панночкою
Засмучений та збитий з пантелику він зразу ожив заметушився забігав
І питаюся я як сміє Танський йти не діставши наказу або хоч дозволу від мене регіментаря свого
Почув що вже його гукають
Вибалакатись і хоч трохи вивільнити душу
Їдьте здорові пане Олесь
То приїжджайте обізвався у трубці Подолюків син
Слышали слышали про вашу неутомимую деятельность сміється Лошаков
Маня розвинула з слабим усміхом шовковий папір похилилася мовчки цілим обличчям над пишною білою квіткою
Мабуть хтось попередив турків що ми йтимемо
Лише шафа з посудиною так званий креденс була менша і не була так суто різьблена як та
Перед нами одверта вилазка класового ворога
Л у к а ш Ви ж про Царівну мали
Чумаки ті їх і додому довезли
І сама йду нею
Цьому бидлові тільки корова й до шмиги
А ти як знаєш що був би тебе набив
Од люті серце в'яне У Карла
А як ви тату вже зовсім посміхається Тетянка до нього
А як почуєте гасло зараз два рази з янчарок на ляхів грюкніть та й з богом напролом
Він же тут для всіх комишанських бешкетників авторитет
Вона тобі ось чого піднесла і скрутивши разом дві дулі стара ткнула ними в вічі чоловікові
За сповідними розписами у нас сімнадцять покриток
Нова дорога мені стелеться
Л и з я
Ми й на березі можемо потрапити в пастку
Марія підійшла до ліжка
У Літньому він забуває іноді що в Петербурзі в місті
Ессен їсти
Я наче вперше стрінувся з весною Стара церковця цвинтар солов'ї Хоч може тут не дивляться за мною Усевидющі недруги мої
А що вдіє
Сили мов у малої дитини
І він їх угамовував упертим і до безглуздя затятим Не може не може не може бути
Вона оставалась байдужна
В батька й у матері цілий день і ріски не було в роті
Він їхав і похихикував і похитувався на коні було йому затишно бо й сонце над головою похитувалося соковите приємне й затишне цвіли над головою блискучо-чисті хмари а поміж них розливався блакитний шовк
Но не волнуйтесь я начальником никогда не буду
Пане гетьмане
Раз наробила такого крику що Іван біг в загороду як навіжений і мусив одганяти од порога велику жабу що намагалась перелізти у хлів
Більше читала
Розкидані речі
почав Степан не пізнаючи свого голосу
Він входив у тишу як до казкового палацу навшпиньках затримавши віддих тільки б не розвіяти жаданий сон
Усі козаки і як стулив хворостину докупи так і по зарубкам усі
Та сідайте ж
То він то його іграшки-забави
Ой вербо вербо кучерява
Що це у тебе хоч вже майже здогадалася
Я цілу ніч спала як не спала
О султане хай сповняться ці слова великого Баязета
приподнялся с кровати Мазепа и сел как очумелый стал протирать себе глаза
І чи була це справді вона колишня Маня
Радюк похопився одійти од Кованька бо його брав острах щоб він часом і справді не встругнув якоїсь школярської штуки
Брати одяглись і пішли далі
Коли знову здійметься буча по-вчорашньому кину утечу додому
Степ одмінився
Але ж як він піде геть не попрощавшись з цими людьми
Бурмістр зачитав присуд з нього я зрозумів що годен бути покараний п'ятдесятьма ординарними ударами пліттю але суд на молоді літа респект маючи милує Мартина Рибку й зарікає надалі жити правдою та випускає його на волю з тим щоб він негайно полишив місто Ніжин і більше ніколи в нього не вступав
Знаєте щоб усі сміялися
І довго оце ти будеш тут сидіти
І домоглися
Вперше за весь час пивниця була йому відразна
Буває таке кохання каже він і з цікавістю дивиться на Марію
Вони палили його мов вогнем і затримували дихання в грудях але приходили приходили приходили
И вhришь ли что они в модh при дворh у Марокскаго владhлца
В духовних школах після обід поки ще ходили пишуть було упражнєнія або з латинського чи грецького на московське перекладають або з московського на латинське чи грецьке
Так
А перед тим я під ганком разом із Колею замучив курку
Дивитись фізикові в вічі не можна було
У Щербанівку прибули ще тільки базар почав розходитись
Вбачаючи каже диво та не спитати звідки взялося
Це що ж виходить я дітям ворог а вони друзі
Перестань
Так вона тобі казала
Більшовики організовують контрдемонстрацію
Якби бурячки жаліється стара можна б зварити і дати по одному нехай підкріплюються діти в перерві а так чого мордувати
Мотря ненавиділа той облесливий голос але стала ласкавіша до свекрухи
Світ широкий воля Ідіть сини погуляйте Пошукайте долі
Бувало в неділю закривши мінею По чарці з сусідом випивши тієї Батько діда просить щоб той розказав Про Коліївщину як колись бувало Як Залізняк Гонта ляхів покарав
Втративши панування над своїми нещасними нервами Андрій божевільне схоплюється назустріч лінієчці але його збивають з ніг гатять під боки обцасами й знову саджають на стілець
Смерть гетьмановi
Божки
Лучук уполював косулю і Сивоок зготував справді князівську печеню
Коли він був у лісах то пригребе додому
Добриня стенув плечима
Герт подав команду трохи людей одійшло ліворуч і стало а решта пішла купою геть нешвидким кроком пішла геть всі очі дивилися на них і панувала мовчанка
Наче мене це не торкалося
Ідіть додому проспіться а завтра у вас зміниться думка
Чи може в тебе золоті і срібні гори на Уралі лежать
До неї з води виглянуло її лице свіже як ягода з чорними бровами
У слов'ян-язичників дикий кабан вепр уважався священною твариною його приносили в жертву богам починали з нього як ритуальної страви трапезу
На чистому небі розгоралися зірки
Роззуйте панича гарненько та погрійте йому панські ніжки поки признається
Батько не дома
Ну як надумали сюди чи туди
Одначе для діла саме стільки скільки треба
покрутив головою Даж-бог-Ярило
Сомко повів за руку Лесю про здоров'я питав голубив да вона вже до його була не та за жалем да за тугою ні слова йому не промовить
Я дивлюсь і мене зовсім не дивує що казковий Карабас-Барабас на повітряному змії над нашими Бамбурами летить
Прийшов би ти чи Рубан на його місце
Скільки й віку
Тихо
Коли це було
І регочуть сушать зуби схилившись на свої металеві щупи однак і сміх їхній так і сміх їхній замерзає у повітрі як птах у йорданські морози
Не вернеться ніколи не вернеться
Милий не треба милий
Знову зупиняться
Гість устає
Тим паче деревонасаджень у нашому колгоспі слава богу
Там я почуваю себе ще краще
Осталась як здавалося на все у багачки Іванихи Дубихи і доглядала її дитини
Фельдшериця задкуючи забелькотіла щось знову про ліжка про те що без лікарки вона не має права
Роздавав князь Володимир землі своїм синам роздавай і ти
Пропливають лози верби в'язи тополі у воді зелені острови
Начальник іде
Гидко тільки
А зате як інтересно як весело
Він кинувся вперед охоплений відчаєм
Усі засмутились не знали що се з нею сталось
Усяку роботу знає і лад тримає у хаті
Як зручно коли ти можеш дозволити розкіш чути коли хочеш і примушувати слухати навіть тоді як ніхто б не хотів цього робити
Мати не відступала від сина голубкою вуркотіла біля нього
Ти б одвезла його в інститут обізвавсь Радюк
Встигнемо здався Еймунд не втече від нас ряд а ти князю сідай з нами та випий як воно водиться
Він не прочував жодного страху
Що буде добре допитувався я стараючись вхопити хоч один її погляд
В неї над головою ніби висіла дзвіниця а в вікна виглядали здорові дзвони
Не знаю щиро відказав Матвій
І аж показав захоплено рукою як то вона чш-ш-ші-к штопором вниз і прицмокнув язиком
у другому двадцятого століття двадцять років тому він приїхав бадьорий і радісний як сама юність
П'ятнадцятий
Щоразу при поверненні його з походів при зустрічах вона цілувала йому руку від вдячності за все що він зробив для неї цілувала й тепер легко схиляючись до закостенілого від старощів і маєстатичності Сулеймана і зненацька відчула що рука султанова холодна як лід
Я це знаю
Ворог запалив люльку
Тоді під час їзди питав її щохвилі як сидить і чи їй не зимно
Та ще в якій на галері
Не звичайний гук і гомін ярмарку інший якийсь гомін що ще здаля будить у людини смутний і хвилюючий настрій щось поважне й журливе почувається в його підвищених тонах
Здавалося їй що всі вже знають про її подію що вчинок написано на її чолі що кожен рух її зраджує робить відмінною від інших людей значить її видимим і ганебним тавром
І ви самі Парфено
Як же так що я нiкуди не пiду
Маруся засміялася
Часом на груді моїй задріма
На дверях знову появилася Пистина Іванівна
І ні тобі скирти ні тобі хати ні тобі нічогісінько ніде
У Немирові
Скатую
Отже Катря не потурала на те їй притьмом захотілося волі й вона попливла за тією бурливою течією що знявшись з дворів понеслася по всьому широкому краї вигукуючи та викрикуючи Хоч гірше аби інше
Хто ж мав се інший зробити
Тепер була вона моя
Довго він ворочавсь на своїй бурці далі встав натяг жупан да й вийшов у гай хвірточкою
Далі зойкнув Есфігмену
Старий Башкир років за три перед волею вибудував її задля чередників та вівчарів
Я знаю що робити
Ждала
Крики зойки брязкiт що народжувались на городницях i пiд стiнами в рову й на валах злилися в один суцiльний безперервний шум загрозливий страшний нещадний шум бою
Катря за нею услід подивилася
Не розумієте але я іду
Кілька фелюк горіло
Хто це ми
Не все сказане Роткелем міг збагнути Осип
Крепкий дядько сказав Хома коли вони вийшли з старшиною надвір
Після того як дівчина хотіла викинутися з вежі я з вашого наказу поселив її внизу в круглій оді її день і ніч стереже стара Фатіма
Й далі чимдуж по тому самому колу а отаман стояв посередині кола й скіском карбував на ліщиновій лозині кількість корзин та погукував на рибалок
І аж по хвилі помітив що з тими думками вітає також ще хтось
Погонич знав норови свого батюшки й пустив коні скоком
Могла б собі пошукати місця деінде
Якби не Сидір Свиридович я б зроду не пристала на те сватання
Ій-богу неначе маленькі
Європейські ідеї почали вже заходить з наукою і все більше та більше розходились поміж молодими людьми
Я теж хочу зайчика встрелити
Тихо
За гомоном про його було забули далі хтось побачив
Кулак впав на край стола
Старші чоловіки і жінки засідають то коло музик то попід стіною на ослонах то на колодах
Коли Настя разом покинула пити нікуди й кроку з двора не йде а сама така тривожна
І тоді несподівано сказала Татьяна і несподівано ніби не вона з легким відтінком болю
Вона усміхнулася холодно
А в кітьки крашанками грали йдеться про поширений звичай грати на Великдень у крашанки
Ще з шкільної парти жив партизанською романтикою і тепер поза нею не бачив життя
Я займаю місце напроти вільного віконця біля якого вже товпиться народ
Ще один грім ніби камінь покотився в провалля і Мотря зірвалася на рівні ноги
Голод тільки торкнувся нас із Марією своїм чорним крилом але багатьох багатьох він не тільки торкнувся але і штовхнув у незліченні могили на моїй милій Україні
І сам розуміє що обманює себе такою філософською химерою
Не знає чому й згадалась йому зараз та його рання хлоп'яча пристрасть блукаючим спомином навіялась серед нічного степу на могилі де вічним сном спить його донечка
У Супруновому серці він горів особливо яскраво
Не князівну і не королівну а вдовину дочку затарабанив пальцями по столу і потягнувся до кінви
Ая так воно буде
Ти мій чоловік
Стійте
Посвистував я Туркине оправдується він поважно посвистував я щоправда і не за одною але тебе полюбив я так щиро що скорше поглузуєш ти з мене як прийде багатший ніж я з тебе
Віддасть князеві на захист і оборону його влади
Багато гірше
Це не пройшло повз увагу великого візира
Згода
Однак чи вам це треба зараз знати мамо спитав я
Вся душа діда Савки Скрипника в його музиці як колись у вояцькій справі
Ждуть мене в полі брати
А в житі волошки голубіють стелеться біленька березка
Многогрішний помовчав трохи спантеличений потім підняв руку закликаючи до тиші
Сідайте товаришко Да-а-ро
Я боюся выговорить
У нас мовляв треба перш усього культурно- освітньої а по-друге національно-освідомляючої роботи
А може це не твій дім знагла б'є у мозок підступна думка
То мені чогось весело стає співаю балакаю сама з собою як дурна або божевільна то навпаки слова від мене не доб'єшся
Я Іван Іскра-Іскрицький отаман Гадяцького куреня
Ти дурно плачеш
Мама писала мені пару разів
От що
Князь Володимир доходить до Києва поповнює свою дружину їде з нею на ятвягів наголову розбиває їхнє воїнство
Христя глянула на воротах стояла Горпина
А коли не послухаються кинутись і розчавити
І чому власне кадебе надає такого значення смерті Павла Ключара
РУЇНИ
Перейшов на московську мову Як з'являєшся
Я сам на свої очі бачив в Одесі арапами звуться причепи хвоста та роги то б готовий чортяка
Вантага вантаж
До хати вбігло дівча віддихуючись як після шаленої біганини
Таким самим солодким жалісним рівним голосом обманює він і мужиків видирає в них гроші за найменшу провину за дрібку сухого ломаччя або за те як здибле кого в лісі
Тепер замовкла мати знічена вражена гострим болем що прозвучав у синових словах
І ці наївні слова водночас бентежать і болем наливають душу Дмитра
Сторчак читає
Він друкував відозви раз на місяць
Пiсля гри можете опротестовувати його дiї скiльки хочете а пiд час гри його слово святе
Дивилась в небо пролітає птах
Многогрішний схопився з дзиглика але зрозумівши що гетьманові надіслано від султана смертний вирок закляк на місці
Було або говорить або регочеться або разом і регоче й говорить та все голову закидає аж на плечі кучеряве волосся було дрижить на голові а плечі й груди аж ходором ходять
Хоч у сон прийди коли не можеш інакше
розкинув для обіймів руки
Заспокойтесь
зиркнув Журба на свиту з–під якої визирали лише ступні ніг
Круг неї стоїть тривожний збентежений гомін голосів безперестанний нервовий рух тіл суперечки вигуки
Кимсь
Казав Яків що матерія подорожчає
Полк Самієва і його сусіди вже штурмували перед-парламентський майдан
А ти був вдома тільки столовником
Уходит
Студенти зараз їх упізнали а вони студентів
Солдат простягнув мені кухоль із смердючою пригорілою джурджею і підсунув ще не почату банку тушонки Скільки тобі років Ваня
І я догадуюсь в якому
Не питай мене моя мати
Оповідання Захарченка
Хто там такий обізвалася й Христя
Так
Читаємо Мельник знову посміхнувся Купуємо зброю в Чехах
Цікаво а якби дикий мак тут посіяти запитує Порфир
Благодарю вас сказал я младшей а старшей сказал не стоит благодарности после чего мы все расхохотались и сошли с типографского крыльца
Вони були б наче з двох різних віків
Сумуючи об сім частенько плакав а рано і вечір моливсь за нього богу щоб його сохранив і на розум навів і привів би його до нього щоб було кому їх доглядіти
Может бьіть й действительно ему станет лучше когда установится зима
Ще возьме там у лісі
Рознiмає видно й чути
Так спитають колись мене люди як же твоя мама поете така маленька як вівсяний сніп у сорочці своїй біленій у вилинялій спідниці у хустині на якій давним-давно відцвіли ружі як же твоя мама поете боса й зовсім безборонна забрела у зчорнілий край журби
Миколка навіть помітив у кабіні льотчика хлопця у шоломі Миколці начебто здалося що льотчик махнув йому крилом мовляв кому воювати а кому а кому корову купувати
Не руште
Побігла
І після кожної нової зупинки в начальника було все менше хапливості а в його тоні все менше тривоги
Одна з дівчат висока повна жінка з перефарбованою в пергідролі кучмою ставилась до всього інциденту стоїчно
Одного дня оголошують що на Шинківцях будуть роздавати тараню
Вона з радістю вхопилася за цей порятунок від примар що терзали її й на вершиш величі ще з більшою люттю ніж у рабському пониженні якого зазнала колись приведена вночі в султанський гарем Хто ж той благодійник
Але ж у війську немає хліба тихо мовив Павлюк
На печі куди мене спровадила хазяйка а Калюжний ще й підсадив посміхаючись і ніби жартома лоскотно обмацуючи мої сухі ребра було чисто біло як у маленькій світличці
І шумів трамвай
Спихальський з превеликим жалем глянув на досить-таки тугенький гаманець
Але ви будь ласка не шукайте тут якогось символу ця комета в астрономії так і зветься червоною
Жінки дуже пильно оглядали Гризельду зиркали очима на Єремію роздивлялись на гостей з великою цікавістю
А Саша не міг нічого сказати
То є гідна наука
Не стане і Андронаті бід
Я зараз покличу товаришів
Писар
Скажи скажи се одверто і покинь мене
Затонський
Значить умови порушити не хоче а закон порушує
Пусти в сіни не хочу стояти на видноті
Ну ходiмо
І наче мертвий підорл у високому небі дарма що пливе на широко розпластаних крилах крила ті зовсім не ворушаться й тоді здається що підорл той плаває тут з віку-правіку
Але взагалі ця чутка щодо суду це був либонь лише здогад
I дивилася довго аж поки я не зник з очей
Особа посла недоторканна
І є мабуть частка заслуги Скарбного плавнів та Дніпра в тому що незважаючи на задимленість цієї зони такі високорослі вигоняться здоров'ям міцні
Мені аж тепер стало ясно як поляки все добре спланували мовив він Від Львова до найменшого хутора всюди мали організації
Та й говорять собі наче про коней абощо
Коли вже жандармський офіцер перетрусив все в кімнаті не знайшовши нічого преступного ще й записав у протокол коли вже Людмила спокійно й поважно з виду тільки дуже серйозна й бліда зав'язувала подушку й білизну один із жандарів нахилився над підлогою й став на щось пильно роздивлятися
Отже де
Офіцер на совіцькому танку під вітальною брамою що ми її зробили з жердок оплели смеречиною і закосичили червоними биндами промовляв до нас до черченців такою чистою українською мовою гейби перли нанизував на ниточку мовляв браття-галичани дочекали-сьтеся України держави робітників і селян дочекали-сьтеся волі землі віднині ніхто не буде вас обзивати ні бидлом ні хлопом ні хамом тепер ви господарі на своїй землі тепер ваші діти будуть вчитися рідною мовою для молоді простеляться дороги в університети й так далі
Поїзд приходив в дванадцятій годині
Все крутиш
Споловілі зеленкуваті очі Андрія блищали як лід що тане на сонці
Сливе згодиться на крайню скруту
Як вона згорнула руки й очі спустила зовсім неначе свята
думала Каралаєва і почувала що сльози підступають до її очей
Юрин спалах любові й гіркоти недовго пломенів
Знов провалилося небо страхітливі зливи обрушувалися па землю гриміли громи блискавиці криваво присвітлювали чорному ділу яке творилося довкола маленького Кесега османці кляли й погрожували непоступливим оборонцям знов приповзла слідом за ними чума косила їх тисячами не маючи чим поживитися у дощенту пограбованих околицях вояки обжиралися зеленим ще виноградом і цілими ночами тримаючись за животи просиджували довкола наметів
Саня й собі встала з стільця
засміялась Ріна
Сонце викочувалося на небо
Тож повертайте голоблі назад
Ви будете слухати
А там далі де Зубчаста Лиса злучалася з білявою скалою там стелилися по небі прозорі зеленяво-сині пасма хмарок
Стесю Стесю голубко
А-ха-ха-ха
Перелетів ріку з верболозами і тільки там торкнувся землі
Слон звів вгору жовтий хобот І на сині ноги встав
Знаємо
Ну чому ж ти мовчиш
Ті хвилі далекого чужого і майже незрозумілого йому життя не цікавлять його
У чорній воді Данило обмився вимив чоботи стоячи перепочив і пішов понад берегом
Мотря не озивалася плакала мовчки
Обіцяють їй благочестивість як синові Карла Великого Людовіку
Вона слова не сказала матері так і вдарилася в сльози
У непевнім блиску місяця видно було у полі озерце переткане очеретом
Наша служба то брате фронт був суцільний фронт
Багрій і Барабан були ще живі
Де це ти був
Повітря напоєне запахом легенького диму що його доносить звідкілясь вітерець запахом бруньок що починають вкривати дерева запахом талого снігу
Вони думають по закону й докажуть тобі на волосок що ти не мав права рубати тої смереки хоч ліс такий великий
Ми до пуття ще й поговорити не встигли
Як довго ви за нас п'єте засміялася вона
Гу-гу-гу
Як же вам живеться в нашій стороні
Йди до мене в джури
То шляхом битим гординським
Завмерла на мить вдивляючись у вечірнє небо на вустах її грала вмиротворена всмішка і Хлопець мимоволі схвилювався дивлячись на цю зовсім білу жінку велику красу старості помітило його око
Тичина непомітно моргав Наталі переманюючи її в свої спільники
Либонь він і знає дещо
А раз в театрі просто під час роботи йому прийшов на пам'ять старий Дніпро весь збурений мов горобина жахлива ніч яким його він бачив коли возив до Києва Івася сина Кошиця
Коли куплена рабиня
Помирати мені не страшно
Й доки Ецій на протилежному кінці долини марно намагався зібрати розтрощені й розсипані легіони докупи новий вождь візіготів герцог Торісмунд робив те саме край чорних очеретів болота
А ми ж зі старою ще вдома домовились його не вбивати
А тих скільки буває
НАЇВНЕ ДІВЧИСЬКО
Ні це не моя дружина обтрушуючись від дощу і нібито зовсім не дивуючись несподіваному запитанню спокійно сказав той що його Спиридонова назвала Марченком
Собака збирав також і аж стрибав з радощів знаходячи ще і ще
Куди ви проти ночі каже
Дак це ж дуже добре
Іван згадав дівчину ще зовсім юну дитину либонь схожу на школярку- восьмикласницю або й ще молодшу
Було якось усталено само собою між ними усіма в очі Марії навіть далеко частіше на людях ніж наодинці вони говорили напівжартома напівсерйозно які завгодно палкі слова компліменти одверто схилялись перед нею і ніколи не говорили про неї між собою в її відсутність крім звичайно ділових справ
Не може цього бути аж сердилась пані
Князь умре
Турки й досі пам'ятали як сторіччя тому козаки здійснюючи свій похід навколо Чорного моря пройшли з боями по кавказькому узбережжю по північній Анатолії по східній Болгарії і ніяка сила їх не могла тоді спинити
Спинився й став розглядатися
В її очах заблискотіли зорі
5 Польський посол Твардовський який був у Царгороді в 1621 р. чув від турків що Роксоляна походила з Рогатина
Та коли вже воно сталося то не треба нікому цього казати
Держіться хлопці гучно вигукнув лоцман наполігши на весла
Стах уже розумів тут перед ним не жартівник що зайшов просто собі покепкувати та посміятися перед святим Великоднем
Чув я не думай чув
Стоять з палаючими свічками й чекають кінця вечірні
Ну що ж хай буде так
Просимо Володимира
Людовік Савойський лежав на землі мов живий розкинувши руки і розплющеними скляніючими очима дивився у небо
Це ж до чого
Може позичили
Вже я братику надивився
З ранку до вечора ми працювали в полі знемагаючи від утоми й безсилля а над нами походжав пан з нагаєм і міг щохвилини вдарити одшмагати навіть убити
Ревуть собі й ревітимуть їх люде минули А Україна навіки Навіки заснула
Ти йдеш
Хлопець ти бачу кмітливий усміхнувся
Що лихе зробила
До нього добиралася тяжким кроком громадка людей високо засніженою дорогою
2-а З м і є в а с е с т р а
Л у ч и ц ь к а
І вони заплакали разом Василина з жалості до того що випало на долю дівчини а та з жалю до обкраденої жіночої долі
В душі він дякував Валігурову який напоумив Мальву на те
Взагалі ми з тобою дожили мабуть цілком випадково
Доки навколо Січі копали окопи всередині будували курені й інші січові будови було закладено дерев'яну церкву святої Покрови без якої на думку запорожців не може існувати й сама Січ
Де б він того й багатства набрав
Ой вербо-вербо де ти зросла
І все-таки що ви пропонуєте знову спитав Огнєв
Сама іще в розквіті літ як жінка вона ніяк не могла змиритися з думкою щоб їхній Лель Лелькович купався при місяці а той саме був уповні в одному ставу з чужою жінкою якій врешті втрачати нічого тоді як авторитет директора а отже й школи похитнувся б в очах народу надовго
Вся жовта почорніла з осені
Тепер розумів
Ти хочеш щоб я взяла гроші у Янсона і поїхала
Залишився один біля кулемета в садку вартовий
Один Елпідифор був ніби позолочений другий чорний третій рябий четвертий —сірий
Бах
Розумієте
Вперед сто дяблув кричали ротмістри
Схопив мене за коси і за вухо
Кілька суден кинула вода на галеру і вони теж порозбивались зовсім
Усі сливе віковічні дуби граби та берести в парку на десять десятин були кимсь повирубувані
Л у н д и ш е в
Та як пішов понад Дніпром проти води та й дійшов аж до теперішнього Дідового лиману
Чи ж вигадає суд і магістрати страшнішу кару ніж таке життя
Здорову руку прив'яжи щоб вона не рухалася мiсяцiв зо два а потiм вiдв'яжи склянки води до рота не донесеш нею
А потім настала весна зігнало геть хмари і відкрилося небо таке високе таке блакитне зовсім як небо Італіки
Але й милосердя Боже свої границі має
Кинувши в балці легкову відмовившись від літака яким він міг ще вихопитись звідси генерал поведе рештки своєї армії на прорив
А якби я купив тобі намисто щоб ти сказала
Але що зробиш
Росте собі Росте виростає
Сів поруч
Скидан
Гетьман заперечив головою Не хочу
Він дивився не по-звичайному спочатку коло кутків очей збігались зморшки очевидно під шкірою жваво працювали маленькі м'язи потім уже автоматично піднімались повіки і з-під них виглядали дві солоденькі родзинки-зіньки
Вода в Дніпрі стояла тиха й гладенька як скло
Не то щоб робити вже й по світу ходить не здужає
Колеса в'язли у грязюці буксували на глині
Морозної зоряної ночі обережно петляючи поміж одягненими в паморозь садами друзі добралися до поліції
2 С 247
А потім були ж Давида заарештували хтось із хуторян виказав
Від цього фу-у-урр малий регоче аж заходиться
Книжки летять на бруківку
Я думаю-от сама не знаю що така вже в мене тепер голова важка
Левко радісно й весело привітався до гостя й почав пустувать на радощах вхопив його за стан і обкрутив його кругом себе аж тричі
Поїдемо повернулася вона до Кравченка і не пішла поплигала з хати
Ні мабуть треба самому йти назустріч людям влитися у свій народ і тут уже віч-на-віч трудитися для дня його прийдешнього
К о т е н к о. Хе-хе-хе
А серед тіней од поламаних труб і машин що з жахом бились по стінах чорні заболочені люди скакали у дикім танці і черпали вогонь з палаючих чаш
Він ніби не збагнувши перепитав
Бороду не голить а тільки коротко підстригає ножицями вуса має довгі й руді
Це вони найчастіше нападають зі своєю ордою на Правобережжя
Кенігзен вірлиним оком літав по цілім виднокрузі
Я б все одно нічого не почувала б з другими і думала б тільки про те що було десять літ тому назад
А коли вистукував цвіркун тоді прийшов вечір Хая пішла на балкон і через бильця перехилилась щоб покликати Ка-арль
Удень і я поплаваю подумала Марія а зараз все-таки треба перечитати до сніданку те що мушу далі перекласти а то потім не захочеться
Ні ні я тільки спогадала як тоді благала я батька як нарікала тоді в мене було щастя тепер вже ні об чім мені просити дома нічого сподіватись з сторони
Хуррем хмикнула
За моє здоров'я вже випито стільки горілки перехилив за ним і Холод
А може й вона нещасна як усе тут довкола
Земля розкололась і вдарила вгору пружним полум'ям
Надто багато християн у Криму було б кому випросити в бога помсту якби наважились зруйнувати храм
Отже слідуючи за Франком Целіна не була родом з Дрогобича ні з навколишніх сіл
А я так мало небагато
Там ти спатимеш
Абдулла
Найперше зусилля дивитися в себе
Так ходило селом від уст до уст і се була правда
Потiм ми побiгли до тiєї кислицi де й тепер дурненька трясогузка знесла яєчка
Частина їх повернула ліворуч у вузьку улоговину де причаївся Бахчисарай а чималий загін помітивши втікачів погнав прямо на південь на Яйлу
Муч тоді й ти мене
Біжи
І хтось із маси рядовий трудящий стверджує це є очорнення радянської дійсності
Він оглянувся на Драгана якого прийняв за Гамідового вартового але замість доброзичливості уздрів у його очах ворожість а в руці зведений пістоль
Йому ж іще не заборонено новим царем писати та малювати
А вимоги були половинчасті а використати його як на те він мав усі дані не спромоглися
А що Мишук Кирикович чи не сісти б нам ввечері за карти
4 Майже півверсти втікачі чалапали по коліна а подекуди й по пояс у воді
Всі раділи і приймали нас як дорогих гостей
Незабаром прочани полились ніби річкою в галерею попростували до Печер
Може приїде старий і забере її додала і тут же обмінялась з матір'ю поглядом
Перші металурги
Дівчаточка мої голубочки
4 О сон з тобою забуваєм Все горе і свою напасть Чрез тебе сили набираєм Без тебе ж мусили б пропасть
Ну а завод значить закри-и-ють
Бог війни Марс постійно супутничає вам бейефенді не відходячи ні на крок
Совість це
Ми всі вже добряче потомилися
Чую нечиста сила випускає мою руку й падає
І виведу
За ним Гурко Роман і Спихальський
Матерія первинна
Про власну свою справу й про себе Копаєв теж мовчав
І хоч угору йде зачіплянець а не зазнався дбає щоб не відірватись від мас
Зброю в бою добувають ясно
Але ж Василю ти швидко знов вернешся додому спитала Ганна
Скільки скажемо років Карамазову
Як тебе звали несподівано спитала Роксолана яничара
Що ви на це скажете
Чого ти шукаєш Мотре
Не ждучи Карла Лотарінгського з австрійцями й баварцями Ян Собеський вирішив одним ударом захопити Гран з фортецею в якій засіла сильна турецька залога або хоча б розгромити молодого й хороброго пашу Кара-Магомета котрий з сімома тисячами спагіїв укріпився в передмісті Грана Парканах
Оцих грошей ні на що не потрачу нізащо
Місцями переходила напівтемними коридорами й неприкрашеними кімнатами що виглядали як кам'яні ломи
домагається вона строго і звільняється збентежена з його рук що ніби навіки взяли її в полон інший рух забули
Ми там Мальво трималися до останнього патрона
Далі піднялась закипіла мутна гаряча хвиля
Зітхнув тяжко і поліз до труни
Стару Каралаєву сам чорт товкачем в ступі не влучить сказала Христина і зареготалась
Ще душ із двадцять подавали снопи з височенної скирти відгрібали зверечену солому складали на воза й везли до княжого двору інші ж віяли над кручею бо з-од Дніпра тягло гарним вітерцем
На голові в мене золота корона в руках замашний дрючок з балабухою на кінці скіпетр зветься
Заспокойся дурненький
Зiнько став вряд з Христиною i вони обоє покатали по травi
Полетіли як привид чарівний невблаганні неповертані
Хай самі їдуть та беруть та подумають як їм бути коли братимуть дякувати та вибачатись за те що скоїлося між двома найзнатнішими в Тиверській землі родами чи й далі дивитися на княжий рід як досі дивилися вовком
Кайдашиха ридала бо почувала свою провину Лаврін стояв коло порога й собі плакав
І навіть з дубом та кобзою
Ох Василю Василю
Гостро зблискували чорно-сірі чи то вміло підсурмлені чи то в таких примхливих прорізах очі маленький рівний носик здавалося трепетав не самими тонкими ніздрями а всім своїм чітким обрисом губи темно різьбилися на блідому нервовому обличчі і здавалося промовляють до тебе навіть міцно стулені
Ви тепер належите до дому де Мендозів тож вам годиться шанувати пам'ять всіх свояків
Іч сяє як те сонце
На цій обширі неомірній поставив своїми діями Іван Котляревський надгробник вікопомний
Там вона уперше побачила людську неправду уперше дозналася і горя і напасті
Десь на стіні цокає в темряві годинник
—Є в тебе гребінчик
Почував усередині в нього ніби вигоріло все а в ту порожнечу натекло холодної води що не прогрівається чужим сміхом
Замовкла навіть башта серба Утешеновича вогонь з якої був найспустошливіший усі ці дні
Божку сину зналізла-м тобі невісту
Прибув Дмитре мій задихаючись поцілувала його й Андрія
У лікарні захарчували чи горючого не дають
Така була воля нашого батька ще за його живоття вічний покій його душі
Тут знаїш скинулись по слову та і стали приятелі
Якщо ж судити із змісту Мапіпулянтки то трудно допустити щоб Франкові було аж щось особливо потрібне від Целіни
Яким чином зацікавилася Тамара
З ним можеш мандрувати по усьому Запорожжі
Назовіть мені одну душу за тисячу літ що прославила би ся трудом праведним
Зате і в твоїх руках теж аркан на чиїйсь шиї
А за що ж завелись
Чого ти сину журишся
Султан ішов усе життя через кладовища вона вимушена йти через могили своїх дітей і могили свого народу
Нехай ваш вінок буде перший сказав Комашко до Махнівської
Дивно стільки бомбами вирв на Зачіплянці було нарито а його жодна не взяла
Навіть злість розпач який охоплював мене напочатку поріс тим зелом
Жовтий пісок вистеляв ложе річки і виповзав на обидва її береги їхав дорогою віз і дядько в ньому зазирнув через тин
Ви оба потрібні землі Дулібській а ти Мезаміре ще й Данаї
Животи зашивали засихали рани на головах зросталися ребра і недавні вороги неначе нічого не було знову пили вічні могоричі цілув ались і п'яно запевняли один одного в вічній дружбі
Не кваптеся
Ну й сом я вам скажу
Від несподіванки Нєчаєва насупилась
Гаразд
Він справжній природний партієць
Рай та й годі
Роса згинала трави й на кожен дотик відповідала зливою важких холодних крапель
Живеш тут а надить тебе нетутешнє краї далекі і як люди далекі живуть
Щез
Серце його зав'ядало як він обертався лицем до свого стану піднімалася ненависть нападала скорбота молода кров гаряче била і приливала в голову
Звичайно товариші зіходилися в Зінька але трапилося несподіване лихо Грицько вибив собі ногу і мусив сидіти дома
Так тягнула вона далі
Магнатство стало в опозицію королю
Не знаєте чи живе ще його жінка
Та збирайте до дрібочки бо як часом лине ливцем тучний дощ то щезне уся риба в Сулі зникнуть і мої боброві лови крикнув Єремія до селян
Через губи твої мені що кажуть
Вiн шукав мене
У музеї пробули майже весь день
Стогін поранених гуркіт коліс іржання морених коней про яких не можна було сказати які вони на масть так вимучив їх бій
Скільки люду в пустині лягло
Це я бачте жартую сказала панія Висока вискакуючи з номера
Кукурудза не лiс i не плавнi в кукурудзi не можна заблудитися
Вибійників на шахті майже п'ятсот
Петре
Я перший підозрівав його у цьому
Хіба вона дівка смутно думав юний чорт
На ринку юрба народу і семіт-промовець страшним гаркавим голосом з піною на устах викрикує щось про красну армію
Десь там є залізничний полустанок Січ з того полустанка Богдан сідав на поїзд вперше покидаючи рідне місто пускаючись у широкий світ
І воно зовсім легко може бути шептав йому якийсь злорадний упертий голос адже два нас у хаті вилому нема ніякого сліду ніякого очевидна річ що взято скриньку при нас на нашім свідомі
І поплатилися за те
Підійшла до нього Що це ти малюєш
Та й сам він говорив про це не раз
Він тут недалеко й живе
Та чули вже спасибі
Хіба так можна жартувати
Статний був газда ніщо й казати а людяний чемний
Жінка з клубком ниток плеснула в долоні і до неї зі сміхом злетілися хлопці й дівчата
Витягніть свої ноги з трясовини
Земля охорони потребує
Змішання духовного й тілесного призводять до муки до торжества зла в світі
Але знай коли се правда їм добра не буде
Вік буду дякувати
Заторготіли стільцями сідали до столу шумно
Чуєш охрещений
М е л е ш к о Та з вас хоча роботу Вигнічує проклятий дерилюд
Коса жихтить зітхає дзвонить і соковиті розкішні трави лягають весело на край покосу іпе не підозрюючи що то кінець загибель
В тебе здається теж син
Послухи доповідають ромеї не пішли восвоясі стали таборами у ближніх від Дунаю городах та селищах і ждуть чогось
прохрипів він
Нет брат
Ах сучий син
Робіть суд судіть мене робіть що хочете
Це ти моравська лялько
Та основне завдання його було здається смішити панів хоч сам він ніколи не сміявся а лиш зітхав
Благодарю тя господи
По якійсь хвилі Параска вже стояла вдягнена
Рабе що се значить скрикнув на Максима Бурунда
Домашня праця не цікавить більше Марію
Ждали мы ждали думалидумали да и пошли ее искать всю деревню обошли окликаем ее потихоньку нет как нет
Ци я тобі не казала
Чути плач дитини
Може він і досі уявляє її собі в білому платті та легеньких дешевих босоніжках з яких він любив насміхатись називаючи їх взуттям античних богинь та радянських студенток
Н е р і с а
Ліда і вчителька обидві зараз заходились коло діла й незабаром завели денне пристановище
Мовби колір давнини барва вічності
1 тритомника і Вибраних творів
у порога
Один за одним вийшли з кімнати і кімната враз спустіла стало незвично тихо тільки чути хряснули надвірні двері
О Афоня картинно розвів руками ізвінітє я зовсім забув що маю справу з всраною інтелігенцією
Говорить і очі витира бо соромиться та сльози самі ллються мовби їх там повні озера в запасі були
Ви мабуть уже знаєте що то товариш Жучок підшморгувала
Я опустився на лаву в коридорі
Ж у р е й к о Не було Мене в той час
Ой прибила хвиля човник
Чорна соболина шапка з малиновим верхом відтіняла блідість його чола з-під розстебнутого кожуха розшитого канітеллю і отороченого випушками з горностаєвого хутра виглядала князівська кошуля з блавату на ногах жовті чоботи
Нашорошились нема
Криваві садна чорна кривда образа
Човна розвернуло в один бік у другий врешті він зупинився на припоні
Треба до оборони готуватись
Цей скарб Виговський задумав тратити для своїх замiрiв щоб оддiлити Україну од Москви i оддати в пiдданство польському королевi думав за Богдановi таляри найняти орду найняти в свiй Чигиринський полк нiмцiв i ходачкових шляхтичiв для своєї особистої оборони
На дядькові гроші в семінарії вчився рибалка з нього був ніякий а й його жалко не чути за нього давно і Панаса не чути та й Андрія мабуть убито бо снився під вінцем
Хто ж це такий —спитала вголос сама себе
А коли вчителька пішла мати сказала Степанкові
ПАНАС
Сто тисяч читачів газети лише в першу годину
А їх же цих недолюдків довкола сотні тисячі
Вони неймовірно круті й такі вузькі що по вміщається па сходинках нога
Я усміхаюсь і простягаю руку
І сказав князь старійшинам
Йшли сковані один за другим обідрані люде байдужі на все начеб у них душі не було
Єдиний порятунок втікати за пороги на вільний Низ
Ось обізвався Олександр Кониський який багато працював над створенням монографічної біографії Шевченка
Оляна й Петько також були в чистенькому хоч і не в новому
Це зіб'є татар з пантелику
Олеся й Христя бігали у тісних містечкових провулках біля станції
З тих він що жили рвуть на роботі з тих що не доживаючи до пенсій падають на ходу
Хіба це мало навчитися робити чесний хліб
Пом'яни мене мученика
Як це могло статися
Мабуть ти великий мудрець або чарiвник що знаєш тайни великi
Он хустки
Ти не відповів йому
Ма'ть тільки з поляків
Під стріхою стояв воловий віз
Що ж я без вас
Пересилюючи біль що пронизував спину Звенигора перший встав із ненависної лави підійшов до дверей комірчини де спав Абдурахман
Передати її тяжко бо вона майже вся складалася з пауз
Кажуть що як добралися до нього та зміряли то там вільно могла пройти людина на весь зріст
По дєлу мужа
О-о-о єхидо
Ривка безнадійно махнула рукою
Кинув бовдура підняв хобота рушив дзвони в дзвоник
Наше красне письменство поки що успішно розвивається а театр катастрофічно відстає від життя
47 За сим Авента пхнувши ззаду Поставив раком напоказ І тут сього ж понюхав чаду Одважний парубійка Клавз
Попоїсть забуде
В такі хвилини Грабовський залишав на столі розгорнуту книжку виходив з хати і слухав
Право на холуйство окупант ще згоден визнати але тільки це право і нічого більш
Але були речі які не потрібували гадання а були ясними й безсумнівними
Е ні парубче стривай спинив Качур Петра всім не можна рушати з місця може бути й таке що Гершко виїхав з корчми й ховався до ранку десь у кущах або в очеретах а через те що в Лисянку немає іншої переправи як ця то тут треба стерегти бо раніше'чи пізніше а цього місця він не мине
Ким
Такого не було такого не могло бути
Згадкою про ту арф'янку ти зворушив мої почуття і роздуми
Ну то йди дурню до Стемпковського нехай вiн покаже тобi твою цяцю
Це ви вже втретє цього вечора стукаєте в двері
Переглядаються між собою шепочуться не знають кому говорити
СОФІЯ
Пліз
Як се можна
Яка вона тепер
Коли він почув що наближаються гайдамаки йому й на думку не спало тікати навпаки звістка про їхню появу сповнила його серце радістю бо він знав що гайдамаки ніколи не чіпають своїх і завжди подають допомогу братам
Збагнув що сидіти на київському столі не так просто
Потім здалека натякнув що певно дворянство буде давати обід варт би і земству почтити такого чоловіка
У вас незрівняна дружина сказав Юрій Олександрович прощаючись із ним
Інша думка а чи втримаєш його на ретязі коли він день і ніч Україною марить
йому таємниця
3-й г о л о с. Ба брешеш-бо
Іменно все так і було
спитав Тарас
Тож-бо
Жили по сусідству а й досі не знали що в хлопця така сила богатирська
Щоб уже ти вискиряв та й не стуляв їх ніколи розбишако гірко одмовила Мотря
Воюющий мечем од меча гибнеть
Шибайголова і харцизяка знітився і зблід від того здавався ще меншим
Тутечки тут их недавно привезли
Мудрі пояснення правил шаріату імама Абу-Ханіфа гробницю якого відшукав і відбудував Сулейман у час завоювання Багдада учнів Абу-Ханіфа Абу Юсофа і Шейбані
Ти подумав як це зробити
Яка вимова дикція
1919 рік
Не бійсь не розкажу синедріону бо він для мене не миліш ніж ти хіба однаково ненависний
Повеселіли й танцювали До світанкової зорі
Ні сестро моя рідна говорить
Треба йому написати підтримати застерегти
Вчені кажуть інстинкт весело пояснює Заболотний
А смерти я не боюсь за гробом жизнь вечная
Хто ж то такий
Ява розгубився я i додав Рень
Посхилявши голови на груди й позгинавши ноги вони сидять рядочками як індійські факіри а чи мусульмани на молитві в глибокій філософській задумі тяжко дихають і сходять потом
Під Богатирем привал знову
Стара Дорошенчиха що уважніше за всіх у радгоспі слухала передачі радіо що тривожніше за всіх синоптиків переживала звістки про пересування циклонів та ураганів першою почула і про ці океанські випроби
Про Святослава літописці записали похвальні слова в літописах про Самуїла і Ждана нічого
Під орудою якогось привідця Путивля
Я здаєіься бачила як ви їхали
ПАНАС
52 Сивилла в дальший путь таскала Не баскаличивсь би та йшов І так швиденько поспішала Еней не чув аж підошов Хватаючися за ягою Як ось уздріли пред собою Чрез річку в пекло перевіз
Я слухаю радіо
Хіба як що до чого не викажуть люди
Він мав намір умерти
О якби справді убивалися то б було за що гроші заплатити
Ви будете тiльки моїм
П и т е ц ь
Ольга Петрівна яка ще в пансіоні почала складати вірші найбільше любила Шевченка
Сидить один
Ану баби
Люди вже давно мають спочивання
В той час вона була така гарна що Зiнько не мiг одвести очей од її довгих чорних вiй котрi спадали кружками на її делiкатнi матово-бiлi щоки зарум'яненi рожевим прозорим одлиском
Про султана говорив охоче і багато про султаншу Хасекі і її синів ніколи так ніби не було їх на світі
Справді ж видно нелегко живеться цьому їхньому заводчанину
Х л о п ч и к Ви-те суху вербу встромили тута
Безліч треба слів щоб сказати це
Ви знаєте мої погляди
Чому став мені на дорозі спитав кволо
Асфальтова дорога звертала ліворуч до великого сірого будинку а ми пішли прямо по стежці повз якісь довгі сараї
І ніякий він не купець
Как умерла покойница жена вот и подумал все кончено отдыхай Касьян на старости уж никто тебя больше не станет обманывать а тут нашлась другая
Не скімли тонкосльозе обірвав його Бугор
То хочеш вчитись Ясю
Ач утекла
Еге ж це той високий турок якому ти відрубав голову
Веселка захопила й корабель з його мокрими вітрилами і неначе вкрила його якоюсь пишною дорогою тканиною
Чи не завчасу видумали його
Меч розтинав запашне напоєне весняною вологою повітря очі князеві сяяли миготів на сонці його золотий шолом а довгий червоний шарф вив'язаний на щастя княгинею Забавою розвівався за плечима як стяг
Нудьга і розпука бере його
Адіть заприязнилася вже з кланцатою пізналися відьми
Я се зробив останній раз
На палубі було темно
І сьогодні вона смутна може навіть смутніша ніж була вчора
—-Що ж поробиш коханий коли війна
Їде
За віком він значно молодший за вас одрізала вона
Я знаю це Україна
І от одного разу пообідавши в трапезній сидів у куточці на лаві й дрімав
Робота йшла день і ніч
В селян у руках скрізь блищать пляшки та чарки миготять іскрами на сонці
В компанії він сидів мовчки курив люльку та цілі вечори потягав дуже міцний пунш з ромом
Зберемося за кілька днів
Нема
Аж посідали
Христя стояла мов кам'яна
Зі мною там нове життя зоріє А тут лише могила і тюрма
Таки справді отці
Богдан узяв його міцніше й знову вдарив
Вони дійшли до ярмарку
Хотів сказать неправду але не зміг
Цілую твою жінку і твоїх діточок
К а т р я
Пам'ятай одно з другим що ще прийде коза до воза та скаже ме
Хто це такий спитав різко
Ще от день і все ми все докинемо Для блакитнокрилої плавби
Але я був весь час сумний з нею
Герасим
Зайшли
Безсмертний
Ісусе Христе
Він хитнувся трохи не впав отже встояв і наче бадьоріше підійшов до полу де лежала мертва Хівря а над нею припавши голосила Марина
Та цитьте не регочіть ще батюшка у церкві почує хтось придержує
Забув усе відразу
Сьогодні діду Євмену будівельна бригада закладала хату і сьогодні ж на ній виросли віконні варцаби
Гибель
Ха ха ха
Сурмачі сурмили збір
А що таке
Аж кулак сам по собі стиснувся та до нього прихилився ніжний з росою віночок калинового цвіту і відразу повернув думки до того що було ближчим і дорожчим чоловікові
Ще чого
Тепер після вчорашнього я чуюся свобідною супроти вас
Що діялося в лісі не знаю
Що то ви таке казали спитали в Сонця
Лихо мені з вами
Сам Матвій ніби вмираючий що хапається за кожний мент життя відпихав як міг страшну розв'язку трагедії
Вона йде тотально
Три сини вояки да не 'днакі
Шкода що в Маньки нема рога я б тоді показав що таке справжня тореадорська корова
Випещене обличчя Фішера самозадоволено ширшає
А куди
І ця думка була йому страшенно прикра немов від позаколишнього знайомства з тією дівчиною в нього ще лишився неперетравлений камінь
Слухайте слухайте майте відваги бодай стільки щоб вислухати що вам скаже жінка
Це ж бо є хороброго війна впасти у спокусу укріпитися і стати на своєму місці
Без тебе я не житиму а тільки нидітиму
Ну що ви скажете
О
Князь Михайло Всеволодович 28 прошелестіло над майданом
Найдужче непокоїло його те що великий жупан іспанський та маврітанський Гейзо й досі не прийшов зі своїм військом
От брат пісня так пісня
Обіцяють механізувати його працю а поки що ось так впрігшись у гребку як рикша посувається з насупленим виглядом геть змітає кубла ошмаття паперу пляжницькі покидьки
Тоня
А дiд стоїть поряд зi мною без голови у бiлiй сорочцi i розмахує руками
Овва
Я почав напитувати в Городні якоїсь служби й таки напитав піддячого в Миколаївській городнянській церкві
А нам треба ж кликати на весілля сусідніх знайомих дідичів і багатих і просвічених поляків
Зеленкуваті очі Гната зробилися оскаженілими він крутнувся по хаті вхопив з лави відро і шарахнув водою в піч залив вогонь
І прийшло воно разючо несподівано
Пан один колись сюди до нас приїздив з города
Був захоплений і це захоплення передалось на хлопців
Він поклав мені на плече руку легку чутливу
Уже вона i розчесалася вже i коси у дрiбушки поплела стала ленти покладати зирк що нi найлучча скиндячка що їй подарував пан судденко її так i узяло iз-за плечей згадавши його засумувала i трошки сплакнула
Так по-дурному має загинути і його праця і його взвод
Дякую що сказав
Кравця а шевця не мож одним ліктем міряти
Простоволоса з свіжими синяками
Щоб це було останній раз
Та то вам мабуть почулось
Данько сподівався повернути її на Абіссінські горби хоч добром а хоч силою вирвати її з Глинська
А написав його Тарас Шевченко
Не загубиться не пропаде
Много тогды з неволЪ христіан свободил
Мені розкував її Панас Якович
Поживившись пішли обидва на кладовище
Чиї це діти кажеш підійшла Докія до Килини
Коли б ти знав як потрібен тут
Сели завтракать начали пить здоровье и кошевого и Чайковского и старшин и даже всех казаков поочередно опять явилась музыка пошли танцы только перед вечером выехали в поход запорожцы
допитував Ілько
Матвій поспішав додому його душа вже була біля Федори усміхалася їй ластилася до її білих струнких ніг сивий з білою звіздою на лобі румак ішов то чвалом то ристю позаду йойкав селезінкою брюхатий чалий кінь на якому куняв Сидір
Юрба нервово зареготала колихнулась і поточилася з боку в бік
Ханські посли прибули до тебе
О л е н к а
Мій батько був простий сільський коваль
Татари не бачивши на могилі вартівника затривожились і почали бігти до могили
Gdzie і zawsze відказала Мася
І не тихцем а відверто
З-за гори виїжджали вози за возами
Як розкрасувалась за двоє літ
І чом кождий так тої скиби бажить
Він підводився високо- високо на неймовірно різких нотах обривався і знову розростався страшний і болючий як важка свіжа рана
Підбадьорений цим Ждан розповів усе як було і про Любаву та її дідуся і про напад на їхню хатину сіверських воїв і про вбивство старого та поранення дівчини
Керував тим хором Тичина
Жук гуде
Рушай скомандував Данило
Коли Андрія замикали в шаховку попередили під страхом тяжкої кари не говорити голосно і взагалі сидіти тихо
А котрийсь із гурту полонених зауважив скромно
Я до матері коли можна
Пауза
Точно
Ні ні це висока наука заперечив Крайсляндвірт
Пили всі до Рогволода й він коротко кивав головою пили з одного кубка додержуючи всталеного ладу
гомонiли нишком старi полковники
Повільний і огурний корчмар зачовгав ногами швидше корчмарка дістала рогачем з печі горщика на такий саме припадок з гарячим борщем
Пан бере шори щоб занести на місце але зараз і кида
Бо втече
Із темені років наче з води виринув той жук- водолюб з якого почалося його падіння
І ще одне повеління оддав кошовий перед походом
Їй-богу нічого
Вiддамо учителям а вони роздадуть учням
До всього ще виявилися й нервові захворювання
Даремне ви пане нападаєтесь на мене
То таємний наказ
Вставай Катре
Він відповів напрочуд грубо що коли наші взаємини залежать від усякої дрібниці то ними і дорожити нема чого
Я її знаю
Надія осінила материне обличчя вона пожвавішала сказала
Швидче вмреш чим вiд звiрей
А твій господар
Щоб у такому вигляді та на очі друзям з'явитись
Було б мені кажу помовчати та послухати чого б вони наказали
Мовчання
Він змішався при боярських похвалах і не знав чи відповідати що-небудь чи ні а вкінці сказав коротко Нема за що дякувати боярине
Чи до розглядин тут і чи до мислі про поміч
Я йду по пустельних мовчазних вулицях обложеного міста
Життя Нію не в красі краса в житті в любові ось в цьому
Врьош Рома
126 По-волоськи Ой лишенько моє або Горе мені
Генеральний штурм як і попередив Кульчицький розпочався рано-вранці
На однім полотні так замахнулося дерево
Багато певно думали перед тим як іти на розмову з князем казали тільки діло
Сказав що по-українському зрачки чоловічками звуться
Єсть
Вийшов пристаркуватий чоловік у сірячинці і рудих розтоптаних чоботях
Не треба менi дякувати зiтхнула Ярина там у дворi дiвчинi також буде нелегко
Ці хлопці чемні не кусаються
З тиграми міг змагатися хіба лише тільки женьшень
Відвикла від домашніх чоловіків
Сердешна Олена що гляне на його так і зов'яне
Ні таки справді вам не варто їхати тепер
Тут князю тут пішов назустріч йому Тарас
Схаменися
І тільки швед дивився тупо Услід на битому шляху Але він вистрелив
Когда стены ворота и башни городские остались за его спиной Мазепа почувствовал точно с души его скатила какая-то непомерная тяжесть ему показалось что он уже вырвался из заточения из оков из тюрьмы
Ступанка не довга була східців шість а там вправо ще ступанка в сінці на два східці
Приїхав воєнком полку т
Зійшовши з перону ми ступили на росяну траву що одразу завогчила мені в ногах
П'ЯТЕРИЦЯ
Макс нетерпляче боляче морщиться
Не як переможець у якого радісно на серці а як злочинець якого жде неминуча кара
Я так зробив та й не каюсь
Стояв на ганку але не зовсім висунувся а лише так щоб можна спостерігати що відбувається
Москалі всі розуми поїли
Вона також проводжає очима бричку й жінку яка вже сіла в бричку але задкує задкує аж поки опиняється в кущах
5
Або й шинкарювати і то діло дуже добре
Кругом майдану знов ліпші й багатші крамниці сливе суспіль навкруги ще й паростками лізуть в ближчі вулиці
Скільки разів мене обкрадали били й сміялися з моїх пісень
Я звичайно разом з усіма хапався за боки й не міг одначе не бачити що робиться в залі
Ви хто такий
А це ось свідки
На це я згоджуюсь
8
Греблею йшов цап Фабіян воскрес чорт рогатий
На мою думку буде яких сорок тисяч коли не більше
Брат рудий сестра руда
Як вам розказати про нього
Така якою була колись у Києві
Пропащий хліб
Посли руські в Константинополі сказав Міщило завтра запрошено нас усіх на прийом до Великого палацу перед очі самого імператора
Повеселішало також у хаті Грабовських
Тримав рідну землю в серці як її оборонець і боронив
За ним повставали другі
І тримався невимушене трошки іронічно трошки грубувато
І кров
Не може ж він їм відмовити
Здавивши долонями виски я лежала нерухомо
всі забрали кожен свої речі в руки й стали попід стінами а троє наймоторніших Свистун Приходько й Руденко директор професор і секретар райпарткому швидко вилили майже з усіх мисок воду на підлогу й чиїмись штаньми спеціяльно пожертвуваними й пристосованими до цієї операції навели відповідний лад поялозили добре по підлозі потім викрутили ті штани над реліквією і вже сухими добре витерли всюди
Давали мені різні порошки й пілюлі мене нічого не брало хвороба міцно причепилася до грудей а треба було до того й ховатися та з такими легенями їздити верхи
І панночок фільтіфікетних Лакеїв гарних і дотепних Багацько дуже щось було
Уже людці уже і сусіди скаржився Колісник ходячи по хаті і покручуючи головою
Я його і горівкою заливав і це і те та й нічого не вдіяв а ти лиш ручку приложила а козак зараз ожив
Славута на кілька літ замінив Ігореві отця і матір жив з ним в одній кімнаті слідкував за його харчуванням за здоровім а коли той хворів поїв різними травами та зіллям звареними в череп'яному горщику натирав груди лоєм парив ноги в гарячій воді з гірчицею спалював бешиху коли та прикидалася перев'язував рани замовляв кров та відливав переляк
Я того Некрашевича в потилицю з хати витурлю як він будлі-коли ще заїде за тобою репетувала Мелася і вже сікалась до його мов оса
Жаба-ропуха зразок вибагливих кольорів а павук феномен винахідливости фантазії
Припалив скіпку і трійник на його столі захитав вогниками
От як розвеличалась ледача шляхта перехопили тут інші з синьокаптанників
Чим же ти пані заплатиш
Та бачте Ольго Семенівно була тому своя причина що я мусив пошитись в торботруси й цим зароблять собі гроші на поживок
Ібрагім зліз з корабля і взявши з собою кілька бранців що вміли по- турецькому говорити приказав завести себе до очаківського паші
Ти ступаєш так гордо мовби ти справді була яка Медічі або Стюарт
Так от що я вам окажу годуйте ви самі ваше дитя покиньте на сідало курям ваш корсет взувайте на ноги таке що звичайні люди взувають лягайте спати тоді коди весь трудовий люд лягає спати
Це вже було занадто
Всьо правільно
Насилу здержувалась щоб не заспівати та таки не видержала
У Київ на ярмарок
Я тут прецінь перебуваю офіційно про мою роботу в Черчені знають у музейних закладах у Товаристві охорони пам'яток від них же маю фірман на право входу до Святого Духа
А я побуду біля тебе
Неголені кілька день щоки й підборіддя халат прості чоботи все те показувало що Масюк не ждав у жнива щогодини гостей
Поперетрушували учнівські ліжка скриньки торбинки кишені але нічого крім записів пісень ножиків гудзиків крем'яхів тютюну й сірників не знайшли
Довго чекати не довелося
Хай уже молодшi гонять
Пишна султанська карета оточена охоронцями їхала в голові величезного війська
На зайців облаву влаштовують
Що комісія
Он
Та вже не на що б же Хома три шаплики вигнав учора
Над нею осідала сіра пилюка а з-під неї доносилися крики й стогони придушених
Зосереджена і побіліла піднялася на поміст великі чоловічі руки приклала до грудей і твердо промовила до односельчан
Не розуміє мовляв
Поворозка сказала Якби я була найдужча то б ніж не міг мене перетяти
Оцею якби урвав каже Ковинський простягаючи свою різку
Не жди світанку ори та сій усюди крилате зерно волі
Он вивели полк на Сенатську площу вишикували плече в плече
Крім них ми не маємо виходу
Тільки не ті вже думки в слухачів видно по гарячих очах
І ви мені здаєтесь недосяжною Вер
І ніхто не довідавсь про що гадала та турбувалась велика людина які думки та мрії віддавались на жертву полум'я
Між тим Орлик скомпонував до Піпера письмо по-латинськи а гетьманський аптекар переклав його на німецьку мову
Отче наш да будеть воля твоя молився хтось із притиском із чуттям
Всі вони разом обернулись назад
Оже на те бог чоловікові й розум дав щоб всього дійти
17 ХВИЛИН
Маєстатичність повільність неквап похмурість нелюбов до всього яскравого байдужість до втіх все це спільне в християнства і в старих
Отак і я
І коли Фабіян обтяжений книжками на сторінках яких ще не вистигли сліди пальців її чоловіка дядько слинив пальці перед кожною новою сторінкою дарма що мав європейське виховання досить делікатно запитав її як вона тепер житиме одна то Мальва мимохіть зиркнула на вишиваний Андріянів комірець що догоряв на вогнищі Хтось отак спалить і мене якщо помру від сухот
І сам не по чистому полю пробіг
Од батька
Та й кинувся за перегородку до бочки
XIX Мольби мольбами нене
Та все чогось позiхають
Опісля глипнуло скоро на матір і закопиливши спідню губку сказало Ти не смієш мені розказувати розумієш
Дівчата тремтіли як вишеньки в грозу
Господине солоденька сказала сумно та знічено
Так наче з району
Якої ж ти віри
Чула зняв тривогу комусь щось пояснював зрештою повелів сідлати комоней і скакати на всі чотири сторони світу шукати людське стійбище а в стійбищі баянів- лічців чи басих-знахарок
Аж похолов од страху Арсен
Стах постукав раз і вдруге
Внизу посеред залу як на цирковій арені круглий стіл під зеленим сукном
Він сказав зважаючи на те що ханом згодом стане Кайї хай проголошений він буде бейлербеєм правого крила
І Марко крізь усі свої болі запопадливо безпорадно і жадібно придивлявся до неї придивлявся навіть міцно заплющеними очима бо і вмираючи він лишався хліборобом
Наливай
Мабуть моя Катерина щаслива з вдячністю подумав старшина про свою кіровоградську молодичку
А крім того і солі і борошна і в'яленої риби
Чим далі на північ тим ставало холодніше
Біля підніжжя могили обнесеної гарною ажурною огорожею влітку було багато квітів
Проценко мов громом прибитий стояв і трусився
Опинившись у Горлівці на світанку Лук'ян метався від дільниці до дільниці від одних клітей до других саме заступала зміна перебрав сотні людей сотні облич але на Данька не натрапив
Вона слухала уважно і зовсім непомітно вони дійшли до будинку де мешкали Маркевичі а проте здавалось минуло безліч часу бо кожне слово кожен найменший рух поворот голови усмішка потиск руки все було цілою історією явищем подією які закарбовувалися в серці і коли зупинилися коло будинку вона вже була усім світом і життям для нього
Голоси змовкають відхиляється завіса минулого і в тумані встають силуети образи людей із народу що знемагають від голоду рабства непосильної праці
Вся сторона що від сонця горіла рожевим світом здавалося вона була викрашена такою краскою зате задня туманіла в тіні
сказала вона Я знаю у тебе багато ворогів
Звенигора скрушно похитав головою і дав знак їхати слідом за ним
Коло замкнулося як залізний обруч і можно розірвати той обруч лише в двох місцях або в тім місці де виходять у вічне позорище або в тім місці де виходять на Сабурову дачу
З-за горбів раптово виринула хмара куряви потім показалися темні лави вершників
Всюди порохнява і павутиння в руїні якою обернувся недавній храм а був чистий мов зірка
Про твоїх діток потурбуються
Блискучі гладенькі і який у них ніжний золотистий колір
Адже у Каленика мовби на лобі написано що він піхтура
Куди
Таки чогось побоюється мене по-своєму зрозумів це Безбородько
В хаті стало гаряче мов у парній
Може вийти те на що натякає оцей старий бородань в своєму листі
С т е п а н.
Я волхве Вепр муж із мужів
Біля нього на стільці спиною до дверей сидів боярин Дмитро схилив голову на груди і здається дрімав
й замовк
Да
Де ж там якогось недоростка показувати
Усміхнулась Я тобі як другові
Уважаючи на гармидер бойовий що стояв над берегом озера перед очима з цього боку замку на мурах вартових вершники під'їхали занадто близько і почали розглядати мури й окопища
Тут на нас дивиться одна п'ятирічка зате яка п'ятирічка
Це вже сепаратизм так репетували вони й не могли вгамуваться
Радуйтесь Онисіє Степанівно
Публіка як і треба було чекати стояла ще під навісами і безпорадно топталася на місці
Стах здивовано витріщується на старосту
Чого ж власне тепер коли можна спитатися
Тоді просить Василів
І показав як сопілки вирізувати
Коли було Шевченківське свято ми й галичани вийшли на майдан з морем жовто- блакитних знамен
Прийшла щоб попросту порадитися зі мною як з лікарем
Пиши мені про все може на Різдво приїду
Товариш усміхнувся Тебе дивує записка
Не міг розгадати козака не міг його розлузати
Решение заехать в этот раз на хутор к Галине теперь окончательно окрепло в нем а потому вместо того чтобы ехать прямо к берегам Днепра он решил сделать раньше большой крюк и заехать в дикие поля проводника ему не надо было брать с собою так как старый Лобода знал поля по его выражению как свою собственную ладонь а потому отъехавши на порядочное расстояние от Чигирина путники повернули прямо на юг
У тебе є знайомі наші родаки
Вона тихо сіла поруч
Може й віддатися
Не кажи так сумирно одначе й повчально застерігав мати
От тутечки мої сусіди дідичі з Волині поляки може тим і не хочуть знайомиться зо мною що я живу не в аристократичних а в старих трухлявих покоях
Платон
Та поки ми говорили Сиз XII погасив свою люльку і підійшов до ворітець
Нарешті поговоривши про садизм пролетарських письмоводителів і рябу шкапу ми йдемо до нашого мецената Раїси Азарх
Пусть все дрожат я скажу что чувствую он едва слышно отвечал amor и вслед за этим словом мечта его бросала шумный Рим и неслась к Марине
А через те що несила наша підняти справжню війну то йдемо ми в гайдамацькі ватажки й кінчаємо на шибениці або на палі
О ви воскрешаєте у моїй пам'яті дні першого знакомства
Мене не цікавили знамениті люди
Це впливає на юрбу
Органiзм не приймає
Коли тебе так вже тут обговорили то їдь на село та заходжуйся коло хазяйської справи
От-так
Маєш що сказати мені
Там є відбито і твоє намено
Справжній млинок
Погибель
відгукнувся він і переступаючи через мертвих поранених та живих що лежали впереміш направився до надбрамноЇ вежі яку міцно утримували кияни
Мабуть їх таки в світі багато добрих людей які підбирають з велелюдь отаких як він витирають їм носи й ведуть угору
За годину всю місцевість біля окопів заслали чорні трупи ворожого війська а між ними як той мак серед чорного кураю червоніли запорозькі жупани
Сміялися б
А козаки йдуть
Побачивши сцену він скажено заверещав і вистрибнув з кімнати
Згодом звик до нього слушно вважаючи що серед запорожців часто подибуються ще гірші навіть образливі прізвиська різні Дериземлі Безштаньки Голопупенки Кривошиї Рябі своє справжнє прізвище давно забув і ніколи про нього не згадував
В шумной корчме в одну минуту стало так тихо что можно было услыхать дыхание соседа
Він кинувся до землі знявши руки вгору і почав молитися й бити поклони
Фальшивив оркестр Грали учні
Отже дуже тяжко працювати над тими матеріалами
Прошу прошу
На Січі стало сумно
Таких випадків не можна пропускати
Чекай
Де ж ви вбрели там в ті лопухи чи реп'яхи спитав Масюк
Вони мені запропонували оббріхувати мій край мовив він і нервовою старечою ходою обійшов льох зупинився біля нар Я либонь ляжу відпочити
Хочете подивитись на мої квітки сказала Олеся схопившись з стільця
Хата хатою а зрада зрадою
Лише де-не-де проривались яскраві сонячні пасма і стояли як мечі уткнуті лезами в землю
Ах і ніч то була
Мабуть ні
Аби покласти тим мукам край Тарас прогув зі схованки
Але згодом ми наздоганяємо дві єврейські балагули ніби напхані й навантажені єврейками й євреями
23
Забув і про боїще з татарвою кинувся на не-збиту дорогу набрав груддя повну пазуху і помчався насупроти бугая ревучи й передражнюючи страшну звірину
її погляд ковзнув по козаках що поволі наближалися і раптом застиг
Роман показував рукою на грубку де висіли мокрі штани й почав казати
Яничари копають шанці
І уявилась молоденька весело-наївна дівчинка з пухким й ніжним як розчісана бавовна волоссям над невинним лобом
Нема пуття і видать не буде
А що вона
Й тоді неначе по команді кашовари запалили вогнища
І листа не було
Тим шибайголовам треба все якоїсь роботи пошукати
А Тарас ну Тарасові вірші Маркові Вовчкові присвячені вся українська громада в Петербурзі напам'ять знала Недавно я поза Уралом
Притім була жвава й обзорна і можна було на неї хоч із яким великим весільним чи посмертним обідом спуститися 93 вона все перевела до самого кінця в найкращім порядку
Він обертається аби переказати те що намислив виконавцям своєї волі й помічає нараз на сіверські обводи улоговини в якій стиналися їхні з Заверганом сили вихопилися комонники
Каже до нас приїхав а до молока навіть не підпускає
Вогонь на мене
Ат
Чуєш бабо
Ті хто нічого не знайшов вимагав щоб здобич було поділено порівну
Це бурса революції
Вірю усе те е та б й слабість в очах а блідість на виду
Але в одну мить з свистом прилетіла стріла і встромилася у саме серце народного співця
То це усе ваші жарти панотче
На відповідь Корвин зробив невиразний жест
Чого вам і в школу було йти якщо нема віри
Приголуб її та міцніше притули до серця то вона зараз і одійде
Роні и собі
Скілько
Та це не біда насипати вали закласти в мурах діри козакам на ніч роботи
Я з вами ніяких секретів не маю
Що там я
Вчора на зборах Одинець відверто пішов на таран
Бо то я винен що потягнув тебе сюди
Оповідання написані
Отже дівчат несуть не до гетьмана
Лена немов знов зрослася з Зонею а молодий урядник і собі сів біля їх веселий і ласкавий до Зоні хоч Лена горнеться більше до його
А хоч би й мені
Гарні хлопці недарма він узяв їх у загін
Щоб знали
За злочинцями йшов Вельямінов-Зернов червоний надутий посол від царя
Він любив ризик
На розгородженому подвір'ї корчма занепадала ще стояли старий лісяний хлів комора та саж
А по-друге панно Маню сказав він і його погляд задержався з неописаною ніжністю на ній чи ви гадаєте що я прийняв свою матір з ваших рук що вирвали її з самої пропасті смерті на те щоб другою пхнути вас за те в недугу
Куди
Але ж нічого особливо приємного від нього також не було
Вони кажуть Марусю що в його суперників не було того що є в нього
Його підтримали князі Всеволод Чермний Всеволод Трубчевський Володимир Рильський і хан Кунтувдей
Надходила третя осінь
Він ні на одного сина не глянув не обізвався
Пока с собою носим
Але ж не те основне
А цю ти знаєш серденько спитав уже суворо й почав співати тихо
Тиша навкруги така що шумить у вухах
Да-ха-ха-ха
Він в той день не виходив з торбами під монастир бо мав на думці купити дещо на Подолі
Гоно Дніпро виблискує молодим льодком проти сонця
Так
В неділю в день мого народження я влаштовую святкову вечерю і запрошую вас до себе
Мiй рицар вiддав би цей наперсток тiльки разом iз життям
Усе якось зривалося
Що ти сказав
Хтось чужий сторонній за Фріца тихо говорить
Щодо жебрущих дідів то вже нашим людям не можна відмовити в жертволюбивості
А то їй-богу закричу на всю вулицю
Осоки лози молоді радісні— отак усе те жило коли на нього ще ніхто не дивився й не бродив по ньому
За вікном
Правда зішкребена щетина оголювала бліді щоки із зеленаво- синюватим відтінком шкіри западини іноді чиряки підсилювала синці під очима але то нічого
О ти вже ніби прощаєшся
Невже прийшло те чого так довго-довго чекали чого тая довго-довго сподівалися
Горпина сидить і чекає поки повернеться хазяїн а коли зрештою він повертається то в її очах стоять сльози
Хвилево відступив мружився намагався обернути свій зір всередину не бачити лямпи дивитись і не бачити забути за неї але нітого з того не виходило
Семенко Михайло Михайль Васильович 1892— 1937 —український радянський поет-футурист
Інша річ дивнуватий присмак цієї оказії буцімто освіта дає перевагу над людьми
Хто ж він
Через город повели під тополю що над кручею
Я не куплю другі куплять
51
Помилувався нею а коли Маковей вийшов і Толя лишився сам то взявся оглядати її пильніше
Але її здержали на ходу
Кістки
Звичайно підтримав Едик
З того часу а мав я тоді 25 років походили якраз ті знайомства про котрі хочу писати
В очах смертельна туга і жах
Ми вирвемо в нього все що вам належить
Пугач злякав мене відповіла тамуючи подих Сара
Єм водь саамі й комі* *Єм водь саамі комі північні племена Русі що їхали на рать з своїми богами й шаманами поклали там окремі кострища виставили перед ними богів дерев'яні чурбаки з витесаними на них очима жіночими грудьми й просто срамними місцями під удари бубнів вискалюючи зуби танцювали біля них через що новгородці навіть потай сміялись
І надовго ти збираєшся на той острів
Будете першим її літературним працівником
Мотай хлопче на південь під сонечко сказали лікарі коли виписували з лікарні
Капусту він запихав у рот а на картоплину подивився молитовно й поклав її нагору до пайок
З-під конвою втік
А кайдани спитав Сомко
О л е н к а
Я хочу жити
Тим часом він дав знати в стан
Палій справді молодший за багатьох із нас і декому годиться в сини
Коли скінчився урок Людмила Степанівна попрохала учнів залишитися на місцях
Ну дзвін
Голос Котляревського ствердів
Христя мовчала не знаючи що й казати і на що натякає їй Колісник
А проти чого б це снився мені той ведмідь
Разом скільки гласних схопившись побігли до Лошакова і гаряче потрушували його руку другі з місця кричали що мов нам ще слухати
Приїхали до прийому повели їх а ми стоїмо ждемо
Але не став докучати не пішов оббивати пороги
Шкутильгає на город довкруги хати нема
Держи
Саме місто Буша цебто торговий майдан з одного боку тулилось до стрімчастої скелі а зокола було обмежоване високим земляним валом і добрим дубовим гостроколом
А на той голос подає голос Маланчине серце обзиваються руки сухі і чорні що силу віддали землі і в себе взяли від неї силу
То наганяв його Щепкін
Ну не скоритися
Чорту в зуби вилаявся шофер і вискочив з машини хапаючись за зброю
Бо навіть найлютіші пси з шерстю не збиткуються довго над ніким
Я вже казав тобі кирпата що я не пан обурився Тарас укотре
Велетенська машина чмихає паром
Я сказала що маю службу в конторі
Намагайся сподобатися їхнім ватажкам і вивідай їхні найближчі наміри
І ці мутні риб'ячі очі
І от між жидами повстала думка скликати й нам собі таке зібрання як скликають хлопи
Так от я й вирішив треба вигадати якусь мухобойку
Мені подобається книга
Ви неможливі люди
Значить фізично я противна тобі
За кілька хвилин мати погасила свічку
Валка готувалася в дорогу
Вони в директора музею професора Яворницького
Там сухий костистий чорт з жорстоким поглядом з бровами мов ламані блискавиці там геть звіряча голова щось булькате широкоморде волохате таке що ледь стирчать з заросту коротенькі ріжки сатанинські
Він не чув як бігла машина уперед бо все його життя та розбовтана каламуть думок тягнулися назад і безнадійно обривались у в'язкому минулому
Приїжджали вони додому наганявшись залюбки та досхочу Ганя цілувалась із Зосею приязно балакала тоді як на її душі лежав важкий камінь сміялась і жартувала тоді як до очей підступали сльози подавала їй хліб тоді як бажала подати їй камінь обнімала її тоді як була ладна задушити її руками
Він заєдно оглядався за ватагою Чепеля поки вона не зникла йому з очей в широкому степу
Нікому не вірить мабуть 1 самому собі Каламутить тільки воду на Січі
Дмитро і Варивон вогкими лугами підійшли до напівсонної ріки
Завжди і всюди його охоче слухали кивали головами зітхали тяжко чи навіть плакали та неодмінно наприкінці розмови усі благали вказати шлях до волі
Бабинськнй Опенгейм Росолімо все це відразу одпало
Льотчик Сіробаба запевняє що в той гарнізон куди переведено Петра потрапляє не кожен сірих та мурих туди не беруть і що Петра ти ще може Тоню побачиш в голубому скафандрі
Школа під моєю управою
І то ти наказую
Тату мені кісся треба змайструвати
Райко прислухався
До речі стишив голос прикинеш сам чи можуть там робити те про що питав
По водах багряних під небо багряне у вировища бурих димів заводських що поволі наближаючись огортають окутують його в багряницю вічності
Твоя правда
З цілою повагою доносили жандарми до староства Франко оре або Франко жне збіжжя чи копає криницю
Та що скоїлось
Вiн соромиться своєї гулi
Нарешті Кисіль добирається до полів колгоспу в якому головує Марко Безсмертний
З ніким не зв'язана нікого не має нікому —не потрібна
Щури
Так
От нам трапляється вчитель музики для нашої Насті
Є тiльки маленькi-маленькi знав що сказати писар
Але ж вона була навесні в Римі і в Неаполі вдвох із Сашею
На них війнуло запахом ряски тихим шелестом очеретів
Скажи там
Доля послала нам важке випробування а мене покарала за те що я злегковажив суворим знаменням
Мені лише човен витягти й дірку заткнути Може ще думаю і за Книшем устигну
Я не проміняв би одної моєї Марусеньки за сотні вельможних павичок
Поряд з ним ішли Якуб з Ісметом і ця трійка мов клином розколювала густі лави нападників
Постріл враз протверезив усіх
Тоді ми з дядиною по черзі бігаємо до воріт виглядати його розпитуємо перехожих чи не бачили отакої й такої машини і часто дядина каже
Постояв ніби хотів ще щось сказати і відійшов
70
Уздрівши здалека весь наш рід і хату він упав додолу і повз до нас кроків може сто на животі перекидаючись на спину і голосно плачучи від повноти щастя мов блудний син у святому письмі
Корови безгучно ступали по пухкій дорозі і їхні очі були заплющені
Ні ночувати тут будете
Вітер заглядає до мене рве листки з книжки неначе хоче перечитати їх
Це ж як вас дiду зрозумiти на округлому виду Федоренка здивувалися круглi обведенi темним веселим огнем очi
Перехрестилась немов збираючись у воду пірнути
Ага
І ти підеш
Говоре Диявол
Ось повезіте лишень і ви по знахурам то й вам таке щастя буде
Що ж ти на це
Куди ж вона піде тепер
Отже він напівлежав у понурій задумі як відчинилися двері й до камери вштовхнуто якусь нову людину
Там вона шастала поміж яток прицінювалася примірялася зажартовувала з крамарями була вогниста й швидка а тепер мовби притихла принишкла стала простішою домашнішою а від того ще милішою
Радий і сумний
Господи як я рада
Хай потерпить
Поволі стихли кроки
Тоді хапається за кишені здається він його поклав сюди
Певно десь вовка зачули
Вони страшні
Ступнула до Сулеймана і він простягнув до неї руки
Може якось буде
Як гадаєте чи будемо стояти тут і боронитися до остатнього духу заслонені хоч вчасти стінами чи волимо всі разом ударити на монголів може б нам таки удалося проломити їх ряди
М а р и н к а
Нас куме на свідків клич
Чорт пане чорт
И прочитавши Да воскреснет бог я успокоился духом прочитал снова акафист пресвятой богоматери Одигитрии и осенил крестным знамением двери окна и комын прочитал трижды Да воскреснет бог и отошел ко сну
Візьми простягнув мені пістоль я сховав його за пояс під кожух
На мить хана полишила відвага
Було село жили люди
Тільки без словників
Знав що і мати жива та побивається за наймолодшим за тим каторжником
Тут росла високі трава яка вже пожухла й буланий коник почав хапати її губами й хтось одразу розгнуздав його аби не порізав вудилами губи
Випадок поміг вирватися йому па волю з яничарського пекла хотів вивести за собою і своїх товаришів знаючи що може покластися на них і в добрі й у злі
Чи давно бачився з ними
На ось це тобі і дід подав гостинець
Убийте мене
Степан
Присяйбіг таке не скрізь і не завжди угледите
Навчився там у Вавилоні вискакувати поперед батька
Щось видно не виходило в них
Зойком тріпоталася скрипка жаліли цимбали чужинця якогось
Не роби цього сказала Галя Ривці
Зміна невелика Кульчек стане Кульчицьким
Так ли еще Иване
Вітай же нас ти з сонцем голубами
Азік свій борщ вилив у парашу
З султанського ложа подаровано йому в жони білотілу одаліску вже не така й радість як на Рустема бо це однаково що оженитися на білій корові
Певно що не пошкодить потвердив велет
Мовлять ваш князь хоробрий єсть
Товариш Жучок це тільки кіт у чоботях із жвавими рухами з бузинковим поглядом що ходить по бур'янах революції і як мураль тягне соняшну вагу щоб висушити болото
То був резон в усякім разі в тому що казав і як казав сол Антії чулось бажання примиритися знайти ту підвалину на яку міг би опертися здоровий глузд і відшукати істину
Фонтанка також здибилася взялась горбами тріщинами та ополонками
Слава капіталізмові який утворив для неї таку чудесну техніку сполучення людей таку величезну базу для вільної творчості
Непорадний вийняв шаблю і взяв її в зуби
Злую тiнь Еймундову покликати iз аду Кривавих ярлiв давнiх поколiнь
Нарікали й на сенаторів це вони курили покійному імператорові фіміам казали на те ми імперія не князівство і не земля імперія аби не думати про втрати казали у пас люду як у безбрегої ойкумени скільки треба стільки й наберемо коли треба тоді й візьмемо
Журба мене моя мати скоро з ніг ізвалить
Ти знаєш що я пережила під час твого першого заміжжя
Безглуздо було там щадити себе і сам ти переконався тоді дужий той хто не боїться смерті
Покутський розшукав на фортечні грати таку сталь яка варилася тільки один раз причому рецепт і сталевара з певних міркувань знищили
Ви вiтайте кожного ленiнградця i кожну ленiнградку чи працює вiн тепер над вiдбудовою свого улюбленця города чи спить вiчним сном благородною ленiнградською землею покритий
Отак бiля вiкна дружини i прихопив мого дiда останнiй осiннiй сон i простуда
Д и п л о м а т
зітхнув Тарас полегшено
А можна
В парках де вилась будлі-де стежка на сугорб або горб вона не виходила вгору а вибігала неначе вилітала
Годують з дня на день не знаючи що буде завтра
Вона вперше підгляділа свою красу пишну уперше серцем прочула свою вроду незвичайну
І коли ми випинали свої біцепси вони ж здавалися нам твердішими за оту рейку
Скрутимо в перевесло
Ажіотаж
Покійний господар дому селянський син Петро Папарук добрався до невеличкого капітальцю і став власником перонних кіосків по продажу газет од Києва до Одеси
Багато невільників одповіло що вони самі січовики й усі запорозькі степи та річки добре знають
Можливо що так ще й краще вийде
Прiся чiпляється за нього й затримує
Ну і чудесно
Гаразд
Ще б ні
Не в однаковій мірі
Раптом затемняючи світло нахиляється осміхнене бліде обличчя Олекси Слюсаря
І коли віз від'їхав на кілька кроків уперед Харитон крикнув
Вони були поєднані лише тим що дихали тим самим повітрям що їх гріло те саме тепло
Якби так лубенському полковникові впало на думку втопити Мустафу або голову йому відрубати тоді й їм було б амінь
Хлопці сміються
Чоловік вмить вихопив праву руку з кишені і виставив її наперед в руці блиснув на сонці револьвер
В тім разі не може бути мови про те щоб ці два розвитки йшли в одну ногу
Часто він їздив і в поле до косарів до женців гребців і возіїв балакав з ними записував од їх усе навіть слова мови
А в кого спитати
Обережніші втихомирюють
І навіть не знали чи вона його дістала
Як знак зеленої весни Котра ще вдалині Як знак що щастя сад рясний Даровано мені
І от ви сказали надзвичайна людина
Фуркнув припізнілий птах мабуть десь перечікував грозу сховався за пушкарнею
І вони всі втрьох чемно полізли закривати кватирку а я вийшов із курилки
Поки ви церемонились та придивлялись здалеку один до одного
Чоловік цілком байдуже діловито п'є пиво
Приятелі що коло оргбюро зрештою зам'яли дрібний прогріх
А коли повернешся із Петербурга то може і сюди в Полтаву приїдеш
З лютим криком кидались монголи від хати до хати вивалюючи двері руйнуючи плоти й ворота розбиваючи діжки і плетінки розвалюючи печі
I в очах у неї заграли недобрi злi вогники
У Лебедях став великий-великий а на ставу лебеді плавають
Коли б хоч не вмер каже налякана Маруся
Тільки ти козаче
А воно й показало свій норов коли ми вже тішилися добрим уловом
Розпитати вчителя про левосерого Беймбетові не вдалося бо їх швидко розвели по різних камерах
Бабуся і мати сидячи на полу почали клопіт коло одежин оглядають котра годиться про зиму котра ні
Паслося на осяяній сонцем леваді кілька спутаних коней вони стрибали посилаючи вперед зв'язані ноги і відганяли хвостами набридливих мух
Ми сучасні супруги
Мешкатимеш у мене
Крізь хустку вухо його почуло розмірені удари хвоста це був його рудий друг сетер Родольфо
Здавалося все це влаштовано навмисне світло й темрява фарба сорому й сміливість темряви знову світло й знову тремке бентежне чекання пітьми
Самоцвіт поволі підводиться і ступає до Крутоноженка
7
Сідайте самі за роботу та й ліпіть а я вам не дурень дався що сьогодні один брат одне бовкне роби так а завтра другий брат друге бовкне
Султанські посланці не знаходячи Джихангіра в Трабзоні добралися вже й до Амасії але молодий шах-заде нікого не хотів бачити нічого не пам'ятав забував що він султанський син взагалі був непам'яттю небуттям димом імлою примарністю
Завтра
Одна й та сама була в того Ісидора плотська мудрість що і ваші милості прихилила до марної славиці цього світу на гору високодумності попхнула й винесла
От і прийшов
Веди
Я тільки що з роботи і мушу вечеряти
Iде за тонваген перевдягатися
Швидше
Залізно неминуче
Сказився б
Ти знайдеш собі іншу не таку просту
Красна дівчина долі шукала гей гей гей
Ви з нею не зможете піти в театр або в салон на вечір бо скрізь вона
Он шибениця з гаком
Як сяє тоді краса вашого лиця
Плювать мнє на всю ету ваєнную жізнь
Збігалися люди як на пожежу дивитись а вертаючись додому від страху богу молились
Адже вас не на те роблять воєнними щоб ви в своїм царстві нівечили людей а на те щоб
Я чую хтось сюди іде
Не знаю не знаю стурбовано нервово потер він себе по голові
На чому грунтувалась його упевненість він і сам не зміг би пояснити
Хотілося кинути жінці колюче слово і одійти
Як ось смерком їде Кирило Тур а за ним десятеро запорожців у двір
Не їх діло боярине говорити чого пояснив Максим стараючись якмога втихомирити нехіть боярина до тухольської громадської ради
Тим разом обійдеться
Та вже ж десь перебуду
Ану не скавчи
То чудна теорема на яку ти мене прирік
Одну з цих сил він необачно показав народові і тим поменшив її стократно бо народ одразу її так високо піднесену й зненавидів друга ж сила тим часом лишалася прихованою і від того набагато дужчою
Гончий пес та й годі або обласкавлений вовк що на панський приказ своїх братів розриває
Далі на тлі неба круглі без хрестів бані вимальовуються колишній костьол теперішній антирелігійний планетарій
Ах ти ж дурень сердито гукнув Директор і поставивши Шурика на балкон вліпив йому потилишника одного другого третього
От ти кажеш син у мене до його горнися
А здобич з усього видно матимуть добрячу
Спочатку обшукав усі закутки будинку своєї бабусі
Одна за одне вухо друга за друге і в штаб
Він взагалі ні дітям ні Осеві ні Ксені нікому нічого не говорить
О л ь ш а н с ь к и й підводиться
В цей час у дверях появляється закутана по самі очі Орися і побачивши батька з тихим окриком ой біжить назад
Ану рідненькі потягнув до себе віжки і коні рвонули з новою силою
Означати мало чоловік сердечний душевний
Сідайте вказав Тарас на ліжко
Тут поряд я ще кріпаком шість років жив працював і вчився в одного маляра
Та тут чудно якось промовив він немов справді наворожено
h1 Казка про правду та кривду h1
Скіпки тріски солому клоччя послідовність у переліку горючого матеріалу відповідає порядкові в приготуванні вогнища
Проте від допитливого ока Андрія не заховалось що курити Степан почав тільки цими днями хлопець скривився ї і після затяжки довго відкашлювався аж з-під довгих чорних вій що зовсім закривали очі викотились сльозинки і Степанові хотілося розповісти про зустріч із Дмитром Тимофійовичем одначе давши слово стримував себе і трохи зверхньо слідкував за найкращим учнем п'ятого класу
Це прийшла наша смерть зауважив спокійно полковник
Духота така повпрівали
Шибеником називає вуйка і прямо каже що коли тато мама й він в той бік не дивляться то й він не сміє інакше поступати
Знову заболіло серце
Я ще не маю чого розголошувати
Заберіть мою хату мою садибу мої грунти
Прагнути тільки до поголів'я
Спробуємо не згадувати її хоч за вечерею
Господар будує дім щоб пожити в ньому
Тетяна виходить по хліб
Я так их люблю
То коли вам так треба хіба я не справлюся за вас мовила боязко Христя
Сміливіші кинулись на козака та голіруч нелегко було його взяти
Тому й розбивав їх наголову виходячи з одного принципу Чи це добре державі
Нема баби
Сторожа оглянувши А н д р е
Бісової віри не стрілятимуть же вони в народ
Одягайтеся Ларисо Петрівно
Дай себе обняти І розцілувати Що воскресло в тебе в хаті Серце моє мати
Хоч ти розсердишся на мене хоч проженеш від себе хоч не звелиш ніколи на очі попадатись а я таки тобі тепер договорю що учора хотів сказати
Але ті більші
Вона ж не була дитиною їй було вже двадцять років не була ні глуха ні сліпа
Та які ви лицарі
Та до Січі ще добрих п'ять верст
Треба покінчити
Між табором і пасовиськом ліс та й вода поруч усі три галявини виходять до чистого й прохолодного озера такого потрібного всім і такого жаданого після походу
Як видно нам з тобою не доведеться по-людськи жити
—Я зроблю так як наказує візир урусів
На ниви в оселі в медуші
Гроші Леся з великими труднощами дістала
Пояснюй
Він узяв вудку проте за старою звичкою вирішив закинути ще раз на удачу
Дівчатами говорить він не журиться
Оката гримуча змія
Гляди чи не Марко в голові в неї
І які з ними води та переводи коли в кожного своє лихо
Не перестає
Мар'ю наче хто ущипнув за серце
Чи міг я відмовити
Невже ви виходите заміж здивувалася Марта
Капець зціпивши зуби цідить Ігор Дмитруха Сьогодні не будемо псувати собі Новий рік а завтра підловимо і дамо йому так щоб на все життя запам'ятав
Бо й справді
Душа чує шо вже вмру коло серця п'ялить так п'ялить що й не сказати
Ігор підвів голову і на узвишші побачив Кончака що в своєму бойовому обладунку так як прибув з Каяли сидів вивищуючись над іншими ханами та баями на своєму гарячому коні
Я проведу вас до нього але спершу зайдіть сюди він показав на бічні двері
Заходжу я до Петра Івановича
А батько простудилися ще розтавало а в їх чоботи дранi ноги крутить
Тимчасово покинув він і писати
А як був один соплі по щоках розмазував
Цей хліб згорить а на прийдешній рік знов у його буде повний тік хліба промовив Джеря
Ліхтаренко
Господи скільки тої крові вже пролилося хитає головою Соломія
М'які тіні стелилися їм під ноги
Скинь сорочку
Але душа моя почуває велике лихо
А коли попаде в прогній то не вийде
І ось перед ним Дніпро-Славута невгомонні пороги острів Хортиця
Стасюра не міг на те сам нічого відповісти
Сержант Горобець
Коли так то й так подумав він і махнув у думці рукою
Здається земляки а виходить
Що
У мене й без твоєї свині хватає всяких клопотів
Він трохи побоювався що вона скаже назавжди
На сірому небі показалось блакитне озерце
Та куля в пана Сулятицького не влучила
Згадував тебе не раз
Чому мертві не можуть крізь сон важко дихати і говорити
Мустафа дотримуючись свого призвичаєння жодним словом не згадував про Хасекі так ніби її зовсім не було на світі а про султана зронював недбало Той хто лежить під жінкою вже не мужчина
Ну і жалкую що зарання погнався за власним будинком він гидотний найбільше одірвав мене од людей і колгоспу
Ну годі Роню ні до чого ми з тобою не добалакаємось
І соромно мені вам зізнаватися що повстав я проти шлюбу
Баба говорит что ангелы с длинными белыми крыльями Господу служат
А де ж Волох заспівай лиш Нам старий кобзарю
А мамочка товстий мордатенький здоровань років дванадцяти одвертає кирпу і кривиться не хоче
Як нам з ними стрітися
Десятки стальних цівок зловісними очима вп'ялися в натовп
Я давно кажу що тільки в Січі і вміють житі по-людськи
Рудий геній так його прозвали на курсах рослини знав чудово знав усі їхні таємниці розселення та розмноження Мальва збереже на все життя теорію подвійного оплодотворения окремих видів якогось професора Фінна яку перейняв Журба на курсах у Білій і читав її тут з винятковим захопленням серця ж жіночого Рудий геній не знав боявся гадаючи напевне що воно облаштоване зовсім не для нього не для таких теоретиків як він а для мужів практичних
Ольга насилу всиділа на стільці
Я Не смійся
Князь один йому належить чинити суд i правду
І почала розпікати і почала
Я тільки екав і досадливо махав вільною рукою
Ну да ну да
Верещака
Усі були й потомлені й змучені
Не всякий зважиться стати на сторожі правди і заступитися за праведних
Готовий
А до нашого щастя тільки колективна праця приведе
Вийшов і почув що недалеко в деревистих бур'янах шумить
Це перше
Часами кликала матір душила її в обіймах великі чорні очі благали чогось чого мати безсила дати їй
Княгинюшко наша
А дулі з маком не хочеш
Чи не спробувати поживитися тими гарматами що бухають з лісу
Ви й самі навмисне її здіймаєте збиваєте хмарою де пройдете коров'ячі роги потонуть у розпилюженому теплому золоті заходу
Тремтіло полум'я
Вийшовши на подвір'я він накинув на двері гачка й подався на вулицю
У Федора назбирано вистачить на кооперативну квартиру
раптово і різко
Невже є яка подібність
Моїх
Ніхто того не знає
хтось кричить
Еге ви хлопці заблудились в лісі
А ось я
Він появився аж тоді коли зала була цілковито заповнена і був дуже спокійний чи може здався спокійним
Тут голова підняв очі од папірця пошукав ними Степанових учнів у натовпі і сказав Ось і Льонька в нього вчився і Ратушний Микола і Гузій Олекса без Степанового совіту не обходився як яка несправність правда ж Федоре
Сусіди далеко
Ма-мо
Звичайно ж в цілому вони освіче-ніші ніж були ми а точніше напхані інформацією але конкретних знань у них обмаль
Папа римський Климент який не міг випросити в Європі жодного воїна для допомоги угорському королеві тільки й зумів що послати своє благословення і зрозпачений король був вимушений довіритися духівництву бо дворянство покинуло його а може дворянство покинуло його тому що він віддався духівництву
Чув
А я ніби пішла в маґазин
Я іноді буквально задихаюсь од щастя говорив він далі скидаючи з кручі камінці й зовсім не помічаючи що його розмові бракує елементарної послідовності
Чи й ти так сумуєш за мною як я за тобою
З вами
Вони були певні що Валерій як більшість закоханих і вірші потайки пише виливаючи почуття ось цій своїй Беатріче ще не розповнілій тоді
Життя в Україні підневільних селян було жахливим адже вони як свідчить Боплан змушені віддавати своїм панам усе що тим лише заманеться вимагати
Чи хороша моя казочка
А дивіть на Шевченків малюнок
А очi в Юхрима такi що в них i смiх не може засклити потаємної злоби
Важко сказати
Події надто ж лихі мають властивість повторюватися навіть збігаючись притому в часі
Вчорашнє страшидло встало перед нею уразююче та люте
Турок позіхнув все ще обмацуючи чіпким поглядом молодого панича Ляхистану та зняти з покупця більше вже не було чого
Доки їхали Поділлям усе було більш-менш гаразд
Вона сказала
А что выйдет из того если мы презирая обман перейдем сюда открыто с Дорошенко и начнем приводить к присяге Левобережную Украину
О'кей
Отой пам'ятаєш що перечепився через поріг і впав
Думка вірна
Ви що ж Хаєцький тушуєтесь гримав Вася
А коли хочеш то й брехать почну для тебе
Мабуть побігла на вулицю
Великий командир Троян
А Чарнецкий тем временем навел на нашу бездольную Украину татарву и бросился усмирять непокорных продолжал Богун
Несміло взяв козак сорочку і надягнув
Сли мене та
Хворіли
Твій любий твій суджений
Ти давно у мене це заслужив
Тепер тільки фото його в чорній рамці висить у материній кімнаті і весь замок поник у жалобі
Чуєш ти милий
А він прийшов на гору знизу
Я не пригадую такого випадку щоб він розгубився не відповів на будь-яке запитання
Та ба
Чисту правду кажеш ще дуже свинуваті ми чоловіки
Я я сам
Чарівний світ-всесвіт
Ну що ж він готовий доповісти про поїздку
Поволі й сильно билося
Хазяїн стояв ніби стовп
Чоловік насторожився
Та ти викукни зозулько на світ божий
Василь Леонтієвич
Нехай буде й так а ти одчепись од мене бо я діло роблю говорив Мірошниченко
Кудись летіли разом ніби сам простір рушав відносячи їх
Та ба
Збунтувався старий
Ти вже півроку на Запорожжі
Уходітє товаріщ сказав до Коті сивий чоловік у білому халаті з-під якого на плечах твердо виступали погони Зачем єму він кивнув на мене все еті ваші новості
5 Еней ізбувши сучу бабу Якмога швидше на човни Щоб недала Юнона швабу Що опинився б в сатани
А оброчні гроші де
Ні таки стогне
Стій
Ти мене чорте стрілою у спину поцілив каже Павлусь
XIV Споглянь он козакам-вовкам туркеня Червінці роздає в ім'я пророка Не оскудіє милостива жменя Прибутками з Заходу і з Востока
Зустріч з Морозами
Треба лише напоїти в ручаї
Один бурлака вгледів одчинені двері догадавсь де подівся Бжозовський і почав дертись по дверях на горище
Що з того
Але нема вже сили в кленовому листу нема вже життя в нього падає кленовий лист на землю i затихає
То відколи Анастасія Степанівна виступає в нашій школі знавцем красного письменства зокрема поезії спитав я директора
Під стінами тулились лави на покуті під образами великий стіл застелений розкішним обрусом і кілька глибоких зручних крісел
Ми діємо
В одну мить розбилися рожеві мрії розлетілися як порох на вітрі виплекані на далеких дорогах чужини в безсонні ночі боїв і походів гарячі надії на щасливе життя з коханою Златкою
Були наші нема наших була Радянська влада нема Радянської влади
Ха-ха
Заховувались нерухомо хіба що жували одностайно
А чому вольну зробили далеко
Але Палій заперечив Якщо за Мирона вимагають викуп то кожної днини до вас можуть завітати непрохані гості
Поки ми здужали робили вас усіх годували до розуму доводили а як постарілися то невже ж ти доженеш із хати щоб ми з торбинками пішли попідвіконню
Їж синку їж
Поки в мене в таборі козаки да гармати я ні про що й гадки не маю
За ватрою в нетрах було тихо і поночі хоч в око стрель
Не лише розмови а навіть погляди бійців прибирали якогось цнотливого виразу
В діда спалахнули страшно циганські очі і піднявшись він погрозив вдруге п'ястуком і бичем
А п о л і н а р а
Встилайтеся
Та це ж Славик
Буря ірвонула віконницю одчинила її з усеї сили хрьопнула нею об стіну й страшно гуркнула
Це гукає худобою Дениса Ивановича возити того хто супроти царя
Але перед тим як благословити молодих вона одібрала-таки в нареченої шинель із словами
Потім складають зброю роздягають гуцульське вбрання і залишаються в своїх військових мундирах
Пішов своєю дорогою
Відірвалась рука від квітки на мить застигла джміль полетів на інші квіти
Камінь добувати твердий як алмаз щоб іскру давав як агат
Вона така рада новим знайомим
Веде її обнявши до скамейки що коло столу
Пробуй ще годувати може їстиме
Не сподівайтеся владо мирська королі і всіляке начальство і кожен послушник римського папи бо з вами православні не хочуть ні в чому погоджуватися і папі поклонитися не забажають
Молодий Радюк провів очима сонце до останнього променя і задумався
Тоді писар сплюнув вийнявши з рота череп'яну люлечку і дивлячись у землю буркнув
Як так то так каже сотник
Напишите мне о вашем приезде в следующем письме И я буду иметь благовидный предлог отказать Михайлову от квартиры
Пся крев прохрипів Потоцький і велів ставати табором у полі
На сонці відполіровано блиснуло її сите розкохане тіло
А відтак почастую її поличниками то вправо то вліво що земля зігнеться під її ногами та й в очах почорніє
Такий удався чоловік
Худобу мав поле
Сяде біля перелазу що відділяє садок від городу покладе важкі напрацьовані руки на коліна зустріне її темними сумовитими очима
Вони рушили в дорогу
На його честь зараз же заграв джаз
Ой що з вами тільки тепер побачив кров і припав і батька
Поки гості всідалися Кончак стояв
Я радив уже хмуро озвався на їхню речницю
И полные права и господство греческой веры и шляхетство и равенство на сейме и свои войска свои русские академии школы своя монета полная независимость даже сношения с чужими державами одним словом своя русская Речь Посполитая
Готово
Перед нею ворушилась темінь навкруг неї снував чігі кий острах
Было раннее летнее утро
Але ж вона вагалась не насмілювалась боялась
Встань звеліла йому Роксолана
Побережи своє життя Ти чуєш третя пролунала
Махнув рукою
Чоло і лиця бронзові очі ще синіші пружні з гострими скалками погляду
Ви все гнівите бога та сатану звеселяєте а він мабуть од радощів аж танцює
Те саме й з Романом
Ото я був би радий якби ваше свято не вдалося
Стривай стривай
Ми йшли стежкою мовчки у густих лозах
З дня на день очікували чорних клобуків хана Кунтувдея що мали прийти з Росі
Бо мені по-перше було тоді вже немало років по-друге треба було мати вокальну школу треба було вчитись на що потрібні були великі гроші у мене ж їх як у жаби пір'я
От трiпло
Нема чого сидіть
То телепень великий і падлюка ще більша а цей ніби поряднішим був
Ти радиш чорта не гнівити і богові догодити
Ось уже колiном на плече став уперся руками об голову
Пан Крупяк знав що-небудь про це
А що може бути головнішого для простого чоловіка аніж лицезріти свого світського чи духовного повелителя в одязі який відразу засвідчує хто перед тобою
Кулішиха Ганна Барвінок глибоко зітхнула похитала головою
Хто їм так усе добре зробить як я
Е до чорта тепер всяких вибухів махнув рукою Дев'ятий одходячи від вікна і тим нетерплячим різким рухом мовби одразу відкинув розвідників кудись у минуле перевів у розряд тих про яких більше не говорять
На печі сиділа розперізана з розбурханим волоссям у сорочці скулена Марійка й співала
Що
Хвилин через п'ять перед Дмитром Івановичем і гостем стояв тесляр в полотняному фартусі зі стамескою в руці готовий виконати будь-який ремонт вітрини
Слухайте маю до вас пильне-пильне прохання
Жар
За хвилину його невелика ставна постать сховалася в гущавині зелених кущів
Він виріс на чужині його душа
Але це звичайно сталося випадково
Венеція Париж
Знайшли обідраного мов жебрак і п'яного і разом з тією самою князівною
Увійдемо в край чужий невідомий нам між народ котрого не розуміємо
Досі ще не схожа була на матір султана Сулеймана
Тодi все
Не слухала моїх річей То її послухай
схопивсь за голову Варфоломій
Султан підставив свою всемогутню руку захищаючи голови найближчих йому людей але повинен був пожертвувати іншими
Три запахи він розрізнив різкий чоловічий від якого йому аж у ніздрях закрутило і два м'які один звичайний а другий такий що очі його засвітилися жаринами
Д і д з ц і п к о м. Авжеж чудо
Розібьє нервову сістему і звичайно цілий світ йому сама тюрма
Микола прийшов до воріт і сперся на них похиливши сиву голову та оглядаючи подвір'я
Весело зашуміли бори наче пісню свою лісову заспівали ніби самі до бою готуються до переможного бою а з того шуму з тої пісні чути
Сатана перемагає Майбороду
Ковбаси зосталося мало й позад мене спалахнули голоси Давайте по півкілограма не більше
Хома
Ти говорила що з Орядином
Йому пощастило
Миколка обвів його очима і сказав
Вологою з лісу потягло та мокрою глиною з круч
Кристали потрібні для фільмів спеціально будуть вирощувати
Динамо Київ Торпедо Москва
Ось хоч би стоматологічний кабінет де я працюю
І Ван-Гехт постановив собі скоро приїде до Дрогобича розвідувати боками чи не дізнабться дещо про Шеффеля
Упало щось важке на землю і все
Словом щось почалось
Кончив куплет он выпил остальную водку взглянул на собеседника и выразительно показал на шинок
Хто
Він такий що може навпаки аби не подумала чогось лихого й допомагатиме
Ми стояли червонi мов два помiдори
Боже мій яка юрба
Ідіть сюди до хати гукнув Пацюк на Лушню з жидом
що в блаженнії хвилини грішну скорбну людську вдачу ущасливлює безмірних райських розкошів чуттям
В чужу могилу скочив наче для нього копали
Вiн зламає нашу автономiю i запроторить наших владик i попiв в свої льохи в котрих вiн карає муками своїх духовних
Не завжди вони зможуть допомогти вам
В'є в'є закричав Гершко і натягнувши віжки замахав руками наче зляканий птах крилами
Треба з'єднати всі сили й змусити Францію залишити переслідування англійської торгівлі
З якого дуба
Затуманеними очима дивився на купу головешок і ніби бачив сумні заплакані очі матері Златки Стехи дідуся
Він підвівся з коліна
Макс обережно йде за нею й увіходить у невеличку ложу як у театрі
Тобі зле
заскреготів Тарас зубами
Нарешті різьблені губи темно зворухнулися щоб випустити два коротких слова
Я джерело багатств найбільших в морях і надрах не вміщусь
Невже з Грицем порвалося все ще не вірив словам Марійки
Моссаковський почав дрімати
Тепер Людмила в мене уже повна комсомолка
Дочка народилася зразу ж за порогом на підлозі тільки-но мати встигла той поріг переступити
Люди Гасан-аги виявилися зовсім чужими там де всі місця роздавалися вищою владою і волею
Від них же знаєш як вимагають оці самі як його інстанції
Що ж молодиця як молодиця їй аби люди аби послухать та свого докинуть
Зрозуміли
гукнув одімкнувши замок
Привезли замерзлого до сільради склади докумеят ітро нещасну пригоду належним чином заактували і мольберт і фарби що їх мав при собі Худенсиик і энаидеду в нього біля самого серця нашу тернівщанську Мадонну було її потім передано до міста і там десь серед тисяч експонатів у сховищах у запасниках загубились її сліди
Дерева змовники
Наталя Олексіївна лише красномовно глянула на нього
Сьогодні в нас день загадок спитав Тарас
А ти й повірила
Батько Софійчин тієї осені новів один з останніх ешелонів на схід повів уночі тужливо прокричавши гудком на весь степ
Працівники музею з великою любов'ю зібрали матеріал про життя наукову та громадську діяльність Яворпицького
Моя праця хоч і без ясного характеру про те все не менше цінна як його хліб
Хоч і молодий а голова прошамкотів дід Шевчик блискаючи єдиним зубом
Г и р я знов
А там у степу де не виду з-під землі скрізь сонце
Тільки б не ці муки не це мордування
XX Мене сватало два женихи
Анкета чиста без жодної плямочки
Колись їздила в Крим
От дурна
Яке сало в піст коли є для приварку гарна конопляна олійка
Ні хай уже цього разу лишуся я просто льотчиком
Надія не вмирала проте небагато було й певності в голосі радників що повернення станеться
Ну а про нього вже й говорити нічого тепер коли його вітали з дороги він не буркав собі під носа як раніше а знімав кашкета й повагом розкланювався як великий майстер
І не Україні одній я належу
Хома виструнчившись якусь мить поїдав майора очима намагаючись вгадати настрій начальника
Будете майструвати будете ткати для мого двору килими а я вряди-годи буду заїжджати до тебе коли моя душа забажає тебе
Гатило дививсь на неї таку схвильовану й любу й теж не наважувався підійти ближче щоб не злякати необережним рухом те тремке й щемливе що витало й над ними й між ними й у всій напівтемній спочивальні
Вони йшли між високих похмурих дерев поколихуючи гіллястими рогами
Правду кажу
А он з-за гаю виглядає
Глупості говорите
Не чув як поздоровкався тільки сильно врізалось голосне
Голова їй зав'язана мокрою хусткою стомлено говорить Дітоньки
А що вже щира на вдачу та не потайна то й сказати не можна
А двері в залу ще зачинені
Іду мамцю
І як ударив по столу здоровенний Патроклів кулак парубок ураз так і кинувся й скрикнув
Важко зітхне вертається до школи
Перед тим якраз дощик пройшов що не покладу а воно тільки тліє
Коли коли
Хтось із ночліжан запалив той вогник тремтить він у чистому полі поміж стернями наче далека надія
О цього цвіту в повні руки набирай
Розбившись на дві групи розійшлися тримаючи одначе певну віддаль щоб не губити один одного з поля зору
Тепер того листа сам чорт не збере докупи ніколи в світі
Це не відповідь
І його труна Нам обривала руки молодечі
Краще за бідного піду і буду в людей на видноті свою дитину високо на руках носитиму бо створена я сеньйоре Антоніо для того щоб мене бачили і втішалися моєю красою
Дочутилися підвели відповідай
Довго він тут чи коротко про те не знає
А я люблю спокій щоб в хаті було тихо
Бажання нічого не робити й ремигати вище й дужче навіть за страх смерті й лютої кари
Ходи не ходи а корови вже не бачити ні тобі ні мені
3
Старий Радюк продражнив її Макухою
І стала Чайчиха плакати сильне і мати плаче
П е т р о. У вас вiдсутня логiка
Систематизацією ми довели світ до того що далі відомого не рушимо
Протяг
16 Х 19 45
Юнак з ґальорки
Пішло життя коромислом
Глянув з-під ока на гостя і на його чуру але питатися не смів
І це знамення є плід тих-таки Петрових убивць адже Петро начальствував не зовнішньою владою і силою над послідовниками своїми і віруючими в Христа але владою духовною тобто безсумнівною вірою конечною убогістю смиренням терпінням хрестоносного життя і вседушною любов'ю як до бога так і до ближнього
Вони і до світу не скінчать
П а н ь к о. Бомага з повіту прийшла з усіх церков речі коштовні забрати чаші хрести золоті обще срібло золото
А розбійник розтрощивши колоду відійшов геть сів на кедрині і смакував горіхи
Поет невміло цілує дамам руки вітається з чоловіками
Після цих подій Павло зробився ще мовчазнішим
Ану панове мовив він обертаючись до свойого товариства
Побачивши на стіні дзвоник А цей дзвоник певне проведений од сторожки
А коклюшу в мене й не було то я просто на ковзанці застудився от додав я до своєї історії щоб Адам не переживав за мою хворобу
Яків звичайно лежав на своєму розхитаному не тюремного походження залізному ліжку з руками під потилицею очима втупленими у сіру стелю слухав ті слова і вперто мовчав
Зате чаюємо з Едиком весело я розповідаю йому як неотесаним селюком приїхав до Києва як з такими ж селюками пішли до ресторану щоб довідатися що це таке як поодягали складені пиріжками-пілотками білі салфетки які стояли перед нами на тарілках нас спровокували білі кокошники на головах у офіціанток
Порався по господарству з батьком у клуні зерно точили на решето на продаж у неділю ярмарок у Щербанівці думають коняку купувати
Його попросили сідати за стіл
Та й не великі скарби були там у мене кілька сорочок та спідниць дві та ще там якась юпочка та кожушаночка
Світало
Вскоре после Николы возвратился Никифор Федорович из Батурина от Прокоповича и к немалому удивлению своему увидел он недалеко около школы порядочный кусок земли усаженный фруктовыми деревьями и в нескольких местах кучи хворосту и кольев
Ні брешу не пішов а полетів
Я сказала що це йому просто здається бо почуваю себе цілком добре
Дослідники вважали його втраченим
А не можна буде обминути прислухайтеся до матері-землі
А на самій горі
За чорними хмарами з блиском ударами за чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук
На однiй з веж були великi мiськi дзигарi що теж згадуються в п'єсi
Латками не світимо
Ступаючи босими ногами по холодному споришу Лаврін нечутно підкрався до постаті яка тримала коні притулив до спини пістоля й сказав
Нарада
Доведу тобі
Багато передумав я за цю довгу-предовгу ніч і став ось на якій думці коли із роду Волоті хтось і завинив перед богами то той хтось насамперед я
В хаті вже набиралось гостей за столом знайшлось місце й для вас та хоч як ти витріщався по хаті не знаходив молодої та молодого
Холод для нього ніби віха котру весь час переносять і ставлять попереду
Після того Асланові дано було спокій на три дні
Обернути її в ганебну моральну руїну розчавити й знищити те що називається людською душею
Навезла в Київ нашого хуторянського добра обізвалась Галя
Тим часом потроху світало білі розпочали нову атаку на плацдарм Чубенко бачив як підтягалися резерви під захистом танків та панцерників і маленькі чоловічки вибігли їм назустріч з окопів вони бігли просто на танки падали і знову бігли таких не злякаєш прошепотів Чубенко і його серце сповнилося великою радістю та ніжністю до бійців
-Та нi як тiльки тебе побачив пiдсмiюється Петро i очима проштрикує мої чоботи
Й інші тебе поважають
Відпочивав там по ловах у Звіринці тримав найулюбленіших підложниць також на Берестах коли ж занедужав зібравшись іти на непокірливого сина Ярослава теж заліг у своїх палатах берестових сподіваючись на скоре видужання але вже й не підвівся померши від кольок в боку або ж від божого гніву
Та ще може терміново проектує павільйон для всесвітньої виставки ти ж казав що він мріє про це
А щоб ти була здохла зануда проклята-окаянна-анахтемська
Зі степу було видно а тепер синява морська зникла за сипучими барханами з молочаями та будяками що тільки й ростуть в цих пустинних місцях
Туглій розпатякався
Марта Кирилівна тільки рукою махнула і встала
Пішов ледве попрощався коли се бувало
Перед Златкою і Стехою Яненченко на мить запнувся
Прогнівили ми Господа милосердного
Та й скiльки його нарвав
У своїх речах які тим чи іншим способом відштовхувались від назвемо тепер це життєвим досвідом Целіни Зигмунтовської і тут витримана ця лінія до кінця
Вiр вiр їм моє серце
Не катуйте
Собеський наказав відвести військо в поле на півтори милі од міста і там став табором
Спихальський сипав прокльони і лайки
Вместо раненого полковника принял над крепостью начальство пирятинский сотник
На тумбочці стояло кругле дзеркало він мимоволі подивився в нього
Максим Валер'янович задумався на хвилинку
Не знаю
Твоя мати і після паузи подумавши додав Мовчи
Макар глянув на його з докором зі-тхнув
Ніяк не міг 'збагнути чого хоче від нього цей всемогутній чоловік
слово що будемо робить
Спіймали її раз та й укинули у ставок
Мало-помалу в його голові вироївся здогад
То-то зрадіє матуся не сподіваючись її бачити
Грудь ее высоко подымалась
Дякую за ласку й довіру
Вштовхнутий у двері він обіперся об одвірок плечем і стояв як зацькований вовк бігаючи бистрими маленькими очима по всій камері
Чи не пішов блудом лисячим ставши турмами при Дунаї
Поквапом збираючи свій мисливський реманент будуть кривитися від головного болю труситися від ранкової прохолоди і стогнати
Йон
П'яна вона подумалося мені краще б піти звідси
Поганяй старий
Провідаю стареньку
Супутник рятівник людей які зазнали в морі катастрофи чи іноземний шпигун
Але дарма Маню до того часу може вже й я з якоюсь частю своєії праці упораюсь
I тож-таки що хазяїн знавши мою чеснiсть посилав мене не за великими дiлами по маленьких ярмарках а пiсля хрещенiя послав уже i дальш i я тiльки що перед празником оце привiз йому не малу суму грошей
Ходімо хлопці кажу додому в готель що ми голих не бачили хай без нас розкладаються і загнивають кляті капіталісти
Їх сколихнуло від цієї взаємної відвертості Оксану через те що мати говорить отак по-дорослому з нею а Галю через оту доччину наївну й трохи смішну серйозність
Сільський старшина сивоголовий поважний дідусь висунувся з натовпу і поклонився в пояс
І хоч того ж таки дня Мортко сам голосно регочучись признався перед Матієм і перед другими робітниками що се він викрав касу що вона находиться в далеко безпечнішім сховку у Германа і що хто хоче най мя йде скаржити то ще сам піде до діри за недозволен складки то від сього признання не полегшало Бенедьові
Але якась сила знову прикувала їх до гармат і тяжко заворушились осідаючи мертвотні чорні жерла націлюючись на самохідку
Їж дітинонько їж бідо моя
Гніздо мостили вони високе й розкішне
От тобі за це на чай п'ять рублів
Ночви розпарилися запахли вербою в кутку від пари заплакав Микола Чудотворець
Серце віщувало їй він не погинув
Якщо я щось зрозумію
Зося ніяк не могла їх полічити
Забула сердешна на той час і стид і дівоцький сором затулила йому хусткою глибоку рану а сама так і впала на його плаче голосить серденьком називає
О боже навіщо ти засліпив мене
І не просто в Крим а в Ак-Мечеть до самого Газі-бея
Ні Осман твоїм великим Саном не жартує П о л о в и н у власті й сили Він тобі дарує
Я буду твоєю Орися обвила його шию руками
Політаєш
У зв'язку з обставинами операцiя на один-два днi вiдкладається
Ну от ба а то брикавсь
Пас
Тоді почали придивлятися в камері до кого подібна намальована особа
Слухаєм слухаєм
В його душі заворушилися і хвилі великодушності і хвилі остраху за свою парубоцьку волю
Знов Кгррасная агррмія
Зате ж і народжується боягуз тричі
Подобається кажи
Не з того боку певне танцював
По тій мові прибульців привітав Фабіян із цапком забравши з возів повів на червоний пісок
І грошей додав Степан
Кричали з сіл півні і тремтіла горіла буйна земля
Ф о к а Е нi стривай коли ж У бондаря такi бач молотки
Лаврінові діти прибігли в хату й дали знати бабі та батькові
Світозар сказав
Ви на мене Кармелюка
Ради мене
Скидан змушений був табором стати
Вам нічого не розповідали про мого листа
Чого ж я діду ліберал і попу рту ніст
Он он показала дітвора
Комашко попросив старих Навроцьких покористуватись вільним часом вакацій їхати в Кишинев і справить весілля
Двох для більшої певності
Не плач не журися
Слово повите любов'ю гнівом і материнською ніжністю
Оркестр закінчив грати і тоді почулися далекі кулеметні та гвинтівочні постріли
В таких хвилях була би вона найрадніше з сорому та лютості в землю запалась її донька
Прошу до нашої господи просив старий Стеткевич Виговського показуючи на одчиненi узькi зверху закругленi дверi неначе видовбанi в товстiй стiнi як у твердинi
Абдурахман псякрев не дасть тобі жити друже мій укоханий
Якась вища сила розпорядилась по-своєму їхньою долею
Що в тебе у мішку
Але забуття це зрадливе якесь поверхове воно бо й зараз резонуючи на чорний тон невпинно спливали йому згадки про кривди що він через життя своє вчинив
Ще нібито й говорив тій дівчині
Як недавнечко ще раділо її серце коли вона придівала їх коли вони мов вилиті обхопили її ногу і невеличкі а хоч би де придавили
Він поклав руки в кешені і здавив у несподівано дужих м'язах своїх пальців зручне держальце револьвера
9 І що такеє Турн за свято Що не вважає і тебе
Що робити
Земля наша не на те щоби по ній вічно орди грасували
От
Я вже сам займуся допитом і карою
Та ми он з нею гладить Генрик Адамович чорні косенята дівчинки балакали читали
Він був стурбований бо цьому планові котрий йому дуже подобався супротивлялася вельможна пані
Мені біля жінчиного боку не доведеться воювати
Довбня став прикро глянув на Проценка запитав
Ой
А н н а Той лицар наречений Долоріти
Непогана справа що й казати
Не видержала й Христя сон не сон а якась утома почала її розхитувати закривала заплакані очі
Але він уже знає що й до чого треба зробити
Юрій Олександрович чудово уявляв собі як розподілятиметься його майбутня доба в подружньому житті добре знав у якій кімнаті він тут житиме навіть прикинув уже як розташувати в ній свої книжки а проте нехіть до кардинальної зміни звиклого оточення ввесь час його стримувала
Я у всьому винен
Денщик говорить що пан комендант з дня на день молодіє клімат Росії сприяє його здоров'ю
У грудях росло невпокоєння тиснуло на серце й муляло в животі
Хай Господь їх у жертву прийме може якого гріха простить
Марусе ізмічаєш
Так трапилося
Мабуть забракло їм шинкарки
Мелашка неначе на світ народилась її не допікала тут ні свекруха ні свекор ні Мотря
Велій болярин уперше нагадував йому про їхні далекі мандри й про молодечі подвиги в чужих землях
Ви хочете
Заведеш мене до тієї церкви сказав Іван
Таких лічних дел по службі від нього не вимагалося але він запровадив їх від себе гордився ними записував туди все що йому було відомо про тих людей яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими
Як не посватаю
К о з е л і у с Я наказав щоб варта пильнувала Хатину цю
гукаю як то кажуть на повну катушку
VI
Мартин
Наказ головнокомандувача князя Ромодановського
Вон
Здається таке усі очі промовляли дивлячись на старшого брата і з такою думкою спати полягали
Ми зіпхнуті в сутінь у тісняву
Городами дійшли до школи і зразу ж зустрілися з Анастасом
Писар сіда за стіл
Так так усміхнувся Найда у Лебединському монастирі справді гостювала дочка російського магната нашого заступника а опріч того й підданця великої цариці що простягла нам свою державну руку
А с я засмiялась
Як прийшли на місце о. Дем'ян зачинив двері щоб їх хто не підслухав і каже
І зарані знаючи рішення бюро я вклав руку в кишеню піджака що біля серця
Я гребонув раз ще раз намагаючись робити це якомога красивiше i хвацькiше хай бачать як я вмiю
Сватай Олену Головківну
Турецькі мубашири забирають на ринках у татар усю здобич
За місяць заручини
46
Це вогонь що у серці земному палає думкою Лартиною лише
У Царгороді султан звелів грецькому патріархові сплатити за реліквії дванадцять тисяч дукатів коли той не хоче щоб їх було кинуто в море
Окремі з партійною печаткою переступлять сказав Мирон Данилович
Попаде
С к о р и к подойдя удерживает Одарку
Знайдуть другого та й пришлють сказав писар
Карл Маркс
Чудернацька наша історія
Вона приходила до мене тінню
Така прикрість
Стара швидко вийшла
Настала мовчанка
Маєте гарне мешкання
Дайте йому дорогу
Багато я думав про це ночі не спав а помста не давалася мені в руки
Приколисаний чарівною тишею свіжістю води і лугу Тимко був настроєний на думи і згадував тепер тільки те що було близько його серцю
Та то ми чули що у вас гарна дівчина є а у нас парубок теж неабиякий та може би пан біг допоміг їх вкупу звести
Чи сам заріс темним лісом
Так скінчилася перша зустріч з новим слідчим
Ні Максиме слухай ще одного що я тобі скажу утікай із сього табору зараз
А жатку значит я уже без вас не возьму Михайло Денисович
А н д р і й дивується
Бач і чуй
18 Дідичність блудів спадковість помилок
Який він оратор
Соб Безрогий
Так минув довгий час
Через день до Гримільди з'явилися нові гості сього разу молодший брат Огнян- Гагні
Вставай Михайлику вставай
Я
Не забуду
Ситник стояв осторонь він не хотів зчіпатися з княжим будівничим хоч і вельми кортіло йому щось підказувало бояринові що цей здоровенний загадковий у своїх здібностях і в своєму побуті чоловік його колишній раб а поступатися своїм Ситник не звик і не вмів однак за Сивооком стояв князь а це був єдиний чоловік якого колишній медовар боявся
Куда
Раптом вiн пригорнув мене до себе i в його очах я побачив велику тугу
Кизляр-ага не насмілювався приходити до султана з вістю про те що народилася донька
Товаришу мій Сталін коли б Ви були навіть богом я й тоді не повірив би Вам що я націоналіст якого треба плямувати й тримати в чорнім тілі
І ось з'являється Спихальський
Тепер частина Сілезії належить Польщі частина Чехо-Словаччині
85 58
Ви не сказали мені ніодного людського слова яке б можна було розуміти
Ну й хлопці ж сукиного сина
Повстанський загін пропустивши їх до мосту завалив дорогу колодами
Сумовито рипить дуб замислився перед зимовим сном ясен тяжко зiтхає клен i тiльки берiзка жовтаво-зелена й раскудря-кудря-кудрява ген там на узлiссi бiлявим станом своїм кокетує нiби на побачення з Левiтаном жде чи може Чайковського на симфонiю викликає
А хіба ви будете знати
Г-і-і-і верескнув пан Сулятицький і тут же скочили його дружки
Вона стояла оперта з одної сторони до якогось каменя чи не її великості що здавалося відломився зі шпилю Чабаниці від самого головного Білого каменя і скочуючись опинився остаточно поза білою стежкою над берегом пропасті становлячи якусь опору для малої колиби
Еге чого б йому тікати
Я все життя чекаю оплесків
Як і на Горі тут владно діяв старий покон княгиня Ольга устрояя землю устрояла й свої добра у своїх землях в лісах і над ріками вона веліла поставити знамена посилала туди волостелинів посадників тіунів що іменем її визначали уроки й устави збирали й везли до Києва оброк
Узяли козаки од їх коні
Обкопане валом обнесене високим міцним частоколом воно то оборонялося од татар то одкуплялося од них
Спить
Юрась здригнувся
Гетьман довго мовчав хмурив ледь посріблені на кінчиках брови й врешті сказав
Говорив
Хан Котян
Який сміх виникне
А жидам землю мужицьку оддати то не ви прокляті демократи вигадали
Не вiдьма вона не вiдьма загула громада ув один голос а хто молодший та ближче стояв так аж кинулись помiч дати тим що бiля вiрьовок
Ай-я-я синок
Я шарпонув дверцята в книжковій шафі
Дощові крапельки на деревах і в травах мерехтіли червоно-зеленими іскорками сповнювали ліс тоненьким дзвоном
Так вельможний пане
Уже й на палку дужче налягаю і соваю торбину по плечу
Закопчені стіни долівка в ямах а кислий дух поту і рощини як кіт лінивий на печі міцно заліг в пекарні
Вернувши скорою їздою додому Гриць іде просто до білолицьої Настки
Наш можна сказати з ніг до голови
А це ти любуню звернувся він до Сари —скінчили роботу
Багато цікавого розповів вам агітатор а про те що робиться зараз на селах скривавленої Полтавщини ви самі знаєте
Скільки спин гнулось би переді мною коли б я мала маєток
Харитон розв'язав його надпив кілька ковтків сам і підніс до пересохлих губ хворого підтримував йому голову щоб зручніше було пити
Сьогодні неділя й не гримітимуть засуви щохвилини не стинатимуться розшарпані нерви
Тоді вона почала перебігати з кімнати в кімнату і доти перебігала аж поки гнітюче безгоміння не перелякало її до смерті
А принцеса ж де
Чи то було добре чи зле
Цей мій родич
Нарешті сталося воно її сподіване
Я вам писала шість разів
Над сизою від роси долиною все нижче опускався вечір пригинаючи молодика до неясних обрисів хатів
Журавель махнув рукою
Він що й сміється
Воно глузливо одскочило від ринви і показуючи вгору язичка від б знущалось з правовірних міщан
Не маючи ні землі ні оселі ні пристановища ні під собою ні за собою ні перед собою як вільна птиця в полі як дикий звір в борі хлопці розбрелися по селу
Була якось бійка на вулиці я в неї встряв от хтось мене по оку і врізав
Господар корчми і заїзду невисокий опецькуватий товстун стояв за шинквасом
Суворо глянув на к о м е н д а н т а одійшов од Малахія постояв пождав чи не озоветься він чи не усміхнеться він тоді втретє підійшов
Розуміла що тоді і він міг би видати її тайну що вона не отрок султана але його любка
Фашист
Лаврінові ще ніколи не пахнув так цвіт
Повідомив що затримається на цілу ніч
Хто ж вечеря борщ
До тої що врядив тут Меценат
Послухай спинив його Козицький
Ну что ти розприндилась
А як господь поставився до того ошуканства
Вчив підписаря стріляти сам и добре пам'ятає як напочатку Гук вбивав шпона а далі в них закипіла змага і Гук переводив на порох усі які вдалося дістати гроші
Огорожа на виноградниках густий живопліт із колючих акацій але Порфир крізь найгостріші колючки пролазить
XI
Я на батарею підвозив снаряди
Правою рукою
Це не може бути
Дали вже людям волю
Устав Давид рано як і завжди хоч і за північ ліг
Шофер розвезеним недбалим рухом виймає цигарку й заку рюе
І коли вдарилася об землю то мовби стогін пролунав у просторі стогін землі чи каменю хто ж то розбере коли потрясеться земля потрясінням
Знай що волі моєї з тобою нема
Хочеш жити лежи спокійно промовив Звенигора
Зовсім нова комбінація
Розказувала мати що три дні й три ночі сидів
Е де там
Товариш Огре спитав
Чомусь здавалося їй що не зможе жити в цих палацах коли не скористається цього разу своєю владою щоб помогти людям у жилах яких тече рідна кров голоси яких стогнуть десь у підземеллях так само як стогнав тут у рабстві її голос в очах у яких ті самі вишневі зорі що і в її очах
Після гаму та голосного лепетання брязчання посуду тиша ніби була ще тихіша ще мертвіша
От вік прожив коло таких діл де кожний день одним великі бариші другим гроші а третім як кажуть шиші а такого ідола як ти не бачив
Бач я хочу сказати що у всій цій історії багато важать такі дрібниці що може ти на них не звернула тоді уваги
От признайся замріяно мружиться Яремний
От я показую вам життя без навмисних гіпербол навмисного осуду розбирайтесь
Ну а все ж таки що ж на сходах робиться
Та якось витерпимо побачим що воно буде
Це про братів
Устю Драпакову й Романа сина й Саливона
Знаєш як гречка цвіте
Тарас кивнув
Один весь вік засіває ниву чекає на врожай другий жениться третій лежить на печі поклавши ноги на комин
А як у золотому ставку короп викинеться так і короп тоді золотий
Я до Марусі найшла її вона задумалась не погляне
Правда агент той умів досі завсігдн хитромудро уладжувати Леонові діла за його рукою велося Леонові і він уже кілька разів посилав
Конюхи стиснулись кружка і щось розглядаючи аж за боки бралися од реготу
На жидівку свою стиха словами промовляє
Прийшли вони додому
Дорога раз назавжди пішла долом
Чорне похмуре
Його виступи і промови чарують слухачів
О к с а н а похитнулась
Звізди як янголи крильцями мерехтіли на небі
Так важко гейби всю землю на плечах тримаєш
Козаки пішли східцями нагору де в однім крилі поміщений був гарем
А по-моєму жарти в житті найголовніше
Доглядач уроки ваші теж перевірятиме перед тим як іти вам в класи
Довго стояв дід потім підвів голову й дико люто дивлячись у небо заговорив
От і готуй тройку коней
Мадам я прочитав рукопис який Ви мені залишили
II
Ось послухай як і коли лише не забудь
Словом евакуація йшла прискореним темпом
Шелесь-шелесь
Ви спали
Тривай паньматко
Маріам його кохана Маріам стане наложницею жорстокого і брутального хана Менгу
Знав-бо така бистроплин на переміна в намірах і діяннях кагана не обіцяє добра
Скрізь Христос Воскрес скрізь веселі обличчя скрізь барви сміх
Жандарм
Для такого лицаря можна забути все на світі
Він вибив знак Я вас слухаю частий і дрібний стукіт як з кулемета а тоді вибив запитання Хто
Вони й не обернулися тільки наддали ходи
I вiд слiз моїх води здається ще бiльше кругом стає
Що їх об'єднує
Це ж не помідори
Тепер уже не те як давно було іскра дотепу розжеврілась
А стоїть здоровеннецький вусатий мiлiцiонер
Обізвався пан Трясило А годі журиться
Щоб вона була близько
Матільда була мов ясне втілення добра
РОЗДІЛ ДРУГИЙ
Едик помічає мій напружений погляд обертається
Сомнительна молодь юнаки перший другий третій та інші входять
Дерзай хапайсь за кожну вістку збирай по капельці питай це ж з мамута слонову кістку відсіль вивозили в Китай
Тепер не важно потім про причини
Мальва ходила з відерцем геть аж на горизонті де вриваються зелені стрічки рядків
Вони підвелися і попростували до очеретяної клуні схожої на великий гостроверхий курінь де на запашному сіні спали козаки
Пошерхлі губенята
Раз сварила судженого в найбрутальніший спосіб раз плакала тайком а знов іншими хвилями бувала говірлива й весела і шила весільну сорочку
Збреши що-небудь бо справді не гаразд
Вулицею промчала легка ресорна бричка
А-а-а закричав хтось на пуп
Пузир
Безсонна ніч положила на її тьмяну щоку холодний хоробливий червінь
Але ні
Ну так де ти стара сховала мого брата Андрія
Давно в Січі
Пам'ятаю як же не пам'ятати
Час ішов минав безповоротно
Говори будеш моєю
Либонь щось надумала лиха баба зметикував цап поклавши собі колись помститись за заподіяну щойно образу на її вівцях коли дасть бог діждатися літа
Та Коліков сам підійшов до Гриші й тихо сказав йому
Перший під'їзд
Вони не пообмітали чоботи на долівці біля їхніх ніг темніли калюжі і Гук недоброзичливо зиркав у їхній бік затирати калюжі доведеться йому
Доктор неголосно зовсім спокійно навіть байдуже кинув
Господи
Знаєте до чого те все провадить
А скілько нас зосталось
Вона вхопила Михайлика за плече
Киньте
Дзвонив
Двірники кололи на асфальті лід дрібні крижинки вилітали з-під ломів і виблискуючи гострими крайками по коротких або довших дугах перелітали в повітрі
На Січі й зараз сидить кілька яничарських аг взятих узимі за них із-за моря не прислали викупу
І так увесь тепло таючий ніжно вогкий сидить заціпенілий у фотелі старий граф за портьєрою за непомітною щілиною
Все кликав Марину то корив її то вговорював покаятися
А далеко Кривушино
Наче розлючена вовчиця кинулась вона на нього і потрясла його сильними руками
Думав про все а про те що від нього зажадають запродати свій край віру жодного разу
Слухайте що з моєю Дюнічкою робиться не знаю
Їй здавалося що коли лише вступила в церковне подвір'я між високі старі мури то опинилася тут коло самого бога святого
Чому він написав свої оповідання по-російськи
А поки що на нас йде королівська комісія обзивається Павло Жук
Нічого в тому дивного нема що їй хочеться розумних цікавих людей до себе залучати
Твій могорич
Настільки мені удалось віддати дух тих давніх замерклих часів нехай судить критика
Одійди
Сумна та невесела пішла Одарка додому
Після того вираз Кажуть люди кажуть став у Гарбузянах крилатим
Парубок їй подобається
Хтось тихо постукав у шибку
Ех і дівчина ж
Часом мені здавалося що його мають украсти Я вартувала його цілими ночами
Вже більше мене не будеш любити
Що ж мала робити більше
Я зневажаю далеч мілководу На мілині півп'яді до багна
Полковник бросил на Мазепу быстрый но вместе с тем и пытливый взгляд осмотрел внимательно перстень и возвращая его назад ответил
Зайдіть сказав він привітно
Святослав важко зітхнув
Повне ім'я і прізвище це звучало холодно майже офіціально
А тоді з північного боку вимчала хмара татарської кінноти полетіла на Ладижин
Мабуть уже й загинув би давно Пішов би вутлим човником на дно Якби на мить зневірився у волю
Вони розговорилися познакомились
Тільки цей вояка з вас потягне мосьпане аж за шість богородиць
Значить ти роби а він іксплотірує
Через тебе княже
Здоровi чорнi очi горiли огнем
Страшний у пошматованій сорочці з розвихреним чубом ще весь перебуваючи у шаленстві бою Рубан був зачудований ними певен що вони понесли прах найхоробрішого з вавилонян
Виганяй жеребців на пашу хай вчаться самі добувати їжу
Та й як стояв бух на землю лiг собi i лежить мов i гадки не має
А як хто нападе захищатимемо
Що це тваринний спокій
Тарля марля якби нам земля
Или просто чувство отвращения к человеку который поругал святое чувство скромности в женщине
Олеся одчинила двері в сіни гукнула на Килину звеліла їй взяти в жида м'яса й спекти на вечерю печеню одначе в пекарню все-таки не пішла
вражено вигукнув Залізняк
О дзвональна звена веснальної дзвими
Важливо що ви були в Аккермані а ми простуємо туди
Недарма й сам коронний гетьман сьогодні як і в усі дні засідання сейму такий ласкавий з усіма і вітається за руку не тільки з магнатами а й з тими кого раніш просто не помічав
Дорогий Черепахо одповів доктор одсуваючи портманто
Звідкись ніби пісня сумовита до тебе долітає чиясь мати-птиця людським голосом скаржиться В мене діти-малоліти не здужають в степ летіти
Я був вражений
А якщо й забудеш то знай я тебе за те не осуджу
Хай же він хоч раз почує правду
Підморгнула
А кого це не бентежило зауважив Сулейман Може нам на поміч прийде шановний Шемсі-ефенді
Xa-xa
І в цей час пролунали постріли з сторони Комсомольського
Іноді хтось і вирветься поперед інших з гострим словом гурт сам по собі мовчазний під'юджує підштовхує й принишкне примовкне
Не завжди йому вигравати бог правду любить і шельму мітить
Хто їде
Навіть на другий день слова диякона мало вплинули на селян одні квапились у поле ділити панські лани інші поспішали перевезти з лісу в село свої сім'ї і незважаючи на всі умовляння диякона не ризикувати принаймні жінками й дітьми не могли відмовитись від спокуси знову зажити по- людському
Я такий
Але недовго тривав той ідіотичний супокій
Готуйтеся до війни а якої мовчок
Онойко таки й справді вертався додому й застукав Бубку
З лука стріляти
І він у ту мить дав собі сувору обіцянку що такого шкодування між ними не буде
Ох як тяжко
Ляхи прорвали оборону
Бовванітиме тінню на тій веранді і вдивлятиметься в темінь
Ну а вікна так просто в небо просто на волю на Дніпро
До того ж і вепрі й вовки й полози яких так боялися мати на вогонь та ще й на таку силу людей ніколи не нападають
Йой
Бурлака один довго мовчить
Це щоб знав теж княжа і не менш важлива аніж ратна наука
То все певна правда вуйку тото що він хотів таким способом до грошей прийти
Смердюча ж отрута мала той ефект що отруювала повітря на багато днів змушуючи в'язнів плакати одначе блощиць знищити теж не могла бо щоб їх знищити треба було б тієї отрути вилити цистерну щоб тим блощицям дошкулити під підлогою
Чому ні
Все плутається
Д о н Ж у а н Багато в чім мене винують люди але одвагу досі признавали і друзі й вороги
Він гарний гарний та багатий такий
Ні Галю
Вона знов за своє
І бог не знає А може й знає та мовчить
Просю вас за стіл посідати
Вона перейшла залу зовсім не по-школярській вигнула гнучку талію хитнула граціозно головою й сіла за фортеп'ян
У тому певно найбільше зло роз'єднаність неодностайність
Смуток щипає Вітю і він декламує вірш який є незакінчений вкладаючи в його всю силу почуття
Татари не прочували з тієї сторони козацького набігу
Помчите до свого Києва
А що я короткозора то через те й у подорожі трохи непорадна
У дворах деінде куріли дими солдатських кухонь іржали коні попід моторами пофарбованих білилом машин чаділи факели але гармат- сімдесятишестиміліметровок скільки я не приглядався ніде не було видно
Її тепер надійсь ніде нема
Се змінило справу відразу
Доїжджають з тієї парафії
А як дізнаються ну то ще гірше бо беруть чоловіка і кинуть і гний
Тепер можеш іти до неї і їй подякувати
Та перервати не змогли
Кожному стрічному Андрій тицяв скалічену руку
Долю свою видивляюся сказала Ну чим там скінчилося
Романе
Христе
Хіба хочете щоб я дівкою посивіла
Не треба
Давайте разом підемо на вечір
Бразд подивився навкруг погладив свою бороду
Вона нічого про се не знає
Селімів великий візир Юнус-паша сказав султанові Половина ісламського війська загинула в боях і лишилася в піщаних пустелях і єдина користь від цього та що Єгипет перейшов у владу своїх зрадників
А сонце грало промінням на вербах та на воді
Бійся ж ти бога
Міг же Заверган знаючи що біда насувається домовитися з котримсь із вірних аби переховав у себе жону
Далі здохнула і дума I мене заняв тими горіхами аби б то вже так
Він боявся лишити її саму
Для мене вона зовсім рішуча і приносить мені більше ніж я міг і надіятися
Він молився
Лише Данилів Крем'янець та Холм так і не пощастило взяти
Викинувши вперед руки що тремтіли від хвилювання Блюд упав перед Володимиром на коліна прохрипів
Але вона слухає і вбирає як губка
До якого дому
Тепло розкіш
Що це мало означати чи схвалення чи сумнів важко було сказати
Тут суздальці з богами та з книжками завалящими а побіля їх сластьонниця з грубкою тільки спитай на скільки тобі треба сластьоних так живо підніме пелену та й зніме стару онучу що нею горщик з тістом накритий щоб знаєте тісто на холоді не простивало і затим під пеленою у себе держить от пальці послине щоб тісто не приставало то й вщипне тіста та на сковороду у в олію аж шкварчить та зараз і пряжеть і подає а вже на олію не скупиться бо так з пальців і тече тільки знай обсмоктує
Що могла одна виступити проти цілого гурту хлопців
Максимова рука мимоволі потяглася до шапки він зняв її постояв
До вас
Це ваша бабська справа
Про що всміхнувсь Олекса
Мені здалося що Аркадій Васильович розчарований
Случай той був предметом повісті Boa constrictor надрукованої 1878 p у видавництві Громадський друг ч II Дзвін і Молот Але хто знає чи ті літа нещасливої шкільної науки не були тяжчі і нещасливіші для Рифки ніж для самого Готліба
Тепер маю змогу відомстити своїм недругам
Та де ж ви людей бунтуєте земство лаєте управу налог
Отаман бачив як довгий прудкий човен чорною рибиною скинувся на останній заборі й зринув у хмарі піни та бризок
Вельможна мусила признати що в цій науці нічого такого не було щоб їй могло не подобатись
В чому я була справді наївною так це в тому що піддалась на твої умовляння згодилась прийняти від тебе весільну каблучку
Зберігаючи державу зберіг себе
Нарік єсмь столицю Аттіли селом писав він перечитавши якийсь абзац але се село схоже на величезний город
Стара важко дишучи і не обзиваючись до дочки опустилася на піл
А від твоїх чарів сонце міняється
Вона сіла оддаля біля вікна і невдовзі писала до записника схиливши над словником високе пласке чоло
Мужчині це дуже трудно зрозуміти але женщина зразу бачить
Що матір божу покриткою назвав
хоч тут був всього один брат а другий все стогнав коло образа
Це ж вона моя покійна мати сказала колись мені як свій заповіт з панами не водись з багатими не знайся
Між князем і козацтвом мусить прийти до згоди а цю згоду доведеш ти мій брате до пуття
Село
Diese Herren uberwindet mir ihr hoheren Menschen die sind des Ubermenschen grobte Gefahr 110
Ось і наш фанатик одновухий
Все те потрібувало надзору і праці а він сам не зможе всього як слід допильнувати
Кого-кого а такого гостя ніхто не сподівався
Хай потому онімію і оглухну тіло моє хай стане землею плодючою не журися за теє
Та треба ж і дочці сукню білу пошити
Новий прикажчик був русявий дужий парубок у напівпанському вбранні з виголеною бритвою шиєю і підстриженим у круг довгим волоссям
Що
Доки я тут директором жодна річ не пропаде не загине
Все було під снігом і все мовчало
Ну от ми й зустрілися
Коли це на алеї неначе намалювалась висока Селабросова постать
Михайло
III
Я женюся
Я щоб ви знали Іван Петрович віддихався п'єсу утнув
Друже мiй єдиний Чом ти мене нещасну залишив
Жди Марини
О ті слова коронного гетьмана найсолодші в світі
Почухав Сидір потилицю й згодився
Де це ти ховаєшся стиха гукнула Масючка заглядаючи в кімнату
Побачивши Дару зупинилась швидко розмотала хустину й розкривши спалахнуле радостю лице пійшла їй назустріч
І не насичується завидною пристрастю
Нащо
Зрештою і на це вона б махнула рукою аби дочекалась дитини
Заспокойтесь
Годі
Марко заметушився щось вийняв із бокової кишені
Матінко
Усім відомо що дівчат які слугували в замку ніхто не бере заміж
Чудний настрій обнімає мене
Яків був ліпший та цнотливіший хоч молодший а Ісав гірший і простіший хоч і старший
А трудності бовдурилися чимраз вище і Бенедьо чув що йому починає неставати сили що голова його мов довбнею прибита мозок мов омертвілий не здужав вже з давньою сплою працювати не може напасти на ніякий щасливий слід
Але іноді буває впертий і недогадливий такий
Загородимо їм дорогу своїми щитами
Знаєте що хлопці озвався майстер треба би зробити яку складку та підрятувати бідних людей бо заки він буде слабий та незарібний то я й не знаю з чого їм обоїм вижити
Он він йде точиться й силиться співати
Жовнiри беруть Меланку за плечi вона виривається
Але від цього все лице здається молодшим енергійнішим і ще гарні шим Треба було б хоч злегка підфарбувати уста ідучи до графа
Ет не чекав такого від тебе Марку
Як хотіли так і хазяйнували всіх православних християн забрали та й повели в полон
Таж вони туркам служать або ж Москві
Інші ютилися прямо під возами вдоволившися клаптем соломи
Він дав їй освіту забезпечив майбутнє
Білан призначив усім їм обсмоктувати кістки курки яку називають наукою їхні теми часточки його теми
Одного дня вже над ранок зчинився на Замковій вулиці де стояла бурса страшний крик
Шмигельський
Кєрєл жокос романо
Що сумувати браття заговорив знов Андрусь і голос його ставався чимраз м'якший сум не поможе
І вам це добре відомо
Та приїжджає жовнір
Павлуша не може бути таким підступним
Знайте що без опору без волі нашої без нашого твердого слова спротиву нічого не буде
Проте обидва вони борються за єзуїтство в Польщі
Там на було суворості каменю дерево об'єднувало людей Сивоокові захотілося перенести в камінь душу дерева ніде більше йому б цього ніхто не дозволив а тут складалося все на користь дивакуватий ігумен відсутність Агапіта камінна голість острова яка вимагала прикрашення може не так для суворих іноць- ких душ як для того бога якому вони тут зготовлялися служити Може то були хитрощі Сивоокові може хотів вибудувати батиню схожу на спалений князем Володимиром поганськиїі храм- писанку в Радогості камінний натяк на давно минуле втрачене мабуть назавжди нагадати самому собі про землю яку топтав дитячими ще ногами землю іноді й загрозливу хододну але то забулося тепер згадувалася вона завжди теплою м'якою ласкавою снилася ночами ввижалася в понадморській дмді в розпеченості марева над каменем він частіше став співати своїх руських пісень вганяючи в подив ромеїв розумів що туга за рідною землею викликана осамотненням від якого тут ддваково всі страждали але рятуватися від якого ніхто не вмів натомість кожен ставав дедалі більшим відлюдьком
Простягне руку лицар щоб узяти мене до танцю а мені здається що та рука червона вся від крові від крові братньої
Він ніхто ви розумієте
К у л і ш е в и ч.
Ось хто
Та бачите словом я не хочу і помовчавши трохи додав Я все-таки певний що ніхто не догадається яку роль зіграє комета із сузір'я Рака
Зараз не час
Як угледіла її Джериха як побачила її рум'яне лице високий зріст то забула навіть на той час про багатирку Варку
Ну ждіть
Що будете їсти
Чули глас труб небесних
І не тільки ті кого викликали але всі хто був у цей час вільний від нарядів кинулись радісно на вихід бо це таки стосувалося всіх це ніби послав дівчат до них на побачення сам університет саме їхнє недавнє вільне й безтурботне студентське життя
Може послати туди підкріплення спитав Лібенберг
Орфей знаменитий співець син Аполлона
Смішне запитання
Благаю Улько розумієш
Петра Михайловича не хотіли будити бо знали що приїхав пізно
С 151
Складалися легендарні перекази про Кутузова про бій під Тарутіном про втечу французів до Європи
Щ-о
Не то що штиблети
А брехать не можна
За півроку родилася нежива дитина
Тільки ви до бога з правдою звертайтеся і все те вам бог чудотворно влаштує
На ніч ми зупинилися в селі Штиблі у багатого козака Лук'яна Пшеничного
Та от
Великими витрішкуватими очима обвів залу
Що це за книги
Фатіма ходімо зі мною
Йдуть неквапом оглядають кубрики ці гарячі металеві клітки в яких жили колись люди жили як у сейфах
Каси ще не вiдчиняли
Де їх воєводи
Герасим
Ш-ні одну хвильку
З виду хай і суворого аж надто йому можна дати не більше тридцяти
Сільська молодь марила ним а поважні чоловіки казали
Тепер од тебе нічого не залежить не погоджувався він
Привіт Недремному і Сніженкові
Пробачте що я так довго не заглядав недавно про вас дізнався бо їздив у службових справах далеко в степ
Рипнули двері кухонні відхилилась половинка в спальню і на порозі Зінька
Ми вже помітили що Мина нинішній більше тепер запитує раз у раз вдається до питальної форми хоч раніше сам без вагань давав Тернівщині категоричні й остаточні відповіді на всі питання буття
Годі
А чому я вас не питаю навіщо так
Діти верещать вояки матюкаються
Архів для рукописів наприклад і зовсім не був упорядкований
Без риску і блохи не зловиш
Досить
Коли старий будинок звалиться коли руїни згорять і спопеліють то і новий будинок поставити не тяжко
У людей
Аж тепер Ольга Петрівна збагнула що сталося
Ну а з наших односельчан нікого не зачепило горбиться Гнат
А незабаром надбігли татари заарканили Нестора
Наталю дочко дивися ж пильненько бо я нічого не бачу гарячково благально шепотіла до матері бабуся гублячи сльози мені за комір О господи Марку Явтуше дивіться ж бо пильніше
Хвилин кілька минуло в мовчанці
Прозорий спогад про далеке святе дитинство промайнув перед ними ластівкою
Попав богиню камнем в лад тобто в лоно
О
Катря дуже матір любила для матері вже терпіла її слухаючи
Не маси ж рішають питання війни а вони
Неждано
Нестримно пухне їй живіт
Побудьте в сінях поки що
Вийшов він і не подає знаку а сам на Чернігів побрався
Світле це слово їй-право
21 Сестринець племінник син сестри
Приміром як не раз радилися над моєю долею
Отто Штаубе заходить у мундирі лайкових рукавичках і наваксованих чоботях
Коло Тягина знов зупинився
А так
У мене своїх дві ха-ха
—Ти
Микола кивнув
С в i ч к а Світла
Це все не так
35 Евандр Палланта підозвавши Такі слова йому сказав Я рать Енею в поміч давши Тебе начальником назвав
Просимо просимо підхопилася Соломія
Не можу я бідна і зрозуміти такого щастя тільки аж мороз поза спиною йде так страшно
А чого ж ти йшов на Україну як жити хочеш поспитав гетьман
Замовчи ти ж морожена грубо крикнув на москалика прапорщик
Ая то правда
Він хотів протестувати
Що казати про те що вже минуло нетерпляче перебив його Петро
Змінювати світ і людей міг тільки він сам уперто триваючи в своїй високій неприступності
На своє здивування й втіху в камері 12-й Андрій несподівано переконався що він не зробив ніякого відкриття Америки вибриком з тим Донцем
Моє довір'я до людей захиталося і без того сильно відповіла я і я не ожидаю від будучності нічого
Назад
Я не все
Зовсім відбився від своїх відучився з ними говорити не знав що має з ними робити
В о з н ы й
Десь недалеко знову розігрався запеклий бій
Мамо бачиш марила Мальва тремтіла билася скрикувала в мами на руках скаче на коні каїш-башак 84 в нього роги на голові і замість ніг козлячі копита
Як я оце гаразд досвідчилась за все то виходе що Софія Леонівна не варта доброго слова сказала матушка зітхнула й задумалась
Фіг-ура
Стою в трамваї а за спиною міністр міністр
Хліб той чорніший землі з остюками та ще до того як згадає Максим глядя на його що він у шаплику ногами мішаний то аж занудить
Скажу все скажу
У тебе час та й запустить
І заплющив очі
Тріщотки дерев'яний прилад калатало яким скликали людей на пожежу громадський збір тощо
Га як так то оставсь тілько другий спосіб вдоволити їх жадання
М а р и щ е Почім ти знаєш те
Якийсь час у хаті панувала тиша
По виразу її обличчя по голосу він зразу ж зрозумів про що має йти мова
Чудову машину підвели намоглись дівчину з світу звести
Поки відселенці підтягувалися і ставали стійбищем поки порали коней затим себе сонце не лишень схилилося сховалося за овидом
З її розумом смаком
Його лице ясніло якимсь незвичайним блиском очі горіли на устах тремтів щасливий усміх готовий бачилось в одній секунді зірватися бурею і вибухнути веселим сердечним реготом
вже недбало та також холодно ростяг він Що ж вона роби-и-ла у ва-ас
Отож я б прохав вашої милості звернути на це увагу пана Северина щоб тих хлопців не займав
Та йому вже краще я бачив його вчора бачив
Ні там таки були справжні малороси русини як там називаються
Потім підвівшись додав Всі ми дрібнобуржуазні бо мусимо померти
К о р н і й
За вибухом снарядів що під саму самохідку люто жбурнули дві вирви заряджаючий не почув кінця відповіді але полегшено перевів подих коли говорить їхній командир значить перелетять
Гаразд
Султан був милостивий до своєї Хуррем
ст. 61 62
Та й байдуже
На цьому пiвостровi за сiрими стiнами i чотирикутними високими вежами з переходами й мiстками що здавалося виростали з скелястого кам'яного берега на семи зелених горах розкинулось велике мiсто Вiзантiон як називали в давнину тогочасний Новий Рим Схiдної iмперiї Константинополь
У л я н а
Син мовчав і се ще дужче хвилювало князя
П ш е п ю р к о в с ь к и й бере твердо рукою через стiл кубок пiднiмає його вгору
Знати себе не вадить зраджувати лиш не тра
Букет стрибає коло нас охоплений теж нашим настроєм і лящить так само щасливо як і ми
Він поклав ложку
Зацвірінькав горобець і стих
І буде зроблений початок
Перед шатром стояв позолочений з дев'ятьма хвостами монгольських яків великоханський бунчук тут
А двері замкнено і ключі у вартового
Теодозю моя мила моя кохана кричала Зося кидаючись на шию до Теодозі
Він відмовився від дарованої йому волі і лишився на острові до самої смерті яка сталася через два роки 1803
Тобто анонімка
Прежде надобно сполнить закон
Карпо встав з лави та й хотів уже був іти але Зінько його припинив
Гоготів бог війни заглушаючи собою все
Бо вона ходить у художній гурток
Найліпша товаришка за границею друга вийшла заміж а товариш то навіть сумніваюся чи заслужив щоб так його назвати
Раз у раз вона з жахом озиралася назад тремтячи від думки що ось-ось її наздожене й схопить облитий кров'ю з ножицями в горлі довудца
Приходить сумовита сідає на лавці під гіллястою липою і годинами так висиджує перед вікнами палат ждучи доки Баглаєві дозволено буде піднятися з ліжка і він блідий і знекровлений нарешті вигляне до неї з котрогось вікна
А чи не зайти до Олександри Михайлівни
Але кесарю Петре нині світ не такий яким був колись далі він буде не таким як нині
Спочатку татарове напали на диких половців що кочували по Сіверському Дінцю Осколу та Сосні і пройшли карнами по всій половецькій землі
Сьогодні заберу в нього і вже ^на найдрібніші цурпалки потрощу
Батька вони їдять за те що він парализований і не заробляє
Хм не знаю що вiдповiсти на це диво
І в її устах мая дарога хачу халодной вадьі мені не здавалось кривлянням як у інших
Югино до дна тягни
Рука домажирича сама полізла під широке червоне опоясо й дістала звідтам щось маленьке й лискуче
Кажи тут
Чотири рази розстрілювали її
Над ним кружляло гайвороння
Роксолану знов влаштовано з малими в грецькій хатині яка належала священикові
Портрет Леніна що висів у центрі вона навіть прикрасила великим написом з нерівних літер Ти вмер але дух твій живе
По весіллю сказала пані Обринська до одної знайомої котра її чіпнула що мабуть незабаром віддасть і другу доньку що наколи б друга мала бути нещасливою або мав хтось нею з родини її чоловіка погорджувати вона воліла б її побачити мертвою
Зорі знають свою дорогу води знають свої береги
Потім надовго запала тиша
Не хотів він щоб ти навіть знав що є в тебе в Америці дід
Палац і справді був вартий славного роду князів Вишневецьких
Не знаю
Я знаєте так хвилююся
Та то воно тільки здається тобі так
Павлюк Там купка там
Зосю
Затаїли всі дух
Може вона якраз і чекає на це стовбичачи посеред столу
Марко став під трепестливим явором з насолодою вбираючи в душу і спів і чари вечора і несміливий рух туману що не знав куди йому податись з улоговини
Роман любив молитись богу любив читати книжки а найбільше церковні хоч їх мало й розумів
СЄМЯННІКОВ
Невдовзі вони повернулись до своїх підрозділів енергійно віддаючи накази з'їжджати з шосе маскуватись
Але Білий Медвідь зв'язаний з Чорною Пантерою ви це знаєте
На цьому слові Каламар повернувся й побачив зненацька на стіні портрет Стахового сина Івана
Хіба ти не чуєш що сказав пан комендант
Клянусь Перуном
І в а н А н д р і й о в и ч.
Русич заходився трохи гугнявим голосом виспівувати імена й чини тих ускоків які зрадили свого господаря й утекли під руку грецького царя
От у контору мені треба одного чоловіка
Наша не зрадник
Не хоче до попа
Бо бідний гетьман не злодей А Кочубей це ж Кучук-бей Тому й такі його діла
Тим часом я гину з нудьги гину од шукання якогось вищого кращого діла і не можу його знайти і нема в кого поради питать я занапащаю надаремно літа свої молоді в цій глушині нуджу світом і навіть не знаходжу собі поради ні од кого
Але хто дав право ось цьому зневажати честь моєї матері мого батька
Дає мені ось яку роботу по його батькові Івану осталося багацько писем філософія а властиво соціологія хоч і недокінчена а крім того велика кореспонденція від р.
Та це вони лише бокс
питався Чечель
Давайте єму п'ять тисячов під закладну візьміть добрі проценти і земля буде ваша
В тім його погляді за похмурою байдужістю світилася іскра великої цікавості
Ви можете це припустити
Тетеря забрав Бовдюга колгоспного коваля Василя Кира здорового чорного і сильного і ще з десяток троянчан що крутилися біля комор і повів на дворище
На узліссі пообіч дороги снували якісь люди порпалися в наметах як гайворони там у степу
Алє бракує на цьому ярмарку ще когось неповний якийсь він сьогодні
Для нас він людина яка жила у злагоді з власним сумлінням ми це вгадували інтуїтивно а людина що з сумлінням своїм не конфліктує це ж таки
І справді сьогодні ж кіної Як же я про це забув
Зразу ж відсахнувся почав зачиняти двері на грубий залізний прогонич
Коли на пероні справді хтось із п'яти заворушився усіх бійців пройняв дрож і вони почали чекати ще неймовірніших подій
Я не чула
Мені вже було відомо що Віктор Інокентійович Довбиш заслужений шахтар УРСР повний кавалер знаків Шахтарська слава І II і III ступенів нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора відмінник соцзмагання УРСР член Української ради профспілок депутат Донецької обласної Ради що дев'яту п'ятирічку він особисто виконав за два роки й чотири місяці й нарешті те що кілька днів тому його удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці
Мовчать
Од садків од верб лягли тіні й наче повівали на шлях холодком
І почали глумитись
Ну й завіяло дихати не дає —поскаржився в думці на негоду Мирон Данилович і став трохи перепочинути коли сніжини знов жахливо стовпились наче не встигаючи бігти в невідому браму
Душі наші в руці Христовій
Він і той що його справив на тамтой світ
Стійте
Потоки нещасних вигнанців ринули в безмежжя долини
Історія була така правдоподібна а Асланова щирість така переконлива а знання місцевостей таке досконале а неперебірливість та злочинний цинізм слідчого й усієї ції системи такі безмежні що вся карколомна повстанська епопея Асланова була занотована докладно у всіх подробицях
І уже була б звелась але тут Григорій бачачи до чого може дійти мовчки опустився на коліна поруч тяжко похиливши голову як під сокиру бачив що дівчина може переступити батьківське слово заради нього
Над ними захиталася корона і велетень упізнав це почуття шелестить корона врешті він сам дерево зирнув на галявину де все ще стояв лев
Євген Мазур вже чекав у дворі сперечався про щось з шофером біля піднятого капота
Мене раз піп уловив на яблуні
Ось вам завдаток і нікого бий тебе грім не допускайте до неї
На баню трамвай театр мені лишалося чотири карбованці
Може Вер не надає жадного серйозного значення епізодові з Серафікусом і в її взаєминах з ним Корвиним усе лишається незмінним
Тримаючись за віти нагиналася гнучким станом зазирала у глибінь
Ти розлучилася побачивши що всі твої намагання марні
Потім довгенько мовчить стежачи за тим як хмарина
А вечером дня того дійшли до Мекки де воздух такий гарячий що дихати ним важко
Говорив він чистіще й вільніще ніж перед цим немов підбадьорений тим що почув від доктора-галичанина
Вона зачепилась біжимо
Гетьманич гетьман і не гетьман перед смертю гетьмана Богдана–Зиновія старшина ось у цьому самому домі на бажання самого Хмельницького просила його благословити на найвищий уряд сина й він вволив її свою волю благословив і благословила старшина але остаточне слово мала сказати козацька рада озирався приголомшено й злякано він і справді боявся цих дужих дядьків боявся відвічальності котра звалилася на нього боявся самого себе
Ач який велетень старовинного заводу
допитувалась мати
Далі глянула на його владно гостро
Шукатимуть
О
Ну нехай не всі о далеко не всі дні мої і труди вартують золотих рамців одначе це було здобуття самого себе
І люди б не знали що ви за орли
В очі з боків ріжуть хвилі вітру вихорами кудовчать волосся
Чи у вашій камері вже суджені чи
Білий кінь з нечуваною силою шарпнувся вирвав кінець повода дико звівся на задні нога біснувато стріляючи страшними кривавими очима
Соромно в очі дивитись
Роню не треба так
Що ж ви думаєте в неї один паспорт
Г і л ь д а Так слюсарів але мечами тими Що їх кують мій батько та брати Пишаються всі рицарі вельможні Не гидував і сам здається ти Червінцями дзвінкими що були Моїм приданим і тоді низька Я не була бо добре знав що рівна Цехмейстра кутногорського дочка Литовському вельможі
Наскочив на жінку і з криком обняв їй коліна
Замість дощу замість роси каміння з неба
Його перестрах уділився всім
О л е н к а прислухається встає з стільця й кричить
Може через те й не дають що пнеться
Це перша кінна сила республіки
Тут витоптана стежка до церкви
Люблю весну та хто її не любить Коли життя цвіте як пишний сад
У відповідь тиша
Кричать проти вітру
Ти впився чи вдурів чи хто наврочив
Чому не запитав як мусить керівник запитати звіт у свого помічника
Це той що мучив святу Варвару
Навкруг цього городища стали iншi городища й роди все любечани
Тяжко мені простогнав він
Вони розчинились і на нього війнуло іншим духом духом застояної теплої вогкости якогось варева тютюну й ще чогось тяжкого
Аж гульк батько у солому як потягне мене рубанцем
А що він далеко від школи мешкає він селянський син і через полуднє остається в школі я йду скоріше щоб ми повчилися поки зійдуться інші ученики або й сам професор
12 ІХ 19 54
аж сам себе похвалив за догадку
Бога шукаєте
І Галайда З Гонтою танцює
Особливо ж уважно стежила не одриваючи очей вiд неї невiстка iмператора Феофано
Так быстро и так прекрасно
Я вибіг з кабінету затискуючи в спітнілій долоні рецептик поспіхом накинув у роздягальні пальто мало не забув авоськи уже з вулиці вернувся в мені вирувала енергія я помолодшав років на десять
В мене на грудях після тифу абсцес і мене переводять до хірургічного шпиталю в грецькій духовній школі чи семінарії
А коней яких запрягать
Варто зазначити що в першім новгородськім літопис маємо про смерть Олега коротше але ледве чи правдивіше оповідання Йде Олегъ къ Новугороду и оттуда в Ладогу
Христос воскрес
Породжена страхом і недовірою напруга лопнула впала на сестер і няньок
Перед ним лежало голе хвилясте поле на якому не було жодного кущика
В повній тиші жінки гордовито виходять
Коли станула вже близько гурту він устав із місця і взяв від неї драбину причім стрінувся знов із її чорними очима
Про славного лицаря Енея сиріч доброго козарлюгу і його бойових побратимів написана дай бог здоров'я отому Котляревському
Ну що ж ви пане докторе мовчите
сказав Марченко Ходімте
Оце іноді заманеться йому як молодому чоловікові пожартувати з жінкою
Я навіть не пригадую чи є в мене дома
Тобто ми з Олегом проведемо дідуся
Бачили таке
А ви розміркуйте тато образився моїм сватовством і я мусив оставити ваш дім щоб ніколи сюди не появлятися без його згоди на те тепер коли тато тяжко слабує він має право подумать що я приїхав ждучи його смерті щоб
Мати підводить її до батька пускає й одходить набік до Макса
З ним був ще незнайомий парубок
Пiсля тих диспутiв дiд Салимон казав
Він перепрошує
При ньому сидів молодий канцелярист гілочкою відгонив мух від обличчя
Мертво непорушно стоять дубки
Народ нетерпиться
Такий парубій і ворони
Чоло й щоки зблискували мов на стальниках бронза очі змружені в них горіли невеликі але дужі вогники
Текля Опанасівна гукнула на наймичок щоб позабирали та позносили з воза закупки
Син не відповів
Старий Горенко не нахвалиться тобою золоті руки в тебе каже
Та ніби багачки
Там досить завізників
В а р в а р а
Не бійтесь він їй імпонує була моя відповідь
А тато з мамою тільки що з Демченками пішли в кіно сказала вона видно й справді щиро шкодуючи що Дмитро Іванович не застав батька
А на шиї в неї шрам колись іще як денікінці були од нагайки
Хто
Сам простую додому й там з тим самим безперестанним тихим жахом що немов дзюрчить звідкись лежу на канапі
По снігу тяжко буде арештанта аж у місто пішки гнати
Перехрестися
Вчора кружляли весь день залітали аж сюди
Й раптом підвищив голос Забув єси княже літа наші молодії
Стріляють
Буде розпитуватися за давнє нагадувати за те з чим вони крилися колись
Буря пройшла і я з жахом питаю Що-ж то зробилось з коханого краю
Перші завзятці наклавши головами остудили запал атакуючих
Чоловіки ховаються в хаті
Він тобі печінки одіб'є
Кожен розумів що збити ворога з валу неможливо якщо не кинути проти одного мунгала двох киян
Коли це було
Чого в Чигирин прешся
Оце головне
Отаке життя на дві половини таке слугування тому й другому робили його спритним нібито єхидним
П а в л о. Тим-то що люблять то й будуть рятувати тебе це ж для них бесчестие званню
Аристократія
Прийшла на полонину
На дно баласт
Чи не наслав їх хтось
А що я занепокоїлася його приходом тепер це мало в тім свою причину що він бачив моє заклопотання при стрічі з Орядином
А я все сама як вербиченька в полі
Коли ще де-небудь курку задавиш
Я приступив до неї
Якраз її взяли гайдуки І повели в терем під руки Хоть так страшна була як чорт
Геть мені з тими мишуками та колядницями меласями
Планета неподільна кожен із нас за неї відповіда
Залишіть їх Несторові пані
Жандарм
Бий
Поздоров боже вас пане кланяючись дякує Федір
З рота вилітає
Одного разу замість Марії заїхав до Гната Михайло
Це писано щоб когось дурити
А мені пристукнула вона взутим черевичком на фабриці зовсім добре
Скажіть мені о премудрі які знаєте вправності та мистецтва граматичні діалектичні риторичні та філософські у який спосіб Христос відкрив розум розуміти писання простакам котрі його наслідували
Сміле слово то наші гармати Світлі вчинки то наші мечі
Темп такий що збіжить життя й не оглянешся
Знав би стратег Мартін де переховується Баян не ганявся б за тими що втікали навсібіч діждався б дня та й узяв би найбільш ворохобного з усіх ворохобних варвара без крику та гвалту а взяв би привідцю аварських турм далебі поклав би край усій їхній ворохобні а може й аварам яко племені
Бажання виникши в ньому й прищепившись скоряло його всього зрушувало собі на користь всі його сили заступало весь світ роблячи його самого подібним на тетерю що тільки власний спів чує
Всі потяглись до чаю
Чом ти не подивишся на мене тихими очима
А втім як тільки долинав гуркіт коліс надія знову спалахувала в його серці але після кожного нового розчарування ця злість ставала все похмурішою
Інна спеціально приходила з дівчатами подивитись
Розгорненим розрізом червоніють на мент хлопчачі Фріцові уста уважні скупчені
Ніхто з нас ніколи не сумував бо Дмитро Іванович завжди частував нас веселими дотепами
В житті завше так
Зодягнувши шапку махнув кошовий булавою і вмить сотні весел вдаривши в прозору хвилю заблищали срібною сльозою а сяйнисте Дніпрове плесо скаламутили здійняті у воді вири
Постояла ноги якось рушили і понесли Марію звичайною стежкою туди де носили її вже пару років
Вночі прокрадався на артільне подвір'я і довго сидів при місяці серед руїниська
Я далеко не схильна розцінювати художні образи як більш чи менш вдалі копії прототипів а все ж пишучи книгу мала перед очима і Гарібальді і Желябова і Кропоткіна про якого так багато розповідала мені Шарлотта Уїлсон його найближча помічниця і звичайно ж Степняка
Лиш по землі зеленіє трава та розквітчались весняні квіточки
Звідки ви знаєте це слово
Першим прибіг Роман обняв побратима притис до грудей і поцілував у щоку
О к с а н а з жахом Степане та куди ж се ми попались
З веселим криком плинуло на північ птаство й душа його зривалася услід йому
Офiцiант держав на руцi велику тацю з тарiлками iдо парували i дуже смачно пахли
Але який довгий-довгий міст
Іван ішов до пасажирського щоб побачити знайому провідницю
Якби ти знав Василю Петровичу
Не покинь нас приглянь нас у немощах
Тепер він не поступиться нагадуватиме вимагатиме щоб писав доводив почате до розуму
Вислухавши повідомлення купця Володимир запитав Скільки ж веде Кончак поганих
Але три вершники так само летiли за сонцем
Наприкінці березня Ігор закликав брата Всеволода синовця Святослава Рильського та сина Володимира в Новгород-Сіверський
Я тільки змінила фамілію
А чекай-но зупинила його тітка
Хто за
З'їв одну миску кулешу за нею ще і не відчув ситості
При Раду їй оставатись годі він пімститься на ній на ціле життя наколи вона лише підійметься на ноги
Чого так часто буваєш присмучений
Сюди стільці
Не відмиєш же мозолів
Навіть тоді як спинилася там і зайняла своє місце княжа родина вилаштувалися величальниці не відчувалося ані незручності ані тісняви
Петро дав волю братові клопотатись біля своєї жінки сам же зараз почав порядкувати справою
Замість оспіваних тобою знайомих богів які так легко покинули тебе в годину скрути зустрічають тебе на цих берегах інші боги нещадні боги Півночі
Який він прямий на словах який гарячий енергійний не знаючий завад ні перешкод мов і справді який всемогучий королевич
На мурах шум Чому ми їх не перебили
Аклан усів миттю на переді побіч монаха і дрожучи у собі від солодкої знемоги витав далеч одноманітною піснею чужої душі
Здається ні
Але чого ж на такий спосіб жадати
З одного боку двори з другого голий засніжений степ
На власні очі бачив я там Менольоґіон мальований для кесарія Василія ІІ чотириста трицять мініятур самі кипучі живою кров'ю студії з природи подумайте
Ба ні
Без коня він що кречет без крил
Цап навіть не поворухнувся
К с.
Справдi пiд темним небом затривожився загудiв лiс закипiло листя на ньому деревам чогось захотiлося бiгти але вони не знали куди податися й стогнучи металися на всi боки
Тим часом Донець відкинувшись на спинку крісла презирливо цідив
Моя твоя не чіпай
Він пройняв хлопця солодким туманом сколихнув і ніс його поширився жадібно вбираючи це незнайоме тонке повітря що лилось по жилах п'янючим чадом
А органчик ніби співає смутні мелодії десь далеко і наводить на мене серед життєвого шуму та гаму якусь тиху задуму
Ще густіше пішов дим з кадильниць ще голосніше заспівали дяки
І всі майже завжди погоджувалися з ним
Вживають вони щуку-рибуху
В ы б о р н ы й
В а с я як хворий повів рукою
Так так Лесю похвалив Косачівну Михайло Федорович що стояв з дружиною неподалік і прислухався до їхньої розмови
У Стамбулі велика міська дільниця носить ім'я Хасекі на тій дільниці збудована Роксоланою мечеть притулок для убогих лікарня все це на місці Аврет-базару на якому колись продавали людей у рабство
Тільки зітхання вирвалось
По теорії можливостей це факт
Я по-дружньому потиснув йому руку
I несподiвано в його душi виник лелiйно-бiлий вид Олесi i стало йому на серцi веселiше стало нiби i в покоях теплiше i яснiше
Всі схопились з лавок і хапком рушили з місця
На місце померлого носачівського сотника козаки вирішили обрати нового за козацькою регулою достойного доброчинного сміливого
Далі з байраків із мелюсів вибігали
Бо ж у смерті нема пам'ятання про тебе каже Давид у шеолі Шеол пекло хто ж буде хвалити тебе 57 184 бо що в житті цьому приготував те в майбутньому візьмеш а що тут посіяв теє там пожнеш
Ви вихваляєте ті операції гласно а потім наодинці
Вони запливають тоді жиром і коли ви їх поскубете перед вами не птиця а грудка масла
Султан Магомет допоможе мені здобути мою дідизну село Суботів і славне місто Чигирин а також усю Україну
Ходить обережно повз двері що на веранду і з заклопотаною цікавістю непомітно заглядає туди
Особливо цей Борисенко
Три копійки
111 18^ 18 Абу Ханіф Малікі Несай— найвідоміші авторитети в галузі мусульманського права шаріату
Не ви мене настановляли не вам мене й вигонити промовив глухо Сковорода
Там де були його тюки там строгий орнамент валєту в замок ломався роблячи щасливий виняток для доктора Пєтрова
Віднесу хоч сам казав Довбня кладучи на столі скрипку
Друга була Химка Рябокобилиха стар чоловiк замирала на своїм вiку i вже коли в кого що пропаде то й не думай iти до ворожки вона самiй умiлiй брехню задасть а скаже на того на кого хоче та на кого сердита
В с i хмуро й урочисто
Ха-ха
Свердлив поглядом пітьму боровся зі сном а потім раптом відчув що лежить у човні й кудись пливе
Добриня день за днем i лiто за лiтом придивлявся до нього i здавалось йому що бачить вiн Любеч рiдне городище батька а найбiльше Малушу
І пиймо до дна на дні добрі дні і добра година
Ми не питимемо чаю бо дома вже понапивалися сказала тітка Маня
Кого я бачу на своєму господарстві
До Петербурга йшов довго
Присягаю
Ладо жадане та не пізнане
Неначе хто їх рiже кричать
І Яким віз її до Братства
Ага
Мерехтливі очима притягуються до хліба як снохода до місяця або нічні метелики до полум'я притягуються і поволі згоряють в недужому жеврінні свого серця
Побили послів
Там не вщухав гомiн вiд людських голосiв музики спiвiв там очi болiли вiд яскравого свiтла й нiчим було дихати
С к о р и к.
Нагнутися і піднести
Під грушею чути тиху спокійну розмо-ву
Всі
Десь спалахнула й усе більше розгойдувалась артилерійська канонада але вони на те не зважали навіть не звертаючи уваги на те що вони перли їй просто назустріч
Посипались п'ятаки на тарілку
В їх була одна думка одно почуття
Закохався я у сестрину подругу через вулицю од нас жила
Давай папір перо й чорнило
Нечитайло в двері
Хоч би повечеряли зі мною просить Грабовський
Скоріше
По мені так владу треба звойовувати в чесному бою
Говорив про тяжкі податки й повинності що їх накладають пани на селян
Увесь час зі мною воювала
Ой людоньки
Побили дворецького вбили якогось бандуриста і ще декого та розграбили чимало
Соліковський дізнався про страшну хворобу того ж дня коли приймав у себе Жолкевського і Шимоновича
Нiчого не жалує i нi об чiм не жалкує
Вона стояла сполотнівши
А за своє життя мовчали
Єдине що вдалося почути загадковий волостелин понад усе полюбляє лови і здебільше буває на ловах
Війна
Чийого ми князя
Може хоч тоді вона припливе на наш корм
Ні відповів Ілько
Ось вони загупали на каміннях і той що приїхав до Глипи спіткнувся махнув рукою і тільки ляснуло
РОЗДІЛ І
Я не людина
То як хочеш
Он у найдальшому закутку ледве визирають з-під снігу дві невеличкі споруди уже напіврозвалені
У с а ч и х а озираючись
Вони керувалися вашими злочинами перед царем у своїх же висновках про вашу придатність до тачки я виходжу з інших міркувань з ваших родослівних
вийняв з гімнастьорки посвідчення
Бачив- бо тут порядкують його сотні
Ти не зразу Дмитре обрізай поводи
Це либонь якась пасіка буде
Поступово навіть ті з селян хто шанував Степана за вдачу незлостиву за руки золоті й щирість до всякої роботи почали обминати його бо ж неодмінно прив'язне з балачкою
Степурiвка он збоку
Труба в нього біла подряпана і найбільша
знову засичала Мар'я
Він дивиться примруженими очима на світ не тому що знає про нього мало а тому що знає багато
Тільки два чоловіки знали про те посольство колишній візир Пірі Мехмод-паша і султанський улюбленець Ібрагім
Обійдемося відгукнувся Овлур
О як то було далеко як то було давни
Так мало їх
Потім пиляти їх потім колоти потім розносити їло хатах графського буднику
Далі в промеморй писалося що в Стародубський та Чернігівський полки набігло дуже багато розкольників і коменданти їм потурають
Ні він мусить перебороти все навіть смерть мусить іти далі щоб одного радісного дня усміхнулася від щастя ненька і ластівкою впала синові на груди
Тоді він поклав лейтенанта на землю і довго сидів перед ним обхопивши голову руками
Може змотувати удочки
Пошелестів десь нетрями
Лиш що Маруся вийшла в сіни як вдарило луною крізь оболонки
Бортних злодіїв по селах ненавидять особливою ненавистю борті Божий промисел їх майже ніколи не охороняють і ніхто не важиться на них
Але тієї днини я нічого не боялася не боялася і вже задерев'яніла
31 Барильця пляшечки носатку Сулії тикви боклажки Все висушили без остатку Посуду потовкли в шматки
Жінка постоїть при вікні потуманіє та й іде спати а мені й байдуже
І вдарив цей дзвін і пробудив сплячих зміг
через губу процiдив Гришка Бардадим i ляснув по потилицi своїми граблями спершу мене потiм Яву
Входить Б и ч о к
Принеси жаровню
Сяє півкуля неба дає світло усім цим водам вербам очеретам а вони у взаємній щедрості віддають своє світло йому
В лабораторії на підлокітнику й на підлозі біля вікон голчастий срібний іней
I знову десь аж у гречці Пать-падьом
Кожний день приходиться діставати прочухани
Сірко від усієї душі співчував тунгузові
Я думала тримається на ногах твердо
Другий зім'явши можа повернув зопалу назад і став легкою здобиччю Малка третій закрутився на місці хотів чкурнути в Діброву але дерева тут росли надто густо
Потримай
На цьому березі бач ще не сплять і тут і там
Я дам тобі одну кроничку почитаєш
На жирову кралю сто франків або один поцілунок
Згодом у Ковельську коли Художник показував у своїй панедбаній комірчині Надьчин портрет ми одразу впізнали її така була схожість усмішки й вахилу голови вроджена граціозність неповторне сяйво карих очей
Б i л а М а ф i я
НА БЛАГОСЛОВЕННОМУ ПІВДНІ
Її батько Семен Петрович Панасенко був простий селянин але він довгенько був волосним старшиною в недалекому селі забагатів нажився овдовів і вдруге оженився на багатій удові він купив тридцять десятин землі а потім брав у посесію поле забагатів і прикупив ще сто двадцять десятин
Л у ч и ц ь к а
Де мені сховатись
Одні залягли під містком другі недалеко в рідких кущах
А біохімік і на мислі не мав робити їй якусь жорстокість
І коли й не звелів би може негайно знищити зрадливого друга то перед свої царствені очі не пустив би ніколи ні за що це вже напевне
Ну складе актика
А тут ні душі
І справді хто біля його дома буде дивитись ти у різницях я на базарі довела мати
С к о р и к.
Плутаючись у високих бур'янах пролазячи попід кущами що тісно посплітались у сій занедбаній частині панського гаю вони долізли врешті до води
Будуть жертви будуть тяжкі втрати
От потривайте господине я почастую шановних гостей ще своєю варенухою
Вдивляюся зітхаю мандрівка по стежинах юності не наливає серце радістю в перетлілому багатті не спечеш навіть картоплини
Сидить на східцях що ведуть нагору на другий поверх млина
Увійшовши троє товаришів у вбогу хатку Грицькову освічену поганенькою тьмяною лампою на стіні побачили там усю сім'ю
Вони підвели попа поставили на ноги
Больно было смотреть на эту сияющую даль
Здається що тіло не може вже знати болю й нівечення
А ще тим більше що має лише з лекцій удержуватися
Ну а як будеш колежеський регістратор то тобі й мундир який полагається і кокарда
Мені здаєсь що се такі доконче мусит ся у нас зреалізувати
Ні-ні за поведінку на трасі я вас хвалю
Холодний солоний вітер дмухав із заходу
Потім усі розійшлися по кущах на обід лише один Авірон не міг їсти й подався до своєї милої пустині
Зняв з голови шолом передав весляреві що сидів на кормі
Так тоді полишім це діло
Мене розпирало од гордостi i радiсно лоскотало у грудях
Я підійшов до нього і розказав йому все
Можливо тому й пахло вогкістю
Зразу по приїзді з віденського походу
На ту тему велась розмова
Куди ти сунешся на мою голову крикнув Лаврін і почав трясти драбину
Сьогодні моє любиме число 13
160 Безсмертного ж хто ма убити
Вона підходить до вміраючого покірно схиляєтйся і дивиться на його зблідлі уста
Пропадала тварина не знати від чого
Стрясаючи гуркотом степи злітала поволі- поволі і можна було в ній усе достеменно розгледіти
По часі розгонно під'їхав той самий вершник що їхав з Володьком
Далеко десь на самім краю світу Є віл такий родився він в той день Коли Христа розп'ято
Усе що він бачив і що пережив минулої ночі і особливо в цей холодний грудневий ранок притупило в його дупгі почуття страху
Спинився нерішуче та Олексій Максимович уже обняв його за плечі підводив ближче до стола
Я скінчив
Ми й до них поїдемо до нашої Шурочки й Валерія Івановича у Рим
А що ж ви думаєте що я етого не могу
Як міг так пояснював Іван
Ось як
скрикнув Петро
Знов ми поїхали в повіт і я несподівано дістав листа від своїх треба було якнайшвидше їхати
Такий уже його гріх
Прошу вас упав на коліна солдат змилуйтесь над бідними нещасними
Це ви образованi вигадали час а я на нього давно плюнув
Він тільки приблизно уявляв собі де може бути зараз його рота
Незчулася Христя коли і з церкви вийшли як мати сіпнувши її за рукав пора додому сказала
Декілька чоловік полтавців подалися навздогін але побачивши що все військо метушиться біля возів мерщій вернулися назад аби не лишитися з порожніми руками
І правда
Одному важко буде
Виходь будь ласка
Не варто улещувати себе даремними надіями наслідки цього невизнання довгочасні
Немов струмки до ставу стікалися в село з ланів похмурі орачі
І якби ж то я був уже старий а вона так само стара і від неї пахло золотом то я втішився б принаймні думкою що то запах благополуччя
Налийте горілки наказав Катаржі ординарцям
В лісі чується шелест людської ходи
Віднині я обіцяю вам що мій ніж не торкнеться жодного кабанця
Лише тепер Семен зняв кудлату шапку
Він чотири карбованці
А куди бог провадить питали вони Бенедя по звичайних привітаннях
Між іншим сказала би йому і те що він занедбався духово став поверховий плиткий що над ним взяла верх буденщина вже наскрізь і він не зреалізує ніколи ані одної з тих ідей котрими одушевлявся давно коли не опреться тим впливам буденщини
Я не розбійник не злодій я месник
Ви про що непорозуміло запитав директор
Стрілятиму
Поряд з житіями до агіографічної літератури належать і малі розповідні форми невеликі оповідання анекдоти влучні вислови пустинників одного якого-небудь монастиря або кількох монастирів зібрані разом і подані як записи безпосередньо баченого і почутого укладачем
І все ж кохання камінь який зірвавшись летить з гори
Сигари
А раз викликавши мене до кабінету в якійсь справі директор запитав немовби між іншим
А що коли й ми здобудемо сю бомбу
А хлопця свого Івася в куми зоставив
Сонце сліпуче било в очі виринаючи з-за далеких сизих гребенястих пасом
Нарешті він його потопив власне запланував потопити на втіху слідчому а натомість щиро признався що збройне повстання вони вірмени мали робити зброєю привезеною з Персії до Харкова на верблюдах
Хазяїна прощав
Вечір був такий теплий та тихий що їм обом не хотілось йти в покої вечерять
Вони мочили в ньому скори тут же на травi виминали їх руками стругом очищали вiд м'яса i жил
Д і д
Без нього мовляв не можуть піти від Дунаю
Вони написали вам
Рівночасно більшала в нім любов до неї і ріс біль що мусить утратити її
Поети єсть соль землі гордість і слава того народа серед котрого з'явились вони служать вищим ідеалам вони піднімають народний культ
Чого киснете
Ось i зачервонiло на тiй дорозi де йому треба йти i розiслалось мов сукно як кармазин красне далi неначе срiбнi цвiтки по ньому хто посипав а тут i увесь путь став мов золотим пiском по червоному полю посипаний
Кому дістанеться оце моє добро після моєї смерті
Самого Хмельниченка не було він з кількома прибічниками був у Криму
Я звiсно
Для літератури мало кришталевої чистоти література це перл у кришталях і чистота в найчистішому
Виступайте
Чорнобородий обвів поглядом своїх товаришів
Купите сьогодні переждете рік і продаєте самі дуби а я знаю ті дуби
Тим часом сходив повний місяць неначе виринав з чорної хвилі
Ще там на фронтi
Цей Свічка зух та небезпечно зараз Це кожум'яцьке кодло ворушить
Не звикай до тонких сорочок бо ще хто зна як буде тобі на своєму хазяйстві сказала Кайдашиха
Так ба-а що воно тільки й промовили здивовані дівчатка як Сум зразу так і зник не вгледіли де й дівся
Дивись горить на базарі І видко і гладко
Тамара краєм ока спостерігає за ним
Настрахав Прісю заклякши у віконці побудив і старшеньких хлопчиків що спали валетиками на ліжку
VII
Добрий вечір потягнув до себе карого
На те яничари поставились під муром в трикутник і стали завзято відбиватися цей старшина став на шпилю трикутника з шаблею наголо
Одначе в вас доброї сорочки не заслужиш сказала Мотря
І щоб вона була не рвана не фрагментарна
Пане сотнику батьку прийми мою сердечну подяку за те що наді мною зжаливсь
Кинулася коли Шило і міліціонер вже потягли підсвинка
Вона голосно й дрібненько зареготалась неначе пташка в садку весело защебетала
Тут моя Орися пряче посуду чистить чоботи і співає собі тихенько
Не виключене що таким робом гадають розділити сили обложенців знаючи що вони в них не дуже-то й великі
Глянь на Україну Спогадай свою останню В тій землі годину
Заходьте
Не змушуйте мене на наївність
Мне однако со временем удалося уговорить его чтобы он не препятствовал моему protege посещать меня по праздникам и в будни когда работы не бывает например зимою
Л у н д и ш е в скрикує
Це вже ти попоралась і вийняла чужий лист та й надісь і прочитала по сільському звичаю
Щастя дому твого не покине і здоров'я тіла доки берегтимеш ти святиню цю
Гуляйполе головний твій аул
Та султана вже охопив гнів
Небесам слава за ласку землі слава за міць повітрю слава за добро бо дивимося на світ очима сонця бо дихаємо вітром бо дух наш є повітря бо тіло наше земля
Що ж пiдемо в лiс будемо рубати дерево випалювати орати гомонiли люди стискуючи натрудженi кулаки
Тому всякий поступ є поступ від природи в оточенні мисленні й почуттях
Від ранішньої прохолоди приємним трепетом здригалося тіло
Боже не допусти ганьби такої
Робимо все можливе
Князь одягнутий по-дорожньому в чорний кожух с широким коміром та взутий у биті валянки стояв у товаристві боярина Федора та духівника Івана і тихо розмовляв з ними
Так я ж тобі моя Марусенько тим же богом божуся що нема у сьому ніякого гріха
Антоніну і Ольгу вдалось пристроїти до гімназії в Харкові а брата до чоловічої 1-ї харківської гімназії за державний рахунок
Він аж очима закліпав від несподіванки
Ми почували якусь особливу сув'язь особливу близкість нас пов'язували ті самі думки та сама таємниця
Чи не вітер оце схопивсь
Паршивенька правда але застрахована була тепер ні за що пропала страховка
Лісник повернув до шевця заплакане обличчя
А он твій половик обізвалася стара і указала на хижуна що справді припочивши на хвилинку на якійсь вершині здіймався саме вгору і полетів
Дисканты просили пить а басы просили выпить
Нехай іде до короля служити
Олеся й здивовано й разом немов розуміючи його сумно глянула на Вадима й тихо сказала
А хіба Святослав захворів
На небі ні хмарини
Так захопилися що й не помітили як підійшов сам комендант фортеці
Сибіряки стрілкових полків латиші китайці черкеські полки кубанські сотні донці
Чи не пішли б ви Мелентію під три чорти і четвертого сатану скипів тоді він підводячись із призьби
Повернемо вам з лихвою борг
На другий день відбувся перший законний вихід
Прожили вони один вік баба сто років і хата сто років баба згорбилась і хата згорбилась
Що з ним таке сьогодні
Ти великий і могутній
Здається не помилився
Та хiба ти не на фронтi
Тоді гукнула служниць й веліла бити нічного зайду палицями стільцями хто чим попав
Що ж авторові залишиться робити
В о д я н и к б'є в долоні
Вже вони переговорили про все що мали на думцi а гетьманша не просила до столу
Зараз переправимося і я видам їм себе за візантійського сенатора
Для себе будь-коли одиноко з водою в роті
Дайте ще пане гетьмане
Демено повернулось неначе здорова морська риба збило хвилю і легенько повернуло човна од берега
А скілько б ви справді взяли за Капустяне
сонно сказав Карпенко й простяг над доктором і панною Ольгою руку
Ми принаймні не знаємо щоб він після цього щось писав
Проповзає телеграфна стрiчка
Сі люди мабути не потрафлять нічого инчого одне й те саме
Тільки царі ті звались не царями а гетьманами
Він не знав як до неї й підступитися Ти знаєш хто я
А вiд города вже йшли вої щоб взяти на щити тiло князя Улiба вбитого як сказав князь Святослав цiєї ночi ромеями тут на березi Дунаю
Служба вже повідомила Девлет-ґірея що мулла вертається з якимсь молодим джавром і він вийшов на рундук та замахав на муллу рукою щоб зараз перед нього явився
Всюди спотикала я перепони всюди була непотрібна
Повідайте все моїй душі
Дивна тиша зависла в залі
Недалеко голосно заспівав півень
І хто заволодів й оволодіє
То не мати то не жива людина то виходець з того світу
Критичний у вас розум Олено говорив він з важкою міною аналізуючий розважуючий дух
Жила Марина з чоловіком місяць жила й другий і вбачає вона що пішла заміж не на злість своїм ворогам та ткачеві а на своє безталання
Птах не махав крильми вони були наніврозкрилені пір'я на них і на всьому птахові рясніло пістрявістю хвіст був невеликий розпущений немов у голуба
Та начебто змінювався не лише настрій а й зовнішній вигляд і навіть вік
Незриме Й нечуте сталося тоді
То був останній погляд погляд наглої смерті
Та вже ж не хто панич скрикнула Марина
Мене й ще одного поручника
Хто
За що ми будемо платить такі скажені гроші
А вам отець диякон
Що ж як ми з своїм не в лад то ми з ним і назад вирішили курчата і тільки деякі курочки все не могли забути смашних шматочків з дзьоба матері і постійно наражались на неприємності
Микула щиро здивувався що нині Сварг став ворогом Бразда і той одразу це помітив
Зненацька пролунав крик
А десь же вона була
Або або
кидає очима на всі боки сидить як на жару
Адже знаєте мене не віднині
Ой зійду я на могилу
Вона не прилучилась би до її проекту правда що ні
Щось мені недужиться сьогодні
Кра
Біжу знов вулицями забіг по всіх знакомих по всіх шинках де ми часом з роботи йдучи вступаємо перекусити дещо або селедця купити нема
Але коли я хочу знати як би ви опісля зажили
Чи не час нам вертаться назад
Хочеш Антоне я намалюю тобі геройську перспективу
Єремія звелів зігнати на роботу силу панщанного народу на шарварок
Авжеж боязко
Сам
Ану мовляв ось мій брат іде
Тепер ночі в літніх степах
Живий
Вернешся з польоту метал весь у пробоїнах а ти живий
Про мене одповів о. Хведор
Тоді Павлусь устав тихенько надягнув на себе кожушину взяв сумку з сухарями в брата його дві пістолі мішочок з кулями й ріжок з порохом припняв свою шаблю і пішов несучи своє сідло на голові поміж сплячих козаків просто до того місця де паслися коні
Дуже приємно познайомитись
Раю мій щастя моєї подумав Чіпка
Я усього того не можу зрозуміти
Усе його тіло мов теплим соком переповнене розмивчастою солодкою утомою
Задарма в пісні твоїй ллється туга І сміх дзвінкий і жалощі кохання Надій і втіхи світляная смуга
ударив Малахія очима
Від кожного катуну одне шатро один сир три мотузи і шість обротьок один бурдюк масла й одного барана
Я за неї гину
А що отче Зіновію промовила Ольга Павлівна нишком до чоловіка заходжуйся лишень швидше коло школи
Може лишилися в нього в басурманській стороні брат чи сестра або й кохана дівчина
Тепер можна сказати вискочили на сухе оранку під ярові закінчили
Туди пускаю тебе
Він один володіє нашою мовою
В ряди і під стіну вивозу
козаку дівчина
Лейзер
Хіба ж хоч одному твоєму слову можна вірити
Ну от панове-браття юж і наступила година нашої розлуки тихо промовив Спихальський
Очі палали тихим хоч і хворим вогнем
Скресли ріки і крижини безладно громадились і шурхотіли у течії повноводдя
Почекай промовила Ярина а де ж ти нинi спатимеш
Полюбила й вона мене пасу вночі при долині воли й перебираю тихо бунти баси та приструнки міг би стати бродячим кобзарем та заробляти кобзою на хліб одначе не пройшов кобзарської науки в сліпих кобзарів а без того вони визвілку не дають та й не збирався я ставати бродячим кобзарем просто мав втіху від гри
І я не був
Які цікаві повчальні розмови просто лекції вже складалися в його голові
Українські народні казки не запам'ятали мудруватого імені Китовраса але добре знають премудрого Соломона і багато разів варіюють мотиви що є в апокрифічних переказах
Колись бувало ще в Лебедщині коли збирався поза Мартинів запуст на пригірок бачив дим з поїзда
Хоч би й де його подіти однаково не пропаде у землю ляже та вдобрить її
Да руки порепані
Не кожний бандурист буде добрим козаком
Вишні вже були залиті таким молоком і коли опадало пелюстя вона тихо й упокорено смутилася
Тут теж криничка
Ось побач ось тільки хоч пальцем доторкнешся до мене то як скажений закричу пробі
Людей твоїх нема й дочки нема
Мирон не хапаючись встав і простягнув
На амвоні стояв священик який вів відправу
Я шпроти
Я Увага
Це возвишало його в очах громадян міста і надавало йому досить довгі роки особливої респектабельності
Вузенькою покрученою доріжкою вони спускалися вниз до Петровської алеї
Пшоно вже розiмлiло
Та смерті їй нічого було боятися пожила на світі наробилася ділечка якого сина викохала яких внучат дочекалася
Тогда Алексей-попович вышел из судна взял в руки святое письмо и стал научать народ
І Черниш теж кричав не пам'ятаючи що
Не розуміє цього Михайло Михайлович
Надто набридали писар рогатинський Шосткевич багатий саф'яник Захаріалович та ще голодраний шляхтич з Підвисокого Бжуховський драб здоровенний маслакуватий із сторч поставленими пусами з товстезними руками що висовувалися з обтріпаних рукавів кунтуша в рудих од старості чоботях затісних для його гунодзистих лапищ
Григорієві недобре стислося серце
З досади не засне до ранку
А от би це їхав звичайний Чорний ворон часів Андрєєва або навіть ГПУ і всі знали б що там когось везуть
Грицько лукавив
О сьогодні ні пане Олесь відповіла вона
До кого
Сирота Ярема сирота багатий Бо є з ким заплакать є з ким заспівать Єсть карії очі як зіроньки сяють Білі рученята мліють-обнімають Єсть серце єдине серденько дівоче Що плаче сміється і мре й оживає Святим духом серед ночі Понад ним витає
В i ч н и й
Я їх обох віддав
Його обличчя показує як бачите цілком законні й обґрунтовані почуття
На Запорозькій Січі як кажуть нам літописи були й поляки
Прочитайте
Що таке бумеранг
Кінчилась їх влада
Вона жінка
Куди це
Перед Сеймом спинилася та довга різноманітна валка
Діда не забудьте
Мовчання порушив Святослав Про спірку між Ігорем та Володимиром на Пслі ми вже знаємо
Звідки ж ти то можеш знати
Ну нічого
З місця зірвався Штернберг вхопив пляшку з недопитим токайським підбіг до дверей і гукнув Кукольнику
Як нас не подушать усі оті праведники
А вчитель казав далі
Іван Петрович чув про цього мартопляса що не минав жодної нагоди попиячити поволочитись за жінками
133
Чи не мені то
Господи як вона піймана сюди чого і за що піймана
Теж ні
Туди до світу тягли її молоді літа там дитячі забави людський гомін все те чим краситься і з чого складається життя тут німота темної могили глухі вичити попові тремтячий голос дяків дим і морок холодом обдавали душу ніяк не припадали до її серця
Зчинився пекельний крик
Напишіть будьте ласкаві їй
Гаряча кров швидко ворушилась в жилах
Та не така як наша і не в таку пору як тепер
Тобі ж направо
Але ще і тепер не вірить селянин хоч вся істота аж стрепенулася від новини Добре було б під'їхати бо вже мабуть не дошкандибаю на своїх
Є в ф р о с и н а сердито
Страшно чогось
Та невже це ти знаєш-маєш і загукав щосили Братці сюди
Це дуже важлива звістка
Гм
Та звідки вона знає
Вона зробила папіроску і закурила її думки розворушились і неначе разом з димком папіроски закуріли в її голові
Розумію
Який язик
І тяжко зітхаєш
Гудзь поклав Андрієві на плечі свої здоровенні руки і посадив
Може МТС тракторами допоможе
Олександр Кіндратович з жахом чекав дня
Він засів за писання Вершників відриваючись од письмового столу лише на недовгий час для поїздок по Україні і відвідувань Києва
Зацікавлені хлопці змовкли одразу
Справді де ж поділися половці
Хоча б той самий Юрко Скрипниченко
Тепер козацтвом зацікавилися Англія Франція Швеція Голландія
Феноген
Правда будемо мати чим жити обоє до старості
Всі дивилися на Дмитра що він скаже
Вони захопивши всі провідні посади в літературі позбивали на протязі кількох десятків років усі молоді паростки літературні
Я усміхнувся у відповідь на його запитання
В степи лежит казак убит
Дивилася черниця на той шлях прислухалася до пісні і серце до болю наповнювалось як стиглий колос незбагненними почуттями
За Омельком
Ну що
Мені їх не треба
у якому Селім-ага здивує і своїх підлеглих
Кілька книжок лежало купою під канапою
Не маючи точних свідчень не сподіваючись на встановлення істини іноземні посли мандрівники дієписці полемісти мерщій хапалися за перші-ліпші чутки ставали жертвами маловартісних і не вельми ймовірних поголосок
Книги книги книги
Хто там закричала спросоння Кавуниха та й знов захропла на всю хату
Досить
А бригадир побачив це біля конюшні було та як зарегоче
Він чув як позаду всі зрушили з місця й шепотіли до Кричеєва
Але він син володаря і сам колись може стати володарем отож добре знає що верблюда коли він реве або не слухається б'ють завжди по шиї бо то місце найвразливіше
І батько вас у цій шинелі бачив
Володю
СЛІПЧЕНКО
Завтра вже не доведеться
Це добре
А опісля знов Марко відвернувся від мене
Перший бродяга назбирав сухого суччя і розпалив багаття
Це дуже гарно але я можу мати її не лишень у Празі
Але трудно бути порядкові там де мова мовиться про такий неймовірний страшний непорядок
Правду кажу умерла б
Ну а втім треба ж
Ви молодий
Чи можливо
А скільки тих які завжди готові продати брата вислужитися
А 'завтра не відступав Поцілуйко
Зрештою знайшли
Ай-яй-яй
От тоді мені одна жона Пракседою здається її звали ключниця княжа розповіла про Малушу
І вона ніби вже бачила милого край столу як живого
Знали
Це я вже сам скажу їх милості
Слам василікам купцям і священикам що приїжджали сюди треба було десь жити деякі з них сиділи тут уже постійно вони одержували в князя двори й ставили на них свої доми не тільки дерев'яні а й кам'яні з'явились у Києві цілі конці Угорський Лядський Чеський Варязький Хозарський
Він люто несамовито виривався жахно дивлячись на наведені дула рушниць тяг її вбік бив назад ногами
Командири розглядали мапу
Нам доведеться побалакать про дуже поважні справи сказав Радюк
Вийшла умита спокійна
Він ще дужче маха руками але постукати боїться бо мама почує
Зараз ці люди перебиваються легким хлібом а скажуть їм ідіть на хліб ратний і матимете не лише розкіш-волю а й коня броню усе чим буває ситий і вдоволений поселянин підуть не вагаючись
Коли знову здійметься буча по-вчорашньому кину утечу додому
Ніжна-ніжна неначе з воску зліплена
Повернулася Ганна з Києва бліда як смерть лице змарніло очі запали глибоко
Юрко взяв одежу взяв харчі а Улас каже Коли ви тату проганяєте старшого брата то проженіть заразом і мене бо я його брат
Про що говорить Ярослав
О краще в пеклі пектися ніж скніти в єлейному багні словоблудів найрізноманітніших зафарблень
Правда
Ні один пружок лиця не ховався десь всередину тільки очі лежали глибоко в ямках ніби поховались десь під бровами й виглядали звідтіль і розумно й хитро й сміливо й гордо та все дивились скоса в бік ніби казали що вони нікому не ймуть віри
Авжеж авжеж це так
Блиснув поглядом спідлоба
Але залізом ланцюги Яка ганьба і мука й жах
Кукурудзу треба механізмами обробляти кричать як у сусідніх колгоспах
Але бачу здоровий дужий
Ху-ху-ху
Це зроблено так як і все
Признавайтесь
Баглай щиро його шанував бо хоч інвалід і здоров'ям не дев'ятисил який-небудь а найзапекліiі пияки та п'янчуки перед ким смирнішали одразу
Проте я не можу відмовитися від боротьби за власного сина
Боже мій
Якийсь час мовчав не знаючи що робити
Їй обіцяло вже багато осіб взяти уділ в тій праці як педагоги історики природознавці писателі і т і одним словом люди знання
Кілька знаків вписало воно йому в війну санітарними ношами
Годі не знать що базікать
Мавра сплюнула хоче вже змішувати карти
Може напився
А Троцький хто
Ніяк його не забуде всюди воно перед нею і з нею мов почуття лиха якогось мов ознака кари котру наложила на неї гірка доля
З-під цих брів погляд незнайомого здавався пильним і гострим тонкий з горбиком ніс надавав демонічного виразу всьому обличчю а втім його пом'якшував добродушний вираз трохи заширокого рота завжди готового відкритися для веселого сміху показуючи при цьому два ряди міцних білих зубів
Я вльот притягну оту клітину хворосту Степан Кушнір куцими пальцями вхопився за віжки і вже хотів вискочити на полудрабок але побачивши в глибині подвір'я нового наче з воску вилитого воза спитав Бондаря
Людині треба мати свою сім'ю постійне коло рідних близьких людей які в біді і в щасті не відійдуть розділять усе з тобою порівну
Уже
Тобi належить останнє слово
Він читав Думи повні глибокого почування й суму
З якими передчуттями вирушає в свій перший рейс
А що пак казав тобі Селаброс
I вiтру нема
Одні біжать на переселеніє другі тікають з переселенія а треті бігають висунувши язика шукають де б тут з поміччю банка землю купить
Десь збоку вогко підпадьомкає перепел бренькнула в житі срібна струна цвіркуна
І з цієї туги за колишнє нерозуміння з ясного прозріння рушіїв життя з яскравого відчуття людини здобув він перші нитки свого гарячого плетива
Він дуже зле стріляв
Я можу підняти шафу а ви тільки мишу
Переяслав ледве тримається під ударами половців а ваше Новгород-Сіверське князівство занадто бідне і слабке для того щоб впливати на долю всієї Русі
Співаєте веселу жваву пісню самі ж печальні
Та й брешете ж ви
Пастух задумався лиш на якусь мить
І добрі й заможні усі їх на повазі мають
А тоді давай мене з коровою вінчати
Він шукає її навіть у ліжку дітей
Це людина як бачиш зовсім безпринципна
Що ви що ви Володимире Івановичу
Хоч Варя й не проклинала з Яриною Федорівною свою судьбу але вона все-таки кохала свого Серьогу і все-таки думала про те що їй не можна залишатися в своєму городі коли її городок покинуть армії робітничо-селянського уряду
Для тебе скрикнув Колісник
Я так зрадів господи
Посміхається
А що
Одні казали поставлять на поміст велику ще ніколи не бачену гармату інші промовлятиме звідти якийсь паша а може й сам султан
Бо він Шептало кінь особливий кінь білий а коли й попав у це бригадне стовпище то завдяки злому випадку химерам долі
не доповіла указавши крилатим рухом перед і позад себе
Ет
1
Це тоді й чайник треба
Всім хочеться того панства неначе не доволі й тих панів на світі
Я був дорешти очарований Опіллям я тепер дізнався чому Ключар став ключником і сторожем Святого Духа я тепер розумію чому старий Данило Вербень товче собою по цілому краї і замальовує сліди давнини і тепер я собі з'ясував чому в Черчені та в сусідніх селах дотепер вірять що десь ходить Ізограф який визбирує вислуховує людські печалі
Замість хат і парканів руїни
Змилуйся й будь
По-нашому ніби маленька буцегарня чи холодна
Знала на яку воду пускалася
П е р у н один із головних богів у східних слов'ян володар грози блискавки і грому покровитель воїнів Пітьма те ж що і Морана Мара втілення злих сил темноти і смерті
Але Готліба тота сонливість вивела з терпцю
Він мало цікавився літературою з якої йому імпонував тільки лермонтовський Печорін погано знав історію з якої любив тільки походи Наполеона й перемоги Єрмолова на Кавказі але зате йому були відомі назви й мундири всіх полків гвардії знався на породистих конях і мисливських собаках добре танцював навіть мазурку й умів грати в преферанс
Бризки долетіли до його морди кілька з них впало на неї
Город той тлумисько Хільбудія там ті що лишилися за нього й правлять нині краєм а отже мають при собі рать здатну ударити в спину
Треба
Свекруха вашу Марусю дуже любить як свою рідну дитину
Хто найкращий їздок
Леся побула трохи і відчувши втому вибачилась подалася до своєї кімнати
Поверніть либонь голову мій голубе
Кажеш дід Ілько
Ще б пак
Почулися вигуки
О він тоді знав уже що це могло значити
подумав він та й побіг швидше слідком за хазяйкою
А далі зоглядів щось у червоній плахті із жовтою на голові стрічкою
Не зважай на те заспокоїла його Пріся
Вночі вона наче на велетенських хвилях коливалася западаючи в темні ями короткого сну і виносячись на гребені коли очунювала
А друге братія пишуща наша хто в ліс а хто по дрова їй треба час щоб взяти правильний єдиний тон
Понура тьма відречення облягла бажання і вони завмерли
Коли Максим вийшов у сіни там стояв сам старшина тримаючи пляшку молока в руці й три пачки махорки
Але обіцяй княже для Новгорода найпершу правду викрикнув Коснятин
Находить на мене таке
Гаразд Павле Михайловичу
Струнко
Адже він адвокат знає що коли його клієнт виграє справу то цим він ограбує противника чоловіка чесного і правого
Сніг не скрипів під ногами а вищав наче об нього мечі точили повітря перехоплювало подих і било в голову наче спирт
Мишук нудився й никав з нудьги по парку
Рубленко
Таким він лишився назавжди
Обручами голова збита Мочулою свитка зшита Личком підперезався У бояри прибрався
То була нічна зміна
Яка кобила буває як циган покупає
Боїтеся й на годину покинути свій кабінет
До отих галіціянів австріяків чує більше притягливої сили ніж до кацапів татарів гирян калмиків які все ж таки були рускіми
А зараз одна рука нас по голівці гладить
Але коли ми допоможемо їм коли вони знов окріпнуть тоді вони не захочуть з нами говорити
Розмова й жарти якось не клеїлись
Ковалиха нiби не чує продовжує вишивати
І докірливо глипнув на хлопця Але торг є торгом
Мар'яна вийняла з чулка пачку кредиток і з силою кинула їх у куток
Л у к а ш Чого там прислухатися
Він чоловік тихенький проте настирливий та беручкий
Марина запримітила теє й тяжко зітхнула
Ні варвара й язичника князя Святослава вже немає
Ішли
Робіть що хочете аби не на моїх очах
Оце є справжнє навіки
Коли ж ми з вами підемо на маскарад я обіцяю прочитати там усю Іллях-наме великого суфія Аттара бо чомусь хочеться вірити мені ідо ви любите мене так само як Хоррем-шах любив свого маленького раба Джавіда
Чи не вислідкувала її мати
Сперш ножем провів по шкірі зробивши велике коло круг рогів а тоді по- мистецькому вирубав їх з черепом
Хто ж із уруських князів здатен протистояти їй
Він знає чий то голос то вірна його жінка то Соломія злинула з неба щоб узяти його до себе
Такого ще ніколи в світі не було
Це неможливо сказала я
Ти забула про святість
Поетична сторона псалмів привертала до них увагу і новітніх поетів в українській літературі до них звернувся наприклад Т Г Шевченко в своїх Псалмах Давидових які є чудовим зразком того як стара форма може бути поставлена на службу новому змістові
Мене тільки дивує що
Найлютіша мука перед ним є радість і щастя
Просто голова туманіє
Можна б ще назвати Рушен
Чатуй чатуй
Що болить
Над нею певно воскресає трава і квіти відкривають променисті очі
бубонів отець Яков забувши що він вже це читав
Я прийду пане
Пропала тепер уся косовиця
Мені було це гірко слухати та я тільки посміхався себе й не пробував боронити бо оборони не потрібую але Голгофу обстоював
Й тоді на воза вирвався Гуляницький вистрілив угору з пістоля
І від чого
Можливо й Донець це знав і не міг зважитися до чого йому вдатись такого щоб всі обіцянки враз здійснились
Заверещали дервіші
Хазяїн
Не світи нікому
Сам не відаючи про те Рустем майже повторював слова султанші Хасекі сказані колись австрійському послові Лаському
Вся громада рушає з свічками в руках
Якби священик знав яку бурю викликав вiн цими словами в душi Малушi
Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну
Під'їхали до косаря покрутилися про щось питалися мабуть
Тепер він влетів до неї на крилах червінців пурхав у ній і кружляв бистрою ластівкою а за три чверті години вилинув звідти з чималим пакунком де було сіре демісезонне пальто невисокої якості такий самий костюм пара сорочок з пристібними комірцями краватка кавказького шовку шпоньки з зеленою емаллю та три барвисті хусточки з картатими окрайками
Кза наказав загорнути його в повсть прив'язати до сідла і везти з собою
Я виразно чув його кроки на сходах
Есдеки ж називаючи себе теж українцями але нічим свого українства не доводячи граючись в пролетароманію й соціалізми одхиляють робітників від їхнього дійсного завдання
О
Не годиться ж перед шлюбом їсти
озвірився чоловік
Та ну
Тепер Михайло Володимирович Родзянко голова четвертої Думи
Олександр Кіндратович міряв кабінет швидкими нервовими кроками
Тільки б знову іти через гать тільки б слухать твій голос і коси твої коси сумні цілувать
Запахло падаллям закружляло листя і вже не було на дереві ні листка ні сливки
Зіслали теж із гвардії
Сам знав багато пісень на слова й на голос
Коли дозволите я висловлю свої бажання
Так батечку так
Чиє се поле
Сава не донесе до мене всієї муки
Розкажу вам шановні друзі коротенько про історію цієї вітрини
Кошовий велів передати що сподівається на добропорядність пана гетьмана і вручає долю свого посланця у ваші руки
Святослав був двоюрідним братом Ігоря але майже вдвічі старший за нього тому називав і його синовцем
Видно було що Аксак не був з того радий Конашевич виглядав радше на козацького сотника чим на вчителя
Він присипляв її міркуваннями ховався за наукою і вона сліпа його не розгадала
Ніхто про нього не знає не знає що це таке крім тих що на ньому побували
Коли граф Адольф підходить до брички він не питаючись уже бачить що коронка Зігфріда врятована
Кіті йде до своєї кімнати відчиняє шафу виймає різні одяги й оглядає їх
Кто ее сделал
Івоніка оглянувся
Ну я пішла
Лакеї як опечені один одного штовхаючи кинулись на генеральшин крик
Наскільки мені відомо боярин залишився дома
Ой підозрілий він князю повір мені
Я знайду собі якогось іншого а коли ваша дружина не буде дуже ревнива я приходитиму іноді до вас пити чай а то бач ви мені ніколи й склянки чаю не запропонували
Сей просив його сідати поруч себе але старий не захотів
А головою цілого повіту бував теж-таки виборний дворянами маршал пізніше предводитель дворянства
Комiсар
Молодості кортить погратися думкою про смерть бо здається сама собі безкінечною і душа відчуває спраг життя але й може примірятись до чогось вічного великого
Не підходьте над берег радив Чечель там ще небезпечніше станьте тут біля мене
Ох грішні ми грішні
Сам народ повинен відстоювати боротися за свої права і головне повинен зрозуміти що лише в возз'єднанні всієї Італії сила й перемога італійського народу над всіма ворогами зовнішніми і внутрішніми
Йому сказать Це значило б усю зірвати справу Він надто вже шанує Ярослава Та ще тепер коли його він зять
Тоді ось що почекай мене трохи а я зараз зберуся та й підемо разом
До комсомольців що вже на машинах
Як Жмайло прийшов то кілька козаків розбивали двері сокирами і келепами
Це Саркісьян на великому конвейєрі
Він і в солдатах учився більше з примусу
Другою особою по Смотрицькім був о. Дем'ян Наливайко
Ой вийду я на могилу
Вот моя дама перекидаючи карту мовив Селезньов
Ну нічого бурчать
Сам жаднюга і всіх на свій аршин міряє
Злегка вищить пружина дверей двері грюкають за спиною жінки й я розумію що стою на вулиці на тому самому місці де тільки-що переломилось моє життя
Правда ваша
Кинеш мене
Ясний у Бозі преосвященний мосце отче митрополите Київський і Галицький архіпастиру милостивий в духу святому отче й добродію
Власне це був не протест проти мене а просто вони просили Фіалковського і надалі бути управителем
І що там у тому череві пан випоров
Губи злиплися а від запаху крутилося в голові
Не гайся лиш там довго сказала жінка
Так так виходить ти до дядька Себастiяна ходив починає допитуватися попович
Чотирі дні як нема про його ні чутки
Ніхто не застановлявся над тим що й я маю серце що привикнувши з наймолодших літ до ніжного окруження і тонкої щирої опіки я по втраті найдорожчих осіб мусила себе почувати двічі осамоченою і нещасливою потребувала хоч одробини теплого чувства коли вже не любові
Спіймав себе на тому що не малює а слухає старі пісні які колись посіялися в його душі й аж нині враз проросли
А мій батько уже давно там сказав Духнович батько якого був військовий лікар
Дерева кидали легеньку тінь
Первісне компанія означало друзі що хліб-сіль звичайно ділять поміж себе
Гуде
Халатик не закривав її всю з-під нього кругліло смагляве плече й виглядали кінчики ніг
Вавілонський ти кухар македонський колесник єрусалимський броварник александрійський козолуп
Час тут є найбільшим катом ніби
Багато болю на серце своє брала багато переймала жури
Мiст знов виступив неначе з хмари ввесь залитий ясним гарячим сонцем ввесь червоний од кармазинiв та верхiв шапок
і тут запнувся султан
звернувся я до матері я забув вам про свою найновішу аристократичну забаганку сказати
Підвозили пускали ночувати пригощали
Невже ж їй відняло руки
У Ляшовому займиську зупинився знову
Та коли б ще ви знали який же то вечір
Ми хочемо вступити в них не як завойовники а як друзі
Що такого
Бачу тепер що йшов на дно і точно пішов би якби не ота раптова підтримка
кожний ховався під вози по шатрах
Я вже й сама не знаю що мені робити
За людьми Зінько бачив тільки їх голови й плечі але ось 'люди розступилися чогось і йому стало видко танцюрів
Твої небилиці дурниці
М а в к а Ні ти сам для мене світ миліший кращий ніж той що досі знала я а й той покращав відколи ми поєднались
Ах я забув ви не курите
Може в ченці постригтися
З узвоза вискочили в долину по якій протікав чималий ручай
Мортко стис плечима і пішов
Доктор
За те вона мовчала боялася за свою рідну дитину
Я почала рухатись з місця щоб устати
Кур повз по травах сивів а тоді стрілив під теплий сумерк як трираменний огневий сигнал
І мені
Ніхто здається непевно відповів черговий але тут же додав А-а недавно сюди заходив економ з люлькою в зубах
Або постій гукнув зостановлюючись
Ви людина далекого Сходу син класичної Греції несміливо обізвалась Надя і її голос насилу було чути
Ти ж мені недарма живописав якусь Катрю поетичними кольорами
Всі посідали й замовкли неначе завмерли
Він кидав слова просто в лице Тараканові стоячи перед ним близько на один ступінь
Великі тонкої різьбярської роботи двері безшумно відчинилися і гінця було з уклонами запрошено до покою
Вона підійшла під вікно і постукала
Тоді повставали й стогнуть
Пам'ятаєш як ти промiняв мене колись на курку ну а тепер
Ану-ну
наказала Мальва
Попереду спускався Сафар-бей позаду важко чалапав Гамід
Лишають багатство дітям
Мої люди дуже втомилися зітхнув капітан
Оберігати історичні пам'ятки які належали й належать поколінням хіба не благородна справа
Другий Цимбалюк
1
Уважно слухаючи яку-не-будь розповідь він тихенько виймав свою книжечку й записував цікаві слова оригінальні вислови думки оповідача
Нема тут ні сирої затхлості ні спертого смороду застарілого людського поту й воску нема тут безлічі вишиваних рушників що поробилися модними в теперішніх церквах не провели сюди також електрику й парове опалення
Та й пішов
Се була стара ворожнеча між їхнім родом і родом Гутенюків
По співанці більші хлопці на вечерниці махнуть менші додому
Та що й люди скажуть
Намалюйте їй розумієте намалюйте як-слід ви адвокат і розумієте самі
Тепер я щаслива пане докторе щоб ви це знали впевняла живо Нестора що сидів задуманий на великому камені наглядаючи вогонь і дивився мовчки як червоне полум'я пожирало лакомо одну галузку за другою
Що ж ми від цього кращі
Така весна а я мов каторжна
Далі було про ліси про кооперацію
Поїду
страх
Ми його й за хлопця не мали
Коли загублю то вишукаю бувай на тому певна голубко моя сива відказав їй
Ти зароблятимеш гроші у сахарні а я прястиму собі й людям за плату
Гаїнка розказала їй про все і про Васюту
Це не було вияснення
Взавтра на батьківських зборах
Злі є після невдач а від злих всього можна ждати
Всіх за одним як кажуть махом
З глибокого похмурого колодязя витягнув цебер води
У бідного пана крутять ніжки
Вона чемна дівчина закинув Івоніка
Гетьман скрипнув зубами аж задихнувся від люті
Проценко перший порвався до вікна за ним і другі
Але маємо певність що коментар наблизить до нього далеку від нас епоху а то й спонукає до самостійних роздумів у правильному і перспективному напрямі
Не любиш землі
Дуже важливi документи списки воєнних злочинцiв
У нас фабріка на весь свет другой такой фабрікі нема ми продайом тисячу за п'ятдесят рублей
Їх нiхто не збирав але здавалося хтось пiдказував що треба iти усiм з концiв сюди до теремiв
I посунувся у гробу даючи менi мiсце
Адже по-всякому такі розмови кінчаються можеш втратити а можеш навпаки набути вийти з кабінету працівником іншої питомої ваги там на очах відбуваються перетворення елементів
Селянин черепаха замислився
Та ще на спині ранець з книжками
Сьогодні ж
Він добре розуміє що дружина не хоче покинути дітей але хай же і вона збагне що приїзд ревізора дуже небуденна подія в його газеті і що він ніяк не може бути дома в той час коли товариш із центру сидить у редакції
Ходімо кажу до мене брате заторсав Йосип
Але вибирати мусиш
І через те вони черстві холодні жорстокі без віри й довіри загнані в шпарини де вони нашорошено огризаються проти всіх повернуті хвостом до стіни й ощирені зубами наперед
Надія боялась що після карцера їй погіршать умови
Чого ж ти мовчиш сказав мені а докірливо подивився на секретарку
Хто з вас чинитиме непослух хто наважиться не коритися полковникові та його людям той буде нещадно битий або скараний на горло
Сам
під балконом гризуться собаки зрідка плачуть коти мов ті діти
Ні
Стратенці проминають кобзаря
Йому перед очима спалахнув вогонь а вовк перекинувся через голову й розпластався на снігу
Зачем вы это делаете Сосюра
Геркулес
Однак сьогодні Павлентій не поспішав додому хоч сонце вже давненько зайшло і вода на перекаті зашуміла тихіше й потаємніше а попід кручами в заворотах де поночіше почали скидатися соменята
Може їх силоміць вигнали з села і вони лиш поки що зоставили її тут а пізніше прийдуть І знов заберуть
У Петербурзі радо сказав Тарас і мов прийшов до тями
Ми вийшли з павiльйону похитуючись
А чого тобі раптом встрелило в голову питає Микола
Вона приємно пахла домашнім варивом і декому від того свербіло в горлі та ніхто й не подумав осквернити святу требу
Підійшов товариш Данило на руках несучи немовля єдине що в нього зосталося і немовля прийняв від нього статечний моряк із епізоду з генералом
Пузир
Ти ждеш Наркиса
Образ дівчини з тими дивними очима сплинув як живий над болотом в імлі нічного туману таємничий і смутний
Стояв-стояв пан Уласович довгенько i розуму не приложить що йому теперечки на свiтi й робити
Ой страшно
Я б на його місці давно звідти вибрався
Щось би-м сказав та най мовчу най шіную образи в хаті і вас яко грешних
Просто весна
Змучене обличчя матері вона знесилена
Як ждав її як прагнув колись іще не знаючи її смаку
Революція
Они путь к счастью прокладают
Намагався пригасити її але кожне синове слово мов сухий віхоть до вогнища
Вдарив дзвінок
Теж заводський
На тій неділі справляєм весілля обізвався Марко і подумав про Степаниду
Глядiть лишень та стережiться
Прочитав і вже його не переконаєш що це не так
Сагайдак сказав як не переможе фашистів то обдурить
Якийсь час згодом діловий запал спадав папери вже не цікавили
То певно він вернувся
Нарешті потяг затримує ходу попереду нас перша вілла й півстанок
По той бік хвилеріза пройшов до гавані пароплав
Знявся ще гучніший гомін
Ну да тогда ему дьявол помог а теперь мы уже с атаманом на саблях поклялись что голов своих збудемося а уж достанем erol
Сліпота до решти віднімала у нього світ а він до цього рабунку до свого нещастя ще не встиг звикнути бо час від часу знімав окуляри мовби то вони заслоняли йому день без окулярів широко розплющені його очі безперервно моргали і сльозилися тоді він осліплений слізьми цілком простягував руки розчепірені його пальці конвульсійне тремтіли ворушились і було таке враження що пальці ловлять і ніяк не можуть зловити світлий промінь якби йому схопитися за цей промінь якби промінь увійшов йому в очі якби прозрів
Ми залишимося тут ага перебив його Якуб
В залі повіяло чи то небезпекою а чи скандалом
Тут він мав право заговорити хоч би й за гроші а що лотерея на користь безпритульним не тішилась надто великого увагою публіки гарненька продавщиця зустріла хлопця вельми ласково
От вони йдуть та йдуть і зайшли в тихе спокійне місце навк-руги обставлене камінням
Хай у середньому заготівельні і риночні ціни дадуть нам по карбованцю за кілограм то гектар нам дасть двадцять тисяч
XIII
Та їй-богу
Ах видно ви нічого не розумієте
Проміння свічки пригасає
Воно то й
Всі від старого до малого висипали на вали і вжахнулися ніколи ще не приходили степовики такою силою
Стоп стоп перебив Фрей насуплюючись Потримайте язик він відомий
В тюрмі варшавській був я кілька діб жував у Празі семидальній хліб в Молдові їв солодкий виноград ногами зміряв всенький Семиград та у якій не був я стороні щось наче завжди плакало в мені іди туди і віку там дожий у землю рідну де ти всім чужий
Хай все-таки знають
О Артемій тільки порушив плечима мовчки
Повернути хоч так
Тоді Шрам сів конець стола підпер руками сиву голову і гірко заплакав
Змучилась моя душа до краю
Ординарець уже віддалявся в полі тягнучи за поводи свою злиганку
Бодай тебе бабо взяла лиха година
Щось з місяць ішла баталія
Цей повітряний напад Лени тривав усього сім годин але всі мої дотеперішні пляни й надії були розгромлені
Як не сором використовувати хоробу для своїх гидких підозрінь
Ніколи в світі не надіялася цього
Пан мірчий зустрів їх радо
Це було тихе дівча вигнане з села злиднями багатосімейної родини вигнане назавжди без надії вернутись під обсмикану батьківську стріху
промовила до неї Степанида
Аж пішов він у похід ранили його і без пам'яті цілий місяць пролежав
Зашумів океан
Та вже як зберуться діди на колоді Де вже тим політикам замалі
Ми завбачливі маємо й домкрат
Хе хе мотнул головой Сыч это она правильно
Голови мізкували
Людота пождав поки шарудіння втихне
Острамив нас на ввесь куток
Я такої мізерії не повіз би каже Хома
Маленький Батир заснув
Ти приїхав аби розвідати фортецю
Було в мене тоді відчуття що це господи прости мої власні діти
Не хочу я до тебе
Та й то
Зараз мовляв зійдуться всі а вечеря мусить на столі бути
У тебе на заходi стоять Шишмани вони забрали вже половину Болгарiї
Пахне кізяками й парним молоком
Не догадались на дорогу деревину покласти
Поблискувало на гратах світло від ліхтаря
І козаки піднялись як один чоловік
За маленький шматок
Під замком відмахуючись від мух стояли осідлані коні навколо ліниво бродили роздягнені до пояса брунатні від загару стрільці
Одкинувши голову назад і пускаючи бісики очима вона злегка підняла плахіття свого куцого плаття і вертячи передом перетирала руками
Ви ж завжди мали землю
А ви не миєте заскалив Ничипір око
Чи вже давно їх на світі немає
Він справді був кріпаком
А тепер
Замовляйте покоїк мовив меценас і оба ввійшли до реставрації
Про що
Вже з самого сформулювання тих задач які поперед усього по моїй думці має перед собою літературний критик можна побачити до якої наукової галузі мусимо відносити його роботу і яким науковим методом він мусить послугуватися
Одна вина за те що народилися на світ
Тільки на самім краю ген-ген дві високі могили
І його потягнуло до них потягнуло до її важкуватих рук що безвільно звисли донизу до її плечей до стану
Клянись Перуном
Тече з Нюрнберга кров гній злоба жорстокість і безпросвітна людська дурість фашистських людожерів
Можу
Ти незглибима совісте майстрів тобі не страшно навігацій Лети
І ось іскра в очах сяє ясніше ясніше раптом бризнуло діамантами відчувається бурхливий радісний переможний кінець
Побачив печеру і думає дай подивлюсь
Тут у степу здавалося що він проліг зовсім близько
А тепер іди й стережись бо як бачиш у мене очі одверті
В нього не було учнів
Як душно тут як тісно
Коли ми не будемо мати таке ж право як і всі не бувать купівлі
Марні надії нескоро мабуть доведеться козакові ступити на рідну землю
Я
Оце вродиться дитина наберуть мамок-няньок сам Олексій Іванович пильнує щоб бува часом чого не заподіяли дитині дивись поживе з півроку похиріє- похиріє та й віддасть богові душу
Коли б ви знали як шалено гаряче кохає його
Гнат
Хоче спинить Софію яка швидко входить
Хай мати знає бо ж однаково побиватиметься
Та думка й погнала його з порожнього двору
Чуть світ вона встала і начала наряджатися
И все это в твоих руках благороднейшее великое сердце
Передчуття такі що повість у Москві навряд чи вийде
Мужчина й женщина
Ви про Варвару каліку
Л у н д и ш е в
Чи на оце я тебе вигодувала кричала стара на ціле горло хоч би й серед дороги а брат бувший драгун лише затискав зуби і мовчки бив у лице Оце маєш за гонор що мені ти справила сичав за гонор
Мов Ярослав гадав що йдеться про якусь жіночу забаганку і вже готовий був виконати відразу але почув зовсім несподіване
За свастику намальовану на вчителевому черевикові й за криво намальовані вуса вождя на мистецькім панно за те що назвав життя собачим і за те що назвав цибулю совєтським салом
Тур ішов оглядати ліс або простягався горілиць на дідовій кожушанці прислухаючись до лункого перестуку сокири м'якого шипіння пилки передзвону струмка і лісового подиху хмільного і нестихаючого
Стійте
Прочитавши бумагу Якраз поспів приговор готов і Бурлаку привели
Ж о р ж и к.
Вибач коли так
Я ще побачив як обрисувались і рвонулись вони в огненному стовпі а потім так заголосили закричали що і я заплакав і притримуючи руками своє м'ясо поповз до них
Вона була червоною од ранкового сонця
Розділ перший
Чи може справді була неминучість що нам її визначила наша сувора зовсім не сентиментальна доба
Вони вклонилися і вийшли
Так безпечніше буде
Він
Він обняв її стан підвів ближче до вікна
Сьогодні надвечори я буду в знайомім нам обом яру
Сава
Він все говорив та сміявся з дівчат що вони не достоявши до кінця служби бігли з цвинтаря неначе овечки біжать ввечері з череди
Живи як пес у нього на прикові Вищи та скигли потваре пекельна
Я сам тремтю увесь від злоби а мушу здержувать себе
Тікайте й ви
І не приїздив більше й не питав
А він інакше не може щоб не вмирати і не воскресати знову не витримав Володимир
Ідіть собі поти не порозганяли
Здається він щось догадується
Марія була у церкві і оповідає про що люди гуторять
Той тиждень у Данька потім три дні в Денисенка а це до Сафрона перейшов та прийдеться тікати
Він спробував сказати що між Лео фон-Толстої та соціялізмом є принципіяльна ріжниця але старий враз перекинув його цитатою з Трейчке що мовляв соціялізм властивий лише духові єврейської раси а германська раса плекає здоровий індивідуалізм
Іди до себе наказав ігумен і візниця торкнув коней
Найстарший на той час служив у багатого господаря дядька Клима чоловіка доброго лагідного
Припадає до нього з судорожною жадливою любов'ю
Дівчина в його руках ватіла й не ставало їй повітря задихалась і починала спотикатися і тільки те що тримали її такі залізні й пекучі долоні не давало їй втратити тямку
Він був тверезий мудрий і ані містицизмові ані іншим подібним рухам недоступний а тепер мов молода дівчина або старуха маячив про ознаки
Коли зможеш затримай
За дві доби
З цілим світом
Так куди ж йому не бути смутному i невеселому
Що робиться в Києві
То була проста-простісінька пісня
Шуму божевілля
Голодній кумі хліб на умі
Може це старший лейтенант Пайчадзе повiз Павлушу виконувати секретне вiйськове завдання
Людей до сотні і купчаться своїми наслегами
Живеш нудишся тратиш силу волю щоб куди заховатися від неї утекти від неї плутаєшся у темряві падаєш знову встаєш знову простуєш знову падаєш не вхопиш тропи куди йти не знаходиш місця де б прихилитися
Дафніс догнав її Хлоя з Дафнісом
Спали й ті і ті
Бачили її повернувшись до Проценка спитав Колісник
Пані директорова як її називає Марися Павлівна
Как опротивел мне этот скучный замок
Тато ніби лупив на цимбалах мама неначе добре направила скрипку й цигикала смичком по струнах з усієї сили
Всі чекали що він робитиме
Я судомливо натиснув на спуск
Шофер підібрав сітку стільця торбину з привадою побіг слідом за ним
Та не рябєй говорить дєті богові молитва а церкві служба даром не минеться
Чому пак не опізнитись коли понабирали в хату невісток з Западинців
Аби вас випхнути з села а то ви мені і за вухом не свербите
А Боже
Затуманені байраки колючі терни дощі і спека іноді роздоріжжя
Коли б він міг убити сількора Василя повісити чи задушити
Постарів обносився
А жона
Сафар-бей аж застогнав од болю й розпачу
Коли ж ставили драбини і пробували вийти по них на стіни ромеї або скидали зухвальців разом із драбинами або лили на голови гарячу смолу кидали каміння й примушували стинатися
Народ
Дитина лежить у гарячці кидається янчить
Часом усе що чинилося довкола видавалося злою шабельною січчю в густу хуртовину
А втiм хiба можна сказати сходи
Як дві каплі води всі однакові руб руб три три однаковісінькі
Так було
Нічого й натягнув на голову попону
Еті да
Усі їх там полюбили як рідних дітей і не було неділі та свята коли б їх там не прошено на обіди
Дем'ян
А може цей день у мене був щасливий спитав себе Іван
Проте захоплений із давніх літ мрією оборони незалежності Запорожжя й усієї України від сусідів він забув свою зневагу до Мазепи й поєднавшись із ним та шведським королем спробував повернути Україні здобуту за часів Богдана Хмельницького волю
Під плотами червоні дитячі ноги одкидали болото
Господар примовляв лагідно вряди-годи гладив її по голові і стара вже тільки схлипувала давлячись плачем
А люди кажуть що він старий-старий та кремезний
А сльоту любить звів голову од викопаної ямки старий Каламар тільки що припасувавши хреста коло стовпця з обмитим йменням на табличці бляшаній
А по відправі зійдуться куми та свати та брати та сестри знесуть усе докупи і почнеться поминання покійничків дай їм Боже царство небесне і пухкенький рай і при тому так навпоминаються що не тільки живі а й мертві в гробах починають обніматися та цілуватися та христосуватись і скінчиться все то на Ой чарочко медовая та інших їм подібних що аж лунадовкола цвинтаря розлягається
І потім ви з мене не дуже смійтесь я зовсім не своя від усього цього
Православні метрополії погромлені занепали зовсім а в їхні церкви стали призначатися попи за гроші й тільки ті що не дбали про духовні потреби народу а лише про власну кишеню
Зобрав би хороших парнів три-чотири душі та й дав би йому доброї матланки от що
Розуміється відповів глумливо вона скорше загине ніж піде проти свого переконання
По-українськи
Гетьман залюбки дивився на цей великий живий образ повний гамору і руху
Ой спасибi тобi Олесюi Зостануся
Тут Боян вживається у загальному значенні співець гусляр кобзар
Я не раз просив тебе щоб ти не перекидала моїх паперів
Полон з вежами поставили всередину посилили охорону
Бо дома залишимо зубожілі сім'ї а самим у дорогу треба запастися і зброєю і харчами і вочами і кіньми
Повторяю ти сама не розумієш себе
Сіли на лаву затягнуту в кущі якоюсь парочкою що полюбляє самотність
І справді луна та стояла в кожній душі бриніла у кожному серці ворушила якісь глухі невідомі почування
Потріскували палаючі свічки
Безсмертний
Оце й усе більше нічого він не вимагав від Зінгерів і якби їхня ласка то він за заслуги їхнього батька перед Німеччиною міг би занести їх і матір і дочку до фольксдойчів а це пайок це повага це майбутнє про яке у їхньому Вавилоні ніхто навіть не сміє й мріяти
Кажи чого ж замовк
Розкидаючи скорострільні сентенції він раз у раз притискав до себе жінку
І здавалося воно їм як здається всім молодим і нескінченно довгим і таємничим і привабливим
Давав препоганій бабі викричатись
Наздоженемо
Не може буть
Гарна дівчина їй-богу з перцем
Сушити голову всілякими науками
Нічого тут прислухатися
І жий там бідному чоловікові як хоч
Ой у саду голуби гудуть
От бачиш що можеш каже Ібрагім як козак відійшов
Ви хочете сісти
Проте старого Шишмана а деякий час і його синів губило намагання триматись осторонь бурхливих подій які відбувалися в Східній Болгарії вони не розуміли що там і тільки там над Дунаєм і Руським морем на широких долинах і над ріками вирішується й буде вирішена доля Болгарії вони прагнули безкровної борні а за це й довелося розплачуватись ріками крові
Браво
Знов стулилися дівочі вуста до мовчання знов той самий прохаючий вираз у карих очах не силувати її
Через тиждень в неділю вранці Лемішковський убрався в свій писарський фрак надів найтоншу сорочку купив навіть нові білі рукавички і пішов з візитом до станового
Деякі речення казав собі перечитати вдруге ніби лист виучував напам'ять
ЯВА IV Ті ж
Попадя тріпнула очима
Добриня зблід кинув кошіль просто в сніг
Сідайте в нашій хаті
Веди його
II
загадавшись промовив Проценко
Хіба на таке сподівався
Чула князь не зміг вирвати їх із ромейських лабет а я зможу
Утома взяла своє Соломія навсидячки задрімала
Грізний гомін бою прокотився з краю в край по всій околиці
Від дихання отруєною через скло травою чи від куштування хліба
Підійшов до столу
Коли Хуррем заснула він бурмотів над сплячою ніби колискову з Юнуса Емре занадто простого як для султанів поета але такого доречного для такої миті
Можете кликати свого локая
І Гнатові здалось що бабахнула гармата такої потужної сили звук злетів від литавр
Постояла трохи і пішла нею
Ліворуч двері з написом Дамська кімната праворуч Вхід
Без дурної людської далечі й дурного простору гукнула Настуся
І я поїду з паном колегою
То Добре
Одначе сказав інше
потоплениками виринули в пам'яті слова Івана Стаха
З утоми переставала плакати а скоро занесе їй голосу людського гомону денного скоро у тиші ночній зітхне мати або я ворухнусь усе те кожен бдголос наче побуджає наче додає тузі сили і тужить вона знову і ридає і побивається
З голови ніяк не виходила Галя
Я відвів погляд і побачив посеред вулиці розтоптаний труп у солом'янках котрі я сплів для Сильвестра Окільнюка
Ні справді
Може тому що сам він був страшенно симпатичний з отих хлопців які в іграх завжди бувають Щорсами і Чапаевими
То й що
Як то навіщо на перших словах здивувалася а далі почервоніла Галя
Я тебе Мотре щиро люблю і з тебе не сміюся
Судно однак таки ближче
Там секретар райкому застрелився приїхав тепер
Як прийшов до тями в камері висіли смугасті сутінки а на цегляній підлозі похитувався пересуваючись з місця на місце химерний візерунок
Чи жінки зміняються так сильно на вашу думку
О л я
Марія погасила останню головню і огнище вмерло
Здоровий сатана хекав котрийсь як дроворуб садячи обцасами в груди
Заєць давив на живіт на крижі на психіку
Очі теж жучок
Потім Глухий повернувся й розповів
А може засне переспить тішила її надія
Сам гарний відказувала вона жартом удивляючись у знеможене Зінькове обличчя що здавалось іще страшнішим у темнішому куточку Сам гарний жовтий як віск а худий як скіпка ще й очі позатягало а під їми мов хто чорним попідводив
Тягло у степ на волю між люд простий і сірий нужденний вбогий та не лукавий як ці колишні друзяки-мрійники а нині ситі пастирі вітчими повні злоби
Он хазяйка і багата а нудиться серед свого багатства
Галя як з-за угла прибита ходить
ПРИМІТКИ ТА КОМЕНТАРІ До першого в наш час Вибраного М Хвильового через майже шістдесятирічне провалля небуття відібрано все найкраще написане письменником у малих та середніх формах
Тоді й синоніми нам стануть ясніші що вже говорить такі слова як затуманить як спантеличить одурить
Не їздила досі ніколи привикла вже так
А я й не знав про що він
Прикидав у думці звідки має початися наступ і чув у душі той терпкий неспокій який зникає коли вже весь втягнешся у бій і нема тобі часу навіть стерти з лоба докучливий їдкий піт
Зійшло піднялося і жахкотить
Вваак
А на одержання раз у раз даємо посвідки
Я вмираю за волю
—зітхнув я
1-й г о л о с. А я кажу братський
І шугає високо аж під хмари і просто очима дивиться на сонце і падає наниз швидко мов куля й не випустить з своїх пазурів дичини орел то лицар між птаством сказала Гризельда й зирнула в вікно
24 Ройбер розбійник грабіжник нім
А що
виспівує Володько
У правому засторонку на купі околоту Сергієва постіль
Скажіть не бійтеся
Міліціонер тримав на руках його Олега заколисував мов маленького примовляючи Хочеш долар
Я думав скоро і мене туди понесуть
Виходить ЯВА II Старшина Сидір і чотири десятники виходять з холодної і оглядають виламане вікно
Може оженитеся ви з фіалкою
У першу ж ніч далеко заїхавши від Києва у Деревській уже землі серед поля яке перетинали ріки й ліси князь Володимир зупинився щоб ждати поки підійде військо вечеряв разом з кількома воєводами на схилі могили
Я на одну хвилинку
Це тільки він і ніхто більше
Товаришка Уляна підвелась
Чи твій батько тому виною чи добрі люди не знаю
М а в к а Ні я не хочу
Еге ж пусто й нікого
Л е м і ш к а
І не брався
Може ніколи не побачимось так я вас хочу попрохати не гнівайтесь на мене за дискусію
Тетеря й Маховський рушили на Корсун
В Рангара очі повні сліз
Серед гір громохкого іржавого брухту серед залізних гуркотів цеху ще й досі часом озивається їй той цівкіт пташини що її тоді чули діти в недитячому потрясінні дивлячись за Дніпро на ту безгомінну зелену країну смерті
Современного типа студента я к своему стыду представить не могу
Чого так рано
Але вголос серйозно й спокійно й терпеливо пояснив ніби справді Петро не розумів
Може козак із Запоріжжя
Не може такого бути щоб хто-небудь з них не вийшов надвір
Чи е там мир і спокій
Картину названо Козак у бою
АРАБЕСКИ
Туляки встріли в академії студентів з усієї Росії
Один-однісінький серед морської рівнини бовванів крейсер вдалині і крім нього ніде ні паруса ні катерка
І шум десь голосів здаля мов звідки виливався
Замість сподіваного пониження мало настати ще більше возвишення і мовби в подяку за це в невситимому маленькому тілі Хуррем знов зародилося нове життя вона знов була в надії і вже чомусь переконана що цього разу неодмінно буде син і султан так само вірив у те що тільки він може принести справедливість світові а більше ніхто
Микола
Викупив мене
Коли гуркіт бою затихав усіх огортала тривога а то й розпач значить або тих що там проривалися розбито або ж вони прорвалися й відірвалися від ворога й від них теж і тепер живі й радісні прямують без перепон до волі до життя
Хай будуть завше справні такелажі
Замах на міліярдера
Посилай за Ліхтаренком
Не палила б даремно світла сказав
Лис Микита прожогом вискочив із своєї незвичайної купелі перебіг вулицю і не спостережений ніким ускочив до садка а відси бур'янами через плоти через капусти та кукурудзи чкурнув до лісу
В вік вічний не розбереш чи вони фальшиві чи вони настоящі
Перед паном Хведором Ходить жид ходором І задком І передком Перед паном Хведірком
Одягнена в біле сестра вводить їх до палати
Міг же там в учительській встати й одверто сказати навіть просто заборонити їм паплюжити
Або ж покличемо сюди дружину
Мене враз огорнула гаряча хвиля рiшучостi
Хай собі їде
І урадили не видаючи свого побратимства скликати збір усіх ріпників за Бориславом на толоці
І цей наказ прорвав у мені глуху запону нечев'я й розпуки там тоді під час непритомних марінь біля цукроварні
Дивлячись на химерну голову папи згадала розповідь Журини про те що чеберяйчики є круглоголові й гостроголові
Убирайся геть щоб я тебе не задушив
В неї такі дивні очі Васіллі
Про це ми з Юрієм бесідували блукаючи журливими алеями малолюдного осіннього лісопарку
Я певна
Усі вікна у віллі погасли
У пам'яті моїй тримає років сила твій тихий карий зір і кашель твій сухий
Гляньте на цей клапоть землі з пирієм та кам'яними бабами показував екскурсантам Дмитро Іванович і уявіть собі дикі простори степової України де безліч пурхало всякої дичини багато було всякого звіра
Лиш сестричка Одокійка побивалася над братчиком а старий дєдик давав порядок дома
Я ж бачив
А хіба ж не пізнаєте Артима хе-хе-хе
Талія розростається це зганжувало її постать
Зал онімів
Я вже їх добре знаю не вчи
Що за дурниці
Як поїхав син Василь рубать билину
Є л и з а в е т а З дiвчатами на Угорськiй горi Збирали квiти у Днiпрi купались
Я з мисливськими мало справ мав
Зухвалий кмет
Та й побратим його Гнат Голий бра незгірше
В Польщі видурили в Тетері всі гроші що він набрав на Українї і що йому дістались за жінкою дочкою Богдана
Та що там
В цей час щось зашелестіло в далекому кутку стайні і лінивий заспаний голос прилинув як із підземелля
Тепер матері нема
Він усе ще не міг повірити в те що сталося
В ЛІТО 441-Е
Він проклятий
Та двійки не були страшні Чубарикові
Хіба та можеш мені дорікнути
Шкодую лише що не можу зараз обняти тебе
Ха-ха-ха зареготала підкова
З вузьких штанів та навпростець у рясу
Кгм
С м и к.
А що ти робиш п'єш сивуху
От і зараз я зітхнув і мовчки з надією глянув на діда
Люди бачачи її на відході з торбами переповненими якимсь зіллям та лахміттям сміялися вслід за нею
Скільки ж нам жити серед пустки І згарища мовила Олена
Річка їх швидко несла вниз до озера гнала й кидала човни на вузьких перекатах але хутко отямились і печерники
Знайшовши собі в селі супряжича в супрязі з ним виорювала й засівала свою частку поля
Хто знає які в них буди думки коли вони запропонували свої послуги на врангелівському фронті
Але ж пане свату наша кімната ще не добудована обізвався Лемішка
З двох боків луговини
Зі старих могил нові виростають як діти з батьків
Правда бував з пару разів і в домі її родичів хоть лише за орудками однак тоді бувала вона завсігди тиха занята
За це простіть
У свою комору там і вмирати буду
Жодного докору жодного гнівливого погляду на великого візира тільки ласка і розпроміненість хоч і лунали Сулейманові у вухах слова з листів Хуррем які вона слала йому з Стамбула щотижня повторюючи в кожному ніби рядок вірша Я ж вам казала
Приїзди коли хочеш сказав Петро
Мов пожежа на небі горить Землю ж темнії тіні вкривають Ледве промінь прорветься на мить Знову хмари мов дим застилають
Ех ти бабій
Тепер неминуче
Гризельда аж кинулась неначе спросоння
Феноген
І тоді ж я побачила що він п'яний
Аман
повернулася до нього Льонця
Кинувся нема твоєї рушниці
Вiн ще не опам'ятався гаразд
Оглядаючи своє леговище він побачив під берегом печеру і подався туди з віхтем горючої трави
Бувши начальником ДТО він власноручно мордував в'язнів і хто в нього побував—ніколи того не забуде якщо вийшов живий
Асану Касапчі тут пан Адамек рубонув себе по шиї ребром долоні секім-башка
До школи
Місяць два три шість двадцять ще ще ще
Правда кохаєш мене
Не сердиться що мусить сама зараз бігти до нього на побачення адже він сьогодні на чергуванні і йому не можна відлучатись це не те що їй
І поки Святославові човни приставали до причалу поки великий князь із Славутою сходили на берег де стояв в оточенні бояр ждучи їх Ярослав у синьому надвечірньому небі пливли і пливли урочисті передзвони і линули за повноводу весняну Десну що недавно звільнилася від криги на Чорну могилу на Болдині гори і на всі кінці світу на Красне на Любеч на Городню та Мену
Марко дихав важко й заснув
Про це я й сам питаюсь у тебе
Налітали самольоти але вже не було часу міняти вогневу позицію треба було зупинити наступ
Марія зовсім призвичаїлася до синових зубенят
Та я знав ці фокуси і знов байдуже заціпився
Біліє місяць люде сплять І титар спить
Сьогодні батько в поганому гуморі
Старий Грицько страх як зрадів
твердо тріпнув він головою але зараз же ніби згадавши щось тихіше додав Був один
6
Стара змінена похилена мати з донькою
Але чудне враження справляла на нього ця маса томів що серед них він побачив тільки одну читану книжку
Похваляється всім що то його тато разом з попом вигнали Оксану Петрівну
А як упоралися Оверко крякнув і протягнув мрійливо
Слов'яни з нижнього Дунаю з долів та підгір'я що при Дунаї вторгнулися в наші землі стотисячною раттю сплюндрували чинячи побори Фракію дісталися вже й до грецьких полісів
Ми подумав Саша
Вы желаете спитав його предводитель
Одна мить і кінець мукам
Люблю вечори в хурделицю
Параска прийшла під ворота плюнула в двір і пішла по вулиці
Получай
Що
А пращур мій був кінський цар чи бог колись казали мати
Топчи
Хто знає
Коли це й вона пролетіла в парі з Кованьком і так швидко заховалась в гурті як і з'явилась
Через мою непокорность ви біду терпите
Важило навіть не море оте море що заливало все вікно від краю до краю виповнювало його майже до самого верху не лишаючи для неба місця бо небо не могло вдовольнятися вузенькою смужечкою йому теж потрібен був простір не менший аніж для моря а якщо вже бути точним то небо завжди і скрізь усе ж таки долало море своєю безкрайністю однак тут воно вимушене було поступитися і вдовольнитися в дивному вікні смужечкою завширшки в кілька пальців
Чи не затіває старий чогось небезпечного
А повстанці як і досі зберігали мовчанку лише на валах сиділи козаки та смалили люльки
Ось вам бочка запашного липневого меду для почину
Охоплений жахом Кшемуський заволав На бога
Задудоніли на мості й рушили в село мовчки
А я навчився не літати а крізь щілини лазити
Це був низенький рудуватий чоловік з кількома зубами в роті
Скрута настане в нас донці йдуть на поміч
Могила була за селом на цьому ж вигоні там де колись границя йшла а тепер тільки вал зостався високий
Вип'ємо ж на дорогу щоб колеса підмазати просив Прокопович наливаючи по чарці
Я отаман Мина або Млинський а оце отаман Михайло або Єськович
Да так якось
Не знати мені розкоші думала вона далі заглядуючи в огород
Показали їй на крайню печеру
Але бійтеся вчути голос вишнього самого
Звертаючись із запитаннями до троянців Дідона перелічує різні види мандрівок людей у давні часи
Більш нічого
І звичайно вона з жахом побачила й зрозуміла методи лікування в брудному занедбаному переповненому пораненими госпіталі святого Онопрія
Куди ти бодай тобі ноги повсихали
А коли зо мною що-небудь трапиться чуєш роз'ясни мамі що таке моя організація
Ті мовчки одмахувалися головами добре мов і або йшли далі або стояли на місці
Сизою ртуттю коливались далі
Прокляття
Але ж зрозумій що я проти тебе нічого не маю
III
Я впав на левадi в траву i зубами ту траву рвав
Влип хоч і професор
Єлизавета кидається до батька а дiвчата спиняються замiшанi бiля мармурового лева дивлячись на нього
Сонячною машиною
Я тепер пригадую собі він тоді перед комісією чудно вагався
У груди
Тому надзвичайно обмежена кількість типів майже відсутні рухомі живі композиції постаті з'являються перед нами в непорушній фронтальності панування шаблонів у зображеннях постатей якась мовби абревіатура мистецький умовний код
Вперед до візира
А яке ж дозвольте спитатися діло смугляво-бронзовій дамі чорно-срібного лицаря до фе яких неприємних очей трупоїдки
Від неї незмога було сховатися спочити
Другого дня Корсуновський зайшов до музею розшукав директора і почав розпитувати про історію експонатів
Розживсь на чужих гречках
Сонце дедалі все вище та вище підпливало
Сяючі золотом бані церков кам'яні будинки просторі крамниці де можна було купити їжу сіль зброю і збрую ошатно вбрані городяни і городянки все це викликало у нього захоплення і подив
Запаленіла
Тоді пущу
Як дід у сільмаг піде
А кому б іще спало на думку нагодувати майже королівською голуб'ятиною цілий Вавилон
Тебе вже не побачу Тебе вже не побачу Прощай навiк прощай
Старий Джеря й Джериха знов почали вговорювать сина женитись цієї осені й слать старостів до багатирки Варки
Розібрати не можна було що він саме кричав але чути щось веселе і завзяте
Яж кажу що так
Чи бач яка його гарячка б'є
Сильний порив бурі розлітаються папери по підмур'ю
На збірки не ходила до знайомих виходила рідко тільки іноді навмисно виходила на улицю й тішилась двома шпигами які зараз же починали проводжати її
Дивився на Дорошенка й здавалося йому що ніколи й не зустрічався з молодим сміливим мужем
Той чи не той
Що я міг вдіяти коли князь Острозор сам відмовився на користь нашого Світозара
Та там мене й по цьому всюди приймали
На озері купалася в освітленні виграшнім і спокусливім
Тепер між ними був тільки гладенько виструганий стовпець приздоблений бронзовими та срібними квітами й на кілочку того стовпа що зсередини підтримував шатро висіла ратна справа старого конюшого
Так само не рішає т зв. кров бо нема найменшої контролі чия кров українська а чия неукраїнська
Суворі звички Січі Запорозької відбилися на церкві
Куриш
Він задумав вигнати з України і Поляків і Москалїв і знов злучити до купи обидві половини України розірвані Москвою і Поляками ставши гетьманом усїеї України
Аякже
Село освітлене хитким сяйвом пожежі збиралося на мітинг
Світить сонце сушить сльози чиїсь на щоках люд поволі отямлюється після шквалів пережитого лиха
Ведмежа забилось у куток і заскімлило мов дитина
Вакаціями молодий студент їздив в гості до сусід був навіть у Лекерії Петрівни Високої і скрізь проповідував свої ідеї котрі не давали йому спокою неначе муляли йому в голові доки він не порозносив їх по сусідах
Готування до великого свята розпочнеться вже завтра
Все пані розкажіть
Помiтно було що Радиш хоче заснути
Як ставилися діти до арешту свого вчителя
Його очі живо оббігли комнату чистеньку веселу світличку
Шляхта була п'яна давай галасувати
Вони з братом виїнаймили собі два покої у пані Міллер доброї щирої товаришки їх матері і будуть там свої ферії
Мабуть що сон бо мені увиджувалося я стояла біля вікна а прокинулася лежу на постелі
Сила жіночости в них така надлюдська що за один дотик до них мужчина готовий прийняти всі муки які може вигадати людина й диявол
Геп і просипаюсь
Ви менi лемешем баки не забивайте а фактично скажiть де дiстали цю смерть
Оголений підсішок виглядав так ніби зуби нечистої сили вгризли ріг зірвали м'ясо зоставивши дерев'яний маслак
Перед вами творець ансамблю перший його фундатор
Так здавна було
Щепкін їде в Нижній
Тепер додому
На ньому лежала важка втома видно не легко було продиратися засніженими гірськими манівцями
Одначе ні шпони ні ковчеги ні навіть мода на ікони яка поступово розходячись колами набирала сили гандлю ажіотажу й звісно злодійства не були причиною моєї зацікавленості дошкою я побачивши її чомусь пригадав дитинство Страстну й Голодну п'ятницю коли ми ціла зграя сільських дітваків обсідали як горобці високу дзвіницю й били клепалами широкими та міцними дерев'яними молотками по її висхлих дощаних стінах тах-тах-тра-та-тах
У двох із них очевидно ніхто не жив бо вікна були повидирані комишеві стріхи обсипались і кінці лат стирчали з них як ребра кістяка
Пашить гаряче море бурхає жаркими хвилями
Та в агітаціях був такий настирливий і потворно бридкий що не було сили витримати
і махнув рукою
Заграли поблизу музики і він здригнувся
Насамкінець він уже нічого не боявсь
Знаєш Ібрагіме що не без цього що провидіння нарошно спрямувало твої кроки туди кудою ти пішов
Тарас Федорович з десятьма тисячами козаків противників угоди відійшов на Запоріжжя
Слідчий пряде очима а Андрій читає в тих очах затаєне хиже чекання щоб Андрій хоч трішки десь надломився щоб здав психічно тоді він вхопиться й буде розмотувати його душу як той Асланову
На небі
Потім лежала на ліжку й безцільно дивилась на брудне невеличке віконце
Це вже як йому заманеться
І хоч робилося це без відома відповідальних але були в декого серйозні неприємності зокрема і в Петра Петровича учнем і висуванцем якого Лобода себе вважає
Л i д а
Ось Янь і Ждан
Я Кодак штурмувати не буду не дивлячись на воєводу повільно мовив Лелека
Вирубували цілі ліси для вогнищ випивали ріки води з'їдали скирти м'яса й хліба лишили по собі гори нечистот орди пацючні хмари стерв'ятників супроводжували війська на всіх їхніх дорогах мор ішов слідом невідступне як доля
А як поруйнують її то буде лихо страшне
Іди додому знову сказав старшина і моргнув вусом на соцького
Чи це годилося так
Прошу жіночко не хмурся
Никто тебя не отпустит никто заголосила она тихо как поет умирающим звуком надорванная струна всякий тебя держит от себя не пускает и друг и недруг всякий желает отнять у меня
Дарма радієте
Місць там багато
Коні іржали били копитами і вої в сум'ятті і розпачі кричали зводили до неба руки молилися
Звичайно можна і навіть рекомендується свою жінку
І що тут такого що Омелько зачепив Варку
А що поляки напередодні рухавки вона й сама знала краще за них
Але не за ту хлопську Україну котра бунтує і шкодить ойчизні
Але як і чим і де ті способи і де ті прилади
Зненацька на стіні закричав дозорець
За кілька хвилин оберемок бадилля прудко летів у провалля а за ним обвалюючи глину і запорошуючи усім очі скотився додолу тріумфуючий Іван
Було того поля гектарів двісті чи й всі триста й ніхто не міг пояснити навіщо трималось його без ужитку так багато
Не знає Федір де те все береться нема йому ні про що турботи не знає він ніякого клопоту все те неначе з неба падає
Діди старі приймаючи хліб з вертольотів неквапом діли- ли його роздавали стежачи щоб все було по справедливості
Кого там тільки немаї Під виглядом візників які привозять все необхідне для кухні дроворубів сажотрусів золотарів які вивозять нечистоти лікарів ворожок та ворожбитів до гарему не так уже й важко проникнути
Лена посміхається затисненими устами має спущені повіки і злегка повернуту в профіль голову що їй також дуже личить а разом творить дуже привабливу картину самосвідомого вдоволення
Не боїтесь бурі
Ввійшли всередину
До виразного іржання тепер долучився людський стогін
Адже ж я певний що у вас маєтку нема настілько щоб міг на вас пошукати десять тисяч
Зцілити треба вуйка партизана
Чи це так має бути
Його товариші цілком покладалися на свого проводжатого тому понасували башлики на самі очі понахиляли голови майже до кінських грив і здавалося дрімали
Проснувся була чорнота ніч і він знову заплющив очі
Ми не достойні судити про те
І в хрещика і в горю дуба Не раз доходило до чуба Як загулялися в джгута В хлюста в пари в візка іграли І дамки по столу совали Чорт мав порожнього кута
ЯВА VIII Входять Куртц Зеленський і Ліхтаренко увійшовши кланяються
І Мотря повернулася у той бік де диякон з донькою і старим золотарем відпирав від брами москалів
Як кажуть бог не без милості а козак не без долі сказав Іраклій сходячи на комендантський ґанок
Пан вернувся Покинув Наталю В Московщині
Він переніс Лесю на стілець перед фортепіано і зупинився чекаючи що буде далі
Думка запрацювала блискавично
Потiм усе в теремi затихло i раптом на дверях заявились воєводи й бояри що несли на плечах дубову корсту з тiлом княгинi
Він сидів біля столу на якому лежав пергамент схопився тільки князь переступив поріг палати
Невже через мій від'їзд
І знову звернувся до бійців У нас тут нема трибуналів
Так ти підеш
Ще грізніший ніж торік
Ти тепер охоронниця вогнища в праотній оселі Волотів
Ніхто
Арсен зі Спихальським кинулись до саней відкинули повстяну запону
25—74
Зараз же скинь
Федір Гаврилович
У дворі він ще кілька разів показував той пергамент і всюди його пропускали низько вклоняючись
Сьогодні ж і від'їду
Але недовго попрацював Грачов одну лиш хвилину
У тебе он на лисині стільки вже налипло грязюки що сміливо можна пшеницю сіяти
Т е к л я
А що ж ви скажете пане городничий —спитався Чечель
Сила в тому хто з них любить Русь людей наших землю
Стоїть лише виховати любов до Людини і уникати підозри і ненависті як смерті
Вибачте чи тут можна одержати дозвіл на виїзд
Та сама земля котру вони довгими списами скородили своїми кістками засівали обороняючись од лютих ворогів стала для них ворогом од котрого приходилось тікати
Мартин
Сагайдачний
Одні відмовчувались інші поплескували його по плечу й казалії осміхаготтгь Декокт декокт
Але тут же згадується Рінкель арешти
Паничі сміялись а матушки доти лаялись доки знов полягали в постіль
Поки що багато наших балакунів у ролі баби Христі там горить а вони з молитвами
Грицько пішов з хати
Бiля щогли стояла
Вона здається до неї не хотіла
Зайдем сюди
Вона набрала повний рот порічок і почала їх преспокійно заїдати між тим коли малий її брат обернувшись до мене поглянув мені допитливо в очі
Вiн їздив з княгинею Ольгою на полюддя але й тодi чогось не лучалось їздив вiн ще й з княжичем Святославом на лови в далекi сторожi до РоднI але в княжича були свої кращi вої вiн покладався тiльки на них
І зарані лягла спати
І так жити хочеться ну прямо розповісти нема сили
Учора й сина хворого Івана
Ось йому сонце в лице світить йому холодку треба
С т е ц ь к о. До Уляни
М і й
Значить ні за нюх табаки
Очевидно колись може й настане та хвиля в котрій виголошу свої мрії й закони
А що ж
Раптово хльоскає її батогом А цього не хочеш
Комаха страждав
Простори німували
Ч о р н и й до Оленки
Отут і жили
Панас Якович пізнав Романа Мазевича
З Мариною йдуть дві-три сусіди з дітьми бо вмре багатир збереться увесь мир а вмре харпак тільки піп та дяк
З нею я тільки душу одведу поговорю поживу розумом і навіть серцем
Думки у нас схожі
Старий конюший широко всміхнувся
Бо мій народ хоче їсти
Зброя
От поїзд вилинув на широкі степи
Стрибнувши Кикошенко пришпилив його шаблею до стіни але рука вартівника судорожне смикнулась і дзвін сполошено бемкнув
І не бажаючи мати підставу для такого ж докору собі Іван Сергійович докладно написав про себе свою нову повість здоров'я про переклад Інститутки про який домовився з Отечественными записками
У Стамбулі сміялися
Багато ж було
Чи звернули ви увагу на те як надзвичайно часто ми чуємо навколо себе слова я думаю
Сергія вона ні про що не питає
Ну
О л я
Та ні
А як стара на той світ переставилась погіршало на сім і Пилипкові й Катрі
Попереджаю щоб розмов сторонніх не було
І яку воно силу взяло над нашим братом
Скільки живу не виділа й не чула такого
Ти козаче мені дівчину засоромив і сполошив
Павле Вільгельмовичу ви не були колись ченцем чи ксьондзом спитав лукаво Гартвіг
Батько вмер коли наймолодшому Костеві був один тільки рік
Ідіть здійміть ковдру
От тобі й тихий осінній смуток
Мені було десять років
Пришедши у хату старости помолились богу святому і поклонились хазяїну і хазяйці
Що був би я дав у тій хвилі щоб моя мати була не робила тих натяків відносно моєї особи до оцеї жінки і її дитини що був би дав я за те
А бачиш
Зашелестіли кущі
Він полюбив свою рану і вже пишався нею
Серед наглядачів на загал злих є один добрий
Так само було колись може й з Софією однак усі меланхоліки повмирали а Софія стоїть
Вони ніяк не могли намацати ниток цієї організації бо зараза проникла 'навіть у варту навіть у їхнє середовищеі Одні допомагали ув'язненим із співчуття до ув'язнених з ненависті до начальства інші не вважали за потрібне втримуватися перед підкупами треті під загрозою помсти
Все б вона дала що тільки має аби бути тепер коло неї коло своєї нені старої
У оту саджалку стрибало чортеня
Одного разу до і Дмитра Івановича приїхав з Полтавщини його знайомий лікар-хірург Олекса Сидорович Будай
Пройшовся раз удруге
Хто знає той не падає
Узяв кобзу до рук перебіг пальцями по струнах
Щойно почали висіватися у Сулеймана вуса як він уже мав свій гарем не кивнувши для того й пальцем
Чула татуню
Скоріше б закінчилася війна
Учепились за мене добрі люде і таки вернули назад
А коли я захочу бабо покинути все це
Он як
Зайди
Тогді до війська обернувся Прокашлявся і раз смаркнувся І річ таку їм уджигнув
Отут під бсздопкою була закопана частина золота з головами останнього царя
З тим і вийшов Баран від Вагмана
Знаєш Ганю яка в тобі недостача говорив не раз Ясь сидячи коло неї ввечері
Чіпка насторочив уха пильно дивився на Галю
Ганьба
Смерть Гая справила тяжке враження підсилене ще може тим що сталася вона не вчора в бурхливому пеклі бою а саме цього ранку коли так ясно було навкруги і безкраї степи дихали на них пишністю півдня ароматом нових далеких походів
І ти мене рятував
знов крикнув я не помітивши що він підкреслив у тебе
Зринають з пітьми перед нею другі непохожі картини і віє від них і світлом і ласкою і теплом
Марта Сидорівна вже бідкалась бо в неї вже підбільшали й менші дочки
І Дунін-Левченко зайшов з Радюком на подвір'я
Прошу слова
У мене єсть деяка сила я це знаю й мені говорять другі але тепер її нема у мене
Мокрими купами тіл посплітались під возами попригрівались під попонами біля теплих тулубів виснажених коней
Златка понизила голос
Чуприн-дирі такі що любо глянути
Ударили з самопалів
Отець Мойсей недавно давав повістку в стан про свої крадені коні
Оркестр вгадує ваші бажання
Він знав що це йому зарахується на лихий карб що в міністерстві серед членів комісії це викличе осуд але йому потрібно було знайти свою правду знайти отут серед людей з якими працював перед якими ніс найбільшу відповідальність
Вони будуть разом зі мною жити
Умань подвійним кільцем чи ж вийде вона з цього міста на волю у світ для радощів і щастя чи може знайде тут в'язницю й могилу
Він бачив як тріпотіли проти течії краснопері рибки як бистрець тріпотів зіллям нагинав пруття він і весляра зігнув та напружинив
Дерев'яний боярський дім
Покинув нас на сміх людям В наругу сусідям Покинув нас яко в притчу Нерозумним людям
Не помічав їх існування у справжньому їх вигляді
Зчинився такий заколот що довелося тікати панові до сусіднього маєтку
Тому запросила всіх товаришок і ровесниць на надвечеріє 27 Івана Купала над ріку оподалік трохи від млина
Свят-свят
Каюся
Коло неї теж збігаються хлопці обгля-дають розпитують
References
Грива
Прощення вашої милості за сміливість прошу але ж ми не чужі до вашої милості люди не сторонні а так сказати свої близькі з чого собі і честь велику маємо
Та хiба ж я не жона своєму мужу щоб не мала його слухати
Він ухопив драбину приставив до стріхи вискочив на покрівлю й почав зривати кулики з Карпової хати
Ми в класі в Бога не віримо а вдома віримо бо й Наталя Миколаївна вдома вірить ми самі бачили
Ватага зупинилася
Тому взе два літа
Я вже знав яка то спокуслива річ дорога
Була б безперечно і впала заплутавшись сукнею в збентеженні між гіллям сосни коли б не Нестор
Він рвонувся вперед
Вчення воєнного ремесла то так козакові потреба як писареві знання грамоти
Спасибі професоре за добре слово за вашу розумну пораду
І вже воно мов оті розщіплені зламані стояки
Часом він брав у їх човна й гуляв по ставку та по річці посадивши в човен Софію Леонівну та Петрушу
Що воно
Італіянець же маляр захожі італійці на Україні і в Росії були звичайно музикантами малярами будівничими взагалі людьми мистецтва
А вона мусила сидіти в чотирьох стінах та хіба коли-не-коли по садку походити в холодку та в тіні куди тільки крізь густе гілля пробивається ясне сонячне проміння
А что спрашивали Герцика старшины бывшие в другой комнате
Як смерть люта не вважають На літа на вроду Шляхтяночки й жидівочки
Дужо поклав молодому козакові руку на плече повернув його лицем в протилежний бік
Раптом вона обриває свої думки здригається прикипає руками до лутки вiкна
На гвалт Пулавського і Паца Встає шляхетськая земля І разом сто конфедерацій
Хай тебе чорти стережуть якось байдуже висварив його Рогволод а Харя Мурин відповів
Вірш ніби злітає вгору на крилах музики його хочеться співати і кожен рядок в ньому лунає живою мелодією
Це так в'їлися у нього дукачі-горлані і всяка шантрапа дубило б і гнуло їх на чортове обіддя
От не знаю що та комісія зараз думає в яку нас не обрали
Ано всяке було
Невже султан не бачить її тривоги
Ще торік слідовало віддати
Ти здається не тутешній
Той смерд урятував мене від смерті
Повінув вітрець розірвав димчасту хмарку що застувала сонце воно з-під неї виплило у своїй пишній красі і обдало їх хвилями блискучого світу наче гарячим золотим дощем осипало
Яків швидко наслідував їх приклад
Тоді виношу цю твою речницю на розсуд віча
Та й писати теж
А під час маршу більшість часу проводив у зміцненому ар'єргарді
В а с и л ь к о в
Атож
В ній нехай зросте наша міцна єдність як і на подобенстві віри життя і права наших народів свобода і братерство нехай будуть основою нашого єднання біля нащадка нашого
І Махнова нагайка рвучко показує з плавнів на далекий маревіючий на крайнебі собор
Саме вернувся з Крем'янця Гліб
Голова боліла аж лускала а ще в такій спеці
Позіхаєте при мені
Та згадавши нараз і Мавру він аж посмутнів
Дзенькую бардзо подякував він скромно коли карета зупинилася коло гарної садиби
Меланка в чудовому шлюбному вбранні з серпанком на голові що закриває її обличчя
Якщо не хочеш встати з домовини то дай нам знати одним лише голосом
А то я і сиджу і діти біля мене
А знаєш що мені влізло в голову
Ферфлюхт учиніть І затупотів ногами
Але не стало і її сил
Устала вона од його одійшла сіла край вікна що виходило прямо на поле та й послала очі далеко-далеко де сходились тумани з туманами де сивіло небо спускаючи краї свої на землю
Горіли скелі дорога пил під ногами палали повітря і море
Він так само вихрест і очевидно така ж наволоч як і той
Зі мною
З цього гарячого i радiсного привiтання можна було зауважити що гетьман i пан Беньовський вже давненько ще за живоття гетьмана Богдана були в великому приятельствi
Ллється на цвітучі сади квітники на золочені хрести церков
Затуманило розум
Настала скажена боротьба
Ось
Він бадьорив себе всякими словами навертав розум на найповажніші свої завдання але не міг заглушити щеміння душі й заповнити пустки що створилась там коли іспит зійшов з денного порядку
Це я і є князь Вірагаст
Юдей перекрутив плиту
Запорожці кількома лавами покурінно залягли в шанцях
Череп вимірився в височину з записками що коло русявої чуприни біліли над обпаленістю чола і видовженого обличчя
Слався цей місток неймовірно швидко як усе швидко робиться у війну
Андрій дивувався
Маєте право не вірити мені
Не завжди любив їх
Але треба щоб самі робітники дбали про те щоб заводи не ставали
Бо коли знайшлося в тобі щось таке що перемогло спазми голоду крик шлунка ти ще не звір ти ще людина
Я згадав увесь біль від його кулаків згадав свою юнацьку клятву і на спині в мене наче настовбурчилась шерсть
Часу ніби не існувало
В мене посипались аж на сніг упали
хльоска ззаду гонінник Рист
Ага
Коли трохи перегодом доноситься з поля крик-гук
Лісник поширив чутку що в Булановському лісі повелась якась мавка
В дворі між тим колобродило і сатаніло жінки кричали всі разом і сучили на Сергія кулаками а він спокійно собі походжав по хаті як той чорногуз не звертаючи уваги на ревіння юрби робив своє діло
З Серафікусом не можна було розмовляти він дратував у розмові
Ви тільки бачите що вона ваша дівчина спить там розкидано на ліжку а ваш приятель спокійно і дбайливо сидячи біля неї щойно починає свій вранішній звичайний туалет
Дивись як наша Леночка розмовляє з молодіжжю як її хлопці роєм обступають а дивись на неї
Онде палац
Так сказав я відітхнувши повною груддю
Завважає близько дверей Мавку що стоїть при стіні знесилена спустивши сивий серпанок на обличчя
Вінок заколисався сильно і поплававши кілька хвилин кругом по тихій воді почав немов кермований невидимою силою з-під блискучої поверхні сунутися ледве замітно вперед
Його пониклі плечі жалобно пропливли під вікнами й розтанули в ночі
Чужинець хмелів із насолоди і видно було як втіха несла вперед монаха й його вороного
Він почав був говорити про нервовість і що вона мусить берегтись
Отаке-то
Ти завжди батьку був невдатним актором
Це ж перлини
Не везло Андрійові Андрійовичу зате повезло громаді
Чи не тому що аж надто добре обізнаний як там воно під водою де він без акваланга принатуривсь ходити в усіх тонкощах вивчаючи як річкова їхня риба живе
Адже ж наші розумові засоби підлягають тим самим психічним законам зціплення асоціації образів і ідей як усякі інші значить усяке нове зціплення яке до нашої розумової скарбниці вносить вклад ученого мусить розривати масу старих зціплень які там були вже давніше значить мусить зворушити не тільки чисто розумові логічні зв'язки але весь духовий організм значить і чуття що є постійним і неминучим резонансом всякого хоч би й як абстрактно-розумового духового процесу
Зняти б кашкета й почухати
Хто се давав спитав після другої
Невже злодієм
Ти зможеш викохати таких громоходів що по всій нашій землі і про тебе і про них пролунає слава
Маю сама право йти за собою або проти себе
Троє сиділо за столом а двоє розляглося на лавах
Полюбуйтесь гражданін на кощунство
Оце той дурень що й в церкві б'ють
Потім всадили нам якихось військових
примружив ліве око немов прицілюючись і він сказав коли б гостинець добрий
Про це ми неодмінно поговоримо при нагоді
Де він їх візьме тих талярів
А втім хіба це не однаково Рогнідо
Не йди Богдане я мушу те все побороти
Руки відніме тому хто доторкнеться мене
Як тільки Матушевські обіжнуться то після обжинок вони зараз і поїдуть поїду й я з ними
Оддавши свою вбогу лепту падала Мотря перед пречистою на коліна і молила її тихим-гарячим словом щоб вона берегла її дитину од лихої години щоб направила його на добрий розум
А той мовчав відходячи вдалину
Притім була жвава й обзорна і можна було на неї хоч із яким великим весільним чи посмертним обідом спуститися 93 вона все перевела до самого кінця в найкращім порядку
Дорого мені той хоботок обходиться
От якби ще вийти на той шпиль та вилізти на отой камінь стати й подивитись на Заросся
Тихо озерне плесо ночі весела сходинка в світлі ліхтаря
А що вже далi було то люди розказували
До Калинового мосту поспішають зі своїм домашнім скарбом городяни хто не може зі зброєю в руках захищати місто поспішають за Дніпро
Спасибі вам Маріє за пам'ять
Особливо Щорс
Якої дочки
Цього ніяк не достатньо
2 Дні були тяжкі а ночі ще тяжчі
І те що ми всі троє однаково голі і те що всі цокочемо зубами і що разом бурчимо на Вальку все це об'єднує нас з Будкою
Цокіт бідарки розламує полудневу тишу
І стара мати зі слізьми випровадила свого сина в дорогу до Борислава а коли вернулась відтак в свою цюпку і побачилась сама вона довго-довго стояла з заломаними руками а далі заридала Синочку мій
Мій приймачок
Все здержує віддих щоб приглянутися всьому докладно і не втратити з очей і найнезначнішої дрібниці
Ржали коні козацькії і шаблі дзвеніли
Вона довго стояла тут на скелi бачила як бiля своїх вогнищ вої вечеряли потiм лягали на травi спати бачила вона також як близько вiд неї прокинувся раптом один воїн а далi й ще один як удвох вони довго сидiли й вели тиху розмову
Кажи не бійся
Панич підняв брови здвигнув плечима і зачинився у своїй хаті
Го го вступаючи до хати ревів Кіндрат А це ж що за віче
Раз на подвір'я прийшов наймач з батіжком з хитрими очима і з цигаркою приліпленою до нижньої губи
Та ще лишився якийсь в'язень він не захотів утікати
З ними мав їхати наймит Грицьків підданий'
Покотиться далі чи не покотиться
Говор собеседников звучит веселыми нотами и прерывается иногда молодым смехом юные герои опьянены восторгом победы и с воодушевлением передают ее отдельные эпизоды
Десь-колись прилучувався до них і один молодий чоловік медик Стефан Лієвич
сказала я тремтячи з якоїсь несказанної радості
Ну й всю решту підтвердиш даси конкретні імена дати факти людей все як належить
Всі королі обіцяли
Товариші
Єзус
Що то вийде з таких людей які з дитинства голодують журиться стара
Йосип узяв конверт покрутив у руках і підступив до Лесі
Ти сам у себе викрав сонце
Він добре знав звідки починається це відчуття
Да она была даровитая
Ото тільки й одміни що тонкий у стані вужчий у раменах
Кого
1-а молодиця
Жандарм
Інша добродійка у двері не втовпиться
Бачу
Р-раз і готово
Ось він підсумовує свої гостинці і копійки і горіхи і яблука і цукорки від тітки Марії з папірцями що на них олені намальовані і червоними буквами написано Чем табак курить лучше конфект купить що Володько сам вголос читає щоб усі почули
К а т р я ламаючи руки
Ну вгадайте скільки я важу
Колесували на майдані прилюдно для більшого постраху людей
На вулиці вже снувались сутінки в вікнах будинків горіло світло
Адже дитину прислав щоб стежити й заважати нам
Ну й звичайно тероризували морально надівали кошик із сміттям на голову замість камилавки та все загрожували в присутності Нечаєвої затиснути йому статевий орган в дверях та бити по тому органу лінійкою й навіть стягали з нього штани
Ой не гріши небого не гріши не гріши
Красиво говорите й ллєте воду на мій млин
Голова його була обмотана мокрим рушником i вода з рушника текла по обличчю i повисала сяйнистими краплями на сивих вусах
Хай увійдуть теж
А обійдеться
Казали добрі люде Бережіть ви сього чоловіка
Ми на замку
Це відповідь на мій лист
Та ну
Гетьман думав
Але Борислав лише відмахнувся
Хтось там тебе в старостві бачив Боже що я пережила
Ого-о тільки вигукнув
Чи ви понимаете
Чому
Навіть столітні дуби обабіч дороги тільки окреслювались неясними контурами
Там і відвідували його ми я і Юра що Часто наїздив до Києва притягуваний сюди і почуттями дружби і працею для кіно
Знову
Покажіть
А вони У нас папаша там рідні там квартири заробітки непогані чого ж іще
Двері відчиняються
А далі
Всі такі гречні святкові
Жага плавби чуття мої збудила І вже мені турботи не до сну Вже поглядом обходжу далину Неспокій підхопив мене на крила
Москалі з почестями випроваджають мене
Бурлака
Сума
Ага
А коли б запитав то вона б відповіла йому на це Сагайда
Та треба любить одне одного та роботу та всяку новину та високі врожаї
Ми всі напружено нахилилися над білою стрічкою яка поволі розгорталася а на ній чорними крапками й рисками божевільне довго повзли слова
Але тягар так само гнув його до землі
І якось сама собою виникла у Льодина думка а чому б оце і йому не почати листуватися з кимось із братніх країн
Цей мент прийшов
Перегодя трохи рипнули двері увійшов хтось у хату
Вивівши дідів із села він віддав їм папери і сказав Бувайте здорові земляки
З дитинства ненавидячи своє недосконале тіло прикутий до ліжка Ярослав крізь віконце вдивлявся в довколишній світ бачив його буйність його нестримність у розвагах його жадобу до втіх і радощів
Всюди укладався сніг і робилося якось мило а заразом тужно
Я на другу
А що ж далі буде
Труда їх не має
Може хоч тоді султан зрозуміє кому слід передати троп у спадок
На цвинтарі
А у хаті плачі
I качку i вальдшнепа i все
Виціловувались
Тільки згодом хтось на два пальці прочинив ляду й спробував заглянути в поруб але нічого не побачивши в темряві знову зачинив
Але деякі істини для мене беззаперечні надання великої волі змалку дія дуже шкідлива так само як лестощі поблажливість наявна перевага одних дітей перед іншими в одній сім'ї це все швидко псує дитину
Хіба ти погодишся мати зятем смерда
Ви зараз-таки дістанете з шухлядки три тисячі франків або ви нічого не довідаєтесь
Вони шалено продовбували намагалися продовбати дерев'яні щитки намагалися збільшувати випадкові дірочки й манюнькі щілини
Така смерть така смерть
Хотів сказати Так
8
Швидше
Зустрічаючись іноки цілують навзаєм руки
Он що зове і тягне мене
І нараз у його голові забулькотіли нові думи понеслася їх течія зовсім у противнім напрямі ніж досі
А може лиш на які полонини
Коли б піймавсь мені тепер сам Гнат я і його без жалю на палю посадю
Охріменко прийшов останній і не влазив у кабінку бо це було проти всіх законів фізики
Выходи же мне навстречу жажду поцелуя
Ви їдете за кордон
Панни з котиком та пташкою дивились на їх з стіни й здержували їх веселість та язики а Геркулес неначе замахнувся на їх довбнею та сваривсь нею щоб вони мовчали бо благочинна спить
Ну й почалися у них поцілунки навпереміж з зітханнями
Володько загорнув на оберемок книжечки пуделко поцілував учительку в руку і відійшов
Ось як
Та й про всіх своїх дружинників та воїв що опинилися через його нерозважливість у половецькій неволі
Розбуркав його батьків голос Христе Ісусе мати божа царице небесна порятуйте мене або прийміть мою душу аби-сь не мучився бубонів старий
Тепер червень саме дві такі рожі стоять біля мене і пахнуть чарують
Допоможу тобі
І грядка фіалків левкой астрів
Ані пограється з дітьми Ані побігає
Бо він ще малий
Нахиляючись він крізь щілину між дошками побачив своїх сусідів за перегородкою пару корів що спокійно ремиґали коло ясел
Він же був поруч брат узяв його з собою яко надійний захист
Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні широкії крила
Йонька встиг по дорозі потрусити чужі ятери бухнув у ночви мерзлу рибу вийшов у світлицю
весело вигукнув бородатий турист
Ой вернусь назад
І рука на плечі твоїм тепла та дужа
Князь і княжич були зодягнені в світло-сині щедро вишиті на полах і по подолу каботи озуті в червлені чадиги княгиня як і наречена Богданкова в білі з заморської тканини туніки поверх тунік барвисті кольору розпуклої троянди корзна
А в своє скельце Прокіп Гордійович мусить побачити найменші зміни клітин організму наймолодші новоутворення
Ти ж доню така була як ягідка додала мати
Знизу по крученій гірській стежці піднімалось п'ять вершників
Батько житіє набік сам із-за столу радий-радий
Феноген
Ґейзер слів
В налитих чорнотою очах кошового зблиснуло щось гостре одчайне до нещадимості
З того часу як пам'ятаєте розмовляли під Дрезденом
Місто псує людину вбиває в ній усе найкраще що вона має від природи
А надворі знову розходилося таке що лихо
Іди
То Водяник в драговині цупкій привик одвіку усе живе засмоктувати
Якби воскрес Ібрагім свідок найбільшого Кучукового пониження й приниження він ніколи б не впізнав того маленького зашмарканого євнуха в нинішньому поварові великого візира пещеному загорнутому в шовки вичищеному й напахченому ніби султанська одаліска
Я залишив Лену і вийшов
Тим часом доля обох родин повисла на волосинці батько засипав тенета щоб туди не попадали діти виніс із хати всю холодну зброю а Явтушок знову став похмурим та небалакучим
References
Навіщо ж іще і я завдаватиму їй горя
На кого повстане
Почалося окреме городське життя життя ночі
А Павло мав на неї свої наміри
Ти розумієш
Позбавлятися треба від таких
Та чи вбито ж його
Праворуч від нього пантруючи кожен рух візира сидів Галіль-паша
Одвести солдата і здати в залізничну комендатуру
Смiється
Одне лихо це нерви
Моя Ірина припала до вікна й щоб розрядити німотність сказала
Його цікавили розповіді про безталанну Наталку
Так
Так он які люди зробили мене дуже лихим
Підозріливе
А з-за дерев з берданкою що курилася димом вискочив разкуйовджений мокрий дядько Сергiй i кинувся до своєї здобииi
Пiдходить до Меланки
Хоч слів тих ніхто на щиті не носив Та в серці носив до загину
Ех якби вислiдити поки матерi нема отих шпигуняр
От і мені такі квітки сняться тільки з панянськими головками та з карими очима залепетав Бонковський
Аташе зостаньтеся поки що тут
Тим гірше усміхнувся Ненко
Коноплища розливали над оселями цибу-лячий дух на городах мервились кучугури соняшникових шапок
Хоче щоб пан офіцер видав їй який-небудь документ про те що вона допомагала демократії
Приносить воду біжить на вигін і приклавши до чола долоню дивиться в сторону заходу сонця
Це слово пронизало гостро мовчанку й мов стріла промчало понад головами слухачів
Мелася була палка в коханні й дуже ревнива
Хлопці спершу думали що то знову Бобинець і Бобешко
З отим вітром що з ваших голів не витрусився
Матрос
Завжди стає він жертвою своєї натури
Полудень обід змерзла юшка змерзлі бараболі змерзла яловичина а на десерт знов чамайдани
До того ж якщо Шнурре й вважати гостем то аж ніяк не бажаним і не званим
Ви підіть у волость то писар знає і напише таку запродажню як слід а ви запродажню принесете мені то я вам гроші дам
Себто перше представлення добродію відповіла вона й відступила від нас о крок назад
І тепер очевидячки вона чекала не сама а з сестрою яка метушиться схвильовано смішно тупкається навколо мене й наївно-пильно вдивляється в моє лице своїми вузенькими очима
Ума й науки бич корону суєвірства
В лiву руч повернули
Та в нас же є вода
Ні ні я так не думав
Ображений Теодорік вирішив помститися й Богдан Гатило знав що то тільки привід до раті яка назрівала між вендськими слов'янами та готами довгі десятиліття
Кругом його гуде безсонний жук
Жорстокий задимлений вік
Він знав тих жінок та дітей не знав тільки того чорноволосого серед двору
60 миль лісами болотами безвістями нас водив більше ніж тиждень терпіли ми страшні прямо нечувані труди й терпіння коні сотками гинули вози з усяким добром привезеним із Саксонії поринали в грязюці що їх звідти хіба сам чорт добуде а він був вдоволений і веселий
Крім дівчини тут було двоє чоловіків сказав він упевнено
Шанолюбство маленької жінки було задоволене вщерть
І Ступач навіть посміхнувся
А скрутю
Якусь мить мовчки оглядали один одного а потім міцно потисли руки
Пісня про велику неосяжну божественну всеперемогаючу любов
Вік буду батьком рідним звати
Тут за чернецтво дуже цупко взявся Дарма що був молодиком безвусим
Мені страшно пече рана говорив Марко до сідла обтер
Заткнути мною пащу лютого лева якому колись наступили сте на хвіст
Це навіть марксисти говорять матеріальна база основа ідеології
От він розказує Михайле Васильовичу про цих двох батькових товаришів і виходить що вони люди
Я знаю що роблю
Тож і прилипло воно до нього прізвиськом хоча й незлобивим однак чіпким і коли матері взимку посилають котрогось із малих до вчителя з кутею то без усякого насміхання кажуть понеси куті своєму Але чи як там його величати
Хто тобі насовітував нести нам вечерю мати
Прошепотів сам собі
Галочко
Іване Петровичу по хвилі озвалась пані Томарова а ви все ж промовчали не відповіли з ким одного разу гуляли в садку
Ібрагім у безмежній своїй зарозумілості і знахабнінні вважав себе неподільним володарем султанового серця Гасан виступав від імені сили може й меншої непомітнішої але загадкової своєю невідомістю та й як знати хто здобуде більшу владу над душею Сулеймановою його улюбленець грек Ібрагім чи султанша Хасекі
Площадь была битком набита народом некуда было яблоку упасть как говорил Никита
Все
Горе юного князя його горе княжа доля Добринина доля він не тільки воєвода Малуша мати Володимира сестра Добрині він його рідний дядько
Біліють хати
Хто там
Та того ж хане що й ти
Їй-богу я ні в чому не винен тихо промовив Моссаковський схопившись з стільця й цілуючи Прокоповичку в руку
Він усе сидів і читав навіть писав писання в великоруські журнали за ці справи
Приглушивши мотори стали на Шостому селищі націлені лобами до Дніпра
Що то в їх на головах
спитав очамрілий з несподіванки Спихальський на ходу натягуючи на себе кожуха
Заважає слухати
Дорожній ексидент
Я знаю що ви одіозна фігура в цьому місті
І Яворницький не загаявся й швидко надіслав зібрані матеріали
Він оголошує відомим все надбудовує одну теорію над іншою старі відкриття заперечує новими
Слуга вже повернувся але з порожніми руками
Може вам сметанки підлити чи вергуна подати
Нехай щуки їдять руки
А тобі ріже око що я чужу людину в хату прийняв
Чорт його зна сказав Орлюк намотуючись на білосніжний бинт
Ні тоді було б гірше
I княгиня вiрила що дiйде згоди з iмператорами буде в них тиха й щира розмова
Виїжджає панове задихавшись прошепотів Лящ підбігаючи до товаришів які дрімали в кущах
Нічого живеш
Є пад людом і його сумлінням воля Білбога та не бракує й чорнобожої
Ще удар іще міцніший і зубило пробиває цупку обшивку
Він служить зближенню Енея з Дідоною рухає сюжет
Чому ні кажу
Він перев'язав мішок кілька разів вірьовкою й звалив собі на спину
Переступаючи поріг гімназії вслухаючись у глухий гомін що наповнював коридор відчув раптом як танув біль у серці і з'явилось дивне бажання посміятись над собою чого розхвилювався немов той юнак що й життя не бачив
Спи
І скільки тієї гордості волелюбної природної як оті могутні кряжі гір
Гой гой старий лис хто його не знає
А ще тихше дівка косу чеше
Вітер односив у його бік димок з Сироватчиної люльки
Мабуть тому він ніколи й не запитує її про технікум
Мозок його освітила миттєва блискавка чудове сяйво увійшло в його душу запліднивши навіки його життя
Відсьогодні ми берем її на облік
Порожньо скрізь відгукнувся Степура
Поїдемо
Треба було вмитись ще третій раз сказала Христина
Р и т а
Не чваньтесь з вас деруть ремінь
Бабусенько моя золота
Я піду мабуть до своєї кліті
Тетяна
М о ї д о б р о в і л ь н і с в і д ч е н н я а за цим ішло списаних тим самим незнайомим почерком кілька сторінок
А може отой десятий якраз і є твій Рак
Звiр одмiтний хутровий нема чого казати
Гадала що познущалася над самим лиш цим незграбним бовдуром але забула про всюдисущі очі гарему
Але сказати по правді і нам не дуже подобається прилягать коло науки
З'явився Ілько
Чого ти вчепилась душі моєї
На старій прибитій хвилею корчомаці згорбившись сидів перед вогнищем Катратий і в задумі незрушно ніби невидющими очима в дотліваюче жевриво дививсь
Прийшла подивитися чи ви живі бубонить Юстина
Не треба кладовищ
Біля Володимирської гірки там де павільйон Морозиво Ява спинився
Не радив би я Марії Олександрівні тепер туди їхати сказав багатозначно і солідно Олександр Карлович
На щоках двома втиснутими зернятками тремтіли невеличкі ямки
Небесні коні враз нашорошилися попідводили голови
А на селі згуртувалися всі на майдані коло церкви
Хлопці не боронилися тікали
Чого це ти так задумалась аж голову похилила
Це власне й є та магістраля яка виведе куди слід
Страшний розрух зробився в селі
Які ж недорічні слова промовив дуже мудрий муфті Кемаль Пашасаде
Ми оце зараз умремо на Лисій горі над самісіньким Дніпром
ромеї ходять все раду радять
І хоч моря нема і калабані повисихали ало повітря
І всіх одразу видно і тата з мамою що рівнесенькими ковбасками складають скла у валізки і Германа що краще за всіх уміє вишаровувати скла і Дітріха що так величається тим що помагає дядькові
Лиш де-де в хатах Ще світло блима
Чого мовчиш
І нащо воно родитьси на світ божий
Зупинився чекає відповіді
Карналюк підповз до дерева і щільно притулився раною до стовбура
Мавра оглядається
А може всі на радощах його забули
А ви Павле Арсеновичу щоб не нудилися доки я вкладу дітей побалакайте з вашим Тарасом подала книжку
Домоглася у султана щоб узяв її на лови до Едірне і не в гості не на короткий час а поки й сам тут буде
Ну як
Тут пролилася за волю кров
І я через ето самое возлюбил єйо і страждаю безотвєтно чажело
І далі незрушно стояла ніби прикута вухналями до землі
А завтра ще доведеться засідать в товаристві рятування на водах промовив згодом Михайло Кирикович
Вона сестра мені і рідніша за всіх вас укупі
А коли бачиш кого я люблю в далекій стороні згадай йому про мене наведи на його хоч сон про мене
Це виразно йому не імпонувало
Наскілько вона вам вигідна перебив з докором Вагман
Умиє
О як же будьте спокійні франц.
Мусимо самі наступати
Щедро сійнула Божа рука стільки валечних мужів одразу якщо стоятимуть купно якщо не відречуться один від одного й від нього то й чорт їм не брат
Нет он отблагодарил ее и как отблагодарил
А поки старі збирали в хаті пожитки сусідка через перелаз метка як ластівка бабця Маруня встигла впхнути в драбини Семаню Бойку пошивку з печеним хлібом ще й притрусила її пластом соломи Від-даш професорові в пересильному лягрі в Брошневі наказувала фір-манові
Це й була саме та кімната про яку розповідав отаманові старий запорожець вона колись правила губернаторові за спочивальню на стінах висіли величезні портрети володарів замку князів Яблоновських
А вони всі до мене Ликеріє Петрівно
Га а відки ж нам сили взяти спитав Анарусь
Озирнуться ревно плаче Коло них Заїра
Максим зареготався
Люда про сльози не згадувала
Д і д наче розмірковує чи виправдовується
Як він утримався і не накоїв непоправного і сам не знає
Кажан майже проверещав
Перст божий застерігає нас
Шукай
Чого йому треба
Через годину Яворницький уже стояв біля бюста Бруно і милувався ним
Одначе крайньою матеріалісткою як ви це заявляєте вона не бувала ніколи
Раптом зірвались і маєш
Мертва тиша залягла у залі
Скiльки ж ти гармидерний ломиш за своє серце
Він так і не навчився вгадувати гетьманові порухи часто ступав ногою не в ті що треба сліди
Ми тобі також
Минулось
Та навіть у найтрудніші хвилини коли всі були замордовані цим Колосовський не давав собі розкиснути щораз пришпорював себе нещадною думкою
Та баба мовчала
Вперед
Пане Лозка
Логіка в нещасної жінки була проста батька вже не повернеш то хоч спробує вирятувати сина
Ну то як же казала мати
Вертутій покотив бочку на той бік луговини поставив коло неї варту професора Варсаву з двома лунаристами
Це їм такі на командирський пайок дають
А що мода питала вона
Тоді грішми одкупись
Говорить про одне а раптово усмішка і затремтить на вустах щось інше думає
Аякже вкупі й батька не страшно бити
Ай пане та чи є ж що нижче що підліше на світі
От прокинулись пора вставать зараз дзінь дзінь дзінь сам ще лежиш а там встають
Підземний кріт
Не знаю куди понесла свiй сором
Зовсім лишилися ми без голови немає в нас ні митрополита ні архієрея навмисне не допускають ляхи обрати їх щоб ми заблудились усі в темряві нічній як отара без пастуха
Він схопився і сів
Місяць якісь такі сказав чудні назви що Христя аж здивувалася
Роман
Засвітився серед зали хоч тут і не було сонячної стяги срібно палав і наче самоспалювався перед цими чорними настороженими і пригніченими очима
Що з тобою Хуррем
Не хочеш не буду
Що з тобою трапилось
Сидір чухається
Шнур підвів
Нічого зітхнув
Мовчи вже краще
Тому він залишив облоговий загін а сам основними силами форсував річку Рабу і рушив на захід зминаючи на своєму шляху як солому невеликі австрійські залоги по містечках
Але ти не кінчив глузливо процідив кесар
І ходили вони з одного кінця ниви на другий затулені курявою а борони кусали землю гаркотіли роздрапували її аби зернові вчинити м'яке ложе
З жахом прислухався до палких слів чорного здорованя і кожне слово наче хто молотком забивав йому в тіло
Сади були обгорілими
Ну що з тебе старе луб'я
Словом усе було як треба аж Леонові серце радувалося
Вона виснажувала і людей і коней випивала із м'язів останні сили
Далі далі від нього
По хвилі додав
Провізоричну
Ти знайшла камінь
Вже була пізня година
Ззаду при образах лампадка
Не знаю
Скільки їх там запитав другий
Она моя кровавая рана в сердце ты моя радость мой солнечный проминь своим словом ты вразыла мое сердце но знай тебя я люблю больше своей жизни но для блага отчизны пожертвую всем жизнью душой даже тобой
Я ловлю момент і вирізую з картини цілу сцену на декілька метрів
Аби вдовольнити тоту увагу та пильність ніч не спав складав слово до слова бринькав на струнах аж поки не вловив те що хотів уловити пісня зродилася в серці і звеселила серце
Придивилась вхопилась за серце Яша ти
Я вибігла за ворота
На цей раз високо він злетить і низько впаде
Ха-ха
А що на те падишах
Ти поїдеш обов'язково поїдені і вступиш до університету тихо говорив учитель
Що сліз Коштуватиме й крові
На ланах її на широких росли незнані тепер хліба книші паляниці перепічки
До чого тут Світозар
А Ольга все цілувала мої руки
Вони виліпили його на карнизі над балконом
Хто вона ця дівчина що як сказала б моя покійна мати зав'язала мені світ
Коня
Цей бундючний генерал зроду-звіку не сподобить нас такої пошани
Адже брат вiн посадник усе може зробити
Зозуля легенько поворушила крилом
Пощо далі
Серед багатьох церковних речей Дмитро Іванович зразу ж звернув увагу на ікону Покрова богоматері
В Барi добре знали Маховського знали звiрячi норови цього польського гайдамаки
Але батько мiй був дуже розумною людиною i там у Константинополi це швидко помiтили
Чуєш що кажуть
Залишаються лише від того марева очі сумні допитливі
Хоч би комір розщебнути потягнувся рукою до шиї але одразу забувся що мав робити
Вони здадуться
Ми хочемо робити для інтересу загалу пани роблять для інтересу власного
Вона стояла спокійно і тільки нетерпляче пасла десь навколо себе свій байдужий і млявий погляд
Окрім маслачків ні про що не мріє
З чим
Прослышали уже все мосцивые что Дорошенко на них поднимается и удрали заблаговременно
При цьому він додав кілька штрихів про славного Щуся і висловив зворушливий жаль що він не був його помічником та що він не може його практики здійснити тепер на декому
І нарешті на велику радість Михайла Михайловича поїхав холодно подякувавши за прийом
весело закричав Тимко і розшморгнув кисета
I хатів за деревами та за садками не видно і такі ж там соняшники і така там квасоля тичинами підтримувана росте ну просто вам як ліс
Яничари не були простими вульгарними зарізяками як уявлялося тоді невтаімниченим
Випадком сама бачила
По-моєму не так нервуєшся як рушницю забудеш
У степу не було ні шляху ні стежки ні навіть людського сліду і од волів визирали з трави тільки великі гострі роги уквітчані Галиними стрічками
Раптом Сузанна зупиняється
Я ж визволила б тебе
Цілує
Все сповила і хати і дерева так лиш мріють з неї
Ніколи мені через тебе порося ще перепечеться
Юденіч
І бачив як гнеться дерево і як гнеться спина чоловіка коли йому тяжко чув як машина кричить і стогне протестуючи а чоловік ще мовчазніший стає хіба лише непрошена сльоза збіжить разом з краплею поту по щоці та затремтить тіло від єгипетського скорпіона
Варваро дай же й іншим хоч привітатися спинив сестру Макаров
Невідомі ще якісь біоструми відкриє чи щось у цьому дусі
Але я не попущуся мушу вивідатись хто вона бо від першого разу коли-м її побачив почув я що без неї жити не можу
Та частка намету була схожа на дамський будуар неначе якась випещена в розкоші пані розташувалась в наметі серед військового табору
Ти вже дружище вріс у свою нову посаду як добрий вершник у сідло засміявся Сагайда
З цими словами ударив келихом об підлогу так що бризки полетіли на присутніх облили мундир Вербицького
Кузьмище поперхнувся і теж злякано завертів головою
Правда твоя панотче слушний час іще не настав і суд попереду нарешті промовив він суворим голосом і повернувши одним рухом руки до себе єврея помертвілого од жаху промовив карбуючи кожне слово таким тоном від якого той весь з ніг до голови вкрився холодним потом
На нового гостя
А тобі свариться на мене тобі буде
Тепер я її знову забила
Зося сиділа поруч з Ясем на канапі
Безсмертний
І все ж у нього он скільки їх повинностей
Чи не тут при дворі гетьмана Хмельницького коли Чигирин став столицею України жив той кобзар-сліпець що склав цю задушевну пісню якій судилося пережити віки і своїм тихим смутком і глибокою мудрістю тривожити людські серця
Найстарша відьма тайги наблизилась долиною де тік ручай аж до самої ріки
За останній час вона сама не помічаючи того все більше оддавала себе цій непродуктивній праці
Коли я вернувся на край парку Едик уже чекав мене там
Дмитро зітхнув і опустив голову
Ну
Вона розгорнула пелюшки і Устя побачила чорні плямки на ступнях Тодорчикових ніг
От вона справді як родила дочку так зараз і з'їла її та з того часу сидить у норі і невгаваючи усе їсть дітей не розбира хоть хрещені вони а хоть нехрещені їсть усіх їсгь тобі всіх та й годі і дівчаток і хлопчиків
Ой учора ізвечора
Я дуже сласна
Не лякайтеся в ту ж мить сказав він чесним повнозгучиим баритоном
Є ковбаса є люлька що ще козакові треба теревенив Кайдан і Ждан незчувся як в отакій скруті всміхнувся од тих теревенів
Валер'яне Орестовичу крізь сльози звернулась Марієчка
На вітер
Паруси зробили з дорогої тканини й гаптованого мусліну
Правдиве ваше слово гучніше дзвонів дужче од ста гармат
Так так
Та дядя Комаха продовжував заперечувати
Свириде не будь таким розумним бо поріжемо на шматки як і дітей твоїх а м'ясо викинемо свиням
Се мене нічого не обходить відказував боярин ідіть і в князя допоминайтеся
Сину мій Борисе почав Володимир ти моя надія і радість підпора й наступник
Все буде як бог дасть
І зразу сказав зовсім іншим голосом тоном глибокого меланхолійного розпачу
А чого ж пташкам можна
Мамо гляньте як видно надворі
Не журись батьку каже Сомко усе буде гаразд Уже як ми з паном Золотаренком узялись за руки то нехай устоїть проти нас хто хоче
А коли 6 ти бачила що за лютий він був як почув що я поїду
Михайлов уже был дома и наливал в стакан едва проснувшемуся мичману какое-то вино а моя ветреная соседка как ни в чем не бывало выглядывала из моей комнаты и хохотала во все горло
Одна надія що примириться з фактом і всю відповідальність складе на мене
Почекай почекай ти ще й не так засвистиш
Так так доньцю сказала пестливо і глянула з невимовною любов'ю на доньку та погладила її по щоках і по голові Як бог дасть то будеш уже сеї зими гарною молодичкою
Зрештою не втримується і починає втішатися вголос
Ти от журишся пасками почав Загнибіда а мене друге журить
Так часто так густо
Мені з думки не йде наше безталання
Згода
Я сказала йому в чому справа
Може і в тому був якийсь потаємний Дорошенків замір але саме поспільство стражденне вимучене війною полинуло надією навстріч кошовому
Крупяк споважнів очі його стали темнішими і зосередженими
Авжеж ідуть
Це ж українська Вожена Немцова
Бувало ви ж знаєте
Я колись вигнала вас від себе а тепер сама до вас прийшла
Батько їх кілька разів обійшов Карпати і десь за царя і отечество з життям розпрощався
Вона відбивалася руками й ногами заплювала кашею ескулапів з голів до ніг
Невольників-чоловіків беремо з собою невільниць-жінок теж
О старий дідуган стільки надивився за життя стільки думав над усім і розумів навіть чим що дише що міг би консультувати багатьох вчених і професорів з цих питань
22 Два Кодаки тобто Старий Кодак нині Старі Кодаки село Дніпропетровського району Дніпропетровської області і Новий Кодак Кодак Кодаки фортеця на правому березі Дніпра проти Кодацького порогу в кінці XVIII ст. перейменована в село Старі Кайдаки
закричав я щосили
І пан хочуть боронити отсего-о
Він трохи гаркавив
Як то спитала пані Маріян
Що милий
Тут зібралося козацтво на майдані щоб з почестями похоронити загиблих
Натиск
Вже третій кавун доїдали калюжі по всім столі аж на землю тече по хаті шкаралуп як на баштані коло куріня а що зернят усюди то вже й бог забув
На коней друзі
Вірите мені
Люди паші ходили до Дунаю
Тепер не сказав би про них цього
Падишах Сулейман біг за нею як біжиться за долею за щастям всім серцем своїм і всею вірою
А повернувшись в ойчизну свою Польську підбурю хлопство проти вельможного панства та й буду гуляти по кресах як Костка Наперський
Там горілка є і пиво I шинкарка чорнобрива Шинкарочка почастує Шинкарочка поцілує
Хоч би швидше
Нічого нічого не шкода їй
Звали його Микола Ярошенко
А Тоня в цей час уже була вдома самотньо скніла прищухнувши в темряві сестриної закутаної виноградом веранди і погляд дівчини був звернений через Чабанишине подвір'я на вікна якраз Віталикової хати
Чи не однаково
І то їхати якнайшвидше
Напевно прозора невидима для інших і тому я не можу уявити її реально і я дотепер не знаю хто її збудував
Визиты мои товарищам были неудачны я кланялся только замкам дверей к Шмидтам идти было поздно Карла Павловича тоже не было дома и я не знал что с собою делать
Демчиха заставила стiл здоровими бутлями з горiлкою та старим медом
А щоб хоч щось лишилось на насіння на Пасху їли хліб із лободи
Дайте Дмитре цигарку
Бо які ми пани
Віддавши дякові посильноє приношеніє вона спитала чи можна їй побачитися з таким і таким Марком
Як не осліпнуть плачучи
Сірко поскакав перед лавами козаків
II
Хлопчиська втихомирились і почався урок
А та господиня говоре та говоре та таким тихим та приємним голосом
Чудний він став
О д а р к а
А тоді коли писалася Ода на рабство поет був молодший ніж ви зараз
Кто ходит спросил Никита
Прийшлось відложити і кльош
Вона дуже добре дбає про нього
Ліля поставила чемодан скинула пальто
Думаю що найкращий час для цього кінець квітня
Як заколивав легенько кучерями та посунувся боком а далі як піде видрибасом та вибриком як кажуть в нас на селі а далі як почав дріботіть дрібушки
Ваша фамілія
А от виправити якусь кому
Диякон трохи перегодя повідомив Найду що звідси найближче Глібівка і коли їхати глухими стежками навпростець то на переправу можна певно прибути вже десь під ранній обід
Було іноді за те Лейбі як підоп'ють піщани
Чи далеко ще та Московщина
Але перервала себе перелякано Може нам уже час всідати до від'їзду не знаєте пані
Р и ц а р i Вона безумна
Я не по цвіти я до пана Олеся
Як
Златка
Біля казана запала неприємна мовчанка
Ваш Д Яворницькит
Хай
Напитував без надії й на подив знайшов її
Зброя є
Тоді воскресне бірюзовий потік людського надхнення й степова тривога
Ясно сказав Олександр герцог ожив і живе й досі
Софія
Ага
Це все бог з ним
Навіть Богданко забував у тому галасі-весіллі що він незрячий
Я думав студент монолог розучує
Одна з найбільших підстанцій що її живить Дніпрогес своїм струмом вимагає відключити її умертвити одним ударом
Горда як королева буйна як вітер радісна як сонце мерехтіла очима і сміялась закинувши голову махала рукою туди до вершечка кедра
Ми зробили хід конем
Мабуть не все воно так гладенько тобі снилося але мені подобається
Что это ты творишь дрянь
Дуже подобаються мені ваші пісні
А втім тьотя Клава далі не буде говорити в деталях його може поінформувати Аглая і можливо Дмитрій
Здобич ваша і вся Кутрнгурія по звитязі ваша
Десять таких нових осель постало тут здовж шляху
Зійде сонце і сліду не залишиться
Кестенбавм на момент аж тетеріє від цих слів а головне від тону й поведінки Рінкеля
Ще б пак не полетіти
Пани вже досить напилися нашої крові
Про Марусю
Рум'яний після теплої хати простоволосий в кожушку наопашки він щиро зрадів їхньому приїздові і на радощах метушився куйовдив чуба потирав руки а завівши коней до двору поглянув пильно на Любаву що мовчазно сутулилася в сідлі і злякано вигукнув Та на тобі лиця немає дівонько
Слушай друг мой Миша
Ізнов ідучи мимо надвірнього сторожа кинув подушку що була в його за спиною замість горба
Що воно вам показує
Тут радо проживав її безталанний батько
Простіть я стільки перебула
Матвій вдоволений
А Газі похмуро втупився в жінку
Який він
Зірвала те слово його давня думка
Платив світові ненавистю за те що його малим запхнув у сідельну суму османський емін і привіз до Стамбула кинув на стайню між коней де хлопець мав жити або вмерти де він ріс позбавлений усього людського
Загатний програв дві перші партії
За танками летіла геть трава й груддя землі як з-під лап вогнедихих драконів що тую землю дерли пазурями й метали на всі боки
Так
Воно щось не спроста
Ні Максиме
Патер Рафаїл переймив у погляді княгині лискавку негодовання тож сказав різко як той що важить все на галицький і володимирський стіл сунуть Ігоревичі
Він утік з дороги
Я чимало повозився з ним
Тепер приміром кажучи мужику волю дали ну й посіда або ще жидова та
Другою кандидатурою був цап Жора
Надвечір Гафійка вилізла на горище притулилася до брата маленьким пругким тілом
Вже недалеко попереду показалися пологі хребти що набігли один на одного наче випущені в череду бики під лисими хребтами забіліли будинки резиденції калги-султана
Одчинила вона двері і вгляділа Дениса
Кому много дано с того много и спросится
Чи ще того свинцю немає Чи притомились вороги Що бідне серце вітром має Налите дивної снаги
Гафійка ревма ридала десь у темній безвісті і не могла мене ні побачити ні почути шелесту
Вона спаленіла до вух абияк гортаючи книжку
Оце ми й прийшли
І відчув старий газетяр
Тільки помилуй
Денисочку а ти ж обіцявся мені хату влітку перекрити
Образи переходили через голову одні блискавкою інші знову держалися довго що годі їх було забути
Вона стояла спиною до дверей і хлопець зайшов непомітно
Тоді скоріше снідати і-за роботу
А ти що хочеш щоб він гультяєм виріс босяком понімаєш п'яницею якимсь алкогольським
Стань поруч зо мною й ніби подавай мені милостину розв'язуй хусточку з грішми та задляйся тут бо маю тобі щось казати прошепотів Кривоніс увесь обвішаний торбами увесь в дранті в латках загорілий замурзаний припалий курявою
Разве ты не видишь впереди ничего
Над хутором залягла тиша тільки десь далеко у степу чути було погуркував трактор
Страви прийнято було варити без солі
І здається це химерний Сатурн біжить у телескопі і біжать його кільця й десять дальніх супутників
Звідки огонь
Секретар з кур'єром підходять до дверей керсправ
Коло мого двора живе сусєд Струк
Кому охота доживати обростати шерстю добувати віку в печерах хай доживає
І що ти з того мала
Спою
Гатило збагнув що непокоїть остроготського князя
Годечан порівнявся з Богданом
Он як розвернувся в незайманщині почуваючи себе вільним та незалежним від князя не звичайну собі сторожову вежу острог споруджує вигнав у піднебесся високу рублену з дуба вежу збудував при ній стражницю там же гридницю кліті для коней і кліті та овини для живності що її потребуватимуть гридні та коні гриднів
Що ти мусив би мати постiльничий
ДРАБИНА
Давав пояснення як звичайно цікаво дохідливе й з жартами
Хоч уже з того як слідчий з ним поводився Зінько бачив що той ніяк не доймає йому віри і не знати нащо питається не про діло а про Ївгу але цього питання він ніяк не сподівався
А Троян не кваплячись але з упертою стоїчністю вів побори
Шана
Звичайно воно можна було б і сісти а потім якось і звестись але це по-перше коштувало б йому величезних зусиль волі а по-друге що як тієї волі раптом не вистачить
Коло султанського високого порога
І момент минав і я так і не говорив
Ти ж заповів прощати ближнім малі гріхи
І там бовкнув
Підбила подушку менші прибрала на скриню
Арсен підійшов сів на тапчан
Одначе така земля не може бути не обсадженою правда підвелася на лікті присунулась ближче обдає мужа теплом свого дихання
Він вчувався в душу цієї людини й намагався її розгадати перш ніж щось говорити
Пам'ятайте що вашi слова кидають смертну тiнь на iншу людину
в пориві щедроти він дає начальникові штабу три зайві протитанкові міни
Аж після обіду приїхав лікар
Ні мамо не можи нелюба любить
гукнув Загнибіда
Младен і Анка стрепенулись
А вона мені й каже І в мене була дитина та Бог узяв
Здавив чубук зубами потяг зо всеї сили не тягнеться
Не хотілося розставатися коли-то зійдуться знову разом
За ним пенат- домовий не має вже сили і хто знає доброму чи злому подаєш ти руку лихо чи благодать ведеш до оселі
Набрала дощової води з гір розшалілася і мов нікого не знає
Чи то мені у віччю подвої лося
Хай йому грець
Гатило глянув ліворуч де стояли князі та велії боляри
А що ж робити
Несподівано угледів Юзька який повиставляв на продаж змайстровані свої топірці флоєри тарілочки
Кучук похмуро глипнув на козака
Тому скличемо сходку сьогодні по великому ділу всього нашого народу постановимо надрукувати посланіє Вишенського во мнозіх екземплярах а королеві супліку складемо
Між нами складено ряд
Посміхається мені назустріч ласкаво привітно ніби ми давно вже були з ним знайомі і за столом по-приятельськи сиділи
6 Троянці разом принялися І стали веслами гребти Як стрілки човники неслися Мов ззаду пхали їх чорти
Я жартував
І я заплакав опівночі
Йому було жаль дівчини яка ще не мала вправді сліз в очах але в голосі було їх уже повно
Аякже
Затварнюк і собі встав але сказати міг ще менше
Вона в'ялила порив і не таких борців
Зате мати не дуже втішалася тими страшними іграшками
Це тебе Щурику
Метнувся вогонь раз два— і ще удар удар
Коли їхав з Парижа з Куртавнеля до Петербурга до Москви у своє Спаське із здичавілим занедбаним садом віковими липовими алеями старим будинком ветхі стіни якого зберігали не тільки милі дитячі а й страшні спогади
Явились в машкарах добродії пройшли до Семена Васильовича й з револьверами в руках почали вимагати тисячу карбованців
Карпо мерщій ухопився за віжки
Але там гірше як де
Грива
Граф Болеслав тремтячи підвівся
Так то ж то ж при капiталiзмi заперечив Коля Кагарлицький
До заводу ходять через залізницю доріжка така вторована повз Торця ріка така фабрично-заводська ховається в степах
Де попадеш руське серце Отам пригорнися
Державна цінність сумно всміхалася
Ех аж руки сверблять
Обіцяє не робити кривди
Обраний гетьманом замість Шаули Григорій Лобода зрозумів що змагатися з польським військом нема в козаків сили й через кілька днів знявши табір пішов на Трипілля а далі став перевозити військо на східний берег Дніпра
У потягах снують сюди й гуди військові люде ранені побиті загинуті беззвісно
Єй-богу син
В цьому не було нічого незвичайного княгиня завжди кликала увечері до себе священика кожного вечора до неї заходила й Пракседа щоб радитись про наступний день
В такий пишний вечір на вас чогось находять сумні думи як я догадуюсь молоді панни не повинні журиться обізвався Леонід Семенович правда Антоніно Григорівно
А їй закортіло перенести сюди бодай щось рогатинське бодай скіпочку і вже б стала щасливішою
Книш обережно влазить у кабiну заводить мотор i ми їдемо Нi мабуть їдемо не те слово
Любий мій ти не сердишся що я тебе живосилом під вінчання потягла десять літ тому
Підожди ж хай угамуються вони хай затихне на душі і я тобі все розкажу все повідаю
Ну що ж будь ласка читай пашпорти як пашторти
відповідав в моїй душі якийсь голос і він рвався мені на уста щоби станути в обороні того що був в тій хвилі далеко і не міг сам боронитися однак цей голос застряг мені в горлі і я усміхнулася злобно
Де баба хазяйнує озвався Корній який усі знають у Зіньки під патинком
Якщо відчуваєте в моєму голосі тихе покашлювання незадоволення собою то прошу не пов'язувати цього з уроком історії це зовсім не означає що сьогодні коли б я мав змогу переступити шкільний поріг не зробив би так само я робив би все щоб тільки достукатися до молодих душ щоб вони відкрилися щоб ударило їм молодим у вічі світло це так важливо щоб людина не блукала по світу зі сліпою душею як із погаслою свічкою посеред ночі
загукали звiдусiль i всi подивилися на штурмана
Оце головна постать у романі
Андрій сів у фотель навпроти вмостився в ньому зручно зухвало зручно і з неприхованим викликом наставився очима на начальника райвідділу що звався Сафигін
Чи тобі нічого не снилось
Він побачив на лісовій дорозі незнайому людину
Підеш за мене нічого більше в світі не треба горять чорні очі на поблідлому лиці тремтять ніздрі орлиного носа
Ах так скипiв я
Павлюкові сини розчинили ворота і натовп вповзає у подвір'я
Захворів Дмитрик зойкнула
присягався Лушня
Щоб їх не витлумачили навкіс
За сценою чути брязкіт нашийників
Добре мені доносив мій канцелярист Болбот що москалі притворюються немов-то довірюють мені а вдійсності тільки того й хочуть щоб мене безборонним дістати в свої руки
аж пiдскочив я од нетерпiння
Навпаки
Йой
Такого ще тут не було хіба покійний Байда що про нього думу співають
Сірки святкували його як з діда-прадіда велося з кутею на Святвечір і з усім тим зворушливим і романтичним ритуалом що такий пам'ятний Григорієві з дитинства
А з тим маньяком діла не майте
І одразу ж веселий сміх
Хворий називається
Та це не зупинило нападаючих
Спагії в замішанні припинили напад на козаків утворили навколо них чимале коло
Того дня юнака поставили під аршин обстригли чуприну а надвечір новобранці покинули Охтирку
Це все його книги
Вона така важка для мене для вас
П'ятеро ж дітей має вона але й досі залишилась чистою мов дівоча сльоза
Були майже ровесники
Донедавна це влаштовувало Виговського
Козаки у 1614 p здійснювали походи на ці міста
Ще раз зблиснув черевом перевернувся і навіки зник у темній глибині і ніби кликав за собою й до себе всіх кому на поверхні під сонцем і небом було тяжко нестерпно і безнадійно кликав і отих вічних галерників з голеними головами й зчорнілими як кора на старих деревах тілами і жінок-бранок і оте п'ятнадцятилітнє золотокосе дівча яке Сінам-ага у сподіванні високого зиску готував для життя солодкого й розкішного для кого ж для кого
А що вона має лишнє там то то ще краще
Не довідавшись ні про що од Ольги смутний та журливий Радюк покатав до Журбанів
А втім
Слава
Це стріляний горобець вміє підсікти раз у раз нагадує
Так ніби панок такий із себе
Ішли по слідах батуринських утікачів і забрели аж сюди
Вступіть
Вона зайнята зовсім іншим
Щось не давало її заснути щось настирно кружляло за її спиною
Бардадим виявляється благородний хлопець не любить донощиків
Згадай Хатче
Тре дати 250 ринських
Ух гидко страшно
К о р н і й
Частка Козаків в Київщинї настановила на його місце гетьманом Степана Опару котрий послав в Крим просити хана щоб він затвердив його в гетьманстві
Тепер настало щось таке страшне що аж кров у жилах застигала
Стой Комаров
А може навпаки прийдуть у школу і на загальних зборах подяку винесуть
А другу ложку як велить звичай я поклав для того хто в дорозі
Говорила тобі нехай дівки
До слушного часу підождемо все віддадуть дарма віддадуть
Сідай прошу він вказав Петрові стілець
Мати так само була привітна до Балабухи бо вже був час видавати Олесю заміж
От майнули якісь веселі садки з пишними зеленими алеями
Це вже мабуть останні
Сичу
Або ж я до неї ходжу
Він може ждав цієї диво-бесіди десяток літ
Він обіцяє продати нам дещо із своєї коштовної колекції яку я здавна добре знаю
Од цього мене бог помилував
Він устав поклав долоню на стіл і категорично промовив
Як випити вони кажуть один тільки такий порошок можна набити тигрів силу
Руками чи спідницею лови а злови
Кабінет у професора невеликий і незатишний кімната вузька довга
Може й забив би козака коли б на сходах не пролунав тупіт багатьох ніг
От скнара
Всі полишають твій край
І це викликає невдоволення Енергія замість на муслємів виладовується на панів
Тільки ви знаєте що я своїх дітей не зобіжу
Ну на віщо я став би обдурювати тебе
Або Ївга його на собі оженила та через тиждень після вінчання і дитину привела
А найприкріше мабуть те що часто лиха завдають їм не супротивники не вороги а свої політичні засланці
додав мов знеохочений і махнув рукою
Марія з відчаєм відійшла
Може й мене
Га
Та він-то не дурний
Що таке
ПІСЛЯСЛОВО
Вернувшись у свою кімнату молодий панич одслонив боляче плече і подививсь
Час би вже й на одпочинок
Артимиха вижидала гостя начеб її хто в окріп кинув
Падіння Кизи- Кермена
Праця піт і смерть у муках
Матвій порається біля плуга сонце міниться в плиті ніби у кривому дзеркалі перед хлівом у збруї стоять і їдять з цебра обрік коні
Другого дня вранці батько зайшов у клуню збудив Зінька й Романа і звелів обом іти на тік молотити
Купиш дубка
Та ще й спецодягом нас покривдили скаржливо бубонить він до Петра Видали чоботи на два сезони а в кошарах гнояка ти ж знаєш яка
Зареготав Хлопці сюди
Які безбатченки
У інших панських плавнях по десять год й більше риндували ліс явреї і палили його на вугілля а тепер од того лісу й сліду не зосталось все попсовано та сплюндровано
Ти спершу докажи що я там був а тоді вже й на вірьовку
Але потилиця моментально схоплюється й знову закриває його собою
Любили в Уляні щиру душу добре серце а найбільше веселу натуру
Я ненавиджу його за те що він був мій батько і вдячний йому що його тепер нема
Ну що ж робити
Бо коли чоловік задумав щось лихе або й підле то він не витримає викаже себе бодай натяком якоюсь незначною дрібницею хоча б у сонному маренні або в сп'янінні коли вони із Сулейманом замикаються у джавурських покоях Фатіха і тоді вона негайно знатиме здогадається про все і відповідно підготується до відсічі
Ось я панії спитаюся
Дзвоник був якийсь незвичайний і тривожний
На молитву нагодився і сам Бубела геть не той що там і коня поміняв
Того ж дня Арсен і Ненко попрямували до правителя кам'янецького нашалика Галіль-паші
Сонце уже зійшло але його ще не було видно із-за темного лугу небо освітилося ясно й погожо і луг теж посвітлішав і прихо- рошився
І думка наша така пошлемо тебе в своє село головою колгоспу
Вони видавалися схожими на хижих птахів
А надворі бігають озброєні бородаті обозники розбивають двері монастирських льохів викочують бочки сушених слив виносять з магазинів муку і все що там є
Вона йому дуже вподобалася
Хай бог ощасливить тебе у своїх шуканнях і допоможе тобі знайти світ правди
Золоті слова
А ти все мовчиш
Чуйкевич мовчав
Із-під прилавка
І дивний настрій починає опановувати мене під гомін чужої мови серед суворих незнайомих малюнків серед єврейських книг суботніх свічників та інших атрибутів чужого свята
Всі оглянулися
Христя підвелася
Але якраз тоді всупереч собі самому треба з зусиллями рухатися по стерні мов безлічі цвяхів
Цікавий багаж
Хоч i не робив та подумайте хто вас буде зустрiчати
Полуночної години дожидали
Я застрелю Марту Лорен як кішку й мене виправдає кожний суд я маю долари
Ну а хто
Ах
Вам співа воно пісню свою
Пацани
А сьогодні сьогодні хто винуватий
Ой бити б мене та нiкому плачу мов свiчечка їдь Михайлику їдь i надивляйся на лiси бо хто знає чи бiльше побачиш
Не візьму
Уже пішов у хату
Знову чекав безмрійно втупившись у білу стіну пристані
Пільнув я з пращі до нявки
Гатило сів на свого сірого яблукатого й поправував униз
Коли я кінчив він знову домагається слова
Віддалялось і сонце все нижче й нижче сідало за віллою
Другу половину Метелиця вилив йому на ранку і туго перев'язав чистою ганчіркою
Форнаме Галька
Меня это взбесило
Ну біжи
Знак
Абрекова витерла очі
А я не вмію пожалкував Андрій
Посеред калюжі свіжої крові лежало чоловіка з п'ять а оборонили тільки трьох та знамено
Ьо таки сказав імператорові ромеїв що мав сказати і сказав так як може й сам не сподівався
Вся постать уся історія Івана Орлюка переможця не тільки ворогів а й власної смерті це живе втілення героїзму радянських людей у дні Великої Вітчизняної війни
П' ю і н е н а п' ю с я
А я брат реаліст
А як і про се ніхто не знав він знав про се
Кожне било й стьобало ніби гарячий Дріт
У нас своє небо і своє сонце
Сиє ж бисть не іноє яко навожденіє преокаянної відьми
Батутін такий
От чорт
Галя
І йому теж не все зрозуміло
спитав Тарасій одкинувши голову на спинку стільця й одсапуючи неначе після праці
На півдорозі до місця польової лікарні впав
Як жінка і мати двох дітей Олена не могла залишатися спокійною та байдужою в ній заговорили гордість і честь і вона цілий тиждень ходила як хмара не розмовляла з Оксеном і нишком виняньчувала способи помсти над Ганною
Однак він не останній
Груди в мене немов скляні
Прямо тобі Дмитре тільки фершалом бути
А про нас говорив
Він краяв сало на широкі смуги тоді рівненько ділив на шматки четвертував і густо посипаючи сіллю складав у дебелий німецький ящик з-під мін Тепер так раз два і в дамках
Там у селі таке трапилося таке трапилося
Там ще можна буде
От що синку в Симферополі живе й працює мій давній побратим академік Микола Семенович Самокиш
А то невелика втіха
Дівчина схопилася на ноги відхилилася від Гріті але не злякалася його не скрикнула від несподіванки а засміялася
І нарозтикали таких паличок та наробили затісок до лиха
Війська царського не впустимо в місто
Гадаю собі
Ха-ха-ха
Г о с т р о х в о с т и й
Та вiдкiля ви дiду знаєте що то та сама щука
У роті чув твердість ніби туди понабивали якого клиння
З криком Він уб'є його яничар розкрутив над головою аркан накинув петлю воєводі на шию потім різко потягнув назад
Я ж не знаю нічого
Що ж навіть цей останній день вони проведуть у дорозі
Гнат
Гомін наростав з хвилі на хвилю й злітали важкі мов удари келепа окрики вже й отаман вимахував правицею як шаблею й це занепокоїло Міюського
А як князь Святослав
І думав про свою Оксану яка має наймилішу посмішку і очі в цілому світі і яка вміє найкраще складати сіно в стіжки
Умертвіть його
Спасибі
Можливо я під ним сплю
Варка
Замість відповіді вона всміхнулася й не обізвалася
Незважаючи на обставини на хорах парафіяльної церкви гримів знаний дерманський мішаний хор отець диякон Дам'ян стрясаючи своєю сивою але все ще бурхливою чуприною виголошував єктенії а в монастирі як і в усі інші роки гурток монахів виконував свою традиційну Богослужбу
Незабаром вiн сидiв у теплiй кумпанiї за столом i прямо на заiржавленi оселедцi вибивав iз кременю iскри ще й виводив свою улюблену
Не знав я що такого сина геройського маю наче з трибуни сказав тато
Одноокий Трохим син Івана Гуци старий Іван Середа що був колись у банді злодіїв відомого Казмірця і ховаючись від самосуду села підрізав зі страху собі горло тому і звався Зарізаним
Тільки Собакевич біжучи за нами весело гавкав і намагався вхопити за литку то мене то мого друга
Та дужче
Першою прийшла вдова негоціанта що мала поблизу гостиного ряду зовсім непоганий будинок
На підступах до Константинополя стоїть стотисячне аварське військо а на Дунаї громадять силу склавини
Правда князь хоче щоб я його ждав на Ворсклі біля Переволоки
Одягайтеся і без розмові Та в найліпший одяг
Але то було тільки на мить
Не хлібом єдиним жив буде чоловік тітко Марино
Цвірінь
При одній згадці про дівчину серце в козацьких грудях стукало частіше ніби хотіло вирватися на волю і летіти на пошуки коханої
Ні учителю аж вигукнув Ігор
Але треба мати миЛосердіє й до інших
Дванадцять років для дівчини саме законний вік legitiina aetas нагадав йому маркграф чи абат забув закони
Ротмістре
Тріснула гілка в саду щось гупнуло забубонів стиха чийсь сердитий голос
дістав поважно у відповідь
Батька розбив параліч
І те й інше
Ні ні я не підслухала не бійтесь але я знаю
Попереду на буланому огирі гордо скакав ага яничарів Hyp Алі
Біблія йому дуже допомогла бо як виявилось цю вологу й монасі приємлють
Угору вниз
Здається треба було б покричати ура
На йому був солом'яний бриль з широкими крисами й легкий халат
Відтак коли слаба сторона змоглась та стала збагачуватись більшими наслідками коли показалось що великі причини спроваджують і великі події тоді й настало та про се вже опісля
Бо ти ж знаєш що я б'ю тебе тоді й тільки тоді коли ти на це заслужив
Йому поталанило перший прочитав у газетах ту гірку для нашого славного селища звістку
Князь Володимир помирає суворо сказав Вовчий Хвіст
Уже мені не треба того придивляння та прислухання
Студент прохав вибачення й дивувався некультурності публіки з вілл
Той до книжки
То найбільший клопіт і найбільший труд при переправі
На майдані стало тихо
Т а р а т у т а
Та годі вже тобі
Руки вверх
Челядь те й робить що снує між столами старається зробити все що належить робити їй до появи гостей
Добре сказав Карпо
Залізна
Світ такий стає що вже нічому не вірить
Під-біга і б'є його шуткома потихеньку Ось тобі чорнява
Його становище далеко гірше
Про мамів написані стоси томів із них як із цеглин будуються храми і ходять у материнські храми поети й просто сини і просто добрі люди ходять люди у храми молитися у молитві до матерів перебуваючи повертаємося у сині дитячі роки в дива давно призабуті торкаємося дзвінка що його повісив жайворонок попід небесами і душі наші зчерствілі й зсохлі як дубова кора оживають немов у ріллі зерно і зеленіють у полях що називаються життям і душі наші осквернені безбожжям сліпі й обпльовані омиваються у чистих водах прозрівають і шукають Бога в собі й навколо себе і душі наші озлоблені зубаті як собачі пащеки добріють стають ласкавими і м'якими як весняні трави в яких в'ють гнізда полохливі птиці і душі наші випалені чорною безнадією безплідні засипані попелом і піском голі засіваються сподіваннями немовби ярим ячменем і тіла наші зболені й зчервивлені начерпуються силою світ тобі відкривається як Господні небеса а на воротях відкритих написано Іди працюй радуйся прикрашай землю і своє життя твори добро і любов
Сталева наповзаюча гора була вже зовсім близько
А де ж ділася Гафійка
А може це тільки мені було не так а всім іншим так
Уляна всім верховодить
П е т р о. Чи добре так буде
Слова
Він поставив кошик серед світлиці
Так десятин триста а може триста з гаком
За мирного часу в цих берегах всю весну витьохкували солов'ї а зараз цілу добу цьвохкають кулі і немало вже свіжої крові людської потекло звідси із водами Росі до Дніпра
Там паспорт покажи з належним штампом
Іриночко моя дружина бідна З тобою вдвох ми все життя пройшли
А Лені просто з роботи відомим телеграфним стилем писав Дякую за ніколи незабуваючу і сердечно заздрощу Вашим краєвидам з Монт Роял
Злазьте
Одверни господи й заступи
Да и этот Мазепа чтоб его черт побрал голова раздались дружные одобрения
Задние тоже столпились вокруг его маленького отряда плотной стеной
Є підстави вважати що це була дружина 1
Немає облич
Коли б при вас кричали утонув утонув ви б хіба стояли на місці
Дзе-дзе
А як же
Вашими б устами та мед пити пане Мартин
Красненько вітаю пана Хороброго
А перше не водилося цього за ним обережно обходить Олександра Петровича
Я
І з тими словами змірила оком мій багаж мов зчудувалася що в мене крім того себто двох чемоданів і малої Handtasche ще й пуделко було
Робота була розложена на кожну годину а хто би зробив не так стрінувся з твердою рукою Касяна який побоїв не жалував
Інженерова млявість профанувала сильні замахи рук
А в мене вже є дружина й донька в Москві
виривається в неї тривожне запитання
Дівчата промовчали не знаючи що відповідати
І твоя звізда щаслива Козакам світила Бо не людська
Багато було їй діла в господі велико печалі на серці
Як би її горе не сковувало кригою як би не виморожувало з неї живий дух все одно на денці її душі збережеться крихта тепла і віри
Я в твої роки дівчат лоскотав
Ти розумієш що це означає
дезинфекція
Я возний і признаюсь что от рожденія моєго расположен к добрим ділам но за недосужностію по должності і за другими клопотами доселі ні одного не зділал
Гарний статурою гарний лицем яке трохи псують очі вони в нього зеленкуваті не однакові одне світліше друге темніше ще й з чорним обідцем довкола зіниці
Дівчина дуже добра лагідна і ладна і отець також дуже добрий панище
Коли вже хочете мене зодягти то дайте сорочку але з простої білі а не з александрійського царського полотна та міцні чоботи та якусь-просту вдягачку найліпше б хутряну але ж у вас того хутра чортма тільки імператор має там сяке-таке
От побачити б
Останнi шматки хмар росою впали на хвилi небо стало чистим голубим вiтер дихнув теплотою на море впала тиша злягли хвилi замовкли чайки
Я відновлюсь я оживу кохана Хоч сто разів од рук твоїх згорю
157
Зараз перед ним Наталя Данюшина жінка зачіску поправляє і бачить у ньому у двері з кухні зайшли чоловіки Матюха пройшов в опочивальню свекор важкий з задишкою сів на перший стілець
Як крейда білий ставав в таких хвилях дурів лютився як скажений
Добре що Опанас Васильович почав їй щось красномовно розповідати про старовинний парк у Качанівці
В праці все мовляв лежить
Як то
Полк ішов не той він уже був інший оновлений урочистий осяяний
Чернець правда до нікого не обзивався ні до жіноцтва ні до дітей нікого не жалів нічого не обіцяв жодне слово не впало з його запечених уст але жіноцтво відчувало що він сьогодні зламався і жіноцтво мовчки заплакало над ним і жодна пащекувата молодиця не зважилась чимсь його образити докорити обпекти сльозою
Ось потривайте я нарву вам букет
Мені здалося що вона тут плакала
Потоцький мовчить
Нимидоро голубко лягай спати та перестань думать про Миколу
Заверещала мадмуазель Арйон
Наші богоугодники кажуть що смерть має щезнути коли опаде осіннє листя
Веди відчиняй комору
Діти діти
Л і к а р. Сказав ні
Еге ж
Я теж підкинув Берестецький
А що це таке
І не кленись і не молись
Я таки правда об чоботах недуже й доглядавсь може воно що-небудь і не так
Ой лишенько
Ох не хочеться зараз про це думати
Тоді товариш Огре почервонів і збентежено сказав
Як радісно повторив Демко і відчув що сльози гарячі й терпкі накочуються йому на очі підступають до горла
Він простягнув їй хліб вона блискавично вхопила його маленькою кістлявою рукою розломила навпіл одну половинку з'їла а другу заховала в пазуху
Ліхтаренко
І вони йшли й воювали з паутом
Про той альбом було багато мови про нього роздзвонили навіть за кордоном здається обіцяли повезти його на всесвітню виставку в Нью-Йорк
Підніс кухоль вина
Питання вичерпане
Ходім
Вибирайте ж що ліпше для вас
Через се вона мала не раз і гіркі хвилі
Да когда пан ротмистр нанес такой знаменитый удар кабану и тем спас нашу Марианну отвечал Андрей
Потім приїхав Журба на біді ходив на побоїську напевно шукав Мальву
кричали міщане От наш батько
Султан ствердно кивнув головою
Було мовила Павлина ховаючи посмішку в куточках уст
кидали окремі голоси з юрби
Погляд вже не зупиняється переступає через сусідський тинок
Хто знає може в ньому зріє новий Шопен
Відци
Завжди мисливець повинен мати добрий запас набоїв
Чого ж хоче пані
А сам доктор Ікрамов чого вартий
Буде на Дунаї нова Січ Запорозька от і все
Напевно ніхто навіть думки цієї не може припустити
Узяв собі до помочі двох жидів і ще трьох піяків таких що у него днюють і ночують
Грицькові ж не спалося йому хотілося діждатися того часу коли вернеться Василь і почне їсти чи справді він буде тим ножиком що різав ящірку різати і хліб
Чи то ж треба було щоб сталося таке
А на заході гори верхи Полонини широкі А на північ мале озерце І знов гори високі
Ну що кричить вам з другого кiнця балки приятель
Цісар блаженно засміявся
5
В цілому розрахунок був вірний рано чи пізно комбати неминуче з'являлися із своїми штабами там де було намічено з'явитись
Григорій взяв її за руку і потяг геть за собою
Мельнику
Нашому Тарасові присвячений
Чому ж то так
Тихi делiкатнi сутiнки стелились по горбах по зелених левадах по луках неначе на яснi фарби зеленi й червонястi чиясь небачна велетенська рука накидала легенькi прозорi покривала
Жаби
Навіщо воно їм
Навіть мої шибайголови-внуки вмостившись десь на підвіконні зі своїм зеленим дядьком лящать нам звідти коли виходимо на сцену
За ними йшли парубки й зачіпали їх жартами
Безпремінно на апеляцію
Ставка після якої ніякі вже твої свідчення не потрібні
Ні ні
Дайте води гукнув він крізь двері
Приїде панич двічі-тричі побалакає з тобою та й виходь за його бо може інший і не трапиться
Та минуло захмеління реальні контури світу випливли з голубої їмли а тоді побачила Мальва скопців що йшли за нею тихцем скрадаючись поміж камінням
Мій дорогий Ясю я вже не буду ревнувать не зачіпай ти тілько Касю
Похвала здавалось ще більше роздратувала Тараса
Ні хоч він і безпартійний журналіст але вона комуністка ніколи його не переконає
Заубушу було звелено щодо жінок твердо Зневажати
Він не любить стану духовного каже що не годиться з його природничо-науковими поглядами і що духовенство не має будуччини
Знайшла притулок у такої ж безталанної жінки
Вельможна пані вислухавши усе заговорила так
Небавом до Стратона в Мангуш навідався один бахчисарайський мулла умовитися щоб Стратон доставляв йому камінь для мечеті
Може в піснях і віруваннях давньої Русі ховалася та чистота й міць яка мала прийти на зміну тому світові що на його березі конала мов здихаюче чудо-юдо Візантія
Яке він виконував призначення раніше і яке виконає
Ми поєднались думками
А що пане старосто якби я вас попросила чи не можна що подiяти мому Прокоповi
Значить значить є ще час
А мені зараз і думки ніякі в голову не йдуть
Ти знаєш як не любить наша людина говорити про нестатки як їй приємно сказати що в неї є те і друге і третє
Розімкніть
Не одчаюйтеся промимрив я
Одночасно при зустрічі з Володьком він робив солодку міну розпитував коли буде нова вистава ремствував на староство що не дає дозволів
За згодою царського уряду Калнишевський проводив політику ліквідації виборності старшини і обмеження прав рядового козацтва
Тоді довго тягнеться уздовж берега пласка рівнина утворена тисячолітніми виносами каламутних рік на яких давні греки шукали колись золоте руно
Вчора ходив сумний як хмара плакав а сьогодні він веселий начеб на весілля ладився
З кого правитимемо правеж коли біда видима і постигла всіх
У чужім добрі та ще й старшинувати буде
Омарсельєзені світи взялись жалобою та горем
І тоді видно на мить блискучі металічні й скляні заброньовані тіла їхні з розчепіреними крилами
Постелити тобі
Він там їй-Богу не був
Орлик скоренько постелив йому ліжко зачинив двері від світлиці і сів при своїм столі писати
Небо над головою а земля під ногами
Гляньте яка ніч
Немає стелі
З кожним кроком вперед міцніла надія що ось-ось вони будуть там
Снова тьма ничего не вижу
Це була справа тов
І горе і жалко
За що усім нам знівечили життя
Зненацька здалеку з берега долинув відчайдушний пронизливий жіночий крик
Во
А там знов шмигне маленька метка тінь з гіллі на гіллю
Федір відчув як його охоплює крижаним холодом навіть всередині холодніє
Відтоді як залишив позаду півсотні літ і охолоді трупи своїх надій та сподівань священна книга стала його найближчим радником і співрозмовником тим джерелом з якого черпав він сили й мислі незрушним тихим храмом в якому він ховався від суєти та злоби від мертвих мрій та ще живого відчаю
Підстрижене русе волосся закручувалось кругом шиї густими кучерями
Досі надворі стоїть глуха ніч
Так се вона
Жалко як достанеться кому другому а не моїй дитинi
як- небудь
Пузир
А його бідний тато і його бідна мама дома
А вечір темний
І цей перший дріж застояного механізму він почував як біль як лячне хвилювання як невимовний захват що опановував його поривав його вбік виносив геть із середовища де виникнув аж поки поволі відсуваючись сліпнучи й глухнучи він не лишився сам серед юрби сам із своїм вогнем
Легко становились в ряди мов сп'янілі од смутку рушали далі геть забувши про біль і втому
А настигали лише стада корів отари овець те що не могло прискорити ходу і йти купно з комопними склавинами
Певна річ та маса безвладна оглушена й опутана не свідома своєї сили безоружна та роз'єднана значиться давити її невелика штука
Й підхопив народ
Де
Чи може тебе Толстиков
сказав Мартин
Чи я дурно тебе годуватиму
На сома вийшов виправдовувався він адже ловіння такими снастями в цьому році вважалося забороненим
Мовчав
Скрипить вона як печаль моя
Кожний батьків докір здавався йому тепер удвоє важчим
Може там днює Люба то хоч розповiм їй про свою журбу та й зарання попрощаюсь iз школяркою яка що не принесе до школи усiм до крихiтки подiлиться от уже вдачу компанiйську має неначе хлопець
А цієї ж новорічної ночі в Червоногірському жіночому монастирі серед дубових дібров під Золотоношею перед іконою діви Марії стояла на колінах молода черниця Феофанія і била поклони
Море пустынно й нелюдимо на нем и затеряться и утонуть легко родная ж речка с зелеными вербами и безопаснее и симпатичнее
А ото як уже мужики вийшли на волю так один гнидівський чоловік такий що чумакував у Крим по сіль вернувшись додому з дороги прийшов до пана та й каже
Гидко мерзенно от що там погано
Погромимо всю Переяславську землю і залишимося там на літо а потім і назавжди
Мадонна нерішуче знизує голими рожевими плечима
Тільки було йому гірко що мабуть старий граф не поховає їх як треба не посадить у головах червону калину
Витягнув руку як проповідник і дивиться по хаті Кажіть що хочете я нині з Іваном Степановичем балакаю на розум
Це були їхні останні слова
Запитання прозвучало тихо ніби аж несміливо
Вона вся витяглася ніби збиралася спурхнути мов пташка і летіти до своєї подруги
Вткнулося писком у подушку сопе аж губенятами плямкає
Степанида Львівна ніжна жінка й хороша хазяйка
Це ж наша ріка донько
Чи ти згрубів як банковий урядовець який
Коли не схоче їсти хлiба то може буде їсти мух а коли не мух то хробакiв а коли не хробакiв то слимакiв або сiм'я або пшоно
Це легенда поцікавився Хільбудій і не в дружини у братів її чи таки правда
h1 Батько та дочка h1
В імператорському дворі сталися великі зміни
Його би пане Грицьку послати до вищої школи на науку нам треба людей вчених
Нене ти ж знаєш що я покохав ту дівчину
Помираючи мов снiп повалився на пiсок
Та не тільки ради Бога але ради самого Тараса
Захекана перелякана
Така лагідна тиша так гарно горять над головами свічі такі всі спокійні і щасливі і це триває ніби добра лагідна весняна погода коли літають метелики і співають птахи
Ич як пре
Але може рішиться тепер
Ще пам'ятав біль
Не стало у нас хліба я зовсім підбився почав плакать і лаяться
Але лихо ваше і моє як кандидата в члени партії якщо авторитет партії таким способом обома руками підтримує Пиндилик відповів я майже глузливо
Я відчув що теж посміхаюся але якось дурникувато й злякано в мене враз змокріли чоло та верхня губа й колючий холодок поповз від коміра внцз по спині
Тоді вас силою водили та й привчили бігати так що тепер ви і самі як піняві мчитесь та тоді хоч плакали а тепер регочетесь
Шофер витримуючи дистанцію слідом за ним
Тьху щоб тебе
Славні діди не приховував захоплення Заболотний і зупинившись поруч з Тамарою задивився на ті біліючі за розливом хлібів хмари
І цієї ночі Микулу стурбував не сон
Як же каже Алкане-башо твій сон одгадати
Та хлопці орли глянув Дорошенко на молодих мулярів вони стоять трохи осторонь тамують посмішки ніби недбалі грубуваті але в душі видно горді собою своєю працею
Поки збираються за стінами на торжищі-місті поки лаштуються в сотні а сотні в свою тисячу князь Волот кличе воєводу мужів ратних та думаючих на раду
Вона його надто поважала а замного любила її серце переповнене для його несказанною любов'ю і красою а в деяких хвилинах здавалось їй будто би він пересилав їй свої мрії прегарні переткані якоюсь ніжною ледве зрозумілою тонкою любов'ю і красою його независимої замкненої душі
В 1894—1916 pp виходили щомісячні літературні додатки до журналу з 1891 p безплатним додатком до Ниви видавались зібрання творів багатьох російських та зарубіжних письменників що забезпечувало журналу великі тиражі і популярність
Хай
Подекуди згода йшла на згоду а подекуди на незгоду
Лівобережні козаки стійко оборонялися й гадки не мали здаватися чи переходити на його бік
Сама знаешь
А Маріам квітонька наша
Ну
Палажка
Туркиня
Запевняють що не вогневиця від злого повітрія галася неміч
Поет
Як же се
Було й так Павло забариться а Гандзя чекає
Ще раз останній раз завагалася на тій землі по котрій спливала свята кров Ісуса але з упертим смутком в душі відкинула вагання
В інший час хай би йшов потріпати степових розбійників не зашкодило б
Сміховинна скарга голодний воїн поцупив копчений окіст з припасів паскудного яничара
Нічого нічого
Контрибуцiя лiниво переступаючи ногами повернулася до Яви хвостом
Щодня по двісті робітників працювало тут
На другу кадриль Степанида поставила Дашковича танцювать з собою правувала ним показувала йому стежку і таки присилувала його знов вивчить забуті танці
Гетман начинал уже тревожиться каждый день поджидал он от него гонца но день проходил за днем а ни гонца ни самого Мазепы ни даже какого-нибудь известия о нем не было до сих пор.
У Комишеваху поїхали на весілля
Ну от і май собі тепер закон
За мить вся камера гомерично реготалася
Посуваюсь точно
Чуб у мене підвівся дибом а серце немов спинилося в останньому ударі
М а в к а байдуже Ох торішнє літо так давно минуло
Одна з його ознак незмінність
Прошу панове ходіть до покою порадимось сказав по довгій мовчанці Герман
1946 рік
Щось дуже схоже
Пирій проростає на всякій бідній землі
Та говорити з натовпом по щирості незручно то я вже покладаюся на панотця
Вскоре между молодыми людьми завязался опять живой разговор
Негоже чиниш брате намагаючись надати суворості ламкому своєму голосові сказав Гліб
Бач як сунеться плем'я твоє Як Йордан переходить Єрихон добуває і скрізь У річках крові бродить
Цілком можливо
Згадав Лавріна й чорна лють потекла в серце а в горлі залоскотав твердий камінчик Все через нього через його любов
Адже ж так мамо
Ти знаєш забороняють хлопцеві вивчати грецьку мову вести зі мною бесіди
Своячок
Перш-ліпшу піймав й закрутився
Так закохався що хвостиком за нею метлявся вона по щавель у яр і я по щавель вона до клубу і я слідком
Далі вернувся до дітей
Скiльки правлю хазяїне пожалiснiли очi в цигана
З дерези найбільше без усмішки відказує господар
Ба
Може ви їх навмисне писали так такими щоб розповсюджувати ідеї вашого таємного Товариства і готувати збройне повстання спитав Попов
Чорний шнурочок од пенсне теліпався звісившись через увесь вид і якось трохи зменшував вилиці що ніби дві печериці випинались плисковатими вершечками на лиці
В колонії виховательки тьотя Бася соцвосниця да
Ну положим храбро хитає головою молодой человєк але Самоцвіт не слухає його й задумливо дивиться на свої зложені на колінах пухкі в ластовиннях руки
Ці вапнякові з гранітними брилами гори спускаються до Дністра страшними кручами прямовисними скелями увінчаними подекуди природними бійницями котрі народ прозвав чортовими пальцями
Сьогодні якесь релігійне свято
Не вір
І там на буграх шановне козацтво билося із татарвою їхні коні іржали як скажені і ламалися шаблі і вже не вистачало суниць на рани і їх збирали дівчатка в пеленки і це були не прості дівчата-пастушки а це був ясир це були прицуплені на аркані полонянки віддані ханові в рабство
На всі примхи Марисі Павлівни в лейтенанта усмішка згода неприхований вияв симпатії
Звідки що яких родичів
І не-вже з ними він
Щось під тобою Лавріне земля сміється
І побачив гострі шпичаки в очах кошовий пронизував ними мов списами до хребтини
Молодий Чехов писав Григоровичу старому патріарху що намагається не потратити на оповідання дорогих йому образів і деталей береже їх для чогось іншого
О л е к с і й
Холодові трохи лестить майбутня посада але ж і соромно за такі вибори
Зрадник
Грюкнула пані та так що аж земля кругом стріпонулася і посипалась грудками в рів що аж присіли козаки-гармаші далеко дихонула вона поклубом білого диму і важко відкотилась назад
Але Чорноволенко блискавично відсмикує руку і ще з більшою підозрою промацує мене поглядом чи не подумав дурною головою що я хочу проковтнути якийсь умовний знак чи документ
Добраніч пане професор
Диктую Негайно затримати Джима Ріпса в якому б порту він не був привезти його сюди під суворою охороною
Література народ
Одетые в серебро и золото украшенные клейнодами знаками своей власти окруженные многочисленною вооруженною свитой с азиатской пышностью являлись они перед народом и города и села преклонялись уважая их военные доблести и трепеща перед их властью
Ніхто й не подумав би сказала в захопленні До того ж оборіг непокритий непримітний
Що подумав би Анемподист який усе ж непогано до мене ставився
На зверхній палубі пароплаву Ліберія що одплив з Марселю і мав обійти західний беріг Африки походжали два молодих чоловіки
За те що зрадливі і ниці самі Вони не простять непокірливій Жанні
Дізналися також через що він з Києва мусив утікати
Жінка голосила Люди як люди їм доля маслом губи змастила
А які чудові блискучі очі
І сивокриле зжурене чоло У сяєві Франкової посвяти
Найчастіш я ходила до Марусі
Потім покосився на мене затих
А може більше
Вiн говорив вiн намагався говорити як i ранiше
Еге ж
Орлик заспокоював старшин Товариші
Йду зникаю своїми прісними водами в Світовім океані
Вони тепер для нього важать більше ніж бог-отець бог- син бог-дух святий
Укум-букум
Чи немає в вас часом липового цвіту або малини спитав Радюк
В неволі тяжко хоча й волі
Він силувався на спокій хоть чув що йому щось під горло підступає немов хоче його удушити
Третій мовчазний раптом осміхнувся до Чубенка осміхнувся лагідно й доброзичливо і усмішка мов нежива повисла на його устах
Тому два дні прохрипів грек
Що на нього ображатись
От так куди не глянь а все треба тую землю вдержати в своїх руках
Не хмикай а таки будемо доглядати став
Д у б р о в с ь к и й підводиться
Та хіба я знав що його призвели
Безперечно якійсь високопоставленій особі яка своєю владою може покрити злочин гетьмана
Методом Сильвестрова
Біля причілкового вікна пощипував струни бандури молоденький неначе котиком вилизаний козачок зализана наперед на самі очі чуприна вуса-п'явочки сливе дівочі брівки
Треба триматися ж
Такий совіцький закон є
Буде
Він якимсь чином відчув її присутність почув шарудіння сукні дихання запах парфумів чи просто був згори переконаний що я й сьогодні малюю свою Дарцю
А нащо б тебе пускав озвавсь молдаван стільки часу згаяв та й пускав би
Для таких оце й пишеться
Аж нараз вже над раном роздався страшний крик в канцелярії тілько на одну хвилиночку але крик той поразив мя мов грім уколов мов жало гадини
Це на Зачіплянці де всі свої то поки що не чіпляються а он у тих квартирах що на проспекті спробував би хто переночувати без паспорта одразу ж і виглядай дільничного з двірником прийдуть поцікавляться
Альчеста стала в човні і дивилася ліворуч
Господи що ж я маю робити
Весь дім трясся од зойку кричав на пробі в порожні отвори вікон до чорної мряки що його оточала
Нас уже мало було живих
Але поручик не повів і бровою дивився на генерала бачив його тільки
Невже це я
Що всім те й нам одказав бо мало думав про те пересівав у пам'яті день що минув спогадував Киліянині слова волів аби вона єдино лишилася з ним
А вранці в садках шуміла діямантова паморозь
Чистка ж тільки для низів
Приймається
Спасокукоцький обернувся
Радився з візирами ходив до мечеті час від часу вправлявся у стрілянні з лука майже щодня бував у султанських стайнях бо ту звичку мав ще замолоду
Бо все старіє а краса вічна якщо в ній горить полум'я правди
Била мене матуся
Служниця покликала його снідати
Bin поклав руку на плече машталіра щоб той притримав коні
УвСеРеР Українська Соціалістична Радянська Республіка
Стара Кукурудзиха всміхнулася підвела голову й по черзі споглядала то на маму то на тата
Попівні Богуславці
Потягне в палац ти ж панського роду
Було б ліпше набагато ліпше коли б жону його спіткала та що й усіх кутригурів доля
13
Горить аж гуде
До Августіона знає як прокласти путь та й у Августіоні не повинен схибити
Ну що ти Лесічко
А де ж Арсен
Усі прийшли
Вважав що невичерпні джерела для драматурга криють українські народні балади
Коли споглядальники діждались та впевнилися таки починається вже сподіване аж крівця заграла в тілі
Як прожито і що пережито
Чи збайдужів Соснін чи може що інше примусило його забути про своє творіння
Два
Туманський швидко й спритно роздягся старий слуга забрав у нього шинелю й капелюх поручик лишився в мундирі і всі раптом побачили який він ще молодий
Ой лишечко може ще й скажена засміявся один парубок
Нам же не треба щоб дуже швидкохідний
4
Хлопці мовчать тільки сопуть а дівчатка як сороки Галино Сидорівно ну скажіть
То ви ще й піп
Вони пішли мов на плаху згинці ще на ґанку познімали шапки вклонилися міліціонерові на дверях так наче щось могло залежати і від нього
К р а в ц о в
Сідайте добродію
Але Скиба дуже просив щоб про це вся єпархія знала
Не вспіла паніматка на стіл подати бо приїхали гості сусідський-таки панотець була неділя то для кожного вільний час
А Їжак з мурахами та Кротовою норою зосталися просто неба і чули як Курінь усе тихіше й тихіше казав
Так і на світі Ідні риються Другі потом їх Тілько миються
Вчити треба щоб од того добро було а не лихо
Остап знехотя почав затоптувати вогонь хоч се йому і не вдавалося
Врешті Байток з досадою махнув рукою і різко вигукнув Вперед
Багато оленів-рогачів і чорногривих турів лягло головами від стріл і ратищ боярських
Люди допоможуть і твоїм втішив його Арсен
Зрікся родинного стану кажу
Просто все-таки це ж його територiя
Місцина справді стала пустирем одгонити
Ні ні
Наприклад та сама шопа давно перестала бути дровітнею а поступово обернулася в універсальний склад всілякого знаряддя і взагалі майна мого бурхливого господарства без якого годі було уявити нормальність ходу цілого цього підприємства
Він уже знає
Так я був колись здоровий і мрійник
Арсен замислився й мимоволі зітхнув
Ні не за їх
То я скажу пані і ви можете тут бувати частіше
Льодові фреидлі звисають під стріхами там де хороняться пучечки червоних китяг калини прялкам на слину
Чи побожні пілігрими паломники правовірні прибувають на поклони
Чорт їх бери
Не згадаю що далі але щось дуже категоричне
На сцені виграє музика танець у залі танцюють але Володько не чує того
Ярослав підводиться
Пристроєна в якусь стару червону хустку спущену недбало з голови в срібне давнє намисто на шиї і на грудях з розпатланим волоссям вона проходжується між дівчатами мов марево
А тоді пляшка шампанського
Інстінктивно кидається до Панаса
Схилившись над валізою вона стала знов перебирати дорожні речі напрасовані чоловікові сорочки улюблені його краватки потертий несесер колись кимось йому подарований і з яким Заболотний все не може розлучитися та ще томик Кобзаря що його господар завжди бере з собою в далеку дорогу
І то правда
Сирко подвигался медленно вперед объезжая осторожно лежавших во многих местах неподвижно и отчаянно храпевших запорожцев
Зрештою подумай про дітей
В тім-то й річ що мене в місті нема
Мені двадцять три роки Якуб-ага промовив тихо
А далі зойки прокляття гучне брязкання мечів тріщання списів і ратищ і стукіт щитів
Жандарм
До душі та не до кишені
Без почуття страху ішли на той герць захищаючись від навали вогнепальників єдиним що в них зосталось спалахом краси
Людині записи не рясніли цікавими спостереженнями
Школа трохи далі над вулицею по правому боці
Невеличка плакуча верба схилила саме над його могилою віти
Хм
Отаман їх трохи й до того обдурив не дав всієї їх частки
Я придивився тому і на Січі і в поході
У мене є риба часник хліб і квашені огірки
Закинуті життєвими обставинами з різних часом аж надто далеких закутків землі вони почувалися в цьому товаристві під цією гостинною стріхою як дома і нікому не хотілося думати й гадати яких несподіваних ударів може завдати їм примхлива доля завтра
До трудящих прислухайся підхоплюй гостреньке слівце в наших роботяг вони ж уміють скаже як зав'яже Комсомолом починаєм соцбезом кінчаєм
В землі далекій років з три
А сонце обливало з синього неба ясним теплим світом зелений вигін квітчасті купи дівчат та хлопців
То я собі піду
А потім якось
Нам треба неба без ліміту Землі нам треба й поготів
Матвій підвівся
Але я не маститий і вже не буду ним
Харко Неживий
Ноженята чорні порепані з попідбива— ними пальцями
Тих що бережуть язвлених та доглядають купно з ним за язвленими не так і багато зуміє приспати їх і зникнути непомічений
Можливість що дозволяє користуватися своїми природними правами і розвивати свої здібності
Вигнати собаку з мечеті гріх
I графиня не знає хто був цей невiдомий рицар
И если бы продлилось ее уединение еще год-другой в этом темном углу без кровожадных обожателей т е. без львов и онагров я уверен что она бы одурела или сделалась бы настоящей идиоткой
І що це старий задумав
Й пригадалося йому як три роки тому майстрував з козаками морські човни
Далі
спитав отець Григорій за ворітьми
В світлиці всі заворушились
У кругосвітній похорон пішли Щоб зупинитись на горі Чернечій Йшла вперше Україна по дорозі У глибину епох і вічних зльотів Йшла за труною сина і пророка
Довго й довго вони морочились і скінчили на тому щоб розпустить коси локонами по плечах
На підставці в свічнику мигтіла коливаючи язики полум'я одинока свічка
Новгородська земля велика й багата але все відбирає в тебе княже великий князь батько твій
Шкода
Вже я й до знахурки ходила
Іди до мене
Читали її Під голим небом
Що ж йому ще залишається
Що натворили ви моїй срібній сивині
І вже забувши про все не бачить як назустріч йому випливають перші фури із сіном як весело переморгується і пирхає молодь спостерігаючи за своїм товаришем
Я позволив би на віче
Тобі підказали
Він ще пильно стежить по чиїх трупах довкола нього ступає смерть в цю хвилину плаче по всіх на чиї плечі ось зовсім здається недавно смерть поклала свою жахливу руку
Хлопців для тебе знайшов Какоро
Він більше майстрував заробляв гроші постив усі п'ятниці та з горя сливе щодня вертався ввечері додому з шинку п'яний його голова стала сива аж біла тільки брови чорніли на широкому блідому лиці та темні очі блищали неначе у ямках глибоко позападавши під бровами
Над Ітилем-рікою Джурджанським і Сурозьким морями було спокійно звідти ніхто не загрожував Русі князь Володимир спочиває з дружиною в городі руському Тмутаракані переправившись на лодіях через Боспор Кімерійський* *Боспор Кімерійський Керченська протока знову сідає на коня рушає в Дике поле
Підтримка їхня була для нього нині єдиним шансом вийти на шлях мистецтва й волі
Тоді гайдамаки вдерлися в Балту силою і побили не тільки поляків та жидів а й турків
За табором попід лісом паслися цілі череди товару свиней та овець неначе в якоїсь кочової орди
Ох я нещасливий з такою жінкою
Коли через два дні населення не знесе дев'ять десятих скла що є на території берлінської округи все місто буде вимертвлене газом за винятком тих що принесуть стекла й матимуть на те посвідки
В такому разі я повинен заявити товаришам зараз же підвівся Соромець з кам'яним і байдужим лицем що страйк все одно буде
А для чого
У нього руки ноги голова але він не такий як всі
Ще не була закiнчена вся робота а до стану вже пiдходило ромейське вiйсько навкруг царського намету зупинились i одразу ж почали ставити свої намети полки iмператора за ними колом стала бойова кiннота ще далi таксiархiї* *Таксiархiя вiйськова частина тисяча воїнiв фем
Щиро чи ні то вже її справа
1
Дарма
Він завше відчував нещирість лукавство нездатність підтримати плечем в круту хвилину
Село заворушилось
Правда він не все був до неї байдужий лиш саме в той час як стрічався з Тетяною
Наздоганяють його
Гяур не може кохати дружини мусульманина
Чому так довго не приходили
Де ж вони взялися в цій хащі
Війну в мистецтві треба показувати через красоту маючи на увазі великість і красоту людських вчинків персональних на війні
Яка пак була велика сила кохання в тих велетнів у тих здоровецьких животин
Їжа не йде їм на думку сказала Ганна i звелiла подати обiд гетьманшi та Катеринi в окромну кiмнатку
Товаришочок
А пани
Мушу висипати з тузин його поганих зубів тоді знатиме хто ми
Зараз вiн уже не в галiфе а в буденних потертих штанях сидить на лавi i вказiвним пальцем правої руки вибиває не то стогiн не то гарчання iз балалайки ще й допомагає їй ногами i спiвом
Не можна інакше силу має а може сам і нацьковує аби зірвать треба загодить
А я так все зрозумію що вони говорять
Прикро дивиться на Мавку
Цей ледар Станіслав хотів певно вашмосці показати свою вищість і вагу в тім домі а може хотів помститися що ви його услуг не прийняли
Часом ходила з Михайлом або Івонікою межею в поле і оглядала хліб
Знаменита криниця
Більше двадцяти але менше тридцятії засміялася вона
Чого ти розпанахидився
Його взяли на річці у квітні п'ятого взяли жандарми і почалися його невольничі його христові страсті
Князь Володимир допитливо дивився на нього
А поліно не піддається братові
Верю верю милая
Холода манить щось до такої розмови
Немов господь нам і поможе
Вона почула на руці гарячі м'які повні губи й почервоніла як маківка
Знав він лише як називався той міст біля якого він мав постійне місце чистія черевиків був це Горбатий міст невелика кам'яна споруда через
Ой видно та баба хоче дістати по пиці зазначує котрийсь там спереді з намагою повертаючи назад голову
Да вже як дійшло до співів та танців не шкодували сили як і снаги
І тут не обійдеться без жартів промовила матушка
Хай згодом
Але Тиміш не оглянувся
М а в к а глухо Я руку врізала
Найбільше горе тому в кого очі червоні
А що то сидить на гілці
Ага
Вона вирішила подрочити ревниву матінку
Карамазову пересмикнуло обличчя
Мотрю почала брати злість
На третій день почався дощ
Іванчук скористався моментом і встромив у солоу біля Катерининих колін осоружну ношу
Частина перша
І вперше непримиренність і зневага до нього блиснули в отих очах які завжди несли йому то загадковість то хміль любощів
Мотря
Дiждали вечора
Передаси цього персня повеліла і доста
Щоб довести собі що я не пайдурніший на планеті
От проявимо плiвку i ви переконаєтесь
Панна Ольга підійшла намацала доктора тремкими пальцями і стала близько біля нього ждучи його наказів
Вдоволений з того чи ні
А тому що в нього був голуб він здружився з двома учнями третього класу у яких теж були голуби
Т ь о т я
Нащо вам розводити ті воли та плуги ви вже старі такої співав зять
Тоді старий горнчар Велко дивлячись на доччині сльози наважився піти до Великого князя й розповів йому все
П а ш к а
Ви бачите
Прокинувся жахливо слабий
Як вони б'ються
І от тобі маєш
Мене карай хане
Чи з далекої дороги
Ямгурчі наказав Принесіть гостям води
І не знати чого мучилися обоє він і вона часом так погано
Перемишль це замки і твердині
Знайомтесь —це моє пряме як палиця начальство
Та вже ви знаєте і злість мене бере та й цікавість розпинає де можна козу так заховати
Тільки чому у річці води не більше чудувалися ті
Нігде дітись як заробили так і відвічать
Вночі приспавши лялечку він заспокоїв Теклю її тіло було м'яке й податливе як плюш
Більшовицькі страхіття
Ви їдьте їдьте
Не про те я питаю
А тепер дозволь ясновельможний хане перейти до діла заради якого ми приїхали
Привітай лиш нежданих гостей
Коли він скинувши ризи і взявши теплу керею з своєю довгою палицею з срібною головкою у руці виходив бічними дверима з кафедри до нього приступив якийсь молодий та гарний козак і поцілував його в руку
Утікав утікав і потрапив назад
М е с і я
Він щосили затиснув у руці рятівну гілку і підтягнув до себе Романа
Борше
Інший
Переказам не було кінця
Напевно в тілі їхньому окрім отрути е й проти неї сила сказав старий подумавши
Гірка образа біль злість стискували її серце рвали груди
А ти мене запровадила на вечорниці
Інакше я не був би витязем
Увесь слов'янський світ гинув від татар впали Київ Галич Чернігів Любеч і вивищилася на татарах Москва
Вєстіма
Юля залишилася сама
До літературного життя почав причащатись і молодий письменник Стефан Радченко мало не щодня відвідуючи редакцію журналу де на лаві й стільцях збиралися коло дванадцятої години відомі маловідомі і зовсім невідомі літератори
З'явиться скрипка танки
Ні вже що іншого придумай
Що воно таке діялось
Там життя під синім каптаном тільки і б'ється як слід серце а тут
Нє не задурно за ті ж ордени за славу
Скрипка грає тоненько-тоненько в ній немає того глибинного тону що в кларнеті і загадковості теж немає вона відкрита всьому світові навіть сказати б розпростерта й розпахнута
Вона його не слухала правила своє
Пусти па землю тобі важко
Чого зітхаєш
О знову ахтивіст об'явився
Аж тепер княгиня будьте знемоглася від чергового вражіння вона заплакала цим разом над собою
І я тебе трохи
Їй-бо
Не соромтеся панове відповів той опустивши скромно очі справа військова безпека того вимагає
Як він буде завтра триматись
Нате
Та Євпраксія й не пробувала кричати повернулася до прелатів кидала в їхні пещені обличчя свої звинувачення ніхто не ждав од неї такого хтось з єпископів мабуть на знак самого Урбана спробував перекрити грубим гуком ніжний голос жінки викричав кілька брудних подробиць про імператора тоді крикнув про єпітимію бо навіть очі слід очистити коли вони бачили гріховність і блуд
За Килину Трохимівну Мазєніну
Віддати султанові Златку
Нехай човни топляться на морі
У другій щебетливі зграї дівчат готують костюми для генерального дл-я пропаганди
Від літ трьох з того часу як з батуринським царським полковником був у гетьмана на балу ще більше став мовчазливим
Поляки вдерлися а я заманила одного пана в келію заманив поправилася Дарина і вбив
Маланка сховала руки під фартухом і злісно блиска очима
Туга
Мені жаль тебе Оксано
Бандуристою війшов-єм у замок
Ой раптом застогнав Іван Тимофійович і похилився назад не випускаючи з рук намотаних віжок
Дивуюсь що якраз такій мімозній вдачі як його не страшно від тої дівчини
Іде прямісінько на нього Завергана
нарешті повісив рурку злісно і збігвши кубанку на очі став біля вікна дивлячись на фантастичні візерунки розписані морозом на шибках
Притягати робітничо-селянську молодь до праці це наше найголовніше завдання
Це не вимагає багато зусиль
Я також ваших грошей не візьму з усиллям сказав він
Княжі землі вище від Дніпра там стоять і знамена* *Знамено княжий знак
Хто заклопотав його молоду голову
Ігор жде
Я не знаю чого тебе це цікавить
І не питаєш чого ради смо прийшли
Звичайно можна було б випрохати тут і воза з кіньми на кілька днів але дід був людина горда і далекоглядна
А чого приїхав
Як живий буду землю оратиму рибальством житиму все ж краще на волі ніж під паном
Бійці запорошені нею весело чортихаючись вискакували з Парламенту на свіже повітря
О саме воно
Подамо супілку хай дають нам панотця
Не богові а запорожцям
Поповзом добралися до очеретів перебрели на той бік Тору
Надруковане вперше у журналі Червоний шлях 1923 1 потім у збірці Осінь згодом у т
І пані моя теж мені на думку навертається ледве у двір ступила вже всіх засмутила
Григорій усе те бачив нестерпно мучився й згоряв на полум'ї свого безсилля спинити це варварство вернути людям розум та милосердя
И Йохим предложил вот что
Дарод замовкає але перестрашені діти плачуть і кричать
Як же мені не плакати коли горе велике
Чи мав би й я весь вік як ти сидіти без хліба і без слави
А вранці наступного дня до мене в нову хату прийшов за дорученням Гривастюка Іванчук
Він піде
Ти прішол
А-а Кость Антонович
Гей у коло подорожні
Що це ви зробили
Он у Кильки Годованого барахла ще більш нашого
Хай би дряпались кусались бились тікали
Відчувалось ріку тягнуло вогкістю повітря було свіже і гостре
Значить будемо говорити без цих глупих національних рахунків як двоє русских людей і розуміється комуністів
Феноген
Ви їх з'їли
Ходім звідси у мене душі нема щоб хто не здибав
Я нагрівся сказав хлопець
Раз дома у нашій землі випала пороша
Чом би пак земствам не стать до помочі селянам в цій справі
Не хотілось би мені з ним стикатись думав Фесенко
Не створена була для цього
І я не ждав цього сказав Рюрик роздратовано -Винен Володимир за що й поплатився
За угорським заступом вбито жандарма
Король давно уже греет на сердце эту думку
Для них його прибуття було такою вражаюче приємною несподіванкою що вони довго не могли отямитися
Це що таке Кунанбаєв
Пан Лозка і пан Прозка як і перше грають у карти але Прозка весь час прислухається до розмови Макосія часто повертаючи в їхній бік свого довгого носа
Насилу ублагали
Ми як нетлі на огонь летіли чудом божим спаслися
Мають повноводі ріки а вмирають від спраги
І про пана Перемисльного саме відповідне слово
Радуйся ниво неполитая
Не чий же
Скільки їх ще доведеться відбити до ночі
А де Павло
Але вони вже підійшли до воріт біля яких на них вибалушив дурні очі чорний з білою бородою цап а тоді мекнув і подався вподовж вулиці
Заночувавши край дороги Бощан зі своїми супутниками раннього ранку вирушив далі бо ж попереду ще лишалося два дні путі
Борисенко сів і зневажливо задер голову Вот именно
Згодом досягнув єпископського сану став єпископом нейштадтським
От дума тут пробуду то може що-небудь прочую про Марусю як-то вона моя галочка поживає
Підло й несправедливо
Гараж у нас є гараж продамо за півтори ціни півтори дадуть а півтори ціни це
Ех їдять його мухи з комарями
І піп пішов у ченці
Та пробачимо це йому
Вона знайде там людей оддасть їм усі свої гроші що висять зашиті в торбинці на шиї і з ними обшукає плавні та знайде Остапа
Я сіла в машину й почала розглядати подорожніх
Нещасні козаки зовсїм були збиті з пантелику царем королем та двома гетьманами котрі шарпали кождий до себе нещасну Україну
В темряві жіночий тужний крик з відлунням
У тісній учительській кімнаті педагогічна братія позіхала ліниво перелопачуючи сільські новини шелестіли учнівські зошити з домашніми завданнями й було таке враження коли заплющиш очі що поміж нами літають зелені мотилі з шелестливими крильцями котроїсь хвилини я уявив що й моя теща яка сиділа в кутку за столиком теж обернулася в мотиля бабку зеленокрилу з булькатими очима в яких не було чоловічків зеленава їх випуклість яблука що начебто були вилиті з льоду безпристрасно й бездумно поглинали нас усіх присутніх у вчительській кімнаті
Стоп
Інакше ляг би ти в тій хвилі трупом за такі слова
Цим я вам з'явив вашу першу байку про те як хотіли по-римському володіти Руссю
Думка про Василя не виходить у нього з голови
Та затурбувалась
І немає мені ніяких докорів від самого себе
Куди ти
Цар справжній цар
Пісня була така весела така жвава що підіймала ноги до танців
От що Іване я хотів з вами тут наодинці поговорити
В Алма-Аті на звідні де їх звели вдвох щоб вони призналися в своїх злочинах викриваючи один одного
6 Хіба ревуть воли як ясла повні
Даринка не крилася призналась їм що бачила ті витвори не так уже й далеко звідси в хаті Мальви Кожушної
Князь Володимир переступивши поріг зупинився оглядаючи хижу вогнище стіни і зброю поміст і коли б хто міг у цю хвилину бачити його обличчя той би помітив що на ньому відбилось якесь неймовірне здивування незвичайна цікавість і ще щось схоже на радість
Він слав Петрові жалібні супліки У власній хаті милості благав Готовий був за тисячу Полтав Прийняти кару й мучитись вовіки
Те же и Олексий увидев их вместе тихо подходит и подслушивает
Ми братця видержимо викрикнув він з усіх сил на що присутні як один відповіли
От
Він подивився в той бік де сидів скоморох Мурин
Будемо їхати
Відтак
Так так
Зайду
Повстанці діють на волостях розрізненими загонами їх надто важко зібрати докупи в єдине військо бо дядьки неохоче полишають свої села волості краї
Тоді заходьте в двір
Та що се напасть така
Мало не всі в будинку як визначала сама Параска Калістратовна були майбутні великі люди
Та не зникла у мені шалена любов до нього
Проходять та й проходять
Ти повинна дати його менi бо я не хочу щоб ти випила цей порошок
Чалий
А не дай же то боже в дорозі
То цар розпалившись звелів порубати звірину на дрібненькі кавалки і розкидати навсібіч
Даймо чередникові сто карбованців то він буде таким самим головою ще й спасибі скаже
Липнув очима і знов бачу перед собою Свікліцького бачу світличку з чистими білими стінами й образами з цицовими ясно-рожевими завісами коло вікон
Змея як каже Некрасов родит змеенышей неволя й самоволя родить до себе подібні діти
Та стережись щоб я тебе більше тут не бачила
Став я чекати того дня й думати собі який там є Адаменко чи красно буде з ним поруч битися і чи не піде його селянство по барахольній стежці
У таких таборах козаки відбивали вдесятеро більшу татарську силу а коли ті втративши марно чимало людей знімали облогу й відступали геть запорожці відразу ж сідали на коней і наздогнавши татар кидалися на них з-за спини
Я шукав миру мирові а не кровопролиття й борні захвилювався ігумен
очі у хлопця наливаються жахом на скроні тріпоче розбухла вена
А ми не дали да тобі в орендноє содержаніє оддали на три года от тобі і вся біда
Ще подумав що дорого б дав аби зараз забрати його в них
Слабенька й змучена непоказна й нічим не опанцерована поставлена одначе долею проти найбільших страхіть і почвар які будь-коли існували під сонцем
Кияни ще не бачили стільки
Не буду розказувати чого мені коштувало здійснення цього бажання важливо те що в двадцять п'ять років я свого домігся
Через пальці сочилася кров і маленькими пружками стікала і капала
Гомін а за ним і музики стихають на майдані пустіє і стоїть проти місяця посеред бур'янів якась будівля химерна велика а вздовж неї самотно походжає висока цибата людина в жовтих черевиках і пом'ятому яломку на голові
Більше терпіли потерпіть ще
Ви не сердитесь що я вашого друга умкнула грайливо подала вона голос на естакаду
Милості прошу дорогий гостю
Звенигора зрозумів що говорити далі марно і небезпечно
Вона одхилилась за ворота й одну хвилину не знала чи бігти до їх чи тікать в пекарню
Матрос злився з радісними юнаками і вперше йому ставало соромно й боляче за свою робу так він звав свій подраний лантух
За співом вона почула його тільки тоді як уже біля неї стояв
35 ВУАН Всеукраїнська академія наук
По долоні побачив
Вона була певна що справа виграна її стороною
Сiдай тут розкажи що в тебе трапилось
Ігор важко зітхнув
Обіцявся чорнобривий Коли не загине Обіцявся вернутися
Німці тікають
Зі станції хлопці поверталися вже надвечір
Якби це залежало тільки від Тані вона у відзнаку примирення весь день отут цілувалася б чіплялася б Богданові на шию забувши про конспекти про екзамени про все на світі
Так Ольга знає що ніколи їй не скаже і не напише того що колись писав другій Ользі Рошкевич
Стара попровадила її знов тими самими напівтемними кімнатами несучи старі річі Настусі
Він спалив Царгород на попіл щоб відродити його ще прекраснішим
Це звичай людей нiкчемних негодних
Та й для чого їй обдумувати коли вона сама чула розмову батька з матір'ю коли сам батько сказав що вона Труда не дочка йому що її батько один із колишніх любовників матері
А ви каже ще й карати збираєтесь
Завтра дознаємося —рішили одрадяни й сумні повернули в село
Виславши наймитів з двору Балабуха звелів запрягати коні в повозку і пообідавши опівдні поїхав на поле
У мене одиниця з обманом остання більше ні в кого
Га
Вона не відповіла
Звичайно
Тимко скосив на Марка сонні очі
Я тільки знаю Холод вів далі нитку своїх думок що він вкрав у нас кілька годин спокою
Так ото саме той восторг мене охопив
Мабуть
Із таких химерних кадрів змонтована була вся ця колона ця фантастична лавина відчаю тупого розпачу безнадії й хаотичного лементу
Так само марно напружувала зір мати
Нащо та велика просвіта народові
Ех
І Павло витяг з кишені жмут паперу писаного й літографованого й твердою рукою кинув на стіл
Не затишку ж шукає цей молодий витязь а свисту ворожих стріл брязкоту половецьких шабель шалу кривавої січі
Господи Боже їси їси і кінця немає
Які вони були потрібні одне одному
Чумаченка залишив доглядати пораненого
В її очах при моїх словах заблисло щось мов радість але стрінувшися в тій хвилі з моїм поглядом вона опустила їх і додала Може
Він тепер у Києві
Потім учитель просив декого переказати зміст свого оповідання найкраще пописався знов-таки Володько найгірше Хведот і коли скінчилась лекція на нього знов напав Радіон що той так навмисне говорить а що так казати на Христа є гріх
Тоді розпочалось стукотіння коло направи байдаків
І в ту ж мить широкі густі брови гнівно похмурюються голова відкидається назад
Вона поводила так як він казав а його погляд спинився на її тонких руках
Одішлеш цю зостанешся зовсім без наймички бо ніякої тоді не найму
ми пройшли тридцять п'ять кілометрів а він мовчить
А потім встав з крісла й підійшов до шафи з книжками
Він пам'ятає того бандита що гримів на зібраннях кликав до бою гарячий одважний любимий і його жінку таку маленьку рухливу що ще недавно була осередком
Я дуже радий
М е с і я Знаю Міріам
Каже мене забачити
Минув місяць
Може на ніздрі твої подивився
А сама Юленька до того ж зайнята своїм професором та постійною тривогою за дочку яку лишила з бабою і дідом у Москві
Я вже й не згадаю
Хто там питаю так сердито що миші на горі чую так і приснули в усі боки
В них уже є своя затишна гавань свій камінь твердь
Вашу вчительку зі школи вигнали вона соціалістка негідниця
Уже й зараз через півгодини після редколегії в його пам'яті не лишилось нічого окрім переляканого нахабнуватого голосу Гуляйвітра О пів на п'яту я мушу доповісти першому яких заходів ужито
Невільник
Григорій слухав весь той гамір зціпивши зуби і йому наморочилась голова
Була середа сідмиці ввечері ж напередодні весілля Богдан Гатило мав дуже неприємну й важку розмову з власним сином княжичем Юрієм
А гайдамаків тут іще не було сказала стара знов вмощуючись на возі
Для такого собору потрібно багато вибухівки
Той день перегуляли а на другий усі три пішли на Побиванку до жида стали на винниці
Видать на спекуляцію
Я чую невиразну вдячність до Клавдії
Я не відчував скільки пробув на могилі й схаменувся тільки тоді коли з-під землі пролунав пригнічений таємничий голос Ти знову сине на моїй могилі
Знаємо що буде не побачимо ми вже того університету мабуть скільки будемо й жити
А жеребець понуривши голову і ободом вигинаючи передні ноги як муха мчав Колісника городом
А як стала підростати
45 А потім Смерть до артикулу Ім воздала косою честь Наперед стоя калавуру Який у її мосці єсть Чума война харцизтво холод Короста трясця парші голод За сими ж тут стояли в ряд Холера шолуді бешиха І всі мирянські знаєш лиха Що нас без милости морять
Я добув свою золоту луду в чесному бою гукнув Хакон
Все спродам
Чи люб він тобі чи може підождеш кращого
Того не посмієш ти вчинити кликнув я строго і змірив її з голови до ніг
Поштар замовк і закурив
А тому навіть бритва
Що це
Обоє спустили очі
Нi Люба опустила голову i ногою почала перегортати опале листя
І хрести катам чіпляв
Вижу сказа-л кошевой что дело трудное Ивану хочется Петра Петру Грицка а Грицку Ивана и кто прав
Бачу тепер як ти любиш хто перший посватав за того й рушники подалаі Ходім хлопці у шинок з мене могорич я просватав Варку за Степана
Кравцов повертається мовчки дивиться на Азу
Мокре очищення яке вони пропонують з Олексою звичайно теж річ громіздка клопітна треба буде силу- силенну води треба будувати величезні відстійники нові установки кожна з яких це майже цілий цех
Одяг зашмарований по окопах весь у пилюці в крові а рука з міцним волохатим зап'ястям тримає важкий наш уже автомат що їх рідко в кого іще й побачиш
Всі до танців
То державний розум комісар окинув зором присутніх
Правда боярине що ти ще не знав сього
Дівчині сімнадцяти років потрапити в отой табір циганський де грубощі лайка горілка це по-твоєму не страшне
І як тепер з Куточком вихідного дня буде
Гірше неправда ж
погрожує вона злегка жартівливо і усміхаючись додає Як другу посватаєш
А там одна з жінок вже престара з потемнілим лицем і темним посміхом показала Какорі золоту гривню на руці зроблену в вигляді тура що рогами намагається покотити велике золоте яблуко а задніми ногами таке саме яблуко відштовхує
За якихось півгодини Йон та Джузеппе разом з козаками сиділи в одній з келій Лаври і розповідали Олександру та Петрові про пригоду
Мені пора Миколо Мельник згорнув учетверо рушник щось міркуючи поклав проти себе —Дозвольте дітям сухарців узяти звернувся до Марини
Теща й жінка' стріли його перелякані
Мов зіницю ока оберігали Його гайдуки від султанських вивідачів котрі не раз і не два намагалися проникнути до нього але кожного разу безуспішно
М а в к а насилу мов борючися з тяжкою зморою Сон мене змагає
У цю
Хорват тим часом показував Козакову свої солдатські документи і Козаков розглядаючи їх удавав що цілком у них розуміється
Знов веселий регіт залунав попід вербами
Не бути цьому
7
Платить каже панотець
Чоко-ля-ди проговорила лона химерно
Не трогайте недолюдки
Це він
Три ці самі якїх республіки
Коли ж вони повертались увечерi додому їх стрiчали старi й малi
Пасічний
Мене найменшого брата пішу пішаницю
Прикащик Гандзя рябуватий з солдатською виправкою зустрів мене як справжнє й безапелляційне начальство
Коли Михайло скінчив розповідати Гнат пожовтів
Важко
Рятуйте
Покажу
Я вам товариші ще щось кращого покажу
Проте тепер коли Дорошенка на Україні вже не було а разом із ним була страчена й надія на незалежність запорожці вирішили зовсім не брати участі у війні Туреччини з Росією а обстоювати лише свої власні права й інтереси й перш за все просити турків вернути на Запорожжя тих січових товаришів які були захоплені в Умані та Ладижині
Я намагаюся зрозуміти вас професоре Отава і здається мені стає зрозумілим
А ти
Мовчить
То як ви проживаєте в цих хоромах гупає дядько Якiв промерзлими чобiтьми
Мамо чого ви плачете
Чорт рогатий раптом визвірилась на нього Тася
Уперше зроду вона звідала такий різучий такий тяжкий жаль по матері її тягло рвало туди до неї до своєї рідненької жалібниці до своєї єдиної порадниці
За годину до князівської гридниці зібралися новгород-сіверські бояри і ліпші мужі їх підняли з-за сніданку а декого й з постелі
Він дивився в хитрі ханські очі і розумів що всі ці облесливі слова приязні усмішки кивання головами то все облуда обман
Нам потрібні розумні люди
На деяких стрілах метлялося палаюче клоччя
Як же вони
Новиков посидів ще трохи зібрався вже йти
Здійме капелюх як не раз вже в лісі і вклонившись покірно скаже Я прийшов Туркине
Еее-хе-хе
Я гадала що сам кошовий у хату ввійшов
подивився на годинника
Мчались місяці
Тільки тепер почула що стогне
Бачив
О господи лякається імператор і кривиться досадуючи
Проти церкви біля козака натовп людей
Заблудилися
Люблю
Чорні тіні од чорних циган хитались по стінах у хаті здавалось людно як на базарі
Ген-ген ставок калина тополі верЬи
Коли дитя прокинеться я вас покличу
І ти віриш в те
Ще й ще читає панич пісні
А може щось завалялось
Ближче до справи мосьпане
Володько швидко йшов в долину до Сергія
Іде в світлицю з Настусею
А Саньку в огонь жбурнули то мати за нею кинулась
Він гримів про воюваннє Віяв про коханнє Про щасливе пануваннє І розкошуваннє
То мостимося до чужих І в урнах порядкуєм в них А те що Україна гола Нам соромно за наші вола Ми обминаєм наш смітник Вже одбуяв козацький вік І ми не витвори льокальні
Він оповіда козакам за віщо пан хотів його оббілувати ява повелась тепер у них неволя в Уманщині що треба піти і визволити народ із неволі потішити на старість дідуся і одняти Соломію від її чоловіка бо вона не хурмана пайового а його Остапа кохає
Цікаво цікаво й страшно хто перший ударив би з автомата коли б зустрілися на одній стежці
Партизани залізними невеличкими кочергами почали вибирати його в дерев'яні скриньки
Діло ваше
Знов про Овідія
Вони мені здаються живими додатками до людського розуму
РОЗДІЛ ДРУГИЙ
XII
Хлопець знову заплакав
Згірклий усміх на устах смага майже чорногубість
Забере його в сільосптехніку
Після Івана Івановича ще виступали промовці але все вже було ясно і тому Методій Кирилович закрив зібрання
З бригадиром з редактором
Ой хто там скочила на долівку Мирослава
Вони порушують її нині так чудно мов якесь поздоровлення мов примана з давно забутих напівказочних часів в котрих жилося щасливо і в спокійній пишності
П о в і т р я
Та що це ви дядьку скрикнув Васюта Хіба ж я вам не казав
За першою парою йшла друга пара то був пан з розкішними чорними кучерями в високому капелюсі він вів під руку пані так само убрану в чорну сукню що волоклася далеко позад неї
буркнув я і не озираючись пішов геть
І відпустивши оселедця переполошено лапнула себе поза спиною
Нас залишають без захисту
Отож продовжував розповідь Сивоок там бували коні натерті оливою вишкребені срібними шкребницями з гривами розчесаними золотими й агатовими гребенями
А курка яйце знесе а з яйця курчата а курчата он у городі тридцять копійок пара
Ясно
Та на сонце подивись княже
Громадянине Данько вас требують у сільраду
Ми пішли в підвал
Вовче вовче
Розмова тяглася дуже нудна
Гм
Чи лишала вона йому надію в своїх словах
Дает же бог таким людям и богатство и высокие степени
Гамід оскаженів
Невже після стількох пригод і небезпек зустріне він свій кінець у цій смердючій ямі
Це був момент тої глибокої задушевності яка так часто з'являється біля солдатського вогнища між людьми що пройшли вкупі довгу важку путь і зріднилися в боях
Та ще по-польськи
А коли йому дияволовi обов'язково хочеться щось таке видрати хай видере в себе лiву нiздрю
А до танцю ви нас не присилуєте
Бух-бух
Чому б йому та й не послухати як хтось живе
Сердита моя стара палка як порох почав Кирило
І таке
Спокійний сон коханий мій
А хіба ж я не казав тобі боярине що даремне твоє старання відповів Максим Ну але що ж таке сказав мій батько
Іду
питаю
Якийсь час пильно вдивляється в нього а тоді в тиші що запанувала на хвильку виголошує урочисто
І все ж сестра сказав Тарас уперто
Не треба не треба
Тільки так щоб він нас не бачив
Батько сплюнув
А коли знову повернулися на гребельку поскаржився голові приходячи до тями й показавши смичком на примовкле озеро Є кілька глушманів засіли на острові
Та й коні ж то Данюшині
Я мав станути перед комісією та й сказати
Ось нехай лиш господь нам допоможе зложити докупи обидва береги Дніпрові тоді ми позаводимо усюди правнії суди школи академії друкарні піднімемо Вкраїну вгору і возвеселим душі тих великих київських Ярославів і Мономахів
Що ж накажеш робити мені
Одначе в нас одбирають золото
А справді чому б і ні
Передав ти Себастiяне кутi меду а менi характеру викривлює усмiшку на обiдочках уст
Вона пила чай і не дивилась на дочку
Ромеї нібито навідуються вже приїздять за товарами привозять свої
А чия в цьому найбільша заслуга панове товариство
Мініатюрний жіночий чемоданчик стояв біля неї а на колінах лежала бісерна торбинка
Принесу йому слимакiв й хробакiв i жаборини
тихо промовила Книшева жінка
Біжіть поспішайте
Як розуміти це і чи можна вірити
Я чув що Навроцька багатенька
Так
Не ляжу
До речі а як ваше здоров'я і самопочуття
Нараз приходить Цокан і Янчеюк
Може бути і другий варіант не Петро Скидан а Мина Нечитайло
Буде любов буду я
Біля гарби танцюючою ходою ішов молодий парубок Северин Джмелик двогубий прозваний так за те що колись парубки на чужій розсікли йому навпіл губу
У Левинських світилося і Володько відважився вступити до них незважаючи на час
Ні
А чи не знаєте ви превелебний отче звернулася вона до Мельхіседека коли він закінчив свою розповідь як стоїть справа в жіночому Лебединському монастирі
А один був здоровенний як бугай ходив у центрі а все менше сновигало навколо нього він як гора межи всіх
Література та була великоруська і давала недобрий матеріал для просвіти мислі бо була слов'янофільська
Але тої бурі не ждати треба а самим її накликати готуватися до неї
О к с а н а
Я Ібрагім
Гайдуки підіймають і обережно одводять набік Стесю що тіпається в їхніх руках
Хай хоч стріляють у мене пальцем не ворухну
Там угорі давно вже настав день і приніс з собою нове пекло і розрух нові смерті і звірства а тут глибоко під землею панує ніч і мертвий спокій тільки далеко в темряві ледве примітне світиться біла пляма
І завтра її не буде
Він звик ходити по своїй землі саме як її господар і пан
А мо' на тому
Вона ж знала у нього в кишені лише кілька су аби перекусити вдень під час праці в майстерні
Пшениці найкращих сортів аврори та кавкази стоять між лісосмугами справді як море золоте
По весні 1663 року двоє подорожніх верхи на добрих конях ізближались до Києва з Білогородського шляху
Грубий конюх тільки зареготав на таку наївність принца
вдався вже до його батько
Тим гірше для них
От дівчата стали вибирати
1853
Феноген повертаючії крісло
Ніч могутності ліпша тисячі місяців
Озера сінокоси
Кропи його отак холоне
Входив у старість повинен був помудрішати здається але й далі любив засідання і якщо їх не було сам брався організовувати завдяки чому завжди десь бігав метушився сидів у накурених до сивого чаду кімнатах і приходив додому з чужим димом у кишенях у волоссі в кожній складці одягу в щонайменшому рубцеві
Тим часом дуб протиснувся крізь очерет до берега і Демко Іван та Гнат вискочивши на землю першими побігли на голоси слідом за тими що понесли Галю плач же Миколки добре подав їм звістку куди треба бігти
Скрыпнику в которых я каялся ему в своих уклонах как поэт т к. я смотрел на него как на партийного руководителя математика Революции как я называл его в письмах да нескольких посещений его на дому где я читал ему по его просьбе своп стихи никаких иных линий связи с ним у меня не было
Ішли майже без зупинок день і ніч і знову день і ніч
А може їх підробляють редактори
Я хотів моя горличко тебе попереду спитати
Цілі хмари дармоїдів які оточували султана мали перекопатися в непорушності трону в сталості почуттів падишаха в твердості його намірів завжди захищати добре ім'я султанші яка стала мовби його другою суттю
А сам говорячи так збоку якось на неї дивиться мудро що горда удова тільки зчервоніє та очі гнівливі у землю спустить поки аж зважиться йому одмовити
І я серцем До вас не вернуся
Ой боже ж мій
До кого Я прихилюся
Щось мені у ньому не подобається а що ніяк не втямлю
І тут тьма електричну станцію зірвано
Хоч плюскле припалене а й з такого весільний коровай комусь спечемо
Ви просите неможливого сказав упівголоса
Та це ж така відповідь що султанові від неї аж млосно стане
Повідомляв про погром Турундая і просив поспішати на допомогу бо на ранок сподівався приходу самого Коб'яка
Ні ні
Які чудові карі очії і розумні і неначе задумливі трошки навіть смутні подумала Ліда зирнувши просто в вічі гостеві
Яскравий світ блискавиці відірвав од села криву смугу чорних постатей що бігли з гвинтівками наперевіс до річки
Ха-ха-ха
На вчительці чорна сукня перехоплена широким паском з блискучою пряжкою
Та про це потім
Вийшла на рундук ніч місячна зоряна
Чого лоброго слiдком за цiєю шляхтою наїде до гетьмана в Чигирин і польська шляхта гомонiли козаки й хлопи оглядаючи з усіх боків блискучi екiпажi кракiвськi хомути та дорогогу блискучу упряж на конях
Обидва вони мовчки пішли додому
Как не іграєт
Тодi я вмикав надзвукову швидкiсть бо навiть вiтер уже у вухах не свистiв
Гарний ти був
Ну її в болото доберуться клопоту не здихаєшся
Він обіцяв мені за них принести хліба але хліба не приніс
Молодчина
Я сказав Товариші
Трохи
Почему вяло идетъ дело
З добрими намірами вирушаю з бажанням присвятити себе співбратам по планеті йду з готовністю навіть ведмедеві допомогти якщо він цвяха в лапу зажене
Та вона й не сердиться на нього за це
Не дихає біла як труп а все ще така гарна
Га
вибухнув Кіндрат Примусимо
В його непокірливій боснійській голові зродилася думка не тільки помсти цьому світові а навіть його нищення всіма доступними засобами
Хіба в твоєї матері таки не знайдеться зайвих грошей щоб найняти швачку
Ще бачив їх на виході на пероні з табличкою На Сочі
І розвіють прах
А вони подумали подумали та й кажуть Видно у полон потрапив козак бо якби на нашому боці остався то вже б таки щось показало
А хто його розбере чи він шпіон чи не шпіон
Щоправда тоді світ ділився просто на чорне й на біле
Губну помаду
тряс йому руку Ференц прощаючись
Дасть Біг день дасть Біг ум що буде те й буде
Швидше
Кефалос або Кефалонія острів коло Греції
А я віддаюся таким думкам цілою душею
Маша пурхнула на покутя й сіла запишавшись
Зосю мой сыну мой единый и упала на постель аки мертвая
За ними на коні бундючне їде Скиданець
Чоловіки прийшли і почали вговорювати Кайдаша щоб він помолився богу та лягав спати
Здається також що річ це є корисна свідчить про нормальність немовлятка
Він нічого не прочитав у них і Сироватчині слова виринули ніби з чорної прірви
Панна Ольга задумливо скупчено носила ложку до рота й усе дивилась у свою просторінь
Дашкович ішов серед улиці задумавшись коли це одразу в ту вулицю наче посипалась череда
І ось через це Андрієві ніяк не вкладалося в голові що його може хтось торкнути пальцем
То як ти скажеш чи не поженимо ми своїх дітей
Так можна чоловікові й карк зламати
Ми люди зарібни
Я думаю
Було в голові чия музика
Потривай пане гетьмане розкажу все по ряду дай перше промочити гортань
Мабуть її стурбував хворобливий вигляд дівчини й одвернув думки від перлів
Обабіч пнулось зело звисали стебла листя
Більше нічого не думаєш робити недовірливо покосився
Нахилившись ми удвох ніби якусь рідкість природи розглядаємо цю скромну в мазуті закучерявлену травичку не боячись видатись Ліді смішними
От би коли Марині прийти вільно просторо
збрехав поки що
Професорів академіків
Настала тиха напружена пауза
Пощо згадувати бозліття і накликати його на себе
Майнув трамвай він мене обганяє як я колись пішки обганяв конку
Так- так дитячий вік це велика смуга в житті
Несподівано сильний опір урусів охолодив їхній бойовий порив
Заждіть на хвилиночку
От який був проект що він укладав лягаючи спати не вчащати до редакції журналу бо літературні балачки тільки дратують його безсилість взагалі відсунутись від літератури якнайдальше натомість добравши товариства до літератури непричетного навіть з Вигорським пиво пити не частіше як раз на тиждень
Був він сивий древній майже босоніж
Серйозно
Так
Правда і він бачив біду на своїм віку і він зазнав нужди та голоду притиску самоволі та безроботиці
Словом я знав що брат Йосип заправляє якимись справами в державному секретаріаті
Двадцять
Щойно притяг
Неволя і спільна боротьба з ворогом зблизила а згодом здружила їх і вони стали побратимами готовими йти на виручку один одному в вогонь і воду
Се кандидати на шибеницю на кращий кінець
Ви не дозволяєте вашим купцям торгувати з нами з наших берете непомірне мито убожієте самі й робите убогішими нас
В о з н ы й
Що в ній оцій статті
Тихий світ лився в довгі вузькі вікна затінені густими грушами
Хоч і смерть
Всі вікна всього будинку були відчинені і з їх заґратованих отворів виривався одночасно той Отченаш і понад частоколами летів просто у високе вечірнє небо на якому все ще десь горіло також сонце
Цілу околицю закривала мряка як почувся від степу тупіт коней а за хвилю гукнув старий Касян козацьке гасло
Війнуло від цих слів запахом скошеного степу гірким полином вечірньою м'ятою щебетом жайворонка над весняною ріллею а в синьому небі два вершники помчалися за татарвою
Не подумала тільки що за рогом кварталу її вже зустрінуть озброєні детективи
Погнав коня щосили і от вже на білій стежці
Вона дуже подібна на ту яку колись продав Матвій на купівлю землі
Під ноги глянув сполотнів як місяць Лежав долілиць мертвий журавель
Не буваєш в нашім селі в Б
Побіг
Гаврило крутить рудий вус робить його гострим як швайка стріляє оком на майора і розважно розповідає що чергування в нього завжди проходить добре нічого він ніколи не помічав а в цю ніч правда старші вихованці довго не вкладалися спати світили казенні свічки і не відчинили коли він стукав до них
Це був високий селянин у драній сорочці й коротких полотняних штанях колись давно фарбованих фіолетовим чорнилом
А що те віщує
Вйо згоріла б ти ясним огнем
Це теж спогади
Мав сміливість з куркулями гуляти май тепер сміливість подивитись людям у вічі
Руйнували мордували Церквами топили
Декілька разів дорога підбігала до широких річкових розливів на яких гойдалися на якорях або мчали моторки на берегах неначе потомлені бегемоти стояли машини дуже багато машин і наметів але й обшири тут велетенські
Згадала мабуть за столом що приїхала в Київ не ковбаси їсти та перцівку пити а на прощу щоб спасать душу
А тепер малював одну картину страшнішою за іншу
Ти зробив мені велику послугу
Геть з-перед моїх очей з ненавистю вигукнув молодший брат
Раз і вдруге і втретє
Рогволода мов бичем по виді шмагонули
Пасажири освітлювалися в дорозі власними свічками на прикрість вуркаганам та закоханим що більше любили темряву
Та й цікавилась здебільшого газетами й завжди хвалилась останніми політичними новинами
А не з гістьми
Не може бути щоб проклята баба була так живуща щоб прийти з гробу до його хати й розповісти його гостям як її вигнано геть узимку як один її син вештається з безпритульними як другий син повернувся додому а батько одрізав йому ногу й пустив старцювати як ця одрізана нога принесла йому щастя як він розторгувався як став інвалідом без мит і податків торгувати в Слобожанській Столиці а тепер ще оженився і збирається цього літа приїхати гостювати до батька
Темно усюди нігде не світнеться а заводи чуються далі
Загомоніло як в улию в час рою
Грубо стиснув жінку за руку
Нянечко правда Маші краще там буде або у Каті Мардовіної або у Варюші Писарєвої
Поволі вриваються останні ниточки свідомості і він грузне в безконечну безодню темноти
Обізвалася хата-лабораторія
Зайва балачка
Воно його оброблятиме даватиме державі податки
Мусить десь і Марійка бути
Дивлячись на неї Мирон Данилович буває вражений така сила противлення недузі і зморі особливо виголодженню в жінки ніби слабішої коли ж рухається так вільно витриваліша ніж він
Я все сказав велично закінчив тост незрушний Пантелеймон
В о є в о д а Доволi для тебе
Не справдились твої вроки бабо
До них пристали ще й купці з Острога
Побудемо там два тижні а потім ти підеш де хочеш бо вічно любити не можна
Лізе то не хто як Прокіп Ригорович Пістряк сотенний конотопський писар і щирий приятель пана сотника конотопського Микити Уласовича Забрьохи бо він без нього ні чарки горілки ні ложки борщу до рота не піднесе а вже на пораді як Пістряк Ригоровйч сказав так воно так і є так і буде і вже і до сто баб не ходи так ніхто не переможе
Здається твоє дихання відлунює так погрозливо луною що тамуєш подих
Товсті литки стриміли наче дві деревини
А дорога ген до небокраю На дорозі мати ледь жива
Недовго протрималось на чужiй зброї оте сузiр'я дрiбних карликiв яке дорвавшись до влади забуло що надворi стоїть двадцятий вiк.
Для чого ви
Вони йому закидають терор і приналежність до підпільної контрреволюційної організації
Бо я перша султанша яка допустила до себе чужинця а ви перший європеєць який розмовляв із султаншею
Кза з криком кинувся до носилок припав щокою до синової щоки гладив тремтячою рукою його чорного чуба заглядав у тьмяні очі ридав над ним як мала дитина
Відкривалися перед нею і штучне творення чудес і різні релігійні ефекти які підстроювали служителі церкви і поряд з цим дитяча сліпа віра скривджених простих людей оцих старих бабусь молодих жінок котрі з немовлятами на руках проходили десятки верстов щоб поклонитися чудотворній іконі святим мощам за останній мідяк налити у пляшечку святої водички яку напередодні наливала із звичайного колодязя на монастирському подвір'ї одна з цих жирних лицемірних чорних гусениць
Задихаючись Тур охоплює руками Созінова і Дмитра
Це був зовсім не Василь Білозерський який місяцями не міг їй відповісти
Жінко
Несколько раз он снова возвращался назад несколько раз ему казалось что он все колесит вокруг небольшого пространства беспокойство уже начинало охватывать его
Зате вже як скоїться щось то вже таке що й не вигадаєш і в сні не виспиться і ніде в світі не натрапиш і не збагнеш відразу що воно звідки чому й до чого
Вона читає мої мислі чи як се розуміти
Ми собі думали що то за риба потрапила нам до сітки аж це командир Донбасівського полку та ще й сам і інтересуємось знати де ж цілий твій полк донбасівських партизанів
З ним не сперечалися
Новий імператор германський Конрад щоб запобігти спалахам ворожнечі поміж своїми маркграфами й єпископами спробував упроваджувати початки божого миру в своїх землях
Був би це гріх важкіший від усіх гріхів наших за який прийшлося б нам покутувати довго може століттями цілими
І неба раннього намет Стріча над нею сонця лет
Темна темнота ночі глухі та безлюдні вулиці ніщо Проценкові не забороняло розпускати свої думки а ще більше допомагало їм ширитись-розходитись
При вході внизу чорнілася вже друга купа монголів що йшла напроти них щоб їх зовсім замкнути в тій кам'яній клітці
Взагалі ні
Це був болісний процес відтинання живого тіла що всіма способами чіплялось за життя й хотіло жити
Але мені так легше
Ах далі
Сад і город окремо без заїзду
То прекрасна поезія
Ти винен ти винен синіють губи в Гаркуші
Тоді з численної служби в сих палатах все витягає когось його дивне світло з кімнат
Суботник
Хто сміється той спроста не загине
Там чути дзвін в бору ялин
Вони з афіш дізналися що вступне слово скаже професор Яворницький
Так так
І раптом прийшло рішення
Й о г а н н а
Фронтова дорога
Надвір не можна в хаті поспіваймо
розвів руками
Я думала про тебе щиро призналась вона i завжди боялась
А все-таки хто знає
Безпритульний син щез
Євшан-зіллям теж
Т о й щ о в с к а л і с и д и т ь Я поведу тебе в далекий край незнаний край де тихі темні води спокійно сплять як мертві тьмяні очі мовчазні скелі там стоять над ними німими свідками подій що вмерли
Деякi з гiнцiв гинули в полi а деякi все ж добивались до Києва привозили князю Святославу вiстi
Воно негідне вашого я
Ми уміємо поважати гордих сміливих противників
Снилась йому сю ніч хата під ясенами і півники в городчику і брат Андрій вже не хворий веселий-веселий радісний як тільки малим бував
Лихо тільки її зостаріло та нужда молодого віку
Величали її потішені успіхом божественною
Чому він такий довгий і вузький
Шкода
Як ти така покладу гнів на тебе до самої смерті і на поріг до тебе не ступлю
Мусінька що варила обід на три персони провадячи сумовитий menage trois 9 47 дуже здивувалась побачивши хлопця у вигляді омолодженого Діда Мороза з безліччю пакунків але він тільки таємниче попросив дозволу перебути півгодини в її кімнаті де було люстро
Втім спробуємо переночувати тут обидва таки цієї ж ночі
Встає й наближається до неї Як послухаю вашої розмови то аж поздоровшаю
Я навіть більше вам скажу тисяча дев'ятсот п'ятого року мені довелося в нього переховуватися від жандармів які ганялись за мною мов хорти за зайцем
Колом колом понад водою там стеженьки в'ються часом душа невинная люде набрешуться
Є й інше він запеклий злодюга і душогуб
І тоді вся гарматна обслуга кричала ура плазуючи в своїй крові і падаючи кричала Ура ура ура
Часи видать такі підійшли всюди це мабуть повинно пройти
Були ми на Зміїній паді солили солонці для пантовки
Губи сині обличчя ніби борошном потрушені а в борошно повтикані свіжі вишні очі
Вона тут недалечко од монастиря й живе сказав келійник i зареготався на все горло
4 Пришию уб'ю
А в Ганни хвалить бога таки є тямки в сивій голові
Так минав час і Ігор був щасливий
Він тільки збоку глянути мужик а отуто показала собі на груди ягнятко боже
Жене колоди валуни мов жорнами все перетирає риба де-не-де спливає зблискує біло поглушена побита
Його виходили селяни і після того йому довелося випити не один ківш лиха
Мирон вернувся
Радість від того що це ще не татарська неволя почала поволі гаснути
Там є те що тої хвилі в моїй душі діялось
У нас оце окружних взяли а в них либонь швидко посередників не буде
Тихо тут у нас
А чого ж тільки й крутиться перед дзеркалом
За ним ступала боса Ребекка
Володимире
Сама думаю зараз до нього піду розповідала далі Ольга
Інтересно прослідкувати б було як воно зараз
Ш а в у л а То я ж кажу князь Олександр
не поклонився i не скорився
А в Єгипти дарма що тільки жити починає скільки в ньому вже є такого чого твоя душа ніколи не прийме
Та в саду соловейко не щебетав
Гнат
Хіба ж йому й так не важко
З-за стола встав Давид і підійшовши до дівчини спершу мовчки дивився на неї
На Варшаву
Засміявся потішено й закрив їй аамилуваним цілунком уста
Переодяглася і знову зоріла на божу рань і знову зустрічала урочо сонце й топила піч варила в чавуні картоплю для худоби поралась
Сокира вабить як спокуса
Велетенський кизляр-ага всунувшись боком у просторий султанський покій поставив на восьмигранний столик перед падишахом золоте блюдо зі згортком фіалкового паперу попечатаного печатями Роксолани і щез як дух
А певно за сиву голову не пішла б і за такі незакручені вуса як ваші не пішла б промовила Ликерія Петрівна й зареготалась дрібненько
Палажка
Як ось і цей зліт
В першому ж селі що його проходив полк після бою мінометники впізнали Шуриного коня
А ти сину розстарайся на гроші та полагодиш свою хату та по зеленій весні чо теплій годині й перейдете на нове хазяйство
Особливо пильно дивились жінки
Так Нух здогадався що це його донька
Чуюся на душі й на тілі що й я живу
Упоравшись вона сіла до стола й пила чай
А про Василя вже того і такий і он який трохи не зорі з неба зніма
Вони простягалися щоби налякати заставити серце битися високо і пустити його з-поміж пальців без шкоди
Зіна
На тому каштаному
Як же жити не діткаю-тась плечем плеча людини котрій можна виповісти все що на серці
Так от Гоголь
Про те що було
Природа
Може хто вийшов зустріти паніматку
Ти не спиш
В о р о н о в і Г о р д і й
Ти знай честь пам'ятай з ким говориш
Не на своєму так на доччиному
Відусіль на нього дивилися суворі й лагідні водночас очі святих подвижників і великомучеників й архангелів і Діви Марії й самого Ісуса в усіх видах і малятком на руках матері й юнаком коло білих мов сніг овечат і старшим отроком який владно показує фарисеям та книжникам на вихід з божого храму й у колі апостолів і розп'яття й воскресіння з мертвих
І оце вже мабуть літ більше десятка як його не було в селі тілько іноді гроші присилав сестрі Горпині
Хто
Добрий незабутній Борис
сказала Орлючиха й махнула рукою на пожарище
Да
Ми вийшли під його покров З-під явора чи з-під тополі
Поетична мана спала тобі вже з очей коли подумала об тім а з тим і об усім
Уже батько
Твоє здоровля Петре каже кошовий наливши чарку
Але у мене до пана старости одна просьба
Холодний вітер хмари стареча втома ось крила деймона що налягли печаллю на спраглу душу
Віддана в руки земству на відкуп нижчому сільському кліру початкова школа ледве животіє і найменшою мірою не сприяє суспільному поступові
підтримала його Маруся у свій жіночий спосіб
Не тьмар нам Грицьку радості сказав Тарас
Своїх вони з бабою Оксаною не мали нi дiтей нi онукiв
Д і в ч а т а Собаки вершники
Він звичайно не гадав що колись зібравши навіть не всі а тільки частину збережених листів можна буде уявити всю добу з її боротьбою вибухами стражданнями пошуками досягненнями і зневірою
З тебе доброго москаля не буде доброго лакея не буде не то що хазяїна
Ах ти дружечок мій говорила я іноді виймаючи з неї якусь інструкцію для діловода Кука
Не лячно скрикнув Семен
Папа Лев Х голосив раз у раз круціяти проти нього
І плакала мама з цією піснею мовби передчуваючи долю і свою і своєї дитини
Здрастуйте коні гукаю до них неголосно
На чолі журналу стали досвідчені літератори Костомаров і Куліш
Здавалося немов вона вмисне збиралася грубими масами все вперед нього тиснулася вогкими дотиками до його грудей і лиця аби заслонювати собою всякий вид на пусте поле
Я все знаю
I ми продовжували тягнути як два баранцi
Це вже знак що йому найвища пора одружитися
Вона ліпше тямить твої пісні і казки як молитви що її вчу щовечора і щоранку
Ось найвищий приклад не шкодувати себе
Діло є
А ось вийшов і Володимирів борець От ще хлистик —сказав печеніг-молодець
Замикає було удень її стереже а ввечері тільки пустила вона й зникне до ночі
Мов схаменувшись Козаков шарпнув повід до себе знову спрямувавши свого рисака на захід
Мирон мовчав
Ні ми не винні
Живу для любові для творчості
Виговський по її очах вгадав одповiдь
І несподівано різко виступив проти Крамового Шевчик
Це добрі хазяйки сплять пак до обіду
Сіє дрібний дощик
Темрява зразу ж оповиває його
Чув я лиш недавно як казав що мусить для Мані шмат землі закупити щоб його на всякі випадки мала але чи зробить це я не знаю
О тепер чудесний настав лад для всяких святих
Борисе Михайловичу
Ще б пак
Будемо його судити нині
Ти з Цурупалок
І щоразу повертали на фронт
Підтримував його лише зондерфюрер Вайз також з пропаганди і точилась та мова довкруж відомого постійного питання що вони зроблять зі Сходом Європи як скінчиться війна
В школі саме пили чан на причілку під гіллям старої верби в холодочку
Задвигтіла земля
Так щоб десятники не чули
Чи не прийде дівчинонька по воду к мені
запитала Люба торкаючись руками до накучерявленої кори черешнi
Великоруська мова панувала в школі
Що вам подати
Він полюбляв похвалятися ніби на нього працюють вітер і бджоли наївно гадаючи що обидві ці сили не мають ніякого стосунку до радянської влади
Хіба не бач одказав понуро Василь і шпигонув ножиком у одрубаний край хвоста гострий його кінчик вамотався-затіпався
На цю операцію всі дивилися з великою надією бо ж звільнялася територія
А Галя не могла рушити з місця дивилася посірілими очима на степ на чоловіка що біг до неї та кричав на вершників які летіли просто на неї
Ох боюся тішити себе надією але щось ніби на діло скидається показав на них рукою Аркадій
Тож коли тесали дерево плели канати ткали полотно для вітрил кували якорі виливали гармати робили порох в'ялили м'ясо напинали бойові барабани шили зелені й червоні прапори то робили все те не тільки за кошти видані з султанської скарбниці в Еді-куле а й за кошти Ібрагіма-паші
А брати сиділи та дивилися на високії лісом урослії далекії гори очей не звертали дивилися та часом поглядав старший брат і на місто веселе та гучне
Знайшовсь і тут друг велій
Скалічені стають вільними
На кого я мушу нарікати на себе чи на тебе Вер
Він вигинався смикав головою висовував язика моргав морщився й кривився підплигуючи вряди-годи немов удари барабанщика помилково трапляли йому в живіт
Та це ж уперше
В залі було повно молодих людей
Куди помандрую
Коло криниці стояли дві дуплинасті верби
Треба було шукати своїх
Як це
Там побачимо
I в бабинцi i в притворах молилися люди а мiж ними незграбився розчепiрений титар якого боялася уся дiтвора
А браток
Вiн i зараз думає про нас
Принеси ж іще одного Гостя дорогого Панотця мого благого Чесного святого
А те що цілого золотого дам якщо пообіцяєш замовити слово перед твоїм сеньйором Рогатинцем я його знаю щоб той склеп був у мене
Я не знаю сеї справи докладно
Пройшло небагато часу і Федір уступив в хату
Пилюка регіт дівочий вереск у сутінках гармошка рипить шерех соняшникового насіння лушпиння спльовували під ноги й на плечі сусідів
Вже пора додому
References
З ногами справляйся сам
І було тут багато інших військових кавалірів і невійськових дам що гамірно сиділи досить тісно довкруги стола їли запивали брязкали посудом гомоніли перемовлялися через стіл залицялися і сміялися
Ой у Лузі Базавлузі там стояв курінь бурлацький
З рота йому можливо це мені здалося текла слина
Бачите пане чеснику яке наше життя з цими лотрами
Ще раз
Он море шелестить коло моїх ніг
Та вони й без казань розуміли хан мислить саме так
Та коли залежались у скрині
Повела головою й очі приплющила таке гарне
Немає серед нас такої людини яка б показала шлях до неї
Івана кортіло їй розказати як його кликала у полонині лісна прибравши голос Марічки але він обминав тоту згадку
Ви все на цьому папері напишете
Сам уб'єш обізвався вдруге один голос з гурту голос товариша Андронаті цимбаліста
Там на горі в сонячному диму пливала скеля трохи далі топився дім наполовину схований у зелені
У сiно
Не сиди там за парашею бо замокнеш як стоніжка а переходь до нас сідай ось тут
Нема Гонти нема йому Хреста ні могили 6в
Поймите же что я не могу так
Як це страшно бути на самоті самотнім
Яке ж там у вас лихо питає повагом Гвинтовка
Не бійся
Вже одна в нас Роксоляна Розумом світила Мого предка Солимана 66 Над усе любила
Коли болгаринові було холодно тоді Воздвиженському було гаряче
Володько одягав пальто оглядав з усіх боків радісно зітхав скидав обережно вішав на ключці щоб за хвилю знов здійняти знов одягати знов оглядати
Тоді Г и р я до Годованого
Ледве що поступав до батькової хати щоб поглянути за ним та за побитою матір'ю як уже й забирався наново до неї
Ну то розуміеся сказав Бенедьо
Крім цікавих розмов вони звичайно ще й одверто милуються нею і що не кажи як кожній жінці це приємно
Саня осміхнулась
Гляне збоку на свою роботу й защебече радіє що в неї ловко виходить
Так зробив Васильченко-Драшман
Будь ласка допоможіть знаходіль
Я вип'ю за те щоб Іоанн ще пожив доки ми не закінчимо своєї справи
Здивований Коцюбинський широко розкрив очі
Час вiд часу в Пентакувiклiї лунали звуки органiв тодi всi присутнi на обiдi мусили вставати й слухати музику
А хтось кричить ти рідну стрів
Озирнулась і побачила біля себе Макара Макаровича
Чи замовкло ж чи замерло
Цей далекий похід забрав чимало часу й на Січі Сулима почув великі нарікання на польський Кодак що цвяхом вбився в тіло Запорожжя
Але ж вислизне
Для декого з режисерів актор кіно це щось схоже на оту первісну глину в яку ти мусиш майже силою гіпнозу вдихнути душу запрограмувати в ній частку свого задуму
Софія кохала чоловіка й гаряче тулилася до нього ночами й кружляла за ним поглядом удень
Дара усміхнулась
Проте попіл його не тривожив
ТИХОН
О боги боги
Ти чуєш Марусю що батько каже
З сутінків дивляться на неї холодні очиці
Це ж не книжка а мрія
Одразу в плач одразу в сльози одразу наріки
Кілька ординців упало додолу
І вона сама подає йому капелюх палицю відчиняє двері
Зітхнула
Ти що не віриш
На якомусь щаблі
Пробують тягти
В неї уста стали білі щоки запали великі очі пригасли
Декому здається гетьман цісар у своєму краї а того й не відають що влада його як та земля на трьох слонах цареві та Ромодановському догоди власну старшину задобри гримай банітуй але й задобри для челяді будь батьком
І відійшла
Ради миру
Дай-дай
Як я за такого піду
Ні не для того щоб місце
Соня
Так Марусино ти маєш рацію всі у нас хвалять Сталіна всі звуть його і генієм людства і сонцем плянети найпрекраснішим із людей за всю історію людства
Тоді тиша наставала в кімнаті мовчанка кохання коли він колисав її у млявих обіймах і торкався схиляючись устами її уст де тихо поєднувалась їх зневолена від надміру жага
Життя миліше за службу
Пастухи відганяють коней від стогів довгими канчуками гріються біля вогнищ
Що ж вона чума пошесть лиха що усі її цураються усі обходять
На лекції ходити
Де видано де писано щоб жінка жила нарізно від чоловіка
Ех дурний я що не вивчив жодної молитви
Ну то поки що х й йому дідько згодився Качур
Софія
Але перемогла себе і відповіла силкуючися говорити спокійно
Нема в цьому краю веселих облич
Пізно процідив крізь зуби Кончак з'їжджаючи на дзвінкий лід ріки
В моїх найтяжчих хвилях була така праця одинокою моєю розрадою ставала мені якоюсь вимогою життя
Скажу тільки що Юра Нечипоренко не був убитий ні міною ні кулею хоч не раз і не два потрапляв під обстріл не раз і не два виступав там де рвалися снаряди
Перший ряд скачи за ними командував у нерозважнім запалі Тугар Вовк і скочив перший ряд монголів але не встав уже живий ба многі й до землі не долетіли живі стрічені в повітрі топорами молодців
І що не збувається
Коли це ти то сам Бог тебе послав сюди
Василь Васильович рубає красиво сказати б інтелектуально
Гарем хоч замкнений і жорстоко обмежений сутністю свого призначення й побутування як Баб-ус-сааде не мав власне кінця
Благословенний вітер
Просто дурне дівча
Погомоніти з високим начальством було для Хоми просто-таки втіхою
запитав Черевика
Тоді й упало ті кілька сльозин і вона подумала що вони тут у чомусь помилилися що все мало відбутися не так просто й прозаїчно що вона не повинна полум'яніти перед ним із сорому
Його схопив генерал Трауерніхт
Та може
Та воно лише так говорилося а небезпека була велика
Але ми не слухаючи її швидко дрiботiли схiдцями нагору як моряки пiд час авралу
Небагато спасівчан вернулося додому
Сама-самiсiнька посмутнiли посiверiлi уста дiвчини а бровенятка стали такими наче хтось їх почав нанизувати зсередини
Таж розказував
Та й знову перескоком
От у Петербурзі як я був спільником в яхт-клубі на виборах справа велась якось інакше краще
А може й не сентиментальність це
Знайомиться
Та чекай
Злива ллє і ллє був потічок горобцю по коліна на очах розбухає ріка бурхлива люта про яку кажуть Звіріє
А неділя
І Міклашевський ходив
Скільки лежав тоді в садку у заметі не знаю
Не знаю вже куди й податися
Хіба ми не через це іноді кажемо що ми національне монолітні що соціальне вивінування у нас не грає ролі
Лише дитячий розум сказати може що світу нашого не існувало або не буде
Я бажала закоштувати хліба заробленого власними руками відповіла вона
Біля поваленого хліва горів огонь від-кидаючи на землю довгі тіні в кудлатих шапках
Тигр ваш
Ну
Юхим собою гарний був сказать показний
Ну боротьбу вестимем
Діна зчинила крик
Та якби Найда кохаючи її і не покинув монастиря вона все-таки залишилася б вір— ною йому на все життя
Я не можу загубить час
h1 Прокляті роки h1
А папір весь рознесли
Що за безглузде відчування
Як же так без нічого
Де ж я цих биток наберу
Так само світилося в однім боковім покої направо
Я тобі не підкоряюся он мої командири стоять
Якби були вогонь горів би
Ромеї озлоблені вторгненням склавинів свою і чужу силу збирають супроти слов'ян
Прощаючись із Гоглідзе Дмитро знову нагадав
Краще даваймо пити чай перевела на інше Олені Пчілка
Бог його святий знає
Можливо щось пропущене в описі Маркевича
Знав що валіде прийшовши сюди намовлятиме цих розлючених воїнів лише протії султанші Хуррем ні словом не згадавши свого зятя Ібрагіма а він сам не мав нічого супроти султанської жони зате готовий був поставити весь світ проти пронозливого грека щоб може зайняти місце великого візира
Котляревський зробив паузу як і годилося для такого вступу
Молодиця давно була вже вагітна і в неї наставало родиво
А тобі ж Марусе
З-під Звенигорода Менгу розіслав летючі загони у навколишні села
Денис коли його почала оглядати та ж сама дівчина що оглядала й Тимка переступав з ноги на ногу ворушив лопатками ганяв по лобі зморшки як брижі по воді мружив хтиві очі
Посреди этой груды блестящих золотом и серебром вещей сидела откинувшись на спинку высокого штофного стула молодая гетманша перед ней стоял на коленях торговец и держал в руках жемчужное ожерелье за стулом стояла Саня
А казав що ніч оцю полежить іще а тоді до лісу буде лізти
Він забрав Андрія й десь повів
Т Г Шевченко
Ти знаєш як мене звати скрикнув вражений Чорнобай
Будь ласка
Гофман сказав спокійно Тому що нам все ясно
А звичай велить щоб запросити в куми першого стрічного
Ще за два-три роки до смерті Грицько бачив що яблуні всихають мертвіють це була природна смерть від втоми вони втомилися за своє довге життя як і він Грицько і майже не родили лишень врожайного літа на їхніх верхівках ще червоніли дрібні в наростах та бородавках яблука
Кращого
Чесно і відверто
Йому здалося що кров прилипла до його руки
А пий
Фріц швидко розплющує очі вся в білому з голови до ніг наче в піні стоїть перед ним графівна Труда
Всі мовчали дивились мовби ждуть якого змилування божого
Тиша
Я ще не жонатий а лиш заручений
Да видно мы за ними присматривали а они Бруховецкого слуги с нас тоже очей не спускали потому что едва успели мы от Гадяча гон пять отъехать как нас схватили связали и завезли в эти самые Рашковские льохы
Це добре
Ні ти розповідж тобі самому лекше буде
Хіба який чура вискочив як горобець з-під стріхи й роззявив з дива рот
Дякую сказав я
Король промовчав і махнувши рукою залишив жону саму
До побачення
Вони тебе вберуть в свої хлопськi стародавнi убори вберуть тебе в плахту та червону запаску
Ще ані разу не приходило до того щоб могли ми заговорити до себе
У Ждана зліва князь Володимир праворуч колишній смерд із Глібова Івашко якого князь уподобав і взяв гриднем у свою дружину
З і н ь к а перев'язує рану
А ми ж тут живемо на одшибі од Польщі в цих диких степах
Ми воздвигнемо її тут
Тому думалося їм не так про взяття цього великого чужого міста обставленого хоч і старими але ще міцними мурами й вежами як про далеку дорогу
А доми тут усі дочиста понахилялись на один бік неначе верби на здоровому вітрі
Хто то прибув запитав він
От і сьогодні
Тварина тяглася й тріпала рогами але малюка не била й він знову починав ловити її за вим'я
За те що й мені
Дивуюся з того що содруги твої лангобарди знялися й пішли з Паннонії а ти з родами залишився
Читатиме агітатор
Марта помагала їй
Почерез море
Якби ти любила
Олеся сидiла мовчки i не глянула на Юрiя
Спокійно вуркотів самовар на полу у його дзеркальних боках відбивались квадрати вікон бронзове люстро підвішене до стелі високі жовті свічки в ньому
Це невеличке сільце далеко від шляху у долині серед лісу
Л вже за дідом Антипом усе село Вигода загомоніло в баби Устини закувала зозуля
Меншиков нерадо признавався до того чим він колись-то був
А як долинув з неба над болотистим полем високий голос жайворонка на очі самі набігли сльози
Але не біля кожної літають птахи
І чи вмер уже
Что ты Господь с тобой
Не довго вчилась я радистській справі звалилась
Еге ж військо есес закивала головою
Вчорашній бенкет був перший після нашого вечорка на котрому я була сказала Ватя пускаючи димок вгору та й де його бувать
Умикають одні в одних дівиць йдуть у стійбища татями і викрадають комоней часом і отари овець череди корів
З хорошими боярами
Лекції вже почались але він забув вдома олівця й папір тому визнав за недоцільне цього дня на них з'являтись
Но не мужем твоим хочу быть Марианна не мужем а другом братом
Що не кажіть а Махтей дещо петрав у літературі особливо в тій де говорилось про їстівне
М е с і я
Тільки побачити його насамперед побачити торкнутися ожити Суха ж вона вся як земля в посуху
І все
Жарина лягла біля серця запекло
спитав Микола
К р а в ц о в
Розперезався що й упину нема кинув хтось ззаду
Ось я вам дам груш
Туди сонце не гріє
Олеся розказала йому що шукає купити собі фортеп'ян
Було пізно та сон не брав нікого
I таке мене охопило бойове завзяття що вiд нетерплячки я аж пiдстрибувати почав
Бр-р-р-р він для неї як велика льодина
Витягаю спідсподу щоб показати а вона так і розпадається
Господи чи достойний я цієї честі
Куди там їм
Дуж глядів як на царинці плиска миче слухняній овечці смушок із голівки слухав проміж їжу
Підпускайте поближче наказував Сокирявий
Накупе струменту поб'ється тиждень-другий та й кине
Царство їм небесне
Відкрили брезент і Володько побачив буржуйського офіцера та його денщика Голопупенка
Ішов довго навпомацки натикаючись на дерева й кущі спотикаючись а іноді й падаючи
А ти думав тільки тебе
На пожарищі яке ще курилось попадались цікаві
Подумаєш
Оті самі Зайці що знову будуть орудувати в тилу
Жахається думкою Мирон Данилович Ну ящір і єсть
Той сміх як лезо ножа урізав Навроцьку
Але піймав його в той момент коли він уже був на лівому березі
Пропозицію прийняли одностайно
Та я теж вроді не хворий а позавчора уночі у вашому садку біля Горбушиноі могили не тільки бачив а й сфотографував
Та й ти ж чомусь живий
Навіщо
Володько рішається на останнє
Чуєте
Фесенко схопився з стільця солідно пішов їй назустріч зробив роблений штучний свій поклін і привітався до неї
Антошка кричав лютився й декільки раз серйозно бився з товаришами які стали байдуже говорить про ту саму Маньку за яку вони три тижні тому збірались пробить голову Никодимові Стельмашенкові
Броварник
По-дурному заробляють по- дурному й мають
Ось послухай
Мені здається що у пана Шмигельського і тепер в сорочці кузки лазять
Труда вмить уся стріпується й аж стає на коліна на канапі
Смутнеє врем'я на Русі
Я потім тобі розкажу все зараз ніколи
Ранній ранок а ти вже наче зібрався кудись іти
Потім підемо горі плаєм і станемо аж там де він розширюється
Дивно але оті його кпини діяли на хворих заспокійливо раз лікар сміється майже знущається з хвороби то не така вже вона й страшна і самі починали просто навіть з посмішкою розказувати про свої немочі а не скиглити
спитав роздратовано
Напрямок Львів
Та даремна мрія
Вона ніколи не розуміла чоловікових жартів
І що з того
А Пітер це Іванов
Сперанському посікло ноги
Де була голова в мене
Ідучи та балакаючи ми здибали листоношу
Нудно було б стогнав би
А бички видно ж почули бо зупинилися
Зальбадерей
Ходім
Змагається з нами що нема у світі ані добрих людей ані правди у людей
Вона хотіла протягти час і протягти як можна далі а молодого хлопця брала нетерплячка
Як то не треба
Прощайте ж
Згадав таки й мене здивувався і щиро зрадів Кушнір
Та своїм багатством щодня тобі очі вибиватиме
Яка шумлива пустіль перед ніччю як много край шляху могил
Арсен звивався як вуж
Вішає пальто на вішалку
На Шаргород на Літин наче там чекають на них
Все
Обличчя його зблідло а очі були готові виприснути з орбіт
Це вона Галя як була ще маленькою
Ввійшла Ганна й стовпом стала
Твоя щастя моє і вона припала до нього тремтячими грудьми й заніміла в невимовному пориві блаженства
На озері розкрились лілеї білі і зазолотіли квітки на лататті
XX
і Мотря так глянула на Чуйкевича що йому мороз пішов по спині
Носа
Водосвятський замовк хапливо тикнув руку Вадимові і кинувши так я вас жду побіг уперед
Як ваша ласка князю
Та й піде плачучи мамуню скаржиться а Мася б'ється
Написав Романе
Ой буде лихо буде лихо
Жизня
Наталя справді погано вчилася але не через те що нiби нерозумна була ні
На те й диктант
Ні не затопить турецька навала зелених берегів Дніпра
Чи зостанешся чи поїдеш з мамою до Києва
Гість дістав вже належну честь чого ж ще треба
Воли йдуть сонечко сяє
Трудишся
А сторожа кругом стоїть не підпуска нікого
Рятуйте
Все в ній стрепенулося здригнулося закривавилося
А з усім іншим хай історія розбирається це її клопіт
Я ніколи не чула щоб мої хлопці поміж собою говорили про якісь посади чи про вигоди
Та й виправдання було під рукою
Та й прикусила язика бо повагом увіходив к у м. Знесилений
Мабуть в універмаг бігала бо під рукою пакунок і на обличчі вдоволення щось добула
Приїхали наші втягли сосонку в хату
Ба ні
Так це був Лука
Голову ніс високо а ретельно підстрижені вуса раніш закошлачені й опущені донизу хвацько закручував догори
Але людей тут мало і власть не так чіпляється
Він так постояв хвилини дві
Я кидаюсь будити Миколу й не вважаючи на протести Шапочки ми робимо їй справжню постіль на канапі
Кто бы он был не то спросил не то с собой рассуждал Богун присматриваясь к неподвижно лежавшему телу
Тоді лютився так що я не бачила його ще такого а я сміялася так що страх
І додав Поки що не кусається
Мамуню хочеш також спробувати
Скільки просиджено вечорів
Ему над нами и гетмановать
Немов зачарований не міг Данько одірвати очей від того на що не смів дивитись
Тільки в одному краї жінки кращі в іншому поганіші але для вояка вночі кожна корова чорна
Твій нещасливий батько
Машина чмихнула затремтіла і минаючи мішанину оголених печей і наростів землянок рушила в сіреньку далечінь
А язик за зубами добре держіть бо цар не спить
Як він узявся був до сірників я попрохав його не курити показавши на напис
Про те скажуть пізніше пе під гарячу руку та й це обов'язково імператорові
І в її серце впилося жало кривавої невгасимої образи
Чи це доля всіх князівських родів
Несподівано загавкав на дворі Рябко
Вірші самі собою друже від них ніде не заховаєшся
Хуртовина
Бачиш кликнула з лихою усмішкою що ти й сама не знаєш що говориш
Одначе тіло між лопатками неприємно стискалось
А Селім наче почув думку приятеля
Добриня оглянувся довкола
То було змагання лестивців змагання в якому побивав той хто добирав слів вищих і солодших
сказала жiнка i враз закрила пазуху притулила обидвi руки до грудей поглянула на церкву у якiй засвiтилось ще бiльше жовтих вогнiв i заговорила немов не своїм голосом Хрест ношу жоно i за це менi Христос дасть вiн про мене не забуде
Сідайте до столу а я хутко
З вами поїдуть ваш ординарець і товмач
Я тільки спитав кизляр-агу що роблять з тими хто продає султана виправдовувався Сулейман тільки спитав але не велів нічого
А тут чоловік сам- самісінький у лісі
Роман загомонів швидко мов поспішаючи мерщій проминути це питання
У нього була інша зовсім стара потріпана
По всіх дорогах стоять сказав дядько
Я пропаду а вб'ю її Їй-богу
Поглянь сама
Але всі підкопи що їх пробували робити турки негайно викривали оборонці які в підземеллях тримали посуд ущерть налитий водою і великі барабани з насипаним на них сухим горохом
Увечері віддам
В кінці літа Леонід Семенович одпросився додому щоб навідаться до свого батька та трохи спочить
Але ти ж не повинна таки казать що я домую та байдики б'ю
Головне не дати їм здертися на валі Ідіть на свої місця і з Богом
А звідти вже сюди та й до себе чи куди там
Що ти з гріхом чоловічим поробиш
Пласт нюхом чує
День починався сміхом летом поцілунками все попереду віщувало тільки удачу обом заваблювали душу світлі простори сонце синє роздолля
Суворий янгол поставив умови цілий ряд милих смішних образливих любих умов
Не буде нам спокою цього року
Ілля-громовержець або пустельник Микола-чудотворець Симеон-стовпник
Ну словом я тебе люблю Й цього ніколи не забуду
Але краще виправити помилку ніж тягти її далі
Тисячолітній ювілей Чернігова хочуть використати чорносотенці для своєї трибуни
Щасливої вам дороги відгукнувся дід замикаючи двері
Та ж за це одно вас треба якнайтяжче покарати
Як це розуміти
Самі ви шахраї
зойкнуло в землянці
За Сеймом запалило хутір
Просторний сад за домом так і манив до себе розкішним холодом темною зеленню живим запахом та легесеньким таємничим шепотом листя
Нехай тебе ті любують Що греблі руйнують
А ввечері рабиня Наїра розповідала їй казку
Фляйш
У загони повстанців продерлися шпигуни зрадники
Семен засміявся осушив чарку ніби назад себе кинув другу і лиш по третій скривився і понюхав окраєць хліба
Ні
Що ти йому зробиш такому здоровкові сказав Івась
Побиті вікна стіни голі
Скидан
Куди
А тут їсти хочеться аж вуха попухли
Щаслива вона в мене
Про що думав отаман
Твоєю кров'ю ми окропили три чверти пройденої нами путі до соціалізму
Ходи сюди і погано налаяв
На Гурбенщині з місця всі склади відкрили
Молодий я молодий Повний сили та одваги
Ще не вляглася курява яку збили копита козацьких коней як із-за гаю що бовванів ген за верству попереду неждано вихопився загін гусарів
Он він
Що ж це Iоанне
Денис схаменувся побачивши яй роздратував батька
Дрозд тим часом сiв на бочку з водою та й дзьобає собi
Та про це треба було раніше думати сумно одказав Лаврін
Враг народа
Настя розглядалась на всі боки бажаючи до чогось недоброго причепитись але нічого не знаходила
Та так полюбили мої буряки щодня на них пасуться
Нічого нічого
За луги чи не нам з тобою прийдеться взятись бо не подобається щось мені наш луговик Кузьма Василенко
Донедавна кукурудзяне поле з горбом по середині було лише полем де росте кукурудза що її скосять на силос худобі
І з семи років він уже військовий корпус військове училище полк
Що лиш на квартирі в світлиці якогось старого двора Орликові й Ломиковському розв'язано очі
А що одказав Кваша обличчя його й далі не було видно воно ховалося в тіні великої насунутої на очі кобки Людці боярина Ромодановського все ще ріжуть донцям зі спин ремінь
Тоді
Я шукав тебе
А що ж як і заводь насторожився Сухомлин
Добро і лихо світло й темнота Та не з пітьми бував сліпота Надмірне світло людям очі сліпить У темряву їх душі загорта
Он висить лук а он стрiли
Було вже досить пізно
і махнув pyкою
Гнате мені обридло твоє бухкання кричала вона тоді зі спальні
Обіцяю вам вполювати лиса
Не буду батюшко їсти гріха боюся
Він і скочить та в дуб головою
Спробуємо
Крумк крумк
Який гість гукав той і затягнув Коцюбинського до себе додому
Як протидіяти
Не хочу знати
Провчителював він п'ятдесят з гаком років
Молоді панни вернулись додому такі щасливі такі веселі якими ніколи не зазнали себе в інституті
Раніше ніж відвести в'язня до камери його тримають якийсь час у тюремній вартівні-канцелярії де реєструють та виписують ордери на людішек
Гай-гай тихо говорив сам з собою Микула
Цей лист писав передніший дрижипільськнй фершал котрий перейшов на службу з Дрижиполя в друге місце
Нема
Але ти Свенелде будеш його правою рукою
Скрутили Зубиху Явдоху тільки що класти її вона як-то руку випручала та й повела нею кругом по народу отже ж слухайте що з того буде
Мати пішла вперед а я замикаючи за собою хвіртку на ключ постояв ще надворі й на хвилину віддихав свіжим повітрям
Та що вам розказувати
Розмова відбувається у головній кватирі при Церковній вулиці недалеко від двірця
Хто є ворог зовнішній
Я знаю Донбас це не лише вугіль і круте слово
Втратити його вдруге означало може втратити назавжди
Полуботок узяв її перебіг очима
В чім річ запитуєте ви
Але ж крім царських племен були ще й племена скіфів-кочовиків скіфів-орачів та скіфів- хліборобів
Болгари самі винні
Рову не було і через тин почали скакать свині
Та я люблю тебе й більше ні за кого й в голові не покладаю весело говорила Олеся
Уляна плачучи пішла в сіни
Товаришка Галакта губилась в догадках і ніяк не могла вгадати хто ж цей дискусійщик
А вона болісно зітхнула і затихла навіки
Він знову схопив за штанину але Грицько сердито фацукнув ногою
Та й то знали його не лиш як чудовного лікаря що лічить рани і всякі болісті але й не менше як чудовного бесідника та порадника котрий як заговорить то немов бог тобі в серце вступає а як порадить чи то одному чоловікові чи й цілій громаді то хоч цілий майдан старців набери то й ті вкупі певно ліпшої ради не придумають
Одні полягли стяті мечами чи стрілами інші не бачачи порятунку склали перед тиверцями броню свою й простягли руки для пут
Ну й Аллах з ним
Ми всі согласні йти на ляхів визволяти братів з неволі мститися за нашу кривду
Анна спалахнувши
Хто
Не від них нам треба рятуватися
Гнів до єзуїтів цареславців і любов до народу висловлював у новому вірші
Домніка опустила місце примівки і поступила до хати
Гатило заходився переказувати той самий початок і коли злічив усі свої титули й достойності сказав
Коли б часом коса та не наскочила на камінь
Прийде неначе догнав Марусине запитання зазирнув в лице йому й упізнав
Вберегли сокола
Ой потоне
Свята правда сказав гетьман
Заспокійся дурна голово сказав він хитро-ласкаво
Усі зареготались
Ех ти богомільник хочеться вколоти Навроцького але стримує себе це не придасгь відваги в боротьбі
Есть почта полевая
Зійшлися випадково тип звичайно раніш не знав мадмуазель Арйон студент тільки сьогодні познайомився з Тонею з баришнею з редвидату а Сайгорів знайомий був тільки один Григорій кур'єр з його установи який як відомо пішов на полювання
Що
Товсте полотно синіло неначе буз
До Волги не протягнемо
А потім коли повернешся підемо до Ганни щось там не теє
М а р и н к а дає
Перший партизан
Ведіть його назад
Багато їх було а де вони
Зі входинами вас дорогий Григоровичу
З Прицького з Козова з Вавилона
Ярмарки вирували круг нього яскраво гомоніли бурунили буйно сміялись червоним сивіли шапками саньми красувались в різьблених оздобах
Розсердити його як раз плюнути а коли розсердився як реп'ях той учепиться
Григорій перевернувся ниць і застогнав
Червоні шаровари сап'янці
А ти їх обійди переступи прогорни вбік та іди своєю дорогою куди твоя місія пролягла
Але й хребта половцями не покажу
В сільбуді Данька мабуть уже давненько ждали бо виконавець зустрів його ще на порозі й одразу ж повів у ту половину приміщення де була сільська Рада просто в кабінет голови
Так я тобі й повірив
За лісом татари згуртувались і подались на Інгулець
Німець сказав щось прикажчикові той з усіх ніг помчався у двір
Кабель діяв безперебійно й тоді коли ревіла чорна стихія нічна
Раз паляниця у вас вийшла це знак того що скоро навчитеся мови
Розклали коли перемеженилося багаття висохли при багатті зігріли себе для певності хмільним і байдуже а Каломела трималася лише до ночі
I нiхто в свiтi не спочував до Виговського та Олесi в їх щастi так щиро як тiтка Якилина
Пасажири посходили
А потім вони не знали куди його посадити ніби це було зараз найголовніше
Як стала силуватись щоб промовити слово так ні жодною мірою не може сказать губи злиплись язик мов дерев'яний а дух так і захватило
Через кілька днів Марія вислала другу посилку
Мустафі в Манісу негайно посланий був фірман згідно з яким шах-заде переводився в далеку Амасію а на його місце володарем провінції Сарухан ставав Мехмед найстарший син Роксолани і виходило тепер не названий але ймовірний спадкоємець трону
Закінчила його так Іменем свого мужа султана Сулеймана прошу полагодити ту справу і в дарі залучаю кілька сорочок і спідньої білизни
Носильник виходить а Юркевич стоїть на авансценi з пiлюлькою в руцi
І цей
нескоро сказав Тарас
Ваня
Це мені нагадує стару Польщу
Латин тут обізвався
Так і перебиваємося
Вже не треба
К и л и н а Те що чуєш
Аж раптом
Римський сановник Ромул мовить у Пріскових щоденниках Ніхто з-поміж царів що володарювали в Скіфії чи в будь-якій іншій країні в такий короткий час не здійснив стільки великих справ як Аттіла
А чи не можна попросити таку грамоту
Там є невеликий пригірок що з-під нього витікає струмок води і творить невеличкий ставок
А з жінками треба не раз поговорити
Весело зочити степ поля красні
Чаша терпіння його переповнилась і гнів і кара в десниці його
М а в к а притомніше відступаючи од дверей Стою та дивлюся які ви щасливі
Кручений нетерпеливився і пропонував просто голосувати
Явтушок передчуваючи якого облизня вони схоплять у спорожнілім подвір'ї Соколюків ядушливо засміявся їм услід
немов у тумані впізнає вона обличчя яке схилилось над нею
Когось виносили і викидали в яму
Е е
Сонце мжить золото на ріку
Однак для цього мусимо змінити свою зовнішність і дещо придбати
На те тебе панство годує щоб ти підслухував та обмовляв та язиком обносив
От і все
Ой де б я де б я
Гоготить свище вогонь пожираючи Кумейки сильні пориви несуть на рівнину хмари жевріючих вуглинок гарячого попелу
Звичайно не всі ті що піднімають посполитих сподіваються доп'ясти все тільки собі є серед них справжні лицарі чисті серцем і помислами але немає для них анінайменшого просвітку б'ються вони як риба об кригу на непроточній воді
Хай пильнують дозорці на сторожових вежах у степу і вчасно підпалять бочку з смолою знак що в полі з'явився ворог
Способи яких уживає музика для сеї цілі се добір інструментів і добір тонів гармонізація в зв'язку зі скріплюванням або ослаблюванням повільним або наглим перериванням поодиноких тонів чи цілих тонічних комплексів
Но Господь знает что не от меня все то пошло
О вже пару тижнів тому
Але таке буває після півночі
Однак побачивши що нічого страшного нема а навпаки в Січі запанувала неймовірна веселість і собі почали усміхатися
Я ж вам давно казала що люблю його що він буде мене сватать і ви самі тому раділи
Дає йому в руку Феноген
Сошенко їх вважає за витребеньки
І панич і погонич пороззявляли роти і тільки дивились на те диво
Не мав часу знаю
Він вийшов на ганок щось наказав днювальному і повернувся назад загадково посміхаючись
Розіб'ємо ж впень ляхів і заживемо в своїй власній хаті
При вашому всепрощенстві і раптом такі нещадні характеристики
Хоч він тепереньки й зневажає мене і од людей мене не криє та нехай
Непевність очікування закінчилася раптово в третю суботу падолисту
Отари хмарами пливуть тисячі тонкорунних асканійських мериносів
Чи може їх не видно
В это время дверь отворилась и появившаяся бабка Килина прервала радостные мечты пани гетмановой
Сухобрус аж умилився серцем
Дивіться
Так мосьпане збираюсь
Отут стала в пригоді біблія
Сусіди посмішковуються добродушно що маю бзіка в голові але мабуть кожний має свого бзіка
Я лиш у колізії 16 чим дівчину до тої міри зайняти щоб свій план здобувати фахові студії взагалі цілком закинула
Він так уп'явсь очима в це богомерзьке дійство що й не помітив коли спинились коні й поручик По-чешев гукнув йому чи сам собі
Вороги
Про себе про підозри про записку до міністерства
Хіба не був зачинений також Іоанн на острові Патмі 80 132 але в тому затворі в отчих надрах уздрів сина і звідти ще більше почав благословити й викривати неправду
Сторож штурхнув її в груди і вона впала на ліжко
Мене правда одного разу потурбувало начальство з наказу попечителя та потім майже перепросили що на такого смирного та тихого учителя недобре подумали засміявся Дорошенко
Калинович
Чи не краще тоді помовчати і вже самою мовчанкою стверджувати погодження
Все оживає радіє
Я людина бідна в мене не то що сотні карбованців нема в мене ледве зайва гривня знайдеться
Усі встають усі спішать до нового недавно побудованого в німецькому орденському стилі дому на обід лише Даргель не спішить він не ходить до Німецького Дому він обідає у своєму гарно обставленому затишному мешканні кроків за п'ятдесят від свого уряду що належало колись кураторові волинської шкільної кураторії
Парубок
Од такої речі троє недавно веселих щасливих людей стало на одному місці нерушимо немов громом пришиблені
Козацтво збунтує всю сірому
Буть швидко вибуху
Він же цілком босий
Вечеряй Катре та підемо шукати знову
Звичайно до мене обняв його Арсен
Треба всякому хлопові догоджати
Бо в ситуації коли краще тінню усмішки прикритись прикусити язика або скористатись давнім комишанським правилом цить та диш
І став він відомим не лише у німців але й у своїх
А тепер ще ця тривога викликана його дивною відсутністю
Ігор навіть віконечко там приладнав якраз під руку потрапила кватирка що лежала без діла намостив трави щоб м'яко було спати його собаці
І хоча Давид знав що обидва великі князі не бенкетують не соколиними ловами займаються а кожного дня ждуть нападу Кончака примхлива душа його перевернулася
Кого
Соня сама
Кучук зупинився і потиснув співрозмовникові руку
Щось йому не сподобалося
Степан
Ведь сегодня суббота а мы в субботу собиралися ехать в Переяслав
Ненко і Якуб здивовано перезирнулись але почувши останні слова Младена розцінили їх як наказ і поспішили висловити свою згоду
Здоров'я князю і княгині
Піп був безоглядно сміливий
За віщо ж лихим
Давня хвороба яку вселив у неї шайтан втрата Іраз доконали бідну жінку
Хай буде так
Еге спасибі вам
Людей ніде я чесних- не цураюсь I не моя вина що земляки Мої живуть не в замку
Ні одної пари всі непарні
Місяці розтягалися в роки
Щось нас зовсім забув наш Пампушка сказав Омелян
А що ж піп казав спиталася Таля наливаючи чай
Згадував колишні часи товаришів спільних знайомих причому на дівчатах зупинився з ніжним сумом хоча б з ними навіть знайомий не був
Люби Тетянко щиро як любов і тобі суджена обізвалася відтак остерігаючи ніби схаменувшися від своїх тяжких споминів Мавра лиш не люби за плечима матері і не люби відразу двох
Я не такий дурень аби слухатися довгого жіночого язика і куцого розуму
Ще відзначило око насторожену постать сержанта що нерухомо стояв біля піддашшя
Полковник простит дочку она приедет сюда с мужем и пойдут пиры да веселье
Важко пішов нагору
То дід Кіптілий
Батько сидить у чистій сорочці і в куцані наопашки біля столу напроти нього на стільці Василь
I лють на Гребенючку охопила мене
Відчиняєш двері хліва й показуєш пальцем у півморок що пахне сіном
Сам же гетьман із реєстровими козаками перейшов до Білої Церкви і заходився там складати нові полки українського козацького війська
Він розумів що для його умерлої душі потрібен був ключ щоб відімкнути її розбудити від болісного сну від скам'янілості впустити в неї замість мертвої сукровиці живу кров тепло сонце людське прощення
Вони ніби вклонялися їм
Ніхто не сумнівався у швидкій перемозі
О мой мой втомлено мовила Ярослава і торкнулась своєю ще загримованою щокою колючої операторської щоки
Гарна дуже була гарна сотниківна
I коли вона вже вкрай зневiрилась i подумала що щастя й любов її минули навiки не за стiною терема а поруч у дворi почулися кроки знайома рука доторкнулась до клямки тихо скрипнули дверi
Для того щоб зробити в якiйсь з палат прийом доводилося вже стягати кадила панiкадила килими посуд з iнших палат
Вони були німці чи чехи а може й євреї що перед шістьма роками приїздили оглядати згорілу сахарню
Сідай і слухай
Квитка не дiстанеш
Ну ну я й сама скажу тільки не суп брівок не будемо темрити ясного вечора
Український люд за 45 років боротьби знемігся й бажав хоч і підневільного аби спокійного життя
Далеко не піду Богдане
Кучук зашепотів йому про Ахмеда-пашу
По-моєму предметом белетристичного зображення повинен бути лише внутрішній духовний світ людини а також ті соціально-історичні обставини життєві що той або інший духовний світ виробили той або інший тип людини винесли на поверх течії світової
Карпо вже зупинився й хотів би погуторити
І так кожен
А я до речі теж комсомолець
Люди точать її солодку кров і нема їм спину
Раз його товариші прокинулись вночі й побачили щось біле й велике що стояло коло шафи і шепотіло
Чотири дні чекав спокійно волі а вже на п'ятий вранці знетерпеливився
А ці сюди пруть пруть харчі всякі консерви мурмелади шоколади
Цей князь не дивиться а буцім тебе ріже очима як ножем
Одвівши швидко очі Мельник намагався зосередитися щоб поставити свою звичайну помітку в журналі
Усі ви воліли свого часу піти за Дунай сісти на плодоносних землях Скіфії чи й Мізії
Гетьман вже не бачив як упав чавлячи людей віз як роз'ярілі козаки смугували шаблями Верещаку та Судиму як задкуючи відбивався шаблею Гуляницький і таки пробився до затяжців як дивився услід Виговському Юрась Хмельниченко й підстрибуючи сміявся по–дитячому ще й кілька разів плеснув у долоньки
А вам хіба все до кінця уже ясно
Гарматний постріл
Швидко
Я була дитина Я гралася забавлялась А вона все в'яла Та нашого злого пана Кляла-проклинала
Христя глянула на руки позеленені квітками і прихилилася спершу помити їх у ковбаньці
Оджеж якийсь розбишака приплентається вночі встромить ножа в щілину в дверях скине защіпку та й всурганиться до тебе
Всі перехре-стились
Карпо й Лаврін зостались дома
Що він жонатий мужчина якого обсіли діти може дати їй
Хіба дерева виросли
Й запала тиша
Бач який лякливий а ще отаман Нечуйвітер простягнув стару висохлу руку всю в зморшках
Чи не жертва да божий дім спитав Єремія
Він стоїть з своїм військом окроми од нашого табору хоч я певний в тому що він стане проти козаків одноразно й одночасно з нашим військом
Як тебе звати
Горить
Я мчав із Львова як навіжений для того щоб покарати тоту шльондру тоту зрадницю
Треба ж видвигати й більш нижчі інстанції
Ледве вимовила
Невже так споконвіку
Бог його знає що воно
Вогневики з двох боків мали гарматами затиснути шлях на виходах з села кулеметники залягли на головних перехрестях а основні сили загону і половина взводу штабної охорони повинні були провести блискавичне обеззброювання
З гори було видно широку долину обставлену горами вкритими лісом в долині блищала Рось
А свою провину він визнав лише тоді коли дізнався що все відомо і нікого він сам не заплутав і не виказав
Серце було юне воно шукало дружби прагнуло тепла було зваблене чимось новим хистким наче мрія збурене схвильоване воно вело Лесю в темряву осіннього вечора все далі й далі заводило в кучугури
А може ще й за сто перетягне сказала Ватя
Тягнирядно стояв із своїм костуром до стіни прихилившись неподалеку від Гниди здоровенне як не до стелі одоробло
Жасмин
Молодий дівочий сміх розливався по тілу бентегою тривожачи щось майже забуте заснуле
За нею покульгав Тигин
Не возом тебе зачепив
От власне перебив його отець Кирило Хотів я тобі закинути не повинний був єси казати що ті славні мужі під владою шатанською перебували
А вас всіх білих і чорнявих загалом я люблю хоч ви всі на одно копито і добрі і красні і дурні а Настуньку Кривинюківну найліпше люблю
Я зараз вернуся
Урра
На галявину до хижі виходить високий партизан
Хай буде щаслива хай буде весела ленiнградська жiнка пiсля всього пережитого
Проте побачити привид мiг не кожен
Що
А чи заплакав серцем
У Великий піст коли старі говіли а в пятницю проти суботи заночували в пан-отця Нила щоб не заспати на утреню корнет надвечір приїхав на хутір
Бачила його вчора така мордяка хоч цуценят бий
Залізняк устав і підійшов під благословення обох ігуменів
Далеко нам ще до Полтави посміхнувся Павлюк
У цю нiч два брати не спали
Він хвилину завагався поки обіцяв свій непевний прихід
Другий Пост по охранє врагов народа прінял
І від вашої доньки ми нічого не хочемо бо вона сама дасть
48 Консеквентний послідовний
Л а б е н ц ь к и й
Ожигов так зосереджено стежив за блощицями які цілими гуртами мандрували по стінах наче ніколи в житті їх не бачив
На москалів що так немилосердно по-катівській били на людей що не тільки не оступалися не обороняли а дивилися на те та сміялися
Цить
Шулемехом Дувиде
Ні
Але ви бліді
Прямо із зборів до лісу потягнувся великий гурт людей і в ньому ніяк не міг заховатися натоптаний жиром Січкар
Вірте мені я чоловік чесний
Могло тлумачитись це скажімо й так якого сторіччя цей собор
Сгривайте
І в одну мить двигнувши ногою одного солдата вдарив другого навідліг кулаком і кинувся тікати
Хлопців знайшов
Ага ви так
Що таке
Хочеш усе знати а я значить лишайся дурнем неписьменним
Всі сполошилися найдужче Верещака і Черняченко перший як господар а другий тому що лежав на кожухах і був не гожий до втечі
Часом можемо впасти й саможертвою як віддамо всі наші сили тому молохові праця зачепила вона
Ялосоветко після Кирика й мені
У яких пісках та в чиїх морях
Людська душа в терпінні кам'яніє Даремно в ній шукати співчуття Здається вже ні крихітки надії Не залишилось в мене на життя
Ой як щедро
А просто як тепер кажуть зі спортивного інтересу кинутися на ту кладку не міг
Спусти пальці
Так зітхала пані радникова не раз з глибини серця згадуючи згубні химери своїх доньок
Чорт зна що ти кажеш
Жива вода стала для Юри водою гіркою а то й найгіркішою хоч витекла вона з чистого джерела його чулої і вразливої душі
Гусак
Навдивовижу тямковитий хлопець і вчиться добре і руки має просто золоті для домогосподарок свого кутка він в техніці авторитет найвищий
Яка радість
Шорсткою натрудженою рукою гладила його руку а другою витирала сльози що затуманювали їй зір коли вона слухала про смерть батька чи про князівський поруб у Новгороді-Сіверському
Не зовсім ясно
Отже увага панове
П е р е л е с н и к таємничо нагадуючи А в дубовім гаю
А усі тії глечики горщики водянчики кухлики стояли деяке на полиці інше на миснику було й на припічку було й на самій печі яке вже поставлене на сметану а яке ще стояло під лавкою та край помийниці
Послухався б царського указу пішов під Ладижин поклав би там своє військо і той же цар затуманів би до нього немилістю
Здавалося Залізнякові слова не дійшли до слуху молодого ченця
Вилізла на пліт що замикав городець із хатою і ділив від стогів
Я б пана Яна з охотою на палю посадив за такі речі
У торгівлі в канцеляріях у конторах провіантних
Перші краплі крихітними копитцями промерехтіли затокою починався дощ
Х
Та таки тут спить а тут дума як би то i де б то поживитись
Дівчина розплющила очі
А ми давайте от що зберімося всі отак громадою набиймо каменю і змуруймо їм криницю
В тобі я наче в маминій пазусії
Хівря допитувалася що то та Грицько тільки махнув рукою і мерщій побрався до волості
Що там
Ходи вашмосць зі мною до церкви
Натискай він з усієї сили на Андрієву зламану волю ще трішки і може з того щось би й вийшло
Нахиляється й піднімає алмаз
А Мстиславу іже має стіл у Тмутаракані там І бути закінчив князь Володимир
Та не вірю долі Що знов на Русь варягів привела
Нічого синку нічого сказав потихо з усміхом Захар Сторож кличе мене до себе
В городі в цей час вже п'ють чай
Він притьмом сунув за пояс коштовність і тоді закричав Хюсам
Звірі
Люди
Ми прив'язували човна до очерету вудки закидали під латаття і в шестеро очей пильно стежили за поплавками
Спору нет что нынче и ваших много есть заслуженных способных и отличных людей даже в армии да пословица-то идет вишь ты
Де я
Підождемо підождемо казав собі намагаючись заспокоїтися опанувати себе
Лише хтось вхожий до їхньої родини міг знати про ті подробиці це міг бути тільки хтось свій
Глянула на годинник вісім
Російсько-українське військо переправившись біля Бужина на правий берег Дніпра в рішучому бою відкинуло турків і татар за Тясмин захопило Калиновий міст і встановило зв'язок з обложеними
Успенівка близько сказав сам собі Шахай і промовчав
Решту додадуть потім
Високо на скалі стояв старий Захар не зводячи очей із свого сина що стояв між ворогами і зручними рухами обминав густі стріли та каміння
Таж заходить ніч
Обличчя їх напружені
Друже
А Галина Сидорiвна пiдпрягла до цього дiла свого Пайчадзе
Любов і ненависть
Брови в Галі на хвилину здвинулись буцім від тяжкої думки
Гамід став пропускати своїх людей
Ще мали ми й будучність перед собою думав я а з тим і час
Січовий курінь вся його батьківщина і вся родина
Я р о с л а в дуже схвильований
Якось по сьомому годочку Малий вже добре майстрував Одпочиваючи в куточку Старий на сина дивувавсь Який-то з його майстер буде
Бо аналогія ж повна
—Я вибіг також
Є на світі і кращі речі
Євпраксія розширеними від жаху очима дивилася на знавіснілих бігупів від такого видовища можна було збожеволіти бо ж нагадувало воно оте страшне збировисько в Крипті нічного собору де навіки збезчещено її чисту душу де зганьблено Журину де потоптано всі святощі які збирала в своїй душі від народження і оберігала пильно й дбайливо
Та не просту
Та ломимо того здається мені що вона має культуру і в серці а по-моєму це дуже гарна й важна річ
Можна звичайно сидіти й пишатися маючи Пушкіна Гоголя і інших у шафах великий труд берегти їх їхні традиції та треба ж уже вперед
Але він не може пристати на неї
Ні Лаврін таки не повернеться на Січ
З чим же виступати схопився на ноги Собеський
Дитячі очі стежили з печі за кожним рухом старших
Два дні й ріски в роті не було
Весь горб на якому турки оточили їх трьох геть покрився тілами убитих і поранених яничарів
Раптом камера вся засміялася впівголоса й так само раптом урвала мов по команді
Скажи що чуло що казало твоє серце коли тобою кепкували
Завтра встанемо й будем рухатись далі
думав він
Війт
І я маю
Він було Івася й підохочує Ану-ну синку учися змалу на старість як нахідка буде
Внутрішні райони країни які ще вчора видавались недосяжно далекими для ворога сьогодні ставали аренами битв
Не бачите
От ключ до скриньки де схована їхня загибель
Дома ви поплачте поскреготіть зубами і сідайте писати що-небудь бадьоре героїчне
В темні ночі коли тільки пугач шугав над землею прокрадались вони глухими дорогами щоб здобути українських красунь дівчат
Сам не знав що має зараз робити куди податися хоч бийся головою об мур хоч стрибай до моря хоч живим лягай у землю незносний спогад вчиненої над ним зневаги гнав Сивоока геть від того місця де почув він ненависне слово тріумф
Все що я вам скажу може здатися банальним
Взагалі тут Герман перший раз пізнав що то за народ тоті гої і його хлоп'ячий розум швидко покмітив що в кождого з жидівської віри так сказати двоє лиць одно котре обертається до хлопа у всіх однаке гидке насмішливе грізне або хитре а друге котре навертається до своєї віри і тото лице нічим не різниться від лиць других людей значить буває у кождого відмінне добре або зле хитре або щире грізне або ласкаве
Потрусіть і я мимохіть розсміявся уявляючи кисло-гнівну міну Хмурої Насті
Кошовий
Адже ти тут не один
Як
А він пролив кров
І несподівано оповиє всіх задума і пісня сама поллється з тієї задуми тихо та широко
Кинулися всi на бiдолашного Зайчика розiрвали його та й з'їли
Вабило його й інше часом він заставав прадіда в перших був той настільки величний і таємничий що Хлопцеві складало особливу приємність навіть розглядати його
А може й не казала нічого стояла дивилася на них і втихомирювалися перед цією беззахисно- чистою красою найзухваліші найбуйніші найрозкричаніші
Це ти
Негайно негайно приїзди
Віжки до краю напнуті Олекса тримає їх у руках а так паче в зубах зуби раз у раз біло поблискують він сміється
Мирон пішов одчинять
Парфена ж чи бува не за те що кинула монастир була покарана безпліддям
От якби продати тоді друге діло
повторяє Мавра
Невисокий але міцний муж Гордослав сей онук Соловія
Намножилося вас
Але ж вiн ще гiрший вiд Ярополка несмiливий боязкий
Мазепа совершенно углубился в свое занятие как вдруг невдалеке от него раздался чей-то сладкий знакомый ему голос
Що ви бабляєтесь біля якогось хутора з десятьма дворами
Під шинком стояли жиди й селяни
Хоч би i на вольну пiшов так тобi що за дiло
Бо добре випила обізвалась тихенько Надя
Софія
Але вже тоді вночі і зараз у полі під холодним небом серед сірих снігів він зрозумів що то не мати з ним говорила то він уперше в житті своєму зіткнувся з силою якої досі не знав про яку раніше не думав
Туглій швидко одягнувся підняв полог
Незабаром зачмихали машини ось одна унт покотила до воріт і Жолудь махнувши рукою кабанникам мовляв утікайте швидше побіг до гаража
Вдень сонце пече немилосердно козацьке тіло а вночі холодна вільгість пронизує до кісток
О ви аристократи сказав я з неописаною їдкістю в голосі
Я йду сказав він
Так велів Сулима
Я б так дуже хотіла щоб воно так вийшло як доктор з Наталкою планують на чолі з панею Міллер котра нині знизилась бути нашою Ленорман
Старі заходились коло плічка а молоді пішли обідать в ресторан
Ітимете так аби менте зтгали йро вас а прийшовши явіть себе якомога гучніше
Така радість сьогодні буде у старого одинокого князя
Як же вас привітала стара Каралаєва спитала Христина
Коли ж поминули уличів і зустрілися з першими оседками втікачів і зовсім певні уже були таки ліпше
Він їх швидко перерахував двадцять семеро повнісінька камера-одиночка
Я постарався забезпечити все для його вбивства
Попереду під знаменами йде Павлюк з непокритою головою і шаблею в руці
Параска
перепитав я Ні я ліпше зійду у Львові
Ждан хвилювався розповідав нескладно уривчасто і про половецьку неволю і про зустріч із Кончаком і про Самуїла і про Любаву і про Славуту та великого князя київського і про князя Ігоря якому служив самовіддано і служив би ще вірніше аби лише князь того забажав
Днесь вiн п'е та гуляє завтра загине
Книшi и збудували Велику китайську стену А груша як на зло всохла
На днях я познакомился с ее тетушкой и весьма оригинально
Двадцять
Днів зо три попотиривши воду з Тясмина на круту гору Тарас запитав дяка
Одна людина з прихвоснями гальмує поступ стримує духовний ріст бо хто ж уткнувшись зором у носаки чобіт великого і всемогутнього побачить небо обшир землі й людської мудрості знайде снагу піднятись духом вище
Годині о восьмій ми сядемо в каюк заберемо з собою що треба й поїдемо на Зелену Косу
Є ж такі притулки правда
Саме тоді покликано Кочубея до чолобитників котрі прийшли до нього як до наказного гетьмана
Геть к бісу
Вчора Саша стоячи перед картинами Ліппі сказав усміхнувшись
Добре
Є чутки що незабаром вироблятимуть спеціальний мисливський термос на цеберку чаю чи кави
Прикро й боляче інші Чекай чекай
Не пізнаєш може
Стукочуть букші об стерті осі кобила трюха не поспішаючи ледь-ледь подзвонюючи вудилами
Здається ще не втік
І ось тепер так посиротила
Нiчого
І в кожній шибі ніби дві жарини журливі очі вставлено
Якщо я зніму кілька тисяч зі стін турки зімнуть наприлеглий до валу схил зовнішнього рову
Про варненський погром донесло одне судно якому поталанило втекти з пристані до Бургаса
Що більшовики шовіністи
Бабуся казали що це груша батькова а не дядькова говорили діти та все збирали груші
Гість повернувся і вийшов а батько вступивши в чоботи й накинувши свитку слідом за ним вибрався з хати
Ось зараз
Павлик скуб його за волосся смикав за вуса а батько ще підбивав його підставляючи голову й лице
Маг оглянувся підсмикнувши сумку чкурнув за ріг будинку
Мого сина там ваші порятуйте спасіть ради бога
Батьку батьку не говори того ридав Максим припадаючи коло нього
Та ще таке весілля відгуляємо
Ніхто не жартував стільки що вона
Звідки
А Тодорові-богомазові тільки руки повідрубували
Ніхто з доброї волі землі не дасть
Юркевич іде до виходу
Супротивлення довше не стерплю
Мазій і Юхим теж
Досить iз нього сказав Валько i Йонка хлипаючи пiшов на своє мiсце
Як маєтесь панно Маню
Ти безумство моє
Взяв на себе людське тіло
Ну досить ляпає Великін рукою по столу
Саша тут гість емігрант приїхав зі своєю сестрою що вийшла за одного зо старших братів Левинських
Другого дня тільки що зійшло сонце а Джерина сім'я вже й пообідала й вийшла на панщину батько з сином пішли на панський тік молотить а мати з невісткою пішли панські коноплі тіпать
Дайте—я
Тільки одно зостається
Але я вам раджу не вірте тим розбійникам розбийте їх складки а особливо знижіть їм плату так щоби собака один з другим не мав за що й продихати то тоді їм і складок усяких відхочеся
Ні-ні він з нами
Він посилався на вірш Федьковича Оскресни Бояне вважаючи його програмним для молодих літераторів
Вона милостиво хитає головою й дякує а Тіле низько схиляється й поштиво задом виходить із кімнати
П а ш к а
На кожному кроці руку до тебе простягають
Певно хтось з дороги схибив та перевернувся долі бережищем
Дві сестри старенькі на пташарні Лускають насіння гарбузове І дрижать їх руки незугарні Чорні закоцюрблені дубові
Багато Вер
Деякі можна було відімкнути золотим ключиком і тоді я відважився на відчайний крок
Без вашого наказу здивувався Многогрішний
Навіть у картах уникає виграшу намагається авести на нічию
Ось уже й посварились думала Лукія але цього разу вона помилялась
Вона поступила пару кроків уперед станула однак знов наче вкопана
Ви неодружені всміхнувсь у вуса
А меду
Собака не міг украсти овес це правда але навіщо ж карати свого вірного коня Володьку коли можна скарати чужого сірого собаку
Кажу їй віри не йме і слухати не хоче
Усім хто був на морі горе
Та коли це я тикав здивувався Ворожій
А-а чого паиькатися з собакою темне обличчя спагії перекосилося чи то від збентеження чи від злоби
Пам'ятай
Финтик
В байрак вкинуто чи що
Принаймні примусити щоб вислухали в царевих палатах запорозьких послів
Мушу признатися ви незвичайна
Та ба не зарадить
На цвинтарі піднявся ґвалт ще більший
Вона була хазяйновита й дуже шкодувала що її добро пропадає марно
Юрасик
Останній польський король Станіслав Август Понятовський і справді подарував гетьманові Ксаверієві Браніцькому велику силу сіл містечок землі з лісами оттут на Україні за те що він побив повстання проти Польщі що звалось гайдамаччиною або Уманською різаниною і вигубив в 1768 році велику силу повстанців гайдамак
Це треба теж до справи долучить
Все те скоїлося в одну мить здається пробігла блискавиця свіркнула і зникла
Вночі рота окопувалась уже на новій вогневій позиції в глибокім яру під самою висотою
Через те зійшлися до нього й тепер
А що якби
Варя з філологічного
Казав
Не я один служив
Зараз вийшло до речі і всі засміялися
Не про себе мислю болить у мене серце за множеством людей
Се думка добра
А моє золото
База приймає цілком і платить за вбиту за найбільшу всього лише тисячу карбованців
Чи по життя отих жінок і дiтей що позабивалися по норах
Але не міг знайти вену і тоді медична сестра взяла з його пальців шприц легко ввела голку
Мені б звичайно не було нічого по службовій лінії
Нєту каже всі попродала тільки в первих рядах єсть
Думаю чи не прийде щось інше
Стояти й дивитись не випадає не молодець уже а до того ж князь привідця й совість усього люду і йти боязко
Ну ще порадиться з томським губернатором
Війна це війна
Нас лише двоє рідні було
Я довго тебе ждала доки ти прийшов
Одначе через тиждень після того парубки знов зібралися на вечорниці
Опівночі покинув хату Брилкіних останній гість а Щепкіна все не було
Собача зграя
Притупували всі водночас і знову кидались у вихиляси жінки наче відмахувалися збиваючись у гурт від партнерів а чоловіки прискакували до них з притупцем і розривали густий збитий докупи жіночий рій
Ох не під цими корогвами спаскудив він свою молодість
Була ж за плечима звитяжна молодість була віра була святість у душі
навіть не здивувався Потаюк
Зальбадерей
Того ж таки вечора Андрій пішов на нічну зміну
Метелиця на якийсь час замовк
Проте діда не видно
Шляхи сходяться
Ніколи не говорила з цим чоловіком не знала як ставиться він до неї може й ненавидить як ненавидів Ібрагіма й усіх чужинців але була вдячна йому за те що став мимовільним її спільником поміг у її змаганні за волю
Возний відчиняє двері
Вона зупиниться зупиниться й він
Шайтан
Він це знав але нічого з собою подіяти не міг червонів ще дужче
Чого ти з ним водишся Миколо
Поверни ти на Вкраїну зігрівай вас своїм словом будь між нами мов та аатра у кошарі пастухів
Тривога
довго стояв сопучи як віл біля води
Так
Не тікай від того що болить тобі що складне й незрозуміле
Питайте жінки промовив Іван грімко а сам аж підскочив
Нарешті піп не витримав гукнув Григорієві
Очі Давидові були повні дитячого жаху він його приніс з собою звідти згори
Дуринда нічого не одмовляє тільки червоніє ще більше й дивиться собі під ноги
Якщо каже руки сверблять битися бий краще мене я здоровий витерплю
Буду тебе любити буду тебе сватати хоч би менi заборонив батько й мати
Від татарви лихої
Я дуже щасливий що стрічаюсь з ним тут на просторі де ніхто не затулить його обличчя і кажу до нього сонце я тобі вдячний
Анна усміхається Долорес спускає чорний серпанок собі на обличчя і одвертається
Раптом чути музику що наближається
Огледіли вернулись
Пауза
Зараз Наум хоч i знав їх дуже добре а тiльки для закону пита
Ох дай води
Дідок покрутив вус кахикнув сказав Мальві
Мати мимоволі милувалась ним коли одягав шинель капелюх і виходив з подвір'я не могла відірвати погляду коли повертався додому з прогулянки такий же легкий як і годину тому кожній жінці впадав мабуть в око тільки ж чому не знайдеться жодної щоб приворожила причарувала і тоді б у хаті повеселіло і вона б не сумувала знаючи що у сина поруч вірна жона і друг на все життя а там пішли б діти то і зовсім було б добре
Добридень
Набрякли від крові рядна
І лондонські і всілякі інші пропагандисти продукт часу
За кілька кілометрів од нас гримів фронт
Зима ж була така холодна й довга
Двоє високих полатаних вікон були щільно завішені тяжкими плюшевими покривалами з ліжок
Цей жартiвливо-пiднесений тон якось одразу викликав приязнь до старого артиста
Мавка вдячно сійнула йому поглядом з очей
Та ні тепер до війська не віддадуть
Але є в мене крім цього ще одне це моя давня викохана довгими роками туга за матіррю дітей моїх за другом і товаришем мого життя
Я розумію
Про те що сталося в кафе не думав
І знову сумно
Тітка Оришка жила в Курманах щоліта білила убогу хатину
Темно-синя парасоля над нами знову напнулася розгладивши зморшки і заніміла в одвічному мудрому русі наче могутня ріка в якій хвилину тому скинулася сом-риба
Що ви що ви збентежився Павло
Тільки під сучки треба трошки березової кори чи соснових трісок щоб зайнялися дружно як порох
Хвалити бога діждались люди
Так виграти однак не лиш для себе
Нащо тобі цей гріх
Треба людей попитати чи не лиха чи робоча Соломія
О чем стонет и рыдает Днепр
Довго ви будете з мене жили тягти
Це не те що в казці все тобі робиться як по-писаному
Для мене се менш вартне як втрачати людей при приступі
Велику пізьму має у серці стариня наша
Боїться нашого Руді як маленька дівчинка
Гетьман не раз натякав на те нібито Орликові прийдеться колись продовжувати його діло але виразно не сказав ніколи
А в самій знов колотилася думка Розповісти її величності султанші
Я довго стримував себе Він хоче на фронт
Дехто Котенко
К о р н і й
XIX
Говори
І здавалося не по-дурному
серед молоді серед цих клопітних дітей цього клопітного шаленого віку раптом такий інтерес до музики старовинної
Що ж мені буде
Інколи над берегом Пруту проскакував вершник і зникав за крутим поворотом річки
Біля Жданових ніг терся курінний кіт Прибиш
Якби ж його можна було вловити в оці ятері та й подати вам готовеньке
Стріляти буду
Це ж голос якого він ніяк не сподівався почути в цьому дикому степу
Який перший потяг з тим і їду
Несіть гарячої води й гірчиці
Другого дня як навмисне зранку погода була на диво гарна ясно світило сонце на небі ні хмариночки синє синє але про-зоре і дерево стоїть тихо листом не колихне
А оі ой загадковий вираз темна вода во облацех який так мене перестрашив нічого ні загадкового ні страшного не означає
О о о
Намальовані Лавріном прапори піднесли бойній дух
За вісім день моя відпустка кінчиться а я б хотів скоріше від'їхати
Він мене вбити хотів
Який ти чудний
Як це вона написала ви помітили панове сказала Надія
Незабаром після смерті батька сталась у нього сутичка з братом князем деревським Олегом
Чий то бородань так любо із онуками бавиться
М е л а н к а О ні
Раніш Макс якось його не помічав а сьогодні хотілось говорити з ним
Але людина забуває небезпеку щойно полишає її позаду
Ми за літо підсмаглявимось як горщик на вогні
А бурсак
І все це робила для мене
Мусила б наша зв'язкова піти
Минуле лишилося по той бік Київського в'їзду
Всіх жидів усіх католиків-українців та поляків вирубали в пень або попалили й подушили в диму пожежі
Наша побіда
Як гарно оздоблена ваша кобза
Вони давно не бачилися
Пий чай бо вихолоне зовсім прохала мати присовуючи до його стакан
Все йшло як і належить і раптом рух колон уповільнився а затим і зовсім припинився
Чи може мені привиді лось
Так-то вже я його сподобала
Тут я його так вмощував у закапелок щоб свiтло не падало на хату
Він мерзлякувато ховав руки в рукави втягував гостре підборіддя в комір кожуха дивився тьмяним поглядом униз
Авантюрист ти як я бачу
Ти чого сюди тут іноки а ти жінка
Як тебе розуміти
Аксак просив о архімандрита сідати а до Петра каже
Най увесь гаразд у тебе сідає
Скажіть будь ласка яка самовпевненість
Куди ж я піду
Чую так надвечір брат іде
Воно що ж
Хай падають ниць вороги
Подумати тільки вона вигонила його з хати прилюдно дурнем узивала забороняла місяцями на очі навертатись і він терпів
Тоді глухо промовив
Членам Бюро цеї ночі дома не ночуиати
Скільки я перемучилась
Дух
Пустіть
Кого включати
Як
Ні не пропав
Ну добре
У свято в доміно рубаються
Його улюбленець хоробрий білочубий Селім якого він купив у старої циганки в Салачику їхав на коні в першому ряді воїнів і не зводив відданих очей з калги-султана
Доведеться повертатись додому не виконавши одного наказу Сірка
А господь його знає може ті пісні на їх очі гірше всього може за них і місця не буде на світі
Безталанних священиків вивели серед майдану й поволокли на високий поміст на підніжках
Арсен майже не спав
Підеш
Залиту яскравим світлом маленьку підвальну кімнатку з поламаним столом у кутку маленьким віконцем навпроти дверей і старою витяжною шафою з побитими стеклами
Неодмінно подивіться —аж пирснув од задоволення
Aral Дядьку Мино
Певно тобi на очi нависла ота снiгова Олена
Хіба що мертвого
Вийдеш на базар а там хазяйок більш як наймичок
От жаль
Вражало його волосся барви червоного золота вогнисте ніби обпалене полум'ям пекла і коли запримічувано те волосся втихали крики шепоти повзли слідом за малим султанським сином супроводжували його до самого трону на якому сидів Сулейман
Не те
П'ють вони наші сльози хай же своїх покуштують
Колишня полохлива сіра курочка не вагалася тепер кинутися на голову Сіркові що з виваленим язиком прийшов глянути на нових мешканців подвір'я а кота Кирила вона погнала гальопом через увесь двір до першої дірки в баркані
Марне лице з білого рушника з журливими допитливими очима
Что это глупая шутка
вигукує рум'янощока молодиця помішуючи черпаком у казані
Астроном сів на узбіччі дороги й затулив долонями обличчя
Цим сумнівом хай дозволено мені буде закінчити розповідь
Настав час коли їх життя мучить і викликає безнадійність
Я скончив
Коли б так зараз татари до нас навідалися то далебі подушимося всі
Любитель тонкого слова жарту м'який і в той же час мужній
Ти знаєш мене
Я всміхнувся погладивши вуса
Я сьогоднi Михайлику в школу не йду каже таємниче а погляд її аж зорiє
Росіянин как бушует старый Днепр под кручей білорус каб было чутна як грыміць грымучы
А може вміє
Точніше буде і за Марусю і за поезію
Кулемети навмання застрочили по стовбурах виточуючи з них весняний сік
Боже мій ти собі шию обшмульгаєш ти себе покалічиш
Інгул щозиму замерзає Богун не встане загатить Шляхетським трупом
Марченко знав що в нього хвора мати й менший брат на його руках він завше за когось клопочеться комусь дістає ліки квитки на поїзд але все те не виправдувало його неорганізованості через яку не раз завдавав клопоту іншим і терпів сам
Гетьманські посланці дивувалися тому спокоєві який царював у слободі за Орлівкою в котрій стояли два драгунські полки передньої сторожі шведського короля
То її держить йому тутешній волохатий бог лютий скупий і ненажерливий насідає на груди і не дає вже йому дихати
Тисячі гармат било по ворогові без-перестань і безупинно грім гримів і люди метались у куряві в диму в блисках своїх гармат як привиди епохи
Сунула йому кисет у руку а сама швидше за хвіртку
Так охаючи казала панна хорунжівна
Більші властивці платили з жартами з притиками деякі давали по одинадцять і по дванадцять ринських вкінці Леон дав двадцять а Герман аж п'ятдесят
Все оставав однаковий і поважний
Мовчки ніби дорослі стискали одне одному руки на прощання і розходилися потай
Що робити
Може в мене відраза
Ледве всієї справи не зіпсував
А дай жiнко бриля
Чого цей сержант тут
ПРОЛОГ
Олександра Михайлівна думає про щось скупчено немов про себе щось вираховує
От розпалилась
Мабуть добре ж братику забили тобі баки прокляті нехристи
І тоді звернувся до всіх він заперечує він категорично проти виключення з гімназії Михайла Остроградського бо ми всі в тому числі і шановний Павло Федорович легкий уклін в бік латиніста винні що Остроградський погано вчиться
Та вже оце послали нас сюди щоб тут довідатись нащо воно й до чого
Я пам'ятаю як торік майже в цей саме час і на цьому ж місці мій попередник хан Селім-Гірей на нараді в Ібрагіма-паші казав те ж саме що зараз кажуть Ахмет-паша і Кур-паша
Були ще й дикі свині такі гладкі та здорові вони більше всього по плавнях шниряли
Чий же ти будеш
Отож і горе що їсте а не знаєте
Може мріяв про рідні скелі в димах диких потоків рожевих від вересу
Тут хотілося хоч би коротко розповісти про те як Сірко штурмував Дюнкерк
А вона скаже що втомилась
Там нижче на Імані багато лісозаготівельних бараків але влітку вони пустують і лише зимою набивається туди люду
Він ніколи не буває на самоті
II
Вона сиділа на возі в товаристві якоїсь татарської жінки
Вікна замальовані ласицями місяць обливає їх своїм сяйвом і вони горять переливно і дивовижно ніби те пальмове листя лите зі срібла
Проворна Ликерія Петрівна побігла в свій номер принесла віник і зараз замела крихти під столом
У гетьмана служило багато яничарських чорбаджіїв і татарських мурз
Ч і п Еге еге
Один день
Розрахунки показують що чоловік був старший за Целіну на 14 років
Вкинуто її вночі за подвійні куті залізом двері гриміли важкі залізні засуви на тих дверях
Певно привезе жениха
Який-бо ти бевзь і справді
Це ж не гридниця а голубник
Однак хтось не хотів зупиняти закрученого колеса
Лiтом густа пахуча трава та квiтки бiлої конюшини нависали з берегiв аж над саме водяне дзеркало
Голубчику як страшно
Пробує підняти меч і не може
Хіба мудрість це не багатство
У ньому нема ні гніву ні сміху ні захоплення ні обурення
Звідки ж у тебе ця гордість
Великими руками розкинув горнучи до себе зелений обліг і розпучливо похитуючи головою
Наполовину берендей воєвода Роман тріпнув смоляним чубом відповів швидко без вагання
Славик трохи аж ніби соромиться свого раннього весілля і трохи ніби іронічно до нього ставиться намагається відбутися жартами коли вимагають гіркої щоб при всіх вони з Мар'яною цілувались але від матері нічого не приховаєш вона помічає як крізь юнацьку оцю соромливість і насмішкуватість час від часу так і прозирне так і сяйне з блакитних отих очей глибока ніжність і смуток коли Славик гляне на свою наречену
А це вимагало часу і настрою
Авжеж
Андрія Галактіоновича п'яні шупмани теж потягли на очну ставку впізнавай твоя учениця
Той також жде великого Михайла Щепкіна що дав люб'язну згоду зіграти в кількох виставах
Го-о-о пiдскакуємо ми розмахуючи руками танцюючи i ревучи на все горло
Я терпляче слухав ці балачки і думав що я б погодився мабуть цілий рік їсти кислий вінегрет пересолену рибу несвіжі яєчка і недопечені пироги аби виплутатися з цієї поганої історії в яку я сам так по-дурному вскочив
Йому тоді було вже понад сімдесят років але він дужий кремезний і бадьорий
ХІІІ
Це Сивоок затямив ще з дпя своєї появи у Агапіта
I чомусь спершу дивлюсь угору
Справді він малював потому скрізь де зупинялась експедиція
Бо воно таки наше спiльне
І тут біля річки ми несподівано побачили Павлушу
Адже ми послали лепорт що у поход не пiдемо хоч нехай кiл на головi тешуть нам нiколи друге дiло зайшло так чого ще вони пащекують
Під час зруйнування Запорозької Січі в ній було аж четверо братів Рогозяних
Та все ж таки це не власна домівка де захотів уночі спиш удень сидиш а захотів цілу ніч можеш мишей ловити зате вдень відсипатись
Вона взяла відчахнуту вишневу гілочку і викинула В за вікно
I всюди майорiли зеленi солдатськi гiмнастерки
Хлопці-гірники з сусіднього Червонопрапорного рудника якось хвалилися мені що дівчат з моєї садової бригади вони впізнають якщо навіть електрика в клубі погасне
Довідувався що іноді батьки палять люльки разом з дітьми потакають їхнім недобрим розвагам або водять з собою в свята до корчми
Жест
Слідів по собі не залишила
Та кому ж
Підлітком був коли підхопило його гуляйпільським вітром
Бо більше нема чого робити
А я повинен інакше квит
Нехай мені який крейцар передасть чисту сорочку принесе
132 Тут заплітали джерегелі Дробушечки на головах Скакали по полу вегері В тісної баби по лавках А в комин сужених питали У хатніх вікон підслухали Ходили в північ по пусткам До свічки ложечки палили Щетину із свині шмалили Або жмурились по куткам
Рибалки швидко спорядили одну з трьох лодій і підняли на ній вітрило
І сам не знаю навіщо описую одежу цих старих людей може потаємно сподіваюся що ці постаті й Вам Майстре колись пригодяться як станете за мольберт
Воно зупинилося за стіною корівника тяжко і сердито дмухало обнюхуючи стіну
Розвидалося віконце побіліло а Федір вернувся з далекої вандрівки свого минулого життя
Таки протер дивується батько назбирує в мiжбрiв'я гнiв i точнiсiнько повторює те що завжди чую у таких випадках У тебе й залiзо не заiржавiє
Тільки зараз побачили конвоїра що стояв на березі і наказував етапникам які ще купалися вилізати з води
В о з н ы й Петру
Нестеренко підсунувся до Чернишова й повернувся до перерваної розмови Дак я все ж не понімаю як це Маркс може наскочити на Землю
Я попрошу дозволу завітати туди Єдлічка вийшов і швидко повернувся
Вони стали кошем на майдані й сказали що дожидатимуть доки повернеться отаман
І князь Володимир нібито сказав їй усе так знову похід знову брань розлука
Що то
Гм
Здається мені ця рука порожня тим часом всміхнулася султанша
Покажи який він лихий покажи що у нього зовсім чорне піднебіння що як виросте з нього буде добрий собака
С г а н а р е л ь Як же сповістити
Дівчина глянула у вікно рами стояли на місці
В лице пече а поза спиною мороз
Мати й дочка уляглися поруч на полу й тихо зашепотіли про щось між собою
Його присутність мучить мене
Є у пана три хльорки три пишнотілі дівулі які нічого не роблять вилежуються днями а ночами тішать пана
Про це я вже говорив у свій час і на зборах масонської ложі
І коли кінь наблизився до могили Олена як саме лихо зірвалася на ноги
Вони викотилися на повіки і замерзли
На дивані прийнято думку Рустема-паші Угорщина між Дунаєм і Тисою лишається турецькою землею великий муфтій Мехмед Абусууд негайно почав складати султанський фірман про долю угорського райя а Угорщина на схід від Тиси з Ерделем передається під владу Яноша Сигізмунда як султанового ленника з щорічною даниною в десять тисяч дукатів
Захисники вітчизни якої їх позбавили
Чи не Полкан а Трезор
А воно то все гріх
Євген не подивував що саме його закликав до себе професор
Бре побро
Земля все опадала і спини коней втікали від зору і не могли втікти
мало не впав Явтушок упізнавши Мальву
Перед очима пропливли картини давно забутої юності й виразно дуже виразно мов навсправжки він побачив затуманене обличчя русявої чорноокої жінки майже дівчини яку кохав колись і якої не дала йому доля
З низин летіли в село бусли і поблискували білими крилами
Марко сидів у своєму кутку за кипарисом скулившись зібгавшись калачиком з двору його зовсім не видно
Данило помовчав трошки всміхаючися з-під рясного темного вуса в невеличку бороду і загомонів
І всім було всім доставало на всіх мати сира земля родила всіх годувала
Такою стала тепер твоя Махновія і невідомо чи дихає ще десь у сповитку рання юнацька мрія твоя яку тобі судилося взяти грубими кривавими руками й понести по степах де колись рейдувало лицарство запорозьке
І раптом прийшла матері думка що ніякого кошмару нема і що все що діється зараз є звичайне й природне явище
Олександр Кіндратович кахикнув у кулак Прокіп Гордійович відвернувся
26 26 Тугай-Бей перекопський мурза володар за наказом кримського хана Іслам-Гірея ІІІ очолював шість тисяч татарських кіннотників які брали участь у Жовтоводській та Корсунській битвах на стороні українського війська
Не церемоньтесь
Чому
Від Червоної Армії спасибі лівою рукою потиснув командир тверду руку Тимофію
Его ж
Не бійся
Джон притиснув Олега до чавунної огорожі великою чіпкою рукою тримав за зжужману на грудях теніску
Пришиють напад на офіцера й ніхто тобі не допоможе
Так само вони утворять робучому класу те що знищить божків
І скільки глянеш оком жодного сліду
А от цього вже не знаю
Розтягнувшись у темряві ішли посиленим маршем через поля й села через балки та байраки збивали сотнями ніг дорожню порохняву і самі ж ковтали її цілу ніч
Лице у Дувида тоді аж зашаріється од радощів аж очі йому засяють
Ось дивіть
Потім коли після танку вони вдвох покинули кав'ярню і поночі блукали стежками поволі спускаючись до вілли то довго не могли розпочати розмови
Дмитро вже розпізнає Семена Побережного і Кирила Іванишина і старого коваля Йосипа Киринюка який втрачаючи зір мало не з сльозами попрощався з колгоспною кузнею
Посиділа б мовчки або поспівала б з ним тихенько потурбувалась би про нього як він любив коли вона прийде було і не питаючи нічого хазяйнує
НКВД майор Великін Н
Добривечір пане докторе
Ти дочко
Одно що вона пані великого коліна а друге що з діда з прадіда вона ляшка й католичка так уже тут як не підходь а не потоваришиш щиро
Й закинув ногу через вориння
Д о л о р е с Ви не зрозуміли
Чи не ваші милості котрі самі нібито в духовному чині странніх огуджуєте ганьбите обмовляєте ненавидите лихословите оббріхуєте
і Йон поліз у глибоку кишеню штанів за махоркою
1-й 2-й 3-й чоловіки
Здається сестра одна відчуває інстинктом що з ним щось у безладді
А декабристи
Товариство додавало їй снаги і сміливості
Ну словом тепер кінець
От побачите
Не куй а то ми скоро всі мов снопи лежатимем
Подеколи поглядав на рябуватого юнака в білій свитині що йшов з ним поруч і стискалося в грудях мужнє серце а в скронях калатало раз у раз На продаж на продаж
Коли постать батька спустилась в долину Карпо кинув грабки трусонув пухнатим вогником чуба і пробасив
Чому
Нащо тоді живе
Не будь циганською дитиною припиняє торг Юхрим
Вже прохолов
Він ішов собі похнюпивши голову тихо ногу за ногою посилаючи
Бачиш яке велике скло
Ой чи явір чи не явір
Він здав Самойлюка як доброго партизана більшовика
Чи то ж я узяла флігель
Боже
Яка ж хоч вона є яка вона є подумав Гано та в сей час від стаєнь привели гнідого спокійного коня й коло ґанку всадили на нього графа
Він тривожно блукав під ганком і все виглядав
От коли б вони прийшли й подивились на свого внука підстреленого знесиленого покинутого в комишах на обід вовкам та воронам
Ну то як же це допитувалась молодиця
Оце ваші навчання
Коли б ти знав Тимофію як не хочеться
Ти бачиш я п'яний
Гдишицький не відставав від нього
Яке буде твоє пробудження в лісі під смерекою
Кара божа
Вона запаленіла мов жарина й мовчала
По внутренней стороне руки шел ряд красных пятен такие же пятна виднелись и по всему телу
Вона ладна піти на видиму смерть коли цього треба
Перламутрово-смуглява міцна туга шия різко-темно вирізняється на тлі мережаної піни
Проте й Гордієнко не згодився допомагати Булавіну й тільки дозволив приєднатися до нього окремим козакам
Звернув увагу на літери що стояли вкінці л в
Я машину відпустив мовив завідуючий
Проз Кайдаша проїхав чоловік возом а далі пролетів пан на баских конях і трохи не зачепив його колесом
Але ж я не хотіла утомитися
Бог наш
Я сам дійшов до риторики та й подякував ченцям а проте маю парафію й живу теперечки як у бога за дверима сказав господар
Мартин
додав я
Дещицю одказав рибалка Двох лящуків та оцю дошку
Мій дорогий читачу
Я сиділа в їдальні і снідала
Нею написані чудові твори великих римлян усі медичні книги і філософські
Не бійся
Ну це й не таке велике диво що вона йому подобалася
І коли заговорив почув не свій а чужий приглушений голос
Усі зрозуміли що мав на увазі поляк
Вітаю товаришу начальник сказав Степашко
Тут міг дозволити собі хоч таку вільність не те що на судні там плюнути в море то ж було б непрощене блюзнірство
Ну тобi ж на годину ранiше призначають
Десь калатали дзвони ревли якісь несамовиті як недорізані голоси
Мати розважала себе доччиними оповіданнями й дуже любила за це свою доню
Пелоповий острів це півострів Пелопоннес
За тучами за хмарами
До другого класу я перейшов з похвальним листом і сам на підводі з базару приїхав до батьків на літні канікули
Магомет показав на купу каміння за дорогою
Тоді швець нахилився до Марійки така вона чиста й м'яка і прошепотів їй щоб перебалакала з Миколою
Ходить щось думає на сонного Петруню позирає стиха наспівує
Цвіте наш край в степу
Він їй наказує
Олексині колони були білі як сніг а лице знедоленого грека він намалював сірими тонами
Згуки іноді доганяли їх і щось кричали але партія так голосно балакала і човгала ногами що нічого не можна було розібрати
почув Духнович неподалік себе голос командира взводу а за мить десь аж біля мосту пролунав на високій дзвенячій ноті голос комбата Краснопольського
Тепереньки аби нічліг добрий знайти
Тільки Захар гордо й радісно випростувався а далі з простертими раменами наблизився до Мирослави
З-під товстої сукняної хустки на козаків глянули вицвілі очі
Плачучи гриз кулаки свої аби жаль переходив та я лиха не накоїв а ви
Ні не те
Але мій план життя інший
Ой заходьте дядьку Себастiяне
Чи не знайдуть чим виправдатись
А нам допоможіть перелізти через стіну
Зробимо наш окремий сіверський похід
Але в цей же час сказав князь Святослав греки наслали на Київ печенiгiв зараз у Константинополi воцарився новий iмператор Iоанн Цимiсхiй новий кесар Болгарiї Борис прийняв дань вiд нього i сукупно вони замислили розбити на Дунаї всю дружину нашу а вiдтак iти на Русь i Київ
Ой паляниці пахнуть
можемо не турбуватися про дальшу долю поета
Хрипить хапає ротом повітря
Які шляхи і в чиїх руках спитав коротко Пета
Цікаво кого треба брати в бояри промовив Шахай
Він хотів не тільки читати книжку але й відчувати її коло себе тому заздрив на всіх хто бібліотеку має і десь потай надіявся мати колись і свою велику під стелю складену з тисяч томів що серед них він житиме
Обіди влаштовували в холодочку під грушею де збиралася вся родина не підозрюючи чогось поганого цап приходив на них із ретельністю бездомного гультіпаки
Що ти подумаєш коли дівчина винесе тобі гарбуза
Будуть у Вовки і п'ятірки і четвірки і трійки але ніколи йому вже не виправити оцієї одиниці з обманом
Мальва ще за дня запинала кухонне вікно ковдрою світила кліпавку на конопляній олії а тоді вже догоджала Рузі як рідна мати
Але не хвилюйтесь
Вище
Третє нічліг у Стамбулі
А кажуть то у вас мабуть земля ліпша
Та й менше їх набагато стало адже Москва відколола добру половину Литви
Отеперечки заживу гомонів він сам до себе
От що друзі мої беріть квитки на пароплав та рушайте до Дніпропетровська
Ігор одразу виструнчився повеселішав
Як доживемо то й побачимо сказав староста
Турция ведь за морем и на нас оттуда своих лап не наложит а татарву сдержит не осмелятся они тогда нападать на подвластную султану державу а какая нам от нее может быть тягота
Вчули що я під вашим наглядом та й ну вислужуватися
Отож він понюхав пороху і врятував гетьманську кореспонденцію на Дон і подарунки старшині які везли в чотирьох зашитих мішках
Добре пишеш
тихенько запитала тiтка Христя
Незчувся коли й вечоріти стало
Тепер ви пани а пани вже перевелись на Іцькову сучку —підлещувався Берко до мужиків Так що ж панове чи згодитесь громадою оддати мені й свій шинк і будете пускати людей в мої шинки
А думати ніколи
А М а к с и м з переляку чи може від сорому кудись щез мов у ополонку впірнув
І допомагатиму тобі шаблею і пістолем
Ні кинув Валентин підходячи до дружини Метеорологічна станція запевняє що тижнів два буде стояти суха година
Ви чого
Я знаю цього пташка
Ясна річ мати мала на увазі не тільки службу хоч і мріяла бачити сина на більш високій посаді насаш перед непокоїло синове особисте життя допіру ще не полагоджене
Отже мовчи
Тому повзає що повзучому не так просто впасти вниз
Як учитель
Вони десь все по Києвах та Петербургах
Смерть Гая приголомшила його
А тепер ти вiдплатила менi тим самим
Ні не можна се так лишити
Тоді загорни мене в ведмедно щоб ніхто не вгадав що везеш
Може саме рознюхує в якому місці найперше здирати штукатурку в пошуках ще не відкритих шедеврів може наставляє вже своїх німецьких реставраторів
Але я відчуваю що живу тепер свої останні дні
Не стала Югина за ці дні після одруження ні веселішою ні ближчою до нього
Не підведеш
Чим же я можу їй допомогти
Будем отдыхать
Даринка приносила для Соколюків передачі одного разу вхитрилася передати навіть пилочку у хлібі яку вклав туди один великий спец по втечах із тюрми його порадив Петро Джура а живе той тип у Глинську вважає себе майстром на всі руки
Чого волосся виросте кричить гарячий
Але я передніше мушу князю сказати що в нас є свої постанови
Перезимуєте в нашому коші а тоді на всі боки
Я від тебе більше нічого не потребую
Так я й знав
Після обіду Лисий Мацько звично став за ляду чекаючи клієнтів які й у великодню неділю не поминали його корчми партачів із Шевської
І хоч міномети з-за дотліваючої скирти чахкали як і раніше але боєць навіть опускаючи міну в трубу одним вухом насторожено прислухався що робиться в піхоті
Про те що тут побачиш сказав Тарас хорунжому ніде ні звуку
Ну а там ти вже сама знаєш як і що
Коли потаємно зустрічалися Христинка жалілась мені Хіба ми бидло що пан і за людей нас не має
Жандарм
Війни намагаються уникнути навіть тоді коли вона вже на порозі дому коли ж вона десь далеко то схилити до неї великі маси люду й геть обтяжливе
Жару роздувайте полум'я змагайте 6 щоб далеко Мавриній душі вже від сьогодні світило
Лист прибув вчасно
Мало ви пригадуєте
Як же вони дивляться і на мене оці осудниці коли в мене така жінка
Що ж це за один
Ні мабуть завтрашній
Мабуть вже роблять аналіз
Такі молодиці за любов усе зроблять навіть на злочин підуть
Тивун приніс їм холодної браги з зимнику вони випили всю й так ні до чого й не домовились
Пустіть кажу пані мене повечеряти
І чому ти властиво смієшся моя кохана спитав вуйко в заостренім тоні дивна річ а тим часом тітка звузила уста так сильно що стали якоюсь ниткою
Дмитре тебе можна привітати
Очі їй зробилися живіщими обличчя почервоніло та посвіжішало
Десь на Україні в степу воно було доречне а тут ні не підходило
Не прийняли
Він страх заздрісний за свою кралю от трохи що побратимства задля неї не зірвали
Оце ж палії спалили мою хату почав так говорити начебто Одарка нічого не знала про пожежу
Автор Слова о законі і благодаті високохудожнього патріотичного ораторського твору написано між 1037-1050 рр. в якому прославлено Руську землю князя Володимира що запровадив християнство на Русі і об'єднав зміцнив державу
Драгуни бились на одчай і усі полягли головами
Хоча він згідно з мусульманськими законами і звичаями мав чотирьох жінок по суті його єдиною коханою дружиною довгі роки була Варвара русокоса голубоока полонянка що причарувала серце суворого мурзи
Винишпорила таки тебе
До побачення вона тисне руки усім трьом
Коли Зося відчинила йому і він забрів до хати спершу обнюхав Рубана потім утупив очі в пироги
К в і т к а бере її за руку
А що я міг таке зробити щоб народові було приємно
Кметі он які ярі та погрозливі були коли від'їздили зі стійбища
крикнув
Хоч скажіть мені Вербеню отак у штири ока що єсть правдою на нашій землі
Вибачте у нас по-простому
Звістка про перемогу запорожців над поляками прудкою ластівкою полетіла по Україні
Темний вітер сіверко
А він же
Вона вже боялась чоловіка боялась щоб він часом не дав їй штовхана в бік або попотиличника
Нi
Ми ж насилу тебе з покійною одходили насилу тебе на стежку навели
III
Ой скажу ой не видержу
Дай нам миру і спокою
О булаве будем потом толковать произнес Дорошенко польщенный этими возгласами а теперь передай пане после ясновельможному гетману ласкавому брату и добродию нашему что мы от всего сердца благодарим его за братское желание соединиться с нами и как душа с телом соединяемся с ним во единый неразрывный союз
Немов порра нам додому —береться пучкою за козирок свого хакового картуза і Нюра
Iди тебе дiд кличе-є
Яничари накинули султанові шнур на шию витягнули на вулицю й мертвого поволокли містом на пострах Османовим нащадкам
Тепер на з турецкой церкви свечичка засвяти єйо неси сюда та не погаси а то только тебе i на светi жить
А однак молодим хлопчиком ткав ти одного разу в вашім саді також свого роду павутинку впевняючи мене чи когось там іншого що потягнеш її аж до білих штахет нашого саду від вашого павйльйону і вона не розірветься
Але він пішов би до неї після перемоги тож вирішив іти й після поразки
Не піду я спати
Про всяк випадок
Хоч із товаришем Ступою не можна не погодитись
Нехай добре порадить їй тверезий розум а
Ач який лицар об'явився своєї мами
Назустріч із сутіні виринула людина а за нею ще кілька тіней
Руки вже холоділи
Вітряки розорили
Поволі рокіт спадає і ніби в повені широкій хвилею котяться заповітні веління
Ой дочко дочко й проч
Звичайно за здобич бої зводились угорщуки й тилявчани перемагали сильніші бо закон їх закон хмар і буревіїв
Бачиш
Коли хочете їхати
Випити воду звичайно ніхто не подужав та й не збирався а просто її злили всю в парашу для цього передавали тарілки з рук до рук конваєром права сторона до Краснояружського ліва до Андрія
Се ж люди так з своїми дітьми роблять а то отець небесний що милосердію його і міри нема
Я мистецьки її зашию засміявся ад'ютант
Зумів єси
сміявся Оксен помахуючи батіжком
Одначе тому що Дора остається на її бажання в нас до різдвяних свят вона не противиться дівчині ні в чім тим більше що я майже ніколи в їх присутності про Обринських не споминаю мовби для мене вони не існували
В українській літературі вплив Біблії легко простежити аж до XIX ст. включно
А ви вже значить молитесь підступив до дівчат Заградотрядник запухлий покусаний бджолами
Старосвітський
Порядкування села передай твоєму побратимові Маркові а ти заводи тут порядок як знаєш
Він устав із постелі й вийшов наново схилившися в низеньких дверях пивничної хатини надвір
Господи
У мадам Юргенс еще посетителей никого не было когда мы пришли и я был очень рад
Бо він ніякий вовк
Але вже незабаром одноманітність лягла на нас втомою і нам захотілося руху й голосу
Ревуть мотори аж гогочуть аж риплять хрящі бляшаної кабіни
Старим був завгосп і комірник Григір Тетеря
лунало кругом
Я бачу твою щиру любов до мене коли ти вважаєш за краще терпіти заздрощі і ненависть ніж припинити наші зустрічі і наші бесіди
Тихо ледве чути відчиняються двері і через ті двері до кімнати входить Хома Провора
Забитись би куди-небудь на дикий пустельний берег моря оселитись у лісі в печері поскидати з себе всі людські одяги всі ярма й пута лежати на теплій скелі слухати пульс моря й бути вільним простим самим собою
В дворі у неї чіісто хата заметена побілена знадвору
Меланка знаходить ножа розрізає мотузок яким зв'язали руки й Мина мало не плаче від болю та наруги
В усьому тілі її почувався страшенний неспокій
Закинув геть навчання гуляєш пишеш вірші
Мелодія обрядових пісень з Лолина так само як і таких же пісень українського народу взагалі дуже жалібна і красномовно свідчить нам про той справжній смуток дівчини і присутніх яким у первісні часи супроводжувався акт одруження коли він відбувався насильно викраденням дівчини з дому батьків або продажею в чужу сторону і в більш-менш тяжку для неї неволю
Оришка вихиливши пів третьої зовсім знемогла очі їй сплющуються голова так і хитається з боку на бік бере ложку і держалном у борщ умочає
Ні
Ай відати не треба догадувався ж однаково-справді малоймовірним видавалося щоб Святополк устиг наслати вбивців на Гліба аж під Смоленськ
Я знав зарані що білі й невеликі руки не мужиче лице повинні викликать у них всякі підозріння
Скажи молю
Візьми собі дочко моя безталаннице візьми та носи на здоровя
Коли йому прийдуться не до вподоби які-небудь думки або яка фраза а чи хоч одне яке слово автора то він або зовсім замаже всю фразу або лишить початки її а кінець затре або ж свій пришиє
Цить блиснув до Богуна очима Виговський
Його його
Ходім звідсіль мамочко
Беріг його
Ось і дивні обшири степів
Они здесь
Ще подякуєш красотко що вивезли тебе витурили з цієї розворохобленої Галілеї
Та Довбня ж
Яничари бились щоправда хоробро проте надто великої плати вимагають за кров
Що ти його любила а він тебе зрадив свиснув за тобою
По ньому не залишилося ніяких метрик ні одного записаного слова
Важко
Чом я вчора поки не знав Вчора не загинув
В коробках і по прилавку манячили червоні й зелені й сині стрічки
Не від гетьмана ця думка йде а від ксьондзів
Все кругом неї блищить та сяє все веселить очі
Ну чом же
сказала обнявши його дико за шию і надставляючи з несказанною щирістю молоді непорочні уста до поцілунку
Але на Яву дідова агітація не впливала
Вікна в теремі Сварга також були загратовані там був не очаг а піч великий стіл а на ньому корчага з вином хліб усяке зілля
Яка там ринва це вже справжнiсiнький водоспад
Господиня звеліла принести на столи світло і подавати вечерю
До шах-заде Селіма
Незвичайна її поява і дивний вигляд дуже здивували а потроху й змішали його
Не дуже й глибока вона сонце її просвічує аж до дна а саме дно мов у каменоломні золотиться уламками абияк накиданого каменю-черепашника
Что с тобой расскажи
Сподіваюсь знайти Вас там
Я шукав хідників до тієї фортеці шукав хідників до душ людей які мали до цієї фортеці доступ
Віче богів починало потроху розпалюватись розмовами й перемовами судили й осуджували
Не було не могло бути
Ти вносиш високу гармонію в склубоченість речей ти творець ти вищий за бога
Стривожився сам Скендер-челебія який за звичаєм супроводжував Ібрагіма забезпечуючи його похід
Це ж про що
В своїй розмові він показав себе розумною людиною й начитаною котра очевидячки спочувала з щирим серцем до бажаннів та поглядів доктора
Петро глядів хвильку за нею мовчки а відтак посвистав злегка перед себе
Не знаю
Жінки самотні здавна гуртувалися над Вавилоном як осінні лелеки літувати прилітають у парі до вирію ж нерідко вирушають овдовілі
Да
Хай обходяться тими загонами які в них є з притиском відрізав Кара-Мустафа
Життя йшло одноманітно
Пан полковник велів якнайшвидше вийти на той берег
Увесь у золоті як бачиш ходить Нема в нас більшого над нього пана
Не певні що буде само так одначе й побоюються зачіпати утигурів аби не накликати на себе гнів обрів
Цілий
Йди вже до хати та говори з тим дяком
Тьху ти хай йому дідько плюнув спересердя Качур
Усе добре
У Книша навпаки ніс був маленький як дулька
Приходь будь ласка до нас та побалакаємо та порадимось
У мене залишилось таке враження що й тоді я вже знав напевне ця надзвичайна людина відзначиться в житті надзвичайними якимись ділами хоч невідомо ще було не тільки мені а й самому Довженкові в якій само сфері
Орися засміялася і схопила його за оксамитове вушко
Бастують
На батареї
А коли є анти є й сподіванка розшукати нарешті Божейка чи бодай довідатися де її Божейко
І сама валіде попри своє високе становище перетворилася на звичайну цікаву жінку лежала посеред цих молодих пліткарок і хоч не встрявала в розмову але й не зупиняла ні Хафізу ні Гульфем ні Кінату в яких не затулялися роти торочили то про неприродну хтивість то про зрадливих жон то про багатих купців-невірних які не шкодують нічого за гарно вимиту доглянуту навчену всього гаремну жону
Варення сливовиця
Я рідко коли його й бачила
Та й хвала богу бо засмутилась би небіжка коли б прочитала моє життя як воно списане на спині
Скочила зі скелі в кар'єр де ти камінь рубав
Про ці та інші події у губернському місті знали далеко не всі
Він підійшов до Гарасименка і голосно запитав
Не сердься брат дай нам горілочки
Он скільки за воротами тримав потім допитувався не впустивши хто такі і чого треба
З сім'ями поприїжджали все економи та все бідненькі
Так пройшло кілька місяців кілька солодких надзвичайних місяців
І правди в князя не вивіряю бо бачу що ви мене любите
Лиш він і я знаємо Туркиню
Але кров лилася як водиця і падали падали вбиті та поранені з обох боків загромаджуючи вузький прохід де й без того було тісно
Ба навіть іще смішніше
І старий батько не міг натішиться своїми вченими зятями все обнімав та цілував їх
Р и н а замріяно
Чи загине разом зі своїми оборонцями
То чому ж він не порятує нас сердито запитала котрась із жінок
Тілько ж ненадовго підіймали українці під їх хорогвами похилу голову
Савка
Усі разом і вона трохи
Дмитро сплигнув з коня віддав поводи Добрині
Вибачте за це балагурство з моєю Борґез ще завчасно хвалитися але що має сказати людина про речі на які нема слів
І вигадати таке кликнути Христю та Мар'ю цінувати гру
Се Маруся говорю їй
Я сміявся щоб забути фронтову неосудність Лобода що все обійдеться миром а Микола із нас
Лаврінові боліло тіло здавалося його довго били палицями й туманіло в голові й почував байдужість до всього на світі
Час наглив вони не мали у себе в запасі жодних зайвих хвилин бо кожної миті міг їх викрити ворог оточити й винищити одначе не могли залишити цього місця їх в'язало почуття товариської солідарності оте саме що змусило німецького солдата застрілитися самому якщо він не в стані був прикоротити мук товаришів а тим більше не міг їм допомогти
Добулися ми за вісімнадцять днів
Воно як кат прошибало його наскрізь
Арсен притиснувшись до скелі не пропустив жодного слова хоча мало що зрозумів із тієї розмови
Виходив коли хотів до міста їздив на коні стріляв з лука та з рушниці
Уявляєш що буде тоді
Для
Дехто дійшовши до порога закурив і гіркуватий їдкий димок незабаром повис під стелею
Як затупотить Ригорович ногами як ухвате себе за чуб як почав коренити і батька і матір і увесь род того пресучого сина козака який ховається поки він лепорт унесе у хату до пана сотника
М е ц е н а т
Серед них люди бродять а часом хтось визирає на дорогу де лежать знесилені в канаві
Виходили баби перелякано дивились на загінчан але впізнавши млинківських хлопців сплескували руками
Де ваш сiкач
В пансіоні він людина нова і як новій людині директор мусив би допомогти а замість цього докір
Зафурчали ядра полетів сніг з багнищем заляпуючи жовнірів
Над ним мені здається я те бачу нависли думи хмарою важкою от-от з них стрілить ясна блискавиця і цілий світ осяє
Аби не перепудився чого
І справді Грицько зостався
То я й барвінок позриваю
Який
До цього нещастя не почував скількома нитками я зв'язаний з усіма
Колегія й далі посилає канцелярії накази як підвладній
Мусій кинувсь до воза
Ну моя зірочка й проясніла і я рада
Він міг розбити якесь серце й у Рогатині
Усей двір Замойського в Замості уся челядь набрата по українських селах в Холмщині була повернута на католицтво
Мелася зорила бистро очима по столах
І чує як далі передають козаки один одному
Вона не любить зайців на неї треба туром іти
А Чорнота оступався з своїм полком все далі та далі на широку низину неначе тікав од панів з переляку
До нього ж
Нет пора вздохнул грустно Мазепа и то уж вылежался и одпасся на вашей ласке пора и честь знать да час и поискать куда бы примкнуть себя
Ти маєш брате велику силу сміявся Панас Якович
Несподівано рівно-біле лице заливається ніжно-червоним вогнем
6
Мо' хочеш спробувати бомби
По тому посол Гваріента з Корбом були запрошені від царя в заміський дім князя Ромодановського помилуватися потішними вогнями
Хто
Нерадісний правда зараз час але все одно ми раді що ти з нами а далі що Бог дасть
Але ж якось треба назвати
То посиплеться сівкий як мачок осінній дощ то вщухне
Я вчора зловила отакого коропця доказала Галя руками в одній тримаючи булку а в другій кусень ковбаси Піймався на черв'яка
Татары
Василь Семенович ще спав і з ліжка почув щось за гомін за топіт
І од того у груди точилася якась млосна теплінь
Обоз що прийшов з Євпраксією не вмістився ні в замку Генріха фон Штаде ні ще в трьох інших замках куди його порозпихано
Мов бистрокрилі птахи летіли вони по спокійних водах річки Корабельної зі всіх боків оточуючи ворожу флотилію
Та ви ж бачите дорога яка
Кобзаря читала в вузі час у ночі крадучи
Ти бачу не по роках клепаний на язик
Уявивши як розлютується на цей раз не удавано а насправді гетьман коли дізнається про це він ледве стримав зловтішну усмішку
А там третій Півень заспіває
Йому дозволено було торкатись під час прогулянки з Вер її руки
Європейська освіченість
Пане гетьмане ти береш річ гарячо
Б-барахло а не чувак
У кожнім разі темно і хмуро в моїй хатинці як буває в дощеві літні дні
Нi Малушо вiдповiв вiн.
Дашковичів кабінет був обставлений шафами з книжками
Сей голос пролунав з темного покуття світлиці й усі троє рвучко зобернулися в той бік
Темної ночi руськi вої iз смолоскипами в руках ходили вiд хижi до хижi грюкали в дверi велiли всiм збиратись на площi бiля палацу кметя *Кметь управитель областi
Ого
Силою просто силоміць розтулив собі повіки
Деякий час мовчить спершися в глибокій тузі головою на руку
Не можу думок зібрати тут страшне щось скоїлось банітували* *Банітувати лаяти останніми словами мучити проклинали мене
Летить така петарда в повітрі тріскає над головою і окружившись вогнем наче золотими кучерями падає на землю крутиться і стріляє наче з рушниці
Про що ті спогади
І Чигирин мимоволі залюбувався отряхами від яких ніхто ні разу не почув кислого слова
Михайлові Михайловичу не сказали про це
Назар
Тривога поселилась у кожному домі
Нi хай з бугаєм Петькою вороги нашi б'ються
Може і кукурудзи наламаємо для свиней
Біласті плями як лишаї повзли по ньому ледве помітною тінню
А після цього питання інше де знайти краще місце
Ти мене розумієш
Лежи тут лежи тут
Боюся зневажити себе за мить до скону
Це темний чоловік
Тримайся ж того що тобі даровано
не кидала її думка поти вона одягалася
Ха
А де
Любов'ю серце зроджене було Як пісня чесне як бджола завзяте
Адже з усіх лише він міг завітати якогось вечора і попрохати Такий сум на душі заграй мені що–небудь на кларнеті
Я теж
Що з вами
Як закинув
Степан Бодяк зайшов у камеру з гарним настроєм
Він лише на вигляд теоретик а насправді задушевний хлопець
Та під опанчею
Сяктак двері відчинились
На Бжозовському палає одежа палає волосся на голові з його ллється потьоками кров по гарячому камені
Ну діти годі
Здалось мені що новий цар
Коли б тобі козацькі довгі вуса та оселедець то був би геть Тарас Шевченко
Мені доводилося бувати в гіршому
От і гаразд то завтра з ним і поїдеш
У вас же дитина
Самієвські майстри сьогодні змагалися в творчості
Свати мої любезнi
В i л ь к о м i р с ь к а бере за пiдборiддя i цiлує дiвчину
викрикнула шарпнувшись уперед Тамара
Прожени ж мене прожени
Тиха і вбога хата з вишневим садком
Але я вперто тримаюся драматургiї бо видать така моя судьба
Нелегке щастя наше
скрикнув Чіпка показуючи на локіть правої руки та й повернув з хати не доказавши
Голова сільради який теж тепер рейсував з ними попрохав Лукавця направити амфібію в найдальший кут села
Завіса
Ну добре
Мій тато ге він одно що неграмотний-таки чуть тільки читає а друге що овдовів
Как вдруг в палатку вошел джура и объявил Дорошенко что какой-то человек из Чигирина желает непременно видеть гетмана
2 2 На прю на боротьбу
Кончак люто вдарив кулаком по луці сідла
Ще смутніші стали в його очі
Тому мав збирати відомості й про це
Ця маленька баронеса може мріяла стати колись такою графинею як Матільда
На ньому сірячина бриль і здоровенні руді чоботи
Батько поле оре а син комедії виробляє
Дякую дуже дуже вам дякую
Спочатку Добриня розпитав що нового в селі як вони жили ці роки хто із односельчан та родичів помер хто одружився вийшов заміж а потім розповів про себе як потрапив у полон до половців хана Котяна як завезли вони його в Половецьку землю і як він там гибів від голоду холоду знущань та рабської роботи
Зiнько сидiв на лавцi пiд старою грушею i розмовляв з товаришами
На тлі гір то тут то там уже вкритих снігами город як на долоні стояв перед ними на стрімких скелях з високими кам'яними стінами навкруг теремів і церков з вежами на яких вітер роздував знамена
Вчора ввечері в кав'ярні на Подолі я несподівано зустрів Камищука
Вже коні ворожі іржуть на Дунаї і ворожі стріли піють недолю мені
Причому верещав таким одчайдушно-страшним голосом яким навiть рятуйте кричати соромно
Ніби на міру
Майже
Не закусуючи перехилили по другому
Ви
Добрині перехопило дух
Трудно було й здумати що десь наймичкою маятимусь
Як був я маленьким я не міг дивитись на рани на кров не міг дивитись як ріжуть птицю як вона зарізана тріпається на траві
А Барть стояв мокрий і посміхався своїм прискаленим оком
І на ніч пустили а тут ще й це
Культура не в моєму володінні
Легко-легко так зробилось щезла дикая тривога ясна певність розлилася у обновленій душі
Радість і веселість переповнювала серця кочівників
VI М е л а н к а вертається
Слухаєш-слухаєш ляжеш спати заснеш не дослухавши і глухої ночі прокинешся підведеш голову а він все так же невтомно Гу-гу-гу бу- бу-бу
Бо я не кохаю тебе і ніколи не покохаю
Проте вони не могли говорити над ними стояли княжі мужі то тут то там з'являлись воєводи кияни мовчали копали насипали далі землю
Ну говори за мной пе-ре-пе-ля-та
Була осінь початок листопада довгі ночі голі дерева і замазане небо
Мов пожар наскакує мов грім з ясного неба
Ну то що ж підемо і ми пане чеснику
Чому тату здивувався Ненко
Фронтовий вигляд
Ми ж зараз так усе це розумiємо як нiхто
Усі тут харчуються власним я
Я в тюрму хочу
Постіймо за нашу святу справу дотримаймо віри нашому гетьманові лишайся
Але вона трохи психiчна
ЯВА І
Зіленька насадила
Цілком серйозно голубе
Не за себе не за батька Молилась в неволі Ні бабусю а за його За милого долю
Ніколи вона так швидко рум'янцем не спахне як от Катря наша не скрикне так ніколи не кинеться не заплаче до впаду не затанцюється не розсердиться до сварки не втомлена гульбощами горем не перемучена ясна була собі як тихеє літо
Але вона відтрутила Ібрагіма брутально і безжально
Ми переходили всі з одної кімнати до другої
Поділ України дуже збентежив українську людність і найперше те обурення вибухло на Запорожжі
XXI
Все рівно не признає сама признаюся
Сину мій
Вони не знають що творять
Целый день поил дураков а сам ни капли в рот не брал кутну с досады
Ну певно що він не пішов би того й не покликали
Автора зблідлого якогось переляканого незугарного артисти вітягали на сцену і примусили вклонитись
Єремія звелів кинути три трупи на майдані їх незабаром опали собаки та вкрили ворони і обцокотали до кісток ще до вечора
Горе горе
XXV річниці Радянської влади на нашій славній Україні присвячую
Он хохотал как демон лютый И длилась страшная минута И мир пылал со всех сторон Рыдал немел он в исступленьи Душа терзалась страшным сном Душа мертвела а кругом Земля господнее творенье В зеленой ризе и цветах Весну встречая ликовала
спитав у Максима
На них наша надія
Що має робити
Пишіть зараз мамо до двох докторів до станової та до матушки
П е т р о. А то другий
II
Ну до одинадцятої години
Тепер добратися до берега
Ігор уважко глянув на нього і помітив як у Володимира від збудження тремтять щоки
Адже певне вже північ буде
Зараз принесу дровцят
Та нащо б ви тоді оце робили якби якби писали ту анонімку
Христоня поворухнув ціпком
Але тут чекала напасників добра стріча
Ніч
Жаль солов'я зітхнув Іраклій
Так отвечал я
Так так се певно що так
Я не дуже кривлюсь коли треба щось робити охоче допомагаю дiдусевi пасу нашу вреднючу коняку рубаю дрова залюбки гострю сапи люблю з мамою щось садити або розстеляти по веснянiй водi i зiллю полотно без охоти а все-таки потроху цюкаю сапкою на городi i не вважаю себе ледащом
Виводилися там гадюки джмелі палючі ґедзі й час під часу воскресали денікінці
Тьфу
У вас благочестиво в хаті пахне смирною та кипарисом обізвався отець Ісакій
Тут він підпав під нові питання
Я перечула через людей що ти князю повернувся до Лубен що ти не сьогодні-завтра виступиш звідсіль і виїдеш може і навіки
З-за обрію поволі виринав кривавий пруг сонця
А Великий Луг батько
Він дивився в себе внутрішнім зором і намагався пробігти геть-геть аж у самі початки свого життя геть-геть аж до першого проблиску свідомости що лишився в його пам'яті як сонячний спектр над повіками в крапельках сліз
Пише так Я скажу всьому світові що я думаю про їхніх богів ангелів про їхню справедливість і тугу за свободою в душах людей позбавлених майбутнього людей єдине багатство яких ненависть
Ми всі троє переймаємося і думаємо про них а зовсім не про те брати чи ні на штабу сінешні двері
І сниться Орисі що вона стоїть у березі Дністра але що вона не вона а калина вся напрочуд вбрана і квіточками і пишними червоними кетягами па тім боці проти неї росте явір та такий стрункий та гарний що так їй і хочеться прилинути до нього пригорнутися своїм листям і лагідним шепотінням своїм злитися з могучим шелестом явора
З кожним словом мій голос набирав сили пружності басовитості переполохано кудкудакуючи пурхала з-під порічок знову розділившись на дві половини як велів закон зозуляста курка кабан у ритм моїй урочистій мові ляскав лишаюватими вухами Нерон-Балалайка подзвонював ланцюгом спинався на задні лапи і так застигав побожно дослухаючись горобці на груші переможено примовкали а баба од зворушення німіла й хрестилася
От чужі люди наприклад оселились у домі Весь горішній та майже весь долішній поверх позаймали
І тебе з неділею
Тільки ж де ті люди
Нині ж молодому чорбаджієві випало особливе щастя вітати від яничарів нового султана і записувати його до свого полку
І тоді твоя гарячкуватість ледве не зірвала операції
Я ні за чим не шкодую не стільки подолякові скільки собі сказав він
У л я н а с горькими слезами
Пани вважали себе з боку українського поспільства цілком безпечними
IV
Три були порожні а коло четвертого він стояв сам затуляючи нам прохід
Я буду щасливий якщо Ви візьметеся за переклади які не потребуватимуть у Вас великої затрати творчих сил і хотів би поспраижньому допомогти Вам
Тимко висипав йому в долоню весь тютюн із кисета
За Ташанню собачий лемент гуркіт машин одинокі постріли короткі автоматні черги
Розшукавши жовтенький патрончик помади вона підфарбувала губи потім знайшла хусточку і стерла фарбу
Нащо було закриватись газетою
Он долго уже по ночам не мог заснуть Настуся тоже
Сам бачиш він чортяці брат Не треба спорить а казати Та так-таки так
Тепер бачили його з Даринкою Явтушок усе спльовував спересердя бубонів до Прісі А втім усі ви одним миром мазані
Сусідові важко було говорити і Грабовський більше не допитувався
Лисью шубу вынесу
Вряди-годи підносив голову й розглядався чи його хто не слідить
Інші трупи з фортеці виносять а вони винце дудлять
Декотрі гості попримощувались кругом стола на стільцях та усяких дзигликах з подушками
Принцеса Еліза мовчки бере з рук графа Адольфа бінокль
Візьміть з десяток вершників і мчіть у Бар до коронного гетьмана
Вчіться думати
Вони це добре знають
Охріменко нахилився низько до Андрієвого обличчя й поворушив губами
В той час коли машини гестапо і фельджандармерії плямили ієрогліфами усі дороги розшукуючи Костюка і Савченка Павло Михайлович Генадій Павлович і секретар райкому комсомолу Лесь Безхлібний сиділи в хаті Семена Побережного обмірковуючи з комісаром Савою Туром дальшу роботу партизанського загону За Батьківщину
А се каже був у Зайчиках був у Лебедівці у Хмелинцях був
Десь-інде навряд чи розживешся
Нам і сходитись не варт було а розвестись надісь і бог велів
Ось постукав і голосно спитав
І на свою натрапить
Продолжительное молчание Думай собі голубко та гадай що а воно зовсім не так буде
Пробуйте і ви
Але вони мали певно більше крові в лиці й не мали рудого волосся
Тенор аж вищав аж скиглив на високих нотах ще й переривавсь неначе грала попсована катеринка
Ще не вірите
Вона як зловісна потвора стояла на голомозому піщаному горбі обіч високої тюремної загороди
Жданків голос вивів її з остовпіння
Колодязь тин і два вікна сумні що тліють у вечірньому вогні
Вы останетесь у меня жить деньги у вас есть и еще будут зовите меня батьком а умру ваш зимовник и все ваше для вас станет будут дети сыновья посылайте служить на Сечь послужат узнают политику и характерство будут людьми
Вже недалеко й до гурту і не хотілося залишати такого чудного гарного хоч трохи й похмурого і тим лячного парубка
Хвора ще не прийшла до свідомості з приспаної морфієм пам'яті вона видобула лише оцю дитячу пісеньку
Василю а не краще буде щоб Якiв без зайвого клопоту забрав собi цi кулемети i на вогонь довiрливо запитала тiтка Марина
Ось кожна думка кожна мить Сталевим лезом горло ріже
А це ось
Що за чудасія здивувався старшина сірники гасилися один за одним навіть не розгорівшись
Невже ж може бути що iмператор Вiзантiї який щоденно приймав князiв i послiв з усього свiту не прийме i не говоритиме з нею руською княгинею
Це був меланхолійний мотив нездійсненого бажання блискучий струмок журливого докору жаги й неспокою
А змій у ньому білий-білий хилитається хвостом злегка водить наче плава наче йому душно і він ліниво обмахує себе віялом
Мене це так вразило
Боже мій скрикнула я
Був чудовий липневий вечір
А що ж це ваші сюди усякої наволочі понасилали питає Чіпки становий
Для дослідів загорілись очі в Дмитра
Правда правда
То нічого що не має статку не в ньому щастя
Спадкоємець є і тепер може зійти з престолу негідний панувати над нами
Леся втопила погляд у плетиво гілок за широким вікном і спроквола почала
Кінці намітки покриваючи фігуру жінки з спини спускалися мало не до землі
Хитрун Дорошенко і слововідступник
Скажу щоб придержав
Хай пан залишить на деякий час кімнату я повинна дістати його
Все було покійні розказують
Він здригуючись усім тілом видавав уривками якісь вовчі звуки
Пріська собі дивлячись на дочку задумалася
Темні наче засмажені на сонці сухорляві стрункі ноги
Збоку коло дверей стояв Батюк і посміхався
Ішов я переобтяжений здобиччю поволі зате як бачиш безпечно
Осів там на Запоріжжі й хутір заложив
Чого ж мовчиш
За те що вони викопали панську скриню яку їхній батечко запахторив під грушею хтозна–навіщо
А супротивний берег мовчав
Що спільного між моїми знаннями і тими багатствами Стамбула про які ви говорите
Отже потрібно зробити так щоб йому самому стало тісно в Немирові і на всім Поділлі
Хіба не чуєш скрізь стріляють
Пустили поговір що той Панас Якович службовець казначейства тільки пожартував залицяючись а тепер десь запропастився і скоро не повернеться
З Кухаренком було покінчено
Гадюко
Може воно так i треба може це теж революцiя
Уже шепотілися і команда пароплава і пасажири поглядаючи на даму в глибокій жалобі і до неї долітав цей шепіт і страшні слова їй здавалося коли вона піде в каюту трапиться щось неймовірне непоправне
Як тільки зобачиш якого птаха одразу сипни на хвіст солі і є
Лейбина корчма в якій подорожні сподівалися відпочити була розгромлена дощенту
Гей шумуй моє вино
Йдем до нього з острахом
Скажи що це неправда
Вони вийшли за місто йшли попід схилами горбів густо засаджених виноградом місто вже було далеко позаду минули розкиданий унизу панський фільварок на Знесінню і заховав їх густий ліс
Тут нема не німців казав керівник політичного відділу того уряду Неслер
Ти зазираєш туди куди всім іншим зась
Ми справді надто жили летючим днем
Пажертвуй что твоя милость на солдатское житье-бьггье
Жандарм б'є його кулаком у голову
Муж велика для мене втіха матінко гожа та діти чи не найбільша
І вона вже не чує й не розуміє ніяких арґументів
Марко пристав до ватаги самочинно й хоч не в звичаї козаків доправлятися хто куди їде одначе краще не мозолити осавулові очей
Перша робота була йому у хазяїна воду носити з криниці
Теплий вітер з Єгипту ледве торкався тоненьких гілок на деревах
Стояла сама і здавалося стоячи дрімала
Але чи існує простір трансцендентний
Ти й так од вітру хилишся
Але й це нездійсниме іржавий цвях недосяжна мрія тут
Мирон Данилович глядівши заціпенів на місці ніби грозовицею прошитий а вмить відвернувся бо почув як десь поблизу загуркотіло спроквола з глухими перестуками коліс
Дівчата від них далеко їм видно тільки рюкзаки та голови хлопців їхні засмаглі спітнілі шиї
Вони йшли мені назустріч обнявшись як дві подружки
Проте вивчення хімії протеїнів до зовсім недавнього часу пробувало в смузі мертвої тиші
Хай би вже сам доводив до кінця смертельні чвари між своїми синами
Підемо вгору до Золотих воріт
А в їдальні дві дошки чорна й червона
Маленький лісовий гість
І вже сидів як горобець на колі поки не зженуть
По Україні співали пісню
Стояла з безвольно опущеними руками й дивилась
Попід стінами стояв ослін з спинкою помальований червоною фарбою та кільки простіших помальованих зеленою фарбою панських стільців
Крім Сруля було тут ще двоє обірванців розбишак страшних мов чорти
Тихо и беззвучно кружились в сумрачной тьме холодные снежинки и обсыпали белым покровом застывших на своих местах всадников
Бо хіба ж багато для щастя треба
Бабуся розповідала мені про катакомби і здавалось що я стою в катакомбах
Але тоді нехай би й Рахіра йшла з ним і її батько
Тільки високі лопухи в саді шелевілися немов щось тихо між собою шепочучи
Погляди стрілись
Покликали мене полуднувати чарки горілки не дали а матушка винесла хліб одкраяла панську скибочку та й знов узяла в покої
Вона хоче мати від вас дитину
Не пішов того вечора на ігрища а наступного дня на лови
Щоб ми недоварились
А що княже з порога мовив полянин може на Анхіалу й завершиться наш похід у ромейські землі
20
Під стелею світилась мала нафтова лампка години тягнулись довго повільно вперто
Ти вмієш оцінити жіночу відданість і самопожертву
Який-то врожай дасть нам господь милосердний на те літо бідкався Дувид
Розмазавши краски на палітрі він швиденько понаводив жовтою та жовтогарячою фарбою парчеві смужки позамальовував витерті зелені та червоні ризи підсвіжив види а потім почав пораться коло митр але замість митр він намалював папські тіари
Тепер слухайте мене
Кан це ля рис том
Ребричка тепер думав як напровесні було це здається перед самим Великоднем Іван у чайній примушував його пити паленку продавати від старої міх картоплі знімати гачі
Хіба там на озері нема що їсти
I
Хвороба зложила його мов складаний ножик і вложила до кишені на відпочинок
Він очевидно мені ще не доповів усього
Загинули б без вас
Не полегшало взимку не полегшало й весною
Але ніхто його не вдарив
Постріл пробки
Закувала зозуля
Омелько
Так про що ж вам розходиться
Дерлись вузьким лазом тікали далі від гулу й тупоту і знов натикалися на мечі
Кохаю няню не тямлюсь навіть
На господарському дворі зразу ж підійшов до воза де під наглядом яничарів сидів у тіні Юрій Хмельницький
Я ж до замiжжя вчилася стенографiї i друкування
Всі гайдутини за винятком Златки Якуба і Яцька які ходили біля поранених і стерегли коней ринули в атаку
І ти не смієш мене не пускати
Тоді ж бо Галин голосочок свіженький дзвенить Галя розказує що бачила що чула що там добре й що лихеньке їй здалося
Матвій переживає їх по-свойому
Дивиться
Ми серденько не голодні
Сефер Газі ще не здавався
К в я т к о в с ь к а
А як ліг увечері спати довго увижалось мені виглядає між де-ревом небо темне-темне аж чорне а по йому дужою рукою роз-сіяв хтось срібні скалки так вони і влипли до темного оксамиту і горять-горять аж міняться
Добрий жид
Бо звідси вона на пасіку не втрапить
На лицi її передсмертна мука
Хто з них повернеться із мли Загоїть знов розтяті жили
А я кінець
Ано ось уже двадцять сім літ живуть куппо та слюбно шістьох синів понесла від нього ба й виростила
21 ІХ 19 52
Спитай у канцелярії
З-за хмар з'явився місяць
а в голові стукотіло Хоч би пройшли хоч би пройшли
Од слободи Капулівки до села Покровського шість верст
Але Русь не носитиме вiзантiйського ярма руськi люди не будуть рабами Вiзантiї
Нехрещений лоб хай би взяв тебе чорт
А до жупана пристає червоне намисто
Найбільш укріпленою серед таких міст була Умань
А одразу по третій прискакало кілька гінців із речницею від сотника ромеї згуртували маніпули в когорти й пішли на Турріс
Сьогодні ж сьогодні
Перший отямився Фарадейович
Тим часом Чіп та інші знову напосіли на ворогів і відтиснули їх ліворуч за церкву
Б о р и с. Вы обещали выслушать меня
У переднього та не схиб
і подалась геть
Опасаюсь тільки щоб потім коли все стане явним про мене не уволили чадо моє з дивізіону
Нема
Та мабуть вони всі порожні удаючи розпач промовив молодий письменник після шостого квитка під сміх уже чималого стовпища якого цікаві погляди він почував на собі з великим задоволенням
І знову дзвінко стріскував грім
Комахи це
А що як ми отут перекинемось на цій глибочіні крикнула Антося з свого човна до Леоніда Семеновича
Як страшно його били
Ні Докійко
У мужички руки чорні В пані рученька тендітна Що ж недарма люди кажуть Що в панів і кров блакитна
Якби-то се молодий та сам дума він —дременув би убік хортами б не нагнали
А доки в паці будеш грати
Хлопцеві стало так недобре що він похапцем склався і пішов
Голови стверджуючи вклоняються
Перебралася за хлопця і втекла
Взагалі вона говорить дурниці сьогодні
Даремно ви шелестів хворий
Павло Денисович говорить повагом розтягуючи слова
Два тижні вже ми не бачили Тетяни прийшла
Але Ярополк виявився безпорадним і кволим він не зумів зробити того чого від нього жадали імператори ромеїв він не зробив того на що надіялась і чого хотіла Юлія
Посадіть їх у ямуі Я сам говоритиму з ними
І війна здається нічого не змінила
Так
Коли це якось у суботу приходжу з лавки гульк у хвіртці конверт стримить
Бач моє золото які твої земляки каже Гвинтовка —Хвали бога милосердного що я тебе слобопив од їх
Знаєш хто я
Книш механічно кивнув йому як живому і на ганочок
Так турецьке військо зовсім недавно було найсильніше в світі
Наш стан під лісом
Четверо дітей
Андрій навіть не намагався маскувати своє презирство дедалі він його більше наголошував в своїх понурих і уїдливих відповідях
В давнину гостям ноги з дороги мили а гетьман свому гостеві змиє спину
Зрозумів
Увесь клас звернув на його зацікавлені очі
В цей час вривається пiсня Мой дед разбойник
Хто може ручитись що буде тут за годину дві три
Тургенєв і Чернишевський пообіцяли визволити вже залучають до цього діла Товариство для допомоги бідним письменникам та вченим
Я не спеціаліст але й простому смертному видно
Тільки застібка-фібула з щирого золота але й тут впадало в око не саме золото а форма фібули
Старосвітське місто добродію
До неї одної
Таке було його божевілля косарське й коли починали підводитися жита та інше збіжжя його замикали в коморі
Так розважає Настя
За годину ваші прилади та книжки будуть спалені
Немарно ж посол франкський Лiутпранд писав своєму королю про убогу урочистiсть Великого палацу
Де-де а в захищеному лісами Волині надійно почували себе брязкіт мечів за горами особливої тривоги не зроджував тут
Українських циганів пані професорова на те кладіть увагу
У невеличкому придолинковому сільці що відгородилось од світу петлями звивистої річки болотами та мочарами Рогиня допитався до громіздкої критої драниною хати комірника перевалочного пункту Махтея Боденьки
Може не так напівзабуте як змінене якось чудно перейнакшене
Плеще його по плечі А відки я тут узявся се я тобі зараз скажу
Лівою рукою поводи стягнув в правій шапку тримав низько кланявся
Співаєш ти дуже славно
голос прозвучав незадоволено
Він тільки що вернувся разом з кількома сусідськими товаришами
Це ж поруч
А тепер поклав туди камінь тяжкий
Розстебнувши гудзика і відстовбурчивши кишеню я обережно витяг пакуночок
Хоч би мала милосердя над Вами і про своє рішення заявити тільки мені а то ні мусіла сказати перед всіма
Грицько був дуже незадоволений таким несподіваним кінцем війни й під впливом цих думок його ще більше тягнуло в Київ скоріше побачити Настусю
Геть мені з зборів
Дурак що губив такий пустяк
А пропившись І мов крем'ях той оббившись
злякано стрибає яром луна і дзвінко б'є десь угорі біля дубів
Він біг від хліва й ніс у руках ланцюг
Я не дуже полюбляв роботу бiля терницi бительницi прядiння снування золiння але дуже любив як ткалося i вибiлювалося полотно
Хотів щоб хтось мене виглядав на воротях то й забарився весело каже дядько Лавріп па топкому засмаглому виду він має вислі перчини вусів що за півверсти чадять скаженющим тютюном як тільки його терпить жінка
Ні Рогніда вірить Володимиру він не любив і не любить цариці Анни
Чи це сон чи дійсність
Чекай у мене в голові туман
півголосом спитала Тетяна Ничипорівна скидаючи пальто
От сколупне Ступач Данила тоді й побачимо хто з лісу вигулькне на голову
Отже дії драми розвиваються в таких місцях перша в Копиревому Кінці біля Кожум'яцької брами що вела з замкової дороги на Подольє друга і четверта в замку у воєводиному палаці третя в Магістраті та Подольї п'ята на одній з подольських вуличок недалеко від великого Подольського майдану
Краплі
Марусю любило усе село
Перебийніс одрізав скибку сала і дав її безпритульному
А ні цівки ще є і знов гуп-гуп лядою машинально самими руками ногами підніжки перебирав а в голові не ткання
Він був скромний Опанас ніколи ніде не випинався і це дуже приваблювало щиру Марусю
Раптом десь на городі знявся якийсь непевний гомін що покотився садом неначе хвиля в бурю
І укладається знов змією під дверми знов плазом
Юркові своєму скажіть
Так не дивитеся чудной формh
А вона була геть у бурчаках корчовинні поросла будяччям і тернами
Стьопочка збагнув що патлань певне був колись немалим цабе і вже приязно посміхаючись йому висадив ночовки на стіл до якого була приліплена громова свічка та й знову пішов до дуплянок
У тебе і душа заболіла перепитала неживим голосом а сама вдивлялась в степи мов щось вичитувала в них
Зараз легше дістати гладких циркових або іподромних аніж лазаретних
Тоді злякалася що скаже султанові і як скаже
А тепер підемо бо вже недалеко полуднє
Забувши скажемо скільки за неї дали я вам продам
А Маруся не забува його як помічаєш
Ч е р е в к о. Мабуть не навчив їх вісімнадцятий рік коли довелося тікати з усіма машинами та гарматами
Любі мої
Так що бувайте здорові
Ну-ну
Та здiлай милость Ригоровичу годi менi сього докладати казав пан сотник та й сiда за стiл бо Пазька внесла обiдати i повну носатку дулiвки
Куди йому йти та й у чому його йти по такому лютому холоду
А сухая какая-нибудь умная книга кроме того что ничему не научит да пожалуй еще и поселит отвращение к книгам
А как нашего сотника выбрали в Лубны полковником на место покойного Ивана вот мы и сделали Чайковского своим сотником А тут подъехали гости старые приятели Чайковского из Сечи и заварили кашу
Такий самісіньке інстинкт колись як він випав був із вагону між рейки на ходу поїзда й лежав під страшним залізним гуркотом велів йому не шарпатись а затамувати жах і лежати спокійно хоч би й кров його застигла кригою а розум губився перед обличчям смерти
Серед самого монастиря стояла велика гарна Богоявленська церква
Лазіз засперечався з Абдуррахманом Ешеком
Чорні смереки добродушно простягали над ними свої мохнаті лаби наче благословляли скрізь панувала строга в собі замкнута тиша і тільки в долинах розбивалася шумом піниста сваволя потоків
Так ти тут скрикнув боярин вступаючи в намет Бідний хлопче даремно я старався о твоє увільнення
Але в станi на Бiлих берегах були iншi вороги i вривались вони туди не через вали
Татари в котрих стремена підтягнуті високо мають чіпку що її називають вовчою верхову поставу а ці сидять у сідлах прямо
Однострунна ваша балалайка
Бліда
Ну хоч би той зовсім не дипломатичний ляпас що він його відпустив па дипломатичному банкеті якомусь типові хай навіть і заслужено
Хай кожний буде козаком хто схоче
Будеш мати тридцятеро сандуликів будеш жити сто років та ще не помреш
Може в твоїх а може й ні
Збожеволів
Дорошенко поскакал во взятую Богуном крепостцу чтобы осмотреть позиции и сделать распоряжение к последнему штурму
Хтось зайшов у двір і попростував прямо до ганку
Т і с а м і й Х и м к а
Ну что же
Зінька звела голову і брови низько над очима сказала крізь зуби
Далой Петлюру
Але вербувальникам довелося довго чекати охочих одержувати зрадницьку пайку так і пе виявилось
Не маєте ви за чим банувати
Збіг обставин замість катастрофи свинство
Сонце піднялося рано здається раніше звичайного щоб наситити своїм промінням своїм теплом усіх кому ніколи впиватися ним у будень
Різниця у віці тут наче й не існує
Через те й не стелиться йому дорога додому
Ось і вгадай каже правдиво чи лестить
То з Правобережжя
Скажіть мені будь ласка ще таку річ через що ви пропонуєте мені цю службу шпіона у вас на фабриці
Підете куди я звелю
Мушкетом бере аж серце в'яне
Кет в аптекарській крамниці
А Володько й не думав перечити
Стукач десь стукав та далеко
1000
Хто ним скористається
З властивою йому одвертістю і сміливістю Садовський сказав
Вистачить з вас моєї
Незабаром по тому він зробився чернігівським затворником
Добрий двір великий
Насамперед вони обрали мiсце для намету iмператора середину стану i там поставили його знамено
На ньому сиділо семеро троє поляків-новачків два козаки з Січі грек і московит
ЛЕСЯ
Дід же скаже та й піде собі а ти як станеш то й стоїш мов укопаний та й дивишся і про все на світі забудеш ніби справді заворожений
Вибачай менi що я так нечемно говорив з тобою
Кого ж я кличу господи
Перед самими жнивами сталася подія що лишила Володькові глибокий слід
То чому ти на скелі сидиш
Зійдуться у шинок людці розважитись з людьми посидіти побалакати візьмуть півкварти кварту щоб було чим горло промочувати і діда не минуть
Не хочу
Арсен і Роман пішли за ним
Ну дак що
Живий-то живий але матiнко який у нього вигляд
Чомусь думалося що своє серце Славута цілковито і назавжди віддав йому одному а виходить він любить багатьох і його люблять усі хто знає його
Селім був спокійний знав його прокричать султаном щойно лікарі переконаються в тому що Сулейман не живе
Він став придивлятися нарисові ситуації і поводив по ньому пальцем
Розумієте у всьому і скрізь
Та ось мотузки ослабли а далі зовсім упали додолу
Губи міцно стулені
Адже служивий випив і не здригнувся
Я подивилась на нього
Що мені киї
Отам якраз насупроти вхід до даїре кальфи Маріам
А воно либонь ведмедяра або вепр а мо' й ще що
Будь спокійний це не міна
Скажіть Льово
Може то така наша натура мовив далі Вагман що ми навіть там де ходить о вибір прибраної матері питаємо не голосу серця але запитуємо поперед усього Wus tojgt mir dus 1 Та тілько се кидає деяку тінь на щирість усеї асиміляційної роботи і що найфатальніше значно обнижує вартість тої асиміляції в очах тих з якими ви асимілюєтесь
Це либонь правда згодилась Феофано
Любуйся як Дидона стогне
Я бачив від свого столу лише її чіткий профіль і це чоло що спадисто вилискувало просто цяткованих сонячними скалками шибок наче круте засніжене узгір'я по якім мчиш на лижах що забули про послух і несуть тебе все стрімкіше й стрімкіше в імлисту солодко-тремтку прірву дна якій годі уздріти
Ех публiко моя дорога то було як перше кохання отi першi мої роки служби в театрi
Вони щиро віддавалися своєму короткоплинному щастю
С т е п а н Ні серце воно так є та в тім нічого злого то тільки звичай
Відвезу твоє до матері
Ріхтер ткнув довжелезним пальцем у рядочок гільз під яким було написано два латинських знаки tt
Помстився на винуватці смерті брата мого Мезаміра і тільки
А рано вони оба виходили а стара сперласи на ворота та не говорила але так здалеко дивиласи як з неба
Знаю
Поперек поскаржився
Вона в нього маленька-маленька сухенька і проворна
Чи не жалкує що поїхала з ним у чужу країну
Якийсь миршавий нікчемний
Коли ж пiсля цього в Києвi князь Святослав кликав його до себе в свiтлицю й розпитував про Малушу то Добриня помiчав що й вiн став не такий як ранiше у князя Святослава були тi ж яснi сiрi очi тi ж тугi уста пасмо волосся довгi вуси але на чолi в нього вирiзьблялись все глибше зморшки а на головi й у вусах ткалась срiбна волосiнь
Озерце вже замерзло лише посередині жменя незашерхлої води лишилася
Густі гарячі хвилі обдавши Марка почали шалено намотуватись на нього й розтягувати все тіло
1829
Послужимо кажем милостивий князю і батьку
Воно часом навіть так зворушливо-наївно так простодушно запевняє що триматиме обруч вірно й непохитно до законного реченця
Весь час відбувається девальвація прагнень ідей
Вже ніби приступило п'ятдесят людей бо кажуть вони мають правду
А мертві ж не сняться промовляє роздумуючи і опускає очі униз
Не так воно все просто хлопці в житті
Ясно
Краще кажи засіяла лани свої
Відправивши утреню та прочитавши проповідь Про розслаблення належну цьому дневі запросив до себе на братську учту кілька значних глухівських козаків і випили всі по чарці й виникла поміж отцем Єлисеєм та сотником Скафарієм свара свара нізащо
Підходжу до великого того дому от що знаєте позад собору аж там уже перед дверима народу-народу тиск
Кінчено
Чи збираєтесь у похід на турка чи відповідь чужоземним послам готуєте
Ех як гримнула війна
Стало затишніше
І присіла спонтанно на ослінчику поли халата відкрили гарні коліна у нейлонових панчохах які вона намагалася швидко закрити
Ніякий це не канцер
Від мене шкондра молдованська не заховається іконою шльопнутий
Істину шукали в словесних запевненнях і віроломних присягах
І коні й люди попріли від спеки
I враз коли я вже втратила надiю i майже була непритомна з'явився невiдомий рицар
Авторка бажала б і сама встати до тої боротьби але чує свою безсильність і бажає щоб хоч її слово було твердою крицею і ранило ворога
Мої думки були далеко-далеко десь там в поліській стороні куди стелеться асфальтова траса
Гарно Ольго Іванівно
Хоч і через два
От ніяк не второпаєш декого середняка живцем з'їв би а куркульню захищає
Гайда на Солонський Яр
Повиривати до останньої волосинки всі свої коси
Найбільше здружилась Тамара з місіс Заболотною щоправда пізніше довелось розлучитись опинились у різних місцях в різних країнах служба чоловіків вимагала цього бо як у людей кочової професії дороги їхні то схрещувались то знову розходились
Вона день і ніч доглядала слабої й не одходила од її постелі подавала лікарство поправляла постіль
Не ради пагуби людської в ім'я ц&amp рованого богами життя хочу взяти їх у тебе і врятувати неміччю побореного отрока
Іду в бойові порядки
Геть-но звідси хатун
Ой боже голосила Марія
Той самий Семашко
Гатить він цвяхи дерево а мені здається мене цвяхує
Маленький як прищик Балі-бег завжди кидався першим у найстрашнішу битву відаючи вельми добре що смерть літає угорі скошуючи все що підноситься над землею занадто високо а його ніколи не зачіпає завдяки його мізерному зросту
А може й кинеться з ножем
Що ж мені робити
Гарно
На неприбраних столах валялись срібні тарілки полумиски срібні жбани навіть шматки м'яса та скибки й окрайці паляниць валялись усякі ласощі стояли вина й горілка
Мені смутно думав він бо я хочу бачити Надійку
Хай бог простить
Мені хотілося тут же на місці убити того пса
Аж носами в землю повгрузали
З вашого дозволу мав намір піти на службу по відомству освіти
Аякже
Соня перевернула листка й пирснула
Залігши по насипу розвідники з нетерпінням ждали своїх саперів
Не поспішав лише Кайдан присів біля полишеного кисляківцями сайгака великим кривим ножем батував м'ясо
А нині все змішалося докупи і ніч і день спочинок праця
Синів
Звісно коли б не я то хтось інший сидів би оце в моєму сідлі
Встала і оповідала всім
У Капулівці Дмитро Іванович кинувся шукати старих дідів
Хлопці подивилися на Матроса
Спитати б кого старшого що їй робити з оцим малим так серед гусячого табуна не було жодного діда-гусака або баби
Але ж таких як ви обмаль
Ткаченко через мою голову сповістив губернаторову канцелярію
А цвинтар що праворуч зарився в стоси жовтого листя і по коліна загрузли могильні верби
Мені не станеться нічого голубко відповів рівним поважним тоном Мені не страшно
Біжіть може ще не пізно
24
А хіба всі тягли полонянок до кибитки чи до юрти
Не знає
Хіба що Забава
Десь недалеко грав на рожку пастух
Отакі Іде
Заходило на сварку
Раз i вдруге на руських воїв налiтала з бокiв кiннота але вої поставили й проти неї щити били коней скидали вершникiв
Пробач засяяв усмішкою Михайло
Та попередила Лише не подумайте що я особисто вами зацікавлена Мигельська поклала Марійці на плече руку Задля цієї дівчини
І спізнався
на чому там життя тримається
Цього дня Байбал довше ніж звичайно затримався в місті і повернувся не сам а разом з Гавриловими
А там якось буде
Потім Ларивон зібрав увесь клір Київський і всіх попів хресним ходом повів їх на Вишгород Ярослав теж ішов з ними відмовився від коня всю цю далеку й їку путь витерпів попри свою скалічену ногу і після моління над невинно убієнними заклав князь дубову кліть на ісці згорілої церкви святого Василія а тим щоб спорудити тут храм на честь Бориса й Гліба
Ні півглинки ні вуглинки
Де не візьметься варена пахуча чиста та смачна
Якого ж ти ще гріха боїшся коли вже грішний
На хутор
Боже мій боже яке тяжке нещастя
Ось зараз дійду до каплиці хвилин з п'ять почекаю клацну кілька разів каплицю щоб у хлопців ніяких сумнівів не виникло що я тут був і піду додому
Хіба я пахну бур'яном крикнув Ломачевський
Це я вам проказав ніяковіючи гість ви ж дочка
Хоч всі кажуть Вовка викапаний батько
Та й піхота штурмувала їх з великими труднощами
От тобі й революція і не видно її і видно її
СОНЦЕ
Хай мене грім поб'є і свята богородиця коли брешу
По цій копиці він і впізнав дончака
Ну й те що причина для такого вчинку з твого боку неважна
І знову переді мною легко-синя даль надзвичайного минулого
Ще допомiг би зв'язувати
Мене прислав до вас мунгальський сотник Жадігер
Нехай пан довірений передасть султанші про моє обурення домагався князь
Дивися шевче
Ні той неспокій походив не від сержанта
Вона уприємнює мені дні живе зі мною в тій самоті і зносить всі вибаги мої терпеливо
Мабуть примічав що жінка з дрібними дітьми ночує але не виказував нічого ще й соломи накидав по їхніх слідах нехай візьмуть буде тепліше
Військо невелике можна сказати мізерне але і його нічим було прогодувати
Мале лишилося
На службу ото і зібрався Гриць
От Зінченко партійний а жалів дітей
За стiнами Гори й валами княгиня була певна в цьому вони протримаються день два тиждень
Я ж не знав що ви артисти
Я б тоді умерла спокійно
Головне братове і сестриці аби тепло аби світло
Я з ворогами непомирливий i за своїх ворогiв не буду видавати своїх дочок грiзно промовив батько
Це Альпи
Еге- ге
3 якого часу ви стали такі боязкі
Правда зовсім без гріху в тім взгляді не були її дві середущі доньки найстарша перебувала в одної кревнячки а наймолодша була ще незріла до того трійла Олена й Ірина
Здивований Роман почекав якийсь час на продовження але продовження не було репліки погасли
Я їх не поведу
Й усе через свою підозріливість
Так проходили дні
Скажу тільки працював чесно
Стіну
Як та бідна мати сохне і побивається за ними
Був у Беримівцях повідомляє Степан в 1927 році шукав за листами та на жаль без жадних результатів корисних
Ти
Кого зіллям
Чого ви люди добрі такі замлілі захлялі миршаві аж тлінні ще гірші од наших циган спиталась Богаза
Та що такого
Пішов стежкою і якось минув німецьку заставу
Мазепа й Долгорукий вернули з Опішні 20 000 війська назад у Тавань та доки воно прибуло татари поробили навкруг нової фортеці шанці підійшли рівчаками до Тавані й підкопавши мури висадили їх вибухом у трьох місцях
Батько виводить з хліва за гриву один за одним коні впрягає їх у шлеї насаджує нашилники надягає віжки
Деякi письменники пишуть тепер на машинцi
Все було суцільним кипучим життям і все було сном кошмаром
Твої гласні правда усі їздили на збори більше думаючи про те а що там воно дома діється ніж про громадську справу
Він донесе його височеству цареві не пощадить нікого зневаги не дарує
Де таке видали п'янство Дике грубіянство Всегубительне козацпво Люте гайдамацтво
Оскільки ж Вельямінов і цар посилалися на статті Хмельницького Полуботок попросив Сенат розшукати давню угоду
Скрипнули двері у Явтушка вийшов подихати нічним повітрям великий вавилонянин а там звідки прибула Мальва Лель Лелькович тонкий знавець Вавилонського царства одпивши пива напевне витанцьовує з Панею Властовенко падеспань і лемки в захопленні від цієї нехай і не з'єднаної пари
Петро вже мав відходити як ще спитав архімандрита
При батьках розмова не клеїлась
На те обізвався козак що з Петром ходив
ГЛИКЕРІЯ ХВЕД
Так би й було якби одного дня ще тоді першокурсницею не спокусили в інститутському коридорі отим магічним запитанням ваші кіномефістофелі Хочете зніматись
Петро од радості не знав де він і стоїть мов сон йому сниться
За плечима в директора в коридорі видно було якихось чужих людей
Та отверзайте пане Уласович без преткновенiя
Чи бува не чули чи десь не бачили
До цього наша турбота наш труд
А покличте Мар'яну пічникову сказала стара всі зраділи і правда не буде в селі надійнішої
Таємниця трьох невiдомих
Благодарні боляри й болярині давали жертви на монастирі промовив отець Єремія тоненьким тенорцем дивлячись одним оком на Копронідоса а другим косим на отця Палладія
Може той що чекає на них а може й не той
Перед нею лежала галявина з темно-зеленою травою й білими вогниками ромашок
Довго і барвисте заходило сонце довго тягнулось смеркання
І ще б знайшла час на щось інше чи на сход чи ще куди
Народ все дивиться на свої верхи
Оцьому диву я ніколи не пойму віри
У тих казках
Настав початок кінця
Засвоєння цих істин поет іноді починає справді із абетки
Небагато нас зброї і коней у нас малувато та будь певен життя свого не пошкодуємо аби лиш помститися за свою біду і перекрити ворогові шлях на рідну землю
Стережуть невеличкий город і пасіку десятків зо два вуликів
Шавкун з Чижиком переглянулись і іскорки сміху заблищали у хитрих очах
Настя сиділа й мовчала
Ольжині черевички перестукотіли всі інші
З природи він дуже чепурний охайний завжди голить свої вуса й бороду робить усе це сам навпомацки
Лиш десь дуже здалеку долинув якийсь свист але то було десь там з іншого боку
Йому кожний день там чорний як ніч
Де той наступний до того ще можна тричі вмерти
Шукайте собі деінде —кажуть їй одступаючи од неї
А як себе на новій посаді головою почуваєш
Не було сумніву всі молодці вислані для збурення боярського дому погибли в нерівній боротьбі з тими наїзниками
Охрім пихнув цигаркою кинув її на землю і затоптав чоботом
Дiд схопився i тiкати
І ціле місто теж живе в розвитку бадьорому й молодому тільки допоки окреслиться його ядро
МАКЕКЕМБЕ-ЛА-МОТУ-МА-МЕ
Але щирого жалю не виявляв ніхто
Так усю хвалу божу й вистояла
Більше дивувався коли в'їхали до Прислави
Одкинув відлогу з голови й перший раз звів очі на другого
Святиня яку треба захищати ціною життя
Сядь
Нiчого
Назустріч підвівся головний євнух котрий мов вірний пес пантрував біля порога щастя
От біда
Азік свій борщ вилив у парашу
Просто ти не розумієш
Тим що переживаю її з вами
Вікторе
Загрожує поглинути й розтлити душі тисяч і тисяч людей
Невже це інший загін
Глядіть бо й тепер знайдуться такі що вкрадуть Марту
З такими думками Готліб поплентався до своєї вуглярської нори
Ми повинні йти за ним горнутися під ним у тісні лави борців і нас ніхто не переможе
Така можливість теж існує усміхнувся Ібрагім але ви захотіли землі
От він здивується
Я побіжу бо вже й так запізнююсь на радіо
Може в тюрмах підземних сохне з голоду й нема кому подати йому скибочку хліба
А за твої тим паче з викликом відповів Лазіз
Переглянув оцю вашу писанину показав на папери і
Добре діти сказав зворушений Захар Беркут так воно й треба
Ти мене кликав спитала вона
О
Хоч засторогу я несу гірку Не каменую Чесний Храм Науки
А я скоро сорок літ робітник моря
Вислухавши відповідь він засвітився якоюсь потаємною ідеєю
Арсен ступив наперед і побачивши на протилежному боці розкішного залу султана в оточенні візирів і пашів упав на коліна
Франко за рік багато змінився
Всім наділю за півдарма роздаватиму аби тільки більше було в нас садів аби набувала наша справа всенародного розмаху
Він благально подивився на командира
Без ножа Страдну душу краяло болящо
Зненацька по волохатій хмарності цьвохнуло болюче білим наче з сириці плетеним сяйвом
Та-а-к безумо-о-вно і пристав для переконливості простягнув до неї руки в одній була все ще незапалена цигарка в другій догорілий сірник
Завтра візьмемо
Тут наробив такого сорому товариству що й казати язик не ворочається
Дехто як вернувся з базару з города та як привіз звістку про маніфест то зараз деякі кинулись до попа питатись який там маніфест про волю вийшов
Схвильовано слухала Дарина ігумена й намісника не відриваючи очей від мужніх облич воїнів Христових
Схочеш побачити зійди поглянь
У-у кирпа поганська
Данюша прихилився ближче до зятя й сказав
Плуг спілка українських радянських селянськм письменників що існувала в 1922—1932 pp в 1931 р.
Мало не вдарилась грудьми об ворини що огороджували лісовий сад і зупинилась щоб хоч перевести подих
Он Едика й досі немає
Всі
Спасибі
Тепер звичайно відчиняться
Без ваганини практично натягнув пробачте штани на себе нагана в руку і навіть без сорочки рвонув по слідах за злодїйнею
Ну звичайно він лисячу нору захопив
Ти що
Пристосуванство до всього навіть до найгіршого
Возвратится милый друг
Марченко теж нічого не говорив він тільки зрідка позирав на товариша Хруща і в його погляді було стільки добродушної іронії ніби він дивився не на дорослого Колю а на Колю страшенно маленького що скажім з цілком серйозною міною грає якусь ролю яка йому зовсім не під силу й яка його робить надзвичайно комічним
Кого ж та кого
весело ви до нього
Стоїмо i пишемо автографи
Яке там діло
Не тебе ж питали а Павлушу Чого вискочив як Пилип з конопель
він безнадійно махнув рукою і зник
А що пише Семен
Вони стріляють
За тими горами сестра
Только окна хаток осветились в этой тьме яркими красными огоньками то хозяйки готовили вечерю
Оце тільки що був у нього
Останні клаптики диму розтали над зубцями Сонячної машини Чиста зеленава синявість неба широко розгорнулась розсунулась
Од заходу до сходу два ряди
Їдь до греблі
Хто там
Нема кому дбати про місто
До проклять Гасан був звичний але думалося йому нині не про це
Досі Роксолана належала переважно легенді міфології в романі зроблено спробу повернути її психології
В Полтаві ви один лікар
Уляна відчувала на собі погляди ворогів їй було страшно як буває страшно в першому бою молодому недосвідченому воїну коли з флангу починають поливати його безперестанним нищівним вогнем
Пан хвалиться виграшем панич нежданим гостюванням а вона і собі слово уставе і засміється і заіскрить очима
Поки що ні ми їх ні вони нас
Володько до нього з Кобзарем
Хто знає може з тим іще чиясь доля зв'язана
Земля тамтешня не може прогодувати нас шукаємо іншу
Не правда може скажете спитав Тарас похмуро бо що тут може він заперечити
І прошу не дивуватися що це станеться кажучи образно лише післязавтра
021845 цільнометалевий гараж
Вітер виростав в ураган з блискавичною швидкістю
Ні не годиться нам таке читати
кричить ще якийсь запізнений шведський відділ котрий що лиш тепер до Могилева входить
Він поглянув на неї збоку
вартові що мовчки стояли кожен біля своїх дверей залізні шафи із величезними замками тиша настороженість загадковість
Уклінно дякую
Одночасно перед корпусом почали все більше і більше прибувати й гуртуватися учасники походу
Ішла чітка рясна перестрілка
Мстився не тiльки Никифор за тiнню iмператора стояли його родичi прихильники Феофано
Але ж не я їх роздобув
Волю окропіте
Тоді спохмурнів і насупився
Унизу її спідниці шмаття а все-таки вона лермонтівська пані з гусарів
Опришко знову повернувся до мене
Аби дiвчат принiс.
А що йому подіється
І генерал незабаром пішов до Меласі з одвідинамн а вона другого-таки дня оддала йому візит
Соня з лійкою
Якщо і згодимося в похід то лише по весні
От тільки б попришивати міцніше
Куди
З одного боку де прапорців нема розставляються на номерах охотники а навпроти здалека заходять загонщики запускаються коли єсть собаки
Я ж тобі писав
Ні Трудо і це не сутнє
Не споминай мені про дім не кажи нічого за батька
Що будемо робити
А в мене оце свербить язик щоб жартувати й сміяться жартував Кованько
Володимир став так щоб захистити Галю й оборонитися але жінка раптом відсторонила його і всміхаючись пішла до пса
Чого це я зайшов на цю греблю
Доки він бісова п'яниця буде рутити
Параска тим часом зникала і так повторювалося багато разів сьогоднішнього досвідку теж повторилося лише нині вона підійшла до постелі близько присіла на побішницю і як колись замолоду гладила моє лице чуприну долоня її не була студена навпаки била від неї тепла ніжність
Полив'яний теж колишній Холодів однокурсник
Дивився в діл а його вів і проганяв той нещадний перст
Померла Олеся Виговська в маї 1664 року
Спадок їй од родителів як знаєте вона усе оджалувала на монастир
Г а н н а Хоч би й прийшов то я ж хіба побачу
Збудження Корвина передалося Вер
По крайней мhph та нчить или играть на лютню
спитав злісно Кучма Що ж оце так йому й минеться
Кричали вранішні півні
За рік так вивчив Санкт-Петербург що чувся тепер у ньому ніби тут народивсь і виріс
Таки сказати те що хочу сказати чи встати і піти
А вам звернулась вона до мене слід переїхати до Монтреалу
Мандрика
А чи не випити нам хлопці
Його рожеві руки ніяк не могли впоратись із ключем Заметільниця зраділа що ці люди таки спинилися й почала щосили жбурляти в них скаженими вихорами грубник Самійло не витримав перший простяг руку й відгорнув з дороги воротаря
З дружиною
Твій тато небагато взяв за мною решту ми самі доробилися
Знаю що над Синюхою недалеко Бога але як та сторона називається їй-богу не знаю
Бо це для тебе єдиний шлях на Галицький стіл
З лежанки стрибнув кіт замурликав потерся дівчині об ногу їй мабуть стало лоскітно вона відштовхнула кота потерла ногу долонею
Загорілась тогді церква Дзвони задзвонили Китайки да блаватаси Всю світлицю вкрили
Як страшенно заболіло у спині мов огнем пече
Діти не помітили мене
І всі ми так і не лиш ми але й багато інших
Грайте ж тепер в кості на сірники сваріться співайте смійтесь опускайтесь на самий низ з пролетарської гори вниз і бийтеся з босяками робіть все що завгодно але тим вигравайте хоч рештки своєї притомности від божевілля
А проти лиха інакше
Хлопці здається випустили з рук мурзу трясця їх мамі
Перед тобою не рабиня-гяурка а дочка всіма шанованого в Трапезонті купця
Да к Дорошенко все тянут от его-то людей и злой умысел на смуту вырастает и вся шатость идет ссылается слышь с татарином да общается с ним наши города воевать
Вона любила випити бо привчилась у походах випивать в веселій компанії офіцерів
Чому він так довго чухається
Батькові своєму лисому розкажи приснув Грицько
То був Олександр Довженко письменник i режисер iм'я якого носила Київська кiностудiя
Добереглися що далі нікуди спахнув Тарас
Брашпиль
Який час такі й подарунки
Здогадався
Силився звестись дарма покликати аби прийшов хтось та став на поміч і крику не спромігся подати
Він зняв із стіни своє фото у військовій формі і пояснив що його забирають в армію
Спека стояла нестерпна
Іди голубочко в найми в найми іди на старість літ і дочку свою пишну панночку веди За собою хай лишень коло чужої роботи помаже-покаляе свої білі рученьки а то вибілилися
Він боїться султана московського князя татарського хана
Але думки не чіпаються голови я кидаю перо і знову дивлюсь яка година
Є і на це лікарство
Але не всі
Ні ти ні синок мій колосок чогось давно не снитесь тільки привиджуєтесь
Насамперед узяв собі до уваги обстановку злочинства
Та воно вашому братові не що
Гаразд
Самуїлова купецька валка щасливо подолала цей шлях і в середині травня стала табором над Оріллю
З ізмами просто не розминешся
Цю справу як той казав треба розжувати
Почав її вмовляти почав їй тс та се
Може для цього вам треба поблукати самій делікатно спитала Шура
Все довші й довші ставали тіні а потім злились докупи й покрили землю млою
Вона хутко сходить по східцях і наближається до мене
Як там Тетяна наша
Люди потрібні й тут
Катря весело озиралась на всі боки штовхала Василя й голосно глузувала з прикажчиків озираючись і блискаючи на них синіми очима й білими зубами
Твоє було це право
Палазя перенесла в материну кімнату десять образів а через тиждень сховала ще в дзвіниці десять
Співав і слухав серцем чуже палке кохання виповнювався його жагою вірністю і чимось ще не збагненим тим що дало їй вічність
1 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 khiba-revut28 html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 index html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 khiba-revut30 html 5 http www utoronto ca cius 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 index html 7 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 khiba-revut30 html 8 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D1%96%D0%B1%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96 index html 9 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 1 Electronic library of Ukrainian Literature 2 Вернутися Розділ 18 3 Зміст 4 Далі Розділ 20 5 CIUS Press
В щасливі і в тяжкі години куди б нам не стелився шлях не гасне вогнище родинне в людських запалене серцях
Хіба ж не зогрішив він думаючи облишити все покинути всю справу
Як ти пригнула мене к землі
Лисий з відстовбурченими вухами трохи зсутулившись він стояв над могилою як старий батько серед своєї родини
Це вам як снайперу пригодиться
Більше нічого
Щасливих снів
Адже ж я від щирого серця
Наступного уроку Павло не слухав
Та тут схопився Святослав заблагав Стрию далеко я ганявся за половцями і коні мої не витримають ще одного нічного переходу
Вони опираються йому та годі цілком опертися
Хто б їх всіх не знав які вони бувають хто б їх усіх не знав
А довелося
Сього вам і не треба чинити сказав із відтінком гордості і увічливості
Коцюбинський радий
Виявляється Остряниця це серйозно і надовго
Від цього старого нічого не приховається
Не дожила моя Настя
Це ліпша з ліпших нагода переглянути укладений з імператором-небіжчиком ряд
Країна прогресу повинна бути без шкідливих димів такий його Баглаїв девіз
Тільки хотів поглянути на дівчину краєм ока й зіскочити назад у провулочок
Але вони убрались так просто зумисне щоб не затерти Меласі щоб Мелася здавалась кращою
Треба вертатись на станцію і знов до міста можливо в дорозі коло якогось вокзалу побачить сина
Бути по-вашому махнув рукою каган і того було доста аби вірпі налетіли буряно й зашторгнули виї приречених арканами з свистом і гиками потягли їх у поле
Сключитєльний
Треба б нам побалакать дещо обміркувать і взяться за цю справу без жартів і з завзяттям
Ярослав покульгуючи важко пройшов од вікна сів на лавку навпроти Пантелія так що тепер і його обличчя попало в смугу хисткого світла
Вертається вона в хату а свекруха спить на печі аж хропе
Виявляється жито одна з найвитриваліших рослин на планеті жита боїться навіть осот в цих умовах воно якраз і очищає землю з жита тут усе починається 0сь де панує творчий дух людини мимовіль подумалося Марисі
Так так він прекрасний як місяць
Цю приємну операцію доручити товаришеві Тіле який нема сумніву виконає її блискуче й не без естетичного задоволення
Ти підеш мені зараз вищала вона тонким голосом
Господи хоча б за чимось путнім ішов сюди
Але про всi тi тяжкi та невiджалуванi страти череда сього року була бiльша нiж торiк.
Довгi килимки були розстеленi попiд стiльцями тяглись стежкою через свiтлицю до дверей
Сивоголові Богомолець Палладін Рильський стояли оточені сім ями
Вечірнє майське сонце заглянуло в вікна й залило усю кімнату ясним світом
вигукнув француз
Він сидів на низенькому ослінчику затиснувши між колін шевську лапу по одному вибирав з коробочки з-під зубного порошку дерев'яні гвіздки вганяв у підметку черевика
Казав мені Ти знаєш людей тобі й карти в руки
Нехай іде
А мій тато заробляв скрипкою на хліб
Один пан Спихальський встигав на два боки допомагав жінкам носити страву кухлі вишнівку та слив'янку і підкидати до загальної розмови свої несподівані смішні словечка
Уже записався
Ще тоді як отця Мельхіседека поклали в лісі на киреях він одразу ж заснув міцним життєдайним сном його сонного і на байдак перенесли
Візири ж мали бути ногами які глибоко вгрузають в бруд щоденності
І я незчувся як і сам став ніби мертвою цупкою машиною
Не звикле до праці польське панство не хотіло господарювати в своїх маєтках і віддавало їх в оренду жидам а ті орендарі прибравши до своїх рук землі річки озера корчми перевози греблі й навіть як свідчать народні думи церкви оббирали селян до останку й ставали власниками самих селян а це було чи не найбільшою образою для наших людей як те можна побачити з народної думи
Друга половина втоплена в банках
Гетьман відпочити мусить
Звичайно я не розгубився зараз же уложив одного з пiстолi другого злапав за списа i вже схопився за шаблю щоб вiдтяти його голову коли ж як накинуться на мене першi чотири гайдамаки
Списки лишилися в шкіряній скриньці під лавою
Вона густо почервоніла але твердо дивилася на Іону своїми великими боязкими очима
Скривив губи парубок в усмішку якусь і презирливу і болючу і ще раз чвиркнув крізь зуби
Був безлюдним нині вже не є таким
Туманами ся вкрило
Наталка зірвалася побігла
Сім
Щоб бідний пригноблений чех якого австрійське панство і за людину не має який не сміє поза своєю хатою говорити по-чеськи бо в нашому нещасному краї з волі цісаря запанувала німецька мова а нас усіх хочуть перетворити на австрійців щоб бідний чех який не сміє вголос об'явити що він не католик а таємний гусит щоб цей бідний чех та раптом став багатієм і мав гарний будинок з кав'ярнею в самісінькому Відні неподалік від цісарського палацу
сказала вона й струсила на колінах сукню
Однак Гіца для більшої ясності вийняв із кишені монету поклав її на долоню і тикаючи в неї чорним пальцем другої руки уперто й сердито провадив своє Пара
Нащо ти її так сполохав
Тільки тоді Мухновський сказав що Андрій житиме
Тетяна знову потакує мовчки головою а відтак заперечує
Ми бесідуємо про гру в театрі мовила йому спокійно Катя
Разом вони зiйшли на берег наблизились до намету де на столi стояли корчаги з вином
1 http www utoronto ca cius 2 http www utoronto ca elul 3 http www utoronto ca elul 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0 index html 5 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0 navizhena02 html 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0 navizhena02 html 7 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0 index html 8 http www utoronto ca elul 1 Electronic library of Ukrainian Literature 2 Вернутися Розділ 7 3 Зміст 4 Далі Розділ 9
Я ж тебе обнесу на ввесь повіт
Ще одна щаслива подумалось ну і що ж хай буде їх більше тільки б змога була допомогти їм у цьому
Найшов дурня
Це вже не так смішно
III
До нього тепер їдуть чоловіки з цілої Європи
Золотава Птаха
В-врятуй її й с-себе
А де ковачі і кузнь
Перший вельміж землі Руської вийшов і за півгодини повернувсь із калмаком
Причім хоч як не дивно у кращий бік
Тягався волочився лихо знає де по яких світах та й не питай
Чи це ти крикнула Навроцька
Як будеш розумний то матимеш і роботу
Ви собі думаєте що це дурак який ходить
В косовицю
Що Уляно чула
Піду вудлище вирубаю
Ой
Вигляд хворої або страшенно втомленої людини
І тоді вони вражали і наводили переполох і підносили температуру
Може якби не бій курантів дощ не збудив би
Що
Невже шрифт зрадів той обережно розглядаючи літеру С Сталін промовила думка перше найрідніше слово
Далі ти знаєш усе це Один велів мені помститись бо ти вбив мого батька й братів але я не зуміла цього зробити
З лиха мабуть вони
Антон Ключенко писано латиною
Ні братіку не скаже
Ну байки
Там звичайно раз-два і все готово
Всі що отам дивляться
То-то як соловейко щебече то увесь мир його слуха так гарно
На невдалі дії начальників які досі тупцяли на берегах Дунаю не знищивши благеньких заслонів що їх виставив угорський король
Хіба це не життя
Та хіба їй з Мироном жити
А Ювеналій Дмитрович уже розповідав про недавню катастрофу на криворізьких копальнях що належали французькій залізорудній компанії про десятки загиблих робітників та нелюдські умови праці під землею про нечуваний визиск
День у нудьзі ніч у думках
Та пропила свою дочку молоду
Тепер іди
Вiн замовк бо в нього дужого смiливого князя який не знав у життi що таке розпач а тим бiльше сльози щось пiдступило в цю хвилину до горла стиснуло й не дало говорити
А де є те місто
Була козир-дiвка чи на вулицi чи у танцях чи в дружках чи у колядцi усiм була голова на жарти на скоки усiм була приводниця
Магнатів зібралась сила
Це було почуття що його не можна жодними словами означити
Зумів би не турбуйтесь татуню відказує син
А над смутком струн уже сплеснувся зажурений голос дядька Себастiяна
Вы с нашей Пашенькой просто чудо сотворили
А куди руда кричить Грицько на овечку що одрізнилась од отари й прожогом почесала з шляху до зеленого обніжку
—А я ж на реєстровців покладався
Він не знайшов у тих сторінках сумного карлика з велетенським розумом дрібного звіра що тягне на щуплих раменах вічний тягар свідомості не знайшов чарівної дитини що так мило плаче й сміється серед барвистих цяцьок існування жорстокого войовника що вміє вбивати й умирати за свої мрії суворого поборника за далекі дні невтомного гінця в майбутнє
Радянські письменники сатирики та гумористи здебільша гуртуються біля сатиричних та гумористичних журналів Перця Крокодила та інших що видаються по братніх радянських республіках
Прийдем уночі
Побачивши Мотрю дає знак щоб не підходила ближче
Добром зустрiли їх новгородцi i вся словенська земля побували Гудим iз Добринею i в кривичiв полочан мерi слово київського князя долетiло й до Кемi Корели Чудi тьму людей привiв iз собою воєвода Гудим до Києва-города
Піймай же
Це ж Коцюбинський
Тьфу хай йому чорт
А н н а Чом ні
Я вам пропоную вийти за мене заміж
У лісі
Він страшенно упадав за мною
Це була звичайна міщанська світлиця велике ліжко праворуч під стіною ліворуч стіл а круг його прості дерев'яні помазані рудою фарбою стільці ближче до дверей праворуч піч ліворуч шафа
А чи знаєш ти що він майже жених був нашої Ірен що Ірен любить його тобто згодна з ним побратися
9
А може воно й справді так треба
Слухала те Катря та мовчала навернула лихо важким гнітом горя та душею мліла
На припічку духи душу
Старий запорожець прихилив ближче голову Найди і поклавши на неї руки ледве чутно мовив
Вони в пух закутуються в перини залазять вони на теплому сплять і теплим укриваються а мороз їм у тіло залазить душі випікає
Вам постелити запитує Паня
Ти давай смикнув плечем Бурмило
Як умру то поховайте
За це спокійні будьте промовив твердо Олексій
Цілком неправда
Зірвався з місця наосліп вискочив з хати побіг садком до левади і ковтаючи сльози нарвав зелено-білого цвіту
Коли Наум приходив до церкви молитись то вже справді молився а не ловив вітрів не розглядав і сюди і туди а стояв як треба неначе перед самим господом царем небесним і тільки слухав що читають і співають
Ти моя люба
Звенигора відійшов
Прийде на побрехеньки до сусідів селяни про врожай говорять про землю про худобу а він розглядає латки на своїх колінах
Потім нечутно зникають по оксамиту килимів у лабіринтах високих кімнат
Пiдiйшов до стiльця сiв i тут же пiдвiвся нiби злякався що вiн розвалиться пiд ним
Тiтка Марина боляче повела плечем злегенька ойкнула й презирливо поглянула на нього
Сидить дідусь у кабінеті і пише щось
Схопимо дізнаємося шепотом відповів Ждан
Як ми українські селянські діти говорили й писали закінчивши дві-три зими сільської школи або пройшовши солдатську царську муштру
Такий чоловік може великої шкоди наробити такому черв'якові як Колісник тим більше що вони земляки і кожен кожного знають
Лариса Петрівна оглянулася біля одної з хижок прямо надворі жінка готувала вечерю
До мене як горожанина Ставляй вимоги я людина
Обличчя дружини— невиразне камінне та й у дітей теж личка повитягувалися очі широко повідкривані я уявив сцену яка передувала фотографуванню і сумовито усміхнувся
Хоч і лежав я тут сам з собою а вже побував у білій печері ловив павука блукав по степу одне слово набігався набалакався вволю
То ви вже і в шведському полоні були
Євпраксія не переймалася цим навіть зраділа що не треба їй витрачати сили ще й на розмови з тим зненавидженим чоловіком але для оточення неувага імператорська стала мовби злою прикметою і розтривоженість запанувала у Вероні від першого дня перебування там імператриці
Одягнений у чорне
Сьогодні до нашої друкарні приходив Олекса Чорнота
І таким безнадійним та страшним голосом все те мати розказувала так гірко кожне слово приливала палючими слізьми
Прикладайтесь до господньої ризи говорила черниця плаксивим голосом
Накривши лице капелюхом він хрипло буркотітиме з-під нього сонним голосом
Та ще й ударниця четвертої домни трудову травму маєш
Кінчай
Я не забороняю і не кажу ні
Романів голос
На дорозі догоряли дві автомашини
Можливо
Одна Зося не змінилась ні кришки
Тут страждала мати муками пологів
Не было и не будет
Думав уже не про втіху а про те як знайти почесний для себе відступ і як поводитися з цим дивним дівчам надалі
Так все
174—230
Тоді як вовк поверне голову і Вшша
Бідак стогнав нестатки бо грошей же нема
Підвели голову а на березі біля куреня дід Кирило Іванович Дудка сидить
А він стояв на дорозі побіля воріт і ніяк не міг примиритися з думкою що більше ніколи не зустрінеться з цією дивною жінкою
і перед нею наче з-під землі виріс Проценко
То ти заради меду тільки й ідеш в'їдливо спитав Сашко Циган
Я
Непорочна згаснеш Об каміннє головою Розіб'єшся й заснеш
Як і діти між іншим надто найменша Миланка
Що я й наробила
Було щось таємниче незрозумiле в блискучих iскорках якi виривались з-пiд мiха i розтоплювали крицю срiбло мiдь
Коли ви гадаєте що сього не можна то пригадайте ви що іншого але такого щоби нам направду ручило
У келії було тихо звідкись здалека-здалека може з берега Дніпра долинали звуки сумної мелодійної пісні
Йому не легко було звестися але він устав
Адже я не тільки трагедійний хор у цій фльоро-фаунній комедії
Киндзя подумав що такий крикливий народ не зможе нас перемогти
Він упевнено йшов уперед і на одну тільки мить зупинився біля дверей до сходів на катихуменій
Повів зором у інший бік поглянув на інші землі слов'янських племен
Нічим не доведеш
А ти за лампадик
Він більше до цього не повернеться і натрапить на його думку хтось через десять а може й сто років
Маша
Од ставка запахло осокою
Лукаш Лука
А якщо ні
Неподражаемо
Чи приймете до колгоспу чи деінде шукати роботу
Саме тепер буде зо дві неділі як я з нею говорила зараз по великодні і якось тими днями як Михайлик у місто назад від'їхав
Свіже обличчя червоні як калина уста рожеві вуха блискучі очі все це припало йому до вподоби багато більше ніж передніше в Києві
Отже в Родні
Так наче перед ним стояв Гарпаг вельможа й найближчий родич мідійського царя Астіага бо ж саме Гарпаг щойно дав йому це дитя
буркає Карпо Гнилоквас
Карають швидко милувати не поспішають така звірина сутність усіх тиранів
Я не можу Анно з умерлим серцем жити
А чи гадаєш не твоя
Отже розуміється всю Раду її
Алі застава прошепотів Чорнобай показуючи пальцем на хижку
Я теж
Дивися ось намальована квіточка і написано кінець
То що ж ви скажете
Спав у стодолі і не показувався на очі
Володимир
І все дивляться на неї і на Василька а в очах стільки болю й любові що Олеся не може сидіти взялася знову витирати миски хоч вони й сухі а сльози як горох так і капають на руки на сорочку пропікають палять верце
Прийшов до хворого допоміг йому й вертається додому
Піди й набери повний ранець
П Г Тичина був наркомом з 1946 p міністром освіти УРСР
І тільки проїхавши кварталів зо двоє питаюся сам себе Що ж це було комедія бажання з честю вийти з тяжкого становища чи що инше
А тепер нужда та злидні
Нещирість завжди запобіглива
Перед ними був далекий шлях у Понті Евксінському в цей час лютували страшні бурі горами ходили хвилі віяли холодні північні вітри
Значна частина козаків під проводом Павлюка якого на прохання канцлера Замойського випустили з варшавської тюрми ганила ту старшину реєстрових козаків що видала Сулиму не хотіла їй коритися й відверто називала Ілляша та Барабаша зрадниками
Скільки муки фізичної
Посеред кімнати стояв Хаблак
Злились водно широкими струями пливе
Заходь хазяїне
Тікаймо
Омивання
Ні радше вже яка їх доля
Благословив
Хто знає що буде
Далі так само раптово одпустив нас і став серйозний
Як вона вийде ви тоді через ті двері ідіть до Корнія й виводьте на веранду
А той що робить вже джмілів слуха
Невже збавив таки зовсім спитав Комашко в Сані
Горобенко пішов до парткому хутко
Ходімо хлопці
Хочу зробити собі крила й полетіти
Вона привiтно обернулась до Iвана Остаповича i смiливiше з ним розмовляла
Ще й кепкує з дурної матері
Це була зовсім порожня невелика кімната з низькою склепінчастою стелею
Через години дві я б зміг з вами поїхати у ваше село
Вже відцвіли липи а дуби запліднились блакитно- зеленими жолудями
Переважила весела молодіж пішла марно лиха рада клопотливої старості
Скачи скачи волоцюго переміряєш голими п'ятами світ то знатимеш який він широкий
Селянці ще трудно то правда хазяйство біля горшків над прядкою з ранку до ночі діти обліпили як реп'яхи
Ничавось ничавось
Тим молодцям і під силу і доречно буде податися морем у свою землю
Є такі характерники
Треба добре берегтися
Дзвоніть не дивлячись на мене каже він тьмяним слабким голосом
Вони пасуться з ослами твоєї матері і коли ми підемо на пасовисько то побачимо тебе серед них
А вчора Валерій Максимович і його помітили і навіть обізвалися
Майте на увазі що Оля ледве тримається й як не сьогодня то завтра піде до Салдєева
Почалося причастя
На Самуїловому обличчі буряковими плямами спалахнула образа
Ночами коли він засинав і повертався лицем набік або скорчувався підсвідомо уникаючи лицем світла його будили наглядач відкривав кормушку й стукав по ній доти доки всі не прокидались і велів Андрієві лягти по-правилу цебто лицем догори й до дверей
Я вже перепитую Ольгу Петрівну де Леся де Леся
В одного не було нашивки
Гетьман прижмурив одне око і жарту чи казав Бо нехай би духовна персона summa cum deligentia не вправлялася в карто— і в костеметанії
обізвався Тарасій
А тепер виджу
Га
Кепсько менi було дуже кепсько
Аж у Бієвці
Востали борющія волны но побhду достала славна сія слава Посредh рече вас живет то что превышше всего есть
Але працював і осібне
Хе
Оленка
Час від часу люди апатично сідали й сиділи або лягали й лежали і тільки загроза бути роздавленими змушувала їх уставати й ворушити ногами й руками
1 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F kaidash1 html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F index html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F kaidash3 html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F index html 5 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F kaidash3 html 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F index html 7 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 1 Вернутися Розділ 4 2 Зміст 3 Далі Розділ 6
А наука ж навіщо
В капелюсі з розпущеними вухами
Бо справді доли критика говоримо тут усе про літературну критику а коли д
Не сам а з царськими комісарами
Ненавиджу це чуття а тоді коли кориться ненавиджу й його
А чого ж
Прегарна троянда пришпилена на білій маніжці в зеленому листі додавала їй молодості й свіжості
І як
Тихо ж було й сторожа нічого не доносила
Замале для бомби намагаюся заспокоїти себе я
По дорозі я запитав її чому Зіна була невдоволена на що я дістав несподівано відрухову відповідь Не питайте
Вона стояла в двох кроках від Комахи й вітала його рожевою ласкавою посмішкою
І ще
Такий
Чуєш
До самого обрію скільки сягає око на застиглих конях сиділи вершники
Далекі хати невеликого сільця як отара гусей спустились до ріки і здавалося от-от розмахнуться крильми і полетять в сліпучу голубінь обвіяну яблуневими пахощами
прошамкотів візник звертаючись до високого безбородого євнуха що поволі опустивши голову брів двором
І сказав голуб Дорога
Вночі Степан поділився своєю радістю з мусінькою але та поставилась до неї не зовсім прихильно
Мовчить озвавсь о. Яким
І буде квит
Веди мене поводир
Єдиний вихід назад
Може написати i про пана до його королiвської милостi
Один з них виведення силоміць з підземного царства страшного триголового пса Цербера що стеріг вхід до пекла нікого не випускаючи звідти
Кажуть останній з могікан
Давно з Городища приїхала
Що хіба яка царівна та була б мені рівна
Голова і груди забинтовані перев'язана прострелена рука лише в очах залишився колишній вогонь сильної звитяжної людини
ЯВА х
Залізом
I так спізнилась
Юрчишина почав виплутуватись я як в'юн із сітки
Ни одного порядочного человека во всей деревне не найдешь
Пані собі сердилась і Христя не знала на яку їй ступити щоб часом не повернути того гніву на себе
Настрашився не бачив ніякого виходу звертівся аби десь утекти
За нею по безсмертному шляху Ішли хохли русини малороси Щоб зватись українцями віднині
Не шкода й головою накласти
Просто кажучи року 1792-го вдруге відбулося все те що чинилося 15 років до того на Запорожжі козаків щоб не йшли у військо забивали в колодки замикали по льохах віднімали від них жінок та дітей а хто намагався тікати у тих одрізували оселедці
Скаже грубо гляне якось дуже вільно мов дивиться у вічі своїй рівні
Свої
Це наш виконавець веселий такий від роду
Марку що ви думаєте про мене
Доброго здоров'я глянув з-за плеча чоловік такими голубими і юними очима що коли б не сивина подумав би юнак стоїть перед тобою
В наметі настала могильна тиша
Ну коли вона така що свого жіночого діла не знає дак я за неї розбрешу не вгавав Васюта
То що б було сину
Що говорять зорі про мене
Тут зайнято
Треба от і терпить
Світоаар погодився та не вгомонив тим вітця свого
Або тікай або здихай або роби щодня на панську казну
Гей де ви там запропастилися
Андрійку гов гукає дід
На Могилів відповів
Ми почали пробиватися до води
I я живу
А з Єрихону йшла дикими ярами поміж нагі гори до Мутесаріфліку102 102
Пером йому земля за це
А з другого боку було ясно що ніякий спеціальний розрахунок за тим даванням махорки не стоїть ніякий єхидний намір крім великого ризику
Хоч нас не пускають в університети так нам не дуже й треба того
Зрештою тепер уже не знаю
Отже статті про Ветлину Лесю Українку та Щоголева оце здається і весь український матеріал
Спробую
Він і справді їв галушки з жадобою бо в Києві скучив за цією сільською потравою
Але про вас далеко йде слава
Шкода що не було тебе
Як добре що саме зараз у Неаполі з'явилась Марія Олександрівна і вони так щиро потоваришували
Пойдемте лучше в хату тут уже темно а в хате я вам и книгу вручу и свою покажу
Здобич у всіх була велика і молоді князі раділи мов діти
Не давай мені лягати
Гайдуки вийшли а яничар залишився стояти посеред кімнати
Здається i я тут не зайвий
Досвідчений воїн він розумів що зібране поспіхом з усіх усюд військо може не витримати першої сутички і повернути назад
розсміявся криво миттю закинув гладку поведінку будьте одяг не на нього шитий скочив із коня ухопив руку дівчини обмотану червоним повіддям а тоді шугнув як вихор на її карого бахмата
І малий Володько задирає високо-високо голову так що йому злітає назад кашкет і намагається пізнати звідки саме бамкає той дзвін
Густав сів і заграв якогось простенького вальса
Це була пісня материна
Треба ж туди добратись але не дійдемо ми до лісникової хати солдатику
Я не голодний
Ступач обурено хмикнув хто ж стоїть за цими словами людина чи хитромудра тінь її
Тепа легко зійшла на приступки екіпажа і стала на весь зріст поправляючи пальто
А я
Що се каже Сомко Невже я од нудьги починаю з марою розмовляти
Гайда братця разом погуляємо
Народжений у Мейссені званому колись слов'янами Мишином Адам Бременський за кілька років до приїзду Євпраксії в Саксонію писав Земля слов'ян—обширна область Германії населена вінулами яких давнішо звали вандалами
З власної волі берете ви на себе одвіт за рід свій перед верховним богом люду нашого ясноликим Хорсом
Та й досі балакають
Так усе йде в світі одні мруть інші дорогу труть одно загибає нове виростає
Голоби
Аж тут у двері його постукано і до кімнати ввійшов товариш Роттер
Коли на моє щастя стався на їхніх позиціях якийсь переполох стрілянина
Знаю Мотренько знаю
Ну хай буде школа навіть академія
Но
Двір виповнився галасом дівочим сміхом криком на подурілих собак
Вона не відповіла
А що буде далі питає Сагайдачний
Не дивлячись він витяг одного з них і розгорнув
Даже сам Удай говорит предание был прежде шире глубже и многоводнее на месте плавней и болот на которых теперь уездные канцеляристы изволят стрелять куликов и водяных курочек тогда шумели и бежали быстрые волны Удай говорят так быд тогда широк летом как теперь вескою во время половодья а во время половодья красив старик Удай
Oto ładnie
Так
Замело завихрило надворі
Не бійтесь
В горах де ближче сонця перший раз приглянувся небу тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені і піднеслася голова й слова прийшли до уст зелені
Діло було темне а тільки те було певне що при княжім дворі всі почали якось сторонити від Тугара і сам князь не довіряв йому так як довіряв давніше
Не вражайте мого серця
Ваня дозволь тобі представити мого старого друга
Попускай
Скажене рикав і кров заливала йому очі
Вона наблизилася до стола і глянула на свої діти та ще більший біль пірвав єї за серце
Тоді застелили солому рядном і поклали Максима все питаючи чого йому треба що він хотів би
Оде в мене сім дочок я не лічу синів треба їм справити сім суконь та сім сорочок та сім пар черевиків
Медвідь
Їх було страчено коли я була ще зовсім маленька
Сироватка вирішив пошукати дороги іншим способом
Завтра уся Терехівка знатиме у Гужви завідувача бібліотеки рак горла
Запрягай Жолудя й Горілку в гарбу та щоб повнісінька гарба сіна була
Ты поедешь к Дорошенко так и передай ему слова мои
Але на лекціях я виконую тільки обов'язок
Ти
Молитися в церкві Володько не може
Може б годилося сісти
ДОРОГА
Жорстокий твій бог мурзо похитав головою Палій
І тяжко йому трактувати з відвічним ворогом
За цей місяць ти так осунувся з лиця
Краще б витирав там хусткою гарненько усміхається Марія Пилипівна
А один преться з сокирою щоб притьмом колеса рубати
Зубами тримались за кожен рубіж не бажаючії знати що вже скоїлось найстрашніше що орбіта вогню і сталі зімкнулась в безвихідь і ні ці степи ні ліси що синіють на обріях і самі обрії більше нв належать нам
Коли вином чорнило розвести
Мимовільно згадав своє колишнє поневіряння в татарському полоні коли він теж отакий брудний обшарпаний татари в перший же день здерли з нього багате гетьманське вбрання нидів і трусився аж цілих чотири роки доки його не спромоглися викупити з неволі
Потім промайнула скупа згадка що автор читав його на одному з літературних вечорів у Києві
Коли ж він вирветься з рук Енгельгардта й стане митцем людиною що може теж робити іншим благо
Тільки не отак відразу
Стояло мов зачароване передгроззя
лиш махнув рукою
А ви ж
З цього йолопського становища мене вивела старша Анемподистова сестра Мері що вчилась у шостому класі дівочої гімназії
А все страшно
Зостанься тут мiй каменщик одважний Тобi я дам оселю землю сад В моїй дружинi будеш мужем княжим Менi самому будеш друг i брат Тобi як князь воздам за вiрну душу
Хочу на нашу ніч поглянути
А зараз уже пізно
Балабушиха чогось пригадала собі сухе темне лице Онисії Степанівни й іздригнулась
Дивиться
Легенький подих вітру ледь ворушив темне хвилясте волосся молодого ченця що вибилося з-під чорної оксамитної шапочки
Павлюк хитнув головою на знак згоди
Студенти поопускали очі
До неї підходять і дивляться на неї
Скажімо Катя Піунова
Не дурно мабуть іде між людьми поголоска про їх характерство
Десь-не-десь
Нареготавшись схаменуться
Господар дома спитав Звенигора
А вже близька навіть стоїть біля дверей ворожа музам зима
Я встаю і злегка підіймаю циліндра
Я не хочу втискатися в ваші сімейні відносини не маю права жадати щоб ви довірилися мені
А баба десь під тином сконала
Де він їх бачив
і знов обминаючи скелю побігло шосе вирубане в правічнім граніті невідомими каменярами
Тож хай сам і вирішує як бути далі
Так что же протчее
Проживши стільки часу в Богодарі він добре знав кожний рівчак кожний камінець і завжди ходив і по двору й до річки й у сад і в ліс без палиці без поводиря
Мотре прошипів уразила ти мою найболючішу рану
Шматки й скибки паляниці розсипались
Мовчанка
І жила Ларта-діва безжурним існуванням стихійної істоти що природу тваринну образ людський і іскру Божську в собі має
сказала сміливо дівчина і неначе срібло посипалось й задзвеніло об кришталь так задзвенів її чудовий голос
Снідання пропало обід давно зварила а гостя і чоловіка не було
Шахтар тільки посміхнувся над її жахом
Я знаю це попереду в тебе брань Київ слава
Боз-на-відки прийдуть і топчуться по городах
На нижній сходинці церковних сходів стояв голомозий і босий ідіот крутив круглою головою та вирячав очі на самій паперті над натовпом завис довгов'язий зизоокий чоловік і гукав щосили
Через це Донцева душа в п'ятах
Моторна дивчина хорошая а подойди-ка сюда обратился Сирко к Галине и взяв за руку несколько оторопевшую и испугавшуюся красавицу-степнячку привлек ее к себе и поцеловал в щеку
І тоді давня що трохи затяглася суперечка була перенесена на поле бою
А що як по вистачить
Хі-хі-хі-хі
А йому показує за школу слава
Але то там
Хитра штука
Снує одвічну пісню Черемош а її відгомін западає в дув наповнюючи почуттями яких не змити хвилями часу
Якби не жовте листя в садках то можна було б подумать що надворі не бабине а справдішнє літо
Лишиться тобі дурню друга половина
Хто жіноче ймення відгадає дуже миле у своїй природності що в пестливій формі означає представницю іншої народності
Мме-е-е радісно проспівала одв'язана коза і негайно побігла в шкоду
Двох уже встиг ухопити шуліка
Цілую руці милостивій панунці
А я думав що злодії
А найголовніше зовсім мертва тиша
Поки я запряжу знайди кобеняк та рукавиці тихо швидко промовив і метнувсь із хати
Оксана і ще одна дама ви її не знаєте але
Уже моє оранє скінчилоси
При этом он встал держа в руках окровавленный нож и показал им на лежавшую мертвую женщину
Тікай
Прямо
Дівчино чародійська появо скрикнув він вдивляючись у неї напів з тривогою а напів з глибоким поважанням Хто ти і хто прислав тебе сюди з такими вістями
Хай буде й так
Записували його думки виконували веління а ранком розказували всім що гетьман не спить і вночі клопочеться за свій люд за свій край
Коли вискочила з головних дверей вдарило їй у обличчя потоками голубого вітру задихнулася від безмежності простору і сонячний блиск летів понад світом такий що мала б забути щойно пережитий кошмар згадати що вона всемогутня султанша повелителька землі народів і стихій
Був гридень а тепер ніхто
Всі кинулися до Марії
Брань була велiя згодився Святослав i боюсь що не остання
I тiльки тепер я розчовпав як незбагненне дивно виглядає ця лампадка що горить у кутку перед iконою
Ю р к е в и ч.
Комісари взялись за переговори козаки пристали на них і так списано угоду якої козакам ані снилося додержати
З Києва він повернувся конденсуючи в своєму настрої темні враження від рішучих лікарських діагнозів від жахливої загибелі Надії Загірної від обивательських сварок і морального розгардіяшу в таборі знайомих діячів
Я потім
Де ж правда де брехня
Я так хотіла б вчинити щось сміле високе не для того щоби гомінко пройти а просто тому щоби не жити даром
І до нього кинулись інші
І гори і ріки і мисливців і все бачив
Вони були дуже раді і веселі
Мала той дар і Настина мати Софія
Між иншим вранці підчас чаю коли Семен Васильович ущіпливо висловив гадку що прийдеться мати діло з поліцією Дара раптом звернулась до Катерини Андрієвни й недбало сказала
Христя каже хазяїн дав
Таки вловчився і став на ноги
Ото були спектаклі розплати що їх ставили соколи з-за Дніпра
Кирило порівнявшись з нею витяг люльку і почав набивати
Цю знахідку він показав своїй матері
Навіжений
А їй бракує сили противитися його умислам вона в полоні пломені
Дов'язав останнього снопа і не дивлячись на Мавку пішов до хати
Там було повно як у вулику
Улоговина дедалі звужувалася і нарешті вони в'їхали в глибокий яр із крутими високими стінами
Сам знаєш що ніхто не стане поганити рук об таку паскуду як ти
Отець шинкував чесно водою горівки не розливав і з усіх селів народ ішов до него
Запорізькі розвідувальні партії не тільки захоплювали язиків з'ясовували обстановку а й несподівано атакували окремі татарські загони захоплювали трофеї знищували живу силу ворога
Вшистко сплюндрували вшисткіх винищили
Видно чата справді повірила що Тимко син полковника що це не вивідники й не збродні завдавати їм смерть не важилися а вдовольнилися кіньми саквами та сріблом із Тимкового череса
Тільки що відійшов від них Василь чимало аж Маруся буцімто схаменулась і згадала і каже Отак же
Услужливий Кузьма-Дем'ян казковий персонаж фігурував то як одна то як дві особи
Кругом позолоченого хреста вилися білі та сизі голуби
Петро не покинув свого макогона й цупив з собою хоч самого його вели попід руки незнайомі обсмалені й обдерті вояки
Многогрешный
Шукати друзів єдності або конкордії як говорив колись Кордет Лаврентій
Воно таки й справді смерком тут небезпечно
Чи не відаєш що не може мислити про царство боже той чия думка блудить у замках містах селах полях грунтах межах просторах
Та й сам плугатар забув як то ходиться за плугом як то тяжко і як то радісно
Тільки часовні уніатські церкви та вітання
Це не такий хліб Овраме як ти думаєш увернув Пацюк це хліб хазяйський
Ці дівчата не прощення молять у бога а гарних хлопців
Вони цілий день сиділи дома і забирали собі щокращі шматки
Ще всередині працюють малярі
В шинку Давида ви фіглювали зерном пшениці й жита доводячи перед селянами злочинну думку знищення царя й панів народом
Назрівав гол
Себто вийняв шаблюку та сказав Ану Кириле поміряємось чия довша
І надиво Андрій був винятком він не мав жадної болячки на собі шкіра його була чиста не пошкоджена
Відкладемо до ранку
Яка ніжна щось говоряча скорботність у погляді яка чудна пильність неодривність од його очей
В руїни вулиць заточився храм
Це ти правду сказав Романе
Хто ці люди
Бувай здоров Стефане
Сіяли гречку сіяли
Hyp Алі кивнув головою
Ото ж то й є що ти дурна баба стоїш у церкві а не чуєш що отець диякон із євангелії читає
Посадила внука напувала водою й просить аби ще пив
Певне тепер і матір закличуть вона буде потрібна
Говорите хто ви і що ви
Він сам вивчив німецьку мову і на його столі купою лежали німецькі філософські книжки тоді як його товариш Воздвиженський день і ніч сидів над грецьким язиком і по старій традиції вчив теологію
Оце тобі за Тура
Всі зараз по хатах
А що таке ворожіння з руки
Дивно влаштований світ розмірковував Шах
Чого ж ви всі одвертаєтесь
Зосько
Тюхи-матюхи краще б нам доручили еге ж
І тут усе обміркував
Сідаючи до вечері він почув якусь таку спрагу що тяжко йому навіть було діждатися поки служниця не поприносила наладжені з Дрогобича бутельки з вином та різними лікерами
На дебелій шиї ткацьким човником бігав зморщений кадик мало не досягаючи квадратної неголеної бороди
Приклад невдалий
Стали собі і ні вперед ні назад
В чоловіці як би дві душі
Тільки дурень голими руками за жар хапається а розумний чоловік припасає на той випадок кочергу
А хто ж буде свої будуть
Один раз і годі
Мало це чи багато
Я довго думав і нарешті догадався дивись ти бачиш ліс тут іде півколом
Три дочки відрізані скиби
Під хатою в Сухобруса під барканом у садку в холодку можна було кожного дня бачити великі мисники заставлені образами на котрих протряхали свіжі фарби
Це на мене бач злинув поетичний дух з одеського бульвару сказала жартовлива Саня
Може й добре що одразу все порвалось
Не поїхала нікуди щоб не було знов перерви у виході з Рудним краєм
спитав з дива Мишук
Ги це так навмисно сказав їм Іване чи справді вирішив одіслати мене назад
Царевичу двадцять літ статурний гарний лицем а вдачею гарячий і погордливий
Оксано Оксано
Покон велить саджати на стіл найстаршого
Та чи ж він сам догадувався про це
Тася приїхала і поба-чивши що Марка нема обурилась схвилювалась
Говори
Райця Вольф Шольц підійшов до Барона й шепнув Біжи мерщій до архієпископа без нього ми тут не обійдемося Антох відчув тоді неомильно Шольц буде бургомістром і вгадав і як старався для нього
Да всім же вам вражим людям в роботу ходити
Земля щораз відвалювалася зі стелі падала на столик і телефоністові на голову
Ми й ще вип'єм
Він тримав руки в кишенях і мав вигляд людини невблаганно суворої
Злий
Поет
А коли ти оглядався або сказав а збрешеш то він поїде але не вилікує
На голові святого Мономаховий вінок з-під нього в'ються жмутки чорного буйного волосся грізно глядять випуклисті очі надуваються червоні масткі губи Через плече голуба стрічка
Так що ж чи не звелить нам пан сидіть згорнувши руки і ждать поки усіх нас не поріжуть хлопи
А Микита Сергійович дивиться на мене своїми зеленими чи може вони мені здалися зеленими од електрики а вони карі і безкінченно чулими очима і в мою душевну бурю входить як промінь сонця з укритого грозовими хмарами неба його спокійний батьківський голос
Так
Мій
Ви не сердитесь на мене
На землі лежала Мирослава бліда з виразом розпуки на прегарнім лиці
Воно проте так і було
Силою визволимо Романа
Бурмотіла
Ах
Привітаю
Не витримав злегка підняв кашкет наче вітаючись
За ще один папірець за ту пільгову якої він не просив і яка йому взагалі ні до чого
Отдєльонний
Але вона була тиха і сторожка як церковні хори він навіть чув кроки вартових коли ті проходили повз двері і їхню розмову й переклик півнів у посаді
Ах начальник дорогий начальник куди ж ми підемо
Слово письменника
Натирали воском і лоєм повіддя сушили барабани точили шаблі кували наконечники списів парили й склеювали дерево для луків виливали гармати стругали дерево для галер відбирали баранів складали в'ялене м'ясо в сакви сушену садовину в шкіряні міхи шили знамена
Тут зоряно й тихо а там звідки прибули в димах Україна в крові
Вірніше на те зелене поле де через багато років виростуть квартали Пешта
Не довечерявши він пішов з Оленою Григорівною в клуню щоб мовляв навіть у темені відчути подих героїчного минулого
Жандарм
А як її знайти
Словом біда
Я
Він муж тобі Каломелко
Де твій скарб
Входе Феноген
Тут на торзi княгиня бачила арабiв з Багдада що продавали харалужну зброю й шовк бачила китайцiв якi суперничали з ними iталiйцiв що розпродували знаменитi рукописи вироби з слонової кiстки й бронзи оправленi в золото й срiбло бачила iспанцiв торговцiв килимами кельтiв iз заальпiйських країн i з берегiв далекого океану фiнiкiйцiв i єгиптян ще багатьох людей що прибули сюди з далекого невiдомого свiту
Несподіванка та зворохобила передніх передні розвернули комоней принаймні ті хто міг ще розвернути й не стали ждати що скажуть привідці погнали в зворотну путь
Що ж поможи боже купить
На дідька вони тобі здались ті пани офіцери
Будь людиною
Злітаються бузьки і бродять по болотах за жиром
По-руски як казав Вайз
Шкода що не взяла з собою сказала йому панія Висока жартовливо але сміливо як людина дуже знайома і вхожа до Радюків
З гетьманського намету чулося ойкання
Якуб йшов з заплющеними очима боявся осліпнути від сонячних променів
Феноген
Язики розморені сонцем та пивом повертаються знехотя
Це я почула вона тонкий дiвочий голос
Пам'ятаєш Немирів Ілько
Хай собі
Мусиш мене шукати почув він раптом туй коло себе
Не молiться вже бiльше до бога Най явиться нам царство твоє
Всі ченці й професори й митрополит здається слухали понагинавши голови
М и х а й л о. Брешеш
Але ж ми воду для нашого каналу якраз із Каховського моря берем нагадала Василинка
Одначе зараз же стріпнеться й знову
В чому річ
Я вже застарий і ноги вже не тримають мене
Скажи чи хтось так легко догадався б що робітниця в лазні може бути жінкою султана
Невже просто так
Такими ущелинами приємно було йти
Я завжди високо цінив твою відданість Ольговичам Славуто але Ольговичів стало багато
Ми знаємо що ви тут
аж наче хтось шепче мені
Ві говорить як секретар
Люди стояли і набожно вдивлялися в протилежний берег ущелини
Те Гнате це дяка
Та видно що з Княжої засміявся дядько здаючись уже зовсім не страшним хоч порубаний та посічений
На останній підводі що трохи відстала від обозу скулившись сидів у передку солдат і видно куняв пілотка зсунулася йому на вухо плечі обвисли обличчя вткнулося в розстебнуту вгорі з піднятим коміром шинелю
Ех товариші товариші
Підтримуваний насиченістю свого розуму він не почував потреби спілкуватися з людьми тими далекими фігурами що з ними часом випадало йому здибатись їхнє життя здавалось йому тепер до смішного простим і жодної уваги не вартим
Пождемо
І справді Бруховецький почав однимати од манастирів маєтности й землї
З порту
З рабами й дітьми говорять однозначно піди стань принеси дай не чіпай
Вона спинилась ніби об щось спіткнулася
Не поступимось
У мене немає сили й як дозволите сяду
Тiльки оте е в головi и зосталося i лунко перекочується там об череп стукаючись
Роксолана з відразою дивилася на тих хто щільно оточував їхню альтану на одурілих від спеки й від пишного вбрання султанських наближених
Зривається на ноги
7 березня 49
Вона встала і швидко вийшла не ждучи нічиїх слів ні запевнень ні розпитувань
І моторошно тихий
Важко було стриматися аби не виказати радості і все ж князь Волот старався не явити себе потішеним принаймні аж надто
Невже й Митрофан такий
з завмерлим серцем спитав Тарас
Живуть же печерники знають одну любов до Бога
Пробач
Ольга назвала Радюка
Тепер саме ніхто видно не слав телеграм
промовив Радюк пошепки і в його брови насупились
Генерал борюкався щосили відбивався садив чоботом у живіт і куди попало проте його таки повалили і Хома сів па нього верхи
Зрозуміли ваша ясновельможність підвелися також Арсен і Спихальський
Втомилися
М'якше од воску дівоче серце
Застрілений
Косарі косили гребці гребли а копначі копнили й громадили в стоги
Немає в нас нікого
А вшанувати так співця могилу Міг тільки той хто сам складав пісні I цим тепер дорожчий ти мені
Хай вони виздихають йому до ночі
Для гречки нема
Ах ви ж коміки
Він плаває добре
І оі коли нарешті всі паради всі приватні й урочисті засідання відбуто коли винесено всі приватні й урочисті постанови коли паризькі радіо сповістили всьому світові що велика епохальна подія сталась світ уступає в нову еру життя а всі екрани рупори газети й реклами підхопили це того ж самого вечора доктор Рудольф шкандибає до Масі за розгадкою
Федько підперезався взяв у руку палицю спробував її й насунув щільніше шапку
Та вони ж не то що ніколи цього не робили а й не пробували робити
Чи зупиниться потяг рятувати їх ні так пароплав під командою злочинця проминає нещасних коли борсаються з останніх сил серед спіненого моря після крушення
Мотре сонце моє
Солдат до жінки
Д і в ч а т а
Котляревський наш полтавчанин
Катеринослав визволила Червона Армія
Кого велел на дыбу брать кого колесовать кого огоньком пригреть досталось и моей грешной спине да что там пустяки вспоминать
Доказом того нехай вам буде те коли б вам прийшло на думку йти деінде за товаришку я би просто хоч і не маю до того права не пустив вас
Вона повела тупо за нею очима
Всі сосіда вихваляють
злякано задзвенів голос дівчини вона обірвала танок обернулась до нього і сором'язливість проступила рум'янцями на її обличчі
В тому ж ключі сприймає він і це Ярославине життєрадісне мой мой
Серед двору стояв запряжений кінь
Кучук хотів щось відповісти але в цю мить грюкнули двері і в кімнату ввійшов Чора
На щастя перед полуднем і день повеселішав
Тут пахне смаленим хай йому чорт замалим не свиснув мурза але вчасно спохватився
Закутана в темне плаття з хусткою на очах вона була сувора і високо тримала над собою весло
Ні годі чернецтвувати
Бог нас покарає бог
Я говорю тобі токмо правду
выкрикнул задорно Палий подняв сжатый кулак
В церкві тільки піп та дяк
Він зустрів князя на воротях сам кілька дворян ще прибирали терем
Леонід Семенович постеріг що вона його любить але він прислухався до свого серця й почутив що не може одповідать на її гаряче почування
Мав би бути вже
Кажучи це я сам починаю вірити й почуваю що мені й боляче й легко і здається що з Сонею справді нічого не було ніколи
Повторюєшся
І він пішов пустельним шосе
Коли сказать що підвід двадцять їх тут було то єй же богу моєму більш хмара хмарою
З тих же книг довідуємось що в 1668 році проживав у Чернігові Левон Артемович Полуботок і що Полуботки володіли сільцем Полуботками під Черніговом котрого позбулися ще за Хмельниччини
А я знав що фашисти вас не вгризуть радісно вигукнув Маковейчик
А н т е й
Примарний страх перемішався з близьким теперішнім вона аж стенула плечима й оглянулася їй здавалося що хтось причаївся за каменем слухав їх її лякав і цей камінь велетенський пласкобокий він мабуть колись скотився з гори підім'явши дерева й кущі
Ну-ну
Слідчий мабуть перехопив його погляд і посміхнувся
по заході світила
III
Звелів би настругати столів для всіх і всім би давано їдво й питво і буле б таке веселе й невтримне учтування та вихваляння та молодецтво що на кінець дня забували вже хто смерд а хто боярин хто воєвода а хто дружинник і сам князь оточений був то одними то другими то воїнами то гультіпаками то жонами своїми та чужими яких уподобав на яких накинув оком може щойно
Титул пустий а тепер виходить ще й ганебно-обтяжливий
Він забув за око своє
Чути тілько як тивун у призадумі цикає крізь зуби
Одначе що ж це за стан мої дорогі cпiвicтоти
Рахіра
Мамайчук реготнувши продекламував
Обідів всяких
Душа видать у тебе дрібна заздрісна вичитувала тихо і поволі не спускаючи очей з нахмуреного обличчя Григорія
А може й пекло
Вокруг под стенами стояли лавки и столы в углу бочка пенника на которой часто сидя верхом засыпал какой-нибудь характерник над нею в нише стояли бутылки с разными настойками ковши стаканы на стенах висели сабли ружья и пистолеты
Що османи мусять здобувати собі хліб власними руками інакше вони виродяться
Не вмієш свого щастя шанувати повторює він стулює уста щоб не всміхнутися і зразу ж хмарніє
Колись заспіваю понуро відповідала відводячи од нього згаслі очі на які напливали сльози
О
А то чому
Тихоступ оглядав Антоніну Михайлівну довго
Бо так мені хотілося
Мені самому справлятись важко з хазяйством
В воду похилився
К о т и г о р о ш к о. Ти будеш Подоляночкою
Забирай мій стіжок до билиночки Це навіть добре що ти до мене приїхав
Над Лебедевими озерами стоять баштові дуби високі й старезні там помости бляхою оковані з тих помостів козаки подають вогняне гасло
Він погрозив Гамідові кулаком підібрав ланцюг і кинувся у бурхливу течію вузької але небезпечної протоки
Я бачив їх усіх неначе через густо сито нереді мною висіло якесь запинало крізь яке не могли пробитися чисті і ясні думки
До співаків підійшло кілька чоловік і та жінка що намагалася співати Ой п'яна я п'яна
Що ви хотіли
Ой
Зінько з Гаїнкою раз у раз навідувалися до Грицькової хати
Вони ж точно тепер знають що ми за ними стежили
А кортить
Тепер же і я знаю закричав граючи очима Івась і знов принявся за роботу
Ну ну не бурчи учителю
Гімназіяльна вбиральня як завжди виконує ролю гімназіяльного клюбу
Невже ж таки я слуга їх найнижчий із слуг сього невольника
Один кут їх був грубо закруглений а другий такий гострий ніби весь час намагався далі розрізати щоку
Він послав у Средець до Аароиової дружини Варвари таємного листа в якому досить прозоро натякав на те що чував про їхнього сина Івана-Владислава і хотів би породичатися для щастя царстве-ної сестри імператорів Константина і його Василія Анни
Вона зупинилась очима на темних кам'яних воротах будинку
Тут вони були кращими ніж на горбках і цвіт на них був густіший
Не продешевив
До того ж і розсердиться бабуся
І Соловейко незримо житиме в близьких людях своєю посмішкою своїм може й невиказаним коханням своєю нехай ще невеликою працею
Радій
Мотря не слухала матері
Відповіди не було
Давид мабуть і не пам'ятає її
Коли б не відбулася у нас в сімнадцятому році Вели ка соціалістична революція сьогодні ціла Європа перебувала б під диктаторськими чобітьми Гітлера і Муссо ліні
То ж не день і не два то цілу вічність ждати
4
Розуміючи що на успіх справи можна розраховувати лише в тому разі якщо зненацька ринутись на ляхів і приголомшити їх несподіваним ударом вони вирішили одразу ж після освячення зброї розділити військо на дві частини й кинутися на переповнені шляхтою міста а тому до всіх гайдамацьких загонів розіслали гінців з наказом збиратись у Мотронинському лісі
На безмежних просторах України є земля для всіх солдатів
Бровами і зіллям і червоним цвітом яким усе строїться до себе приковує
Пропала
Зависла довга тиша
І думалось що савояри убогі люди які уходять із гір на чужину на заробітки щоб не вмерти в горах бо життя безмежна кармазинова ріка і протікає вона по віках невідомо відкіля й невідомо куди
Жить би жить хвалити бога Кохатися в дітях Так же ні самому треба Себе одурити Оженитися старому На такій дитині
Нарешті як уже павза загрожувала зробитись безконечною начальник поклав газету на стіл позіхнув і витягши з кишені цигарницю та відкривши простяг її Андрієві
Скільки ж тих ямок треба вигукнув хтось
Оце вам жив-жив жив-жив гукає Грицько та раз по раз ґерлиґою ґерлиґою
Безжалісний і невблаганний І безрозсудний і предковічний
Поручник неохоче буркнув жовніру
Он бач Колю показував Петько на купку зірок у небі ото немов груша на нашому городі а ото чоловік робив у полі клуню закопав сохи а обгородити забув
І за те дякую що здержала мою руку коли я загадала моїм терпінням зробити край
Він теж захоче повернути собі Київ
То що
Вона його опікає
Будьте щасливі
З шелюги саме виїхала підвода навантажена обкорованим червонолозом
Там у Крутому Яру німця- управителя підголено на Побиванці жида як липку обідрано там до в Красногорці добивалося та одігнали в Байрацькім лісі знайшли біля дерева докупи зв'язаних і з черницею і щось багато грошей недолічуються а от у Розбишаківці церкву обікрадено
Власне і не живуть валяються немов гнила колода
А вашу
Ніде не хрестили одказала Рита Кумів назвали так шуткома Павлушиного начальника цеху і його жінку а не хрестили
Нарешті я в формі
Отже ж то сотник і каже що буцімто йому треба брагу для волів найняти на зиму а ще де та й зима іще тільки петрівка йде так він почув що у пана хорунженка у винниці барда добра і добре скотини доглядають приїхав найняти і сторжитись
Я не знаю що вони там роблять куди вони дивляться кругом бунтарять грабують скрізь безладдя безраддя а їм байдужісінько мов їм і діла до цього немає
Бий Гришо
Луни замовкають а вона стоїть і слухає нічний весняний гомін гусяче далеке ґелґотання в невидимому небі свист качок над озерами селезні січуть крилами повітря немов на скрипки грають ганяючись за самочками гомін куликів-турухтанів на бережках Андрій навіть уявляє як вони там прудко бігають по грязючці крик чаплі далекий дзявк лисиці в бору
Чому на рідній землі все що має талант мусить або загинути або сполыцитися
Якщо боги хочуть звичайної баранини а янголи тягають для них ягнят під ніж Масєки-Авраама якщо вогненний меч янгола був лише для того щоб лякати й приводити в покору слабе безневинне ягня а при серйознішій пробі так легко зломився якщо всі сподівання й уболівання віра й надія скроплені кривавими сльозами й тисячами пудів воску були марні щоб обернутися отак у пил і порох то вони мабуть хочуть тепер винагороди
Слухайте
Ти лягатимеш спати і не зможеш заснути ми кричатимемо й ревтимемо отак
Ти ж чень не дитина
У нас якраз сніданок
Вийшли вони просто з нутра землі й сидять тут мов тесані з каменю коло вогнища
Варчук ще й втішив
Друге родичі як люди свої питимуть і самогонку а чужим треба взяти лавочної бо невдобно
Фарба олійна через ніч у теплі засохла добре не пускає
Та чого ви панькаетесь із нею ломигою її
Все ж ратники встигли окопатися на житньому полі й отако осипаючи довкола свого обозу часті шанці й вали московити відступали до Путивля в одному з таких приступів уламок ядра яке розірвалося за кілька кроків від Виговського забив під ним вороного румака другий великий уламок продірявив кунтуш та жупан але самого гетьмана не зачепив
А Копронідосова зовиця Гликерія буцімто виїхала в Афіни лічитись як казав Копронідос
Ти чого безпардоннику вичухуєш сало
Недовго думаючи він шмигнув у найближчі створені сіни а з сіней на подвір'я
Гнав їх од себе прагнув про інше щось подумати але не мав над ними волі
Де ж ваша Яринка
Як глибоко ненавиділа я її
Заради себе і всіх нас
Так вони розговорились і професор розпитав Степана про його походження і теперішній стан
Серце господаря не може битися спокійно доки кукурудза знаходиться поза колгоспними засіками
Почувши кроки кошового Кваша звівся пішов назустріч
Плачуть ідучи за труною родина знайомі товариші
Обступили
Їх було п'ять братів
Думав вiн i про iнше
Під бровами у нього лягала тінь
Під дужим помахом весел човен швидко виплив з затоки і полинув навперекіс бурунам до потерпілих
Пусти мене простогнав слабим голосом Максим Дай мені вмерти в спокою
Коли ви йшли би дорогою вищого чоловіка то повинні радше вмерти як таке чинити
Завтра чуть світ піду в Калинівку
h1 Я кохаю ті хмари похмурі h1
Ти любив її колись і твій батько любив метнулась до закутка звідти винесла діжечку фартухом обтерла її поставила на току перевернула догори двом вместила на днище горня що здімало пару глечик в холодним кисляком хліб і огірки просту селянську вечерю яка нагадала йому ті літа коли ще жону його тато й мама
Свої ж люди
Та воно-то треба Бо я й свою вже часточку Прожив слава богу Підтоптався
Через три дні в журналі Котляревський описав похідне розташування частин російської армії з висновками Таким чином Бендерська фортеця взята без всякого кровопролиття
Як ти на це дивишся
Давай цілуватись кине швиденько нерозбірливо
Один парубчак налапав у клуні мазницю з квачем і вимазав дьогтем чисто всі стовпи коло воріт ще й мазницю почепив звершечку на стовпі
Звичайнісінька довідка звичайнісінький собі аркушик паперу а якої він набув сили сьогодні як багато він важить у долі кожного з них хто прийшов сюди
Вона їсти не просить
Я маленька
Тревожно шагал он по своей комнате то покручивая усы то подходя к окну и смотря задумчиво на беспрерывно въезжавших во двор всадников когда у дверей его комнаты раздался легкий стук и в светлицу вошел сияющий счастьем молодой Кочубей который тоже получил за последнее время повышение и переведен был из младшего в старшего подписка генеральной канцелярии
Балабуха встав з місця й очевидячки з великою напругою збирався в дорогу
Та ти знаєш хто я такий
Тільки весною запахло вже шпаківні подерся ставити а взимку цілий день на річці лунки пробивав щоб риба не позадихалась
Я підвів голову уже цілий клас підсміювався а Йванко Гуків що сидів у кожному класі по два роки крутив пальцем по скроні й це означало й криві смішки теж означали що я написав дурницю я шукав підтримки у вчительки але й вона висока й худа затулила рот хустинкою щоб не розсміятися
Навіть якщо трохи загаюся на лузі натисну на трасі до Борисполя траса там як стріла мелькнуло в думці
Гарно
кинув погляд на оте крадене полотно де на вузьке жіноче обличчя спадала сутінь смерті
Л і д а
Приходи до мене Мавро бо я без тебе умру наказувала Тетянка ще раз при відході
І коли вона бігла до нього я любувався як на тлі моря світився німб золотого волосся
Ану ти Максиме
Композитор запропонував нам піти після обіду в зоологічний сад
А хіба я птиця
Піду гадаю собі та утоплюся чого в світі більше й жити
Кажу тобі що знаю все хоч то від нас не близька сторона аж у другім повіті а братів твоїх я й на очі не бачила
Однієї ночі пся крев так і сталося
Та лейтенант був неабиякий фехтувальник
Пом'янули минуле по Хаблакові пройшлися і чомусь дуже яскраво пригадався один випадок з горезвісної журналістської діяльності Андрія Сидоровича
Вот примерно пришла к тебе гостья подруга твоя
Чи мені ж тебе карате Ясноока зоре Діво повна благодаті Правди й честі море
Ганна глянула и перехрестилась їй здалось що то мара
Три роки лили ми кров на фронті
Якби ти знала скільки я всього пережив то ти би була ліпшою для мене
Ще вчора вчинив
Безперечно Він тут народився цієї ночі
ГРІНБЕРГ
Вiн пройшов по овiтлицi зупинився бiля вiкна й дужим помахом руки розкрив запону якою воно було завiшене
Зося
Та він либонь у пам'яті тільки й зберігся бо зчорнів і став як земля
Блакитна шапка синіла на русявих кучерях
Так у всякому випадку вважав Діонісій
Мить подумав а потім рішуче сказав
Мартин
Набрала в сараї дров пристукнула в сінях каблуками грюкнула дверима ледве не зачепилась за поріг
А що дальше спіткається
Ворота виходили в цвинтар через їх було видно високі стовпи церкви з широкими залізними східцями
Хто посміє заборонити йому вирвати ті скарби з-під салдатського чобота який не знає милосердя і шани
Остання ніч неволі
Це вас образило
Ви знайомі з ним і не кажете ані слова накинулася на мене Оксана
Але я не звик писати і пишу дуже рідко
Вранці розчинилася брама
На жаль правда жоно моя
Лена усміхнулася двозначне
Ось тепер скрізь падають люди з рідної хати дві душі
Гречки знову лакупували йому руки вибирали обважнілість з цих але не могли вибрати видать втома забрела в самісіньке серце та й поторгує його наче поплавок
До того хоч би раз пішов до лікаря
В Ромнї люде випустили московське військо й самі повтїкали покинувши хати пустками
Ч о р н и й
І раптом тут
І зустрічає його не хто інший як сам батько Метелиця
5
Нова радість стала яка не бувала хіба не так співається у коляді Я думав про нев'янучу силу мистецтва його життєздатність про приховані його тайни що нас чарують і тому був зненацька заскочений коли оглянувшись для того щоб уловити на маминому лиці посміх мамину похвалу оте невимовлене і для когось чужого невідоме непомітне а для мене чутне слово що повинно було у цю хвилину на мою думку жити як пташка на її губах побачив відчужену сувору жінку
За цю осінь Караїмович добряче для єгомосці постарався
До твого ідіотизму ще далеко але ти таки зідіотієш напевно за це я тобі ручусь
Ой поїхав мій миленький Та й у поле в степ А я свою куделицю Та й об землю геп
Відпусти Хустку порвеш волала жінка а він не звертаючи уваги на її крик робив своє продирався далі
І голова поболює стомився
М а р и н к а
Боюся донесуть а тоді податок патент
До танців кобзарю
Пішов я раз з козаками в Крим
Чи володіє ж ними д
Про те щоб він зоставався і далі великим візиром
Хвилі кидалися вогнем бризкали іскрами в небі блідли зорі перелякані стрибали з хвилі на хвилю дельфіни вже чути було плескіт весел з донських лодій і веселий гомін
А что
Ще раз перевірте людей і зараз же відрядіть по одному патрулю на кожні два хутори
Жоден не спіткнувся не провалився не розладнав строю
Це мій Рейн
Проходь сідай
І тоді я раптом відчула що я вже не гідна далі тікати від себе
Которі давнім козацьким скарбом будували
Я не дерзав
Мій боже а вам що таке
А з околишніх сіл до Єлисавета все везуть і везуть на селянських фурманках порубаних юнаків
Ти ж сам сказав недавно он там на горі що завтра Максим має з тухольськими молодцями валити наш дім
А ви хоча б на нiч їх трохи пiдгодовували вставляє батько слiвце i одразу ж прикладає кулака до уст
Займи синку скільки конем за день об'їдеш
А за ним лавами їхала пишна кіннота й артилерія і плила струями піхота обминаючи з пошаною повіз султанки
Посередині густими потугами згромаджувалась піхота
І обидва Петра-царя Просять розсудити
З лєвого флангу
Ніяково поглянула на батька а той підбадьорюючи її кивнув головою
Пхе та то ж мужицький кінь
Ніяк не віраться
Адже ж не чиї як наші
Та тікати я не згоден
питає він щиро і нараз обіймає її за шию
Коли ніч бере всіх змором
Ти Апсиху підеш до склавинів що на нижнім Дунаї по підгір'ю
Поміж цеглою грілись на сонці ящірки
Ще й був припечатаний до примостки гострими рибальськими остями вони стриміли з шиї
Старий Радюк балакав з сусідами а дами сиділи коло стола поруч з хазяйкою
Ватя сіла в другому кріслі проти Леоніда Семеновича й примітила що він трохи зблід і наче збляк на виду
На світанку їх перейняла варта загону імені Леніна і незабаром оброслі худі почорнілі і голодні партизани кинулись в міцні обійми товаришів
Гляди лишень Галю чи доля то чи не самі люди бува й винні
Але він мовчить не втручається
Ефенді у тебе напевно аллах відняв розумі— підвищив голос Чорнобородий
125 Но Турн і сам був розбишака І Лика сплющив в один мах Із носа бризнула кабака У Турна околів в ногах
Він ішов не озираючись просто наперед дихав важко так що в хвилях коли паузував барабан навіть крізь шум хуртовини чути було його важке сапання
Нащо на дужому крилі На вої любії мої На князя ладо моє миле Ти ханові метаєш стріли
тепер мати не продадуть чобіт
І я думав як вона могла це побачити своєю спиною бо вона жалілась матері а мати за це мене била
То сміливі й дужі хлопці
А тепер ідіть добра дитино
Сьогодні я ще таки запорожець а доперва від завтра обнімаю обов'язки вчителя
І чортова молодиця
Урядовці привітливі
Вона затіпалась і як та звірюка кинулась до столу аж Чіпка подався убік
В ній єсть щось що відпихає молодіж
Він сплюнув у сіни
1 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 khmary13 html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 index html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 khmary15 html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 index html 5 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 khmary15 html 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 index html 7 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 1 Вернутися Розділ 3 2 Зміст 3 Далі Розділ 5
На краю села діти поскочувались з воза і навзаводи помчали додому
Треба вирізати чубучок
А зверху і підписано Не трусись псяюхо губи поб'єш' От на таку-то тацю поставив Черевань п'ять кубків ріпок да й почав наливати якусь настойку з того божка
І свій шлях широкий
3 твого боку mеіn ІіеЬеn Gеnоssе це було б не зовсім гуманно
Дужим непомітним рухом роздер кишеню в штанях
А то тільки родич його жив одно літо і помагав
З задатками атлета середньої ваги
Земляки мої любі кажу їм як би то мені вас іще побачити
Паню ж
А правда що в одного чоловіка дитина народилася стали хрестити а воно на сокиру обернулося
А мій ідол і відповідає Так я одного сплячого вуханя до смерті налякав не пострілом а голосом
Горе залити хочеться бо на тіні з'їдає воно душу
Ой
Тобто я не за себе
задумливо промовила Марта
18 Саксон і майдебурзьке право зведення законоположень якими керувалися уряди міст котрим надавалося право самоуправління магдебурзьке право
спитала Ольга
I досi аж у вухах лящить
Я пішов у обхід
А роки йшли не стояли
Невже не чуєте
Здіймивши капелюха з голови збирала тут і там по куснику прегарного моху й якісь поодинокі цвіти
Коли б нам тату хоч десяту частку однієї скирти
Але може зате прийме від тебе
В о з н ы й
Коли помагав озутись Галя сперлась йому на плече пальці в неї трусились
Бо він собі так покладає як піде чоловікові з якого дня то так воно вже і йдеться
Княгиня плаче князь сердиться пропала дитина
Старий каже
Киш
Жінка справді вже цілком оговталась і вже без усякого сорому й ніяковості позувала
Минулого мiсяця брав
Товстенький чоловік скочив з повозки підійшов до хати
Бекір дав Арсенові частину своїх воїнів на чолі з Ісметом
Адже ми близькі сусіди
За мить уже всі ми лизькаємо свої щільпички пересміхаємось
Але ж мають стурбуватися
Мій голос звучав обережніше і віддаленіше
Тепер він розвернеться на тисячах гектарів
Отаке моє щастя Христе
Полна тябє упрямітся как дєвка под вєнцом
Чи вона завинила чимось перед родом князя Волота а він Богданко перед родом волостелина Вепра щоб мали назавше відсторонитися й бути у родовій вражді
С т е п а н Боже
Партійні агітатори роблять велике діло пропагуючи Марксові ідеї проте цього ще не досить
1-а с е с т р а
Діда Морозенка чула
За щастя й здоров'я господині цього дому з почуттям сказав Арсен
Ось він летить просторами ось він торкає траву над стежками де колись ходили Андрієві ноги ось він пролітає над їхньою садибою ось він торкає листи лапатого клена що колись вони його посадили з батьком біля хлівця
Та
Думка що його син міг утекти з війська висисала всю рівновагу й весь супокій його душі
Коли затихли кроки вчителя він несміливо зітхнув і повернув головою
А направо Маню тягнув я далі бачите за вікнами цвіти
Тоді вели узяти з собою дичини на вечірню та вранішню трапези та й поїдемо
Ви ніби цілий ківш сили влили в мене
Але замість того вода над ним потроху розсувається звуки стають виразніші предмети роздягають каламутний серпанок видно вже вгорі над вулицями фіалкову червоність на згустках хмар і латки густо-синього неба
Усiм їм дуже добре в цю вранiшню годину усiм по-людсьiкому хочеться жити кожен з насолодою глибоко вдихає свiже повiтря о як чудово пахне воно водою травами зiллям кожен милується голубим небом рожевими хмарками що повисли як намистечко на обрiї квiтами що всiма барвами грають серед безмежного зеленого руна
Може б ми поговорили про все наодинці
І краще
Чарниш же змусив платити рангове не тільки посполитих а й козаків і приневолив селян до двох днів роботизни та осенщини
Вловлював щось рідне звабливе й суворе в ній
Посідали біля поруччя Ява з правого боку я з лівого
Змилуйтесь ясновельможний пане забелькотів тремтячим од страху голосом єврей я пожартував
Та осінь уже давно обтрусила зелені шати лягла жовтим листом на землю
Бо таки справді не треба суворо каже дядько Сава Бо в мене вже порожня торба
Володимир подивився на єпископа зляканими очима
Вона так і прикипіла до місця а звір ані змельне
Прости мене Марієчко поцілував їй руку голову
З очей публіки випромінюються заздрість жадність тупа задума нелукаве милування німий захват
з протилежного боку Гриць
Забрали декого потягли і Корнія
Чого тобі хребетосилий
Самі ж бачите нема хоч би й десять літ ми шукали не знайдем
Ой не бери гріха на душу пожартував Григорій
Жінка починає родити
А от воно що вигукнув боярин і повернувся до гінця
Взагалі член їхньої сім'ї як чому не пам'ятаю
Тепер він знав що і жорстокість і лють і передавання куті меду все було необхідне законне й зрозуміле як законне необхідне й зрозуміле оте цуценя з закислими очима на сонечку
Ніхто не чув їхніх перемов такий стояв у юрті ґвалт
Я не ворог ваш а приятель нині
Вона стрибала з купини на купину сливе бадьора
Одні в Константинополі говорять що це імператор Василь послав проти ненависних болгар нові легіони інші стверджують що трапилось чудо
І на це поруч обізвався чийсь знайомий голос
Я думаю славний хлопець
Отже музикальна тето звернулася до матері
Мовчав і Грабовський
підкреслив він
Ніхто не буде знати
51 ст. Орфографію збережено за тим виданням
Соромливі нерішучі й несміливі люди бунтують у присутності близьких
В руках метр під
На голові в неї був дешевенький солом'яний чорний капелюшок оповитий чорним удівницьким завоєм
Не треба
Рубан оголосив постанову Вавилонської сільської Ради про арешт бунтівників і став начитувати список кожен поіменований у ньому мав відповісти Я Хома Раденький Я Матвій Гусак Я Проць Гулий Я Панько Кочубей і так далі
Зачем меня держать в клетке
Вони так і заклякли на піднятій руці та начебто саме з них з пальців злетів злостивий сміх Конрада Ріхтера
Та радiйте ж радiйте почулося враз з плоту одчайдушне режисерове
Тільки отаман мав більшу частку
Земська пошта
Заходьте крикнула вона і до кімнати вступив професор біологічної хімії Юрій Олександрович Славенко
Так
Перечитавши й підкресливши для курсиву коротку присвяту Пам'яті Сергія Загірного він забравши рукописа в портфель пішов його здати й підготувати до від'їзду свої справи
Ще пригадує як Свирид Яковлевич вона тоді санітаркою була з усякими досвідами не давав їй спокою
Нічого з цього не вийде
Для мене ні нахмурився Заболотний
Потому виходить так що хоч ми дєйстлітєлно одного батька й одної матері виходить що обидва безхвості а як розсудить то один одне а другий друге
Ви понюхайте як пахне
І жаль за дочкою і хазяйські справи та клопоти і Галине придане ще не скуплене все це довго не давало їй спагь
Страшно подумати
Безбородько
В побуті у поведінці він ретельно дотримувався давніх українських звичаїв що нерідко викликало в декого з його знайомих неабиякий подив як так легковажно людина ризикує своїм становищем
Кинула па обох чоловіків погляд повний погорди стала спускатися першою не озираючись вийшла в перехід між вежами
Всепрохідний але для людини не для руйнача не для хама уточнив Валерій Іванович
Хлопців також вразило це до краю
А коли ми їхали в Київ я знав що рано чи пiзно Ява заведе розмову про Вальку
сказав я і вже почуваю що мене бере гнів та злість
Гості пішли гуртом у хату
А відчуття справедливості що раз у раз пробивалося
Вона теж засміялась і Іван Сергійович зрадів що вона заспокоїлась їй таки нелегко жити
Але ж витворюється парадокс
Темне як ніч панує мовчання
До Залізняка тим часом приєднався козацький сотник із Сміли Шило
Вона надто занепокоєна її душа перенята якимсь передчуттям і вона просто мучиться
Чуєш
Професор хоч і який собі там учений а все-таки не зміг би в те не повірити що згуба перстеня віщує розлуку
Дурний ти
Гадюка потупил голову сверкнул исподлобья глазами и замолчал но ночью пошел на мельницу снял огромный жерновый камень принес его и завалил дверь полковничьей спальни
Ну да ну да вже без виклику і злості а ображено-м'яко озивається Маруся Глупий потому што
Чорні великі літери на білому папері
Добре що Марічка нарешті прийшла
Вона залилася нестямним реготом і знову кинулась його душити
Відкіля ти
Вмить підскочив вартовий і через півхвилини в кабінеті нікого не було
Ніна схилилась над ніркою з таємничим виглядом одніею рукою водить нитку другою рукою пальцем свариться на мене
Звичайно мабуть ти щось і додав зараз на ходу
І Настуся крикнула диким страшним голосом
А всередині прикушує посмішку ідола спіймано
Треба кінчати
Сміх
Как же тебе поверить когда ты крючок
Прийми мене хоч за свою наймичку щоб я тілько не мусила жити і душитися ось тут у тих стінах що були мені пеклом і тортурою цілих десять літ
Обличчя Інтеліґентове сконцентровано-байдуже
Це ви писали
Вже смерком вiн вглядiв верхи суботiвських церков i в його серце защемiло
Тільки на цих подробицях
А то ще й на свої мiсця не втрапимо
Після снідання що тяглось сливе дві години підкотив під ґанок фаетон
Щось прочитав би батьку мені з новеньких віршів
Але снаряд не летiв i земля не розчахувалася
По очах бачу хочеш дорівнятися
Вовкове це луг за лісом у лозах і вербах диких грушах та берестах болітця та грудки на одному з таких грудків стояв плетений лозовий набитий сіном курінь а довкола нього з десяток копиць
142—144 Кодексу законів про родинну опіку та шлюб оголошуєм громадянин Мина Мазайло міняє своє прізвище Мазайло на Мазєнін
Іще чути було
Сахно Черняк І нащо про таке було складати думу
Куди ми їдемо одвітує Шрам там тобі не бувати
Тепер вона зустріла його зненацька цією неприродною тишею гарячою Дрімотою півдня зловісним безлюддям степових доріг
Любинський непомітно викинув порожню сулію та кварти за вікно
Мы носились бы над Удаем купались бы в воздухе обнимались бы крылышками и целый день щебетали б про любовь свою
І сказавши це він поглянув на мене й усміхнувся
Та добре що потрапив на буланка якого я привчив до свого посвисту а то б шукай вітра в полі
Столоначальником буду а потім може й секретарем чин дадуть женюся на багатій
Поцілувавши сина в лоб і в розхристану голу душу аж тричі міцно поцілувавши вона донесла його до полу й положивши на тонкі дранички ще раз поцілувала
Уповаю на тебе богине Ладо най станеться так як я хочу
Климко йшов іржавою трамвайною колією переступаючи із шпали на шпалу
Далеко лунав його молодий голос і тремтів у воздусі
Як сам гуляв потопаючи в своїй пристрасті до нестями мусили й другі того зазнавати не жалував нікому
А епоха яка на порозі Пахне зрілою мудрістю атомом м'ятою І вселюдським довір'ям і дружбою чистою Комунізмом і космосом з ранку до вечора
Все надвоє розділено
Та от і він указав Книш на високого у бороді пана чепурно зодягненого що виходив з вокзалу
Довгу мить стояв спантеличений а тоді засміявся й побіг за нею
Пріська не слухала голосила
Мамочка біг у трактир до вірмена
І ти скажи не спиться ж йому
Ніхто не сполохає ніхто не підгляне тільки дуби вікові з берега дивляться на дівочу красу
Я не міг збагнути жартує він чи каже серйозно
Так багато їх має
Хлопчик це Костя Швачко або Котька або Котяра або просто Кіт
Так Мар'я така бліда аж страшна стояла коло столу і мовчки нікуди не оглядаючись кришила буряки на борщ
—А й справді підтримали його з зали
Це на подвір'ї у Мазуренків за хатою там де груша напівусохла знаєш
Чолом світлому воєводі Агаси від штабу російської армії
Не личить християнам проходити через вогонь і кланятися йому як ви кланяєтесь
Прима
1-а с е с т р а
І менші їм би зиму продержатись а там як зайчики підуть на зелень
Це була творчість її палкої темної престарілої душі
Іхтіяри племені караєвлі чорнодомних мабуть найбіднішого з бачених Баязидом погладжуючи сиві бороди розповідали шах-заде про юрюка який перевершив усіх вельмож Стамбула
Навіть чоловіки не мали сил прикидатися байдужими роззявивши роти вони стояли сірими стовпами а очі їх заздрісно бігали за ясно-синіми і сріблястими відблисками що їх віддзеркалювали довкола мій баєвий костюм та дядьків макінтош
Ой смутку мiй а я дурна в теменi i не добрала що це з твоїх штанцiв облiзла бузина
Не кидати ж нам сипанок солом'яників діжок
Скоро Андрій пристав і не слухав у наслідок тяжкої перевтоми
Коли дає йому уроки ратні на лету схоплює і чинить як велить
Ніхто не згадає про Галата
Брат значить
Потім ми повставали і співали такі пісні як і ви тепер
Ха-ха-ха
Оксано
Терещенко Микола Іванович 1898—1966 —український радянський письменник перекладач
Ось таке почуття страху не покидало сивого полковника відтоді як він прибув з місією визволення на галицьку землю
З того що він каже про реалізм кожний може вивести що йому злюбиться для того ми покинем його і перейдем до других великих літературних принципів виставлених ч. автором наперед
Божий старець мав слези в очах коли згадав про се
Треба помогти їй
А о чем же нам печалиться спросила Марина
Скільки вдома роботи жде
Сухо покашлюючи він відступив до колег і один з верхівців спішившись підсадив його в сідло
Нема лубка
Дай кажу зайдемо до моєї рідні бо так пити захотілося що коли б сіли обідати то й ночувати б зосталися
Може його в районну
Але наступного разу він знову грубо виряджав її геть і все повторювалось і дні тяглися за днями незалежно від години надворі невиразні й одноманітні й сумні
Ет не жартуй стара не дури та сип кашу
Ніхто вже не вірив що ворога пощастить відбити
Зашуміли в селі сани од воріт до воріт
Впрочім що йому шкодить бувати в такім елегантнім домі
поет переступив ту межу шириною в крок яка досі їх розділювала взяв Рогатинця під руку вони звернули на Краківську
Що сталося зі Спихальським
І не починати ж нам тієї розмови
Бекір сказав це так рішуче що всі з подивом глянули на нього
Гетьманова рука карбувала в повітрі слова що аж перепліскувало з келиха червоне наче кров вино
Може на тему світі і картопля не родить
Ну то сідайте чи як
Братику
А як же мій труд спитав дід Охрім
Такі речі разом вривалися в Івасеву голову
Поїду подумав Отава завтра ж уранці поїду до Києва
Ті що пропали від газів не протестували але ті що посліпли вимахували кулаками перед Марченком і погрожували застрелити його або зарубати
Тоді військовий зареготав спитав Михайла Васильовича чи дуже він злякався і сказав
Дома злила на руки і сміялась як батько нарочито фиркаючи бризкав над цебром теплими краплинами
Він годі погойдував свою сивину під сивиною колосків жита що дочекалося святвечора
Умремо але не відступимо
Острах запанував людьми
Одначе гарпії вони злі а ця —добра усміхнена
А коран це забороняє
Ти знатимеш як додому вернемось
Кто сердцем чист и душею Не нужна тому броня Не нужен и шлем на шею Не нужна ему война
Еге ж
Скажеш йому дай те дай друге як стріла пуститься
З приспаних подвір'їв і з закутків села на нього раптово налетіли весільні пісні Дружок і свашок і серед них він побачив оце милогубе дівчисько у весільному вінку
А Проценкові не одрізала сьогодні
Сам огрядний кругловидий червоний усе вуса закручує правицею а лівою шаблю придержує та плечима все напинається вгору
Мамо
Все пішло на других на сильніших на щасливіших немов так і треба
Йому потрібна тепла хата гаряча їжа
Ви знаєте ціле моє життя
Тетяна
Сани спинились
Да будь ты и секлетарь все те запятая
Пробачте пробачте Марку як вас по батькові
Т а н я
благим голосом прогув Загнибіда й кинувся до неї
Гуде земля і товпища народу Як зерна у мішку в густій пилюці Тривожаться шумлять до небозводу
Тільки я їх було боюся як вони приходять до батька та нишком про щось говорять
Будь ласка
Летить голова з пліч
Тепера брати мої їдьте дубами Кальміусом за річку Серезню а після того кому треба у Московщину перетягайте човни на Терець а кому на Україну перетягайтесь на Вовчі води далі ж легко попливете за водою у Самар-річку та у Дніпро
Виходять всі троє праворуч
Тоді Сулима оголив шаблю
Хуторяни почали розходитися
Не казали
Мартин до Трохима
Хто гріється панською ласкою той поспішає за мури замка хто має добрих коней тікає у степ а решта попеліючи від жаху дочікується коли накинуть аркан на шию
У городищі тривожно сурмили труби
Але вони всі дурні сказав до неї опісля Онуфрій
Тої днини вони і їх коні не їли нічого
Брати на все те вже не вважали
Лемішка в місті був з перших багатирів
Відтепер зміниться ставлення й до самої річки адже бачили що вона криє в собі який звір може прокидатися в ній
Старшина
Микола тим часом не знаходив собі місця
Не полетіли ж вони птахами понад лісом
Скомпонувався один вірш потім другий третій
Цей шалений час не потребує слів женучи все скаженим темпом
Княгиня Ольга не сказала Яринi правди
Одежа на нім була запорошена а декуди й пошарпана він дихав тяжко і влетівши до покою кинувся на крісло і довгий час сапав нічого не кажучи
А казав тобі скілько разів казав віддай мені свою Оленку хай буде у мене хазяйкою господинею не послухала
Так так
ГЛАВА ТРЕТЯ
Йдеться про мент
От що важне от от
Було мало сну
Я й сама була невісткою мене не милували аж шкура тріщала робила будеш і ти робить я й на татка твого не подивлюся
І мовчали теж
Тепер справді все залежатиме від Володимира від його мудрості й зговірливості
А він був живий і не мав наміру вмирати
Ні одного з них не було б нині на світі
Так думали люди а Роман думав собі інше
Я й на виборах
І цій країні вмерти
Ніхто не б'ється так завзято як повстанці
І обоє вони клопотали об однім—над поживою та наживою
Я не чула зроду-віку мого од неї слова гіркого не чула докору
Можна я сяду тут скраєчку
Слу-хай
Вухо вимагає жертви
Утріться
І я не знаю коротко відповів той його поглядові і переступивши калюжу сказав Все-таки ви Спиридонова химерна дівчина їй-богу
А далі цар знову наказував і просив видати послам псевдоцаревича й обіцяв за це милості та нагороди
В кав'ярні було тісно ми примостилися в самому кутку а потім нас і геть відтіснили біля пас вимахувало руками якихось два підозрілих типи розігріті коньяком і кавою до високих градусів один з них весь час поривався до пас тицяв коротким оклецькувати'м пальцем в груди то мені то Роговому Аркадій Васильович щоразу тихо але владно його зупиняв і той повертав обличчя до свого друга
Йоганна зо страхом ховається в поблизький гурток
Вона зблідла мов смерть дрижала на цілому тілі і оглядаючися переляканими очима довкола себе сказала що був дома
Сонце сідало по той бік острова воно здавалося мені наштрикнутим на сниси очеретів
думає Щур нагинаючись за кашкетом
Ты сам написал его
Весь світ уже ніби просмердівся цим гарячим нудотним чадом вибухлих мін свіжі воронки ще димляться і перепалена розрита земля пахне смертю
Спочатку на них поглядали не зовсім приязно а все ж терпляче
Ті ті цирульники
І вже сину
Я прохворів понад два тижні
І вхопивши її за плечі він струснув її сильно
Цілься
Ніхто не порушував гнітючої тиші
Він катував тебе примушував силою
Бедные улыбнулся и Дорошенко видно у них и пороху уже нет совсем как и харчей
Обидва обличчя одночасно швидко відхиляються здуріло Страховище
Я пересилював себе а проте не міг вирвати вас із своєї душі
Слухайте товаришу гостро заперечила жінка Відкіля ці фантазії
Хай краще йде до хазяїна та привчається до діла
Покотився далеко над полями перелунюючись в берегах у лісах та яругах
А я даю тобі Олександре благословення своє
Та я стану ти ставай
А де ж мама
Я ж сказав майже
2-а ж і н к а
Скачуть червоні очі скаче широкий лоб і білі хутряні ногавиці
Е-е
А де косар
І от вам треба над тією безоднею йти
А не займеш
Той заперечно похитав головою
Атож царська грамота вів далі Залізняк
За тиждень буде вже тридцять два
І батюшка пішов
Правда
Господи Боже неба і землі
Не раз голота Татарська пила твою чисту кров Не раз знущалася з твоєї плоті Та духу твого варвар не зборов
З неї буде хата
6
А там його в кайдани та й у канцелярію до Новочеркаська
Віслюк тюпачив звісивши велику голову і довжелезний караван слухняно плентався слідом за ним
Вони берегли коней підгодовували їх на кожній найменшій зупинці
Піди до воріт і подивися хто там спитай як ім'я чауша з чим прибув а потім не впускаючи нікого повернешся негайно сюди
Вона байдужим голосом запропонувала свого квитка якомусь клеркові що стояв у черзі
Говорила ще й дуже ласкаво
Все розказать одверто назвати співучасників розкрити всі нюанси злочину
І між тими є такі самі
Отже ти не віриш народу
Ми покірно потеліжилися за двері
Обличчя Степаниди трохи розпогодилось
Головне загальні принципи а вони одні і в кирилівського дяка і в італійського генія
І одразу ж поїхав додому
Перед ним Плюшкин просто мотыга
Її заспівували вірмени а підхоплювали в Андрієвому кутку й вона розходилась мов кола на воді аж поки не опановувала всю камеру
Заганяв і знову зводив сака з якого дзвінко стікала у річку вода сак пах тванню й водяним зіллям поступово він сам набирався того запаху вітер дув йому просто в обличчя звіюючи кучеряву чуприну і двоє дядьків які проходили в цей час по березі мимовільно розвернули в його бік обличчя
У фірмані проголошувалася висока воля повелителя про те щоб сина від коханої дружини Хуррем було названо іменем великого Фатіха Мехмедом Хуррем віднині мала йменуватися султаншею Хасекі себто найближчою і найдорожчого для падишаха милою його серцю
Це цікаво
Вранці по селу прокотилась новина вночі забито Макія Габорака
Хоч в'язано дрібніші снопи ніж колись вони хлопцеві жили тягли мов колоди
Для чого вiн менi так нерозумно признався
Той хто сказав це був собі на умі та не про нього мова
Це була звичайна розмова про те як він у госпіталі впорядковував записи Брянського перед тим як послати їх в наркомат
Є закон про допустиму санітарну норму пилюки в повітрі але хто його дотримується
Я ж думала що ти їси
На нього зусібіч мчало численне руське військо
Це була моя мрія та шапка з такою звіздою як у тих семінарських учнів я її виплакав у матері і Каленик це знав
Він знову захвилювався
Гості в машкарах не затруднили його довгою розмовою
Хтось залицявся через третій столик
Предметом її можуть бути твори люди і ідеї вона може судити або тільки дефініювати
Чи то засадили
Гайдук подає лист
Це сказав не хто-небудь а та голова що не перший день по нашій лиш керує
Від батька від роду рисочка суворості витривалості вона прийшла сама по собі бо з того далекого життя зі своєї юності пам'ятав не вельми багато
Міщило досконало завчив усі вимоги Ага-пітові смакував уповільненістю в роботі мовби тим самим міг продовжити своє життя
Ну ж я на тебе хоч подивлюся
Бувало серед тижня відкриваю шухляду візьму оцього зошита в руки та одразу давнє прислів'я спливає Лікарю вилікуйся спершу сам
Але найбільше чуднот добачала Зоська у людському коханні
Усіх повинно судить всі винуваті
Ти не лякайся-но що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу Я тебе вірная аж до хатиноньки Сам на руках однесу
С и л ь в е с т р в гнiвi
Голос даремно бився об покриті памороззю стіни і глухнув десь високо вгорі під товстою очеретяною матою якою було прикрито отвір ями
А ще якби знала що води приймуть її тіло і вспокояться
Завтра ж з'являйся у технікум
отетерів Кіндрат
Волосся вибивається золотими пасмами з-під чорного жалобного накриття а ноги і є цією істотою дивною чужою яка з'явилася тут мовби втілена образа імператорської гідності виклик натяк дратування
Коли ж Григорій почав останню байку про двох собак він теж притих
Вже прощаючись Башта сказав
Ах якби ти був злодієм
Щоб одігнати його Іван встромлює очі в живий вогонь
Торбочка ця в нього спецiально для того щоб сильно дуже калататися коли хтось тюкне
Щоб умів розмовляти приязно не тільки з начальством чи з простими людьми а й з конем телятами з сонцем у небі і навіть травами на землі
Вона засміялася
В руці піднісши для показу надутий шкіряний капшук із грішми дід Гордій голосом співочим як калинова сурмонька став замовляти товари що лежали на полицях брав їх у зачудованого лавошника й складав до великого лозинового кошеля з яким уже десяток літ ходив на рибу а кошелю зносу не було
Не було в кого й позичити
Йому ніби пригадується що за тими дверима що прямо перед ним повинна бути кімната з одним високим стрілчастим віконцем
Ні я ні хтось на Горі цього не знає
Г о с т р о х в о с т и й Є в ф р о с и н а С и д і р С в и р и д о в и ч Є в д о к і я К о р н і ї в н а
Яка жорстока самолюбна та ваша доброта яка вбиваюча яка брутальна
Прийми цього Лорепцано і хай живе тут скільки йому треба
Ну
Кільканадцять тисяч козаків займуть свої місця у трьохстах чайках і вдарять міцні дубові весла по тільки-но скреслому Дніпру
Та й на тім конепь
За це треба випити
Від живих свідків літніх монахів Яворницький довідався в яких тяжких умовах перебував Калнишевський у камері Прядильної башти
Сонце лило свої дари назустріч Хмари розбились на загони і гнались шалено в бій з дубовим лісом
А Боже Боже
Райка
Я серед ночі тихо під'їду під твоє вікно й постукаю в шибку
Художник високий гарний впевнений торкавсь велично пензлем десь полотна чи дерева й вони тепліли наче аж оживали
Тому люд і зібрався на віче хоче спитати князя як врятувати від голоду неминучого і смерті повсюдної невинних дітей отрочат тих хто хай і винен все ж не так дуже аби розплачуватися життям
Чув
Ось і вода
До села що про нього мова прийшли ще тілько квартирієри повизначали кватирі на стайні та понастромлювали віхи
Ходімо
Ні ти дорікнув побачивши нашу працю й відпочинок
Підписуюсь під кожним вашим словом
Знав таті пішли на пошуки лодій тож ітимуть та й ітимуть сподіватимуться та й сподіватимуться знайти їх
Але Бог знає що якби я не рішився не для власної користі рішуся а для вас усіх для жінок і дітей ваших
Пригортав і пеєтив її мов дитя
Більше стару
Ми направились до маленької їдальні побіля кухні з другого боку коридорчика
Неодмінно треба піти
Куди ж ви йдете
Кожен за себе такий був час тож і вона маленька Хуррем мала стояти за саму себе
І ось раптом високий жіночий сміх гостро розтяв важкі покрови суму і стриманий гомін наче поломінь бухнув з-під шапки чорного диму
І виблагав
Не така вона одказав Проценко
А поет йому Та й сам я Не люблю з панами жарту
Дай-но мені раунатину сказала дочці
Товариство враз ожило заворушилося
Безліч таких як і ми більшими й меншими групами йдуть в ці ночі степами на схід
За вікном так само моторошно вила сусідська собака в якої на очах проткнули хазяїнові горло багнетом так само диким тонким передсмертним криком хтось кричав так само гупали важкі чоботи за вікном і в сусідній кімнатці мати двірника неголосно молилася перед лямпадкою
І тому
А що воно таке
От мені лихо
Він подобався Яновському своєю натурою скромною вдумливою пройнятою ледь-ледь зажуреною самоіронічністю
Ану йдіть мені зараз
Проте вона мабуть боліла й Кажанові
Що може на неї вплинути
Вона згадала як сперечалась після Лондона з Станкевичем чи є чи діє таємна організація
Води як не було тільки калюжка на землі стала
Чому так не знав
К о п и с т к а
Ванько Ванько
Гершко
Йосип Гладкий генералом і заможним поміщиком старшина підпанками козаки ж селянами
Він тільки розгляда її неначе їсть її очима забув увесь світ хоч би йому тут з пушок палити хоч би хто його не кликав нічим би не вважив тільки що розгляда свою Марусеньку держачи її на своїх руках
І тільки сам Кончак забарився під Лубном
То несподівано кинув було утеком а то
Старий Сірко своєю чергою здивувався
А ти вола мабуть перетягнеш
Усі яничари з якими щойно ховався від козацьких куль десь зникли розбіглися можливо помчали як і тисячі інших до рятівної хвірточки
Забув що він з Мотронівки біля Борзни
Ну і я їх не обижаю я їм мишей ловлю пацюків
А я йому під Кайдана Кирила
Уявити не можеш що це таке бути директором та ще винрадгоспу
Думала хто такий
Голос у майора м'який якийсь особливо теплий
В цьому вся штука
так і сипнули
І все записував в книжку щоб знали що куди й скільки пішло
Вчительша не встаючи з місця й собі простягла до писарші пальці
застогнав Орлюк
Настругав коротких дубових щаблів і пов'язав з них мотузяні драбини
Що ж Малушо будеш тепер ти менi допомагати
7
Щаслива була Тухольщина бо досі якось обминали її неситі очі князів і бояр
І заплатить
Мухновський вказав у куток на шафу де на вішалці-стояку висіло кілька халатів
Чому так рано
Забравши багато язиків і доскочивши чимало майна попливли назад
Такими й гіршими розказами так ієні надоїв і осоружився що і мені здумалось над ним поглумитися
Ні бога не боїться ні людей не соромляеться
О хтось ранній завидькувато зауважив Йонька
Там малий Демко заліз у кропиву попікся і верещить
Нас таки чимале військо Маєм свого отамана Він у нас одважний лицар Врешті він знайомий пана
Прокидалися птахи
Угорщикиии
Селяни зацікавились
Скажи Сашко
Соломія тепер могла залишати Остапа на день самого
С 512
Золотий медальйон
Раптом перевів зір на книгу і обома руками схопив її
Передніше колись звав писаря антихристом анцибором а це вже чомусь аж перехвалює
Нічого
Ти все маєш
То що ж робити
І почала розпікати і почала
Ніде й ніщо не вказувало що тут лише кілька годин тому відігралась величезна трагедія
Торкнувшись клавішів
Має мучити укол без відради
Особливо за жіноче
Задумалась Маруся
ЖОЛУДІ
От він пішов до своїх товаришів що з ними був закладався і вони мусіли йому гроші сплатити
РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ
Лунали тости дзвенів кришталь а Лесю як і завжди обсідали думки
Та я й Ліхтаренко візьмемо по двісті карбованців
На попелиську сіл жаско і люто як згорілий ліс волали до неба чорні комини зяяли ями і льохи
Під прозорчастою чистою як сльоза водою зеленіло якесь баговиння зубчасте тонесеньке Дрібне як пух світилось чисте піскувате дно з білими черепашками
Чого тобі глухо донісся до нього голос вартівника
Що зі мною Жданку
Це не завдавало біохімікові великої мороки завдяки його здібності логічно мислити
Осиротили діток
Радянська
У великому пустому гаражі бійці порозкладали багаття
Товариш Огре живе за мостом
Орлюк
Марія про мою дружину більше но розпитувала чи те її не цікавило чи боялася що ще чимось забрудню скатертину
Ось так-то пане повзучий чи то пак Соколе
Гребців шарпнуло так що вони злетіли з лав
Добре коротко одмовив Яким трохи упораюсь і підемо
Жорстоко і основне щоб камінь на камені не остався
Гам та галас ущух одразу
А Броніслав неначе буря Зарані кров'ю помсти п'яний По парку скрізь шукає Йвана Над Вісли дзеркалом ясним
Чого ж тобі тепер треба В години радості і сміху
Я знаєте належу до того художнього напрямку який сьогодні не в моді
Ніхто не будив вже чорної тиші що наливалась крізь вікна у хату
Критися й справді нічого
І в ластовинню
Се добило би вас цілковито
Десь реготала вивірка
За тисячу зимових верст далека й недосяжна йому тепер як вечорова зірка
Що ж тепер буде
За першу ж роль
Так не може бути
Це був якийсь твір по педагогиці
За ту нагість уже тут у Глинську його прозвано Марсіянином
Поэтом можешь ты не быть но гражданином быть обязан
Чого ж ви мовчите
Чому ж нею не скористуватися як е хіть і жага до сього
О велика хатун спічни духом своїм під наметом Омара Кгаіяма67 67 що робив намети для духу
У нас теж нелегко
А не люблю його і на остілечки показує мені дрібненьких півпучки
Постой
Ти поранена
Доживемо побачимо дай Боже дожити
Татарин їхав поволі та все розглядався за слідами куди рано переїжджав Павлусь
Не супостатів соузників може слід шукати вам нині серед візантійців
Входять жінки
Невже я солдат революції схиблю в цей відповідальний момент
Невже ж він про свою кар'єру тривожиться
Швидко збудували кімнату позад Леміщиної хати швидко висохла вона на гарячому спасівчаному сонці
Король раптом весело зареготав аж ходором заходив його опасистий живіт туго перетягнутий зеленим з китицями шовковим поясом чим немало здивував Карла Лотарінгського який не розумів по-польському
Металурги спохмура поглядали вгору
Тут корову доїть а сама озирається чи не йде Василь
Добро й зло iснують у свiтi промовляє вiн одвiку i житимуть такожде довiку бо є бог але є й диявол бо добро вiд бога а зло вiд диявола
А Полікарп візьми й заговори
Жижки тремтять
Вона сама не хоче
У нашої Турман була повнісінька шафа романів та все золотообрізних
Піти до Єрємєєва і сказати Я буржуй поміщик експлуататор паразит на народньому тілі я злочинець я мерзотник розстрілюйте мене але вона проста сільська дівчина її не чіпайте вона ваша
Бо значить ти не активна не щира комуністка а шкурниця а може і таємний ворог народу
Занапастить хіба душу
Трень трень трень
Коні байдуже помахують хвостами
Красень півень по подвір'ю ходить
Ні він не знає цієї дівчини
Пузир
Це вибачте невірно ви казали
З Галича Ігор з сім'єю виїхав у ясну морозну днину та вже зразу за Дністром погода зіпсувалася настала відлига небо затягнуло хмарами сійнули холодні осінні дощі
Він лежав лицем просто неба й дививсь на темне небо засіяне зорями ніби чорне поле пшеницею
Став Чайченко плакати дуже
А тепер міщани прирікають своєю затятістю на смерть і себе й своїх жінок та дітей і його козаків
Меня зовут Лихой
40 Еней пройдисвіт і не промах В війні і взріс і постарів Привідця був во всіх содомах Ведмедів бачив і тхорів
Його наче гарячого коня підганяло хатнє нещастя
Сідайте будьте ласкаві
Розумієш
Затремтіло щось людське м'яке
Тільки що про це міркував промовив Мірошниченко
спитала Мар'я і зареготалася
А як ні то й ми брати є що її не покинемо хоч би й що прикре трапилось їй у житті
Донці і запорожці мінялися кіньми одягом зброєю вже й не розібрати хто з них донець а хто запорожець
После мы ее и не видали не выходила на улицу
Фрей подумав і скривився презирливо російська історія знає випадки коли воля сліпих мільйонів ламалася геть об волю авангарду
А в інших трьох вільно
Для мене ви були що бог
Звуки рояля самотні тоскні пливуть у шелесті листя
Ось він як пахне
Не міг помовчати
Се приїхав к тобі муж від Святослава в четвер а сам Святослав пише що йде з Києва в неділю то як же можеш княже встигнути
Серед князів та боляр запанувало радісне пожвавлення
І не через п'ять правда але через двадцять хвилин чисто виголений золотистий тільки на бровах камердинер Фріц докладає принцесі Елізі про графа Адольфа фон Елленберга
Славуто заспівай
Були й такі хто втративши на війні сина батька чи брата німів від гострого болю обливався слізьми від горя
Залізняк покрутив головою і здивовано спитав Яворницького
Попереду несли величезну ікону спасителя та портрет царя
ЩОБ УЗНАЛИ УКРАЇНКУ
Лихо тільки що знайшов так пізно
Не вкладалося їм у головах
Шшш
Нащо худоба і та знає хто найбільше огріхів робить
Але чому ж його не любить просто-таки ненавидить Овчаренко
Ти стоїш немов обгорілий пень стоїш як злочинець що вже засуджений до розстрілу
Довгий німецький віз з шинами на ободах рушив з двора а за ним пішли рибалки з хазяйкою
Яків Кирикович не довго й гаявся
Побавились би краще погуляли А хочете і я допоможу
з жалем вимовила Христя
Тягнім догори швидко може не дай боже чого нещастє
Слиш Лизю дай пошамати
Хто підкаже
І більше ніколи не клади мені під парту
Де ви загукав Бурмило
25 ХІ 1930 p
Так
Полягали спати
Зажди хвилину прийду пізніше
Ні а для громади
Ба ба ба
Ох
Оце так
Ох i дiвчина
References
Татарин знову тягне своє азіятське ала-ла-ла
А потім занурила свою голову в куток канапи і заніміла ст. 96 97
Співайте
Запитала як їм завод і дідусь Юхим з городньої бригади поділився враженням без утайки
Мабуть байдуже що і як
ЯВА XIV Вбігає Варка
Так чи так до чорта в зуби
З пучечком ніжних квітів Марченко вернувся до машини
Чув
Він стояв поблизу і чув усю розмову
Ходи смикала Маринка Візира за рукав піджака
До Києва
То що згортати практику
З природи інтелігентний бистрий серцем м'який мов дитина а в роботі був мов вогонь коли хотів
Він здригнувся
Україна подобається
Більше питали та допитувались чи давно з Тивері чи має надію повернутися туди а вже потім радили спитай у тих і в тих ми не відаємо
Да свиснув я два рази
Бо хіба ж не так твориться усе на світі
Скінчилося тим що обидва мали зовсім пошматовані сорочки і з носа кожному текло червоне
І найхарактернішою його рисою було що він такий маленький а мав шалений темперамент і колосальний чисто польський гонор
Яскраво сяяло весняне сонце і хлопець приклавши руку козирком до лоба пильно вдивлявся вдалину
Навіть привітно
А Тодозя помивши ложки сіла на лаві край віконця й довго сиділа похиливши голову
Спасибі тобі Рогнідо
Чекали годину а може й дві аж поки не побачили знайомі зелені сани запряжені вороними кіньми
Я на рік раніше почав ходити до школи незрозуміло звигнув плечима
У 1886 році вони вдвох помандрували на Україну
Зайдемо погріємось запропонував він Потебні
Мовляв дивись дурню і начувайся
Оля принесла торти
Чи має він право попросити віліс
дивно але факт що таке слівце в потрібну мить додає людям злагодженості в діях
Не стрінеш других таких
Олесь усміхнувся ледве замітною іронією й погладив свою гарну темну плекану бороду
Як ся маєте панотчику
Богаза од радості аж зареготалась і зараз почепила на шию намисто а потім почала придивлятися до Юрка
Андрій швидко зайняв оборону
Ай-ай-ай
По-сербськи величали віру тобто лаялися нецензурними словами
І ти не думай що я б йому далася на підмову
А от кажуть що нам незабаром дадуть жалування з скарбу
Затихло
Гайдамака
Вони сяяли залізом силою несли сяйво на кінцях своїх мечів ішли в смерть мов промені світла в темну ніч
Туди нагору шлях йому перегородив папірець наказ
За те що прилизав мене з усіх боків і вийшов я в тебе прямо славним сильним і лубочним Єрусланом Лазаревичем який їде на чудо-юдо велике на змія о трьох главах а прекрасна царівна Анастасія Вахромеївна зустрічає його
Гей ти гукнув він якомусь парубчакові
Мати
Тепер поїдемо та хоч ти дорогою дрімай хоч і спи то не бійсь нічого
Взято з собою все необхідне для далекої мандрівки під возами подзенькують дійниці на возах вмощено барильця та тикви з водою харчі казани
Навряд
Мотря вибігла з хати й подивилась
Був навіть мент коли Скорін хотів скочити на порятунок сердюкові
Це ж смішно
Зрозумів яким чином міг так спокійно дивитися на ту нечувану дивовижу що її жінка викликала сегодня в судейській салі та дивовижа була йому дорога неоцінима
Вона обернулась до дзеркала де одбивався з кабінета портрет її батька
Рада крикнула радiсно
Але вона пристосувалась цілком під нього під той час вона дуже гордилася ним
Невже не можна зрозуміти що це ображає мою гідність
Коли вийде Югина за мене нічого кращого й бажати не хочу
Риба не скидалася
Ти ти
А рогами колоти по-російськи бодать не лише поліглоти можуть щось розгадать
О
А то може погано скінчитись
Трохи вище в пшениці цвітуть червоні маки сині волошки
Ось дивись зараз ось я тільки сяду і схилюсь над Лесиком
Тоненький стан стягав червоний плетений пояс коліна обнімала картата старосвітська плахта з зеленими червоними синіми жовтими картами
А дурних учити треба
Устиме соколе мій навіщо ж ти покинув нас бідних
Касян побачив щось таке що його аж заморозило
Павза
Вона сьогодні вранці приїхала дуже хвора і просить вас прийти
Потім той
повторила молитовне й ці два слова справді замінили їй цілу молитву Господи змилосердися над нами не дай пропасти
Його удари набули могутньої сили і влучності
А от дивись там вже іде Зоня
Праворуч за греблею незграбною хмарою насовувались татари ліворуч коло польського генерального обозу риштувались лавами польські улани й драгуни і в далині млистій можна було відрізнити високі ківери від живчастпх патлатих шоломів
Таких возів стояло вже чотири під'їжджав п'ятий
Мені такі розваги не по кишені
Руки б на себе наклала коли б не сподівалася вас побачити ще хоч раз
Бо знала не могло для Богдана бути зараз тяжчого удару за цей
Тут нема сміху
Набір Ярослава Левчук
Ге-гей
Туди тільки не ходи а ключ держи в себе бо я старий щоб часом не згубив де
Матюха й Гнида оторопіли і не кліпаючи очима дивились на начміліції
Приступом іти говорив один
Гатило страшенно розлютився
На подвір'ї валування собак переплелося з голосами Созоненків і Варчука
Не за те що Йон
Г о с т р о х в о с т и й
Бо стою перед вибором починати чи не починати діло від якого залежатиме не тільки моя доля а й майбутнє імперії та всього ісламського світу
Лимар зірвав листок з дерева пожував виплюнув
І коли вже відчула що останні сили залишають її упала в траву притиснула до себе маленьке тремтяче тільце хлоп'яти і безсило заридала
Ця дівчина колись як і я вчинила страшне злочинство покохала вищу істоту сина фабриканта
От всего сердца спасибо купно прошу и дальше не задерживаться с ответом на мои письма
Хіба я не є свідком того що робиться в Горопахах хіба це нормально товаришу письменник що дитина підліток доведений до відчаю хапається за зброю і стріляє і стріляє мусите знати не в якогось там конкретного Козаченка а в самі груди вашої радянської влади
А ще не завадило б знати як далеко вестимуть на кого і на що покладають надії в тамтій новій землі
Правда твоя хоч майже кожна з останніх моїх речей обходиться мені занадто дорого
Тра означити звідки воно зайнялося
Петров возьми вот с этих тетеревов
Мамо
Ви що вже нажились на своїм віку і своїми ділами придбали собі славу можете вмерти тепер радісно з великою втіхою
Його хата як той випорожнений штубей і добре що засунувся з ним геть аж під ліс
І ніхто його за халтуру до суду не тягне
169 Еней од речі сей змя'гчився І меч пінятий опустив Трохи-трохи не прослезився І Турна ряст топтать пустив
На цих дворищах стояло чимало хиж дворян ремiсникiв холопiв рабiв
Він щодня що-небудь оповідав і щодня йому поступала додаткова пайка
Я нічого не розумію ні в хімії ні в фізіології шепнула Юленька Марусі але я захоплююсь їхньою відданістю науці
Адже зрада коханої це найтяжча річ а в руках слідчих наймогутніший аргумент
Вони з тупотом перейшли через двір і геть постукотіли підводою на якій поверх награбунку височів пеньковий млин
Не поспішай поперед батька в пекло
Чи тебе дитино не били
Пішла кишнява в тій кімнатці де одна на другій як оселедці в бочці спали панянки а учителька осібно спала і прокинувшись позіхнула потяглась та й почала бавитись косами та перстнями що на руці були
Псiв уже наш Микита не обдурить
Може й не примітили б тієї щедрості та з ночі випала на дерева на трави роса а скісне проміння уміє вишукувати роси
Нікому
Вихори зливаються бурно колишуться
А в цей час із того вікна що виходило в сад обізвалися тихі голоси
Він нахилив голову i щось ніби винюхує
Однак Соломії здалося що їй треба йти просто перед себе
А раз вечором оповідав жінці і дітям таку пригоду Сонце пражить але не пражить аж вогнем сипле а я колінкую з гноєм наверх аж шкіра з колін обскакує
Над того студента немає розумнішого кажуть у всьому нашому місті як почне говорити здається знає він про все на світі й ніхто з ним не зговорить
ДІЯ ДРУГА Сад ганок клумби ослони
Він засміявся
Ви всім присвячуєте кому подобається
Але Петро притримав її за руку
Степан похапливо дістав біломорину креснув сірником раз удруге втретє переломив і сидів так жував неприкурену цигарку
майнула в Уласевича думка
З темряви немов примара виникає довготелеса фігура Поцілуйка
X
З кожним днем ширилися чутки про поразки російського флоту про загибель Варяга про блокаду Порт-Артура
5 Електронна бібліотека 6 Зміст 7 Попередній розділ 8 Наступний розділ
Кара
С а н і т а р
К а т р я
3 татями одна розмова сказали нарешті меч і сулиця
В світі дедалі більші швидкості міцніші сплави
Кидають туди і за провини і без провин
Ти знов За цих заброд-варягiв обстаєш Як в Новгородi де лилася кров Моїх мужiв ошуканих за те ж
А тут раклюга стояв
Я ж говорю тільки що він говорить
Забирає у багатіїв і роздає бідним як волоський ватажок Владимиреску що подарував колись того коня
Клянусь
Випили знов по чарці
Запитання було несподіване і Звенигора збентежився
Далі знов питався що робити з гаманцем де лишилось після нього вісімнадцять копійок
Йшли дорогою
На євангелію
Достеменний дід Гамалія
Я рідко коли його й бачила
Рогволод перестав хихикати
І як тяжко колгоспним керівникам із ними
Я вас не розчув Вертутію чи мені може здалося
Приймайте гостей
Через ліс просто так як бачать очі
І тоді побачили з стружки на плесо випливали наче лебіді білі човни
А ти правду кажеш
Рився мов олень що копитами і рогами відгортає сніг шукаючи немертвої трави
Касьян свидетель как это случилось
І зразу обхоплює радість
Это твоя воля пане
Знов кущі якісь
Для кого
радісно загукали вони Коса
Зупинився не рухається наш степовий час
Як пiд колеса
Може хоч там порятунок від цього галасливого одуріння
Цей феноменальний дотеп так розсмішив Шворня що на нього напала гикавка
Коло мурованої дровітні стояв у гурті партійців Дробот і розповідав якогось сороміцького анекдота
Ага Васько
Ніби порятунку благають
Як на ці неповні часи безмірно далеко було воно те голодне стероризоване місто
Сиз ішов між ними посмоктуючи порожню люльку
Але кав'ярень чимало
Він побачив у її очах зловісне полум'я ненависті до Радянської влади якісь приховані таємниці і темну замкнену ворожість до себе
Селянська неотесаність повертається то злобою то фанатизмом
За моє не журись я і свого догляну і тут буду
Одному куля пролетіла через кишки а він сміється
На другий день вона дується не говорить
Не забудь
Скількох же він перевішав
Твій синок свистить димить і гримить
Обережно зняв з голови погладив
Нiби пропав звук у свiтi як ото у кiно буває
Той зблизька озивається той здалека а один вітає Ганну Остапівну дуже зворушливим листом з місця ув'язнення де він після суду відбуває свій строк
Він зробив знак щоб вона почекала не займала його не звертала уваги і рука не кидала писати а очі знову звернулися до паперу
Старий тріпонувся на стільці й похапцем оскільки це дозволяли йому кволі скарлючені ноги встав і собі
А он під брамою купка селян ще обпалених сонцем від літа але вже скулених обдертих присілих порохом виголоднілих
Тихо засіяє
Одноманітна і дуже зрештою нудна розмова яка не потребувала від неї ні заохочення ні навіть втручання була дівчині до вподоби
Йому потрощили кості пробили іржавою залізякою ребра заткнули рану брудною ганчіркою і так вкинули до камери непритомного н а п е в н о н е з м у с и в ш и з а к р и ч а т и
І тобі зовсім нічого боятись його цікавилась далі Рута
За золото яке ви гребете з султанської скарбниці і все ховаєте під себе
Так казала Якби Анна була розумна та не затаювала всього то він був би її мусив узяти а так вона мовчить як би боялася свойого права тим часом він собі другу найшов а з неї лише дзвони пустив
Не так тут колись було
Н-н-н-о
Що він віщує
Заради такої оказії підморгнув Остряниці та Орисі не завадить і хильнути
Я впав на обніжок своєї мудрости й подумав з тоскою Дорога
Руки не підняв ніхто
Сухобрус сів і знов хотів почати розмову про Патерика
Підсліпуваті старі будинки убогі ятки і занехаяні облізлі храми гнітили душу
Господи то як же їм без діток
Г о л о с А йди хутчій
Ходім у печери говорить мені та з цим словом і йде а я за нею
Але ні ні ні і при тім він з лютості тупнув ногою се не може бути
Споконвічний неодмінний атрибут житла хранительниця вогню й тепла з припічком та черінню уже майже відійшла в минуле
Ми про те не думали
Але я звичайно нічого цього Павлуші не сказав і не скажу ніколи
Скажи
Отож-бо
Вп'ять розiйдуться той по сонцю а другий навпаки сонця лапають
Всі наші розмови спогади жалі все розлетілось як тріски
Вони виступили на чорному небі немов буйна роса немов аж осипаючися над пришерхлою землею
Лени не було
Нещодавно я читав новий твір Прудона
З задимленої вирви вікна звисає головою вниз патлатий білявий німець
Пропустіть
Вмирали десь далеко і там їх хоронили
Адже хвалити бога ми в цілковитій безпеці а пани полковники лише філософствують
А за плечі кігтями вчепився страх
зраділа Евеліна
Про імператорів можна розповідати довго
Хоррроший
Та й не до Києва ми зараз попростуємо
Вона як утомиться лайкою то тоді вже тілько сопе
Я тебе знайду
Куди ж подітися Явтушку коли Пріся вже з ними з усім добром у кагалі
Денис Іванович був у пана лановим Каленик токовим
Годі
Єдиний вже без напису
Каламар не відступав
Я вас не залишила спокійно повторила вона своє і зосереджено дивилась на мене
Світло з одчинених до кухні дверей боязко та блідо поцілувало щоку Дари
Дав бій червоіюармійцям і помчав далі
Уходітє уходітє пожалуйста
Сідає поруч з татом крутиться на ліжку розлягається то так то сяк і весь час жартує
Ну чому ти такий неслухняний Павле
Прочитавши кілька рядків і не зрозумівши змісту він закрив книжку і знову замаячив по хаті
Відголоски про збройні сутички в різних кінцях світу блискавично облітали села і посилювали жах перед завтрашнім днем
Так що ж Зосю чи згодна ти щоб синові дать ім'я Гнат
Ввійшли у хату
А через Днiпро до острова на конях перепливло цiєї ночi вдвоє а може й втроє бiльше печенiгiв
Усі дороги і стежки його життя переплітаючись звідусіль поспішали до сьогоднішньої днини як поспішає гаряча кров до серця
А першим друкованим листком буде наше послання до українського поспільства складати пожертви щоб повернулися церкві кошти
Оставте мені дома хоч телятко
Я дуже стомився завтра ж у похід
І тоді
Часом бійку забудеш у годину а якесь там слово гіркеє вразить тебе до самого серця місяці роки пам'ятатимеш
Кажуть чекати приїде і 151-й
Климент Васильович так той просто зі служби поспішає до неї
Я тобі скажу вона чарівниця
Навіть тато її що не дивиться в ту сторону де вона балакає з дівчатами говорить до Анни ласкаво
О у мене пластика ха-ха-ха
Як хочете так і думайте
І розривають уже голубі люди свіжу сопку
Не взяти не можна бо доберуть іншого способу взяти й випити теж не можна бо інстинкт бив на сполох що в тій чарочці його згуба
Тут у нас дід Охрім з своїм сином та жінкою цілими ночами розкопує могили шукає якогось золота розповідали селяни Ми йому кажемо облиш Охріме кинь цю дурну затію
Круг неї мов височезний паркан бовваніли кам'яні стіни по яких п'ялися де-де пачоси зеленої ожини та корчі ліщини
І якщо котромусь із малих справді вдавалося намацати в темряві і висмикнути зі стріхи обріз чи важезну шаблюку то це сповнювало нао почуттям правоти і після цього тужба та плачі хутірських жінок уже не так розтерзували наші дитячі душі
Це не порятує нас княже
Я як недавно відітхнув а далі всміхнувся
Ондечки з'явилась графиня Подибайлова Марія Титівна
Ех мамо аби нам тільки на весну доп'яти з якоїсь казки хоч завалящого чорта
Так це не колегіальне обличчя не міг утриматись од жарту Борисенко але це ще більше роздратувало Киселя
Подумайте старшина роти Іван Антонович підняв палець угору їздових стереже
Що чигає їх там
Живу
Максим швидко забув про неї
Труда прийде додому і ви самі зможете
М а в к а Воно ще краще ніж вся твоя хороша люба врода та висловить його і я не можу
Я була б дуже щаслива якби дорога начальниця побачила його оцінувала й дала мені пораду сказала Ольга
Ви й справді пане будете з людей простих озвався-таки півшепотом Бо в нас тут все пани й пани
Ну ідіть лучше а то я тут зовсім розплачусь
А Стьопочка після цього відразу й відкинувся од мене
Перекидається з боку на бік так перекидає снопи щільніше тулячи їх один до одного коли вивершує вночі скирту щоб не замокла щоб не боялась ні вітрів ні дощів
Так холодно
Вершини підхмарні прийдіть зеленою рутою і болотяним виноградом барвінком хрещатим і материнкою-душинкою іванковим зіллям і купиною бук-травою і калганом заберіть у дитини безмов'я й поверніть мову хай мовою знову стане дужа й весела
Світло єси ти однак не фальшиве визичене ні правдиве
Дай
У пам'ятi постали днi коли йому не раз доводилося супроводжувати разом з iншими гриднями княгиню Ольгу а кiлька разiв i княжича Святослава
Кажуть один тільки у Києві прохвесор вміє такі операції
Дурниці
А очі все ж таки ненормальні
Товариш Ступа кивнув зі сцени головою рукою показуючи щоб я сів на передню біля сцени лавку на сцені так само як кожної суботи стояв на столі розчепірений кулемет націлений дулом на зал і так само попирхували й чаділи гасові лампи і так само саля горбилася принишкло ховаючи в коміри голови і лише дітлахи попискували як миші і так само товариш Ступа походжав гонорове по сцені й повчав людей як мають жити в будущині без власної землі і без коней без Бога й без інших буржуазних пережитків
Сергій продовжував
Що могло статися
Бачили ви як люто б'ються між собою старі півні
І що воно з того вийде
Зроду був музика ніколи чужого не хотів і за багатим не гнався коли мав миску вареників то другої не шукав ясновельможний пане
Знову схилився
Тягнули її пробивалася дійшла аж сюди а далі сил не стало
Треба щоб пішов у повній формі при всіх нагородах
Його
І мій голос чудно виривається з шелестячої шопочучої тиші
А потім і пішло на розрив
Зроду не повірив би в таке але це сказала і ерешкова сестра
Він розкинувся в кріслі і побаранілі очі його заплющились
Куди ж
Вже й посидіти не дадуть
Вони зацікавились справою й намагались нам допомогти
Коли скінчив читати а оплески сипалися безконечно промайнув його погляд перелетно по мені
Нащо
А ти з своїм примиренням
А втім у прекрасних малоросіянок війська російські здається не в авантажі
Змушений був сам нахиляти голову перед Євпраксіею
Цього погляду Андрій ніколи не міг забути
Ну це ясно старість
Ну даю тобі слово що ти ні на крихту не прив'яжеш до себе Клима тим що плакатимеш
Е ні посварився Адам підправив подушку щоб вище лежати
В гіркість обертається сладість мірська
Арсеновою або нічиєю
успокоював вуйко котрого серце було вже зворушене
Потім умочив хустку в склянку вина і усміхаючись попрохав дозволу провірити моє обличчя
Хто це був бабусю
З широкої рани била густа червона кров
Нам вкрали коней
НА ЩИТАХ НА ЧЕРЛЕНИХ
І сонце й цвіт і плід і пахощі насіння
Ген скільки дубів пливе вниз
Я знаю ваша величність ви були найбагатшою жінкою в Європі
Має їхати на село разом із своїми інститутськими допомагати колгоспникам на хлібозбиранні
Я ходив по лісі і збирав дрова для куховарні
Смуток розлуки в голосі Віруньки спрага чекання
Він зачаровано стежить за рукою зразу ж забувши що зібрався тікати
Клари Цеткін
Вона мені малювала напрочуд привабливі й цинічні картини
І не було від нього ні одного листа більше
Всіх їх четверо четвертим був Сєргєєв
І ми тепер сміємося з вас
Тепер мені не треба нічого крім тебеї Аби ти був щасливий
Лишіть мене просив дайте хай сконаю
Нє
Входило у т
Тоді люди були не такі суворо мовила Лукииа
Ні в таку хвилину наша бездіяльність була б злочинною
А підождіть трішки
Чи ви бачили пити з таких кубкiв бургундське вино по червонцю кварта
I яка на смак вона обережно допитується чоловiк
І син оцінив це вірно сказано
А він
І раптом зареготав
В синенькій бамажці
Уже жарко стало
Навіть вимовляти його була насолода бо в нім бриніла луна її пестощів сласний відгомін поцілунків що позасинали йому на устах очах і грудях
Господи милосердний крикнула
А там чай кусень яловичини з хлібом порція овочів
Та тут я хвора а тут таке лихо з Гаїнкою сталося почала розказувати стара
Але вона все боялась свого свекра одникувала од його боялась зоставатись сама з ним в хатi
Коли ясна погода за кучугурами крізь марево гоголівський край як на долоні
Я тоді до жінки Не горюй кажу раз таке діло що в нас весілля було і ти свою дочку заміж віддала то не плакати а радіти повинна
Гудінням бджіл озвучений духмяний дивосвіт і паничі тут кручені і королевий цвіт
Маріє
Вправо од нього грав на сонці срібними брижами ставок немов риби купались в ньому а за ставком на другому горбі ховалася в деревах церква
Чогось ще в дзвінницю де він жив водили
П'ятка подобала радше* Радше
Візьмуть тоді у шпиталь вилежиться витверезиться і вийти б та ні в чому
Мати
На те малодушшя його підбурив Джура своєю втечею той поплатився життям а цап лише розсмішив юрбу і можливо цим урятував життя тим кого зрадив на хресті
Звідомляємо тебе і турми твої а купно й люд аварський що імперія паша перебуває нині у великій осмуті помер імператор Тиверій
Від Фердінанда який після добровільного зречення Карла став імператором прибув посланник молодий фламандець Ож'є Гізлен Бусбек
А в ямах у байраках лісах льохах
К о п и с т к а
Звідки ти мій сон знаєш
У пічурці прикручена лампа сумовитою червонавістю вирізняє з пітьми господаря і його дружину заклопотаних коло пшона
Але дерева раптом заколихалися розпливлися мов краплини дощу на склі
Зима ось-ось потисне думала вона а ні я ні Остап не маємо чим загорнутись треба заробляти
Років 24-х білява з м'якими рисами лиця одягнена в білу блюзку й синю модну спідницю на спині дві коси
Коли б ти був такий сміливий як Марко ти не дав би своїх дітей продавати панам на печеню
Чотириста метрів землі над забоєм ніби назавжди відрізали людину од сонця й повітря
Відчула як провалюється її нога в щось липке та м'яке й кинулась убік
Але згодом їй уже стало порожньо і байдуже
Либонь над Старицею а може і деінде невтямки мені ясновельможний сказав старець і низько поклонився
І в розпуть і студень через ліси й болота їде він до далекого Полотська стоїть над могилами Ізяслава жони його і Всеслава що поховані були біля нової дерев'яної церкви кілька днів живе у фортеці Регволда ночує в палаті де колись говорив з Рогнідою
Нічого у хазяйстві не вдержиш за ними
Християни вони християнин i вiн князь Улiб
Братів нема а я часом не знаю як виробляти математичні задачі
Кулак твердий і меткий
Що робитимемо братіє
Ось цей простий без хитрощів світ і сторожує Мина удень і вночі чатує це врівноважене степове життя що проросло на тому місці де воно колись корчувалось ламалось а тепер знов і зорями світить і садом родить і листям тополиним лопотить на світанні
Звиняюсь ваше високородіє мені треба до громадянина Юркевича
Коли б вороги на ті стежки попали то нічого би не здержало їх увірватися в редуту
Може їм відомо й те що собою являє Андрієва душа і на чому вона тримається
Перша мета здобуття Здолбунова
Тепер ні паничеві ні людям
А я не думаю
А неділя
Але ж ти відповіси йому
Та й добра ж у вас слив'янка
Чи чули ви хлопці як він обіцяв милість божу цьому старому дурневі
Видно любила порядок у хаті чисто долівка змазана рушники білі-білісінькі
Невже не прийдуть
Одружимось моє серце Я й досі дівую
Правильно Василю у них було багато пундиків м'яса і печеної картоплі
Нойони
стоячи біля Дев'ятого ледве стримував себе комісар Лещенко
Чути лише як віртуозно лаються якісь дитлахи очевидно лізучи крізь заборону поближче Не треба було Андрієві пояснювати що то за дитлахи
Звичайно він згоден
Або що таке
Моїй особі ви б це й так відмовили
Помчавсь Ахмет і курявою вкрився Зсів із коня татарин бородатий І вухом странниці до серця нахилився
Чути іржання й тупіт копит
Один ведь у нее сынок как одно солнце на небе и утеха одна и слава одна
Скiльки ми по свiту не їжджали а таких напиткiв i йе чували i не видали i не куштували
Натішилися сю ніч намилувалися та тільки се вже востаннє
Враз десь там за очеретами де був незнайомець щось шубовснуло в воду
За склом у сяйві захмареного місяця нескінченно й темно розгортався рівний степ за чорними хвилями чагарів і дерев посаджених понад залізницею
Злість аж підкидала його
Парувала ріка й десь загорявся світанок
Застугоніла під ним земля а він пізнав неземну радість
Вишь какая хитрая
За ваше здоров'я
Пригорнула вона чоловіка
Яка година
Почулося тихе форкання коней кілька хлопців проїхало в поле ведучи на поводі по двоє по троє коней прорипів віз запряжений парою волів потяглися вздовж вулиці втомленою ходою жінки й чоловіки повертаючись з поля
Вона не хотіла прийняти
Я прибув до тебе перший та може й останній раз
В одній руці він держав коновку з водою в другій шматок мила
Попи виголошували свободолюбив проповіді виклинали кровопийців-царів
Не те робиш Рюрику-соколе
Ішов один чоловік
Щоб якась мавпа мене вдарила
Искусный же ты стрелок
Голос у неї був якиись не такий якийсь роблений наче вона жартувала з мене
Місяць сходить
Боричі кричали про загад князя Володимира край узвозу над Почайною з високих пнів на торговищі скрізь по Щекавиці Дорогожичах Оболоні верхи їздили по всьому городу й кликуни що трубили в роги й переказували слово княже
Поряд стояв суховидий але широкораменний чоловік у рудому ніби ржавому пальті мав три пуди борошна все загарбали круки
Ці ти не здурів бува
Татари
Не хочу вести вас на вірну загибель
І він показав на Младена і Якуба які вклонилися гетьманові і Азем- азі
Студенти он борюкаються ті всі вже як полінезійці а тут за текучкою за клопотами й загоріти нема коли
Тих що бурею на море налітали На лиман мов стадо лебедів спадали Кого стріли жакували-пліндрували Супротивного у полі трупом клали В Чорне море каменем німим метали
Я смикав за цупкий з кострицею мотузок вузол не піддавався
І мабуть тільки через це я лишився живий пройшовши стільки світів куючи залізну троянду
Ха-ха-ха
Цi режисеровi потиски плюс троячки справили на нас дуже хороше враження
Та враз щось холодне тверде пройшло крізь ті думки І радість упала як падає підтята на льоту птаха
Дядя Варфоломій хвилюється Софістика
IX
Де молода
Золотницький
Не доверяй женщинам
Цей підстаркуватий напівпоет напівфольклорист напіветнограф умів зваблювати людей особливо ж літературну та студентську молодь яка завжди горнулася до нього і поміж себе жартома називала його Митусою
Та лише вона скотилася в долину а літак як зареве падає на неї й тра-та-та
Задоволений регіт знявся над юрбою цей квиток теж був порожній
А тепер
Згодом привчившися вона було часом дещо й продасть іноді таке що йому ціну знає
Однесіть панію в покої
Сину
Вона здебільшого погоджувалась з усім що він казав уже через те що це казав він
Блідий стояв він біля намету дивився на стан лодії на Дніпрі слів Володимира що все сиділи на конях і ждали його слова далеко в полі
Я пішов до них щоб робити шкоду
Смерть хлопам
Виходить
Тоді вона знову удавала ніби ніяковіла й соромилась
Вони подивились на мене байдужими очима зробивши мені цим тайну втіху
Незабаром виповзуть тіні й настане піч
Хочу
Марфа Галактіонівна хитренько примружує свої розумні очі
Не хочуть
Бої мої як нічиї інші прагнуть січі їм погуляти хочеться
исполкомщики
Ведмедi бувають бурi i сiрi i бiлi
Мав звичку йти до того коли сп'яніють люди і втратять здатність мислити
Так от скажи насамперед починає дід чи знаєш ти млинарку Іваниху Дубиху
На їхніх широких вилицюватих обвітрено-бронзових обличчях коли вони глянули вниз відбився жах
Тоді тільки люди трохи забули про Хруща як жнива настали
Це як отак пертимуть то й до нас черга дійде
Багатій Микито
Чув лише як уві сні що мене гукали гомоніли десь поруч пиляли стукали видзвонювали лопатами об мерзлу землю а підвестися озватися навіть поворухнутися не міг бо тіло ніби поділилося на часточки і кожна з них не слухала не корилася іншим
Руки мов із заліза куті
За Селіма промовляло старшинство
Правда
Хто тобі сказав
Брате
Несла на таці хліб і чарки й тримала піддертого носика
II Літнім вечором пізненько Сам поет сидів в хатині Так од ранку цілу днину Він просидів в самотині
І ще домовилися родичі посходяться й самі а Митра Лободу та директора з директоршею слід привезти машиною
То чого від мене хочеш
Я не перешкоджаю
Одягайся швидше
Не буде ж він Шевченко сидіти склавши руки на Україні
Хто тут
Але прийшов побігущий із коробкою
Ідеш бувало з лугу з в'язкою осоки долівку потрусити гульк супиться од річки копиця сіна
І неймовірно
він тебе почитає кохає щиро може тебе послухає коли вже мене не хоче слухати
А відтак вже по всім нехай би зійшло сонце велично пророчо і нехай би цілою своєю пишнотою і всім багатством свого блиску поцілувало її
Приготовляли перекуску котрою Гаммершляг хотів учтити закладини нового дому
Ти і в наш край загнався то теж може скажеш що це так у книжках написано а не насправді
Здається вам обширнішого помешкання не треба
Власне цап майже ніс його на собі й натрудився як ніколи
Я ніколи не зрадив правди
Он воно що повторив Калістратович перевівши погляд на майора
Тепер хоч сама водиться а тоді на вервечці водили
Курите
Тут перехрестя зі стежкою що веде до хати й тут почорнілий похилений стіл та кілька лавиць
Кидався сюди й туди сам бігав за тим і за другим скрізь устрявав всюди вештався придивлявся над робітниками крячкою висів
Єпископ Отберт Люттіхський писав ще й таке Коли неврожайний рік приносив голод король давав утримання багатьом тисячам народу керуючись божественним приписом Набувайте друзів собі від багатства неправедного щоб коли проминеться воно прийняли вас до вічних осель
Стріляєш гірше за нього а душу вимотуєш
Він оглянувся і помітивши жінок осікся
У дворі порожньо
Что ты на улицу вышел
На держаку було вигравіювано латинню Koniecpolski
Влада це гемонські терези які мабуть тримає за кільце в зубах чорт що порожніша шалька то вище вона піднімається
Його руки скорчилися досередини він оглянувся з цілковито блудним поглядом і його голова почала сильно трястися
Але пам'ятай що спершу матимеш справу зі мною
Га
А без драбин їм не залізти на вал
А ця вежа
Ні не шкодую
трохи згодом не швидко ніби роздумуючи обізвався голосно Чіпка
Висока застала в кімнаті Галю саму
Тобто якщо хтось схоче повернутися мусить збурити цілу камеру
Звістка ось-всь повинна надійти й сюди в Полтаву
Ми охоче вжили б своєї влади не пошкодували б навіть власної особи для цього заходу коли б інші глави християнства прийшли нам на поміч
Я йшов у нікуди
Ага пролетаріат біля дверей свого раю стоїть у черзі за білетами до нього
Ви
Гостинцем волоклися піднімаючи невеличкі тумани пороху жидівські будки накриті рогожею і напаковані пасажирами мужицькі драбинні вози худоба гнана ва торг до Стрия але не видно було блискучого повозу запряженого парою огнистих гніданів в котрім мала над'їхати Фанні
На початку каже та книга сотворив Бог небо і землю
Чи той хто довіку мав ходити під бичем захоче знов підставити під нього плечі
При ній не приходить чоловікові навіть на думку щось подібне
Микола дебелою рукою підхопив Андрія й притиснув його до своїх розхрістаних грудей і Андрій нестримно заридав на тих грудях
За прадавнім запорозьким звичаєм жоден братчик не міг узяти на себе ганебного обов'язку ката
Мати скрушно похитала головою і з таким жалем подивилася наче мене тяжко покалічили на все життя
Поставлю поставлю отпусти только душу на покаяние говорил запинаясь Степан Мартынович
Нет нет панове
На промисел на пантування
—Якось незручно вийде конюх тверезеник а коні п'янюги
Чтоб и на расплод не осталось
Ні все це слабе і не в силі вмістити в собі того що відбувається з людиною з конкретною живою людиною яка потрапила в таку смугу
Нового нічого нема вдень уроки увечері зубрячка
Насунув турбан ще глибше на очі ніж звичайно і твердим кроком увійшов на подвір'я старого монастиря
Т-ко недотепний
Максим стояв довго й чекав
Міцно стискали руки рушницю й ноги твердо поспішали вперед
Завжди ти його захищаєш а не знаєш чим це може скінчитися
Щоправда така вона тут оддавна з перших днів його правління
І от знову прийшла весна і знову зацвів терен у Вуточчиному садку принаджуючи своїми пахощами ос та бджіл на молоду квітку прилетіли в село ластівки та лелеки на давні свої гнізда і заходились оновлювати їх люди шпарували окола налили за ворітьми торішнє листя тільки Вуточчина хата що присіла й почорнішала за зиму ще дужче стояла посеред того весняного руху й оновлення одинока і теж ніби сліпа
Очі здивовані напружені дивляться просто в об'єктив а губи сердиті чужі
А відтак додав спішно Ні
Рахує їх раз другий
Потяг одійшов од станції і страшно і тоскно закричав свисток
Терешко з парубками не догнавши дiвчат вернулись навперейми i йдуть вп'ять побiля салдацького патрета
Чи палали отак хутори
ЗОЛОТІ ВОРОТА*
Але щось його держить щось в'яже з вогнем і здається що коли встане або не буде дивитись стоги погаснуть і не будуть горіти
Треба буде вислати комісара
Далі йшли хлопчик і жінка трохи нижча за першу
Подякувала за книгу ніде не могла дістати нове видання Енеїди жартома додала Чим це він пан доглядач хлопця її причарував
Ось Вітине коротеньке Не забудь київського шалапута й босяка Вітьку Барановича
З панами сину не водись з багатими не знайся горнись не до тих що мати не доказала але я збагнув про кого вона хотіла сказати Горнись дитино моя до простих до роботящих людей
Такого дня Володько ще на своєму житті не пам'ятає
Отож тепер браття прийдеться не одно
Ти кажу сумуєш чогось Марусе чи не пішла б ти із нами
Там жив там проводив увесь час там обідав й вечеряв
М а л а х і й
Але який їм сенс
За пару день зі школи зник один з Володькових приятелів
Може не треба насторожено запитав Марко
Котів нема вже поїли відповів хлопець
Я жила коханням дихала ним
Тільки як змінилася вона
Громада трохи заворушилась і почала встоювать за свою вигоду за своє громадське право
У листі він сповіщав Ми би тут видавали газету народну особливо Федькович давно тим планом займається але як тут до грошей прийти до пренумерантів то не знати
Слимачок трапився
Чому наші не відпирають його
Гетьману було вочевидь всі правобережні полки з ним а з лівобережних лише чотири Переяславський Прилуцький Ніжинський та Чернігівський
А Наяда все сухо жмурила око й нічого не помічала
Вiн добре знав цю мiцну колись i теплу руку
Ты кажется тоже женился только не признаешься
Ходжу кругом школи обдивляюся подвір'я і знову вертаюся до дверей туди де хурщик поскладав мої подорожні речі
Я йому кажу домовтеся одразу з Білозерським з Макаровим з Тарасом Григоровичем
Що там бачив чого навчився що скаже матері своїй владчій і чому мовчить
Це і гостя трохи стосується і собі підвівся Броварник
Ми не пройдемо й трьох льє
Живцем нас облуплював все що захоче із зубів вирве а забере
Ми перебили вам роботу
Ясний світ лився на його вид сипавсь на дороге убрання
Пам'ятає свою присягу і може б воно обійшлося все гаразд та в одному місці хлопчисько раптом спотикається і летить у багно сливе з головою
Коли б не він може б і тепер Іван не знав про долю свого дитяти
В ЛІТО 446-Е
Стрибає мов теля
Вони якраз дійшли до поворотки де шляхи їх розходилися Проценкові треба було брати на праву руч улицею а Довбні прямо майданом
Не хвилюйся рибонько
Найщиріший у світі
Прихистком їм стала зелена галявина в кінці саду на якій в кількох місцях сіріли велетенські камені
Фарба олiйна через нiч у теплi засохла добре не пускає
Іди Романе та більше не голодуй
Тепер нікуди не втечеш від мене
Вони не іржали козаки заздалегідь позав'язували їм храпи сирицею
Вона звичайно все пам'ятає але вперше зареєструвала мій партквиток а потім уже говорила
Понімаєш сказав Остюк задумано я з ними варварами і море перепливу
Як найняти її то і в хаті нікому поратись кричить Карпо
Не треба
В ці дні на ворога звалився ще один приголомшливий удар
Міськрада
Наступає хмара і буде великий грім
На другий день захисники Відня з небувалою радістю й захопленням вітали кавалерію Карла Лотарінгського яка під звуки труб і литаврів вступила до міста
Сава виробив те бадіко Сава
Тесля
Я стверджуюсь я утверждаюсь бо я живу
Цур вам пек вам з вашим Стрільцем і собі гукнула Софія Леонівна бо й її вуха вже далі не видержували
Нема Вернигори Молочая
Ти марно розсипаєшся перлами свого розуму Мурах-бабо
Ви ніколи не любили Обринських
Сьогодні ми зустрілись востаннє
Всіда готов сказав кооператор
На других дверях керував обороною вчорашній жебрак на дерев'янці товариші його старанно допомагали йому в цьому
Вони надто благородні щоб уживати таке грубе слово
Збирає останки виснажених сил підпирається руками сідає
Бо люди людей не можуть не жаліти
М а л а х і й
Дiвчина припала до неї щось зашепотiла на вухо а потiм похопилась
Аж ось з'явилися на воді бульбашки бульбашки бульбашки
Задніпровський
На вівчарські груди
Не відповіла Марія
У кожного ж родина робота якісь плани на завтра а завтра молодики донесуть куди треба
Що він собі там дума про себе що вичитує з тих книжок Господь його святий знає
А то кажуть був із ним в одній тюрмі такий випадок
Кілька разів на день півня урочисто зважували клали на тарілку з золотою облямівкою а по тому з усіх боків обнюханого знову пускали за скло вітрини він був так мудро засмажений що не боявся ані сокири ані пили не те що зубів
Всі слухали дуже уважно
Крім одної музики
Десь далеко завив вовк Мокій послухав і сказав
І спогордо одходить від розгубленого лісника туди де біля пагорбів глечиків горшків мисок і макітер грає рум'янцями і стрічками чорнобриве дівчисько а біля неї увивається ставний закоханець що має в очах любов та молодече безжур'я
Сідає сонце таке незвичне в морі як величезна розпечена золота діжа і море так блищить і міниться рожевими червоними золотими відблисками рухливими гойдливими немов тисячі тисяч дивовижних кольористих рибок виграють у ньому
Многогрішний
Чулися тільки радісні вигуки переможців стогони вмираючих сіверян та каркання воронів що зліталися на покорм
Нагадував собою відгодованого чорного кота який приготувався до стрибка на свою жертву
Великі очі блищали
Сікач чотири я п'ять
Ось вийде вона сьогодні в село й ніде його не побачить
Страх і напруження лишили йому в серці занімілий біль
Вже нагострено ножа і незнайомий буде різати Остюка
А визволити й поготів неспроможна
З уривків розмов із окремих слів із внутрішньої серйозності всіх що її не міг розбити чийсь сміх Горобенкові стало одразу все відомо
Я в вас нічого не вкрав глухо відповідає Тимко
І варили на березі юшку
Піду ж я поможу дякові співати
В кімнатах будинку залишилися картини старовинний одяг архівні матеріали які належали історикові
Ти задоволений своєю долею спитав нараз пан губернатор
Не дивилась ні на що навкруги і думала аби тільки не пропасти
А що там далі
Раз в Онисії Степанівни найнялась здорова та робоча дівка з Богуслава Маруся
одвічають тобі
Але що ж маю робити коли така доля
Гнат Бондаренко певно вже має внуків
ніжно повторила за дядьком тітка Дора
Журбі колишньому чередникові напевне лестило душу те що він знав тепер у сто крат більше від господинь тих корівок які випасав а плату за них отримував до того мізерну що побільшення кількості корівок у череді майже не зараджувало тим злигодням в яких Федір перебував ще з тих пір коли наймитував у Гордини
А ще коли до школи у перший клас повів тебе
Люба
Крім того вимагають того від мене й особисті причини про котрі тепер говорити річ зайва
Борислав ще не йняв віри вухам своїм і дуже несміливо щоб не напсувати справі промовив
Це ззаду щось залопотіло
По другий бік яру на горі між зеленими житами стояла скарбова клуня кошари і довгі зчорнілі од дощу скирти хліба
Уже і займиська десь мали бути а тут поле і тільки поле
Рогволод ображено глипнув на свого великого болярина той же стояв не зводячи з нього похмурого погляду
Відтак спитав
Ніхто не дививсь
Не розкажу Мої чорноброві Не розкажу против ночі А то ще присниться
Чорно-срібний лицар те зовсім задоволений наслідком роз-бурхання
Пояснити
Згодом коли ви навчились ходити та копатись в піску посеред подвір'я ви відчули до нього пошану
гукнув він склавши долоні трубкою біля рота коли помітив Тараса що саме мазав у темних сінях долівку
У контору не годишся
Ну і що
Все викрилось після Постанови ЦК про порушення Статуту сільськогосподарської артілі
Другого дня переночувавши у напівспаленій хатинці-мазанці вони виїхали на битий шлях що з'єднував Київ та Переяслав з Путивлем Рильськом та Курськом
Вночі всі були в підняттю
Не перший раз зустрічаюся з ними
Маю йти з вовною до панотця і не маю коли нести їм їсти
Добре добре
Багато хто врятувався
ст. 70 71
А я стискав його руку
А поїхала у Хмелинці ще позавчора до сина
Я злодiйкувато озирнувся цуп i дзвоник уже в мене пiд сорочкою
Музики
Але бог зна чи доведеться побачить
Ти вище всього того
Матері з дітиськами кричали від жаху бо ж лячно
Не було для них вороття
Я пожертвую всім життям аби довести їм що вартий більшого ніж вони вважають
А Танячкевич писав Прийшов час що справді давню мисль про видання нашого рідного письма в Чернівцях ділом об'явити маєм
У л я
Отака я божевiльна Оленко
Наздар
Тепер повинні пройти віки порозбиватися пороблені стекла позатягатися в пам'яті людей сліди колишньої культури і тоді почнеться з самого початку з печер з дикунства нова доба нова історія
Поринаємо в синіх тривожних ночах наші мислі відходять
Невже ви зможете
Марія і молилася і думала
Тільки не бийтесь будь ласка сказав хлопець бо вона замахнулась
Гусак
Буде з нас
Большевисмус іст антисоціялісмус але коли йому доведуть протилежне то він охоче згодиться
Навколо хати красувався вишневий садочок і найбільш розповсюджені на Україні квіти чорнобривці рута-м'ята любисток королів цвіт троянди
Тоді вершники з'їхались поговорили про віщось і один з них вийнявши лука натяг і пустив тятиву стріла злетіла вгору спинилась там на мить і потім зробивши півкола з силою вдарилась край п'яти башти і задрижала вгрузши глибоко в землю
П и ш е к.
На ній уже було найкраще її блакитне плаття пошите за останньою провінційною модою і також її найкращі черевики що вона їх торік купила в найближчому городі на толкучці
Добре добре роздався гомін
Що вони пороблять коли багатирі затнуться
Прийшов-таки пожалував
Інші нишпорили по березі світячи смолоскипами
Що це ви вигадуєте на нас
Знай своє діло
Слухайте Миколо Володимировичу озвався Сашко понуро
Другой типичный командировочный в костюме районных начальников с портфелем и с зеленым плащом на руке тот рассказывал о Воркуте Енисее Кагарлыке смешивал все широты нашего Союза толковал за картишками и выскакивал на каждой станции чтобы спросить сколько стоит жареная курица
Яка мов хміль текла й текла у груди
Вони говорять за квартиру а в мене очі зорять по покоях
Як
Однак промовчав тільки руку поклав біля люшні поруч з дівочою
Коли їхав сюди думав не тiльки визволити його вiд печенiгiв
І носиться з своїм Капказом як дурень з ступою
Вони пришлють отруєний посуд
Галецька чула всю ту розмову й здивувалась які бажання посилали наслідці за купчихами та паніями ті дідугани
Сини писали що служба проходить нормально що діти себто її Вуточчині внуки котрих вона ніколи не бачила ростуть і що війни хай мати не турбується ще скоро не буде
Всі мене бояться грудня кидають в спину і раптом
У нього були очі гострі мов у вірла і він хотів її пронизати
Князь Володимир підвівся з лави й довго стояв дивлячись на натовп перед собою
Оралася найкраща земля що споконвіку належала багатіям
Роботяга з роботяг не п'яниця розумний
От це все що вона має заявити шановному зібранню
Ну та що ж їдьмо каже він силкуючись усміхнутися
А їм оцим Костям Остапам Галькам та Марусям аби була сила нове життя їхнє перед ними
Молода душа гаряче серце викохані на живих грізних дідових переказах про січі про бої про чвари прохали такого ж палкого живого слова про такі самі бої та чвари а не чернечого смиреномудрія
Та ось пролунав схвильований голос сотника якого дівчина запам'ятала звали Гонтою
Я у садку З Богданчиком вовтузився садили Під тином ми акації колючі Щоб затінок і захист нам давали Та садові
Вони є та запеклись біля серця
Таким його й намалював
Шляхтича
І де ви берете тих красунь
Скоро Чайченко пустив Катрю усі дівчата так і тиснуться до неї
Ні знаєте я спішу
Сказано було багатозначно якось з викликом
От коли б таких та спродувати чи купляти були б торги кажу вам
Ну й штучка ж ти скажу тобі
Жив у соборі на самій верхотурі зі своїми помічниками Спали на помостах ділили між собою хліб та квас деякі обносилися одіжжю і взувачкою так що і на свята не мали в чому показатися та й які їм свята більші за їхнє велике творення що росло день у день виповнюючи казковими барвами велетенський дзвін головної бані храму
Розкажи вже своєму батькові а мене не вчи
Ще здалеку видно було що човник у Ніни інший не голубий а білий з темними рисками наче зроблений з березових лубків
В кожнім разі запам'ятай в м о ї й практиці ще не було випадку щоб хтось взяв гору бодай приблизно
Нет
І він співав та ще так що в того голубчика аж сльози виступали на очах
Минає день два
Такожде было бы желаніемъ нашемъ приобрЬсти нам попа-священнослужителя который бы здесь свою парохію имЬ л и для насъ богослуженіе еженедЬльно и по праздникамъ господнимъ служилъ
А я стояла як сліпа від сліз
Сутая правда старик
У чому це виявлялося
Данько
Усе це дурне безглузде але невщухливе смоктання висмоктуваная все одного й того самого нудного липкого уїдливого
Миколка чекав Миколка вже приготувався що ось тітка Василина підійде мовчки постоїть вийме із сумки похоронну і тяжко скаже Нема вже в тебе синочку батька
Було б що говорити
П р і с я Не ми цю пісню склали
От де непочатий край
Гм
Ішов скоро
Чернігівський полк стояв у селах Триліси Мотовилівка Ковалівка і в самому Василькові на Київщині
Ще якісь два роки видумали ще трохи
Отож мабуть іди до Омельчиного тину та дивись на шлях
Не було нікого
Коли кого о що-небудь проситься то чиниться це в спосіб чемний упімнула я
Довга вулиця ніби в сні
Пилип легенько невміло торсав мене за плече намагався підвести з колін бубонів щось аж поки я не відчув у його голосі сліз
Учитель його впізнав сам того не знаючи що він учитель
А вже й достойно дзвонять
Сповідатися не мала в чому
Дзе-дзе
Він неначе побачив її тутечки на степу побачив ніби її всю до самих маленьких пружків лиця побачив повний вид чорні брови навіть велику хустку на голові й червоне намисто на шиї з дукачем
І що б ти думав Романе
Люби її в тяжкій порі Люби при вранішній зорі В паланні домен в шумі нив Неси стремлінь її мотив Як вічну віру у світи Бо іншої не знайдеш ти Вітчизни милої
А я тебе свинцем на шмаття поріжу
Наталка
Занедужала в неї мати дак вона й пішла на який час додому а тепер мати подужчала то вона й назад
Не можна боюсь бога люди вбогі
Агов
Це ще краще
Я каже Тайвер той руський край та ті руські люди так полюбив що і не сказати
Дотужилася вже до його
Ми золото залишимо тут а коли вже будемо повертатися од мінеральної води назад тоді його собі й заберемо
А що князь
Він уже горів
Будь ласка
Говорить одне а думає інше
Де з ікон обдерли золото срібло та самоцвіти
Будуть десь загибати по сибірських пустелях а їхні серця грітиме віра
Тепер ти вже надто багато знаєш
Та я ж вам дав позавчора аж п'ять здивовано вигукне Григорій Де ж ви їх діли
Я казала про це панові не раз випалила розгнівана жінка
Однак істотних новин не було бо і сам гетьман давненько вже не одержував ніяких звісток від візира та паші
По очах та по виду ще коло Печер я дізналась що ви не з простих прохачок
Тому що ніхто в Асканії-Новій не полохав птахів не тюкав на них і не кидав грудками
Все треба обминути
Ой ти сонливий
Погрози та нахвалки Мини Омельковича про те як він викриватиме в районі бджолиного отамана ікс-плуата-тора спершу викликають у Надьки насмішкувату міну однак по якійсь хвилі лице їй захмарюється тривожною задумою
Перед тим на цьому самому місці можливо ще паслися дикі кози і таборували індіяни
Готи
Гроші та слава
При людях вона не насмілилась поцілувати й приголубить свою кохану доню
Ні перед ким не запобігає
Чи може ти згадав тепер Про чорноброву Марусину Що десь забув і загубив
А зозуля неслась як скам'яніла грудочка цілячись собою в саме серце Куа
Треба своїх людей післати
Маріє
То батько твiй а то я тобi кажу що не хочу
Світ огидний і страшний
Тут ось чорновочка тобi а перепиши сядь
Та й це її ані на йоту не зменшує тільки навіщо це все так привселюдно
Козаки раптом гаряче кинулись в битву
Графиня Матільда випередила Євпраксію дрібно ступаючи майже добігла до трону притулилася щокою до білої пантофлі папської покотила свої очі- кружальця вгору до найсвятішого той милостиво схилився подав їй руку для поцілунку спробував посміхнутися вузькими сухими губами і саме тоді побачив своїми безбарвними як у старого орла очима Євпраксію
Від хати зосталася тільки закіптюжена піч та обгорілі чорні ушули
Під лісом просянисько також варто привести до порядку
Він сів собі трохи осторонь інших і майже не встрявав до розмови
На посту зараз Слава Лагутін надійний комсомолець якому Спартак не має підстав не довіряти але його дратує що біля Лагутіна весь час крутиться Мар'яна Кравець ця чорнява їхня красуня що не могла нічого кращого придумати як прибігти з дівочого гуртожитку в такий час і в таке місце на побачення
Їх очевидячки тільки цікавила новина цієї справи й досі нечувана й небачена ними на віку
Слава богу
Розгойдує її море кидає через хвилі прошиває нею хвилі холодні бризки печуть вогнем примерзає до тіла мокра одежа тільки ж не піддається рибалка Мусій з чужим чоловіком б'ються до берега
Бо ми хлібороби
Постій Маріє
Нічого не знає не відає а дні минають тягнуться нескінченною низкою поки не зложить він свою буйну голівоньку на чужому полі під чужим небом
Вже не було штабу в соснових посадках
Але Сенева погроза була даремна
Він повів блукаючим поглядом по камері облизав язиком смужку слини що звисала з рота й тихо трагічно розгублено промукав
Тяжка моя доля
І тієї миті вона та пісня про воїна-героя обізвалася звідкись згоди зажуреними дівочими голосами
Петро остався в монастирі на обіді
Усе притихло хіба вартові перекликалися
Надворі було поночі як у погребі
Мені зараз робити нічого
Чудак ви
Для тебе скрикнув Колісник
Покінчити з ними незмога
Складаю твої рученьки що мене годували опатрували обнімали
От який у тебе друг
Від них не сховаєшся не визволишся не втечеш не порятуєшся мабуть і в смерті
Він не мав ні найменшого сумніву що на Сюурлій прийшов сам Святослав Київський з братією
Михайло Кирикович і собі щось розказував Меласі й лящав високим лепетливим тенорцем
У нестямі
Геть од машини
Я роздобув рушницю і пилку і почав різати ліс щоб збудувати собі шале при березі Дінця
Вісім годин
Передайте Іванові Франкові що його прохання виконуватиму повернувся Мирний до попередньої розмови
Оттут паничу серед парку коло Росі колись була прездорова псярня гетьманова промовив Свікліцький і тикнув пужалном на тополі
З тієї кавалерії і з тих документів сміялись-таки їй в вічі
Може знаєш чув що Степане
Недарма ж i в народi кажуть I так горе i так двоє
За віщо Макаре Макаровичу
Зібрав я вас на раду щоб спільно подумати як відбити наступ Коб'яка що судячи по всьому незабаром розпочнеться
Як же оце воно буде сказав отець Мельхиседек
Ваші слова золото
Запогана підготовка
І Андрій як то кажуть закусив зумбела
Він мені більше не пригодиться
Роздягніть її і посадіть ось сюди на лаву кивнув Славута і відчинивши двері гукнув кудись у внутрішні приміщення Текле Хорошку принесіть гарячої води чистого полотна та мою скриньку із зіллям
Гуркочуть бульдозери панелевози двигтять як танки
Оце б ви упхалися в гадяче гніздо кликнула ненависно Марія що вже тоді з Григорієм і сестрою не дуже-то в згоді проживала Григорій пропив би ваше поле нім би ви оженилися
Таке з ним сталося вперше він сам не стямився як його рука сягнула Борисовичевого вуха внутрішні нурти позбавили його контролю над собою
І ненависть і любов і пошана і страх є зв'язок діяльність рух
Відай що хочу сказати
До кого вони тільки прилетять
І коли вперед Фанні не могла вияснити собі причини того безумного поступка якогось брудного вуглярчука то тепер побачивши що він ждав на неї аж за містом на спеці і в поросі побачивши як він запаленівся увидівши її як чемно і тривожно поклонився їй мов перепрошував за своє колишнє безумство побачивши все те вона погадала собі А що може сей півголовок закохався в мні
В обласній лікарні він і тепер часто робить складні порожнинні операції
h1 На розкоші h1
Демид
Та на порозі будинку його знову охопила нудьга жах вечора й прийдешньої ночі
Максим почервонів кричав але бачачи що знахо— дить між дядьками мало співчуття плюнув вилаявся матюком і вийшов з хати
Вона швидко вислизнула з кімнати і тихо причинила за собою двері
Товариші ми що на смерть ідемо вам кланяємось
Що це й звідки
Так він скрикнув і в дорогу В нічку темну та пригожу Подались вони обоє Обминаючи сторожу
Година ще
Ото вашмосць сказав що знав
Ніби згадуючи щось надзвичайно важливе вона мовчки дивилася на землю й нервово ламала собі пальці
А вишні квітнуть тому що ти біля мене
Хіба як що до чого не викажуть люди
А Бондаришин вже закінчив
І знову ти за рибу гроші скипів Тарас
Та хай не цьому лугові судився цей мотив хай Глібов пісню Бугові чи Снову присвятив
Наступного дня біля церкви з'юрмився увесь носачівський люд стояли приборні при зброї козаки прийшли їхні підсусідки і всі посполиті
Вадим частував їх кавою показував книжки їх у нього чимало і майже все раритети
Ото мене й старшого брата Василя потім він Чечвянський батько одвіз у Київську воєнно-фельдшерську школу
Бережіть здоров'я для держави
В'яжи Драгане
Коли Нікітенко спитав що це означає ординець сказав що треба поспішати бо його брат Селім на волі а це може загрожувати небезпекою штабс-капітанові і його людям
Е ні що все помста жалощі
Гетьмане
К о т е н к о після добрих оплесків і криків браво виходить усміхаючись
То діялося в Римі
Нас ніхто не бачить тут Яресю
Ішов він розуміється більше від того що почував мене позаду
Немирич вибiг по сходах на ганок поцiлувався з старим Остапом i кинув жарт неначе на льоту
Чого мовчиш
Ну то дай сухого
Побіда
Ще того вітру нема лише вчувається його запах ледь прогірклий полиновий із присмаком чебрецю я вдихаю його на повні груди і не можу збагнути чому зупинився Явтушок
Бодай ви пропали синочки бодай ви пропали бо так не карав нас і лях-бусурмен-бузувір
О та й це сюжет не прозаїчний човник маленький синє море сірі скелі весло на човні кругом білі хвилі
Хіба які панянки в городі а я собі проста сільська дівчина козацька дитина
Ні
Показує на груди І зробив би те що тілько думкою пронеслось в голові але він так злякався і таким гидким мені здався що я тілько плюнув йому межи очі та й пішов
Сьогодні я одержую партію свіжих сортів
Навроцька вловила той косий погляд і втямила натякання
Вони самі будуть себе взаємно пильнувати навіть без мого контролю а коли би таке приключилося як цієї ночі то ті стражники а ніхто інший за всіх тих що викралися відповідають
С у д ь б а
Цьому портфелю дуже багато років мабуть удвоє більше ніж Вовці
Ну ось я тут я Вадим
Марія йому тепер і хату і голову рознесе
За цією командою намети одразу пустіють хлоп'яче плем'я хоч і без вояцьких луків та без списів з шаленим галасом чимдуж мчиться униз до затону
Юрба хвилює мов розбурхане море
Хата стояла німа наче вслухалася в приглушене дитяче хлипання
Що ти мелеш
Одного вечора думав хто б поміг мені у цій справі з місцевої інтелігенції
Здавна ж відомо що мовчання знак згоди
Бач усе збирає все забирає то він і на Гнідка посягне
Ніхто про те нам нічого й не згадував
Землі ті будуть яблуком розбрату між нами таким видимо сущим що про якесь замирення годі й думати
X
Таких крісел десять якщо набереться в усьому світі то й добре
Залишились далеко від своїх на землі захопленій німцем
Покинула я тоді місто де жила думаю може у другому краще буде
Він отетеріло оглянувся і побачив позад себе чималий загін половців що поволі наближався
Дмитро таки молодець
А де ж він живе де його хата спитався Пилипко
А ось що дитинко гожа коли й спіткала когось із двох вас біда то найбільш ймовірно що спіткала не її сина а тебе
Впрочем для войска оно не составляло заметного урона и без полка Самойловича оно было так сильно и так прекрасно вооружено что вряд ли какой неприятель мог устоять против него
Навіть малі дівчата не пустували й вгамувались неначе й їх думки злились докупи з думкою батька й матері
Гуде
Всі разом і хлопці й дівчата
Ми лежали й безнадійність нашого становища була мені очевидною
VIII Поки боярин вернувся зі свойого невдатного посольства Максим сидів у його шатрі і прислухувався та думав що йому робити
Оне дуне раба
Покли ой
Змдки взято тебе
Найкращі як зерно наливне
Оповідали що він у гніву забив ломакою вола
Пес замахав хвостом принижено спустивши зад а тоді й запищав прохально наче прохав йому вибачити
Теж
Пройшли біля ганку раз вдруге
Чуєте
Рідко коли вдавалось мені заплутати її в довшу розмову
Сашо де твої черевики
А я саме тоді покохала та ще й не одного а двох разом бо були лихо їх матері обидва гарні як намальовані
Уночі до гетьманського намету увійшов Богун вартівничий хотів його не впустити але він відсторонив його
А потом уже как знаешь
Так то розумно
Застиглі в таємничих передчуттях сади випромінювали щедроти землі пахощами переповнених щільників та достиглих плодів
А сама засоромилась почервоніла як вишенька і досадно їй очиці блищать і сміється
А як дружини не викликатимете грузiть солонину на санки й додому
Треба стояти при своїм складати і терпіти ще хоть три місяці
Кидається до його ніг
1891
Я сиджу й нічого не розумію
Та ці два нічого не знали чи під П'яткою був Наливайко бо лише так у війську Косинського говорилося
Де ти об віщо руки зачепиш
Сідайте ж тату
Мати кажуть що то не дівчина котра співати не вміє
Смерд Векша здоровий молодий ще широкоплечий чоловiк iз копицею волосся що нагадує стигле жито босий в однiй сорочцi й портах стоїть серед палати дивиться на бояр воєвод i либонь не розумiє де вiн опинився й що сталося
З дядьком Стратоном ми прощаємося вже друзями вiн запрошує мене приїхати з дiдом у їхнє село
вивів його з того афекту Гнат
Ну посмiялися б люди трохи i спектакль би поїхав далi
Доброго ранку вам
До нього тяглася листками липа
А вдосвіта вся сім'я Музиченків вийшла в садок дивуватись де-то за ніч виросла і зацвіла калина і сповнила росою з листя всю криницю водою затопила невеличкою річкою балку
Дивись жінко як вона гордовито позирає через окуляри аж на наші виводи аж через нашу хату промовив Масюк заглядаючи в вікно
Стара але дебела ще хата рублена з доброго дерева з різьбленим ґанком і такими ж наличниками коло вікон крита ґонтом стоїть на схилі сопки і дивиться всіма чотирма вікнами на річечку що тече внизу і далі на синє бескеття Сіхоте-Аліня
Чорні острівні губернатори давали прийоми на його честь
Хоч би не вмовились цибульникн проти нього як Лаврінова пара
Ви полили своєю кров'ю Лани для пана не села
Хто там такий
Ось баба Килина йде поміж кущів несе сніпок трави на оберемку вжала для кролів і тобі кортить запитати в баби Килини про дику кізку чи не здибалася з нею в лісі та мовчиш а раптом кізка почує що про неї говорять і вже ніколи не навідується в гості з Княжої гори
Її ноги зачіпали кущі шерсткої осоки та водяних півників кущі шелестіли Олеся вскочила в таке місце де лежало каміння в високих кущах татарського зілля та очерету вона присіла за осокою виглядала звідтіль і тільки її голова чорніла та блищали ясні вакханальні очі
Так чи не так тільки ще одна хата під очеретом з'явилася в Комишанці і стереже її присмучений Рекс вірне створіння що тяжко переживав відсутність господаря
А шукайте по глибоких льохах за камінним муруванням і обрящете
Там на Дніпрі вільні степи гукнув за ним Іван Губа Там святі Божі церкви а тут навкруги самі бусурманські погані мечеті
Далі гвалт
Насті дісталась шовкова хустка яка їй дуже подобалася
Вдосвіта
Просто перед ним упоперек перетинаючи йому шлях рухалась обережно ціла череда тіней
Цикл
Там він заночовував усі ці ночі відколи Мальва зайняла його ліжко з чавунними бильцями такого химерного литва що малюнок його Мальва так і не збагнула хоч як напружувала свою уяву
Але не може бути щоб він говорив на вітер за високі принципи з таким запалом з такою завзятістю навіть запеклістю думала Мурашкова
Бачать і розуміють серцем цілим єством
Ну да та тільки надалі будьте обережні бо що зуби голову можна втратити
То були листи з фронту чоловіка баби Мокрини що загинув визволяючи Прагу в останній день війни в День Перемоги дев'ятого травня сорок п'ятого року
І цей згадав
А як то тим що служать всі двадцять п'ять з журбою сказав Тарас
Козеліус вихоплює у Свічки папір
Ні дорогий приятелю
Удар за ударом вигряк за вигряком
То візьми віничок покропи землю та й підмети хату
Чи можливо нам
Посеред двору над рубленою криницею височів журавель а чималий город що тягнувся до ірпінських лук був обсаджений гіллястими вербами
Не ти а я
В своєму передбаченні не помилився
Тремтливий вогник свічки яку намацав і запалив надав кімнаті затишку
Щось таке Мотре
Що значить живе ще щось там у ньому
Іван різко взяв на себе газ і рвонув до воріт
П а ш к а проводжаючи його очима
Ми самі швидко скапцаніємо з торбами підемо
Лагідно плещуть хвилі об залізну обшивку пароплава
Чш
Мальві здалося що він зупинив на ній погляд вона подалася вперед та її відтіснили комонні сеймени людські спини закрили перед нею процесію
Зітхання чи то скрушне чи то жалісливе
Глянь на ту жінку з чорноголовим хлопчаком вона певно дружина татарина а хлопчак її син тум тобто напівтатарин напівхристиянин
Коли ж почув що має бути весілля Югини така туга охопила його що не знав куди подітися мимоволі звернув на городи а потім пішов до далекого лісу
Тут води можна Дніпрогес рухати і отак мучитись
Видно чим не вгодлв сьогодні
Петре Платоновичу вам не пiдходить роль наївненького чиновника
Я ж прецінь не оцінюю її виключно по її настроях її недовірчивості до людей і наклонах роботи те що другі не похваляють її розмах до великого погорда до дрібничковості воля поширити свій горизонт і її добре серце котре укривати перед людьми є її постійним старанням і більше химерою чим вадою дають мені запоруку що ми будемо щасливі
Повівши камеру вранці на оправку закрив проти звичаю двері їхньої порожньої камери на засув чого ніколи не робилося лишалися двері завжди навстяж для орієнтації
І трохи не схожа на ту Марину що в селі була
В його аж голова заморочилась
Здається і не змалювати такої кралі
Де батько
Всі звернули погляди на парк Ла-Фаворит
Хі-хі-хі реготавсь о. Артемій ходячи по світлиці аж за боки брався
Увечері інколи сходилися усі разом
Наші з-поза того валу обороняють приступ до міста
Та ще в полках Стародубському та Переяславському давно немає полковників і немає дозволу обрати нових
Тільки щось не дуже людно тут у вас
Куда ему нужно было так торопиться
А до того Посилає в Київ Мене бачиш молитися
Він ще раз поклав руку на голову хлопцеві приголубив його згадав свого сина і швидко вийшов з землянки
Городи та левади з своїм насоняшничинням гнилими огірка-ми качанами з капусти такою чудовою зброєю до улюбленої школярської потіхи війни напівспустілі вже обібрані й залише-ні хазяїнами сади що в коліно засипані сухим листом в якому так любо качатися та боротись всі такі місця в селі ясних осін-ніх днів мов галиччю сповняються шумливою дітворою й гудуть на все село дзвінкими радісними їх перекликами
Не закони а щілини в них це інколи знадобиться не криючись одказав Максим
Бiжиш i знаєш що в дiда Махтея в кишенi вже ма-нок отой що так робить Сюр- сюр
Я була в скандінавську літературу по вуха влюблена і мріяла все об тім щоб побачити хоч Данію як не всі ті північні країни з їх чудово-гарними краєвидами з їх фіордами з їх мужами як Стріндберг Брандес і пр
У Андрія під вусом блукає усмішка
Правда
Бувають всякі випадки життєві А цей як вогник в отчому вікні Чомусь так зримо в тому дідусеві Полуботок привидівся мені
Звертається до Людомира
Докоряти за те Що я забув як вони мене врятували й внтягли з моря вона не стала але пригадала мені дрібниці ночей останнього часу які я провів із нею
Вперше чую
Мені про те не доповідали
Кожен ніс по одному чемодану
А як бог дасть Марися вийде заміж то первого онука он як охрестю кумом візьму полковника Лясковського а за куму генеральшу Яловську
Я їм покажу буджаками прикидатися
Постанова правління за порушення трудової дисципліни
Младен розвів руками
Хто ж поведе
Чи напровесні коли чорна буря йде над краєм коли так затягне небо що й працюють при світлі фар і сонце в небі серед куряви теж як підсліпувата фара ледь блищить
Принцеса Еліза нудьгувато байдуже дивиться крізь них у порожнечу високо несучи червону голову
Заспокойся серце
Може ми за справжнiми шпигунами стежили
Світає
Професор Іванов дуже любить тварин
Всі обрії над землею і морем повиті молочним матовим світлом стінами світла стоять а в ньому розлите золото і на стінах тих золотих тримається небо високе прощальне
Голубив її а десь там за горбами Зелені Млини лаштуються на гульки вечірні лемки злітаються на велосипедах виписаних з Австрії іще за Гордини скоро оркестр зіграє біля колбуду марш зазивний і завше незвичний а тут Мальва і небо і якась птаха чи не сорокопуд неодмінно нагадає про себе а чи про свою самотність
Тут намотано
Да коли б от немов сталося всі діти вимерли за одну ніч на всій землі і за одну ніч усі жінки обезплодніли б я б мабуть на ранок пустив би собі кулю в голову
Роздали їм ложки їдять аж гарно
Щось
Брате Ярополку відчини свої очі огверзь уста
Дід знав де в князя боляче і карав князя словами гірше ніж князь дошкуляв козакам муками
А очі княжни Предслави застилають і застилають сльози вони падають на харатію тільки ж сльози не вічні вони падають і висихають
Понялі
Значить топаємо правильно
Вічна наруга вічний проклін на землі
Ну навіщо цей візник чекав його тут
Бери його
Хай живе коли виживе
Він не пив а знов за своє
Де тільки такої совісті набрався лоботряс проклятий
Сонце вже сховалося оточене з усіх боків будівлями подвір'я огорнула півтемрява
Великий жаль проймає наше серце що неминуча смерть вирвала між нас таку значну задля всього нашого краю силу і зяє на нас своєю чорною домовиною
А тут іще добре й не знає де поставили коней Гвинтовчині козаки так наждавсь Черевань уволю
Пронісся легенький вітрець на відході ночі ніби подаючи знак що пора в дорогу
Це збагнув давно там на схилі Мами-Сури біля Січі осягнув ураз
Несподівано я змінив намір забув що я король а виняв хустинку прикрив нею слухальце і зміненим голосом російською мовою почав верзти ось таку нісенітницю Гальо
Витягла й отворила
Здоров здоров Дмитре Тимофійовичу згинаючись увійшов до хати
А чому ж я про се ніколи досі не чула
Ну попервах Шкрабан героїжився коли ж міліція що спеціально прибула з району церкву оточила й він сарака був переконаний що над людьми панує страх що ніхто з крикливих жінок у присутності влади не посміє кинути в нього каменем а одна таки кинула і друга і третя град каміння полетів на Шкрабана він правда вчасно з драбини зіскочив але двох міліціонерів каміння таки поцідило
Та хіба воно й тоді не видно було що з його добра вже не ждати закінчила вона
Пролунав короткий постріл
Брате Вернидубе
Божевільний дервіш біжить слідом і тремтячи мов у пропасниці гукає
Наш пращур Володимир Красне Сонечко до хрещення був язичником і взяв собі не одну а кільканадцять жон яку ґвалтом як Рогніду яку військовою силою яку сли привезли з-за моря
До чого дiйшло пiдручники торiшнi перечитувати став
Щільною стіною майже впритул один до одного йдуть та йдуть
Наталка придивлялася завірюсі з задумою
Зараз Фабіян кланявся жінкам що причепурювали хати трішки заздрив коліям–самоукам що розбирали за стодолами великодніх кабанців вітав зграйку дітей з закопченим банячком вони саме перебігали вулицю несучи барву для Бугів
Адже ж це прийшов до мене в гості той що незабаром буде моїм сватом
Такі радіопередачі переносили Рєпіна в давно минулі молоді роки
Ти найталановитіша з усього струменту
Він ледве дослухав що я говорила вхопив обі мої руки і потягнув їх до грудей
Виявилося що в хаті було повно людей Арсен і Златка переходили з рук у руки
Але то говорять злі язики й Охріменко
Він згадував і нічогісінько не згадав вернувся у Семигори і тільки тоді згадав що був у церкві що з ним там діялось щось чудне
пробурмотів похмуро інший
Як тебе звати і яке в тебе прізвище суворо запитав гетьман
Сірник догорів
Страшна й мстива сила йде на тебе й на нас
Проти чого співав такої
Выражай тоску мою
Важкий кругленький Сиз постогнував за щось зачіпався казав не дотягнеться
Гуща за ним примостився
Всё совершенно всё видят даже и то как ему делает словесный выговор главный доктор за то что у него на мундире одна пуговица расстегнулась причем Прасковья Тарасовна говорила что у этих главных хоть ангелом будь а все-таки без выговора не обойдется
О
Пху
Когось нема а інші десь далеко як мовив один поет Ернст багатозначно поглянув на друга
Свобода зробити нарешті так як він хоче
Ти що здурів
Смерть за плечима а він плаче що його не пускають подивитись на овець
Це все що було його вже не його і вже не господарем він іде по своїй землі а сполоханою тінню яку лякає спів води в корінні і сплеск весла в татарському броді
вереснув захоплено пан Твардовський
Ідеш вулицею і виноград лізе з кожного двору заходиш на веранду аж на плечі тобі нависає синьо-сизими та бурштиновими гронами
В добрій течії добрих часів
Анна
Чудно було Петрові да й Череваневі дивитись на тії музики та гопаки у такий смутний час що плакати б усім треба а не веселитись
Драгоманов занадто був переобтяжений своїми публіцистичними виступами
Розмовляв він захоплено як певна себе людина
Яво
Ти хорий
Ох дам же я тобі лупки цими габлями щоб знав
Що сталось
Коли б Еліза поїхала вона напевно тепер повірила б в Сонячну машину
Леонід Семенович пішов в школу поставив три образи рядком на столі попідпиравши їх книжками і заходивсь поновлять
І приспівує всьому струмок
Я приїду до тебе
Чи не тронулись розуму
Так стоїть справа
Всі вони хочуть їсти всі чекають на нього дома
Майже однаково
На всіх парканах стовпах воротах скрізь де тільки знайшлося догідне місце плакати
Але Горобенко не рухався
Чарівний світ-всесвіт
Його жінки і діти лежать поранені
Хотів зайти до Наталки
Шмигельський
Знов перед бурлаками розіслався скатертею широкий степ знов пішли вони знайомими шляхами
Дiло до вас є Ганно не таке й велике але дiло впiвголоса каже дядечко а в чверть ока зирить то на матiр то на батька
Тільки дзвінкий цокіт копит на кам'янистій дорозі та шелест вітерця над головами порушували мертву тишу
Ліхтар на розі ні це не ліхтар а маяк крізь млу дивиться на мене
Одного разу коли схилилося надвечір сонце над Буланівським лісом прийшли учні і принесли з собою аж дві несподівані вигадки
З моря набігла хвиля з білими густими гребенями і почала ніби танцювать кругом човна
Буває ж щастя людям в яких багаті та негорді родичі
Тут же за мостом направо починався обширний сад обмурований високим муром
Невже навiк всiх вас менi лишати
Такий відстоїть волю
А вже як залишишся не забариться знеславити тебе і зробити своєю наложницею
Остряниця та Гуня кажуть Січ піднімають Скидан та Биховець на волостях люд гуртують
Він намагався заховати поставу джентельмена до кінця
Султанові принесли щось на зразок велетенського обертового столика-таці
Що це є безглуздий героїзм дурацька саможертва
Гай-гай якби ж то
Ви мене примушуєте
В мене дитина нездужає каже вона плачучи
Однаково загибель
С к и р д а
Теж мені спеціаліст
С этими словами они вошли в курень или под навес из древесных ветвей и соломы
Я тобі все розповім
Не бери загрозливо простягнув руки тюремник відірвавши очі від сакв
Хлопці розв'ючили коні поставили їх в найбільшу гущавину а самі полягали горічерева на каменях
Ну як
Сили провінційного війська роздрібнені сидять по фортецях і боронять лиш фортеці аварів же йдуть тучі
Той сам хто гнав хлопа на панщину брав у рекрути стягав з нього податки виганяв його з хати за лінивство і при кождій з тих нагод міг тисячними способами кривдити його той сам був і його суддею мав судити про його кривди
Та виходить і цього простого щастя він не може мати
Коли в київському цирку об'явився новий правитель України гетьман Скоропадський коли по церквах за ясновельможного задзвонили дзвони а на майданах i зборнях по мужицьких шкурах засвистiли нiмецькi й австрiйськi шомполи у нашому селi нiхто не захотiв стати старостою
Бігав там та людей збирав думка була рятувати
Поїдемо сміливо відповів Славута
Тисігу руку
У його карих добрих очах світився жаль у ласкавому голосі почувалися жалощі
Гордуєте Романом
Туда ведь идут пьесы смотреть а не для того чтоб на тебя смотрели
І розійшлись
Яка шкода яке горе для нас молодих для великої справи
Саня встала пізно
IV А Чайчиха щодалі усе вона хмурніша от мов хмара чорна
Порадившись меж собою старi дали їй волю нехай кажуть як собi зна так з собою і робить
В глибині Галининих очей він побачив гірке сподівання любові і материнства і острах що їх уже не діждатись
Как вы смеете обижать религиозные убеждения
Бо певен я що не для тих кого потрібно навчати розуму
Коли вже такий допуст божий щоб сини нашої богоспасаемої церкви мусили повстати за себе збройною рукою то ще одна пересторога щади ваша милосте того Косинського коли би він у твої руки попався
Ювелірні магазини мене ніколи не приваблювали
Не забувайте цього ніколи тихо промовив Сірко
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя на долю дала
Пан Рона набирає все в борг розплачується раз на півроку капіталу нема
Півпарубка раз у раз брався розпитувати як це вона попалася в Юркові руки але тільки й чув од неї Виглянула надвір а він мене підстерігав мабуть
А яка там земля
Скільки їй років
Тощие козы и овечки брод ли по заросшим травою дворам забираясь и в пустые разваленные хаты
Ну Інка може трохи не так
Я безумовно люблю город
Радість моя
Тремтять поскрипують снасті шумить вода біля загати зітхає колесо рожеве борошно труситься з лоточка гаряче розпарене а люди звідусіль поз'їжджались говорять до самого ранку про всякі новини
Не будемо сваритись iмператоре
Дзвінок О це ніби якраз хтось дзвонить
Тамарі приємно було дивитись як Заболотний веде
У зв'язку з обставинами операція на один-два дні відкладається
ще раз крикнув тато
Діано
Видасть Скиданові таку правду що голова піде обертом
Відчит пана Орядина заносив надто консерватизмом
Давили її жалісні сльози жаліла вона й на голову й на пана жаліла й на соцького жаліла на увесь мир на панів що давлять мужиків на мужиків що пруться в пани
Та ось завважив витязь пахощі стали примітно відчутними такими душисто-солодкими ледве переборював себе аби не сісти там де стоїть і не заснути
Послухай краще
Моє маленьке
Прощай надовго і Петербург і Академія і мила серцю акватинта якою мав оволодіти аби поширювати прекрасне й мудре межи людей
Еге ти братику бачу зовсім темний
Як і багато степових озер воно навіки зникло з мого мисливського горизонту
Побігла миттю до пекарні і прийшла з молоком
Ніби розщепилася вода все перейшло в енергію в світло
Сил і так бракує надто Лесі
Кіті злякалася але не зупинила бігу
Він так високо ставив він любив Тургенева вони разом починали відродження Современника але ж він розумів що молодий але твердий у своїх переконаннях Добролюбов не поступиться і він правий
Це блискуча ідея
Дехто твердив що перші кого не повертають до камери потрапляють на розстріл зразу після швидкого суду спецколегії або до божевільні збожеволівши після тортур
Спасокукоцький і Кукуєвицький одночасно завмерли стримуючи сміх
Ліхтаренко
Поки що мусив волочитися зі слугою дорогами той приріс до нього як реп'ях до собачого хвоста мав виживляти і його вони об'їжджали свій звичний шлях від пана до пана де Твардовського все-таки гощено хай і без пошанівку
А ти хіба спав
Я як тільки побачив вас так одразу й полюбив
Мазепа тоже говорил что останавливает мол на ком-то глаза
Сьогодні я спитав у неї чи не буде для неї неприємно коли я зайду до її матері і познайомлюсь з нею
Інший то може б не вважив що панотець не благословить і що вже вона заручена другому махнув би може з нею в дикі степи на Хорольські хутори да й насміявсь би над лихою долею
Самою долею
Мама обома долонями потерли обличчя виглядало що вони сухими руками вмивалися від жури одначе їхнє обличчя від цього не посвіжіло а ще й більше посіріло
Похоронили гуртом бідолашного діда наче злочинця якого чи самогубця відлюдно і в темряві хоч був чесний чоловік сказати можна праведний
Потім ці дерева з комахами-шкідниками спалили
Не в зраді тут річ се дурниця і більш нічого вага в суперечності стано- вих інтересів в тім що кожен стан тяг в інший бік і на- магався коли мав силу потягти в той бік і всіх дру- гих кожен стан таким робом робився зрадником су- проти іншого а се саме зводить питання про зраду ad absurdum панувала українська ідея того стану який мав під той або інший час більше сили викори- стати другі стани в ім'я своїх власних інтересів
Куценький піджак обхоплював його тонкий круглий неначе виточений стан
Палій кивнув у бік Звснигори який вирядився в яничарський одяг і саме накручував на голосу чалму
Там стоять ятері
Така вже специфіка нашого життя зависли між селом та містом
Там чекав її кат в білих рукавичках вже немолодий худорлявий гестапівець
Але хлопці не стали пить його
В середині вересня Коцюбинський одержав з ради Просвіти письмове повідомлення
Ну тогда было бы поздно смотреть
Все учтено-с
С к и р д а
Коли не відшукається розбитного мука серед ратних чи вогпищан доведеться йому Богданкові правитись
Ні не такий мій ідеал і зразець молодої дівчини сказав Ломицький
Це ж вічний годинник
До Криму
А що кажу-таки як він тебе та покине
Можна сміливо зарахувати за норму ГПО
Потім Пета велів відвести її до окремого шатра котре наборзі приготовано для її батька а Тугар Вовк лишився сам з монгольськими бегадирами щоб радити воєнну раду
Щоб урятувати військо від розгрому кошовий змушений буде кинути здобич полонених невільників і поспішно тікати
І немає йому поради
Його потягли за ногу
Соня соромливо напинала щось на голі плечі і крізь плач з обуренням і з огидою казала тихо й винувато
Спить ворог чи притаївся
Підводиться
Інна перебуваючи всі ці дні на току мимовіль приглядалась до кураївського Зевса
Нова людина мовчки стиснула руки друзям і почала бігати по кімнаті ввесь час тримаючись за хворий зуб
Пане
Я б се хотіла знати найліпше я б таки хотіла десь заховатися і дивитися як ти частуватимеш двірничку
Се Ніке увінчала свого поета
Настала година ступити на землю країни Золотого Яблука
Перша примушує нас зовсім не пізнавати вражень від речей які нас звичайно оточують друга пізнавати ці враження лише службово у їх відношенні до уявної речі яка невідомо чи здійсниться для нас коли-небудь
Холод їх ловив Євген не помічав
Тепер пізно
Не прибавили
Хтось одкинув двері навстіж
Та коі хата Гітлера стане пусткою
Пусти свого мужа сильнішого в вас А я пущу свого хай борються враз
З історії відомо що це військо ніколи не було великим
Заскочила тебе в гречці
Ми віримо тобі
Він пригадую віз дівчину
Перед світом з лугу хвилястими валками покотив туман
Струнка в новій свиті в червоній хустці аж дух забило
Знадобиться колись
Довкола пісок а тут камінь
І досить-таки тяжку досить глибоку і досить погану якої ми ще не скоро позбудемось
Він не пише до неї мабуть забув її і вона не має про нього нічого
Нічого не дав
Думи мої
Для чого вона тобі
Весь ліс шелестить дощем зловлено темніє сповнений невідомості а він тут один без товаришів біля звалища боєприпасів
Сама гордість сама гідність
Патріарх злякався позадкував до своїх покоїв а тоді виїхав у монастир і замкнувся там
Інтеліґент присідає
На те вона мені каже Якби ви йшли то й я б із вами пішла
Треба було щось радити
Цур вже йому прожену його вiдсiля та й втечу додому
Батюшка каже де тут страння
А цього не буде ні-за-що
Проте воєвода не пішов одразу на Гору зупинившись на воротях він чув як жінка що стояла перед сторожею просила
І хіба ж не вони на парубка й Аполінару показав скориставшися з вашого стану спокушали і надили вас вийти на розпуття жіноче щоб грати на струнах універсального кохання
А молоді знай собі голубляться та милуються
85 Острог місто в Рівненській області на р. Вілії відоме з 1100 р. значний національно-культурний центр
Куди
Це залежить прецінь цілком від вас
Накрила вона мене мокрим рядном передніше напучувала лаяла а далі й прогнала мене п'яну з хати
С в і ч к а Ні ні брехня
Ми з вами мало знаємо цих людей
А тепер нас геть
Бо їх же ціла компанія так не залишать мовляв хто зна хто вбив чорт його мовляв бери
Візьми
Потім уся непроглядна стіна зарожевіла спінилась і почала розпадатись розповзатись відкриваючи мерехтливе сріблясте 'плетиво плеса прибережний димчастий верболіз і зеленавосиній розлив лугів
І рухи їх легкі красиві здавалося він розгладжує оксамит
Ти повинен стати льотчиком i тобi зовсiм не треба щоб ти почав тiпатися i заїкатися вiд страху
А н н а Мій боже
Обстава в його хаті була більше така яка буває в сірачкових шляхтичів або в міщан по повітових містах
Як хоругва може зрадити ойчизні в такий час
Не видасть ніколи не видасть аж крикнула сердито Маруся так що Ломицький здивувався
Гітлерівці й поліцаї посідавши на машини наздогнали партизанів недалеко від лісу
У ту ж мить у лісі затріщали постріли з пістолів і яничарок
Цікавився в матері чи був тутки Богданко чи розмовляла вона з Богданком відає куди і з яким наміром подався а думав знов про Миловидку
Кажи що сталося
Побачити одного однаково що побачити всіх
Прийдеться вам вбивати свій потяг
Деньги были получены в Астрахани как нельзя более кстати потому что бедная Якилына занемогла лихорадкою и лежала в городской больнице следовательно дневное пропивание для моего героя прекратилось
С т е п а н Отже бачиш
І тільки з темнотою коли сила вогню зменшувалась можна було полічити скількох не стало сьогодні
За викриття схованки хіміка Рудольфа Штора як обвину Баченого в крадіжці брильянтів та небезпечно хорого оголошується нагорода в два мільйони марок
Недавно недавно у нас в Україні Старий Котляревський отак щебетав Замовк неборака сиротами кинув І гори і море де перше витав Де ватагу пройдисвіта Водив за собою Все осталось все сумує Як руїни Трої
Ранiше вiн був замислений сторожкий неговiркий
Зовсім як хлопчисько
Та-ак
Добре що матері нема пішла до тітки
Не тримають мене ноги
Потім познайомилася з Ганною Іванівною
При всьому тому мені доводиться ще виписувати й книжки і все з тих 25 карб та й то я почав діставати їх не дуже давно а спочатку впротягу цілого року мав тільки 20 на місяць
Можливо що вона захоче щоб навіть при дверях не стояв ніхто й не підслухав
Він не кожного дня навідувався до каменоломні але кожні відвідини закінчувалися для багатьох батогами
Він знає це любов остання
А Чернишеві ввижалися інші моноліти бескеття тих сірих скель де зостався лежати Брянський
Проте потягнувши на себе вудлище Дмитро Іванович відчув щось схоже на живу вагу
Сльози йому здушили горло її він одійшов за джеломейку аби Хома не бачив його журби
СЛІПЧЕНКО
Ні рішуче відповідає князь Володимир
Спантеличений несподіваним побаченням з незнайомою нареченою він враз збагнув усе коли відчув на грудях папірець
Переходячи попри мої двері задержався на хвилину мов приневолений невидимою силою щоб зате опісля віддалитися двічі скоршим кроком
Солома у грубці погасла і жар укрився тремтливим попільцем
Іноді ті розколини проходили через один полк одну сотню а то й одну родину
А після того місця не знайду запалила мій спокій розірвала надвоє дуту
9
Треба лаятись а лаятись не хочеться
Удвох дивитися з гори
Роки йшли за роками стала Предслава дозрілою й мужньою надзвичайно красивою такою ж якою була Рогніда в городі Полотську коли перед нею схиляли коліна князі й сміливі вікінги Півночі
Ми зайшли у знайомий Вальчин двiр знала б вона що ми зараз тут
Військових небагато лише де-не-де зеленіють гімнастьорками а то все цивільні та цивільні
Бо я не така як другі тому й щастя моє інше
Тому так убого народився щоб потім ті котрі родяться в замках палацах і багатих дворах не бундючилися і не чинилися ліпшими від тих що народились у хліві
А ви не помиляєтесь запитав тамуючи хвилювання
Кораблів там нема війська ми теж багато намотлошили
IX Мій братику
Звідки ти це взнала хотів здивуватися і розсміявся
Як же її через денiкiнцiв переправити питаюся посланця
А потому казав припікати везира Агмеда щоб видав з себе якраз тілько зойків кілько дав грошей спільникові свому І сконав Агмед в Джеляд-Одасі
Мовчи стара собако
Й сам великий як гора чорний неначе циган ще й шкіра на обличчі лисніє
Але Іван Іванович не встигає відповісти конкретно
І не так легко такому велетневі знайти її собі до пари
Та жодний із старшин не відмовиться турнути гетьмана під яким захиталася земля
Кашляє
h1 Тарасова ніч h1
Подає Катерині пучок білих лілій
Ой мовчи Євмене вічно ти
А скажи нащо
Уклонивсь Левко з братами За хороше слово І зітхнувши до гетьманських Так гостей промовив Бенкетуйте любі гості Я з братами мушу Пожуритись-помолитись За велику душу
Єськович мовчки крутив вус але стояв завжди за спиною в Млинського так ніби підпирав його слова і своєю силою і мовчанням
Откуда ж это мне грешному рабу Божьему такая милость вздохнул он насмешливо
Сулейман підкликав Рустема звелів йому
Слухайте невже не
Ні цей тип теж не Жгут таких прізвищ не буває
Тобі захотілось ції комедії не знаю для чого
І праворуч Дніпро і ліворуч Дніпро
Іди ж отак чоловіче
Або просять Розшукай коли повернешся в Тивер кревних скажи їм най щось вдіють та визволять із неволі чужинської
А Гефест нічого добрий коваль розохотився і Проценко
Відсахнулась віддячила батькові за все повторив він з глибокою образою в голосі і плечі його поникли якось старечо Ростив плекав все в неї вкладав
Чатував навіть у самих непристойних для цього місцях
Ходім Мар'яна подала Тані руку
Підійшла О л я щоб заспокоїти четвертого
Над згарищами кружляло вороння
Дядько Т а р а с приїхав
Крім господарів була ще одна вчителька що літо прожила в Криворівні був знову ж таки трохи набридлий усім Граблянський який уже не відважувався сперечатися з Коцюбинським
Мотря втекла за причілок виглядала з-за вугла й репетувала та кляла Кайдашиху
Минулися нашим ворогам їх розкоші увірвала свята воля того налигача що в'язав нас охляне тепер несита пелька що нас поїдом їла та ще й як охляне як разом із людьми та й землю одберуть гомоніли люди важко зітхаючи та заздро поглядаючи на степи безкраї лани широкополі та ліси темно-сизі
А на другий день знову теліпається
Відблиск усміху щез із нього але очі сильно і остро вперлися в лице маршалка
А знаєш що про тебе батько казали
Машині важко натужний залізний гуркіт глушить Ліну вона аж сахається вбік а Кузьма беззвучно регоче з кабіни і вже спрямовує бульдозера вниз в куряву в спеку в розбушований земляний чорторий
Йому ще далеко до мудрости мудрого ребе справжнього релятивіста
Безвихідь
Зачарували юного богатиря руські ліси і красуня і багатство забув він про рідний край
Ти мені і далі розказувати будеш що у книжках написано а цього буде мені досить
Хоч самий лист-відповідь у всіх своїх варіантах є видимо пізніший літературний витвір а не історичний документ проте він добре відбиває вдачу й дух тих одчайдушних і самовідданих вояків які за висловом Репіна прирекли себе на захист усіх дорогих інтересів своєї вітчизни
Тримай з Петром поможи Сасові на престол вернути значиться віддай тії землі а там і булаву зложи і герцогом стань
Але ледве переступивши поріг халупи вона жила тепер там самотньо він зовсім несподівано здивувався
І от спершу тихенько потім голосніш завило на корчах Ву-у-у
Два Грицьки як і раніше попереду на чистих місцях ішли поруч
Завтра в плужок
Знов загув зашумував
Музики заграли марш
Ми знали їх плани й тому вчасно звільнили місце зриву
Наче одним замахом зрозумів він поезію в котрій зливалось місячне світло й соловейкове щебетання
Якийсь подорожній бородатий дідуган нахилився ловить губами джерельцо-чуркало що вибиває просто зі схилу з-поміж трави
Сей на руках знав ворожити Кому знав скілько віку жити Та не собі він був пророк
Щоб ткнув як собаці семигривеника
Після того як украдено коня в Оксена то на який час затихло було аж поки люди забулися трохи та не так уже коней берегти стали
Моноплан
Чого це тато та мама сердиті питав стиха хлопчик
Везде где кущи села грады
От якби впав хоч один думає Свирид Ловкі ящички
Він був син дуже заможного дідича з чернігівського полісся з-за Десни з давнього козацького значного роду
Лейтенант ніколи не розповідав про свої бойові подвиги хоч усі бачили на його грудях два бойові ордени і помічали що він трішки прикульгує на ліву ногу
Поліз я до Тустанович питаю завдатку не дав від понеділка не був хоть обіцяв що прийде найдалі в вівторок з полудня
Пилипку
Десь неподалік має бути Кирилівка а в ній шинкар знайомий Лейба
Посувайтесь тісно
Леся пройшла
Помилялся можна проскакувал можна а за дєньгі еті нікогда
На вибір дається півхвилини вийняв годинника
І як це безглуздо боремось із базарами і в той же час жінки комуністів ходять туди купувати та й хіба ти сам нарешті не ходив купувати махорки
Посилала гроші в Рогатин посилала недорослого сина в Рогатин ще б сама поїхала в роззолоченій кареті до Рогатина щоб відродити в пам'яті батьківський дім на узгір'ї росяні ранки й зозулю на вільшині
Блаж терпляче пояснив
Я не осмілився їй освідчитись
Я смiюсь Феофано бо Iоанн нiколи тебе не любив смiюсь бо ми зробили його iмператором i це всi знають крiм нього смiюсь бо вiн думає що обдурює нас насправдi ж ми обдурюємо його
Уж многих стало не видать Приборы каждый год пустели Друзья все больше сиротели И вот один уж сколько лет К пустым приборам на обед Старик печальный приезжает Печаль и радость юных лет Один грустя воспоминает
І нікуди нікуди в ті місця де зачаїлися таємниці ми з нею не їздили усе це я вичитав із книжок
Коні ледве тягли санки по землі поки довезли до лісу
Подай пару газу подай поскорей чтоб было веселей
Мій покійний батько Селім нехай Аллаг буде милостивий душі його так учив мене о Хуррем а мав він досвід великий перша прикмета володаря ніколи не закпити собі з вірного слуги
Назджаз
Стирчать і сяють
Ідіть спати махнула вона рукою
Приїхав Кароль і сказав що тато велів їхати додому
До того літа тобто
А чому це я Попинаки не бачу
О боже мiй
І нарешті Перемишль впав
Тут почулося з сусідньої хоромини тихе попискування Дмитрика
З тривогою в очах iшли лiтнi люди перелякано дивились навкруг жiнки плакали дiти
Тільки от біда король звичайно послухає велику царицю та пани й ксьондзи без війни не дадуть королевому наказу ніякої ціни
О
Вони мабуть ще гралися б довго та їхню гру розладнав низенький кучерявий шахтар Климко
Щоправда ви вже весь паруєте як киплячий самовар але то нiчого бiльше руху бiльше енергiї
Мало не півстоліття ллється у вас кров і хто знає може це розбійникування й викликає лють з другого боку
Климко спробував підвестися але в грудях і в коліні так заболіло що він застогнав і поповзом ковзаючи ліктем по грязюці й тягнучи за собою клунок вибрався з калюжі
Це починало турбувати Дарину і вона з цього приводу двічі їздила в Печери але ніяких новин про батька не дізналася
Колосовський по той бік мосту був
Чого ще ждать
Хто
Я сам сяду з дрюком і буду одганяти хоч би й свою рідню гукнув Лаврін
Еще и спрашивает
Це вовк
За садом що збігав з гори вниз видно було на обрії синю смугу широко розлитого Дніпра
Біля клубу здоровеннецька реклама кінофільму Тарас Шевченко сьогодні йтиме
Твоя воля
Або жандармів
Нащо ж ти п'єш сину
Старанно одягнений скромний з поважними рухами трохи марний ростом чи не до мене підходячий з чолом мислителя маломовний спокійно-вижидаючий і з тонкими трохи опаленими руками музики
Спасибі Арсене
Уявляю що зараз в Неаполі
До півночі дивилась вона на чорне небо засіяне золотими зорями
Митю
Ранок був ясний погожий
Ходім уже бабуню годі вже перехопила панночка сама скривилась і перехилилась набік і очі чогось заплющує і з місця зривається от стеменний кіт як йому з люльки в вуса пихкають
Минеться
Розбудіть Іванчука він знову перейшов на ви
Борис Борисович різко наче каркнув промовив незнайомий простягаючи довгі пальці Варчукові
І вислухати співчуття пораду знайти в комусь підтримку й заспокоєння
Чи подумали ви
Але Форд це також філософія
А що
Лабенцький одчиняє середні двері і гайдуки вводять Хмарного який зупиняється посередині зали
А коли проминали школу і сад Молода молоденька антонівка Підійшла до труни сахнулась назад Олексію Антоновичу
Кирило сипав як із рукава про бариню про дзонтик про порошки для апетиту про москаля що ходив уперше косити
Оставайтесь с Богом возгласил дьяк и занесши ногу над перелазом отправился тем же путем назад
Не знаю чи він дійсно був задоволений
Ян Кульчек ляснув себе долонею по лобі
Це не може бути
Яка спокійна мила ця російська дама хвалилася сусідкам господиня дачі я така рада що саме їм здала дачу на все літо
Матієва твердість почала його мішати
Ти тут більше будеш потрібний
Тут було саме воно саме нове
Оця буде добра для вас
Ось i Майдан-Трепiвський i рiчка Згар i крутояри i глинистi червонi горби що обросли хатами-бiлянками
Взаєминами своїми подружжя Заболотних іноді мене просто зворушує
Легкий порох знявся над його трупом у місячному сяйві
Він перемолився всім святим яких тільки знав благав богородицю нарешті самого Христа допомогти йому але всі вони були мовчазні як звичайнісінький камінь з його дому
Я розумію ви цим самим підноситеся духом але слухати вас каторга
Замовкни
Що може бути
пильно пристаючи прохав її пан Забрьоха i чого б то вiн не обiщався їй зробити аби б вона так починила щоб хорунжiвна за нього пiшла
Та може й сам Никодим не чекав вирвалось в хвилину екстазу тихого всерединного раюючого
Брови Марианны нахмурились
Але так уночі коли вони сиділи на самоті і ні одна людська душа не доторкалася їх могла поступати собі до вподоби
Так мають і сказати ромеям ви пильнуйте себе ми себе
Ха-ха
Я особисто Тарасе нічим вам допомогти не можу
Тільки чура осторонь стояв
Червоні круги літали перед його очима та розпливались по горах
Ми рано зосталися без батька враз посмутніла заробітчанка і біля уст її зникли потаємні ямки що вибивались усміхом
На світлофоря не хотів зважати не зупинивсь і тоді коли ззаду почувся свисток
Ну от я тебе і злякав
Батько знов нічого не говорить
У них мор
заострив розум і не забарився натягти на себе личину вірного князеві мужа і мудрого державця Таке князівство як моя займанщина сказав сусіди гамузом проковтнуть
Як найдеться така дівчина що догодить мені і йому під кожним взглядом себто як припаде нам обом до вподоби я дам дозвіл на женячку а як ні він дасть собі й без жінки раду
Ф о к а Ну й халепа
Од того часу в хаті гризла Мелашку свекруха в сінях та надворі стерегла її Мотря
Ото держали мене в сажі а як підгоїлися виразки та трохи посходили синяки то прикували коло сажу на цеп як ту собаку
Ой
А най-но лиш де вийду забавлюся зараз питання плачі чорт знає що
Вон вон гукала пані штовхаючи ногою у боки Христі
Кинула
Розум праця віра
а в нас коня забрали з хазяйства нам без коня як без рук а я в ту веремію кинувся під сідлом стояв прив'язаний до конов'язі де завжди коней в'язали біля вітряка коли з помолом приїжджали ну я за свого коня вже тікаю з того побоїська а батько-мати ще лишились бо в них овечі кожухи забрано вони ще за овечими кожухами нипають як отой у свитці за своїми грішми
Вона підвелась
Медвідь
З-за галузки смереки виглядали зажурені гори напоєні сумом тіней од хмар що все стирали бліду усмішку царинок
Кого тут тільки нема
І не тільки заважати об неї можна й порізатись
Що з Тетяною буде він ще сам не знає
Пролунали вступні акорди і хор урочисто підхопив мелодію
Щось дуже ти часто зарядив у Степове
В мене немає ніяких припасів так я горючим
Ну як ся маєш Миколо
Сулейман неблимно дивився на ту яку звав Весняною Трояндою і Повелителькою Віку яку ще зовсім недавно ставив понад усе без якої не міг дихати
Якби теплий черінь Та гаряче просо То спав би я й досі
Я говорив з ним по-українському і він сказав
Паня подумала отак зовсім несподівано для себе що коли цієї ночі уб'ють скрипаля Злого Іоахіма то зробити це має Микола конче він якщо не розлюбив свою Паню
А там далі домовину
Настя набрала серйозного вигляду
Для цього треба бути мужнім
Аж бач поманить та й зникне поманить та й зникне
Біле-біле чисте-чисте
То вас так вчать
Коли я вмру посадовіть
Навіщо ж ти
Нове життя із вами будувати
Того-таки вечора Радюк одягся зовсім по-парубоцькому надів наймитову шапку й пішов під верби
Прийди кохана прийди
Вона спала мов човен па тихих водах повен життя вогню і прихованого руху
Та ми б радніші
То тут то там з скряньок і мішків вибухівки почали підводитися бійці і приєднувати свої голоси де голосів кулеметників
Не жалуй мені її відповів я йому спокійно й поглянув у вічі
Хіба ревуть воли як ясла повні
Покорись батькові доню покорись дитя моє
Кидає готові ужівки і сідає на лаві Ой крижі болять
плутаючи ногами крикнув на їх п'яний чоловік і з одного маху ухопив за руку рогожку
Він одгрібав їх пальцями роздявляючи рота і копилив то верхню то спідню губу
Але це була по-моєму його помилка
Але насамперед треба нести освіту народові
Підніс свічку до шибки
А то стояв козак молоденький
Саме в той час Мелася пообідавши всмак в ресторані вийшла якраз назустріч Любі
Всюди бачив довкола себе скалічені ноги скалічені руки розтрощені плечі спотворені в набряклих кров'ю бинтах обличчя
Озираючись бачимо як над аеродромом заграва встає горять літаки
Він вискочив на дощ і кумедно присівши поляпав себе руками по стегнах і зробивши дурнувате обличчя закричав Ку-ку-рі-ку
Не обійдеться
Тепер кусають та й кусають видно пальці а кусаючи можуть і передумати
Війна діло непевне і мінливе
Князь Ігор живий
Прекрасно співали
На вогких од роси щоках затремтіли сухі м'язи
Ти ж бачила —допитливо поглянув на сестру Чом не підійшла до нас
5
Що таке
І на третій залишали але влітку батенько нарешті взявся за розум трохи підмастив
Он і панна Тося і горбата панна Ганна і панич Петрусь
Всюди лежали посічені глібівські вої
Почувся віддаля кличний свист і якийсь гук
Мне давно хотелося посмотреть на вашу скрипку да всё забываю а вы как-то говорили что это скрипка дорогая
Завагався й уриваним голосом сказав
Від рамена крик високий зойк у дві гінкі долоні неначе рури мов многоколонні голосники атлантових музик
Здаюся
Там тобі все про мене розкажуть
Вас там хочуть бачити
А кто ж берьот у рот сухую ложку
Ну звісно ніякої гетьманської могили там нема але ти понімаєш Виговського навмисне витяг на білий світ щоб реб'ята запам'ятали це ім'я ім'я гетьмана який воював з Росією і навіть переміг її у якомусь там бою
Бояри розступилися впускаючи його в коло
Вони не знають чи й того папірця писав сам бо навіть назву колгоспу в ньому переплутано
Минула коротка турецька зима
Еней в керею замотався На задвірку хропти уклався Евандр же в хату рачки ліз І там під прилавком зігнувшись І цупко в бурку завернувшись Захріп старий во весь свій ніс
Дослідник може а інколи й мусить посісти все місце часом навіть весь простір який тільки осягне попереду інша річ що треба знайти і показати іншим їхні обшири й не сковувати їхньої волі
Яка Мальва
Мефодій
Безперечно
Хіба то не людський плач
Очевидно вона мусіла вже запримітити його
подумала і знов боязко озирнулася
Та одчепитися від Семена нема способу
XLVII Провела я чоловіка аж до Києва
I як усе-таки дiд Салимон мiг без кiнця жартувати щодня бачачи перед носом хрести й могили
Той бичок з-під Чорнушки корови був любимець Івасів
А тепер ще батька берешся мордувати вироде
Чого вона з сніданком так забарилася
Через парапет було видно усей залив широку далеч синього моря обидва порти з одного боку заливу було видно плисковату Пересип над морем з другого боку заливу піднімалась висока гора Ланжерон котра вганялась в море
Я не поїхав з ними а залишився на місці
І в а н А н д р і й о в и ч.
Бре
Коли ми витягли води було всього піввідра
Ой ні ні
Я не подивлюсь тобі в вічі крикнула Мотря й замахнулась на Карпа віхтем
Матвій і справді підняв коротку вільхову палицю яка трапилася біля його ніг і вже хотів по–дитячому чи то по–парубоцьки пожбурити її та враз побачив на тому боці під невисоким карякуватим та розложистим дубом який поспускав віття до самої води Сидора
Адже ж йому першому спала про те думка
Я не пройнявся палом натовпу був чужаком стороннім і судив збоку тверезо та ясно
О роде темний
Ворожбит почухався позіхнув
Він згромадив під містом сорок тисяч війська і майже всі гармати
Діти прибігли вмить вчепилися у плахту ручками
Взимі цей провідник мав криївку в Михайликовій хаті і хлопець не раз робив йому цінні послуги
До речі де він зараз Куліш
Знищивши турецький флот нижче міста Головатий переплив біля Ізмаїла до другої частини турецьких суден що стояли вище і знищив ще й ті
Султан спитав Роксолану як би вирішила вона
Щоб не проклинали ми його й машин
З якої речі він мав платити за неї своїм життям
П е р о ц ь к и й брате
Міч Кривавий 27 Прости нас Господи пророк султанський Сю відьму верне знов до чортової лави
Присівши він затиснув хвору ногу Духновича коліньми наче коваль що збирається розчищати кінське копито і не встиг Духнович схаменутись як уже щось там чикнуло потекло а він цей доброволець-хірург все ще не випускаючи ноги тримаючи її як в лещатах обережно але міцно видавлював своїми твердими пальцями гній із рани разом з гноєм вичавлював і весь біль з організму
Ну та Страхоцький напівідіот йому й не диво
Хоча б сім день могли ви протриматься А там полки я свіжі приведу
Це не помилки
Він хотів собі конче роздобути скрипку повчитися на ній грати щоб доглядаючи іноді худобу чи вівці верхами не було так тужно і сумно на самоті щоб не гнало з місця на місце і от таки не успів
То вже моя справа що я з ними зроблю
Прикро це лише настільки що я на те спустився
То що ж цілу ніч стоятимеш отак над постіллю ввела брови учителька
Все те було таки дуже гарне відозвалася вона нараз вголос і споглянула на його
Чийого собаку знаєш
Край самої дороги запідпадьомкав перепел потім чогось злякався і втікаючи зашелестів житами
Для літератури мало кришталевої чистоти література це перл у кришталях і чистота в найчистішому
Лише те почуття тепер приправлене гіркотою й іронією
Нелегко було й Максимові оже він не плакав а насміхався над усім і над кацапами і над своїми і над собою такі люди що найважчу тугу виливають сміхами жартами
Тобто навпаки уточнив Отава спершу вона відмовилася з тобою йти а вже потім ти вирішив що вона не танцює твіста
Жалуєш
Бастувала чагунка бастували робочі скрізь було глухо каламутно самотньо якось і тільки граки чорним ланцюгом крил в'язали з світом село
Відпусти мене
В душі Богдан не визнає за батьком провини він не зрікся його коли від нього вимагали цього ще в школі не зречеться він його й надалі хоч яких би це йому коштувало кривд і образ
Літній задоволений
Навпаки на вимогу режисера Вальчину сучасну зачiску конячий хвiст було злiквiдовано а волосся неохайно скуйовджено i Валька одразу стала схожа на безпритульну
Чи не чуєш як інакше перекликається сторожа у пристані
На розмальованих стінах каварні кривлялись різнобарвні арлекіни нудьгували білі П'єро і загадково журні в чорних масках кокетували льорнетом рожеві Кольомбіни
У кого це у нас запитав я
Тоді ж то козаки діти друзі-молодці добре дбали
Хіба не бачиш і поглядом показав на стрілу
Через багато століть військові статистики й історики підрахують і запишуть в графу Втрати в найбільших битвах у Східній Європі в XVII столітті і битву під Кумейками шість тисяч повстанців
Саме тому я й вважаю себе за справжнього сина своєї нації
Сниться чи справді
Єдине що я вас прошу дотримуйтесь спокою
Марися
Частина третя
З фортеці раз по раз гриміли залпи гармат і гаківниць тріщали мушкети і тульські піщалі на вежах майоріли прапори малиновий козацький голубий з ликом святого Георгія дивізії Гордона
Це просто глум
Ша-а сказав наглядач в розтяжку Як твоя фамілія
Перемога чи знову невдача полковницький бунчук чи кайдани галерного гребця
Біля столу з дружиною читає
Я показав свою перепустку і той що сидів за столом забрав її в мене і замкнув до шухляди
Грр
Упав хтось вони зупиняються й дивляться як він устає а якщо не встає то тим краще бо тут є елемент інтриги встане сам чи швидка допомога забере зіткнулися дві машини роз'їдуться самі чи їх потягнуть на буксирі і т п.
Застерегти
Порадились отак поблагословив батько з матір'ю святим хлібом Івана важко здихнув старий мати заплакала і вирядили старостів до Кабанця
Я зараз
М і р і а м
Козаки твої сплять а сина твого ми вже прибрали
Тоді рукавицею з козячої вовни бабега стала стирати з Хуррем лей омертвілу шкіру непотріб під її безжальною рукою Хуррем линяла як змія мовби заново народжувалася на світ а її мучителька вже розпускала у великому мідному тазу мило збивала його пальмовою мочалкою до пухкої високої піни напустила тої ніші повну наволочку з міцного полотна ще й надула її і почала терти Хуррем тою наволочкою-пузирем била масажувала топила її в мильній піні тричі помила її коси змиваючи навпереміну то теплою то крижаною водою довго витирала й загортала в сухі теплі простині і тільки тоді Хуррем помітила що за всіма цими солодкими катуваннями пильно стежила валіде
На заборола
Один лише вітер має право тут топтатись збивати хвилю жбурнути нею до сусідньої межі і тікати злягано далі
Як дар як удар наш зустріньте прокльоні Від рук що пручались на матернім лоні Від наших народжень від наших агоній Від пісні від праці від книг від завзяття Зустріньте прокляття
Ось той блідий хлопець те змарніле виголодніле тіло з тим дитиняче дрібним личком се був його одинокий син
Говори
Денис рвонувся був до нього але зараз же спинився
Еге
Ох лишко охкав Іван наче баба Під саме серце влучив бач
Навколо Івана тісним колом стали його друзі
Та велика жура коли хвалять бога всі навіть ті які не вірять у нього рук для праці малувато а голів щоб думати не дарував нашій добі аллах
Він раніше багато їв
Хотів сподобатись
Адже скрiзь у Сiрiї Єгиптi арабських землях скрiзь де з своїм вiйськом проходив Iоанн вiн найперше забирав скарби
Він вам не допоможе
А ноги йому вже заливала лімфа і одна була пухла й синя
Коли він вийшов на подвір'я в отворену браму з вулиці заглянув якийсь великий чорний незвісний йому пес се його післанець
Не чути жодного слова
Дурний лапсай ти
Дзвони на гвалт
От вiн i спустивсь нижче перебирав-перебирав думав- думав далi як сплесне у долошки як загомонить сам собi у хатi Отсе так
Страх поповз по спині Данила
Такого ще тут не було хіба покійний Байда що про нього думу співають
Коли добрий купець знайдеться чому не продати
Ми поберемося і поїдемо до мене на Сейм у Вербівку
Пузир
Воно чіпке пристосувалося з століттями до всяких обставин
Так так драма з безлічу одмін і одслон
Чи битись чи миритись
Огнем да полум'ям од неї пахнуло як колись
Та й на пероні сьогодні фашисти загубили бундючність і сміх
Так ви думаєте
Знала твоя патриціанська молодість усі насолоди втіх дружби й хвали любощів і розпусти
Аж черевики десь у воді загубив
Здавалося разом з ним насторожилися й навколишні гірські далі вкриті прозорим серпанком
Чш
Ото висьорбаю молоко з мисочки чи там яєчко вип'ю вночі звісно а вдень приляжу десь під хмизком поспати і чи так перепочити і чую О щось уже молоко оно випило
А моя зброя сміх
Потурчився побусурманився
Се був пройдисвіт і непевний І всім відьмам був родич кревний Упир і знахур ворожить
А дядько поїдом їсть її за пiснi щоб не принаджувала людей на голос
Бо вона була здалека взята
Ах який гарний
Той грубий матеріалізм що нівечить безоглядно найтонші зворушення душі найшляхетніші заміри й постанови людської душі
По-українському непоборні перешкоди кажуть
А ще й таке маєш знати в хижі твоїй одразу за порогом всякий будь він навіть тать стає під захист пената-домового його ніхто не сміє чіпати
Аби ж знаття що так обернеться
Не бійся хлопчику
Хапливо і дрібно хрущать кроки локаїв по піску стежок
юнак почервонів по самі вуха й замахнув кованим чоботом
Й та людина сестра наша
Причини відхилень від норми щоразу бувають конкретні
Герман хоть і чув ті слухи сміявся з них але до саду все-таки його не тягло
Ба вкину трясця твоїй матері
Бував я в світі між чужими людьми бував у Єрусалимі і в Антіохії й на Святій горі Афонській
Бідний
Вигура
Годин 6 вечора
Овва через таке паскудство та оце тікала б за границю
Оті два рублі то ж останні на які тільки й надія
Він очевидно збагнув що перед ним політичні засланці бо хижо глянув на них обійшов і поплентав до розцяцькованих саней посеред вулиці
І він як гадали мав оберігати її від усякої моровиці
Кинутися з моста у воду втопитися
Трісь-трісь-трісь
А вже як підуть знов- таки утаємничено послухи ромейські не встигнуть вийти з табору і попередити своїх
Боже боже боже зойкнула Марія і вдарила розпучливо долоню об долоню Що ви кажете Івоніко
Alea jacta est спинив його Григорій
І тільки після цього буря гніву її змінилась слізьми сліпа від них попленталась вона додому пішла ходою тяжко розбитої горем людини
СИЛУЕТИ Дядя Варфоломій прийшов на далеку закутну станцію в ортечека там був знайомий теж далекий але він робив посадку поза чергою й чекав на потяг
Мотоніс поспіхом обняв Григорія поцілував у щоку і мовив журно
А вони зрадили
Чути сигнал машини
Але хіба ваші таланти дають вам право знущатися з мене
Куди ж він утік
Плахотниченко
Посадіть Петра та й його візьміть щоб не бунтовав людей
І він відчув усю красу світу
А може з часом
Який з них пожиток
Так жили Лемішковські довгенько на новій квартирі
Маруся плакала перестала і почала забувати
Нічого крім прикрості й приниження
Знаю що дев'ять а яких саме уже й не скажу
Не чули
Мовчить Чіпка плаче
Щоб не вдаватись у довгі розмови з товаришами
Він все ж видобув відповідь чи не єдино можливу за таких обставин
Ябедник та й нема мені добра
Але найбільше боявся столу
Переходила Тетяна два дні і дві ночі майже не лягала
Звичайно можемо всі головами накласти
Друге соборне послання Петра II 1-2
Смерком приходить досвіта відходить
Я сидів увесь вечір і всі приходили до тієї хати
Я не хочу слухать од своєї жінки нічого такого
Шукав одну з вас знайшов обох
Горе мені козакові що батька немає
Хвилин через двадцять товариші звернули вбік і виїхали на дорогу
Я кажу за других
Несподiвано Маринчине лице неначе затiнила чорна хмара її журливi очi стали ще сумнiшi
То що б я робив
Трупа тихо колишеться під рівною ходою шести чоловіка а разом з труною і Прісьчин труп хитається немов журиться що прийшлося світ покидати
Вайнштейн Шмуель-Калман-Беркович на Вершиних Самійла Миколайовича читаю Засядь-Вовк на Волкова читаю Ісидір Срайба на Алмазова і тут все прояснилось
А сонце ж як за одним братом чи за всіма дванадцятьма спитав сміючись Зінько
Будь ласкав скажи нам які се твої заслуги щоб і ми могли вшанувати їх
1928
У місті знаю службовця Гординського-Федьковича
Заплющить очі й бачить квіти дивні й себе серед них
На його поклик прибіг Великий князь і ще кілька вільних од бою можів
Але я був незграбний і ніяковий
Худобою без язика й без слова
Здається ніякий маляр не вдав би такого любого рум'янцю на людськім лиці як тут природа намалювала на щоках груші
Одначе хіба могла вкружляти
Він знову заговорив
Хочу додержати вірності моєму регіментареві на те я офіцер
Чи довго пак пам'ятатимуть наше імення наші унуки що ми з тобою жили на світі і надбали для їх усякого добра
Я йшов саме до куреня щоби перев'язатися бо кров мені очі заливає та побачив як татарин підвівся з землі й хотів тебе пане сотнику ножакою штовхнути ззаду
А хіба цього не досить щоб її шанувати
З кожним кроком відкривалися нові й нові краєвиди
А дядинi Оленка було про город де вчиться розказує
Тихоне чи єсть всім стільці
Ви для мене друг святої поезії найбільшого і найпостійнішого з усіх моїх друзів
Ти ж менi казала що на те по п'ятiнках заробляла щоб шовкову хустку придбати та нею пеню* *Пеня горе зв'язати
То був чоловік дуже високого зросту одягнутий у якесь дивне вбрання чи то в козацьке чи то в чернече з густим кучерявим рудим волоссям котре спускалося йому на плечі
Спагія наперед смакував криваву битву звіра і людини
Коли загримали засуви юрба від дверей розпорошилася так наче її й не було
Про що вона б розмовляла
Чорний силует перекреслив небо
То не мені
Вісім день очей не навернути вісім день я ненавиджу себе
На жаль проводирі польської еміграції в Парижі польські аристократи мріють лише про відновлення старої Польщі старих звичаїв поезії можновладних маєтків і покладають надію на Європу
Я проведу вас
Слава й цариці землі агарянської
І звичайно особливо гостро відчула це українська письменниця Марко Вовчок
До родини до мамоньки до рідної сторононьки
Нову будуємо промовив Миславський з гордістю й насупив брови
Пояси уставки на груди i плечi намiтки на голови ткали чудовi київськi майстри що брали узори з квiтiв трав дивних звiрiв
На току коло возільників сказала Галя
Дмитро Іванович оглянув гостя з ніг до голови
Добрий батько
Розумієш
Хіба ви не знали що цей вовкулака не спить ночами
Запрошених на обід гостей розуміється не примушують чекати в приймальні а надто післанця Правди чи то пак Сталіна
Ось Микола потяг якусь брошуру в історика Грушевич зняв з гачка інструменти і почав оглядати чи не поржавіли Олекса впорався з другим яблуком пройшовся уздовж нар і кинувся до картини Павло вистрелив корінцем у бік дверей відкрив футляр
Що судилося чинити
Пане кажу пустіть мене
Знаю тiльки я Тобiас Карфункель i я зроблю свiй годинник що покаже не той час який нам здається а той що є насправдi
Ви де це так довго барилися
Власне вона ще й сама не знала гаразд як воно буде
Христя не знає що їй робити
Було ж у нас колись преславне Запорожжя мало воно не тільки гарних воїнів але й гарних малярів
Галли ж вірували в того Христа що й римляни а лужицькі пересельці яких і галли й готи-бургунди називали вандалами перековеркавши давню назву західних слов'ян-венедів у переважній більшості поклонялися своїм богам
Труда здивовано хитає головою ну хай так
На кашкеті збоку біля фазанового пера стояв великий рубін
Як-то тепер у лісі
Стояв він у кінці вулиці звідки починаються кобищанські схили до надворсклянських лугів
Нарешті він махнув рукою
Хай вони нагадують про моє дитинство
На ранок він затих а об обідній годині й на той світ переставився
Що бог скаже
Я Омар-челебі анатолієць
Уповноважений потис налиту Данькову руку і швидко пустивши її запитав
Ось зачепимо височайшу повію зашию та в Дніпро
Скоро стане та брость шовковими листочками
Незручно з'являтись і в пансіон
Задушило
Ну та лихо з ними
Здавалося ціла калюжа того смороду лишилася там де стояв щойно боярин аж Ярослав покульгав туди щоб упевнитися що то не так
Або або що ще гірше аж страшно подумати з розуму не зійшла
Хтось тут ходить
Це ви мабуть з матір'ю так міряли город бодай вас міряв сей та той крикнула Мотря на порозі так що двері з обох хат разом одчинились і з дверей повискакували всі і Карпо й Лаврін і Кайдашиха й Мелашка
Аж знобило мене вашмось
Одна Василинка має ще вільне право дибати де попало набивати рота всім що трапиться на що звичайно відзивається Настя
74
Він там має таємничу нашорошену дуже зосереджену ніби чимсь перелякану міну що відзначило Андрієве пильне око коли його той вартовий замикав до шаховки
Хто підступний йому це слово підказав
Недайборщ показав батогом він завжди стирчав у нього з-за халяви на гори й мовив
Батька теж пам'ятаю якось такого великого сома несе з Дніпра на плече поклав аж присідає під сомом
Це вже на третьому місці будується
Я багато знав з життя царів святих мучеників стовпів церкви знав молитви умів складати вірші ще знав дрібні бурсацькі шахрайства але ж розумів дівчина запитувала не про те
Орися відв'язала теля і вже хотіла виводити надвір як у сінях щось зашамотіло і в хату увійшла рідна Орисина мати Одарка
То ж вони видно вкоротили віку Шевченкові
Швидко в кімнату ввійшла сміючись Олександра
Як вас шаную панно Мар'яно менше сотні їх не було а ратників дванадцять
Чубок на головi поглядiла що визирав з-пiд платочка на плаття голубе подивилась собi припинила ходу
Ано що коли не буде
Треба вибрати собі жінку з роду вартного князів Вишневецьких
Однаково не буду лю
Він був чорний колючий з великими що синьо відсвічували проти зір скляними очима головата потвора яку як йому здавалося він витягнув з іншого віку
А люди слухаючи їх ридали
Й вози з ножами шаблями
Вам і сниться чортзна-що
Душа прагнула молитви але молитва губилася в хаосі думок мирське чіплялося за боже воно переважало допоки живе допоки страждає
Володько цілий день працював
Тільки й розради затяглась глибоко димом
Він затиснув уста силкуючись успокоїтися а мій погляд опинився на його лиці
І вів за собою спостерігача
Де тебе зранено
На морському кітелі що облягає могутні плечі Дорошенка якір ланцюг і секстан
Прощайте
Гостри зуби
Жировита з товаришами вбито
Всі спільники зачали питати Абдуллага чи не говорив він невольницям чогось такого за що міг би султан покарати тепер і його і цілу спілку
почав я нетерпеливитись
Може Руді хотів із Максом піти
Де ж ти забарився
Ще й дражниться
скомандував Брянський
Майборода сів на лаві
У л я н а
Бояри воєводи й тiуни встигли вже увiйти стоять пiвколом попiд стiнами й княгиня бачить їхнi довгобородi обличчя гострi очi чiпкi нiби до самого долу опущенi руки
Она как ахнет и словно обмерла
На ті чотири артикули дух благочестя не дозволив мені мовчати і це тому що в них криється огуда на бога яку я хочу світлом правди оголити й наочно всім показати бо та огуда є курва й розпутниця а не цнотлива дівиця й панна
Годі ж бо годі Павлинко
Була смерть на білих дорогах мов оті сумні ноші з останками шах-заде Джихангіра які з мовчазною шанобою передавав один юрюцький оджак 75 ^75 75 другому одне плем'я іншому
Тисячі питань заворушили мозок Ізраїля непевність звила гніздо в грудях його й вивела пташат ім'я котрим страх
Роксолана задихнулася
В казарму марш
Гомін
Масти
Бідний Лесик
Фігура
Упевняв себе спершу Иван дуже що він не винен що все те Панас ізробив сам та сумління сказало йому інше
Коли б ще чого не підкинулось
Щось кричить протестуючи Ява та що він може
Шлях лежав прямий по Ізюмській сакмі на Сальницю невелику але добре відому військовому люду купцям та мандрівникам річку що впадала з північного руського боку якраз навпроти Ізюмського кургану в Донець де здавна існував брід перевіз і де колись Володимир Мономах вщент розгромив сильні половецькі полки
Потому розійшлись
Віриш Остапе казав Микола Віталійович глянув я на Мусія і бачу його батька діда й прадіда
Чого
Ідуть випадково зведені долею об'єднані лише метою яка в нас одна пробитись
Але вони обоє непорушне лежали в тих самих позах і так само страшно гидко та насмішкувато випинався широкий чорний зад із білою латкою внизу
Котя вихопив з кишені трикольоровий німецький ліхтарик— у вузькому червоному світлі повз нас пропливав похилений телеграфний стовп і біла затесана стрілою дощечка з написом с.
Чому ви мені оце кажете вуйку
Однак мудрий брат знав що все змінюється і після сліз повинен бути сміх після суму радощі після бідності багатство після нещастя щастя після зими весна після рабства воля
Щоб не Усков ці солдафони досі його звели б в могилу
Тепер він почувши заклик знемагаючої Праги прийшов сюди залізним маршем високо випростався на своїй уквітчаній машині народи можуть нарешті подивитись на нього зблизька
Червона калино чого в лузі стоїш
Майже через три тижні
А що ж мамо коли воно правда
Все змішалося збурилось підводилось і знову падало на лід
Ото ж
Король перевів погляд з Арсена на Спихаль-ського
Ну от що молодці сьогодні буде дуже жаркий день
Сірко гримнув на хлопчаків вони хуркнули як горобці а Шайтан повиляв хвостом ніби з вдячності
І Кость знову лизнувши губи поліз у кишеню й обережно витяг ганчірочку
Мушу стерегти
Не раз ґвалтував Лейба що хлопці його дітям повиривали пейсики понамазували салом губи що аби де встріли зараз і насядуть як шуліка курчат
Жінки сіли на лавочці
Та знову постерігши в собі ознаки жалю злісно бризнув собі в обличчя водою
Бо більш ніде такого
Не відаю
Потім вона повалилася набік і завмерла
Прокляття
Ваша правда майстрине таку вдяганку лише ромейські імператори й носять
Стоволос обернувся і певно не впізнавши мене байдуже кивнув Котя привітно блиснув зубами й знову припав до мікрофона
Вечорами світиться маленька нафтова лямпочка сидить на лаві Клочурек
І ти питав Маню Обринську про те кликнула Дора з нетаєним переляком змішавшись сильно
Здорово
То були вогники радості схожі на ті які загоряються в хижака при вигляді здобичі
Але вона не перейде в його руки як він не зміниться се я йому вже раз говорив і ще буду говорити
А зараз тільки й пише що гладшає
Пан Аксак вийшов від Хлодніцького червоний мов буряк
Для нього я до смерті буду Васею і це моє найбільше щастя
Правда є скуті й фізичними кайданами в концтаборах тюрмах каторгах
Іван слухав ніч поле і пісню
Та поїхали ні з чим
Проте тепер не зміг одкараскатись од думки будує доччине щастя не на добрі
Чим їх нагодувати
Ви ж можете собі самі заявити що вже через ваш неподатливий елемент не прийде нікому на думку від вас щось неможливе жадати
Чи вже чого доброго у місто удьорила
Через се вона мала не раз і гіркі хвилі
Заворушилось і все стовпище в дворі і широкою хвилею полилось з воріт на улицю
Вони обнялися розчулені
Злодюги тим часом кинувши ванну уже чути було чкурн ули почавкотіли канавою врізнобіч той на ост той на вест лови його тепер впізнавай
Хто ж нам дозволить убивати поголів'я
Тепер вої князя Святослава були в кiльцi
Як ви сміли сюди вриватися
А більш конкретно ви все одно не зрозумієте
Перед потрощеною на шмаття брамою з якої залишилися тільки цурупалки на довгих і міцних залізних завісах Арсен котрий ішов попереду раптом зупинився по пухкому снігу до фортеці петляв свіжий людський слід
Ось він вже вирвався з шахівниці городів розгорнулись рівні чисті зібрані всипані білим крейдяним камінням поля
сказала вона
Поет
Не можу
Ж і н к а
От любимось з Мотрею а через хазяйство нема часу і побалакать поспівать любенько вкупці
Під їхніми ногами рипить мороз
За той час батько й Василь упорались із кіньми Василеві вони зовсім не сподобались настрій у нього зовсім поганий
Іван Якович якось кумедно закидав ліву ногу згинався своєю невисокою постаттю час од часу підбираючи то камінці то якісь квіточки що росли обіч стежки
В центральній ложі демонстративно мовчала губернаторська свита і дехто в партері більше військові
А лет у нас ще попереду
В кутку за ліжком на саморобнім ослоні великий цинковий бачок
А де ж у таке диво можна було повірити доню
Ще й у дітях моїх
Він взагалі переживав видко якісь важливі внутрішні переміни часто задумувавсь а то знов бував балакучий в якімсь піднесенім настрої
Попробуємо
Хе-хе-хе
Князь Володимир вище підносить руку з грамотою ось він щось сказав
Що ж для початку вистачить
Сміх побільшився
Скупчилися біля вікна арештанти дивилися запалими очима
Невелике щастя хоч би й закохалась
Діти з дитячого будинку
Так
Ну прокидайтеся діти
Я тверджу і Єгова не зна
Борис і Гліб яких всіляко возвеличував князь Володимир немощні суть вони в'єдно з ромеями й продадуть Русь
Там Остророгів жид рандар багатий Почав Святого Спаса зневажати
А як робити то нашого
А коли ж ви нас одвідаєте питає панночка сюдитуди обертаючись та в вічі їм заглядаючи немов як лисеня
Кімната складалась з покоїка кухні
Правда пане гетьмане буде собі у Києві сотникувати аби міг і війську служити і молоду жінку пильнувати
З будинків уздовж Волинського тракту жандарми позстругували гіпсові китиці калини під час обшуків реквізували киптарі й вишиванки
Незабаром він посміхаючись вийшов на поріг і поплескав у долоні чим немало здивував дівчину
Він тільки стояв на купі цегли з рідного дому й оглядавсь навкруги
Семена Яковича
Тимко постояв посеред двору оглядаючи що сталося з ним після бійки
Вигляди речей зробилися для сприйняття ніби стривоженими і позбавленими доброї значущості
Навкруг Січі від поля лежали окопи завдовжки в дві верстви їх копали ще в давні часи італійці потім поновлювали некрасівці й нарешті підправляли запорожці
Поліз би сказав Балабуха глянувши просто в вічі Олесі
І Лебенцький за своїм звичаєм розбирає папери стоячи коло стола
А що тоді
Жиди щовечора мені казали Сьогодня буде певно Сава
Ти славна дівчина сказав я Ревеці Та була б ще милішою якби принесла чверточку оковитої
Отут за Сокольцем був справжній незайманий рай
Я й упав
Як не в своєму селі то по чужих
ЧАРІВНИЙ ТАЛІСМАН
Їм лишалася тільки швидка втеча
Підвівся
Та що це ви Юрко
Карпо й Лаврін пішли до священика
Де б же ти настачив часу на всіх людей коли й землям ради не даси
Що кохаючи коханнє Давнє зрозуміло І ревнуючи прощаннє Козаку простило
Тепер один Грицько цілком ковтне її
Високий петербурзький офіцер по своїй постаті своїм вмінням говорить компліменти найбільше підходив під Ольжин ідеал
А хто ж це докаже
Отакої
Іноді Комаху Ірця застерігала
Сонячно
Все це дійсно так було але чому
Чуєш Прокопе коли нових даси
Особливо були небезпечні коли йшли походом зупинялися ненадовго господарі тоді гнали у ліс кращих коней а дівчата й молодиці ховалися в очереті в дозах чекаючи поки рота чи полк зійде з села або слободи
Траплялися миті і у Виговського коли його мовби щось підносило вгору піддрочувало рвонутися але він не довіряв їм
Москалі тручали їх у пекло а вони тішилися що до раю ідуть
Парицький продешевив бо поспішав і тут на тобі вирвали з-під самого носа
Як він був парубком такі думки і в голову йому не приходили тепер він мав жінку і як йому бажалось щоб Нимидора була щаслива щоб і він був щасливий і заможний та робив сам на себе а не на чужих багатющих людей
Аж здавлений за горло посинів вибалушив кров'ю забіглі очі і захарчав
Завтра коли б повернулись їхні ця тендітна рука з прозорими блакитними жилками владно показала б цим студійцям дорогу до шибениці ці ніжні пальці стискали б парасольку виколупуючи очі полоненого
За стенами замка царила все та же тишина прерываемая только глухим завыванием всполошенных псов
Після інциденту з лікарем ніхто не приходив тягти його на цундру але щось занадто часто хтось підходив до дверей і зазирав у вовчок і слухав біля дверей
Тепер звеліли звідси не виїздити аж цілий рік
Я слухаю
Годі пасталакати
Вона не подобалась Козакову йому вчувалося в ній щось підступне
Ночами він десь блукав приходив уранці сумний з жовтими очима і пахло від нього лисицями німцями і ще чимось як ото буває пахне милом
Чим наживляти гаки на сома
Марченко спустився на другий поверх поволі повернув по коридору праворуч
Отак третю ніч ходжу як вартовий боюсь і прилягти щоб часом сонному чого не поробила
Подвижництво і знову подвижництво а якийсь тобі хитрий Безбородько вже й зараз у палаці сидить і підсміюється над такими як ти
Максим шарпнувся й розплючив очі йому виразно відчулось ніжні теплі дитячі рученята синові пестили голубили його обличчя гладили чоло повіки
Закушуйте будьте ласкави говорила хозяйка ставя на стол цыплят а я тымчасом побижу до Домахи чи не позычу з десять яєць а то в нас признаться вси выйшлы
Одмика двері ЯВА VI Герасим і Параска
Це ж була просто панночка з нахилом до жіночих добрих телес
Грицько не одказав на це ні слова та мерщій від Чіпки та в чужий огород та й присів за лісою
І усміхнулася тоді І тяжко страшно заридала І помолилась в перший раз За нас розп'ятому
Я наказав йому знищити столицю імператора Леопольда народ покорити а землі приєднати до священної імперії османів
I що я сказав
торкнув пристав у спину візника
Не треба нам Польщi
Р и т а чітко і глухо
А потім голод і в 1934 році—Сабурова Дача
I це мусили бути не однодеревки довбанки а високi набойнi лодiї насади з настилом угорi
Вадю говори яке
В цій хвилині прискочив до нього Павлусь і схопив за в'язи
Навпаки мені це все дуже цікаво я в захопленні
І подумайте собі що цілий вечір тільки й було розмови що за церкви за монастирі та за чудовні образи все розмовляли про чуда од чудовного образа Гербовецької богородиці
Ломицький та Маруся поїхали в одну церкву на далекому передмісті за містом і там потай од цікавих очей повінчались
По небу пливли похмурі сірі хмари море важко здіймалося стогнало і кидало фелюку мов стеблинку
Держіться кричу може ж воно уходиться
Драган повіз її і Якуба до кмета Петкова
Завтра чуть світ піду в Калинівку
Тяжко нам тут жити Харцизякам мов болячці Без пуття годити
Але не так неґативно й переконано крутить він головою
Гримання засувів і біганина в коридорі його не обходили
Зелені гори потоки співучі трембіти
Враз бахнуло мов батогом ляснув хто
перечислил их седой казак лоцман сидевший за Мазепой на куче свернутых канатов
Що ж коли пан Дубровський не властен цього зробити я напишу листа до коронного ловчого Браніцького великого гетьмана України
Щось шепоче
Мабуть в неї серце таке завбільшки як ворота ще й завсігди одчинені настіж заїжджайте мовляв хто схоче
Вони вже все знали й ні про що не запитували
А коли ви чулі це не значить що ви мусите перестати дивитися дивіться і насолоджуйтеся доказами своєї чулости Словом все що буде далі цікаве для всіх
Дружина збирає кришталь дочка марки а я книги фантастику й детективи
Їй би вбрати ту темно-понсову 14 сукню що переробила з моєї
XXI
Od boga ja przyjatem na skrzydtach natchnienia
Коли мав у себе гостем когось із панського дому надскакував коло нього мов воробець був страшно худий і тонкий раз по раз промовляючи Прошу їсти я знаю як з панами обходитися я був у Відні в Італії і в Яссах
Та може
Як звернеться додому та подивиться що так всюди чисто та гарно хай догадається хто то до того своїх рук докладав
Ува
Я вас зрозумів
Тобі Марусю я скажу а більше нікому а ти теж нікому не кажи
Поміж ними причаїлося рятуючись від куль багато яничарів
Поїхало нас троє я Борзаківський і Рубець й пробули в мандрах аж три тижні
В крымском походе полковник Иван заболел лихорадкою
Отак краще
Комісар
Волот теж осунувся по тому що бачив при капищі Хорса і сам не з'являвся на люд і в себе не волів бачити когось
Ти послухав би що він каже
Серце нило в Соломії од жалю й тривоги їй легше було б коли б куля потрапила в неї
Вже їх не видно а вона чомусь бачить не так очима як материнською душею я своєю їх трьох у полі по дорозі на Кожанку
Прапороносці впевнено посувались крізь те пошматоване клубовиння пірнаючи та виринаючи в ньому мовби рухались на великих висотах нарівні з природними хмарами
Насилу пробилися на цей край
Я знаю номер вигукнув Силка Я ще восени запам'ятав ЩЦ-41-18
Як же вам під турком живеться
Нехай собі кличуть я не прийду
М е с і я Що значить жінко віддати душу
Іван Остапович вищою мірою порядний не любив нецнотливих людей і навіть розмов про зальоти всілякі гульки одначе з якогось часу Матвієві почало здаватися що гетьман ні в що не вірить окрім у Бога та й то коли Бог сприяє йому та його справі хто зна з чого уклалася в Матвієвій голові така думка все ж він її розвіяти не міг
Я уявляю зітхнув Попов які були ви раді які щасливі
Багато все-таки нових письменників є сказала вона
Вони були рідні йому ще змалку
Теж грекиня
Видно заздалегідь був попереджений хто має приїхати бо зразу оголосив балаганці будуть поселені в різні наслеги і не менше за дві-три сотні верст од Вілюйська
Ви їх самі
Вас цікавить як ми я й мій супутник вельмишановний інженер Сердюк забрели в ці краї
Згадався ще рідний порт яким бачив його востаннє перед від'їздом сюди в химерності нічних вогнів у стрілах кранів що і вночі працювали звідкись долинав гуркіт лебідок
Самі питаєте чого зітхаю
Цього дня помічник директора одягнувся у святковий з легкого чорного сукна сюртук ходив по залу як полководець перед строєм війська і мав такий вигляд ніби кожної миті готовий був заволати на весь голос Встати
Чи розкаже ж хто скільки там було дивовання й радощів
ІІІ Народи славились великими мужами Войни й політики науки і іскуства А ми пишаємось дівчатами й жінками Вінцями красоти скарбівницями чувства
Загадковий німець виконав свою обіцянку щодо розваги з дикими звірами
Безмежна забріханість
Ю р к е в и ч смiється
Нічого він ще й закукурікає процідив Вєлікін
Кожен з нас неологізми знає це нові слова
Христя застала Загнибіду вже за столом
Білокінь
Бачиш звірина полошиться нервується
Оришка з грядок на Палажку
В правій руці велетень ніс мов іграшку важку широколезу сокиру
Кухар набрав риби в ночви і поніс до кухарського куреня готувать вечерю
Лавиці старі вигнуті
Ззаду підступив Павелчо смикнув гайдука за холошу штанів
Давай мене лаяти
Минулося
Маєш нас таких три сотні Як одну людину Що клялись і в преісподню Лізти до загину
За селом починались луги
Ступав м'яко на п'яти немов готувався розпочати веселий танок
З тридцять
О ні
Будь обережним бо Змій хитрий і підступний
Кобзарь не подозревал как была кстати к месту его древняя легенда но пел ее с чувством голос его дрожал струны дрожали замирали в диссонансах которые мало-помалу переходили в стройный аккорд жалобный вопиющий страдальческий А люди шли мимо не обращая внимания ни на старика ни на его песню
Що ти знаєш знов тривожно озирається фабричний побачивши тільки похилені голови замучених і обшарпаних істот він заспокоюється в той час коли підліток доходить до свого
Подає Пузир
Доктор Тіле на це нічого не каже бо саме в цей час починає заклопотано шукати щось у шухляді столу
З півночі повернувся він спокійним навіть строгим чоловіком обкиданим зморшками і обсіяним сивиною повернувся грамотним з чималим досвідом підпільника більшовиком
Отара паслась жваво
Ми повернемось назад і все буде ваше
Конечно есть что-то на сердце вам напечатанное
Він закінчився щойно аж надвечір тим що господиню десь раптом було забрано й вона вже не повернулася
донько
Кажуть піймавсь на злодійстві посидів у тюрмі та й привели сюда на втіху старому батькові
Студенти як звичайно буває почали записувати його лекції але швидко покинули бо котрий було запише то й побачить що там нема думок
що ти швець вражий мнець
промовив він до неї коли вона вийшла до вишневого садочку
Ні не занадто
Пане майор спитав Імберх який ішов поруч з КотлїСревським
Що й казати
Він хотів бажав щоб ся путь через довгу світлицю ніколи не кінчалась
Як тільки посів після нього чернігівський стіл так і став гнути по-своєму сторонитися старшого брата заводити дружбу з Ігорем та Всеволодом відокремлюватися від Києва ухилятися від спільних походів на половців загравати з ними і навіть укладати якісь там угоди
Прикопав
Не поїду я
Чи дома директор або директорша спиталась їх Балабушиха
Вгадав
Топче купу монет різних там динаріїв попирає їх ногами бо й багатство для нього теж нічого не варте
Тут на отаманському судні був ще і секстант голка бо без цього не можна на море пускатися
Пощо
Увійдіть сказала голосно Маруся
Обважнілий після щедрого частування генеральний обозний всю дорогу від Печер до свого хутора проспав відкинувшись у куток ридвана а Дарина навіть не склепила очей
Хлопці теж мовчки повели плечима
Вона встигла злетіти продзижчала коло в нього над головою і знову сіла на ніс
Ідіть
Жуковський дав російській поезії душу і серце сказав по хвилі Котляревський
Так я зрозумів
Він услухався всім своїм єством і вдивлявся викоченими очима в темряву мов намагаючись те щось побачити але побачити нічого не міг
За хуліганську нашу поведінку у Динамо за оті вудлища проклятущі
Певно нема вже на світі
Уявіть собі усміхнулась Спиридонова я теж не знаю
Я сам добуваю те чого жадаю
Тут промовчав хвилину стягнувши грізно брови і по нім було видно що бореться з думками
Через греблю повалили Гукають співають
І в цей час чиясь рука нахабно міцно лягла йому на плече
З першим мушу упоратись до кількох місяців хоч би там що було бо воно давить не дає мені свободи поки не скину з себе тягаря
От біда що в тебе добрий чоловік а варто було б побити підхопив дружину обома руками і поніс до воза
Вона зойкнула і впала на долівку
стенув плечима прапорщик
сказав Ілля бо вже кінчив молитву
Невдовольствіє пішло
За думками та розмовами хоч і скупими короткими незчулися як і в'їхали в Криворівню
На рибалку не їздили
Раптом зриваюсь і біжу до Павла
Гетманша уверяла что мурза просит гетмана чтобы он окрестил его и дал ему пид зверхнисть казацкий полк с чорнявою полковницей в придачу а мурза гетману первый друг
Ану побачиш як нам скоро залагодять справу як лише побачать ті дарунки
Перемогла і стала нещасною бо побачила що нічого не досягла а тільки стала над прірвою а на шиї волосяний аркан
1917
Як накрила голову очіпком тоді побачила що й справді важко нелюба любити
Плач мати плач обійняв за плечі дружину господар
Чи пізна лиш вона своє місце
Хоч таким чином розкраяна Андрусівською умовою Україна об'єдналась і від того справи Дорошенка склалися дуже щасливо та не надовго
А н н у ш к а
майнуло в головi
Посковзнувшись Соломія вскочила вище колін у холодну тванюку
Господи
Радюк почав розмовлять з жінкою про хазяйство але розмова його все рвалася
Сіпають за поли за руки
Кончак змінився в лиці
Oт бачите
Писати тільки правду
Увійшов Йонька заглянув у піч кинув косий погляд на Орисго
Бачиш я такий як був ніякої шкоди ти мені не вчинив
Гайдуки ж не плачуть
Революція важливіша за хвилинні справи
З Дунаю козаки без перешкод вернулися повз Очаків до Великого лиману а далі увійшли й у рідний Дніпро оздоблений зеленими плавнями
Дитині тієї доньки щоправда поводиться добре говорив він не дивлячись при цих словах на молодого хлопця
Здавалось не рішалися переступити кордон села
Прочитавши задачу Антін став поясняти її по-своєму
Коли взимку творив лови в околицях Едірне то погрожував не тільки безмовним звірам але й людській чужій силі імператорові Карлу папі римському всьому світові всій землі яка однаково не лякається ніяких погроз хоч бийся об неї в розпачі та безсиллі з усім своїм ісламським воїнством
Відсутністю манірності й церемонності вона нагадувала йому італійських жінок але була спокійніша розважливіша і звичайно за зовнішністю одразу можна було вгадати слов'янський тип кругловида великі сіро-блакитні очі русяві коси просто закладені на гладко зачесаній голові висока постать досить струнка
Але що ближче підходжу до дому Клавдії то моя певність слабшає арґументи видаються непереконуючими блідими
Не на них затратив
Київ залишається найпершим градом у слов'ян
Щиро помолившись за його душу богові сумною черідкою вернулися до землянки
Ні не такої людям треба Служби надії
Я безумно люблю город
Ява Рень
Тільки лаялись
Огонь
Поки наглядач добігав речі безслідно зникали або мандрували попід ногами зовсім у протилежний бік камери або зникали в щілині або вилітали у вікно
А коли стемніло стриножили коней і пустили в долину пастися а самі лягли відпочити
Вишитий червоними та чорними взірцями рукав прикрашував ті білі хмари полотна як рум'янець прикрашує білі дівочі щоки
Л i д а спокiйно знизавши плечима
Але й людини теж мало для цілого собору ось у чому лихо
А коли б її справді не принято спитав із поспіхом
Для князя коптить на моїх травах і моєму хворостищі
Та за гроші
Ви не маленькі вже самі розум маєте і що я вам кажу і як вам жити знаєте
Конюх озирнувся поправив карлючини вусів
Варка
Що ваш первак грушевий квас
Мазайло показав на Баронову-Козино
Коли
Ми давніші люде в свій час якось не звернули уваги на цю народну справу
А може тут начальник станції
Що це я роблю дурна трохи не скрикнула Христя
2-й з а л i з н и ч н и к.
За всі голови
Чудова хата для себе самого
Понимаете
Помовчавши він посміхнувся У Петербурзі я надивився на наших мавп напудрених що позабували яка їх мати народила й вигодувала
Сплітаються руки не ховають пристрасті замлівають в обіймах
Сафар-бей пильно глянув у великі вирячені очі Гаміда
Аж ось знову гогонула полкова музика і увесь той гармидер покрила
А може саме це й має сенс
Дівчину охоплював страх
Прощай моя любов моя чиста свята занехаяна любов
Як
Хай побачать сноби
Як сказала Олеся
Настрій у мене на перемінне пішов
Ну що ж пора зачинати раду зачинати раду вже всі зійшлися загомоніли робітники з усіх боків
Бо хоть красно в Італії лиш би бути
В сумні осінні дні вона сідала за п'яніно й розважала себе піснями
Хто вони
Білу хмарку вати зняли
До всього здогадувався чия рука натискала на важіль
Здійма з пальця перстень
Куди вона може вилетіти куди може рухнутись знаючи що хтось десь не скорився її волі
Товар за товар ти даєш менi красноголовцi а я тобi книжку
Не знаю як ти Савко сказав Платон а мене б з Дніпра чи з Десни не те що Гітлер а сам нечистий би не вигнав прости господи не при ночі згадуючи
Господине кажу сон цей зрадливу засідку сповіщує сокотіться
Ця хата покинута і повно їх
Художник був би славний
Я там перші свої оповідання написала
Дівчина й хлопець ішли швидко
Стоп
А опісля дивилася нерухомо перед себе думаючи бог зна над чим і втирала сльози з очей
Вона дрібна але повинна б викликати реакцію
То не було грошей то не встигали вчасно підвезти камінь
Там десь певне твій папа та мама скрізь бігають та шукають тебе
Кобзар спіткнувся змахнув руками і впав лицем у бур'ян
Народила Іване Панасовичу
подумав Ломицький
Можна збожеволіти
Попросимо маму а мама попросить тата
Він ще замолоду все мені навпаки йшов
Це пугало всіх розжене ще далі ніж зараз є
Після сніданку всі пішли па річку а Дмитро Іванович ліг у кімнаті подрімати
Значить вони усвідомлюють що їхні думки не повноцінні ущербні несуть шкоду суспільству
Поляки уходят а мы с кем остаемся
Прагнення смерті підсилилось тим що він узнав у камері з окремих уривків фраз
Мир тiльки мир i любов закiнчив василiк Калокiр.
Миколо Олександровичу ну погляньте ну я вас прошу погляньте швидше праворуч он у ложі
Приходьте до нас щодня обідати
Треба б поговорити з молодшим братом порадитись як бути з калгою Крим-Гіреєм який став на бік беїв
І чим швидше ми почнемо тим краще
Берестом не йди
Ми пішли до моря через Олександрівський парк
Видите ли милостивый пан произнес таинственно а вместе и заискивающим тоном странник он такой блаженненький не от мира сего все молчит да Богу молится
Сьогодні я примушу вас говорити правду
Вчора приніс живого вовка
Так так з одного вже стало їх аж чотири
Арсен узяв пакунок заховав за пазуху
Їдь в Афіни там певне знайдеться іще таке чого ми тут не маємо в Корінфі
Трудолюбивейшая богу и человеку угоднейшая из всех земнородных тварей это пчела а заниматься ею и полезно и богу не противно
Вербень споглядав на мене уважно навіть прискіпливо його очі знову поблискували як уламки скла і я стояв перед ним безпорадний не можучи оборонитися ні від його питання ні від гострого погляду ні дотепер правду кажучи я не думав про омивання та очищення у цьому здавалося не було потреби а може не було нагоди подумати про очищення
Треба премудрого Соломона щоб його залигав та приволік до нашого табору в Глиняни промовив Лащ
Хоч поховайте мене по-людському закону
Який мінє антирес
У матері
СІТЬ ДЕСЯТА
А я
Отже це правда
Сидить за лісами за глибокими ріками і не страшні йому половці бо далеко сидить
А яке буде наше бачення після всього
Буцімто скоро підемо наступати
Гарно
Ще б пак
Серце болить а розказувать треба нехай бачать сини і внуки що батьки їх помилялись нехай братаються знову з своїми ворогами
Нишком нахилившись до нього
Що це тобі Досифею спало на думку
Та й важкі які простогнала Мар'я і кинула оберемок з рук
Скандал буде та й годі
Яснець
І знаєте на яку наживку він піде
XVI Рятуймо ж нене предківщину любу Як турчин сербин так і сам козак
Та хоч би путнє що а то
В схизматські полководці забаг вибитись
Тогда освободить могут идти
Подекуди дерева височіли щільною стіною де-не-де чергувалися з просторими галявинами вкритими високою у зріст людини травою
Де ж та правда на світі
За це йому всі вдячні мусять бути
Відклавши пакети Аракчеєв наказав
Т ь о т я
Подалися було назад а позаду теж заступ кинулись праворуч у ліс і там кінний заступ
Колись він сподівався що вросте корінням в оцей грунт разом з яблунями та грушами
Годинами пролежував нерухомо на отомані положивши під голову руки та вдивившись у супротилежне вікно або в що-небудь
Побомбили кілька хвилин глянули аж самим страшно стало й совісно
А на чем рада порешит так тому и быть тому и я слуга
Та що
Я люблю тебе
Гм бачу добром з тобою ми не домовимося мурзо промовив нарешт
Він кранівник
Ты мое единственное спасение и прибежище
Три рази на скаку ми коней повертали вкруть і кидались їм в бік прорізували наскрізь і знов тікали
На кілька кілометрів по фронту розгорівся важкий бій з участю танків і самоходів
Антін Антонович знов хутко повернувся до доктора
Що божий день перебере горiшки що ще на весiллi як побачились уперше та вiн їй дав перебере перецiлує та вп'ять до серця i положить
В картинах пекла одна художня ідея в інших порівняно простих епізодах інакша теж підказана відтворюваним життям
Виходь виходь рабовласник закричав Якимаха і вискочив з міною з-під танка і застукав по танку
Панна Кшемуська встала й почала наливати в келихи мальвазію ґречно подаючи їх гостям
Вбивайте ну
А-а гойдав би ся ти під осиковою галузею разом з твоїми Геббельсами та геббель-сенятами побажав Хома принагідне і вів далі Всі чули що майор Воронцов говорив допіру
Правда чисті та прості звичаї тодішнього народу свіже тухольське повітря просторі та здорові хати і ненастанна та зовсім не надсильна праця все те вкупі хоронило людей від частих і заразливих хороб
Цілий вік тільки те й робиш що купуєш і нічого з того не дивиться
Навіщо мені жити на цьому світі
Ох намисто мені
Встань жоно мовив похмуро
змилосердився
Нечля зась
Трохи не на саму середину свiтлицi висунулась низька присадкувата як черепаха широка груба з зелених та синiх кахоль помальована якимись чудернацькими жовтими квiтками
Аж страшно
Повернувся до солдатів немов розбитий паралічем і ледве вимовив
І квітки ще ті не виросли сказав Сірко
Бо ж ниви стоять як море Аврора наша уже в силі в такій красі колос до колоса ніщо їй тепер нібито не страшне
Його поїздка не обіцяла для увязнених нічого доброго
закричала з лісу мадмуазель Арйон
А Кіндрат де
На морі шкіпером був а тепер лейтенант артилерії командир а я командирська жона
З її устами з її рисами лиця а з своїми любими мудрими очима
Поверх окулярів подивився на ордер похмуро простяг його назад і через плече великим пальцем показав на таблицю на дверях шафи
Високо розлягався бурхіт огнища і стукіт обвалюваного дерева також вишум і шипіння в спеці приглушуючи проймали диким страхом бо пожежа от-от привалить
Була й вона тоді молода незадовго перед тим тільки приїхала сюди після агротехнікуму і ось уже покликали її раювати до тракториста де син народився
Ходім товаришу
Схаменіться
Сядьте купцi мої й сли звернулась до них княгиня сперлась руками на стiл подивилась на свiчу що стiкала воском на блюдо з золотими
А н н у ш к а покоївка вертка на всі заставки
Зникне холод і жах із душ як від сонця нагірний сніг
Через два тижні й оженився
Се справді голос гірської трембіти яка щось заповідає сумно і протяжно мов виразний жаль
Богдане
Ми в Білорусь поїдем там добрі люди зберегли правду і по-сусідському помагають
Він згадав сльози на очах Індегольди під час виступу падре Гаванці її живий інтерес до всього що діялось тут її просте добросердечне властиве італійкам поводження під час подорожі до Помпеї її радість коли прочитала Salve на порозі спопелілого дому
Казав принести їсти
Тоді літак здригається й іде вниз штопором
Ну ви бачили нашу роботу
Дай подивиться
Оскорбил так оскорбил продолжал больной с какой-то гордою улыбкой
Тобі не до смішків а ти смієшся з плачем одказала вона і похнюпилася
Князь
Як стали гомоніти по селу за голову й писаря Грицько уп'ять перший сповістив про це Христю і Христом-богом присягався ще те діло не втікало Чіпчиних рук
Зо бальд ніхт
К о п и с т к а
Рідний
Давида почали водити на допити щодня
Нам тільки снилося прекрасне життя інших що не мріють про м'ясо й гарну одежу
Не знаєш хто ти
А він теж розкричиться у відповідь бо він не з тих щоб терпіти коли посягають на його чи доччину честь
Я ж тут усюди знайомий
Від цих психічно неповноцінних батьків і матерів народжуються діти з задатками садистів наркоманів і недоумків
Отим-бо й ба
То знай схилився до вуха сам є такий
Все було перекуйовджене й перемішане неймовірно
Бачила в'яне мовби підтята билина чула втрачає під ногами твердь а з твердю і певність що мука ця минуща
Що вона знала
Да
А те що бачиш першим обізвався Радим
Вони борюкалися завзято лоскоталися Маринка верещала аж сполохана заглянула з кухні Ірина Михайлівна
Тяжкі роздуми-спогади нахилили його голову над ліжком знесиленої жінки а серце щеміло від невимовного жалю
101 Латин од думки схаменувся Олимпським трохи помоливсь Наморщивсь сентябрьом надувся І смутно на вельмож дививсь
Підождіть трохи і Христя зживеться
Лаяли й шельмували його молоді власть імущі люде які вважали сю лайку й шельмування народного старого поета за свій священний обов'язок і службовий подвиг
Роз-стрі-лять
Цвiтуть вони так наче самi дивуються як спромоглися на такий беззахисно-чистий цвiт
Далі Юхим розпитує як поживається Володьковому батькові
Перед їх духовним зором виникла раптом вся Вкраїна в огні у множестві страждань і тяжких протирічивих трагедійних стиків
I чого тебе зв'язали вголос сказав Микула
Ні він народився одразу членом профспілки жартує Дробаха
Григорію зараз не треба було куцьорбитися біля телефону
Тебе покличуть
Ти Климе хочеш з нею жити
Вона не знаходила нічого образливого в тому що викликало в Комасі почуття обурення
Похопився коли старий зінгерівський годинник на стіні продеренчав північ
Оце забігла в крамницю а сторож сказав що приїжджав кручений заднив бочечку меду для себе потім нагрузив підводу сіллю і кудись повіявся
І вони стріляли черпаючи спирт просто з туязя
Ох горе горе на світі
Выбежал к ним навстречу растопырив руки от радости и от прилива радушья жид и о дивої Марианна узнала его сразу это был тот самый жид что сообщил им прежде о Тамаре и о Дубовий корчме куда тот направился
Контрреволюційний південь зібрав усі свої останні сили і підтриманий гарматами англо-французьких рантьє перейшов у наступ
Дарма
А зараз живі яскринки її очей світяться ласкою і так личить їй бути усміхненою добра щаслива усмішка робить маму просто красунею
І ти в його сотні
Але чи вразить це когось
Говори Микуло
Усе це слова
Та небійсь не Христі їх б'є а тобі —відказала пані зачиняючи з собою двері
А на першому пробному виїзді в поле поруч із Рубаном стояв хто б ви думали
Дякуємо за хліб та за сіль
Iнодi тiльки трiсне гiлочка упаде шишка стук-стукне дятел
Не знаю
Розгорюється як пожар з кожним днем більшає
Як що
Гей дзвін гуде І здалеку Думки пряде Над нивами
Він він мій коханий аж гукнула Настуся й попростувала навпростець до його по крутій горі просто по траві збочивши з стежки
Следующаго
Вона ж винувата
Вони стояли як хлоп'ята Смагляві сонячні і він Відчув ударила гармата Як давніх років давній дзвін
h1 Це було на світанку h1
Від кожного катуну одне шатро один сир три мотузи і шість обротьок один бурдюк масла й одного барана
А як і зовсім не приїдуть то також обійдеться
Може
Сейчас начало
Довга пауза
Хай править нам цвинтар однині за клас Історія діти сьогодні у нас
Спотикається
Як тій собаці
У нас у Січі чи гетьман чи отаман чи так собі чоловік усе рівний товариш усе християнська душа
Дмитре
Саме в цей час розкрилися двері вітальні й ввійшла вся засніжена Олександра Михайлівна
Підкопуйте його здолу підкладайте підойми
А як же там Пюц Даргель
Тюрбан ніби перевернутий келих висить угорі
Твоя краса цвіте в моїх очах
Рятувати Київ
Артилеристами командував Саша Сіверцев
Мотре хто це тобі купив таке гарне намисто спитав Карпо
Над ним схилилося юне обличчя переможця
А потім переказували Тарас Григорович Шевченко її вище за Жорж Занд ставив
День зарплати майже свято
Спечи-но мені що на дорогу
Чисте осіннє повітря розносило далеко їх сильні молоді голоси й розсипало десь там по широті землі
Півсонний спокій заповняв здавалось усе повітря
Весь епізод близько нагадує сутичку з Філіппапою
Він зібрав понад дві тисячі пісень
Розділ десятий
Стільці не стільці а просто крісла розкішні спинки блищать чорним лаком нові сидіння оббиті пухнастим небово-блакитним плющем
Його била крига та він виплив на чисте за ним волочилася мотузка а людина вже зовсім конала серед хвиль вона лежала на спині її кидало на всі боки велетень-рибалка плив і плив
І мав ж він серце лишати її в непевності
І виростуть аби тільки гукнув хто
гукав світлійший від воріт
Бійці вслухалися як зачаровані
Ідіть же до другої кімнати там вас нагодують і напоять
С т е п а н Оксано
Дзвінкі тоненькі хлоп'ячі голоси лунали під крайньою хатою поблизу од млина
Що що ти замислив брате
Цить
Так як б'ють телят на конвейєрі
Марія Яківна втомилася розповідаючи йому про старого давно вже не випадало їй стільки говорити
Небавом буде трафунок де тому гніву пролитися
Щезни Риме
Заслоняє вікно
Вдавай із себе прихильника ісламу або справжнього потурнака і ти дуже швидко завоюєш їхнє довір'я
Га
На цехах кажуть стільки сажі нападало що зараз доводиться лопатами згортати її скидати як сніг траплялися випадки коли провалювались дахи під тією чорною вагою
Заводський гуркіт у вікно долинає але на нього в кабінеті не зважають до цього звичні
Так і сидів безперервно киваючи зеленому царству
Я до його бігав
І вже я знав її словам Повірить можна я ж не сам А вдвох ми вірили
Вітерець стих а гречка далі ламалась і шуміла
Д о н Ж у а н Хай і так
Константин хотів належно поцінувати поводження білого болгарина імператорові долоні мали сплеснути в ту саму мить коли червоне залізо випалить бранцеві очі мить наближалася з кожним новим катовим кроком кат ішов швидше й швидше всім було видно затятість на його безбородім обличчі всі бачили як вправно націлюється він своїм жигалом у очі полоненому
Тепер у них було більше зневаги
Розходіться по одному
Г и р я
Але це були цвіти вершин скал
Мало таких людей на землі
Скликав диван радився з візирами двічі на тиждень сповнюючи неминучий ритуал показувався придворним і послам щоп'ятниці молився в Айя-Софії вряди-годи їздив на Ок-Мейдан метати стріли приглядався до нових будувань у Стамбулі обдаровував вельмож золототканими кафтанами й землями карав і милував і знов і знов вертався до своєї Хуррем без якої не міг і дихати вертався у ночі її голосу її пісень її сміху і її тіла якого ще не знав світ
А нащо скажи носив такого гострого ножика
Бої но витрії мають того
А я собі на лихо селянка а не городянка
Завваж то небезпечне місце
Кажуть вона приїхала з Варшави
І навіть не знати де ж ставить хрести
Ідіть займайте місця
За те ж їх і попарили сьогодні
Комету бачив
Жовто світить на сцені злиденний каганець
Це ти Богдане
Звідси від собору крізь рідкий штахетник добре бачив лискучі вікна у хаті Івана Петровича
З її округлих білих плеч вільно спадала гаптована шовком тонка лляна сорочка виробу київських умільців
Ей ви многочлени хоч із хур кубом не позлітайте бо розпадетесь на первісні чинники весело обзивається академік
Він довго не може перебороти спокуси піти у криваві гості до Варчука
А сюди спровадив
Він хотів реляментувати свої обов'язки й забезпечити свої права
У ньому гіркість плач і прах і сонце й сталь і сміх І іскри в маминих очах і темна туга їх
І як це безглуздо боремось із базарами і в той же час жінки комуністів ходять туди купувати та й хіба ти сам нарешті не ходив купувати махорки
Загадка
По хвилі жовніри ввели закривавленого полковника Скидана
Року 1647-го здійснення замірів Хмельницького прискорилося через тяжку кривду якої він зазнав од польського пана Чаплинського що взявши з собою два десятки озброєних харцизів захопив у Хмельницького його батьківщину село Суботів і при цьому забив на смерть канчуками меншого сина Богдана а його другу жінку взяв собі коханкою
Навоювався
Нарешті серпанок лежить зовсім непорушно
Йому вже хтозна-що видається
Да и чем могли они успокоить ее
Та тутечки є таки чимало таких філософів як Никон сказав вчитель Парафієвський
Ярославна з дітьми не вилазили з критого воза а Ігор насунувши на голову каптур мокрої киреї їхав верхи і слідкував щоб усе в його невеликій валці було в порядку
У Петербурзі йому і хотілось і не хотілось їхати за кордон
Нhтуть ли вола велика и силна
Обопільна ворожнеча стала для обох гетьманів життям у ній спалювали кров'ю губили глузд державу і людський чин
Кошовий моргнув значуще на усіх щоб не зрадився хто з тим що всім було відомим
Сiрко кинув очима набiк i вглядiв велетенську фiгуру старого Демка що валялась на землi в кровi як колода старого дуба в лiсi
Бачили як гуляли вони як пиячили
Він же в такий час трудився одразу обізвались по кутках прихильники Безбородька
Коли таке побажання то чом і не випити
Євген Сидорович догриз яблуко й підвівся
Та вам коли заціпить там чи ні
Вона знаю компанійська щебетуха піддобрюється до чортової язичниці
Тепер все частіше очі несуть надвечірню пригаслість
Гей ти
Тому й село назвали Усть-Путилів
Тут він отаборився і оце боровся воював сам з собою
Викуплені бранці не розуміли чого Сагайдачний усе за козаків говорить
Задумавшись Стеха тужливо заспівала впівголоса Ой що за кінь стоїть що сива гривонька
Аякже аякже
Ми його не можемо кинути
I пiшки пiшли до лаври
Бувайте пане здорові
Ой важко Химо а то зовсім одцуралася усіх
Як справився з осклілим серцем Федір уже пішов
Перекуняли сидячи в тісній нужденній корчмі й погнали далі
Я не розписуюсь
Це вони вдвох поставили там те сонце ту сліпучу феєрію
Та де
Ось він ховається
Шевченко
Коли
Шум життя як луна казочних розговорів навдивовижу ухові б'є в землю з птичих висот
Нівроку ковзатись можна
Всі тільки дивились на нього і ждали одказу
Як Хронос
Та через деякий час Григорій Матвійович Соболенко з'явився на одній з ділянок фронту
По праву руч масивно й легко зводився Ісаакіївський собор
Петляючи лісом поміж щілинами і дзотами прислухаючись до тріскотні мінометів вони довго розшукували район огневих позицій третьої батареї
Мар'яна
Мали на те монарше веління
згукнув з усієї сили парубок
По тому вся група пішла геть
Їй вірити можна
гукнув Ждан з порога
Ну от
Так я знаю його
задумливо якось бубонить Дуринда
За паничем ходить не ходить слухать не слуха
Пані губернаторова змахнула з очей мимовільну сльозу й замовкла
Та вже напевно не винна
Спасибі й тобі що батьком мене назвав старий хрипів
Іди ж і спочивай
Трохи немов краще та це певне тільки короткий перепочинок
Вона божевiльна
Де Галайда
Клепало-клепало наклепало завбільшки з гору
Чи далеко колона спитав зібравшися з духом підкреслено суворо начальник міліції коли бранці всілися в сани до гурту й сиділи вже оточені зброєю
побігло полями
Куди ви
Молиться як завжди за сина передчуваючи розлуку
Вони роблять шум
Сергій криво посміхнувся
Весь простір дунайських вод стояв під наказами Кассіма команданта Стамбула що мав з собою вісім сот суден
Я не вірю
Говорили живо далі вона встала ніби загнівана і пішла не прощаючися з ним
Од цього маленького вогника залежало чи заскочить орда в українські вемлі чи візьме в неволю бранців чи заплачуть діти чи впадуть мертві захоплені зненацька козаки
Зійшло вже сонце
Здорові роги чумацьких двох волів аж черкались кінцями
Сподіваюся мені дадуть коні щоб довезти прилади і книжки
Навіщо ж таке говорити своїй найближчій людині
Громада гула неначе вітер в лісі
Всюди визирало щось смутного але певно вже її доля була така
Я все розумію Юрчику
Якщо вночі не взяли значить таки на волю
Йому здавалося що це якийсь страшний сон з якого не може прокинутися
Настав час промовив гетьман
Коли захмелілого треба його втихомирити і коли навіть Мипі Омельковичу не вдається погамувати буйняка-пебо-жа тоді кличуть від музики Надьку Винниківну котра цього дня ради свята аж цвістиме серед наших слобідських красунь у рясному в кілька разків намисті з ягідками коралів-сережок у маленьких вухах що ледь виглядають з-під темних запашних кіс
Триста чайок та ще має бути двісті донських човнів
Вже й злякався
Но несмотря на ее воодушевление Мазепе чувствовалось что-то тайное грустное в этой прямой линии ее сросшихся черных бровей
Лялечка не кінь
Якщо мунгали не дійшли туди то я буду найщасливішою людиною на світі
У курнику графа Лундишева
Михайло Михайлович що не вперше вже був у Карпатах і пильно вивчав звичаї і світогляд тутешніх людей проводив різку грань між поглядами на дійсність у гуцулів і містикою в світогляді інтелігенції
51 Турн сильно злобною п'ятою На труп Палланта настоптав Ремень з лядункой золотою З бездушного для себе зняв Потім сам на коня схватився Над мертвим паничем глумився І так аркадянам сказав Аркадці лицаря візьміте
Тільки Радюк не похвалив ще й сказав що сільська українська пісня в десять раз краща й поетичніша од усяких романсів і при тому згадав чудовий Галин голос й її пісні
Од ранку до вечора виспівують дівчата та молодиці а окономи грають кіньми звертаючи туди де кращі дівчата де побачать чорні очі та брови
Де ж їхній Месія
О л е н к а дивиться їй вслід
Можете навіть у його запитати
гука наче люто жартуючи Григорій Петрович
Десь-то ярмарок добрий у Хмелинцях перехопила мати от і Чайчиха туди поїхала не бачили її
Потім вона викликала Любу Присяжнюк і та стала жваво відповідати урок
А втім чого ж без хліба
Мустафа
Ще й дібровонька ще й дібровонька
Враження що зробила прочитана книжка довго не залишало Володька
Рука і голос Пива
І от вона очевидячки дала собі раду
Ви зразу мене урозумієте
Але згодом виявилося що через недогляд поряд з батьком намісником у санджаку 24 Болі сусідньому з Трабзоном був Селімів син Сулейман
Я тату дiстав чеське пиво
Найпокірніша слуга Хасекі Султанша
Може в Артек його
Тільки більше нічого не вимагай
Вивести з строю й на гауптвахту обох
Феноген
Ще й похвальний лист дали каже
Обоє нап'ємося
Як жити
Оттакої
Скоро вечір і старости прийдуть від Степана
Розбагатієш у Київ Поїдеш з панами Найдеш собі шляхтяночку Забудеш Оксану
За ці бризки на бомагах о. Артемій не раз доставав навіть замітку од консисторських протоєреїв
І пригадала липневу ніч і неясні дзвони із степу
И в замке и в Чигирине всюду разливалось то зловещее затишье которое разливается в природе перед ужасной грозой
Так багато
Та вже аж той мені розтовмачив
І ось перша затяжка
Немає Святослава немає й мене
Ще й надто побачивши що Зінько так до ладу впорядкував цю справу громадяни почали про його озиватися дуже добрим словом хто попереду лаяв або глузував з його тепер уже часом і хвалив
Філон прийшов додому й одразу до батька
К о р н і й оглядається підходить до неї
Бо не вистачає слідчих хоч управління Харківське як і сила-силенна інших працює безперебійно
Занадто вже сміливо це все було задумано
Мчали засіяними нивами грузькими стернями польовими суголовками перетинали шляхи й дороги річки переходили вбрід минаючи села хутори мости щоб не стрічати людей
Припослідок Устим дістав з мішка дві банки рибних консервів шість оселедців загорнутих у лопотючий папір і суху потріскану на часточки солдатську хлібину
О мамо ви страшні
Це забобони
Ми кидаємось до скирти розкидаємо сніп'я сюди й туди і справді бомби бомби бомби
Не всі й хуторяни однієї думки куркулі то вже звісно за них і мови немає
Остап опиравсь бистрині з усієї сили але його кіл мало що помагав пліт несло серединою річки
Хто не любить мене той не береже моїх слів 41 168
Губи його тремтіли
Я не можу так говорить
Ні пане Дульський
Свині— грунт у хазяйстві і сало і ковбаси і окороки та й продать можна
Чому ви не подумали що ніколи не зможете взяти Гізю чому
А ще перепуда бздюх
Сам дідько не видумав би кращої дивовижі
Але коли й стрілятимеш то причиняй-бо двері в пекарню крикнув писар перебігши десятий раз лист о. Артемія де було написано про ті двері
Ту саму що її пив Іван Царевич коли його заворожила зла мачуха його коханої
Найвидатнішим із творів Рильського за роки війни є поема-видіння Жага
Це коротенька спроба розв'язати найболючіше питання обухівське невпорядковане землекористування
Начальник встав і заходив по кімнаті чомусь заклопотано
А навіщо
Тоді аж стямились як наблизилися до людського виру та вгледіли князь стоїть на горішньому ганку свого терема й просить у всіх тиші
Чіпка плюнув вийшов з клуні
Послухала
Коли машина зупинилася коло двору Настя була далеко в лісі
Перечитуєш ті галицькі часописи котрі вряди-годи прориваються через кордон сюди і нерідко серце закипає кров'ю
Направляють
Поторгав голова двері ніхто не озивається
Ваша милість закричав Клиш кланяючись як тільки дверці карети відчинилися
Але як кажу поки що ще сам кріпись
Велике Боже добродійство
Так-от судитись я не буду візьму гріх па душу якщо ви допоможете завезти збіжжя в село на ваших конях
Вінницький замок хоч мав усі ознаки фортеці проте не міг витримати довгої облоги
Радійте ваша величність що ваша баш-кадуна ще молода
Хто за цю пропозицію прошу встати
Батюк перелякано оступився набік але зараз же знову посміхнувся
Нічого не стогни не одвертайся мій кирпатунчик послухай краще мене черево не дерево роздасться
Ні Прокопе
Ну моторніше повертайся щоб одна нога тут була друга там
За столом загаласували закричали засміялися
Ти маєш свій розум
Скрикнула жінка відхилилася від вікна
Зійшлися сусіди товплються на улиці оступили поздоровляють нас самі з нами плачуть а нас умовляють
Дорош погодився що справді він починає нове життя а от чи воно буде щасливе покаже майбутнє і що в сни він не вірить
Що
Чи тобі помишляти про звитягу над такою силою
П'ятака проїв не було з чим іти й до нічліжного
Бо серед них є такі що можуть і фінкою
Тим часом поганенький тинок між двома городами зовсім осунувся
І знову береться до роботи
Не треба ні про що говорить
Невдовзі той примчав він був блідий і нижня губа його неприємно тремтіла
На східень у всі сторони меч меч меч
Він був немов в пароксизмі груди підносилися і опадали швидко кров стукала о пульси і перед очима все крутилося мішалося щезало
87 Сказавши першому Раменту Головку буйную одтяв Ну дав зробить і тестаменту К чортам його навік послав
Ледве товпа цікавих його побачила коли сейчас жиди-властивці рушили супротив нього і засипали його питаннями що як чи справді він паровий млин будує відки так нагло прийшла йому подібна думка пощо наражується на неминучі страти так як паровий млин у Бориславі певно не буде приносити йому ніякого доходу
Глянеш рівне покривало ніде не горбиться наче й немае людини в постели тільки виглядае гостре підборіддя й ніс
11
Обидва вони були закохані в Гейне
Все лоцмани
Заберіть товаришів
Але близько нікого не було
І признаюсь заздалегідь що ця дівчина мені подобалась і не лишень як землячка людина але й як жінка
Довго я тут хворітиму спитав так сумно в лікаря що той аж звів на нього великі карі очі й сказав у тон
З того часу як Ганна вийшла за Василя між подругами неначе недобрий чоловік загородив стежку тином
Він далі не пильнував бою правував конем у бік гір
У хаті Гребенюків
хоч і була складена про іншого ворона але для багатьох у всій царській і не царській російській імперії звучала саме як пісня про того Чорного ворона тюремного
А коли оджнивували у Тоцьких набив косу й пішов до Білої Груді
Обов'язково
На наше безголов'я саме тоді дали Гупальському орден святого Володимира
Бідна Марійка
І хай скаже просто без ніяких ухилянь
Певно нічого не вийде —сказала Ліда смутним ніби розбитим з одчаю голосом
Від того що скаже імператор і залежатиме як діяти нам
А хто ж ті що приїхали зараз
Лише Грицько запитав
Діти засунулися на піч так що їх не було вже видко Ади саранча лиш хліба та й хліба та й хліба
Тарас дістав з кишені монету і затиснувши її в кулаці пішов неквапно до шинку
Тільки ж душі не нагрієте
Да вот Иванов Евпраксеев да хахол Максим
Впізнаю однак Огнєва
Починаючи вже з дня святого Мартина від листопада аж до початку квітня по Рейну покритому льодом можна було ходити
Не подобався Павлові той Янчеюк від постолів до кресані
Але ось привикла і не хочеш звідсіль каже Матвій Кобто чоловік вас слухав давно світ не був би світом
Утямив
Дивіться це ж діло їхніх рук
Землемірська праця приносила багато несподіванок
Дозвольте і вашу милість потішити
Ляп
Хто такий
Чому ви матусю свого Чіпки не ожените раз запитала Христя Мотрі
Найдальше за годину я мушу вертати додому
От іще Оксана
Яке вам діло чи душа відчуває страждання та радість чи тіло
Бо клянусь ойцем я уб'ю тебе
Так стара нянька Амати жінки царя Латина за аренду хутора в якому ставок був гребля і садок давала чиншу до двора тобто платила цареві податок
У червоно-блакитному надвечір'ї чітко вирізьблялося обшарпане відкрите всім вітрам село Івчанка що споконвіку робило на безкраїх ланах поміщика Колчака
До вас не дійде
В грамоті йшлося про постій нових гусарських полків по Україні про збирання на них запасів та коней з ратуш й найсуворішим чином заборонялося козакам гетьманщини мати будь-які стосунки з запорожцями котрі отаборилися біля Бендер не давати туди ні порохового ні хлібного перевозів й перехоплювати всіх людей котрі йдуть у той бік або вертаються звідти
Юнак так юнак
І кладовища на полігоні не було це була в них перша смерть
І як не боїшся розмовляти із змієм
Він не такий вже дуже поганий
Ой це буде кошовому молодому
В княжому дворі за високим гостроколом на найвищому пагорбі теж в усі боки бігали челядники з терема до клітей і знову до терема й до медуші й скітниці й до стаєнь та обори
Пильнуй
Проще сказать я женюсь
Доброго дня статечно підвівся з-за столу Бондар пильно і недобре поглянувши на Сафрона
Дядько Себастiян здивувався опустив руку з батогом
Пішли
Чом не тямиш посольстда свого І його заповіту
Січовик
А ти поетом
Як на похоронах
Вечір догорював на заході червоним потухаючим жаром
Ой висить Байда на риночку Та й не день не нічку та й не годиночку
Ми робили в гурті однією худобою а ти знаєш що в гурті каша їсться а гуща дітей не розгонить
Отеє ваша здобич сказав він Ви чей же радо приймете в своїм домі таких гостей
Вони несуть додому спечене як і земля тіло а в складках одежі пахощі стиглого колоса
Бо потоптав і людський закон потоптав і святу заповідь
Я не піду
Бруховецкий слушал его молча жадно
Там саме перекантовується один воєнний склад
Мені страшно
Виходить Володько в далеку дорогу зовсім раненько
Хіба людина може потерпіти аварію
Це хіба десята доля старого Шрама
спитав пан Юрій
Я не про те заперечив Момчил
І знов зашкварчала потекла йому в рот руда водичка
Спішувались і воєводи ринді гридні вся дружина
Щоб був як під час екзаменів стіл накритий китайкою від дверей килим-доріжка на столі і на вікнах квіти
До нас приходять і такі
Повести за собою кинути на наступний рубіж
Воно відчував починалося тут а вело кудись далі в майбутнє зріло для нього й водночас не тільки не заважало сприймати оцей день а просвітило оновило його
Кто такой понасунулись к нему все
Вони не знали нічо про великий зріст робітницької спільності та взаїмності в других краях не знали про те як робітники стають докупи та організуються до великої боротьби з багатирством та всякою кривдою народною до боротьби за свій заробок за обезпечення своїх жінок і дітей своєї старості і своїх вдів та сиріт
Спасибі козаче за добрі вісті
Я його не розібрав але коли розвязав торбу знайшов у ній написаний до жінки лист
Вiчного
Коли б гетьман побачив що ти накоїв на Україні вишкребку він тебе сам своїми руками задушив би мов паршиве щеня
Матвій з'їв ложку другу третю смакує
Хіба й він наступав
В цього рука не здригнеться з потайним побоюванням і повагою поглянув Созоненко на ніздрувате обличчя лейтенанта
Це остання згадка другої молодости
Як я за тобою скучила
Мелашці стало ніякове
Та от Марусине обличчя ясніє
Кресали з-під тупого обода іскри розсипалися по небу мерехтливими зірками
Вже було геть з полудня як над Інгулом почулись гармати
Не міг він змиритися з думкою що втратив таку щасливу нагоду прославитися
Ти й служитимеш їм
Все вошиве
Відоме з 1195 p
А тобі тільки б навіжено стрибать кіньми на скаковищі та гойдаться в човні на хвилях
Він не знає
Людина старалась і помилилась
7
Діти метушилися тягаючи свій цяцьковий скарб
Бо й справді він не знав з якою думкою і куди він скрився
Ви почервоніли
Офіцери не знали що їм робити
Під схвальні усмішки добрі погляди і слова Марко опустився з трибуни сів на лаву і рукою витер піт
О мой мой
Ні разу не ступив він розважно там де бувала людська нога і такі місця перебігав як вовк як вітер як дикий звір не оглядаючись назад
А хто ж буде боротись
І не подивлюся я чи ти смерд чи закуп чи купець чи боярин всім буде одна шана й одна кара
Він подумав і сказав
Златка звикла вже не перечити Арсенові коли йшлося про важливі діла і незабаром вони простували на північ
Р и н а вже дістала з горища раму
Есаул Куля покажет тебе все продолжал Дорошенко а теперь вели послать ко мне Самойловича
Тоді Юля близько-близько підійшла до мене і спитала
В комірці все стояло так як він покинув
Вся вiйна-приклад
Я нічого тут не можу поробити Іване Сергійовичу
105 Латинці зараз ізробили Абияк мари із дрючків На них Волсента положили І понесли до земляків
Ваша величність насолоджує мій слух прекрасними поезіями грайливо випинаючи губки говорила вона і ще ваша величність розповідає рабі своїй які великодушні були султани до поетів навіть найлегковажніших з них милуючи і щедро осипаючи їх нагородами
Так ніби наслано було на чоловіка
Тому-то зріст просвіти розширення почуття справедливості й гуманності і вменшення панування брутальної сили та темноти се основні вороги її
Миколо
Зненацька його думка перекидається на інше
Неділі діждати
думав Ігор з болем і тугою озираючись на безкраїй Половецький степ де полягло його військо
Що бажаєш отче
Мов зонд у рану розпач грузне в наші душі
Тридесять і друге літо не звертаючи уваги на Бориславове роздратування мовив князь
Очерети ламалися тріщали далі й далі від нього дві сили розходилися врізнобіч одна з перемогою друга розбита а він лишався посередині на нічийній землі сам нічий не приставши ні до чийого берега
Весь схвильований і пригноблений прибитий соромом не дивлячись на погоду я пустився здовж спорожнілою дорогою без мети і потреби просто тікав далі від ганьби
Лучче була б сама поїхала по жалування була б ціле довезла додому
Любила ярмарки
Я й сама з дітьми все пороблю
Прокинулась вона встала й почала класти поклони перед образами за Миколу
Впізнали мене
Німці зламали веранду а замість неї зробили якусь незграбну надбудову з якої обстрілювали місто
Та поспішаючи не встигли наплічники на нас поодягати
Так що ж бо будеш з сучою- пресучою бабою робити
Зручно було стинати голову стинали голову заслонялись від меча руками утинали руки
Смолка одягнувся швидко а Кайдан довго монявся не сходилися гаплики на кожусі й довго не міг знайти черес
Вона для мене закоштовна
Благочестность есть дщерь благодарности
Ляльки
Чуєш як жаба скрегоче
Микола був на жаль не сам
Я хочу з ним поговорити одна на самоті
У синєє море
Нервуюся
Дивився на младомладого привідцю словенів пильним позирком очей своїх і відмовчувався
Над о. Гервасієм вже правило аж чотири попи всі в чорних ризах в головах йому поставник горів а зараз під образом вінок висів жнива були ранні вчора обжинки справляли жито дожали і покійний запрошував женців ще й на той рік
Хто там учителює
Будемо жити доки можна
Недарма ж славетний італійський художник сказав про нього У великого чоловіка і любов бував велика коли його серцем заволодіє незвичайна жінка
Горщик гепнув у шаплик
Очі
І тільки коли вже байдуже гаряче сонце височенько зупинилось над городком по порожніх вулицях заторохкотіли полкові обози відступаючої армії
Минув день а потім ніч
На той бік не піду
Ходить по хаті й нюхає Їй же богу десь пироги пахнуть та ще й недалечке
Велика дуже велика
Всі були похмурі стривожені
Знайомтесь
Сплять чи що подумав Клюсик
Пора же и обедать
Усе це звичайно благії наміри бажання
А так
І лише де натрапить на споруди з мокрого піску напередодні старанно виліплені дітьми на мініатюрний середньовічний замок з дбайливо виведеним комплексом веж мурів та захисних ровів або загледить піщаний зліплений дитячими руками кораблик зародок Оріона з увіткнутим зверху вітрильцем із черепашки при зустрічі з таким витвором Ягнич на хвилину затримається уважно огляне роботу невідомих майстрів дошкільного віку потім обмине щоб не зачепити не зруйнувати творіння дитячих рук і знапружившись як рикша потягне свою нещадну гребку далі
Марися
Сьогодні йти в школу на другу зміну і дівчинка копала аж до обіду
Так думалося Прісьці а вийшло
казала вона і на якій підставі
О
А ти й рада по ночах прощатись
І от тепер почувши шкрябання по склу вона зразу вгадала своїм серцем хто прибув
Степана Степановича не було видно ніде а Світлана Кузьмівна сиділа на килимку з лівого боку машини
Він викосив усі колючки коли гляне за двір аж і там замість кропиви та лопуху ростуть чортики
І мама із своєю хіромантією теж
Спиридонова що деякий час ішла в задумі й мовчки дивилася в землю раптом сказала
Пишайтеся розквітайте хай вам бог поможе
задумався був він але зараз же заспокоївся тим що це можна буде перевірити на місці
Це говорить прилуцький наказний полковник Іван Ніс найосоружніший для неї із усіх людей на світі
А коли б пішов
Якби за ксьондза то що другого а то за попа kozią brode
Скидан
Знайдеться хтось колись знайдеться але тепер був ти
Волконський привітав з заслуженим успіхом і додав
Так і зробили
Та він мабуть не помічав цього і вів розмову далі
Нарешті ми стояли біля мого будинку
Казать
Мені-то ще нічого а от йому він кивнув на Тимка кожух зубами порвали і вітер віє як у старе решето
Він не хотів іти додому бо доведеться оддати Йосипові шапку та чоботи а Філон сподівався побачити дівчину на веснянках як називали в них у селі дівочі та парубочі гулянки за дня
Ну розповідай
Ти що робиш
Скидан
А як тут було гарно весною все яскріло пишало всміхалося
Герасим
Набридло
Медвідь
Ігор з невеликим почтом в'їхав у город і як це водилося серед князів з часів Ярослава Мудрого вклонився святій Софії а вже потім завернув не до Святослава на Ярославів двір бо було пізно а в тихий провулок до боярина Славути
Нове життя без наймитського приниження без злиднів і переднівків розкривалося в усій суворій красі становлення й зросту
Чудесно
Однак він нічого цього не сказав бо добре знав гоноровитість і злопам'ятність імператора
Мітчук летів туди негаснучим поглядом горця ніби там на високих кичерах і досі гуляли вільні як птахи і горді мов буки
Дитина стала засинати
Балка вкрита садками вилась попід горою і ховалась далеко-далеко в старому липовому лісі
Морозом обдав той сміх Пріську а вона дивлячись тривожними очима на дочку тремтіла їй так зразу гірко стало так важко лихо знову так надавило на її душу мов недавньої радості і не було
Поцілуйка
Мов свічі погаслі в клубках фіміаму В туман нагорнувшись далекі тополі В душі вигравають мінорную гаму
Це зовсім непотрібний клопіт і бере злість що фактично Терлецький не диктуючи диктує і самою тільки своєю присутністю спонукає його Чернишова завюрвідділу до огидної тяганини й паперів
Може би й він пішов з татом
Але що з ними розмовляти на шибеницю та й годi
Обличчя бея розпогодилося
Підходжу і чую як сіпаги кричать А хто знав би де знаходиться Абдуллаг з Кафи учитель Корану в одній зі шкіл невольниць і не повідомив про се найвищу владу падишаха тому буде вирваний язик і живцем буде над огнем колесований аж до семого поту
Душогубка а не човен
Вона така щаслива що мусить забігти обняти мамуню паню Штор і сказати добридень бідній трупоїдці-принцесі
Показав Арсенові рукою на двері
Свічі танули
Москва столиця наша усміхаючись відповів Кошовий і познайомив новоприбулих із комісаром з'єднання майором Кузнецовим і секретарем партбюро Гірником
Спеціально виданим з його ініціативи таємним наказом рекомендувалося запідозрених у належності до соціал-демократичних та всіх інших нелегальних організацій робітників чиновників і студентів всіляко звільняти очищати від них підпривмства і навчальні заклади
Як же ж я тебе настрашу коли ти не хочеш далi йти питає Дрозд
Дочулась про це й Левантина
Десь певно поспішала додому й несла радісно те чим збагатилась це були порожня але тяжка залізна ряма й очеретяна мітла
Ви ні
Ждав видно що Єлька щось скаже на це але вона відмовчалась
Ні
Якилина Павловська привiтала Зiнька дуже радо поблагословила йому слати старостiв до Маринки i не гаючи часу сiла на вiз з Зiньком i прибула до Чигирина
Постріляні порубані з розтрощеними головами
і Ніна Олександрівна зітхнула Одначе соловей піснями не буде ситий похопилась вона і встала з стільця
Марианна встала из-за стола и вышла своей легкой но твердой походкой из комнаты
І тепер я маю одно тільки право
Най їм бог помогає їсти тот хліб а мені однако гинути
Мертенс посміхається
Хвиля застогнала Розкрилася закрилася І сліду не стало
Плакати
Вони тебе ненавидять Саво вони жалують тобі кусника хліба що береш у рот
Ну а поки що ось вам моя книга Запорожье в остатках старины и преданиях народа
Бігли хмари
Насилу додому допхався їсть А ще мені лиха доля казала їхати на Купіння
єзуїтської колегії
Бувало наприклад що один слідчий розіграє прокурора республіки й приймає заяви й обіцяє покарати винних за незаконне мордування та фальсифікацію
Жаль
Але після всього підходить до Володька Слух
Слава богу
На березі перечекали в кущах поки одплив Книш а тоді й собі
Каюсь
Деколи в просторах нічного степу пропливали якісь накопичення темряви схожі формою на єгипетські піраміди
Сів до гурту й почав розпитувати діда Дороша про пасіку
1
Рудий Дувид був в'їдливий як оса чіплявся до всіх
Понесімо поранену до нашої хижі
Лишив їх без керма і без вітрил
Але негайно
Коло буди відкидавши ноги лежав здоровезний рудий пес із обрубаними для лютості вухами
Все черная да и баста
Хто ж зруйнував той палац
Не сьогодні то завтра за нас внесуть викуп
Тоді на нашім Поділлі коло Бугу на кручі де тепер каменоломні стоять жив брат Іван із сестрою Яриною
Рудий сірі очі плитке чоло вуха віхтями
Ось хоч би й Кам'янецький поріг
Семашко
О тільки б не дозір
Він недовго сидів оддав часописи що брав почитати похвалив Павла за намір написати статтю про Чернишевського та й пішов
Сафар-бей зі своїм почтом і полоненими теж відійшов у тісну ущелину захаращену камінням
Слухаю пана
Хіба в тебе не замулилась до решти совість
Потім сказав Високоповажний Ісхак-бею мій дорогий Ферхаде послухайте що я скажу вам
Я казатиму про тебе Юрій Юра бо так звав тебе за життя і так зву тебе й по смерті
На високому шпилі звідки відкривався широкий вид на красуню Сулу і далекі засульські простори Спихальський зупинився наставив у блакитне небо гострі шпичаки вусів
Економ насунув шапку і якось боком просунувсь крізь юрбу
Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком лісовою вогкістю манять до себе в тінь густого старого лісу
А потому має приймати чужих послів
Високого ти роду та песького ходу*
Вони ще придадуться а в місті чекає їх або безцільна смерть або допит і жахливі муки
Прошу будь ласка відповісти
А далеко гуділо радіо на тисячі гін про журбу нашої невеселої країни
Приготовлений к празднику не было совершенно никаких
Робота йшла день у день бігла невпинно як гарячий кінь
Темніє і тільки музика Шопена владно панує над усім а далі ми знову бачимо бюро райкому
Тамара видимо оробел и это мешало ему владеть собой и лишало его руку твердости а Мазепа сражался словно играя словно перед его грудью было не острие сабли а детский мячик который он подкидывал то туда то сюда улыбка не сходила с его лица а сабля его носилась как молния
Я зараз
Набідкалась наплакалась мати та хоч як їй гірко було а мусила скоритись батько голова сім'ї споконвіку так заведено
Колісник після чаю мерщій пішов у кімнату спати Христя зосталася у світлиці сама
Їм здалось що Хомиха така добра бабуся що й на світі добрішої немає їм здалось що й дяки краще заспівали і священик краще зачитав
Розбазарив ось як це зветься
Вони почувають він їхня здобич і вже не втече
Немає
Хто ж бо не подивується і не прославить бога дивного у святих своїх що таку силу дає угодникам своїм адже і після смерті більше ніж при здоров'ї життя цього мають владу чудо творити виганяти бісів недуги лікувати болящих зціляти і збавляти від бід та всіляких напастей
І в душі молодого Радюка була така сама препишна весна
Хай слобожани володіють ставком і городами
VII
Чудово
Мусить кажу рости
Скільки там церков і яким щирим золотом сяє позолота їхніх куполів та хрестів
Она мне чрезвычайно нравится но нравится как что-то самое близкое родное
Я їх розумію глибокий протяжливий подих бистрий віддих короткий як цятка як іскра як блиск
Я йому присягала і йому додержу віри
Лише треба хотіти хотіти хотіти
Чуєте я заплачу скільки скажете
Ми звернули до Галиної хати пробігли садок і подалися городами на край села до лісу
Двадцять днів
Його власна кривда видавалась не меншою а більшою
Тільки тепер Софія з острахом поглянула на Орину почуваючи як смерть наближається до їхньої хати
І я з вами скочила Гаїнка
І чорні думи хмурять твоє чоло
І виходило ніби перепел бив десь у пшеницях на зорі
Їм не досить було що він упав вони може того й не помітили а били з сладострастям з насолодою
Але подумай хіба коли б я була поранена ти не мчав би зі мною нікого не спитавшись туди де мене могли б порятувати
А що Гіммер в'язнув до Гаврилової про те таки не відав
Було ясно турки здійснювали ще один штурм обложеного міста
О злодій
Зроби мамо гостру цензуру й викинь з життя неприємні місця
Другий син поспішає з роботи з райкому Теж пригадує гірко як скаржилась мати Що мовляв приїздиш ув артіль як додому Та не можеш і в хаті поночувати
Якщо згода ріж прошеніє справникові а я однесу його і піду закидати вудки до слідчого
Гаряче Годі вже тобі Устиме поневірятися в світі ти ж і так уже вік свій знівечив
Далі засміялась погладила його по щоці і сівши на поручень фотеля обняла Юрія за шию
Випасені на придеснянських луках коні сягали копитами Прикарпаття Волги і Дону Москви- ріки берегів Чорного моря срібні чернігівські сурми стрясали повітря в далеких і близьких краях чернігівські вої вкидали в переляк блискучими щитами половців та ляхів чудь і мерю й своїх кровних братів полян та древлян і втомилися від походів коні та люди й потроху губили сіверяни в походах ті щити й поймалися зеленою іржею сурми возвеличувалися інші міста інші народи а древній славний Чернігів перетворився в звичайне полкове місто зі зветшалою в обломах і осипах фортецею численними добудовуваними й перебудовуваними церквами з банями з яких позлущувалася позолота з посадами котрі обліпили місто з усіх боків подекуди позносили вали хати й цехові майстерні налазили одна на одну місто розповзалося на схід в сторону річки Стрижня і вже давно не нагадувало той грізний суворий величний Чернігів якому проспівали славу давні літописці
Це ж те число отих піщинок із твого Соломоне самуму опановних гоном до руїни й смерти і верганих у прірву
Але все мало кінець і життя знов плило спокійно в старім кориті
Вадим як і инчі спочатку ошелешений кинувся потім всередину публіки щоб щось там робити
Катруся могла прийти рано могла прийти серед дня могла прийти вечором могла прийти серед ночі
Євпраксія віддалялася від цього світу нещасть чвар і злоби
У село чимскоріш
Візьми на пам'ять про моряка
Так і пройшла Зеновія по Риму в імперато-ровім тріумфі закована в золоті ланцюги
Тарас уперше бачив його в печалі
А по морді не хочеш
Я зустрівся з подружжям Яновських в Уфі влітку сорок третього року коли приїхав туди відвідати евакуйованих українських вчених письменників митців
Це мої ранні сказала Лена
Ти все ж таки мусиш мене соромитись
I знову почалося водить та й водить
Скілько вгорі синього неба стілько внизу зеленого лугу
Кончак і оком не повів хоча радість розпирала йому груди
Я вам кажу топайте
Речі і факти втратили вартість і все довкруги затягалось гнівом образою мороком і нетерплячкою
Ти лучше не сперечайся
За це і пай повинен більший получити на законній комерчеській основі перекривила Созоненка
Поки стара мати допленталась додому проворна Настя вже роздяглася поздіймала з голови стрічки та квітки і сховала в скриню
Справді Марто
1 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD%2C%20%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA %D0%9F%D0%A0%D0%98%D0%93%D0%9E%D0%94%D0%98%20%D0%9C%D0%90%D0%9A-%D0%9B%D0%95%D0%99%D0%A1%D0%A2%D0%9E%D0%9D%D0%90 Mak-leiston7 html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD%2C%20%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA %D0%9F%D0%A0%D0%98%D0%93%D0%9E%D0%94%D0%98%20%D0%9C%D0%90%D0%9A-%D0%9B%D0%95%D0%99%D0%A1%D0%A2%D0%9E%D0%9D%D0%90 index html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD%2C%20%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA %D0%9F%D0%A0%D0%98%D0%93%D0%9E%D0%94%D0%98%20%D0%9C%D0%90%D0%9A-%D0%9B%D0%95%D0%99%D0%A1%D0%A2%D0%9E%D0%9D%D0%90 Mak-leiston9 html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD%2C%20%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA %D0%9F%D0%A0%D0%98%D0%93%D0%9E%D0%94%D0%98%20%D0%9C%D0%90%D0%9A-%D0%9B%D0%95%D0%99%D0%A1%D0%A2%D0%9E%D0%9D%D0%90 music1 wav 5 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD%2C%20%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA %D0%9F%D0%A0%D0%98%D0%93%D0%9E%D0%94%D0%98%20%D0%9C%D0%90%D0%9A-%D0%9B%D0%95%D0%99%D0%A1%D0%A2%D0%9E%D0%9D%D0%90 Mak-leiston7 html 6 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD%2C%20%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA %D0%9F%D0%A0%D0%98%D0%93%D0%9E%D0%94%D0%98%20%D0%9C%D0%90%D0%9A-%D0%9B%D0%95%D0%99%D0%A1%D0%A2%D0%9E%D0%9D%D0%90 index html 7 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%99%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD%2C%20%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BA %D0%9F%D0%A0%D0%98%D0%93%D0%9E%D0%94%D0%98%20%D0%9C%D0%90%D0%9A-%D0%9B%D0%95%D0%99%D0%A1%D0%A2%D0%9E%D0%9D%D0%90 Mak-leiston9 html В Вецеліус Майк Йогансен
Засліплені ворожнечею до Петра Дорошенка за його спілку із султаном запорожці разом із поляками здобули й поруйнували на Поділлі міста Брацлав Могилів Ямпіль Тиманівку Яругу Бар Мобеж Винницю й інші
Раптом літаки з виттям пішли вниз пікіруючи
Розряджена як пава легенька як метелик веселенька як уранішнє сонце
Княжий двір був порожній усі роби й челядники подалися на тік за стіни городу веректи жито й пшеницю й лунке гупання ціпів долинало аж сюди
Тітко
Почав уже батько й про мiсце в Оленки питати
Аgrimonia eupatorium лат середньовічна назва коноплі репейне масло ріпакова олія аrctium Lappa лат навмисна зграбна гра незрозумілими словами і латинськими термінами М Хвильовий з іронічною метою мав на увазі розповсюджений на Україні вид лопуха великого аrctium Lappa
Де ж він тепер
Вони мусять випити гірку чашу до дна разом з усіма
Бий веслом по головi
Далі раптово хитнула головою хруснула пучками і в очах заяскрилася непокійна давня туга горда палюча тоска таємна невгасима
Той самий Слатін відомий ще з гімназії
Притихло птаство
Гадаєш даремно вони поклали той камінь показав рукою на важку кам'яну брилу що лежала на могилі Тараса оглянувся довкола і мовив Бояться
Він дуже добре пам'ятав їх мелодії
Купіль пахне вербою діти підростають у ній просто на очах
Вони якщо пам'ятаєте були у нас і в Союзі благоденства
Він хоче те все бачити
Хто ж не знає Івана Котляревського
Минувши яр що відділяв славетну гору від безіменної та хутірець спинився
Каторга почала помітно втрачати хід
Сто літ їх перед тим не було думав уже зовсім перевелися в степах а тут раптом цілі їх ескадрильї сотні чи й тисячі попливло в небі і вже пікіруть б'ють і б'ють на тому полі мишачу орду
Дід Євмен вибиває з кременя огонь
За тиждень випишеться з лікарні і перемонтує паркан
Тепер по денному світлі це не так важко робити
Мав намір відійти за Наталкою
На старiй хатi верхи на стрiсi обхопивши руками димар сидiла баба Мокрина
Ми розсміялися а вона ніби все ще гнівна говорила дальше
Проте з літератури прийшов і бринів рефреном рядок із Галілея Євгена Плужника
не випускаючи з рук паперу дивувався голова
Дужже треба
Який там із мене вже бунтар
Вертали й говорили що і сліду по вас не могли знайти
Жертвоприношення завтра готуй до того себе і всіх із роду свого подали нарешті голос старійшини
Чего ты не ешь встряхнула она хусточку в которой еще были пригоршни две-три светло- красных ягод
Хафса бгаючи свої темні губи мовчала
Нащо нам довіку ворогувати
Полохливе тіло полохливі думки
Він хотів би дуже аби його відібрали
Ти не дивуйся
Кому ж ти служиш нині Херсонесу
Штани погубили кричав наводчик Самійло Косарик
Кудись ішли щось робили
Рахівниця в руках лавошника на прилавку клацала як голодний пес що марно ловить мух аж поки в пащі лозинового кошеля вже не вміщалось нічого
Живо розмовляючи йшли селяни купками з Вигоди до міста
Ой убито вбито
Любив людей і обминав юрму
Люди ще й досі не забули
І самого чорта перетру
І Женя застрибав на тротуарі розмахуючи портфелем
К о р н і й
Гармаші
Гегель був останній філософ ідеального прямування знов почав одвічати Воздвиженський
А коли навколо неспокій то навіщо тішитися цим
Ріхтер завів справу на Шварца в якій між іншим був такий рядок Австрієць в якому нічого ні німецького ні австрійського а вимова його нагадує мені форкання старого коня
Куди поділися
Тільки погано ми бачимо і мало прислухаємось до голосу свого серця
Так мені жити тяжко так мені важко що якби розступилась сира земля пішла б в землю живою
Чого причепився до женщини чортів хахол
Ватя взявши букет дуже зраділа
Вчулись їй мов принесені вітром на променях сонця з зеленого саду веселі музики пісні майнули перед нею танці смішки жарти повна хата веселих гостей хата висока освічена і убрана квітками потім майнули перед нею коні баскі високі прудкі з крутими шиями як у лебедів фаетон критий а в фаетоні сидить вона поруч з милим вертаючись при зорях полями та лугами додому з гостей
Дувид підсунувся ближче до мене й почав ще щиріше
Дякую
Де ти була дочко
П а н ь к о. Не йтересно
Якби не я свині пасли б на стернищі
Душіть все одно аби швидше
Хiба я тебе так вдержу
Пособити хочеш мені
Дивлюся ніс закопилився скривився немов під його що гидке піднесли
Дзвінко й сухо хрустять вони під цікавим натиском чобота
Як
Після того як приснилися Галі птахи на червоному небі здобула вона знову давнішню здатність легковажно крутитися перед дзеркалом
Качка впала потім зопалу підвелася й знову припала до землі
Вночі півсонну сторожу легше обпасти і ховатися з ношею легше
Там поклавши голову на волохаті у реп'яхах лапи дрімає здоровенний рудий Бровко
У мене від тебе таємниць немає і не може бути бо з'їли ми з тобою не один пуд солі друже
А що ж з богом
То може був нікчемний перегар а все ж нам шанувать її годиться і поважати батька Прометея хоч може вів і був зичливий злодій
Брезентова розкладайка жде свого господаря в садку
Не падай же духом
Я не хотіла б щоб ти гралася з вогнем
Адіке
Поліз по другий аркуш
Усміхався ввічливо трошки на догоду Загатному але щиріше та добріше від нього
Лише тепер Рубан збагнув що мало відбутися далі засміявся в душі і покликавши Савку до вікна звільнив для нього проталинку
За недовгий смутний час снігом побіліла
Йому стало неприємно вислухувати всі ці історії в яких багато що перегукувалося з подіями в його рідній землі
То були бурливі хвилі ще дівоцьких любощів у котрих уже виразно визначалося чуття матері
На деяких і Наталка теж
І не впаде такі не падають
Згірдні слова Бурунди пекли його горду душу
Вперше довелося святкувати без дружини
Гай-гай —схлипнув він сідаючи на цеглину А ці мури витримають ще тисячу років
Але він тоді буде чимраз частіше підводити голову і шукати очима в світі інших жінок бодай гірших і слабших від прекрасної Альчести
Я одхитую головою
подхватили кругом а Ивашку на шыбеныцю на палю
Начебто українці не можуть читати їх у російському оригіналі
К в я т к о в с ь к а
Ранок
Він ішов поволі під гору жорства вилітала з-під підошов і котилася долі можливо він надмір поспішає і в нього надто калатає серце важко йому йти і задуха чавить горло
А нічого
А вона не чула нічого
Правда Рифка випитувала його про Готліба ахала коли Герман говорив що мимо всяких трудів не міг його відпитати але у всім тім виднілась радше її охота подразнити мужа ніж дізнатися справді щось від нього
Ми станемо вам в пригоді поміччю гукнула Христина Висватаємо передніше Каралаєву і Маруся буде ваша
А коли госпіталь виїхав то куди ж їй
Він усе не міг уявити собі з якою метою зайшла до нього ця дівчина
Прийшли вони у Херсон ще зарані обійшли город роздивилися пішли на пристань
Тямиш Ясине як торік на Русалчиному тижні під вікч ном князевої одрини виросла щириця
Слава тобі вовіки на цій землі
повстаннями перекликаються віки
Ми з Явою немов переродилися пiсля того зйомочного дня
Вона безсила перед пустелею вона прагне чужої біди чужої крові чужих сліз
Сумління чисте воля і рідний край
Помітили нас сідають на коней і скачуть сюди
Вбий не збагну примружився майор Мєшков чого тобою такі тузи клопочуться
Здоровенна наче винницький казан голова його була закустрана цілим оберемком білого снігу довга як помело борода виплетена з товстих вістряків криги товсті настовбурчені брови густо покриті білим інеем а сіро-зелені очі наче Волосожари виблискують холодним світом
На знак моєї щирої поваги до послів мого брата великого государя Московського я вручаю вам подарунки найкращих аргамаків з моїх табунів
Упевнився цим серцем
О тільки б знов ніхто не зачепив
Варда Фоку підтримає вся знать і навіть синкліт
Розкоти кашлю лунко розглягались по кімнаті летіли під стелю і від них ставало усім якось ніяково
Влітку вона їздила сама на поле до косарів до громадильників до женців і кмітила за ними як добрий осавула
Робота кипіла
Але напрохані свіжі пироги та бублики додали смаку тому борщеві
Вся
Окремо трималися обвинувачені по п.
Нема
Хомі ввижався золотий величезний трактор що піднявся дибки над усім заходом
Андрюша сидить праворуч мене з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора
Він мабуть зробив би так само
Чого вони дивляться
Раніш коли на семи центнерах жили це вважалось би неабияким урожаєм
У них одні коралі за корову не купиш скриню волами не вивезеш та приданого в кожній руці по кілька десятин а в тебе приданого корова що на горі гребе полову та сапка в руці та мозолі на руці
Ну дивiться люди добрi та й за таку дурницю так хлопця збили
Здається він Ярослав був першим після свого нещасного брата і це могло свідчити або ж про його відвагу або що гірше про таку саму легковажність як і брата Всеволода
Югай задоволене посміхнувся витер піт з чола повернув коня і скоро зник у лісовій просіці
А що їй від того
22
А Зульфат Гарєєв онук дідуся Гарєєва з хлібопекарні той і ночувати мало не щодня зоставався
Словом побачимо
У головах великі грубі лойові свічі у ставниках із ляпіс-лазурі каменя єгипетських фараонів
Обличчя його посіріло а очі стали як каламутна вода
Пиши купчу і папір про звільнення
Підеш Петре до тієї яку тепер любиш
Слава Сонячній машині
Пролісків перших блакитні отари
Він швидко накинув легке пальто і пішов з дому тільки сказавши
Ну що б було не кидать тiсi грудки їй у спiдницю як вона дурня менi пустила
А від того й повелось тут і слів розгадка чіпко взявся ти за щось кажуть мертва хватка
І чого досягнув
Щоб вас так щастя-доля покинула як ми вас покидаємо
І думки запрацювали з незвичною швидкістю і яскравістю
То й він тут мій сват
І не повірите такий мене одчай узяв що аж серце закам'яніло
Ти наче серце й мозок маєш мій і язиком моїм говориш
І ліпше так
І мабуть нескоро буде На ньому рости пашня Даремно те поле люди Думками орють щодня
Вона кинулась до вогню хотіла затоптати його ногами
За те що Півень годить їй Та потакати добре вміє Рука як кажуть руку миє
Треба ждати поки висохнуть
Ліг спати в гарному настрої
Ти кревно образиш його коли відмовишся й не прийдеш
Тільки в теплі їх триматимеш
Бо брат мені писав що обі в наймах
У вас жарко
Як ця книжка зветься
Солома розтрушена по вчорашніх слідах добра знахідка втрьох назбирали її досить щоб помостити в закутку який на щастя зостався нерушений
Десь зродилася маленька полохлива як тіло малої Настасі крапелька упала лякливо прислухалася довго чекала чи не станеться чого-небудь тоді прикликала до себе ще одну трохи більшу та стрибнула вниз уже відважніше посміялася з першої і негайно покликала до себе третю
Це ж відомий професор Чам по по неврогеології здається
Вибач це питання Воно в душi з'явилось мимохiть Коли пiзнав я щойно в мить останню Велике зло яке хотiв вчинить Менi один колись найближчий муж
Просимо ж у хату
Слізьми не зарадиш
Засне долина
Задоволення Андрієвої вимоги було справжньою подією й в'язні ніяк не могли опам'ятатись як це трапилось
Ги-ги
І страва перепріє та перестоїть в печі думала вона
А хрипкий простуджений голос запитав Це ти чоловіче звалився на мене як сніг на голову
Зараз мамо вернусь лиш в бригаду загляну Шлях біжить біля двору широко і рівно Люди йдуть на поля гомінкою юрбою
Вона була в капелюсі з напів-розкритою порасолькою в руці
А землю нам хазяїнам скоро будуть наділяти
Нам все одно чи бог чи чорт обидва генерали
Нове описаніє запорозьких земель скінчилося тим що в Запорозького Війська відібрали землі по Орелі на підставі того що за Прутською умовою ті володіння належали до Російської держави
Одні обстоюють нас інші звинувачують кажуть саме ми завинили перед богами через те боги й карають Тивер спустошеннями
О ні
Гострі коліна підгиналися здавалося що от-от вони переламаються і оцей мішок з кістками з гуркотом полетить додолу
Будете святити
Передумала
Борисенко сів і зневажливо задер голову
І як воно гарно все виходить говорив весело Ліщина
Нас почали роздягати а галичан ні
За мною так а за тобою
Ченці вирішили почастувати на славу вельможного гостя
Ви самі порівнялися з ними панством
Та от дівчино скажу тобі одверто от я оце тільки що на зібранні учених і службовців нашої хемічної інституції найбільше хвалив Сталіна і вніс пропозицію послати йому привітання і назвати його найгеніяльнішим хеміком на землі всіх віків
Та найбільше я розповідав про себе про свої гріхи сумніви терзання просвітлення і каяття я розповів про перше своє кохання про Наталену та про єфрейторів які точно знають як писати книжки як малювати картини як грати на сцені хоч і у житті вони єфрейтори були туманами вісімнадцятими анальфабетами
гукнув голосно лейтенант як Максим уже відійшов
Під-дожди підожди биться дурненький став біля казанка навколішки і заходився годувати приблуду кашею просто з ложки
Один прийшов підсипав і одсудив а дай ти п'ятдесят карбованців тобі одсудять
Нарешті він глянув на незнайомців які насмілилися так нахабно вдень коли в місті повно війська вдертися сюди
Як ваше здоров'я
Блюд викрешує вогонь запалює свічку й ставить її в куточку на підлозі
Дмухнуло вогким холодним льохом
Нема куди дітись козакові
Хто багатир умом Прийде до науки
А під лісом один козак мандруючи на улицю розпочав чумака голосно та витяжно з думою глибокою з жалем в серці з жалем в голосі
Навіть з жінкою спілка не виходить
Тільки що мене ніхто не скине
Та ні я се до Марусі прибігла на хвилиночку забажалось одвідати
Чого вода каламутна
Така відвага даремно не минулася й самому Сагайдачному який особисто водив козаків у бій його було поранено кулею в руку
Хіба не так само барвлять уста чи стрижуть волосся
Кажуть дорого
Отже завтра ми рушаємо в рай в країну райську проляже наша дорога
Однак Сулейман заявив що сам піде на Дунай щоб покарати Фердінанда і втихомирити угрів
Пізнав може
ЯВА ІХ Феноген а потім Пузир і Золотницький
I
Сама ходить по хатах піддурює людей іти з собою а на мене складає пеню
Але вітер повіяв з такою силою що занавіска вихопилася з оксамитової петлі котрою була прикріплена до стіни і стала лопотіти й розвіватися як хоругва
Ба брешеш
А тепер
Мати й дочка привітались до його дуже ласкаво
У дорозі в Петровому серці кілька разів з'являлося бажання перш ніж вирушити в Малу Лисянку заїхати в містечко й розвідати чи є там Гершко й Сара
Божевільна а дітей плодить та й живуть прокляті на мою голову
Юра одружився також і то не хочеться вірити з ким
Власт щоправда належав до мужів котрі не заявили поки що про себе як про мужів думаючих
Щедро оспіваній Візантії
Обережніш
Ясно
Сподіваюсь що ви там із студента зробитесь лектором
Щоб ніхто і навіть я сам не міг того аркуша порушити
Вже двадцять сміливих молодців стало на плотях і виплили до бою з монголами
Минали довгі століття тисячеліття
Але треба нам десь переночувать
Ну чого ти лізеш
Поляки оскаженіло метушаться
І подав бланк з наклеєними рядками літер машинописного тексту
Братіє все це потрібно тримати в таємниці
Засідку вчинили на дні лісового яру такого крутого що порох з-під кінських копит падав прямісінько в прірву понад якою кривуляла дорога
Недавно як був місяць кров'ю наведений це почалось
Здрастуйте
Коцюбинський чекав
Ні ні прошу не балакать
Його сіятельство вас вже питали
Нині на околиці Нікополя є руїни від окопів та ті окопи викопані не запорозькими руками а російським військом та українськими козаками під час походу на Кизикермен і Тавань року 1695-го під проводом боярина Шереметева та гетьмана Мазепи
Оленка торкнула патьок на березі миски і облизує пальчик
А р и с т а р х вибачаючись
Але ж нинi в Константинополi на тронi сидить не Никифор а Iоанн Цимiсхiй
Перервав їх Дмитренко своїм зичним голосом
Будем чесно жити
Там може іде люта боротьба там може будується новий світ там може справді ставлять тріумфальні ворота для його в їзду через те може для більшого сюрпризу й не присилали ні потяга ні літаків за ним і дивно мовчали
Але ж література не наука і автор не дисертант
Навіть крізь нічну імлу Сироватка побачив що то не пастух а збройний козак і вже не був певний хто ті інші люди
І Анна зовсім не думала про того хто мав у далекому Херсонесі назвати її жоною їй було байдуже який з себе князь Володимир їй хотілось тільки швидше стати поряд з ним одягти вінець бути василісою
Читаю програму лиш починаю доглупуватись зирк у вікно забув
В голові якась думка якась асоціація
Ти ж сам це знаєш
І годі
Притяг сюди стінобитні машини та катапульти для метання грецького вогню свого часу викраденого в Константинополі аж тут звичайне степове поселення назву якого ханські читці віднайшли у літописах про війну Дарія зі скіфами
Скажи пане- господарю що вбили його за те що пана Бжуховського мав за холопа а не за шляхтича
Розумієш
Прекрасний початок для майбутнього фільму сказав Сев подаючи незнайомому його одіж
Я скривив уста
У нас пального нема землю зорати хліб посіяти а вони фашисти ним людей палили
Гектарниць аж обурило це
спитав
Згодом коли-небудь ви зрозумієте чому саме сьогодні хоча загалом кажучи це не грає ролі в тій справі яка цікавить мене і в якій повинні бути зрештою зацікавлені й ви
Назар вкладывает ее ноги в свою шапку Отак тепліш целует ее тепліш моє серденятко
Доволі крутили нами
Будь ласка маєте все
Він кожного дня методично обстукував обидві стіни але безрезультатно
Який ти
А відколи зачинаєся робота
Вона зрозуміла що їй заважало весь час від чого вона втікала
Подумати тільки доля імперії залежить від якогось нікчемного шпигуна що напевне десь перепився з невірними й вони його пустили під дніпрову кригу витягши перед тим з його кишень усі гроші
Заховать з собою гріх душа жива
Але дарована цісарем після революції 1848 року конституція не виправдала надій
Давно колись по всіх превратностях як каже дяк її возвів при Лаврі бувши тут привратником один з чернігівських князів
Він передав вам записку
25
Може при допомозі Ольги пощастить переговорити з Гіммером відносно Суруксута
Кілька татар довгими вузькими пасами вирізаними з нечиненої лошачої шкіри-сириці зв'язали руки Іваникові і Рожкову
Але в коридорі порожньо
Отже музикальна тето звернулася до матері
И скажи откуда ты такой натуры набралась
За що ж такого діда обзивати
Що Юхриме перчить свята правда
Воно йому особисто було непотрібне
Івоніка подався з Михайлом до міста до бранки Марійка лишилася дома а молодший син їх Сава пішов у поле
Я ж маю свій театр
Секретар переступив з ноги на ногу й побожно взяв у руки останній протокол
В траві ворушилась і тріщала сила коників і всяких кузок
Раптом глянула Марійка у вікно і обімліла вулицею чорними тінями бігли поліцаї
Всюди через потік пороблені були вигідні з поруччями кладки а зараз поза кашицями йшли скопані грядки з фасолею й горохом що вилися вгору по тичинню з буряками й капустою а також загони пшениці що чистими ясно-зеленими пасмугами простягалися далеко поза хати
Тепер блідість твоя зовсім чудова
Он як
Тоді порушувалося питання про те чи можна спустити в яму палицю щоб в'язень відганяв од себе злих пацюків
Крики що так раптом спинилися звучать в його вухах
Кларине ж лице поіроху проясняється несміливим полегшенням здивованням
Хто може вважати себе найдостойнішим
Адже він почав армійську службу за якихось сім місяців до смерті Катерини II і вступу на імператорський трон Павла І Лубенський Гадяцький Полтавський коли додати сюди ще й Миргородський з усіх боків оточений землями названих полків то це будуть всі чотири з десяти полків Гетьманщини землі яких склали основну територію утвореної 1802 р. Полтавської губернії
Але ти дійсно віриш що через два-три роки доб єшся тієї картини яку намалював на зборах
Летять через Ониськів двір позаяк їм тут просторо ні деревця ні кущика навіть бузини за хатою або дерези де кублилися б кури немає в Ониська
быстро
Тільки ми йому стачки робимо
Підходимо справді лежить у колисці невеличка дика коза над якою в скорбній матерній позі весь час стояла браконьєрова дружина
А тим часом із цих деталей складається велике відчуття життя
Більш не знаю одмовив той
Юрко писав до товариша завтра досі почуваю гармати досі бачу барикади
Знаєш як Свирид Яковлевич уміє відчитати
Які чарівні деталі
Де там
спрагло прошепотів
А серце благало живої розмови не тільки з героями що їх плекала уява а й з людиною яка б збагнула голос душі заповнила її радощами й скорботою
В нем сосредоточивалась власть военная и гражданская целой области он был и военачальник и судья и правитель он безгранично безответственно распоряжался в своем полку
Й на шафочках на сервантах скульптурки деякі з них химерні та незрозумілі для мене
В неї таких випадків щонайменше тисяча
Після того як хан Менту вбив її брата а його жону і доньку зварив живцем у казані вона стала сама не своя
То оддаймо що маємо зайве в банк сказала Марта
А що ойчизна в небезпеці це йому не коле в серце
А далі сплеснула руками і вже була на землі
Ви його бачили тоді
Ми стомили тебе друже
Я згадав шкільну молотарку все оте пригадалося що знав про них і нишком подумав що якби життя дослухалось людей підкорялося їм то вони з'єдналися б у великий союз вже давно іще того незабутнього літа коли я все тут порівнював з нашим безсмертним Вавилоном
4
А хто ж прийме його беззаперечно
Складні у нас взаємини Петре
І ось нарешті вісімнадцять поверхів готелю а з ним не менша проблема паркування
Ти що нас лякаєш завівся друкар
Більше не буду
Запас
Не деріть всього
Може бачили є її фотокартка там вона як польова царівна у стрічках і у вінку з дикими рожами
Між ними був Іванко
Прийде з жалю великого погибати
Лишилось тільки саме велике глибоке враження внутрішній хвилюючий зміст тієї групи
Ой мамеле
Сам цар брав участь у бою
Для нього це було звичне діло
Я тут не сам за ворітьми шкапа
Я й сам добре не знаю в чому річ
Цієї ночі дівчина зважилася вирватись із своєї клітки взявши трохи харчів приготованих ще раніше й переступивши через сонну тітку вона опинилася на вулиці
А можна мосьпане з ним і побалакати
І це ж не вперше
Тисячу років тому тут приймали хрещення наші предки
Повертайтесь
Чом же привезу одповідав добрий Морочковський і мусив дати свою згоду хоч йому так хотілось возить те каміння для писаря як хочеться здоровому чоловікові помирать
Ну козаки піднімайте вітрила
Соня чекає на мене
А чумаки його
Якийсь там чуєте задимлений горнець музей купує за грубі гроші
А Віра Костянтинівна чомусь не дуже й охоча сьогодні до розповідей обличчя в задумі очі у присмутку
А він же міг би завтра жити
Та то моє серденько моя невістка незугарна тобі ні спекти ні зварити ні прясти ні шити
Гульфем і Кіната які від заздрощів готові були задушити маленьку Хуррем прибігали з удаваними співчуваннями налякано шепотіли про страшні розмови якими ніби павутиною обплутують її зітхали й охкали а самі зирили на кволе нікчемне дівчисько чи не кинеться у Босфор
Якщо ми завтра підпишемо договір то післязавтра вирушимо додому
Ні
Раз ти все одно вроді вкрав то хоч наміряй хоч поноси трохи
Поет провісник лицар прийдешніх днів і волі
Це було єдине й спільне почуття
І де подінуся на світі
А ти забула як в мене було вiсiмнадцять тисяч курей тiльки племiнних а звичайних так нiхто й не лiчив
Тоді ми покинули своб село і пішли сюда а по дорозі попрпсягли собі до смерті своєї мститися на жидах
То були не наші люди
В неділю коли мала вернутись Надійка Степан зробив надвечір генеральний огляд своїй одежі попришивав непевні ґудзики голкою яку звик при собі мати за довгий час парубкування витрусив френча й витер чоботи торбинкою
Якусь хвилину
Біля Куреня в бур'янах і далі в степу було тихо а туман теплий
Але у вікні вже нікого не було
Доходив уже й до неймовірного
Хоч знав кількох людей що вчилися у цьому храмі й стрічався з ними іноді то все були за винятком братів Ткаченків чужі байдужі до нього люди
Уявляю пане як ви поводилися з своїми кріпаками якщо така добра і чуйна людина як пан Роман підняв руку на ваше майно
Як забажає так і буде
Увійшов доглядач
Ніколи Андрія ті Тичинини рядки не вражали так як тепер
Не секрет ні для кого що працювати нам зараз трудно і важко
На багато верстов кругом тут тільки праліс та звірі а людей нема
Параска
Той телефон
Чуєш ти
Прийшли в село вночі
То ангелів бачить Марійка пошепки сказала мати
Робітники почали вагуватися деякі очевидно мали охоту вертатися назад і почали з тими розбійниками перешіптуватися другі знов хоч може і не вірили тій бесіді але боялися що їх тут така многота зібралася
Бюлюк за бюлюком орту за ортою посилали паші на приступ і все даремної Напівзруйнова-ні бастіони вистояли до самого вечора
А Череваниха з дочкою тож вилізли з ридвана щоб привітатись із своєю вельможною родичкою
Откуда ты вылетел из мушкета или из лука вскрикнул он подходя к нему
Покладу
Підперезавшися кулеметними стрічками партизани виглядали дуже грізно
В складі Комітету кращі сини всіх віків і народів
А начхати
Сарана
До сусід до кума
А той сірий з вусиками не приходив більш
Іванчук пригладив руде волосся на пальцях
К о з е к а Геть усіх
Але ж він сказав Рим або смерть
Спиридонова не відповіла
З острахом подивилася на Іверську ікону очікуючи що вона ось-ось крикне зійде з-над брами і прожене її зі Святої Гори
Не кишені трусить Ідем різать палить Братів визволяти
Москалі гадають що батуринці перестрашилися їх великої сили й посилають своїх людей для переговорів з князем
Кажи де хата у якому краї
Вельмишановні сусіди і ви російські посли хочу слово сказати
Імператор замкнувся в палаці нікому не показувався нікого не хотів бачити нікого не підпускав нікого не випускав і не відпускав
Сидить отець у старій довгій рясі куняє і ставить питання
Прегарно й чудно
Брови його змерзлися
Тяжко спадала на поле вороняча зграя
Що з нею пошепки питає Йонаш жінку
Устино
А-а
I зiйшовши на землю вiв священик син матерi божої Марiї Христос став сiяти скрiзь своє слово говорив людям слугам своїм про бреннiсть життя на землi i про вiчне життя на небi
Так каже Христос
За мерзавку
Йому довелося зачекати але він не дуже журився передусім була ще тільки десята година по-друге чекав він сидячи на лаві поруч інших одвідувачів як рівний з рівними
І вперше за весь цей неможливий час на-очах йому чи то від теплого лагідного вітерця що повівав з півдня й легенько пестив йому лице чи так від чогось на очах виступили сльози й нараз стало легше на душі
Тоді сонячне скло буде лише одне на двадцять чоловік
А спочатку боялась перший раз як наткнулась на вовка вискочила на просіку бліда-бліда як стінка
Кропили горілкою млин ще довго після вашого одходу і кропили таки добре
Стоїть Щур на роздоріжжі
Спочатку пішло їх небагато якихось півдесятка хистких човнів
Губи його тремтіли на очах виступили сльози
Невірою
Очевидно користуючись тимчасовим відступом хвороби Костянтин Васильович вирішив знову погомоніти з сином
То обережна лиска випливла з очерету
Криваво бурно екстатично ультрарекламно
Чи почуття не виконаного обов'язку перед своїм народом-мучеником
Та й замовкли
Я протестую
Iде i за сльозами свiту не бачить
Бригадир Катаржі похмуро спостерігав кинувши Котляревському
Та я як упослідне на місці була як сир у маслі купалася
Горобенко повернувся до світла й пробіг очима по дядьках
Люблю салатики
Але на сучасність я дивлюсь крізь призму легенд Шехерезади
А задум його можна було здійснити тільки на битій дорозі де вешталося туди й сюди чимало людей і військових загонів
Хоч і не добили а дали
Понивало стиха в грудях було без міри жаль чогось чи на тих людей що залишились за спиною в розкішних чистих будинках зустрічати свято чи жаль змарнованих в походах і боях років свят весняних днів взагалі чогось жаль
На добраніч вам кланяюся йому узяла Катрю за руку та й вивела за собою з хати у світлицю
Прокопе прикидаєшся ти трохи чи й справді
Хуррем усміхалася крізь сльози лежала мовчки
Щоб не забув Ширяев що обіцяв побіг слідом
Очі блиснули і мало не вискочили з орбіт
Сироватка терпів і вже шкодував що причвалав сюди
А оце сказав не зміняючи дальше стурбованої пози оця подорож моя на полуднє це також молох що пожере мені шмат часу й становить свого роду бар'єр котрий треба перескочити чи як ти казав Богдане перше кладку котру Маня не хоче перейти
Натиснув ще раз і безвільно опустив руки
Щодня щомиті полк напоготові
Чи думали чи гадали цi найпросвiченiшi люди свого часу на Українi що великi шляхетськi привiлеї впадуть вагою на народ i що вони самi потонуть з своїми нащадками в польському шляхетському морi а їх нащадки споляченi до п'ят стануть ворогами Українi й народовi
Притуливши її до крайнього стовпа тюселге перекидають квітчасту шворку через перекладину
Примхливість відразу як вітром здуло і на її рожевому обличчі вже малювався інший клопіт
В залі зовсім змертвіло
З'їзд міг стати головною подією для преси
Господи прости я хоч прогрішилася чоловіка зрадила але ти
Вартовi вводять Скрягу i Шенчика що займають влаштованi для них мiсця посерединi бiля задньої стiни зали
Целофан як скафандр метляється скраю Недобре в кабіні сердито гуло
Спорожнити треба
За одне знищення книжки тебе варто ізолювати а стілець а потоплений Будда
Отеє я ще почну одного супротив другого ставити і за своє право людську кров точити
Акріпаку хоч як щаститься усе добро на лихо стане
Разів зо два закурив але не говорив ні слова
Знаю знаю
Що у тебе до нього
Ген- ген звабно синіють на луках озера закликають до себе Маковея
Не допускай до мене такої думки
Чи твій Варивон щось доклав на тому
Так шануєш хазяїна
Даремно комусь здається що майстри ворожать плямкаючи губами їм жарко від вогню
Та й сама виділа он яка гожа он яка красна
Але ще лишався наказ Сірка
Діду благословили сте нас до злюбу сказав він дивлячись собі під ноги
Пам'ятаєш
Але папа не відпускає його схилившись на стіл думає
Спершу брали чоловіків а згодом староста виділяв у заложники й жінок
Худобу всю мою озьми Без неї щасливі будем ми
Міліція
Хто ж це в запівдітау пору
Тим часом Брунгільда ввійшла в наріжну кліть
І який дивний каламбур
Виїжджають на Ічанський шлях недалеко од Ніженя аж глянуть і Сомко з Васютою їде
для чогось перепитав Кисіль з опаскою заглядаючи в чорний казан ніби там принаймні варились вибухові речовини
Тому я й дозволив собі висповідатися
Вона розчесала спатлане волосся дала білу сорочечку дала водиці вмитися і коли вже він сидів вмитий розчесаний і в білій сорочці вона знов-таки на його дивилася і усі дивилися на його
Відчувала неспокій і маржинка обзиваючись у стійлах а вівці збивалися в тісні отари
Не хочу щоб розділяла
Після того Андрія відправили назад на Холодну гору щоб він там схаменувся нарешті перед кінцем
Панич дає гроші а я скупляюся
Ви тут у Фастові самі живете надголодь
Та вклонився матері низенько у ноги
Надвечір того ж дня у Яроша в старій шопі що була колись возівнею зійшлося п'ятеро людей
Тільки не говіть-бо вітру своїм хвостом бо кашель мене от-от задушить
Це правдиво
Чи варто ж за неї писати
Писар
Так кажеш нічого не сталося
Кажіть швидше спати хочу
Бачите жарини скочуються до дверцят
Мотря тихенько вийшла надвір та трохи не омліла
Хто вам нарадив
Вас якраз теж
Прощайте
Іноді я просто спиняюсь як божевільний і все забуваю
Ганна
Зітхнула
А воно бач запізнилися з тобою
І одна за одною ковтає золота соячна башта потвори під гуркіт і безустанний плескіт мільйонів рук
Пам'ятаєш пісню Візьми сестро піску жменю посій його на каменю
Тільки Ян Собеський розумом угамувавши гнів що клекотів у серці непохитно стояв на своєму наздогнати Кара-Мустафу і добити його
Виявилось у висліді переклички що в камері сидить все пролетаріят його верхівка його інтеліґенція
Славута хвилювався ще більше
Ще кiлька днiв пiсля того шумiв i гримiв Днiпро крига насувала на кригу перла в береги лiзла на кручi
Не убий чути нараз голос від поля тонкий високий як свист
Он бачите каже Гвинтовка ідуть у двір познімавши шапки ніженські кушнірі да салогуби
Уявіть дорогий полковнику смерди вимагають від мене чесного шляхетного слова що я дотримаюсь умов
За дверима нудиться коридорний чути його кроки як він мляво човгає повз двері сюди й туди
Цар Левко
Ха ха ха
Так воно ж бачу тільки на Січі добре козакувати а на займанщині хліб робити сказав сам собі та діждавши неділі і пішов до Зайця на хутір
В баулі разом з новими книжками Карамзіна і Державі-на була минулого року видана збірка байок Крилова і його ж переписані від руки кілька картин із Підщипи чому особливо радів
Кого б ви хотіли
Говори одинокий мій потішителю
Та ніззя ж кажу заступила їй дорогу Зіна червоніючи по самі вуха за свою матір І як то ви мамо претесь не питаючись буцім це вам десь у селі дорікала вона старій і щоб виправдатись якось перед панами обурено висловила здогад Це чи не Афонька здуру пустив їх сюди
На грозу йде
По обидва боки від нього сиділи писар та кілька осавулців
Королева
Їй хотілося сміятися з отих двох старих одурілих від взаємних звинувачень чоловіків а ті тим часом розпалювалися ще більше забували про свої святощі ставали схожими чи то на п'яних кнехтів чи просто на шаленців
І пролежавши ще якийсь часок так мов потонувши в спогадах і гадках я кликнув Хлопчеі Примружи очі й слухай
Але Йон побив козака й уже не міг спинитись
Колька в ребра твоїй матері
Через увесь повіт розіслалися його лани широкополі виграючи на сонці запашними степами хвилюючи колосистим житом пшеницею
А як договоримось сказав син i осмiхнувся
Не хвилюйся козаче і не сердься бо ми її вже взяли
Це такі страхітливі вороги людства
Тарасові терпець давно урвався і він уже напевно без паспорта чкурнув би з Петербурга якби не стримував його Толстой що вигадав шлях обхідний для добування виду
Мене з тобою розлучають
Він вже танцює знову проговорив весело Кіндрат Чи не варто б похмелитись
Пішла
З-за очеретів виплив човен без згуку без жодного плеску як мара
Сидю в вікно дивлюся і вся тремтю
Потім похитавшись знову йшов
Розв'язка насувалася
Багато що тобі відомо багато дечого я давно збирався тобі розповісти та ось замалим не забрав своєї таємниці в могилу
Вітер дме нам у спину козакам в очі
Не те
Шофер хвилюється
Де ж це Левантина
Он он бачиш
Хто ходив на склавинів коли ті вдерлися в землі імперії стотисячною раттю і пройшли з мечем та вогнем до самої Фессалоніки
Вигнані із зимівників запорозькі діди приходили на Січ скликали товариство на ради й вимагали щоб Кіш заступився за покривджених
Гляди не перевари щоб не прийшлося лопатки скуштувати знову сказала молодиця і усміхнувшись зиркнула на дівчину
І тільки тепер Дмитро побачив біля вікна розумно-насторожене обличчя Віктора Сніженка
Розпечатаєте вдома пане Повсюдо
А може не довбнею а добробутом втрутився
Будує тую фортецю
Он я яка
Він спітнів
Ти велика чарівниця
Та я і в думці не мав
Зійшло сонце заснувався туман між деревами
Помiж деревами не дуже побоюючись нас проскакує вихудлий за зиму вухань i зникає в пiдлiску
Коло прилавка юрбилось кілька тузинів людей
62
Де в зараз
Боже мій
Немов живе в мені два чоловіка і хтось когось в мені не впізнає
Хлопці засміялися
Не посміють
Як це було-образливо
Ось вона трохи розгорнула темiнь i надi мною зашелестiла росою пiсня-черешня з вечiрнього куреня вийшла усмiхнена Люба а побiля нори прислухаючись до лiсу насторожився борсук
Одразу полив наглий тучний дощ
По гридниці прокотився гомін
З тими кепські жарти
І освіту здобув ти і чин маєш може досконало розбираєшся і у філософії і в політиці і в різних планах директивах калькуляціях у відомчій дипломатії а хіба від усього цього комусь легше на світі
А чого ви не їдете додому
У нього пересохло в роті
Рогозінові людці не шкодували грошей пили з козаками по шинках та корчмах у Чигирині заникували в Переяслав і Полтаву
Хай мені Гога розкаже про бога
Я так і не вимовив їх батькові та матері хоч це й справді найдорожчі для мене люди коли я думаю про них воші в моєму серці але випустити їх з губів я соромлюся і тато та мама знають це
Кругом оточили бійців фашисти яких багато полягло від кулемета біля спостережного пункту
Той вузол був низько над самою водою
Карпо простуючи між народом знову стрінув Пріську що плуталася і не знала куди і як їй вийти
Але Пантелій випереджує супротивника прямо в упор проводить автоматом раз і вдруге
Йому було страшенно жарко
Та коли він несміливий коли боїться того що сам думає і того що думають інші то краще йому закрити пекарню і йти в народні вчителі
На війні всі ризикують однаково і князь і рядовий воїн
Вони йдуть до знайомої ятки щоб нарешті відпочити трохи перед від'їздом
Що це питає Ірця показуючи малюнок доби палеоліту де на камінці вирізьблено не то ведмедя з головою коняки не то коняку з лапами ведмедя
А что братец не заметил не ссорились здесь
Достатньо багатий щоб купити такий корабель як Чорний дракон і поставити на нього гребців
А ти часом не брешеш темне Петрове обличчя стає спантеличеним вiн i вiрить i не вiрить менi
Як прийдеться весільною матір'ю попрошу вас бути прощається Григорій
Іду несвідомо
Дуже добре як нема ліпшого
7 Сопілка
Богомаз іконописець і взагалі живописець маляр
І вже бадьоренько проте з прихованим болем вигукував Пошти даром оддаю
Остап знемігся і зовсім розхорівся його палила гарячка
Коли синi сутiнки почали снуватись над морем ген напроти гирла Дунаю перед Сулинським лиманом на далекому обрiї встала темна хмара
Помарнілая пустиня
Майже у усіх наших містах спільність краєзнавчих музеїв починається з мамонтових бивнів і скіфських баб
Теж хочуть піти на твої вибори примружив у співчутливій і підбадьорливій водночас усмішці живі очі
Огнєв зробив паузу поправив стоячий жорсткий комірець і ковзнув поглядом по залу
Гатило спинився тільки біля терему домажиричевого
Виходячи з дому я не знав що буду нині тут
Гаразд
Радюк почав розмовлять з Галею
Сам тільки сам
Похитуючись вийшов на околицю ввечорі і побачив рідко хто хоронить мертвих
Кімнату наповнювали перелякані розпучливі обличчя членів хазяйської родини але Горобенко намагався на них не дивитись
Заманулось пак побачити княгиню подивитись яке на ній дороге убрання і який кунтуш і з якої матерії які на ній перли та дорогі діаманти
Заметушилися гусари
Вы меня убьете а из моего пупа выйдет пять мстителей
Хочеш читай собі його вірші сприймай їх плач над ними або відкинь їх роздумувала Ольга а хочеш прочитай і забудь
Руденька красуня
Здiлай милость нехай прилетить до мене та чи не буде йому якої вiд того надсади
Щоб усе за правилами
Віддай мені жінку а тоді говори і роби собі що хочеш
Ні
Чи ж такий отрок не достойний поваги
Це не жарт
Може гайдамаки
Відколи вони висять тут
Довір'я й повага це зрештою важливіше зараз від симпатій
Та вона схопила забувши про все його руки й закинула собі за шию вмить сама обняла його за шию й немов прилипла до нього її майже заплющені скаламучені очі і відкриті пристрасні губи ламали опір
ДЕНЬ БОЖИЙ
А ви коли-небудь чули казку про Марка Проклятого
Рудий називав кожного на ім'я звертався до кожного і сам собі відповідав за них
Григорій дивився на дівчину і думав трохи не з острахом пригадавши ведмедя Отак цюю красу звір розметає десь нагло
Чого тут поставали мов стовпи чого не йдете на свої місця
Отець архімандрит говорить інакше
I н г i г е р д а обурено
Та на самоті чого не вдаси а в гурті як не той
Потом пишет что Гапка их тоже полюбила и снабжает их каждое воскресенье пирожками и бубликами на целую неделю
Тепер так повелось проходять тут партизани квіти кладуть
Мазепа покосился на рычавшую над остатками дикую свору и подумал что девушка не преувеличивает их силы
А хіба коли-небудь було світло в домовині
Зводять її навесні дрючками з місця
І чому не мав би бути добрий
Вона виривається як скажена і намагається перекинути човен
Ага в Масюка гарна дочка догадався старий Радюк
Разом із тим генерала цікавило і чимало інших питань
Моє ж серце цей одвічний зрадник нагнало на обличчя зайвої крові я зробився червоний
Не гнівайтеся почула вашу згадку сказала селянка
Васька ліг мене поранило білий прапор я віддав у лазареті на бинди
Вночі збере рештки і зважиться пробитися крізь один із заступів
Коли Івоніка йдучи так само мовчки як його син бо що ж було говорити побачив на подвір'ї касарні стільки рекрутів і інших жовнірів збудилася в нім самосвідомість
І покосився на шаблю що бейкалась об поли кожуха
Ще колись я діткнусь захоплю ту душу що мов за залізні двері зачинилася і не дбає
Чоловік проситься до нашого куреня а його допитують як на суді
На завтрашний день часу около десятого явилося духовенство с крестами и хоругвями
Стомлений пiсля останнiх напружених днiв сп'янiлий вiд вина спить i новий iмператор Вiзантiї
Коли грають на басолі
Про це свідчить цей його лист до Бодянського
Наступного дня була неділя Качуренки пішли до родичів у гості Сидір влучив хвилину й шаснув до них у хату
Вiд цього лицедiйства усi глядачi вибухнули реготом i так почали вигойдуватись на дошках що тi затрiщали а одна зламалась
Бігучі річечки спускалися з гір рили галий сніг розтоплювали у полі могилки показалися жайворонки зранку щебетали дівчата вечорами збиралися весну закликати
Над столиком висіло чимале нове дзеркало а коло його по обидва боки так само висіли на цвяшках чисті вишивані рушники й ніби ще більше звеселяли й так світлу та веселу горницю
Що ж ти таке добре зробив для нас
Чутно було п'яними голосами тоненько бородачі виводили Лучинушку
З лави звисали подригуючи його босі ноженята
А може справді вперед
Я всегда выхожу от них как будто чище и добрее
Бурса
Роткель закінчивши гімназію в Кведлінбурзі та академію мистецтв у Берліні й Дюссельдорфі багато мандрував по Галичині Буковині та прибув до Молдови малювати краєвиди
Чи вікна та двері високі в новому домі спитала в писарші Ватя
Духота зовсім спала
запитав я
Навіть імами підступили ближче повторюючи вдоволено султанові слова бо ж вони були мовби прочитані з книги книг корану Візьміть його і зв'яжіте
Вони звичайно назвали б безліч причин обставин сумнівів але від цього не стало б легше ні їм ні Долі ні їхньому народові
Тепер не ті часи щоб вони мою волю захотіли в'язати та й люблять не чужий же я
І тіло наче обважніло й здерев'яніло і думки наче скам'яніли
Може коли б жив то звістку подав
В його карих косуватих очах горіли осуд і гнів
Ступач одразу посутенів а лісник м'яко-м'яко пустив голос
А голос дубровами високими розлягався верхами та й заблудив гомоном в чорних без-вістях лише ще дудонь тряс землею та й знеміг
І враз фр-р
Просто посерединi широкi вхiднi дверi
Я вас навчу почекайте трохи
Якісь ідіотичні ідеї й примхи й ослячу упертість
Ми порівнялися з машиною що стояла на дорозі й потихеньку гула пострілюючи з-під кузова голубим димком
Йому було байдуже чи вона була тут чи ні ба було майже догідно
Ніколи не заздрив своїм колишнім однокашникам по семінарії їх більш високому положенню по службі ніж його власне деякі з них він знав вже не один рік займали досить помітні посади в губернському правлінні в інших присутствених місцях а такий як Федір Міклашевський дослужився до першого помічника столоначальника і кажуть незабаром заступить своє начальство
Вечоріло
Ваша величність ви можете все
А я кажу которий найбідніший народ
Бо інакше кінець усьому
Петро
З якої речі
Заридали Голі чуприндирі І чубами землю вслали Гирі-макотирі
Мотря прокинулась і через сон насилу розчовпала що свекруха вчить її розкладать дрова в печі неначе її й того мати не навчила
У Доростолi в той час коли за городом на полi точилась люта сiча хтось замкнув зсередини ворота фортецi щоб одрiзати шлях вiйську князя Святослава i щоб воно загинуло пiд стiнами
Я й відомщу
Ще крок
Г-а
Здивований лагідним тоном хлопець мовчав
Бери Карпе сокиру та зараз одривай хату а як ти не хочеш то я сама візьму сокиру та й заходжусь коло хати
Дитячі дерев'яні колеса незграбно пурхали в колії і вісь як кустарна дирчітка наївно торохтіла під човном
Регiт
Все вимiрюєш одним аршином
Питаємося
Уляся либонь розуміє те й ми відступаємо вбік під горіха
Катарги єдины палил другіи потопил
По тисячі гривень
Було дуже незвично тепер ступати по землі своїми власними ногами і почувати себе мов відірваний від одягу ґудзик
В МТС треба
Пропало б усе в що він вірив і за що боровся
За могорич не турбуйтесь буде ходім тілько мерщій нерано
13 Сімнацять хвилин
Уся її світлиця була схожа на робітню де за роботою сиділи двірські панни та баби
Минає рік два три
Далеко за північ бійці Сагайди наблизились до одної з таких багряних сопок і Черниці побачив що нема ніякого скелястого острова з рожевого каміння а є лише довжелезні скирти стайні комори які горять з повільною страшною байдужістю
Ні що до шлюбу ні до кохання ні що до інтелігенції я своїх поглядів нікому не навьязую
Черненко мені поміг
І не я буду якщо це не допоможе нам зустрітися з Сафар-беєм
Матеріалісти
Звенигора ледве видерся нагору
Старий чашник вніс глек холодного квасу налив три келихи
Вона похилилася мов верба від вихру
Якось надвечір Лариса Петрівна й Етель прогулювалися містом
Фіалкові аметисти вони носили на пальцях змагаючись у тому з єпископами
На Трояна як на передпілля ставили велику ставку і боялися за його висунуте становище
До неї приходила якась дама
Тим-то Черевань і звав сей жбан божком
Тут уже ніяке прохання не поможе
Мати приносить вечерю
Так пояснив
Якби хоч не така завірюха
Тендітна ще майже отроковиця вона пливла в холодному осінньому мареві дня повернувшись до нього обличчям і манила до себе своєю юною красою темними зоряними очима і червонокалиновою свіжістю напіврозтулених вуст
ПЕРЕД ВАКАЦІЯМИ
Життя диктує умови
Чого
Панове
Вона дивилася на Ях'ю і часто плакала бачився їй Тодорко
Далеко на десятки верстів навкруги видно було зарево пожежі
Виїхали за ворота
Страшнішого не було
крикнув отаман
Знову сiв на ослiнчик
Стривайте Машенько
Опинившись за ворітьми на лавочці Митро скрипнув зубами глибоко зітхнув і сказав уже крізь сон
Цiлий день проходиш
Тут топались сотні ніг штовхались сотні тулубів прилипали сотні очей
Ой хтось приїхав в гості
Кожен погляд на себе Марта сприймала як слідецький і йшла вперед у страшному збентеженні воліючи швидше сховатись за дверима установи й заразом розпачливо гадаючи що там їй доведеться здибатись із людьми що знають її мають право з нею розмовляти розпитувати жартувати
Від плачу я тілько марнію
І де його улюблений брат Мустафа який має дати йому пучку дему щоб усередині все гуло й горіло і земля тоді теж загуде як орган грецький
Хто є пан Янко
З чорними очима з довгими як кендюхи носами з циганським кучерявим волоссям а чорні ж то чорні як у сажу вимазані
На самій горі був ресторан
Так блискав мечем і так гримав з рушниці свят єси господи
Перша оселя
Вона вмирає
Поки не висохло чорнило папірець кинуто в скляну венеціанську чашу залито водою і потовчено ходжа тричі прочитав над водою тоді дали султанші випити щоб пологи пройшли легко й щасливо
Несподівана поява ворога дещо переінакшила плани
І опитав
Тому-то місце під оселю обирається таємно глупої ночі коли пропіють перші півні й принишкне сховається по криївках темна сила
Ну а коли хто крадькома принесе та смикне зайвого з-під поли чи з-під стола того буде зручно й за борт у морський витверезник начбуд засміявся і підтриманий сміхом підлеглих здається відчув себе безтурботно хоча весь час не випускав з кута зору Ягнича ждав відповіді
Громада стала напирати на москалів москалі на громаду
Зостануся з п'яницею і вже добра не ждати
Зараз же ніжно
Острах брав од самої думки що десь у глибокій темряві є пекло з розімлілою смолою і чіпкохвостими чортами ввижався і рай Що дуже нагадував святоіванівське поле город і сад заодно
М е л е ш к о коваль
Прочитай пане писарю що списано бо усього запам'ятати не можна
І вони побігли у перехняблену розвалюху що стояла по сусідству з подвір'ям де були іноземці
Маріонові не вдалося зібрати свій полк і він похапцем посилав на окопи гурти жовнірів із тих хто хутчій схопив зброю
Я маю надію що за кілька день поліпшиться стан моєї матері остільки що зможу забрати її вже в свою хату і тоді запанує в ліснйчівці давній супокій і свобода
Володько дістає своє велику за три копійки французьку булку
Є підвівсь Павло
Ти пізно
Накосившись або нагрібшись сиділи вдома проти сонця голяка і стругали химерні палички з зубчиками та плескаті кілочки з зарізами
І вдячні йому за це вони не стали писати як він помилився
Галя стояла серед світлиці гарна як і була передніше
Що ж тепер робити
Смолу розім'яв у долоні похукав на неї щоб м'якша стала і зліпив язичок
А воно щось сіре повз мене під стріху-шелесть
Оба рекрути були за приписом одягнені одначе коли зблизилася північ студінь паралізувала сустави їх тіла
Чи повилазило вам
Дружочок ніколи не люби перший нікого
гукнув панок що вже набрався зранку
Пашнею хворобу виганяєте
Войслав був би втішений і держава б зміцнилася міццю Великого князя
С первых стихов заметил Касьян что невидимый голос за дверью подтягивает ему Касьян запел громче начал выводить голосом трудные переходы голос вторил ему верно
Поміж тисяч людей вставиться воно ніким не спостережене ніким не зачуте і таки буде
А це Миловидко найліпша прикмета в діяннях тих кого боги ставлять біля вогнища
Коли я вчора зустріла Тебе трохи не впала від схвилювання
Здрастуйте чи не пустите переночувати
Може Й ця дівчина такий собі маленький ідол
Прощайте Паню
Цього дивака можуть схопити патрулі
Так ти будеш вільний
П а в л о. Я не чіпаю твоєї честі а волаю до неї
Не буде в тій республіці ні старості ні статі ані якоїсь різності
І тобі Оленко
Я не знаю як це вийшло але враз ми всі мов по команді не змовляючись підхопились і встали ще до того як вона зайшла
Перед обідом
У-у-у йолопе
Зі мною в монастир здивувалася Пріся
Дочка й зять зглядались між собою й мусили мовчать
А тобi ж куди на заробiтки кудись
Без зайвих балачок вечеряють старші люди
Її викочувано на спеціальних вішалах з пекельного апарата а решту витягувано гаками ту що позривалася з вішал і намокла внизу і звалювано на купу
Може й не написала б до Тебе ніколи коли б не зустріла Тебе вчора й коли б Ти не був зо мною такий приязний та привітний як тільки в деякі хвилини нашого короткого життя
Ніколи та рука не обняла його сина не була щедрою на пестощі та все-таки кожного року коли Христос воскрес коли всі віталися син з величною втіхою брав ту руку і припадав устами до її шорстокої темної твердості
Про жінку не радяться
Всякий дідько буде чіплятися
Іван
Звідки ти
Атомне сонце
Заторохтів під вікнами віз заїхав до мене товариш якого дра-жнили Чудо
Розмова точиться живо
Ми робили а хтось їсть
Поїхали генеральнії старшини з полковою старшиною по всіх полках по всіх сотнях шиковати до бою військо
І ви не здогадуєтесь як діяти повинні
зауважила Лена
Ти будеш уже одужувати
Притулилася до Марії Хведорівни як колись дівчинкою малою і підводячи свої великі ніби здивовані очі на її тихі принишклі зіниці впевняла її що Мотрі добре спокійно весело і що вона другого життя навіть не бажає
Скидан
Одне слово знайома картина
Комаха заперечував
Та не діждеш парубоцький Чесний вік скаляти Рутвяний вінок дівоцький Турчину віддати
Звідкілясь почалося і його життя і були в нього батько та матч а може й брати та сестри дядьки та тітки рід родина
Та кажу що півфунта хліба шкода
Агата Омелянівна хотіла вас подивувати
Та й припровадиш у замок
спросил полковник
В дзеркалі його великих очей бачив відблиск вірності побратима дунайських походів
Рятуйте чоловіків
Дуже строгі
Дівчата ви ще не спите
Та хтось другий уже давно похоронив би а ти
Нема в мене бабусю ні батька ні матері не знаючи що їй казати промовила Христя
Більше двадцяти літ гвинтівки в руках не держав думав уже більше й не доведеться
Але вiн плив небом нiби срiблястим попелом притрушений вiд правої руки
Це безперевно виспівує Христя
Савка
А коли ти тут будеш людей без діла стріляти по-дурному то ось тобі слово поцілю тебе самого колись у спину
Довго плакав старий Яким і плачучи перебрався нарешті жити до пасіки
У них було багацько пундиків м'яса і продуктів обізвався Василь
Задумали хани взимку Русь звоювати винищити всіх аж до Десни та Києва
Там ти його навряд чи впізнаєш застерігає Ліду батько
Лаврін то поринає з головою то виринає виставляє руку й махає на неї
це поспішав Книш чергу захопити кандидатом своїм у президію
Але жодні обійми з усіх тих багатьох пізніше коханих і некоханих красунь ніколи не давали йому тої насолоди того раювання що перші обійми чотирнадцятилітнього хлопця з цією півп'я-ною полум'яною Мартою
А за те мосьпане озвався Барсов якого мабуть хтось з акторів покликав і який тепер нечутно ввійшов у кімнату і став на порозі що повели себе надто дивно
Понищили нашу волю ляхи а басурмани забирають діти наші доруйновують рід наш
Я Ви
Гаразд-гаразд спасибі мені
обізвався я до неї
На читай
Хіба ж у мене хто голодує
Він бачить факти
Потім друге
Сиза імла зникала зіходило сонечко й сяяло якими ж то блискучими холодними недружними ранками повертавсь він з повними відрами до хазяїв
та й не доказало за плачем
С т у п а й нишком од неї ворожить на Євангелії
Прибула гостьова партія з Дону двісті чоловік привезли поклін від козачого донського круга два вози тарані та кілька барил пінної
Ніде ніякого життя
То сміття котре вимітали з великих городів гайвороння що зліталося зачувши падаль
Як тобі
Вибратися з рабства через рабство ще більше ще безнадійніше
А все ж вона мусила щодня уривати непотрібні їй півгодини від свого власного сну маючи на це поважні хоч і зовнішні причини
Поволі забуває матюки переходить на рідну мову яка вертає йому родинний утулок
Дядьки йдуть статечно й жердина поміж ними прогинається бо таку важку ношу до неї підв'язано
Еге одказав він теж пошептом
Так само як і вам про товаришку відказала я ніби хотіла його в жарті уколоти з котрою аристократ по душі заприязнився на шість неділь
Вогко пахло глиною
Справді гарно тут
Троянські воїни і греки носили кінський волос звичайно на бойовому шоломі
відповів лікар поправляючи на плечі кручений погон
Сковорода зняв шапку щоб освіжило голову
лепетав волоцюга із трудом підтягаючи старечи голос і ніякої пісні не було чути тільки одно скигління
Ну що ж ти думаєш
Чудесний хоч і молодий
Що ж се воно таке
Перевів очі Давид на ворота узорні й не міг щоб не всміхнутися А що чирва масть
Звичайно кожен народ кожна країна має в усьому свою специфіку Але я дедалі все дужче закохуюсь в Італію в справжню живу волелюбну
Уже й так про неї та про його слава пішла а то ще гірше буде
Вгорі загупали чиїсь кроки
Сiрко зiтхнув
Стрічатись
Ви б мовчали краще
Люто відхилився назад скошеним оком зміряв віддаль до річки і кинувся з вилами на Сергієнка
Далі і сонце і день випали з її очей
І ось про них тієї ночі згадали дівчата невиловлені розжахані полонянки що рятувались від сьомого ешелону що в розпачі зважувались на все аби б тільки збракували їх па комісіях
Лице невиразно біліло на тлі темного прямокутника дверей
Коли він постукав у вікно то Лукія що саме захопилась була розмовою з сином трохи злякалася та зараз же стямилась одсунула засув і впустила угорця до хати
Коб'як похмуро повів бровою на Алака і той хутко вибіг з юрти
Мене коли ви цього ще не знаєте звуть Тася
Із Назарета Зайшов у нас підночувать
Напевно отам уже і є твоє село
Перша думка Сивоока була не про купця й не про себе подумав він як би оце зрадів Лучук як підстрибував би він від передчуття нових див що відкриваються за високими валами схованого від цілого світу городка
За три шаги півника продала
бовкнув Навроцький
Ні
Дали рутульцям накарпас дали прочуханки
І не пізнали одне одного
1917 Цвіт в моєму серці
Скажи Феноген Карлу що одна овечка з послідніх біленька з кордючком має поранений хвостик друга чорненький лоб шкандибає на праву задню ножку
Кого
Дівчинка зосталась то старі при собі держать унучечку
Це оказія після якої не знаєш сміятися чи плакати з жалю до людства адже Хаблак виявляється теж людина тут мимоволі знак рівності Хаблак людина силогізм убозтво внутрішнє убозтво зовнішнє
Негарний вид покращав од надії в очах десь узявся блиск її душа глянула через убогі на красу очі і влила в їх ніби іскорку вогню
І ви підпишете
Батько кривить рот це значить він посміхається
Прийшла весна
Але він обіцяв Баязидові притулок і не може зламати своє слово
Пишні мавзолеї білі постаті смутку мармур між кипарисами багато квітів тропічних яскравих
Важко підвівся підійшов до Тамари
Це буде правильно
Вже чути як хропуть як важко дишуть зморені коні
Тату Степане ідіть мати кличуть
Запам'ятай маловiре моє слово будуть тебе невдовзi тягнути куцохвостi у саме пекло i тiльки одним свiжим мотуззям бо старе не витримає
Не можу дивитися коли хто живу рослину калічить
Але вся наша надія на допомогу
Почалося так прибігають задихавшись до мене в яблуневий квартал наші джигуни-піонери я їм не бороню товктися в саду хай привчаються
Всі ці козаки які теж ночували в куренях були тверезі
У світі ж кажуть не без добрих людей
Через вимоги сусідів козаки з осені 1730 року перейшли на якийсь час в устя річки Кам'янки коли ж року 1734-го спалахнула війна між Росією й Туреччиною Військо Запорозьке перекинулося на бік Росії й повернувшись на Базавлуг отаборилося кошем біля Підпільної на розі в шести верстах од Старої Січі де витікає річка Сисина
Дитяча безпосередність розвіяла його як дим
Строфа наголошує на тому що пекло розраховано на грішників усіх станів
Спасибі діду Терентію у нас свої є скаже мати здоровкаючись
Парамонта говоришь
Хто не з'явиться смерть
Нам не треба солдатчини
Софія дає решето
Ганя
Золото й коштовності я подарую державі а собі залишу на денці скрині і то не для себе а щоб поїхати в Пакуль і сказати пакульцям ось золото збудуйте дорогу з Ирію в Пакуль
Час од часу унтер довгим нагаєм оперізує голі спини робітників
Оксано Оксано
Що це за знак говорили поляки
А д в о к а т
Арсене
А прийде свято неділя підуть вони у парі до церкви з церкви обідати після обіда полягають одпочити
Скільки заповідей закону божія
І мене в сім'ї великій В сім'ї вольній новій Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом
Узуньян
Розбив машину з гадами і втік повеселішав Пантєлій ні словом не згадуючи про невдалі мандри до партизанів
Так
І від тої днини від тої години я вже не годна була тебе забути
Мула із Софією та Спиридона провели по камінчиках а натовп пішов упрост по смердючій воді та баговинню
Боже тихо й злякано сказала Неля Бідний шеф
Казанцев замовк
То приїжджі задовольняли свої потреби всякою всячиною хто гарячим чаєм чи кофієм а хто смачною стравою
Надивляйся на все це прислухайся як збігає вода як збігає час і думай про свій час і своє євшан-зілля
Коли ж накричалися і трохи вщухли найменші найжвавіші тоді підлетіла ота Золотава що аж горить і заспівала
Але не встиг товариш Матвій договорити останніх слів як на Мерлі в цей момент енергійно затарахкали ворожі кулемети
І пре туди куди й чоловік не насмілиться
А він буде гарно вчитися
Замість того щоб зразу пробиватися гуртом додому мали розлучитися з Звенигорою
Ішов навпростець то пірнаючи в білу тінь розквітлих садів то знову видираючись на залиті сонцем розпушені виноградники
Іще далеко не доїхав віз до сотницького двора а в дворі вже чутно було що вертаються
Одягла його мати в свитину поясом підперезала в кишеню поклала батькову люльку папушу тютюну за пояс застромила
Може це був якийсь вигук що його часто чув Кунанбаєв від слідчого але розтлумачив по- своєму промовив замислено Гостицький і додав Але це належить не стільки до сфери юстиції скільки до звичайних кросвордів а я не мастак їх розгадувати
Митя й Богдан воліли вранці побігти самі й наплаватися і накупатися досхочу без кабін кучера та прапорців
Я скажу про це не нині
Сашко
Служба божа скінчилась
Вони наближалися до заклятого місця відкритої галявинки при вході до яру
А вона ж невинна й праведна мов щойно народжене пташеня
Галло
Коли б і мені ще так повезло не вгавав дід то я вже нічого не хотів би
Це буде ганьба неслава для нашої шляхти
Підступи з боку можновладців здирства й нахабність найманців ось з чим зіткнувся тоді Ярослав і вже до кінця днів своїх сам він не буде ні підступним ні здирцею намагатиметься бути прямодушним по-своєму хоч іноді й дорого платитиме за це
XXXVII
Бери палицю до рук та бий
Ой одібрали та всю запорозьку землю тепер самі владають
От вона здоровенна з величезною головою окутаною у вовняну хустку
Ймовірностей у помислах цих мало а все ж князь обережний і дуже
Прекрасні хвилини
До них треба звикнути
Катерина почула що вона плаче в мелодіях хоч не плаче слізьми і дала волю тим невидимим сльозам
Вказували на це старі зеленим мохом порослі стріхи втоптані вулиці стара церковця і чималий цвинтар із дерев'яними почорнілими від старости похиленими хрестами а далі навкруги частоколу повиростало чимале терня з чого спасівчани дуже раділи бо це також спиняло доступ до села незгірш частоколу
Треба поспішати
Потім забрязчав замок і гримнув засув двері відчинились і на порозі стало калька військових а за ними двоє цивільних очевидно слідчих військові ж то були начальник тюрми черговий корпусу якийсь ще начальник з ромбами і пара оперативників з тюремної комендатури
До речі він уже одружився з Феодосією
Усе тепер пішло не по-людськи зітхнувши одказала Мотря
Окрім жартів відпочити вам треба
проспівала Параска таким голосом що не віщував нічого доброго
Із стріх вода капле
I раптом драбинка здригнулась завмерла сiпнулась хтось стояв там унизу в глибинi i пробував чи мiцна вона
Але він свою руку визволив і холодно сказав
І щоб приховати своє збентеження пита
Ти чому нас не будиш Горяю
Старий тремтів як у лихоманці А церкву церкву посеред фортеці бачиш
Дашкович довго ще сидів на ґанку вже як старий втомлений батько пішов спочивать
В деяких місцях тетеруків а особливо фазанів було до гибелі
Але чому ж
Воїн червоний
Хто відсутній
Таке лихо
Вони нам ще згодяться
Побіг би ти Олексієчку та вернув їх
Двоякі чарівниці бувають у світі доброчинні й злочинні
Вони зустрілись на середохресті доріг-проблем біля Семафора в Майбутнє щоб посперечатись про велич прийдешнього мистецтва
Європа
Швидко потім одлетіла одна половинка дверей і в неї влетіла в куценькій сукні старша дочка Лемішковського легенька жвава як пташка
А що ж то
Глибоко запало мені в душу його слово
Ой яке коротке
В сінях було темно що годі
Осторонь світлий юнак з дорогоцінними вінками нагородою для переможця
Ще дихає
Місяця липня в перший день
Ні друже в наш вік можна кохати справжнім коханням тільки тоді коли це кохання підігрівається полум'ям соціальної ідеї
Тоді сам бог велить вам стрітись і побалакати сказав Микола весело
Прийшов
Розмова плинула далі
Хлопець губився серед цього побаченого ярмаркового багатства і не знав на чому зупинитися
Горобенко стрепенувся гостро глянув Гольцеву в вічі Гольцев знову накинув на обличчя машкару і грубо одбив кожне слово
І слідкує і оберігає стрілу ворожу відводить
Це ж не спішно
Хто підвернеться невчасно голову стинає не вагаючись і не питаючись
Я втік щоб з тобою побачиться та побалакать бо завтра треба їхать у прийом
Дж тут згадав чарівний талісман жаб'ячу лапку і наче мене хто холодною водою з криниці облив
Концерт він слухав неуважно погноблений враженням від натовпу
Вже їй знахарка казала що пособиться
Князь Святослав вирiшив прийняти бiй над Дунаєм нехай об лави воїв як об могутню скелю розiб'ється той каламутний вал який народився у Вiзантiї прошумiв над полями Фракiї й Македонiї пролетiв як градова хмара над Планиною впав грецьким вогнем на тиху болгарську рiвнину
Нікого ще так щиро не любив як тебе
Ти
Від'їжджаючи цей малознайомий родич запитав Єльку чи не має наміру вона з часом перекочувати до міста і хоч вона ще не думала над цим дядько Ягор зауважив про всяк випадок що хата його для неї завжди відкрита
Я вже й табуретки робив і бирки штампував для меблів
Ні побратими мої і ще раз кажу що ні
Швидше хлопці
Ліхтаренко
Глуха до пісні завжди щось спотворить
Що ми могли подіяти
Методій Кирилович як мишка очі бігають руки бігають і вся істота бігає
Ну що ж таки ви робите
Марко сміявся
Вигубили десь бекет
Потоцький не рахувався з втратами багнучи будь-що до ночі знищити козаків
Але тепер ваша наукова прозірливість буде для мене ще тяжчою
Якраз коло Лазарівського монастиря
Самі ж відповідають
А той диявол не хто був як полигач Брюховецького Вуяхевич
Гарр загаркав Пилипко з-під полу вдряпнувши матір за чобіт
Яка вона була легковажна нерозсудлива непередбачлива
Довкола наметів у два ряди поставлені сани голоблями в поле на випадок несподіваного нападу
Хома радісно лаючись вилетів просто на голови своїм товаришам
Крім мисок в камері нічого ліпшого немає
Почував себе безстрашним дужим
Нарешті потяг подали
Тра-ла-ла
Походу вже не задержать
Наведені оповідання тільки незначна частина оригінального писаного і усного легендарного епосу про святого Миколу епосу що виник у Київській Русі і на Україні на основі житійних легенд і ще не досить досліджений літературознавцями і фольклористами
Наше золото каже Марченко з натхненням воно відродило Новоспаське тепер Партизанку
Перед ними виразна мета і досягти її вони будь-що-будь мусять
Мжичило того вечора лектор підняв комір мерзлякувато проте розставатися не спішив
Злазь
Він ними орав
Покуть де за традицією мали рясніти образи був зовсім порожній
Ходім пані сказав я спокійно півголосом і обняв її ледве дотикаючись за рамена
Що це
Я ні про що не думала а жила як птиця
Для них головним була справа народу
Він здивовано поставив на мене свої очі
Але чому ж
А силу треба кидати на велике
Сулейман сидів на Золотому тропі й роздавав милості
Він при Маркові тебе не зачепив би
Мужчина виправить і від цього нічого не буде
А ми синок ось що
Княже
Саморозвиток землі однієї з планет
Від твоєї природи виховання
Безсмертний стримано
Руки в дівчинки були шершаві як дубова кора засмаглі і подряпані
Вот тепер маєм слабоду
А я от все-таки настоюю на свойому рішуче сказав Іван Іванович Чому ти хочеш щоб я обов'язково думав по шаблону
Яків переживав момент що видався йому якимсь незвичайним своєрідним сном що вже снився йому колись десь і що опісля ставав туманною нереальністю
Ні одно питання котре він зачіпав не цікавило його дуже ні до одного питання не лежала в його душа
Двері й вікна забиті
Але слова просить Фрідріх Мертенс
Але незважаючи ні на які старання вчених західніше від Казахстану жодних слідів цього могутнього й великого народу не знайдено
Марта Кирилівна схопилась з ліжка і прожогом вбігла в гостинну
Зверху книш змазують салом або олією
Ігор пильно глянув на підлітка і в його очах спалахнула ніжність
Нудна церемонія передачі-прийому арештантів які мали залишитися в Балаганську почалась
Звірі надзвичайно серйозні й поважні ніколи не сміються
Жезніцький
Арсен скинув шапку-яничарку і бешмет щоб свої не прийняли за яничара в одній сорочці гасав по окопах намагаючись не відставати од Палія рубав стріляв відбивався
Ті що придумали військо та се щоби сини покидали родичів у найкращому віці бодай би і в гробі не найшли супокою а тих що видумали війну нехай бог скарає нехай їх тяжко скарає
Відпливли на море до закинутої линви
Страхоцький сидів на своїм кріслі блідий змучений і майже сонний
Юрію хіба так можна з дитиною з докором сказала дівчина
Не псевдокласика а класика і їй ми
Я приняв вівці від Петьки Михайлова на випас
Шелестів у вітті чинари вітер султанові чомусь стало моторошно
Не вмирать Свирид порішив доти доки космонавти не знайдуть ще однієї землі з людьми і доки він не дізнається яке там життя є там правителі чи немає вірять ті люди в Бога чи ні а якщо вірять то в котрого отця сина чи святого духа
Він не прагнув досягти від того яких-небудь наслідків
2-а с е с т р а
О тоді мосьпане інша річ зрадів жовнір і підморгнув своєму напарникові що стояв під ліхтарем
Що він міг сказати цій жінці
Втягує вглиб утягує закрутить тебе завертить бульк i нема чоловiка
Ю р к е в и ч з криком
Нарешті Ромодановський підвів на нього очі
Чисто тобі бог Зевс за олімпійською трапезою подумав мимохідь Іван
А соняшника а маку буряків лободи кропу моркви
Чи що було сьогодні чи нічого не було
Арсен зі Спихальським кинулись до саней відкинули повстяну запону
ДУМА ТРЕТЯ
Як же тебе зігріти
Марися для себе вже прикинула де й місце буде для багаття отут на самій вершині пагорба щоб усім хто йде по Дніпру було видно
Є в ф р о с и н а сама
Отже щось маєш на думці
Потім згадую сливи
Гриша краєчком ока побачив човен дівчини яка очевидно чекала на них і тільки тепер раптом зрозумів що Коліков виручив його приховав його невміння
Сумно розгойдувались дерева хльоскали голим віттям по небу
Та ви
Охкала Мокрина втрутилася й стара з лежанки голова її на подив була світла вона пам'ятала все од малечку й теж розповіла як колись судили бортного злодія і повісили на його власнім мотузянім злодійськім лазиві
М да
В тяжкій прозі солдатських буднів вишкільної каторги Нойгаммера Оснабрюка Бенешова де вони побували разом в мряці моральної депресії від приниження нудьги й тяжкої зневіри
Для них мужик без оковитої що віз без колеса
Бо вдень ніхто б не дозволив
Тієї волі не звоюєш слабою жіночою рукою
Ех потягнувся в кріслі Микола
Ми бачте зросли в городі не знаємо народу
Коли йшов повз приймача до щему захотілося Вагнера
Ще з лісової дороги йому в вічі сяйнули позолочені хрести Лисівського монастиря
Хіба забувся що слово є бог а не суд
Сам раніше ніколи б не подумав
Г о р п и н а до гостей що стоять
У л я н а
Ох спливло-минулося дурні і наїа-ні ми колись були грався в простоту
Одного дня їх мешканців камери 49-ї забрали з камери
Лiкаря немає
Товариство стало більше й веселіше
А що то є мамцю цікавиться Миловида утинання волос
Гасан-ага сумно всміхався самими очима
Він знову кинувся до мотора
Кажуть він напав на екзекутора й потовк його
кинув він ледве чутно
Води попросив у радіатор залить
Вузлик Малуша на нiч поклала бiля себе держала рукою так було певнiше що вона поїде
Може на білі як у самої валіде
Козаки загули як бджоли перед роїнням задзвеніли шаблями то виймаючи то заправляючи їх у ПІХБИ
Ні ні нічого злого не могло статись у Берліні
Хоч як там було Роксолана лише тепер збагнула що найбільші її страхи й терзання тільки починаються
Під ґарою над криницею
І не зазнав там щастя
По днищу сичала вода течія закручувала біля бортів тугі спіралі
Треті не треба нам нікого самі управимося
Були й інші
Хлопці були вдоволені з паперу
І книжка найдорожчим подарунком стала дитині що матір з роботи жде тій дівчині що у прислузі коротала молоді роки навіть дідові щоось лише прозрів
Те всі знають
Що з вами подієш
Міці йде четвертий рік
Зброї було для них доволі а коней і не перелічиш
Та й вершники особливо Стеха потребували перепочинку
Через годину зал був повен й не було квитків але вже нікому було виступати
І знову пробувала поцілувати руку майорові
Потім почали під'їжджати фаетони спалахнув люкс і вечірнє небо зробилось таким синім-синім я пішла в літній сад з'їла там на п'ять копійок морозива й звернула на алею Синього кабачка
То брехня Гаврилових
Ще поморочаться з нами архангели
Зрештою вий-няв авіаційні значки і роздав членам гуртка
А вже тепер шкода зупинятись
Робили розниї їм муки Товкли у мужчирях їм руки Не важились щоб убивать
За ніч підвалило снігу і йти було важко
Вдарили з гармат
Явдоха
Марта й Степанида були убрані в білі прозорі сукні і в білі гірлянди
Казав гляди не пускай їх надвір
Не з розкоші козак і шляхту обдирає
Ну ну
Коли починалися квітневі дощі воду з третього дощу зливали в казан бо цей дощ мав цілющу силу
Антипод космічної тьми
Мученики завжди мудріші за тиранів тому й стають мучениками сказав тихо Гордій Отава
Хай помирає легкою смертю
Максим ступив тихенько крок до полу йому страшенно хотілося побачити де ж те дитя що перед тим хлипало
Стояли вони в першій лінії
1-й ЧОЛОВІК
І положимо туди скрижалі ті і буде це діло рук господніх іти перед нами перед всім сонмом мовби сам Господь
Холодні дощі тумани і високі полонини збавили йому сили і хто знає якби послухався він поміркованих тверезих порад то може і не довелось би переступати в цей час порога клініки
мріяла про те що було б якби оце кожен опинився на волі
Ні про що не розпитав нічим не поцікавився
Є ще такий прадавній спосіб розв'язувати тугі вузли
Робила вигляд що щось шукає
Підвернувся фідфебель з роти
Здавалося все заслухалося замовк шелест листя і перестали перегукуватися купальниці серед річки
Він просто дасть йому прилюдно по пиці але це буде не тут а в Києві і викличе його на герць
Як мусимо судити за вбивство
Тут штурман обернувся лицем до отамана й не моргаючи оком помалу почав насуватися на нього голими грудима з чорним орлом а до друзів кивнув коротко
Найчастіше він готував для нас юшку
Бо тільки публіка стала заспокоюватись як раптом по залі пронісся страшний пронизуватий свист
Поля
Потім з Чехії
Звечора накопав черв'яків вибирав великих і живучих вони звивалися як змії налаштував дві закидушки вудку не впіймає вночі сома наловить уранці дріб'я наварив каші
думав Хаєцький з острахом поглядаючи вгору на запаморочливий хмарочос і непокоячись від того що йому теж не минути дертися туди
Для них було б краще часом зголодніти
За нас
Легко тобі це говорити Ненку прошепотів Арсен А мені
Я походу не боюся
Люба моя
Бійся бога куме хто ж такої річі просить
Словом почнемо з підготовчого
Присів я і знехотя взявся кочегарити
Так і єсть
Тоню ти там не бачила на Центральній тієї швигалки
Пішки пройдемо зіскочив з Андрієм на землю
До тебе таємно приїздитиме мій посланець він покаже тобі ось таку тамгу Кончак вийняв з кишені шкіряний кружок з зображеною на ньому собачою головою між двома перехрещеними стрілами розповість про твого сина Куна а ти йому розповіси все що до того часу вивідаєш
Його треба було звечора повісити
А потім шматуючи волосся бігає в себе по кімнаті й пише маніфест від якого теж залежить доля всього відродження
Куди я тепер
Пізно вночі вертався Володько з товаришами додому
Робітника се нічо не обходить
Отже будемо вважати що з цієї хвилини ви знову несете службу у війську падишаха
Він усміхнувся так сумно поглянувши мені повно в вічі що якийсь раптовий жаль стиснув мені серце
Коло стіни розкинулась зібгана розтерзана постіль
Не в одній опресії бували
Та чи й сама згодилась біі пері^іватн потік натхнення якого так довго ждала і якому нема і не буде нічого рівного
Тож щоб якось Ліду зацікавити Дударевич придбав їй іграшку підвищеної складності портативний японський комп'ютер що здатен однак виконувати й зовсім не іграшкові програми
А хіба в мене так і не буде справжнього діла
Один або два рази на тиждень
Як тільки через кілька день Галя почула од прикажчика що завтра рано їхати до церкви вона діждавши вечора взяла в торбу хліба а на руки Миколку і ховаючись у темряві вийшла в сад
Неправда
Квітка-Основ'яненко Г Твори В 2 т
З провокатором як з провокатором найкраще його паралізувати це переставити з однієї площини в другу вирівняти шанси обтяти йому крила й підставити його під іспит якого він не витримає й зламається і сам все почне заперечувати або сконає геть
Петре
І бачу рівний шлях переді мною
Сірко мовчки дивився на своїх побратимів і ніхто не здогадувався які думи борознять його чоло
Мерзенні душі знівечені самодержавством армією та беззаконням можних
І Рифка вдарила його вахлярем по плечі і всміхнувшися вийшла до своєї спальні і замкнула двері за собою
Його увага зовсім увійшла в батькові слова і він ловив їх мов щось святе
У нього мовляв теж план є
Що за облуддя
І її серце було непокійне дивлячись на матір і воно в неї боліло
Хотина страшенно розхвилювалася навіть витерла сльози а тоді раптом сказала
Але не впевняє чи то правда чи ні
Досі ще не було випадку щоб у султанів великими візирами були люди чужої крові
Для чого ж ви його запрошували
Дара усміхнулась
Рустем зрозумів доля зв'язує його з молодшими султанськими синами
Тому-то й мусив іти до міністерства прохати грошей
Це ж ти винен
Чи не від того що многі грають ролі не ті що їм властиві і відповідні тобто не будучи грибами полізли в козуб
Вісім чоловік це буде товариство
Косачеві кажеш
Ось він підніс руку до її грудей і ту ж мить позад його жахливого тіла повстали тисячі нестерпних дзвонів витягуючись у безконечний колючий звук що в боліснім коливанні його вона впала у безвість
І таки нестемісінько він вийшов так і вилився з воску
Хоч хата своя буде хоч не тинятимешся на старість як от я стара
Був тепер уже ближче до верб і відразу пізнав що то Ївга
Підморозить болота оголить нас
Досить цікаво
А мене хто чим годував як я з голоду пухла їм тепер вадить трохи присмажена пашня а того небійсь не хотять знати що якби не я то й такої б не було
До кінця літніх канікул коли Ірина Михайлівна мала розпочинати в школі роботу а Маринка навчання Андрієві дали в інституті на півроку академічну відпустку залишалося два тижні і Марченки вирішили використати хоч їх і всі разом виїхали до Соколівки
Перед його очима куйовдилась денна завірюха крутилась вихорилась
А що вони знають про мене
Я накинув би зашморг навіть на шию власного сина якби він став палити Стамбул
Сяйлива постать цієї жінки здійнялася над злочинністю варварством дикістю розпустою цинізмом над потоками підлості й морями крові
Правда
Спасибі тобі дочко дякувала Параска
Хоче мати доказ у руці що не самовільно поступив а пішов за їхнім бажанням
Ти не відтіль кажи
Та сонце спускалося дуже поволі
Він стояв але не відтуляв від обличчя рук
Л i д а
М и к и т а Багато княже де я Помандрував i землю iсходив З того часу як в розпачi i горi Покинув Київ в ту нещасну нiч
Роман
Невжеж
Чужого страшно а з своїх нікого такого немає та ніхто й не хоче
Одвезуть одвезуть
Розплутувалися вузлики невідомого і Тур за звичкою командира прикидав у голові де краще можна вдарити по ворогах
Арсенчику голубчику скажи ти моєму кайвірові може хоч тебе він послухає
Це завтра вже стало сьогодні
І хоч раніше за цехом за графіками за безліччю квартирних та побутових справ їй не до собору було він наче й не існував для неї одначе зараз це неподобство обурило й Віруньку собор і для неї враз якось ожив
Протягом кількох годин доки штабні писарі нашвидку оформляли в паперах передачу всі уже пересіли на коней
Він зліз з коня коло брами швидко перейшов двір не дивлячись скинув комусь на руки важке провологле хутро зостався в чорному високий з за-палими грудьми весь у рудявому зарості не мав на собі нічого з імператорських відзнак окрім грубого золотого ланцюга на грудях і той ланцюг мовби гнув його при-горблював зсутулював а може то роки бо ж Генріх мав мало не стільки літ як великий князь Всеволод годився б Євпраксії в батьки
Але як
Ну от бачиш
Пішли ми по слідам по всім городам по усіх усюдах і у Німеччину і у Туреччину всі царства й государства пройшли а все куниці не знайшли
Байток поморщився але покірно схилив сиву голову
Ноги не витягнеш з багнюки і снаряд той аж до землі тебе гне а з неба ллє і ллє безконечним потопним дощем
А вода а білий вогонь
У мене ж діти є
Всі нишком
Ніч
І хочемо щоб всі були людьми
А в душі думають а пироги гаряці потрави кип'яці та молосьну касю на братію насю
Або я знаю що наказував Христос
Нема виходу
Маю до вас діло
Били так само тихо одповiв Радиш
Хоч я й зять ваш але голова в мене з самих кісток як у коняки тільки в коняки й кістки розумніші бо вона вміє підставляти спину я ж не вмію й того
Зітхнувши Роксолана перевела погляд униз навстріч Сулейманові який дерся на вершину повільно втомлено але вперто
У мене чудний настрій
Не виганяй мене Павле заговорив жалібно майже крізь сльози
Славний лицарю не мучте бідного єврея
Слова його почув священик Григорiй що вийшов з дверей свiтлицi княгинi
спитала весело
Четвертинка
Але можу ось чим помірятись загаром
Дніпро-рівер під крилом тобі сяйне а ця готельна клітка з її невитравним духом синтетики тільки в згадці вирине коли писатимеш мемуари
Щоб віддати своє я розчинити його до крихти в інших
Жди хоч почуєш що я вже в могилі Не подавай за впокій Я тобі вогником на небосхилі Сятиму в пітьмі тяжкій
Коли се
Чи не хоче у холодну
Зняв окуляри витер старанно їх хустиною знов одягнув і посміхнувся
Посередині залізна пічка а збоку рояль
І Смалений і Палагута
Ти ознайомився з ділом
Нема нема а диви і гляне і щось ніби запитає поглядом
Отже тут кращі хліба ніж під селом подумав сам собі тут мабуть сильніший дощ пройшов
Господи невже це може бути
Е-е-е ба-ри-ня ла-са ла-са До лю-бо-ві у-да-ла-ся Ба-ри-ня-цяць-ка Ба-ри- ня-киць-ка
Похмурий Гуляйвітер грався канцелярським пресом і говорив обминаючи зневажливий Іванів погляд
Хоч би ж молилось а то стоїть чухається та шепче собі губами аби простоять більше без роботи
Він сів за стіл і обхопив голову руками
Коли б пак одурів то я б зрадувалась
Твій світ перед тобою а мій уже геть- геть
Птахи вчилися літати
Ну й правильно
Прости їм сказала жінка
З нею він зараз розмовляє віч-на-віч радиться питає
XI
У мене впало серце з цієї хвилини я перестала володіти собою
Не дійшовши за три кілометри до місця зупинились пороззувались і пішли брідма річкою
І в багатьох листах друзям Анненкову Макарову Тургенев писав про неї Все така ж мила і так само їсть гроші
Вискакують наперед стіни портрети шафи такі до цього моменту запхнуті в тьму
Ніхто з товаришів не запам'ятав щоб Непорадний не втрапив
А проте противно все противно
Невмируща поезія говорив Радюк
Мене мучив глухий жаль за ним а його бліде від болю змінене лице стояло неустанно переді мною
Коло прикорня він одрізав від стовбура двоє рівних кружалок ці кружалка він притулив устой до пня узяв рушницю і націлив у центр кола
Привал закінчився
Зрештою повага цього маленького чоловіка кидалася завжди не одному в очі
Нокаут
Так так одказує той запихаючи в рот півпирога На те кумою ставала на те бралася перед хрестом присягалася боронити його від усього лихого
Не інакше як хтось почув наші дитячі жалі поспівчував бо раптом
Насунули снігові хмари і оповили небо
Завезете моїх дочок коли ваша ласка до отця Мельхиседека та кланяйтесь йому од мене низенько-низенько сказав Млинковський тричі цілуючись з отцем Харитоном
Ну коли вже так то ліпше не носи
Нно-о
Дівчата з відрами бігли в берег по воду і співали пісень перебігаючи Дашковичеві дорогу
Та так-таки так
З богом махнув рукою Вольський і сів під липу
Увага
Француз зрозумівши що йому не розрубати Остюка парадною шаблею став несподівано нею колоти
А тебе б не було
І вже як він своєю власною рукою щось допише хай за щастя вважають
Панна Зося прочитавши ці рядки лиш руки заломила і проговорила з розпукою
Що ж
Хай думає про це державний канцлер
Он як задумавсь Дмитро і тихо додав Колись ми любились із нею
Тут у Константинополi вони нiкому не потрiбнi а тобi й менi колись стануть у нагодi
Так
Бо ж ми єдині стали проти обох розпинателів своєї вітчизни проти обох ворогів що розіп'яли наш народ удвох на спілку й поставили їм обом опір чим і як змогли
А Зінька защебетала
Що ж діяти
Гукать на мене
Час зупинився для тебе він не дає ні надій ні обіцянок він розгалужується мов гілляста блискавиця над іншими й для інших але не для тебе бо про тебе він забув збайдужів до твого існування і зникла в ньому навіть тривожна небезпека повернення всього найгіршого коли зватиметься він уже й не часом а містичним перським словом црван
І який він при тому був патріот новоєвропейський
Дорогі мої синовці 45 сказав лагідно як батько що повчає недорослих синів є час битися але є час і миритися
Вона посварилась у дорозі з Антоном Антоновичем і ще не пройшов у неї гнів на його
К 1982
Коли ж сам зостався не сміє відмовити не буде виправдання бо ні жінчині сльози ні просьби дитячі не спиняли а сидів дома
Де ж їй тоді подітися
Самих кухарів чотирнадцять а кухарчат так ніхто й не лічив
Жупан у поляків відомий з дуже давніх часів верхній чоловічий одяг щось близьке до сучасного піджака
Мені дуже подобались пісні що їх співали мати й гості
Ах Еліза нічого не розуміє
Скажи хай відправить заупокійну молитву за убієнних а молебень за живих
Себто
Не спиняйтесь загинете
Живу немов якась душа покутна серед людей чужих або й ворожих життям безбарвним я б сказав негідним бо глузду в нім немає
Сходи в долину до мене по харч поможи дещо в господарстві а там і вертай
Тут уже я почервонів повернувся і теж пішов геть Тільки у протилежний від Павлуші бік Просто через кладовище туди у поле де тільки вітер далі від людей
Богун трохи перепив і зворохобився
Леопольд перехрестив графа і притягнувши до себе поцілував у жорстку щоку
І новий вибух урагану жаху
Мрії
Хочеш
Княжичі довго й німотно дивилися на вітця свого
Роман сів змучений і засоромлений
Я тут Катрусю
Водили ми собi водили
Двором і вулицею ішли вже тільки вдвох з унтером який його спрямовував короткими вперед ліворуч
И чувство одиночества да тоски знакомое давнее прокралось и теперь ему в сердце
Не спускаючи очей із комісара він уже в думці розробляє план нападу щоб визволити посланців Великої землі
Усі вони однакові і батько і Денис і цей Сучок
Не допомагало зілля то згадувала тайні слова перейняті від матері
Аргат це по-їхньому а по-нашому наймит
Насамперед Супрун був безстрашний
І не пристало смертним втручатися в господні помисли
Курінний отаман очолював козаків з одного села місцевості наказний отаман тимчасово виконував обов'язки курінного інших виборних командирів аж до самого гетьмана
Марії це ім'я не зовсім подобається але раз хоче батько
Тканина була цупка золоті ниті дряпали ніжну шкіру кров проступила й на руку Генріхові Євпраксія ж не зворухнулася
Потім вони знайшли велику заметену снігом копицю старого бозна-коли і ким нагребеного сіна наносили туди ще хмизу і кілька оберемків сухого бур'яну
Співалося
Пошто работает
А то повидумували ячмінь—голак а він родить не так озимий ріпак а сівач дурак пшениця кримка а в штанях дірка жито шампанське баловство панське
Пізніше після того як з доповідями побували бургомістр і поліцмейстер на прийом запросився директор училищ Іван Дмитрович Огнєв
На гусарів можна покластися а жовніри того й гляди дременуть
Менше одного ворога матимем
Дашкович встав з воза й пішов шукать в огороді сліду батьківського дому
Тож і не сперечались комонні
Султан коротко спитав чи то справді вона допустилася насильства над беззахисною Хуррем
Вже надвечірню пригаслість сонця обгортала серпанкова даль
Раптом підводить голову дивиться на чекаючі обличчя й глухо каже
Не засиджуйтесь за вишиванням
Та й уся ця складна будівля звана султанськими палацами виникла не для того щоб тут хтось крім самого падишаха міг займати осібне місце а тільки як підніжжя величі можновладця а хто ж звертає увагу на підніжжя
Оце він так прикриває обкрадання держави
Хома не жалкував
Когось убив
Куди йти
І не тільки здав а й повірив що сталося це за його доброю охотою й бажанням
Але тут біда
М а р и н а
Це вже дiйсно арабськi казки
Тепер Кирило ходив вже не сам панна Устя знала чудові куточки оази квіток
Потім узяв бритву потримав секунду заніс вістря над щокок Стрільці внесли цебер з водою
Нап'єтесь може ліків страждав над ним Саєнко
С к о р и к.
Коли казку так казку мені все одно
А пощо ж дальші точки
Та народ привів Богдана до того що він булавою вказав на Москву
Вразила тільки в'язка книжок у кутку напівприкрита рядниною й затрушена дерев'яними стружками
Раптом Ганжула з усієї сили шпурнув книжкою в куток
Та я за свого пiвня горло тобi перерву
Павловська одчинила дверцi пiчурок там з'явився цiлий скляний звiринець
V
Можна водою
Потім іще пішли дощі
Разом із своєю дружиною сидить на Горі одгородився від передграддя й Подолу ніхто з наших людей не може туди потрапити якщо підіймуть міст то зачиняють ворота якщо відчиняють ворота опускають міст
Ти ж правду говорив лише тоді коли помилявся
А Колічка як гнівна молнія в'ється круг Уляна і молотить його залізними од справедливої злоби кулачками і в боки і в живіт
Борода вуса
І тут серед поодиноких зіпхнутих загнаних на бруківку він побачив свого сина Бориса
Помовч
Прийде термін бери гроші
Ось іде селянин Литовка який здоровенний мужичура а як покірно вклоняється мов той дуб у час негоди
Скільки тепла крилось у тім усміху
А бог мені помагає Мене заступає І їм правдою своєю Вертає їх злая
Ходім в суд
Чорний кігтик впивається ще глибше
Відмовившись від екіпажа пішли неквапно набережною
Розкажіть сон а ми вже самі розтолкуємо його як личить
Замість радощів перемоги я пізнав гіркоту поразки й зневаги
Одні пісні якийсь час житимуть бо розлетілися по світу мов ластівки дивися якась і зів'є собі гніздечко у чиємусь серці
Досі в неї було трохи інше уявлення про стан речей
Таку землю таку гарну землю та й віддати бідкався Грицько
Прокидаюсь і дивно мені Пані вже нема лише її голос ще вчувається мені а на столі лежить гарний окраєць казенного хліба який видають кочегарам для рейсу
Ні тільки подумати вона не то що не тікає а ще й робить мені виклик
Валіза Таїси Юріївни моїх три треба така важка а для мене наче пір'їнка
Нелегко було повертати змінювати свої звички нахили вдачу
Там десь у Києві чекає на нього ще школа
Це був якийсь дивовижний їжак увесь в опалому листі
Чи відчинити двері
Володько знову намагався допомогти сестрі в науці давав їй книжки поради
Що воно то за слова такі
Ладочку
Маю
Но по-между прочим ти товаришок не в курсі діла і можна сказати кушерка вже не потрібна раз запищало
Великий лоб теж червоний пілотка над ним стирчить поставлена руба мала
Ява заторохкотів коробкою сірників виймаючи її з кишені
Голова суду Величко посміхнувся до нього розуміючим батьківським поглядом і злегка кивнув
Парубок узяв коней завів у двір і хотів уже розсідлати їх але Пріся притримала його за руку
Ще було б приятніще
Проходит час прошел другой Уж старику пора домой
А от коли цією отрутою заволодіють злі люди в широких масштабах і зроблять її своєю монополією тоді цілі народи поглине багно демагогії
Мали звичайно безодню дразливо актуальних тем ми ж ще гарячі європейці у наших очах ще не згасла війна ми були розтерзані розкидані розбиті ми мали багато партій забагато рецептів безліч домагань ми ставили їх завжди руба не конче трималися логіки часто губилися в суперечностях а наша чарівна дириґентка Марта повна свого бурхливого темпераменту на думку Михайла все знала і все знала краще а тим самим позбавляла нас якоїбудь можлйвости додати до цих рішень також щось від себе
П е т р о. Тату
Згодом з приводу цього Дмитро Іванович послав до Тушкана листа в якому виклав свій гнів і обурення
Ні
Ти ти що хвостик скручений бубликом
І ти знаєш заради чого
І чому тій билині зразу не поколихати горобця доброго молодця
Толстиков прокинься
Ти благородний вченістю
Майстри теж
Навіщо так Іване
По тілу йде гаряча хвиля аж зашпари заходять в пальці хтось попустив гальмо й розсунув темряву
О я навіть сам уже бачу
Хвилина дві
Г о р о д я н и А ось де ви попихачi литовськi
Косинський хоч добрий козак а все був шибайголова неосторожний і легковірний
Бідний Лесьок
Рідко
Натовп що замкнув у тісному колі монгольське посольство розступився і на майдан ввігналося десятків два верхівців
Соколину поправила його Євпраксія
А хіба воно вже ранок пита хтось з гурту
Слухай і не заважай
Ні голубе навпаки беріть більше срібних
сказав він вкінці з проволоком
Він видобув з кишені аркуш паперу розгорнув його і хапливо пробіг очима шукаючи чогось
Хочу
От так стража
Вхопив і почав розривати її руки що зчепилися коло його шиї як залізні обценьки
Слідом ще неслися вигуки прокляття
Одрадянам здалося що то не снопи а то їх голови стеляться по рівному полю
Раз-два
З таким почтом княгині не страшні були ні зима ні звірі ні зла людина
Прощайте добрые люди
Чому я вибрав дідів
Андрій зрадів скоріш додому
К о р н і й
С т е с я
Молодий хлопець вловив погляд її чудових очей і почутив що не одно майське небо повітря та співи соловейків повіяли на його поезією а ще й до того Лідині очі та уста надили його й чарували якимись поетичними чарами
Ти хотів пограбувати посольство
На щастя
Встати
Він чує як по підборідді стікає йому густа липка слина як пасма волосся нависли на очі як піт лоскітне й їдко скочується на очі з чола але йому несила підвести руку до лиця
М і р і а м
А може й багато
Він стривожився зазирнув їй у очі
Погромисько довкола стояло страшенне копці чорніли і в хліві і в сінях шули були повихитувані одвірки попідпилювані та порубані
А хто встоїть перед нами коли тілько з Волині й Червоної Русі ми можемо виставити тридцять тисяч люду при зброї а папежники хіба превзойдуть нас числом тих кухарок которых ксьондзи в себе місто жон тримають
Як же могли так здичавіти навіть нелюди
До Казанцева наїхали офіцери з сіл та містечок здавалось ніби в домі грають весілля
Вони здається говорили щось про похід на гайдуків
От хоч би й о. Гервасій
Про співчуття тут не могло бути й мови принаймні мав би усміхнутися на такі слова але не дозволив собі й цього
А спробуй-но зараз сказав сотник
Ми з папашею у Кукліновського землю держимо то єсть нам теперички нельзя держать то ми гендлі робимо формально Суписов держить а ми з папашею хазяїнуємо роздаєм землю мужикам
Люде як обступили стіл так і стояли навкруги стола ніби сподівались якогось чуда щоб з води в бутлях стала горілка
Наталя казала що одягнеться за циганку та ворожити всім буде
А я хочу для вас на пам'ять
Куда нам самим если б еще Дорошенко тут был раздалось кругом в ответ на возглас Волка
Після Хортиці Рєпін вирушив слідами січовиків у Капулівку Пожровське
Кобилячий хвіст
В гуртожитку можуть украсти
Це зразу мов її хто косою скосив пала на коліна додолу
Чи тобі ж не треба душі спасіння чи може й ти маєш на думці тікати з гусарами
Вибирай яке хоч
Ю р к е в и ч.
Знав світ допильновує кожного його поруху прислухаеться до кожного слова яке злітав з уст
Кругом шатость великая
Дуже приємно що дедалі більше турків починають цікавитися торгівлею
Гра в курча закінчилася так як і мусіла закінчитися
А в світі якеє життя сироті
Руки її стискались у кулаки а босі ноги міцно стояли на сухій безросій траві
От теж до речі нарешті кинув він Астрономічна сенсація
й собі зітхнув Марусик
В ту нірку хіба що палець міг би пролізти
Поспішаючи він загубив стежку котра вилася й крутилася поміж кущами верболозу калини та смородини
Чалий
Тіні наближались і махали рукою викликаючи посланців із зачарованого гурту
Жевріла в душі іскра волелюбства
Пройшли часи Еймунда і варягів Які на Русь по золото плили
Султан щодня скликав диван обсипав мялостинями відважних велів обгортати їх золотими кафтанами роздавав дирлики^ 46 ^46 46
Марусю та Івана
Котеня шкрябнуло лапою притихло
Казанцев взяв Олесю за руку й поцілував
І справді проклятий відгукнувся Ненко
сказав він і навіть злегка підняв кепку
То був купець
Лоріс-Мелікову алілуя
Чого це я його губернатором охрестив
Урвався
Самець
А ми коли б через півмісяця вспіли
І в ньому я колись блукав
Дивляться зорі з неба немов замучених очі Немов розстріляних очі біля кленових воріт
Щось хочу почути
А Павлюк не повертався
Пани не знали що з землею робити як і кому її збути маєтки пустіли нищилися височенні палаци по селах стояли з розбитими вікнами забитими дверима дірчавою покрівлею й дожидалися коли їх негода повалить
Справді село як у пісні
Що тільки ці пустотники витворяють
Слава Богу
Зараз султан заграє з польським королем щоб відвернути його від спілкування з Руссю
Ріхтер відчинив шухляду дістав білий аркуш паперу й поклав перед Мальвою
Юнак-водій із сусідньої машини жартує чи не виросте аж така що весь континент перетне
Тим ще матиме час каратися
А то ж чия
Я все це знаю Святославе сказав ласкаво
Соня
Ми з тобою познайомимося і здружимося тільки в дорозі
А ти куди
блокнот надiває окуляри
Оглянувся чи можна звідси вибратися аби ніхто не вгледів
Душить нас сморід спалює спека і майже щасливцем вважається той хто встиг захопити затінок під муром
Коли я дивився на мою гостю в її жовтому безрукавому пім'ятому і витертому кожушку коли я бачив її не конче правильне орамлення лиця з тими залишками ластовиння і тими рештками колись бурхливого рудого волосся мені здавалося що я бачу не лишень Оквіл Онтаріо але я бачу також Ню ЇЇорк Каліфорнію Мис Доброї Надії Ново-Зеляндію Крету Австралію
А люди довідавшися що то свій злодій краде ще більше почали турбуватися
Він не порадник лиш сповідник Його місце в сповідальні-парлаторіумі
Говорив i з каганом Курею
Словом Іван Іванович товариш Жан і Марфа Галактіонівна товаришка Галакта воістину зразково і похвально орієнтувалися у всіх вимогах епохи переходового періоду
А на другой день она уже владычествовала в палатах аристократа и в скромном уголке коломенского чиновника
Всі ми не для нього й для нього
Я вже купила
Стояло б болото й застоялось би і в йому розплодились би жаби та пуголовки та усякі гади а чаплі та бусли дибали б собі спокійненько та хапали б їх для своєї поживи
ТИХОН
I я подумав Цiкаво мабуть було б намалювати таку картину сидять троє пiсля того як загасили пожежу обiдранi бруднi закiптюженi але щасливi як солдати-переможцi
Ну добре то ваша справа хай собі ловлять парашутики ніби примирливо але й з гіркою образою в голосі закінчив Сиз і повернувся спиною до Вертутія а лицем до Чу блика
Картеча вдарила сіромаху саме в груди і вискочила в спину розпоровши пишний кармазин
Як
Ви поїдете в город
Але хто ж може заспокоїтися минулим
Спершу йому було це ніби червневий дощ на висохлу від спеки землю потім відчув незручність нині ж уже ледь терпить відаючи що людям дуже хочеться щоб рідне слово мовлене його вустами линуло по всій землі
Ми вже й не кажемо про такі прозорі імена які й без особливого аналізу видають свою слов'янську приналежність Вольдемар Володимир Яріслайфр Ярослав Валамер Велімир і т. д.
Річ проста
Сам собі винен зауважив Зеленський
Старий не змінив пози поволі кивнув головою не промовивши й слова
Ху
Події що несподівано привели їх до розлуки ба й невідома будущина яка кинула вже свою тінь на душу збіглись у цей мент докупи і мов замулили глибину сердечну
Мовчи і диш розвідко
прийшла йому в голову раптова думка
Сміється самою своєю поставою і схиленою набік голівкою і навіть виноградарські ножиці ніби аж весело поблискують у дівчини в руці
Скiльки воно там мiсця займе
Арсен не без допомоги Сафар-бея примостився на одному з численних возів і враз заснув
Чорт безрогий
Все що він узнав з розмови з ним це що тут десь сидить дружина командарма Дубового
Макс посміхається и сердито чухає за вухом не вдасться докінчити
Надумавсь перекинутись на спину і придушити мене
Восьмьорка
Мені слово можна обізвався ззаду Марко Григорович
До нього з перевалiв пiдходило все нове й нове вiйсько
Коли князь Святослав взяв Доростол до нього прибули гiнцi iз-за Родопiв вiд комiта Шишмана* *Комiт Шишман правитель Захiдної Болгарiї який ворогував з Вiзантiєю i його чотирьох синiв якi недавно пiдняли повстання проти Петра i не визнавали тепер Преслави
Тут треба здобути собі інших ніж ти маєш людей
Катря піде на роботу тітка з Пилипком дома
А втім ліпше нам триматися купи
Куди не кинь тільки одні руки
Але дiд давав менi потиличника i казав Нiчого-нiчого зате перевiрений
І парубок не знає хто він
Вищі помисли
А залишаємо діла
І будь ти педагог із педагогів то й тоді навряд чи зможеш йому зараз допомогти принаймні так як це зробила б мати
А чому відповідає син це секрет
Одні події пристають до берега інші відходять там галасують силячись докликатися когось там сперечаючись із кимось
В темряві виднілася передня коняка з коротким тулубом чути було як тихо подзенькує причеплене під возом пусте відро
Вождь численних полків остроготської Гепіди був похмурий його світлі майже білі брови звелись на переніссі
А коли за тридцять
На долівці держав Янчеюк а з його рота й носа точилася кров
Тепер хай буде тому смерть що мені не дав доїхати
Ти де сидиш
Вони падають на нього або тягарем або обманом
Усе ширш розлягалась та роздавалась лука перед ними усе чутніш плескавсь та колисавсь Дніпро а гори за горами все вище й далі знімалися високо-високо й далеко-далеко
Шкода
О ні
Барона хіба
Князь знав що минулої зими в городі прокотився мор* *Мор епідемія хвороби від якого той і помер
Хотів допомогти кошовому але Сірко відхилив його руку бо бачив що на нього звернуті погляди всього війська і не хотів перед боєм показати що його вже гнуть донизу роки і обсідають болячки
Конокрадів коли ті попадалися тут не щадили
Можна забрати простягнула руку до зошита ніби й не чула запитання
здригнувся отаман від несподіваного запитання яке порушило його задуму
Дякую за тепло
І несподівано Терешко по-дурному посміхнувся Оце ж коли біг до вас чув що говорили старі баби
Це тому що Мирон посватався до мене а я не знаю виходити мені за його чи ні
Плакати
Ти небоже такого живота ніколи не будеш мати
Це ми знаємо косуючи як птах одним оком у книгу перевіряв себе хлопець
Така ж проста юриндовська iдея заткнути дiрку а тодi вже вихлюпувати
Не чіпай мене
Держіться до Бутакова ближче я вас знайду
Стіни ті правда без вікон але все- таки коли наші люди стануть під ними то будуть їм могли богато шкодити
Але мене до міста таки повіз
Андрій мовчить
От і хапайся одразу ж за зрив посівної
Той лемківський рід дуже міцно тримався своєї говірки звичаїв і навіть своєї кухні хоч поволі й вироджувався у тій своїй замкнутості доходив до кровозмішання і діда нашого вважали мало не першим відступником од тих родовідних традицій
—подумав Черниш
Дві наточанки стрілись в самих воротях
На його прибуття ждала панна Зося з б'ючим серцем Нині рішиться моя доля
Що ж це воно буде
Пильнуй
Я маю стидатися
Ви не повинні вставати
Він безнадійно махнув рукою й зітхнувши мовив далі Оно Мотря Шапувалова втекла од панів і тепер її сховали за болотом у байраці
Помітивши що вони і рук не подають один одному і не думають розходитися а стоять настовбурчившись мов півні поспішив до них щоб не спалахнула сварка взяв обох попідруки рушив до князівського столу на підвищенні
Автор цього роману вирішив піти шляхом якнайточнішого дотримання історичної істини використовуючи для цього тільки вірогідні джерела і документи і жорстоко відкидаючи все непевне
Він вторгся в землі шаха Тахмаспа нищачи все на своїй путі Повелитель Віку кара і меч трьох сторін світу
Одні заряджали мушкети інші передавали стрільцям а ті вже напоготові чекали наказу стріляти
Йому заманулось женитись і він скінчивши риторику й філософію покинув богословію й поїхав шукати собі жінки
Рвучкий холодний вітер
І опустила їх побачивши що загналася в захваті за ними аж по кістки в воду докінчила дівчина роздразнено
Рушаємо табором гукав Чепіль приклавши руки до рота
Про те й справді всі добре знали й чи не найкраще той-таки Горват
І звик він покорятись як машина передніше за любов а потім через її вереди
Ярема обняв Гната
Козак держав за поводи двоє коней
Дарки Степан не бачив відтоді як їх ділили
Авжеж погодився Герасим Хіба я що
Пам'ятаю і за сто сажнів пізнаю
Зрештою Михайлина у своїх спогадах підтверджує цей факт
Он самый улыбнулся Мазепа
У тебе Кузю язик коле б не з собачого хвоста
Вродливі й вишукані як сам Ібрагім
Дівчина враз немов опритомніла вхопила шевця за руку гладила її тонкими пальчиками і шепотіла шепотіла плачучи
Якщо князі дозволять слово мовити
Вони сплять
Чи ви не проспались чи хміль ще не вийшов
Хворих їде багато
Одна нога тут друга там
Цей образ є поетичним символом України що з тьми віків та через сгільки бур пронесла незгаслим живий вогник своєї волі й культури вогник що розгорівся потім таким чудесним полум'ям від огнів Жовтневої революції
Мій господар за грибами Ходивши вчора каже бачив вовка
А сам не подужаю попросю Педченка украду уже в батька тютюну на люльку як тільки дам то так накладе йому боки що тільки держись
З м і й придивляється
Олександр Кіндратович чекав кінця операції в Холодовім кабінеті
О если бы хоть сотую хоть тысячную долю мог я передать вам того что я от него тогда слышал
Розстрілять
Як тільки татари довідались що кошовий із 7350 запорожцями вийшов із Січі на захід умить же двома ордами наскочили на Запорожжя
Підійшов до Савка Онищенко з комнезаму на вухо каже Тут вони
Поздоровкалась
Маринка грає цілий вечір якусь прекрасну річ
Допіру Євген прийняв на себе один шквал
Не мала зараз тої краси яка так вразила його коли піднявся був на гору але лице її було таке кругле й таке здивовано-миловидне що він знову відчув як у нього закалатало серце
Василь Молохва перейшов на братове бухгалтерське місце аби легше влаштуватись коли район ліквідують
Що ж робити
Обід тягнувся мало не до вечора
Врешті Джалілю і Фатімі вдалося відірвати Златчині руки від грат і відтягти дівчину од вікна
І виходить у тяжкому двобої переможцем віщуючи своїм білим суцвіттям наступ погожих днів
А знизу з духмяних трав линуло безугавне стрекотіння дзижчання
А що ж це він не довіряє вам чи що
Покиньмо їх на тепер нехай тішаться сказав Тугар Вовк
I тим страшнiшим був цей бiй кожен з них ставив усе що мав далi ж була смерть або перемога
А чим твої коси пахнуть
Ви ніколи не жили біля моря
Які здобутки в неї за всі ті часи що ми бачились
Це вже буде мабуть небавом
Тритузний я
Тимко сидів згорбившись підшукував ущипливі слова
Є Яким повів у темний коридорчик а потім у розчинені двері в темну кімнату
Дикий
За одну мить натовп упав оголюючи бандитів і вони як очманілі кинулись утікати із цвинтаря
задихавшись мов з його перло дух
Цікавий що в ньому є
Але ви повинні зрозуміти й мене людину яка бачила в житті трохи більше ніж ви
скрикнув я і кинувся туди
І як перше якийсь сумнозагадочний усміх появився на хвилину в кутиках її очей
Ускаржаюся Богу і вам на Марусю що вона забувши страх божий отруїла сина мого Григорія
Ще може політичецьку яку заманеться боже борони
Рено цокає рахівницею
От хто заговорить з тобою сказав старий Радюк і всі гості зареготались разом
Ти як
У Константинополi неспокiйно всi тут знають що руськi вої тавроскiфи десь недалеко
Гнат
Так зажила Анна в Докії працюючи і ховаючися перед людськими очима
плеснув себе по чолі Борислав
Радості істоти що здеградована з категорії людей в категорію людішек найдужче боялася загинути в цім царстві самотньо
Старшина
Це ти Романку
А як
Але довго не міг стямитись з подиву
Можливо
Не вiрю я в цей мир сердито сказав Святослав
Ах Боже мій
Чорний меч тримав у руці міцній вправній
Така і в селі була боїться було коли хто з хлопців до неі обізветься зачепе бува
Серед радості щастя стрічалася байдужість а часом зловорожість
І видерся
М'який пахучий смаковитий
До якої ж голубе
Як мені йти
Варвара-ханум пригощала козаків
Чи жидові на кров продать А гроші пропити
Рятувала власне життя
Дотепер все пішло добре каже Жук
Лежи мов колода та їж із ложечки як дитя
Чую поцілувались
Роздягнулася і лягла на ліжку
Тумани що піднімались 'завжди над річкою і скроплювали росою навколишні поля не появлялися кілька місяців
Один вихід відігнати слобожан куди-інде
Т а р а н.
Ану злазьте сюди панно вчителько гукнув на піч о. Лука
Як вернеться пан то скажіть що пані з собою вивезла з його дому й його долю казав о. Хведор до слуг
Здається вона все простила б їй чим би й не прогрішилася проти неї особисто але об'явлення захованої переді мною справи моїй особі вона не простила б ніколи
Сідайте з нами
В ее очах в ее томленьи И ум и душу утопить И сердце в сердце растопить И утонуть в самозабвеньи
Ходімо вип'ємо та поїмо
Тільки в горлі у його кавкало мовби глитав великі камінці
Тут справа серйозна
Цех замерехтів перед Івановими очима
Віддайте коня
Хіба не можна достукатись до людини без усякої потреби
Особисто воно так а практично це значить що душа вбога
І-го жовтня а не квітня а то Ви не повірите
Л у ч и ц ь к а одімкнула розгляда речі
Батько чи вдома
Ше й табличку наслинили олівцем Курва яка сплодила скажене вовченя
П'ять набоїв сто двадцять штук
А мені байдуже
Він покинув у Немирові дві сотні своїх драгунів щоб вони стерегли місто од козаків
А тепер ще й зі страху
Боїтеся що я вкраду її вам спитала гірко Мавра і її очі засіяли самим смутком образи
Нігде дітись треба в службу йти
І запахло дужче глухої осені фіалками
Повільно але визрівала
Там буде їм близько до того місця де перебували свою молодість де жив і помер їх дорогий батько
Це нижча ступінь людської душі
Буде великим чоловіком
А ще далі
Кіті була меншою сестрою другокласницею Анею ж виявилось був Анемподист так зменшено звали його в сім'ї
Подібно і про Палїя співає Тарас Шевченко в гарній поемі Чернець
Мені видно було мов на екрані кожен рух її і його розпущене волосся в неї на плечах вигин тіла неспокійні руки що сплітаються в обіймах
Він подобався сусідським дівчатам
Чіпка лежить на полу мовчить
раїли чоловіки
Слова Кочубея глубоко потрясли Мазепу теперь его сердце еще больше потянуло к Дорошенко весь благородный образ гетмана с его открытым доверчивым сердцем с его высоким воодушевлением и страстной любовью к отчизне встал перед ним как живой и рядом с ним образ умильного но разумного и расчетливого Самойловича способного ловить в мутной воде рыбку показался ему еще мельче
Повернулися свекри з млина
Свиней одних мабуть з тисяча бо то ж зимою тілько біля свиней шість чоловіка день при дні працює
Горобенко перекусив суху стеблину й замислився
Які там золоті
Молоді обсипані овочами яблуньки
Как же я мог
Я давно забув властивості усіх хімічних речовин але закони валентностей пам'ятаю гаразд
На цілий поверх один туалет та й той аж у кінці коридора що йому й кінця не видно
Ця однобічність розмови скидалась на мономанію і згодом обридала так що всім а більш од усього націям була невидержка його слухать і вони втікали з світлиці
Коли подумати як мало я вас все ж таки знаю
Так діду закінчила мов змолола Настка і зупинившися зітхнула неначе скинула тягар з душі
Уяву поета тривожать згадки про минулі роки
Зупинити
М а л а х і й
Живу та й усе засміявся Гордій
Агов
Теплі південні ночі не попалені спекою сповнені ніжної млості запаморочливих запахів легких повівів вітру
Вітер шелестів листом гойдав гіллям але шум та гомін перемагав і заглушував той шелест листу
Як воно там на тій Україні
Вона покликала його слабким голосом обома руками стискаючи голову яка й досі немов розпадалася
Напишу до його листа й натякну нехай буде обачнішим
Вузенька спина тендітна в золотому проти сонця пушкові
Їздець похилився над ухами коника і нараз у хижині отвертій на простір ніби хатка на курячій лапці доглянув чоловіка задовгим волоссям і молодою жовтою бородою
Хотим
Ходім сини Ходімо попросим
Г о р п и н а К о р н і ї в н а
Тому вона й упала
Щойно приїхав до вас Вельямінов ви розіслали по всіх полках універсали
Для самодержця з присними найідеальніша картина людності безмежне поле зігнутих покірно спин
Велетенські дерев'яні колеса й шестерні з дубовими трибами а також маленькі коліщатка та шестеренки все те припадало пилом
Феноген вийшов
Так би й обхопив її
Авжеж авжеж роботяща дитина прояснився чоловік і знову хмарка набігла на його чоло
117 Латинці війско хоть зібрали Та треба ж війську должносних Які б на щотах класти знали Які письменнійші Із них
Так і є
Де там
Слушаюсь і побіг
Орда ладилася до переправи
Привiт Шурик
Ні не золотим і не срібним а гуртовим нахабнувато зареготав Магазаник
Ми як побачили поперелякувалися
В о є в о д а Насправді несподівана то честь Клянусь вогнем що найясніша пані Призволила назустріч вийти нам
Чорнобиль доріс вже до самої хати й заглядав у вікна
Е що там
Издание N-го боевого участка рабоче-крестьянской Красной Армии
Та й посунувся вниз і дірку шевською смолою зверху заліпив щоб то до нього те свіже повітря не доходило
Озвіріли
Ось уже й Левко Іванович своїм огрядним тілом втискується в кабіну а той парубчак Осадчий горлає до нього із свого бульдозера стоячи на гусениці в повний зріст
Тут містилася аптечка Мельхіседека а також зберігалися в потаємних скриньках усі монастирські папери
Його брови і вуса чорніли а голова вже ніби снігом припала
Мав би сказати їй що задумався через те не чув
А Квочка говорив далі Чув я від старих людей що коли такий грішник добровільно кинеться під час бурі в море то воно прийме жертву і буря стихне
А вийди Сидоре в сіни я з ним побалакаю
Свят свят жахнувся піп і пирснув в жменю не дохрестившись
почав словами Єремії
Ти козак чи татарин чоловіче запитав Сірко
Він вчить її як потрібно працювати Не пропусти ані одного дня щоб бодай малого свисточка дрібної записочки не положити до колекції
брате
А що там повернувшись до Чіпки лицем пита Лушня
У тебе мати старая а ти її так зневажив у чужих людей хліб заробляє сердешна
Ну
Таке ось лихо їх спіткало тепер
Адже недавно позавчора він дав своє слово моїй матері хіба ж він міг взяти назад своє слово
Втовкмачував та й втовкмачував сотенному як має поводитись ставши перед аварами що казати аби домогтися від них згоди на тимчасове замирення
Давайте ж порадимось хто зараз сяде на стіл Київський кого назвемо своїм князем
Лєсков пішов потиснувши йому поспішно руку
Я його знаю
Трусить
Це хоробре запорізьке воїнство
Якби ви були такий то я б не сказав сього що досі говорив
Взагалі на мене дивилося багато дівчат і од того мені було соромно ще дужче
Здрастуй Рузю
Ти почім знаєш спитав він
Що вона корова котру безперестанно доять щоб більше узяти користі
Вона ледве стукнула та Невечір здригнувся як від вибуху
Чого ви журитесь
Побитий
Царю-ле царь Костадине
Негідник
Що це ви
Є чин і чин
Властиво він міг би й не йти сюди з Максимом взагалі з ним не ходити але якась непоборна цікавість попри огиду затримувала його й вела
По мосту скиглячи побігла Кузева жінка
Ну-у-у чого так нині пізно
Одразу вулкан думок мрій планів
То є правда я писав цю грамоту не знав що творю винна жона моя митрополит севастійський що приїжджав до мене від імператорів
Микола
Стояв біля вікна спиною до дверей невисокий щупленький з блискучим лакованим ціпком у руці дивився в училищний двір звідти лунали різноголосі команди шикуватися по ранжиру в колону по чотири
Горілочки налий холодцю подай і вообче
33
З нерозлучним маузером йде на службу Пилип Македонський важкий стомлений наче його самого цієї ночі виліплено з глини через відсутність якогось іншого матеріалу вдмухнуто в нього душу й для перестороги в останню хвилину вчеплено йому маузера до правої гомілки
Заглянули в яму
Од того і тяжко
Розділ одинадцятий
Татонько мій
Забрав золото народне добро і втік
По яблучка прийшов
Я сказав я не жонатий
Т Шевченка
Не вспiла мати оглянутись вже у Марусi i готов обiд сiла ручки зложила i знай матi розказує як-то їй добре було йти на базар холодком що бачила на мiстi як торгувалась як купувала i кого бачила i з ким говорила i яка проява лучалась усе-усе до послiднього раз по й'ять розказувала тiльки про Василя нiчичирк
Гарцюють на конях беї і коні й збруя так і мигтять колись він не одвів би од них очей
То пан не зна
Тату
Коля я спитав його А навіщо це
Єсть
закричав верескливим голосом
Та то його й брата переделікатнила й перетончила мама сказав Радюк
У кого сім'я той в крузі сім'ї дехто у знайомих
А мова про те Роман рішуче махнув рукою що я хочу запитати вас як рідного вибачайте брата так ось рота затуляють
А як я залишуся без вас
Слідкувати щоб жодна книжка не пропала
Новина датується 1599 чи 1600 рр.
Я думал об античной галерее
Тому й набула поширення стародавня легенда про боротьбу за вогонь
Та нібито ж виникала в когось така ідея
Він добрий і гарний
Але Кажан опустив гвинтівку й підійшов до Микити Гордійовича
Мені з тобою багато говорити
Зовсiм недалеко вiд лодiї княгинi стояв на кручi й неспокiйно торгав червоним чобiтком правої ноги пiсок що осипався й осипався у воду Святослав
Орликові зробилося ніяково
Як вам не соромно
Немає
Вони стали верещати і попадали на вид козаків лицем до землі
Мізкують як ліпше на фортецю напасти поспитав осавул
Як це гарно
Служки мухтесіба скручували йому ноги фалакою і давали тридцять дев'ять ударів по п'ятах
Поведу на готовеньке
Один глипав чорними очима як вовк другому вуса нервово дрижали від збентеження
Але моя банка з гашишем не перевертається вона порожніє безповоротно
Звідки це у вас
Що не кажiть а вже iнакше почуваєш себе коли стаєш женцем
Головою колгоспу і на милицях можна бути коні повезуть
І тільки перегодя запитала Сон
Тут сердечно і шанобливо згадується про партизанку Мар'яну дарма що вона була в іншому загоні
Так вип'ємо за здоров'я тих кого колись ми любили і хто нас любив піднімаючи чарку мовив Проценко зітхнувши
Ти подивись на яких різних суспільних щаблях ми стоїмо
Ха-ха-ха
Коли скажемо вхопити за ноги отого малого здається вірменин чи грек якийсь та почати ним хрестити
Він глянув у вікно похитав головою зорям що вже мінили нічну барву на досвітню зітхнув
Тепер показалося що те що через зиму було зроблено було дуже потрібне
Ми вийшли з готелю Сев я й актор-тубілець
По-моєму кхм по-моєму ловлять пушинки і з пушинок прядуть
На викоханому лиці панича тріпнулася гордовита посмішка
кричимо ми
Іванов мовчав потім повернув лице
А вже ж моя рута крута береженьки поре а вже ж мої вороженьки попід боки коле
2 ледве усміхаючись ласкаво спитала Людмила
Коли б до нас старші над паном правдивіші були і пан би був не той
На плиті було намальоване коло поділене через середину й у кількох місцях рябіли якісь різи пофарбовані в синє та червоне
Кохана моя
І часто Ольга заглядаючи в вікна високого інституту ніби бачила в думках в городянських домах за завісами вікон доконче такий світ
Може послухаємо їх Панасе
О хай справдиться слово твоє мудрий заволав рабин
Отже його далека поїздка закінчилася нічим
Вікно вгорі аж під стелею як в камері
І раптом маєш фатум приводить до тих самих покривджених і урятованих мною
О ні дочко посміхнулась Феофано
Минуло три дні
Три тіні наче три струни бринять у серці
Але знов певно й те що такий спокій мертвячий пустий вбиваючий не був для неї ліком
Все це виглядало театрально
Ти
Як о. Артемій почне баталію то й я викочу свою гармату та й вистрелю й на його і на вчительшу щебетала писарша
Так минає багато хвилин десь унизу у сінях чути тупіт і голоси
В ній не було нікого видно лиш що була освітлена
казали козаки
Навіть сторонні сміються
О к с а н а А як же він тебе посватав
Феноген
Мамо
Мене цікавить проблема проводу й характер
Перша жінка
Горючі деревини накидані згори були рідші і він то переступав їх то пробирався знизу в протулини з рештками зарості
Та не довго їм довелося мучитися за тюремними ґратами
Мартин
Гатило наказав соцькому своєї стольної дружини Воротилові стерегти Людоту в дворі
Крила пошарпані мотор також давно вилітав своє капризував не заводився з кабіни тому для старту Глушені щоразу доводилось прокручувати пропелер і тоді вже забиратися в кабіну
Вона мерщій у хату
Ми умовились
Але скоро скоро треба іти скоро щоб не було пізно і як стояла так звернулася і погнала в глибінь лісу
кричали вони Бий дермана
Світ я уявляла сласним тянучим мужчиною що трощить мої кості і зникає на ранок випивши зі мною келих моєї сили і моєї крові
Пам'ятаю він подав мені руку нахилився і шепнув на вухо щоб я чим-скоріше виростав і приходив йому на зміну
Київ i Новгород а як близько вiд людини до людини
Пудів на дванадцять
Чого це знову додому
А мені
Замовк і піднявся з місця
Дід Євмен Ще не скинувши млинець картуза загримів на всю землянку
Що там коні Олександре Петровичу
Се все вона таки на свої уха чула
Ява 2
Гамід крякнув
Не веселі значить що так важко зітхаєш
Правда
Цить пошепки промовила і злякано поглянула на тітку Дарку
Земля де жило це плем'я звалася Лаціум столиця Ардея
Він випив
Ми вас обрали ми вам і допоможемо толокою виоремо вам поле під ярину вижнемо й озимину
Новиков теж спостерігав за гостем
Якщо не тепер то в четвер
І линок один навіть є
Кет-худу можна підкупити він і на тебе присвідчить що ти мусульманин їдь із нами
Твір серйозний але має вразливі місця
Ото як одшкварили його то вже він ніколи не бився тільки пустився на хитрощі
Схема повісті така бездітний Акір сановник Сінагріпа Сенахеріба царя адорів і Налівської країни бере на виховання племінника свого Анадана
Шинок та той час уже окутала темрява сонце скотилося за пагорби пахолки внесли два олійні каганці й поставили один над шинквасом другий на вправлену в стіну дощечку й у шинку враз все змінилося
чує враз батьків голос
Где же это Маша делась
А чи немає тут чогось такого
Люди ж у морі
Тепер біля Полуботка та кров зануртувала швидше
Підморгує що не вірить солдатові
Морочать народ
Знала про Данькову пристрасть до чужих коней а в кому сидить одна болячка то поруч може бути й друга іще страшніша
Принесла бабка погодувати а очі в тебе сині немов барвінок
Що громаді те й бабі посміхався криво Гаврило Ше доведеться на старість за сніп заробляти
Дядечку голубчику сиротами нас покидаєш
У роз'їздах у деяких з акторів минало все життя
Доводилося повертатися всім тілом тихо тихо
Запах їх доходив аж до пристані де виладовували довгі ряди молодих невольниць
Это заявление Чортовия еще более заинтриговало казаков
А відколи твій батько помер з котрим так добре жила як вона і люди розказують то її тягне в монастир
1 Сусло сiк що бродить з якого роблять вино
Маєш розум теж
В натовп падало біле сонце й пахло сливами й яблуками
Здавалося б мусить бути удвічі але воно чогось значно гірше вдесятеро а то і більше
С в i ч к а Куди її ти заподiв проклятий
Широкие черные брови почти сходящиеся над ее переносицей и тонкий красивый нос с небольшой горбинкой при давали ее лицу выражение железной воли и энергии темные серые глаза ее опушенные длинными стрельчатыми ресницами смотрели отважно и смело а в тонко очерченных красивых губах таилось выражение какой-то гордой замкнутости
Я тобто
Є діло більш важливе
Ні не може не може не може бути
Ой пече мене коло серця
Про Київ город
Хоч це ти мабуть вигадав
Гетьманові гадаєш
А Мулен все так же дивиться
Та я побачив що вони йшли до цього дня не легшими стежками
І вже холодне
Наш світ весь час розвивається
Рисаки рушили і фаетон помчав
Чи ще щось є в світі опріч сих двох полонин
Подруга не згоджувалась наводила Єльці різні приклади та Єльку це тільки дужче розпалювало ні і ні
А може не лише криком
А Да-а-ра
Євген не виллє їх в Либідь
К в і т к а спалахнув
Він усім на світі невдоволений
Жодна риска на його обличчі не здригнулась тільки в очах майнула грайлива усмішка
Легше було б сльози журбу виливать
Якраз чай єсть
Всі думають що так і треба
Це буде правильно
Приймемо каже кухар у нас харчів доволі а коли б негарно велися так проженемо
Коли вона скінчила своє оповідання він похилив голову і сидів так не рухаючись
Чужими боками можна боротись а своїми дошкуля
Писар
Правда од поля вставали якісь голоси щось промовляли але він того слухать не хотів
Ми проживемо сину додала й мати
Ваша величність шепотів намагаючись бути непоміченим Ібрагім ваша величність ви впізнали мене
Побачивши як безславно гинуть його воїни генерал Гордон скочив у воду закричав
Куб стоїть побулькує всередині
Я вважаю твердо сказала Марися Павлівна що вам би годилося вибачитись перед ним
Ошелешені татари щось загелготали але Арсен уже не прислухався
Покінчивши з кутею й відіславши службу отець Кирило зістався при столі з донькою і Григорієм та ще одним далеким свояком що звичайно з ним разом їв кутю
На колишній Гревській площі маршал заарештував управу міста
Не треба думати про осінь
Сю ніч треба
Мій султане я вблагала Гульфем поступитися мені цією радістю
Авжеж полічила і своїм не поступлюсь
Сідай лишень за стіл та мерщій пий чай бо ти голодний говорила Сусана Уласівна
Хане сказали утаємнично кметь поврат воліє бачити тебе
Щось зробити
Поки що стоїть хлопець і чує Ве-рр-ни-ся
Може нам не гратись у цю гру
Я йду
Мері здивовано розплющила свої і без того великі очі пильно вдивляючись у мене
А хтось сказав що бачив на той куток пішов кудись
До зброї всi
Оддихайте
Скажете одразу що вирвали його з серця то може й минеться
У нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий
Хоч на одну годину побачити її в себе тут наговоритися бо скільки вже місяців вони не мали цього маленького щастя
З богом Назаре
вже вигукує в щасливому запалі Юхим і береться тільки одною лівою рукою в бік
С у с і д к а
Мав повні руки різної праці
День добрий вам
Сидів дивлячись задуманий і курив і ждав
Здивував ти мене Полікарпе сьогодні
Хто знає відповів він
Начальник поліції Федір Курбацький у три скоки опинився перед Шредером
Ти мовчки розповiв старий каїн
З однієї зернини виходило майже чверть фунта врожаю
Звичністю буденністю позначене тут для медичок життя
А хіба що дражнився Ярошенко
Той жарт розсмішив усіх
Дорогий кунтуш на Єремії лиснів од золота
Жито жито
Щоб я терпіла як Купріян з Хомою пиячать
Маленький тату
Спершу раділа що він з дому часто одгоджається а там завважила як його дожидає Маруся як устріч йому виходить
Злата Прага
Все те ні до чого а вкупі воно блищить і на очі навертається і рябіє аж б'є
Вона провела долонею по чолі
Видно йому не хотілося щоб його слова чув ще хто- небудь
Тут їй ще душнiш стало а далi як роздумала що Василь зовсiм не такий щоб йому смiятись i що вiн божився що її крiпко любить то i утихомирилась i тiльки того соромилась що цiлувалася з ним i у бору довго з ним сидiла
в якому ви знайомитесь з дідом Коцюбою з диверсантами та з Тайфун Марусею
Ненавиділи позавіч ненавиділи й у очі але охоче сміялися з його нещадних дотепів
Ми княже не супроти цього враз веселішають обличчя нехай усі землі ставлять вали копають рови виставимо рать у полі
Ще скажеш усміхнувся заробив два ордени і неодмінно думаю повернутися додому
Була б з ним хоч сотня козаків він не задумуючись кинувся б у погоню визволяти своїх людей
Вітер бив снігом о шиби розносив його цілими масами вив за углом хати і в комині
Але кохання не дарунок
І знову дід піймав
Сидить у стелю дивиться
Спів на плач відповідає плач на спів так без кінця
Просто то була дисциплiна органiзованiсть якi виключали безладдя i метушню
Часом не знати чого у нього починало шалено битись серце йому здавалось що вiн щось забув взяти з собою в дорогу щось дуже дороге покинув у Києвi
І Володько також дістав той знак можливо сильніший від інших бо торкнувся він його душі коли ще та шукала лиш форми
Він намагався дотягнутися до княгині щоб поцілувати її руку чи одяг але не зміг бо не пускав важкий заржавілий ланцюг що глухо гримкотів при кожному його рухові
Другого ранку Володько вже в полі
Ви мене розумієте
Той крик був такий несамовитий та дикий що переміг клекіт та шум в хаті
Що то за сатана і як вона виглядить в дійсності
Утрьох схилились над газетою
Край наш Україна буде
Куди ж мені подітися Жданку
Йому давали нишком безліч доручень йому звіряли свої болі й таємниці його посвячували в родинні справи його просили передати те й оте сказати те й оте зайти туди й туди його просили передати через рідних передачу таку й таку умовлену
У нас з дядею син
Мало не кожна строфа поеми для тих хто уміє ту енциклопедію читати може розгорнутися в цілу наукову розвідку про той чи інший аспект сучасної І Котляревському дійсності
Навроцький поставив тарілку на стіл сів собі спокійненько й промовив
Сірко не любив коли йому перечили
Еге тепер заснеш
Палубою черпав воду Оріон
Чудово
ніжним ласкавим мало не соцвиховським голосом сказав Іван Іванович і зупинився на порозі кухні Ну як воно не важко вам жити у нас
І не ридати а плакати дрібненькими сльозами хотілось мені так як у дитинстві на теплих грудях
Голосок такий ех
Син пішов в садок і довго ходив по стежках поки зовсім смеркло надворі
Пусть мать если ресурсы позволяют подбросит тебе жиров посылкой
Він ще раз запитує Хто ти
Над головою стеля з глибокого безоднього неба синього аж темного
Нехай лишень передніше впораються
А ХТО Я
Йду далі
Гріхи гріхи щиросерде виривається у чоловіка
Біс біду перебуде одна мине десять буде
Сурми
Вона бувала там як і раніше
Писар
А коли наситилися Кончак запитав Зігрівся трохи Самуїле
Ха-ха-ха
І думку про те що все це могло б і не здійснитись він приймав як тінь знеможвленої вже загрози що по ній не здатний був свого життя навіть уявити
Дістав хустинку й витер на лобі піт
Стеха
Це ще як сказати знизав плечима Дорош
Голова моя якось легко закрутилась і я упав ні не упав а земля сама до мене підлетіла і чомусь з правого боку як стіна
Події розгорталися
Я наказав йому силами городян захищати місто до останку
Який ти догадливий посміхнулася знову ж таки щоб заспокоїти його
Потім розповіси
Ти говориш що він не визнає ні правди ні неправди
тихо говорить Володько Всі за лаштунки
Бо певно гарні вже пахощі коли їх так мало на стільки грошей
Уп'ять же й те почав знову Довбня
Вона нічого не їла й сиділа мовчки за столом
Може
Отже є надія що наступить день коли його муки скінчаться
І приберіть цього страшного Чотириокого
Вже добре розуміла що в'яжеться се з залицянням султана
Сам пришле він сватів обзивається твердо дівчина
Наркис котрого задержала на селі красуня через кільки неділь сам поїхав в Петербург і Софія Леонівна зовсім зникла і з його серця і навіть з його пам'яті
А поперед султана летіло його веління приготувати найбільший дарунок улюбленій Хасекі за сина небачене плаття з золотої парчі торочене по коміру рукавах подолу й переду стібками діамантовими й рубіновими оздоблене на місці шийної застіжки величезним смарагдом привезеним з Александрії
І сам розуміє що обманює себе такою філософською химерою
І небо мирне безхмарне дивилося на них з високості й наче мліло від розкоші й щастя
Іван озирнувся назад на скелі і скаменів
Скоріше дід погладив Тарас свою розкішну бороду
Начнем же уже начало книги с и ц е весело подивиться на сліпого кобзаря як він сидить собі з хлопцем сліпий під тином і весело послухать його як він заспіває думу про те що давно діялось як боролися ляхи з козаками весело а всетаки скажеш Слава богу що минуло а надто як згадаєш що ми одної матері діти що всі ми слав'яне
І стида й сорома немає й честі
З тоскою знову прийшло буйство веселий сміх і безтурботність
Ану пане повертай голоблі бо не туди заїхав
Авжеж
М и х а й л о. Да это меня постоянно мучило вот что она на работах й что этот грубый труд убивает понимаешь красоту
А почав оповідати мені всю історію створення міста се разюче
Прошу тільки посидьте хвилину тихо я зараз розміркую свій план
Цікаво бач йому знати навіть те як бутафорний грім видобувають
Чи по образ
Пам'ятаєш я розповідала тобі про себе
Чим довести
Чи живі чи здорові моє серденько говорила Кайдашиха тонким голосом тавсе пишала губи
Облава наближалась і гнала до Лисої гори звіра
Боюсь промовити що-небудь криво Про те що прорекла Цариця милостива
Ольга зосталась ніби сиротою одійшла набік та все думала про молодого Радюка
До Києва здавалося прикуті були очі всього світу за короткий час тут побували сли німецького імператора Оттона III свіонського конунга Олафа датського Свена Твескегга
Мелашка незабаром вибігла на вулицю
Ось вислухай попереду
Одначе всі переспівані пісні не сподобались молодим паннам бо всі були козачки до танців
Яку казочку
Це ж шість вісім або й десять тисяч воїнів
Марія іронія
Він знов зітхнув а проте лице його оставало все однакове майже байдуже
Мені писали друзі дуже посуємудрствував про мене в передмові до своєї Хати там він мої Чари вмістив
Час би пам'ятати
Пробачте полковнику але так же не можна
Сі уваги доводять нас і ще до одного ограничения політичні соціальні релігійні ідеї властиво не належать до літературної критики дискутувати їх треба з спеціальною для кождої науковою підготовкою
Ті довгі дерев'яні сходи з вогнями вели далеко-далеко вниз аж до озера де стояв легенький човен і де любив посидіти з вудкою Сиз XII
Продери сліпи лежню розбудив мене Микола на Вигнанці До Тернополя стягують порожняк
сказав я Хіба вже заручилися
Ну
Я керував стерном до певної мети мій човен плив а хвиля навісна стерно те вирвала із рук моїх і понесла на скелі гострі човен мій розіб'є на тріски його і всіх братів потопить
Знайшла вона собі нову й кращу зачіпку подумав Парафієвський
Чи там раду радять як на турка стати Не чуємо на чужині
Марнотратство на розваги й прикраси перевершило всі межі
Дас махт ніхтс
Галя знову почала читати роман а бабця раптом побачила крізь стіни джиґуна в сірому костюмі і в лакованих туфлях він швидко йшов геть від їхнього дому
Полум'яний дід довго не міг прочахнути
Дрібненькими слізоньками
Пропонував свої послуги для нового процесу
А хіба він справді жив
А далі чи маю я дійсно право здержувати її поважно від зреалізування її намірів
Зібралася купка мстивих ненажер-бояр і вирішує долю її сина її роду усіх полян
Тим гірше для них
Війна набрала вже характеру одвертого масового злочину
Старий князь все нудьгував на старість і таки любив розважити і себе і тішити свою дочку несподіванками
Анічого
прогугнявив черв'ячок піднімаючи вгору свою непримітну голівку й хижо зареготався слизьким ротом Я
Павлуша який терпляче стояв на драбині нижче мене і все чув але нічого не бачив крім моїх мокрих штанів не встиг зорієнтуватись і я трохи сів йому на голову
Його ще раз освистали
Що
Тоді він обережно всадив ключ у двері і обережно їх відчинив
Виходили ми з жайвором у двір а в дворі снігу повно
Омелько про себе
І простягла руку
У думці так само мигнув і заворушився спомин
Скотину звіра приручити можна а їх
У входа его встретили Самойлович и молодой Кочубей
Ми не на гріх працювали
До Мулена
V Із-за брами виходить суддя Дубровський з своїм гайдуком і секретарем і теж зупиняється хмуро дивлячись на те що чиниться
Він обікрав мене
В мене є другі май ліпші
Принаймні вона одвезе йому гроші на від'їзд і з'ясує борги його в Гейдельберзі себто візьме їх на себе
Буде свербіти
Бо ми такі схожі що часто й батько плутає нас а ми тільки іноді збиваємось шельмувато дивиться то на старшого лейтенанта то на стіл завалений грішми
А тепер він її на всю милість просить не признаватися ще до нього доки не відділить йому його господар землі не стане він ґаздою в своїй власній хаті
Іноді мені здається що я зробив для нього більше
Дим од багаття підіймався під синє гаряче небо вище од діброви
О любий мій
Товаришу політрук і в нестямі знову тряс тряс його за плечі ніби хотів оживити
Я шукаю дружину командарма
І жбурнув цілим хмаровищем піску Знай коли такий
2 Вогненними смерчами покотилися по Кримові три козацьких загони
А вітер шаленіє а вітер звіром налітає з усіх боків
А що ж вони там кажуть
І рука задерев'яніла наче я ліктем об край столу стукнувся
Ти багато взнала про неї
І от ця людина Іван Білик теж творить мислить
125 Тут также старшина правдива Бувають всякії пани Но тілько трохи сього дива Не квапляться на се вони
Полотно полотно полотно
Тоді Микула обережно щоб не збудити Вісту підвівся з помосту постояв над вогнищем а там тихо босий у сорочці та ногавицях пройшов по долівці одчинив двері вийшов надвір
Товаришування наше здається мені власне не от мира сего
115 Була в Латії синагога Збудована за давніх літ Для Януса сердита бога Которий дивних був приміт Він мав на голові дві тварі Чи гарниї були чи харі Об тім Виргилій сам мовчить Но в мирне врем'я запирався Коли ж із храма показався Якраз війна і закипить
Це була така велика й розкішна кімната що вони спочатку короля й не помітили
Нью-Йорк
Хіба ви не чули княжої волі
Врешті таки не витримав
Он як ти мене чекала
А ефто што у тебя за барышня спитався москаль указуючи на Христю
Яничари метушилися панічно бігали по вулицях шукаючи порятунку
Та остання над Солоницею була найтяжча
Знов сходяться наші дороги Іване
Лаврін схопився з постелі
Вздовж гостроколу йшов піднятий майже на сажень поміст у час оборони можі стояли на помості й відганяли напасників коли ті намагалися здолати гострокіл
Знатна радо
Я не поліз до настановленої тобою пастки і ти порішила нацькувати на мене псів
Слухай товаришок звернувся Санько лагідно-лагідно
Добраніч милий
Богдася з його писанням не дожидаю
Гм це правду ви кажете непогане діло
Товаришу Трубенко викресли його
Майже чверть віку Іван Йосипович Попов працював у Дніпропетровському крайовому історичному музеї
Е е е що ту уміти сказав Леон
Нетаєний промінь радості перелетів по Германовім лиці на ті слова
Пішли далі я все роздивляюся
Валігура ж у лікарні нагадав Журавель
Він жалкував тільки що пішов в атаку з парадною шаблею з блискучою нікельованою нікчемою котрою тільки й можна було пишатися й брязкати в мирнім життті та на маневрах
Та ось Самійло стрепенувся підбіг до кручі і розмахнувшись пожбурив ліру в Дніпро
Живи в нас і квит
Трапилося
Нет с тобой мне нигде не страшно на край света пошла бы мой сокол мое солнышко пела нежным трепетным голосом Фрося и Мазепе послышался звук поцелуя но здесь мне чего-то жутко
Уб'ють Адама Сідлецького полковника Родзісада Опольчика
Хвилинами коли щось починало повставати в ньому проти такого клятого життя він кричав на себе й лаявся останніми словами добре знаючи що зрадити раз є зрадити назавжди
Стало людям вільніше
Ось там бачиш щось миготить ніби світло
Найбільше роботи мав тепер дід Панас
Там під причілком підклавши свитину під голови приліг в холодку Василь
Тимко довго стояв мовчки задумавшись
Дивись скільки возів коло хати
А мабуть прийде
Я пройшов перед натовпом з дорученою мені сотнею
З Творів та Вибраних творах звідки ми передруковуємо
Після Служби Божої найняла молебень о здравії рабів Божих Якима Марти й младенця Марка
Нічого не буде
А то положіть руку на плече
Історія тут така
Перед тим обстріляйте артилерією равеліни що прикривають їх
Та ну тебе з твоїми таємницями
Нестеренко впівзвороту критично оглянув немуштровані партійні ряди
Петровський не витримав він весь затрясся лице зморщилось в нестямі він підніс свої старечі тремтливі руки вгору й несамовито закричав
Але мені те добре не голослівне а через писання покажіть і того добре пожиток мені покажіть тобто чи будуть збавлені вівці коли підуть у слід вовків ошуканців злодіїв та розбійників як казав Христос і лиходійців та псів як казав Павло але коли добре чинять що за такими пастирями йдуть то чому ж їхні пастирі не звільняють їх від лівого боку на страшному судилищі там-бо за себе і про себе треба дати відповідь за Павлом Вони дадуть відповідь тому хто судитиме живих та мертвих 38 90
Та це ж нам пощастило
Юрасик
За старе що колись було пасіюєш
Це що за злодій
Юхим побуряковівши мовчав
Нікуди без них
Він читає тільки Фолкнера обізвався Отава до того ж в оригіналі
Я р о с л а в Ось бачиш люба доню мудрий лад Не насадити кроткими руками Немов троянд і лілій тихий сад
Бiля самої Люби з старенькою берданкою в руках зупинився темнолиций з вивернутими губами дядько Сергiй отой що донедавна ховався у рiзних криївках од революцiї
Саме тоді Ганнусько я кричу щоб ти запалила електрику
Такі явища не мають пояснень
Скільки вже мені лишилося жити
Запорожці тим часом поновили собі чайки й під проводом кошового Максима Самійленка обложили з Дніпра весь острів Тавань із його фортецею
Улянку щось так і вкололо
Добре знаючи запорозькі звичаї хан після наради з мурзами підступив до Січі саме на Різдвяні свята коли запорожці звичайно гуляють
Льодикові все це було б як то кажуть до ґудзика подумаєш пишуть А я сьогодні п'ятірку одержала А я вчора таке цікаве кіно бачила якби не марки
Мені нема чого пригадувати
Гнат
Та ще цілий вік
Жонглери й акробати розважали присутніх
Відчув жаль і зневагу головне що не міг боронитися що не мав для цього сили
Вона мусила повторити своє питання але він сквапно закрився словом нічого якому трудно було поняти віри
Ох Маринко Маринко
Він витягнув шматок пергаменту
Ну каже Пацігофер
Люблю затишок
К кебаб печеня з грец
Вєрную правду говорю што турецький настоящий чесноє слово восєм копєєк чвертка
Я держу в руці мавзера але моя рука слабіє і я от-от заплачу дрібненькими сльозами як у дитинстві на теплих грудях
Р и н а до Улі
Постеливши нову скатертину вона сіла до столу а дядька й мене посадовила просто себе
Якщо воно справжнє
Тоді Книш несподівано з робленим співчуттям
Чималенько мабуть
Але взяти навальне город не пощастило на стіни його висипала й почала метати стріли сторожа перед воями що встигли добігти до воріт праворуч від вежі Зенона впала з величезним грюкотом і тріском катаракта* *Катаракта залізні грати город Херсонес замкнувся
Сергій приніс від сусідів ще один стіл і поставив на ньому п'ять пляшок заткнутих кукурудзяними качанами
Жінок дітей старців хорих викидають на мороз майже голих голодних
Значить ви маєте сумнів тихо спитав Тарас
Я беру її перса і обертаю їх на огидні груди баби-яги що ними вона годує тільки гадів і жахливих мерзотних тварин стегна їй я викручую на скарлючені слизькі й зелені жаб'ячі лапи а вуста роздираю до жовтих набряклих заїдів гороб'ячих пуцьверинків
Га
Просив зразу до цього старого Жмайла та той відказався такою речею
Спочатку я гадав
Я їду в гори в К
Через кілька тижнів Гнат уже знов міг дещо робити по господарстві
Він уже побачив що за тим столиком просто надворі де вони сідали обідати нікого нема
Не дають мені спокою щоб приставати до шведа
Тільки хто висунеться я йому в пику всаджу стільки свинцю скільки він заслужив
А Мотря аж на піч залізе щоб хоч не бачити того нічого
було думає гуляючи з Грищенком кончу школу далi одчиняться дверi менi невже не зустрiну тодi його любого з душею
Візьміть Йосип Степанович цю сорочку
І Матвій з несподіваною злістю пожбурив її на середину двору та накричав на Дениска
Доскіпливим озирком окинувши своїх супутникіїі мовби перевіривши їхню готовність плавно вивів машину на трасу
А Нестор мені розповідав як це було
Насилу Катря одбула жнива та й подалася з села в город де стільки галасу та гомону дива та чуда всякого
Оце прибули ми пани брати до Тавані-острова що на ньому бусурманський Аслан-город стоїть
Вона ця маса була тут чужа всі ці крамниці будинки всі капелюхи комірчики книжки роялі управи контори все чим був повний колись оцей клаптик земної планети було й є чуже цій сірій шинельній масі
Походження назви слов'яни ще до XIII ст. почали пов'язувати з поняттям слава й перекладати його глоріозі й енети
Достойний учень Крайського махнув рукою Сковорода
Тарас сидів і грівся оскільки кожен вечір його морозило
Не дивуйся що й воші ласують
Бо який я князь без війська
За здоров'я москаля-чарівника
Как вы скажете послать
Ірина Михайлівна вислухала запитала як йому мається зараз принесла чаю і валер'янових крапель
Макаров належить до штабу командування Першого Українського фронту генерала Батутіна є його особистим приятилем і коли генерал про це довідався він сказав Знайду
Вінсент схилив перше голову на руки
Щось не схоже на це
Мати сиділа кінець стола та тільки дивилась на неї
Герасим
Хлопці не були ще готові без зброї і ми кинулися од нього тікати але в дверях застрягли
Як і раніше стояли біля них обслуги хоча й поріділи вони в останніх боях
Зайняв місце біля параші обережно сів і так само як і перше пас настороженими очима за оточенням
Отам словоливство
Це тільки начеб засміявся юнак
Іцик і оком не змигнув
Балабуха оглядів церкву й ризницю й похвалив і обмальовку церкви й нові образи й ризницю
Випровадили купно а твоїми гінцями
Сьогодні й Руді здається туди приїде
Чи дійшла до Львова чи отримав її Кость Паньківський чи готує до видання а чи десь загубилася на розгіллі сибірських доріг
В очах її горів дивний огонь ніздрі дрожали
Остапе з розпукою кличе душа
Як зїли кашу Марко трійчаткою погнав своїх товаришів до води а як вернулися то заходилися громадою горшка бити
Скільки тепер їх
Посідали над яром
Окіп левада і їхній ліс що зветься Савиним
У тебе й так добра всякого на десятьох
Треба мати щастя
Всередині палить нестерпним жаром
Погано справді виходить
Тільки глядіть про цю мою допомогу вам нікому ані словечка
Ой
Правда він і досі не раз чував таки слова але ніколи досі вони так не вразили його ніколи не визвали в його душі такого голосного почуття несправедливості та притиску
У-у прокляті прокляті
Бігаймо у великий гай він сьогодні у гаї дерево рубає
Твої болі мої болі твоя печаль моя печаль
Я ще жить хочу жить
Хай не пожалують грошей
Що вам треба
Тарас хотів спитати по чому прапорщик його звіряв та саме щось таке побачив в очах моделі що побоявся втратити
Служив тобі вірою і правдою
Якої дочки
Із гуркотом зі столу впала дошка яку почав сьогодні гравірувати
Володько встав і сказав кілька слів
Це ще гірш настало як за кріпацтва
Вона йому дуже подобалася але стара та стара
Скоро Андрій узнав що цей Ґоліят сидить за те що був колись в армії Нестора Махна
Ну нічого
Ніхто не похвалявся подвигами не розповідав скільки зніс голів як кипів як вивертався у вирі бою ніхто не показував своїх ран пощерблених шабель
Стій собако я тебе шльопну
Шкода було й тітки
А ти за так трудився писав свої поезії схопився слідчий з місця
Не подумай я теж за новаторство учених а не вискочок що зуміли на свою безплідність і невігластво натягти одяганку ортодоксальності і модних фраз
Я перелякався й покинув писати вірші
Марко в цю мить ненавидів і подобав Дороша
Підрізник у нас дістає 2 карбованці 48 коп. плюс 27% себто 67 коп. начислення на всю зарплату складають соцстрах 16% на утримання робочкома і ведення культроботи—5 1 2% утримання будинку відпочинку— 1% стипендіяльний фонд— 1 2% будівля нардому— помешкання робочкому і утримання столу роботодателів 3 1 2% всього 27% отже 2 карб
Ну
Чого ж ти не сказав що у вас суботник
Вона почала розказувати все як було
А коли був у постелі і спробував читати помітив що його дух зайнятий до кінця і вже ніщо інше не зможе йому помогти
Ти наче з того світу з'явився
Ех Орисю Голтва це лише початок
Молились козаче ми вже йому добре одвітує батько Пугач уже господь усі душі привернув до нашої сторони
Знахар
Зачаївшись но обчухраних садках ще не вилоплені до набору хлопці й дівчата жагливо з радісним калатанням серця спостерігали як лопаються цистерни як горять по численішх коліях розтрощені фашистські ешелони як аж сторчма стають розпечені рейки що по них мали б їх винозити в той проклятий рейх
Російські урядовці з посміхом перестерігали чорноморців щоб не розташовувались на Дністрі бо все одно землі між Дністром та Бугом роздадуть панам генерали ж російського війська не в жарт гомоніли що чорноморці будуть повернуті в звичайні полки московського війська
Нiхто i нiщо тепер не вирве тебе з моїх рук
He говоріть таких високих слів спохмурнів Діденко
Недотепа ведмедисько Семенюк
Порадьте ж нам Дмитре Івановичу до кого звернутися в кого шукати підтримки прохали селяни з далекого села
Світ в одчаї ловить за канати Б'є у дзвони душу воскреша Вже і сам не в силі розпізнати Що то дзвонить дзвони чи душа
Гуляє вітер по улицях з неба порошить крупами
Пішов і Нечипір став оддаля
Це видовище викликало в Петровому серці пекучий біль і нагадало йому ту страшну ніч коли він проводив Сару назад до корчми коли він присягався не залишати її до скону
Ми вже її вмовляємо
Пам'яті академіка О І Білецького
Лук'ян і собі посміхнувся а як вибралась знову на сани запитав з оторопу
Зугарний
Спить син спочиває на сіні одежа його лежить у хаті акуратно складена на стільці і тільки кашкет оцей з крилами цілу ніч ходитиме по степу при отарі і аж удосвіта коли вже перші реактивні загуркочуть у небі повернеться кашкет знову до хати й тихо ляже зверху на доладне складений льотчицький мундир
І тоді посмішка така що хоч бери його на руки та грайся з ним як з трьохлітнім
Та мені здається їх цікавить друкарня
Ціла скирта авіабомб
Але чого ти кричиш ще голосніше спитала її сестра Рівка
прошепотів чорбаджі Алім
Блимали вогники по селу
Ваше здоровляї Одна з молодиць кругловида яблукувата вся з вогню і енергії вже не раз зачіпала вайлуватого кіногостя а тепер підлетіла охопила обома руками за плечі туго обвіяла оператора своею жіночою розпашілістю
Голубчику
Цить не бійсь нічого це друг
Поїдеш зі мною на Січ
Укладач прагнув відбити це в коментарі
Що це ти верзеш
Щоб корабель не став за домовину Візьми благословення і лети
Приверни лиш он до тії хати
Розчиняються двері в коридор і хутко входить Рита
До Мартина Пушкаря тут посланець прибув із Січі
Оце я ходжу по печерах та по церквах то за мною іде слідом сотня або й друга людей а я всім розказую в якій церкві які мощі показую де лежить пір'я з архангела Гавриїла в панянському монастирі де стоїть молоко Богородиці де святий Миколай притиснув до стіни своїм образом злодія як той хотів обікрасти церкву
Перед самим натовпом вершник натягнув поводи і кінь присівши на задні ноги і бризкаючи піною з роздертого вудилами рота зупинився
Першу хвилину Андрій його не зауважив
Вже не дивився на свіченців а бачив тільки розплилі павучки літер
І ой яке вирвалося в нього цілком стосувалося Циганового вигляду
Король одказав Ти бачиш який ти лихий чоловік хіба ж таки можна за барабана забивати людину
Та що з нього
Чим ця сцена скінчилась хлопці могли тільки догадуватись поїзд їхній незабаром відійшов від перону далі помчав
Скелі як скелі
Тут відпочивали до полудня і попрощавшись із знайомим доглядачем станції і його доброю старенькою вже дружиною виїхали на широкий добре накатаний тракт на Полтаву
А тепер нужда та злидні
І спокій є і господь і зросла вона в нім і свій біль в нім згубить
Той усе життя никав по світу
Маленький Йосип сів на могилу матері й старанно ловить якусь комашку межи барвінком
Бо війна й героїзм тепер власне й полягали мабуть передусім у втіканні від смерти від сильнішого й у доганянні слабшого
Сірків голос ніяково
А пан Жезніцький розгнівався каже Ти за честь повинен мати що мені чоботи пошив а ти п'ять золотих гайдамако правиш
Аж хтось тоді сказав А не дай боже так танцювать навиворіт душі
Тобі хай принесуть за третім разом
Зал зустрів її слова схвальним гулом
Не робіть мені такого безчестя
Пам'ятай же бо в тебе як бачиться мені не дуже кріпка пам'ять
Андрусівським договором 1667 р. розпаювали Україну між себе Москва й Польща
сказала вона онуковi потiм.
Пощастило навіть у нещасті
Гула земля під ударами тисяч і тисяч кінських копит гуло потривожене стогоном безжально битої землі небо а в донедавна чистому вимитому росами аері зависала темними шлейфами пилюга
За плугами йшли старі чоловіки і їхні руки на чепігах були тверді мов каміння
Після того як він оженився він ніби виріс в своїх очах
Буде так як велiла княгиня
Примусив себе піти в бік Ланцюгового хиткого мосту через Фонтанку
Демко знав що ця маленька хитрість аж ніяк не врятує його та все ж таки це на якусь хвилину віддаляло неприємну розмову а що розмова обов'язково буде неприємною це йому вже підказувало ще не з'ясоване наукою шосте почуття яке буває тільки у школярів
Андрій у цьому ділі
Тепер козацтво вже його не любить Бо не частує зграї горілками
Він пасе свої три хвостяки отам на паринині поки ще її не заорали Рябу Гніду і теличку на росу і пополудні а в перерві обідній має свій вільний час якщо його не пішлють кудись грядки полоти або нести батькові на будову воду та полуденок
Пиймо горілку поки живі бо як помремо то вже не питимемо
Гадала що познущалася над самим лиш цим незграбним бовдуром але забула про всюдисущі очі гарему
Багато людей не могло рухатися
Не з тонкосльозих він а втім
Вмерла на Україні віра в тебе
Iз води тiльки-но вискочив i ну гiмнастику робити присiдає на руках од землi оджимається пiдстрибує як хлопчик
До остатньої краплі крови повинна боронити громада своєї свободи свого святого ладу
Я навіть побоююсь що під впливом поганих звісток усе околишнє й дальнє шляхетство злетиться сюди так що й місця для всіх не вистачить а тому прошу пана дати нам загін для супроводу
Його кінь біжить остро по білій як сполоканій стежці розтягненій тепер тут рівно
Перше що зафіксувалось це ритмічні цоки військових чобіт по бруку
Нехай чоловік буде умний і розсудливий скільки хоче але коли він цієї філософії не вміє приноровити до життя то ця філософія неправедна
У тебе гострий розум
Але швидко
спитала в його Олеся
Вона рвучко повернулась до нього очі її спалахнули
Дибенко Іван Євменович
Та чи й могло бути інакше
Більшість козаків пристала на цю думку та диякон висунув проти неї серйозні заперечення на всьому просторі від Кругляка до Довгого лісу простяглася гладенька мов скатерка рівнина без могил без гайків без байраків а тому ворожа розвідка виявила б їх негайно
В село
Буде дуже зле
Я вас дорогі мої гості проведу до самого музею і покажу найголовніші скарби які я зібрав за своє життя
Тату докинув упоминаючи уважайте аби Сава не прив'язував на ніч волів закоротке
Підніме хто-небудь із троянчан відразу дізнаються чия робота
Впрочім таточку дарма вже відмовляти я присягла
Останні обійми останні поцілунки і вже пан Мартин на коні
Бо коли не можна пояснити кожну річ для чого нам розум
Ja darum ja darum
В кімнаті стало тихо
Про щось мене спитала
Я вперше побачив її думаю думаю ніяк не прирозумію для чого вона
Чого
Гра в курча кінчилася
Якесь вільнодумство
Хлопець чудово розумів що образив її своєю поведінкою що треба щось сказати чи зробити але що але як він не знав не зважувався боячись собі пошкодити й невдалим заходом все вкрай зруйнувати замість направити
Зароблю десь
От вік прожив коло таких діл де кожний день одним великі бариші другим гроші а третім як кажуть шиші а такого ідола як ти не бачив
Вихор курявно сліпо блукає по степу перетинає дорогу і далі тільки стерня переблискує де він пішов уже прозорий
Повернусь я
Ти знаєш чи справді було для нас призначено щось інше ніж те що маємо
Весь цей закуток Великого Лугу між Кушугумом Закутною і Дніпром я памятаю ще з 70-х років
Щоби вона не виділа світлого сонечка
Брав до загону й таких як алюміній в'язати в металі гази щоб не кипіла сталь у ковші
Відійшов до газдів і крутив головою
Ви ж у Пушкаря служили
Я плював на всі суди
Навіть ворони і ті прилітали поритися на смітнику
Нічна доба пожежа пальба з мушкетів і гармати перелякають так усіх панів і слуг їх вірних що вони мов вівці очмаріють і всі розбіжаться врозтіч
І як тільки Клим вийшов так зразу почув що все знов вернулось на старе місце що ціла низка клопотів турбот думок одсунулось від його
Чи все до ладу там мовляв
Колись невеличкі замлілі дубки кленки бересточки липи тепер визирали такими здоровенними такими пишними велетнями гордо аж під хмарами похитуючи своїми чубатими головами поміж ними пустилося молоднику як конопель на доброму підметі
Злапали тебе на гарячім і поганім вчинку й маю сумнів що він останній
Смачна хлопка
Бачу тут уже не до жартів
Іди ж іди сідай біля мене я буду обідати а ти тягни дулівку
Вона його задушила видно бо не було на йому ніякої порази й лежав він зчорнівши вона лежала біла біла з чорними бровами
Оті їхні вічні скарги Мамо як учора мене штовхнув Хомин Миколка а я впала а спідничка й порвалася це говорилося ди-тдною при закладеному в рот пальчику і хитрому поблискуванні очей бо ніякий Микола її не штовхав а спідничка була порвана на колючому дроті і мати про це знала ота занадто вже часта розмова з учителькою яка вічно нарікала на поведінку сина а він повернувшись із школи на запитання матері За що ж ти побив притулівського школяра
Ані України ні Росії ні Польщі він до шведської держави приєднювати не хоче але бажає собі щоб скрізь сиділи на престолах володарі які мудро справедливо й людяно володіли б своїми народами та не кривдили і не катували людей
Зацікавлений доктор підійшов ближче
За брехливість твого язика
Княжий післанець прибув пізненько наші післанці далеко скоріше ходять
Вмію
Дай мені знак який-небудь Матінко Господня Воротарнице
Вночі князь добрий
Особливо гідно оцінили її лікувальні властивості наші предки слов'яни і назвали рослину дев'ятисилом
Не можу хвилини побути сам на сам
Арсен ледве встигав за ним
Ну і хай кидає
Він же рече Князь київський вертається з походу побідного й хоче зодягтися в золоте
108 Тогді ну військо муштровати Учить мушкетний артикул Вперед як ногу викидати Ушкварить як на калавур
Будинок
ЯВА ІІІ
Тому й питаю вас чи приймаємо це як закон і покон люду тиверського
Та й ще на тому не скінчиться
Мазайло за серце як навіжений
Т Шевченко
Батько здивовано глянув на матiр.
Я не винний
Та мій рід завжди був ворогом вашим
Йде за мною
Г а н н а С е м е н і в н а
Зненацька десятки дитячих лап нависли на шворці і стали допомагати Шарабанові поволі але чимраз дужче почало розгорятись крайнебо
Знаю
І вона мов прокинувшись оповила йому шию відхилила йому голову й глянула йому в вічі диким поглядом пристрасті
Заглянув униз
Огида виникала в ньому і красний план розв'язати проблему місця переставав йому подобатись
Одному Золотоноша на всі сто хороша
Пас нетерплячими очима руки забарного воротаря що не поспішаючись методично стромляв своїми товстими пальцями ключ у замок повертав його там одмикав
На хвильку-дві заслонив я очі
І де ти в лихої години взявся бусурменський парубче
Кажуть Воронеж
Народ виловлює зброю по ставках копанках викопує з землі
А така ніч усіх кладе до ложа
Луснеш а не діждеш
Треба кинути всіх людей на пошуки сказав Ненко
Тоді аж збагнули що то не хтось інший тиверські вої як їм заступили путь
Для нього нема вже на планеті екзотики і коли він розмовляючи говорить Кейптаун або Пірей то це звучить в його устах так само звично як Лиманське або яка-небудь степова Іванівка
Ой мамочко голубочко
Ось тобі крикнула Мотря й почала хапать рукою з калюжі грязь і кидати на Мелашчину хату
Це підживлює мене й підбадьорює
Нет
Хай аллах продовжить твої золоті літа
Щи ти скажеш такій беажурі
Я мав з ними не раз роботу
Через це я знов спитав вас про договор
Десь і колись у сім'ї пригадає Як мені звисла рука нежива
Снарядний стакан трохи не зробив мене безног- им
Не помилився
Надіймось що може йому хоть з ласки друга або і третя частина пенсії дістанеться
Та до світанку ще було неблизько і ніч знову творила чудо за чудом
Ба дожену гукав Леонід Семенович
Згода княгине відповів за всіх тисяцький Георгій
А коли повернувся то дізнався що в їхній будинок переїхав знаменитий футболіст капітан команди Метеор заслужений майстер спорту Гелій Бумбарасов
Вже доварювався куліш і шкварчала засмачка уже діти нетерпляче вигравали дерев'яними ложками по мисці як вона почула на подвір'ї чиїсь кроки потім клямцнула клямка друга і в хату пригинаючись од ноші ввійшов Стах Артемепко
Над тим думаю я частіше і звичайно настроюють мене такі гадки сумно
Тільки чудові заграничні завіси на вікнах чудові килими розкидані на помості розвішані на стінах та розкішні укривала на ліжках привезені з-за границі натякали на заможність директора
Все змовчали
Скубнути і назад
Матiнко княгине скривджено каже Оскол
Скажи Анно своїй панночці що прийду за дві годині й чекатиму коло молодого смеречника
Я хутко прощаюся й поспішно виходжу
Ніхто тепер не заглядав у вікна ніхто не перечив бенкетові ні лихим ні добрим поглядом
Іслам-Гірей мовчки кивнув на казнадара що сидів збоку за столиком
Не треба
Господи спаси його і заступи від цих печальних спогадів від цих очей що зорять йому і досі в душу
Ігумен Чи немає в твоїм серпі ще прихильності до світу і прив'язання до рідних дум і бажань світових
Все тут про-мріяне і розраховане як у годинниковім механізмі
Про все що я говорив тобi написано в харатiї
Але хворий розуміє ці слова сказані для того щоб потішити безнадійно хворого
Щось нового Кириле
Знаю що на це вони ніколи не підуть
Куліш не знав що мовити
Нестеренко не дивлячись на неї сердито відповів
Олена собі дівка бойка була
Правду сказати я того й не сподівався
Та проти сподіваного Яремко не зупиняється а кидається вбік у якийсь двір
Румуни розтяглися на кілометр чи й більше збилися кіньми на узбіччях дороги
Голубко моя
А як вас звати нерішуче спитав Степан
А про борщ в'язники вже який в нім і смак забували Сировцем да потапцями душу гіркую питали
Приїде доконешне старий п'яниця гетьман Миколай Потоцький а гетьман Конецпольський певно привезе розбишаку і завзятого п'янюгу Самійла Лаща свого любчика
Він зупинився біля правого притвору і невідомо-в кого запитав
Далеко Швеції земля
І хто ж це
Це що суд
З народної поезії до наших часів дійшли про цю подію лише уривки однієї мабуть довгої пісні
Що було те загуло те биллям поросло
После этого казаки слезли с лошадей притаились в глубоком овраге и выжидали вечера чтоб ударить на местечко
Прожектори освітили завісу
А я лясь
Можеш співати від захвату думати про щось наймиліше скажімо про глинища та яруги нашої незрівнянної в дерезі та пилюці Тернівщини що зараз так далеко від нас мов Шумерське царство мов яке-небудь степове Урарту
Аж пригадав собі гетьманові слова Молися Богу да якоже хощеть устроїть вещ
Вічний
Мати своєму улюбленому заняттю віддалась голкою блискає ще один рушник готує комусь а Дитинча притулившись біля материних ніг позирає звідти на нас одним оком карим сторожким як це буває в підраненого перепеляти коли воно вискочивши з-під коси відбігає десь по стерні втікаючи від гострої сталі ще сподіваючись знайти якийсь кущик для захисту хоч степи вже довкруг на всі гони лежать у снопах
Ані старині ані братика з сестричкою немає
Але товаришка Ріна подивилась на його надзвичайно блискучими немов п'яними очима і проговорила
Ух як відновлено цивіл'зацію
Дівчина глянула на нього з коханням
Чому б не видів спитав на те зчудовано на її дивні допити Я його щодня бачу я маю його щодня перед очима
Кожен зайда буде повчати мене
Та у неділю Якось у полі ми зустрілись Та й забалакались
Горіли заводські довжелезні цехи взялося полум'ям кругле залізничне депо з проломленим черепом даху
А то ти зразу всі поцілунки витратиш на друге й не зостанеться
То слухаючи страшні батькові перекази заплакав Федір
Сей образ на підставі закону про асоціацію образів викликає відповідні образи зору запаху дотику і наша сонна фантазія в одній сотній часті секунди сотворила в нашій уяві повний пластичний живий образ пожару в тій хвилі сонний чоловік зривається опанований страхом і кричить крізь сон Рятуйте
Піднімає тон
Нарешті й він злісно буркнув Здавсь
Ардатій розповів про десятки випадків коли видужували хворі на туберкульоз
Вiн ще й регоче наче сердиться дядько Себастiян i грiзно хитає головою його рудий чуб вогнистим начосом метнувся над бровами i чоловiк починає запихати його в стареньку будьонiвку
Ба та-бо якби він був тоді в Бориславі то був би прийшов додому сказала Марта
У курнику графа Лундишева
Він уже здогадався що перед ним сини Газі-бея і щоб зробити приємне батькові і повернути розмову в інше бажане для нього русло почав вихваляти дітей
І дехто посилав
За неї почали говорити в хуторах і судили та обносили її таки добре
Поверніть його Михайле на бік попросила Леся
Слухаймо
Дивись якi розумнi
Краще зломити його
Е чорта з два
Павлюк
Значиться одна моя рада була би сидіти нам спокійно не туратися до них не панькати коло них а ждати поки всі їх запаси вичерпаються
Він плеснув у долоні і в ту ж мить перед ним став сотник туленгітів
це Грицьків голос з-під куреника тріумфуючи От тепер угадай котрий з нас
І тут він завмер
Нiхто не знав що iмператор ромеїв з недобитками своїх легiонiв хоче швидше пройти Болгарiю де земля горить у нього пiд ногами нiхто не знав що iмператор Цимiсхiй мрiє зараз тiльки про одно бути в Константинополi за високими мурами Великого палацу у Буколеонi
Чого сидиш
Молода ясноока дівчина
Що злякався
Він теж за те щоб всі гуртом
Твої жовніри не вбираються в дорогі шати не звикли до ласих потрав говорив князь Заславський
Та перед Хмельницького гетьмана примчали
А пан щось і записав собі в книжку видно грамотний
Та хіба можна повернути минуле
Живі топталися ногами по живих і мертвих кони чавили копитами тих хто впав і силкувався звестись докруж лунали зойки й прокльони й дві стіни до зубів зоружених людей намагалися попхнути одна одну назад
Дівчина поглянула на сухорлявого літнього чоловіка і той помітив як затремтіли на її віях молоді сльози хвилювання вдячності і радості
Ось прийшов і будовничий оглянувся довкола і остро крикнув А що всі ви ту
Та не кидай же хоч тієї печеної курки
Ага
По такому холоду
Звісно як на них криги в палець
Титар—бідний дочка скапарила на вечерю лемішку а півшматка сала приніс Миля й ще він приніс пляшку горілки
Монастир
Живецький ще з одним солдатом стояв під ратушею
Тут він бережно почав упаковувати глиняні коники діда Євмена
На вершниках були запорошені дорожні плащі з мідними застібками химерні капелюхи з високо задертими вгору крисами видно подорожні були з далеких країв
Надійшла сільськая молодь Що з роботи поверталась І побачила поета З ним приязно привіталась
Та швидше-бо
Файно
Наші купці не такі
Ібрагім уявив як земля засипає живий красивий рот Блажа глибоко й смачно втягнув у себе ласкаве дунайське повітря і поїхав до султанського намету
Небом заприсягаюся не буде
Спихальський почервонів закліпав очима
Дихати нема чим
Р и н а до неї од люстра
Все тут заспокоює душу пробуджує в ній жагу жити і жити бути на цьому прекрасному світі завжди
Петро
Знала що їм без нього жити не можна
Так i впав бiля годинника
Зблідлий Трегубов продовжує дзвонити
Недалеко вже повинен бути і стан Ярополка
Давай давай підбадьорював Маковей Заробиш хліба грошей бабуся кріпко подякує
сама закурила затяглася димом
Будьте обережні
Уява повністю опанувала його диктуючи свої права свої веління
Просторий двір порослий травою
Ти хоч би пішла проходилася
Обнявши рвучко Якова й затисши в руці листа Сковорода забув про все на світі й побіг збиратися в свої останні мандри
Днів за три-чотири в середу думаю відкриємось
Яким чином тут запитав Матвій Іванович
Ось витер заполою обличчя заюшене Хоменко і теж підписався
Полковник
Куток глухий і далекий та й там є де сховатися
Хліба привезли Мусію
Минає рік
Ще ніби вчора бігав у куцих штанцях
Я вже кілька днів караюсь тим
Сміявся з нею над батьком і братом
Ну годі годі ворожити Ти не циганка воїн ти
Ти Альошо художник
Коронка Зігфріда
Спазми Копач
Як розстараюсь чимало грошей то зараз куплю отут будлі-де над Россю здорову оселю з хатою й садком перероблю хату на дім а потім згодом може прикуплю й клапоть огороду або й леваду та тоді вже матиму свою державу й не тинятимусь влітку по селах по чужих хатах сказав Флегоит Петрович і зараз почав складатись та лагодиться в далеку дорогу
Соломіїне-перечення дратувало раненого і вона мусила згодитися з ним
Ясно одне Рудому дуже тяжко
Коли зiйшло сонце з стану iмператора стало видно на вежi над ворiтьми Доростола на дуже високому кiлку щоб бачили всi стирчала й дивилась мертвими очима на поле голова Iоанна Куркуаса
Невже це ті самі дорогі рідні йому книжки лежать у величезній западині без краю тягнучись за її межі в бічних дзеркалах
Але козаки не ходять читати газети а тільки співають на вулицях
I от люди розступилися офiцери кинулись до машин
Йому видавалося що позаду хтось ходить і ось-ось знову хапоне за горло
Більш нема
А що робити іти не довго думаючи рішуче відповів Всеволод і поклав стверджуючи вагу своїх слів важкі кулаки на стіл
Розуміється все це ненормальне незрозуміле страшне але непереможно-дороге єдино-важне найсерйозніше за всі катастрофи світу
Головатий направив байдаки прямо на батарею під якою береги опускалися нижче
Стривай хто же це
В Зелених Млинах уже є два комуністи Аристарх Липський та агроном Журба який цієї зими читав на курсах рослинництво не так давно закінчивши агрономічні курси у Білій Церкві
Б'ється
А таке начальство що не розумієш не лізь
Обабіч старого шляху росли старі верби і вітер їх гнув і крутив трощив гілляччя й обривав листя а в одному місці лишень вони зупинилися за могутнім стовбуром щоб дати перепочити коням над ними затріщало й одна половина верби яка перевисала віттям через дорогу й прихищала їх од хартуни почала хилитися
Воздвиженський спересердя встав кинув карти й мусив йти з нею додому
Грає Сергiй i не змигне Оленка нiкуди слухає так
сказав вдоволено Тебе хитрощів учити не треба
Так удома Орлюк
Ходім до мене та пограємо трохи в карти
А ми не віримо
3 яким хвостиком
Ні відповіла стиха уникаючи мого погляду
І стара мати раптово схопилася з лежанки і ніби погналася за Соломією
Того хотіла я
Маєте порвані ронди а про панові маєтки оповідають на дорогах вітри
Я теж з тобою
І знову і знову перед ним виникало питання на яке він не міг знайти собі відповіді як це могло статися
Ти цього не знаєш це з фізікі
Він схвильовано зачитав епіграф до повісті
Чекай проведу
Ет
Іде бувало через село козацьке військо й тільки жіночі та дитячі очі проводжають його
Стоять вони удвох коло отари в степу один той що все життя пішки ходить по землі другий що півжиття проводить у небі один з ґирлиґою жезлом пастуха що засвідчує приналежність до найдавнішого фаху людського а другий з емблемою у вигляді крил на кашкеті хоча найпрудкіші крила вже не можуть зрівнятися з тими швидкостями на яких він живе
Допишеш пришли мені ласкав будь
А тоді коли пізній сон в'язав стомлену бурсу тією ж нерозгаданою загадкою колихалося над ними в місячних чарах мармурове таємниче личко
Ігор зблід
П Пікассо
Йшли його превосходительство і його сіятельство
Сойка роздразнена чомусь веселою рухливістю незначного звіряти кинулася на нього з пристрасним гавканням і урвавшися сим разом з ланцем напала розвішена на нього
Але він не насміливсь навертати до католицької віри свого молодого небожа Єремію й через те запросив студентів київської колегії вчити Єремію наукам в своєму палаці
На цю-цю
Отак дітки треба на світі жити
Де бояри думаючі
Сплять
Сьогодні ідучи в поле він не гукнув їх як завжди ї ось вони самі знайшли його три великі пухнасті вівчарки
Но если он жив воскликнул радостно Тамара
Король ставав власником усіх сірників у камері
Андрій згадав що вони можуть залишитися без хліба і постукав у двері
Уляна тоді смикнула його за рукав щоб не плів казна-що а Юля примружила очі і з якимось острахом сказала
Отеє справді розумне слово
Ого-го вигукнув Кочаровський шарячи поглядом по стосах книжок на ослоні й столі
Незабаром Мишук прийшов і приніс капшук грошей
Здрайці чортові
Потiм бiля тину з'явилася постать по пояс у водi з телевiзором на головi
Все каже справив купив що треба було а тільки з чобітками лихо ще перед святками дав шити а вони й досі не пошиті
Не бери гніву свого на Ізраїля а візьми ще раз слово милості на дітей своїх
Хіба ви забули що він радив нам обрати кошовим Семена Палія
Знадвору хтось грюкнув дверима і жінка якась захекана вбігла стала на порозі
Українські гетьмани
Ой нещаслива ж твоя доля дочко
Та притулок шукати треба було
Що це він пише та пише
Але вулички там вузькі покручені щоб не наїхати на чий-небудь пліт воли доводиться вести на налигачі
А осавул Ковалевський пристав до його й потакав йому
Бо по дорозі простувало безліч людей
Безсмертя виростає не з могили Воно встає з колиски до вікна В житті його велика таїна
А тепер розцвітає
Друже навіть господь-бог не має влади над смертю
А щоб звір ходив завжди їх підсолюють
непевно сказав Чужбинський
Коті
Зводячи очі на вершечок Корняктової вежі чи дивлячись на потемнілий мур Чорної кам'яниці Софії Базель я завсіди чогось думав що люди роблять прикру помилку зневажливо відмахуючись від минулого
Славина того не знала
В даному разі увагу його звернуло на себе вушко чобота дяді Ваді
А я думав що то Соломія
Під стіною на довгій лавці що сягала від печі до дверей лежав на животі на цілу свою довготу Ілія і підклавши під лице руки плакав гірко
Праця історична має вартість коли факти в ній представлені докладно і в причиновім зв'язку повість історична має вартість коли її основна ідея зможе заняти сучасних живих людей то значить коли сама вона жива й сучасна
З радіорупора чути оркестр якоїсь оперетки а з кухні чути як Явдоха порається біля помийного корита
Ні панове я вважаю що зараз не на часі розслідування цього діла
Прощаєш
Поросята так ті просто тонули
Його просили не тягти швидше переправити на той бік а він на все те відповідав
Козака Швачку народ оспівав не менше за Харка та Залізняка
Лице неначе виточене очі ніби вправлені в срібло
Одійшовши з гони знову завив
Оце доки не обійде всеньке озеро а потім не почвалає од нього до річки доти й не звертайся все дарма
Житіями захоплювались як потім захоплювались романами в образах головних дійових осіб вбачали ідеал зразок поведінки
Оце як голова в мене чогось заболіла вихопилось у його несподівано
Схитнулись тумани як фата-моргана
І нарешті по чверть годині западає знов тиша
Валеріян Підмогильний
Очевидно ні
А знаєте ясновельможний що ваша милость повинні бути мені вдячним коли оттут стоїть оцей пишний палац сказав Лащ
Він добрий і щирий доконаєшся сама як побачиш як він мене по-щирому любить коли мені не віриш
Віра зосталась
Нібито хтось у світі знає чим що скінчиться і до чого дійде
Тут живе Ганна Кошкалда
Вибачте
Раптом рука намацала щось
Уже ж рішили
А час не жде а час летить А серце змучене болить
Чи я з паном меценасом торгувався за ціну
П ш е п ю р к о в с ь к и й
До дядька свого прибув Володько аж пізно вночі
Не за питання а за те що той поволікся нехай і за розумним нехай і за дуже гарним а все ж дівчиськом
А ви хто за чоловік
Було смішно ноги йшли по підлозі а все навколо йшло якось бокаса
Раз упізнали з Марією значить ваша
Так це вiн умер
А н н а А для чого
Та хiба не знав цього князь Святослав ранiше
Ег-ге
Подавав комусь умовний знак вістку якусь обнадійливу чи пересторогу
А як Григорій Стратонович поживає
Перший перервав мовчанку Сень Басараб
Колись як вона сидітиме сама в полі при товарі без свідків
Сховаємось під млином
Вікно забите але дозвольте я миттю віддеру
Це ж законне діло
Після пишних двірських церемоній після шуму та галасу на улицях коло королівського палацу Гризельді здалося що якась сила перенесла її в далекий тихий край в тихе село в якусь мертву пущу
А як тебе звуть небого
голосніще ніж треба додав Вадим
Цього я чекав і боявся і зараз ця велика хвилююча краса до якої я почував себе причетним мене засмутила
Повість
Вони гарячково щось говорили одне одному
Одна Янка з вдячністю підвела на мить свої заплакані оченята але зразу й опустила
Вони були зупинені несподіваною перепоною змішалися розгубилися втратили бойовий порив
Скажете
Дарма що в лахмітті й нестрижений
Що не такі то не такі
Я прийшла до тебе Богдане щоб ти зібрався й поїхав зо мною в одне місце
Наймай Андрію
Проєкт А Дикого неперевершений
Не нашу а й свою
Незабаром після того він заснув
Вийшло воно дивно й смiшно
Да и кто же не ошибается
Я вернувся по одну книжку Вона була в бібліотеці
Нехай
Від Момчила він дізнався що до Бургаса можна дістатися човном по морю
Прийняли пошанували
Правду тетушка Маша говорит горемычное наше жигье
Втратили неньку сирітки
Видиш яку драбинку я тобі вималював
О вітай моя домівко тиха пристане по бурях до якої ненастанно здавна-здавна я тужив
Але може пані справді нездорові закинув Шварц
Признатися я таких статей не читаю
Питається челядоньки Чи все гаразд дома
Минулого літа в риболовецькій артілі десь у дніпровських плавнях важкі неводи тягав
і усміхнувшись сумно вона урвала
Гарно
Нехай же твоє рішення не буде менше справедливе ніж його
Може ти там самогон вариш боїшся впустити
Жінок гвалтом ганьбили дітей били об камінь а чоловіків нечуваними тортурами змушували до каторжної служби у своїх царствах
А позавтра десь в могилі
Вона подивилась навкруг на небо луг Дніпро
Обидва були надто падковиті до вловів і дуже любили тиняться по гаях та зелених луках та очеретах бо обидва ще й до того любили і зелені гаї і левади й луки
Саме в той час прийшла вістка на Україну що цар Олексїй помирив ся з королем
У л я н а
Ті що були посідали підводилися задні спиналися навшпиньки заглядали через плечі передніх
З півдня тече Ірпінь зі сходу Олешня з півночі Рудка
Простіть коли чим завинив може вже не побачимось і посміхнувся хіба на тім світі
Артим пішов за байдаком і притягнув його до берега
кричав сотник Павлюк
Ходімо
Друга частина війська попливла байдаками на низ і цього разу не тільки лиманом а й давнім запорозьким шляхом на Дунай
Мужів обирали серцем і здається не схибили
Осквернив смиренно кажу одразу догадавшись що дядько Микола тiльки вдає з себе сердитого
Даремно даремно
5
Маруся стояла в другій кімнаті і через двері чула всю материну розмову
I тiльки ваш
Г о с т р о х в о с т и й
Повз вартового виструнченого як на параді ввійшли в якісь високі двері крутими сходами зійшли на другий поверх ледь-ледь освітлений і через те якийсь тривожний і таємничий
И на рассказ мой он только заплакал
Тепер їм усім мов камінь із серця спав
А тепер все це доповнює казку дивного побуту на полонині
Напередодні від'їзду ми таки ще раз побуваємо з Кирилом у нашім степу не перестаючи тут усьому дивуватись
Швидше швидше
Друга заповідь
Як вже вмію з дорогою душею
Назустріч Учні Сина Возрадуйся Маріє
Нічого там ніхто не зневажає
Слава ж тобі господи що все добре подумала вона усміхаючись і пішла в хатину і там пригадала як минулого року вона не здоровкалася і обходила Ганну Тетерівну аж два місяці за те що та ніби хизувалася серед жінок городньої бригади своїми чарами і нахвалялася що як захоче так напустить їх навіть на Оксена і поробить таке що він сам прийде до неї спати в комору
Як давно він не плакав
Докаж
Митя вийшов як завжди усміхаючись їй
А відтоді й пішло трактори бульдозери тягачі канавокопачі
І сказав до Насті збираючись до відходу
Тепер уже видно було хто живий повернувся з походу а хто нині спочиває у вирії живі кинулись до живих на березі Почайни зчинився великий плач то плакали батьки що не діждались синів жони що втратили своїх чоловіків діти що залишились без отців
Вітерець ворушить її посивіле волосся
поклав на поличку
А хто ж кумом спитала
Куди ж воно ділось відкіля взялось
Галочко чого ти боса вийшла
Тинк на них упав
На них їхали весільні гості
Був Гриць премудрий родом з Коломиї
Все на ногах на ногах
Так Сузанно я побігущий із магазину
О д н о о к и й читає на дверях Пероцьких мідяну табличку
Без суду увівши в оману султана добився страти чесного мусульманина Скендер-челебії тоді як гяура-здирцю Гріті всіляко підтримував
Ось дорога послалась повз озеро вкрите безліччю дикої птиці
Трусилися там біля долівки а тоді знову зводилися й ламали над головами пальці
Чого се ви
Я вам кажу покиньте ви свої секрети уперто сказав він Яка там постанова
Шевчикові і Сікачеві вина
Чия ж це голова чия
Питаю хто ти
Якби хто влаштував змагання з цього дiла вони певне були б чемпiонами свiту
озвався також Михайло
Гаразд брате схилив голову Ярослав
Ось чому жінки неоднакові
Вадим оглянувся ракетка здригнула в його руці й кулька впала в траву
Я встиг лише помiтити що то був офiцер чи то старший лейтенант чи то капiтан чи три чи чотири зiрочки на погонах
Божевільний гомонять сусіди І на яку халєру він працює
Ну музики грайте
А ти в таборі бачу й солдат вступився
Сіла я
Не до того було
Як
Орлюк
Четвертого візира султан називати не хоче вагаючись між двома молодими пройдисвітами яких узято ще з пажів покійного Скендер-челебії після його страти в Багдаді між Ахмедом-пашою і Мехмедом-пашою Соколлу
Зійшлася вся ватага
Вони ось тут під захистом оцих стріх тополь оцієї церкви мають себе за поважну силу а чи й просто не думають про те вони бачать неправду й не можуть з нею примиритися
Рішуче хитнув головою синьоокий Кирило повернувся він до Василя й Насті далі витер вуса і заспівав
Заскреготала міцна холодна криця
Безверхий
Всесвітній сором впаде і поб'є наші голови
Онися лягла на землю впоперек перед самими волами
Бо ще не встигли два круги злитися в один як він уже побачив по них чорні плями більші й менші розсипи чорних зерен чимось схожих на ягоди ожини
Дід Годун
На перехрестях вулиць зупиняючи перехожих цілим хором сюрчали не тільки городові а й дільничі урядники
То дзвенітиме і свистітиме тиша яка на ту мить поміняла свою барву
Але це эа наших часів так непрактично так ненормально що від цього виходить тільки сама шкода
Гладіатори виполоскали розквашені пики в смердючій бочці з дощівкою і пішли в шкільний сосняк де їм було дозволено чекати дальших наказів
Ті голови то занурювалися то знову виринали а руки марно билися побіля них об хвилі й скидалися вгору переборюючи смерть
Здесь нету мне пары я нищий меж ними Я бедный поденщик работник простой Что дам я подруге моими мечтами
Спека
Тоді проедр ступив уперед схопив лікаря за руку й сказав
Іноді Настуся яблуко крадькома тицьне йому на перерві тоді в Грицика аж вуха почервоніють від соромливого її дарунка і хто знає чи не з таких перших виявів дитячої приязні й зажеврюється між дітьми найраніше оте почуття що до певного часу воно тільки в бруньці сидить а настане пора може суджено буде йому розбуятись яскраво на повну силу розквітнути
Увійшовши прямо знадвору Христя спершу нічого не побачила у тій темноті
Порпався в паперах
Незабаром проворна Ївга прикатала й принесла всі купальницькі причандали
Звичайні сходи стоять і ти по них сунешся
Коли людину чесну примушують ставати катом вона приносить в жертву сама себе
Про віщо ви говорили
Сего же то ли единаго учит тебе твой отец
Звідки легкодухість така
А коли залежна то чи справді їй грозить від тої цьоці яке лихо
Сонце скрізь сонце по всіх верхах по вербах по вільхах по соснах по дубах
Я глянув
І лежить мати під легкою ковдрою і ніяк не може вгадати скільки часу пройшло
Як легко як вільно було Єльці з ним
Скрізь були ганчірки а тепер хоч би тобі одна
Вбіжать дітлахи завітає сусідка Заглянуть діди погуторити з ним
Знають вони про це
Але не піддавайтесь ні один
Я люблю тебе хане і Крим теж став моєю батьківщиною
Ступайте за мною я проведу
Це обходять якось сором'язливою мовчанкою
Але що то значить коли вона мені сподобалася
І вся вулиця одразу ж вибухнула таким одностайним реготом що під вершниками схарапудились коні а з рук Мамури випала сулія і жалібно дзенькнувши розсілась на дві половини
Та поклонися тим нашим бур'янам
Косе осіннє проміння пробиваючись між рідіючим пожовклим листям вишні торкалося краплин роси на квітках і переливалося в них ніжною веселкою
І раптом почув голос Петрика
К у м
Чого вони питає хлопець
Ім'я Юрася стало ненависне на обох берегах Дніпра
Пузир
Але вона не боїться бачить що крім грізної прикмети яку тлін поклав вже мріється інший стан
Графиня і Фріда тихо виходять за старим графом а Труда стоїть біля столу і грається олівцем суворо насупивши брови
Вони увійшли в покої в покоях був гармидер та крутанина
Прибігала Гривастюкова Гафія завтра будуть трусити
Однак це зовсім незручно подумала Сара й почала голосно кликати до себе Ривку в сусідню кімнату хтось зайшов і за хвилину на порозі спальні з'явився батько з господинею дому
Я червонiю од людської доброти i схиляю голову до мучника
Проедр посміхнувся
Так от який у мене син вслухався в переривчасту мову Андрія
Дружина
Куди ви вплутались
Геть блудники ледаща довгополi
Сядь Федоре
Л i д а
Султанські еміни яким звелено було забрати майно колишнього великого візира до державної скарбниці зацікавилася тільки коштовними оправами
Звідки такі проґнози посміхається Штепа своїми вивернутими губами
Ой треба б забрать у хату упряж
І от нарешті свій терем за високим частоколом воєводу зустрічає жона Павма діти у світлицях пахне медом і живицею
Куди кинутися що почати
Господар нахилившись сам бере дає тобі дає йому нікого не забуде не промине
Хоч моя зустріч з Дмитром Івановичем була дуже давня але про таких людей забути не можна
Він і сам непогано знався на медицині міг вести цілком професійну розмову з лікарями і один з них наш земляк шилівець якось запитав у нього здивовано Звідки в літератора таке знання медицини
Та не кричіть-бо
Поживемо побачимо
Ні тут десь лунали за ним голоси погоні і ціла купа сторожів жидів панів поліціянтів увалилася в тісний заулок стукаючи кричачи спотикаючись кленучи а тільки від часу до часу видаючи дружні окрики
Треба ж чимсь живитись бо й черв'як поживку шукає
У своїй праці він без жодних вагань заявляє Галицію й Лузитанію споконвіку населяли свави
В'яжіть його
На кожний спосіб я пам'ятаючи на те що козаки для мене зробили буду для вас другом і приятелем і ніколи вам того не забуду
Ніс із гордою впертою горбинкою хижий
Мені так тяжко відповів сей Мені так тяжко і я виджу що я покинув хату в недобрій годині
А що як це не моя мати миготить полохлива думка і в грудях стає холодно Може це омана водить мене малого темної ночі серед невідомих гір та бескеття
Сидір
Це я тату
Боячись раптового нападу гайдуків Сафар-бей вислав сильні дозори які пильно вдивлялись у кожну підозрілу галузку в кожен кущик
Вона схвильована але хто тепер не схвильований
Микула довго дивився йому вслiд а навкруг нього лiтали й гули бджоли
Добрий у тебе смак
Усі потратили голови дівчина пропала
Купує дружинi квиток на БАМ i каже Їдь там прохолонеш подумаєш повернешся через рiк станеш передi мною навколiшки а я подивлюся простити тебе чи нi
Вона глянула на матір і неначе питалась в неї очима чи не провинилась часом я мамо
Диявол
Тут
Козака
Правдой в светі не живьот
Й панич один казав нам ваші вірші про гайдамаків Ґонту й Залізняка
Настав новий вік і для нашого Чіпки
Билися ми з фашистами аж поки нас не підважив снаряд
А як не знайду я її
Видно він це розуміє бо раз у раз за його жартами вчувається присмученість і в його залицяннях є мовби доля гіркоти
Я не буду щастя не буду прислухатися хороший
Невже навік всіх вас мені лишати
Еней стояв так мов дубина Котилась з рота тілько слина Не смів мертвця поціловать
А-а бач куди гне
Було в цьому щось неосмислене рабське чи каторжне глипіла приреченість
У Квітки від хвилювання застукало в скронях
І посміхнувся
Водоспадом скотилося просо з печі
О підняла палець угору Олександра Миколаївна й похитала ним а її тонкі наче вимальовані брівки строго зійшлися мовляв про це не можна го'ворити
Перший аванс
Тоді згадаєш мене
далі йшли віртуозні епітети добрані на окремий штиб на сексуальний штиб
Де взялася в людей шана й повага до його
Подайте мені води попросив Богдан
Треба тільки речі занести
Дивиться на дітей віри не діймає чогось поблискують тривожно очі
Розмовляє з удовою
Нижче од ставка Раставиця знов повилася між зеленими левадами та вербами а далі сховалась в дубовий ліс та й утекла в Рось
Годі доволі
Це було давно Маню і як були вони як здавалося їм невикінчені підлеглі зовнішнім обставинам і було як сказав я зимою
Говорили голосно обурювалися а Михайло Ромась розмахуючи руками гукав на все горло
Дженджурик перелякався несамовитого виразу що його мало обличчя молодика і тихо зсунувся додолу
Селянин черепаха одригнув ще частину горілчано-огіркового крюшону і стало ясно що без горілки цю справу не розбереш
Мені так дурному здаєся що я через тото й справу програв
Цікавий тост
Отож тридцять п'ять років тому селяни вирішили назвати ім'ям ученого своє нове село яке було перенесене із зони затоплення в інше місце
Вона навіть розпитує про різні дрібниці але крім плачу і проклонів нічого не довідалася
Ми недовго будемо рiзне там год як часиночка
Липа на хатньому причілку як парашут із зеленого шовку що повиснув над обійстям і ніяк не спуститься на траву й добре тобі сидиться в цьому парашуті в якому гудуть бджоли та мурашва й залітає пташка прощебетати тобі на самісіньке вухо якусь найчудеснішу звістку яка довго потім бринить у свідомості тривожачи таємничою загадковістю
Тільки почав я писати каталог книжок як набої почали бити по нас із тилу і розриватися під моїм вікном біля уніатської часовні
Товаришу Мироне
А Марта не виходить
Гарматний пострiл
Без'язиких Сулейман привіз до Стамбула теж з Маніси
Але стогін мимохіть виривався з його грудей
По тебе-м прийшов озвався київський князь але й далі стояв коло дверей
Широке лице її порізане глибокими зморшками губи товсті одвислі ніс гуластий з чорною бородавкою на кінці очі злі аж зелені наче іскри жевріли з-під її насуплених брів
Я преосвященний отче з тим згоден
Отак би ти Карпе давно зробив то були б і горшки цілі і в твоєї матері очі не повилазили б говорила Мотря
Шкода що її лемішки не лишилося
Моє живоття йде марно
Люд заворушився
У П
Але паракимомен вiн же i постiльничий iмператора цього права не має бо супроводжує iмператора коли той здоровий не вiдходить вiд його ложа коли iмператор хворий
Думає він що йому робити острожників звичайно на селі не застанеш а солончани своїх не видадуть
Вони виліпили його на карнизі над балконом
Коли це не вони коли це рятунок то як же везти цей апарат із ц и м склом
Та тоді й переполох вилила
Горобенко пильно подивився на інженера
Спочатку коли фронт відкотився недалеко ї чути було бої він виглядав своїх з години на годину з дня на день
32
заволновались кругом казаки
Боже святий боже правий
Не відмовлялася вона коли Юрій запрошував на прогулянку
Ми всі прямуємо до революції але я вже її виносив
З його істоти било стільки повздержливості й того що вона назвала слушно самітністю й дивацтвом що я був майже певен що він не прийде й успокоївся
Галя йшла битою степовою дорогою
Сьогодні ти в мене вже заплачеш
Засміялася тихо
5 Поміж ворогами
Принцеса Еліза якийсь мент сидить непорушне примружено дивлячись у далеку- далеку далечінь
Ти пам'ятаєш я так хвилювався i поспiшав що дома добре й не поснiдав
А чий ти
коли замовкне соловей співучий
А вночі
Щасливий Ленiнград що має за свою Вiтчизну Радянський Союз
Думки ятрились ранами боліли народними болями
І землям цим доводиться Рогнідо нелегко за багато літ я пройшов Русь з кінця в кінець усі землі дадуть мені що можуть але хочуть мати й своє в кожній землі є свій суд і правда свої закони й покони кожна молиться своїм богам
Ха
Та це ж справдi була сорочка
Та й уже сама собі міркую чого би тобі журитися
Гарно та чисто добре живеш
Рука його цупко вп'ялася в край столу і дихання стало частим
Пане кондукторе незабаром ви матимете що їсти
Тут вперше розсунулася перед моїми очима театральна завiса
Не зітхай Прокопику
а сам так го обіймив трохи не задушу
В запитанні валіде Ібрагім міг вичути будь-що невдоволення тим що її потривожено гнів на чоловіка такого низького порівнюючи з її власним становища звичайну байдужість
Вже відоме їм паризьке життя Остюкове та операція
Петре
Що там не вигадував той запорожець як там не потішались гості із тих вигадок він сидів за столом наче в гаю
Вона ніколи не каже Так пиши швидше
Хоч яка-небудь користь iз неї
Шахай викликав дальшого
Як вимела рівненько
Такий нині Час настав що кожен живе тривогами і сподіваннями
Старшина замовк соцькі наче померли
Вони то визирають то сором'язливо ховаються за дрімливими вербами щоб не бути на виду випещеного палацу Ґалаґанів зануреного в сизу лісову смугу на обрії
Вона все заводила розмову про те що незабаром будуть Таїсині іменини а трохи згодом припадають в четвер Кандибині іменини що їй з мамою конче треба поїхать до Києва на ті іменини поважаючи й знайомих і салонні звичаї
Чи стіни боярського дому давили вільних гро-мадян
Ось я й надумав послати тебе
Сидів на теплому ще з дня корінні явора що оголила повінь дивився як у негустому вечорі несе могутні води старий Дніпро і серце йому стискала туга
Та-а всяке лізе в голову
Гуляла на тій галявині чарівна дівчинка з білим песиком песик її наздоганяв а вона втікала
А то ще як захочуть спати в рукавичках як посідають панувати рядочком та не візьмуться й за холодну воду то буде нам погано
Свідомість миттю прояснилася
Уже наші дівчата вулицю збирають
Тiльки зайшла до кухнi i думала вже сiсти на лавi як у темрявi бiля теплого ще вогнища хтось поворухнувся сiв запитав
Прибрали
Голова його розкуйдана очі грають
Починається вітер і жене сиві хмари а вкупі з ними чорні ключі пташині що відлітають у вирій
А закусіть
Де вона
питає якийсь внутрішній голос в мені мов зі споду душі але я заперечую тому
Потер лоба
От і наш пан каже купив якісь бумаги у нього на Красовського а Красовський каже довідався приїздив аж у город заплатив дорожче і він продав йому бумаги вже на нашого пана
Але ж це безглуздя вигукнув Андрій не без нотки відчаю
Не знаходив нічого
Начувайся
Чого ви спохмурніли Прокопе
Я прочитаю і напишу вам
Докія од радості навіть не знає що сказати і всім тілом притуляється до Тимофія чуючи як щасні сльози пощіпують її зіниці
Коли хотіла міняти коня приводили сіру козу примовляли Козо козо сере-пенися
Районний Гусак
Але де приткнутись коли здавалося що звідусіль проженуть що мільтон може спіймати тебе й ще кудись відпровадити
Чорними клубками згинаючись на нього котились чотири постаті
Дорого коштував цей бій
І ті пташки повипадали з гнізда на підлогу й цвірінькали роззявляючи червоні дзьоби з жовтими заїдами
Не помітив і коли усміхнувся Сергій і чомусь в цю хвилину подумав про Дороша Він або ж дуже хитрий або дуже чесний
А хіба не чесний
Авжеж так бо не пішла б зо мною в трахтир або й в шинок
Ож умивайтесь та обливайтесь до схід сонця непочатою водою та втирайтесь сорочкою тільки борони боже не пазухою а спиною
Нове селище
О-ох
Він облизав пересохлі губи розмотав мотузок і кинув один кінець до Матвія
Здивовано глянула на нього
І шляхетність його дірява
Лайдак
Гралася з тими барвами як граються крем'яхами і від того звучала розкішна грайлива з солодкими придихами музика
До мене
Ч i п Тут кожум'яки
Тарас хотів ще щось додати і запнувся ніби злякавшись надто дивним стало обличчя учителя зблідло чи освітилось та то була лиш мить одна він рішуче ступив на першу сходину і через сіни до кімнати
Та ще взимку
Пам'ятай що у тебе є надійний і вірний друг
М и х а й л о схоплюється
За якийсь десяток хвилин до них справді підійшов високий у довгому сірому пальті й циліндрі чоловік і стримано всміхаючись показав такий же номер журналу
У попи А як не схоче то на Січ
А ще знали вопи на своїй землі у них он яка сила за ними має бути і змога
Котляревський йдучи на прийом мало надіявся на щасливі наслідки свого візиту надто багато було претендентів на це приміщення тепер почувши слово правителя не повірив що місія його завершилась справді успішно що це не обман а правда і не міг від хвилювання слова мовити
Без бабів неможливо
Ах це таке щастя що
Купував дітям лижі іграшки велосипеди
Купець похилив голову а потім безнадійно махнув рукою вдаючи ніби тепер йому все одно
Часом їй здавалося що ту хитромудру історію про пришельців вона таки придумала надто ефемерно сиділо те в її голові
Священики опустили хрести й одступили назад
Кожне місце навіть голі скелі чи піщана пустеля стануть ворожбитними якщо його освятить своєю присутністю жінка якщо його освятиш ти
Їх відганяють від брам щоб не спиняли роботи котрої ще чимало
Ось тут дiвчинка раптом зупинилась перед старим гiллястим дубом
Йде по хаті то аж поміст двигтить а перейде через хату та аж сопе мов ковальський міх обізвалась писарша
Так ніби клятий Микола-Тормоз і не вмирав а й досі благополучно царствує
На мечах підняли мене а моїх воїнів усіх
Там організував невеличну ватагу й порішив нас видобути силою
Люди похмуро дивилися на господаря та чудернацького купця який чомусь захотів купити їх живих мерців
Несмотря ни на какие доводы рассудка он чувствовал себя виноватым перед Галиной совесть не давала ему покоя воображение рисовало самые ужасные картины а мысль снова возвращалась к тому же вопросу куда и каким образом мог скрыться с Галиною Сыч
Ми намагалися не дивитись на кондукторку
Я заявляю рішучий протест
Десь щедрують
А передаючії власноручно та урочисто гостинець ще пак і рече
Вони були остаточно налякані обстановкою аристократична розкіш княжі портрети й розгардіяш порожні пляшки револьвери й синій цигарковий дим
У жлда цілий оберемок ключів на залізній каблучці
Але як вийти з цього одубіння Горобенко не міг добрати способу
Чи ви того певні
Де це ти взяв
Раз поз раз і оказія
Та кажи-бо не дражнись
Чи може я що дію тут
Мирослава не витерпіла тих їдких докорів гарячі сльози бризнули з її очей
Сковорода розчулився
Мавра
Авжеж якого дідька
Ці самі слова я тобі теж колись говорив коли ти виселяв мене до Сибіру
Ти мене знатимеш
Хто знає
Ми вас роздавимо
Бодай же тобі так заклало щоб ти й зозулі не почув
Господи
Евтім стає на коліна і піддержує Антеєві ліру
Мене і нікого більше вже не зашепотів а неначе зашипів князь як жар поприсканий окропом
І навіть Янь утратив свою звичну веселість та безтурботність і їхав мовчазний пригнічений мовби то був і не Янь
На клоччя пошматую
Скоро після того як тупотіння коней потишилося і драгуни поїхали шукати Рогозу по Полтавському шляху чернець-кошовий посміхаючись у свої сиві вуса постукав у дуба патерицею і випустивши Рогозу на волю дав йому обід що сам приніс у глечику
Він цей макогін мав якесь призначення в його житті
Тоді вже все може
Люди
Скажімо тут повинен бути мій уртак 9 Сінам-ага якому я замовив привезти мені партію полонянок із слов'янських земель
Добре Антошку ти будеш від сьогодні тут робити порядки я покажу тобі як
подумали дівчата
Ніякий росток з грунту не показується хоч води вилито пропасть
Можливо і вона
Тургенев не любив Куліша
Все звернулося очима до нещасного батька
Не сидівши ніколи в тюрмі і опинившись у ній він був морально роздавлений уже тим що до тюрми потрапив але на тім би й кінчилося він посурів би трохи та й усе коли б не ті дівчата
Він натякає на щось а не хоче сказати
А Наталка благала
Про Україну там не може бути й мови
Вона подала мені руку
Таким чином Демко Рогоза козакував уже три роки і мав вигляд заправського козака бо його запалене вітрами обличчя і хоч невеликі а проте чорні вуса і карі з рішучим поглядом очі надавали його постаті мужності
Та кому б із нас не хотілося навіть після своєї смерті залишитися Ввірцем для інших
Я швидко гріб до берега але не до крутішого де стояли й наші машини й куди я вже здогадався неодмінно припливе інспекція а до пологішого в болотяні нетрі
Попервах той керувався зовсім не наміром будь-що вислужитися вискочити нагору а просто піддався звичці що виробилася в ньому під час кількарічного сидіння в далекому санджаку повному непокірних племен
Шукайте
Все що минуло здавалось йому тепер вервечкою снів бо дійсність для нього починається нині а сни повинні канути навіки в небуття
Як запаскудив коні
Дехто регоче
І лицарське на Вкраїні Серце залунало І луну із серця в серце Аж до нас дослало
Жовтий автобус загурчав мотором біля вихлопної труби забринів синій дим засмерділо спаленим бензином
Посилав йому в срібному посуді харч і питво
А що вдома на неї чекає буря так що ж хіба вона не винесла вже бурі сама в собі коли нові думки нові почування стрілися з її первісним світоглядом
А ти Козеко зараз одвезеш Вельможну пані в кляштор на Подольї
Аще ворог учинив звабу будемо судити його по закону й покону нашому
простогнали її уста
У кімнаті під полом багато зброї і листівки з відозвами о повстання
Зв'язати його
Нічого він не буде відчувати думати ніколи
Вони наче спинились на льоту й раптом стали коло ґанку як укопані
І що більше він думав про це то все дужче хотілося йому все розказати крикнути Це я
Кожного взяла цікавість подивитись на князів Вишневецьких а нетерплячка сама підвела їх руки і поклала їх пучки на клямки коло потайних дверей з м'якими підкладеними сукном завісками
Його поклали на землю і прикрили вовняною ковдрою
Тоді з шумом розчинилися двері і зупинився на порозі Остап з двома своїми молодими вершниками
А ті он люди з Козинців
Але все ж я виконав його
Сонце ще є
Не одній матері посріблила передчасною тугою голову не одну сотню маленьких діток зробила сиротами не одну кохану розлучила з милим
В останньому залі дванадцятому їх стояло за спиною Сиза рівно дванадцять
Але він поклонився їй ще нижче і сказав до неї О хатун 36 36
Крики загінчих і гавкіт собак наближалися
Брр
Та це ти думаєш ще раз заступити нам дорогу
Пішли в надвірню хату одказав йому хтось
Д о д о м у
Ти можеш поклястись що то є правда
На подвір'я ступив Вадим
Я бачу пощади від них нам не буде
Та ось нараз вона відняла руку від лиця витерла хусткою очі й уперве підняла їх твердо і рішучо на Євгенія
О ні дочко моя
Мабуть ми оце чи не помилились і не потрапили до Єреміїного обозу
Встановивши контакти із скіфами копачі ці виявили привітність також і до позаземних істот дотепно зобразивши прихід інопланетників навіть у своїй стінгазеті яку вони розмальовують на ошматині рогожаного лантуха
Ясний зеленавоголубий світанок підіймався над берегами Бугу
От б'є три години
Полум'я свічок вихоплює із темряви примарні обличчя що сховалися за розп'яттям Абрекова із крихтою надії приглядається до них може хоч одне знайоме обличчя побачить впаде на коліна й благатиме
Шелест коли гляне Попід гаєм мов ласочка Крадеться Оксана
Ваше ім'я репутація вам дорогі
36 37-ма ігрові строфи
76 Козацтво лицарі трояне
Потому что если ты у меня одна сиротка моя коханая и я ни за кого ни за самого гетмана
Набрав собі борошна буряків капусти картоплі й подався з села на всю зиму
Зрештою козаки за часів Петра І збідніли вже до того що навіть не мали за що купити коня й перетворювалися на хліборобів-посполитих
Наталю знаю я не віднині
Що дружина й земське військо сказав Вовчий Хвіст
Ніби послала її матуся Олександра в погріб зібрати із стоянців сметану в риночку бо смажила для свого панотця пиріжечки з сиром плескаті на сковорідці змащеній маслом гарячі пиріжечки з холодною густою сметанкою панотець дуже любив
Війна озлобила людей
Еге ж відповів той розглядаючи зіпсовані кочетки бачу
Йому Михайлові заграло серце живіше в грудях а інші люди поглянули ласкавим оком за нею
Пошлють рови копати околи
Крім того подарував музеєві гравюри на міді сталі й дереві літографії офорти малюнки й фотографії що відображають українське народне життя різних часів
Поволеньки собі поводітся крикнув він гнівно
Продати
Сонце ходило на небі низько але ще добре припікало косим промінням
Справді
Далі оглянув пильно збори
Перед гетьманом на столі лежала його булава
Сев посадовив фамільярно Тайах що була встала виконати прохання
Хоч не обходиться без того щоб коли не попало йому од батька або матері та все ж у світі жити йому весело
озивається він до Богдана
Як гарно як дивовижно
Два вершники натягли поводки й конi пiшли по травi на якiй iскрилась роса вгору вище й вище понад Днiпром
В чистому повітрі запахло згарятиною важким духом вареної та печеної страви
Климко усміхнувся і сам того не помічаючи пішов швидше
Максе а коли вони не повірять і схочуть вас усе ж таки заарештувати що тоді
Нема на світі луччого щастя як з дурнем жити
Але коли ми зрозуміли минулого року що війну ми програли й що ми загинули ви зрозумієте як зросла природно наша жорстокість
І моя совість
Іван сказав Бо це як світ старе
Шляхта все міцніше й міцніше зашморг затягує
Ось вона
Серйозно
Щось видно хотів сказати але стримав себе
Ну Семене
Дядьку
Баран потакнув головою і знов засміявся
Орися повернула до мене голову на фоні вікна зринули повні пишні груди
Мусить сама прийти
Бач який розумний
Тільки Тугар Вовк не знати чого тремтів цілим тілом
Оце я тобі кажу
Чого ви там сидите Петро Петрович подивіться які овечки і по рублю десять
Протовестiарiй Мануїл натхнений словами єпископа став навiть загрожувати
Роздягшись до пояса я нагнувся над цеберком з теплою водою
Він здивовано мружиться на мене
Ти як москаль брате Сидоре всюди вештаєшся всюди ходиш з полком ти собі знайдеш десь кращу
Всі присутні встали і піднесли свої чарки також
За невмолимими законами війни після небачених пожарів наших міст спалахнуть аж до неба ворожі міста
Папа розуміє що криється за вимогою німецького короля
Я ж тільки щоб вас одвідати зліз із свого поїзду
І цей чоловік думає не про спочинок а шукає собі ще роботи береться за нове і киплять у ньому якісь незбагненні пристрасті вмить зачіпається він до сперечань із самим князем
Микола теж розчулився
I навряд чи сидiтимуть самi боляри в Переяславцi
Але найдужче впомку мені зимові вечори
Ти любила єси князя роздратовано прорік Богдан
Сам він скоромного не їв а грішив легенько
Маринка прожогом кинулась з хати надвiр перебiгла город попiд окопом вскочила в гущавину садка i сiла в кущах затаївши дух
Справді
Весною 1637 року королівський комісар Ян Данилович дістав собі в управу Чигиринське та Корсунське староства
Легко кажу уявити бо сам він був такий
Тримала в руках карнавку щоб збирати від проїжджих офірування на монастир
Стіни тут були зроблені з достатку роботи ще царської могутні розраховані на тисячоліття
Лошаков зібрався додому
Навколо все було тихо все спочивало ще в солодких обіймах вранішнього сну
Вона бідна змарнована циганка сама на цілу гору на цілий ліс вона мати прекрасного хлопця а її батько Андронаті живий
Козаки вийшли
Гей ти
Тоді надходить задума і переді мною виростає наш посьолок батько-мисливець і той прекрасний вечір коли я в перший раз поїхав з ним на полювання
Господаре і пане наш преславний Великий княже руський і литовський Тобі чолом б'є воєвода твій Про київські пригоди та діла
А як тільки вляжеться й сіно знишкне приходять до нього всякі страхи великі малі а ще менші
Пауза
Ось маємо віз і перевіз
І багато пішло їх поза байраком
Йому здалося що мати збожеволіла
Ох Марусечко мила
Що там бачиш питає Микола Поки нема нікого піди до сільради в вікно заглянь як тато
Пильнуйте пильнуйте щоб не пропало
А н н а Чому ж мені веселою не бути коли я можу так на вас впевнятись як на камінну гору
А в задку сидить хто-небудь
То як же міг
Не відаєш гримнув князь
Це ж сьогодні на шахті гроші зароблені давано рублів по двадцять по двадцять п'ять за місяць шахтарі взяли та всі отут за день чи за два прогуляють
Треті двері прямо були новіші й показували що половину довгих сіней не дуже давно переробили на кімнатку для молодої дочки
А от я тих дівчат морських і не чула а пісні складаються
Маєш кишку на дурничку
То
Микита Гордійович ухилявся Іди од мене причина
Ktoś idzie ktoś idzie —закричали панянки завваживши як ішла Масина мати через подвір'я
Не кожен стрiчає свiй щедрий ранок чи щедрий вечiр
Невже ж
Гридень Тур не встиг та й не змiг сказати того що думав
Нікому
Сподіваюся що ви поїдете
А нарештi-таки нарештi
Був собі чоловік-нетяжка а на йому синя семряжка на голові шапочка а на спині латочка
І глянула на ложе будучої султанки й тихенько сказала
Еще съездить бы нонъ кабы взадъ впередъ
Проходячи лабіринтом підвальних коридорів і якихось закапелків він краєчком ока бачив ще багато таких камер з рядами шаховок і вартових що по-песьому ходили навшпиньках
Тихо плаче Палажка
Я вам Б'янко страшенно заздрю й зовсім не тому що ви красуня
Та чого репетуєш говорив другий
Ідіть ідіть та будьте політиком
Угаров нічого не бажав слухати
І ти відмовила мені Бялоскурському
Пані тобі в око впала
Клич їх сюди
Що ж пани-брати
Бувало десь там в Саратовській чи в якій там був хоч листа пришле
Ми ж іще побачимось сказала я перша післязавтра я від'їжджаю до Берліна
Стіл перекинувся під ноги осатанілій юрбі що сунула на нас
Тіні залишились там у переходах
Швидше доїдемо й сам у своєї пані розпитаєш про все
І хоч соболя заборонено здобувати та раз уже впіймався взяли
Пся креві Нарешті я тебе злапав
Я цього не зроблю
У вже й розгримались
Та ні я не їсти
Треба придумати правдоподібне пояснення щоб вони повірили
Він не помічав який він зараз наївний і навіть смішний
Забралися всі до Л до якоїсь своячки на весілля
Але тепер діло було найтрудніше спустити камінь відповідно вдолину
Остап начал передавать Марианне с увлечением о том какое значение приобрел теперь в Чигирине Мазепа как его любят и почитают все как с ним советуется вся старшина и даже сам гетман
Тільки гуральня блищала рядом освітлених вікон та тремтіла од руху машин немов у великих кам'яних грудях ждучи чогось тривожно калатало серце
Є звуки для серця ближчі є звуки дальші
Авжеж звідтіль у руки не візьме згодився запорожець Досадно тільки хрін їм та редька дарма стояти руки сверблять
Ну ось
Але ж шановний товаришу
Але Ява їхати додому категорично відмовився боявся щоб тітка не почала розпитувати
Гей та ми думали та ми ж думали
Коли прибуде за Зоринкою вітець її а тим паче й мати вони з Волотом не відпустять уже їх такими як були досі
Не діждуть
Сонце виткнулось з-за гілки снопом пада на її чорну шию незап'яту голову вона не примічає
Ну да будем надеяться это наконец выветрится
Кінець мій близький а кажуть у момент конання люди з неймовірною яскравістю переживають ще раз ущільнено всі свої життєві події
Одна мати довго ще не спала та перекидалась з боку на бік
Та я її через тиждень кинув
Почали щодня пити спирт
Марійка засміялась
Я й не граю і не співаю вже давненько знов ледве промовила Ольга та й замовкла
В тому що Сашко Циган побажав саме автомашину не було нічого дивного
Г о д о в а н и й годі
А коли страх поступово тане вискакуєш зі схованки в бузині та й біжиш гуличкою вслід за впольованим вовком і скоро знову стає страшно бо на кутку загавкав один та другий собака їм відповіли інші собаки Й тепер кругом гримить такий собачий лемент що й застрелений вовк злякається не тільки жива людська душа й від того собачого валування мовби день потемнів і сонце пригасло й оті дядьки з рушницями за спинами ще дужче почорніли й раптом очі твої бризнули такими сльозами як горох
Але ні
Шкандибаючи він причвалав до віконця
А що ж на те жінка питали в Бородавкіна
55 Повинності загарбання чужої власності
Біля командира залишаються тільки Роман і Василь Гримичі та Петро Саламаха
Сьогодні замість прогулянки балаганців послали прибирати тюремне подвір'я
Ха-ха-ха
Бажаю тобі щасливої дороги
Это откуда у тебя такая взялася спитав Селезньов хазяїна коли дівчина віддавши чай скрилася у хату
Молодий хазяїн повів гостей в столову
Що маю я зроби їй на вашу думку панно Маню
Коли б це так фашиста глушити як рибу прикриваючи травою торбину промовив Андрій
То й розділимо сказав Лаврін
Бекір віддав короткий наказ і всі рушили за ним залягли в рові якраз навпроти східної вежі
Миколка аж упрів від здивування бо ніколи ще не бачив живих генералів
Гальо
Але мучити Миколу не хотілося
Способен ти умілим малюванням Ізобразити все ясніше слів Поля зелені бірюзові води Червлені корзна зорі золоті I лепоту жіночої уроди
На пароплаві ніхто не запитував квитків і можна б було проїхати ще двісті кілометрів
Але що ж ну поїде він з голими руками без ніякого матеріалу
Дивися ж Якове хто там буде за що голосувати
Азем-ага показав на Златку
Солдатська
Отож поробившись так ще два роки Максим зібрав стільки грошей що міг би вже собі клапоть поля купити а до його коняку та ще дещо
Жагучий брюнет і зовсім не схожий на Федота
Ну якщо за цим приїхав до мене вельможний граф то мені дуже жаль що графа потурбували даремно
Ногами
Бувайте здорові
Та ще об'їздів особливо нічних
Боротьба це і є щастя задумливо мовив Павлюк
Увечері повернулась Маланка додому весела сливе щаслива
До ґанку від хвіртки вела доріжка акуратно посипана піском з річки
Тадик потеліпав термосом у якому замість кави булькотіла самогонка
Вічне буде пальто
Найда ніжно поцілував її
Чудовий блиску тихої роси
Бабуся веліла на передлітті приїздити тоді сіятимемо
Не бийся
Небо там пожежею жаріє і здається по хмарах ідуть легіони вояків щоб із неба лити на землю вогонь
Або ж як клубище гадюк і сичать вони бризкають трутизною
Тільки ж не до темноти попередив він
Молімся і все
Треба мати залізні нерви кам'яну душу і серце раба аби витримати те що робив я сьогодні
Ще один переповнений молоком
Звіється курява на шляху кидають серпи і коси й біжать у село кажуть що вороже військо надходить гримить гадають що гармати ревуть в шумі вітру чують крики і стогони людей
Гнів уже мав в очах
Далі ніби щось підштовхнуло Олега зсередини і він почав розповідати
Після полудня прибули посол Тяпкін дяк Зотов товмач Ракович
Здається довгий час ти мав справу з кишеньковими злодіями глянула на Яцубу Лукія але ж сам по кишенях лазити не навчився
А вам що пане Парнас
Спасибі брате
Ступай чоловіче по можливості легше краще всього навшпиньках
В тому-то й річ що вони ніколи не вмруть
А ти ж сказала 6 ото ж унуки не чиї а твого ж сина діти
Зайнявши місце в спортивній фігурі лев не витримує образи
А тебе призначу адміралом
Підходячи до їх кімнати він почув там голосну балачку
Грай
Їх дивує маленька зсохла як сухе бадилля матуся Чернишова
Ромейські гішпанські франкські та чеські астрологи вважають що долями людськими зокрема долями володарів розпоряджаються зорі
Суди та пересуди
Тобі треба чималого пана з твоїм вихованням з твоєю красою
Зразу говорили тото на жарт а далі декотрі почали й напевне говорити Знов я розпитую хто чув хто видів
Наближається сюди
Як відомо основним товаром чумацького промислу в ці краї були сіль і риба
Саботували
Тому коли відвозили Василя примостився на мішку оброку і цілу дорогу аж до школи ковтав тверді сучки що кляті невпинно підлазили під горло
О боже милий
Крізь розчинену браму виходимо в гамір спекотпого до невпізнання очужілого міста Під посиленим конвоєм женуть кудись сунемо з гори сірою колоною плентаємось істоти в лахмітті найнужденніші нуждарі цього дивного світу
Вона жіночим інстинктом відчула що доволі глибоко загнала йому в нутро солодку але затроєну стрілу першого вражіння симпатії і любові
Тільки учани зупинились біля круч до них поклали пходні
Божевільна скажуть
Ты силой господа чудесной Возмог в сердца людей вдохнуть Огонь любви огонь небесный
Вони давно в своїх палацах
Бо коли ти славно обороняв нашу церкву не пожалів своєї голови не дав її зневажити то тобі певно у книгах небесних запишуть так
Щоправда він тепер заклопотаний сумний часом дак то ж через громадські справи
А хіба що
І заграла-затужила розкрилила крила
Бачив я добродію мій Василю гидку цю наругу п'яної солдатні над арештованими дівчатами які були як потім я дізнався гімназистками з Рогачівської жіночої гімназії і чув задоволене енкаведистське сміхотиння похабну їхню лайку похвальбу я не впускав свого ока з голомозгого їхнього командира який чи то пильнував щоб солдати задовольнили хіть чи то потішався своїми нововинайденими тортурами над бідними жертвами
I оскiльки фiльм показували спершу у нас нетерплячi нашi родичi з Дiдiвщини Яблунiвки й Пiсок притарабанили того вечора на возах мотоциклах i велосипедах у Васюкiвку
Велика для тебе хвиля зближається доню
На сім слові у хату вступила бідненько зодягнена дівчина та бачачи що не туди попала стала мовці у порога
Білі
Поїхав би та коли сказати щиру правду не маю до цієї справи хисту й потягу
Так і ви пане Олесь
Тоді вже якщо така ваша ласка пане генерал вставив Палій дайте розпорядження забезпечити нас також порохом та оливом бо в степу можна зустріти зараз не тільки чотириногу дичину
гукнули в цей час їздовому Чому став
Стояла глуха й безмовна лише холодний місяць царював у ній і сміявся
На цей раз і не вгадав Югина готувала підбирає губи Марійка
Тітка переступила поріг підібрала ключі
Коли не стяг це нашої вітчизни
Англійці з ними справді не панькались до них місцеві в кіно не ходили квас не для вас
Там шкорбне там шпирхне і чобіт горить
Сівши в хаті за стіл Корецький знайшов на своєму місці зшиток з написом на першому боці друкованими літерами Дарую таткові Корецькому
Е дайте ви мені спокій з вашими правами
І прислухався
Сказав апостол утомленний І оргію благословив
А підросте Міка й буде та сама історія
Микола Тургенев був тісно зв'язаний з керівною верхівкою декабристів і ще в своєму Евгении Онегине Пушкін присвятив йому рядки якими можна було пишатися
Що що тут таке
Так скинувшись по слову чесна браття Понурилась у мед благочестиво
Не извольте гневаться Марина Трохимовна не извольте гневаться
Віддавав дні й години для побачень з давніми побратимами
Вдома він спитає вітця й матір чому ж ви родичі мої дорогі ні словом ніколи не обмовилися про оборонців Святого Духа
Таких людей вона не раз бачила і в інституті і в житті
Дурний же ти
Йому хотілося наостанку зазнати радощів перемоги
СОФІЯ
Михайло також видить більше як ти думаєш а Сава се знає
А бельгійці звісно народ статечний дільний на котрого можна спуститися не те що вітрогони французи або швіндлери німці
Під носом вуса зовсім пожовтіли
Оце да
Світ направду валився із Горопах вивезли на Сибір родину Бойчуків Василюка Драгомирецького та ще кількох уся їх вина була в тому що мали трохи більше поля й по дві-три корівчини та що хати побудували під бляхою
Ходімо швидше я завезу додому
Але бувши святошею попросила Маркіана пощадити її дівочу непорочність
Й робить далі
Що надумала
Наш денді з ямочками грайливо відгукувались вони про Тамариного обранця
Де війна там війна
Добре добре бурчав дід
У річечку текли з розбитих глеків та бочок вино олія кумис вода пінилась то червоно то біло умащувала жиром гостре каміння мовби підлещувалась до нього
Інтеліґент підводиться
Лахва дякові поки не зима
Товариш Бе вийняв із кишені портсигар й несподівано кинув А ви знаєте бабйонка нічого собі цимес
Ляжу зараз спати щоб завтра раніше прокинутися подумала Харитя й поставивши коло мами воду на ніч лягла на лаву
Гарна кімната завжди потрібна
Зараз цим подвійним шляхом уже ніхто не йшов
Я тоді з місяць кашляв простудився
Після города після кабінету після філософії все те здалось йому таким новим таким оригінальним таким живучим що він сам собі здавався мерцем серед тисячі пульсів сільського життя
З гори тієї що стоїть висока в кільці річок і копаних канав лубенський родич краківського Смока у нашу землю кігті увігнав
Підводи вже ледве мріли в мряці
Уже навчився й сам їсти
Друг і однодумець М Хвильового
Наука ще не дійшла до такого дива щоб перетворить рибу в оселедці сказала Маруся
Така вона ця молода істота була чудова у своїй свідомості в своїм людськім і Божім образі одночасно
Розповідала про Тетяну Петрівну корчевську кузину цікавилась що відповів міністр про дозвіл оселитися в Бельгії
Як вона схлюпнула кип'ятку на руку
Коли
Після полудня примчав до нього хан Кза
Ти починаєш говорити такі речі
Ця щілина між Шевченковою та сусідньою крутою горою така узька що ми по шию були неначе закопані в землю
Мені і бджола може дати прожиток
Мене поставили до соломи третім ще до двох скиртоправів уже літніх дядьків з Журбова
Левко ж на люту смерть байде дивився Мов на яку мальовану картину За душу праведну мовляв хрестився І прославляв щасливу ту годину Що ляже й сам в таку ж криваву домоіину
Піду я в найми
Нас зрадженої Ми їдемо проти сонця на південь а путь наша мусить лежати на протилежну сторону
Нарешті нарешті
Вночі розводили вогнища доїли овець і кіз жінки годували дітей і мостили їх спати чоловіки знаходили розвагу в биятиках півнів
Ніхто не наважувався порушити його мовчанку
Дерлись до табору мов нетлі до світла
Держусь
Тут ходить не тільки о тебе але й о місто о цілий край о нapід
Вісім місяців кожного ранку виходив я на городський вал дивився як сходить сонце з-за рідного але такого далекого краю і думав Коли ж настане мій час
І так аж до того нещасливого випадку що завів його до місць ув'язнення
Рубцеві за тридцять він вдруге не женився дітей доглядала мати
Бакшиш треба дати
Дай послухати
Посохли чи пропали
Іди ти під три чорти
Не виходить а вже вийшло
Фі mоn cher 5 ви маєте поганий смак ставити крапки над і
повторив карнач
А нащо ж Галочко ми його одкладаємо
Тепер братіку якраз не пущу
Взагалі ж походження Овода зв'язане з моїм давнім захопленням Мадзіні
А я тут кожен день
Господи ти мій милий
Шевці до кушнірів
Жреці молитви зачитали Олимпським в жертву убивали Цапів баранів поросят
Де супліка пся крев
Ворог бив по диму
Вам рано воєводо про це думати
До якої церкви ти ходиш питав далі суддя
А ти почав толкувати мені про потребу агітації серед народних мас про організацію великої людової партії про виборення виборчої реформи
А прийде на господарство аби було підставлено їсти та пити а само біси його батькові не потурбується
Принаймні писала б і знала що не на вітер
Чи не пізнаєш нас Енею
Чи не в тому що в творчості Рильського гармонійно поєднується вірність найкращим традиціям минулого з новаторством у галузі тем образів мови обумовленим повнотою почування нового життя того життя що почалося для людства а насамперед для братніх народів нашого Союзу після великого Жовтня
І лиш один він ніколи не ниряє в глиб Океану
Сам тихо відповів Арсен
кричала посилаючи кулі за тою чорною тінею що втікала попід мури в напрямі забутого всіми батуринського потайника
Євгеній мав таке почуття що підсаджує свої плечі під високу і важку кам'яну гору з наміром зрушити її з місця
Із Дамаївки приїздили двоє Павло й Мишко-комуніст
Декілька з них хропіли просто на долівках ноги одного стирчали з-під столу а решта утворивши коло обнявшись горланили пісень
І лишився я на одному кінці поля а на другому всупротив мені розкарячився многогрішний
Вивести його з рівноваги було важко майже неможливо
Вже помолилася
Ти всіх нас ріжеш
Хлопець зроду не одказав йому слова гіркого та ніколи теж не виговорювавсь і не повинився усе хлопчик приймав мовчки
Знаєте що я її не зношу
Тоді підвела очі такі прозорі і ясні ще дещо поміркувала й прийшовши до певного логічного висновку сказала
А что ж отвечала она бойко лучше коню под седле ходить чем тяжелый воз за собой тащить
І сьогодні Великдень
Вислати відси людей на всі околичні села і розпустити такий наказ щоби на такий а такий час ніхто не йшов до Борислава бо таке а таке там робиться
А плита
Декотра з вертух і до Володька заглядає
Гуменний токовий старший що організовував роботу на току
Крилом махнув
Пам'ятаю
Запорожець
Що ти так часто до мене
Не тумань мене трибунами
Прощайте мріє
Після цієї розмови Гершко перестав говорити з своєю дочкою але ходив за нею і вдень і вночі мов тінь а коли виїжджав то замикав на замок приставивши ще до неї за дозорця стару Ривку
В сивому розкучманому волоссі в перев'язаній носовою хусткою щоці і нарешті в похиленій наперед якійсь занадто нужденній мало не жебрачій постаті його годі було впізнати
Правильно сказав я
Соломія ласкавіше глянула на Романа
Десь із шостого класу Едик почав стрімко рости його навіть кликали в шкільну баскетбольну команду але він не пішов
Може не зовсім правда й про бурку
Приніс звістку про брата
Ну ну годі вже
Вітер міцнішав і дмухав нападами
Отаман перескочив через вал через розв'язь і побіг поза волами
Говори так
Йому здавалося що справді брат його десь тут страждає за ту гординю якої так бояться попи й пани
Зарозумівся
Велика кімната поліровані меблі кілька телефонів на приставному столику і багато картин на стінах
Особливо ми любили купатися в гарячій воді що текла з заводських труб під землею і виходила на береги Білої що впадала в Дінець і Дінця
Тому я собі поприсягнув що перевезу
Хай полишить павутину для павука
Я їм вдячний що вони повернули мені день тверезості не намагаючись лицемірити як на їх місці вчинили львівські міщани Те що Докія розкладає карти нічого й чекаючи а Сильвестр ні на що не надіється поки не ні п'ється можна вважати вищим станом тверезості
І тут тримається скромно малопримітно тільки після відбою коли інші поснули він пошептом озвавсь до Порфира
Вот и посланник заметил Кочубей прислушиваясь к приближающемуся шуму
Дякую нене за науку
Думаєш я не почуваю іноді на собі сковуючий тягар старих границь рамок обмеженостей
Небо вже вияснилось і тільки сулиць на три над широкою заплавою сяяла ранкова зоря
Знеохота опанувала його
На високому темному лобі зійшлися тугі зморшки
Коні спинились у кераті і гуси втекли на став а ворота тріщать а пісня ллється Повстанці повстанці йдуть
Де те вельможне панство дівалося
сказала вона своїм звичайним суховатим голосом
Завтра
І знову на далеких гонах горіли огнем сухого повітря запашні бур'яни і гостро пахло дубовим молодняком
Та ось я за всіх золотого кладу
Майор зустрів його суворим поглядом
А з пастухами що інше
Правда Варя вміла і захоплюватись і горіти і навіть зробити непродуманий вчинок вона вміла і гірко плакати і голосно реготати але і сміх і плач і захоплення ніщо не виділяло її з її ж таки сіренького оточення
Але її можна закласти вона ж не загине
Віддавати на поталу все
Увійшов Кендзєровський
Це був той самий шахтар вусатий з перетятим шрамом носом який обміняв його лампу
Прощавайте мовляв зоставайтесь собі здорові і більше вже мене сюди й калачем не заманите
Я тут учився в Академії
Так там була правда і серце а що в теперішніх
кликнув я раз несподівано її по імені інтимно не хотячи майже бо це вимагала хвиля коло матері і вразив ЇЇ несподіваністю мого голосу мов електричним ударом
Його син був у оцій компанії і всі що тут ішли були бідні як він
Та ось він стоїть над рікою
Мучитись
До якого біса нам переговорів
Про те щоб викрасти дівчину годі було й думати
Своє військо можеш доручати на кого хочеш а це ж чуже
То протяг
Тарас прийшов раніше аби відчуть простежити все те колись омріяне і недоступне дійство сів у кутку з якого було всіх видно і де самого не дуже бачили б
Витяг рушничок
На вулицю кажеш
думається їй
Поки живе Мустафа найстарший Сулейманів син ще від тієї хижої черкешенки над Роксоланиними синами нависав загроза понищення
І я відчув що зараз я скажу теж так як уві сні і злякався цього
Ця сувора чоловіча дружба яка не раз випробовується смертю забувається важче ніж перше кохання
І повіяло одразу в господі задумою красою тужної молодості чарами молодого смутку
Ні панове
Пил на чоботях
Полки мали по тисячі багнетів Шахай надіявся розгорнути ці полки в бригади
Вона навалилась на нього і придушила
Всюди живеться гірко
А Тут війна
Ось ліси віковічні якоїсь княгині що живе десь у Парижі
З села Степан повернувся на доброму підпитку і так йому стало шкода Катрі та себе з жінкою що він аж заплакав
Та це добре погано тільки що трохи задираються з нами
Прощавайте постарайтесь написати трохи більше до ладу на ту ж адресу зрозуміло
І ще радив би я вислухати що скаже Муфті Кемаль Пашасаде
почав низько вклоняючись Блюд
Не хочу я знати ні батька ні матері
Може його вже забрали
В кімнаті стояв один стіл кілька стільців велике ліжко і шафа
Обережно натиснула клямку і пхнула боком двері
Він п'яний червоний і веселий
Інтеліґент повертається до красивого з веселим здивуванням
Гюрю рідна моя втіхо мого серця шепотів він вдивляючись божевільним поглядом у змучене обличчя дружини
Я проситиму князя щоб він випустив тебе з цього жахливого підземелля
Запах ладану лоскотав ніздрі вертав у щось давнє сріблисте тремке
Невже ж ти зовсім забув заповіт свого батька невже ти не бачиш куди іде Болгарія і до чого вона дійде
А в самої перед очима стояв батьківський дім осяяний осіннім золотавим сонцем весь у золоті листя у золотій тузі
Те вічно зі зморшками високе чоло ті ясні чисті поважні очі той владний горбатий ніс
Де Цокан там немає Манівчука де Манівчіук там не ступить нога Цокана
Після ясного сонячного дня в хизарі було темно
Коновович накинувши кунтуш наопашки вийшов з намету
Наближаючись шаленим льотом униз до сонця вони по одній розгортаються в зграю ластівок чорних із бронзовою каймою
Разом вони бігли по всьому полю цілою отарою бігли до села і злякано ховались у садки у кущі у канави
І в таких власне хвилях зачуває що він пройдисвітське насіння що в циганськім закуренім лахмітті опинилося на гризоту та журу добрим людям під їх спокійною стріхою
Та на ньому полягає й те що називаємо поетичною градацією
Велика султанша Хасекі
Тільки як не поставиш півока душа твоя лавушницька душу витрясу
Мати не казала їм нічого їй закон велить благословляючи діточок тільки плакати
Знав Іван із розмов Кобилиці про великі заворушення в Угорщині
Розумію треба пропустити поштовий поїзд який іде за нами
І це так
Бува лихо що плаче а бува що й скаче то так і моє лишенько
І темрява така темрява що в людини жахніє серце і робиться моторошно від слизьких язиків холодної мжі що лижуть тобі лице і руки
Б о р и с. Пропащий я пропащий
Сніжинка сьогодні ввечері була тут
Не можу з вами Андрію Андрійовичу погодитися
В Барі тепер справжнє пекло
Грає сонце в горщиках і весело виблискують тори гончарського добра
Смердячим дьогтем їй і жиром доїдають
Сучасний Шаміль степів
Вже й учителька разів п'ять приходила кличе а воно ж ні в чому
Вона сиділа край вікна неначе чиясь мертва тінь що не похопилась зникнути і сховатись в домовину з ранковим світом на небі
Я не знав що у тебе є ярлик мурзи миролюбніше сказав старий і крикнув на хлопчаків Геть звідси і заховайте свої ножі
У ваших голоблях обважніє
Колосовський кинувся до нього й стягнувши з насипу нижче підвів стряснув за плечі
Але іншим я не міг бути брехати не вмів
Нервово потягуючи цигарку він незрячим доглядом дивився на скелі
Просити пашу
Спустився на стільця
Московського не було
Панове
Спасибі
Не шаткована й не квашена
Впав серпанок
Яку ж ти муку мусила знести
Тема
поспішає
А тоді приїду
Щось незвичайне було в ній цього вечора
І ось хвиля надійшла і вони ж мали б її перелякатися
Оце дивись Пилип товар погнав до водопою а Пріська хвіть відра і собі побігла по воду
Микита стояв купаючи груди в нічному раї ви-хекував погріб і самогон
Це от якби і Гриць оженився на мені
Помиріть їх краще з дружиною з Олександрою Михайлівною
Брати наші князі бояри простолюдини побиті і постріля-ні а жони і дочки їхні поганьблені
По вулицях міста якось інакше йшли військові відділи інакше ступали інакше несли мушкети інакше підносили голови
Двері відчинилися і в келію ввійшов Залізняк а за ним отець Єлпідифор отець Аркадій і брат Антоній Молдован
Поміг йому Бог не зазнати сибірської висилки а шкода шкода товариші бо вовка завжди до лісу тягне його Бережана хлібом не годуй а дай реставрувати ікони патріархальним душком од нього тхне
При зниженні знову прийшов до тями посадив літака навіть не пошкодив
Все одно довідається подумала
Помершого
Тільки
Побачивши розкиданий по скрині й ліжку одяг він спочатку супиться бо любить у всьому порядок та щось прикинувши розпогоджується починає хитрувато посміхатися
Та годі вже вам тату хвалитись мною
Проходячи повз лежанку Гурко на мить зупинився замислився а потім нагнувся вихопив з вогню палаючу хворостину і швидко вийшов надвір
Ніс мала задеркуватий
голосно на весь ресторан сказав Олег Іванович
Четвiрка вдоволила його i вiн пiшов знов мiж лавки
з жаром сказав Ява
Великої сили великого Чінгісхана ми не лякаємось
А хто то й так не схоче по наймах тинятись або в панському дворі довічним грубником пропадати і сей надумавшись дмухне на Січ манівцями
Здавалось ніби вона задумалась над якимсь світовим питанням
Переступивши високий поріг Павло аж похитнувся з подиву за столом сидів аристократично відкинувшись на спинку плетеного крісла Матвій Ткаченко
Хлопчаки піднявши один проти одного ложки настовбурчились як двоє півників
Я хотів спитати кого вони мають на увазі під словом їх
Л е м і ш к а біжить злякано
Гей Будко ти знов учора дзвонив до нас
Коли ми розмовляли про поезію пам'ятаєш то я подумав страшно бути поетом і ходити в масці не виявляючи свого справжнього обличчя
Офіцери впали насмішивши тим фон Бреннера до сліз
Як той цвяшок угородилася вона в голову і не сходить з думки не забувається
Ні не чув старий
Слухаю вас і думаю скільки років ви разом в Кирилом Петровичем в одній упрязі а по суті крім служби що вас єднає
А військо
Пусти
Одні кажуть що це був прадавній поганський храм другі твердять що це пам'ятка римських часів треті здогадуються що це певно скельний замок із старогалицького первовіку на скелі вирізьблена рука що показує кудись
Схотілось сонця веселого шуму ріки теплого хатнього духу розмови
Так що ви думаєте
Так усе надолужило не повіриш
Чіпка почув що у його якось страшно затіпалось серце мов ще ніколи так не билося у грудях спирало дух важко було дихати
Мабуть я був схожий на підмітальника який дає лад у кімнаті де стоїть електронно-обчислювальпа машина
Забагато для них честі махнув полковник рукою
А натовпові байдуже до причин йому влаштовуй видовища
А яка тодi в мене душа
А не загнув ти Марку
Хороша погода
Серпень 1917р.
Орисю
Він весь час кричав з великого жаху
1897
Де те у бога снідання
I от ми стоїмо i викручуємось
На батька і тучі і грому
Антошко перекинув свій клунок на байдак що під'їхав під берег поступився трохи взад прихилив голову і так вдарив стражника в бік що той підскочив мов м'яч і впав з берега в воду
Ж а л і в н и ц ь к и й
Розташований на вузлі 26 залізниць і шосейних шляхів Будапешт з стратегічного погляду являв собою своєрідні ворота в Австрію Чехословаччину в південні провінції самої Німеччини що їх до останнього часу німці вважали своїм найглибшим тилом
Одсторожував я пішов додому сів снідати
Іван мимохіть посміхнувся Не кусається
Читав
І це усе
Сьогодні ти просив нашого пашу Каладжі-бея подарувати життя старому гайдукові Момчилу Крайчеву
Коли б міг увесь би світ загарбав
І як водночас змінилося все
Таки відсутні докинула Гаврилова ледве стримуючи своє хвилювання
Де мама тато
Не вставай серце ти дуже хворий
Пройшов степи ніде не знайшов місцини де б міг заховатися від злого ока
Вперше після татарського полону текли з його очей щирі сльози
обізвався Пацюк
Крім того треба сказати що й після виходу цієї збірки Дмитро Іванович збирав далі витвори пісенного фольклору
Ще на нашому весіллі
Висадився на будь-який і живи
Голова вдарилася до помосту сікач вискочив із рани за сікачем потекла кров змішана з мізком
Вуйко не пізнав його але зате були в неї ліпші очі
І мовчав
Дози сонця приймаєш
Ви не хвилюйтеся нічого там такого
спитав патер Вінцентій
Та й що справді
Здоров рибалко
Намацав повторив я Прикидав недавно вирву її з м'ясом і залишиться тільки сипчастий камінь
Бурлака
Тільки коли лишалися наодинці й вичерпувалась тема лікарських справ трохи губився й мабуть тому ховався за грубістю
Мій друже любий мій друже створений для мене як можна щоб я жила сама тепер коли я знаю інше життя
Гаразд мабуть порались
Усі в хуторі його не люблять і давно хотіли прогнати лише мені жаль було сироти і я впросила батенька що його держать
Я здобув Родос а що здобув ти
Є тут у Маркіанополі діло котре не пускає мене з тобою
Чекайте
Чи цього ви й самі не знаєте
Тоді Сергій Апостол їздив у роти читав цей катехізис
Чи ж не чудом було що з товпи бідних невольниць так скоро вийшла аж на місце якого їй завидують дочки перших домів сеї землі
Кайдан же навпаки мовби й не набивається нікому в дружбу одначе всі мають його якщо не за приятеля то за доброго знайомого хоч може бачилися один лишень раз на віку
Води або що озвалася Галя
Про Герцена й Тарас Григорович говорить з благоговійним уклоном
Вони як сестри
Дуже мальовничо оповідав йому про те Богдан–Зіновій
Парує і Курінь старий зогрівшись за цілий день проти сонечка
говорив він дальше
Може б нам тоді обом було веселіше
На далекій стежці що вела до лісу з'явилась невисока постать Григорія
І кому потрібне все те
А тут якась жінка воду на коромислі несе від балки вже у двір повертає
кажу я з усмішкою
Хто ви
З ким
Да
В'язень перестав бити в двері
Так аж надто радів чи примножував радість і бентегою сам не відав
обережно відказав крайсагроном і прикрив насмішку отими повіками ва яких кропом вибились прожилки
Знесло осколком снаряда шапку у старого дуба
Мовчіть думки мовчи тривого
На Русь
Я в ваше преосвященство
Цілу ніч прибувало на гору ополчення руського князя й тільки на світанку до Гатилової полотки ввійшов Божівой
Беріть його скомандував Hyp Алі
Христя узяла у його аж п'ять білих свічечок заплатила сороковку і мерщій пішла собі щоб бува Карпо не признав її
Я вас прослухав червоніючи сказав він
Оволодівання термоядерною енергією робить нас всемогутніми володарями всієї Сонячної системж а не дише Землі
Син не доторкнувся до його й не переставав говорить
Хай помовчить вус коли бороду бриють
Панове
Усе гасаю про майбутнє музею клопочуся
Скажи ти хочеш
Робота пішла далі своїм ладом
Та ні я спитаю лиш просто вас чому напр. виходите ви за чоловіка для котрого не маєте ні крихітки любові або хоч поважання
Знаю вже знаю
Ф'ю-ф'ю засвистів чорний рештант Кожен братику перед слідствувателем каже що він не винен бо нікому не хочеться на Сибір мандрувати а тут інша річ
Ні
Регiт
Нащо нам той пісок
Якщо хтось поміж нами ходить без духовного горба то він дивак або ж каліка
І з уст яскраво заогнених карміном виразно грішних пожадливих отруйних
Боїтесь
Ч i п Ну то ходiм
Лице її поблідло очі закрились одні на висках синенькі жили набрякли билися кидались
Сидю в гнізді й чатую
Поверхня дерева нагрівається від сонця і пахне як сіно з копиці
Вельми слабий він
Д о н Ж у а н Кінно а потім пішки
Кожен ждав своєї черги
Там три верби ніби три горбаті верблюди з обох берегів одна до одної нахилилися і то так що здається вони обнятись хочуть
Іван Якович поправив у грубі дрова й додав А вашу манеру і творчу фізіономію я здається пізнав
1 Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак Удавсь на всеє зле проворний Завзятіший од всіх бурлак
Тільки вже Василечку мій козаченьку як собі хочеш а я вже більш до тебе не вийду ні сюди ні на вулицю ці на базар нікуди
Це мали бути дивні в рогатих шапках з пір'ям люди
Якби вас так передучора Бог приніс не було б тої халепи і хрещений народ не пішов би в неволю
Чого ви не на флоті
В лабораторії вже більше нікого нема тільки він чорний апарат і принцеса
А ви ж знали шлях на Запорожжя
Стриміла в яскравому гарбузі чорна з брудними пацьорками поначіплюваними на ній
Так дехто подряпався попростуджувався а серйозного нiчого
Я писав йому двічі
На школу його подав
А у вас де квітка
Вважай що ти одержав двійку
сказав лейтенант
Євген переконав себе що іржа роз'їдає душу швидше ніж механізм
І не один а цілий ряд
З горя писати навіть розпочала
В нас не то що в городі кушпіла тобі та смердота
І жупани і худобу покинув він їй на прожиток а сам у семрязі убравсь за границю бабського царства
Господи сорочку покровавив
Він надзвичайно гарно грав у дами й приохотив до тієї гри мене і вмів грати в карти й знав безліч всіляких бувальщин
Драбини з вами
Даремно ти вступаєшся за нього ефенді
Мирон з лінивою цікавостю подивився на його
Султан уважно подивився на сплакану і схвильовану жінку
А що лучче чи самій робити чи дивитися як другі на тебе роблять
З її очей бризнули сльози
З обох боків екрана на примістках стоять дві постаті в металічних шапках і з протигазовими машкарами
Я ще до обіду забіжу обов'язково бадьоро вже з порога гукнув Павлуша і побіг
Пане Колонич будь ласка негайно в найглибших склепах і погребах відрийте глибокі ями і заховайте в них весь порох що є у фортеці
Громадські зібрання сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті
Щоб не накренило наш ковчег
Тепер би навертів постоли і брикайте хлопці
Тільки сину передніше ніж виїздити з двору сядь та добре наїжся бо там годують по-шляхетській якимись пундиками та ласкавими словами а не пирогами
Оце він самий сину
Враз як з-під землі вивалили запорожці
Всі слухали з великою охотою й цікавістю не згірше як слухали й молодого Радюка
Галя наливала чай та все скоса поглядала на його чудове лице та все легенько зітхала згадуючи сцену під вишнею й ті незабутні слова Чи забудете мене чи не забудете як і я вас ніколи не забуду
Бубка говорив тоненьким сипким голосом
Пильнуйте братці бо так потемніло що я не бачу
Не було нікого він зайшов останнім залишивши Таню в коридорі
Чом у тебе досі розум жіноцький
Хай гримить земля піснями
Феноген
Мати
Юрасику що трапилось
Бувало прокинувшись вранці під своїм і дядьковим коцом припорошений снігом Михайлик вставав розбивав червоними пальцями замерзлу в відрі воду і думав що все таки не є так зле що він витримує зовсім як і старші і як вони бореться
Мені якось страшно прошепотіла вона
Треба копати смітники помийні ями ватерклозети
Вона дійсно дуже слаба сказав він і приступаючи ближче до мене взяв мою руку між свої долоні
Что мне делать на вашей раде
Бо поспішаю
Гадав ти давно дома вже тішиш своїм поверненням із неволі маму тата а ти тутки
А кілько чоловік надвигається намерзнеться намучить себе і худобу і нагризеться то відрікся б і того зарібку
Повертався збентежений і обурений поведінкою німецьких чиновників найманих юристів лжесвідків
Дмитро примруживши очі з ледь помітною усмішкою подивився на матір прикусив потрісканий вигнутий пружок нижньої губи
Куди стріляєш
Побачила сина і разом згадала чоловіка бо син стояв пред нею неначе батько його колись давно ще в хаті старої Хомихи
Юрба зникає в темряві
Пробач мені великодушно великий візире
дуже виразні ті правди
Сонце вже спускалося як вийшли заробітчани з города в чисте поле
Він прискалив на мене хиже насмішкувате око але я вмію перемагати ще й не такі погляди абсолютним олімпійським спокоєм
Ти значить цілим виводком приїхав
Познайомився з князем переяславським і одержав від нього за добру вістку і вірну службу коня одяг і зброю а це ціле багатство
Для вас як добрий зять тещі на всі поступки піду
Там там
Він пише що в нього був Іван Посяда якому ти читав Івана Гуса й Псалми Давидові
А так Тетяна Ничипорівна марно шукала достатньої причіпки щоб полаятись з сусідкою
Золотава Птаха
Ні Вона не сьогоднішня вона не впустить нікого
Смійся дитино моя
Я не відповіла а він обертав скоро картки в альбомі мов шукав когось там
Що ж нам ясновельможний хане передати командуючому витримавши невелику паузу спитав Котляревський
Погрітися
Дівчина вибігла на хвильку інженер покликав
Загалом він увійшов до аудиторії на готовеньке маючи змогу відразу стати на налагоджені вже рейки і розвинути ту швидкість що передбачають навчальні плани
Вирвався із неволі поганської
Коли Петро мій не буде то смерть заподію
Мужик ти був мужиком ти і будеш
Слава
Я гроші лишу Якові бо він молодий та й слушний чоловік та не сховає дідів грейцір
Комендант махнув рукою на солдата що стояв найближче до нього і той виніс три німецькі гвинтівки дав Гошці та братам Джмеликам
Отаман вибрав місце коло одного єрика де пісок заріс зеленою листатою чаполоттю та червоним солонцем і звелів ставить там курінь
Заграй підо мною
Але доперва десь аж за рік має відбутися весілля
Підійшов ближче читає Історичний музей
Вони бліднуть трясуться
Ой мати божа скрикнула Пріся звівши на Залізняка сповнені жаху очі
Той весь час ухильчиво сковзав очима щоб не помітить що він щось ховає про щось не хоче говорить
В ці хвилини Щепкін був по-справжньому щасливий і нічого не помічав що діється навкруг не бачив що й колеги його переживають майже те саме навіть нестерпний Угаров слухаючи Котляревського то сміється то чухається в потилиці то поахує то сам собі щось говорить немов когось передражнює
Її честь її дівоча честь яку здобула собі довгою службою у своєї пані тепер розвіялася немов із вітром полетіла
Хоч би одна близька душа біля тебе
Сьогодні я сприймав першу лекцію
Петро видався їй гарним мов янголятко
Климко догнав їх уже за штибовими купами
Діонісе
Від Вельзевула
Ви ж василіки знаєте
Я розумію
Завжди першим одчиняв церкву а покидав останнім
Ага пішки
думав він нудьгуючи над руїною
перепитав отець Миколай
Спробуй поговорити з ними не перекричиш клопоту не оберешся ще й до князя на суд потягнуть
Ото як побачить що сатана вмішується в його святе діло почина світом каламутити то й шле святого Ілію на вогняній колісниці вбити сатану
Божевільну випустили
Взяли його ромеї у полон а з полоном запроторили на каторгу
Ні для тебе я не Месія
Він вронив його десь по дорозі
Будь ласка
Перед тим Хома звісно і в вічі не бачив цього авторитетного начальника на якого невтомно посилався протискуючись крок за кроком до мосту
Мовчанка
Зягупалії з досвітку до пізньої ночі ціпи між стогами загарчали лопати на токах шпарко народ узявсь до роботи
Усе склалось якось так до ладу що близькі дивившись на нього не впали ні в скорботу ні в розпач
Кілька разів перечитав цей утвір дивуючись на легкість своїх кадрів і переписавши відіслав його на адресу Всеукраїнської фотокіноуправи
Розчинивши дверi надвiр сидiла вона на порозi й все думала й думала про минулий день про червону пляму на скатертинi в стравницi
Казали що вмираючи батько казав що з Тараса буде велика людина або велике ледащо тому спадщина йому не допоможе
Де він живе
перегортав чомусь важкі немов залізні сторінки
За обідом нехай тільки хто накришить хлібом на столі або розіллє борщ з ложки Василько так і гукне чи то буде свій чи чужий А нащо так накришувати та наляпувати
Другого дня з півдня до вечора й до пізньої ночі знов музики й танці
Я така щаслива
То учувався йому глухий здавлений сміх то мов ненароком гострі як спички жарти в розмові то повсякчасне пряме вибивання на очі
Я тобі зараз покажу ваш
Знаю отже Жериволе як відняти твою журбу
Вхопила Сивоока за'руку потягла розпихаючи людей торохтіла невпинно
В тебе славна душа
Рухалась вона якось надавшись грудьми уперед і злегка немов ліниво перехиляючись з боку на бік
Ні я додому
І розумію мені здається село
Мартин вскакує
Озброєнi люди в гiнекеї
Хоч я вже одвідаю Марусю кажу матері та й пішла до неї
Місцевість за водогінною баштою з двома-трьома кущами здалась йому найпридатнішою але підійшовши він знайшов цей пункт зайнятим до того ж дівчиною чи може бути молодою жінкою з великою кількістю вузлів і кошиків
Того ж вечора Володько бере на оберемок щенюка і несе його до хати
Я якийсь слабий то певно щось ми недобреї Треба завтра вертати до Дрогобича бо ту в тій проклятій ямі годі видержати
Линув незважаючи на втому Наче з того світу з небуття Через сни і спомини додому В світ її тривожного життя
Добра корова зітхнувши додав він і забачивши що з-під однії купи вихопивсь огонь мерщій помчався з відром до його
Дівчачур поганий
Рогніда не бачила ніколи Юлії але чула про її красу тут на Горі всі про це говорили що ж дивного коли князь Володимир не вистояв перед Юлією адже він молодий дужий красивий знав Рогніду одну тільки ніч поїхав до Києва не бачив її довго-довго
У грудях давило стискало а між лопатками так нило якби хтось холодною кригою припікав
Виходь
І знов вона одвернулась
Вона гримнула перед носом у дженджурика хвірткою так що ледве не розтрощила йому лоба
Гріха не мають
Босяк і рецидивіст обдертий до того що геть був голопузий але яка в ньому горда пружиняста струнка душа
Подумала Пріська погадала за нею її сирітська доля гола боса й простоволоса а попереду нужда та недостачі довічна робота на чужих довічна праця
Бач який праведник знайшовся то він у партизанів горілку п'є то чогось із поліції мете
Сообрази что ты не падишах не султан а подвластный и я не щепка какую может всякий растоптать безнаказанно
А чутки невидимими потічками розтікалися розповзалися од княжого двору по всьому граду
Всі хлібороби що туди бігли трапляли під бічний вогонь від менших кулеметів і прямий від більшого
І таким правовірником таким Божим посланником у селі став колишній столяр-п'яниця тепер брат Симон Кисілюк
І вже дайош Здолбунів батарею ароплани
Камарад
Катований невольник був гарно збудований і легко міг бути потомком одного з тих злочинців що підсували чашу з отруєю на Високім Замку у Львові пам'ятної осені коли рясно зародили сади по всій землі Галицько-волинській
Краніхфельд захопив обох в обійми
Ідеали нісенітниця й клопіт в практичному житті
Хоть би тобі слово промовила хоть би тобі очима зглянула
Менi теж стало лячно як же можна обiйтись без дерев без лiсу без пiдснiжника без черешень без криничок без грибiв суниць
І де наш голос
Тепер щодня після Силчиної оповіді про абрикосову Австралію ідучи в училище й назад ми дивимося на Штокалові абрикоси такими очима що дід кам'яніє посеред садка довгий сухий сивий і свариться на нас пальцем
Підпарубчак ще й босогубий
Але це не так легко зробити
Тарас дивився мовчки на Гната і руки його самі тяглися до паперу та олівця
Йому пощастило подати команду до кінця
Я проведу тебе якусь хвилину
Там блискавки ріжуть олив'яні хмари січуть їх легко на кусні і вітровими рухами розкидають куди хочуть
Наш вiк день
Коли вiн щось подавав iмператору в нього тремтiли руки говорив задихаючись сухий його кашель чути було вночi в покоях Буколеону
Той хотів перевезти військо через Саву розташувати коло Дунаю і там укріпитися щоб не дати угорцям приходити з поміччю Белградові
Вони грали а тим часом над ними вгорі з характерним чвахкотінням летіла бомба і перелетівши геть репалася десь у дальшому городі
Адже подорожувала без нього з самим Богдасем і до Києва і до Орла
Молодість лежить наша перед нею лежать обрії
Крізь засклені двері впізнала Любов Хведорівна свій новий гострошпилястий дубовий частокіл
Дедалі більше чайок
42 Виргилій же нехай царствує Розумненький був чоловік Нехай не вадить як не чує Та в давній дуже жив він вік
Наробить йому Галька клопоту
Андрій помовчав пустив хмару диму й зітхнувши цілком довірочно поінформував по-дружньому
Ну а внуків моїх маленьких горобенят сам не в силі залишити
Але мадам Марі коло нього як найкраща найдбайливіша сестражалібниця
Колісник підняв жінок аж під стелю звів докупи і зразу опустив на землю
Не дивуйтесь каже бгатці ридван сей узяли ми під Зборовом а в ридвані сидів князь із княжам
подумала Мокрина
Ліпше браття не рипать ся
Гатило здалеку бачив Теодоріка й упізнавав його й по рогах на круглому шоломі й по довгій рудій бороді та туди годі було протиснутись крізь завали вбитих і поранених між якими дзвеніло залізо лунали крики зойки прокльони та нестримна лайка багатьма мовами
Ну
Не надо человека вешать а надо его довести до такого состояния чтобы он сам повесился
Хоч би познімали їх
Вона і є вже її немає
Тому на таке його питання я гордо спалахнула
І з тим докінчив я кращу часть своєї молодості
Его блаженство как господний мир необъятно
А про якусь основну освіту про розуміння природознавства та матеріалістичної філософії нема вже й бесіди
Не хочемо під ляха
Я ж хочу з вами говорити
По мосту безперервним потоком iшли люди
Для всього є свій час а твій час швидко мине бо й ти вже немолодий
А от і мої дочки
Гуси-гусенята візьміть мене на крилята
Олена стояла біля столу з глечиком пінистого молока соромливо припрошувала
Виходили на заробітки піщани потяг і Грицько з ними скинувши через плече косу а за спину торбину з сухарями лихеньку свитину та не кращі й чоботи
Щоб заблудили хитруни погані
Нарешті зітхає в кутку тітка Зося думаючи про свое
Досить з тебе
Що жило схопилося з місць міг же вартовий навіть із своїм яструбиним зором помилятися у сутінках цих хмар цих трав
Насильним ширенням якоїсь віри і опресією супротивників релігійних слави божої не умножимо
Чоловік
Здивовано
Не битися ж з ним тут
Тільки не смійся
А що я розкажу чим похвалюсь
Шпана
Знову але
Неодмінно
Сволоч
Комісар згадав що в цій воді багато потоплено людей і вони здалося йому стоять шерегами на дні
Бреше мати
Вона й так не мало увійшла
Мирону Даниловичу не вдавалося з свого боку налякати як слід і лоша підбрикуючи вузькими ногами пробігало мимо
Із крісла підвівся Чернишевський
Самотній безрукий безногий скарлючений страшною хворобою лежав він там у цей мент і навіть в цій убогій трапезі не міг взяти участи
Що дівчина козаченька
Так вона згодиться
Минула половина її літ а вже здавалось що Нимидора доживає свій вік
Внизу Рожкова підхопили чиїсь дужі руки підвели
Човен пристав до берега
То й остро наказав мені з лошат І ока не спускать
У рясі в бороді а обличчя свіже не старе
Я зронив на груди голову і враз підвів її
Напівлежать сидять стоять
Згрібай Олено сміття
Куди Несторе
Чи краяли його серце скорбота й жаль за полотською княжною з якою так несподівано звела доля й тепер надовго розлучала чи хотів би повернутись назад і бути з нею зустріти ще одну й ще одну ніч у цьому глухому лісовому городі пливти й пливти в чарах кохання
Риси її обличчя були тонкі й ніжні а очі дивилися сумовито зачаєно ніби бачили щось таке чого не бачили інші
Гоните их в шею
Колись Мешков й до нього взявся в Орській
Вся робота впала на руки Він поклав сигарету вогнем на краєчок попільнички і показав свої руки А ви кажете чим пишатися
Попроси і його попроси попроси
Польське zirkaty зіркатий людина з блискучими чи то витріщеними очима
І все ж не можна сказати що це погляд переможця
У Харкові в гостиниці як співали то й долівку в гостиниці провалили така сила народу набралася їх дивитися
А може
Силует другий
Гад
Нехай поплаче трохи лобуряка
Селім-бей дозволив їм увійти першими до зали
Ви стомилися сідайте ось тут
То вони викоювали а не я
Бо невчене око Загляне їм в саму душу Глибоко глибоко
Хіба не догадувався що колись за твої справи може безсоння напасти
Трохи стемніло і я пішла
Лякали її а не було страшно
Сонце стоїть десь над головою
Ну-с промовив Сергєєв
Хотілось плакати від вдячності хотілось поцілувати оті грубі солдатські руки що так допомогли йому
Я не вас хотів
З тими окулярами сховалась і пиха пані Високої і вона вийшла до світлиці якось натуральніше веселою привітною якою вона була завсегда в себе вдома
Проте вечорами дехто запрягав коні і порожнем вимикався на ніч з села
Це почалося вночі біля гори Олімпу де я був тільки з проедром
Та все їх більш над валом вирина у чорних свитах у шапках кучматих в кобеняках з овечого сукна
Захищає себе руками а далі впала в істерику регоче помалу а потім дужче
Маючи той важний дозвіл і патент на семилітню власність своєї винахідки Ван-Гехт задумав добитися ними мільйонового маєтку
Микита Зотов щось пробурчав нерозбірливе засовався на шовковому міндері
Не знаю як воно випаде
Одчинились двері з темних сіней увійшла в хату баба Палажка повагом та тихо в білій катанці зав'язана чорною хусткою
Спасибі тобі спасибі розчулено дивиться на жінку й дитя
Коли б у нас було що везти буркнув Метелиця
З сухим шумом врізалась коса в золоту гущавінь пшениці і хоч без навички Ягнич почуває незграбність своїх рук відвиклих від хліборобства та все ж косить чепурно із зворушливою старанністю стеблиння лягає колос до колоса і з кожним порухомзмахом твоя сила мовби міцніє чи не сама ця духовита земля тобі зараз сил додає
Хлопець ледве відбився ногою
Ледь прискалив ліве око а на тонких устах майнула усмішка і тої ж миті розтанула але Рєпніна її помітила проте нічого не сказала
Надумав стати священнослужителем допитувався отець Михайло зімкнувши руки на черевці
П а в л о. Щоб не вразити дворянської совісті
Придбали ви чудесне примiром пойнтереня
Варка
Але дізнавшись що Коля сей вечір ніяк не може бути з ними бо має засідання редакції старі зразу ж злякались притихли й затурбувались що ж їм робить
І як тільки вона здолала тоді морок ночі на Княжій горі
А я бачу що ти пірнув
Перед королем поникле високе чоло Скарги і схилений Соліковський
Віра була зворушена
І на ранок товариші мене питали
Не хочеться перший день їй псувати
А Явдоха тільки знай своє товче Не знаєш свого щастя
Десь заховатися й
І як барани слухаєте ви всі його в усім і дивуєтеся його халдейським хитрощам
А пані помітила та й вигнала з двору
А в спустошеній каплиці бенкет іде і варом кипить шляхетське життя
Ходімо ходімо
Знав він покійного Павлового батька і добрим словом згадував його
Згода пане отамане
І ти віриш в те
Вскоре вошел туда и Андрей
Я й сам знаю так не рівня по званію
Час мені схаменутись подумала Балабушиха повертаючись перед дзеркалом і оглядаючи талію
Скільки разів я тебе прохала не провадь ти мені хоч при людях своїх чортів
Кому добрий а нам ні обізвався зсередини чийсь голос
Риба зовсім нас не боялась пливла попід самим берегом
Вже я з дітьми мандрувала
Холод нічого не запитував у Євгена
Дмитро Іванович здивовано поглянув на нього як дивляться на несерйозного жартівника
Стиснута рука називається кулаком розігнута рука нази вається долонею
Вони то задихалися від нестерпної тісняви від випарів мокрого брудного одягу від солодкавого пахтіння спітнілих тіл то їм хотілося зануритися ще глибше в дике людське нуртовище і вони кидалися туди стрімголов як у воду і насилу потім вибиралися на волю відпирхуючись і відморгуючись їх носило по торгу туди й сюди хрестнавхрест і в свавільній тудисюдності кружеляло так що несила було розібрати де одесную а де ошуйю і так в несамовитій блуканині опинилися вони коло візків покритих стемнілими від негоди будами і возів одкритих старих і нових ще зовсім коло яких порядкували жваві медовари й пивовари виймали чопи з нових та нових бочонків підставляли ковші й чаші під тугі струмені трунку підносили питво з'юрмленим довкола торговчанам вміло ховали заплату в міцні шкіряні міхи або в штудерні дерев'яні скрині під собою а навкруги чорніли відкриті роти зблискували білі зуби вмочувалися в густі меди чорні руді й русяві бороди і вуса текло по бородах попадало в роти й не попадало в роти і світ тут ішов у круговерть світ тут був веселий безжурний добрий і щедрий
Він звинувачує її в цьому
Ти вже це казав відповідає
Може ми що й ушкваримо увернув Довбня круто
О знаю знаю що се значить скрикнула Мирослава Ну розуміється ти боярин де ж би ти піднімав руку на смерда
Він навіть схожий на вас тільки ви трохи вищий
То заходь скоріше
Так не буде діла
Не розраду не спів не цілунок Чути матері крик за верству Як дожила ти в білений клунок Житню чорну хлібину черству
Тоді тато розсердиться що він його не слухає і почне казати що найдужчий гріх неповага до батьків
Професор говорив про гуманність і широту поглядів Шіллера зупинився на жіночих образах у його творах
Обережно люди
Чого допит
Не бісовий Колісник і такого пана осідлав
І хотів зачинити двері
Єдиний дар я мав від неба
Потім я з великою приємністю візьму це місце і буду вам щиро вдячний
Чорніє гай над водою Де ляхи ходили Засиніли понад Дніпром Високі могили Пішов шелест по діброві Шепчуть густі лози
Дай мені Євфросино в руки браслет ще зроду в руках не держала золота
Сльози йому заслали очі
Самі в'язні обмили спорядили товариша в його камері винесли труну в коридор і поклали на два стільці
Де він
Атожі озвався диякон підтриманий схвальним гомоном
Оляна несла у вузлику онучану матерію до кравчині щоб замовити з байки кофту собі а з тоншого дві сорочки Петькові
До лучче єсть на своей земли костю лечи ине ли на чюже славну быти
Визирнуло весняне сонце і своїм теплом оживило Діогена сонце те єдине що дає хоч трішечки радості поневоленим в їх тяжкому житті
Таратура товстим пальцем з каблучкою натиснув кнопку дверцят і вони легко мовби самі собою відчинились
Мабуть
Самійло хвалився що аж три канчуки звелено в сирівці намочити
Безбородько підняв угору руки
з подивом вигукували у ворожих колонах минаючи дорожній знак з таким написом заготовленим заздалегідь чи не в самому Берліні
Заспокойтеся
Арсен тонув серцем у синіх Златчиних очах а вона сором'язливо горнулася до нього крадькома позираючи на батька та брата чи не бачать
кидала вона роботу
Уже здається що у кого й було то все поздирали
Але то буде пізніше
Ждуть маніфесту царського що оголосить нібито кінець кріпацтву
За військом ішли верблюди із скарбницею і святими книгами слони в позолочених навушниках коні й мули під в'юками
Двоє вийшли на берег неквапно стали оглядати біля будки Ягорове рибальське начиння
ЯВА VII Дівчата співають весільну пісню і переходять кон
—Вирийте й собі
І це такі порядки в нашій Расєї
Варяги хапають Журейка який відбивається
Тільки там крізь грати невеличкого вікна високо мало не під стелею видко було клаптик блакитно-ясного неба з кінчиком білої хмарки по краях прозорої як серпанок
Та в ту мить між ним і запорожцем виросла довготелеса постать якогось суворого на вид рудого генерала який підняв перед Звенигорою руку
Окремі розробки Хрещатик бульвар Шевченка Володимирська
Струми якісь живлющі струмують на тебе звідти і все тамтешнє ніби промениться світиться чимось неземним як ота райдуга що після дощу заграє барвами беручи воду в мокрих наших балках нам дуже кортіло підгледіти як саме у вербах вона воду бере
Молода Грицева знай на тебе плаче жаль до тебе має гірко проклинає
Націєвський
Сивоок не був таким
У того клямцав зубами поліцай
Терень також видно почував що йому не минеться дурно виступ проти хазяїна села але відносився до того спокійно
Буде уже
Стін ще немає і накрив соломою дах В'юн з його наполягання
Маскiровочка там не перший клас
Філонові стало трохи соромно
Не можу тобою хлопче подарунків робити бо ти не кінь а людина але я тебе освободжую з підданства і пускаю на волю
ІІ
Правда діду відповідає Настка прихильно
Як не з нею в парі то й ні з ким мені вже не бути
Конашевич ждав
Людей звалює а діло не жде
Залишитись на своїй землі зберегти віру нашу і мову нашу
Для державі не досить самих воїнів
Невже я помилилась
Темне обличчя дідове проти заходу сонця позолочене срібні його вуса мов у огні пригоріли орлячі очі одблискують як огненні стекла глибоко в очах мріє із сивої давнини далекий сон
А то сама присіла на колесі біля нього бісики очима пускала а він уже й розтанув
Він аж засміявся
Дашкович сам трохи не заплакав так йому було важко дивиться на ту страшну картину
До прикажчика в поміч
Вона почала з розпуки боротися тоді друга рука доторкнувшись до її лоба сказала
За мною
Округи нас діялось чулось велося
К а п у с т а На вiки вiчнi
Понеже зістарілась Мати Земля й перевівся на ній рід мавок та русалок першостворених дітей Землі
З піснями з гомоном мов на човнах кудись одпливають
Трава висока м'яка
То міняємось міняйле
Ви шугаєте для вас немає більше перешкод ви мчите в шаленому вихрі світотворення ви сам творець ви те єство що рушить усе світом ви все поза вами немає нічого
Ще не голодую а після паски йду погоничем на сівбу до нашого пана
Він любив поспати
Чути дзенькiт склянок мабуть Книш i Бурмило випивають
Гайда воле в Дике Поле 107 Воле звірювата
Звичайно це вам ще не на транзисторах не на напiвпровiдниках але
В о р о н о в
Букварем
А варта
Тодозя примітила що його тихий голос затрусивсь на останніх словах
Бери пий
Він метнувся туди
Потім зачинилися з рипом двері і знов стало тихо
Де хто поглядав на Мирона
Тісно купчилися коло його пильно слухали ловлячи кожне слово
К р у т й в у с. А чиї ж ви є
Пасувала до гомону голосів і шелесту листя зусібіч
Бігаймо у великий гай він сьогодні у гаї дерево рубає
Ото ще верисько
К р я ч к о. Ходiмо проведу
В замок ринула темна хвиля нападників
Леонід Семенович пристав до неї
Бо яка ж теперечки риболовля як оно вже сонце з-за пруга вихопилося а до річки ще йти та йти
Вони знали від чого й куди тікали і зовсім не збиралися вмирати
Треба
Человек был в одних шароварах и рубахе куртка и черкеска лежали в стороне брошенные на траву засучив рукава по локоть казалось он что-то связывал или развязывал и так был занят что не слышал когда его лошадь завидя сторонних чутко выпрямила уши вытянула шею и заржала вполголоса он тогда только обернул свою голову когда Алексей был от него в двух шагах
Нас двоє стріляти нам проти його не приходиться а на шаблях Шраменкові не врадиш ти нічого
Панував напружений рух насторожений настрій передової лінії
Йому не спиться
Чимало трупів переїхало на ній
Я та Галя Шамрай на півроку від нього менші були
Заморосив дрібний холодний дощ
Готліб гнівно майже люто позирнув на неї
Удень я сумно йшов по вулиці Короленка повз будинок ЦК 10 який містився в страшному потім 33
У них ватага є велика та все такі завзятці що й чорт їм сам не брат
Дід заявив що він тільки підгодує коні і відразу ж повертається назад
К чорту ж усякі нерви й легкодухість
Юхим щоосені продає її в районному містечку або в Полтаві городянам аби велика а собі купує польової піскуватої
Замість того заглянув у її тихе смагляве обличчя і в очі
І ось тепер всі рішення йому приймати самому
Андрюша трохи перелякано дивиться на Тагабата й мнеться
Атаку розпочав Кунтувдей
Стало неприємно і навіть соромно за самого себе
А дід усе дивився в вікно
Боятися її нічого
Він взяв у рота з пляшки трохи настоянки і пирснув нею на поранене місце
Чи в тім що сон пересторога чи що павук омен спитав Нестор
А се мало першорядне значення в їхній двадцятип'ятилітній суперечці
Встану я рано-вранці коли на погості лишень на світ благословлятиметься промовляв звертаючись до Перуна князь умиюся джерельною водою чи вранішньою росою піду з дверей у двері з воріт у ворота в чисте поле
Половина мого загону пішла до нього та й показали схованку нашу а він наскочив і всіх половив
Юрма здригнулась од глухого стогнання жаху од шуму піднятих рук
Інші повибігали зі школи
Невже він в такому нестямному стані роздратування
О
А він подумавши відповів з радістю приїхав би та зараз не зможе тривають екзамени а після них мусить готувати пансіон до нового навчального року треба побути і з матір'ю вона все одна і одна і працювати час
Укриюся бичачою парою та й лежатиму
Га
Обіч нього лежала дерев'яна ложка та кусень густо загніченого коржа з соснової заболоні
А зараз пошлемо як ми це всюди робимо послів щоб умовити мешканців Харманкібе і їхнього коназа Микаїла піддатися нам по добрій волі
Коли буря стишиться треба давати знак байдакам щоб збирались до нас хто уцілів
В'їдно дзвонили коси об клевень об бабку а пахощі стелилися як мирра у світлім повітрю
Яка шкода що вона вернеться до своєї страшної мами казала де Пурверсе
Чом батька я свого Анхиза І досі в вічі не видав
Ну і що ж ви скажете
Олег перехилив склянку
У покої що виходив до ґанку крізь скляні двері видно було світло
Зося підбіга до вікна
Ті струмені загнали в під'їзд зграйку одягнених по-сільському дівчат з лопатами в руках
А тепер поздно
Янголе божий
Їсти
Дехто в юрмі також б'є ложками в миски але таких мало
Ковтнуть як суницю
Який же вiн твiй мiсяць
Да здравствует свобода
На десять рокiв буде
На іподром
Княгиня Ольга почувши про це обурилась i сказала царевим мужам
Чого став та й трусишся
Нарешті проти самого Різдва під Рівним збоку Олексенця появилися вершники на дрібних мишатих кониках і на другий день після того московське радіо вибило сто двадцять сальв з нагоди взятія рейхскомісар- ського логовіща
Наїхало багато сусід
Галат що ніколи не рахував своїх перемог на жіночому фронті і забував їх одержавши Галат почервонів
Він стільки мав сили що усміхнувся до нього його маленькі засохлі губи щось шелевіли та слова не було чути
Еті—да
Та він мовчки подивився на мене примруженими очима і подався до хати
Добре погуляли в Києвi мужi з Новгородської землi
Та еге ж
Скільки там тих посланців ще
Людина яка шанує знає і любить історію свого народу живе не вік а стільки скільки її народ її земля країна вів далі так само тихо ніби роздумуючи Сковорода
Що казки слухав
Я не смію
На таке варто було подивитись
Тобто нас з вами
Сонце висушило травневі дощі
Але за цим стояло й щось інше особисте власне його і як здогадувався не тільки його а й кожного працівника лабораторії і мабуть усіх інших учених які працюють над цією чи подібними проблемами де немає остаточного результату а може й не буде до кінця життя
А Солоха стоїть собi на рундуку бiля куни макiвку у руках мне i жениха жде
Посередник його змінив і настановив Михайла Михайловича що й досі хазяйнує а Михайло зараз і позичив грошей посередникові значить
До воріт підвезли таран і глухі удари що долетіли аж за Тясмин струсонули могутні стіни
От бач видно зразу що чоловік з понятієм
Найстаріші пісні германського епосу найстаріші й безумовно найменш переінакшені ісландські квіди-казання про грізного царя Аттілу Атлаквіда та Атла-маль дають нам пряму відповідь на запитання гунами германці називали й західних слов'ян
П р е т о р і а н е ц ь хапає її за руки киває на слугу А дай шнурка ми спутаємо кізку щоб не брикала дуже
Матері Чубарик сказав що залишився у шкільній майстерні столярувати
Це вчинила я
Нам здається ви менше подумали над тим як має працювати більшовицька преса
Лишившися вдовою з двома дітьми вона полюбила якогось військового який проте через дітей не хотів з нею одружитися
Я київський к-купець
Це єдина правда з усього що я тут наторохтів
і з грюкотом зачинив двері
Гетману подали горячего вороного коня он вскочил на него сдавил его бока острогамы и вынесся вихрем из Чигиринского замка в город а затем в открытое поле
То мені чогось весело стає співаю балакаю сама з собою як дурна або божевільна то навпаки слова від мене не доб'єшся
В чумачку з батьком їздив як був малий
І поклав обидві руки на свою засмальцьовану тюбетейку чи то в жарт чи вітаючи справді
Мовчу
Ти чого тут
Володько підійшов до стовбура сосни і приложив своє чоло до шорсткої її кори
Не знаю на чиєму боці правда і мабуть вже й не дізнаю її
Хвалю
Найважче і найнеприємніше писати про себе
Сафар-бея
Все даремно
От і опізнились
Ти б послухав що ти молов тут п'ять днів кидаючись як божевільний
А ти знаєш
На передньому плані дворика альтанка обплетена виноградом
Я багато світу сходив багато дечого видів і знаю
Проминув іще рік чи два аж гульк
Ти зібрався на Україну
Не лайся я болільник ні хокея ні футбола не пропускаю нагадав водій
З-під Трентіно я привіз деякі думки про уряди і політику
Пану Вальковi ще й досi здається що вiн економ хоч iз нагайкою ходити тепер не випадає але все-таки вiн не помiтується П о м i т у в а т и с я цуратися хоч тростiвки i нiколи не занедбує робити з неї вiдповiдного вжитку
Він відчув у себе на грудях її гаряче дихання і своїми вустами знайшов її м'які трепетні вуста
Покора перед силою є шостий смисл жінки
Ще одна дрібниця
Вони тільки будуть її підпорою і обороною
Хочу літати розумієте
Видно ті незгоди що впали важким тягарем на його плечі укоротять йому віку
І суть не в тому хто він чи Христос Чи інший хтось розіп'ятий невинно Якщо вини не виявлено хто ж Дав право їм так мучити людину
Ніхто не зупинявся бо досить на мить затриматися як той хто ліз нижче стукає головою в ноги попередньому
Серйозно дурна
А якщо миргородський полковник є де поблизу то звели його відшукати й присилай до мене обнадіюючи його нашою милістю бо він був великий ворог Мазепи
Не жалкуй тільки дитино моя на матір як не приведи господи прийдеться вік калатати
Та й так Мортко й вийшов чисто
САМІЙЛО ЗБОРОВСЬКИЙ
Де мала я свою голову коли він був у мене
А цей од вітру похилиться
А ти кажу ти ще й зрадник своїх виказуєш
А я в пітьмі Юрасику боюся
Не болить уже завертається
Ще й до середохрестя далеко а до великодня й не видко
Рівності
Попадя увійшла в гостинну наряджена та надушена її гарне шовкове плаття злегка шамотіло по долівці цвітний пояс наче райдуга перевив тонкий та стрункий стан її біла наче виточена шия ще здавалася білішою від чорної шовкової матерії що так гладенько облягала її круглі плечі і високе лоно золотий хрестик на золотому ретяжці блищав на шиї як зоря невеличкі сережки грали дорогими камінцями на рожевих пальчиках і синіли і червоніли перстеньки личко молоде рожеве волос чорний у кучерях голубі оченята з-під чорних брів наче квітки ті горять-усміхаються
Гаряча пара солодка й пахуча аж дражнила її
Уже чи й тепер не з коренем вирвали мене
Із сходу дмухав свіженький вітрець і хвилював ріку
Елегантні сани мчаться блискавкою дорогою повз неї багато пар побравшись попід руки горнеться тісно одно до другого і йде весело балакаючи
Невідступне їхали в далекій далині обіч валки дивовижні велетні на сивих конях тільки коні ступали не по землі а брели по воді
Але до кого до чого
Помовчали
Панна Ірина вчитується завзято в історію музики котру дістала від мене а панна Наталя відсилає й приймає листи й вижидає мов сходу сонця днини в котрій окинеш пов'язку з чола й зможеш взяти участь в одній проектованій прогулці по орхідеї в околиці Чортового млина
Старі зажурилися та й було чого незабаром їх почали половинити
Старі жінки зривали намітки з голів і рвали волосся чоловіки били себе кулаками в груди дівчата співуче голосили підводячи над головами заломлені руки перелякані діти верещали лемент якого не бувало й під час погромів пронісся над усім містом і раптом стих Нахман застебнув камзол
Чому
Ясновельможна княгиня чула
Чи довго залишусь я тут не відвідавши вас хоч раз за той час я не знаю
Чудотворний лику і Одверни від неї мрію Бесурменську дику
Дякуємо красненько
За зорі за степи за карі очі
Так чого доброго я почну не старіти а молодшати
Коли у мене з одної корови стало шість
О к с а н а Звідки вже й на дибу
Султан урочисто провів Ібрагіма в Єгипет супроводжуючи його кораблі чого ніколи не бувало на своїй роззолоченій барці до Принцових островів
Тільки чого тобі вночі колотитися і людей колошкати
Ніде нема такої глини як київська
Згори палацу видно за гратами парку церемоніальний марш німецького війська
Отдохни Маша
Що з вами
А вона дуже потрібна ця самостійність запитав Борозна
Ах та що там Душнер договір слова
Бенедьо зразу обминав ті купки і йшов сам
Ми йдемо за машиною
Щоб і гнатися за нами не мав чим
Місяць тихо крадькома викотивсь увесь на небо неначе через велику силу виліз з води
Пам'ятаєш наше міністерство
Його провели галасом
Ну добре
Сулейман довго дивився на повержену колону
Запитував себе й не міг відповісти що штовхало недавніх бранців назад
Вона нараз спинилася оглянулася із явним жахом і запитала
Цими піснями упивався Металіді
Добре каже Кирило Турі передам
І завжди стояв перед нею кизляр-ага притискував руки до грудей і кланявся
Наймичці вже час було варить вечерю а комора була замкнута
Дечим і вони нас дивували теж
Але називати її Ганною Іванівною коли вона Галина Сидорівна було б нетактовно
Одна чортяка
Все ближче дзоти обсновані рядами колючих дротів
Дума була довга сама собою та коли почав її дід перетягати та переплітати грою вона вийшла ще довша
Живий зостався Мина Омелькович хоч і душа побувала в п'ятах
Я доповідав і про це
П е р е д е р i й збентежений
Тут пахло настоями трав і зеленої хвої розкиданої по долівці
Там у кам'яних розкішних гробницях прикрашених яшмою мармуром і мистецькими плитками з Ізніка Ізміра й Кютах'ї спочивають шість перших султанів з роду Османів
Який синка послав у нашу хату
Тож коли вже раз попався наче в пастку бідна миш то сиди мов прикувався не рушай мовчи та диші Вийде Ох Вітай в гостині
І сталося щось страшне
Мою невинність
Земля наша велика
Пучка великих іскристих з найніжнішим пушком зернин лягла на широку долоню Варивона і чотири голови схилились над нею наче над золотим розсипом
З
От ніколи й уявити не могла що побачу самого Лелевеля пошепки мовила Марія
Народ серед якого вони живуть і який мусить поставляти оружних людей для оборони засіків нерадо зносить їх власть над собою
Він вдоволений що їде додому
На сценi стояв накритий червоною китайкою стiл за яким сидiли голова колгоспу Iван Iванович Шапка члени правлiння Явина мама-депутат дiд Варана дiд Салимон i Галина Сидорiвна
Хіба це не соромно
То ось що пише мені панове Пантелеймон Що ж ти думаєш із своїми думами і поемами чинити
Змінився бо смерть свою чує озвався від печі Мажуга і пригасив сигарету аж зашкварчало
Там же вночі бенкетують духи справляють шабас відьми
Людей хороших у нас багато сказав із тою-таки м'якою усмішкою що говорив з усіма Не лише Віктор І почав перераховувати радячись очима з присутніми Копичка Іван Василь Супрун Емеріх Добош Олександр Парамонов Михайло Масалов Ільковський Едуард Дмитро Кузнецов
Всі ми хочемо повернутись до рідного краю
Його години лічить жандармський корпус породження страху володарів перед своїм народом
Старий чудно закрутив одною рукою немов йому в рукав попало щось неприємне зразу зігнув коліна й осів набік
Максове лице неохоче кривиться усміхом
На добраніч
І годувать нас будуть не із волі
Цокочуть колесами вагони
Що се ти дурню верзеш
потупилася Дара
Ще не одні Нам скоряться
Ні ні
Певно належу до тих що збирають многотрудно нектар і коли Господь Бог допоміг що утворився з нектару мед то
Я повільно йшов вздовж сірої бетонової балюстради що відмежовувала оглядовий майданчик на чолопочку Валу від стрімкого спадистого крутогір'я отороченого далеко внизу темно-синім шлейфом паводі
Господи неспокійній душі Василя Леонтієвича прочитав Зеленський
Як тобі так ліпше думати най буде так
Сього бажала вона за всяку ціну в світі
Я це зауважила щось воно ні се ні те
Знай наших
Олеся скочила з місця страшно зареготалась почала бігати по світлиці ламала руки закидала назад голову кидалась Казанцеву на груди ридала й знов бігала по хаті й реготалась
Краплини повисли на його вусах
На землі червоніли цілі калюжі людської крові
Танцюють
Чому наприклад ви дама світу якась міфічна Мата Гаррі щось з Гавайських островів і враз це можна сказати лицедійство
почав було Мокрицький
Ви знаєте купця Петроса та зрештою хто його не знає
Він не покинув своєї рушниці
А ще шукав очима хоча б якого-небудь туди моста
Умгу закурюючи мгукнув Данюша і всміхнувся криво Якби Тихона та ще декого з землеустройщиків схватили судороги кучугури пшениці насипалися б І паф сизим димом
Жандарм
Судьба
Я привіз свою дружину тобі
До кого прийшов
На обличчях була розчарованність невдволення нерішучість
І палкі мрії і тривога і сподівання і гаряче кохання все це розторсало її нерви
Тільки чому це так у мене злипаються повіки думає Улянка —Мабуть заморилась
Здрастуйте
Міна довбоне в спину і каюк
Гарна штука опам'ятавшись поблажливо сказав Кукурузо
Мене ж він завжди тривожить і викликає багато спогадів
Та чи він сповна розуму
Княгиня не зажмурила ока вона молилася
Тільки невірна може навчитися такого чарівництва
Я Вам завжди вірив я Вам безглуздо вірю бо паскудно негідно по собачому люблю
Чи не жовтяниця
Ігі
Один по одному підходили до телефону вигукували щось веселе котрийсь навіть приспівав Ой дрібуча коломийка дрібуча дрібуча
Та той високий сухорлявий та кучерявий що буває в гостях в Таїси
Збіднилась куди тобі
Тут лише помітив вечір
Але він вже ослаб цілком чує смерть за собою
А чи ти чув приміряючись до оленячого сідла поволі мовив Баязид чи чув ти як колись Пір Султан Абдал підняв повстання селян проти падишаха Сулеймана об'єднавшись з кизил башами і за це був повішений у Сівасі
Серед ночі при місяці при тяжкім болі тіла всі денні пригоди вставали перед ним як те страховище крутили його кидали то на один бік то на другий не давали болю затихнути думці забутися
Наївна звикла до щастя вона тим глибше вірила в швидкий успіх великої справи визволення людства через робітниче повстання
А важко і в дворянстві жить рэзходу розходу са ми м уробить якось не приходиться
Арсен зажурено похилив голову
Раптом недалеко пролунав пронизливий жіночий крик і змусив її схопитися
Так і знайте
Була обдзьобана й ряба а на тині наче горобеня сидів хлопчик обличчя якого аж зовсім скидалося на сонечко тільки було те сонечко смутне похилялося на стиснутий кулачок і тужило
Йонька хазяйськи промацував їх пальцями намагаючись зарані відгадати що в них є
Почекай же оченьки виймати
XIII
Тих козаків що остались живими повернено в підданство
Все надіялась що станеться якесь диво і ліс і скло і залізо подешевшають а картопля подорожчає
Капітани каравел галеонів і інших суден давши потрійний салют коло палацового мису де висадився перед тим сам Сулейман витягли на берег сотні маленьких суден і човнів вигукуючи Ая Мола
Матусю
Добраніч
І в цей час куля сумовитою пташкою витягнула біля його щоки свою немудру пісню
То було утаємничене місце жони його келія-храм де вона розмовляла з увіруваним колись богом і сповідалася своєму богові
Хто гуляв на тому тижні в лісі й здається не сам
І собака часом на господарстві пригодиться додав до всього батько і цим справа закінчилась
Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками
Нехай вовтузають і Добрість кулаками Мов воскобійними нехай з неї клинками Останню слізоньку видавлюють і п'ють Овва дурні того не знають що дають Таку принаду їй до стусанів частеньких До штовхання під бік до кулаків тугеньких Що хоч в потилицю тоді їй і обух Хоч довбню в лоб то все не випре з неї дух
Певно кімната була незвичайна то була кімната в моїй уяві
Але й влада падишаха завжди обмежена страхом перед можливістю двірпевого перевороту яничарського бунту і тими межами до яких доходить готовність підданих покорятися й платити податки
Ян Кульчек намагається порахувати ті вогні але швидко збивається з ліку бо їх тут не десятки не сотні а тисячі
Тобі треба змінити зовнішність
Але робив це радісно завжди охоче і завжди бадьоро
Величезна постать
Помисли
Зоська вже ввійшла в комірку коли й Степан мляво переступив її поріг
Дякую вам дуже я вже снідала промовила Висока та все розвірчувалась та чепурилась
При самій долоні
Є в д о к і я К о р н і ї в н а сходить з ганку
Тоді починає колихатись хатка на курячих ніжках
Коли я вас образив то прошу пробачення промовив він Мені здалося що я з вами можу поговорити
На шиї намисто рукава повишивані лице червоне мов калина
Вiсiмдесят третiй йому пiшов
З образою сказане слово будить його гнів наливає очі кров'ю і він як звір лютий гукає на увесь двір от-от кинеться от-от цілком проглине
Саво глянь
6 МІСТО
Може Шура приїде з ними
Хто б не зацікавився нею не поглянув на неї
Хотів шукати Марічку але не звав в який бік іти бо не помітив куди вона зникла
Це його очевидно підбивало на дальші теревені і я роздратовано почував що цьому не буде ст. 20 21 кінця
Боже
Хіба не знаєш
І прости
По лицу Мазепы разлилась слабая краска
Зітхнула
Зося поцілувала лист і прожогом кинулась до дверей щоб оповістити таку новину Теодозі
Для кого нема а для кого й досі дзвонить
Цілком справедливо гаряче підхопив Дмитрій
Лишіть мені
Це в його говорилось-жартувалось а що до самого діла то це ще може бути й інша річ —так втихомирював благочинного Добриловський
Він так спішить до тіні такими любощами наповняє його думка про спочинок так заманчиво манить його листя
За ним вийшла й благочинна
Л у к а ш Мені недовго
Я сідав заклавши ногу за ногу на діжечку і майже цілий день грав робітникам на губах а вони від цього краще працювали
Лави й столи півколом
Не забувай що моя мама депутат
Хочуть нехай вірять нехай не вірять але щоб вороги не тішилися треба казати їм неправду
На живця відказав Холод міняючи горошину на гачку
Поволі видобув вальтер важкий з кобури наблизився і вистрелив полоненому просто в живіт
Дай мені твою руку
Ну нинішньої ночі не забуду доки життя мого
Хіба ж їх хто візьме тут
Пантелій певний що його ніхто не чує співав досить вільно й природно
Переконалася уже в цьому коли видали ви свою сестру Хафізу за Мустафу-пашу
Та хто ж мене бачив за тим мішком вірю і не вірю я
І от він хотів перетяти до неї шляхи
Химерний вітер дме не від хмари а проти неї
А для нас
Антон Петрович подав Книшеві руку поздоровкався і посунувся геть даючи гостеві біля себе місце
Увійшов знову оперативник
Пройдисвіти сплять у фурах
Не сватає її ніхто
Особливо я
Поет знає як далеко одійшов запах тобілевичо-старицьких бур'янів що прекрасно пахли після Гайдамаків і Катерини як далеко і Тіні забутих предків і все що хвилювало юність а тепер залишило тільки сірого чортика
Це ж не те що ваші будильники-чортопхайки
Бiля куреня стоїть Кукурузо i колупає в носi
І в Академії мистецтв
Мої пісні над річкою часу калиновий міст я закоханий в життя поганин
Йому хотілося швидше закінчити швидше поїхати до Росії повезти новий твір
Левко полегшено зітхнув мов сучасна література не становила ще для нього нічого загрозливого
Эта эта отвечал Мазепа
Кто там гукнула генеральша
Андрію Трохимовичу Андрію Трохимовичу
І по суті я дуже проста
Ви гербові пане докторе звернувся тут молодий священик до Нестора що сидів мовчки і вдоволявся прислухуванням дівчині
Як ось трус галас крик
Здрастуйте Микола Івановичу
Подальше розрісся лісок ніби город 27
Там клекотіла важка синьо-біласта хмара
Старики поробилися молодими а молоді поробились і зовсім юнаками
А може він там вже хропе під драбиною в сінях
Ти щось дуже сьогодні реготалася сказав він їй коли пішов Проценко
Тож-то бідний Іцко мусит десь болечку терпіти відізвався Максим
Мова та жалібна тоскна голос дзвінкий тонюнький
Особливо ж він не дав пригасати йому Петрові тягар на плечах якого покладений життям був уже здавалося непосильним
Іржали на припоні голодні стомлені коні
Ти бачив ясир
Так прошел почти месяц и Мазепа утратив всякую надежду на спасение с каждым днем изнывал все больше и больше в безысходной тоске одного лишь желая скорейшего конца своим мучениям
Давай щороку половину груш Лаврінові та й ідіть coбi з богом
Партизани сидячи біля багаття уважно слухали політінформацію Тура
Ігореві було досадно не тільки за коня
Одміримо пополовині город та пополовині садок та й годі сказав Карпо
Гнати корабель по маслаки за море
Свирид Яковлевич спіймав змовницький погляд Варивона вийшов на хвилинку з-за столу
Дивлячись що баба плаче Іван вирішив її розважити
На ногах і на руках у нього гриміли кайдани
Лаврінку а як ти думаєш там ми були б щасливі вириває його з молитовної задуми Киліяна
Нікому і нічого я не винна
Ось книга Петра Скарги Synod brzeski і jego obrona 49
Кров кружила йому в жилах мов скажена
Вона не бреше
Що ж мені за пожиток з тих сіл маєтків та великого багатства коли я обдертий і голий без усього того сидітиму в пеклі
Я знову звернувся до Льва Миколайовича
Прибув до Константинополя гінець із Фракії й заніс до Августіона тривожні вісті варвари перейшли через Істр не лише в середній а й у нижній течії плюндрують Скіфію та Нижню Мізію
Я закотив халошу і показав на нозі під коліном здоровенний синець
Простора будівля з великими вікнами
Так ясновельможний пане круль то є свята правда відповів Спихальський оскільки король дивився на нього
А що небоже чи не час додому
Щоб не повернулися ті розбійники та не застали нас тут
Настала ясна тиха ніч і привела мороз і студінь із собою
Може з ним теж уміло граються
Він тоді сприймав життя просто насамперед з боку доцільності того що існувало довкола
То єсть как зто
Стійте добрі люди гукнув він
Годі
Палажка покинула Кайдашів кинулась до воріт і вперіщила граблями по воротях
Гість не залишився у боргу
Не згадуйте про мого сина скрикнув болізно Захар Хто мені при такім ділі нагадає про нього той стає в союзі з батьківським серцем проти мого розуму
Жид побачив що непереливки взяв відро горілки одніс волосному друге одніс писареві зібрав до себе в шинк десять чоловіка таких що заправляли громадою і поставив їм ціле відро горілки
На Україні всюди було спокійно
Носився блискавки лилик Над нами наче іскор жменя
Рот у нього був наче куряча гузка а зуби криві й чорні він ощиряв їх неначе збирався вкусити
Уступлю тобі сей раз а властиво зажду аж поки схочеш
А я на сміх і кажу
Слухала те Катря та мовчала навернула лихо важким гнітом горя та душею мліла
От і Марія Єгипетська як ти читаєш у житії
Про мене нехай їм дають землю а я наділа не віддам
Вклонилися а Павлусь заговорив так
Позирнула з опаскою на вікна
Дмитро посторонився даючи дорогу хлопцям що вже не бачили куди йдуть
Волосся як і в Колі було немов у молодиці розчісане посередині і прилизане на боки
Дяка-запорожця вже в школі не було прислано з города другого Бугорського молодого більш ученого але лютого гірше звіра і п'яницю такого якого казали світ не бачив
Буде фабрика буде
А може назнав кого
Поїмо все
От потягає димком багаття десь за рогом вулиці гріються
Він бурмотів ще крізь сон
Останні літні дні використовували решту прав
За мене хто дбає
Ладна була б навіть перенести той дім складений із колод медвяної барви сюди хоч і за мури гарему цього проклятого місця де тужили тисячі жінок для яких батьківщина лишалася десь у далеких безвістях але не була тут і ніколи не могла стати
Сим грішать між іншим наприклад твори Кропивницького не кажучи вже про менш талановитих наших письменників
Шпачиха в тих подіях була прогресивною до розстриги-попа в неї не було пощади
Тихо потріскувала крига ноги провалювались у пухкому снігу наче в порожнечу й тоді здавалося що там під снігом нема крижаного панцира і ти булькнеш на дно
А я ж не зможу
В книжках пишуть ось людина вона те й те
Збивайте щитки
Бо ще малий а от виросте великий він тобі зуба виб'є
Учинив се несміливо незамітно боязко й майже соромливо та спитав шепотом
Добре добре
Одпирає й одчиняє двері
І з ким
Хе який ти цiкавий дивується чоловiк вiн оглядається а по всьому його виду й очах проходять засторога i таємничiсть
—Поїду завтра в інститут і за все дочиста розкажу
Пощо так сталося
Я ще й снідати не зварила
Не вспів він ще гаразд і воріт причинити за собою як уже на його напустилася розсерджена молодиця
Мирон і Маруся зостались самі
Не знаючи куди податися поїхав до Глухова
З тобою дочко
Запрошував
Він працює не раз до пізна вночі а скоро світ встає
А вона ж зовсім ні про яку славу ні про яке місце не дбала його Марусенька а найменше про те щоб верховодити очолювати бути центром
Забув застебнути підтяжки
Ей дурний ти нащо їм таких як ми
Вони мене заморочили б на смерть забили б мені памороки запагубили б мої думи та мрії
Але чому від тертя саме такої і такої речі повстає вона ми збагнути не можемо як не можемо й надати цієї властивості якійсь парі інших речей що самі з себе її не посідають
Вони обоє вдосталь наспляться під столами аж доки не засвистить у кишенях вітер і доки Твардовський знову зачухає голову думаючи про завтрашній день
Кулемет що аж плигає в руках у Байдашного
Чи то ти сам зробив сопілку
Тепер Варсава крізь три пари окулярів дивився на них з острова а вони з берега на Варсаву на його спокійне незгасаюче вогнище під горіхом
По часі Галя з Сашою вийшли з запусту
Може фельдшера покликати
Щоб тобі стало
Яка година тепер може бути
Вона розповість йому про візит до Етцеля і він радітиме може ще й дужче за неї бо це її ще міцніше прив'яже до Парижа
Ну каже слава Богу Катерино що бігаєте нівроку як молода що Дмитро з Бистричан наїжджає і привозить мамі ковбаси
Загибель схизматам закричала брязкаючи зброєю молодь
Хустка лежить а салдат і волосом не двига
Отава щоранку сідав за свою звичну роботу писав рвав написане знов писав
Ніч він прокуняв на лавці в залі чекання
Правдиве твоє слово превелебний отче ігумене стримано відповів Найда хто може служити господеві милосердному в світі нехай трудиться в ньому
В засліпленні йому здавалось що з нього спадають якісь пута що він очищається й звільняється від тисячолітніх забобонів людськості та вступає до чистого незацікавленого сприймання життя до безстрасного його поцінування
Уже досі закінчилися жнива і йде молотьба
172
Одне я розумію
І якщо він безумний зробить це
З розтуленої пащеки капала слина
Оте сонце там он під копулою
Містичні страждання яких ніхто не розуміє
Нічого не смієте сказати
Потривай дочитаю листка
Полк зупинився в густому лісі
Її настрій одразу змінився з грайливого на розгублений
Змагатися з ним зайво
Бачите голубе сказав Дмитро Іванович так не слід розглядати експонати
Що-о заричав Гершко густо почервонівши од люті
Вона пам'ятала ще як бачила у Турман якогось генерала з Петербурга повновидого гарного високого на його грудях блищали хрести на плечах сяли еполети
Старий Тимошенко котрий чипів біля воза знозу підчовгав до полковника
Скоро два роки возимось з тобою
Вже всіх яструбів що плавали чистим воздухом перечислив темний яр що ним гнав шумливий потік змірив вздовж і вшир своїм оком виповнив тужливими думками а вона й нині не прийшла
Але якщо ми не відступимо ми переконаємо найперше себе що ми не єгу
Вони залізли до матірньої скрині дістали сулію слив'янки половину з неї видудлили а після обидва лежали п'яні трупами
Отоді Хмельницький добре дбав
Ой на горі вітер віє
П а р у б к и і Д і в ч а т а
Не посмієш
Вже дійшли до таких трудних п'єс в ваші літа
Ще є інші під ферулою тамтешніх посіпак
Наша сотня неправильно відповідала Слава Україні не під ногу і Зубок- Мокієвський гнав нас бігом аж на гору
В городі тиша й мовчазний передзвін серць
Це було так несподівано що Спихальський аж очі витріщив
Обретохом убо сіце Оний злачний вертоград I появше там дєвіцу Суньмо весело назад
Б а р о н о в а К о з и н о
Ой вей вей
І матушку Лідію Константиновну перепросіть за мене
Але як як
Зрештою Гаркуша плямкає губами ковтає суху слину й озивається
Гамуючи стогін який рвався їй з грудей Роксолана відхитнулася в сутінки бічних нав пішла до другого стовпа але назустріч їй з древнього мармуру вже виступав новий передвісник пекла женоподібний любострасний чарівливий у своїй підступності гріховно-привабливий
Анна перелякана
А ми Упоравшись пішли шукати Нової хати і найшли Зелену хату і кімнату У гаї темному
Вона швидко заслабла на сухоти довго лічилась усякими ліками побувала на усяких водах і врешті померла
Значить нема ніякого духовного розуміння ріжно дивляться на речі
Володько боїться їй відповісти
Віце-губернатор підіймається з крісла ще раз кидає грізний погляд голові і виходить з ложі
Се мабуть чи не до них ішла
Він просто міркував як купець у крамниці перед покупцями з котрого боку пристать і як почати річ так почать щоб усе загарбать в свої руки з прибиллю щоб нічого не втратить
Князь Меншиков у неділю коло полудня прибуде до Борзни
Дзвіниця мертва
Все
Сиз вийняв з кисета якусь жаринку то був дуплячий гнилець-світляк присвітив ним над одним столиком
Ступить і враз воно розсиплеться
Ви самі чули що моя присутність при постелі хорої лишня
Пригаслі чорні очі колишнього моториста блиснули гордістю
В окремій кареті під наглядом Фатіми та в супроводі Джаліля що сидів поряд з кучером їхала Златка
Пойдем на сцену познакомь меня с ней
Е будь-що-будь я сам туди пiду
Запорожці кажуть як виходили з Великого Лугу то прощались Прощай батьку Великий Луже
Розстібає гуцульську свиту з-під якої зеленіє новенький мундир з залізним хрестом і фашистськими відзнаками молодшого офіцера
Капніст розповів про свій проект відкриття в Полтаві Будинку для виховання бідних дворян
Страх йому вже минувся вмить вловив зміну настрою в Генріха тепер імператор ждатиме слів хвали за його несподіване і сказати прямо досить безглузде вирішення
Ти все така ж палка і на війні і в мирний час
Чого ждеш вигукнула стара
О дзвональна звена веснальної дзвими
Саня спит в третьем покое
Тут пригадалася їй ворожба циганки що буде великою панею
Або й завідуючим райвно
Поглядує на нього Оборницький З-за кубка срібного мов лис хвостатий Не знає що сказати пан Брольницький Посел на розум дуже небагатий
VI
Ми все таки встали і вийшли дивитись на місяць
Отаман помітив що вже змагається з днем неначе з диким звіром якого гучки ще не підняли з лігва
З правої ніздрі кровотеча
Це нам вдалося
Вiста з Малушею натомившись загорнулись у шкури й лягли спати
38 Беріте рать ідіте з богом Нехай Зевес вам помага
А зорі такі далекі
Скоро дочули ми що прийде сюди князь Олексій Трубецькой з товариством сей край на царя праведного відбирати та власті царські настановляти то всі менші стали дуже раді й уся чернь зраділа щоб мали ми єдиного царя й до нього могли удаватися правда трохи бояться щоб воєводи не зламали тутешніх звичаїв і правил як церковного так і громадського ладу але ж ми запевняємо що цар і великий князь нічого того не хоче
Як вони поглянули на нього
Мотря за дверима Чого там
На підвіконнику біля Осевих книжок лежав лист
А писав це в літо 6749 Дмитро боярин київський
Коли задумала то що зробиш розвів руками Зіновій Васильович
Я озвався перший
Свят-свят
Найстарший на той час служив у багатого господаря дядька Клима чоловіка доброго лагідного
У передньому куті велетенський від помосту до стелі образ Христа з книгою що на ній написано Пріідітє ко мнє все труждающієся і обрємєнєнниє і аз упокою ви
Може з такої історичної нагоди вдарити в усі дзвони
Наче у піч ускочила Христя так у садку було душно і мляво
Що ж іще вам сказати
І ти ведеш їх на Тухлю тепер зараз
Забрали всіх трьох собак чотири пари лижв і поїхали
Співає
Чому й мені не бути судженою
Не шматуй красу зелену
Як ввійшов Петро з Пугачем генеральний писар повернувся до них і спитав
Більше не будеш
Нині таких людців розвелося гай-гай
Перед ним как живая встала картина их прощанья
Він навіть у вашій справі їздив по моєму району
Дискусію було вичерпано без зайвих слів
За Оржицею відокремившись від козаків які переслідували татар Звенигора з друзями повернув до Дубової Балки їхали швидко хоча кожен розумів надії на те що хутір залишився цілий майже немає
Та дарма
Кульчицький усміхнувся і зняв шапку
Так ми минуле ідеалізуєм
Беручи зі стола цигарки він побачив свіжо надписаний конверт і мимоволі прочитав прізвище адресата дружина писала до Василевського
Де ж він розстарався на таке добро
І про це мені говорив народ
Але чого хоче той самий святий пролєтарій Йон
Різьбилось
Хазяїни підуть на поле а мене покинуть дома з дітьми
Не мучте куме
Десна весна
Над посьолком люкс над заводом ніч
Каже писав і розсилав
Мати зараз прокинулась почула й промовила
Куй залізо доки гаряче посміхаючись мовив Павлюк до Томиленка та Скидана і ті дружно кивнули головами
На березі озера в траві лежали Грицько і Яків коло їх валялися розкидані по траві книжки жмутики конвалій
Нет-с всегда
Йти більше не міг
Ви маєте на увазі статті кіно телевізор
Наше діло старосвітське вільне
Стало знов тихо в класі аж чути було в тиші як шкрябало по аркуші перо виводить прізвище поволі важко хтось мов борозну проорює
В других класах філософії та реториці кричали скакали а тут як в казані кипіло тільки крику не було і чутко було як чобітьми цокають та ще й чоботи робились тоді на рипах
Я можу зрадити видати продати не дотримати слова
Рвуть списи щити з остовпілих рук побіда їх
Почекай Калокiре перебив його Святослав
Возний
До того ж у бригадира Непорожнього Сашкового тата з бригадиром Бобешко були складні стосунки
Того ж дня прибулі заходилися прибирати нові домівки
Мар'ю вона стріла на порозі та зібралася на базар і це її ще більше заспокоїло
Але що мої хлоп'ята скажуть як довідаються що ти вже до них не вернешся
Козаки щойно прибули і їх поставили в другій лінії в резерві
І то від такої дурниці
Та єсть же
Гола земля бита крилами вітру безнадійно сіріла під олив'яним небом
Долго смотрел он на ружье на ружье была хорошая оправа серебряная по серебру будто пером выведены люди и звери и казаки головки у винтов коралловые а прицельная мушка на стволе золотая
Ще раз
Напилась трохи
Але відповідати змусять
Ото диви як заснув
Здавалося перетинав собі шлях до відступу боявся що втече
Вона не знала що робити
Соли нема
Ох смерть моя
Але знаю що вона змінилася як сама оповідала від часу коли стратила своїх двох синів в страшний спосіб
Найперше до Софії
Тітки в Євпраксії мали долю ліпшу усі три стали європейськими королевами усіх трьох пошлюблено вже в зрілому віці не довелося їм отак як їй дітьми міряти далекі дороги та ще й задля чого
Я любив і люблю Тичину як нашого великого поета
Славили в колядках господаря бажали щастя всьому роду
Тату принесіть мені мою сопівку як прийдете другий раз до мене до касарні просив він старого вступаючи до хати Може я коли заграю собі на ній тепер мені не хочеться якось її брати
Пронизливо закричав над Дніпром сполоханий птах потім заіржав кінь один другий
Насилаєш ва нас усяку наволоч позориш нас серед білого дня аа те що ми просимо сльозами взиваєш розбишаками
На мою думку он принимает его с благодарностью а вот если кто урежет его батогом тогда человек спрашивает имя обидчика чтобы отыскать его и отплатить ему за несмачный гостинец
Він наказав тоді боляринові негайно віддати свою доньку заміж але тим справи не порятував
Леонід Семенович був голодний і без церемонії уплітав борщ аж за вухами лящало
Що вони собі гадають
Коли б князі зважали на них хто беріг би землю і люд тиверський від чужкраю-супостата
Скидайте верхнє наказала Мирослава
Бувайте й ви
А зорі так пишно сяли на синьому небі
А мені здається що краще було б виступить проти ідей нашого часу з книжкою в руках і наукою
Кайдашиха побачила що невістка сердиться на неї
5 Не той став
Хтось його взяв за руку але Андрій потягся до наміченого обличчя
Далеко тільки мати не пускатиме
А щоб побачити й думать годі
Не за владу
I вперше я подумав про це без заздростi а з щирою радiстю
Чув єси що мовить жона моя
Я бувши батьком тієї дівчини до котрої вчащає він впіймав би того перелесника та обскуб чуприну то він більше б і не літав а сидів би вдома
Але голос її не відштовхував
З-за дерев вийшло два бородатих аж сміх брав чоловіки в грубих темних киреях підперезані широкими ремінними поясами за якими в обох поблискували сокири з довгими підручними сокирищами
Відчаявшись метнувся до московського царя
Шкода я хотів вам чим-небудь прислужитися
Куди не поткнись і все лобом об стінку
Нам товариші треба поспішати додому
Маленький ішов ще більше зісохлий хода по-старечому непевна здається дмухни і впаде
Шинкарочка поцiлує
спитав я півголосом перехиляючися до неї вказуючи незамітним рухом за амазонкою на горі
На фронт на фронт
Од мирового посередника нема приказу нема й бомаги та він не дуже давно скликав вже схід
А Христя як усі вийшли з кухні підвелася злізла на піл і устромивши голову в подушку неутішно плакала
Геть з кулаком промовив Зінько голосом що дзвенів і тремтів як струна
До того ж свою частку син регулярно платить за вас
Бог зна чим би то скінчилось
Може й зроблю
Л і с о в и к Та нащо він тобі
Колючим дощем обсипало її гаряче обличчя
Старенький Йоганн трусячись озирається чи не читає ще хто-небудь із ним цього листа чи не знатиме про рятування честі
За жодного не хочу помирать ні за царя в незнаному едемі ні за тиранів на горі Олімпі нікому з них не буду я рабом доволі з мене рабства на сім світі
Це з неї спитався Грицько
Чи не закохався бува та й не хвалишся
Доволі грубе і непристойне як на такі ніжні уста
Котю
Порадь порятуй поки ще й нас не повішали та не попалили
Ми залишились у широкому голі зі сходами до верхнього поверху присілії до малого столика на якому лежала телефонна книга Торонта
Он исполнил круглую статую молодого рыбака
Слухав і здавалося сниться страшний сон
Камера нагадувала зоопарк
І створила анекдоту
Чувся передзвін молотків у замковій кузні
Весела Марина сполохала сонну хату все живе в хаті знов ожило прокинулось зашуміло загомоніло
Адже вона може просмоктуватись навіть у дірки для ключів
Він там він все сидить так нерухомо як те каміння що навколо нього
Ну покладіть Лесика я тільки одну рисочку тільки одну вона найважніша
1 Коструб яструб
XXII
Що чоловік не скаже то вона все робить навиворіт
Д у б р о в с ь к и й
А ми давай таке зробимо
Цей старовинний ще козацьких часів собор був він од Єльки в дитинстві захований обрієм Вовчугів хоч навшпиньки стань ніколи не видно його повністю
Але основне твоє завдання Арсене друже мій дорогий визволити Златку
Він не розумів що його вже ні в яку санаторію не приймуть
І тоді люди вдруге сказали
Продирається вперед пароплав
Не слухай брат її повернувся він до Довбні
Воно засмоктує в глибінь
М а з а й л и х а кокетуючи пальчиком
1 в мене родило
П'яніючи галасуючи точачись і лаючись вона забувала про те що сама себе віддавала в попихачі кожному хто хотів нею попихати
Тоді вона співає так ціві-ціві-ціві ціві-ціві-ціві
Гм
А чому тебе кличуть шмаркачем
То так її звати майнула думка
Что ж если б и осталась в живых Марина
Вона схопилась з стільця вихопила в Наді з рук рукави вишиваної сорочки й жартуючи насторочилась викинути у вікно
Кiндрат Калистратовнч його вдруге
А нічого
Та в передсінні зупинив її Мурах-баба
Виняток становила лише ручна зброя вона не ділилася а залишалася власністю того хто її здобув
Коли ж батеньку рідний тільки він нахилився а товкач вискочив із ступи та лусь по кульші і назад
Браття
І все за С Все говорить про те що пара його С Так він і поїде з нею на нове будівництво в нове життя
Вона усім рівно очима світить як тобі
А що я вам казав підходячи до бійців підсміюється лейтенант
Я не герой
Через пекельні огні він перейде обпалений і в темних водах Стіксу він потопатиме не раз
Не хочу гніватись любити чи коритись запевняє він
І очі в тебе сумні
Ледве що десь-не-десь блимали зорі а по місяці таки мчалися хмари
На вустах його гратиме тиха всмішка а очі його сумуватимуть як сумує відбитий у росі місяць
Ци знаєш де ті сині наші гори Де Черемшу де буйного ізвори Де рутин цвіт з барвінком зеленіє Де божий дух на землю з неба віє
Так она казав він після того любовника з горя завела но меня не може забути і всьо пристає а це ще щось із письмом вигадала
А як опустились на землю хуртовини прийшла дівчині біда
О якби Цю грамоту князiвськую добути Iз замку воєводи
Були в неї буряки кормові які вона згодовувала свині були буряки червоні які різалися в борщ а були й цукрові котрі можна було спекти в гарячому вугіллі й з'їсти замість делікатесу
Раніше там спав я але тепер навіть коли дуже промерз ну прийшовши з училища на піч не лізу а йду рубати дрова щоб зігрітися або одкидаю сніг у дворі
І я не забув забути гріх
Що подушне грізно гуконув Грицько пройшовшись по хаті та вдаривши ногу об ногу
Тут відповіла лише й оглянулася мов о поміч щоб щось з образом зробити
І сміло йди під дзвін чарок З вогнем з піснями в гості На свято радісне квіток Кохання снів і млості
Та й оніміла
Лиш дивітьси козаки чи мило то буде цему образові як ви єго вберете у рабоване жидівське плаття
На битву
Піди
Він здригнувся з нижнього поверху донісся хрипкий стогін людиноподібної мавпи
Пропало ціле ворожіння
Для щастя і мудрості нашого сина благаю вас
Малушею тихо сказав князь Святослав
Так боюся за маму одведи мати божа
Це справді музика енергії руху машин і пристрасного безуму
Ногайцями у XVIII ст. називали кочівників біля узбережжя Азовського і Чорного морів на підступах до Кримського ханства
Маруся тільки поглянула у той бік де він стояв
Але минуло ще два тижні перш ніж Бачман вирішив виступати
Тільки музика може так оволодівати людиною наснажувати пристрастями підносити на верхів'я буття
Я без Олі не можу рішити
Серце болiло у Добривi за Малушею зле не знав чим їй зарадити
Забризкала кров залунали крики і стогнання ворогів і знов розскочилася юрба напасників лишаючи на місці бою трупів і ранених
Тоді він покликав Уласа оддав йому всі ключі од палат оддав золотого ключика та й каже Дивись же ти за всім моїм палацом а це золотий ключик од моєї скарбниці
Кінця-краю їм не видно
Счастливой вам дороги
М е ц е н а т
Виходь сволота
Ю р к е в и ч підбираючи ноги
Й тепер насміхається з них
Ми тутка нахилився над ямою Спихальський
Перед розділом Веснянки Дмитро Іванович робить таку коротеньку передмову Ці пісні співають з того дня як почне кувати зозуля і аж до самого Петра цебто 27 червня
Він мене буде лапати за пальці брати за руки думала Балабушиха жеручи Гануша очима
Принцип соціяльної справедливости вимагав щоб обід був роздаваний справедливо бо бо крім юшки в бачках ще була певна кількість гущі а іноді й якась пара картоплин і треба щоб усі були задоволені
Навіть не українського додав Борис а всіх слов'янських народів бо йдеться про Київську Русь
Либонь звідсіля йде все інше в тому числі й питання про роль жінки в громаді
Важко ваша світлосте не берусь
Пішов а серце щеміло
За цим колом є багацько людей може дуже цікавих напевно дуже цікавих але ти їх не знаєш
Арсику любий
Стій
Пани вирішили тяжко покарати Лисянку на жінок чекає безчестя а найстрашніша доля спіткає тебе Прісю бо ти найгарніша
Палажечка бігцем завертала теляток картаючи їх усякими ніжними слонами
Ви великі в своїх почуваннях і вчинках але в своїй консеквенції легкодушні до розпуки
І як його не мучили не били він повен був для них страшної сили не видав він товаришів своїх
Але напевне й він би нічого не зробив
Той загинув на ешафоті а цей ніби гріхи його замовляє своїм ліберальним вірнопідданством
Нічого
Ага змушений був уже підтакнути Марусик
Сковорода заплющив очі і напливло дитинство
Iнша справа ремiсник з передграддя чи купець з Подолу
Причепурені поголені котрий не носить бороди чемно запрошують дівчат до танцю під чийсь аж захриплий транзистор а потім вдовольняючи дівочу цікавість розкажуть і про своє що вони там за день нашкребли
Навіщо краяти своє серце
Кинулись ми тепер до тих складів а вартовий не підпускає
І не буде тоді Ліди Спиридонової ніколи
И царицею стала Радонис и любима была потому что такой ослепительной ножки не приснилось уже никому
Зосю Савка тепер буде завше вечеряти з нами
Здорові були сказав Шахай привітно
Христю наче трясця обняла
Зідхає півтемрява
Повернуся визволю або загину
Що там цікавого
Пішов
Дивись я в твої очi
На возах коси
Він бачив як помирала Тоня бачив її похорон
Чого мені встидатися спитав їдко
Що це значить коли сняться білі крілики питала вона
Такі речі треба доводити
Ти дуже мені пособив
Вона була за народню вчительку
І якщо навіть були тут перебільшення то їх не обривали вони не вважались гріхом в цій атмосфері творчого піднесення де знахідки з'являлись не раз при емоційній підтримці всіх і загальновизнаним було що праця має'вестись па отих самих позитивних імпульсах
Аз-буки-вєді
Кодола свиснула і розкрутилась мов чорна гадина
І після кожної сварки та змагання з ним тікала в кімнату до мами падала ниць у подушки й пхикала та румсала доки Елпідифор не виходив з дому на службу
Ніякого послуху не знають
Студенти каторжанє
Але оба улеми не приняли дарів кажучи що сказали те що знали і що повинні були сказати
Г о р н о в
І Вадим поволі підвів голову
Ну а якби ви самі купили
Правда Бакунін і ті двоє зовсім різні
Відпусти мене додому
У Йоньки Шелихвіста така басюра що ні одна бочка з ним не справиться
Тс
Я призналася тобі що люблю Максима і присягла перед сонцем що буду його
Свідомість що вона вчинила щось надзвичайне й незрівнянне ввесь час її збуджувала переймала щасливим трепетом її душу колисала її думки як ніжна й монотонна музика
і при тих словах Мавра ніби з подиву аж захитала головою
Вiн багатший за нас
Сірко спершу запросив дітей покраяв паляницю й розіклав уздовж тесового без обруса столу товсті лусти понакладав на них ковбаси та сала а тоді відіткнув корок у пляшці й покликав до столу господаря
Тебе забути він несміливо цілував її
Грала наша тут музика і кобза й бандура
Але бачу антихрист настільки осліпив вас цим віком і оморочив що вже не хочете від цього чуда явно показаного стати чистими прийти в чуття і страх більше того супротивно наліпили на істину махлярську брехню кажучи що через помилку те сталося
Ну і що ж що поле
До натовпу
Вона прокричала це мовою цій землі мовою Максима й багатьох із цього потоку
Бачили на дверях написано коли приймає
Як через місяць та й інший через тиждень через день
На майже все я міг би вам і зараз відповісти
А все- таки вона брат гарна додав ще і так похвалив Марину що Проценкові аж на душі повернуло
Ці копи породять незрозумілу тугу а пізніше коли затріпотить на даху вечірній осінній дощ ця туга буде старечою рукою підбивати невеселі осінні підсумки
Я певна він краще за мене на цьому розуміється
Це надзвичайно талановито доказано і Леніном і Марксом
Мені лучче
Здорові в хату обізвався дехто
Андрій ще більше захвилювався
Ні вже нічого
А Ксана
Ходім-но до двора а може що й видумаємо
Та сидіть ви прикрикнула Дара
Видно стало людську постать
Тоді Чіпка похваливсь йому своєю пригодою
Господи як хочеться щоб твій син був колись людиною
Стара мати не спала щаслива щастям свого сина горда його красою його вродою й танцями і навіть залицянням
На фабрику кажеш
Саме цієї миті рипнули двері я лишив їх незав'язаними і на порозі став Калінкін
Вона була городянка й інститутка і його мрій та сільських картин не розуміла
Златка напружено стежила за кожним рухом великого візира за його непроникним обличчям яким він за довгі роки життя при султанському дворі навчився майстерно володіти
А чого
Оксамитові червоні та жовті кунтуші вкрили прудку річку неначе квітчасте велетенське латаття гарячого краю
Марта розчервонілась розімліла уся і пашіла теплом через одкритий комір та широкі рукави
В коротенькому листі було написано Глядіть лишень добре свою старшу дочку вона блукає по Одесі з недобрими людьми водиться з поганою компанією
двері робило його ще більш загадковим незбагненним
Я боюся щоб ти ще гірше не захворів
Що
То він сам блукав у середньоазйській пустелі вночі а перед ним все відбігають і відбігають шакали блискаючи люстерками очей
Роздягайся княже ступай у неї
Який же їх снував павук
Я не хочу вмирати сказала сама аж уголос
Е за що там дякувати
Господарем балу був І Шараневич
І нічого не трапилось озвався з порога Угаров
А сердце плаче як згадаю Хоч невеселії случаї І невеселії ті дні Що пронеслися надо мною В моїй Україні колись
Дуга прекрасна сіяніем своим како ты нынh отемнhла
А ти це ти
Коли це не просто для моди або похвальби вставила Наталя Олексіївна
І здатний на всілякі вигадки
Тобто Сулейман І Кануні Сулейман Пишний 1495— 1566 турецький султан з 1520 до 1566 р. За його володарювання Османська імперія досягла найвищої могутності і найбільших розмірів
Лена любить все гарне і наше домашнє вогнище не повинно з цього правила виділятися
І так ліс та схил гори і так і туди ріг виходить і звідти
Нехай не зле ведеться нехай доля всміхнеться
А Хуррем сиділа поруч із султаном довгі години дивилася на нестримні веселощі стамбульських дармоїдів і думала про чуже щастя
Вони всі зараз однакові
Тільки розвіється дим вдруге будемо наступати
Іван Петрович помітив занадто збентежений його вигляд
Не праця лякає нас її ми високо цінуємо бо тільки вона одна дає право на щастя в житті
Я почуваю я відокремлююсь від столу мене хтось несе
І Мертенс сильно гупає себе рукою не в груди а по круглому коліні
З сідла ще раз поклонився Аззем-паші
Він мовчав
Вислужуєшся
Лайош спробував вивільнитися але трясовина всмоктувала його більше і більше а копаючий кінь тягнув вершника глибше й глибше поки той і захлинувся у чорній холодній багнюці
А ба я була в Києві
Господи а як би хотілося побачити його ще раз
Кайдашиха роздала й їм по бубликові
Сховавсь єси з надією кинув Рогволод але помилився бо з юрмища виштовхався ще не старий смерд із під макотер обтятим чорним чубом
Вони підвладні лише мені
Володько випив одразу дві шклянки сильно крякнув і почав швидко закушувати салом з часником
Підхоплені вітром летіли вони і крутились над поїздом наче голуби на Іордані розполохані стріляниною
Зрештою біс із ними з погонами
Петро справді очуняв
Прощай сестро
Так власне і трапилося
Збився з пуття зітхнув старий
Та я нічого ніяково відповів Степан
Вік прожила по світах не бувала на старість довелося
Безсмертне людство товаришу мій
Тут тобі жаба цицьки дасть
З лівого боку виходить провід цехів з корогвами і музикою
Дивно
Ще ще заохочував її Черниш закоханим поглядом і почував як зовсім хмеліє від повноти своїх почуттів
Сунувся було він звідтіля степами на Очаків та теж не спромігся його взяти тільки спалив передмістя та захопив чимало бранців
Сама Даная не думає й не гадав про те
А ще казали що умиратимете гукнув зраділо Яків
Безсмертний
Трудівниця такого хисту що в неї навіть кучугурна Сахара змінює свій норов свою вдачу на пустирищах в неї всі чубачата приживлюються і ніяка їх ні мільдія ні виноградна воша не бере
Я как мог ободрял его
Була неділя
Залягти і відстрелюватись промайнула друга
кинув Ілько
І страшно і боляче мені стало тоді
Питання розв'язано я зачиняю зібрання
На хвилину повернувся до свого дитинства до материної руки побачив її плече на яке сідав місяць почув її пісню в якій жив собі журавель та журавка
Авжеж авжеж підтакнув Франко
Та чую
А щоб не гаяти довше часу то я скажу тобі що я їду до Обринських
Міцна рука козацька
Прощайте князю
Чiп i Прiся
Вона й встала щоби підійти до його
Не цілуйте моїх рук бабусю попрохала Христя струснувшись мов у лихоманці
Судову експертизу слідошукання
Німий сидів у човні й важко відсапувався
Дмитро помовчав слідкуючи за рухливою пряжею сонячного проміння що тремтіло і струмувало на воскових прожилках свіжої соснової підлоги
Хлопці погодились
Не вірила в любов захотіла багатства
Не сон не виплід його уяви а справжній вірш
Дозвольте блощицю вбити
Можу як захочу ділити землі й королівства і мій володар не перечитиме
Кучук мурза білгородський
Тепер же ми можемо звернутися у мiлiцiю
Воєводити думаєш запитав Радко
Даруйте тільки дочка ваша най не водить Варку
Яцько упевнено повз уперед
Сніжок
Земля була вогка
Батько через війни походи полювання князівські снеми та інші клопоти мати через те що був середульший
Це дуже важлива звістка ага промовив візир
Так тодi вже не дуже дохне
Від криниці що у дворі сердито огризнувся рудий чолов'яга з повним відром і хутенько подався на вулицю
Baм не нравиться выражение мадам но ведь это из почтения мад ну сударыня если хотите
Розкажіть нам
Біля вуст намітилися рисочки
В той час Катерина ганяє за курми
Розуміємо батьку відповіли козаки
Серафими і херувими так тільки бога вихваляють
Не мав і краплі сумніву в його зміїній суті
І ось від першої хвилі нашого супружого життя я переконався що моя жінка навіть поняття не має про се
Пустіть дядечку пустіть Бога за вас молитиму а то я припізнюся
Що трактора на таран брав га
Гірше могло статися з речами про які всі були певні що їх спіткає печальна доля а саме все що було ліпшого щезне після зворушливої опіки цих теплих ребят
От прокляті каторжнії
Природа з нами радів Крупяк
Миколка позривав грушки в кишеню одну з'їв сам була вона бляшана якась але грушевий дух ще трохи жев— рів у ній одну кинув Собаці
На весь район
Вони тепер ідуть удвох
Марія дивиться на нього щоб не заснути
Той не одступить ні чорта з два
Маю важливу роботу й мушу знати на скільки розраховувати будьмо дорослими людьми лікарю
Я мушу зустрiчати свято воскресiння в Преславi
Сіли за вечерю аж ось ізнов іде Кирило Тур тілько вже без побратима
Весна надворі вони саме нестися починають
Хто тебе сердешна
Х в о р і
Піду маржину час порати
Хто має сякий-такий запас
На все
Тьєполло чомусь виганяють із королівського двору Хмельницького переслідує шляхта він утікає на Січ
С л у ж к а
Тут надійсь запомочі ніде шукати тополькою затремтіла дівчина
Знатимеш рабе як берегти хазяйське добро
Наче кругом
Поміг їй
Може подався на Запорожжя може ховається в лісах збираючи гайдамаків
На долоні металеві грейцарі
У л я н а
А може Михайло хотів вибачитися
А ти ж до їх підеш
спитала під час коли коло її уст задрижало а голос утратив свою звучність
Театр навіть кіно були їй за великі ласощі бо заможніших зальотників що могли її розвагами частувати вона через якийсь місяць механічно втрачала видаючись їм надто неприступною а неодмінні її прихильники нещасливий кооператор та соробкопівець Льова з матеріального погляду виглядали ще гірше від неї
Головиха у білому веселому платті квіточки блакитні в зеленому листячку світле волосся розкуйовдилося над розпашілим чолом рум'янці палахкотять на щоках а червоні губи так і сміються показуючи іскристі зуби
Випивши Іван Петрович звернувся до Туманського
Тільки все-таки їй треба було б якось той якось це інакше
Це було несподівано і важко схвилювало її
Татарко татарко
З того що просипається в грязь можна тисячі торб наповнити і спасти душі
Підводить голову
Попаски погнав їх у напрямку Борисфену
Не встиг од'їхати метрiв з пiвсотнi чую гукає
При останньому слові наче блискавка осяяла мозок Найди вигук захоплення вирвався в нього з грудей
Схопив за ніс човна почав тягти
Лелечі битви Лаврінові доводилося спостерігати часто
Он група пальм запрошує його до себе своєю тінню своїм товстим зеленим листям що без вітру раз в раз шевелиться мов огромні вахлярі порушані невидимою рукою
От тепер ми всі вкупі
Маша сердилася Не даєте панові вчителю відпочити
А хiба є на свiтi людина яка живе без надiї
Прикро соромно страшно
Він був веселий розвивав далі свій план і з побільшеним апетитом накладав на тарілку цілу купу салати не помічаючи навіть що бідна забута Мишка не спускаючи з нього очей безперестанку облизує морду та крутить хвостом
Ротом часто йшла кров
Мотря каже правду ви нам дайте половину пасіки половину овець та свиней сказав Карпо
Ганс Штор управитель дому Елленбергів
Воно йде дорого
Чому гадаєте що то вина Хорса
Він не зашкодить нам і нашим друзям
За чверть десяту ми піднялися з Подолу на гору
Сю ніч веде нас Колумб
Пощо ви одурили мене
Баба в обійми його Ходім Юхиме пограємось
Я не бієвський
Але Орядин Мілечку Орядин кажеш розігрався
Я часто жалкую і не можу собі простити що так пізно взявся за цю роботу
Він чув уже про нього
Така одна на світі
А потім команда Шагом марш
Новий удар нові муки чи може отой хисткий що й подиху боїться місточок по якому пригинаючись можна буде перескочити провалля своїх воєнних років
Такої бесіди вона ще від неї не чула так суворо безоглядно ніколи вона не говорила
Щоб учень Острозької школи не вмів учити двох панських жовтодзьобів то не можу повірити
На столі пляшки чарки миски
Ілля підтримав його
В кабінеті Борисенко Кисіль Броварник та інші члени бюро
Вони стояли милуючись гірським пейзажем і морем що голубіло неосяжною широчінню і десь далеко-далеко зливалося з обрієм
Мов пси кидалися жандарми на людей намагалися зупинити натовп
Земля тебе годує земля хазяїном робить
Хто інший серед білого дня міг би з'явитися у Бендерах
Левко пізнав але ще більше здивувався
Ось там се да те треба нам перековати а в нас такого дотепного коваля й зроду не було та й давай мене поштувати
Начальник осікся і замовк здивовано
Жiнка в його нижченька за його тiльки огряднiша якась Палажкою звуть
Букет знає де хто пасе і хто є хто
Ми маємо також
А потім за ним приїду
Це ж треба видряпати таке дошкульне слово
Одне-єдине гуртувало докупи святий сонм тусклі і пісні байдужі обличчя
Де це задлявся наш оборонець од усякої напасті промовив Левко вернувшись на причілок
Хіба ти з нами не був
Валентина заїкається до Варвари
Задумана голова його важко схилилася на груди лиха сірячина нерівно лежала на плечах один край її волікся по траві
В духовних школах старші а ще в давнину мали велику власть навіть мали право різками дати то їх тіні боялась дітвора і сиділа нишком нічичирк
Він похапливо переліг із спини на правий бік і спробував одігнати лячне видиво
На базар же
А в нас нема ж хабарів нема арештантів в нас грошей обмаль сумно обізвавсь батько
Серед англійських вояків Сидять пани шотландські Тепер король їм знов вернув Права й маєтки панські
С 154
А от коли потрапив за грати де інші дуже активні на волі розгубилися Павло став душею товариства
Грицько був дуже незадоволений таким несподіваним кінцем війни й під впливом цих думок його ще більше тягнуло в Київ скоріше побачити Настусю
Час здається невеликий але в Арсенове і Романове життя він приніс великі зміни
Що з вами Віро
Він вдячно стиснув їй руку
Позначають мінні поля рокладають проходи бійцям у широкий відвойований світ
Серце мліло серце щось віщувало не тільки омріяну зустріч віщувало воно а й щось незнане невідоме
Регіт
Хіба при потребі село його не оборонить
Як у Данила на шапці одне стримить угору друге вниз
На про мене й подерж та тільки не впусти бо ще й розіб'єш
КАФЕ БИЛЛИАРДНАЯ
Вскочили можна сказати в багно прости господи
розгублено зовсім по-дитячому відповів Чора
Я бачив його одного разу і ще більше чув про нього
То чом же ти цього не скажеш
Працює вона шеф-поваром у сільській чайній і живе в центрі села поруч із сільрадою
Вони співали знайому стару пісню а в кожній на плечі копалиця
Лаврін стояв у центрі натовпу дивився в очі побратимів бачив як звитяга розпирала їм груди
Пусте діло
Тая рука в міру того як Скорій наближався до дверей опускалася все нижче
Хай не пасталакають про мир загули козаки Не позволимо між нами клинці вбивати
Розкажи Кузьмо розкажи повернувся до нього Самуїл
Губи шемряли далі
В о з н ы й
А Леся мовить Спали б ви навіки
Тримайся друже
По якійсь хвилині вона вже розшаріла стояла за тополею визиркувалась в люстерко
Через годину й хазяйка пристала до гурту й всі разом співали
Касьян подошел к окну за окном узкий дворик огороженный высокой стеной на дворике никого не было только воробей сидя на ветке какого-то сухого кустика надувался ерошил свои перья и встряхивался
На чужині він не сміє вмерти
Тому його ім'я наводило на ворогів жах а земляками прославлялось і оспівувалось у думах та піснях
Для неї зачаєної в бажанні розгадати дивні якісь загадки розшифрувати тайнописи віків собор ще повен далекою музикою гримить обвалом літургій перелунює православними месами піснеспівами шепоче жагою спокут він ще повен гріхами в яких тут каялись і сповідями і сльозами і екстазом людських поривів надій
На перехресті двох таких мертвих вулиць він зупинився в який його бік тепер
7
Пані Сомерсет відома колишня протекторка мистецтва
сказав я сердито і одвернувся
сказав Тарас хоч не хотів висловлюватися на цю непевну тему
Все вмерти ніколи не може
Після сьогоднішніх жартів тіло боліло і він з насолодою відпочивав у сутінку що його привіяв сюди знадвору дощ
Ладимире та не цієї ж бо
Юрко тільки рукою махнув
Не зміг
Василь Кравчина поранений в руку одступав по дорозі з групою добре озброєних бійців і тяжкий сором і гнів розтинали його душу
Кат
До дідька є на світі отих царів озвався басом дядько з орлиним носом й широким шрамом через лице
Для чого
Глухо
Ще дехто з ваших людей я це знаю вірить в якусь свою вимріяну міфічну Україну
Трапляється коли постою на репетиціях
Олена
Ха-ха
Зубастого французского зверя
Тут всі по волі забавлялись Пили іграли женихались
Сіла на калині та й стала кувати
Пиши Прісько розписку
Але післанпя як не було так не було і Германові самому приходилось протоптувати туди стежку
Ви вернетесь до своїх братів щоб жити для мене для моєї дитини
Ну а тепер отець Хрисантій на дзвіниці дзвонить наче по вмерлому
Щось зашаруділо ще раз хлюпнула вода і вщухло
Заведующий учреждением
Нащо б було тоді віддавати тебе до мене в науку
Хто скаже що він не виручив у бою товариша
Там одрізані од берега протокою запорожці три дні відбивались од російського війська що громило козаків гарматною пальбою з берега й атакувало острів із човнів
Скоро скоро
Тобі страшно помирати
Він ще замолоду все мені навпаки йшов
Я для неї й грошей не даватиму до рук
Поселяни мізійські вибігли з яру
В покоях одгониться пахощами резеди та левкоїв буцім в квітнику
Так это ему писан лыст
Після цього у вас удома з тещею гостро-короткий діалог після якого теща резюмує Акуліна Кузьмінішна женщина не такая а вже на сьомому році приобщалася й сповідалася
Впала вона заплакана й змучена в обійми князеві а олень щез мов дух святий
Та я їх не люблю й не йму їм віри ні в чому
МАТИ
Піду Жданку піду
Тільки не панікувати
Що хоч то й роби
Особливий слід в європейському мистецтві лишило Житіє Антонія Великого написане Афанасієм Александрійським IV ст. і рано перекладене слов'янською мовою
Мені краще кожух придався би бо мій десь у снігу пропав
Ти мой Василику не крився що ми до тебе увірвалися непрошено бубонів басом Грицай
Сагайдачний прикликав одного свого сотника
Тебе таким зробили
Але Ірен не так багато й читає зауважила мати
Ярополк
Замбула Замбула дожени
Управляючий претендує що первий персонаж бере по чотири свічки при газі і що коньяк та закуски на реквізит ставляться
Хіба ж уявити було прадідам що він порухом руки пускатиме в дію сили фантастичні ламатиме небо пекельним гуркотом двигунів і що й власний свій організм він піддаватиме нечуваним випробам зазнаючи таких перевантаг коли на якусь мить навіть непритомнієш у польоті приладів не бачиш а тоді прийдеш до тями глядь є швидкість
Обернувся і пішов широко та впевнено ступаючи
Ця теж смердить селедцем
Ніхто не міг би сказати щоб вона хвилювалась чи що
Оце яка жартовлива
А ви пані не читаєте
Турман встала на цілий зріст свій високий рівний
С в і ч к а Так подавись цим наклепом пекельним
Як поживаєте що поробляєте кого виглядаєте
Коли вже Зоринка так наполягає сказала після триденного доньчиного голодування най бачиться з княжичем
Напувала
З дороги
Усім їм загин
Зелені гори убравшись у білі гуглі прислухались чуйно як дзвеніло на небі золото зір мороз блискав срібним мечем потинаючи згуки в повітрі а Іван простягав руку у сю скуту зимою безлюдність і кликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників мольфарів планетників всяких вовків лісових та ведмедів
Дай же каже боже щоб твоя думка стала думкою всякого доброго чоловіка на Вкраїні
Сулейман не пробував їх зупиняти
І основне вони нікуди не привели
Подумавши рве написане
Станція ще станція і семафори і степи
Я досі не говорив вам про се нічого говорив Захар дальше бо часи були спокійні
Що творили ті котрі топтали землю при Дунаї до обрів склавини далебі знають
І здається він не хотів щоб я це знав бо мама росказала мені це під великим секретом
Може ви дозволите нам так проїхати виступив наперед солдат з ластовинням на всьому тілі
Спітнілі їх груди виграють вальками вип'ятих м'язів
Що це гримить що це грає
Сіпізнився
живі
Кицю кицю
Прокинулась стара та й перехрестилась
Концерт тривав до години десятої а після того як звичайно давали вісті яких ми не слухали
За словом у кишеню не лізе
Ти от Шраме упорядись з жіноцтвом ти ж коло цього діла ходити зугарний
Наливає чарку Ну пане начальнику дай вам боже здоровля
Мовчить
От і треба бути в житті сильнішим щоб не любили тебе а боялись
Він раптом натхненно стукнув ломакою по дорозі й кліпаючи проти місяця хворими очима сказав
Іван забачив її вчора хотів спитати старого яким чином скрипка примандрувала до лікарні а потім медсестра сама сказала про все часом сільський музика брав вірну подругу давніх літ і грав на ній
Так сину вона як більмо на нашому оці
Настав великий обряд цілування султанової руки
Се ограничения показалося пізнішим психологам занадто тісним і Штейнталь сформулював ось які три закони асоціювання ідей
Братці а де Сенчило-Стефановський
Просторий вестибюль
Уже по мою душу
Так покличемо лiчцiв сотворимо жертву
Цей біфштекс хоче купити полотно Білого Медведя
Жінки дрянь рішав його товариш Грязнії тряпки от що
Рахунок дням своїм і рокам вів од того дощового ранку коли з диктовим чемоданчиком у руці у бавовняному костюмчику й парусинових черевиках вийшов на привокзальний майдан і довідавшись що до університету три трамвайні зупинки почимчикував пішки аби заощадити на трамвайному квитку
Теж хоч і Гниду взяти— старателя знайшли у всіх трьох у тини впирається земля та ще ж і земля
Демко й стара Демчиха запросили гетьмана гетьманшу i гостей до себе на обiд на другий день
То таке зілля що заздалегідь поживу чує як те гайвороння на стерво налітає
Тяжко жити в єдиноборстві з самим собою
Просто дивуєшся як люди не вміють елементарно мислити думав Загатний і креслив далі зсовуючи на край стола аркуш за аркушем виправлені підчищені тільки передрукувати на машинці
Ми робимо початок уготовляємо путь грядучим поколінням ані ми ані ті що прийдуть зараз по нас не поконаємо панів це зробиться пізніше
Слава богу й за те що є а там побачимо що ще буде
Ееет
Ізбий Енея з пантелику Тепер пливе на морі він
І з умовою
Іти було тяжко
Січові вали вкрились людьми мов мурашками
О такі не часто стрінеш великі густо залиті світлою блакиттю з мерехтливими як зорі зіницями
Добре коли цікаві але може не цікаві для тебе а потребують твоєї уваги
Цікаво дуже цікаво
Софія
Вона космополітка любить усякі абстракції теорії та сьогочасні ідеї та високі принципи почав Фесенко
Де то ви цьоцю Павлино дiставали тi книжки з такими цiкавими iсторiями котрi ви менi розказували
Він то закладає їх за спину то засовує у кишені то стискає так що тріщать суглоби
Отож і переповімо окремі фрагменти з його книжки По следам запорожцев в якій свого часу були опубліковані ці розповіді
Все в мені знайдеш товаришу ти знаєш що Мелешко вміє перебудовуватись на ходу
Кінець їхній теж буде однаковим ви переконаєтесь у цьому сказав він дражливо і жестом підкликав Богдана до вікна
Дівчина похапцем налила ще один келих проте впоратися з ним пан Фелікс уже не зміг і не допивши упав на лаву
До нас прибув комісар
Уже й Віз похилив донизу дишло своє вже й від Дністра почало тягти прохолодою ліс обізвався стурбований вітром а княжич позирав поперед себе й гомонів із содругом своїм позирав і гомонів
Гей воїни гукнув Ненко
А до нас додому
Навіть на стогін Пити сторожа з папських стрільців відповідала Вранці
Та з часом я таки довідаюся о що їм пішло
Тоді товариш Огре розказав про фантазію некрасивого карлика про гудки про капебеу
Негайно
Хотілось знайти щось дати справжність збудувати вартість
Зрозуміли куди стежка в горах
Наперед
Страшніше як замре того бійся дочко
Її біографія з фотографією висіла на стіні нашої школи
На твій резон сотнику то нам ніколи не доконати великого задуманого діла
У наступному виданні у книзі Йогансен М Оповідання
Хоч і так зроби сину
У вас мабуть багато цього романів
Дитина у вас померла повернувся він до господаря Той стояв важко впираючись об ковіньку схилив могутню голову і ледь похитувався
Він перебував у стані якогось заціпеніння
Хай заплатить бабі Мотрі за голову п'ятдесят рублів вихопився першим Сьома Кухта
Двері рипнули і панія Висока гордовито дивлячись через окуляри на стелю увійшла в світлицю
І нарешті виходжу до самотнього домика де живе моя мати
Щоб і квіток не нюхали даремно
Скота ані сліду
А Зінькові здалося що Роман менше знає ніж спершу він Зінько думав про його
А от тепер ні землі ні хліба
Найменший відкушував пожадливо поки втишив гостру голодність
Я не обіцяю тобі нічого ні вірности ні вічности мого бажання бо кажучи так я збрешу й тобі й собі
Плач i хлипання стривожили Зiнька
Тепер їм доведеться пильнувати дужче бо ж не стало дозорця попереду
Невблаганна доля ломиться в наші двері
Батюшки пороздягались й посідали долі на помості
Сироватці скніло серце ревністю але супроти не ставав
Якщо можна пробратись так самі проберуться а ви тут пропадай
Може тому що вітру не було зовсім
радяться козаки
Може каєшся
Нехай лучче посивіють на пні як мають терпіти од деспотизму мужчин
А сказати щось мусить
А він раптово одужував і вганяв їх у переляк та засмуту
Повернувшись із свого почесного заслання через рік сировар не застав Федорцю у Глинську та й сам патронат на той час уже розпався не зміг тримати в покорі стількох переростків
По темному обличчю Газі-бея промайнула тінь
То це й краще зараз для мене
Син мій там
Ракова пухлина росте збільшується її клітини ці мікровелетні-напасники бурхливо множаться й ширяться
Читай уже ти сам а ми й так собі зостанемось
Щось було випущено з уваги прорахувались
Простягся поруч Лукаша на запашній травиці і мріє мріє
Та то я так байдуже махнув рукою Методій Кирилович
Двадцять на десяту
Як голод перестане
Людське життя на мою думку є річ найдешевша в світа часом за нього немає нічого дешевшого його можуть відібрати за кілька мідних монет і буває воно нікому не потрібним остогидлим
У їх нема ні вбогих ні багатих так на те ж вони запорожці козаки над козаками
Гордість моя годована тим міцніла змагалася лляла чародійну силу в душу
До побачення
До стратосфери
Глянув аж сіль уся на долівці ще сам він і порозтирав її ногами
Коли я зачула про його хоробу мене почала гризти совість і з туги за ним я терпіла невиносимі муки
Монголи
Не одриваючись од книги сердито
Риючи окопи вони повільно просувалися до міста
Боржій за всіх поспішали в раду братчика
Проте на всякий випадок майте на увазі крок ліворуч крок праворуч
А чи знаєш скiльки на мене тих доносiв сиплеться
Птахи вириваючись у присмерки степу не могли залітати дуже Далаеко і високо бо крила їх робилися зволоженими і вони опускалися зовсім низько майже до самої землі
Його тільки дивує чому це пастир він таки зіронізував не хоче йти до своєї вівці
З одчинених дверей у сусідню кімнату доносився запах від картопляного супу й суботньої фіш
Стара мати знов примітила що вівці никають по дворі незагнаті в свій час і навіть воли стоять ненапоєні
Перша світлиця Лемішковського своєю бідністю нагадала Ясеві його передніше життя
І він привів мене
Італія
О коби Тетяна була зараз з усім призйалася
Я чекала його
Тобі здається вже краще
Червоний прапор в горі сміється
Їм не страшно
Йой
Ще перед тим як ми на Москвичі їхали
Чи й твої студенти так тебе розуміють як я
Всякий козак усю здобич окрім зброї мав скласти докупи і вже на Січі військова рада розподіляла те збіжжя звичайно не менше як половина її йшла на церкви й монастирі здебільшого на січову церкву свїтої Покрови та на Трах-темирівський монастир а пізніші на київське Братство Межигірський та Самарський запорозький монастирі і тільки решту розподіляли тут між товариством однаково на всіх і на тих що були в поході й на тих що ходили на лови або доглядали Січ
Він далі так жити не має сили
Слідчий спалахнув
Але громада нічого не зробила Петрові
Озброєні Діти Залізнякові Ми пройдем шляхами при стиглому житі
Осип мовчав
Вона лежала на землі зв'язаною сорочка на ній була порвана чорне волосся розметалося по оголених плечах
Виходь у світлицю там поговоримо
Прикажчики яким остогидли покупці що не купують а тільки прицінюються відповіли На розумних міняємо
Харитя мимохідь зривала дорогою квіточки та йшла все далі
Внаслідок розмови з ним я написав покаянного листа 9 що був надрукований у Правде
І жартував і все та тільки з старою а Мася й Орися сиділи нишком у тій же кімнаті
Хіба слово комунізм чи соціалізм саме оце слово страшне Черчіллеві чи Труменові
Він майже бадьоро повернувся до готелю
Коли все буде гаразд люди матимуть і хліб^ і до хліба
2-а м о л о д и ц я регоче
Грива
Після цього в мене назавжди висохли сльози
Куди не кинь Ликера його невдатна люба його і сміх і сльози
Помиляєшся
Я проникла до книгозбірні вашої величності розгорнула всі двадцять хусток і парчевих платтів із Мухаммедіє Язиджи-оглу прочитала цю скарбницю ісламу і бачила на одній із сторінок сліди диму що виходив із серця Язиджи-оглу від гарячої любові до бога
LXXVIII
Прощаються й плачуть чи махнувши рукою подавляють ридання оглядаючись на рідну хату в останній наче раз
141 Ютурна кіньми управляя Шаталась з Турном між полків Як од хортів лиса виляя Спасала Турна од врагів
Я з вершниками вдарю лобовою атакою
Командир
Їй-богу застрелився б сказав Марченко сідаючи на коня
Нет я с компанией
На станцiї сердечно попрощалися з хазяїном i сiли у вагон
Я не знав що відповісти
А чужим навіть зломані ребра складає
Нічого не підозрюючи Ібрагім-паша переступив поріг і опинився у просторій напівтемній кімнаті бо густе гілля дерев затінило вікна
Смерть слов'янству смерть більшовизму демократичній розпусті і огидній претенціозності різних меншостей
У безпечному місці
Стежка в'ється попід крутим схилом у дубах та грабах в'ється понад урвищем яке дедалі глибшає западає в півморок який густішає иа дні урвища й коли на схилі лунає передзвін птахів тз з глухомані урвища лиш чуються шерехи-зітхання наче там зітхають чиїсь заблукані душі
Та це либонь вони знали й самі
Біля під'їзду стояли швайцар і студент
Путивочка сорт невеликих круглих яблук
Великим стражданням упертою думкою вони випалюються
Я ужасно обрадовался этому явлению все-таки разнообразие
Бачиш як вона до тебе світиться
Батюк не дав Горобенкові закінчити думку
Iдея Оленки
Дороги
Розов
2 лісовим радником мав велике поважання великий вплив і великі доходи
Підмога йде
Ранкова свіжість роздолля нив та луків поволі сповнювали новою силою многострадальну душу
О ні суворо відповіла Рогніда
Крізь туман бараків майже не видно
І нарешті що Андрій таки підпише протокол
Б i л а М а ф i я
Денис огризнувся мовляв він їх не кликав а таки поліз на горище й небавом вернувся з доброю куделею клоччя
На добранiч сказав я
Я оце тільки що втратив місце управителя
Раз-два
Тепер старша жінка й інші жінки стали боятись щоб часом не спалахнув під повівами північного вітру присипаний попелом жар щоб не відмолодилося для кохання серце аги
Брови хмурять
А в вухах зринала нічна соната Бетговена і бриніла з невимовною мукою
Гордієнчиха
Те мабуть сподобалось Каломелі перестала знічуватись і дивуватися хвалу та й дарунки сприймала як належне
Пройшовши відсіль гонів з двоє Побравшись за руки обоє Побачили що ось лежав У бур'яні бровко муругий Три голови мав пес сей мурий Він на Енея загарчав
Вегетація пишна
Куди летиш дядьку
От і говори після цього по-російському де раз у раз можеш ускочити в халепу через якесь ніби звичайне а на- Мастирка кримін жаргон штучна рана чи пухлина щоб дістати звільнення від роботи
Невисока вся в чорному постать легко і рівно наближалась до подвір'я
Рудольф уступливо тихо так ніби про себе завважує що важко бути прихильником заповіді однакової любові до паразитів і працюючих до насильників і насилуваних
Саво
От пан сотник його i спинив i узявши за руку i каже
Якась невпевненість якась холодна думка збила його штовхнула в крайність видлубала десь оці безглузді слова
А бодня
Тікай швидше загукав Яцько
Прямо перед ним вирізувалась на тлі голубого неба пошерхла від сонця і вітрів темна від диму требищ постать Перуна з блискучими позолоченими очима за ним і наокруг нього стояли такі ж темні вирізані з дерева чи висічені з каменю боги п'ятин Святовит Білбог Триглав подоба чоловіка й жінки з головою на плечах головою в грудях і ще однією головою у дітородному закутку і навіть Чорнобог що мав вигляд великого пса це були ті боги яким віки молились люди в Новгороді в землях воді ємі саамі комі а за ними стояла північна язичеська Русь
Тепер ми можемо спокійно поговорити про справи сказав неголосно жестом запрошуючи Арсена сідати
Був він і в Лондоні де видає російський емігрант Герцен газету Колокол закликаючи до боротьби з самодержавством
Чого ж вона впала
Скільки їх таких загинуло не дійшовши до людей
Як віддали швартови вони зійшли на берег біля округлої низької вежі й зраділи тверді
Вас не обманювали коли захоплено змальовували її красу
О то все омана і лицемір'я оці спокійні ясні очі ота мовчазність
Не говоріть до мене ані же ані слова
Наче виходець з того світу мов грішна душа бита своїми тяжкими переступами зібралася каятись перед богом та не змогла замість молитви уста шептали гіркі прокльони перечитуючи свої
І дивлячись на його на цей тонкий ніс на впалі щоки на безпокійні вузькі очі його на губи з цим болісним виразом на всю постать його невеличку нервову їй невимовне хотілось тихо ніжно провести долонею по щоці неодмінно по щоці приголубити його сказати щось радісне тепле й зігнати це тяжке й тужливе з уст і очей
Щоб не брала нудьга доки настане те свято Балабушиха з Настею задумали для розваги вишивати
Пане кошовий приступив так близько аж Сіркові залоскотало од його подиху в вусі царевич казиться до послів поривається
Нестор з сестрою були перші що рушили з місця але й обоє враз мов на тайний приказ оглянулись ще раз у глибінь лісу
Вершники спішилися
А ви хто зацікавився Оксен граючи веселими очима
Друга
Як тільки Андрій опинився на трибуні десь в далекому кутку камери вибухнув сміх і почав швидко ривками поширюватись мов пожежа
І від того що Орися щось там робить чимось клопочеться а вона сидить згорнувши руки Юля відчула себе зовсім чужою і непотрібною в цій хаті
Якщо вони й ждали від нього слів то не таких
Де
І знов весна і знов весна час мрій час кохання
А теперечки в цей час ви зовсім вольні обізвалась Ліда повернувши до його вид і глянувши йому в вічі
Я з'їла той папірець натщесерце і це лихо минулось
Знову жестикуляція з участю тарілок
Коли я кiнчив вiн тiльки плечима здвигнув
Нахмурив брови дід блимає сердито очима щось бубонить
Чому б мала вас кликати
Моє питання дурне
То візьмете в господа бога засвідчення та й покажете німцеві що не ви винні говорив Наркис всмішки
Климко швидко зжував їх забувши навіть що в нього є сіль
Кайдашиха кинулась до драбини й була б справді почастувала нижчу половину Мотрі драбиною але Карпо видрав драбину в Лавріна пхнув матір так що вона трохи не перекинулась і підставив драбину під Мотрю
II
Вона сиділа коло вікна й читала Кобзаря
Ось тут
В тюрму
В кожному разі робити з цього факту якісь висновки про любов цілком не раціонально
Тільки цифра
Пора пора погоджується Мирослава
Кларо мені треба щоб моя рука була тверда а мені нестерпно тоскіїо й холодно
Авжеж поквитатися палко підхопив отаман
Вандалы
Завiса
Він не всвідомлював що досі жив під батьковою рукою мов курча під теплим і надійним крилом квочки а тепер нев'яснимий страх опосів його
Покритка
Спершу Левантина мало що розуміла
А чим ми винуваті
Ти пригадуєш що подарував мені Будду коли я вперше сів за кермо
Краса від бога братику а розум можна і вдосконалювати не залишилася в боргу княжна Варвара
Ведуть багато випускають мало
Треба ж бути логічним і правдивим
Обабіч рясніли ковані залізом двері з навішеними засувами та замками й замочками
А вона
Сядь сядь біля мене схили до мене свою голову
Вона звичайно нічого не сказала про черевики а запитала чи зрозумів я свою провину і чи побіжу наступного разу
Та недовго тривала мовчанка між затривоженими циганами
Де ви там
Пауза
Військо Остряниці тануло
Не смущайтесь промовив я починаючи сам ніяковіти під тим сповненим докору образи й болю материним поглядом
Між іншим відповідальности за газету жодної відповідальний інший
Молотковський гукнув я з-за паркана Ідіть-но сюди
Оце всі
Тонка і худа вона майже по лікоть висунулась із сорочки і одиноко тягнулась над головами товаришів
Коли печенiги вдарять рушу i я
Єремія послав їх вмовити Тодозю й вивезти її з собою в Брагин
Нехай вас бог благословить та вчіть вчіть дітей своїх
Я все це розумію темніючи лицем сказав Борозна І не можу нічого пояснити
Багато ти в жiнках тих тямиш тур
Живий сину живий ступнув йому навстріч Сулима
Холод ствердно хитнув головою
Пропасниця мене б'є
Не впала на них немилість
Малий Мирон мов косою пiдтятий повалився на лавку а з лавки на пiдлогу
А Котляревський продовжував своєї
П а л а ж к а
Але це тільки початок
Я орудувати її грішми спитав він і на його лице виступила краска змішання й болю
Оже нічого не сказала забрала дітей і пішла
На високу кручу острова Григорiя до священного дуба пiд яким звичайно приносили жертви вої витягли лодiю князя Святослава засипали її травою прикрасили квiтами на носi зробили подобу княжого столу застелили його багряними килимами i там поклали тiло князя Святослава покрили його знаменом
Аслан дурний бідолашний Аслан чистій черевиків що завжди вірив усім на слово що крім чистіння черевиків взагалі більше в світі нічого не вмів а в фінінспектора розписувався прикладанням свого вузлуватого пальця вмоченого в чорнило не знав чого слідчий він нього хоче
Султан Осман мав тоді величезну силу
За кормою закипаючи виверталась і глухо стугоніла вода
Усіх усіх гукав піп плещучи в долошки
Він утирався сонний і знову засипав
Вона тут нашуробурить так що мені буде сором перед моїми пансіонськими подругами
Філістимляни древні племена які проживали на східному березі Середземного моря і грунтувалися в II тисячолітті до н. е.
Ще видно темно-сизу стрічку Дніпра й новий схожий па велетенського спрута іцо став дибки міст і новий житловий масив Оболонь і всі три древні гори Старокиївську Щекавицю Хоре'ву
Високий лоб під буйною шевелюрою худорляве обличчя з дугасто розгонистими бровами надавали вигляду сміливої й рішучої людини
Ще моє щастя що я не сім'янистий чоловік
Йдемо і щоразу перед якимось особливо розкішним клубком живого суцвіття секретар зупиняється і знімає свого бриля наче мовчки вітається з яблунькою
Яке
А тепер я несподівано побачила другий рай зазнала пишний рай серця
П'ять рублів невеликі гроші але як ще вони придадуться йому
Нехай же він анахтим підкладе їх собі під боки в труну на той світ
Та враз пригадалися інші очі жінок дітей коли ті проводжали їх на вал
Да нетто барин нам сиволапьім положено зто знать
Так оце й годі
Та це чоловiче навiть ярмарковi кури знають а мої вже й забути встигли
І що я купив у долі своїми зусиллями не загинути
Дякую
Вона давно налила йому стакан чаю поставила перед ним масло паляницю сухарці молоко
Пішли
Де Льольо
Бабі й одпиратися вже нічим
Набивати паґони робити біфштекс женити на шимпанзе і так далі й тому подібне до безконечности
А чи бачились часто з моїми земляками
Вона одразу підтримала нас
Не годиться Наталко без чоловіка
Й сторожкі коні в траурнім вбранні І чисте сонце й люди й лист кленовий
Весно прийди
Вся старшина майнула Назустріч молодому Кочубею
Чоловік якийсь
Ні
Щось звалилось і брязнуло об поміст і незабаром вийшов на сонце з дверей комори неначе з чорної продухвини отець
Перечислювала дні й місяці які мав перебувати ще при війську Михайло передумувала як то буде як він уже поверне як його в себе побачить і як він як дасть бог приведе їй в дім чемну і багату невістку
Я курив папіроску й слухав спокійно мовчки як він майже зворушено говорив
Ердо покажіть цим панам усе що вони хочуть і запишіть прізвища урядовців
Багато разiв велiв Iоанн брати мiсто копiєм вже пiд стiни Преслави пiдтягли пороки й тарани
Що може робити здорова неспрацьована молода людина вночі коли вона сторож а тому сторожеві тільки й діла що в калатало калатати
Тарас рвонувся з хати як звір із пастки
А кожному ясно що Січ то надійний захист України від татар і турків
Хто крім тебе був в одвіті аа скарб
Хочете
Ні більше
На вiтряку сьогоднi завiзно
злякався він
Ай ай ай твоя правда небого
Эта таинственность еще больше интриговала Мазепу
Султан рятуючи від остаточного поганьблення честь свого сераскера звелів відступати
Дав я оце дочку до школи
Не забувай що тут не Ляхистан а Османська імперія
І раптом Труда зупиняється перепиняє Руді дорогу й здивовано дивиться йому в лице
Чого
світанок вишня Обсипалась душа твоя Вранішняя вишня
Ібрагім еджнемі
Ще один заходить
Цигани слухають сміються
Нехай собі стріляють а ви ратища в руки і плазом додолу
Далеко ми такою дорогою зайдемо правда
Живий живий
От тільки одного разу
У той час коли ліси сповнювалися рухом і гомоном місто Рівне наприклад почало пустіти ніби після посухи степ
А що татко поїхали вже
Вже в глупу північ почали накривати столи
Куда цему газди йти з печі
Я хотів тобі сказати
С е к р е т а р. От йолопи
Над Сеймом було колись сільце Вербівка якщо знаєш
Й Джеджалій врешті зрозумів що гетьмана він не потяв розгублено і озлоблено оглядався очі йому погасли
Але ж уся біда якраз у тому що рішити він не може нічого
Здибало тебе щастя що не втрапиш як і відкараскатись від нього
Хоча я нічого поганого не можу сказати про дочку вона не схожа на матір та я вже звик бурлакувати
Ты говоришь несчастлив
Гаразд
І він стрівся нарешті з нею пасла ягнята
Історія ж бо знає чимало випадків те що здавалось приреченим раптом здобуває нове сильне життя
Та це ж я Камищук
Що таки цилюрик лічив а то він і німця привозив і той і масть до боку прикладав і чого то вже не робив так нема легше та й нема
Від одніс кошика в юрту і зразу ж повернувся щоб розпитати сестрицю про її життя та Настя раптом метнулася тікати
Гордість сповнила мене по вінця і навіть Чгерехлюпнулась через край
Павлина Анфисівна як заходить сонце іде до ставка до купальні роздягається оглядає тіло й зітхає
Яка людина мовив між тим Налбандян кивнувши готовою на Бакуніна котрий усе щось палко говорив коло чайного столу оточений купкою поляків
Його голос краяв моє серце і я затисла зуби
Слава
Т е к л я і С о л о м і я входять
Так їх так
Покладіть зброю тоді я скажу своє слово
З двох мотивів
Ходім голубчики
Але протиснутись не могла застрягла на півдорозі як муха в смолі й одчайдушно загукала хрипким шиплячим голосом
Но не всh же суть сердца
Вони поривалися йти швидко й могли йти швидко але їхній бранець не міг
Дала Ліда Лойко
Помолюсь крадькома на твоє праслов'янське обличчя І зоря покладе на мовчання моє печать
Ну а потім зірвався язик з цепу і я значить закрутив їй кілька обичайок
Прийду додому ось у хлів на коней гляну
Купа чорного диму вихопилась з-під її високої покрівлі прорвалась і валувала вгору ніби вище од самих хмар
Так ловко багато грошей мати
Кожен щось робить і вважає що то єдино необхідна робота і так воно насправді є
Л тоді князь Костянтин буцімто погрозив королеві війною і таке йому написав Усе християнське ісповідання від півдня до глибокої півночі буде тепер захищатися проти папежників
У вікні в якомусь баламутному тумані оберталася земля межі крутилися навколо невідомої осі танцювали дерева кущі сторожові будки а в цілому те все десь пливло під ним і поза ним і було таке саме почуття як колись коли він вперше підіймався літаком із своїм другом і вчителем авіаконструктором Каліниним
Якуб умів яскраво розповідати і Арсен в уяві мандрував з ним по безмежній Османській імперії заходив у темні хижі каратюрків-селян і світлі просторі зали спагіїв у казарми яничарів і в похмурі вежі замків бродив по гамірливих вулицях і майданах Стамбула
Передзвін змовк
Вражений Самуїл сплеснув долонями
Кому випаде
Коби-то ми знали що їм нинізавтра запасів не стане
Привик
Як собі хочеш каже вона і знов додає поважно Іди з богом своєю дорогою я через тебе лиш спізнюся
Все ж таки я зважився натякнути на пробудження мого кохання
Так хрещені вогнем бо його слово не вода а полум'я вів далі Лизогуб
Ох торішнє літо так давно минуло
Ви імєєтє дєло с ротмістром русской армії панятна
А панянцi все не досить
Не дали загинути щоб і далі я вам гадам-браконьєрам спуску не давав
Коли стрітився з поглядом батька здавалося що та сама сльоза появилася і в очах у батька
Не плачте рідненька
Сказав мені по-грецьки як і зветься
Мама казала що за чотири тижні
Сонячна машина стане тепер широко відома і всі ті наслідки від неї яких ми боялись не зменшаться
Обгорнена гарячою струєю сорому і переляку я подалася взад відвертаючи паленіюче лице в тінь щоби не бачив
Це вас не совіцька анархія
Ішов назад
Вої верхніх земель посувались до Києва розтягнувшись півколом від Остра аж до Білгорода
А яке розкішне хутро
Що ти робиш кинувся до нього Альоша підхопивши й собі камінь Тільки зачепи
Кинулась зараз до дружечок і каже Спасибі
Чи напише
В іншім місці поет каже
А
Де вінки медвяних польових квітів
Га
Легше в ньому й осуди сприймати І прощати кривдників своїх Все в коханні витерпіла мати Замоливши біль його як гріх
Тебе сказала через плечі до Наталки правда не займало це ані крихти бо ти взагалі нині не в гуморі й дряпала б кожного а мене найбільше хоч я сьогодні нікого не питаю чи він щасливий
Тобi
Неправда
Чи ти гадав я не зреклась себе
Повертай чоловіче у свій Вавилон поки не забрався далеко та живи собі як усі
О в р а м. А тепер виносьте мене на престолі
Мені нічого не відомо ні про Сафар-бея ні про Якуба
Та коли сторожа криками і батогами підняла людей Янка не підвелася
Майнула у воді якась потвора звелася кощава рука розметалися коси згинула вода понесла вимитий вербовий кущ
І через те Володько кидав вила чи граблі і немитими мозолястими пальцями тримав це просте заіржавлене держальце пера вмочав його в чорнило й писав
Але страшний струс якась могутня сила вдаряє ним об паркет і знову ставить на ноги
Кум хрестив то й кума похрестити
Ось він той список
Треба вірити й чекати
От хоч би й ця Мокіївна їзде сама без погонича коні поганяє неначе якась київська лібералка
А я не впевнена що зможу накласти на себе руки
Вона не бачила тiкати тiкати мерщiй
Вони витрачають намарне державні гроші їх навмисне водить кривими стежками завідуючий і на тому ще й заробляє собі на науковий авторитет
Вона обдивилась мене і віддалась мені
Від себе й від мене
А вони ще й досі стоять осторонь від боротьби
До нас якою-будь купою і не підходь а вони великими ватагами не ходять бо від москалів непевно
Сафар-бей промовчав і поліз у лазівку
А що там тобі видко
Коли це султани когось просили
Знайти собаку
Альоша рвонувся в захопленні до цього хороброго псюги
Йон голосно кашлянув і озирнувся
Батюшка покликав бабу Зіньку
Я машинально виволік санчата на середину дороги
Всі звернули увагу на таке в лицарськім колі зухвальство на оборону підлих схизматок які у вельможної шляхти мались за найгидші принижені тварі
Знаю
От літом я ніколи не нуджусь додала Галя
Наче менше стала боліти голова
Що ти говориш збуджено скрикнув Мельхіседек простягаючи до Залізняка руку немов хотів стримати слово що ладне було зірватися з його уст
А за життя його кажуть не любили
46 Енеус ностер магнус панус І славний троянорум князь Шмигляв по морю як циганус Ад те о рекс прислав нунк нас
Ви трохи запізнились Блаженко
В бронi з щитами й мечами вони не мали права ворухнутись i на тлi сiрого неба нагадували кам'янi великi статуї
Опанас знав з її листів про цю справу
Одна жінка друга рушила а потім нараз усі бурхнули повз козаків у темряву
Уже всі вкупі
Зимою себто в м'ясниці думав вернути й здійснити свої наміри
Дякуй червоному командирові
Мартин
Старі зчорнілі образи давно перенесені в школу з старої церкви перемили й повішали в світлиці
Один недавно прибувший болгарин все пробував підобгать під себе ноги але пригадуючи що він не в себе вдома все спускав їх додолу
Люди мучилися
Вся камениця була збентежена
Нарешті одного дня так щось по зелених святках високий комин гуральні дихнув клубами диму і з колишніх руїн сахарні розлігся понад селом свисток
Збагнув у чому тут заковика хто на коні
допитується Лушня
28 І кубками пили слив'янку Мед пиво брагу сирівець Горілку просту і калганку Куривсь для духу яловець
Боже мій простогнав мій герой Що мені робити
Як помилково
Ще більшу славу він заслужив собі як врятував людей що їх збирались саме вішать фашисти
Ходiмо обiдати
гукнув невдовзі
Так дві твердо сказав він
Є
Його слова справили сильне враження на Ігоря і Ярославну
Тоді давай поклянемося урочисто проголосив він
А на нашій леваді вода ще й до того прорвала в окопі прірву ще й провалила таки добре провалля
На
Не дивно сказав нарешті Бергман що в цих виняткових обставинах багато з моїх предків не витримували іспиту і остаточно збанкротували
Коли жінки побрязкуючи лопатами пішли в сад Марко почав оглядати парники
Його нечесана борода і дзьобатий ніс видалися Дмитрові знайомими але він не міг пригадати де його бачив
Так оце й я
Що таке
Петрушевич вигнав за Збруч більшу армію ніж мали поляки
Тетю Любаво
Берег віддаляється
Вхопила скільки могла аеру й пішла до виходу
То ходи
Як це було
Це сарай-мухафизлар скажено закричали в юрбі
I веснянки спiвала теж сумнi
Нехай стогне нехай стогне
Ось він пхнув одні двері котрі З грюком розчинилися до п'ятки далі другі і одним махом упхнув Проценка і Рубця у невеличку хатину
А тим часом обидва добре запам'ятали білобрового вавилонського дідича який не далі як позаминулого ярмарку придбав у них чималеньку партію товару посторонків налигачів та кілька пут саме такого ґатунку яким зацікавився Македонський
Як трохи на ноги станемо
Я говорю княже те що думаю вiдповiв суворо Калокiр.
Кругом нього і його супутників ревло біснувалося розбурхане людське море
З класу їх поїхало тільки четверо
Обіцяєш а потім
А вона до тебе ледве спитав Мем
І їм не було спину в чотирьох стінах в темну ніч між душами й серцями однаково молодими й сміливими
Та нiчого подiбного товаришу Куриця це не ми
І усміхнувсь обережно
озвався перед сходами Чуйкевич
Тож треба думати що коли-небудь настане час коли йти далі Батий не зможе
Витяг кисет став закурювати
Він був потрібною людиною для оформлення купчих закладних
Її мати трохи вже сама не попросила її сісти за рояль як Кованько обернувся до Катерини й попросив її заграть
Коли б ти сам своєю копiйкою здужав найняти так би так
Подивіться буржуйчики
Тож чи про біленькі хатки має вона співати
Ганя
А це нащо повісила
Ось вони схопили Орисю простоволосу в одній сорочці розп'яли на хресті
А ось коли посилатимуть до боцмана щоб випросив у нього шматок ватерлінії то тут спершу подумай
Про що вони трактують з полковниками Андрієм Абазином та Семеном Палієм що прибув із Фастова
Коли б ви мене зрозуміли Орядин
Да тольки не будеть должно з його людей
Ви підходите до його лігвочка заєць i вискакує
Старий не впоминається про сватання мов його не було а нас наче не бачить перед себе хто увійде не оглянеться хто озветься не слухає
Ватя знов сперлась рукою на вишивану подушку запалила собі папіроску й попросила курити й Леоніда Семеновича
Він зраду якось так перетворив так говорив беззахисно й правдиво неначе він про подвиг говорив
О л е к с і й Та знаю ж знаю
Не так вухами як душею
Понад Бога немає нічого ти це знаєш
Гнат
Біль топить у собі моє зорове сприймання ран
Я тиснув йому на низ живота підгинав ноги ніякої реакції
Коли я працювала над Оводом розповідала Войнич один старий гарібальдієць водив мене своїми стежками
Дуби нагинає
Возьми мене керманичу
Не вірте ви нічому усе то брехня
А на губу не втраплю спитав Тарас згадавши про рукавиці й добу за них відсиджену
Адже кулі и спис вказували йому що треба негайно піднімати повстання а він поїхав за якимось казковим скарбом
Се найнебезпечніший найфальшивіший і найбільше егоїстичний ґатунок жіночого звіра
Він намалює її портрет він скаже їй
Не смашнiш ви вiд сивухи
А хіба що
П р о к i п
Ще каже якби на землі посидіти
запитав один із прибулих
Р у с а л к а поволі опускаючися в воду Я йду я йду
Родина Матвія вийшла на дорогу
Мов ластівки шугнули вони до нього
Та він не звернув на неї ніякої уваги гарячкове нишпорячи очима по приміщенню де видимо нікого більше й не було
Він може й простить нас невичерпний світ та пам'ять Вольфганг чи вона ж вам простить
Е тоді дукачам і болота не дамо
Думав це і говорив він не раз і сам
А дія активне добро це здається понад усякі мудрощі
Ми уявляємо собі нашого міліціонера з оселедцем у козацьких шароварах з шаблею у руці
Не підеш же в Мошни покинувши в себе в тилу містечко повне повстанців
До чого тут досвідченість
вже не бавиться в піжмурки на І чи на Ч а просто Іваненко давай без вещей
У руках у нього невеличкий але зроблений найкращими князівськими майстрами лук а за спиною тул 22 зі стрілами
Маріє
Народ піднявся й пішов ватагами од села до села ніби хотів знайти скоріше волю
Так ага
А це ж від кого ви взяли і за віщо
Інтеліґент її обличчя не може бачити і тому вона цілком перестала слухати і обмежилася цукерками
Кругом было тихо слышалось только мелодичное щебетание птиц
Нині ж вони зійшлися стулилися білими ребрами загородили той вузький прохід яким довгими роками мандрувала з Мальвою у край веселий
Ніхто окрім них не відав навіть не здогадувався що під отим горбиком лежить Вадимова голова
Не чую
А чого ж ти лізеш безстиднику
Для цього треба мати склеп
Марина звелась я став у дверях
Добриня почервонів йому стало жалко її
Селаброса не було
Колодязь віідін
А чом же ти мене не кидала коли тобі було в мене погано пищала Кайдашиха
Але він не туди дивився
Ось вони всі ті милі хлопці
Більше того Узуньян і Азік що так недавно зневажали живого тепер принишкли й дибилися на мерця з неприхованим острахом
Славааа
Завіса
Можливо тому що я справно виконую свої обов'язки розуміюся на тонкощах форми а може тільки тому що ми земляки
Дитинко навіщо ж
Я йому цього не прощу кричав розлютовано Степура
Духнович і німець лягають поруч
А з живих— трохи юшки поповарили
Де ж ділися двері до вежі
Хто ж тоді знає
Було видно усіх і усе неначе вдень
Зачах душею бідний і ліг в чужу холодну землю
Вони впали одна одній в обійми і голосно заплакали в бур'яні посеред двору
Але зачем ти дєтка завагітніла
Бе він безперечно бив її цієї ночі
Вони i вiн також не знали як розбити русiв що сидiли в Доростолi як перемогти Святослава
Знайди мені Коб'яка і наведи під мої стріли
Тільки тепер він звернув увагу що його супутники мали однакові костюми однакові капелюхи що в них був спільний саквояж і це його навело на таку мисль
Дивлюся й дивлюся на посірілу вилинялу вовняну хустину на вишмуляний геть з облізлим коміром кожушок на латану спідницю яка тільки тому й не розповзається що її втримує запаска і згадую маму
Прямо не кiнь а золотогривець
Сомкнутая масса толпы расстроилась раздалась многие попадали но этот отпор осажденных еще больше разогрел осаждающих дикий глухой рев пронесся над всею толпой
Це був останній вечір і він прощався з вечором червоним сонцем тінями опалим листям з усім веселим світом
Три дні потопав Стамбул у тисячоголосому лементі у горланні витті криках
Із Тарновським
Хай його куля наздожене на дроті перепинить на дорозі але він буде тікати і то негайно тікати щоб не ослабнути не охлянути як ті сердяги яких вже не радує ні сонце ні життя
Iмператор хоче послати мене в Херсонес чи до хозарiв замiсть вiдповiдi поцiкавився єпископ
А коли мусульманський бог був уже прославлений дев'яносто дев'ятьма іменами схопилися дервіші і почали своє божевільне радіння зикр їм мало було зерен на чотках вони кричали називаючи ім'я аллаха сотні разів билися в конвульсіях падали на кам'яну підлогу заливаючись піною в екстазі
Він пригадує як його везли сьогодні тією вулицею й серце його наливається вогнем
Бог з тобою
Їй-богу я вас колись прив'яжу до стільця щоб ви одпочили хоч на годину
Ах дитино моя дитино
Я ніби бачив перед собою й самого Василя маленького хлопця засмученого тими слізьми
Найкращою ж ця частина була тому що була найдальше від дверей так що там можно було робити багато речей яких не можно робити десь ближче навіть в шахи грати а крім того тут було найчистіше повітря й найвидніше бо був найменший щиток на вікні й повітря циркулювало безперервно
А що як зовсім не підштовхувати
Що випростаєш ти свій стан златопоясний Що вгору повінню поллється твій Поділ Що над Софією розквітне день незгасний І зрине твій народ мов сокіл-златокрил
Де-не-де ще вечерю варять
Мене мати породила Нехрещену положила
Перед ними відкривалася частина майдану з трамвайним заворотом і лінією вгору на Мало-Житомирську
Я розумiю що в тебе є безлiч турбот ти сумуєш за покiйним батьком тебе турбує вiйна в Болгарiї у важку цю годину захворiв паракимомен Василь
Вадиме Трохимовичу будь ласка проведіть мене
Почали перегукуватися
Вже перед світом Серединські вернулись додому
Не буденна хіба своєю зарозумілістю закинув тут їдко молодий мужчина
Арсене давай
І всі вони дуже хороші коли ворога б'ють
Воно було страшне
Голова його лежить на спинці стільця руки спущені ноги простягнені одежа вся на ньому мокра від поту й води все тіло його свербить але він так хотів би сидіти безкінечно і щоб ніхто йому не заважав
Позбавлена всього уже всього але стоїть
Як проснеться-стрепенеться Кров'ю розіллється
Ч і п виривається
Десять важких і бурхливих літ що минули зі смерті Богдана Хмельницького зів'ялили і виснажили його кволе тіло і хвору душу
Чоловік із жалю ніж би собі в груди всадив як її видить казав Петро а Петро не то що а чоловік раз
Мазайло до тьоті
Ото вона здається зраділа вас здивувати не так легко
Мальва мовчала
Ротяки в обох були замурзані кремом а в Книшихи крем був і на румпелі
Посли в ті часи міняли своїх володарів як приблудні пси хазяїв
А якщо побіда останеться за Карлом так цей знову віддасть Україну полякам за кару що не пристала до нього
Природа не обдарувала Степана співучою здібністю його народу і він знову чужий був серед цієї громади
Навіщо мені казать
Еге усе не лихо стається в людей з нетямучості говорив далі Никон і все вважливо дивився на картини тихими задумливими очима неначе там вичитував свої власні думки ніби вони були понаписувані там десь на малюнках
Так чудесно могли собі давно жити разом
Бо то лихий приклад не лише тим що живуть зараз а й тим що житимуть після
Р-руки вгор-ру
Певно що можемо
Схилила голову
Стефан який підсів до штабс-капітана ближче переклав швидко не запинаючись
Часто розповідала про своїх нових друзів із Жнзнн
Розчервонілися лиця посилився гамір хтось затягнув пісню
А едите что
Червоні ружі виглядали з-за тину щоб і цвітно і привітно
Не знаю мозе і стукало
Трималися вони своєю громадою досить довго мали в певних межах самоврядування свій магістрат
Думав умирати буду сюди приїду бо то моя земля
Не давай волі язику коли хоч щоб я прожив у тебе в хаті ще хоч півдня
Конешно мати з клевером пшениці не схоче сіяти
Ви нічого не шануєте
Ну й нехай
То може за сим разом дівка буде спинився нарешті й заглянув збуяпий радістю в осяйні її очі
Оп'ять щось тобі на думку спало
Сумно
Прийшов я додому
То не од Патерика
Цей жанр ліро-епесу виник на основі віршової обробки народних анекдотів казок приказок
Тимко стис її в обіймах гарячив своїм диханням
З чого жив старий вигнанець
Татари виштовхали всіх надвір
Здавалось їй що ціле життя буде між ними чужа-чужениця
Гарну доньку маєте панотче
Але сон неспокійний буде сон тривожний буде чує обиватель блукає містом хтось невідомий хтось арештантський
Будеш таким гордовитим хотячи бути
Сходжу озвався Федір
Впадають в очі на одній із стін жито калина і дубове листя
Прийми уклін від нашого командуючого він шле тобі побажання доброго здоров'я і всілякого добра тобі й твоїй славній сім'ї
Якими ж силами
Це був один із типу тих душ нарозпашку що напевно й у пеклі б із чортами ляси точили
Я прийшов до тебе як до свого старого друга почав проедр переступивши поріг палати у Влахерні де жила Феофано
Христя взяла чарку у руки пригубила кивнула головою й почала їсти борщ
Тарас помалу пішов з кімнати нахиливши голову та тручи правого виска
На того тільки цитькали на іншого знімали вже й руку
Смотри не от него ли все те смуты пошли
Бач яке гультяйство плодить Мати Україна
Говорячи про сарматів та гунів він завважує до цього ж самого роду належали пентаполітансккий вождь Блівіла і його брат Фроїла до нього ж належить і наш сучасник патрицій Бесса
Сила монгольська знищена а тих кілька людей не можуть нам бути страшні
Розчарування і туга за рідною стороною
простогнала радникова
Михайла ця звістка приголомшила
крикнула вона
Така славна перемога козаків збентежила султана Селіма і він вислав проти молдаван та козаків 200 000 турецького війська
Щоб вітер гнав і гнав
Перед її очима стояв перший любчик її Стефан
Де ж тепер наші
Ох батечку годубчику робіть швидше що знаєте так і чую як мене з-за плечей бере
Так і не отямившись від незбагненності цієї може єдиної в його забіяцькому житті пригоди Хундертхемдс обдер одне опудало недбало запхнув червоне князівське сукно до шкіряної торби взявся був за друге опудало щоб обдерти його ще з більшим спритом як якась сила змусила його поглянути на барона
Князь Андрій Ромодановський
Але-м гроший мав ой мав мав
Підкоряючись якомусь незрозумілому поривові що охопив його зовсім несподівано Ждан припав до віконця і щосили загукав Княгине
Більш од усіх пив на сей раз Кирило Тур хотів мабуть бідаха завдати собі хмелю щоб не так боліли плечі да й хміль не подолів його
Усі випили
Смерть Потьомкіна дуже занепокоїла чорноморців
Туди не заходить ні одна людська душа лиш іноді у свята мій неньо
А є добро
А у вас не жарко сказав Палій показуючи на клубки сивої пари що викочувалися з рота
Волость присудила Лаврінові та матері батьківське добро бо Карпо вже забрав свою частку ще за живоття батька
Ви з цим згодні звернувся Павло Михайлович до Слободенюка
Я увійшов посередині розмови й вони не обірвали її розмовляли й далі мовби й не бачили мене не зважали на мене
Охолодження
Та ще приходите до нас просити в нас нашої зброї для боротьби з нами-таки
Поки татарин бився з ним наші підійшли з другого боку
Не треба
На Вишеньці їх сеть-то насідало І бенкезараз підняли Цвірінькають джеркочуть знай на Вишні Із ранку самого до пізньої пори Я простий чоловік то й взяв собі на мислі Що Вишеньці моїй предобре у саду Що їй превесело бо як край еї йду Або і так коли зирну у сад із хати Все звелять горобці по гілочках скакати
Чи такий кінець не був інтересний
Хто паніку робить
Дякую хане
Дитина насилу відриває очі від вікна й ховає голову в няньки на грудях
Т Шевченко
Але Марфа Галактіонівна вже пропонує мадмуазель Люсі повести дітей на півтори години в дитячий садок мовляв не можна одривати їх себто Мая й Фіалку від колективного життя
Відповідь сла аварського видавалася доволі-таки резонною
По цім боці душно
Хоч ходити в цю рань ще й не дозволено але хіба дядька що-небудь спинить
А так дивлюся в книжку та й співаю
Вiн бiгав легенько потакуючи здовж шиб i навiть не доторкнувся до поживи
Ой гевулт що діється
А гарна молодиця була треба вам знати гаряча з темпераментом
Хай гуляють
Та одразу збагнула науку молодого стайничого а ця маніжилася й дурила голову новоспеченому візиру так ніби заповзялася вивести його з терпцю
Якусь мить він мовчав потім гаряче й швидко заговорив Це наклеп
Це ж підло
Яво виходить же що я вкрав годинника сказав я скривившися
Світ був безжальний до цих нещасних і не давав їм ніяких надій на визволення із свого стану
Лихоманила нерви і тьмарила свідомість
На Никона вони тепер всі
Гвардійці хапали карликів і з реготом кидали в них
Пузир
Моя адреса Київ Львівська вул 51 16
М и р о с л а в Пробач мені великий господине
Почесно й відповідально от
Цікаво міркую собі який-то млинок зробить він завтра
Одначе коли вам моя назвім це просто емансипація видається якоюсь простою химерою або як деякі вважають забавкою то ви помиляєтесь
От там у кімнаті убирається
У ярмах лицарські сини
Підійшовши до дубових окованих дверей Карл Фішер почув знайому мелодію О коли ти бажаєш віддать своє серце
мовив Білозерський на польський лад
Хто се нам має там казати
Онисько Середа Іван по вуличному Бабин Кузьма Запорука
Хочу битися з ним смертним боєм
А серединою пляцу народ сунеться двома хвилями сюди й туди вгору й наниз
І з того часу я почав задумуватись і вагатись ми стали людьми які ваг вчились зосібно по-своєму терпіти і цим двом силам терпеливості буде важко разом між ними не можна перекинути місток
Та й доторохтілася
почулось від неї твердо
А цар
Аж мокрий став
Другого такого випадку не трапиться
Пан на те нічого не одказав тільки зчервонів дуже
Тут комісія вирішила їх всіх відправити ще нині до Сиготу
І все ж Євпраксія з більшою охотою просто їздила вулицями Верони хотілося їй вирватися з тісної долини хотілося в гори у трави у квіти
Ви чудова
казав він опертий на довге грубе ціпилно стоячи на порозі клуні Люди
Ну гаразд
Не дивно якби парубок ходив ну сватати дума а паничеві звісно чого
Петербурзьким шляхом по коліна Грузнучи в заметах боса йшла Зморена полатана Вкраїна Муку притуливши до чола
Пам'ятай про сина Юлії
Через тоту певність свою і Ближиці сказав із Тіри ані кроку
Підійшов вклонився спитав чемно й дуже тихо
Як за життя свого він найбільше полюбляв національну еспанську страву олла потріда де основним інґредієнтом увіходив еспанський перець
Бачила хоч раз у житті
Гей люде не даймося між нами козак Петро
Величезні біляві маси мряк димляться з глибоких ярів угору і мчаться в скаженім поспіху в ту сторону куди їх вітер гонить а все понад шпилі тих величезних лісами вкритих гір щоби в кінці піднятися високо під небо і заслонити його або відлетіти кудись в безвість
Ну дивись
Як блиск на небі як черешневий цвіт
Історична дата яку зазубрював у школі серед десятків інших
А Матвій каже
Поздоровляємо вас Харитоне Петровичу
Ви-хо-ву-вать треба
Корчма
Виконали
Козаки мимоволі стишили хід
І на кому те бідне мистецтво тримається
Той блідий із зарослою бородою колишній царський старшина
Та чи тільки на Лівобережжі слід шукати наших славетних пращурів
А я так розсердивсь що мало не побив Хому їй-богу —хвалився Андрій —Таке вигадав
Мотря важко зітхнула і розкрила сплющені очі
Ти що сліпа
По-хліборобськи люблю Батьківщину
А не пізно запитала Ірина Михайлівна
Шавула до Безбородька
Дивна дівчина думалось йому раз по разу такої я ще й не видав ніколи
Прокіп Гордійович провів їх пересвідчився чи щільно причинені двері повернувся назад
Тепер зовсiм пора додому
Чи здорова се мати питалася
так само тихо сказала вона
Добре
Серальські лікарі із Лехистана Книжки лікарські суплячись гортають
Він тільки-но розрізав її живота й розглядав деструкцію органів травлення як у двері постукано
Скажи що з ними робитимеш
По іклах хочеш
Рішала справді одна мить
Підійшовши ближче лейтенант побачив у поламаній рамі розплатане полотно картини
Рушили вони від Берестечка тільки о 10 годині вечора так запізнився пароплав
І подумав Од них не втече
Ха
Хомо
Тут на мить кожному воскресало первісне голе життя і тільки легкі купальні костюми нагадували за тисячоліття
Ще два дні об'єднана рать верстала шлях до Псла увечері перейшла його по льоду і переночувавши в долині біля лісу вранці рушила до Ворскли
Понимаете
Певно що не будеш закінчив допити султан
Тобі яке діло до чужого хисту
Але я рицар мене освячено в германські королі я мав би за найвищу честь слугувати вам ваша величність
Що вже ніяка ні партійна його приналежність ні талант ні третина століття творчої праці ні сивизна ні велетенська праця для народу для партії для комунізму не затулять ні його ганьби й злочинства ні їх пильності й непримиренності
Скажи на кухні щоб не барились та побільше їжі виставляли
Дара глянула на його й сховала гроші назад
Грицько чи Петро
Тоді мені зрозуміло чому пан так одстоюе Палія
А чому б тут не побачити мавки
Гнат
Поїхав оглядати вітряка а там Отченашка саме змітала обмітки
Або недавно цю пшеницю засівали а бач як піднялася
Найпорядніший найліпший хлопець у селі і один із найпожаданіших любив її
Нехай боронить
Сейчас
З класу крім нього ніхто не вийшов
А паняй-мо пане Павле до мене в Добрянку а там бори і тиша й спокій та засядемо з вами біля моїх французів та й буде все воно добре та гаразд
Воюємо значить
Знав що треба сказати
Три дні
І не піду
Знаєш
Звідки ти
Вовк залягає на день у густій хащі i там лежить до ночі i тільки вночі виходить од'їдати телицям зади різати овечки та лошата
А зі мною є одна дуже цікава річ
Він надумав везти з собою Марченка на батьківщину
Мати вперше почула таку річ від сина
Як мати вість таку почула То тілько вічно не заснула Бо зуби у неї стялись
Шана до вождя безмежна френч замовлено як в ньогі викрій півфронтовий і зеленкавість бо справді війни
Ті звичайні не окулізовані котрих листки ані не улискуються ані не колють а так собі звичайні матові з виду
Жорновий камінь котрий котили на інших упав на них
Він що мав сили старався
Отже йди падай перед нею на чотири кості проси
А мені здалося наче голосить обізвався Гнат
Такий багатий був пановитий і все своє добро на химеру спустив
Проте цих див у тебе ще немає Та і з Царграду кажуть довелось Від кесаря тобі мерщій тікати
Зачиняйте двері
Самойлович не стямився як ступив у воду й схопив рибину під жабра
Вони у неї невеликі в міру повні чутливі
Вернувшись у хутір він незабаром розворушив усю околицю й розвеселив її
Він не раз бачив її як вона сама або в товаристві якогось офіцера проїжджається верхи
Тут Янку хрестили тут вона хоче битися з ворогом
Козаки Бруховецького нападали на Поляків однимали вози з хлібом та з сїном і вбивали польских жовнірів
Ну по дорозі хто був цікавий розповіла-м що нині мені снилося вороння понад Святим Духом сон мабуть сповняється бо ось кличуть до канцелярії того професора зі Львова котрий шукає в стінах Святого Духа замурованих скарбів
Легко по своїй власній землі ходить
Ми ж твої літа що наздогнав ти нас кіньми вороними
Трохи далі двері в коридор
Батько
Тепер легше було йти хоч і грузнув але драговина вже не озивалася голосами тих що залишилися тут
Чотири кілограми
Не гукати ж мені до тебе в другу кімнату сказала Навроцька але Саня чомусь не виходила
Що ж ти чаполоч болотяна розкажеш —скривджено забринiв Любин голос а сполох тiнями затрiпотiв у її очах
Чи добре ж вам жилось без мене спитав Джеря
Монашки п'ять
А справді
На голові у нього хустка
Невідомо як він опинився на тачанці на одній із тих розмальованих що з квітом та дзвоном поспішали ранком на ярмарок співаючи колесами па весь степ
Босий без шапки в грубій сорочці і в нанкових штанях
Н е о ф і т р а б понуро То паненяті вдвоє щастя буде раз на землі а вдруге ще й на небі
Страшно уявити
А та яблуня за городами Все світилася з темноти
Йому здавалось ту мить що він вільно може лягти під трамвай проколоти серце ножем пити будь-яку отруту і все-таки лишиться живим
Андрій посміхнувся
А ти додумайся
Жива думка
Здається знаю де висока брила
Інтриги
скрикнув люто
А двері не одчинялись тудою й не думало влітать те щастя та радість котрої так бажали їх молоді душі
Краще турбуйся як теперішній день перебути
А н н а П е т р і в н а
Марію мили чесали відкормлювали
І ви канешно не сердитесь на нас за цю тайну да
Се останнє шила собі дівчина сама
У неділю тільки що вийшли з церкви та пообідали зараз Грицько запріг своїх пару биків випрохав у сусіди ще пару та двома парами й поїхав до Чіпки
Валентина мнеться
Микола напам'ять чита Насімі
Я вийняв ось він
Глафіра відпустила гетьмана й стояла якусь мить вигнувши спину
Зо всіх боків замкненим перстенем облягав ворог його стратегія досконала його тактика непомильна
Та ви не гнівайтеся
Воля а чи сваволя груди йому розпирає
Дурний тільки
Вона Земля
Зречися тільки своєї правди віри й себе самого
Блукав немов сліпець який бреде по вибитому худобою тирлі й думає що прошкує по зеленій оболоні
Одначе й сотень в утигурських турмах було немало
Купи беруть а повернути нiчим
Та може тут і поправляти немає чого
При виде Мазепы какое-то неприятное и боязливое чувство пробежало в глазах шляхтича но Мазепа не дал ему опомниться
Чого ж вони в болотах
Його чорні кучері вилазили крізь подертий бриль а блискучі очі й веселе подзьобане віспою бородате обличчя осміхалось до молодиці що зігнута силкувалася стягти з ноги свого чоловіка чобіт її струнка фігура зігнулась од напряги як тугий лук а фантастичний синій плащ і червона спідниця не могли скрити міцних форм молодого тіла
Вони зайшли в кімнату
Підійшов Семен Палій
І саме в цей час прийшов лист від Герцена з доганою
Мурза гнівно випростався в сідлі
Як же то зрадів Василь Невольник побачивши Шраменка
А коли ж думаєте
Не треба мені грошей хлопчику
Раптове приголомшення змінила несамовита лють
І Боденька підвів очі до стелі Прости мене боже люблю грішний попоЦїсти
А він п'є чай унакладку а не вприкуску піде чотири грудки сахару а може й більш бо часом п'є по три стакани чаю подумав Єремія одначе він швиденько підвівся й запросив купця до кімнати й привітався з ним
Деякі побратими бажали щоб той вихід конечний для повної вдачі змови і для повного притиснення жидів відбувся потихо без шуму малими громадками щоб жиди не швидко догадалися що воно таке і до чого йде
Я р о с л а в Що там таке
Левко дивився на людей вибачливіше
К р у т и в у с. Палац
Це розумів і Шафранський котрий не раз милуючись своїм творінням чванливо казав
потім другу ногу і аж тоді розчіплює пальці спершу вказівні потім середні потім підмізинні й підводиться з ліжка не згинаючись у спині а тільки в попереці
Югино куди ти
Добрий терем
Ти для всіх
Виговський летiв слiдком за нею
Добре кажу що мені раз він товстий
Не турбуйся Лукіє
З Мизоча з Верхова з Гільча
Данько сперся на лікті і дивився на ловців
Почалися городи
Впізнаєш
Ібрагім тупцявся в дверях не зникав
За кілька днів зустрівшись із Костомаровим Тарас повів з ним мову про Юліана
Сейм розпочався
Наконец Марианна прикрикнула на собак выбрасывая им из миски остатки мяса и вся стая в одно мгновение укрыла их сплошной рычащей и шевелящейся массой
Професор бачив що вже всі втомилися і зараз звернуться до нього
А який же став ти наймит
Сидір
Тичинко а що це час существенных желаний
Іваник переглянувся з Кузьмою їхні сумніви чи можна доручати таке важливе діло хлопцям розвіялися мов діім
В паперах сказано за сочинение возмутительных й в высшей степени дерзких стихотворений
З ними австрієць Шварц на дерев'янці
Бичковський виніс листок паперу
Тому мав удавати запобігливість і навіть принижуватися перед султаном
К о н о п л і ц ь к и й
Не виміряєш
Дід давно вже совався на лаві а тут почервонів і почав підводитися
Чи ви наполягаєте що автором Закону божого були не ви а теж господь
Чули про Суворова
Півчервiнця за дитячу цяцьку
І ніхто з личин не осмілювався піти з того брудного гульбиська боялися царського гніву
Ей жидівочко ж моя Рася
Я подумав Бурундуки ви дурні смугасті задерихвости
Ну що ти зробиші
Муфтій як і закон захоче тільки султанової ганьби
Так подумай не станут же они из-за нас весь свой порядок ломать
Хіба він Козаков вічний солдат міг уявити себе без полку
От —з великим наголосом на от сказала товаришка Уляна Реве лев
В одну руку тебе я візьму й задам хлосту
Ви мовляв мене маєте бойкотувати а я от сам прихожу
Слухайте якого чорта ваш культвідділ ще й досі не налагодив клубної бібліотеки сказав Попельначенко
Орися бреде по цьому золотистому морю розсуваючи його хвилі руками на голові в неї віночок з васильків та волошок
Любава хапає Жданка хоче занести його за кущі щоб не бачив того жаху але хлопчина вже почув материн голос і кричить щосили пронизливо Мамо-о
Та здається вже й немає нікого такого
Дрейфує гловає на хвилях турецька галера захоплена козаками
А як він мене обплутав так навдивовижу
Ви сами Каленик Кононович кажете що мене любите а для чого мене любите
Г и р я
А де мій бог
Десь загубились вони у підземному Будапешті
Вигинаючись тріснула ворина зручно перехопив її обома руками
Я їх люблю але
Такий слабий встати не годен
Чого вам
Це ж я я не бачила матiнко княгине
Ще й опинається
Над ним ще можна поглузувати не беручи до уваги що він теж людина й що в нього є честь совість
Ну та я теж віддячив йому за таку образу
Ольга взяла одну
Невже продаси
Де таке бачено щоб чоловікові боронилося ловити рибу
Навіть хтось ту спідницю бачив
Захотілося
Баби Марусi що керувала дзвоником калатаючи ним з урокiв i на уроки не було видно
У ногах правди немає
По мойому Сергій з Вірою цього не знаходять
І її уста усміхнулись у несказаннім огірченню
Я набрала скільки там у глечичок та й дала їй
А тебя
СОФІЯ
А доктор нащо
Народ стогнав у ярмі а його ще й до того силували приставати на унію
А не діжде він сльози образи безсилля і злоби облили молодицю і вона вибігла в садок а далі городами припадаючи до високої кукурудзи подалася на леваду
Пишні та зелені лежать вони поміж скелями своїми квіточками пишаються і білими й рожевими і жовтими й блакитними синіми аж темними червоними огненногарячими
Бенедьова бесіда а ще більше його приклад розбудили у всіх запал і охоту
За одну мить майдан опустів залишились тільки староста з поліцією
Як по маслу іде тирсою не забивається не стрибає по деревині
Та ми не дамо Їм з'єднатися
Я б хотів лише ще нині переграти деякі ноти на своїм інструменті
Отак я чув а це я бачив а це хтось розповідав
І пащо оце розказали мені
До того
А
Піду куди схочу
Оглушливий дзвін і метушня така наче Гарібальді святкують
Майнемо Марку Трохимовичу
Тож прибране кладовище було як світлиця чисте і в рушниках
Таке слово
Усе як було
Собеський випустив повід і ледве тримався в сідлі
Ми визволимо її сьогодні
А ви знаєте Братусь вам буде важче ніж мені
Ставимо координати і телескоп як бачите наводиться автоматично
Тепер роль екзаменатора виконував уже Павло
Хто знає добре козацьку душу той поведе козацтво куди сам захоче каже Сагайдачний
Що ж тепер буде
Показує на мигах
Київські вулиці кишіли строкатими натовпами людей
Він ще не повернувся з політехнічного інституту
От вам і ну після вашого страмного навіщо
Краще жити із заплющеними очима
Пана Дубровського немає
Цікава матушка таки не втерпіла і вони втрьох почимчикували до школи
Ви можете Трудо на хвилинку сісти поруч зі мною
Сторож користався при тому такою логікою Якщо вона їздить від чоловіка до вас то так вона їздитиме й від вас до іншого
Гострий порослий поодинокими сивими щетинами борлак Сича ковкав Сірко й собі потягнувся до барильця та й опустив руку
Одначе щадити себе не доводиться бо треба
Пощо
Я сиділа в фотелю байдужна на голосне сусідство і слухала з широко створеними гарячими очима уважно його слів
То вже як собі знаєте
Не нужно
То поподзвонить ними доки дасть лад
Невже отаку страшну холодну смерть
І жорстоко помстився
І знов першим голосом я знаю что будешь секи его лучче-лучче-лучче-лучче-лучче-лучче
Але як добрий до своєї дитини батько ви не забороняйте нам побраться й жити вкупі
Здивуванню її не було меж коли виявила що тепер часу ще менше ніж тоді коли клопоталася з малими дітьми
Минуло кілька хвилин вода знову стала чистою-пречистою
Роби йому Мотре як бабуся казала
Той біль пронизував її ще не раз вона чувала від молодиць що спершу є тільки він але в неї було інакше і біль і мука й невситимість насолоди яка забирала її геть усю без решти
Ми маємо на цьому спектаклі повні збори
Однак це вже поборена точка
Наталка сказала Ходімте на берег Торця
Тепер уже коні тричі продано
Щось розмежувало й відгородило мене з батьком від тої нашої матусі чи піп у чорних ризах та дяк з півчими чи сама невблаганна смерть що послала їх забрати від нас матусю
Чом замість гаснути повстанням
Ненароком зачепили ночви і
Та й недурно ходив
Нехай лежать хай хоч вовки їх поїдять чи дикі кабани коли за кожен кусник отаке знущання
Дід мотнув головою А той же батько як дві каплі води
Все життя він говорив синові про обов'язок совість честь зрозуміло не в такій прямолінійній формі
Чи ще не рано
В останнього він менш містичний
Аж тепер перетворився на малого безсилого хлопчика з далекої темної ночі самотнього хлопчика на чужому розмоклому шляху залитого слізьми хлопчика в залитому слізьми світі
Бо он сонце за сосну сідає освітлення міняється
А чим же я живу живу перекупством як живуть наші міщанки перекупки
Може Кончак і без того посунув би на нашу землю висловила сумнів княгиня Забава
Людіє і дружино гукнув на весь майдан
Вона обережно закрила дитину чистою пелюшкою й перехристившись сіла до столу біля Лукії говорячи
Люди які накидаються на все які розмінюють свої почуття направо й наліво по-моєму кінець кінцем мусять відчувати себе злидарями
С м и к.
І помовчавши сказала
Почервоніла
І хоч би скривився поморщився
Отаке стерво ще й лукаве та хитре
Може б i мого прихопив нiяк до роботи не прилаштую
Ой орлице мати
Слухайте я знаю що Жмайлові зробилася кривда і справа піде перед князя
Как ну
Родом цей тип був десь із Житомирської області з Полісся там певне від колективізації зринув а до нас присмоктався
Зникає в озері
Але ж майстрами вважали себе великими й ця панорама Вавилона буде ніби завершенням їхнього шляху
А курфюрсти
Його молоді сотні робили вправи мов на шнурочку
Яко муж я маю право знати се
Хто зважився пролити братню кров
Жінки принаймні
В степу плодиться
За нею щось говорячи поспішав Стоян молодий русявий гайдук
Під рубрикою історичні події
Макс скоса зиркає на сусідів хе радість нарешті прориває всі гатки сумнівів і бурним потоком підхоплює бідні понапо-лохувані вибрані душі геніїв
Ни
Це був той чорний ринок з яким глинські власті начебто і боролись і водночас намагалися не помічати тут торги йшли тихі потаємні все з–під поли і раптом Лук'ян зі своїм лементом
Не може бути схопився на ноги Собеський
Для правди занадто красиво
Не нам смертним збагнути думу творця всесвіту навіть херувими й восьмикрилі серафими не можуть прозирнути в таємницю його творінь
Ні це мені подобається
Їх хапали за поли розпитували що саме горить але вони не відповідали
І ці рани приймала її душа
Так
Причепись і ти до свого та причепись добре
Недаром
Було рано
Коли поодцвітали вишні позривали ягоди поналивались яблука
А бог сам повинен це знати
Машиніст привітав веселим гудком Зелені Млини
Ми ніколи нікуди не доходимо крім смерти бо досягнення це зупинка припинення руху а це й є смерть
Купі матушка палатку
І це все уже назовсім відійшло зітхнула задумалась Степанида і дитинство і життя батьків і твоя молодість
Поліцію було покликано
Ну Тепа
Ти цього не знаєш це з фізікі
Роман не держався за весло і його кинуло сильніше за інших
Син турецького султана Ях'я рятуючись од придворних убивць разом із матір'ю-гречанкою втікає до Чорногорії
Біля Давида сидів сухорлявий з рябим обличчям чорти горох молотили старший уже чоловік знаменитий на всю колишню Харківську губернію партизан командир селянської бриґади червоного козацтва Альоша Васильченко по вуличному Драшман двічі герой ордену Червоного Прапору пізніше директор якогось комбінату і от
А може й справді в далекій давнині промчав з синьоокою українкою в сідлі Диким полем татарин
Коли
Лечуі
Хтось запропонував навіть почати без його та коли не з'явиться без його ж і розібрати до кінця його діяльність
Що за дівчина
Цього він правда одразу не відчув виявив травму тільки коли потягся до парашута
Розуміється без таких ексцесів спокійніще прилично але в основі те саме що й тут
Я прошу адже це жарт
Ся символіка сонних привидів здавен-давна звертала на себе увагу людей і була головною основою ворожби з снів онейромантії і приписування снам віщого пророцького значення
Потерпів би трішки і мав би її воленьку-втішницю мене мав би
Прокляте прізвище викликало зливу страхітних спогадів приспаного гніву пекельної непримиренної вічної ненависті
Народ нелюдимий от що
Повертались з Радути коли все довкола вже спало ніякі тривоги не будили Зачіплянку і лише коли опинилися неподалік собору вдарив з відчинених навстіж дверей отой джаз і вереск дикої оргії
Годі нам хлопці гаятись
А в Русалці яку редагує наш знавець літератури сам письменник Новакович друкують ваш Викуп
Вони пряли мовчки кожна про себе думала якусь тяжку думку
Да скорій до коня да й поїхав
Але це ще не означає що ти маєш право нападати на нас
Грек подивився і його лице засвітилося радісною й гордою посмішкою
А н н у ш к а
Ред
Простори закутав темний серпанок ночі
Тепер вони вже нічого не говорили і красномовно мовчали
Про власну мандрівку на Правобережжя
Позад усіх лагодилися йти Васюта з Карпом
Вона так хоче зіграти з Щепкіним
Він похмурий закутаний у мріях про зиму й сам почасти посніжений
На самоті Григорія думки обсіли роєм
Почала братова мене знов допікати
Вія пам'ятає як стріляв убив коня під однооким пам'ятає як його Никодим розмахував хрестом
Іване Тимофійовичу може сьогодні не поїдете
Спитала Товаришу Юрко
Колись веселий дорогий гусям очерет мовчав тепер над гусаком відчужено і вороже і темно говорила до когось вода
Да как тебе сказать и далеко и не далеко заблудишься в лесу так очень далеко а не заблудишься так рукой подать
Дмухнув Сиз навіть сувора Мармусія підійшла стулила губи грамофончиком і легенько дмухнула і тут же холодно відступилась показуючи що вона далека від їхніх дитячих забав
Який ти верховод пищить по-бабськи Ілля Який
Але сам знаєш твоя сестра вагається вступити в мої давно ожидаючі кімнати як вагалась колись переходити кладку бо припадок зарядив що й Богдан Олесь мав той сам замір
Ото щоб знав з ким маєш справу
Поганенький собі ножичок старий тупий але хто його зна що в одчаю може навіть од ножичка статися
Я вела порядно своє господарство виховувала як слід при божій помочі діти доглядала мужа але о любові щось маячити зітхати за любов'ю
Лени не прийшлося кликати вона відчула і зрозуміла мою запопадливу метушню і з'явилася на моїй сцені саме в слушний час переодягнута у чорні сатинові штани і білу найлонову зі золотими обводками безрукавку нагадуючи Одру Геббурн яку я недавно бачив у журналі Лайф і з якою познайомився на екрані кіно-театру Одеон
Х т о с ь
Я з дорученням
То були готи й старий конюший добре се бачив
Прощай дівчино
Гадаєш я ліпший за знахарів
кішку та натовчу мордою в сміття щоб удруге так не
Смерком приходить досвіта відходить
Йому замлоїло під грудьми й лихе передчуття стисло серце
Одправила то й одправила що ти сама написати не зуміла
Будь веселою
Весняний дощ і суховій дійсність і мрія ха-ха
Ну чекай чекай
Проте все що бачив василiк глибокий Боричiв узвiз де проходив єдиний вiд Днiпра шлях на Гору старi дерев'янi стiни що стояли над глибокими урвищами а мали ще й присипи з гострим околлям перекинутий через глибокий рiв мiст город на Горi з теремами й клiтями гридницi навкруги яких василiк побачив багато воїв требище де перед Перуном що дивився золотими очима на Днiпро палахкотiв вогонь i творилась вранiшня жертва все це примусило василiка здивуватись i здригнутись високо сидять київськi князi нелегко до них доступитись
Жарке огняне сонце
Ми йшли по стежцi одне за одним спереду Валька вона найбiльше вiрила в успiх справи потiм Ява вiн старався вiрити заради Вальки а тодi вже я що не вiрив зовсiм
Собаки нишпорили разом із своїми сотрудніками накидаючись на випадкових людей
Так ми усе продумали
А дівчинині тури лежать і досі каміннями в воді і от прислухайсь то не вода реве а ревуть тури глухо з-під води
Минула хвилина-друга але довкола було тихо
Ми всі трое одно
На цьому місці стоїть невелика споруда з дверима і вікнами
Важко сопів носом Спиридон
Кінь гріб копитом землю
Я жалітимусь бейлер-бею або й самому візирові в Стамбулі
Русини ось наш Рим ви б сте взяли його
Сей лежнем в винницях служив тут гра слів 1 лежень лежебока ледащо 2 груба колода брус що лежить на землі і служить опорою для чого- небудь
А потому що буде
Та ти душечко наша Мар'ечко
Решту ти потім скажеш
Тихі жіночі схлипування перервали його слова
Сьогодні вночі
А все ж таки я переступив браму не послухався людського попередження і
Вже не піду я на край города злочинне ховати себе
Магазаник зітхаючи вбирав голову в плечі виморщував на чолі глибокодумність
широко не кліпаючи очима дивиться вона в вікно й помалу крутить головою
Іди Романе не мороч голови
26 Поспішай поволі лат
На самій бульбі люди тисячні шкоди понесли
Поки що ні посміхнувся Євген
Він забився в кут за парашу ощерився мов вовченя або переляканий кіт перед псами наїжачився всім своїм єством і нікого не підпускав шипів і був готовий кусатися
Ми до цього не дали причини
Вони зайнялися в нього дивним фосфоричним блиском і неначе заколихалися
Вона їх любить душею любить цих стрижених маленьких людей відзначила для себе Марися Павлівна стежачи з останньої парти за уроком колеги
О л е н к а
Для себе
Трохи перестало крутити
А все ж не на волі
За послуги у походах 1736 року Війську Запорозькому була прислана від цариці грамота й нові клейноди срібна позолочена булава обшитий золотою парчею бунчук одна велика та чотири менших корогви й чимало перначів для військової старшини
Насколько мне помнится из истории русской литературы в ней никто не воспевал жандармов
Ану брате наддай
Та й просив би-м визначити мені де маю ставати
Твоє це діло
Еге-ге
Але я не могла відійти
Та що робити
Ударив у закаблуки метнув полою свити і задріботів підборами
Шукайте трусіть скрізь гукає голова соцьким
Якщо ж сказати по правді то раптового нічого не було в хащах моєї душі підняв голову змій
Та ще й за це пролити кров
Хай не гудуть мені
На базарі покупив Конашевич медівників бубликів овочів розмальованого дерев'яного коника маленьку бандурку свистілку і гарну шовкову хустку
Але вона не допиталась де його житло
Батько наш в могилі
Кожній сім'ї дали окремий возок одинакам довелось тулитися втрьох а то і вчотирьох на одному візку
Єсть відсікти відступ
Вони принизили моє достоїнство людське
Я почуваю чудний ляк але таксамо сміюсь
Смачні пироги прихвалив уголос
Жгут-то жгут батьку поправил второй только жгут в хатах поселян понакладывали их своим собачым падлом хозяев повыгоняли да и подожгли село с четырех сторон так оно и горит себе с коровами волами со всем скарбом кроме того что взяли себе наши союзники да пожалуй еще и со всеми детьми что спали в своих родных гнездах
Що
Тік-так-тік-так
Може і знає але не скаже відповів розумний грек що був у великих ласках в султана
Зимівників на Запорожжі існувало біля тисячі тепер же після руїни кількість їх ще збільшилась на кілька сот
Їм піднесли по чарці вони відразу повеселішали і всі до одного поскручували цигарки
Зовсім ніби діти
Га-га крикнув клятий на радощах
Тут заховалися ви панно Маню
Атож атож покірно погодився рабин киваючи чорною шовковою шапочкою
Кулак не завжди найбільша сила
Еге чого я тiльки не знаю одразу поважнiю прикидаючи в головi що тут мене голiруч не вiзьмеш
Чи ви пак вмієте по-нашому говорить чи тільки говорите по-своєму спитав Тарасій
Василь Невольник голосно журився на його гледючи
А до того тепер такі часи що іноді й кусатися треба і гетьман усміхнувся показуючи свої здорові білі зуби
Приходь надвечір до Ботанічного саду
Я нем Марузина я Іринка
Пережиток
Уже начали было хором
Медаль відбив а ти цілим зостався
Неначе в пекло
Мабуть завезли його i скинули разом з домашнiм скарбом баби Мокрини
Підопічна одна хвалиться
А потім кинувши несподіване мрійник мовчки почала слухати
Слизький ти хлопче грозився Ситник але від мене ще ніхто не втікав
Данило вийняв червоноармійську книжку простягнув поліцаєві
Останній з усіх з ким він був у цьому проклятому колі смерти
В гурті йому легше
А коли знову почалася то про незнайомих їй людей про наживу про плутні крамарські хто кого обдурив під'їхав підсів
А може грудень уже
Він звертається прямо до неї і просить її о звістку про себе
Можливо до Петербурга вона поїде з Сашею
Шпурнула хустку на сіно прилягла
Помилуйте
Скінчилася багнюка лишилося позаду непрохіддя шлях стелився твердим каменем правобіч здіймалися пологі горби по ліву руку шуміло море таке вільне й погідне що душа летіла на його простори як птах і мовчки ридала від захвату
Знаєте що сказав не зважаючи на моє питання
З часу втечі з полону Добриня рідко згадував свого колишнього господаря
З раннього ранку тут палахкотить вогонь під залізним барабаном в якому підсмажується ріпакове та рижієве насіння
И так далее
Одначе вичувалося що процес десь таки дійшов свого діялектичного заперечення й сам Сталін вже б'є відбій
Кажи-и
Ще не вся
Невже й досі портфель шукає
Іване держіть руки при собі
Почав вслухатися в ту диво-пісню що линула немовби з неба
Мені теж таке було після звітно- виборних пам'ятаєш
Pomier Macek pomier
Джериха встала й собі пішла в хату
Графиня обнімає її однією рукою а другу витягує вздовж ліжка Чорна й біла постать тісно зливаються
Мустафа первонароджений але й тільки
Вип'ємо ж по коряку меду щоб не так було гірко
Де тобі понімать
Кирило вийняв люльку кисет і присів під вербою на обплетений березкою пень
Прийми боже мою душу А ти моє тіло
Понад годину тривав цей шквал і враз затих
Бо у нього рана
Сідайте
Не те не те противиться Шафіров Виш який чорт
Відколи Івана Дідуха запам'ятали в селі газдою відтоді він мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем
Беріть мені він ні до чого
Завідоміть мене про результат вашого екзамену
Може знала Одарку Норівну
Ви свабодни
З докором вона кидала Комасі
Вона переживала мовчки але так важко дихала і сопіла що свіжого повітря над стадіоном здавалося з кожною хвилиною меншало й меншало
Всі добре озброєні
З своїм сином Готлібом він здавна мав тілько гризоти та клопотів що навіть ніколи не прийшло йому на думку ждати з нього чого-небудь путнього на будуще не то вже будувати такі високолетні плани
Божки
Недалеко нас висадився з гори камінь-велетень
Тю на її батька
Коли поховають мене коло старого то тільки й пам'яті про нас буде що ці дві груші бо в наших дітей здається швидко про нас і пам'ять зникне жалілась Улита Сидорівна сусідам
Так
Коли сьогодні по пришле нарочитих мужів Велісарііі аптра пошле він Заворіаіг і допго пжо и поштою ночиицею віддасть Сергія та Едермана віддасть зрештою всіх полонених заприсягнетеся пам'яттю батьків що більше не піде в ромеї одначе всіх інших і з усім іншим хай випускає Велісарій бо інакше між шши буди січа і буде дарихши прилина кров
4 Кайдашева сім'я
Ось тепер маєш
Лунає постріл і кров заливає праве плече молодиці
Несмотря однако ж на всю полноту моего счастия мне иногда бывает так невыносимо грустно что я не знаю куда укрыться от этой гнетущей тоски
Уже перед самим хутором зустрівся з Оксеном що повертався лінійкою з полів
Діти коні господарство про це здогадувався й через це було ще образливіше та болючіше Побачивши Матвія з ножем Федора впала навколішки
XXIX
Стояв стиснувши кулаки і дивився на мертвого брата
Наталя Миколаївна одмовила попадя
Провели очима Андрія до дверей і несподівано один протяг на повен голос
Голос дзвона вельми сподобався Потьомкіну
Ламає руки
Зненавистю тхне від твоїх підошов
І з тим люстром тріюмфально й злорадно помаширував з камери
Коня вони покинули бо він уже їм не потрібен він тільки зраджує їхню присутність
Ми зможемо Чугайстра погукати
І хоч він не вірить в одужання але везе з Києва добрий настрій теплі враження від друзів від бодай відносної своєї свободи і від публіки що засвідчила йому свою повагу і любов
I не тямлячи вже ані про його добродійства ані про його величну мудрість а люті тільки за те що так довго давали йому дурити себе всі кинулися на нещасного Лиса Микиту i розірвали його на шматочки
Вона не тільки єднала його з усім світом а піднімала над буденними турботами не говорила виспівувала найдорожчі слова розкривала ті дороги до яких тягнувся всією душею
Юстина знала що Ступа наганяє в селі страх на старого й малого й було їй дивно що почувалася з ним вільно й розкуто
Воно не так смачно
Скажімо на Нелю Платонівну Рибченко
Та й кому істина потрібна
А персик стоїть худий і нещасний як обідране голодне циганча з нього не вийшли ще зашпори і він у саду малий і скоцюрблений
Ну ось тепер можете залишатися
Не відповів
Ходім до кринички
Чого
Чого ти батьку затурбувалися каменярі
Дощ
Священик йому підказує Не слухав батька-матері
Телеграфна агентура преси Роста
Де це бачено під такою зливою ядер іти навіть не ховаючись
Узявсь Остапчук i жалобу написать бо й за це думав якийсь день поробиться йому
Якої ж це вони співають
До нас підійшла панна Марія з тіткою і він стиснувши кріпко мою руку віддалився
На мою виправу пожичили 300 зр
Моє діло таке кажуть робить і роби
Чи шукати мені причини того в нещасливій провині моєї матері
Чи не чула ти Палажко чого про те на печерах або в Лаврі
Я хотіла би чогось не знаю ясно чого що мене вдоволяло би або що мене зробило би сильною могучою
Змилосердіться батюшко
Він там просто зникає
Але гетьман якраз показував йому особливу ласку і Грицько в усякім разі мав стільки поваги й любові до нього що не хотів би зробити йому прикрість відпросившись наперед
Весна іде
Люба
Виходить то хліб союзу з північчю звідки накази йдуть який союз коли забрано хліб а ти вмирай
Казанок слухняно перекинувся і з нього на чобіт Горобенкові полилась вода
Я вирішив цей котедж лишити
На льоду дійсно приємно
Він мусив ще якийсь час жити
Дмитро твердою рукою установив серед городян суворий порядок зібрав усі припаси раз на день кожен отримував миску каші або кулешу
То скажу більше ідіть до своїх дітей і будьте терплячі
Старий кинувся як навіжений і схопивши руку односельчанина затряс її з усієї сили розглядаючи Оксена з усіх боків похитуючи головою
Срібна кривуляста шабля висіла над столом заставленим напоями та закусками
Невже це потрібно великому святому і благородному російському народові Повинную голову и меч не сечет Лежачого не б'ють
Єще Польска нє згінела вибухнули захоплені вигуки натовпу на адресу хорунжого Голембицького
Мав би одразу й признатись побігти та мерщій прикотити дідусів велосипед і як він його не впізнав під аптекою але ж не признався розгубився згорів
Після довгого як море літнього дня все на світі ніби потомилось
Я справді тішусь хатою
І паша презирливо глянув на зігнуту спину Многогрішного що боязливо визирав із- за спини Азем-аги
До неї приєдналися ногаї
Аякже золоту медаль получила
Лежи тепер i плач i гризи землю i вовком вий на рогатий мiсяць
І його поступ і його погляд все то таке невимовне чарівне та хороше так і тягне до його так і вабить її серце
Я гадала що тебе вже немає тут ми були з батьком ще раз у Печерах і не бачила тебе
Спасибі коням що заволокли до моєї хати дорогого гостя
Не знаю
Так я вам можу помогти
І ці листи тримали в таємниці
В редакційній кімнатці видавництва Дніпро метикують завзятці кожен гострить перо
Він глянув навкруги здорові дуби стояли в лісі мов страховища і звідусюди простягали до нього цупкі чорні гілки
А тимчасом монголи готовили вже коней до від'їзду
Я писав тобі листи мамо сказав він несподівано ніжно і аж очі опустив від зворушення
Теорія про те що ліпше дістати п'ять років і вижити аніж бути роздавленим і загинути
Що я діду вдію
Щоб не було пізно
Аж лоскоче в носi отой солодкий та перцевий дух думала осавулиха але таки не насмiлилась просити в гетьманшi другого кухлика
Челядь бере на руки Галю і несе з собою
Чорну корову думаєш за це дасть
И с этим словом он вышел из школы
Данило тільки головою похитав і торкнувся пальцем чола
Володько зірвався швидко натягає на себе штани і бомбою пре на шлях
Замело його
Машенько
Двері одчинились і в залу ввійшла Турман
Я мушу йти
Прокинувшися відчув Мирон Данилович що потіє в морозній лихоманці
Вертайся як тільки зможеш бо без свого народу немає нам звитяги нема для чого на світі жить
Такий тепер вік настав говорить підслуханими словами дорослих
Соломіє
Перший Швидко на гачок впіймався
В мене велике господарство в мене великий скрут я не вмію до півдня спати а з півдня по хатах походжати та люльку смоктати дзигоріла Онися над правим вухом у Балабухи
Я не питаю за поле зозулько
Одначе потім і помирили чаркою прийшовши до згоди що молодший диякон бреше так само як і старший а обох разом і пес не перебреше
Я за ним
Кінчають партію в шашки
Знаєш жінка так як коняка любить батіг а без нього зовсім ледащіє
Падають розслаблено роз'їжджаються здавалось навіть що вони поламані може зовсім потрощені може по них проїхався ваговоз тож підважуючи їх Тамара робила це з крайньою обережністю
Знімайся з обліку
Вийняла з води й недбайливо шпурнула до порога
Бібліотекарка в якої цього дня майже не було відвідувачів принесла йому чай і бісквіти
Отож знай дияволе як од тебе не прагну жони дому і землі дочасних так тобі поклонитися не хочу
Я не применшую його значення його великий талант майстерність і признатися вам по секрету інколи мені здається я його душевно люблю
Говори
До неї заходжу на хвилинки
І що маю я мужик з тими твоїми філософічними висновками зробити
Нічого нема
Але якраз тато став посеред хатини навис над моєю головою що сама опустилась донизу
З цією публікою ніякого спільного шляху не може бути
Нишком Гетьман Дорошенко
Щось таке
Три роки Богдан був душею їхньої університетської дружби і зараз коли він так тривожно відсутній коли вони присівши в окопі думають про те що більше може уже його не побачать він постає між ними в ще привабливішому світлі стає для кожного з них ще дорожчим
К а р ф у н к е л ь розлючено
Пiду я в його хату Де шкiрами на десять гонiв тхне
Але ж вона наша
До Крем'янця
Жара была нестерпимая
Чимале діло повстання підготувати
Н а т а л к а
Грайте музики мазура закричав Єремія
Їй чогось стало жаль Радюка
Над нами летіла величезна зграя чибісів
АРСЕН
Він—людина і гримаса людства є і його гримаса болюча і страшна
О він знає які бувають штуки серед цих людішек і що то значить перестраховка
О боярин Лаврит знав куди цiлить i вразив князя Святослава в саме серце
Доміркувалася я що жиди мусіли їм наговорити що я до якоїсь великої пані іду
Це трапилося наступного дня
Або втечу і вернусь сюди з козаками й усі ті шатра поперевертаю або мене зловлять і повісять
і вона цмокнула
Згодом додав Ось пишуть що українська нація ні на що не здатна що кілька сторіч зайшло їй сонце і досі не прокинеться
Полтавські дворяни піднесли губернатору коштовний подарунок золоту табакерку уквітчану брильянтами
Ледве на юшку наловили не червоніючи брехав я Ми сьогодні на ніч збираємось
Молодість не гандж зате клепку має в голові
Вона теж чула що багачі сердиті на нього
В ворота вбігла первістка і майнула до низького перелазу щоб скочити в город
Вночі довго про те думала не можучи склепити повік і вже під ранок знову дійшла до тієї ж думки коли у нього є вичерпаність хай вона зникне а коли це хвороба варто поставитися до нього як до хворого
Товаришу Сердюче ви ж допіру говорили про комету в сузір'ї Рака заперечила Брук
Томорі намовив короля вивести свої сили проти Сулеймана зустріти його на березі Дунаю коло містечка Мохач і там з божою поміччю розбити невірних на славу християнської зброї
Вона прийняла його у просторому покої коло Тронного залу вночі коли султан або вже спав або втішався зі своєю улюбленою жоною Махідевран
Гостро пахнуть бур'яни
Ми збилися з шляху яким сюди прийшли сказав Тарас
Чи цю доньку дефтердара ще не маєш наміру робити башкадуною
Ви гарно все памятаєте
Я б насліпо тебе перехрестила
С о ф і я П е т р і в н а
Їй-богу неначе бані на Софійському соборі
Це швидко пройде
Мабуть ні
Щойно була нелякана тепер стала налякана
Тікаймо
А потім цікаві розмови утрьох її батька його Добролюбова а потім уже в темряві повернення в екіпажі до Неаполя вогні над затокою і спів на березі Санта Лючія коли й їхній веттуріно почав підтягати і зовсім тихесенько вона
Спочатку Степан закраяв величезну річ на три частини де дійових осіб було щонайменше з сотню і час дії тривав десять років
Тільки збоку темніли теплі трупи черниць Недалеко грохотіли орудія
Треба за всяку ціну вийти звідсіля
Маленький сердючок виявився напрочуд безстрашною людиною
Что-то слыхал про него на левом берегу только не вспомню
Щось біля сотні
От спитайте цю даму
Коли мені дуже погано мені завжди сняться сни в яких я з чуттям божевільного жаху огиди й одчаю бабраюсь в якій-небудь ямі повній жаб червей гадючок
Й зайняли одного разу волохи на своїх отавах дванадцятеро наших волів і прийшли ми до їхньої слободи й стали вони з рушницями та сокирами супроти нас а ми з рушницями та шаблями супроти них й може б полягли там усі та наш мудрий ватаг кинувши рушницю пішов до волохів голіруч й торгувався довго соромив і присягався й виторгував волів за двадцять чотири шаги хоч спочатку волохи правили по два срібні таляри за вола
Воно б коли засмачити було чим то й добріший був би а так
Тоді по-моєму все стане інакшим говорила Шура поступово запалюючись від власних мрій
І вибравши слушну мить валить одного і зразу ж поки той не звівся валить додолу другого
Ще не встиг
Але
Тихо
Я не зможу вже стати в поміч землі нашій
В клас не ходять до церкви не ходять про богословію ніхто й не дбає
Мені світ став немилий
зачепив я її стараючись заглянути в її гарні очі котрих вона консеквентне не підіймала неначе в тій хвилині зв'язувала грубий вузол
Молодших курочок теж багатьох не стало
На голос веснянки відкликається зозуля потім соловейко розцвітає яріше дика рожа біліє цвіт калини глід соромливо рожевіє навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти
Тут не вдієте ви нічого
Ллє що таке з Руді
І хочеться перед такою самовідданістю посхиляти всі республіканські прапори і з почуттям задоволення промовити Іване Івановичу
Виходь сьогодня я знову буду у леваді
Твої пазури виросли швидше за тебе
Такий хан програє битви
Отаман усміхнувся
Повыгоним оттуда всех ратных людей
Кирило Дуденко що останній виходив на берег вскочив у човен і сильно гребнув обома веслами
Треба перш за все сказати що
Коли відчули те а тим більше побачили біжать не під гору в долину і зовсім возбуяли духом
Погано брат
На рідній вулиці
Дай боже
Врешті належить до натур що живуть скоро і коли би опинився раз знов посеред праці а спосібність одушевлятися збудилася би в нім знов позабув би всі гіркі інтермеццо свого молодого життя
Санько зі щирим наміром прийшов його привітати
Розходьтеся через годину дістанете наказа
В сьомій палаті окрім цього хворого ще четверо
Ну лежи ж
Чим же я заслужив таку образу
Тут у кутку де стояв оттоман панував смерк а по кімнаті вже розлилося світло воно цідилося в продовгуваті оправлені в олово шибки вікна котре зорило на схід кошовий добре бачив живі веселі парсуни апостолів за тайною вечерею вражий богомаз либонь малював ікону в корчмі але ж до ката гарно і зовсім не святу чубату голову Лавріна Перехреста джури що спав на лаві й чомусь зчепив на грудях руки та важко дихав
закинув я усміхаючись
Щоб зробити цей висновок не треба ані питати ані гадати
Я подивився сьогодні на будівництво послухав що говорять це зовсім інший світ
Хто ж керує вами
Ні Осман твоїм великим Саном не жартує П о л о в и н у власті й сили Він тобі дарує
Да
А коли війна скінчиться Того діла й того слова То скінчиться давня казка А настане правда нова
Він дуже приємна людина
Помалу гасло гаряче проміння сонця стиха згасало живоття Лемішки його ноги слабшали в очах темнішало і зір ніби згасав голова стала зовсім сива аж біла стан дуже зігнувся
І Зійшли сніги шумить вода Весною повіва Земля квіточки викида Буяє травка молода Все мертве ожива
Не то що в дівчини і сорочка товста брудна і тільки дві лихеньких дерги обвились кругом стану
Він забув що його парафія не чула од його десятки год живої моральної проповіді на зрозуміливій для селян народній мові
Я нехтую я сміюсь з тих гидких людей що потаємним підступом інтригують проти чесних людей сказав Комашко
В очах у нього блискають нестримні сміхотливі іскри як у людини якій жагуче хочеться розповісти смішний анекдот
В мене часом цілими днями й рісочки в роті не бува
Одним містом зачаруватися можна
Це вона Галя як була ще маленькою
Ну пощо
Після того як було забрано сміття відчинилась кормушка й перед нею став роздатчик хліба з величезним кошиком
Не терпиться
Нікому не простять
Коли від святого духа відкинеться і супротивно йому починає дихати то як же ти хочеш щоб цнотливо життям правував і по-духовному мудрував
Там весна сурма світлого бога промениста провісниця щастя і праці а тут дрібний хоч і приємний епізод кінець господарчого кварталу й початок руху приміських потягів
Йому зовсім покращало він міг уже ходити на своїх милицях і коли на таке дивилась мати вона одночасно і сміялась і плакала
Л у н д и ш е в
Іди озвався стомлено
Коли б не твої сози Іване жили б ми як люди живуть
В степу на тирсі розібгав
Он вже на що Ширяєв а не дали йому звання художника хоч подавав свої роботи до Академії
Митрополит Феопемпт посинілий від морозу й від злості на Сивоока обходив з Ярославом храм боязко ступав по рипучому снігу нечутно ворушив тонкими злими губами сльозилися йому від морозу очі бралися льодом засопливлені зжовклі від старощів вуса
То сонце
Чутно
Його везли в утепленій вовною та верблюдячою шерстю кибитці під охороною цілої сотні воїв годували добре задовольняли кожну його забаганку
І вона знову впала головою на ліжко Івасика і затрусилась плачем
Пiдсiк значить смикнув i згадав чорта за корч зачепилося
Але цим не обмежився завзятий історик
Десь далеко затягли самі парубки і заглушили всі улиці
Не мовчіть же крикнув він і враз збагнув що нині щось сталося або ось- ось має статися адже інакше б вона не сказала про ці сподівання в минулому часі
А хоч і вони
Відклоналіт копита стихла пісня і Данило підвівся з землі
Ніколи
До неї я піду
Я ніколи не скучно
Чого ж вона там була в кабінеті
А як нема чого робити сяде біля столу сама собі та й сидить випроставшися і дивиться в якусь цятку
Ill
Тут треба числитися з різними можливостями
А тепер
Школи в їх тоді ще не було дак він оддав дякові рублів із десять мабуть аж поки той навчив його
стояло біле обличчя і стиха усміхалося до неї
Була лише леґенда
А ось прислухайся
Палають огнищ язики багряні
Слав'ято
Хоча сьогодні Насимі я я хасиміт і корейшит Від власної я менший слави та я і в славі не вміщусь
Вона прищулила вуха до самої шиї летіла наче птах слалася низько понад лугом й здавалося зовсім не торкалася копитами землі
Робота трошки таки поважніша за Йозефову дитячу забавку
Спорудження Кодака завдало нестерпної кривди та шкоди запорожцям їм доводилося або скоритися полякам і поволі вмерти без єднання із рідним краєм або битися з ворогом на смерть
Земля де жило це плем'я звалася Лаціум столиця Ардея
Нелюдський біль народжувався в нозі й розтікався по всьому тілу нанизував Селім-Гірея на велетенського списа
А тут що скажеш по-турецькому хліб спечено
Шапка люлька вся родина
Та й
Але деяких султан помічає і тоді така рабиня стає гієздою тобто тією що впала в око і вона зразу піднімається в гаремі на щабель вище
Сину мій обороно моя
Та в цей час з-за кущів долинув знайомий голос Кинь мене тут пане Мартине
Коли не дивиться на їх здається такий як і всі коли ж часом ненавмисно погляне на їх тими льодовими очима так і пориває шугнути на піч
Дим та й годі
Треба позбутися її
Аж серце щемить
З тебе буде неабиякий воїн
Проклятий барабан
Привів чи ні
Коні ритмічно помахують головами пирхають
Вони втікали спокійно видобулися з району собору ще до того як там зчинилася тривога але професора Отави з ними не було
Як же він тебе злякав
Не падай духом козаче не падай глухо казав старий до внука
Ні
На папірці нашвидку було написано Що скаже Піхтір усьому тому правда а Андрія я не люблю і не любила тільки я боялася признаватись вам бо ви го-рдий і ненавидите женщин
Нехай думають що я хочу коло берега походити
Навіть на своїй чоколядні я дістаю чотири рази більше ніж там на корабельні казав я спокійно
Як справа з душею у вас
Видно що вчителів має добрих
Я може якось викрутився б так Косарев не пощадить
Облога затягнеться надовго тож треба ощадливо розходувати наші припаси
Летить бистрокрилим птахом дужий кінь
Хіба може так ходити військо на військо
І малювать
Столів наставлю на п'ятсот душ
Але хiба нам звикати до цього
Навіщо Олю
Феноген одчиняє двері
Рипнули важкі дубові двері і на подвір'я вибігло хлоп'ятко років шести-семи
Він одягся
Тепер хлопці поспішаймо поза ліс щосили може ще їх перебіжимо
Он і Марійка
Одно слово половці враз підняло всіх на ноги навіть тих кому сон був миліший за все на світі
Ну що ви дивитесь засміялась Марія
Ринок і вулиця що вела до церкви були повні святочно поприбираних міщан і передміщан
А цього не було я тому найперший свідок
Зовсім темно хоч око виколи
Дурні
Чи ви пак знаєте як раз сповідалась молодиця в лаврі
Как посмотрю на твой кинжал да вспомню наше прощанье помнишь на Сечи вот так сердце и рвется так и шепчет Есть у тебя друг ты забыл его
Гриша дуже втомився долоні горіли наче в них насипали жару
Розходу для корів досить
Щебечуть солов'ї по молодих садках
Досі він не дозволяв собі переступати поріг Христового обиталища в своїм теремі
Хіба ж їх можна брати Без рукавички гей візьми Рулав
А кругом скверу по широкій вимощеній дорозі стояв закруглений тісний рядок візників
Це є син мого брата
Розтанув десь у своїх безкраїх як очерети галасвітах що їхні й координати невідомі Марися мимоволі усміхнулася уявивши повеселілого Кульбаку в недосяжності туманних його володінь
Відлуння
Господи
Коли це кінчиться господи
Залунали мідні труби і на майдан на білому коні виїхав Потоцький за ним князь Вишневецький ротмістри стражники та інша шляхта
Ти бачив Андрія
Костури затремтіли в руках мало не впав
Це з осені не до гульні
Подружжя жило надіями на повернення в рідні краї
В селі тихо на улицях пусто
Тут воно не так
закашлявся пан Мартин
От i гарбузове насiння соббражаю само по всiх параграфах прийшло до хати
Я ж не назвався мабуть спинився вже біля Софії
Місцевих поїздів в цім благословеннім краю ніби й немає всі далекого маршруту а на них квитки лише по броні тобто різним відповідальним відрядженцям і так своїм по блату
Бац
Не тоді коли вони сидять за робочим спільним столом одне навпроти одного від кого одержує
Чом же два роки лишався під бойкотом і з ними в одному селі
З гайдамаками пан сміливо розправи чинить а новина якась його лякає
1-а купа
Тарас підперезався ним і віддав П'яному кінець
Тільки що вони випили чай як слаба прокинулась і покликала до себе сина
Ге
Де це моя Галя
Ну я також пс страшків сип
Терешко знав дерево
До товариства хочу
Выволакивайте забившихся под Евангелие Толстых
Добре пам'ятає князь Данило що раптом тікаючи відчув велику спрагу і слабість у всьому тілі
Хто там
Ви будете моїм найпершим помічником сказав врочисто Бутаков
Оце так знахідка
34 Еней від них не одступався Тройчаткою всіх приганяв І хто хоть трохи ліновався Тому субітки і давав
Вам їсти чи пити
Бо спалили козаки Хмелеві
Розгнівався аж повернувся на коні й почервонів увесь
Здравей ага вклонився той-— Я Момчил Крайчев
Моя вмiє вишивати
За ними йде Корнієва дочка Надія
Хлопці дивилися на мене мовчки дехто злякано дехто похмуро
А скільки тих скарг
Ну навіщо йому той інститут
Так панотець казав своїй дитині Шануйсь бо далебі колись Тму мну здо тло спишу на спині
Тхоре ти
Все в ньому було по-дитячому миле наївне
Так сталося
Вона те все позбувала їй помогла Савчина хазяйка та грошей було мало
Він сам займався купецтвом
Голубіли душі а в далині імпровізувало на рожевих плямах
В нього кінчився шок
З сьогоднішнього дня
Вона тут іще з ним і танцювати буде
Прощай Миколо
Ніяких жартів
Там-то музика перебив дружба
І тоді серце захлиналося радісно-млосним передчуттям весни
Не тільки викаже а сам розстріляє
Швидше а то полетять
Сучасники говорять що попа православного частіше можна було стрінути в шинку як у церкві
І як тепера братись за перо
А я з Круглика
Персонаж мужика нроспав усю п'єсу
Потім я ходив до Коті і коли говорив з батьком усе дивився на неї так як тоді весною 18 року а вона просила щоб я так не дивився на неї і чомусь полотніла
І збираючись їхати до Михайла Драгоманова в Женеву Антоніна вирішує прихопити із собою Ольгу
Данила Кушніра
Щоб до тебе
Битва в Мілеї тривала з ранку до полудня а перемоги як і переможця не визначилося
Ми з Явою блискавично перезирнулися
Він можливо ще й не чув ніколи нічого подібного своєю одвертістю хоч у той же час він звичайно не чув тут і нічого для себе нового Він чув те що в його оточенні люди відважувалися носити лише в глибині душі
Ви можете сказати коли мовляв я можу побачити вашого товаришу авторе героя навіть за своїм столом навіщо ж мені читати далі ваш цікавий роман
Ну рушаймо
Слава богу забув Варку
А тепер іде молодиця прости господи як та росомаха у самому очіпку ще й начоси повипускає а замість плахти задрипана спідниця
Чи його візьмуть-таки до війська
Олена затягла Романа в густіший кущ і сама лягла поруч
Ти думаєш що говориш
Т р о м б о н.
Налетять із лісу великою крикливою зграєю тільки замахнуться сісти на лан аж гульк Данило порожніми рукавами на них махає дід Миколайчик ляскає полами піджака а баба Оксьонша так лопотить фартушиною що годі підступитися
Ти
Вже починало сіріти коли він прийшов до своїх
Простягай руку й бери
Хто відбудовував його щоразу
Арсен намагався втішити розрадити його
Ходи то побачиш казав далі Демид
А над головою уже шуміло
Цвітуть діти ростуть з молодняком дубовим бронзові шиї очі блищать як спілі вишні після дощу
Слава богу що не маєте до того права кликнула вона поглянувши на мене поглядом чи не ненависті
Терлецька не дуже й запрошувала їх зостатись
Нічого
Роман замовк
Да и по окончании ее я вам писать не буду
Той виклик неминучий і він прийде обов'язково а як прийде то тоді й хвилюватися прийде пора
І сам не барися
Цей деспот навіть з намірами не скривається своїми
Ой що було що було далi то аж сумно оповiдати була одна мука для обох i для Розалiї i для Германа
Тільки ось кінь
І привітний і безжурний як оця ось
Зривається йти
У його розуму більше ніж у всіх слобожан разом жартує Кравченко
Вер володіла чудесною надзвичайною здатністю робити те що вона хотіла робити ні на кого і ні на що не зважаючи і тим часом підтримувати з кожним незмінно рівні й лагідні стосунки
Зінько почав розказувати
Марусик обернувся помітив це і сказав
Потім хтось скидає ковдру з нього й обережно але певними рухами обмацує ногу пообкладувану дощечками й пухло обмотану чужу огидну ворожу ногу від якої починає трусити
Ми розмовляли з Бережаном у голуб'ятнику тобто на другому поверсі моєї хати голуб'ятники свого часу були дуже модними в районній архітектурі й тому в усіх селах Рогачівського району майже кожна нова хата стояла з голуб'ятнею на дві кімнатки
Ти мав у ньому кривди і радощі
Паліашвілі виявляється мав рацію Читадзе таки потягнуло на батьківщину
Только мы пойдём не через несколько дней как собирались а сегодня
Але найбільше дивилися люди на Романа
А індивід наче помітивши це тихо рушив уперед і помахуючи паличкою тільки озирався іноді
Раз-два
Ахвішки давали кожному ти за того а ти за цього
Але тепер Вінтер не дивиться на пана президента хапаючими як у пса якому хазяїн хоче кинути кістку очима не гнеться як пружина а добродушно гумористично-недбало витягується
Концерт вийшов якраз такий який співає череда йдучи з поля в село
Це йому вдалося і він відчув на обличчі тепло
В кімнаті темно
А що
Досвід Маркіяна Шашкевича з виданням Русалки Дністрової окрилював молодих літераторів
Ото вона
Набiгла майська чорна хмара
Ніч яка господи
Приїхав пан С себто наречений дівчини
Вона не могла б сказати прокинувшись чи було пізно чи рано
ТАБІР ШУМИТЬ
Що ви сказали б якби я дам запропонував
У казці перед лицарем завше стелються три шляхи а тут лише два
О
Московський табір розташовано так що він одним крилом прилягав до обложенських ровів з гарматами творив одну окіпну в'язь
I шия
Була колись одказав Колісник
В них груди міцніші за панцири
Зчинився лемент
І лише коли батько погукав її вона прокинулась і впала додолу
Бо се не був ні шлях ні битий
Не відаю про що ти говориш вдаючи що він нічого не розуміє відповів Аарон
Тоді ми разом пішли на загальні збори села
Ледве я доплелась до будинку
Княже не піддавайся почуттям
Анко
Ні друже командире
Він не вслухався навіть а насолоджувався пив як вино як воду в гарячу літню днину й не помічав що плаче
По вулицях походжали козаки вони тримали в руках кілки їхні киреї відстовбурчувалися з лівого боку неважко було здогадатися що там шаблі
6
Один у своїй безсоромній наготі другий у бичачій тупості бринькнули струни в два голоси один ляскучо-зривистий другий хрипкий і густий почато й доведено до кінця хоч ніколи не гадала Євпраксія що імператор може дозволити своїм блазням так топтатися по її горю по душі й серцю
На другому працює жінка Харитя з сусіднього села чоловік у неї ревнивий чатує її від наших парубків
Нікчемний дровонос
Досвід Богдане і всі нові з'явиська й переміни виробляють з нас те що оказується опісля в наших учинках і в нашім поступуванні
Боюсь згадать моя сиза
Утверди ж i вiру в їхнiх душах
Параска пішла за ними назирці оддалеки
Надія відповіла в тон йому не дивлячись на генерал-майора
З пожежею було тяжче ніж з султанською донькою
Після всього що сталось у неї не було сил повертатись до монастиря в Берестовому вона просто не хотіла туди йти
Інші те саме роблять
А великий хор наших жінок співав
Він правда трохи якийсь цупкий тугий
Не маємо про що говорити ти там не був а судити по втікачах може хіба сліпа курка
Мечислав
Ні назад ходу вже немає
Чого це тато хвилюється коли з ними такий велетень їде
Галецька оступилась посунулась трохи далі й стала на нижчому східці
Давай-но ти вату
Панове громадо говорив Карпо
Не розумію
Коли вже мусите йти з дому то віддайтесь хоч за такого чоловіка котрого могли би шанувати і котрий подав би вам інший бит значить щоб хоч стояли собі матеріально пишно а так що він за один
Одвага його приємно лоскотала Баянове серце
Вона уві сні блукає в таких нетрях обіймається з такими проявами а колись же пролітала ніч як дикий кінь степову балку що поспішає бодай не до радісного а теж похмурого але таки живого справдешнього дня
Хто-хто а він знав добре що завело його народ в кріпаччину
Оханись господь з тобою
А коли вас так просять як же вам після цього не піти
Коли хочете жити проведете нас у саму поліцію
Це тобі прямо ворочати наркоматом легкої промисловості на чужій сировині
Усе замінилося і затьмарилось одним одиноким стремлінням йти до Києва
Воно це гидомирство звідкись пронюхало про наш сутуж і хоче підлататись на ньому за каністру самогону обіцяє давати бочку пального
Втомлені втомлені оченятка мої втомлені бідні мої пелюсточки мої бліді ніжні
Взагалі мушу сказати одверто ця гра завжди кінчається програшем
Після кожної різні причувається чоловікові ніби хтось стогне і плаче
То це тобі я показав дорогу до Академії
Ще вони гомоніли після цього про горох міркували з сміхом чи можна з гороху спекти українську паляницю заохочували до цих жартів і Кресафта але він мовчав чманів понуро думки його були все про те як обіцяв людям на зборах у присутності Другого і як йому повірено було тоді
Це видима правда
Так
От він виходить із царських врат з побожністю причинивши їх за собою
Не один того дня сам застрілився або тяжкопоранений бувши й не бачивши рятунку а ворогові здаватись не бажаючи або від психічної перенаснаги не в силі всього перенести
Догоряв день насувався осінній вечір подував нетеплий вітрець шепотів засохлий лист калини
Але вже поселилася в його малечій душі здатність захоплюватися всім прекрасним і властивістю цією наділив його Родим мовчазний щедрий добрий дід Родим у якого краса виспівувала під руками
Никита разгулялся и кружился быстрым вихрем по комнате то вскинув кверху руки вырастал красным столбом под потолок то со свистом и щелком расстилался по земле словно пламя гонимое сверху ветром
На плесі уже темніли і зникали у воді норці яких невідомо чого називали попелюхами
Посадіть на коня і стережіть мов зіницю ока
Океан прозорість синя хвиля і над нею кружляють не чайки ні повновартісні німецькі марки
Але відаю і ти це знаєш що й папа вмирає так само як і той котрий щастя не має ще й гірше
Не бійсь та стережись кажуть в приказці
І це було б порядно
Шкода хлопця але що поробиш
Вона добре пам'ятає що в мішку було жолудів значно менше
Не подобається мені Дмитре Тимофійовичу оборонний бій
Арсен навалився грудьми на стерно відчуваючи що воно перестає слухатись його
А проте заперечуйте коли завгодно
Серце моє затремтіло в душі похололо
Гадаю не встигнуть іще завтра
Підвели його і стояли відпочиваючи всі четверо задихані знеможені в подраній одежі з умазаними обличчями у кров змішану з шляховим пилом
Се каже наш юродивий Кирило Тур
Ніхто серйозно не вірив що цей чудернацький план химерної перебудови міг справді спасти Радченкові на думку
Про сором свій я й думати забув
Ідеал мій є женщина в повнім значіню слова женщина-чоловік женщина мисляча розумна чесна і переконана а таким ідеалом Ти можеш бути впрочім до того ідеалу загального додати ще лишень женщину люб'ячу горячу сердечну щиру і се весь мій ідеал а таким ідеалом Ти конечно будеш
Не можу
А сьогодні Теофана або Теофіла
Какое
Кволою рукою кесар узяв келих якусь мить тримав перед собою i раптом випустив його з руки
I Валько пiшов далi не переконавшися якi спасеннi плоди принесла його докладна наука
Ближче з кузні вилітав сизий димок а раптом не стало і тоді з кузні загупало молотом по ковадлу гуп- дзень
Зимою цар прислав Бруховецькому з дворянином Протасєвим тільки чотириста москалїв та й з тих богато повтїкало до дому
Я вже якось доберуся до вашого кошового
Але твоє горе не таке
Ще ще шепотів він завмираючи сліпнучи від злиття їхніх уст від дотиків її кучерів до обличчя й насолодного забуття що хвилею здіймалось у ньому від кожного поцілунку
Настала осінь 19З8 року
А тим часом снігові площини скелі й темні урвища й бездонні прірви що гинули у вічному затінку стали пойматися тою дрижачою блакиттю якою насичене було повітря і Євпраксія відчула що й сама мовби сповнюється тої чистої блакиті занурюється в неї опускається у вічно блакитний світ Італії де може знайде полегкість для своєї зболеної душі
І не так нам боляче й гірко через свій особистий провал через свою особисту ганьбу і сором
Від них усі напасті
Ти ж мніху Йване не захотів піти на чолі їхнього важкого походу
Галабурда натякував на Наталку
Володько знов і знов питає чи далеко ще до Острога батько терпеливо відповідає що ще шмат
Ясна свіжа бадьора сяюча
Узяла чужу посуду передала через вікно парубкові ткнувши йому в руку щось біленьке кругле
Батько знизав плечима пішов стукнув дверима
Ще причепурилася трохи й пішла
Орися торкнулася губами скривилася
Це нас так вигадано визволили
Скільки буде
Подивімось чи мали вони рацію
Таким чином року 1638-го козацтво зрештою було придушено
А чому ж каже
Ти любиш їх більше від мене
Угледівши Шурика Валера Галушкинський який сьогодні приїхав і теж тільки-но вийшов у двір за звичкою реготнув
По обличчях розлились мертві синаві тони
Ти колись прорікав добро робіть тим хто ненавидить вас
Флавію Петру Саватію Юстиніану не було підстав парі пати на давно померлу й забуту в житейських клопотах матір
Гасан тільки свиснув
Згадую появу Хаблака в редакції
Збагнув що йому не наздогнати гнідого бахмата й то більше вершника в блискучому шоломі на рудому коні
Піджак на місці чоботи також стоять як їх поставив а кошика катма
В цю хвилину загриміли гармати і стріли від пристані а за цим бойові козацькі оклики
Мати думала-гадала про долю сина яка-то колись буде його жінка і де він її візьме і які в неї колись будугь унучата і чи буде він щасливий в парі з молодою жінкою
Це не Мелашка а смерть моя
Звідки їй узятися
Понад головами видно дві лампи оздоблені рушниками образи й руку свата що високо над головою тримає тарілку з подарунком
Чи буде вона сама в саду
Тремтиш
А як же то вона вгадувала а ви ні
Роман
Миша показує бо в Миші в ніздрях залізне кільце i як його за те кільце сіпають Миші дуже боляче
Б и ч о к.
К о л я н д р а Стривайте
Як парші трохи обкидали зараз і вередувати
В вас чудове маленьке вушко ще тихіше промовив Казанцев якби не при людях то я б вас поцілував у вушко
Найболючіша це моя рана
Забачивши святий Київ вони зареклися більше пити щоб вступити по- християнській до святого міста
Рух енергія швидкість вони тут всевладні
Ми зробимо її вічним земним раєм де яраця буде насолодою творчістю
Так він пройшов через усю камеру
Кароль знічев'я погукує на коней коли ті уповільнюють ходу й розповідає якусь малоцікаву пригоду з свого колишнього солдатського життя
Мова нам підказує сама вдумайся чому говорять зроду ні кола ані двора нема
Я побіг до Сидора в кузню молотка взяти
Хочеш Хочу
Так дайте ж йому встати
В нас нема церемоній
М а т и От синку на сей раз німець може й правду каже
Схожі на нього чепурні доглянуті
Отаке-то було
Ще розносять вони згуки
Ясно
Гаронна ріка у Франції та Іспанії
Усі злодійські курси пройшов злісно відкусував Полікарп
Розлючено ввірвався до хати і зразу ж накинувся на Карпа який передражнював Софію що нещодавно розбила тарілку
То що ж робити вдесяте якщо не всоте запитав похмуро князь
Чи зможе поїхати жінка
Тягни
Радісним було йому й перше знайомство з міськими людьми
Пропоную
І говорив замріяно
Лежу я значить увесь із головою в снігу прислухаюся а на Ровіцькому хуторі півні співають
Не гірше озброєно Ізмаїл і тепер
А
Такої зими старі люди вже давно не памятали
I обнявши Бурмила вiн повернувся до нас спиною
Тримайся мене Анно як я піду промовив поважно А я тобі також слова не зломлю
Всім можна а нам ні
Душевна книга гарячим серцем написана
Потім названо переселення з одного краю України в інший виходці-бурлаки
Але як собака з яким ви й порівнювали себе ви маєте смак до людського калу ви пожираєте його і робите собі насолоду з того що внюхуєтеся в нього
3 яким ділом приходиш
Бач крім стукача розконспірованого існують ще стукачі не розконспіровані або ще не завербовані слідчим та існує й вовчок до того ж
Трохи одпочивши Комашко почав пити чай
Хто її не любить тієї весни часу соловейків і квіток але вона така коротка
Як була я молодиця Цілували мене в лице А як стала стара баба Цілували б була б рада
Так мене тягне до тебе
І в бровах і в чубі пилюки набилося густо
Ой світиться скрикнула Янка Загляньмо
Он навіть твій Вурчик розвісив вуха та слухає жартом скінчив розмову Борзаківський
Ще але
Там за парканом на дорожках та лавицях Галя Оля ще якісь панни
Хіба я не так само знаю як і ти відповідали йому
Хоч ти Юхри-ме дурень а мiсце маєш розумне
Його здобула зрада супроти якої безсиле навіть найзавзятіше лицарство
Обидва Шворні усі Виривайли Петро Бубон Василишини й Макар я залишаю вас Марченкові
Обоє мовчали
Златко
Та степи за степами
От потрібно на правлінні поставити питання до кожного орача прикріпити коні плуга щоб не міняли щодня мов на ярмарку
Серед монастиря перед п'ятьма золотими банями серед чернечих келій і темних алей понеслася мелодія про Сагайдачного котрого могила була за десять ступенів звідтіля коло південної стіни церкви
Але хтось раніше перестав володіти собою тим вирятувавши Петра від необхідності братії зайвий тягар на свою совість
Так іщов час
Ну так я наказую зараз же удосвіта не гаючи й хвилини добуть Бушу і до ноги знищити всіх
Варити он нічого
Надворі ще видно ще вгорі на двадцятих поверхах будинків червоно-буряковим вітряним сонцем палають вікна
Журналістка раптом заплакала
Я вже йду Михайле вже пізно
Ви хороша і ні в чому не винна жінка
Його враз оточили бояри і гридні
То правда сказав Микола сумно
Його перестріває друг повідає як дратувалися мати і як заходилося плачем немовля котрого покинув Данилко і мати мабуть битимуть та не треба цього боятися ось підемо вдвох до вечері й повечеряємо а при мені вона не битиме і потім воно й не болітиме коли гаразд наїсися то виходить треба добре наїстися і нічого не боятися
Бачили гроб господній
Та понесiть до матiнки
Многi лiта Iоанну Цимiсхiю
Байдуже було старому про багатство Не від сього рече миру наше царство
За одно только журю и буду журить грех большой грех
Медвідь
Маркграф махнув рукою коротко й зло показуючи щоб ота темна слов'янка щезла йому з-перед очей але вона далі стовбичила тоді Генріх майже впав на неї обхопив обома руками попхав до виходу булькаючи горлом заслинюючи жінці плат на голові геть п'яний здурілий і знахабнілий безмірно
А хто його зна
І я мати спокійна
Мій рід має певне відношення до цієї фірми
Але доволі з мене буде й цього
Ага
Мій братіку
Треба покупати накормити і приспати
Навколо вже не видно було нi хат нi дерев нiчого крiм бiлої пiнистої води з краю в край
Правду правду перекривив
Розмах ораторського мистецтва дає великий труд
Стріла пронизала йому серце
Не міг жити без Ібрагіма
На червоного короля
Чи це ж дасть йому полекшення
Мені тебе дуже треба було
Бач яка щоб її правці взяли
А сонце сідає й сідає за гору поволі змовкають пташки в лісі заходить вечір
Наталка посадила ведмежа на ліжко
Вас примет радостно у входа
Дашкович не сердивсь і тільки сміявсь він знав Воздвиженського як профана як людину зовсім не поважаючу науки й принципів
Хтось із дядьків кинувся просто в воду
Підвівся звільна і мовив
Батько йде спереду рівно тримає голову плечі дещо сутулуваті
Тут кувалася і його Оксенова пролетарська совість
Мов та струна тонка тремтить на лірі Від голосу сумного Азраїла Так затремтіло серце у Заїри Душа таємним горем заболіла
І йшов до своїх созовців
Не сплять не дрімають мої воріженьки було каже Марина ославили мене молоду
Ти дивись там далеко-далеко на дахах люди
ЯВА ПЕРША Три дівчини виходять із коршми по-недільному убрані
Чого це у Галичі віч-у-віч з Ясинею цей бік річей ніколи не зарисовувався так остро і чітко як тепер
Шрам аж затремтів як глянув
За добро платитимуть добром за прихильність прихильністю
Мало я її орав скородив засівав
Так і запишем
Аж одної п'ятниці рано коли татари молилися в мечеті і з ними був сам Девлет-ґірей появився в його дворищі на запіненому коні гонець із вісткою що дівчину знайшли й везуть на татарській арбі
І Сливен дав йому найвизначніших ватажків Богдана-воєводу Мирчо-воєводу Тима-нуша-воєводу Страхила-воєводу Стояна-воєводу і багатьох інших воєвод байрактарів та гайдуків котрих народ упродовж віків прославляв у своїх піснях
І Андрієві здалося що ось це власне й дивиться тими очима на нього весь ваґон
Приїхали басурмани
Вмостившись навпроти з шиттям вона розповідала про гімназію котру мусила покинути через війну про колишніх друзів і дідів млин де любила просиджувати цілими днями слухаючи всяку всячину на колінах у якоїсь сільської тітки
Один бігає коло ліжок і кричить що він горить що він потопає а другий паралітик після люїса просить у мене закурити а в мене немає і він щипає і крутить мою шкіру гострими гибкими нігтями
Бігати
Далі виходять Потерчата в руках мають каганчики що блимають то ясно спалахуючи то зовсім погасаючи
Нi видко не вийде з мене як говорить дядько Володимир гречної дитини пiду я в свiй перчистий веселогубий рiд
Уже в перший день розташування на рейді ескадри скрізь по місту були розліплені декларації що залякуючи безладдям і анархією робили невиразні натяки на права людини й громадянина
Тому кожного разу коли Олесь виходить з дому мати наказує йому
Ну его и посчитали за шпыга
А хіба я мало питань та проблем розплутав розв'язав
А поїзд за поїздом поїзд за поїздом все сунуть і сунуть
Сип
Побачивши сина княгиня заплакала поцілувала в голову
Це коштувало п'ять копійок човном звичайним і десять моторним
Араби називали Альдебаран Абенезра греки Лампадіас чи Гіпохирос
Дощ перестав падати з-поза хмар показався місяць і з-поміж дерев заясніли дрібним білим шутром 83 висипані стежки старого гарно удержаного саду
Опудала
Володько зупиняється не відповідає нічого проводить дядька поглядом і йде далі
А вертає бач
Ідеш наче ровом і колюча дереза в'ючись по горбах нависав з обох боків над тобою
Єдиний син
Я цюкав сиру лозу біля дровітні
просив він пристрасно
Його ноги рухи і ціле тіло стрибають як у чортика
Святослав і Рюрик закликають нас бояри приєднатися до них
А харч який
А так дружно відгукнулися тисячі
Вони без перешкод промчали Білгородські Іудейські Софійські ворота і ввірвалися на Бабин торжок оточили великокнязівський двір
А тепер не журіться бог зна якими видіннями з будучини бо все те пусте мамо
Ні ви того не знаєте який князь строгий чоловік
На віях росинками висіли сльози
Ой верніться літа мої Хоч на час у гості І Звенигора стояв збоку проти вогню з Кузьмою Рожковим і високим нескладним Гривою
Звірі були дивовижні з людськими головами а риби з жіночими тулубами
Польон сидів на камені й полетів навзнак
Хіба самій не манеться
Минув і тридцяту
Одначе дарунок не долетів та опівдороги застряг проміж хабуз
Хто їй довірився не розгадавши її брехні той найнещасніша людина в світі бо краще мати крапельку своїх ДУМОК ніж океап чужих
Та тоді вже і вечорок з нами провели
Ми би до пана мали одну просьбу дався чути голос з-поміж робітників
Гнат боляче вдарив його канчуком попід пузом
Тому й зважується поступитися своїм цього передзим'я не піде на полюддя і не правитиме правеж
Зрозуміли
Над столом висить новий хороший образ з Києва аж на чотири особи на образах рушники шиті орлами та хмелем
В хаті вже обід доварюєсь закликала Параня Ану виходи зі стодоли на світ Божий умийся зимною 9 водою та Богу молися бо вже люде збираються та й нам пора йти жати
З тими
Та хай править
Тепер сторожує біля лавок купців Алексєєвих у гостиному ряду в дощ і спеку в сніг і град
Провівши панича до вагона Мелася випитала в його коли він вертатиметься до Києва і якого дня
бурмоче Роман
Пан правду мовить тому московському ведмедеві тільки заправити кільце в губу і показуй на ярмарку
Є інші перевали через Планину Шипкинський
Спасибі Якубе промовив Младен
Я почистила зуби витерла холодною водою свої тугі грудні яблука й лягла спати
З таємничою міною стара відкликає Лукію вбік
Ви ж таки чоловіки
Чорнобородий розвів руками не знаючи радіти йому чи гніватись від такої несподіванки
І караються за це
Тим часом дочці м-ра Мак-Лейстона набридло бавитись з Еннебель як вона взивала свою іграшку за баладою Е По й швиденько підбігши до письменного стола вона написала швидкою недбалою рукою Доброго ранку папа
Маня каже білістю й глибиною душі
піднімає руки режисер
Як ти пригнула мене к землі
h1 Не одлюби свою тривогу ранню h1
Городина була б яка
Як же нічого невідомо
Хилитнувся миттю дозаду так наче од когось дістав позаушника тут же схопився й почав талапати розтоптаними ступнями по могилах
Нерідко схоплювався вжалеУ ний досадою тинявся степом і знову дошукувався
Хочеш я тобі італійський кинджал на дорогу дам
Чомусь з усiх київських див нас найбiльше цiкавило метро
Чуєте панно Верковичівно чуєте що пан Орядин каже запищала вона до мене а я звернулася в тій хвилині до вікна щоби укрити легкий рум'янець що виступив мені бог зна з якої причини на лице
Йому краялося серце за сина
Піль
Ченці осклабились і зуби скалять Мов перед лубкою ведмідь кудлатий
Мальва молилася вона вже напам'ять знала сури корана Марія дивилася на скопичені бурдеї по той бік вулиці
Так
Бо важка бач робота була
Тут образ Бови злився з образом козака-нетяги Голоти
Якби мені довів хтось що цього не буде я може злодієм зробився б
Ніби аж злість
Твоє майже дитинне а таке вже сильне свіже нутро твій несформований імпульс до дальшого кращого говорили з тебе несвідомо і щось що з тебе виростає суне й на мене будить і мене
Не вмію і в руках держати
Коли б то цю злагоду та ніщо не перебило
Та про втечу мало хто й думав
Конче перелякався я але стою
Лежу один у смертницькій палаті І сам себе шукаю в темноті Покинутий як той що при Пілаті Страждав за нас розп'ятий на хресті
І кожен другий битий
Пропало все
Це степи біля Дніпра недалеко Дніпро
А повз нас гриміли танки вони сиві од інею йшли і йшли по Шевченківському бульвару туди де йшов грандіозний бій за все нові міста і села України
Із одного коріння Із Білоруссю ввись разом Щоб увійти в комуни брами Вони зросли трьома стволами Обнявшись шумними верхами
Тим часом Артем казав Натці
Чин це магічна річ
До осені 1710 року справа з переходом запорожців під протекцію кримського хана була вирішена і зважаючи на те що російський уряд погрожував послати військо щоб зігнати запорожців із Кам'янки за згодою турецького султана для Січі Запорозької було призначене інше місце нижче Тавані неподалік Олешок біля протоки Конської та лимана Кардашина
Чіпка чоловік добрий послухає
Ну як ви могли як ви могли зважитись на таке
3
В той час коли посилились по всій країні арешти ти в своїй повісті розкриваєш двері казематів показуєш нескоримих людей
Витяг із жилетки дзигаря також дивного аж вони роти пороззявляли і відкинув покришку
Вер
Але ж чому не виправити
Як милостині спитав Тарас і спохватився
Б'ють мої лицарі з годину
Ого
Все місто в огнях
Не хвилюйтесь мамашо перевірю документи і відпущу такий порядок
Сливе автоматично Яків погодився зрештою був він заклопотаний і не мав часу на роздумування
Ох горе горе покачал головой Мазепа
Нарешті мовив
Якось розсаду з нею садимо в городі
Федір і Христя зосталися одні в хаті
Дим
Всю ніч партизани тьопали за возом навантаженим зброєю та провіантом прибули у Грабисько на світанку ще добрих кілометрів п'ять тяглись лісом то Мальва так і не дочекалася їх пішла спочити в хату лісника куди вже не раз за це літо приходила зі свого підпілля
Безпомічно десь тіпався уривок думки про втрату волі про підвладність
зашевкотів поміж людьми
На вулицю ледве затяг та й то вже етнографії ради
Передихнув поставив келих і знову взяв
І ще більше
Після горщик води до вогню поставив взяв з посте— лі подушку і рядно нагрів коло печі і обкутав Марію
Потерп ще трохи
Дерев'янка стукотіла хапливо гарячкове торжествуюче барон Заубуш з червоною машкарою на очах зовсім нагий розсуваючи всіх ішов урочисто на ту розкладену безпомічно жінку і тут Євпраксія впізнала в ній свою Журину і впала в непам'ять
Тягни Сергію бакун
Златка звичайно теж була не позбавлена спостережливості але її видно полонили зовсім інші почуття вона не зводила очей з свого коханого
Це нічого що всі існують окремо кожен по собі є щось єдине спільне поза матерією часом простором
Це було на помешканні в Озона він же і відомий уже нам Петляй
Вуйко позирнув до торби i вийняв нещасливий олiвець
Це я зараз i зробив обернувся до Юхрима докiрливо похитав головою мовляв хоч i високий ти до неба та дурний як не треба
Кілька коротких рядків уже давно підсохли а нових поки що не знайдено
Ярослав на мигах показав як рубають мечем але Гюргій закрутив головою
Чи він завжди такий піднесений чи удає
Ні тепер це величезний шмат розпеченого покованого заліза що з заходом сонця прохолоняе синіє а на горбах воно ще червоне аж біле
З України
Старий аж був ображений що внук прийшов до нього у шароварах і вишитій простій сорочці
Ми потрусимо калиткою
Ви Корвине певно не вмієте настроювати себе на сни
Володько не стримався
З документів знайдених в архівах монастиря Яворницький довідався що в'язня вважали за секретного й дуже важливого тому монастирській варті наказано суворо й пильно доглядати його
кричала жінка ви ще питаєте що
Де Яків
Ось будьмо ми сватами
Ну і хай починаються
Тебе ж учать співати й танцювати
Однак ти ж маєш шаблю при боці
ледь не захлинувся Ткаченко
Бо й менi дiстанеться
Він курив і в хмарах диму бачив свою спокійну прийдешність
Але він серцем уб'є себе
Писар
Сусiди тихо шептали собi що Мирон якесь не таке як люди iде та й розмахує руками гуторить щось сам до себе вiзьме прутик швякає по повiтрi або стинав головки з будякiв та ластiв'ячого зiлля
Не згадав ні Ілька ні Милю якого вона либонь і не знала
Небо давно вже сяло над землею своїми зоряними шатами а Зінько все не спав
Гей
Козак з надією дивився на погріб ніби чекав чи не з'явиться звідти ще хто- небудь
Над тихим світом леліла-курилася зоряна імла за татарським бродом па облогах бродив долиппий туманець і в ньому по груди паслися селянські вироблені копі що пахли оранкою туманом і молодою м'ятою
Але коли він повернувся то я вже знову бачила колишнього неприступного художника
З тим не жартуй
І як діти його підспівували йому
На що йому хліб
Пригадую
Я не хотів мати свідка
Щоб більше не губити Дениса вирішили пустити його підводу першою а потім роздумали бички Денисові попалися такі як і їх господар ліниві слабі на крок такими й до завтра не доїхати до Чупахівки і Сергій як і раніше їхав першим а щоб Денис більше не відставав то вирішили вести за ним пильний догляд
Все
Та не мiг летiти на Дунай князь Святослав у самому Києвi не все було гаразд
Смерті ніхто не мине
І милі до цього часу харківські вулиці перетворились ласкаве сонце зникло з теплого неба і тільки зрідка викидало на брук свої перелякані проміння автобуси тривожно заревли до цього часу спокійними сиренами візники взяли на добрі віжки своїх незагнузданих шкап і стали поспішно натягувати на голови брезентові капюшони жінки полетіли кудись безрезультатно притримуючи кінці своїх підхоплених вітром легеньких спідниць мужчини в паніці кинулись на брук наганяючи свої жартівливі капелюхи навіть зареєстровані по фінвідділах породисті й слухняні собаки загубивши своїх хазяїв з виттям і скавучанням раз у раз почали тикатись у підворітні як справжні бродячі пси
Багато ймають скоти
А ці люде нетутешні неначе лубенські або переяславські
А це сало воно добрiше чим куповане
Ханенко
Тільки що Христя намірилася стрибнути а Кравченко ззаду так її і підхопив під руки так і зніс на повозку аж Христя усміхнулася
Перед вечором Яцько зробивши чималий гак по горах опинився на сопці звідки було видно як на долоні весь табір Гаміда
Ха
Зрозумiв
Але ж побий мене грім я вже одного разу бачив тебе у Варшаві і тоді в тебе було інше прізвище
Утече
НАРЕЧЕНИЙ
От щось ображено й пискляво доводила офіціантам і сусідам заодно худенька нервова дама в модному капелюшку з-під якого вибивались дрібно завиті кучерики
Багато не вернулося і вже не вернеться
Nullement промовила дівчина
Туди Сомко повів своїх гостей
Чомусь забулося все прикре лишилося тільки радісне веселе
Ти знав що кожного вечора мусиш бути в замку
Та як пiшов понад Днiпром проти води та й дiйшов аж до теперiшнього Дiдового лиману
Все що можна поскидали вони з себе порозвішувавши на кущах і гілляках свої наївні ганчірочки несвідомо тягнучись стати ближче до забутих родичів
Мене посилає кошовий з якимсь ділом у Київ
От ти посміхався коли я говорив про сім'ю
Страшно їм стало свого походу й отаманового умислу
То нехай крадуть питаю тебе
Я б із пам'яті її викинула коли втекла і проміняла на не знать кого
Що знайшлися в тобі якісь незнані поклади родовища емоцій раніше не відомі й тобі самій
Тоді костюм водолаза ощасливить мене
Iоанн Цимiсхiй довго сидiв мовчки i безнадiйним поглядом дивився на сiру полотнину намету
А я
Ах знаєте як стидно як стидно вмить з болем перебив він себе і зараз же хапаючись і наступаючи всім на ноги заговорив далі Ви втікали товаришко
Але нам треба швидше влаштовуватися з кімнатами адже в готелі неймовірно дорого для нас
Нерідко бачать кураївці старого вчителя на виїзді з села довго може вистоювати отак край дороги терпеливо очікуючи того хто в нього один хто мав би стати йому розрадою опорою в старості а натомість став мукою вічним терзанням жде батько а він може й зараз десь бешкетує в чайній бо ж коли розійдеться тоді вже не думає про власну гідність про те що безчестить своє й батькове ім'я
А не пани підпанки та всякі посіпаки яких батько і за людей не вважав
Білоруська мова наче казка вперше чують Таня Коля Гриць Говори Яшко
І вернувся
Єй же то богу не пущу
Але виявилося що батько бачив далі ніж син
3 Закосити кримін жаргон незаконно симулюючи дістати звільнення від роботи
Комаха не уявляв собі чи багато це чи мало чи далеко йому їхати чи близько але щоб не порушити усталених звичаїв на всякий випадок як годиться запропонував менше
Розповідає переказував Андрій щоб його виписали з гуртка
В той же час Франко справедливо висловлює сумнів щодо справжності таких пісень про Наливайка пов'язуючи це із явно літературним походженням ряду пісень у зібранні Срезневського
Мысль о Галине успокоила гнев и непонятное раздражение охватившее Мазепу и наполнила горечью его сердце
Богдан здогадувався про мету Годечанової подорожі але мовчав а той теж більше не обзивався
Йому здалося в ту мить що його чекає десь одна тотожна з його маренням струнка вродлива прекрасна що цілуватиме його весняної ночі в темному паркові що ходитиме з ним близько заснулими вулицями підводячи на освітлених ділянках радісні очі
Хвилинку помовчав і добавив А хлопців моїх не чіпай
Богдан просидів у світлиці до самих обід тоді пішов у спочивальню й не відповідав ні на які стукоти в двері хоч увесь хором аж бринів од люду мов потурбована бджолина борть
Жінка кинула на його очима неначе п'ятаком
Моя земля
Іване побіжи в кооперацію бо дорогі гості созівці наші цілий день у дорозі проморились
Кого загубити
Р Г та телеграма була о два дни спізнена бо вже від 2 днів задля мобілізації не приймають жодних приватних паперів на залізницю
І чого б я хвилювався через дурне слово ледачої жінки
Почет розступився даючи йому дорогу
А мій чоловік був інженер-гірник
священник махнул с отвращением рукой и продолжал Слыхал ли ты верно о том что затевал гетман повсюду
Найбільш нетерплячі намагалися зайти але Кульчек став на дверях не пустив
Ночує Ганна під синім небом під зеленими осокорами та грабами
Коли яничари підбігли до урвища перед ними відкрилася вся Чернаводська долина вузька похмура з прямовисними стінами скель
А які добрі справи чинив він
А може за ці два вечори побувши тут вона здибала когось і покохала
Він випріг коня з крилаток напоїв в обмерзлому жолобі тоді попорав на ніч худобу
Всі розгойдувалися в ритмі надимали жили стараючись перекричати один одного
З узвозу долинув глухий тупіт копит
Здрастуйте вклонилась гречно гостеві
закричало щось в її душі
Ой коли б часом не дійшла чутка до цього пишного блондина яке в мого тата промислівство
Він вийшов зі мною надвір
Чого ж мені важко
Ми враз виструнчились і схилилися в поклоні
Не жабів же
Знає його ум піде заради нього в огонь і в воду
Тихо й порожньо в ній
Власне він помічав сьогодні одну лише Ликеру що подавала блюда панам на стіл
Грива
Ви російський комуніст
Ну й дали ми чосу фашистам били били а потім ще й в Бузі топили
Ні пане Дульський
Комусь потрiбнi дуже Дурнi макiтри вашi
Чому дурниця
Але нащо і чому він бреше
А н н а Я б їм не заздрила тобою бувши нещасним тим покидькам
Ти не маєш права
В поході ж є старший і його повинні всі слухатись
Це був той сум що заворожує своєю тихістю лагідністю свого першого дотику поєднує в собі й радість болю і страх його манить засотує в свою чарівну глибінь чудним способом обертаючи тугу в незмірне задоволення
Ваша величність священний стан мого здоров'я не дав мені змоги взимку супроводжувати вас в далеку дорогу
Ну й добре
Вино проливається на щастя
Я йшов у нікуди
Собака він а не брат
Пригадалась розмова з Марією Голубович
Мавзолеї копає
Дядьку дядьку
А він не викидав би ніколи й нічого бо ж був сином бідних батьків
Весняна ніч коротка не встигнуть половці за одну ніч прийти сюди
От коли б думаю його в тюрму завдав щоб знав як знущатися над людьми
Але ж тоді елементарні вимоги конспірації не дають йому жадного права іти сьогодні на замах
Вони мали дати знать коли би що помітили
діти закричали
Не чув стогонів не бачив сліз дим пожеж не проникав у його розкішний шовковий намет його старі очі не вчитувалися в гіркі рядки вірменських іштакаранів 80 в яких писалося Цього літа написано святу книгу в гіркий і тяжкий час бо в гіркоту й печаль повержений багатостраждальний вірменський народ
Бум
Сусідка не зводила з неї посмутнілих очей
Завод не тільки вразив а й приголомшив
Холодний вітер і колюча земля під порепаними побитими ногами і тривога і все геть лишилося десь там
Катерино
Я встиг побачити Тайах удень повертаючи з особняка де знімав комісара та міністра
Звідки брались би в його думки про заручини
Гудуть дуби співає птаство і вітер ледве-ледве перебирає сріблясті струни променів
Входе Дівчина
Господи боже
40
Чи ти знаєш що на нашому балі нема дам
Я його зараз перевірю що воно за птиця
Ну то тепер будеш сидіти за бійку
І поблагословив мене
Хапається за поперек Наче щось порвалось усередині
Офіцери розходилися
Переходячи поміж рядками возів Тодозя глянула на один віз
Ще й не пора їхати
Почалось лихоліття
Вода твоїх речей цілюща та живуща душі моєї вигоїть не може
Як би воно вийшло не знає та в цей час з-за дерев вилетів невпинний бистрий танок хтось схопив Марту за рукав і Дмитро невірно ступивши три кроки попадає в ритм короголю і вже впевнено веде за собою високу дівчину
Гей нема вже нашого Сонічко Мефістофеля саме ягнятко зосталося
Коли ж я щось надумаю а вій буде не згоден то станеться по моїй а не по його волі
Андрій Трохимович
Ні пощади ні жалю глухо прогуло в залі
Наталка підбігла кинулась Володькові на шию й при Насті почала цілувати
Розливає бурштиновий напій по келихах і кланяючись задкує й зникає за дверима
Баришень повно
Вона закурила цигарку я вийшов до кухні віднайшов їжу помаранчевий сок і приніс до вітальні
Авжеж з такими вести компанство неспокійно кого завгодно обдурять
І не підводити голови поки не стихне гомін та стукіт копит
Узяв бандуру помацав кілочки підладив струни приструнки і почав
От Валько не перебивай
Ти загнав
Чи ми вже справді такі невдячні їхні погляди стрілись і Леся не витримала пригорнулась до неньки
Попов налив підсунув чарку
Дзвонить Катя
Ще говорить щось про батька що теж під мобілізацію попадає і про свою відстрочку яка дає йому пільги дає чомусь переваги над братами
Був я Катерино Павлівно батьком вашого Івана а тепер хочу бути батьком його дітей
Звістка про королівський декрет не тільки не вгамувала насильників але навпаки викликала страшенне обурення серед уніатського й католицького духівництва та серед шляхти незважаючи на виразно висловлену королівську волю незважаючи на волю російської цариці шляхта й уніати вирішили діяти на свій страх
Кожний хватав її на руки як рожеву податливу сирену мчав по арені роблячи кульбіти й сальто
Вона там а ми тут
Йому дуже кортіло побачити який же він е той професор що так тепло листується з ним і добросердно запрошує його до себе
Поки що гупали гармати
А думки снувались і снувались безконечні як ця ненависна чужа дорога
Отчего же это так премудро господи боже мой милосердый ты устроил всё на свете
Ні він не піде вибачатись хіба що лише заради пана доглядача
Го-го-го
Я ж думав що менi янголи спiвають а це ви трясця вашiй матерi уже й напитися на дурничку встигли
Любила
І мужності також
Нелегальні друкарні після розгрому що стався в місті кілька років тому повільно відновлювали свою роботу
Зупиніть його
А якого вони віночка виплетуть а як зачешуть косу
Сідай Прокопику
Особливо похмурий та незадоволений ходив Григір у жнива
Вскакують вівці як очманілі розчепірюють над дійницями ноги і десять вівчарських рук мнуть тепле вим'я
Щасливий що не піймали а в нас з собаками вишукують і ловлять всіх утікачів
Соня
летів миготів десь у казку
І нічого
І вуйко знов наложив люльку всі замовкли
Вона одсунула шухляду в камоді і вхопила як їй здалось недошиту сорочку
Бий
Витерши сльози Галя помахала Андрієві рукою пішла
Він скочив з воза кинув воли й пішов стежкою поруч з Мелашкою
А від таких затятих та баламутних всього можна ждати на Дніпрі високі мости
А який же кажу ватажко тепер їми доводить
Спасибі сказав Тарас схвильований його люб'язністю
Та збагнувши що рушниці зараз нездатні до стрільби дав нову команду Покладіть рушниці назад
А потiм передачi носи еге
Лабенцький iде до середнiх дверей i розчиняє їх навстiж
Мікеланджело і Леонардо Тіціан і Дюрер Лютер і Макіавеллі Мюнцер і Мор Рабле і Босх відкривали це століття геніїв а замкнути його мали Монтень і Челліні Сервантес і Шекспір
Секретар під тим поглядом зів'яв і навшпиньки вийшов із кабінету
Злякався що трiйку схопив
Коли ненароком звернула вона увагу на старих Лемішок котрі сиділи тутечки ж рядком
А н т е й
Свобода вабить многих
Як сиділи на своїх так і сидіть нам і ромейських стане
Роботу роблю профспілкові плачу а що я думаю яке кому діло
Іван Нечуй-Левицький
Дівчина боялася що в автобусі його затримає міліція
Іноді позирав на шафу з книжками
Устя мовчала
Баби пішли в Лавру діждались свяченого розговілись знов вернулись на Поділ а Мелашка все-таки не приходила
А ти повезеш його в міліцію
В одчинене вікно через залізні ґратки було видко цвинтар зарослий зеленим соковитим шпоришем та рядок старих дуплинастих волоських горіхів попід барканом
Адже ж скільки стояло
Увага
В селі я й з цієї освітою найду собі працю сказав Кость твердо як одрубав
Нічого
Гер професор висловився напрочуд точно
І яке з них страшніше важко сказати
Але
Не бачити нам грошей як торішнього снігу
Обидві були виготовлені з великих окоренків добре висохлої груші відзначалися високою мелодійністю
А він сам на ще розтрачує свої сили
Сомко почав саджати гостей своїх за довгий стіл
Прощай отче сказав він
Матвій тихенько рушив від Голубенкового двору хоч і кортіло побачити чи впораються теслі з сохою
І діждалася її замість листа приїхав Лорден сам
Курсанти
Термін мого заслання тут скоро закінчується
Розшукати у Львові Спихальського виявилося зовсім неважко
Йод бензин ва-лер'янові краплі
Пронизливий вітер згинав щоглу жбурляв на палубу важким громаддям хвиль ніби хотів будь-що закрутити перевернути утле суденце злизнути з поверхні моря мов росинку з листка
Ніяких сирен ніяких алярмів ніякого попередження
Описуючи землі по цей бік Ельби Таціт каже що сітони такі самі як і лужичі лугії лише управляють ними жінки
Вони докотилися до них хлюпнули в груди раз вдруге і загойдалися зашуміли
По-перше вона б відгадала висміяла по-друге почував що втратив би повагу до себе
З Богом
Цить пане гетьмане
Спати в такий час не можна
А далі річка кригою виблискує
Що він має на умі
Думає думає Аслан і нічого не може придумати
Щоб його ліпше прив'язати жидок кілька разів делікатно випозичував йому невеликі суми грошей раз у раз обіцюючи що постарається для нього о місце та й то о таке корисне що буде його певно повік дякувати
Сюди тільки чортам збираться битись навкулачки а не господарям їздити
Ага
Як ви тату
То таке страшнюче мурмило що його навiть сам зоотехнiк Iван Свиридович боїться
Та пальця в рот не кладіть ще зуби цілі жартував Довбня начебто й гнівно
Але що се такого і як воно взялося і як було зв'язане з тим диким болісним викриком удареного вуглярчука сього не міг Герман собі вияснити
В суді до неї з'явився оборонець і знову просив її триматися на суді коректно
Дивлюся й не можу надивитись
Глобулус же як казав Фарадейович мiкроскопiчна одноклiтинна водорiсть i мати такий вигляд не мiг аж нiяк
А знаєш кого вибрали на місце Колісника
Еще бы сухая ложка говорит и наша пословица рот дерет а они вздумали татарву обицянкамы кормить
Остап із силою одкинув дверцята й зашилив у пащу жердину
Давно те минуло як тими шляхами Де йшли гайдамаки малими ногами Ходив я та плакав та людей шукав Щоб добру навчили
Взяла блідою рукою пригорнула до грудей ледве ворохнула посинілі уста
Врешті пригадали собі що в Кочубея є родина жінка й діти
Зате Загнибідиха ходила За Христею як за своєю меншою сестрою
І от
Сама знаєш що хазяйствечко у нас слава господеві а що ж одна у батька як палець і в хаті і в подвір'ї
Що се таке
С 253
Ага Мавра
Гей тут хто є
О х р і м. Чого ж це ти притютюрився до нас
Не любив також і сей бенкетувати А любив з попом у Біблії 9 читати
Як же таки так ви тілько розміркуйте одно що далека сторона а друге що тут зостається жінка молода так страшно покидати щоб іноді на самоті не знайшла собі забавки
В печінках уже сидить
Ой як же не зарегоче наше потоплене село як не возрадуються стріхи
Погляди всіх присутніх були звернуті на неї
З носа ж не висякаєш
Приходила припадала до нього і дівочі губи пахли свіжим снігом і весіннім приморозком що вже дихає повівом землі
Та так і не знайшовши книжки зовсім-таки забувши за неї вибігає так само поспішно як і вбіг
Верлань крикун
та й не доказала тільки головою хитнула
Хапається за рану падає
Як бог захоче женимо
Він ніби вглядів її чудові темні очі на його ніби впав з тих очей гострий погляд
Не вводь у гріх сироти говорив Романові Мартин
Прононсі Прононсі Не над лу-гами а над луґамі
В Сірії тільки Tip противиться Олександрові
Тільки Дніпро внизу наче зітхає та глухо й невгамовно шумить Кодацький поріг
Тепер я вас можу скаржити за образу
промимрив я
Дурненька ти
Боїшся дощу сиди в сухому
Гомоном дотепами піснями стелиться їх шлях
До Заньковецької він писав
Не приховуватиму від князя і це є
А вона тоді не сказала хто її батько подумав чомусь радісно
Коли Волота освідомили про те вія не йияв віри в усякім разі був вельми подивований хоча й сказав челяднику
Зайшла мовчанка
Збагни і втям собі земля потребує привідці
Ну та сам побачиш хлопець і дівчина
Все буяло все наливалося життєвою силою в цю благодатну пору раннього літа
Хто там іще запитав Рубан звільнений похнюпленими Скоромними
Ясно
І ласкаво просимо вас бути хрещеним батьком доньці нашій
Надя примітила його пильний погляд і її виразні як в матері очі заграли неначе іскри заблищали в їх наче замиготіло марево сонця
Що сталось
А багачки розвідується знов старець і його очі загоріли захланністю
ЯВА З
9
Потім загине і може сама перетвориться на легенду
Самий обсяг джерел говорить про широку начитаність редактора
Якби він був так само милосердний до її синів і до неї самої
Бачив він це все й звідси з-над берега темного Волхова з-за боліт і лісів летів через бездоріжжя й непрохідь силою своєї уяви свого духу
твердо відповів цей одсуваючись трохи
Ну і досить гадаю
Та він живого місця не залишить на моєму тілі
Та хіба їх кожного згадаєш
5 травня спалахнула велика битва
З руками в нечистотах хочете очистити чужу душу від дрібненьких порошинок
Ты смотри на панянок не заглядывайся прервала его вздрогнувшим от досады голосом Орыся
Вона з'явилась в дверях стала і навіщось заглянула
Боянову синку Боянову
Хтось схлипнув заквилив молодики встигли розповісти кого поранено а кого й забито
Простуда ввійшла йому в груди
Який людей з неволі визволяє
Ви з мене смієтесь
Та так усi нашаво брата поважають
Якраз сонце заходило як вони виїздили до лісу
Важко йому жити та що поробиш
Я його ненавиджу і де він ступить слід мені його противний
Ну а тепер спати
Не впізнав
Бо нікому не потрібна у кожного є своя хоч поганенька
Галушкинський на Шурика Бабенка Льоня Монькін на Вітасика Дяченка
Але збити мене з пантелику їм не вдалося
Я за всеньке своє життя пензля в руці не тримав а вона відайте студіювала цю штуку
Сталося це недавно кілька тижнів тому і Лєвенгавпт не міг освоїтися з гадкою що його знаменитого генерала побив Меншиков
Найнебезпечніше на плацдармі пам'ятати про човни та весла чує Воронцов глухий голос Чумачен-ка
Ще господине раз закипить та й буде повертаючись до молодиці сказала дівчина
Звичайно я не звик бути безпорадним ані розгубленим у таких випадках де в дідька ділися мої уславлені ароґанції і що це за дивовижа діялась взагалі
Нарешті наважились послати парубка верхи на село щоб подививсь як там пожежа а коли можна то ще й людей на поміч покликав
Коли я знов опускаюсь на долiвку з божницi на мене строго дивиться i свариться пучкою сивий бог-отець єдиний свiдок мого грiхопадiння
Просто чудовії Коб не служба то і я з вами тут переночував би їй-богу
Княже
Пані все мовчить та уста гризе
Як би я хотіла побачить ваш альбом промовила Ольга
В цих принципах і я космополіт
Потім звернувши нашу увагу на Дідону оповідач розгортає ширшу характеристику
Зціпивши зуби вони йтимуть через ніч злоби й зненависті не здаючись доти доки її не перейдуть
Черевань собі був рад що Шрам повеселішав і все тілько вигукував за кубком
Так хiба ж отямишся коли Васько як навiжений кричить Швидше дiду бо лебедi сiли
Ой зійди зійди ясен місяцю
Ти на те ведеш щоб я не дождала бачити тебе замужем щоб через твоє упрямство не дожила я віку бідность сльози і перебори твої положать мене в домовину
Покинувши книжки Радюк побіг на Хрещатик перебіг його од кінця до кінця трохи не звалив з ніг кілька панів і дам і не знайшов Дашковича з дочкою
Де ті дохтори вуйно намагався посміхнутися і не міг бідний кривився від болю
Ю р к е в и ч.
Ні Несторе Івановичу не трухлявину а святиню скарб музею
ГРІНБЕРГ
Переді мною лежить стільки боротьби
Чого ж тобі синку треба
Спасибі
дівчина
Я пам'ятаю Олексія Максимовича він був другом Гоги мого брата і моїм другом
Розпакували покрутили і
І не розібрався
Бейте для потехи поганого татарина
Хлопці полізли на грушу та давай трусить а дівчата збирали в пазухи
Ніхто не сподівався що це прощання має бути для нас фатальним
Кожен день накази а хлiба немає
І утнув не Павло а Павлентій
Отак і так каже дочці Сватає тебе Мирін
Кісткою свинячою за обідом мало не вдавився
Аадиторія Воздвиженського спорожнялась
Але не встиг
Вони
Один сьогодні оплошав трохи
Iз палявих був у нехвалитах а далi чистую палучил
все зривалося в нього
Кругом домовини стоять високі срібні ліхтарі з зеленими свічками
Маруся даремно дожидалася всю ніч
Будь обережний дідусю шептала
Проте ненадовго
Как ревнули ж эти все жерла так мы и присели только они по дурному выпалили поверх голов шугнуло а мы тогда бурей на них накрыли гармашив а их погнали
Зараз
Даниле Семеновичу перекажіть пралі щоб зайшла
А вона це тільки маленьке дівча що в нього ще лікті стирчать кудись у всі боки зворушливими гостряками а ніжки висять як хрусткі безпомічні стеблини
Від таких слів Настася мимоволі червоніла а суворий вікарій мовби не помічаючи дівчачого збентеження дивлячись їй поверх голови вів далі Правосуддя господнє передбачає це єднання й сплетіння тіла й душі таким тісним що й тіло разом з душею прирікає на вічні муки або вічне блаженство
І коли ти не привик без думки повторяти чужі осуди або хоч бажав виробити ясне виображення про те що властиво значать оті критичні фрази яким способом критик дійшов до свого осуду і як міг би його виправдати перед скрупулятним трибуналом то нема що й казати твоє бажання було даремне
Закінчили мазання тільки другого дня надвечір
Треба було заглянути в історичне минуле лісових оазів на тлі безмежних степів
Та знаємо
Правда надеялся он что Москва вознаградит его за то сторицею но на деле выходит другой расчет и вот теперь слова Мазепы пробудили с новой силой его алчность и злобу
Ще держиться до якогось там часу
І руки з кишень бо кишені позашиваємо
Пузир
І ти побачиш бурмотів Сінам-ага що гори які ти вважав нерухомими ось вони йдуть як іде хмара
Ні
Каламар запротестував За биту жінку нині треба давати одвіт по всіх станціях а хвору мусай годувати
Зато скульпторы отличились Рамазанов и Ставассер особенно Ставассер
Не підводила очей зближаючися чимраз більше до громадки людей
По його обличчю промайнула журлива тінь
Розстаючись того вечора Віктор накинувся з бурхливими обіймами були вони несподівано грубі з виламуванням рук зі словами що принижували її
Плитки густого рум'янцю на Чернишевих щоках жевріють розпікаються наче сонцем
Отже правда що уруси обійшли
Отак дограються доки й маєток у них заберуть
Пробували вже
Мене і моїх хлопців знає весь Ада
Якийсь мерзенний гяур навіть хай це буде сам гетьман сміє уривати в нього великого візира грози навколишніх народів ласий шматок
Мустафа питав у начальників племен мін-баші яка потрібна їм зброя
А нiчого
Крізь молоде вербове листя сліпило очі сонце мов загравало бавилося
Погляд його блукає десь далеко-далеко
За кілька днів поки знахар Гук лікував йому ногу трохи оговтався після страшного потрясіння на Каялі відпочив після важкої і небезпечної дороги з половецького Тору до рідної Десни оглядівся довкола себе зібрав усі військові сили які можна було спорядити за такий короткий час і послав до Путивля стерегти рубежі Сіверщини а потім ще не зовсім видужавши вирушив у путь
Ще як вони обидва вчились в церковній школі батюшка давав їм читати євангелію та усякі церковні книжки і потім велів розказувати про те що вони прочитали
Та дружню жінку взяв за себе
Катре
Діти з ляку залементували за дітьми почулося хлипання жінок
Чого ж турбуватися
Робить враження причаєного впрочім не люблю оставатися з ним сама
Від камунічеського більшовика філософськи відзначив товариш Матвій Ну що жі пущай живе паходной малютка на здоров'я
Правда йому буде тязко
Якщо вже так ми підемо звідси
Добре
Побрались панотці за руки і підводячи один одного встали і тихенько подибали до постелі
Ви тоді були в Сумах
Добре коли така ваша воля —сказав Максим Ставайте ж у три ряди луки й стріли кидайте геть а топори й ножі до рук і за мною
К о в а л ь обмацує її рукою
Не знаю де од їх подітись
Забіжу трохи наперед і признаюся що першого ж року свого вчителювання в Черчені я скомпонував невелику поетичну збірочку яку назвав Карби отчої землі й вислав до Львова до видавництва
Йой душа хороша
Пізно ввечері хлопці поверталися з худобою додому
Г а н н а позбавити премії
Часто пориває мене гіркий жаль дика вражда супроти моїх померших родичів що мене в життя трутили і я тепер безцільно блукаю
Стоїть Ганна опали руки
Оцапіли
Всіляко
Запорожець побачив змучені очі Стехи скуйовджені коси
Мовляв у наш брехливий вік це велика рідкість і коли хочете навіть моветон
Чув
В дитинстві багато чула про них були вони зовсім недалеко від Рогатина підступали мовби до самих його валів і водночас лишалися невидимі й недосяжні як казка
Ич ти
Маринка й Христина розтягли корж i розстелили його на здоровiй сковородi котра стояла на столi
Растеряла я их по вашим степям но я полила их вашею кровью и вырастут из них на вашу голову страшные змии
Однаково героїв видумано герої безсловесні для їхнього автора і він може ними керувати
Та й одчиниться
А великий живіт туго затягав блискучим поясом бо в його утробу могли б вміститися три імператори
Прокопе
Треба було не бути там так довго і приготовити
Пішла Ганна з богомольцями до Києва
загукав Олов'янець і припіднявся радісно назустріч людині в сивій опанчі ремісника
Сікачу відведи його в холодну сказав Сірко
Що ж хижо засмiявся паракимомен княгиня одержала сповна все що їй належало
Ви ще не снідали
Р и н а до Улі
Він здавався живим то яснів то темнів надимаючись
Знаєш Петре як воно добре сталося що тоді Жук не пустив мене з тобою у Чепелів хутір
Може всередині й розрізняються вони між собою але хто ж то може зазирнути в ту середину
289 куб цалів
Куля вцілила в груди черниці й пронизала серце
Я хочу взяти Киюв і посилаю туди послів щоб умовили киян піддатися мені по добрій волі без спротиву
Та може в цьому і є найвище покликання філософа віднайти у буденному мотлосі життя ідею яку потім підхоплять і освятять інші
Лише акуратні стовпчики схожі на верстові раз у раз виникають миготять уподовж дороги і на кожному з таких стовпчиків будьте ласкаві телефонний апарат
Той невідомий прпсутулившись сидить спиною до руху до траси зовсім не цікавлячись нею задививсь кудись у поля задумавсь чи просто куняє
Отак і треба нашому панові гомоніли чоловіки
Лягли на межі як три копиці вовни звісили з ротів язики і носять боками з коротким свистом
І ще одне зауважила Марія це для неї давно звичне наче й не було ніколи іншого життя
В нім є щось він інтелігентний бистроумний і гарний
Бунт
Пішли ми собі додому а Катря звертає до Чайченкової хати схилилася на тин і подивилась у тихий та пустий двір бліда сама як хустка
Погаси сказав Петро а то щоб не було і з нами як з тим генералом
Та як же
Мене неначе хто ножем уток
Повір юначе подумки звертається до нього вітряний сторож а зійти до них ніяк не наважиться щоб не завадити їм
Друзі й товариші дарили книги й за звичкою підписували їх дарячи
Просто і думок не зберу у такі нетрі та болота зайшов що з кожним кроком тільки грузнеш більше та глибше
Чмига шмига рівно вистругана дощечка яка служить нівеліром при набиванні жорна у млині
Вода шубовснула на колеса
Неймовірно
А гармати мовчать
Весна пливла до нас з Десни
С н і ж и н к а
З м і й
Мамусічко дай йому булки
Ось це віддасте там
Коли по похороні треба було зійтися з сином помершої задля обговорення якоїсь там справи а умовлено зійтися в неї то він ходячи по кімнаті станув перед тим безсоромним образом
Хто ж повинен з'явитись
Ох я нещасна
Марія Яківна сиділа на приступці ганку підмостивши під себе витерту козину шкуру
Тепер за вами черга Марто Сидорівно
Борис Михайлович нагнувся і притиснув Сергієві руки до постелі
Отоді занепокоївся у Новгороді Ольг
Ось де можна чоловікові знайти відпочинок і розкошування
І панове судді перекидуються очима
Закликає він вас браття під свої знамена
Було зараз зовсім інше вловив затаєну болісну жагу чистоти й кохання
Хай запишеться в кочегари
Друге всяке чесне діло є чесне діло хоч хто б його зробив
З пустих поговірок не роблю собі нічого відповіла я зневажливо
Чесна добродійко писав Павлик у листі до Михайлини Рошкевич
А Тетянка гине пропадає за своєю чорною нянею
У Буколеонi кесаревича Бориса знайомлять iз онукою iмператора Костянтина порфiрородного Марiєю незабаром заручають з нею
За нами прошелестіло листям
Ти ж мiг через нижнiй тунель вийти на схили
Добрий вечір або що задиркувато обізвалася Софія
Мені це байдужісінько
Вся спина у виразках у крові
ІІІ
Не звір я людську кров пролити І не харциз людей щоб бити Для мене гидкий всякий бой
Біженці чи місцеві не розбереш
Тiтка пристала на це i почала й їх прибирати та чепурити
Всі малі циганята нагі збиралися тут роями гуляли качалися і крутилися побравшися за руки блискавкою так що їх чорні тільця у сяєві сонця лиш так поперед очі мигали й вилискувалися
І десь далеко за темною смугою лісу обізвався грім
і починає хутко-хутко роздягати його
Він щез би приснився мені
От інший тут знов прийме річ да й ніде про займанщини викладовати
Викрики юрби посилились
Та боже мій хіба ж я не розумію
А поки я буду знать і бачить що у нас така неправда до людей що вас скрізь судять проклинають мені ніщо не буде мило життя моє буде каторгою
В мене й мокре б горіло
Оптика
Не чіпай дівчини
Він вигорів дотла і був неозірний мов пустеля чорніла курна дорога витоптана возами копитами й ногами хто її проклав
Все гаразд кругом шістнадцять і все на сві
Ти б допоміг
Обурення аж загуло в грудях
Слова в голові розсміявся хлопчак
Од радости від щастя
Венеціанський баїло доносив своєму сенатові про нового султана Він справжній турок в найвищій мірі поважає закон поблажливий до християн погано ставиться до євреїв намножує знання і все робить свідомо упертий у своїх намірах
Зразу хотіла укрити собачку
Приглянутися ближче до Надії Загірної Коцюбинський зміг на літературному вечорі що його як з'ясувалося вона ж і організувала
Я у сiльмаг на хвилинку
—У Серпухов я чув таке прислів'я Не до жиру быть бы живу
Але дозволь тебе й покритикувати
Я не знаю як вас і дякувать
На воротях
Царі самі закон
Сашко Гавриленко торгував у пивній і часто на лавочці розповідав мені про бахмутських повій викидайлів і бандерш про веселі гулянки котів артисток і вино що ллється рікою у дзвоні чарок в далеких золотих містах
ми з дiдом до нього
Понад Глибочицею та Сетомлею вони везли стінобитні пристрої пороки тягнули важкі самостріли що метали каміння та горщики з китатським вогнем несли штурмові драбини
З солодкого та ще й теплого краю
Жандарм зробив що велено і виструнчився мов на параді
Зовсiм замучив
Хіба ти забув про голод тридцять третього року про арешти й розстріли
Як хто
Оглядають крім Їм-і-не-наїмся
Чому ти раніш за це не думав сопляк ти паршивий злісно з презирством промовила Рахіль блиснувши на сина сердитими очима
Хіба веселішої немає ради такого дня
Султан може зробити Златку своєю ірбаллю або кадуною тобто дружиною
У церкві свічок аж миготять й черниць неначе галок у полі на покинутому току
П'ятиліток делікатно зайшов у воду він ступав так ніби йшов оксамитним килимом і кожна лапа як сестра ступала в уже продавлену сестрою колибань
Та не по душі йому були такі гульбища а надто ті гострі колючки які часто й густо заганяв йому в серце Лушня або хто другий з товариства
Микита
Коли дивувався чому-небудь говорив іч- ки ич який
Виїхали з двору
Безліття ж бо витає над обводами землі Троянової й ось-ось може пересягнути через обводи
Побачивши видовище яке відкрилося перед ними Гонта здригнув і відсахнувся
Богун прийняв з колін великі більше схожі на ратайські ніж на лицарські руки з жовтим прокуром великого і вказівного пальців поміж якими завжди тримав люльку підвівся
Роман думав думав і пішов у великий міський сад
Треба дружно з людьми жити
Олена пророчила що сон хороший що він ніби означає нове щасливе життя на новому місці
А пан твій батько га
Себ-то кажу я вам якийсь страшний чад хаос подуріли всі від голоду одчаю злости
Кайдашева сім'я
Він умів оддаватися грі весь до решти розчинятися настроєм у настрої незважаючи на повних п'ятдесят у його вдачі було щось безтурботне хлопчаче
На гнідім коні
Я подаю йому листа а він в люті навіть не бачить-Оговталась я і зло мене взяло чого думаю він кричить і теж з серцем ніяка мовляв я не парижанка перше хоч розпитатися треба а тоді вже виганяти людину
Спеши скорее гетмане на выручку теперь самое время ударить на Бруховецкого московских ратей мало калмыки сведавши о мире с Польшей также ушли от нас Черниговский полк Переяславский да Нежинский за тобой сейчас пойдут
Глянув на хлопця ніби саме йому пояснював
1-й вартовий
Шакір-реїс проґавивши козаків коли вони виходили з Дніпра у море тепер у всеозброєнні чекає їхнього повернення
Ось чути його ходу
Софія писала що їй уже в печінках добре засіла кацапня
Годинник-ваза який стояв над дзеркалом пробив четверту годину дня
Не розуміє що без нас це діло не піде
Будуй багнище тільки на сусідових полях
Так ви мабуть маєте трохи рації
Ще шумів трамвай
Якого лиха мені там іти
Х
Пусти мене
По буханці б оце на брата
Куди біжиш
Круглоголові довгобразі високо— та широколобі темноокі прямоносі рот помірний невеликі вуха
Ліс теж стояв рівний густий жодне дерево не привертало до себе уваги якою-небудь особливістю
Добре
Чіпка знову прийнявся за управу
Княже Володимире
Ні не так якось іначе
Друковане слово воно своє робить
Жаловався дуже що всьому земству урвалася тепер нитка та так що не тілько засідателям но самому комісарові уже не те як давно було
Ібрагім підливав Сулейманові густого мускату а самому не йшло з голови Що не з'їдається викидається
Хто б не підняв
Двоє тримали за поводи в'ючних коней решта виносили з палацу коштовності
Я ушел вскоре умер гетман Богдан за ним гетманша
Не гарно так
Г о р п и н а
Чи батько твій та мати не спротивляться як я прийду до тебе з старостами спитав Роман
Тнули комарі
К о п и с т к а
Незабаром до Рєпніна з'явився керівник трупи Штейн подав контракт підписаний ним ще з Волкенштейнами на Щепкіна і просив переписати його з внесенням імені нового власника
Позад них трималися молоді табунщики
Вам
Зорі висипали вже на небі
Вона ввійшла в школу і її чомусь вразила тиша й якась порожнеча в покоях
Сіда на ганок
А так щодня ворота мали звичайний буденний зовсім не кладовищенський вигляд
Крім мене з хатини ще ніхто не виходив
А сало на дорогу з потом викапає
До цього як докинеш тих тридцять рубликів які чоловік копійку до копійки складав дітям від губ відбирав чобота ніколи людського на нозі не мав
Та й перед людьми все одно
Ні я вже зібрався ад патрес друже
Ми ж однолітки або коли ви ще й не молодші од мене
Герман не любив упиватися але нині прецінь треба було покріпити свою силу треба запити щасливу нахідку нової матки треба впрочім заморити черв'яка що без перерви вився в його нутрі без перерви шпів і прожирав його супокій
Ви може думаєте що він і справді якісь ідеї найшов сказав Методій Кирилович бігаючи очима по підлозі Нічого подібного
Не казали нічого
Був задоволений побачивши книжки якими користувались вихованці а дізнавшись яким чином вони зібрані похвалив доглядача за добре діло і пообіцяв надіслати від своїх щедрот десяток книжок для пансіонної бібліотеки
Ті камінці бачили Єрусалим так само як і Копронідос він назбирав їх по берегах Росі
Давид теж дивився в землю і мовчав
Соску я викинув
А я ще млинцiв i грушок-гниличок i
Треба хіба так цілу ніч їхати бо приставати ніде
Дівчина ховаючи очі від солдата що курив біля дверей і вже ступив був крок їй назустріч підійшла до Івана і дивлячись у підлогу сказала
Тілько іноді замиготить перед очима веселая гадка про те щастя й піддурює хворе серце а через хвилину знов у душу заповзає смутна думка і заквітчує її отрутою-зіллям
Ненко досі не міг звикнути що його називають сином що за нього щиро турбуються і непокояться за його життя і добробут
День був похмурий і холодний
Не раз конвульсивно здригнувся тілом вкладаючи всю силу і весь відчай у той рух але провалився ще глибше і тепер крижані уламки билися об його спину
Це трохи зменшило напруження в селі
Я пішов би та мені треба на збори комсомолу
Лаплахи цвітуть під хатою з давніх-давен
Повигадували якісь вигадки якісь земства де мужик сидить попліч з паном
80
Так-то воно так сказав він але питання нашого часу
Чи так моя паняночко -спитав та й поцілував її щиро від серця
Сироту що не зазнала материнської ласки вражала чужа самотність вона сприймала її як свою власну
У вибиті шибки потягло пороховим димом
Аякже
Іменем сонця світів султана Ібрагіма повеліває тобі великий візир Муса- паша
А тим часом гармати гриміли на сотні кілометрів міста клекотіли вуличними боями мости будівлі храми злітали в повітря весняні поля все ще вкривались тисячами свіжих окопів
А під час наступу
Дивно було її повторювати вслухатися в слова й рядки
Чи карою божою чи пальцем божим чи квінт-есенцією люду мого батька чи може ще якимсь вищим знаком задля котрого я мав іти в божий дім
Чуття і розум боролися в Чечелевій душі
Вигорський
Він дуже поспішав склав сяк-так папери й кинувши їх до шухляди одягся і не прощаючись побіг
Це могутнє заклинання я перейняв у Левадихи
Отже йому інтересно було б знати думку міс Лейстон в справі він не доказав
Неподалік від паперті стояло кілька зв'язаних полонених захоплених жовнірами три баби сліпий дід і титар
Не раз металург-революціонер у кабінеті Яворницького розмовляв з ним про гірку долю трударів консультувався з ним про археологічні методи дослідження і як сам про це згадує от него многое почерпнул
Але не знаходив
Коні збивали копитами куряву і вона неслася за вітром стелячи в просторах осінню печаль що проймала дівоче серце
Сонце давно перевалило за полудень але ще стояло високо
І знову мовби хтось біля борту набирає в щось води
Бояться щоб не вкрала бач торохтіла Мар'я пов'язуючи голову старим платком
Серед метушні Стратон десь дістав сокиру і вибив з власного колеса кілька шпиць
А він Ну не баба а казна-що
Спільними зусиллями пощастило нарешті повернути Левандовського до життя але він так і не отямився
Сміх шаркіт ніг дзвякіт тарілок тужний плач флейт теплий душний дух гарячих тіл пахощів вина тютюну
Знайти щастя
Ця спина шедевральна гукнув тим часом Савичев
Приказывает-де наш пресветлый государь не толькко не воевать ляхов царских приятелей уже выходит а даже усмирять правобережных казаков бунтарей и рабочий люд
І коли писав шах-заде Сулейманові про свою матір Хасекі що вона вся зчорніла в душі від розлуки з султаном то сам уже давно звуглився і не горів а дотлівав смерть жила в ньому розросталася розпростувалася але він не хотів того помічати не вірив приховував од усіх
Як же в тебе голови не вкрали
Або може ви вже пообiдали так може або ськатись хочете абощо
Очі її миттю заблищали сльозами
Григорій вмостився краще простяг закляклі ноги
А ця ж подушка й ковдри напевно від розстріляних
До Асi
Він спер голову на руку і глядів немов безтямки вперед себе
Обличчя то мені ваше подобається посміхнувся Марченко Але от не подобаються ваші розмови бо не добачаю в них ніякого сенсу
Далі йшли вправи
Чим займаєтеся звичайно спитав її
Та відки мені знати
Ви завойовники
Що переказати дружині спитав я Мельника
Вони засиділись допізна
Море
Мені треба відпочити й набрати сили
По крутих сходах євнух почав підніматися нагору
Так
Тоді ніякої дисципліни і роботи не буде
Слухав
П л а т о н зупинив довгий погляд на синовi
Але княгиню Ольгу повели зовсiм iншим довгим шляхом через галерею Триконха Апсиду через портик Золотої руки триклiн 19 акувiтiв безконечними переходами галереями нарештi через внутрiшнiй iподром палацу
А-а-а
Я бідна дівчина з далекої країни без дому і без роду між людьми чужими одна-одинока як билина в полі
Ще що вигадайте
І якраз дуже до речі появився в Мангуші колишній запорозький дяк буде кому правити богослужіння
Справді Талю справді потвердила Ірина і то тоді як ти хотіла зірвати орхідеї над водою й передати їх докторові
Об'їждчик зустрів би не впізнав
Тим часом обмотав панти марлею
А тепер він за крик має зарплату раз командировочні два добові три преміальні п'ять
Господь прийняв їх
Та чим зарадиш йому
Суд це моральний кодекс Кравчини
Поезії
Від душі пирхали і реготали але ні дівчата ні хлопці не вважали його за парубка
Ох і кріпкий орішок
Невже й на Скарбне посягнуть
Той би дав шматок хліба та ще й маслом помастив
Баринин кучер Самійло з гострим батогом гнався за нею й чесав по чім попало
Ось тоді й зомліла Надька в натовпі серед дівчат
А що це у вас з ногою з війни
Проте цікавість також є але не головне
Чи розумiєш ти все що я думаю
Це так думає Михайло Миколайович а я не міг
І панська теж годиться підкинув інший слово
Знову напливали жалі але він не пустив їх у серце
Та як різати то то певно і самому треба виставити
На Татрах горбатих
А-а згадав Гатило
Я ще зроду не обідала в млині говорила Ватя й реготалась
Що таке коріння
Ой велела меня мать За купчика отдать
Що маю вдіяти питав себе коли той старий лис справді не зажадає говорити
Це над красою не наруга
Я тобі покажу бурмотів він
Потоцький
Куди проїхав гетьман оживали дороги
Старшина
А-а так он воно що
Закіптюжений знеможений озлоблений він із пожарища самотньо йде на подвірок сусідки Одарки яка молодою повдовіла і всю свою ніжність та любов перенесла на чужих дітей відколи в селі дитячий садок відтоді в ньому висяюють і турбуються карі в золотій оправі очі вдови
Раптово прислухавшись пурх на сцену як птах а там дзвенить уже її голос мелодійний замріяний мов одразу якимось ковалем перекошений
Одчепись
І добре хто має к багаттю чийому
А я йому Чиряк
Мокій і сам розумів що життя його пропаще передусім і ганьби вистачить на все життя а ще вдова старша на десять років а ще отако проклинає його й проклинатиме увесь вік за те що з вільної козачки стає панщинною
Почула дівчина І в білій свитині З біленької хати Вийшла погуляти У гай на долину
Ось уже в дворі собака загавкала
Підійшла сердита різко звернулась до відвідувача
Очевидно свято таким і повинно бути то навіщо його ганити чи ввалити
Хмельницькому дуже немила була ця перспектива дальшої війни але зневірений в охоту сейму щиро полагодити справу провокований зібраними проти його військами під проводом Заславського й Вишневецького він для свого забезпечення мусив йти проти них
Коли він не хоче зустрічатись з її чоловіком йому слід перелізти через паркан бо Євгеній Валентинович працює біля вікна і значить пройти непоміченим не можна
Ходімте тільки не гнівайтесь на мене коли зачеплю десь за живе
Я його дуже любив і зараз всім серцем люблю
Аж ось такі пішли яри та стрімкі кручі жовті глинища де ні стежки ні голосу людського
В тому тужному і дикому як одвічне прокляття крикові і засторога і жаль і сумне сподівання
А сьогодні він не прийшов
Хоч у душі й проклинали Максима а проте слухали духу його боялися
Про діла про свої діла
Але як здогоню то люблю заганяти в кут
Сам султан пішов на Шабац який звався тоді Буїрделен але через чотири дні його зустріла вість Град Буїрделен упав і сто невірних стали поживою осяйного мусульманського меча
І дядько Денис насправді вибухнув
Пригадував собі всі вищі пункти за Десною і мусив згодитися на те що тільки з дзвіниці в Дехтярівці могло це світло бити
Він мене мучив і я вирішив хай він сам спробує як то виглядає
А Іван прилуцький наказний полковник
Харько заклав за пояс сокиру й узяв у Семена рушницю
Що
Василина
Хто я такий чортів сину ти
Негайно кажу і зараз рушаю
Краще в Молдову тікати
Ага пайку ждеш їсти хочеш
Стару коломийську солотину навернув ще на ум мрію серця величну шану родові клейнод життю довічну втіху
З лугу виганяли останніх недосмалених приблуд
Першокласна фортеця збудована французькими інженерами
Нічого тут і розуміти ти його поранив і втік зі страху Він же видужав поїв запаси накопав і намив золота але раптом взимку збожеволів
А вже коли ворог сам про себе так пописує непереливки йому
Але в душі залягла тиша яка була майже зловісна
Ну я піду управлюся тим часом з дробиною
Аби те сталося і сталося якомога швидше їде сказати жоні своїй Досить нам бути нарізпо
Лис уже знов пiд деревом
Думала Марія про синів-близнят
Слова полетіли так швидко що він їх ледве ловив
У печінках вона сидить
Він обіцяє недимові винагороду похваляє секбанів та враз протяжний звук рога долинає з лісу знак що хтось наближається
Дорошенко і митрополїт Тукальский послали до Бруховецького щоб він привіз до Дорошенка гетьманську булаву покорив ся йому собі взяв би тільки маєтности в Гадячі до живоття
Ворожить він над нею довго докладає спеції які за все їхнє довге обопільне рибальство Холод навіть не спромігся запам'ятати
Жону
Князь Олександр
Струнко
Гілки дерев мокро блищали зволожені по-весняному
Куди
Ірина її обняла моя тендітна Ірця вилася біля гості як хміль навколо тички
В літах дитинства каже згодом до мене Заболотний можливо закодовано щось вельми для душі необхідне таке що потім упродовж усього життя позначається на наших цілком дорослих вчинках
А хазяїн усе шиє хазяйка вишиває і що-небудь розказує чоловікові про те що бачила на торзі що чула від сусідки
Арсен трохи подумав сказав Відпусти його пане Мартине
Владійте веселі ви що зберете все в єдино
То він на жарт осикою та терличем лякає
Дочекатися б того дня коли злидням животи не хлібом а цією землею напхають
Над дорогами стелилися хмари пилюки
Розінанте
Куптесь у полки кричіть у раду
Очевидно він не ждав такого вибуху
Доведеться таки покласти кандидатську карточку питав я парторга по-синівському тремтливо благальне
Некрашевич трошки сподобався їй хоч був і не дуже гарний з лиця
Коли се раптом стихло гукання І весь люд мов чекає чого
Так пролежав він аж поки не зтемніло зовсім в хатинці
Але мушу сказати що коли б у той момент мені хто заявив що я вже не живу що ніколи на цьому світі не жив і що це тільки комусь приснилося коли б мене хто серйозно став тоді в цьому запевняти я б не здивувався так як здивувався тому що од нього почув тепер
Я не знаю що це зі мною
Він стояв наче дерево після бурі
Вот костюм зтот в деревне одобряю
Негідники
На зарядку нам пора
Вона не так повинна б слухати мене
Я не бачу тут людей
Чого
Хотів його потихеньку відштовхнути але пудель не рухався
Тепер не потрібуєш уже плакати
Та мовити правду волів би я просто з тобою Надієчко вдвох почитати як ми обоє любимо
відповіла я непевним голосом
В неї добре відчуття ритму і якась виняткова любов до пісні й музики
Оце Іване якби вітець не віддавав мене заміж пішли б ми з тобою в монастир
Не вірю я в передчуття а просто маю сумнів чи доведеться нам зустрітися ще
Люба вже стояла бiля куреня i проводжала мене очима
Нещасна та держава в якій бояться думки і слова правди
Питаю про собаку вже розгнівано крикнув імператор
Ти чуєш пане Квочко
Отець Яков не витримав цієї сцени
На чужий роток
Розм'як Зевес як після пару І вижлоктив підпінка чару На все ізвол Юноні дав
Микола просив Бродовського оддать ті гроші йому до рук він думав передать їх в церкву на помин душі небіжчика
Як було мені не плакати
І чув не раз мій чорнобровий Паж українець круль поляк
Розуміється ходім на дачу
Купив в коробейника на ярмарку в Білій Церкві промовив Денис
От нарізались так нарізались
О мамо ви страшні
Довго вони вдвох собі сиділи пили та різні пісні співали
Га
А поки що вранці принеси свій борг
І що Бенедьо чоловік слабовитий і характеру лагідного
Забрати його на конюшню і вліпити 20
Коли Фатіх заповідав для користі держави передавати владу найдостойнішому він не мав на увазі найстаршого
Мама лишила йому їду се я знаю
Горобенко перевів очі на діряві уболочені Дружинінові чоботи що звисали з полудрабка і щоб перебити безнастанне торохкотіння Славіної спитав дядька Це вже й Хведорівка ото
Отож одного дня коли вони поверталися до табору Ждан попустив віжки і коні самі поволі тюпали по ледь помітній доріжці протоптаній у буйних заростях трав та пахучого зілля
Чому б не вхопити не обцілувати чому б не розчесати її довге пов'язане голубою стрічкою у тугий бунчук волосся кольору темної міді чому б не провести пальцями по широких по-чоловічому волохатих бровах чому б не торкнутися губами пухнастих вій чому б не втопитися у тих зелених очиськах
Ми лежимо в густих бур'янах за клунею уткнувшись у землю носами й не дихаємо
Копач
Але це не було єдине чудо того часу
Так вони сиділи рука в руці мовчки ніби дослухаючись думок своїх і сердець
Отакої
Колядники йшли вулицею до терема весело співали і раптом зупинились замовкли
Інтереси річ тимчасова а людина давня Я ще зі Львова знав заробітчанську платформу соціалістів і хоч після того як він мені став у пригоді було трохи незручно вирішив усе-таки дати йому зрозуміти що даремно старається Мабуть людська солідарність нині важливіша додав я А що нема людей справжніх то це клопіт тисячоліть
Дожидай мене
Згоден закусивши губу відказав Голембицький що нам скарби потрібні але проше пана скарбами завідує й береже їх не піп і не ігуменя а ось ця погань показав він на казначею та ще ключниця
Хвилинку
Коли я чую народну пісню я не тільки бачу знову все перед очима я наче дихаю пахощами тамтешніх дерев і квітів сказав замріяно Фріч
А організації вірмен персів німців турків корейців молдаван і циган
І на ніч відпустила
Натерпілися
Так відповів Креве
I хоча я знаю що це казка а все одно вже бачу в кузнi коваля над ковалями Сварога а бiля самiсiнького неба стрiчаюся з Колядою помагаю йому пiдважувати сани з сонцем ще й одним оком заглядаюв ту оселю де живе сонце може воно теж має дiтей то я з ними на ковзанку побiг би
Не треба мене шукати княже я тут
Уже так високо були голуби що зіркі Степанкові очі вловлювали тільки темні цятки їх у небі
Еге дожени та пхни
Чи буде і далі так не знаю а зараз така щаслива Волоте така щаслива що йой
Гм
Я шукаю
Неправда
Звірюга сто бісів тобі в ребра
Через те й товчу що режимні школи ширше треба впроваджувати і до таких як ми недрюкованих уважніше прислухатись
Настав святий вечір
Не нарікай голубонько одповіла крізь сльози Галя Не своєю волею вони пішли од нас Демка повезли у кайданах Іван же ти знаєш помстився за батька та й мусив раптом тікати
Тут Боніфацієва замітка то нехай буде і ваша
Вона покинула чоловіка бо він неможлива людина
Коли уже воля твоя єсть щоб я була за возним ти вижени любов до Петра із мого серця і наверни душу мою до возного а без сього чуда я пропаду навіки
Не сьогодні так завтра
Звісно казку поки ще не так пізно а опісля і слухать страшно буде
Звенигора переступив через нього і шаблею відбив напад приземкуватого огрядного аги
Котрась пишногруда розпалена вином і хтивими танками підбігала до хлопців і граючи очима дерзко запросила до танцю
Поки княгиня думала Святослав радісно загукав Візьмемо його татусю візьмемо
Тиша
Чи не кінець світові хтозна
Так пише так пише що й волосний писар так не утнув би і вчиться добре в цьому як його технікумі
Чи йому пороблено що чи хто урік
По селі пішла про це чутка
Пусть товарищ с перевязанной головой скажет откровенно какие еще иные связи были у меня со Скрыпником
Порятунок був хіба що в тім що рабиня набридне султанові перш ніж він стане цікавитися її походженням або ж у тім і на це треба було сподіватися найбільше що Ібрагіма не видадуть ні валіде ні сама Хуррем одна щоб не бути спровипеною з греко'м друга щоб назавжди лишитися перед султаном поза будь-якими підозрами
сидить на полу всмiхається
Чи плаче чи тужить
Хитаєш головою
На сю обручку можна дивитися черниці
Вер іст Заброда
Та я каже радніший і миритися і поступитися їй чим-небудь хай тільки облише
Напився горівки взяв хліб кусав його та наново сердитий вигукував Це хліб
Хе-хе- хе
А запорожец кричал Грому грому
Не знаю
Не тепер то в четвер був би побачив
А на замок
Потяг сунувся спроквола ніби і сам зголоднів з людьми і димів страшенно бо мабуть сирими дровами топлено його
Справді вони посатаніли
Хто б годен вам догодити які ви добрі а які страшні й самолюбні
Цеп предмет не дає мені спокою ні вдень ні вночі я хочу побалакать з тобою
Добре каже дружина клопоту менше
Мусять угомонитися на якийсь там час та подбати аби на місце потятих мужів стали отроки а на місце отроків новонароджені діти
Тепер найстарший мій сідай Оповідай який то край Тебе приймав з яких долин Ти пив де літ гарячий плин Поклав на чуба сивину А в очі іскру огняну
Який хосен з тих колишніх походів
Товаришу ви мені цього не показуйте ви не загрожуйте мені раною
Нічого
Так у тих-то греків сьому божку кажуть була велика шаноба
Знаю ти ждеш від мене лишень гарного та приємного
Там найслабше місце
То мій дід був Василь
Нові часи вимагають нових пісень нових закликів щоб громовицями гриміли над світом
Потім сигнал і кліть рушає вниз
Я тільки дам їй дитину
Я я не буду прошепотіла вона захлинаючись
Стягайло пильно придивився до козака ніби хотів зазирнути в його найпотаємніші думки
До того вишукав він на Січі колишніх чубівців
Філон наохляп на Калитці спускався узвозом до річки
Мені треба якнайшвидше надіслати її
А втім я не можу
Ні Даньку не даремно
Що можеш ти сказати про витрати на війні з персами Hyp Алі
А правда мамусю він чудесно говорить по-мадярськи
IV
Справді у моєму гаремі є кілька красунь але щоб вони дорівнялися красуням із султанського гарему
Це звичайно розумiв i князь Святослав
Наприклад таке
Мати пізніше казала
Нормально в такій камері мусило б бути 15 20 чоловік а було в ній тепер щонайменше 300 осіб
Це ваш дурноколiнний глум усi вашi баляндраси та пересмiшки обiзвалися в ньому виснув гiсть
Признавайся
До них долiтали звуки купальських пiсень тихий сплеск води чиїсь голоси в темрявi але все це було так далеко
Протолкуй же мнh сій уязвленія
Пішла додому й Мотря трохи сердита на Карпа
Що я i мої немощi сину
Викуса тебе перепросив
А ти хіба каже нічого й досі за неї не знаєш
П е т р о. Живуть умирають далеко тату заглядаєте
Я ж тобі кажу бог нас не покине
Всього місяць
О л я
Ти верзеш нісенітницю
Безперечно скажу відповів він мовби полегшено
Столітній Бук
Далеко то є тату
Я не боюсь чиряків хриплим голосом озвався пан підстароста
А піди Насте проведи
Оцей що привів мене до вас
Ховали його з помпою була довжелезна вервечка вінків був оркестр привезли грудку землі з Покуття де поет народився
Дає струм лише тоді коли натискати на цю ручку
Вона буде такою
Мій батько Сірко і дід теж Сірко і прадід
Он по-нашему Зборовский у нас долг велит давать всякому казаку фамилию а у вас он был стрижка или нестрижка нам нет дела
Ты ли родителей а не они тебе кормлят
От вроді того як держиш воду в жмені здається міцно держиш а якось одверни увагу і рука вже порожня
Най ти буде раденько
І бувало як цівку витче вже й нову закладе а сидить задуманий мов забув що далі робити
Але десь суворий контролер стояв на чатах і забороняв
Околишні боляри та ліпші можі попривозили з собою цілі хури солонини хліба меду та іншого борошна 6 й вузенькі вулиці були позабивані возами волами й кіньми
Арсен Кузьмович кілька разів поривався щось сказати але Холод вдавав буцім не чує
Забравши гроші батюшки роз'їхались по місті по крамницях купувати що було потрібне в господарстві та усякі гостинці додому
Земля завихрилася готуючись у двобій з косматою потворою що вогнисте моргнула покотивши громовицю темною завісою кутався обрій заслоняючи шлях
Не вернувся й досі з усіх лише Васильченко
Чесно кажучи я дуже люблю надзвичайні події
З погідними думками на чолі Я йду собі ходою пілігрима Іду хоч очі гострі мов шаблі Услід мене просвердлюють незримо
Розіслався по кризі тримав свого господаря
Ігумен перехрестився
Там нікого вже не було
Такі ж умови для бджіл такий гай липовий
От аби вiн ще й чоботи вихопив то може й мав би заплату од скупиндряги
Ю р к е в и ч.
А ще збираюсь їхати на років три в чужі краї до Рима
Чого зітхаєш
Юнак полегшено зітхнув
Причина у нього є він ще не одужав після нападу гяура
Аж десь
Ану одвалюй звідси
У тім-то й річ що я не зрозумів
А вуйко о він добрий але чому він криється із своєю любов'ю до мене
Отак наче все її життя треба швидше щось зробити щось улаштувати а тоді вже почнеться справжнє
І воно з латині зазирнімо вглиб corn прийменник разом ну a panis хліб
Не такою правда стала Малуша пiзнiше вiдтодi коли княгиня Ольга прогнала її з Гори
Не засмучайте моєї гостини забудьте свої гіркії думи хоч па сьогоднішній вечір
Пауза
Брешете ви обидві
Диви
Дякую
Одначе побачивши їх він швиденько виліз знову на бричку й затріпав на всі боки голівкою злякано рішуче струшуючи з неї всяку спокусу
Поспускали запинала позакривали всі отвори й так у цілковитій темряві рушили
А ти спробуй
С и д і р С в и р и д о в и ч.
Князь Оскол виходить наперед i зупиняється напроти княгинi
Зося
Але яка її адреса
На дверях старшина зупинився
Прочитай князю
А мені що до того відказує він
Ще раз добридень в вашій хаті вдруге привітався Радюк до хазяїна й хазяйки
Щодня щомиті твердите що наша віра єдино вірна в світі а боїтеся щоб хтось не висловив хоча б півслова сумніву
Дороги просять
Але мало було з того користі
Про мене
Як у цій книзі водно зіткались і драматизм і велич людської душі і терпкий гумор і золота нитка народної творчості
Батько пошутковав а в їх уже й душі не стало
Лишився я цілком випадково
Так прошу гер лойтинант
Прислужник приніс чай вино і ром
Повернулася різко й побачила темний дім із єдиним світлим вікном сумний та завмерлий каштан ґанок що аж сріблився від осяяної місяцем роси довкола дзвеніли цвіркуни знизу від річки тягло вільгою навпроти стояв незнайомий чоловік у солом'яному капелюсі й ошкірювався показуючи білі й гарні зуби
Де жив твій батько і як твій батько звався
Ваші слова суперечливі
Як коли де ураз Іван взявся цікавістю й схопився на ліктях чи бува дід Ясенова не жартує
А ти бачу вигулькнула з води сказав Лемішковський сказавши це навмання
Свою роботу Ліля виконує
К р а в ц о в
Сіркові раз по раз доводилося притримувати свого Ворона
Я цих старшин впізнаю з першого погляду сьорбнув від них горя добра б їм не було
Кажуть стара стольниця Вручий набагато міцніша та Богдан аж туди ніколи не їздив і не дуже вірив у ті балачки
Двірська прислуга розуміючи що не оборонить панської домівки розбіглася на чотири вітри
Передова лінія за Кевелевом на груні Буковинка в тому місці де він сходиться з Тисою
Перекладач і видавець Шекспіра
Тут
Якесь
Довго й терпеливо чекали хлоп'ята вчитель підвівся з ліжка лише тоді як одшуміли талі води і забрунькували дерева
А с я строго
Аби я мучився там через три роки дурно
Бо я забулася а братик мій убився
Камера мріяла
Може і потурчилися
І знову палали панські маєтки й череп'яні покрівлі
А як стемніє вже я щоб Кукурузо був у діда на очах і не викликав підозри нищечком перенесу все у човен
П е т р о. Ні се не город і не містечко а в городі вистроєний великий будинок
А на ношах хтось інший
Три чистих і один не чистий
Щире горе плебана вразило всіх у саме серце
Добре каже бумагу твою приймаю і тебе поки що від панщини ослобоняю
Роки п'ятнадцятий шістнадцятий
Ціла Україна в огні
Сам Христос проклянув жидів і вони його розіп'яли
Ся обручка не збудить грішних спогадів
Далеко за сотню з гаком кілометрів але там
Давай ляжем
Пожалуйста уж объясните нам это товарищ Горобенко
Пилипиха усю правду нашу знала а ради не знаходила хоч яка була мислива собі
Всі чекали маневрів а надто самотні жінки й посивілі у дівках дівчата що діток надбати надбали а ось віддатися заміж так і не змогли
Він не абищо а ось
123 Мезентій наперед тирренський Пред страшним воїнством гряде Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде Під земляні полтавські вали Де шведи голови поклали Полтаву-матушку спасать Пропали шведи тут прочвари Пропав і вал а булевари Досталось нам тепер топтать
Цить Маріє
Дрозде Дрозде коли ти мене з сеї ями не видобудеш то я твоїх дiтей поїм
Матушки разом всі попрокидались посхоплювались з постелі й повтікали до лежанки
Чи вдоволені ви пане
Він курив свою люльку й спокійно розмовляв з якимсь вояком
А річка напевне аж кишить рибою та раками
Може й не дивно що після всіх розповідей прибульців із місця кривавих подій після постійних сперечань що доходили до сварок між молоддю з Молодої Польщі та центром Мерославського узгоджень та непогоджень з представниками Землі і волі раптом так усі потяглися не до войовничих або скорботних пісень що ще дужче б роз'ятрювали рани а до милих простих і навіть веселих як усмішка безтурботної юності
Він здригнувся попрощався зі Стальським і пішов до свойого готелю
А титар сказав що вiн бiльше розбирається в грiхах анiж той хто порiзав на дрова фiгури апостолiв
Довгенько так розглядали потім і кажуть
Ось вам Олексо Сидоровичу папір пишіть а ми перенесемо його в книжку
Чому ти від мене пішла нарешті витис він із себе
Так що молодці хлопці
Що робити
І похилилася над її ложем немов рідна мати
Зрада
Він став страшний
В його сусідстві умер робітник в темній жидівській комірчині як довго там лежав відколи слабував сього ніхто не знає і жиди нікому не хотіли того сказати
Арсен виглянув з-за причілка на подвір'я
Як ми тепереньки весело будемо жити з нашою милою Теодозею з вами з Серединськими і всіми нашими новими приємними сусідами
Навчається в ній в Академії а не погребував убогим учнем маляра
Під ними Золотий напис Не зменшай боже
Західна твердиня Києва
І оскільки фільм показували спершу у нас нетерплячі наші родичі з Дідівщини Яблунівки й Пісок притарабанили того вечора на возах мотоциклах і велосипедах у Васюківку
Жінка сиділа на стільчику тримаючи в пелені довгий як пенал ящичок набитий засмальцьованими папірцями
Але й кінець був так само майже той
І що далі вона втиналася в дорогі рядки цих полинялих літер то все дужче цвіли їй червоні плями спогадів на щоках
Я звичайно не мусив би вам казати
Doch bleibt sie ewig neu
Ти ще й не була в тому Чигириїii а вiн тобi вже й не подобається сказала тiтка
Вражений Андрій бере те все рука щезає а голос зза запинальця глухо каже
І на вулицях той самий лінивий утихомирений спокій на всіх обличчях так само позакладувані руки в кишені ті самі порожні вже злегка поржавілі потьмянілі рейки трамваїв по яких не гуркотять колеса вагонів
Полуботок осміхнувся
А сама на порозі стоїть не дає й нам з Чайчихою пройти
Здавалося що й риштування таке ж стародавнє як i сам храм
Сербии трусився як облитий в спеку криничною водою пес і дарував панщину й дарував халупникам по п'ять десятин поля й обіцяв що сіль тютюн і горілку продаватимуть по такій самій ціні як у місті й все те Самойлович списував на папір а Сербии підписував
Добиралися туди ступою щоправда добре утоптаною стезею зате коли добралися не пошкодували у храмі кутригурів ще не було
І щороку в темну-темну ніч хтось стукав тихенько в батющине вікно щороку виходив отець Харитін до бурлак одмикав дзвіницю і впускав на кілька днів безталанних
В той час викотились тачанки
Повертаючись знов і знов до того імени він де далі більше починав несамовитітити
Янко
Коли брешу Нехай бог карає
Чого ви до мене та й до моєї дівчини присікалися
Що ж я вам перекину
Харигина Григорівна враз ветха зробилася за осінь тінь себе самої рука тремтить і зір погас неспроможна нитку в голку всилити а недавно була видюща
Ви люди письменні бувалі будь ласка ідіть і розглядайте експонати
Позвольте
Діду сказала вона я зустріла зайця
Свои решительные меры
Я сам поїду промовив Євгеній
Одначе таки через Мурашка на нього впав смертний присуд
Та в городі тепер не до новин там так старі доми ламають та улиці застроюють новими домами та кришки красять та якісь пішоходи роблять щоб в грязь добре бач ходити було пішки що аж дивитись мило
Але провідники не поспішали і посольство прибуло до міста на п'ятий день опівдні
Направо
Та нi то тобi мабуть здалося
Доступно бачився уряд повітового маршалка а потім депутата сейму
Купав її в рожевих блисках май
Розуміється за Озоном усі сумували
Так
I таки нiгде правди дiти що вже нiхто лучче не намалює нi розмалює як богомаз з Борисiвки вже не жалко i грошей
Ні відповів сухо
Про Ненка ми з Якубом нічого не знаємо
І так триває до рання
Між ними і мною росте пропасть
Що ж він каже
Гайдук спочатку заперечливо покрутив головою на варті ж мовляв
Цок готово
Я дивився в очі возному Золотаренкові і я бачив він розуміє те що робить
Ми з товаришем Жучком не міщани красивих рухів у нас не буде у товариша Жучка не буде
Де ж дочка повертається поки мати такі важкі гадки дума
Ніхто не знав що він говорив
Поспеем еще голубка
Імператриця відсвіжена після сну блукала по палацових покоях серед розісланих людей серед безладдя й ванедбаності
Опісля прийшов і о архімандрит Петра попрощати
Вогка земля холодне повітря ніщо її не охолоджало тіло її все вогнем горіло хоч її наче лихоманка трусила то палив її нестямний плач Звгнибідихи трусив непевний страх що буде з нею
Ну бо хто ж я йому ні сестра ні жона
Але якась непевність слизьким черв'яком заповзла в мою душу неспокій і розгубленість опанували мною
Але наш диплом шляхетства затратився з смертю нашого діда
Мне какая нужда
І ви здорові зіставайтесь
Десь вони там стоять і дивляться
Цього мені й треба
Вигляд
Під його пахвою біліла паляниця
Заковують його в залізо щоб не волало пробі чи осипають золотом аби сіяло весело й сліпило людям очі
А я знаю як я тримаю себе
Тоді на хуторі стає дуже гармидерно
Кучерявий Іван на капусту орав а мене молоду поганяти найняв
Ліпше так ніж загибати або бути покаліченою на весь вік
У Мойсівку вони приїхали після сніданку
А Кажан випив ще і ще розказував
Я в твої літа на саму гору забирався з брагодував соколів та й ловив їх для діда не хтось ін пгай я
Ти щось хотів розказати мені
Але крізь цей шведський галас продирався жалісливий чужинецький голос ніби хтось з чоловіка душу дер
Це був власноручний підпис Катрі
Такий ти козак що козацького звичаю не знаєш верещиш мов баба
Сказати б носив він свої важкі лінзи не для того щоб дивитись на світ і людей а з навмисною метою експериментувати над світлом
Ви ще далі будете розповідати казок
зрозумів Майборода й що мав сили вдарив по глечику
Тож сила наша там ні
Поїхали
Виступали інші
Очі їхні каламутніли а дорога якою йшли блакитніла і перед кожною мимовільно заквітали палкі волошкові очі
Сонечко зайшло і надворі почало вже темніти
Ми тату носимо народну свиту бо ми народовці стаємо на бік народу ми націонали
Попереду Пирхайло що б'ється з Чопом i Ольшанський що наступає на якихось двох ковалiв
Він виголосив промову в якій сказав що йому випало в юності щастя на власні очі бачити цю велику людину
Клянуся вам
От ілюстрація до моїх слів
РОЛЬ ЗМИСЛІВ У ПОЕТИЧНІЙ ТВОРЧОСТІ
Тепер лягли бони на нього всією страшною своєю вагою
Ого
Але він і сам був зацікавленою особою в сій війні й не вельми впирався на вмовляння
А за цен час воно стухне
У моїй світлиці горить світло
Прокіп перехрестився
Бач матуся журяться сдказав той сестрі і знову обоє помовкли
От вертля-ве
А Потап утирав очі кулаками й хитав головою
Він був дуже стомлений цілий учорашній день і цілу ніч не злазив із сідла немовби передчував що в Гатиловому дідинці назрівають важливі події
А що одмовляє бач як помоглося
Одізвися
Вадим раптом кинув віжки й схопився за груди
Але ж я здоровий чому ви не вірите
Він пішов на цвинтар де чимало його друзів знайшли свій останній притулок
Франсуа зовсім занепав духом
Райкооптах
Га
Всі побігли до коня і справді побачили мішок а в ньому важке горнятко в якому щось переверталось
28
А ми з мамою тебе скрiзь шукаємо
К р а в ц о в теж пiдвiвся до Оленки
Я навчу тебе грамоти читати писати
Це там де проходить через Чагу шлях із Бендер на Дунай
Один раз я сижу подле нее она задумалась крепко вдруг входит Федя бодро так весело Здравствуйте
Тут люди приязні
Бо не було
Гай-гай то не одна позначка отримана Сірком не на полі битви
Адже куховарці плачу три карбованці на місяць а що З неї
сказала по його виході Мирослава обвивши руками шию Максимову і цілуючи його бліді спечені уста Не журися
Стрепенися Ворожу силу скинь із пліч
Люди стільки наповигадували щоб себе дурити але все це омана в світі таки немає нічого нового
Була і пасіка у них
Молодцем став
Давненько кажу вас не бачив Максиме
І це вважалося одною з найпаскудніших лайок
Що за люди
Коли йому вперше стали в думці поруч безмежжя луки вічний плин ріки і Одинець чомусь саме Одинець він розреготався мов божевільний
Нащо мені дітей дала
А Німчук ще й підюджує
Підріс він став ще хижішим ще запеклішим
І не горілка пробасив Метелиця
Мій Генріх прийшов би відкрито
Сорок дев'ять літ сиділи на троні два імператори але всі ті сорок дев'ять літ Василій затінював Константина головою царства вважався брат старший він ходив у походи вів війни приймав послів а на долю Константина лишалися тільки розваги гульбища дурощі всілякі їце й тепер постарілий і з вичерпаними силами думав він про те як добре було б покинути Константинополь і податися кудись на лови
Я так поспішав до тебе кинув усе
А де живеш де трудишся
А ви ж думали Але не журіться норма пустякова
Мені теж цілу ніч не давала спокою одна думка та з горя чи з досади не міг дібрати в ній толку а тепер одразу все збагнув
На цій основі в театрі час від часу виникали суперечки які врешті ні до чого не призводили
Чому
70 Троянці із-за стін дивились Пан Турн як з військом тягу дав Перевертням морським чудились На добре всяк те толковав
А дзуськи закозирився на те чернець
та й одвернувсь до стiни
Жаден інший день і жадна інша година
Ні
Я знав що все погоджено з тими що свыше і що з моєї боротьби нічого не вийде
Турман ще зроду не чула такої шорсткої розмови бо звикла слухать тільки хвальбу своєму ділу
Вийшла на подвір'я і впала
То я втечу хай вам і гроші зостаються
Гроші довоєнні є так за них нічого не продають
прошепотів Андрій
Дядько одразу стих зіщулився
Я ніби зайва сутнота між усіма сутнотами на світі чи жити чи вмерти мені про все байдуже
Гомонять про якусь землю що громада має купити в сусіднього дідича
додав Тарас радіючи теплу обіду друзям
Зрештою взаемності зі сторони Юзефи я ніколи не мав
Всі вони вважають її своєю Чернишевський клопочеться про видання її творів як ще ніхто не клопотався
перехилилась мати до нього незручно в тому людському тискові поцілувала сина і заточилась на людей від сильного вдару прикладом
Ви закохані Корвине
Одно что меня поразило в этих более нежели слабых контурах это необыкновенное сходство с оригиналами особенно контуры Фраклита и Гераклита
Справді пізніше коли я вчився в інституті читав про це урядове спростування роз'яснення Міжнародному Червоному Хресту
На Україну нам дорога заперта куди ж ми дінемось
Сільські хлопці журилися нею ще менше
Ну-ну рукам волі не давайте
Співали про молодого місяця-князя серце якого навік полонила красна зоря-дівчина про його тугу за вільним життям про його молоді літа що безповоротно відлетіли білими лебедями за далекий небокрай
Той умірає
Тілько в нас такі нікчемні кубки що ні в віщо гаразд і налити
здивувався Журба
Коли мені кажуть про незалежність націй чи жінок я хочу відповісти друзі тільки одна незалежність є незалежність нашого життя від нас
Не сподобалося Лаврінові те підморгування а ще дужче не сподобалися слова мовлені по тому як Хотина відказала що пироги будуть з вишнями і порічками
Це не сьоме вже а восьме чудо світу
З думки не йшли виливниці
І в садку-холодку
Половці недалеко
Ну та що там
Як дівчина дожидаючи свого милого умивається й прибирається тремтить мов у лихоманці й палає наче в огні замирає довго ждучи й оживає не терплячи так земля дожидає ясного сонця і міниться не дождавшись
Що страх гнобить його неймовірно
Бо ж вони джеркотухи пискляві анічогісінько у тих марках не тямлять розриваючи конверт безсовісно рвуть і марки щоб їм спідниці порвало
Коли Лорденові відмовиш говорила тоді шукай собі іншої стріхи шукай реформатора
Ну вони й нишпорять по містечках по селах усіх грабують палять і передусім нашого брата
Після радісних хвилин прийшла і гіркота
А мої знання мої слова так би пригодилися люду нашому землі нашій
А ночівлю пошукайте деінде бо таке діло з ріднею вийшло
Війт прийняв гостей дуже чемно і просив сідати
А хто
Їж
Милостиво в тій воді покрушаться голови ваших богів
Чудні ви люди вдалися
ЯВА VII
Може хан при світлі спатиме
Душа в тілі тіло в душі
У класі настали також зміни на стінах з'явилися картини
Сотня за сотнею
Навіть Галя
Пішов
Потім повертаюсь і молитовне дивлюся на східний волохатий силует
Де він бачив це довгасте холодне але пристрасне обличчя ці гострі чорні очі що ось-ось ніби спахнуть від захованого в них огню
Потім став вдивлятися в лице пана Славека
Зорі ті не нам лічити Як і засвітити То шкода того й вчитись Господа гнівити
Герцог бравншвайзький витирає густий піт із червоного веснянкуватого чола його очі рудого теляти великі й добрі в жовтих густих віях напружено кліпають
З 1599 p архімандрит Києво-Печерської лаври повернув лаврі земельні володіння відібрані польською владою
Духом до неї вставився
Народ як порох лише іскри треба
Коли ж виривалися з задухи стайні голосно й радісно іржали і несли своїх вершників у темряву в безмежний простір а ті сиділи на конях насторожені чуйні дикі від волі вже й забувши коли були людьми бо позоставалися ними лише вві сні і здавалося їм що життя —це тільки отаке несамовите скакання на коні а все інше набридливі обов'язки нудьга і нікчемність
Ляга животом на отаву кладе голову на долоні й чекає
Здається одна людина може вам допомогти
Григорій дивився ліворуч на сизі кряжі під червоним колом пересновані червоним павутинням променів і думка мимохіть поверталась назад до табору
думаю себе
XIII
Не будь Григорію жорстоким
А коли при нужді та п'яний
Грицько тим часом стоячи в Зінька перед ворітьми оповідав як почалася сьогодні сварка і додав
А може війна перевірить наші душі
Ось він вибіг уже й за село на широке роздолля
На деякий час його лишили а один навіть підійшов і спитав
На голову
Скажіть тільки куди нам іти
Жили як сусіди
М а р т и н.
В таку спеку дивується Іван Тимофійович але по широкому обличчю кольору добре випаленої цегли та блискові в очах видно що він і в самому пеклі не відмовився б випити
Як воно добре що нас доля звідти вивела
Трута замість матерії овва
Своїм сотникам і старшинам велів зодягтися якнайкраще сам принарядився і князь Длотовський довго здивовано озирався бо сподівався побачити перед собою ошарпанців
А коли помітить у нас сокола сторожа
Яка багата вечеря
Наділив же Господь добрих людей такою дитиною
Й не спостеріг як рушили до Академії
День хилився до вечора коли хлопці спохватилися бо вже порозходились люди з майдану
Потім вийдуть у лридунайські поля занесені снігами
Горб ріс півроку далі перестав а за цей час перестала до нього посміхатися Хівря
Іван перше ніж облягатись кликав до себе Миколу завжди співучого і говіркого
Великі руки лежали на паперах як дві розпластані жаби що готові до стрибка
До Микитиного Рогу прийшла з Дунаю звістка про те що за Бугом понад лиманами й біля Дунаю приймають козаків разом з жінками й дітьми і наділяють всіх землею
На сотника вийшов дик і він його відразу положив з рушниці
В місті живуть люди і без землі
Втрат немає тату
Не ймучи віри своїм очам він ухопив за плече свого сусіда
Він любив дивитися з вітрякового узвишшя як долом пливе череда романтична курява здіймалася над нею в сушу це напевне нагадувало йому потомлене військо що поверталося додому після битв за нічний Вавилон
Вам рекомендую другу протилежність
Буцімто вона не пам'ятає що вона вчора витворяла
Ніби я один голос чула в останньому часі
Помалу Максим ставав знову весь мокрий від поту від снігу що розтавав на ньому від води що бризкала йому з-під ніг на чорних місцях стоячи вже там калюжами
Зімніть спагіїв
Звівся Мажуга Ох яка втома
От вона й на нього глянула а півник заступив
Прізвище зовсім зовсім іншої людини
Переходить день все одно що вчора
Зосталися позаду чигиринські руїни і политі кров'ю бужинські поля попереду в синьому мареві тремтіла срібна стрічка Сули широкі трохи прижовклі луги і знайомий ліс під горою
Пасічний
В фаетоні сиділа директорша з дочкою а проти їх Густав і Герман з здоровими букетами в руках так що Насті здалось ніби вони везуть повний фаетон квіток
Ми написали це все великими літерами на півтораметровому сувої шпалерів що лишилися після будівництва нової хати
Вчителi їхнi Кирило й Мефодiй бували в Києвi i навiть у Корсунськiй землi патрiархи болгарськi посилали на Русь своїх священикiв князь київський Iгор i каган Болгарiї Симеон бажаючи добра землям своїм один за одним ходили на Константинополь
Є щось глибоке в цьому творенні моря щось схоже на історичну долю нашого народу
Ну от такого грунту шукав і той мій товариш щоб значить твердо упертись
А то я б був думав що й ви пристали до того гурту що уважає Богдана Олеся за матеріаліста й бог зна якого вдоволеного й щасливого
Видно тямущий хлопець з хорошою освітою думав про Ягідку Черниш відбираючи його з-поміж поповненців до себе в роту
Човен минає останню затоку і з лівого берега підійшли осокори
Та не дає мені бог смерті
Освободившись от Кудлая Галина бросилась к входившему в ворота старику с седым оселедцем
А чому Контрибуція
Ну то до побачення
Миттю зважив усі за й проти смерть від куль і смерть від води
Ти ховаєш відьму пане сказав йому найстарший
Він подивився за вікно у ніч що стелилась над Горою стінами й Дніпром
Козаків налазило щораз більше
І треба ж подумав Кончак щоб така красуня дісталася отому старому бовдурові Туглію
Після шаленого викрику альбіноса Заключонниє
Він випростався охнув невидющими але глибоко вдячними до когось очима поглянув на світ махнув рукою і засміявся
Унукам закажеш
І в а н А н д р і й о в и ч з-за дверей
І коли ти підеш все залишиться як було
Селім стояв тут же
В тот же понедельник поздно вечером молодая женщина возвращалась в город Переяслав по киевской дороге и не доходя до города версты четыре как раз против Трехбратних могил свернула с дороги и скрылася в зеленом жите
Бувало у Дермані ще малим завжди ходив з матір'ю на вечірню
Місяць уже серйозно й пильно дивився на парубка а парубок на його
І ви тут пане шандаре
У ній чисто меблі цілі і незапорошені мабуть Байбал повитирав
Настася зібгалася в клубочок на килимі їй було холодно після купелі
Щось не видно
Ніяк не доберу як він їй у коханні признався притворно дивується і зітхає Олекса Слюсар завзятий співака і хитрун
Хворий шовкопряд гине в коконі в красивім коконі не видимий нікому гине не довершивши своєї праці
Обмиті дощами пеньки звертали до неба незрячі обличчя
Дмитро піддержує Катрю і напува водою
Якби ж то хто-небудь міг йому заперечити в будь-чому
Але тебе запросив до себе каймакам Каладжі-бей
Діти так дивилися на цей шматок наче перед ними лежало якесь диво
Арсен знав напевне це не гирло Дніпра і не береги Добруджі чи Буджака низькі і безлісні
Як
К о т и г о р о ш к о І в а н хлопчина років дванадцяти
Демид царство небесне
Вона боролася хвилину а відтак сказала
І де ж вони
І найжахливіша доля може обернутися несподіваним торжеством
Триб життя вів неуміркований заживав алкоголю
От що тільки вдягнути до неї і як хитромудро говорити із нею
Що ж робить тепер
РОЗДІЛ П'ЯТНАДЦЯТИЙ
Здавалося що в котеджі жили глухі або мертві
Звів голову і побачив що віз в обороні сунеться і перекидається
Буде погроза сказав твердо і спокійно Андрусь
Така біла
Гершко і Герасим
У душі його кипіла досада на дочку він страшенно боявся щоб Воєйков із її слів про гайдамаків і особливо із слів вони своїх не чіпають не зробив якогось несприятливого для нього висновку але приховуючи до часу свою досаду обозний її нічим не виявив і почав невимушене розмовляти з офіцером російської армії що підійшов до нього
перейшов він раптом на ти Монету притримай потім віддаси мені гроші
Вони обоє ледве стоять у великому колі танцюючих тіней
А якщо змовкне то те означає притомився Юхим зняв свого цупкого брезентового фартуха побитого іскрами і розтираючи праву руку вона вже частенько німіє йому пішов на низи подихати вільховою прохолодою
Єдина Русь василевс біля нього ми церква
Я пропоную ці портрети вилучити
Боже мій
Безглуздим видавалося що те незапалене паливо так і залишилось й згорить уже в могилі
Це зроблено так як і все
Повсюда всіх не може знати в лице прогудів Гривастюк
Години йдуть за годинами
Першою на табір налетіла угорська та німецька піхота
Мені до людей треба
В Чернігівській гімназії його учителем словесності був Леонід Іванович Глібов байки якого Косач знав майже всі напам'ять
Український діяч ще видавав поганенького журнала й не міг його видавати самоокупаємість сувора а в нім не було німецького Духу
аж тоді злякано усміхнулась вона припавши до чоловіка
Се треба трапитись такому пошкодувала і в тім її пошкодуванню Світозар угледів ба швидше відчув ніж угледів не просто жаль розуміння найбільшої що була і що може бути втрати
Шах
А хто ж
Що робиш ти
Він молив безгрішну пустиню але пустиня не відзивалася
Невже то його вбито чи поранено
Затвор дуже зручний
Не раз Іван метав сокирою в неї жбурляв вилами та проганяв
Як то так
Вона вибита з сідла цим бурним наскоком цією п'яністю сміхом
Звичайно на кораблях під час аварії перше місце на рятувальних човнах дають жінкам і дітям
Ви його теж полюбите
Таку назву мали три рукописні книжки підготовлені ним очевидно для друку Співомовки козака Вінка Руданського які не вийшли в світ чи то через цензурні заборони чи то за браком коштів у автора для їх видання
Праворуч і ліворуч від нього суцільна лавина воїнів позаду ще більше
Корова покірно стояла біля неї віддалік ховався пан Долинський і серед цього плачу серед ночі він раптом зрозумів що його опановує непевність
Дасиш
Дощ лиха година а я приткнуся до стіни та так і гибію
Гей батьку Гнате
Моя сестра щасливіша з Воздвиженським
Але голохвастівські коні зникли вже за вітряками
Та й ми не з тих що в кінці вечора мають звичай під столом зустрічатись
Але не знала ще сили ворогів
О о о
Троян трохи виломився з партизанства він був дерманець із Запоріжжя а тому святкуючи зробив запас кварту на душу а до того як благав Терешко у своїй молитві пудів десять але не свинки а справжньої свині і ціла телиця лягли під ялинкою
І не дочекавшися відповіді пригорнув до себе поцілував у очі й уста
Зелена пластмасова трубка мовчала
Стояли обоє мов дві непорушні чорні тіні
Навіть у розвихреній сліпучості сонця почувалось щось ніби тривожне
Ось вона моя станція
По десятому році
Тече здавна
Може ти вважаєш що я привiз мало золота
А це недавно я вже казала своєму старому чи не час би оженить сина
Здорові були руководителі
Об'єктивно і це простір але в час стратосферних летів це звучить казково
Бо новий солонець хоч і знайдеш та пантувати на цім скоро не будеш
Горобенко лунко одчинив вікно і в кімнату влетіло перше непевне ще щебетання якоїсь птиці
Найстрашніше
Він в карти не грав і йшов до себе чужий тому всьому курив і в клубах диму писав щось чого ніколи не повинно побачить стороннє око тільки для себе аби задовольнити потребу
Але є ще й інший варіянт цієї штуки Адоніси гармонія сердець пастушка сопілки соловейки
Обiд був невеселий вже геть-то поважний навiть сумний схожий на обiд на панахидах
відповів він висовуючись несміливо з моїх рук і почав плетінку старанно кругом руки обвивати й з нею чимраз дальше від нас назад відходити
Сусана Уласівна похилила свою голову й довгенько думала а потім підвела голову ще довго дивилась на скляні двері а далі промовила
Позавчора мудровав мудровав про фабрики на превелику силу склав
Зробився я Остапом Вишнею та й почав писати
6 Ібув гетьман в Петрополі Як Петрик вінчався
Чекай чекай а це що
Але до того потреба мені і церкви
Так по-вашому значить назрів час приходу Месії
Ні
Сам не знаю де б я дівся куди б себе запровадив
Доведеться сповістити батька
Прокинешся вранці у кишені вітер у голові ковалі
Тась
Осмілилися подумать трохи вголос помислити для блага краю рідного а вже злочинці таті достойні тільки каторги
А ось про війну
Очеретяна сага
Яку родину у Вас питаю
Я вас зараз одведу до інспектора
Смерті в боях шукав смерть не приймала його
Дмитре синку зашепотіла припадаючи до зятя
На розраду собі я тут же подумав Хай позаздрять тепер ті мої однокласники що вважали мене нишком'за мужлана а зараз бачать 'як мене посаджено поруч самого Кузьміна-Караваєва тоді як Анемподист легко вмостився на передньому ослінчику насупроти нас
Не бажаю я собі такого гостя
Так поєднані й чоловік із жінкою
А зараз i ляжу
Тільки звірі вили в тих пущах та нетрах та хлюпались бобри та видри в тихій річаній воді понад берегами
Так вельможний гетьмане
Із нею ти вже іменем живих і мертвих почнеш вичавлювати масло особистого достатку
Не зовсім так заперечує Байбал
За столом Маринка сидiла мiж паннами далеченьке од Зiнька але вiн примiтив що Маринка не зводила з його очей все дивилась на його розчервонiлась все балакала з подругами та смiялась неначе впилася мiцним медом
Когось поліція ловить
2 Окремий випадок лат
У Великому палаці про ці події знали ще більше готуючись до брані з Володимиром князь Ярополк вирядив у Константинополь своїх слів просив імператорів Василя й Костянтина дати йому допомогу в борні з братом за що згоджувався визнати єпархію константинопольського патріарха на Русі натякав що міг би поступитись деякими землями на північ від Кліматів і в Тмутаракані Ярополк не скупився на обіцянки зраджував закон і покон отців своїх продавав імператорам ромеїв руські землі
Чому ж з лайкою почувши українську мову сказав по-українському втікач
Це над дахом проходив смерч там гули літаки налітаючи черговою хвилею на місто й бомблячи його з низького лету
Одинцеве єхидство остаточно протверезило а разом і озлило Дмитра Івановича
Тоді я вам не думу а бувалину нарешті згодився гусляр
Маша
Крізь шкалубину залиту смугою світла вона доглянула грозовитого мужчину широкоплечого у колпаці засуненім аж по брови над жорстокими очима
Освічений рабом не може бути
Вже тричі дух спустив
Крупяк гостро з прихованим презирством глянув на Крамового
Уся ланка
Тим часом йшлося на післяобіддя базар знелюднів і корів лишилося іще менше ніж було
Ви не вгадали
В кожнім разі запам'ятай в м о ї й практиці ще не було випадку щоб хтось взяв гору бодай приблизно
Е що з того
І чого тільки не добув у тих мандрах стару батарейку яку лизнеш і щемить язик сине обточене скельце кістяний зуб мати сказала кролячий іржавий наперсток що колись закотився під скриню і довго пролежав забутий
Можете це зробити
От юрба сказав собі Майборода
Мало її в лісі ще менше в лузі
Мене мучило що не бачу її ясно отже або не любив або вже забув її образ і я карався
Пан Влодзімеж та пан Євгеніуш байдуже сиділи на землі
Ну та опівночі маю другий
Л і с о в и к Тепер я вже за тебе не боюся
Стійте
Юрів меч
Хіба без шапки
7 Далі Розділ 4 8 Зміст 9 Electronic library of Ukrainian Literature
Мазепа читав нахилившись до світла русявий чуб спадав йому на чоло він одгортав його рукою раз по раз поглядав на гетьмана
Як душа їх душі підіймавсь Він тоді многі рази До найвищих піднебних висот І вітхнення й екстази
Га
Паліям тепер по тридцять років з тією ж різницею в десять місяців та кілька днів але вдруге палити Вавилон вони не наважуються хоч інколи і виникає таке бажання надто в Данька
Й знав що гетьман це бачить але не міг здогадатися чому не проганяє
Тітка переконана що Маша все кине й поїде до свого чоловіка
За які гроші ти верзеш неначе п'яний
Лаврін так і зробив як йому раяла мати причепурився взяв двох старостів та й пішов у Бієвці
Ну поки там присилують а тепер я тобі ось що скажу підожди ще трохи навчися поважати батька й братів та не кидатися з кулаками навчися спершу знову робити шанувати зароблене добро та не ходити в шинок до жида то тоді я тобі й дам частку як побачу що з тебе хазяїн став
Ви стоїте й прочiсуєте зором свою територiю де стежка де галявина щоб заранi вже знати як бити вовка коли вiн пiде чи просто на вас чи може трохи праворуч чи лiворуч
Не терпів коло себе нічого крім килима на підлозі навіть подушки викидав геть метався горів падав у непам'ять повертався до свідомості лиш на короткий час але нічого не розумів не хотів знати не чув не лякався навіть грізного імені султанового
Невже дістала якийсь ущербок у слідах спасенної дороги
Прости ему тато он не виноват это я подбил
Вилита мати
В вікно лилось золоте проміння гарячого літнього сонця й сипалось плямами на білу стіну
Та коби лише тільки це
Бачите ми формою як Італія
І довго напружено намагаючись навіть не дихати слухає прикипівши до дверей Пракседа
Коні стомилися почали худнути
Нарешті вони знаходять свого командира батареї молодого невеличкого лейтенанта Тура який щойно повернувся з спостережного пункту
Уся оселя стояла як звичайно стоять міщанські хати далеко од жидівського базару над річкою на височенькім пригорку
Гляди ж шануйся
Да да
А де вони зараз що з них дійшло що загинуло що надруковано що забраковано хто те відає
Федір чалапав до своєї хати а не переставав шептати
після цього гм Донець прикусив губу а тоді раптом розреготався з невідомої причини
Гай гай
Ну я вас слухаю далі Африкане Львовичу заговорив він з таким виглядом наче нічого не було і по другий бік столу не стояв небіж який за чимсь видно прийшов
Хоч і зла але душевна
Зупинилися розглядаючи все довкола
Охочих же знайдеться навіть без жертви
Борислав запальний не все часом розуміє
Їй снилося неначе з туманів вилітає велика сіра сереброкрила птиця і що та птиця і є вона сама прекрасна Альчеста
Піднявшись трохи звернули праворуч і пішли По асфальтовій доріжці що в'юнилася між густих дерев
А що я тобi робитиму пита Явдоха
Говорили про різне а найбільше про робітничі заворушення що останнім часом почастішали на заводах і фабриках Києва та інших міст
Й враз перебравши ще раз у думці Сіркові слова скинув важкими бровами
Через півгодини вони були в селі
Марево золотого Ельдорадо ім'я якому Петропавлівська фортеця зникає а натомість виступає дійсність з хмарами роздушених блощиць по стінах із сопухом із звалищем пітних тіл з нервовим тремтінням від найменшого шереху за дверима з проклятим вовчком з розчавленим фізично Андрієм з пекельним голодом з вовчими вогниками в очах
Попадя мерщій схопила чарку і наливши піднесла Довбні
Од тебе мов огнем одкинуло мене
Делікатна по натурі Ольга не хоче заважати молодим і продовжує жити у сестри Михайлини
Бив сніговою крупою збентежений світанням вітер
Одповідайте через що
Чудово
Німці пішли в атаку в восьмий раз потім в дев'ятий в десятий в одинадцятий
Але перш ніж їх поховати їх повели до лазні так як стій з усіма їхніми лахами клунками й торбиночками
Хтось підпливає до них
А як можна не всiх тодi пiдемо
Але так уже звикла до свого лиха до своєї муки що часто й мовчала батькам казала пусте а воно щораз сильніше й сильніше дає про себе знати
Ані йому ані слугам нікому
Нарешті
Люди кажуть ковток роси відро здоров'я
Матушка одчинила маленькі дверці
Певно он як спаленіла бо чула палають вуха лице і щоб вітець не думав що таки до нього поспішає заходилася роззуватись
Ясновельможний
А мені і кажуть люди що у Антона щось непевне скоїлось та я не пойняв віри
Якби можна було забути голос крові то охоче забула б і це
Вона була тою котра управляла цілим господарством і на котрої плечах спочивав гаразд цілої родини
Підводиться
Хіба не знаєте що православні завжди наслідують а знайти справедливості за свій утиск біду й кривду ніяк не можуть
Я дивлюсь на місяць місяць дивиться на мене й винувато посміхається
З одного боку руського йшли свіжі кінні загони
Шумило вправив оселедець за вухо й пригладив білі вуса
Фабіян домовини теше а цап никає по світу винюхує покійничків
Грали лютні кричали рицарі били в щити від радості
Це ви тату чи сон
Абдурахман розпластався на помості і довго не підводився
Підбігли до Вадима Хороброго відтіснили його від Рюрика вирвали топірець і скрутили йому на спині руки
Нате Іван Царевич
Ми метнулися по бульвару югнули в бокову вуличку і бігли без оглядки до автобусної зупинки
Робили прикриття технічній частині яка мала приготувати окопи для нашого наступу
Посідали над берегом і Марко став усе подрібно розказувати що чув від Чепеля котрий незадовго опісля приїздив на Січ
Наша пані журилась і плакала за старою дуже
Ну що ж робити
Але не солодкі
Діти аж вищали од реготу
Ну то й чого б ото я кашляючи з дому виходив
То тут то там пісні нивки заряботіли лисинами сиротливий колос злякано щулився поміж шорсткими бур'янами колючий осот густо лущився бруднобілим пухом і руді спечені межі ворушилися крапчастою гусінню
Часами ставала їй гризота Марійчина розрадою
Маємо доходити порозуміння
Мокій в оточенні почту та гвардії довго дивився на царя Мину певна річ упізнав його але мовив
Ще через пару днів у суботу надвечір з північного сходу там де за пригірками та лісами села Лебеді та Гільче почулися перші потужні вибухи гармат
Кайдашиха примітила теє і звернула на іншу стежку
Передай наказа друкарні
Город мертвий
А чому не ховався Волот перед своїми гостями і соузниками ромейським воєводам захотілося набити киси солідами ось і подалися в наші землі за дармовщиною
І Христя почала розпитувати про знайомих
Скiльки ж вони щук поперетягали
Ганя
Ждати довелося недовго
Вона мовчки лежала на канапi з компресом на головi
Може оженитеся ви з фіалкою
Хіба тільки сусідній пан полковник або сотник подумає Ловись мов рибко мала й велика
Де збирається ваша вулиця
Але нічого не сказав тільки бородою повів убік
Жаль
Зустріли вопи й того молоденького старшину що біля штабу квапив їх та що поділився з ними хлібом
Вона справді була крижаною але не виліз доки не накупався вволю
При тих словах начальство і прокурор помітно зайорзали стурбовано
Вiн перегортає кiлька сторiнок знов учитується нарештi встає з-за столу i дивлячись менi у вiчi говорить —Михайле це книга про небо
Повідай превелебний отче чи не тобі сказали там що коли на Вкраїні через утиски почнеться бунт то тоді Росія може втрутитися збройне й примусити шляхту ствердити в Польщі право й потоптаний закон
І свої яничари
Ген на вулиці тупцялась юрба жінок з вузликами дивлячись всі в один бік
Запрягай коней та натачанку підмазать не забудь
У всякого І свого чимало
Неначе велика знесла пляма чорнівся на гладкій поверхні землі і здавалося стиха приманював до себе
Шапочка поглядає на мене але на її лиці непомітно ні нетерплячки ні досади ні зневаги
Чарки кружили живо
Читай
Все що не є на серце Клаво
Книгу
Отже побий мене бог меж ними є фальшиві і таких грошей можна купить скілько хочеш
Отари стережуть бровки кудлаті Гавкущі злющі хоть і не голодні Ченці жерці ротаті та пузаті Умом сухі мов ті степи безводні Блукаючі огні болотної безодні
А тут вдова одна Оршуля теж зі Сандомира в клопотах і опинилася трьох синів недолітків годує нікому майном правити воно ж у неї кораблями по морях плаває
До Туреччини ще не встигли допливти
Чого ти Петрусю так налякався
Роман багнув тиші і щастя
Бо інакще воно було б непотрібним
Ой мої кармелітчики мої домініканчики
Заробить на чоботята до школи на свитку
Хай вони будуть з вами
Звiстка про убiйництво Виговського швидко дiйшла до Бара
Покажи мне ее
У фортецю ухлюпувались все нові й нові хвилі реєстровців знавіснілі коні тіснили поріділі ряди захисників під мури де вони й знаходили свій кінець
Я її психологію зрозуміла
лунало скрізь у городі й по долині
Драма в 5-ти діях і 6-ти обмінах
І що
А я почім знаю
І в цю ж таки ніч вона стикнулась із другою своєю дитиною
Другого дня в понеділок не було й панщини
Олесі стало скучно вона встала й одійшла до вікна
Лена дивилася на мене здивовано мені здавалось щиро намагалась вгадати що справді сталося щоб могти відповідно реагувати
Ах гостинця ти чекаєш
Вдарив такий страшний грім шо в палаці задзвеніли усі шибки у вікнах
Хан з цікавістю придивлявся до Хмельницького
Нечитайло
Тож остатньою і рішучою зброєю було важке копіє яким треба було влучити противника зблизька власноручно з цілою силою відразу
І не плакала вже Мавра більше
Де-де а на весiллi люди п'ють
Все те кричало верещало киркало кудкудакало покидаючи пашню і втікаючи кудою було можна втікати
Треба його сповістити
Але коли він гадає що Труда буде ганятися за ним розшукувати його благати прощення невідо мо за яку провину то прекрасний трупоїд трошечки помиляється
Мені також уже пора озвався Лев
А з-за шлакових пагорбів з глибини ночі пізній місяць натужно вилазить
Хоч і п'ять годіві Вона рвучко підводиться і пильно дивиться мені в очі
одгукнулися парубки
Але що це за образи
Вискочив над усіма з допомогою сили сторонньої незбагненної цим міг тільки роздратувати всіх з ким ще вчора був однаково непомітний
Я й питаю його
Чоботи тепер як чоботи як я навчив так мундєр не туди дивиться
В галереї вже порідшало
Мати було їй
Ще вас католицьким миром намастить
Ей Миколо признайся се не від полін
9
Та ще от я вас навчу як коли б кому з вас трапилося полоза здибати то мерщій тікайте проти сонця
Побачимо хто кого переможе
Дівчата далеко десь іще в степу тягли журливу пісню про кинуту нещасну дівчину
Вчитель з жінкою пішов до батюшки в гості а баба з нудьги побігла й собі в гості до куми
Будь ласка давайте за порядком
Свининки
При своїх чотирьох смертях якого я тільки зілля не пробував і все одно вірив що буду жити
Далі Михайло почав приходити до них щодня
Взяв деякі клунки і вигнав скотину
I почекай мене одну хвилинку
На цілий місяць
Облийте його водою і дайте ковтнути горілки порадив Гонта
Крестьянин обязался перевезти из города 50 ламп с тем условием чтобы за каждую доставленную в целости лампу платили ему по 5 коп. а за каждую разбитую высчитывали с него по 1 р.
Серце моє
Якогось дня поклав фуганок на підвіконня і пішов у село по тютюн навіть піджак залишив
Пішов
Він хоче забити Дмитра
Тілько то біда що я неписьменний то й не міг прочитати
П'єса була нудна і може навіть нижче пересічного рівня
К о р н і й
Але то не вона
Треба щось зробити намастити але руки не підіймаються
Не закурите собі панно Маріє
Ну що ви червоніє мій професор Я зовсім не припускаю щоб моя робота мала такі несподівані наслідки
Ще важча ніж служба в імператора
Сам сатана б не придумав
Сідай
Та тихше почують
Оглянувся вже на порозі махнув рукою
скрикнула Мар'я дивуючись нежданому гостеві
Може щось і чув
Іноді не знаючи набреде на його людина та й утопне
Отак і придбав собі п'ятерко дітей
Робота наша в казармах закінчувалася
Тепер Нюра вже не ходить до контори
Прошу коли пан мають що робити я не перешкоджаю я посиджу ось так хвилину нехай пан так уважають як би мене тут зовсім не було мовила вона ледве чутним голосом уриваним з внутрішнього зворушення
А княгиня потребує баяння відбувся жартом
Теличку козеня і ягня тато з Петром прив'язали у літаку а голуби і гуси мостилися біля Миколки
Все було як завжди життя йшло буденним звичайним темпом і чудно думати було що станеться якась переміна
Каїни ж не думають про гріх Живучи в ненависті зловтішній
Нащо
Пропозиція про обрання його була несподівана але її підтримали всі одразу
А тепер вечоріло в квартирі потемніло так що Гіллєнкрок нічого вже не бачив на своїй карті до котрої розмовляючи з Лєвенгавптом все-таки деколи зазирав
Чого прилип
Пауза
Мне непременно нужно хоть какое-нибудь горе хоть ничтожное
3
Княжі вони ліпших мужів чи общинні кожному хай буде вільно прийти туди і взяти собі дичину або впіймати рибу в річці чи озері
Коли взявсь брехати по-собачи то й пропадеш як собака
Мартин
Він кудись несучи свою зовнішню поважність як недобрий привид минулого як недобра частка її судьби майнув перед очима та й зник
Забудемо що таке огненні нищівні суховії лише в згадках старезних дідів залишитесь ви ненависні чорні бурі
Тут убігла валіде
Благаю
Тут якоїсь кiзочки або зайця не бачила
Сірко кволо усміхнувся
Художник
Треба щоб побігли
Незважаючи на зовнішню грубуватість і пащекуватість пан Мартин мав по-дитячому вразливе серце чутливе до всього прекрасного
Колюча хвилька прокотилася по Матвієвому серцю
П л а т о н.
Тому її східна дикувата краса здавалася яскравішою поряд зі спокійною слов'янською красою князя
Мир чарівничої омани Пред нами птахом зник давно Неволя вічна та кайдани То нам судилося одно
Значить ти хотіла серйозно вінчатись
Однесім їх князеві каже Улас
Ще студентом приятелював з ним
Дозвольте потиснути вашу руку
Тепер він був багатієм мав шестеро половецьких коней
А як тобі в очі Дмитрові поглянути
Але й ще одну річ відновив у пам'яті Остюк могутню Дніпрову течію безліч води що затиснута між велетенськими скелями Вовчого Гирла мчала як шалена вируючи шумуючи і подаючи знизу голос велетня
Особливий податок який платило населення України на утримання ландміліції був скасований тільки на початку XIX ст. 2
Їй-богу ви не смійтеся я вас дуже прошу
Ондечки місяць сяє над морем
Тут нічого відказав йому панотець казав архирей то коли береш я не перечу аби дівчина пішла
Ну а Дуб стоїть не гнеться силі Вітру не дається
Пропали ми
Чи червінцями полумиски сповняти
Всюди біднота
Бабо гаси бликавку хай не світить
Це просто правда
Прощавайте пане гетьман кинув через плече бо Многогрішний уже штовхав у спину щоб виходив
Коли б знаття де впадеш то й соломки підмостив би
Сказати спершу давайте обіцянку потім дамо згоду
Вона миттю отямилась і підвелася
Любо на волі дихнути
Іван Петрович мовчки кивнув мовляв все гаразд він готовий
Згадай батько твій загинув
А може ти солодко позіхнувши й простягаючи до дружини руки почав був Валентин Може ти
Якщо вирине точно відьма
Вперше весь зал дивився на мене i слухав мене
Важко доводилось Візантії і з сусідами
Здравей пане господарю привітався вражений не менше за товаришів Спихальський
Еге
Він заснув геть аж по півночі
Най не йменували їх славним ім'ям праотньої землі синьоокої Тивері дарма
Кто его знает недоумевал разводя руками господарь оно с одной стороны подумаешь что такую персону как посол гетманский и зацепить было бы негаразд а с другой стороны подумаешь и то что гетман наш все может
Герасим
Коли Микула побачив це i кинувся стрiмголов до князя у нього стиснулось серце вiн помiтив як один iз ромеїв вдарив князя по правому плечу бачив як кров струмувала з рани
Л у н д и ш е в
Г и р я вийшов із другої хати
Ти думаєш я не знаю звідкіля ти крикнув Бродовський
Дружинін голосно зареготав а Горобенко посміхнувся й приязніше глянув на Славіну
В с і до його
Хлопці з веселим гуком розбіглись на дві ватаги
За кріпосного права пускати на чинш значило замінити панщину податком дати селянам землю в аренду
Я приватним листом відповім Дідицькому і висловлю наші побажання Горбаль запитливо поглянув на Федьковича й замовк
Самі себе возвеличуємо
Козаки на байдаках хрестилися на церкву і дякували Богу що їм щасливо дозволив вернутися
Перед нею неначе живі манячіли то Петро то Наталка то її стара мати Терпилиха і не давали їй спати
Хто би й ішов такою дорогою лісом як тепер
прощався Щепкін
Я не залишу їм як це зробив Батий їхньої Софії
І гострі темні очі його неначе пригасли неначе припали росою стали вогкі мрійні й добрі
Дуже погано
Лапай
А ми
Плавають по кип'ячій смолі аж бульбашки за ними схоплюються
Ви старшину вибрали ви його й змінить можете
Тканина яку накидали на голову і якою драпірували верхній одяг
Ви там сиділи
Всюди йдеш ти за нами
Вивчусь знатиму й я вже тодi як i вчитель
Видно стрівся з Христею
Літаки над висотами Буди купались у ясному недосяжному небі
Ви смієте мені такий стид робити
На прощу ходили у Києві були каже
Бояриня не погрішила проти істини
Даваймо послухаємо
Кизляр-ага мовчки вклонився
Які в неї блискучі великі очі
Ганна плаче
Правда не позорный а честный обеспечивающий нам наши права но не тот который должен был бы развязать наши руки чтобы мы как вольные люди ни от кого не залежни могли их расправить совсем и стереть с них позорные следы ланцюгов
Почує
Біля воріт заворушилися дві постаті трохи далі срібно подзвонювали упряжжю коні і ще хтось гойднувся за ними протикаючи темінь цівкою рушниці
Спочатку їхали мовчки
Нехай надіється
Та куди ж батько та мати дивилися
Я принесла пілюлю яка тебе вилікує негайно
Не зал а цілий корабель
Хтось з козаків не втримавшись пустився в танок хтось заспівав
За наказом зверху
Лихоманка б'є його тіло
Лук'яну скажіть Даринці
казало
Макекембе-ла-моту-ма моту-ма
Василь з Катрею йшли позад дядька Софрона
Юринда
А ти ж єси молода й дужа й маєш багато літ попереду
К а п у с т а Ну аякже
Все плуталось у неї
Татарин грек вірмен
Якщо зранку бджоли весело стрімко літають так і знайте день буде погожий сонячний
Ні ні то так
Авжеж
Він зосередив усю свою волю на тій останній банальній сцені що ось мала відбутися як фінал усього його життя
Дiд тiльки й робить що стоїть i жде їх
Бо хлопець малий а тут самі бачите може бути всього
Когда гетманша читала письмо кровь до того стучала у нее в ушах что она с трудом могла разобрать содержание его
Скінчилися жнива врожайні цього року люди вітали паляницями та пампушками з нового урожаю Маковія та Спаса а там уже підоспіли Головосіки а за ними й Друга Пречиста та Здвиження
Так я й справдi помру
хочеться сказати про них словами нашого великого Кобзаря обурювався Василенко
Поринув у великі страждання від многих
Чорна біржа простяглася од Інститутської до цирку на Миколаївській
Едем
І ви там були спитав Лукаш
Може взагалі відмовитись
Ви знаєте чого вартий на селі кінь і як чорно б'ють за вкраденого коня так б'ють що конокрад довго після того і не протягне
Що це невже знову галюцинація
Не проміняю ні на кого ні на яку з отих пансіонатських химочок
7 Завтра голі будемо ходити незнайеме ци немайе ци закрито
Ласкаво прошу
Петро не зрозумів звязку з борцями але все ж таки з сумнівом поставився й до модництва Рисецького
На третій день Колісник вернувся сердитий та хмурий діло за спаш він програв
Це вже безсмертя а безсмертя для лемка то дещо більше і за життя
Так
Іван відповів щось не зовсім чітко і вона не забарилась спитати що в нього з вимовою чи він часом не заїка і якщо він стане навчати її двоюрідного братця то як би й учень не став заїкою а пізніше це може перейти й на неї бо їй же доведеться кожного дня зустрічатися з паном учителем за обіднім столом навіть брати уроки адже вона живе в домі свого дядечка і нема потреби запрошувати ще одного вчителя тільки задля неї
промовив Фрей
Схиляю перед вами голову
Так це ж вони далебі йдуть туди де стоїть той янгол мармуровий повергнутий на землю що так трагічно заломив руки в мармуровій печалі
Ви чував уже до мого i свого доточили
Як же це
Дав бог дарования та лиха доля лиху дорогу показала то й пропадало воно над різними штуками
А на дні в проваллі рине й реве вода підмиваючи крутії береги
А зараз вона поїхала по Рейну
Йому навіть вже хотілося цього
Тихо було й навкруг за стiнами на кручах на Почайнi й Днiпрi
Ну даруй же вірного слугу
А ви самі звиняйте звідки будете
Ось що пише А І Костенко
Спалахнула суперечка навколо Михайлівського монастиря знайшлися відважні й розумні люди які захищали монастир надто ж його собор де були безцінні мозаїки й фрески але сила була не на боці тих людей
Тільки ж ніхто з них на ті лови не зголосився один Пархім удвох з Хіврею вони й застукали сердегу у лозах біля Якимового броду
Щоразу сподіватиметься що позбувається цього страшного почуття продаючи чиюсь душу може й Роксоланину не відаючи в своїй обмеженості що від страху порятуватися йому вже не дано
Завжди в неї два котяки лежать на столі за обідом і з жадобою пантрують на печеню сказав Флегонт Петрович
Трошки згодом зашуміло по Вкраїні закипіло мов у казані і стали з'їжджатись у Київ пани да гетьмани справдилось друге бабусине слово
Ось тепер він знає що має робити працюватиме скільки потрібно аби на сцені зазвучало те слово
На горі в тихій глибині лісу буду молитися
Ти чого харцизяко босий бігаєш
Де не взялося півбарила тарілки
О-о-о
Что ты говоришь дитятко
З Гайдамаків виплили дві такі струї що породили найкращі Шевченкові твори
В хаті не держав і кусника хліба боячись розвести мишей та тарганів а ще й інстинктивно здогадуючись що вживати їжу як і викидати її не личить у кімнаті де працюєш і спиш і що цивілізація в невпинному поступові створила для цього місця громадського користування яких вага не однаково зрозуміла для обох процесів дарма що істотою вони рівновартні
І добра б річ коли б завсігди ми могли в пригоді товаришеві пособити щоб він не йшов кланятися глитаям
Скільки їх у Кафі
Павлюк хотів було йти та Караїмович поспішно крикнув
І ти не спиш ще на лихо
Але про цей шлях посвідчують два оповідачі допитані добродієм Новицьким та й мені самому доводилося про це чути
Так часто її бачив жартував грав з нею на сцені танцював гопака
І ніхто не дізнався хто ж це був
Ви надто відважні
Сагайдачний витворив з сірої юрби збігців справжнє військо вишколене і карне
Дикi кнури-одинцi що звуться ще за свої величезнi страшнi iкла сiкачами вигодовуються на справжнє страховидло сильне та люте
Десять десять кажу вам десять не розпалюйте мене
Ніби я сліпа
Самсон не хоче сказати їй сеї тайни вона благає далі плаче і ось Самсон виявляє їй усю правду він назорей його волос має велику силу а якби хтось обтяв його він був би слабий як мала дитина
Це моє
Скоро уходит
Пічник примітив птиця падає мертва
Тоді перелетів через дорогу птах великий з жовтим та чорним той птах начебто послав для них якийсь сигнал
Почував тільки засинаючи що не все було добре в давнину на білому світі
Вірні сини падишаха будемо стояти на смерть на цій землі сарматській але ні на крок не відступимо
Набігає хмара літня пахне дощем
Сумлінна й самовіддана праця Мусієнка подобалась Яворницькому і він усією душею полюбив цю просту й щиру людину
Не думай
Ти тілько мстити хочеш а я прогнать всі кривди хочу з України щоб не було потім причини нам кров братерську знову й знову проливать
промовив тихо Яків
О це зовсім не той лінькуватий і великодушний співбесідник що так розважав був Андрія відібравши його вад некурящих блощиць
Вони йдуть
ТИХОН
О ви на жарти одразу
I пiзнаю
Як я його покохала цього вечора як він читав нам про Наталку та бідного сироту приймита Петра Наталчиного жениха
Різно кажуть
Усе як слід а очей нема
Марія червоніє
Сидір витяг з-під поли рушницю мовчки показав Чіпці
І по Віслі і по Дунаю і по інших широких ріках задиркувато і впевнено відповідав білолиций Янчик
Не пустимо нікого
Копав я сьогодні рівчак на городі та угрівшись випив кухоль води холодної то оце мабуть од того і кашель напав
Несторій тільки з сим прибув у Тивсрсі ку землю чи має намір провадити й торги
Я Галя
Відколи гетьман з Батурина поїхав ніхто не знає коли він спить
Скоро засіємо тебе ниво усміхнувся пригадуючи схвильовані слова Григорія про події на Білгородсько-Курській дузі
Заходячи їм в очі виводив сльози
Невтомний Дмитро Іванович усю дорогу розповідав їм усяку всячину
Приступила близько до нього
З неї може вийти гарна господиня
Тра-ла-ла
Ну що ти будеш робить на світі божому
Любов це як отой Дніпро де вітер і сонце щоб і на душі в тебе ставало сонячно
Якби у нас повстали підтримали б поляки там за Віслою
Приїхавши до Дрогобича він не застав Германа дома але застав тільки карточку від нього щоби був ласкав потрудитися до фабрики і оглянути перезиновий відділ уладжений після його плану
Ну
Обнялись поцілувались
Розкуматися
Вечір на наших очах погасив сонце й заходився ткати свої сірі верети
Місто вони б може зараз і не подивились але прогулятись не гріх
Не вір своїм не вір чужим
Мар'яна
Грубо кинула А що ж оспівувати
Кінець
66 вояки встали й рушили до табуна сідлати
Такої б форми дам було треба форми кажу бо зміст та мотиви це питання часу і одмінні як сам час
Чув подлий що я удова а не прийшов щоб мене сватати
Услід б'є дитячий крик тягне з-під ніг землю
Та нащо
Вождь убив змію на знак вдячності голуб приніс своєму рятівникові лозу і порадив давити ягоди і пити сік
Та ще тих хто свій край і народ боронить розбишаками називають
Мабуть уже сто літ цій Чабанисі така вона стара і про неї про живу вже склались в радгоспі легенди
Нащо ти з такою радістю доносиш на людей виколупуєш їхні старі мізерні злочини помилки
Королю не припали до серця ті ханові зволікання
37 Як тут з скотиною возились І харамаркали дяки Як вівці і цапи дрочились В різницях мов ревли бики Сивилла тут де не взялася Запінилася і тряслася І галас зараз підняла К чортам ви швидче всі ізгиньте Мене з Енеєм тут покиньте Не ждіть щоб тришия дала
Спати мені не хочеться вдень виспався
Громада не розходилась цілий день вигукувала та викрикувала аж до самого вечора
Тільки дуже гордий і самолюбний
І не кидали у ставок а тільки водою облили та й годі
Я знаю що й ти не боїшся
Хрещена
І витру
Современник 1859 кн VII відділ III с.
Я не думаю в тебе шукать притулку
Лицарі
Беріть про всякий випадок рушниці в руки і ставайте коло наметів крикнула вона до паній та паннів
Але Хома помалу одходив
Я не вірю в те що любов до одного може здержать фізичний потяг до другого
пробурмотів він
Я ходжу як вартовий по тротуарі сідаю часом на східці курю і знову ходжу
Вона не могла зрушити з місця гейби хто зв'язав їй ноги
За віщо
Я думав що хтось там надворі це зробить
Зовсім нових але знайомих почуттів навіяло йому це величезне підприємство що викидало на добу сотні тисяч відбитків
Раптом вискочила з лісу тьотя Бася бліда схвильована
Борис АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ
Противно
Дзвінко сміється
Один вдалий похід а наш зять вийде між козацтвом високо
Ми а не вiдмiнник Карафолька
але так і завмер впевнившись що то таки він
Мене познайомили з кабінетним соціал-демократом
І все пропало
А хмари там неначе соняшники в цвіту
А якої ж пісні співати
Ми себе забули а шляхтичі не забули що ми були то мовби на знак що поконали козацьку волю що по їх сталося двірських служак звуть козаками й зодягають їх начеб по-козацьки тільки все на сміх шлик козацький з червоним верхом й китицею а шаровари аж білі і сірого сукна куртка не куртка а немовби фрак та й не фрак а казна-що спереду поли зовсім обрізані а ззаду хвостик і блискучими гудзами обтикано
Ох
Він заплющив очі й звивався в муках
Сімнадцять
А якщо їм судилося вмерти бажали вмерти всі вкупі
І зараз Філон думав тільки про те як йому врятуватися
Вона стоїть перед Безбородьком як печаль як сподівання як біль а вітер перебирає подолки її сорочки і широкі рукави
У них взагалі вся сім'я інтересна
На дитино
крикнула голосом не розпуки а нового завзяття
В ЛІТО 437-Е
Отець Георгій законоучитель гладкий і неповороткий оглушливо незважаючи на присутність нової людини висякався у великий платок маленький вертлявий вчитель німецької і французької мов Вельцин насмішкувато кольнув доглядача швидким поглядом а латиніст Квятковський навпаки зовсім не підвів голови від якоїсь книги даючи тим зрозуміти що розмова про доглядача його не торкається лише словесник Бутков і викладач статистики він же історик і географ Рождественський прихильно поставились до слів Огнєва
Інші дивились байдуже тупо чекаючи поки він пройде
Та ось чого
спитав Боярин
Фрей був весь час присутній при екзекуції але не втручався і взагалі не звертав уваги
Далі сидів директор ХТЗ Свистун довгоногий трагічного вигляду понурий чоловік середніх літ знаменитий директор ще знаменитішого бо єдиного на всю Україну й найбільшого на всю Україну наймодернішого підприємства тракторного заводу
Бога ради знайди та нажени додому
Доктор Рудольф одгрібає лівою рукою нолосся з чола з ганчіркою в правій шкандибає до вікна й виглядає
Трохи вовкуватий але зрештою симпатичний хлопець
А в нас мов крізь туман чув Петро у селі чекали кажуть бранців з неволі
Поможе це нам як мертвому кадило
Відкіль же хлопа знаєш ти
Хлопці приходили помалу до пам'яті деякі почали тихенько пирскати зо сміху
Ще суворішого вигляду надає він її вилицюватому смаглявому уже аж чорному обличчю
Всю ніч нещасна рота тремтячи готувалася до істинно страшного суду і вже о п'ятій ранку стояла наче іграшка посеред форту й ждала отця-майора Львова
Терпів терпів а далі взяв за коси зв'язав руки й ноги та й з моста в ріку
дивлячись прямо на Антоновича голосно запитав Хома хоч добре знав з чиїми речами мав справу
Тс-с-с
тільки одна гора чорна
Як грається з тобою Дмитре Тимофійовичу а іншого й не підпустить до себе підійшов вусатий старший конюх Василь Денисович Карпець
Ні ні
Пани з кріпаками
Дмитро не спускає очей з танків і кілець чорного вигадюченого ланцюга
Я вже маю своє
Ну п'ятсот
О боже праведний
Щоб співав їдучи в таксі
Я вже думав
Це Арго питаю я
До Петра Платоновича завiтали
Отож нібито
Весняні води ще не зійшли вони затопили луги луки все Приташання аж до данелевських горбів
Гарматчик Підвисоцький відповів той оглядаючи броневичок
Я була по-своєму щаслива
Вперьод вперьод
Ряснянський урядник звелів мені одному йти
Ой як бряжчить моє діяментове намисто
Ой було ж молока та ковбас хоч собак годуй
Що ж мені робити тепер
То що
Краще
замітив він злосливо
Чого тобі Гершку
При мерехтливому світлі свічки я сидів над Жовтавим аркушиком повідомлення до світанку
Кілька людей пішло за нею між іншим старий Петро і Сава
Гра-а
Він навмисне спізнився й зовсім1 із цього задоволений
Тож із цим покінчено
Бувають випадки коли Верховна Комісія Союзу Східних Держав спеціально призначена для боротьби з Сонячною машиною дає накази видушувати газом або палити радієм цілі округи заражені Сонячною машиною
Офiцiантка почула i повернула до Яви свою усмiшку
Маруся лежала начеб сонна
Іпна зніяковіла навіть трохи розгубилася вона вперше за кілька годин розгубилася взяла назад візитну карточку довго шукала щось у сумочці мабуть олівець або ручку й не знайшовши відкрутила густо-червону помаду й написала на візитці навкіс Заходьте обов'язково
Недбало він своєю сокирою блискучою цюкав задумався сам тяжко і тихо і сумно співав
Тьху
Цілої півночі по цій лінії били гармати
Таку шкоду зроблено та й покинути та й не шукати
Усіх підпільників було noінформовано про нові методи гестапівських провокацій і строго наказано дотримуватися правил конспірації
Може уже сьогоднi була якась жертва
Я маю з Петербурга відомості
Мов гади вороги в клубок звилися Позлазившись із темрявих кутків Тихцем труїти царство завзялися Мов серце повне втаєних гріхів
Сірий яблукатий жеребець був обвішаний ловецьким добром і з лівого й з правого боку Богдан припасував до сідла шість сирих і важезних лосячих шкур здобуток місячного блукання
Султан не чув довкруги себе атмосфери рівності хіба при одній своїй матері і тому з великою приємністю вчув від служниці слова
Так і я скажу здивовано блиснула очима Вероніка
Несподівано в якийсь там день її мук пролунав у помаранчевому гаю коло якого спинилася султанша молодий дівочий голос
Ах
Що Хмельницький думає гадає
34
Фрідріх Мертенс із усміхом банькатих очей схилившись до грубки слухає тихий шепіт а вогник задоволене муркотить собі печерний любий рідний від дитинства людськості
Швидше
Кров жбухнула на владичу одежу
Хто ви
Висока носата
Отак відкрутитись
Чи в лісі полюбились чи раніше до війни а як Меланка ввійшла в тяж то він послав її в село аби в селі родила а не в землянці
Потиснув Голосову руку і попрямував до хати
А от і добре що не віддав тоді її за нього
Сумно грають в оркестрі а мені здається плач це з України
Будь благословенна
Думаєш собі що ти кохаєш кого сама схочеш а я мушу віддатися за Прокопа бо мати його за мене сватають
Ви йому опишете вашого царя і він напевне впізнає хто це
Бо вже таке підняв на свої плечі такою кров'ю в битвах освятивсь що всі оті домашні колотнечі мене вже не засмокчуть як колись
После обильного пидвечирка все уселись чинно в светлице чтобы сотворить последнее крестное знамение на дорогу и проститься
Ти ж знаєш що Києва я не здам
Завідуючу залізничної аптеки Любов Степанівну Кириченко струнку тонку станом квітучу жінку жінку коректну інтелігентну ввічливу й спочутливу та добру
Чи плакав він цей сильний мужчина
Най тобі оця синя баня так потріскає як моє серце
Під час спорудження Олександрівської фортеці росій- ський генерал хотів брати з Кучугури цеглу та мармур але Кіш Запорозький рішуче проти того виступив не дозволив вивозити камінь і написав генералові що Військо Запорозьке давно знає про руїни у Великому Лузі давнього городища і має думку як тільки скінчиться тогочасна війна 1769 1774 pp збудувати з мармуру та іншого матеріалу що є на руїнах міста нову та велику церкву в Січі
В цьому я вже майже переконаний
Добрі були слухняні
Тут уже чимало братчиків
Сльози закипiли в мене на очах
Гралися собі у дворі
Це ж тобі не в магазині
XIX Три роки пізніше
Єлена-ханим така ж рабиня як і ти і так же боїться за свою дитину як і ти
Щоправда мимоволi я згадала Про iншi свята що колись Ми в Кутногорську рiдному справляли
Староста глянув на нього
У глибокім яру що перетинав їх дорогу хлопець підіймаючи командира що упав сам повалився на його тіло
Я заздрю всім у кого є слова
П'ять казанів стояло юшки А в чотирьох були галушки Борщу трохи було не з шість Баранів тьма була варених Курей гусей качок печених Досита щоб було всім їсть
Овва який розумний
Ще торік було викопано глибокі ями й закладено фундамент
А шолом шолом же твій де
Не жаль мені
Я нетерпляче ждав коли вересень сполохає над селом ранковий сон чи напiвсон отим дзвоном що прибивається навiть на хутори
Чого ж це до себе п'яно забелькотів він
Пусть у него хоть двадцать партийных билетов но он не наш
Дерево яке не в змозі розхитати найбільша буря легко відточує шашіль
Сильних не судять а здатних узяти гору над таким супостатом як ромеї не зрікаються
А на лаві край віконця син В а с я вчив грамоти сусіду М у с і я К о п и с т к у
Їй було і жаско й палко її саму лихоманило але на перепоні стояв запеклий віковічний страх сільської дівчини втратити цноту зазнати несосвітенної ганьби а може й не вийти заміж
То не хмари нависли над головою то очіпок придавив вороне волосся
Все это было для меня чрезвычайно приятно
Ні тут фальші нема він її любить
Хай упокоїться його душа
Що
Ось ке лиш я трошки різону по грудині
Все одно з конем не збіжиш
Що ж хіба станеш розказувати йому все про свої злидні
Міріяди зір
Чалий
У газетах про вас такого писали а ви
І свої сотки треба запорати
Я ж лиш донька вбитого на війні кнехта
Бог з вами
Замовк
8
Дай нам не злякатися їх многоти і вірити в свою силу
Тут було тепло
Ну і слава тобі господи зітхнула вона й рівно пішла до хати
Ну не забагатіємо в цього пана промовили бурлаки вийшовши з двора
Три з половиною на місяць несміливо сказала Левантина
Ні скарги ні нарікань не було в її розповіді скорше вона просто виповідала себе цьому сонцю й просторам спокійно виливала душу цим уперше зустрінутим людям віддалившись поглядом задивившись у прозорі текучі марева як у свої минулі літа
А батько непорушний
Здрастуйте
Народ нужденний прибитий понурий супроти чужих несмілий і недотепний
Хто шиє
Сварилися бо рiд iшов на рiд
Чим багаті тим і раді
скривився Йонька задихаючись від страшного болю в животі
Невеличка зграбна прудка у светрі що туго облягає груди вона схожа на студентку на одну з тих що час від часу приїздять до цих трудних спецшколярчат щоб практикуватись на їхніх грішних стрижених душах
Горобенко з огидою подивився ще раз на її лице й подумав Через три сеанси вона почуватиме тут себе як удома
Подумати тільки яка земля
Ковтай оно лiки i не мороч голови
Не чіпай хазяйської щоб не перепало тобі а краще купи
Якщо не цураєтесь Івана Котляревського то це буду я що жартома написав книгу
Ні ні про Тобольськ поки що мовчи
Збігли невідомо ким призначені але якимсь шостим змислом спіймані неминучі попередні місяці і дні
Гусак
А потім закричала глухо Ох
Гетьман з полковником випили по чарці доброї горілки й закусивши по-різдвяному не солодощами а смаженою ковбасою посідали на ослоні а Настуся вийшла
Його боронили лицарська слава й портрет подарунок римського папи та тільки й це не могло заступитися за нього бо смерті гетьмана вимагали польські пани власники поруйнованих маєтків і до того ж турецький султан що жадав помститися за похід козаків на Азов
Кожна піч українська фортеця міцна Там на чатах лежать патріоти
Одкривайте
На нього дивилась пара очей
Що він думав
Берлин рушив а Івася Курява покрила
XXIV
Харків велике місто з славетним університетом молодим але вже популярним оперним театром з понад стотисячним населенням столиця широкополого генерал- губернаторства влада якого сягає не тільки на Харківщину але й на Сумщину Полтавщину Чернігівщину Курщину Воронежчину Орловщину
Надворі стало смеркатись
Я
Там шлях на Руську землю
Як сказати
Кров цебенить мов із вепра
Хвилюєшся почав гетьман Розумію тебе
Ніхто нічичирк
Ходить вітер по траві По зеленій мураві
Коли Григорію Матвійовичу сказали що з його сином нещастя він кинув лекцію і навіть не одягаючись без шапки побіг через усе місто додому
Й сон морить
За цей час театр всього набачився і наслухався були і сміх і сльози випадали і погожі дні а потім знову йшла смуга невдач
Жаль тільки даремно старався сам робив переклад а що толку
Були вже натяки на це але все те не проймало його так не тисло не путало його волі
Чи нема чим запити смачної сеї ковбаси
Я чомусь ждав що дівчина в чорному плащі повернеться і промовить каюся
Здалося у кімнаті замало повітря і відчинив кватирку
До речі примушуєте своїми переконаннями
Так так
Після всього того що довелось Радюкові пережить після темної кімнатки де лежала його недужа мати де тхнуло аптекою після довгої дороги під осіннім небом і дощем він просто потрапив на веселий і людний вечір
Не знав тепер як до неї приступитись як з нею поводитись
Плювала часто й похапцем ніби на конкурс і діловито не кваплячись немов виконуючи поважне державної ваги завдання ст. 17 18
Трава стала нижча а дуби рідші і ми додали ходи
Нехай іде а ти повинен назирці за ним
Здається розмова б про цю тезу Леніна про нездійсненність його прогнозів щодо відмирання держави та про викривлення цієї тези скажімо в спосіб використання держави пролетаріату проти пролетаріату була б тут більше до речі
Вона не встигла ще й відповісти на щирий привіт тільки всміхалась бо тут її обняла орловська подруга Сонечка Рутцен
Ні не можна
Згадалося ще не було тоді козаків дід якось після сходки на дубках отут за двором при всіх сказав Семенові
Ці такі люди
Краще віддай
Зрушувалося в грудях серце наливалося чорною кров'ю
Ще й свіжа зовсім
Ромодановський знає що кошовий отаман не забув з чиєї милості був запроторений аж на Іртиш після придушення харківських заворушень яких зусиль йому коштувало разом з кількома засланими раніше разінцями втекти звідти і вже літній людині подолавши десятки небезпек знову прибути на Запорожжя
Я знаю що якби з'явилась я ненавистю спотворена в обличчі вони жахнулись би і запитали Яке тобі до всіх нас діло жінко
ЗАКОНИ АСОЦІАЦІЇ ІДЕЙ І ПОЕТИЧНА ТВОРЧІСТЬ
Коли б половці стояли на Сеймі вони не сиділи б мовчки і не переглядалися б як свати на заручинах коли жених дівчині немилий а відразу б схопилися за мечі
Через дірки в його циферблаті німець слідкував за руским
К о т е н к о скажено
Знов три наймити й послушники завештались по коридорах неначе посунулась весільна перезва
І вона на пальчики покралася до його хати бережно беручись за ручку дверей
Бо як по правді то тобі ж там належала перша скрипка фактично ти був комісаром
Коли сержант вернувся начальник глянув на нього запитливо
І помислами вони з ним може ще народять багато онуків які виборють кращу долю його згорьованому краєві
Коли повернув і вона все докладно переказала йому спалахнув мовби його хто окропом обілляв
Серед дипломів увагу привертають кілька незвичайних одержаних Сашком із країн народної демократії земна куля оповита стрічкою з написом AVIO грамота у вигляді напівскрученого папірусу з червоною сургучевою печаткою ця надійшла з Варшави Сашко й туди досяг
У Степановій клуні спала й Оксана
Ну добре я вже вам одкрию цей секрет
Запам'ятайте це місце
Бо кому це потрібно
Хтось наче скрадається поміж деревами
Біланів голос тремтів мов далекий куликів крик
І вони вже були добренько направили свою ліру
Тільки тепер Колосовський помітив осторонь політрука Панюшкіна як завжди усміхненого і біля нього збитих тісною групою кількох незнайомих бійців
Целіна радить що коли Франка її особа вже настільки цікавить то нехай звернеться до дирекції пошт та телеграфів у Львові де вона зараз працює і там йому дадуть відповідну інформацію
Те що ми смертельні вороги всяк знає
Тепер Єремія пересвідчився що йому не можна вдержатись в Лубнах
Так се вже не чиє як моє дiло глядiти дуже пильно щоб вiн був хазяїн добрий щоб хоть би вже не розтратив i не розтеряв що вiд нас прийме i щоб i її не довiв нi до якої нужди а коли бог благословить дiточками так щоб i їх до пуття через науку довести i дещо i їм зоставить
Шість з половиною років
Грізний Селін який завоював Сірію Єгипет і Аравію розпочав будувати величезний флот щоб напасти на заклятий острів але помер не встигнувши здійснити свого наміру так ніби якась зла сила справді боронила християнських рицарів-розбійників які засіли за білими кам'яними мурами і вежами острова двісті років тому прийшовши туди з Кіпру
Цить донько цить я туди піду розвідаюсь про все донесу тобі правду
Він взяв у ординарця бінокль і повісив собі на груди
Справді через три дні мене викликають Що ти заплатив за сіно
Згодом лід просунувся нижче Сагайдачного й Дніпро знову засинів
З хати ані ногою навіть у коридор
Що ж до Костика
І як подумаю про те Одарко знову почала Христя як подумаю то не знаю де б і ділася
Не доводь мене до гріха Його рука тягнеться до автомата
Арсен заснути не міг
Він був чоловік гордий упертий не любив нікому кланятись навіть рідному батькові
зробив дивний наголос Ріхтер на останньому складі
Щоб потім не сказали що ви не знаєте за що вас тримають у тюрмі що вас не повідомили й ви не могли захищатись
При виде ужасного лица Дорошенко Горголя побледнел
Тут усе сіре наче замулене мур з густо понатиканими грибками для вартових товсті стіни вузькі коридори камери посуд тюремна обслуга навіть сонячне проміння що інколи пробивається крізь грати
Бреде поруч палатки раз у раз спотикаючись виставивши назад гострі витерті лікті немов штовхає перед собою щось каторжно важке
Він обернувся швидко і став як укопаний
Звідки ти все це знаєш
Золотисто кучерява голова стріпується брови суворо заціп лено похмурюються хлопчачі уста стискаються і Фріц рішуче твердо виходить із тихої кімнати
Слухай
Борони боже я здоровісінька
Що їх усіх чекає
Він не припускав щоб за цим мітом ховався будь-який реальний зміст
Всі люди сентиментальні
І я не хочу просто відказав Володько
І згадується Дорошеві
Слово чесне не брешу
Сплативши рахунок Степан схопив Зоську за руку й злякано прошепотів
Ну скажи на милость божу так тобі на язик і лізе
Арсен рвонув поводи ударив коня під боки
М и х а й л о чуло
Не дарма од тебе й жінки втікають
За столом неначе вигравали троїсті музики а бідна Ліда була одним і єдиним слухачем тих невтомних сливе щоденних троїстих музик
Той перепродує той гендлює товаром той дає вріст гроші в півталяра на таляр
Через те незабаром до Диблянської волості прийшов наказ припинити справу з землею і відібрати її поки в Дениса
Може яка серцева хиба
Твоя пустеля
Матвій виборсався зі сну дихав важко лежав і думав Було не було не було буде було
Але дід сидів нерухомо і дивився в бінокль
Замісць вчитися модерним наукам отієї математики як треба перемагати ворога ми чортій- відколи співали про симпатичних воріженьків що самі щезнуть як роса на сонці
Так
Порядки такі в Росії
Пайчадзе роззув чоботи і одним рухом вискочив на борт машини
А я хитрішим буду
Яцько глянув на другого вершника що прибув разом з красенем полковником і впізнав у ньому Свирида Многогрішного
Худоба кров чує
А ви знали його теж давніше
Слід вибігти до верхнього віконця виставленого на літо для протягів й кинути у ніч до буркунового запусту на все розізлене горло
Зовсім по-іншому мені почувається коли одягаю звичайне вбрання
Могло урватись тільки як струна
Те по собі я знаю сам єдине місце в поемі де І Котляревський прямо говорить про своє особисте інтимне
Одне слово Хвороща не дав отямитися гостям
А и того что на корм ратным людям денежные и хлебные сборы идут им нечего себе в тяготу ставить царские люди на их же оборону в городах живут
В голові неначе було ясно а йти не могла
Нi не пiзнає не пiзнає та й годi
Від голосу від тієї рідної-найріднішої мови він раптом згадав чудну батькову пригоду яка колись сталася в цій-таки ось у цій самій тюрмі
Ясно
Микольцю отут би жити
Заглиблювались в похмуру тунельну лункість бачили нависаючі вапнякові сталактити над головами чули плющання вод що фільтрувалися крізь бетон
З плином часу відбуваються постійні зміни коран же залишається таким як був при халіфах пророка
Хай береже вас господь тремтячим голосом промовив отець Хома і перехрестивши схилені голови дідів вийшов із церкви
Киш чорне вороння
Щось схоже на радісний вигук а разом і зітхання вирвалось з грудей Святослава
Побачимо роздивимось
Пошли сказав Володимир
Це ти
Навіть вусатого десятикласника вона може взяти за вухо й одвести до директора
І в Корсуні де наш князь Володимир хрестився церква Богородиці і в самому Царграді і скрізь найбільші
це він подумав а тим часом дивився на гостя байдуже
Да что ж это ты все молчишь да молчишь
Як би і собі туди
В суботу я одягаю ботфорти перекидаю через плече ремні патронташі ягдташі й рушниці і кличу свою суку Нелі
Раз
Заснула-с тихо спитав Людота
Дощу не буде а на мене й сестру твою можете числити
От
Де ж це тебе стільки нечиста носила й нарешті сюди припровадила
Ви плачете сказав зворушеним голосом
Козаки нікому не вклонялися не випрошували шляхетства через поклони двірським а здобувають його мужнім серцем та шаблею
Вона справді не була щасливою не принесла й Чіпці щастя вона не була матір'ю та чи й буде
Чого ж тепер до його особи таке відношення
спитала мати геть спантеличена
А досередини він і не йшов оглядати
Вже не застане живим свого батька
Звідки ти знаєш насмішкувато підвела очі
Жодної причини
Пригадав Лазюка
Про мене хоч і в область дзвоніть невдоволений вийшов надвір
Впрочiм йому й байдуже було до тих плодiв вiн тепер був тiльки економом i бiльше нiчим
З одного келиха
Якщо ти готовий можемо зробити зараз каже Літній Микола
Він хапав ложечкою чай і швидко вливав його в рот неначе поспішав як можна швидше його випить
Тільки перед тим зважте що на вашу думку на сьогодні важливіше ракети чи сечові міхурі
Гвардії майор Воронцов лежав у ліжку вкритий кожухом і важкими яскравими килимами
Що се було
Бо сам знаєш яким чортом дивляться вони на козака
Ось так злетілися сини-соколи
Італія славна великими жінками я хотіла знати як вони думають засміялася Роксолана
Ти ж присягався мені
Дмитро Іванович радіючи собі в душі взяв папір і спитав
В таких справах артист маху не дасть не пожаліє
Не гаймося
На ній буяли патлаті бур'яни
Граф рішуче киває головою
Наказав осідлати коня
Він і його манюсінький прапорець це все що залишилося від того це він останній залишився напризволяще між Костем і натовпом
Очевидно шурин помиляється
Радюк почав і собі розважаться
Там же на тім же млині крім борошна були й цілі кар'єри трупів розстріляних засипаних гречаною й просяною лузгою з крупорушки то німці цілу зиму розстрілювали там людей
Чому
І смерть Байди цього святого лицаря хіба не на сумлінні Рустемовім
Звідки
Ти як мати єдина і неповторна
Наперед збудувала б я велику імарет40 40
Зібрані і видані ним народні пісні знайшли своїх цінителів і виконавців навіть серед аристократичної публіки яка нехтувала українською культурою
Черідкою дибали кардинали молоді люди зі знатних родів гіркі п'яниці щойно помирав від горілки один на його місце цар призначав іншого теж із князів та бояр
Борисенко зменшив швидкість
Вона вже не лежить як учора весь день із мертво розплющеними очима немов заціпенівши від жахливого здивування вона навіть не п'є як позавчора не відпихає його свого бідного чорно-срібного лицаря з таким виїлядом неначеб він підходив до неї не з най-ніжнішою любов'ю а з щипцями для виймання зубів
Ой Боже Боже
А нам з Охрімом не поталанило
Чи жив у просторі як живуть там голоси землі й неба вітрів і дощів дня і ночі
Люди ходили в'ялі спорожнені наче ліниві
Знаю
Ось перший ліс буде Кругляк авжеж Кругляк найближче звідси ствердно кивнув головою диякон і випустив з-під навислих вусів цілий клубок диму
Першим стратили Гордія Чурая
Од них такий іде вогонь І пальці струнами невпинно Біжать мов коні по степах Мов сльози по щоках старечих
Л і д а
Нащо тату нам їхати аж за Дніпро у Самар
Ти жартуєш з неспокоєм у голосі сказала Тамара
Коли діти повстають проти батьків вони повстають проти всього що вважалося святим
А ви ж хто такий будете спитала вона
На підлозі лежить саморобна скринька з толом з просвердленого віка поплавком стирчить взривач
Петро
Сього не відаю княже
Може й сатана гроші у вас позичав для спокуси ченцеві тільки не я сказав Копронідос
Уночі в степу лежало тіло члена степового окрвиконкому Данька Харитоновича Перерви
Стоячи внизу і тримаючи в руці дефіцитну димову міну Блаженко дивився звідти на офіцерів так ніби чекав сигналу вчинити землетрус
Між нами рахунок ще не скінчений
А вас панове офіцери прошу до мене завтра о п'ятій після полудня додав похмуро ніби хотів усіх послати на гауптвахту
Та ви таке діду зморозили про соціалізм весело розвів руками Марко
Унадився ж наш Василь до старого Наума що божий день то діло було до коваля то до бондаря то так до чоловіка приходив за ділом та усякий раз і зайде до Наума коли застане то з ним а коли не застане то з Настею посидить поговорить і так вони вже до нього привикли що коли який день хоч трохи забариться то вже вони й скучають і той і та кажуть Нема ж нашого Василя
А в нас у селі пішли чутки що й там він анархію накоїв і його позбавили нагород чи нагороди словом розжалували
Отак не вистачало йому ще на Січі Маври
Дай мені час для думання
Для цього ж панка на перший погляд війна немовби не облягла землю але це здалося лише на перший погляд
аж скрикнув Супрун і його вус звинувся вище носа
А доля таки пожартувала зі мною замість будинку під Лірою я втрапив суботнього вечора до асенізаційної валки
Недарма цар і уряд так бояться і ненавидять студентів а всі порядні люди так нас люблять
А він з нами не оре зупинив коні і почав обчищати істиком налиплу землю
Мати була рада такій зміні
Що ви хочете
О
К о з е л i у с Стривай стривай як посидиш в хурдизi То iншої зухвальче заспiваєш
Змочив її геть і стала вона подібна до зім'ятого червоного прапора
Скрізь верещали свині мукали корови погукували господарі
І на 'кий чорт здався тобі весь той Качан
Яка я свобідна легка певна себе
Вона як грибок приросла до матері й скаржилась що їй дуже тяжко в німецькій неволі
Нi не любить а тiльки боїться бiльше може нiж когось бо знає її силу й помсту
Що було робити
Графиня збирає все сграждання своє ввесь страх увесь одчай свій у руки и простягає їх до чоловіка
Зверху щось шелеснуло Філон подумав що то пугач або який інший птах знайшов собі тут прихисток на ніч
Псалтир звичайно вирішив не показувати Є в мене книга дуже цікава
До цього додав від себе Матвій що гаразд було б поділитись людям на гурти і кожний гурт від себе одного відпоручника вибере а ті знов разом виберуть уповноваженого
Я тебе не винувачу обхопивши голову руками сказав Володимир винен сам тільки я в цьому винен
Ти Мартине залишайся тут а я піду на той бік
М а в к а Ненавидний
Пилип Миля нараз засвітилося в моїй голові і я рачки поліз до Милі
Сонце сідало за садками передмістя зелено-жовте в короні в місті стояла вечорова тиша либонь нічого в ньому не змінилося
Вигорнули ми його на берег одтягли подалі від води
Ви генто допоминалися мене о обрахунок
Я туди впакувала б все багатство вподоби розкоші
Доки ти будеш мучити цю дитину
Двадцять тисяч карбованцiв за курку
І таки пішла
П'ять хвилин
Це був не той лікар що його вчора ніби вві сні бачив Альоша
Який я пан обурився
Перша виступить Гребенючка голова комісії
Адже так взагалі може статись що сприйматимеш людей як хвороби
Бувайте здоровенькі п'є
h1 Грудочка землі h1
Хай гуляють
А вже до сього не далеко
Де б він не був що б не робив терзають душу пестять і рвуться рвуться на білий світ
Ся жінка хижа наче рись
Любі діти
Нікому поради дати
Знай що тільки й добра на світі що горілка
Що вони говорять
Від Кляри довідалася що з другим учителем італійцем Річчі сама могтиме порозумітися бо він був у Лехістані та й навіть троха говорить так що вона зрозуміє його
Ташанський міст як важливий воєнний об'єкт охороняли з берданками і дробовиками Кузь Бовдюг та Гаврило Вихор
Лежав надутий як гора
Адже цілком природно годі йому бурлакувати
Яка гарна постать
О глітно було в кімнатах Роксоляни
Йому були чужі всі оті настрої взяти од життя зуміти прожити настрої якими вже самими по собі ті хто їх сповідає тягнуться до життя паразитичного де основною міркою щастя є придбана в магазині модна річ настрої чужі всій природі суспільства у якому живе
Причеплива Мокрієвська одразу стала йому противна
Виходьмо приїхали каже йому Яковенко
Батько й мати ведуть мене за руки
Прокинулась дитина заплакала
Пучечок свіжих квітів теліпається на гвіздку картини
Стружемо свої човни деінде ось тут а тоді збираємося на отому острові де ваші тяжари пристали звемо його Становим а вже оцей ваш де стоїте можемо тепер назвати й Московським бо чого ж
Чи ти чула
Дядечку я ще вперше почав Антосьо і то я був би не пішов якби знав що це ваш горох
Що думав копаючи лише він певно й відав
Михайло Михайлович повернувся до Марини і взяв її руку в свої
І друге мені хочеться щоб ми тут діяли не лише як непоправні мрійники і не лише як запеклі фанатики але й як свідомі розумні холоднорозважні реалісти
Нiгде не було чути нi найменшого гуку навiть шелесту як в порожнiй стариннiй церквi
Кого завгодно така усмішка могла роззброїти тільки мабуть не цього татарина жодна риска на його обличчі не ворухнулась
Хани захоплено цмокали язиками
Солнце уже село сквозь зияющие оконные дыры стен чуть просвечивало розовое бледное небо
Треба йти і нема відклику
В нього вистачало голосу вирватись на верхів'я мелодії коли на хвилях синього моря злітали запорозькі байдаки але цього вже не помічала Маркова душа з неї змивається цікавість до церкви і святих а народжується цікавість довіра і співчуття до співака-бурлаки який видать теж черпнув горя не з мілкого дна воно й зараз оживає в очах і в розгонистому рисунку брів і в тінях що охоплюють лице чоловіка
Ну еще хоть бы годочек подождать а то думает после покрова уже и начинать
Весняне небо нагніталося синявою в глибоку цямрину гаремного саду і відбилося в овальному басейні перевернуте куполом униз
Постій хто кумом був
Навіщо
Але Кошіль нічого не відповів на це тепер усі його думки кружляли навколо одного як йому замиритися зі старостою свого села що он яких має захисників
Тож перший Вітер Сніговій-Морозище Летить гуде свище Снігом хати обкидає З людей насміхає Це вас каже Сонечко веснянеє вітає
Роман ламаючи свою мову ще дужче перед образованим чоловіком почав виясняти чого він прийшов
З манускрипта
Чи ба де там має мусить бо сам напросився сам набився як останній йолоп із цим безглуздим бажанням що здійснившись поневолить і скує його
Вже й слуги поснули
Є ще пролетарська поезія в українській літературі вона утворює добу а може епоху
Бачите який він чулий
Доки шарудить сіном ладнаючи постіль у своїй маленькій хатинці під поріжком нічого йому крім того шарудіння не чути у лісі здасться тихо мирно притуляйся бочком до Однокрила заплющуй очі й спи
І несподівано їй стало жалко цього старого чоловіка і щось заплакало в ній подало голос милосердя й надії
Так отаке-то трапилося з нами на полюванні кабанів
Частіше почали відбуватися любительські вистави
Його одливали водою
Так у всім і всюди
Гірське трансільванське містечко в якому розташувався її польовий госпіталь уже зникло позаду за перевалами
Богун БогунІ закричали кругом
З Адальбертом Гординським ми давні приятелі
Підбив під свою руку кілька орд і вважає себе великим ханом
Але зараз він бачив письменника в іншій обстановці в іншому оточенні
Тільки стояв і дивився божевільними очима
Розмотуй мотузки
Було б тільки його вино
Прийшов Михайло з булкою теж дивиться став
Але баба ж їх вимочувала баба ж їх била праником баба ж їх випікала на сонці і вони чистішали вицвітаючи в спеку вони ставали радісніші і здавалось з натхненною білою усмішкою лежать у траві припрошують пройти по собі бабину мрію і вже бабина мрія ступає по них босими ногами шкода тільки що полотна короткі що обриваються в траві
И так Павлові Музиці шкода телячої шкури що ладен лікті собі гризти з досади що пішов би на чуже обійстя й забрав би з окропу вихопив
Він з закиненими на плечах руками а вона оперта об створені двері на порозі і гляділи мовчки в ніч
Чи ж то їм велено тягти сп'янілого украшателя церков
А якби ще порядний бункер поблизу
Став у затінок пильно прислухався до кожного звука тривожились озера характерною осінньою тривогою перелітних птахів
Ще людство в нас розколото а буде ж жить родиною прекрасною єдиною
Ешелон зривається і летить далі
Грешен лихой попутал развел руками Самойлович
Не зійшлися характерами
Ціпаки відштовхнули дівчину їх ніхто не вповноважував брати до уваги подібні зізнання в судовому акті чорним по білому запротокольовано хто є відьма кат завдав собі на плече зв'язану Абрекову мов поліно зійшов до річки зняв з плечей жертву і розгойдавши в руках кинув її у плесо перед млинські потоки
потім пальцями пробує колупати штукатурку до м'яса обриває пучки і втомлена мовчки сідає на брудні нари
Здається ніколи ще так не хотілося спати
Мовляв хай старші тузяються а ми малі подивимось Чи можна там буде щось усмикнути та вскубнути
Прошу до хати
Ні
В таборі залунала весела пісня забриніла бандура
Далі одна на одну звели очі
Що
Малуша лежала на траві в землянці
Власне скільки Арсен пам'ятає це ніколи не псувало Сікачеві настрою
Всі будемо на тому світі усі станемо на правий суд Всевишнього
Горить-тремтить ріка як музика
Та кігтями не покида стискати
Як тільки бричка вкотилась на широкий зелений двір закувала зозуля
Пронизливо моторошно
Випадає нам першим пороху понюхати
Фабіян перебрав усіх вавилонян мертвих і живих і зупинив свій погляд на Танасові Незаміжному який іще за царя служив наглядачем у знаменитій тоді Брацлавській тюрмі й певна річ розумівся на розстрілах
Зможеш попередити мене у Черні коли помітиш такі приготування і вдруге і втретє
Ще й рад буду коли вдоволивши своє серце стрітиш мене весела всміхнена рум'яна
Я мушу йти
2-й чоловік
Вони радіють хоч і жалко що одходжу од їх та на мене радіють що бог мені дав ізнов до брата іду —у свою хату
Але й так добре
сли новгородські
Від злості печінка буде боліти і знову засміявся
Гроза надходила й була вже близько
Стояла довго тиша
Зряику сніжок потроху почав падати все прибільшуючи та приспоряючи
Але ж для чого
Вірні лишалися вірними шукали старанно і довго а проте змушені були доповісти Ясноликому пошуки нічого не дали
Князя ободритів донька
І щастя що я жив із ними бачив їх великих мудрих
Але мабуть уже на тому тижні доведеться з надією сказав Антончик
Хе–хе моя ягодо я ще сильний мене німець не зрубав і ці не врубають маю два георгії від царя і сотницький чин від гетьмана Скоропадського
Німець і той підхвалює Чіпку другим на зразок ставить
Стрівають люди жалкують розпитують
радіти чи сумувати
І все живе вмирає й народжується
Колишні однокашники мусять якось підсобляти один одному кожен може попасти в скруту
Я тільки мрію про те щоб швидче настав вечір щоб погасли ліхтарі й можна було прилягти на східцях і заснути
Була й нема
Доспівавши пісні він заговорив сам до себе
А куди
Сідає на престол і віддає меч боярину
Радніша б я думать та вже й думок не маю радніша б плакати та вже висохли всі мої сльози
Лежав мов спочивав
Аж не вірилось лежала перед ними диня як горб а за Хворощиними примовками за веселими його припрошеннями і не зоглянулись як ум'яли її
Всі сніжинки зареготались
Тепер я не інститутка з роду Шейдеманів
Усі якось ущухли одразу
Замахали кулачками
Як гори
Говори
І куди його посилаєш
Вона стала розтривожена вередлива й раз у раз чогось чеплялась до чоловіка
Стара була розумна людина багато років прожила на світі багато бачила на своєму віку багато дечого чула про людей
Може
Д Антонович бувши у Львові запрошував мене і говорив що діставшися до Києва міг би я там хоч в його домі пробувати спокійно працюючи чи то в хаті чи в бібліотеці
Щоб руси йшли на болгар здивувалась княгине вислухавши сина
Зрештою натрапив хлопець на домівлю де в печі курів димок від вугілля
Отак паніку нагнать
Л і д а
Тільки що ведуть до фортеці
Його тіло почорніло
Не дбаймо на страти
Коли ж обернулась перед самим наметом та крикнула Бережи дітей
Бакун всім гострим тілом подався вперед кресонув копитом по каменю і тут і тут щось хряснуло
Султан замотаний у свій величезний тюрбан був захований від людей і від самого себе а вона була мов його невідкрита душа і все життя намагалася творити добро а тепер втомилася від доброчинств
Колись світлий чистий веселий Сухобрусів флігель був тепер закиданий наче хамлом
Може три сотні веж а може й п'ять
Не з її розумом та хистом бігти за ними
Ну і хай тварина
Князь Януш зляшився з тілом і кістками
Проїхавши кілька десятків метрів вузьким покрученим завулком і не зустрівши нікого з однополчан Хома з обачності зупинив підводи і передавши коня їздовим подався пішки шукати своїх
Чи я вільна чи я тільки п'яна
Як тільки спиналися на ноги бралися до роботи допомагали батькам
Ягоди поспіли
Фу
Так знаєш легко скотитись і до міщанства
Дались їм тi млини
Але ми взагалі не можемо судити про це бо не знаємо інших світів
Ну й чим же скінчилася та сумна історія
А там же під луткою в деревині лежить його золото
Я вдалась в тугу
Коли я сидів у в'язниці перед довічним засланням я все допитувався чи хватить віку на моє заслання
Андрій мовчав лише водив кадиком
Добра людина була хай земля їй пером моя жінка весела роботяща і перший рік як побралися ми з нею либонь був найщасливіший за все моє довге життя
А ви мене оце й не впізнали —спитала Марта Кирилівна
Раптом ясний ранок пронизав дитячий розпачливий обурений лемент
Бібліотека української літератури
Ми ж домовились про це не говорити
Аж ось лiворуч мов молотком
Ява роздратовано верескнув і щосили хльоснув її килимком
Про батька-матір вона давно забула не знала чи й жили вони на світі
Що ж це ви добре придумали
Це геніально
З того їх узяти
Але навіть на п'яний жорстокий і дикий натовп смерть безневинної страдниці справила враження молоде тіло ще мить тому сповнене сил висіло тепер перед напасниками живим докором їхнього звірства
І прийшла загибель
Ну эту вещичку я вез для ясновельможной гетманши из самой венецейской земли
спитав я що мав охоту перебувати довше з колишнім любимцем своїм
Супрун провів його за село
Я простий чоловік вип'ю горівки
Мабуть нема іншого такого місця на планеті де тіло землі було б так густо начинене металом війни де стрілки компасів так танцювали б від штучних аномалій
Ми принесли тобі уроки
То що вона вмерла не побачивши свого властивого неба
І чого це вони притислись
А тепер відкрийте двері і випустіть мене на волю
Корвин закінчував свою розповідь
Тепер уже не запізнимося
Я бач думав що коли тебе відведуть до смотрителя та виб'ють бо таки зараз були б і вибили то щоб дать тобі заїсти
XV На другий день у собранії Лошаков на чім світ стоїть громив Колісника
Ах яка з неї робота з погордою тикає він нагаєм під машину
Бачиш хахлушка сказав він який я до тебе приязний замість того щоб тебе засікли на смерть за непокірливість я зроблю тебе прикажчицею моєю жінкою
промовив він
Викопали давно ще у війну
Все ближче ближче ближче
Хитким кроком пошпортуючися
Ну нічого він сьогодні все одно довідається рано чи пізно
Ну дивiться люди добрi та й за таку дурницю так хлопця збили
Любив свою жінку на руках носив її пилині не давав на неї сісти
Невже вона
Ходить собі щипле травицю зелену вівця та й годі
Думають що ми нетямущі підморгує Марусик
На жаль не був членом партії
Коротке темне трико вузькою смугою охоплюючи вигин стегна одкривало довгі ноги що поволі звужувались від литок до вузької й темної ступні
Вона дивилась на мене своїми маленькими злими очима
І дяк наш вчений
Ще в мiлiцiю не заявив
Найлегше би було утекти
Ніби знав як багато грізного у мене буде з ними пов'язано як багато радісного і грізного як багато грізного i радісного
А видиш як тебе се вкололо сказав боярин Видно що я правду кажу
Ну Северине Петровичу це згарячу товариш Пополудень так сказав рятував ситуацію секретар райкому
Спершу так і хотів зробити
Та ще й може хто-небудь бачив мене в Лубнах чи Чернігові
Пішов на ферму замість жінки
Рінусь га
Вибачте
Відправимо зараз хай нам не смердять на Січі
Я йому зробив бач які гарні еполети зробив його генералом
Він ступив на цеглу звідтіль майнула зелена ящірка й пошилась поміж калачиками й шпоришем
шептала вона пригорнувшися до його
Потому щез
Я розумію
Ліг Андрій мамо та й не встане вже
Все її молоде тіло утратило свою силу й ніби розтало
А разом з його незайманою такою щирою ясною молодою любов'ю хіба це не був несподіваний дар для неї
Чи випливає війна з якогось права—це ніколи його не обходило
А на їхні стріли й списи гнали звіра десятки тисяч загоничів піднятих з усіх сіл цього краю
Кожен статечний запорожець мав свого джуру
Пан Аксак не міг з дива вийти як воно сталося
Був і такий редактор
Світло у тьмі
Діяльність Рильського в галузі художнього перекладу вона ще багатша і різноманітніша ніж показано тут не епізод в його поетичній творчості а великий подвиг поета і громадянина
Границі
Сержант заспокоїв його
Дяк співа Попи з кадилами з кропилом Громада ніби нежива Анітелень
Святий Петро
Хочеться стати на весь зріст розкрити руки й несамовито гукати кричати викликати до бою всі ворожі сили
Ще про пояс хочу сповістити
Мале дитя коло його На сонці куняє А тим часом старий кобзар І с у с а співає
Саме те
Мене захопила тайна зображення що там під тиньком
Ні добродію мій Василю ніхто не знає як пробуджується під впливом чого пробуджується у людини душа в одного душу пробуджує молитва у другого спів у третього книжка у четвертого наказ у п'ятого тверезі розмисли у шостого бесіди в читальні а ще в когось конкретний випадок
Чому не вечором
Відкіля це гонителі земства й анібали лібералізму
Зразу опинився у самому вікні
Я не можу нічого почувать з мужчинами ні псіхично ні фізично
Більше мабуть не доторкнеться
Ні Льоню і на половині не піде твердо промовив Василь Прокопчук
Як моїх хомутів то й не замкнули в комору —промовила трохи нахабна Лекерія Петрівна й почала обвірчувать білою вуаллю свій квітчастий чіпок
Старий болісно примружився підніс руку до очей і нервово судорожне ковтнув повітря
Молодий хлопець од скорботи не чув того лютування бурі не чув стукоту й гуркоту
Надягнув свого кожуха теплу вовняну шапку й подалися
А ви любите мальовництво
Я її виголубила
А яку артилерію виставлять проти нас турки
Пробачившись побрів зеленим берегом між осокорів та верболозу
Він недовірливий
В Одесу треба в отой Інститут світла
І село і нас
Іноді переставав іноді збільшувався
З чотирьох я літер
Погодою у нас на сінокосі щось казали років з півтораста завідувала ворона
Хорошо я согласен не быть управляющим но оставьте меня при школе педагогом хоть на то время пока я подыщу себе место
І кожен думу слухає по-своєму
Листи ваші дістаю правильно чимале вам спасибі
Воно провело мене шумом вишняку в листі який ріс на могилах
І сіре небо і жалібна пісня яку вигравали там усе сприяло такому настроєві
Тільки різні заяви і настирливі нагадування Киселя примусили Борисенка взятись за Безсмертного бо інакше йому ще більше могло перепасти березової каші
спитав він сам себе
А звідки ж ви знаєте що то соми —засміявся лисоголовий Та ви сідайте
Так виразно вже в перших словах не натякав їй досі нічого ні оден достойник
Навіть щось у лиці пом'якшало
Петро ж міг забути а ти думаємо не забудеш
Та не взяв мене кат
Я ж тобі казав
Судна навантажені добичею пропадеш
Поки ми здужали робили вас усіх годували до розуму доводили а як постарілися то невже ж ти доженеш із хати щоб ми з торбинками пішли попідвіконню
Казав щиро переконано аби розвіяти хмарні Нечепині думки поважав старого вельми
Може
СОФІЯ
Маюфес
Зненацька зморшки на Нечепиному обличчі розгладилися й воно засвітилося зсередини м'яким добрим світлом
Так же Олю
Щось буде щось трапиться в Лубнах дуже страшне не дурно ж Супрун навів якихсь заздрінних гостей із страшними гострими очима такими самими як і в Єремії
По такій удалій пробі Сагайдачний дуже оживився
Ах ти ж
I ви прекрасно знаєте що йдучи додому вони похитуючись будуть реготатися Дикий кабан
Неначе та мальвазiя 1
Вот вам братцы красненькая вспомяните рабе божия Парамонта промовив купець подаючи до рук десятирубльову бумажку
А тепер подивимося що вони пишуть
Майборода увійшов вибрав столика осторонь і сів
Я человек вам знакомый уже два раза в это лето гостил у вас на радуте разве не узнали Касьяна
І хоч була глибока ще й темна ніч Тарас рішуче стрибнув на сніг
Звичайно ж нi
Чи для того ж в борні я знемагала Чи для того мій огник берегла Щоб він загас а я отут упала I втратила надію всю мою
Туман швидко розсіювався і на протилежному боці Дніпра вималювалися нечіткі обриси зубчатих фортечних стін
Однак не відзиваючись я силкувалась остатися спокійною
Не можу успокоїти свого серця
І душно
Їй стало зовсім погідно на серці і може через такий добродушний наплив вона вперше спокійно подумала про смерть
Боже благослови
Чи тебе вчити
Нічого
Хутко настала в хаті тишина
Смертю своєю вивів нас з поселень адових
Печінки вивертало по ночах ніхто спати не міг
А досить одного слова досить одного мига оком і весь цей бага-томільйоновий апарат моментально заціпеніє
Що дивного що у дітей ніколи не викорениш всяких соціальних і инчих забобонів
Взяла в руку коряві пальці червоноармійця й виводила букву чи
Що люди йдуть за волю на вірну смерть що в тому є нехай маленька часточка моєї праці мого старання визволити трудящий люд
То за віщо ж його люди мають класти голови
Та хіба цим примусиш його бігти прудкіше
Как закрою глаза так вот словно живого его вижу
Ага так так
Щось схоже на посмішку з'явилось на його обличчі
Доля несподівано розіслала перед Лавріном білий сувій а Марко залишився на чорному тирлі
Може ще кращий ніж хлорела
Догадайся
Не турбуйтесь д-р Ріпс і дайте мені спокій я згоджуюсь
За поміччю його Христя устала
А ты дождись еще Дмытра а то знаешь как говорят тоже разумные люди поперед мол батька в пекло не сунься
Ні не до мене
Та все одно настрiй у Яви був кепський пригнiчений
Я їй-богу не в'являла що ви такий нахаба
Справа в тому що воно не зовсім прикладається до українського народного ідеалу жінки взяте з іншого смислового ряду
Аж скипів Бертольд почувши Гордовитую відмову До поета посилає Посланців тих самих знову Ви скажіть сьому зухвальцю Що тепер настав день суду Що терпів його я довго Але більш терпіть не буду
Галю моя дорога
Вона в розраді пада до плеча
То вже у них так в роді говорили В селі Отець його мав поле й хату Та все пустив роботу занедбав Лише по відпустах святих місцях Мов старець волочився
Хай змалечку учаться
Ви можете смiятися але я навiть водив низько над землею вухом сподiваючись почути цокання так сапери водять мiношукачем
Всі знову реготалися а писарка навіть кричала тоненько
Люблю тебе над усе в світі більше ніж спасіння своєї душі з першого дня коли побачив тебе ще там у Переяславі
Це дурне місто вже досить обридло мені
До операції він готувався по-господарськи пильно вивчаючи ворожий передній край
Бо чого варта якщо на обмін для рівної плати мов гроші
У всякому разі воно не гірше він решти творів вміщених в альманасі надрукувати можна
Вони відплатили нам тілько зуб за зуб
Хліуриися слухаючії слів ціпив лютуючи зуби а проте не звівся і пе показав мечом у той бік де склавини
Не може ж бути інакше
Вам же раджу поспішитись її голос став дражливо-металевий бо коли не виберетеся звідсіля за годину я накажу слугам вимастити вас дьогтем і гнати до меж моїх земель
Разом в германську воювали разом і в революцію плече в плече стояли
Єдина надія на пана
Чому той люд не йде до пана
Ділами Богу поклоняйтеся не співом і кадилом
Слухайте каже вона роздратовано це гардероб а не колекціонерня компліментів з позаторішніх фільмів
Прибилась голубе
Най би вже сварили
Мовчання
Добре
Ми не маємо засобів не здавалась Марта
Щоправда козаки ремствували казали надто молодий позаочі називали новохрещеним жидом
Весь цей час я безглуздо оглядався нагадував загубленого пса на душі робилось порожньо мене оточувала полонила і опанувала самота
З мужів що стояли близько до князя здавалось тільки двоє не втратили присутності духу
Вчився у Вільні трохи
Хлопці
Гайдамацька жінка боїться посполитих
Загадка
Вітаю тебе з донькою а скільки кілограмів вона важить дорогою забув
Він слухав його довго й терпеливо але коли намагався перекинути свою увагу на щось інше помітив що цього не в силі зробити
Ну а що ж я зроблю коли хватають як на зарванській вулиці
Чужу совість
Ага
Він довго сидів і думав п'ючи солодкий сутінок
Я трохи побринькав і вдарив по всіх бунтах як здавалося мені під настрій Улясі й під нашу розмову
Нічого нічого
Вона бачила що все місто знає що вона не господиня в своїй хаті що вона на старості літ забула про покійного чоловіка насміялася з бога з священиків з святих звичаїв з душі небіжчика
Вона скаже щось веселе про того старого своєму чоловікові аж той розрегочеться але в серці в неї щось тенькне наче обірветься тонка струна
Ярема аж руками потряс над головою
Сьогодні тут узавтра там як вітер
Мушу ще піти до війта віддати йому письмо а відтак прийду до вас на кілька годин
Воно невловиме навіть на відстані дотику
Отже вони там
Це він
Виблиця
Це не по-нашому
Ні сам знаєш
Це нічого нічого
Грива з косою направець в руках
Ті слова вдарили його як замашна лозина
Подумав і засоромився адже Ілько може передати ще комусь а той ще
Скільки-то він попоходив та поїздив та з тими панами та з грішми
Він хотів бути великодушним дарувати їй спочинок вона здивувалася
Ось хотілось
Дорогий тату
Збираються дівчата народ
Приріс міцно
Гризельда думала що Тодозя вже пристане до католицької віри коли вона втекла з Лубен вкупі з Суфщинськими та з її двором і стала дуже прихильна до неї
А я тому не можу її оповісти бо є старе повір'я що коли про ту річ в палаті султана заговорить хоч би тільки двоє людей котрим вірить султан то та страшна річ покажеться вдруге ще за життя того султана
Хто
А в мене річ одібрало язика на поверну біля серця печія пече в голові огонь палає у віччю темно наче я крізь сито дивлюся
Дякую за моральну підтримку похмуро віджартувався Микола
Пожовкле листя неначе ще більше пожовкло й з горя обсипалось і нечуйно сідало на землю на голови громади на старого Шкандибу
Прокляття
Ні ні
В останні роки друзі помічали якусь особливу самотність академіка
Батьків жарт зачепив сина за серце
Григорію помагай
Цього разу ти будеш особливо радісний у господі старої Звенигорихи
Не час нам ждати на той вимір о котрім досі якось ми нічого не знаємо
проголосив нарешті один із-поміж начальства
Товариш Пупишкін трохи збентежився але раптом кинувся на підносителя
Максим дивиться на ту фреску не знати в який раз і серце його стискається з жалю а думка б'ється в розпуці перед великою загадкою чому янгол мучить те ягнятко
А нечестиві владики і священики почувши це сповнилися гнівом та люттю з нуждою і бідою всіх хапали затягували їх у монастирський корабель і топили в морі кидаючи з корабля і так чинили через те що ті їм не покорилися позбавляли сповідального вінця а молодших ченців з кораблем і всім збором відіслали в полон до Італії і там позбавивши іночого чину наказали продавати
Він називав його найкращим із денної пори і я бачу що він дійсно гарний чи може більше упоюючий
Стала коло мене та цілісіньку службу говорила до мене
А зараз ступила на камінь і чомусь опустила очі
Знайте з отієї могили він показав рукою на горб де стояв його намет я побачу сьогодні або нашу славну перемогу над Мюрад-Гіресм або знайду там свою смерть
Що ти скажеш на це
Не хотячи одначе переходити мосту котрий був поставлений чи не серединою невеличкого містечка що вимагало від нашого мешкання з годину ходу я пішов прямо так званою коротшою дорогою поза наші й Обринських сади котра вела до одної кладки
Де він є
Тільки добра твойого що з'їси
На крик на жалощі Миловидчині полишили підземні житла-криївки й збіглися докупи всі інші поселяни випальські і найперше ті чиїх дітей як і Миловидку полонили на передлітті й погнали до чужкраю ромеї
Тютюн у тебе промовив насмішкувато
А ченці собі любили мирянам у голову задовбувати що нема в світі ворога над католика
З цим нічого жартувати хмуро кинув Колосовський дивлячись як Духнович стинаючи зуби від болю повільно втискує в чобіт хвору ногу
Ой як же гаряче сказала вона й одчинила причілкове вікно
І за свій гюнах я готовий молити аллаха а за гріхи всіх інших відповідати не збираюся
Невже це ви
Господиня славно подбала про свято
А який тепер толк із тих дітей мовила Меланка
Що поможеться
Понад шосе тягнулись штабелі зелених і жовтих ящиків трофейної вибухівки купи знешкоджених мін
Ти ж наш звичай знаєш
Я піду до одного знайомого жида в Ч
А ти зараз угору зараз сяка та така
Усі вже понаїдались він ще мотає тільки злодійкувато блискає з-під лоба очима чи ніхто на нього не дивиться
У них жив тоді влітку як білі стояли за ковальчука в кузні
Швидко настав і вечір у Дашковича
Серед саду зупиняємось серед біло-рожевих наповнених сонцем та бджолами суцвіть
Вони вартові там змінюються кілька разів на день і всі вони різної вдачі а Андрій сидить все один
Наприклад керування коровою на відстані по радіо
Але й усміхатися єдине чим німий виказував свою симпатію до знайомих і незнайомих теж не усміхавсь а дивився здебільшого кудись мимо Шашла
А як він сам постарів зовсім сивий
У балці аж клекотить
Місяць позолочує їх перев'язує срібними стрічками і чаром подихує через грати цвітнівка ніч
Він стрепенувся коли Сень заговорив до нього а відтак швидко сказав І я і я з вами
Чути було як він аж захлинувся повітрям відповідаючи Краснопольському статутним неминучим Єсть
А прізвище моє Бєліна- Кенджицький
Великий наш математик знавець небесної механіки якому вчителі пророкували долю чи то Кеплера чи то Лапласа когось із них Микола похвалявся математично відкрити орбіту Фаетона загиблої планети
Коли ж священик заговорив далi то це було те чого досi не знала Малуша
Через кілька хвилин вийшли звідти з важкими клунками
Веди мене до неї
Сів на якусь колоду біля старого тину
Генерал-губернатор невиразно посміхнувся і звів на Панаса Яковича очі
Сини мої синочки
Прошу вас і сім'ю вашу вшанувати театр всіх акторів і прийти на першу виставу
Сини
Мабуть дуже добра людина
Моє тіло і мій дух вливалися і доповняли загальний тон ритм і настрій
рече над нею татарюга Високий огрядний і бородатий Се милосердію твойму наруга Щоб людям без войни так погибати
Звідкіля ти знаєш що я Петром звуся
Марфа Галактіонівна зняла спідницю й залишилась в панталонах
А я кріпак робоче бидло яким торгують
Вся хатина була завалена старим мотлохом дровами сушеними опеньками дикими грушами і кислицями
Вдохнови вдохнови нас батьку
Рік 1880 був фатальним і для Ольги і для Франка
Дякую хане я дам чорним клобукам можливість їхати попереду
Мандибула пірнув у гущу а потім не кваплячись почовгав розмірено в загальному ритмі вуличного натовпу
Бо прийдуть віднімати свиню а де вона в нас
Забула вже Мавру
Хто просив питає Тетяна а сама аж тремтить від чогось незнаного
Горобенко вибіг із мосту й попростував до культвідділу радпрофу
З глибини челюстей почулося невиразне бурмотіння
А Якуб
Не думав про це
Старий Петро поїв пишну кокетливу Шагу Василь худобу а Докія годувала дріб
З незвички терлись м'ялись бо дружба їхня власне була листовна й не знали як повестись далі
гукає з цей час мені хтось із задніх лав
Але це вже були старі листи
Мішень парусник на якому видко людей
На дипломатських дітей ці пансіонні люди просто полюють підстерігають із своїми ласками коли малі повертаються зі школи щоб наблизитись до них погладити по голівці щось запитати
Чогось вони одна за одною ганялись одна одну випереджували мов суперечилися одна з одною мов змагалися кому з них першу постать зайняти
Але ним він не стане
На губах під вусом синіла як отруйна поганка прихована посмішка
Я радий тебе бачити Арсене
Секунди і мінути розтягалися у самостійні вічності і тікали вони в глибини просторів як шматки вирваного з космосу сузір'я з його незбагненою настороженістю і його провокуючими таємницями
Вони примовкли
Пустяки роли прежние
Володько вчиться
Він з докором і разом з жалем дивився на Чіпчине добро
Показався наперед здалека а відтак надходив чимраз ближче і ближче
Малює сукин син так що аж-аж
Щоправда Липський пропонував йому берданку одну з тих якими озброював сторожів
Що це було
Слухаючи розповідь Іван Петрович пильно придивлявся до жебрачки
Соня вчора цілий вечір умовляла бо може хто з города сьогодня приїде
Спасибі Іване Тимофійовичу дякує Побережний і строго звертається до старих А вскоче хлопці хто в біду кажіть найшов на полі аероплан скинув
Мене ось теж поранено осколком поранено забелькотав він витягуючи Духновичу напоказ свою замотану в закривавлене ганчір'я руку
Передати це почуття неможливо
1946
Спершу ти його кухля
Через півгодини виступаємо
Урус
Ми не маємо права спати коли біля нас коли навкруги нас і за нами причаїлись вороги
Чітко було чути кулеметні речитативи
Кидай
Небавом Доля ступив з дороги дістав із піхов шаблю й зрубав кленка
Вдень він ходив і нипав по подвір'ю робив дещо різав і колов дрова носив воду до прачкарні що була в сутеренах або бігав за справунками які давали йому партії
Тут не було ножиць і не було бритов
Старий Кайдаш сидів похиливши голову а Мелашка плакала
Пустила радіоапарат зазвучала якась танечна музика
Яку ж я того вечора сорочку одягнув як же я свої кучері розчесав як же я чоботи вимастив
А Раднарком і ВУЦВИК я добре знаю
Комісія
Як він їде то ніяково мені лишатися
Старий Арсен уже не ходив на річку але часом згадував Ласочку де-то вона тулиться в таку холоднечу
Давали концерти самодіяльності
І саме в той мент вирвався з кущів дик кінь сполохався і було б кепсько наколи б князь не встиг схопитися за гіллю що звисала над стежкою
І Господь не забуде того хто давав свій труд на роботу йому хто жаром серця свого розпалював вугілля на вилив і роздмухуючи не жалів грудей
Козаки кинулися в рукопашну
питає
Де кущ там і Запорожець де ліс там і тисяча
Палата була маленька
Стогне час від часу дужче от усе дужче аж кричить
Підбурливі
Три наймити й два слимаки хапали усякі клунки подушки та чемодани й перетаскували в номері
Максим безтямно виліз на нього на той вузол вмостився на ньому між трьома стовбурами що творили собою досить зручне сідало глибоко-глибоко зітхнув і схилив голову на груди
А тим часом аайте здорові я піду до Гершка там ще щоти зоставив треба кінчать
Никто и не поверит что вы казацкие дети
Далі за Россю тягнулось поле в ньому з'являлись і з'являлись як хвилі в морі різні орди сараною налітали вони на полян руйнували й грабували городи й села над Россю і Дніпром гнали людей у неволю
Дайте братці що-небудь їсти
А вона справді гарна вирвалося спонтанно у Ірини
Музика дає найвище раювання почуття найбільшого щастя
Ти тут живеш дядьку Самуїле
Сніжинко дам
Бо що мені залишається робити
Старші держали себе геть далеко од простих москалів щоб ті не зазнавалися докоряли їх за всякі провини били нехтували
Гражданін будь ласка пропустіть
Нема що й казать городянка як слід
Ось у чому
Адже ж не пишуть їх ангели з крильцями а таки земні грішні люди
Цілком можливо що за багатьма з них ховаються колишні діячі нашої рідної історії
Боже мій
Покиньте пощитаємо свої діла
Поки не почуєш
Під час атакування російським військом Чортомлицькоі Січі значна частина запорожців як і щоліта була на рибальстві й полюванні у Великому Лузі
О таки засліпила тебе земля висмоктала з тебе соки
Не залишайте задля якоїсь уяви стати для них підпорою
Покликали кількох людей
Тут би я й вiк звiкувала дивлячись на
Село тут обійнялося з містом
Ратушний боком вибрався з натовпу став при Степеневому узголов'ї і сказав затинаючись та перекладаючи кепку з руки в руку
Скажіть будь ласка у вас і партійці балакають цією мовою
Ті садки належались до хазяїнів споконвіку
Свідома спроба істерії гра в істерію симуляцію ось точний діагноз
Не марнуючи часу на даремне бідкання Найда повернувся в свою келію
Олена ніби в туман з палаючими очима пішла за ним а губи її все шепотіли Павлюк
Та то я так байдуже махнув рукою Методій Кирилович
Від нього Великим Лугом ходять пароплави через Нікополь до Херсона
Боніфацій сказав
На яйцях сиджу як курка
Канон вимагав зображувати Павла неодмінно з мечем
Тимчасом Лукія прийшла до Києва стала там в якоїсь міщанки та щоб не платити грошей за кватирю та харч узялася носити воду про домашні потреби
Нічого
Отже пробачитись перед учителем гріх невеликий
Взяла курку віддай гуску от що
—А може це мені без великої надобности
Многогрішний зіщулився надів шапку і шмигнув із ганку
Накаже випустити Палія обійдемося без кровопролиття відмовить пустимо в хід шаблі
При тих словах начальство і прокурор помітно зайорзали стурбовано
На неї стомившись любив боярин схилити голову
Наука довела
I козакам i мiщанам не сподобався пишний приїзд гетьманшi та її родичок в дорогих блискучих екiпажах не сподобались i кракiвськi хомути з причепленими на них червоними широкими поясами
Щастя твоє хлопче що не під час бою відстав
Володю
І все постає перед очима як живе
Тішили і милували око різної масті коні вороні сірі гніді білі карі солові
Легкої поживи захотілося
Не дратуй мене
А коли що вночі зробиш для себе то все відберуть економи на замок
Ті що були вже в Савої ввібрали в себе розбиті залоги втрачених міст і фортець полунічних і поспішали на полуніч долиною Родани та Сони
Се процедура аналогічна до процедури тих новочасних малярів-пуанти-лістів що щоб викликати в нашій душі враження інтенсивної зеленої барви кладуть на полотні обік себе точки самої синьої і самої жовтої фарби значить викликають бажаний ефект при помочі елементів іншої кетегорії
Виповзаєш бувало з бункра сліпнеш від сонця і ще сліпнеш від злості часом нерозсудливої
А ти головний злочинець і підлий боягуз
Ні
Вона вчить як залатати пропалену шинелю
Удосвіта хтось тихесенько підійшов до вікна біля якого сидів дячок і постукав
Наче сам бачив як він вхопившись за гриву перепливає Дунай
Якби не вони легше б солдатові було і смерть приймати
Коли під її крилами з'єднаємось тоді антагонізм вирівняється
Правда коли вони їхали повз вуличний ліхтар ви могли помітити що мужчині років 35 а жінці не більш як 27
Не знаю а на це хворієш і ти на романтику
Ти не крути скажи йому що думаєш напав Тарас на нього
А де ваша каса га
Каламар тицьнув пальцем до склянки
Ні тату
А коли прийшов черговий дощ я з приємністю ствердив що вода з мого даху захоплено стікала законними дорогами не зраджуючи ніяких ознак спротиву а ще згодом я мав шану ствердити що достойний будинок був невинно обвинувачений що він стояв бездоганно а що висліди експерта з Ошави були звичайним наклепом
Входить ГРІНБЕРГ
Омелько
Піду на степи
Хай жадає він харчу а вина і пива скудно хай буде йому
Марія тішилася і працювала як могла
Потім повільно казала
А чи ще далеко до Петрівки
Такі прості річі можна й вам розуміти
Тась
Мені каже він треба було б узяти запруту та спитати її чому то так є
Леон не покидав Германа
Пишу
Для неї не було б здається несподіванкою якби це саме він син її капітан Дорошенко прибув із далеких плавань додому прибув би аж сюди та кинув якір на видноті у рідного степу поблизу материної домівки
Копіював навіть свого батька Василя Феодуловича на що той реагував спокійнісінько сказавши хіба поблажливо Хе сук-киному синові стерво
Ми перст вказуючий сказав жандарм
До півночі оповідання було прочитано
Запис про смерть і ніяких пояснень
Ніхто б не міг пояснити чому саме вона сподобилася бо хіба ж мало гарних дівочих личок у Германії
З багатих світлиць Зося з товариством вступила в багатий панський парк
От ми колись і заїдемо
І обернувшись пішов
Заднє колесо раз у раз чиркало об раму
Обступили Ярославову дівку й не стали зважати ані на горе що спіткало ту ані на муки зраненого болем серця питали-розпитували де взялась як вирвалася на волю чи бачила їхніх дітей онуків чи знає де вони і що з ними
Позад мене істерично зойкнула Калерія Олександрівна кричав розмахуючи руками справник Ось до чого доводить лібералізм
І це власне псує його відношення до наміру Труди що його всякий батько повинен би тільки привітати
Воротислав ступив уперед взяв блюдо пiдкинув його на руцi попробував на зуб
Самі од себе
Велике спасибі
Але Дабиит саха якут
О рідна земле краю мій
І раптом рвонув з усіх ніг з двору
Був то спудей Київської Академії Грицько Пісченко а викрався він аби поділитися думками що обсіли його й не давали спокою ці дні з своєю дівчиною донькою матербозького протопопа
Нема тут наших
Я ж українець заклацали зуби в Демида
Стрелив той чорнявий і штовхнув
І я вирішив одружитись
Володько на такі справи перший
I коли одiйшовши трохи Антончик не дуже впевнено спитав Ти що таки серйозно хочеш сфотографувати привид
І не осміхається до неї з закутка лице молодої молодиці не щебечуть кругом неї веселі онуки
Ну й жируни
Після трагічних подій у Чернаводському замку коли врятувалась тільки третина гайдутинського загону й воєвода вивів його в гори і в дикій неприступній місцевості збудував новий стан забравши туди й Златку про козака Звенигору в загоні говорили в минулому часі
Не втекла кажуть таки од свого лиха і не загуляла й не заспівала й не затанцювала його навіть в Києві
У житті і у власній душі
Згодом через ліщину продерся дикий кабан і засліплений переляком прямував просто на намети
Весні було байдуже що кущі були потоптані поламані цвітіть розпускайтесь зеленійте які є
Бо ти мусиш повернути годинник господарю за всяку ціну
Послухай же мене будь ласкав поїдь
Здравей ага вклонився той-— Я Момчил Крайчев
Тоді Сафрон розсердився почервонів та як стукне кулаком по столі Щоб я твого клятого духу на своєму подвір'ї не чув душа твоя тринадцята
О він не знав що має таку матір
Між ним і Лейстоном була якась схожість
Недавно він повернувся з заслання де втратив дружину не стерпівши поневірянь вона отруїлася
Дак ні
Що десь зупиниться в бою
В Києвому городі ворота стояли навстіж і хлопці здалеку позирали на них
Ви помітили Соню як горе єднає людей
Скілько ви мені дасте як купите
Смолисті хвилясті вуса ще більше підкреслювали блідість його обличчя
Се ж було би страшно
Воздвиженський при великому зрості був неповертайло
скрикнула Ярославна
Інтеліґент барабанить пальцями по столу дивиться вбік
Він поглянув докірливо на старшого брата
Подалося вчвал по багнюці по снігу по вибоях
Далі йшов під підписом додаток написаний іншою рукою й навіть іншим чорнилом Була секретаркою Н-ського райвідділу НКВД
Подумав
IV
Не легкою справою було тягнути товсту намоклу линву
Її нас у гімназії співали
Буває держу на руці розбишаку то серце у висках із втіхи лопоче зірву шапку з кичкою з-перед очей сокола кину його на солукву чи перепела і он хижак кружляє в піднебессю я й він зв'язані невидними нитками одного на світі хотіння
І вже на возах
Коли б не ми він давно б сплюндрував наш зелений край витоптав жито і забрав у неволю діти
Може лікар казав
Вагається пічник
Він привезе гетьмана Юрія Хмельницького і його казну
Голуби сині а козак жовтий й од того наче несправдешні
вони дали волю своїй пиховитій ненависті
Я не мав дома телефону але я мав його у себе на роботі як також я мав його на кожному кроці моїх стежок
Вони встали з-за стола й почали прощатись обніматься та цілуваться
Свинячого трупа
Вона сказала що з одного з ним села
У кого ж се пішла вона у вітця свого князя Богданка а чи в мою маму Людомилу
Сувора холодна тиша сірими м'якими лапами хазяйновито бродить і шелестить по мертвопорожніх каналах якими колись бурхливими потоками гнали хвилі життя
От сам поміркуй чи хтось хоч раз засміявся коли твій керівник усі слова казав і в усіх тицяв паличкою
Ні він повинен утриматисяі Будь-якою ціною утриматися і зберегти в руках гетьманську булаву
Ідемо в колгоспний дитсадок що містився в сараї власне їдальня дитсадка
Діяв безпомильно
Нічого крім строгості
Не проходило дня щоб або Христя не завернула до Галі або Галя не побігла до Христі
Чи десь умер чи снігами в дорозі замело
Десь давно вже відцвіли черешні
Вже блимає відблиск його вогню на шибках вікон уже жовтіють стіни будинків угорі
За стіною почувся хрипкий протяжний дзвін
Ще здалеку він помітив дівчат і зупинився перед ними
Порядок виникав де тільки ступала її нога кілька ступенів
Ібрагім у безмежній своїй зарозумілості і знахабнінні вважав себе неподільним володарем султанового серця Гасан виступав від імені сили може й меншої непомітнішої але загадкової своєю невідомістю та й як знати хто здобуде більшу владу над душею Сулеймановою його улюбленець грек Ібрагім чи султанша Хасекі
В беззакониях зачат еси и во греха рожден ты яко человек не прибавляй новой тяжести на совесть
Де ж Микола
Байдуже кротові що поверх його узенької нори привітно сяє ясне сонечко а в прозорому повітрі літають і радісно щебечуть усякі пташки
Роздягайтесь
Замучив
У церкві були самі діти й пан Гліб
Чув чув про твою біду
А встав Павло Павлович учитель фізкультури який теж сидів у президії тільки з самого краю
А що з нею
Іди попоїж
Абсолютне безглуздя
Всі на площу
Вбивці хочуть панувати
Найкращі лицарі цвіт Запорожжя не витримують уже тікають до чорногорців до волохів а то кидають шаблюки й міняють їх на чотки
Як тільки лягла так і провалилася у сон мов у яму
Татів голос коловся на дрібну мідь і деренчав глухо в грудях з татових очей викотилися дві сльозини вони такі були великі як пацьорки мені вперше цього вечора стало лячно
Шкода що її сказав італійський офіцер якого всі вони ненавиділи як і всю його частину за погану війну з партизанами
Я ще не сказала того Лорденові однак за кілька днів довідається об тім а небавом по тім покину я й свою рідню
Як мама
За його валами наше військо зможе відсидітися доти доки не прийде на допомогу польський король
Як
Нараз стиснула мене Лена за руку
Мосьє Гануш ви любили хоч раз на віку щиро гаряче спитала Балабушиха згодом і ще ближче нахилила голову через стіл до Ганушевого лиця
Цей чоловік знає як важко придбати і як легко втратити ось чому він помисливий
Ніхто не скаже коли почалось козацьке лицарство
Ті не відразу розібрали що це а зрозумівши погнали за їми слідом гукаючи
Можливо що це частина іншого твору
То ми і ного попросимо
Відчувши десь щось ніби чуже він почав наслідком своєї великої полохливості бистрим оком роззиратися піднявши голову ще вище як перше
А тоді
Де та сила
За Пантеру не хочете
Та ще якого сина
О це ж цікаво
Де вже де а в нас на Західній Україні доконечно нам самим треба заходжуватись коло народної просвіти бо в нас здебільшого дідичі хоч і українці родом але звуть себе поляками їх ідеали та мрії шугають не вдома не на Україні а десь інде поза Україною
І оті як їх кроншни чи що
Чого ж ти спала
Е а а у е а
Подивися Подивися ти на мене
Йому ввижається те чого ніде немає
Тож приймемо ми його до свого коша і дамо йому прізвисько Палій бо таке він сьогодні заслужив
Зирк зирк ними по хаті
Прислухаються
Є таке не без інтересу дослідження коли ми зближуємо атоми то на певній віддалі діють сили притягнення
Позвольте ще не конець на тім говорив Бенедьо
Усе в наших руках поблажливо каже Шпитальник
Невідома сила потягла мене до дверей
А пани там кивнув на будинки січових старшин
Ну
Каган думас каган зпав що вдіяти
але я вважаю за обов'язок сказати Тобі все
Молодець Іляшку
VI
Чого це
Не рушив з місця один Перцов
Ткаченко бере приятеля за руку
Гайда так гайда
Назад
Він би забрав їх і зараз але Андрій одбував виробничу практику
Так це тяжко але ще тяжче лишатися в цьому становищі
Схвильований Григорій вийшов у другу половину хати
І вже він не мав волі його заполонив страх і хоч усвідомлював що чинить жахливий злочин поспішаючи аби поперед нього не вихопився хтось інший Лаврін або Омелько Сич теж запорожець закивав головою І Я знаю всі дороги
Зараз же привезти лікаря
Що там я купив і балакать не варт
Запишіть хто-небудь його слова надсадно вигукнув Петро
Й не мав великого страху він мовби обвіявся облущився з моєї душі я бачив убозтво цього світу його криваву ярість його жадобу й зносився над ним
Од бійки то сховається то втече а послухати не послуха
Ви чудовий стрiлець бо весь шрiт лягає якраз саме на тiм мiсцi де тiльки-но була гагара
Кінь смакував її цілячи крізь зуби
Здалось на мить що в ньому вода зелена
На ті недобиті тисячі що привів із-за Дунаю
Він спав під столом сном праведника коли його покликано
Взагалі коли починаєш писати роман надто ж історичний створюється враження ніби все тобі йде до рук з'являється безліч людей що готові прийти на поміч несподівано виходять з друку потрібні тобі книжки хоч досі вони могли лежати десь цілі віки археології викопують те про що ніхто й не мріяв теоретики висувають теорії без яких твій роман був би неможливий
Я р у н То каменщики княже Дереводіли теслі столяри Що храм новий будують на горі
Завмираючи очікував ти відповіді тривожачись чекав і я
От би почитати газетку зідхнув Андрій до Миколи
Це дуже цікаво
Гудок
А н т е й
Ой не шуми луже зелений байраче
Закульбаченого коня тримав за повід старий січовик
Далі таки дякувати богу вийшли без пригоди з тії багнюки і вибрались у рідкий бір
Тріскаючи вишкірились червоні ребра кроков
Не попустимо закричали старi дiди i од гнiву повскакували з лавок замахали руками та кулаками
А ви Фесенку таки скажете мені про ті листи
Я переважно безтурботна
Нічого пробурмотів Скрипка відчуваючи як його заполонили якісь неспокійні бентежні думки
Цього ніколи не буде рішуче й категорично покрутив головою Строганов
А вiд сiтки вони тiльки одскакують i нiчого їм не робиться
Гетьман замість їхати до царя поїхав би до Карла
Троян ішов від застави до застави від гнізда до гнізда
Дара скоса зірко оглянула його
Цвіла
Спиш із султанською донькою так і знай що доведеться за це розплачуватися
Хай йому на нове хазяйство
Дід-провідник зупинився наказав усім залазити в комиші скласти свої клунки й бути напоготові а сам десь зник
Онеративник вовтузиться з ним як з лантухом піску уперто ставить його на місце
Будеш
Далеко в степу за ожередами соломи вставала вищала й розпухала чорна громова туча
Проженуть з посади попід вікнами не підеш
Ці тигри бувають і просвічені й по-європейському делікатні й навіть бувають вчені пишуть вчені книжки
Хто в бога вірує
Почувши цю розмову Митро Лобода вибрався з-за столу хисткою ходою підійшов до Павла й міцно як арканом обійняв його за шию
Мені не сорок літ а тільки двадцять п'ять
П'яні крикливі жайворонки висять у небі таємнича і скромна перепілка зненацька вкрадливо визирне на межі зирне туди й сюди і знову пірне у гущавину збіжжя
Старший з них Микола вирізає ножиком з трісочок гарненькі хрестики а тоді вони копають ямки і ховають кожного метелика окремо
Коло нього розложився з жінкою Габель
Яка ж ти погана
Знову закрутив головою
Михайликові пригадалась тиша і високе зоряне склепіння там у лісі
Хай буря бушує хай кубки дзвенять Хто смiл бенкетуйте цiлуйте дiвчат
Ворог що ще менше згоджується на те щоб ти ступила на шлях самостійності вибираючи тим чи не сумнішу часть життя як уся твоя рідня
Межа України з Польщею має проходити по річці Случ а з Московією як зазначено в Переяславській умові з Богданом Хмельницьким
Щось староста носом крутить
Поволі він знизив револьвера і раптом спокійно заховав його в кобуру
М и х а й л о виходить по стежці з гущавини засмучений
Сулейман мовчки віддавав Байду їй
Ну а жінка провів він тоненько хотів щось сказати та тільки скрутнув головою і попитався Довбні Горілку брат п'єш
Не хочу один одвiт дає Уласович i не дивитьня на неї
51 Зібрав і кінних і піхотних І всіх для битви шиковав І розбишак самих одборних Під кріпость задирать послав
І поспішно заклопотано з червоними вухами вибігає з кімнати
А хочеться оповісти пояснити як все в думці складається до чого дійшла чого би рада як в душі не раз мов сонце зійде ні як в ній мов мелодія укладається
Ш а в у л а В хурдигу всiх
Вітер шумить і віє мені в лице а я хочу щоб поїзд летів усе швидше й швидше
А ще почував біль
Кричав мов хльоскав пугою перепел
Сафигін заходиться сміхом
Третій раз блискавка підпалює оту кошару на Кураєвому
Дзвони в телефон
Виходить
Почувши про страту Сулими вдарили руками в поли ті що продали свого гетьмана як Іуда Христа
Бунчук окресливши в блідо-голубому небі півколо упав на землю
В селі стрілянина і тривога одна за одною злітають ракети
Насміялася над їх працею над усім що вони вважали важним і корисним
Гайшук
Їх обличчя зоріли крізь оті чорні похмурі палі іх голоси роздавались отут серед двору брязкіт заліз стогоном краяв груди
Не ходи Катре
Невже ви після ваших поглядів на тата гніваєтесь
Як воно буде
На вал проше пана немає рації кидатись можна в обхід сказав Длотовський і тицьнув рукою в бік Псла
Але мені все ж здається що ми з тобою сучасники Кареніної
Крем-соди
Так сильно любила
Щоки палали груди високо й часто здіймались i опадали
По тих словах Сафигін пішов
Огняні вінки сипались зникали і знов виникали неначе з води і згасали то в одному то в другому місці неначе поринали й виринали перескакували один через другий ніби грали в хрещика
На це звернули увагу ще в Кривому Розі й він ледве звідтіля вибрався підрятував його хіба що лозовий кошичок який відразу засвідчив що він птаха польоту невисокого
Дивно що Григорій Величко закидає Ользі нібито вона не захотіла задовольнитись малим і тісним колом родинного життя
Не встигли дерев'яними лопатами перегорнути пшеницю у школі як на вигоні сів літак з червоною зіркою на боці
Маруся богуславка
Щоб ти не посміла поводитись після свого розуму коли тобі добре
Чай питимеш
Його слуги будуть печатати його печаттю всіх прихильних йому
Чекайте чекайте напружує пам'ять пан Сулятицький
Мати похвалить Ти в мене розумник синку я чекаю смерті
Дозвольте потиснути вашу руку
А проте взяв лібретто щоб перше всього його прочитати і обіцяв що коли зможе що зробити то й своїх рук приложить до голосів
Не грає ролі
Свідки є
От здорово спасибі вам сказав салдат і закліпав очима на Максима
Ецій міг і не підкреслювати сього
У неї була шия підв'язана білою хустиною а через плечі звисали коси
Не добре буде
У Пилипка аж похолонуло в грудях
З їх в три дні можна поробить таких філософів як і я як і ти
Ярині дав найменшеньке яблучко ще й червиве
Одну спереді для чужих гріхів другу позаду для своїх так щоб не бачити її
Водночас побачив якою мізерією є людське життя і як може принизити людину смерть
Потисла нам руки міцно та рішуче
Далі кінь перетнув глибокий вовчий слід і сліди олениці та оленяти
Соромтесь
Ну що ви що ви сховавсь корчмар за тацю
Промовила зтатарена русинка
З нотками вибачення
Тоді як ішли додому я ти знаєш спотикнулась а він хоч би тобі що
Чого їм було поспішати
67
Ось один з бояр підняв посох даючи знак що хоче говорити потім устав ступив уперед і всі побачили старого Скордяту з перетятим шрамом чолом слутого* *Слутий сліпий на одно око
Голови рвучко повернулися праворуч але шапки в багатьох так і залишилися на місці
гукнув князь одчинивши двері
Як він обіймав цього каїна як говорив що покладається на нього наче на кам'яну гору
Потім обняв його і поцілував
В Лавріна зосталась пара батькових волів
Пасіка зникла
Швидше самовара
Марисю моя рибонько що ж ми будемо робить
1648 року тут обрано Богдана Хмельницького на гетьмана
Так от я вам Варваро Омельківно купив цукерків
У себе на хуторі в Грушівці він встиг відпочити і приїзд Звенигори був досить вчасним приводом щоб повернутися назад у Січ до якої вже сам рвався
Про яке-небудь опущення процентів не може бути бесіди бо визичуючи батькові гроші чинила вона це з увічливості для нього й його жінки а не впрошувалася о те
Арсен стояв самотою проти сотні ворогів
Вона кивнула йому головою а він стояв дивився на її маленьку постать що миготіла серед перехожих дедалі ще меншаючи і надовше зникаючи аж поки зовсім потонула серед натовпу
Вітер як і перше дув із залужжя він був просякнутий холодом та запахом сіна що в стіжках стояло на правому березі
Те обличчя покривалося язиками полум'я й начебто втіху від того відчувало
Кістки так і колються
Уляна
Те почуття обвіяло його ніби пахощами ранньої весни пахощами білого цвіту вишень черешень рясту та молодої першої травиці
Когда разошлись гости Герцик пришел в полковничью опочивальню она теперь сделалась его комнатою весело прошел по ней несколько раз потирая руки странно улыбаясь и сел на кровать на которой в прошлую ночь лежал умиравший полковник
Вона виїхала
Інтелігентний человек
Знову так само як і той раз привели його до ганку будинку змурованого з нагробків січового кладовища і на той ганок скоро вийшов досвідчений уже про непокірливість козака управитель
Особливо лютував князь Володимир Глібович
Та чи подумала ти яке наше життя буде
Я не знаю як мені бути
Нащось погладивши обкладинку він поклав альбом на полицю і повернувся назад до столу з тим же відчуженим виразом
Хлоп'як на мить зупинився і щось викрикнув радісно аж захлинаючись
Люблю велике море як люблю високі поеми генія
І чи не ліпше було б якби
Особливо мабуть його моя розв'язність ніяковила
Хома
Броньовик наш просто й сміло вискочив з-за лісу
Та коли б я знала та бачила я б той слідок долонями прогортала та до бебега тебе покликала
Йди
А Ігор Дмитруха чвиркнув крізь зуби і пхнув Галушкинського в плече
А нічого
Я знаю тут був лаз у підземелля
І рвонув свій халат і показав їм золотий панцир
ОБОРОНА ЗАПОРОЖЦЯМИ СВОЇХ ЗЕМЕЛЬ
І я ж здається не з послідніх а мало не впав
І тільки зараз згадавши про ліхтарик стиснув його рукою
Селяни
Зате трохи далі отам стоять аж дві хати
Ідіть усі і робіть те що велить вам ваш обов'язок
Давайте зустрінемося в кав'ярні проти Опери запропонував Микола Олександрович
І правда гості доказали Що жить вони на світі знали Пили за жизнь за упокой Пили здоров'я батька з сином І голь-голь-голь мов клин за клином Кричать заставив на розстрой
Одноногий сторож на колодянці австрієць Шварц саме відчиняв ворота перед велетенськими волами–диманами
Я не дослухав кінця цього діялогу і віддалився
Вони вже прямо в очі всяким касієрам надзірцям та контролерам почали нахвалятися що не будуть довше терпіти над собою кривди
Хто ж написав оцю дивну оцю чудесну книгу
Швидше туди
Тим-то нам господь долі не дає що ми таке верземо та богу не молимось промовила Джериха та й перехрестилась
Ониську
Це я випадково
Яка дурна за його піде
Коли ми ждемо ваґона я декілька разів стаю так щоб вона побачила мене
А почому платили за цей плис в портьєрах допитувалась мати
Воля моя зломилась
По-українському пан Гліб мішано Олег і Оля
Вам тут усі радітимуть
Аякже
Тарас був певен що книжки друкують у найкращих в світі палацах
Пиши з натури більше
Сі безземельники Чорти-пекельники Пропадемо ми з ними
Прийшовши додому тяжко їй було вiдбрехуватись перед матiр'ю що не принесла ягiдок бо зроду не брехавши нi в чiм не знала як i викрутитись i що сказати
Бач як літа
Здорово купец
Лише сам князь Володимир чомусь не такий як колись
Не думали над цим
Здається ні
Здається вся сьогоднішня Польща зіткана з одних несправедливостей вигукнув король видно все ще перебуваючи в полоні своїх думок чи під впливом перерваної розмови з секретарем
П е т р о. Ні се не мара а се я Петро і тілом і душею
прошепотів Кордет схопив за плечі друга і посадив на ліжко
Варка
С т е п а н удавано веселим голосом Місяць люба
Ми якось пожартували спустили його зі скирти то він доки летав так кричав ніби його різали
А на мою просьбу ти б не помилував їх
Потім поцілував Богдана в голову поцілував брата матір
В сусідньому дворі такий хороший панич і такими солодкими медяниками годує
Рідна школа незабаром випхає тебе в білий світ з атестатом зрілості
Дитина се в цілості будучність оперта на минувшині
одказав Ногаєць згоряючи в страхові чого це до нього причепився кошовий отаман що хоче від нього й чи бува таки не впізнав
Ну не з дідька лиха знайдеться інша робота спробував розважити Шах
Бо кращого я сам би не хотів
Така
Це життя
Виступає ще раз Комаров
Він піднімає руку
11
I вночi приходять
питає царівна й ласкою заглядає у вічі
Військо веде Андрій зрадник син України син Тарасів
Волосожар народна назва сузір'я Плеяд етимологію цього слова пов'язують з вогненно-білявим ніби палаючим волоссям людини
Свою відкинула чужої не прийме ніколи так і буде розполовинена між двома світами нещасна істота фальшива велич
Спохватився цуцик як хвоста врубали
Наталка то
Ти куди ото малий гукнув услід Петро
Дивимося ми розпитуємо коли то 151-й полк їхатиме
Не стільки виконуючи Лялине прохання скільки від раптового сорому перед професором
У сні
А люди стояли й думали
Про який же вишневий цвіт співають дівчата чи про той що в свою пору опадає з білих дерев чи про тих хлопців яких без пори без часу по всіх світах розвіяла війна і неволя
Він засміявся з того що йому так хороше з себе отакого незвичного аж дурного щасливонавіженого з передчуття чогось ще більшого ще кращого
Мої думки снуються біля Соні Андрійка Сосницького
Нігде ні найменшого шелесту неначе він опинивсь на кладовищі або на стародавньому церковиш і куди колись заходив проживаючи в батька на селі й гуляючи смерком за ліском
Зачекаємо Фабіяна посміхався голова і ніхто не смів перечити хоч усі здогадувалися про котрого з Фабіянів йдеться
Павлуша на уроцi писав їй записочку i мабуть щось там таке пiдмалював бо я сам чув як вона йому сказала А ти знаєш у тебе виходить
візьме думаю
Палкі слова цадика заспокоїли натовп плач і ридання почали стихати очі в багатьох загорілися відвагою
Але діти все ще не вірили що лось мертвий а тому уважно приглядалися щоб не прогавити тієї миті коли ворухнеться щоб звестись на ноги
Ти на двоє дивишся а вона на двадцятеро
Європейці прикуті до традицій
А тому не може бути твоєю сказав він що ти нічого не розумієш
Ти хто такий почув підземельник і побачив на кінчикові свого носа такого ж бігунця як і інші тільки трохи товщого
Де москалі
Вы думаєте что деникинцы издеваются
Онися стояла перед волами розчепіривши руки
Ще ні
Подивись мені в вічі сказала Марта
h1 Чайковський h1
І робив я що міг
Знаю нема ніде твердо мовила вона і Сивоок не міг похитнути дівчину в її переконанні
Задзвонили задзвонили
Він зняв кожух із подорожнього струсив
Вона піде до нього
Той трохи слабший
Прямо як іржа точить мене ця думка
Я й сам признатися не чекав
І курів далекий обрій і пахли в мріях мальтійські мандарини й африканський мигдаль
Спливло життя як листя за водою
І більше не сказав нічого і ніхто його не допитував більше хоть у всіх а особливо у Бенедя на серці залягла якась тривога якась холодна біль
З Лисянки вельможний пане відповів за неї парубок
Повертаються ваші голови всі разом за владним окликом вищого начальства
Одначе не думали і не гадали щоб удар був такий вразливий кличуть кидати все й повертатися рятувати роди землю свою
Машину ми залишаємо біля Палацу піонерів і одразу на метро
Оце ось створіння з червоним баняком на бичачому карку що назвало себе під хахла
Є люди науки актори поети драматурги маляри скульптори
Люди кинулись ховати своє добре закопували в землю намиста полотна рушники ховали в ожередах свитки та кожухи декотрі повтікали з села за Рось в Чайки й позабирали з собою що було дорожчого з одежі бідніші люди погнали проти ночі в Чайки воли корови та вівці
А притім же він далеко не по щирій совісті виповідав уперед свої слова про необмежену власть князя його душа й сама не раз бунтувалися проти тої власті а тут він тільки хотів заслонити показом на княжу власть свої власні забаги такої ж власті
Але се ще хто знає чи боротьба з монголами така непевна
Про се ж то ми й рушаєм до Дунаю
Ні за цю землю й головою накласти не шкода
Листування між ученим і художником з деякими перервами тривало аж до самої смерті
І так він дожидався так дожидався того різдва
Молодого такого бугаюгу щоб заставили
Поранених багато
Життя гостей в опрічній хаті вже не заважало хазяїнові й господині
Іде світанок анемічний матовий зажурний
Ченці несміливо посідали й дивились у землю
Де ж твоя квітка знетерпеливився Гріті
Наша ліпша
Вони кожного ранку видно звикли марнувати ті дорогі стрільна
Нема тобі моєї пощадив
Ну це вже даремно
Прийшов єсмь довідатися пощо твій богопомазаний господар не платить мені дань
А збоку на лавi пiдсудних вкупочцi сидiли набурмосенi Книш з Книшихою i трохи осторонь скуйовджений Бурмило
Варя була занадто гаряча самичка і ягоди її трохи набухлих грушоподібних грудей також сторожко здригалися як і кілька місяців тому
Може то тягнеться за чобітьми і одпадає багно
А потім обкрутився з радості на одній нозі і загилив носаком м'яча
За довгі роки пройшов перед Сірком людський рід простаки й хитруни щирі й підступники звитяжці й боягузи
ЛІТЕРАТУРА ЇЇ ЗАВДАННЯ І НАЙВАЖНІШІ ЦІХИ
Уй-уй хане співчуваю тобі
Ні він не мав їй нічого сказати
Хочеться мені з Мотрею побалакать то нема за чим у хату йти так я нарошне розірвав рукав
Наче подув весняного вітру приніс пахощі польових просторів
І через що в передостаннє побачення горіло під очима лице в неї
Хіба ми планували кинув у повітря аби не звертатись до Загатного
І загорілася в корчмареві злість він вихопив з тину кілок і вдарив солдата по плечах
Де лилась кров отих душогубів отих наших ворогів там тепер ллється наше вино
Для того щоб тримати не тільки косооких азіатів у кулаці а й вас і всіх хто посміє пікнути проти світового модерного монарха Капіталу
Синку з лікарні
Після розгрому ворога три дні даються на грабунок а найодважнішим буде роздано у власність землю
Далi полювання йде таким чином тубiльцi вбивають тигрiв здiймають iз них шкури англiйськi лорди везуть тi шкури додому там їх вiдповiдно обробляють пригвинчують до голови золоту дощечку з вигравiруваним написом
Ти сам на князя згубу З княгинею умислив
І ви за десять літ солдатчини не написали й слова
Діди наші жили созу не знали батьки наші жили созу не знали і ми без нього проживемо як завчене вичитує Марійка і вже почина постукувати держаком ложки по столі
Її цілком достатньо щоб змести з лиця землі і Австрію і Ляхистан і Венецію і німецькі князівства
Ге хлопче
Салюти всіх гармат
Я суцвіття злаків де плоди на мливо достигають жовті наче віск
Павло підніс угору свічку і той впізнавши видно його рвонувсь вперед
Це десятник Товрул воєводо
Цим і обмежилася інженерова фантазія
Здригнувшись Що це
А вже по довгій павзі промовив тихо
Чи ти бува не закохався
Чи застанемо живими своїх несамохіть вимовився Микола і ніхто не обізвався на його слова
То й що
Вір тату що я дочка твоя глибоко пронята тими романами й ледве чи дасться мене вилікувати
Нема й зернини чи не знаєш
Чого ж стояти
Допити закінчилися ще в Харкові жандармерії відомі дії та погляди народників їх справа давно пішла на розгляд найвищих державних інстанцій арештанти не дочекаються вирішення своєї долі
Я вмію зварити маленьку чашку турецької кави міцної й гіркої як гірка солодкість життя
Тут сказав Вадим
Проедр Василь розумів яка сила збирається в Малій Азії до нього доходили вісті що вигнанці й утікачі з Константинополя гуртуються навколо доместика схол Варда Скліра
Пан сотник у світлиці а пан Конашевич хіба найлюбіше в Марусиній кімнатці там де вона його недужого доглядала
Ми в кути добру цеглу дали і фундамент перелили смолою
Щоб вона з'єдналася з синами живими й мертвими навіть у їхніх мареннях
Накінець в його повторюваному бурмотінні почали вже пробиватись нотки плачу
Так приблизно думав Родольфо знов поринаючи в райдужні фарби запахів а Дон Хозе Перейра задоволений з того що Родольфо його вислухав і з ним погодився казав далі
Вона не радісна
ІІрийдеться утікать
Не даєш на рай веселий На світ твій великий Надивитись намолитись І заснуть навіки
Водночас маю зустрітися з колишніми учасниками нашої Унії
І ми не віддамо їх нікому на поталу
Позаторік моя конячка ніби на взір і поганенька шкапка взяла та й виграла перший приз
Тут от яке зайшло між нас питание
Півень сокотав та скликав курей
Проте зараз не доводилось про це думати
Більш усього пам'ятуй що ти ховаєш сьогодні а тебе заховають завтра i усі будемо укупі у господа милосердного на вічній радості i вже там не буде ніякої розлуки i ніяке горе i ніяке лихо нас не постигне
Ні валіде ні Ібрагіма ні венеціанця Гріті ні того проклятого купця що купував і продавав її на рабських торгах
Ой не сама пряла
Запахло живицею і синій дим повивсь у повітрі
А я льотчиком вперто сказав я
Та й не тільки серед них
Кілька разів товаришу гвардії лейтенант
Він іноді схропував і прокидався мацав себе рукою за голову й одразу ж засинав знову
Так
Всі шукали очима Щура а Щура не було за шафу сховався
Не питай
Звідки Микола все знає
Треба довідатись
Та що нам круль
А обік зроблене було друге підвищення для бесідника себто для того хто в якій-будь справі говорив він виступав із свого місця і входив на се підвищення щоб увесь народ міг чути його
Та він що здурів
Віддячимося в корчмі
Це нічого що ці книги в перекладі французькою мовою що ж поробиш в оригіналі ні я ні ти все одно не прочитали б і вони були б тільки для окраси та наших хвастощів от бачите які у нас книги
По смерті бабусі хотіли мене в патронат забрати
Лаврін теж стріляв з фузії цілячись у татарина що сховався за вбитим конем
Колись забився до нас слідователь
Дніпро виблискував сріблом своїх широких вод і ловив поверхнею проміння веселого сонця
Султан не кликав її може й не згадував може забув
Брат ще дихав і серце билося в грудях
Це діло просте
А я'к екво вегі
Хто везе веприка хто вівці де в кого ялівка за возом тягнеться їхали їхали і їхали
Наступного дня ми поїхали на сінокіс
Що ж мені робити
Ну як тремтить голос од хвилювання
Далі стратила надію власкавить Пилипиху як Пилипиха до їх у хату вона тихенько з хати десь хоч під тином перебуде
Ви ж знаєте його безвольний добрий характер мовила Надія
А з небом хмурилося й море
Надто дві татарські налоги на млин і палахкотіння церкви в якій зачинилися жінки та діти
Треба поспішати за двадцять до восьмої він будь-що повинен сидіти в їдальні за крайнім столиком під фікусом
Потім вияснилося що історія так би мовити повторюється як і вищезгадані героїні Леся замість Харкова і повного людського життя дістала одноманітні безперспективні дні
Вчителька веде нас дивитись туманні картини
Хочу
Чейже поле не винне нанашко навіщось я її умовляв
Зневажено жінку генерального судді
Добре він знався на анекдотах і розумів коли який з них можна розповісти
Та хіба таке не перерве
Господи та як це так що мене з убивцями
Подумай дочко
Я пішов раптом втрутився Галат устаючи з місця сьогоднішній день переламав усе моє життя
Знов присівши навколішки вона раз по раз стукалася чолом об край лави біля ліктя покійникового як потеряна шепотіла Ми з тобою ж не сварилися ніколи і гарно жили нехай діти колись скажуть а не судилось нам тут зостатися
Вдруге нагадуємо щоб не реєстровці які знаходяться серед вас були арештовані старостами а ви щоб допомагали старостам приборкати бунтарів
ХІІІ
Слова хана справили велике враження на всіх
І все в нас буде тихо мирно ні лайки ні сварки ніколи
Про їдне прошу най шукає собі іншу княгиню мене відпустить до мами
Що ти сказав хаме
Карі ж очі коли і бувають у котрої то не з рідної раси це українська позичка
Тепер вони поважні пишні панії радіють його відвідинам хоч він також уже не схожий зовсім на пишночубого того поета що чарував їх віршами й піснями бідного свого народу зимою сорок сьомого
Гарна дівчина хоч би й не Степанові якщо не проштрапилась
І чекання чогось
І що на Тивер ані з власної волі ані з принуки не підеш більше теж заприсягнеш
Григорію а не мучать тебе погані сни
Перша жінка
Їм показали
І вже коли ось-ось мала пролунати команда встати ми пускали по руках солянку з сірою крупною сіллю кожен брав з неї пучку солі і трусив нею пайку потім удавлював дрібки великим пальцем у м'якушку і ховав хліб до кишені
Ждан думав про Кирила розколупував його в мислі й не міг розколупати
Якби знали не те б заспiвали
Скажеш що приїхав допильнувати купна
I пости чтить нада до церкви ходить і i всьо потому грiшно
Чуєш Савко
Політграмота
А до їх поприставали нашi надднiпрянськi левенцi що живляться вiйною та якiсь волоцюги та пройдисвiти греки та усяка наволоч
звернулася вже до Тараса
Давно вже хотів як на духу погомоніти з тобою
Він прихильник Корейського і війни до победоносного канца
І харчуєте
Два
Бог усе бачить Шуйця ставала неприступною ігуменею Марією
Де це я
Плакати
А ти ж де взялася
Покликать Антошу
Чорт з ними
Ну
Тепер вона одпочине на старість
Я до тебе буду заходити
Правду кажу тіточко
закричали кругом казаки
Таку дівку як агрономша не зустрінеш хоч три дні пішки шмаляй
Хай навіть ґуля допізна а вранці ще й сонце не сходить а моторчик Миколин уже загуркотів над водою вже помчався найраніший комишанець з якимось дорученням до міста або на ГЕС або на целюлозний
А якщо й сподівалися будучи надто егоїстичними то давно настала пора цієї хвороби позбутися
Терлецький швидко відгукнувся листом
Мати мовчить слухає пережидає
Одужуєте Дмитре Тимофійовичу
Загуркотіло у хмарах і знову те гуркотіння здалося якимось залізним хтось там залізні бочки перекочує порожніми цистернами кидається в небі
Пауза
А ці як їх сороковки що в дівчачому училищі красиві
І говоре якось страшно наче у душу залазе і слова каже троючі до самого живця тими словами проймає
Боже мій боже і аж нині дізналась я о тім всім
А в республіці
Домнуле офіцер
Він підійшов злегка к дощаним стінам кошари ступаючи без шелесту на м'якій глині і заглянув через вибитий сук досередини
Чей же не кошачі очі маємо
А серед того гуку та стукоту ще ніби десь дерчало двоє деркал котрими полохають горобців в вишниках
Гірша справа з городянами бо то все народ незвичний наїжджий з інших країв
Вони ген-ген аж у північній станиці
промимрив Каленик
Музика різала пиляла аж струни лопались скрипки вгиналися бубен як грім серед літа бухтів мідяні тарілки бряжчали та цокали немов сто пар циганських коней з бобончиками та дзвониками перло селом
І те
Її лемент дряпав уже і по конвою
Пишіть до Марти Кирилівни сватайте її та ще й зараз коли хочете щоб не пішли марно десять тисяч бо потім буде свись
Поклонилися шинкарці
Це не сподобалося Тарасові
Всі швидко подивились на неї
Не хвилювало все мов розбурхані хвилі не кипіло якоюсь лютістю роздразненням
Заходь подорожній на ложі
Без тебе мені світ не світ і люди не люди крізь плач скрикнув він
Є
Тут Донець похопився прибрав себе до рук і вже посміхався презирливо
Цуц
Шапочка пильно стежить за мною
Волю повели цепом заковану
А він був книжник ще з тих літ коли непорушно лежав у материних покоях він ховався від веселих безтурботних здорових людей зі своїм нещастям за книги читав про страждання про великомучеників про подвиги про великі діяння великі пристрасті і великі зради і цього було досить для нього
Нарешті Арсен наважився запитати
Сизий сокіл кличе
До того ж у мене на це своя точка зору
Пiзньої ночi в яру бiля захiдної стiни Буколеонського палацу почувся свист
Дякую
Мало сказати посварилися побили горшки
Може вам потрібна допомога
Не знаю
І обійшов Матвій також свої нові будинки
Мастак
Ріжте
Не питай звідкіль се знаю А скажи де взявся Сей козак і де жив поки З вами запізнався
Мало б бути навпаки спів підносить людину кличе до Бога а я аж зігнувся аж хитався підняв руку для хреста й вона впала наче перебита
Це зробиш трохи пізніше
Міцніли опір і напівсліпа злість прояснювався напівзатуманений розум
Хто така була Анна він добре знав
Дело есть нужное дело вот и все
І як згадає це не віриться якось ще ж така й мала була а бувало як і за Катрею слідити вже стали розкаже Зіньці що передати де піджидає і гайне дівчина
Хочу зладити її цю свою працю якнайретельніше з інстинктом на будучість пояснювала Коби-лянська
У неї в цьому ділі легка рука
Прийдуть побачать і переможуть
болем стрепенулось у дівчини
Туркиня повторює преспокійно і відвертається бо не зносить його вигребущого цікавого погляду на собі
Але в родині наробили переполоху
Тільки копії з портрета Горнунга
Так так підкреслила Леся історія невпинно рухається
Яничари вже не чинили ніякого опору
Фортеця відповідала не менш сильним вогнем
В мене тисяча думок
Почалася пиятика та пиятика що робить із мужиків подурілих хлопців
Люди біжать і в цьому невпинність життя суспільного поступу
Випийте випийте сусіде і все та закусіть
Озирнувся усміхнувся Мовив Добре сину
Шістдесят п'ять карбованців на місяць не вельми розбагатієш
А маєте патрони скажу
Он лежить чоловік із розрубаною головою
Чечель на чорному коні пробігав вулицями даючи накази старшинам щоб кожний був біля своєї частини
Та в зуби
Сковорода лишився сам на пасіці
Сором миттю зникає замісць його з'являється дивна злість
Кари зраджують людей особливо молодших
Вертались разом
Одягнутий у чернечу рясу Вард Фока одержавши першу звістку про Феофано яка живе в далекій Вірменії ожив духом
Хіба писаршин брат посватає Ватю тоді я мушу за все вибачить говорив о. Артемій
Що значить
Злидні злиднями
Він було Івася й підохочує Ану-ну синку учися змалу на старість як нахідка буде
Та й верхня губа без зморщок
Не молилася бог знає відколи
Сів на нього
Ради таксі що кружляло по площі
Бо кара Божа йде від роду в рід
Має душу чулу до краси дарма що старий
Хіба можна так ставитися до свого здоров'я
Цариця небога
А там далі зеленіли ліси
Але ж розкусити треба що то значить-жити за натурою
Христя мухою повернулася
Корівоньку люди добрі загукала баба Мокрина
А млинці важні
Марія Василівна валяла чарку покуштувала пригубивши й обмочивши тільки свої свіжі губи долила знов і піднесла о. Мойсею
Дарма що ото голова інеєм взялась додала Корніїха а на Центральній недавно так розбушувався що дружинники й такого хотіли остригти мені вже відбороняти довелось
Які бувають іноді гулянки устала б генеральша якби можна
Турки рубали збройних і беззбройних шаблями робили мітки-значки на спинах кожен свою мчали далі
Це неможливо поки та душа жива
Чого
глянула на чоловіка
Назустріч здалеку з таємничого того простору вівчарка біжить
Козаки стали з'їздити з берега
Вона спинилась але здушений зойк знову вирвався в неї і оскаженив його
Однак і їхати не виходить
Конечно вже воно не теє
Він ненавидів Польщу не йняв віру Москві і одказував Шереметєву що він боярства з Москви для себе не хоче до короля не пристане а до царя готов би й пристати як би він не слав своїх воєвод на Україну та не зачіпав козацьких прав та вольностий
Живенько сестриці живенько біжіть та скликайте парубків
Е-е той справді так не пах як пахне цей
Воно мов нарошне вилазить наверх наче якесь страховище лякає тебе
Дикун стояв міцними ногами на щовбку скелі а мені здавалось що він скутий паралічем зисить у повітрі як гріб Магомета
То й до чого твоя казочка
Вікно відчинене високий місяць пливе у хмарах де вони взялися ті хмари
Зітхнув поправив шапку і рушив далі
Ти мені не кажеш нічого
Це не просто урожай якогось тобі Дмитра Горицвіта
Драстуйте
Вона наче той мацак що загребе ось-ось саму душу і втягне її в жовту заляпану чорнилом порізану й поколупану ножем потвору старий з подертим зеленим сукном кабінетний стіл
Хто зна чи легка це робота
Веселлє в душу і влилось
Певність що буде саме так авари посумують почувши чим завершилося сольство до антів та й прикусять язика швидко убаяла всіх
Це не без смислу що ви кажете
Я не хочу від тебе силуваної слухняності а таки добровільної
Там зроблено так що через кожну чверть години лине мелодія
Всі мовчали також
Цю вулицю оцi хати
Ми з цікавістю спостерігали цей на диво яскравий зразок людської доброти і самозречення і мовчки дякували долю за те що в нашій країні не перевелися ще гуманні люди
Ксан Ксанич бігав з кошиком туди і назад за обідом який тривав до ночі помирилися з Явтушком а коли старшина почав читати по пам'яті Явтушкові листи з фронту то автор їх просльозився а далі білі вуса з'єдналися з чорними
А ти сам де думаєш з ралом ходити на княжій землі чи на своїй
Бачу й ти втомився
Не бачите що
І все ж попробує
Вилась квасоля по тичині
Підмогильний Валер'ян Петрович 1901—1941 —український радянський письменник
Білими кіньми колісницею золотою хотів би промчати тебе над степами щоб тільки засмуту твою розвіяти
Овва
Перші щоб замаскувати ворожість а другі щоб заховати дружню теплоту
Пірнає й випростовується
Куди сiдай
І Караїмович зрозумів що все
Олег вже кілька хвилин бачив на стіні тінь
Шкода й казати
Дозвольте дозвольте
Я хочу вогкої мокрої любові
А ніч пливе собі
Я миттю роздобуду для вас усе що треба
Малий він іще а вже великий і славний лицар із нього
Де ти тільки ходиш
Чи інша яка планета
І він показав на темні постаті турецьких вартових біля брами замку
Зсадити
М О Максимовичу
Дійсно на Тереня зміна в його становищі не зробила ніякого вражіння
Йшла дванадцята година ночі
Та й не сама Настуся пускала повз очі весняну красу
Грицько справді вигадав для Настусі цілий тиждень
Останніми часами її так почало колоть що хоч живим до Бога лізь
А знаєш мамочко Ольга Олександрівна сказала що в мене гарний голос
Коли він тобі не до вподоби
Младен не жалів ні зусиль ні грошей
Дозвольте Якове Василевичу
Може забудеш про свого хана
Його пойняло таке хвилювання що він устав з канапи й заходив по кімнаті
Єсть же щастя людям
Він був у руках своїх дочок і часто не мав волі випити зайву чарку як того не хотілось дочкам
Зайдіть на вечерню
Ти зрозумів мене
Професора
Це не по-божому і не по-хазяйськи
Правдиве було пекло
Я не можу цими днями
Хто це зробить спитав примруживши очі
О тоді б не сказав ні губернатор ні шляхта що ми зайві роти що ми тягар
Любив колись Наталку
Одна виразніша й конкретніша до алеї Матіяса а друга легша й химерніша до будинку моєї сусідки таємничої вілли
Крізь двері від гетьманської відпочивальні чути було сухий відривний кашель
Вже й так не можу віджалувати що одного жовтодзьоба необачно післав
Коли вже Борозна попрощався і хотів іти Дмитро Іванович зупинив його й запитав чи може він оголосити в інституті наслідки проведеного досліду
Мав великі очі голос низький і трубний а жінка чорнява дрібненька як пшеничина
Мелашка задумалась
Ви станете вільними людьми і матимете шаблю в руці як оце я
У ладдю полізли можі
Я ж вам не перечу казав я підпираючись обома руками об підлогу щоб якось втримати рівновагу
Ми будемо оборонятисяі Майдан загув загаласував Геть послів
Роздобріла Марина вибілилася мов та панянка
Валеріян Підмогильний
А що тодi факт зовсiм розлютився старий i хмарою посунув на незворушного в своєму френчi i галiфе Бабенка
Не думав що вони цікавлять тебе
І так само диміли коні люди пси випускаючи клубки білої пари що тут же на них осідала інеєм
Тоді ось тут нижче підпису царя
На страх і подив усіх отець Сильвестр підняв замість хреста шаблю й прорік
Кождим разом коли подає кому наповнену чарку додає з повагою За здоров'я молодих
Хоча ти бачиш якщо не сліпий яку велику силу привів я під Киюв хоча я не раз уже пропонував тобі піддатися мені по добрій волі без спротиву ти однак чомусь не відповідаєш
Не можу напевно сказать бо не можу вгадати
А днями паровик замаяний мов молодиця спочивав під зеленим дубом поки бригада вчилася бити у фокус як казав бригадир
І він почав їй розказувати що він за нею журився та як він шукав роботи та бідував і скрізь прибільшував своє лихо та розтягав його на довший час
Утік
Плати димове і скарбне давай на військові потреби їдь у підводи
Та й подумаймо кого рубати будемо стрільців та сердюків
Дорога призначена небом привела мене до сонячних полян де розцвітає христова наука
Холод долать найкраще чаєм
Впізнала Марія та не поворухнулася з місця не підвелась
Замордували
А ви дуже боїтесь мене додала вона
Як же не туди ударився в поли Йон
Христос вскресе из мертвых
Буде м'ясо
Пойдем лучше на улицу в комнате что-то душно кажется
Не насмілились вступить до неї та їх і до графа не пустили б
Ну якщо ти така цяця то качай отсюдова не мiшайся
То ми ось що зробимо сказав хвилину подумавши отаман
1
Тишина смерті
К р а в ц о в
Тепер бенкетував із чистим сумлінням їв кутю просто з макітерок у поспіху забутих людьми перекидав сулії позатикувані качанами
Коли б ви знали що трапилось зі мною
Что говорит не узнал меня дядюшка
Ви пам'ятаєте як я мріяв поїхати за кордон і раптом така нагода
Можеш це сказати своїй Елізі
Хочете вірьте хочете ні
Я випровадив Ольгу аж на дорогу
От бачите каже Марія Каспарівна час збиратися і їхати адже й Опанас Васильович так хоче
Горіло все що могло згоріти розтоплювалися метали тріскалося каміння висихали водограї чорне полум'я било з Бедестану мов з пекла випалюючи все дощенту і в довколишніх вуличках тому ці вулички завжди лишалися найнужденнішими найбруднішими і найупослідженішими при всіх султанах
Я Світозаров
Грайворон
Він поза ставом я за ним він у ліщину і зник
Він здатен на неабияке
h1 Та мить яка надходить після болю h1
З насипаної землї вийшов другий вал кругом Ставища
Я боюся одного щоб перелом відбувався в міру підготовленості до нього
Які книжки холєра ясна
А знаєте славно раптом озвалася Мирослава
Братця стріляйте
Ні не хочу
Точно
З вогню як кажуть в полум'я
Але коли б я мав які-небудь паршивенькі шкорбунці
Ті сили звідки
Темніло в очах млоїло
N
З Нестором Олекса й посадив цю сосну
болтал весело дед подходя то к одному то к другому гостю то к закипавшему казанку
Цікаві панночки посаг розглядають дивуються Ох та яке ж оце хороше
Правда гарячо обмірковує й жахається тільки Клавдія Петрівна я ж тільки співчутливо мугичу иноді щонебудь або підтакую часом переводячи очі на притихлого хлопця
Що чути селом
Дивлюся стоять наді мною два турки глипають чорними очима ще й регочуть триклятії Ну я схопився і не довго думаючи двигонув еднего в пику а другого в живіт
Я покидаю її в такому стані коли людина блукає з непорозумілою дурноватою не то щасливою не то болючою усмішкою по хаті береться то за те то за се забуває що треба сідає схоплюється знову никає по всіх кутках а очі в неї застиглі блискучі лице в червоних плямах в голові карусель із оркестріоном вогнями миготливими фіґурами
Визнаю
спитав Звенигора виймаючи з-за пояса пістоль і зводячи курок
аж зубами скреготнув Дударевич
Моє золоте ябко обняла дівчинку мати
А раніше ж ніж уранці нема чого ждати хоч малесенького результату
Павло Федорович спочатку мимрив собі під ніс переконував вкотре що латинь предмет майже головний що без нього на поріг університету і не потикайся говорив неголосно довго і нудно вичитував прізвища вихованців розповідав як хто з них займався у минулому півріччі і що можна чекати на річному екзамені від кожного
Як кажуть рада б душа у рай
Вона ще веселіш до мене засміялась
Кирик о цій порі від тебе далеко десь він аж за третім горбом пасе загубився з корівчиною серед хлібів а ти тут блукаєш по межах або вподовж польової доріжки що безлюдна задумана якась побігла й побігла поміж хлібами невідомо й куди
До того ж йому не хотілося ризикувати життям чи здоров'ям своїх односельчан
Я був тут лише стояв далеко
Та вже постараюся добродію мій хмикнув другий пахолок попльовуючи в руки і запитально дивлячись на гетьмана
Надворі стояла темна осіння ніч пролітав рідкий холодний сніг по Києву валували розтривожені собаки та на валах чувся поклик нічної сторожі
Немає слів голубчику
Чи вже почалось твоє безсоння
Утирає сльози Таких хазяїнів мало світ родить
Люблю тебе Маріє
Втопились
А нам випадає з такою разом танцювати
Па р а с к а
Вона й так приречена на загибель тяжко зітхнув Найда
Де тільки не було дьогтю туди й лізли зосереджуючи тепер напади величезних армій на невеликих площинах
Прийшла дружина Бергмана поважна теж досить гладенька німкеня
Як же воно сталося
Ну не дурій Кіті
По правді мовлячи у вас нема ніяких шансів на порятунок
З біломорканальців
Еге ж
Розумію
Будь ласка ви часом не Мазєнін
Святочний настрій запанував у гетьманському шатрі
Той самий для якого мостили вони з Лавріном колесо чи якийсь інший
Знаю Ярославе а все ж Ростов не Новгород буде віднині під моєю рукою сам догляну
І все
Ось хто допоміг би якби їм розімкнути кайдани
Ледащиця
Крізь далечінь років мати і син побачили на якусь мить живою наиріднішу людину і живу вербу над її могилою
Понесем
Для тебе ж старався вiддає менi iграшку дiдусь
Вже минули село й поїхали понад течією обсадженою густими старими вербами
Слиняве товстопике створіння на хімії розгодоване
На Хрещатик хочем з'їздить
На щастя спитав Тедзик намагаючись говорити весело й безтурботно блиснув синіми очима
Не втерпів пішов до неї цілує вмовляє
Depechez vous to uj ours
У вороги вписали різко підказав Данило
Хай з Богом спочиває
Ви знаєте ким він для мене був
Який ти світа повелитель І наш олимпський предводитель Коли проти фіндюрки пас
Чули
А тоді до дівчат
Що за прокляття впало на Рюриків рід і тяжить над ним ось уже двісті літ ще з часів старого Володимира
Минаючи попри нас вона спаленіла і кланяючись з ушануванням перед моєю матір'ю вдарила коня й майнула далі
Не пішлете мені моїх власних грошей пише то удамся до суду
Схил стрімко западав униз
І який рад був він коли я попросив у нього даровизни землі в Тухольщині
Він уже не існував для мене його місце на моєму серці запосів образ Спасителя
Перейме та постоїмо удвійзі погорюємо обойко
А Соломіїн голос перемагав той клекіт і пронизував повітря як гострий ніж
Матвій шаблював обачно наполегливо рубався неначе робив якусь роботу молотив або косив
Вони розчинилися і Арсен опинився у напівтемних сінях
Я чудово можу грати на сцені
У ній можна знайти чимало гірких слів про людське життя
З землі й дитя мене підніме хоч я не палиця й не м'яч але о диво через хату не перекине і силач
Підземельник наїжачився і гукнув дуже войовниче
Ярополк підпив вино сп'янило його але саме через це він дивиться на неї допитливо й гостро в його словах почувається недовір'я загроза
Триста легінів служило йому вдень і вночі
Шкода дівчини
На той час до корчми зайшло ще двоє козаків і сіли поруч того що їв мабуть вони допіру порали коні
Такі речі не роблять честі для жінки тим паче тієї що відбуває політичне заслання
День чи два відпочинку та й зачну тягати з лісу дерево
Мати розказала йому все коли заставивши потаємно дещо з своїх строїв доручила йому жадані гроші
От і зібралася провідати подумала Христя вертаючись додому
Говорите ви по-німецьки звернувся Вайз до Шприндзі
Мир вам правовірнії Я радий бачити вас у доброму здоров'ї
Ходім
Далі потяглися лавки магазини трактири заїзди перукарні
Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина сплелась з бадилиною березкою та з широким листом огірків і побігла до одного вулика довгою зеленою стежкою
Ще два посидю
Федора довго вагалася Матвій і понині пам'ятає той вирішальний вечір коли вони стояли з Федорою під волоським горіхом і в неї були сумні і затуманені очі й десь у тих туманах блукав він Матвій і йому стало страшно
А от одній жінці
А я сидів та ждав
Ні ні
У вазонах були рiзноманiтнi кiмнатнi квiти лiлеї фiкуси примули
Дми про мене хоч халявою та давай швидше самовар
Щоки повні як у дитини брови тонкі очі карі чорний вус тільки що засівається
Можна i в пiч дивується мати чого це завiтав до нас дядько Якiв який через свою машинерiю i на свiт божий не показується
Тут по бритві ходити треба а ти шарах з усіх чотирьох
Ходім до мене повечеряємо розважимось у преферанс
Але як помитися коли не повернешся
Ніколи такого гіркого жалю не зазнавав ще в своїм житті як сими днями
Олеся повечеряла з Балабухою й за вечерею до його й слова не промовила
До тебе можна озвався голос тітки Марії
Коли вона сміється то від неї сиплються і пудра і веснянки
Захрумтіли на зубах солоні огірки забряжчали полумиски заплямкали вусаті роти
27 Далі Розділ 7 28 Зміст 29 Electronic library of Ukrainian Literature
Заходжу до своєї майстерні відлучавсь ненадовго тому й світло залишив а в ній віриш повно ластівок
О давно готова
О л ь ш а н с ь к и й Ще не скінчилось Свіччине весілля
Готове все
Вадим низько вклонився матері
Дивились на вогники що фаркали по вулиці й раптово зникали запалювали цигарки мабуть
Сьогодні тривай чи і сам Іван Мартинович не прибуде з отаманнєм а к завтрьому ік ранку щоб і бояре царськії не над'їхали
Держися любий мій козаче Не можна тут ловити гав
Який він княжич
І все то слідкують висліджують кмітять
Вот как мы выбили из- под лядской неволи бедный народ усмехнулся он горько
Ого вiдповiв батько i в мене багато лишилось оця хижа клiтi житницi медуша обори
Він підняв Мирославу і міцно притиснув її до грудей
Сафар-бей рубонув по руці якогось гайдука і вискочив на загату захаращену тілами убитих та поранених
Пишіть протокол
Шум сосен заливає повітря колишеться в ньому
Не може бути зіронізував Сафигін
Ні я не про те
Отакої
Праворуч поряд з цією парою йшла якась видно багата й манірна панна
Заспівати красномовно
Ну що бо ти мовиш
Тітка вийшла з кімнати а Дарина почала одягатися
І скажіть по правді чи сама та праця чимдалі не робилась вам дорожчою не набирала ідеальнішої подоби не робилася вам метою життя вищою святішою ніж усе те що ви могли би були знайти зо мною
Тільки десь на подвір'ї кують ковалі тоненько чиюсь волю боркають
Хоч знатиму все до кінця
При тім Петро подивився на охмістра таким оком що мовляв іди собі небоже поки я добрий а то візьму за шиворот і викину за двері
Чи не шукає його
Недолю співаю козацького краю Слухайте ж щоб дітям потім розказать Щоб і діти знали внукам розказали Як козаки шляхту тяжко покарали За те що не вміла в добрі панувать
I нерозумна худоба бiгла мов навiжена
Жду
Не лякайся Се не все ще горе А ось лихо що зібрались Козаки на море
На Кафу вони не підуть
Я вірю
Ми ще пропали не зовсім знову гукнув у просторінь нічної палати вдивляючись у сутінок
Показався як то вона стрепенулась Гордий каже такий як пан вельможний
Семеро дітей зчинили з радощів страшенний галас і Грицько так і покинув своїх на ніч у сестри бо другого дня треба було їхати рано то тітка й зоставила в себе небожат
Нехай Володимир вбиває Ярополка а Ярополк Володимира ти бережи кров своїх воїв
1 Шлик шапка
Але не рухався з місця
Наварили ляхи пива А ми будем шинкувать Ляшків-панків частувать
Милий мій мов олень в полі Мов сугак на вольній волі 113
Олеся взяла в руки книжку й маленьку роботу пішла в садок і ждала Ломачевського в альтанці вона розгорнула книжку але не могла читати
Заворушилася Аккерманська орда
Хтозна може б Іван і погодився яка ж бо різниця з якої друкарні виходитимуть у світ книги братської чи єпископської та на третій день ув'язнення сухотний Друкаревич віддав богові душу
Іще не час
Іноді верзлося в уяві як темної ночі поведе Роман нещасного Мину до невикорчуваних пеньків на місце колишнього садка тикатиме носом у ті пеньки а потім у занехаяний колодязь штурхне
Сам буцімто король Міхай у ній їздив
А взагалі правду ти кажеш пекло
Видно було що тут був його болючий пункт і йому треба наговоритись
Він устав і не наближаючись обійшов навколо галявину із сплячою Улянкою
Він увіходить у двері за ними ще одні напіводчинені подвійні двері щоб ніякий гомін не заважав науковій праці
Може зайдете до нас
Христя мов опечена кинулася геть
Муштруються вже аж до пізнього вечора
Невже ви забули
Заткни вершу Стояне і не мели казна-чого обірвав гридня Кузьмище
Это кости того коня который принес тебя
А груші висіли як горнята та жовті як віск
Його парафія розростувалась українськими втікачами
Золота шабля черкнулась об поміст і легенько забряжчала
Очі комісара гострі як очі хижака побачили на морі дим
Прикро вражений Годечан навіть не встиг до пуття розгледіти імператорові хороми
Та так вони співали до зорів а на зорях ковані вози заклекотіли і Данило вертав додому
Переполох тривав кілька днів і потроху все влягалося заспокоювалось
Не доросли
Дурна нікому не потрібна дівчина а якщо
Був старий як завжди втомлений з байдужими мов у венеціанського художника очима
А н н а Ох як се нерозумно
Її фантазія й межі не знала
А хiба у iмператора ромеїв що йде на Преславу тiльки Свенелд з дружиною ворог
Почалося нагноєння
1859
В цю мить вартовий сердюк голосно відригнув і лупнув очима
Так само трохи далі розлучили батька з сином-недолітком котрий кричав і плакав на весь базар
Цьому я йму віри бо раз спірит у Марселі викликав тінь моєї мами
Не знаю
Щось ви панове внадилися
Там реквізують фабрики й банки
Як я йому напишу відказував Кікін
Але всім відомо що то рука слабка однак загребуща і пернач кошового їй видався б не під силу
Коли Андрій ускочив у двір Бондаря на другому кінці вулиці вже з'явилися фашисти
Я так
Кайдашиха покраяла товсте полотно на сорочки для старого Кайдаша для Карпа Лавріна й Moтpi a coбi одрізала тонкого полотна на три сорочки i зараз сховала сувій у скриню
Час для того зараз найзручніший
Сини змовкли і разом спинилися й подивилися на матір і на старшого брата
Що ж
Коли б ці її думки і Митя знав яким би він був щасливим
Печенiги напевно сидiли до перших морозiв над порогами а тодi рушили далi в поле де були глибокi яри в яких можна було сховатись вiд вiтрiв росли лiси паливо був звiр хутро й м'ясо на всю зиму близько були городи й села з якими печенiги торгували
Ці дві сили було кинуто на шалі терезів котра переважить
За селом на горбу стояли три низенькі вітряки з шістьма крилами
От якби храм бував щодня або хоча б двічі на тиждень
Поклич Ясноликого
Це птиця на землі
Чалий
Шевченко механічно сунув у кишеню книжечку
Йди та передніше винеси гроші на харч бо тих що ти дав вже не стало
А тепер до третього пункту перейдемо і до найважнішого
Шкури-и-ще не своїм голосом скрикнула пані високо піднімаючи угору руку
Холера ясна
Інакше за твоє життя я не дам і півногати
Лиш один веґетаріянець Дахно поволі умирав не бажаючи здатись і осоромити свою веґетаріянську національність
Ганна пішла слідком за ними
Чи не те що так само постраждають як безплідні козлиська котрим він сказав Ідіть від мене прокляті
Я почергую
Повагом попливла завіса
А цар лише погодився і ще додав як кажуть рукою власною Под строжайший надзор й с запрещением писать й рисовать
загули ті що чапіли коло корпусу
К о з е л i у с На цiлу нiч роботи мабуть стане Та й рiч складна не знати як почать
Проповідь закінчується в примиренні
Неправда
Павло Денисович дуже любить вареники з вишнями і моі же з'їсти їх цілу миску
Бубон
Йому таки доводилось перестрівати людей на вузькій стежці й раніше
Гетьман дивиться на них пронизливим поглядом чорних мор достиглий терен очей потім б'є кулаком по столу кричить Ну паршиві свині
Бачили
Одного коника й повозочки було вже Зосі мало
В кого батька в кого матір в кого дружину або дітей замордували ляхи
Тілько щоб заслужити таку ласку в товариства треба було козакові не знать яким бути лицарем
Мар'яна
Усi лягали спати в городi тiльки сутiнки обгортали Гору а коли хтось що й робив то в темрявi помацки
Пала Скутар стиха робота І хлопці сходяться зійшлись
Слава князеві Володимиру
Я й брат мій прибули в самоту й ліс а більш для нікого
Тоня зараз у клубі сидить у темряві між своїми сержантами
А попереду їх лягали довгi темнi тiнi
По тому як було вибито призивний сигнал Андрій угадав вправного телеграфіста й схопився як опечений взяв ложку й почав держаком сторч вистукувати
Щоб придавити бунт
Неслухняних били а все- таки вчили учили щоб бити били щоб учити
Зірки на пілотках щоб сяяли від вас на двоє гін вперед
Краще не весніти щоб не опадати
Але як треба
Земля найбільше щастя більша за любов за життя
Чого ж ви мовчите
Чиї ви дівчата
А ще радий тому що сьогодні надвечір доберуся додому в Калиновий Кут
Краса
не здержалась Христя
обіцяли і Марія і Митя
Ох-хо-хох
Одначе з того киплячого пекла починають вистрибувати люди й бігти без оглядки бігти скільки духу затулившись руками
Розгонисто заливався веселий Сікач
Здавалося гетьман не бачить що коїться з царем уклонився з достоїнством мовив
Був гридень а перевiвся нiнащо ганчiркою став
Сумнівів не було я видужував
гукнув їй услід
Оникій
Пахне здається селом доповідає по хвилі вдивляючись у пітьму
Саме дякуючи Франку син перейшов у п'ятий клас
Ходив по тронному залу ламав кісточки пальців і наткнувся на сивобородого чоловіка з розумними очима
Дозвольте Олено Григорівно коли ваша ласка завести на подвір'я коня
Тільки й утіхи що всі три добре заробляють і живуть у місті
Примірники цього видання він везе в слов'янські землі де набуло слави ім'я українського письменника
Багато
Вінчав Рогозу як і завжди вінчав запорожців сам ігумен і поблагословив їх на нове життя власною рукою
Той лише видавався слабшим коли доходило до діла обертався в лютого буй-тура той покривав свою слабість та неприглядність спритністю і примушував дужчого і озвірілішого за себе оступатися чи й падати поверженим ниць
Перший працював у свічкарні другий прислужував дітям племінникам ігумена
І чому я один маю бути самолюбний і занедбувати що до мене належить
Путники перебрались через остатки плотины обогнули возвышенность и вдруг перед ними открылся обширный опустевший двор на котором одиноко стояли высокие белые развалины какого-то большого каменного дома крыши на нем уже не было только несколько обвалившихся зубцами стен с широко зияющими оконными и дверными отверстиями подымались вверх словно взывая к божественной справедливости
Не дивлячись на те що Марина проводила їй так страшно було йти глухими вулицями де тільки наче кошачі очі світили підсліпі ліхтарні та була глуха північна темнота
Глава 1
Мені треба твоє щастя
Але Орися спинила їх порухом руки і знесилена опустилась на камінь відкинувши голову назад на холодну стіну
Вдалеч не проглянеш потемніли виднокруги душать тісні
Прости мені сину що не догледів тебе і ЗлаткуІ Я сам винен що втратив вас
А тим часом підійдуть великі князі
А зараз стало тут кепсько розвелося багато вовків і знахабніли вони вкрай нападають на коней надто на лошат а в стадників тільки й зброї що щабля та старий самопал
Потім
На цих останніх герби й атрибути Української Держави
На базарах кричали щодня про наближення сюннету глашатаї-телляли
От тільки на тобі вогнегасник
Чого вам
Цап повернув у глинище місцину непривітну і всіма забуту взимку
М и х а й л о. Та в чім же
Не хвилюйтеся зараз вас знімуть
А там скрізь порозламувані скрині одежа лежить розкидана кривава пороздирана пух із перин наче сніг летить по вітру усюди розбишаки шукали грошей усе пороли розкидали
Ровно ничего
Він зупинився коло вікна і зирнув на міський сад
Громадяни
Я не стільки виносливий як терпеливий
Синка мого недужого убили
Так рана ж
Чого ви плачете зупиняється проти неї Дорошенко
Не маємо мармурів для здоблення стін і колон а везти з-за моря довго й дорого тож знов застосуємо наше прадавнє вміння і візьмемо всю середину в візерунки
Йонаш почав помітно хвилюватися
Ліда підшморгує носом у кутку плаче вона там чи що
Ніколи ще не хотілось йому так палко врятувати життя людини як зараз
Степан
Та вона й була трохи панянкою поповою дочкою одначе її батько давно помер і Федора з матір'ю та меншим братом впали у великі злидні либонь через те й віддалася за Матвія
Завжди неуважлива до занять простого люду Євпраксія тепер з якимсь болючим вдоволенням стежила за всім що робить сокольник
До чого вона дійшла
Сіяти почнем нормально через тиждень
І яке щастя що він так гаряче й ніяково сказав Трудо
Розказуй анахтема як було діло
Буряк та квас надолужає та й того вже небагато
почала оступаться Степанида Сидорівна
Перша ніч видалась тяжкою козаки марили стогнали горіли в жару й раз по раз поривалися з криком Рубайте
Якою поезією повіяло на мою душу
Огнєв поправив твердий комірець що підпирав чисто виголене тверде підборіддя і звичайним безбарвним тоном закінчив А поки що панове ви вільні
І потім одна квітка це якось надто сантиментально
І сам розпився й жінка його розпилась бо де ж пак
Але що ж я
Тут мусіли одчепити паровик і подати новий з депа
Він мовби перескакував у якийсь інший світ свій інший світ де не було невдач де не було чорного провалля перед яким опинився
А далі не витримала і схилившись до подруги нагло вибухла у неї на грудях буйним плачем
Що нам брати
Герасим
М а р и н к а проводжа
А мого
Потонемо
Повезли його в Копайгород а вже звідтіля переправлять у Глинськ до Македонського
Біле шовкове платно з довгими і широкими рукавами вільно спадало з пліч невиразно окреслюючи струнку її постать
Я бачу найшла коса на камінь
Гадаю не з порожніми руками
Хрестись не хрестись а від опряги не відхрестишся похмуро буркнула Марфа
Дивися який прудкий
Вийшов
Та сідай хитруне кажи чого завернув до старого
Ото брат дали так дали
Бувайте здорові
Ти мабуть сам дороги тут не знаєш
Хто бажав що побачити або почути то хіба через голови побачив а багато людей позлазивши на дуби звідти дивились
кажу йому Він може і вмерти
Але ж він ворог народу
Болить серце
Або грошем або ножем відповів думаючи що вже має в руках наймогутнішу з жінок падишаха
Підожди
Аборигени 9 пробурмотів я
Та й не маленький уже сам знає на що йде відповів Ігор
Добре бери
А чому не може
Не хвилюйтеся не бійтеся будьте любовні й пам'ятайте чуєте неодмінно пам'ятайте що сьогодні-завтра ви можете зовсім перестати що-небудь пам'ятати
Катерина й Василина дочки
А коли б Рюрик посилав то мабуть мене поставив би на чолі війська
І до них вийшов з гущавини дід Лука
А-а все одно
Про мене
Польщею і Литвою піднявшись проти московського панування щоб добути вічну свободу й щасливу долю цілої нашої країни заявляємо перед богом -цілим світом і народом що іншого щастя не жадаємо для нашої дорогої країни й не знайдемо ніде більш як тільки у волі свободі і рівності всіх мирян якої б вони віри і якоvo стану не були
Це ніби вічно жива модель для всіх повстань що будуть для тих кому ввірветься терпець раба
Репортер Petit Parisien не знав тільки того що напередодні приїзду Мак-Лейстона до Парижу Креве мав розмову з якимось чоловіком що говорив по-французьки з легким англійським акцентом
Фу чорт як вона тобі гуляє
А я їх і не робив
Хто прагне в рай і чортові повинен свічку ставити
Все одно мокрiшими чим є не будемо
Узяв він і палю і уломив від неї саме стільки щоб добрий був ціпок
Досить з мене треба остерігатися балачок
Шкодував що не попрощався з нею
В бабиній хаті стало веселіше
На супостатів загримів його голос
Я імєю атестат што можу ботинки на корках і на двойной подошві
Вона припала мені до щоки провела губами до вуха і протурчала жартуючи
Та й охолов жар серця він ніколи не був надто палким бо й знав лише одне кохання так уже розпорядилася доля а від неї не втечеш
На погибель ляхам геть ік бісові з унією залунало на майдані
Балабуха не любив навіть їздити на поле й здававсь на наймитів та на робітників
Доба так званої диктатури пролетаріату є насправді доба боротьби розуму за абсолютну першість
І Павлюк незчувся як обхопив її тоненький стан несміливо ткнувся губами її щоки й відчув щось м'яке ніжно-холодне наче м'ята але бентежне досі йому незнане
Ти благословив кріпачку матір що завагітніла і дала співця правди і волі благослови і той чин що виріс зі слова любові слова страждання слова вирваного з мільйонів душ
Як я засну прочитай листа що лежить на столі і неодмінно збуди мене
Андрій повернув човна в той бік де чорним валком ріка закочувалася у ліс
Так відповіла наївно
Аякже аякже Ілька Марусяка
Ні брат саме до ворогів пролетарського походження ми є найбільше безпощадні як до зрадників звичайно якщо вони непримиренні
Я думав не в нашій
Учителькою гарною можна б вам буть абощо
Дякую
А що ж би то було коли б такого друга як-от Шмигельський я не мав
Коли б ти Валю знав чому я так захотіла вина то напевне не кричав би браво
Володимир
Що мені на них купити
Куда ни кинь все далеко если ты начнешь его нарочно искать никогда не найдешь
Не бійся не скривдимо
Про те щоб стрибати не могло бути й мови
3 цього пива не буде дива
Ось послухайте
Але відступу не було треба було битися
І може просто заздрісне дивитись на двох щасливих закоханих одне в одного в Італію в життя людей що помчать до Неаполя
Довго мабуть їхали
І старі з облізлою фарбою хрести знітились і ніби ось зараз же пошкандибають геть по своїх чорних закутках
Ну що ж тримати не будемо
Чинив це так лагідно так спокійно заразом мовби то не товаришка стояла перед ним а якась сполохана чудна птаха готова утекти йому з-перед очей щохвилі і не вернутися
Впрочем и куры и голуби и сама ласковая Лыска не привлекали уже теперь Галину так как прежде большую часть времени она любила проводить на прызьби у окна больного с тонкой мережкой в руках
Чи братство чи товариство
Знаєте
Лікар
Ой у полі билинонька колихається
Спершу його милість каштелян Патей хоч і досяг каштелянського титулу але тільки чотирьох слуг за собою волочив а в одежі барви які тільки міг уживав а тепер коли став біскупом то має слуг більше десяти а барви має ціною дорожчі й пишніші
Всі запорожці вставали завжди до схід сонця й прямували на річку вмиватися або купатися
Старша панiя пiдвела очi вгору кивнула головою неначе говорила та до тебе ж iдемо не куди
Ще на карті генерального штабу 1865 року всі ці місця позначені вкритими лісом але в наші часи в Сагайдачному та горішній частині острова Хортиці ліс винищено до пня а на всіх балках лишилися тільки невеличкі дубові гаї
Погиркались посердились а таки я настояв на своєму поїду в обком
Ніхто ніхто знялося переляканим шепотом що переходив у протяжне півголосом забарвлене зітхання
Кiлька чоловiк вносять довгастий труноподiбний ящик
Хоч би скоріш до міста
Співали птиці й лунали дзвони
Що ж Прісю промовив нарешті титар звертаючись до дочки яка допіру підійшла від перелазу давай же нам вечеряти
Як видно це для них було розвагою щось на зразок театру або вертепу
Хіба в нас волості нема говорила Мотря
В о л о д и м и р А ти мене вiд слави вiдтягла
Онде він
Ти Марусю перенесешся з своєї кімнатки у світлицю а ми там покладемо недужого
Проте вони були справдi жорстокими й безжальними коли доводилось судити не їх а коли самi судили iнших
Яська сина Ганни Остапівни Ясько ім'я яке чудне вона вже виявляється запросила виступити біля вогнища на відкритті літнього табору хай про ту свою конвенцію розповість про шторми та айсберги таке юним бригантинцям тільки подай вони будуть у захваті
Він не спить
Лыцари наши умерли
Бурлака припер старшину до столу
53 38 А ти мовляла ко Енею Моторний смілий молодець Прощайся з юрбою своєю Ходім лиш в пекло там отець Нас твій давно вже дожидає І може без тебе скучає
У відмові намісництва про Франкове затвердження будуть звинувачувати Ольгу
Да я сам их знаю и в последний раз пробрался к их милости навпростець
Де Іван Ніс що такого лицаря з себе виявляв і де багато других котрих імен навіть не згадую щоб даром не вражати болючо їх рідні і приятелів
підхопив Валентин Ми дійсно дивимось на наше будівництво з своєї місцевої дзвіниці але хіба нас в цьому можна обвинувачувати
Господи Нію що ти говориш
Хіба ж ти не знав що так воно буде крізь сльози вимовляє дівчина Нащо ж водив нащо з ума зводив
Тут такі меню ловкі складено порося із хріном порося без хріну і хрін без поросяти
Коло стін сиділи дядьки й питливо-гостро дивились на приїжджих
Прийняли ви їх пропозиції спитала пізніше десь коло одинадцятої години
Я засміявся Ніхто нині в нечисту силу не вірить
Не корчачись від мук сорому не з нахабством від свідомости що робиш злочин але просто та свідомо як до лікаря
Приїхали втрійці привезли отого Генрися
А я за Ткачів ще й не бралася дорікнула сама собі
Найшли Несли несли з чужого поля І в Україну принесли Великих слов велику силу Та й більш нічого
Видюща вона задалася завислива та ненажерлива хотіла над усіма старшинувати
У нас Святую біблію читає Святий чернець і научає Що цар якийсь-то свині пас Та дружню жінку взяв до себе А друга вбив
Посилала тебе
Знов наші
І в районі і в області про це знають
Козак випив всмак пiсля дороги аж крякнув пiсля другої здорової чарки i пiшов до пекарнi
Розійшовся ледве всі гуртом вгомонили
Конфігурації їхніх тіл
Тому тому прощаючись з вами бажаю вам вже тепер якнайбільше щастя бажаю вам сонця будьте переконані що щиро бажаю
Ось уже все готово
А й справдi подряпала проклята гайдамачка
Хай благословить тебе Бог сину не знаю з чийого ти роду
Спасибі тобі земляче за новини
Ніч була холодна
Ви на вузькій
Т а н я
Топилка попросив Дашковича зайти до його в хату і він зайшов
А може ви йому покажете наш монастир
Куди
Хай відчую як у жилах кров твоя в мені тече
А вуха об'їдати це звичайно га спитав отець Микита
Він голова
Де нам людей сховати питав поради в Онисії отець Харитін
Там зав'язався жорстокий рукопашний бій
Біжить з малим посланцем хекає по-дитячому та гостинці йому на бігу тиче молодих горішків ліщинових меду стільникового загорнутого в широкий кленовий лист чи ляща спійманого вдосвіта що під руку підвернулося а галіфе обмотується йому крилами об йоги вище колін хльось хльось хльось
Рудий жид стоїть на порозі і прикро позирає на їх Невіру що так прудко котить шляхом
Доктор Рудольф обережно несміло підносить її руку до своїх уст
Я не можу
Може боялась вона що хтось пiзнає її може i це справдi спадало їй на думку дар її буде дуже убогим смiшним
Ось ги мене рудниками допікаєш хоч сорочку з себе та їм віддай а я тримаюся статуту
Мені й Пилипенкові дуже хотілося їсти а може і з якоїсь підсвідомої бравади ми з ним в пів-уха слухали тов
Це ближче по моєму за сорочку за штани за що хочеш
Ось ви судите мене я відчуваю знаю судите в душі глибше й суворіше ніж на словах
Проте замислився докупи звів навислі сиві брови
На горах на горбах в узьких долинах була розкидана Хохітва
Прийде обізветься
Бо вона е нашим вираєм місцем перепочинку до трудах праведних
А для кого ж більше я мала б посилать таку гарну й дорогу цяцю одповідала Мелася
ПРОТОКОЛ ОБВИНУВАЧЕННЯ
Я тобі казала Щоб ти демонському кодлу Віри не діймала Щоб ти злого католицтва Аріан проклятих Лютерського єретицтва 109 І кальвін завзятих 110 Не пускала в ті покої Де святії лики Світом істини святої Гонять морок дикий
4 Електронна бібліотека української літератури
Заздримо їм що вони можуть вистріляти дванадцять тисяч польських полонених офіцерів не моргнувши при тому вусом а потім тим же полякам доказувати що це зробили німці а що їх поляків вони визволяють
Він заточився і як п'яний подавсь до контори
Ой-йой-ой
Імператор вимушений був відступити і швидко повів свої тегми старою дорогою на Пловдив через Траянові ворота вузький прохід між стрімкими планинами
Влада ій байдужа але добро держави і всіх земель та люду в них вад усе
Ми
А ми за той час дуба вріжемо з голоду
І я заплакав опівночі
Ну хоч скажи ж мені що вони пишуть в отих книжках стала якось розпитувати мене
Через неї відмовляв собі у хатньому комфорті і Лель Лелькович
Що ти менi
Десь дзюрчала вода і тому що вона промжичила мозок боліла голова
Газди а проше а доцєгніть же
Бачиш я сам п'ю
І люди нас знають не цураються
К о р н і й здивовано
Він у мене ніколи в сірка очей не позичав а дороги йому тільки випадають чи до Кармелюка чи в партизани чи в парашутисти
Мазур сприймає правду та не до кінця виважує її
На двадцять два карбованця нагуляла у Петрушенка
Тепер мені накинули ще кілька сіл то мотаюсь
Повз вікон часто пробігали веселі англійські діти в твердих білих накрохмалених комірцях з галстуками і в мужських сюртуках тільки штанці в них були до колін ну панчіхи й штиблети
А від набігу на Варну то турки і татари тебе вже знають і як мені донесено нема у них більшого шайтана над Сагайдака
Коли вже добралися сюди то вирвемо
Чого ти ходиш спитав і Павло відчув що голос його ніби трохи окріп побадьорішав
Вартові відсалютували своєму начальникові і пропустили їх усередину
Ось ти Ібрагім-паша перший і заходь
Тільки мертвих друзів жаль Хтось їх пом'яне Хтось згада не проживе Зарида вночі
Я зойкнув і шалено замолотив руками й ногами вириваючись
Як він походжає
Вистелялась місячна доріжка ще не яскрава ледьледь пробивалась злегка мерехтіла
Стиха словами промовляє
Нехай собі йому до пана нема ніякого діла
Тиняються як привиди
Ну годі не сердься
Що ж там такого
Бачу ти мудрий а мудрість це нещастя
Заходять і свої Антін Ілько що прийшов оце з поляків
В пекарні так одразу й продражнили Машу козою й звали її в розмові поміж собою не Машею а київською козою-дерезою
І лице наче подовшало чи внизу повужчало зразу не запримітиш
Гадає що як сотню прізвищ собі візьме псевдонімів так увесь журнал сам заповнить усі розділи
Я не знав що зо мною хотять робити пощо мене тягнуть до Дрогобича але гадаю собі Що ж може так і треба
Мати схопилась з печі бо їй здалося що знов щось страшне діється на селі
Йонька зайшов у чиєсь подвір'я на самому краю хутора побудив собак вони скажено рвалися із ланцюгів готові змегелити Ионьку разом із кожушиною
Чи не лучче б було якби ми не ганялись за гетьманами
Тут ще нікого
Здавалось що не виконав того що хотів
Зате щоправда мене не видають
Похідну грають жахно запитав він
Вони нам не вірять
Кінь дивився
Тямущий і певно хитрий коли зумів так добре використати місцевість
У кватирі насторожена тиша
Вони вирвались і вони йдуть
Грицай на відміну від мене не сумнівався у жодному телеграфному слові
Вона з Харкова вказала вона на Лену а я родилась на хуторі на Донці
Стріла мене на Хрещатику та як почала молоть язиком як почала тарабанить то я стояла стояла дріботіла та тупцяла ногами насилу видержувала
Сказавши се оп'ять заснув
Фашист падає в один бік а його автомат в другий
До турка в зуби спитав стерновий
У нього треба вчитися проймати людські душі живим словом
Через тиждень в неділю зрання прибувай на моє весілля в Деркачівку до дідича Гуковича
Ще Фабіян якось сказав з цього приводу що всі великі музиканти мають схильність до ідеалізації своїх слухачів і коли грають для них то певно думають що вони грають для самого Бога
О ми з ним близькі приятелі
Дмитре Тимофійовичу а про бджоли ти думав
Вони закурили і рушили далі пускаючи по вітру іскри в цигарок
Хоча мене й тягне на мури та без Сулими я брами не покину
Нічого одмовив їй правду одмовив
Не стихаючи ні на хвилину Клавдія Петрівна готує чай роздягає Костю заклопотано підбігає до чайника й нахилившись над ним слухає чи не кипить
Вона вже не жиє
Книга
З труб деінде б'ють по ногах струмені і гучно шиплять
Шварн як завжди дав мудру пораду гнатися не слід
Скільки й допитувано в неї скільки намовлювано грожено все надармо
Десь довідався що Володько ходить за Йоновою жінкою
День чи два відпочинку та й зачну тягати з лісу дерево
Я рада виданню пише вона друзям Єшевським живить воно мене якось-то
там живе наша мати
Я п'ю тебе сонце твій теплий зцілющий напій п'ю як дитина молоко з матерніх грудей так само теплих і дорогих
Кабы съездить отъ города отъ Кіева
Адже нам ціле літо разом жити
Від бігу нам ставало жарко і хотілося пити
Ми посивіли з пороху почорніли зі спеки
А коли б було не поталанило то ти був би мене певно не побачив бо я був би там лишив мою голову
Невже втома
Кміта забалакав з одним стійчиком і випитав в його про Літостанського все що йому було потрібно і де живе Літостанський і допитавсь як його звуть і як його по батькові і що він не жонатий що він має вже перший чин і дістає щомісяця по тридцять карбованців жалування
В тому бою чотири чи п'ять
Мабуть цей кадр називався так Заметіль Самотня бабуся з в'язкою дров
Нехай як струни бандур дзвенить пшеничний колос на всій українській землі
До Никона на святках та в неділі юрбами збирались парубки дівчата й навіть чоловіки щоб послухать читання українських народних книжок
Доглядає все господарство
Рої хавашів закружляли по саду носячи на простягнутих руках дерев'яні тарелі срібне й золоте начиння дороге скло наїдки напої солодощі наставляючи все те вже не рядами а стосами одне на одне так що перед шах-заде і його співтрапезниками громадилися цілі гори ласощів
Пышны грозны суровы были полковники но грознее и суровее всех между ними был полковник лубенский Иван
Державні апарати в скаженій напрузі тримають рамці велетенських механізмів де страшним темпом гуркочуть розігнані сили їхні
У Какори кожен міг мати свого бога
Чим менше люду тим легше сховатися в сховку
Тут є над чим помислити
Часто мова буває страшнішою за найгострішу зброю
Запищала якась пташина
Козеліус відчиняє двері вартові вводять Свічку
Засмучений повертається до Константинополя полководець-чернець Торнікій на цей раз він везе імператору Василеві листа царя Давида мепет-мепе вимагає за свою воєнну поміч великої дані
Здавалося ніби вперше над землею мало зійти сонце
Благі пориви сісти і прочитати вголос нову поему вдалося їм здійснити аж на четвертий день по приїзді Щепкіна
191
А далі раптом як не тупне ногою як не заверещить несамовито
І господи аж плеснула руками Гаїнка І скрізь де не ступнеш ота нечиста сила і в воді і в землі і в лісі і в очереті і в бузині і в руїнах і в скелі і в хмарі скрізь скрізь скрізь
Прокинувся вечором і забачив перед собою Марію
Я порішив використати навіть смерть вашого батька для добра своєї справи Уявляєте ви собі це
Навіть нехай штовхають аби не переривали вона засміялась от тільки хочеться швидше написати і все
Чи йому мало Новгорода
Мені однаково нагору сказав шахтар буденно й просто
сміючись відповідали йому і ніхто не зупиняв
Алі притримав коня брудно вилаявся
здивовано спитав Криленко
Дерева мліли під сонцем як дівки перед легінями
А Колісник помовчавши знову почав
Чернишеві хотілося підбадьорити хлопця але він не знав як це робиться в таких випадках
Все це умовне коли ми залежні від умовностей
Скривившись Фрей поставив запитання
Стоїть посеред згарищ свого городища серед рідних і близьких йому але мертвих людей простягає наперед руки щоб ухопитися за що-небудь і не знаходить підпори
Звичайно з Лаоріном у них буде козацька розмова
Бійці були знову в котельні
А ще створіть із жителів пересувні групи для гасіння пожеж і лагодження пошкоджень в оборонних укріпленнях
Дівчинка перша несміло підійшла до Христі і поцілувала у руку за нею хлопчик а найменший так і кинувся так і вхопився за червону спідницю піднявши угору одну ніжку наміряючись видно далі подратись
Вона це вміє робити
Та ти й сам здається це добре зрозумів наскільки я бачу з твоїх віршів
Хорих з переляку жінок які не могли йти повкидали в чорні обозні мажі і везли
Сьогодні ще нічого не готової А завтра наваримо кави два казани на всіх вистачить
Раптом прокинувся вітер і понісся по вулицях
Близький через рід своєї дружини Юлії Лесевич до кіл громадських діячів Леонтович був не від того щоб і собі зажити глави серед культурного світу
От його і схопили
Та Оксана й не збагнула його лихої мови бо переляк приголомшив дівчину
Но то не дивись що трохи руде під пахвами
Задзвеніли шаблюки з грюком розпанахало двері
О л е н к а
Лаявся щось бурмотів і нікого не пізнавав
Да неужели же мы это допустим заволновался сосед первого поселянина невысокий худощавый дядько с светлыми усами бледно-голубыми глазами и каким-то чахоточным румянцем впалых щек
Біжу знаєте а коло Кононової клунГу темноті бачу стоїть якась погибіль
Ну вот так спасибо
І так мають з себе досить
Тепер могла нехтувати узвичаєннями Каносси бо вже нічого не сподівалася від її володарів
П а в л о. Тото-бо й горе
Може ти наплутав
Он дивіться як у тих віконцях під помостом нанизу миготить прудка вода
А головне що я не міг одвести очей від тарілки
Ах холера ясна
А по ставку їздять люди у човнах а вони не рибалки бо в них на човнах не сіті і не в'ятері а теж вірьовки
В палаці металося з сотню переляканих людей
Чи не товкла знов головою до стіни
Тому що великі книги свого сумління перед ними закрив оглух онімів суду праведного показати в них не хоче догоджаючи звабі своєї віри
Він розштовхнув Романа і Гриву що стояли попереду вийшов з ряду
Прокляття
У нас все йде як по дроті
А прийде свято неділя підуть вони у парі до церкви з церкви обідати після обіда полягають одпочити
Потім щось темне нависає над ним і він прокидається зразу ж мружачи очі від веселої зливи сонячного проміння
Перед війною що почалася з Венецією
А ти хто такий питає вона не спускаючи з його очей
Он сидел дома
Ліля теж вловила батьків настрій і витлумачила його по-своєму спробувала м'якою лапкою вигорнути з батькової кишені кілька хрустких папірців
Ввесь день пливли козаки поміж зеленими плавнями втішаючись веселою красою рідної річки
Хто там такий обізвалася й Христя Се я
Чи маю я тому коритися
Вчили та не довчили вперше знехотя посміхнулася
Айв себе сам
Маруся сама була в хаті сиділа на лаві хитаючи в обіймах недужу свою дитинку
Фрідріх Янович був помітно розгублений
Покликання учених зберігати знання поети ж часто нагадують півнів які кукурікають навіть тоді коли ще не розвиднілося їм кортить негайно зазнайомити світ із першим-ліпшим словом яке прийшло на язик
Ось-ось ще трошки ще з сього краю
На мене богзна-чого наговорять
Пісні у тебе правильні
Землі овець і дать по плугу тут у значенні дати по плугу волів по дві пари
Бог їм звидить
Там у нього жили старі батьки дружина п'ятеро дрібних діток
Там горільчані каладізя
У нього дар провидіння і на цьому засновані його нечисленні чудеса загалом він особа загадкова і про нього самого розповісти майже нічого його житіє привід для двох великих додатків зв'язаних з житієм майже механічно
Доведеться тобі відповідати осавуле різко сказав отаман
В глазах потемнеет как подумаю что я делаю
Коли я ще раз почую від тебе слово голота коли я ще раз побачу як ти будеш вдавати з себе гнилого панка й паплюжити козаків то за себе не ручаюся
Ти гадаєш що мене вб'ють
Дивлячись на ці могили князь Володимир думав про минувшину сучасність свою і майбутнє що в його уяві було чимсь єдиним бо майбутнє завжди перетворюється в сучасність сучасність неминуче й дуже швидко як людський вік стає минулим і тільки минувшина вічна мертва але завжди жива вона стоїть на сторожі швидкоплинного світу
Нехай так
З славіними далеко на селі не поїдеш
Це пер-ше
Вдома хвилювання приспане вдень стороннім клопотом знову в ньому прокинулось
Під радісні перебої серця розстрілюють скажемо тоді коли жодного сумніву не залишилось
В хаті блимав вогник
Весь обрій всіявся тими сірими богами
Сідаю в сонячний день на призьбі лічу свої п'ятаки та перелічую
Сьогодні коли хтось буде захищати Дмитра виступи зі своїм словом уже наказав Крамовий
Воли ревли коні іржали
Йду
Вичавлять тебе а тоді ще й у вікно сатири усім на посміх Гуляйгубою продражнять
Чого ти весь у крейдi i багнi
Облава буде
Про що він думає
І раніше її настренчували ксьондзи та єзуїти гнати й винищувати впень схизматів то яку вагу матиме для них королівський декрет
Я весь час уловлюю в собі звички селюка я чимось дуже схожий на свого батька який і досі повчає мене з кожної нагоди хоч не може не розуміти що на всесвітніх перегонах я залишив його далеко позаду
Г и р я пошепки показав усім щоб вийшли у другу хату
Я не відповідала
У ньому жило багато людей всі вони працювали на станції ходили на роботу і поверталися з неї хто коли отож у бараці хтось та не спав
Тиша й обережність
І з того часу щовечір вона було й п'яна а вирве вдень годинку то і вдень уп'ється
Ов дядьку Леве то ви-те вдома
Та зараз відігнав від себе цю думку і почвалав щосили
Почув від нього і про юність його і про ціну випробу і про поняття честі
І здалека видно як огненна в'язка човнів тихо пливе по чорному дну рову музика тне люди як не порозриваються співають ото Ратієв загадав покататися
І сама вона приступивши з ним до темних джерел існування споживаючи з дерева пізнання вічно свіжі плоди стала рівноважніша приязніша до нього втратила різкість колишніх забаганок зберігши тільки якийсь неспокій що зраджувався раптовими підступами туги
Ось вона твоя сім'я твій Оріон може ти їх бачиш востаннє
Я не розумію що це до мене і якийсь час іще радісно посміхаюся Будка штовхає мене в бік
Краще б я тебе такого безклепкого не бачив
Рівно цідив у пітьму червонясте світло здавалося його просто забули погасити
І багацтво заграбили
А потім знову холодні вагони довгі потяги потяг як воли і раптом Стоп
до свата
Тримай
Додому звісно
Пес давно мабуть відбився від свого попереднього двору і здичавів надто бо покрутився біля хати поплигав біля дітей з місяць і відбіг воріт
А ми як переможці підемо пішки верстов із тридцять
З півострова вихід у тил перекопським позиціям що їх ніяк не могла взяти 51 дивізія
Мені довелося повоювати зброєю сміху з ворогами радянського народу панськими лакузами продажними українсько-німецькими націоналістами
Він водив її на мистецькі виставки й камерні концерти малював її портрет читав їй Шопенгауера й Ніцше дарував квіти з захопленням розповідав про Комаху обертаючи свої взаємини з нею в своєрідне філософське приятелювання й не вкладаючи в нього нічого змислового
І тільки тому що вони їх шпурляли з дуже високого лету бомби все лягали далеко збоку
Біла стежка що бігла попри колибу обперізуючи пестливо Чабаницю саме над яром не конче спинялася около колиби
Як він поспішився у місто коли вона сказала що там кращі черевики ніж у нас
А що я на тій сходці буду робити одна
Там певне буде сховок для поранених
і сміявся шибеничним сміхом
Шанував я Марусину матір панове святую То й не зводив з ума не туманив дочку молодую
Крім всіх цих так би мовити спланованих подій було багато подій несподіваних непередбачених які збурювали камеру брутально як ураган ставили все догори ногами
Коли вони бували на прогулянці вони бачили горішні поверхи тюремної лікарні куди не мало вже помандрувало їхніх товаришів помішавшись розумом від тортур від безкінечних дум від умлівання серцем від одчаю
Досвід підказує що в тих тяжких обставинах що склалися для нашого народу єдиним вірним союзником і братом був і є народ російський
Ну ну
Дарину вивела з заціпеніння служниця
Не нам в спідниці ходити
Душа бажає скинуть пута Що в їх здавен вона закута Бажає ширшого простору Схопитись і злетіти вгору Життя брудне життя нікчемне Забути і пізнать надземне
Безумно устала
Мовчки незважаючи на протести вони скрутили офіцерам руки зв'язали й кинули в куток
Але ззаду кілька парубчаків почали мене лаяти і особливо один із них худий з нахабним обличчям в матроській смугастій тільняшці
Не сумуй же тут без мене я швидко повернуся обернулась вона до нього і зникла в комишах
Я б передусім хотів свою власну культуру на підставі сили особистості й на рівні вищого її розуміння виробити а роздроблюючись по різних напрямах особливо ж політичних я б ледве чи діпняв того цілковито
Ще хвилина й він робитиме з нею що схоче
При дворі царгородському закоторилося всю волость правління перебрала на себе Пульхерія молода сестра малолітнього імператора Теодосія
Ганя дякувала йому хвалила перед усіма його добрість а все-таки було здвигне не раз плечима не вгадуючи чого він аж надто вже добрий та прихильний до їх як батько
Ой мав я жінку Уляночку
А не розумієте
Вона помалу перерізуючи лаву прохожих наближається до мене
Ти чуєш мене
Чего
Приходитимуть і братимуть силою
Хай тобі ліпше дідько рогатий на поминках на сковороді заграє відказав сліпий лірник
Радюк підвів очі
Лише одна лінза попсована
Він від несподіванки й непорозуміння навіть не розлютився й не кинувся її бить
А який кінець моєї життєвої повісті буде я ще сам не знаю бо не я а життя зложить його
І хіба ж не можна обнімати тепер найлютіших ворогів своїх хіба не можна тепер говорити найбезглуздіші речі ї не ходити п'яними ногами по танцюючій землі
А щоб без діла не сиділи вчений приносив їм для переписування свої твори лексичний матеріал потрібний вченому для складання українського словника
Може він як прийде до помки кинеться тоді віддам йому
Поет малює сей пейзаж ось як Ш е в ч е н к о II 89
Вкладу до серця моїх діток її чесноти
І вириваючись з обіймів Сузанна боляче вкусила його за шию
Вкінці спитав мене що я про те думаю
Чому б не знати
як милостиня поблажливість самовпевненої людини
Старий говорить очевидну правду
Вої нашi стоять на березi Дунаю ждуть тебе княже
До зброї цехи
Але Гамід наполягав на своєму
Виявилося що є ориґінальні винятки з цього правила що є люди яких навіть Чернуха не передбачав і не мав на увазі висловлюючи свою веселу сентенцію підперту анекдотою
Там розходиться грудь широко легко в серці немов щось ясне сильне прокинеться і оживає
І ставили їх за скотів
Троха свічки в очах стали але се байка
І як же сліпучо
Марш
Літуни літуни ідуть без штанів
Надежда Мокіївна і справді сіла б за верстат але тільки тоді якби сів ткати полотна та рушники Яків Кирикович щоб їй можна було повсякчас дивиться на його або доторкуваться до його хоч своїм черевиком
Задумав бог створити пана і мужика
Яків Балаба з Дерманя нащадок як ви кажете легендарних запорожців що вгрузали і вгрузали в цю землю віками душею тілом кров'ю потом що боронили її шаблями орали її плугом їли її хліб грілися її огнем і ви хочете саме тепер залишити і то добровільно без бою без спротиву без жертви
Прийшла із прощі дивна і гірка
До зброї
Чарівниця діду
Вона тут проясніла вся і одягши на себе якусь кумедну машкару жорстокости запальне домагалася щоб із цією справою поспішили
То вірите мені
Вона довела те що й належало довести земля може бути спільною як вода і повітря
Ви розбудили в ній волю перемогти своє вчорашнє і вона тепер іде в обійми матроса як хмарка пливе за обрій
Не погоджувались критики і з образом України розіп'ятої на хресті матері-мучениці образом який не пов'язується з уявленням про нескорену Радянську Україну що всю війну продовжувала боротися
Двоє осавулців ввели Милю він був спокійний тільки якась дивна трохи ніякова усмішка блукала на його широкому як днище в бочці обличчі
Ми ж твої вороги
Найзахідніший куток лівобережної частини Великого Лугу одне з найчарівніших місць
Увечері жду вас у штабі
Стримана лайка повисла в кімнаті
І додому поспішилася а я за нею
А ці всякі писаки теоретики всяких моралей законів усі ці важні філософи що купами сиділи й списували величезні гори паперу про всі ці теорії права влади фінансів біржі війська парламентів ну одне слово всього того лахміття яке абсолютно непотрібне тепер нам
От би почитати газетку зітхнув Андрій до Миколи
О я він сміявся
Мабуть ти недурно оце плутаєш та мішаєш бузину з резедою
Шкуру мали чорну й блискучу далеко чорнішу ніж у гадюки вуха ж та спід шиї були червоні
Лише мружив очі від денного світла та злегка заточувався бо від того світла й від незвичного руху заверталася голова
Молода молодиця залилась сльозами як мала дитина
От і признались в гріхах засміявся Масюк
Перед ним стояв високий молодий і гарний козак аж танцював на місці від збудження бо не міг встояти і хвилини все кудись поривався сипав словами як горохом сліпив своєю білозубою посмішкою та сяяв світлими як ромашки очима
К взято з Словаря малороссийских слов содержащихся в Энеиде с русским переводом доданого І Котляревським до видань Енеїди 1809 і 1842 років
Куртц
Кров покриває білі знаки зубів
Чи для добра
Так що латинь одолів і похвальне слово пана директора заслужив одним словом умучив
Уже ні їсти ні пити ні розмовляти їм не хотілося
Це було б страшне пане Олесь прошептало перелякане й стягнуло лагідним рухом мою руку з очей
Було вже рішення у нього безповоротне тікати
Спасибі
Вона тонко вичувала хвилину коли треба бути покірливою і саме тоді бувала покірливою а нині Сулейманові потрібне було саме це її вміння і він весь сповнився тихою вдячністю до Хуррем за те що вона полегшувала йому неприємну розмову задля якої прийшов сюди
Весь заробок мій ішов на сплачення того капіталу
А цікава ся Ївга і цікава почулося через скільки часу
Зауваження пілота
Цілує її руки
Паліть
58 Махомет Сарасинський Мухаммед бл. 570—632 релігійний проповідник засновник ісламської релігії
Що
Він по правді не дуже переживав і мерть батька бо відвик від нього
Везли через Глухів і про це довідався Вельямінов та ув'язнив посланців одначе при арешті їм вдалося непомітно передати листа Романовичу
Ні наш радянський командир не зміг би дивитися на німецьку жінку яка була б у такому стані як я
Просто в зуби
Я не купляв нікого у Енгельгардта
Я такий сам козак як і ти а що я вмію пером писати то ти вмієш байдаком та веслом орудувати і на воді твоя штука більше корисна як моя
Товар і полонених одвели осторонь і полишили на інших
А потому я сама остала
Люблю вас слухати Славцю коли ви отак розбурхаєтесь
А тепер кумові та кумі їсти та пити
Що буде числити дні до прибуття її листа кількох успокоюючих щирих слів бо на тепер буде й з того рад і т. д.
—Марічка
Як би вам сказати
В цей час на хуторі побачивши чужих завалували собаки
Голос лився з човна
Робіть вже ви тату свинюшники
Куди їздить принц Георг що робить там мовчить про це князівна Еліза
Вода
І п'яного
За десять-двадцять хвилин усе було готове дім купця чи архиєрея Силенка було пристосовано до нової функції
Нічо кажу
Притуляється йому до грудей
Пан Хлодніцький виїжджаючи хотів попрощатися з панею Аксаковою та вона заявила що нездужає і до нього не вийшла
П а р а с к а
Громи не гули а тріщали били понад самою головою блискавиця в'язала смертельні зашморги перед самими нашими обличчями ми брели по коліна в воді яка несла жовте й чорне листя паліччя солому а на одному з горбів вода понесла вулики й вони котилися вділ у рів у рови перетворилися й вулиці села
Він спить
З нею було гарно затишно правда дружба їхня не переросла у щось більше значніше але ніщо не забувалось
Слухав Шаміль наче думу наче незнайомий епос якийсь і дівчина ця все глибше відкривалась йому
Став відпочивати
19
Все кругом колесом так і заходило
Вона мала причини для такої мови
Зачувши постріли млинчани поховались по хатах не виходили
Скрізь кипіла робота
Т а р а н завідуючий механізацією
На якій сторінці
Крізь вікна книг свободи світло ллється Майбутнього видніє далина
Хто склав до слів цих музику здивовано спитав Тарас
Клич економів
На скедії яка ждала мене внизу були невідомі гребці
Тоді ми визволимо її вигукнув Арсен
А ось і лист-життєпис
Еймунд сховав посмішку в бороді вийшов з княжих сіней
Невже приходив
Крайній підвівся покректав підняв з землі шапку почухав за ухом і обізвався до товариша
С т у п а й С т у п а н е н к о одчинивши двері
Хазяїн у довгополому сурдуті важно сидить серед однотипних мужчин
Мачти на ньому чужі
Вони сподівались достати собі запасів завоювавши українські городи але вийшло инакше
Вам Піунова не до вподоби
Ой уже си Кобилиці співанка скінчила
І чого воно так до того тебе тягне а од сього і святощі та одбивае
Бумаги та чорнила купив собі у Гуляйполі
Українське барокко
Оде як-не-як добували два роки
Характеристику сказав Дмитро Іванович ви напишіть усі гуртом
Не такой был покойник у него коли было хочешь чтоб спал так говори Не спи он нарочно и ляжет чтоб показать характерство
До трюму спускають людей з лопатками а вони знаходять там чорних зайців з-поміж них один китаєць що задихнулися в довгій жаркій дорозі
Спасибі ага відповів Арсен
Дарвіна й Брема звичайно перекладатимемо а перекладів для існування більше не візьмемо
Чув
Щоб не балакали
Це його донька Янка а я Добриня
Начальники форпостів порадили Мельхіседекові вдатися до вищої влади а в містах не дозволили оголосити королівських декретів
Такий лютий що ладен без допомоги санджак-бея напасти на вас
Він її о-бі-ймав при-гор-тав брав за та-лі-ю тощо
Не вповай каже на те що молоді тебе обходять ми й самі тебе вкладемо ось дай лиш випити нам по коряку горілки
Взагалі
У ночовки
Не зв'язала а розлучила їх
Одинець говорив злостиво безжально він не міг подарувати Дмитру Івановичу того що той не виступив на вченій раді проти Абрамчука втік на Десну пошивши його заступника директора в дурні не міг подарувати незалежності авторитетності наукової спроможності
Ось знявся чорний дим заклуботав серед ясного багаття по обік першого піднявся другий огонь наче з пекла дихнуло довгим огненним язиком лизнув темну околицю неба
До Тетяни сухо
Але я вчитимусь вже ось читаю і пишу трошки
А коли є вже хто раз надворним радником тоді й до міністра судівництва недалеко
Т а р а с о в н а й д о ч к и
У неї обов'язково буде такий старий як і вона пес що вже ні гавкати ні їсти не може нічого крім побовтюшки а вночі постогнуватиме в своїй халабудці як он той що в сторожа Андріївської церкви
Ви здається дуже задоволені страйком нарешті запитав Кита
Оповідав полковник К таку бувальщину про свого друга
Його запалила іскра палкої до вас любові
В рухливому колі дівчата підіймаючи руки сплескували наче пташина зграя випробовувала перед летом крила
Подумати стільки було жертв стільки втрат а наближаємось до фінішу сильнішими ніж стартували
Який би то був піп і великий і широкий і товстий і довгий
Мов ви між нами родились так знаєте наші' звичаї та поговірки
Один він міг дати достовірну відповідь
На цей раз запальні
До них наближався загін вершників
Пий Іскандере це кумис—улюблений напій монголів подарований їм Високим Небом
Дочка хазяйська павою пливе
В матері чогось була думка щоб часом вольнодумний зять не поставив в куточку іншого будлі-якого образа з іншого якогось культу або з культу Рибачкової обоженої Маргарити вкупі з Фаустом та з поцілунками
І Христя туди і вона з ними
Бо що кажуть Сибір
Єстем дідич на Черчені Януш Черченський
Але якби підвівся він з труни Й на мить явився в образі колоса То знов йому і оди і доноси Писали б ті придворні лестуни
Чого ради
Дайте мені ще глянути
Данько виждав шістдесят секунд і з неймовірною обережністю підвів голову дивлячись крізь високий кущик
Єврей за довг продав останню корову але контраст запертого в тюрмі батька і дитини що знадвору кличе до нього Куку
З другої кімнати виглядали непричесані ще голівки численної дітвори
Вони через який місяць виходяться
Зо мною ти не бійся нічого
Ліхтарів не було тільки й світу на вулиці що з тих віконечок
Татари-мунгали полізли на нас зі всіх боків як сарана
Здесь у нас была дневка и как с нами следовал священник то на другой день был пет молебен и освящено место для форта
Та швидше гримнув похмуро
А вам Улясю
Шипр
Степан почував до нього приязнь і глибоку віру в його художній смак
сказала в сінях пошепки
А в що одягнути дитину
І в моє майбутнє сказав Юлій і підвівся
Стоволос виструнчився ступив крок до лави
Та лихо стало спільним І зараджувати йому треба гуртом бо одному мені незмога
Всі стиха розмовляли поглядаючи на двері гетьманського покою
Попереду тягнули Ігоря
Дивно спухають щоки очі бубнявіють губи вихоряться й сміх вихлюпує з душі бурунить із горла як весняний бурчак
Не піду
Біжу-й-не-набіжуся
12
Вже аж підвечір коли яруга крилася сутінками покинув Тимко шелюги
Може ми цього не доживемо але це зроблять наші потомки ці молодики яких треба грамоти вчити
Мерзну і дуже в грудях болить починаю обмацувати руки липнуть щось потроху спливає з пальців і крапає
Зі смолоскипами тут
І схилилася стареча Голова гудця на груди Там де пустка замість серця Порятунку вже не буде
А коли вранці Явтушок приволік сани отим самим способом яким позичав і подякувавши хотів уже йти батько зупинив його
Не знав що мовити на дружне те запитання і через те промовчав удавши що не почув
Зрештою махає рукою і каже правду
Знову потяглися нудні для Рибалко безкінечні хвилини чекання
Час від часу перед ними хтось зупинявся й довго вперто читав
Бероя в Енеїді Вергілія дружина троянця Дорікла її образ приймає Ірида підбурюючи жінок підпалити троянські кораблі
Пахло цигарками
Досі стараються для польських переселенців
Отак і смердові до боярина ще вище
Піду піду заміж цих м'ясниць думала Марина
А потiм бачить княгиню й на закривавленому його обличчi з'являється чи то страх чи надiя вiн падає їй в ноги
Він надіявся що пан Голубович не відмовить йому
А ще ж це тiльки другу зиму в школi вiн.
Де ж думав Добриня між цими зорями та нова що запалилась цієї ночі де зоря Володимира сина Святослава
Чий це камiнець зараз ще раз запитав князь Святослав
Але говорити йому цього не можна князь що програв січу під Любечем програє тоді все
Моя султаншо сказав Гасан король показував мені всі свої скарби
Тут
Я чув що шеф жандармів князь Долгоруков знову тобі погрожував
Де житиму оглянувся Тарас довкола
І розсміявся гірко
А тим часом старий Мирон зодягнувшись з порога стежив як тікає від нього син і знову згадав святе письмо Волоцюгою і втікачем будеш на землі
Я підхоплююся з місця
Навіть тих що були в нарядах стояли на постах зараз було повернуто в батальйон і вони зайняли своє місце в строю
На прощання Галя боязно подала Грицькові руку
Старий Момчил крякнув ніби у нього раптом задряпало в горлі
До себе
Такого як ти зробив
Л а б е н ц ь к и й
Вечором село жило обережно
й завжди тривожили заулок своєю агітаційною бадьорістю
Цілувалися ми із тобою один раз
загрянишні
Вона вдарила в борт
Кайдашиха заглянула в діжу
Й далі клекотів і далі погрожував лаявся чорно по-козацькому по-московському й по-татарському
Потім відсторонились озирнули один одного
Єремія їздив по своїх далеких маєтностях наглядав за новими осадами дбав про господарство а ввесь свій вільний час оддавав своєму укоханому військові
Б и ч о к.
Ну что фельдфебель пита один
Дуби в Тептюжі іно що зачинали розвиватися зато сподом ліщина шевеліла вже своїм широким темно-зеленим листям
Дівчина впустила Малинку в двері потім ввела в якусь кімнату
Пнеться вгору а зірки йому розступаються дорогу дають
Обнялися і поцілували один одного в напахчені вуса
Ат
Ривко я чую череда вже повертається
Немає сумніву що ці гроші не доходили до Петра Калнишевського
Коли ж вони вичерпуються стає нецікавий і тоді проступає нагору брак такту грубість нецеремонність
Другою рукою б'є себе в груди
Знаю сказала вона байдужне
У моргенхвостів забагато колачів у нас забагато соціалізму от і торгуємо
h1 Сорока h1
Наймичка і кріпак зійшлися якось скаржачись одно другому на свою долю
2-й ч о л о в і к.
Згодиться нагадав я
Край був багатий та пишний як рай
Ні про це я не чув
Поштар з сумкою через плече
Які ми тобі браття поліцейська сука
Одно з небагатьох
А діди тихо бубоніли
Нi так
Тут робили вози кували залізо робили ланцюги скручували линви з конопель кували шаблі ножі та рушниці
Ну ось бачите розвів руками посміхаючись Гостицький
Не спішитесь
Хотів би я побачити сміливця котрий посміє це зробити
Коня треба буде лишити в Черкасах не знати на чиї руки
Море з безоднею
І почував що треба і не міг рушити з місця щоб піти і скласти пробачення перед своїм опонентом якого міг вважати тут за гостя
Пане Повсюдо
Медвідь
Ну годі
Де вже вона набралась тієї симпатії до гардеробних опрічних кімнат та дзеркальних шаф за це один бог відає
Мріє не зрадь
Припинити розмови
Вій був гарний і кріпко збудований І вона любувалася ним сьогодні як і давніше
Я все кажу доки господь бог сам не улегшить землі нема що веснувати відповіла знесло Марія Донедавна була ще земля мертва
Та й тільки ж
Горіла несамовито кричала рана здавалося ногу рвали довгі зуби в чобіт цебеніла кров
По молотінці знов до каменю
Ти знаєш мерзенний що пощади тобі не буде і трясешся над своїм паскудним життям
Де ж тебе контузило запитав Оксен вкладаючи в це запитання той зміст що біля якого населеного пункту це сталося
У гості
І торгують і купують і разом з тим хтось ніби плаче та сумує та виливає свій смуток жалібними співами серед цього ворушкого тісного натовпу де часто чується і регіт та жарти дівчат з парубками
Ти наш ти тепер уже зовсім наш правда
Маленька дiвчинка у подертiй сорочцi стояла тодi оддалiк вiд усiх боялась пiдiйти до гурту але їй було так радiсно
Краще всi тодi Загинемо а Свiчки не дамо
Я вірю
Входячи Вибачайте
Хто ж була героїня Зів'ялого листя та інших любовних пісень Франка
Куди ж ти
А позавчора клуні хтось підпалив
Ви комах не чіпайте перебив його дід
Чи не відгомін то вже атомних ураганів загадкових тайфунів що беруть зачаття десь над Тихим океаном в тих атмосферних ямах де від бомб повигоряло повітря
Перечитав
Ба
Але ваше село велике і багато людей так зветься
Ех ти глупий мужик
Він швидко розгортав їх стрибав перевалювався плутався
То була Федора гола руками обійняла себе за плечі місячне сяйво струменіло по ній а вона похитувалася з боку на бік
Попадя повернулась подивитися хто регоче
Очевидно любив ту сестру свою якоюсь чи не ревнуючою любов'ю
Гадаєте що так
Тин затріщав
Останнім словом І Айзенштока про Енеїду певним підсумком його доробку на цій ниві стала передмова та примітки до видання творів Івана Котляревського російською мовою у великій серії Библиотеки поэта 1969 р.
Тоді на протязі кількох темних годин періодично спалахували короткі й чіткі постріли я главковерх чорного трибуналу комуни виконував свої обов'язки перед революцією
І
Не знаю не знаю
Той виклик неминучий і він прийде обов'язково а як прийде то тоді й хвилюватися прийде пора
Чауш кам'янецького паші Омар-огли ваша ясновельможність виголосив він
Як умирав Тарас то звелів положити їх коло себе
Подібні твори писали українські поети Л Боровиковський Є Гребінка ще в першій половині XIX ст. але спеціальної назви їм тоді не давали
І писнути не дадуть
Оборонив її на часок а така оборона нічого не варта
Простора Кругла площа не мала здається кінця
В українській хаті в єдиній мабуть уцілілій на увесь світ українській хаті
Ідіть бо дуже круто сказали
Навідайся ж опісля
Чи я це казав Доро
До столу ми ще встигнемо заперечив Микола Дмитріїв
А хто ж поведе військові поїзди товариші
Та трагедія лучилася двадцять дев'ятого
Усе вам тут зрозумiло
Єлю тобі цього чи того
Цур тобі й пек
Перелякане те обличчя полотніє від сатанинського Андрієвого вигуку й погляду
І мало не зіткнувся з нею
Вранці Митя трохи спізнився на сніданок
Але що ж навіть те дуже поверхове і недокладне знання нових законів яким розпоряджав він показувало йому що сього вчинити не можна
Дурна
Спробую сказав Йосиков
Нонсенс
Муфти виточують ресори зварюють там щось кують там розбирають мотор
Який поет з'явиться щоб повести їх далі у невідомі світи крізь темряву століть
Гридні
Вітай незнану долю як сестру й Вдихай у себе волі вихор п'яний Кущі чужі і камені цілуй
Був гарний погідний день чисте голубе небо ні одної хмарки
Не дасиш тепер дасиш у четвер
Сліду не було
Арсен Звенигора кинув у Омелькову коновку для грошей срібного таляра
Свої слуги свої й прислужники
Хазяйнуй сину як і батько твій хазяйнував так буде найдогідніше одказав йому Лемішка
Березіль новаторський український театр заснований видатним режисером- реформатором української сцени Лесем Курбасом 1887—1942 народним артистом СРСР з 1925 р. Створений у 1922 році і до 1926 р. працював у Києві затим переїхав у Харків
Не буде сього
Вот и все тут
Переждала з дитиною біля річки до початку навігації коли можна вертатися додому
XIII Минуло кілька неділь
А саме сьогодні вона мусила його найбільше чекати
Зодчий Муса здригнувся
Треба коли питаю
Земля під ногами а от знайти штука казали люди
Малюнок справив на дівчат особливо сильне враження
Якуб туго перев'язав воєводу Златка зі слізьми на очах підтримувала батька за голову
Так туристи викарбовують власні імена на знаменитих пам'ятниках сподіваючись потаємно навіть від самих себе що через тисячу літ їхній слід відіб'ється в чиїхось очах
Широкі двері туди а назад вузенькі
Надвечір ублагала була мати Лесю роздягтись да лягти спать як же почула Леся Кирила Тура голос то так і затрусилась і вже шкода було й казати їй про сон
Боже мой
Він пропонує батькові погасити воду що чомусь загорілася та й сідати обідати
Щоб ми могли там уже вільно всі зустрітися зрозумів його Огарьов
З кожною сутичкою все рідшали й рідшали ряди коронного війська аж доки в кінці травня не було завдано йому нищівного удару під час якого жовнірів і шляхти полягло більше свідчення очевидця ніж за всю польсько-шведську війну
Король не хоче родичатися з нами батьку за ці кілька місяців що я тут ні разу не запросив до себе ніби я не син великого князя київського а простий купець
гримнув розгніваний Младанович
На первый раз я ему не противоречил
А що
Щось знайдемо
Це було так бо щойно Марченко взяв у свої широкі долоні руку сина той знову заплющив очі й стулив уста але здавалося стулив з полегкістю
Вже якось воно та буде
Він мусив розводить руками гілля й затулять лице й очі
Мов живих уявляла Єлька тих лицарів запорозьких бачила їхні дозори на степових могилах зблиски шабель коли вони б'ються в куряві серед криків гвалту кінського іржання зрошені потом та кров'ю до знемоги рубаються відбиваючи сестер-полонянок у якого-небудь смердючого хана
Синиці-сестриці
Вер знала одне масивна постать дужого Комахи імпонувала їй
Дощем як слізьми заливало весь видимий і невидимий світ і душа її вся плавала в сльозах
І хоч би злість яка чи ворожнеча нема нічого
Смотри врать грешно ты сам меня учил
Його образ оповитий красою вірності залишиться назавжди в наших серцях
Та не докажеш не в ті взувся
Ще буду квартиру їй шукати
Щебечуть солов'ї
Отже прийшлося їхати
Він і зараз почував роздратовання й палаючи гнівом не роздягнувшись у мокрих черевиках плащі й береті зайшов до вітальні
Ця дівчина завтра може стати гетьманшею і скріпити наш союз з високою Портою
Хай спить
Це я до вашої милості прийшла молодиця обродинилась завчасу
Відчинялися наростіж двері і я бачив її у всій її пишній повній зрілій красі силует за моделем Венери Мілоської у біленькому легкому хвартушку що його легко торкав і порушував ранній свіжий вітер
Жінок наших гвалтують і дочок
Куди
Але стидно
То до пори до часу
І ударом лавки звалив Федора на землю
Та хай вона сказиться
Зійшов з човна на берег щоб краще роздивитися де фортецю будувати аж раптом вилазить з очеретів величезний рогатий чорт і суне прямо на нього
Вступила вона і до Гнатової хати і не минув місяць як весела говорунка Надія в муках та в стражданні покинула назавжди наш мир
Хай катається на здоров'я люба дорога се
Добрими намірами викладена дорога в пекло
Ні не те гімназія золота мендаль
Не бійся
Почім овес бабо
це зовсім не те що комуніст
Душа її праведна саме тепер по митарствах ходить старий знову залився сльозами
Що дати
Коли б ви знали який він
Правда сини Левії скоса поглядали на цього самозваного помагача але що ним можна було поштуркуватися як хотілося і звалити на нього найтруднішу роботу то це їх улагоджувало
Захворіли
Ви наша єдина опора
ПІСНЯ ТРЕТЯ
Ага ага
Досить
А крізь неї як вогонь крізь завісу інше почуття спалахнуло гаряче буйне радісне
Хто ти е такий щоб мене
А чи значило це відмовитись від побачення з Леною
То все земля
Адже Клімати без Херсонеса тіло без голови
Випий стара
Бригадири ланкові і рядові колгоспники довели що зяблю можна закрити за два дні
Вся молодіж любила Максима за його вдачу за веселий безбоязний норов усі йому корилися
Художниця
І тому що я тут у вас треба і вам дізнатись про це тепло
Те саме зробили і всі сли
Броні товсті зелені мури Тріщали шкельця як чужі Летіли іскри в амбразури І дотлівали стелажі
Знахар не відходив од запорожця пильнуючи його неспокійний сон
Корисно було б для нього ознайомитися
Серце кров'ю обливається вашмосць
Це так казали купці
Що ж мене поставлено режисером
Вот казаки разграбили местечко потешились и вернулись домой и давай гулять на чужие деньги а сколько парчей навезли а сколько бархату а сукон а позументов
А ти радієш як побачиш мене
Приснилися бабці дівочі вечорниці
Обідня буває рання і пізня
Сніговій і далі котив завивав над полями але вже не сік обличчя не забивався в рукава за комір не замерзав у бровах та в бороді крижаним панциром
Іван найбільше коло горба заходився
Узброїлись наші й тепер погнали полки за полками обороняти австріяка од венгра тушити пожежу котра то там то там прокидалася по Слов'янщині
І залишився Світозар при обрах властиво при тих із них що не ходили уже в похід вилежували неміч свою по наметах
Нехай лиш Турн що верховодить І всіх панів за кирпи водить З Енеєм порівня плеча
Тяжко було Петрові нести недужого товариша
Цей порахунок зробимо ми запорожці
Не чудуйтесь добрі люди що перебираю
Потім я беру папір і хочу написати Клавдії Петрівні хоч декілька слів
заговорив задушник і зам'явся
Партизани
Уже він кругом охопив Чіпку уже досягав своїми довгими язиками до його тіла цілував його вид
Доки Матильда Петрівна думала про долю свого авторитету Олесь вийшов у коридор похапцем натяг пальтечко і опинився на ґанку
Кину оце службу й піду в народні вчительки або що
Дай брате послання нашого архіпастиря я покладу його в скарбничку
А мені ж хто віддасть
На призьбі під хатиною господарів в лахмітті знайшли ніби в циганськім як докоряла іноді господиня
І плуг старий ще з тих часів коли Володько бігав по полях і лугах Лебедщини
Треба не ходити та дивитися а подумати що робити
лиш крикнула і на грудях мов закаменіла
Боже
Ти думаєш ви колись подолаєте її
І по-чудернацькому виглядали на покрівлі швейна машина велосипед або люстро
Лист несподівано наблизив його до покинутих тимчасово місць і людей
Здригнувшись вони зупинились
На вечоровій вулиці було сизо й непривітно а там тепло ясно і затишно
Хоч Кугукало вже не юний парубок одначе це його другий бій а в пішому строю взагалі небувалець зовсім
Тьма ніч
Ні-таки вже сьогодні Святвечір
Анка усміхнулась болісно винувато
Добре хорошо
А йди лишень сюди Мотре щось маю тобі казать
Вона прагнула повного щастя великого красивого щедрого
Ну та й плечі а голова а руки а груди а шия хоч обіддя гни як кажуть селяне
Та й заялозили ж їх діди та баби
А
Люба
Ото третього дня прийшли вони в одно здорове село
Я не сміюсь
На стінах висіло багато образів невеликих картинок у чорних узеньких рамках а коло порога висів у білому клобуці намальований олійними фарбами якийсь давній митрополит червоний на виду і ввесь обвішаний червоними стрічками наче молодиця намистом
Наказ про здачу фортеці і відступ за Тясмин блискавично поширився між оборонцями замка
Федота там не було
А в мене забираєш усе матір товаришів Марка забереш як тільки дізнаєшся про нього і рожевого коня теж
Хто ж то ставив
Намагаючись не робити різьких рухів і несучи голову рівно я йду в кабінет
Зрештою Потоцький у відчаї видав наказ яким зобов'язував усі полки негайно вирушити на Задніпров'я в напрямку Чигирина та Корсуня для вгамування бунтівних козаків самозванця Павлюка
І впіішли б всією раттю і нарочитих послали б та сказали Нощо пасіюєш хане
Міг би при порядній жінці професором або й послом стати
Грицько такий сердитий крикливий жінка його Хівря така уїдлива тільки й чуєш як Хівря лав Пріську або Грицько кричить на Пилипа
Не однаково
Хе-е
Саме такого лісу який найбільше любив Дмитро Іванович не густого а розрідженого з галявинами з дубами-велетами
Вона знала коли треба поступитися таткові коли полестити а коли й стукнути каблучком
А я не хочу цього
Коли б мені знати як то у панів бува
Хоч поки стихне трохи
Йому найдужче вбився в пам'ять крик потопельників і хоч те було трохи пізніше спочатку Драпака й челядь примусили викидати з клуні солому та сіно але крик і зойки витисли з пам'яті майже все
При ній не приходить чоловікові навіть на думку щось подібне
Вiн посмiхнувся
А нині нині була Олена наче пориваюча
Після того що постановлено між нами вашій милості до царя ніяк не можна йти
Робота валилась з рук книжок і то не міг читати довго вривалися гіркі думки припущення а то й сміливі заміри що призвели б до хтозна-чого
Не кепсько гадав лишити б щось дочкам
Отсе ж розвиднюється
Бо може ти і вівці персональним пістолетом будеш заганяти воду
Люди тут не живуть гризуться мов скажені собаки ненависть скупчується в цих кам'яних палацах і церквах нагнічується за потрійними мурами та бездонними ровами а тоді розприскується по всьому світу гнилими бризками розповзається моровою пошестю розлітається вітрами підступів
Спускалися в гуркіт вереск виск мішанину кольорів вогнів голосів в щось незвичне химерне чуже
Важко було дивитись на цих двох людей які півгодини тому рубалися до смерті а тепер припадали над тією що одному дала життя а другому все життя була вірним другом
Так приходив до нього чоловік
Вийшов на вулицю якусь хвилину постояв біля будинку а далі пішов понад затокою у бік метро
Приляж краще голубко отут на лаві
Потоцький вихоплює шаблю з піхов якусь мить тримає її в руках і з силою застромлює в піхви
А тiтка Суходольська
Чи врятується він
Розумівся інша річ признатися до того ту самі перед своїми а інша річ говорити щось подібного перед ними
Зробили твої відносини до неї які поступи до певності спитав я його просто любуючися ним мов любим якимсь братом своїм
Григорій Савич господи
Згоди дійти не могли бо й не було її
Ту першу добру звістку йому приніс Михайло Лазаревський
Там залишився за старшого мій син Кун він хоч і молодий але хитрий досвідчений воїн не підведе
А писати дівчинці хоч би Льодина й на шматки різали він не буде
Що мені робити скажи що мені робити
Іди геть
Уже таких м'яких та пухких галушок зварю що губами можна буде їсти
Ти брешеш
Тоді ми зуміли екіпірувати лише чотири тисячі народової кавалерії ваша вельможність не підвищуючи голосу закінчив Таленті
Призначеної години він здибався в канцелярії житлоспілки з своїм попередником тов
Пан Мартин став перед генералом наїжачив на нього вуса
Рибалко теж оглянувся не сказав нічого посміхнувся про себе
Федір вийшов з ними за браму і попрощався
Не думайте що Діоген монополізував цю професію
Освітлена сонцем вона від того стає ще мовби грізніша незвична тривожна
З і з і дочка Ляшенків манірне дівча 13 літ
з досадою промовив Мирон Данилович кинувши торбу на землю
Яким же це чином
Бійці причаївшись з боку вікон стояли напоготові але не стріляли
Від нас промовила Ївга
Навіть Різдво вже не те
Саме в цей час Гутчину спало на думку сфотографувати вченого
Цього в Романа не було
Ну ну а тепер що
Словом справа набувала загрозливого характеру і ніхто не бачив з того виходу
Налички з цінами аж ніяк не турбували вродливого хлопця надто бо незмірні були вони з його фінансовими спроможностями і він міг вибирати найдорожче бо не міг купити й найдешевшого
Стукало в голову Ала-верди
Вашi пачпорт
А я скажу вам одверто я дуже боюсь
Колись її оточувала байдужість тепер густою хмарою оповивала ворожнеча хоч і прибрана в шати запобігливості
Йому перехопило подих а невидима рука здавила болем горло
Коли ви дасте їй мужа валіде буде милостивіша до мене
А могили берегами
Маю своїх путивльських
То справді була одна з тих чет котрі отаман послав на роз'їзди
Жук узяв від гармаша льонт і підпалив першу гармату
Полуботок вийшов
Але Клим-Клим здається нічого про історію з Наташою не зна
За нею йшли дівчата й на честь її співали свої журливі пісні за дівчатами йшли молоді косарі з косами вони на Сулі отаву косили й повагом голос за ними вели
Усі брати погодилися й казали Добре
Зітхання
Грицько з Піхтірем замовкли
Ти не сказав мені навіть як звалась твоя блондинка
А як блідо й втомлено і скорбно виглядали лиця декотрих жінок
За кілька хвилин до того місця де сиділи Найда й Дарина підійшли диякон і Неживий а за ними оточені козаками серед котрих був і Петро якісь два невідомі в мундирах польських жовнірів
Нещодавно приніс йому несподіваний роман не відомий нікому Жюль Верн
Євгеній був би радо пішов за нею але не міг сього зробити маючи обік себе Стальського і направившися з ним разом оглядати помешкання
Поколишіть
Те куди ми влетіли чесно кажучи ставком можна було назвати лише умовно
Ну то що ж я можу зробить коли пану піднесли гарбуза
Товариші перехрестились попрощалися і взявши коней за поводи розійшлися в різні боки
Мати обв'язана зверху до низу
Ні живої душі ні хмаринки куряви вдалині
Замовчи
Треба просити Йване Венеціанова зітхнув Мокрицький
Вона з'являється немов гроза у червні раптово нагло
Так притискуючи шаблю до грудей і полетів Охрім Савран із високих мурів
Особливими похвалитися не можу
Я ж подумав що ці дві сили зовсім різні й нерівні навіть хотів сказати про це але розумів що мене ніхто не послухає та й не моє це діло
Я чомусь вважав цього присадкуватого грубо обтесаного хреста за вартового за його раменням обіч Козацької могили вишикувалися рядами по шість сто вісімнадцять могил стрільців Української Галицької Армії які поховані тут у 1919 році
Варенька вибігла за поріг струнка ніби аж повітряна у своїй білій легкій сукенці і такій же легкій майже прозорій косинці ніби знічев'я кинутій на відкриті худенькі плечі
спинив зразу один гурт Дивіться-дивіться он-он-он пішла
Місто що пропливало по обрію досі ще не відпливло
Думки пішли спокійніше помірніше
І так держи як сей співець накаже
Опинилися в просторній жовтавій кімнаті як залі для засідань де на одній стороні двері прочинено заглянули туди і притерпли біля порога
Ява сів у цеберку я взявся за припиначку прив'язану до бруса-переваги на короткому плечі журавля
Гонта горем битий Несе дітей поховати Землею накрити Щоб козацьке мале тіло Собаки не їли
Сідайте прошу
Та при онуках
В неділю він позичивши добрячу торбу пішов раненько ще поки діти спали на базар і накупив повнісіньку які були там ласощів
Гостя наша бачу стомилася в дорозі
Точка
Надумавши Аслан проситься на конвейєр і епопея триває
насторожився
Лишалося тільки цурки попришивати бо гудзиків не було
I командував вiн солдатами по хлоп'ячому просто без начальницького тону
Воводьку
Одягайся
Все нове на світі щомить усе нове
Привітавшись до паннів вони попросили їх сісти за стіл
Повинність може й рано а брати науку ніколи не зле
Але раптом знову вилущився місяць і освітив кілька десятків голів
Коронки немає Чуєте
Вона нікому не казала та її ніхто й не питав
Де ти в світі подінешся З малим сиротою
А заки вона здобуде собі ласку якої жінки великого пана нас уже може й на світі не буде
На майдані де ще пахло кров'ю горіли високі багаття
Немає в мене слів
Почему бог сделал человека таким непрочным
Ти когось ждала когось сподіваєшся
Ти одповідай
Завіса
Бачиш яка зворушлива спілка піп і вчитель
Lyon 1857 а поперед усього з психологічного щоби на них слідити істоту і вдачу духових функцій гл яди М a u r у
Добре синку
Якщо ясновельможний пан круль такий ласкавий то хай він дозволить нам побувати на сеймі вклонився Спихальський
З ревнощами й обітницями до гробу
Припадком з нашого поду куди все ранком лізу щоб звідти надзирати за пастухом чи він ведучи худобу на пашу поїть її при ріці
Про іншого знають нехай менестрелі
Більше року Шах жив у Києві в Холода
Не повертаючи голови від вогню питає
Мамо
У погляді Лукини були страх і моління погляд пана не виражав нічого
Що ти з ним казатимеш
Мальва тим часом знову заглибилась у споглядання інвентаризаційної бляшки
Налетів вітерець запорошив білим пилом гойднув сухим бадиллям але роги й не сколихнулися
Ти
Байдужий тон заспокоїв її
Це закон
Коли він складання віршів Бунтівничих не покине То в тюрму його закину Там він клятий і загине
І одразу ж засоромився своєї думки
До того всього сказали видадуть перегодом ще сірі шинелі з солдатського сукна і шапки
І Тучапського
Гадаю що все-таки ми продовжимо нашу розмову для обопільної користі
Питаю
Жорже
О це цікаво
Щоб не жахалась серед ночі
і голос молодиці здригнувся подобрішав заглушив недобру злість
А посівну провалювати і залишати колгоспників без куска хліба із-за того щоб ти був на хорошому рахунку я не буду
Завтра знайду собі квартиру а це подарую господареві де спинюся
А то навiщо
Як ви не розумієте
Ні
Горлушком за мисливською термінологією зветься та частина мисливського човна що на морських суднах має назву право руля
Вогнистої
Подає руку
Побачили червоні сліди і пішли по них
Якось скинемось
Навіть до милої хорошої трупоїдки Елізи встигає забігти
А мала се бути остання ніч Настуні в її ріднім домі і одна з останніх на рідній землі
Господин пристав
Я одна тепер на світі як билина в полі
Все гадаю що з часом прибуде йому розум
Вертаймося щоб не було нам лиха
А поки що взяли ще раз
Що земство
Славута обвів поглядом своїх ясних очей присутніх і не почувши заперечення повів далі Однак боюся я що нелегко це буде зробити
Питання про відношення минулого й сучасного не тільки актуальне в ідеологічних битвах дня нинішнього воно має величезне практичне значення для тих способів і масштабів з допомогою яких досвід і культура епох минулих помагає нам творити сьогоднішнє життя
Що нене
Дульський ховається між бабами
І молодому паничеві стала ще приємніша й світліша чистенька світличка з лампадкою в кутку перед образами ще приємніші стали пахощі гвоздички та резеди в розкішній косі в молодої проворної панни котра і була міська була гімназистка і скидалась вродою на сільських жвавих дівчат
А запросиш діда на весілля поторгувався трохи а сам думками заєдно коло Гриця
Довго мусувався він поти положив так щоб їй було зручно лежати
Тікайте дівчата
От так і я
Мазайло схилився на люстро
Тоді вся Європа впаде до моїх ніг
Біля двору Паровозника оркестр заграв туш злагоджено повернувся кругом і під життєстверджуючий марш ирійських залізничників рушив назад до станції
Д з в о н а р и х а
Тільки тепер їхали на білих конях сідла їх були багато вибивані золотом
Що ж то за девята рота думаю собі
Вовка Едик
Ой ой умилосердитесь
Радий що ви вгадуєте мої наміри
Ні він Христе не такий уже щоб за те що сам віддав та й зарізати
Зіна
Ленін коли говорив про державу пролетаріату пролетарську класову державу то він з одного боку мав на увазі російський пролетаріат авангард російського народу а з другого мав саме вас усіх на увазі тих проти кого потрібен сильний державний апарат
Осором його сором
Марно все
Очі його були зволожені усмішка зникла
Той відповів що депешу одержав але більше ні слова не додав
Миля одразу підібрав та заховав намисто до кишені але те не лишилося непоміченим червонясте намисто гаразд знало в селі чимало молодиць та дівчат Каська не раз похвалялася ним
Розплющив очі і побачив посеред хоромини Янку з великою дерев'яною тацею в руках
Театр розбираємо
Вони кинулись купою проти монголів але стрічені були стрілами і мусили вертатися стративши трьох ранених яких монголи зараз порубали на кусні
Ні він не може спати
А в коріннях дерев і зела нуртувало життя шумували в ріках паводкові води
Ет
Вдалині на тлі іскристо-білих снігів густо зеленіла безмежна стрічка старезного соснового бору що тягнувся до самого Києва
Попереду клубком куряви котить табун за табуном Степан а за кіньми і Степаном він Шептало
Як приглушений стоїть протягає гірко
Звичайно він це кричав коли козацькі коні тупотіли вже далеко вниз по Красній вулиці
І село мов квітка тихе-тихе
жартував Кирило мотнувши головою на Христю
Входить Оверко весело наспівуючи
Тут де ходив Тарас у гніві та задумі Де Леся смертний біль і смерть перемогла Де колихалися тополі в срібнім шумі Де пісня рутою зеленою росла
Хай уся Європа бачить
Я звичайно не мусив би вам казати
Коли не крутить в носi то й не чхай
В вишневий садочок
Ти також ні
Хай буде спокійною твоя душа
Зінько приніс ласощі
І нагадував отой ланцюг весь час що ти малий і мізерний перед мудрістю твоїх предків
Це все ж таки праця направляти свою уяву по иншому напрямі
Аби ж я осів скажімо в Петербурзі чи Москві може б дещо і приліпив у якесь видання однак жити там мені не дозволять та мене й самого туди не тягне
Ми повинні тісніще всі
Уж не нареченный ли ее задавал он себе не раз вопрос и с удивлением замечал что при этой мысли в груди его шевелилось какое-то неприязненное чувство к незнакомому казаку
Вранці вся Січ дізналася про повернення Звенигори
Хай молодші кують
А знаєте що мені здалось у першій хвилі
Добре
Карпиле
І став Георгій Тютюнник якого навіть мати не розучилася й досі називати Горею Григорієм
Взяв за це три карбованці
Добре дівчино
Хто тут
А тут буде проти нього голубка це я
Семен
На це є прокуратура що видає ордери на арешт
Незабаром повернулася Ольга Петрівна
Рипнули двері в канцелярії і пан сотник упізнав що то писар
Він вчився в школі разом з Романом і приятелював з ним ще змалку хоч на вдачу був зовсім не схожий на Романа
Жінка схилилася на одвірок і заплакала
Він зітхнув і промовив тихо до Чори
Погано знаєш
Почекай сам узнаєш
К а р ф у н к е л ь
Наблизившись до дзеркала майже впритул він почав пильно розглядати своє обличчя
Я уже и тру ее суконкою и водки лью в рот ничто не помогает холодна как лед QOT что
Недоля моя та й годі
Уже п'є уже п'є щоб тебе кров гаряча спила
Хлопці побігли
Дон Жуан*
Денисе тебе дівчата люблять чи ні
Опісля складали бажання старі молодим а коли вже молоді собі складали бажання тоді виступили на їх очах сльози
Як гиндичата пищать
Вигляд у нього був заклопотаний
Селяни
Ти все знаєш та я тобі ще дещо пригадати хочу
Ти говориш так Якубе ніби й сам гайдутин
А мені Юрко Скрипниченко ска
Прокидаючись вона кличе як забута мати
Бо на столі лежав лист від жінки яку він покохав по-справжньому вперше в житті а за листом вимальовувалася висока гратниця Александровського саду
Ага сказала не приховуючи зловтіхи Вже знаю маєш когось убити
Сулейман лукаво позираючи на Ібрагіма з-за краю золотої чаші розпочав те що належало в їхній грі йому
Мотря виглянула крадькома з сіней Кайдашиха стояла спершись на ворота а проти неї за ворітьми стояла її кума голова проти голови неначе вони цілувались
Лікар був родом із Миргорода із знаменитої лікарнянської родини Шамраїв предок яких нібито лікував ще батька самого Гоголя
Ридван наш так налякав твою господиню що коли б їй у добрий час мовити чого не сталось із переполоху
Двигни цей камінь двигни тямиш що казав тоді степовий дід
Сірко подумав що недавня раптова кволість звичайна весняна млявість підкорення весні її ще приспаній не розбурханій силі
А тут і Мотря слухаючи їх жартівливу розмову уверне слівце й од себе
За ним у неглибокій воді під берегом стояла Альчеста
Котя й Калюжний перезирнулися
Родичі хоч раз-два в рік прийдуть але вона
Не світила роздяглася вибралась на лежанку яку він протопив для неї
кричать на все горло
Спати
Він повдовів
Ого
І билися над всім як тля в зачарованому колі ламаючи лезо думки
Драгоманова звільнили з університету і запропонували залишити Київ
Перед Ванею став маленький ухарь-купець у плисовій курточці і таких же штанях і блискучих чобітках
Ви я бачу таки зігнорували мою пораду
А що вчені політики поети міністри й інші жерці люблять робити страшно строгі важні фізіономії то цього не треба лякатися бо це часом є для них тільки спосіб легше здобути собі що їсти та пити
Удома мав
Швидше я буду абіссінським царем або нубійським архієреєм ніж ти будеш магістром
Я так і сказав їй не вірю щоб люди вмирали зовсім
Іван Чуприна
І я врятував корабель падишаха а з ним своє життя і честь
Так забирайся зараз же із ділянки доки я тобі кісся на голові не побив
Я дольжон сказат гражданін Голий що імєю к вам лічно недовєріє
Соборное послание первое святого апостола Петра 1 22 25
Ні з ким і нікому
Вони сміялися обидві
Тепер я вже мабуть найостанніша між людьми
Вона знову подивилася на нього із сутіні і він побачив її сльози
Зв'язався з Карлом і нічого на свою руку робити не може
Він поспішав не без підстав вважаючи що Володимир тримається з останніх сил
Зараз я скажу йому
Рудий обмацував її а повернувши пику до Тягнирядна вищиривсь і моргнув тому
Ай справді
Щиро дякую вам але зайвого мені не треба
каже знов Брух
Що б про мене сказали люде та козаки якби я взяла од тебе село
Течія в ньому швидка і ми до ранку відпливли б на десять а то й п'ятнадцять фарсахів
Але ж світ зовнішній безмежний нема нічого величнішого і чарівливішого за нього
І найбільш турбували його проріхи в тій галузі що інститутської науки не торкалась зовсім а була його особистого трохи болючою справою
підвів лохматі брови Квятковський пані Явдоха жінка високих принципів
References
Ми вдячні тобі
А він який
Ну й прислали робітничка
Настав день турнiру
Хто не ходив у походи мав просту в дерев'яних піхвах а хто воював та відбив собі в татарського мурзи чи в польського пана то носив шаблю із срібним держалом у срібних піхвах або в шкуратяних оздоблених самоцвітами кому ж пощастило захопити зброю в турецького паші той таки мав коштовну шаблю
Та годі сокотіти
Земля як і завжди пахтіла своїм тяжким п'янливим запахом
Савка
Електрична лампочка звисає перед ними зі стелі але нема в ній світла замість неї блима в кутку лампадка
Не подобається вам
За віщо ж лихим
Я ж не знайшов і свого й може не знайду ніколи оту свою долю
Чи я не мав права хоч що небудь про це знати
Ще є люди які книжки читають підморгнув Сергій до своїх
До чого тут Піунова
Ось і все
Дог загавкав ті кинулися тікати один з них ще крикнув у дверях Кажись убили
А коли покладник зник здивовано розвів руками
Ну вас
Обслуги звично розібравши міномети на частини спускалися віїмз
І хоч на ньому зовсім інший одяг помилки бути не може
Ну бабо годі тобі тринди-ринди Волошин став у сувору позу
Пояснюючи свою думку він спіймав ситу блощицю роздушив її на пальці та підніс до Мартинового носу
Дякую
Ш а в у л а благає
А коли Мавра несамовитим окриком викликана спинилась на порозі а за нею і старий Андронаті вона вже знов в ліс погнала
Жупан Гра-димир володар чималої жупи між річками Туром і Тугою
Яка страшна нісенітниця верзлась мені
Ну зробимо таке припущення
І не виходить батько з хати
А далі зняв з себе пояс зав'язав петлю та й став до неї підкрадатись та знай цмока та приговорює Тпрусьо ряба тпрусьо а далі як підійшов близенько як закине їй на шию пояс як крикне тпру як потягне до себе а кобила як впаде а ми так і зареготались та навтікача
або
І пригадалися йому слова його любки про найбільш нещасливих людей
Тоді хлопець відчув жах
Матвій невідпорно дивився на дейнеку
Хотілося вірити що й зараз коли Собеському виповнялося п'ятдесят чотири роки він не втратив ні мужності ні військового вміння і його не облишило військове щастя
Кричеєв був здивований і не хотів йняти віри
Ти боїшся Києва
І зошити
Про своє дитинство та юність про пору навчання в гімназії та університеті про зовнішні умови життя в перше десятиріччя Жовтня поет сам досить докладно розповів у своїй ліриці в поемі Мандрівка в молодість надрукованій у 1944 році і згодом докорінно переробленій в прозовому етюді Із спогадів і нам тут немає потреби переказувати своїми словами все ним повідане наводити біо- бібліографічні дані багато разів повторювані в кожній статті про М Рильського
Боже боже що вони з неї зробили застогнав Рогатинець
Не йди кидаються до мене решта
Федькович се талант переважно ліричний всі його повісті всі найкращі його поезії навіяні теплим індивідуальним чуттям самого автора всі похожі на частки його автобіографії так і здається що автор співає і розказує всюди про те що сам бачив сам найглибшими нервами душі прочув
Так треба
Спомини гострими колючками витикались з серця і коли ламав віддавались болем
Імена значення не мають
Не сьогодні-завтра треба чекати штурму
Це вже нам була не первина
Доктор Серафікус малював перспективи запереченої сексуальности й стриманих почуттів
Троянці нап'яли всі жили Та вмиг пролом і заложили І груддю стали боронить Рутульці бісом увивались Но на пролом не насовались А Турн не знав і що робить
Так минула ніч
І вона сама не знала на яку ногу ступить чи поводиться тоном аристократичним чи держать себе просто й натурально по-простацькому
Чи не дозволили б ви мій султане щоб капіджії при брамі Баб-ус-сааде відкривали обличчя усім жінкам які проходять до гарему
Дружки заспівали жалібної весільної
6
Залишки царської кріпості з чотиригранними вежами страхітливе каміння повержене як життя Баязидове
Він був сильно зворушений але й я не мусила в тій хвилі спокійно виглядати бо коли кинув на мене оком показався на його устах гіркий усміх
Няня стояла розгублена вона не кликала до хати
Та як си просиш то не буду але тобі би ліпше а мені однако пацити ци за одну ци за дві
Урядник
Виверт той Гіпоіяв серед антів тлум а тлум покликав назад тих що ріщували долю всієї січі і сплутав антам так добре роз угавлені на аварів сіті по суті порятував і ті турми що якими пожертвував
Як жаль що я нездужаю
Вірний ось як він назве цуценя
Поглянула на панну так зимно що та не сказавши більше ні слова віддалилася
Ми заховалися у дім Забутий осторонь галактик Де світ мов атомний реактор Горить у безумі своїм
Та ти ж бо вже не заважай
Аз вас і справді вийшов би пречудовий фельєтоніст аж крикнув Дунін-Левченко
І так зрадів що чуть-чуть ізнов не почав брикать та скакати та хвицати
Ну будь ласка ну що вам шкода ну забудьте про мене ну не чіпайте будь ласка ну
Не знаючи що робити з тортом лакей непорушне стояв чекаючи вищого розпорядження
Вона повернулася в ранзі куховарки тяжко пригнічена цим тоді як Мальва навпаки щиро пораділа з такого довір'я щоправда ще не тямлячи до ладу як те довір'я обернути на користь підпіллю
Їй-бо он бариня обернулась і дивляться
А якщо і то й про це не треба думати
Щоб ракету понесло в зоряне міжгроззя
І смійся глузуй з усього
Ну ви бабо ще такі що хоч і заміж
А він надіється
А ти Карам-лчк з Мустафою вперед
Бажання курити мучило Степана і він рвав між пальцями порожню обгортку від легких цигарок
П о р у ч и к.
Аж ми іздригнулись
VI Н о с и л ь н и к входить
І знаєте що покінчимо з цим
Скільки питаю
Елеганска пані мусить руки держати
Де вони там візьмуться
Розуміється яка-небудь принцеса Еліза лютує
Але він те знав добре що як батько затнеться то вже з ним нічого не зробиш
Не такий чорт страшний як його малюють
Мама посунуться
Деталі змонтовані на одній величезній дошці але все це ще поки що окремі вузли апарата і Холод не знає чи вдасться йому коли-небудь побачити в світний окуляр те що бачить уявою
Правильно підтримав гачкуватий
Той же Білан—відхреститься й ВІДПАЮЄТЬСЯ
Що таке життя чоловіче
Що вони ці лікарі знаходять у нього в грудях
Вигура
Він порушив звичай і підкликавши кизляр-агу сказав похмуро
Я не розумію й половини того що ви сказали велемудрий синьоре Перебийносе
щоб підкреслити тотожність почерку
Кого першого воюватимемо запитав старий Туглій відсапуючись від випитого кумису і витираючи рукавом рідкі вуса
Його піймали
Не встиг одне щось вивчити й зажити трохи слави як уже гадав що всі науки йому підвладні від альфи аж до омеги
Як сон були мені Третя Рота й порожній живіт
Трохи було смутно
І ніг не було
Спізнав на собі його підступи розгадав його криваві умисли й ніколи не вгасала в серці ярість та мста
Та вже забув оту чудну гукалку
Чи рибу ловите чи що
І я його
Невигiдно їм було ображатися
Довго лежав сумуючи над тим чого не сталося і що лише відчула його душа
Далі та сама знайома формула лише викинуто на підставі статті 200-ї
В світі горюючи
Весна вдягла у зелень віти в дуба уже курличуть в небі журавлі
І ти слова його живії
І у вас мендаль і у чучала мендаль
Не знаю
Та хоч жодна із скель не нагадувала голови вепра нетерплячий Аркадій вилазив майже на кожну з них сподіваючись побачити де-небудь ліс
Конечно такому и Бог велел примазаться к чужим казакам поискать в них покровительства побрататься
Але й ми з кожним подоланим метром берега впертішали та суворішали позбуваючись солодкої зворушливої але обтяжливої в бурлакуванні супроти течії дитинності
Степанида Сидорівна обвішала вікна гарними завісами обставила вазонами з квітами
А речовий доказ був при Санькові за пасом
Ви думаєте що ви ту якісь царі чи самовладники
Ярополк
А ви гайда в Комсомольське
Не заважай Петре ліниво буркнув Любинський
гірко зітхнув Кравчина
Він кинув голову на подушку тремтячими повіками видавив з очей дві світлі крапельки
знову ревнули запорожці
Підіть лишень небого в пекарню та подивіться чи не закипів самовар та напійте тітку чаєм
Все все пропало
Як ви могли надрукувати таку новелу
За те й поплатився так жорстоко
Ха-ха
Доїхала добре наша принцеса
Е е
Справді де
Дивуючись Тарас провів його очима аж до будинку який стояв на чільнім місці
На Великдень у кожної господині двері гостям одчинено
Може за ніч у клуню хто й крадену коняку поставив
Не гавкай щоб і ти не завив
Дар що його нам післав ваш цар
Недавно був у мене
Він Кождо'му мусив докучити все псував що далось зіпсувати і ходив по покоях мов яка помана визираючи тільки де би міг чого причепитися
Щоправда турки били й об'єднані сили
Га-га-гаааа
Ба хочеться
Налили келихи вина дали один Осипу в руку
І ні вітання друзів ні листування що зав'язалося між комендантом і командиром півба-тальйону Косарєвим про скромну його особу не хвилювали тепер його
Округлий жвавий отець Гервасій ішов як жінка дрібно розповідав питав радів приємній зустрічі і підбадьорював не даючи сказати й слова
Се може є давній бідний невольник із неволі утікає
Одного вашого слова ваша величність було б досить
Як ви посміли
Чого тільки не було в моєму житті подумавши сказала Мар'я і почала розказувати
Не можу приректи напевно
А
То сторожовi кури на вербi ночують
О мамо голубко не пдач ие ридай
Мані й там не було
Сумними рядами
Але ж пане
Я підплив обережно до берега я намагався нечуйно причалити до причалу я навшпиньках виходив з човна я бездихально прокрадався до котеджу але коли я з червоним як варений рак обличчям увійшов до головної кімнати побачив Лену яка сиділа за круглим столом у нічному халаті і щось старанно малювала
І підсоння там мабуть тепліше бо все-таки більше на полуднє а до того Мазепа
А Христя аж уха наставила
Звідси в біблії а потім пізніше і в мові духівництва ці назви стали загалом означати людей чужих ворожих
Ти пробач що викладаю я свою програму в лоб
III
Й скажуть тобі Князь від бога
Всі вони були богомільні любили ходити до церкви і особливо на храм
Ач як басує
Він дивився на мене моїми очима моїм поглядом зелена руто зелена м'ято я не могла не бачити бачити бачити його обличчя бо воно мені сказало те що хотіла відслонити йому я
Нарешті всі крім Лесі й Сірка були на маленькому підпитку
Коли професор попросив у нього другий примірник він признався що й чернетки нема
Кайдаш скочив з війя побіг за волами спиняв їх бив пужалном по мордах але важкі воли не могли здержать воза
Жаль
Ним зацікавились не лише Йоргенс не лише уряд безпеки але й відповідальні особи з самого Рейхскомісаріату
Чи не сам гетьман
Не руські не українські не німецькі а мої народні
Над Подолом кружляли голуби а у високості у синьому безхмарному небі шугали бистрокрилі соколи
Він довгим і уважним поглядом подивився мені в очі
Дмитро якось підсвідоме зрозумів що слова незнайомого були веселіші аніж увесь його зовнішній вираз
І спасибі вам паніматко
Отже й сваритися нема причин
Стало тихо
У Лондоні
Нє відіш здєсь дєті
Приятелі розташувалися на березі Саксаганки поснідали відпочили й поїхали далі
Усміхнувся на воронім Та й знову у сльози
Тепер я працюю вже цілком спокійно лиш коли здибуюсь з Нестором і дивлячись на нього бачу мимоволі і її обзивається тут і там легкий звук туги в моїх настроях
Ну й що
Вона поважна майже надто поважна
Поспускали голови та й ні пари з уст
Першою прокинулася бушля
Гамір замовк
Вийшов ЯВА IV Ті ж без Медведя
Ви ж просто не знаєте що то за хлопець Ява як ми з ним подружили
Важко дихаючи і відсапуючись на кінцевій станції Океанській він став витрушувати з себе вантаж викидати з черева те що привіз з усіх своїх шістдесяти суглобів
Його різками
І так минають дні тижні
Загалом можна сказати що в слов'янських епічних піснях на 279 постійних епітетів 173 62% взято з обсягу змислових вражень а з них 96 55 1 3% узято з обсягу зору 65 37 57% з обсягу дотику 7 4% з обсягу смаку а 6 несповна 3% з обсягу слуху
Один як перст
А тут і Чіпка в хату
Молися за мене жінко промовив він тихо
Порадьте діду ви ж їй наче батько
І будеш ти шукати свого
Юрась знову замовк
Роздiл XI
Май а пече так як в жнива дожджу нема гадаєте що не буде голод
Ходімо
Бабуся помолилась своєму улюбленому святому здається Миколі-угоднику щоб він допоміг їй зустріти таку людину яка знає дорогу до мого батька і проводить її до нього
Може й за спів
Маринка пручалася дряпалася рвалася до матері у кухню
Одначе треба було встати і він спершись на руки напружився скільки міг
Спершу мова зайшла про іспанські справи потім Іван Петрович спитав Сергія що він знає про події в Греції
Полк зупинився розбився на дві половини і став тікати в степ
А мені байдуже за все
А хоч і підійшла мушу переважити нахмурив брови
Так мабуть ліпше підтримав Гнат
Не засвітивши він знову сів як і перше на стільця коло столу
Здорові були сулимівці
Поганенький тинок звалився як полотно під кінськими копитами й поліг на огородину
Хто ж відштовхне тебе за добре діло
Не замориш мене
Видел даже таких которые постоянно живут во Франции и в Англии и с восторгом говорят о благосостоянии тамошних фермеров и мужичков а у себя дома последнюю овцу у мужика грабят
А він таки Дівчино
Ге чув я давно це прізвище
Юрасик
Він наглядав за працею сам вештався невтомимо біля них від рана до вечора оповідаючи їм бог знає що пояснюючи та навчаючи їх про різні їм незвісні речі
Ось так воно Лідо зауважує мій друг навіть красу осені та мерщій у торбу синтетичну
І кваре воювать вам мекум
Судить будуть
Це я говорив у широкому масштабі а тепер хочу про дівчат свого села
Хіба для них він може бути сталий
Схлипнув і розтріскався над долиною високоголосий грім
Про це потім коротко відповів Славута
Не знаю чи любить
Але часто-густо апокрифічна розповідь не тільки видозмінює церковну мораль а й зовсім знімає момент цієї моралі
Якісь факти
Тут же в лавці й товариші його синка хулігани на весь світ
Гуляй душа без кунтуша
За гладущиками подивись там у тебе всякої всячини повнісінько
зрадів Волконський книжці немов старій знайомій
Решту грошей уже по Різдві віддасть
Державі потрібні були урядовці
Чуєте її хід мовив знов перший голос
Лиш солов'їна пісня дохлюпує знадвору плеще в хаті
Я казав що вернусь безумовно хоч і ворог на нашій путі
Калюжний нахилився придивляючись
Ти подумав хто я і чиє прізвище ношу
Погано гостей зустрічаєте спокійно промовив Дмитро
XXXII
И действительно перед восходом солнца я оставил хутор
—Що
Ну а коли б я не звертала на вас уваги цілий тиждень два місяць
Сон форма спосіб монтажний композиційний для висловлювання різних цікавих і надзвичайних речей і можливостей нездійсненних
Гетьман повсякчасно тремтить що від нього нових полків зажадають і знову їх пішлють Бог вість куди аж оставлять його ніби вождя без армії з одною тільки і то може нечисленною прибічною сторожею
Неначе в Сахарі
Але ж треба написати такою езопівською мовою щоб читачі розуміли а цензура ні
Обценьки здригнулися і штаба впала на землю
Не хотів втрачати людей
Каже казку білоголовий хлопчик років десяти
І вголос
Не боюся
Він узяв з торбинки кілька зерен гречки кинув їх у вогонь
І я щаслива що маю таку маму
Вона вона
Чубенко глянув через голови розмовників це наш каліка був у солдатах і на війні а прийшов оце недавно хто знає й звідки чи з Кавказу чи з Сибіру хоч умре собі вдома і вже йому життя один сміх
К и л и н а спочатку збилась але хутко стямилась А що ж ми мали тута голод їсти
Бігає чого їй
Тихіше
Дужі молоді мускулярні руки се становило якусь силу
Хотілося б ще цього дня дістатися додому але ледь чи вдасться це
завершив Симон
Чи може якраз у полум'ї мали зникнути сліди злочинів ще раніших сваволя грабіжників вищих які ще заздалегідь пограбувавши галерею найцінніші експонати встигли-таки відправити на Захід
Отам-то весело жилось
У скронях застукали молоточки в очах зарябіло і він нічого не бачив окрім Тихоні прирослої до землі та грізної постаті Маковея на столі молотарки
У самого Петра було таке вражіння і такий настрій що це вони їдуть не на війну а їдуть на літні маневри десь там під Чугуєвом і що це їхня власна ні від кого не залежна армія
Бережи хвіст
А і скучно і ґрусно і некому руку пожать це вже не грає більше
Але дохтор велів тебе не пускати
Я вже послав загони які відбудують Кизи-Кермен та інші фортеці в гирлі Дніпра
Польща підхожа до моєї вподоби до моїх замірів до моїх планів
Не питав бо дійшов і без того до переконання що тобі цього Маня ніколи не говорила
Та все ж таки я відчиню
Цілий будинок від гори до низу повний розмов про Сонячну машину
Але ж Регінко мовив Стальський міняючись на лиці що се ти говориш
Марка просять і з того кінця сирна й з цього а курінний вдавано сердито присадовлює біля себе сідай нечестивцю отут не гріши біля святого хліба
1919
Незнайомий мовчки кивнув і подорожні пішли у воду
П а в л й к.
А як же без мірки
Ув одної щипне у другої хватне та тут таке буде що й коробок не позбираємо
Загадка
Була спеціальна демонстрація шкіл
Нам такі судна потрібні
Старий сивий священик вийшов на ґанок і спершу не впізнав свого сина
Вже шар надувся й почав блищать в темноті
Він не потребує ще й божевільних мук і глуму
Прийшов прохати тебе у старости
На цю ніч досить
Я р о с л а в I я вiтаю радо i ласкаво Гаральда переможця-короля Давно для нас твоя крилата слава Вперед летiла швидше корабля
Параска вхопила шматок граблів і шпурнула ними через ворота на Палажку
Старий каже дурна дурна
Звичайно коли твоя дитина твоя кров то чуття дужче
Лучче тату зовсім одрізниться з худобою і полем сказав Карпо
Це певно не його
Проміж рамена мага він закинув туди зором як удкою а тоді скричав щосили
З порога він коротко запитав секретарку
Коли б успіти
Аминь
В ту ж мить страшний тріск і гуркіт заглушив її крик
Моя зірка
Крізь маленьке віконце цідилася охряна мла літнього світанку
Товаришу командир звернувся він до Оксена
Вона стояла у дверях з блідим обличчям мадонни і скорбтно розтягала уста
Він з'явився перед Сулейманом у розкішному вбранні в сяйві багатства здоров'я бадьорості дотепності
Марта спала відвернувшись до стіни
торжествувала княжна Варвара
В єдиному пориві виливала свою силу і волю ціла тюрма
з сльозами на очах одповів Балан
А я й забув зовсім про ногу
Ну діти тепер додому
Як то б ви будували тут хати коли се наша земля
Невдовзі його ввели в якусь похмуру кам'яницю і чоловічок з хитрим як у кота обличчям недбало глянув змірявши його очима узяв мундир штани шинель і кинув йому на груди
Вставай каже вези годі спати
Але давай все-таки повернемось до твоїх фамільярних справ
Так
По-моєму вийшло дотепно
Життя пливло повз нього холодною весняною рікою боляче ранило йому крижинами душу
До столиці Сулейман повернувся без пишноти без тріумфу непомітно перевізся встеленою килимами султанською баркою від Сіліврії зійшов на берег у садах гарему замкнувся в своїх покоях
Загубилися-заблудилися
Горобенко штучно посміхнувся але твердо відповів
Через неї і лишню чарку вип'єш
Марія насмілюється підійти ближче
В чому річ
Старшини агітують проти Радвлади
Тобі ж видно згори що чиниться на землі
Були се запеклі вороги й не кидалися один на одного з кулаками тільки через те що цар змусив їх поцілуватися й поклястися у вічній дружбі і скласти цареві слово ніколи не ворогувати
Везу якось їх а вони ідоли як почали стріляти ті вже фашисти щоб їм добра не було
Та ні
Гноїтель хліба—церковний староста Лаврін Кривошия
В фортецю йдіть ламайте змію кості
Як самі знаєте смереки лиш здолини грубші а дедалі до верху тоншають
Уже закінчували снідати коли в корчмі почувся незвичний гомін
Чорні розпущені коси впали на плечі й укрили їх зовсім
Шукала до сходу сонця чебрецю на сокільницьких лугах і купалася в його виварі а в місячні ночі ходила до млина на Полтву і ставала одягнена під потоки
О лихо
Коли ж уранці нічого не кажучи Мальві про нічних відвідувачів нишком зазирав до клуні то заставав на бантині шкуру як не з бичка то з корови траплялось і з волика а тельбухи в бур'янах
Мій чоловік непогана людина
Кларо
І не дочекається тебе твій кінь
Переболиш Несторе і ще до дечого іншого доживеш гарного
Іди
Ні я не забуду тебе Олесю
Як він молився як він постив
Д у б р о в с ь к и й
Добридень моя дитино
Ввесь час їй ввижалися дракони що лазять по стінах
А в Побиванці га в Побиванці
Я захищу тебе
Нестір сторож
Я не можу відпустити твого чоловіка
З Мариною йдуть дві-три сусіди з дітьми бо вмре багатир збереться увесь мир а вмре харпак тільки піп та дяк
Там у фойє висять портрети всiх артистiв театру
Но Карий
Я так не зможу крикнула дівчинка бо стояв він уже по той бік кручі
Жінки не витримують його погляду і падають у сніг на коліна
Напевно так
Ви ж нічого не знаєте
Вкусные кушанья и дорогие напитки были принесены к обеду Алексею и Марине но они не тронули их и грустно сидели по временам взглядывали друг на друга и с какою-то бешеною радостью улыбаясь сжимали друг друга в объятиях
Що ви від мене хочете
Ж а л і в н и ц ь к и й
Тоді ж запорожці стали Карлові у великій пригоді бо знали всі шляхи перевози й броди
Спички есть
Думати про чемність із високотитулованою особою його випробуваного на сольських перетрактаціях сла і достойного свого роду та племені асійця вчити не варто тому він давно і надійно навчений а передбачити вивертні що збили б із толку наймудрішого не завадить
Смердить гній
Була інша як другі сільські дівчата
Сказав поет слова полова
Жіночий крик на галереї наче підстьобнув мене
Сироватка не метушився не спинався на ослінчика лежав мовчки слухав
Із улички висипала третя тичба дівчат почула теє й собі
Як аргонавти в давнину
Либонь вони знали що на могилі сторожа й ця їхня передова залога мчала просто сюди
А що ж ви хочете
Щодо служби
Ну слава богу приїхали зітхнув коли спинилися біля воріт яких у всій Росії боялися не менше ніж страшної брами пекла
Я нічого
Ніяка інша жінка на плянеті не може її заступити
Я два дні не злазив з коня щоб якнайшвидше сповістити її вам
Управившись дед попросил гостей отдохнуть на душистом сене под навесом в саду были разостланы для них ковры и подушки
Ліна худорлява серйозна дівчина з великими як і в батька блискучими очима сьогодні вона не в стандартній шкільній формі з фартушком а нарівні з більшістю дівчат в білому випускному платті з-під вирізу якого виглядають її худенькі ключиці
А ми вам якого хочте м'яса беріть дурно беріть скільки хочте
Часом станс Макс одпочити змахне рукавом піт і скоса гляне на хвіртку в мурі
Та невже ж це можливо
Я чула як спаленіла сильно
На бога князю невже ти надумав залишити її напризволяще
А може до мене засміялася
Або й пізніше
Володькові соромно і ніяково
Ще постукав
Що
І наче щось сталося з жінкою враз її людину розбушованих почуттів мовби підмінили полум'я гніву обурення роз'ярілість стали опадати на очах
Десять п'ятнадцять процентів надії при негайній операції
Хомиха сиділа на порозі поглядала на битий шлях та пильнувала над роботою
Тисячі якщо не десятки тисяч воїнів наклали там головами а от Гамід і Сафар-бей повернулися цілі й неушкоджені з гіркотою в голосі сказав Младен
От хоч би завтра в неділю
ЯВА Х Т і ж без Тетяни
Багато балакаєш спробував перевести розмову на жарт Ярослав
Не будемо нашим паням місця забирати почав дякуючи за вечерю Згура
Що то За молоді та вродливі що за повногруді та ясноокі
Я все знаю
Нема у ньому ні страху більше ані жалю вона вся дивно порожня зайва на світі і непотрібна
Гінці заздалегідь сповістили всіх про його прибуття
Минкою
В И Х І Д VII
А ось каже добрі молодці самі тобі розкажуть коли ще не догадалась
Де ти так довго був
Да й ні один не переплив усі каменем лягли по дну аж річку загатили
Але нас не було заслано на каторгу
В цьому єдиним спасінням є ремесло
По гетманским справам
Всі бачили що пара не була дібрана й гарна що дитина молода не почувала до свого судженого ні іскорки прив'язання що була німим оруддям іншої волі однак горівка з медом що кружала раз по раз із рук до рук затерла всякі розмахи до глибшого розміркування зм'якшила серця настроїла всіх добротою і якесь загальне задоволення пробивалося на всіх лицях та розв'язувало несміливі язики
Вона пахне чебрецем і дикою м'ятою й холодна аж зуби ломить
Як угодую картоплею веприка попоїси салиська
Розпитуючи про успіхи його театру Дмитро Іванович поцікавився
Трохи не опівночі знарядили покійну й положили на столі
Але Вадим не помічав її
Гостi встали з-за столiв тверезiсiнькi
Йонька зняв з голови шапку і затулив коров'ячу морду
Левадиха
Він огорнув її своєю гугльою
Весь він вповитий тепер осінньою імлою у котрій прямо потопає ніби в молочному морі
Але я ще знаю і які приварки має лісник
Таж годі его спускати в замороку
Найнявся
Найпоширеніше з людських чуттів воно про кожного зберігає свою химерну таємницю і кожному дає щасливе право розгортати себе спочатку як ніби для нього тільки й повстало воно вперше на землі
Ще стояли перед очима спотворені обличчя повішених яких тільки сьогодні поховали
Багатство можна сказати нерукотворне
П а ш к а подає воду і піддержує голову Котрі
Євгеній усміхнувся тим силуваним сміхом у якім проблискує несмілий скептицизм
Згною твоє падло
Зокрема порадувала його її звичка казати не дозволяю коли факт уже був доконаний
Треба неодмінно купити червону хустку і разом треба прорепетирувати хоч би з одним Костем п'єсу
Потому зострожив свого жеребця й тільки курява за ним устала й усі незрушно стовбичили на місці мов кам'яні ідоли на давніх могилах у степу всі хто зрозумів річі Великого князя київського й хто не зрозумів
Чи пак Віро
В очі впала величезна афіша
Їй-богу ви діду або запили як останній швець або натурально збожеволіли
Щастя що його жінка не хоче з хлопцями розстатися а то були б хлопці помандрували до якого єзуїтського ліцею
На тім не заспокоївся слюсар Шарабан і взявся виґвинчувати зорі він понавикручував їх цілу гору а на небі все ще залишалося їх сила
Одначе й цей ракетний степ теж не злякав Галю не засмутив не зіпсував її веселої життєлюбної вдачі
Чуєте козаки навколо
Не боїшся
Ну ми трохи попатрали з князем Ігорем половців у степу і повертаємося додому не без гордощів відповів Янь
А як же мені панночко не обижатись
Могли ж скажімо на Перше травня
Он їх спини вилискують
Ви лицарі
Боже мій бозке мій з великим болем сказала Рогніда ти й колись приїхав один на Гору а мене покликав пізніше нині цариця Анна їде десь у лодії ти ж тут вирішуєш свою долю
Ніхто не вірив у тривалість такої угоди але комісари мали чим похвалитися що без проливу крові покорили козаків
Радянський народ весь вихований у прагненні подвигу
Молодці винесли кроваве тіло Митька Вояка
Ти ж мене без ножа ріжеш
А я неначе бачу усі давні картини здирства та варварства ніби бачу на свої очі як великі польські магнати й наші сполячені українські магнати-перевертні загарбують чужі землі та грунти дрібних українських дідичів та козаків силоміць однімають грунти ліси сіножаті левади а їх пускають по світі трохи не в жебраки й запанщанюють наш народ обертають народ на робочу худобу бачу як магнати вчиняють розбишацькі наїзди на сусід таки дідичів-панів од їх менших як руйнують їх доми й оселі розганяють та б'ють челядь грабують усе добро а землі забирають собі
І сталось чудо короткий сон од якого усі посліпли
А не станеться так Брус і Киліяна з челядниками сховаються в лісі
Герасим
Викручує трясе шматує дамбу
А може й до того щось уже про неї перечув бо не став далі допитуватись
А скажіть же ви мені як ви живете
І мені так защеміло серце що вже не чув ні шуму млинових коліс ні солов'їв тільки дивовижну сумну мелодію в собі
Л і я
Балакаємо про се та про те а він і питає То ви оце й нас усіх спишете
М а л а х і й
Ні
Хай наші молитви долинуть до тебе промовив отець Хома і похилив голову на груди
Половець усе ще регоче і накладає третю стрілу
Не інакше
Коли вирушаєш до Чугуєва
По чім гадаєш
А вернувшись перемерзлий і голодний скидає швидко шкарбуни влазить на піч спускає ноги над розігріту плиту їсть хліб з олією а наївшись бере малу нафтову лампочку на комінок і там читає або пише
Куди ж тепер після голубих мрій
Різучий жаль на саму себе на немилосердних людей розбирав її все більше та більше
Вітер ані шелесне буйне жито своє стигле колосся до землі клонить Мов проситься на спочивок у снопи а не то ронитиме на землю викохане достигле зерно
Гаряче цілує Тарана в щоку і вибігає
Бридня
От і я з побратимом Гирлигою купив Васюринський курінь та й будуємо з нього дві хати
Кому потрібне те моє здоров'я та й я сама
Вона б у монастир не пішла
Еще какая продолжал Остап и передал подробно как на раде постановили все принять турецкий протекторат он передал полковнику и о тех обширных правах которые дает султан будущему Украинскому княжеству и о том что в самом непродолжительном времени Дорошенко со своими войсками и с запорожцами перейдет на правый берег
І чийсь понурий і терпкий голос
Що остерігаю від пиндиликів
Iде як павичка не дуже по усiм усюдам розгляда а тiльки дивиться пiд ноги
Десь давно в тій млі що передісторією зветься створився між ними живодайний і жахливий контакт
Мишко тягне книжку із стола
А борони притихали земля подавалася розсипувалася Максимові ноги чули під собою м'якість тут м'якість яка дуже рідко гостить у душі мужика земля дає йому ту м'якість і зате він її так любить
Навіщо про це зараз спробував зупинити його Старицький
Отож назвіть мене будь ласка
Не писав без неї і Григорій Тютюнник
Виходить якби ми підняли на розбійників і напасників довбню то це теж було б з волі вседержителя буркнув Аркадій і схаменувшись замовк остаточно
Три дні періщив у плавнях дощ і лютував вітер
Але тоді в очах ворога все відбуватиметься правдиво
І він збоку глянув на себе який чубисько
Виходить
Батько засміявся
Чув як від холоду і втоми йому туманиться в голові на очі звільна насуваються повіки
Але вона не спала
Від бочки сильно пахло нагрітою смолою і Вертутій покваплював тих що підходили коротко кидав їм
Він лапнув рукою за піхву і хотів витягти шаблю але в його в руках опинилося тільки саме держално без шаблі
Ми знайомі краще вас
Я прийшов її спитати
Нi
I все чогось малеча навiть без пiонерських галстукiв ще
Ви по пиво
Это очень хорошо
А хлопці не потурали їй
Не можу дивитися
Нене ти ж знаєш що я покохав ту дівчину
Я ладна трупом лягти аби тільки таке лихо не трапилось
А на мене вона дивилася і ніби вся блищала
Прискорив крок
Але скажи що тобі
25
Адже тодi коли у Вишнiй град увiрвались руськi вої майже вся його дружина кинулась врозтiч залишила напризволяще його жону дiтей
Чого ти зопиняєшся
Де ви хочете поховати
З празником вас із поверненням сина
Та от i сьогоднi
Послухай же мене
Постать Охріменка викликала певний пієтет
А оставші сиділи в такім страху як іще ніколи по продажі ніякої невольниці
Абат Бодо був у захопленні яке йому навіть не личило
Намір цариці наскільки мені вдалося те вивідати забрати цей давній руський край під свою державу вона шукає тільки слушної нагоди для втручання понеже без неї сусідні держави Австрія і Пруссія які також вважають себе протекторами Польщі можуть виявити невдоволення
Ровесниця ось цієї що сидить за спиною в Заболотного сидить знову впавши в задуму після нетривалого пожвавлення й ловить поглядом той пролітаючий попідобрійний світ
Чи не помилилися вони розгромивши козацький загін і схопивши цього посланця
Але Соня визволяється встає й одривчасто кидає
Ось так вони живуть сказав Журба коли оркестр заграв вальс по нотах і до кола вступили перші пари вже літніх лемків
Компанія що йшла по п'ятах голосно відзначала струнконогість Таратутиних супутниць аж поки він обернувся
І так якось воно живеться щоб далі щоб з дня на день поки не станеться щось нового
Закликали його немов на перепросини і дали щось як прийшов так зараз і ліг мов підкошений а до тижня і вмер
Даруйте
Що вона проти нашої Ірен
Сиділа вона біля вікна дивилась на місто свого промайнулого щастя і з думки чомусь не йшло все довбало потьмарений мозок оте її недавнє весілля долина глибока калина висока аж додолу гілля гнеться
А вже він вірно з нею ходитиме по базару та дещо купуватимуть бо мабуть і весілля швидко буде
Свіжі бадьорі ніби накачані за літо смоком ще обвіяні духом пашні й сіна вертались кияни до міста
От їй Богу
Пан старший поліцай навіть закаблуками вдарив і тихенько захихотів
Як могла вона бодай на мить підпустити до себе отруйну змію вспокоєння й примирення
А за нами татари
Потім вони устійнили по супровідних записках тотожність прізвищ і зовсім переполохалися
Яку землю
Повечеряємо та й переночуєте в мене
Темперамент аж клекотів у ньому спонукаючи його і на екстравагантні жарти і на ескапади
Ви ж бачили як покалічили усе й старе
Ти бачиш у лісі спокійно й тихо
здивованим поглядом зміряв Данила
Пусти іроде
Виходить ми одного поля ягоди
А Бубченко взагалi не захоче вставати
Тарас його побачив уже тоді коли наводився останній блиск робилися поправки там де вказував пан Енгельгардт
Трохи бренькаю на гітарі
Було відомо Павлов не терпить поспішності роботи сяк-так через пень-колоду і нерідко у нього на цьому грунті виникали конфлікти з режисером пригадалось одного разу він навіть відмовився взяти роль і досить цікаву саме через це
Впиши мене у протокол за твого батька
Ще й увесь на виду душа як і кунтуш розстебнута на всі застібки ходять він навпрошки а коли перечіпається тільки дивується
Де ховається моя загибіль
А знаєте що я придумав
Йому й самому стало смішно від цієї думки
І Андрій не міг собі вибачити що так поквапився
Мене тоді місяць хвилює наче вагітну жінку
Але найбільше я люблю пролетаріят за те що він Майстер за те що це він робить Річ і через те тільки він може зробити світ
А тим часом посилав своїх вивідників на путі майбутнього відступу велів їм знати про обрів усе себе ж ніде й нічим не виказувати
І цього було досить щоб повеселішати дівчині й спошйніше поспішити зі своєю самотиною до своєї самотини
Вполудне найкраще нападати бо татарин лінивий від спеки і неворухливий
Oui oui madame кричить мажорним голосом майже свідомий Май
Татари що сторожували ворота з диким вереском насіли на Звенигору
Від несподіванки і болю мало не впав але хтось ззаду схопив за брижі жупана і відкинув убік
Але стань ти на моє місце
149
Не засмутили вони мене а преогорчили
Пісок густо притрусив і хвилясту лінію крові що з лівої скроні покрутилася над вухом і зникла десь на шиї прикритій розсипаним волоссям
Тут і бандури тут і гуслі тут і співи й скоки і всякі викрутаси
Червоні поли жупана піднялися од швидкого руху неначе крила і ніби летіли слідком по обидва боки коня
Ну і що з цього вийшло зацікавився Михайло Михайлович
Вони були чорно-сині в них чорніли іскорки сміху
Чекання на тебе розтягується на години дні доби тижні моє почуття до тебе це повсякчасне почуття ненасичености
Наш місяць
Перемішаний з сльотою дощ бурхав хвилями
Як
Та що втік знов сюди у Тульчу каже піду завзятий хлопець хе-хе
Так ви отеє в Гвинтовки гостюватимете
Прозові твори
Ніби приреченість якась висітиме над тобою
А вже про її щастя і говорити нічого
Вєншуєн пану
Степан відкинув з чола нависле волосся й почав хутко прибиратись
Важко дихала
Степан присунув крісло сів навпроти неї між двома чоловіками і не чекаючи поки розпочнеться знову розмова його появою урвана незмушено промовив
Ми тільки словами та ідеями граємось як діти м'ячем а діло
І двічі проклятий що змусив чимало синів рідної землі пристати до свого зрадливого війська й піти проти братів своїх
Говорите так чудно болюче мов ви на світі й душі не мали коло себе
Ну ще ласкою попрошу тебе Павлович Степанку голубчику
Часом на долішні ниви спадав із горба його голосний крик
Гравець зліва від того хто здає карти починає ходити говорячи партнерові Іду під тебе носа
Що то за король який не вміє впоратися з своїми підлеглими
Вони розповідали цілком одверто про свої карколомні пригоди в НКВД і сміялись і плакали воднораз
Гав
Кожен помах руки завдавав нестерпного болю
Комашко побіг до директора
Ясна річ імператор передовсім зустрівся з імператрицею бо виходило ніби він приїхав до неї в гості чи що
Мені тепер нізачим на Січ їхати бо треба з весною поле обробити
За вибалком уже хутір
Балагула ледве примітне підіймалась на пригорки то знов спускалась в неглибокі долини
Це дуже цікаво
Це очевидна описка у попередній редакції маємо лупу
Мокрий кінець ковдри я таки замочив її льопав мене по спині ніби підганяв
М и к о л а
За довгі роки життя Дмитро Іванович виробив собі режим праці харчування та відпочинку
Адже наші баби бояться пана фізика гірше зарази
У відповідь тиша й темрява
вигукнув Їжак і перший рушив бур'янами вперед до Куреня
Чудово
Тоді не стерпів Гюргій
Коли ж хто пригадає їм накази Моїсея вони тичуть тому в руки своє начиння й кричать
Ще тодi коли Iоанн Цимiсхiй їхав далеко вiд Адрiанополя в долинi над Марiцою з'явились полководцi й вiгли* *Вiгли караули сторожа а разом iз ними озброєнi довгими мотузками й кiлками мiнсуратори* *Мiнсуратори землемiри топографи
Сам Троян тієї ночі також спав не дуже лізли міркування здогади знав що вона кличе не задля гарного слова
На дорозі порожньо і я думаю про небуття коли дорога відходить тоді щось відходить кудись відходить
Він дивиться на небо а бачить Златку
Серце в тебе добре хай труднощі не підірвуть його хай недалекі людці не озлоблять його
Ну так і доповзли сюди
Але коли так запитуєш і сам уже не знаю чому пішов
Не об кожне дерево обіпрешся
Незважаючи на те що звечора і майже до самого ранку в ту пору світив місяць ми з Гамідом як тільки стемніло вийшли з табору перебралися через гірський кряж і поволі почали спускатись його протилежним схилом в долину порослу віковічним лісом
І виконуй поки він поставить тебе справжнім ахчі
Крім того співати ще й почесно
Говорю це з тобою віч-на-віч
А й куди примружився Степан
Тож коли Шевченко в своїх Гайдамаках два рази малює нам бенкети серед пожарів у Лисянці й Умані коли співає як-то
Івасик тільки похитувався й сильно стискував її за руку
Ще що
А людина що з совістю у злагоді то ж таки людина а не бутафорія
Лише смиренний Іов заметушився в кріслі та ще якийсь худий і лисий попик всміхнувся трепетно вловивши грізний погляд
Ну ну не бійтеся я своє зроблю
Зараз же хай вона почує твоє вибачення
З залізниці Михайло Чигирин повернувся нерано бо свого поїзда партизани дочекалися тільки вдосвіта коли туман із невидимих глеків затопив молоком і долину і ліс
Церкви розчинені але порожні з них часом виходять собаки з підібганими під себе хвостами здичавілі лякливі й люті
Спагії наздогнали втікачів рубали шаблями кололи списами топтали кіньми
Ти жовторотий
Княжi мужi вiдповiли на це що вже пiзня година в такий час київський князь либонь спочиває
Луччих студентів давно вже не було на тих вечорах
Думаєте шуткую
Ось і зараз віденський посол просто-таки повис у турків на руках
Ван-Гехта не дуже зацікавило се оповідання
Рідна мати не знала мене
З словом зіллються в темниці Гіркий жаль і тяжка туга І тоді потрійна стане І страшна його потуга
Сказала і відійшла
1 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 khmary16 html 2 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 index html 3 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 index html 4 file localhost home arysin work ukr other lit %D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%A5%D0%9C%D0%90%D0%A0%D0%98 index html 5 http www utoronto ca elul Main-Ukr html 1 Вернутися Розділ 12 2 Зміст 3 Далі Розділ 14
Тупа застигла болюча мовчанка біля нас проходили люди збоку всідали до вагонів проходила у чорних уніформах обслуга спереду бурчав дізелевий мотор
Михайлика забрали малих убили
Молода Смерічка
Це його і забрали запитав делікатно Троян
Такого не побачити
Цікаво було б знати чи сподобається він мамі
Якби не можна то навіщо б я тоді отуто жила
Михайло боязко
Відступила темінь попливла і залягла над полтавськими битими шляхами
Писала що дуже вразила її звістка про Сергія коли б можна було приїхала б але і далеко і коштів на таку подорож обмаль
На п'ятий день дороги теж зупинилися біля корчми і так само як уже не раз було ночували біля вогнища тільки Іванові дядько Лука стелив на візку незважаючи на його протести
Що в нашій землі християнській за день тепера
З кущів запищав слабий голосок Олі і по часі з'явилися Лінкерт і Роман
Не знаю
Кайдашиха взяла чарку в руки і хоч була сердита але таки не вдержалась і розпустила на всю хату мед своїм язиком
Поки ти засвоював усю цю складність прийомів невпинно посконалюючись у своєму вмінні Агапіт привчав тебе до думи що мистецтво звичайне ремесло яке робиться щоденними родськими користями й потребами
І справді було гарно на ниві несказанно гарно
Нiчого не зробиш
Не багато либонь наших спасівчан урятувалось каже один зідхнувши
Хуррем сміялася з тих страхів бо й що вони після того як ти спізнала рабство
А може б окрему канапу
Може але чому приходить вам це на думку
Я цілуватиму вустонька гожі щоб загорілись щоб зашарілись наче ті квітоньки з дикої рожі
Не могла не могла впевняє далі маму вдолині я дурила не сказавши по правді чого йду в ліс тому і сумління все здержувало
Вже сонце звернуло на вечірній пруг
Він в армії служить
Терпів і мовчав
Ось б'є зенітка
Куди ж вони поділися
К о п и с т к а
А тепер він людям читає Вісімсот літрів молока небагато
Коли ж вони цього не зроблять тут Семен Якович прийняв відповідно суворе обличчя то е е пролетаріат примусить їх це зробити
Коли становище таке безнадійне
Він буде сьогодні в них увечері у десятій годині
А коби коло моєї дитини і мамка і нянька і добродзейка ходила коби мені люди всього назносили то і я би єгомость 5 знав як діти вчити
Чи так же буває в других людей
Ми бiжимо сходами що ведуть з мiстечка розваг униз до набережної
Мирон нахилився до самого її лиця й прошепотів
Намацали сходи і тримаючись однією рукою за слизьку стіну а другою за автомати стали підійматися по сходах
Всі важливі питання насамоті я обмірковую тільки зімкнувши вії
Кліпнула очима звелася на ноги і збудила Арсена
Вона могла спокійнісінько жити на хлібі матері-акушерки та братів і вчитися
Було видно що тут щойно відбулася трапеза бо обличчя царевичів розчервонілися масні пальці і роти вони витирали вишитими рушниками а перед кожним із них стояли срібні чашки-кисе наповнені холодним білясто-сивим кумисом
Хочеш я навчу тебе бачити справжню красу спитав урочисто ромей Сивоока
Коней деяких спустили деяких просто скотили перев'язавши їм ноги по снігу
Батько Тонин в тім товаристві найкошлатіший він до молодого Мамайчука раз у раз сікається гоноровито
Наслухував хтось спішив верхи ляск копит котився круглим ритмом у низ узгір'я у тьму
Від того привільне було й на серці в епарха Том
Хто де яким робом помстився йому
Сонце і всі тіла віддати свою енергію дерево вирости й зотліти
Дiд як гагакне сома веслом по головi i промовив Амiнь
Горла залили двом грошоробам розпеченим сріблом
Проти нас піднялися авари й слов'яни писав не розтлумачуючи які слов'яни і тим зумисне згущав фарби
Я б хотів
Ну що ж дай боже нашому теляті та вовка піймати всміхнувся Сковорода
Чому ніч а не день
Борідка жваво обернулась назад і загребнула в повітрі рукою з картузом Правильно говорю чи ні
Та якщо тiтка Ганна скаже що вроки не вчив цього держака скуштуєш
Старостиха там для вас подушок наготувала
Де треба скаже правди половину
Аж заточився
Обіклався доповідними звітами ухвалами комісій Джміль заступник головлікаря по господарській частині
Він з того довгенько й жив собі доки не довідавсь намісник та навіщось заборонив йому водити людей по Печерах
Але ж це чиста неправда вражено скрикнув отець Хрисантій
Гельфт
Надворі вже прокидалась весна дзюрчали потоки симпатично ніжилось над містечком молоде сонце а мати ходила з кутка в куток похмурим автоматом і уявляла собі світ як велику й безвихідну домовину
Не знаю як хто але добре знаю що я не стану одбивалась і собі жартами Антося про мене як у гуральню то й в гуральню
Уляся слухала і якось несамохіть важко зітхнула вона була добра й почутлива і одразу серцем пригорнулась до Галецької спочуваючи до її лиха
Вона звичайно все пам'ятає але вперше зареєструвала мій партквиток а потім уже говорила
Мамо-голубко
І чому тикаєш мені наче одноліткові
Покличеш їх Оленко пiзнiше
Увечері прийду
Прилаштуємо
На дванадцяту буде тут
Мене ось скажімо Буддою позаочі звуть
Вона стояла пусткою й коли Людота ввійшов усередину звідти притьмом мало не в обличчя йому вискочило троє здичавілих котів
Сеньйор Гаспероні
Тепер підступив до неживого оленя вийняв ножа і обтер його об шерсть звіра
Зіньку
бо то дівка з тієї куряви що чорти на дорогах крутять
Шкода засватана вже я
Коли ж сидів на апостольському престолі вигукував Будь проклят хто меч свій тримає здаля від крові І
Ведь этот куцый не простит мне ни за что того срама который он претерпел из-за меня
Планувати їм треба
Позирали на сонце
Iде повiльно в браму
Певність себе
На очах усіх дочок виступили сльози
Капуста бере келих і подає Свічці
Надієшся певно що він ще поверне і поведе тебе до шлюбу
Хороший ви
Бери своїх людей і мчи до того самозванця
Розказую вам що було і легше мені стає
Потiм нахиляється до мене i шепоче
Вертався з посольством і отець Северіан який віз князівське благословення для Євпраксії а вже по тому мав назавжди повертатися до Києва коли б стачило йому на те сил вичерпаних затяжливими й виснажливими переїздами через усю Європу і коли б витримали його вічні поруділі до краю чоботиська та латана-перелатана вилиняла й споловіла ряса
г
Корнію
Рідний мій дорогий тат папінька
Пізній жовтень
Вiн це так впевнено сказав що у мене в цю мить не було вже жодних сумнiвiв все буде гаразд
Міра багатства страху радості підлоти помсти совісті
Спасибі спасибі тобі що хоч ти за неї дбав
А тож бо як без Вістей
Панові осавулові полковому для безпечнішого з тілом переходу придай з полку хоча б кашоварів з належною зброєю чоловік десять об чім і я його прошу
Усі
Це комусь було вигідно виставити його непевною людиною
І тобі
Схоже на це
Про гетьмана Івана Сулиму
Іноді кормушку відкривав начальник групи й лагідно питав
О вже ворушиться
Спасибі вашому батькові було як заїде до мене взимку або восени їдучи з Полтави то ні з ким було не вип'ю так усмак як з ним
Пан гетьман мене послав наперед
Але молодята скоро знайшли між собою спільну мову покохалися і вважали себе щасливими в сімейному житті
Урра-а
Ви можете ваша величність особисто оскаржити негідну поведінку імператора в Констанці
Мотре чи дома твій батько та мати спитав Кайдашенко з-за воріт
Стала осміхається в'ялою блідою осмішкою
І кожен має промацати не тільки свої щаблі а й сусідні
Потім мадмуазель Люсі пішла до дитячих колисок де вже спали безм'ятежним сном Май і Фіалка а Марфа Галактіонівна полізла на сюрпризну ліжницю й посунула Івана Івановича до стіни своїм шикарним торсом
Перед ними поставали в пітьмі кричущі заграви трьох полум'яних літ
Як то так з людьми жити
Може її Антоне своєю замінити
І він нечутно пішов від Альоші стискаючи за спиною загорнутий у папір подарунок
Може скластися враження ніби Пріск Панійський взагалі не знав слова гуни
1 зрада вітчизни 2 збройне повстання 8 терор 10 аґітація й 11 організація і все це одноразово про що кожному в свій час пред'являється т зв. протокол обвинувачення
Михаиле пусти мене
Од неї віяло пустелею самотністю що хапала за серце
Мати посередині діти довгою низкою по обидва боки
Вигадав
І вони зовсім не матроси а миколаївські люмпени які не звикли воювати гарматами їх навербовано за матроське вбрання
Садом вже йшов звичайно
Його цікавить теперішнє а до минулого дійдеться потім
І Грицько мовчав ходив по хаті хукав та тер руки бив чобіт об чобіт
А що йому обов'язок чи совість
Хоч Настя була веселої вдачі але ся переломова хвиля в її життю настроювала її так поважно що встала як у памороці
Та й нащо вона ця бандура питав Валя
холоне всередині
Не забувайте це ж діти заспокійливо мовив Валерій Іванович
Вона знала що сьогодні всі друзі-земляки з якими так заприятелювала в Гейдельберзі обов'язково після цієї ілюмінації фейєрверків хорів вистав взагалі ювілейного свята що справляє усе місто зберуться у них Пассеків і треба самій навідатися на кухню куди їй було дане від хазяйки право входу і самій поглянути як приготували їхню російську вечерю а головне кулеб'яку
Герасим
М а в к а щиро Ти розкажи мені я зрозумію бо я ж тебе люблю
Мати вмовкла
Що ж воно за мiсцина на Качаловськiй
Тільки тому що комусь не вистачило терпцю розмінувати один чи два будинки простішим здалося підірвати їх а коли вже підірвав два чи три будинки то хочеться пустити димом і ще сотню
Подай менi пояс з кинджалом
Заходить лиш дуже рідко в жіноче товариство
говорила Галя пошепки Сьогодні нас бери зараз
Єремія виїхав з двору і на окопі знов углядів здоровецького старця
Очаківський паша вийшов до нього назустріч йому донесли що приплила до Очакова знатніша турецька флотилія
Розглядався кругом
Кажи що намислив вчинити
Вийшли на сцену всі гравці а на них посипались квіти
А на губи їй мені було соромно дивитися
Не треба Селіме жартувати
Турботу про люд тиверський угледіли в тім твоїм повелінні тому й пішли усі в пониззя
ЗОЛОТІ ВОРОТА
Моссаковський ще заздалегідь сам поїхав просити на хрестини Балабуху впрохав навіть благочинну
Особливу симпатію викликав шкутильгаючий коник Черниша
Яничарський ага перше запитання сприйняв як образу й помочі од хана не сподівався
Мовчазна виміна поклонів і поглядів перельоти птахів нестримний дух волі
Але так було тільки зранку
Оббігши тричі круг саги круг непорушного Ягорового капелюха в осоці повертається додому студент Ягорове подвір'я порожнє щітка в глині стирчить як і раніш ніким не торкана і душу хлопцеві опікає смуток якоїсь гіркої непоправної втрати
Та не лише по всіх весіллях вони грають славляться вони ще й тим що самі для себе роблять інструменти балалайки кларнети і навіть справжні скрипки виходять з-під їхніх удатних рук не кажучи вже те що і в Козельську ніхто краще за них не зумів би натягти бубон або барабан з волячої чи навіть заячої шкіри
Меланка ж сміялася й плакала корова покірно приймала ласки а потім виходили вони у двір
А де дядько звернувся знов до Ганки
Та хоч як опущена була Ясна поляна то все-таки досі ніхто не посмів діткнутися образу Сонця т є золотої бляхи котрою він був окований і той золотий образ усе ще яснів серед стелі контини дожидаючи проміння полудневого сонця щоб у ньому розжеврітися тисячами іскор
На загал маю вам сказати що я більше вірю в таланти поступові котрих розвій іде звільна
Тамтешній гість дістає з кишені блокнот і авторучку щось записує причім усмішка як місячна доріжка з води не зникає з його лиця лиш мерехтить
Не бійся люба
Піднявшися насилу почала шукати около себе
I от ми уже назирцi ховаючись мiж людей за Книшем i Бурмилом
Тим більше що тигрята тільки гарчали страшно в дійсності ж були зовсім далекі від думки улаштовувати якісь екзекуції ради екзекуцій
Побуду в резервi
Це пришви пришви на чоботи запручався Тарас
Вони і до смерті можуть завести
Вони бачили села й степові голі й опалені гарячим сонцем бачили села понад невеличкими степовими річечками де вже зеленіли верби садочки і навіть виноградники бачили здорові багаті німецькі колонії з довгими рівними вулицями з домами на два поверхи серед зелених садків та виноградників
Ну ще трошки зарепетувала вона
Чолом тобі старенька
Ваша величність вклонився Заубуш дозвольте
Мазій у вікно дивиться де огні по бараках ходять хорих переносять
А чим віддячить він їй
Г и р я в и й до неї
Чортового батька видереш їх відтіля
Як далеко звідси обри і як утигури поцікавився Богданко
Скелi купи камiння високi дерева
4 Фундуклей І І київський губернатор
Отаке
Кого ж вони висватали
Ти може справдi випив що загнув Таку цiну безбожну й безсоромну
А правда Марійко що пан казав ніби у твого батька кіп не братиме
М а в к а В гаю я зривала кучерики з хмелю
Новожилов з саркастичною посмішкою поверне Звольте перебілити мосьпане
Я передай його величності султану
Почну з тебе
Яничари Гасан-аги хоч і були чужими для всіх хавашів Топкапи але опинилися завдяки своїй незвичності на перехрестях усіх таємничих вістей новин і знань і в короткому часі стали володарями найбільших скарбів не докладаючи власне для цього ніяких зусиль
Затопимо хлібом усі елеватори
Тарас слухняно плівся позаду й ніяк не міг збагнути куди й по що вони йдуть
Ніяких таких листів не було
Весела і добродушна вдача Іванова не раз ставала їм у пригоді при довгій і важкій блуканині по чужих краях
Я стояла на колінах кілька годин але я не почувала втоми
Укладала ше деякі речі в його чемодан впевняла мене що вправді будуть з матір'ю неприсутність його дуже відчувати але нехай хоч там скріпляється
При тобі мені хочеться грати жалібної
Він ладен був зараз тюпашити куди завгодно аби розвіяти свою нудьгу і неприємно смокчуче почуття що давило його за серце
Не можу
Опанас докаже
Інакше не приїхав би сюди з такими богопротивними словами
Остаточно він у цьому впевнився одного недільного вечора коли вони залишилися вдвох він тримав Андрієву руку У палаті вже посутеніло проте Андрій попросив не вмикати поки що світла
Чого ж
I вам iще скажуть
Отако отако весело приказував Данило а Кузька швидко-швидко тупцяв передніми лапами й повискував теж весело бо як і він їв то господар приказував отак само
Той посатанів і вдарив хлопця по щоці
Нічого
Гражданін отдєльонний
Троянці в човни посідавши І швидко їх поодпихавши По вітру гарно поплили Гребли з диявола всі дружно
Плутаючись у широких шароварах ще СОННІ мляво перемовляючись гаремниці виходили за брами Баб-ус-сааде євнухи перегукувалися довкола них мов пастухи служебки мало не перериваючись тягли важучі коші з наїдками й піттям на цілий день кожна з жінок у великих вишитих сукняних мішках-бохча мала для себе простині мило пахощі
Ты спас меня из плена сердца наши сплелись навеки но я хочу чтобы и корни наших народов сплелись так тесно чтобы никакая буря не могла разорвать их
Тільки по тому як сам кинув ікони бібліотеку все все навіть про собори забув на деякий час вхопивши за руку Бориса з такими самими як і він намагався втекти з оточеного Києва
Крізь вікно видно туманно-жовті чотирокутники сусіднього дому й каламутне сяйво міста
Бо комсклад був із російських офіцерів які повтікали од більшовиків які були тільки при штабах пиячили та тільки й знали що носити гарне галіфе та одержувати кошти
Бач знайшов од Залізняка схованку
Приглянься лише будь ласкав ближче тій красі тим довгим рудавим косам котрих ніяк по-модному не укладеш на голові тому чисто крейдяному лицю з тими зеленими нелюдськими очима і скажи тоді чи вона гарна
Доречно сказати вам що в мене вовк недавно ягня вхопив
У своїй кімнатці зачісуючись перед квадратним у чорній рамці свічадом підгортаючи волосся під хустку щоб не заважало під час роботи мимоволі помічала що слава богу не така ще стара їй либонь понад тридцять а вигляд має молодий ніколи не даси їй стільки
Все вертає думками до неї назад
Серце Грицькове радісно стукало і щоки палахкотіли
Вже на носі Різдво
От я скільки помічав як тільки два хахли зберуться так і полаються
Біжить Регіт
Уже біс зве на помсту проклятого брата
Чутно то віддалені то близькі гудки паровозів
Рано-вранці коли вітер віяв до воріт Босфору із Золотого Рогу мимо Сотенної вежі вийшов на веслах у голубі води Пропонтиди великий дромон на найвищій щоглі якого маяло знамено імперії а за ним кілька памфіл кумварій* *Памфіли легкі бойові судна кумварії довгі тихохідні і хеландій
Мідні ґудзики блищали на сонці а на грудях теліпалось дві медалі
Найцінніше його професійна майстерність
То й знайте помагаєте мені собі помагаєте
В тій хвилі очі всіх громадян немов на даний знак звернулися в сторону села
То були відчайдушні вишгородські бояри Путьша Талець Єловит і отрок Святополків прозваний Ляшком бо привіз його князь од свого тестя Болеслава хоч був той отрок невідомої крові радше скидався па дикого степовика мав непогамовну вдачу і відзначався дурною відчайдушністю
Швидше туди до лісів що темно-зеленими хмарами залягли по узгір'ях і глибоких долинах
Усі міцно обнялися й почали виходити з келії
Влізли до вжитку слова буржуй революція республіка земельна реформа
Одні шукали схованок у землі інші кинулися за село в гори що обступили його стрімкими кам'яними мурами
почувся голос Якуба
Решт
Кімната потрохи починає здаватись мені милою
Гадаєці там гірше буде ніж у Горобця
Боги
Дарка сказала мені ха-ха-ха
Це правда обізвалася задумчиво Оксана теперішні подружжя інші навіть і щасливі подружжя
Ні жона його ні жона його
Добре ви дбайте
Становий давай його розпитувати
Загатний намагався бути зовні спокійним сховатися за іронічну зневажливу посмішку але відчувалось що чекав такого вибуху й був прикро вражений навіть трохи переляканий
В тій самій хвилі приступила Олена до неї вхопила її за руку і поцілувала
Матка боска що тільки каже ця жінка
Дідо Рогволод усміхнувся до нього й устав назустріч
Та ще коли поверх журби пустити клевету
Продаси матимеш гроші
Керсет не мав рукавів його одягали поверх вишиваної сорочки стягували спереду при фігурі шнурівкою
Ну якщо ти так багато начитався страшних книжок то розкажеш мені колись
Я ще не мала крові на своїх руках відповіла в задумі
Він кинув туди силу-силенну військ
Капризна це я вам скажу штука як з горлушка
Глянувши на Брянського Черниш остаточно переконався що сьогодні буде щось особливе
Бо накладу на себе руки чуєш
Лучче зостатись тут у Петербурзі мовила Ликера тихо й твердо
Ти батько i нам усiм голова як скажеш так i буде
Вони готували разом уроки гралися малювали і Ляля і Туся любили малювати
Мабуть так зiтхнув Микула
Я
Щодень він стає блідіший аж синій так ніби з нього ночами висмоктують кров якісь страшні потвори
На головах на руках юрби смішно подригуючи ногами і якось спіднизу блискаючи широким ротом повним двох білих гребінцїв зубів регочеться кучерява чорна голова негра
Згоріло все хата й клуня і хліви два і вся його худоба попелом сіла
І пам'ятай коли ви мені скажете переходь до нас то я піду не вагаючись
Свої
Але й бідкувавши і іншого звіра здобувавши вони все чекали на момент на справжнє полювання на путнє на те що стрясає всіма нервами але й дає великий заробіток
Похід на Україну почався
Безконечні розмови в'язнів ще скоротили її
Як багато їх і чи авари то справді
Ходімо обідати
Як ти дізнався старий що я турок здивувався Арсен
Се думки котрі повинен обміркувати кожен співець виступаючи з своїми творами перед громадою коли він єсть свідомий своєї високої задачі не триндикати без пуття його діло а робити гуртову суспільну роботу вживаючи своєї кебети та знаття бо в противнім разі на якого гаспида він потрібний
Чи вона жартує що перекинулась собакою
І коли вернувся Гнат Романьо лежав уже на білому столі наряджений
Скільки на сцені суму і сміху скільки народної мудрості й дотепності скільки прегарних пісень
Туди їхали врівні і на його подив легкою риссю
І гадки не маючи яка жорстока війна точиться у цей час між людьми та мурашками агроном Журба поволечки плив собі на біді дорогою понад житом
Габору нем йов кінчив старий широковживаним прокляттям а води й не думав шукати
Завтра гуляючи я сам надiйду до тебе та в тебе й напишемо
Всі помремо
Глянь які тендітні пелюстки грона зірки
Обридне ще цілуватись
Виговського не слухали
Не скажете ох як посиплеться горох
Отже в цю ніч ухвалили так одного обов'язково приштокати а далі буде видно
Панаса я пам'ятаю ще відтоді як він працював у Гадячі
Тітка побігла відчиняти а ми з Явою у шаленому темпі як ото знаєте у кіно прискорена зйомка почали вдягатися
Впали лише перші краплі
Для всіх смертних давно настала ніч не міг заснути тільки падишах османів
Стид не робота
Вона й слова не могла промовить
Вернидуб тим часом пильно зорив як густий дим з пострілів по греблі туманом слався і заволікав її геть білою хмарою коли вона непросяжною пеленою окрила все чисто так що й найближчі очерети й речі в їй потонули Вернидуб підліз розкидав награмасаний у пролазі камінь і стиха гукнув
Де він казав ключ
Чи я тобі дочко не добра желаю
Вона була на кожному місці зробила все що треба було й пішла далі
Немало багачів усяких було
Ті емблеми мали їх захищати мали говорити за них казати що йдуть вони покірні й смиренні що йдуть знеможені тяжкою працею безрадісним життям безправним поневірянням під гнобительством дужих і злих що йдуть вони благати благати слова того яке зняло б вагу з їх пліч намуляних з їх спин ізгорблених яке внесло б світ і радість у їх темні сумні хати
А до того що я розумію ви ще не доросли
Це ти поспитав Джихангір
Коли б хоч сказала коли б промовила а то мовчить як нежива
Плигнув у грязюку дороги женеться через свіжу скибу
Бо й ті і ті падали на серце образою
Що це за думки iмператоре поцiкавився проедр Василь
Тип цих молодих чоловіків визначається словом саврас 1 Я точно не знаю що саме значить це слово але в ужитку його відносно людини воно зазначає перш за все купецького синка а потім щось подібне до оболтуса
Давид тоді йому Ну ти Матюхо це кинь я тобі не Тихін що ось другий місяць печінки тобою одбиті кров'ю вихаркує
Усюди гомін галас гук
Адже так
То він хоче скріпити його вірність присягою зв'язати його урочистою клятвою
Тарасе ви свята людина запальне вигукнула княжна
А когда я увидел что дело пошло хорошо и тебя повели венчать с Мариною то и подумал теперь Чайковскому и черт не брат разве одна с ним беда будет что баба повиснет на шее а теперь пока народ шумит и толпится возле церкви меня никто не заметит поеду проведаю Татьяну сел на коня махнул по свежему следу как собака за зайцем и нашел ее здесь
Я не все зрозумів на мить перебив Владислав перемінившись на обличчі
Тамті дивилися на нього спідлоба й вертіли в руках шапками
А через те він сидів і мовчки дивився на начальника відзначаючи про себе Не дурний з вигляду не старий хоч і сивий трохи грубіян і напевно деспот хоч і чемний дуже зацікавлений чимсь поза газетою хоч і заглиблений у неї філософ хоч і натяг таку нефілософську уніформу не в своїй тарілці хоч і самовпевнений
Ніби в багні вивалявся
Тоді Іван зразу його пізнав
Я хочу думати що ви не простигли ще від вбивства цих фашистських молодчиків і тому такий збуджений
Розірви мені сорочку
Це так чудово так каламутної
Коли хтось падає чи опускає донизу червоного щита вона скрикує і затуляє очі
Але могло бути що вони й досі шукали його
Ц в і к л о в і ц прикро усміхнувшись
Добре
І порятунку немає ніякого
На сади лягала чудова тиша ночі в Дері-Сеадеті33 33
Не забув їх
Та де ще той далекий рік а тим часом дванадцятилітнє чисте й чесне дитя мало на догоду й вдоволення когось їхати в далеку далеч і світ для нього поймався слізьми й безйадією усі хто оточував дівчинку були безмірно старі весь світ мовби постарів а попереду теж могли ждати її лиш старощі й безнадія
Запросив сісти а посадивши питавсь та й питався як це вона зважилася правитися в таку далеку путь за що і як довго правилась хто то є ладо
Сонце вже низько спустилось над далекими вербами понад річкою й кидало косе проміння вподовж ставка на верби на греблі й неначе обсипало річку став і верби золотим порохом
Я так само мовчу
Анкета чиста рід злидарський
Сини мої соколи ось де ми стрінулись
Щоби було не здурів
У л я н а
Тоді старий Надель понуро схиляє голову й потирає іправою рукою ліве плече
Мелася зареготалась
Коли дуже закручуване дорожче а коли ні недорого од казав Порох
Ууу
Подивився на дiвчину
Явтушок ожив посміхнувся до суддів
Из всех славянок землячки мои чернобровые пользуются вполне заслуженною славою опрятных хозяек
На все квит чи тільки на поцілунки
Украв громадські гроші Е та й баришуєш з жидом підлогом хотів парубка віддать у москалі щоб жениться на його дівчині підлогом наділи у людей поодбирав підлогом хочеш і мене запакувать та ще й рота затикаєш
У одну тоню її витягали стільки що на весь курінь ставало
Должно быть или сирота или дочь самой беспечной матери продолжал он
Він знову нахилився крихітку і їх погляди стрінулись
А так як справи стоять не будемо мати і на будучину собі нічого сказати ані розумітися не будемо
А может оно бедненькое учителю хотело дать чтобы лучше показывал проговорила Прасковья Тарасовна но Никифор Федорович взглянул на нее по- своему и она умолкла
Чи ти здуріла
Ух як мені ниньки стало любо
Така можливість виникне мабуть після того як вона мені прислужиться
Проповіди ваші вище всього з палом засвідчила Боґна
витріщилась фурія як це
усміхаючись мовив Євгеній
Дорогі товариші
Є наказ конфіскувати військове майно
Як тільки зберуться тут же посилають своїх гінців на Дін а самі рушають
Приїхала я до Львова змучена втомлена
Той узяв
Бачу бочком бочком за спини ховається
А тепер починалася смуга за якою все переплутувалось зміщалось плянами сходило з осі й з власного місця обертаючись у хаос в анархію
Обличчя отамана палало очі іскрилися натхненням
Як я не схочу та й тебе нема нажену тя та й іди тоді процесуй мене
Аж тепер дізнався що в світі є інші мірки відмінні від тих якими міряють на Січі
Це раз
Головне як вода туди не попала
Ов
Сам плакав од безсилля зробити щось негайно
Чиж йому подобався
Я зрадів сподіваючись що добровільного містра не знайдеться
Максим тривожними очима слідив зріст води
По обидва береги Раставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади не одгороджені тинами
А потім додав
Поживемо побачимо
Одначе сумніву бути вже не могло залізне кільце замкнулося
Де б то простий чоловік знав ті чари
До доктора Роттера
Повінь незміряної туги чи гніву а чи понурого смутку
Таких родичів не було були й гарні люди та хто ж його знає як у їх Марусі буде
Надвечір у село прийшов прикажчик до машини хлопців наймати
Людина й вигадує собі все щоб не збожеволіти
У Прісі під ногами похитнулася земля й вона вхопилася рукою за дерево
Очі як вугіль так і пропікають чуб зализаний наперед губи тонкі стиснуті що й лезо ножа не просунеш врода але неприємна ще й гарапником погойдує
Вони стрілятимуть весь день то ради них і роботу кидати і цюкає собі далі-Сидячи на вогкуватому піску приклавши до вуха телефонну трубку Григорій прислухається до неквапних розмов одночасно думаючи свої думи
Та що ви
I ось як вiйт
А що Калюжний як на вашу думку скоро ми дістанемось до передової і коли на моїх доблесних грудях затанцюють чорти чи хто там головний на тім світі
Хочеться цілувати її обняти й вести кудись в інше місце
Вогонь освітив поле січі й одразу ж явив ханові незаперечність його звитяги кутригури були повсіодно вони запрудили собою ромейський табір і коли в таборі хтось боронився ще то боронив уже не табір власне життя
Може не треба засумнiвався я
Слава богу
Сонце стояло високо за димчастою пеленою
Не раз туманила ошукувала людей що з довір'ям до тебе о поміч зверталися
За цілий день випускав косу з рук тільки тоді коли треба було попоїсти та виспатись
Скидан
В 1722 р. до ландміліції була зарахована деяка частина українського козацтва
Може дійсність
Ну ну що то скажуть епархові речники
Гетьман з Мотрею остався
О л е н а до М а р т и на
ХІІ Увечір по скінченій роботі сидів Івоніка в своїй хаті на лаві коло печі і теребив кукурудзу на мамалиґу що мала жорнитися
Краб проповзає далі
В 1859 р. підступно полонений і засланий у Калугу
Еге ж
Гряде-бо homo novus
Ніби зовсім ще недавно на Теплого Олексія щуки хвостами лід у ріках розбивали а вже невгамовні зозулі кують у гаях комусь щедрі літа роздають
Старий пригладив бороду підкрутив кінчики вусів
Почув що сьогоднi тiлькi прийшов до Гриценкiв їх солдат дак i повiявся туди
Чіпка почув крізь сон чужий голос поворухнувся перекинувся на другий бік замурчав та й знову заснув
Ото пустує
Любити рідне місто се годиться але ж не треба забувати правди і вдячності
Доведеться цю кислятину пити
Розумієш хлопче який тягар кладемо на твої ще незатверділі плечі
Чи так я кажу
Все скажеш
Вона азартує з його прихильністю докинула вона знов
Нараз зупиняються вражені зчудовані
Одже ж я ніколи не згоджусь з тобою сказала з досадою Ольга
Ішли спішним маршем дні і ночі майже не відпочиваючи
Отже чи не зволите ви сеньйоре говорити нарешті
Правду Філон каже
Гості розходились
Це я так
Чорнозем у вас
Проте вепр його не бачив бо дуже для нього зависоко
В Суфщинської очі були неначе перелякані
Не було вже Неджаті Ахмеда Паші Месіхі Міхрі-Хатун
Вчинила ти правильно
Дух людський вичерпав себе
В разі чого хоч у рівчак попадаємо все-таки захист
Тарас не міг одразу відповісти
Борги боргами а й ми щось придумаємо
Побачили вузлик мій та як пристали
Ну я тобі це вибачу подай мені свою руку
Кривавлячи лід він намагається вибратись на поверхню
Виріс вигнався
Зопалу мав намір обложити і штурмувати Володимирову столицю
З першими променями сонця що піднімалося з-за моря
Правда ні аж падаючи на свій стілець спитав Вадим задиханим але надзвичайно веселим голосом
З усіх порогів що є на Дніпрі казав далі оповідач Ненаситець найбільший і найстрашніший
В неї од нестямки розірвалося серце
Олександр Іванович писав Німців не люблять а їдуть сюди згадала Марія лист Герцена
Тоді у війну його патріотизм був великий але як він думав зараз стихійніший інтуїтивніший тепер же це почуття випливало з усього того що побачив що зрозумів на довгих життєвих гонах
Чого ж заметушилися татари
А ты Наталочко и не напомнишь
Не силуйте свою фантазію даремно
Ишь ты какой вострый
То хiба ж могла спати Малуша
Прісне слово Європа не давало тобі нічого але було ще червоне слово Русь був зелений Київ було незабутнє навіки втрачене а тепер мовби знов віднайдене з прибуттям посольства з Києва від її отця Всеволода
Всередині поставили половецькі вози для поранених посилили охорону біля полону та стад
Вони знають що нема але для чого ж їм це так чудно з таким натиском говорити
А чим маю платити цьому світові
Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки
А зрештою людина яка бажає у всіх відношеннях бути чистою і чесною неминуче загине серед безчесної більшості
Ефто здорово сідаючи на другім кінці столу казав москаль
А я собі ворог бо й здоров'я немає бо й виробився бо й дітей нема
Володьку
Що й казати незручнiсть велика особливо коли доводиться борюкатись але мистецтво вимагає жертв
А на тих податках були стони і кров
Вона здвигнула плечима й легко усміхнулася
Мотре
Був один примірник написаний у таких неймовірних умовах і з цього примірника треба було одразу набирати в друкарні
Де в тебе попільничка
Імпіратор цар Александрович
Пізніше зайду ще
Недолго до беды
Дема стоїть біля мольберта й знову падає тоскний погляд на мольберт
Ви зупинились
Сів на коня і знову поїхав пильно придивляючись до кожного байраку до кожного дерева особливо дуба бо він так думалось повинен бути улюбленцем партизанів
Яка ватага насурмачився Бовдюг
Та я милостивий до звитяжців тим паче що хан справді повертається назад
Їй же богу неначе циганка шепотіла Саня до Мурашкової
Тільки сизий димок що вився з виплетеного з лози й обмазаного глиною димаря свідчив про те що в колибі хтось живе
Лубенські старости зігнали з села хлопів з плугами звеліли виорати увесь двір усю оселю де стояло забудування Конецпольського й засіяли житом
Годинами
Староста метнувся до вікна і вистрибнувши в парк як заєць чкурнув у кущі
прошепотіла Уляна
Серафікус що досі мовчав і соромився тепер юродствував
Є в ф р о с и н а
Оксана аж здуміла від такого Хлопцевого випаду
Але поки зможу свою цеглу доложити до великого будинку хочу здобути те що мені до того потрібне
Колись ще до колективізації двір і будівлі теперішньої докторхони належали заможному баєві
Прокопович завів розмову про покійного Моссаковського згадав де вони стрічались про що розмовляли а гість ледве вставляв слівце ледве одслоняв свої тихі сині очі
А дуже просто зблиснув усіма своїми зубами Бурис і Вітько подумав що мабуть ними добре кавун вигризати вперед стремлять і свої і вставлені Позавчора він возив у садок вулики
Правда пора була до потяга
І поодинці і всі
Тепер він намагався повернутися додому раніше ніж Спихальський щоб поговорити з Вандзею наодинці
Гнали від себе сон і схоплювались а схопившись поспішали до коней з кіньми до ріки
Чи не має він здавати до друку збірки
Такого слона оговтали і ним їздять
Макс вибігає на вулицю біжить ліворуч розпихає спини цікавих
2 Михайло
А мама де
Полетіли угору шапки пролунали постріли зі сльозами на очах бігли партизани до річки входили у воду щоб краще побачити героїв-визволителів
Ясно
З жалем поглядав він на сиву голубку слухав старече воркотання а думкою линув далеко за обрії
Він ще раз глянув на пожежу і підтюпцем побіг до карети
Так я ж не брав бога бійтесь
ХРИСТЯ
Я сидів у куточку біля печі сердитий покинутий і недобрими очима дивився на Каську та Пилипа
Жупаниця ще дужче зблідла й очі їй застигли але вона стояла й стояла мов кам'яний слуп на степовій могилі
Не такого ти частунку від мене варт
Сказав по-дорослому поважно Раз треба то об чім мова
Хазяйствечко в мене хоч там і не велике та не зовсім і мале а син у мене один роботящий паруб'яга то все воно йому самому припаде от там хіба ще за дочкою що дам а більше нікого й нема
На тілі в вирізі грудей червоненькі цяточки
Наша любов без землі й без моря без простору й далекої далечіні сказав Павлусь
Гриць бачачи іноді по суперечках з родичами що правда по стороні їх але заразом і його особливо тому що його вдача силувала його от таке заводити що викликувало гнів з обох сторін забирався з хати і не вертав до неї скорше доки не заспокоївся він сам а з ним і господарі
До християнки
Ні далі я ждати не можу
І вода стікає зі скелі є де умитись є де й напитися
Ну й що
Невже не я засміялась Віра
Трапляються випадки що цап зупинившись на ваш заклик кіз-кіз стане перед вами і щоб вас обдурити мекне басом Я коза
А Петро ой мамо моя він і догадатися не міг куди ми поїхали інакше б нас догнав
Тільки зависть куняла в них
Половчиха хотіла витягти посуду а потім тужити коло чоловіка вона вже бачила його тіло у мутній воді серце їй щеміло і руки не почували ваги шаланди і тоді до неї озвався голос
А я спитав він побачивши нарешті стрілу в нозі Глібового коня і з острахом ждучи може такої самої стріли й собі межи плечі
Hi недавно
Спасибі тобі глухо промовив Сом і ступив непевно вперед
Почала я їх гукати ніхто не озивається
Там ще розкішніше
Та продала ті землі із селом Лессію а він уже року 1802-го спустив їх Струковій чий рід і досі володіє Верхньотарасівкою
Додому
Не будь дитиною
Да
Нiмцi так i не пробилися
Начальство з округи сидить
На візку в розкинутому сіні греблись кури неначе в кублі
І знову огляд
Оглянувши перезиновий відділ Ван-Гехт висказав будовничому своє повне вдоволення а що будовничий скінчивши своє діло мав саме вертати до Дрогобича то ВанГехт запросив його до повозу на котрім він сам приїхав
Розуміється
Хіба не пара Руді
За це хвалю
Быстро подходит к нему и хватает его за горло
Мальчик потому что это действительно был мальчик лет четырнадцати или пятнадцати оглянулся и начал что-то прятать за пазуху
От так все на вспас твойо-майо
Ану назад гримнув граф Олександр
І разом проситимемо її для тебе
І промовляючи це вона раз по раз цілувала колишню приятельку в рамена і в чоло а накінець додала Ви нещасливі
Ти ж бо бачив це
Але говорить
А перед ним же як ото лектор читав один ехвір
Не тратьмо дармо часу попрощаймось
І за сим оба вийшли до жидівської громади що гомонячи стояла на улиці
Йому хотілося бути поряд із своїми випробуваними друзями зокрема з Арсеном Звенигорою та Іваником
Не хочу
Може хата ця неплідна
Ілія був сиротою
Баба Палажка дмухнула на воду тричі навхрест і дала Кайдашеві напитись
Далекий берег ліворуч вимальовується вже наче виходячи з долини нічних тіней
Калга заховав шаблю і мовчки сів на своє місце
Відносно кого він
І революційного знищення царського дому Романових додав Волконський
Діти слідкують уважні зацікавлені
А хіба їй багато треба
І вона не може до тебе прийти
Усе це поєднувалося коротким замашним словом Явуз
Та ще Никодима Стельмашенка
Стара тим і заручинам не рада та втішає унучечку вмовляє
Знайдеться
Юрасик
перервала себе яка я неуважна я говорю а ви стоїте
III
Не дати води
Дай же слово що ти берегтимеш їх
Оце так
Там стояло навiть пiанiно а на пiанiно сидiла
Не боюся ні морозячих проникаючих поглядів тітки ні злосливих докорів решти рідні
І таки перелякав одного разу
По всіх фортецях були розміщені гарнізони а на великих перехрестях стояли караули по шляхах і дорогах куріли верхи або візками збирачі податків та казначеї літали з командами полкові комісари виловлювали втеклих солдатів а також козаків які ухилялися від походів під Дербент на Ладогу в Таврійські степи
Бракованих недійних корів багато маєте
До такої як тебе призначили ще добре дістатися
Цей накинений старший не значить на Січі за віхоть соломи
Судилось бути мені спадкоємцем Котляревського
Так так перелякався вовка рішила знахурка
Ось так ти бережеш чоловікову честь
Слухають з запертим диханням
Їй одна дорога а за нею десять гомоніли люди
Так марили айстри в саду восени Так марили айстри і ждали весни
А ця хурделить виє довкола школи зашуговує снігом вікно та все ж хоч-не-хоч треба було вискочити і ми удвох з Кириком таки вискакуєм тягнемо оберемки мерзлої соломи добре повибивавши перед тим із неї сніг у коридорі
Розумне дівчисько
Я вистрілив і промазав
Він разом зі мною привіз цього листа з самої Туреччини
2 парубок
Та куди я загналася
Перед намісними образами у високих ставниках горять товсті зелені свічки а кругом них і коло самих образів миготять цілі сотні манесеньких свічечок жовтих за хвилями з кадильного диму вони яскріють зірками скрашаючи сизі прозористі хмари червоними барвами а вгорі отой дим під банею уже пбклубами чорніє оповитий у морок
Прийшов на цвинтар батюшка
Вони належать казні
Шмигельський
Воно й так не здалося би на нічо
Перемогли б скажімо самодержавство і що тоді
Населення краю мовби розділилось цієї ночі на дві категорії людей на потерпілих і на тих що рятували
Майор зняв образ і держачи його в руках сів на ослоні
Геть мені з моєї хати
От тобі одно а друге писар совітує держать його під арештом поки приговора не зробимо вислать Бурлаку зовсім з села
Нічого не буде бо правда
На столі між книжками коло фотографії його сестри стояв дрібонький флаконик з почервонілим листям винограду з чорними його ягодами
От що мене мучає
Для неї для Вітчизни долав ревучі сорокові широти і для неї ж він просто по-буденному дбав про порядок на судні і вся його оця особиста підтягнутість тактовність культурність це певне теж набувалося передусім ради неї бо ти ж Іван з України ти мусиш будь-де гідно репрезентувати її
Підеш у світ
Тримайся
Омелько
Валеріян Підмогильний
Хоч є брати у нього і мати є
Кругом нас милиція і вся у пана Сави під рукою
Було колись в Буковині Добре було жити
День туги день гніву Божого
Дзвони позвозимо з усіх степів у Гуляйполе
Щур нижче схиляє голову й набирає таємничого сумного вигляду
Та й годі -крикнув батько
Це ще дужче ствердило народні думки що Залізняк характерник і напустив на москалів ману так що ті не побачили як він виходив із намету Кречетникова й далі з табору
А не повернешся бог з тобою
Понад морем заплески біліють де-не-де двоє ідуть узбережжям а куди яке це має значення зараз
Адже не ми крали а він
Вертутію дуже не сподобалось те що він почув од Мармусії
Варко а клич-но панєнок і панича в гості
Може сорочку чисту вдягнути треба дід примружив одне око
Слухаєш шкряботить за дверима
Сподівалась що зможе вилікувати його душевно зцілить хлопця своєю любов'ю
Буде й страшний суд ще й у пеклі звелю намалювати богуславського станового та канівського столоначальника
Давай попрощаємось бо хто знає чи скоро побачимося
Хоча я особисто маю дуже високі поняття про це посліднє й любов
А видите
Тоді скажи мені звідки ж береться браконьєр
Що ж подумати про такі випадки де від заховання секрету могла б залежати моя доля моє життя
Та попри все находили на мене направду такі дні вони находили інколи щомісяця інколи раз на квартал а бувало що й цілий рік не прилітала до мене маленька пташка- малинівка не сідала на мольберт й не вищебечувала цілком по-людському Хіба ти забув про мене про мене й про той світ непомітний і тихий що пливе мимо тебе а ти не бачиш його краси не гойдаєшся на його тихих водах
Звісивши голову подався додому
Якась думка чи здогад ніби прикували його до крісла
Я сиджу так щоб він не бачив мене
Ольга була одною з тих хто підтримав Наталію Кобринську і доклала багато сил до організації Товариства
Фiть-фiть-фiть прорiзало повiтря чиря
То це вже залежно від самої людини одна згоряє швидше інша повільніше
Спирт зі шпиталів сестри викрадали і пропивали лярви прокляті
Кордет підвівся з лави і став гребти навстоячки
А сьогодні коли й умру З домовини встану Ляхів мучить
випалив Рубець
А ти Келагасте що скажеш
Т а м а р а
В чужій землі й самі чужі
При тім гралася своїми коралями мов дитина а курила тютюн як турок
Сергій безсловесно насунув свою заяложену кашкетку і обидва вийшли
Простерлося над ним високе небо дзвеніли жайворонки кущ уже був обплутаний вересневою павутиною сюрчали коники швидко пролетіла зграя горобців великий лелека проплив над головою виставивши довгого дзьоба
Так тоскно що сльози не раз і не двічі підступали вже до горла й душили намертво
Пане
Не здурієш
Одначе Анна до крайності роздразнена і зворушена трутила її майже з мужеською силою в груди і так несподівано що дівчина подалася о кілька кроків назад
Піде другу невістку золити
Де був казав Кіндрат Справимо перемогу й твій вихід
Ось вона остання мить
До Інюрколегії надійшла заява від громадянки Сполучених Штатів Америки Лукашевич-Бойко про видачу їй спадщини згідно з заповітом громадянина Бойка Стефана який помер у місті Нью-Йорку США 18 квітня 1963 року на дев'яносто четвертому році життя
ним дибав цибатий худий дяк Микита Зотов
За тиждень тут всі нетрі поставлять догори ногами шукатимуть
Клюсик лежачи на носі чайки пошепки лічить
Що мені з ними самій діяти
Ти ти говориш мені про сина
Цей старий бродяга умів цінувати дружбу
А що не застав його живого в Новгороді то ворожнечу свою мав перенести на сина Добрині Коснятина
Ніхто вас не силує але ви жертвуєте собою
Чи може ти мене прийняв за баришню легкої поведінки
Каже не відпускали
Наговоримось коли схочеш
В мене все лежить на своєму місці
Тепер не сміливість а обережність більшу вагу має
Але того не було
Із цією фрескою зв'язані початки життєвих мандрів його душі й серця під загадковими зорями
Мартин
Мамо
Зненацька з хащів викотився темний шматок і понісся повз дерево за ними неслися другий третій десятки сотні
За стiл дiти
І хто зна що знаходить більше відлуння в довірливім серці
Вона одразу збагнула чоловікові треба завтра до Чернігова їхати мо й візьме а як не чоловік то брат ного молодший Петро
Звенигора з Романом підняли досить-таки важку ляду стали на коліна заглянули в льох
У селi коло Остра де всi землi забрали Кожема й iншi бояри й воєводи Тур либонь загинув би
Такого Зайця знаєте
Тут лише господь бог один може помогти снуються їй думки між мольбою в голові Лише господь один
У хаті стояв крик гам та регіт
З музею вийшов сивенький дідок з ключами в руках
Тащите ее сюда за косы
Йому було так добре з нею
Простягнута рука застигла показуючи вперед ніби бронза раптом потекла в її жилах
Я їх запитаю як же ви живете серед людей
з нар пісень
Надвечір скупо осміхнулось сонце
Завмирав так тримаючи руки догори довго мовчав
Могутні городські вали що темніли в передвечірній імлі від Копиревого кінця аж до Хрещатого яру зустріли його веселим гомоном ластівок та горобців які гніздилися в дубових заборолах та перегуком сторожі на вежах
Як міг не жаліти після всього сина і не упадати коло нього
Крижанівська- Тучапська обзивалася аж з Вологодського краю де перебував на засланні її чоловік Павло Тучапський
Були тут зайві всі —слова але він таки промовив прихилившись до неї і ледь-ледь торкнувшись гарячими вустами її вуха
І от я хочу про молодицю коротенько розповісти як у народі чув
Притягаючи її лагідно до своїх зворушених грудей я сказав Кладка вже за нами
Дівчина кидає і свою порожню теку на стіл президії сходить зі сцени зустрінута обіймами Лесі Українки
Для себе старий Чумак із старою мали покуть не в цій світлиці а там у хатині там рясніли образи товплячись і витискаючи один одного
Мій муж після вас буде поправляти
На
І ще здавалося що я бачу Атени з богинею на Акрополісі бачу Палятин сенат Юлія Цезаря
Тесть Воїбор коли Богдан почав колись із ним розмову про се теж не сперечався
Не джерела дібровині А серця горобіди Напилися як з повені Із людської обиди
Обов'язково підіть
Йтересно було да
Нас тягло по полю наче собачат на мотузці
Якщо втеча пройде щасливо за першою партією за кілька днів втечуть ще кілька
Взяв його за поли і вони загукали один одному на вухо
Де ж це ми наче питав
Ранок був чудовий
Найдовше зупинився був на господарському житті на збільшенні продукції і в промисловості і в сільському господарстві
Андрій зітхає й перекладає чоло з зігрітої частини залізної штаби на холодну
Балабушиха танцювала й очей не зводила з Насті
Платон майструє
Діло єсть то й пускаю мені Маруся не чужа
Всі працюють Богдане не я лиш один
Інші кажуть що вона його сама просила покинути її а потім і отруїлася сірниками
Косач
Я вже давно знаю
Що ж ти мені звелиш руки у твоєї жінки цілувать або хвалить тебе що дармоїда приймаєш у хату
К о т и г о р о ш к о вибігав з окрайцем хліба
Навіщо коропам така честь
На березі ріки Неви
Про що розвідуватися
Іллю відірвали від стовпа і від Маріам поставили перед ханом
В літературі мені завше бракує вмілого описання природи
Так у вас завмерла вже всяка прихильність для мене спитав
І я це зробив як мені здалося дуже спритно
Служник притримував ворота попереду валки ішов довгополий Діонісій Настя дивилась чи усе ціле не скотилося б що на путівець
А-а
Ба не треба її класти на карб авторові що знає ціну справжній бадьорості І герої з'єднуються знову для боротьби
Ж у р е й к о входить
Ви таки його стережіть Єфросинія Андріївна цькував Колісник
Безпорадна ця превелика печаль
Хоч дивись хоч дивись
Господін Фабіян
Вони ж самi запорожцi
Дефіцит на вас
Дай мне хоть каплю Васька
А хто ти такий заволали з гурту
Що там за регіт оглянувся на будівництво шхуни
Розпитавши кожного як його звуть і звідки прибув до будинку він підносив йому до лиця засмажений тютюном палець і говорив
Магазаник засвітив свічку
Добрий вечір і вам глухо відчужено говорить отець Хрисантій він ніяк не може збагнути яким це вітром занесло до нього богомерзкого Поцілуйка і одразу відає його Ви прийшли привітати мене із днем перемоги
Ким
Финтик
Чи вчинив щось тяжке чи образив його хто чи на службі що скоїлось невідомо ні на які питання ніякісінької відповіді
Не знають що й казати
Навіть потомки гетьмана дурного Скоропадського виголошують промови
Не може бути
Та ти не вважаєш Тедзику що найдужче винні ми самі наші проводирі
В раю Євмен десь правив би кіньми пророка Іллі а вона полола б свою небесну норму та все прикладаючи руку до очей любувалася б підсвіченими сонцем гречками
Нема що казати
Сонце розпливалося в небі розчавлене сліпуче як вибух
Ти ж бачиш показав він довкруги обома руками
24
Вперед кутригури
Але нічого не дослухалася більше
Волосся як перше стає в неї дубом далі наступає підслухування з напруженням всіх сил
Ні не думаю
Де панич
В очах її забриніли сльози
Ой батюшко
Більше того він домігся права двом боголам Янці і Добрині виходити за межі хизару і вони одного дня в неділю вперше за довгий час неволі вийшли в місто
А Катря була
Хіба під усім цим не криється єдиний корінь їхніх спільних невдач
Де ж той Гаральд
IV
За панських часів через город навпростець ішла широка дорога до водопою
Мене не розстріляли тільки тому що курінний був за мене
Так от ви де замість того щоб полежати як я вам радив похитав лікар головою але очі усмішка міцний потиск руки показували що лікареві дуже приємно зустріти тут свого пацієнта
Трохи перестояло
Але ми з Павлушею заперечили що справжній поет тим і відрізняється від графомана що вміє долати творчі труднощі
Златко
Я знаю він тобі заказав і я не налягав на тебе
А я думав хоч на Січі
Тягніть тепер його до стайні та всипте йому скільки охота
Та хто втримає її в собі коли пре мовби вода з дна
Виряджала в світ мати рідная
Організацію бою він завжди сприймав як процес невпинної творчості матеріал для все нових узагальнень і вдосконалень
Бач кажуть і гостинчика заробив
Водночас пролунав гучний постріл з єдинорога то гармаш сповіщав воєводу про небезпеку
Заложниками лишається пан Йонаш і його родина
Руки викладає назад і по них хто хоче періщить
Ну що твій Сава
Вона боялася щоб одчайдушний сотник не кинувся із своєю командою на чорну лавину повстанців в запалі він би неминуче загинув розбитий ворожими силами які мали незмірну кількісну перевагу
Один з танків ішов таки справді на Маковея і Хаєцько-го
А в мене двір будівлі всякі намальовані а за двором орють трактором
Я знаюся вже на різницях між жінками і може бути що й не такий уже пожаданий для жінок як вам як маїері здається
Незвично жвавий збуджений
Мені вже спати хочеться
Прецінь ми в гіршому становиську бували
Я не так сказав
Південь
Пани полізуть в ополонку
Як уже розвиднілось пізнала вона діда Уласа
Повинуйся в писанiї сказано
Він виціловував їй шию руки пальці в нестримній любові покірно зазирав їй у вічі вдячно клав їй на груди голову й гладив витке волосся захоплений новою радістю
І видніє і тепліє в моїй кімнаті
Татко страшний
Бо вона ж нещасна потерпіла її треба пожаліти
Шило каже
Балашиха накраяла хліба
Вітер не голодний каже баба Килина
Горло було у нього мов зашите
Д о ч к а
За столом урочисто перший в цьому сезонi заєць
Всі христяни минула надія Було горе гірше всего горя
Ти не цула Хаю
На стільцях сиротливо лишилася купка випраної спіральне повикручуваної білизни й маленька ванна з синюватим милинням
Павлина
Одна Галина ручка одпала від личенька й одне очко повнісіньке сльозою зирнуло на братика і ридання впинилося
Чому ні
Се картина епохи потрясаюча як потрясаючі й величезні натовпи розстріляних німцями в'язнів у дворі тюрми
Клюсикові миттю пересохло в горлі
Гук одімкнув залізну з потайним замком скриню дістав з неї два скручені в рурочку папери похідні журнали двох команд доправлені сьогодні вночі гінцями на Січ
А про інших щось чув
Вона затихла пововтузилась і сказала
Всі м'язи напружилися вірьовки врізалися в тіло
Останься останься
Але де з якої нагоди
Maman что вы
Стояла перед ним тупа пихата розгодована черкешенка уся обвішана коштовними брязкальцями які щедро дарував він їй за кожен поцілунок за кожен порух бровою а поруч з нею сповнена життя й іскристого розуму дівчина що мовби вирвалася з пекла яке обпалило їй волосся зачепіло може й душу але випустило на волю щоб потрапила вона в рай бо рай тільки для таких як вона
В мене слух для модуляцій людського голосу незвичайно тонкий а чуття не менше і тому не обманило мене ні одно ні друге
Приїхали вони додому
Здається сказав він здається на портфелі Семена Яковича
Рейтари зіскакували з коней
Чому
Міщани гуртками на майданах стають перешіптуються
Українець
Будь проклятий
Отак i живи хлопче з радiстю
Марко стинав молодицю поглядом заклинав а тоді зламав очеретяну мітлу й замахав нею перед зморщеним личком немовляти
Візьме матір жаль вона й пошле останні гроші
Смiх
Вони позирали зі стін переморгувалися один з одним часто з презирством до молільників іноді вибачливо рідко з потуранням
Ти вже ж мені не гетьман
Зирк
Почалась ділова частина переговорів
З громадянської бережу
Бач
Гуляють наші москалі грають в карти п'ють горілку
Виповівши Супрунові все що велів йому переказати Матвій Сидір одразу вдарився на Полтаву
Був ще на Україні другий рід козаків нереєстрових тобто таких яких в урядовий список ніяк не можна було змістити
Прийшовши додому тяжко їй було відбрехуватись перед матір'ю що не принесла ягідок бо зроду не брехавши ні в чім не знала як і викрутитись і що сказати
За кумом нічого бігати коли кум у хаті жартівливо промовила Пистина Іванівна указуючи на Григорія Петровича
Цiкаво чи плакав би тодi Павлуша
Війнуло свіжим повітрям
Але він видер і кинув у воду
А там брате б'ють так що клепки з голови випадають
Від нього не приховалося напруження що промайнуло в очах Морштина і в серці Собеського ворухнулася зловтіха
Скільки ж їх що притулилися присмокталися літератури
Звичайно відриваєшся якось від роботи мовила вона роздумливо але я виправдовую себе тим що інакше не могла б писати як домовилася з петербурзькою газетою свої Листи з Парижа
Отже треба вигадати важливу і ймовірну причину щоб вартові їх відчинили
Мартине хотів щось повідомити
Он як йому тяжко
До кого
Швидко відгукнулися на цей заклик задунайці
Німецькі прекрасні чудові любі святі каски
Тому він наказав підібрати поранених і вертатися додому
До панночки до панії
Омелько
Скільки нас на одні плечі
Вітається з Кравцовим
Тоді
Ти не прав Дмитре Тимофійовичу коли говориш що для високого врожаю потрібно лише сонце вода і добриво
Ходім удвох
Чи не віддати б нам його жита
Там он зовсім близько границя а за нею простір
К р а в ц о в оглянувся на Оленку
Після того ми починаємо говорити з перебільшеним інтересом про ріжні маловажні річі сміємось жартуємо
Мішто 5 сказав він коротко
Що ти тепер гірше ката
Пасе ведмедів
З'явився С м и к.
Посівши трон імператора в Августіоні і розглянувшись на троні Тиверій не забарився згадати підписаний з аварами ряд а згадавши став опоряджувати до кагана слів
А Володько повний подиву як і колись
Хай обіцяють все що захочуть нам важливо виграти час
Сьогодня застрілилась тільки що
Я зложила шитво й вийшла нечутно до побічної кімнати
Дівчина бачила їх у сні ними вкриті були цілі поля гори круті взбережжя річок де вона ходила але доторкнувшись до їх пелюсток вона замість м'якості почувала ріжуще лезо колючі заховані терни що ранили в кров її долоню
Гуня був ладен з кулаками кинутись на Кирпу
Промінь ліхтарика впирається у цегляну стінку колодязя що перетинаючи коридор тягнеться вгору і вниз
Вибачте Надіє
Тільки-но розправлюсь з ефталітами доберусь і до аварів
Буде це наступного дня після відправки батальйону на фронт
48
Одчиняйте двері
Осика червона як червоне золото аж горить тихі клени загрузли в ніжному янтарі свого листя а молоді вільхи наче посміхаються такі зелені аж синявою взялися
Звідки такий узявся запитав стрижений по-козацьки
Ольгу винили в тому що не прийшла попрощатись з Франком востаннє коли він сам благав її прийти
зітханням і журбою запитала вопа
Погодите сказал войсковой писарь Алексей-попович завяжите мне братцы глаза черною китайкою привесьте к шее камень и бросайте в море
Козаки реготали
Чужі вагони чужі поїзди а я тобі прочитаю про наші
Іван Панасович саме до останніх цебто до інтелігентних та цікавих належав Мав він до речі й голову таку левину й таку велику як мав колись і Карло Маркс
Хіба я комусь не видав страховку
Разом
Такі вони всі оті модні філософи і реформатори що не хотять узнавати долі й недолі і то що всі однаково не можуть жити і не будуть жити
Змилуйтеся
Згадав холодний ранок 1905 року чи 1906 тоді гімназистом був це було вчора учитель а потім учень а потім їх ховали в той ранок у холодний і дні йшли сірі сірі мабуть того холодний
Отак i це хай би все зразу все знай
Це жінка воєводи з ліхтарем Вертається додому
Мандибула майже пошепки повторив за нею останні слова і яскраво відчув що йому це зовсім байдуже
Адже ж ми з тим і прибули сюди з Дунаю щоб у пікінерах цариці послужити
Правда й Кирило Тур був у Січі не послідущий був козак-душа а не братчик да й вина ж його була дуже тяжка більшої вини й не було здається в запорожців над оте скаканнє в гречку
Як тільки Ненко видужав він зразу ж виступив з загоном у похід на Україну
А коли одного дня пронеслася по Бориславі чутка що коли один надзірець несправедливо зарахував якусь високу кару ріпникові а касієр при виплаті хотів йому потрутити тоту кару з платні то ріпники підняли при касі великий крик і гамір почали жадати перед себе надзірця щоби витолкувався за що се таку кару наложив на їх товариша
Треба було знову спекатися дядька
Ходила аж в Опішнє бо нашої церкви ото ж немає половину люди розтягли а з другої сільбуд зробили
64
Уривні оповідання
Найдутся после него которые тебя оценят
Чорт знає що говорив Ковинський не йди не слухай
Прокинувся Чіпка вже геть підбилося сонце
I напевне комiк.
Бій тривав з обох боків безперервно барабанили міномети строчили кулеметні серії і під їх гуркіт за ес-есами в долині на сіножатях появилися три групи узбеків які одначе не пішли на допомогу ес-есам долиною вздовж річки побіля Чеського млина а попростували на Дермань з виразним відхиленням до Залужжя
тільки й спромігся бригадир
Доню моя
знов пошепки застеріг Оксен
Але чому любить його Феофан
Не надо
В дячка
В такий момент їхати ступою коли треба гнати із швидкістю радію коли від нього графа Адольфа залежить може успіх усієї кампанії
Ото він її так любе
Панове полковники осаули сотники і вся старшина і ви братчики запорозькії і ви козаки городовії а найбільш ви мої низові дітки
Він не чув як під'їхали його супутники і зупинилися віддаля
Невже паламар доніс поліції
Нар Куди не повернеться золоте верб'я росте
Подавши всім руку і запримітивши що Грива насупився більше ніж завжди Рожков відразу збагнув причину настрою товариша
Вмить козаки підхопили гетьмана попід руки і пригрозивши що при найменшому опорові чи спробі покликати на допомогу він одержить ножа під ребро вивели на майдан
Один Гіппократів збірник чого вартий
А від Тараса Григоровича ні не було
Гнать
Гад
Хто ж тобi шепнув на оце вухо
А я оце думаю про того комісара що зостався з кулеметом прикривати степ
Часто-густо чути тут над протокою вiдчайдушний хлоп'ячий крик
Є один
Сагайдачний повів старого у садочок і розповів йому свій сон
Кого
Була схвильована рішуча наче приготувалася до бою
Виє сич покійник буде в дворі
Там поговоримо тягне нас Валька
Іще довго Горпина чула дитячий плач жалкий та болізний далі все тихш а там і зовсім затихло
І як я через тебе ще не побіліла як ці підсніжники
Добро в ній якеє
произнес наконец Гарасько
Мавко
Хто ж валитиме ліс коли віддадуть наймолодшу силу родів своїх хто корчуватиме коли не буде тої сили готуватиме до посіву роздерті
На сїй раді Дорошенко постановив щоб Українцї на обох боках Днїпра жили в мирі та в згодї щоб вся Україна привернулась до турецького султана і платила йому податок як платить волоський князь
Хоч би хто й сказав те
Якби ж знаття
Дивися який у нього білий язик
Як звати
Ну годі розбалакувать
За Торцем широкі мовчазні поля
По виїзді тестя в сім'єю Ясь ізнов став невеселий щось думав довго ходив по покоях никав скрізь поки прийшов до стола де Ганя наливала в стакани вечірній чай
Я нишком вийшов ліг на сухому місці біля куща дрімаю
Несподіване чуття сорому й ніяковости сковує мої думки й язик
На герць поіуляти слави здобувати'
Коли говорить можна за нею писати її мова поправна інтересна і в неї разить лише одно
То відходили інсургенти то помітив ворог Збоку розірвався снаряд
Селім примусив брата до втечі аж до Ерзерума звідки той пішов до шаха з трьома синами
втішав немов маленьку
Варка
Якої
І кожен день тобі стає за рік і хліб у горлі застряває каменем
І він сумлінно виконує свої обов'язки
Ліпша смерть
Ти анархіст Лесю
Доїхала-таки її дівка Уляна
Монтер прийшов замінити телефон
Вони були занадто близькі того джерела звідки плила їх поезія занадто різко і ярко почували на собі її вплив щоб могли вагатися хоч би на хвилю і вони згідно відповідали що їх поети творять несвідомо висказують а властиво виспівують не свої власні слова не свої власні думки і образи а тільки те що їм піддає якась вища божа сила
Тут тут його дожидатиму
64 Сорок святих мучеників сорок християн що постраждали в 320 р. в Севатії Вірменській
Панна Павлина була письменна любила читати дiставала книжки в багатих сусiд-дiдичiв прочитала кiлька стародавнiх рицарських романiв переложених на польську мову i пам'ятала їх трохи не до словечка до останнiх дрiбних подiй
Вибачте
Тут ніхто не бачить шепче пристрасно
Мино
Скажи ж мені
Як швидко росла так швидко пішла й на спад входила в береги звільняючи поля нротхнуті болотною наркістю села відкриваючи замулені розмиті шляхи
Поруччя ганку були мокрі від роси і пан Долинський солодко позіхнув
Подаю на суд читачів збірку вибраних своїх творів у двох томах
Колись до Вавилона було тридцять п'ять кілометрів коли ж іти обхідними дорогами то стане набагато більше
Стала я дівкою й найнялася за наймичку в одного багатого чоловіка
Що ж буде далі
Наймити крутилися довкола нього як млинки
Янголи прилетіли по її душу
Людно буває в затишній кімнаті де все нагадує про того хто все своє довге життя присвятив служінню рідному народові
Вона звикла
Мені здається що я зробила б так само коли б мій ладо потрапив у становище подібне Любавиному
Переходити міст і греблю коли ось-ось мало зійти сонце було небезпечно по високій стіні могли ходити вартові
Відтіля ж полетів ешелонами і літаками Лист до земляків 13 і над поневоленим але нескореним Донбасом розлітався білими метеликами і тихо опускався ними на золоту землю моєї любові юності моєї
К а т р я
Я ж дав тобі Фулнере золото укоті вітрила
Яка ж тут може бути пригода
Побачив-бо й другий кінний загін який з льоту вдарив на помістя пана Долинського
Коли б на мене я заборонив би виїздити з села не давав би паспортів
А ви ж няню куди знов
В Рогатині
Он дві знайомі колюмни порталю зв'язані в безсмертність снопом різьблених архивольт
Приїхав Лінкерт
Дара задумливо сіла до столу й довго сиділа не рухаючись
Ви співали дітям колискові ніжне серце сповнили добром
І як тільки князь довів княгиню до саней і вона злягла на килим бо сісти там було ніяк а Ярослав притулився до неї Коснятин відпустив віжки і коні рвонули з місця так що важ-котілому посадникові довелося відразу вдаряти тюпака тут обидві невидимі вже майже стіни люду розруйнувалися розсипалися з двох боків руннули на сани змішалися навколо них а криком вереском гійканням диким реготом над князем і княгинею нависали й миттю щезали довгі бороди зіпали на них з нерозбірливими криками чорні роти горіли цікаві очі одні штурлялися поміж собою інших жбурляли просто на сани ще інші намагалися вломити з саней хоч тріску ще хтось догадався відкабетовувати добренні кавалки коштовного килима хтось пробував палити килим палахкотючою тріскою Коснятин на-с'їлу пробивався крізь юрмовище коні пирхаючи й мотаючи головами тягли сани поволі бо перед ними роїлося від чорних розмаханих постатей вже посадник шкодував що не постановив на путі князевій дружину двома рядами зате Ярославові хоч тепер сподобалося те як поверталося його весілля радий він був що люд зламав ту заборонну незриму межу яка відділяла його від князя відчував Ярослав ото тепер йому тільки й сили що в отих ошалілих звихрених засліплених дурною цікавістю людях гарно було відчувати як лякається холодна королівна цих забіяк горнучись йому до боку шукаючи в нього прихистку
Не роздягаючись нічого не розпитуючи Лариса з острахом подалася до ліжка
Хочеш ждати
Між них затесатися як свій і зовсім буде все непомітно
13 Поклали шальовки соснові Кругом наставили мисок І страву всякую без мови В голодний пхали все куток
Сулейман довго дивився на повержену колону
Ваша фамілія саме така малоросійська
Воно навіть скидалось на спокій
Клара ви
Навіть звуки він сприймав тепер по-іншому
А от ваша Люда чорнява може вона волошка
Дядько рудий тітка руда
Страшний начальник монгольський Бату-хан прозваний Батиєм ішов на чолі своєї стотисячної орди женучи перед собою вчетверо стільки всяких полоняників що мусили битися за нього в перших рядах ішов поздовж руської землі розпускаючи широко свої загони і бродячи по коліна в крові
У ріллях порпалося гайвороння з улоговин виглядали коров'ячі спини і підіймалися прозорі голубі дими видно пастухи палили бур'янища
Неприступний був чоловік старий Ковбаня і жінка од його не довідалась хто він і що він і звідкіля він і як він
Все до однієї баби посилає від якої половина жінок переходить на цвинтар
Жданові стало холодно од слів дозорця й він вернувся до млинів
Не бачив
Не чекали й смерти валили на підводи й везли на цвинтар
Можливо
Мірно кивається рудий Берко на козлі
Пан чи пропав двічі не вмирати
А хіба він знає що буде далі
Це його хліб
Мислиш і я також
Двох черниць вони підкупили й ті відчинили їм браму
Втішає себе мати і вже тільки одне поривання в її душі скоріше додому
Панське личко чорні брови
Кайданами міняються
Коли Ненко повернувся до кімнати Спихальський уже трохи вгамувався
В одчаї кинувся він надвір сподіваючись хоч там знайти ті клаптики але відразу ж зрозумів що сподіванка ця безглузда
Й злітав уже не пружно а намагався вхопити крильми вітер та полинути на його потоках
Меж енною меж объдьней межъ заютреньней
Вчора у отця Георгія на уроці сидів позавчора у мене на статистиці
2-й х а з я ї н вийма з-під поли
Що ж ви пишете коли це вже факт
В романі я хочу показати всю земську неміч
Личко худорляве зосереджене
Агонія
94 Сказавши се махнув рукою І зараз сам пішов з ківнат Бундючно-грізною ходою Що всякий був собі не рад
В той час розгонно в'їхав на подвір'я якийсь вершник
У монастирі бамкає дзвін
Наче підріс за ці дні
Але ж він Андрій зробить тут з нього череп'я
Арсен внутрішньо зібрався відчуваючи небезпеку
Пропоную товариші обрати президію
Старик
Якісь штири незнакомі вже ніби п'яні стоять насеред хати і співають оден святовечірньої другий страсті третій підскоцької а четвертий думки ще й мене питаються чи гарно пасує разом
Погані думки й передчуття мучили й мучили вразливе серце яке не загрубіло і в тяжких випробуваннях
Кайдашиха привітала старшу невістку перше солодкими медовими словами а потім уже дала їй покуштувать полину
Вам командирам матерi вiддали дiтей своїх дiтей довiрили
За це брали вони невелику нагороду не так у грошах як у тім що треба було для нього на кожнім возі везти трохи набору а в дорозі годувати його на спільний кошт
Гляньте скільки землі колод навезено ба каміння навіть
Га
Можно ли мне прочитать его конфирмацию
І ніхто крім Штаренберга Яна Кульчека та ще кількох осіб у місті не знав хто був справжнім героєм цієї перемоги
Він здається намірявся кинутися на його і з усього маху дати доброго потиличника сьому приїжджому купцеві
А ось і кошолка її до речі
Не знаєте чи живе ще його жінка
Але то був факт
Коли пану президентові залежить на поспіху то добре було б зробити се зараз
Дми
Потім майдан вибухнув як вулкан
От і війна до остаточної перемоги
Ха-ха
Хочеш щоб я тобі наклав на старість
В його уяві ніби на екрані кіна мигали гарячі червоні обличчя блискучі очі звучали голоси
А ще колись за Дідьковою Греблею під Києвом отут на Ірпені я знов притульним затишком погребував а вже й під сорок гухнуло мені
Ріши мене усій худоби озьми мене старого немощного озьми мене до себе а нехай вона поживе на світі
Одначе помилився
А чому б не жити тут завжди
Мовчки слухала Єлька не могла нічого й заперечити Шпачисі хоча не таким уявлялося їй щастя не про таке мріяла
Це мо-о-жна бу-у-де
Ано пристав до тієї бесіди й король лангобардів
Піти треба матері сиди Мотре бо й чоботи одні
На березі перед фортецею незважаючи на ранній час сновигало кілька татар мабуть рибалок
Що з тобою Антоне
Гм спало чомусь на думку
Так зневажаючи історію розуму возвеличив вія себе недолугим розумом самозакоханого тирана
Не треба мені грошей твоїх
Тож сміливо на ворога
Тепер на Андруся прийшла черга звісити важку голову і збирати думки докупи
У вустах отрока вона матінка його світ дім рідний
Заробили хоч ти з мосту та в воду
Нечитайло
Ет
Може вже й близька стала
Їдучи тепер отак крок за кроком він роздумував про дівчат
Не сварися з ним
А Кловський палац
Не смійся каже Так воно і є
На підвіконні покашлює радіо то замовкає зовсім то щось шепеляво шепоче у круглому отворі регулювання звуку іронічно водить довгими вусами тарган здається він принюхується до нових пожильців
Довго ходили вони по залі побравшись попід руки й махаючи розкішними букетами доки не прийшов Балабуха і Килина подала обід
Та що ви
Хай відає чоловік якого автора запрошує до співробітництва в журналі щоб потім не каявся
Все це принижує і саму Роксолану і її невдалих славохвальців
Грандіозна завіса-панно 10 метрів на 10 метрів
Коло бувшої шкальні черга за булками виповзає кінцем аж на дорогу
Постривай
Добре ми їх потріпали сказав коротко
Підведіть його
Нехай оці гроші та до нас і не вертаються а будуть у нас товариськими грішми
Ішла більшість населення що мала якісь засоби пересування або надіялась на свої сили і ноги
Певно батоги бо були довгі аж теліпались по стіні говорив Кованько
Чай сушить
Він кинувся поперед усього батькові на шию й тричі поцілувався з ним потім привітався до матері й сестер а потім до гостей
У Максима страшенно замерло серце він подивився широко розплющеними очима на робітників що зразу хутко побігли кудись і мов підхоплений якоюсь силою зірвався й побіг собі за ними
Адже ви кругом
Тіло її тремтіло а серце так билося коли вона прийшла до пам'яті
Це прийшла остання ніч
Доб'ють не доб'ють не доб'ють не доб'ють
Коні дрімали в загорожі під навісом
Підгір'я правого берега свіжою соковитою озією затулило перед-вечірнє сонце а за підгір'ям ліс Тюндик лавами сходив на ще вищу трикутну гору і прикро підійшовши до самих брам сонячного ґалаґану здивовижений спинявся і ставав на шпилі розоравши хмари
Ні люблю так собі трошки ледве-ледве люблю
Він старший досвідченіший в його руках було велике військо тож мав би думати не про здобич для себе та сіверських князів а про те як знайти і перемогти Кончака або хоча б його значні сили
Що таке
Я отказываюсь
1945
На цьому хотів і урвати розмову але розпитувач хоч із виду був лагідний вдачі виявився непоступливої вертати назад не поспішав
Трудно не зрозуміти
Митю пали
Не дам
Що згадувати посміхнувся він
Причин ніхто не знав тому ціла справа видалась Конашевичеві неясна незрозуміла
Агов
Бадьорий голос його дзвенів
Мамко що ви говорите
Струснути б її всю нещадно
Кра-кра-кра
Впущено мене через рів у ворота
Здається не піт пахучі краплі дрібною росою виступають на лиці й на чолі
О д а р к а дрожа Та iз-за плечей i у очах
Батюшка сам був розумний і розсудливий та смирний сторопів слухаючи її та на не дивлячись тільки головою кивав
Батюшкам довелось звертати в замети
Я ввесь сучковатий грубий
Мовчанка
Я застал уже вокруг него порядочную толпу с удивлением и даже так мне казалося с благоговением смотревшую на зеленую гостью пустыни
Про цю балку він за все своє життя наслухався таких жахів що й зараз на старості побоювався вночі тієї чорної прірви при самій стежці до річки
Закінчення картин своїх я не дививсь ніколи
Пане докторе
Згадаю і досі волосся на голові ворушиться
Тобі й чина не дадуть
М а к о г о н е н к о выборный села
Відкіля ця динамічна постать палючий пломінь очей і гартовані блискучі як лезо кинджала слова
А ми гуртом допоможемо я мати твоя жона
Андрієві треба щось одповісти та язик полохливий як заєць тіка кудись в горло
Через яр ходила Та воду носила Коровай сама бгала Дочку оддавала Сина оженила
Дивувались на шотландську волю І стороннії чужії люде Всі казали Поки світа сонця У ярмі шотландський люд не буде
Дочекалась
А Блюду тільки цього й треба було як воєвода Гори він поставив там свій терем як потайний християнин був вхожий до княгині Ольги хитрий і тонкий на слові увійшов їй у довіру став уєм Ярополка
Ну не пустуйте
А мы уже встали
Ще твій не норовливий голубко
У нас у городі значить как зберуться на проминаж чи по-вашому на вулицю січай один другого за руку Моє поштеніє
Він вийшов у парк як сам не свій зовсім заморочений
Га
Вечори падали на Дніпро з усієї сили вечори фіалкові вечори смоляні і запахи води а по воді боязких нічних трав і верб і диму
Товариш Горобенко приніс нам із колишньої Просвіти здається чи що а ми
Отже не згинеш крикнув боярин Гей діти озвався він до монголів їхньою мовою далі на них
І слухає мій сум природа
Спасибi серце i ходiм до мене на вечерю
Ми стояли і мовчали
Чого ти смієшся
Софійка невідривне дивилась на Заболотного
А то з ярмарків було привозять новину про Максима вибудував мов оте й те а наміряється кажуть будувати ще й те
Ось уявний район дiї
Мені подобається
І Сена бігла по мені навскіс А в ній купались і дерева й храми
Зате фортеця наша
Нема мені часу
Це надзвичайна цінність про яку люди повинні знати
Пузир
Все у цім пеклі згоріло
Ти глянь лишень Якиме де вона не повернеться що не зробить тілько дивитись та любувати з того а вже щодо Марочка то така щира що я й не надивуюся
Він ждав Марусі
То козак йому промовляє
Може моя молитва дійде до бога учує він її і помилує тебе
Хоробрий
Мені
Нехай в олійниці олійник тараном Макухам завдає якмога гіршу муку Так не завгорить їм а здавить в каменюку Що потім чорта й сам вдовбе їх долотом
Хотів на зборах
А не бачив скільки їх спитав Кажан
Подзвонили ще раз
Сонячний день хвіртку двору будинку Слово біля якої стояли Досвітній і Епік
Слухай друже може не будемо тривожити їх уладнаємо
Перед ним в одну мить неначе блискавка блиснув Онисин вид
БАТУРИН
Дні проходили туго й обережно
Бояри й дружинники стають навкруги помосту
Хи- хи-хи
І давно там став
Весь день Звенигора і Спихальський тягли весло вдвох
Обережненько
Хто душу покаже
Тримайся мужньо
А мені чомусь ніколи не сниться моя далека дитяча країна така хороша та мила з мамою і затишним куточком у малині а сняться всілякі химери небачені будинки ліси та ріки
Не питай хто ми
Мамо поглянь тьотя Оля зашепотів Михай-лик
Вже минула північ а танці не переставали
Вона була оголена і до того тонка що здавалася погано обструганою палицею невідомо для чого обтягненою шкірою
Починаю розвідувати хто тоді ще був в шинку що то за якісь були що мене биля ага немов чорт злизав усякий слід
Я звичайно не знаю подробиць усіх переговорів
Уперше в житті за весь вік за це літо уперше в роду де не знали страху я вижити мушу я мушу вціліти я мушу об'їхати смерть на шляху
Всі озвалися за його добре а Рябченко з Манойлом хоч і лаяли його та ніяких поганих діл Зінькових не могли показати то так це й зосталося
Окрім Київського в місті ще кілька виїздів Глухівський на Глухів Орел і Москву а також дорога на Стародуб Седнів та Городню Санктштербурський через село Роїще і ще один на Сорокошичі до кордону польського
Три рази перед Різдвом приходила й три рази прогавив
Але це було так
Чекай
Білий полудень навкруги сорока скаче по верхах і весь чає крикливо скрекоче до Кухаренка мовби хоче вискрекотати йому якесь слово але не вміє
А хто не захотів разом з братією своєю стати на ворога того ждати не будемо
Я бачив тіло одного німця ще не закопаного дядьками біля паркану
Досi з годинником возяться
Крiзь сон
Между тем к казакам пришло известие что Ромодановский окончив с Нежином двинулся по их следам к Чернигову это известие окончательно привело их в смущение
Цілую і підпис
Куди і в якій цілі допитувалася далі немов порозумівшись чуттям про те питання з матір'ю що по моїм об'ясненню сиділа мовчки й ні одним запитом про дівчину не думала понижатися
Як умру відвези мої кості в Крим і закопай у саду
Щоб зрозуміти точніше відчути треба справді стати людиною трас вловити ритми гудучих цих швидкостей музику лету
Море стало вже чорне
Після сніданку він знову показав голову
Хропуть коні а в Оксенових товаришів руки на автоматах
Нiчого не знаю
Було літо термометр показував переважно понад 80 Фаренгайта безнастанно пились севен-апи лились поти найхоробріший із зулусів не мав краще розписаного ніж моє лиця паркети були встелені Дейлі Старами заставлені бляшанками Старляк Пейнтів ні одна з моїх поклонниць не могла б повірити що цей брудомаз є той самий денді якого звикли бачити у найкращих одягах найкращих фірм
І так аж до гирла —кінця їм не видно нашим очеретяним лісам
Камерта вид на себе взявши Тут всіх учила толковавши Що сором Турна видавать Стид всім стоять згорнувши руки Як згине Турн терпіти муки Дать шиї в кандали ковать
На довгий червоний язик що звиса між іклами сідають мухи
Я прихилив свого Вороного до дуба при дорозi i обережно розсовуючи кущi та хапаючись руками за гiлки подряпався нагору до руїн дота
Але раптом виринало обличчя моєї матері і я знову чув зажурний і впертий голос
Багато передумалось за і проти
Земля взялася корою дубіючи
Вітаються
жваво злякано перервала Віра
До жорен ласкаво рукою доторкається радіє корінню надбаному м'ясу в'яленому рибі сушеній
То ви мені паньматко не довіряєте
Може це чийсь Вітько або Сашко або Микола
І більше того Хто більш як мене любить батька чи матір той мене недостойний7
Тридцять п'ять так і буде
Я фотографував
І другі конфіскувати не повертаючись до Катюні сказав Карпуша І треті
А
Невеликий двір у Бондарів все що можна було скопати пішло під город
Чи давно була в городі а от тепер дома
А потім ото вже як назбирав чимало грошей знайшов собі спільників таких самих як і він і з ними в спілці взяв одно село в графа в посесію
Мабуть уже незабаром кінець віку
П а т р и ц і й Скажи на хрест і на ганебну страту
Ех Юхиме Юхиме
Вигляд їй стає щораз жорсткіший гнівніший лютіший
В очах задвоїлося і задробилося замерехтіло посіялося та він усе одно бачив тільки дебелого широкого в плечах розповнілого чоловіка у великих заболочених чоботищах
Вдарить суша спека коли треба дощу хліб сохне чевріє усе в'яне сохне неначе смерть вхопить землю в свій обнімочок
Урра
Про опасность от этой беды она опьяненная радостью и не думала
На це питання нiхто вiдповiсти не мiг
Мати каже що вона поливала сьогодні м'яту м'ята вмирає в тузі
От чого вони так біжать гуготіли торохтіли дерев'яшками й невибагливим своїм прозвзуттям по вогкому брудному асфальту і мчали навперегони в усіх напрямках
Коли сеймени присвітили палаючим смолоскипом
У нас умови одні а в Чагарнику де Ліхтаренко умови другі
Ах не все розумієш
Високий південь стояв над косарем
Опісля почалися турніри й змагання мамелюків
Вхопив саму суть мистецтва
Тоді рушаймо сказав Драган
Кожен вибирає те що може
Чи личить нам повторювати чиїсь плітки
О л е н к а весело смiється потiм майже урочисто
То ти думаєш що й Дунай такий
А вот таво чумазаво
Ану давай сюди твоїх людей
Чому Зіна
А може вона його покинула
Ми погубимо коней
Етерiоти пiдiйшли до ворiт
Вправді ходила чутка що пані переселиться в місто бо часто занепадала на здоров'ї але чи пустить її мама з нею в місто
Ну пой мне я начну
Тетяна
Мовчить
Я тебе зі світу зведу
Над цим треба задуматись
Він ступав ще один крок по м'якому вогкуватому лугу і знову відводив плече і з кожним махом з його грудей що високо здіймалися під сорочкою змокрілою від поту виривалося коротке різке але повне ще не виробленої сили хо-е-е і косарі що відставши ішли віддалік мірним розважливим ключем кричали вслід
Всі як одно змовкли дивляться в далину попід лозами пливла тінь було чути як рипів під чобітьми сніг
Бо він уже мав відразу й до писаря
Ранком компаньйони встали з важкими головами й неслухняними ногами
Був вечір
Аж сумно стало Петрові як розібрав що воно єсть отся купа голоти
Вона сказала віддам
Якісь гаки попід стіною либонь на них вішали копчені окісти в стелі діри
Дмитро Іванович дав йому тридцять карбованців і сказав
А грішниця скромно відповіла Ні бабуню це було другого разу
За такую беззаветную любовь какую питает к ней Дорошенко она платит так низко и кому же
У ту мить Матвій побачив що невідь–яким чином він опинився позаду всіх його струсив холодний дрож і він ударив кобилу нагайкою
О боже сплеснула руками та Моя султаншо ця лахудра намірилася замінити вас не тільки в султановій постелі а й на троні
Пише к.
Але ж ти не хочеш щоб я на тебе подивився На Ібрагіма насувалася незрозуміла нехіть
Так сидів він довго аж почув хтось плакав за вікном не тихо плакав плачем давньої удовиці а завивав і скавчав як чоловік кому силоміць одрубано руки і він хоче зубами перегризти ворогам пельку
Виходить то я качався на листі
Бичня обора загорода для волів
Видно що його трагедія не вміщається в його душі й він неодмінно про неї розповість
І коли ви мене випустите звідси
Смачна холодна вічна
Пополежав я тоді в крові наче у весняній воді
Начохрав дещо бруньок настругав березової кори
Не вмію на ній робити
XXX
Вона знову прикрила чорним платком Максимову голову сіпнула Чіпку за рукав і вийшла з ним з хати боляче стуляючи очі з котрих туга ледве видавила дві сльозини
Степові беркути в'ються над ним як над падаллю розкльовують живісінького на шматки
Помалу- помалу підвів я голову
Здаля сміялась струнка тополя
От Клима ви вигнали бо я дознався за валахів і сказав а тепер я вам скажу що Ліхтаренко
Знаєш хто склав
Ну що ж нехай так я згоджуюсь вiдстрочити страту на двадцять день
Через агронома вициганили Шамілеві в конторі навіть довідку якусь жалюгідну з розмазаною печаткою
В нас на обід було по чотири потраві щодня
Оставь
Я візник
СКАРБИ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ
Іноді приходили неясні сни
Я Бачман
Фальцфейн революція війна
Лише згодом коли з нашої далекої прабатьківщини Великой Угорщини повертався додому посланий туди Папою Римським з посольською місією брат Юліан князь передав ним того листа
Устим підвівся з ослінчика штани під коліньми гармошкою суглоби хрусь хрусь наче два сухих сучки одломилося і теж подивився у вікно
каже Шрамснко У тебе душа щира козацька
Будинок де жив Іван Іванович теж не без видатних заслуг його збудовано тільки два роки тому і тому його пролетарське походження не підлягає ніякому сумніву
Отож гляди її з нею скрiзь буде хортуна тобi
Так же ні
Бійці йшли у валянках теплих шапках і теплих рукавицях
Ви мене приголомшили мосьпане
Спиніться
І про татьбу та розбой стиха гомоніли вже купці
Під кожухом тепло-тепло
Вона думала про Ломицького уявляла собі як він йде в Одесі на залізничий вокзал як він жде її шукає між людьми і не знаходить
Умій схопити й розповісти
А шляхетський табір усе ждав не діждався Кисіля з одповіддю од Богдана й з нудьги пив та гуляв напропали
За тебе я говорив одному чоловікові
Де мені аж тисячу взяти
Він із заграниці вправителя-німця прислав а німець і ровами обкопався й огорожею одгородився
Віталик правда теж не якийсь там білоручка і у відповідь він теж щосили здавлює Сашкову п'ятірню радиста аж подив бере
Доброгніва недовго роздумувала з чого почати розмову
І це якось так дивно виглядає ніби в комедії
Хворого на кінних носилках вивезли на гору в князівський замок де Ярославна вже розпорядилася приготувати для нього простору добре натоплену хоромину і постельничі миттю поклали його в ліжко
С того вечера Прасковья Тарасовна как будто бы начала предпочитать Зосю Вате разумеется в мелочах
От і погнав мене передати старості генерал-губернаторове повеління ну а я самохіть тихенько забіг до вас
Як засвітила то аж скрикнула нова скатертина трохи не вся залита наливкою розбите скло валялося по столу
Далі йдеться про проповідування Ісуса Христа у Галілеї зокрема його чудо на Генісарейському озері див. Євангеліє від св. Луки 5 1—11
Дмитро Іванович акуратно склав свою покупку погладив рукою мов щось живе і знову запакував щоб другого дня виставити в музеї
Ми з Явою Станіславський і Немирович-Данченко оцього нашого сільського МХАТу чи пак ВХАТу
Боремося на життя і смерть
Він загорнув тіло в рядно
Сказати діло це надто честолюбно заперечив Бакунін немов одмахуючи рукою це твердження і дивлячись не на неї а обводячи поглядом усіх присутніх
Що Юрко
Від її рук увихалися юрливі чоловічі й жіночі постаті Марія раптом спинилася серед зали і зірвала з очей пов'язку
Молодик був упевнений що свою місію покладену на нього виконав він очевидно не уявляв щоб хтось та не порахувався з рекомендацією органів він уявив що я лежу розпростертий на лопатках
Кожного кидало то в огонь то в холод од тії ябеди
Давай попробуєм як вона б'є
Як ти сказав
Далі сунула купка старіших і молодших чоловіків теж видимо не тверезих чоловіка з десяток
сказав коронний і міцно стулив сухі й тонкі губи
І мати моя носила очіпок на голові і я зав'язуватимусь в чушку вже й до смерті
Місячні ночі все таке з собою приводять сказав опісля в поучнім тоні щоб вона успокоїлася Але воно не може хрещеному чоловікові заподіяти лиха
Його там звуть кок
Від рибалок дослідник дізнався що це місце тут зветься Запорозькою мискою
відповіла
Зацвіла метелиця літні курделі
Життя тече як річка
Говоре у прихожу Ви ж постарайтеся Павлина не жалійте слів умовляючи
А що б же ти думав вставив котрийсь ич ти
Пани тільки знають панувати
На мене жде багато праці
Панас Кандзюба світився
Трудно
У відповідь з-під байди вискочив хвостатий звірок з добру кішку і з усіх ніг кинувся навтьоки
Він був схожий на болотяного птаха маленького сірого куличка який зарано прилетів на рідну луку й тепер терпів од стужі та безкорм'я
Перекопували паленища сіяли овес і ячмінь по кошарах садили картоплю
Яким чином
Дзвонять дрібно тривожно часто
Та за хвилину й вона метелицею злетіла
І ти підростеш будеш вічним двигуном
Випущено в'язнів на Голешівці та з тюрми в міліції спалено магазин амуніції
Вчора було Вшестя
В усмішці інспектора з'явилося щось хитрувате
к Хоме
А ми де
Деякі пташки скоряючись пробували забути рідну пісню
За час тої розмови між боярином і Максимом монголи зовсім уже відступили від берега і стояли серед води не знаючи що діяти
Десять тисяч літ Саїн-ханові володареві багатьох народів
Здивованими очима дивилися вони на врятованих ними людей і показували вслід карателям свої сині прикушені язики
Як отоді біля полу обхватила за голову так стиснув руки їй і весь тремтів і весь линув до неї
Поляки вішають козаків та хлопів схизматиків по твоїх селах а хлопи втікають в Московщину до Путивля
Новий лісничий
Через дорогу
Вона ладна сама тікати з Девгенієм у чоловічому одязі поки батька немає дома
Ну що ж діти як пора то й пора
Прошу вас конфеденційно передать Дорі Василівні що після роботи мій особистий екіпаж підкотить до її пивниці і ми поїдемо вечеряти до заміського ресторану
Не поспішаючись читай
Невже ми попустимо завести його у ту безодню в яку ведуть очевидячки всякі вискочки-верховоди
А між ними метається ця нещасна колона приречена обома тими світами
Людське життя
Ну не приємностей знову осміхнувся Борозна А чогось
Нарвемо цвiту i повернемось
Стали вони один одному жалітися який тепер вік настав що свій брат-дворянин братається з хамом та ще підводить до того й других
Оксене
Починав засинати
Лодiї зупинились вище Неяситi вої виймали з них приготовленi ще з Києва волоки деревляні котки
Вранці мама одкреслювала мені червоним олівцем шматок газети згодом я довідалася що це чорносотенний Киевлянин редакторові якого україножеру Пихну батько зробив якусь послугу за що той щоразу задурно присилав нам чергові номери свого видання і казала Повідшукуй усі а або якусь іншу літеру
А я візьму гріх на душу
Бідненька
Там до тебе якийсь чоловік приїхав крикнув він озирнувшись
Ну а тепер прощайї І хай не спіткнеться твій кінь на далекій нелегкій дорозі
Тепер він лишив Хведота поспати заложив коням зеленої конюшини і почав вбиратись на утреню
Доктор скоса повів очима від себе до дороги чи не видко звідти його ніг
Ледве виштовхнули
Дарес од страху оправлявся І до Ентелла підбирався Цибульки б дать йому під ніс
І тільки тепер він помітив що довкола вже смеркає
Компанія висипала з машини
Тєпєр ступайте мальчікі пака дамой а завтра опять пріхадітє
Як правило у нас тут швидко підупадають духом і тяжко слізно каються
голосніще гукнув Іона
Нарешті він його потопив власне заплянував потопити на втіху слідчому а натомість щиро признався що збройне повстання вони вірмени мали робити зброєю привезеною з Персії до Харкова на верблюдах
От Маруся сплакнувши веселiше стала було розказувати як змовилася з ним зiйтися у бiр на озеро i як зiйшлися i як
Чи повернути додому чи йти до Юхрима Бабенка
Научите меня
Балки вибалки обсаджені наметами та кибитками аварськими випаси пустирища їхнім товаром
За нее заступаешься
Ви кинули його між яничарів це однаково що на поталу хижим звірам
Сонце ще не сходило
Не будем перебільшувати
Оце
Жодної кровиночки в ньому а очі згорьо'вані глибокі що здається дивляться з того світу
Небесний владико
Він здвигнув плечима і вказав на груди
Він догадавсь що то були студенти
Обабіч генерала стали Рожков і його нові друзі-запорожці
Одні поприїздили з жінками на возах другі на конях або поприходили пішки
А якщо бог допоможе то і я розшукаю його
І це таки вплинуло
Мені досить чути це раз
Гул стоїть ніби ти всередині велетенської мушлі звуки не мають куди вирватися вони живуть тут вічно у безчасі для них як і для всього Бедестану немає ні дня ні ночі ні сонця ні місяця ні роси ні спеки ні зими ні літа тільки блиск чари сон марення запахи
Збираймося ходімо бо лановий як запримітить що нас немає буде халепа
До Лавріна доля на всі боки верхом
Мушу зібрати всіх ліпших мужів Черпа та його околій і порадитися як нам повестися в сім ділі аби і з ромеями не розбити глека і з вами сусідами в Помор'ї також
Бігме набагато крутіша аніж сам князь
Учора про це казала пані
Марианна подошла к Мазепе
Раптом клацнули двері й на поріг з кулеметом у руках став присадкуватий косоокий червоноармієць який весело-радісно посміхався а за його плечима виросли ще два чубарики з рушницями напоготові дула й штики впилися у нас готові прострочити й простромити наші груди
Сходи в долину до мене по харч поможи дещо в господарстві а там і вертай
Стоять вони під лавою
Тоді поклей конче
Відчуття близької небезпеки студенило серце
Наготував лазівок
Та дідько знає що таке
Усі крім мене і Яви
Аж руки потерпли скрикнула вона і почала розмахувати руками
Готово
Не жди сподіваної волі
Його піймав хазяїн у степу
Шумливий ліс п'яно хитається на тім березі срібної дороги в Дін
Жандарм і Анна
У нього була воля
Я до кінця до старості до скону запам'ятаю тишину юрбу на площі гучномовця конус хрипіння пауз фраз вагу жахну
Іван стомлювався від довгого стояння і вмощувався просто на землі з лірниками поряд слухав кожну пісню запам'ятовував щоб потім записати слово в слово
Ще ж ми Ватю не такі вже старі щоб журиться та побиватись за цим паничем
Без тебе жити не хочу
Ой господи милосердний крикнула Джериха й руки опустила згадавши що багатирка Варка не буде її невісткою
Чіпка мовчав не озивався серце в його одходило
Ти яку любиш поспитала Тимоху лагідненько й заклопотано так немов вони були чоловік і жінка червону чи білу
І ті слова падали на їхні серця як розжарене каміння
Ти що одповіла спитав він одривисто
Я хотів щоб ви сяяли
Кафе Синьої Мавпи
Це Климе Івановичу оті самі Соколюки мої солом'яні родичі хай їм грець
Волали б та й волали б звиклі до вічових змагань поселяни домагалися б та й домагалися б свого коли б князь знову не підніс над головою меча
Але чим ближче до центру міста просувалися вони тим тісніше обступала їх пишнота від якої наморочилося в голові і не хотілося дихати а хотілось просто впасти отут і вмерти не очікуючи що буде далі якої наруги доведеться зазнати від безжальних ромеїв ще бо важко їм було уявити більші страждання й наругу аніж зазнали допоки гнано їх до Константинополя
Зять
Та чого ж у хаті такий нелад все перекинуто лежить жужмом
Я з ним поступив лагідніше ніж наші військові приписи велять
Але при останніх словах в неї затрусивсь голос і вона ніби вже ковтала й слова і жарти неначе щось здавило її в горлі
При першому погляді на неї навіть незважаючи на одяг можна було зразу сказати що вона єврейка риси її обличчя вражали правильністю й красою вогненно-золотисте волосся її спускалося пишними безладними хвилями на плечі на білому як сніг лобі що немов сяяв своєю надзвичайною білістю вигиналися дугами тонкі густі брови великі чорні очі єврейки сповнені невимовного смутку були теж звернені на священика а гарно вирізані ніздрі її нервово здригалися ніжний рум'янець просвічував крізь тонку шкіру й то спалахував то згасав од хвилювання
Мені треба ще сказати вам кільки слів на одинці додала Дара не дивлячись на Мирона
Ніде в тебе його тримати
Все кидати
По-перше знайомство з усіма як мати каже з дітворою по-друге обслідування цілого двору будинків горищ льохів стаєнь повіток старих бричок паровика що стоїть серед двору молотарки нарешті городів сусідських гаїв довколишніх лісів
Це не гори це сади
Неначе Сергій Левицький
Завтра вечором повторив він втомлено
Проте що поробиш у нього були для цього i золото i легiони i сила
Я вступаю в кандидати
І помітивши на стовпці що підпирав шатро прив'язаний снопик зілля розсміялася
ТАЙНА НЕВТАЙНА
Якось у них в класі була зустріч з дитячим письменником
Не радився
Лице біле як сніг сорочка цілком у крові змочена він умерлий рятуйте рятуйте
Пане генерале гарматники хвилюються
Обличчя густо налилося кров'ю
Наче що побачив слухаєш
Роботи шукаю
Заробили ми там тату чимало
Ви не знаєте що з такими людьми не варто бути добрим
Шевченко
Постарайся
Пилипко ухильнувсь обминув
Міцніше гребіть паршиві свині
Схрестили погляди на мить
Тут з страшним болем муками та прокльонами покидала вона землю
Почувся і голос людський
Ходив він з емпі на плечі та з невідлучним Бровком
Адже слово дане відставленому від служби капітанові ні до чого його не зобов'язує
А коли так то хто ж у вас вище їй зринув на пам'ять улюблений отців псалом Окропити мя иссопом й очищуся омыеша мя й паче снега убелюся
Василина голосно
Орел
Коли опинилася в полі охопив відчай
Але ж це той шляхтич котрий так добре прислужився йому взимку у Варшаві
Нема вже нашого Ціцерона
Вкажи нам на неї і ми підемо
Наполовину розбавляє не менше
Всі як один козаки дивилися в землю
Може в чому й згущено фарби але ж диму без вогню не буває
Тісна вулиця задля шестерика коні одно до другого туляться щоб не зачепитися об тин
Звеліли ми Капканчику Семену казать судові правду нестеменну
Ось воно як повинно бути а не он як
Антип змерз і не мав тепер куди піти й притулитись на світі
І дуже просто
Він трохи заспокоїв дівчину
злякано скрикнула Оля
Наїсися
Якщо вночі не взяли значить таки на волю
Критичний у вас розум Олено говорив він з важкою міною аналізуючий розважуючий дух
З невимовною любов'ю водила вона очима слідком за сином по хаті за його чорнобривим лицем у дзеркалі
Мої зауваження про мистецтво додав він можуть видатись надто загальними бо грунтуються на уривкових відомостях але вони цілком випливають з моєї концепції нової людини й зверхньої ролі розуму за нашої доби
К р а в ц о в
Сеструненько-голубонько
Я хочу роздивитись на вас
Право тільки тоді право коли його можна здійснити
Козаков поповз між камінням ледве помітний сіро-зелений як степова ящірка
Він од хвилювання не договорює і знов іде до вікна
Собеський знову виждав коли настане тиша і вляжуться пристрасті
IV
Видимо се справа панича Льольо
Нутрощі витрушує така їзда
Я тупнув п'ятою в землю й викрутив ямку
Рушнична громовиця й далі розколювала ніч полохала звірину в плавнях
Коли це вкрай потрібно я розумію розважливо буркотів Іван Антонович
Не завадить але спершу частуй новинами
А борг свій я тобі як тільки наступного разу завітаю до Глібова сплачу
Батько його сивий дiдусь заштатний батюшка слабував дуже тодi i вiн приїхав одвiдать його
гукнули козаки в один голос
Понял
По обіді мав стати перед вельможного і хотів мати ясну тверезу голову
Великдень був весною поправила його Ликера зверхньо як нерозумну малу дитину
А надвечір бач сусіда ваш пригнав собі у двір машину брикету гуде веселенької пісні орудуючи лопатою і посилає вам через тин зловтішні оскирячки ти мовляв своє одрозкошував тепер Ява мій
Отак може й тобі довелося б коротати своє повне наруги грішне неприкаяне життя
Їздив Бодяк у Харків і чекав там кілька днів
Вона зараз сіла й прочитала всю од дошки до дошки
Не ми створили їх і їм байдуже хто їх рватиме
Вона аж надто вже проворна не ходе а бігає та шугає мов та птиця не говоре а лящить верещить аж одляски йдуть
Так говорив не один тільки Михало в палаті зводились руки лунали збуджені голоси
Вернувшись сів на диван й узяв Кобзарь що пах приємно фарбою
Зима була холодна і я ніякої своєї роботи не посунув уперед
До мене
А батько що на те
Звичайно все це треба пам'ятати крайсляндвірту який от-от з ласки генерал-комісара обійме посаду гебітсляндвірта
Яку ще
Ха-ха-ха
А чи буде то добре докинула Докія
Маяк блимає булькає погасає на мить і знову в порту неможливий морський вогник
З розгону вскочив у човен і схопивши весло щодуху почав одгрібати від берега
От не розумію я дядьку вела далі Лариса за що Україна такі муки терпіла
Провівши Гната до воріт Тарас зайшов у хату
А мати пшеницю на панщині жне
Г о л о с з д в е р е й
І голову й заступників
показала Паня
Та й поїдемо в чисте поле
Омелько
І мати спішила дитині цицьки дати
Ти корову ввечері напувала запитав він у жінки
Щирішої од мене людини й на світі не знайдеш
Дмитро Іванович стояв біля музею і чекав своїх помічників
Він не поділяв думок про крайні заходи
Марія кинулась до дочки що це з нею горять шаленою радістю очі і таке дивне говорить наче марить
Соломія з тихим смутком дивилась на Остапа й чула як по її виду котилась сльоза за сльозою
Ось він вже і ступає сміло
По цьому безпомилково
Я пообіцяв паші тисячу курушів
Чого Речі Посполитій Турції боятися
Потім зібрала світлини а збираючи промовила по довгій павзі незадоволена з себе ніби з каяттям
Мовчанка
Наче стогнала земля стогнали хмари стогнали обвітрені оселі
Це правда
Може востаннє
Вони ж ніколи не вийдуть за ворота Ор-капу бо християни
Йти було недалеко у бічну вулицю неподалік Софійського собору
Льоля ще випила трохи й була вже весела і говорила про постановку пародії на Лілюлі
Отже вони вирішили підійти до нього інакше
Завеликий могла би загубити
Русь і ти била прекрасна
Чи не час нам тату додому спитала Ольга в батька
І до Хмельниччини було і після Хмельниччини
Туман також був сірий як полотно
Батюшко хіба ж у мене душі нема щоб я в піст їв скоромне промовив Джеря тихим хрипким голосом
А нечистий його вгадає
Великим ти родився бути
Знаменитий зразок фанатичного релігійного бузувірства
Починає приглядатися до їх а вони стають все сумніші та й сумніші
Інсургенти відходять
І от фінал
Такий реп'ях що як влипне то сплоха не одірвеш
Яка ж вона скажіть голуба
Виразно відчув як стороння велика сила втягає мене в той новий книжковий світ
Найда підставив і сюди слово закопав і прочитав і все се закопав у потайному місці
Се знає Аллаг і Пророк його Магомет
Всі ж бачать його перед собою таким як того літнього дня коли він примчав каштаним конем додому
О красуня
Минув тиждень минув і другий
За поміччю його Христя устала
А тим часом прошу вступити до моєї хати попоїсти свяченого з мого столу
Тоді засіли за роботу
Що ти на собі прекрасну одежу таряєш
Кажуть у нього Глинка писав Руслана і Людмилу озвалась Ганна
На парокінному возі сидять двоє поліцаїв а біля них лежить нерухома постать в зеленому
І ти це знаєш
Доки доправитеся казали випадуть передзимні дощі розіллються ріки і води їхні можуть перетнути путь вашу на Ільмень
Він у звичайному собі костюмі
Сідає на стільці й затуляє очі долонями
Коли б у заїзді знайшлося затишне приміщення я добре заплатила б господареві
Невже настав мій смертний час
Він вступив досередини і за хвилину вийшов вірменин
Не боюся а мені наказано снаряди підвозити а з цими ви б і самі справилися
Яко іщезаєт дим зітхнув побожно й штовхнув ногою у Ямщикову спину
Будеш завжди зі мною
Ми кажуть і грошей дамо тільки давайте нам таких книжок
Дурниця все те
Жіноче жалісливе серце обізвалося коли вона глянула на Мар'ю
Податкові пенсійні Третє відділення найбільше було перевантажене заявами скаргами ревізіями
Тоді Сікур і досі несилий одвести віч позадкував і задкував би не знати доки коли б не вдарив острогом об кований мідний щит Брунгільди й се вивело його з нетями він побіг до Гайового коня й просто злетів у сідло й уп'явся в змилені боки п'ятами
Орлик і Ломиковський пішли подивитися що за гість так пізно до гетьмана приїхав
Але їдь ти в iндiйське царство все на схiд сонця
Але по трьох ремінних нагаях почала витривало місити муку з конячою кров'ю
Полетіла Катерина І не одяглася
Хазяйка кланялась і гостинця передала
Плакали мої запаси
Мама мої перехрестилися
сказав дячок
Десь позаду за шатром що стояло недалеко від дороги почулися скрадливі кроки
А ти завжди так і в бою спочатку робиш а потім думаєш рівним голосом промовив Тур
Доведена до потрясаючого абсурду
Я також люблю нашу і вітцівщину
І тоді розітнувся в'юнкий як блискавка і гострий як бритва звичайний собі поліційний сюрчок
Бліднучи і збираючи все клинцювате обличчя у зморшки слухав сина Сафрон
Звичайнісінький збіг обставин
Злиття сердець щастя владання
Коли речеш то поїду
Іншого разу я напевно спитав би чи це добре повсякчас жити тайною сьогодні не було часу на запитання жінка підхопила зі стола торбину й попростувала до дверей і вже з порога обдаючи мене вишуканими парфумами сказала
Там вiн показав на схiдну частину неба буде вирiй де течуть рiки з молока i меду там вiн показав на захiд чорний окiян куди на нiч зникає сонце а вдень ховаються зорi
Де-не-де стали окликатися ожилими кулеметами
Гершко
Тягнув на плечах труну а коли поставив її на узвишші посеред церкви роззирнувся
Зважай сама
Чого це
Бо як ви й самі сказали в мене аналізуючий і розважуючий дух критичний розум
Нєчево плакать вот тут-то і пайдьот тебе дабро
Важко думати
Знесилений обливаючись холодним потом важко схилив голову на м'яку подушку
Микита Чугай поправив на грудях автомат і крикнув до бійців
ПРИВІТАННЯ АЛЬМАНАХУ ВІЛЬНА БУКОВИНА Альманах Вільна Буковина це перша ластівочка звіл неної Буковини що прилетіла щоб защебетати нам про радість та життя людини що не знає гніту
Не догадаєтесь боюся чи не заберуть у нас наш народний талант за гроші за панську ласку можуть забрати його купити
Але він не зник ішов розмірене і наче світу не бачив
Параска
Засвоївши новий термін Андрій показав на збір коло сільради куди прикотили дрожки
І всім зібраним од одного погляду на неї стає ясно що екстреннс зібрання дійсно мабуть потрібне щось непевне з принцесою
Опудало терпляче не жаліючись підставляє то з одного боку то з другого своє шкурятяне тіло й не крекне ні разу під лютими діяльними ударами
Він сам до себе всміхнувся
Коли б уже він приїхав
Виглядають ніби королівський невправною рукою з золота викутий вінець
Він видався таким нешироким що за хвилин п'ятнадцять ми вже побачили скелі
Вчинила стрілянину по комарах
Шура поклала заспокоююче йому руку на плече
У своїй світлиці в роговій башті з котрої мусили пантрувати за вузьким шляхом межи бескидом і ставом і куди вже раз був направлений вибух сиділи Орися і Катря
Заходжу до головного шинку там повно ріпників заздрів я межи ними й Мортка але котрі саме були знаком ріпники того не тямлю
Згідно з його справою Саркісьян є не хто інший як цілий дашнаківський вождь хоч він ніколи не чув про партію дашнаків і не знає що то таке
Про напад татар і замішання в рядах німців Карл Лотарінгський дізнався від принців Савойських братів Людовіка і Євгенія
Краса ж яка куди оком кинеш
Вони почали один поперед одного розказувати мені шлях що ним я міг дістатися до місцевої влади а потім вивівши мене в садок за згарище показали вузенький прохід на базар між стінами якихсь торговельних будівель
Він відчув уловив серцем кволість і нетвердість того ні він зрозумів що коли побачить її зараз то до кінця розтопить снігову хмарку недовіри й Неля назавжди залишиться з ним
Вірні люди казали
Він схопив її за плечі і поцілував
Вранці Степан здебільшого під впливом принесених учора книжок що стали йому живим докором вирішив що дурня клеїти годі і взявши паперу та олівець вирушив нарешті до інституту
Проходить по кімнаті знову гукає
Не можна
Я не відступлю вас поки не вспокоїте мене що ви направду не хорі
Та треба
А девушка продолжала обращаясь к Мазепе
Десь у тому гомоні і Олегів голос
О легко було тим історичним легендарним героям виробляти опереткові жести на барикадах ешафотах траншеях
Цей що був у вас
Виходить гуни вже були в Європі принаймні з кінця II сторіччя
Балаш одказував старостам ні се ні те
Боже війни промовляє Остюк хто тебе навчив доручати кінноту дурням у день рішучого бою Ватерлоо
Свій свого так би мовити
Невеличкий клапток мозку з малесенькими правами з малесенькою участю в цілому
Дніпру правду розказала
Скільки ж воно годин
Нарешті з'явився і той комендант
От і чекай нової пожежі
Русь і ти била прєкраснай
Ви самі
Граф підводить стару стомлену голову й дивиться вгору на обтягнене чорним шовком поставне тіло з високою шиєю на якій сміло жагуче кипить золота невеличка голівка
Що інакше він образиться чи й не образиться але поміж них ніколи не продзвенить та струна без якої людям не зрозуміти одне одного
А в неї серце розм'якло в ній все співало
Головне щоби хлопці добре трималися за ті весла
гукнув удруге Проценко
Яненченко витріщив очі
На доказ цього я запрошую тебе до себе на вечерю
Що жиди ошукали й обікрали нас що зв'язали нам руки і заперли нам на тепер дорогу до рятунку то чи з того вже випливає щоб ми мусили відречися від свого чистого сумління статися паліями
Лемішковські розмістились в гарненькому управительському фаетоні і коні як змії понесли їх по дорозі в Тхорівку
Стійте
Числа не знаєм бо календаря не маєм місяць на небі год у книзі а день такий у нас як у вас поцілуй за те ось куди нас
То була мряка
Турки перекривали рів хотіли одвести воду
Це і вчителька повинна знати
Чи не ти виймав живим очі Із серця віру
Ніколи такого гіркого жалю не зазнавав ще в своїм житті як сими днями
На конверті стояв лише київський штамп очевидно Леся вкинула його у поштовий вагон або передала кимсь попутно
До Розкопаної могили ще їхав з нами а як в атаку кинулись мабуть тоді і забито його
Понад вісімсот сільських садиб і будинків майже півтисячі водяних млинів два мільйони дукатів не лічачи золотих і срібних злитків тридцять два великі діаманти на одинадцять мільйонів аспр безліч самоцвітів п'ять тисяч багато гаптованих кафтанів вісім тисяч тюрбанів тисяча сто шапок прикрашених щирим золотом дві тисячі кольчуг дві тисячі позолочених панцирів тисяча сто кінських сідел у золоті й коштовних каменях дві тисячі шоломів сто тридцять пар острогів золотих сімсот шістдесят шабель у коштовних піхвах тисяча списів вісімсот золотом оправлених і діамантами й самоцвітами саджених коранів тисяча сімсот рабів і рабинь дві тисячі коней тисяча сто верблюдів
Та стійте не перебивайте почала знову Одарка
Осип розповідав про дівчину-циганку з якою ненароком зустрівся
Ніхто її нам не подасть як милостиню добути треба вирвати
Льокай повернувся й вислизнув з кімнати
Нарешті
Стара хитала головою
Вона напружує слух і слухає
Що таке гріх
Не гріх відвести підлісті хитрістю
Давай краще роздивимося куди ми потрапили
Соловейчик
Як на карточці ми разом так і скрізь чотири наших голови не виходять з карточки
І потрібно великої великої праці не одного генія щоб засипати ту провалину почату поляками скінчену москалями щоб зв'язати що порвала наша недбайливість та стидка українська байдужість та ледача недобачливість
От вам і чужі діти
Не дали одписки
Щастя моє дороге шептали самі вуста
Знали що незабаром зупиняться на новому рубежі щоб відбивати наступну контратаку
Сама заснула коло їх
Сиві з червоним кола пішли в його очах він таки натрапив на якесь опертя і було воно гаряче і м'яке
Кому ви говорите
Ось воно що
Кметі усе ще тішать себе сподіванкою що сядуть тут у ромеях з родами на вічні часи а йому признатися но ві риться що буде саме так
Сказавши это он подошел к двери и опять остановился Приведите его когда-нибудь ко мне
Загубилися кається Ява
Він став і гостро на неї подивився
Пізно вечором прийшов Сергій
Полинялими красками розцвіталися вишивані на шовках квіти
Перша рушила Парфена сиділа на своїх санчатах горда й гарна а вже за нею вибиралися на глинську дорогу інші
З Мокирця
К о п и с т к а
Добула чир і кресало
Треба рятувати
Яв цьому степу живу не один десяток літ і знаю що подорожні завертають до чабана тільки тоді коли не знають дороги
На конях все ніжніше переливались іскорками ворсинки а темносині зіниці з розумною майже людською усмішкою вже починали чорніти
А ти що робиш цілими днями
V
Щастя наше у повноті існування але кілька разів на рік ми скупчимо його у одно велике видиме щастя щастя яке випромінює з наших віч з наших уст з наших душ
Заховатися тут ніде вся надія на те що монголи не захочуть здиратися сюди
А доки будемо платити дань хозарам
I де вони взялись у вас
Вона обійшла всі батьківські горниці з очима червоними од сліз
сухенька згорблена тонкорука вдягнена як завжди охайно у все довге та просторе
Не люблять вони махунів пустодзвонів
Єремія катав через діброву скільки було в коневі сили аж жовті чоботи тільки миготіли
Немає вам тітко Марфо —казав він завжди одне й те ж —Якби було то я вам першим приніс би
Приїзди
Ви мабуть оце недавнечко перебрались на квартиру бо щось мені невтямки щоб я вас тут передніше коли бачив —почав генерал розмову на ході важко ступаючи по східцях неначе він ліз по драбині на горище й трохи не кректав
Та чутка справді дуже збентежила багатьох і сприяла тому що частина козаків прихильніше поставилась до переходу за Дунай на російську сторону
Небо високе і чисте просівало зорі крізь невидиме решето і вони мерехтіли падаючи
III
Адже занiмiли такого вони не бачили й не ждали
А ти знаєш що без тебе в нас буде велика дірка за столом як кажуть селюки
Хрусь-хрусь
І все ж навіть вони обливали йому теплом серце
Бідний Каменецький з ніг зіб'ється прийдеш до нього боже мій милий
Батьку де ти
Відтак колись ні з сього ні з того зачуєш його коло себе він зближається до тебе і ти чуєш він вже й поцілував тебе
Це були мабуть останні рядки а через те й щирі правдиві якими диякон Лев закінчив свою історію
Цю табличку він захопив у кишеню
А потім клали Поважно всіх шикуючи до куп З мистецьким хистом труп на мокрий труп
Піддури кого дурнішого а не мене крикнула Кайдашиха свою половину міряла то натягувала аж пояс лущав а Лаврінову половину міряла то аж пояс брався
Так скажіть мені хоч перед смертю чому ж оцього в мене нема
Очима світіть
Наталя слабо одсунулась
А я ж нікому мани не пускаю добра людям хочу
Старий я княже куди мені
Усе це кроки на шляху зближення з життям того зближення для якого доводилося перебороти владу літературних вражень владу книги що її Анатоль Франс називав опіумом Заходу
Гамідові люди
За роботою ніколи й старіти було
Наша нарада
Здавалося усе потрощить
Хто ж що має проти ваших біленьких хаток вишневих садків шкіл і тому подібних річей
Звичайно не тому що я не схиляюсь на його освідчення
Під час двох років коли був приневолений служити їй удвоє стільки вона прикувала його до себе більше як батько й мати
І вдвох пішли понад озером Мармусія попереду а за нею Сиз
Вибравши місце в лісочку на березі він скерував туди човна
У тебе ж він лише один
Хто-небудь згадає
Так бідувати довелось немало їй здавалось після багатьох років невтомної праці клопотів тривог турбот вона нарешті може перепочити
Анна
Плі
Недавно табір військова канцелярія шум гамір крик а нині старий двір в городі зелень квітки він з Мотрею за столом сидить балакають з собою вона така добра до нього ввічлива щира
Он і Богдась іде з риболовлі
Ніби шукає щось круг себе й заглядаючи за Христю
І не було для нього втіхи понад цю коли одним ударом палиці промощував дорогу стрічним озерцям замкненим між камінь і дике коріння як нарід рабів у жмені насильника
Мовчало небо
Ви стомлені я піду
Кінь уткнувся Маркові в груди й чоловіку пригадалася давня пора щедрого розімлілого літа коли голова колгоспу забуває що крім роботи на світі буває й сон
У цей раз нутро землі згомоніло стоголосом горами стряс грім
І вже зовсім-зовсім нікому не шкодить сказала радісним щебетом що лунав у парку як лящіння соловейка в гаю Я так дуже хотіла б кудись іти їхати або лучше йти йти кудись далеко-далеко хочби зараз-зараз
В його мові й поставі вчувалась довершена рівновага людини що своїм життям задоволена й легко несе на плечах свою долю
Оченята огнем загорілись
Сіли закутались
А за що по якому праву ви мордували мене
Славіна розв'язала це дуже просто він завідує відділом праці
В руках ремесло маю завжди свіжу копійку зароблю
Сотник
Ото твоя мама
Моя люба зоря ронить в серце мені Наче сльози проміння тремтяче Рвуть серденько моє ті проміння страшні
Т о й щ о г р е б л і р в е вирнувши стиха до Русалки Сховайся за вербою
Не піду
Не пустимо
То як же його набереш за стільки
Кров скрапувала по його неголеному в'ялому в глибоких зморшках підборіддю в білий замет
подавсь до нього диякон
Справді
А ти чень знаєш що у неї вітця нема а я тепер для'неї і отець і опікун і сват і брат
Якщо належав то й зараз належу
Дивляться задивляються і кожний
Та з того часу i став пан Пiстряк тiльки хоч трошки погуля то зараз i пожене химери
Нащо ходиш назирці за мною
Петро оглянувся
Але ми ж були молоді і кожний по-свойому молився марксівському богові
Передусім я Сафар-бей промовив той
Пайок одказую
Чому обличчя йому наллялось кров'ю коли він ішов з походом
До вбогості не може бути любові
А Настя стоїть на всіх на все дивиться та шепче Я вже сьогодні випила шумить мені в голові
Микола
Нi аж до вечора можете буть милостиво дозволив Кукурузо
Цебто—біля Ганниної спідниці чи біля Аглаї
Тих вісім верстов їхали вони мало не до самісінького полудня
Пощо цісаря твого звуть усі
Сам дядько Микола рудий кирпатий i невеликий на зрiст зате вусища в нього зародили наче у гетьмана а пiд ними i поверх них то чаяться то розгулюють посмiшка i насмiшка
Дивіться
Так сестро буде недобре сказала Марта
У кінці червня відзначали прославлену вікторію
Серце казало правду
Тільки одна дощана буда трохи понижче в невирубанім саду мала вид живий і принадний
Поглянь на схiд сонця i починай на щастя жати
А що накликали мороза
Не смій навіть думати про це
І в а н А н д р і й о в и ч.
Майор ще й досі махав руками і щось доводив гаряче але Григорій його не чув
Три роки війни проїздили і не скрипіли бубнами гули
Дивилися в вікна на жінок і дітей пізнавали їх і багато-багато з них плакало нишком одвертаючись щоб ніхто не бачив
Я-от танкіст а ти хто
Майже те саме було на острові коли він керував спорудженням монастиря але там усе здавалося меншим незвичним там Ісса мала своє море перед яким забувалося все на світі Сивоок теж не губився на острові так як у цьому великому городі не зникав і не віддалявся од Ісси а тут він мовби поглинався тією невідомою справою даленів малів невпинно і коли добрідав до хижі то не він мав утішати Іссу а їй самій ставало його жалко вона мовчки гладила йому голову і тільки від тих дотиків находили на Сивоока короткі хвилі прозріння він відбігав подумки од свого непосильного для одного чоловіка діла лякався огрому звершуваного вірніше ж задуманого і плакав під тою ласкавою тихою рукою під поглядом величезних злякано-скорботних очей І сси
Якби-то знали тоді б ви зрозуміли що батьки не вороги вам
Ближче й ближче тук-тук-тук
Мовляв чи нам забракне сил на добротну роботу
Он Орися накидає в жлукто цілу гору червоно-армійської білизни і не впізнає його не дивиться навіть на нього
Князю що сталося
Здається ти й позаторік тут був Та капості мені робив
Тоню цікавило що вони думають про любов а вони на це ще дужче насуплювались
На табори не зважуються нападати а між таборами шастають поночі грабують люд палять оседки
Ю р к е в и ч.
Наказано розганяти значить треба розганяти
А мені мамо не одріжете тонкого полотна хоч на одну сорочку на празники спитала Мотря насилу здержуючи голос
Поцілуйко гойднувся і єдине слово зірвалось з його уст
А хто там вигукується голосно питаюся в дiброви i поглядом обнишпорюю узлiсок
Балада
Він палко обняв названого сина і якусь мить мовчки притискав його до своїх грудей
Пауза
Діду а як ви тут опинилися
Стояв тяжкий нестерпний сопух
Того й соромляться їх люди
Ти мабуть і не знав
Рожевий вечір розгорявсь та розгорявсь пломенистій потім почав темніти та темніти місяць вирізувався з-за гори верха й заблискотіли зорі на небі
У час космічних польотів і електронної техніки в чаклуна повірили
І він на власні очі побачить те що так до болю хоче знати
З собачого хвоста шовкового сита не зробиш
Нестор був до глибини зворушений
Ти ласкав Богдане
Одну рисочку
Параня ані разу не пристала 28 ані почула втоми
Намагався розібратися в плутанині думок аж голова почала стугоніти
Ми дочко ніколи не знали що можна а чого не можна аби бариш то все можна
Маша стояла коло призьби і втирала рукавом сльози од скаженого реготу
Ви бачили його в добу щасливого ясного дитинства трохи неспокійного підлітства трохи бурхливої юности з її першим коханням і першим д-ром Кацем з її роботою і байдикуванням
В цю хвилю ввійшов у хату старий Жмайло з Марком
На нім нічого не написано
Тоді саме царська гвардія з масонами забунтувала
Кажи
Коновал ветеринар
Ні з дядьком ні сам
Справжнього сакса не лякає ніщо не може бути перепон і перешкод
Вони її закатують до смерті
Недовго пережила його й дружина тяжко засумувавши вона злягла а коли почула свою смертну годину пiдвелася сама вибiлила стiни помастила долiвку принесла з городу прив'ялих чорнобривцiв купчакiв i панiстки розкидала по хатi i звелiла увечерi скликати рiдню
А через день у районній газеті несподівано з'явилася невеличка замітка про ініціативу бригади Варивона Очерета
Ага то ми побачимося з Оссендорфером тут спитав Борис
I досi забути не можу починає Кирило Iванович запалюючи цигарку
Раз Дмитра особливо схвилювала сувора логіка і поетичність командира
Чому ж ти втік від нього
Воно ж тільки почуває
Ого
Починаючи свої вiйни з болгарами вони завжди рвались до Плиски й Преслави прагнули здобути цi скарби
Таке вістимо й кладемо заборону тим хто щось додасть чи відніме від цього їм анафема і ніхто не може розрішити від цього гріха хіба що мука уготована огудникам
А може й ні
Нащо вона їм коли не в силі видерти їх із рук такого простого халатника
А на суді його виправдали в справі замаху на управителя Хоменкової фабрики але незабаром його судитимуть в іншій справі про яку ми з вами не подумали
Так так
Геть туди як їхати цим боком до Лебедів
Як же я тепер візьму інструкцію
Спасибі тобі
Приснилось якось і таки там у лісі постав перед ним отой полишений у Живи кінь і збуджено забив копитом
Пррахаді сябє
Роботи стільки тепер що гріх забути про це
Яка пташка нап'ється тут яка звірина причаститься і вже не позичати їм сили та либонь нема тут й найдрібнішого створіння яке б не пораювало біля джерел
Явтушок не мав до Ксана Ксанича ніяких претензій дорікав лише Прісі що та так швидко ще й не встиг Явтушок загинути на війні як уже надбала собі приймачка притому ж набагато молодшого й удатнішого за рідного чоловіка а те допікає
Коли все було скінчено сів на край ліжка подумав і на німий погляд батька відповів
Щось дуже важне важніше всього іншого
А як був малий то я боялася аби й муха на нього не сіла
Сапає щось там у кутку
Так візьмемо як наш зять взяв у нас обіщали п'ять тисяч а після весілля дали дві пари волів десяток овець пару коней фургона і дві корови
Апологетика прикінчує мистецтво
Бачте Павле Антоновичу смієтесь ви з мене що я понеділкую глузуєте з середи та з п'ятниці
Тиха мирна картина сімейного щастя
Дуже велике посольство
Знов повторення й наслідування
Може я проведу аж до майстерні
Той розгорнув упевнився що не чужий а далі взяв свої сакви і вийшов
Камінь перетирає насіння
Попроси зараз священиків
Так-так-так
Люди вибігають на поле і бачать від Мізоча наступає на Дермань видимо-невидимо петлюрівців
Глянь Воронцов як він іде як він ідеї стежачи за прапороносцем захоплено відзначив Самієв З якою гордістю
Урочистості як і звеличання не вичерпали себе на плацу перед святковим людом і святковими турмами вони продовжувались і за столом з тією хіба одміною що тут не обмежувались словесними величаннями до пишних слів і а учтивих поклонів додавали й дари
Звелить пані на вечерю йти Прокіп мене дожидає
Ва Магомет рассул Аллаг
Але вiн скоро тут буде
Де матері а де діти
Вона рачки поповзла до колодязя
Панок пішов до хвіртки перевалюючись як жирна качка з боку на бік
Куди ж перекажеш
Я теж пане
Питаємо другий раз сказав Максим
Хто паніку робить
У мене тут ось лантух зайвий
Лучче пливи куди вода несе
Радять метушаться
Чув у Мойсівці уникнув правди щоб не послати нею слугу на стайню
Так от товариш Мандибула мав дуже оригінальні звички
Може не знаю
Ну як
Як може від
Всі причаїлися позираючи то на молодого київського князя то на скомороха
Та що медсестри
Остюк прийшов із Санькою Шворнем
Тільки на сьомий день з гори відкрилося море і показалося велике місто з високими стрімкими вежами мінаретів
А тільки ти жебрацькі шмати скинути не хочеш бо ти забула що ніяка туга краси перемагати не повинна
А я от нині твою господиню ледво витягнув силоміць із дому аби троха провітрилася та м'іж людей показалася
Та на таких як сваток Іван С т о н о ж к а весь цей протокол мало протокол уся Совєцька власть держиться
В селі знали що Митра хлібом не годуй а дай повеличатися службою
І за це міцне сповиття вона ладна була забути йому всю попередню неувагу
Цареві до того діла немає
І недаремно В Адріанополі та в прилеглих до нього місцевостях військові довелося провести всю зиму
Чорти сиділи в пустиці з забитими вікнами дід палив люльку було затишно лагідна півтемрява голубила їх і заспокоювала
От спогадайте коли ви бачили в церкві хоч одного пана або паню або панянку
Шавула
За частоколом внутри двора царило глубокое безмолвие даже видимо не было там обычных сторожей у поселян псов иначе бы они давно отозвались
Вот например ангелейцы земля их гораздо меньше нашей а как они укрепились как обогатились куда против них Польше и Москве
Хто б у нас муфту носив
Розпочиналася нова доба
І хоча Давид знав що обидва великі князі не бенкетують не соколиними ловами займаються а кожного дня ждуть нападу Кончака примхлива душа його перевернулася
Знову гупання й знову несамовитий крик
Гряде ж М І Й
Колупай підвівся
Тоді Дорош садонув його ногою в живіт
Що сталось Якове Василевичу
А куди вам діду хочеться втрапити у рай чи в пекло
Домовились
Каруца зупинилася біля церкви
А може і любить
я кожен час на звіт іду на суд
II
Воно ж дурне дума що я їй ворог
Значить були
Пан говорили що знають його змалку
Їдеш в армію нарешті запитав Корнієнко і пильно глянув на Дороша
Як приборкати запитував сердито сам себе слідчий
О коби ти небого Марічко знала яка вона гірка
Всі полки дивізії мусили розгорнутися в бойові порядки
Викреслюй
Нiчого не видно
Весело землі
Глянула в той бік
Усіх чудес невигаданих майстер
І дівчат не цілуєш
Від кого
Якi ж ви радi перший у вашiм життi мисливський собака
Кінь стояв біля ґанку сумний тихий віконце нагорі висвітило залізне коліща що валялось на подвір'ї і видалося зовсім іграшковим з вишини а на мансарді поет читав по пам'яті лермонтовського Демона
Яка хвиля тиша здалеку чуть знову скрипка і бубон грають
Мов земля здригнулася і заблищали й заплескали хвилі світового життя
Поки що прошу сідати промовив Євгеній якому пан Брикальський не давав прийти до слова
Знайшов я ранню ту
Пройшовся двором наче шукає собi роботи
Старі добре знали що вони обоє однакові на вдачу обоє опришкуваті нервові лайливі й непомирливі
Не можна не слухати цієї пісні її наші матері співають наші сестри наші жінки
З Бієвець до Семигор була простіша дорога але Лаврін поїхав назад тим самим шляхом кудою йшла Мелашка
Писав кілька листів а про це хоч би слово
Боявся він єдиної родички своєї племінниці Марфи теж одинокої підтоптаної вже молодиці
Небо тим часом вбиралося в темну мовби кожух навиворіт одіж
Ану насипте цій кралі пороху в пазуху
Увечері Уляна вже шушукала Федотові про оте ку-паннячко та наставляла сина щоб він дивився за своєю жінкою
Чомусь пригадалося давне отак за вечерею в оцій убогій хаті тільки то він сидить не Петрик і ото Христя —шматочок під ложку щоб не ляпало
На пагорбі під ціпами бою в жасі здригалося село
І потреба приглянутись до нього за кожним разом своя
Потім рішуче рушив до гурту юннатів
Дівчат ціла кагала
І сам мріяв писати
Так вітром від неї і віє
Я тут мав
Ніхто не знав що сталося лише гналися лише тікали лише хотіли десь сховатися
Коли ж відправимо комісарів питає кошовий
Ой що ти говориш
Ах как вы меня перепугали
сказав пан я оце до тебе молодих привів
На то є там вгорі інженери
Талант автора для мене поза всяким сумнівом
Він був на льоду грізно звернувся батько Толин до Федька
Дивлюсь на дорогу
Та
X
Для вас він не один вам ще треба звертатись до нього як до двох тобто величати на ви
Справді так
Хвалити бога цього разу не на моїй дорозі
Першого потягнули на поміст пораненого Ільченка
Приклич того
Був такий славнозвiсний орнiтолог Мензбiр який на пiдставi багатолiтнiх спостережень i наукових дослiджень остаточно визначив що дикi качки крiм базару водяться ще на лугових озерцях та по очеретах i тихих-тихих плесах по рiчках-колисках смарагдової Батькiвщини нашої радянської
VII
Drang nach Osten Drang nach Osten
Жінка синіми здивованими очима дивигься на нього
Ано їдуть бачать і всі інші а ті з вогнищан та поселян що стоять ближче до лісу виголошують уже здравиці такі дзвінкі та зичні що княгині крівця заливав вид чує тремтять ноги одначе бере з рук вогнищанки хліб1сіль на барвистім рушнику і йде назустріч своєму слюбному мужу і князю-повелителю котрий бачила вже правився до неї яснів усім своїм доброликим видом
Вітер поривчасто зітхає
Назар
А не вмерти не можна
Олеся Балабушиха після своєї пригоди з Казанцевим не жила а чевріла неначе громом прибита
Він уперше за останні роки випив кілька чарок горілки
Я Увага
шепнула мені Лена в ухо сміючись стиха
Худоба ж своя є райземвідділ виписав наряд у лісництві а люди дружні
ХАЙ ЖИВЕ РЕЖИМ ЕКОНОМІЇ ТА РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
Та сама де колись їхав з большевицьким обозом
Фізично бо розум її належить вам відгукнулося люстерко
Він все ще відчуває в своїх руках тепле пружне і сильне Орисине тіло
Гей як у тебе тут мило
Тоді йому снилися й пахли інші страви такі масні що з них і пара не схвачувалася і такі густі що й ложкою не повернеш
Та марні були сподівання султана і самого Юрася на те що народ спокушений славним прізвищем Богдана Хмельницького піде за його сином
На тобі свиту та зараз геть з моєї хати кричала Онися
Не маю слів щоб висловити те що було на думці в моїй душі
На залізній хвіртці намальований білою фарбою великий пес і він справді сидить на ланцюгу коло великої буди і бігає па довгому дроті уздовж подвір'я
Боже мій
Іди геть
Який він
Л і с о в и к Либонь весна
Моя наука не крадена і не хапана війнула спідницею Варка і завзято як вогонь почала працювати
Подобався собі як завжди
Я був певнісінький що він давно вже зогнив у Босні
Здається як для кого
Щось парторга вашого не бачу
Ляпнув необдумано
Ні не буде одгонив він непривітну думку що не знать чого знялася у нього в голові
Князь поклав письмо перед себе на столі підвівся з крісла і приступив до кульчичан
Охрім стояв злісно посміхаючись витирав долонею розбиту губу
Убити
Вона подала мені свого маленького округлого золотого Ельджіна на чорній ростяжній опасці що нагадував око сови і був безучаснено пасивний
Може її мовчазність
Але час скажено йде сказав він беручи на вулиці Льову під руку
Я зрозумів тебе Сафар-бею сказав Звенигора відбираючи від Златки фірман і ховаючи його собі за пазуху
Чогось мо' треба
Моя адреса Київ Львівська вул 51 16
Чи це свідомо чи під впливом хвилі як не було а ревнощі це сказ
Він був дуже змінений проти попереднього веселий говіркий їх надії на Стасюру оправдалися
В людях щоб знала більше злого духу аніж будь-де
Може вона не схоче йти заміж і я до смерті житиму з нею до смерті житиму в спокої без усякої тривоги клопоту
Що нам робити пане Повсюдо
Ну от подумав він зморено коли відбіг так далеко що не бачив поселення знову те саме
А тоді поклали немовля в колиску
17 грудня 54
Пахощами понесло по хаті
Так
То не була сліпа одчайність віра в божий промисел
Тому мені й байдуже
Заспіваю море грає Вітер повівав Степ чорніє і могила З вітром розмовляє
За варягів у них виникла сутичка
Я теж почуваю себе кепсько сказав цар і від'їхав з гетьманом на радість усім гостям
Тож почувши що Роман пустив на його двір червоного півня я дав собі слово зробити все щоб допомогти землякові
Не послухаєш нас із жінкою і вона просить тільки сама невесела то діток наших послухай вони за тобою щодня плачуть
Потім
Та спочатку вона мене повертала під свої удари удаючи що хоче розірвати кофту на грудях і істерично гукаючи мене
Може послухаєте трохи музики кивнув головою на хату
А скажи по правді кого здивуєш тими слаботами
А-ря-ря
А арґументів Сокіл мав досить
Веди ж Василю гостей у світлицю а я поздоровкаюсь із молодим Шраменям
Йому зараз хогілося поговорити по щирості з нею попросиги пробачення і знайти хоч малу розраду
Чому ти так чудно вимовив тебе
Національне питання національні справи нісенітниця сказав Селаброс
Він спаленів і ніби погрузився в оглядання цього лиця
Але враз я побачив тоненьку смужку свiтла
Меланка спинилась приглядаючись а потім якась спорожніла й байдужа рушила прямо на той клубок
Боже як гарно аж застогнав кобзар
Я прошу від імені твоїх читачів не роз'єднуй їх у кінці
Це були люди високої проби
Рушати війську
Він вчув як щось наче мурашки бігає у нього поза спиною то сипне морозом то пахне жаром а хвилі важких голосів упинаються в душу ссуть її щипають за серце
Нічого
Пишіть помер великий артист па дрібних ролях
А коли допитаємо Астаматія то можна буде порівняти їхні показання
Я більше не можу тут
Мабуть годі зовсім не видко разів п'ять колов шилом у одно місце а щетини не протягну
Євфросино Сидоровно
Передусім харчі
Казала готовити снідання
Щоб не було гнiвненько
Жити
Ох лихо моє мало не заголосив Стецько пропаща дитина та й ми з нею пропащі
I що воно султан їсть мовив з таким виглядом неначе не дізнапши того й на світ дивитися не міг
Не стверджую але й не відкидаю саме таку думку відповів доглядач залишивши без уваги навмисну брутальність латиніста
По обіді Володько пішов до Левинських
Перегодя
РОЗДІЛ ШОСТИЙ
Руку вломив паскуда руку зламав
Придивляються а він спить
Жіноцтво полягало покотом долі в кімнаті господині
Новий приплив енергії шалена відвага пойняли її волю і вона кинулась уперед розхиляючи й ламаючи очерет зі сліпою завзятістю зраненого оленя
втішала ніби мати давно колись і витирала сльози долонею
А вікна вже не світяться
Усміхнулася і вже подалася далі наперед і тільки видно було голівку в чорному тонкому мереживному шарфі накинутому на чорні кучері
Д і д з ц і п к о м шматував і топтав протокола
Він востаннє стоїть перед очима
сказав до нього
Дехто і бачив як вона кота патрбшила удвох з дочкою
Забув яке покарання за те що вона приписала собі партстаж з 1915 року а сама вона член партії з 1917-го
Від снідання косили без перепочинку і вже перед самим обідом Павло застромив косу вийнявши кисет крикнув Тимкові
Мій герой спершу незадоволено хитав головою але потім прийшов до тієї ж думки що й балабаєшник саме так по вищезазначеному змагатися можуть тільки здорові мажорні елементи нашого суспільства і прийшовши до цієї думки раптом прийшов і до другої
Ч i п виривається
Потривай же ти сарано
Олена кольбою рушниці вибила скло і виглянула
Тон Шприндзиної мови злегка глузливий її ліве око трішки примружене
Зараз мине
А скиглики дев'ять копiйок сто грамiв
Щось з малою
Е р о д і й
Нехай же братова сидить у школі та не рипається
Хто тут бентежить наші тихі води
Горобенко похапцем розклав у папки кучугуру штампованих папірців запхнув у портфель з шматком вівсяного пайкового хліба довгі писані аркуші й на годину раніш покинув свій культвідділ
Послухай мене
Він був гордий з того що за короткий строк зумів екіпірувати це не таке вже й мале військо
Ми ніколи не зласкавимо сих людей
викрикнула Лена
Тільки
Ну
Як пані ся має
Ой ви дурненькі заплакані вікна сонце буде будуть дні радісні ясні будуть пісні квіти будуть радощі сміхи
Пірат скаженіє
Він скуб себе за пейси за бороду і мусив платить попові давню плату за фабрицьку парафію
І тут же розказав мені з заміткою не зраджуватися перед нею як вона з якоїсь розпуки щоб все-таки діпнути свого рішилась вийти заміж за якогось старика професора університету про котрого чула що хоче женитися та лиш сумнівається чи найдеться яка дівчина котра б хотіла вийти за такого старого заміж
Корова реве ведмідь реве а хто кого дере і чорт не розбере
Скрізь погромили панів та й так минулось
Незалежно й гордо ніби нічого не сталося і не мусить статися вони звикли що йому не пишуть а коли й пишуть то до вимоги на пошту але навіть випростані плечі його волали рятівного Вам Іване Кириловичу лист
Всі вони грубі ті неотесані балканджійкиї З порепаними від роботи руками з брудними скуйовдженими косами
Ось вам сукини сини поліція ось вам фашист ось вам людська кривавиця одним рухом втиснув другий касет в полуавтомат і застрочив у куток
Та мудрі ляхи не хотіли до цього мішатися
Що ти маєш на увазі салтане
Ох бачу
Муса-паша схопився руками за поруччя крісла Іслам-Гірей
Істочник жизні обрели в пророці Ісламу славою і честю стали
Зразу ж рушаймо до Чернігова
От Труда сідає з нею поруч у фотель підібгавши одну ногу в панчосі під себе вона обома руками обнімає руку Елізи і комічно заплітаючись язиком смішно сердячись на себе за це жагуче обурено скаржиться на батька брата на чоловіка Фріди на свого нареченого феноменальну зануду
Перше він міг ходити вечорами працювати до Шури
Себто вона дужче призвичаїлася до мене чи й так сказати закохалася
V Тепер Бородовка 98 вже гетьманує Бо вивіз в Борщагівку 99 сто бочок Горілки доброї і всіх частує Хто про сей бенкет має корячок
Що ж до Лесі і Топченка то він тут же став рекомендувати їм своє Берестечко
Він зовсім в них заплутався і маєток був двічі як не тричі заставлений
Це не я це мій дурний язик
А ось либонь смерд плоскінна сорочка постоли на ногах борода скуйовджена
Він знову був мокрий од поту і блідий
Тому нас і бог злучив
Все що трапилося здавалося тільки одним моментом з великого діла а кінець його міг бути тільки один
Видно було що в душі він погоджувався з доказами гетьмана про те що здача Чигирина ще не означала цілковитого підкорення турками України а тим більше Росії та він боявся що ця здача від якої залежить життя князя Андрія розцінюватиметься і на Україні і в Росії як поразка
Скрипник
Хвалить бога що в короля Владислава геть-то вже мало коронного війська
Сердито кинула вона його осторонь і запалила другий
Ха-ха рассмеялся здоровым низким голосом полковник и отбросил в сторону и палку и медвежью полость
Але логіка Льово
Признаюся іноді я переставав вірити в безсмертя душі й позагробове життя
Раптом під високими платформами з сіном він помітив якусь живу рухливу купу
Хлопчик тоскно дивився у вікно й мовчав
Ганна
Ще городка не видно
Тобi серце Олесю треба ще поїхати в Мокрани до опiкуна попросити в його вибачення
Коли б ваша милость щоб мене наградили Марусею я б усе те сполнив що ви тепер розказуєте
Ко мне Паша давно уже пристает чтоб я познакомилася с вами да вы-то такой нелюдим настоящий затворник и в коридор-то вы лишний раз не выглянете
О скільки того Клочурєк знав
Велика хата аж у четверо вікон по ліву руч під глухою стіною стояла неприбрана кровать виплутана неначе сітка з тонкого Заліза за нею проти вікна стіл на столі усяких виробок з дерева глини каменю
Кто это оторопел Сыч раскрыв широко глаза
Треба ж було хлопця рятувати
Я чулася просто гнучкою перед ним
Еродій
І вчасно
Звечоріло зірки проступили на небі а десь у степу теж мов зірки спалахнули крізь імлу вогники то їхня Центральна що вдень її звідси було майже зовсім не видно зазоріла вечірніми вогнями
Вечорами при каганці гуртами
Дай тіла на ці кості а як не даси то прийми мощі
А прийде дядько Петро чоловік мій з війни хай там його козака смерть обминає жити мемо втрьох будеш нам за рідного сина
Я лише любила любила татку
Чоло всіяв піт
Будинок Капніста в Обухівці не відзначався розкішними прикрасами та готичними вежами як у маєтках інших поміщиків
Де про царя
Як сама
Чи він такий глухий і нечулий аби не почути клич всеблагої Лади оцей великий і величний що й помираючому дасть дужу силу життя
Я її в потилицю витурлю як вона лізтиме сюди кричав Елпідифор
Коли ми чули його
На місці буде видніше
Важка тінь пізніших подій упала на ті безмежно щасливі хвилини які переживав він відтепер отам у тім пустім покоїку при розбитім фортеп'яні але в тій певності що тільки одна стіна ділить його від неї що вона тут близько що з-під її рожевих пальців пливуть оті нестрійні гами мішаючися зі срібними тонами її голосу з рідкими вибухами її сміху
Скільки є таких що ладні злизувати порох з чужинських чобіт якби тільки їх не чіпали
Ішов назустріч синові сонячного Палермо й тому янголові мармуровому й своєму синочкові й своїй дружині всім
А німці вже захопили Харків 1
А тимчасом Лемішковські вернувшись до господи і зіставшись удвох у хаті мали свою розмову
Професор подивився на нього вникливо помовчав аж ніби ображено
прошептал Герцик сел и опять задумался Лицо его сделалось страшно болезненная дрожь пробегала по нем порою губы его судорожно искривлялись бог ведает от злой улыбки или тяжкой боли сердечного страдания
XXVII
І якби дівчина відповіла на його почуття то це було б велике нещастя для обох
Есть у меня может кручина потяжелей
Про що він грав тужливий син степів і праці
думав він похиливши свою голову
Людей в масках вже не було тільки десь там в роздягальні ще чувся свист
Моє минуле а тим більше моя біографія є настільки далеко не цікаві що зовсім не надаються до повісті
Пригадалися слова патруля Знайдеш
Батий запитав коротко
Ну земство земство
Я підхопився як ошпарений та невже
Вони певні що на великих просторах щастя більше ніж на маленькому клаптику що воно там копами скиртами
Ви як гадаєте сказав ревізор звертаючись до Лесі Буде сьогодні дощ чи ні
Замовчи Грицьку приказав старшина
Дівиці піють на Дунаї
3 різдвом Христовим браття
Через вузькi переходи Кафiзми пiдвали храму Дафн i галерею Маркiана вони потай пробрались до Буколеону
Але тепер не бачив нічого
Іване що ти кажеш
Те що я бачив також і неімовірне
Азіза не видно
А знав же
Вони вели Уляну
Це чіткий перламутр на бенкеті дикої голодної країни
Тут би й розпрощався Сафар-бей з життям якби не пробігав між ним і Ганчом яничар
Ух
Ну так би й сковчало
Народ втікав на Запорожжя
У Еймунда ж ніяких прикрас тільки на лівій рунд на пальці золота каблучка з якої звисає величезна просто неймовірного розміру як голубине яйце біло-рожева перлина
А-а я їх знав бував у них
Стрілець мусить стріляти
Хто свистить
П е р е д е р і й Меласю
Важкими стали ноги
Андрій дививсь на вогонь весь червоний і захоплений
Не взяли
А жінки цього не розуміють
Сьогодні наші орали сказав Мірошниченко Анастасу приховуючи хвилювання все думав про гармату
Був у полоні гуслів мелосу а ще того що виспівувало власне єство
Мабуть колись у цьому не обходилося без зацікавленості а тепер узвичаїлось і зробиш інакше осудять усім селом
Може й для іспиту
Тини скособочилися хліви й клуні зяяли ребрами кроков та лат колись білі стіни хат тепер облупилися вікна чорніли страхітливими дірами а по дворах лежали кучугури снігу
Сльози з очей незрячих котяться йому по щоках по бороді
Пиво пити
Сергєєв це було суцільне презирство
Ти Горобенку почекай хвилину я зараз
Так ніби духу не вистачає
Ні плакав
Через тисячі літ h1
Сотник покликав Касяна
Твій незримий хранитель є не хто інший як слуга господній із запалом провадив далі Аркадій
Але в нас
Гетьман подякував за тую дбайливу прихильність і просив поздоровити княгиню
Зельтерську воду пила з ним ти кажеш
Стомлені голодні миттю поринали в важкий тривожний сон 'а як тільки на сході піднімався край неба і розбурхане птаство заводило свої ранкові співи схоплювалися і дрижачи від холоду рушали далі
Ми хочемо бачити господаря сказав Арсен і тицьнув у віконце срібну монету
Вилізти на нього їй нічого не варто
Що тобi Марусю
Хай би хто спробував не згадати
Купи каже пополам візьмемо
8
Сидора Трохимовича не пізнаєте
Слухай
У душі у того і в того трохи вогню вигоріло натекло туди іншого помінялися кольори
А це не моє думаєш
Але Квочка зупинив його піднявши перед собою руку
Повилазило тобі
Та до твого весілля минеться
Входе Маюфес
Микола обережно взяв її під руку і вона довірливо подалася до нього мали пройти по тій дорозі десять років
Та до її послуг усі його чекові книжки
Озирнулась глянула на його веселими очима усміхнулась свіжим молодим личком
Україна ввижалася кожному Божим образом
Что бы вам приехать взглянуть на ее
Коли властиво вернула що я досі не бачив її
Як він дивиться
Про це вже написав Лізі Кац і так зробить
Бунт
Отаке казав їй як у нього була і інше ще
Ще було темно ще тільки благословилось на світ а в Сірковій хаті уже горів вогонь
Хорошо Гадюко добрая сказка
Нам треба обережно поводитись з буджацькими татарами і повести з ними дипломатичні переговори
Чи не затіває старий чогось небезпечного
Золота палата гомонiла багатьма голосами як Днiпро в негоду
Візьмися у Наталки і матері хожденіе іміти по моєму сердечному ділу
Се була сила глибока могуча піднімаюча сила котра не знає ніяких перепон нічого не жахається котра проломлюючи дорогу пориває усе з собою часто руйнує те що закони і звичаї і час з трудом збудували
Коні здані на власну волю самі шукали собі стежки серед сутінків і зчаста форкаючи тюпали звільна по похилій каменистій дорозі під гору
Беріть Оленку та йдіть до вінця а Євфросини ми не пустимо
Р и т а
Чи ти знаєш сину за кого подавала рушники Ониська Прокоповичівна
Бо одним словом не скажеш
Слухай Мавко давай лиш побратаємось
Галакточко ти чуєш
Та може він сам партизан що прийшов на Карпати з Великої України
Ще Iоанн Цимiсхiй стояв у Преславi й думав як йому пройти через клiсури а вже в Константинополi всi стверджували що Цимiсхiй навiки приборкав болгар наклав на них дань везе з собою скарби Крума
Виміняв другу теличку вона отелилася і тепер було своє молоко
Ще нічого не знаю
Спасибі князю
Безперечно Чораї Це він дізнавшись що зникли два козаки здогадався куди вони могли поїхати і помчав у погоню
Тільки Спасокукоцький та Кукуєвицький хихикнули але перезирпулися і враз замовкли
Ця людина негідна ступати по нашій землі
Гарні слова
Але Карпо по цьому саме й побачив що вона тільки вживає дуже знайомого йому засобу брехні
Людей ти не любиш нікого не похвалиш
Чиновник позадкував злякавшись чи вдаючи наляканого а далі кинувся навтікача
Він дивиться на мене з подивом та мені плювати як він на мене дивиться адже він тупий у таких справах
Ні не для супроводу
Мабуть він підбив мене і кинув на себе
Ти сьогодні такий же зароплений і прокопчений димом як і завжди
Сама вона була на хазяйстві паніматка пішла до шаровільника і наймичок забрала а дочці наказала всякої роботи і масло бити і сметану збирати і сир відгрівати і кабани що в сажі аж два годувались на її голові були всяка птиця та ще треба було і закришки на вечір наготовити
Обличчя дружини що говорить тсс
Вона не знає що й я капітанша може і краща за неї та й кажу Та вони оце тільки що побрались
Богдане
А була ж у мене одна пригода про яку й досi нiкому не казав
Сiдайте вечеряти
Ні ні не треба
І яєчню бачу прийняв твій організм і сиру півтарілки і молока Що ж ти хочеш
І не тільки погляд жінки але й добрі в скорбі й турботах людські очі сяють йому дарма що в світі є війна і поцілуйки
Разом з тим він одсунув далеко позад себе одну ногу а другою трохи не став на коліно
Ой чи казка
Лице йому було суворе і лише очі горіли таким вогнем задоволення влади що справді цей пророк сам здавався Богом
А то чому
Вона обняла його русу голову й вп'ялась устами в його високе гладеньке чоло
Так я таки до цього здається не дійду
1949 рік
Бо щоб не почули Мого слова
сонно спитала Тетяна Ннчипорівна прокинувшись із дрімоти від його дотику
Колона завернула з райцентру в степ звідки прибіг Миколка а сам він тим часом зітерши шапкою піт побіг на хатки і землянки
А коли так то навіщо людям ці всі суди ці всі начальники
Я прийду пане
Ватутін кивнув головою
Десь за вибалком обзивається коса косі як серце серцю і знову стихає на високій прозорій ноті
Скільки вже днів лежать нерозрізані журнали руки не доходили а тепер час прийшов а онде окремо тека зі списаними листками строфи нової п'ятої частини його поеми
Святослав ще не збере рать як ми повернемося з перемогою і приєднаємося до нього
Полишити в спокої ото було б найліпше
У його очах скакали блищики
Якось помітив на Оріоні що я розкис а була саме така смуга чомусь занепав духом знікчемнів так що й згадати соромно
Не гаючи ні хвилини спустився на землю пожував гіркуватої з росою трави щоб утамувати спрагу і пішов насупроти сонцю
Так затям
Моя то програма
Зайшов дуже далеко може верстви за три від пристані шукаючи місцини де б зрештою не було людей
Значиться небезпеки нема
Батюшка набудував на подвір'ї маленьких комірок для сільських прочан де вони складають та кидають на день свої клунки щоб не носитись з ними по церквах і там ночують
Дай менi сину напитись сказав Свенелд
У Панаса
То й продамо кажу
Я маю право назвати тебе цим ім'ям і пригорнути як батько до своїх старечих грудей
І чомусь подумав що таке щастя доля просто так не посилає
Не послухатимемо тобі не робитимемо панщини на вас панів
Цю мелодію почув через відчинене вікно і Хлопець
Зариється в солому і засне
Ках
І знову днина заповідалася гарна коли помолившися посідали на коні й рушили до полудневого сходу
Час уже подумати й про тост Тобто словом просто без надриву Через долю матері навпрост Перейти немовби через ниву
Вірно Варивоне
Все майно віддамо коли прибудемо додому
Вночі
Помітив що на кожній харатьї слова пишуться в два стовпці а в кожному стовпці по двадцять і п'ять рядків і устав однаковий так воно ведеться так того Пантелія пресвітером Ларивоном і навчено
Ми і Лучицьку осадимо
Це тут запитав козак у барсучій шапці з більмом на оці
Мені така нервова робота не підходить
Ніжний довгий поцілунок
Ось така нещасна дитина стала навіки сліпцем і як сам він сказав Так добре й не роздивився ні батька ні матері
Як став він журливо виводити що я б мов боже який радий та поход усе стратив
кричить йому Лоретта ридаючи
З початку прошения громада писала що о. Артемій був колись дуже добрий для людей був правдивим духовним пастирем
Всі терпляче слухали Лапоню хоч і малому було видно не туди котить воза дід
Прощай Соломоне
А як ви жартуєте з молодицями так я й нічого
На кілька днів після коротенького листа Хуррем султан запав у похмурий настрій нікого не підпускав до себе причину його пригніченості не вмів розгадати ніхто навіть Ібрагім і особистий лікар Сулейманів мудрий араб Рамадан
СОФІЯ
А ти Богдане
Яв колгоспі агропом і селекціонер
Але це виявилося потім
Хотіла б щоб приносили до мене дитя моє щоб воно й через камінь могло ссати мамині груди
Обійдеться без музики одразу насупився Безбородько не знаючи куди подіти картуза
Вже сонце пiдбилося високо вгору коли несподiвано на майдан виїхав якийсь несподiваний рицар з закритим лицем ввесь нiби закований в позолочене залiзо
В першу мить Сікач змушений був відступити ледве стримуючи шалений натиск розлютованого супротивника
На крик поназбігалося їх багато зачалася бійка така що й світа не видно стало
Назар
Погориш погориш
Вуйна Домініка з виховательками має клопоту біля малюків гарячим часм відпоює їх після іючі найкрикливіших притамовує
Подумала навіщо друкують різні книжки коли не достає священних книг
Через деякий час у сінях загримали чобітьми загомоніли
Ось вони запорожці
Віддай хліб чується ззаду
Ви краще зразу розкажіть про свій злочин сказав другий військюрист
Ух які в вас довгі ноги
Іван Нечуй-Левицький
Марія не сказала як кожен би на її місці Ну що ви при чому тут ви
Т а р а т у т а
Прийде утоплю грiзно поглянув дiдусь у той бiк де жив дядько Трохим i присоромлено пiшов майструвати в катрагу
Подивимось що лишиться від Єгипту після цього грека який вашою милістю їсть і спить на золоті
Цим способом вони і митців завербували
Збочила з шляху і побігла туди
Свої у нас фортецю відбили і ляхам її повернули
Дістав з кишені зошит і стрівся раптом з поглядом притихлої давно Глафіри
Геть
Увечерi нiяких ускладнень не було
А з усіх найкраще оце видіння
Брешеш і ти їла
В обласному центрі
А що робити далі ви й самі знаєте
Вповні
Оскольд був приголомшений
А коли запитав Миля відповів
Дуже схоже що знову підуть за Дунай із сім'ями на поселення в землях твоїх
Який там чоловік
Ви-бо не дивитесь гукав Миколка
До спілки він думає залучити також Антоніну Дзвонковську та її дітей
Недавно осаджені по селах та хуторах селяни стривожились і почали думати чи не доведеться їм знов зніматись з осад і тікати за границю в Московщину
Що це з ним занепокоївся Магазаник
Усі з поля потяглися сюди косарі жниці діти їхні над'їхав Лук'ян Соколюк на молоденькому коні який ще негоден був до сідла зупинилася молотарка одкашлявся паровик почався великий вавилонський обід під ожередом у затінку
Правду каже нема
Наталя Миколаївна всміхнулась і опустила очі їй справді ніде було жити
Мабуть ви хочете мені докорять що я вчора вас не покликала в гості
Вибратися звiдси ми могли тiльки навпомацки
Він просто зневажав нас
Ігорю сину мій прислухайся до голосу Святослава підкоряйся йому він старший віком серед вас він великий князь київський володар землі Руської
Походить з коліна старовірів яких колись загнала сюди лиха година
Звідси й пізнається що не віриш йому
Вона дивилась на нахмурені Григорієві брови на стиснені щелепи і намагалася рукою стримати серце
Одного разу ледве не наскочив на татар що гнали полон
Крок їх став твердий а литки яничарів мов сталь напружалися
Воно шептало що вона тут рідне покине дороге та любе позбуде
Як переїжджала молода через вербівську греблю хлопці наставили кулів наклали соломи й запалили
Але ж то не наш город його збудував хозарський каган якому ми продавали правда мармур i камiнь залiзо й скло
Можна
Нападав на мене великий сірий птах і я оце думаю що це не до добра
Чи не є це панове геніально
А чом же ви дядьку не прогнали сатани
Садки й плавні почали вбиратися у лист
Ні ти чоловіче до нічого не готовий
Ти з мене печінки витягнеш
Шмигельський
Залізний Дунай могутньо струменить у далеч
Моя ти любо мій ти друже
Втратити такого жениха я не хочу а тому й наказую тобі одягтися негайно і йти разом з нами до шлюбу
СОФІЯ
Узяла Гвинтовку досада напавсь на бідолашну княгиню
Він зумів роздобути десь машину
Може думаєте я такий старий заговорив сумовито каторжник
Хтось штовхнув його в спину хтось вискочив наперед шарпнув за жупан
Арсен осадив коня
І знов тихо і знов плач лише тихший розриваючий серце
Але вагався
До волі бідні босі й голі не час сидіти у норі
остерігає Мавра з щирою строгістю ї грізно киває пальцем
Секретар нехороша людина
Нічого діду
Вона пригадала як колись у Софії рятувався при сердечних нападах дядько Михайло Драгоманов намочила водою рушника і поклала Сергієві на груди
Сядьте ближченько мамо
Не мав сили вибратися з підземелля його вивели під руки йому знайшли коня і мало не прив'язавши до сідла мерщій випровадили з Преслава щоб їхав до своїх братів набирався сил
Все
Касти було пробитися з рештками що тритися його той потугі прийшов та швидко навсі дареми уготовано зашморг і зашморг надійний Довелося викинути біле полотнище на сулиці і тимска лишився коли підвели и поставили правду що такої ромеї над нами
То Водяник в драговині цупкій привик одвіку усе живе засмоктувати
У кінці серпня 1875 року Драгоманов емігрувавши за кордон побував у Станіславі кілька днів жив у Львові заприятелювавши з революційними студентами Іваном Франком та Михайлом Павликом які розпочали свою діяльність у молодіжному журналі Друг
І пружнасті вимиті грозою Вистояні як баске вино
Чи не бреше часом протопресвітер
То я сама поцілую тебе
Сірко уважно подивився на козака
Миловидка не чула про таких склавинів і зашарілася
То може нам слід помирити якось стариню
Російський уряд зустрів Філарета прихильно й наділив його золотим наперсним хрестом доля ж запорожців невідома більшість їх розійшлася на заробітки
Торохкотиш наче діжка з горохом з неприязню подумав про балакучого гостя
Сину сину
Далі заячі серця далі за мною
Усе в руці Божій
А дід собі стругає ополоника
Є коротко відповів Володько
Таке вар'ятство дуже розiзлило дiдуся i вiн сказав що грiх дерти шкуру з чоловiка а ремiнь з машини
Василь
Із сіней тихо вийшла Оксана зняла з тину дитячу білизну і тулячи її до грудей наче спросоння пішла до хати
Ми ненавидимо наших ворогів турків за те що вони гнітили нас і потоптали нас ногами аж верещав серб і його здорові очища страшно блискали
І все ж не знаходив по спаю
Не журись Горпинко як лише хочеш щоб було весілля то тільки мені скажи а я зараз батенька попрошу а він поблагословить
II
Шептання замерло
Я одвернусь
Олександр Кіндратович ледве стримувався щоб не вичитати голові сільради нащо було призначати не згодивши людей
Що не зуміла раніше розгледіти в Олексі те що відкрилось їй ось тут у день його возно-сінпя
Ну а подробиці потім це покищо попередній протокол
От і з Бакуніним він щедріше за всіх допоміг грошима допоміг дружині Бакуніна хоч і ніколи не бачив її але ж між ним та Бакуніним неперейдена прірва
Нехай я буду шмат грязі а не лицар коли я думав що в на світі таке диво
Причому тут бойкот падлюка
Невже
Тим часом тисячі полонених киян гибіли без їжі та води на холоді під зимовими зорями за мурами Софійського собору
Очі склеплювалися самі
От Вони поцілувались кінець або О моя Дульсінеє
Одляски ніби горохом посипались десь між скелями
Ворог там перетяв шлях якійсь їхній частині й Білий Камінь підпливав червоною кров'ю
А ви старший сержант
Андрій слухняно звівся але знову його збито з ніг
Кріпко лежить кричить Йосип Явдокимович i додає таке про що хочи ви як мене просіть написати не можу
Вони дивилися на оголений і поцвяхований золотими крапками шмат овиду
Ну от подумай сам на якого чорта це похоже
Коли брано приступом якийсь із королівських замків то руйновано його до самих підвалин і каміння розкидувано щоб і сліду не зоставалося
На мою думку кожне наше життя зокрема могло б бути штукою 36 одначе стає лише гешефтом
У с. Олексіївці в Катеринославщині
Чи може ти йому вручав державу й скіпетр
Адже Володьці не відмовиш у тому що він уміє бути компанійським цінує приятелювання він з такою непідробною радістю розглядає давнього свого товариша ану-бо чи не дуже пересох знатний наш металург на індійських харчах
Малі діти поставали серед хати й повитріщали на Кайдашиху оченята
Христя почувши нестямний галас підійшла до дверей подивитися
8 Маркевич лубенський полковник
Ні ні такого не буде
Буде весело у мене знакомих доволі
Ти віриш у це Дмитре
На блідому обличчі що скоріше пасувало б ченцеві а не воїнові чорніли допитливі очі
Так Панаса і облишили
Ви думаєте я розійшлася з чоловіком що він ніхто
Знаєш що батьку каже йому Петро
Ти не справився з нею
Закричав дервіш
Він дістав блокнота перегорнув кілька сторінок
Робітничі організації професійні спілки партії клуби службовців різні ліги об'єднання всяка шушваль усе щодня щогодини преться з делегаціями петиціями заявами вимогами ультиматумами свобода Сонячній машині
У току мамо
Нехай Зінько пише
В крайсі фарфліхт люто вигукнув обергрупенфюрер запізно зрозумівши свою помилку
Прибіднюєшся
П'ятсот служебок
прийшло йому на гадку
І враз Остапові зробилось весело і легко
Круки душоїдні
Дасть бог побачимось
А хорошо било оно
Чоботи облипли землею
По великій віконній шибі билася кутиками якась велика муха бриніла безустанно
Немногим из людей выпадает такая сладкая участь как выпала на мою долю
Чи ви пак знаєте що в неї кістки мабуть нема цілої
Тепер тілько будь ласкав сказати нам відкіля прийшов ти в наше село
Бач навіть султанів капудан-паша Хайреддін спокусився на лестощі й обдарував цього словохвальця награбованим золотом
Але я не розгубився схопив відро з помиями і
Ось уже смеркає а його нема
Дорога пішла добра
Ні щоб мати не лаяла тут засну подумав уступивши в клуню
Повільно мов отара летючих мамутів зсовуються кострубаті велетні і зливаються в одну сталевої барви масу
Дуже помиляєтесь
То він хоче їхати ввечері по рибу
Січень 1944 р. Тернопіль
Діду візьміть мене з собою на Княжу гору я ще ніколи там не був
Ви ще й досі тут тупцюєтесь обізвався він
Дозволь спершу ось із товаришем з області докінчити
Потім ніби пригадав що в нього чарка кинув на неї побіжний погляд проговорив за здоров'я всіх і вихилив
Це ж для кого чоловіче нарешті почала присікуватись Олена
І не хвалиться
Були б собі Михайлика малого вигодували бо таки казали що й Михайликом його охрестили
Годиться
Хоч і не показуєш виду що страшно а на душі якийсь неспокій раз у раз ну як начальство довідається що я на громадські гроші баришую пропаде багато праці
Перебендя легенько пестить струни і сльози котяться йому по щоках
Л у к а
Іронія долі
А бояриня судорожно хапає Янчині руки цілує їх притискає собі до обличчя мов шукає в них розради й захисту а потім знову заходиться відчаєм
Ні не допитував
Батьку ви бачите її біля віялки
С 173
А н т и п о в
В мене теж був син Роман і теж уявіть собі жадав добра для людей для цілого краю він теж був комуністом ще в підпіллі за буржуазної Польщі був комуністом
Марія зашарілась
16
Нічого не помічали довкруж себе ні на що не зважали
Відчиніть Ганнусю
Так а ввечері розірвалась бомба й розбила його
Тільки сліз не вистачало
Антін спинився глянув на жінку і по хвилині вагання в його зірвалось
Чи знає де стати як повестися
Давайте скинемось хто скільки може озвався він із натовпу й дамо сміливцю
Шлюпка різко хиталася
На світі люде вороги одно другому
Прошу дозволив Кит
Але так склалося і вже пізно про це говорити
З валіде
Ще й напоїти шампанським додав Селаброс
Бо що військо
Сам пішов на Ростов там є що кушат
І обійнявши її зненацька опановуючи її він пошепки спитав
питався Ломиковський
Прощайте дорогий бідний
Ходім же мерщій і всім розкажемо
Вона пояснила чому так діється для чого існує енкаведівська т зв. політична профілактика й в чому її значіння
Чекають там із парадами зустрічами
Присівши на табуретці біля Спартака і уникаючи дивитись на його скривлену щелепу Духнович розповів що поранення в нього дріб'язкове і що йому тут подобається та що серед прибулих є ще славний поет наш Степура він зараз на перев'язці
Ні не знаю
Ай-ай-ай що буде
Варто познайомитись і подивиться
Військо розвалювалося на очах і Микола Потоцький нічого не міг вдіяти
Як прийшли байраки порубили Порубавши жарко запалили Соловйових дітей посмалили Як пожали женці спіле жито Вже нема де перепілці жити
Те саме сказав їй потім і Рукавиця й вона змирилася
І тієї ж миті несамовито закричав Аркадій
Я тобі нерівня моя ясочко
Тю
З усього того роблено часом дива мистецькі
Сла-а
До середини потоку все йшло добре а вже при самім виїзді з води Тимко та Гаврило очевидно намагаючись чимшвидше вихопити на берег візочок сіпнули якось недружно ліве колесо потрапило в невидиму калабаню тачка брикнула задом і Йоньку швиргонуло в потік
Але помітивши що Вадим чогось засміявся одкинула голову назад злегка здивувалась
Несмотря на однообразие сельской а тем более хуторянской жизни дни мелькали как секунды
І копаночку свою мали в кінці городу
Чого б це мені не коштувало
Не бiйтесь подавсь Васько до озера де вже його чекав Федько
Сказано зніченому від такої зневаги гінцеві
Коли я вихожу з кімнати Славка і застаю її в вітальні вона не то зневажливо не то ображено підніма голову й не дивиться на мене
А чорт його знає куди він пішов
заговорили кошевой и казаки
Ну как же его христианского слова не послухаться я и одчыныв
Чому й справді не поінтимничати
Я тут служу сімнадцять років а государ про мене вважай не чув
До якого села тобі треба спитала дівчина і її голос рознісся неначе в житі затуркотала горлиця
Вони вивели сотника на вулицю а отець Єлисей кричав з ґанку що він завдасть до секвестру Скафарія є в нього такі папери що тільки він їх покаже й того візьмуть в тюремне в'язання
Ти забув про свої обов'язки гримів абат Бодо на Северіана і водимий невгамовною хтивістю будучи глухішим за осла страшно гавкаєш на святу римську апостольську церкву
Святослав і Рюрик скликали князів до походу на половців
Найкращі свідки вписані сюди поезії поклав на зошит руку
Мости
Швидше говорить йому Дорош
Зійшли з дороги
Та годі серед такої метушні можна було про три красавиці забути
Б е з р о д н и й
А здається вона в категорії саме таких
Коли ж пристали до його він нехотя якось одказав Ми хоч і не бачили досі ніякого великого діла від їх оже не вірити своїм виборцям теж не варт
Грінченко не забув про це
Саме цим дехто пояснював вражаючу везу-чість Сірка за останні двадцять років він не програв жодної битви
Докинули
ДІЯ П'ЯТА Декорація та ж
Чіпка знявся знову вийшов з хати та проходив по надвір'ю мало не до світа білого
І гроші хочу всі наперед
На саму іноді таке находить що хоч би й порушити буденний наш розпис
Граждани сказав хазяїн трамбака лоскочучи під столом мою руку замість Полиної той парняга що був без документа зупинився на тому як він проходив Магелланову протоку
Тю на тебе буркнув сердито
Скручуються у вогні їхні права цивільні їхня студентська безповоротна молодість
133 Два брати грізні ісполини В бою стояли у ворот Дрючки держали з берестини І боронили в кріпость вход
Чи ж не бачите вашу сміливість адже у прірву впали
І вже тепер дурний біль від недосконалосте речей якими розпоряджають щирі й добрі але бідні люди не заваджав йому впиватися людською великодушністю
Іслам-Гірей поклонився підійшов до Ібрагіма поцілував полу його кафтана і повернувся до виходу
Даруй їй лише ще днів три між нами оце просить в тебе для себе батько Андронаті
Я підкреслюю месьє вам бо з другими вона не охоче про це балакає
Гей гей
Мавра сидить дивиться наче молиться до того місяця що мов розжареним вуглем підсвічений неповорушно жарить над горою
Прямо на дальні поля Чумацький Шлях з обох рукавів висівав своє зерно і курівся зоряним туманом
Все одно нас таки знову четверо
Чутка якщо пригадуєте була сенсаційною
Молодий Радюк мусив скинуть чоботи й пішов на баштан в самих шкарпетках
3 тамтого боку ще ніхто не вернувся додав я по хвилині мовчання
Б'ється гад
Я лучче з голоду здохну
Далебі в ній було не так і багато лихих карбів їй не в'ївся в душу егоїзм і не заполонило бажання збагачення в Ірині жив сильний інстинкт матері господині хоч і не була бездоганною господинею
Гарно
3 пiд лiхтаря
Ну розповідай
промелькнуло у його в думці
Оббіжи кругом хати разів десять
Карпа здержали
Але нiхто не бачив нiхто
Простягнувши руки можна достати до боків обох гір
Що робиться
Ось на кого перейшов Вавилон
Та де там їх побачиш коли й Талі до його не пускають дітей навіть
Ти її дуже любив спитала перегодом
В товаристві веселих боярських дружинників увійшли тухольці до боярського дому все з зацікавленням оглядаючи хоч нічого не тикаючи
Кінь товариш козацький він усе розуміє
Під той час вона дуже гордилася ним скаже Михайлина Рошкевич
А іноді навпаки з жахом відчуваю що хочеться хочеться й мені попри все моє горе попри всі обіцянки вгризтися зубами в м'якуш сього світу у щоб він аж зашкварчав щось робити чогось домагатися когось перемагати
Усе що було миле Дмитрові стократ стало миліше Докії
На кілька десятків тисяч тут лиш яка-небудь півсотня львів'ян мала роботу
Вона глянула у вікно в одчинену браму в дорогій кареті в'їжджав король а коло карети басував кінь князя Єремії
Краще ж піти у святочному ніж якоюсь задрипанкою
94.3 пекла Еней з Сівіллою попадають в чистилище де душі померлих очищаються від гріхів перед тим як потрапити до раю або згідно з іншими релігійними уявленнями де зважують їхні добрі й благі праведні й грішні земні діла щоб відправити у рай чи в пекло
Поки я живий вони всі будуть щасливі
Одвернувшись і не глянувши більше ні разу принцеса йде алеєю назад до палацу
Спочатку з зелених коронок рожеві пуп'янки проглянуть
На початку шостої частини постає в образі бідової маркитанки VI 6
Її різкий неспокійний голос її насуплені густі брови дуже вразили Воздвиженського
Ось підожди трохи пройме сам попросиш
Марійка сіпнула мулів за поводи і пішла попереду
Туди ніхто не може пробитися силоміць
Люде стали розмовляти
Мої дорогі сусіди а нині гості
Віддай мені мого сина відрізала Рифка
А тепер діватися вже було нікуди
А он далі отой білявий поставний німець то режисер оперетки а за ним ондечки бовваніє сухорлявий панок то якийсь заволока херсонський дідич
В цей мент один скочив на стіл і стрибнув йому на ногу
Звенигорі всунули в рота шорсткий смердючий кляп
Чуєте
Ха-ха-ха
Слово до людей яких війна першими кличе під кулі
Отже за мною
Я спершу передушу тих хто поганьбив славу родів наших а вже потім думатиму з ким і як помщатимуся антам
Я зняв їх один за одним сам не довіряючи жодному реставраторові
Що ж ходімо до нашої оселі
Господи невже колись
Це був той віз що перешкодив втікачам перемахнути через струмок і в думках Арсен подякував долі що так трапилося
Що за дивовижний сміх
Замполіт виступив уперед і важко з придушеною хрипотою в голосі заговорив
В неї заморочилась голова вона крикнула і трохи не впала на місці
Служив у чернігівського полкового осавула Красовського челядником і вкрав у нього скриньку з грішми й був присуджений за те до повішення випірнув у Москві й співав у церковному хорі якимось чином прислужився цареві й осідлав у Гадячі протопопського фотеля
Біжать дружечки
Хоч хрестись i тiкай
Геть–чисто весь
Петляючи не віддаляючись од яруги що покручено в'їдалася в чорне тіло землі загін поволі наближався до річки
Котляревський нічого не відповів лише мовчки похитав головою княгиня не мала і найменшої уяви що таке театр та ще новий в якому не було лицедіїв репертуару художника служителів без яких теж не можна обійтись
З кожною новою зустріччю вони ставали дружніші один в одному бачив саме ту людину котрій можна довірити найпотаємніше розповісти над чим працюєш що хвилює викликає сумнів такий не зрадить зрозуміє з напівслова дасть пораду від душі щиросердно а на випадок потреби підтримає подасть руку товариської допомоги а коли-не-коли вечірком після дня нелегкої праці з таким приємно і посидіти про те про се погомоніти почаювати
Діти давно вже спали покотом і як розходилися сестра взяла з собою лише найменшого
Ого каже Шрам он воно куди діло хилиться
О я дуже хотів щоб хтось справді натиснув на вас на руський інтелігент і змусив вас робити
Дивись прошепотів він стаючи перед нею навколішки
Страждаєте
Ось саме про це я й хотів сказати коли дивлюсь ваші байки
Панас Якович не дуже мирний
Пропустивши їх входе Феноген
Ви б нам дали а ми б їх нишком-тишком переписали й пустили в люди
А клади його на травці іїа зелененькій муравці
Написав про свою самотину про глушину про своє життя що справді скидається на заслання
Весна почалася вчасно
Чалий
Спасибі тьотю
Наступного дня дороговказ вивів їх на центральний шлях
То така має бути правда на світі
Вилинялий старий як і сам фізик
Нерви мої заспокоїлись
Чому б тобі і не взяти одкаже йому Грицько Лепех що сам славили кохав нишком молоду тобі нагани не дадуть ти сам багатий
Ібрагім боявся постелі
Однак зараз не чути щоб десь рили риють генерале
Думки у її голові плуталися роздвоювалися то учувалася їй страшна буря увижалася завірюха крик людський замирання вона чує голос Пилипів вона баче його безпомощного як він ховає одубілу голову в сніг серце її рветься надвоє то перед очима недавня спірка з Грицьком його натякання про Христю
Я все ще не виджу зачав було знов Леон але другі жиди перебили його потверджуючи вповні слова Іцика Бауха і додаючи ще від себе богато подробиць
Досить одного мого слова щоб я тебе перетворив на мертвяка подумав Ібрагім-паша
Боячись раптового нападу гайдуків Сафар-бей вислав сильні дозори які пильно вдивлялись у кожну підозрілу галузку в кожен кущик
Втомлений патлач байдуже простягнув руку до бланків що лежали купкою біля печатки
Та ти що
Далі ще доведеться повернутися до цього
До того має освіту що набув у тій школі в Острозі
Взагалі незважаючи на всі пориви його ніколи не покидала надія на якесь тихе лагідне життя серед книжок та друзів і надію цю він хоронив як запасну частину на випадок різних невдач як рятівничий пояс що на ньому плавати хоч і не дуже зручно але все- таки краще ніж тонути
Бери Власте воїв бери усе що треба воям і до діла
Хiба ви мамо заглядали в мою душу як у криницю та бачили ту причину сказав син i засмiявся
Село починає будуватися солом'яні стріхи й для фотографії не знайдеш
Драгане повідом наших людей у Слівені щоб слідкували за кожним його кроком
Віхола зміряв поглядом несподіваного захисника
Показав на Васю
Крок за кроком ліве крило оборони почало відходити
Еліза зразу догадується що це павутиння маленької пташки
І ніяк не зміните свого рішення потвердішали шия і постать Поцілуйка
5
Пожовуючи смаглу губу підполковник дивився на карту потім чортихався і рвучким енергійним жестом закривав свій величезний планшет ластів'ячого гнізда не було на карті
Як сходила коли бесіда на неї кінчалася звичайно словами
Кайдаші прийшли з Палажкою в волость
До розпачу до болю до божевілля до тяжких невиплаканих сліз чоловічих сліз що стояли в ньому океаном зібравшись за все життя каторжника й гнаного
Відступаємо на Кам'янець
Рено нічого не каже
В'ється фуркоче джмелем над долівкою веретено невеликим вогничком кліпає каганець і глухуватий чіткий голос Дмитра віддаляється перед очима простеляться далекі світи і слово добирається до самого серця та й сльозою інколи прокотиться по вдовиній щоці
Яке там діло
Князь Володимир велів тоді повести в науку самого тіуна рудого Чухна нагримав
Заразом я не міг при тім усім і не відчути що оця чудна дівоча душа перейнята до мужика чистою несамолюбною любов'ю не міг і не сказати собі що між нами панує якась таємнича перепона сила що спиняє цілковите довірочне зілляння душі в душу
А коли звечоріє вони стануть чорні й грізні як незчисленні інтеграли у книзі професора Струве що по ній мені леле доведеться складати іспит
Не пропадемо
Пронеси пронеси палко шептав хтось під Чернишем
Навіщо ти говориш це княгине
Та й подла ж людина писала оці депеші крикнула Мурашкова
А ти
Наглядач Абдурахман товстий приземкуватий турок з тих турків-в'язнів що потрапили на каторгу за важкий злочин люто закричав Міцніше гребіть паршиві свині
Це Гриша ваш син
В багні цьому
Що робити
Я скориставшись з темряви і з того що з першими стрілами впав біля відчинених дверей виповз із камери й попри стіну плазом посунувся кудись а куди й сам не знав і не знав навіщо повзу
Ще на тебе чого доброго скажуть
Може щось нам ще й порадить
Вона пила чай і все поглядала в вікна їй здавалось що от-от загуркотить під вікнами і з дрожки скочить Бичковський
К а т р я несамовито
Гей не один лях лежить вивіривши зуби
Не треба ще чогось вашмосці
Григорій пожартував
Газети забиті різними оголошеннями навіть призволеннями до шлюбу та заочними освідченнями проте на першому місці рясніють заклики красуються портрети лідерів політичних партій і тут же багато-обіцяючі слова з їхніх гучних виступів та промов перед виборцями
Бачите синки цього марша співали запорожці коли виступали в похід
Не перестаючи гидливо насмішкувато кривити уста ліниво мружачись вилучає екран надушує іудзика цифр і слухає
Пiль
Генріх відірвав одну руку від меча коротко показав баронові під стіл
Відтак спитав про худобу і про Саву
Тепер з мене всі сміються
Така ж людина як і ти як і твої тато й мама
Бруховецький сидїв в кріслї
Йди сядь коло мене я щось маю тобі казать промовив Джеря дуже тихо щоб не збудить матері
Ха-ха-ха
Перейшов двір перейшов садочок минув повітку й нарешті минув клуню чи омшаник що були вкінці саду аж над полем
А взагалі це скажу головокружні новини
Іван Іванович знімає свої рогові окуляри і протирає їх білосніжною хусткою
І погляд голоду тяжкого
Єдина річ що прокладає шляхи до удосконалення людини це сила вона розбиває ворогів закликає до подвигів вона валить старі царства і творить на їх місці нові це найчудовіше що може буть на землі
Рятунку
Там високо над чвари землі Над всі шуми і згуки Він стоїть і до неба простиг Розпростертії руки
Не чекаючи далі Антоша зник в сінях
На його землі землі його батьків його дідів
Колись були хоч вороги тепер і ворогів не стало
Лише в комині всю ніч ридав Боніфацій
Найбільше галасували пані Сухопеньова і Парпурова
Він підійшов під двері й хотів постукать
Он десь через його і комашину згубив
Гроші часом не більш як папірці що тільки хрускотять
Я трохи ніби слабий мені недобре сказав він і Степанида Сидорівна пойняла віри бо його лице було бліде наче мертве
Не було гніту
Сережки матінко ми тобі розшукаємо в Берліні сказав сибіряк артилерист Дубровін
От выслушайте меня
Ге треба терпіння та хисту та й відваги щоб тут щось заполювати
Писав і він приїде
Неправда що земля скінчилася цебто наша батьківщина
Ходім я покажу тобі гніздо волового очка
А вже як вийде та стане за порогом терема ніде не дінеться буде моєю
—Ні ні хай судить товариствої Зачинимо до ранку в холодній
А як же це не йтиме коли весь час ішов коли аж із Берліна йшов
відрекомендував слідчий з посмішкою
Вони гарячково щось говорили одне одному
Вона сама так хотіла
Вгорі щось літає вібрує крилами по чагарникові йде шепіт либонь глузливий дзвенить і булькотить струмочок весна сховала все од людського зору закрила темним запиналом то є тайна велика тайна
Прошу ж каже за стіл до громади
От ми його у золоту вежу посадим він і достигне
Пушкину гораздо легче было писать по-французски потому что он думал по-французски
На лиці в батька не було видно тривоги людини котра тільки що оступилась од слабого без усякої надії на одужання
Дай моєму Даресу сили Йому хвоста щоб не вкрутили Щоб він Ентелла поборов
Чула чула
Вас освободила Пречиста преблагословенна Діва
Вона була одягнена по-буденному в довгім плащі мала на голові скромний капелюх з простим білим пером у руці дешевеньку чорну баранкову муфту другу руку держала свобідно а під пахвою несла якусь книжку
На ставу каже нашому колись лебеді кублились а тому і село так звуть
Хвилину я завагався вступити
В дверях стояла стара в біленькому мережевому очіпку з окулярами на довгому носі
Та й самому
Припече то й звідси геть вивтікають
Мені сюди
Мила Машо
Легенько натиснув плечем
Той осадив назад баскі коні коні неначе сіли й спинились
Після Уленспігеля ворохобна орда одноголосне ухвалила виділяти Андрієві додаткову пайку щодня і просити його аби він був такий ласкавий і розказував все що знає
Я розумію звичайно можуть бути всякі родинні непорозуміння але так закинути своїх дітей як ти це робиш це вибач мені дуже негарно
Мелася втрачалась не питаючись чи в батька є зайві гроші і марнувала їх святками й на бенкети і на театри
І тільки осміхалась її цупкі нерви видержували цей галас співаків роздратованих гучністю порожніх горниць
Коли вона лягла то перед її очима у темній темноті засунених сіней все
Світає
Не позаховували ще
Коли б цим лиш обмежилася плата за її визволення то Євпраксія мала б усі підстави лишатися спокійною
Я ж бачив і людей і події і краєвиди але це вперше бачу Лену
Радюк вийшов на вигон і побачив сільську школу
Там було темно дна не видно здавалося що стоїть вiн над глибоким проваллям
Так страшно для мене закінчились мої багаторічні намагання помститися Гамідові
Сплеснули весла
Турки йшли з поля рядами у довгих синіх каптанах із заткнутими за пояси полами білих шапках на яких щось поблискувало пізніше довідався дзеркальця швидше й швидше миготіли взуті в червоні та жовті черевики ноги грізніше й грізніше зводилися шаблі сокири алебарди
І сміх і гріх
У Вишневці було стародавнє житло князів Корибут-Вишневецьких
Так Никодимович
Обізвався якимось словом йому ніхто не одповів
Издание N-го боевого участка рабоче-крестьянской Красной Армии
Спочатку я вiз Любу потiм вона таке зморозила що пiдвезе мене
Тоска чи радість
Пороху в нас негусто
З кутка несподівано заговорив мовчазний і похмурий Дружити
Розповім йому про це слово несподіване
Молодого Радюка взяла охота піти по селі подивиться на людей
Мамо пора молодим князю і княгині постіль слати
2
Леся розгорнула газету прочитала Мета соціалізму є для нас нічим рух усім
Вони тримаються один від другого осторонь між собою не розмовляють
Світлиця виглядала пістряво й мальовничо мов перська ясна тканка з усякими квітками
Так так
КНИГА ДРУГА
Справді треба мати фах більш практичний
Ань-ань
Будеш бідити змалку а потім підеш у мамки жидам та й знов меш бідити
Кладе гроші і хутко відходить
На другий день після того як Юрій так загадково й раптово виїхав кудись Олеся дістала від його листа такого змісту
А може ви мені скажете щось на Пися
Він був старшим міської сторожі
Чого мовчиш спитав Сивоок
Рудий міліціонер старшина каже
Рогоза розказав по якій справі приїхав
А ти молодець усе-таки
Йдіть і далі по тому ж шляху знімайте характерні типи людей їх житла одежу хазяйські приладдя худобу все що коло чоловіка й для чоловіка
Я лежу в постелі в гостиниці
А чи може тому що колона мала окреме щастя
Додому поверталися при мерехтливому світлі вечірньої зірниці та круторогого молодика
гаркнув ага Чого розкричалися скажені віслюки
Під ногами шелестіла трава тріщало сухе галуззя
Пан Хлодніцький видно запорожців від серця не любив бо сказав так
Як я сказав так і буде
Скоріше б вичуняв дядько почути б
Я бачу як він плавко велично наче лебідь по воді пливе вгору та вгору
Виходь зі мною на двобій
Ох ця ніч
Вони такi молоденькi що їхнi зрошенi туманом картузики не встигли вiдлiпитись од мiцних товстеньких нiжок
За селом Жолобки що лежить у балці на шляху починається старий дубовий ліс
IV Ніч
По одному разу стрельнули Спасокукоцький та Кукуєвицький
Вкотили візочок з дитям у її хату і Світлана шаснула у свій будинок
А він
Соломію крізь серпанок диму опік лютий погляд червоних очей і їй здавалося що вона стріляє безперестанку хоч могла вистрілити лише раз
На городі димить багаття
Що обри питає кожного з гінців своїх
Морським може надумавсь-таки і усміхнувся а осібним ні
А я людина маленька беззахисна
Я теж був би тричі проклятий родом своїм коли б забув про його біду і став зважати на то що можу бути потятий у січі за землю обітовану
Позаду майже по п'ятах зайшов Сірий
Бій кипів не лише в морі але і в місті
Синиця щоразу перечитує йому листи від Мальви Кожушної певно закоханий у неї а Рубану дивно і незбагненно як можна любити жінку котра по суті втекла від тебе хтозна–куди
Кричать галки над деревами літаючи перед громовицею
Умовився з Мокриною що буде танцювати на весіллі аж тут перешкода
То-бо є його дєло чєсті дєло слави то-бо його дєло доблєсті і гєройства
М а т и Вже ж відьомське кодло
Умри мій батьку
Що ти наробив
Генерал подивився на Романа
Звенигора щокою притулився до її коліна вслухався і в неповторну музику весни
Перейшла фронт
Кирило надимав легкі і пускав берегом наче стрілу
Наче й не хоче дивитися Федір Іванович на всю оту мелодію проте такого майстра сталі ви певне не бачили я сам ще до нього не звик я сталевар Чубенко ще іноді боюся таких майстрів треба на руках носити а я сталевар не з учора я бачив майстрів і сам яку завгодно сталь зварю сталь усіх марок усіх сортів
Голохвастівці витягли з хати хазяїна Кажи де він
Вийшовши з поїзда на київському вокзалі він жадібно вдивлявся в обличчя маючи незрозумілу й цілковиту певність що зустріне її вже зараз
У траві розмокають дозріваючі суниці
Вони вискочили вдвох з хати і кинулися до перелазу
І пісня не стихає і гомін іде та йде лісом-дібровою полем-перелогом і полем-випалом
Уставав і знову йшов
Чверть на десяту сказала Марта
Iди додому та Отче наш говори е-е-е анiж маєш такi збитки робити сказав старий з суворим видом i пошкандибав далi
А щодо згаданого добродія котрого має вона любити то повторяю він з нею ніколи не ожениться
Тобі хочеться самій особисто нищити людську мерзоту а вона не гідна твого погляду
Пузир
Коли гнівна й невмолима помста погубить грішників
Він узагалі зовсім не на місці а до того ж
Кажи про діло
И ведь с каждым из них надо бороться
Збери менi порти двi сорочки й постоли бо їду я далеко на рать
Мені збиратися чи як
Ти Месія
Та ще й підстрелять зайця де-не-де та ще й ведмедя викурять з барлоги
Він вихоплював у нас з рук портфелі і витрушував з них книжки
В середині як найбільш боєздатне і сильне рухалось козацьке військо під бунчуками й прапорами і Потоцький побачив що воно правильно поділене на сотні й полки
Жінка зніяковіла й поспішно відповіла Нет нет пожалуйста
Чого ж тут
Обступили вони його з єхидними усмішечками віталися дуже ввічливо
Адольф Гітлер
Може оце мандрування по світу з його голодною волею та небезпеками і є саме життя його мета
Натяк на незвичайне вивищення царського любимця зроблений ним самим та ще тепер здивував усіх
На те що треба було сказав Дашкович аби одчепиться од неї
Затих над Половецьким полем гомін бою що тривав без перерви суботу ніч на неділю і неділю до півдня
Де саме збираються бунтівники де ті нетрі
наказує сотник що пильнує тієї факції
Хоть і батько даватиме не піду
Він сокирою розколупав шов вивернув кілька цеглин Вони глухо гупнули на долівку і в ту мить крізь пролом з темряви сусіднього льоху глянули Романові очі освітлені мерехтливим вогником свічки
І бути може тому й визволився з того всього й дивлюсь спокійно
Я мушу тобі Корнію неодмінно щось сказати
Що йому тепер що Леся не його суджена
Довго думав дідько й надумався або накрутити вчителеві щоб йому заціпило або не довівши себе до наруги самому головою наложити
Віче покликане судити люд свій не богів
Отам у кущах відказав я
Нехай мовчазний і сумний Вергілій Тобі піде назустріч у степах
Це стражник
Відтак просив одного разу один з панів гарний і молодий боярин щоб я й до містечка приходила ворожити і гуляти і я кілька разів ходила туди часом з татом а часом і з чоловіком
Все їдьте
Драстуйте
З коша
Звичайно робітництво в своїй громадській позиції в своїх виступах не зв'язано так як зв'язана більшість селянства
Не вірять пан
У нього над головою згромадилися товариші й односельчани що поїхали з ним
Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися
Виростеш можеш і не пристати до моєї правди
Вже довідався
Ой забарилася ж я
Кілька разів на рік у великі свята чи при зустрічі найдорожчих гостей бідаки-господарі стягалися на таке багате частування
Я жартував
А се так приємно хоч на короткий час мати гарний одяг
З цим убранням я принесла ще не змарновану частину своєї душі перевірену стражданнями повагу до вас і
Людмила Василівна розчинила свій чемоданчик у ньому були якісь щіточки пензлики тюбики баночки фарби якась замазка схожа на пластилін
Коли не будуть такими самими дурнями як німці коли дадуть нам нашу самостійну Україну тоді большевики побачать як ми їх отих американців будемо ненавидіти
Перекинь тоді його з лівої руки на праву то й побачиш що воно буде
h1 Запахло квітнем h1
Біжи до Сидоровички візьми натачанку чи візок запрягай коней та хоч уночі поїдемо до станового
Батьківський жарт зачепив сина за серце
Я питаю про королівну Аннуї
Може Скендер— челебії бракує саме вашого розуму і вашого впливу так само як вам не вистачає вільної жони для гарему
Та ще й у такий вирішальний момент
Він голосно засміявся й узявся до відбивної котлети що нічим не поступалась смаженій підошві
Путі господні несповідимі строго промов отець Кирило
А що ж вина
А я собі тільки самостійна зроду й оригінальна і хочу бути вольною як пташка в лісі
Жданові очі розбіглися і він не відразу помітив господаря цієї кімнати що стояв у напівтемному кутку і невеликою кістяною гребінкою розчісував сиву бороду
Рада це
Ті що не розгубилися і завзято стали боропити свою честь полягли у січі ті що переправилися не були вже силою на яку можна покладати якісь сподіванки
Його вдача як велика річка після весни почала входить в свої береги але часом вряди-годи знов несподівано виходила з берегів і розливалась бурлацтвом доки зовсім вгамувалась на старість
Саме тепер коли була мов громом побита втомлена до крайності і коли чулася нужденною мов та собака
Пригнувшись щоб не зачепитися за різьбу пухнастого гілля дівчина виходить на дзвінку дорогу
Вона стояла проти його лицем і наближалась так що він міг придивиться до лиця
Ні це Андре Моруа
Ні
Звичайні чорні інструменти тільки й того що не захватані і торкнуті ржею
Перед таким великим паном можна поплутатись зробити або сказати щось не до ладу князеві не подобатись а тоді шкода було такий далекий світ їхати
На Поділлю іноді бува дуже рання весна хоч марець свого ніколи не дарує проте іноді ще перед лютим і сніг розтає і все а в марці завсігди вже береза зовсім зелену тим-то його й прозвали березозоль
Де тепер вона та лiнiйка що виробляла менi стиль лiтературний
Гріга відповів без надуми я
Мотрі стало легше що свекрушині очі не слідкують за її руками
Дайте закінчити чоловікові цеглу
Значить живий
Пообіцяйте мені добре вчитися
Над Вавилоном стояло іржаве марево з куряви печалі та іще з чогось невідомого може то були п'яні випари війни що труїли Вавилон
Ти сподіваєшся ще на згоду з своїми
Вночі продовжимо приступ
Тут внизу рівне гудіння моторів дрімотна теплінь сон
Крім того в мене ще була щітка від чобіт замість спеціальної археологічної де ж бо нам її взяти а в Яви ліхтарик отой динамічеський що я йому колись подарував
Ну що ж тоді кинемо під Відень удвічі більше запально мов юнак вигукнув Магомет
І Тарас Григорович згадував її голос як вона тут у його майстерні співала рідні його пісні її очі щирі ласкаві ніжні до нього її малого Богдасика
Через них марнується час промовивши поглибився в газету але ніяк не міг нерви вгасити
Яка година
3
Адже це тепер отак споряджають військо
Я постараюсь ее выпроводить поскорей в степь в их зымовнык там быть может в глуши вдали от людей она мало-помалу забудет свое горе
З гори в долину
Тому що ти зробила страшно негарно
Я згоджуюсь
Пояснили й що чекає його тут
У Візантії навіть кисть художника куди свобідніша
Звинувачений хилив донизу голову й мовчав
Как ребенок съедал он пищу которую она подавала ему и утомленный этой ничтожной затратой сил опускался на подушки и закрывал глаза
Та не встигли люди котрі вціліли зідхнути з радости що лишилися живі як почала бити ворожа артилерія
Слід був значний бо татари їхали возами
Султанка скермувала до нього свого верблюда і під'їхавши ближче зіскочила на землю та скоро підійшла до води
Та невже ж не шепнув йому ніхто про те що скоїлось з Оксаною
Він буде київським тисяцьким і воєводою я залишаю його замість себе
Вчиться в нього дидаскала братської школи учень Марко і це прекрасно
Бабуся
За якусь годину в невеликій землянці стало тепло
Б о р и с. Де вона
І відро назад шубовснуло з переляку як він прибіг
Вступающі
Наближаються гонщики
Вернувшись у вітальню вона притулилась чолом до холодної виглаженої дошки дверей і довго стояла так
Ярослав спалахнув і перервав Ігореву мову Не продовжуй
То вдень друге дiло тодi мати каже що менi треба дратвою зашити варги наче нема на що iнше тратити дратву
Вероніка перейшла на другу квартиру і бабуся перейшла
хитнулась
Здавалося що небо з засніженою землею єднали велетенські струни
Йшлося про їхню хату
радісно усміхнулася вона
І знаєте
Андрій його випитував доти доки не випитав про свій рід
Панько почув як щось штовхнуло його в груди й кинуло вавзнем
Добрий ранок вам
Аж злякався
Отже це стосується й iмператора ромеїв
Маня запрошена їхати туди з панством Маріянами а що воліла б щоб ми мали там окрему квартиру то порадившись ми замовили собі дві кімнати в пані Міллер
Вона вся так і сяє радістю мов весняне небо
І ладен був притиснути цю жінку тут серед вулиці пристрасно й безтямно відчути її так як відчував танцюючи
Тащит ее против воли
Ми обнялися
Вся честь на них ляже
А з живих трохи юшки поповарили
На нікого в світі не була би Іваниха Дубиха оставила свою Тетянку лиш на одну-одніську Мавру
Чуєте ви
Романтика романтикою але ж вдома це робити зручніше
Це з Лазаря Барановича якого нещодавно висвячено на чернігівського єпископа співзвучне його власним думкам
Не відьма не відьма не знирнула не відьма тягніть назад кричав увесь народ і вже писаря ніхто не послухав і витягли Веклу зовсім мертву відчепили від вірьовок і не кладовивши на землю стали на руках відкачувати
Не такі у мене станете
Партньори почали сміятись що Воздвиженський знов нагнав на себе на карбованців десять
Чого ж ее так припало пита Пріська
Балашиха одцідила їх на друшляк і подала на стіл
Тодозя спустила очі додолу і промовила
Ламайте закон але йдіть І більше нічого
Спасителю хреститись
За вікном було видно Дніпро й Десну кілька вогнів на горах київських
Хліб все одно знайдемо
Жодна просьба з моєї сторони жодні натяки на мою прихильність до неї не годні були наклонити її вступити в мою хату на довше як на обчислені хвилинки між тим коли тут у нещасті оце пожертвування себе всею істотою
Не ридай мене мати зрящи во гробі
За нею попід горою сіріли вулики-дуплянки
Ми г р і ш н і Нам нічого робити з ним с в я т и м Козацтво напідпитку гомоніло Про Конаша вже й слухать не хотіло
Нехай тисне
Як ти думаєш де зараз Момчил Златка і Якуб
Христя зосталась сама
Боги
Вони в нього на той час не боліли але Артем подумав Хай погріються ще і з бджільми
Ні Ігор ні Євфросинія не могли вибрати зручної хвилини щоб наодинці поговорити з батьком про княжича Володимира
Ніколи
Знайшли дурку
После обеда я думал было повести его в Академию и показать ему Последний день Помпеи
Ідучи вгору лісом співає Тетянка повною груддю ніби віддає що в душі дзвенить
Нема
Ви люди добрі прибіднюватися почали по-одноосібницьки прибіднюватися
И без слов любовь мне можно доказать Сердце знает как и друга испытать Буду молча нежно друга я любить Буду молча радость скуку с ним делить
Не прийняв її ультиматуму
Було так цiкаво слухати коли бабуся наче з рiднею розмовляє з деревами тому я й ув'язуюсь за нею
Витікало багато матерії у хаті недобрий запах мати не встигає міняти підстилок
Старий а все добрий чоловік подумала вона і тихо покралася назад
Це вже французька матерія пополовині з шовком
Сам обіцяв а каже ми
Видно що то людина ступає по власній землі шляхом протореним століттями вставив Василенко
Так було тихо та гарно та любо як у віночку в цій хатині в цьому гніздечку де вона вдвох із Зіньком воркувала
Стривай тепер уже будемо діяти обережно щоб не зробити помилки треба почитати записку
Хотів швидше щоб до весняного бездоріжжя повернутися назад
Аякже
Мем кинувся за нею
Обидві мчали поряд але перед самим конем козака Златка раптом зупинилась нерішуче а Стеха пригорнулася до брата
Взяв ножа і вийшов з хати
Арсен поклав руку йому на плече
Вдруге приїхав Заболотний у Тернівщину навесні на свято Перемоги коли саме вишні всюди цвіли і терни забіліли під сонцем по всіх наших байраках
ІТа диво щирий був надто коли присягав по-своєму
Здавалося то ніби їхні думки наче їхніми болями жила ця слабосила юначка
Вона лиш стереже її чи не тінню за нею волічеться щоб собі лиха якого не заподіяла
Ти із кожним днем дурнієш як пеньок трухлявий
Його пройняла дрож і він перехрестився
Часом їм здавалося що поміж очеретом щось шмигнуло немов пес або вовк інколи вони з огидженням обминали сонних млявих од холоду гадюк що купами лежали на купинах або ліниво пересувалися поміж очеретом
Сміявся і підсвистував коли мати плакала
Чий се голос
Оце б рвонути його щоб і до Калинівки не доїхав не те що до Києва
Він весь кипів обуренням і вболіванням за друга що так близько до серця взяв його неволю
А коли були навеселі мовили Покличте Самсона нехай забавляє нас
Прийміть їх ненько в своє серце так як я їх прийняв у своє
Тут Море вітер чує Босфор клекотить неначе скажений то стогне то виє
Тяжкувате буде завагався Прокопчук там раніше почали роботу
О д а р к а
Наслав на його землю свої полки
Поглянув навкруги сердитим поглядом ніби когось шукав
Лежала постійно на підставці в Ярослава подарована йому Коснятином у день шлюбу грецька книга Святого письма з коштовними емальованими закладками розгорнув книгу князь десь згодом аж тоді як уже сів уперше на київськім столі яемало подивувався тому що закладки зроблено було Коснятином на тих місцях Книги царів де йшлося про царя Соломона чи то навмисне зробив Коснятин чи випадково вийшло бо ж здається не вмів той по-грецькому
Пiдiйшов i вожатий
Милується собою кокетує радий безмежно
Давайте вже ворушитися чи що
Підходила до фортепіано торкала одноруч холодні клавіші озивались вони жалями
Василинка пішла Оленка пішла а вона не пішла з ними
Тим часом вісті про козачу рухавку ставали все поважніші
Середній на зріст м'язистий широкий в плечах він уже сивий і лисий
Кумейки не лише випотрошили його військо вони й віру підірвали у швидку і легку перемогу над нами
I я пiд тiєю мискою один мов мишеня пiд ситом i дiваться нiкуди
Се оголошення зробило відразу чималий розрух серед капіталістів віденських а особливо серед галицьких жидів що віддавна вжв гріли руки при бориславській нафті та при бориславськім воску
Я по праву старшого з тобою говорю
Сьогодні його майже не дратували запорозькі гаки та й не мусили дратувати вертався з Чернігова з прощі де архієпископ Лазар Баранович відпустив усі гріхи содіяні й несодіяні кидали запорожці навздогін шапкою
Гірку правду чує в цих словах Володимир
Оксана хвора очі позападали але дуже блищать на щоках хворий рум'янець
Ось-ось вечір покриє осінню землю туманними сутінками і бій сам по собі затихне
Все все все
І враз здається мені що оживають тини обабіч висмикуються лозини з них шпіцрутенами свистять у повітрі
Архієпископські слуги в'язали Кампіана і вже він нікому не був страшний і вже спокійно можна було виводити його щоб там за межею міста віддати колишнього бургомістра Львова під владу бургомістра прокажених Тимка Пєньонжека проте Антох старався далі гамселив Кампіана в спину щоб догодити Вольфові Шольцу
Торічелієва пустота
В просторому атріумі підлога теж викладена була мозаїками
Любі дорогі собаки свої чи ворожі
Гриць поцікавився чому так і що то за Лаврентієв але Григорій не схотів поясняти
V
Власне не слідство а паскудна карикатура на нього
Скучно стало всміхнувся Дорошенко
сказав я замахнувшись щоб дати їй ляща I тут Павлуша схопив мене за руку
Будь ласка
Тоді парубок випростався міцно пригорнув її і прошепотів у вухо
Чи може також щось подібне як багато мужчин напр. що жінка котра береться і за іншу працю як за домашню а головно за перо хоче тим лише звернути увагу мужчин на себе
Чи доглянув що
Погоди Касьян погуляй с нами
Широко в подиві розплющивши очі вірячи й не вірячи він прислухається до голосу що напливає на нього топить його в спогадах і б'є під серце як ніж снопа
Тільки сьогодні
Геть із очей моїх затупотів епіскоп
Петро
Бо ніколи у футбол не грав
Старшина вислухавши уповноваженого намагався умовити його не квапитися а перш за все відпочити як-не-як пан капітан з дороги а вже позавтра взятися до справи один день нічого не змінить
Обмовка
Немає в мене булки не дам І сам собі під ніс Та якби й була б то не дав би
От тоді він ухопивши з собою золотодайного Шеффеля пудом подув у Галичину щоб як стій узятися до діла
Яку людину
То що козаки будемо хліб їсти весело поспитав Павлюк набравши повні руки куснів
Чи любила вона його хто знає
Їй дуже хочеться подивитись на його лице а він не обертається
Що мені діяти що вчинити
Зійшли відтак сходами вниз і йшли під землею поки стали перед якимись дверима
Як же тобі пощастило пробратися
Побачиш другий раз
Боже ніхто мене не жаліє і всі хотять щоб я померла кривиться від болю Орися і відвертає голову до стіни
Я хочу з вами тату припав Андрій Візьміть мене
Одарку
З переправи зустрів Самієв Хаєцького не чекаючи формального рапорту
хто порвав зо світом зв'язки поборов бажання тіла чує силу і охоту в очі вічності глядіть
Тепер же час транзисторів кіно Усі цивілізовані не дивно Що рідне слово декому дано Докучило як щось неперспективне
Говоріть говоріть
Війна війною а бджола бджолою
Мужик дуріє На все він сміє Не слухає ні в чім жони
Ті що були ближче до воріт намагалися відчинити їх
Авжеж
Вас віддадуть напевно в солдати з правом вислуги й зашлють кудись подалі
Поволі присвячуючи хлопця до таємниць кохання вона навчила його цінувати поцілунок що досі йому нікчемною забавкою здавався та все інтимне плетиво жаги що виробила людськість за час від кам'яного віку дотепер і Степан швидко відбуваючи прискорений курс у цій галузі людського досвіду що передається в покоління без підручників та заповітів звільнявся з книжних пелюшок що його розум обгортали
Як можна збавити час в карцері
Це треба б докласти 12-й камері
Пізніше
Ну та дарма утни ще яку-небудь
Вепр доглядається чого наливають йому в братницю однак не поспішає прикладатися до неї
На перегородці в кімнату висіла здорова картина олеографія недоладного московського видання на котрій були намальовані усякі життєві спокуси з одного боку великоруський селянин сидить за столом і кружляє горілку з другого боку московські прикажчики п'ють за столом в садку пиво та горілку з якимись мамзелями
Він думав що в ньому чужому зовсім далекому зовні незграбному й нецікавому що її притягало
Лізе хлоп до ями ну і бере за то заплату цілого гульдена
Один затихав стиснутий за горло петлею інший від несхибного удару стріли чи й меча
А над усім сині блискавиці шабель і дикий незатихаючий вереск а-а-а
Та бачите і тут є трохи не так
Він не встряє ні в які камерні конфлікти ні в які спірки
М о к і й
Уся алея була пронизана вечірнім червоним сонцем і світилась наскрізь
Паничу
Танцювали попивали Від неділі до неділі
Іди докінчила якось сумно
Не вспів доказати останнього слова чує недалеко з-за жита хтось співає
Зайду к Гальбергу
Але ж ми теж хлопці не ликом шиті
Обоє живі пам'ятки війни
Інквізиторка хотіла і їх спалити боялася щоб вони не рознесли по Вавилону сухот
ізбушка стояла-а-а
Я от старий рубака і тому знаю що всякі звичаї міняються з часом а людина залишається людиною
Мене раптом обхоплює обурення і злість
Згодом вона буде в музеї
Порожнеча
Аззем-паша витримав гострий погляд Іслам-Гірея і вперше за нинішній день вимовив
Що таке прірва
Ми з вами живучі нас не так-то просто відправити на той світ
Тише господа я еще не окончил
І в Ратієвщині помовкло птаство одно поховалося по гніздах друге полетіло за здобиччю одна тільки бездомна птиця зозуля перелітаючи з деревини на деревину сумно кувала
Ану хто перший підведе голос і руку без остраху пружинилось мускулисте тіло
Але її зараз же зупиняють суворо заспокоюючи
Панова
Другий програміст Це навіть не подвиг це швидше відноситься до категорії подвижництва
Ну що це ви граф як вам не соромно
Але м'яч бомбою упав з-під хмар викликавши новий вибух божевільних радощів
Він замовкає стоїть сивий ледь зігнутий у спині і що говорити ці теплі слова його викликають відгук чулість у юнацьких душах
Вона вже видно більше почуває себе десь там на своїй Бригантині якою зараз тільки й живо
Гаїнко
Словом дали їй рівноправіє то тепер мало прав у чоловіка залишилося всі собі забирає
Ти ще не вирвав це
Що за речі
1 тритомників 1927-го і 1929 рр. та у Вибраних творах 1932 р. Подаємо за виданням 1929 р. У Вибраних творах був невеликий вступ
Там ніякого фронту немає
Пан хтів підвестися та відчув як у голові щось швидко-швидко перевернулося і він з розгону впав знову на постіль
Поки з дна не зірвеш
Але коли ви з тим ділом ближче знакомі то я вам скажу якої системи се фабрика
Скрізь на деревах на кризі на сивій пелені снігу лежала мовчазна засторога приснулої небезпеки
Гаряче до болю але роздягнутися не можна
Спіймали їх із викраденою в Тиверській землі дівкою знають чия то дівка як знають і те з якої землі прийшли по неї
Вже намагався навіть скомпонувавши аж дві картини одну про смерть Хмельницького а другу про дружню учту козаків
У серці висіла туга він знав погасить її тільки тоді коли побачить Киліяну
Ні не діждеш того
Стійте
В е р н и д у б
А те добро більше чи менше яке творили поодинокі можновладці зовсім забуте і забуті їхні імена
Я вірю що ти добрий і ласкавий і коли ти кличеш мене до себе то я радуюсь твойому зазиву і радо піду за тобою
Гам алас сала
Нинішні часи додав по легкій задумі пригадують мені морську тишину напр. під рівником 88
Він дисциплінований і точний і не схильний вдаватись у дрібниці
Виходить з нього не тільки інженер але й добрий плетун
Зійшли зорі двигтить земля від кашлю гарматних гирл
Хлопи будуть послухати і робити панщину
Мали їх мало
Чому вона червона
Дара вже не бачила цього
А ви мабуть маєте добрі коні бо кохаєтесь в конях як мені доводилось чути промовив Михайло Кирикович
Якби в мене не було доброго товариства то я б давно зачевріла а може б і душею загинула сказала Саня і в словах її почулась жалість
Та в сю мить зайшов до полотки велій болярин турицький Войслав
Уже відверто глузував Візир
Ми не можемо цього зробити заперечив генерал
Тисячі літ вони насильством кров'ю й мечем обороняли свої хороби свої отруині розкоші вважаючи їх за вічний незмінний закон і за свої неодбиральні привілеї
У псалмах одкровення майбутнього повістування про минуле правила життя і душевне заспокоєння це посередники миру й вічна поміч у нічних жахах головне ж псалми містять у собі все богослів'я
Гей будем брати та поли драти
Нараз йому сяйнула несподівана думка мабуть Зінька теж не байдужа до його особи коли так сказала
Як казати правду то й усім їм не вірилось
Німецькі грізні воїни розгубили десь усю свою приголомшуючу техніку й тепер перли пішечки а свою амуніцію й манатки тягли на ручних санчатках і на таких самих санчатах мародери тягли лузгу
Яблука що їх поклала Сіркові були червоніші
А потім Малуша вклонилась і вийшла
Найменший почув
І зненацька подається вперед підхоплює Марину несе
За селом як вартові стояли непорушне чорні безлисті дуби
Ти крапля в цьому світі кинута так собі
Ми сходили вже з гори і мене брав острах таке слухаючи але признатись у тому було соромно
Тому що Штаренберг захищався хоробро а тепер коли йому на допомогу підійшло союзницьке військо він і не подумає про здачу міста
Чи очі карі тебе шукають На небі синім
Але знов коли той біль доходить до певного пункту він родить вже инчі образи
Показала своє дійсно гарне і буйне волосся та й відітхнувши додала
Майдан гудів як рій бджіл
Тільки тут не Тула
Відчиту
Перший президент творчої організації ВАПЛІТЕ Вільної Академії Пролетарської Літератури в якій чи не найактивнішу участь брав М Хвильовий
На важких косах червоніла феска з синьою китицею
Мислі різали мій мозок
Саламандра теж пішла до будинку не сказавши мені ні слова й з тим самим злим виразом лиця
І хоч грім потроху віддалявся і блискавиці вже не так різали вікно але гроза розірвавшись над Харковом величезним потопом не мала охоти хутко проскочити далі й залишити город
Та швидко він помітив що Ничипір не слухає
Я лише хотів би бути того певний що мої дорогі учні не підуть тою дорогою і стануть колись славними оборонцями церкви і народності
А ви ж коли ие секрет куди
Але ворожих багнетів ще більш було
Під конопляними хащами зустрівся я з Оленкою
Треба не губити напрямку бачити попереду верхів'я гори й іти крізь хащі
Ніколи й нізащо
Краще б ти без цих ідеалів закінчував роман
Уходит к Терпилихе
Все гонять за чимось кращим й ожидають чогось новішого
Я згоден віддати за Овлура свою доньку якщо він допоможе врятуватися тобі княже
Туди ж
Грицько з своїми завсідними жалобами на втрати з своїми розмовами про достатки про худобу з своєю жінкою тихою й доброю молодицею з усім напрямком свого тихого пахарського життя здавався йому тепер нудним сумним
Від трагедії Шекспіра Отелло яку відхилили через її непедагогічність занадто вже про любов до драми Корнійчука Платон Кречет теж про любов хай йому грець
Радий бачити тебе синку
На подвір'ї Гримичів стояв дух чорнобривців і лісового сіна отого в якому дрімають настої дикої полуниці чебрецю мaтeринки й привороту до дитячої казки
Кляте ярмо не тільки давило шию і плечі не тільки заважало ходити бігати спати воно гнітило душу не давало житти
То я тільки говорила так бо доля навчила
Ну хто б ще міг доп'ясти такого статку
Коли се як заболить у мене в животі як заріже в очах так і потемніло
говорит ей Федя
Прочитай Tristesse повторив він
Сідайте
Полюбила невірного тепер я пропала
Бачиш Мухаммеде так само силувано повільним і наставницьким тоном вів далі Ібрагім
Бо добре знав Вепр слів на вітер не кидає
Він сказав що з тих хто пішов на Вишній Волочок далебі лишилося трохи більше половини всі інші померли від морозів хвороб тяжкої роботи та безкорм'я
Коли скінчив грати посипалися грімкі оплески
Не бійтесь це не довго буде
Візник порадив що найкраще це зробити на горі
І з тим сміхом стоїть ні отак от гола сидить під шибеницею й давши себе розп'ясти морально та втоптати в болото з тієї шибениці глузує
Блукає хитається
кажу а в самого аж мороз поза шкірою
Митрофане на шпилі чимало всякого каміння
історії запорізьких козаків мені й
І Брянський розмовляючи з ним також повторював зціпивши зуби
А Воздвиженський довго ходив по хаті та все думав як то трудно постерегти жіночу вдачу
Їй від Маври страшно
Ану лишень жінко частуй любих гостей що бачиш живуть вони як свої і все у їх вкупі болещі і радощі думки і гадки варти і жарти чи заговорить один другий перехопить докаже
Сама
Побоюєшся
Світ що раптом став уміщатися в цій кімнаті ставав противним
Удає що сердита а добра
Всі сідають
Забалакались до пізнього вечора
Подати Златці знак
Я знаю його понад двадцять літ і не хочу його приятельства
Не хотілося щоб він узнав про ту нашу науку так гостро відчув я раптом усю принизливість її
Уявляється йому чиясь засвічена плівка що помутнівши схожою стала на сиве безбарв'я сліпих стихією скаламучених вод
Така служба що не часто лунає тут сміх не часто почуєш привітний неофіційний голос
Та вартовий мов на зло не засинав а тихо мугикав собі під носа якусь пісеньку погойдуючись з боку на бік
Хіба не бачу нагородили коробок на кохання немов клозетиків
Не скажу бо й ви туди ходитимете
Отак
Його закладав або якийсь великий поет або сатана знаєте тоді як він змагавсь з богом за землю та пірнув на дно безодні в морі виніс в жмені землі та давай тріпать рукою та розкидати по рівній божій землі
Вичувалося що Копаєв щось уперто обминає об щось весь час спотикається й тоді одводить очі наче ненароком
Стривай ласочко стривай знеможено сказала стара
нарешті заняв він своє місце
Посипались знову
Йому на перешкоді стало впливове багате і могутнє київське боярство яке стомилося і почало розорятися від безперервних кривавих міжусобиць однак не хотіло мати в Києві сильного князя бо боялося обмеження своїх прав і свобод
Ну й голова ж у тебе друже ох і голова захоплювався Аркадій стріпуючи своєю розкішною чуприною
Ми є чесні
Що таке
Приехали мы ничего благополучно и в Гадяч уже пробрались все высмотрели вынюхали и узнали что никого здесь нет
Подобається
Ясновельможному ясноосвенцоному великому и славному гетману всей Украины челом до земли заговорил Горголя не совсем твердым голосом В Чигирине молитвами всех благоверных заступцив наших все спокойно ясновельможная пани гетманова шлет его милости поклон и этот лыст с этими словами Горголя подал Дорошенко запечатанный пакет
Тілько глядіть щоб не чухалися як дворянство крізь щаблі випаде
Завзяття знов вернуло на обличчя сина Селіма Грізного
За все що він зробив мені Прости його як я прощаю
Стійте сказав листоноша хіба ви не бачите посланців що йдуть по мою душу
О-о
А тому що немає межі бажанням немає й щастя
—Три роки
Ніякого обману не треба я на ці діла майстер
Миколка снився йому завжди бо він де б це не було як тільки забачить Миколку то мало не плаче
І те що осягнув злякало його
Зате гуральня нахабно сміялась рядом червоних вікон і гордо пахкала димом
Микола Віталійович мимоволі заслухався
Пані Марта у першу чергу глянула на малюнки Лени і голосно заявила що модерного мистецтва вона не визнає і вважає його за звиродніння натомість пані Ірина дуже демонстративно виявляла своє захоплення цим мистецтвом і охами та ахами не могла ним нахвалитися
Певно коротка й самозрозуміла відповідь
Простіть мене дурного
Не схоже було що та кулеша вичахне
Сивоокові згори видно було їхні голови а під головами клешнясті руки і розставлені ноги позбавлені тулубів у химерно зрізаному вимірі бояри нагадували щось павуче кортіло плюнути туди вниз ненароком зрушити важкий цебрик з запра-кою або скинути на павучі голови дерев'яне корито але й того видавалося жаль і майстер лиш зиркав зневажливо на розпластаних унизу і робив своє діло далі
І мозки у них розріджуються не такими охочими стають до крові
Яка це була трудна і разом з тим гарна пора
Марія стрічається поглядом з Іваном Сергійовичем
Довго ще розказував нам Максим Валер'янович про театр про своє життя
І їй здається що вона вже біля вікна стоїть
Кілька найближчих яничарів миттю кинулися наперед зігнули спини утворивши живі сходи
Якщо ж вони крий боже зуміють зв'язатись і з'єднатись нам не встояти навіть за мурами Юстиніана тож не треба шкодувати ні грошей ні зброї ні людей
Природа тихо- тріумфувала була зима а вона не зів'яла і немов боролася з своїм загином
1887
Мелашки не було
Витираєте й водите Джека гуляти
І не хочу йти знову в неволю твою твого шейха і твого бога
І все-таки посягнувся на неї
Ось де він
Я тебе не можу з сього врятувати
Я вже і так і сяк але не можна покинути
Пригнувшись на плотах шалено гребла піхота
Колись Вероніка казала Це мій милий степовий край і по ньому тікають дороги на Донеччину
Його тут повно
Та ні серйозно застудився наш верховний температурить
В голові Безбородька висновується здогад що справи в Поцілуйка мабуть пішли на краще
На її білих висках почали світиться тонесенькі сині жилки лице її стало бліде й змізерніло а ніс став ще тонший
І досі іде луною пісня в моєму серці
І були вони досить добрі
Поміж небом і землею вверх то вниз душа аскета розколисана несеться швидше швидше розкішніші
Я перейшов на другу сторону вулиці щоб могти ліпше заглянути в середину хати і став і бачив
Ухопивши Сковороду під руки завзяті братчики метнулись тут же шукати ректора
Глянула вона в двір поверх штахетів аж паничі ведуть удвох Софію Леонівну попід руки й регочуться
А пам'ять про нього на покуті головою на руки впала
Бреши бреши
Та дарма хоч би і дурний так хіба не можу женитися
А чи це не божевільний просто якийсь
Гріх що казати всі люди пана татком взивають
Ну трохи ще рано дбать за старостів
Без слова притиснула білоголова аристократка мою матір до себе і сильний потрясаючий плач охопив обох женщин
Він коротко бликнув на мене запотілими очима і його покинули останні сили немов радніше було йому прийняти смерть ніж служити злим людям
Коли перед ним виросла сяйна купа золотих і срібних і скоряних містилищ із коштовностями папа Лев Перший проказав
Вольський мовчав
Ох не кажіть
В ы б о р н ы й
А козацький полковник Семен Палій не стримавшись упівголоса вилаявся по-українськи сподіваючись що ніхто не зрозуміє Ото цабе хай йому чорт
На їхніх обличчях вигравали щасливі усмішки
Чи ж ви знаєте чого нам це може коштувати
Розважливості Марто спокою
Після ситої вечері Метелиця відправив Романа Спихальського і Гриву спати а Звенигору примусив розповісти про свої мандри і поневіряння
Та викинь ти думки з голови сказав Кирило
Ми ж усі бачили що їх завели туди а я слідкував до самого вечора і переконався що їх звідти не виводили
Почекай посміхався Макар Макарович Хай ще з місяць полежать
Тільки не божий а людський
Хто ж це
Ява Рень
Нiкуди ой нiкуди Себастiяне
Часом говорить що покине науку й піде жити в народ не раз каже що втомлений і хоче спічнути іншим разом знов що буде ще бачити що становисько не робить чоловіка що тепер стільки глупоти у всім і всюди
Це добре
О скільки диких бур шугало над тобою Злодійських скільки рук на скарб сягало твій
Дай боже здоровля
На самі тільки бомби скільки тих грошей дурно йде
Так буває
Крізь вікно було чути як Бжозовський сопів та хріп на всю кімнату
Тих що залишилися живими після стрілянини віддано до військового суду
Які в тебе очі гарні
Якось в половині марта приїхало на Січ одного дня двоє татар татарською арбою якою кримські крамарі їздять
Обох я застала в кабінеті
Здрастуйте Оленко
П ТИЧИНА
До того ж Седнів один з найгарніших куточків по всій Україні
А що там у вас діється сестрице спитаю її
Искреннему моему Якову де Бальмену
Душнерчик мусить просто повернути слово
Уже тепер правда сидить у темниці
Але однак примудрялася їздити просовувала праву ногу крiзь раму i звиваючись черв'яком навстоячки крутила педалi
Може й зовсім не прийде
Запрос не б'є в нос за дотепним виразом Сєргєєва
Астронавтів дурило
Братіє дружино
Бридота
Нічого
А ви мозолі за ганьбу маєте
Не одчиню поки не скажете хто каже Пріська
Потемному спустились з стiни бiля Либедi поповзом пробралися крiзь печенiзький стан бачили як спалахнула пожежа й чули як печенiги пiшли на Гору
Аркадій Васильович пив мало
розплився у єхидно-радiснiй посмiшцi Книш i пiдморгнув Бурмиловi
Кравець був типовий містечковий кравець і не наважився він порушити вікову традицію як і всі містечкові кравці він був страшенно бідний
Пилип бачив що своєю розповіддю укріплює в вірі те що сказав я проте не намагався розжалобити бортників
Ким я був на фронтi
П'ять стягів ждуть твого слова княже
Тепер я згадав
Той підійшов сердитий і похмурий що йому не дали подрімати ліниво повернув шиєю як віл у ярмі
Тарасе ти страшна людина
Вони ж власть конєшно
Феноген
Коли б Польща й Росія разом навалилися на Османську імперію то вона давно перестала б зазіхати на наші землі а може і на землі інших народів
Мужні
Тільки Миколка нерухомо стоїть біля своєї заячої шапки що впала до ніг і не зводить погляду з братика
Хто витримує витримує а хто ні іде землю гризти
Такої
Швидше швидше
І не можу не хотіти не кохати
Нині браття не ходіть з притиском сказав Ярослав
Тільки забув необачний Пірат що сліпі мають свою коварну поведенцію в чім він зразу й пересвідчився на власній спині
Зібрано чимале військо
Вона також не могла звикнути в Дрездені до цього
Я вирішив цього сезону відмовитись від всіх балів без огляду на їх походження
Еге так
Вона відчувши своїм інстинктом що в тім запрошенні криється мабуть потайний замір вразити її спитала лише з переляком пощо має прийти
Обруч ввімкнув свій транзистор і вперше за всю історію храму під високим склепінням його дико ударив джаз
Їх обличчя зробилися поважні й грізні в їх очах запалав довго здержуваний вогонь
Промишляв
Прощавайте братця
І він і справді вже байдужий
Є в ф р о с и н а С и д і р С в и р и д о в и ч Є в д о к і я К о р н і ї в н а т а Г о р п и н а К о р н і ї в н а
З неї чудовий вид на Задніпров'я і сам старий Славутич біля підніжжя тече широко й вільно
Не дожив до хати о п'яти вікнах
Бліда засапана очі горять і вся тремтить
Безпомильно
Як-не- як а самому тобі буде легше
Драконові зуби рвати
Побачивши мене освободився так хутко з рук матері мовби його зловили на лихім учинку або мовби соромився що його побачив хто м'яким
Відтак мов ножем пірнуло йому душею Мене не було дома
Чорт його зна багато
І вся ти дуже славна
Варто спробувати як ви гадаєте
Рушай
Але в Топкапи ніколи не чують ридань Топкапи великі
Треба було відпочити не тільки від докірливих поглядів Опанаса а й від розпачливих закоханих очей Саші
Вчора їздив я до їхнього начальства думав перекомизилася вже заберу
Краще його одразу громадою вибрати двоє чи скажемо четверо люда і хай роблять списки
Скільки жили стільки й гризлися поміж собою то за те то за інше
Чи згоджуєтесь панове громадо щоб мати добродія Харитона в себе за священика на нашій парафії
Увага панове
Рушницю до ноги
А правда я тоді таки добре виварила тобі воду аж чуб був мокрий
Цього не можна допустити
Чого витріщився
Бо коли лікпом Бородін що душив мене середньовічним прийомом за горло вів мене з санітарами в буйний дім я плакав і просився
А біль душі моєї більший ніж біль розтоптаного червака
Дива та й годі
Будь ти собі і який повнолітній мужчина з того всього я сміюся
Пойдем
Роксолані належали ночі Сулейманові зрідка дні але все те залежало від його настрою і незбагненних примх найчастіше ж від волі великого візира з якою вимушена була миритися переконавшись у безплідності опору
Отой міський зняв пенсне і витягши хустку протирав скельця
Кінь сторожко ступав по грудді косив очі на трупи старих і дітей
Дубенко
Та Тихін уже
І в її устах мая дарога хачу халодной вадьі мені не здавалось кривлянням як у інших
Ч о р н и й
Звени-гора не u таких бувальцях бував а живим нертався
Багато так думає
На все зголошувався і все обіцяв
Я хочу бути всім людством і тому задовольняюсь тим що я єсть я
Але він не квапиться з відповіддю
Неначе здоров'я ллється в груди очищає розбухлу голову од нестерпного болю і спеки
Спали там на нарах а він у куточку під нарами -Там був тяжкий дух
Поїсти
Виходить
Тут зняли з нього ще послідній кожух і тепер лиш що можна було до нього придивитися
Я відчуваю з хвилею в котрій стрінемося коло нашого або її колишнього дому чи знов тут або там у знайомих місцях лісу зайде з нами зміна
Запитав його через вигін
СЄМЯННІКОВ
І нікого я не продаю
Ми теж з вами на метро
В означений день віче збирається народ валить до шопи таки до Парнасової пощо слати їх на передмістя аж тут бух приходять пан староста з міським будівничим і заявляють що шопа грозить заваленням і віче тут відбутися не може
зацного рыцера Петра Конашевича
З деяким острахом відкрили хворостяні ворітця зайшли в двір
Готуйте стіл
Пронеси
Але скінчу про затишок
От і нічого обізвалась мати
Ніхто не озвався
Або ж вирветься на море на своїх байдаках і спалить приморські міста Криму або й самої Туреччини
Багато грошей за викуп треба меланхолійно сказав Зія
Хто дав заповідь не крадь
Назустріч їй підвівся високий на зріст міцної козацької статури чернець
А так будуть поряд близькі люди
Хутенько казка кажеться та не так-то хутко діло робиться
Не встигла машина в'їхати в двір як із східців ґанку проворно збіг низькорослий літній чоловік з загостреним внизу землистим обличчям і карими упертими очима
О як ви повинні їх там колошматити
То неси
Вона повернула Юрі його роками вироблений триб життя інколи перейняту іронією тиху задуму чистосердну глибоку довіру до буття і до людей
ДЕЙСТВИЕ ПЕРВОЕ
Де б я його носила
Була така надзвичайна тиша в душі
Дмитро Іванович підійшов до стіни де висіло фото і раптом спитав
Радюк так і вхопився за те питання
Хай передадуть йому моє прохання і ярлики
Товаріщ Ларіков неужелі ви нє волнуєтесь
Розстріляти
Нарочитий тепер озирнувся на своїх супровідців і притишеним голосом проказав
Світозар ішов попереду тож перший і спинився перед комонниками що стали йому і його содругам на путі
Ти повiк плекала I щоб свiту добра служба З твого плоду стала
Чому на душі була не в'їдлива тривога що смокче в'ялить кров і тіло а чисте розуміння працівника який чесно і любовно зробив своє діло і ніхто йому не зможе нічого сказати крім доброго слова
Але не гаймося
Еліза наїжена всією шерстю душі рятувати тепер свою неймовірність боронити тепер лазурями зубами
Спалить такого дядька щоб з душею згорів
Ну
Аж після того пішла розмова на інший шлях
Тепер куди гожуся
Я матерi догоджу бiду постiль постелю
Ми поважно й врочисто попливли крізь людські очі
Не беріть його самі губи шепочуть ніби застерігають когось
Затремтіло ветхе тіло Серденько занило
Схід на випас випускає Кирпатого місяця
Подорож оберталася на справжню муку
Розіклавши парки ліг біля Тимка
Приснилось і вже немає
Ви можете уявити
Але почуваю що гаразд не наїлась
Гевулт
Як то по що
В пекарні клекотіло неначе окріп в золійнику
Ба
Вона мало знала Лавріна пізнавала тільки тепер і оця його настирність тривожила її
Крізь темний бір до ясних зір Прорубую дороги
Чіпці стало ніяково
Але не той сподіваний а інший
Скажи Клюсикові а він може тобі колись щось порадить
Тiтка була ще дiвчина двадцяти кiлькох лiт вiку
І йому великому візирові разом з іншими найвищими сановниками імперії потрібно через годину-другу супроводити падишаха до мечеті Сулейманіє та Ая Софії
Розвідку в Мошни послали
Коли не допустить до себе сьогодні завтра повернемо назад і скажемо імператорові не зажадав вислухати
Одержить одержить
Круто повернувся і швидко пошкутильгав у долину
В цей час у приміщенні щось забрязкотіло і назустріч Денисові виринув з порожнім відром німець
Як підпалив
Воздвиженський стояв і довго думав потім одімкнув камоду витяг гроші й одніс жінці
Але невже там дома обійшлося все гаразд
Ми розляглися i перепливли на той бiк на пiщаний острiвець де за великим кущем верболозу лежала ота гнила зношена як старий черевик нiчия плоскодонка з якої ми думали зробити але так i не зробили пiдводного човна i на якiй тонув Ява
С в i ч к о г а с Ба нi
Отже памьятай все це
Мужик заховується все більш пасивно
І раптом впав з розгону стрімголов додолу і шалено завертівся неначе прагнучи вритися вкрутитись в землю як хробак
Атож єврейка ще не хрещена
Завіса
Підрозділи скупчувались в одному з темних кварталів
Збиралась до неї погуляти побалакати а шо застала
З простою
Щось торкнулось його плеча і він поволі повернув голову позад нього в пальті й капелюхові стояла бліда якась незвичайна Марта що тихо ввійшла за його спиною до кімнати
Та ще й не сам
Вітер надворі брязкав чимось залізним порипувала щогла і тужно гув садок
Як він там
Перевзувайся швидше та візьмеш чоловік двадцять своїх і станьте з лівого краю біля лиману наказав отаман
На горі між Кановом та Пекарями
Листоноша весело усміхнулась і сказала
Меткій підняв незграбно ліву руку і положив шорстку долоню на чоло
Слухайте Баране мовив Вагман ще раз силкуючись звернути Баранову думку на інший шлях я би мав до вас маленьку просьбу
Біля рову Данько відстав од нас звернув у зарості і далі ми пішли самі
Надвечір Лукіїна дівка Ониська прийшла з крамниці не було гасу на вечір то ходила
Та як кинув внерше він кинув прокинув
Коли відходив від порога стривожився дуже вслід йому тихо плакали
Засіяно поля жорстоких війн
Груші-сагачки терпляче стримували себе щоб не зацвісти бо хоч горобці й порозпускали хвости та крила але не треба поспішати з цвітінням
Вiн обiцяв кагану багато золота воєнну здобич
Сірко сердито зирконув на піч його діва брова ледь зломилася Ти ото чоловіче аніж розмузикувати ліпше б підлатав стрійки щоб не капало на голови богам
Вiн же майстер
Інші почали оглядати новака зі всіх боків намагаючись до чого-небудь прискіпатись
Ти також винуватий що не сказав одразу
Лічити його треба
Упадеш там з кручі в прірву ой лихо мені
Гордість почувають жінки що мають такого пасажира
Звідки ти певний що зміг би задушити -скажімо мене пожартував Микола натякаючи на свою велетенську статуру
Рослі стрункі з кучером на двадцять п'ять
Молодиці почали танцювати
Тепер утихомирити їх уже не могла ніяка сила
По трьох сідмицях сполчення дісталось Ільмень-озера де вже літ тому тридцять почали селитися словіни полишивши старі вітчини на Березині та верхів'ях Дніпра
Ну кажи чого тобі треба тут
Треба рятуватися
Ну розказуй що там
Скоро
Я вже так буду доглядати що й миша в стайню не проскочить
Усі дуже здивувалися побачивши його тут
Хто ж тоді командує обороною
Ну виносить він мені одне бильце друге а в закоморок не пускає
Ні ні не в лікарських
І обличчя якісь м'які наче з вати
Відчула якийсь дивний біль що там унизу мучаться товаришки її недолі
2 1 19 46
Гидко на скіпки взяти
Однако как ни старались на Украине скрыть от воевод все происходившее кругом один из полковников все-таки проговорился
Коли підійшов до криниці де вчора заздрів дівчину парубки та дівчата вже зібралися на вигоні
Несправедливі жителі цього містечка чи несправедливий Миля а може і вони й він а може ніхто
І Настя почувала що її коло серця щось здавило
Тарас підвівся з крісла
Вовка зняв маску
Гай-гай та ви наче поніміли
Тим часом Головатий добре вже знаючи столичні й навіть придворні порядки і звичаї дуже вміло здобув собі ласку впливових у цариці осіб і 1 квітня перебуваючи зі своїми товаришами на прийомі звернувся до неї з промовою яка їй сподобалась
Тут Павло Павлович і вирішує похизуватися перед київським начальством та й місцевому свою оперативність явити
Що це означає
І ось ще що треба розвідати західні околиці Відня від Дунаю через гору Каленберг до Дорнбахського лісу
Був він стрункий із добре виголеним смуглявим обличчям у простій толстовці й без усяких претензій на якусь оригінальність
Для мене ти таке ж бидло як і та чернь
Візок трясло гуцикало на вимощеній дорозі де був ще кілька років тому грузький пісок
Хай аллах продовжить твої золоті літа
Ку-ку
З найтемнішої гущавини бору чується довгий давучий крик схожий на скорботне ридання
Могли б ще вернутись назад ці що стояли роздумуючи над квітковим бар'єром могли б ще чкурнути геть звідси у свої галасвіти і мабуть за ними ніхто й не гнався б одначе видно щось таки переважило на тих тонюсіньких і зовсім невидимих терезах біля яких може порядкувала у своєму фартушку зеленоока цикада на терезах в які ці двоє зараз пильно-пильно вглядалися
То були вони Мандрівні птиці вісники весни
Я тому винна промовила
Випурхнула пташка прошепотів хтось серед звалища голих людей злорадно й ледве чутно
О Герман знає все то дуже добре і тямить дуже добре свої власні науки але що ж се була якась така погана хвиля коли подібні думки шибнули йому в голові
Слезами облил я эту святую записку и не доверяя ее карману сжал в кулаке и побежал в больницу
О этого достаточно
Ледве чутно ступав Найда а за ним товариші
То сватай як тобі треба сказав Карпо
І тоді Менотті син Гарібальді сказав щоб я узяв командування очі Артура спалахнули чи від рани чи від спогаду
Хоч я сам у ньому й не був та таки попович наш мені розказував що там шут— куючи таке роблять неначе справді воно є і кохаються й цу— раються і миряться і сваряться ще й убивають одне одного а що вже співають та танцюють і так каже що без сорому при людях і цілуються
Ми ще поборемось Шапочко і з Сосницькими і з тобою і з собою і з ким-хоч
Василь Гнойовий різко відкидає сокиру на траву й зле питає
Тут недалеко в Мар'янівку
Відчини будь ласка чоловіче
Я тут
А в нас куди красивіше додала гостя
В самому центрі Європи сьогодні концтабори фашистські казарми гидкий сморід расизму
Знову обморочити збираєшся
Зайнято
Ах ти ж моє дитинча хороше
Клим здивувався
Скільки ж їх було тут
Але було пiзно
В безсмертнім всі планети
За такі речі по відрові а не пс чарці
Не дуже
От гад здогадався
У Першого обличчя гіпсово-біле аскетичне
Навпаки він не помічаючи не хотячи помічати молитовника в руках Труди зупиняє її й рішуче пропонує вернутись до своєї хати одягтися як слід і нікуди не виходити бо сьогодні має бути наречений Труди князь Шванебах
Я цим не займаюсь
Добре
І вам слава сині гори Кригою окуті
А не брешеш
За прогуляночку
h1 Цеп на Муссоліні h1
Широке село
Князь скоса зиркає в іржаве лице
Які м'язи
Василiки вклонились i протовестiарiй повiв далi
Мовби вперше зауважив які вони в нього довгі й тонкі
По дощах земля стужавіє здійсним літні мри давні в червні їдемо в Молдавію до Дністра в зелені плавні
Ну кажіть мені що ви казатимете кажіть чи не мерлі вставатимуть
думають одрадяни вертаючись додому
Ура
А Швачка лежав біля того потока Малий і притихлий хоч скрегіт і гук Усе віддалявся зникаючи з ока Земля українська пекуча й широка Ото й починалась з-під Шваччиних рук
А якщо не помиляюся то котрийсь із цього безликого стада що покірливо по- волячому простує в порожню порожнечу хай би припадком із недовір'ям із заржавілим скепсисом приблукав колись до Святого Духа я хочу щоб бодай один із вас приблукав і той що приблудить став перед стіною перед фрескою і якщо залишиться у ньому бодай краплина чоловіцького почуття то мусить до нього долетіти з давнини крик що сповнений болю і мусять йому створитися очі так отворяться йому очі й він зобачить спотворені стражданнями обличчя трьох мучеників і мусить його обпалити накрити з головою пожежа що криваво розлилася по цілій стіні і вірую я що той блудний син який припадкове опинився перед фрескою у Святому Дусі вийде з церкви іншою людиною принаймні розпочне він спроквола обертати в голові жорна думок сумніватися й дивуватися побачене у Святому Дусі він уже не зможе забути навіть якби й хотів отой крик на цілу Україну отой жах прокляття страждання на розтерзаних мукою обличчях оте криваве полум'я уже до кінця життя не будуть давати йому спокою буде вділено і йому випадковому подорожньому частка болю а він уже своєю чергою поділиться болем із дітьми онуками з братами й сестрами з приятелями та сусідами і започаткується ланцюгова реакція яку не спинити ніяким єфрейторам
Катастрофічне падав престиж Османської держави серед інших держав Сходу і Заходу
Але ж пане Мартине я гадав що ти поспішаєш до пані Вандзі в Закопане
Тоді Сергєєв ударяє лінієчкою по плечі легенькою дерев'яною лінієчкою
І Весь час проходять купки святочно одягнених городян і городянок
Їсти навіть не хотілось тільки плечі й груди якось важко насідали на шлунок і від того ставало тоскно й нудно
Синок мамин
Був вірним другом Скидана й Пасічного
Не застуй
Така штука нам дуже потрібна
Один без одного ні кроку
З і н ь к а оглядає Марину
Хатина виринула з пітьми раптово визирнула очеретяними стріхами з-під снігу як гриб з-під листу
Дедалі нудніше було йому вертатись додому і він сидів вечорами в бібліотеці аж поки можна було в ній лишатись поринаючи в книжки глибше ніж цього могла вимагати найбільша пильність
С к и р д а
I так опізнились
і пробувала встати
Чотириста грамів
Хрупнуло в плечах з невимовним болем і груди болем шарпнуло мов розривало їх
Але не в таких грошах
Павлина
Робити не здужаю
Дай сюди бо як пхну то й ноги задереш кричала Кайдашиха й сіпала до себе мотовило
Сіла на шафі спокійно сухо тепло
105 12^ 12 Л у т міра
Чуєте ма'
І в мене таке дитя всюди нишпорить за книжками а їх нема обiзвався дядько Стратон
Ахмед- паша послав тоді своїх людей щоб привели Соколлу до нього й по дорозі вбили за непослух бо марно було сподіватися щоб той ішов до садразама як овечка
Горобенко запустив розчепірені пальці в чуба й рішуче подивився старому в вічі
Ще піднатужмося і перед нами вільна дорога до Дінця
Наступної миті
Чуєш
На зріст то-вона й добра та на вмолот не теє
То ж буде не похід а згуба
Пузир і Феноген а потім Маюфес
То був луганський князь Годечан
Все докладно від самого початку
К а р ф у н к е л ь показуючи маленьку золоту коробочку
Мир тобі могутній пане
Ви знаєте хто це втік
Одне що не подобалося в ній і то не нам а матері вікна повростали в землю і не було замків
Розстріл призначено за містом початок бору
Знав–бо то найпевніша слава для гетьмана
Стонет он и день и ночь
Жінки мої в ланці все знають але мовчать їм вигідно мовчати бо дістають додатково і рублики і цукор їм солодко
Мені казала одна черниця в Лебедині хто в церкву не йде або гуляє проти празника під тим на сім сажнів земля огнем горить
Започатковуємо давно знану між Вепрами і Волотами злагоду і най вона буде щасливим початком най стане новим поконом відселеиської Тивері не давати злобі серця брати гору над тверезим розумом а свавільному розуму над добрим серцем
Але будь воно прокляте таке діло
О д а р к а
Лежу непорушно горілиць
А Супрун сидів на зігнутому в дугу патикові й попугукував
Звідти старий Мотузка набирав коробкою й носив
Повтирайте сльози
Там уряд блюде закони Дба про всіх немов про рідних За провинності ж карає Тільки бідних тільки бідних
Посередині стоїть його товариш Наполеон
Один сотник Берендей здавалося відчував себе тут затишно і безпечно бо на його подзьобаному віспою обличчі грав якийсь дивний посміх
Ви до мене
Бачиш ціла батарея аби влучав
Вона любить дивитись на сина любить слухати його жарти в яких іскриться розум Лукія почуває що й сама вона зараз незважаючи на сутичку з Яцубою чимось дивно збадьорена
Давно пора
Холод мовчав
Коли йому знищать кубло то він летить кудись на вогнище принесе головешку із жаром і положить на стропі
Тікаю з слободи у ліс
Теперечки йому нависла на очі найменша титарева дочка
Коли пощастить то днiв за два-три наткнетесь на лосячi слiди
Пани рушили слiдком за ним i стали по обидва боки трону
А ти вже собі потому з жінкою даси якось раду
І хоч не було давно вже колишнього повного життя тіла а тільки марна оболонка та ще лунав йому в вухах її милий голос і пам'ять його вперто відшукувала молоду пристрасть він згадував її обійми Її поцілунки її шепіт її уста запах волосся доторки долонь і тяжко плакав
Диви
Ще рано а її нема
Я знаю тягнув дальше роздразненим голосом за що мужика мають
запитала у вітру Настя-Спасителька вірячи що він її слова віднесе туди де чинять всевишній суд змушуючи безгрішних нести отвіт і покару за те що роблять малі і великі грішники
Погибаєть
Біля хати на горбі з'явилася висока суха чоловіча постать спинилася розставивши ноги а біля нього стала так само розставивши ноги корова
Улас довго стояв ніби зчамрілий йому здалося що він бачить дивний сон і що він прокинеться і сон щезне як марево
Так я хочу
Куди я бігла якою дорогою і досі не пригадую
Ні нога мені не болить
І про ворожок звісно що правду кажуть і пособляють
Проти ночі
Це ти Ісламе такий яким теж мусиш бути
Допомагатимемо одне одному
Намножив черед всяких сам став пастухом
Попід стіною прості але ретельно вишикувані стільці
Коцюбинський з сумним подивом дивився на старого
Отже коли хочте моя доля з нею виростала
На ньому був напис Року божого 1770
Поруч iз живими лежали мертвi
Катерина Андрієвна з жахом слухала його
Галина посмотрела вслед за ее взглядом на больного и тут только заметила перемену происшедшую в Мазепе
Добре
Я трохи нехтую салонними забобонами на цей раз бо доконче треба одрятувать людину може й од наглої смерті
Наум бачить що Маруся зовсiм змiнилась на лицi стала собi рум'яненька як зоренька перед сход сонця очицi як ясочки грають веселенька i вiд неї неначе сяє
Іду здається нині до Дрогобича хоч правду кажучи не знаю ще в кого позичити чобіт бо мої черевики рознеслися геть
Тут же балія з теплою водою
Лежить у саду й цілісінькі дні бухикає
Христя глянула та се ж Карпо Здір їх сусід
Тут були й конкретні випадки правної та лікарської підмоги селянам і плани організації читалень кас та спілок і фантастичні мрії про викуп панських дібр про нове національне і разом з тим практично просвітнє виховання молодих поколінь було величезне необмежене поле діяльності не тільки для нього одного але для тисячів для всеї інтелігенції
І потім скільки Тимко не озирався назад ні одна з них не подивилася в його бік
Попід стінами стояли стільці й табуретки а між вікнами на невеличкому столику зап'ятому донизу занавісками прибраний барвінком і колосками портрет Тараса Григоровича
Втечу
Часом коли розходяться люди вiн прохає щоб я прочитав йому своє з п'єси над прочитаним довго думає теребить кiнчик носа i шкодує що не пишу вiршiв вiн би їх помiстив у стiнгазетi яку тодi сходилось читати все село
Я теж був послом від нашого кошового й ага знає ким став в Аксу і які злигодні витерпів поки добрався додому
Усе ближче ближче
Сестро моя життя моє і ввесь світе мій Орисю
Як Гниди та Матюхи хотять так і крутять
Де ж ти грошi узяв
Тре му казати най також причиниться на бідного скаліченого
І відчув що вона безконечно прекрасна
Незабаром блиснув огонь пожежі то в одному то в другому місці
Нi недаремно прозвали його Едiсон Фарадейович насправдi вiн Антон Фадейович
І виписуй книжечку хай лежать у тебе
Потрібно днів дванадцять Лише туди а там а знов сюди
Та й те пане що тоді від крадіжки не вбережешся
Так отож щоб ті пудові книги написати треба було вік жити в Січі
Я тій медичці пікіруй а вона почервоніла до вух і халатиком коліна прикриває
Отак тільки їх і можна читати як читаєш закуняєш прокуняєш знов читаєш свого віку козацького доживаєш
2
Щоправда друга домінанта була незмірна з першою вона лежала зовсім у іншій площині але це була також домінанта також директриса його душі
Магазаник одмагається рукою від прокльонів і вже недопиуючись хто він командир комісар чи партизан хрипко запитав
Навіть краща додала Леся
Знаю я вашого брата
Дійсно не боялася нічого
І йде Параска в кошару утирає запаскою сльози й почуває що вже щось не вернеться не тільки чоловік що вже чогось немає хоч і є ще в бабушки ключі а в скринях під замком солодощі цукерки для гостей
А тепер може приведе її знов якась причина
Напроти брудна з заялозеними дверима крамничка
Але необхідно
Це також для нас
Сирко неохотно отвечал на предложения его а вступить в союз с татарами высказал через твою же милость окончательное нежелание и явно выражал свою ненависть к татарам
Хіба не розумієш що й ці дівчата і ти і всі ви то мій ясир
В хаті посаджено Германа на ослоні а побратими і ще деякі старші робітники позасідали коло столу на тапчані і на припічку
Це я тільки так щоб ти знав що я тебе не боюся
Він добре орієнтувався в місцевості і тому йшов серед цих прадавніх сивих ярусів каміння так твердо й упевнено наче проходив тут уже не перший раз
Не бійся їм не першина
Марфа Галактіонівна дуже любить читати Леніна й Маркса
На Васильєвку І пояснив що це Будинок кіно
У воді й на березі стовбичили похмурі драби з розкричаними мордами тягнулися до підпливаючих човнів довгими гаками розмахували важучими сокирами вмить зачіпляли човен що виривався наперед інших цурпелили його на мілке гахали сокирами в дно ревли
Міжнародний скандал
Нічого не скажеш ні про барку ні про те де ти був уночі
Де ти була
Немає з нами нашого славного батька Сірка що тридцять років водив нас на ворогів сумно перемовлялися з-поміж себе козаки
Така що схопилася б і шубовснула між хвиль схопилася б і шубовснула коли б знала що знайде там Божейка що буде з Божейком
Випробуваний всім
Безстрашна особа
А батько
Ігор почав нетерпляче поглядати на сонце
Мир дивлячись у землю сказав каган
Хвиля його смерті буде й моєю смертю
Цар же пообіцяв
А гріха за нами сам знаєш нема ніякого
Ну слідство поліція жандармерія телеграми на всі боки
Але вона йому давала гроші на прожиття давала місце для роботи посуд і хімікати для дослідів
Було се саме опівночі Рутульці спали скілько мочі Сивуха сну їм піддала Роздігшися порозкладались В безпечности не сподівались Ні од кого ніяка зла
Вже наготували шефам подарунок
Скажи йому щоб негайно вилазив із своєї буди а як не хоче то я його й там застрелю
І не треба мені ставати ченцем І піп Гога може тепер кукати
Нема в мене вже велосипеда
Що його тепер придумать
Так і не так діду відповідає Настка лиш якось неспішно
Тут побила тебе лиха година тут саме повітря не сприяє тобі бо напоєно отрутою для твоїх недужих грудей
Що сталося
Михайло
Тоді рішуче підвелася про людське око взяла зі стола якісь папери і пішла з кімнати слідом за ним
Обридло вже
Всенькими днями в шахи ріжетесь та зуби скалите
Ні Карпе нехай нас громада розсудить
Таїнства богослужіння підносять дух людський дають простір мислі а вже мисль у єднанні з піднятим до висот мудрості духом дає прозріння
А
Які палали пристрасті
І сіни і кімнати були заставлені скринями скриньками та усякими пакунками з князівським добром
Лише тепер по- справжньому насолоджувався ранком вдячний дворові за перепочинок
Нічого Галю працею не вдієш
Попереду загін комунарів позаду два вози з кулеметами далі каррота
Треба промити зеленкою змазати
З крові чи тулуба Медузи народився крилатий кінь Пегас
Та й перед людьми все одно
Будинок був не з перших проте зручний і затишний
Вип'ємо га
Один князь Володимир не забуває про своїх предків вирішивши ставити храм Богородиці він разом з Косьминою оглядає город велить ставити церкву не біля стін Гори як той думав а далі на захід на схилі
Колись я висповідався у такому дусі перед своїми колегами
П а л а ж к а
З і н ь к а
Бачу
Ви гадаєте що то лиш зо мною так сталося
І Кирилове слово справдилося Кравченкове добро перше пішло догори куривом
Класи коридори дроворуби кухарка Грущиха і навіть е-е Михайло Петрович вєлікій прікмєтнік всі проти нього
Наступного ранку вони зустрілись як завжди біля під'їзду
А як і продаватиме то що там тої землі
Достеменно про те не міг сказати бо погуляли добре і він збагнув своє падіння аж у Зеленій Рудці в маєтку панів Закревських
Їм лиш давай добичу та походи А що десь там чекають їх жiнки Байдуже їм хоча за нашу вроду Вони i б'ються нiби по свiтах
Отож
Турок метнув зляканий погляд на Сірка і старшин ідо суворо дивилися на нього
З якогось часу між втікичів почав ширитись поголос ніби князь київський збирав на Полянах люд і мав намір заселити ним степ за Дніпром
А Степан теля
Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду
Глина
Вістка йшла від хати до хати і як усе прибільшувалась
Коли другії облизня поймають то і ми остерегаємся
Ліг над ранок і заснув міцно
Тут хата жиле приміщення яке служить і світлицею і кімнатою і кухнею
А може
Буде з тридцять
Бігти в долину лекше
Татари ледве бовваніли на обрії
Дід узяв кишеньковий годинник повертів у руках приклав до вуха цокотить
Одинока Рівка якась звичайна ніби вона прийшла купити копу яєць або продати старі черевики зберігає присутність духу і піддає думку що під їхньою ж хатою є дуже добрий глибокий і широкий льох що там можна поки що примістити батьків і малу дитину що вона і Шприндзя будуть їх доглядати а разом ходити на роботу до різних урядів
Та шабельку підбери я почекаю вашу милість
Припиніть стрілянину
Входить К о р и і й похмурий
На початку року 1737-го війна з турками та татарами поновилася і Військо Запорозьке з наказу Мініха було поділене натроє перша частина під проводом Малашевича повела перед армії Мініха в наступі на Очаків друга з військом генерала Ласія в поході на Перекоп третя ж попливла байдаками в Лиман і на Чорне море щоб чинити туркам шкоду навколо Очакова
Я вам вірю казала вона
З торгівцями він не розмовляє
Надворі було темно і тепло
Коли ніяк не збудешся того клопоту
А худоба тату питав дальше хлопець Мені снилася недавно наша худоба
всміхнувся скупо Яків
Той кого шукають хто на якийсь час перетворив клуню Парнасенків на своєрідну бойню той хто забирав висохлі шкури з бантин а одної пригоди повісив для Мальви та агронома мішечок м'яса на кроквині
Не забарилися вони дійти до двору
Подпісь
Рожевий світ укрив усю світлицю по сволоках стрибали невеличкі зайчики по кутках куди світ не заходив трусилася темнота
Я ж тобі покажу як шуткувать з дворянином
Заздалегiдь зняв з об'єктива кришку поставив палець на кнопку затвора
Юрба вигукувала Відьма відьма
Ви цьоцю таки добрий страхополох
Колісник дивуючись зиркнув на неї
Ой не знаю як заголосила жінка
Ого
Вона тужно оповила його і припала обличчям йому до колін
На мить його обняло палке бажання лишитись лишитись навмисне в Бориса щоб ходити з ним туди й відібрати Надійку
Сказали що вже знають про це
Хіба ти до нього прирівнявся
Жде Мотря не діждеться
схопився з місця Костомаров
Вони громадяться біля грандіозної цитаделі виповзають як хмари грозові їх сила силенна заплакані охоплені психозою безоглядної помсти й нищення слабі кволі прокажені несамовиті люди
Не первина
Українське село
Іраз мовчала
А ви дівчата хоч колись моркву пололи та картоплю підсапували повиходите заміж за моїх двірських шляхтичів і станете шляхтянками
М а з а й л о
І от він жениться жениться на Марині
Де їх портрети
Тоді розкривши широко очі я почуваю ніби якась сила піднімає мене з лави і виносить з хати прямо на коня і тут кінь мій скочив Дунай перескочив да Дунай перескочив копита не вмочив і ні шаблі кінця ні мене молодця святий вечір
Добре
4 Чесність з собою
Бов
Бери коли хочеш байдуже відповів старий
Volodymyr Vynnychenko
Спасибі
Чулися слова команди
Ви
Це був лист Марини
Поїде цього разу без компанії корисно ж людині й усамітнитись коли-небудь побути віч-на-віч з природою з лірикою душі зібратися з думками
На подвір'ях на вулиці біля воріт видно було салдатські постаті
Сонце світить мужнім
М й х а й л о. А
На ставах усе кінчаємо і йдемо на Глинськ
Народ культурний злісно сплюнув
Дала йому двоє діток а сама пішла невинна і чиста як голубиця в життя вічне простудившись при пранні білизни зимою будучи ще не здоровою після народження Василя
Міці на це тільки поширює очі потім заплющує їх і глибоко зітхає
З усіх боків його підтримували бетонні підпори і все ж коли мимо проходили поїзди ветхі стіни його тремтіли мов живі а зі стелі падали на облізлу підлогу крейдяні коржі
Далебі ні
Ха-ха
Звідки гетьман дізнається довіз ти обох дівчат чи одну
У панотця
Ну тепер каже йому голова один одному сміятись не будемо
Це одчайдушний спорт
Антена мамо одна а то прийомні рамки
Да разве им этим братчикам дорога Украина
В розпорядженні Комахи є лише півгодини коли він дозволяє собі посидіти в садку погрітись на осінньому сонці порозмовляти з Ірцею єдиний його протягом дня співрозмовник щоб потім поспішити додому заснути на годину і сісти ввечорі знов за книжку коректи й руколиси
Хоч наприкінці
Товариші-брати
И правда как бы теперь было кстати это прекрасное искусство
Чого заметушилися загукав знову старий
Крім того він хоче мати револьвер
Та ще він і не сказав того як циганова рука звалила його ніби пень сокира
Які негарні фіалкові жилки на баньках
Присудить присудила каже писар та бач парубче є й над громадою старші
Недаремне мої покійні татуньо хай їм царство небесне було кажуть шо в одній хаті житиме кіт миша і собака
Постривайте що ще буде
Дивина
Кожен хоче бути королем а для слави й величі ойчизни шкодує зайвого злотого
Мій старший син також десь воює
Ми тут удвох
Врубльована хура зі снопами ночувала в подвір'ї то Пріся вирішила що Явтух пішов її розбирати
І варто
Там він давав йому шкуринок а потім Чорний десь знову пропав потім знову зустрілись
Пиши чтобы я знал стесняться нечего
Ано хто ж призначить на те жону
Мати все те бачила й почала розмову щоб забавить молодих людей і одвести їх думки од тієї книжки
А коли
Карпо повертає до його запорошене лице з широким носом та товстими губами і зараз же знов нахиляється до парубка що вигортав полову з-під машини
Безумное горе гетмана тронуло Марианну жесткие холодные слова застыли у ней на устах
Коли б хоч воно пережило
Відчувала що дихає й дивиться на неї
Ожина з шелестом висипалась в траву
Завтра у нас похід у Мойсівку де буде справжній шарварок
Соломія обернулась назад побігла через сіни одхилила двері в Романову кімнату і крикнула пронизуватим неначе не своїм голосом
За ним пильно стежать очі кількох партизанів господарського взводу
І що
І коли там у тім Галичі довкола князя наплодилось богато таких людей то ти зітри їх із лиця землі але за кару не погуби разом із ними всього нашого народа
От яку обіду зробив учителеві
Тетяна верне сама як не раз вже
І я тепер чистий у мислях чистий у почуттях своїх можу прийти до О О Фадєєва і сказати просто чисто хороше
Він писав його у спокійному навіть веселому гуморі що останнім часом не так часто траплялось
Лишився народ але вкрай підсічений на корені
Тільки від страху і безсилої люті закусив до крові губу
М Рильський вміє з незначних звичайних фактів робити великі і значні висновки пов'язувати мале з великим особисте із загальним
Оце загаялась за тією роботою
Довірені люди імператорові роз'їздилися по всіх усюдах збирали з усієї безмежної держави найвродливіших дівчат дбаючи ясна річ щоб були вони знатного роду але щоразу роблячи винятки для особливо вродливих звозили тих дівчат до Цареграда ставили їх перед світлі очі всемогутнього василевса і вже він обирав ту голову якої мала прикрасити золота діадема імператриці
Він дуже боляче б'є мене щоб я не матюкався і ми з ним ходимо на кухню ночувати до дівчат
Та й кличе часто княгиня його до себе на бесiду
Стань на одній з них і перед очима відкриється панорама продовгуватого міста що причаїлося між скелями мов сколопендра між камінням
А ну його к лихій годині обізвався з стріхи немолодий вже чоловік Лев Кияниця і подав батькові чарку —Воістину воскрес
Бо головне менi що ти отакий-о хлопець
Не журіться я маю опит це порція якраз
Кінь біля ганку
Він стояв он тут нерішимий і оглядав то свій клуночок то товарину
Ні не жарт
Дара не зводила з неї своїх похмурених чистих очей
На Свято-руський берег
От дивиться кажуть що можна загіпнотизувати людину
Може ви думаєте що я один ходжу і видихаю
Думка Кисіля та князя Домініка помиритись з козаками збурила його й розлютувала
Курли
До хлопців кажеш
Зачепився
Анна
Що каже король
Одного разу він сидів без жодного діла склавши руки очі приплющував десь сильно в його голова боліла
Я не раз готовий на дроти Кинутись шептав як заклинання Щоб хоч трішки мамині страждання Мов сакви в дорозі піднести
Сiдайте ж у нас промовила Любецька сiдаючи на канапi
Не було
Передати
Чому
він сподівався на якесь чудо що врятує їх
Перед моїми очима кладуть жертви й кланяються Перуну а я пiсля того йду й молюсь Христу
Меншиков на той час сам виплутувався з почепської справи
Роман схопив Звенигору в обійми міцно поцілував у щоку
Нехай і вони
Я був переконаний що саме вам т зв. модерне жіноцтво т є молодіж подобається і захоплені нею ви хочете їх слідом іти
Ми потім роздивимось
Декотрі були в свитах з драпу
Що ж воно сталося де ж паніматка де хутір
Снiдання закiнчене але буде ще обiд вечеря треба iти до комор усе взяти приготувати
От я не злякавсь гадюк
Але про це ніхто не думав
Ой ходімо браття до церкви
Чує моя душа наберешся ти всячини з Марком Безсмертним черпнеш з ним не один ківш лиха
Нам треба перетворити Україну на Польщу
На це пан Аксак до Антошка
А я думав що ще застану дома та заходив до вас
Так яке ж ти маєш відношення до партії
Остюк поворушив головою ніби йому муляв комір френча
До князя руського Володимира
І як по секрету вам сказати і досі я вважаю себе в общем и целом за газетяра
Я завжди знав що ви хороший
Я боюсь тут залишатися
Відрубати голову і виставити її перед Баб-і-Кулелі
Чи знаєш ти що ти філолог дитя кмітливе і шпарке
Сонце вже припікало довелося скинути кожуха й нести І якого я чорта ноги бив
Он у Рубана як
Що це таке
Уже краще підняти де легко лежить
VIII
Як поїду за Десну не верну аж на весну
Ти оповідала доньцю відказує циганка і все стереже дівчину очима оповідала
Чи в неї воно хоч напахчене амброю та бальзамами вишкірив зуби молодий яничар
I все
Вадим раптом пустив й зразу ж зробився не то хмурим не то сумним
То Крупяк інша річ
Цілував а що ж на твою думку йому було робити пане хорунжий
Але все ж поволі трохи заспокоїлася і тоді мовби вичувши добру аміну прийшов до неї єпископ Федір що не квапився повернутися зі своїм посольством до Києва ніби вичікуючи коли може забрати з собою і Євпраксію за що вона була вдячна йому хоч мови про це між ними ніколи й не заходило
Гарна думка зразу погодився Звенигора і в його голові вмить народився інший задум
Всі затихли
Мені здалося що всередині у Галини Сидорівни стався вибух
Не злізу поки кричу не рішу тебе тут
А Бондарівна
Довго не вилазить звідти хлопець йому туди ще й електричною лампочкою підсвічує бо під бульдозером уже темно
А де ж
Ніколи не гадав що так перелякається коли гляне видимій смерті у вічі
Нехай вже тута шарахвани носить коли судилося
Ви йому про це казали
Ні це неможливої Це нечувано по своїй сміливості і пробач нахабству
А вона ж його так ждала
Оце й тільки
Це було минулого літа
врешті витис із себе
Цього листа треба негайно спалити
Давно уже манил ее к себе тихий простор родной степи а потому решение Сыча она даже приняла с удовольствием
Тікеляжь
То-то він і розпитувався в мене
Та замість стяти віщунові голову він наказав штурмувати стіни міста і сам кинувся в бій
Як прийшов до вас то не тому щоб піддурити а лиш щоб остерегти перед великим нещастям
На основі хронометричних спостережень установлено що на виймання кутка разом з кріпленням куток —два квадратних метри вугілля інші вибійники витрачають 59 хвилин
Я дам їй знак і гайда через степ
З натовпу голоси Впишіть і мене
А то прибавил Элькан здесь не накормят а возьмут вдесятеро
Тутечки бачте є в нас така що до неї колись навіть з далекої сторони наїжджали не тільки селяни але й пани
Данило глянув на безталанну зітхнув
Буран вже далі і не слухав труснув лісами серед гір завили звірі у яругах з дубів і сосен завірюха зірвала силу давніх гнізд і наче чорними шапками крутила ними в небесах
Силами й стараннями преподобного Йова на Вкраїні відкриваються братські школи а Київська то е справді академія мудрості
Гм
Оце й був як він переконався один із струмінців що розносили в різні боки течію їхнього життя
А для мене мережа була всім
О н и с ь к о здалека ласкаво
I так було не тiльки в Любечi а й в усiх селах над Днiпром нижче де здавна сидiв рiд хоробричiв вище у сварогiв що одвiку кували мечi за Днiпром у рудакiв якi збирали на болотах руду i на високих горах правого берега де жив славетний рiд Турiв
спитав лукаво третій з чоловіків одягнений з претензією але й недбало трохи як одягаються художники-академісти
Вона хитається
Тая мряка Королевич Марко
Аніж оті чужинці проклятущі
Він лунав довго мов кликав кудись в інший світ і далекий і невідомий
Недалечко від хатнього порогу стояла немолода вже молодиця бідненько зодягнена і розсипаючи з миски зерно голосно скликала курей
Чого це він
Та ось до його слуху долинув Арсенів голос Яцьку тікай
Варко
Він узяв їх у свої і неждано відчув що з кишені Ганнусиної жакетки стовбурчиться якесь залізяччя
Турн по воєнному звичаю 3 горілкою напившись чаю в образі Турна втілено окремі характерні риси армійського офіцера тієї доби
Давав і на молебен але хто знає чи живий
Чистих наміток
Марія аж засвистала з подиву
Auri sacra lames мовив латиною
Я приходжу до Марусі чи все гаразд Марусе
Колись і проти самого Михайла стати в пригоді
Своєрідною душею судна очевидно має вважатися міфічна німфа-русалка вирізьблена з білої яворини Оксенова робота розіп'ята за давнім звичаєм на носі корабля лицем до моря до вітрів
А то що за люди з тобою що голови їм позакривано міхами
Вже стільки літ суддюю у Полтаві сказав суддя Чимало бачив справ
Та й які ви здаєтесь чудні як співаєте
На вузьких смужках землі пасуться коні росте якийсь хліб тоді гори підходять до самого моря гострі скелясті мертві за ними безмежний сніговий хребет холодний як безнадія холодом смерті віє від тих снігів крижані вихори зароджуються у піднебессях падають на тепле море чорний дим хмар клубочиться між горами й водами пожадливо тягнеться до сонця сонце злякано втікає від нього далі й далі і на морі починає діятися щось несамовите
Ще мить і він лежатиме на землі а ці шибайголови періщитимуть його щосили по голих ногах
Обличчя з захованим чекаїнням і цікавістю поглядають у його бік милі дорогі обличчя співучасників його влади и могутності товаришів його вірних вибранців Німеччини
Може виступити разом з дикими звірами засміялася Роксолана
Напевно тепер і Чорний ворон інший
Автор навіть десь зустрічав його ім'я серед видатних діячів сільського господарства
Я розповіла те все Василеві більше жартом а він просто казився з лютості
Але усмішка розбавилась іронією а за нею гостро взяла нетерплячка коли нарешті буде край цій безглуздій розмові
Харя Мурин простяг руку до повної чари й сьорбнув меду Богдан же підозріливе дивився на скомороха
Ще ж бо я хлопець хлопець молоденький
Я господар тут
Тільки й зняли з нього козаки скарбничку та найбільше коштовні речі
По пояс уже
закричав
Він дістав з ганчірки інший меч і підніс Гатилові тримаючи обома руками
Гемонські діти
Ну й не кинули вони пасічника в біді оселилися в комині
Сонце сідає в димах за собором за його банями що опукло випливають над селищами під крилом вечірньої зорі
Жорстокий задимлений вік
Га
Жорна м'яко шамотіли по зерні кіш трясся як у пропасниці вгорі щось жалібно скрипіло
П ш е п ю р к о в с ь к и й
Боже мій як Лесі боляче і неприємно дивитись сьогодні на чоловіка
Б а р о н о в а К о з и н о здригнулась
Ой Боже Боже
У кімнаті смердить архівним папером а писарчуки перами риплять
А-а Савелій
Розлучились вони добрими знайомими з надією так говорив Шарко зустрітися в городі
Я думаю про те що завтра конче мушу знайти затишну і теплу квартиру для мого пацієнта інакше він помре в цій холодній велетенській схожій на єгипетську піраміду кам'яниці й ніякі ліки йому не допоможуть
Він вірить у пророкові слова як єдиний бог володіє небом і небесними ділами так божою волею визначено щоб єдиний володар управляв землею і земними справами і то має бути член Османової династії
Найодчайдушніший проєкт висував наймовчазніший з них пілот
Хоч би яка ця квітка була чи чорнобривці чи ружі чи звичайнісінькі калачики чи настурції чи лісові дзвоники чи ромен
То це ти й мене перехитрувала
Е я її противлю
Але чує що чиясь залізна долоня приковує її до себе і відсуває набік
Так не можна
Ти без шапки прийшов регоче Мар'я
Он в тому дуплі білченята вони неживі хтось їх спалив
Але як же ти Меме
У тебе не той вираз страждання
А влітку у жнива там чути пісню безталанного женця що заробляє шостий сніп поливаючи потом та слізьми чужу ниву
Ну якщо боїтесь як хочете
Не варт він того щоб до нього й балакать а не то просить таку гадину
Чекай батьку не стріляй
Анна Олексіївна перекладала завжди була вірною і сумлінною помічницею брата
Кажеш думав що кісточки мої позгнивали
Так у вівторок гостей у їх і не було декому послали сказати другі почули не прийшли
Правда
Що вона тут забула
Бідна вдова заридала ще дужче
Усім і усюди заправляли пани
А скільки зір у небі а які святково веселі вонм
Голос його був хрипкий навіть не подібний до людського
Дмитро Іванович щось пригадав усміхнувся в білі вуса провів по них рукою і розповів ось що
Коли б не фортеця та не будинки місцевих мурз то ці безладно розкидані глиняні халупи соромно було б називати нашою столицею
Як у нас жила хліб-сіль їла то й за позви не знала
Вистояти
Та все одно воно вже прийняло хай і чужу дитину до себе і болить і карається від туги два роки не бачила його ще з того часу як ішли на Зборів
Книш уже вибив у касi чек
Ну так ось не міг же я примусити його виростати з повітря ви б не повірили
Стривожена жижким почуттям якогось несподіваного остраху й відрази вона хотіла йому про це сказати
Не край а рай кажу тобі
Кіндрат Калистратовнч його вдруге
О л е к с і й в горести задумался
Треба буде шукати десь руку в міліції щоб прописатись щоб узаконитись у житті
1 Вибраних творів до якого письменник написав таку загальну передмову
Волосне правленіє
Тулиться до неї весь тремтячи і схлипуючи
Діти щебечучи й блискаючи з радощів запалими очима всідалися на лаві
На другий день приїжджає й Лобода з Гладким
Наша панночка тільки всміхається
З тим що й колись аби платили субсидії
Чуєш я тобі кажу не в'яжись до людей то й я тебе не заньматиму
Іона знову зітхнув
Обличчя у неї попоганіло голос іще більше пом'якшав закволів а сміх лагідний тихий нічого у нім з отого нестримного що западало в душу колись
Ось це вже неправда не продала його а обмiняла
Задовольняє один подув пристрасті але викликає два інших
То ти миршавий хочеш щоб ця чудо-дівчина з тобою поганим жила
Серце не дає
Відтіля долетів Нестеренків голос і пропав між гіллям Гвоздьов
Четверо сотенних командирів і п'ятий брат одного з них зійшли з паровоза
На се вже кожний уважає кожен і похвалить а все інше тільки морока
Тут і Іван Стягайло і Іван Ріг і Андрій Могила і Самусь і Абазин і Іскра і Палій
Чотири вакантних дівиці від 18 до 40 років
Пити йому власне не хотілося але він теж став дудлити цю теплу вже воду набрану сьогодні на Центральній з артезіана а як напився решту води вилив у гумове кружало у це розпластане серед пирію їхнє колесо фортуни
Знову передала мені ліхтар і довго брязкотіла ключами
А вгадайте що мені ввижається од музики
Не говорю бо говорити нема чого
Педоре
Ох страшно ж мені страшно
Мартин
Тим часом пан поїхав до міста і пожалівся ніби Джеря бунтує громаду
Д я д ь к о Т а р а с до Тертики
Дружина жде
А що глибоко допитувався
Так навіть ми іноді називали один одного навчившись од київських мисливців
Вона не противилася їй плече черкалося з його плечем її бік приходився коло його серця
Диви-но
Зорі заглядали їм в очі тишина заспокоювала їх серця
Відаєте самі куди важимося
Вечір
Но клянусь я защитником был оскорбленной а не не оскорбителем
Пречудовий грот зелений і ще чудовіший діамантовий де вода світить діамантами
Такий день сьогодні
Вай
Стогоном i зойками зустрiчали ранок знесиленi обпеченi люди
А йому ж хто
Занадто великим виявися розрив між його уявленням і тією новою наукою яку він виніс з уроків на Росі
Підійшов до Арсена майже впритул і тихо сказав
Але його думку обірвали слова промовця
Ти хлопчик маленький
Ось тут напроти нього та л і н і я якою він мусить іти
А все-таки нюх не такий
Так вона звеліла професорша
Гляньте показав на рясний кущ що виділявся посеред невеликого квітника
Не розумію тебе брате
У землянці кашовара Пампушки яку він зве Мир-Городом чути губну гармонію знаного гармоніста і разом з тим вістуна Кобили що любить посидіти у Пампушки
Піду в мандри а до вас навідуватимусь відпочити
І так собі торгую і так собі бідую і так собі діток годую
Його можна було б назвати навіть гарним коли б не таке просте й грубовате було лице
Признається що часом сумно йому буває тут без людей надто ж восени як вітри зашумлять а ночі такі довгі
Оту жалюгідну піхоту й артилерію що лишилися в Тарновій Гурі
А батечко ж наші дурні як пень
Поліцаї хай сплять у клуні а ми в хаті
Тоді коли загинув і князь Святослав
Але де там
Умерла пісня що гомоніла в селі вечорами адже мусульмани не виходять із хат після заходу сонця почала стихати українська мова на вулиці розмовляти нею стало незручно перед татарами татарки вороже дивилися на дівчат і молодиць що ходили з відкритими обличчями тож ідучи в Бахчисарай на базар українки закутувалися в чадри щоб не дратувати правовірних
Принеси плоскогубці обценьки й молоток
А Рагуїл зовсім пристав плентався позаду
Нехай і так нехай отець єдиний над нами буде та коли ж настане те царство боже
Вона все дожидала може різдвяними святами Роман прийде
Мишко кличуть
Значить горлоріз
І риба кажуть погано йде
Говорили що Стеха зросла дівчиною непокірливою навіть норовистою тож може їй забаглося піти десь у ліс і там затрималась
Чому людина не має сили виправляти позад себе подій
Зрозумійте що потрапити на фронт людині не навченій не обстріляній перспектива майже нульова
Гетьман спитав про здоров'я царя та царицi та їх дiтей
І хотів і не зважувався підійти до намету вивезеної з ромеїв полонянки
Тьху
Ні князь новгородський що взяв неприступний Полотськ скоро буде великим князем Русі не трел
Повинен іноді до мене заходити
Чи бачила ти як цвітуть яблуні
Вiн раз у раз прикладав апарат до ока i наводив його то на мене то крiзь кущ кудись удалину
Хоч би й довіку так жити то байдуже
Не розумію
Хліб
Ви не ворушитесь чекаєте коли вони опливуться докупи щоб одним пострiлом звалити ну як не всi дванадцять то принаймнi хоч трохи менше
Не пущу
А ячмінь ріс визрівати вже став і заважав ясна річ Богданкові
Дорош озирнувся і побачивши Гната його незалежну позу його ревізуючий погляд його самовпевнене обличчя догадався що це і є голова сільради Гнат Рева про якого йому говорили ще в районі
І Кончак зловтішно посміхнувшись приострожив свого баского коня і погнав через річку на той берег
Якийсь гедзь укусив
Мов несамовитий кинувся він і приніс їй води
Часто княже кожного дня й години в гридня діло таке радість князя його радість горе князя його горе
От не знав Карпо коли на косовицю виїхати та зостався дома
запитав Шевченка пронизуючи його суворим поглядом
проказала Мотря задумуючись
Тим ліпше обізвався я майже проти волі з радісним вдоволенням
Затівайте переговори зволікайте тягніть
Княже упівголоса сказав тисяцький мій джиґун як ти знаєш упадає за Настею
І тоді вже ніщо не стримає його
Вони ж менi отак-о вiн черкнув себе долонею по шиї потрiбнi
А я стояла
Здавалося б виросла в лісі мала б стати його часткою
Пам'ятаєш
Ліси ожили заурчали розколини в скелях пішла безконечна луна розбилася на відтінки все ніби стрепенулося зачувши неймовірний свист
Збилися круг командира свого завзятого і залопотів гомін у натовпі
Косарі все балакали та їли похапцем з таким смаком якого Дашкович давно не зазнав
Тепер майже кожен погляд здавався підступним кожне слово скрадливим
Вогонь уже чіплявся за стріху прагнув вище забратись і нарешті виліз язики його побільшали стали червонуватими
Вони існують більше ніж будь-що
З гори кам'яної
Направляють вали прочищують рови частоколи скріпляють
Це не цікаво
не переставав завзято гукати Бенедьо хоть усі вже давно почули гавкання дерев'яної суки
Просто дурний
Цiкава Катерина слухала його неначе читала цiкаве оповiдання
Нема коли слабувати видите мати стара слаба не їй мене заходити
Повітря трохи застояне і таке відчуття що думки в ньому будуть застрягати а коли прийдеш знову застанеш їх навколо
Навіщо його потягло за язик бовкнути комбатові про свою підозру про те невідоме світло що він помітив у будинку в тилах
Спасибі
І пшениця дає добрий заробіток це правда на десятині в добре несухе літо стане двадцять або й більше кіп
Гай-гай
Щоб побачив його силу щоб шанував і боявся південного спільника
Льотчик з сивими скронями подякувавши пояснив
Ні не примостишся
От тобi зразу стрпяти
Промовляв не юрист-оборонець а страдник який уболівав за долю свого народу
До кого то Ольга прийшла
Мати стягла з жердки свитинку червоного пояса кличе Василька одягатись
Леон і Шеффель ще осталися всередині фабрики
Вчись вчись парубче ходити
Бігме не дбаю най їх зараз вихватає та й мене з ними
Громаду треба шанувати
Вони вiтром мчатимуть
Васюринський-козарлюга не п'є не гуляє
К о п и с т к а
В с i Доволi вже дурити вам людей
Радий старатися ваша милість радий старатися кланявся Караїмович а кланяючись витягував з-за пазухи згорток
Той прорікає тобі одне вже хрест на тобі ставить а цей
Слухай Грицю
А ти мусиш знати
Мати зітхнули й сказали Та хай уже буде одна така а друга така
В тій стороні кутю варять пшеничну а не ячмінну як в гетьманщині ще й не сяке-таке зерно беруть а вивибирають щонайкраще
Певно що така сама ситуація і в місті на різних фабриках і заводах на складах у склепах де людям теж платять копійки а якщо платять копійки на заводі то ясна річ це вже інший бік медалі така й ударна робота аби з ранку до вечора
Однак Собеському не хотілося тут ділити лаври перемоги з Кар-лом Лотарінгським
Розійшлись до возів рушили і валкою довгою на дорогу пісками важкими виїхали
Тим врем'ям помер наш пан почав молодий господарювати
Можна й салом
А насупроти їх мчалися венгерські улани
Я іду спати
Она спускала с него глаз стараясь уловить его малейшее движенье она наломала в саду лопухов и обмахивала ими беспрерывно лицо больного думая хоть этим уменьшить изнуряют его жар
Так от
Синку зглянься на наші муки
Стомлені половецькі вої а було їх біля тисячі поволі їхали понад Оріллю
А скажіть чи вам часом не доводилося в Жовнині бачити мого побратима Миколу Лисенка
О зупинилось назад глянуло а потім і в поле
Нехай дружинники нашi поїдуть до Дунаю а до ранку повернуться
За віщо ж не чула
А за мене
На палубу вибіг брязкаючи відром хазяїн трамбака
Правда
Коло лісу струмують темносині тіні а тут на городах вони ще ледве беруться сизим димком
От-от скаже
Коло нашої хати великий шлях а великий шлях несе всякого народу і доброго і лихого
Ти боїшся його глузів
Оселилися в іще не закінченому великому будинку
Кощій Безсмертний скривився наче оцту скуштував
Ви не подумайте
Його лице викривилося
Кая полза ангелскій язык без добрыя мысли
База підходяща погоджується Сергій
Якось вони з сотником Мокієвським ловили волоком рибу
Я відділився від них жив осібно а коли тілько що міг то доносив їм звичайне чоловік уже привик зжився
Нікчемні банди
Катерина послухала й наділа собі на шию разок чорного намиста вбралася в темне убрання
Чого ви смієтеся Дмитре Івановичу
Обдивившись навколо чи немає поблизу небезпеки він сторожко наблизився до купи
не стерпівши гукнув на його Шрам да схаменувшись де він зараз і переміг себе Цур тобі каже опріч божого дому
Поряд з грюкотом промчало ядро
Зійшлися ми щоб поговорити про свою робітничу долю та й відсвяткувати коронацію нового богом а не людьми даного імператора вседержителя тюрем і сибірської каторги посміхнувся розгладив свої прибиті сивиною вуса
Стара гадає що при війську не дають нічого їсти
Наш уряд погодився
Вони завернули за ріг Володимирської потім ніби прогулюючись у сад
І-і щоб тобі добра не стало
Хвилюючись підійшов хлопець до воріт і смикнув за мотузочку
Ванюшо
Служба моя така що все попри вашу хату моя дорога йде
Але в кущах роса а мокнути Кузьці не хочеться і він смирно чимчикує за Данилом пригадуючи сторожку дим од багаття од якого йому чхалося смачні риб'ячі голови якими його щовечора частував Данило теплий затишок під поріжком у сіні де він спав уночі а як хотілося то і вдень
Чи на вітряному морі Чи на суходолі Накладати головою Раді в твоїй волі
Тяглися так довгий час аж стали над якимсь широким ровом за ним щось сіріло начеб ліс а за тим гавкали собаки
Але так непомітно напливає дрімота привіяна свіжістю ночі а потім сон на збореного жнивами
Слабий з утоми ледве держався на ногах їхав майже без перерви щоб застати її при житті і спізнився
І мій і твій
Без разговоров
Дядьку не кричіть перед мертвими
Воно ще й тим лихе що позбавляє страху і покори інших
На літо зелене Поїду я геть в чужий край Згадай же про мене Як підеш по квіти у гай
Петро подумав тепер про себе і став утікати
Нєє
Ікони нема
Одна недостріляна ланка ближнього ряду повернулася і побігла назад з останніх сил тоді захоплені її рухом почали швидко відходити рештки
Ні
Веселіша вона тоді була каже а сама задумалася зажурилася не така як тепер
Ха-ха
Говорила ще хвилинами
Але вiн далеко не пiде ноги вже йому не служать i вiд смертельного гону в нього невроз серця
Нужденна церква стояла за його плечима
Ні підождіть я не розумію як можна жити точно не вияснивши цього
Пузир
Пахло паленим
Стали жнива і серпом як косою
Чим могла пояснити йому своє прибуття
Розумію
А кінчаються
Василь зареготав
Граждани народ
Султан заходив по кімнаті
I стародавня ратуша тоді I з нею ціле місто променіло Від безлічі вогнів і звідусіль Неслись пісні і все округ кипіло Як в казані
здивувався секретар ЦК
Річ власне в тому й була що він не мовчав а весь час розмовляв тільки не з людьми а зо всім що було круг його кіньми курми горобцями сонцем вітром своїми чобітьми
Хане
Але грецький оксамит був на них найдорожчий гривни тонкокованi крученi з черню iз щирого золота
Усі кинулись
14
Що ні
У ворот гетманских Мазепу будет поджидать тот же родич и проведет его к гетману
Молодиці наблизилися до Хариті впізнали її і глянули одна на одну
сказав Олександр Іванович
А щоб ти зслиз
Так наказано
2 До кого я пригорнуся і хто приголубить
Починало світати коли всі вони подолавши на стомлених конях Боричів узвіз зупинились перед стіною Гори
На ранок він дістав собі фарби й кілька невеликих квадратів дикту
Доторкнувшись до величі вона не злякалася не втекла не загинула а сама пішла шляхом величі і навіть досягла неможливого подолала велич
Не беспокойтесь пожалуйста я и без провожатых
Йому ж вас і доручаю
І може тому що галушки були холодні а од вікна в спину Їгоркові студило голос у нього тремтів
Так от про які страждання говорила та
Що мені чинити що робити
І ще б гірше остогидло якби ти почула на свої вуха що верз учора один якийсь дурисвіт за вечерею в ресторані
Орли кружляють високо-високо рідко коли спускаються до землі ситі-бо й вигулюють молодих
Робота йшла пудами і коштувала далеко менше ніж інших літ бо голод зігнав тепер далеко більше людей на панщину до Борислава голод же і підганяв їх до роботи немилосердно а Герман пильно і правильно знижував та знижував робітницьку плату не дбаючи на крики сльози і прокляття
А прийшлося в чужій хаті людям годити людей слухати
Він надто відчув себе на Олімпі усміхнулась Марія
Н-не знаю
Кза злорадно усміхнувся
Відбувши строк Тадик виходить із тюрми двадцятичотирьохрічним вовком перестає красти і під чужим прізвищем із наганом у кишені простує до рідних берегів до України
Ми домовилися витратити її тiльки на дуже iнтереснi або ж забороненi нам втiхи на якi не дасть грошей тiтка
І веселий дотепний
Скидан
Десять кроків на захід від того синку місця де ти колись на мене плюнув а я тобі зуба переднього вибив
Невже ви відмовите бідній нещасній дівчині в такій маленькій невинній справі перед стратою востаннє побачити коханого
Думаю що без одного чарівного уряду тут не обійдеться перебив його Вайз
Ярославна стрепенулася накинула на плечі велику квітчасту хустку що висіла поряд на поручні і повернулася на його голос
М и х а й л о. Та ще ні я ж оце збирався поговорити з мамою попрохати а тут до Петербурга притьмом кажуть їхати пильне діло
Дівчина прикусила в посмішці губку
Іван стис плечима
Не будь нічия
Я здогадуюся що ні Сергія ні його товариша вже немає
Та кривдою стала
І видіти всього не можу бо-м незорий
Було й нема
Мовби не можуть втямити як опинилися в полотняній пазусі як вознеслися на світло весняного дня кого бачать перед собою
4 Чорна Рада
Настя прочинила хвіртку й протолочила в ній стежку до дерев'яних східців
Вона сама вже відчувала що не може бути без нього без його відданого почуття
Можемо але так само можемо знищитись і в іншому напрямі особливо женщина котра скоріше може в своїх обчисленнях помилитись чим мужчина
Іван
Утвердіть і далі труди наші
Ех чого ж мене не було там
Буде ще найліпшим мужем найліпшим батьком у нього бистрий розум і духа чимало
Як тут узяти
І тут у розпалі веселощів розкрилися двері і в них з'явилась madame Віардо
Я вам ви ж пам'ятаєте
За тебе на тім світі тесть мій Бога проситиме і Він воздасть тобі за твоє добро
Парубки лиш іноді мали якусь там гармонію чи щось такого
І я старий заспівав би Не до солі
Гей сурмiть роги
Щось вам зготувати на вечерю
І змалку йшов одиою рівною дорогою поважно і все вгору
Гоп-ки
Ластівки літають бо літається
Что с вами
Ну-с
Довжелезні ешелони утікачів зі сходу на захід
Але туман знов насунувсь
Він уважно подивився на Коцюбинського немов хотів розгадати його задум
На поле із созівцями пішли
Тепер повна хата в нас музики буде
Лише забутою нехай би не була
І тільки того дня коли в Едірне прийшов султанський фірман про переведення шах-заде Мехмеда з його двором до Маніси найстарший син Роксолани зрозумів сталося
Дівчина закинула на бричку шлеї й нашильника та й пішла до хати
Чому
Чуєш але навіть щонайменший рух неможливий
їдемо в Аквітанію
А ми народ знаємо що в циркулярі обратнеє пишеться
Я сидів як ви сказали а вони чогось налякалися й знялися
До собору верещала Жанна
Де ж Петро та Яким
Га
Не про мене цей сухий науковий м
Він сіпнув жінку за руку
І вдоволена була Миловидка що натрапила зрештою на лодію котра доправить її до сподіваного пристанища і сум та жаль не могла прогнати з серця
Було мене й б'ють бодай не згадувать не здержу серця заплачу а роздумаюсь трохи і сміюся
Люба моя мила моя
їя в^цю Та7 все одно у новому було незручно і мулько
А створити їх можна тільки наслухавшись гомону маси понюхавши як то кажуть пороху
Над вами мої дітки воістину справдились святії словеса Хіба не багатії вас утискають
Дуньки моєї
Де все воно поділося
Почувши раптом крик я випустив долоню Можливо ти від болю скрикнула
Молодий йому ще й двадцять літ не минуло
Гурт як гурт втікачі як втікачі
Ой заплачеш моя матні
Тут гетьман любив відпочивати
Куди подівся Остап
Він діяв іменем її смерті
Тоді вона дужче й голосніше заграла її попросили заспівать
Кров дзюрчала стікала патьоками на землю
Ах сволочі
Кому ви вірите
Але він гнівавсь Заткнися
Читаючи вивіряючи кожне слово на звук він незабаром знав як ці п'єси скомпоновані що в них на його погляд головне а що другорядне як зробити щоб це другорядне незначне не глушило основної думки
Ні
Подекуди вже світилося
Прийде час і мій кінь скаламутить воду священної ріки гяурів
Побачимо
Після нас хоч потоп хоч атомна пустеля
Я плаваю мов риба
Ти серед тих що винні
Чому
Між зеленим морем листу на дереві подекуди визирали як сивина в голові пожовклі листочки на рові од поля палав уже кущ глоду вище над деревом снувало бі-ле як срібло блискуче бабине літо а вгорі прослалося небо чи- сте спокійне холодним чаром повите
Хане промовив Тугай-бей не міняючи крицевого тону голосу до тебе йдуть посли з Запорожжя
Хтось із учених хто саме Дмитро Іванович не міг пригадати сказав що сонячний промінь грає у нашій голові
І в будень було дукачі носить стане против сонця королівна та й годі
Ходили чутки що воно тільки й чекало страйку щоб ліквідувати свої заплутані справи
Дзизкала крутилася довкола лампадки муха де вона взялася в цю пору плутала думки
I єдине що лишилось у душi в Малушi радiсна посмiшка князя Володимира тепло його карих очей
Пройшов мабуть і тому що ніс з собою віру
Де пахощі колосся скоринки зачерствілої води джерельної
Жила я в панії років з п'ять
А що то за бог бабусю
Якось мій Роман привіз зі Львова два томики ваших Сільських оповідань вони дотепер є у моїй бібліотеці
Хіба не видите мамо яка тут панує радість
Ще матимуть підсмалеиі п'яти і пику в багяі дайте час
Тоді з Галицького передмістя яке не раз добивалося в магістрату міського права вийшли натовпом збіднілі шляхтичі жовніри без служби ремісники- партачі панщизняні селяни і рушили до ратуші
Настася ледве не засміялася
Я ніколи не маю такої щасливої години аби я спокоєм кусень хліба прожер
Чого я його так полюбила
Водевілем підвели водевілем
Тимко помітив що вона переодяглася
Не швидко бідні схаменулись І в ратуш підтюпцем сунулись Уже як вечір наступив
Та чуєш що вчора Варка зробила у панів на току
Соли вони небагато й з'їли але зблизилися дуже
Тисячі людей на мить застигли здивовано слухаючи його
Будь ласка
Арсен обох зразу підхопив на руки поцілував у тугі засмаглі на сонці щоки
Проводили його Грицько й Михайло Лазаревський
Перевдягалися як оточенці в буденну сіру одежу гречкосіїв
А те що відкидала я від себе як пусте поваги й пам'яті гідним
Дубки ж козацькі тільки козаки будують такі
Зосередившись в собі Андрій думав про ранішні качині перельоти коли отак стоїш біля воза в лузі і мусиш іти крізь туман до саги десь і боїшся ступати в росу босими ногами
Паню
Оце ж братова кри-кичка
Ні Мунечку
П'ятниця
Скажи султанові що я прийду мовив Аззем-паша
І як же це зробити
Чи вже ж ти думаєш отутечки і вік вікувати і вмерти де вмер твій батько
Дядь не жмись виступив наперед чвиркнув крізь зуби найстарший довговидий з перетятою ламаним схожим на блискавицю шрамом щокою
Зі смолоскипами бігали заглядаючи між корчі
Рука моя не дрогне в боях бо б'ємося ми за своє щастя за своїх дітей матерів за свою радянську владу за свою рідну Вітчизну
На одній стіні в зеленому з сосни вінку висів портрет Шевченка біленьким рушником обвішений а на другій стіні що біля неї стіл великий портрет Леніна і теж у вінку зеленому
Нема іншого способу на тих людей
Вона тільки для краси для ока
З крильця Огириха щось йому наказувала довго потім щось передала і звеліла їхати
Я знаю все
Ти мабуть поділився з ними що мої речі не до душі тобі
Володько знов у Дермані
Навмання пішов вулицями
Старшина подавленная силой правды замолчала и только тяжелый вздох пронесся глухим стоном по зале а гетман продолжал
За вікном весело щебетали ластівки і цвірінчали розбишаки горобці
Я вже вам бавитиму маленького Андрійка буду йому за няньку тільки звезіть наш хліб та складіть у стодолу
Гарібальді від союзного командування одержав інструкції переправитись з волонтерами на протилежний бік Тичино й діяти в тилу австрійської армії
Донець пильно вивчав його обличчя
Тепер зробився гравером
Виходить в бокові двері і знову вертається
Ой отче Харитоне рятуйте
Та й не дурно так було бо він прецінь ангельським чином воював
61
Йонька поперхнувся димом
Тло найчастіше було золоте але золото не наносилося просто на грунт а спершу покривали грунт поліментом
Старий дивився на сина
Візьмеш в обидві жмені
Панько Гарехтович засовався на лаві коли Клим Синиця начитував майно його родичів він учув підступну руку хитрого Боніфація цього покидька босих кармелітів котрі один час правили Вавилоном із Бердичева там і досі стоять руїни їхнього кляштора
Що тут і хати кращі і плоди солодші й птахи красивіші
Господу богові єдиному поклонюся і йому самому служитиму
Отець Симеон Грем'ячевський відпустив йому гріхи причастив
Йшов із решток своїх сил
Баян заліг з тої оказії у нашвидку розбитому для нього наметі гейби ведмідь у берлозі і не зважувався показуватись королю лангобардів на очі король лангобардів відсиджувався в своєму теремі-палаці в стольнім граді Норику і теж не зважувався іти ва розмову до Баяна
Дивися ж порекомендував тебе панові Трутовському прийшов сказати обіцяв підвезти представити
Йожем порізано
І твоя є й моя й мамина
Їх узагалі треба нажать
Та Чорнобай не вдарив
Невже знов відложити діло знов скликати з'їзд отців повіту радити та дебатувати вибирати новий комітет і з ним по кількох тижнях опинитися знов на тім самім місці
Усе вже було напоготові коли з замку повернувся Петро й повідомив що пан отаман зараз вийде
Перепочити
Це теж мабуть зринуло в моєму вчорашньому нервовому вибухові ст. 116 117
Ухо прехихе невживане зараз означає гостроту і жвавість
Тоня не втерпіла зачепила їхнє товариство
Звісно панська ні
У Матвієвого сусіда по бортях Охріма Цурки було підчерчено дві бортні сосни по тому ще одну Цурка зробив засідку й глупої ночі вхопив біля сосни зловорожця шкідника який вирвався але Охрім упізнав його
Трясця їхній матері
Яка була щаслива Христя уздрівши після скількох літ безкраї поля переписані і вподовж і вшир довгими ланами невеличкі кучеряві гаї села все одинакові села такі схожі з її Мар'янівкою що вона за кожним разом все допитувалася чи се не вона
Засумнівалась я матінко що навіть прийнявши Христову віру зможу залишитися в обителі що віра буде мені порятунком
Ми перед самою виставою
Та одного разу таки здибались на вузькому містку той ішов туди а сей сюди
Настало літо настали й жнива
Яка ганьба
Шельма обдер мене зі шкіри
Його обступили Штернберг Мокрицький Сошенко Брюллов розглядали вишивку
Зате вона почула вогкий холод що проймав її наскрізь
Це наш Марко заграє з народом
Ось воно якраз тепер через Цоканові вуста на вільний простір з глибини грудей вирвалося й бушує мов буревій
Василакій відрізав шмат чистого полотна намазав якоюсь маззю приклав до рани і туго перев'язав довгим тонким рушником
Ой не кажи братіку
Бесарабець щоб згладити прикрий настрій розпочав врать
Це багато
П р о к і п
Матвій наївся оскільки можна наїстись голим борщем і положився на постіль що стояла в кутику хати поклавши собі під голову одиноку брудну подушину яка в цілій хаті була
І Бог це чує
Чувся тільки посвист вітру та жалібно скрипіла стара кострубата груша що тьмяно бовваніла біля причілка
Даймо собі спокій з усім що нас мучить нас мучить нетерпіння безсоння до нас приходять люди з своїми стражданнями нас розтерзують думки
Нащо вона їм
Темно
Для рабів говорив він мало чого треба їм аби їсти спати чухмаритись красти
Але за ті марки ти ще заплатиш
Вже тут кордон
Єдина у неї тепер утіха домовина єдине бажання скорішої смерті
Як він сміє думать що у нас може вийти якесь порозуміння
В чем дело
З другого боку його вже почали лоскотати й пломінці честолюбства неясні сподівання щось знайти щось відкрити щось звершити
Глянули спочатку на посинілі дівочі ноги що сповзали з накипілого льоду потім на дівчину знов на ноги скочили з коней і до її господаря
Тільки не таким воно здається Христі
А куди ж лежи-іь твоя дорога
До того не уставала й боротьба з життям боротьба о виховання молодших братів і часто-густо попадала до злиднів не звикла мати в розпуку й сум
Т е р п и л и х а с чувством
Під пахвою вони в нього в товстій папці ті марсіанські ландшафти
Не буду з своїм набиватися хоч воно мені й не потрібно бо мале
Дивіться я позіхаю сказав Селаброс і позіхнув на ввесь рот
Та бачу до весни далеко
Хто підсміювався а декотрі самі підхоплювали охоче ну братва чи не пора нам розвинути вітрила будемо парусити
Зберіг його як велів ти друже
За віщо ж тебе сюди запроторено
Увесь народ так i голосить
На другий день рано Володько йшов до Крем янця
Гей Туркине Туркине
Дуже вже переделікатнений обізвавсь Масюк
Так окрестил его кажется Пименов во время своего удалого студенчества
Це джерело наших сил
Широким рівним полем у напрямку гори летять вершники що здалека видаються зграєю гончих псів
Ще сьогодні вони позмивають у ночвах свої гріхи перед людством одягнуть чисті сорочки і десь по обіді вийдуть на гойдалку наче з ними нічого такого і не траплялося
Ви я бачу таки зіґнорували мою пораду
В першому ряду з тих що сиділи ближче до столу розгублено нерішуче поплескали нечутно й собі а потім знову голосно говорив Горобенко
А за кілька хвилин проїхавши поміж дерев через міст неслися щодуху під гору в степ
Сідай і слухай
Ні кажете не треба
В неділю рано-пораненьку города достали
Розмовляли про Камищукову роботу про книжки які він читає про Петербург де бував Коцюбинський і куди вабило Камищука
Слухай
Щоб я провів вас до князя
Знайшли військового весело усміхнувся й собі Котляревський
В неділю з'явиться напевно
Валіде коли він поцікавився чому б вона хотіла мати зятем Ібрагіма послалася на те що великий візир улюбленець не тільки султанів а й усієї султанської родини так ніби цього було досить
Щоб Лiди Званцевої та не знати
Нарочиті мужі князя дулібського Добрита всіх інших антських земель Тивері Уличі Надросся Київських Полян не без умислу нагадував про свою силу Мезамір низько кланяються тобі привідці славного в світах племені аварів і зичать здоров'я на многії і многії літа
Он сел на коня и шатаясь в седле едва доехал до стоянки в дальний путь Мазепа не тронулся решив отдохнуть
Розривалась голова обмерзлі пасма чуба холодно задзвеніли на лобі
Він ще тоді добре втямив що треба говорити оглядаючись на усі боки що небезпечно говорити те що думає чоловік що має на мислі
Кажуть на землі між людом ходить
Кожна зустріч з Новиковим поволі зв'язувала Івана Петровича з діяльністю таємного товариства хоч в його члени він не вступав
Піднятися не дано нікому з них
Справа виглядала далеко гірше ніж він міг собі уявити тут був цілий бенкет з пляшкою на столі що круг нього на присунутих ліжках сиділо три господині й троє гостей
Спершу він взяв Гр. Косинки збірку Оповідань в червоній обкладинці відгорнув обкладинку й на титулі прочитав іронічно Галло
Максимові вже приходила думка в голову чи не взяти б у цього Семьонова пістоля й чи не махнути б
Однак нелегко було нам розібратися в гармидері групових чвар диспутів маніфестів декларацій що панував тоді в літературному житті
Дай же йому закурити
Ну звичайно Аральський І додав серйозно У нього великі зв'язки
Звідти хазяї повезли їх до Франції але по дорозі жахлива буря розтрощила корабель і всі маррани знайшли свою смерть на морському дні
Деякі здригалися але не показували того по собі
Адже він тобі нічого не може зробити
3 миром вас з жаданим супокоєм
У тому що Михайло був того самого дня серед своїх друзів нема нічого поганого
Стесю
Варвара-великомучениця сохрани спаси i помилуй
Людей а особливо чесних ціную більше ніж зірки не тягнучись при тім до жодної з них
Але й днесь цi вороги не вгавають вони прагнуть знищити нас готують похiд проти наших земель
Хі-хі-хі-і
Підожди я батенька спитаю
Дорошенко сердечно благодарил его но окончательного ответа не дал
На мить здалося ніби в повітрі запахло печеним буряком і конопляною олією а на тихій воді озера мов горошок на бабиній спідниці лежало кругле латаття
потворна сива
Маковей уже був зохотився на міньбу
Не допусти дядькові Панасові попастись в руки ворогам його
На пишно заставлених столах стояли дактилі з Багдада гранати з Шербана риж із Базри і яблука з Ахляту кожде ваги до сто діргем 60 60
Ничего мне не хочется я всем доволен по милости полковника
Вже туй-туй мала кинути його до землі туй-туй задавити
Це все добре матiнко княгине пливемо в маї-розмаї коли на морi тиша й покiй їхати та й їхати
Високий на зріст рівний станом з чорними кучерями чорними бровами блискучими веселими очима й повним лицем він був гарний як чорнобривець і мав силу причаровувать до себе серце кожної молодої панни
Ми прийшли на війну а не на веселу прогулянку
Звенигора постукав піхвою шаблі в підошву Чорнобаєвого чобота
Одна там друга там
Така віхола крутить що світку не видно а він небіжчик
Матвій слухав і мовчав дядько видно філософ великий а потім усе-таки промовив
Ех Павле Павле не впізнаю тебе
Гайдамаки йдуть розбійники йдуть
Він здався мені зовсім чужим
Страх мені не хочеться
Лягайте
Микола
А за столом як і кожного такого вечора сперечалися про шляхи розвитку в Росії прогрес і як має пройти розкріпачення селян сперечалися як завжди гаряче начебто від цих розмов справді щось залежало
Час мужно показати що український нарід доріс уже до того щоб сміливо й отверто заявити в лице гнобителям своїм про кривди і долі свої
Де її чула від кого
Мій суд розбій
Я вчепився в нього і він сказав що іще в Харкові дізнався його мати й сестра під час відступу дійшли до села Кулажинці під Пирятином і там їх застукали німці
Меч на березі погасав
Але хай іде
Веселися і пий не лишиться мине ця пора весняна
Послання теж
йому вслід заломила руки
Деревом убило похмуро відповідали тро-янівці
Герасим
Ну чого ж ви мовчите
Але це пізніше
Кілька паперів сховав до кишені
Вона закричала з усієї сили але дзвін надавив її важким серцем і затулив рота
Правда які жорстокі слова
Яке нині свято
О рідна матусю
Ні відповідайте
Розминаючись поволі впізнаючи блаженство ходити по землі власними ногами Лучук знічев'я зачепив двома пальцями край паволоки певно бажаючи показати товаришеві заморське диво отих тканих золотом крилатих звірів розкиданих по тканині оті незвичайні квіти й листя яких годі було шукати в най- віддаленіших їхніх пущах але сталося несподіване й страшне
Ще він нагинав ледве не до землі пругку молоденьку яворину одну з тих що ростуть на подвір'ї неподалік муру і деревце відпружинивши вистрілювало Кульбаку шпурляло через загорожу на той бік просто в обійми жаливи дерези й волі
завагався хлопець
Ще змалку чула про двох материних братів один пішов до червоних і його десь на Перекопі вбито а другий зовсім підліток у Махна опинився степова ота вольниця затягла розгульне тачанкове життя
Здуріти може розумний чоловік а ти Хундертхемде
Аж ось насеред села з ними пострічалася дивна компанія
І що ж
Він писав вважаємо що читання їх дасть користь
Перескочили так що й не тріснуло
Ось ну лиш тільки завертись
Це вона від своїх думок тікає
З вірою вмирати легше
По грубому виду Магазаника пробігло невдоволення скривило тлустуваті зморшки на важкому чолі
108 Жидівська школа завелася Великий крик всі підняли І реготня де не взялася Тут всяку всячину верзли Згадали чорт знає колишнє Балакали уже і лишнє І сам Еней тут розходивсь Щось балагурили довгенько Хоть ізійшлися і раненько Та пан Еней наш опізнивсь
Тітці Оляні не казав і дядині Олександрі
Згадавши що іспита призначено на першу годину трохи заспокоївся й потягнувся
Мазепа прошел эту середню торопливо на цыпочках и вошел в следующую комнату из которой доносился радостный шепот молитвы
Гевулт
Церкви яка тоді стояла пусткою вже не було
Я виходжу й закурюю
До самого рову і далі через ліс глибоким проваллям врізалася вузенька дорожина
А ті наші виходи із звіздою по хуторах вони ж відвагою рівнялися виходові мореплавців що пускаються на своїх вітрилах у безвість
вигукнув сердито Спи-хальський
Не кажи так гріх
Але то літали сторінки з старих требників псалтирів світських книг грамот люди не знайшли
Висадити в повітря весь Берлін Німеччину
У церкві читали требник читали так немов мертвий лежить тут на марах тільки не читали молитви на відпуск гріхів
Оце ж воно і єсть
Але Герцик і ще кілька казали що післати людей не зашкодить бо може москалі підуть на переговори і відволічеться облога а це найважніша річ
Дорош зіскочив із підводи і щоб трохи розім'ятися пішов пішки
Не надіялася що вона порахує видатки за похорон своєї тещі моєї дорогої бабуні котра була без різниці для всіх добра й щира котра подарувала тітці ще за життя стільки речей знаючи її захланність щоби вже тим успособити її добре для мене
Вольності наші вкорочували наглядачів на Україну присилали все лютіших і лютіших називалися вони обер- фіскалами
С е к р е т а р. Я ж кажу ноти є а музики немає
Ну а як тих мільйонів одного дня виявиться занадто багато
Докучай i Бандит на смику
Бійці міцно спали не зважаючи на негоду
Отак як не потече Дніпро назад не потече назад життя
Вона була певна що ніхто її не побачить а якби й побачив то що
Вони їх убили раптом закричали татари що оточували загін
відказав податковець
Отже єй-богу так і вчеплюся у чуприну як будеш лаяться
У довiреному менi батальйонi
На перший погляд як здавалося всім та й самому князеві Володимиру і на Горі і в городі Києві було спокійно за високими стінами Гори жило багатіло мудро керувало землею боярство воєводи на чолі яких стояв великий князь Русі
Далі моточовен повернувся без посла і його дружини
Сніговій людині ура ура ура
Після довгої служби розійшлися по куренях де чекав празниковий коштом Військової Скарбниці обід
А чиїми клопотами і солідами відновлено сотні старих збудовано нові фортеці на обводах споруджено городи церкви та монастирі по всій імперії і серед них окрасу православ'я храм святої Софії в Константинополі
Днів за три
Думала вже всяко
Горе
І довго вони так держатимуть
Одначе горілка взяла своє
Убраний в літнє убрання з шовкової біло-жовтуватої чесучі з дорогою елегантною паличкою в руках в пенсне в золотих обідках Фесенко виступав кавалером джентльменом
Вони як татi здавна пiдкрадаються до наших земель ставлять городи над нашим морем збудували Саркеле щоб перетяти нам шлях на схiд
Да сільрада тепер це бо район у Щербанівці
Немає Цвiтано наших другарiв
Володько дивиться на той беріг річки і не бачить Сапанова
Опісля зробив їй місце біля себе по лівому боці поміг усісти затяв коні що аж підскочили і відтак помчався уперед
Живіть у мене
Піду додому
Що співці тю місті ходять І піснями люд морочать Все про рівність і про волю У піснях своїх торочать
Подумаєш
заметушився Роман Ти єщо нє уходіш
Це наслідок вашої єдиної
Може ще коли побачимось
Воював я під Азовом першим на стіну виліз і потрапив до турецького полону я п'ять років катряжив на турецькій галері з якої втік у порту Амстердам
А сам усім хазяйством розпоряджав і усе дбав а що зміг то й сам робив не лінуючись
Архієрей хрестився ніби мух відганяв
Та відпихає його і затискає вуста щоб не розсміятись
З печери виглянув бродяга